Стенограма пленарного засідання

11 жовтня 1995

               ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ  ДРУГЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  11  ж о в т н я  1995  р о к у

                      15.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Прошу  депутатів  займати  свої  місця,

 підготуватися до реєстрації.

       Будь    ласка,    ввімкніть   систему   "Рада".

 Проводиться поіменна реєстрація.

 

       Зареєструвалося 334 депутати. Вечірнє засідання

 оголошується   відкритим.   Слово   для  виступу  має

 Яворівський  Володимир  Олександрович  від  Комісії з

 питань прав людини. За ним буде виступати Юхновський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ

 

      Шановна  Верховна  Рада,  шановний уряд, шановні

 виборці.  Виступати від наших комісій, в яких зібрано

 полярний  політичний  спектр  може,  звичайно, тільки

 самогубець.  Через  те  я відразу кажу, що я виступаю

 від  певної частини нашої комісії і проголосую за те,

 щоб іншого разу виступив представник із іншою думкою.

       Раніше  ми  запитували:"Хто крайній у черзі?" А

 тепер :"Що будуємо?"

      Другий український Президент міг вже покінчити з

 цими  неясностями,  в  перший же місяць виконати свою

 передвиборчу  програму і ми вже були б або білорусами

 або  малорусами.  Росія здихалась би Жиріновського, а

 ми  б мали в її особі генералгубернатора. Життя стало

 б  ще нестерпнішим, але народець би затих: хлопців до

 Чечні, дівчат - добудовувати БАМ.

      Спробувала б групка пенсіонерів пікетувати палац

 Жиріновського по вулиці Орджонікідзе, до них, мабуть,

 вийшов  би  радник  гебернатора  депутат  Моєсєєнко і

 проказав:  "Именем  обновленного  Союза -по домам по-

 хорошему".

      Чому   ми,  вища  влада  України  в  особі  двох

 президентів,  кількох  тимчасових Урядів, двох синьо-

 жовто-червоних  Верховних  Рад колективно мучимо свій

 народ  уже  4 роки, гребучи одним веслом, як правило,

 до   чужого   берега?   Таке   враження,  що  Україна

 перетворює   в   життя   рішення  30  партз'їзду  "По

 осуществлению  мероприятий  по  созданию независимого

 украинского   государства".   Ліниво,   нерішуче,   з

 елементами   театру-абсурду,   коли  під  пам'ятником

 Леніну з голобом на голові співають "Ще не вмерла..",

 коли над оцим нашим куполом синьо-жовте знамено, а на

 фронтоні  серп пиляє держак молотка.

      Залишилось   відрапортувати:   "Так   называемое

 государство есть, что с ним делать дальше?"

      Маємо те, що заслужили.

      Державотворчій   і   реформаторський   ентузіазм

 Президента  і  прем'єра  виконавцями спотворюється до

 карикатурної  невпізнаності.  От  і  живемо,  браття:

 корекція,  корупція,  інфляція,  емісія, девальвація,

 приватизація,  словом, малоросійський консенсус, або,

 як  каже наш Олександр Олександрович, будьте уважні,

 сядьте на місце.

      Що  ж,  заходимо  ще  на одну спробу. Новий Уряд

 колективно  відповідає на запитання: куди ідемо? Його

 Програма розрахована на всі парламентські смаки: якщо

 без колгоспу ваше життя втрачає сенс -вам залишемо цю

 радість, хочете фермерувати - зелене світло.

      Збиткові  підприємства  заграблять  у  банкрути.

 Але,   щоб   догодити   директорському   лобі   знову

 передбачено виснажливе інвестування.

      Усе  є  програми: соціальна і гуманітарна сфера,

 обороноздатність і ставлення до Української діаспори,

 пордатки  і  паливно-енергетичний  комплекс,  банки і

 екологія,  податкова і антимонопольна політика. Нікто

 не забутий, ніщо не забуто.

      Я  взагалі  не  можу збагнути до чого тут можуть

 присікатися  наші ліві. якщо ви голосуватимете проти,

 то  тільки  із  сліпих ревнощів, що в ній перехоплено

 ініциативу реального соціального захисту пенсіонерів,

 малоімущих та управління державним сектором.

