Стенограма пленарного засідання

12 жовтня 1995

              ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  ЧЕТВЕРТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  12  ж о в т н я  1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

    

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів   підготуватися   до

 реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

      ЙДЕ ПОІМЕННА РЕЄСТРАЦІЯ.

 

      В  залі  зареєструвалося  326  депутатів, вечірнє

 засідання оголошується відкритим.

      Гаманюк, будь ласка.

 

      ГАМАНЮК.

 

      Шановний Олександре Олександровичу!

      Не  принизуючи  авторитет  керівництва Верховної

 Ради і велику повагу до керівництва з боку депутатів,

 я  все-таки  хотів  би  щоб  ви не втрачали  на таких

 питаннях,  як  сьогодні розглядали дуже уважний проект

 Закону "Про валютне регулювання" ми його чекали довго

 він відноситься до блоку економічних питань.

      Олександр  Миколайович  так  спростив процедуру,

 зразу  відвів  20  хвилин,  потім  з  5 до 3 хвилин я

 виступав  дійшло  до 3 хвилин і обірвали, а потім 114

 чоловік  не голосувало -це було видно що вже людей не

 було.  Сам виважив, що його треба на доопрацювання, я

 пропоную  це питання зараз поставити переголосувати і

 пропозиція  була  прийняти його в першому читанні, що

 це за неповага.

 

      ГОЛОВА. Гетьман, будь ласка.

 

      ГЕТЬМАН.

 

      Шановний Олександр Олександрович!

      Я   просто  дякую  моїм  колегам,  які  замітили

 абсолютно  не  коректні.....  яку  виявив  Головуючий

 перед  вами.  Я просив вважаючи те, що в залі не було

 кворуму перенести голосування на післяобід, абсолютно

 все зрозуміло Закон не вносить нічого нового, навпаки

 ми  знімаємо  статтю  про  стопроцентний викуп, але в

 першому  читанні,  щоб  дать можливість працювати над

 законом дальше, треба прийняти в першому читанні, всі

 його  підтримали.  Я  прошу  поставити  це питання на

 переголосування.

 

      ГОЛОВА.

      Вадиме  Петровичу,  Леоніде  Юрієвичу,  ви  мене

 ставите   в   дещо   некоректну   ситуацію   відносно

 Олександра  Миколайовича:  я  здеяких  причин  не міг

 вести  засідання, і тепер ви етап розгляду завершили,

 а  тепер  як  мені  робити  в  цьому  відношенні?  Не

 завершили?

             (Шум у залі)

      Номер округа?

      140.

      Хмельовий Анатолій Петрович.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ.

      По-моему, голосование было нормальное. Ну, кого-

 то  не  устраивают  результаты, так зачем его сто раз

 выносить   на   повторное   голосование?  В  перерыве

 высказывались,  вот если бы Пертренко не сказал, были

 бы  результаты  другие.  Ну,  давайте, у каждого было

 свое мнение. Если у Гаманюка и Гетьмана такое мнение,

 у ругих депутатов абсолютно. А если там не хватило бы

 2-3  голоса,  114  отсутствовало,  тгда  это  было бы

 правомерно. Но в данном случае это...

 

             (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Заспокойтесь. Так це вина головуючого чи

 ні?

             (Шум у залі)

       Хто  за  те,  щоб  переголосувать,  я ставлю на

 голосування?

     ( ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

 

      Ви  не  натискуйте  на  кнопку до того, як пішла

 доріжка.  Ну,  я прошу вас. Яке рішення результативне

 було, останнє голосування? Яке  було?

             (Шум у залі)

      Ще раз, будь ласка. Одну хвилину. Ще раз прошу з

 місця  не  кричіть  ніхто,  не  кричіть.  У  кого  не

 працювала  система?  Ще  раз  прошу,  хто  за те, щоб

 переголосувати   проект   Постанови,   прийнятий   до

 перерви, будь ласка.

 

      "за" -

 

      Ну,  точно  той  же  результат.  Я  прошу вас не

 нав'язуйте, будь ласка, чи будь-яку позицію. Значить,

 оскільки  ви направили на доопрацювання рішення, так,

 на  наступному тиждні проголосуємо, вирішемо питання.

 Все.

      Анатолій     Юрійович,    у    Верховній    Раді

 процесуальних  нема,  є  процедурні  питання. Чи Юрій

 Анатолійович, я не  так сказав.

      Проект  Закону  "Про рекламу". Єрмаков Владислав

 Кузьмич, голова державного комітету у справах захисту

 прав споживачів. Є Єрмаков?

 

      ЄРМАКОВ В.К.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні депутати, практика засвідчує, що на сучасному

 етапі  реалізація  економічної та соціальної політики

 держави  все  більшої  актуальності набувають питання

 законодавчого  регулювання рекламної діяльності. І це

 цілком  природно.  Тому,  що відомий вислів реклама -

 (..........)   торгівлі   в   прогрес  носить  досить

 об'єктивний  харарктер.  Хоча б тому, що саме реклама

 виступає   своєрідним   посередником   між  основними

 суб'єктами ринкових взаємовідносин.

      Міжнародна    практика   також   засвідчує,   що

 цивілізована  реклама є органічним елементом ринкової

 економіки і  відіграє велику роль у таких сферах, як:

 розвиток  підприємницької  діяльності, удосконалення,

 поновлення  і  підвищення якості продукції, доведення

 до   споживачів  необхідної  достовірної  інформації,

 підтримка  добросовістної конкуренції серед..........

 тощо.

      Та  власне  кжучи, цим і пояснюється надзвичайно

 велика  увага  у  всьому світі до питань реклами. Але

 при  цьому  практично  в усіх розвинутих країнах саме

 держава  регулює  рекламну  діяльність.  Перш  за все

 процес  ругелювання  цієї  діяльності здійснюється на

 підставі  законодавчих  і нормативних актів, що мають

 характер обов'язкових приписів.

      Звичайно,  крім  цього діють...........  кодекси

 реклами,  своєрідні  угоди, прийняті рекламодавцями і

 виробниками реклами.

      Зараз   в   більшості   країн   світу   прийняті

 законодавчі акти щодо реклами. Наведу декілька з них.

 Наприклад,   у  Великобританії  ця  сфера  діяльності

 врегульована  Рекламним кодексом, у Сполучених Штатах

 відповідним  законом  штатів  та Федеральним торговим

 кодексом,  у  Німеччині  Законом "про недобросовістну

 конкуренцію",  у  Чехії  нещодавно  прийнятим Законом

 "Про рекламу".

      Як  вам  всім добре відомо, Російський Парламент

 після   довгих   і   важких   дебатів  також  прийняв

 Законопроект про рекламу. Активна робота по створенню

 законодавчої  бази  в  галузі  реклами  проводиться в

 інших країнах СНД.

      В  той же час головна проблема всіх країн СНД і,

 в  тому  числі,  України полягає в тому, що споживачі

 реклами   дуже  слабо  інформовані  і  освічені  щодо

 протистояння  різного  роду  тиску  дезінформації  та

 інших недобросовісних методів впливу.

      Відсутнє  законодавство,  що  регулює  процеси в

 рекламній  діяльності  принесли  нам  всім  нам добре

 негативні  наслідки.  Нагадаю  тільки деякі з них. Це

 дезінформація,  це обман споживачів  особливо в сфері

 фінансових   послуг   та   якості  товарів,  зокрема,

 завезених на територію країни не відомо звідки і ким,

 це  фінансова  безкараність  за  заподіяну  шкоду, це

 відсутність  можливості  поповнення коштів до бюджету

 за  рахунок  надходжень від реклами, це підрив довіри

 до  самої  реклами,  дискредитація ранкових взаємин і

 підприємництва  в  цілому.  Це також заподіяння шкоди

 конкрунтові  і  впровадження  нецивілізованих методів

 конкурнтної   боротьби  та  інше.  Реальне  становище

 свідчить  про  те,  що зараз в Україні якість, зміст,

 спрямованість,   використання   багатьох  товарів  та

 послуг не відповідає їх рекламі.

      Аналіз  рекламної  діяльностіт  дає всі підстави

 зробити   висновок,   що   рекламодавці  та  рекламні

 агенства в багатьох випадках свідомо наводять неточні

 та неправдиві відомості щодо рекламної продукції і за

 рахунок  цього отримують додатково надзвичайно великі

 кошти.   Непоодинокі   випадки,   коли   без  дозволу

 застосовується  державна символіка, імена, зображення

 відомих  осіб,  знаки  для  товарів і послуг, фірмові

 найменування    інших    підприємців,    безпідставно

 завщуються  розміри  майбутнімх дивідендів, відсотків

 по   грошових  вкладах  та  цінних  паперів,  свідомо

 вводячи наших споживачів в оману.

      Таким  чином,  рекламна  діяльність  в  багатьох

 випадках  стає  одним  із  основних засобів порушення

 прав  та  інтересів споживачів, заподіяння їм великої

 матеріальної  і  моральної  шкоди.  При цьому сачасна

 реклама   не   обмежується   нічим,  крім  фінансових

 можливостей   рекламодавців,   що   нерідко  провокує

 негативні   соціальні   процеси,  гальмує  економічні

 перетворення,    наносить   відчутну   шкоду   нашому

 суспільству.

      Той  факт,  що витрати на рекламу закладаються в

 ціну   продукції,   і   зрештою   решт,   сплачуються

 споживачами,   також   вимагає   від  держави  вжиття

 ефективних заходів про захисту інтересів населення, і

 в першу чергу - в законодавчому порядку.

      Я   не  помилюсь,  коли  засвідчу,  що  правовий

 простір    України   не   переобтяжений   віповідними

 законодавчими   актами,  які  регламентують  рекламну

 діяльність.   Як  відомо  на  сьогодні,  це  3  таких

 основних  акти:  це  основи законодавства України про

 охорону  здоров'я,  що  обмежуються забороною реклами

 тютюнових виробів та алкогольних напоїв, це Закон про

 телебачення   і  радіомовлення,  який  регулює  деякі

 аспекти   реклами   щодо  саме  цих  засобів  масової

 інформації,  а  також  Указ  Президента  України  про

 заходи  щодо запобігання недоросовісній рекламі та її

 припинення,  яким  вводиться  поняття недобросовісної

 реклами та заборону щодо неї.

      Але, на жаль, кожний з перелічених документів не

 передбачає в цілому в комплексі регулювання рекламної

 діяльності,    і    головне,    не    визначає   міри

 відповідальності  за  порушення  відповідних норм, за

 завдання    шкоди    споживачам    і   підприємствам,

 підприємцям. Та і взагалі у нас на сьогодні практично

 відсутній  механізм  реалізації  санкцій  за допущені

 порушення у цій сфери.

      Тому,   виходячи   із   вищевикладених   фактів,

 факторів  і  з  метою розбудови соціально спрямованої

 економіки   в   нашій   державі,   виникла   нагальна

 необхідність підготовки проекту закону "Про рекламу".

      Шановні народні депутати, я був би необ'єктивний

 і нещирий, якщо б не сказав, що ідея про необхідність

 розробки цього законопроекту народилась саме в стінах

 Верховної Ради. Найдзвичайно великий вклад в розробку

 цього  проекту внесла Комісія Верховної Ради з питань

 законодавчого  забезпечення  свободи  слова і засобів

 масової інформації.

      В   цілому   до   авторського   колективу,  який

 працював,  ввійшли  представники депутатської Комісії

 законодавчого  забезпечення  слова та засобів масової

 інформації,     юристи,    рекламодавці,    науковці,

 представники  рекламної  практики, фахівці Державного

 комітету  України  у справах захисту прав споживачів,

 антимонопольного   комітету  і  інших  міністерств  і

 відомств.

      Під   час   роботи   над   законопроектом   було

 проаналізовано   і   вивчено  законодавство  Австрії,

 Великобританії,  ФРН,  Італії,  Чехії, Польщі, всього

 близько 30 країн світу.

      Запропонований на ваш розгляд проект закону "Про

 рекламу"  в  першу  чергу вирішує питання регулювання

 рекламної  діяльності  в  Україні,  окреслює загальні

 вимоги щодо вироблення та розповсюдження реклами, дає

 (..........)  недобросовісної  і  соціальної реклами,

 вводить   обмеження  реклами,  встановлює  вимоги  до

 індентифікації   з   метою   запобіганню  несвідомому

 сприйняттю  реклми  споживачами,  вводить  вимоги  до

 реклами  на  радіо  і телебаченні, друкованих засобах

 масової  інформації,  телефонного  та документального

 електрозв'язку,  зовнішньої та внутрішньої реклами, а

 також   реклами   на   транспорті  і  в  кінотеатрах.

 Регламентує рекламу, розраховано на неповнолітніх.

      Проект  Закону визначає певні особливості, норми

 та  обмеження,  які  прийняті в економічно розвинутих

 країнах  щодо рекламування окремих категорій товарів.

 До   таких   товарів,   з  огляду  на  їх  специфіку,

 віднесено: лікарські засоби, ліки, тютюнові вироби та

 алкогольні   напої,   зброю,  банківські,  фінансові,

 страховані  та інвестиційні послуги, а також товари і

 послуги,  які  згідно  чинного  законодавства України

 підлягають обов'язковому ліцензуванню.

      Вважаю,   що   слід   особливо   зупинитись   на

 запропонованих  проектів  обмеження реклами тютюнових

 виробів  та алкогольних напоїв. Тому що Закон України

 про  основи  законодавства, про охорону здоров'я і по

 телебаченню  і  радіомовленню повністю забороняють їх

 рекламу.   Да   і  в  цілому  по  цій  проблемі  була

 розгорнута   дуже  широка  і  гостра  дискусія,  і  в

 урядових  колах  і  в громадських організаціях, серед

 підприємств  і засобів масової інформації. Вважаю, що

 це питання не пройде поза увагою і народних депутатів.

      Тому,  дозвольте  викласти  деякі аргументи щодо

 внесених  пропозицій  і розглянути це питання в трьох

 аспектах.  Перше.  Це  світовий  досвід.  При аналізі

 цього   питання   робочою   групою   було  досліджено

 законодавство  23  країн  і  з'ясовано,  що  тільки в

 Італії  є повна заборона реклами алкогольних напоїв і

 тютюнових  виробів.  А  в  Греції  взагалі  немає  не

 обмежень,  ні  заборони.  Решта  ж  країн  йде шляхом

 ведення  цивілізованих і розумних обмежень. Серед них

 варто   назвати   Сполучені   Штати,  Великобританія,

 Швейцарія,   Іспанія,   Голандія,  _________  Автрія,

 Росія. Доцільність саме такого підходу, з нашої точки

 зору, очевидне і для України.

      Другий  аспект.  І  він  був головним аргументом

 прихильників повної заборони. Це соціальні наслідки.

