Стенограма пленарного засідання

17 листопада 1995

               ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ЧЕТВЕРТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  17  л и с т о п а д а  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної Ради, шановні радіослухачі!

      Прошу  вибачити,  що  на кілка хвилин ми пізніше

 починаємо  засідання.  Будь  ласка,  депутатів  прошу

 зайняти свої місця, підготуватися до реєстрації.

      В'ячеслав  Максимович...  В'ячеслав  Максимович,

 там  картки  збираються,  не  тут... Візміть... Ну не

 кидайте мені, прошу.

      Євген   Васильович,   Ваша  картка,  заберіть...

 Сідайте, будь ласка, сідайте...

      Ну, я прошу львівську депутацію, я розмію, що ви

 поважаєте Голову Верховної Ради і стали, але все-таки

 сядьте,  тому  що  засідання  вже  починається.  Будь

 ласка.

      Я хочу скористатися моментом і від вашого імені,

 від  імені  всіх  присутніх  Верховної  Ради в цілому

 сердечно     привітати     працівників     сьльського

 господарства  із наступаючим святом - Днем працівника

 сільського господарства.

                     О П Л Е С К И

      У  цей,  справді  складний  для  селянства  час,

 гадаю,  що  потрібно  сказати  кілька добрих все-таки

 слів до цієї найкращої, на мій погляд, частини нашого

 суспільства, яка...яке, приносячи трднощі, які не від

 них  залежать, все-таки годують державу і є...  стали

 і   будуть,   я   знаю,  як  завжди  було,  елементом

 стабільності нашого суспільства.

      Самовіддана    праця    працівників   сільського

 господарства  дає  відчутні  результати,  і  навіть в

 умовах,  коли тяжко добиватись хороших показників. Ми

 бачимо,  що  ця  галузь  допустила  найменший  спад в

 обсягах  виробництва  і  надія,  оптимізм  присутні в

 цьому  середовищі  нашого суспільсятва. І я думаю, що

 це  всіляє оптимізм в усіх представників влади у всіх

 ланках  її.  Бо  ще раз повторюю, селянство є, було і

 буде основою державності, гарантією розвитку України.

      І  тому  я  холтів  би  ще  від  імені  всіх тут

 присутніх     побажати     працівникам     сільського

 господарства   щастя,   міцного   здоров'я,   всякого

 благополуччя. І нехай серця їхні, і наші в тому числі

 сповнює віра у кращий завтрашній день.

                    (О П Л Е С К И)

      Хочу  також  повідомити  депутатів  про  те,  що

 сьогодні  о  15  годині  у  Театрі  музичної  комедії

 відбудуться  урочисті збори з нагоди   цього  дня.

      Я  просив  би...  Ну,  хто  не розуміє державної

 мови,  то  музична комедія -це синонім оперети, Театр

 оперети.

      Так   от   я  просив  би  ефективно  попрацювати

 сьогодні  тут,  в  сесійному залі з розрахунку на те,

 щоб  в  цей  час  ми,  я  маю  на  увазі, деутати ті,

 хтопобажає,  в  кого  є  можливість, зустілись там із

 представинками  агропромислового  комплексу  і  разом

 відзначили цей  день.

      Зрозуміло, так?

      Василь  Іванович  хоче йти вже. Це пізніше, це о

 15 годині.

      Тепер  відносно  депутатських  запитів. Надійшли

 депутатські  запити  від  Гарькавого  з округу 106 до

 Віце  -прем'єр-міністра Івана Федеровича Кураса. Я на

 кілька  секунд  більше  витрачу часу на цей запит, бо

 він  стосується  ситуації  у  колективі  ПТУ 189 села

 Петриківка,  Петриківського  району Дніпропетровської

 області. Ви знаєте, що це за ПТУ і чим славна Україна

 у  всьому  світі  -це  розписом петриківським. Так от

 сьогодні в цьому ПТУ не можна проводить зайнняття, не

 має   палива,   не  вирішується  питання  переведення

 котельні із твердого палива на газ. І треба, щоб Уряд

 втрутився,   виділив   кошти   відповідним   цільовим

 призначенням для того, щоб можна було працювати цьому

 ПТУ  і  робити  от ті чудові витвори, котрі приносять

 славу Україні і її народу.

      Депутатський   запит   до   Кабінету   Міністрів

 Матковського  із приводу правил затримань, із приводу

 тривалого  затримання  заробітної плати залізничникам

 на станції Здовбунов.

      Депутатські  запити   також   надійшли від групи

 депутатів:  Мовчан,  Юхновський,  Хмара  та  інші  до

 Генерального прокурора України стосовно утримання під

 вартою колишнього народного депутата України Леопольда

 Тобурянського.  Я  хочу  сказати,  що я приєднуюся до

 цього  запиту,  оскільки  я  вже  двічі  звертався до

 Генеральної   прокуратури   з   цього  приводу  і  до

 Міністерства внутрішніх справ, щоб на законній основі

 розібралися  у  чому причина і чи потребує затримання

 чи утримання під вартою депутат минулого скликання.

      Скіпальського   Олександра   Олександровича   до

 Прем'єр-міністра    і   міністра   оборони   стосовно

 фінансування збройних сил України.

      Ткаченка  Володимира  Анатолійовича  до Прем'єр-

 міністра  України  стосовно  порядкування відключення

 електроенергії.

      Худомаки  Віктора  Петровича до Прем'єр-міністра

 України стосовно забезпечення необхідними препаратами

 хворих на інсулін.

      Грабара   Миколи   Федоровича  до  голови  Фонду

 державного  майна та голови Антимонопольного комітету

 України  стосовно  порушення  в Закарпатській області

 чинного законодавства з питань приватизації.

      Костицького   Василя   Васильовича  до  Прем'єр-

 міністра   України   з   проханням   повідомити   про

 можливість  створення  оргкомітету  для підготовки та

 проведення  1996  року,  які Року української жінки і

 готовність  стати  члено такого оргкомітету. Я думаю,

 що  це вітається завжди, коли чоловік хоче братися за

 таку почесну справу.

      Кияка    Тараса   Романовича   до   генерального

 прокурора  України  щодо  змісту  виступу в сесійному

 залі народного депутат України Симоненка.

      Групи  депутатів  Пудрик, Сургай та інші (всього

 34)   до  Прем'єр-міністра  України  повторний  запит

 стосовно   стану   справ  у  вугільній  промисловості

 України.

      Доручаєм   Секретаріату   направити   ці  запити

 адресатам   для   реагування  відповідно  до  чинного

 законодавства.

      І,  здається, ще один є запит депутата Кожина до

 Голови  Верховної Ради з приводу порушення Регламенту

 при  розгляді  питання  про входження України до МПА,

 коли почалось заслуховування Олійника.

      Я, навіть, так, щоб це не здавалося, що я уникаю

 відповіді  на  це  запитання,  я  хочу сказати, що це

 питання   розглядалося   у   повній  відповідності  з

 Регламентом,    оскільки   сесія   проголосувала   за

 включення  його,  більше  того, за  включення  першим

 питанням  на  четверг.  А  воно  віднесено  з першого

 питання  тільки  через  те, що в нас на попередні дні

 накопичилось  нерозглянуті  питання,  і  вимушено  ми

 поставили його пізніше. Так що вважайте, що відповідь

 надійшла на це питання.

      Тепер.  Я...  Вчора  сталися так обставини, що я

 мусив   о   15  годині,  о  12.  30  зустрічатися  із

 учасниками   навчання,  із  представниками,  тобто  з

 головами  державних  адміністрацій  і  голів місцевих

 рад,  які  проходять  навчання  на  курсах підвищення

 кваліфікації  в  Академії управління і тому не був на

 тому  засіданні,  а після обіду були урочисті збори з

 нагоди Дня працівника радіо... 100-річчя радіо і тому

 подібне.  Тому  деякі  колізії,  які  виникали тут на

 сесійному...  в  сесійному  залі  я  бачив  уже або в

 телебаченні, або з інформації наших колег.

      Я  розумію прекрасно, що ми не зовсім вчора були

 коректні  тут один до одного, але таких нас обрали. Я

 думаю, що люди вибачать. Тут нічого дивного немає.

      Зараз   би   я   попросив   все-таки   завершити

 підготовку  до реєстрації  і   зареєструватися.

      Я  виконую  ту  процедуру,  котру я зобов'язаний

 виконати.   Я  ставлю  на  голосування  проект...  на

 поіменну   реєстрацію  сьогоднішніх  депутатів.  Будь

 ласка, проводиться   поіменна реєстрація.

 

      Зареєстровано в залі 213 депутатів. Засідання...

 не махайте руками, будь ласка, перед  ведучим.

      У сесійному залі зареєстровано 213 чоловік. Я не

 можу відкривати офіційно засідання. Одначе, керуючись

 Регламентом,  можна  проводити  обговорення  того  чи

 іншого питання,  не приймаючи рішень.

      (Шум в залі)

      Тому  я  прошу...  Я  прошу  Олега  Олексійовича

 розповісти про засідання фракцій... ради фракцій, яке

 вчора  було,  оскільки  він детальніше знає ситуацію.

 Будь ласка, про  засідання ради фракцій.

 

      ДЬОМІН О.О.

 

      Шановні   народні  депутати!  Вчора  на  довгому

 такому     тривалому     засіданні    ради    фракцій

 обговорювались   різні   питання,   різні  можливості

 подальшого   підходу  до  цього  питання  і  до  тієї

 ситуації,  яка склалася. Я не буду розказувати про ті

 пропозиції, які були, скажу тільки, що більшість, ну,

 не знаю, сьогодні іде...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ну,  ви  ж  інтелігентна людина, пан Танюк! Ви -

 цвіт нашої інтелігенції! Послухайте!

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Більшістю  голосів,  хоч  сьогодні підходили уже

 деякі представники фракцій, говорили, що більшості не

 було,  але  все-таки  те,  що  було проголосовано хоч

 якоюсь  умовною  більшістю, це було прийняте рішення:

 послухати  сьогодні інформацію, в даному випадку мою,

 відповіді  на  запитання,  і  після  цього  визначити

 термін  для подальшого розгляду у фракціях, комісіях,

 групах  і  т. д. і т. д. для того, щоб потім уже десь

 через  якийсь  термін згідно з Регламентом розглянути

 остаточно це питання і винести його на голосування.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      Я  дав слово Олегу Олексійовичу в зв'язку з тим,

 що  наполягали  депутати проінформувати про засідання

 ради фракції.

      Сьогодні  вранці також у мене відбулись зустрічі

 із  керівниками  багатьох  фракцій.  Пропонується дві

 схеми  розгляду,  вірніше,  завершення розгляду цього

 питання.

      Ну,  по-перше,  якщо ви не будете реєструватися,

 то  відбудеться  інформація  і відповіді на запитання

 без прийняття ніякого рішення.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Другий варіант, якщо зареєструєтеся, інформація,

 запитання і відповіді, і виступи від фракцій.

      Один   із   нюансів  цього  другого  варіанту  я

 запропонував  би навіть так: інформація, відповіді на

 запитання,  а потім два виступи: один -"за", другий -

 "проти".  Голосування  в  будь-якому  випадку  ми  не

 проводимо і не вирішуємо остаточно питання.

      От я вважаю, що вкінці-кінців ми, що, приховуємо

 щось  від людей, суть цього питання чи що? Все одно ж

 до  нього  потрібно  вертатися  і визначитися якимось

 чином.  Не такі ж ми слабі як законодавчий орган, щоб

 не  могли зважено прийняти рішення, воно потрібне, не

 потрібне,  будь  ласка,  хяй  люди  знають  чому  тут

 загорілася   дискусія,  а  то  я  вчора  подивився  в

 телеефірі,  як кидався тут один наш шановний депутат,

 який  правда  жодного  слова не написав в законі, але

 кидався  з  кулаками на інших, то мені здається це не

 солідно, зовсім, і тещо трапляється в залі, воно ж не

 прекрашає абсолютно парламент.

      Хочеться  правда  теж,  практика  парламентської

 діяльності, вона в всьому світі практикується. Так що

 застосовуються, так що тут теж біди немає.

      От я  хотів би, який варіант вас власштовує.

      Ні  не  треба, ні не треба, ми вже зустрічалися,

 говорили,  ну Регламент передбачає, я посилався, якщо

 ви   не   заперечуєте,   чи  не  хочете,  будь  ласка

 інформацію робить Олег Олексійович.

      Будь ласка.

      Прошу.

      Не треба, не треба, нормально буде, будьте уважні.

 

      ДЬОМІН О.О.

 

      Шановні народні депутати, ніхто сьогодні не буде

 заперечувати  проти того, що авторітет цього процесу,

 що  авторитет  України,  як  незалежної, послідовної,

 виваженої      діючої      держави     зростає     на

 зовнішньополітичній арені.

      Всі  ми являємося світками, ане рідко учасниками

 цього  процесу  і  прикладів  активної участі України

 міжнародних організаціях можна привести чимало.

      Найбільш  яскравим  є  недавний  вступ  до  Ради

 Європи,  який  відкрив нові перспективи до інтеграції

 України у світове співтовариство.

      Ви  знаєте  також,  якого  додаткового  розвитку

 останнім часом набули і наші міжпарламентські зв'язки.

      Сьогодні  створено  біля 40 робочих груп з числа

 народних депутатів для проведення цієї роботи

 з  парламентами  інших  країн.  Прагне  зробити більш

 системною  свою  роботу  і  делегація  Верховної Ради

 України  в  Міжпарламентскьій Асамблеї країн СНД, яку

 Президія Верховної Ради доручила очолити мені.

      Поки   що   Україна   приймає  участь  у  роботі

 парламентської  Асамблеї  в статусі спостерігача. Але

 сіторія взаємних контактів, спіавпраці Верховної Ради

 як  з парламентами інших країн, так і безпосередньо з

 Міжпарламентською  Асамблею  підтверджує необхідність

 (більше того - необхідність) їх подальшого розвитку.

      Верховній  Раді  слід  визначитись щодо участі в

 МПА  ще  й  тому,  що  навколо  цієї  проблеми, як ми

 бачимо,  з'явилося  чимало  чуток, пліток, політичних

 заяв,  а  то  й просто інсинуацій. Скажімо, таких, що

 нібито    з    приєднанням    Верховної    Ради    до

 Міжпарламентської   Асамблеї   наші  солдати  стануть

 воювати гарячих точках СНД.

      Зразу  ж  хочу  сказати, що рішення (підкреслюю:

 рішення!)   щодо  економічних  зв'язків,  економічної

 інтеграції,      політичного      чи      обооронного

 співробітництва   в  рамках  СНД  приймається  тільки

 Президентом  україни,  Кабінетом Міністрів України та

 іншими  структурами  виконавчої  влади, які, до речі,

 сьогодні  представлені в 57-ми робочих органах СНД із

 74-х.  цей  аналіз,  до  речі,  є  у  вас  на руках -

 подивіться  уважно... Міжпарламентська Асамблея там -

 один з цих 74-х органів, і там стоїть прочерк.

       Верховна  Рада,  як ви знаєте, тільки ратифікує

 при  необхідності  ці угоди, знову ж таки за поданням

 Президента і Кабінету Міністрів.

      Відносно ж безпосередньої участі нашої Верховної

 Ради  в процесах, що відбуваються в СНД, то вона може

 бути  реалізована тільки в Міжпарламентській Асамблеї

 як    дорадчому   оргапні   -по   суті,   міжнародної

 громадської   організації,   документи   якої  носять

 не зобов'язуючий, а рекомендаційний характер. Але, на

 жаль,  і цієї модливості ми у повному обсязі сьогодні

 не маємо.

      Декілька  слів про історію виникнення напрямки і

 форми  роботи  Міжпарламентської  асамблеї. Вона була

 створена  в  березні  1992 року за, так званою, Алма-

 Атинською угодою, яку підписали Парламенти Білорусії,

 Вірменії,     Казахстану,     Киргизстану,     Росії,

 Таджикістану та Узбекістану.

      В  1993  року  до  Угоди  приєднались  Парламент

 Азербайджану, а в 1994 році - Грузії і Молдови.

      Для   того,   щоб   не  було  якихось  подвійних

 толкувань   і   щоб   було   всім   ясно,   що   таке

 Міжпарламенська  асамблея, я зачитаю основні статті з

 цієї Угоди, це буквально, півтори сторінки.

      "Соглашение Межпарламенской ассмблеи Государств-

 участников  Содружества  Независимых  Государств",  я

 хочу  це  зробити, шановні народні депутати, тому, що

 все  те,  що говориться про наше приєднання будується

 на конвенції, яка не працює і на Статуті СНД, який ми

 сьогодні  з  вами  не  виконуємо  і не приєднались до

 Статуту.

      А річ іде про Угоду, яку я хочу зачитати.

      Так от ця угода: "Верховный Совет.. це на язикє

 оригіналу  для  того,  щоб  не  було... те, що тут не

 такий   переклад,   "Верховные   Советы,  Парламенты,

 участники   настоящего   соглашения,   в   дальнейшем

 именуемые  "Сторонами", признавая необходимость более

 тесного  межпарламенского сотрудничества, согласились

 о нижеследующем:

      Статья 1.  Стороны    учреждают  Межпарламенскую

 ассамблею       государст-участников      Содружества

 независимых  государств  как консультативный институт

 для   обсуждения  вопросов  и  рассмотрения  проектов

 документов, представляющих общий интерес.

      Статья  2. Межпарламенская ассамблея формируется

 из  парламенских  делегаций Сторон. Верховные Советы,

 Парламены    самостоятельно   определяют   состав   и

 полномочия  парламенских  делегаций  из  числа  своих

 депутатов, а также  их руководителей.

      Третья  статья. Парламентские делегации обладают

 равными правами и каждая из них имеет 1 голос.

      Статья  4. Межпарламенская ассамблея имеет право

 обсуждать    политические,    социально-економические

 вопросы,     требующие     согласования    Сторонами.

 Рассматривать  вопросы  парламенского сотрудничества,

 разрабатывать   и  направлять  предложения  Верховным

 Советам, парламентам, являющимся сторонами настоящего

 соглашения,   Совету  глав  государств,  Совету  глав

 правительств    участников  СНГ.

      Межпарламентская   Ассамблея  для  осуществления

 свох  полномочий  может создавать рабочие органы. Это

 была  статья 5, которую  я  прочитал.

       Статья      6.     Организация     деятельности

 Межпарламентской    Ассамблеи    осуществляет   Совет

 Ассамблеи,  состоящий и з руководителей парламентских

 делегаций.

      Седьмая.  Решение  Межпарламентской Ассамблеи по

 обсуждаемым  вопросам  принимается  на  основе общего

 согласия  консенсуса.

       Статья  8. Межпарламентская Ассамблея принимает

 свои  решения  в  форме  следующих  актов:  заявлений,

 обращений,  рекомендаций,  предоложений.

      Межпарламентская  Ассамблея  может разрабатывать

 рекомендательные  законодательные  акты, модельные по

 вопросам, находящимся в сфере общих интересов сторон.

      Статья  9.  Межпарламентская  Ассамблея проводит

 очередные  пленарные заседания не реже двух раз в год

 в  городе  Минске  или, при необходимости, в столицах

 государств,   Верховные   Советы   которых   являются

 сторонами настоящего   соглашения.

      Внеочередное         пленарное         заседание

 Межпарламентской Ассамблеи может быть созвано Советом

 ассамблеи   либо   по   предложению  консультативного

 совещания     Председателей     Верховных    Советов,

 парламентов    государств   -участников   Содружества

 независимых  государств.

      Статья   10.  Функции  председательствующего  на

 пленарном    заседании   Межпарламентской   Ассамблеи

 осуществляют  поочередно  руководители  парламентских

 делегаций сторон.

       Статья 11. Межпарламентская Ассамблея принимает

 свой Регламент.

      Статья  12. С согласия Совета Ассамблеи в работе

 Межпарламентской    Ассамблеи    могут    участвовать

 наблюдатели.

      Статья  13.  Деятельность  каждой  парламентской

 делегации   финансируется  соответствующим  Верховным

 Советом, парламентом.

      Организационное,  техническое и иное обеспечение

 деятельности  Межпарламентской Ассамблеи и ее органов

 финансируются  сторонами в равных долях.

       Статья  14.  Настоящее  соглашение  открыто для

 подписания     Верховными     Советами    парламентов

 государств    -участников   Содружества   Независимых

 Государств.  Оно  вступит  в  силу после того, как не

 менее,  чем  три из подписавших его Верховных Советов

 сообщат    депозитарию    об   одобрении   настоящего

 соглашения.

      Для  Верховных Советов, парламентов, подписавших

 и одобривших соглашение позднее оно вступит в силу со

 дня получения депозитарием уведомления об одобрении.

      15  статья.  настоящему соглашению согласие всех

 сторон    могут    присоединится    Парламенты   иных

 государств.  Для такого парламента соглашение вступит

 в  силу  с  момента  получения депозитарием документа

 присоединения к соглашениям.

      Настоящее      соглашение     заключается     на

 неопределенный  срок.  Каждая  сторона может выйти из

 состоящего    соглашения,   направив   соответсвующее

 уведомление  депозитарию.  Соглашение  прекратит свои

 действия  для  этой стороны по истечению 6 месяцев со

 дня полученя депозитарием такого уведомления.

      Депозитарием   настоящего   соглашения  является

 Верховный  Совет  Республики Беларусс. Ось текст тієї

 угоди,  про  яку  сьогодні  іде  мова.  І  як  бачите

 пріоритетне завдання, на що сьогодні Міжпарламентська

 асамблея  вийшла  за ці три роки свого існування, -це

 гармоназація   законодавчої   бази  країн  СНД  через

 модельні законоадвчі акти. Через ці модельні проекти,

 які   розробляються   і   посилаються  для  розгляду,

 підвкреслюю,  за  згодою  Парламентів, за згодою, для

 розгляду в Парламенти країн учасниць.

      Вже     принято    декілька    десятків    таких

 законопроектів.  Я  можу  назвати  Цивільний  кодекс,

 проект  Цивільного кодексу, який врахованний сьогодні

 при  прийнятті  його  в  Казахстані, Киргизії, Росії,

 Молдові,  він  розглядається. І є він у нас, до речі,

 цей проект.

      Особливий    акцент    уваги   ставить   питання

 соціального  та гуманітарного напрямку і прав людини,

 що  є нагальним для всіх країн СНД.

      Хочу  підкреслити  ще одну темсу, яка якраз була

 ініційована   в   Міжпарламентській   асамблеії   -це

 занепокоїність  розривом  зв'язків  між  закладами та

 діячами  культури,  освіти,  науки, особливо у галузі

 високотехнічних  знань,  де, до речі, Україна займала

 значний   час   передові  позиції.  Ця  діяльність  і

 подальше  може отримати розвиток і в прийнятті цілого

 комплексу законодавчих актів, націленних зокрема і на

 розвиток  інтеграції  в галузі точних наук, космічних

 досліджень,  що  буде  відповідати  інтересам  кожної

 держави окремо і України зокрема.

      Для   цього   сьогодні   вже  МПА  запропоновано

 модельне законодавство про захист високих технологій,

 здійснити  відповідні заходи збирається по формуванні

 єдиного  загально-освітного  та  наукового простору і

 теж розробляється відповідне законодавство.

      В   полі   Міжпарламентської  асамблеї  постійно

 знаходться   питання  координації  співробітництва  у

 боротьбі   зі   злочинністю,   корупцією,  формуються

 модельні   кримінальні   та  Кримінально-процесуальні

 кодекси.

      Ви прекрасно розумієте, що якщо по одним законам

 ми  будем боротись зі злочинністю в Україні, по іншім

 в  Росії,  Білорусії  і  в  інших  країнах,  ви  самі

 розуміте  до  чого  це  приведе.  Тут  повинна  повна

 гармонізація всіх кримінальних наших законів.

      Міжпарламентська   асамблея  націлена  також  на

 співробітництво з Міждержавним економічним комітетом,

 одноєю  з  головних  функцій  якого  є зближення саме

 господарських законодавств.

      Вступ   України  до  МПА,  до  речі,  відповідає

 основним   напрямкам   зовнішньої   політики України,

 затвержденим  Верховною Радою ще 2 липня 1993 року. І

 це  продовжує  курс  на  багатостороннє  парламентске

 співробітництво. Ви  знаєте,  що  ми, приєднавшись до

 Ради   Європи,   сьогодні   участники  Парламентської

 аамблеї  Ради Європи, ми учаники ПОЧЕСу і так далі, і

 так далі, і так далі.

      Розвиток  багатостороннього  співробітництва  (я

 особливо    хочу    це   підкреслити)   з   державами

 пострадянського  простору,  що є одним із пріоритетів

 зовнішньої,  зокрема,  зовнішньо-еконмічної  політики

 України,  що не раз в нас заявлялась, буб би неповним

 буз налагодження плідних і рівноправних стосунків між

 гілками  законодавчої  влади суверенних держав.

      Це ще раз окремо хочу підкреслити, що МПА СНД не

 носить  недержавного  характеру. Повторюю один голос,

 принцип  конценсусу,  рекомендаційний  характер  всіх

 рішень  і  вільних вхід і вихід для всіх. Національні

 Парламенти-учасники        повністю        зберігають

 юрисдикцію...... національного ..........

 

      ГОЛОВА.  Олег  Олексійович, поясніть, будь ласка

 для  радіослухачів,  що таке конценсус. Щоб зрозуміло

 було.

 

      ДЕМІН   О.   О.   Конценсус   -це  коли  рішення

 приймається   тільки   загальним   числом  приймаючих

 рішення,  голосуючих.  Тобто,  якщо є одне вето, одне

 проти  -рішення  не  приймається  зовсім.  Тількі всі

 повинні  бути  за, тоді приймається рішення. Якщо всі

 проголосують.

      Я  хочу  це  підкркслити,  якраз про ці принципи

 тому, і для радіослухачів, і для вис, шановні народні

 депутати,   що  відоме  застереження  Верховної  Ради

 України   до   угоди   про   створення  Співдружності

 Незалежних  Держав  від  10  грудня  1991  року якраз

 обумовлюють   те,  що  Україна  не  може  вступати  в

 організації,  які являються наддержавними, де рішення

 приймаються  не  консенсусом,  де  рішення  носять не

 рекомендаційний  характер  і де якісь єсть питання по

 входу і виходу звідти.

      З  правової  точки  зору  до  речі документи, що

 регламентують   нині   діяльність   Міжпарламентської

 асамблеї,  відповідають також загальновизнаним нормам

 і  принципам  міжнародного права. Зокрема, положенням

 статуту  Організації  Об'єднаних націй, Гельсінського

 заключного  акту  та  іншим  документам Організації з

 питань  безпеки  і співробітництва  в Європі.

      Приєднання    Верховної    Ради    України    до

 Міжпарламентської    асамблеї    є   консультативного

 інституту  міжпарламентського співробітництва змінить

 статус  Верховної  Ради із спостерігача на постійного

 члена.

      Сьогодні  ми  -спостерігачі. Статус спостерігача

 дає  можливість  брати  участь у роботі Асамблеї, але

 тільки в відкритих засідання і коли нас запросять.

      Цей   статус   дає   можливість   отримувати   і

 інформацію  про  її  роботи.  Але  не  дає можливості

 безпосередньо   впливати   на   прийняття  рішень,  а

 головне  -не  дає  можливості  ініціювати питання для

 розглядів  Міжпарламентської асамблеї -чи в комісіях,

 чи  на Раді асамблеї -подаваьи свої проекти для... як

 обов'язкові  для  розгляду.  А в нас є проблеми такі,

 які ми обов'язково повинні піднімати на терені СНД.

      Ми  не  маємо  права  голосу сьогодні. Тобто, не

 можемо  ні  підтвердити  доцільність  тієї  чи  іншої

 рекомендації,  ні,  якщо  це  потрібно накласти право

 вето,  щоб  вона  навіть  не з'являла (..........) ця

 керомендацію.  Це теж  серйозне питання.