      А реформаторам повинно дух звести від передчуття

 промислової  та аграрної революції, від лібералізації

 податкової  та  зовнішньо-економічної  політики.  Вся

 ваша   вчорашня  економічна  кромола  легалізована  в

 програмі.   Навіть  крайні  праві  повинні  прикусити

 язика.  Цитую:  "У  межах СНД Україна не входитиме до

 військовополітичних  структур".  От  утт  би хтось із

 комуністів  і кинувся до кнопки проти, однак, читайте

 уважно.  Цитую: "Уряд проводитиме політику особливого

 партнерства   з   Росією.   Навіть   Болдарєв,   який

 переконаний,  що  українці  найкраще  зберігаються  в

 холодному Себирі, проголосує за таку політику".

      Отож  програма  дій  Уряду  може бути підтримана

 всіма  нами. Більше того, вона може стати самостійним

 посібником    для    посткомуністичних    держав   на

 перехідному  етапі, бо Укарїна в ній -це тільки місце

 дії.   Економічний,   а  не  духовний  простір  буття

 української  нації,  що  хоче реалізувати право своєї

 державності.

      Отут  навіть  ортодоксальний  шевінізм до нашого

 Уряду   не   присікається.  Суть  в  іншому,  Леоніде

 Даниловичу   і   Євгене  Кириловичу.  Політично  вам,

 мабуть,  було навіть вигідно, як би Парламент завалив

 цю  програму.  Але  ми  її  приймемо.  Хай  у першому

 читанні, але мусисо прийняти.

      Однак,  її  з задоволенням можуть поховати інші.

 Поховають безшумно, без емоцій і надриву. Зроблять це

 ваші  ж  такі вертикальні чиновники від Києва до моєї

 хутірської   теклівки,   що   юрбами   перебігли  від

 "кравчуковою"  під  "кучмину"  руку.  Та  власне і не

 трудилися,  щоб  перебігти,  а  залишилися  на  своїх

 місцях.

      Ви  помітили,  що  партія влади охоче здає свого

 лідера, щоб тільки залишитися при владі і при потоках

 капіталів.   Вони   вже   прикидають   поки  приймуть

 програму,    поки   розпишуть   виконавців   половина

 Кучминого  строку  минула,  а  там  нова  перевиборча

 суєта.  Головне не засвічуватися, очікувати, а раптом

 знову прийдуть наші.

      Хіба  ж  не  вони  довели до того, що Україна по

 кілька  годин  на  добу западає в печерну темряву, що

 гибне  в  полях незібраний буряк і соняшник, що народ

 зневірився  в  усьому  і в собі і просить: "Ну ведіть

 хоч   куди-небудь,   але   ведіть,  бо  тут  уже  все

 вкрадено.  І   немає  крайнього,  щоб знайти чергу до

 решток майна".

      Я  не узагальнюю. Але спробуйте заперечити  мені

 тим  більше, що завтра дива не буде. І до такої влади

 справді  вигідно  сьогодні  бути  в  опозиції.  Але ж

 дивиться   нам   у   душу   Україна   та  розгублений

 52   мільйонний   народ.   Чекають.  Не  приймемо  цю

 програму,  наглухо зачинемо за собою двері, полишивши

 своїх  виборців  на призволяще. Результати спишуть на

 нас, і справедливо. Мудрість і мужність якраз у тому,

 щоб прийняти її і йти в одній супрязі, тоді появиться

 шанс, може останній, але він ще є.

      Жовтневі  тези  колеги Вітренко на тему польотів

 у  вісні  і  на вспражки варті уваги, але до кінця 20

 століття,   пані   Наталю,   залишилося  тільки  одна

 п'ятирічка.   Я,   до   речі,  порекомендував  нашому

 прем'єру  дати  можливість  їй два місяці покерувати.

 Справді, буде чудо, я думаю, на одну політичну партію

 відразу стане менше.

      (СМІХ В ЗАЛІ)

      Ото   ж,   шановні  виборці  наші,  сьогодні  ви

 довідаєтеся,  запрягайте чи розпрягайте хлопці коней.

 Якщо далі будемо співати:"Та й лягайте спочивать", то

 ви  помиляєтесь,  наші діти скажуть інакше:"Поховайте

 та вставайте!".

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.   Дякую, Володимире Олександровичу,  за

 конкретні пропозиції щодо програми...