      При  повній  забороні реклами тютюнових виробів,

 алкогольних   напоїв,  основний  акцент  робиться  на

 необхідні   захисту   від   впливу  цієї  реклами  на

 неповнолітніх.   Оскільки,  для  дорослої  нормальної

 людини,  реклама  цих  товарів  є  важливим  джерелом

 інформації  про  ті  чи  інші  властивості зазначених

 продуктів.

      В   той   же   час   спеціальним   соціологічним

 дослідженням  виявлено,  що ступінь впливу реклами на

 залучення  неповнолітніх  до тютюнупаління і вживання

 алкогольних напоїв дещо перебільшено.

      В   цілому   соціологи   вважають,  що  основним

 фактором  впливу на неповнолітніх є приклад батьків і

 інших  членів сім'ї, друзів найближчого оточнення і в

 цілому  укладу  їх  життя  та  атмосфера  в якій вони

 виховуються.

      І  третій  аспект  цієї  проблеми  це економічні

 наслідки   можливої  заборони  реклами,  які  ми  теж

 повинні враховувати особливо при нинішній економічній

 скруті.

      Згідно   з   дослідженням   проведеного   із   6

 найбільших  аудиторських і консалтових компаній світу

 "Делет"...   економічні   наслідки  заборони  реклами

 тільки  тютюнових  виробів в Україні за період 1995 -

 1999  років  мають  такі  наслідки.  Загальні  втрати

 державного  бюджету. Ну зрозуміло податок на прибуток

 плюс  ПДВ,  близько  30  мільйонів  доларів. Втрачені

 доходи   рекламного   сектору   понад  100  мільйонів

 доларів.

      Зменшення   іноземних   інвестицій  в  тютюновій

 промисловості  України  і  її  збитову мережу біля 80

 мільйонів   доларів.   Втрачені  доходи  телевізійних

 компаній  біля  40 мільйонів доларів. Втрачені доходи

 друкових   засобів   масової   інформації  понад  200

 мільйонів  доларів  і  втрачені доходи від зовнішньої

 реклами біля 55 мільйонів доларів.

      Отже  в  цілому  втрати  складатимуть  біля  320

 мільйонів  доларів  і  на  мій погляд це дуже скромна

 цифра  без врахування інфляційних та інших негативних

 процесів в нашій  економіці.

      Хочу   звернути   вашу  увагу,  шановні  народні

 депутати,  що  це  втрати тільки від заборони реклами

 тютюнових виробів.

      На  жаль  на сьогодні ми ще не маємо розрахунків

 від  втрати  заборони реклами алкогольних напоїв, але

 ви  ж  прекрасно розумієте, що ця цифра мабуть буде в

 10 разів більша.

      Да  і  взагалі,  давайте  згадаємо  не  таке вже

 далеке    наше    минуле,    коли    заборонялася   і

 переслідувалася не тільки реклама алкогольних напоїв,

 а  навіть  їх споживання, і крім потворних соціальних

 явищ  і колосального удару по нашій економіці, нічого

 позитивного ми не мали.

       Тому  проектом  закону пропонується, спираючись

 на  світовий досвід піти шляхом розумного регулювання

 і  обмеження  реклами тютюнових виробів і алкогольних

 напоїв.  І  ми  глибоко  переконані,  що це правильне

 рішення.

      Але, звичайно, шановні народні депутати, рішення

 приймати вам.

      Далі,  проект  Закону "Про рекламу " регламентує

 контроль  за  дотриманням  законодавства про рекламу,

 передбачає відповідальність та санкції за порушення в

 цій  сфері, визначає також відповідальність за вімову

 за  публічного  спростування недобросовісної реклами,

 передбачає    можливість   громадського   регулювання

 дільності  та цілий ряд інших заходів, спрямованих на

 захист   прав   та   інтересів  споживачів  та  інших

 учасників рекламного  процесу.

      В  цілому  представлений  законопроект,  на нашу

 думку,  охоплює  практично  всі  аспекти реклами, які

 актуальні  на  сучасному  етапі,  ввадить  норми,  що

 відповідають  міжнародній  практиці і сучасним умовам

 економічного  і соціального розвитку  України.

      Звичайно,   основи   ефективного  функціонування

 будь-якого  закону  є наявність адекватного механізму

 контролю за його  реалізацією.

      Хочу звернути вашу особливу увагу, що виходячи з

 необхідності   максимального   заощадження  бюджетних

 коштів,   розробники   законопроекту   були   змушені

 відхилити   ідею   створення   спеціальної  державної

 установи  для  контролю  за реалізацією законодавства

 про   рекламу.   А   вносилась   пропозиція  створити

 національну  раду  з  реклами.  Ну,  хоча  в багатьох

 країнах існують саме такі  державні органи.

      Законопроектом    передбачається   покласти   ці

 функції  на вже існуючі міністерства і відомства, які

 відповідно   до  своїх  компетенцій  мають  справу  з

 певними  аспектами  рекламної діяльності на території

 України.  В  разі  порушення вимог закону про рекламу

 проект  передбачає  певні  засоби  впливу, які можуть

 бути  приведені в дію відповідними органами державної

 виконавчої  влади  та  фінансові  санкції  у  вигляді

 штрафів.  Саме  така система контролю більш надійна і

 широко застосовується на практиці у всіті.

      Наприклад,  у  Сполученних  Штатах  повноваження

 контролю      наданні     відповідним     федеральним

 міністерствам.   Але  головним  державним  органом  у

 питаннях     захисту    від    недобросовістних    та

 дизорінтуючої   реклами   є   федеральна  комісія  по

 торгівлі,  гловною  функцією  якою  є  захист прав та

 інтересів споживачів.

      Я  вже казав, що цей законопроект спільна робота

 двух  гілок  влади,  результат об'єднання зусиль двух

 груп, але одного авторського колективу.

      На  закінчення я хотів би ще раз підкреслити, на

 жаль, в Україні на сьогодні інформування населення за

 допомогою  реклами  в  багатьох випадках приводить до

 безсоромного  і нахабного порушення прав та інтересів

 споживачів, до прямого їх пограбування.

      Тому  Держспоживзахист  вважав за свій обов'язок

 включитися   в   процес   законодавчої  регламентації

 рекламної  діяльності.  І  в першу чергу з точки зору

 захисту  прав  споживачів.  Решту  ж  фахових  питань

 вирішили   відповідні   спеіцалісти,   як   у  складі

 авторського  колективу,  так  і в процесі опрацювання

 законопроекту в міністерствах і відомствах.

      Звичайно,  ми усвідомлюємо, що закон про рекламу

 складний  документ,  що  він  зачипає  інтереси  всіх

 учасників  рекламного процесу, інтереси певних кіл як

 в  нішій  країні,  так  і  за її межами. Нелегким був

 процес  узгодження  законопроекту  в  міністерствах і

 відомствах.  А  їх  було  біля  25.  Але які серйозні

 справи робляться легко.

      В  той  же  час  ми  впевненні, що  прийняття  і

 впровадження  закона про рекламу сприятиме формуванню

 в  Україні цивілізованого ринкового середовища, дасть

 можливість   суттєво   поповнити   державний  бюджет,

 захистити   наших   співгромадян  і  підприємців  від

 дезінформації,   обману  і  тиску,  від  моральної  і

 матеріальної шкоди, забезпечити в нашій державі більш

 надійний захист прав і інтересів споживачів.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Дякую   і   вам.  Чи  є  запитання  до

 доповідача?  Запишіться,  будь  ласка.  А я тим часом

 запитаю,  поки буде йти запис. От у вас багато норм у

 проекті  Закону  виписується  з вимоги забороняється.

 Взагалі  це  не  зовсім властива для законів формула,

 вона  скоріше повинна мати такий дозвільний характер,

 а  не характер заборони. Це одне питання. Чи не можна

 буде якимсь чином це інакше записати?

      І друге ще питання. У вас повинні бути абсолютно

 коенретні   формули,   які   не   потребують  якогось

 тлумачення.  ОТ,  наприклад, я читаю: стаття 18 пункт

 другий:"Реклама  не  повинна  містити  стверджень або

 зобржень  неповнолітніх  у небезпечних ситуаціях, або

 за обставин, що в разі їх імітацій може завдати шкоди

 непонолітнім  чи  іншом  особам,  а  також інформації

 здатні  викликати  зневажливе ставлення неповнолітніх

 до  небезпечних для здоров'я і життя ситуацій". Це що

 на двох машинах, якщо він разом їде молидий чи як? Ну

 яка ситуація це повинна бути?

 

      ЄРМАКОВ.  Шановний  Олександр Олександрович!

 На перше ваше запитання. Я ..........................

 сказав,  що  закон, звичайно, складний, він практично

 новий  для нашої держави і досліду в нас практично не

 було   крім  вивчення  тиз  законодавчих  нормативних

 актів,   які   діють   в  цивілізованих  країнах,  де

 приймається    відповідне    регулювання    рекламної

 діяльності.  Можливо,  в  процест доопрацювання деякі

 формуліровки  можуть  бути дещо біля точно викладені.

 Над цим ми, можливо, ще будемо працювати.

      Що стосується вашого зауваження про рекламу, яка

 регулює  вплив  на  неповнолітніх. Ну, це також норма

 виписана,  як кажуть, з практичного життя з тим, щоби

 вся  реклама,  яка у нас іде, в першу чергу, захищала

 непонолітніх   від   недобросовісної   реклами  і  не

 сворювала  в  них  враження,  ну, обман тієї чи іншої

 ситуація, яка складається.

 

      ГОЛОВА. Ну добре. Нехай буде по-вашому.

      Запитання,   будь   ласка.  Ага.  Записалося  22

 депутати, опубліковий список, я розумію так. Степенко

 перше  запитання.  Давайте  10 хвилин відведемо на ці

 питання.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

      Шановний   доповідачу,   у   мене  до  вас  дуже

 конкретне  питання.  Я  вважапю,  що  це  Закон  дуже

 потрібний,  щоб  у  нас  в  кінці  конців  був якийсь

 контроль  за  цею  справою.  От як ви вважаєте, чи не

 потрібно в Законі підвищити все-таки відповідальність

 за достовірність реклами -те, що ми маємо з довірчими

 товариствами, з різними там інишим другими трастами і

 так  дальше? Чи не варто було б все-таки підвищити (і

 коли йде реклама на засобах масової інформації), щобь

 все-таки була достовірна інформація в цих засобах про

 те, що це дійсно так, як подається в рекламі?

      Дякую.

 

      ЄРМАКОВ.  Що стосується відповідальності. То

 ці норми чітко викладені в проекті Законі.

      Що   стосується   вашого  питання  до  трастових

 компаній,  інвестиційних і таке інше. В нашім проекті

 Закону  є  стаття, яка регулює саме рекламу всіх цих,

 скажімо,   установ.   До   речі,  ми  з  задоволенням

 відмитили,  що  при розгляді про довірчі товариства у

 Верховній   Раді   цього  питання  всі  аспекти  цієї

 проблеми у нас співпадають з нашим проектом Закону.

      Щодо  регулювання  цієї  діяльності  (вона  дуже

 хвилює   всіх,  все  наше  населення),  то  вводяться

 слідуючі   обмеження.   Перше:  дозволяється  реклама

 фінансових      установ     (банківських     установ,

 інвестиційних) тільки в тому разі, якщо є ліцензія на

 заняття  цією  діяльністю.  Перше. Друге (і головне):

 забороняється  реклама дивідендів від діяльності цієї

 установи.  Єдиний  дозвіл  -вона може опублікувати за

 підсумками  року конкретні свої фінансорві показники.

 І  останнє:  споживач  може вимагати, а рекламодавець

 обов'язково  повинен  дати споживачеві всю інформацію

 про  свою діяльність, не прикриваючись такими модними

 зараз термінами як "Це фінансова таємниця" або інше.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Поживанов.

 

      ПОЖИВАНОВ М.О.

 

      У меня есть такой вопрос. Насколько я понял, что

 данный законопроект, он определяет только рекламу для

 рекламных  агенств.  Здесь,  в этом законе, абсолютно

 ничего   не   записано   о   тех  средствах,  которые

 получаются  за  рекламу.  Они  идут  в соответствии с

 Законом  "О местных налогах" и сборов, которые идут в

 местные  бюджеты?  Так  надо понимать? Или здесь есть

 какой-то   другой  механизм,  предусмотренный  именно

 финансовый.

      Спасибо.

 

      ЄРМАКОВ. Что       касается       финансовой

 деятельности  рекламных  агенств, других предприятий,

 которые занимаются рекламной деятельностью, то на них

 полностью  распространяется  наше  законодательство о

 предприятиях  в Украине, то есть они отчисляют налоги

 в  зависимости  от тех дивидендов, которые получают в

 соответствующие  бюджеты:  государственный, местные и

 бюджетные фонды.

 

      ГОЛОВА. Поживанову ще дайте мікрофон.

 

      ЄРМАКОВ

      Нет,   действует  та  норма  закона,  которую  вы

 говорите.

 

      ГОЛОВА. Осадчук.

 

      ОСАДЧУК П.І.

 

      Шановний доповідачу, Осадчук, 206 округ.

      Я,  прочитавши  цей  проект  і  заслухавши  вашу

 змістову  доповідь,  подумав:  якби  в  60-ті роки на

 машині  часу мені з Одеси пощастило опинитися у 90-их

 роках  у  Києві, то я би подумав, що я або в Лондоні,

 або  в  Нью-Йорку  чи,  принаймні, в Москві. Я маю на

 увазі, зовнішній вигляд реклами.

      То   скажіть,  будь  ласка,  чому  у  статті  6,

 наприклад,  де  є  основні  вимоги  до  реклами  і де

 сказано  про об'єктивність і точність, друга счастина

 документально підтверджує достовірність реклами, чому

 не  можна  було  б  ввести  третю  частину  про  мову

 реклами.  Не може бути у Парижі реклами нефранцузькою

 мовою,  у Москві -неросійською. І ніде інде я в цьому

 проекті  не  знайшов  нічого  про мову реклами. Як ви

 дивитесь,  щоб  ввести, все-таки6 таку норму, це дуже

 серйозно? Дякую.

 

      ЄРМАКОВ. Питання дійсно дуже серйозне. Я вам

 скажу  відверто,  я  цілком  поділяю  слова,  які  на

 минулому тижні сказав Голова Верховної Ради Олександр

 Олександрович  Мороз,  деякі  депутати,  що  ідеш  по

 рідному  місту  і  важко  зрозуміти, де ти знаходися:

 закордоном  чи  в  батьківщині.  Особливо це враження

 посилюється,   якщо  зайдеш  до  крамниці.  Мушу  вам

 сказати,    що    в   період   підготовки   над   цим

 законопроектом,  цьому  питанню  була увага приділена

 надзвичайно,   дуже   багато   дискусій.   Але  ж  ви

 розумієте,  що  проблема  мови зачіпає аспекти всього

 нашого  життя.  Це  політичні  аспекти,  національні,

 культурні і економічні і т.д.