      Вступ      Верховної     Ради     України     до

 Міжпарламентської  асамблеї  дозволив  би використати

 якраз  цей  авторитетний  Міжпарламентський  форум на

 відстоювання    національних    державних   інтересів

 України.  В  окремих  випадках,  я  вже казав, навіть

 шляхом    використання    права   вето.   Сприяв   би

 концентрації  діяльності  Асамблеї  на пріоритних для

 нашої   держави   напрямках,   підсиленню   ролі   та

 авторитету  нашої держави в міжнародних політичних та

 економічних  фінансових структурах, з якими вже тепер

 співпраціє НПА.

      Один      маленький     приклад.     На     базі

 Міжпарламентської    асамблеї    в    минулому   році

 Европейський  банк  реконструкції  і  розвитку провів

 свою  річну  сесію  і  після цього складений протокол

 намірів  про  те,  що ті конференції по розвитку СНД,

 які  цей банк проводить у (..........), в майбутньому

 планується  перенести  у  Санкт-Петербург  на  базову

 Міжпарламентську асамблею.

      Окрім  того,  в особі Міжпарламентської асамблеї

 Україна   отримає   досить  авторитетну  трибуну  для

 відкритого   та   цивілізованого  проведення  власної

 політики  щодо країн СНД та власної ролі щодо в цьому

 просторі.  Це  зможе  підняти авторитет України, як і

 посередника   мід   Сходом   і  Заходом  в  вирішенні

 політичних   і   економічних   питань  по  узгодженню

 інетересів країн СНД та європейської спільноти.

      Членство  в  Міжпарламентські асамблеї сприятиме

 посиленню  регулярних  безпосередніх  та  оперативних

 контактів  з  парламентськими делегаціями держав СНД,

 чого   сьогодні   ми   не  використовуємо,  дозволить

 ділитись   набутим   досвідом   розбудови  держави  і

 суспільства,    допоможе    узгодженню    з    іншими

 парламентами  в  ході  ратифікаційних  процесів, а ви

 знаєте,  скільки  їх уже підписано в рамках СНД. А як

 вони, де ратифікуються, ми про це навіть не можем про

 це знати.

      Надасть  також  Верховній Раді України відповідне

 представництво  у складі постійно діючих структур, що

 працюють на терені СНД.

      Я  ще  раз повторюю, 74 структури створено, в 57

 приймають участь наші виконавчі органи.

      Я  вчора запитував, до речі, і керівників деяких

 фракцій.   Скажіть,   будь   ласка,   чому  виконавчі

 структури, і це правильно, вони в першу чергу повинні

 там працювати. Там працюють. Чому ми собі відмовляємо

 в   можливості   теж  працювати  в  такому  ж  органі

 Співдружності.  Ніхто  мені  не  дав  відповіді на це

 запитання.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Крім того, це ще раз підтвердить збалансованість

 і   рівновекторність   політики   України,   а  також

 сприятиме  розвитку  на терені всього пострадянського

 простору ідеї парламентаризму.

      В  зв'язку  з  останнім хочу наголосити на тому,

 шановні   народні   депутати,   що   Міжпарламентська

 асамблея-це, перш за все, все-таки інструмент науково

 обгрунтованої  порівняльної,  експертно забезпеченої,

 системної та послідовної законопроектної роботи, саме

 тієї  парламентської  роботи,  яку  ми часто робимо з

 вами в пожежному порядку.

      Ми  враховувати  також  те,  що,  з одного боку,

 базове  законодавство в наших країнах було все єдине,

 а,  з  другого  боку,  що  саме його законодавство ми

 повинні  реформувати  з  різнеих сторін, але в одному

 напрямку,   напрямку   ринкового  реформування  нашої

 економікі і створення правової держави.

      Крім   того,  давайте  врахуємо,  що  і  умовних

 бар'єрів  сьогодні  фактично  в  нас нема в перекладі

 тих, що ми робимо сьогодні не треба робити.

      Головне  в інтересах України, в інтересах нашого

 власного  виробника  створення необхідних міжнародних

 правових  умов  для  нього  в  рамках Європи і всього

 світу потрібно буде завтра.

      А  в  рамках  СНД воно потрібно сьогодні, а може

 вже і вчора.

      То   давайте   шановні  колеги  визначимося,  чи

 враховуємо   ми   реалії  економічного,  соціального,

 культурного   та  й  криміногенного  спвіснування  на

 історично  визначеному навколо наш просторі чи рішуче

 ігноруємо  їх, чи вбачаємо право і можливість України

 зайняти   їй   належне   місце   на   терині  бувшого

 Радянського Союзу, чи підтвердимо і на майбутнє; наша

 хата скраєвську політики.

      У всякому випадку прошу врахувати, що в нинішніх

 умова,  Міжпарламентська Асамблея є по суті однією із

 небагатьох    по    справжньому    демократичних   та

 ліберальних структур в рамках СНД.

      А  повноцінна  участь  в  ній одна із небагатьох

 можливостей  будувати  відносини  з  країнами  СНД на

 рівнправній основі, дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до Олега Олексійовича, є

 запитання.

      Давайте   відведемо   на   це  10  -1'5  хвилин,

 запишіться будь ласка хто хоче висловитися з приводуц

 цього,  задати  запитання  мається  на уцввазі. Ви не

 бійтеся,   я   не   буду   проводити  зараз  поіменну

 реєстьрацію. Можете вставити картки.

      Так, звідки я знаю, хто реєструвався , а хто ні.

      Цушко будь ласка.

      Одна хвилина на запитання.

      Будь ласка.

 

      ЦУШКО      Прошу передати слово М'ясковському.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.   Дякую.  310 виборчий округ М'ясковський. Одещина

 

      Олег  Олексійович в мене таке запитання, скажіть

 будь  ласка,  чому  на  ваш  погляд,  фракції  Руху і

 "Державності"  (народні  депутати  з цих фракцій) так

 шалено....  такий  шавлений чинять опір для того, щоб

 це питання не розглядалося у Верховній Раді?

 

      ДЬОМІН   О.   О.   Ну,  це  не  зовсім  коректне

 питання...  Я думаю, що вони просто не ознайомились з

 документами як слід ще...

 

      ГОЛОВА.  Вернигора, будь ласка.

 

      ВЕРНИГОРА Л.М.

      Шановний Олег Олексійович!

      Як, на вашу думку, пов'язується наше входження в

 Міжпарламентську  Асамблею  із  небажанням Президента

 Російської  Федерації  зустрітися  у  Києві  з  нашим

 Президентом?

 

      ДЬОМІН  О. О. Ви маєте на увазі - як поєднати це

 можна?

 

      ВЕРНИГОРА Л.М. Так!

 

      ДЬОМІН  О. О. Ну, ви знаєте, я... це -дещо різні

 речі.  Ми  з  вами  говоримо  про нашу більш системну

 роботу   у   працюючій   структурі  міжпарламентських

 відносин.  Відносно контактів між нашими президентами

 (ви  знаєте,  недавно,  до  речі,  була  й  телефонна

 розмова  і  так далі)... Якщо якимсь чином ці рішення

 співпадуть, я не думаю, що їх можна якось пов'язати -

 все-таки це, по-моєму, штучне якесь пов'язання, яке б

 я... Я не бачу в ньому сенсу ніякого.

 

      ГОЛОВА.  Оробець.

 

      ОРОБЕЦЬ Ю.М., місто Київ, фракція "Реформи".

      Шановний заступнику Голови Верховної Ради!

      Чому  ви  навіть  ні словом не обмовилися про ту

 позицію, яку займає Єльцин стосовно Міжпарламентської

 Асамблеї? Мене цікавить, яку він дає страгетічну ціль

 Міжпарламентській Асамблеї...

      Друге.  Чому  ви  не  говорите  про  те,  що ряд

 політичних  партій  на Україні (зокрема, Гражданський

 Коггрес,  Комуністична  партія)  готовлять,  по суті,

 передвиборчий  подарунок  своїм  політичним колегам в

 Російській Федерації?

      Дякую.

 

      ДЬОМІН  О. О. Відносно думки Президента Росії...

 Я розумію, що ви маєте на увазі Указ про стратегічний

 курс,  так? Ну, давайте так говорити: кожен Президент

 має   право  (і,  мабуть,  і  наш  Президент,  і  всі

 президенти мають право визначитись щодо стратегічного

 курсу своєї країни)...

      Але, відносно Міжпарламентської асамблеї у цьому

 документі,  я  не  пам'ятаю  зараз буквально, але там

 написано  так,  що  сприяти тому, щоб використовувати

 можливості  Міжпарламенської  асамблеї для узгодження

 економічного законодавства.

      Якщо   ви  вважаєте,  що  це  якась  крамола  по

 відносенню  до  МПА,  і якщо це......... МПА, давайте

 тоді так поставимо питання.

      Якщо  це  позиція  Єльцина,  ну,  значить,  якщо

 Єльцин знає про МПА, то це тоже добре.

      А  щодо, щодо подарунку, який готують партії, ви

 знаєте мої позицію: я неодноразово говорив про те, що

 розглядати це питання треба в максимально  виваженому

 полі,  коли  всі  будуть  знати  про  все.  Коли буде

 засідання  комісії, коли будуть зроблені всі висновки

 і так далі,  так далі... коли всі познайомляться.

      У  нас для цього був час, є ще час. Ви  маєте на

 увазі  вибори  в  Росії.  Ну, вибори будуть в... одну

 дату,  коли  ми  з  вами  дойдемо  до прийняття цього

 рішення,  я теж  не  знаю. Так  що,  ну, що ми будемо

 говорити про якісь подарунки. Тим більше, що я про ці

 інсинуації якісь, я їх просто не знаю. Чи хтось готує

 якісь  подарунки... Ми можете з вами..., ну, я навіть

 не знаю яким чином можна пов'язати одне з іншим.

      До речі про МПА, у нас уже стоїть питання з 1993

 року.  Інша  справа,  що ми тільки сьогодні почали як

 треби  вивчати  це  питання.  І тим більше, що і наші

 урядові структури теж, як ви знаєте, зовсім не давали

 нам,  навіть,  якогось  аналізу  довгий час з приводу

 нашої   участі   в тих  чи   інших   міжпарламенських

 стосунках.

 

      ГОЛОВА. Чурута?

 

      ЧУРУТА М.І.  Прошу   передать   слово  Стешенко,

 256 округ.

 

      ГОЛОВА.  Стешенко.

 

      СТЕШЕНКО.

      Дякую.

      Шановний Олег Олексійович, по-перше, я васм дуже

 вдячний   за  широкопанорамну  інформацію,  яка  дала

 досить   серьйозне   уявлення   про  те,  з  якою  ми

 організацією   маємо справо.

      А   тепер   коротенько  три  запитання  і  прошу

 коротенько  дати відповідь.

      Перше:   скажіть,   будь   ласка,  за  три  роки

 існування    міжпарламентської   асамблеї   були   чи

 наддержвавні  рішення цієї організації, які б ставили

 під загрозу існування суверенності нашої  України?

      Друге   питання:  чим  займались  весь  цей  час

 виконавча   влада,  а  саме  такі  її  інституції  як

 Міністерство    закордонних    справ,    Мінюст    та

 Міністерство  зовнішніх  економічних зв'язків в плані

 аналізу  тих  рішень,  які прийняті Міжпарламентською

 асамблеєю, що давало б нам основу стверджувати те, що

 під загрозу поставлена  наша держава?

      Третє:   що   дасть   сьогодні  нам  перенесення

 розгляду  цього  питання,  адже те, що відбувається у

 залі,  це  викликано  нічим  іншим,  як відсутністю в

 окремих   керівників  фракцій  і  народних  депутатів

 політичної волі на прийняття рішення і реалізації тих

 повноважень, які   їм надані  виборцями?

      Дякую.

 

      ДЬОМІН.  В  вас  коротенькі питання, і я спробую

 коротельно  відповідсти,  але  не знаю, як на останнє

 питання можна коротенько  відповідсти.

      Щодо  наддержавних  рішень: я таких наддержавних

 рішень не знаю.

       Севастополь   і   Крим  в  МПА  ці  питання  не

 розглядала. Шановний пане Танюк, почитайте документи.

 Державна  Дума - це не   Міжпарламентська  асамблея.

        Я  ще  раз  вам  кажу:  якби  ми  були з вами,

 шановний пане Кендзьор і шановний пане Лупахін і пане

 Танюк,  якби  ми  були  з  вами  у  Міжпарламентській

 асамблеї  і  могли  ініціювати  питання,  так  як  це

 ініціює  Грузія,  до речі, по тероризму, і зразу була

 заява   зроблена   на   весь  світ  Міжпарламентською

 асамблеєю, тоді, мабуть, ми могли б поставити питання

 і  по Криму і   Севастополю.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Так,  відносно  виконавчої  влади.  Я  виконавчу

 владу  тут не представляю. Я можу тільки вам сказати,

 що,  слава богу, що це питання, до речі, попало уже у

 порядок  денний, що ми його... уже підійшли до нього,

 до  розглядання.  І  наші три міністерства, три наших

 кита  сіли  і  хоч  якийсь  аналіз  зробили. На жаль,

 півроку  тому  я  цього  аналіза не міг отримати ні з

 Міністерства  юстиції,  ні з Міністерства закордонних

 справ.

      А  відносно того, щоб приймати сьогодні рішення,

 я  вам  скажу  так,  я за виваженність і добру волю у

 прийнятті   всіх   наших  рішень.  І  вважаю,  що  ці

 пристрасті,   які   сьогодні  (...........)  в  залі,

 повинні  вгамуватись.  Кожен  треба,  щоб подумав про

 відповідальність  нашу,  яку  ми на себе беремо, коли

 приймаєм подібні решення.

      І  тому  давайте  спокійно  по Регламенту, як це

 потрібно, підійдемо до цього рішення.

 

      ГОЛОВА. Алексєєв.

 

      АЛЕКСЄЄВ В.Г. Владимир Алексеев, город Харьков.

 

      Уважаемый  Олег  Алексеевич,  я  прошу вас более

 подробно   осветить  вопрос: будет  ли  положительное

 решение,   которое   мы  сегодня,  надеюсь,  приймем,

 способствовать    решению   экономических   вопросов,

 стоящих  перед  Украиной? То есть заработает ли лучше

 заводы  Харькова, Луганска, Донецка, Днепропетровска?

 Те  самые заводы,  которые  кормят не только Харьков,

 Донецк,  Днепропетровск,  но  и  Западную Украину, не

 давая  ей умереть с голоду за счет перечисления части

 налогов.

      Спасибо.

 

      ДЬОМИН  О. О. Я не хотів би разом з вами і своїх

 виборців  і  ваших, вони в нас поруч живуть, сьогодні

 якимсь  чином  дезонформувати,  що  після того, як ми

 приймем  рішення  зразу все стане набагато краще. Всі

 повинні  зрозуміти,  що ми в нашу роботу законотворчу

 включаєм  один  іще із можливих інструментів, один із

 механізмів, який дозволить нам легше погоджувати наші

 рішення, наші законопроекти з сусідніми державами.

      Тобто  в  кінці-кінців приведуть до того, про що

 ви говорите.

 

      ГОЛОВА.  Роєнко.  Це  інше питання. Візміть собі

 слово, запитаєте. Роєнко.

 

      РОЄНКО  В.  Г.  Роєнко,  423 виборчий, Уманський

 виборчий округ.

      Олег  Олексійович!  Скажіть,  будь  ласка, невже

 настільки  програє Україна в економічному відношенні,

 якщо  ми ввійдемо в Міжпарламентську асамблею СНД? Це

 перше питання.

      І   друге.   Чи   не   здається   вам,  що  наші

 націоналістичні   сили  по  суті  діють  проти  самої

 України,   блокуїчи   вступ  нас  до  цієї  серйозної

 організації,    яка    тільки   дасть   користь   для

 економічного розвитку України?

 

      ДЕМІН  О.  О.  Дякую.  Я  згоден  з  вами,  Іван

 Олександрович,  що є для того, щоб вирішувати питання

 по   поточній  економіці,  є  Економічний  союз.  Але

 Економічний   союз   не   приймає  законів.  А  якраз

 Парламенти  наших країн приймають ті нормативні акти,

 по яким і розвивається суспільство.

      Ми  з  вами,  я  вже говорив, фактично йдемо всі

 країни  в  одному  напрямку. І якщо ми йдемо в одному

 напрямку,  і  економікі  наші сьогодні розвиваються в

 одному  напрямку.  І  тому,  якщо  говорити  що могла

 Україна, дійсно, мати сьогодні додатково від того, що

 вона  не  просто спостерігач, а що вона повноправний,

 як  то кажуть, член Міжпарламентської асамблеї, я вам

 скажу   так.  Які  питання  України  могла  б  внести

 сьогодні  на  розгляд  при  підготовці тим більше, що

 вони в нас сьогодні є.

      По  Чорнобилю.  10  років в майбутньому році. Що

 далі?   Сьогодні   це   питання   крім  України,  ну,

 Білорусія,  зрозуміло,  гостро  не  стоїть,  а  це за

 гальна задача.

      По  екології. По тим же малим річкам, які течуть

 через  всі  країни  і  втікають  в  Україну.  Да наша

 проблема.   По   депортованим   народам,  по  статусу

 ветеранів, по узгодженню Пенсійного законодавства, по

 обмеженню  монополізму,  коли  сьогодні  цей  же  газ

 проходить   із  Туркменії  через  Росію  і  вона  нам

 виставляє  якісь монополістичні, як то кажуть, рамки.

 І  якщо  б  була  законодавча наша ініціатива в цьому

 відношенні, мабуть, ми щось могли виграти.

      Я  не (знову ще таки кажу), я не дивлюсь на світ

 у  розових  окулярах якихось, що затра все зміниться,

 але  ми  маємо  шанс,  і маємо можливість працювати в

 цьому відношенні. Давайте працювати.

 

      ГОЛОВА.  За одно було запитання. А яка процедера

 виходу із  МПА? Будь ласка.

 

      ДЬОМІН  О.  О. Процедура виходу з МПА така ж, як

 прцедура входу.

      Тобто,  ми  з  вами приймаємо рішення, посилаємо

 наше  відношення  в  білоруський  Парламент -і все. І

 після цього ми з'являємося на засідання.

 

      ГОЛОВА. Мельник, будь ласка.

 

      МЕЛЬНИК.

 

      Дякую, я прошу передати слово депутату Марченку.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО О.Р.

 

      Уважаемый  Олег  Алексеевич, я держу перед собой

 обращение   к   соотечественникам  нашего  Президента

 нынешнего,  а  на  тот момент -кандидата в Президенты

 Леонида Кучмы.

      Так   вот,  он  писал.  "Вы  знаете,  я  добьюсь

 восстановления добрых отношений с Россией, Белорусью,

 другими  странами  Содружества, выступаю за скорейшее

 создание    реального   экономического   и   валютно-

 финансового  союза между ними. Я готов сотрудничать с

 верховным Советом, уважю выбор, сделанный народом"

      У  меня  вопрос  такого  плана.  Безусловно, без

 согласования   законодательства,  которым  мы  можем,

 вступив   в   это   Содружество,  в  Межпарламентскую

 ассамблею,  мы  не  наладим  нормальных экономических

 отношений с Россией, с Белорусью, со странами СНГ, мы

 понесем   огромные   потери   в  нашем  производстве,

 потеряем  рынки  в  России,  остановятся или потеряем

 наши рабочие места внутри, и станем колонией Запада.

      Я  хочу  задать  один  вопрос.  Если обращение к

 Верховному  Совету  со  стороны  Президента,  который

 обязан выполнять свою предвыборную Программу, в какой

 форме это обращение есть. Если его нет -прошу точного

 ответа,  что этого обращения нет. И тогда я буду, или

 сделаю  вывод,  что  нынешний  Президент Леонид Кучма

 стал опять на службу руховцам.

      Спасибо.

 

      ДЬОМІН   О.   О.  Володимир  Романович,  давайте

 говорити без оцих напівпровокаційних якихось закидів.

      Ви розумієте, що для цього рішення нашого нам не

 потрібно  ніякого звернення нашого Президента. Те, що

 думка   Президента   нам   потрібна,   його  позиція,

 безумовно.  Думка  Прем'єр-міністра  -безумовно. Тому

 що,  перш  за  все,  це  дійсно  розвиток економічних

 зв'язків  і  т. д. і т. д. І цю думку ми знаємо. І ця

 думка   теж  позитивна,  якщо  ми  приймаємо  рішення

 відносно  Угоди,  яка  дійсно не обмежує сьогодні наш

 суверенітет  чи  якісь  наші  національні інтереси. І

 тому  той  проект,  що сьогодні звами... вам розданий

 він   фактично  теж  погоджений  із  Президентом,  із

 прем'єр-міністром. А якусь свою позицію чи якесь своє

 звернення Президент для цього питання не потрібен був

 робити.  Якщо  він  буде  вважаати за потрібне і якщо

 наші  розвитки...  відносини в СНГ будуть розвиватись

 якимсь  чином  далі,  тоді  у нього є право підписати

 конвенцію.  І  тоді ми будем говорити не про Угоду, а

 про Конвенцію.

 

      ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

      Тепер  у нас є 2 варіанти, якщо ви бажаєте. Я ще

 раз  попередив  про  те,  що,  оскільки  це питання в

 порядок  дня  включено  сесією, воно буде розглянуте.

 Але  сьогодні  ми  на  голосування,  я на голосування

 ставити  це  питання  не буду, погодивши це питання з

 головами  фракцій. Але, якщо ви зараз зареєструєтеся,

 можна ще дати змогу. Скажемо дати по 10 хвилин одному

 виступаючому,  який дасть аргументи "проти" і одному,

 який -"за". Але рішення все-одно приймати не будем.

      Якщо  не  бажаете  цього,  то  тоді  ми вважаємо

 закінченим  цей розгляд  цього питання. Закінчили.

      Тому ми зараз ідемо до... переходим до наступних

 питань,  до  наступних  питань, але я прошу перед цим

 зареєструватися,  бо  я не можу вести засідання. Будь

 ласка,  підготуйтесь  до реєстрації. Оголосіть -нехай

 зайдуть із одного місця ті, хто там цигарки палить.

      Я  прошу  -реєструйтеся  скорішу,  тому що немає

 часу  гаяти, немає потреби гаять час більше. Нагадую,

 що  буде поіменна реєстрація.

      Поки   ви   це   проводите,   скористаюся  часом

 проінформую   вас   про   те,  що  депутатська  група

 Аграрників за реформи повідомляє, що керівникам групи

 обрано  народного депутата Мельника Сергія Івановича,

 до  складу  Координаційної  ради групи війшли народні

 депутати,  Мельник,  Чапюк,  Ващук,  Сидоринко, Глух,

 Кравчук Володимир Іванович мається на увазі. Береться

 інформація  до уваги, мені здається правильно зробили

 депутати.

      Також,  відповідно  до  Регламенту, депутатська

 фракція,     депутатська     Соціалістична    фракція

 повідомляє, що до її складу увійшов народний депутатв

 Васюра  Іван  Іванович,  теж  я  вважаю  і  правильно

 зробили, так що побажаємо успіхів депутата і груповій

 і фракційній роботі у Верховній Раді.

 

      Зараз  буде  ставитися  на  голосування  питання

 проприйняття   постанови   щодо  проекту  закону  про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України про

 статус  ветеранів війни гарантій соціального захисту,

 хочу  також  ще  раз  нагадати,  оскільки і справді і

 вчора,  правда  мене  вже  і  на  зустрічі  там серед

 колективу  зв'язківців зверталися громадяни з приводу

 того , а що із нинішнім законом про статус ветерана.

      Я  повторяю ще раз, до тих пір поки остаточно не

 буде   введена   нова  редакція  закону,  всі  норми

 передбачені  діючим  законом,  чинні  працюють, чи ми

 через  тиждень,  чи  через  два,  чи через два місяці

 приймемо ми закон, до того часу діють норми існуючого

 Закону   про   статус   ветеранів  війни  і  гарантії

 соціального захисту.

      Щоб  це  не  турбувало нікого і крім того ви під

 час   розгляду   (я   звертаюся   до   радіослухачів)

 зрозуміли,  що норми цього закону не погіршують норми

 діючого   закону  -просто  впорядковуються  категорії

 громадян, які користуються цими пільгами.

      Я  прошу... вставити картки... Не буду я ставити

 попереднє питання на голосування! Чого ви боїтесь!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   ставлю...  проводиться  поіменна  реєстрація

 депуаттів, будь ласка.

 

      (Йде поіменна реєстрація)

 

      Ранкове    засідання   оголошується   відкритим.

 Зареєструвалося 271 депутат.

      Щановні  депутати!  Григорій Миколайович, вчора,

 власне  ажучи,  обговорювалося питання тільки про те,

 щоб  проголосувати  за таке рішення, проект постанови

 такий: схвалити...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Одну хвилиночку!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, одну хвилинку!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилинку!..

      Я  оголосив  з  самого  початку?  Давайте будемо

 об'єктивними... Або ми проводимо засідання у варіанті

 такому: запитання... інформація -запитання -відповіді

 без реєстрації. Або зареєструємося і тоді запитання -

 відповіді  і  2  виступи.  Тому  я  просив би... будь

 ласка,  ми це питання закінчили.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 А  воно...  одну  хвилинку!..  а  воно... будь ласка,

 увага...  а,  по-друге,  там  вигукують  з  місця, що

 вирішить  питання  про  зняття  його із розгляду. Для

 цього,  щоб  зняти  його з розгляду треба дві третіх,

 тобто  270  голосів. І я не такий недосвідчений, щоб,

 розумієте, це рішення не буде прийняте сьогодні.

      А по-друге, воно включено в порядок дня сесійним

 залом  208  голосів, тому може бути виключеним тільки

 сесійним залом в 270 голосів. А в зв'язку з тим, будь

 ласка, я думаю правильно буде.... угоду, текст угоди,

 роздати всім депутатам. Розданий уже?

      Дальше.  Взяти  рішення  всіх  комісій Верховної

 Ради   і  потім  ми  повернемося  до  цього  питання,

 скажемо, у грудні місяці, але...

      (Шум в залі)

      ...  Я  прошу,  будь  ласка,  ми, як домовилася,

 перед  початком  розгляду  цього  питання.  З  самого

 початку  єсть процедури,  слів  нікому  не давав і не

 будемо  півторювати,  ми вже годину витратили, власно

 кажучи, на процедурне питання. Все.

      Добре,  давайте  тоді  я поставлю на голосування

 таким  чином,  щоб завершити розгляд цьогоь питання в

 грудні місяці.

      (Шум в залі)

      Ставлю на голосування цю пропозицію.... у грудні

 місяці, будь ласка....

 

      "За" - 116

      Не приймається ця пропозиція.

      Які ще будуть пропозиції?

      В   зв'язку   з   тим,  що  рішення  щодо  цього

 питання....  Не  показуйте мені пальцями на табло, ви

 поставте картку і буде так.

      В  зв'язку  з тим, що я оголосив, що м идо цього

 питання  сьогодні  не  повертаємось,  будь  ласка, не

 ставте  і мене  , і себе   в незручне становище.

      Все.

 

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      На  раді  фракцій зберемось і тоді вияснимо, хто

 порушує  Регламент, а хто не порушує.

      Будь ласка, спокійно.

      Ще раз повторюю, будьте уважні. Поіменно: хто за

 те  щоб  Постанову  Верховної  Ради  про  прийняття в

                         - 45 -

 другому  читанні  Закону "Про статус ветерана Великої

 Вітчизняної війни і гарантії їх соціального захисту" і

 перенесення протягом, угрудні місяці на третє читання

 цього  питання,  там  кількох  моментів  і  прийняття

 відповідної постанови,  ставлю  на голосування.

      Хто за те, щоб поіменно? Будь ласка.

      "За" - 165

      Рішення прийнято.

      Буде   голосуватись поіменно.

      Прошу...

      Дайте слово   (.............)

 

      НЕДВИГА       Шановний  Олександр Олександрович,

 шановні  народні  депутати!  Справа  в  тому,  що при

 розгляді  цього проекта ми вчора прийняли не виважене

 рішення.  Чому? Я пояснюю.  Справа в тому, що один із

 депутатів,  враховуючи  ситуацію, яка склалася в його

 регіоні,   запропонував   пільговий  та  безкоштовний

 проїзд  замінити  наданням  пільг.  І  ми  просто  не

 продумали  за  те,  що  ми лишаєм пільг людей в таких

 містах  як  Київ,  які мають сьогодні (...........) в

 великих   містах,   в   більшому  проїзжують  вони  в

 (...........).

