Стенограма пленарного засідання

23 листопада 1995

               ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ДЕВ'ЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  23  л и с т о п а д а  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде засідання перший заступник Голови Верховної

      Ради України ТКАЧЕНКО О. М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.

      Доброго ранку, шановні народні депутати, доброго

 ранку запрошені!

      Прошу   підготуватись  до  реєстрації,  вставити

 картки.  Проводимо  реєстрацію  поіменну. Будь ласка,

 включіть систему.

      Зареєструвалось  292 депутати, ранкове засідання

 оголошується  відкритим.

      Я  розумію,  що,  можливо,  не  всі  ще  встигли

 зареєструватись,  але достатній кворум.

      Прем'єр-міністр    ановні    народні   депутати,

 дозсольте  оголосити  запити.

      Безсмертного   Романа   Петровича   та  Шевченка

 Віталія   Федоровича   до   Прем'єр-міністра  України

 стосовно становища на авіаційному транспотрі  України;

      групи  дептуатів Раєнко, парубок та інші, всього

 15  чоловік,  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно

 виконання    Постанови    Кабінету   Міністрів   щодо

 фінансування   витрат  на  відновлення  (...........)

 селекції цукрових буряків;

      Жулинського    Миколи   Григоровича   до   Фонду

 державного  майна  України стосовно рішення Верховної

 Ради   автономної   Республіки   Крим  щодо  будинків

 творчості імені Чехова та Коктебель;

      Групи   депутатів  Вітович,  Ілясевич,  Тима  до

 Генерального  прокурора  України стосовно зволіккання

 завершення   розслідування   кримінальної   справи  у

 відношенні   Президента   Фонду  соціальної  допомоги

 інвалідам з дитинства  Фадєєва.

      Кириченка  Миколи  Олексійовича до Віце-прем'єр-

 міністра   України   стосовно  діяльності  приватного

 виробничого комерційного підприємства "Київ-АВТО".

      Групи  депутатів  Червоній,  Поровській та інші,

 всього  5 чоловік, до Голови Вищохо Арбітражного суду

 України стосовно ухвали Арбітражного суду Рівненської

 обласної області щодо (...........) міжгосподарського

 (...........) підпрємства.

      (...........)    Вячеслав    Олександровича   до

 Президента   стосовно   порушення   порядку   виплати

 заробітноюї плати працівникам профосвіти.

      Кияка    Тараса    Романовича   до   Генеральної

 прокурорату     України     стосовно    розслідування

 кримінальної справи щодо страхової компанії "Гарант".

      Роєнко  Віктора  Григоровича  до Міністра освіти

 України    стосовно   погашення   заборгованості   по

 заробітній платі в стипендіях та комунальних послугах

 в системі профтехосвіти  В Черкаській області.

      Доручаємо  Секретаріату  направити  данні запити

 адресатам   для  реагування  відповідного  злочинного

 законодавства.

      Шановні   колеги,   сьогодні  на  розгляд  сесії

 винлсяться  питання, дозвольте мені їх оголосити. І в

 зв'язку  з  тими пропозиціями, які поступили, а потім

 перейдем  до розминки. Я оголошу спочатку ті питання,

 які сьогодні ми плануєм з вами розглянути.

      Про  проект Закону України "Про внесення змін до

 Закону  України  "Про державний бюджет на 1995 рік"".

 Це  питання  просять  доповідач  від комісії Азаров і

 Ярманчук  як міністр перенсти на 16 години, в зв'язку

 з   тим,   що   зараз  проходить  засідання  Кабінету

 Міністрів.  Данне  питання розглядається. Я думаю, що

 ми погодимся.

      Про проект Закону про визнання таким, що втратив

 чинність Декрет Кабінету Міністрів від 30 квітня 1993

 року  ь44  "Про  сплату  девідендів  частини прибутку

 суб'єктам  підприємницької  діяльності  створеної  за

 участю         державних         підприємств        і

 організацій". Севульський.   Це   питання   попросило

 міністерство   перенести   в  зв'язку  з  відсутністю

 Севульського.

      Про проект Закону України про приватизацію майна

 державних   підприємств.  Проект  внесений  депутатом

 Коломойцевим.

      Про  Указ  Президента  України  "Про Національну

 гвардію".

      Про проект основних положень податкової політики

 України.

      Про  проект  Закону України про податок на майно

 підприємств.

      Про проекти Законів України про внесення змін  і

 доповнень  до  Закону  "Про  статус  ветеранів війни,

 гарантії їх соціального захисту" та про внесення змін

 до  статті  22  Закону,  "Про  пенсійне  забезпечення

 військовослужбовців та осіб начальницького і рядового

 складу органів внутрішніх справ".

      Про   проект  Закону  України  про  застосування

 амністії в Україні.

      Про     ратифікацію    угоди,    про    сворення

 Міждержавного  євразійського  об'єднання  вугілля  та

 металу.

      Про  зміни  в складі постійних комісій Верховної

 Ради.

      І   останнє   питання.   Про  вилучення  надання

 земельних  ділянок  сільськогосподарських  потреб  та

 попереднє погодження міст розташування об'єктів.

      Ось  ті  питання,  які  сьогодні  виносяться  на

 розгляд сесії.

      Я  вибачаюся...  Єсть  пропозиція  105 депутатів

 Верховної  Ради  про  включення  до  порядку  денного

 сьогодні  або на 23 або на 24 листопада таке питання:

 "Про   стабілізацію   роботи  підприємств  виробників

 легкових  автомобілів".  Стоїть  питання  про розгляд

 його,  пролангування  цієї поправки до закону. Я його

 тоді поставлю в кінці на голосування.

      А  зараз, шановні колеги, я просив би записатись

 на  запитання в тий час, який, згідно Регламенту, нам

 відводиться.

      Будь  ласка,  Ткаченко,  Сумська область. За ним

 Осадчук.

 

      ТКАЧЕНКО В.А.

      Володимир Ткаченко, місто (..........).

      Шановні  колеги,  я  хотів  би  звернути  на  те

 положення,  яке  сьогодні  склалося  з  фінансуванням

 Міністерства юстиції і його закладів у  областях.

      На  сьогоднішній  день,  крім  того, що зменшена

 взагалі  була  та сума бюджету, яка виділялася на 500

 мільярдів, фактично профінансована на 60 відсотків.

      Це  говорить  про  те ставлення, яке сьогодні ми

 маємо у виконавчих структурах до нашої судової влади.

      Я   розумію,  яке  сьогодні  тяжке  положення  в

 державі  фінансування,  розумію, що скажімо і в армії

 за  жовтень  місяць військовослужбовці ще не отримали

 зарплату,  але  ні в одній сьогоднішній структурі, із

 силових,  бюджет не  був зменшений. Крім   суду.

      Я  хотів  би  також  звернути  увагу  на  те, що

 фракція  Народного  Руху  буде  розповсюджена  заява,

 відносно вчорашнього питання по депутату Зарубіну про

 грубе порушення Регламенту, про те, що голосування по

 його  питанню  було  не  поіменним,  як  цього требує

 Регламент  і  про  інші  порушення.  І  я  вважаю, що

 великий сумнів, що  воно  було прийняте   правильно.

      Я  хотів  би  передати  той  час, який залишився

 депутату Чорновілу.

 

      ЧОРНОВІЛ В.М.

 

      Шановні  колеги-депутати,  вчора вчинили ще одну

 розправу над депутатом Зарудним абсолютно незаконно.

      Зараз  наша  заява  буде розповсюджена. Там було

 грубо  порушено  Регламент.  Єдине,  що  міг  зробити

 Мороз,  це  взяти  і  винести догану, а є спеціальний

 Регламент    позбавлення    чи   регламентні   вимоги

 позбавлення перебування в сесійному залі.

      Я  думаю,  що  нам  треба вже, нарешті, вирішити

 питання,  щоб  наш спікер і його заступники повчилися

 Регламенту.   Є   ж   положення,   вже  кілька  разів

 зверталися фракції, по дві фракції, як це належиться,

 щоб   проголосувати   усунення   від   керівництва  і

 відправити  на 2 дні вчити Регламент. Чому ні разу не

 ставили на голосування?

      Якщо  йдеться  про даний інцедент, то ми ставимо

 питання,  наша  заява  буде розповсюджена про те, щоб

 позбавити  право  вести  засідання  заступника Голови

 Верховної   Ради   Ткаченка,   який   спровокував  ту

 ситуацію, яка тоді відбулася в залі. Це одне.

      Інше.  Шановні  колеги,  те, що робиться зараз у

 Дніпропетровську   щодо   нашого  колишнього  колеги-

 депутата  Табурянського,  ну, важко навіть підібрати,

 як це назвати.

      Ви розумієте, людина виступила активно на захист

 пограбованих  трастами людей. Ну, кликала, кажуть, до

 громадянської  непокори. А Компартія не кличе? А УНСО

 не кличе?

      І   колишній   прокурор   до   Дніпропетровської

 області,  а  тепер прокурор України почав кримінальну

 справу, яка ганебною плямою ляже на історію Верховної

 Ради.

      Я  вважаю,  що ми повинні втрутитися і припинити

 те,  що  відбувається, тим більше, Табурянський важко

 хворий і його сьогодні здоров'я під значною загрозою.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Осадчук,  будь  ласка.  За  ним  -

 Вінський.

 

      ОСАДЧУК П.І.

 

      Шановний   Олександре   Миколайовичу   (Осадчук,

 фракція  "Державність", Демократична партія України),

 тут  у  нас дуже багато в розминці говорять про різні

 політичні  проблеми щодня і доходять до закликів дуже

 небезпечних.

      Днями  депутат  Моісеєнко  пригрозив Україні, що

 Грачов десь, ніби, казав, що буде війна.

      Я прошу, щоб Комісія з питань депутатської етики

 розглянула це як заклики до насильства.

      Цей  же  депутат  недавно  сказав про те, що всі

 депутати із демократичного блоку -це є вороги народу,

 він  вживає  термінологію 37-го року, я прошу Комісію

 депутатської етики також це розглянути і розібратись,

 хто справжні вороги народу. Ящо вже на те пішло.

       І по суті проблем, які назріли. Я вже порушував

 це  питання і прошу взяти до уваги нашої Президії, що

 вчителі-пенсіонери   пропонують   внести   зміни   до

 пенсіиного законодавства, за яким учител і-пенсіонери

 отримували  б  пенсію,  виходячи  з суми теперішнього

 заробітку відповідних категорій освітян з урахуванням

 стажу  роботи.  А  також  треба  вирішити питання про

 комунальні  послуги пенсіонерам-вчителям, враховувати

 всю житлоплощу і відновити ті пільги, які мали раніше

 щодо   комунального  обслуговування  і  житла.  Зараз

 багато   учителів  поповнили  ряди  вчителів,  власне

 письменники, художники  інші члени творчих спілок.

      Вони  працюють  на  ниві  освіти. І було б певно

 справедливо    у   законі   про   освіту   прирівняти

 письменників,  художників, композиторів, хто працює в

 школі  по оплаті до кандидатів наук.

      І  останнє. Недавно відбувся Конгрес української

 інтелігенції і там гостро стояло питання про проблеми

 художників.  У  Сумах  виганяють  художників  з їхніх

 майстерень,     продають     майстерні    комерційним

 структурам.  Я  звертаюся  до  фонду державного майна

 розібратися  в  цьому.  Є  листи  з  Одеси,  з Івано-

 Франківська,  щоб  художники,  які  орендують колишні

 жилі   приміщення,   вклали   тут  свої  гроші,  мали

 пріоритетне  право  приватизувати  свої майстерні. Це

 надзвичайно важливо. Якщо ми хочемо будувати державу,

 яка  буде  культурною  державою  ми повинні захистити

 наших  літераторів  і митців. І в даному разі йдеться

 про майстерні художників. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вінський, Сохань.

 

      ВІНСЬКИЙ

 

       Шановний   Олександр   Олександрович,   шановні

 народні  депутати.  Вінський, соціалістична фракція у

 Верхловній  Раді  України.  Я  хотів  би зауважити по

 виступу пана Чорновола з приводу поведінки Зарудного.

 Я  думаю, що для того, щоб до цього питання ми більше

 не  повертались,  давайте  покажем по телебаченню, що

 він  тут  витворяв  у залі. Хай люди бачать, кого пан

 Чорновіл  захищає...  МІ  з  цього приводу я хотів би

 звернутись  до  вас,  Олександре Олександровичу, і до

 депутатів  Верховної  Ради  -у  нас  попереду,  у нас

 попеореду  вибори  до  Верховної Ради 10 грудня. Ми з

 вами  роз'їжджаємося на виборчі округи. Я думаю, було

 би  правильно,  враховуючи  те,  що в багатьох місцях

 місцева   влада   буквально   блокує  проведення  цих

 виборів,  звернутися до Верховної Ради (тим більше, в

 Києві,  як  каже  Чорновіл  -правильно  каже в даному

 випадку),   звернутися   до   Верховної...  до  наших

 виборців з тим, щоб все-таки вони прийшли на вибори і

 дообрали повний склад Верховної Ради.

      Я  хотів би привернути увагу депутатів Верховної

 Ради  про  те,  що все-таки у Верховну Раду поступило

 вето   Президента   на   прийнятий   нами   указ  про

 особливості    приватизації    в    агро-промисловому

 комплексі.  Це  означає, що наш Президент фактично не

 хоче,   щобю   працтвники   стльського  господарства,

 товаровиролбники   хоч   якомось  чином  впливали  на

 переробку  і на ті структури, які сьогодні обдирають.

      Согодні  комісія,  на жаль, прийняла рішення про

 те,  щоб підти на компроміс, який фактично зводить на

 нівець  цей  закон. Тому я все-таки пропоную прийнять

 це  рішення,  внести в порядок денний сісії Верховної

 Ради  питання  про  вето Президента на наш закон, щоб

 все-таки  Верховна  Рада чітко сказала, що вона хоче:

 будемо    ми   допомагати   нашому   Агропромисловому

 комплексу  чи  все-таки  підемо  на поводу у тих, які

 хотять його до кінця задушити.

      Дякую.

      І....    Олександр    Олександрович,   Олександр

 Миколайович,  і  останнє.  Виступав колега Осадчук -в

 мене ще є хвилина, з приводу турботи, так званої, про

 вчителів.

      Я  би хотів сказати, що це ці люди, які сьогодні

 турбуються  про  вчителів,  які  за  4  роки  знищили

 систему   освіту,   соціальний  захід,  які  сьогодні

 поставили  Україну  на  коліна, які зменшили в 2 рази

 виробництво,   і   сьогодні  оці  крокодилячі  сльози

 проливають  за  те,  щоби  когось  рятувати. То лю ди

 повинні  знати,  що це сьогодні, ті провокатори, яких

 довели  до нуля і знищили систему освіти, і довели до

 того,  що  люди  по  півроку  не  получають  зарплати

 сьогодні, плачуть тільки для того, щоб ще дальше їх в

 оце ярмо затягнути.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань, Тітенко.

 

      САХАНЬ.  Шановний  олександр  Миколаєвичу,

 шановні  колеги.  Я  хотів  би звернути вашу увагу на

 слідуюче.

      Переді мною лежить 2 документи. Перший документ,

 розданий  нам  на  початку  сесійного тиждня -порядок

 денний  засідання  Верховної Ради на 21-24 листопада,

 поданий президією Верховної Ради.

      Сьогодні  Олександр  Миколайович ознайомив нас з

 іншим   документом   -засіданням  Верховної  Ради  23

 листопада  1995  року.  Так от6 цей документ в загалі

 немає автора і не зрозуміло, звідки він з'явився.

      В   першому   документі  на  23  листопада  було

 передбачено  питання  про  формування Конституційного

 суду України. В даному випадку цього питання в новому

 документі немає.

      На  мій  погляд,  важливішого  питання зараз для

 формуваннянормальної    ситуації   в   Україні,   ніж

 формування  Конституційного суду, в нас немає. І якщо

 ми далі будемо продовжувати оцю війну -вето і, так би

 мовити,  Указів Президента, не дивлячись на вето, які

 накладає Верховна Рада, ми ніколи не вийдемо з цього,

 так би  мовити, кута.

      Тому  мені не зрозуміло, чому Президія Верховної

 Ради  вносить  на  розгляд  Верховної Ради питання, а

 евідомо хто відміняє  це питання.

      І   не   зрозуміло,   чому  навіть  не  робиться

 пояснення: зняти питання з розгляду -і ніхто ні слова

 не  сказав,  чому  це питання знято в даному випадку,

 навіть,  так  би  мовити,  в імінили рішення Президії

 Верховної Ради    і  все.

      І  тепер,  поскільки  в  мене  лишилось  півтори

 хвилини,  я  просив  би передати слово Кириченко, 395

 округ,   з  дуже  важливого,  серьйозного  питання  -

 забезпечення газом населення.

 

      ГОЛОВА.   Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.

        З настанням холодів знову ми маємо прояв краху

 політики нашого Уряду. Ви ж дивіться, шановні народні

 депутати, що твориться: прояв геноциду проти власного

 народу! Вже припинолось постачання газу навіть до тих

 регіонів,  де  більш-менш  була  оплата  людей.  І на

 сьогодні  котли  опалювальні  погасли,  люди не мають

 можливості  навіть їжу зготувати на газових плитах. А

 е  саме результат тої політики, коли штучно зроблений

 несплатоспроможний   рівень   населення.  І  це  воно

 замикається  -виробництво  на  сплатоспроможність,  а

 сплатоспроможність  залежить  від виробництва.

      А тому сьогодні треба робити надзвичайні заходи.

 Там,  де  можливо,  треба  призупиняти  роботу ТЄЦ на

 газовому паливі, переводити на мазут і таке інше. Але

 ж  це  повинна робити виконавча влада, у котрої зараз

 уся повнота  цієї реальної  влади.

      А  тому  щось  повинні  ми  вирішувати  з  цього

 питання, ми не повинні це залишати поза нашою увагою.

      Я, якщо потрібно щось вирішувати, ну, в напрямку

 введення  якогось надзвичайного стану в цій галузі, в

 цьому напрямку, то давайте визначайтеся. Ми не можемо

 дивитися,  коли  старики мовчки замерзають і не мають

 можливості  нормально  їсти.  Давайте  визначатися  з

 цього питанння. Воно дуже важливо.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Тітенко. М'ясковський.

 

      ТІТЕНКО В.Г.

 

      Уважаемый    Александр    Николаевич,   я   хочу

 обратиться  к  Кабинету Министров. В этом зале уже не

 раз поднимался этот вопрос.

      Значит,  с  августа  месяца  учителя не получают

 зароботную  плату. И каждый день нам обещают, что вот

 уже  на  места пошло. Я считаю, что это... Понимаете,

 мы  мало  того,  что  эти  школы  закроются, но еще и

 второй вопрос поднимается из-за того, что в школах на

 сегоднешний  день  нет  угля.  И горячие головы уже с

 админимтрации  предлагают  вообще  перенести, значит,

 этот...  занять  учебный  процесс, перенсти на летний

 период.

      Ну,  я понимаю, что они своих детей уже выучили.

 Кое-кто  даже даже уже доучивает из за кордона вот, и

 все  это  дело  вот.  А с нас просто хотят сделать, с

 наших детей какое-то быдло вот и все остальное.

      Поэтому я считаю, что мы должны по этому вопросу

 на  парламентских  слушаньях.  И предлагаю, чтоб этот

 вопрос  был  конкретно  рассмотрен  на  парламентских

 слушаньях. Потому что дальше уже некуда.

      И  второй  вопрос.  Как  сегодня сравнивать труд

 медработника  и  учителя?  Я  считаю, что равноценный

 такой труд. Но, если еще в больнице, то люди приносят

 и  свои  харчи  там  и  свои  бинты. А что же в школу

 принесут  школьники.  Понимаете.  А  заработная плата

 получается  на сегоднешний день... Я понимаю, что это

 тоже  мало,  но  в  два  раза  у  учителей меньше эта

 зароботная плата. Поэтому над этим вопросом тоже надо

 подумать.

      И  второй вопрос, значит. Сегодня у нас закон...

 Мы будем прнимать закон, значит, о ветеранах войны. И

 будем  принимать  закон  в  третьем чтении. Но тот же

 закон  не  отменялся сегодня. И сегодня уже на местах

 вызывают  этих  пенсионеров,  которым  уже  по  80  и

 ветаранов  войны  второй,  значит,  первой  группы, и

 требуют  с  них, чтобы они платили в полном обкеме за

 газ, за свет.

      Поэтому  я  считаю, что на места надо тоже дать,

 значит,  поручение,  чтоб  эти вещи проверили Советы.

 Потому  что,  ну,  куда это годится? Принимаем второй

 закон  вот, а этот первый не отменяли, вот, и все эти

 вопросы, а льготы уже потихоньку убираем.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. М'ясковський, Шестаков.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

      Спасибо.   Мясковский,   Великомихайловский  310

 округ, Одещина, фракция коммунистов.

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые

 коллеги!  В  сегодняшнем  номере  газеты  "Коммунист"

 опубликовано письмо руководителя фирмы " ..........."

 из  Черкас,  раскрывающее тайны предвыборной кампании

 кандидата  в  Президенты  Леонида  Даниловича  Кучмы.

 Фирма финансировала предвыборную кампанию в  Черкасах

 для чего взяла кредит в банке и до сих пор то, что ей

 обещали  поддержку под ее проекты экономические и так

 далее.

      Я  вообще  говорю  о том, какими методами вообще

 проподились  выборы  и  не  для  того,  чтобы еще раз

 подчеркнуть,  то  эти  методы были недозволенные. Мне

 стыдно,  то имя нашего Президента сегодня в прессе, к

 сажалению,  полощится.  Я  бы  хотел, чтобы сегодня и

 Президент  и  президентские  структуры,  службы  этих

 структур  дали ответ на эти вопросы или опровергли, и

 в  конце-концов  реагировали  на  то, что такая фирма

 обращается и обвиняет в этом Президента.