      СМІХ В ЗАЛІ)

 ...тільки  треба  було  сказати, яка партія зникне чи

 соціалістична  чи  демократична.  Але це не так, будь

 ласка.  Далі,  це  не  коментар,  це жарт, так як він

 пожартував, так і я пожартував.

      Він не ображається, він же правильно сказав.

      Юхновський   прошу.   Від   Державності  за  ним

 виступатиме  Радько  від  комісії з питань державного

 будівництва.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

 

      Вельмишановний  Олександр  Олександрович, Євгене

 Кириловичу, шановні депутати, найголовнішим завданням

 програми  є створення і здійснення стратегії розвитку

 рентабельного виробництва в Україні.

      Уряд повинен зосередити увагу на трьох напрямках.

      Перше.  Максимальне задоволення потреб населення

 держави.

      Друге.    Досягення    позитивного   балансу   в

 зовнішньо-торгових відносинах.

      Третє.  Захист природи.

      Для   суспільного   прогресу  потрібна  енергія,

 неволодіючи достатньою кількістю власних енергоносіїв

 Україна  і  її  уряд  повинні  здійснити розвиток тих

 галузей  виробництва,  який  поліпшив власні плотреби

 будуть  прибутковими  і  за рахунок прибутку оплатять

 критичний імпорт зокрема імпорт енергоносіїв.

      Україна  одержала  в  успадок  низьку технологію

 виробництва    і    організацію   праці,   зізначними

 накладними видатками у всіх галузях виробництва. Тому

 переспективні  напрямки виробництва можуть мати місце

 тільки  за  умови  наявності готової продукції такого

 складника який є дармовим для держави.

      Для України виділяються такі три основні галузі.

      Перше.  Сільське господарство основане на високо

 урожайних і порівняно з Європою малознищених землях в

 сприятливому    кліматі.    30   мільйонів   гектарів

 Української  землі це перший дармовий елемент початок

 першого  великого  дерева  ціней,  що  складається із

 сільського  господарства і пов'язаних з нимхарчової і

 легкої промисловості.

      У  програмі  уряду  сільському  господарствіу  у

 харчовій  і  легкій промисловості відводиться головна

 увага і це правильно.

      Але  мабуть  мають бути контрольні цифри нижньої

 межі об'єму продукції цього першого держава цілей дві

 з  половиною  тонн на кожний гектар землі, що означає

 один і три десятих квадрильйона карбованців.

      Друге   -будівельна   індустрія.   Основана   на

 унікальних і невичерпаних запасах граніту від чорного

 до  більго  кольорів,  покладах  базальтів,  каолінів

 глин  -це  другий дармовий елемент індустрії україни.

 Маємо  багатюще дерево, цілий у вигляді облицювальних

 виробів сантехніки, посуду, цементу, цегли, дорожного

 покриття,  камінні  і  основану  на  цьому  багатстві

 множину    архітектурних   будівельних   і   дорожних

 спеціальностей.

      Третє   -наступне   велике   дерево   виробниче

 пов'язане з металами. Дерево (..........) металічного

 виробництва    має   великі   перспективи   внаслідок

 наявності в Україні основних вихідних компонентів:

      а)  власна виробнича база залізної, марганцевої,

 нікелевої, титанової руд;

      великий  науково-технічний  потенціал,  що  може

 забезпечити кваліфікований супровід модернізації;

      наявність  осередків  машинобудування, готових до

 модернізації чи перепрофілювання.

      До   тих   трьох  джерел  дерев-цілей  має  бути

 звернута   основна  увага  організаційної  діяльності

 Уряду і визначені головні завдання.

      Уряд   повинен   відслідковувати  рентабельність

 виробництва  у  порівнянні  із  світовими цінами. Для

 кожного  виробу  в  державі  має бути поставлений, як

 орієнтир,  трафарет  світових  цін,  в  який має бути

 втиснута   ціна   виробу,  включаючи  собівартість  і

 валовий внутрішній продукт.