      Мало  того,  разом  з  тим  залишаємо  пільги 15

 категоріям  різним видомствам і в тому числі народним

 депутатам. Як що ми хочемо замість пільг компенсацію,

 то давайте в першу чергу зробимо це для себе, а потім

 для пенсіонерів.

      І   ви   па'ямтаєте   є   програма  Уряду  і  по

 соціальному  захисту там передбачено в першу чергу по

 відношенню  відомчих  організацій,  а не пенсіонерів.

 Тому  я  прошу сьогодні в редакції від комісії, пункт

 7,  стетей 12,  13,  14,  15 і 16 проголосувати в тій

 редакції, яку дала комісія.

 

      ГОЛОВА.  Григорій  Миколайович,  будь ласка. Ну,

 по-перше,  одне  уточнення.  Пільг  позбавляються  не

 народні  депутати, а позбавляються всі депутати. А їх

 скільки тисяч? Ні, ні, ні. Ну, в принципі це значення

 не  має.  Тобто, депутат  районної Ради у районі може

 безплатно  їздити.  Депутат  обласної  в області може

 їздити,  сільської  -в  селі,  а  народний депутат -в

 Україні. Так що це всіх стосується.

      Не  про  те мова. Я просто просив би вас зважити

 на  таку  обставину.  Ми  до  цього  питання  під час

 третього читання повернемося. Будь ласка.  Спокійно.

 

       НЕДВИГА

 

       Олександре   Олександровичу,   ну,   для   чого

 скористатися  його  в  третьому  читанні,  якщо можна

 сьогодні проголосувати.

 

      ГОЛОВА.  ну,  тобто,  щоб  залишити діючі норми.

 Так?

 

       НЕДВИГА   Діючі норми, так.

 

      ГОЛОВА.  Тоді  давайте я поставлю на голосування

 таким  чином. Хто за те, щоб норми пільг за транспорт

 залишити у редакції чинного законодавства?

      Ставлю на голосування. Ставлю на голосування.

 

      "За" - 253

      Дякую. Рішення прийнято з цього приводу.

      Ну,  він  же  від комісії виступає. І ви теж від

 комісії? Будь ласка, дайте слово Чижу від комісії.

 

      ЧИЖ

      Чиж,   Литичівський   414,   Комісія  соціальної

 політи, Соцфракція.

      Олександр   Олександрович!   Шановні  колеги!  Я

 стосовно  прийняття  взагалом закону і повторне друге

 читання  або  третє  читання. В ніякому разі не можна

 ставити на повторне друге читання і прокоментую чому,

 те, що пропонував депутат Павловський.

      Якщо    ми    врахуємо   всі   пропозиції,   які

 пропонувалися,  і  їх  висипав  депутат  ще, скажімо,

 Павловський чи група. Це треба закон просто поховати,

 він  не  буде  діяти,  тому  що  додатково  треба 210

 трильйонів карбованців.

      Я   скажу   одну  річ.  Закон  цей  такий,  який

 прийнятий, він не повинен був народитися ще в минулій

 Верховній  Раді,  бо  він  реально  пільги  окопників

 позбавив  їх. Число учасників війни у нас розширилось

 в  кільканадцять  разів,  а  реально звузило, дійсно,

 тим,  хто воював. Але оскільки закон є, ми чому зараз

 це  робимо  і  вернулися  до  цього  закону.  Це  щоб

 привести  у відповідність до реалій, о тих скарг, які

 люди   засипають   і   комісії,  і  Верховну  Раду  і

 Міністерство соціального захисту. Тому зважте на одну

 обставину.  Все,  що  ми робим, здається на благо, на

 розширення пільг, розширення числа цих людей, реально

 погіршує ситуацію для ветеранів, для тих, хто воював,

 хто кров проливав.

      Тому  все  максимальне  зробила  Верховна Рада і

 комісія  наша.  Треба  прийняти  закон. Третє читання

 можна  поставити  там  чисто  моменти правки  так, як

 вимагає  процедура.  Але я би ставив взагалі прийняти

 закон  в  цілому,  як  закон,  по результатах другого

 читання.

      Прошу підтримати. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановний Іване Сергійовичу! Я з повагою

 до  пропозиції  комісії, до вашої, висловлденої вами,

 але  під  розгляду цього питання вчора і позавчора ви

 помітили,   що  й  там  є  такі  юридичні  деякі,  на

 російській    мові   "шероховатості".   І   процедура

 підготовки  питання  від  другого до третього читання

 передбачає  роботу  Юридичного відділу над документом

 узгодження  цього  законопроекту  із  діючими іншиими

 законами.  І  тому  ми  особливо  важливі такі закони

 обов'язково  повинні  пройти  за  процедурою третього

 читання.   Крім   того,   між   1  і  2  читанням  за

 Регламентом, як передбачено Регламентом. вносяться до

 Закону  зауваження  Президента.  Між  другим і третім

 читанням.  Якщо  їх  немає, то голосування по третьму

 читанню означає остаточне прийняття закону і введення

 його в дію.

      Тому  я  хотів  би,  що  ми  це все врахували. 2

 тижні  -це  абсолютно  невеликий  строк,  але він дає

 можливість з'ясувати всі ті ньюанси, які потім можуть

 викликати  десятки  і сотні листів, про які ви тільки

 що  згадували.  Зрозуміло.

      Одну хвилиночку,  зараз.

      Ббудь  ласка, Соболєв. Щось у нього ще процедура

 протокольна чи  якась  інша.

 

      СОБОЛЄВ

      Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

 В  мене  є  прохання  таке,  бо  ви  бачите, на цьому

 розгляді  у  нас  не було існуючого тексту закону. Це

 багато   в   чому   депутатів  вводило  в  оману  при

 голосуванні.

      Ну   розумієте,  ця  загальна  норма,  яка  була

 сказана,  що  він  не погіршує, тим не менше будь-яка

 фраза  вона  дуже  багато   означає.

      І крім того, цілий ряд пропозицій, які проходили

 з голосу не мали  фінансового обгрунтування.

      У   мене   дуже   велике   прохання.  Якщо  такі

 пропозиції   будуть   подані,   наприклад,  на  третє

 читання,  або  ті,  які  навіть  вже  пройшли, щоб не

 вийшло  так,  що ми проголосували, а знову реально це

 не  буде  надана  пільга.  Саме  тому,  щоб  на третє

 читання  було  обов'язково  по  нових  проголосованих

 нормах  і  по тих пропозиціях, які дають, обов'язково

 фінансове   обгрунтування.   Без   цього  взагалі  не

 голосувати.  Бо  ми  хочемо  зробити  гарне, а робимо

 гірше.   Обов'язкоао   діючу   редакцію   показати  в

 порівнянні.  Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Сергій  Владиславовч,  я  відповідаю на

 ваше  запитання.  По-перше,  ми  не робимо гірше.

      По-друге,   з  пропонованих  пропозицій  пройшла

 тільки   одна,   яка  не  витри...  яка  не  потребує

 додаткового фінансування.

      По-третє.  Ми  під  час слухання цього питання з

 участю  ветеранських організацій тут в залі з'ясували

 і фінансову строну питання.

      Наступне. До розгляду до третього читання ніяких

 пропозицій  вносить  не  будуть.  Це  робота юристів,

 підготовки питання  просто до розгляду.

      І  останнє.  Ми  доручимо  комісії  до  третього

 читання  дати  текст  з  двох  колонок:  дючі норми і

 внесені  з  підпкресленими  новаціями.  І тоді будемо

 проголосовувати. Зрозуміло, так?

      Тепер.  Є пропозиція фракції комуністів провести

 перерву  перед   голосуванням  з  цього  питанням  чи

 взагалі?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Петре   Миколайовичу,   як   би  ви  подивилися,

 фракція,  я зараз це питання відкладу, ми проголосуєм

 його  в  12.  30  і  інші.  І  зараз  наступні  будем

 розглядати.  Щоб не робить зараз перерву, тому що 11.

 30, ми замість...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Нє,  почекайте.  Про  ветеранів,  я ж кажу, я не

 голосування не буду ставить це питання. Поставим його

 після перерви.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      А,  проголосувать ветеранів, а потім перерву? А,

 інша справа. Добре.

      Тому,  давайте,  я  ставлю на голосування проект

 постанови такого змісту:

      "Прийняти  в другому читанні Закон "Про внесення

 змін  і  доповнень  до  Закону  України  "Про  статус

 ветеранів  війни,  гарантії їх соціального захисту" і

 винести його на тетє читання в грудні місяці.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      То  це  ж якраз грудень місяць, через два тижні.

 Через два тижні.

      Ну,  так,  відповідно  до  Регламенту  на  третє

 читання. Так? Зрозуміла пропозиція?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Хвилнку почекайте, хвилинку.

      За  основу  такий.  А  потім  я  дам  слово  для

 доповнення.

      За основу могжна голосувати?

      Ставлю на голосування. За основу.

 

      "За" - 246

 

      ГОЛОВА. Так, які доповнення, Пронюк будь ласка.

      Будь ласка говоріть.

 

      ПРОНЮК Є.В.

 

      Шановні  колеги, ви знаєте, говорити зараз, коли

 вже проголосовано , дійсно, втручається сенс.

      Я  вважаю,  що  ми,  що ми, ми зробили це так як

 домовлялися,  ми ж хочемо, щоб зхакон був вдосконалий

 і дійсно допомогав нашим громадянам, отже, єдина була

 правильна    пропозиція    -це   шановного   депутата

 Павловського  віднести  на  друге  повторне  читання,

 прийнявши його в другому , і це було би правильно.

      Тепер,   третє   читання   -це   чисто  юридична

 літературна  правка,   тобто,  ми нічого не зробимо з

 висновків   і   не  вдосконалемо  цей  закон  з  того

 обговорення яке випливає.

      Отже  мені  видається,  я маю зачитати заяву від

 депутатської групи ...

 

      ГОЛОВА.  Ні,  Євген Васильович, я вибачаюсь, час

 для  заяви  відведений  зранку,  ми  його використали

 більше  години,  все,  конкретно.  Тобто  ви  вже  не

 заперечуйте до третього читання.

 

      ПРОНЮК  Є. В. Добре, я маю сказати, що ми робимо

 все так, щоб було найгірше, щоби посварити людей, щоб

 лише  одну  групу  задовільнити, а інших протиставити

 проти себе.

      Я   не  розумію  для  чого  тоді  потрібен  таку

 політику вести керівництву Верховної Ради.

 

      ГОЛОВА.   Я   вас  прошу,  ви  все-таки  хороший

 літератор,  я  прошу вас не розшировально не вживайте

 слово  ми.  Якщо  ви  говорите  ми, то це очевидно ви

 говорите  про  себе і ще про когось, але не про всіх,

 так не вживайте. Не треба цього робити.

      Ще в кого зауваження , пропозиції є.

      Запишіться хто в кого є пропозиції, доповнення.

      5 хвилин, Мовчан.

 

      МОВЧАН П.М.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!

 

      ГОЛОВА.  Опублікуйте список!..

 

      МОВЧАН  П.  М. На мій погляд, аргументація Івана

 Сергійовича  Чижа досить переконлива. Ті розбіжності,

 які   закладені   в  ймовірному  забезпеченні  закону

 фінансововму і тих категорій, які ми хочемо внести до

 закону,  вони  дають  підстави  нам  для того, щоб ми

 дійсно  прислухалися і  до Євгена Пронюка... Чому? Ми

 не     обрахували...     Ви     кажете,    Олександре

 Олександровичу,  що  обраховано кожну категорію, і ми

 знаємо  суму  видатків. Це неправда! Якщо придивитися

 пильно о сьогоднішньої пропозиції, вони не обраховані

 ще. Або, дійсно, як сказав Соболєв, це буде фікція, і

 ми   не  поліпшимо  ситуації,  і,  можливо,   є  сенс

 перенести   це   на   друге,   повторне  читання.  Не

 редакційне суто!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Ну,  там  можна тоді спільно із Мінфіном попрацювати,

 і  з  Комісією  бюджетною  для  того,  щоб  вийти  на

 остаточний результат.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло. Ну, є пропозиція на повторне

 друге  читання.  Ще  раз  ставлю  на  голосування  цю

 пропозицію.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я зобов'язаний ставити на голосування пропозиції

 депутатів!  Вона така: на повторне друге читання. Хто

 за це - будь ласка, проголосуйте.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" - 83

 

      Дякую.   Не  проходить  пропозиція.  Лук'яненко,

 прошу.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО  Л.  Г.,  Українська  Республіканська

 партія.

      Шановні депутати!

      Депутатська  група "Державність" і Народжний Рух

 звертає   увагу   народних   депутатів   на   те,  що

 зарахування  бійців  винищувальних  батальйонів,  які

 діяли  на  території  Західної України в післявоєнний

 час до учасників Великої Вітчизняної війни є наругою,

 кощунством   над   добрим   ім'ям  учасників  Великої

 Вітчизняної  війни  і  визвольних рухів, над пам'ятью

 жертв ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Він має 30 секунд ще, спокійно!..

 

      ЛУК'ЯНЕНКО  Л.  Г....  фашистських і сталінських

 концтаборів. Тому закон в такому вигляді не може бути

 прийнятий,    підкрелюємо,   що   члени   Українськой

 повстанчої    армії    зараховані   до   світової   і

 Європейської  організації  ветеранів  другої світової

 війни.

      Крім  того,  так  звані,  ястребки  не  одержать

 пенсій  не  дивлячись  на закон, оскільки боятимуться

 розплати в..... потерпілих і осуд односельчан, а якщо

 вони появляться за цією пенсією, то, якщо ж ми хочемо

 підвести  риску  під  подіями військового і.... єного

 часу, то необхідно прийняти поправку номер 26 ...

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Пропонуйте поправку і я поставлю

 на голосування....

 

      ЛУК'ЯНЕНКО  .....  для цього треба направити цей

 закон на друге повторне читання.

 

      ГОЛОВА.  Я вже ставив на голосування, на жаль. Я

 прошу, спокійно, спокійно. Дальше. Моцпан.

 

      МОЦПАН,  146  Амвросиевский избирательный округ,

 Фракция социалистов.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты!  Несомненно  этот  закон  нужно  принимать,

 отправлять    его    на   третье   чтение   и   жескт

 придерживаться      предложеня,      котрое     здесь

 прозвучало...... недели, а я считаю даже точнее будет

 30  ноября.  И  проголосовать  его,  безусловно,  в 3

 чтении.

      Но,  уважаемые депутаты, уважаемые коллеги, я не

 хочу  обманывать своих избирателей, ветеранов Великой

 отечественной войны, участников войны.

      Дай  бог,  чтобы мы сохранили те льготы, которые

 записаны  в данном законопроекте ибо если мы и дальше

 будем разваливать промышленность, сельское хозяйство,

 выполнять    антинародные    программы    Президента,

 поддерживаемого  в  этом Парламенте, я честно отвечаю

 своим избирателям: "И этих льго они не  получат".

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій  Федорович! Я ще раз прошу. Не

 вживайте  слово  "ми". Не розвалюємо ми економіку. Ви

 розумієте? Будь ласка.

      Підказують:"Розбудовуємо". То інша  тема.

      Степанов Петро Степанович.

 

      СТЕПАНОВ П.С.

 

      Уважаемые  народные  депутаты!  Я  хочу  сказать

 избирателям,  хто  лактирует  принятие  этого закона?

     Уважаемые  товарищи,  над  законом  работали  над

 каждой статьей, вчера каждую статью мы проголосовали.

 Есть  у  нас прецедент, когда по отдельным статьям мы

 согласия  не  находим,  как было по Закону "Об оплате

 труда":  несколько  статей  мы  ввели  в  действие, а

 закон  в основном  приняли.

      Кто  встречается  с избирателями, видит, что (во

 время   работы   в  округах)  десятки,  сотни   людей

 обращаются по этим вопросам, письма пишут массы.  Те,

 кто  выступает,  кто  хочет захоронить этот закон, не

 встречаются  со своими избирателями.

      Я предлагаю, Александр Александрович, вчера было

 предложение  Буздугана: закон принять окончательно, а

 по   тем  статьям,  по  которым  есть  недоразумения,

 оставить их,   отдельным постановлением потом принять.

       Прошу поставить на голосование это предложение.

 

      ГОЛОВА.  Якраз і час до того підійшов.

      Проект постанови, прийнятий за основу, ставиться

 на голосування в цілому.

      З процедури? Костюченку дайте слово.

       У двохтижневий  термін, я ж сказав.

 

      КОСТЮЧЕНКО.

      Спасибо  Александр Александрович.

      Я хотел бы уточнить вчерашнее свое предложение.

      Вчера я вносил предложение о том, чтобы не сняли

 льготы  за  проезд  в общественном транспорте у наших

 ветеранов  и  льготных  категорий,  а  чтобы  мы дали

 поручение  Кабениту  министров  до  третьего, ели оно

 будет, чтения, просмотреть схему, каким образом можно

 сегодня   делать   дотации  или  санации  каждому  из

 ветеранов или льготной категории.

      Почему,  я вчера обкяснял. Могу повторить, что с

 каждым  днем выход подвижного состава на улицы города

 уменьшается   катастрофически.   Мы   можем  до  того

 доездится,  что нечем будет ездить.

      Поэтому   прошу  поставить  на  голосование  как

 поручение Кабинету министров.

 

      ГОЛОВА.  Додаток до  Постанови?

      Я   це  поставлю,  але  тоді  сформулюйте  його:

 доручити  Кабінету  Міністрів  до  розгляду питання в

 третьому    читанні    представити   Верховній   Раді

 розрахунки   щодо   варіантів   забезпечення   пільги

 ветеранам,    передбаченою    статею   такою-то   про

 користування транспортом. Зрозуміло, так? Там мається

 на  увазі  по різним категоріям, Мається на увазі те,

 що  казав Іван Сергійович, те, що там окопники можуть

 бдезплатно там, а  кому не   можна, а кому компенсації

 фнансові. Тобто подивитися  варіанти,

 які  будуть  для  бюджету, які це будуть накладки для

 бюджету. Так? Світлана Атальєвна.

      Будь  ласка,  дайте  слово  заступнику  міністра

 соціального забезпечення України Світлані Анатольївні

 (...........).

 

       ВЕГЕРА        Шановний  Голово! Шановні народні

 депутати! Доручення Кабінету Міністру з цього питання

 призупинить  пільгу.  Я звертаюсь до вас з проханням.

 Ми  подали  вам на перше читання збалансований проект

 Закону.  Або  ви  довіряєте,  або  не довіряєте. Якщо

 довіряєте,  то  я  прошу вас прийняти другому читанні

 закон  і дати нам змогу працювати над механізмом. Нам

 треба  ще  все це, що було до цього змінити, створити

 нові підзаконні акти, це понад 100 підзаконних актів.

 І  кожний  тиждень -це ще місяць або декілька місяців

 для  прийняття  інших  документів,  щоб  закон  почав

 діяти.

      Ви  прийняли 6 поправок, які збільшують закон на

 57 трильйонів, учора. Депутат Буздуган вніс нормальну

 пропозицію.  Ці  нові  категорії,  які  не обраховані

 Кабінетом  Міністрів, розібратись в них, розшити їх в

 інших  законах,  розглянути  в законі, коли бюджет ви

 будете   розглядати,  вирішити  питання  проблем  цих

 людей,   якщо   вони  існуютьв  державі,  якщо  треба

 вирішити ці питання.

      Але закон треба приймати для того, щоб працювати

 далі над ним.

 

      ГОЛОВА.  Добре  Світлана Анатольївна. Дякую вам,

 будь  ласка.  Я  розумію  вашу  пристрасть, з якою ви

 говорите  про ці речі. Одну поправку, яку більшу суму

 складала,  ми зняли тільки що. Так що спокійно і ваше

 міністерство    спокійно   допрацює,   попрацює   над

 документом.  Ми  його через два тиждні приймемо. І ви

 тоді матимете змогу... А в даті про введення його, ми

 запишимо  з  якої  дати  він  вводиться, щоб дать вам

 змогу  підготувати  всю  систему захисту і опрацювати

 механізми,  так  як  ви пропонуєте. Томоже це не буде

 заважати вам робить.

      Тим  більше,  що  нових  норм  туди вводитись не

 буде.  Значить,  пропозиція Костюченко, яку я озвучив

 ставлю  на  голосування  як  доповнення  до  проекту

 постанови.  Будь  ласка.  Пропозиція Костюченко, вона

 озвучена,  ставлю  на  голосування.  Степанов, ми вже

 пройшли. Ви вже брали слово.

 

      "За" - 134

 

      Тоді  даємо  все-таки  доручення  комісії  нашій

 протокольній  разом з Кабінетом Міністрів. Зробіть ці

 розрахунки  і  покажіть депутатам, що це таке. І коли

 говорить  Світлана Анатоліївна там про 50 трильйонів,

 то  щоб  ясно  було  куди, як, по якій статті, щоб ми

 зважено приймали рішення. На третьому читанні це буде

 визначення остаточне.

      Я  прошу  в  цілому  прийняти  проект постанови,

 проголосований за основу. Будь ласка. В цілому.

      Голосування   іде   поіменно,   тому  що  ми  це

 визначили з самого початку.

 

      "За" - 229

      Дякую. Рішення прийнято.

      Тепер    потрібно   порадиться.   Якщо   фракція

 наполягає  на  пораді  на  перерві, я зобов'язаний це

 робити,  це  визначено  Регламентом.  Але тоді в мене

 така,   таке   прохання  до  всіх  вас.  Будь  ласка.

 Очевидно, порадиться треба всім фракціям. Будь ласка.

 Я  просив би так. Зробити перерву з 11. 30 до 12. 00,

 а  з  12. 00   сесійне засідання до 15 години. Іншого

 визоду у нас нема. Оголошується перерва до 12 години.

                         - 65 -

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВА.   Прошу   зайняти   свої  місця  всіх...

 Прискорте,  будь  ласка, там... з коридору. Оголосіть

 ще раз.

 

      Якщо  ви не заперечуєте, я попросив би для того,

 щоб  керівники  фракцій  могли орієнтуватися з питань

 дисципліни внутріфракційної, провести зараз поіменну,

 пофракційну  реєстрацію  і дати керівникам фракцій ці

 списки, нікому іншому.

      Добре?    Будь   ласка,   проводиться   поіменна

 реєстрація.   Вона   не  має  ніякого  відношення  до

 процедури засідання. В нас ми можем вести засідання.

      Будь ласка.

      Дякую.

      Я   ви   (я  до  керівників  фракцій  звертаюся)

 попрацюйте  тепер  із своїми депутатами відповідно до

 того   чи   відносно   того,   як  треба  відвідувать

 засідання.

      Тепер.  Ми  отримали  лист  від Прем'єр-міністра

 України,  я  маю  на  увазі,  ми,  Верховна Рада, він

 звертається такого змісту:

      "В   зв'язку   з   гострим   браком  коштів  для

 обслуговування  першочергових  потреб держави просимо

 терміново  розглянути  птиання  про ратифікацію угоди

  між   Європейським  співтвариством  та  Україною  та

 Національним  банком  України  -агентом позичальника,

 про надання Україні позиків в сумі 85 мільйонів єкю".

      Відповідно  до  Регламенту  я повинен це ставити

 питання  в невідкладному порядку, тим більше, що воно

 у  нас  в  порядку  дня  було  навіть  раніше, ніж на

 сьогодні.

      Тому  я  просив  би. Доповідачем з цього питання

 повинен  бути  Германчук, його немає зараз. Як тільки

 появиться, ми поставим це птиання на розгляд.

      Я прошу Віктора Івановича: передайте Германчуку,

 хай прийде для доповіді  з цього приводу.

      Тепер. У нас в порядку дня є питання "Про проект

 закону  України  "Про  внесення  змін  і доповнень до

 Закону  України  "Про застосування контрольно-касових

 апаратів  і  товарно-касових  книг  при розрахунках з

 споживачами  у сфері торгівлі громадського харчування

 та послуг.

      Віктор Іванович Суслов будь ласка дайте слово.

      Германчуку зателефонили, Олексійович будь ласка.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые   народные   депутаты,   я   не   буду

 докладывать  по этому вопросу, полтому что докладывал

 вчера,  хоча  заседание  не было открыто, но я думаю,

 что суть вопроса всем понятна.

      В   комиссию   поступило  предложение  народного

 депутата  Старовойтовой,  очень  интересное  с нашей

 точки  зрения, о том как урегулировать размер штрафов

 и сделать их дифференцированными.

      Значит,  я  вас  прошу  принять  проект в первом

 чтении,   а   на   следующую   неделю  даработав  это

 предложение  и  раздав вам его письменно, мы могли бы

 проголосовать его окончательно.

 

      ГОЛОВА. Є запитання до Віктора Івановича з цього

 приводу.

      Бо  якщо  немає,  то  я  можу  поставити  проект

 постанови  який  у  вас  є  на  голосування в першому

 читанні,   будь   ласка   цей   проект  ставиться  на

 голосування.

      Потім  я вам дам слово.

      Питання  до  Суслова,  будь  ласка  Свято дайте,

 зніміть поки що голосування.

      Ну одне запитання поскільки більш ніхто немає.

 

      СВЯТО В.П. 416 виборчий округ, Хмельнитчина.

 

      Дякую Олександр Олександрович.

      Шановний  Віктору івановичу, було б цікаво якраз

 щоби  оту  пропозицію  яку  внесла  Галина Максимовна

 Старовойтова  прозвучала в залі, прозвучала для наших

 виборців  в  плані диферинційованого підходу, тому що

 це є  дуже важливо, тому що  зрівнялівка ...

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Хорошо. Кратко информирую по сути предложения.

      Штрафы  зачисляются до местного бюджета по месту

 регистрации        субкекта       предпринимательской

 деятельности,  размер  штрафа  мы  можем  установить,

 например, от 10 до 100 необлагаемых минимум максимум,

 протокол составляется податковыми инспекциями, де про

 административные    правонарушения    рассматриваются

 административными      комиссиями      исполнительных

 комитетов,   которые  определяют  конкретные  размеры

 гтрафов  с  учетом всех обстоятельств. Депутаты здесь

 высказывались,  что нарушения при продаже "Мерседеса"

 и  при  продаже  булки  хлеба должны штрафоваться по-

 разному.  Это могут сделать административные комиссии

 в рамках предоставленных им прав.

      Дальше.  Постанову, или решение административной

 комиссии  можно  оспорить,  в  том  числе и в суде. И

 решение  суда в данном случае -окончательное. То есть

 в  данном  случае  обеспечиваются интересы и взымания

 штрафа,  так  сказать, и интересы местных бюджетов, и

 обкективный  подход  к  рассмотрению  дела.  Вот  это

 предложение  мы  готовы  доработать  и представить во

 втором чтении на ваше голосвание.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло, так?

      Тому    я    ставлю    на   голосування   проект

 постанови....  постанову  в такому... такого замісту:

 прийняти в першому читанні проект змін до закону, про

 який  доповів  Віктор Іванович. І доручити комісії до

 другого читання підготувати зауваження та пропозиції,

 які   висловлять   депутати  в  комісіях.  Ставлю  на

 голосування  цю  пропозицію.  В першому читанні. Будь

 ласка.   Голосуйте,   будь   ласка...   За!   Хто  не

 зрозумів...

 

      "За" - 215

 

      Дякую.

      Які  доповнення  до  цієї  постанов?  Є? Нема. В

 цілому, будь ласка. Голосуєм в цілому.

 

      "За" - 229

 

      Прийнято рішення.

      Тепер... Сідайте, будь ласка,  дякую.

      Проо  дострокове припинення повноважень народних

 депутатів  України,  які не працюють у Верховній Раді

 на   постійній  основі.  ДЛя  радіослухачів  прочитаю

 тексти оектів постано, які вам запропоновані.

      Погоджувальною   Радою   депутіатських   фракцій

 пропонується такий варіант проекту постанови:

      Перше.  Відповідно  до  Конституційного договору,

 Закону   України   "Про   державну  владу  і  місцеве

 самоврядування в Україні", Закону України "Про статус

 народного  депутута  України",  Регламенту  Верховної

 Ради  України  народним  депутатам  України,  які  не

 перейшли  на  постійну роботу в Верховну Раду України

 до  1  грудня  1995  року  остаточно визначитись щодо

 постійного місця роботи.