      Говорю  это  еще к тому, что мы накануне выборов

 10  декабря.  Сегодня  уже нам видно, что кандидатами

 стали  различного рода комерсанты, руководители служб

 местных  администраций, руководители администраций. И

 сегодня  нарушается  Закон  "О  выборах".  Сегодня, к

 сожалению, не обращают внимание ни окружные комиссии,

 ни  участковые  комиссии,  которые не работают на эти

 нарушения.

      И  я  вам  скажу  откровенно. Некоторые депутаты

 цинично   заявляют   о   том,  что  будет  за  деньги

 осуществлен  вброс  бюдетеней  не пришедших на выборы

 граждан.  Я  бы  просил Центризбирком обратить на это

 внимание.  Сегодня  на  местах  не чувствуется, между

 прочим,    того,   что   есть   у   нас   Центральная

 избирательная   комиссия.   И   выборы  действительно

 готовятся очень слабо.

      И  последнее.  Уважаемые  коллеги! То, что вчера

 произошло   при  голосовании  о  лишении  депутатских

 полномочий     депутатов,    которые    работают    в

 Администрации Президента, которые работают в Кабинете

 Министров,  я  считаю  -это  позорное  пятно, которое

 лягло  на этих депутатов и на Верховный Совет. Потому

 что...  вы  ж  смотрите,  кто  попирает Закон? Давали

 обязательство  -не  выполняют. Давали, так сказать...

 вернее Конституция и Конституционное соглашение четко

 сформулировано,  что  депутат должен оставить мандат.

 Кто  нарушает?  Вице-премьеры,  министр юстиции, зам.

 министра    иностранных   дел,   другие   заместители

 министров.

      Я  считаю,  что пока мы этот вопрос не решим, мы

 просто  не имеем права входить в этот зал, потому что

 в этом зале вчера был очередной раз попран Закон. Это

 просто  позор  и  недостойно  не  то, что депутата, а

 вообще  честного человека. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шестаков, Бублик.

 

      ШЕСТАКОВ. Прошу передать слово  Терещуку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук, будь ласка.

 

      ТЕРЕЩУК

      Терещук, маріуполь, фракція "Комуністи України".

      Я  хочу  довести  до відома депутатів і громадян

 України  ту  ситуацію, яка склалася на Кременчуцькому

 автозаводі  КРАЗ,  де  адміністрація,  в  зв'язку  із

 спадом  виробництва,  запланувала звільнення більш як

 1400  робітників.  Тобто,  10  відсотків працюючих на

 цьому підприємстві.

      І  це лише перший крок, за яким будуть звільнені

 ще  20 відсотків.

      Робітники  КРАЗу  головного  конвеєру виступають

 проти  звільнень  і вимагають зробити необхідним, щоб

 людей  не викидали   за ворота.

      З    цього    приводу    готуються   пікетування

 адміністративного  корпусу підприємства, бо робітники

 розуміють, що зараз за воротами опинився їх колега, а

 завтра  може опинитися  він.

      Протаст   робітників   КРАЗу   проти   звільнень

 підтримали  на  своїх  зборах  робітники Стальзаводу,

 Термічного  і цеху фасонного лиття, а також робітники

 цеху ь 2 Сажевого заовду, робітники АТП.

      Те,   що   відбувається   зараз   на  КРАЗі  -це

 продовження   процесу  деіндустріалізації  України  і

 руйнування  машинобудування.  Коли  КРАЗу, як і іншим

 підприємствам  України, буде залишена рольлише зборки

 іноземних  машин  "Івеку","Фольцвагена" та інших, так

 само,   як   зараз  уже  робітники  збирають  іграшки

 "Кіндерсюрприз"  на  Україні, що є рисою колоніальної

 країни.

      Переговори   профспілок   після  пікетування  19

 жовтня    Кабінету    Міністрів   ніяких   конкретних

 результатів  для робітників машинобудування не дали.

      І  тому  я  пропоную  Комісії  з  питань базових

 галузей  проаналізуваті ситуацію на КРАЗі та на інших

 підприємствах    машинобудування    для    вироблення

 необхідних  заходів  по  врятуванню  машинобудування.

 Основи державності, основи незалежності України.

      І  я  також  хотів би підтримати те питання, яке

 піднімалося стосовно оплати праці працівникам освіти,

 в тому числі вищої освіти. Тому що працівники філіалу

 Харківського  політехнічного  інституту  в Кременчуці

 теж третій місяць не отримують заробітної плати.

      Аналогічна ситуація в вузах Донецької області, в

 тому числі у Маріуполі. І якраз ці питання потребують

 термінового вирішення.

      І  ятеж  вимагаю,  щоб Кабінет Міністрів прийняв

 відповідні кроки у цьому напрямку.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Бублик. Суми.

 

      БУБЛИК Ю.Т.

 

      (354   Тростянецький   виборчий  округ,  Сумська

 область, Бублик).

      Шановний  Олександре  Миколайовичу,  є  маленька

 пропозиція:  розповсюдити проект нової Конституції за

 ці  2  дні  нам,  депутатам,  щоб  можна було їхати в

 округи і мати цей проект Конституції. І остачу часу я

 слово передаю Верхогляду, 409 виборчий округ.

 

      ВЕРХОГЛЯД В.К.

 

      Шанонвий    Олександре   Миколайовичу!   Шановні

 дпутати!

      В  діяльності  субсидійної  (?) служби ще немало

 недоліків.  Ось  у  мене по................... округу

 багато  скарг  на  те,  що  затримується  ця виплата,

 тяганина  відбувається. А часом просто смішні додатки

 ці субсидійні. Ось жалуються двоє інвалідів з сім'ї -

 Курбек Віктор і Валентина Степанова, що вони получили

 субсидіії аж 8 тисяч карбованців!.. Як же ж це вижити

 при тій пенсії в 2 мільйони і 100 тисяч карбованців?!

 Треба було  б в цій справі розібратися...

      Жалується......  річна пенсіонерка Некрасова, що

 в   неї  саме  дочка  безробітна............,  бо  її

 скоротили  на  виробництві  в  зв'язку  з  зупиненням

 виробництва.  І  вона не може получити............ по

 цій причині. І таких скарг ............

      Знову  скаржаться  працівники  залізничного  (?)

 вузла,  що затримується безконечно заробітна плата. Я

 з   цим   питанням   вже  звертався  до  департаменту

 залізниці,  проте  до  цього  часу  ці  питання так і

 затягуються...

      Виборці-............... беруться безконечно.....

 запитують,  коли  ж  депутати  осміляться, Олександре

 Олександровичу,   прийняти   закон  про  декалрування

 доходів.  Чому  Верховна  Рада так беззубо поступає в

 цьому  питанні?! Вони дивуються, що за якусь космічну

 зароьітну    плату    будуються    "царські    села",

 закуповуються іномарки та не одні і приватизуються по

 декілька  квартир,  а  правоохоронні  органи будто би

 цього нічого не помічають...

      Інтелігенція в Шепетівці мене запитує: що це був

 за Конгрес української інтелігенції, що туди не можна

 було попасти? Де вибирали делегатів і так далі? Це -в

 рамках так званої хваленої сучасної демократії...

      Працівники  сільського  господарства пропонують,

 щоб   більше   питали   в   кінці   кінців  всіх,  як

 розпорядитись  ьогодні  землею  в  умовах, що про неї

 говориться   так   багато   в   розмовах?  І  виборці

 незадоволені  тим,  що багато розмов ведеться і чітко

 нічого   не  вирішено  до  цього  часу.  Про  те,  що

 вони.................    звернення    до    державної

 структури,  а  звідти  не  надходять ніякі відповіді.

 Особливо  на  це  жалітються ветерани, які стурбовані

 обстановковю у нас сьогодні і державі.

      Я прошу на це звернути увагу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....   не   використали   з   вами,

 дозвольте декілька хвилин.... Депутат Ткаченко підняв

 питання про фінансування судової влади.

      Я  думаю,  що це дійсно питання, як і всі решта,

 заслуговує  серьйозної  уваги  і ми дамо доручення по

 розгляду  даної пропозиції і дати віповідне пояснення

 з  боку  Кабінета  міністрів  і, мабуть, при розгляді

 бюджету,  щоб  ми  ці  питання безперечно тоже з вами

 врахували.

      Заява...   щодо   до   заяви   Фракції  Рух,  по

 вчорашноьму голосуванню по поведінкі депутата Заруди,

 яне  був  присутній на цьому засіданні, але я вважаю,

 що  депутати, висловив своє відношення голосуванням в

 208  голосів,  я думаю, що сумніву, мені ніхто не дав

 права, як кажуть, ставити під сумнів це питання.

      Щодо...   поведінки   органів   прокуратури   по

 відношенню  до  колишнього дедепута Табурянського, ви

 пам'ятаєте,  що  на попередньом узасіданні це питання

 піднімалось  дійсно, і Головою Верховної Ради морозом

 було    дано    доручення   Генеральній   прокуратурі

 розібратися.  Я  вважаю, що Генеральна прокуратура...

 ми   поставим   питання,   щоб   в   найближчий   час

 проінформувала Верховну Раду  по  цьому питанню.

      Депутат  Осадчук  підняв  питання  про...  заяви

 окремих  депутатів...  які  не  сувмістні з заявами в

 Парламенті,  я думаю, що ми дамо доручення Комісії по

 Регламенту,  яка повинна проаналізувати всі ці заяви,

 які  останніми  ролбились  тим  дептутатом,  на якого

 ссилався   Осадчук  в  своїй  пропозиції,  і  Комісія

 проінформує Верховну Раду.

       По вчителях піднято питання і Осадчуком і рядом

 інших   дептутаів.   Я   думаю,   що  питання  дійсно

 справедливе,   але   не   потрібно   його  ставити  в

 залежність   між   рівнем   пенсійного   забезпечення

 вчителів  і  медпрацівників  -і там недостатнь, і там

 недостатньо.  Але  дійсно,  нам  потрібно  це птиання

 переглянути, і в найближчий час до нього повернутись.

      Я  думаю, що ми доручимо комісії, яка повинна це

 питання  розглянути  і  внести на розгляд Президії, і

 відповідно  після  того  на  розголяд весії Верховної

 Ради   пропенсійне   забезпечення  вчителів  вищих  і

 середніх закладів.

      По  художниках  по Сумській області було піднято

 питання,   ми   доручимо   Фонду   державного   майна

 розглянути  питання  про першочерговість приватизації

 тих  приміщень,  де працюють художники в тій чи іншій

 області нашої республіки.

      Депутат  Вінський  такж піднімав питання про те,

 щоб  показати  по  телебаченню  те,  що  відбулось. Я

 думаю,  о  той,  хто дивися телепередачу "Вікна", там

 було  все  ясно  видно.  Думаю,  нема  потреби ще раз

 повторювати ті недоречності, які відбуваються в цьому

 залі інколи.

      На счет звернення до виборців при тому, що в нас

 слідуючий   тиждень   ми   роз'їжджаємось   і  будемо

 працювать  у  своїх  виборчих  округах, безпречно, це

 питання  дуже  своєчасне  і правильне. Я думаю, що ми

 повинні  провести  таку роботу, ну, безперечно, не по

 своїх  виборчих округах, а, мабуть, з керівниками тих

 районів   виборчих  округів,  де  будуть  проводитись

 вибори   депутатів,   а   точніше   кандидадтів,  які

 зареєстровані,   щоб   дійсно  10  грудня  на  вибори

 максимально  прийшло наше населення і прийняло участь

 у виборах, а точніше довиборах депутатів до Верховної

 Ради.

      Щодо  накладання  вето  по приватизації в АПК. Я

 думаю,  що  комісія  сьогдні це питання на ранішньому

 засіданні  розглядала,  внесуть  пропозицію,  ми його

 розглянем  і безперечно до цього питання повернемось.

 Тому,  що  там  дійсно  є  серйозні  недоресчності. І

 більше того, що ми сьогодні будем розглядати закон, а

 точніше, з тими поправками, з якими виступить депутат

 Коломойцев.  Я  думаю, ці питання можна буде тут тоже

 врахувати при розгляді.

      Депутат Сохань підняв питання про те, що порядок

 денний,  який  затвержувався  на  21-24 листопада, не

 дотримується  після  того,  як  він  розглядається на

 групі  фракції,  на  Президії в цілому. Повірте мені,

 шановні  колеги,  що  ми  стараємся,  щоб  ці питання

 порядку   денного   безперечно   дотримувались.  Але,

 мабуть,  справа  в  тому,  що  ми не завжди, тобто не

 кожен  день ці питання розглядаєм і вони переходять з

 дня  на день. І питання про Конституційний суд дійсно

 в  нас  єсть  в порядку денному. І в завтрашній день,

 тобто  в  п'ятницю,  24  числа, він буде внесенний, а

 точніше  він  єсть  у  порядку  денному  і  він  буде

 розглядатись на пленарному засіданні.

      Щодо   дачі  пояснень.  Безперечно,  по  окремих

 питаннях  чи  позиціях  порядку  денного  ми  повинні

 давати пояснення і ми це будемо робити.

      Кириченко    підняв   питання   про   постачання

 населення  газом  побутовим  і  відключення  теплових

 електростанцій.  Безперечно, це не вихід з положення.

 Це  кожний  розуміє  і громадянин нашої Республіки, і

 кожний   депутат,   присутній   в   цьому  залі.  Але

 безперечно  ми дамо доручення Кабінету Міністрів, щоб

 по  цьому  питанню  розібрались  і  дали відподіно не

 тільки  пояснення,  а  й ті міри, які приймає Кабінет

 Міністрів,  щоб  наші  громадяни  були забезпеченні в

 повному достатку таким паливом як газ.

      Депутат Тітенко підняв питання про забезпечення

 вителів  заробітною  платою,  школи не опалюють  - це

 питання,   безперечно,  справедливе.  Ми  дамо  запит

 Кабінету   Міністрів   і  на  слідуючому   пленарному

 засіданні проінформуєм депутатів по цьому питанню.

      Закон по венеранах війни, що, дійсно............

 ветеранів,   ми   тоже  дамо  доручення  Міністерству

 соціального    забезпечення,   щоб   розібрались   до

 прийняття  закону  і тих змін, які вносяться, щоб цих

 недоречностей не було.

      Депутат М'ясковський підняв питання, що в газеті

 "Комуніст"  є стаття, де розкривається неправильність

 чи   недоцільність   використання  кредитів  під  час

 передвиборної  кампанія.  Я  не можу, шановні колеги,

 коментувать   це  питання.  Ми  дамо  доручення,  щоб

 розібралися  і  потім  проіформували, на  скільки там

 достовірно ці питання піднімаються в даній статті.

      Що  до  порушення законів на виборах 10 грудня. Я

 думаю,  шановні  колеги,  у  нас  присутні тут і Іван

 Григорович  Ємець,  я думаю, що він, буквально, в цей

 понеділок   виступаючи  на  Президії  Верховної  Ради

 інформував  членів  Президії  про стан готовності про

 проведення виборів 10 грудня. І таких недоречностей і

 в  його  доповіді,  і  в тих запитання, які перед ним

 ставились,  безперечно,  не  було. Але якщо єсть такі

 недоречності,  будь  ласка,  зверніться  в Центральну

 виборчу   комісію,   і   ви   одержите  і  відповідну

 відповідь,  і,  думаю,  будуть прийняті міри, як такі

 недоречності  єсть  по  тих виборчих дільницях, де це

 допускається.

      Терещук  підняв  питання  про  ту  ситуацію, яка

 склалась на заводі "Краз" про звільнення 10 процентів

 робітників   і   в   переспективі   ще  звільнення  20

 процентів. Ми дамо доручення Комісії базових галузей,

 Валерію   Івановичу  Черепу,  щоб  по  цьому  питанню

 розібралися і на слідуючому засіданні проінформували.

      Депутат  Бублик  поставив  питання  про  те, щоб

 роздати  перед  завершенням  пленарному режиму завтра

 сесії роздати проекти Конституції, щоб роз'їзжаючись,

 на  містах  можна  було  ознайомити  виборців  наших,

 ознайомити   громадян   з   пректом  Конституції.  Що

 сьогодні  йде   засідання Комісії. На цьому засіданні

 комісії  присутній  і  Президент  і  Голова Верховної

 Ради.   Після   засідання  ми  порадимся,  якщо  така

 можливість, безперечно це ми зробим.

      І   Верхогляд   підняв   питання   про  пенсійне

 забезпечення  низької  заробітної  плати.  Це питання

 безперечно   не   нове,  воно  відоме,  але  ми  дамо

 відповідні  доручення  для  того, щоб по цих питаннях

 дать відповідь  і депутату, і  нашим  виборцям.

      А  зараз,  шановні  колеги,  вчора 105 депутатів

 підняло  питання, щоб внести до порядку денного нашої

 сесії  або  на  сьогодні,  або  на завтра питання про

 продовження   дії   Постанови   Верховної   Ради  про

 стабілізацію  роботи підприємств -виробників легкових

 автомобілів.

      Ви   пам'ятаєте,   це  відноситься  до  Луцького

 автомобільного    заводу    і   це   відноситься   до

 Запоріжського   автомобільного   заводу.   Я   ставлю

 пропозицію  на  голосування, щоб це питання внести до

 порядку   денного.

      Якщо...  якщо  ми  підтримаєм  так,  як говорять

 депутати  це  питання,  то  матеріали  негайно будуть

 роздані. Тому я вважаю: давайте ми поставим, щоб його

 винести  на  завтра.  Сьогодні  роздати  матеріали  і

 завтра ми його тоді розглянем. Якщо не заперечуєте.

      Тому я цю пропозицію ставлю на голосування.

      Будь ласка, включіть систему.

 

      "За" -

 

      Не зрозуміли, да?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я  ще  раз  повторю,  що 105 депутатів направили

 запит, щоб на завтра чи на сьогодні поставити питання

 на  розгляд  сесії  про стабілізацію, про продовження

 дії  Постанови Верховної Ради про стабілізацію роботи

 підприємств-виробників легкових автомобілів.

      Будь ласка, Мухін. Комісія це питання розглянула

 і тоже підтримала.

 

      МУХІН В.В.

 

      (370 округ, Мухин)

      Александр   Николаевич,   ну,   так  же  нельзя,

 смотрите: собрался Президиум Верховного Совета вместе

 с  Президиумом Кабинета Министров, мы обсудили, какие

 вопросы   в   первую  очередь  мы  должны  обсуждать.

 Безусловно, проблема машиностроителей, проблема того,

 что  не  работают  эти заводы -это такая же проблема,

 как и проблема, там, тысячи наших заводов, которые не

 работают.

      Ну,  давайте,  у  нас же время очень ограничено.

 Давайте  в  порядке  поступления.  Я сам подписал эту

 бумагу,  что  надо  рассматривать  этот  вопрос, но в

 установленном    порядке.    Безусловно,   его   надо

 обязательно внести и рассмотреть.

      Однако  у  нас  есть  первоочередные  вопросы и,

 безусловно, их надо рассматривать в первую очередь.

      Но  как  же  так:  ну,  нельзя  же так, собрался

 Президиум   Верховного   Совета,  Президиум  Кабинета

 Министров, мы выделили наиболее важные вопросы.

      Я,  к  сожалению,  согласился  с  тем,  что  ряд

 законопроектов в нашей комиссии снимается, потому что

 считают,  что  те  вопросы,  ну,  согласын  мы, что ж

 делать,  так  сказать,  мы не можем все законопроекты

 внести.

      Поэтому в порядке, в установленном порядке будем

 рассматривать эти вопросы.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю, що і ви праві і праві 105

 депутатів,  які  підписались  з  цією пропозицією, ви

 тоже тут підписались, до речі.

      Кузьменко,  будь  ласка,  одну  хвилину. 179-ий,

 Кузьменко.

 

      КУЗЬМЕНКО С.Л.

     (Сергій Кузьменко, "Комуністи України, Запоріжжя)

      Я  хочу сказати, що, по-перше, займе максимум 20

 хвилин  (максимум!),  тому  що  і  ті  висновки, і та

 пропозиція,  з  якою до нас вийшов Кабінет Міністрів,

 не  потребує  довгого розгляду. Там є явні результати

 того,  що  поки  ці льготи, ці пільгиф, які ми надали

 їм,  діяли,  завод  покращив  своє становище і один і

 другий,  тобто  є сенс продовжити. Є висновки комісії

 профільної,  Суслова,  яка підтримує подання Кабінету

 Міністрів.  І,  врешті решт, я вважаю, що ті 20 тисяч

 виробників,  вони ну просто мають право... До речі, я

 хотів  би  також  нагадати,  що  ні у гаражі Кабінету

 Міністрів, ні у гаражі Адміністрації Президента, ні у

 гаражі,  на  жаль,  Верховної  Ради жодної... жодного

 автомобіля  вітчизняного виробництва практично немає.

 Практично немає! Тому я вважаю...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі.

 

      КУЗЬМЕНКО.... тому я вважаю, що вже хто-хто, а

 державні органи свого виробника повинні підтримувати!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, я думаю, що ми час

 вичерпали  з  вами, але Борис Ілліч Олійник як голова

 комісії   і   депутат  з  цієї  області,  Запорізької

 настаює... Я одну хвилину йому, з вашого дозволу...

 

      ОЛІЙНИК Б.І., 190 виборчий округ, Запорізький.

      Шановні   колеги,   я  вас  закликаю  підтримати

 запорожців, оскільки там справді ситуація критична, і

 вони почали виходити з неї. Так що прошу вас...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

      ОЛІЙНИК Б.І. ... підтримати, щоб......

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Я   ставлю  ще  раз  на

 голосування, щоб дане питання внести в порядок денний

 для   розгляду  24-го.  Тобто,  завтра.  Будь  ласка,

 голосуєм.

 

      "За" -  190

 

      Михайло Васильович, голосуйте, будь ласка.

      Рішення  не  прийнято.  Значить,  приступаєм  до

 розгляду  питань,  які сьогодні виносяться на розгляд

 сеісї.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  думаю, шановні колеги,... Кузьменко, сідайте,

 будь  ласка...  Кузьменко!  Я думаю, що... Кузьменко,

 ви,  будь ласка, роздайте матеріали депутатам -хай...

 і ми завтра рано ще повернемся до цього питання.

