Стенограма пленарного засідання

14 листопада 1995

              ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ВОСЬМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  14  л и с т о п а д а  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні народні депутати

 і  гості  Верховної Ради, шановні радіослухачі! Прошу

 депутатів   підготуватися   до  реєстрації.   Вставте

 картки, зосередьтеся. Проводиться поіменна реєстрація.

 Будь ласка.

 

      В  залі  зареєструвалося 326 народних депутатів.

 Хоч,  мені  здається,  не  всі  ще  встигли  вставить

 картки.   З   вашого   дозволу,   ранкове   засідання

 вважається відкритим, а після оголошення депутатських

 запитів,  я  ще  раз  поставлю на реєстрацію.... нашу

 систему.

      Надійшли  депутатські  запити:

      Голові   Верховної  Ради  від  Івана  Захаровича

 Кірімова  з  приводу забезпечення власників облігацій

 цільових державних позик легковими автомобілями, що у

 свій час придбані у Мінторзі СРСР.

      Цього ж депутата запит до

 Президента  стосовно інформаційного голоду в Україні,

 пов'язано  те із високою вартістю газет та журналів

 і  виходом  ліній  місцевого  радіомовлення в значній

 кількості регіонів.

      Також   надійшли   депутатські  запити  депутата

 Юхновського,   Глухівського,   Швидкого  до  Прем'єр-

 міністра  України  стосовно підписання 3 жовтня цього

 року  на  зустрічі  в Москві документа про приєднання

 України  до  спільного  науково--технічного  простору

 СНД;

      групи  депутатів  Білоус,  Довганчин, Вітович до

 головнокомандуючого збройними силами України стосовно

 проходження   військовослужбовцями  строкової  служби

 військово-морських   сил  України  на  Чорноморському

 флоті;

      Чапюка  Ростислава  Степановича  до Генерального

 Прокурора  України  стосовно зволікання розслідування

 Прокуратурою  Волинської  області кримінальної справи

 по   озкраданнюб   майна   у  виробничому  об'єднанні

 "Ковальбуд індустрія";

      Процев'ята  Тараса Івановича до Прем'єр-міністра

 України     стосовно     фінансування     будівництва

 Самбірського   льнокомбінату  і  до  міністра  освіти

 України  тосовно  ситуації,  що  склалась  з виплатою

 зарплати    і    стипендії   в   начальних   закладах

 Самбірського району Львівської області;

      Брита Віктора Петровича до Голови Верховної Ради

 України  стосовно  порушень  керівниками  структурних

 підрозділів   виконавчої  влади  Закону  "Про  статус

 народного   депутата   України  щодо  строків  подачі

 офіційної відповіді на депутатські  запити;

      Попеско  Івана  Васильовича  до Прем'єр-міністра

 України стосовно виконання доручення Прем'єр-міністра

 від  7  квітня  1995 року щодо соціально-економічного

 розвитку  Гертаївського району Чернівецької області і

 до  Кабінету  Міністрів  України стосовно становища з

 виплатою  зарплати  працівникам  бюджетної  сфери  та

 допомог   на  дітей  в  Герцаївському  і  Глибоцькому

 районах Чернівецької області;

      Вітренко   Наталії   Михайлівни   до  президента

 Держтелерадіокомпанії України Кулика стосовно рекламних

 процесів   приватизації  засобами  телебачення  УТ-1;

      Юхимчука  Анатолія Петровича до міністра юстиції

 України  стосовно створення умов для роботи суддів та

 нотаріальних установ на місцях;

      Осадчука   Петра  Ілліча  до  Комісії  з  питань

 соціальної  політики  та  праці  і  з питань науки та

 народної    освіти    стосовно    перегляду   чинного

 законодавства     щодо     пенсійного    комунального

 забезпечення    вичителів-пенсіонерів   в   сільській

 місцевості;

       Стояна   Олександра  Миколайовича  до  Кабінету

 міністрів України стосовно погашення заборгованості у

 виплаті  заробітної  плати  працівникам  навчальних

 закладів і  установ  системи Міносвіти   України.

      Доручаємо  Секретаріату  направити  дані  запити

 адресатам   для   реагування  відповідно  до  чинного

 законодавства.

      У  нас  24 хвилини за регламентом залишається на

 процедуру для виголошення заяв, зауважень, пропозицій

 тощо.   Я   перед   тим   ще   раз  попрошу  поіменно

 зареєструватися.

      Ставиться...   Увімкніть  систему,  будь  ласка.

 Проводиться поіменна реєстрація. Будь ласка.

 

      Зареєструвалося 335 депутатів.

      Продовжується засідання. Будь ласка, запишіться,

 хто  хоче  висловитися у відведенний регламентом час.

 Прошу опублікувати.

 

      Я  прошу  Петренко.  Будь  ласка,  говоріть.  Де

 Петренко?

 

      ПЕТРЕНКО.

 

      Прошу    передати    слово    Єрмаку    Анатолію

 Васильовичу.

 

      ГОЛОВА. Кому?

 

      ПЕТРЕНКО. Єрмаку Анатолію Васильовичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Єрмак.

 

      ЄРМАК А. В.

 

      193 виборчий округ, Анатолій Єрмак.

      Шановні  депутати,  шановні наші виборці, не раз

 поставало  в цьому залі питання про зняття феодальної

 депутатської   недоторканості   всіх  депутатів.  Але

 розробленний    нами    законопроект    "Про   зняття

 депутатської  недоторканості  представницьких органів

 влади,  а  також  голів  рівня  від  селищної Ради до

 обласної включно.

      Вчора  на  Президії  це питання було поставлено,

 поданий  нашою  комісією  законопроект  черговий  раз

 відхилено  для  розгляду  в сесійному залі.

      Аргументи були які? Проте, якщо цей законопроект

 буде прийнятий, то в депутати ніхто не захоче іти. Що

 ж  на  сьогоднішній  день получається? Що лише за сім

 місяців     поточного     року     до    кримінальної

 відповідальності   в   державі   не   притягнуто  117

 депутатів,   із   них   22  голови  відповідних  Рад:

 селищної, міської, районної Ради. Получається так, що

 законом  про  феодальну депутатську недоторканість ми

 захищаємо злочинців за скоєні злочини від правосуддя.

      Я    прошу   поставити   питання   про   розгляд

 Законопроекту про відміну депутатської недоторканості

 представницьких  органів  влади  та голів відповідних

 Рад  на  розгляд  на  поточній  неділлі, на поточному

 тижні  для  розгляду  в  цьому  залі,  і поставити це

 питання  на  поіменне голосування.

      Прошу  також поставити питання про розгляд Указу

 Президента "Про випуск облігацій державної зовнішньої

 позики України 1995 року".

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Мельник, будь ласка.

 

      МЕЛЬНИК

      Спасибі.  Я  прошу  передати слово 403 виборчому

 округу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      САМОЙЛИК К.С.

      Дякую. Самойлик, фракція комуністів України.

      Шановні   колеги!  Шановні  виборці!  Хотіла  би

 висловити  деякі  міркування. Минулий тиждень, як, до

 речі,  і  всі попередні були відзначені в житті нашої

 країни  черговим пошуком ворога особисто Президентом,

 черговим      звинуваченням      Верховною      Радою

 України ................  висловлюванням   на  адресу

 народних депутатів України.

      Хочу  нагати  своїм  виборцям, всім виборцям, що

 вже  більше ніж півроку Верховна Рада України віддала

 Кучмі  всю повноту  виконавчої влади, а значить і всю

 відповідальність.   Комуністи  виступали  послідовно:

 проти  конституційної  зради.  Ми  були  впевнені, що

 Президент  не  зможе в повній мірі скористатися з тих

 повноважень,  яку йому надані. І сьогодні це очевидно

 і   нам   і   всьому  народу  України,  та  й  самому

 Президенту.  Але для того, щоб відволікти увагу людей

 від  проблем  жіттєво важливих, Леонід Данилович свою

 нездатність      управляти      країною     прикриває

 звинуваченнями.

      Шановні  виборці!  Президент не про те говорить.

 Це  не державна розмова. Всім повинен сказати він -як

 скористався   наданими   повноваженнями;  чому  падає

 життєвий рівень людей; чому не виплачується заробітна

 платня  вчителям, лікарям, творчим працівникам; чому,

 констатуючи  факт,  що  Україна  все  більше  нагадує

 колоніальну  державу,  нічого  не  робить,  щоб  наша

 Україна залишалась суверенною державою, а її народ не

 став  поневоленим.  Це самий великий злочин сочасного

 політичного та економічного  курсу.

      Чому кредити канючать в США, а досвід вивчається

 в   Чілі,   Аргентіні,   Бразілії?  Чому  вітчизняний

 товаровиробник  з(..........)  на  шиї сьогодні? Чому

 таке  зневажливе ставлення до ветеранів праці, війни?

 Ці люди тихо вмирають дома, не маючи змоги доїхати до

 лікарні,    придбати    ліки.   Члму   квітуча   наша

 батьківщина,  її  народ  та (..........) у пітьмі і в

 холоді  сьогодні? Чому, маючи величезну армію юристів

 та   інших   спеціалістів   з   вченими  званнями  та

 іноземними   винагородами,   Верховна   Рада  України

 вимушена  накладати  вето  на  ваші  укази,  бо  вони

 суперечать   існуючому   законодавству?   А  іноді  і

 (..........) житття нашого.

      Замість  того,  щоб  запитати  у свого оточення,

 ллються крокодилові сльози, щоб показати людям ну яка

 ж це пагана Верховна Рада.

      Вершиною   цинізму  є  і  те,  що  організований

 масовий   інформаційний   наступ,   після  прийнятття

 рішення   про   межу   малозабезпеченності.  Краще  б

 порадити   людям,   як   вижити   на   1  мільон  700

 карбованців.

      І  ще  одне  питання. У Харкові Президент заявив

 про те, що з такою Верховною Радою не можна працювати

 і  що  присутній тут керівник Верховної Ради розділяє

 цю точку зору.

      Фракція   "Комуністи   України"   доручила  мені

 запитати і одержати відповідь від Дьоміна Олега Олега

 Олексійовича (я закінчую, Олександр Олександрович), в

 нас  таке питання: чи не забув-бува Олег Олексійович,

 заступником  Голови якої Верховної Ради він являється,

 і не забув він, що ми обирали, і вкінці-кінців, що ми

 не  надавали  йому  повноважень  робити такі оцінки і

 зневажливо ставитись до нас?

      Тому  прошу  пояснення  від  вашого заступника з

 цього питання.

 

      ГОЛОВА. Ілюшин.

      Я прошу: дотримуйтесь регламенту!

 

      ІЛЮШИН  В.  О. Прошу передать мое слово депутату

 Радько, 351 округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      РАДЬКО В.І.

 

      Дякую    (Радько    Василь   Іванович,   фракція

 комуністів, Сумщина)

      Олександр  Олександрович,  я хочу нагадати вам і

 депутатам,  що  ще  5  вересня  ми  проголосували  за

 включення в порядок денний питання про Всеукраїнський

 референдум   з   основних  питань  нової  Конституції

 України.

      До  речі,  вже  7  вересня  наша  фракція згідно

 Закону  надала  всі  проекти  всіх документів з цього

 питання.

      Ми,  комуністи,  вважаємо, що народ, робітники і

 колгоспники  є  єдиним  джерелом влади. Із добробуту,

 тобто  необхідно  вважати  і  їхню  думку  перш,  ніж

 розглядати проект Конституції України.

      Ніякі  конституційні  угоди  між  Президентом  і

 Верховною   Радою,  до  речі,  це  підтверджує  і  25

 жовтня -День єдиних дій знедоленого народу, не можуть

 переконати  нас  в  тому,  що ми, комуністи, згодні з

 тим,  що вороги України і Президент запалюють багаття

 для майбутнього пожарища. Що мається на увазі?

      Необхідно,  щоб не Президент, а народ України на

 Всеукраїнському  референдумі  сказав  "так" чи "ні" з

 цих важливих питань.

      По-перше,  хоче  він  жити  при  соціалізмі,  де

 будуть  збережені основні соціальні заклади: право на

 працю,   відпочинок,  безкоштовну  освіту  і  охорону

 здоров'я,  доступне  житло,  забезпечену старість, до

 речі,  через  що  нас  і  критикували  спочатку  пани

 чорновіли,  а  зараз  пинзиники,  їм,  сидючим на шиї

 народу.

      По-друге.   Хоче   мати   народ  в  першу  чергу

 селянство,  при  владі  Президента  чи  Раду народну,

 повторюю,   тобто  вибрану  народом  із  своїх  колег

 депутатів.

      По-третє.  Під  яким  стягом хоче жити населення

 України, жовто-блокитним зрадницуьким, що підтверджує

 історія,  чи революційним робітників і селян червоно-

 синім  з  серпом і молотом, чи то їм, чи ще не вмерла

 Україна.  Чи  живе Україна прекрасно і сильна. Тільки

 народ,  а  не  Президент з своїм указом може вирішити

 питання  про куплю-продажу землі, статус своїх рідних

 українських  і російських мов, про ставлення до союзу

 братніх незалежних держав, повторюю для націоналістів

 незалежних   держав,  свідчення  того,  що  громадяни

 України  висловлюють  за  проведення  всеукраїнського

 референдуму  з  цього питання говорить те, що по всіх

 областях  України  створюється  не  з тими групами за

 проведення  референдуму.

      На  жаль,  Центрвиборчком, я думаю, що робітники

 селяни,  інтелегенція  наші виборці зрозуміли чому ми

 зареєстрували  такі  грпи,  я  запитую,  як  секретар

 комісії  з  питань державного будівництва, діяльності

 Рад   та   місцевого   самоврядування   яким  законом

 користується   Цкентрвиборчком,   чиї   вказівкі  він

 виконує.

      Тому  Олександр  ОЛександрович,  я  пропоную від

 найбільшої фракції Верховної Ради включити це питання

 для  розгляду на цьому тижні. А для своїх противників

 і   прихильників   націоналістичної  країни  декілька

 штрихів із Конституції паначету. До речі, за досвідом

 туди  їздив наш Президент.

      Я закінчую.

      Яка запровадифла Президентську політичну систему

 в обмеженою участю і паредставництва народу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО

 

      Дякую.

      Олександр   Олександрович,   Я   вас  прошу,  не

 звертати  увагу на оці наші амбиції, я вважаю, що хто

 хоче перемогти , той шукає друзів.

      Чи  це команда Президента, чи це Верховна Раджа.

 дапвайте ми щшукати друзів і працювати.

      Я  не  бачу  у сьогоднішній повістці дня питання

 про  бюджет,  я  вже декілька раз це питання задавав.

 Коли   розглядатимемо  бюджет  ми  відповімо  на  оці

 питання  чи  буде погашена грошова лотарея, чи будуть

 заощадження  людей, приведенні у відповідність все що

 ми балакаємо і межа забезпеченості, вирішаться ці всі

 питання.

      Я   просто  хочу,  щоб  ви  сказали,  Олександр

 Олександрович,  мені  і  всьому  народу  України:  чи

 Кабінет  Міністрів  не дав бюджету, чи ми просто його

 не хочемо розглядать? Тому що знов іде і котять бочку

 на  Верховну  Раду,  що  вона  займається політичними

 питання, не розглядає головного бюджету.

      І  друге.  Податковий  кодекс. І Президент, коли

 його  обирали, і ми всі з вами, коли йшли в депутати,

 казали:   ми  все  зробим  для  того,  щоб  податкова

 політика  стимулювала виробника. На жаль, на сьогодні

 ніякого  стимулювання немає. Я дуже прошу, Олександре

 Олександровичу,  відповісти  на ці питання. І давайте

 працювать,  давайте  ми  будем розглядать ті питання,

 які нам дав Кабінет Міністрів.

      У  мене  залишився  трошки  час,  прошу передати

 слово Даниленку, голові аграрної Комісії.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка. 1 хвилина.

 

      ДАНИЛЕНКО

      Спасибі, Олександре Олександровичу.

      Шановні колеги-народні депутати!

      У  повістці  денній  на  сьогодні стоїть розгляд

 законопроекту  о  зміни  й  доповнення  до Земельного

 кодексу.  Останнім  часом, на проятзі останніх десяти

 днів  дуже  багато  пішло  пропозицій і зайважень від

 усіх  областей, а тому за дорученням комісії (а у нас

 вчора відбулось засідання комісії) я вношу пропозицію

 це  питання  відкласти ще на 2-3 неділі для того, щоб

 опрацювать  з  урахуванням  всіх  пропозицій,  які  з

 районів,  з областей. А потім вийти в сесійний зал на

 розгляд цього питання.

      Дякую за увагу, Олександре Олександровичу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую вам. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      Александр  Александрович,  это, наверное, больше

 вопрос  к  Демину...  Вообще  все-таки  давайте будем

 последовательными.   Я   неоднократно   напоминал   и

 говорил:    покуда   мы   не   рассмотрим   концепцию

 налогообложения,  ни один налог нельзя рассматривать.

 Вы  посмотрите:  на  сегодняшний  день  ряд вопросов,

 связанных  с налогообложением. Это или акцизный сбор,

 или  что-то другое -они есть в повестке дня. На среду

 стоит  вопрос о налоге на имущество предприятий. А на

 четверг  внесен  вопрос только о положении податковой

 политики  в Украине. Поэтому я хотел бы, чтоб товарищ

 Демин,   который   все-таки   курирует  экономические

 вопросы, внимательно смотрел за этими делами.

      Следующий  вопрос, который я хотел бы затронуть.

 Уже  прошло  полтора  месяца  (почти 2 месяца), когда

 вышло  Постановление  Кабинета Министров 725, которое

 заморозило зароботный план.

      И  самое главное, что бьют по тем людям, которые

 несут  золотые  яйца.  В хозрасчетных подразделениях,

 подразумевая  в  это  врея  заработную  плату  или  у

 учителей и у медицинскмх рабоитников.

      Поэтому   надо   дать,   наверное,  протокольное

 поручение  Правительству и ответить на этот вопрос. Я

 уже  трижды  обращался  ко  всем  структурам, начиная

 от...........,  Марчука, Кацкевича, но получил только

 отписки.

      На  сегодняшний  день  этот  вопрос может только

 решить   прокуратура.   Межа   малозабезпеченості,  о

 которой  мы  много  здесь  говорили  и дали поручение

 Правительству сделать разкяснение и включить те нормы,

 пенсионное   законодательство,   которое   не   хотят

 изменить.  На  сегодняшний день тишина и молчок, хотя

 уже  сегодня  вы  видите 14 ноября, а 1 ноября должно

 вступать это все было в дело.

      Защита....  власти  и гражданина Украины. Это не

 маловажный  вопрос.  Меня, правда, удивляет, что наш,

 мои коллеги народные депутаты с большими погонами все

 время  молчат  о  состоянии зароботной платы, выплаты

 пособий  и  так  далее,  связанное  военослужащим,  в

 первую      очередь,      людям,     работающим     в

 правоохранительных органах.

      Если  на сегодняшний день такой будет подход   в

 власти  к  этим  структурам,  ни  о какой защите этой

 властми мы не можем вообще мечтать и разговаривать. А

 уже   о   гражданине:   это  очень  и  очень  далекая

 перспектива.

      Сегодня,   несколько  месяцев  не  выплачивается

 заработная   плата   по  некоторым  категориям  людей

 служащих   и  носяцщих   погоны,   сегодня  снят  вид

 довольствия,  ссегодня не выплачивается людям то, что

 им положено за их звездочки и звания.

      Поэтому  я  хотел  бы, чтобы и Офицерский Союхз,

 который    неоднократно    здесь    включался   и   в

 политтические разборки, больше обратил бы внимание на

 эти дела. И товарищу Кравченко как возглавляющему это

 ведомство  все-таки  тоже  надо  посмотреть: поднятие

 престижа,    достойное    материальное   и   духовное

 обеспечение  людей в погоднах -залог бескорыстного их

 служения  государству  и самому народу.

       И  последний  вопрос,  который поднимал Ркдько.

 Да,  я егод поддерживаю в этом плане и я думаю, здесь

 зависит  от вас очень много, Александр Александрович.

 Все  злободневныйе вопросы, которые меняют устройство

 государства,   уклад   жизни   людей,   смена,  будем

 говорить,  начиная  от  символики  и  все  остальное,

 должно  проходить  через референдум. И тут от вас как

 от первого лица законодательного органа зависит очень

 много.  И  не  недо  стесняться с этой позицией своей

 выходить  в  вышестоящие  инчстанции и структуры. И я

 думаю,   что   большинство  в  Верховном  Совете  вас

 поддержат.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.    Білоус.

 

       БІЛОУС, 317, Спілка офіцерів  України.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги!

      Я хотів би привернути вашу увагу з приводу того,

 що  напередодні  вступу  в  зиму  8  учбових закладів

 Полтавської  області  професійнотехнічні  училища  на

 сьогоднішній  день  не  мають  коштів  для  того, щоб

 закупити вугілля.

      Мої  звернення  до  УРяду, Президента України дл

 позитивних наслідків не дали.

      Тому  я  ще  раз  хочу  звернутись, користуючись

 сьогодні  трибуною Верховної Ради до Прем'єр-міністра

 України,  Президента  України,  щоб  ці  питання були

 вирішені. Тому це ще єдині органи, навчальні заклади,

 які ще готують людей  і навчають  їх працювати.

      Друге.  6.  11. 95 року під час оголошення заяв,

 пропозицій   депутат   Іванов  з  Фракції  комуністів

 України,  користуючись  карткою депутата Дідика, який

 був  відсутній  в  залі,  отримав  слово  в порушення

 Регламенту,   яке   забороняє   користуватись   двома

 картками.

      Депутат  Іванов передав слово Гошовській, що теж

 є  порушенням  регламенту. Я підійшов до трибуни, але

 підтримки з боку Голови Верховної Ради не отримав. Це

 зрозуміло.  Тому  що  в  сесійному залі дуже тяжко це

 зробити.  Тому  я підійшов до інформаційно-технічного

 відділу,   який  вже  давно  розробив  програму,  яка

 заборонить   порушення   регламенту.   Але,  як  мені

 пояснили  ці  працівники,  їхні  звернення до Комісії

 Регламенту   та   забезпеченню  діяльності  депутатів

 позитивних наслідків не дали.

      Я   звертаюсь  до  Голови  Верховної  Ради  дати

 відповідні розпорядження, щоб надали цьому віддлу час

 для втілення цієї програми в життя.

      І  останнє.  Я  хотів  би нагадати, що сесія вже

 прийняла  рішення  про  перенесення  питання про Указ

 Президента,  про  випуск  облігації  зовнішьої позики

 1995  року.  Це  питання  вже  готове.  І я просив би

 сьогодні  поставити на голосування про включення його

 в порядок денний.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Білас.

 

      БІЛАС І.Г.

 

      Спасибі.   Шановні   виборці,  шановний  голово,

 шановні  колеги,  я  хочу вам як ваш колега, такий же

 народний    депутат,    все-таки    запропонувати   і

 прислухатись  до  цього,  щоб  ми  прийняли  все-таки

 спільне  і виважене рішення щодо накладення вето. Але

 накладення  вето  тут,  у  нас,  у  сесійному залі на

 подальші   нікому   не   потрібні,  від  яких  тільки

 страждають не тільки наші виборці, громадяни України,

 а й наш міжнародний імідж, вето на політичні ігри, що

 тут у середині, у Верховній Раді.

      Давайте ми будем в першу чергу самі шанувати наш

 закон,  не  ревізувати  того, що прийняли наші колеги

 минулого   скликання,   особливо  те,  що  стосується

 святого - це територіальної цілосності нашої держави,

 це  її  символіки,  це  мови як державної. Якщо ми це

 будемо  робити,  ми сами себе погубимо. Усвідомим те,

 що  ми  сидимо  всі  в  одному  човні. І сами ми його

 розкачуємо.  Отже політична стабільність -це, в першу

 чергу,  передумова прийняття нами, справді, виважених

 законів, які будуть поступом вперед.

      Друге, шановні мої колеги, на що я хочу звернути

 увагу,   і  воно  стосується  не  тільки  Мостиського

 виборчого  округу  268.  Ця  тривожна  ситуація,  яка

 склалася  із  недобудованими школами, як на території

 мого  виборчого  округу,  так  і  в цілому, я в цьому

 впевнений,  по  Україні. На вулиці вже майже зима. Ці

 недобудови, якщо не виділити їм кошти, вони просто не

 зможуть  матеріально,  вірніше  фізично  витримати цю

 зиму.

      Отже  я  прошу,  Олександру Олександровичу, дати

 все-таки протокольне доручення Міністерству фінансів,

 Кабінету  Міністрів  вишукати  можливості  і виділити

 кошти  для  того,  щоб завершити хоча би покрівлю над

 цими школами до кінця цього  року.

      І  останнє,  шановні колеги. Ми відсвяткували 75

 років  Національній  юридичній  академії  у  Харкові.

 Одночасно,   це   мало   хто  знає,  на  цьому  тижні

 виповняється  75  років  з дня утворення Українського

 вільного університету, який має місце ...............

 у  Мюнхені.  Це  заклад, який являється дипломатичним

 центром   єднання   українського   народу   і  народу

 Німеччини, в якому сконцентровані великі наукові сили

 і    потенціал.