      Друге.  Комісії  Верховної Ради України з питань

 Регламенту,   депутатської   етики   та  забезпечення

 діяльності    депутатів   за   участю   представників

 депутатських  груп і фракцій здійснити перевірку щодо

 народних  депутатів,  які  працюють  в Верховній Раді

 України, але поєднують цю роботу з іншою не сумісно з

 виконанням  повноважень  народного  депутата  України

 діяльностю,  і  подати  Верховній  Раді  України до 1

 грудня 1995 року свої висновкі та пропозиції,

      Включити   розгляд   цього  питання  до  порядка

 денного 5 грудня цього року.

      Третє.  Доручити Комісії Верховної Ради з питань

 регламенту,   депутатської   етики   та  забезпечення

 діяльності  депутатів  до  1 грудня внести на розгляд

 Верховної  Ради  України  поправки  до Закону України

 "Про  статус народного депутата України" щодо порядку

 визнання  повноважень  народних  депутатів  та проект

 Закону  "Про  порядок припинення повноважень народних

 депутатів України".

      І   проект,  який  вносить  депутат  Омельченко,

 пропонує    поіменно    голосувати   такий   варіант:

 відповідно  до статті 13 Закону України "Про державну

 владу     і     місцеве    самоврядування    України"

 Конституційного  договору між Верховною Радою України

 та  Президентом  України  в  статті  3,  4,  5 Закону

 України  "Про  статус  народного  депутата  України",

 пункту  5  статті  2  і  статті  35... 25 "Про вибори

 народних депутатів України", статті 4, 1, 2, 9, 8, 1?

 Регламенту    Верховної    Ради   України   припинити

 достроково  повноваження  нвродних депутатів України,

 які не працюють в Верховній Раді України на постійній

 основі  або поєднують депутатську діяльність з іншою,

 яка  за  законом, не сумісна з виконанням повноважень

 народних депутатів України.

      Друге.  Комісія з питань Регламенту депутатської

 етики  та  забезпечення  діяльності депутатів разом з

 представниками  депутатської  фракції і груп уточнити

 список  народних депутатів України, які не працюють у

 Верховній   Раді  України  на  постійній  основі  або

 поєднують  депутатську  діяльність  з  іншою,  яка за

 законом не сумісна з виконанням повноважень народного

 депутата   України  і  подати  його  на  затвердження

 Верховної Ради України  до 1-го грудня 95-го року.

      Третє.   Ввести   в   дію   зазначену  Постанову

 Верховної  Ради  України  з  11  грудня  цього  року,

 надавши  таким  чином  можливість  народним депутатам

 України визначитись в питанні роботи в Верховної Ради

 України на постійній основі.

      Треба  сказати, що цей проект голосувався такого

 змісту,   він   не   одержав  підтримки.  Ми  питання

 обговорили всебічно, витративши на це час більше, ніж

 відведено  Регламентом,  тому  я  сьогодні  процедура

 передбачає  тільки  прийняття постанови.

      В   порядку  надходження  і  керуючись  нормами,

 визначеними   Регламентом,   я   ставлю   за  основу

 Постанову  Верховної  Ради,  яку внесла погоджувальна

 рада  фракцій.

      Є   з   мотивів   дві  пропозиції?  Будь  ласка,

 Марченко, Степенко.

       Прошу коротко.

 

       МАРЧЕНКО   Уважаемый  Александр  Александрович,

 уважаемые депутаты!

      Я  буду  голосовать  за  этот проект, за основу,

 считаю   это  верным,  считаю,  что  каждый  депутат,

 который  несет  ответственность и обещал перед своими

 избирателями,  что  будет работать именно в Верховном

 Совете   и   решать   вопросы,  обязан  выполнить  то

 заявление,  которое  он писал и перейти на постоянную

 основу.

      Однако   по  мотивав  такой  элемент:  Александр

 Александрович,  мне представляется, что ни Президиум,

 ни  вы,  ни  мы  не  правим  в  порядке  рассмотрения

 вопроса.    Вопросы    социальной   гарантии   всегда

 рассматриваются  в  пятницу  во  второй половине дня,

 вопросы  внешней  политики  самые главные, которые не

 выгодны   кому-то,  чтобы  рассматриваться  также.  И

 сгодня  один  из  главнейших  вопросов  -лишение, или

 проблема,   или   подход   к   тому,  как  остановить

 полномочия  депутатов конституционные, также решаются

 в  пятницу  во второй половине дня. Я буду голосовать

 за, агитирую за то, чтобы вы проголосовали за. Однако

 прошу   обратить  внимание:  если  голосов  не  будет

 достаточно,  то  это  то реальное состояние, что нами

 диктует  не  Президиум, не вы, не мы в зале, а кто-то

 играется  для  того,  чтобы  не лишить этих депутатов

 полномочий.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

       Я  відповідаю  тільки: це питання в порядку дня

 на  вівторок було поставлено. І не моя  вина в  тому,

 що ми  стільки  часу  витратили  на  ті  питання, які

 були перед ним.

      Тому  я  прошу  докори  мені  з цього приводу не

 пред'являть. Степенко.

      Остання   пропозиція,   тому  що  інакше  будемо

 записуватись і ще виділемо  три хвилини.

 

      СТЕПЕНКО. Олександр Олександрович, дякую. Справа

 в  тому,  що  я  приймав  участь  у  розробці. Проект

 постанови мені не зовсім зрозумілий. Якщо, наприклад,

 я хочу щоб ви пояснили.

      У нас єсть Коімісія по етики, єсть депутати, які

 оформилися і працюють на постійній основі у Верховній

 Раді.  Якщо  іще  може бути узгоджувальна комісія від

 фракцій,  як  тут  ясно  як  божий день. А якщо якісь

 депутати  поєднують свою діяльність із несумісницькою

 діяльністю   як  депутата,  тобто  тягнуть  за  собою

 Кримінальний    кодекс,    то   нехай   ці   депутати

 відповідають згідно нашого законодавства.

      І  тут  можна дати... я прошу не заважати. І тут

 можна   дати   доручення   комісії   чи   Генеральній

 прокуратурі. А це, я вважаю, абсолютно не потрібно.

     І  іще  одне,  Олександре  Олександровичу,  я вам

 задавав питання, ви не сказали. Я сьогодні думав піти

 у  15.  00  на святкування для працівників сільського

 господарства.   Я   дійсно   не   розумію,  чому  наш

 годувальник повинен празнувать у театрі комедії, а не

 в  палаці "України". Я вважаю, це моя офіційна думка,

 що комедія з селянами сьогодні ще продовжується.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ну, давайте на друге питання я відповім

 таким  чином,  що  театр  Музкомедії один з найкращих

 приміщень,   одне  з  найкращих  приміщень  у  Києві.

 Зрозуміло.  Одне з найкращих... Пояснюю ще раз. Ну, і

 давайте не будемо дальше продовжувати цю тему.

      А  відносно  першого  вашого  питання пояснюю ще

 раз.  Ми  пропонуємо  кожному  депутату визначитится.

 Комісія  складе  списки.  І тим паче, я не коментуючи

 проект,   який   пропонує   Омельченко,  ми  сьогодні

 припиняти повноваження абстрактно не можемо. Верховна

 Рада  конкретний  орган.  Тому треба під цю постанову

 відразу  списки складать. А він цього дати неможе, бо

 ми    даємо   в   попередньому   варіанті   доручення

 відповідним комісіям.

      Відносно  пропозиції Марченко, я згоден, якщо не

 пройде  сьогодні, не  буде резиктивне голосування, ми

 можем  поставить  на голосування у вівторок ще раз це

 питання.  За  вашою  згодою  я  не  заперчую, щоб так

 зробили. Нема заперечень? Нема.

      Як  хто  хоче з мотитивів, 3 хвилини. Запишіться

 хто  хоче  з мотивів. Бо це питання вже ми скільки на

 нього витратили часу, що досить уже.

      Так.  Записалося приблизно 30 чоловік. З мотивів

 3 хвилини виставте на моніторі.

      М'ясковський перший, будь ласка.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

 

      Я прошу прередать слово депутату Цушко.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Цушко.

 

      ЦУШКО

      Цушко, 315 округ, фракция Селянская партия.

      Уважаемые коллеги! Я тоже один из тех депутатов,

 которые  в  списке  на  то,  чтобы  решить  вопрос  о

 профессиональной работе в Парламенте.

 

      ГОЛОВА. Додайте: один з найактивніших депутатів.

 

      ЦУШКО.      Но  я  предлагаю.  Для   того, чтобы

 улучшить   работу  Парламента,  действительно,  нужно

 принять  положительное решение для того, чтобы нас от

 туда  выкинуть.  Тогда  мы  приймем  решение  о нашей

 работе, как надо, и кончится вот эта пятая непонятная

 колонна,  которая  не ходит на работу. Хотя я лично к

 себе  это  не  отношу, я на работу постоянно хожу, но

 имею ввиду других моих коллег.

      Поэтому  прошу  вас  ставить  на  голосование  и

 прекратить это обсуждение.

 

      ГОЛОВА. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Уважаемые коллеги! Я бы все-таки попросил первым

 вынести    проект    депутата    Омельченко,   проект

 депутатской    группы   "Реформы"   и   проголосовать

 поименно.   А   уже   вторым  тот  документ,  который

 подготовлен   на  узгоджувальной  раде  фракций.  Это

 необходимо  сделать  потому,  что  все  прекрасно  мы

 понимаем,  если  мы  не  примем  не  абстрактное, как

 говорит Александр   Александрович  Мороз,  решение, а

 решение  о приостановлении полномочий, которое весьма

 конкретно,  и  дадим  срок  для депутатов тех от, как

 коллега  Цушко,  которые  добросовестно  работают, но

 все-таки  должны определиться по одному месту работы,

 чтобы  их  нагрузка  была  100-процентной. Так от это

 решение  должно быть проголосовано первым. И если оно

 уже  не  наберет  голосов тогда, действимтельно, надо

 голосовать за второй  проект.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.  Олександру  Сергійовичу,  хочу

 нагадати   вам,   що  я  не  вношу  від  себе  ніяких

 варіантів.  Я  оголошую  пропозицію  ради фракцій, на

 якій  були  присутні всі представники фракцій, в тому

 числі  від  "Реформи"  був  присутній Сергій Соболєв.

 Перше.

      А  по-друге,  є  процедура.  Вона...  я  буду її

 дотримуться  і  першим  поставлю голосування від ради

 фракцій, а потім цю пропозицію. Безперечно так, як ви

 на тому наполягаєте. Снігач.

 

      СНІГАЧ А.П.

      Дякую.  399, Херсонська область, Снігач. Шановні

 депутати!  Ви  пам'ятаєте,  що  Комісія по Регламенту

 депутатської  етики  пропонувала  це питання вирішити

 поетапно.   Спочатку   депутати,   які   працюють   у

 виконанчій   структурі   влади   і  особисто  з  ними

 працювали,  щоб  вони  подали  заяву,  але  вони і до

 сьогодні  не  подали.  Це і Головатий, і Дурдинець, і

 Шпек,  і  Пензеник  і  інші,  які  і  тоді  не були і

 сьогодні  їх немає.

      Я  хотів  би  сказати,  що сесія не погодилась з

 депутатів  більшість  і  сказали:  давайте,  щоб усіх

 депутатів, які  не працюють  на  постійній основі.

      На  сьогодні  хотів  би  повідомити,  що  значна

 кількість  депутатів,  які  активно  працюють  тут  і

 працювали  чи  посади займали у господарствах других,

 не виконавчих структурах, вони сьогодні подають заяви

 і   вжеіде   процес  поліпшення,  то  єсть  позитивно

 вирішується.

      Тому  я  просив  би,  рішення  сьогодні  повинно

 прийматися.   Якщо   не   погодилися  з  Комісією  по

 Регламенту,   то   давайте   хоть  те,  яке  сьогодні

 узгодили.  Я  думаю,  що  воно  буде  мати позитивний

 наслідок.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Час використаний для оголошень з

 мотивів.   Тому   я   ставлю  на  голосування  проект

 постанови,  внесений  радою фракцій. Я її зачитав. За

 основу ставлю  на голосування.

      (Шум в залі)

      Потім.

 

      "За" - 164

 

      Рішення не прийнято.

      Була   пропозиція   поіменно.   Я  не  встиг  її

 поставити, бо уже був... оголосив голосування.

      Хто за те, щоб голосування проводили поіменно те

 і інше?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ну,   внесла   пропозиція.   Ну,   будь   ласка?

 голосуйте, як хочете. Чому ви переконуєте мене?

 

 

      "За" - 160

 

      Прийнято рішення.

      Поіменно   ставиться проект на голосування. Той,

 що я зачитав від ради фракцій.

      Ще раз? Будь ласка.

      Одну хвилинку, зніміть з голосування.

      Ще раз коротко. "Відповідно до...

      Будь ласка, не голосуйте, не голосуйте.

      "Відповідно  до Конституційного договору, Закону

 про   державну   владу,  Закону  України  про  статус

 народного  депутата, -і т. д., -до 1 грудня депутатам

 України,   які  не  перейшли  на  постійну  роботу  у

 Верховну   Раду   України,   до  1  грудня  остаточно

 визначитися щодо місця роботи.

      2.  Комісії  Верховної  Ради скласти списки щодо

 тих   депутатів,   які   поєднують  свою  депутатську

 діяльність  із  несумісною  для  статуса депутата для

 остаточного   розгляду,   і   5   грудня  це  питання

 розглянути   Верховній   Раді   і   доручити  Комісії

 Верховної  Ради  з  питань  Регламенту і депутатської

 етики  внести  поправки  до Закону України про статус

 народного  депутата щодо порядку визнання повноважень

 народних  депутатів".  До 1 грудня внести поправки до

 цього Закону.

      Зрозуміло.  Ставлю  на голосування за основу цей

 проект. Голосування йде поіменно.

 

      "За" - 179

 

      Рішення не прийнято.

      Поіменно   на   голосування   ставиться   проект

 Омельченка, ви  його знаєте. Ставлю на голосування.

 

      "За" - 157

 

      Набрало   меншу   кількість   голосів.   Питання

 ставиться на голосування у вівторок.

      Дякую.

      Ну понятно, вже кілька чоловік.

      Куди.   Відносно,   Володимиру   Олександровичу,

 наполягає з пропозицією, Яворівський визначитися щодо

 тих депутатів, що йдуть зараз на вибори.

      Так я зрозумів. Ну будь ласка дайте Яворівському

 слово.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ

 Володимир Яворівський, Світловодськ.

      Шановний   Олександр   Олександрович,    шановні

 колеги,  ну то що -цей вузол ми будемо розв'язувати і

 мабуть  не розв'яжимо, це моя думка, але іде нових 40

 народних   депутатів,   40   місць   які  є  зараз  у

 парламенті, 45  навіть.

      Ми   говорили   не   Раді   фракції,  Олександр

 Олександрович  тоді  підтримав  цю  думку, через те я

 пропоную  дати доручення нашим правовим комісіям, щоб

 вони  хоча  б  зараз  внесли тлумачення, скажімо, які

 повинні  бути  позиції,  що  до  тих пір пока той хто

 виграє  вибори не подасть заяву про звільнення або не

 буде   звільняний   з  роботи,  мандатна  комісія  не

 розглядає його питання.

      Адже  вся та громада депутатів які ідуть -це теж

 ідуть  і  мери  ідуть,  і  знову  ж ті самі люди і ми

 будемо  продовжувати  цю ланцюгову реакцію, от чого я

 прошу,  хоча  б  протокольне дорученнчя, щоби правові

 комісії зробили це чітке роз'яснення. З цього приводу

 давайте давайте будемо дотримуватися.

 

      ГОЛОВА.  Це, дякую, правильно ви кажете,: але це

 є  нормою пункту 3 постанови, проекту постанови яку я

 ставив   на   голосування,  доручення  комісії  щодо

 внесення змін до відповідного закону.

      А   я   думаю,  що  зміст  якраз  буде  до  того

 доводиться,  якщо  він  працює мером, то нехай працює

 мером,  а якщо його обрали депутатом, то незхай перед

 його визнанням повноважень, тут у сесійному залі, він

 складе повноваження мера.

      Так, оце записано у нормі проекту постанови, все

 дякую.

      Є  прохання,  Микола Іванович, ви доповідаєте із

 цього  питання,  значить  доповідач  із  питання  про

 ратифікацію Угоди між Європейським Співтовариством та

 Україною  є  заступник  міністра фінансів Сивульський

 Микола Іванович. Будь ласка.

      Будьте уважні!..

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      На  ваш  розгляд  винесена Угода, кредитна Угода

 між Європейським Співтовариством....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      На  ваш  розгляд  винесена Угода, кредитна угода

 між  Європейським Співтовариством та урядом України і

 Національним Банком України.

      Рада Європейського Співтовариства 22 грудня 1994

 року прийняла рішення про надання фінансової допомоги

 Україні  в  обсязі  85  мільйонів  екю.  В доларах це

 скаладає  11  мільйонів  доларів. Це -перша фінансова

 допомога   Україні.  Тобто  надання  позики,  яка  не

 зв'язана  з  умовами придбання тих чи інших товарів в

 тій чи іншій державі. Ми вже мали таку позику раніше,

 але така позика була зв'язаною...

      15  червня  цього  року  була укладена угода між

 урядом  України,  Національним  банком і Європейським

 Співтовариством,  яка  передбачала умови надання цієї

 позики.

      Основні   положення   угоди:   сума  позики  -85

 мільйонів  екю; термін погашення -10 років; погашення

 починається  з 2001 року, буде здійснюватись десятьма

 рівними  платежами в сумі 17 мільйонів екю; процентна

 ставка за користування позикою -лібор, в екю, плюс 0,

 1.  На  сьогоднішній день ставка лібора в екю складає

 5,   75  і  має  тенденцію  до  зниження.  Ви  можете

 порівняти   умови  цієї  угоди  з  іншими  кредитними

 угодами  -значить,  рівень процентної ставки набагато

 нижчий.  Тобто  це  -досить  прийнятні  для нас умови

 позики.

      Крім    того,    Кредитна    угода    передбачає

 страхування.  У  випадку зміни ставки "лібор" ми маєм

 право  зафіксувати процентну ставку на рівні максимум

 8, 5.

      Ця   позика   надається  в  рамках  фінансування

 дефіциту Державного бюджету 1995 року, тобто ці гроші

 передбачені  в  бюджеті.  Еквивалент  карбованцей  17

 триліонів карбованцев.

      Одночасно...  при  підписаніі  Меморандуму  щодо

 надання  позики,  було  прийнято  рішення  про те, що

 після  отримання  цієї  позики  Україні  буде  надана

 позика обсягом 200 мільйонів екю.

      Враховуючи  стан,  в  якому  знаходиться бюджет,

 Уряд  звертається  до вас з прозанням ратифікувати цю

 Угоду і дати можливість нам отримати кошти, які вкрай

 необхідні для  фінансування соціальної сфери.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Запитання   є   до  Миколи  Івановича?

 Запишіться   на  запитання...  Опублікуйте  список...

 Бажаючих  задати  запитання  багато...  30 депутатів,

 тому  я  просив  би  15  хвилин, не менше, дати на цю

 процедуру.      Будь     ласка,     висвітліть     на

 моніторі,.......... задає запитання.

 

      СОКЕРЧАК.  Я  прошу  передати слово депутату

 М'ясковському, 310  округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ, 310

 

      Дякую.

      У  меня  такой  вопрос.  Мы  знаем,  что  у  нас

 сегодня,  кредитов мы уже набрали, хотя господин Шпек

 нам  обкяснял,  что это не сташно, можно брать еще. И

 это  очередной, я понимаю, что целевые, разные цели и

 так дальше.

      Кто  будет  отдавать  эти  кредиты  -это  раз? И

 второе:  если  вы  заметылы, то этот кредит под очень

 жесткие увловия. Таким образом, я связываю и первый и

 второй вопрос.

 

       СИВУЛЬСЬКИЙ.  Дякую з а запитання.

      Погашати  кредит  буде  той,  хто  його отримує.

 Оскільки  ці гроші надходять в бюджет, погашення буде

 за  рахунок  бюджету,  починаючи  з  2001 року. Це на

 перше питання.

      Друге,   відносно   жорсткості   умов.  Якщо  ви

 подивитесь  меморандум, він фіксує виконання Україною

 умов, які виступали передумовою остримання кредиту за

 станом  на  дату  підписання, тобто ніяких додаткових

 умов  не  передбачено.  Тут  фіксується,  що  Україна

 виконує  всі  ті  умови,  які були висунені на стадії

 погодження кредитної угоди.

 

       ГОЛОВА.  Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО.

      Шановинй доповідачу, мене цікавить таке питання:

  На  які  цілі  буде спрямовиний даний кредит і чи не

 буде  він спрямований на покриття дефіциту державного

 бюджету? Дякую.

 

       СИВУЛЬСЬКИЙ.  Саме  на  цю  ціль  і передбачено

 направити  цю  позику.  Справа  ось  в  чому: коли ви

 затверджували бюджет на 1995 рік, розмір дефіциту був

 затверджений   7,   3%   від   валового  внутрішнього

 продукту.  В  тому числі 3, 3% за рахунок зовнішнього

 фінансування.  Оце  і  є така позика, частина позики,

 яка  б... частина позики, яка повинна бути направлена

 на   фінансування   дефіциту,   планового   дефіциту,

 завтердженного Верховною Радою. Куди конкретно підуть

 гроші  ми  готові  вам  відзвітувати після отримання.

 Вони  підуть  на  планове  фінансування, на соціальні

 потреби.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний  доповідачу, коли приймався бюджет 1995

 року,  наша фракція соціалістів голосувала проти і ми

 обгрунтували,  що  він виконанний не буде. І тому нам

 зрозуміло,    що   це   було   заплановано   зовнішнє

 фінансування дефіциту бюджету для того, щоб поглибити

 нашу кризу і наші борги Західним країнам.

      Скажіть,  будь  ласка,  як  предстаник Уряду, що

 зробив  Уряд  за  ці  півроку для того, щоб підвищити

 доходну  частину  бюджету, щоб був виконанний бюджет?

 Конкретні  заходи Уряду і їх економічна ефективність,

 будь ласка.

 

       СИВУЛЬСЬКИЙ. Дякую за запитання. Ми здійснювали

 заходи  по  мобілізації зовнішніх і внутрішніх джерел

 фінансування.    Відносно    внутрішніх,    я    можу

 проінформувати  вас,  що  вперше,  починаючи  з  1995

 року...

 

      ГОЛОВА.   Микола   Іванович,   одну  хвилиночку,

 давайте  заспоїмо  Кендзьора і  сусідів його, а потім

 будемо відповідать на запитання.  Говоріть далі.

 

       СИВУЛЬСЬКИЙ.  Вперше в 1995 році ми перейшли на

 ситсему  беземісійного  фінансування  дефіциту, тобто

 почали здійснювати випуск державних цінних папперів і

 на  сьогоднішній  день  практично  вже  повністю  всі

 планові  цифри  вичерпуються.  І  ми бедмо виходити з

 пропозиції  щодо  збільшення обсягу випуску державних

 цінних  паперів,  починаючи  з  1  січня 1996 року на

 рівні одної тритини дефіциту бюджету. Зараз, на жаль,

 ми  перекриваєм  тільки біля 4 відсотків. Але початок

 зроблено. Це щодо неемісійних джерел.

      Щодо  планових  доходів. Міністерство фінансів і

 зокрема   державна   податкова   інспекція   постійно

 займається   питанням   акомуліції  коштів.  Є  деякі

 проблеми.   В   цьому   залі   не   один   раз   вони

 обговорювались.  Ці  проблеми  стосуються  того,  що:

      Перше.   Не   прийнято  Закон  "Про  податок  на

 добавлену вартість". Внаслідок того, Державний бюджет

 несе втрати мінімум 70 трильйонів на цей рік, тому що

 діє   система   податкових   пільг,  які  передбачені

 Декретом   "Про   ПДВ".   Таким   чином   велике  йде

 недоотримання доходів.

      Якщо подивитись структуру доходної частини, то в

 нас йде нормально з перевищенням податок на прибуток,

 на  рівні планових цифр ідуть ПДВ, подоходний податок

 з населення. Відставання значне має місце по статтях:

 надходження  в  різниці цін на газ і рентної плати за

 газ.  Ця  проблема  пов'язана  з  тим,  що  споживачі

 енергоносіїв,  в  першу  чергу  газу, не забезпечують

 своєчасної  оплати рахунків за енергоносії. І тому не

 надходять  кошти  Міненерго і Укргазпрому, в наслідок

 чого  вони  не  мають  можливості здійснити платежі в

 бюджет.  До  того ж згідно угод, які укладені на 1995

 рік,  держава  гарантує  проведення  платежів  тим же

 Раогазпрому,  і  тому, в першу чергу всі кошти,   які

 надходять  на  рахунок  Укргазпрому, направляються на

 оплату РОсії - Раогазпрому.

      Таким чином ми не маєм можливості акумулювати ту

 суму  коштів,  яка  передбачена в Державному бюджеті.

      Значне  відставання  має місце також надходження

 коштів   від  приватизації.  Крім  того,  дуже  маліт

 надходження  доходів  по акцизному збору, але завдяки

 рішенню,   яке   було   прийнято   вами  вчора  (і  я

 сподіваюсь, ця ситуація буде виправлена).

 

      ГОЛОВА. Таран.

 

      ТАРАН

      Прошу предати слово кочерга, 122 виборчий округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      КОЧЕРГА

      122   избирательный   округ,   Кочерга,  фракция

 "Коммунисты Украины".

      У  меня  будет  два  вопроса. Один коротенький и

 второй немножко подлиннее.

      Скажите,   пожалуйста,   вместе   с   долгом   и

 процентами   какую  сумму   мы  должны  вернуть?  Это

 первое.

      И   второе.  Не  является  ли  данное  кредитное

 соглашение  тем  самым пряником, которым заманивается

 дальше и дальше нашу Украину в пропасть?

      Посмотрите,    уважаемые    народные   депутаты,

 внимательно  на  условия  предоставления займов. Это,

 прежде  всего, я на основании тех документов, которые

 нам  розданы:  мы  должны  закрыть Чернобыльскую АЭС;

 регулярно  отчитываться  перед  Западом  о  состоянии

 нашей  экономики.  В  том  числе и какие товары мы...

 фиксируем  цены  на какие товары. И килькисть, значит

 сколько  мы там приватизировали предприятий. То есть,

 абсолютно  четкая  информация.  Это  за то, что мы на

 нашего  условного  украинца  получим меньше, чем 2, 5

 доллара.

      Не  является  ли этакой займ крайне унизительным

 для нашего народа? Для нашей Украины?

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ.   Дякую   за   запитання.  Почну  з

 останнього  вашого питання. Позика, яка нам надається

 Європейським  союзом,  це  позика  в  рамках  надання

 фінансової  допомоги Україні по програмі Міжнародного

 валютного   фонду.  І,  згідно  Угоди,  підписаної  з

 Міжнародним  валютним  фондом,  там  теж  передбачено

 інформування кредитора про те, на скільки позичальник

 виконує  умови угоди. Вони нічим не відрізняються від

 тої  інформації,  яку  ми даєм Міжнародному валютному

 фонду.  Тому  тут я не бачу ніякого ну приниження, як

 ви висловлюєтесь.

      Відносно...  це  право кредитора. Справа в тому,

 що Міжнародний валютний фонд надає позику Україні при

 умові,  якщо ми почнем такі реформи, які з точки зору

 позичальника забезпечать надалі погашення кредиту.

      Якщо таке погашення не буде забезпечуватись, він

 вправі   прийняти відповідні  заходи.

      Це  позика  на здійснення реформування економіки

 держави  і вона видається при умові, якщо такі заходи

 здійснються.

      На   момент  підписання  угоди  зафіксовано,  що

 Україна виконує всі умови і позику можна надати на цю

 суму.

      Відносно   вашого   першого  питання.  Ви...  по

 Чорнобилю.  Так,  це  додаткова  умова,  яку поставив

 Європейський   союз.  Питання  еконогії  стоїть  дуже

 гостро  в Європі і вони стурбовані ситуацією, яка має

 місце з Чорнобильською АЕС.