      Слово  надається  Кочергі  Віктору Герасимовичу,

 заступнику  голови  Комісії  з  питань  Законності  і

 правопорядку   по  питанню  про  проект  Закону  "Про

 застосування амністії України".

 

      КОЧЕРГА.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты! Данный проект был еще подготовлен

 полгода   назад,   22   мая   и   предлагается   этим

 законопроектом         регулировать         важнейшие

 правооотношения, связанные с применением амнистии.

      Как   известно,  одним  из  важнейшых  принципов

 правового  государства  является  требование  о  том,

 чтобы  каждая  ветвь  власти,  орган  государства или

 должностное  лицо  действовали в пределах полномочий,

 установленных законом.

      Это  гарантия  произвола и своеволия, повторения

 непоправимых  ошыбок,  каким  бы  стратегическими или

 высокими соображениями они не мотивировались.

      Это     принцып    закреплен    статьей    4....

 Конституции...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.      Я      вибачаюсь...      Віктор

 Герасимович...,  шановні  колеги,  в  залі  нічого не

 чути. Я прошу до уваги, будь ласка.

 

      КОЧЕРГА.... держава Україна, всі її органи діють

 на    основі    закорннсті,    забезпечууть   охорону

 правопорядку,  інтересуи  суспільства,  прав і свобод

 громадян".

      В     связи    с    необходимостью    расширения

 законодательного    урегулирования    нуждающихся   в

 этом.... общественных отношений, Комиссии по вопросам

 законности   и   правопорядка   совместно  с  научно-

 экспертным  отделом  Секретариата  Верховного  Совета

 разработан,   в   частности,   проект   Закона   "Про

 застосування амністії в Україні".

      Цель этого проекта -законодательно урегулировать

 основные   положения   Уголовно-правового   института

 амнистии.

      К   слову  сказать,  на  сегодня  он  вообще  не

 регулируется  нашим законодательством и тем сам самым

 ввести его в правовое поле государства.

      Проект  в  частности  кроме  определения понятия

 "амнистия"  и ее видов содержит положения, касающиеся

 действия  амнистии  во  времени,  определяет характер

 вопросов,  которые  ею  разрешаются, сроки исполнения

 Акта об амнистии. Принятие Акта об амнистии не должно

 противоречить    общим    принципам    уголовной    и

 исправительно-трудовой политики.

      Поэтому, исходя из задач борьбы с преступностью,

 в  законопроекте  содержаться  указания  на некоторые

 условия,  при  которых амнистия применяться не может.

 Безусловно, что принятие конкретного акта об амнистии

 могут    учитываться    и   другие   ограничения.   В

 соответствии   с   пунктом   11.   1  статьи  114.  5

 Конституции Украины, и статьей 24. 20 Коституционного

 соглашения,   Президент   Украины   выдае  Указы  про

 амнистию.   То  есть,  принимает  конкретный  акт  об

 освобождении  от  наказания соответствующих категорий

 лиц.  И представляемый законопроект создает для этого

 необходимую правовою базу.

       Комиссия     просит    рассмотреть    указанный

 законопроект принять его в первом чтении. Высказанное

 депутатами замечания и предложения будут, безусловно,

 учтены   при окончательной его  доработке.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.

      Запитання будуть?  Будь ласка,  запишіться.

      10 достатньо, да? Висвітіть.

      Таран, Пронюк.

 

      ТАРАН.  Прошу Анісімову передати слово.

 

       АНІСІМОВ.

      (...................),     вы    скажите    мне,

 пожалуйста,  какие  еще правовые надо акты вот именно

 для  того,  чтобы  заработала  эта  норма, которую вы

 предлагаете  сегодня  принять, и как вообще отразится

 на всем правовм  поле принятый документ?

 

       КОЧЕРГА.  Прежде  всего,  это закон прямого

 действия.  И для того, чтобы он был... Он предлагаетс

 принять  для  того,  чтобы  упорядочить  само понятие

 амнистии,  чтобы  создать  правовое  поле  для  более

 эффективного использования     амнистии.

      Я  думаю, что принятие этого законопроекта будет

 способствовать   прежде   всего   профилактике   даже

 преступности  в  нашей  стране,  и  во-вторых,  будет

 влиять  на  более  эффективное,  более  эффективно на

 процесс перевоспитания осужденных.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пронюк. Іванов.

 

      ПРОНЮК  Є.  В. (...........), 205, Євген Пронюк,

 "Державність", Українська Республіканська партія.

      Шановний   доповідачу,   у   мене  до  вас  таке

 запитання  за  минулого  режиму  традиційно  амністії

 оголошувалися  до відомих свят. Я хотів би знати ваші

 міркування,  як ви будете рекомендувати застосовувати

 допевних  дат,  чи  якісь  інші  міркування ви будете

 використовувати,  буде керуватися Президент за вашими

 рекомендаціями.

 

       КОЧЕРГА.  Ну, прежде всего издавать акты об

 амнистии  принадлежит  исключительно Президенту право

 такое.   Поэтому   это   его   дело,  толи  он  будет

 приурочивать  к  определенным событиям в жизни нашего

 государства,  или  просто,  исходя  из  необходимости

 применения  этого акта. Это его право.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванов. Кирирченко.

 

      ІВАНОВ В.О.

 

      Прошу дать на 390 номер.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

       БАНДУРКА О.М.

 

      Шановні депутати, цей законопроект розглядався і

 в  різних  структурах  прокуроратури  і  Міністерства

 юстиції,  в Міністерстві внутрішніх справ, в комісіях

 Верховної  Ради. Він досить добре проробленний і нами

 розглядається  теж  не  переші  рази. Я пропонував би

 негаяти  на  нього часу, а прийняти в першому читанні

 сьогодні  з  тим,  щоб  ми мали можливість доробляти.

 Пропозиції по ньому вже є.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириченко. Глух.

 

      КИРИЧЕНКО  М.  О.  Дякую. 329 будь ласка, округ,

 Полтавська область, Кириченко.

      Шановний   доповідачу,   я   вважаю,  що  данний

 законопроект  потрібно приймати, він назрів. Декілька

 єсть запитань і зауважень.

      Стаття 7 передбачає вами те, що акт про амністії

 підлягає     обов'язковій    публікації    офіційного

 (...........)    Верховною    Радою   або   Кабінетом

 Міністрів.

      Я  думаю,  що  і  Верховною  Радою законодавчого

 органу,  і  виконавчого  органу  -Кабінету  Міністрів

 треба друкувався щоб цей документ.

      І  в  статті 8 "особи, які підлягають звільненню

 звільниються  не  пізніше,  як протягом трьох місяців

 після опублікування акта про амністію". Я вважаю   це

 задовгий строк. Може... Поясніть чому так? Чому такий

 строк  автори законопроекту передбачили для того, щоб

 звільнити осіб щодо яких акта про амністію.

      Дякую.

 

      КОЧЕРГА.  То  что касается вашых замечаний в

 части статьи 7, я вполне соглашаюся. Действительно, я

 думаю,  что  комиссия  рассмотрит  ваше предложение в

 части   продления   срока   протягом  якого,  значит,

 звильняется осужденные.

      Дело  в  точ,  что,  действительно,  в  практике

 бывшего  Советского  Союза использовался трехмесячный

 термин.  Я  хочу  также учесть уважаемых колег в том,

 что,  ну, действительно, это была огромная страна, як

 її каже, називає пан Чорновіл, империя, где были даже

 медвежьи  углы,  и  от туда, действительно, допустим,

 применить  это  акт  об  амнистии  нужно  было  более

 длительное   время.  В  условиях  нашей  же  Украины,

 безусловно,  трехмесячный  срок -это очень длительный

 срок. Но может быть 15-дневный срок тоже   небольшой.

 Поэтому    при    окончательной    доработке    этого

 законопроекта   нашей   комиссией,   мы   учтем  еще,

 посоветуемся,     проконсультируемся,    скажем,    с

 Министерством   внутренних  дел  с  другими  органами

 правоохранительными.   И   я   думаю,  что  мы  тогда

 окончательно    предложим    на   ваше   рассмотрение

 окончательный срок исполнения акта амнистии.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Глух, Білоус.

 

      ГЛУХ

      Дякую. 290 округ.

      Шановний  доповідачу!  А як ви вважаєте все-таки

 контроль  за  актом  про  амністію  може  залишити за

 Верховною Радою чи ні? Такі пропозиції вносились.

      Дякую.

 

      КОЧЕРГА.  Ну,  дело  в  том,  что этот закон

 принимается   Верховным   Советом,   и,   безусловно,

 контроль  за  его  исполнением надо возложить тоже на

 Верховный  Совет. Это исключительное право Верховного

                         - 44 -

 Совета.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Білоус, Горень.

 

      БІЛОУС В.О.

 

      317   виборчий   округ,  місто  Полтава,  Спілка

 офіцерів України.

      Шановний  доповідачу!  У мене 2 запитання. Перше

 запитання.  Цей  законопроект  ми отримали 04. 05. 95

 року.  Але  я  не знайшов тут, що це погоджено чи хто

 робив  юридичну  експертизу цьому документу. Хоча пан

 Бандурка сказав, що це розглядалось у них в комісії з

 відповідним  міністерством.

      Але тут немає в цьому законопроекті, який в мене

 на руках, що   він погоджено з Мінюстом хоча б.

      Це перше  запитання.

      І   наступне   запитання.   Хто...  чи  робилася

 фінансова  експертизи.  Тобто  скільки буде коштувати

 введення цього Закону в дію. Дякую.

 

      КОЧЕРГА.  Ну  то,  что я уже в начале своего

 доклада     сообщил,    что    даный    законопроект,

 подготовленый...

 (..........) (..........)(..........)(..........)

      ...не согласовывали.

      То, что касается финансовых затрат на применение

 даного  закона,  я  считаю,  что фонансовыых затрат в

 даном  случае  не нужно никаких. Так как он не вводит

 само  понятие впервые, значит, само понятие амнистии.

 Амнистия сама по себе уже применялась не один раз и в

 условиях, значит, Украины и в условиях бывшего Союза.

 Поэтому  здесь  финансовые  затраты дополнительные не

 нужны.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Горень.

 

      ГОРЕНЬ

      Прошу передати слово Горбалю Миколі, 359 округ.

 

      ГОРБАЛЬ М.А.

      Дякую.  Я  хотів  би  запитати  вас. В Законі...

 пректі закону не передбачено такий пункт, що амністія

 як будь-який  закон  не має  зворотньої сили.

      В моїй практиці був такий прецендент. Засуджений

 попав  під  амністію.  Але  потім  президія обласного

 суду,  користуючись статею процесуального Кодексу про

 право  перегляду  судових рішень дає на пересуд через

 м'якість  попереднього  присуду,  і тоді скасовується

 амністія.

      Для   мене   це   абсоютно  дивно,  оскільки  я,

 керуючись  знанням  цієї  статті,  що  закон  не  має

 зворотньої  сили,  даний  проект  не  передбачає,  що

 відміна судом амністій є нечинною. Це не передбачено.

 Чи  ви  вважаєте,  що суд має право відмінити рішення

 Президента про амністію?

 

      КОЧЕРГА. Дело  в  том, что, если я правильно

 понял  ваш  вопрос,  при  пересмотре уголовного дела,

 если,    скажем,    при    пересмотре    преступление

 квалифицировалось  по статье, которая предусматривает

 или  которая  не  попадает  под  акт  амнистии,  так,

 конечно,  в  данном  случае  нужно было применять эту

 статью.

      Если  я  правильно,  если  я правильно понял ваш

 вопрос.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть ще раз.

 

      ГОРБАНЬ.  Стаття  якраз  підпадала під амністію,

 але  потім суд вважав, що.. 7 Президія обласного суду

 вважала, що присуд був зам'який.

      А я вважаю, як суд рішив і амністія вже ввійшлба

 в  силу, то про перегляд справи вже нечинний. А це не

 передбачено новим проектом закону.

 

      КОЧЕРГА.  Дело   в   том,  что  мы  просто

 разговариваем  с  вами  на  пальцах.  Надо посмотреть

 конкретное  уголовное  дело,  чтобы  с  этой  высокой

 трибуны   дать  по  нем  юридическое  заключение.  Я,

 извините,  не  могу  этого  делать.  Надо обязательно

 изучить уголовное дело.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

      Хто   в  нас  записався  по  обговоренню  даного

 питання? Висвітіть, будь ласка.

      Шевченко...  І  бажаючі, будь ласка, запишіться.

 Включіть систему.

      Висвітіть.

      Таким  чином,  5 депутатів записалось. 15 хвилин

 відводимо  на  обговорення  даного  питання. Шевченко

 перший записаний. За ним Бандурка.

 

      З ЗАЛУ. Нема! Нема...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нема  Шевченка?  Бандурка.  За  ним

 Кірімов.

 

      БАНДУРКА  О.М.

      Шановні депутати, законопроект, який поданий вам

 на  розгляд,  є  одночасно  і  складним,  і  простим.

 Складним  му,  щов  він  стосується багатьох громадян

 України  -десятків  тисяч людей, які відпо...........

 покарання,  які притягуються до відповідальності і до

 яких  по  закону можна застосувати акт амністії. Акти

 амністії в житті цивілізованої правової демократичної

 держави,  яку  ми  будуємо  в  Україні,  повинно бути

 звичайною  формою  правоохоронної роботи, коли людина

 має  право  на  якісь  пільгни  чи умови дострокового

 звільнення,  скорочення  чи зміни тяжкості покарання,

 тоді вища посадова особа (Президент) може застосувати

 амністію.   Але   сам   механізм  виконання  амністії

 приходиться    здійснювать   силовим   структурам   -

 Міністерству  внутрішніх  справ, суду, Службі безпеки

 по  справам,  які  вона  розслідує, прокуратурі і так

 дальше.  Тому такий закон необхідно прийняти, перш за

 все, не... ну, для працівників правоохоронних систем.

 Але ж він стосується і тих людей, на кого поширюється

 амністія,  тобто  громадянин  може  мати ті орієнтири

 (який  відбуває  покарання)... Але хоч він і відбуває

 покарання,  все  рівно  він  залишається громадянином

 України!..  Громадянин  повинен мати ті орієнтири, до

 яких   він..   ну,   буде  намагаться  підвести  свою

 поведінку, ну... своє... перебування під покаранням з

 тим,  щоб  все-таки  на  нього ця амністія могла бути

 поширена.

      Коли  оголошується  акт амністіі, то вивчаються,

 букваль,  десяткитисяч справ. І ті, які знаходяться в

 суді,  які  знаходяться  в  слідчих органах, і ті, по

 яким  уже  вироки  винесени,  і  матеріали,  поь якім

 можуть  бути  порушені  кримінальні  справи. Тобто це

 закон,   ну,  досить  для  потрібний  для  практичних

 працівників  і  в цілому для зміцнення правопорядку в

 державі.

      Я  просив  би  вас підтримати цей законопроект з

 послідуючей його доробкою.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Кірімов, Ричагов.

 

      КИРИМОВ.

 

      Шановні   колеги  депутати,  шановний  Олександр

 Миколаєвичу!  Я  вважаю  однозначно,  що даний проект

 закону необхідно прийняти в першому читанні. Чому?

      Насамперед  тому,  що  він стосується тисяч тих,

 хто  позбавленяй  волі  і в якійсь мірі цей вирок, як

 вони вважають, здійснений не справедливо.

      І  до мене, як ідо вас, звертаються виборці дуже

 часто,  щомісячно,....  можна сказати, з запитами про

 те, що потрібно переглянуту ту чи іншу справу.

      І  тому  мені  думається,  якщо  цей  Закон "Про

 амністію" буде принятий в першому читанні, то ми чому

 не  лише  допоможемо судовим органам нашої незалежної

 України,  але  й  допоможемо  тим людям, які ждуть на

 амністію, і ждуть того, щоб до них держава віднеслася

 гуманно,  тому  що  вважають,  що певний вирок їм був

 винесений не справедливо.  Це з одного боку.

      З   іншого   боку,  я  вважаю,  що  даний  закон

 сприятеме  справедливості,  сприятеме...  тим основам

 нашої  держави,  які  будуть захищати і всіх людей, і

 будуть сприяти становленню нашої незалежної України.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ричагов, Швидкий.

 

      РИЧАГОВ, 316 виборчий округ.

 

      Уважаемый  председатель, уважаемые депутаты. Да,

 действительно,  к  нам  обращаются  нашы  избиратели,

 чтобы мы оказали помощь в буквально в аких ритических

 для многих ситуациях. Остаются часто малолетние дети,

 у  которых  родители  отсиживают  за решеткой. Кто от

 этого  страдает в такой ситуации? Иногда оказывается,

 что наказанными являются именно ети, беспомощные отцы

 и  матери которые оказываются лишены поддержки в этот

 период.

      Поэтому  нам  приходится решать такие вопросы не

 только  с точки зрения уголовного законодательства, а

 с  точки зрения социальной значимости таких вопросов,

 которые поднимают  перед нами люди.

      Я  занимаясь  вопросами  амнистии,  столкнулся с

 тем, что эти вопросы совершенно не отрегулированы. Мы

 оказываемся  совершенно  в области бесправия, которое

 контролируется  рядовыми  чиновниками  и, фактически,

 Верховный   Совет,   законодательный  орган,  на  эти

 процессы  не влияет.

      На  что я хотел бы отратить внимание? На периоды

 безвластия. Допусти, Президенты не меняются у нас так

 часто,  может  быть,  2-3  года,  но  процесс занатия

 должности  Президента  приводит  к  тому, что вопросы

 амнистии  не  рассматриваются  по  8-9  месяцев, пока

 Президент о-настоящему не начинает приступать к своим

 обязанностям. Это первая сторона ло вопроса.

      Дрругая  сторона вопроса -это конфронтация между

 исполнительной   властью   и   законодательной.  Люди

 обращаются  именно к нам, нам, представителям народа.

 Но   что   же   происходит,  когда  мы  обращаемся  в

 Администрацию  Президента?  У  меня такое впечатление

 сложилось, что обращение депутатов ухудшают ситуацию,

 вязанную  с возможностью амнистии заключенных.

      Наша  аппеляция оказывает обратное действие. Мне

 кажется,  что  такие  вопросы сегодня этим законом не

 отрегулированы.  И  вообще, посмотрите на этот закон,

 который  сделан, собственно говоря, на одном листике.

 Вопрос   касается   тысячи   людей,   здесь  не  даны

 определения,  кто имеет право выступать с инициативой

 об   а  мнистии,  совершенно  не  оговорены  вопросы,

 связанные  с  такими  событиями,  как государственные

 праздники,  под которые проводятся массовая амнистия.

 Мне  кажется, что этот закон не сделает сегодня чести

 Верховному     законодательному     органу     нашего

 государства.   Он   должен   быть   разработан  более

 тщательно.

      И  призываю  вам  не  голосовать сегодня за этот

 закон. Дать возможность комиссие поработать и сделать

 более качественный серьезный документ.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Замість  Швидкого  Горбаль,  за ним

 Кириченко.

 

      ГОРБАЛЬ  М. А. Шановні депутати. Микола Горбаль,

 359   виборчий   округ,   "Державність",   Українська

 Республіканська партія.

      Я  не  погоджуюся  з  моїм  колегою, що виступав

 переді  мною  тільки що. Я вважаю, що цей проект все-

 таки  треба сьогодні проголосувати в першому читанні.

 А  очивидно  дуже багато в ньому треба дещо доробити,

 відзначити. І як я вже казав сьогодні потрібно ввести

 ще  один пункт, який би забезпечував, що прийняття...

 тобто  ті  всі  статті,  що  підпадають  під амністію

 Президента,  вже  не  підлягають  перегляду  і  всіми

 судовими  інстанціями, оскільки закон повинен мати не

 зворотну  силу. А це не передбачено в данному проекті

 Закону про амністію.

      І  ще  я  хотів  би відзначити. Сьогодні загалом

 треба  переглянути  наш  кримінальний  кодекс  в тому

 плані,  що сьогодні в Україні Карма-система не завжди

 виконує   ту   функцію,   яку   вона   мала  сьогодні

 виконувати.   Сьогодні   табори  позбавлення  волі  в

 таборах  переповненні.  В'язні,  як правило, не мають

 роботи.  Я  хотів  би  сказати, що те, що називається

 трудовим перевихованням не завжди виконує ту функцію,

 яку б мала виконувати.

      Сьогодні  багато  статей, які... кримінальних. Я

 думаю,  що  можна  було  б карати людей, оскільки був

 злочин,  повинна бути і відповідна кара, карати людей

 без  позбавлення  волі.  І  кращим  виходом  із  цієї

 ситуації,  яку ми сьогодні маємо в місуях позбавлення

 волі  -це було б надати можливість Президенту частину

 людей,  які  б могли б краще реалізувати себе в праці

 на  користь  держави  не в місцях позбавлення волі, а

 все-таки  на  волі,  от. Дати можливість ввести Закон

 про  амністії.  І,  очевидно, що нам найближчим часов

 треба  загалом  вернутися до проблеми перегляду нашої

 карної системи, і перегляду Кримінального кодексу, це

 була б найкраща ситуація. Але в цій ситуації, яка вже

 сьогодні  є,  введення  в дію Закону про амністію, це

 найкращий   вихід.   Я   закликаю  вас  проголосувати

 сьогодні  цей  закон  у  першому читанні. А всіх, хто

 буде  мати  якісь  зауваження, а вони потрібні, і тут

 ввести багато пунктів, дійсно, не передбачено. Отже ж

 треба  буде  потім  прийнять  їх в другому читанні. Я

 закликаю  вас  проголосувати  за  цей закон в першому

 читанні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО

      329   Лохвицький   виборчий   округ,  Полтавська

 область, Кириченко.

      Шановний Олександр Миколайович! Шановні колеги!

      Я в цілому підтримую тих народних депутатів, які

 пропонують   прийняти  сьогодні  цей  законопроект  в

 першому  читанні,  тому що він необхдний і дає право,

 так   сказать,   нам   законотворчо   реалізувати  ті

 повноваження Президента, які він має.

      Навіть,   в   тому  плдані,  що  сьогодні  право

 Президенту  належить  видавати  амністію,  а інше все

 законодавством не обговорено, і він видає ці акти про

 амністію  коли хоче, як хоче, в яких умова. Все це, я

 думаю,  треба  законодавчо передбачити. Але, я думаю,

 що законопроект потребує сильного доопрацювання.

