Стенограма пленарного засідання

17 жовтня 1995

                ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и  17  ж о в т н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

    Доброго  ранку шановні депутати! І гості Верховної

 Ради! Шановні радіослухачі!

      Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Проводиться поіменна реєстрація , будь ласка.

      В  залі  зареєструвалося  329  депутатів, я бачу

 частина не встигла зареєструватися, ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Будь  ласка,  увага,  відповідно до Регламенту я

 зобов'язаний  оголосити  ті депутатські запити, котрі

 на цей час надійшли.

      Це  до, я розумію до Голови Верховної Ради запит

 від  депутата  Семенюк  Валентини  Петрівни  відносно

 розпорошення    майна   профспілок,   і   організації

 перевірки   в   цьому  відношенні.

     Марковської  Ніни  Степанівни до прем'єр-міністра

 України  стосовно  фінансування Національної Академії

 Наук  та  виконання Постанови Верховної Ради про стан

 забезпечення населення України лікарськими засобами;

      Угарова  Генадія  Юрійовича  до Голови Верховної

 Ради стосовно вжиття заходів щодо одержання вичерпних

 відповідей  на його запити до Міноборони  України;

      Круцика  Романа Миколайовича до прем'єр-міністра

 України  стосовно  перегляду  порядку  фінансування і

 розвитку соціальної  інфраструктури на селі;

      Григорович  Лідії  Степанівни  до  віце-прем'єр-

 міністра  України Кураса стосовно виконання Постанови

 Верховної  Ради  України  щодо  забезпечення  дитячим

 харчуванням;

      групи  депутатів  Таран,  Григорович,  Дем'ян та

 ітнші    до    прем'єр-міністра    України   стосовно

 необхідності вивчення і користування окремими членами

 Уряду державною мовою;

      Білоуса  Вячеслава  Олександровича  до  прем'єр-

 міністра  щодо  виплати  заробітної плати працівникам

 профтехосвіти;

      Осадчука  Петра  Ілліча до Голови Верховної Ради

 стосовно  позиції до................., призначених на

 25 жовтня.

      Доручаємо  Секретаріату  направити  дані запитаи

 адресатам    лдя    реагування   відповідно   чинного

 законодавства.

      Яз   вашого   дозволу,   оскільки  ми  практикою

 депутатських  запитів  користуємось  досить  активно,

 хотів   привернути   вашу   увагу   і  зробити  такий

 своєрідний  аналіз,  причому  я  буду говорити деякі

 неприємні   речі          стосовно  учасників  нашого

 засідання.   Я  просив  би  зважити,  що  є  до  того

 об'єктивні  підстави.

      Останнім  часом ви стали активно використовувати

 конституційне   право   запиту  до  підконтрольних  і

 підзвітних   Верховній   Раді   України   органів  та

 посадових  осіб. Якщо на першій сесії було внесено 15

 запитів,  на другій 52, третій 339, то за час роботи

 ось  ільки  початку  четвертої  сесії їх уже надійшло

 більше 150.

      Одночасно  проведений  аналіз показує, що значна

 частина   внесених   запитів   за  своїм  змістом  не

 відповідає  вимогам  статті  12  Закону  України "Про

 статус  народного депутата" і про те, що депутатський

 запит вноситься до Президента, Голови Верховної Ради,

 Кабінету  Міністрів,  керівників органів, призначених

 Верховною  Радою  України  щодо  фактів  порушень або

 невиконання Конституції України, законів, постанов та

 інших  актів,  прийнятих  вищими  органами  влади  та

 управління  України,  а  також  з  питань,  що  мають

 загально-державний  характер або передбачені частиною

 9 статті 19 цього закону.

      Зокрема  із запитів, внесених на 4 сесії, значна

 кількість    за   своїм   змістом   носить   характер

 депутатських  звернень.  і  відповідно  до  статті 19

 закону  має  передаватись відповідній посадовій особі

 безпосередньо депутатам чи надсилатись поштою.

      А   частина  запитів  оформляєтьсчя,  треба  теж

 відверто  сказати,  не зовсім з відповідними вимогами

 навіть  щодо  стилістики  і  акуратності.  У  них  не

 дотримуються  вимоги  ділового  листування. В окремих

 спостерігається  спроба втручання і тиску у вирішенні

 питань незагальнодержавного значення.

      Все  це викликає неоднозначне  реагування з боку

 посадових  осіб, яким адрисовані запити, і не служать

 зростанню   авторитету   і  конкретного  депутата,  і

 Верховної Ради в цілому.

      В   той   же   час  на  роз'яснення  працівників

 Секретаріату   щодо  правильності  форми  і  внесення

 запитів окремі народні депутати реагують, ну,  досить

 так хворобливо.

      Багато  листів,  запитів  від народних депутатів

 надходять  і  до  мене  як  до Голови Верховної Ради.

 Повинен  сказати відверто, що чимало з них стосується

 кола  питань,  які  мають роз'яснювати або вирішувати

 безпосередньо  самі  депутати.  І  тут не потрібно ні

 моєї  резолюції ні мого втручання. Це прямі обов'язки

 депутатів.

      Я зобов'язаний, очивидно, ну, посилаючись на те,

 що інколи на місцях дехтоз депутатів формує суспільну

 думку,  працюючи,  ну,  скажем  так,  агитуючи  проти

 Голови  Верховної  Ради,  тим  самим  працюючи  проти

 Верховної Ради. І в людей може скластися враження, що

 це  справді  так,  як каже той чи інший депутат. Я не

 кажу,  що  ми  бездоганно працюємо.

      Але  візьмемо...  Я один приклад приведу і потім

 компінсую  цей  час. Я прошу вибачити. Мене так само,

 як  і  всіх  ва турбує,  нинішній стан життя людей. І

 коли їду на виборчий округ, спілкуюся, чи не тільки в

 цьому   виборчому  окрузі,  я  намагаюся  братися  за

 вирішення  тих  чи  інших  питань.  Це роблять і всі,

 більшість  з  депутатів.  Але частина вважає за краще

 підклав  депутатський  запит  на моє ім'я і  от тепер

 воно вже піде, само по собі буде робитися.

      І  конкретний  приклад. У вересні цього року (от

 сидить  Михайло  Олександрович Поживанов) в Маріуполі

 відбувся   мітинг   жителів   міста.   Люди  вимагали

 пояснення.  Чому  не  сплачується  пенсія.  Ставилось

 питання соціального захисту громадян.

      Наступного  дня,  12 вересня я отримав листа від

 голови   міської   Ради  народного  депутата  Михайла

 Олександровича  Поживанова.  Він  вимагав  дати  йому

 (цитую)  "письмову  відповідь на поставлене запитання

 для ознайомлення жителів міста".

      Я  поцікавився.  Що  сталося  основною  причиною

 невдоволення   маріупольців.   Тим   більше,   що  по

 місцевому     телебаченню    Михайло    Олександрович

 критикував  Верховну  Раду, Голову Верховної Ради за,

 умовно   кажучи,   погану  роботу.  Виявилось,  що  в

 Жовтневому   районі  відділ  соціального  захисту  не

 надіслав   вчасно   документи  на  виплату  пенсій  і

 компенсацій  до поштових відділень. Всі міські райони

 зробили  доручення............,  а  цей не зробив (до

 речі,   там   же   і  Михайло  Олександрович  обраний

 депутатом).

      Так  от  замість того, щоб як депутат і керівник

 міста розібратися в ситуації, боротися з халатністю і

 байдужістю  підлеглих,  я,  як  Голова Верховної Ради

 одержую доручення.

      (Шум в залі)

      Я  прошу  вас. Я кажу про цей факт для того, щоб

 ми  користувалися інструментом депутатських запитів і

 сумарно  не  витрачали  більше  на  них  час,  ніж це

 потрібно.  Треба  кожному  братися  за  своє  діло  і

 виконувати свої функції.

      Михайло  Олександрович,  я  прошу вас. І тому ті

 запитання,  які  ви  ставили  в  своєму  запиті, вони

 стосуються  безпосередньо  ваших  обов'язків  і ваших

 обов'язків, як члена комісії.

      Ні,  ні. Я прошу не сперечайтеся, тому що я мушу

 тоді  назвать ще одну цифру. Ви, як член комісії у її

 засіданнях  із  61  засідання  взяли  участь в одному

 організаційному. І тому впливати на ці питання (я вже

 не   буду   говорить при розгляді  яких  питань,  які

 порушені  у  тому  депутатському  запиті,  ви не були

 присутніми   тут,  у  Верховній  Раді),  будь  ласка,

 працюйте  тут, вирішуйте питання і загальнодержавні,і

 депутатів   свого   округу,  не  перекладаючи  це  на

 посадових осіб не за адресою.

      Хто   хоче   скористатися   правом   для  заяви,

 оголошення, пропозиції, будь ласка запишіться.

      Тимчасом  має  слово  Худомака, ми проголосували

 минулий раз йому право теж.

      Віктор    Петрович   Худомака   Дніпропетровська

 область, округ 95.

 

      ХУДОМАКА

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 депутати, колеги, виборці.

      За  надане  мені  слово і прохаю підтримати мене

 своєю  увагою  і бути зі мною до кінця виступу. Взяти

 слово  для  виступу  мене  примусив  лист пенсіонерів

 міста Новомосковська, де я маю честь бути депутатом.

      І не просто рядових жителів, я вам зачитаю зараз

 хто  підписав  цей лист і ви зрозумієте яка категорія

 насленн ядо нас звертається.

      Це  лист підписав Погорілов Данило Никифорович -

 90   років,  Соколовський  Микола  Олександрович  -85

 років,  Банник  Анна Юхимівна - 82 року, Мутило Йосип

 Зіновьєвич  -88  років,  Со  Валентина  Федерівна -86

 років.   І   зміст   цього  листа  один  ми  пережили

 громадянську    війну,    пережили    колективізацію,

 індустрілізацію,  Вітчизняну  війну,  відбудову,  але

 дітки, внуки наші, правнуки дайте нам дожити до кінця

 ркформи.  І тому  мені і прикро, і боляче було читати

 цей лист і тому я так настійливо вимагав це слово.

     Тому що образ України - біленька хата і ті дідусь

 і  бабуся,  які  сидять  на  призбі,  а  зараз  в цих

 надзвичайно   тяжких   умовах  держава  практично  їх

 залишає на призволяще.

      Тому  я  вношу пропозицію, все-таки врахувати це

 звернення  при  доопрацюванні  закону  про  пенсію. І

 взагалі про життя, я не закінчив.

      Як говорить статистика населення України за 1994

 рік  зменшилось  на  400  тисяч чоловік, за 9 місяців

 цього року ще на 300 тисяч.

      І   коли   ми   на   бюджетній  Комісії  слухали

 інформацію  Уряду  про  перспективи 1996 року, на моє

 запитання,  скільки  ж  планується  втатити населення

 України   в   1996   році,  була  байдужа  одностайна

 відповідь:     360     тисяч.    Іще    одне    місто

 Дніпродзержинськ.

      Тому   я   вважаю,   що   до  цих  питань  треба

 повертатися.   І   життя   і   жито,   хліб  -поняття

 споріднені.

      До       мене       звернулися      механізатори

 Синельниковського  району Дніпропетровської області з

 відкритим  листом  до  Кабінету  Міністрів України. Я

 його коротенько зацитую:

      "Доводимо  до  вашого  відома,  що технічна база

 колективних    і   фермерських   господарств   района

 практично  прийшла  в  занепад.  За  останні 3-4 роки

 тракторні,  комбайнові, автомобільні та грунтообробні

 парки зовсім не оновлюються.

      Через  дуже  високі  ціни  на техніку за цей час

 майже    не    придбано   жодного   зернозбирального,

 кукурудзозбирального  комбайнів,  а  тракторів змогли

 придбати лише 10% від потреби.

      Машино-тракторний парк старіє, а підтримати його

 працездатність  в господарств немає можливостей через

 фінансове  становище.  Та  вони і не з'являться, якщо

 врешті-решт не буде паритету цін, про які ви постійно

 говорите, але нічого не робите.

      Наприклад,  один ходовий пазок не кращого зразка

 на   СК-5  коштує  4  мільйони  карбованців,  а  один

 кілограм пшениці вищої якості - 13 тисяч.

      Тобто  на одну тонну пшениці можна купити тільки

 3, 5 пазка.

      В період  збирання  врожаю на кожний зернокомбайн,

 враховуючи їх якість, потрібно мінімум 2 комплекта. В

 масштабах  району  це  мінімум 560 штук, що адекватно

 180   тонн   зерна.   Відповідна  ситуація  з  іншими

 запчастинами.

      Що  ж  нам робити сьогодні? На селі (..........)

 роботи:   збирання   соняшнику,  кукурудзи,  цукрових

 буряків,  але  всі  польові  роботи можуть залишитись

 невиконаними,   якщо   наш   рідний   Уряд  не  вживе

 термінових  заходів  по  наданні  допомоги  селянам у

 своєчасного завершенні сільськогосподарського року.

      Прийнято  зборами  механізаторів  Синельницького

 району".

 

      ГОЛОВА. Дякую, дякую.

      Будь ласка, Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

      159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановні   колеги,   шановні   виборці,  шановний

 Олександр  Олександрович,  мене  особливо  стурбувала

 заява  Уряду  відносно  постанови  Верховної Ради про

 межу малозабезпеченості. З цього приводу хочу навести

 деякі дані про тих, хто кріпко турбується про народ.

      Відповідно   до   офіційної  статистики,  індекс

 споживчих цин с початку року склав 232 відсотки. Якщо

 порахувати  мінімальний  бюджет  споживчий,  в  цінах

 вересня,  то  це  повинно  становити  15 млн. Якщо це

 ставити  в  цінах  1990  року, це сума відповідно 110

 крб. В 1990 року 77 відсотків населення мали середньо

 душовий     дохід     вищий    за    межу    вартості

 малозабезпеченості.   Я   думаю,   що   ця   офіційна

 статистика є роздумом для нашого Уряду. Це перше.

      Друге.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  я

 хочу   попросити,  щоб  ви  дали  доручення  Кабінету

 Міністрів  і комісіям з питань економічної політики і

 управління   народним   господарством,   про  те,  що

 сьогодні  потрібно  розробити  Закон  про  мінімальну

 оплату   праці.   Вся  справа  в  тому,  що  сьогодні

 підприємство  легкої  промисловості  виконують роботи

 для   іноземних   фірм,   зокрема,  приведу  приклад.

 Бердичівська  швейна  фабрика,  цех  25  чоловік, шиє

 пальто чотири години. За пошив пальта фірма плотить 3

 долари за пальто. Це коли в Сполучених Штатах, згідно

 Закону про мінімальну оплату праці встановлена норма,

 за одну годину 5 доларів на одного працюючого жителя.

 Для  тих,  хто приїздить працювати на заробітки -2, 5

 доларів.   Це  я  хочу  сказати,  зокрема,  ця  норма

 встановлена   без  оплати  податку  і  нарахувань.  Я

 розумію,  що  ми  вже  стали  сировинним  придатком і

 дешевою  силою.  Але,  давайте думати і захищати наши

 людей.

      Третє. Як визначено в програмі із виступу Євгена

 Кириловича, зовнішній борг України становить 8, 8млн.

 доларів.  Як  видно  з розпоряджень Президента, номер

 265,  266  знову  уповноважують  Шпека  на підписання

 кредитної угоди між Україною і світовим банком.

      Я б попросила Олександра Олександровича доручити

 Кабінету   Міністрів  розробити  концепцію  погашення

 зовнішнього  боргу.  Адже  це позичка, яку назвав нам

 Євген  Кирилович,  я б сказала перевищує межу безпеки

 держави.   І  на  душу  населення  уже  припадає  140

 доларів. Коли в Росії ця сума становить 90 доларів, у

 Литві -75.

      Я  б  хотіла  побачити  ці  концепції:  як  буде

 відоражатися  погашення  цих  кредитів, чим ми будемо

 розраховуватись  -землею,  дітьми,  внуками. Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВА. Стоян.

 

      СТОЯН

      Олександр   Стоян,  голова Федерації  профспілок

 України.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  Федерація

 профспілок   України   неодноразово   наполягала   на

 необхідності    затвердження    вартісної    величини

 малозабезпеченності.   Тому  ми  підтримуємо  рішення

 Верховної Ради.

      Сьогодні   вранці   відбулось   засідання  нашої

 Комісії  з  питань  соціальної  політики  і праці. Ми

 відпрацювали наше бачення.

      Я   прошу   передати   слово   шановному  нашому

 заступнику   Чижу   Іван  Сергійовичу,  щоб  висловив

 позицію  нашої Комісії. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Чиж.

 

      ЧИЖ І.С.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!   Депутат   Чиж,   Литичівський,  414  округ,

 Хмельницька область, Соціалістична фракція, заступник

 голови Комісії із соціальної політики і праці.

      12 жовтня Верховна Рада України прийняла рішення

 про  вартісну  величину  межі  малозабезпеченності  і

 визначила  її  в  розмірі 4. 8 мільйона каробованців.

 Підкреслюю, це  соціальний норматив.

      Іншого  дня  Уряд  у  своїй  заяві  розцінив  це

 рішення  підривом  здійснення  Програми  його  дій  і

 популіським   заходам і провокації.

      Не   зрозуміло,  як  така  заява  ув'язується  з

 проголошенням  на  сторінці 55 Програми дій Уряду про

 те,  що  основним  напрямом  соціальної  політики  на

 найблищу перспективу стане розширення соціальної бази

 ринкових  перетворень  на  основі  зупинення  падіння

 життєвого  рівня  народу, підвищення платоспроможного

 попиту населення, зменшення тягаря реформ для найманш

 захищенних його   верств.

      Чи  названі  слова  Уряду  теж є популіськими? А

 Уряд,   який   не   збирається   виконувати.

      Падіння  життєвого  рівня  населення уже досягло

 критичної мети.

      Нагадаю   для   тих,   хто   не  знає,  що  таке

 розрахункові   величини   межі   малозабезпеченності.

 Абсолютно  кілька цифр. Це 58 грамів м'яса на день, 4

 грами  риби  на  день,  півяйця,  19  грамі олії і 57

 грамів цукру, 101 грам овочів і фруктів і так далі.

      Якщо  Уряд  вважає,  що це надзвичайно багато то

 безперечно  ця  межа  є популістською і таку Верховну

 Раду треба критикувати. Так, як це роблять всі засоби

 масової інформації.

      Далі.  Безперечно, що за цим необхідно міняти цю

 систему  і  оплати  праці  і  всю  систему соціальних

 виплат,  ми  провели  дослідження  для  порівняння  в

 Росії  -мінімальна  заробітна  плата  складає  12 і 2

 десятих  долара  в  Україні  0, 33 центи, в Білорусії

 мінімальна  -5  і  2 в Україні -0, 33, в Казахстані -

 мінімальна  заробітна плата 250 таньга -це 4 долара у

 нас  0,  33.  Середня  заробітна  плата  в  Росії 125

 доларів у нас 45, в Білорусії -76 доларів у нас 45, в

 Казахстані  73  у  нас 45. Пенсії аналогічно найнижчі

 пенсії у нас в Україні.