      Значить,  в  меморандумі  зафіксовано про те, що

 Україною,  Президентом  України  принципово  прийнято

 рішення   щодо   закриття  Чорнобильської  АЕС.  Таке

 рішення дійсно прийнято. І Урядом передбачено заходи,

 які необхідно здійснити для закриття.

      На  сьогоднішній день працює спеціальна комісія,

 яку   очолює   Костенко-міністр   Юрій   Іванович.  Я

 розмовляв  вчора  з  ним  по  питанню,  в якому стані

 знаходиться   підготовка   спеціальної   угоди   щодо

 програми закриття Чорнобильської АЕС.

      Наша  позиція  полягає в тому, що закриття буде,

 але теж при умові, якщо буде надана реальна фінансова

 допомога  Україні.  А саме: будуть профінансовані всі

 заходи,  які  необхідно  здійснити  по  закриттю.  Це

 перше.  Друге,  що  будуть  профінансовані  заходи на

 заміщення виведених потужностей. Тобто будуть вложені

 кошти в розвиток енергетичного сектору України.

      На  сьогоднішній  день  принципово підготовлений

 меморандум щодо програми закриття Чорнобильської АЕС,

 яке  планується з 2000 року і буде уточнятись залежно

 від    того,   як   буде   здійснюватись,   як   буде

 реалізовуватись  програма  фінансування.  Мають місце

 розбіжності  на  рівні  експертів  щодо  оцінки  суми

 фінансування.  Наша  на порядок відрізняється від тої

 суми, що нам пропонують західні експерти.

      Значить,  це  важко  сказати  сьогодні, оскільки

 плавуюча  ставка  -лібор. Якщо збережеться ця ставка,

 яка є, то це буде порядка 30-35 мільйонів, не більше.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ну, трошки більше, трошки більше.

 

      ГОЛОВА. Хомич, Хомич.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ.   Я  хочу  підкреслити,  Олександр

 Олександрович,  що  умови  цієї позики набагато кращі

 тих   позик,   які   ми,  наприклад,  отримували  від

 Світового банку.

 

      ГОЛОВА. Хомич.

 

      ХОМИЧ М.В. Знімаю питання.

 

      ГОЛОВА. Знімає.

      Говорун.

 

      ГОВОРУН  В.  П.  Прошу  передати  слово депутату

 Марченко.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый  Александр Александрович, прежде всего

 просьба  к  вам,  чтобы  при ритификации такого плана

 решений   мы   не   нарушили   Регламент  и  вы  дали

 возможность  высказаться в обговоренні, депутатам или

 фракциям, это первый мой момент.

      Второе.  Я  обращаю  внимание депутатов, что нас

 пытаются  втянуть в аферу. Она заключается в том, что

 не   правительство,  не  Президент  результаты  своих

 реформ   не   показали   положительных   результатов.

 Доходная   часть  бюджета  не  возрастает,  деффимцит

 бюджета   возрастает,   нечем   платить,  место  того

 чтобы   изменить  направленость  реформ,  сделать  их

 такими,  чтобы  защитили  рынок и ушли от зависимости

 иностранных  кредитов  и  подняли  свое  производство

 пытаются  нам  постоянно пытать или поддерживать нашу

 экономику и свой  режим кредитами.

      При  этом  условия  кредитов  таковы,  что мы не

 можем  изменить  не  платижи, не в суд мы не подадим,

 значит,  ничего  нас  не  защитит  и более того, есть

 усдловия  заставы.  Если  мы  в результате разрушения

 этой  экономики  не сможем оплатить его, эту позичку,

 то  у  нас  будет  застава.  будет застава будь-якого

 майна.

      Я хочу задать вам вопрос, первый.

      Почему   депмутатам   не   дали  список  с  того

 имущества  земля  там  будет  или предприятия или так

 далее,  что вы планируете дать под заставу или какой,

 какая  последовательность  будет  колонизации Украины

 через    переход   собственности   нашего   имущества

 иностранным государствам.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ. Це питання може бути вирішено самим

 позачальником,   умови  кредитної  угоди  на  яку  ви

 посилаєтесь  -це сьогодні ми розглядаємо меморандум в

 принципі   підписаний,   підписана   кредитна   угода

 передбачає,   саме   позичальник   буде  визначати  у

 випадку,  дійсно, неповернення, який кокретно перелік

 майна він може заставити.

      Це наше право.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Іванович, от ми виставляємо для

 розрахунку  за,  порядку  застави,  а  той хто давави

 кредит не хоче їх брати, а пропонує, так як вже було,

 нам  сказали вже, які об'єкти енергетичного комплексу

 було  це  два  роки  назад і так далі, перелік навіть

 зроблений,  які  будуть  використовуваться  як об'єкт

 застви.  Про  що ви говорите? З нами ніхто слухать не

 буде...  Ми  що, дамо довгобуд якийсь або збанкрутіле

 підприємство?! Кому воно потрібне?..

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ М.М.

      Ну,  це  тільки  -додаткова  умова. Основна сума

 позики  буде  погашатись за рахунок бюджету, буде при

 розгляді Верховної Ради затверджуватись ....

 

      ГОЛОВА.   Не   треба...   Миколо  Івановичу,  ви

 говоріть    відверто:   що   пільгові   зовні   умови

 кредитування,  які  кращі,  ніж  даються міжнародними

 фінансовими  організаціями  іншими, тому передбачені,

 що    використовується    механізм    застави,    під

 облігації...

      Чеботарьов. Останнє запитання.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ   М.   І.  Я  вибачаюсь,  Олександре

 Олександровичу... Облігації тут ні при чому -мова йде

 про   те,   що   Європейський   Союз  для  того,  щоб

 акумулюбвати   8,   5  мільйонів  екю  сам  випустить

 облігації,  і  вони  ніякого  відношення  до  нас  не

 мають!..

 

      ГОЛОВА.  Так, так...

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ  М.  М....  Це  він, від свого імені

 розміщає,  це...  не  облігації, які є зобов'язанняси

 Україні...

 

      ЧЕБОТАРЬОВ В.П., Александрія.

      У мене питання впродовж тієї розмови, яку тільки

 що  почав  Олександр  олександрович.  У  мене питання

 таке.   Дуже   конкретне.   І  прошу  відпоівсти  теж

 конкретно.   Чи   існує   у   нашого  уряду  критерій

 можливості   отримання   кредитів   чи   позик,   при

 перевершенні  кого  втрачається незалежність держави?

 Ми можем набрати стільки позик, що потім і наші онуки

 не  розрахуються  за них... а ми втратим незалежність

 свою,  тому  що  повинні будем виконувати умовиф, під

 які  надаються ці кредити... Чи цей критерій існує чи

 ні? Коротко, будь ласка.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ  М.  І. Так, такий критерій існує. У

 світовій  практиці  держав такого..., які знаходяться

 на  такій  стадії  розвитку,  як  Україна, економічно

 безпечним  є  обсяг  кредитів, який сягає 70% річного

 екпорту. У нас ця цифра - менше десяти...

 

      ГОЛОВА.  Запитання... Скористалися правом задати

 запитання   депутати.  Сідайте,  будь  ласка,  Миколо

 Івановичу.

      Хто  хоче  виступити  з  цього...? В обговорення

 цього  питьання?  Є  записано? Будь ласка... Семенюк,

 прошу  до  слова.  Її  немає.  Вітренко,  будь ласка.

 Скільки часу відведемо? Записалося 3 депутати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      15 хвилин, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО.   Шановні   депутати.   Нам   сьогодні

 пропонують  розглянути  нову  чергову  кабалу,  яку в

 Україну   втягують  не  ми,  а  ті  сили,  ті  владні

 структури,  які  дійсно  сьогодні формують політику в

 Україні.

      Яхочу  нагадати  депутатам, що ми ще 2 роки тому

 виплачували  з  валовоговнутрішнього  продукту лише 4

 відсотки за борги, які ми брали  у інших держав.

      В цому році ми повинні виплатити 11, 3 відсотків

 валового   внутрішнього   продукту  за  борги.  Борги

 плануються  і  на  далі,  і за розрахунками Світового

 банку  до  кінця  до  2003  року, починаючи з 1997 ми

 будемо  виплачувати за борги 20, 6 відсотків валового

 внутрішнього продукту держави.

       При цьому обсяги валового внутрішнього продукта

 весь час падають.

      Президент   України  Кучма  ввів  в.......  свій

 народ,  сказав,  що  в  нас в жовтні підвищився обсяг

 промислового   виробництва  на  18  відсотків  і  вже

 починається його зрозтання. Йому його радники повинні

 були   дати  достовірні  статистичні  матеріали,  які

 засвідчують,   що   падіння   виробництва  в  Україні

 продовжується  і,  якщо  порівняти  10  місяців цього

 року,   як  це  роблять  грамотні  економісти,  з  10

 місяцями   року   попереднього,  то  падіння  обсягів

 виробництва складає 14, 1%.

      А чому зросло за один місяць -жовтень-зрівняно з

 вереснем,  це  тому,  що  не давали цукрові буряки, а

 потім  їх  оптом одноразово здали на переробку. І ось

 ця така одноразова акція дала тільки в одній галузі і

 ільки невелике зростання.

      Ми    повинні   бачити,   що   обсяги   валового

 внутрішнього  оукту  знижуються.  Ми  повинні зробити

 діагнос сому? Діагноз ми зробили. Наш Прем'єр-міністр

 не знайшов нічого кращого, як з цієї трибуни сказати,

 що   ій   виступ,   яколи   я  пропонувала  програму,

 підготовлену групою фахівців-науковців, це спланована

 провокація.   Ну,  ясно,  коли  нема  аргументів,  то

 залишаються  тільки  ярлики. До речі, я до сих пір не

 отримала    вибачення    Прем'єр-міністра    за    це

 необгрунтоване    обвинувачення.    Коміся   наша   з

 Регламенту  розглянула  його  заяву  і  визнала такою

 заявою,  о  ніякої  встановленої провокації не було і

 було повне виконання Регламенту.

      Але в нашій програмі ми показали, в чому корінні

 причини   недолугої  економічної  політики.  І  перша

 причина  -це навмисне руйнування економіки втручанням

 МВС.  Саме  те,  що  вони  рекомендують,  ви візьміть

 тільки  енергетику.  Це  ж  вони  нав'язують закриття

 шахт,  це  вони  нас переконують в тому, що вугілля в

 Україні    не   потрібне.   Вугілля,   яким   Україна

 забезпечена, своїм вугіллям, на 300 років як мінімум.

 Це  вони  нам  сьогодні  не  дають  змогу  розробляти

 альтернативні   джерела   електроенергії,   це   вони

 навмисно  фінансують  і подальшу прив'язку України до

 Ровії.  Ми  чули -70% всіх боргів -це борги з Росієї,

 від   чого  можна  було  б  спокійно  уходити.  І  ми

 показали,  о  за  два  місяці можна покласти край цій

 тенденції.  Ну,  деякі наші депутати, а особливо наша

 так  звана  незалежна преса, яка дуже добре відробляє

 гроші,  що їй платять, почала упражнятись на тому, як

 можна  за  два  місяці?  Так  я  хочу сьогодні навести

 приклад   Югославії.   Югославія,   яка  перебуває  в

 блокаді,   але   прийшли  нормальні  люди  до  влади,

 підготували   нову   програму   реформ,   почали   її

 запроваджувати в січні 1994. І вже у лютому 1994 року

 побачили  позитивні  результати.  Інфляція  впала  до

 нуля,  значно  зросла  реальна  заробітна  плата, був

 знищенний    чорний    валютний   ринок   нормальними

 економічними  важелями.  1994  рік Югославія в умовах

 блокади  закінчила  зростанням  валового внутрішнього

 продукту на 30 відсотків.

      І  фахівці  Югославії  підкреслюють,  що вони це

 зробили,  як раз тому, що не було втручання МВС і без

 жодного  центу  іноземної допомоги.

      Тому дивіться яка цікава тут процедура. Спочатку

 складають бюджет і ми тоді казали, що такий бюджет не

 можна  приймати,  то  така  податкова  політика  вона

 тільки   руйнує   виробництво,  вона  ніяких  не  дає

 можливостей  підняти  своє  виробництво.  І  нам іншу

 податкову політику не запропонував Кабінет Міністрів.

      І  я  не  навмисно  задала  питання,  що  ж Уряд

 зробив?  Він  що симулював зростання виробництва, він

 якось  обмежив  апетити  сьогодні паразитуючих тих не

 класів,  навіть  не  класів, а прошарки, які не як не

 можуть напакуватися на нашій бідній Україні.

      Ніяких дій Уряду, ніяких кроків в тмоу напрямку,

 щоб підняти виробництво. Спочатку такий бюджет, потім

 під  бюджет  нам  кажуть  треба  ж захищати вчителів,

 треба  виплатити  військовслужбовцям.  Ви  бачите які

 вболівальники. Вони за соціальну політику виявляється

 вболівають.   Та   соціальна  політика  формується  в

 виробництві.  Якщо  нема  вітчизнянного  виробництва,

 ніколи  не  буде  нормальної  соціальної політики. Це

 аксіома.

      І   ось   тепер  нам  пропонують  оцю  угоду.  І

 дивіться, дійсно, під яку заставу. Ну, ви знаєте, так

 не  можна відповідати, що ви будете потім вирішувати.

 Та не ми, на жаль, вирішуємо, а ви вирішуєте. І угоди

 ці  ви  заключаєте.  І  потім  ви розплачуєтесь нашою

 Україною.  І  ви  дивіться  сторінка 6 "застава будь-

 якого  майна". І ніякі суди нас не захистять, тому що

 записано:"Позичальник  зобов'язується не звертатись з

 проханням про зміну графіку платежів."

      І     далі.     На    сторінці   9: "Позичальник

 зобов'язується   оплатити   всі   витрати  і  видатки

 кредитора", і побачити ще, що ці виплати будуть за 6-

 10  років. Це нам вважається, що це не ми, це не вони

 будуть  платити,  вони  будуть  в  своїх вже хатинках

 сидіти  і діти, і онуки їх будуть захищені, я в цьому

 сусмнівів  не  маю.  Але  наші  діти  і наші онуки це

 будуть сплачувати.

      Тому, якщо ми народні депутати, народні депутати

 України,   ми  ратифікувати  таку  угоду  не  можемо.

 Соціалістична фракція на цьому наполягає.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. М'ясковський. За ним Свято.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

 

      Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! С одной

 стороны,  все   государства  беруть  кредиты,  и  все

 государства   имеют   долги.   Однако  здесь  звучали

 правильные  вопросы.  Скажите,  есть  ли  программа у

 Кабинета   Министров,  которая  гарантирует  развитие

 экономики,  которая  бы  позволяла  эти долги вовремя

 возвращать,  и  не  выполнять  пункты на 6 странице о

 заставе?

      Так  от  здесь  Роман  Васильевич Шпек говорил о

 том,  что  у нас около 9 миллиардов долларов долги, и

 мы  еще  можем  брать  и  брать. Потому что видите ли

 соотношение  по  валовому  внутреннему  продукту  еще

 такое,  что  возможно  брать.  Но мы не выдим сегодня

 источника,   от   куда  государство  будет  отдавать.

 Поэтому,   если  задают  вопросы...  Ничего,  давайте

 небудем  думать,  нужно будет гасить, так сказать, те

 долги,  которые  у нас сегодня есть за счет кредитов,

 аб  если  нет,  то  будет  колосальная,  так сказать,

 эмиссия.  Я  думаю, что сегодня лучше бы не возражать

 таким   образом,   а   потребовать  от  Правительства

 конкретно  дать  не  только  условия,  но и источники

 погашения  этих  долгов  в  недалеком будущем. Это не

 так... не так далеко.

      Дальше. Нужно сказать, что, к сожалению, вот то,

 что  мы лезем в пасть Меэдународному валютному фонду,

 иначе   не   скажешь,   это  есть  как  раз  политика

 Международного   валютного   фонда.   Это   политика,

 сформулированая,   так   называемая,   неолиберальная

 экономическая политика.

      К    сожалению,   с   этой   политикой   сегодня

 согласились  и  взяли ее на вооружение и Президент, и

 его  нынешнее  Правительство. Причем своих оппонентов

 же  и  Президент,  и  Кабинет  Министров  -уже Наталя

 Викторовна   говорила   -сразу   зачисляют  в  лагерь

 противников. В основном левых.

      Вы  послушайте  каждое выступление Президента, о

 чем  сегодня  говорит  Президент. Это только лишь для

 того,  чтобы  оаравдать  свою политику и найти врагов

 тем, кто им противостоят.

      Так  я  хочу  сказать о том, что этот курс ведет

 Украину   в   безнадежность.  Это  и  в  безнадежного

 должника.  Потому  что  гибнет промышленность, гибнет

 сельское  хозяйство и нет конкретно путей, которые бы

 показала    исполнительная    власть   -как   сегодня

 промышленность    и    сельское    хозяйство    будет

 подниматься. И мы это увидели, кстате, и из Программы

 Кабинета    Министров,    которую   здесь   утвердили

 большинством:   коммунисты  и  социалисты  голосовали

 против   этой  Программы,  потому  что  это  красивая

 сказка.  Но  нет  конкретно,  что  будет к концу 1995

 года,  что  будет вначале 1996 года. А именно, именно

 эта  черта  Программы сегодня дала бы нам возможность

 голосовать  за кредит. А ее нет, поэтому и голосовать

 за нее нельзя.

      Поэтому, мне думается, что сегодня нужно сказать

 о  том, что мы готовы рассматривать вопросы о кредите

 и о даном кредите. Но мы сегодня не имеем возможности

 принять   такое  решение,  потому  что  мы  не  видим

 источников  погашения  и  мы  не  видим экономической

 основы под этот долг, который на нас будет висеть.

      И,  исходя из этого, я бы хотел, чтобы мы судили

 по  патриотах  Украины  не потому, что давай побольше

 долгов -все имеют долги, а думать --какие долги драть

 и сколько их брать и по что брать.

      Я  думаю,  что  сегодня  с  этой  позиции  нужно

 оценивать  депутата и гражданина, как патриота или не

 патриота Украины.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  У  вас  ще  хвилина  часу,  можна  було

 використать.

      Слово має Семенюк.

      Будь ласка.

      Свято, Семенюк немає в залі.

 

      СВЯТО В.П.

 

      Дякую   (Василь   Свято,   416  виборчий  округ,

 Хмельниччина) .

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги-депутати, шановні виборці!

      Ми  вирішуємо важливе дуже питання. І я хотів би

 зайти,  трішечки  підійти до цього питання здалеку, а

 саме, що являється головнішим для нас всіх.

      Найголовніше  питання -це збереження найбільшого

 багатства  нашої держави. Це соціальний захист людей,

 народу,  які  доведені  до  крайньої  межі зубожіння,

 понад  95%.  Цей  захист  можна  зробити тільки через

 оживлення   виробництва,  через  правильну  податкову

 політику, через грошову реформу.

      Терба  заявити:  грошова реформа провалилася. Не

 можна  мовчати,  пане Богдан, щоб народ не знав. Рано

 чи пізно шила в мішку не сховаєш.

      З  точки  зору  оживлення  виробництва.  Як його

 можна оживити?

      Я   хочу  задати  вам  одне-єдине  питання:  111

 мільйонів  доларів  -це багато чи мало? Все, шановні,

 познається у відносності у цьому матеріальному світі.

 Якщо  собі  у  власну  кишеню -це дуже велика сума. А

 якщо для держави?

      Ви знаєте, шановні, який бюджет України річний в

 доларовому  еквіваленті?  Понад 15 мільярдів доларів.

 То  що  таке 111 мільйонів, шановний Микола Іванович?

 Що таке 111 мільйонів в порівнянні з 15 мільярдами?

      Але  за  цих  15  мільярдів  нам  руки зв'язують

 політикою МВФ, політикою боргової ями.

      Я   вам   приведу  приклад  латино-американських

 держав.  На проміжку 80-их років, початку до 90-их їм

 були надані кредити, Венесуелі, Чилі іншим державам у

 розмірі  242,  5  мільярдів доларів за 10 років з цих

 держав  було  вилучино  тільки за банківські операції

 проценти біля 535 мільярдів доларів а борг як був так

 і   залишився,   тільки  зріс  у  своєму  абсолютному

 розмірі. З боргової ями їхньої ще ніхто не виходив.

       Якщо   ми   думаємро   і  ставимо  питання  про

 оживлення  виробництва,  треба ставити питання пошуку

 тих  можливостей  і  резервів, які є в нас в середині

 нашої держави.

      З  точки  зору доходної частини бюджету. чи вони

 є.  Є.  Ми говоримо за податки, вчора шановний Віктор

 Іванович,  подавав  дуже  гарно з точки зору, акцизи,

 позбавлення  пільг,  які  були надавалися на акцизний

 збір,  це  тільки  один  бік  моделі, шановний Віктор

 Іванович,  а є інший бік моделі який довів до розвалу

 нашу  економіку і являється основною причиною, а саме

 банки.

      Чому не поставлено питання про податки на пасиви

 банків,  чому не ставиться питання про ті пасиви, які

 не приймаютіь участі в грошовому обороті.

      Ви  знаєте  шановні,  це відноситься і до нашого

 шановного банкіра, нашого депутата Вадима Петровича і

 до інших представників Олександра Сергійовича, я хочу

 поставити якраз таким способом питання, якраз податки

 на  пасиви,  які є в нас в державі і не знаходяться в

 обороті,  податки  на  іноземні  ауари,  от  де  дуже

 реальні,  прекрасні  джерела  надходження до доходної

 частини бюджета.

      Ми  говоримо  за  безпеку держави. Та гляньте на

 структуру  бюджета Америки тої самої 1992 року. В неї

 першими пунктами йде видаткової частини, підтримання

 рівня доходів 40 відсотків, оборона 28 відсотків, а у

 нас  що?  Менше 1, 5%?! Ріжемо танки наші на метал, а

 можна  було  продати...  Нас  не осудять... І поняття

 продажі  зброї -це не обов'язково агресія, а є й таке

 поняття  як  і  оборона...  І  от, виходячи з того, я

 вношу   пропозицію,  шановні  колеги-депутати,  добре

 задумайтеся перед тим, як голосувати!..

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

      СВЯТО     ...тому що ми звіт будемо тримати перед

 нашими  дітьмя,  онуками нашими з точки зору того, чи

 буде  Україна  сильною  державою,  чи перетвориться в

 банановий...

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

 

      СВЯТО...  або  взагалі втратиться державність як

 така.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово має Носов. Ми регламент вичерпали

 встановлений,  але  записалися  ще  Носов,  Лановий і

 Пилипчук.  Я  прошу  надати їм слово, бо вони коротко

 виступають. І на тому закінчим, добре?

 

      НОСОВ В.В.

      Я попробую дуже коротко.

 

      ГОЛОВА.  Домовилися, будь ласка.

 

      НОСОВ В.В.

      ...я хочу сказати, що я не хотів би обговорювати

 умови, тому що будь-який кредитор якби Україна комусь

 щось  позичала,  то  виставила б ці самі умови... Але

 мене  хвилює  інше.  Мене дуже хвилює, як собі уявляє

 уряд, чим він буде повертати? Відповідь -із бюджету -

 ну,  знаєте, це на дитячому рівні... Якщо давати таку

 відповідь, то це можна в дитячому садочку діточкам на

 горшочках  сісти  і  вийти керівниками держави. Брати

 позики  і  казати:  з  бюджету!..  Начебто  воно так,

 зверху  падає...  Мене  цікавить інше: якими товарами

 уряд...

      (Оплески)

 ...  планує  закидати  весь  світ? Може, ви мотоцикли

 будете   кращі   робити,  ніж  "Хонди"  і  робите  ці

 програми?  Може,  автомобілі  кращі,  ніж японські?..

 Відеотехніку,  одяг? Чим ви хочете закидати світ, щоб

 одержати  валюту  і  віддати?  І  чи,  може,  дійсно,

 залізною  руджою,  сировиною?..  поки  що на сировині

 живуть  Емірати,  ви  знаєте... Все інше треба -треба

 створювати  робочі місця... А брати позики, привозити

 сюди іноземні холодильники там, ящики для збереження,

 що  ми  проголосували,  а  наші  будуть  лежати -я не

 можу...

      Я  хотів  би побачити саме оцю програму. Досвід?

 Можете  взяти  російську  газету  буквальну вчорашню-

 позавчорашню,  подивитися... Росія фінансує створення

 нового  вертольоту  і  спеціально  планує виходити на

 ринок.  Це  мені  зрозуміло.  запускають Розсільмаш і

 кажуть:  ми  не будемо купувати за кордоном, бо зараз

 на це треба гроші і це мені зрозуміло...

 

      ГОЛОВА. Говоріть в мікрофон.

 

      НОСОВ...  то  ви,  будь ласка, подайте в

 такому   вигляді   оцей   перелік  як  ви  збираєтесь

 повертати.  І  ніколи  не кажіть, що з бюджету, бо це

 смішно.

      В   цьому   році   з   бюджету  ужк  ідуть  такі

 фінансування  біля  мільярду  доларів  на позики і ті

 гарантії,  які  Уряд надав комерсантам під невідомі і

 які потім ще держава повертає без виходу.

      Я  бачив, звісно, що замість того щоб розробити,

 посадити  людей,  вивчити  спосіб  виходу  з кризи як

 робили   всі  країни,  а  вихід  з  кризи  робився  в

 надзвичайному економічному стані, згілно Законам "Про

 антикризове регулювання в економіці".

      В  ж почитайте, що в світі робилось. сВ Швеції в

 1970  році  на  14 місяців заморозили ціни на харчі і

 декілька  разів  продовжували.  Це є антикризова міра

 зовсім не ринкова.

      Вони  бігають,  задравши  штани, кричать: ринок,

 ринок,  ринок,  не  знаючи,  що там робити, набирають

 позики,  а потім собі підуть на пенсії чи хтось з'їде

 за кордон. А повертати як?

      От  же  пропозиція, ми можем проголосувати за це

 тільки  тоді,  коли  буде  поданий  перелік заходів і

 програм Уряду, якими будуть передбачатися на декілька

 років  наперед спосіб погашення конкретних предметів:

 вертольоти,  відеотехніка,  відеокамери  чи  що інше,

 інакше я голосувати не можу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Я, до речі, продовжуючи дискусію, ви ще

 відповідь   на   запитання,   яка   дав   Сивульський

 прокоментував  те, що я сказав. Так, не про облігації

 мова  йде,  то  облігація  йде  як порядок визначення

 коштів   для   фінансування,   тобто  тут  міжнародні

 фінансові   організації  нічого  не  програють.  Вони

 спочатку  в себе накрутять кошти для того, щоб отдати

 кредит,  а  потім  йде  уже  повернення. Але заставою

 будуть  тільки ті об'єкти, якими визначатиме той, хто

 дає  позику. Тому що це в угоді навіть передбачено на

 сторінці 7 в вас на руках.

      А  крім того, тут ще написано, що позичальник та

 агент  зобов'зується, тобто, що це тількі ті умов и і

 ніякі інші не можуть   використовуватись.

      Слово має Лановий,  за ним  Пилипчук.

 

      ЛАНОВИЙ.

      Шановні народні депутати !

      Сьогодні  була  висловлена дуже слушна думка, що

 ми  повинні оцінювати діяльність влади по тих боргах,

 які  вона  залишає.  Це  не героїзм -набрати кредити,

 героїзм  якраз застосувати такі механізми, при яких і

 кредити  працювали  б  і  давали віддачу, і ми б мали

 прибутки,  а  не  збитки  і  сьогодні і на завтрашній

 день.

      В  зв'язку з цим я хотів би конкретніше сказати.

 По  деяким  питанням,  які  підняті в промові першого

 заступника  міністра фінансів. Перше: я не погоджуюсь

 ні   з  його  думкою,  що  ми  можемо  обмежити  суму

 зовнішнього  боргу  в проценті до обсягів експорту. Я

 не погоджуюсь з думкою Віце-прем'єр-міністр Шпека, що

 ми   можемо   обмежити   зовнішній  борг  обсягами  в

 процентах   до  внутрішнього  валового  продукту.  Ми

 можемо   тільки   розраховувати   обсяги   і   ліміти

 зовнішнього   боргу  відповідно  до  наших  державних

 валютних  золотих  запасів.  Тому  що  це є ліквідною

 формою  поточних  наших  платежів.  І  ми  повинні це

 визначати  і встановлювати окремі пропорції.