      Ну,  так  скажемо,  по статті 2. Проаво  видання

 актів  про  амністію  належіть  Президенту. Президент

 може  видавати  нормативні  акти  з питань підготовки

 і виконання актів про амністію. І все. Я думаю, що цю

 статтю серйозно потрібно доопрацювати і деталізувати.

      Ну,  наприклад,  кілька може видавати на рік акт

 про  амністію  Президент,  якщо  це потрібно, до яких

 подій,  хто  вносить  ініціативу  Президенту, хто має

 право   вносити   ініціативу  про  видання  акту  про

 амністію, в яких рамках і інше?

      Потребує  доопрацювання  стаття 4 законопроекту.

 Особливо   я   вношу   пропозицію   щодо   засуджених

 неповнолітніх.

      Я    думаю,    що   потрібно   тут   передбачити

 першочергове   право   при   амністії   неповнолітніх

 осуджених  і вони, в основному, повинні підпадати під

 пункт   А  цієї  статті.  Тобто,  повна  амністія  до

 неповнолітніх.

      Я  думаю, що в статті 5, 2 частина, яка говорить

 про  те,  що  Положення  акта  про амністії, видані з

 порушенням вимог частини 1 цієї статті, не мають сили

 і  застосуванню  не підлягають -дещо розмита. Тому що

 потрібно   або   деталізувати   це   Положення,   або

 тлумачення  його треба буде давати, тому що в частині

 1 якраз говориться про... недопускається застосування

 амністії   до  певних  категорій  засуджених.  І  хто

 визначатиме   ці   категорії,   як   --все  це  треба

 деталізувати.

      В   статті  7  те,  що  я  запитання  доповідачу

 задавав,   потрібно   поправку   внести  про  те,  що

 публікації   в  офіційних  виданнях  і  законодавчого

 органу,   і   органів   засобів   масової  інформації

 виконавчих структур.

      І  в  статті  8  я вношу конкретну пропозицію що

 особи, які засуджені відповідно... амністовані актом,

 звільняються   не  пізніше  як  протягом  одного,  ну

 максимум  півтора  місяці,  з  дня  видання  Акту про

 амністію.

      Я вважаю, що це буде нормальна дата порадитися з

 науковцями і з професіоналами.  Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги! Всі, хто

 мав бажання, записався -виступили.

      Я   просив   би   запросить   людей  в  зал  для

 голосування.

      У  вас  на руках єсть проект Постанови Верховної

 Ради  по  даному  питанню,  в  якому  первим  пунктом

 оприділено, щоб прийняти цей закон у першому читанні.

      І  в  цьому  залі  при  виступах  було внесено 2

 пропозиції,  а  точніше  2 депутатами -пропозиція про

 направлення  на доопрацювання.

      Я  вважаю,  що,  дійсно,  перша  пропозиція  про

 прийняття  в першому читанні з тими зауваженнями, які

 були  тут  висловлені,  і  ті зауваження, які повинні

 напротязі   двох   неділь   надійти   в  комісії  при

 доопрацюванні, нам було б доцільно прийняти цей закон

 у  першому  читанні.  І  вже при другому читанні, при

 розгляді   його,   ми  повинні,  безперечно,  ці  всі

 зауваження врахувати.

      Тому  я  ставлю  на голосування проект, внесений

 від комісії.

      Я  прошу  голосувати:  про  прийняття  в першому

 читанні.

 

      "за"   210

 

      Прийнято. Спасибі.

      Тепер ставлю, щоб прийняти в цілому як постанову.

 

      "за"   206

 

      Спасибі.

      (..........) єсть?

      Коломойцев. Єсть Коломойцев?

      Одну хвилиночку.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Враховуючи...  Значить, я думаю, що

 ми  тоді  питання... А зараз ми розглянем питання про

 проект Закону України "Про ....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ... поки Коломойцев підготується, там єсть питання...

 Будь ласка. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Дякую.

      Шановний    Олександре   Миколайовичу!   Шановні

 депутати!

      У  нас  є  наш  внутрішній  закон,  за  яким  ми

 працюємо  -Регламент Верховної Ради України. Згідно з

 Регламентом  подавати  свої  пропозиції  отаким чином

 можна  тільки  до розглояду закону в першому читанні.

 Ми  вже  розглянули  в  першому  читанні.  Взагалі ми

 розглядаємо  закони  про  приватизацію  вже рік!.. Це

 окрема   буде   колись  стаття  про  нашу  легендарну

 Верховну  Раду!  Іде беззаконна приватизація, а ми не

 приймаємо  законів!.. І я вважаю, що шановний депутат

 Коломойцев  вніс  якраз  для  того,  щоб  і  далі  не

 приймали  закон.  До цього ж я уважно дуже прорробила

 цей закон. Принципових нових підходів він не має -він

 має   деякі   другорядні   зміни,  які  можна  цілком

 нормально  внести  в  робочу  групу  комісії.  І коли

 готується  наш закон до другого читання, то врахувати

 його  пропозиції.  Тому я пропоную це питання зняти з

 розгляду   взагалі   Верховної   Ради.   І  депутатау

 порекомендувати  працювати нормально з робочою групою

 комісії.  А  нам  розглядати  інші  питання, які дуже

 важливі, і вони підготовлені.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я думаю, Наталя Михайлівна,

 це  питання  розглядалось  на  Президії.  І  воно  на

 Президії  було погоджено і з керівниками комісій, і з

 керівниками  фракцій.  І було за нього проголосовано,

 щоб  його  внести  в  порядок  денний,  за  що й було

 проголосовано.   Тому   що   сьогодні   ставлять  під

 сумнів... Я думаю, це просто недоречно. Але я хотів з

 вами,  перед тим, як надати слово Коломойцеву Валерію

 Євдокимовичу...   Едуардовичу!...   попросити  вашого

 дозволу  в  зв'язку  з його фізичним станом здоров'я,

 щоб  він  доповідав з цього місця, з Президії, де

 ми його запросили. Якщо не заперечуєте.

       Приступаємо  до  його розгляду, слово надається

 депутату Коломойцеву.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Уажаемые           коллеги,           уважаемый

 председательствующий!

      Депутатская  группа  "ЦЕнтр"  239  избирательный

 округ,  Луганск.

      Я  несколько  слов  хочу  сказать по сути своего

 закона, а затем я отвечу на вопрос депутта  Витренко.

      Так  случилось, что с сентября 1994 года по июль

 1995 года я наблюдал за работой парламента Украины по

 телевизору,  поскольку  получил травму при выполнении

 служебных обязанностей. За этовремя Верховным Советом

 было принято значительное колмчесво важных и жизненно

 необходимых  законов для интеграции Украины в мировое

 сообщество.

        Были     подготовлены     и     приняты    ряд

 основополагающих в этом направлении законов. Логичным

 завершением этого процесса стало вступлении Украины в

 Совет Европы.

      Сегодня,   в  условиях  экономического  кризиса,

 важнейшей  задачей Верховного Совета Украины является

 принятие социально значимых законов, законов, которые

 дадут  каждому  конкретному  человеку, каждому нашему

 избирателю шанс на выживание в этой сложной ситуации.

      Государству  -шанс  на становление и развитие, а

 народу  и  обществу  -шанс на демократию и приоритеты

 прав   человека.  Я  противник  громких  слов,  но  я

 вынужден  их произносить. Речь идет о жизненно важном

 для  каждого  из нас и для государства.

      Жизнь каждого человека уникальна, она дается нам

 Богом  единожды.  И  от  нас,  депутатов, поднятых на

 вершину власти народом, зависит судьба народа, судьба

 общества и государства.

      Мы обязаны переступить через все разделяющие нас

 презрады, и отдать все силы на то, чтобы людям жилось

 лучше.  Мы  обязаны сделать все, чтобы Украина заняла

 достойное ее место в мире. Эти два тезиса имеют общую

 базу  -базу  экономическую. Для обеспечения достойной

 жизни  каждого гражданина нам необходимо экономически

 сильная держава.

      Украина   -это   не   свалка  для  радиоактивных

 отходов,   не  поставщик  дармовая  рабочая  силы.  И

 Украина  -это  не рынок сбыта второсортной продукции.

 Богом  нам  даны  багатейшие  природные  ресурсы:  28

 процентов мировых запасов чернозема, угля на 300 лет,

 редкоземельные металлы и многое другое.

      Замечательный  талантливый  и  трудолюбивый  наш

 народ  отстроил  нашу страну от страшной послевоенной

 разрухи.  И  построил  мощную промышленность. Один из

 примеров,  "СИЧ-1",  спутник  украинский, который был

 запущен.

      Ведущая   экономическая   причина   сегодняшнего

 экономического  кризиса, я подчеркиваю, экономическая

 причина   заключается   в  следующем.  После  разрыва

 экономических   связей  наших  предприятий  продукция

 украинских  предприятий  стала неконкурентноспособной

 на  внутреннем и внешнем рынках. Почему? Потому что у

 нас сущствуют энергозатратные технологии, протому что

 у нас отсутствует опыт работы в условиях конкуренции,

 потому  что  у  нас высокие издержки производтва. Вот

 это главные факторы экономического кризиса.

      Где  же  выход?  Необходимо провести структурную

 перестройку  экономики.  На это нужны деньги и деньги

 немалые.  Где  же  их  взять?

      Первый    путь.    Кредиты    Мирового    банка,

 Международного  авлютного  фонда,  Европейского банка

 реконструкции и развития других аналогичных структур.

 Эти  кредиты дают нам только одно: возможность жить в

 долг    и    финансировать   первоочередные   платежи

 государства, не более.

      В   тоже  время,  мы  оставляем  своим  детям  в

 наследство    процентное   ярмо.   Путь   перестройки

 структурной   за  счет  креитов  является  тупиковым,

 потому  что  для  структурной  перестройки необходимо

 значительно  большые  деньги, чем то, что мы получаем

 по кредитам.

      Где  же  их взять? Ответ очевиден. Он следует из

 мирового опыта. Только привлечение частных инвестиций

 или.....     дитивного     капитала    под    жестким

 государственным контролем способно ожывить экономику,

 дать новые технологии в промышленность, создать новые

 рабочие  места,  задействовать  природный  и  развить

 экспортный  потенциал страны.

      Я   хочу   подкрепить   этот   тезис  конкретным

 экономическим  примером.  Для  этого, я возьму пример

 страны,  которая  имела ту же политическую структуру,

 что  и  Украина  до  1991 года. Страна, которая имела

 социализм  и  строила  коммунизм.  Сегодня эта страна

 прошла  перид кризиса в котором мы находимся. Сделаны

 соответствующие   выводы.  Сегодня  это  государство,

 которое строит экономику, ориентированную на рыночные

 отношения с учетом государственного регулирования.

      Речь  идет о нашем  великом  азиатском  соседе -

 Китае.  Я  дважды  пролетел  эту  страну за штурвалом

 одномоторного  самолета  с посадками через каждые 600

 километров, с севера на юг и обратно, и воочию увидел

 то,  что  я  знал  из  литературы.  Я  встречался и с

 рабочими  и  с  первыми  секретарями  Обкомов.  Китай

 планомерно   ведет   реформы.   Создал  благоприятный

 инвестиционный  климат. Инвестору безразлично куда, в

 какую  страну  вкладывать деньги. Для инвестора важно

 только  одно  получить  прибыль  и  гарантии возврата

 капитала.     Китай,     применяя     государственное

 регулирование,  в  первую очередь решил свои вопросы.

 Провел  техническое  переоружение. Стал сторить новые

 предприятия, создал новые рабочие места. И все это за

 счет   инвесторов   при   соблюдении  государственных

 интересов   в   Китае   и   экономических   интересов

 инвесторов.

      А  теперь  я  пирведу конкретный пример вот этой

 перестройки  на  основе того вопроса, который для нас

 сегодян    жизненно   важен,   на   основе   угольной

 промышлености. Китай... Я вместе с депутатом Сурогаем

 и  другими товарищами готовлю материал по структурной

 перестройке  угольной  промышелности.  Так вот в 1992

 году  экспорт  Китая  по углю составил 20, 2 миллиона

 тонн,   из   которых   80   процентов   попадает   на

 энергетические  марки,  20  процентов  на кокс. Китай

 вышел  на устойчивое ведущее место по экспорту угля в

 Азию  и выходит в Европау на ведущие позиции. То есть

 за  счет  привлечения  инвестиции  решены те вопросы,

 которые  стоят у нас.

      А  вы  знаете,  что  в  свое  время, а угольщики

 шахтеры  навернека  помнят  этот факт, бывший министр

 угольной  промышлености,  а  затем  зам. председателя

 Госплана СССР Александр Федорович Засядько по просьбе

 (...........)  ездил  в  Китай  помогал  им поднимать

 угольную ромышленость. То есть наши специалисты учили

 Китай это делать.

      А   теперь   Китай,  принимая  рыночные  реформы

 полностью  снял у себя вопросы по углю, которые стоят

 у  нас.  Это  только  один из небольших показательных

 примеров.

      Я    хочу    сказать,   что   основной   задачей

 приватизации   является   привлечение   инвестиций  в

 структурную  перестройку  экономики с Государственным

 контролем  и  с  проведением приватизации в интересах

 народа Украины.

      Почему  я внес свой альтернативный законопроект?

 Потому   что  мой  законопроект  логически  увязан  в

 концепцию,   которая   предусматривает,  в  частности

 возмещение  утраченых  вкладов населения, компенсация

 вкладов   населения   в   сберигательных   кассах  на

 безэмиссионной основе.

      То   есть,  первое  -это  Закон  о  приватизации

 госпредприятий.  А  на  него  накладывается  Закон об

 индексации  вкладов.

      Далее. Мной готовится Закон о особенностях малой

 приватизации.  Убрать  вот  этот основной мой закон и

 далее  -индексация  вкладов  на безэмиссионной основе

 становится  невозможной.

      Закон  об  индексации  вкладов  уже находится на

 рассмотрении в Верховном Совете и я приведу следующий

 пример. Вот в законе, предложенном вашему вниманию по

 приватизации имущества госпредприятий, говорится, что

 могут  создаваться  компенсационные фонды для решения

 социальных вопросов.

      А  я  приведу только один факт. Одно из условий,

 почему   приватизация   сегодня   не  выполняет  свои

 функции, почему там идут такие нарушения, заключается

 в  том,  что,  во-первых,  мы  с  вами  не доработали

 законодательную   базу.   А  во-вторых,  средства  от

 прыватизации  перераспределяются в условиях узкого...

 среди  узкого круга лиц идут к социальному орблению и

 социальному  кризису.

      Тезисно  это я скажу таким образом: недостаточно

 законодательно     подготовленая    и    обеспеченная

 проведение   рыночных   реформ   дискредитирует  само

 понятие  рыночных реформ и полностью лишает нас шанса

 что-то сделать в этой  стране.

      Я   приведу   только   один  конкретный  пример:

 ситуация с трастами.

      Нормая  экономическая  идея о том, что свободные

 средства  населения должны работать и на население, и

 на  промышленность, ввиду недостаточной экономической

 проработки,   ввиду  того,  что  два-три  слова  были

 фальсифицированны,  привела  к  тому,  что сегодня мы

 имеем  миллионы  обманутых людей, у которых украли их

 сбережения.

      Подобная ошибка в процессе приватизации приведет

 нас  к  социальному  взрыву, аналогичному социальному

 взрыву 1917 года.

      Я      вопросами      приватизации     занимаюсь

 профессионально  с  1991  года.  В  свое время, когда

 Россия начала эти вопросы, я проходил соответствующие

 курсы   в  Министерстве  финансов  России  и  получил

 сертификат,     который     разрешал    работать    в

 инвестиционном фонде (..........). Кроме того, у меня

 вышла книга по приватизации.

      В  1994 году в Институте экономики Академии наук

 я защитил диссертацию кандидатскую по экономике, тема

 которой:  "Приватизация  и  направление  инвестиций в

 экономику  Украины".  Я вижу те ошибки, которые у нас

 мы можем повторить.

      Поэтому   Регламент   предусматривает  повторное

 первое  чтение  по  решению  сессионного  зала.  Есть

 аргументы,  действительно  серьезные аргументы о том,

 что  вот  как  же  мы  прошли  первое  чтение,  опять

 возвращаемся к этому вопросу.

      Я  считаю, что Регламент -это основной документ,

 который должен обеспечивать работу верховного Совета.

 Но в таком важном вопросе, как приватизация, я просил

 бы   Верховный   Совет  вернуться  к  первому  чтению

 повторно. Почему?

      Потому   что   моя   концепция   предусматривает

 кардинальные  отличия  от того законопроекта, который

 был принят.

      Первое:  приватизация  должна  осуществляться на

 основе государственного регулирования и контроля.

      Второе.    Приватизация    должна   обеспечивать

 приоритетное  право гражданам Украины на приобретение

 государственного имущества.

      Третье. Приватизация должна осуществляться путем

 создания   открытых   акционерных  обществ,  на  базе

 больших и средних предприятий.

      Четвертое.   Приватизация   должна  обеспечивать

 поступление    инвестиций    при    передаче    части

 государственного   имущества  пакеты  акций  согласно

 инвестиционным       обязательствам       покупателя.

 Приватизация     должна    создавать    боагоприятный

 инвестиционный  климат. Должна обеспечить безоплатную

 передачу    имущества   государственных   предприятий

 гражаданм  Украины  за  привтизационные имущестывнные

 сертификаты.    Привтаизация    должна   обеспечивать

 первоочередные    применения   комплексных   способов

 приватизации.  Государственная программа привтаизации

 должна     определять    в    обязательном    порядке

 эффективность,  условия проведения и государственного

 контроля   этого   сложного   и   важного   процесса.

 государственная    программа    приватизации   должна

 утвердить   квоту   в  70%  обязательного  применения

 приватизационных   имущественных   сертификатов   для

 приватизации      различных      групп      обкектов.

 государственная программа приватизации в обязательном

 порядке   должна   учитывать  особенности  участия  в

 приватизации  отдельных  граждан  Украины, отдельно -

 иностранных   инвесторов   и  других  покупателей.  В

 обязательном    порядке   Государственная   программа

 приватизации  должна учитывать социальные последствия

 этого  важного  процесса.  Кроме того, на сегодняшнем

 этапе  приватизации  не подлежат портовые сооружения,

 судноплавные  инспекции,  соляная  промышленность  (я

 говорил  с  депутатом  от  Донецкой  области, который

 является  специалистом  и  профессионально занимается

 этим  вопросом.  К сожалению, не помню его фамилию...

 По-моему,  Черенко... не буду говорить!..). Речь идет

 о  том,  что  в соляной промышленности, которая имеет

 особенности   для   нашего   государства,  есть  свои

 проблемы - их нужно решать отдельным законом.

      Далее.   Телевизионные   и   радиотрансляционные

 центры не подлежат приватизации.

      Далее.  Не  подлежат  приватизации  такие важные

 социально для общества обкекты как крематорий и кладбища.

      Далее. Автомобильные дороги общегосударственного

 значения,        метрополитены,       государственный

 электротранспорт,  противорадиационные  сооружения  и

 целый ряд других отраслей. Все это подробно описано в

 законе.

      Кроме   того,   в  законе  и  в  моей  концепции

 преусматривается    создание    под   государственным

 контролем  инвестиционных  фондов, которые возьмут на

 себя    выполнение   обязательств   по   сертификатам

 пенсионеров,    по   сертификатам   не   дееспособных

 граждан....     недостаточно     дееспособным,     по

 сертификатам   инвалидов,   по   сертификатам  любого

 человека , который это пожелает,

      И  это должно осуществляться под государственным

 контролем, чтобы нашых пенсионеров в очередной раз не

 обманули  и  не покупали у них ваучер за 10 долларов,

 тоесть  один  миллион  восемьсот.  В  то  время  каки

 минимум    номинальная   стоимость   его   -пятьдесят

 миллионов.

      Эти  вопросы должны регулироваться государством.

 Кроме   того,   конкурсная   продажа   акций   должна

 осуществляться    не   через   предприятия,   которые

 выставляют их на конкурс, а под контролем государства

 через Национальный центр серификатных аукционов.

      Порядок    создания    и    деятельности    всех

 инвестиционных    посредников   всех   типов   должен

 определяться законодательством Украины.

      Проект   плана   приватизации  должен  учитывать

 следующее.    Цена    обкекта   приватизации   должна

 учитываться    на   основе   методики   потенциальной

 прибыльности обкекта, либо другим экспертным путем, а

 не по изношенным фондам .

      Кроме  того,  не  конкурентные  способы  продажы

 госимущества  должны применяться только в том случае,

 когда  уже  приняты.....  когда конкурентным путем не

 были проданы эти обкекты.

      Моя  статья  в  законе содержит целую позицию, и

 опусывает,  что такое конкурс, что такое аукцион, как

 ни  должны проводится и право собственности наступает

 не тогда, когда лецитатор ударил молоточком, а тогда,

 когда  тот, кто покупает, заплатил деньги, и нотариус

 офомляет договор.

      очень  важный  момент,  который  был упущен: при

 приватизаии    обязательна   декларация   на   доходы

 юридических лиц, чего не было.

      Кроме   того,  в  сучаях,  когда  покупатель  не

 обеспечит   ыполнение  условий  купли-продажи,  части

 расчетов за приобретенный обкект, внесение инвестиций

 и  других условий, предусмотренных бьизнес-планом, то

 есть,     концепцией    развития    предприятия    на

 послеприватизационный      период,      в     случаях

 неэффективного хозяйствования и доведения предприятия

 до    банкротства,    осуществляется   реприватизация

 имущества.   Это  очень  важный  момент,  это  должно

 регулироваться законгодательно. Потому что не секрет,

 что  часть  иностранных  инвесторов стремится вложить

 сюда  средства  просто для того, чтобы вытеснить наши

 предприятия   с   мировых   рынков,   привести  их  к

 банкротству.