      Такий   підхід   до   соціальних  проблем  наших

 громадян  може призвести просто до втрати державності

 невже це не розуміють урядові кола і ще одна цифра .

      Президент  будучи на буряках сказав про те, що в

 три, чотири рази зросте ціни, ціни зростуть в зв'язку

 з рішенням Верховної Ради.

      Хочу   нагадати   Президенту,   що  ціни  зросли

 відносно,  що  ще рішення й не було 232 відсотки ріст

 цін   про  що  вже  сказали  в  серпні  вони  шатнули

 надзвичайно серйозно, а межа ще не введене, у вересні

 я маю на увазі.

      Тому  нам Верховною Радою терба все зробити, щоб

 соціальні  параметри  були  витримані  за  нами люди.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО 395 виборчий округ , місто Херсон.

 

      Шановні народні депутати!

      Я  акцентую вашу увагу на вкрай найнебезпечнішим

 уявищем    зростання    і   зміцнення   організованої

 злочинності  саме  в  структурах і органах владою і в

 першу  чергу завдяки існуючому статусу недоторканості

 депутатів і голів місцевих Рад.

      З  цього питання я передаю слово голові комісії

 Омельченко  Григорію Омеляновичу.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

      Шановні   виборці,   шановні   колегу  депутати,

 побудова  демократичного  справедливого суспільства і

 правової держави передбачає перш за все дотримання не

 на  словах,  а на ділі рівності всіх громадян України

 перед  законом  і  судом, що передбачено статтями 32,

 154  Конституції   України.

      На  превеликий  жаль цей конституційний принцип,

 якого дотримується абсолютна більшість країн світу, в

 нашій молодій державі давно перестав  існувати.

       Верховна  Рада минулого скликання конституційно

 закріпила нерівність, фактично дискримінацію громадян

 України   залежно   від   роду  і  характеру  занять,

 наявність  депутатського мандату. За 4 року з 1990 по

 1994  рік  до  кримінальної  відповідальності не було

 притягунто понад 500 депутатів місцевих Рад, народних

 депутатів минулого скликання, в тому числі які скоїли

 злочини  тому,  що Ради народних депутатів дали на це

 згоди. Лише за 7 місяців цього року,-підкреслюю -за 7

 місяців,-місцеві  Ради народних депутатів відмовили у

 дачі    згоди    на   притягнення   до   кримінальної

 відповідальності  117 депутатів. Наголошую: серед них

 22  голови  районних, міських та сільських Рад і інші

 керівники.  У  жодній  цивілізованій  країні світу не

 існує  інституту недоторканості представників органів

 місцевої  влади  і  самоуправління.  В тому чи іншому

 варіанті    існує    лише   інститут   парламентської

 недорканості    для    членів   парламенту   найвищого

 законодавчого органу.

      Законодавчу     ініціативу     про    скасування

 депутатської  недоторканості  підтримують  усі  чесні

 громадяни   України.   Про  це  свідчать  листи,  які

 надійшли   в  нашу  комісію  від  обласних,  районних

 організацій,  Соцпартії,  Комуністичної  партії, Руху,

 УРП  і  багатьох інших і десятки, дясетки громадських

 організацій.

      Викладене   дозволяє   зробити   єдиний   вихід:

 ситуація,  яка  склалась  в  Україні  з  депутатською

 недоторканістю   депутатів  місцевих  Рад  передбачає

 негайне  її  скасування.  Тому  я прошу Верховну Раду

 України  включити  найближчим  часом,  на  четвер, до

 порядку        денного       пленарних       засідань

 підготовлений.........) і затверджений нашою комісією

 Закон   "Про   відміну  депутатської  недоторканості"

 Підкреслюю,    депутатів    місцевих   Рад   народних

 депутатів.  Питанння  про  включення в порядок денний

 цього   питання  прошу  поставити  Верховну  Раду  на

 поіменне голосування.

      Передаю вам, шановний Олександре Олександровичу,

 підготовлені  ці  документи з приводу внесення змін і

 доповнень  до  законодавства  про  відміну  депутатів

 місцевих Рад і включення це в порядок денний.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Я   відразу   відповідаючи   на   вашу

 пропозицію,   будь   ласка,  через  комісію  і  через

 Президію  Верховної  Ради,  так  як це потрібно, і ви

 самі  прийдіть  на  засідання  Президії, вчора вас не

 було  там,  вносте.  Ми приймаємо рішення. І не треба

 вносить  окремі  питання  на голосування в зал. Через

 Президію, так як потрібно. І все буде розглянуто.

      Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО.

 

      Моисеенко передайте, пожалуйста.

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО В. М.

      Спасибо, Александр Александрович.

 Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины".

      Уважаемые   депутаты,   сограждане  Украины,  вы

 знаете о том, что на Украине сейчас проходят собрания

 по сбору подписей и организации инициативных групп по

 сбору    подписей   под   Всеукраинский   Референдум,

 связанный   с   избранием  нашего  социального  пути,

 подготовкой основных положений Конституции Украины.

      Этот Референдум предусматривает выяснения нашего

 выбора:  то  ли  капитализм,  то  ли социализм, то ли

 двуязычие,  то ли приоритет одной нации. Эти вопросы,

 поднятые  гражданами,  нашли сопротивление со стороны

 отдельных  органов  местной власти. От имени Комиссии

 по  государственному строительству хочу предупредить,

 что  нарушение  законов  и  положений в данном случае

 будет нами рассмотрено и недопустимо.

      Десятки  тысяч  людей приняли участие уже в этих

 сборах.  В  отдельных  городах  на  собрания приходят

 свыше  тысячи  человек.  Так было в Краматорске. Хочу

 обратить внимание  на  то, что руководители отдельных

 местных    Советов,    представители   администраций,

 опираясь  на положение о проведении местных собраний,

 говорят  о  том, что сборы могут склыкаться только по

 их инициативе. Это неправда,  потому что противоречит

 Закону    о    проведении   выборов,   о   проведении

 Всеукраинского   Референдума   и   статье   15  этого

 положения.  Более  того,  эти  руководители, согласно

 статье  8  Закона  о местных советах, о Всеукраинском

 Референдуме  обязаны обеспечить содействие громадянам

 в проведении этих собраний и предоставить помещение.

      К  сожалению, такие факты имели место и в Киеве,

 и  в  Печорском  районе,  и  в  Чугуеве  и  в  других

 регионах.  Я  еще  раз  предупреждаю от имени Комисии

 Верховного  Совета  по  деятельности  Советов, что за

 нарешние  таких...,  за  нарушение  законов, мы будем

 рассматривать и привлекать к ответственности.

      Дополнительно  хочу сказать еще о двух моментах.

 25 октября состоится Всеукраинская акция протеста. По

 имеющимся  у  нас  сведениям  с  СБУ,  МВД  и  другие

 исполнительные   органы   пытаются   оказывать  нажим

 на  граждан  Украины,  собирающихся принять участие в

 этой акции. Это противоречит закону и демократическим

 нормам любого государства.

       Думаю,  что это тоже  должно найти отражение, и

 в первую очередь, с рассмотрения на планируемом 18-19

 числа, 19-20 скезде шахтеров.

      И последнее. У нас здесь присутствует в зале ряд

 преданых   сторонников   Конституционной  угоды  -это

 Бутейко    и    Головатый,

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, закінчуйте.

 

      МОІСЕЄНКО....  которые перешли на исполнительные

 органы   власти.   Хотелось  бы  выяснить,  Александр

 Александрович, какое ихнее решение по этому поводу...

     (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Я  хочу  сказать,  что,  наверное, каждый из нас

 прекрасно   понимает:   нельзя   навести   порядок  в

 государстве, если мы не можем навести порядок в своем

 собственном доме, в Верховном Совете.

      К  сожалению,  наша депутатская группа "Реформы"

 вынуждена выносить в сессионный зал вопрос о том, что

 Председатель     Верховного     Совета      Александр

 Александрович Мороз не может по-настоящему руководить

 аппаратом  Верховного Совета,  который  не  выполняет

 Закон  "  О     государственной     службе",    Закон

 "О  статусе   народного   депутата" и  многие  другие

 документы.

      Мне,  конечно,  по-человечески  жаль  Александра

 Александровича,   так   как   с   такими  динозаврами

 бюрократии  очень  тяжело  справиться.  Но доходит до

 того,  что  у  нас  принимаются  решения о пропускной

 системе,  которую  народные  депутаты  не в состоянии

 отменить,  а в результате этой пропускной системы уже

 скоро  и  сами  народные  депутаты  не будут наверное

 допускаться в сессионный зал.

      На   запросы  народных  депутатов,  если  раньше

 вообще  не  давалась  информация,  то сейчас господин

 Бондаренко  просто  возвращает эти запросы, вообще не

 рассматривая.

      Фактически  аппарат Верховного Совета ведет себя

 как руководитель над депутатами.

      Об  этом  не  неоднократно говорилося Александру

 Александровичу,  если  он  не в состоянии решить этот

 вопрос, то давайте вместе примем решение о выборности

 руководмтелей аппарата Верховного Совета.

      Хочу  остановиться  еще  на  одном  вопросе.  Вы

 прекрасно знаете судьбу закона проекта о промышленно-

 финансовых группах. Почему и как он тяжело проходит в

 этом  зале.  Действительно прекрасная идея о создании

 промышленно-финансовых   групп   была   к   сожалению

 полностьб  подминена  идеи получения различныхльгот и

 все-таки    идея    получения    лазеек    присвоения

 государственного имущества.

      К  сожалению должностные лица дошли до того, что

 просто  сфальсифицировали документ принятый во втором

 чтении, статья 2.6. и  2.7.

      Поэтому уже имея опыт Декрета Кабинета Министров

 о  доверительных обществах, я прошу дать протокольное

 полручение  комиссиям, которые возглавляют Омельченко

 и Шейко проверить эти факты и наказать лиц виновных в

 фальсификации  принимаемых депутатами решений.

      Если  мы  и  дальше позволим аппарату Верховного

 Совета так действовать просто мы будем не нужны.

      Поэтому  я еще раз хочу напомнить мысль, которую

 сказал в самом начале.

      Мы  можем  наводить порядок в государстве только

 тогда, когда наведем порядок в собственном доме.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Гетьман.

 

      ГЕТЬМАН

 

      Заява депутатської групи Незалежність.

      12  жовтня  1995  року  Верховна  Рада України з

 переважною  більшістю  голосів  прийняла  рішення про

 встановлення   межі   малозабезпеченності  населення,

 визначила  її в сумі 4 мільйона 88 тисяч карбованців,

 що  викликало  неоднозначну  реакцію  в суспільстві і

 посилило  протистояння між виконавчою та законодавчою

 владами.

      Немає   сумніву   в  тому,  що  указане  рішення

 Верховної Ради України дехто намагається використати,

 щоб  поставити  під  сумнів можливість конструктивної

 співпраці  між  законодавчою  і  виконавчою  владаю в

 межах  Конституційного  договору  між  Президентом  і

 Парламентом.

      В  зв'язку  з  цим депутатська група "Незалежні"

 вважає   за   необхідне   заявити  наступне:  народні

 депутати  нашої групи, як і конструктивна більшість у

 Верховній   Раді   України,   одностайно   підтримала

 пропозиції про схвалення Програми діяльності Кабінету

 Міністрів, хоча і вказувала на її недоліки і вимагала

 після  доопрацювання  чітко окреслити макроекономічні

 показники   плану   на  1996  рік,  підкріпивши  його

 фінансовими можливостями держави, і разом з планом на

 наступний рік внести пропозиції по проекту бюджету на

 1996 рік.

      Головним для нас є те, що стратегічним напрямком

 цієї   Програми   є   зупинення   подальшого  падіння

 виробництва,  підвищення  реальних доходів населення,

 відновлення   купівельної  спроможності  національної

 грошової одиниці.

      Саме   цим   і   керувалась  депутатська  група,

 пропонуючи    при    вирішенні   питання   про   межу

 малозабезпеченності, відмовитись від емісійних джерел

 покриття необхідних для цього величезних коштів.

      Дійсно,  додатковий випуск грошових знаків на ці

 заходи  в  об'ємі  біля 600 трильйонів карбованців на

 рік  привів  би  до зростання цін на споживчому ринку

 більш,  ніж  у  3 рази, що повністю знецінило б кошти

 найбільш  вразливих  верств  населення  і  ще  більше

 погіршило їх життя.

      Тому  ми  твердо  переконані, що необхідні кошти

 слід  вишукувати не за рахунок емісії, а перш за все,

 за    рахунок    різкого    скорочення    витрат   на

 адміністративно-державний  апарат  управління, який в

 останній  час  значно  зріс,  замороження  на  певний

 період    підвищення    заробітної    плати   апарату

 чиновників,   в   тому   числі  витрат  на  утримання

 Верховної Ради України, запровадження суворого режиму

 економії   в  усіх  галузях  народного  господарства,

 прискорення    структурної    перебудови    затратної

 економіки тощо.

      На  нашу  думку,  Верховна Рада України прийняла

 важливий   політичний  документ,  що  дає  можливість

 виконавчій   владі,  в   міру   вишукування  реальних

 фінансових  ресурсів,  відновлення  виробництва, все,

 щоб підняти рівень малозабезпеченості до встановлення

 межі.  Рано  чи  пізно,  прийняти  таке  рішення було

 необхідно.  Разом  з тим, ми розуміємо, що ця важлива

 соціальна   проблема   не  може  бути  вирішена  лише

 голосуванням  в  цьому  залі,  якими  б  благородними

 намірами  ми  не  керувались. Вона вимагає величезної

 спільної  роботи  всіх  гілок  влади і повинна знайти

 своє  місце  в  корективах  бюджету  цього  року  і в

 проекті бюджетного і наступний рік.

      Все  це  змушує  нас  звернутись до вас, народні

 депутати   України,   до  нового  Уряду,  недопустити

 розігрування     політичної     карти,    загострення

 протистояння  в  стосунках  з вищими законодавчими та

 виконавчими   органами  держави.  І  закликаємо  всіх

 об'єднати   свої  зусилля  заради  благородної  мети,

 підвищення реального добробуту трудящих. Дякую!

 

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Деякі   питання   треба   порадитись,   щоб   їх

 вирішувати  сесійним  залом,  я про них скажу. Але, є

 конкретні пропозиції, ви бачите, невипадково сьогодні

 скільки  депутатів торкається питання про заяву Уряду

 зприводу  становлення  межі малозабезпеченності. Я не

 буду  відсилати  вас  до  листів Кабінету Міністрів з

 цього  приводу,  які  ми  одержали  декілька протягом

 року, де кожного разу переносився строк передачі межі

 малозабезпеченості  від  Уряду  до  Верховної Ради. І

 хочу сказати, що дехто з урядовців витратив час не за

 призначенням,  готуючи  таку заяву. Я не хочу, щоб це

 сприймалось  якимось  чином  протистояння між гілками

 влади,  між  Кабінетом Міністрів і Верховною Радою, в

 тому  чіслі,  або  між Президентом і Верховною Радою,

 але  ціни в останній час зросли не за рахунок емісії,

 яка  прийнята  з  боку  Верховної  Ради. Ні, бо її не

 було,  таких рішень. Курс долара стрибнув в серпні не

 за  рахунок  дій  Верховної  Ради,  і  ми  до цих пір

 пояснень  не  маєм,  в чому причина і хто поніс чи не

 поніс  покарання  за  це.  Ми  не добрали до бюджету,

 тільки   прямих   втрат   понесли  за  рахунок  спаду

 промислового  виробництва на 14 відсотків. Це десь 1,

 2  мільярда  доларів  втрат.  Це  треба  цим питанням

 займатися.  Комунальні  послуги  зросли і лягло це на

 бюджет  сімейний  кожної  людини. Хтось же приймав-то

 рішення  і треба, щоб оці люди, що працювали так... Я

 ще  раз  кажу,  не  в  докір  їм кажучи, але треба не

 витрачать   час   на   підготовку   таких  документів

 політичних,   а   находить   джерела  для  емісійного

 покриття  оцих витрат, які пов'язані з введенням межі

 малозабезпеченності. Можливості для цього є.

      Я   приєднуюся  до  того,  що  говорив  і  Вадим

 Петрович і інші пропонували депутати. Треба сідати за

 розрахунки  і ми не випадково перенесли розгляд цього

 питання  після  затвердження  Програми  Уряду; не для

 того,   щоб   відразу  після  прийняття  Програми  чи

 схвалення Програми розглянути це питання, а тому що 2

 тижні  до  того  не  хотіли  ми  раніше розглядати це

 питання.  І  ще  раз одержали підтримку, що і Прем'єр

 виступаючи  говорить  про те, що треба наближатися до

 межі  малозабезпеченності. Але, в кінці кінців, хтось

 же   повинен   сказати   -яка  це  межа,  нижче  якої

 опуститися не можна. І треба кроки відповідні вживати

 сьогодні,  і виконавчою владою в тому числі, для того

 щоб  люди могли  звести кінці з кінцями.

      Тому  я  вважаю,  що  оцінку  громадяни зроблять

 самі,  але  я  ще  раз  хотів  би  сказати:  не треба

 використовувати        факт       введення       межі

 малозабезпеченності   для  того,  щоб  спекулювати  і

 загострювати стосунки між гілками влади. Це нікому не

 потрібно.  Абсолютно нікому не потрібно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прошу  вибачить,  далі... ну зауваження, відносно

 там  організації  роботи  апарату обо що, береться до

 уваги  це.  Я думаю, Олександр Сергійович Єльяшкевич,

 як  він буде керувать Верховною Радою, він тоді краще

 буде  безперечно керуватись.

       (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   йому   допомагатиму   тоді.  А  поки  що  ви

 допомагайте.   І  буде  все  гаразд.  У  нас  шановні

 депутати  із  цього  моменту до 12 години відбудеться

 засідання у фракції, я просив би вас подивитися на ті

 питання,  які  пропонується  розглядом на цей тиждень

 визначитися  щодо  голосування  з приводу надзвичайно

 важливих документів котрі будуть розглядатися завтра.

 Тобто  після  завтра  і  сьогодні  ще  о 12 годині ми

 розпочнемо  засідання із розгляду концепції, розвитку

 гірничого  металургійного комплексу, а також сьогодні

 є  документи пов'язані із функціонування і введеннями

 в  дію  Закону  про  промислово  фінансові групи, про

 податок на майно підприємств, про валютне регулювання

 тощо. Будь ласка, визначіть свою позицію.

      Таким чином до 12 години проводиться засідання у

 групах  і  фракціях,  а о дванадцятій, будь ласка всі

 без запізнення до сесійного залу.

 

     

     

     

     

     

     

                         - 32 -

                     ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

       ГОЛОВА.  Сідайте  на  свої  місця.

 З  процедури, поки сядуть депутати на місця, Кармазін

 Юрій Анатолійович.

     

       КАРМАЗІН Ю.А.

       Ми  трошки, мабуть тому, що ви забули, порушили

 процедуру розгляду питання вранці сьогодні.

      Розглядаючи    пропозицію   народного   депутата

 Омельченка про внесення змін і доповнень до статті 29

 Закону   України   "Про   статус  народних  депутатів

 місцевих   Рад",   ми   не   поставили   питання   на

 голосування.