      То   ж   дозвольте,  Олександре  Олександровичу,

 попросити  вас  від  імені  Верховної  Ради привітати

 професорсько-педагогічний    колектив    Українського

 вільного  університету з цієї нагоди. І, користуючись

 можливістю,  все-таки  давайте  ми  дамо  протокольне

 доручення  Міністерству  освіти,  Кабінету Міністрів,

 тому що Уряд Баварії давно визнав Український вільний

 університет,  а  Уряд  України  до  цього  часу ще не

 повернувся до цього питання.

      Спасибі за увагу.

 

      ГОЛОВА.    Час   використаний.   Деякі   питання

 пропонували  депутати  проголосувать.  Я їх поставлю,

 бузперечно, на голосування.

      Пропозиція  Єрмака  відносно...  Тут  треба дати

 роз'яснення.  Вчора  справді  Президія Верховної Ради

 розглядала  питання про зняття імунітету із депутатів

 місцевих Рад.

      Президія  не  знімала це питання. Вона просто не

 включила  це питання в порядок дня на цей тиждень. То

 суттєва   різниця.  А  чому?  Тому  що  поставила  ті

 питання,  які  потребують  невідкладного розгляду. Це

 перше.

      По-друге...  я  поставлю на поіменне голосування

 безперечно.

      По-друге,  мова  йде  не про те, що ми захищаємо

 злочинців, так як ви висловилися. Мова йде про те, що

 ми  захищаємо  чесних  людей,  які  обрані в Ради. Бо

 перше  слово злочинець може використовувати тільки за

 рішенням  суду,  а  до  того  ніхто  не має право. Це

 юристу кожному повинно бути відомо. А аналіз говорить

 про   те,  що  стосується  це  питання  4  із  тисячі

 депутатів.  А  ми  весь  час так показуємо, що нібито

 погляньте,   там  збираються  злочинці,  тощо.  Треба

 зробити  справді аналіз у суспільстві нашому: як і що

 є. Але питання безперечно потребує розгляду. Ніхто на

 тому   не   заперечує.   Треба   спростити  процедуру

 притягнення  до  відповідальності  кримінальної  того

 депутата,  який... де б він не був чи Верховної Ради,

 чи   місцевої  ради,  який  допустив  злочин.  Я  тут

 повністю згоден.

      Ви  наполягаєте  на  голосуванні? Наполягаєте на

 поіменному. Хто за те, щоб...

      (Шум в залі)

      Почекайте.  Я  спочатку  вирішу  це...  Ну, будь

 ласка,  дайте  з мотивів Степенку слово.

 

      СТЕПЕНКО.

      Олександр  Олександрович,  я  диву  даюся.  Ви ж

 досвідчений  парламентар,  другий  срок ми тут з вами

 сидимо.

      (Шум в залі)

      І коли піднімається питання піднять авторитет за

 рахунок  того,  щоб  якусь недоторканість знять, єсть

 Закон   про   притягнення  депетата  до  кримінальної

 відповідальності,  де чітко і ясно записано:  депутат

 сільської  Ради  -якщо не дала сільська Ради, вирішує

 районна.  Не  дала районна, вірішує обласна. І вплоть

 до  Верховної Ради.

      Питання  стоїть  не  в тому, що захищає Верховна

 Рада,  а  в  тому  що  правоохоронні органи не хотять

 притягти винних  до відповідальності.

      Я   офіційно   заявляю:   ніякої  недоторканості

 депутата на сьогодні не має. Просто не хотять торкать

 депутата.  А  якщо  захоче Прокуратура торкнуть, вона

 подасть  подання,  і  не  треба казать, що ми завалим

 роботу   Верховної   Ради:   не   завалим,   розгляне

 відповідна комісія, що там, прийнять рішення, і нехай

 суд розбереться -винний чи не винний депутат. Давайте

 займатися   справами,   а   не  займатись  політичним

 (..........) капіталу.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую  і вам теж. Пропозиція поступила,

 аргументація  ваша  зрозуміла і відома вона. Справді,

 якщо  мова  йшла  про  те,  що  в  нас  117  є подань

 прокурора, а ми не даємо згоди...

      Тому  давайте  так.  Пропозиція  Єрмака,  щоб цю

 пропозицію   його  -про  внесення  в  порядок  дня  -

 голосувати поіменно.

      Хто за те, щоб голосувати поіменно?

 

      "за" 90

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ну, там машина розбереться: прийнято, не прийнято.

      Я   пропозицію   ставлю   депутата   Єрмака  про

 включення  питання  про зняття, позбавлення, вірніше,

 про  поправки до Закону "Про статус депутата місцевої

 Ради",  тобто  про  внесення  в  порядок дня на цьому

 тижні.

      Пропозиція Єрмака голосується, будь ласка.

 

      "за" - 100

 

      Дякую.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Відносно  розгляду питання про випуск облігацій.

 Я  прошу:  готуйте це питання в установленому порядку

 через  Президію.  Чому ж вчора не порушили це питання

 на   Президії?   Через   Президію   подавайте  будемо

 розглядати, я за, нема ніяких заперечень.

      Ну  так я ще раз кажу, для того, щоби розглянути

 питання  в  сесійному  залі  треба, щоб висновки були

 Президії  з  цього  приводу,  розгляд на Президії, це

 Регламентом передбачено.

      Я   ще   раз   повторюю,  вчора  була  Президія,

 узгоджувальна  Рада перед цим розглянула перелік, нам

 дай Бог розглянути ті питання, що вже винесені, та ну

 навіщо,   давайте   я  поставлю  на  голосування  вже

 пропозицію.

      Будь  ласка,  хто  за  те,  щоб слухати на цьому

 тижні   питання  прол  указ  Президента  про  випуски

 облігацій для розрахунку там зовнішні борги тощо.

 

      ЗА -  170

 

      Дякую.

      Пропозиція  Радько відносно розгляду питання про

 референдум щодо  конституційних засад.

      Ми  не один раз уже поверталися до цього питання

 і  це  питання  ще  раз прозвучало сьогодні в кількох

 виступах, Анісімов підтримує цю пропозицію, я глибоко

 переконаний,  що  найкоротший і найсправедливиший був

 би   шлях   це   референдум   з   принципових  питань

 Конституції,  в  закладання  цих  принципів  в основу

 проекту Конституції, розгляд його Верховною Радою.

      Якраз   за   моєю   пропозицією  складом  минула

 Верховна Рада проголосувала за цю постанову, це так.

      І  тещо було в травні прийнято теж правий Радько

 в   даному   випадку,   але   7  червня  ми  прийняли

 Конституційну  угоду, Верховна Рада проголосувала, що

 не  можна  проводити референдум з цього приводу, крім

 тексту Конституції, погодженої і так далі.

      Тепер. Я прошу  уваги.

      В  засобах  масової інформації поширюється думка

 про  те,  що  Президент висловився так, що розглянути

 там  ніби  не  розглянути на Верховній Раді, він свій

 проект виносить на референдум.

      Я,  чесно кажучи, не вірю, що це міг зробити сам

 Президент...  Сказав  таке... Це, очевидно, коментарі

 від   преси...   Є  Угода,  підписана  Президентом  і

 Верховною Радою. Вона повинна виконуватися неухильно.

 Але  мова  йде про те, що будем розглядати тут проект

 Конституції.  Я просив би всіх дуже уважно розглянути

 цей   документ   для   того,  щоб  якась  невиважена,

 несерйозна  норма  не  пройшла через Верховну Раду. Я

 вважаю,  що  це  треба  зосередитися  на  цій стороні

 справи.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Що,  Радько,  не  задоволений відповіддю? Радько

 слово дайте. Будь ласка, Радько.

 

      РАДЬКО В.І.

      Олександре Олександровичу, я хочу передати слово

 Марченку,  тому що він ніяк не доб'ється... Він -член

 Конституційної Комісії, він краще об'яснить вам за цю

 Конституцію...

 

      ГОЛОВА.   Ну,  я  прошу...  Якщо  голосуавати  з

 мотивів про голосування, будь ласка...

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый   Александр   Александрович,   Равдько

 поставил  абсолютное  точное  (вместе с коммунистами)

 задание.   Дело   в  том,  что  снизу  идут  подписи.

 Собираются    инициативные    группы    и   Договором

 Конституционным  не запрещено проводить референдум по

 инициативе   избирателей.   По  основам  Конституции.

 Центризбирком,  превышая  свои полномочия, отказывает

 на  незаконных  основаниях  в регистрации этих групп.

 Поэтому    постановка   по   соблюдению   законов   и

 Центризбиркомом  со  стороны  коммунистов  и депутата

 Радько  абсолютно  верна. И мы просим, чтобы это было

 рассмотрено  на  Верховном  Совета.

      Таким  же  образом,  Алексангдр Александрович, я

 напоминаю  как член Конституционной Комиссии после ее

 заседания,   после   того,  что  она  превысила  свои

 полномочия,  я  обратился  к Верховному Совету с тем,

 чтобы   был   рассмотрен  вопрос  о  ходе  подготовки

 Конституции    Украины.    Я    напоминаю,   что   мы

 проголосовали за рассмотрение этого вопроса, включали

 в  порядок  дня.  Однако  по  каким-то  причинам этот

 порядок  дня...,  этот вопрос выбрасывается постоянно

 на протяжении уже больше, чем месяц.

      Во-вторых,   нарушается   Регламент   Верховного

 Совета - депутатам не дается право...

 

      ГОЛОВА.  Все...

 

      МАРЧЕНКО    В.   Р....   Послушайте,   Александр

 Александрович!..  ............ .....................

 постоянно на протяжении уже больше, чем месяц.

      Во   вторых,   нарушается  Регламент  Верховного

 Совета.   Депутатам   не   дается  право,  послушайте

 Александр  Александрович,  депутатам  не дается право

 вмешаться  в  порядок рассмотрения вопроса. Поскольку

 Президент перед принятием важных вопросов, программы,

 доповедей,  Конституционной угоды начинает заниматься

 выворачиванием рук депутатам, то сегодня эта политика

 продолжается  для  того,  чтобы навязать свой, тоесть

 Президентский,  Конституционный  проект  и  Закон  "О

 выборах".   Вот   с   этим   связано  все  нагнетение

 обстановки....  Я  требую...

 

      ГОЛОВА. Я прошу....

 

      МАРЧЕНКО.  Александр  Александрович, чтобы и

 Вы, и Президиум выполнили решение Верховного Совета и

 ход  подготовки  или разработки новой Конституции был

 включен и рассмотрен на этой неделе. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  колегі,  одну...  досить. Я не

 ставлю  на  голосування питання, тому з мотивів слово

 не   дається,   слово   з   мотивів   дається   перед

 голосуванням.

      Тепер.    Тут    2    моменти,    відносно   дій

 Конституційн..., Центральної Виборчої Комісії я давав

 пояснення в минулий вівторок...

      Є  пропозиція  така.  В  нас  є Комісія з питань

 правових  і  Комісія....  Стретович на місці?... Будь

 ласка...  Дайте  відповідь  про  правочинність рішень

 Центральної  Виборчої  Комісії. Проінформуйте Сесію і

 грамодянство  про  те,  щоб ці питання не виникали...

 Якщо  не  права, тоді значить ми будем вживать заходи

 до  Комісії,  а  якщо  права, то щоб люди знали права

 вона чи ні.

      Тому  я  просив би вас підтримати проголосувта и

 протокольне доручення нашої колмісії зробити висновки

 щодо позиції цієї комісії.

      Стіавлю на  голосуваня, будь ласка.

 

      ГОЛОВА.  Протягом  трьох  днів.  там  нема  чого

 визначать.

       За -  170

      Протокольне доручення  приймається.

      Одну хвилинку.

      Дальше.   Ну,   яка...   Я  ще  раз  прошу,  для

 пропозиції  треба слово  брать.

      Будь  ласка,  Василь  Васильович,  я  прошу,  не

 треба.

       Ну, дайте Терещуку слово.

 

     ТЕРЕЩУК.

     Я наполягав на своєму виступі, тому що тут дійсно

 є  інший  шлях.  Справа  в  тому,  що Центрвиборчком,

 приймаючи  рішення,  посилався  на  суперечність  між

 двома  статтями Закону "Про референдум". І там дійсно

 в  одній  статті говориться, що предметом референдуму

 являється  затвердження  Конституції  та  основних її

 положень.  А  в  статті,  де говориться про ініціацію

 знизу,  там........  основних її положень викинуто. І

 на цій підставі Центрвиборчоком приймає таке рішення.

       Тому  потрібно  дати  тлумачення  статті Закону

 "Про  рефередндум",  яке  може  дати  тільки Верховна

 Рада.  І  це  дасть  можливість відновити демократію.

 Тому  що  і  в Конституції і в Конституційній Угоді в

 першій статті написано, що носієм всієї повноти влади

 являється   народ.   А   коли  зараз,  ссилаючись  на

 Конституційну  угоду,  відрізають  можливість  народу

 висловитись по основним положеннім Конституції, то це

 обрізання  ні  до чого доброго не приведе. Ви знаєте,

 що  затикання  роту  закінчується тим, що починається

 крик.

      І  я  хотів  би  сказати,  що перша група була з

 Маріуполя,    яка    подала    на    регистрацію    в

 Центрвиборчком. І коли знову відмова, тоді пенсіонери

 в  Маріуполі  в  же  заявили,  що  на  22 вони будуть

 готувати дії громадянської непокори.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  ваші  пропозиції  і  ваші

 міркування.

      Підійдіть   до  Стретовича,  поясніть  йому,  як

 потрібно трактувати норму Закону " Про референдум".

 Будь ласка.

      Далі.   Запитання   Степенко   Василя  Івановича

 відносно   бюджету.  Пояснюю.  Кабінет  Міністрів  за

 попередніми данними приблизно два тиждні тому, так...

 А, будь ласка, Микола Янович на місці.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые народные депутаты, ситуация с бюджетом

 такая. На сегоднешний день осталось неуточненной одна

 цифра  по  рассчету,  по  показателю  доходной  части

 бюджета, арендная плата  за нефть и газ.

      Сегодня  Держкомнефтегаз  и  Минэкономики должны

 эту  цифру  согласовать  и  официально  представить в

 Кабинет Министров. По представлению этой цифры бюджет

 готов,  практически  уже  сверстан. Он представляется

 Президенту  на  подпись,  в течение сегодня-завтра он

 представляется   Президенту   на  подпись.  Президент

 подписывает,   и   он   официально  представляется  в

 Верховный Совет.

 

      ГОЛОВА. Значить, в доповнення до того, що сказав

 Микола Янович. безперечно, грубо порушенний закон про

 бюджет, про бюджетну систему. До 1 вересня ми повинні

 були  мати  в  себе  бюджет  на  1996  рік. Він ще не

 розробленний. Це перше.

      Друге.  Поправки  до  бюджету  на  1995  рік  за

 підсумками  9 місяців зараз знаходяться у Президента.

 Я  сьогодні  мав  розмову з Леонідом Даниловичем. ВІн

 сьогодні  ж  сказав,  що  негайно  підпише і він буде

 внесенний  у  Верховну Раду.  От  таж  інформація, що

 стосується бюджету.

      Відносно  податкового  кодексу. У порядку дня на

 цей тиждень питання включене, воно буде розглядатися.

 Правда  там  сталося  якесь  непорозуміння. На середу

 поставленний закон про податок, один із законів, а на

 четверг  закон  про  концепцію  податкової  політики.

 Очивидно,  треба  поміняти  місцями. Ми підійшовши до

 цього питання, це не порушення прийнятого порядку, ми

 можемо переставити ці питання.

      Пропозиція    Даниленко   відносно   перенесення

 питання  про земельний кодекс. Давайте ми підійдем до

 цього  питання сьогодні, тоді будем розглядати його і

 перенесемо. А зараз ні, зараз на голосування не треба

 ставити,  тоді,  коли будем розглядати. Тому що треба

 дати аргументацію, аргументацію.

      Сьогодні  день  Уряду,  я кажу про зауваження чи

 пропозицію депутата Анісімова. Давайте поставимо йому

 ці  питання  і  про  постанову  відносно  замороження

 заробітної  плати (якраз і в порядку розгляду питання

 це  передбачено),  і  про  межу малозабезпеченості, і

 доручення  щодо  цього  Кабінету  Міністрів,  як воно

 виконується.

      Пропозиції  Білоуса.  Підготуйте  запит відносно

 там  ситуації  в  Полтавській  області,  я  думаю, що

 реакція  буде  відповідна. Відносно постанови... Ага.

 Це не ваша пропозиція. Прошу вибачити.

      Про  позику 1995 року в порядок дня включити. Це

 питання  Президії  і  Ради  фракцій.  Будь ласка, хай

 голова  щоб  вашої комісії вносить це питання, і воно

 буде розглядатися, а просто з голосу зараз поставити,

 проголосувати, а далі що?

      Ви   наполягаєте?   Я   поставлю,  давайте.  Як,

 сформулюйте  це  питання.  Ще  раз  Білоусу  слово, я

 поставлю на голосування. Він наполягає.

 

      БІЛОУС

 

      Я ще раз хочу звернути увагу про Указ Президента

 України "Про випуск облігацій  зовнішньої позики 1995

 року". Було доручення вже, і це питання було включено

 в  порядок  денний,  але  воно  було  дано  доручення

 комісії. Комісія підготувала, і воно готове.

 

      ГОЛОВА.    Пропозиція   Білоуса   ставиться   на

 голосування.

 

      "За" -   167

 

      Це  питання  в  порядку  дня  є.  Тому воно буде

 Президією  розглядати,  ми зараз розглянемо поряд дня

 на цей тиждень. Так що нема тут трагедії  ніякої.

      Дальші   ще.  До  проекту  роз...  є  пропозиція

 депутата   Носова.  "До   проекту  розпаду  засідання

 Верховної  Ради на 14 листопада було включено питання

 про  зміни  в  складі  по  опрацюванню...  комісій по

 опрацюванню   нової   Конституції".  Це  пише  Носов.

 Наскільки  я пам'ятаю, це питання не було включено до

 порядку денного сесії.

      Тому  включення цього питання до порядку денного

 сессії,   слід  проголосувати  окремо  відповідно  до

 частини  5  статті  2.  4.  4 Регламенту. А вже потім

 питання   з   порядку   сесію  включити  до  розкладу

 засідань.

      Ну   він  абсолютно  правий  в  даному  питанні.

 Справа  в  тому,  що  у  нас відбулися серйозні зміни

 відносно  статусу  тих членів Конституційної комісії,

 які  були представлені від Верховної Ради. Вони тепер

 працюють  у  виконавчих структурах і безперечно треба

 корекцію  відобразити  в  нашій  Постанові.  Тому  я,

 підтримуючи  пропозицію  депутата  Носова,  просив би

 проголосувати  за  включенння цього питання у порядок

 дня, яке в проекті  вами розданому,  передбачене.

      Ви зрозуміли.

      У проекті це питання передбачене, але його треба

 ще проголосувати  за включення в порядок дня.

      Я ставлю на голосуваня це питання. Одну хвилину.

 Будь   ласка,  підтримайте  пропозицію  Носова.  Вона

 цілком ....

 

      "за"   213

 

      Дякую, рішення прийнято.

      Тоді   давайте,   коли   ми  це  питання  будемо

 розглядати, тоді внесете свої пропозиції.

      Одну  хвилину.  Ми  розглянули  ті  питання,  що

 внесені в порядок дня.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      До цього питання?

      Марченко, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Александр  Александрович,  я  не  знаю вот каким

 поставить или включить в порядок дня к любому вопросу

 о   любом   рассмотрении   процедуры   принятия   или

 подготовки   Конституции  то,  что  проголосовал  уже

 Верховный  Совет  и  включил в порядок дня. А именно:

 ход подготовки проекта новой Конституции.

      Вы  сегодня  дали  правильное поручение комиссии

 разобраться,   почему   Центризбирком   отказывает  в

 регистрации.

      Однако,   вторая   часть   вопроса:  давайте  мы

 посмотрим, что делается и кем готовиться новый проект

 Конституции.

      Поэтому  вместе  с  вопросом, который подготовил

 Моцпан  и  правильно проголосованый, я прошу: давайте

 вместе и рассмотрим, как готовится новая Конституция,

 потому  что,  насколько мне известно, и вы не знаете,

 как она готовится.

      И тогда мы всю информацию получим, чтобы сделать

 необходимые  для  депутатов  и  для Верховного Совета

 выводы.

 

      ГОЛОВА.   Це   питання  (я  відповідаю  на  ваше

 запитання),  це  питання  є  в  порядку  дня, воно не

 включено  на  цей  тиждень,  тому що (випослухайте, я

 поясню, чому), тому що просто прохід -це означає, хто

 повинен    робить   інформацію:   Президент,   я   як

 співголова,  ви  як  член Конституційної комісії. І в

 матеріалах   Секретаріату   нема  ні  букви  з  цього

 питання,   включеного   в  порядок  дня.  Треба  його

 підготувать,   як   слід,  і  воно  буде  розглянуте,

 безперечно.

      А  це  питання,  що  Стешенко підготоував, вчора

 розглядалося  і  включене  в  перелік питань Президії

 Верховної   Ради.  А  сьогодні,  то  деталі,  я  можу

 пояснити, чому воно не на цей тиждень включено.

      Все. Питання розглянули, не всі винесені на...

      Одну  хвилину:  я  прошу  вас,  ви  зараз будете

 наполягати  на тому, щоб вам дали змогу в фракціях до

 12. 00 годин попрацювати над цими питаннями.

      Тому  я  використував  на  20  хвилин більше ніж

 відведено  Регламентом  для з'ясування тих питань, що

 стосуються заяв, пропозицій тощо.

      Тому я пропоную у 12.00 годин буде день уряду.

      Трансляція буде іти повна.

      Матеріали  вам  частина  роздані,  деякі  голови

 фракцій,  головам фракцій роздані деякі матеріали, ви

 підете зараз  на фракції з ними ознайомитесь.

      Я  прошу зважити на те, що значна частина питань

 для Кабінету Міністрів подані своєчасно.

      Я хочу, щоб ми локанічно розглянули їх тут, бо в

 них  відповіді  на ті турботи, якеі сьогодні ставлять

 перед вами виборці.

      Щось не зрозуміло вам.

      Дайте слово, номер, номер.

 

      ШЕСТАКОВ.  137.

 

      ГОЛОВА.  Шестаков.

 

      ШЕСТАКОВ   В.   П.,  137,  фракция  Коммунистов,

 Мариупольский округ.

 

 

      Спасибо.

      Александр  Александрович,  у  нас  из  недели  в

 неделю  откладывается вопрос, а выборци настаивают на

 включение  в  порядок  дня  этого  вопроса,  Закон  о

 декларировании  дохода,  насколько  мне помнится, что

 вопрос  этот  был  в  первом  чтении прочитан, дан на

 даработку  правительству  в  течение трех недель, уже

 прошло  болбше  двух  месяцев, вопрос не включается в

 повестку дня.

      Это один вопрос.

      И второй вопрос.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  давайте  з'ясуємо  з

 цього приводу.

      Вчора  це  питання  піднімалось  на Президії, як

 воно стоїть, Чиж будь ласка відповідь дайте.

 

      ЧИЖ І.С.

 

      Я  вчора  ставив  на  Президії  це  питання  про

 включення   в   порядок   денний,   оскільки  тиждень

 загружений,  Президія  вирішила включити на наступний

 тиждень.

 

      ГОЛОВА.  На  наступний тиждень. Тобто це питання

 про   декларування   доходів   буде  розглядатися  на

 наступному тижні.

      Все. Так.

      І що ще, друге питання будь ласка.

 

      ШЕСТАКОВ В. П. Александр Александрович, здесь в

 Разном   у  нас  записано,  комиссия  по  СНД.  Нужно

 привести  этот вопрос в порядок и поэтому я предлагаю

 из Разного перенести этот вопрос на четверг.

 

      ГОЛОВА.  А він... вибачте! Він не був у різному.

 Він був на  четвер поставлений....

 

      Драгомарецький С.Д. ...Ні, ні! В різному...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Тому  тут не треба навіть голосувати це

 питання  -ми  же  проголосували  на  минулому  тижні.

 Значить,  це  питання  буде  розглядатися в четвер. Я

 можу  це  вирішити питання на основі вашого... вашого

 голосування...  Так  що...  я  думаю,  що  це  просто

 технічна якась помилка...

      Шановні колеги, я прошу...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      Та  порядок  дня  ми  не голосуємо. Одн хвилину!

 Значить,   інформація   про   ті   питання,  які  вас

 стосуються  сьогодні під час Дня уряду, підготована і

 буде  роздана  по  10  екземплярів головам фракцій. Я

 просив  би  зібрати,  і  у  вас  ще година до початку

 роботи  Дня  уряду.  Будь  ласка,  готуйтеся до цього

 питання.

      Все.  Ми використали... ну, ну всі можливості!..