      Вариант   Закона   "О   приватизации   имущества

 государственных      предприятий",     разрабо/танный

 Комиссией  под управлением Таранова и отправленный со

 второго  чтения  на  доработку, не увязан логически с

 проблемой   индексации  вкладов  населения,  то,  что

 слделал   я  в  соответствующем  законе.  Этот  закон

 находится на  рассмотрении Верховного СОвета.

      Кроме   того,  есть  ряд  еще  других  моментов,

 которые  я  готов  ответить  в  вопросах моих коллег-

 депутатов.  Я  скажу  только  одно: за этим законом о

 приватизации  стоят  очень  большие  деньги.  Если мы

 допустим  здесь ошибки, поддадимся лоббированию, либо

 каким-то  другим  интересам,  нам этого не простит ни

 история, и наш народ.

      Поэтому    есть   разумные   дополнения   многих

 депутатов,  которые  ко  мне  приходили, и которые не

 противоречат  концепции закона, предложенного мною. Я

 просил  бы  сессию  поддержать ою концепцию. Отменить

 ранее принятый закон в первом чтении и поддеражтьмой.

 Внести  туда все дополнения депутатов. Я встречался с

 депутатскими   группами,   коммунисты  за  социальную

 справедливость и народовластие, социлисты, встречался

 с  депутатскими  группами, представителями депутаской

 группы    "Реформ",   депутатская   группа   "Центр",

 депутатская  группа  "Независимые", С рядом депутатов

 из  позафракцийных.  Кроме того, я был на депутатской

 группе "Народного Руху України". Тоже принято решение

 меня поддержать.

      Уважаемые  коллеги,  давайте  вместе  с водой не

 выплеснем    ребенка,   давайте   приймем   логически

 проработанный  законопроект и наведем порядок в  этом

 вопросе.

      Все любые дополнения, любые предложения, я скажу

 прямо,  напртавленные  на снятие моего законопроекта,

 вольно  или  не  вольно они будут способствовать тому

 безобразию, которое сейчас твориться в приватизации.

      Есть довод такого рода, например, моего коллеги,

 одного   из   депутатов.   Он   говорит,   что  нужно

 рассматривать  закон  о приватизации государственного

 имущества,     а     не   о приватизации    имущества

 государственных   предприятий.  Я  скажу,  что  этого

 делать  нельзя.  Почему?  Потому  что  госпредприятия

 имеют  свою  особенность. Незавершенное строительство

 имеет  свою  особеность.  Соляная промышленость имеет

 свою особеность. Агропромышленный комплекс имеет свою

 особенность.

      Поэтому  загнать все в (...........) ложе одного

 закона  не  возможно.  Потому  что либо мы в конечном

 законе получим многотомный закон, но скорее всего из-

 за  лоббирования  и  других  аналогичных  примеров мы

 никогда  его  не приймем. Поэтому нужно идти степ бай

 степ,  шаг  за  шагом,  принять   закон  о  имуществе

 госпредприятий,  далее  приянть  закон о других видах

 государственного имущества. Но они должны подчиняться

 общей концепции, о которой я сказал.

      Спасибо.    Я   практически   использовал   свой

 ргеламент. Я надеюсь на вашу поддержку и восприму все

 те  дополнения,  которые  будут  вами  приняты. Прошу

 приянть этот закон в первом чтении.

      Кроме того, я хотел бы внести такое предложение.

      Поскольку  речь  идет  о  судьбоносном  законе, о

 законе,  который  показывает  и  нас как депутатов и,

 самое  главное,  дает  возможность проведения реформ,

 голосовать поименно.

      Спасибо. Я готов ответить на ваши вопросы.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   скільки   часу

 відведем  на  запитання?  Ну,  ми  вже  по  процедурі

 говорили, ми розглядаєм питання. По процедурі задання

 запитань?

      М'ясковського    включіть,    будь   ласка,   по

 процедурі.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.

 

      Спасибо.

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые

 коллеги,  я  думаю,  что  здесь  вопросов задавать не

 надо,   потому   что,   откровенно   говоря,  воообще

 непонятно,   как  вопрос  вообще  попал.  И  вы  меня

 извините,  Александр  Николаевич,  когда вы говорите,

 что  Президиум  решил,  я  хочу  вам  возразить: есть

 вопросы,  которые  Президиум  не  может  решать.  И в

 данном  случае...  Я  понимаю, товарищ Коломойцев был

 болен  и  опоздал  к закону. Но вы почитайте закон. Я

 его о его просьбе прочитал.

      Ведь  по сути дела, это тот же закон, который мы

 приняли   в  первом  чтении,  только  приглажен,  так

 сказать, и внесены некоторые замечания.

      Скажите  мне,  пожалуйста,  что твориться в этом

 зале?  Мы  что,  закон  на закон, чтобы отменить тот,

 который мы приняли в первом чтении? Это непонятно.

      Поэтому  я  считаю,  что мы должны поблагодарить

 товарища  Коломойцева  за  то,  что  он высказал свою

 точку зрения, считать это время потерянным бесполезно

 для    Верховного    Совета.    И   начинать.........

 рассматривать  закон  во  втором  чтении с поправками

 Коломойцева.

 Спасибо за внимание. Прошу проголосовать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка .

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.   Уважаемый  депутат  Мясковский  и

 фракция  коммунистов. Дело в том, что для того, чтобы

 этот  закон  было  понятно депутатам смотреть, я хочу

 сказать,  что  мною внесены кардинальные дополнения и

 они  увязаны  в  концепцию.  Поэтому Президиум принял

 решение  дать мне  это...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Єдуардович, спасибі.

      Шановні   колеги!...   Одну   хвилиночку.   Одну

 хвилиночку.

      Шановні   колеги!   На   попередньому  тижні  на

 пленарному  засіданні  депутат  Коломойцев  вносив  з

 місця  це питання. І за це питання було проголосовано

 і внесено  на розгляд Президії.

      Президія в понеділок, розглядаючи його за участю

 голів  комісії,  -я  ще раз повторяю -голів фракцій і

 груп,   прийняли  Постанову  про  винесенні  його  на

 розгляд  сесії  Верховної  Ради.  І  воно  включено в

 порядок денний.

      Що тут не зрозуміло?  Хто  порушує Регламент?

      Більше  того,  ці  документ,  які  підготував  в

 порядку  законодавчої  ініціативи депутат Коломойцев,

 вони  роздані депутатам.

      І  по-третє,  я думаю, що дійсно, враховуючи те,

 що  питання  приватизації  це  одна, мабудь, із самих

 кардинальних  доленосних  питань в реформуванні нашої

 економіки, чому ми так зразу це сприймаємо в штики?

      Чому  в цьому залі так в штики сприйняли питання

 приватизації  в  агропромисловому  комплексі?

      Я   думаю,   давайте   ми  будем  діять,  згідно

 Регламенту,  згідно тої депутатської етики і питання,

 яке сьогодні   винесено давайте  ми його роглянем.

      Тому  я  просив  би вас записатись на запитання.

 Оприділимо  скільки  часу  дамо,  чи  відведемо на ці

 запитання,  а  потім приступим до обговорення. Згідно

 процедури.

      Будь ласка, запишіться.

      Спасибі.

      Є  пропозиція  відвести  на запитання 30 хвилин.

 Ну,   до  перерви  7  хвилин  по  такому  питанню  це

 малувато. Хто за таке...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я прошу не шуміть.

      Хто  за те, щоб на запитання відвести 30 хвилин,

 прошу проголосувати?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я прошу голосувати.

 

      "за"

 

      15 хвилин достатньо?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      До  перерви? Значить, до перерви. Хто за те, щоб

 до перерви, я прошу проголосувать.

 

      "За" -

 

      Будь ласка, Вітренко. Красняков.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Дякую.

      Перше  я хочу сказати, Олександре Миколайовичу -

 ви запитали: хто порушує Регламент? Регламент порушує

 президія   Верховної   Ради  на  чолі  з  Олександром

 Олександровичем   Морозом.  Тому,  що  коли  прийнято

 рішення  про...  і закон прийнятий в першому читанні,

 то  ніхто не має права вносити свій проект закону. Це

 перше.

      Тепер питання в мене до шановного доповідача.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Я прошу без моралі!..

 

      ВІТРЕНКО  Н. М.... Ну, я не можу так -як я можу,

 так я виступаю...

      Так  я  хочу  сказати..  отаке  питання  залати.

 Скажіть,  будь  ласка, які інтереси ви захищаєте -тих

 корумпованих  кланів, які сьогодні під флагом реформ,

 руйнуючи  економіку  України,  проводять злочинницьку

 приватизацію,  не звертаючи уваги ні на які закони чи

 ви  захищаєте  інтереси  тих знедолених сьогодні, які

 вболівають  за  законність України, дивляться на нас,

 намагаються  зрозуміти, що робить Верховна Рада, коли

 вона прийме нарешті закони? А ви заважаєте людям...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть мікрофон. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не надо всіх поучать! Ви запитання задавацйте!..

 

      КОЛОМОЙЦЕВ

      Уважаемая  Наталия  Михайловна!  Ну,  что я могу

 сказать...  Для того, чтобы... Я вам скажу, а вы сами

 сделайте вывод! Я ввел в закон положение декларации о

 доходах. Моя концепция предусматривает реприватизацию

 в   том   случае,   если  предприятие  гробится.  Моя

 концепция  предусматривает  социальную  защиту  нашых

 людей, пенсионеров, инвалидов, не дееспособных людей.

 Моя   концепция  предусматривает  индексацию  вкладов

 населения, утраченных в банках.

      Вот,   что   предусматривает   моя  концепция  и

 разработанный мною пакет законов.

       А вы сделайте вывод самостоятельно, пожалуйсва,

 чьи интересы я защищаю.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Красняков, Швидкий.

 

      КРАСНЯКОВ,    118    виборчий   округ,   Фракція

 комуністів.

      Уважаемый докладчик, я бы, ну, хотел бы услышать

 от  Вас,  как  Вы сказали, большим, являетесь большым

 специалистом   в   области   приватизации.  Хотел  бы

 услышать у Вас примеры и ответ на такой вопрос.

      Вы   в   статье   2   пишете,   что:  "головними

 приорітетами  приватізації  є  підвищення  соціально-

 економічної    ефективності   господарювання   по   і

 мотивації  до праці". Есть ли у Вас примеры того, что

 ныне      привотизированные,      корпоратизированные

 предприятия  у нас на Украине, стали работать лучше и

 дали пользу этому государству. Это первый вопрос.

      И  второй. Пожалуйста обкясните. Вы во второй же

 статье   пмшете   о  том,  что  основными  принцыпами

 приватизации   являются  - первое:   это   бесплатная

 передача     государственного    имущества    каждому

 гражданину Украины за приватизационные чеки.

      И   вторая   посылка,  что  певоочередным  нужно

 использывать    приватизацию,    первоочередно  - это

 конкурентные    способы    приватизации,    конкурсыи

 аукционы.

      Как  можно увязать эти 2 принцыпа? И кто же все-

 таки   сможет   на  конкурсах,  аукционах  приобрести

 государственное имущество и стать его собственником?

      Спасибо.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.    Уважаемый    коллега    депутат

 Красняков! Значит, первый пример, первый ответ.

      Пример   предприятия,  которое  после  изменения

 формы  собственности  работает лучше, так я понял Ваш

 вопрос?

      Да,  я  могу  привести такой пример. В Луганской

 области  есть  ассоциация "Приволье", которая создана

 на  базе  Краснолучского  мясокомбината. Сейчас форма

 собственности  государственной переменена, туда вошли

 колхозы,     те,     кто     производит     продукцию

 животноводческую.  Они соединились с переработчиками,

 и   сейчас   ассоциация  "Приволье"  выпускает  очень

 вкусную продукцию, колбасу, которые, к тому же, стоят

 дешевле. И у нас в Луганске очередь.

      Но вы совершенно правы в том, что таких примеров

 мало.    Поему?    Потому   что   законодательно   не

 предусмотрен в полном обкеме государственный контроль

 за  приватизацией.  И  примеры  эти не многочисленны.

      Почему  это  производится?  Потому что произошла

 приватизация в основном, созданы закрытые акционерные

 общестав  через  аренду  с  выкупом и другими путями.

 Люди,   не   проиндексировав  основные  фонды,  взяли

 предприятия  эти,  контрольные пакеты, себе, а теперь

 проиндексировали  эти  основные  фонды, но никто туда

 инвестиций  не даст, потому что нет контроля, как эти

 инвестиции будут распределяться. В общих чертах такая

 схема.  И  теперь  эти  приватизированные предприятия

 стоят.  Потому что кроме того, что там нарушения были

 в  экономическом  обеспечении,  кроме  того,  там нет

 живых   денег.

      И  я тоже могу привести такие примеры, опять же,

 и   их   значительно  больше.  Эта  та  же  Луганская

 кондитерская фабрика и другие.

      Так  вот, мой закон и направлен на то, чтобы был

 государственный  контроль,  и  приватизация выполнила

 основную  свою  роль -подняла нашу промышленность под

 государственным  контролем. Если этого не происходит,

 тогда  должен идти процесс реприватизации: забирать у

 нерадивого хозяина    то, что ему было дано.

      Второй вопрос , будет  обрыв...

      Еще  раз  посмотрите закон, речь идет о том, что

 первое,   и   основное,   что  70%  имущества  должны

 распределиться   по   приватизационный   сертификатам

 населения.   А   вот   оставшееся   имущество  должно

 продаваться  на  конкурсе,  на  аукционе, конкуретным

 способом определяться цена его должна и деньги должны

 идти  только  после  того,  как  70  процентов уже по

 ваучерам на люди ушло. И для этого государство должно

 создавать  государственный  инвестиционный фонд, куда

 берутся     не    ваучеры,    а    имущественный    и

 приватизационные  сертификаты пенсионеров, инвалидов,

 работников  бюджетной  сферы  и далее уже эти ваучеры

 должны   отдаваться   в   управление,  подконтрольным

 государству инвестору, должна работать промышленость,

 поступать   средства,   люди  получать  дивиденты,  а

 Украина получать доход.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Перерва на 30 хвилин.

 

                         - 86 -

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

     

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні  депутати,  займайте  свої

 місця, продовжуєм роботу.

      Шановні  колеги!  Продовжуєм  роботу. Висвітіть,

 будь ласка, хто записався на виступ по обговоренню.

      Поступила  пропозиція, щоб виступили от фракцій.

      Значить, єсть...

      (Шум в залі)

      Я  прошу...  От фракцій... Одну хвилиночку, одну

 хвилиночку. Василь Іванович, сядьте.

      (Шум в залі)

      Я вам обов'язково дам. Ну, я дам, обов'язково.

      (Шум в залі)

      Значить,  записалося 14 депутатів, від фракцій в

 тому    числі   6.   Не   встигли   всі   записатись.

 Позафракційні, від фракцій буде позафракційний хто-то

 виступить  один. Да. Тому єсть така думка. Давайте ми

 все-таки,  шановні  колеги,  від  фракцій  дамо  по 3

 хвилини,  а  потім  оприділимося  -хто  ще  хотів  би

 виступити,  якщо те чи інше питання було не затронуте

 по розгляду.

      Тоді  ми  ще часу добавимо і дамо, як кажуть, по

 тому   списку,   в   який   записалися  депутати.  Не

 заперечуєте?

      (Шум в залі)

      Хорошо.

      Осадчук,   за   ним   Бондарчук.   Бандурка,   я

 вибачаюсь.

      Нема Осадчука? Будь ласка. По 3 хвилини.

     

      ОСАДЧУК. А чому по 3?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить давайте тоді....

     

      ОСАДЧУК.  Це  серйозне діло. (..........) не

 можна. 5 хвилин.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Скільки...   давайте   домовимось.

 Скільки  часу відведем?

      (Шум в залі)

      То єсть, подивимся по ходу. Так?  По 3 хвилини.

      Хто   за   те,   щоб   по   3   хвилини,   прошу

 проголосувати.

      А од фракцій  - по 5.

     

      "За" - 132

     

      Спасибі.

      Значить, будь ласка, Осадчук. За ним Бандурка.

     

      ОСАДЧУК

      Група "Державність", Петро Осадчук, Демократична

 партія України, 206 округ.

      Шановний Голово! Шановні колеги-депутати! Пані і

 панове!  Товариші!  Друзі!  Хто ким себе усвідомлює і

 хто  чого  вартий!  Познайомившись із проектом Закону

 про  приватизацію  майна  державних підприємств, який

 підготував  депутат  Коломойцев, я згадав багато чого

 що відбувалося і відбувається в цьому залі, починаючи

 з  1990 року. Подумав про тих знедолених, на шиї яких

 десятиліттями сиділа і досі сидить номенклатура разом

 з економістами розмовного жанру.

      Незалежно  від  якості  законопроекту,  якщо він

 пов'язаний    із   зміною   форм   господарювання   і

 перерозподілу  власності, більшість депутатів під час

 дискусії  пускають  в хід, насамперед, популістські і

 політичні     аргументи,    щоправда    огорнуті    в

 науковоподібну економічну фразеологію.

      На жаль, так буде і сьогодні. Чому?

      Концепція     проекту    депутата    Коломойцева

 суперечить  програмам  політичних  партій, які стоять

 билзько  до  сказаного  недавно  з цієї трибуни одним

 чільним  парламентським  діячем.  Була  перебудова  -

 відійшла,  була  розбудова  -минулася, а реформування

 також відбуде.

      Це  позиція  тих,  хто не виходить із реальності

 наших  днів,  ігнорує  історичний  процес утвердження

 Української   незалежної   держави   і  будь-що  хоче

 повернути    економіку    і    все   суспільство   до

 непродуктивної  адміністративно-командної системи, що

 якраз привела до розрухи і руїни.

      І  ситуація  така,  спрацьовує  формула: руїна в

 голові поглиблює руїну в економіці.

      І  все-таки я підтримую, передовсім, ті засади у

 проекті,  які  передбачають  законодавче  закріплення

 державної власності в ряді і сферницької діяльності.

      Ми  будуємо  державу,  і  шляхом  роздержавлення

 маємо  йти  до певної межі. Якщо не зупинятися, йдучи

 шляхом роздержавлення, то ми не збудуємо держави.

      Уявіть  собі  молоду  Україну,  що тільки стає з

 колін,  яка  віддала  в  приватизацію  атомні та інші

 електростанції,  електромережі,  магістральні  лінії,

 електропередачі,  магістральні нафтогазо-турбопроводи

 та   підземні   нафто  -і  газосховища.  Це  в  наших

 теперішніх умовах було б катастрофою для держави.

 Так    само,    не    підлягають   роздержавленню   і

 приватизації...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі! Спасибі за...

     

      ОСАДЧУК  П.  І.... я підтримую ту засаду, в якій

 визначено  пріоритет громадян України бути власниками

 державного  майна!  Я  підтримую  ту  засаду, яка дає

 пріоритет  трудовим  колективам  і  в  той  же час не

 суперечить створенню акціонерних товариств. І ті, хто

 виступає проти прийняття такого рішення, хто виступає

 (уже  10  разів  виступав  тут проти таких законів, а

 говорить   про   захист   інтересів  трудящих)  -вони

 погіршують  жєиття  і обманюють і самих себе, і своїх

 виборців.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Життя стало злиденним!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі!

     

      ОСАДЧУК  П.  І....  не внаслідок реформ, а через

 те, що реформ немає!..

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть мікрофон!

      Бандурка, будь ласка. За ним Ричагов.

     

      БАНДУРКА О.М.

      Хотів  би  вас  просить вгамуваться... Ну, подав

 депутат   в   порядку  законодавчої  ініціативи  свій

 проект!..  То є у нас звичайна форма роботи, і завтра

 на  цій  трибуні буде стояти інший автор, і ми довсіх

 повинні відноситись з одинаковою повагою...

      Я  б  хотів  наголосити на тому, що законопроект

 досить  таи  глибоко і аргументовано пророблений, він

 заключає  в  собі  такі важливі принципи, як державне

 регулювання  та  контроль за процесами приватвзції (і

 на  це  зверніть  увагу!), надання громадянам України

 пріоритетного  права  на  придбання державного майна,

 забезпечення   соціальної  захищенності  та  рівності

 прав,  участі  громадян у процесі приватизації. В той

 же час законопроект враховує особливості приватизації

 агро-промилосвого       комплексу,      незавершеного

 будівництва,    об'єктів   науково-технічної   сфери,

 об'єктів    соціально-культурної    сфери   та   інші

 особливості, які нашими законами визначені.

      Законопроект   залуговує   бути   розглянутим  у

 першому  читанні,  хоч звичайно окремі його положення

 слід   доробити.   А  саме:  в  статті  1  головній...

 зазнапчити,    що    приватизація   майна   державних

 підприємств  -це  відсудження майна в відповідності з

 чинним   законодавством.   В   статті   8  Покупці  -

 зазаначити,  що  не  може  бути  ніяких дискримінацій

 покупців  в  процесі  приватизаціі державного майна і

 його  використання  за  походженням  покупців  або за

 професією. Що мається на увазі? На сьогодні в чинному

 законодавстві  цілий  ряд  професій  не  мають  права

 використувати   майнові  сертифікати,  приватизаційні

 документи  так,  як би вони того бажали. Або тому, що

 вони  військовослужбовці,  чи державні працівники, чи

 працівники  правоохоронних  органів  -це за професія,

 але члени їх сімей не мають того права за походженням.

      В   законодавстві  слід  також  відрегулювати  і

 втому,  що ми розглядаємо права орендарів і орндавця.

 Їх зрівняти. Що мається на увазі? При викупі майна по

 договору   оренди  з  наступною приватизацією повинні

 враховуватись  при оцінці кошти, затрачені орендарем,

 на  реконструкцію,  капітальний  ремонт,  відновлення

 діяльності об'єкту тощо.

      Відмова  в  приватизації  повинна  мати  і  таке

 положення,  що  приватизація  припиняється якщо майно

 єсть   спірним   конфліктним  або  питання  про  його

 приналежність розглядається  в суді.

      Закон  вигідно  відрізняєіться,  шановні колеги,

 подобається    чи    ні   те    своєю   деталізацією,

 конкретизацією  від  того варіанту, що був поданий на

 розгляд  в  Комісію  Верховної  Ради України з питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством, який  також має свої достоінства.