      Друге.   Я  не  погоджуюсь  з  думкою,  як  було

 сказано,  що  ці гроші у нас підуть під реформи чи під

 соціальний  захист  населення.  Ніяких гарантій таких

 витрат нема.

      По-перше,   я  думаю,  що  головним  результатом

 реформ   є   конкретна   приватизація   і  покращення

 фінансового  стану  наших  підприємств.  А  друге -це

 зміна  параметрів  зовнішьої  торгівлі. Тобто реформи

 тільки  тоді  почнуть  давати  свій ефект, коли у нас

 зростають  доходи  від  зовнішьої  торгівл  і експорт

 перевищує імпорт.

      Коли  у  нас  іде  зворотній  процес,  то  це не

 реформи,  а  це,  яне  знаю,  тупцювання на місці, чи

 нанесення шкоди нашій економіці.

      І  у  відповідності  з  цим давайте подивимось з

 чого  складаються  зовнішній  борг, як такий. Тому що

 коли нам сказано було 10 мільярдів доларів він зросте

 до  кінця  року.  Я  цього не розумію. Зовнішній борг

 складається   в   першу   чергу   з  боргу  суб'єктів

 підприємницької   діяльності;   друге,   з  державної

 частини боргу.

      Далі.   Держаний  борг  складається  з  поточних

 платежів  і  боргових  і  платіжних  зобов'язань  і з

 довгострокових платіжних зобов'язань. Ми повинні мати

 цифру  сьогоднішніх  боргових зобов'язань в поточному

 році, в поточному режимі для того, щоб все спланувати

 в  бюджеті. Інших можливостей контролю за конкретними

 сумами  нашого  зростання  боргових зобов'язань ми не

 маємо.  І ми повинні мати план фактично нашого боргу,

 якщо  він  виникає.  І  ми  повинні  брати, звичайно,

 ефективні  і  потрібні нам кредити в такому розкладі,

 що  йде  в  поточному  році  для наших платежів, а що

 відкладається  на наступні роки.

      Для  того,  щоб  ми  могли  спланувати тенденцію

 зростання  боргу,  щоб  ми  не стали до такого стану,

 коли  скажуть  в  вас же 30, 40, 50 мільярдів доларів

 боргу,  як,  до  речі,  це прогнозується міжнародними

 фінансовами  компаніями,  виходячи з нашого такого не

 товарного вигляду.

      І  тому  іще  я додам, що ми повинні обов'язково

 при   прийнятті  рішень  по  отриманню  кредитів  від

 міжнародних  організацій мати конкретний проект Уряду

 по  використанню  цього  кредиту. Адже ми звами давно

 говорили,  д  не  треба  барти кредити під товар, під

 купівлю того, що нам не потрібно. Нам повинні давать,

 ми  повинні  використовувати  кредити під найгостріші

 наші  потреби,  такі як соціальні потреби, і під такі

 інвестиції     структурну    перебудову:    вугільну,

 енергетичну,  металургійну,  хімічну, (...........) у

 нас  найбільші сьогоднішні енергетичні витрати і вони

 зумовлюють   нашу   неконкурентноздатність   в  інших

 напрямках.

      Тому  у  мене  конкретні  пропозиції.  По-перше.

 Прийняти  рішення  по  ратифікації  цієї угоди тільки

 після конкретного плану використання всіх сум проекту

 Уряду по інвестиційному чи соціальному використанню.

      Друге.   Прийняти   до  відома,  що  ми  повинні

 складати  бюджет,  і  в бюджеті мати окремими рядками

 ліміт  по  поточним зовнішнім боргам держави, за межі

 якої   наші  державні  установи,  наш  Уряд  не  може

 виходити   в   поточному   році.  Дозвіл  на  приріст

 довгострокових боргів держави, тобто скільки наш Уряд

 може  заключати  договорів  в  цьому  році, щоб взяти

 кредити  від  Міжнародного валютного фонду, Світового

 банку,  Європейського  співтовариства,  Європейського

 банку, на який термін, на які роки.

      І  третє.  Приріст  валютних  резервів держави в

 цьому  році.  Тоді  ми  можемо  це  вкласті  в  якісь

 нормальні впорядковані рамки і знати, що далі за такі

 межі   по  поточним  кредитам  ми  не  можемо  давати

 доручення  Уряду.  І  це  є  обов'язковими складовими

 нашого  бюджетного  контролю за державними фінансами,

 за  державними  витратами і за державними боргами і в

 цьому, і в наступних роках.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  Пилипчук,  останній виступ,

 будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК

 

      Шановні  колеги!  Пан  Болдарєв, віддавать можна

 тим, що маєте. Ви того не маєте, що одіцяєте.

      Шановні  колеги!  Кредитування,  то  є нормальне

 явище  в  економіці, і всі держави, в тому числі, які

 мають  сьогодні  значні  валютні  резерви,  такі,  як

 Тайвань  і Японія. Вони мають порядка по 90 мільярдів

 доларів,  все-таки  і не тільки   надають, а й беруть

 кредити.  Але  питання  інше.  Одні господарі, взявши

 кредити,  примножують своє багатство, а другі, взявши

 кредити, після того стають банкрутом. От через те сам

 процес  взяття кредитів в світі то є позитивне явище,

 але  є  загроза, щоб ми не стали при цьому банкрутом.

 Одночасно  одинаково рискує і той, хто бере кредиити,

 і  той,  хто  надає кредити. Бо риск неповернення -це

 теж є загроза для тих, хто надають кредити.

      Але,  оскільки  на  сьогодній  день  знахідяться

 структори,  які  надають кредити, значить вони мабуть

 бачать  можливість  погашення тих боргів.

      В  зв'язку  з  цим  я  хотів  би сказать, що нам

 потрібно,  щоб  Уряд  брав їх не просто взагалі, бо в

 нього  є  потреба  щось  профінансувати,  а  щоб була

 програма  використання  цих кредитів. Перше: за якими

 вони  повинні  дать  відповідний  економічний ефект і

 відповідну  капітальну  віддачу. От в зв'язку з цим -

 куди він буде їх спрямовувать?

      Наприклад,  в  виступі  Романа  Шпека називалась

 цифра  по  сільському  господарству,  що в цьому році

 воно отримало 904 мільйони долярів із тих боргів, які

 взяли. То я порахував, що це кожен колгосп можна було

 поставити (..........). Але одночасно можна було і по

 іншому  зробить.  Порядка мільярда... мільярда 200 не

 хватає  сьогодні  для  того,  щоб завершить роботи по

 Красилівському  комбайновому заводу -Красилівсільмаш-

 для   того,   щоб   випускать  в  Україні  аналогічні

 комбайни.  Тобто,  уклавши цей мільярд у виробництво,

 ми  через  рік  могли б мать уже віддачу і не куплять

 тих  комбайнів.  І  могли б виготовлять в себе узли і

 деталі.

      Мені  невідомо,  куди  піде  цей мільярд, який в

 цьому   році   невідомо   куди   пішов   на  сільське

 господарство.   Він   піде   для   того,  щоб  просто

 підтримать тих, хто  помирає.

      Друге.  Щоб  забезпечить його високопродуктивною

 технікою  імпортного  виробництва,  не  маючи власної

 служби  сервісу  і службою, яка ремонтує. І третє -чи

 можна вироблять свої.

      В  зв'язку  з цим, (..........), для того, щоб я

 проголосував  "за",  бо  я  зараз  буду утримуваться,

 треба,    щоб   Уряд   надав   програму   економічної

 ефективності   використання   отриманих  кредитів.  Я

 погоджусь на безприбутковий варіант боргів, якщо вони

 будуть  пущені для фінансування бюджету при умові, що

 планова емісія кредитних ресурсів Національного банку

 буде  пущена  по  схемі,  як  ми  запропонували,  для

 підняття  і  оживлення  власного виробництва. Тоді на

 таку жертву наша Україна може піти.

      В   зв'язку  з  им  потрібна  програма  приросту

 високоліквідної  експортної  продукції  в  зону  ВКВ,

 конкурентноздатної, яка здатна забезпечить повернення

 кредитів.  І  одночасно повинна буть програма під це,

 щоб   використать   ці   кредити   для  збалансування

 зовнішньої торгівлі.

      І  якщо в результаті всього цього буде досягнуто

 приріст      ВКВ,     буде     приріст     продукції,

 конкурентноздатної  у  зону  ВКВ експортуватись і при

 цьому  досягнуто позитивне дебітове сальдо в торгівлі

 зовнішній,   буде   ліквідований  дефіцит  бюджету  і

 приріст  власного виробництва, тоді є оправдання. І я

 в такому випадку проголосую "за".

      Коли переді мною цих цифр не буде, я утримаюсь.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Ми  використали  час  для  обговорення.  Просить

 слово голова Комісії бюджетної Азаров.

      Будь  ласка,  дайте  йому  слово.  Болдирєв,  ви

 закриваєте Азарова.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые  депутаты,  я,  к сожалению, не слышал

 выступления заступника министра финансов -Сивульского

 Николая   Ивановича.  Поэтому  я  хочу  просто  очень

 маленькую     реплику     сказать.     Что    дефицит

 государственного бюджета на 1995 год финансируется из

 трех  источников:  первый  -это  эмиссионные  кредиты

 Национального  банка;  второй  -это внутренний займ в

 виде  государственных  ценных  бумаг;  и  третий -это

 внешние  кредиты  финансовых  организаций,  составной

 частью  которых  является  вот  тот кредит, о котором

 сейчас речь идет.

      Поэтому  некоторые  вот  тут выступления, просто

 они  говорят о том, что депутаты, может быть не очень

 внимательно  посмотрели  те материалы и может быть об

 этом  не  говорили, не знаю, говорил Николай Иванович

 или   нет,  я  просто  хочу  этот  уточняющий  момент

 сказать.

      Что   если   мы   сейчас   говорим  по  целевому

 использованию   кредиту,  то  это  является  основной

 частью   финансирования   деффициту  государственного

 бюджета.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Ми  будемо приймати рішення один

 обговорили  питання,  одна  пропозиція  висловлена  у

 поданні  Президента  і звернення Кабінету Міністрів в

 проекті   постанови   з   цього   приводу,   стосовно

 ратифікації  цієї угоди. В такій послідовності я буду

 ставити  і питання, тому що інші пропозиції вираженні

 в  основному депутатами Вітренко, Лановим, Пилипчуком

 тощо,   зводилися  до  протилежного,  утриматися  від

 ратифікації, більше того давалися пропозиції стосовно

 відповідної    аргументації,   з'ясування   механізму

 повернення кредиту, і тому подібне.

      Я  думаю,  що спочатку потрібно і це передбачено

 Регламентом    поставити    на   голосування   проект

 запропонованний  комісією  яка  вносила  це  питання,

 тобто,  бюджетною  комісією  про  що сказав тільки що

 Микола Янович.

      Будь   ласка,  дайте  Олексєєву  слово  він  так

 голосно  це  сказав,  що  вже не можна найти варіанту

 відповідді.

 

      ОЛЕКСЄЄВ

 

      Спасибо   Александр   Александрович,  а  то  так

 странно  случилось,  что  я записывался в электронной

 системе,  а  я  вообще в список не попал и вопроса не

 смог задать.

      Я по мотивам хочу выступить просто кратко.

      Вот  я  держу  в  руках эту угоду и вижу, что на

 странице  4  статье 1 записано, что платежы поступят,

 що найменше за два люксембурзьки дні, то остання дата

 платежу має отримати юридичні висновки , від кого.

      Василя Онопенка, Міністра юстиції або від одного

 із своїх заступників.

      Ну  простите,  мы  не можем вообще голосовать за

 такую,  за  такой документ, поско льку сейчас Василий

 Онопенко  это  частное  лицо и как частное лицо может

 давать  какие-то высновки. Он что здесь заинтересован

 или что.

      Если бы было написано просто министра юстиції чи його

  заступників , то я тогда бы не брал слова.

      А так оно не лезит не в какие ворота, спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Добре.  Ставлю  на голосування розданий

 вам  проект  про  ратифікацію,  на  голосування. Будь

 ласка. хвилинку!..

 

      "За" -

 

      Рішення не проходить.

      Є пропозиція, яку вносив депутат Лановий. Такого

 змісту    постанова:   Кабінету   Міністрів   України

 розробити  і  подати  до 5 грудня цього грудня проект

 використання  кредиту ЄЕС та найгостріші інвестиційні

 і   соціальні   потреби   України.  Так.  І  Вітренко

 пропонувала,  що...  До  цього  питання?  Будь ласка,

 Вітренко дайте ще. Вона виступала.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Олександре  Олександровичу, це

 некоректно   -так  ставити  цю  пропозицію,  тому  що

 Володимир Тимофійович не розібрався. Зараз йому вірно

 підсказав...  Це кредит береться як одне з джерел для

 покриття  дефіциту  бюджету.  Нічого вони розкрити не

 можуть - під  які  інвестиційні проекти... Це загалом

 кидається  у  ту  корзину,  з якої потім невідомо хто

 виймає.  Тому  тут цим рішенням ми їх ніяким чином не

 прив'яжемо  до  конкретних проектів. Тут тільки треба

 відмовлятись  від  інших...  взагалі нових кредитів і

 вимагати переглядати бюджет. І все! І політику...

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   оскільки   я   озвучив

 пропозицію Ланового - ще Лановому слово, будь ласка.

 

      ЛАНОВИЙ В.Т.

      Дякую, Олександре Олександрович.

 

      ГОЛОВА. Ну, спокійно!.. От починають командувать

 з   місця...  Давайте,  кожен  веде  засідання!..  не

 треба...

 

      ЛАНОВИЙ  В.  Т.  Предметом  угоди,  дійсно, нема

 ніяких  інвестиційних чи соціальних конкретних витрат

 Української держави, але це наш предмет роботи -Уряду

 і  законодавчого  органу,  який  ратифікує  цю угоду.

 Отже,  ми  беремо  вільні  гроші і використаємо через

 бюджети  -так  можна сформулювати зміст цієї угоди. А

 от  як ми їх використовуємо -чи на зростання апарату,

 чи   на   покриття   наших  якихось  боргів,  які  ми

 накопичили  за  ці  роки,  чи  на  інші непродуктивні

 витрати, чи конкретно...

 

      ГОЛОВА.  Тобто, схему використання...

 

      ЛАНОВИЙ  В.  Т.... ми знаємо, що буде вкладення,

 яке   дасть  віддачу,  і  через  5  років  ми  будемо

 спокійними,  що  будуть  мільйони на повернення цього

 кредиту  на  сплату  процентів?  Це наш предмет, і ми

 можемо  дати  таке  завдання Уряду і при таких умовах

 затвердити цю Угоду.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Суслов, будь ласка.

 

      СУСЛОВ.

 

      Уважаемые народные депутуты, на следующую неделю

 Правительство   вности   проект Закона   Украины  "Про

 державний  зовнішній  борг".  Этот проект рекомендован

 нашей комиссии  крассмотрению в 1 чтении.

      Давайте примем решение рассмортреть этот проект,

 Правительство нам изложит свою концепцию, свой взгляд

 на проблемы внешнего долга. Вслед за этим, ядумаю, мы

 сможем окончательно определиться по этому соглашению,

 потому  что  будем  знать  общие  подходы и концепцию

 отношения к внешнему долгу.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміла  пропозиція  Суслова?  Власно

 кажучи, вона не суперечить і, навіть те, що сказав...

 сказала  і  Наталья  Михайлівна, і Віктор Іванович не

 суперечить  пропозиції  Ланового,  він  іі вніс. Я її

 мушу  поставити  на голосування, бо Кабінет Міністрів

 повинен  розробити  і подати до Верховної Ради проект

 використання  кредиту  ЄС,  ну,  так  як  грошей, які

 надійшли  на  його... рахунок... на, на... входяьб до

 бюджету.

      Будь  ласка,  пропозиція  Ланового  ставиться на

 голосування,  проект  постанови...  Ще  раз прочитаю:

 "Кабінету  міністрів  України розробити і подати до 5

 грудня цього року проект використування кредуту ЄС на

 найгостріші інвестиційні потреби України."

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Хто не зрозумів, я ще раз ставлю на голосування.

 Сядьте на місця, тому що стоячи важко  голосувать.

       За -

      Рішення прийнято. За основу.

      Які  доповнення  будуть?  Носов, доповнення. Він

 виступав теж. І Пилипчук.

 

      НОСОВ.

      Справа в тому, що ми зараз прийняли рішення щодо

 доручення  Уряду,  але не прийняли рішення щодо цього

 питання.   Його  треба  вітно  сформулювати  так,  що

 відповідно  до  статті  3.  5. 2 Регламенту. Тобто ми

 ставимо  відкладальне  питання, розглянути його після

 того,  як Уряд внесе ту програму. Тобто відповідно до

 статті  3.  5.  2  Регламенту відкласти розгляд цього

 питання  до  розгляду  програми, поданої Урядом. Отак

 треба формулювать.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  така, пропозиція Носова,

 зводиться   до   того,   щоб  те,  що  ми  тільки  що

 проголосували,   щоб   йому  передувала  така  фраза:

 "Заслухавши  та  обговоривши інформацію щодо... зміст

 питання викладається, на основі статті, яку тільки що

 назвав  Носов  Регламенту  Верховна  Рада постановляє

 відкласти  розгляд  цього питання..." Після того далі

 вже   те,   що   ми  проголосували  в  редакції,  яку

 запропонував Лановий. Зрозуміло?

      Будь  ласка,  проголосуйте це доповнення, ставлю

 на  голосування.  Це  правильна  пропозиція, її треба

 записать  обов'язково.

      За -

      Пилипчук, яке доповнення, будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК.

      Я  би проголосував за цей кредит, бо його сума -

 це одна сота від тих боргів, які ми сьогодні маємо.

      Але   питання  в  іншому,  що  треба  не  тільки

 повернення  цього  боргу,  а програму повернення всіх

 боргів,   програму   ліквідації  дефіцита  бюджета  і

 програму  ліквідації  дефіцита  9 дебютового сальдо в

 зовнішній  торгівлі,  бо  це  є причина, яка породжує

 необхідність  брать  борги. Тобто ми повинні боротись

 не  з  наслідками,  а  з  причиною.  От  коли ця буде

 програма  ліквідації причиною, то тоді можливо я й за

 10 разів більший кредит проголосую.

 

      ГОЛОВА. Я прошу з місця не вигукувать через весь

 зал.  Бо  він  так  не  чує,  тим  більше,  коли  він

 говорить.

      Тобто  він пропонує доповнити постанову словами,

 тобто   представити   Верховній  Раді  чи  подати  на

 Верховній   Раді   та  план  заходів  для  повернення

 зовнішніх   боргів  і  ліквідації  дефіциту  бюджету.

 Зрозуміло?  Це  питання,  одну хвилиночку, це питання

 кореспонується,  до  речі,  із  тим, що сказав Віктор

 Іванович  Суслов, коли ми будемо розглядати закон про

 звонішній борг. Там все це так чи інакше повинно бути

 подано.

      Тому пропозиція Пилипчука зводиться до того, щоб

 до    слів,    які    запропонував   Лановий,   після

 "інвестиційні  і  соціальні  потреби  України" додати

 слова  "та  план  заходів для забезпечення повернення

 зовнішній  боргів  і  дотримання  і зниження дефіциту

 бюджету".  Так. Одну хвилиночку. Проголосуєм це, тоді

 ваше дамо.

      Ставлю  на  голосування  пропозицію  Пиилипчука,

 будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення,   очивидно,   було   не   зовсім  чітко

 сформульовано.  Зараз  Терьохін  уточнить  його. Будь

 ласка.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

 

      Шановні  колеги, треба сформулювати таким чином,

 що  план  заходів щодо неповернення боргів,  борги не

 повертаються,    борги   гасяться.   Щодо   погашення

 зовнішньої заборгованості" і поставити тут крапку.

      А   стосовно  приведення  боротьби,  скажемо,  з

 дефіцитом  бюджету,  то треба не з дефіцитом бюджету,

 це  інша  проблема, а з дефіцитом платіжного балансу.

 Але  я  дуже  просив  би,  щоб  оцей  план заходів по

 зменшенню  дефіцита платіжного, не торгового баланса,

 платіжного  баланса був даний окремим дорученням і не

 був  переумовою ратифікації цієї угоди. Тобто останнє

 речення  "дати  план  заходів  по  зменшенню дефіциту

 платіжного балансу Верховній Раді".

 

      ГОЛОВА   Ні,   одну   секундочку.   Давайте   ми

 проголосуєм першу пропозицію, а тоді окремий пункт ви

 ще раз повторите, і ми поставимо на голосування.

      Мова  йде  ось  про  що.  Ту  фразу,  яку сказав

 Володимир Мифодійовим Пилипчук, він пропонує замінити

 словами: " та  план заходів щодо погашення зовнішньої

 заборгованості". Зрозуміло. Будь ласка, проголосуйте,

 підтримайте  цю  пропозицію.  "Та  план  заходів щодо

 погашення зовнішньої заборгованості".

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      І   другий   пункт,   Терьохін  текст  говорить,

 пропозиція Терьохіна, будь ласка, уважно.

 

      ТЕРЬОХІН

      "І  подати  Урядові  подати на розгляд Верховної

 Ради  план заходів щодо зменшення дефіциту платіжного

 балансу України".

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  "Кабінету  Міністрів подати

 план заходів щодо зменшення..." А, в строк... В  який

 строк,  давайте  пишемо?  Ну,  будь ласка, відносно 9

 місяців  потім  поговорим.  Давайте  ще раз Терьохіну

 слово, він остаточно редакцію, будь ласка.

 

      ТЕРЬОХІН

      В  св'язку  з  тим,  що в нас, навіть, в Декреті

 "Про  валютне  регулювання"  написано,  що  "Уряд має

 визначати межу зовнішньої державної заборгованісті на

 кожний  бюджетний  рік, то це було б доцільно зробити

 розом  з  поданням  бюджету  на 1996 рік. Тобто строк

 такий. Ну а Кабінету Міністрів...

 

      ГОЛОВА.  Строк  разом з проектом бюджету на 1996

 рік.  Читайте  дальше.  "Подати  на розгляд Верховної

 Ради  план заходів...."

 

      ТЕРЬОХІН.  "...  план  заходів щодо зменшення

 дефіциту платіжного балансу  разом з   проектом..."

 

      ГОЛОВА. Ні, ні ну це сказали. "План заходів щодо

 зменшення дефіциту платіжного балансу".

      Ставлю   на  голосування  пропозицію  Терьохіна,

 пункт 2 цієї Постанови. Будь ласка, голосуйте. Прошу.

 Увага.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Є  пропозиція  в  цілому.  Чи  ще  є... Григорій

 Романович погоджуєтеся  в цілому.

      Ставлю на голосування проект Постанови в цілому,

 як рішення Верховної Ради.

 

      "За" -

 

      Рішення   прийнято.

      Тепер  я ще одну пропозицію хочу проголосувати з

 вашої допомогою.

      Ви  знаєте,  я  інколи дивлюся наше телебачення,

 коли  додому  появляюся  тоді, коли ще можна дивиться

 телевізор,  і  от  я  уявляю  яка  буде... які будуть

 коментарі  відносно  розгляду  цього питання у деяких

 засобах масової інформації. Тоді... тому я просив би,

 щоб розгляд цього питання показали у відкритому ефірі

 на телеекрані ввечері. Бо інакше будуть спекуляції. А

 треба,   щоб   об'єктивно.   Адже   тут  не  було  ні

 шельмування  один-одного, ні обструкції щодо Кабінету

 Міністрів.  Кабінет  Міністрів сам находиться в таких

 складних...  складній  ситуації, але повинні показати

 ну процедуру розгляду цього питання.

      Тому, щоб , от, будь ласка, Носов, пропозиції.

 

      НОСОВ В.В.

 

      Саме  з  цією  метою можна було б уже в прийняту

 постанову  внести  ще  одну  поправку.  Цю  постанову

 публікувати в "Голосі України". Саме з цієї метою.

 

      ГОЛОВА. Само-собою. То ще одно...

      Цю    постанову    давайте   додатково   ми-таки

 проголосуємо опублікувати в "Голосі України", а також

 проголосувати      зобов'язання     або     доручення

 Держтелерадіокомітету   показати   в   прямому  ефірі

 сьогодні з 21 години це засідання.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Будь  ласка, дайте... Валерій Анатолійович, будь

 ласка. Валерій Едуардович. Коломойцеву.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.

 

      (Коломойцев, Луганск, 239-ый, депутатская группа

 "Центр")

      Все  правильно.  Нужно  показать, но не в прямом

 эфире, это ж сейчас прямой эфир, а в записи полностью

 заседание.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. В запису.

      І Яворівський останній, будь ласка.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В О.

 

      (Володимир       Яворівський,       Світловодськ

 Кіровоградської області)

      Шановні колеги, послухайте мене одну хвилиночку.

      Я  б не робив би цього, Олександр Олександрович.

 Чому?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Та  нє, ви знозумійте чому. Нормально ж виступив

 Лановий,  абсолютно  і  розумно.  Але хіба це не буде

 привід  до  спекуляції,  що  Лановий  зупинив  пенсії

 пенсіонерам?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Давайте,  ми  будемо розглядати це питання, коли

 Уряд нам дасть точні якісь деталі. І тоді це все діло

 покажемо. Ну, для чого зараз? І з того, і з того боку

 будуть спекуляції. Не робіть цього - моє прохання!

 

      ГОЛОВА. Я... будь ласка, увага!

      Перед  голосуванням  я теж маю право на мотив. Я

 30 секунд використаю.

      Угода  підписана  10  червня,  подана в Верховну

 Раду...  Тобто  15  червня, подана в Верховну Раду 10

 жовтня.  Цього  часу  вистачало повністю, щоб зробити

 всі  розрахунки і дати їх депутатам. Але про це ніхто

 не  згадуватиме.  Згадають  тільки  те,  що 10 жовтня

 подали,   а   10  листопада  відхилили,  або  що,  ми

 невідхиляємо,  ми  кажемо  дайтке обгрунтування, чому

 так  і  що  передбачає  робити  влада  для  того, щоб

 справитись потім із боргами.

      Тому   треба,  щоб  це  прозвучало  сьогодні  на

 телеєкрані  і  з поправкою Коломойцева в редакції яку

 він  запропонував,  щоби  запис цього, розглячд цього

 питання  дати  на  українському  телебаченні о 21. 00

 годині  сьогодні. Ставлю на голосування цю пропозиції

 як  окреме  доручення,  як окрему постанову Верховної

 Ради, ставлю на голосування.

 

      ЗА -                 Рішення

 

      Ну  після  Новин,  після  21.  00,  після  Новин

 мається на увазі.

 

 

      Ну  це  я втрутився в голосування, коли я не маю

 права  говорити,  мова йдке після Новин, після 21. 00

 години, після Новин.

      Ну поставимо ще раз на голосування, будь ласка.

      Ставлю  ще  раз  на  голосування, я не мав право

 говорити, коли йшло.

      Манчуленко  пропонує 21. 30, тобто, фракція Руху

 пропонує в 21.30.

 

      ЗА -                 Рішення

 

      Ну тоді, хвилиночку. Ну давайте поіменно, хто за

 те щоби поіменно, я не хочу наполягати.

      Хто за те, щоб поіменно.

 

      ЗА -                 Рішення

 

      Голосується поіменно , будь ласка.

      Коломойцеву  дайте сформулювати чітко постанову,

 будь ласка.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ   В.   Е.   239  избирательный  округ

 депутатская группа Центр.

 

      Александр  Александрович,  я  хотел бы, чтобы вы

 сформулировали, а я хотел бы обратиться ...

 

      ГОЛОВА. Дайте ще Коломойцову слово.

 

      КОЛОМОЙЦОВ  В.  Е.  Я  хочу  обратиться  к своим

 коллегам   со   следующим   предложением,   уважаемые

 депутаты,  давайте  смотреть  правде  в  глаза, вчера

 произошел  случай,  который  ну  не  украшает  работу

 парламента,  он  не  типичен для нашего парламента...