      Наш Закон носить суто економічний характер. Мушу

 ще  раз  вам сказати, що якщо ви пам'ятаєте Закон про

 мову,  який  вже  був  прийнятий, там є 35 Стаття, де

 чітко   сформульовано,  що  всі  об'яви,  оголошення,

 афіши,  вивіски,  реклама  повинні  бути  українською

 мовою, дозволяється лише невеличкий переклад. Але, ця

 норма  не  працює,  бо немає адикватного механізму за

 відповідальність, за її порушення.

      Тому,  ми  б  вважали, що в цілому проблема мови

 потребує  комплексного підходу і вона, норма, повинна

 бути іншого закону.

 

      ГОЛОВА.  Владислав  Кузьмич,  це, я прошу уваги,

 проблема не мови, це проблема реклами в цьому законі.

 А  вона  виходить на проблему мови. Тому, треба норму

 записати,  яка  б  зобов'язувала  рекламу здійснювати

 українською мовою і буде  все в порядку.

      Тоді  буде,  як казав Петро Ілліч "як у Парижі",

 куди  він  знову  хоче поїхати, хоч він там ніколи не

 був.

      Будь ласка, Гармаш. Він вийшов. Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ           353 Сумщина

 

      Дякую.  Шановний доповідачу, чи мені здалося, чи

 вона   в   самій   справі   так   є,   що  ви  хочете

 пропагандувати   рекламу   алкогольних   і  тютюнових

 виробів.

      Я  думаю,  що  народ  України  знає,  які  тяжкі

 наслідки  від  того,  що без реклами це вживається на

 Україні.

      Я  сам багато років курив, зараз залишив, вже 19

 років  не  курю  і  сам  можу  сказати  наскільки  це

 шкідливо,  особливо  для  підлітків.  Так  ми  мусимо

 законодавці  України за цих тяжких часів коли люди не

 доїдають  коли  саме  дешеві  алкогольні напої і таке

 інше,  то  ми  ще  можемо і прийняти Закон про те, що

 рекламувати  цю  шкоду державі, чи я не так зрозумів.

 Це одне.

      Друге.  За  20  днів,  які  мені  вдалося бути в

 Сполучених  Штатах  Америки,  я  жодного  випадку  не

 бачив,  щоб  там хтось шував цю швачку, не бачив. Нас

 фільми   спонукують  і  реклама  через  кожну  годину

 говорить  про  те,  як  це  вигідно жувати, не яблоко

 їсти,   а   жувачку  жувати,  то  що  ви  хочете  оце

 рекламувати, я не зрозумів.

 

      ЄРМАКОВ. Дозвольте відповісти.

      Я  вже  в  своїй  доповіді  говорив, що проблема

 реклами  тютюнових  виробів  алкогольних  напоїв вона

 широко  дискутувалась,  навів я приклади, яку в світі

 практика, практично всі країни йдуть шляхом розумного

 регулювання цієї діяльності, якщо ви уважно почитаєте

 проект  Закону  ви  побачите,  що там досить жорстокі

 міри до реклами цієї продукції.

      Ми  розуміємо,  що  сьогодні в Україні діють два

 Закони, які повністю забороняють рекламу цих виробів.

      Але все-таки ми вважаємо, що повністюм забороняти

 від цього ніхто не виграє ні бюджет, ні в цілому наша

 економіка  чому? Тому що реклама на неповнолітніх, що

 стосується  алкогольних  напоїв  і  тютюнових виробів

 все-таки  не  так  впливають.  А  ми вводимо жорстокі

 обмеження цієї реклами - це перше.

      Друге.  Хай ми будемо програмиками в ваших очах,

 але  все-таки  ми  вважали,  що  сьогодні ми потрібні

 рахувати  кожну  копійку,  яка  повинна  находити  до

 бюджету і це теж було одним з основних факторів, який

 вивів  нас  на  шлях  розумного регулювання рекламної

 діяльності і тютюнових виробів...

 

      Я  вибачаюсь,  друге  про  жиувальну  гуму. Я не

 зрозумів до кінця питання.

 

      ГОЛОВА.  Про жувальну гумку він говорить про те,

 що  краще з'їсти яблуко, ніж зжувати пачку гумки, так

 я розумію? Але справа в тому, що реклама здійснюється

 відносно гумки, а відносно яблук немає.

 

       ЄРМАКОВ.  Ну,  на  жаль, це, мабуть, дійсно

 так.  Це  всже,  як кажуть, повинно стати піклуванням

 наших  господарюючих  суб'єктів, які рекламують свою

 продукцію.  Якщо  дійсно,  наші  і  яблука, та і інші

 фрукти,  мають,-  а  вони дійсно мають велику користь

 для  людей, - то  треба  займатись  в першу чергу цією

 рекламою.  А вже потім, якщо буде час, відведений під

 рекламу,   іншою   продукцією,   займатись   рекламою

 жувальної гуми. тут я з вами згодний.

 

      ГОЛОВА. От депутат передає мені газету. Ви, будь

 ласка,  дайте  відповідь  на  таке  питання, це можна

 розглядати    як   рекламу   чи   як   просто   такий

 низькопроблний    рівень   газети?   Чи   це   просто

 фотографії ну, жінок там у таких оригінальних позах і

 таке подібне?

      Да,  дійсноважко  зрозуміти,  щ  о  це, реклама,

 логотип  чи  пропагування когось, свого образу життя?

 Тому  я  вибачаюсь. Скільки буде учасників рекламного

 процесу,  стільки буде думок, чи це реклама, чи це не

 реклама.  Тому якщо ви уважно подивитесь норми нашого

 закону,  створюється  спеціальна  міжвідомча  рада по

 рекламах, основне завдання якої не тільки координація

 всіх  учасників  рекламного процесу, але і визначати,

 отакі факти:   відноситься  вона до реклами чи ні?

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

      Слово   має   Олєксєєв   Володимир  Генадійович,

 заступник  голови  комісії законодавчого забезпечення

 свободи  слова та засобів масової інформації.

      А, Понеділко Віктор Іванович? Будь ласка, голова

 комісії.

      Я привертаю увагу ще раз депутатів, мова йде про

 надзвичайно  важливий  закон.  Здається, от ніби, ну,

 про що тут, прорекламу поговорили. Реклама сьогодні -

 це  серйозний  рушій  економіки  і  серйозний  фактор

 формування моралі суспільства. Будь ласка.

 

      ПОНЕДІЛКО В.І.

 

      Шановні колегі, моє завдання після доповіді пана

 Єрмакова  і водночас і складне і досить просте. Але я

 буду  говорити  тільки  про  ту спрощену частину мого

 завдання.

      Просте тому, що  передостанній  варіант  проекту

 Закону   про  рекламу  являється  продуктом  спільної

 робочої  групи,  нашої  комісії, Державного комістету

 України  по  захисту  парв  споживачів  та  асоціації

 рекламиних  підприємств України.

      Розбіжності з'явилися вжде після того, як проект

 потрапив до Кабінету Міністрів. Зараз це приблизно 20

 відсотків тексту, проекту реклами, і я сподіваюся, що

 за   допомогою   всіх   народних   депутатів   ми  ці

 розбіжності знімемо.

      Тепер  про  основні  моменти, на яких я хотів би

 зосередити  вашу  увагу. Тих 20 відсотках проекту, що

 не  узгоджені  приховані  не  тільки текстуальні, а і

 подекуди концептуальні розбіжності.

      Так,   наприклад,   стаття   5  "Спонсорство"  в

 варіанті,   який  був  спільний  комісія  пропонувала

 заборони   спонсорство   тим  юридичним  та  фізичним

 особам,   які   виробляють  продукцію  заборонену  на

 території  України.  В  варіанті,  що  запропонований

 зараз  на  розгляд  Кабінетом Міністрів -це обмеження

 чомусь  зникло. Ми вважаємо, що така нова ситуація не

 на  користь споживачам та й самому проекту Закону він

 завадить, така новація.

      На  наш  погляд  стаття 11 надмірно  регламентує

 рекламу  на  радіо  та телебаченні. По-переш, все, що

 тут  записано  в статті, передбачено раніше прийнятим

 Законом  "Про  зміни  і  доповнення  до  закону  "Про

 телебачення і радіомовлення".

      По-друге.   Вважаємо   неприйнятною   пропозицію

 Кабінету  Міністрів  збільшити  кількість  рекламного

 часу   до   20   відсотків   в  межах  кожної  години

 трансляції.  Я  думаю,  що  в цьому залі нема потреби

 розповідати, що таке 12 хвилин реклами на одну години

 телевізійної   трансляції.  Це  мерехтіння  рекламних

 сюжетів і нічого іншого.

      Доцільним    буде   захистити   телеглядача   та

 радіослухача  від  надмірного рекламного потоку. Але,

 мабуть,   найбільше  розбіжностей  двох  проектів  ми

 знайдемо   у   відношенні  до  реклами  тютюнових  та

 алкогольних виробів.

      Комісія  неодноразово  обговорювала різноманітні

 варіанти  вирішення  цієї  проблеми. Так ми маємо всі

 експертні   оцінки,   маємо   доповідні  записки  від

 Кабінету  Міністрів  де  викладено  все:  скільки  ми

 зможемо класти  в  бюджет  держави мільйонів доларів.

 Нема  там  тільки  одного, а скільки прийдеться потім

 державі витратити на відновлення здоров'я нації? Тому

 в  решті-решт  більшість  комісії  схилилася до такої

 точки  зору:  зараз  така реклама недоречна. Головним

 аргументом  на  користь нашої позиції -це прогресуюче

 скорочення  чисельності населення України, скоречення

 вікеу   наших  співвітчизників,  зростання  кількості

 патологій серед новонароджених. До того ж, як відомо,

 євробюро  всесвітньої  організації  охорони  здоров'я

 запропонувало   всім   європейським   країнам  проект

 "Європа   без   тютюну",  і  цей  проект  підтриманий

 Європарламентом.

      Однак  Кабінетом  Міністрів  це питання вирішено

 принципово  інакше.  Хоч із багатьмя обмеженнями там,

 дійсно,  (оповідач сказав скільки цих всіх обмежень),

 але  все-таки проект Закону передбачає рекламу тютюну

 та алкоголю.

      Я розумію, що в світлі ниниішніх реалій, в  тому

 числі,  і  економічних  прихильники реклами тютюну та

 алкоголю  знайдуться і в цьому залі, але, надіюсь, що

 здоровий глузд повинен все-таки взяти гору.

      Спірним  являється  дозвіл реклами зброї в такій

 формі, як це зроблено в статті 21.

      Вважаємо,  що  в  цьому  Законі була б доцільною

 стаття  про  мову,  реклами,  аби наші співвітчизники

 відчували, громадянами якої країни є вони -України чи

 Франції, як говорив мій колега.

      Різноманіття  точок  зору  свідчить  про  те, що

 питання     законодавчого    регулювання    рекламної

 діяльності   надзвичайно  актуальне.  Ми  зобов'язані

 захистити  наших  співвітчизників від недобросовісної

 реклами,  а  це  на  ділі  часто  означає  захист від

 авантюристів,   які   створюють  фіктивні  трасти  та

 акціонерні товариства з метою пограбування довірливих

 громадян.

      Вважаю, що в цьому можуть бути єдині всі групи і

 фракції  Верховної Ради, бо проект Закону максимально

 аполітичний   -він  розрахований,  перш  за  все,  на

 споживача  рекламованих  товарів  та послуг. Документ

 дає  можливість  працювати  всім,  хто  хочуть  чесно

 працювати  в  сфері  рекламної діяльності. І в той же

 час  ставить  перепони  перед  шахраями і аферистами.

 Тому,   не  зважаючи  на  деякі  розбіжності  проекту

 (проекту,  який  запропонований  Кабміном  і я маю на

 увазі  -нашого  варіанту)  в інтерсах справи пропоную

 прийняти  даний  проект  Закону про рекламу в першому

 читанні.  Ну, і доручити тоді, мабуть, нашоій Комісії

 на доопрацювання і винести на друге читання.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Івановича?

      (ШУМ В ЗАЛІ, ОКРЕМІ ВИГУКИ)

      Є  запитання.  Я бачу 2......... так я тільки, з

 вашої  згоди,  3  запитання  (4, 5 -тоді запишіться).

 Запишіться ...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ну,  Мішура  перший,  оскільки він перший підняв

 руку, так?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Запитуйте,  а  ви  тим  часом  опублікуйте. Будь

 ласка. Опублікуйте список.

 

      МІШУРА   В.  Д.,  225  виборчий  округ,  фракція

 комуністів.

      Шановний  Віктор  Іванович,  в  мене до вас таке

 запитання.    Ми   з   вами   разом   працювали   над

 законопроектом,  який вийшов із Комісії. Я, по-перше,

 не  згодний  зовсім  з  доповідачем  нашим про те, що

 реклама  -це лише інформація.

      По-перше, це інформація дуже викривлена, це саме

 вихваляння якогось певного товару.

      А,   подруге,   реклама   завжди   формує  якісь

 стереотипи:    соціальні,    політичні,    стереотипи

 поведінки.  Тому реклама, скажімо там, зброї, тютюну,

 вона формує певний стереотип.

      Я  підтримую,  що  в  нас  із  трьох проектів ми

 робили   один   проект,   і   не  повинно  було  бути

 розбіжностей.   А   чомусь   Кабінет   Міністрів  не

 порахувався  з  нашими  пропозиціями і вносить зовсім

 протилежні оці концептуальні питання підходу, скажем6

 до реклами тютюну і зброї.

 

      ПОНЕДІЛКО

      Ну,   мабуть,   доповідач   відповів,  чому  так

 відбулося. Він став, не він, а взагалі вже в Кабінеті

 Міністрів  на  позицію  абсолютно  прагматичну,  а не

 моральну, може скажемо так. І порахували, а скільки ж

 держава може гіпотетично мати доходу від реклами цієї

 подукції,  про  яку  ви говорите. Це моя думка, я так

 вважаю, так воно, мабуть, і є, бо ці ж документи таки

 в  нас  є  в  Комісії. Коли ми працювали над проектом

 закону, ці всі доповідні ж до нас надходили. Бо як то

 кажуть, шила в мішку не втаїш. І добре всі знали, над

 чим ми працюємо і навіть над тими обмеженнями, які ми

 закладали. Тому лобірування ще на тій стадії йшло.

      А   відносно   того,   що   реклама  -це  тільки

 інформація  чи  тільки економічний закон, ну, мабуть,

 це  ще  і  формування  певного способу життя і навіть

 свідомості. Бо якщо дійсно пройдеш вулицями Києва, то

 формується абсолютно не наша свідомість, тут я з вами

 згоден.