      І  я не хочу його сьогодні хаяти, я виступаю від

 комісії я прошу ще півхвилини.

      Я  би  пропонував і врахувати те, що було подано

 комісією  Таранова,  і  не  ігнорувати  те, що подано

 депутатом  Коломойцевим,  обидва варіанти мають право

 на  життя,  і  кожний  має  своє  достоїнство.  І для

 слідуючого  розгляду  в другому читанні їх об'єднати,

 тобто  прийняти  сьогодні  пропозиції,  викладенні  в

 законопроекті  депутата  Коломойцева, і запропонувати

 йому,  комісіям, зокрема і законності, і Комісії пана

 Таранова підготувати об'єднаний законопроект на друге

 читання.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ричагов, за ним Білоус.

     

      РИЧАГОВ.

      Уважаемый Председатель, уважаемые депутаты!

      По  моей  мысли  мы  слишком легко положились на

 наработкы, которые были сделаны депутатами Верховного

 Совета  предыдущего  созыва,  и, фактически, пошли по

 той  лыжне,  которая  была проложена этим депутатским

 корпусом.

      Есть  много  основных проблем, которые не решены

 сегодня  до  конца,  и  поэтому  мы кидаемся в разные

 стороны,  потому  что  не  определиличь, какую вообще

 приватизацию  мы  хотим,  и  что  ждут  от  нас  наши

 избиратели.

      Я бы не хотел все перечислять проблемы, хотел бы

 только остановится на двух, очень коротко. Это первая

 проблема   контроль   приватизации.   И  второе,  как

 используются  деньги, полученные от приватизации.

      В  первом  случае могу вам сказать, чято то, что

 мы   егодня   всегда   с   вами  утверждаем  перечень

 предприятий, не подлежащих приватизации, это является

 подставой   (.........)   потому   что   сегодня  все

 остальное,  контроль над всей остальной приватизацией

 осуществляется осударственными органами.

      И   как  используются  средства,  полученные  от

 приватизации?  Сегодня  они  идут  на  счета  местных

 Советов.  Таким  образом,  мы  совершаем историческую

 ошибку,    которая   будет   иметь   катастрофические

 последствия для становления новых форм собственности.

      С  одной  стороны,  мы  создаем  ситуацию, когда

 подавляющее  большинство  граждан,  выйдя  на  улицу,

 обнаружит,  что все вокруг продано, все вокруг чужое.

 И   поневоле   возникнет   вопрос:   а  где  же  мое?

 Единственным   ответом   может  стать  новый  передел

 собственности   при   помощи  насилия  над  возникшим

 классом собственников.

      Доводя  ситуацию  до абсурда, определенная часть

 депутатов  нашего Верховного Совета и последовательно

 ведете  к  этой  цели. С дугой стороны, получаемые от

 приватизации  деньги  становятся  спасительным кругом

 для  чиновничей  братьи  в  государственном аппарате.

 Сотни тысяч чиновников могут жить сегодня по-старому,

 поразитируя  за счет общества, проедая и разворовывая

 средства, получаемые  от приватизации.

      Приватизация  должна  осуществляться  в интерсах

 народа, а не в интерсах каких-то мистических реформ и

 армии  чиновников.  Деньги  должны поступать на счета

 граждан,    а   не   на   счета   в   государственных

 учереждениях.    В   первую   очередь   средства   от

 приватизации    должны    быть    использованны   для

 компенсации  потерь  по вкладам сберегательных книжек

 для  людей  приклонного  возраста.  Пожилых и больных

 очень мало интересуют судьбы рыночных преобразований.

 Они   просят   лишь   об  одном,  верните  уркаденные

 реформаторами  деньги  уже  не  ради жизни, а хотя бы

 ради достойной смерти.

      Приватизация  должна  быть посталена с головы на

 ноги,    иначе    разочарование    народа   в   своих

 руководителях   приведет   к  национальной  трагедии.

 Предлагаемый  проект  сегодня  Закона "О приватизации

 государсвтенных  предприятий"  подобной  проблемы  не

 решил  и  проэтому он может бытьтолько рассмотрен как

 один  из  вариантов при соствалении более гуманного и

 справедливого закона.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Білоус, за ним Сирота.

     

      БІЛОУС  В. О. 317 виборчий округ, місто Полтава,

 спілка "Офіцерів України".

      Шановні   колеги,  ну,  я  хотів  би,  по-перше,

 подякувати   колезі   Коломойцеву   за   те,  що  він

 потрудився  дійсно  багато.  І,  на  наш  погляд, цей

 законопроект заслуговує на увагу.

      Але  я хотів би зупинитися на тих недоліках, які

 ми бачимо на сьогоднішній день.

      Ну,  по-перше, ви знаєте, що в статті 18 пункт 7

 "Механізм    визначення    стратегічного   інвестора"

 записаний.  Але немає в цьому законопроекті взагалі в

 нашоміу    правовому   полі   визначення,   що   таке

 "стратегічний   інвестор".   Тобто  які  умови  цього

 прийняття стратегічного інвестора, визначення.

      І, на наш погляд, повинен бути певний термін, що

 цей тратегічний інвестор вносить гроші за контрольний

 пакет  акцій.  Потім  він на протязхі певного терміну

 забезпечує   робочими   місцями   робітників    цього

 підприємства, дає гроші на розвиток соціальної сфери,

 і  тільки  після цього вступає він в законну силу, як

 власник  цього підприємства.

      В іншому випадку то буде, що ми маємо уже досвід

 приватизації заводу "Моторсіч", коли груповий егоїзм,

 м'яко  кажучи,  переміг.  І  люди  самі вирішували що

 кому,  керівництво  заводу,  що  кому  приватизувати.

 Створили  свою  групу  власну,  і зараз ця справа, ви

 знаєте, знаходиться в різних судових інстанціях.

      Нажаль,  це хочуть перенести і на всю Україну. Я

 думаю,  що  цього  допустити  неможливо.  За  безцінь

 розпродувати  державне  майно,  ми  не  можемо  цього

 допустити.

      І, взагалі, приватизація у нас є вибірковою. Ну,

 судіть   самі.  Ми  прийняли  Закон "Про  особливості

 правитизації  в  агропромисловому  комплексі". Згідно

 цього  закону  51  відсоток, ви знаєте, буде належати

 члена  колгоспів чи радгоспів. А давайте запитаємо, а

 що  буде  робити  вчитель  чи  люди взагалі бюджетної

 сфери? Я виступаю від фракції.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 5 хвилин.

     

      БІЛОУС.  Тому  я  хотів би, щоб ми сьогодні

 визначились. Ну і ще. Дивіться, у нас Указ Президента

 існує  в  Україні  про  зовнішню позику, згідно якого

 елітні,  будем  так, найкращі прибуткові підприємства

 будуть  належать Газпрому Росії.  Це  факт.

      І  тому зараз для тих людей бюджетної сфери, які

 мають  ці  сертифікати  нема вже чого приватизувати.

      Виникає  запитання  -то  що  це за приватизація?

 Ради самої приватизації?  Не зрозуміло.

      Потрібно визначити, хто має право розпоряджатися

 майном в той термін, коли ще стратегічний інвестор не

 був,  не  став  власником. Тобто, це повинна взяти на

 себе  держава.

      Я маю на увазі -хто повинен голосувати на зборах

 акціонерів.  В цей час підприємство діє. І тому цього

 в законі, на жаль, немає.

      На   наш   погляд,  це  повинна  взяти  на  себе

 зобов'язання,  підкреслюю, держава, а не купка людей,

 які  розпоряджаються   від свого імені  власністю.

      В плані приватизації повинно обумовити: десь від

 10  до  15  відсотків,  що  потрібно  продавати акції

 просто  людям бюджетної сфери, а не тільки робітникам

 вказаного підприємства. І не тільки якісь компанії чи

 трасти,  чи  інші  організації,  а дійсно громадянам,

 який  має  цей  сертифікат.  Це  військовий працівник

 бюджетної  сфери.  Тоді  в  нас  не  буде  такого, як

 відбувається на   Моторсічі. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сирота від "Центру". За ним Семенюк.

     

      СИРОТА

      Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я

 не  хотів би, щоб ми розгляд цього питання переносили

 в  площину якихось політичних протистоянь чи вважати,

 що цей час втрачений нами надаремно.

      Ми   маємо  одну  землю,  на  якій  була  ще  до

 недавнього  часу  одна  власність,  яку  можна було б

 охорактеризувати   словами   з   пісні:  "Все  вокруг

 народное,  все  вокруг мое". І тепер оцьому мое треба

 надати  конкретного  значення,  щоб  всі  ми отримали

 частку    загальнонародної    власності,   яка   була

 напрацьована всім народом.

      Чи   багато  у  нас  сьогодні  людей  задоволені

 процесом  приватизації?  Я  думаю,  що  ми  їх можемо

 знайти  дуже  в  обмеженій  кількості.  Більшість  не

 розібралася  до  кінця  в  цих  процесах  і більшість

 інтуітивно  дуже  насторожено  до них відноситься, і,

 можливо, має для цього підстави.

      Тому,    розглядаючи    законопроект,   внесений

 депутатом  Коломойцевим,  ми  бачимо,  що  там є дуже

 важливі і суттєві моменти.

      Перший-це   державний   контроль   за   процесом

 приватизації. Це надзвичайно важливо, адже і сьогодні

 ми  ще маємо довірчі товариства, де такого державного

 контролю належним чином не було отримано.

      Друге  -це  соціальні гарантії для населення при

 самому  відпрацюванні  механізму  приватизації.  Яким

 чином? Демократичний повинен бути механізм здійснення

 приватизації, і законом це передбачається.

      Тому  саме із-за цього депутатська група "Центр"

 підтримала  цей  законопроект  і  винесла відповідний

 проект постанови від нашого імені.

      В  той  же  час  ми  розуміємо,  що  у  багатьох

 депутатів  не  було  достатньо  часу  для грунтовного

 ознайомлення із текстом документу. І саме це, а також

 іще  те,  що  базова  комісія,  яка свій законопроект

 винесла  і  який  був прийнятий у першому читанні, не

 мала  достатньо  часу  з ним ознайомитися. То саме ці

 дві  причини можуть послугуватися тим, що депутати не

 підтримають. І це було б дуже погано. Тому що яскраві

 раціональні   зерна   в  законопроекті,  які  зможуть

 суттєво  поліпшити  процеси приватизації. то хотілося

 б, щоб цей проект не загубився. Щоб в разі, якщо його

 не підтримають, його не відклали просто так. Щоб його

 розглянули  і  базові  комісії, і депутатські групи і

 фракції,  і щоб ми обов'язково до нього повернулися і

 підтримали ті раціональні моменти, які в ньоіму є.

      І  ще  одне.  2 хвилини від фракції зекономив -я

 хотів  би,  щоби  член  нашої  фракції  Свято  Василь

 Петрович у своєму виступі з них скористався.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка... одну хвилинку! Там ще

 2  хвилини майже... Свято включіть, будь ласка. Чи ви

 з трибуни? Ну, будь ласка, ...

     

      СВЯТО В.П.

      Дякую, Олександре Миколайовичу!

      Я  ще  маю... записаний сьомий -ще маю 3 хвилини

 згідно запису...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Шановні колеги-депутати!

      Питання,  яке  ми  зараз  будемо.... обговорюємо

 зараз  -надзвичайно  важливе  питання.  А  саме  його

 надзвичайна важливість в тому, якою буде Україна, яка

 доля  чекає на Україну? Залежно від того, яким шляхом

 приватизації  ми  підемо!  І  це  питання  зв'язане з

 одним-єдиним  -питанням  про  монополію! Монополію на

 засоби  виробництва  приватну! Там, де монополії, там

 немає ринкових відносин -там є диктат цін. І виходячи

 з  цього,  під гарною вивіскою "ринкові відносини" ми

 зайдемо в глухий кут ринкових відносин, які проходили

 сильно   розвинуті   держави   століттями   тому.  Ми

 перетворимся  в  бананову  республіку,  або в гіршому

 випадку втратимо взагалі свою державність.

      Найголовніше  питання  по  відношенню  до  любої

 держави   -це   який   оптимальний   стан  соціально-

 економічної  системи.  Так  от, в процсі аналізу хочу

 сказат,  що  немає  жодної держави в світі, де були б

 чисто ринкові відносини! Оптимальний стан то державно

 регульована, соціально орієнтована ринкова економіка.

      І  слава  богу,  що 14, 15 вересня наш Президент

 заявив   про   корекцію   курсу.  Це  не............,

 шановні,  це зміна курсу на діаметрально протилежний.

 Але  я  хочу  сказати більше. Дай бог, щоб ці слова з

 ділами  не  розходилися. Говорити можна багато, треба

 ділами  це підтверджувать.

      А,  тепер,  конкретно  з  точки  зору про проект

 приватизації. Які повинні бути пункти приватизації? З

 позиції   загальної   соціальної   справедливості  на

 першому  місці повинен бути не аукціон, а безоплатна?

 передача  частки  державного майна на основі майнових

 сертифікатів.

      Другий   етап.  Викуп,  компенсація  за  рахунок

 зощаджень  громадян, які згоріли за станом на 1 січня

 1992 року. Компенсація індексована.

      Третій  етап. Оренда, довготермінова оренда, але

 не   менше  10  років  с  правом  викупу,  коли  буде

 переведено  це  підприємство,  прибутковорентабельне.

 Для чого оренда, шановні?

      Оренда   для   одного   єдиного,   щоб  відсіяти

 спекулянта  від  господаря.  Цей час -10 років, дасть

 можливість показати хто є хто.

      І тільки на останньому етапі аукціон, аукціон по

 відношенню  до тої частини державного майна, від якої

 відмовилися на  попередніх 3-х етапах.

      Закінчуючи  своє, свій виступ, я хочу сказати ще

 пару слів. Відносно регулювання нерадивих господарів,

 реприватизація  по відношенню до тих підприємств, які

 банк крутують?

      Моя   пропозиція  відносно  рішення,  яке  треба

 винести.    В   першому   читанні   схвалити   проект

 Коломойцева,   але  пункт  1  проекту  постанови,  де

 говориться  про відхилення законопроекту в 1 читання,

 які  були  винесені  на  наш  розгляд, то некоректно,

 м'яко  кажучи, поставлена задача. Скажіть мені, що на

 умі, чи хоч один з нас говотрить стопроцентну істину,

 чи  нам властиво, кожному з нас, як розумно говорити,

 так і помилятись? А істина десь там, посередині.

      От,   виходячи   з   того,   другий   пункт  -це

 взаємоузгоджений   варіант   першого   читання,  який

 розглядався тут, внесений  групою Таранова.

      З  другого боку законопроект Валерія Едуардовича

 Євдокимова.  З  урахуванням всіх пропозицій, які були

 внесені   народними   депутатами   на   розгляд   при

 обговоренні.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.

      Дякую, сідайте.

      Семенюк, за   нею Степенко.

     

      СЕМЕНЮК.

      Шановні  народні  депутати, шановний головуючий,

 шановні наші виборці!

        Поданий  законопроект  депутатом  Коломойцевим

 чітко  відображає  ті  основні  напрямки  того нашого

 закону,  який  ми  прийняли тут, в сесійному залі. Це

 Закон     "Про     особливості     приватизації     в

 агропромисловому комплексі".

      І  я  вважаю,  що  цей закон потрібно прийняти в

 першому читанні.

      І   шановний  Валерій  Едуардович,  я  вам  хочу

 побажати  перш  за  все  здоров'я,  підтримки в цьому

 залі,  щоб цей закон довести до логічного завершення.

 Чому?  Тому що сьогощні нан наш закон про особливості

 приватизації  в  агропромисловому комплексі настільки

 йде  велика атака з відповідних різних структур. Це і

 від  предстваників  світового  банку,  і  від  різних

 представинків,   які   сьогодні   консультують   наші

 комісії,  в тому числі закордонних.

      Тому  я  хочу  сказати,  що сьогодні ми дійсно в

 цьому  залі  проголосували  за той закон, який би мав

 би,  і давав би можливість руху приватизації в ту і в

 іншу сторону  право реприватизації.

      Рівно   рік  назад  я  в  цьому  сесійному  залі

 виступала  і  госорила,  що  закон про реприватизацію

 необхідний,   він  необхідний  для  того,  щоб  чітко

 узгоджувати  виправляти  помилки  тих  процесів,  які

 відбулись   без  врахування  відповідних  економічних

 регіонів,   відповідно   економічно  необгрунтованних

 рішень.  Цей  закон уже рік розробляється і, я думаю,

 що  він  напевно  нескоро  прийметься, тому що він не

 вигідний сьогодні для тих. хто крав у людей те, що ще

 можна було вкрасти.

      Крім  того,  я  хотіла  б  повернутись,  шановні

 колеги народні депутати, до того, як ми 29 липня 1994

 року  прийняли  постанову про вдосконалення механізму

 приватизації  і посилення контролю за її проведенням.

 Як  би  ця  постанова,  шановний колега Таранов, була

 виконана,  то  сьоггодні напевно і Валерій Єдуардович

 був би в кращому положенні.

      Я  відкриваю  сьогоднішню  нашу постанову. Що по

 ній  зроблено?  Фонд  державного  майна замість того,

 щоьб провести інвентарізацію об'єктів, які підлягають

 притватизації,  одав нам лише список підприємств, які

 не  підлягають  приватизації.  І  то  записали  туди,

 записали,  як  то  говорять, "на тобі боже, що нас не

 гоже", а що краще не вписали.

      Крім  того,  сьогодні  в нас по данній постанові

 повинен  був  поданний закон про управління державним

 майном.  Де  він  сьогодні?  Відсутній.  Повинен  був

 проведенний   перелік,   повністю  іще  повинні  були

 поданні  закони,  зокрема по Фондовому ринку. Ми лише

 прийняли Концепцію. Сьогодні її також немає.

      Тому я думаю, що свої зауваження і пропозиції до

 закону,  який  подав Валерій Єдуардович, я їх подам в

 письмововму  виді.  Подам  обов'язково  з урахуванням

 відповідних  висновків.  і  пропоную,  шановні колеги

 депутати,  його  підтримати, тому що без цього закону

 сьогодні  фактично реприватизацію і того закону, який

 необхідний для нас, його ми скоро не приймем.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Степенко, за ним Анісімов.

 3 хвилини.

     

      СТЕПЕНКО В.І.

     

      Як  позафракційному, каже Олександр Миколайович,

 3 хвилини. Дякую.

      Шановні товариші! Ми, дійсно, розглядаєм питання

 особливої  ваги.  Це  питання  власності.  І  давайте

 сьогодні  скажем  чесно  і  відверто.  Що ми хочем от

 того, що проходить приватизація? Я вважаю, що це буде

 злочин  віку,  якщо  він буде йти методами і формами,

 які  він  сьогодні  проходить.  Всім добре відомо, що

 якщо немає власника, якщо воно гуртове, воно чортове,

 воно  нічиє. Але, якщо власник, то він меже бути один

 власник,  ну,  два  власника. А якщо ми думаєм, що ми

 думаєм,  що  ми  приватизуєм  шахту чяи завод, і буде

 п'ять  тисяч  власників,  то це буде чиясь власність.

 Все це, шановні товариші, утопія і неправда.

      Тому,   коли   сьогодні   робив  доповідач  свої

 доповідь,  я,  Валерій Едуардович, постарався, людина

 поступила  згідно  нашого Регламенту, і, я вважаю, що

 просто  підтримать  за  цю  працездатність. Але, коли

 доповідач  говорить:"Ви  дивіться,  що ми натворили з

 приватизацією",  винні  закони яких немає або якщо їх

 порушують.

      Шановні  товариші!  Закони ніколи винні не були.

 Винна  була ситуація, коли за порушення законів ніхто

 не  несе відповідальності і уникає покарання. Який би

 закон  ми  з вами не придумали, якщо сидить чиновник,

 який хоче його порушить, він обов'язково порушить. Ви

 знаєте,  коли  Остап Бендер знав 400 законів як чесно

 віднять  гроші, коли ситуація з Корейко так склалась,

 він прибумав 401. І придумають і дальше.

      Тому   якщо   ми   хочемо  дотриматись  законів,

 потрібно  за  закон спитать:"Чому він порушується?" І

 от  я  конкретно  привожу.  Ми  прийняли  Закон   про

 приватизацію,   особливості   приватизації   майна  в

 агропромисловому   комплексі.   Дивіться,  що  пишуть

 зауваження,  коли наклали на нього вето. Якщо дать 51

 процент  безкоштовно,  то що надасть можливість одній

 категорії громадян, працівникам сільськогосподарських

 підприємств багаторазово безоплатно одержати державне

 майно в процесі його приватизації.

      Це  кому?  Селяну  дасть можливість засчот того,

 хто  робив  індустріалізацію, відбудову -ну що тільки

 не   робилось,   все  за  счот  села.  Коли  давались

 квартири,   сроїлась   соціальна  сфера,  а  селянин,

 обкладений,  як  вовк, флажками ніс із лісу деревину,

 якусь  палку,  щоб  побудувать цей будинок і ми тепер

 кажем, що він багаторазово використа державне майно.

      Все  це,  шановні  друзі, чепуха. І я вношу таку

 конкретну  пропозицію.  Ще  один приклад. От приводив

 Валерій   Єдуардович   і   говорить:  я  приведу  вам

 м'ясокомбінат.

      ...Регламент 5 хвилин позапартійним.

      ...(..........)приводив  він  м'ясокомбінат.  Ви

 приведіть  не  м'ясокомбінат, не перукарню. Приведіть

 шахту,  завод, фабрику. Що вони приватизовані і стали

 краще  працювать.

      Там  працює  цей  м'ясокомбінат  не тому, що він

 приватизований,  тому  що там є господар. І там, де є

 господар,  там завжди буде чітко все робиться. Тому я

 вважаю,  що  оцей  проект,  який  розробив,  ніхто не

 забороняє  цього,  повинен  буть  як  доповнення,  як

 зауваження  до  проекту,  який  ми прийняли в первому

 читанні.  І  до цього підійти зважено і прийнять таке

 рішення, щоб потім не було нам соромно за те, що ми з

 вами  наприватизовуєм.  Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов. За ним Кияк.