      Справа в тому, що ще 11 серпня це розглядалось,

 вносилось  в  Президію минулого року, а потім далі, і

 там  проект  всього  внесення  змін до однієї статті,

 всього   однієї,   Олександр  Олександрович.  І  він

 погоджений  з  Прокуратурою,  погоджений з Верховним

 судом,  Міністерством  внутрішніх  справ. Нормальний,

 чіткий проект, за який, фактично, всі виступали, всі,

 хто присутні  в цьому залі в своїх програмах.

      Тому   я  прошу  поставити  на  голосування  про

 включення  в  порядок  денний  на  четвер про розгляд

 цього  питання. Це питання готове і всіма розглянуто.

 Просто ви забули  поставити його.

     

      ГОЛОВА.  Я  справді  пропустив цю пропозицію. Її

 треба  поставити  на  голосування.  Тому  я ставлю на

 голосування  про включення  в  четвер цього питання,

 розгляду   цієї   поправки   до  Закону  "Про  статус

 Народного депутата місцевої Ради".

      Будь ласка.

     

      (ЙДЕ   ГОЛОСУВАННЯ)

     

      "За" -

     

      Не  вистачило голосів, я прошу...

      (Шум у залі)

      Ні,  ні,  це  не зовсім процедура, навпаки, ви ж

 знаєте,  там  зміна,  Регламент  вимагає  дві третини

 голосів   для   включення  питання  до  затвердженого

 порядку  дня.  Тому я прошу, на понеділок на Президію

 підготуйте питання, через Президію ми проведемо йогоі

 включимо.

      Слухається    питання   про   проект   Концепції

 "Розвитку гірничо-металургійного комплексу України до

 2010  року".

      Шановні   депутати,  порядок  дня  затверджений.

 Порядок  дня, вірніше, перелік питань зетверджений на

 початку сесії. Із цього переліку вибрані питання, які

 будуть  розглянуті  на цьому тиждні і Президія і Рада

 фракцій, так як передбачено в Регламенті, визначилися

 щгодо  цього переліку. Вони будуть розглядатися тепер

 так. Будь ласка, заспокойтесь.

      Я  ще раз пояснюю. Затверджується порядок дня не

 на  кожен  тиждень,  а  затвержується  на  сесію.  Ми

 затвердили  перелік питань, набрали десь 215 голосів,

 чи  216  голосів,  точно  я  зараз  не  пригадую. Які

 питання?  Я прошу, по-перше, з місця не кричить.

      Давайте   так,   я  прошу  вашої  підтримки.  Ми

 запросили  багато  людей. Розглянем це питання, потім

 повенемося до цього, будь ласка.

      У нас на засідання запрошені керівники об'єднань

 та   підприємств   гірничо-металургійного  комплексу,

 представники Кабінету Міністрів, міністр. Я просив би

 вас бути дуже уважними при розгляді цього питання.

      Слово  має  Мазур  Валерій  Леонідович,  міністр

 промисловості України.

     

      МАЗУР В.Л., міністр промисловості України.

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні депутати!

      Сьогодні Міністерство промисловості пропонує вам

 на  розгляд концепції розвитку гірничо-металургійного

 комплексу України до 2010 року.

      Перш  за  все  я  хотів  би  доповісти вам, чому

 виникла потреба в розробці концепції. Нагадаю вам, що

 наявність в Україні родовищ заліжної руди та вугілля,

 які розташовані на близькій відстані ................

 .............  виникнення  та  розвииток  на  Україні

 металургії ще в XIX столітті. Україна має також добру

 сировинну     базу    більшості    матеріалів,    які

 використовуються   в  процесах  одержання  чугуна  та

 сталі.    За   часів   Радянського   Союзу   гірничо-

 металургійний комплекс перетворився в високоефективну

 галузь, яка задовольняла потреби не тільки України, а

 й   багатьох   регіонів   СРСР.   Тобто  підприємства

 металургії  України  входили  составною  частиною  до

 єдиного    металургійного    комплексу    СРСР.    Їх

 виробництво,  обсяги, види продукції було орієнтовано

 на  забезпечення  потреб  всіх  регіонів  Радянського

 Союзу.  То  що  склалась  і  ефективно  функціонувала

 розвинена  система кооперації, згідно якої на Україні

 було  зосереджені  потужності  по виробництву масових

 видів  металопрокату і сталі звичайної якості.

      Виробництво     металопродукції     спеціального

 призначення  на  Україні  майже не розвивалося і було

 зосереджено  в регіонах за межами України. За рахунок

 коопераційних  поставок  з  різних  регіонів  СРСР на

 Україну завозили металопродукцію, яка не вироблялась,

 а надлишки своєї продукції вивозили до інших регіонів

 або на експорт.

      В  поточний час гірничо-металургійний комплекс є

 чи   не   єдина   галузь,   доля   якої   в  валовому

 національному  продукті в ці тяжкі для економіки часи

 не тільки не зменшилась, а збільшилась з 1990 року по

 1994  рік майже в двічі. Нагадаю також вам, що галузь

 є міцним джерелом валютних надходжень в Україну.

      Так   надходження   від   реалізації   продукції

 герничо-металургійного  комплексу  становили  в  1993

 мільйон  996, мільярд 946 мільйонів доларів США, 1994

 році- 2,1 мільярди долари США, в 1995 році планується

 одержати  2.  3  мільярди  долари  США.  В  1996 році

 планується   одержати   від   експорту  металургійної

 продукції більш трьох мільярдів доларів США.

      З  доходження  України  незалежності і в значній

 мірі  відокремлення  від  економіки  інших  країн СНД

 виникла потреба визначитися пріоритетними  напрямками

 та   пропозиціями   розвитку   гірничо-металургійного

 комплексу України з урахуванням, перш за все, потреби

 металоспоживаючих  галузей та обсязі експорту.

      Для    цього   об'єднаними   зусиллями   Метпром

 Державного  Комітету  по науці і техніці Національної

 Академії  наук  та  багатьох  галузевих  інститутів і

 створена  концепція  розвитку  гірничо-металургійного

 комплексу  до 2010 року.

      В    основу    концепції    розвитку    гірничо-

 металургійного  комплексу  (далі -концепця) покладено

 програми  розвитку  промислового  комплексу  України,

 пропозиції  заінтересованих  міністерств  і відомств,

 підприємств,   наукових   і   проектних   організацій

 галузей.

      Треба  відзначити,  що  ця  робота почалася ще в

 1992  році. За  цей  час  на рівні Кабінету Міністрів

 України,  а  також  Комісії  з питань базових галузей

 Верховної   Ради  України  було  розглянуто  варіанти

 концепції  і  природньо,  що  в  зв'язку  із  змінами

 ситуації  в  країні  сама  концепція зазнала суттєвих

 змін і сьогодні надається вам в останній редакції.

      Метою  концепції є визначення головних напрямків

 збалансовуваного    розвитку   гірничо-металургійного

 комплексу  з  урахуванням тенденції змін внутрішнього

 та зовнішнього ринків  металопродукції.

      Завдання  концепції  полягає  визначенні заходів

 щодо   проведення  структурних  перебудов  комплексу,

 здійснення  державної підтримки гірничо-металургійних

 підприємств  під  час  технічного  переоззброєння  та

 модернізації виробництва.

      Сьогодні   металургія  України  має  недосконалу

 галузеву  і  технологічну  структуру. Спостерігається

 стійке   старіння   (..........)  виробничих  фондів,

 низька ефективність використання паливно-енергетичних

 ресурсів.  Мають місце складні екологічні обставини у

 великих промислових центрах.

      Галузь потребує проведення корінної модернізації

 та   технічної   перебудови  виробництва,  поліпшення

 структури металопродукції.

      Внаслідок  кризи  економіки  рівень  виробництва

 основних  видів  металопродукції  в  1988-1994  роках

 знизився приблизно на 50%.

      В  той же час гірничо-металургійний комплекс має

 досить  добрі  перспективи  для розвитку, а саме: має

 власну  сировинну  базу.  Науково-технічний потенціал

 України   може  забезпечити  передовий  технологічний

 рівень.   Має   великий  експертний  потенціал.  І  в

 перспективі    може    стати    значним   експортером

 металопродукції.

      Ще одне важливе. Збереження висококваліфікованих

 кадрів, які спроможні забезпечити поточне виробництво

 та  виконувати  складні  завдання щодо освоєння нових

 технологій  та  устаткування  вітчизняної розробки, а

 також закуплених по імпорту.

      Центральним питанням при розробці концепції було

 визначеність    з   прогнозом   обсягів   виробництва

 металопродукції України на період до 2010 року.

      Потреба  України  в  металопрокаті значною мірою

 зумовлюється загальним станом економіки, рівнем цін і

 конкурентноспроможністю металопродукції.

      На     основі     прогнозування,     здійсненого

 Мінекономіки,  Мінпромом, Національною академією наук

 були  визначені  можливі  обсяги виробництва готового

 металопрокату,  які дають змогу забезпечити внутрішні

 потреби   країни   та   експорт  металопродукції  для

 валютних надходжень в Україну, а саме:

 1992  рік  -прокат  29, 5 млн. тонн, 1993 рік -24, 2,

 1994  рік -17 млн. тонн, 2000 рік -20 млн. тонн, 2005

 рік  планується 22 млн. тонн прокату, в 2010 році -25

 млн. тонн готового прокату.

      Треба  відзначити, що Україна сьогодні виплавляє

 металу   значно   більше,  ніж  споживає.  Однак,  не

 виробляє  всієї  номенклатури  прокату.  Профільний і

 розмірний    асортимент   має   бути   розширеним   і

 уніфікованим,  включати  нові види металопродукції, в

 тому  числі  для  заміни  імпорту,  а  також широкого

 використання власних легуючих елементів.

      У    сортопрокатному   виробництві,   концепцією

 передбачається    освоєння    нових    профілів    із

 конструкційних  та  легованих сталей для залізничного

 транспорту,  будівництва,  машиноббудівного будування

 та тощо.

      Істотним  є  збільшення  частки  листа, зокрема,

 тонкого,  в  загальному  виробництві металопрокату. А

 також, частки ___________ в тому числі автомобільного

 жерсті та прокати з захисними покриттями.

      В   трубній   підгалузі  ми  плануємо  збільшити

 виробництво   газопровідних  труб,  труб  з  цинковим

 полімірним     покриттям.    Передбачається    випуск

 високоміцних,    насосокомпресорних,    абсадних    і

 бурильних  трубнеобхідного  асортименту  вітчизняної,

 нафтогазової промислововості.

      У     метизному    виробництві,    перспективний

 асортимент  складається  з таких виробів. Високомісні

 клітинні    деталі    для    авіо,   автомобілей   та

 транспортного машинобудування. Кріплення з покриттям,

 металокорд,  канати,  зварювальний та наплавлювальний

 дріт,  в  тому числі спеціального призначення. Сітки,

 метизні     вироби,     планується    також    випуск

 імпортнозамініючих   виробів,   продукції  кольорової

 металургії.

      Декілька   слів  про  стратегію  концепції,  яка

 передбачає  два  етапи  розвитку.  Стан  стабілізації

 виробництва   та   стан  його  піднесення.  На  етапі

 стабілізації     економіки     стратегія    концепції

 передбачає  -виведення  з  експлуатації  морально  та

 фізично     застарілих    металургійних    агрегатів,

 нерентабельних  виробництв; завершення виробництва та

 реконструкція  металургійних об'єктів; консервацію та

 збереження     близько    30    відсотків    надлишку

 металургійних  потужностей  для  урахування можливого

 підйому  металоспоживаючих  галузей економіки України

 деварсифікацію  виробництва; вирішення екологічних та

 соціальних питань.

      На    етапі   піднесення   економіки   стратегія

 концепції    передбачає:   накопичення   коштів   для

 технічного   переозброєння  і  розвитку  виробництва;

 впровадження    енерго-,    матеріалозберігаючих   та

 екологічно  чистих  технологій; структурну перебудову

 виробництва;  скорочення  питомих  енерговитрат та на

 виробництво  чавуну,  сталі  та  прокату;  розвиток і

 підвищення   технічного   рівня  виробництва,  якості

 металопродукції;     поліпшення   техніко-економічних

 показників і поновлення виробничих фондів.

      Зараз  декілька слів про організаційний механізм

 реалізації     концепції.    З    метою    формування

 організаційного  механізму реалізації концепції треба

 здійснити   слідуючі   заходи.  На  основі  концепції

 щорічно  розробляти  річну програму розвитку гірничо-

 металургійного  комплексу,  визначати його виробничні

 показники  та заходи щодо будівництва і реконструкції

 об'єктів  галузі;  розробити  схему розвитку гірничо-

 металургійного  комплексу  на  період  до 2010 року з

 урахуванням    пріоритетних   програм,   затверджених

 Кабінетом  Міністрів України; щорічно проводити разом

 із    споживачами   металопродукції   аналітичні   та

 маркетингові  дослідження  сучасної  та перспективної

 потреби   України  в  металопродукції,  де  визначено

 обсягів   та   пріоритетних  напрямків  реконструкції

 металургійного виробництва.

      Здійснити  заходи   щодо підвищення конкурентної

 спроможності та сертифікації металовиробів.

      Вдосконалити  законодавчу  базу  щодо  заготівлі

 брухту  та  відходів  кольорових  металів, зокрема, у

 частині    впорядкування    всіх   видів   діяльності

 пов'язаних заготівленю переробкою і продажу брухту та

 відходів кольорових металів.

      Зняття  митних перешкодних їх ввезення в Україну

 заборони експорту цієї важливої сировини, забезпечити

 підготовку     наукових    кадрів    та    професійну

 перепідготовку   персоналу   промислових  підприємств

 гірничі   металургійного   профілю   з  узагальненням

 світового досвіду.

      Успіхів  реалізаціі  концепції  в  значній  мірі

 залежить    від    правильного    визначення   джерел

 фінансування.

      Зараз  в  наслідок  високих  вартостей  основних

 засобів  виробництва  для  модернізації  галузі немає

 можливості залучити приватний капітал.

      Основою  інвестиції для технічного переозброєння

 галузі  головним чином повинні стати..... кошти самих

 підприємств, одержані від реалізації продукції, як на

 внутрішньому ринку так і за кордоном.

      Фінансування  розвитку  галузі можна здійснювати

 так,   як   за   рахунок,   коштів   підприємств   це

 амартизаційні  відрахування....  і  частина прибутку,

 яка   залишається   в  розпорядженні  підприємств  та

 кредиту.

      Кошти,  що  надходять  від  реалізації  акції та

 орендної плати за користування державним майном.

      Кошти одержані за рахунок частково звільнень від

 сплати  податків  в  тому  числі  податку  на  частку

 прибутку, яка спрямовується на технічні переозброєння

 виробництва згідно з концепцією.

      Додаткового прибутку, який може бути одержаний в

 наслідок  використання  вільних  цін  на  продукцію з

 високими  споживчими  властивостями та виготовляється

 за    договорами   споживачами,   а   також   замість

 імпортованої за валюту.

      Бюджетного   та   централізованого  фінансування

 пріоритетних  державних  програм,  особливо  важливих

 програм    з    екології    та    підвищення   якості

 металопродукції, іноземних інвестицій.

      На наш погляд, з метою економічного стимулювання

 робіт,  пов'язаних  із  реалізацією  цієї  концепції,

 потрібно  розглянути  та  подати  Кабінету  Міністрів

 України    пропозиції    про    зниження    відсотків

 відрахування   в   Державний   бюджет  та  проведення

 пільгового    оподаткування   фондів  споживання  для

 підприємств  та  організацій,  що здійснюють технічне

 переозброєння галузі за пріоритетними напрямками, про

 видачу    пільгових    кредитів    підприємствам   та

 організаціям,  які   виконують  роботи,  пов'язані  з

 реалізацією цієї концепції

      І  останнє,  про керування гірнічо-металургійним

 комплексом.      Керування      гірничо-металургійним

 комплексом з урахуванням приватизації та акціонування

 має  бути  пріоритетною  державною  справою, оскільки

 воно абезпечує державні інтереси  України.

      Беручи  до уваги стратегічне значення металургії

 для   економіки   України,  доцільно  зберегти  форми

 деражавного  впливу  на  розвиток  галузі.  Державний

 вплив  на  розвиток  металургії  в тій чи іншій формі

 здійснюється  практично  в  цсіх  розвинутих  країнах

 світу.

      Незважаючи  на  форми  власності,  що істотно на

 підприємствах  гірничо-металургійного  комплексу, -це

 державні,    орендні,    приватні,   або   в   складі

 приватизації,  -функції  державного керування повинні

 бути  спрямовані на здійснення структурної перебудови

 комплексу  та  переорієнтації галузі на альтернативні

 ринки   постачання   сировини  та  збуту  продукції,

 встановлення нових коопераційних зв'зків.

      Вдячний  вам  за увагу, яку ви приділили під час

 розгляду  цього визначального для розвитку металургії

 та економіки  України документу.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Дякую, Іване Леонідовичу.

      Запитання,  очевидно, будуть до доповідача, так?

 Хто бажає задати запитання, запишіться, будь ласка.

      Опублікуйте список.

      Питання  важливе, тому я просив би: давайте так,

 ми  відведемо  20  хвилин,  бо ще буде співдоповідь і

 виступи  інші.  Але на запитання не більше хвилини ви

 витрачаєте.

      Степанов Михайло Володимирович.

     

      СТЕПАНОВ    М.    В.   Степанов,   Славносевский

 избирательный округ.

      Уважаемый  Валерий  Леонидович, у меня к вам два

 вопроса.

      Первый. Я вот не пойму, я из округа шахтерского,

 и я не пойму почему в концепции заранее закладывается

 польский   уголь   для  потребностей  коксохимической

 промышлености? Несмотря написано, что вот сокращается

 производство  металла,  мы  опять туда пишем польский

 уголь. Давайте наверное все-таки посмотрим и на уголь

 украинский.  Несмотря  на то, что сокращается добычь,

 несмотря  на  то,  что  там  какие-то, может быть, по

 качеству есть нюансы.

      И   второй  вопрос.  Значит,  ко  мне  постоянно

 обращаются  с  округа  и  люди  просто  избиратели  в

 отношении  нынишнего  положения  с металлом. Сейчас у

 нас  медь  на  Украине  добывается  не  где-то  там в

 карьерах,  а она добывается на шахтах, где вырубывают

 кобеля,   она   добывается   в   системе  связи,  где

 практически   все   линии,   добывается  на  железных

 дорогах.  И  как  вы  думаете,  как  в этой концепции

 отразить  вот  этот  разбой,  когда  все разбирается,

 вывозится  в ту же самую Эстонию, вывозится в Латвию?

 Что в концепции вы предусмотрите для того, чтобы все-

 таки  не  розбирали  уже  существующие  коммуникации,

 линии и так далее?

     

      ГОЛОВА.  Прошу дотримуватися Регламенту. Хвилина

 на  запитання.  Будь ласка, відповідайте (..........)

 Леонідович.

     

      МАЗУР.    На    перше   питання   стосовно

 використання українського вугілля. Завжди, ще за часи

 Радянського  Союзу металургійна промисловість України

 використовувала  близько  20 мільйонів тон коксирного

 вугілля, який завозився з Росії та Польші.