 Я прошу! Що вас хвилює ще? Яке питання у вас? А?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      До Дня уряду? Вітренко дайте слово.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Олександре Олександровичу, я пропоную (щоб потім

 при  уряду ми не піднімали ми це питання) зараз зняти

 розгляд  цих  питань  і відмінити День уряду. Воно не

 підготовлене!  Ви  тільки  що  сказали, що нам дадуть

 інформацію.  Ніхто її не бачив. Ми її не проробили. І

 розглядати  кредити,  надані міжнародними фінансовими

 організаціями,    до    цього   не   проробивши,   не

 перевіривши,  що  будуть  давати,  -це знову з нас, з

 депутатів  роблять  комедію для всього народу. Тому я

 пропоную  відмінити  День  уряду  і  розглядати  наші

 питання, які дійсно підготовлені.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вашої  згоди  на  таке.  Одну

 хвилину! Одну хвилину! За годину до Дня уряду ставити

 питання  про  зняття  цього  питання з порядку дня...

 некоректно   з  усіх  боків...  Я  пропоную  так:  ми

 сьогодні  проведемо  день  Уряду  в тій традиції, яку

 закладали. Тобто запитання -відповіді, якщо є потреба

 ми  повторно  розглядатимемо це питання ще раз на дні

 Уряду маючи повну інформацію.

      Це  питання  можемо  порушити під час проведення

 дня Уряду. Ну, вона не наполягає на голосуванні.

      До 12 перерва, будь ласка.

                           

                         - 45 -

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВА. Прошу депутатів зайняти свої місця. Будь

 ласка, сідайте на місця всі.

 

      Шановні  депутати, ми розпочинаємо сьогодні День

 Уряду  на  нашому  засіданні. В нашому засіданні бере

 участь  склад  Кабінету  Міністрів  на чолі з Євгеном

 Кириловичем   Марчуком.   Ми  перед  розглядом  цього

 питання   у   фракціях  одержали  певні  інформаційні

 матеріали,  але  правильно  звучала  критика  з цього

 приводу.  І  користуючись  присутністю  тут...,  Іван

 Олександрович,  Іван  Олександрович,  будь ласка... І

 користуючись  тим,  що  тут  як зараз є Іван... Євген

 Кирилович,  я  хочу  сказати,  що  справді,  депутати

 слушно  ставлять питання про необхідність їм вручення

 аналізу  щодо  тих питань, котрі розглядаються на дні

 Кабінету  Міністрів, на дні Уряду завчасно...

      Тому ми визначимось, якщо буде потреба окремо на

 основі  уже  одержаного  аналізу, чи того, який буде

 потрібен  для  проведення цього дня, винести повторно

 деякі  питання  на наступному дні Кабінету Міністрів,

 то  ми це зробимо.

      Тобто  будуть  ті  пропозиції,  які висловлювали

 сьогодні  депутати.

      Але  з  іншого  боку  процедура  нами  була  вже

 розглянута  попередня.  І  ми  будемо  рухатись таким

 чином: сьогодні пропонується для розгляду три питання

 (я  їх  озвучу  дещо  пізніше).  Фракції порадились з

 цього  приводу  між собою, вносили питання завчасно о

 два  питання  від фракції на кожне з цих питань. І ми

 будемо  їх  розглядати після інформації, відповіді на

 запитання,  після  інформації,  котрі будуть зроблені

 представниками  Кабінету   міністрів.

      У   нас   перше   питання   звучить   так:   про

 використання     кредитів,    наданих    міжнародними

 фінансовими   організаціями   та   іншими   країнами.

 Доповідає  з цього питання Шпек Роман Васильович.

      Після того питання -державна політика заробітної

 плати    доходів    населення,   соцілаьні   гарантії

 малозабезпеченим    верствам   наседення   в   умовах

 економічної  кризи.

      Вчора на Президії ми пропонували, щоб інформацію

 з  цього  приводу  зробив  віце-прем'єр-міністр,  але

 оскільки   робота   вже  була  підготовча  проведена,

 пропонується   такий   варіант:   міністри  -Каскевич

 Михайло  Григорович  -міністр  праці -і Єршов Аркадій

 Віталійович  -міністр  з  питаноь соціальної політики

 зроблять  короткі  інформації, відповіді на запитання

 депутатів  удуть  давати  або вони, або, якщо питання

 ті,  що стосуються Кабінету міністрів взагалі, буде

 давати  Шпек  Роман Васильович. Тобто задовольняється

 тут ця пропозиція  депутатів.

      І  третє питання -політика Уряду щодо тарифів на

 комунальні  послуги  та  її  взаємозв'язки з реальною

 платоспроможністю    населення.    Доповідь   зробить

 заступник міністра економіки народний депутат України

 Кальник   Віктор   Мартинович,   якого   ці   питання

 безпосередньо  торкаються, бо це його, так би мовити,

 функціональні обов'язки.

      От в такій послідовності пропонується розглянути

 питання на  дні Уряду.

      У  нас  передбачено на розгляд цього питання дві

 години.  Очивидно,  це  буде,  якщо  буде потреба, ми

 потім   ще  проголосуємо,  хвилин  на  15-20  зможемо

 продовжити засідання. Можна розпочинати? Можна.

      Слово  надається Шпеку Роману Васильовичу, Віце-

 перм'єр-міністру, народному депутату України. Питання

 про   використання  кредитів,  наданних  міжнародними

 фінансовими  організаціями  та  іншими країнами. Будь

 ласка, коротка інформація і відповіді на запитання.

 

      ШПЕК Р.В.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні   депутати!   На  протязі  останніх  5  років

 економіка   нашої  держави  знаходилась  під  впливом

 багатьох  зовнішніх  і  внутрішніх  факторів, часто і

 шокового  характеру.  Факторів  було  багато.  І вони

 відомі.

      З  метою  пом'якшення ситуації в першу чергу при

 формуванні  фінансових  ресурсів  для  обслуговування

 зовнішніх    зобов'язань,    своєчасного   здійснення

 поточних платежів і скорочення...

 

      ГОЛОВА.  Роман Васильович, ще одна пропозиція. Я

 прошу, ніхто з депутатів до членів Кабінету Міністрів

 не  підходить.  Тому  що  це  буде  не  день Кабінету

 Міністрів,   а  день  вирішення  якихось  питань  від

 депутатів,  від  округів.

      Значить,  будь  ласка, є одна проблема. Я Оробця

 прошу, будь ласка, ні одного депутата не повинно бути

 у ложі Уряду. Будь ласка, доповідайте. Говоріть, будь

 ласка.

 

      ШПЕК  Р.  В.  Наша  держава  стала позичальником

 міжнародних фінансових органзацій та позичальником на

 двохсторонніх міждержавних угодах.

      Залучення  та використання зовнішньої фінансової

 допомоги  являється важливим джерелом фінансування та

 підтримки  для багатьох країн світу в різні часи та в

 різних  випадках. Не є винятком і Україна. Особливого

 значення  зовнішньо-фінансова  допомога  набуває  для

 країни  в  період  кризового  стану  економіки  та її

 реформування.

      Головним   завданням,   яке  при  цьому  вирішує

 Уряд  - це ефективне використання залученних коштів з

 метою   відновлення   економічного   росту   держави,

 покращення...

 

      ГОЛОВА.  Роман  Васильович,  я  ще  раз прошу. Я

 прошу  Поровського  і Кузнєцова сісти на місце в зал.

 Будь   ласка,  сідайте  в  зал,  не  заважайте  вести

 засідання. Говоріть, будь ласка. Говоріть.

 

      ШПЕК.     Україна   накопичувала   боргові

 зобов'язання,  які  не  могла  обслуговувати. Це було

 пов'язано   із   станом   торгівельного,   платіжного

 балансу,   значним  дефіцитом  внутрішнього  бюджету.

 Можливі   наслідки  такої  політики,  які,  на  жаль,

 Україна   вже   має  в  своїй недавній  історії  - це

 накопичення  зовнішніх платежів, а це ставить державу

 на   складні   умови   при  переговорах  з  країнами-

 постачальниками.   Згадайте   припинення   постачання

 туркменського  газу  в  Україні взимку минулого року,

 створює  невигідні  умови, країну ставить в невигідні

 мову,  країну  боржників під час проведення будь-яких

 переговорів,     диктату     умов    неприйнятливість

 запропонованих варіантів. Дефіцит бюджету, який немає

 неемісійних    джерел    покриття,    призводить   до

 нарощування  темпів  інфляції,  а  це, в першу чергу,

 знецінює    кошти    населення   та   обігові   кошти

 підприємств.

      Дефіцит  платіжного  балансу може покриватись за

 рахунок  збільшення  обсягів  експорту  і  відповідно

 зменшення  обсягів  імпорту.  Українська  економіка в

 значній  мірі залежить від імпортованих енергоносіїв,

 і   різке   скорочення   обсягів   імпорту  не  дасть

 можливості  утримувати  експорту  в спроможній галузі

 виробництва на належному рівні.

      Держава  не  може  жити  в  борг занад-то довго.

 Хтось кінець-кінцем повинен сплачувати її борги. Якщо

 власні фінансові ресурси не дозволяють цього зробути,

 і немає допомоги з зовні, то єдиний шлях -це емісійні

 вливання або розрахунки майном.

      Розплата  за них відома: інфляційний податок або

 втрата права власності.

      Україна  була вимушена зробити докорінні зміни в

 напрямках   економічної   політики   для   досягнення

 стабілізації.  Цим  змінам  відповідають  заходи,  що

 збійснюються  на  протязі  останнього року. Їх мета -

 збалансування  фінансових ресурсів держави. При цьому

 Уряд зобов'язується здійснювати відповідно фінансовим

 можливостям політику соціального захисту.

      Це  сказано  і  в  програмі  діяльності Уряду, де

 головною   тезою  проходить  досягнення  економічного

 зросту економіки України на реальній основі.

      Важливим кроком для вирішення проблем дефіцитної

 економіки є  залучення  фінансових організацій.

      По-перше,  ці  кошти надаються за пільгових умов

 на  значний термін -від 3 до 17 років. Мають декілька

 років  відкладання  спочатку  сплати - це  від 3 до 5

 років  -і  значно нижчі, ніж в інших випадках, ставки

 проценту  за  кредит.   Наприклад,  7,1  відсотка  по

 кредитах світового банку.

      Напрямки    використання    коштів   міжнародних

 фінансових  організацій  чітко  обумовлені. Допомога

 Міжнародного  валютного  фонду  Україні стрямована на

 стабілізацію     функціонування     крошово-кредитної

 системи,  а  кошти  світового  банку направляються на

 підтримку  бюджету.

      Крім     того,     ресурси    Світового    банку

 використовуються     на     структурну    перебудову:

 фінансування   програм,   реформування   на  ринкових

 засадах окремих секторів в її економіки, фінансового,

 енергетичного,   сільськогосподарського   та   окремі

 інвестиційні проекти.

      Міжнародним валютним фондом для України виділені

 системна трансформаційна позика, та резервний кредит.

 Або   скорочено   -СТФ   та  стендбай.  Загальна  сума

 системної  СТФ  та  стендбаю, яка визначена на півтора

 року,  складає  2 мільярди 229 мільйонів доларів, або

 визначено  на цей період до кінця 1995 року 1 мільярд

 543 мільйони  доларів.

      Україна  в  1994 році здійснила першу закупівлю,

 або отримала перший транш цієї позики, в розмірі якої

 складає  371 мільйон в  доларовому виразі.

      За умовами позики половина цих коштів спрямована

 на збільшення офіційних резервів Національного банку,

 друга частина використовується на проведення валютних

 інтервенцій,   для   підтримки   курсу   українського

 карбованця, а також для фінансування нестачі валютних

 коштів  в  економіці  для покритття потреб в імпорті,

 дефіцит  платіжного  балансу другий транш системної і

 третій   допомоги  наданий  в  цьому  році.  Загальна

 сума...

      Кошти цього кредиту направлені в валютні резерви

 Національного    банку    для   підтримки   відносної

 стабільності  карбованця,  решта -для покриття потреб

 платіжного   балансу.

      Всі  рішення  оремих  країн,  іх  угруповань  та

 міжнародних   фінансових   організацій   про  надання

 зовнішньої  допомоги,  потреба  в  яких  складає  для

 України в 1995 році майже 6 мільярдів доларів, жостко

 прив'язані   до  досягнення  Угоди  між  Україною  та

 Міжнародним валютним фондом щодо резервного кредиту.

      Це,  в першу чергу, кредити Європейського Союзу,

 Японії,    Сполучених   Штатів   Америки,   Голандії,

 Швейцарії, Бельгії і ряду других країн.

      Згідно  з  умовами  надання Міжнародинм Валютним

 Фондом   системної   трансформаційної   позики  строк

 боргового  зобов'язання  по  ній  складає  10  років.

 Термінів   відстрочки   по   головним   виплатам  або

 пільговий період, протягом якого необхідно сплачувати

 тільки  відсотки -4 з половиною років. Для резервного

 кредиту відповідні терміни складають 5 років і 3 роки

 і один квартал.

      Частина  першого  траншу реабілітаційної позики

 обсягом  100  мільйонів  доларів надійшла в Україну в

 1994  році.  Протягом поточного року отримані залишок

 першого  траншу  та  решту  частина  цієї позики. Всі

 одержані  кошти  реабілітаційної  позики використані.

 Вони    спрямовані   на   обслуговування   державного

 зовнішнього   боргу,   покриття   планового  дефіциту

 бюджету,  виплати  по  простроченим  платежам  за газ

 Росії,  на  придбання  палива  для теплових і атомних

 електростанцій,  що  дає змогу здійснити, здійснювати

 бюджету   соціальні   програми  за  рахунок  економії

 коштів,  забезпечувати  життєдіяльність  підприємств,

 особиво в умовах зимового періоду.

      Використання цієї позики мало і велике соціальне

 значення.

      Загальні    умови   та   особливі   зобов'язання

 отримання  коштів  реабілітаційної  позики обумовлені

 договором   про   надання   позики   між  Україною  і

 Міжнародним    Банком   реконструкції   і   розвитку,

 державним      відомством-позичальником     визначено

 Міністерство фінансів.

       Умовами   Світового   Банку  та  зобов'язаннями

 України  кошти  реабілітаційної  позики  можуть  бути

 використані   на   загальних   підставах   тільки  за

 напрямками, передбаченими державним бюджетом України.

 Пряме кредитування будь-яких структур за рахунок цієї

 позики не можливе.

      З  реабілітаційною  позикою  пов'язані  наступні

 програми  України,  Світового  Банку  -це Програма на

 перебудову   сільського  господарства  та  позика  на

 розвиток  підприємств.  Їх  загальний обсяг визначено

 близько  600  мільйонів  доларів. І надання цих позик

 передбачається на 1996 рік.

      Зараз  в  Україні  в  різних  стадіях підготовки

 знаходяться майже два десятки інвестиційних проектів,

 деякі  з  них  в  стадії визначення. Практично кожний

 проект супроводжується гарантом.

      Найбільш      реальними     для     впровадження

 інвестиційними  проектами,  які отримали схвалення на

 валютно-кредитній     раді,     вважається     проект

 реабілітації  гідроелектростанцій  та проект розвитку

 носильництва.

      На  етапі підготовки знаходяться проект розвитку

 освіти,   проект   структурної  перебудови  вугільної

 промисловості,     пролект     розвитку     житлового

 господарства,  головною  умовою  Світового  банку при

 надані  прозик є забезпечення урядом України гарантій

 щодо повернення позичних коштів.

      Через економічний ефект, отриманий від реалізації

 цих  кредитів  як загальноекономічних так і зокрема в

 кожному випадку.

      В Україні здійснює також діяльність Європейський

 банк    реконструкції    розвитку.    Головною   його

 особливістю  банку  діяльністю  банку  його співпраця

 лише з комерційними та приватними структурами.

      В  поточному  році  загальний  обсяг  фінансової

 допомоги  з  боку  Європейського  банку реконструкції

 розвитку  очікується  б  лизько 40 мільйонів доларів.

 Яких близько 30 використано за  три квартали.

      Слід    відзначити,    що    співробітництво   з

 Міжнародними фінансовими організаціями пов'язано ще з

 одним видом фінансових надходжень до України.

      Гарнатовою або безоплатною допомогою.

      Для  прикладу  необхідно  назначити,  відзначити

 надання   з   Сполученими  Штатами  Америки  в  кінці

 минулого  року  72  мільйони  доларів  США для потреб

 енергетичного сектору. Цей гарант надано на підтримку

 програми  економічних  реформ  яку розпочато в жовтні

 1'994  року  та  14  мільйонів  Швейцарських  франків

 гарант  який  надається  до позики Світового банку на

 проект реабілітації  гідроелектростанції .

      Міжнародні  фінансові  організації готові надалі

 надавати   фінансову   допомогу,   про   що  свідчать

 проведення  останніх  переговорів, звичайно у випадку

 зацікавленності  і  звернення  української  сторони і

 погодження умов.

       Умови,  які  пропонуються позичальниками коштів

 співпадають   з   інтересами   України,   відбудувати

 економіку, провести структурні зміни, в першу чергу в

 плані  енергоресурсів  збереження і підтримки окремих

 секторів економікі.

      Україна    як    член   Міжнародних   фінансових

 організацій   повинна  реалізовувати  своє  право  на

 отримання   позик.   Ефективне   використання   позик

 дозволить  підтримати  фінансовий  стан  країни у цей

 важкий час спочатку здійснення реформ.

      Україна  дійсно має великі потенційні можливості

 з економічного відновлення та  значного розвитку.

      Постійні,  яко  говоритіи про загальну кількість

 кредитів,  боргів,  які  можуть  бути на кінець 19995

 року  вони  складають  понад  8  мільярдів доларів. З

 них -це понад 5 мільярдів доларів -з країнами бувшого

 Радянського   Союзу,   в   першу   чергу,  це  Росія,

 Туркменістан.    Кредити    міжнародних    фінансових

 організацій складають понад... близько двох мільярдів

 доларів. Якщо порахувати кредитоспроможність України,

 то  загальна  заборгованість  складає близько 10% від

 валового  внутрішнього продукту. Україна відноситься,

 виходячи  з  цього,  до країн з досить високим рівнем

 кредитоспроможності або виплат по отриманих кредитах.

     Відносно   двохсторонніх  угод.  Реструктуризація

 вітчизняної   економіки   ставить  на  передній  план

 необхідність      вирішення     питань     технічного

 переозброєння,   використання  новітніх  прогресивних

 технологій,  ресурсозбереження,  що  вимагає  значних

 валютних витрат.

      Галузі,  що потребують для реалізації зазначених

 коштів....  достатніх  власних  коштів  на ці цілі не

 мають.  Використання  іноземних  кредитів  сьогодні у

 значній  мірі  сприяє  вирішенню  питань забезпечення

 валютними   ресурсами   процесів,  позв'язаних  з  їх

 перебудовою.

      Урядом  докладено  значних  зусиль для залучення

 іноземних  кредитних  ресурсів  на  основі  укладання

 міжнародних кедитних угод.

      За  період  з  1  січня 1992 року по 1 листопада

 1995   року   Україною   в   рамках  міждержавних  та

 міжурядових   угод  залучено  й  використовується  10

 кредитних    ліній.    Це:   Федеративна   Республіка

 Німеччини,  Європейська  Спільнота  (Італія, Франція,

 Швейцарія)  та  п'яти  ліній  США на загнальну суму 3

 мільярди 290 мільйонів доларів. Усі зазначені кредити

 є    банківськими    експортними   кредитами   і   не

 передбачають   перерахування   коштів   позичальнику.

 Оформлення  зазначених  кредитів  здійснюється шляхом

 укладання  міжбанківських  та  міжурядових  кредитних

 угод   у   відповідності   до   міжнародної  практики

 кредитування  з  застосуванням  комерційних ставок по

 відсотках   (фіксованих   або  плаваючих),  введенням

 комісій  за  управлінням та обслуговуванням кредиту з

 термінами погашення від 1 до 10 років.

      З    зазначеної    кількості    ліній   повністю

 використані 4 лінії: Європейського Союзу, Італії та 2

 лінії  Сполучених  Штатів Америки (JSM-102) -ліміт на

 1993-1994 роки та лінія ПЛ-480 на 1994 фінансовий рік

 загальною сумою 621 мільйон доларів.

      Одночасно,  в липні 1995 року закінчено юридичне

 оформлення   3   кредитних  ліній  Сполучених  Штатів

 Америки та кредитної лінії Швейцарії на загальну суму

 700 мільйонів доларів.

      Наповнення     зазначених     кредитних    ліній

 здійснюється   з   вересня  цього  року.  Крім  того,

 проводиться  робота  по  залученню  кредитних ліній в

 загальному обсязі 104, 5 мільйона доларів США. В тому

 числі, Греції на суму 40 мільйонів доларів, Канади на

 суму  14,  5 мільйонів доларів США, Японії на суму 50

 мільйонів  доларів  США до Укр...... банку як банку -

 агенту  Уряду  також  надійшли пропозиції про надання

 кредитів від Бельгії, Чехії та Ізраїлю.

      Таким  чином,  загальна  сума іноземних кредитів

 вже  залучених  Україною  та  тих,  що  знаходяться в

 стадії остаточного опрацювання складає 3 мільярди 151

 мільйон доларів.

      За  станом  на  1 листопада 1995 року за рахунок

 зазначених кредитних ліній оформлено кредитів на суму

 1  мільярд  830  мільйонів доларів, які використувані

 для    фінансування   проектів   в   такіх   галузях:

 агропромисловий  комплекс  -904  мільйони доларів або

 49,  3  процента,  метелургійна промисловість -354, 5

 мільйони   доларів   або   19,  3  процента,  охорона

 здоров'я  -310  мільйонів  доларів,  16,  9 процента,

 легка   промисловість   -110   мільйонів  доларів,  6

 процентів,  машинобудування -75, 6 мільйонів доларів,

 4,  1  процента,  зв'язок  -18  мільйонів  доларів, 1

 процент, хімічна промисловість -18 мільйонів доларів,

 1  процент, деревообробна промисловість -10 мільйонів

 доларів, 0, 6 процента.

      Іноземні кредити, що залучені Україною за період

 1992-1995   років   використовувались  підприємствами

 різних   форм   власності   для   розв'язання   таких

 стратегічних  завдань  як  технічне  переозброєння та

 запровадження  нових  технологій  в  агропромисловому

 комплексі,   розвиток  експортоспроможних  галузей  -

 металургійна   та  хімічна  промисловість,  створення

 імпортнозамінюючого виробництва та задоволення потреб

 критичному імпорті.

      В  цілому  використання  іноземних  кредитів дає

 змогу вирішувати важливі народногосподарські завдання

 без залучення  коштів   державного бюджету.

      Так,  наприкалд,  відома  проблема  забезпечення

 сільського      господарства     України     сучасною

 зернозбиральною   тезнікою.   Сьогодні   з  92  тисяч

 зернозбиральних   комбайнів   близько   50%  фактично

 підлягають    списанню,    виходячи    з    термінісв

 експлуатації.

      Для   забезпечення  вчасного  збираття  зернових

 культур  та  зменшення  втрат  врожаю  опрацьовуються

 різні  можливості придбання зернозбиральної техніки в

 тому  числі  за  рахунок  кредитів  Сполучених Штатів

 Вмерики.

      Одночасно   розглядається  можливість  закупівлі

 зернозбиральної    техніки   Німецького   виробництва

 за рахунок кредиту Федеративної Республіки Німеччини.

 В  одному  і другому випадку розглядаються можливості

 спільного  виробництва  окремих вузлів і агрегатів на

 Україні.  Це  є умовою заключення кредитної угоди, де

 до  40% вузлів агрегатів зернозбиральних комбайнів до

 двохтисячного року повинні вироблятись на Україні.

      В   той   же  час  з метою  збереження  потенціалу

 власного   машинобудування   Уряд  України  продовжує

 виробничу   кооперацію   з   Росією   по  виробництву

 комбайнів "Дон".

      Розгляд цих трьох пропозицій дасть змогу вибрати

 найбільш   економічно   вигідний   варіант,  провести

 технічне     переобзброєння     сільськогосподарських

 підприємств  та створити в Україні власне виробництво

 сучасної зернозбиральної техніки.

      Таким  чином, в  Україні, крім збереження робочих

 місць   готується   база  для  налагодження  власного

 виробництва  високоякісної зернозбиральної  техніки.

      Важливим,  на  наш  погляд, є також той факт, що

 реалізація   зазначеної   програми  здійснюється  без

 використання  коштів державного бюджету, а розрахунки

 з   кредиторами   будуть   проводитись   за   рахунок

 реалізації прибавки врожаю, зібраного цією технікою.

      Крім  того  за  рахунок  іноземних кредитів було

 придбано і направлено до підприємств агропромислового

 комплексу      нові     формозбиральні     комплекси,

 насінньоочистні   машини,  бурякозбиральні  комбайни,

 холодильне обладнення, хімічні засоби захисту рослин,

 насіння вимокурожайних сільськогосподарських культур.

      За  рахунок  іноземних  кредитів, що залучаються

 під  гарантію  Уряду  України,  проводиться  технічне

 переозброєння і підприємств металургійного комплексу,

 які  придбали  сучасне  устаткування для прокатних та

 дротових станів, метизне обладнення.