     

      АНІСІМОВ

      Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр

 Николаевич!  Ну  яя  думаю,  что  здесь  передо  мной

 выступащий  задавал  вопрос "что мы будем иметь и что

 мы  хотим". Поэтому, обращаясь сегодня к предложеному

 проекту,  я  могу  только  одно  сказать:  хоть много

 вложено труда, но он опоздал минимум на 2-2, 5 года.

      Вообще    в    сложившейся   ситуации,   я   при

 рассмотрении   закона  в  нашем  зале  показывает  ее

 парадоксальность.

      Мы  еще раз на этом примере убедились, и я хочу,

 чтоб  это  поняли  народные депутаты, что надо всегда

 колнцептуально  определяться  с  подходами  к  любому

 новому,   что   появляется   в  нашем  государстве  в

 экономике и  в политике.

      Не  случайно  с  этой трибуны я неоднократно вас

 призывал,   и   вы   меня  иногда  поддерживали,  не,

 рассмотрев концепцию налогообложения, мы приняли все-

 таки  ряд законов, но приостановились. Не посмотрев и

 не сфеормировав идеологически, что мы хотели или наши

 коллеги  -народные  депутаты  предыдущего  созыва  от

 приватизации, мы пошли на принятие закона.

      Поэтому   сегодня  можна,  конечно,  говорить  и

 отвергать, но что-то надо с этого взять и обязательно

 в первом чтении принимать.

      Приватизация,  она появилась в нашем лексиконе в

 1990  году,  и  я хочу напомнить сидящим в этом зале:

 ведь приватизация, она в первом чтении и предложенным

 Международным валютным фондом стояла следующая норма:

 для  того, чтобы связать появившиеся лишние деньги от

 развала  экономики,  который начинался в 1990 году. А

 уже    третьим,    четвертым    пунктом    стояла   б

 эффективность.

      Поэтому  давайте,  чтобы  мы  не  нарывались  на

 неприятность уже проводя эту приватизацию.

      Очень   мало   сказано  в  документе  о  большой

 приватизации.    Мы    прошли   приватизацию   малую,

 практически  одни к одному закон с малой приватизации

 перекинули   на  большую  приватизацию  -это  крупные

 промышленные предприятия, и приостановились.

      Сегодня  можна по-разному подходить и говорить о

 равномерной  раздаче  акций.  Не  это  главное  -надо

 получить эффект от происходящего.

      На  сегодняшний день государственные структуры в

 лице  людей,  которые  представляют  государство, все

 дальше   и  дальше  дистанцируют  от  государственных

 субкектов  предприятий,  и поэтому вырисовалася такая

 формула.

      Можно  сегодня  сказать  положительное, что есть

 сегодня в этом документе.

      Положительно    то,   что   указывается   вектор

 направления  проводимых  преобразований,  и  это

 надо учеть.

      Положительно    то,    что   дается   конкретное

 предложение    по    использованию   приватизационных

 сертификатов   и  дает  право  самостоятельно  каждой

 личности,  живущей  в  государстве, определять судьбу

 этого сертификата.

      Поэтому отказываться и отбрасывать, наверное, мы

 сегодня с вами не в праве. И надо принимать.

      И  последнее.  Приватизация  всегда  сопряжена с

 большими  деньгами,  а  деньги,  как вы знаете, имеют

 свойство прилипать к рукам.

      Так  вот,  этот  документ  как  раз не полностью

 исключает  такую  возможность,  а  дает  определенное

 направление, чтоб это все уменьшилось.

      И  конкретно  к  постановлнию.  Я  думаю, что мы

 должны  разграничить  с  вами:  есть  проект Закона о

 приватизации   майна  державных  пидпрыемств  и  есть

 концептуальные  подходы.  Поэтому  я предлагаю первый

 пункт записать следующим образом: "Схвалити концепцію

 проекту   Закону   України..."   слова  вычеркиваются

 дальше  -"...  про  приватизацію  майна  і  державних

 підприємств".  І поставить крапку.

      Друге.  Сформувати  те,  і віднести, якщо... то,

 что сказано в первом предложении. Почему? Потому, что

 мы концкптуально опоределяем новые подходы и это надо

 зафиксировать  в  документе.  Но не увязывать, потому

 что   мы   связали   здесь  две...  два  направления:

 концепция -взгляд на приватизацию, и тут же относим к

 закону,  хотя  это делать в одном документе ни в коем

 случае нельзя!

      Предлагаем  комиссии  (и  можно это поддержать),

 чтоб  она учла концептуальные вопросы, предложенные в

 данном документе для того, чтобы мы рассмотрели Закон

 о приватизации предприятий, исходя из этой концепции.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Кияк.   "Державність",   За   ним

 Павловський. Від групи "Державність", да. 5 хвилин.

     

      КИЯК Т.Р.

      Пане Голово! Пане Коломойцев! Шановні колеги!

      Депутатська  група  "Державність",  Тарас  Кияк,

 Демократична партія України.

      Я радий, що в липні минулого року я голосував за

 наведення порядку в процесі приватизації. Я радий, що

 24  серпня  наш  Президент в своїй промові підкреслив

 необхідність  віднайдення  свого  шляху для України в

 ринкових  лабіринтах.  Але  шкода, що процес цей і не

 зрушив  ще  з  місця...  Я  радий,  що ми продовжуємо

 сьогодні  івднаходити  ці  шляхи,  про  що свідчить і

 подання цікавого проекту Закону про приватизацію.

      У  березні  місяці  цього  року  в  Чернівцях за

 рішенням  Верховної  Ради працювала комісія Верховної

 Ради із перевірки ходу приватизації в нашому місті. І

 мені дуже шкода, що ці пропозиції так і не прозвучали

 в   цій   залі.  Хто  читав  уважно  проект,  поданий

 депутатом  Коломойцевим,  я  прошу послухати декілька

 хоча  би  головніших  цих пропозицій і співставити. я

 думаю, це буде повчально і корисно...

      Отже,    пропозиція   перша.   Не   три,   тобто

 Держжитлокомонгост.................. та Фонд майна, а

 мусить   бути  одне  відомство,  котре  визначить  та

 реалізує    ідеологію   і   технологію   приватизації

 державного  майна тобиш житла, землі, власного майна.

 Адекватну  комісію  можна було б утворити в Верховній

 Раді  чи  принаймні  делегувати координаційні функції

 вже  існуючій  Контрольній  комісії,  яка  мала би не

 гальмувати,  а впорядкувати процес приватизації.

      А  сьогодні при розгляді цьогоа вжливого питання

 представникі  Фонду  майна  ми  так  і  не  бачимо  в

 Президії.

      Друге.  В  процесі  приватизаці  не повинно бути

 місця    для    комерційних    таємниць.   Гласність,

 розтлумачення кроків та законодавчих актів мають бути

 не від'ємним атрибутом цього процесу. А ра так, то ці

 акти  треба розумно спростити, інформація має бути не

 лише  про об'єкти району, але і всієї України.

      Третє.  Товариства з обмеженою відповідальністю,

 акціонерні   товариства,  котрі  мають  більше  сотні

 співласників, слід перетворити із закритих у відкриті

 шляхом  випуску  нових  акцій,  котрі проходять через

 аукціон.

      Така   можливість  є  на  кожному  підприємстві,

 оскільки  державнв частка майна була приватизована не

 в відповідності до їх дійсної   вартості.

      До  речі,  для проведення більш-менш об'єктивної

 експертизи  вартості  майна, слід залучати до комісії

 не залежних делегованих експертів.

      Далі.  Заборонити  використання всяких кредитних

 ресурсів  суб'єктами  приватизації  для  приватизації

 державно-комунального  майна, що приваизується шляхом

 викупу.

      Шосте.   При   розгляді  змін  та  доповнень  до

 законодавства  України  з  питань  малої приватизації

 передбичити  такі  моменти:  можливість  застосування

 приватизаційних  паперів  при  викупі  об'єктів малої

 приватизації  членами  сімей працівників підприємств.

 Далі.  Визначити  межі  повноважень  місцевих  рад  в

 питаннях заборони на приватизацію приміщень. Це норма

 указу  Президента України про заходи щодо прискорення

 процесу  малої приватизації в Україні, яка стосується

 забарони  приватизації лише будівель, що охороняються

 державою  і мають національну, культурну та історичну

 цінність.

      А на місцях це трактується  неоднозначно.

      І   далі.   Визначити   можливість  приватизації

 нежитлових  приміщень, в яких не розташоване державне

 майно.

      Сьоме.    Ввести    заборону    на    паралельне

 застосування приватизаційно цінних паперів і грошових

 коштів   для   оплати   об'єкти,  що  приватизується,

 оскільки між ними не можливо встановити співвідношень

 вартості.

       Нинішній   порядок   паралельно  зхаастосування

 різних за своєю природою засобів платежу приводить до

 зловживань.

      Так    само    слід    (............)    дозвіл,

 санкціонований   Законом   про   додаткове  залучення

 половинок  вертифікату  в  просеці викупу об'єкту, що

 теж  призводило до порушень.

      8.   З   метою  стимулювання  ефективної  роботи

 керівної   ланки   підприємств   пропонується   такий

 механізм:  в процесі приватизації керівники отримують

 кількість   акцій   в   два-три   рази   більшу   від

 середньостатистичної  величини на підприємстві. Після

 приватизації  на  підставі  закону  10%  від  чистого

 прибутку  підприємства  на  протязі двох років йде на

 збільшення   розміру  статутного  фонду  і  придбання

 додаткових акцій цього підприємства директором і його

 заступниками, а 10%  керівниками сереньої  ланки.

      За   стійкої   зщбитковості   наступає   санація

 підприємства з обов'язковою зміною вищого керівництва

 в повному   складі.

      9.  В  разі  виявлення  активів  підприемства за

 кордоном  на сумі вартості цих активів повинні будуть

 випущені   акції,   як   і   мають   стати   об'єктом

 приватизації через сертифікатні аукціони.

      Можна сперечатись, не погоджуватись з процедурою

 озгляду   цього   проекту   закону,  можна  ревнувати

 ініціативу  депутат Коломойцева, відкидати не можна.

      Пропоную підтримати, подякувати йому за працю, і

 особливо  підтримати  3  пункт  нашої постанови, який

 узгоджується   з   усіма  нашими  побажаннями,  тобто

 узгодити   пропозиції  відповдіних  комісії  депутата

 Коломойцева  і  подати  на друге читання в січні 1996

 року. Дякую.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   Павловський,   голова

 Комісії  з питань   ядерної політики.

      За  ним  Вітренко.

     

       ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Шановна Президія, шановні народні депутати !

      Я  хотів  звернути  увагу  на два таких загальні

 положення.

      Перше:   я   хочу   зробити   комплімент   нашій

 аудиторії,  що  науковий  рівень,  і як би середовище

 наукове  в  нашій  аудиторії  значно  зросло, тому що

 реакція  на  цей  закон  була  типова  для  наукового

 середовища.

      Одже  виходячи з цієї реакції, можна сказати, що

 цей  закон  має  елементи новизни. І ми повинні з ним

 рахуватись.

      І  друге  загальне  положення.  Ми  дуже  багато

 говоримо  про  ринкові відносини, а радники, особливо

 зовні,  нав'язують  нам  вільний ринок. То я хотів би

 просто  сказати  дуже  коротко, що вільний ринок дуже

 добре   спрацьовує,  якщо  є  три  елементи.  Якщо  є

 раціональна  структура  виробництва,  якще  є  захист

 свого  ринку,  свого  виробника і якщо є стабільність

 грошово-фінансової  системи  і взагалі стабільність в

 економіці.

      Ні  одного  із  цих  елементів  в  нашій державі

 немає.  І  одже  ми  можемо  розвиватись без убожіння

 широких   верст   населення   тільки   при  наявності

 широкомаштабного державного регулювання.

      І  тепер подивимось чи відображає цей закон оцим

 умовам,  про  які  я  сказав. Як раз, зверніть увагу,

 головні  концептуальні положення пов'язанні з тим, що

 чітко  використане  державне  регулювання  в  процесі

 приватизації. З другого боку, є явні елементи захисту

 свого ринку і свого виробника через пріоритети, які в

 цьому   законі  виділяються,  через  сприяння  умовам

 інвестування,   через   індексацію   вкладів   нашого

 населення, через реприватизацію і так дальше.

      Одже  все необхідне для закону перехідного етапу

 тут  є.  І  в  зв'язку  з  цим випливає... Я хотів би

 внести пропозицію, щоб ми звертали увагу на майбутнє,

 виходячи  з  цього,  при  розробці  любих  законів ми

 повинні  враховувати  перехідний  етап. І одже у всіх

 законах  повинні бути елементи і механізми державного

 регулювання.   Ми  ж  створили  багато  законів,  які

 виходять  з  (...........) ринкових відносин. А вони,

 як ми бачимо, пробуксовують.

      І  для  того, щоб примирити оці позиції, я хотів

 би  сказати,  послатись,  я  почав  з  цього  вченого

 середовища,   з   одного   вислову   відомого  фізика

 Енштейна.  Коли  в 30-ті роки, виступаючи на одній із

 конференцій, йому кажуть:"Що ж ви це нам розсказуєте?

 Оці   основні  положення  за  9  років  до  вас  були

 викладені   в   працях..............   і   в   бьільш

 загальному вигляді?"

      Він  каже так:"Я знаю. Але ці положення так мені

 сподобались,  що я їх вважаю своїми". Отже я закликаю

 авторів  робочої  групи  і  автора  нового  положення

 Коломойцева вважати, що всі положення є вами, тому що

 багато   того,   що   є  в  положення  цього  Закону,

 викладених  Коломойцевим, навіяно виступами Вітренко.

 Ммені  зрозуміла,  як вченої реакція на перший, перше

 обговорення   цього  закону.  І  я  думаю,  що  зараз

 виступаючи,  вона  повністю підтримає концепцію цього

 закону. Іначе вона виступить сама проти себе.

      А  пропозиція  моя  зводиться  до слідуючого. Не

 можна  відкидати  той  закон,  який  напрацьований  у

 відповідній  комісії  в  робочій  групі.  Але  і  всі

 концептуальні положення цього закону теж повинні бути

 враховані.   І   тому  я  пропоную  за  основу  взяти

 постанову, яка була запропонована самим Коломойцевим,

 як  перша,  але  замість концепції проекту закону я б

 запропонував записати так в першому пункті: "Схвалити

 когнцептуальні положення Закону України "Про внесення

 змін і доповнень...(і так дальше), поданого  народним

 депутатом України Коломойцевим.

      А другий пункт такий, як там є:"Доручити робочій

 комісії врахувати (не виключити, а врахувати) всі без

 виключення  розумні  концептуальні   положення  цього

 закону".

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Вітренко,    соціалістична   фракція,   за   нею

 Драгомарецький.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановні  депутати!  Я  у своєму виступі хотіла б

 зупинитись на двох проблемах.

      Перша  проблема  процедурна.  І друга проблема -

 сутність закону.

      Процедурна   проблема.   Згідно   з  Регламентом

 Верховної   Ради  України  Президія  Верховної  Ради,

 виносячи   на  розгляд  проект  Коломойцева  порушила

 статті 6. 5. 1, 6. 6. 1, 6. 7. 1, 6. 8. 1 Регламенту.

      В  жодній статті, що я перелікувала, нема такого

 положення, що після розгляду закону в першому читанні

 вносився   б   альтернтивний  варіант.  Це  дуже-дуже

 тривожний прицедент.

      Тепер,  ось  присутні  вже -я бачу -представники

 виконавчих  структур,  щоб  ми  розглядали  Закон про

 соціальний  захист  ветеранів.  Тепер кожен з нас має

 право   перед  розглядом  кожного  закону  в  другому

 читанні  внести  свою  нову  геніальну ідею, яка буде

 зовсім   інша,   стверджувати,   що  це  зовсім  інша

 концепція.

      Саме  для  цього  Верховна  Рада  приймала закон

 своєї  діяльності  -Регламент.  Щоб  порядкуватив всі

 процедури.

      Чому  шановний  депутат  Коломойцев  не  захотів

 вкладатися  в  ці  процедури.  Йому  запропонували на

 Президії: давайте ми, на друге читання виносячи вже в

 котрий  раз  Закон  про  приватизацію, зробимо окрему

 порівняльну колонку з вашими пропозиціями.

      Він  не  погодився. Чому? Тому що всі пропозиції

 дублювали  би  на  98  відсотків  те,  що є в законі.

 Нового  там  дуже  мало.  А  яке  нове там є, я зараз

 скажу.

      І  закінчуючи  оці процедурні питання, я розумію

 які  інтереси  переслідує  шановний  депутат.  Перший

 інтерес. Інтерес сьогоднішніх кримінальних елементів,

 які, блокуючи закони про приватизацію, проводять свою

 приватизацію.

      Ви знаєте, що з порушенням всіх існуючих законів

 сьогодні   приватизація  в  Україні  здійснюється  по

 указах  Президента.  Жодним  законом  не  передбачено

 право Президента встановлювати свою державну програму

 приватизції і контролювати її виконання. Але так воно

 сьогодні в Україні. Чому?

      Тому  що  Міжнародний  валютний фонд сказав дуже

 строго: виконати!

      І  виконати  за  1995 рік: приватизацію малу всю

 закінчити, а  середню і велику  -  8 тисяч об'єктів.

      Це  було  записано  у  календарному  плані, який

 сьогодні  реалізовується виконавчою владою і саме для

 цього  Президент  і  Уряд  здійснює  приватизацію, не

 маючи законодавчої бази на це.

      І  нам,  Верховній Раді, не дають змоги прийняти

 закони.    І   ось   таким   ще   прецедентом,   який

 продемонстрував Коломойцев.

      Тому   я  стверджую,  що  він  захищає  інтереси

 кримінальних  структур,  які  сьогодні наживаються на

 приватизації.

      І  друга  причина.  Друга  причина -це розвалити

 Парламент ізнутрі. Чому це так?

      Тому  що коли ми з вами кожен закон тепер будемо

 порушувати  і  не  приймати  ані по ветеранам, ані по

 межі,  ані  по  житловій  політиці,  то  що  ж  це за

 Верховна  Рада, яка взагалі не може нічого вирішити?!

 Бо весь час почнуться саме такі заходи.

      І   тепер   стосовно   закону,   запропонованого

 шановним депутатом.

      Я  вже  сказала,  що  він повторює на 98% закон,

 який  сьогодні  вже  майже  рік  розробляється  нашою

 комісією,  Комісією  з  економічної політики. Але він

 погіршує цей закон. Погіршує чим?

      Почитайте  увжано  другий  пункт:  "Приватизація

 здійснюється  на  основі  таких принципів..."І тут же

 появляється:"законності  та  державного регулювання і

 контролю".

      Шановний  Михайло  Антонович, я вам хочу сказати

 як  науковцю, ви знаєте, не можна змішувати нормальне

 державне  регулювання  з  ненормальинм.  Одна справа,

 коли  є народна держава, яка захищає інтереси народу,

 і  вона  регулює,  регулює зовнішню політику, регулює

 ціни, регулює приватизацію. Інша справа, коли держава

 захищає  інтереси меншості. Тоді державне регулювання

 націлено саме на те, щоб прискорити приватизацію.

      Дивіться: вже майже 8 місяців у Львові (ну, ви ж

 знаєте,  що  це оазис демократії в Україні) перекурня

 "Женьшень"   -це  70  жінок  воюють  за  своє  право,

 нормальне   законне   право   бути  володарями  свого

 приміщення.  Але  це не збігається з планами місцевої

 влади.  І  нема законів, які б захистили, і тричі вже

 розглядав   арбітражний   суд,   ну,  ми  знаємо  наш

 арбітражний суд, і вони не можуть знайти захисту.

      Тому  державне  регулювання сьогодні націлене на

 прискорення   приватизації,  чого  робити  не  можна!

 Приватизацію  треба  робити  на  засадах  законності,

 скаладання бізнес-планів, законів... і контролю за їх

 виконанням.  Можна було б продовжувати і далі критику

 цього  недолугого  (?)  законопроекту. Я пропоную від

 Соціалістичної фракції колегам-депутатам:

      1.  Не  приймати  цей  закон,  відхилити  його з

 розгляду.

      2.   Порушити  пифтання  про  те,  щоб  Президія

 Верховної Ради не мала права затверджувати Регламент.

 Ми   витратили   стільки   часу   замість  того,  щоб

 працювати...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     

      ВІТРЕНКО     Н.     М....     над    нормальними

 законопроектами. Я 2 місяця не можу внести проект про

 амортизацію  -проект  закону,  що готовий комісією, і

 замість  цього  ми  продовжуємо такий цирк з питанням

 приватизації.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Наталя  Михайлівно,  не  оправдали

 надії Михайла Антоновича...

      Будь    ласка,    Драгомарецький   від   фракції

 комуністів. За ним Роєнко.

     

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д., Одеса, фракція комуністів.

      Уважаемые коллеги!

      Мои  товарищи  по  фракции прежде всего поручили

 мне  начать  выступление с пожелания здоровья Валерию

 Эдуардовичу  и  Валентине  Петровне  и  сказать,  что

 мнение фракции поручено представить мне.

      Я хотел бы начать с того, уважаемые члены всшего

 законодательного  органа  страны,  что главной формой

 государственного        регулирования        процесса

 приватизации   -это   является   четкое,  понятное  и

 прозрачное    законодательство.    А    не   создание

 всевозможных   структур,   которые  бы  этот  процесс

 контролировали.

      Во-вторых,  не  главная  задача  приватизации  -

 привлечение  инвестов.  Главная задача приватизации -

 это   получение   эффективного  собственника.  А  как

 неоднократно   доказано,   эффективным  собственником

 является   лишь   тот   собственник,   где   труд   и

 собственность соединены в одном лице!

      Дальше.  Я  хочу заметить, что мы не пишем новый

 закон  -мы  принимаем  закон  во изменение законов! И

 изменения,   направления   эти   определены  четко  и

 однозначно  в  постановлении  от  29  июля 1994 года,

 который  вы  помните,  в каких муках было принято. И,

 пожалуй,  это  одно  из постановлений, которые делают

 честь Верховному Совету!..