 

      ГОЛОВА. Костицький.

 

      КОСТИЦЬКИЙ. (Не чути)

 

      ГОЛОВА.  Василь  Васильович,  ви, будь ласка, до

 мікрофону говоріть.

 

      КОСТИЦЬКИЙ. (не чути)

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

 посилався         доповісти.         Є        виправка

 по ........   ...........    ....        соціологічних

 дослідженнях. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Віктор  Іванович, коротко

 повторіть.

 

      ПОНЕДІЛКО. Я  відповім  коротенько.  В  нас  є

 довідка  за  підписом  Пинзеника,  де мова йде про 20

 млн.доларів на рік. Більше нічого.

 

      ГОЛОВА. Чивюк.

 

      ЧИВЮК М.      Миколаївська область, 292 округ

 

      У  мене  таке  питання. В четвертому розділі, де

 говориться  про контроль за дотриманням законодавства

 про  рекламу,  встановлюється  деяка відповідальність

 певних   посадових  осіб  і  певних  державних  і  не

 державних органів за якість тої реклами, яка буде. Як

 ви   вважаєте,   чи   необхідно   розглянути  питання

 прийняття  закону про рекламу в комплексі з внесенням

 змін   і   доповнень  до  діючого  законодавства,  що

 стосується  відповідальності  конкретно  за  цей  вид

 діяльності? Є така потреба чи її немає? Дякую.

 

      ПОНЕДІЛКО. Я  вас так зрозумів, що ви пропонуєте

 внести  зміни  і  доповнення  до  адміністративного і

 кримінального  кодексу.  Це  є  спроба,  скажемо так,

 створити  закон  прямої  дії.  В  нас же виникало вже

 питання до доповідача, чому та чи інша стаття не діє,

 бо  в  тому законі не передбачено відповідальність. У

 нас  більшість  таких  законів, спочатку ми приймаємо

 закон,  тоді  закон до закону, а поки справа дійде до

 відповідальності,  немає  кому  відповідати. Тому, ми

 зробили  спробу  внести спльно, це ж я не кажу, що ми

 хочемо, сюди ці статті відповідальності.

 

      ГОЛОВА. Чивюк, ще раз.

 

      ЧИВЮК  Дякую.  Я  не  це  маю на увазі. Ми знову

 говоримо  про  прийняття закону. Дуже важливо, про це

 всі  говорять,  якби  була певна відповідальність тих

 людей,  які  відповідають  за  рекламу, наприклад, на

 телебаченні,  то ми б не зіткнулись з тією проблемою,

 яка   існує   з   довірчими  товариствами,  трастами.

 Мільйони  наших  громадян  ошукані  і  вони  говорять

 відверто  кожному з нас, на зустрічах з ними, про те,

 що   вони   б  не  вклали  гроші  нещасні,  які  вони

 зберігали.  В  той  чи  інший траст, жодна обіцяла по

 телебаченню  1 тис. годових і таке інше. Я говорю про

 те,  чи  не буде так ми з вами приймемо Закон. Дійсно

 Закон,   який   регулює  відношення  в  рекламі  так,

 але.......  зміни в адміністративному законодавстві в

 Кримінальний  Кодекс про конкретну відповідальність в

 цій  сфері  діяльності,  ми  знову  приймемо  мертвий

 закон.

 

      ПОНЕДІЛКО.  Ну  з  цим  я  погоджуюся, але ви

 подивіться  передбачена відповдальність і для творців

 реклами і для розповсюджувачів реклами .

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу, пропозиція будемо вважати, що

 ви виступили ви вносите пропозицію в проект Постанови

 з,  ні  що  треба  внести  зміни  в  інші Закони, які

 регулюють    або    передбачають,   або   унормовують

 кримінальну  відповідальність  тих  конкретних  людей

 котрі порушують рекламу або шляхом реклами дають такі

 наслідки,  які ви говорите про трасти і тому подібне.

 Ви  ж  пам'ятаєте  коли  обіцяли  ваш  ваучер зробити

 золотим  і  тому  подібне  і  давати тисячу процентів

 дивідендів  так  що  ви  правильно  -це треба відразу

 вносити зміни до інших законодавчих актів.

      Так, далі Поровський.

 

      Микола ПОРОВСЬКИЙ. "Державність"

 

      Шановний доповідачу!

      Скажіть,  будь  ласка,  чому  проектом закону не

 регламентовано   ведення   рекламної   діяльності   і

 інозменими засобами інформації зокрема телебачення не

 тільки  Росії  і  ОРТ,  а  інших країн, які отримують

 досить  солідні  дивіденди за рекламу своїх товарів в

 інформаційному полі України - це перше питання.

      Друге  питання.  Чому  в статті 21 реклама зброї

 введено  такий,  такі драконівські застереження проти

 рекламування   зброї   адже  по-перше,  що  понад  60

 відсотків  заводів України -це були військові заводи.

 Ми  маємо  певну  проблему  з  реалізацією  продукції

 заводу  Малишева зокрема і кажуть таковий який виграв

 тендера,  але  не  зуміли  його  продати.  Нехай йшла

 інформація  іноземні  посли  військові  атташе,  які

 дивляться  українське  телебачення змогли б як кажуть

 отримати  додаткову  інформацію  про пропозицію наших

 заводів, але тут такі введені такі жорсткі обмеження.

 А  також  у  нас буде Закон "Про зброю" і там є цілий

 ряд інших видів зброї: холодна зброя, цивільна зброя.

 А в статті 21 регламентується виключно мисливська.

 

       ПОНЕДІЛКО.  Микола Іванович, я зрозумів. Але,

 скажемо,  тут  мова  йде про масову рекламу, рекламну

 інформацію.  І  я  вважаю так, що всі посли і атташе,

 які  зацікавлені,  мабуть, краще від нас знають, де в

 нас і якої якості  виготовляється  в  Україні.

      Ми  більше, ми навіть проти такої реклами зброї.

 Це  я від комісії, я ж не доповідач, а співдоповідач,

 ми  виступали і проти цього. Тобто в тій формі, в які

 викладена  реклама  зброї  в  тій статті, вона нас не

 задовольняє.  І це.

       Що  стосується  першого  вашого  запитання,  ви

 знаєте   що   це   питання   повинно   все-таки  бути

 врегульовано   міждержавною  угодою  або  угодою  між

 кампаніями, які розповсюджують  інформацію.

             (Шум у залі)

      На основі закону.

      Пропозицію вносьте, давайте.

 

      ГОЛОВА.  Більше нема запитань. більше, запитань,

 багато  часу  немає.  Сідайте,  будь ласка. Є потреба

 обговорювати?

      Скільки  часу  відведемо на обговорення. Давайте

 15 хвилин, т ому що. Одну хвилину. Зважаючи на те, що

 кожен  депутат і кожна комісія може внести пропозицію

 до  другого  читання. Всі згодились відносно того, що

 закон треба приймати, але треба його кращим робити. І

 от,  будь  ласка,  кожен зробіть свій вклад в те, щоб

 він був кращим.

      А зараз  має слово Поровський, за ним Шевченко.

 

       ПОРОВСЬКИЙ.

      Шановні  колеги  депутати,  пані  та панове, від

 закону    про    рекламу   залежатиме   достовірність

 інформування  наших  виборців  не  тільки  про якість

 споживчих  товарів,  але і можливість чи неможливість

 ввести їх в оману ділкам  і спритним шахраям.

      Варто  згадати  роль  реклами в популяризації АО

 МММ  та  наслідків  цього  для мільйонів людей в тому

 числі  і  в  Україні,  щоб  зрозуміти  значення цього

 законопроекту.    На    жаль,    в    запропонованому

 законопроекті   жодним   чинмо   не   регламентується

 введення  реклами  іноземними  засобами  інформації в

 інформаційному полі України.

      Статтю  6  проекту слід доповнити положенням, що

 рекалама  іноземних засобів інформації здійснюється в

 інформаційному   полі   України  за  ліцензією  Уряду

 України.    Зокрема    це   повинно   стосуватися   і

 общественного россійснкого телевіденія і "Останкіно",

 котрі  отримують значні прибутки за поширення реклами

 в інформаційному полі України.

      Наступне.   Цей   закон   повинен   обумовлювати

 введення реклами в Україюнській державі відповідно до

 закону  про  мови  в  Україні.  Закон  "Про  рекламу"

 повинен  також  стояти  на перешкоді відмиванню через

 підставні рекламні агенства тіньових капіталів.

      З   інформації   Міністерства  внутрішніх  справ

 відомо,  що  нерідко  здобутті злочинним шляхом кошти

 від  наркобізнесу  інших злочиннних видів діяльності,

 кошти вносяться на рахунки рекламних агенств, начебто

 для реклами, а потім залишок цих коштів перекидається

 на кошти відповідних фірм. І таким чином відмиваються

 злочинні капітали.

      Для  цього слід встановити обмеження щодо оплати

 реклами  за  готівку  та  (..........)  перекачування

                         - 43 -

 рекламними   агентами   значних  сум  третім  особам.

 Законом та кримінальним Кодексом має бути встановлена

 також   відповідальністьза  примушування  до  реклами

 шляхом   тиску   чи   іншим   способом   чи   засобом

 антиреклами.

      Слід   у  статті  9  заборонити  рекламу,  котра

 наносить   шкоду   інтересам   підприємств,  фірм  чи

 розвповсюдженню  товарів,  що авони виробляють. Тобто

 негативна реклама чи антиреклама має бути заборонена,

 бо   в  такій  спосіб  може  вестися  недобросовістна

 конкуренція,   а  бо  здійснюватися  примушування  до

 оплати коштів за рекламу.

      В  час  минулих виборів до Рад окремі кандидати,

 котрі   на   вибори   мали  достатньо  фінансів,  для

 популіризації  своєї  особи  використовували  рекламу

 через засоби масової інформації.

      Стаття  6  цього  закону фактично дозволяє вести

 рекламу  особи  кандидата  в  депутати в обхід Закону

 "Про вибори".

      Цитую:  " Дозволяється вміщувати зображення груп

 осіб  на  знімках  фону,  де  ці  особи  можуть  бути

 впізнані,   якщо   в   цьому  зображенні  немає  чого

 зневажливого,  образливого чи принизливого". Можливо,

 що  наступний  кандидат у президенти, якщо порахує за

 потрібне,   на   фоні  президентського  будинку  буде

 регулярно   вміщувати   своє   зображення  з  якимось

 нейтральним  підписом.  Тому  вважаю,  що  тут  треба

 внести   обмеження   щодо   використання   в  рекламі

 кандидатів в депутати всіх рівнів, в президенти   або

 кандидатів Рад.

      Вважаю  також  недоцільним  в  статті 21 вводити

 обмеження  щодо  реклами  зброї.  Я,  як член Комісії

 оборони і державної безпеки вважаю, що для формування

 нормального  менталітету  підготовки  людей до служби

 слід  не вводити обмеження на рекламу зброї, тим паче

 це    в   інтересах   українського   товаровиробника,

 українських підприємств.

      Вважаю,   що  в  перешому  читанні  закон  можна

 прийняти.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Прошу всіх дортримуватись регламенту.

      Слово має Шевченко, за ним виступатиме Степанов.

     

      ШЕВЧЕНКО

      Шевченко, Фастівський округ.

      Шановні   колеги!   Закон,   який   ми  сьогодні

 розглядаємо, запізнився, принаймні, на три роки, якщо

 мати  на  увазі економічні наслідки від цієї правової

 прогалини,  а  якщо  інші  аспекти, то і більше. Його

 треба  було  б неодмінно, звичайно, прийняти. Однак є

 деякі    але. ........   перше   читання   передбачає

 концептуальне схвалення чи відхилення  законопроекту.

 Напрошується  бажання  відхилити  його,  якщо не буде

 внесено  одну  принципову поправку. При чому не часто

 так   буває,   коли   одна  поправка  має  принципове

 концептуальне  значення.  Йдеться  про норму щодо мов

 реклами.  Розробники  відхилили відповідні пропозиції

 Антимонопольного  комітету, Комісії з питань культури

 і  духовності  і  так  далі.  Ідеться  навіть  не про

 нашарування губній мовній практиці минулих років, хоч

 ці   завали   також   треба  розчищити,  скільки  про

 латинізаці  чи, вірніше, учужинення нашої реклами, що

 має дуже принципове значення. Якщо це питання не буде

 відрегульоване,   наша  реклама  далі  буде  дикою  і

 ніякою, оскільки несе антикультуру, формує світогляд,

 свідомість,  смаки  і  вподобання,  і  навіть  спосіб

 життя.

      Заощаджуючи  час,  я  не  хотів би зупинятись на

 окремих дрібних речах, це я передам до комісії, однак

 деякі  принципові  моменти  варто відзначити. У цьому

 зв'язку, про який я говорив, треба зважити на рекламу

 таку  дієву, як на радіо і телебачення. Пам'ятаєте, 3

 чи  4 місяці тому ми, коли вносили поправкі до Закону

 про  телебачення  і  радіомовлення, посилалися, що ці

 речі,  ці  пропозиції,  які  звучали  в  залі, будуть

 враховані  сьогодні, коли буде розроблятись Закон про

 рекламу.   Давайте  повернемося  до  них,  і  все  це

 розглянемо.   І   тоді  і  унеможливимо  ту  ситуацію

 ненормальну,   яка   на   сьогоднішній   день,   коли

 радіостан... теле" радіостанції зарубіжні, яким дехто

 в   цьому  залі  віддати  навіть  загальнонаціональні

 канали,  пожинають  величезні  плоди  на  тому, що не

 моргнувши  оком,  зараховують  50 мільйонів населення

 України до своїх рекламоспоживачів і на тому стрижуть

 величезні купони.

      Принципові   розбіжності.  Стаття  26,  пункт  3

 передбачає:    якщо   рекламодавець,   виробник   або

 розповсюджувач   реклами   не  виконав  припису  щодо

 усунення  порушень  законодавства  про  рекламу, вони

 можуть позбавлені права на рекламну діяльність або на

 ліцензію.  В  той час, як про видачу такої ліцензії -

 хто  її,  в  який  спосіб  видає  -абсолютно в Законі

 нічого не сказано.

      Говориться,  приміром, в 25-й статті, що поважні

 органи  контролю  за  дотриманням  законодавства  про

 рекламу...  не  зараховані  сюди місцеві органи влади

 державної.  Як  же  ж  так,  коли,  вибачте,  основна

 реклама розміщується тут, де ми живемо безпосережньо.

      Не  заборонена  реклама в державних органах... в

 приміщеннях  державних  органів  влади.  Зараз органи

 влади не користуються популярністю й любов'ю, от, але

 в  майбкутньому  так  бути  не може, і там реклама не

 повинна розміщуватись.