      Так,  наприклад, за рахунок кредиту Федеративної

 Республіки   Німеччини  закуплено  та  встановлюється

 обладнення, яке за своїми виробничими потужностями не

 має   аналогів   в  країнах  СНД  та  дає  можливості

 вироблятіи продукцію на світовому  рівні якості.

      Фактично вперше за останні 20 років реалізується

 широка      програма     технічного     переозброєння

 металургійної галузі. Що дасть змогу значно збільшити

 конкуретну спроможність та експортний потенціал нашої

 країни.   Ця  програма  також  має  велике  соціальне

 значення,  оскільки  усім нам відомо, що металургійні

 підпрємства  фактично  тримають  на своїх плечах цілі

 регіони Східної Південної України.

      За рахунок коштів іноземних кредитів вирішуються

 також  питання  забезпечення потреб України продукції

 соціально-критичного  значенння.  Так установи охорни

 здоров'я    отримали    вкрай   необхідні   лікарські

 припарати,  що  не  виробляються в Україні. Серед них

 сердцевосудинні   засоби,   препарати   для  наркозу,

 антибіотики  та  інше,  приблизно  на  сумум  165,  3

 мільйона доларів Сполученних Штатів Америки.

      Крім  того,  в  Україні реалізується стратегічна

 програма      створення      власного     виробництва

 життєвонеобхідних  лікарських  препаратів  таких,  як

 інсулін  та вакцини. Фармацевтичні підприємства також

 отримали  сучасні  лінії  виробництва ме(...........)

 розчинів, вробництво томографів, конче необхідних для

 медичної   діагностики   з  використанням  імпортного

 устаткуванння     організовано    на    підприємствах

 вітчизняного машинобудування.

      На   фабриках   легкої   промисловості  надійшло

 прядильне   устаткування,   вязально-пошивні  машини,

 запасні частини, обладиння для виробництва килимів. В

 Харкові   створене   сучасне   виробництво  килимових

 виробів, які за якістю не будуть поступатись накращим

 світовим зразкам.

      Підприємства зв'язку закупило обладання та ввели

 в   експлуатацію  радіорелейну  лінію  Київ-Львів. За

 рахунок кредиту Франції закуплено обладнання сучасних

 АТС  на  70  тисяч  номерів.  А  за  рахунок  кредиту

 Федеративної  Республіки Німеччини придбана міжміська

 автоматична  телефонна станція для міста Севастополя.

      За  станом на 1 листопада 1995 року по отриманих

 кредитах   же  сплачено  716  мільйонів  доларів  США

 основного  боргу  і  залишається  до кінця строку дії

 угоди  сплатити 812, 7 мільйона доларів США. З них за

 рахунок  коштів  Державного  бюджету  387, 3 мільйона

 доларів США.

      Найбільші   платежі   необхідно   буде  сплатити

 німецьким,  американським кредиторам, відповіднло 713

 та 70 мільйонів доларів. До кінця 1995 року необхідно

 сплатити 74, 5 мільйона доларів США.

      Крім   наведених   планових  платежів  необхідно

 погасити  істотну за станом на 10 листопада 1995 року

 зовнішню  прострочену  заборгованість  в  суммі 20, 6

 мільйона   доларів   США   по  кредитах  Федеративної

 Республіки   Німеччини.  В  тому  числі  по  проектах

 погашення    яких,    позичальниками    передбачалось

 здійснювати   за   рахунок   самоукупності,   але  не

 забезпечили  своєчасне  надходження коштів на рахунки

 резервування    в    Ексімбанку:    це    Макіївський

 металургійний   комбінат   - 1, 9  мільйона  доларів,

 Асоціація  "Алінтекс" -1, 6 мільйона доларів, спільне

 підприємство   "Укрінтерцукор"  -300  тисяч  доларів,

 Корпорація "Миргородхарчопром" - 600 тисяч доларів.

      В  даний  час  іде  наповнення  діючих кредитних

 ліній,  серед  них  особливо слід відзначити кредитну

 лінію Сполучених Штатів Америки обсягом 175 мільйонів

 доларів  за  страховою програмою агентства Сполучених

 Штатів  Америки  з міжнародного розвитку. Ця кредитна

 лінія,  ка  була ратифікована Верховною Радою в липні

 поточного  року  спрямована  цілком  на  забезпечення

 потреб Агропромислового комплексу.

      На   теперішній   час   гарантії   Уряду  надані

 позичальникам  лише  на суму 5, 8 мільйона доларів. В

 найближчі  дні  будуть розгнянуті проекти на загальну

 суму близько 60 мільйонів доларів.

      Хід  наповнення  цієї  кредитної лінії не зовсім

 задовільняє   Уряд.   Так   як   багато   потенційних

 позичальників  не  змогли  забезпечити виконання умов

 кредитної   угоди   та  процедури  надання  державних

 гарантів, встановленої в Україні.

      Уряд  України посилив вимоги як до проектів, які

 передбачаються  фінансувати  з  залученням  іноземних

 кредитів,    гарантованих    державою,   так   і   до

 позичальників.

      Останнім  часом  було відхилено ряд проекті, які

 не  мали  достатнього  забезпечення гарантій держави.

 Наприклад,  було  відправлено на доопрацювання проект

 спільного  підприємства  "Корпорація  Агродон"  місто

 Донецьк,   яким   передбачалось   залучення   кредиту

 Сполучених Штатів Америки в сумі 32 мільйони доларів.

      Ми  готові  його  повторно розглянути, але треба

 доопрацювати.

      Сьогодні  в  Україні  фактично  вперше  створена

 державна  система  залучення і використання іноземних

 кредитів. Урядом розроблено і затверджено пріоритетні

 напрямки  використання іноземних кредитів. Відповідно

 до цього рішення Уряду, за рахунок іноземних кредитів

 буде  здійснюватись фінансування тільки проектів, які

 мають   валютну   самоокупність,   сприяють  розвитку

 експортного    потенціалу,    виробництву    імпортно

 замінюючої    продукції,   забезпечують  ресурсо-  та

 енергозбереження,  швидке  технічне  переозброєння  і

 модернізацію.

      В Кабінеті Міністрів України функціоную постійно

 діючий  міжвідомчий орган -валютно-кредитна рада. Яка

 створена  для  упорядкування, залучення, використання

 та   погашення   іноземних   кредитів,   забезпечення

 співробітництва     с     міжнародними    фінансовими

 організаціями,    здійснення   контролю   за   станом

 погашення    зовнішньої    заборгованості    України,

 координації  діяльності  міністерств, відомств, інших

 органів   державної  виконавчої  влади,  підприємств,

 установ   та  організацій  щодо  здійснення  валютно-

 фінансових зв'язків  з зарубіжними країнами.

      Зночно   поширена   відповідальність   галузевих

 міністерств  за  здійснення  контролю  за  ефективним

 використанням    українськими    юридичними   особами

 іноземних  кредитів,  які  залучаються  під  гарантії

 Уряду.

      Кабінет  Міністрів  прийняв  також  ряд  рішень,

 направлених   на   додаткове  забезпечення  державних

 гарантій.  Наприклад,  таких  як  введення вимог щодо

 обов'язкового   оформлення  позичальниками  іноземних

 кредитів  договорів застави.

      В 1995 році свою позитивну роль зіграв прийнятий

 Верховною  Радою України Закон України "Про Державний

 бюджет на 1995 рік", де в його 34-ій статті визначено

 механізм  відшкодування  витрат  Державного бюджету в

 разі  настання  гарантійних  випадків  за  іноземними

 кредитами,  які  залучаються  українськими юридичними

 особами під гарантії Уряду України.

      На закінчення дозвольте висловити надію, що наша

 спільна  робота  законодавчої  та  виконавчої влади в

 дальшому    будуть    сприяти    більш    ефективному

 використанню   іноземних   кредитів,   що   дозволить

 уникнути недоліків, які існували в цьому минулому.

 

      ГОЛОВА.  Романе  Васильовичу,  будь ласка, у вас

 запитання  при собі знаходяться, так? Ті, що задавали

 фракції.

 

      ШПЕК Р.В. Частково є.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  перед  тим, як ви будете

 відповідати  на них, дати відповідь таку узагальнюючу

 на таке запитання. Я перед цим назву кілька цифр.

      Зовнішній  борг  України  зріс із урахуванням, в

 тому  числі, і боргу за кредити, про які ви говорили,

 на  1  січня  він  складав  1994  року  4 з половиною

 мільярди доларів, на 1 січня 1995 року -5, 1 мільярда

 доларів, на 1 квітня цього року -6, 8, а на 1 вересня

 8, 8 мільярдів доларів.

      Якщо   буде   так   просуватися   ця  тенденція,

 розвиватиметься,  ясно,  що  на  кінець року ми будем

 вдвічі мати більший борг, ніж був два роки тому.

      Питання  таке:  ну,  по-перше,  чому  так швидко

 зростає,  так  стрімко  росте  зовнішній борг. Одне з

 пояснень ви вже дали - це використання кредитів.

      А  друге  питання:  якщо ми беремо такі кредити,

 про  які  ми  говоримо, говорите, чому прогресує спад

 виробництва і рівень життя людей?

      Будь ласка, дайте відповідь на це запитання.

 

      ШПЕК Р.В. Дякую.

      Шановний,   Олександр   Олександрович,   про  ті

 кредити,  про  які  я  зараз говорив, і в першу чергу

 такі  кредити,  які торкаються міжнародних фінансових

 організацій,  по  них ще не наступив термін оплати чи

 відшкодування.

      В   першу   чергу,   заборгованість,  яка  є  на

 сьогоднішній   день,  це  зв'язано  з  оплатою  наших

 боргів.     1993,    1994    років    оформлених    і

 реструкрезованих  перед  Росієї  і  Туркменістаном за

 спожитий   газ,   а   також  поглиблення  внутрішньої

 заборгованості за використаний газ 1995 році.

      Одночасно  ці кредиті на двосторонній основі -це

 кредитні   лінії  Європейського  союзу,  Федеративної

 Республікі Німеччини, що приблизно, Сполучених Штатів

 Америки, що приблизно складає понад півтора мільярдів

 доларів   і   по   яких  приходить  час  виплати,  ми

 резервуємо на них кошти і повинні здійснювати оплату.

      На  сьогоднішній  день,  я  вже говорив, що якщо

 зробити оцінку заборгованості, то навіт при збільшені

 заборгованості України на кінець 1995 року, а вона не

 може бути більше 10 мільярдів доларів -це навіть якщо

 ми   будемо  зараз  поглиблювати  неплатижі,  борг  в

 поточних  розрахунках  за газ, вона складатиме 10 -11

 відсотків  від валового внутрішнього продукту, що дає

 можливість  за  міжнародними  оцінками  і  кретеріями

 говорити про те, що Україна держава з високою довірою

 до    кредитно-спроможності,    виходячи    з   рівня

 експортного потенціалу.

      Звичайно,  тут  виникає  друга проблема. До 1998

 року  нам  невдастя  до  початку  1998  року подалати

 від'ємне сальдо торговельного балансу і значна частина

 коштів  повинна буде передбачатись у загальному плані

 фінансових  ресурсів  на 1996 -1997 фінансові роки на

 покриття від'ємного сальдо торгового і як його

 складової платіжного балансу.

      На   сьогоднішній   день   можливості   експорту

 української   економікі   використанні  не  на  повну

 можливість,  а  умови закупівлі газу, нафти пріизвели

 до   того,   що   Україна   ще  буде  мати  від'ємний

 торговельний,  а  отже  і  ця  складова  у платіжному

 балансі.

      Реконструкція   (для   прикладу)   Криворізького

 металургійного  заводу.  Вкоадені  туди  гроші  дають

 можливість   з  впевненістю  сказати,  що  експортний

 потенціал цього підприємства росте...

 

      ГОЛОВА.    Романе   Васильовичу,   я...   Романе

 Васильовичу, я прошу вас: конкретна відповідь була...

 На  цей  рік,  за  цей рік борг зріс на 3, 7 мільярда

 доларів.  В чому ви бачите причину, якщо ви навіть не

 зв'язуєте  це із кредитами нинішнього року?! В чому ж

 причина?

 

      ШПЕК  Р.  В.  З  від'ємним  станом торговельного

 балансу, а отже і платіжного балансу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  А  тоді  друге  питання. Чому ж тоді не

 зростає виробництво, як ідуть до нас кошти, і чому знижує

      ться рівень життя?

 

      ШПЕК  Р.  В.  Тому,  що на сьогоднішній день нам

 разом  з  вами не вдалось ще в повній мірі приборкати

 інфляцію  і  створити  нормальні  умови для того, щоб

 вирпобництво   могло   розвиватись.  Світовий  досвід

 доказує,  що  тільки  ті  країни, де щорічний приріст

 інфляції  складає  в межах до 30%, мають тенденції до

 розширеного  відтворення.  В  минулому році в Україні

 приріст  інфляції  був  в кілька сотель, в цьому році

 приріст  інфляції буде складати десь 170-18-%. Якщо в

 результаті   реалізації  політики,  яка  закладена  в

 Програму  діяльності  уряду,  нам  вдасться досягнути

 зниження   інфляції   в   таких   межах,   ми  можемо

 розраховувати  на  зниження спаду, або перші елементи

 росту  обсягів  виробництва  і  валового внутрішнього

 продукту в 1996 році.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Крім того, в цьому році...

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Романе Васильовичу...

 

      ШПЕК  Р.  В....  експортний  потенціал України і

 реальний стан експорту зростає.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Романе  Васильовичу,  будь  ласка, одну

 хвилиночку!..  Сядьте,  будь  ласка,  сядьте.  Романе

 Васильовичу,  я  прошу  вас  відповідати  коротко  на

 запитання, називаючи ключові причини. І більш нічого!

 Не  треба  розповідати про все, бо ви не відповідаєте

 на   другу   частину   питання.   Не  відповідаєте...

 Просто... Тому -у вас на руках запитання від фракцій.

 Зачитуєте   запитання   і   відповідаєте   на   нього

 конкретно. Прошу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вас!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ми  процедуру  затвердили  минулого  разу  перед

 розглядом  питання!  В  Положенні  про  День Кабінету

 Міністрів,  про День Уряду. Процедура розписана, тому

 зараз  питання  обговорювати  не  треба.  А якщо буде

 потреба,  ще  раз  повертаюсь  до цього питання, якщо

 буде потреба на основі того аналізу, який дав Кабінет

 Міністрів,  треба  сказать, досить відвертий аналіз у

 вас  на  руках  є.  Якщо  буде  потреба  окремо ще це

 питання  одне  розглянуть, то ми його розглянемо тоді

 уже ще раз. Будь ласка, відповідайте.

 

      ШПЕК.      Питання      депутатської     групи

 "Державність":  як  виглядає  грошова  маса  України,

 покажіть,   щоквартальну   та   річну  динаміку,  яка

 швидкість обігу грошей.

      Станом на 1 жовтня 1995 рока

 грошова  маса  або.......  складала  640,  8 трильйони

 карбрванців, тобто збільшилась з початку року у 2, 03

 рази. За 1994 рік грошова маса зросла в 6, 71 рази. В

 загальній  грошовій масі готівка на 1. 10 складає 223

 трильйони  або  34, 9 проценти проти 25, 1 на 1 січня

 1995  року.

      За  9  місяців  готівка зросла на 144 трильйони,

 або  в  2,  8 рази динаміка грошової маси та готівки.

 Слідуюча грошова маса 1 квартал -1, 4, готівка -1, 8.

 Другий  квартал -2, 3 -2, 7. Третій квартал -3, 9 -4,

 1. Четвертий квартал: 6, 2, 6, 7, 6, 2 -готівка.

      В  1995  році  в  першому кварталі 8, 3 до 8, 9,

 другому  кварталі  11,  2  до 13, 9. Я готовий вам ці

 матеріали  передати,  бо  мені здається, що якщо я ці

 цифри  читаю, вони не дуже багато можуть сказати. Але

 я готовий ...

       Швидкість  обігу  грошей  в грудні 1993 року на

 кінець  пероду складала 7, 3 раза. В першому кварталі

 1994  року  7, 4. В другому кварталі 6, 7, в третьому

 5,  8,  в  четвертому  7,  3.  В 1995 році відповдіно

 перший  квартал  7,  9,  другий  квартал 7, 6, третій

 квартал  8,7.

                  (ШУМ В ЗАЛІ)

      Депутатська група  не дала...

 

                  (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.   Попереднє  питання задав хтовам?

 

       ШПЕК.  "Державність".

 

      ГОЛОВА. Задоволені ті, хто задавав? Задоволені.

      Наступне  питання.

 

      ШПЕК. Тут в записці сказано доповідачу:

 "Прошу зачитати  преамбулу".

      Економічний стан України в 1994 році порівняно з

 попереднім  оком  свідчить  про  поглиблення кризової

 ситуації.   Насамперед  це  зниження  виробництва  та

 загострення фінансової кризи. Цей процес йде і зараз.

 аловий  внутрішній  продукт в минулому році зменшився

 на  23%,  в  1993  на 17, а в цьому році за 9 місяців

 спад  виробництва  стан6овить  12%.

      Зрозуміло,   що  кредити,  які  бере  Україна  в

 міжнародних  фінансових  організаціях,  інших країнах

 повинні   спрямовуватись   насамперед   на  оновлення

 виробництва  найбільш  перспективних  галузей  з тим,

 щооб  е  тільки зупинити падіння, але й добитись його

 розширеного  відтворення,  і  на цій базі підвищувати

 рівень життя народу.

      Безумовно,   іноземний   капітал  нашій  державі

 необхідний,  але  щоб  він  приніс  користь, потрібно

 виробити    концепції,    економічну   систему   його

 використання.   Без  такої  системи  іноземні  позики

 можуть  призвевести до великих збитків, заведуть ще в

 більш глибоку боргову я му.

      Перша   частина   запитання:   якими  принципами

 керуються Уряд при розподілі іноземних кредитів, чи є

 економічні  підходи , система в цій  справі;

      друга  частина:  як  здійснюдється  контроль  за

 використанням   іноземних   кредитів,  що  ви  можете

 сказати ро результати  використання.

       Я  старався своєюб інформацією відповісти на це

 питання.  Виходячи  з  пріоритетів  розвитку  окремих

 галузей   економіки.   В   першу  чергу  пропонується

 використання   кредитних   ресурсів  у  галузях,  які

 зв'язанні    вже    підвищенням    енергозбереженням,

 реформуваннням   енергетичного   сектору   сільського

 госоподарства,    легкої,   харчової   промисловості,

 екологічні процеси.

      Яка  система  в цій дії? Потенційні позичальники

 через   міністерства,   відомства,    через   місцеві

 адміністрації   чи   виконокми   обласних   Рад   або

 самостійно  своїм  проектом, побудованний на освнові,

 який    грунтується    на    основі   самоук.........

 звертаються    до   валютно-кредитної   Ради.   Після

 погодження  чи  перевірки  в галузевому міністерстві,

 міністерстві   фінансів   та  міністерстві  економіки

 валютно-кредитна   Рада  приймає  до  розгляду  такий

 проект.   І,   виходячи   з   забезпечення  укупності

 повернення  таких  кредитів,  ми  надаємо,  приймаємо

 рішення про надання урядової гарантії.

      Про   те   ті  факти,  які  я  називав,  зокрема

 Миргородхарчопром, Макіївський металургійний комбінат

 і  другі  говорять,  що  незавжди  вдається ефективно

 зробити   оцінку   такого   кредити   і,  виходячи  з

 загального  економічного стану. Але в більшій частині

 кредити,   які   отримані,   дали  позитивний  ефект.

 Контроль за їх використанням здійснюється уркаїнським

 експортно-імпортним  банком  разом з міністерствами і

 відомствами до  управління  чи  підпорядкування  яких

 відносяться данні міністерства.

      Які позичальники здійснюють резервуванння коштів

 на  рахунках Українського експортно-імпортного банку?

 В   випадку,  коли  такі  резервування  своєчасно  не

 здійснюються,   експортно-імпортний   банк   разом  з

 Міністерством  фінансів  починає  вживати заходів для

 того,   щоб   не  допустити  збитків.  Незавжди  воно

 вдається.  Але  в  цьому році був такий випадок, коли

 Севастопольське   об'єднання  "Юг  риба"  мало  деякі

 сумніви  відносно  розрахунку  по кредитній лінії від

 Франції  за  придбане  обладнення  для  домобудівного

 комбінату. І після рішення валютно-кредитної Ради про

 об'явлення   цього   об'єднанння  банкрутом  вжили  і

 вживають заходів до погашення заборгованостей.

      Але  в випадку, коли все ж таки відшкодування не

 можу бути здійснене постачальником, держава, виходячи

 з умов позики і з метою недопущення нанесення більших

 збитків  у  вигляді  роцентів, штрафів, пені, повинна

 погашувати ці кредити за рахунок коштів бюджету, а по

 тому  виходячи  з  Закону  "  Про  бюджет" 34 статті,

 вживати заходів до позичальника по відшкодуванню.

      Народний депутата Григорій Діхтяренко: "Скажіть,

 будь  ласка,  чи  є  в  державі  концепція  кредитної

 політики? Яка її головна суть? Якщо така концепція є,

 то  чому  не  всі кредити, які надходять по державній

 лінії зараховуються до бюджету у находженнях?"

      За  перше  півріччя  надходження  до бюджету від

 іноземних   кредитів  становили  до  плану  на  перше

 півріччя  лишень  40, 5 відсотків. До бюджету на 1995

 рік  -23,  6  відсотків.  В  той  же  час  в  бюджеті

 передбачається   стаття  видатків  на  обслуговування

 зовнішнього   боргу.  Ну  обслуговування  зовнішнього

 боргу  -це кредити, які взяті у попередні періоди.

      А,  зокрема,  чому  надійшло  менше кредитів для

 фінансування  дефіциту  бюджету  у 1995 році? В цьому

 році  на  фінансування  дефіциту  бюджету  зараховані

 тільки  реабілітаційна  позика  Світового  банку.  На

 сьогоднішній   день   ми   ще  повинні  отримати  150

 мільйолнів  доларів  -кредит  від  Японії, який також

 піде для фінансування дефіциту бюджету і фінансування

 закупівлі предметів кретичного імпорту.

      Кредити,  які  передбачалось Сполученими Штатами

 Америки   згідно  вимог  Конгресу  Сполучених  Штатів

 Америки  і  Експортно-імпортного банку не можуть бути

 надані   для   фінансування   видатків   бюджету   чи

 зарахування,  як  доходів  бюджету,  а  надаються для

 позичальників  під  гарантії  Уряду.  Але  тут такою,

 можливо,   визначення  державою  окремих  агентів  по

 здійсненню закупівель цих товарів і фінансування ними

 видатків,  які  пов'язані з функціонуванням бюджетної

                         - 81 -

 сфери.

      Крім  того,  ми очікуємо також залучення (правда

 дещо   з   запізненням)  кредитів  від  Європейського

 союзу, він вже надійде в 1 кварталі наступного року -

 який можна буде використати  на ці цілі.

      Частина японського кредиту -150 я вже назвав -50

 мільйонів доларів буде товарною частиною, яка тоже не

 зможе    бути  зарахована  як  доходи бюджету.

      Це   вже   залежить  від  заключення  конкретної

 кредитної   угоди   з   країною-позичальником   і   в

 залежності  від їхнього законодавства і умов, на яких

 надаються ці  кредити.

      Друге   запитання.   Чи  має  кредитна  політика

 перспективу?  Коли держава бере кредити Європейського

 банку, щоб погасити процентні ставки за кредити інших

 банків,  частина  кредитів використовується Нацбанком

 на інтервенції по стимулюваннню курсу  долара.

      Ну  кредити  Європейського банку на такі цілі не

 використовуються,  тому  що  Європейський  банк надає

 кредити  тільки  для  фінансування  недержавних,  або

 змішаної форми власності  господарюючих суб'єктів.

      А  кредити,  які  отрумує  Національний банк від

 Міжнародного  валютного фонду, вони в цілому йдуть...

 мета їх використання -це зміцнення грошово-фінансової

 системи.   І  вони  використовуються  для  збільшення

 резервів Національного банку в іноземній валюті, вони

 збільшуються... вони використовуються для інтервенцій

 на  торгах  на  Міжбанківській валютній біржі. І якщо

 сказати:  для  чого  це  робиться, я можу вам, згідно

 інформації  Національного  банку, сказати, що в цьому

 році  на  біржових  торгах  було  використано  200...

 всього  було  використано  476  мільйонів доларів і в

 тому числі Національним банком і було викуплено майже

 476   мільйонів  доларів.  Так  що  інтервенції,  яка

 призвела  тільки  до використання резерву в іноземній

 валюті,  не було. (..........) там  нульове.

 

      ГОЛОВА.  Романе  Васильовичу,  одну  хвилиночку.

 Шановні   депутати!  От  розгляд  ....слухання  цього

 першого   питання   показує,  що  справді  нам  треба

 принципово  змінити  процедуру дня Уряду. Тому що тут

 виходить так: бере ініціативу той,

 хто  доповідає,  він  говорить  те,  що  корисно йому

 сказати  для того, щоб час свій відбути. Відповіді на

 запитання депутати не одержують.