 Давайте же мы покажем нашим избирателям, что мы можем

 и хотим консультивно работать!.. И Сегодня конкретный

 важный вопрос рассматривался. Давайте проголосуем мое

 предложение  и  все-таки покажем его в записи сегодня

 на телевидении...

 

      ГОЛОВА.  З  уточненням  групи  "Реформи",  після

 "Депутатського каналу" відразу!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Це пропозиція "Реформи"... Рух уже запропонував,

 "Реформи",  комуністи  вносили  пропозицію. Ставлю на

 голосування, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Дякую.  Ну,  я скажу, що при порозумінні можна й

 Конституцію   приймать!..   Тому  я  прошу,  оскільки

 зачепили питання, заторкнули питання те, що пов'язане

 з  вчорашнім  інцидентом...  Тут є 2 пропозиції. Я їх

 зобов'язаний озвучити.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Він  передбачений  в  порядку дня!.. Є звернення

 великої групи депутатів щодо того...   "Згідно статті

 3.  8.  4.  Регламенту  Верховної  Ради наполягаєм на

 прийнятті  рішення  без  обговорення  про позбавлення

 депутата   Зарудного   права  брати  участь  у  п'яти

 пленарних  засіданнях,  який  своєю поведінкою зірвав

 ранкове  засідання  16  жовтня  1995  року". І проект

 постанови з цього приводу подається. тому я ставлю на

 голосування питання про включення в порядок дня цього

 питання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Не  набрала  ця  пропозиція  потрібної кількості

 голосів   щодо  включення  -можете  вносити  його  на

 наступний тиждень.

      Крім  того,  щоб...  одну  хвилиночку!.. є також

 пропозиція   депутата   Петра  Степановича  Cтепанова

 відносно передачі доручення Генеральній прокуратурі з

 приводу   хуліганських   дій  депутата  Зарудного.  Я

 вважаю,  що  це  питання  спочатку повинна розглянути

 Комісія з питань депутатської етики і даємо доручення

 комісії  з питань Регламенту і депутатської етики для

 того,  щоб вона з'ясувала це питання. Якщо вона внесе

 пропозицію,  то  тоді  ми  можем  позбавити  депутута

 імунітету,  доручити прокуратурі порушити проти нього

 кримінальну справу.

      Але,   спочатку,  хай  Комісія  з  питань  етики

 розгляне це питання.

      (Шум в залі)

      ...Ситуацію  вона забов'язяна, в неї передбачено

 обов'язком. Так... все.

      (Шум в залі)

      Питання   про   зміни   в   складі   Комісії  по

 правцюванню  проекту нової Конституції України.

      (Шум в залі)

      У  вас  на  руках  є  проект  постанови  з цього

 приводу.  Мова  йде  про  те,  щоби в ключити у склад

 Комісії   по  працювання  проекту  нової  конституції

 України,  Конституційної  комісії  Днеляна  Анушована

 Суреновича    і    Васильєва   Генадія   Андрійовича,

 виключивши   з  неї  відповдіно  Тєрєхова  Володимира

 Павловича і Карпова Олександра Михайловича.

      Зразу зроблю пояснення: вчора під час інформації

 щодо  цього  питання  я  хробив  помилку і некоректно

 висловився    щодо    депутата   Карпова   ОЛександра

 Миколайовича.   Він  працює  на  постійній  роботі  у

 Верховній  Раді і я через кому поставив його прізвище

 стосовно   тих   депутатів,  які  затверджені  Указом

 асамблеа  у виконавчих структурах влади. А він працює

 на  постійній основі у Верховній Раді, але це питання

 стосовно  нього  виникло на основі подання фракції. А

 не зв'язано це зовсім. Оскільки він вийшов з фракції,

 то фракція правомірно скористалась своїм правом. От і

 не більше.

      Зрозуміло?

      Тому    я   по-перше   хочу   вибачитись   перед

 Олександром  Миколайовичем,  бо дехто подумав, що він

 вже пішов з  Верховної  Ради. ні, він ще тут працює.

      Так, одну  хвилиночку.

      Відносно, власне кажучи, вважайте мою інформацію

 як  інформацію з цього приводу. Питання в порядку дня

 є.  Хто хоче запитання задать з цього приводу? Носов,

 будь ласка.

      Запишіться,  хто хоче задать запитання.

 

      НОСОВ.

       Справа  в  тому, що в нас виникає дещо неетична

 ситуація  в парлменті: скажімо, вже третя чи четверта

 делегація їде за кордон, позафракційних не включають,

 Скажімо, Конституційну комісію не включають. Я думаю,

 що  Карпов  досить кваліфікований і міг би залишитись

 там   як   позафракційний  депутат.  І  все,  і  буду

 голосувати  проти  виключення  його звідти.

 

      ГОЛОВА.  Тут  ніхто  не  голосує про виключення,

 тут  мова  йде  про  заміну  -інша  справа.  Це право

 фракції -   не більше.

      Ще   запитання.   Запишіться,   будь  ласка,  на

 запитання. Записались?

      Кірімов, будь ласка.

      Скільки  треба  хвилин  на  запитання? 5 хвилин?

 Будь ласка.

 

 

      КІРІМОВ.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги  депутати, звичайно мені, як і всім депутатам,

 дуже приємно, що ми сьогодні на кінець дня прийшля от

 до  такого  консолідаційного  такого  кінця.  І, що з

 рештою  може  навчимося  себе  вести і в Парламенті і

 поза  Парламентом  і  зможем  краще відстоювати наших

 виборців і швидше витягувати нашу Україну з кризи.

      Але  я  хотів  би,  вибачте,  звичайно,  ще  раз

 поставити  одне  запитання,  яке  я  ставлю  протягом

 усього  часу, поки працюю от тут в Парламенті.

      Справа у тому, що, на жаль, і наш Парламент і на

 жаль  і  Уряд, і Президент удеж мало приділяють уваги

 тим  людям, які постраждали в наслідок Чорнобильської

 катастрофи.   І   ось  нині  є  відповідна  постанова

 Президента  від  17  серпня  цього  року  про  те, що

 відповіднов  край  відсилити з Київської області та з

 інших областей сім'ї з дітьми в інши зони.

      Але  мова  зовсім  не іде про те, як же житимуть

 ті,  майже  1000  сімей,  які  складаються  з  одного

 чоловіка.  В  основному це люди похилого віку, в яких

 немає до кого прихилити голову і вони залишаються.

      Як   не   печально,   але  в  Поліському  районі

 Київської  області є будинки, п'ятиповерхові будинки,

 в  яких  живе  одна,  дві сім'ї з одного чоловіка. Ці

 будинки    не    опалюються,    немає   води,   немає

 електроенергії. Як жити далі?

      І в додаток до цього ще одне запитання. До цього

 часу...

 

      ГОЛОВА.  Ні,  ні,  ні  у  нас же не різне, ви не

 зрозуміли. Іване Захаровичу, в знаєте, що я з повагою

 ставлюся до вас і, мабуть, ніхто не може ставитися, а

 в тмоу числі і ви, що ваші депутатські запити з цього

 приводу   не   оформляються  іне  контролюються.  Але

 Регламент  передбачає,  якщо депутат говорить, скажем

 так,   не  по  темі,  тоді  головуючий  зобов'язанний

 зробити   зауваження.  Я  навіть  цим  не  користуюся

 правом. Ми обговорюємо абсолютно інше питання.

      Будь ласка, запитання Оробця.

 

      ОРОБЕЦЬ  Ю. М. Юрій Оробець, місто Київ, фракція

 "Реформи".

      На  засіданні  фракції ми розглянули питання про

 зміну  в складі Конституційної комісії. Ми пропонуємо

 розглядати по кожній заміні питання окремо. І ми ні в

 якому  разі  не підтримуєі=мо заміну депутата Карпова

 іншим  депутатом.  Це  позиція  нашої  фракції,  і ми

 принципово  настоюємо саме на такому порядку розгляду

 цього  питання і протестуєм проти виключення депутата

 Карпова з складу комісії.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Ще пртестувати немає потреби, і я

 зрозумів,  що  ви виступили в порядку обгговорення. А

 мова  йде  про  запитання. Ще в нас одна хвилина, по-

 моему, є для запитаннь.

      Будь ласка, Новіков. Його нема в залі.

      Драгомарецький, відмовився від слова.

      Соболєв, прошу.

 

      СОБОЛЄВ С.

 

      Ви,   можливо,   не   зрозуміли,  тоді  повторюю

 запитання саме Юрія Оробця про те, що чому це питання

 змішане? Це питання повинно бути рощглянуто окремо по

 кожній кандидатурі.

      Якщо  Парламент  Криму  вважає,  що у них є інша

 кандидатура,  і  вони внесли кандидатуру іншу замість

 Терехова.  Давайте  розглянемо  це  питання.  Те,  що

 стосується  іншої  кандидатури,  ми  вважаємо, що так

 само  треба  розглянути  окремо,  тобто ми пропонуємо

 процедуру  розгляду  по кожній кандидатурі. Саме тому

 ми  проти  виступаємо  того,  щоб це так розглядалось

 питання разом.

 

      ГОЛОВА.  Відповідаю  на  це  запитання. Верховна

 Рада  має  право  розглянути процедуру розгляду будь-

 якого  питання,  навіть,  процедуру   не  передбачену

 Регламентом.  Хочу  нагадати, що склад Конституційної

 комісії  ми  розглядали,  голосуючи  в  пакеті, тобто

 списком.   Можемо   прийняти  інший  варіант,  як  ви

 пропонуєте. Будь ласка, будемо розглядати.

      Так.   Костицький   запитання.  Утримується  від

 запитання.

      Ковтунець.

 

      КОВТУНЕЦЬ

      Ковтунець, фракція Народного Руху України.

      Шановний  Олександр Олександрович! Конституційна

 комісія   працює   вже   тривалий  час.  Напрацьовані

 матеріали,  і  ми от так несподівано почанаємо міняти

 людей  в  складі  цієї  комісії в той час, коли треба

 швидко   закінчити   цей   підготовчий  процес.  Якщо

 міжрегіональна депутатська група помилилася, то нехай

 далі уважніше придивляється до своїх людей. Я вважаю,

 що це недоцільно робити зараз.

 

 

 

      ГОЛОВА. Дякую. Відповідаю на ваше запитання.

      По-перше,    пропозиція,    внесена    Президією

 Верховної Ради.

      Друге.   Юрій   Олександрович,   будь   ласка...

 Олексійович.  Олександр  Сергійович,  я  прошу  вас -

 окреме засідання не проводьте.

      ...Ви ж наведіть, ви ж ближче. Наведіть.

      Дальше. Одну хвилиночку. Спокійно.

      Те,  що  сказав депутат Ковтунець, має слушність

 безперечно.   Але   пригадайте,   як   ми   формували

 Конституційну   комісію.   Чим  мотувалася  Президія,

 виносячи це  питання?

      У  Конституційній  комісії  представлені 2 гілки

 влади:  виконавча  і  законодавча. Я не буду говорити

 про процедуру формування -помилку зробив Парламент чи

 не зробив помилку -але на наступному тижні, з чим теж

 мабудь  керувалася  Президія, приймаючи таке рішення,

 відбудеться  засідання Конституційної комісії. Проект

 Конституції  у  вас  уже  є на руках. Текст, вірніше,

 проекту у фракціях  принаймні є.

      Так  от  у  мене  виникає  иптання  до вас. Ми ж

 будемо    обговорювати   цей   проект.   І   очевидно

 передуватиме    тому    розгляд   цього   питання   в

 Конституційній комісії. І якщо ви хочете, щоб позиція

 фракцій,  саме  депутатських  фракцій,  адже ніхто не

 нав'язує,  що  заміна  того,  чи іншого депутата буде

 довільно   братися   із   іншої   фракції.   А   саме

 представником  цієї  фракції. Щоб вона була відстояна

 на  засіданні  Конституційної  комісії,  той очевидно

 повинен  підтримати  пропозицію заміни.

      Це  логіка  тут  чітка,  тим  більше,  що  зміст

 Конституції і члени Конституційної комісії-депутати і

 не   члени   Конституційної  комісії-депутати  знають

 однаково. Тому тут немає  іняких  суперечностей.

      Це  я  відповідаю  на  запитання  Ковтунця.  Час

 використаний.

      Чи  є  бажаючі  виступити в обговоренні із цього

 питанання?  Запишіться,  будь ласка., на обговорення.

 Записані  там  Моісеєнко, Носов і Карпов. Будь ласка,

 перший Носов, потім Карпов, прошу.

      Чи ви вже сказали своє слово? Він вже сказав.

      Карпов просить слово, будь ласка, на трибуну.

      Моісеєнко ще думає.

 

      КАРПОВ О.М.

 

      Шановні    колеги,    Олександр    Олександрович

 попередні  зауваження  зробив  і  вибачився з приводу

 того,   що  назвав  мене  серез  тих,  хто  працює  в

 виконавчих  структурах.  Коли  він це сказав вчора чи

 позавчора,  я думав, що, може, я чогось не знаю. Бо й

 Президент учора казав, що він на понеділок має намір,

 там, реконструкцію в Уряді зробить. Ні, виявилося, що

 все  нормально,  я  працюю  на постійній основі і маю

 намір працювати і дальше. Це перше.

      Друге  -з  приводу логіки вирішення і виникнення

 цього  питання,  ну,  саме  в  цей час, про яку казав

 Олександр  Олександрович  і  про  декілька  слів хочу

 сказать я.

      Я   хотів   би  зупинитися  в  короткому  своєму

 виступі,  а пройшов рік, більше роботи Конституційної

 комісії,  і мова йде про те, як я там працював. І про

 це виборці повинні знать і колеги депутати.

      Тому  я декілька слів в трьох сюжетних напрямках

 зотів би сказать.

      Перше. Яка нормативно-правова база для вирішення

 того  питання, яке ми вирішуємо? Тут про це якось так

 іде мова, що, мов, є квота фракцій, давайте вирішимо.

 Все просто.

      Воно  не  зовсім так просто. І я з цього приводу

 декілька слів скажу.

      Другий  сюжет.  Про  мою роботу в Конституційній

 комісії.

      І третій -про моє відношення до того, яким чином

 це відбувається, те, що відбувається сьогодні.

      Ітак перше - про нормативно-правову базу.

      Ні  в  положенні про Конституційну комісію, ні в

 Регламенті  Верховної  Ради  аналогічно  до  виникшої

 колізія  не розглядається і немає описаного механізму

 вирішення цієї проблеми.

      З  другого боку, є подання за підписом керівника

 міжрегіональное  депутатської  групи Самофалова, і на

 базі   цього  представлений  сюди  проект  від  імені

 Президії.

      А  коли  це  так,  то,  дійсно,  і розглядать, і

 вирішувать питання як таке і приймати з цього приводу

 рішення має право тільки сесія.

      Причому  в  принциповому  плані  вона  може його

 розглядать  або  в режимі загальному, тобто прийняття

 поправок   до  нормативно-регултивних  документів,  в

 даному випадку до положення про Конституційну комісію

 або  Регламенту що дозволить вирішувати цю проблему і

 аналогічну , як таку , коли вона буде виникати.

      Або   в   другому   принципіальному   плані,  як

 поодинокий   випадок  сприйняття  по  ньому  разового

 рішення позитивного чи негативного .

      Нам запропонували другий варіант підходу.

      Про мою роботу  Конституційної комісії.

      Рішенням    Конституційної    комісії    я   був

 затверджений  координатором  секції по громадянському

 суспільству.

      Після  ознайомлення  з  попередніми матеріалами,

 які  були  взяті  за основу наша секція запропонувала

 такого  розділу окремо в проекті Конституції не мати,

 а матеріали які там є передати в інші розділи.

      Нас  підтримали і ми з іншого боку запропонували

 мати   окремий   розділ  по  захисту  Конституції  та

 Конституційного  ладу в Україні.

       Нас  і в цьому підтримали на червень місяць, до

 речі   такого  розділу  ні  в  одному  із  попередніх

 варіантів  Конституцій не було, ми підготовили проект

 і в  вересні він був прийнятий в першому читанні.

      І   третій   сюжет   з   приводу  того,  що  тут

 відбувається і моє відношення до цього.

      Свого  часу, тобто, в березні місяці я будучі не

 згодний  з  тими  процесами, які йшли Міжрегіональній

 депутатській  групі  склав  з  себе  повноваження  як

 керівника і  вийшов з її складу.

      Звертаю увагу всіх на цю обставину.

      На  передодні  яких подій це відбулося. Що цьому

 перебувало,   ради   чого   і   перед  ким.  Вибачте,

 прогинався  дехто з керівників і не тільки керівників

 МДГ,  після того як я розповів з цієї трибуни відомий

 анекдот,  це  вже  проблема  окремого гостросюжетного

 роману.

      Я  не  про це, я про інше. Після того як перелік

 или   испуг  о  возможной  огласки  имевшая  место  о

 неприличности   в   этой  ситуации  прошел,  возникла

 ситуация,  когда  это  было  понято  как  -то,  что я

 испугался  и  тогда  говоря  словами  одной либо окло

 литературной  дамы,  которая говорила, а я бы мстила и

 мстила,  мстила  и мстила!.." начался соответствующий

 процесс    со    стороны   отдельных   представителей

 межрегиональной  депутатской группы. Но я не об этом!

 господь  с  ним...  Я о том, что на девятом месяце (а

 унас  уже  3  дня  идет  разговор  о  девыятом месяце

 почему-то...),  так  вот, на девятом месяце, накануне

 завершения   работы   Конституционной  Комиссии  этот

 вопрос  по инициативе или самих членов МДГ отдельных,

 или  по  чьей-то  наводке опять возникает, а никак не

 ранее...  Как  вы понимаете (и я об этом говорю) -эта

 мысль  из лабиринтов памяти в головах всех членов МДГ

 возникнуть  не  могла,  и  это понятно. А значит, она

 возникла  у  тех,  по поводу которых принято говорить

 "группа  товарищей из МДГ", а ожет быть, не только из

 МДГ... Выводы из сказанного:

      1.   О  моем  отношении  к  происходящему.  Хочу

 напомнить группе товарищей (я заканчиваю!?) те слова,

 кторые  уже  не раз звучали в этом зале, причем в том

 числе  из  уст  председательствующего  -не дождетесь,

 дорогие товарищи!

      2. О моей работе в Конституционной Комиссии. Мне

 не  стыдно  за свою работу, нашей секции и моей в том

 числе   Конституционной   Комиссией.  С  поставленной

 задачей  она на сегодня справилась. И как координатор

 секции  (по  крайней  мере,  до этой минуты, до этого

 голосования)  я  искренне  признателен  и  благодарен

 коллегам за проделанную там работу.

      и  3.  Я полаю, что коллеги-депутаты в состоянии

 разобраться в причинах, истоках кулисной и закулисной

 сторонах отрабатываемого здесь сценария и смогут дать

 происходящему   обкективную  и  адекватную  оценку  и

 принять соответствующее решение.

      Спасибо большое!

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка. У нас (я

 відразу пояснюю, щоб ні в кого не виникло питання про

 якісь  закулісні  там  ігри  фбощо)  є  рішення  Ради

 фракцій...  рішення  фракцій  з  цього  приводу. І не

 більше!  Одначе  є  пояснення, яке дає Регламент, яке

 говорить  про  те, що вихід із иракції того чи іншого

 депутата не є... не стає підставою для перегляду його

 членства (у даному випадку) в Конституційній Комісії.

      Тому...  я  розумію. що у нас регламент кращий у

 світі  і  не  всі  його  ще добре знають, тому тут...

 Президія,   вносячи  це  питання  в  такій  редакції,

 проявила певною мірою не коректність.

      А  відносно  заміни Терьохіна, Даніляна в складі

 Конституційної  комісії  є  пропозиція Верховної Ради

 Криму.  Це  представник  від  Криму, тому я думаю, що

 було  б  слушно, щоб ми таку заміну провели сьогодні,

 без голосування просто... без обговорення.

      Запитання  з цього приводу? Будь ласка... Віктор

 Григорович, будь ласка... Алексєєв...

 

      АЛЕКСЄЄВ.   Только   я   Владимир   Геннадиевич,

 Александр  Александрович.  Я хотел бы сейчас уточнить

 момент, чтобы рукорводсво  заповедью врача

 

      ГОЛОВА. ... А, Володимир Геннадійович...

 

      АЛЕКСЄЄВ...." не навреди", дествительно, Терехов

      это  по-моему депутат прошлого созыва Верховного

 совета    Украины    представляет    здесь   Крым   в

 Конституционной   комиссии.   Вот.   Но  я  бы  хотел

 уточнить,  есть  ли  Постановление  Верховного совета

 Крыма или это решение Президиума... Верховного Совета

 Крыма?  С  тем,  чтобы  мы  и  так  в  такую не очень

 спокойную  ситуацию  в Крыму не бросили еще 1 полено,

 которое могло бы там вызвать нежелательные явления.

      Поэтому  я  прошу уточнить есть ли постановление

 Верховного  совета Крыма, а не Президиума там или....

 рабочего ......

 

      ГОЛОВА.  Я  зрозумів,  нажаль я відповісти зараз

 точно  не  можу.  Я  ще  раз  пояснюю,  я ще не  можу

 пояснити....   зробити   пропозицію:  мова  в  даному

 випадку   йшла  про  Данеляна  як  заступника  голови

 Верховної Ради Криму.

      І  зважаючи  на  делікатність  цього  питання  в

 цілому я просив би вашої згоди розгляд цього  питання

 перенести на  вівторок. Без  голосування.

      Так?

      Тепер  відповідно  до  тої  інформації,  котру я

 зробив  вранці,  я  мушу залишити засідання, а дальше

 його вестиме  Олег Олексійович, будь ласка.

 

      ДЬОМИН.   Шановні   народні   депутати,   у  нас

 залишилось  щ+е  для  розгляду  багато  питань.  Але я

 думаю,  що  нам  треба  з  вами порадитись, тому що я

 бачу,  в нас часу залишилось півгодини фактично. Одну

 хвилину.

      Ну,  запрошували  аграрників, ви знаєте, не буду

 коментувати  це діло,  тим більше,  свято.

      Я  пропоную все-таки розглянути питання, яке для

 нас  було  дуже гостре. Це проект Закону України "Про

 довірчі  товариства" третього читання.

      Третє  читання,  там, фактично, тільки прийняття

 Постанови, так?

      Слово  надається  Чечетову  Михайлу Васильовичу,

 голові  Комісії  з  питань економічної політики. Будь

 ласка.

 

      ЧЕЧЕТОВ.

      Уважаемые  народные  депутаты!  В  прошлый  раз,

 когда  мы  с  вами рассматривали по процедуре сторого

 чтения  и прыиняли Закон "О доверительных обществах",

 было принято постановление Верховного Совета, которое

 обязывало   Комиссию   по   экономической   политике,

 разработчиков данного законодательного акта направить

 данный   законопроект   на   экспертизу   правовую  в

 несколько   инстанций.   Комиссия   по  экономической

 политике  выполнила  это поручение Верховного Совета.

 Законопроект, принятый во втором чтении был направлен

 на    юридическую    экспертизу   правовою.   Кабинет

 Министров,  Минитерство юстиции Украины, Министерство

 внутренних    дел,   Служба   безопасности   Украины,

 Генеральной   прокуратуры  направлен  для  проведения

 криминально-правовой экспертизы.

      И  с учетом замечаний данных инстанций Комиссия,

 при   чем  с  учетом  замечаний  юридического  отдела

 Верховного  Совета  комиссия выносит на третье чтение

 окончательный  вариант  данного  законопроекта. Здесь

 практически   основном  все  замечания  учтенны.  Там

 букавльно  несколько  позиций,  которые, так сказать,

 ну,  отколоненны по причинам того, что данные вопросы

 не касаются данного законопроекта.

      Поэтому  я  прошу  поставить  на  голосование  и

 отдельно по статьям проголосовать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилину. Які будуть запитання

 до  Михайла  Васильовича?   Будь ласка, запишіться. Я

 думаю,  тут не може бути багато запитань, тому що всі

 фактично  зауваження  врахованні. І всі пропозиції як

 Генеральної   прокуратури,   і   Служби   безпеки,  і

 юридичного відділу і так далі.

 

      ЧЕСЧЕТОВ  М.  В.  То  есть  комиссия  по решению

 Верховного Совета выполнила, отправила на экспертизу,

 получила   экспертное   заключение,   обобщила  их  и

 полностью  учла в данном законодательном акте.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно.  Ясно.  Будь  ласка, Осадчук.

 Давайте 5 хвилин відведем на запитання.

 

      ОСАДЧУК П.І.

 

      Шановний  доповідачу, там була невеличка довідка

 про  розслідування  справи щодо довірчих товариств. І

 все-таки   ви   не   могли   б   повідомити   нам   і

 радіослухачам,       все-таки       знайшли      отих

 висококваліфікованних   шахраїв,   сучасних   Остапів

 Бендерів,  хоча  б  кількох?  І  яка перспектива щодо

 поверення  награбованних  у  довіренних  людей коштів

 через ці довірчі товариства?

      І  другий  бік  питання. Після всіх цих правових

 унормувані, є гарантії для майбутніх довірених людей,

 що їх не ошукають.

      Дякую.

 

      ЧЕЧЕТОВ       Значит,   что   касается  первого

 вопроса,  то  информацию (она письменно сделана), что

 касается перевого вопроса, то информация на Верховном

 Совета  о  результатах  проверкы доверытельных общест

 должен  был  сделать  Василь  Васильевич Дурдинец. Но

 поскольку...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі інформацию отримали.

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Да.  Письменная информация такая есть,

 но  поскольку сейчас он болеет, поэтому, так сказать,

 с  устной  информацией  должен  выступать  он.  Но на

 основе   проверки   доверительных   обществ,  Кабинет

 Министров  внес  предложение для третьего чтения. Эти

 предложения мы учли.

      Что  касается  второго  вопроса.  Можна и на 100

 процентов гарантировать, но 100 процентов   гарантии,

 наверное,  и господь Бог не может дать, то по крайней

 мере  данный законопроект в значительной мере защитит

 интересы тех граждан, которые вложат свои сертификаты

 или ценные бумаги в доверительные общества.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Мухін, будь ласка.

 

      МУХІН В.В.

      370, Мухин, Харьков.

      Олег   Алексеевич!   Не   считаете  ли  вы,  что

 обсуждение   сегодня,   когда   в  зале  присутствует

 единицы  (я не буду называть цифру) депутатов, такого

 важного  вопроса, который затронул, буквально, каждое

 село,    каждый    город   нашей   страны   и   нанес

 исключительный    моральный   ущерб   нашей   стране,

 исключительный,  просто  и  решение, которое мы будем

 принимать,   ну,   как-то,   мне  кажется,  не  сосем

 серьезно?  Может  быть,  мы начнем с этого вопроса во

 вторник?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми з вами порадимось зараз.

 

      МУХІН  В.  В.  Или,  может  быть,  так  сказать,

 давайте  пригласим  в  самом  деле специалистов. Но у

 меня,  например,  на  избирательном  участке приходят

 сотни людей, которые просят:"Верните мне мои деньги".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Володимир   Васильович!   Давайте

 говорити  по  суті,  я  перепрошую. Ви пробачте, будь

 ласка,  що  я вас перебиваю. Я не став цього говорити

 першого   депутата,   який  запитував,  Осадчука.  Ми

 говорим   сьогодні   по   суті  тих  документів,  які

 приймаємо.  Фактично  всі  зауваження  враховані.  По

 введенню  його  в  дію,  про введення його в дію  теж

 практично все враховано.

      Якщо  ми  почнемо  зараз обговорювати знову суть

 проблеми, ми зайдемо дуже далеко. Я все-таки хочу, що

 у  нас... ми повністю виконали час. Я добавлю трошки,

 хвилинку  -тому  що  даю  роз'яснення  -на запитання,

 якщо...   А  потім  ми  порадимось:  може  дійсно  ми

 перенесем  це  питання. Хоча воно фактично готове для

 прийняття   рішення.

      Будь ласка, Цушко.