      Зараз  по  нашому  індикативному  планові,  який

 збалансований     з    усіма    галузями    народного

 господарства,  нам  потрібно  завезти 9 мільйонов тон

 коксирного  вугілля.  І  коли  це коксирне вугілля не

 буде завезено, то наша металургія зупиниться. Що може

 привести?   Ви  всі,  мабуть,  знаєте,  що  коксівним

 виробництвом коксові батареї працюють таким чином, що

 коли   вони   зупиняються,  вони  руйнуються.  І  щоб

 встановити  нову таку коксобатарею потрібно два роки.

 Тому  завезення коксівного вугілля з Польщі та Росії,

 це  на  даний час є необхідною мірою, яка запланована

 в...............    плані    розвитку   металургійної

 промисловості, плані роботи промисловості України.

      Зараз  ми плануємо завезти... Треба завезти було

 9 мільйонів тонн коксівного вугілля. Зараз завезли ми

 біля  4, 8  мільйонів тонн. Проблеми виникли тому, що

 було  прийнято рішення про введення мита на одне  екю

 на коксівне вугілля.

      Це   робе   труднощі   для   завезення  вугілля.

 Однако,.................  ми  орієнтуємось  тільки на

 вугілля українського виробництва.

      Я ще доповню одну хвилинку. Може, щоб попередити

 деякі питання. Що можуть питати, що скільки металурги

 зараз  повинні, заборгували  вугільщикам?  Зараз,  за

 останні місяці, борг підприємств металургійної галузі

 перед вугільними підприємствами знизився і досягає не

 більш,  як  3  трильйони  карбованців.  Це мінімальна

 цифра і вона завжди такою цифрою була.

      Що  стосується  другого  питання  про кольоровий

 брухт,  брухт  кольорових  металів.  Ну,  це,  на мій

 погляд,  була  трагедія  для  України,  коли  не було

 закону  про  вивезення  і  збирання металобрухту. Бо,

 дійсно,  як  ви  казали,  що виривали  силові кабелі,

 гинули   люди,   значить,  стелі  і  витягували  там,

 значить,  руйнували  все.  Зараз  введено  закон  про

 збор...,  Постанова  Кабінетів  Міністрів  про збор і

 торгівлю   металобрухтом.  Зараз  відпрацьовується  в

 Кабінеті  Міністрів,  Мінпромі  інструкція: хто  буде

 збирати, як і так далі. Цією інструкцією передбачено,

 що  той, хто збирає, повинен представити документи, в

 яких буде  посвідчення, де він взяв цей брухт. Де він

 взяв і право збирання та заготівка брухту буде давати

 тільки тим фізичним та юридичним особам, які мають на

 це право.

     

      ГОЛОВА.  Валерію  Леонідовичу,  я просив короче

 відповідати    також,    Юрій   Тимофійович   Тихонов

 Дніпропетровська область.

     

      ТИХОНОВ Ю.Т.,  Дніпропетровська область.

      Прошу слово передати  Чукмасову 81 округ.

     

      ГОЛОВА.  Чукмасов , 81 округ будь ласка.

     

      ЧУКМАСОВ С.

     

      Валерий  Леонидович, вы уже немножко ответили на

 предыдущимй  вопрос  (звучало от коллеги), но я хотел

 бы   все-таки   немножко   его   так  концентрировано

 поставить.

      Все-таки:   насколько   сегодня   сбалансированы

 мощности   наши   металлургические   с  возможностями

 сырьевой базы, в том числе и уголь?

      Второй   вопрос.   Поскольку   я  думаю,  что  и

 угольщики будут задавать... Он важен для металлургов,

 есть    такая    37    статья   бюджета,   где   есть

 стабилизационный  фонд  5  процентов  прокат, сначала

 сюда  выносил Кабинет Министров еще и трубы и метизы,

 вы  прекрасно  понимаете  сегодня  увеличение цены на

 этот  вид  продукции  и  на тот же прокат из которого

 изготавливается теже самые трубы приведет к тому, что

 эти  предприятия  просто  напросто могут остановиться

 или не иметь збыту своей продукции.

      Напсколько  говорил  министр  Голубченко бывший,

 что  когда  принималось  такое  решение  в свое время

 говорилось  о том, что цена на уголь будет стабильная

 и не будет подниматься. С тех пор она уже поднималась

 порядком  в  три  раза поднялась теперь мы говорим об

 этом стабилизационном фонде, он никакого к сожалению,

 ваше  мнение  приведет  ли  он  к  эффекту  и  какому

 металлургической отрасли.

      И последний маленький вопрос -это больной вопрос

 для  всех  руководителей  предприятия -это социальная

 сфера. Будет ли Министерство принимать участие в том,

 чтобы  все-таки  облегчить  сегодня  участь, особенно

 больших   комбинатов   за   которыми  такая  огромная

 социальная сфера , которая требует огромных затрат.

      Спасибо.

     

      МАЗУР

      Ну,  відповідь  на  перше питання, що стосується

 вугілля.

      Зараз  виробництво  металургійної  промисловості

 стримується,  по-перше,  із-за  недостатнього  обсягу

 виробництва  вугілля  на  україні, і, по-друге, із-за

 високої ціни на це вугілля.

      Ціна  на  українське  вугілля перевищує сьогодні

 ціну  світову  на  60%.  І  ціна  досягає  коксівного

 вугілля, концентрату, 70 доларів.

      При   такій   ціні   вугілля  наша  металургійна

 продукція   становиться   неконкурентноспроможною  на

 світовому ринку.

      Тому завдання є  таке.

      Перше:  наростити обсяги вугільної промисловості

 видобутку вугілля.

      І друге - знизити його ціну.

      Ми  розуміємо,  що  важливість  роботи вугільної

 промисловості   і   завжди   підтримуємо  ті  зусилля

 вугільщиків    на   стабілізацію   роботи   вугільної

 промисловості. Це перше.

      По-друге, (..........) операції.

      Раніше   в   бувшому   СРСР   всі   підприємства

 металургійного   комплексу  були  зав'язані  жорсткою

 такою  системою  взаємних поставок. Зараз підприємств

 багато  орендних,  приватних  і  т.  д.,  але, на мій

 погляд,  і  Міністерство  цього  буде добиватися, щоб

 була жорстка, жорстка кооперація між підприємствами.

      Тобто,   коли   якийсь   металургійний  комбінат

 повинен    дати    заготівку   для   роботи   трубних

 підприємств,   це   повинно   розглядатись  на  рівні

 державного завдання.

      І останнє - про соціальну сферу.

      Зараз    практично    всі    підприємства   наші

 металургійні  на  собі  несуть  тягар обслуговування,

 фінансування  соціальної  сфери. Цей тягар для деяких

 підприємств енможливий, він зупиняє підприємства.

      Тобто      є      такі     підприємства,     які

 (..........)(..........).

      Тому  я...  позиція  Міністерства  промисловості

 така,  що  треба  соціальну  сферу, як можна скоріше,

 передавати  на  місцеві бюджети, місцевим валадм, але

 Мінпром,     підприємство     Мінпрому,     розуміючи

 недостатність  фінансування  коштів  у  місцевих Рад,

 завжди допомагали і будуть допомагати на фінансуванні

 цієї  державної  сфери.  Але   передавати  треба,  бо

 інакше...-ніде в світі немає такого, щоб металургійне

 підприємство, щоб воно, в його собівартість продукції

 ще входили, наприклад, витрати на дитячий садок.

     

      ГОЛОВА. Парубок.

     

      ПАРУБОК

     

      Валерій  Леонідович,  ви  мені  допоможіть  дати

 відповідь  моїм  виборцям. В мене виборчий округ 424,

 90 процентів сільськогосподарського напрямку. От коли

 я  не  пріїжджаю  на  виборчий  округ,  зустрічаюсь з

 людьми,   мається   виду,  колгоспниками,  вони  мені

 постоянно   задають  запитання,  як  нам  вижити,  ми

 доярки,  трактористи,  получаємо  1  млн., 1 млн. 200

 заробітної  плати,  якої  5 місяців не отримуємо. Для

 того,  щоб  отопити  квартиру,  потрібно  2,  5 тонни

 вугілля,  а вугілля 7-8 тонн, ви знаєте, мільйонів за

 тонну, а за офіцірований округ на 0, 15 процентів. Як

 бути  і  жити в моєму окрузі, вони достатню кількість

 здали  даром  хліба,  м'яса,  молока? То не можете ви

 мені помогти дати відповідь?

     

      МАЗУР.  Я  можу відповісти так, що гірничо-

 металургійний  комплекс  не  включає  в себе вугільну

 промисловість.  Тобто,  це вже інша тема для розмови.

 Але, я можу сказати, що тих місцях, де є металургійні

 комбінати,  вони  допомагають  населенню розташованих

 приватних будівель, по забезпеченню їх на зиму.

     

      ГОЛОВА.   Омелян  Никонович!  Беріть  до  уваги,

 мабуть,  цю  відповідь,  бо  маючи  на  увазі,  що це

 питання в цілому до Кабінету Міністрів, а не до цього

 міністерства. Мова йде про ______________.

      Уланов, будь ласка.

     

      УЛАНОВ

     

      Александр  Александрович, я прошу слово передать

 в 253 округ Черенкову, так как мой вопрос.

     

      ГОЛОВА.Будь ласка.

     

      ЧЕРЕНКОВ

     

      Білогородський  избирательный  округ,  фракция

 "Комунисты", Луганщина..................

      Ну на третьей странице у вас здесь написано, что

 50   процентов   доходов   в  Государственный  бюджет

 валютных  поступлений составляет именно ваша отрасль.

 Дает  именно эта отрасль. Тем более непонятно, что вы

 в странице 24 противоречите странице 23........... 23

 страница.

      Беручи   до   уваги   стратегическое   значенння

 металлургийнои  экономии  Украины  доцильнисть.......

 форм державного вплыву  на розвиток галузи.

      А     24    страница    -"Приватизация    горно-

 металлургического.........  може  здийснюватыся метою

 выришень    таких   завдань:   поліпшенню   управліня

 металургійних  підприємств".

      Я  не считаю, что те предприятия, которые уходят

 с  государственной собственности вы потом сможете ими

 лучше управлять.

      Мало  того, что когда наш Государственный бюджет

 уже на сегодня не выдерживает никакой критики, а долг

 государства  наближается до 9 миллиардов долларов, то

 на  мой  взгляд,  металлургия  -основной  источник  в

 дальнейшем положительно торгово-платежного балланса с

 Украины.

      Так  вот  мой вопрос сводится к тому. Я считаю и

 убежден,  что нужно приостановить приватизацию в этой

 отрасли,  чтоб долг Украины не рос. Какое отношение у

 вас   к этому вопросу?  Спасибо.

     

       МАЗУР.  Мое  отношение  к  этому  вопросу

 такое,     что     основным    предприятием    горно-

 металлургического  комплекса  51 процент акций должны

 принадлежать  государству.  То есть, я бы сказал так:

 контрольный пакет.  Это первое.

      Второе.   Ни  в  коем  случае  нельзя  допускать

 прискоренои    приватизации    пидпрыемств   гирнычо-

 металлургийного  комплексу.  Ведь  если подумать, что

 можна  ли  Криворожсталь  -комбинат,  который один по

 эквиваленту    равен   металлургиям...   эквивалентен

 металлургиям нескольких стран. Его приватизировать за

 3-4 месяца.  Это второе.

      Третье.   Мне  кажется,  что  те  Инструкции  по

 приватизации,   которые   есть,   они   не   отражают

 фактические  стоимости  металлургических  комбинатов.

 Имеют   место   случаи   когда  Фонд  майна  оценивал

 металлургический комбинат по цене меньшей в несколько

 раз  чем  цена металолома на этом комбинате. Ведь все

 маталлургические  комбинаты  состоят  из металла, так

 вот  если  собрать  металолом  и  просто продать -это

 будет больше денег чем его оценка.

      Мы  для  этого  делаем,  я заканчиваю, на первый

 вопрос  отвечу. Поэтому наша позиция, что первое надо

 пересмотреть подход к оценке.

      Второе.  Министерство  выступило  с обращением к

 Президенту,   Премье-министру,  значит,  Фонду  майна

 пересмотреть  инструкцию  по  оценке  и  пересмотреть

 планы   приватизации,   которые   намечены   в  наших

 крупнейших   металлургических   обьектах.  Это  такая

 позиция.

      Тем  более нельзя приватизировать стратегические

 предприятия стратегического назначения. Например.....

 заводы,......,  которые  могут  влиять политически на

 взаимоотношения например Украины с Россией.

     

      ГОЛОВА. Свято.

     

      Василь СВЯТО 416 виборчий округ, Хмельниччина.

     

      Шановний Валерій Леонідовичу!

      Я  хочу  задати  кілька  запитань.  А саме перше

 питання  ні  кому  не секрет, що приволююча кількість

 металопродукції нашого комплексу йде на експорт. Мене

 цікавить  таке питання. Яка доля коштів із надходжень

 повертається в державний бюджет.

      Друге питання. Держава, щоб перейти до державної

 регульованої,    соціально    орієнтованої   ринкової

 економіки  повинна  мати  фундамент  базової  галузі,

 зокремо   гірничо-металургійний  комплекс.  Вилучення

 хоча  б  якихось...  із цієї галузі чи не призведе до

 розвалу комплексу.

      І третє питання. Прошу сказати, шановний Валерій

 Леонідовичу!  По якій ціні продається наша вітчизняна

 металопродукція  на  зовнішньому  ринку і яка це ціна

 порівняно з міжнародними цінами. Дякую за увагу.

     

      МАЗУР.   Ну,   по-перше,  чи  вся  валюта

 повертається  за продаж нашої металопродукції, чи вся

 валюта повертається до України?

      Я можу віповісти так, що багаторазові перевірки,

 в тому  числі СБУ, Прокуратурою, є такі дані, сводки,

 що  не  повернули  ще  0,  02%  від  тієї валюти, яка

 повинна  була  повернутись.  В  абсолютному виразі це

 великі  кошти,  але  в відносному це дуже мало, менш,

 ніж в інших галузях.

      По   тим   коштам,  які  не  повернулись,  зараз

 ведеться   розслідування  ведуться  арбітражні  суди.

 Міністерство   промисловості,   підприємства   і   ті

 організації, які експортували, ведуть судову тяжбу за

 повернення цих коштів.

      По-друге,   яка   ціна?   Я   можу  сказати,  що

 металопродукції в Європі, в Сполучених Штатах досить,

 і  досить  без нашої. Вони можуть обійтись, тому що в

 них   подвійні   потужності.   Тому   наша  продукція

 продається,  експортується  трохи  за нижчими цінами,

 ніж  західна.  Це  ціни  десь на 10% зараз нижчі, ніж

 світові.  І це зрозуміло, бо якість нашої продукції в

 більшості  ипадків нижча, але є продукція, наприклад,

 листи  Комбінату  Ілліча,  Комбінату  Азовсталь,  яка

 експортується по світових цінах, і, як би так сказть,

 конкурентноспроможність     з    найбільш    технічно

 розвинутими   підприємствами   металургійних  галузей

 розвинутих країн.

     

      ГОЛОВА.  Кендзьор є?

      Донченко.

     

       ___________. А я за Кендзьора.

 

 

       ДОНЧЕНКО.  Его нет.

      259  Старобельский  избирательный  округ, Фракция

 Коммунистов.

       Уважаемый   Влерий   Леонидович,   вы  в  своей

 доповиди  сказали  о  том,  что  Украина  сегодня,  и

 концепция  редусматривает  большое количество продажи

 металла  за  рубеж.  Вы  назвали  нам  цифры,  было 2

 миллиона, сегодня предусматривается больше. Но у меня

 вопрос  другого  порядка.  Почему  концепция четко не

 говорит  о  том,  что продажа за рубеж металла должно

 осуществлять    государство,    а   не   коммерческие

 структуры,    как    это   сегодня   очень   акктивно

 практикуется?

      Ну,  вы  знаете,  что уже дошло до того, что как

 одна   из   версий   убийства   директора  Алчевского

 меткомбината,  что  не  поделили  там  что-то. Это, я

 говорю,  одна  из версий. И мы знаем, что очень много

 других   коммерческий   структур  сегодня  занимается

 именно  перепродажей,  покупая у нас и продавая туда.

 Так вот концепция четко об этом не говорит.

      И второй вопрос. Я все-таки с вами никак не могу

 согласиться  в  том  плане,  что  вы  хотите со своей

 отрасли  сбросить  в  полном обкеме социальную сферу.

 Местный бюджет такую мощную социальную сферу, которая

 имеется  в  металлургическом комплексе, не потянут. И

 эта   концепция   ни   в   коем   случае   не  должна

 (..........).

      Спасибо за внимание.

     

      МАЗУР.  Ну,  відповідь  на  перше питання.

 Значить,  зараз в усьому світі є підприємства, фірми,

 які виробляють продукцію, а є фірми, які її продають.

 Є  великі підприємства, які мають собі і виробництва,

 і продаж, фірми, які, значить, займаються продажом.

      Але    для   того,   щоб   продавати   продукцію

 металургійну,   це   треба  мати  розвинуту  систему,

 значить,  в уьому світі. Тому, наприклад, зараз метал

 в  значній  кількості  іде  в Малазію, але в нас там,

 наші  підприємства  не  мають  представництва,  чи  в

 Сінгапур, чи в Гонконг, чи в Індо-Кітай.

      Зараз   ми  займаємось  тим,  що  наші  провідні

 підприємства   відкривають   свої   представництва  в

 багатьох...  в  Європі,  в  Азії, в Кітаї і тим самим

 підприємства  самі починають працювати, чи комерційні

 стурктури відкриваються при наших підприємствах. Вони

 контролюєми.

      Але,  коли ми йдемо по ринковим відносинам, то я

 так  полягаю,  що купувати метал повинен той, хто дає

 вище  ціну. Між тим, зараз ми наводимо порядок деякий

 в цій галузі. Наприклад, комбінат "Азовсталь", який я

 вже  називав сьгодні, працює приблизно с п'ятю, шістю

 фірмами.  Ці  фірми  перевірені, вони працюють багато

 років  на  нашому  ринку  і  ніяких проблем з ними не

 виникає.  Ми проти того, щоб фірми в яких в уставному

 капіталі є сто карбованців здійснювали операції на 10

 мільйонів  доларів.  Ми  з цим... Ми ставимо перепони

 таким  фірмам,  але  єдиний  принцип тут повинен бути

 такий,  що  хто  пропонує  нам вищі ціни, той повинен

 забирати нашу металопродукцію.

      Що стосується соціальної сфери, я вже сказав, що

 ми  розуміємо,  що не може держава зараз прийняти всю

 соціальну  сферу.  Але  ми  також розуміємо, що коли,

 наприклад,  з  Дніпровського металургійного комбінату

 імені Дзержинського не буде знята соціальна сфера, то

 комбінат  помре.  А  коли  комбінат  помре,  то хто ж

 соціальну сферу тоді буде утримувати? Тобто треба тут

 компромісний  підхід,  що  там  де  це можливо, треба

 поступово  передавати  цю  соціальну  сферу  місцевим

 органам.