      Тому  треба  робити так: аналіз цифровий, в тому

 числі  довідку  дають депутатам завачасно, скажем, за

 тиждень  до  розгляду  цього  питання, потім робиться

 коротенька інформація 3-5 хвилин про суть цих питань,

 а  потім відповіді, які виникли в депутатів на основі

 приведеного раніше аналізу.

      Сьогодні,  безперечно,  ми  такий шлях пройти не

 можемо,  бо  ми  не  використали,  ну, таку схему: не

 запропонували  своєчасно  ні  депутатам,  це  вина  і

 Президії,  безперечно, в цьому відношенню, і Кабінету

 Міністрів,   який  тільки  за  годину  до  цього  дав

 аналітичний матеріал.

      Тому  я  прошу  вас: ми ще витратимо 9 хвилин на

 ваші  відповіді.  Але  прохання таке: абсолютно чітко

 запитання і кажете: "Тепер відповідь на запитання". І

 відповідаєте.

 

      ШПЕК  Р.  В.  "Які  галузі..."  Народний депутат

 Сирота. "Які галузі народного господарства..."

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Запитання від фракцій, будь ласка.

 

      ШПЕК  Р.  В. Депутатська група "Центр". Підписав

 народний  депутат,  заступник  керівника депутатської

 групи "Центр" Сирота.

      "Які   галузі  народного  господарства  отримали

 найбільші об'єми кредитів? Хто контролює ефективність

 їх використання з боку держави?"

      Відповідь.  Я про це говорив у своїй інформації:

 аграронопромисловий  сектор - 904 мільйони доларів.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Депутатська   фракція   "Комуністи   України  за

 соціальну  справедливість  і  народовладдя", підписав

 керівник фракції Симоненко.

      "Яка  частка  отриманого  кредиту використана на

 створення  робочих  місць, реконструкцію виробництва,

 на  оплату  матеріальних  ресурсів,  використання  їх

 неліквідних  товарних  запасів  на  покриття дефіциту

 Державного бюджету?"

      Відповідь.   На   покриття  дефіциту  Державного

 бюджету  використана  частина позики, реабілітаційної

 позики  -це  порядка 500 мільйонів доларів Сполучених

 Штатів  Америки,  буде  ще  використано 150 мільйонів

 доларів  позики японського Уряду, на жаль, не зможемо

 використати  на  ці  цілі  кредити  Уряду  Сполучених

 Штатів Америки.

      На     створення     новихз     робочих    місць

 використовуються  кредити  не  міжнародних фінансових

 організацій,  а кредитні лінії Франції, Європейського

 Союзу,  Сполучених Штатів Америки і других і про це я

 говорив    у    своєму   виступі   аграрний   сектор,

 машинобудування,  хімія, охорона здоров'я, зв'язок на

 ввезення    неліквідних   товарних   запасів,   такою

 інформацією я зараз не володію.

      Ви  сказали, хоч  одне підприємство. Макіївський

 металургійний  комбінат,  Криворізький  металургійний

 комбінат,   підприємства   птахопрому,   підприємства

 Укртехсервісу,  які  забезпечували розповсюдження цих

 матеріальних   ресурсів  серед  сільськогосподарських

 виробників.

 

      Фракція селянська партії України Довгань.

      Скільки   Україна   вже   взяла  у  Міжнародного

 валютного фонду і в інших країн кредитів, на які цілі

 вони  використані  і  в  тому  числі на запровадження

 нових  технологій і на так звану боротьбу з інфляцією

 та  на  надання  Україні  консультативної допомоги по

 розвалу     економікі,    а    також    для    потреб

 агропромислового комплексу.

      Я  в своєму виступі ці цифри називав і єдине хочу

 доповнити,  що  на отримання консультативної допомоги

 кредити не використовуються.

      Консультативна  допомога  надається  за  рахунок

 фінансової допомоги держав.

 

      Питання від  Міжрегіональної депутатської групи,

 Самофалов.

      Як    конкретно    використані    суми   кредиту

 Міжнародного валютного фонду стендбай станом на 01. 11.

 1995 року.

      Всього  Україна  могла отримати від Міжнародного

 валютного   фонду   стендбай і  ЕСТЄ  2  мільярди  229

 мільйонів доларів.

      На  сьогоднішній  день  надійшло  1  мільярд 543

 мільйони   доларів,   в   тому  числі  на  рахунки  в

 Національному банку мільярд 357 мільйонів доларів, на

 рахунках  Міжнародного  валютному фонду 186 мільйонів

 доларів,  використано  у  розпоряджені  Національного

 банку  861 мільйон доларів, кредитів уряду видано 306

 мільйонів   доларів  уже  уточнена  цифра  станом  на

 сьогоднішній день 460.

      Розміщено  в  цінних  паперах в уряді Німеччини,

 Сполучених   Штатів   Америки  190,  користування  за

 кредитами 35 мільйонів доларів, продаж на Українській

 міжбанківській валютній біржі -460; по інтервенціях -

 476  мільйонів доларів; і повернуто за рахунок викупу

 476 мільйонів доларів.

      Всі питання, які мені поступили...

 

      ГОЛОВА.  РОмане  Васильовичу,  одну  хвилиночку!

 Одну  хвилиночку!  Зараз  ми  зробим  так.  У  вас  4

 хвилини. Ще 3 питання з місць від тих фракцій, які не

 задали в запитання. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Спокійно...    Запишіться,   хто   хоче   задать

 запитання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Від фракцій будуть говорить! Так...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      З місця не вигукуйте, прошу вас!..

      Камінський, будь ласка.

 

      КАМІНСЬКИЙ

      Александр  Александрович, передайте, пожалуйста,

 слово ...

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Вітренко.

 

 

      КАМІНСЬКИЙ.... Чижу!

 

      ГОЛОВА. Чиж, будь ласка.

 

      ЧИЖ

      Шановний Роман Васильович, не зрозуміло, чого ви

 не  зачитали  запитань  Соціалістичної фракції... А у

 нас   було   2  конкретних  питання.  Десята  частина

 зовнішнього боргу, який доводиться Україні гасити (це

 зрозуміло)  від  тих  позичок,  які  ми  випросили  у

 світу... Так от ми питали конкретно: як вони працюють

 на  економіку?  Що змінилося на краще? Яка ситуація в

 зв'язку з цим? Це було перше питання.

      І  друге.  Чи  правда,  що  із тих випрошених за

 кордоном грошей для президентської і урядової сторони

 закуплено  велику  кількість  "Мерседесів"? І начебто

 без  них  не  можна  обійтися... І чи це так? Якщо це

 так,  то  чи  не  краще  було б використати ці гроші,

 скажімо,  на  межу малозабезпеченості, проти якої так

 воює урядова сторона?!

      Дякую.

 

      ШПЕК  Р. В. Дякую за запитання, але я не обійшов

 його - я вашого запитання не мав.

      Я   можу  вам  з  відповідальністю  сказати,  що

 іноземні  кредити на закупівлю "Мерседесів" для уряду

 чи президентської команди не використовувались.

      Десята    частина    боргу,   як   ви   сказали,

 використана...  пішла  в  економіку. І який від цього

 ефект...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  хочу вам сказати про той ефект, який отримали

 від    закупівлі    медичних   препаратів,   які   не

 виробляються в Україні на 165,3 мільйона доларів.

      Це   врятовані   життя  і  здоров'я  населелення

 українськіх  громадян  і  ці  кошти  з  часом  будуть

 відшкодовуватись за рахунок бюджету  України.

      Закупівля   зернозбиральної  чи  кормозбиральної

 техніки.  Вона  вигідна  тим,  що  вона  сьогодні  не

 фінансувалась  закупівля  з  бюджету, і в той же час,

 сільськогосподарські  виробники  не  мали  достатньої

 кількості власних фінансових ресурсів щоб їх закупити

 за кордоном.

      Закуплялась  техніка,  зокерма  кормрзбирильна і

 бурякозбиральна  техніка, яка по сваїй продуктивності

 в  1,5 -1, 6 раза,  це за свідченням  інституту, який

 робив  експертизу  Української Аграрної Академії Наук

 по  продуктивності  в  1,  5  в  1,  6  раза  вище. І

 споживання..............  матеріалів  на 30 відсотків

 менше.

      Закуповивались     корми    для    птахівництва,

 закуповивались      гербіциди,      пестициди     для

 сільськогосподарського   виробництва,  закуповивались

 технологічні   лінії  для  хімічного  виробництва  чи

 металургійного  виробництва. Закупила Укрїна -держава

 з 52 мільйоним кількістю  населенням.

      На  сьогодняшній день, Україна майже не виробляє

 вакцин,  і  в  зв'язку  з  цим закуплені технологічні

 лінії  для  виробництва  вакцин  в  Україні  а  теж і

 питання економічної безпеки держави.

      Крім  того зараз впроваджується лінія в Києві по

 виробництву   інсуліну   у   Україні.   Тут   буде  і

 скоротшення   імпорту   цього  препарату  а  також  і

 створення нових робочих місць на  Україні.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, від якої фракції не було ще

 запитання? Позафракці йних, Хмара, будь ласка.

 

       ХМАРА.

      Шановний  Романе Васильовичу, те, що сьогодні ви

 вийшли  на  трибуну  і  народдні депутати не отримали

 конкретних  матеріалів щодо такого важливого питання,

 як  іноземні кредити, я, наприклад, особисто розцінюю

 як неповагу до найвищого органу законодавчої влади. І

 ви це робите вже не  вперше.

      Зрозуміло,  що,  хоча  ви намагались виправдати,

 що  як  в  нас ефективно використовуються кредити, на

 жаль,  об'єктивна  реальність  показує  протилежне. І

 найбільшим  оціночним  критерієм є, це тіе, що частка

 валового  внутрішнього  продукту  на  душу  населення

 падає.  Тобто  ефективність  виробництва  знижується,

 розвол  економіки відбуваєтьбся, борги ростуть.

      І  зрозуміло,  що  в  нас хаос в цьому питанні -

 використанні   кредитів.   Скажіть,  будь  ласка,  як

 вивважаєте,   чи  може  бути  наведений  порядок  без

 відповдіного Закону  "Про іноземні кредити"?

      І ще одне. Такий законопроект був підготовлений.

 Але  на  початку  1993 року, -ви тоді теж були членом

 Уряду,  -він  був знятий з вини Кабінету міністрів. Я

 хотів   би,  щоб  ви  сьогодні  відповіли,  конкретно

 назвали  людей,  які  дали  розпорядження  зняти  цей

 законопроект  і   не  допустити  його до розгляду.

      І  я  хочу  ще  до вас, Олександр Олександрович,

 все-таки  сказати,  щоб  надалі  оце  така клоунада з

 днями  Уряду  не  проводилась.  Потрібна підготовка і

 обговорення. Після    цього обговорення.

       Сьогодні   я   від  себе  вношу  пропозицію  про

 недовіру Роману Шпеку.

 

      ОПЛЕСКИ.

 

       ШПЕК Р.В.   Шановний Степан Ількович і  шановні

 народні депутати, я від  імені Уряду вибачаюсь за те,

 що   своєчасно   матеріали   вам  не  надані.  І  всі

 матеріали,  які  ми  зараз  підготовили,  будуть  вам

 надані,  розмножені  і при потребі ми готові прийняти

 участь   додатково   чи  повторно  у  розгляді  цього

 питання. А зараз я вибачаюсь.

      Те,  що  частка  валового-внутрішнього продукту,

 який  виробляється в Україні на душу населення падає,

 можна  порівняти,  шановний Степан Ількович, що а щоб

 було  чи  яка  б була величина падіння, як би не були

 залученні   ці   кредитні   ресурси.   Як   що  б  на

 сьогоднішній  день  Україна,  яка не виробляє, не має

 власного  виробництва  гербицитів  і  пестицидів,  не

 закупила б їх у такій кількості. Якщо в 1992 і в 1993

 році, коли була потреба в закупівлі насіння, ми цього

 були  не зробили і не купили і не обслуговували зараз

 той  зовнішній  борг,  то  спад валового внутрішнього

 продукту на душу населення був би значно  глибшим.

      Відносно   хаосу,   який   існує  в  Україні  по

 залученню  чи використанню кредитних ресурсів. Указом

 Президента   в  серпні  місяці  цього  року  створена

 валютно-кредитна   Рада,  затверджено  положення  про

 роботу   валютно-кредитної  Ради,  де  запропонований

 механізм, який дає можливість уникнути тих помилок чи

 рорахунків, які  були допущенні в минулому.

      Звичайно,   Уряд  не  буде  ніколи  заперечувати

 протів   прийняття  закону  про  іноземні  кредити  і

 порядок  їх  використання.  Ми б хотіли дійсно бути з

 вами  тут  єдиними  і в діях і мати єдину чітку схему

 отримання,   розподілу   цих   кредитів  і  розподілу

 відповідальності.

      Відносно  того,  хто  звернувся від імені Уряду,

 про   відкликання   закону  про  іноземні  кредити  з

 розгляду,  я  вивчу  це питання і обов'язково вам дам

 Степан  Ількович,  письмову  відповідь. Зараз я на це

 питання...

 

      ГОЛОВА. Я дам відповідь зараз. Будь ласка.

 

      ШПЕК.  А ви озвучте на всю Україну, я дам

 Верховну Раду на депутатський запит.

 

      ГОЛОВА.  Добре.  Я дам зараз відповідь. В мене є

 прохання таке. Пропозиція вірніше.

      Шановні  депутати!  Будь  ласка,  між  собою  не

 сваріться. Слухайте.

      Пропозиція  така.  Ми  повинні  зараз... Я прошу

 вашої  підтримки, щоб ми проголосували такий порядок.

 А Комісія з питань Регламенту підготує положення, яке

 повинно передбачати.

      По-перше.   Запитання   до   Кабінету  Міністрів

 даються   не   пізніше,   як   за  10  днів.  Кабінет

 Міністрів...

      Одну  хвилинку. Кабінет Міністрів не пізніше, як

 за   тиждень,   до   дня   Уряду   дає  інформаційний

 аналітичний  матеріал  для депутатів. Відповіді на ці

 запитання...  Він інформацію не робить пів годинну, а

 робить інформацію протягом, скажімо, п'яти хвилин, до

 п'яти   хвилин   і  потім  коротко  відповідає  кожне

 запитання  не  більше  хвилини  на  відповідь  на  те

 зпитання.  Тому  що  і чи з місця лекції читати, чи з

 трибуни  немає  сенсу  ніякого,  ніхто  нічого ніякої

 інформації не отримує.

      І  потім  визначимося  ще  відносно того, які ми

 приймаємо  рішення:  чи ми згодні з тими відповідями,

 чи ми не згодні, чи ми щось пропонуємо.

      Тому  зараз,  оскільки  в  нас  ще два питання і

 треба  зараз  дати  слово  іншим доповідачам, я прошу

 дати змогу Роману Шпеку сісти на місце у Президію.

      Одну хвилиночку, одну хвилинку.

      (Шум в залі)

      Одну хвилинку.

      (Шум в залі)

      Я  прошу. Він підготується, він матиме відповідь

 на  другий блок питань відповідаючи, він відповість і

 на це питання.

      А  тепер  відносно  пропозицій, які прозвучали в

 даному  блоці  дня  Уряду.  Пропозиція  була депутата

 Хмари про те...

      Я  прошу  уваги.  Про те, що ми повинні закласти

 законодавчу основу для проведення кредитної політики.

      Справді,  в 1992 році розроблений проект закону,

 внесений  в  Кабінет Міністрів, і Кабінетом Міністрів

 відхилений. Матеріали з цього приводу ви одержите.

      Хто  ініціативу  проявляв, в тому числі і ті, що

 зараз в сесійному залі сидять і в Кабінеті Міністрів,

 це  зрозуміло. Але мова йде про те, що треба доручити

 комісіям  з  питань  економічної політики і Комісії з

 питань зовнішньої політики розробити... вірніше разом

 з  Кабінетом  Міністрів  і  Фондом  державного  майна

 підготувати  проект  Закону  про  іноземні  кредити і

 гарантії  їх забезпечення і внести, негайно внести на

 розгляд Верховної Ради.

      Тим  більше, що цей документ підготований досить

 грунтовно - 8 сторінок тексту.

      Я  просив  би проголосувати пропозицію, в даному

 відношенні...  в  даному  смислі  пропозицію депутата

 Хмари  і  дати доручення таке комісіям про підготовку

 цього  законопроекту.

      Немає заперечень?

      Я  ставлю  на  голосування  цю пропозицію. Роман

 Васильович, сідайте, будь ласка.

 

      ШПЕК. Дякую.

 

      ГОЛОВА.

 

      "За" -  241

 

      Рішення прийнято.

      (Шум в залі)

      Він відповість на ....

      І  ще одне... Одну хвилинку. Ну будь ласка, я не

 можу зараз через руки керувати засіданням. Тому що ми

 не вкладемося у той регламент, який передбачено.

      Я   прошу,  Роман  Васильович,  група  "Реформи"

 давала  вам питання завчасно. Роман Васильович. Роман

 Васильович,  група  "Реформи"  давала  вам  запитання

 завчасно.  Ви  на  нього  не  відповіли. Тому під час

 відповідей   на   другий  блок  питань,  коли  будуть

 міністри   відповідать,  ви  дасте  відповідь  на  це

 запитання.

      (Голос з залу. Не чути)

      І Рух теж.

      (Голос з залу. Не чути)

      Та  процедура, що я запропонував, підходить? Про

 підготовку   в наступні  дні. Не підходить.

      Закінчиться  сьогодні  день  Уряду, потім окремо

 розглянем  процедуру   питання.

      (Голоси з залу. Не чути)

      А  зараз  я просив би таким чином: інформація на

 руках  у  вас  є  вже. В цифровий матеріал. Ви годину

 працювали  над ним. Хто глибше, хто менш глибоко, але

 ми  цей  матеріал...  з ним ознайомились. Я просив би

 наступних  доповідачів не робити лекції по півгодини,

 чи  по  15  хвилин,  а  по 5 хвилин -на інформацію. А

 потім  відповідати на запитання.  По 5 хвилин.

      (Шум в залі)

      Ну  що  ви  хочете?  Будь  ласка, Марченку дайте

 слово.

 

      МАРЧЕНКО

 

      Спасибо.

      Александр   Александрович,  никаких  решений  по

 рассмотрению  этого  вопроса, а вопросы действительно

 рассмотрены    и   будут   дальнейшие   и   по   меже

 малозабезпеченности, и по платежам по коммунальным, и

 квартплате. Никаких решений у нас нет.

      И  у  меня  просьба  такого  плата.  Фракции, не

 сговариваясь,  писали  каждый  себе  вопрсоы, которые

 хотели   задать   докладчику.   Эти   вопросы   могут

 повторяться.

      Тогда  у  меня  такое  предложение,  поддерживая

 ваше,  чтобы  не  было, там, каких-то лекций, но дать

 вопросы фракциям задать устно, потому что на какие-то

 вопросы   уже   ответы   будут  получены,  информацию

 докладчик  может  использовать  и  в одну, и в другую

 сторону. И нормальная реакция депутатов и фракций -в

 устном   вопросе  скорректировать  эту  информацию  и

 получить необходимые ответы.

      Поэтому  я  прошу,  чтобы фракции задали вопросы

 устно.

 

      ГОЛОВА. Я цю пропозицію інтерпретую таким чином:

 ви   маєте  ті  запитання,  які  подавали  в  Кабінет

 Міністрів.

      Тому  якщо при відповідях на запитання доповідач

 уже  відповів  комусь  іншому  з  цього приводу, тоді

 фракція може або те питання зачитать з місця або дать

 інше питання.

      Підходить така пропозиція? Підходить.

      Значить,   зараз   має  слово  Каскевич  Михайло

 Григорович  -5  хвилин,  тому  що  інформація роздана

 депутатам,  вона  на  руках  є.  5  хвилин  те, що до

 інформації ви хотіли б додати.

      Міністр праці.

 

      КАСКЕВИЧ     М.     Г.    Шановний    Олександре

 Олександровичу,  шановні народні депутати, бачите, ще

 зал  сесійний  не  визначився,  дійсно,  це от тільки

 другі  слухання  Уряду.  І  ми  отримали це доручення

 Верховної  Ради, буквально 2-3 дні працюємо над ними.

 І  я особисто готувався десь хвилин на 10-12, тому що

 це  питання,  ну,  не  можна  за 5 хвилин, як кажуть,

 упізнать.

 

      ГОЛОВА. Михайло Григорович, я прошу вас: 10 днів

 тому  було  передано  в Кабінет Міністрів, а зараз ви

 витрачаєте  час  просто на вступне слово. Говоріть по

 суті.

      Шановні народні депутати, я думаю, що стан справ

 з  формуванням  доходів  населення,  і  в  тому числі

 заробітньої  плати,  не  влаштовував  і  не влаштовує

 нікого.

      Ні  законодавчу,  ні виконавчу влади, тим більше

 така  ситуація  викликає  м'яко кажучі, незадоволення

 всіх верств населення.

      Сьогодні  можна до речі, справедливо згадати про

 те,  що ще в доперебудовний і особливо в перебудовний

 періоди  було  практично  повністю  порушено,  хоча і

 недосконало,  але  такі  систему  оплати  праці.  Яка

 грунтувалася   на   такому   чиннику,  як  залежність

 розмірів оплати праці від її результатів.

      На   томість  цього,  так  звану  демократизацію

 економічних відносин було розпочато з двох чинників -

 лібералізацію цін і заробітної плати.

      Прицьому    не    тільки    ефективно   працюючі

 підприємства  змогли  піднімати  ціни  на свою дійсно

 необхідно  для  споживачів  продукцію,  а тим самим і

 заробітну  плату,  але й згодом окремі підприємства і

 навіть  галузі  монополісти користуючись таким правом

 здійснювали політику підняття, неоправданого підняття

 заробітної плати.

      В  умовах,  коли лібералізація цін і доходів не

 супроводжувалася   іншими   адекватними  заходами  по

 реформуванню власності, відповідним змінам у бюджеті,

 грошово-кредитні,   у   податковій  політиці  виникла

 ситуація  практичною  руйнації системи оплати праці і

 всієї системи формування доходів у населення.

      Прицьому  склалася така ситуація, що законодавчо

 уряд  немав  змоги безпосередньо впливати на політику

 заробітної   плати,  а  різні  гілки  влади  приймали

 рішення,  які  часто суперечили один одному не кажучі

 уже про конкретні підпривємства.

      І  хочу  також відзначити, що з  вичайно країна в

 якій  за 5 років майже на 50 відсотків знизилися всі,

 майже   всі   економічні   показники   і   не   могла

 розраховувати   на   більш-менш   ефективну   систему

 формування доходів населення, і тому період 1992-1994

 років у нас реальна заробітна плата (я підкреслюю це)

 скоротилася   у   4   рази.  І  її  доля  у  валовому

 внутрішньому  продукті  теж  скоротилася  з 50, 1% до

 33%.  Чи  можна у цих умовах виправити ситуацію? Ми в

 уряді  впевнені  так, що можна, але впровадити дійсно

 ефективну   і   реалістичну   державну  (підкреслюю!)

 політику заробітної плати і доходів населення можливо

 попри  популістські одномоментні прожекти що от зараз

 введемо  якийсь  чинник  і  він з завтрішього дня уже

 підвищить нам без підвищення ефективності виробництва

 заробітну плату і доходи населення...

      Тому,  оскільки все-таки Верховна Рада дала мені

 5  хвилин,  я  не  буду  зупинятися  на  тих основних

 чинниках, яких, я думаю, ми всі повинні і уряд (а без

 Верховної  Ради,  без  внесення  відповідних  змін  і

 доповнень  у  діюче законодавство уряд не зможе -це я

 вам  чітко  заявляю!  -не  зможе  реалізувати  дійсно

 державну політику в галузі заробітної плати і доходів

 населення)   я  спробую  ті  напрямки,  які  намічені

 урядом,  які  є в Програмі уряду і які конкретизовані

 уже  на сьогодні, освітити при відповіді на конкретні

 питання.

 

      ГОЛОВА.   Велике  спасибі  вам  за  порозуміння,

 Михайле  Григоровичу.  Будь ласка, візьміть папірець,

 запишіть кілька цифр.

      А,  у  вас  є?  А потім я дам... Добре, добре...

 Значить,  одну  хвилиночку.  Таке  запитання: сукупні

 грошові доходи населення в середньому на чоловіка, на

 людину  у  нас  за  вересень  склали  приблизно  4, 6

 мільйона  карбованців.  А  витрати  -4  мільйони  240

 тисяч.   На   руках   залишилося   0,   8   трильйона

 карбованців.  Борг  за  комунальні платежі складає 21

 трильйон  карбованців. Ігор Рафаїлович Юхновський дав

 мені  цю  записку  і багато іншіх і учора, доречі, на

 Раді  фракції  про  це  говорили.  Хоть  би, хоч би і

 хотіли, які б ми заходи не вживали, люди не заплатять

 за  ці  послуги  і  комунальні  послуги, і газ в тому

 числі, за квартплату, бо ні з чого...

      Будь  ласка, поясніть, як передбачає Уряд і ви в

 тому  числі, як передбачаєте вийти з цієї колізії -це

 перше.