      Багато  дуже  відносних  (я  перепрошую  -я  від

 фракції,   5   хвилин!)...   багато   дуже  відносних

 критеріїв,   які   не  можна  буде  застосовувати  на

 практиці.  Як,  скажімо, заборона на використання, на

 висвітлення відомих осіб (невідомо, хто складатиме ті

 списки),  не  введена норма про те, що не треба... що

 треба  заборонити  використання  дітей  у рекламі -це

 норма  всіх  цивілізованих країн, і у тій рекламі, де

 не  йдеться  про  продукцію  і  послуги безпосередньо

 адресованих  дітям.  І  також  багато інших відносних

 категорій, яких у нормальному законі бути не може.

      Не маю часу більше зупинятися на цьому. Поправки

 будуть  передані. Але хотів би звернути вашу увагу ще

 на ось що.

      Розробникам  проектів  необхідно  звернути увагу

 саме  на  формулювання  чи літературне редагування по

 суті   законопроектів,  тому  що  отакі  от  відносні

 розжовані   норми,   вони  потім  приводять  до  дуже

 багатьох колізій .

      І  також  підтримую  пропозицію,  що звучала. Це

 також доречно зробити на стадії другого читання, коли

 не  так,  як  ми робимо: приймаємо закон, а потім три

 роки  поправки  в  інших законах для зістикування цих

 правових   документів,   -одразу  на  стадії  другого

 читання   повинні  бути  внесені  поправки  до  інших

 законодавчих  актів,  де  необхідні зміни в зв'язку з

 ухваленням цього закону.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Степанов,  за ним - Лук'яненко.

      Михайло Володимирович Степанов, будь ласка.

     

      СТЕПАНОВ М.В.

     

      Уважаемый   Председатель,   уважаемый  Владислав

 Кузьмич,  уважаемые коллеги!

      в   наше  время  -время  нищеты  духа-есть  один

 постоянный  раздражитель,  который  часто  доводит до

 ярости  простого  гражданина независимой Украины -это

 наглая  и  навязчивая  реклама.  Когда голодные дети,

 когда  нищие  пенсионеры  смотрят  на толстый-толстый

 слой  шоколада,  на собачьи консервы, ну, знаете, это

 уже не реклама, это уже политика.

      И  поэтому  Союз  рабочих,  который готовится 25

 числа  к  Дню единых действий, требует, в том числе и

 прекращение этой навязчивой буржуазной рекламы.

      Нашему   национальному   менталітету  притаманне

 підкреслене   шанобливе   становище   до  жінки.  Ми,

 чоловіки, завжди знаємо, що жінка -це тайна. Но когда

 раздается  такая реклама насчем, там, гигиенических и

 прочих  мер, это уже, я не знаю, це вже (..........),

 як виразиться на нашей национальной мове.

      Чего  нет  в  этом  законе? В этом законе, прежде

 всего, нет положения о скрытой рекламе.

      Когда мы на экране телевизора видим какой-нибудь

 кошачий  или собачий клуб и там нам рассказывают, как

 нужно   любить   "братьев"  наших  меньших,  и  когда

 "братья"  наши  меньшие  буквально давятся консервами

 только одной фирмы. Никто на это не обращает внимание,

 не думает, что авторы этой программы, наверное, взяли

 немалы деньги за эту скрытую рекламу.

      Поэтому,  такого  положения, к сожалению, в этом

 законе  нет.  А  в  открытой  рекламе  надо не только

 говорить,  но  надо уже кричать. Потому что не одной,

 фактически, передачи без нее не обходится.

      Далее.  Уже было сказано о пропаганде алкоголя и

 табака.  Я  скажу  одно.  При  нынешней  ситуации нам

 нельзя полностью пропускать эту рекламу.

      Поэтому,  нужно  вообще  Статью  20  исключить и

 записать,   что   программа   алкоголя   и  табака  -

 запрещается.

      И  еще  одно  конкретное  предложение.  Нужно  в

 Статье  11  дополнить положение, что нельзя прерывать

 не только в кинотеатрах демонстрацию фильмов, но и по

 телевидению  рекламы.  Потому  что,  когда мы смотрем

 какой-то  сериал,  а собственно на сериалы и остались

 единственной  отрадой  нашего  трудящегося,  если его

 перерывают   рекламой,  но  это,  вы  знаете,  просто

 вызывает роздражение у людей.

      Поэтому,  я  предлагаю  Статью 11 дополнить тем,

 что  реклама не должна прерывать демонстрацию фильмов

 по телевидению. Спасибо!

     

      ГОЛОВА. Лук'яненко, за ним Сирота.

     

      ЛУК'ЯНЕНКО         68 округ

     

     

      Шановний  пане  Голово,  шановні депутати, Закон

 про рекламу справді має важливе значення і я хотів би

 сказати і указати на кілька важливих моментів.

      Щодо мови, то не може бути сумнівів, що в законі

 повинно  бути вказано, що вся реклама здійснюється на

 державній  мові.  Це  можна  буде  зробити  буквально

 двома-трьома  словами  в  статті  6  абзац перший, де

 можна  просто  добавити,  що  в процесі вироблення та

 розповсюдженні  реклами, обов'язковими є використання

 державної мови та дотримання і далі за текстом.

      Стаття  20. Передбачає рекламу тютюнових виробів

 та алкогольних напоїв.

      Шановний   доповідач   від   Кабінету  Міністрів

 сказав,  що  держава  втратила  320 мільйонів доларів

 значить  якби  була заборонена реклама тютюну, а я би

 хотів  спитати,  а  скільки  у  нас  тютюну та напоїв

 горілчаних .

      Я  хотів  би запитати, а скільки держава тратить

 на  лікування  хворих  від раку, який поширюються від

 тютюну,  а  скільки  у  нас  втрачено  працегодин від

 пянства, а скільки у нас від алкоголю скоєну злоченів

 різних, автомобільних катастроф і так далі.

      Не  можна  підходити  так, що держава втрачає на

 рекламі  тютюнових  виробів  і  алкогольних напоїв. В

 нашій комісії виробилося чітке уявлення що за рекламу

 тютюну  і  горілчаних  виробів  необхідно  заборонити

 повністю  і  це  моє  особисто  переконання. Я міг би

 запропонувати статтю 20 приблизно такого змісту:

      -реклама   тютюнових   та   алкогольних  виробів

 заборонена.

      Перший   пункт.  На  кожній  упаковці  тютюнових

 виробів для роздрібної торгівлі виробник зобов'язаний

 надрукувати   попередження  про  шкідливість  паління

 тютюну  для  здоров'я  людей так наприклад робиться в

 Канаді.

      Відносно  реклами  горілчаних напоїв то так само

 вона  має  бути заборонена реклама не продаж, але тут

 пункт другий слід було б написати так:

      -на  кожній  пляшці  алкогольного напою виробник

 зобов'язаний  надрукувати  попередження  про  те,  що

 алкоголь ослабляє самоконтроль людини і призводить до

 безвідповідальних вчинків.

      Немає    жодних   сумнівів,   що   стан   нашого

 суспільства  перебуває  у  такому  сумному  стані, що

 необхідно з цим боротися категорично і рішуче.

      Стаття 21 передбачає рекламу зброї. Я вважаю, що

 рекламу  зброї забороняти не можна, але її треба було

 б  здійснювати на основі правил Міністерства оборони.

 Тому  можна  було  б  записати приблизно так: реклама

 зброї  та її дії здійснюються за дозволом та у межах,

 визначених Міністерством оборони  України.

      Я  як від  комісії,  5 хвилин.

      Чого  я  проти  заборони  зброї? Довелось би нам

 тоді  заборонити  свято  авіації,  на  якому  є показ

 авіаційних  літаків,  нам  би довлося зоборонити тоді

 свято  військово-морських  сил,  довелось би вилучити

 теле  та  кінофільми з показом дії зброї, довелось би

 заборонити   показ  зброї  та  дії  її  у  друкованій

 продукції.  Це  величезний  пласт  інформації, і його

 вилучати не можна було б.

      З рештою, що ми мали б виграти від самої реклами

 зброї  в  межах,  визначених  Міністерством  оборони?

 Перспективи    розвитку    України   -це   розширення

 поінформованості громадян у всіх сферах нашого життя,

 і робити із дорослих дітей і зробити вид, що зброї не

 існує  і  не  існує  її  використання,  це ховати від

 дорослих  факти  нашої  дійсності.  Тому це робити не

 можна.

      Із  розширенням  демократизації відповідальність

 громадян зростатиме, а отже і проблема зброї має бути

 реальної і зрозумілою для всіх.

      Щодо    статті    26,    яка   регулює   питання

 відповідальності.   Дуже   добре,  що  ми  дістали  в

 останній  період  проект  Закону  про внесення змін і

 доповнень    до    Кримінального    та   Кримінально-

 процесуального   кодексу   та   кодексу  України  про

 адміністративні правопорушення. Тут якраз передбачена

 кара  за  порушення,  які  стосується  галузі взагалі

 інформаційної  діяльності,  і  це якраз було б і дуже

 добре.

      Отже ж ми б і могли розглянути питання про Закон

 "Про  рекламу".  Потім  розглянути  питання  про  оці

 доповнення     до     кирмінального,     кримінально-

 процесуального  Кодексу та адміністративні порушення,

 а  після  цього  приступити до другого читання Закону

 "Про  рекламу". Тоді на основі попередніх поправок ми

 би   точно  могли  сформулювати  відповідальність  до

 Закону "Про рекламу".

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Левко Григорович, ви в комісії з питань

 гласності? Так от тут від комісії виступав Понеділко,

 як  співдоповідь,  тому  що...  Але  бачете  я вас не

 перебивав  дав можливість висловитися, не зважаючи на

 політичну орієнтацію. Бачите. Сідайте, будь ласка.

      Останній  виступ.  Оголшений  Сирота  і  на тому

 припиняємо обговорення.

     

      СИРОТА  М.  Д.  Михайло  Сирота,  Черкаси, група

 "Центр".

      Шановний  голово,  шановні  народні  депутати, я

 хотів  би звернути увагу лише на одну проблему. У нас

 стаття   в  цьому  законопроекті  7  "Обмеження  щодо

 реклами"  напише:  подавати  інформацію,  що спонукає

 споживачів   до   дій,  здатних  заподіяти  шкоду  їх

 здоров'ю  або  життю.  То  зрозуміло,  що і нікатин і

 спиртні  напої  вони не додають здоров'я. Тому статтю

 про   рекламу   тютюнових  і  спиртних  напоїв  треба

 викласти  в  єдиній  редакції. Забороняється будь-яка

 релкама цього.

      Далі.  Яка  ж відповідальність передбачається за

 те,   що   ми   робимо   не   правильно  рекламу?  Це

 регламентується  статею  26. Найстрашніша кара -це 5,

 6, 7 разів більша сума штрафу, ніж коштиє ця реклама.

 Але  давайте подумаємо скільки тисяч людей сьогодні у

 нас   обмануто   різними   довірчими  товариствами  і

 трастами,  які  позабирали у тисяч наших співгромадян

 останні  заощадження.  А  ми  максимум,  що  зробимо,

 оштрафуємо їх.

      Я  вважаю,  щ  якщо  реклама сприяє пограбуванню

 людей,   то  не  можна  обмежуватися  лише  штрафами.

 Повинні  ми  забирати  ліцензії,   забороняти взагалі

 діяльність   таких   засобів   масової  інформації  і

 притягати до адміністративної, а в разі того, що якщо

 по   певним  трастам  сьогодні  порушені  кримінальні

 справи, то  і до кримінальної відповідальності, як за

 співучасть  в  тому,  що все-таки сприяли залазанню в

 карман до людей.

      Тому  я  пропонував  би статтю 7 "Обмеження щодо

 реклами"     доповнити:    "Забороняється    подавати

 інформацію,  що  спонукає споживачів  до дій, здатних

 заподіяти  шкоду  їх  здоров'ю,  життю  або майновому

 стану".

      І    докорінно    поміняти    статтю   26   "Про

 відповідальність   за   порушення  законодавства  про

 рекламу".  Справа  надзвичайно  серйозна.  Ми повинні

 поставити  заслон  законам  прямої дії, щоб нікому не

 було  зручно  використовувати  в тому, щоб наживались

 окремі групи людей.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати! Час використаний для

 обговорення. Я розумію, і Комісія з питань культури, і

 з  ядерної  безпеки,  і ряд фракцій, і НДГ, комуністи

 тощо  не  могли виступити. але всі ваші пропозиції ви

 можете   внести   в   комісію  розробникам,  здати  в

 Секретаріат,   вони   будуть   враховані  до  другого

 читання.

      Є  пропозиція...  Михайло Антонович! Ні, якщо 30

 секунд   Павловському,  то  тоді  відразу  включиться

 обговорення.

      (Шум в залі)

      Є пропозиція ставити в першому читанні, прийняти

 закон  в  першому  читанні.  Ставлю на голосування. А

 потім скажете. Будь ласка. В першому читанні.

     

      "за"

     Рішення прийнято.

      Комісія  доопрацьовує законопроект, враховує всі

 зауваження  і  виносить  його на друге читання. Немає

 заперечень. Будь ласка.

      Михайло  Антонович!  Якщо  треба  щось  сказать,

 скажіть Понеділку, він там поряд, щоб не забувся, він

 часом до другого читання, будь ласка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання про проект Закону

 України   "Про  трудопровідний  транспорт".  Коломоєв

 Валентин   Миколайович,   перщий   заступник   голови

 Державного     комітету    нафтової,    газової    та

 нафтопереробної ромисловості, будь ласка.

     

      КОЛОМОЄВ В.М.

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые

 народные депутаты!

      Закон   Украины   о  трубопроводном  транспорте,

 который  предлагается  для  рассмотрения,  определяет

 экономические,   правовые  и  организационные  основы

 функционирования системы трубопроводного транспорта в

 составной  части единой транспортной системы Украины.

 И  цели  его  разработки предусматривают: обеспечение

 правовых   и   оргакнизационных  основ  использования

 магистрального     трубопроводного    транспорта    и

 регулирования  отношений в этой системе на всх этапах

 его    создания,   проектирование   строительства   и

 эксплуатации,   надежное   обеспечение   потребителей

 Украины  энергоносителямми и химическими продукатами,

 а   также   выполнение   договоров  по  их  транзиту,

 сохранение   жизни   и   здоровья  населения,  охрану

 окружаюшей  среды  и  национального  богатства  путем

 обепечения  надежной безопасной работы трубопроводной

 системы,    обеспечние    национальной   безопасности

 Украины.