     

      ГОЛОВА.  Я  оголосив на запитання Кендзьора, він

 передав  слово  Юхновському.  Юхновський, будь ласка,

 дуже коротко.

     

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., 263 виборчий округ.

      Ще   в   1993   році   була   Програма  розвитку

 металургії,  і  там  було сказано про прокат титану і

 про  прокат  алюмінію.  І  плани  цих робіт мали бути

 закінчені  на  1995-1996  році.  Як  стоїть  справа з

 прокатом тітану і прокатом алюмінію в Україні?

     

      МАЗУР.   Шановний   Ігоре  Рафаїловичу!  Я

 пам'ятаю  нашу співбесіду в 1993 році, коли ми з вами

 розглядали   ту,  ще  перший  варіант  концепції,  ви

 сказали,  що  Україну  врятує сільське господарство і

 металургія.  Я  згоден  з такою думкою. Більш того, я

 можу  сказати,  що  ті плани, які були тоді намічені,

 виконуються.  Може не так швидко, як хотілось би, але

 вони існують і діють.

      Вже   зараз   на   нашим  підприємством  освоєно

 виробництво    штучно,    але   виробництво   "прокат

 титановий"  вже є. Нам треба зробити це на промсловій

 базі,   але   вже   на   Очевському  комбінаті  іноді

 прокатують листи з титану. Це перше.

      Що   стосується   алюмінію.  Зараз  є  Програма,

 Державна  Програма  алюмінію. Цією програмою алюміній

 передбачено   будівництво  алюміній-прокатного,  двох

 алюміній прокатних заводів -це на Запоріжжі і Вінниці,

 реальних.  Реально  може буде, ми так бачимо, реально

 може  бути  збудовано  тільки  одне  підприємство,  в

 Запоріжжі.  І  по тим  планам,  які  є,  є  кредити з

 фірми........., контракти є, площадка - вже все є.

      Я  так очікую, що десь через два-три роки будемо

 мати  прокат  свій  по  алюміню і фольгу для упаковки

 різної продукції.

     

     ГОЛОВА.  Дякую.

     Слово  має  заступник  голови   Комісії  з питань

 базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку

 регіонів Гуров Вадим Миколайович. Прошу.

     

      ГУРОВ  В.  М., заступник голови Комісії з питань

 базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку

 регіонів.

      Шановний Голово, шановні народні депутати! І тут

 ще  в  мене  було  записано:  шановні члени уряду, на

 жаль, їх немає...

      Потім,  ні... у доповідді міністра промисловості

 Валерія Леонідовича Мазура досить виразно відображено

 сучасний   стан   гірничо-металургійного   комплексу,

 напрямки   і   пріоритети   його  розвитку,  а  також

 очікувані        результати        заходів       щодо

 конструктореалізації   та   технічного   перезброєння

 галузі.

      Я    думаю,   всім   зрозуміло,   що   гірнично-

 металугійний   комплекс   відіграє  провідну  роль  в

 економиці   країни,  особливо  під  час  переходу  до

 ринкових відносин.

      Ситуація,  що  склалася  в цій галузі, продукція

 якої  використовується у всьому народногосподарському

 комплексі,     потребує     якнайвищої,    найшвидшої

 реструктуризації.

      Звичайно,    гірничо-металургійна    галузь   як

 складова   частина   економіки  України  не  може  не

 хворіти,   якщо  хвора  вся  економіка.  Тут  помітно

 зменшуються  обсяги  виробництва.  І  перше за все та

 частка  його,  яка призначена для забезпечення потреб

 машинобудівного  комплексу,  будівництьва, транспорту

 та інших галузей.

      Але  на  відміну  від  інших  провідних  галузей

 економіки  гірничо-металургійний  комплекс  має змогу

 дещо  зменшити  негативний вплив падіння внутрішнього

 попиту  на металургійну продукцію завдяки стабільному

 інетересу до неї на зовнішньому ринку.

      Треба   пам'ятати,   що   реалізація   продукції

 гірничо-металургійного  комплексу на ринках ближнього

 та  дального зарубіжжя забезпечує понад половину всіх

 надходжень валюти до України.

      Наявність    конкурентноспроможної    продукції,

 значні  обсяги  реалізації  на  ринках  світу  робить

 галузь   більш   стійкою  до  зміни  внутрішніх  умов

 розвитку металоспоживаючих галузей.

      Це положення підтверджується тим фактом, що доля

 продукції в валовому національному доході в 1994 році

 в  порівнянні  з  1990  роком збільшилась майже в два

 рази: з 11 до 22%.

      Таким   чином,   можна   зробити   висновок,  що

 гірнично-металургійний   комплекс   є  дуже  важливим

 фактором стабілізації економіки в цілому в перехідний

 до ринкових умов період.

      А  зараз  я  б  хотів  звернути вашу увагу до ще

 одніє  думки,  поширеної  тези  стосовно  доцільності

 розвитку  металургійної галузі. Помилково вважається,

 що   розвиваючи  гірничо-металургійний  комплекс,  ми

 розвиваєм сировинну галузь економіки.

      Постає  питання: а чи коректно вважати продукцію

 гірничо-металургійного комплексу сировиною?

      Основну  частку,  майже 90% в експорті гірнично-

 металургійного    комплексу   складають   такі   види

 продукції, як: арматурна сталь, катанка, лист, труби,

 метизи  та інші, що є результатом сучасних технологій

 та   устаткування,   які   успішно   впроваджують   і

 використовуються в галузі.

      А  стосовно  експорту гірничо-рудної продукції -

 обкатиші,  концентрат,  _________  -країни,  коли що,

 Ради  Економічної  взаємодопомоги,  в тому числі і по

 міжнародним  угодам,  то  його припинення призведе до

 зриву  виконання основних положень урядової програми,

 яку ми з вами нещодавно прийняли.

      Тепер   я   пропоную  розглянути  ситуацію,  яка

 складається  у  галузі  та  економіки  України,  якщо

 припустимо,    що    виробництво   на   підприємствах

 металургійного комплексу буде щорічно зменшуватись аж

 до  повної  її  ліквідації.  Такий підхід дасть змогу

 виразніше  побачити  наслідки  стратегії,  віднесення

 галузі до рівня другорядних.

      По-перше.   Треба  відзначити  таку  особливість

 використання  гірничновидобувного  комплексу,  основу

 якого   складає   Криворізьке  залізорудне  родовище.

 Зупинка  деяких  діючих  шахтах,  ставить під загрозу

 можливість використання суміжних, гірничновидобувних

 комплексів  у зв'язку з необхідністю організації дуже

 коштовних  заходівпо  відводу  мініралізованих  вод з

 діючих горизонтів. Стає очевидним, що зараз неможливо

 згорнути  видобування залізної руди на діючих шахтах.

 В   супротивному   разі,   це   призведе   до  тяжкої

 екологічної катастрофи.

      По-друге.  Суттєве зменшення обсягів виробництва

 гірничометалургійного  комплексу  призведе до різкого

 скорочення внутрішнього попику на продукцію вугільної

 промисловості,  коксівне  та  енергетичне  вугілля. В

 поточний   час  металургійна  промисловість  споживає

 біля  30  млн. тонн вугілля на рік, що складає більше

 третини загальних обсягів виробництва в Україні.

      Природньо,  що  різке  зменшення  або припинення

 споживання   вугілля   металургійною   промисловістю,

 зумовить   необхідність  закриття  багатьох  шахт,  з

 відповідними соціальноекономічними наслідками.

      По-третє.    Прогноз    міжнародних   експортних

 організацій   свідчить,   що  в  першій  четверті  21

 століття сталь та металеві сплави залишаться основним

 конструктивним матеріалом.

      Стан   та   рівень  розвитку  машинобудування  є

 свідченням  високої  індустріалізації держави.

      Якщо  Україна  маєнамір  бути  серед  розвинених

 держав,  то  треба передбачити збалансований розвиток

 всіх   галузей.   І   особливо   машинобудування   та

 забезпечення його в необхідних обсягах та асортименті

 і конструкційними  металевими матеріалами.

      Саме   на  це  зорієнтована  концепція  розвитку

 гірничо-металургійного   комплексу,   що   подана  на

 розгляд Парламенту.

      Четверте.    Підприємства   галузі   є   центром

 концентрації     величезних     трудових    ресурсів.

 Безпосередньо   на  цих  виробництвах  поточних  счас

 зайнято  понад  півмільйона  працівників. Треба також

 мати  на  увазі,  що  до  цієї кількості треба додати

 майже   таку   ж   кількість   працівників   місцевої

 інфраструктури,   які   забезпечують  життєдіяльність

 регіона де розташовані зазначені  підприємства.

      В  разі  припинення  діяльності цих підприємств,

 виникає  необхідність  забезпечити  соціальний захист

 робітників,  що  вивільняються  головним чином шляхом

 створення  нових  робітничих  місць.

      Беручи до уваги міжнародну практику, згідно якої

 створення  одного  робочого  місця,  потреби витрат у

 розмірі близько 30 тисяч доларів США, держава повинна

 мати  можливість  тільки  для  вирішення  проблеми  і

 працевлаштування  колишніх робітників галузі. Витрати

 біля   30   мільярдів   доларів   США,  що  в  умовах

 економічної кризи  здійснити практично неможливо.

      П'яте  і  останнє.  Прямим  наслідком  згортання

 виробництва на підприємствах металургійного комплексу

 буде  скорочення  обсягів валютних надходжень бюджету

 країни,  які  сьогодні  вкрай  потрібні для вирішення

 проблем  підтримки ітсабілізації економічної ситуації

 України в цілому.

      Україна   має  майже  всі  сировинні  матеріали,

 необхідні     для     забезпечення     металургійного

 виробництва. Тому було б дуже не по-господарському не

 використати  цей  дар  божий  в  той  час,  коли  всі

 розвинені  країни  підтримують металургію і тим самим

 забезпечують свою економічну залежність. Всі присутні

 добре  розуміють, що таке не виробляти основних видів

 продукції  на  яких  базується  економіка ми це добре

 бачимо на прикладі газу та нафти.

      Таким   чином   ми   стоїмо  перед  необхідностю

 визнання  того  факту,  що  в  наступні  20 -25 років

 розвиток  гірнично-металургійного комплексу є одним з

 пріоритетним завдань державної промислової політики.

      При   цьому   основними  напрямками  розвитку  є

 реструктизація   галузі   та  технічне  переозброєння

 виробництв,   з  орієнтацією  їх  на  найбільш  повне

 задоволення  внутрішнього ринку, в тому числі імпорто

 замінюючою   продукцією   та  збільшення  в  експорті

 обсягів   високоякісної   продукції  згідно  світових

 стандартів.

      Мабуть   треба   дати   ще  додаткові  пояснення

 стосовно  такої тези, розвиток гірничо-металургійного

 комплексу  не предбачає подальшого збільшення наявних

 виробничих   потужностей,  концепції,  передбачається

 рівнем  обсягів  виробництва,  які  складають  в  200

 тисячному  році тільки 55 відсотків потужностей, чому

 мало на початку 1994 року.

      Мова  йде перш за все про технічне переозброєння

 галузі   з   метою   переходу,   від   затратної   до

 енергозберігаючої  металургії.  Створення конкурентно

 спроможної   продукції   з   світовим  рівнем  якості

 зменшення   собівартості  продукції,  і  впровадження

 новітніх      технологій     та     високоефективного

 устаткування.

      Впровадження викладених заходів дозволить значно

 поліпшити умови праці робітників та скоротити трудові

 витрати.  Таким чином зважаючи на важливість розвитку

 однієї  з  пріоритетних  галузей економіки України. І

 враховуючи   заходи,  які  передбачаються  впровадити

 пропоную  від  імені комісії у питань базових галузей

 подану  концепцію  розвитку  гірничого металургійного

 комплексу до 210 року підтримати. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Вадима Миколайовича?

 Запишіться , будь ласка.

      Тим  часом, хто там з'ясовує якісь там питання в

 коридорі,  я  прошу всіх у дверях обережніше, тому що

 заважаєте говорити  виступаючим...

      Анісімов, прошу.  15 хвилин вистачить?

      

      АНАСІМОВ, 178, Запорожье.

      Вадим  Николаевич,  мы  с вами рассматривали эту

 концепцию,   и  я,  конечно,  поддержвиваю,,  что  вы

 сказали   поддержвать,   я  бы  хотел  обратить  ваше

 внимание,   как  вы  считаете,  на  сегодняшний  день

 развитие  можностей по наращиванию выпуска нержавейки

 нужно для  Украины или нет?

     

       ГУРОВ.  Вопрос, который вы задали, я могу

 сказать  однозначно,  что  развитие  металлургической

 промышлености  с  уклоном  качественной  стали, в том

 числе  выплавка  нержавеющей  стали, в которой у нас,

 практически,  монополистами является Днепроспецсталь,

 этоне  только  фактор,  так сказать, полемистический,

 это фактор необходимый. И вопросу этого единственного

 комбината надо придавать первостепенное значение.

 

      ГОЛОВА.   Парубок.

     

       ПАРУБОК.

      Шановний  доповідачу,  скажіть, пожалуста, десь,

 коли   Олександр  Павлович  Ляшко  був  Головою  Ради

 міністрів  і  пан...........),  о  все время кричали:

 "Останавлюється мартен -  не поступає чорний лом".

      Зараз   в   любе  господарство  заїдьте,  там  є

 трактори,  машини,  паровози,  електровози, завелено,

 завалені всі лісосмуги, завалені залізничні смуги. Чи

 вигодніше  добувати  руду  і  плавити  метал, чи може

 підібрати  оце?

      Але  ж, якщо сьогодні для того, щоб порізати цей

 метал,  то уже господарство несе збитки. Чи не можуть

 наші  чермети організувати таку роботу і зібрати весь

 метал і  переплавити  його на  відповідні сталі?

     

       ГУРОВ.   Дякую за запитання.

      Я не тільки считаю, а уверен, что если дальше мы

 будем  так  хозяйничать и только добывать руду, а тот

 металлолом,   а   он   практически   о  всей  Украине

 разбросан, не будем собирать. Значит, это не приведет

 нас к победе.

      Значит,  этот  вопрос, конечно, надо было задать

 не  столько  мне,  сколько предыдущему докладчику. Но

 хочу  сказать  следующее,  что весь вопрос в том, что

 министерство   сейчас,   министерство  промышлености,

 забрало  у  них все важелі керування цею проблемою. И

 цьому сейчас у нас просто нема силы це все зробыть.

      Я  думаю,  что  в  ближайшее  время  все-таки мы

 металлолом будем собирать.

     

      ГОЛОВА. Пронюк.

     

      ПРОНЮК  Є. В..... стинецький, 205, Євген Пронюк,

 "Українська республіканська пратія".

      Шановний  доповідачу,  я хочу вас спитати з цієї

 болючої   проблеми,   яка   є   не  тільки  для  цієї

 промисловості.  Це  проблема  реалізації,  реальності

 планів  і  нашої  концепції.  Мені  імпонує,  так  би

 мовити,  такий оптимізм цієї концепції. І все таки це

 ж  2010  рік.  Чи  не має тут ще з тих старих планів,

 коли складалися дерективні плани на 20 років вперед і

 все  інше.

      Я  хотів би, щоб ви сказали наскільки все-таки є

 підстави  сприймати цю концепцію таку, яка є реальною

 для здійснення?

     

      ГУРОВ.  Ну,  я  вам хочу сказати, ответить

 следующим  образом.  Вот  отвлекусь от главной темы и

 все-таки     послушайте    вот    такое    сообщение.

 Международный   институт   черных  металлов  и  стали

 прогнозирует  в  1995  году,  вот  вслушайтесь  в эти

 цифры,  получить  650  миллионов  тонн  стали.  Это в

 мировом  значении,  так.  А  вже в 2000 году, то есть

 через  5  лет, мировое сообщество планирует выплавить

 700.....  То есть за  5  лет  рост  выплавки  стали в

 Мировом  сообществе увеличивается на 100 миллионов.

      А   теперь  давайте  посмотрим  нашу  концепцию.

 Насколько  она  оптимистична,  потому  что вы делаете

 замечания:   уж   слишком  она  оптимистична.  Да  не

 оптимизм   в   ней   просматривается,  а  реальность!

 Конечно,  можно  было бы написать, что мы в ногу идем

 тоже  нарастив где-то миллионов 20. Мощности то есть,

 но   весь   вопрос  в  том,  что  нам  надо  начинать

 практически  с  нуля,  учитывая,  что у нас сложилась

 такая  ситуация,  работать  надо над сортаментом, над

 качеством и работать надо на конкурентой способностью

 нашей   продукции,   А  раз  мы  будем  заниматься  и

 вкладывать   деньги  в  эти  вопросы,  поэтому  рывка

 революционного  выплавкы  стали  в ближайшее время не

 прогнозируется. И только до 2000 года, я уже говорил,

 мы достигнем выплавки где-то 20 миллионов.

      Но  главное  ведь  не  в  количестве и программе

 сколько мы выплавим, главное чтобы мы обеспечили свою

 страну  металлом, нашу технику, наше машиностроение и

 не потеряли позиции в  экспортных постаках.

     

      ГОЛОВА. Ємельянов Володимир Михайлович.

     

      ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.

     

      Уважаемые коллеги! Я хотел бы, чтобы мы все-таки

 поддержали  концепцию, которую сегодня нам докладывал

 министр.  Но  у  меня вопрос к Вадиму Николаевичу. Вы

 сказали  о том, что положительной тенденцией является

 увеличение  с  11  до 22 процентов доля металлургии в

 валовом  национальном  продукте. Как вы считаете, это

 является   ли  положительной  тенденцией  в  развитии

 экономики Украины?

     

      ГУРОВ. Ну, эти цифры, 11 и  22   процента,

 сказать полностью за заслугу металлургов  я не берусь

 с  этой  трибуны.  Это говорить, с одной стороны, что

 другие  отрасли,  которые  раньше  давали  в  копилку

 государства  валовый продукт, просто резко сократили,

 но       это      подчеркивает      жизнедеятельность

 горнометаллургического  комплекса.  Что  даже  в этих

 ситуациях, которые сложились, этот комплекс держится.

 Этот  комплекс  выручал нашу страну после гражданской

 разрухе,  этот  комплекс  выручал  нашу  страну после

 Великой  Отечественной  войны  и этот комплекс должен

 вырости,  спасти  нашу Украину после такого заможнего

 життя.

      Другого выхода я не вижу.

      

      ГОЛОВА.  Довганчин.

     

      ДОВГАНЧИН

     

      Слово передаю Манчуленку.

     

      МАНЧУЛЕНКО.  435  Заставницький  вибюорчий округ

 Чернівецька область ,фракція Народного Руху.України.

     

      Шановний    доповідачу    моє   питання   більше

 стосувалося  міністру  який  доповідав  тут  нам,  але

 можливо ви дасте відповідь.

      Яка  заборгованість на сьогоднішній день держави

 перед  гірничо-металургійним  комплексом, що робиться

 для   того,   якщо   є   така   заборгованість,  щоби

 ліквідувати цю заборгованість.