      І   по-друге.   Скільки   грошей  нараховано  по

 зарплаті і скільки виплачено по зарплаті?

 

      КАСКЕВИЧ.   Зрозумів.   Значить.  Ну,  перше

 питання.  Перша  частина  питання яке задав Олександр

 Олександрович  і  я  так  зрозумів  і Ігор Рафаїлович

 Юхновський...   це   те,   що   все-таки   у  нас  на

 сьогодняшній день  доходи  перевищили  дещо.........

      Я думаю, що не треба пояснювати детально в цьому

 залі, що зрозуміло, що в одних верст населення доходи

 вище,  у других нижче.

      Тому от, невикористання, не повне використування

 доходів  -це  за  рахунок тих верст населення, в яких

 доходи   ж,  звичайно,  вище,  ніж  тих,  які  дійсно

 знаходяться на грані, за межою бідності. І, звичайно,

 треба сконцентрувати всі зусилля і Уряду, і Верховній

 Раді  на  підняття доходів найменш забезпечених верст

 населення.

      А те, що стосується, значить, конкретних питань,

 як  це  буде робитися по проблемах, значить, платежів

 за  комунальні послуги і так далі, то це питання буде

 розглядатися  третім.  З цього приводу буде виступати

 Заступник Міністра економіки, і наскільки я знаю, він

 відповість на це питання.

      Тепер,  у  мене  є конкретні питання, які задані

 депутатськими Фракціями і групами.

      Значить,    депутатська    фракція    "Комуністи

 України  за соціальну справедливітсть і народовладдя"

 задають  таке  питання,  яке стосується безпосередньо

 оплати праці.

      Яким  чином можна поєднати світові ціни на ринку

 та  рівень  оплати праці, що складає 5% від світового

 рівня,  і  пенсії,  які  не  перевищують 2% світового

 рівня.

      У зв'язку з цим я хочу доповісти, що це питання,

 звичайно,  глябоке  дуже,  і  потрібно його розбирати

 детально.  Але  хочу  коротко  доповісти слідуюче, що

 звичайно,  поки  що,  -і  це  наше щастя, -що ціни не

 сягають  світового  рівня.  Так  у  нас ціни на хліб,

 м'ясо,  борошно, на овочі, на частину, на фрукти десь

 в  середньому  в  2,  3-5  разів  нижче, ніж світові,

 молоко  в 3, 6. Вироби там вермішель та інші ббільше,

 ніж в  3 рази. Це один фактор.

       І другий фактор, який, звичайно, впливає на те,

 що  в  нас зарплата не може на багато бути вищою, ніж

 вона   сьогодні   є.   Давайте  ж  ми  подивимось  на

 собівартість   і   на   структуру  собівартості  цієї

 продукції,  яку ми  випускаємо.

      Енергомісткість    нашої   продукції   перевищує

 світову в 2-10 разів. Матеріаломісткість в 3-8 разів.

 І  ці кошти могли б бути спрямовані на зарплату. Мова

 йде про те, що, звичайно, завтра ж ми не проснемось в

 умовах,  коли  ефективність  нашого виробництва буде

 такою,   що   значно   знизиться   енергомісткість  і

 матеріалоємкість  виробництва,  але,  звичайно, і тут

 треба  шукати резерви  підвищення  заробітної плати.

      Потім  треба  враховувати,  що  напрямки  витрат

 часто  перевищують  світовий рівень в декілька разів.

 Ніхто  з  підприємств  світових...  зараз,  Олександр

 Олександрович, не утримує соціальну сферу.

      Ви  знаєте,  що зараз проводиться поступова, але

 послідовна   політика   все-таки  для  того,  щоб  ці

 підприємства  забрати  від  виробництв  і  тим  самим

 знизити   собівартості,   долю   на   утримання   цих

 виробництв.

      І  саме говлоне над чим і Уряд повинен працювати

 це  те, що у нас на сьогодні, на жаль, продуктивність

 праці у 5-10 разів нижче ніж на світовому рівні. І це

 звичанйо дуже великий резерев для підняття заробітної

 плати.

      Питання,  значить,  ну, вони багато цих питань є

 від  різних  фракцій. Чому порушуються строки виплати

 заробітної  плати  і  тим  самим  порушується  кодекс

 законів про працю?

      Значить,  дійсно і перед цим от Роман Васильович

 так зачипив трошки це питання. Я вам повинен сказати,

 що  звичайно  це велекий недолік у роботі всіх, всієї

 нашої   економіки.  І  тут  держава,  у  першу  чергу

 звичайно  ж повинна відповідати за виплату заробітної

 плати,  яка  виплачується  єю із бюджету. Значить, із

 бюджету  на сьогодні. І це майже на кожний, на кінець

 кожного  місяця  не  виплачено  заробітної плати десь

 понад 18 трильйонів карбованців. Значить, я тільки що

 говорив  з Міністром фінансів на цю тему. Значить, ця

 заборгованість  буде, значить, покриватися найближчим

 часом.  Але все ж таки треба, розглядаючи це питання,

 дивитися,  що  тільки  от  поновленням дій 52 статтіт

 Закону   "Про   освіту"   відповідних   стетей  основ

 законодавства  про  культуру,  про охоорону здоров'я.

      Значить,  ми  з  Державного  бюджету забрати 100

 трильйонів  карбованців.  Тому  ми  повинні всі разом

 робити  зважені  кроки,  і те, що зараз знаходиться в

 Верховній  Раді  на  розгляді,  подані Урядом проекти

 відповідних  законодавчих  актів  про внесення змін і

 доповнень   по  формуванню  системи  оплати  праці  в

 бюджетній  сфері.  То  я  би  просив, щоб уважно ще в

 комісіях   ці   питання   розглянулися,  і  щоб  була

 підтримка Верховної Ради.

      Так.   Міжрегіональна  депутатська  група.  Уряд

 вважає  можливим  виконати  Постанову  Верховної Ради

 України  "По  встановленню межі малозабезпеченості -4

 мільйони   800  тисяч  карбованців".  Це  питання  ви

 знаєте.  Я  за  цією трибуною один раз вам доповідав,

 другий   раз,   уже  після  прийняття  вами  рішення,

 висловлював  свою  думку.  Я і зараз хочу скащати, що

 все-таки  зараз  в  розвиток того, що вже прийнято, і

 межа малозабезпеченості прийнята 4 мільйони 800 тисяч

 і  Уряд повинен виконувати ці рішення. І він вже взяв

 цю  межу  для  розрахунків сукупного доходу, який дає

 право  на  допомогу, виходячи з цією межі, то це так.

 Але  я  би  хотів  би,  щоб  ми  повернулися ще раз в

 комісіях,  можливо,  для  аналізу  того  питання,  що

 недавно  ще  розглядалося  у  Верховній  Раді.  Коли,

 значить,  слово "одинокі" (ви пам'ятаєте, про що мова

 йде) випали. І тому тих п'ять трильйонів, які знайшли

 в бюджеті про виконання Постанови про введення в дію,

 значить,  відповідного  рішення  Верховної  Ради "Про

 межу малозабезпеченості -4, 800" для всіх пенсіонерів

 дають прибавку аж всього на всього по 200 тисяч.

      Тому  я  просив би це питання ще раз розглянути.

 Тим   більше,   що   Президент  України  підписав  до

 Верховної   Ради   зміни  до  бюджету  1995  року  по

 підсумках  роботи за 9 місяців. І давайте там разом з

 вами  пошукаємо  ще додаткові кошти для більш повного

 виконання    цієї   Постанови   про   введення   межі

 малозабезпеченості  в  розмірі  4  мільйони 800 тисяч

 карбованців.

 

      ГОЛОВА.  Михайло Григорович, ви маєте на увазі -

 сьогодні підписав. Чи ні?

 

      КАСКЕВИЧ.  Мені  міністр  фінансів сказав, що

 такий документ підписаний.

 

      ГОЛОВА.  Сьогодні  підписаний  очевидно. Тому що

 вранці  ще не було  підписаного.  Так, будь ласка.

 

      КАСКЕВИЧ.  Про... до питання политики доходів

 і  заробітної  плати.  Спочатку  року  заборгованість

 трудящих  -ну це теж саме -по заробітній платі зросла

 з 3, 5 до 40 трильйонів карбованців. В тому числі і в

 бюджетних організаціях. Значить я уже говорив про це.

 Значить, це Олександра Миколайовича Стояна питання і,

 як кажуть,  я вже спробував  відповісти на  нього.

      Група  "Державність". "Як  відноситься  Уряд  до

 можливого    збільшення   заробітної   плати   щляхом

 продовження  привалості  робочого  тижня?"

      Розумієте,  в принципі в нормальних умовах, коли

 економіка  бульш-менш  нормально  працює,  можна буде

 повернутися  до цього питання. А сьогодні, коли у нас

 у   середньому  -у  промисловості  особливо-понад  40

 відсотків людей практично знаходиться або у вимушених

 відпустках,   або,  значить,  у  відгулах  з  дозволу

 адміністрації  сьогодні, я думаю, ставити питання про

 продовження  тривалості робочого тижня, ну мабуть, не

 зовсім  було  би  вірним.  І я вамскажу, що нещодавно

 проведено  було обстеження 500 з лишнім підприємств і

 практично ці 500 з лишнім підприємств стоять на грані

 вивільнення  майже 24 відсотків  працюючих на них.

      Тому  сьогодні  піднімати  питання,  мабуть, про

 підвищення тривалості робочого дня, відповідно -тижня

 і  так далі мабуть не слід. Тим більше, що в цій залі

 було  проголосована  норма  Міжнародної організації і

 праці  відповідна.  І  не  хотілось  би  щоб ми зразу

 порушували те, що нещодавно з вами разом прийняли.

 

      ГОЛОВА. Останнє запитання, будь ласка.

 

      КАСКЕВИЧ. Зараз.

      Ну,  от  є запитання соціалістичної фракції: "Що

 робити  багатодітним  сім'ям,  коли  допомога на одну

 дитину визначена 400 тисяч карбованців в місяць, а на

 один  літр  молока  та  хлібину напротязі чи протягом

 місяця  потрібно  2,  5 мільйони карбованців. Що буде

 зроблено  Урядом  по  спасінню  майбутнього  України,

 наших дітей?"

      Дуже  болюче питання. Я тільки хочу скзати одне,

 що  ці  доплати  на  дітей  визначені  державої не як

 основне  джерело  доходів,  а  це  вже, як кажуть, як

 добавка.  Але  це,  як кажуть, не дуже таке пояснення

 влучне,  тому  що треба дійсно піднімати ці виплати і

 доплати.  І  зараз  така робота разом з Міністерством

 фінансів  відповідними  міністерствами  і відомствами

 ведеться.  І  я  думаю,  що  і  підтримка,  у всякому

 випадку, і порозуміння є тут.

      І ми будем з проекто бюджету на 1996 рік вносити

 пропозиції про підняття цих виплат і доплат.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  шановні депутати, є прохання

 таке.

      Ми  розуміємо,  що на всі питання та ще в такому

 режимі  віповісти  він  зараз  не  зможе. Я просив би

 вашої згоди на таке. Одну хвилинку!

      Я  просив  би  вашої  згоди на таке. У нас на це

 друге  питання  повинен відповідати також і міністр з

 питань соціальної політики Єршов.

      Ну,  я  прекрасно  розумію,  що він може сказати

 так:  якщо  будуть  гроші,  я  все до копійки розділю

 відразу,  і  ні  про  що  відповідати.  Він  сьогодні

 виходить  із  тої  ситуації,  що  є у виробництві і в

 бюджетній сфері в цілому.

      Тому  є  пропозиція така: нехай Каскевич сяде на

 місце. Шпек відповість на те запитання, на яке він не

 відповів  ще  в  першій  частині,  а  потім  зроблять

 інформацію  про  комунальні  послуги, те, що сьогодні

 справді  пече  всіх  надзвичайно. І ми будем приймати

 рішення потім про процедуру розгляду в наступному дні

 Уряду тих питань, які будуть виноситися на цей день.

      Я  прошу,  Шпек  зараз  відповідає  на запитання

 групи "Реформи", а готується до виступу Кальник Віктор

 Мартинович , будь ласка.

      Будь   ласка,   на   запитання   групи "Реформи"

 відповідайте.

 

      ШПЕК   Р.   В.  Шановні  народні  депутати,  всі

 запитання, які мені були передані від Секретаріату, я

 в своєму виступі чи тут перед вами відповів.

      Якщо   група   Реформи   звернулася  і  показали

 квитанцію, що вони дали в прийомну Кабінету Міністрів

 запитання,  а  воно  не  попало,  а вчора був, а воно

 поступило  в  16.  25.,  то  я  даю зобов1'язання, що

 детальна  відповідь  письмова  буде  направлена групі

 Реформа.

 

      ГОЛОВА.  Зачитайте  це запитання, дайте коротку

 відповідь.

      Немаєте.  Передано  точно  вчора на раді фракції

 про це говорилось.

 

      ШПЕК Р.В.  Кому ви передавали...

 

      ГОЛОВА. Хто представляє групу.

      Єльяшкевичу дайте слово йому.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

 

      Херсон депутатська група Реформи.

      Депутатская  группа  Реформы официально передала

 Премьер-Министру вопрос к Кабинету Министров.

      Я могу его сейчас огласить.

      Кроме того, сегодня передали, он касается того,

 что    в   средствах   массовой   информации   России

 прозвучало,  прозвучало, что облигации внешнего займа

 1995   года  уже  переданы  Российскому  акционерному

 обществу  Газпром.  И  что  по  ним  уже осуществлены

 выплаты процентов.

      По  этому  мы просили сказать, соответствует это

 действительности,  если  да,  то  какие  облигации на

 какую  сумму  были переданы и какие суммы в процентах

 были выплачены.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ШПЕК  Р.  В.  Відповідальність  за достовірність

 засобів   і   українських,   і   російських   масової

 інформації несуть ті, хто туди інформацію дав (навіть

 редакція не несе!).

 

      ГОЛОВА.  А по суті?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ШПЕК  Р.  В.  Ну  ви  ж  ссилаєтесь на засоби...

 російські засоби інформації!..

 

      ГОЛОВА.  То ви дайте.... Ні! То ви спростуйте їх

 фіційною інформацією.

 

      ШПЕК  Р.  В. Так я повинен ту інформацію взяти в

 засобів...

 

      ГОЛОВА.  Та  ні.  Ви  дайте реальний стан речей.

 Відповідайте  так,  що  є  такі...  чи  розповсюджені

 облігації,  чи ні... Чи зробили платежі, чи ні... Яку

 суму... І це буде спростування. Будь ласка.

 

      ШПЕК   Р.  В.  На  превеликий  жаль  Україна  ще

 належним   чином   не   обслуговує   своїх  зовнішніх

 зобов'язань, кі ми маємо перед Росією, по оформленому

 і  реструктуризованому  боргу, який склався в першому

 кварталі  цього  року. Але ми повинні це робити, тому

 що  кожна  цивілізована держава живе тим, що по своїх

 рахунках платить.

      А   відносно   інформації   засобів  російських,

 засобів   масової   інформації   -напевне,  треба  за

 спростуванням  все  ж  таки  звертатися до них або до

 автора  публікації.  А  на  ваш депутатський запит ми

 обов'язково дамо письмову відповідь по всіх пунктах.

 

      ГОЛОВА.  Романе Васильовичу, ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу!.. Сядьте, будь ласка, на місце. Ні, ні

 це не до вас!.. Ні, ні! Одну хвилиночку.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      РОмане    Васильовичу,    ви    пройшли    через

 передвиборну  боротьбу  як  і  всі  депутати...  Будь

 ласка.  І  ми  знаємо,  як  можна  не  відповісти  на

 запитання  і  як  можна  відповісти...  Але ж тут всі

 школу  пройшли відповідну!.. Відповідайте точно, бо в

 нього  про  засоби масової інформації -це привід, або

 підводка  до  запитання...  А  суть  була,  на яку ви

 можете   відповідать  моментально,  -відповіадйте  по

 суті. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ШПЕК  Р.  В. Ви всі говорите, що тут всі пройшли

 боротьбу...  Так я ж сказав у своєму виступі, а ви не

 почули...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...що  на  превеликий  жаль,  ми ще не обслуговуєм ці

 борги. Хіба не зрозуміло то?!

 

      ГОЛОВА. Тобто, можна так сказати, що не передані

 облігації і проценти не виплачені? Можна так сказать?

 

      ШПЕК Р.В. Не виплачені!..

 

      ГОЛОВА.    Всі    відповідь   чули?   Єльяшкевич

 задоволений відповіддю? Задоволений.

      Сідайте на місце.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так.  Слово  має Кальник Віктор Мартинович. Будь

 ласка.

 

      КАЛЬНИК В.М.

 

      Шановний   Олександр   Олександровичу,   шановні

 народні депутати! При здійсненні в 1995 році політики

 щодо  тарифів  на комунальні послуги Уряд керувався і

 має  намір  робити  це і в наступному році слідуючими

 основними принципами.

      Перший  принцип. Виконання рішень Верховної Ради

 та     відповідних    власних    постанов    відносно

 проведення   уперечувальних  заходів  по  соціальному

 захисту   населення  у  зв'язку  із  зміною  тарифів,

 забезпечуючи   таким  чином  соціальну  спрямованість

 економічних  реформ, як стратегичне завдання ринкових

 перетворень в Україні.

      Другий  принцип. Поетепне наближення тарифів для

 населення  на  ці  послуги  до  реальної їх вартості,

 маючи  на увазі не просто механічно досягнути повного

 відшкодування,  а  переслідуючи певну мету -скоротити

 не  раціонально  споживання природних та енергетичних

 ресурсів,   які  в  собівартості  комунальних  послуг

 складають 65-85 відсотків.

      І проведення заходів по економії цих ресурсів на

 всіх ланках: від виробника до конкретного споживача.

      Досягнення  цієї мети дає можливість реалізувати

 ще 2 важливих положення.

      З  одного  боку,  скоротити  борги  перед іншими

 державами   за   енергоносії  та  дефіцит  бюджету  і

 особливо  ту  її частину, яка покривається за рахунок

 емісії.

      З  другого  боку,  можливість  зменшити  тиск  і

 перекладання  витрат  по  наданню послуг населенню на

 промислових    споживачів    з    метою    підвищення

 конкурентоспроможності нашої продукції.

      Крім  того  це  також  дає  можливість скоротити

 збитки від утримання підприємствами соціальної сфери,

 яка  ще  поки  не  передана  до комунальної власності

 місцевих Рад.

       Як  позитивний  результат,  можна з впевніністю

 вже  сказати,  що  поточні борги за енергоносії перед

 іншими  країнами  скоротився. Наприклад, прополата за

 газ  основному  імпортеру  Росії  за  січень-вересень

 становила  92,  1 % замість 48, 9, що було в минулому

 році.  Дефіцит  бюджету  в  цьому році в порівнянні з

 минулим  скоротився  на  15%  до ВВП до 7, 1% в цьому

 оці.   саме  ця  обставина  в  основному  впливає  на

 загальний  рівень інфляції. Скорочення цих показників

 дає реальну можливість знизити рівень  інфляції.

      Як  ви  розумієте,  від  зниження рівня інфляції

 виграє   в   першу   чергу   населення   і   невелекі

 підприємства.  Слід відмітити, що в цьому році рівень

 зниження інфляції досягнуто не шяхом розширення сфери

 регулювання  цін, а завдяки більш жорсткій монетарній

 політиці та інших  дієвих заходів, що провадив Уряд.

      ЯКщо   в   1993   році  в  державі  регулювалось

 приблизно  три  чверті  цін  і  тарифів, дотувались в

 значних  обсягах  сільгоспродукція, вугілля, житлово-

 комунальні  послуги,  населення  тоді  відшкодовувало

 лише   10%   від   витрат,   то  і  ми  в  результаті

 непослідовної  монетарної політики в 1993 році рівень

 інфляції  осяг  у нас 10 255 % в порівнянні до грудня

 1993  року.  За 10 місяців цього року, регулюючи лише

 11%  цін  і  тарифів,  майже  не застосовуючи прямого

 дотування   до  енергоносіїв  і  сільгоспродукції,  і

 відшкодовуючи  вартість  комунальних послуг на 40% ми

 маємо  рівень  інфляції 253 %, що в порівнянні з 1993

 роком  в 40 разів менше, із минулорічними показниками

 приблизно   два рази.

      Третій  принцип,  який здійснює Уряд, відповідно

 проводячи  тарифну політику, це ліквідація соціальної

 несправедливості,   коли   з   бюджету  дотуються  як

 малозабезпечені  категорії  населення,  так  і багаті

 сім'ї.

      При   цьому   перевага  на  боці  останніх,  які

 займають,  як  правило,  більшу площу, і в результаті

 одержують більшу дотацію з бюджету держави.

      Орінтуючись  в  основному на ці принципи, Уряд в

 своїй  програмній  діяльності  передбачив, що тарифна

 політика    на    житлово-комунальні    послуги   для

 населенення    повинна   здійснюватись   у   напрямку

 наближенння до їх фактичної вартості поетапно. Строки

 і  етапи  впровадження  нових  тарифів залежатимуть з

 одног боку від реальної сплатоспроможності населення,

 а  з  другого  від  надійності  роботи служб житлових

 субсидій, що повсюду, починаючи з травня, створені на

 місцях.

      Рішення про конкретний процент і строки введення

 нових   тарифів   Урядом   не  прийнято.  Зараз  такі

 пропозиції   опрацьовуються   держитломко........,  в

 Мінекономіці,  в  Мінсоцзахисті,  в  Мінсоцпраці та в

 Мінфіні.  Уряд розуміє, що в питанні цьому не повинно

 бути   поспішносаті  адже  мова  йде  прозаходи,  які

 стосуються   бюджету  кожної  сім'ї,  настрою  людей,

 створення    відповідного   соціального   клімату   в

 суспільстві.

      Тому   саме   з   упорядкуванням   роботи  служб

 комунальних  субсидій  Уряд  має  і  на меті створити

 відповідну  базу  для  наступного кроку упорядкування

 тарифів.

      Що  зроблено  відносно  покращенння роботи служб

 житлових субсидій?

      Зараз  спрощено значно механізм надання субсидій

 Урядом.  І  з травня місяця внесено близько 30 змін і

 доповнень   на   нормативні  акти  з  цього  питання.

 Практика  надання  субсидій  пошерана  з  1 червня на

 скраплений  газ,  на  тверде паливо, з 1 листопада на

 електроенергії та пічне побутове рідке паливо.

      Постановою   Уряду   від  21  жовтня  1995  року

 затверджена   нова  редакція  положення  про  порядок

 призначення   та  надання  населенню  субсидій,  якою

 установлено  більш  спрощенний  механізм  надання  та

 перерахунку   субсидій   і  значно  розширенні  права

 місцевих   органів   держаної   виконавчої   влади  в

 реалізації всієї програми житлових субсидій.

      Ну,   якщо   говорить  за  конкретні  речі,  які

 прийняті  відповідно  до цього документа, я перерахую

 їх,  тому  що  дуже  багато  питань  з  цього питання

 появляється.

      Зокрема,  на 10, 5 квадратних метра додатково на

 сім'ю   розширена   санітарна  норма  житла,  на  яку

 надається   субсидія.   Місцевим   органам  державної

 виконавчої  влади  надано  право  окремим  сім'м, які

 складаються  лише з непрацездатних громадян, виходячи

 з   конкретних   обставин,   призначати  субсидії  на

 загальну площу житла за рахунок коштів, передбаченних

 для надання субсидій у бюджеті.

      При  змінах  цін і тарифів на житлово-комунальні

 послуги  перерахунок  субсидій  в  межах  терміну  їх

 призначення провадиться без участі громадян, тобто не

 треба   подавати   ці   довідки.  Учасники  прогруми,

 звільнені  від  необхідності подавати необхідні зміни

 обставин  сім'ї в межах терміну призначених субсидій.

 А він сьогодні сягає шести місяців.

      Перерахунок    субсидій    в    таких   випадках

 провадиться  лише  за  особистим зверненням громадян.

 Урядом  надані  широкі  повноваження місцевим органам

 державної   і  виконавчої  влади  в  реалізації  цієї

 програми. Це і встановлення розмірів платежів в межах

 15   процентів  з  врахуванням  соціального  прошарку

 населення  та  інших  місцевих  особливастей. Надання

 субсидій  окремим  категоріям  населення  на загальну

 площу   встановлення  нормативів  споживання.........

 газу,  палива, на які поширюється субсидія, визначені

 розмірів  доходів від особистих підсобних господарств

 для рахування в совокупному доході.

      На  жаль,  ці можливості місцевими органами були

 використані  далеко  не  в  повній  можливості.  Уряд

 розглядав  це питання на засіданні Президії 19 жовтня

 і  відзначалось ряд областей (я просто за браком часу

 не  хочу  перераховувать,  які області погано в цьому

 напрямку спрацювали).

      Одночасно,   враховуючи   затримку   з  виплатою

 зарплати,  пенсій  та інших виплат, КАбінет Міністрів

 України  Постановою  від  12  жовтня  поточного  року

 встановив,  що  пеня за несвоєчасне внесення плати за

 житлово-комунальні  послуги  не  стягується  до кінця

 року.