      Основными  задачами  разработки Закона являются:

 определение   вопросов   собственности   относительно

 обкектов    трубопроводного    транспорта,   создание

 условий,  которые  обеспечивают надежное и безопасное

 функционирование      трубопроводов,      обеспечение

 эффективного  надзора и контроля за проектированием и

 эксплуатиацией       трубопроводного      транспорта,

 установление ответственности юридических и физических

 лиц,  виновных в авариях и повреждениях магистральных

 трубопроводов. Действие этого Закона распространяется

 на  трубопроводы для транспортирования углеводородов,

 химических  продуктов,  воды  и  других  продуктов  и

 веществ   со   всеми  сооружениями  и  оборудованием,

 входящие  в  состав  предприятий,  которые занимаются

 транспортированием    по    трубопроводу    из   мест

 нахождения, добычи, изготовления или хранения до мест

 их   переработки   или   потребления,   перегрузки  и

 дальнейшего   транспортирования.   Закон   определяет

 особенности  применения Закона Украины о предприятиях

 Украины  и  о  транспорте, к обкектам трубопроводного

 транспорта.

      Проект     закона    разработан    специалистами

 Госнефтегазпрома,        Госводхоза,        Минпрома,

 Госкомгосспроя    с   привлением   юристов-правоведов

 Института   государственного   права   Академии  наук

 Украины.

      Украина    имеет    одну    из   самых   больших

 трубопроводных   систем   транспорта   углеводородов,

 химических  продуктов  и воды, которые на сегодняшний

 день    составляют    более   40   тысяч   километров

 магистральных трубопроводов разного назначения.

      Так, газотранспортная система Украины охватывает

 около 34 тысяч колиометров магистральных газопроводов

 разного  диаметра мощностью 230 миллиардов кубометров

 в  год  и  на сегодня осуществляет транспорот газа от

 месторождений   Украины   и  закупленного  в  России,

 Туркменистане по территрии Украины и его распредление

 потребителям. Обеспечение транзита российского газа в

 страны   Центральной,   Западной   Европы,   Молдовы,

 Белоруссии6 Южной области России.

      Магистральные  нефтепроводы  Украины  делятся на

 две  основные  системы: нефтепровод "Дружба", который

 расопложен  в  сверо-западной части страны и является

 участком     экспортной    нефтепроводной    системы,

 осуществляющий  поставку  российской  нефти  в страны

 Европы.    Нефтепровод    "Самара-Украина",   который

 является  конечным участком российской нефтепроводной

 системы,   предназначенный   для   поставки  западно-

 сибирской   нефти   на  нефтеперерабатывающие  заводы

 Украины  и  на  экспорт  через  нефтегавань Одессы. И

 несколько   магистралей   местного  назначения  общей

 протяженностью  3,  8  тысяч  километров  с суммарной

 мощностью 85 миллионов тонн нефти в год.

      Общая  протяженность магистральных нефтепроводов

 Украины  составляет  около  4,  5 тысяч колометров, к

 которым подключено 60 нефтебаз.

      Транспортирование  аммиака из города Тольятти до

 Одессы    для    дальнейшего    налива    в   танкеры

 осуществляется  по  аммиакопроводу  "Тольятти-Одесса"

 диаметров  356 мм, длиной 804 километра по территории

 Украины,  мощностью  2,  2  миллиона  тонн  в год, из

 которых   300   тысяч   тонн  поставляет  Украина  из

 Горловки.

      Магистральные   этиленопроводы   "Калуш-Венгрия"

 диаметров  219  мм и протяженностью 205 километров по

 территории      Украины,     "Северодонецк-Лисичанск"

 диаметром  325  мм  длиной 36 километров осуществляет

 перекачку этилена в обкеме 320 тысяч тонн в год.

 Только  большие  водоводы  Украины, такие как Донецк,

 Мариуполь,  диаметром  в  1  тыс.  200  милиметров, в

 Феодоссии, Керчь, деаметром 1 тыс. милиметров, Днепр,

 Белая  Церковь, деаметром в 800 милиметров. От канала

 Днепр-Донбасс   до   г.   Харьков  диаметров  1  тыс.

 милиметров.  Составляет  общей  протяженностью  более

 тысяча  километов  и подают около полутора миллиардов

 кубометров воды в год.

      Как   видно   из   приведенного,  Украина  имеет

 достоточно  хорошо  развитые  системы трубопроводного

 транспорта, углеводоров, химических продуктов и воды.

      В   перспективе   дальнейшее   развитие  системы

 магистральных  трубопроводов,  будет  определяться  в

 основном   обкемами  транзитных  поставок,  продуктов

 транспортирования    из   других   государств   через

 территорию  Украины  в  страны Европы и структурой, и

 обкемами продуктов потребления нашего государства.

      Развитая   система  магистральных  трубопроводов

 мощные подземные хранилища газа, удачное расположение

 Украины   на   основных   путях   доставки  продуктов

 транспортирования  от  регионов  добычи  до  основных

 потребителей  стран центральной, восточной и западной

 Европы, ставит Украину в высокие позиции межнародного

 рынка   и  могут  стать  гарантом  надежной  поставки

 продуктов     перекачки,    как    для    собственных

 потребителей,  так  и  потребителей  Европы.  Однако,

 вызывает  тревогу  тот  факт,  что  нами недостаточно

 проводится  работа по поддержанию в рабочем состоянии

 трубопроводов  путем  их  реконструкции, капитального

 ремонта. Обкемы которого за низкого качества труб, за

 низкое    качество    строительно-монтажных    работ,

 постоянно увеличиваются.

      Угрожающих     размеров    приобрело    массовое

 умышленное   повреждение,   разрушение  и  расхищение

 оборудования     линейной     части    трубопроводов,

 повреждение  трубопроводного транспорта с целью кражи

 продуктов.   Нарушение   охранных   зон   действующих

 трубопроводов,     которых    без    соответствующего

 разрешения  предприятий, эксплоатирующих трубопроводы

 размещается  коллективные  сады  и  огроды,  строится

 коллективные   гаражы,   прокладываются   автодороги,

 сооружаются животноводческие фермы и другие.

      Одним     из    главных    критериев,    которые

 характеризуют    уровень   надежности,   безопасности

 эксплуатации  магистральных  трубопроводов,  является

 наличие  аварий  на  линейной  части. Аварии приносят

 большие  материальные и социальные потери. На сегодня

 убыток  только одной возможной аварии на газопроводе,

 диаметром  1420  миллиметров при давлении 75 атмосфер

 можна составить около 200 тысяч долларов.

      Аварии,  человеческие жертвы материальные потери

 срыв   подачи  газа,  нефте,  нефтепродуктов,  амиака

 отдельным  промышленным  потребителям, городам, целым

 регионам,  а  так  же  не  выполнение обизательств по

 экспортным  поставкам продуктов транспортирования все

 это  на первый взгляд не совсем убедительно и поэтому

 обратимся   к  фактам,  которые  взяты  с  материалов

 расследования аварии в качестве два примера.

      20   марта  1993  года  из-за  плохого  качества

 импортных  труб  разорвался  газопровод..... в городу

 Никополю в результате чего прекратилось газоснабжение

 9 населенных пунктов, потеря газа составила 506 тысяч

 кубометров, а ликвидация аварий потребовала более 400

 человекочасов .

      Умышленное....  газопровада  "Союз"  20  февраля

 1994  года  в  поисках  нефтепродуктов  для  их кражи

 привело  к  потерям  891  тысячи  кубометров  газа  и

 недопоставки  его на експорт в обьеме 22 миллионов из

 нарушения  режима  работы  газотранспортной  системы.

 Вышеперечислены  примеры взяты из актов расследования

 аварий  без  специального их подбора, а таких актов к

 сожалению 10.

      Если   учитывать   печальный  опыт  эксплуатации

 магистральных трубопроводов то следует вспомнить, что

 под  Ужгородом погибло ремотной бригады в колличестве

 около 30 человек.

      В  районе  Павловки Ульяновской области сгорел с

 людьми рейсоволый автобус, а в 1989 году в районе Уфы

 всем   памятный   сгорели   два  пассажирский  поезда

 вследствии аварии на продуктопроводе Западный Сибирь,

 Поволжье и погибли более тысячи человек.

      Только    после    этой    страшной   катастрофы

 постановление  Совета  Министров  бывшего  Союза было

 принято   решение   разработки   проекта   Закона   о

 магистральном   трубопроводном   транспорте,  следует

 отметить,   что   на  сегодняшний  правовая  база  по

 вопросам   трубопроводного   транспорта  не  отвечает

 задачам     и     надежному    обеспечению    Украины

 энергоносителями,  химическими  продуктами,  водой  и

 другими.

      Представленный   проект  Закона  состоит  из  22

 частей,   которые  охватывают  определения  терминов,

 законодательство  о  трубопроводном транспорте, сферу

 действия   Закона,   перечень   субкектов   правового

 регулирования    отношений    и    органов,   которые

 осуществляют государственное управление.

      Основные  принципы  государственной  политики  в

 направлениях   обеспечения  надежного  и  безопасного

 функционирования,      уменьшения      энергетической

 зависимости,  соблюдения  экологической безопасности,

 защита   экономических  интересов,  а  также  вопросы

 собственности и отношений предприятий трубопроводного

 транспорта   с   местными   органами  государственной

 исполнительной  власти, представительскими органами и

 органами  местного  самоуправления,  предприятиями  и

 организациями,           землевладельцами           и

 землепользователями,  контроль,  охрану,  мониторинг,

 лицензирование  и  сертификацию  работ, экологическую

 экспертизу   в   сфере   трубопроводного  транспорта,

 структуру,  обязательства  и  права  в  хозяйственной

 деятельности  предприятий трубопроводного транспорта,

 ответственность    за   нарушения   законодательства,

 возмещение убытков и потерь в области трубопроводного

 транспорта.

      Следует  обратить  внимание, что расширение прав

 регионов  землевладельцев и землепользователь с одной

 стороны  и  правовой  нигилизм  с  дургой требует по-

 новому  подойти  к  вопросам  охраны  трубопроводного

 транспорта  и не только в особый период. Предложенный

 проект  закона  практически не требует дополнительных

 финансовых   ресурсов   и   предусматривает  усиление

 ответственности   за   нарушение  законодательства  в

 отрасли трубопроводного транспорта на всех этапах его

 создания и  функционирования.

      Правовое    обеспечение    проекта   Закона   "О

 трубопроводном  транспорте" предусматривается за счет

 изменений  и  дополнений  в Земельный кодекс Украины,

 Уголовный  кодекс Украины, Гражданский кодекс, кодекс

 Украины   об   административных   правонарушениях   и

 разработке   подзаконных  нормативных  актов.

      Проект    Закона   Украины   "О   трубопроводном

 транспорте"  был  рассмотрен  в юридическом и научно-

 исследовательском   отделах   Секретариата   и  всеми

 комиссиями  Верховного  Совета  Украины.  Замечания и

 предложения  к  проекту  Закону  в  своем большинстве

 носят  уточняющий  и  улучшающий  их  характер,  и  в

 основном принимаются. Они будут учтены при подготовке

 проекта Закона для рассмотрения его во втором чтении.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі   Валентин   Миколайович.

 Скільки  ми  відведем  часу  на запитання? 10 хвилин.

 Немає заперечення? Запишіться, будь ласка. Достатньо.

 Висвітліть.

      Свято , за ним Чернявський.

     

      СВЯТО  В.  П.  Дякую. Василь Свято, 416 виборчий

 округ, Хмельниччина.

      Шановний   Олександре   Миколайовичу,   шановний

 доповідачу,   шановні   колегі   депутати,   я  хотів

 поставити   перше   питання,   а  саме:  яка  ступінь

 заванатаженості трубопровідного транспорту України?

      І  друге  питання.  Це  про еколгічну шкоду, яку

 задає  трубопровідний  транспорт,  а  саме: Куйбишев-

 Одеса?  Прошу  дати  відповідь  на  одне  і  на друге

 питання. Дякую за увагу.

     

      КОЛОМЄЄВ.  По   первому   вопросу.   Значит,

 загрузка  газотранспортных  систем  в настоящее время

 близка   к  100  процентам.  Загрузка  нефтепроводных

 систем,   к   сожалению,   гораздо  меньше.  Загрузка

 колеблется в пределах 40-45 процентов из-за того, что

 уменьшены   значительно   поставки   нефти,  как  для

 потребителей  Украины,  так  и  прокатчика российской

 нефти (..........).

      Что    касается    экологических   проблем   при

 строительстве  трубопроводных систем. Цель закона как

 раз  и  состоит  в том, чтобы уменьшить экологический

 риск   за  счет  повышения  всех  учасников  процесса

 создания  эксплуатации  и пользования трубопроводными

 системами.  Одной целью закона является именно это.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чернявський, за ним Костюченко.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

     

      Дякую.  Шановний  Валентин Миколайовичу, я хотів

 би  вам  задати  таке  питання.  Думаю,  що аграрники

 підтримують  прийняття  цього  закону,  вважаючи його

 надзвичайну важливість.

      Але  хотів  би особливо після того, думаю, що ви

 відповісте  на  це.  Чи з приняттям цього закону яким

 чином   покращиться   забезпечення   агропромислового

 комплексу  України  нафтопродуктами  і  продуктами їх

 переробки,  власне  кажучи?  Яким  чином і на скільки

 покращиться?

     

      КОЛОМЄЄВ.   Я  могу  сказать,  что  улучшение

 обеспечения нефтепродуктами с введением этого закона,

 можна  ожидать  только  за счет увеличения надежности

 работы  системы.  Все  остальное  зависит от рыночных

 условий:     приобретение,    копупка,    переработка

 нефтепродуктов    с    использованием   той   системы

 трубопроводной,  о которой мы сегодня говорим.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Костюченко, Вітренко.

     

      КОСТЮЧЕНКО

      Спасибо.   Леонид   Михайлович  Костюченко,  77,

 Днепропетровская область.

      У  меня  есть  два вопроса. Первый вопрос. Какую

 сумму  Украёна  имеет  за  транзит газа и нефти через

 территорию Украины? Это первый вопрос.

      И  вопрос,  так  сказать,  давно уже всем, будем

 говорить,  надоевший.  По  вашим  расчетам,  когда мы

 сможем первую очередь Одесского терминала?

     

      КОЛОМЄЄВ.  Значит, по первому вопросу. Сумму,

 которую  мы имеем за счет транзита, подсчитывается по

 той  работе,  которую  мы  выполняем.  Чем  больше мы

 прокачиваем  нефти, чем больше прокачиваем газа, тем,

 естественно,  большие  обкемы  денег  за  счет  этого

 зарабатываем.

      Конкретну  цифр  я  просто  затрудняюсь  сказать

 сейчас.  Это  нужно  посчитать.  Ну,  конкретно  если

 говорить  по газу в течении этого года порядок такой:

 800 миллионов долларов. 800 миллионов долларов.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко.