      І  друге,  і  друге.  Коли все-таки нарешті буде

 проводитися  державна  політика  в тому напрямку, щоб

 підприємства  українські  використовували  для  своїх

 потреб  українстке вугілля, а не заворзили його із-за

 кордону. Дякую.

     

      ГУРОВ.  Ну,  государство  задолжало горно-

 металлургическому комплексу, дуже багато триллионов,

 як  підказує  мені  зам.  міністр  12  трильйонів  на

 сьогоднішній   день,  а  что  касается  вашеговторого

 вопроса, то это он дублирует уже три раза этот вопрос

 задавали,  значит  я  уверен,  что как только горняки

 Донбасса змогут обеспечить нашим родным Донбассовским

 углем не одной тонны мы не будем покупать на стороне.

      Сейчас  не  потому  что  металлурги не хотят или

 говорят,  что плохое качество все, просто если сейчас

 еще  не  закупим то, что мы не можем получить, мы во-

 первых  в  зиму  входим,  весь  уголь еще на тепловые

 станции,  на обеспечение социальных вопросов, поэтому

 сейчас не надо торговаться и говорить кто прав, а кто

 не  прав.  Надо  зиму  пережить  и выжить. І главное,

 чтобы  комплекс  не  дрогнул:  будет  валюта, значит,

 будет и уголь, обязательно металлургия -это близнецы-

 братья  -металлургия  и  горняки. Помогут -выживем мы

 вместе, порознь мы погибнем оба.

     

      ГОЛОВА. А кто более матери-истории ценен?

      Наталія Михайлівна, будь ласка, Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановний  співдоповідачу, в мене питання до вас:

 яким  чином концепція розвитку гірничо-металургійного

 комплексу  пов'язана  з  програмою  діяльності  Уряду

 України?

      Ми   розглядали   на  комісії  цю  концепцію  до

 затвердження  програми.  Якщо ви пам'ятаєте Програму,

 то  ніяким чином ця концепція реалізована не буде. Це

 фікція,  яку ми зараз розглядаємо. Тому що в Програмі

 діяльності  Кабінету  Міністрів  чітко  записано,  що

 будуть  скорочувати ці бюджетні капітальні вкладення.

 А   у  вас  програма,  концепція  ця,  побудована  на

 збільшенні виділення.

      Далі.  Ви  пишете  на  сторінці 19:"Фінансування

 розвитку  галузі  можна  здійснити  за рахунок...". І

 перелік іде, за рахунок чого.

      Але  ж  сьогодні  Програма  діяльності  Кабінету

 Міністрів    спрямована    на    те,   щоб   зупинити

 підприємства,  прискорити механізм банкрутства. І щоб

 з'явився стратегічний іноземний інвестор.

      А  ви  так  от  не  ставитесь  належним  чином і

 іноземні інвестиції в самий кінець додали.

      І  останнє.  М и бачимо вже на прикладі, як Уряд

 зупиняє   тавричеський  гок,  а  ви  пишете,  що  нам

 потрібна марганцева продукція і марганець потрібен.

      Сьогодні   Уряд   провокує  соціальний  вибух  у

 Світлогорську,  тому  що не в стані сьогодні утримати

 всю соціальну сферу.

      І   тому   в  мене  дійсно  питання:  навіщо  ми

 розглядаємо   концепцію,  коли  вона  йде  врозріз  з

 схваленою    більшістю   Верховної   Ради   Програмою

 діяльності Кабінету Міністрів.

     

      ГУРОВ.

      Дякую за запитання.

      Як би було б гарно, даже было бы хорошо, если бы

 ваша  комиссия  подала  письменное заявление по этому

 вопросу,  как  положено,  согласно  нашего регламента

 работы.

      На   момент   вот   сейчас   моего   выступления

 практически  один  плывно-энергетический комплекс дал

 замечания, Кожушко. Больше никто.

      Поэтому  я хочу сказать одно: обвинять концепцию

 и говорить о том, что противоречия большие, не стоит.

 Ведь,  концепция  -это  одна  часть  программы, и там

 сказано   о   металлургийном   комплексе,  что  будет

 утверждена     программа.     Поэтому,    практически

 утверждение концепции -это утверждение программы.

      А  что касается таврического ГОКа, то я вам хочу

 сказать   следующее:   нужно   добывать  сырья  ровно

 столько,   сколько   надо   на  Украину.  Просто  его

 добывать,  потому  как "Медведь дугу гнет, а толку от

 этого нет!" -не стоит. Конечно, больно, что там люди,

 больно  -то  социальная  сфера. Но нам Марганцевского

 месторождения сейчас достаточно для того, чтобы вести

 нормально  металлургию,  для  того,  чтобы  давать на

 экспорт  и  все.  А то мы оставим детям, мы же должны

 что-то  оставить  своим  детям.  Они  придут  и будут

 говорить,  вот хорошие хозяева и возьмут этот год. Но

 это   будет   тогда,   когда  нас,  наверное,  уже  в

 парламенте не будет.

     

      ГОЛОВА. Вадим Миколайовч, я просив би, все-таки,

 відповідати  на  питання  не  емоційно,  а  по темі і

 конкретно. Будь ласка!

      Терець, будь ласка.

     

      ТЕРЕЦЬ

     

      Шановний    Володимир   Миколайович,   може   це

 запитання  не до вас, більш до міністра, але хотілося

 б  почути відповідь на таке питання. Цією концепцією,

 розвитку гірничу металургію, металургічного комплексу

 дуже  мало  сказаНо  про  фінансове забезпечення цієї

 концепції,   дуже   мало.   Є   якісь   розрахунки  в

 міністерстві   чи   в  Кабінеті  Міністрів  по  цьому

 питанню? Це одне питання.

      Друге.   Тут  вже  піднімалось  по  таврійському

 округу, якщо є якісь по цьому питанню відповіді, будь

 ласка?

      І  останнє.  В  Запорізькій  області  пд тлакому

 планується  будівнцтво  алюмінєвого  комбінату,  який

 буде працювати на миколаївських бокситах, будь ласка,

 якщо можете, дайте відповідь на ці питання?

      Дякую.

     

       ГУРОВ. Ну про Таврический ГОК  я сказав.

 Другое ничего не могу сказать. Просто еще раз говорю,

 что  марганцевая  руда  -это  не  просто...  даже  не

 железная  руда.  Это  стратегическое  багатство нашей

 Украины.

      Кроме  нашего  месторождения  практически  в СНГ

 сейчас  нигде  нет.  Ну и немножко там в Грузии было,

 уже выработано.

      Поэтому    мы   должны   по-хозяйски   к   этому

 относиться,  еще  раз говорю. Не можем сейчас все на-

 гора  выдать, продать. А дальше что будем делать? Что

 будет делать  наша промышленность?

      Поэтому  вопрос, еще раз говорю, он только очень

 серьйозный,  болезненный  со стороны социологической.

 Потому что там, я знаю, на базе этого ГОКА населенный

 пункт.  И он живет только той жизнью.

      Поэтому  просто  его так закрыть, я думаю, что и

 министерство  и  мы не пойдем на это. Но реконстукцию

 этого всего хозяйства  конечно надо будет  делать.

       А  по третьему вопросу. Это министр ответит еще

 дополнительно.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     

       ___________. Все? Да?

     

      ГОЛОВА.  В  нас,  власне  кажучи,  так.  Одне  з

 питань,   на   яке   ми  самі  б  собі  повинні  дати

 відповідь   -це   справді   відповідність   концепції

 Програмі  Уряду  і  потребі  розвивати  цю галузь і в

 якому напрямку.

      Тому  комісія пропонує на ваш розгляд дати змогу

 також в обговоренні виступити із пропозицією депутату

 Верховної   Ради   минулого  скликання  -генеральному

 директору Запоріжсталі Сацькому Віктору Антоновичу...

 Віталію Антоновичу.

      Я  просив  би  вашої  згоди на це, щоб дати йому

 слово. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Процедурне питання.  Будь ласка.

     

      САЦЬКИЙ В. А.

      Уважаемый  Председатель Верховного Совета, члены

 Президиума! Уважаемые народные депутаты!

      Прежде  всего  спасибо, что предоставили мне как

 одному  из директоров бывшему депутату слово, большое

 вам спасибо.

      Что     я     хочу    сказать    по    концепции

 металлургокомбинаты и заводы сталь обсудили концепцию

 развития  горными  металлургические комплексы Украины

 до  200тысяч до 210 тысячного года и просят Верховный

 Совет   поддержать   и   утвердить  это.  Аналогичная

 просьба,  с  аналогичной  просьбой  обращается  совет

 директоров  нашей  отрасли, металлургия для экономики

 Украины      является      бюджетонаполняющей.      И

 валютопревращающей  базовой  отрасли. Только опираясь

 на  нее  можна  осуществить  структурную  перестройку

 народного  хозяйства  всей  страны, а если учесть что

 только  за  одним комбинатом Запорожсталь стоять 4, 5

 тысячи  потребителей  металла  и  сотни тысяч Украины

 учавствуют в его переработке то понятно, что принятие

 концепции   развития   всего   горнометаллургического

 комплекса      Украины     является     исключительно

 своевременным и необходимым. Мы считаем, что в первую

 очередь   должны   быть  осуществлены...  мероприятия

 концепции     по     техническому....    предприятий.

 Обеспечившиеся     энергозбережения    и    повышение

 технического уровня.

      Найболее  эффективных  экономичных для народного

 хозяйства Украины видов металлопродукции в этой связи

 в  концепции  по комбинату Запорожсталь предусмотрены

 важнейшие.......    народного    хозяйства    Украины

 высококачественными.*........    листом   и   пищевой

 концервной    жести,    стоимость    первого    этапа

 реконструкции  по  выпуску  300 тысяч тонн..... листа

 для   украинского.......  с  постановлением  Кабинета

 Министров   Украины   732,  оценено  в  52  миллионов

 долларов,   и   окупится   втечении   3-х  лет  после

 реконструкции за счет трест комбината.

      При  этом  возростет конкурентноспособность этих

 видов  продукции  их экспорту и потенциалу на мировом

 ринке,  комбинат  является  единственным  на  Украине

 производителем  тонкого нержавеющего листа, металлов с

 полимерным    покрытием   и   ряд других профилей.

      Для    осуществления   реконструкции   концепции

 предлагается    использовать   собственные   средства

 предприятий,   иностранные   инвестиции  и  бюджетные

 ассигнования.    Для    эффективного    использования

 собственных  средств на реконструкцию, основываясь на

 металлургии развития зарубезных стран прделагается не

 облагать  налогом  прибыль комбината, направляемую на

 инвестиции.

      Одновременно   целесообразно  упростить  систему

 налогов   и   сборов,   которых   в  настоящее  время

 насчитывается 13, и свести только налог на прибыль.

      Уважаемые  депутаты,  единственная просьба к вам

 от всего корпуса...........): хватит уже налогов, уже

 нечего  брать с предприятий. Следайте, будь те добры,

 более  гибкие  налоги  на ввозимые виды сырья: уголь,

 концентрат, руду и другие материалы.

      И  здесь  многие  выступающие  задавали,  почему

 Донецкий  угольне  берем?  Уважаемые депутаты, мы его

 берем,  его просто нету! Мы даже сегодня наш комбинат

 сделал  предоплату и мы угля не получаем. 4-5 вагонов

 при  8  тысячах  в  сутки.  Только  пойдет  уголь  из

 Донецка,   я   от  всех  металлургов  говорю,  мы  до

 последнего куска заберем.

      Так  же  следует освободить от таможенных пошлин

 продаваемую  на  экспорт  металлопродукцию, обеспечив

 поолучение валюты для закупки нового тезнологического

 оборудования  на цели  технического перевооружения.

      Необходимо   предусмотреть  выдачу  долгосрочных

 кредитов на льготных условиях на затраты, связанные в

 с реконструкцией  производства.

      Для привлечения зарубезных инвесторов необходимо

 в  Заокне  "Об  иностранных инвестициях" предусмотреть

 твердые  гарантии инвесторам, без которых пока они не

 решаются    вкладывать    средства    в   техническое

 перевооружение металлургических предприятий Украины.

       Основываясь   на   мировом   опыте   финансовой

 поддержки  государством металлургических предприятий,

 осуществляющих    техническое    перевооружение   для

 энергосбережения    и    выпуска   эфекривных   видов

 металлопродукции,  мы  просим Верховный Совет Украины

 при  ежегодном  утверждении  бюджета  предусматривать

 выделение  необходимых  ассигнований на осуществление

 приоритетных мероприятий     настоящей концепции.

      Крайне  важжным для метталургических предприятий

 является   поддержание  в  работосопособном  основных

 производственных   фондов,   износ   которых  сегодня

 составляет более 70 процентов.

      Однако, до сих пор нет закона куда списывать все

 средства,  которые идут на капитальный ремонты. вы же

 все  умные  люди.  Неужели  не  понимаете,  что любой

 агрегат  адо  ремонтировать.  И надо куда-то средства

 эти относить,  списывать.

      Поэтому просьба к вам приймите как можно быстрее

 такой закон.

      И   последнее.  На  текущий  момент,  исходя  из

 практического-финансового состояния, металлургических

 предприятий  является  возврат,  оказаный в 1994 году

 государством   финансовой   помощи  для  стабилизации

 производства.  Общая  сумма  его  составляет  сегодня

 около 4 триллионов карбованцев. А с учетом процентной

 ставки Национального банка - это 7 триллионов.

      Предприятия   не  могут  сейчас  рассчитаться  с

 государством.  Возврат  этой  помощи  в  кавычках,  в

 принудительном  порядке  приведет  к полной остановке

 некоторых  предприятий.  Считаем необходимо направить

 эти  средства  на  пополнение  собственных  оборотных

 средств.  И  эти  деньги  возвратятся в бюджет в виде

 отчисления  ее от прибыли предприятия.

      В заключении, уважаемые народные депутаты, хотел

 сказать,    что   утверждении   концепции,   развитии

 горно-металлургического  комплекса  Украины и решение

 поставленных  вопросов будет способствовать повышению

 эффективности   украинской  металлургии  и  народного

 хозяйства.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Тут в порядку ось яке було звертання до

 депутатів,  в   порядку   репліки.   Ми   з  Віталієм

 Антоновичем на минулому скликанні не встигли прийняти

 Закон    про   амортизацію -  не   було   відповідної

 ініциативи.  Але  вчора Президія розглянула Закон про

 приватизацію  і  включила  його  в  порядок  дня. Про

 амотртизацію...   А  як я сказав? А, про амортизацію,

 ще раз...

      Так,  записались на  виступ  12  депутатів. Будь

 ласка,   Анісімов.   Коропенко,  Кочерга,  Поживанов,

 Голубченко,  Степанюк  Юхновський,  Чукмасов, Сургай,

 Павловський..........

     

      АНІСІМОВ

     

      Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр

 Александрович!  Уважаемые приглашеннные, директорский

 корпус!

      Много  уже было сказано в этом зале и лично мной

 о   бедственном   состоянии   горной   промышленности

 металлургического  комплекса,  но  как  бы то ни было

 трудно, ситуацией надо управлять и двигаться вперед.

      Одним  из таких шагов на встречу этой отрасли, я

 думаю,  сегодняшний  вопрос:  рассмотрение и принятие

 концепции    горно-металлургического   комплекса.   Я

 обращаюсь  к  своим  коллегам,  депутатам  Верховного

 Совета,  поддержать  эту  концепцию. Это идеология. И

 отвечая  здесь  Наталье  Ветренко, да, где-то, что-то

 нет  стыковки с программой, которую мы здесь слушали.

 Но  надо  за  это  концепцию  браться,  надо  под это

 создавать  программу и настаивать на ее выполнении.

      Несмотря  на  тяжелейшее экономическое состояние

 Украины,   горно-металлургический  комплекс  живет  и

 работает.  И  сегодня  является  одим из здерживающих

 звеньев от полнейшего развала экономики Украины.

      За  сухими  наименованиями заводов,  комбинатов,

 ГОКов,  в  первую  очередь,  в  первую очередь, нужно

 видеть  людей, работающих в этих отраслях и их семьи.

 Так  уж сложилось в Украине, что жизнь многих городов

 дали металлургические комплексы и стали почти  единое

 целое. Это Мариуполь и Алчевск, Макеевка и ривой Рог,

 Дзержинка и Марганец, такой огромный город областного

 центра,   как   Запорожье,   тоже,   будем  говорить,

 построен, потому что строился комбинат "Запорожсталь"

 и многие металлургические комплексы.

      Горно-метталургический  комплекс -это и валютные

 поступления в Украину. Поэтому, я думаю, что убеждать

 здесь  друг  друга много не надо... Дать этой отрасли

 определенную зеленую улицу и поддержать ее.

      Вышесказанное  говорит о том, что концепцию надо

 принимать. Так как концепция -это идеология, а за ней

 должна  последствовать программа, которая должна тоже

 утверждаться   здесь   Верховным   Советом,  то  я  б

 непосредственно  прикоснулся  к этой отрасли поближе.

 Быть  или  не  быть  ей, наращивать или не наращивать

 мощностья и выпуск проката?

      Я  говорю  цифрами  зарубежной  прессы,  цифрами

 статистики.

      На  сегодняшний  день  во  всем  мире  за первое

 полугодие 10995 года по сравнению с первым полугодием

 1994     года     идет    наращивание    производства

 металлургического и горно-металлургического комплекса.

      Если проанализировать, Европейский Союз увеличил

 на  8,  7  процента  к  1994  году.  Страны  Западной

 Европы  -плюс  15.  Северная  Америка  -плюс 8. Южная

 Америка  -плюс 6. Африка -плюс 6. Азия -плюс 6. Всего

 67  стран  в  которых  сосредоточены металлургические

 комплексы  увеличили  производство  порядка  на  6, 5

 процента.

      Ближние наши соседи: Россия, Казахстан. Россия -

 на 9, Казахстан -на 24, 5 процента.

      Поэтому на сегодняшний день это не только сырье,

 это  и  товар,  и  надо  здесь  усиливать  движение в

 сторону этого комплекса.

      На  сегодняшний  день хотелося сказать несколько

 слов о железнорудном сырье.

      Да, это наш товар и мы этим должны гордиться. По

 анализу  и  по  ситеме того, что происходит сегодня в

 мировом  масштабе  руда покупается и наращивание руды

 тоже  идет  покупка другими странами. Поэтому не надо

 бояться, что мы будем колонией по збыту нашего сырья,

 а  это между прочим наша валюта. Надо обеспечить свой

 металлургический комплекс и продавать это сырье.

      Хотелось  остановиться  на  вопросах  конкретных

 сегодняшнего    дня   и   программах   правительства.

 Утвержденных   и   нашими  Президентами  и  товарищем

 Кравчуком,  который здесь сидит и на сегодняшний день

 над   которым   работает   программа  -это  программа

 автомобильный лист Украины.

      Она  по-куда  осталася  программой  на бумаге на

 сегодняшний  день  это программа должна воплотиться в

 реальное  восприятие  и  автомобильный  лист  Украины

 должен  быть.  Для  этого  есть  у нас мощности, есть

 кадры,  которые  должны  это  все обеспечить, за этим

 стоит проблема на сегодняшний день нержавеющей стали,

 не случайно я задал вопрос, да действительно, сегодня

 Днепроспецсталь   один   из   магнатов   у   нас   по

 производству этого виду продукции и так как тенденция

 в  мировой  практике показывает, что идет наращивание.