      Слід  підкреслити,  що  ряд  таких  положень  по

 вдосконаленню  механізму  житлових  субсидій прийнято

 завдяки    пропозиціям,    які    внесені   народними

 депутатами.  До  речі,  їх дуже багато подавалось для

 розгляду Урядом.

      Урядом  і  надалі  робитиме все, щоб через право

 житлових   субсидій  ефективно  здійснювати  адресний

 захист сімей з низькими доходами від підвищення плати

 за комунальні послуги.

      На   стадії  підготовки  до  впровадження  нових

 тарифів  Уряд  має  намір також вирішити ряд проблем,

 пов'язаних  із  скороченням  собівартості  послуг. Ці

 проблеми характерні не тільки для комунальних послуг,

 але і для всього народногосподарського комплексу.

      Дані  про  рівень  діючих  тарифів та комунальні

 послуги,  затверджені  по  областях, свідчить,  що їх

 розбіжність  майже  в  два раза можна розцінювати, як

 резеерв   для   пошуку  економії  витрат  і  зниження

 тарифів.

      Це   також  засвідчують  і  матеріали  перевірок

 правильності  формування  та  застосування тарифів на

 комунальні  послуги,  проведених  органами державного

 контролю за  цінами.

      Майже   кожним   другим   підприємтвом  житлово-

 комунального  господарства,  із перевірених, допущені

 порушення  діючого  порядку.  Особливо численні факти

 порушень   виявлені   на  підприємствах,  що  надають

 послуги  по ремонту технічному обслуговуванню ліфтів.

 Що   користуючись   своїм   монопольним   становищем,

 визначали   тарифи   з  прибутком  190  відсотків  до

 собівартості.  Зараз направлені рекомендації обласним

 адміністраціям  по  введенні їх в режиим регулювання,

 як таких, що займають монопольне становище по наданню

 послуг  з ремонту та технічному обслуговуванню ліфтів

 на регіональному  рівні.

      Як  наслідок, наприклад, по матеріалах перевірок

 Запоріжської  адміністрації  була скорегована планова

 собівартість  на послуги теплопостачання і відповідно

 скореговані  і  проекти  тарифи  на  20 відсотків. На

 послуги   водопостачання   і  водовідведення  -на  30

 відсотків.  По  аналізу  пеервірок,  які  зроблені  в

 Харківській  області,  проект тарифів на холодну воду

 для  населення було знижено на 6, 2 відсотків. Проект

 тарифів   на   послуги   водовідведення,   подані  на

 затвердження  Харківводкомуночиствод - на 10,5.

      Я  не  хотів би далі перераховувать приклади, де

 завищується  собівартість на ведення послуг, але хочу

 сказати,  що  Уряд  в  цій  важливій проблемі разом з

 місцевими  адміністраціями  приділятиме значну увагу,

 триматиме  це  питання під постійним контролем. Та як

 одним із самих дієвих резервів для боротьби з фактами

 необгрунтованого  росту  тарифів  в  регіонах  саме є

 зниження  собівартості.

      Звичайно   в   майутньому  і  зараз  все  більше

 нагадуватиме  про  себе  питання  про  якість надання

 послуг.  Адже  не зрозуміло буде для нашого населення

 висока  платня при низькій якості надання цих послуг.

 Це  окремий,  надзвичайно  важливий момент діяльності

 Уряду і органів державної виконавчої влади на місцях.

      Що  стосується  рівня  тарифів  для  населення в

 наступному  році,  то  це  буде, як я вже повідомляв,

 зроблено  відповідно  до  розрахунків  з  урахуванням

 платоспроможності  нашого населення.

      Єдине,  що  передбачається  в проекті бюджету на

 1996  рік -скоротити суму дотацій з 30% по відношенню

 до  ВВП, скоротити по відношенню до ВВП з 2, 8% до 1,

 4 %.

      В  такому  ж  руслі  буде здійснюватись політика

 ціноутворення   на  енергоносії  для  населення,  де,

 звичайно,  залежить,  де  значна  частка залежить від

 імпортнованих  енергоносіїв,  і  нам  приходиться  як

 державі  розраховуватися їх по повній вартості.

      Я   хочу   сказати,   що  як  житлово-комунальні

 послуги,  так і паливо для населення залишатимуться і

 в  наступному,  і в 1997 році ще дотаційними. Держава

 ці  послуги  буде  дотувати.  І це передбачається і в

 проекті  бюджету  на  наступний  рік,  і,  можливо, і

 відповідно така лінія проводиться і в програмі Уряду.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте на запитання.

 

      КАЛЬНИК

      Щодо  інших  комунальних  послуг  для населення:

 міський  транспорт,  зв'язок,  то значних коливань їх

 вартості  як  до  кінця поточного, так і в наступному

 році практично не передбачається.

      Фактично зміна тарифів на зазначені послуги буде

 не на багато вище від поточної інфляції.

      По  послугам  зв'язку  передбачається  здійснити

 координацію  тарифів,  які були раніше затверджені на

 регіональному рівні.

      І,  я думаю, що в результаті ліквідації різнобою

 в  рівні  цих  тарифів  є  навіть можливість в деяких

 регіонах цю плату знизити.

      Що    стосується   виключно   гострого   питання

 платоспроможності,  так  я  відповідь  свою  хотів би

 подати   через   призму   в   залежності   від  рівня

 заробітньої  плати  відносно  індексу  споживчих цін,

 інфляції.  До речі, вам ці дані передані в додаткових

 матеріалах,    які   розповсюджені   серед   народних

 депутатів.   А   також   на  підставі  аналізу  даних

 обстежень   Держжитлокомунгоспу   по   заборгованості

 населення   і   дієздатності  роботи  житлових  служб

 субсидій.

      Як  свідчать  дані,  за 9 місяців поточного року

 споживчі  ціни  зросли  в  2 і... до грудня 1994 року

 споживчі ціни зросли в 2, 3 раза, а заробітна плата -

 в  2,  6  раза,  що, посуті, є позначкою стабілізації

 доходів і платоспроможності працюючих.

      На    відміну   від   існуючої   думки,   а   це

 прослідковується   у  багатьох  запитах,  які  подали

 нарордні    депутати,    дані   вибіркових   обстежин

 Держитлокомунгоспу   свідчать,  що  лише  4  відсотки

 квартирних   наймачів  не  платять  за  ти  і  більше

 місяців.

      Тобто основна заборгованість складає 1, 2  місяці.

      Що 4 відсотки за 3 місяці.

      Тобто,  основна  заборгованість  яка сьогодні є,

 вона  в розмірі 13 трильйонів складає -це якраз за 1,

 2 місяці.

      Протягом травня, вересня поточного року субсидії

 на   житлово-комунальні  послуги  надано  більше  ніж

 півмільйона   сімей  на  загальну  суму  451  мільярд

 карбованців.

      Середня  сума  о  призначених  субсидіях на одну

 сім'ю  в  цілому  склала  в  вересні півтора мільйони

 карбованців.

      Крім  того, 30 тисяч сімей отримали субсидії для

 відшкодування  витрат  на придбання скрапленого газу,

 твердого  палива 6а загальну суму понад 160 мільярдів

 карбованців -середній розмір призначених субсидіїв по

 паливу  становить  5,  3  мільй  онів  карбованців на

 сім'ю.

      Я  хочу  іще сказатви, що отрмані уже оперативні

 дані  станом  на 1 листопада, які свідчать про те, що

 спрощення  механізму надання житлових субсидій значно

 покращили  роболту  цих  служб,  саме  головне робить

 більш ефективний захист людей.

      Я  ще хотів би, щоб ви порівняли ці цифри, які я

 назвав  попередньо,  так  субсидії  тільки  за місяць

 нараховано  841  тисяч  сімей,  на загальну суму 1, 9

 трилвьйона  і  середня субсидія в розрахунку на сім'ю

 складає 2,2 мільйона карбованців.

      По  аналогічному  розмірі  і  зросли субсидії по

 твердому паливу для населення.

      Є надія тещо здійснення заходів по вдосконаленню

 роботи  служю  житлових  субсидій,  суттєво  посилить

 захивщеність малозабезпечених верств населення.

      Я б не хотів би спрощувати проблеми, які існують

 із  тих  питань,  вони  є і будуть появляти по мірі і

 змін  і  тарифів,  але  завдання  органів державної і

 виконавчої  влади  недопустити  посилення  соціальної

 напруги в результаті, не вирішення і непорядкованості

 тарифів.

      І  на  заключення,  шановні  народні депутати, я

 хотів би сказати, що уряд має намір... про свій намір

 відносно   політики   тарифної   викладено   чітко  в

 Програмі,  і  наша  карїна  -це  не першопроходці. По

 цьому шляху вже пройшли, до речі, успішно ряд країг -

 Прибалтика, Східна Європа, країни бувшого Радянського

 Союзу  (зокрема  так  і діє Росія). Ми використовуємо

 набутий досвід цих країн.

      Я готовий відповісти на запитання, но мене...

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Мартинович,  я  прошу вас... Ви

 звернули  увагу,  як  аудиторія  терпляче  не звертає

 уваги  на  те,  що  ви  перевищили регламент?.. Може,

 через  те, що ви хоч і працюєте в Кабінеті Міністрів,

 але  більше  працюєте  у  Верховній Раді... То так із

 повагою   до   ставляться  депутати...  Я  просив  би

 дотримуватися  регламенту  і  все-таки  відповісти на

 перше   запитання,   бо   воно   прозвучало  у  ваших

 відповідях  не  зовсім  переконливо.  Все-таки:  0, 8

 трильйона  карбованців  на руках у населення, а винні

 за   комунальні  платежі  21  трильйон...  Що  планує

 кабінет  Міністрів  і  ви,  зокрема, -як вийти з цієї

 ситуації?   Можна  просто  дати  можливість  заробить

 людим,  але обмеження, введені на фонд оплати праці і

 так  дальше  стримують  таку  можливість... Підвищити

 мінімальну  межу...  Підвищити рівень зарплати, тощо,

 щоб  дати  можливість  ці  оборотні  фонди дать через

 людей  відповідним  підприємствам  і так дальше... Це

                        - 131 -

 теж не передбачається. Як вийти з цієї ситуації? Адже

 борг висить...

     

      КАЛЬНИК   В.   М.   Ну,   по-перше,   Олександре

 Олександровичу,  у вас цифра не точна -21 трильйон...

 Я  хочу  сказати,  що ця цифра заборгованості складає

 всього   13,  6  трильйонів,  враховуючи  і  поточний

 місяць.  Тобто,  якщо не враховувати поточний місяць,

 реальна  сума заборгованості складає 7 трильйонів. За

 2  місяці  (я  сказав)  -це,  в основному, ця сума. А

 борги  за  третій  місяць складають всього 4%. Це -на

 рівні  таких же боргів, які були і при досить низьких

 тарифах 1992, 90-х роках. Тобто, систему...

     

      ГОЛОВА.  Це тоді ви, мабуть, оперативними даними

 керуєтесь.  Ттоді  це  -абсолютна  цифра  за вересень

 місяць - 21,1 трильйона. Те, що є по статистиці.

     

      КАЛЬНИК В. М. Ну, так я вже користуюся останніми

 даними - 13,6...

     

      ГОЛОВА.     Так.    Будь    ласка,    запитання.

 Відповідайте,  у  вас  є  на руках, запитання... будь

 ласка.

     

      КАЛЬНИК.     Так.     Є    запитання    від

 Соціалістичної партії, я згрупував їх......

      Чи...  рівень...  чи не назріло питання понизити

 рівень  житлово-комунальних  платежів  із  15  до  10

 відсотків  і змінити нормативи споживання за 1 балон

 газу і 1 тону вугілля до  нормальних норм?

      Наша  фракція  саме  і так і категорічно ставить

 питання.

      Я  хочу  сказати,  що  право зниження нормативів

 надано   обласним  адміністраціям  і  уже  десь  в  6

 областях  і  місті  Києві  ці  нормативи  для  певних

 категорій  населення  знижені,  тобто  це  право  вже

 починають  повністю  використовувать.  Це  в  порядку

 спрощення служб житлових субсидій.

      Що  стосується  другого  питання.  Запитують:  у

 багатьох  сільських пенсіонерів є зімельні ділянки до

 1 гектара, які отримані  нині при  розпаюванні земель.

      Згідно  з  методикою,  рахується,  що  доход з 1

 гектара  щомісячно  дорівнює  4  мільйони  420 тисяч.

 Реально  такому  пенсіонеру  колгосп  чи....... землю

 обробляє,  засіває,  збирає  і  віддає  лише  частину

 врожаю, а субсидії такі пенсіонер не отримає.

      Чи  знає  про  це Уряд і що робить для того, щоб

 відрегулювати   механізм   і  змінити  умови  надання

 субсидій  сільським жителям саме в таких випадках?

          Я   хочу   сказати   слідуюче:   що  дійсно,

 Мінекономіки і Мінфін розіслало рекомендації обласним

 організаціям  щодо  можливої оцінки однієї сотки. Але

 право оцінки надано державним  адміністраціям.

       Хочу  також  повідомити,  що  в  ряді областей,

 наприклад,  в  Київській  області,  в два рази рівень

 оплати   за  сотку  знижено  для  малозабезпечених  і

 одиноких   громадян.   Тобто   це   право  вирішувати

 регіонам.  Можливо,  Мінекономіки і Мінфін збере дані

 по  регіонах, додатково проаналізує і дасть додаткові

 рекомендації щодо спрощення цього порядку.

      Слідуюче    питання    стосується    відключення

 електроенергії,  воно до цього не має відношення, так

 що  я  не буду відповідати, що є необхідність.

 

     ГОЛОВА.  Будь ласка, відповідайте.

     

       КАЛЬНИК.  Так ні,  є   ж  питання...

     

      ГОЛОВА. Я знаю, я просив би вашої згоди все-таки

 на 15 хвилин продовжити засідання.

      Немає потреби голосувать? Немає.

      Будь ласка.

     

       КАЛЬНИК.  Чи  вважає Уряд вірним становище,

 що склалось з виплатами необхідної допомоги населенню

 на  покриття  витрат  за комунальні послуги. Мова йде

 про те, що пенсіонер спочатку сплачує повністю платню

 і  лише  після цього на протязі більш як довх місяців

 чекає на те, що коли він може о одержати компенсацію?

      Що Уряд робить , щоб виправити це   становище?

      Це  запитання  подала міжрегіональна депутатська

 група.

      Я хочу повідомити, що в спрощеному порядку, який

 Кабінет  Міністрів  зробив  останньою  постановою  це

 питання же враховано і житлова субсидія призначається

 всім  громадянам,  які  звернулись до неє до відділів

 житлових  субсидій,  визначається  у  розмірі,  чи не

 перевищує   15  %.  Субсидія  не  виплачується,  вона

 призначається   в  безготівковому  порядку,  субсидія

 призначається   з   того   місяця,   з  якого  людина

 звернулась.   І  навіть  в  разі  перегляду  тарифів,

 субсидія   призначаєтться  за  місяць,  що  передував

 зверненню.

      Я  хочу  ще  раз  відктеслити,  що  цей  порядок

 спрощено  і дає можливість встановити субсидії з того

 місяця, коли звернулась людина, втрат не буде.

      Слідуюче  питання  від  Стояна.  Чи  планує Уряд

 розповсюдити   механізм  наданння  адресних  житлових

 субсидій  на  такі  послуги  першої  необхідності, як

 радіотряансляція  і  телефон? Зараз витрата населення

 на   ці  послуги  навіть  частково  не  компенсується

 державою,  хоча  вони  передбачені в розрахунках межі

 малозабезпеченості,     одже     і    визначені    як

 соціальнонеобхідні для кожної сім'ї.

      Ну,  по-переш,  я  хочу  повідомить, що сьогодні

 середня  вартість послуг по радіотранслації складає в

 середньому  по  Україні  35  карбованців,  вони різні

 розміри  тарифа,  але  близькі  до цієї цифри по всіх

 регіонах.  35  карбованців в місяць, тобто меньше чим

 вартість  буханки  хліба. Щодо телефону, то обонентна

 плата  в данний час складає від 100 тисяч карбованців

 до   300   тисяч  карбованців  на  місяць.  І  я  вже

 повідомляв,   що  Мінзв'язок  разом  з  Мінекономікою

 готуютьп   ропозиції   щодо   кординації  тарифів  по

 регіонам, що дасть можливість дещо знизити по окремим

 регіонам, де вони вище встановленого рівня.

      І  я  думаю,  що  з  урахуванням проведення цієї

 роботи  тоді буде видно  чи це враховувать від служби

 житлових,   чи  ці  витрати  враховувать  від  служби

 житлових  субсидій,  чи вони будуть такі незначні, що

 не впливатимуть на сам розмір...

      Зараз   частка  комунальних  платежів  населення

 значно  перевищує  15 відсотків від доходів сім'ї? Як

 Уряд  збирається  реально  досягти  того,  щоб частка

 комунальних  платежів  була  для  всього населення не

 більше 15 відсотків?

      Це поставив питання Сирота група "Центр". Я хочу

 сказати, що все, що вище 15 відсотків, то звертається

 людина  в  службу житлові субсидії і повинна отримати

 компенсацію.  Що  стосується  приблизно  частки,  яка

 частка населення. Це приблизно десь 11 чи 7 відсотків

 до  кількості  сімей. Сьогодні така кількість отримує

 житлові  субсидії.  А  в середньому доході комунальні

 послуги складають десь 11 відсотків. Це до середнього

 доходу за вересень місяць.

      На  яку  суму  коштів  заплановано  отримати  за

 комунальні   послуги,  наприклад,  за  9  місяців,  і

 скільки  було  фактично  перераховано  в  бюджет?  Це

 питання поставила група " Нежалежні". Я хочу сказата,

 що  суми  за  комунальні  послуги спрямовуються не до

 бюджету,  а  на  покриття витрат житлово-комунального

 господарства.   З  1  вересня  введенні  тарифи,  які

 відшкодовують  40 відсотків зазначеної вартості. Щодо

 заборгованості  по  платежам,  то  це  питання  я вже

 інформував у своєму виступі. І основна маса населення

 мають  заборгованість  по  платежам  на  протязі  1-2

 місяців,  тобто це терміново може бути відшкодовано в

 наступний   місяць,  коли  людина  проводить  сплату.

 Тобто...

      (Шум в залі)

      4  відсотки  я  говорив,  більше  3  місяців  не

 платить 4  відсотки сімей, і 4 відсотки по сумі.

      Чи   може   хтось  із  ініціаторів  встановлених

 тарифів  на  комунальні послуги сплатити з затриманої

 мінімальної  зарплати,  пенсії і при цьому не померти

 голодною  смертю?  Це  звернення  фракції комуністів.

 Значить,  при визначені тарифів на житлово-комунальні

 послуги  ми виходили з мінімальної заробітної плати і

 пенсії, не з мінімальної заробітної плати і пенсії, а

 з  серезніх доходів основної маси населення. В іншому

 разі  держава надавала б дотації і тим, хто вспромозі

 заплатити зазначені послуги.

      В  той  же час вартість комунальних послуг, якщо

 буде  перевищувать  15  відсотків, людина, громадянин

 або  сім'я повинна звернутися за отриманням субсидій.

 Я  вже називав цифру, що сьогодні 7 процентів сімей в

 Україні   отримують  такі  субсидії,  і  частка,  яка

 потребує   відшкодування,   находиться   в  межах  11

 відсотків до середнього доходу.

      І  останнє питання. Зрозуміло, що підвищення цін

 на   житлово-комунальні  послуги  сприятиме  економії

 бюджетних  коштів.  Але  не зрозуміло, як це економія

 буде   переходити   в  грошовий  доход  і  населення,

 наприклад,   на  певному  приватизованому  колективом

 підприємстві.

      "Чи насправді дефіцит надходжень до бюджету буде

 покриватися    за    рахунок   подальшого   зубожіння

 переважної   більшості  населення  і  непроведення  в

 порядку  економіки?"  Це задав питання голова фракції

 Довгань.

      Підвищення  цін  на  житлово-комунальні  послуги

 сприятиме  не економії бюджетних коштів, а скороченню

 дефіциту  Державного  бюджету і таким чином зменшення

 дотаційного   тягаря   на   бюджетні  видатки.  І  це

 пригнічуватиме рівень інфляції. Про  це я говорив.

      Додаткові  кошти,  отримані  в  сферах  житлово-

 комунальних  послуг,  будуть спрямовані в першу чергу

 на покриття заборгованості за енергетичні ресурси.

      І ще ряд запитань.

      "Прошу  дати  відповідь  на  таке питання. Чи не

 вважаєте  ви  за  можливе у негазофікованих населених

 пунктах  встановити платню за електроенергію на рівні

 платні   споживачів,  що  користуються  стаціонарними

 електричними  плитами?  Адже  втрати електроенергії в

 таких  випадках  більші.  Заплатити  по максимальному

 тарифі  люди,  особливо  пенсіонери, малозабезпечені,

 просто   не   можуть."  Ну  це  иптання  вперше  таке

 появилось.

      Значить,  у  нас  тариф  для  електроплит дійсно

 пільговий  і  пеердбачається  при нормі пільгового...

 при  нормі,  яка  розробляється  для  затвердження  в

 Кабінеті  Міністрів передбачити 200 кіловат-годит для

 тих випадків,  коли є електроплита.

      Що стосується  опалення...

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Мартинович!  Віктор Мартинович,

 одну  хвилиночку.  Шановні  депутати!  Я звертаюся до

 всіх. Прем'єр витрачає свій вкрай дорогоцінний час на

 те,  що  прийти  в  сесійний зал. Йоме не дають змогу

 послухати   те,   що   говориться...   які  запитання

 ставляться,  які  відповіді.  Я всіх вас, будь ласка,

 дайте  можливість  йому  все-таки  використати час за

 призначенням.

      Будь  ласка,  сідайте  всі  на  місце. Я до всіх

 депутатів  звертаюся.  Не  використовуйте цей час для

 того,  щоб  з'ясувати  якісь  питання,  що стосуються

 округу.

      Розглядається   загальнодердавне  питання.  Будь

 ласка, відповідайте.

     

      КАЛЬНИК.  Тобто, не виключно, що якщо дійсно

 є  багато  таких  споживачів,  які використовують для

 опалення   електроенергію,   просто   додатково  таке

 питання  треба розглянути .

      Я  прибилзно  про нього в першій, тобто офіційно

 пропозиції по ньому ще не подавалися.

      Тобто це можна буде розглянути.

     

      ГОЛОВА. Далі.

     

      КАЛЬНИК

      "Шановний  доповідачу,  чому Постановою Кабінету

 Міністрів  від  24  березня  1995  року  ь 219 листом

 території  корпорації  Укргаз  від  20 вересня (також

 внесено  номер  документу) відмінено статті: статя 12

 пункт   4   Закону   про   статус...."  "Про  основні

 засади...",  ну,  статті...  названі ряд статтей щодо

 цін,  щодо  пільг  по  сплаті  за  житлово-комунальні

 послуги.  Вибачте,  тут  просто  неясно  написано. Це

 Григорій Діхтярьов, виборчий округ 420.

      Ну,  я  повинен  просто  окремо по цьому питанню

 дати відповідь, якщо можна, я дам офіційно.

     

      ГОЛОВА.  Дасте  окремо,  будь ласка. А він нехай

 своєчасно  подає і друкує, можна надрукувати питання.

 Дякую. Або пише акуратно він чи його консультант.

      Будь ласка.

     

      КАЛЬНИК. І ще одне запитання.

      "Відповідно Закону України "Про статус ветеранів

 Війни,     гарантії     їх    соціального    захисту"

 статті....,   -і  знову  багато  статтей,-передбачено

 пільги різним категоріям від 50 до 100% плати за жилу

 площу загального користування комунальними послугами:

 газ,   електроенергія,   вода,  телефон.  Постановами

 Кабінету Міністрів від 24 березня 1995-го, пункт 3 (і

 ще  названа  одна  постанова)  встановлено  плату  за

 санітарну норму, чим викликано обурення ветеранів.

      Прийняті Постановою Кабінету Міністрів незаконні

 і  ту  суму,  яка  стягується  з  ветеранів, потрібно

 повернути  до вирішення питання в судовому порядку. Є

 юридичне заключення.

      Бажано прийняти постанову Кабінету Міністрів про

 відміну до того, як ветерани почнуть подавати в суд і

 компроментувати Уряд. Заборгованість деяких ветеранів

 з  3  березня  по  жовтень  складає  20-30  мільйонів

 карбованців."

      Ну  це  таке  враження,  що  це  одне і теж саме

 питання,  по ньому прийдеться дати офіційну відповідь

 і я просто не думаю, що постановою Кабінету Міністрів

 скасувала пільги передбачені законом.

      Так  я  кажу,  що  не  може  постанова  Кабінету

 скасувати вимоги закону.

     

      ГОЛОВА. Ви відповіли на всі запитання.

      Він перше відповідав на це запитання.

     

      КАЛЬНИК.  Всі  питання,  які були я зачитав,

 всі питання.

     

      ГОЛОВА.  Він  першим відповідав на це запитання.

 Будь ласка.