 

      ЦУШКО

      Цушко, Селянская фракция. Уважаемый докладчик! У

 меня  такой вопрос. Прошлое, когда закончилось второе

 чтение,  было  вам  поручено, вашей комисии и Кабмину

 разобраться:   кто  сделал  служебный  подлог  и  был

 сфальсифицирован  тот  Декрет  о доверчивых... Декрет

 Кучмы,   будучи   премьер-министром,   о  доверческий

 товариществах, который привел к этому.

      И  второе.  Это как предложение. Для того, чтобы

 этот  закон  народ  мог  использовать  в жизни, нужно

 сделать  пропаганду  этого  закона.  Это очень важный

 закон.  И  я не знаю как ваша комисия предусматривает

 провести эту пропоганду и разрекламировать, чтоб люди

 знали,  не  попадались  вновь  на эти ухитрения и так

 далее, что их грабят. Спасибо.

 

      ЧЕЧЕТОВ. Что касается пропаганды закона... Я

 со  второго  вопроса  начну.  Что касается пропаганды

 законопроекта или вернее не пропаганды, а раз'яснения

 основных его ключевых положений, то я готов выступить

 на  парламентской  неделе  по телевидению... Вопросов

 здесь нет.

      А   что   касается   епрвого   вашего  замечания

 относительно того, что комиссии поручалось найти -кто

 нашел  подлог, то поручалось это не нашей комиссии, а

 комиссии Григория Омельяновича Омельченко.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так,   це  трошки  не  за  адресою

 питання,  але,  я  думаю,  що там на нього можна буде

 відповісти.

      Будь ласка, ще раз Сушко.

      Сушко, будь ласка.

 

      ЦУШКО.  Олег  Олексеевич,  это  правда. Но

 было  тогда принято такой пунтк, что не рассматривать

 в тертьем чтении, пока нам не будет доложено по этому

 вопросу.И это  было перед  вторым  чтением.

      Мы рассматриваем уже в третьем чтении.

      А  насчет переноса сегодня, практически в законе

 все учтено. Я считаю, что его надо голосовать.

      А  все-таки  насчет того, чтоб нам доложили, то,

 пожалуйста,   поставьте  в  повестку  дня,  чтоб  нам

 доложили.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

 

      Значит,    относительно    информации    Василия

 Васильевича  Дурдинца,  вопрос  не снимается. Он, как

 выздоровеет, придет доложит. Я с ним разговаривал. Он

 сам проявил инициативу выступить. Доложить, да.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ну  я  повторяю,  на  основании  той информации,

 которою,   сделаны   замечания,   кторые  учтены  при

 обобщении.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все зрозуміло, все зрозуміло.

      Час у нас вичерпаний.

      Шановні  народні депутати, це дуже серйозне... Я

 бачу... Це дуже серйозне питання. Я хотів би навіть у

 тому   сенсі,   в   тому   смислі,   що  дійсно,  всі

 спостерігають  за  прийняттям  цього, за обговоренням

 цього  питання  в  Верховній Раді. Я не хотів би, щоб

 сьогодні  ми  завдяки чисто, так сказати, процедурним

 проблемам,  із-за  них ми могли якимось чином, щоб це

 могло відобразитись на прийнятті цього рішення.

      Тому  я ставлю на голосування питання, чи будемо

 ми приймати рішення з цього приводу сьогодні.

      Хто  за  те,  щоб прийняти рішення сьогодні? Тим

 більше,  що  у  нас  сьогодні  ще різне, не забудьте.

 Ставлю на голосування. Я так хочу поставити питання і

 ви розумієте чому.

      Хто за те, щоб сьогодні приймати рішення.

 

      "за"

 

      Спасибі,  Михайло  Васильович. Я думаю, що ми на

 Президії  обговоримо  і,  мабуть,  у вівторок зможемо

 розглянути це питання.

      Від   комісії?  Додаткова  інформація?  З  цього

 питання?

      Ні,  ну  ми  ж  будемо  приймати,  ми  ж  будемо

 обговорювати і приймати його.

      Ну,  я  ж  думаю, це можна передати. Я.... Будем

 приймати  рішення, тоді... Ну, це ж ніхто вас не буде

 обмежувати.     Коли    будем    приймати    рішення,

 обговорювати.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Давайте,    давайте,   я   думаю,   що   ми   по

 протокольному дорученню з цього приводу розберемся.

      Ви  мені  дасте цей матеріал, і буде протокольне

 доручення.

      А  ми  не будем приймати ніякого вже рішення, і,

 доречі, реєєстрація в нас уже була.

      Я   думаю,   що  ми  можемо  зараз  провести  те

 питання,  яке  теж хвилює багатьох, введемо зараз для

 Різного, будь ласка  опублікуйте список.

      З   попереднього  питання.  По  процедурі.  Будь

 ласка,   Яворівський.   Тоді   Терьохін.   Тільки  не

 виступайте по обговоренню, я вас прошу.

 

      Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ

 

      Це  питання ми будемо голосувати іншим разом, ми

 вже прийняли ухвалу.

      Я   дуже   прошу   головуючого  і  представників

 комісії,  які  представляють  нам  цей  закон,  з цим

 законом  власне  кажучі  це  вже  піде  другий  веток

 довірчих товариств.

       Я хочу, щзоби депутатам було роздано документи,

 де  є конкретні прізвища, хто робив цю експертизу, бо

 ми  інакше  після  цього  знову будемо розглядати так

 само як ми розглядали і крайнього не можемо найти.

      Міністерство   внутрішніх   справ,   Мінюст  все

 поіменно  роздайте,  щоб я бачив, інакше я голосувати

 за це не буду.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович.

 

      ЧЕЧЕТОВ.   Я   отвечаю   сразу   в   проекте

 документы,   которые   розданы   вам  все,  где  есть

 порівняльна   таблиця   до  проекту  закону,  сделана

 порівняльна   таблиця   до  проекта  постановления  и

 написано  конкретно  за подписью кто давал экспертное

 заключение   по...  Перший  заступник  голови  служби

 Гомель,  тут  просто  они  все  подкреплены  даже  5,

 экспертное  заключение подшиты в джокументе, у вас же

 документа ету на столе даже.

      Я прошу прощение , извините. Все здесь подшито.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте  почитаємо документ, я бачу

 вас  із-за  того, що в нас багато питань не доходять,

 не до всіх доходять руки.

      Будь ласка Терьохін.

      Тільки  я  прошу знову ж такі, якщо є питання по

 процедурі,  по  розгляду,  я зрозумів одну пропозицію

 яка  уже прозвучала. Про те що, перед тим як приймати

 рішення,   все-таки   послухати  інформацію  Григорія

 Омеляновича, так було сказано. Так.

 

      ТЕРЬОХІН

 

      Шановні  колеги, я все-таки хотів, щоб дійсно ми

 послухали  інформацію  перед  обговоренням  і  ще раз

 дійсно подивилися хто робив експертизу. Тому що я олт

 вам  зараз  два  слова  скажу,  будете  сміятися.  От

 згідно,   нашого   нового  закону  по  першій  статті

 залучати грошові кошти довірчі товариства не моджуть,

 які  мають  додаткову  відповідальність, але згідно з

 законом  про  банки  і банківську діяльність залучати

 грошові   кошти   можуть  в  довірчі  товариства  хто

 завгодно,  а  окрім  довірчих  товариств.  От  у  нас

 получилась   цікава  колізія...  І  давайте  все-таки

 розберемося,   хто   ту  експертизу  робив,  що  такі

 допускаються ляпсуси!.. Вже перед третім читанням...

 

      ДЬОМІН  О.  О.  Ну,  давайте  говорити,  що це,

 можливо,  не  ляпсуси, а це необхідність потім внести

 зміни   і   доповнення   до   Закону  про  банківську

 діяльність. На основі цього закону...

      М'ясковський, будь ласка.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.

      Спасибо.

      Уважаемый Олег Алексеевич! Уважаемые коллеги!

      Дело  в  том,  что  мы  не возражаем и в третьем

 чтении  этот закон можно принимать... однако всплывут

 вопросы,  на которые, к сожалению, не ответил Василий

 Васильевич  Дурдинец...  И я считаю, что нельзя будет

 принимать,  потому  что потом будут утоплены!.. что я

 имею  в  виду? Вы смотрите: выступал здесь совершенно

 справедливо Омельченко в прошлый раз и говорил о том,

 что  миллионы граждан были ограблены и ошельмованы по

 вине  правительства! Главой которого тогда был Леонид

 Данилович   Кучма.   И  там  есть  конкретные  факты!

 Смотрите:  оба  фальсифицированных  варианта  декрета

 2393  от  17  марта 1993 года заверены печатью общего

 отдела Кабинета Министров...

 

      ДЬОМІН О.О. Ваша пропозиція?

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М. М... Значит, во-вторых, значыит,

 якобы для внесения дополнений и изменений в Верховный

 Совет  поступил из Кабинета Министров подложный текст

 о   доверительных   обществах,  завизированный  Вице-

 премьеро  Пинзеником.  Поэтому  мы  считаем  -пока не

 будет  ответа  на  вопрос с этой трибуны в этом зале,

 какова  вина,  кто  повинен  из  правительства -мы не

 можем принимать этот закон! Потому что эти... это все

 постараются  замять,  замазать и ответа не будет!.. А

 этот  ответ  требует  не  Верховный Совет, а миллионы

 ограбленных граждан! Поэтому я прошу (было поручение,

 кстати!), чтобы этот вопрос был разкяснен. Если он не

 готов,   добыиться   того,   чтобы  он  был  готов  и

 принимать... перед тем, как принимать закон в третьем

 чтении, послушать информацию.

 

      ДЬОМІН   О.  О.  Ну,  по-перше,  я  повинен  вам

 відповісти,  що  хтось  забутий чи затертий, чи якось

 там  сховати  від  Григорія Омельченка у нас ніхто не

 зможе, ви знаєте...

      (Сміх, пожвавлення)

 ...тому  пов'язувати  його  інформацію  із прийняттям

 рішення  по  такому  важливому  питанню, з прийняттям

 рішення  по  цьому  закону,  який  вже, як-то кажуть,

 горить я не став би на вашому місці.Це по-перше.

      По-друге.   Якщо  вас  не  влаштовує  інформація

 Кабінету  міністрів, яка кожному із вас роздана, якщо

 не  влаштовує  рішення Президії, Кабміну, яке теж вам

 всім  роздано і ви будете настоювати на тому, що все-

 таки  заслухати  інформацію  Кабміну з цього приводу,

 так  я  думаю,  коли  ми  підійдем  до розгляду цього

 питання,  це можно буде зробити. Тим більше, що її не

 треба  вже  готувати,  вона підготовлена, запросити і

 все, от.

      Просто  я  сьогодні про це і голосувати не можу,

 ви  розумієте,  по  якій  причині.  А  думаю, що таке

 протокольне  доручення  ми можемо оддати, тим більше,

 просто,  щоб  Кабінет  Міністрів  був  готовий,  якщо

 виникне  така необхідність з цього приводу... приводу

 доповісти.

      То,  ядумаю,  що воно і доречно буде і присутнім

 бути  представникам  Кабміну на роданніцього питання.

 Але  я  все-таки просив би, шановні народні депутати,

 не  пов'язувати  Звіт  комісії,  яку...  яка створена

 створена  на базі комісії Омельченка з цього питання,

 тому що там дійсно там... треба серьйозно розбиратись

 з  прийняттям  цього  закону  того, що ми можем ще...

 того  Звіту...  Сьогодні нема Григорія Омеляновича, я

 не знаю, що в його і спитати з цього приводу.

      А Звіт може затягнутись, а нам закон треба конче

 приймати. Я думаю, всі це розуміють.

      Так, все. Переходимо на різ......

      (Шум в залі)

      Ну,  давайте,  давайте вести себе більше, трошки

 більш серьйозно. Я розумію, що всі стомились.

      Будь ласка, опублікуйте різне....

      (Шум в залі)

      Я  прошу,  заспокойтесь, будь ласка. Так, перший

 Осадчук у нас записаний, будь ласка. За ним Брит.

 

      ОСАДЧУК.

      Шановний головуючий, шановні народні депутати!

        Ви   знаєте,   що   недавно  відбувся  Окнгрес

 української інтелігенції. Там порушені дуже серьйозні

 пекучі  проблеми  розвитку,  власне,  опрятунку нашої

 української культури.

      Перед  тим відповідні зібрання, форуми відбулись

 на   рівні  багатьох  районів  і  областей.  У  місті

 городенка   мого   виборчого  округу  відбувся  форум

 інтелігенції  і  там  у рішенні записано: " Доручаємо

 нашому   депутатові   Осадчуку  виголосити  резолюцію

 форуму  з тирбуни Верховної Ради ".

      Я   зачитую   основні   тільки   положення  цієї

 резолюції.

      "Ми  не  можемо  миритись  з  тим,  що на Україні

 планомірно  ліквідується українське книговидавництво.

 Ми   глибоко  стурбовані  тим,  що  на  п'ятому  році

 незалежності   не  можемо  вивільнитись  з  кабальної

 залежності  від  російської нафти та газу як головних

 інструментів  тиску на Уряд України та росту інфляції

 і дорожнечі життя наших людей.

      Ми  виступаємо за те, щоб демонтувати з будинків

 Верховної  Ради та в усіх державних установах України

 герби  колишніх  СРСР  та  УРСР  і написи на вивісках

 державних установ    усіма  чужоземними  мовами.

      Друге.  Забезпечити  повне і неухильне виконання

 Закону  України  "Про  мови",  для  якого розраховано

 строк на  10 років,  5 з яких уже проминуло.

      Третє,  починаючи з 1996 року ввести обов'язкове

 володіння  і користування державною мовою у Верховній

 Раді  України  та  в  Радах  усіх  рівнів, а державне

 діловодство  у  всіх державних установах вести тільки

 українською мовою.

      Розробити і здійснити державну програму розвитку

 поліграфічної  промисловості  та повного вирішення до

 двохтисячного      року      проблем     українського

 книгодрукування.

      У   новій  Конституції  передбачити  засаду  про

 національно-патріотичну    ідею    та    християнську

 гуманістичну  мораль, як складові державної ідеології

 України,  а тризуб, синьо-жовтий прапор та гімн "Ще не

 вмерла  Україна"  конституційно узаконити як державну

 символіку України.

      І шосте, притягати до відповідальності за діючим

 законодавством    усіх    осіб,    що    користуються

 антидержавною    символікою,   закликають   повалення

 незалежності  України. Виступаємо проти проведення 24

 грудня  Референдуму щодо відновлення союзу і введення

 двомовності в Україні.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Брит  передав  своє  слово Луньову,

 будь ласка. За ним Краснюков.

 

      ЛУНЬОВ  Г.  О.  191  виборчий  округ,  Кам'янко-

 Дніпровська,  Запорізький,  депутат  Луньов від групи

 депутатів фракції Селянської партії України.

      15   листопада  у  Верховній  Раді  України  при

 обговоренні проекту Закону "Про зміни і доповнення до

 Земельного   кодексу"   Віце-прем'єр-міністра  Саблук

 Петро  Трохимович  у своєму виступі заявив про те, що

 сільське   госопдарство  стало  причиною  економічної

 кризи  в  Україні. Нас обурює і дивує наскільки можна

 не    поважати   сільське   господарство,   сільських

 трудівників  і селян взагалі, щоб видати таке жахливе

 звинувачення  сільхозвиробникам,  доля  яких довірена

 йому як Віце-перм'єр-міністру України.

      Він  не може не знати це як Віце-прем'єр дійсних

 причин   економічної  кризи  в  Україні.  І  що  саме

 загально-економічна   криза   в  Україні  та  урядова

 політика економічно знекровили найважливішу в державі

 галузь  -сільське  господарство, і поставили на грань

 виживання  не  тільки  сільгоспвиробника,  а  і селян

 України.

      Це    не   перший   прояв   некомпетентності   і

 безпринципності  Віце-прем'єра,  міністра  Саблука як

 державного  діяча.  З  його  подачі   проголошено   в

 доповідях  Президента  України  безпідставні висновки

 про  те,  що в аграраній політиці досягнуто прорив, і

 про те, що приватний сектор в сільському  виробництві

 працює  продуктивніше  і  ефективніше,  чим,  на  наш

 поглад,   поставив   у   незручне   становище  самого

 Президента. Насправді ж, "прорив у аграрній політиці"

 (в  лапках)  привів  до  того,  що зруйнованям Урядом

 бувшого  і  не створення нового ринку зерна,  привело

 до  того  чи  матиме населення України хліб до нового

 урожаю,  а  ефективність  і саме існування приватного

 виробництва  у  сільському  господарстві  поки  же  в

 значній   мірі   залежить   від   інтеграції  його  з

 колективними  підприємствами.  Тому  робити  висновки

 такі, як подає Саблук завчасно.

      Такі   заяви   не  можна  сприймати  тільки,  як

 некомпетентні,  вони  небезпечні,  бо носять характер

 навмисної  фальсифікації  дійсності еконічних явищ на

 урядовому рівні.

      Враховуючи, що такі прояви стали тенденційними у

 висновках  і  виступах  Саблука,  вважаєме необхідним

 заявити  про  недовіру йому, як Віце-прем'єр-міністру

 України.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь   ласка,  Красняков.  За  ним

 Худомака.

 

      КРАСНЯКОВ Є.В.

 

      Уважаемые  депутаты!  Уважаемые товарищи! Только

 сегодня  мы  приняли  во  втором  чтении дополнения к

 Закону   "О  статусе  ветеранов  воцны,  гарантиях  и

 социальной  защиты".  Но закон, который принят ранее,

 никто  его  не отменял, и сегодня и ранее звучало и к

 вопросам  Григория Николаевыча, и к вопросам Кабинета

 Министров  звучали  вопросы,  что и нынешный закон не

 выполняется.

      К   нам   поступают  (особенно  к  депутатам  от

 Донецкой,   Луганской  области),  где  инфраструктура

 развита  так, что очень большое количество шахтерских

 поселков,   к   которым   не  подведен  газ,  и  люды

 отапливают   свои  помещения  отапливают  посредством

 каменного, использования каменного угля.

      Ныне для того, чтобы пенсионеру, ветерану Велкой

 Отечественной  войны,  участнику  боевых  событий для

 того, чтобы приобрести уголь (а статья закона, статья

 15 гласит следующее, что:"Ветеран войны освобождается

 от  платы  всех  видов налогов, сборов, пошлин и иных

 платежей в бюджет.

      Одноко,   при  выписке  угля  за  1995  год  все

 предприятия,  в первую очередь ПВО "Артемуголь", берт

 и  согласно  Декрета  Кабинета Министров о подоходном

 налоге  с граждан берет и удерживает подоходний налог

 в   сумме,   первышающий  12  необлагаемых  минимумов

 стоимости в размере  20 процентов.

      А  это значит, что тот бесплатный уголь, который

 гарантирован   Законом   о  статусе  ветеранов  войны

 необходимо  этот налог 3-3, 5 миллиона карбованцев. А

 знаем,  что  пенсия этого человека составляет около 3

 миллионов.

      Где  может  взять человек взять деньги для того,

 чтобы  преобрести уголь на 1995 год?

      Я считаю, что нам необходимо, и в первую очередь

 Комиссии  по  социальной  защите,  а  документы  туда

 направлены.  Следует обратить внимание и обратиться и

 потребовать от Кабинета Министров. У нас есть Закон о

 статусе   ветеранов  войны,  гарантии  их  социальной

 защиты.

      Почему  он  не  выполняется?  Как выжить людям в

 сегодняшний  нынешних условиях?

      И  вторую  посылку  и  второй вопрос, который бы

 хотел  я  поднять  -это  вопрос,  связаный с нинешним

 положением в угольной промышленности. Вы помните, что

 от  депутатов  Донецкой  области  звачал  депутатский

 запрос   по  поводу  голодовки  шахтеров,  инвалидов,

 которым  с  декабре месяца не выплачивается регрес по

 утере нетрудоспособности.

      Мы   получили   ответ  за  подписью  заместителя

 министра   угольной  промышленности,  где  просто  ну

 трудно  даже  назвать,  что  это  ответ.  Это обычная

 отписка. Отписка, которую никого ничем не обязывает и

 люди  ныне,  благо  что  их  приезд  сюда,  общение с

 депутатами дало возможность поднять людей с асфальта,

 потому что они готовы были проводить эту голодовку до

 нескончаемости.

      Поэтому мы снова требуем и я еще раз обращаюсь к

 этой трибуне, к нашему Секретариату, чтобы мы сделали

 дополнительный  запрос  -а  там  бул  запрос  на  имя

 Президента -чтобы мы получили конкретный компетентный

 ответ:  собирается  ли наше Правительство реагировать

 на  те  процесы,  которые  происходят. В часности, по

 отношению  к  пенсионерам  и  инвалидам  и  вооще  по

 отношению к угольной промышленности.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Худомака, будь ласка. Діхтяренко за ним.

 

      ХУДОМАКА В.П.

 

      Дякую.

      Шановні  колеги,  шановні виборці, свій виступ я

 хотів  би  почати з того факту, коли почалися процеси

 України на вихід з складу Союзу на самостійність.

      Ви  знаєте,  у  Києві  було багато представників

 Верховної  Ради Союзу, умовляли відносно цього шляху.

 І мені запам'ятався коментар коментатора "Останкіно",

 який  сказав:  "Хто  з  буде керувати цією красивою і

 багатою країною?".

      І  от  зараз,  оцей  епітет  накладаючи  на нашу

 країну,  ми вже не можемо ці слова повторить. Тому що

 за   оці   декілька  років  вона  із  багатої  країни

 перетворилася  в позичальника, у боржника. І сьогодні

 ми  розглядали одне з тих питань, яке виявляється нам

 дуже важливим: коли і як будем віддавати борги.

      Але найбільше багатство нашої країни -це люди. І

 мені  хотілося  торкнутися демографічного зрізу цього

 питання.

      Справа в тому, що чисельність населення України,

 від  якого  виступає  і  Уряд,  виступає  Президент і

 Парламент, катастрофічно зменшується.

      Якщо  взяти дані за 1995 рік, то коли на 1 січня

 проживало  52, 1 мільйона чоловік, то на 1 січня 1995

 року  вже  51  мільйон  700  тисяч чоловік. Уже ми не

 дораховуємося півмільйона наших громадян.

      По  розрахункам  по  цьому  році та ж сама цифра

 виходить,  і  на майбутній рік по документах Уряду ми

 вже  не  дорахуємся 375 тисяч чоловік. Ми не говоримо

 про  те, що вони підуть шляхом відмирання, але багато

 ж  виїжджає  за  кордон.  І  саме виїжджають молоді і

 здорові ініціативні люди.

      І  ще одне. Які б ми закони тут не приймали, щоб

 ми  не  говорили  і  тільки урядові документи -все це

 відношення  між  людьми,  а  ми  бачимо, що в Україні

 зростає  напруга  соціальна  і вже проявляються факти

 соціального дарвінізму , виживає сильніший.

      Що   ж   ми   моржемо   говорити   про  це,  про

 нашемайбутнє, про наших дітей. Ви знаєте нашу відому,

 наше  відоме  прислів'я,  що та людина дійсно прожила

 свій вік, яка посадила дерево, яка побудувала будинок

 і виростила дітей.

      І  якщо  ми  візьмемо  по  цим  складовим нашого

 прислів'я,  то  ми  бачимо,  що  в  нас завжди обмаль

 коштів  на  молодіжний  житловий  кооперативи,  у нас

 обмаль  коштів на лікі, у нас обмаль коштів на дитяче

 харчування , а на що ж у нас тоді кошти є.

      Тому хотілося, щоби уряд і Президент звернули на

 це увагу.

      І  ще одне. Справа в тому, що такі питання життя

 нашої  держави,  вони  якось  ідуть мимо парламенту і

 узнаєш  про  них  із  преси.  Ну взяти наприклад таку

 ситуацію  про  закупівлю  зерна для харчування нашого

 населення.

      Я наведу слова керівника контрольної комісії при

 Президенті Івана  Салія.

      Він  говорить,  люди  неджовіряють  владі, казав

 Іван  Миколайович, той рік вона обману хліборобів при

 розрахунках  за  продукцію,  селяни  вже не вимагають

 індексацію  заробленого, постала нова стара проблема,

 знову  не  платять. Президент підписав розпорядження

 про   укладення   держконтракту   про   закупівлю  10

 мільйонів  тонн  продовольчого  зерна.  Потім  видно,

 комусь удалось йому переконати, що досить і 5, але це

 завдання не виконано.

      І тому я закінчую.

      Мені  хотілося,  щоб  і закондавча гілка влади і

 виконавча,  і  Президент  чесно  і  відверто дивилися

 дивилися  один  одному  в  очі  і  вирішуючи державні

 проблеми.

      Мені  згадується,  що в минулому році, коли йшла

 боротьба за Президентське крісло, на ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор  Іванович, ну майте, давайте

 хоч одному ще дамо слово.

 

      ХУДОМАКА.    я    закінчую,   на   Південному

 машинобудівно  у  заводі  робітники  дали мені газету

 Лівий берег. В якій були такі слова.

      Значить,  кореспондент  пише:  "Когда  гласность

 пребывала в эмбриональном состоянии, Леонид Данилович

 Кучма  протянул  мне  книжку  "Диалоги  о гласнорсти"

 Ольги Чайковской. Некоторое время спустя я понял, что

 привлекало  Кучму  в  этой  книжонке  -на  ее обложке

 начертаны  4  строки:  "Пора  говорить  жестко,  пора

 вспыхивать  (?)  от  гнева  и  сгорать от стыда. Пора

 правде,   лжи   спорить   публично,  документально  -

 аргументы на стол!".

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так,   дякую.  Замість  Діхтяренко

 Пасько, і на цьому будем закінчувать..

 

      ПАСЬКО  С.,  425 Звенигородський виборчий округ,

 Черкаської області.

      Шановний Олег олексійович і шановні депутати!

      Моє   звернення   до   голови   Антимонопольного

 Комітету  і  одночасно до генерального Прокурора щодо

 встановлення  надзвичайно  високих  тарифів  на деякі

 послуги,  що надаються Міністерством зв'язку. до мене

 зверталася  громадянка Момот (?) із міста Ватутіного,

 а  потім  ще  десятки  виборців, що для простої зміни

 прізвища  або навіть однієї букви ініціалів в журналі

 реєстрації  органи Мінзв'язку вимагають заплатити 700

 тисяч  карбованців. Після мого депутатського запиту я

 отримав  відповідь  за  підписом  заступника міністра

 зв'язку  М7М7Стародуба,  що  в  разі  смерті абонента

 телефон  переіменовується на члена сім'ї, прописаного

 за   даною   адресою.   З   оплату   по   тарифу  "на

 перейменування  телефону".  А тариф з 1. 07. 95 такий

 складає 700 тисяч карбованців. Але ж тут немає ніяких

 затрат  праці  чи  ресурсів.  І  хто  ж  змушений  це

 перейменування   робити?   Це  ж,  як  правило,  люди

 похилого віку! Пенсія яких на 1. 07. 95 року складала

 1 мільйон 200 тисяч -до двох мільйонів карбованців. А

 працівники  Мінзв'язку  вимагали  від них півпенсії..

 Мало того, якщо ви купили вже телефонізовану квартиру

 чи  будинок,  однак  ви повинні заплатити 7 мільйонів

 карбованців  як  за  установку  телефону.  А  якщо не

 стояли  на черзі на отримання телефону, то 21 мільйон

 карбованців.   При   цьому   органи   мінзв'язку   не

 докладають  ніяких  затрат праці чи ресурсів. Вважаю,

 що  необгрунтоване підвищення тарифів на ці послуги є

 порушенням    державної   фінансової   дисципліни   і

 прошу...... винних і терміново примусити Міністерство

 зв'язку  переглянути тарифи на свої псевдопослуги, бо

 відділи  зв'язку  на  моєму  окрузі  вже об'явили про

 переєстрацію  абонентів,  щоб  зібрати  із збіднілого

 населення останні гроші.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  В  нас вичерпаний час. Я бачу в нас

 іще  11  чоловік  записано. Ви мені вибачте, але мене

 зараз  почнуть..........  з трибуни за те, що порушую

 регламент, так що дякую вам.

      Наступне засідання  відбудеться у вівторок о 10.

      До побачення. І ще раз із святом наших аграрників.