 И не только обкемов производства, а и мощностей. И за

 4  года  последних  увеличено  в  мире  на 2 миллиона

 производство этой стали, ей надо отдать приоритет при

 составлении   этой   программы,   я   обращаюсь  и  к

 Правительству.

      Проблемы.   В   первую  очередь,  это  оборотные

 средства,  о  которых  я  говорил здесь не раз. И это

 надо учесть и дать нормально заработать этой отрасли.

      Одна  из проблем -это закрытие производства. Тут

 уже звучало - таврический гок.

      Я прошу всетаки Кабинет Министров, вице-премьера

 товарища кинехка рассмотреть этот вопрос и дать ответ

 сегодня  и  запорожским властям, и людям, проживающим

 здесь,  в  горнометаллургическом комлпксе, которые на

 сегодняшинй   день   остались  и  без  крова,  и  без

 социальной защиты, и идут в зиму.

      И   заканчивая,   обычно  у  нас  в  металлургии

 говорят,   что   производство,   зависит   многое  от

 организации  и  от технологии. Если технология больше

 касается  качества  выпускаемой  продукции, то именно

 первый   вопрос,   который  я  сказал,  производство,

 зависит от того, как его организовали.

      И  сегодня  с  этой  трибуны  очень  много  было

 сказано  плохих  слов  в сторону нашего директорского

 корпуса  и министерства. Я хочу вам сказать, уважемые

 директора,  большое спасибо за то, что вы работаете в

 этой отрасли, сдерживаете ее от полнейшего развала. И

 вашим  коллективам, и вам, еще раз большое спасибо от

 меня как от народного депутата.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.   Я  прошу  дотримуватися  регламенту  і

 вкладатися в відведений час.

      Коропенко,  до  слова  прошу. За ним виступатиме

 Степанюк.

     

      КОРОПЕНКО А.А.

     

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 народні  депутати, керівники міст, підприємств, гості

 і присутні!

      Питання,  яке  ми  зараз  з  вами розглядаємо, є

 одним із провідних питань нашої економіки.

      Концепція     розвитку    гірничо-металургійного

 комплексу  України  до  2010  року,  з  якою виступив

 міністр промисловості Валерій Леонідович Мазур, -

 документ,  в  якому  сконцентровані  головні напрямки

 розвитку  нашої вітчизняної металургії -другого хліба

 держави.

      Добре   всім   відомо,  що  без  металургії,  її

 розвитку,   вдосконалення   та   впровадження   нових

 технологій   по   виробництву   різноманітних   видів

 прокату, що конче потрібно для народного господарства

 нашої  держави,  справи  у  нас  вперед  рухатись  не

 будуть.

      Металургія  зараз  знаходиться  в дуже скрутному

 становищі, треба сказати, в апогеї економічної кризи.

 Великим  тягарем для галузі є неплатежі і відсутність

 обігових коштів.

      Я,  з   вашого  дозвілу,  зупинився  коротко  на

 прикладі  Дніпровського  металургійного  комбінату м.

 Дніпродзержинська.  Ці болі, які  він переживає, такі

 самі,  як  і металургія всієї держави. Підприємство з

 повним   металургійним   циклом,   близько   22  тис.

 працюючих.  Маючи  унікальне технологічне обладнання,

 аналогів    в   Україні   нема,   комбінат   випускає

 ___________   для   нерухомого   складу  залізничного

 транспорту,  єдине  у світі, до речі. _______________

 для   гірничнорудної,   цементної  промисловості  для

 Міністерства енергетики, шпунтові сваги типу лансена,

 для    будіндустрції,   рейки   для   метрополітетну,

 заготівки  для  подальшого  випуску  нафтогазових  та

 інших труб.

      Зараз     ведуться    реконструкції    технічних

 переобладнань   комбінату,   на   підставі  програми,

 розробленою  Мінпромом на сучасному рівні. Як бачите,

 Мінпром не сидить склавши руки, а наполегливо працює,

 щоб вицягалось, розвивалося.

      Я  приведу  тільки  такий приклад, якщо нам всім

 разом    вдасться   закінчити   технічну   перебудову

 комбінату,  то  це  дозволить  різко  знизити потребу

 комбінату в енергоносях. Природного газу десь близько

 230  млн. кубічних метрів на рік. Це 20 відсотків від

 потреби,  мазуту 40 тис. тонн на рік, це 80 відсотків

 від потреби.

      Закінчення реконструкції, яке розпочалося в 1990

 році  дозволить поліпшити технікоекономічні показники

 та   зменшити  викиди  в  атмосферу  в  дніпровському

 басейні  більше  32  тис.  на  рік і зменшити потребу

 електроенергії на 130 мільйонів кіловат на годину, це

 10  відсотків  від  потреби.  Ось така реконструкція,

 така   перебудова   галузей  і  нашого  комбінату  на

 підставі  концепції  дасть  змогу  отримати додаткові

 джерела  з край збіднілого бюджету для міста, області

 та держави.

      Керівництво  держави,  Кабінет Міністрів України

 підтримують  таку  програму,  таку концепцію розвитку

 комплексу,  в  тому  числі  і  нашого  комбінату. Тим

 більше,  що  там  Президент  України приймав участь у

 колегії  Мінпрому яка проводилась більше 3 місяців на

 нашому   комбінату.  Треба  дякувати,  але  не  можу.

 Рішення є, виконання нема.

      Тому, до виконавчої влади більше наполегливості,

 настирливості,  аби  такі  рішення, які приймаються і

 вищою посадовою особою в нашій країні виконувалось.

      Концепція  на  мій погляд, дасть змогу розробити

 програму   для  кожного  підприємства  галузі,  і  ці

 програми мають бути щорічно затверджуватись Кабінетом

 Міністром  і  ним  же  вноситись до бюджету держави і

 відстоювати її.

      І  тут  без  інвестування,  без вкладення коштів

 справа  не піде. Бо зараз ні одне підприємство, і тут

 сказав директор Запоріжсталі, не спроможне самостійно

 фінансувати    проведення   технічного   пероснащення

 виробництва.  Тому  все-таки треба, щоб і були власні

 кошти  в  єдиному  фонді, і держава має допомогти цій

 справі. Закінчую, бо півминути.

      Цілком  згоден  з розділом концепції "Управління

 металергією",   яка   має  стратегічне  значення  для

 економіки  України.  Треба  зберегти форми державного

 впливу на розвиток галузі. Тим більше, що у більшості

 країн  світу  такий вплив мається. І не треба казати,

 що  треба  все  роздати  і  держава не може... хай не

 впливає на тей розвиток. Це - нісенітниця.

      Щодо   приватизації.   Якщо   вже   підприємства

 приватизуються,  то  не  менше,  не  менш 51 відсоток

 повинно  бути  за  державою,  за колективом, щоб вона

 мала  змогу впливати на те чи інше... життєдіяльність

 цього підприємства.

      І ще. "Соціальна сфера". Болюче питання, яке є у

 кожного  підприємства. А у галузі -тим більше. Це 50-

 60 відсотків житла, дитячих садків у кожному місті. І

 тут  треба обачливо поступово поступати, передбачивши

 головне  -кошти для утримання соціальної сфери, яка й

 буде передаватися  у комунальну власність.

      І тут неможливо скидати: дитячі садки чи ще щось

 інше.  Це  люди,  це  наші  люди,  де працюють на цих

 комбінатах.  Наш  гірнично-металургійний комплекс має

 добрі  перспективи для свого розвитку. Сировинна база

 є, науково-технічний потенціал України, я підкреслюю,

 ще  є.  Але  треба  його  підтримати.  І маєм великий

 експортний потенціал. Прошу всіх депутатів підтримати

 концепцію    і   треба   пертягувати   каната,   буде

 металургія, буде бугілля, буде все. Разом виживемо.

     

      ГОЛОВА. Степанов Дмитро Петрович. Від "Єдності".

 За ним Кочерга , від Комісії з питань  екології.

      Одначе  я  просив не те, що фракції,, комісії...

 Все-таки економити час прошу. Основне скажіть.

     

      СТЕПАНОВ

     

      Уважаемый   Председатель!   Уважаемые  депутаты!

 Уважаемый министр!

      Предложенная    концепция   является   серйозным

 документом    в    государства    ставлящим    задачу

 организовано крупной промышленностью Востока Украины.

      Руководители регионов трудовых коллективов хотят

 знать,  каким  видят государства металлургию сырьевую

 базу  в  будущем,  и концепция в какой-то мере на это

 отвечает  поэтому предлагаю концепцию одобрить однако

 есть  ряд соображений, которым мы считаем должны лечь

 в основу государственных програм вытекающих из нее.

      Первое.  Контрольная  цифра  -20  миллионов тонн

 проката  в  двухтысячному  году  -сомнительна. Она не

 отражает   в   полной   мере  потребность  Украины  в

 экспорте,  в производстве чавуна и стали -не дает это

 оконачательно  ответа  горнякам  об обьемах железной,

 марганцовой руды, об экспорте сырья.

      Так   как  эта  цифра  не  является  производной

 межотраслевого    баланса    Украины,    складывается

 впечатление,  что отрасль планирует контрольную цифру

 для себя собственного потребления.

      Думается,  что  Кабинету Министров следовало бы

 создать научный центр для разработки такого баланса в

 условиях даже жесткого ограничения энергопотребления.

      Второе.      Нельзя     реформировать     горно-

 металлургическую  отрасль  без  жесткого  управления,

 промышленные  регионы  востока  Украины это не мелкое

 товарное  производство  -это  регионы в особой заботе

 государства   и   взять  формула  приватизации  через

 банкротство  в каком виде как она иногда понимается и

 трактуется    не    уместно   например   Криворожское

 месторождение  где  сосредоточено 70 процентов запаса

 железной  руды Украины не может рассматривать как....

 это   единый   комплекс   общерудной  горной  канавой

 едиными.....   единой   социальной   инфраструктурой.

 Закрытие  отдельных шахт ведет к изменению гидрологии

 остальных,   говоря,   говорю  поэтому,  что  сегодня

 целосность  этого комплекса под угрозой, гостро стоит

 проблема  кадров  и  не  нужно  уважаемый министр это

 сглажывать,   горняков   добывающих   железную   руду

 перестали  оценить по достоинству -их труд ущемляется

 по  сравнению  с  угольщиками, хотя и в Донбассе, и в

 Кривбассе труд горняков адский, такие же болезни, так

 же гибнут люди.

      Закон  "О  статусе  ветеранов  труда"  ущемляет.

 Работников,  ушедших  по  списку  1  и 2, считаю, что

 Верховный  Совет дожен исправить эту несправедливость

 в этом  году.

      Говоря    о   перспективах   развития   отрасли,

 уважаемый   министр   отметил,   что   Украина  имеет

 собственую   сырьевую   базу.   Смею   заявить,   что

 металлургия   уже   потеряла   ее,   и  имеет  только

 месторождения.  И  неизвестно,  на  каком сырье будет

 работать  (............) в Кировоградской области.

      Поэтому   предлагаем   горноодобывающую  отрасль

 выделить  в  отдельную  подпрограмму,  где  отдельное

 место   уделить   Криворожскому   месторожению,   его

 экспортному потенциалу, и управление этой подотраслью

 дожен вести человек с правами замминистра.

      Третье,  много говорится о передаче жилого фонда

 отрасли   на   баланс   местных  Советов,  но  ничего

 министерством  не  делается: предприятия закрываются,

 жилье остается, о  чем уже  говорили.

      Мы считаем, что нужно составить графики Минпрому

 передачи   этого   жилья,   и   при  этом  Минфину  и

 Минэкономики  Украины определить источники и механизм

 передачи.  И  если Минпром Украины не будет тормозить

 возврат валюты от зарубежных сомнительных фирм, таких

 как  Ситко  и  других  в  сумме  около  90  миллионов

 американских  долларов, тои деньги для этих нужд тоже

 найдутся,  хотя  министр сказал, что это всего 0,2%,

 но это 15  триллионов карбованцев.

      И  четвертое,  главное  -разгосударствление.  Мы

 предлагаем   от  имени  регионов  Кабинету  Министров

 оставить предприятия подземной добычи руды в качестве

 казенных,  остальные  предприятия  отрасли, прошедшие

 начальные этапы приватизации сделать госудасртвенными

 акционерными  обществами. Управление государственными

 паями  поручить Минпрому Украины, доход от реализации

 акций  направить  на  нужды месторождений: развития и

 так   дальше  -и  казенных  акционерных  предприятий.

 Запретить    продажу    государственных    паев    до

 законодательного   решения   регулирования  отношений

 приватизированных   предприятий   с   государством  в

 вопросах  природных  рессурсов,  экологии, социальной

 защиты   горняков   и   металлургов.   Дивиденды   от

 государственных  паев  направить частично на развитие

 производства,   и   частично  на  решение  социальных

 вопросов и в местные бюджеты.

      Подготовить  комплексные  предложения  по  сдаче

 месторождений  в  концессы  иностранным государствам,

 согласовав  их  с  минитерствами  и местными органами

 власти.

      Внести  предложения  по  приоритетным  проектам,

 подлегающим     льготному    режиму    инвестиционно-

 хозяйственной деятельности.

      И   подготовить  предложение  по  финансированию

 конкретных  проектов  развития  металлур..... горного

 комплекса  и  социальной  сфер  (..........)  региона

 Кривбаса за счет кридитов Мирового банка.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я прошу всіх все-таки економіти

 час  ваших  колег. Я пропоную закінчити розгляд цього

 питання  до  13 години, тобто до 14. Нема заперечень?

 Немає. Із цього і виходьте.

      Будь ласка, Кочерга, за ним Поживанов.

     

      КОЧЕРГА. Депутат Кочерга, місто Кривий Ріг.

     

      Шановні   народні   депутати,  шановний  Голово,

 шановні  виборці, шановні представники директорського

 корпусу!    Можливо    вперше   ця   трибуна   надана

 професійному   агламератнику???.

      Тому  я  хотів  би  підняти у своєму виступі дві

 проблеми,   які   тісно   пов'язанні  між  собою.  Це

 виробництво агломерата, який є сировиною для доменних

 печей. Та екологічні проблеми, пов'язанні з гірнично-

 металургійним комплексом.

      В    цілому    аглемераційні   фабрики   України

 характерізуються  високим  ступенем зносу і дають від

 50  процентів  викідів шкідливих речовин у повітря на

 металургійних  підприємствах,   до  90  процентів  на

 гірничо-збагачувальних комбінатах.

      Якщо  агломерат  для забгачувальних комбінатів є

 кінцевою продукцією, то для металургійних -це початок

 технології. І тому відношення до них різне.

      У  концепції  гірники  закладають  реконструкцію

 своїх   існуючих  аглемераційних  фабрик.  То  розділ

 "Аглодоменне  виробництво  у  металургії".  Записано,

 цитую:    "Основними     перспективними    завданнями

 виробництва   є   зупинення   морально   та   фізично

 зношених.............".  Ця  теза  є  хибною, тому що

 практично  всі фабрики морально та фізично застарілі,

 які  є  на  металургійних комбінатах. Бо остання була

 збудована  на  Маріупольському комбінаті десь 32 роки

 тому.

      У  цьому  зв'язку  виникає питання. Що ми всі їх

 повинні зупинити? Тим більше, що їхній технічний стан

 сьогодні нагально вимагає це зробіти.

      За останн  роки  було  допущено декілька  аварій

 зв'язаних    з   загибеллю   людей   та   руйнуванням

 несучих   конструкцій   галерей   та   будівель.  Для

 виробництва   запланованої   кількості  прокату,  яку

 передбачає концепція,(це 20-22 мільйони тонн) Україні

 буде  потрібно  близько 30 мільйонів тонн агломерату.

 Виникає питання. Де їх взяти? В концепції сказано, що

 10 мільйонів обкотишів дасть............ Але всі вони

 підуть(це  ми  знаємо) в оплату боргів за будівництво

 цього  комбінату.  Тим  більше,  що наші доменні печі

 можуть працювати тільки у співвідношенні 70 процентів

 агломерату та 30 процентів обкотишів.

      Таким чином у концепцію закладається заздалегідь

 величезна   бомба   по   підготовленій  сировині  для

 доменних  печей.  І  наша  металургія  буде загнана у

 глухий  кут, з якого немає виходу. Але вихід все-таки

 є.   Ще   у  80-ті  роки  Укрдіпромез  розробляв  ТЕО

 будівництва.........  підготовчого комплексу та нової

 аглофабрики  в  місті  Кривому  Розі що дозволяло нам

 вивести з експлуаатації декілька аглофабрик у Кривому

 Розі і значно поліпшити при цьому якість сировини для

 доменних   печей   та   економії   значної  кількості

 енергоносіїв.

      Але  ці  плани  так і залишились на папері. Тому

 пропоную концепцію все-таки схвалити, але чітко треба

 сформулювати   задачі   по  розвитку  агломераційного

 виробництва,     передбачивши    окрім    виводу    з

 експлуатації    морально    та   фізично   застарілих

 аглофабрик,  будівництво  нових  районних фабрик, які

 зможуть забезпечити металургійні підприємства якісною

 металургійною  сировиною,  і  за  цей рахунок знизити

 викиди  в повітря і воду, а також поліпшити в значній

 мірі умови праці.

      Доповнити розділ екологічні проблеми заходами по

 захисту водного басейну.

      Тому  що  в  мене  складається  враження, що цей

 розділ  писала  людина яка знає, тільки що викиди є в

 атмосферу.

      Окрім  цього, передбачити заходи перекультивації

 земель після звільнення земельних площадів, які зараз

 зайняті  відвалами гірничо-металургійних комплексів.

      До  речі,  по  гірничому  комплексу  там  є такі

 заходи, а по металургійним підприємствам немає.

      Сьогодні  на  цих  техногених  родовищах  працює

 багато  різних  фірм  та  фірмичок,  які  розкрадають

 народні богатства добуваючи тільки те, що їм вигідно,

 а  лишаючи  нам  пустелі  і  ніхто не вкладає в це ні

 копійки.

      Тому  пропоную  ще раз концепцію схвалити, дякую

 за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Слово   має   Поживанов  Михайло  ОЛександрович,

 Донецька область Маріуполь.

     

      ПОЖИВАНОВ

     

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты,  я  наверное чуть-чуть выступлю в

 другом  контексте и звучать это выступление несколько

 резковато.

      Но,  данную программу мое мнение принимать в том

 виде нельзя.

      Конечно,    то   что   сегодня   говорится   это

 правильно   -роль   металлургического  комплекса  она

 должна   найти   свое   достойное   место   в   целом

 промышленности Украины.

      Но  подходить  по принципу, что лучше плохая чем

 никакой наверное неправильно.

      Мое  ознакомление  с  концепцией развитие горно-

 металлургического  комплекса  Украина  до  2010  года

 оставила  самые  грустные впечатления. Она напоминает

 предмет  введения  специальность для студентов первых

 курсов металлургических вузов.

      Даны  только  общие  фразы перспектив развития и

 нам предлагают ежегодное составление планов.