     

      КОЛОМЄЄВ.   Что   касается...   что  касается

 нефтеперевалочного  комплекса  в  Одессе...  Ну,  его

 нужно  строить.  К  сожалению, финансирование ведется

 плохо,  не  в  тех  обкемах,  которые  можно  было бы

 осваивать.  Но  сейчас  за счет использования средств

 учатсников     акыионерного    общества,    закрытого

 акционерного      общества     немного     сдвинулось

 строительство.  Но,  к  сожалению,  оно  идет  плохо.

 Поэтому   сказать   однозначно,   когда   мы   сможем

 построить...  будут  выделены  средства  из  бюджета,

 акционерами  -в  течение  18  месяцев  первую очередь

 терминала ..................

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Мы  сейчас  говорим  о  трубопроводной  системе,

 поэтому...................  Давайте мы отдельно, если

 есть такое желание, можем отдельно просто....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Вітренко, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний    доповідачу,   я   цілком   підтримую

 прийняття    такого   закону,   бо,   дійсно,   треба

 врегулювати  ці  питання.  Мені скаржились розробники

 газових   мереж,   що  з'явилось  багато  комерційних

 структур,  які  почали розробку проектів, а потім вже

 прокладання газопровідних оцих газопроводів до селищ.

 А  вони  не  стикуються  з  загальною газовою мережею

 України.  То  в  мене питання: як цей закон захистить

 недержавну,  скажемо,  монополію  на  проектування  і

 закладання газових і інших мереж?

     

     КОЛОМЄЄВ.  Если  вы  обратили внимание, в законе

 есть    статья,    которая   предусматривает   запрет

 приватизации   обкектов  трубопроводного  транспорта,

 передачу  его  другим  государствам  (как  в общем...

 системно...  так....  так  и  частично),  включая его

 обкекты.  Вот  мы  полагаем,  что  эта  статья... те,

 которые   сейчас   не   существуют,  если  они  будут

 строиться  в  пределах... по нормам этого закона, они

 тоже не будут подлежать приватизации.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Малєвський, Лук'яненко.

                 Малєвський єсть?

      Лук'яненко, будь ласка. За ним - Ткаченко.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

     

      Лук'яненко, 68-ий виборчий округ, Нововолинськ.

      Я хотів би спитати вас таку річ. Ми не так давно

 із  сумом довідалися, що загалом немає лічильників на

 трубах,  які,  по  яких  надходить  нафта із Росії на

 Україну.  І  так  само  немає  лічильників на газових

 трубах, якми надходить газ на Україну.

      Чи   це   правда,   що  в  дійсності  немає  тих

 лічильників  і  Україна  не  контролює,  скільки  нам

 надходить нафти і газу?

      Ну,   і   друге   питання.   Мене  цікавить  про

 газосховища. Чи вже їх передали? Якщо передали, то на

 яких умовах передали їх в експлуатацію.

      Дякую за відповідь.

     

      КОЛОМЄЄВ. По первому вопросу.

      Учет  поступающих  обкемов  на границе есть. Так

 есть  на  граинцах при передаче в Украину, так есть и

 на границах при передаче за пределы Украины.

      Значит, ведут представители... То, что касается,

 то,  что  касается  транзитных  обкемов,  ведут, учет

 ведет представитель той страны, которая эту нефть или

 газ  имеют,  при  нашем участии на всех этих замерных

 магистральных     пунктах    передачи    есть    наши

 представители.

      Безусловно,  безусловно,  техническое оснащение,

 средства измерения, которые там есть на этих замерных

 участках,  нуждаются  в  улучшении.  В  этом плане мы

 сейчас  очень  настойчиво  работаем,  чтобы поменять,

 более  совершенные  средства  измерения  поставить  и

 ужесточить  контроль за обькемами. Конечно, никому не

 хочется  иметь  на  этом  потери, особенно на больших

 обкемах при транспортировке газа.

      Что  касается второго вопроса передачи подземных

 хранилищ, никому они не передавались, потому что нет,

 не создано совместное предприятие, я понял, о котором

 вы спрашиваете. Позавчера, на заседании комиссии этот

 вопрос  рассматривался, даны поручения как депутатам,

 так  соответствующим  министерствам и ведомствам, для

 того,  чтобы  продолжить  рассмотрение этого вопроса.

 Подземные хранилища находятся на эксплуатации системы

 укргазпром.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаченко, Запоріжжя.

     

      ТКАЧЕНКО

     

      Скажіть,  будь ласка, чи є аналогічні законі вже

 в наших сусідів? Це перше питання.

      Як  враховується  досвід міжнародної організації

 аналогічний?

      Нарешті,  таке  запитання  в  мене  є. Все-таки,

 стратегічне  завдання  номер  1, яким ви вважаєте? Чи

 подальший   розвиток  транспорту  трубопроводного  чи

 утримання  даного  транспорту  в  належному стані, чи

 можливо    враховуючи    те,   що   він   недостатньо

 завантажений,  то  якоюсь  мірою,  навіть, скорочення

 цього транспорту? Дякую!

     

      КОЛОМЄЄВ.   Наши   соседи   пока   не   имеют

 Законодательство   о  трубопроводном  транспорте.  Но

 мировой  опыт  тоже  довольно  противоречив.  Скажем,

 Канада    имеет    как    федеральные    законы    по

 трубопроводному транспорту, так и провенциальные. И к

 этому  относятся очень серьезно. Аналогичная ситуация

 в  Соедененных  Штатах.  В  Европе  не  однозначно. В

 Англии есть, в Германии нет.

      Считаю    ненужным,   хотя   имеют   ссылки   на

 трубопроводный  транспорт  другие  законы, в части, в

 Законе по энергосбережению.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Спасибі,    сідайте,    Валентин

 Миколайович.

     

      КОЛОМЄЄВ. Вопрос по загрузке и стратегии.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. По завантаженню?

     

      КОЛОМЄЄВ.  Значит,  что  касается  стратегии.

 Газотранспортную  систему нам нужно расширять, потому

 что  обкемы  потребления газа в Европе прогнозируются

 их  увеличение.  И  Россия  остается одним из главным

 поставщиком  газу  в  Европу.  Поэтому  мы должны это

 использовать  расширять нашу газотранспортную систему

 заробатывать на этом большое колличество валюты.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка. Спасибі. Слово

 для  співдоповіді надається Піскуновському Костянтину

 Володимировичу  - Голові підкомісії.

     

      ПИСКУНОВСЬКИЙ К.В.

     

      Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр

 Николаевич!

      Вы    сейчас    заслушали   доклад   заместителя

 председателя  государственного  комитета по нефтяной,

 газовой и нефтеперерабатывающей промышлености Украины

 в  котором раскрыто прежде всего роль трубопроводного

 транспорта   для   экономики   Украины   и  приведены

 трагические   последствия   к   которым  приводит  не

 надежная эксплуатация этого сложнейшего комплекса.

      Поэтому  наша  задача  как парламентариям прежде

 всего создать правовое поле,. которое свело бы на нет

 возможности таких инцидентов в будущее. Необходимость

 разработки  отдельного  законодательного акта. Так же

 предусмотрено Законом Украины "О транспорте", которое

 мы  с  вами  уважаем  коллеги приняли 14 февраля 1995

 года.

      Статья  37 Закона "О транспорте" предусматривает

 разработку  специального  законодательства  в области

 трубопроводного   транспорта.   Нужно   сказать,  что

 трубопроводный транспорт является наиболее надежным и

 дешевым  видом транспорта. Себестоимость перекачки по

 трубопроводам  в  два  три  раза  ниже  чем перевозка

 другими видами транспорта.

      Предлагаемый    законопроект   направленный   на

 регулирование      правовых      экономических      и

 организационных  основ  деятельности  трубопроводного

 транспорта  как  составной  части единой транспортной

 системы Украины.

      Его   основые  положения  базируются  на  нормах

 Закона  "О  транспорте"  и  Закона  "От предприятий в

 Украине"  и  определяют  особенности  применение этих

 законов предприятиям трубопроводного транспорта.

      Комиссия   по  вопросам  топливноэнергетического

 комплекса  транспорта  и  связи постоянно держала под

 контролем   разработку  указанного  законопроекта  по

 настоянию   комиссия   действие   законопроекта  было

 расширено  на  трубопроводный транспорт или назначено

 для  транспортировки  химических  продуктов,  воды  и

 других веществ, а не только углеводородов.

      Комиссия  благодарит  Комиссии Верховного Совета

 по   вопросам  экологической  политики,  по  вопросам

 ядерной  политики и ядерной безопасности, по вопросам

 агропромышленного  комплекса,  земельных  рессурсов и

 социального   развития   села,   по  вопросам  охраны

 материнства  и  детства  за  вчскзанные  замечания  и

 предложения к законопроекту.

      Все  замечания  комиссии  и  отдельных  народных

 депутатов  будут  учтены  в сравнительной таблице при

 подготовке  ко  второму  чтению,  так как большинство

 замечаний   носит   уточняющий   характер.   Комиссия

 считает,  что при подготовке законопроекта ко второму

 чтению  необходимо  доработать  прежде всего название

 закона.  Так  со статьи 4 проекта Закона выходит, что

 трубопроводный     транспорт    включает    в    себя

 магистральный   и  промышленный  газопроводы.  Однако

 проектом   закона   предусматривается   регулирование

 отношений  только  в сфере магистрального транспорта.

 Потому   необходимо   название   закона   привести  в

 соответствии  с содержанием представленного проекта и

 назвать    его   Закон   Украины   "О   магистральном

 трубопроводном транспорте".

      По  мнению  Комисси  необходимо  усилить  первый

 абзац  статьи 7: "Трубопроводный транспорт как обкект

 власности",  дополнив его словами, что трубопроводный

 транспорт является державной власностью.

      Необходимо  также уточнить в связи с этим статью

 7.

      статью   11   о   том,   что   правовой   статус

 земельпредприятий   и   организаций   трубопроводного

 транспорта  регулируется  не  только  Земельным, но и

 Лесным  кодексом  Украины,  и дополнить сответственно

 статью 9  этого законопроекта.

      В  названии  и  части  2  статьи  11  необходимо

 исключить  слова  "підприємства  та організації", а в

 части   первой   слова   "підприємств",   что   будет

 соответствовать  статье 68 Земельного кодекса в части

 названия земель.

      В   части  второй  статьи  19  предусматривается

 возложить    на   Министерство   внутренних   дел   и

 подразделения  Национальной  Гвардии  Украины  охрану

 обкектов трубопроводного  транспорта.

      однако  эта  норма противоречит пункту 18 статьи

 10  Закона  Украины  "О  милиции",  в  соответствии с

 которым  охрана имущества милиции может производиться

 на договорных началах из закона Украины о Национальной

 гвардии    Украины,    которым    охрана    имущества

 Национальной гвардии не предусмотрена.

      Кроме  этого  в  соответствии  с  частью  второй

 статьи  1 указаного закона использование Национальной

 гвардии  для  выполнения  заданий,  непердусмотренных

 законом,  не  допускается.  Поэтому комиссия считает,

 что  вторую часть (..........) 19 необходимо привести

 в соотвествии с дейсьвующим законодательством.

      По   предложению   депутатов  Данча  и  Климпуша

 комиссия считает необходимым дополнить статью проекта

 Закона      следующим      абзацом:      "Предприятия

 трубопроводного транспорта уплачивают налог с единицы

 транспортируемой     продукции     на     поддержание

 эколгического состояния регионов, по которым проходят

 рубопроводы.        Сооответсвующие       коэфициенты

 устанавливаются Кабинетом Минитстров Украины.

      С  учетом  того,  что  эти  и  другие  замечания

 высказанны  комиссиями  и  народными депутатами будут

 учтены,   во   втором  чтении  комиссия  просит  вас,

 уважаемые   народные   депутаты,   поддржать  решение

 комиссии и принять закон в первом чтении.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Скільки ми

 часу  відведем  на обговорення? Запитання задамо, да?

 Сідайте Піскуновський. Єсть потреба обговорювать?

      Хто   за   те,  щоб  не  обговорювать,  я  прошу

 проголосувати.

     

      "за" -

     

      Рішення прийнято, як процедурне.

      Була  одна пропозиція і ця пропозиція в вас єсть

 в  проекті  Постанови.  Прийняти  в першому читанні і

 дати  на  доопрацювання  з урахуванням тих зауважень,

 які  були  висловлені  в  поданних  запитаннях. Ну, і

 безперечно  в  тих,  в кого є зауваження, пропозиції,

 прохання подати в комісію, щоб на протязі двох неділь

 доопрацювать. Я ставлю на голосування даний проект.

     

      "за"

      Прийнито

      Спасибі.  У  нас Кириченко єсть? Єсть Кириченко.

      Шановні  колеги!  Тут  у нас така невеличка єсть

 поправка  до  закону.  Я хочу надати з вашого дозволу

 слово  Кириченко  Сергію  Олексанедровичу  про проект

 Закону  України  про  внесення  доповнень до статті 4

 Закону  "Про  підприємництво"  щодо надання послуг по

 охороні об'єктів державної власності.

      Будь ласка.

     

       КИРИЧЕНКО С.О.

       395   виборчий  округ,  місто  Херсон,   Сергій

 Кириченко.

      Шановний  Головуючий!  Шановні народні депутати!

 Необхідність  внесення  змін  і доповнень до статті 4

 Закону   України   "Про  підприємництво",  а  вірніше

 повернення  майже  в повному об'ємі норми, яка раніше

 діяла  на  протязі майже двох років, обумовлена двома

 факторами: правовим і економічним.

      Правовий  фактор  обумовлений  слідуючим.  Закон

 України " Про підприємництво" був прийнятий 1 березня

 1991  року  і, до  внесення в нього змін та доповнень

 Законом  України  від  16  грудня  1993 року, надавав

 рівні  правові  можливості  для  здійснення послуг по

 охороні  об'єктів  усіх  форм  власності:  державної,

 колекстивної,  приватної.  Також  в  свою чергу всіма

 суб'єктами  підприємницької  діяльності незалежно від

 форм власності.

      Такий  стан  правового  врегулювання відносин по

 наданню  охоронних  послуг  позитивно  відзначився на

 задоволені   різноманітних   інтересів  юридичних  та

 фізичних  осіб,  так  як  на ринку надання цих послуг

 став   діяти   фактор   конкуренції.   Це   дозволило

 замовникам на отримання охоронних послуг там, де було

 це  невигідно  з  економічних  підстав, припинити дію

 монопольного   встановлення  угод  по  охороні  їхніх

 об'єктів  з одними державними підрозділами по охороні

 об'єктів,   розцінки   на   надання  послуг  яких  не

 відповідали  якості  цих  послуг,  та  звернутись  за

 наданням  послуг  до інших недержавних суб'єктів, які

 на  це  заслуговували  і здійснювали охорону об'єктів

 більт  якісно,  за  розцінками, в декілька разів (а в

 деяких  випадках  і в 10 разів) менше, ніж розцінки в

 державних охоронних структурах.