      Так  вот  я хочу сказать, что если оглянуться на

 то  постановление,  то  в том постановлении надо было

 решить 4 глобальные задачи.

      Первая    задача    -кто    является   субкектом

 собственности   Украины?   Верховна   Рада   Украины.

 Органом,   который   реализует  процесс  приватизации

 является    кто?   -Фонд   державного   майна.   Кому

 пидпорядкован   Фонд   державного   майна   -Кабинету

 Министров  Украины.  Так вот, его надо вернуть в лоно

 родной церкви и подчинить Верховний Ради Украины.

      Дальше.   Скажите  пожалуйста,  законодательство

 Украины   действует   в   каком   отношении  в  плане

 приватизации?   Статья  18,  пункт  2  "Конституційна

 зрада",  ой,  извините  соглашение. Четко определяет,

 что  выключно  с  законами регламентируются отношения

 собственности и имущественные отношения.

      В   этом   законе  фигурируют  указы  Президента

 Украины,  но  вы  же  понимаете,  что  там,  где есть

 двойственность,  всегда есть неустойчивость. Там, где

 есть  неустойчивость, то чиновник поступит не так как

 положено  в  первом  случае  и не так как положено во

 втором.  Он  поступит  тритим  образом:  так, как ему

 удобно.

      Следующий  момент.  Хотим или не хотим, но в том

 постановлении  твердо  говорилось  о гарантии прав...

 трудовых   коллективов,   в  этом  постановлении  это

 процесс отбрасывается. И не надо здесь пугаться, и не

 надо,  вернее,  входить  в  заблуждение о том, что 70

 процентов   идет  за  серотификаты,  а  остальные  30

 процентов   идет  на  основе  конкурентных  способов,

 тоесть   речь  идет  о  легализации  наличных  денег,

 которые   как   всем   известно,   носят   откровенно

 криминальный характер.

      Для того, чтобы управлять собственностью не надо

 пакет  акций 70 процентов, когда......... раздроблен,

 достаточно  сконцентрированых 10, 20, 30 процентов, а

 на  крупных  предприятиях  и 5 процентов достаточно и

 крупнейшие  западные  монополии  прекрасно показывают

 это, что происходит.

      Дальше.   Скажите   пожалуйста,   чему  сейчас

 возмущена....  возмущается  вся Украина? Это вопиющим

 беззакониям,  котрые  заклюсаются  в продаже майновых

 сертификатов  за наличные деньги. Скажите пожалуйста,

 через   какой   механизм  это  осуществляется?  Через

 инвестиционные   сертификаты.   А   в  законопроекте,

 кстати,  и  в  законопроекте Комиссии они фигурируют.

 Так  вот эта вещь откровенно незаконная, потому что в

 Законе "О цінних паперах" сказано четко, что майновые

 сертификаты   могут  обмениваться  только  на  ценные

 бумаги,      подкрепленные      или      обоснованные

 госсобственнсотью,  то  есть по существу единственная

 форма  такой  бумаги  является  акция  предприятия. И

 никаких   посредников,   никаких   гешефто-махерс   с

 покупкой за наличные деньги.

      Четвертый   момент,  в  Постановлении  Валентина

 Петровна,  кстати, вносила вместе со мной этот пункт:

 в  какой  форме  майновый  сертификат  может  быть? В

 купонной  форме. Для того, чтобы он мог быть дробный,

 дискретно  использовать  в процессе приватизации.

      А в этих документах что мы имеем? А ничего мы не

 меем.  Как  раз  мы  имеем  то, что консервируется та

 ситуация, которая сложилась.

      Я  хотел  бы  заметить еще: приватизация в наших

 условиях,  особенно когда мы говорим о сертификатной,

 никогда  не даст существенных поступлений в бюджет. И

 не  надо  себя  в  этом  обманывать.  Не  будет  этих

 поступлений!

      И,   конечно,   я   поддерживаю  в  полной  мере

 вытупление   Витренко   в  плане  того,  что  или  мы

 пользуемся   Регламентом,   плп   мы   не  пользуемся

 Регламентом.  Есть  вещи принципиальные, тут ставится

 задача   помирить   ужа  и  ежа.  Безусловно,  работа

 Валерием   роделана  колоссальная  работа,  ее  можно

 оценивать по-разному, но ведь все ценное и новое, что

 есть  в  этой  работе,  может  быть учтено при втором

 чтении?  Может быть учтено.

      Поэтому  надо  внести  все  ценное в поривняльну

 таблицу и проголосовать.

      Я  настаиваю  на выполнении Регламента, в первом

 чтении   принят   законопроекта  все,  что  предложит

 Валерий Эдуардович, в поривняльну таблицу  внести.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      Роєнко,  за ним Шандрюк.

     

      РОЄНКО, 423, Фракція комуністів  України.

     

      Насам  перед  нам  треба  вияснити  одну деталь.

 Причини  виникнення данного законопроекту і винесення

 його  на  розгляд  Верховної Ради України. Я   зразу,

 без  всяких  задніх  думок,  називаю це лобірованієм.

 Хоча  в  кожному  питанні  єсть  постановка  і такого

 відношення  до того чи іншого законопроекту.

      Але,  коли  коротко іти по тому регламенту, який

 данний,   перше,   я  б  сказав  би,  що  йде  заново

 перерозподіл    державної    власності   по   данному

 законопроекту.  Чому?  Сьогодні  скуповується майнові

 сертифікати,   іменні   майнові   сертифікати.   Вони

 скуповуються  особливо  по  селах.  Скупка  йде  і по

 містах.

      Але,  разом  з  цим,  уже  майно,  як ми тут всі

 знаємо   в   своїй   значній  більшості,  особливо  в

 промисловості, уже приватизоване. Одже тим більше, що

 частину  його  ми  взяли  у  список  об'єктів, які не

 підлягають притватизації.

      Одже   кількість  майна  зменьшилася.  Що  тепер

 робити.  Акції  на руках є. Компанія, різні компанії,

 скуповують  акції  і таким чином треба розширити коло

 об'єктів,  які  підлягають  притватизації. І сьогодні

 іде     полсідовна     лінія.    Оцей    законопроект

 (...........)   на   це   спрямований.   Друге.  Вето

 Президента,  Закон  про  особливості  приватизації  в

 агропромисловому   комплексі,  де  фактично  по  його

 пропозиціях  відрізаються  селяни  від  участі, в так

 званій, народній приватизації.

      І  коли ми будем це питання розглядати тут, ви в

 цьому переконаєтесь. Я не хочу забирати час.

      Разом  з  тим  уже  пропонується, щоб ми частину

 об'єктів,   які   були   внесенні  в  список,  що  не

 підлягають  приватизації, ми вже повернули назад у це

 коло приватизацію.

      То  так  коротко  я підвожу до того, що сьогодні

 лобірованний   законопроект   йде   до  перерозподілу

 власності,  яка  вже  залишилася.  Кому  це  вигідно?

 Звичайно,  в  першу чергу, тим, хто скуповує сьогодні

 акції.

      І  до  того  ж  додати,  якщо ще. Що ми мажмо ще

 житлові  чеки,  потім  перехід  іменних пратизаційних

 сертифікатів,  інвестиційні сертифікати, то наскільки

 вже  заплутали  цих  людей, що вони починають сбувати

 свої  сертифікати,  лиш  би  відчепитися від цеї, так

 званої, приватизації.

      В  зв'язку  з цим, ми говоримо про те, що будуть

 власники. Вже тут говорилося про те, що приватизовані

 об'єкти не дали того, що хотіли ми, коли утверджували

 закони по приватизації.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Час.

     

      РОЄНКО.   То   моя   пропозиція   така.  Що

 пропозиції  внесені  (бо  я  вважаю  це пропозиціями)

 депутатом  Коломойцевим, внести в порівняльну таблицю

 до  Закону   про приватизацію державних  підприємств,

 прийнятому  у  першому читанні, і тоді ми в комплексі

 будемо  розглядати  і  будем  голосувати. Що пройде з

 його   пропозицій,  буде  вважатися  законом,  що  не

 пройде,  значить  воно  не  доведено  до кінця або не

 доведено нам до того, щоб ми його могли прийняти.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шандрюк, за ним Карнаух.

     

      ШАНДРЮК

      Шановні колеги  депутати! Шановний Головуючий!

      Олександр   Шандрюк,   266   Львівський   округ,

 Українська      республіканська     партія,     група

 "Державність".

      Я  хотів  би,  перш за все, приєднатися до своїх

 колег,  які  подякували  Валерію  Едуардовичу  за  ту

 робтоту,     яку    він    проробив,    підготувавши,

 запропонувавши нам цей проект закону.

      Я,   перш   за   все,   вбачаю   такі  позитивні

 пропозиції, як.

      Перше.   Обов'язкова   конкурсність  тоді,  коли  ми

 вирішили  частину акцій державних підприємств пускати

 на   аукціонний   продаж.   Бо   ті   варіанти,   які

 передбачалися   попередніми  варіанту  законів,  коли

 допускалися  не комерційні конкурси, а кабінетні, так

 звані,  вони були одним із основних джерел зловживань

 і   викликали   глибоке   соціальне   протистояння  в

 суспільстві.

      Другий  позитив, який би я особливо наголосив би

 на  ньому,  то  є  глибока  проробка  автором системи

 процедур  аукціонного продажу.

      Це  дуже  важлива  справа  і від того, наскільки

 чітко  буде  працювати  цей  механізм  багато  в чому

 визначається   успішність  чи  навпаки,  неуспішність

 цього важкого  процесу.

      Я   виступав   минулої   осені  при  обговоренні

 концепції  змін до існуючого законодавства і виступав

 проти, в принципі, тої концепції, яка перемогла і яка

 зараз  допрацьовується  у  режимі другого читання.

      Я  хочу  лише  нагадати, що виступав і від імені

 Республіканської   партії  проти  розведення  процесу

 приватизації   виробничих   об'єктів   земельного   і

 житлового  фонді,  бо  це по-суті ставить в абсолютно

 нерівні   умови  різні  соціальні  верстви  населеня.

 Виступав   проти   знецінення  частки  майнових  прав

 громадян  шляхом  прив'язки  до процесу приватизації,

 процесу  відшкодування  знецінених вкладів населення.

 Бо ми пропонували інші шляхи, без емісійного покриття

 цього  процесу  і  одночасно принциппово виступали за

 анонімність     приватизаційних     сертифікатів    з

 необмеженим   правом  відчуження  їх  на  нормальному

 цивілізованому  ринку цінних   паперів.

      І   друге.  За  стовідсоткокву  приватизацію  за

 майнові  сертифікати без всякого  продажу.

      Але  я  нагадаю:  якщо  ми  вже  йдемо на продаж

 частки  акцій державних підприємств на конкурсі, то я

 підтримую позицію автора про обов'язкову конкурсність

 аукціонного продажу.

      Я особисто не вбачаю концептуальних відмінностей

 цього  проекту, який запропонував Валерій Едуардович,

 від    того   варіанту,   який   розробляється   уже,

 проробляється  комісією.  І  просто закликаю депутата

 Коломойцева  знайти  шлях,  тим більше, друга частина

 того матеріалу, який нам запропонований, вона уже і є

 деякими  наробками в цьому напрямку, представити свої

 пропозицїі  слушні,  обгрунтовані  як  пропозиції  до

 другого    читання    цього   проекту,   який   зараз

 обговорюється і  порацьовується в комісії.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Карнаух.  Група  "Незалежність". За

 ним - Мовчан.

      "Незалежні".

     

      КАРНАУХ М.В.

     

      (Микола   Карнаух,   місто   Лубни,   Полтавська

 область, депутатська група "Незалежні").

      Шановні виборці, шановні колеги, ні в кого немає

 сумніву,  що  людина,  її  життя  і здоров'я, честь і

 гідність,  недоторканість і безпека в україні повинні

 бути   найвищою   соціальною  цінністю,  а  священний

 обов'язок   держави  забезпечити  дотримання  прав  і

 свобод людини.

      Давайте  собі  задамо  запитання: з якою метою у

 нас  розпочалась приватизація і чи досягла вона своєї

 мети.  Виробництво  із  року  в  рік  падає, життєвий

 рівень людей також.

      Тому,   безумовно,   таке  важливе  питання,  як

 перерозподіл  власності, бажання певних людей, так би

 мовити,  добратись  до  кормушки,  добитись того, щоб

 мільйони   наших  співвітчизників  були  наймитами  і

 рабами, для мене очевидне.

      Тому  те,  що зробив наш шановний колега Валерій

 Едуардович   Коломойцев,   заслуговує  не  тільки  на

 підтримку, а й на повагу.

      Безумовно,   він  виклав  тут  деякі  принципові

 положення   своєї  концепції,  все-таки  приватизація

 повинна    здійснюватися    на    основі   державного

 регулювання  і  контролю,  забезпечувати  пріоритетне

 право громадян України на придбання державного майна.

 Здійснювати  шляхом  створення  відкритих акціонерних

 товариств і деякі інші. Про це все говорилось.

      Наша   депутатська   група   підтримує   ці  всі

 принципи.  Звертає увагу на те, що нам всім необхідно

 дійти   згоди   для   наведення   порядку  в  процесі

 приватизації  для  того,  щоб вона чітко регулювалась

 чинним   законодавством,   щоб   уникнути   подальших

 погрубавання  людей,  щоб  деякою мірою хоч відновити

 оці  пограбовані  заощадження ми пропонуємо народному

 депутатау  Коломойцеву  разом  із  робочою  групою, з

 Комісією  з  питань економічної політики і управління

 народним  господарством  зібрати  всі оці пропозиції,

 які    були    висловлені,   і   шановним   депутатом

 Коломойцевим,   і  у  виступі  Драгомарецького,  і  у

 виступі  Михайла Антоновича Павловського узагальнити.

 Значить,   скласти  поріявняльну  таблицю  і  все  це

 врахувати.

      І  хотів би зауважити, що будь-яка приватизація,

 як  сказав  тут Драгомарецький, вона повинна привести

 до   підвищення   виробництва,   до  створення  класу

 ефективних,  а  саме  працюючих  власників. Тільки за

 таких  умов ми піднімемо і обсяги виробництва. На цій

 базі   піднімемо  жіттєвий  рівень.  І  наша  Україна

 буде...  ну,  день від дня багатшою. Тому я пропоную,

 значить, не відкидати, не бути амбіційними, тому що я

 розумію...  кожен  науковець  має  свої підходи, свої

 погляди.  Апле  всіх нас повинна об'єднувати любов до

 України  і  турбота  про  наш народ. Пропоную, ще раз

 говорю,    схвалити   кнцептуальні   положення,   які

 викладені  в  проекті закону Коломойцева, узагальнити

 їх  і  разом  із  робочою  групою скласти порівняльну

 таблицю і винести на подальше обговорення.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Мовчан. За ним Косів.

     

      МОВЧАН

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!

      Ми  є  свідками  того,  що  сьогоднішня  розмова

 підводить   риску   під  першим  періодом  кабінетної

 приватизації  і  ми  фактично вступаємо в новий перід

 формальної  приватизації.  Коли в формальному періоді

 ми  хочемо,  заплющивши очі на те, що відбулося, дати

 підстави,  як  кажуть,  в існуванні тій ситуації, яка

 вже склалася.

      І  саме  спроба депутата Коломойцева повернутися

 до  висхідних  позицій  заслуговує на увагу. Аби, по-

 перше, зробити певну переоцінку того першогоперіоду і

 направити   в  річеще  дійсної  приватизації  з  тією

 ідеологією, яка відкидалася протягом певного періоду.

 І   в   тому   періоді  як  раз  були  дискредитовані

 найважливіши два пойняття: реформи і приватизація.

      Дискредитація цього поняття, приватизація самого

 процесу був зумистним. І, мені здається, що нам ще не

 піздно   внести   ті  суттєви  корективи  в  загальну

 ідеологію,  тобто  в  концептуальні  підходи до цього

 процесу. І спроба одного чоловіка свідчить про те, що

 можем  ми  при  належном  підході  всіх  комісій, при

 належній  оцінці вже того, що відбулось, із пов'язкою

 до  трьох  тих річищ приватизаційних Ми можемо знайти

 єдину  оптимальну форму цьому процесу. Бо зупинятись,

 як  кажуть, це не значить озиратись, зупинятись варто

 інколи  для  того, щоб належно переосмислити: на тому

 шляху Україна чи і?

      Як  бачимо, схоластика зробила свою річ, народ і

 побоюється  цього  поняття,  як  і  реформ,  тому  що

 спритні,  як  каже  Кузьменко, їсти нема чого. А чому

 їсти  нема  чого,  то  це  вже  не  наслідки того, що

 відбувався  процес  кабінетної  приватизації, якраз і

 спричинився до цього.

      На  мій  погляд,  коли ми не повернемось до того

 моменту, з якого і почався цей безконтрольний процес,

 ми  не  можемо  далі  йти.  Якщо,  наприклад,  готель

 "Либідь", всім відомий свого часу, був приватизований

 за  копійки  і  відкинута велика кількість людей, які

 залишились  за  межами цього підприємства, бо це ціле

 підприємство, і вони не були включені в цей процес, і

 вони  й  по  сьогоднішній  день  нарікають  на те, що

 відбулось   з   однією   відмашкою:   нічого  вже  не

 поправити.  То  свідчення того, що можна поправити, є

 зусилля Коломойцева.

      І  мені здається, що це дуже вдалий документ для

 того,  щоб  ми  почали дуже серьйозну розмову чи це в

 ругому   читанні,   чи   повертаючись  ще  до  одного

 варіанту, але те, що це узагальнити і підвести ристку

 і визначити свої напрями, є схвальним, і я вважаю, що

 це  сьогодні треба  схвалити.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Косів.

     

      КОСІВ.

      Шановні  колеги  народні депутати! Ми на Фракції

 народного  Руху  України розглядали цю концепцію, яку

 запропонував   народний  депутат  Коломойцев  Валерій

 Єдуардович  і вирішили підтримати запропонованний ним

 проект.

      Зрештою  кожного  із  пристуніх  тут  у  залі це

 стосується    абсолютно    особисто    і   конкретно,

 (...........)  у  кожному  виборчому  нашому окрузі є

 об'єкти,   які   підлягають   приватизації.  Одже  це

 стосується депутатської діяльності кожног із нас.

      У  запропонованому проекті є такі положення, які

 справді мають принципову відміність. Є положення, які

 треба   або  сьогодні  схвалити,  або  відповідно  не

 схвалити.   Але   давати   їх  просто  в  колонку  як

 пропозиції   від  депутата  на  друге  читання,  мені

 здається,  що цей шлях є абсолютно хибним.

      Звичайно,  можна  погодитися з тими, хто дорікає

 автору  за  недотримання  регламенту,  але  давайте в

 цьому  єдиному  конкретному  випадку  все-таки будемо

 поблажливими,  виходячи  із  цих обставин, про які ви

 всі  прекрасно знаєте, чому так сталося.

      Одже  я  думаю,  що  світ тут не перевертається,

 якщо  ми  порушемо в данному випадку наші принципи. Я

 ще раз кажу, і на це є серйозні обставини.

      Я  не можу погодитися із тими думками, які дехто

 тут висловлює, ніби-то Коломойцев пропонує якісь такі

 принципи,  які  ведуть  до  розбазарьовання  народної

 власності,  і ниби придбання об'єктів приватизації за

 якісь     невідповідні    ціни.    Адже    один    із

 найпринциповіших принципів, які він пропонує як раз і

 полягає  в  тому,  що ми створюємо Національний центр

 сертифікацій,     яка     вкладається    в    об'єкти

 приватизаційні. І  що  ціна  об'єктів приватизаційних

 визначається  не за залишковою вартістю основних його

 фондів,  не  за  зношеністю  фактичною  його основних

 фондів,  а за потенційним прибутком, який може давати

 цей об'єкт.

      Отже,  говорити,  що  тут  є  якісь лазійки, які

 можуть  привести  до  розбазарювання народного добра,

 абсолютно недопустимі.

      Мені  і  нашій  фракції імпонує також те, що тут

 запропоновані   принципи   регулювання  і  державного

 контролю,  що  в  решті-решт  запропонований  принцип

 пріоритету    громадян   України,   що   підприємства

 приватизаційні  перетворюються  у відкриті акціонерні

 об'єднання,  що  створюється  сприятливий  клімат для

 поступлення   інвестицій,  що  створюються  конкурсні

 засади приватизації.

      Ну,    звичайно,   70   відсотків   за   рахунок

 сертифікатів  і  30  за,  так  би  мовити,  приватний

 капітал,  можуть  насторожити  тільки  того,  хто має

 класову  ненавість,  класове  несприйняття приватного

 власника. Але для виробництва це не грає ніякої ролі.

      І  в  решті, як поступити далі чисто процедурно?

 Звичайно,  було б найкраще, якби ми погодилися на те,

 що  запропонував тут депутат Анісімов. тобто прийняти

 постанову   про   схвалення   концепції   Закону  про

 приватизацію  майна  державних  підприємств у першому

 читанні.

      У  нас  є  такі  підстави  ще й тому, що у цьому

 тексті,  який запропоновані Коломойцевим, підкреслені

 ті положення, які він вносить. Він же не претендує на

 те,  що все тут є тільки його. Але якщо це не пройде,

 хоч  мені  дуже  зотілося  б,  щоб  це  пройшло ( і я

 заклакаю  вас  за це проголосувати), то в такому разі

 потрібно  зробити таблицю не із 4 граф, а із 5 граф і

 в  четвертій окремо виділити ті принципові концепції,

 які запропонував депутат. Але сьогодні його концепції

 треба  схвалити,  бо вони мають принциповий характер.

 Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   депутати!   Я  хотів  би

 попрадитися   з   вами.  У  нас  ще  залишилося...  я

 вибачаюсь,   3   депутати,   які  повинні  виступити.

 Значить,  можливо  ми  зробиим  так.  Давайте  зробим

 перерву  і  осмислимо  те, що... за що велась мова, а

 потом 3 чоловіки  виступить  і приймем рішення.

      Оголошується перерва  на ... до 16 години.