      Здесь  выступал  Виталий  Антонович  Сацкий, вот

 только напримере данного комбината некоторые взгляды.

      Сегодня  комбинат  исчерпал  все  свои  основные

 фонды  и  технологические возможности, приостановлено

 строительство    кислородно-конверторного    цеха   с

 установкамы   непрерывной  разливки  стали.  Комбинат

 является   одни   из   двух  комбинатов  на  Украине,

 производящих  холодный  и  горячий  катанный листовой

 прокат.  Качество  не  отвечает  не  то  что качеству

 мировому, а вообще не вызывает никакой критики.

      Для     того,    чтобы    провести    обновление

 производства,   без   государственной  поддержки,  без

 льготного  кредитования  в ближайшие 5-10 лет зделать

 просто  невозможно.  Эти  вещи  должны  быть в данной

 концепции,   а   не   отправлять   нас  на  ежегодное

 рассмотрение    каких-то    подпрограм   под   данную

 концепцию.

      То  же  самое  можно сказать и по любому другому

 комбинату.

      В   концепции  отмечен  переход  на  кислородно-

 конверторные   процессы  производства  стали,  однако

 давайте  себя  не  обманывать: в течение ближайших 15

 лет сделать мы этого вряд ли сможем. Дай Бог, чтобы у

 государства  нашлись  деньги,  как  я уже сказал, для

 окончания строительства кислородно-конверторного цеха

 на комбинате "Запорожсталь".

      Здесь,   наверное,   надо   смотреть   и  делать

 реконструкцию  того  же  мартеновского производства в

 прямоточный  сталеплавильный  агрегат,  четырехлетний

 опыт   эксплуатации   такого  агрегата  на  Алчевском

 металлургическом   комбинате  показал  очень  хорошие

 результаты.  И с точки зрения производительности этот

 процесс    намного   экологически   чище,   сокращает

 количество печей.

      В  нашем городе, в Мариуполе, вам всем прекрасно

 известно,   есть   прекрасных   два  металлургических

 комбината:   это   комбинат  "Азовсталь"  и  комбинат

 Иллича,  -которые  развивались  и в целом их развитие

 осуществлялось  на взаимных кооперированных поставках

 по   обеспечению  друг  друга  агломератом,  флюсами,

 огнеупорами, слябами.

      На    сегодняшний   день,   к   сожалению,   эти

 кооперированные поставки полностью разорвались.

      Для   улучшения   организации   производства   и

 управления  этим  комплексом,  я  считаю, необходимо

 обкединении  этих  комбинатов.  Это должно найти свое

 отражение в данной концепции.

      Понимая,   что   в   этом  коротком  выступлении

 отразить все аспекты горнометаллургического комплекса

 невозможно, хотел бы остановиться на двух последних.

      Первое -  это   горно-металлургический  комплекс,

 должен    оставаться    государственным    и   только

 государственным.          Всякая         приватизация

 горно-металлургического   комплекса    должна    быть

 запрещена.

      Второе -это вопросы производительности труда. На

 сегодняшний    день   производительность   труда   на

 металлургических  предприятия  Украины  в  шесть  раз

 ниже,  чем  на  металлургических  предприятиях той же

 Германии.  Если мы сократили производство в два раза,

 а  численность персонала пытаемся содержать на том же

 уровне,  никогда  наша продукция не будет конкурентно

 способной.

      И  в  заключении  хочу обратить ваше внимание на

 то,   что   даже   при  двойном  спаде  производстве,

 горнометаллургическая отрасль дает почти 50 процентов

 валютных   поступлений   государству.  Это  поистене,

 курочка, которая несет "золотые яйца".

      Поэтому,  я  считаю,  что  программа должна быть

 розработана  и  представлены  конкретные  по  каждому

 предприятию,   с   оказанием  мероприятий,  сроком  и

 вариантом   финансирования.   С   целью   не   только

 сохранение  отрасли,  а  действительно ее развития. И

 то,  что  касается  социальной сферы, здесь мы должны

 все  народные  депутаты  сделать  только  одну  вещь,

 выполнить  закон  о  налоге  на  прибыль. Если он как

 записано  в статье 13, будет полностью оставаться для

 формирования   бюджетов   базового   уровня,  тоесть,

 городских, то тогда все города согласны будут собрать

 всю  социальную  сферу  металлургического  комплекса.

 Спасибо за внимание!

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Голобченко оголошений, виступає

 Анатолій Костянтинович. Далі будемо радитись.

     

      ГОЛУБЧЕНКО А.К.

      

      Уважаемые     народные    депутаты,    уважаемый

 Президиум,  члены  Кабинета  Министров, приглашенные,

 директора,   приглашенные   работники  министерств  и

 ведомств.  Я бы хотел начать свое выступление с того,

 чтобы  подчеркнуть,  что тот вопрос, который касается

 утверждения    на   основании   чего   и   для   чего

 розрабатывалась  концепция,  я  еще  раз подчеркиваю,

 концепция,  а не программа развития металлургического

 комплекса    и   соответствует   ли   она   программе

 деятельности  Кабинета  Министров? Начать с того, что

 если  кто-то  внимательно изучал эту концепцию, то на

 24  странице,  второй  абзац  четко  записано  в этой

 программе,  что одно из основных положений реализации

 этой  программы есть утверждение концепции и развития

 металлургического комплекса Украины.

      Второе.   Если   вы   откроете  страницу  138  и

 прочитаете 9 пункт "Основных законопроектов", которая

 должна  принять...  должен  принять  Верховный Совет,

 принявший   и   утвердивший   большынством  Программу

 деятельности  Кабинета  Министров,  то  там написано:

 "концепция развития горно-металлургического комплекса

 до  2001 года ". Поэтому, если мы с вами большынством

 голосов  признали,  что  Программа Кабинета Министров

 является  для  нас приемлемой и мы ее одобрили, то мы

 должны   в   развитии   этой   Программы   не  мешать

 Правительству,  а создать все условия для того, чтобы

 она  реализовала эту программу. И основным... и одним

 из    условий    есть   одобрение   развития   горно-

 металлургического  комплекса.  Это для тех, кто хочет

 узнать как стыкуется.

      Да,  действительно можно критиковать много и все

 выступления  были  очень  существенны и дополняли эту

 Программу.  Но  я  бы  хотел  сказать,  что вот здесь

 выступал  мой  хороший товарищ - Михаил Александрович

 Пожеванов, народный депутат, и я хочу ответь ему, что

 он говорил о программе. А мы говорим о концепции. Это

 совершенно   разные   вещи.   И  нельзя  в  концепции

 разложить  все  по  полочкам. Можно говорить только о

 направлении развития.

      Если  мы  хотим  получить  программу,  мы должны

 сказать:    товарищ    министр,    товарищи   ученые,

 разработайте  программу  и выйдите сюда с программой.

 Это другой вопрос.

      Поэтому  я  как раз бы хотел, чтобы мы, товарищи

 народные  депутаты...  А  очень прошу вас одну минуту

 внимания.  Вы  заметьте,  что я выступаю первый раз и

 мне очень тяжело, когда все разговаривают между собой

 и  совершенно не слушают. Я прошу все-таки найти так,

 силу  воли  и 2 минуты послушать.

      Так вот. Если мы коснемся этой концепции, то что

 мы  должны  с  вами  сказать?  Первое  -для  чего она

 составлена. Вот мы сказали, что грядет банкротство. Я

 отвечаю одному из народных депутатов, который сказал,

 что ... к сему ведет Правительство.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

       Да.  Витренко,  да.  Если  мы  будем продолжать

 развивать   горно-металлургический   комплекс   таким

 образом,   как   мы   развиваем   сегодня,   оставляя

 директорский  корпус  один на один с теми проблемами,

 которые  у  него  есть  мы  действительно  все заводы

 приведем к банкротству.

      Мы   сегодня   с  трудом  думаем  как  выйти  из

 положения   на   Днепродзержинском   металлургическом

 комбинате,    мы    завели    в    тупик   Макеевский

 металлургический комбинат, потому что каждый директор

 в  силу  своих,  умственного  своего  развития в силу

 своего  колектива  не  зная общей концепции, пытается

 вести  свой  завод  и  попадает в тупиковую ситуацию.

 Поэтому   концепция  нужна  для  того,  чтобы  каждый

 директор  знал,  что он должен, что государство будет

 поддерживать то, что попало в концепцию, что попало в

 программу и на конец о концепции.

      Что  предусматривает,  значит  одним из основных

 таких    принципов,    которые    закладывались   это

 экологически  чистое производство, уменьшить удельные

 расходы   и  причем  существенно  уменьшить  удельные

 расходы   топливноэнергетических   ресурсов  изменить

 структуру   производства,  и  структуру  производства

 прежде  всего перейти на выпуск продукции, которая бы

 максимально     удовлетворяла     машиностроительные,

 Агропромышленные,   обронные,  строительный  комплекс

 Украины,  сохранить и расширить экспортный потенциал.

 Решить  кризисную  ситуацию  сложившуюся  в  регионах

 путем   составления   этой   концепции   и  сочетание

 интересов  регионов  и  центров. И я уже сказал нужно

 прекратить   может   это   так  сказано  немножко  не

 демократично,   прекратить   полную   свободу  или  в

 реконструкции  самих  коллективов  директорских.  Это

 нужно поддерживать со стороны правительства, а те кто

 хочет  рисковать пожалуйста. Вот тогда в отношении их

 и может применятся закон "О банкротстве " и так далее.

      Те  же  заводы,  которые  попадают  в концепцию,

 которые работают при поддержке правительства и они не

 могут  стать  банкротами,  потому  что  там должно на

 защиту  стать  правительство,  Кабинет  Министров-это

 основаня идеология этой  концепции.

      Поэтому  я  обращаюсь ко всем народным депутатам

 три  года мы работали над этим документом. Сегодня мы

 вышли   на  финишную  прямую  вышли  сюда*  Да  нужно

 продалжать,  нужно  работать  есть  замечания,  ну  я

 просил  бы  принять  эту  концепцию,  потому  что она

 прошла  акробацию  и  в  Академии  наук,  и  со всеми

 учеными   ведущими,   специалистами   в  директорском

 корпусе  и  в  регионах,  и  везде нашла по сути дела

 поддержку.

      Это  то,  что  касается  этого  вопроса я мог бы

 говорить   много   дальше   и   хочу   заметить,  что

 Таврический   ГОК  -это  не  предприятие,  добывающее

 сырье,  это  предприятие,  в которое нужно вкладывать

 еще  10  лет  средства,  чтобы  получить потом первую

 тонну  руды.  Поэтому  надо это понять, есть ли у нас

 туда деньги вкладывать или нет.

      Одновременно   учитывая,  марганцевой  руды,  по

 добыче которой мы имеем сегодня на сегодняшнем этапе,

 хватит нам на ближайшие  150лет.

      Спасибо   за   внимание   и   прошу  поддержавть

 концепцию.

     

       ГОЛОВА.   Шановні  депутати,  я  не  в  порядку

 коментаря,  я  просто прошу наперед: і з трибуни один

 одного   не   виховуйте,   виховуйте  один  одного  в

 кулуарах, в комісії і  інших місцях, а тут не треба.

      Нам  треба  приймати  рішення. були пропозиції в

 основному  позитивного  плану.  Пропозиція Поживанова

 була  критична,  а  в цілому він вважає, що концепцію

 треба  схвалювати,  бо він в основніому пропонував на

 програмі  зосередитись таким чином, щоб програма була

 обгрунтованою   і   відповідала   нашим  сьогоднішнім

 потребам.

      Так,   я   дивлюсь,   і   представники  Кабінету

 міністрів  і  віце-прем'єр  Кінах Анатолій Кирилович,

 який  присутній на засіданні, теж не проти. Ну, як не

 проти? Вони внесли цю концепцію, директорський корпус

 готовий  голосувать  і саме за те, щоб її підтримати.

 Тому  я  вашої згоди попросив би на те, щоб поставити

 на  голосування  проект  постанови,  який  в вас є на

 руках.

      Для  радіослухачів  і  тих,  хто  цікавиться цим

 питанням, я прочитаю.

      "  Верховна Рада  України  постановляє:

      1.       Схвалити       концепцію       розвитку

 гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року.

      2.   Кабінету   Міністрів   України   на  основі

 зазначеної  концепції  розробити  проект національної

 програми  розвитку  гірничо-металургійного  комплексу

 України  та  дати  його  на  розгляд  Верховної  Ради

 України  до  1  листопада  1995 року".

      Ну, мабуть, тут термін ми погодимо інший.

      "У   проекті  програми  врахувати  пропозиції  і

 зауваження  народних  депутатів  України  та висновки

 постійних Комісії Верховної Ради України".

      Отут  уже  треба  докласти зусиль для підготовки

 цієї  пропозиції. Я тому просив би за основу, а потім

 ми дату погодимо окремо.

      Я  ставлю  цей  проект за основу на голосування.

 Будь ласка, голосуйте.

 

      Йде голосування:

     

      "за" -

     

      Дякую.

      Пода.....,  будь ласка, Валерій Іванович. Готова

 комісія  до першого разом з урядом до першого складу.

 Ми готові...

     

      ЧЕРЕП   В.  І.  Депутат  Череп,  голова  Комісії

 базових галузей.

      По-перше,   від   імені   комісії   я  хотів  би

 подякувати всім депутатам...

     

      ГОЛОВА. Ми ще не прийняли.

     

      ЧЕРЕП  В.  І.  За  основу  все-таки прийняли. За

 підтримку...

      І  друге.  Я просив би з урахуванням того, що ми

 тут    Кабінету   Міністрів   записуємо   на   основі

 зазаначеної  концепції  розробити проект Національної

 програми  розвитку  гірничо-(..........) комплексу. І

 подати  до  1  листопада  цю  дату, першого листопада

 перенести  на 15 листопада. Тому що це не реально. Ми

 трошки   затримались   з   концепцією.   І   пока  ми

 узагальнимо  всі пропозиції, зауваження депутатів, як

 раз   буде   1  листопада.  А  програму  ніколи  буде

 розроблять. Я просив би до 15 листопада погодить.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Давайте  ми  запишемо  так,  з  вашого

 дозволу: до 1 грудня. Одну хвлинку, і ще просив би...

 Я  прошу  уваги.  І  ще просив би концепцію не просто

 розвитку,  а  назвав  би концепцію програми розвитку.

 Тому  що  ми  не  можемо. Концепцію  -це  не  предмет

 розгляду  Верховної  Ради.  Ми програми, найважливіши

 документи  можемо розглядати, постанови, закони тощо.

 А  це я б сказав -це положення програми зосередженої.

 Концепція програми розвитку...

      Будь ласка, Олександр Михайлович Кожушко.

     

      КОЖУШКО О.М.

     

      Я    прошу   предложение   от  нашей   комиссии,

 дополнение. Передаю слово товарищу Сургаю, он скажет.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      СУРГАЙ

     

      Уважаемые  товарищи! Ну, так получилось, что те,

 кто  должен  давать  уголь  и  развивать так успешную

 работу  нашей  конкурентно-способной  отрасли не дали

 слова.  Мы свое предложение в письменном виде подали.

 Я  бы  только хотел сказать, что я принимал участие в

 коллегии Минпром, знаком с этой программой или с этой

 концепцией   и  целиком и полностью поддерживаю наших

 горняком   и   металлургов, и  вношу  предложение  ее

 утвердить,  но  с  тем предложением, которое мы дали.

 Уже  в концепции закладывать закупку угля за границей

 и   ничего  не  сказать  об  укреплении  национальной

 угольной   промышленность  -это  не  правильно.  Если

 эта поправка будет учтена, я буду голосовать за.

      И  еще  полминуты, Александр Александрович. Я не

 на конфронтацию хочу вступать. Я уважаю металлургов -

 это  люди,  так  сказать,  огненной  профессии  и все

 начинается:  уголь, кокс, металл. Мы всегда дружили и

 дружить будем. Но говорить о том, что в три раза цена

 на  уголь  увеличилась. Це э не правда. Цена на уголь

 увеличилась  на  47  процентов, на прокат для шахтной

 стойки  на  67  процентов,  на трубы на 80 процентов,

 транспортные  перевозки  в 4 раза, электроэнергия в 2

 раза.  Но какой же уголь выдержит. Нужна национальная

 государственная  поддержка  угольной  промышленности,

 тогда и наши металлурги будут конкурентноспособными и

 это   будет   способствовать   укреплению  украинской

 экономики.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  То  до проекту постанови яка у вас буде

 пропозиція?  Схвалюємо,  так.  1  грудня підходить? Я

 ставлю  на  голосування поправку 1 грудня строк, до 1

 грудня.

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

       Ще зауваження, пропозиції?

       Хмельовий.

     

      ХМЕЛЬОВИЙ,  140  избирательный  округ,  фракция

 Кломмунистов.

     

      Значит  я,  у  меня  к  вам замечание, Александр

 Александрович.    Ну    вот,    во-первых,   нарушали

 Регламент  -в  результате не успели выступить те, кто

 записался.

      Выступили  лоббисты,  те, кто  представляет  эту

 отрасль.   Те,   кто  имеет  противоположное  мнение,

 абсолютно   не  смогли  выступить  и  высказать  свое

 мнение.

      Сейчас  проголосовали  выступление  получается в

 свинячий голос.

      Это  отраслевая  программа,  которую не над было

 вообще здесь рассматривать, здесь необязывает никакую

 отрасль,   не   государство,  ну  то  есть,  протокол

 намерения.  Ну  это не программа, которая должна была

 рассматриваться здесь.

      ГОЛОВА.  Анатолій Петрович, я прос ив би назвіть

 точно де я порушив Регламент.

      Ну так навіщо ви це говорите. Я не порушив букви

 ніде, як не дивно ні разу, тому що дав слово тим хто,

 тим  хто  записалися послідовно так як, ну запишіться

 раніше , ви б одержали слово.

      Є  пропозиція  в  цілому  з урахуванням, ще є, з

 урахуванням   пропозиції  Сургая,  Павловського  який

 дасть  їх  сюди,  Свято який в запитанні своєму давав

 своє   бачення  це  питання,  Олександра  Михайловича

 безперечно, давайте ще.

      Комісія   доопрацює   до   першого   числа  буде

 програма,  немає  заперечень  ставлю на голосування в

 цілому.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

     

      ЗА -

     

      Рішення прийнято.

     

      Я  ще  попросив  би  комісію,  найперше  базову,

 базових  галузей  і  Кабінет Міністрів, представників

 Кабінету  Міністрів  справді  зважте  на  ті серйозні

 зауваження,  що стосуються змісту і цього документу і

 наступної  програми.  Бо  ті  підходи  котрі хвилюють

 сьогодні Поживанов про це говорив і інші депутати і є

 записки  передані  із  цього  приводу,  ми  повинні в

 програмі відобразити.

      По-перше,  вона  понесе те реально на грунті, а,

 по-друге,  дивитися  в перспективу, що ми будемо мати

 із цієї, однієї з найважливіших галузей.

      Дякую   за   участь  у  роботі  всіх  запрошених

 директорів  комбінатів,  в  тому  числі представників

 Уряду.

      О 16 годині продовжиться засідання.