      Ну,  а  також дозволити створювати свої охоронні

 підрозділи,  бо  на  це  було  право.  При  тривалому

 кризовому  стані  економіки,  коли  багато  державних

 підприємств,  установ  і організацій знайшли на ринку

 надання  охоронних послуг більш ефективно працюючих і

 економічно   вигідних   над   державні   структури  в

 розбіжність  з  нормою  статті 6 Закону про обмеження

 монополізму     та     недопущення    недобросовісної

 конкуренції   у   підприємницькій   діяльності,  який

 вступив  в  дію  з  15  березня  1992 року, парламент

 минулого скликання прийняв Закон України про внесення

 змін  і  доповнень  до  статті  4  Закону України про

 підприємництво    від    16    грудня    1993   року.

 Невідповідність змін, внесених до статті 4 Закону про

 підприємництво  грудні 1993 року вже діючому Законові

 про   обмеження  монополізму  полягає  в  слідуючому:

 стаття 6 Закону про обмеження монополізму визначає:

      1.  Дискримінацію  статті  (пункт 1 статті 6)...

 дискоимінацію підприємців органами влади і управління

 визначається   встановлення  обмежень  на  здійснення

 окремих    видів   діяльності   з   метою   обмеження

 конкуренції.   А   саме  таке  і  сталося,  коли  був

 прийнятий  закон  від  16 грудня 1993 року, яким було

 вилучено  одно  лише  слово -державних. Вилучили одне

 слово,   і  цим  самим  запроваджена  недоцільна  (як

 показав  час)  і навіть небезпечна монополія для прав

 громадян,  які працюють на державних підприємствах (і

 в  першу чергу, дрібних і середніх підприємствах). Бо

 Закон  України  від  16  грудня  1993  року по своєму

 змісту  був  направлений  проти суспільних інтересів,

 так  як вимусив багаточисельні державні підприємства,

 установи,   організації   (лікарні,  заклади  освіти,

 культури і т. д.) припинити дію вигідних для них угод

 та   заключити  нові  угоди,  але  вже  з  державними

 монопольними структурами на збиткових для них умовах.

      І  тут  дуже  гостро постав економічний головний

 фактор,   який   обумовлює   необхідність  поновлення

 первісно  встановленої правової норми статті 4 Закону

 "Про підприємництво".

      На   органи   внутрішніх   справ   в  зв'язку  з

 покладенням   на  них  таких  монопольних  функцій  -

 забезпечення    охорони   усіх   поголовно   об'єктів

 державної    власності    -лягло    занадто    багато

 повноважень,   ніж   вони   можуть  виконати  реально

 насьогодні.

      В  міліції  не вистачає кадрів. Утримання одного

 міліціонера із-за об'єктивно великих накладних витрат

 в   багато  разів  перевищує  витрати  на  будь-якого

 недержавного    працівника,   який   би   мав   право

 здійснювати такі ж охоронні послуги.

      Це   об'єктивно   призвело  до  втрати  багатьма

 державними  підприємствами, установами, організаціями

 можливості  отримати  ефективну  і  посильну  для них

 охорону майна і режиму діяльності.

      При такій ситуації багато державних підприємств,

 установ  і  організацій  зовсім  на сьогодні не мають

 охорони.   Такий   монополізм   стоврив  і  продовжує

 породжувати   об'єктивні   предумови   криміналізації

 обстановки щодо таких об'єктів.

      Наприклад,   лікарняний   заклад,  підприємство,

 заклад  культури або будь-яка інша державна установа,

 якій  не  в  змозі, не в змозі утримувати таку дорогу

 охорону, котру мають право надавати тільки підрозділи

 міліції,   її   зовсім   не   мають,   що   спричиняє

 багаточисельні  посягання  на  майно цих підприємств,

 організацій,  установ, що кінець-кінцем прямо впливає

 на  економічні  показники  і матеріальне благополуччя

 громадян, працюючих там.

      Таке  становище,  якщо  його  і надалі зберегти,

 буде  негативно  впливати на фінансовий стан, в першу

 чергу   багаточисельних   бюджетних   організацій  та

 установ,  які  не  будуть  мати можливості і не мають

 можливості   оплачувати   послуги  по  охороні  своїх

 об'єктів,  так  як  не  мають  права  вибору  охорони

 структур або стоврення власних.

      Ці  ж  підприємства,  установи, організації, які

 мають  об'єкти  державної  власності,  є  безправними

 перед монопольними державними охоронними структурами,

 так  як  умови на заключення угод на охорону об'єктів

 нав'язуються  лише  однією  стороною. Організацією по

 наданню охоронних послуг.

      І  умови  цих  договорів  -це  теж дуже важливий

 фактор,  який  складається  на підставі затвердженого

 державними  відомствами  типового  договору, повсюдні

 такі,  що  підприємства навіть немає право стягнути з

 державного  охоронного підрозділу ті збитки, які воно

 нанесло  йому неналежним виконанням своїх обов'язків.

 На  це  є  дуже  яскрава  арбітражна  практика.  Коли

 підприємство не може стягнути ті збитки.

      На підставі вище зазначеного, доцільно визначити

 такий  порядок  на надання послуг по охороні об'єктів

 всіх форм власності, при якому буде надано можливість

 не  орушуючи  законодавство про обмеження монополізму

 та  забезпечуючи  необхідні  умови  для існування дії

 конкуренції,  встановлювати актами Кабінету Міністрів

 України  перелік  окремих, особливо важливих об'єктів

 державної  власності.  Право  на  охорону  яких  буде

 належати державним підприємствам і організаціям.

      Комісія   з   питань   економічної  політики  та

 управління    народним    господарством,   підтримала

 законопроект в такому вигляді, який був розданий вам,

 шановні народні депутати, 6 жовтня і запропонувала до

 прийняття  сесією  Верховної Ради України, тобто, цей

 закон, визнаний комісією, суспільно необхідним.

      Шановні колеги! Останнє. Це позаполітичний закон

 і  голосування  за  нього  відповідатиме програмним і

 статутним  принципам усіх партій існуючих в Україні і

 представлених у Верховній Раді. Так як направлення на

 створення    найоптимальнішого   режиму,   збереження

 державного  майна і, в першу чергу, великої кількості

 невеликих  підприємств, установ і організацій. Прошу,

 шановні  народні  депутати, підтримати запропонований

 законопроект і проголосувати за. Дякую за увагу!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Запитання  є?  Є.  Скільки  ми  часу  відведемо?

 Давайте  порадимось. Одну хвилинку. Не будемо ми ж на

 півслові  обривати.  Я прошу 5 хвилин для запитання і

 приймемо  рішення.  Не  заперечуєте? Запишіться, будь

 ласка.

      Висвітіть 5 хвилин.

      Горбаль, Чернявський.

     

      ГОРБАЛЬ.

      ____________.  З  огляду  на  те,  що зараз мало

 депутатів  і  доповідач  так  доступно  розказав  про

 потребу  цього  законодавчого  акту,  що  давайте без

 обговорення  приймемо  цей  Закон  оскільки  він дуже

 потрібний . Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

     

      Шановний Олександр Миколайович !

      Я  хотів  би з повагою до Говоруна передати йому

 слово, як він більш компетентний в цих питаннях.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Говорун.

     

      ГОВОРУН.

     

      Дякую,  шановні  народні  депутати,  я  хотів би

 задати   і   питання   доповідачу.   З   Міністерства

 внутрішніх   справ   цей   ваш   проект   він   якось

 погоджується чи ні? Це одне .

      Друге.  Я звертаюся до вас і до всіх депутатів у

 нас  існує  закон,  Закон  "Про  державну  охорону" в

 системі  МВС і вносити сьогодні це питання такого., в

 такій постанові редакції, як це робить пан Кириченко,

 не  погоджуючи  з  МВС  і не з'ясувавши позицію МВС в

 цьому питанню, я вважаю передчасним це раз.

      По-друге.  На  Комісії  з  питань  законності  і

 правопорядку  мене  дивує  позиція  керівництва, було

 прийнто  рішення,  що  керівництво комісії зверниться

 про  зняття  цього  питання з розгляду поки не будуть

 зроблені   відповідні  висновки  по  міністерствам  і

 відомствам.

      Значить я прошу відповідь на перше моє питання і

 моя    пропозиція,   Олександр   Миколайович,   прошу

 поставити   на  голосування  поки  не  буде  вирішене

 питання  з  відомства зняти з розгляду це питання. Це

 рішення,  не  тільки  моя  пропозиції,  а і комісії з

 питань правопорядку і законності.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги.

     

       КИРИЧЕНКО.  Шановний  колега, я відповім дуже

 швидко.  Справа  в  тому,  що  суб'єкти  законодавчої

 ініціативи,  вони  відшукують ті суспільні відносини,

 котрі  мають  найгострішу,  як  то кажуть, потребу їх

 вирішення. Саме це було пророблено і мною.

      Я такий же суб'єкт законодавчої ініціативи, як і

 Президент, як і всі ви тут, шановні дептати, сидите в

 цьому залі. Тут немає особливої важливості, хто подав

 законопроект.  Головне,  щоб  органи  Верховної Ради,

 котрі   визначають   актуальність   того   чи  іншого

 законопроекту,  дали  свою  відповідь,  чи  є  він на

 сьогдні  актуальним  і  чи  треба  його  виночити  на

 прийняття  Верховною  Радою.  Саме  Комісія Верховної

 Ради  України,  рішення  котрої  я  довів  до  вашого

 відома, вона визначила, що так, це нагально потрібний

 закон і вкрай необхідно приймати ці зміни. Тому що це

 прямо  впливає  на  добробут  наших  громадян,  і  це

 спотворює  те,  що  на  сьогодні  є,  саме монопольне

 становище  МВС.

      І  сьогодні  існує  така  ситуація, коли саме ці

 підприємства,   вони  підлигають  просто  бандитським

 нападам.  І  вже  сама  міліція,  я  теж  працівник в

 минулому  органів  внутрішніх  справ, вони кажуть, що

 однією  рукою  вони  хочуть  тримати  ці об'єкти, щоб

 охороняти  і  мати  зайву  копійку,  але  є  проблемі

 кадрові,  є  проблеми забезпечення, це зайві накладні

 витрати.

      І  ще  проблема:  розкриття  злочинів  з  цих же

 підприємств,  котрі  вони  не  можуть охороняти і там

 розкрадають майно.

      Ви  розумієте, якіе становище на сьогодні з цими

 об'єктами?   То   треба  на  ринок  охоронних  полсуг

 запустити  інших  суб'єктів,  котрі  діяли на протязі

 двох років.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Олександрович, спасибі.

      Шановні  колеги,  це  питання вносилось в квітні

 місяці  цього  року.  Воно  дійсно  обговорювалось  в

 комісіях.  На  тому  тижні це питання розглядалось на

 Президії  і  було  включено в порядок денний, якщо ви

 пам'ятаєте.   Воно   просто   прийшло   переходне   з

 попереднього  тижня.  І тут звинувачувать, що питання

 не   обговорено   і   не  погоджено,  так  не  можна,

 безперечно. Воно погоджено.

              (Шум у залі)

       Я  думаю,  що  з Комісією і з Президією. Да, на

 Президії воно розглядалось.

      Будь   ласка,   Бублик,   за   ним  Чапюк.  Одну

 хвилиночку, я прошу не нада, Бублик.

     

      БУБЛИК Ю.Т.

     

      Уважаемые депутаты, уважаемый доповидачу, прежде

 всего  как  бы  там  ни было, а нет обоснования всеже

 министерства  внутрених  дел.  Никто  не присутствует

 сегодня.  И  за  что мы будем голосовать, пока это не

 известно.  Поэтому  я  считаю  этот вопрос необходимо

 отложить, чтобы все обоснования были и тогда мы знали

 за что голосовать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чапюк.

     

      ЧАПЮК Р.С.

      Дякую.  Шановні  колеги,  наша  Комісія з питань

 економічної    політики    і    управління   народним

 господарством повністю підтримує внесений проект змін

 до статті 4 Закону з таких міркувань:

      1. Хочеться підкреслити, що наш колега Кириченко

 виключно  добросовісно  підготовив  питання. Виключно

 добросовісно!  Виключно  злободенне.  Добрі з півроку

 пройшло....  його  виникнення.  І  всі,  хто до нього

 причетний,   мав   можливість  і  час  викласти  своє

 відношення. Єдине, що -знімається монополія ще одного

 відомства  нашого  на  один  із  видів  діяльності по

 охороні  об'єктів.  Вони або погано охороняються, або

 зовсім  не  охороняються.  Я  просив  би  підтримати.

 Повірте,   це  в  інтересах  суспільства,  держави  і

 народу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     

      ЧАПЮК Р.С. Прийняття ....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

     

      КИРИЧЕНКО  С. О. Я дуже дякую, тим більше, що ця

 норма  діяла  на  протязі двох років, і вона показала

 свою ефективність.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Ми домовилися 5 хвилин -ми

 вже....  Значить,  єсть  таким  чином дві пропозиції:

 одна  пропозиція  в  порядку  законодавчої ініціативи

 нашщим  колегою,  депутатом  Кириченком. І це питання

 обговорювалося  в комісіях. І я його ставлю в порядку

 черговості   на  голосування.  Будь  ласка,  включіть

 систему.  Про  внесення  змін і доповнень до статті 4

 Закону "Про підприємництво".

     

      "за"

      Рішення не прийнято.

      Значить,  я  думаю,  другий  раз  я  ставить  на

 голосування не буду, і потреби такої немає. Значить я

 вважаю,  що  хай ще раз доопрацюють і пропозицію, яка

 була   внесена  погодить  в  Міністерстві  внутрішніх

 справ, і ми його на слідучий тиждень включем.

      І  друге, шановні колеги. Завтра в нас п'ятниця.

 Я  просив  би  вас всіх, враховуючи те, що і сьогодні

 перехідні  питання  єсть, і  завтра  те,  що  в  нас

 заплановано  в порядок денний, десь набирається понад

 16  питань, я  просив  би  забезпечити явку, щоб була

 достатня, щоб ми попрацювали до 15 години. Це перше.

      І  друге.  Те,  що в нас завтра на сесії о 12-30

 виступить    голова    Державних   зборів   Угорської

 Республіки,  який сьогодні до нас приїхав з офіційним

 візитом,  Я  просив би, щоб ми всі були в цьому залі,

 срілися  і  плідно  попрацювали.

      А  зараз на цьому вечірнє засідання оголошується

 завершеним.  До  побачення. Завтра розпочнем роботу о

 10 годині.