     

      КАЛЬНИК.  Ні,  но я обіцяю, що тут просто не

 може   бути   такого  як  написано.  Я  дав  офіційну

 відповідь.

     

      ГОЛОВА.   Віктор   Мартинович,   а   ви   можете

 відповісти на таке запитання.

      От  сьогодні  інформація  поступила  про  те, що

 податкова  інспекція  своїм  розпорядженням відмінила

 постанову   Верховної   Ради   про  зупинення  там  5

 процентних  відрахувань  за  на  створення  фонду для

 підтримки  енергопостачання  і  просто  розпорядження

 податкової   інспекції   відмінено   і   більше  того

 справляють  ці  платежі ще за два місяці до цього. Це

 може бути таке чи не може.

     

      КАСКЕВИЧ  В.  М. Ну тут є Міністр фінансів, який

 керує податковість.

     

      ГОЛОВА. Так що Петро Кузьмич може відповісти.

      Добре.

      Ще  запитання.

     

      ___________.  Ну я не бачив самого цього листу.

     

      ГОЛОВА.  Буздуган  це  його  питання, будь ласка

 його комісія профільна , прошу останнє запитання.

      Тому що його профільна комісія.

      Говоріть.

      Говоріть, чуть.

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Ну,  ви  ж  мовчите!  Хіба  ж звук буде

 передаваться?!  у,  зайдіть  в зал, запитайте... Так,

 він відмовляється від слова.

      Так, Душейко замість нього скаже, будь ласка.

     

      ДУШЕЙКО П.Г.

      Значить,   шановні   колеги,   шановний  Вікторе

 Мартиновичу!

      Я  хочу  уточнить  перше питання. Те, що задавав

 Діхтяренко. Суть питання звордилася не до перелічення

 пунктів, які відміняються, а суть запитання по лягала

 в  тому,  чому  навіть  відомчими листами Газпрому чи

 іншого  там  об'єднання,  чи  іншого  міністерства чи

 відомства  відміняються  закони  Верховної  Ради, або

 закони  держави,  вірніше  б  сказать,  (не Верховної

 Ради, вибачаюся), а закони держави про пільги окремим

 категоріям  населення. Зокрема, в постачанні газу. Це

 по тому питанню.

      А  тепер  друге,  загальне. І до вас, і Прем'єр-

 міністра,  і  до  всього Кабінету Міністрів, і до нас

 навіть!..  Скажіть,  будь ласка, навіщо ми при такому

 скудному бюджеті, коли не вистачає коштів, коли ми не

 забезпечуєм  всім  необхідним  населення, ми йдемо на

 створення  нових  служб по наданню компенсацій, інших

 різних  доплат і так дальше замість того, щоб у межах

 цих  коштів вирішити питання нормального забезпечення

 населення заробітною платою, пенсійним забезпеченням,

 щоб  люди  нормально  могли  сплачувати  всі житлово-

 побутові...   ну,   всі  види  платежів.  Комунальних

 платежів.  Чому  ми йдемо по тому шляху, що у держави

 находиться,  якщо  перевищує  15%,  а  ми вирішить не

 можем.

      І  останнє  питання,  яке  хвилює  мене  і  моїх

 виборців. Чому ми, ввівши оці нові служби знівелювали

 результати  праці людей попередніх поколінь -ми зараз

 всіх      вирівняли,     всім     встановили     межу

 малозабезпеченості, незалежно від того, хто як і коли

 працював.   Можливо,   це   і  не  зовсім  по  адресу

 запитання, але все-таки воно дуже по-моєму важливе.

     

      КАЛЬНИК.  Що  стосується  останього питання

 про  межу  і  про  пенійне  забезпечення,  так Уряд і

 передбачає  в  програмі  своїй  зробити  реформування

 пенсійного  забезпечення  і подає пропозиції відносно

 перегляду  закону,  який  регулює  виплату пенсії. Це

 передбачається в програмі Уряду.

      Що  стосується  житлових  субсидій  і питання чи

 доцільно    створювати    таку   службу,   яка   буде

 турбуватимитися   про   ці   люди,   про  цих  людей,

 малозабезпечених  людей  в тих випадках, коли вони не

 зможуть виплатити комунальні послуги.

      В  один день переглянути рівень заробітної плати

 і  пенсії,  тобто  зробити перерозподіл про те які ви

 кажете  дати  з  першого. Це не можливо. Тим паче, що

 значна   частина   заробітної   плати   формується  у

 виробничій   сфері.   Тобто,  на  певний  час,  а  це

 приблизно  займе....  відрізок часу коли буде Держава

 поетапно  наближатися  до  реальної вартості житлово-

 комунальних посклуг, прийдеться працювати з допомогою

 цих служб.

      Ми  від цього не відійдемо тим паче, що й досвід

 такої роботи в  інших країнах. Не ми перші це робимо.

      Тому,    щоб    переробити   стрінко   структуру

 зароботної  плати  особливо  не  в бюджетній сфері, а

 сфері виробництва так , як ви кажете - це неможливо.

      Ну,   не   можете  ви  сьогодні,  наприклад,  на

 сільськогосподарську    продукцію   раптово   підняти

 заробітну плату і підняти витрати в структурі ціни на

 сільськогосподарську   продукцію.  Точно  так  же  не

 зможуть зробити інші підприємства в виробничій сфері.

      Тобто  для цього треба час, а з часом десь через

 роки  2-3  необхідності  в  службі  житлових субсидій

 дійсно  не  буде.  Тоді  це  відреагує  сама  система

 заробітної плати і пенсійного забезпечення.

      Що  стосується великої армії цих службовців, так

 я  хочу  сказати,  що  сьогодні  це  дійсно люди, які

 допомагаються   вирішити  дуже  проблемне  питання  з

 проплатою комунальних платежів. І навпаки, можливо, в

 сільськіх  районах і при сільській Раді ще треба мати

 людей,  хоча  б одного чоловіка, щоб допомогати людям

 оформити ці документи.

     

      ГОЛОВА.   Ми   використали  час,  відведений  на

 запитання.

      Наполягає  ще  хтось  на запитанні? Але запитань

 залишилось  ще  більше,  ніж  часу, відповіді на них.

 Тому  я  прошу,  будь  ласка, Юрій Олексійович, ви не

 ображайтесь,  техніка  підвела,  а  ви,  будь  ласка,

 готуйте  від комісії запитання.

                   (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ви, мабуть, сідайте   на місце.

                  (ШУМ В ЗАЛІ)

       Одну хвилинку.

      Сьогодні  ні в кого не викликає самніву, що ні в

 депутатів,  ні  Кабінет міністрів процедура розгляду

 така  не  задовольняє. Тому що, по-перше, немає змоги

 абсолютно  точно  поставити  і  всебічно питання, а з

 іншого боку конкретно на нього відповісти. Треба... Я

 прошу з  місця не  вигукувати.

      Тому    треба   розглянути   цю   процедуру,   є

 пропозиція,  доручити комісії Стешенка, оскільки вона

 вносила  перший  варіант  регламенту  розгляду  цього

 питання,  щоб  він доопрацював з урахуванням всіх тих

 зауважень,  які  вже  тут  були, протягом тижня, і ми

 розглянемо це питання обов'язково тут і затвердимо це

 положення,  погодивши  його, безперечно, із Кабінетом

 Міністрів,   щоб   можна   було  з'ясувати  відповіді

 всебічно.  І очивидно тут ми не повинні йти не те, що

 ми  зараз  розглядаємо  3  питання,  з  них  одне  ще

 ділеться  на  двоє,  4  питання  за дві години -це не

 можливо. Очивидно десь треба сконцетруватися максимум

 на  двох  питаннях.  Дати  змогу аналітичні матеріали

 одержати депутатам, запитання, не повторюватися і так

 далі, і так далі. І приймати навіть інколи відповідне

 рішення.

      Але сьогодні ще була пропозиція одного депутата,

 я  не  можу  обійти  її,  бо він до мене ще прийшов і

 письмово   звернувся,   я  маю  на  увазі  пропозицію

 депутата Хмари відносно недовіри Віце-прем'єру Шпеку.

 Я  просив  Олега Олексійовича з'ясувати відповідно до

 Регламенту,   що,   яким   чином   реагувати   на  цю

 пропрозицію. Він просить слова. Будь ласка.

     

       ДЬОМІН.

     

      Ми зараз проглянули по всьому нашому регламенті,

 як  виписана  ця  процедура. І повинен сказати, що до

 цього  наш Регламент повертається в декількох місцях.

 Я хочу викласти в якійсь послідовності.

      Ну, перш за все до голосування про включенння до

 порядку  денного  питання  про  недовіру тій чи іншій

 рпосадовій    особі,   ініціатор   повинен   викласти

 конкретні  притензії  до  данної посадової особи, які

 виходять    з   невиконання   нею   своїх   службових

 повноважень. Тобто інкремінувати їй можна не загальні

 проблеми, зв'язанні з ситуацією в державі, скажімо, а

 його  особисті  дії по невиконання тієї програми, яка

 схвалена   Верховною  Радою,  ну,  скажімо,  програми

 Уряду. Це перше.

      Потім.  Згідно  з  главою  5  і  3  питання  про

 відставку  Прем'єр-міністра,  окремих членів Кабінету

 Міністрів,   бо   всього  складу  Кабінету  Міністрів

 України  підлягає  включенння  до  порядку денного, в

 тому   числі   і   до   затвердженого,   якщо  за  це

 проголосувало  не  меньше  одної  третини   депутатів

 відїх фактичної кількості.

      Воно  підлягає розгляду і обговорренню не раніше

 5  і  не  піздніше  10  днів  з  моменту включення до

 порядку    денного.    Обговорення    цього   питання

 здійснюється  згідно  статті 3. 4. 1., тобто поповній

 процедурі.  Доповідь комісії відповідної, ініціатора,

 співдоповіді фракції і так далі, і так далі.

      Далі.  Згідно  з  главою  8  і  2, де контрольні

 функції   наші   з   вами   виписані,  Верховна  Рада

 заслуговує  звіт  члена  Уряду  і  приймає відповідно

 постанову. І якщо у випадку по цьому звіті діяльність

 його  буде  визнана незадовільною, може Верховна Рада

 прийняти  рішення  і про недовіру, яка тягне за собою

 відставку. От така процедура по нашому Регламенту.

     

      ГОЛОВА.  Таким  чином, у  нас  по  суті  є  одне

 питання,  яке  ми  можемо  голосувати, це питання про

 включення  цього  питання  до  розгляду.  А  відносно

 самого   розгляду  сьогодні  питання  ми  ставити  не

 можемо, а треба його всебічно підготувати, а тоді вже

 можна розглядати. Це перше.

      Правда  у Регламенті записана там ще така норма,

 якщо  Верховна  Рада не приймає іншого рішення. Тобто

 вона  може  визначити  іншу процедуру самостійно. Але

 треба  всеодно  готувати питання. Тому ви наполягаєте

 на голосуванні?

      (Шум в залі)

      Тобто  Степан  Ількович наполягає на голосуванні

 його  пропозиції  про включення до розгляду Верховної

 Ради питання про довіру Віцу-прем'єру.

     

      ДЕМІН  О. О. Олексанлр Олексанлрович! Я хотів би

 все-таки нагадати, що треба до того, щоб  голосувати,

 сформулювати  конкретні  претензії до посадової особи

 згідно  його невиконання своїх службових повноважень,

 а не звагалі ситуації, яка сьогодні є в державі.

     

      ГОЛОВА.  Степан  Ількович,  будь ласка, візьміть

 слово собі.

     

      ХМАРА С.І.

      Шановні  народні  депутати! В своєму запитанні я

 висловив   претензії   до   пана   Романа   Шпека   і

 обгрунтував.  І  зовсім реальна картина того, що нині

 відбувається  в економіці, не відповідає тому, що нам

 доповів  доповідач.  І найперше, теж я підкреслив, що

 вже не один раз отак виходили на трибуну, щоб просто,

 ну,  як  в  насмішку,  над  народними депутатами, над

 Парламентом, можна не готувати питання, можна вийти і

 розсказува  казки,  немає ж конкретного, ми не бачили

      картини,  як  використовуються  кредити. За яким

 принципом?   Кому  надаються?  На  яких  умовах?  Яка

 віддача їх?

      Віддачу-то  ми  бачим  вже  негативну.  Це -спад

 виробництва  і  спад  частки  валового  національного

 продукту...  внутрішнього продукту на душу населення.

 Тобто,  кридити  берем, борг зростоє катастрофічно, а

 економічна ситуація погіршується.

      Пан Роман Шпек  заперечує це.

      Я  вважаю просто, я не маю... я не амю претензій

 до пана Романа Шпека як до людини. Ми ніколи з ним не

 сварилися.  Але  я вважаю, що така дуже відповідальна

 ділянка  економічна  йому просто  не під силу.

      (Шум в залі. Оплески)

     

      ГОЛОВА. Будь ласка. Будь ласка, Євген Кирилович.

     

      МАРЧУК.

      Шановний   Олександр   Олександровичу!   Шановні

 народні   депутати!   Я   просив   би  не  створювати

 прецеденту  на майбутнє, щоб обговорення таких питань

 як  день  Уряду, який ми виносимо, зв'язували зразу з

 кадровими  питаннями.  Це перше.

      Друге.  Роман  Шпек  за  цю  ділянку  відповідає

 недавно.   За   неї  відповідав  раніше  віце-прем'єр

 Митюков,  за  неї  відповідав  віце-прем'єр Пензеник.

 Тому  дійсно,  для  того,  щоб поставити питання так,

 треба  дуже-дуже  серйозно  проаналізувати  -якщо вже

 таке  буде  бажання -але я б хотів би також, щоб ми і

 згадували  що  записано  в  Конституційній  Угоді. Що

 після  прийняття  програми  дій  Уряду  можна  ж дати

 можливість    хоч    біля   року   попрацювати,   щоб

 сформулювати  тоді якісь  звинувачення.

      Найголовніше  -я  ще  раз  підкреснюю  -що  Шпек

 тільки  недавно призначений головою Валютно-кредитної

 ради  і  що  він  за  цю  ділянку відповідає відносно

 недавно.

      Тим більше, що тут питань дійсно багато. І ми на

 засіданнях   Кабінету   Міністрів   заслуховували  це

 питання  по своїй власній ініціативі 2, 5 десь місяці

 назад,   де   перетрусили   всю  цю  проблему  досить

 серйозно  -можна  познайомилися з Постановою Кабінету

 Міністрів  з  цього  приводу. Ми самі там познаходили

 багато   недолугостей   і   недоліків,   відпрацювали

 механізм   -як   тут  покращити  справу.  Сьогоднішнє

 заслуховування  дало  нам ще додаткову інформацію, ми

 зробимо  для  себе  ще додаткові висновки і, можливо,

 додаткові заходи.

      Тому я просив би це питання зняти з обговорення.

     

      ГОЛОВА.   Степане   Ільковичу,  я  підтримую  цю

 пропозицію  Євгена  Кириловича, притому хочу сказати,

 що   в   даному   випадку   ми   змушені,  мабуть,  я

 зобов'язаний краще володіти Конституційним договором,

 ніж  Євген  Кирилович,  тому  що  кожен день на нього

 треба посилаться.

      Конституційний   договір  передбачає  можливість

 вотуму  недовіри  і  всьому  Уряду,  і окремому члену

 Кабінету   Міністрів.  Але,  мені  здається,  що  тут

 суттєві  аргументи  Євгена Кириловича потрібно було б

 врахувати.

      Як подивиться Степан Ількович? Будете наполягати

 на  голосуванні?  Це  правда,  він не ініціатор цього

 питання.

      Будь ласка.

     

      ХМАРА  С. І. Я хочу так звернутися до сумління і

 відповідальності     народних    депутатів,    Євгена

 Кириловича і Уряду.

      Роман  Васильович  Шпек  давно вже в Уряді. ЯКщо

 він прямо не відповідав за щось, то він... І головне,

 що  людина  не розуміє суті питань, от в чому... І це

 дуже дорого буде коштувати Україні.

      Я  можу  не  наполягати,  але  я  вважаю,  що ця

 ділянка  не  під  силу  Роману  Шпеку.  Все. Поживем-

 побачим.

     

      ГОЛОВА.  Ніхто не... Ну, вважаємо вичерпаним цей

 інцедент. Ця колізія, вірніше.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я  прошу.  Коліушко  наполягає від фракції Руху,

 щоб  відповідь  дав  Шпек  на  ті  питання,  які вони

 поставили.   І   своєчасно  він  звернувся.  Але  час

 використаний.    Давайте   ми   перенесем   його   на

 наступний...

      В мене є така пропозиція: питання (однухвилинку,

 одну  хвилинку, ну, будь ласка, заспокойтеся). В мене

 є пропозиція, який би ми порядок наступного дня Уряду

 не  слухали, питання про використання кредитів, треба

 до  нього  повернутися  знову.  Але  дати  змогу його

 підготувати і Уряду, і депутатам грунтовно, всебічно.

      Як  би  ви подивилися на це? Тоді буде відповідь

 на ваше питання. Я звертаюся до фракції. Можна так?

     

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка  Роман  Васильович ви дайте

 відповідь  на  це  запитання,  щоб  не  було претензі

 однієї фракції поперед іншої.

      Ви  ж  бачите, що я не регулював ці запитання, у

 мене їх нема просто передімною.

      Будь ласка.

      Остання відповідь прошу.

     

      ШПЕК  Р.  В.  Я щиро дякую за ще одну можливість

 поспілкуватися  з  вами, я хочу сказати, що запитання

 усне яке мені зараз задали торкалося двох аспектів.

      Коли  припадає  можливість  пік відшкодування за

 отримані Україною кредити по обслуговуванню зовнішніх

 зобов'язань  і  друге  питання  характеру, які заходи

 вживаються  урядом, в особі Міністерством фінансів по

 відшкодуванню внутрішньої заборгованості або покриття

 зовнішньої   заборгованості  бюджетом  по  кредитним

 угодам, які були надані акціонерному товариству Атон

 і Земля  і люди.

      Відносно  міжнародної  стасифікації в залежності

 від  зовнішньої заборгованості країни розділяються на

 слідуючі три групи.

      Країни    знатмірним    рівнем   заборгованості,

 помірковиним  рівнем  заборгованості  та  стабільними

 кредитними   ресурсами   або   не   суттєвим   рівнем

 заборгованості.

      За   фактичними  показниками  1993  -1995  років

 Україна  відноситься  до групи країн середнім доходом

 на  душу  населення  більше  675 доларів США валового

 внутрішнього    продукту    та   не   суттєвою   або

 поміркованою заборгованістю.

      До  цієї групи належать майже всі країни бувшого

 Радянського Союзу за виключенням Російської Федерації

 яка  несе зобов'язання по зовнішніх боргах 81 мільярд

 карбованців .

      Тобто,   можна   константувати,  що  Україна  на

 сьогоднішній    день   є   країною   з   поміркованою

 заборгованістю.

      В  залежності від відношення волової суми коштів

 на  обслуговування  зовнішньої  заборгованості  і  їх

 співвідношення з валовим внутрішнім продуктом, про цю

 класифікацію  я говорив, у країні можуть бути піки чи

 більше    загострення   проблем   по   обслуговуванню

 заборгованості в 1997 і 2001 році.

       Але  і в цей же період Україна буде відноситись

 до  країн з поміркованим рівнем заборгованості. Після

 1999  року  наша  держава  перейде, чи ввійде в групу

 країн   зі   стабільним   рівнем  заборгованості  або

 несуттєвими показниками заборгрваності. Для прикладу.

 Зараз  в  цій групі країн знаходяться такі держави як

 Корея, Мальта,  Словаччина, Чехія.

       Відносно     другуго     запитання.    Відносно

 заборгованості  підприємств,  які  отримали зовнішні

 кредити,   це   "Земля  і  люди"  і  "ОТОН"  з  метою

 недопущення росту заборгованості і виконання державою

 всіх  своїх зобов'язань, а обслуговування зовнішнього

 боргу  є головним зобов'язанням держави по відношенню

 до  кредиторів,  країна погасила цю заборгованість за

 рахунок  коштів  бюджету.  Зараз,  вихожячи  з закону

 України  про державний бюджет на 1995 рік і 34 статті

 цього  бюджету Міністерство фінансів використовує всі

 можливі  заходи  для того, щоб відшкодувати заподіяні

 бюджету  збитки  черезх  відповідну  процедуру.  Крім

 того,   матеріали  по  цих  структурах  розглядаються

 слідчими органами, зокрема, прокуратурою. І конкретна

 відповідь  може  бути  сказана  (чи висловлена) після

 завершення всіх справ. Крім того, підприємство "Атон"

 звернулось   до   уряду  з  черговою  пропозицією  по

 врегулюванню     вже    внутрішньої    заборгованості

 товариства  "Атон"  до бюджету за рахунок активізації

 чи   зджійснення   ряду   комерційних   операцій,   з

 активізацією   експорту   української   продукції   і

 відшкодування.

      У   них  також  будуть  розглянуті  якщо  тут  є

 економічна  доцільність  так як бюджет вже видатки по

 обслуговиванню  зовнішніх  заборгованостей  поніс,  і

 якщо  це  не  буде  суперечити  чиному законодавству,

 зокрема   кримінальному   закононодавству,   що  буде

 встановлено  органами прокуратури, тоді буде прийнято

 остаточне рішення.

     

      ГОЛОВА.  Фракція........ задоволена... Симоненка

 відповіддю, будь ласка.

      У  вас  уточнення  якесь,  будь ласка. Це не той

 Симоненко... В.К.

     

      СИМОНЕНКО.  Александр  Александрович,  вы как

 раз  заметили очень удачно, потому что не понятно: во

 что  превращается  День  Уряду  или  сведение  личных

 счетов или , значит, как говорится, ликбез.

      Вы  сказали,  что надо задрать, поднять планку и

 рассматривать не частный, а государственный вопрос.

      Група Независимых депутатов задала такой вопрос,

 но  она  где-то  канула  в лету, как говорится... эта

 записка.

      А  он такой, такой этот вопрос. Мы очень много и

 очень  часто  возвращаемся  к социальному, социальной

 защите  населения.  И здесь варьируем коэффициентами,

 значит,  варьируем  оплатой,  доплатой  и так далее и

 тому   подобное.   Ну,   я  думаю,  что  вы  со  мной

 согласились,   согласитесь,   что  основная  гарантия

 защиты  населения  -это  бюджет,  который носит много

 функций   защиты,   это  защита  чисто  физическая  и

 моральная, и  материальная защита.

       Мы   откроем  дополнения  плана  бюджета  за  9

 месяцев  текущего  года.  Сводного бюджета Украины по

 доходам за 9 месяцев текущего года выполнен на 88%. К

 плану  девяти  месяцев на 88%. В том числе податок на

 прыбуток  126%  податок  на  добавлену вартисть 104%,

 податок з прыбутку громадян  на 104,7 %.

      А  расходная  часть  в  этом  плане выполнена на

 социальный  захыст  населення  за  9  месяцев  66, 4%

 Органы законодавчей и выконавчей влады выполнены за 9

 месяцев вытраты  та 132,5%.

      Это я говорю  по сведеному бюджету.

      Если мы откроем выполнение бюджетов областей, то

 бюджет  областей  выполнен по доходной части на 98, 9

 %. Это в рекорд Гинеса можно занести такое выполнении

 бюджета  при таком падении  производства.

      И  тенденции  те  же  самые:  социальный  захыст

 населення выполненн за 9 месяцев на 64, 3 %, а органы

 выконавчей  влады за 9 месяцев из расходовали на 172,

 5%.   Так   что   мы   будем  говорить  о  тарифах  и

 коеффициетах,  когда  основной  закон, обеспечивающый

 материальную   без/опасность   граждан   -бюджет  -не

 выполняется,  а просто игнорируется. Я бы сказал, что

 это  сегодня...

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  питання.

 

       СИМОНЕНКО.  Кто  за  это отсечает? Я не знаю,

 Шпек   ответит   ли,   или   может   ответит  Евгений

 Кириллович?  Но  то,  что  я присел цифры, совершенно

 четко говорит.

     

      ГОЛОВА.   Давайте   відповідь  на  це  запитання

 одержимо на наступному  дні      Уабінету міністрів.

     

       СИМОНЕНКО. 1% недоплаты на социальные защиты...

     

      ГОЛОВА.  Ми  будемо розглядати через кілька днів

 поправки  до бюджету на основі 9 місяців і це питання

 буде там з'ясовано.

     

       ШПЕК.  Вопрос  конкретный:  кто  за  это

 ответит,  кто  стимулирует нагревеание или нагнетание

 паров, социальное  недовольство  нашего  населения?

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Роман  Васильович, сідайте,

 будь   ласка.  Не  можна  коротко  відповісти  на  це

 питання.  Я  просто вас позбавляю слово, користуючись

 тим,  що  час  вийшов.  Прошу,  Ми  будемо розглядати

 бюджет  через декілька днів і ви задасте це запитання

 доповідачу, який буде на трибуні.

      А  зараз  подякуємо Кабінету Міністрів за те, що

 він   взяв   участь   у   роботі.  Засідання  вечірнє

 розпочнеться о 16 годині. Дякую.