      План  Уряду  у  паливно-енергетичному  комплексі

 починається   з   проблем  енергозбереження,  перелік

 завдань  є  важливим.  Але  ми хотіли б зауважити, що

 головним  чинником  енергозбереження є раціоналізація

 роботи підприємств, а саме:

      а)  повне завантаження одних підприємств з метою

 максимально  зменшення  енергоспоживання  на  одиницю

 продцкції;

      б)  повна  зупинка  інших  підприємств з оплатою

 зарплати звільненим робітникам;

      в)  зниження  тарифів за електроенергію у нічний

 час з метою заохочення підприємств працювати в нічний

 час,   коли   по   Україні   вивільняється   до   40%

 електропотужності;

      і  накінець,  наведення  дисципліни  у вугільній

 промисловості    і    закриття    нерентабельних    і

 безперспективних шахт.

      Саме   проблема  адміністративної  і  виробничої

 дисципліни повністю відсутня в програмі Уряду.

      Ще  в  990 році Україна мала цілий ряд збиткових

 галузей,    це    зокрема    транспорт   і   вугільна

 промисловість,  в  даний час, коли кожне підприємство

 працює  в 20-60 процентів потужності, число збиткових

 підприємств    є   подавляючим,   але   рекордно   не

 рентабильною  є  вугільна промисловість, де дотація у

 двічі перевищує валовий внутрішній продукт в 93 році.

      Програма  податкової політики, в оподаткуванні і

 в номенклатурі податків за програмою Україна наслідує

 політику  економічно-стаціонарних  держав,  з  одного

 боку  податки  на  виробництві мають бути зменшеними,

 разом  з  тим  в  Україні  потрібно  ввести два нових

 податки, які відповідають перше бурхливому і частково

 не контрольованому засвоєнню добра і багатства, другі

 використанню землі.

      Одним    з   найважливіших   заходів   Уряду   є

 мобілізація податкової служби до декларування майна і

 доходів   громадян   і  введення  податку  на  доходи

 громадян.  Цей  податок  ї  основною  статею прибутку

 бюджету   Європейських   держав.  Податок  з  доходів

 громадян  не  торкається сфери виробництва, а разом з

 тим стимулює обмеження тіньових структур.

      Податок  на землю в населених пунктах і на ріллю

 стимулюватиме  ощадне  використання  землі  і перехід

 землі  у  руки  добрих  господарів,  загальний  об'єм

 податку  сягатиме  до  двох  мільярдів доларів в рік,

 прийняттю  закону  про  податок  на  землю передавали

 закони   про   бонітування   земель,   про   значення

 економічних  коефіцієнтів  в  оцінці  землі, критерій

 оцінки  землі,  в  населених  пунктах,  без  рішучого

 вирішення  цих  питань неможливо визначити нормативні

 варності  земель  в Україні, ціну на землю, неможлива

 приватизація  землі.  Не  дивлячись  на  те, що (...)

 оцінки  землі ведуться в парламенті на протязі більше

 року,  податкова  служба  Мінсільгоспрод  і  Академія

 аграрних  наук  проявляють  недопустиму повільність і

 нерішучість.  Введення  податку  на  землю передбачає

 організацію   при  податковій  службі(....)  відділу,

 приватизація.

      У  зв'язку  з  життєвою  важливістю для держави,

 дерева  цілей  (?)  і  землеробство,  легка і харчова

 промисловість особливо уважно підійти до приватизації

 земель,  зокрема приватизації ріллі. Земля як і вода,

 і  повітря  становлять єство планети Земля і належать

 усьому  людству.  Земля України належить усім жителям

 України. 32 мільйони ріллі на 52 мільйони чоловік дає

 в  середньому по 60 гектара землі на одного мешканця.

 Таку  частку  вартості одержує кожен мешканець села і

 міста, той, хто може працювати на землі, і його сім'я

 має  свою  частку..................  працює  на ній і

 сплачує податок за землю.

      Ті,  що  працюють у місті, мають право на частку

 ріллі,  якщо  вони  вестимуть сільське господарство і

 платитимуть  податок.  В  загальному  частка, належна

 міським  жителям,  передається районним розподільчими

 комісіями   в   оренду   селянам.  В  залежності  від

 результатів конкурсу селяни одержують різні кількості

 землі  в  оренду.  Визначаються  нормативи допустимої

 площі  розподілу  і  орендної  плати. Таким природнім

 чином  виникають  на  основі  сільських  спеціалістів

 фермерські господарства та їх кооперативи.

      В  Програмі  про  подолання  платіжної  кризи. В

 Програмі    не   розкриті   основні   причини   кризи

 неплатежів,  а  це -невідповідність між пропозицією і

 попитом  у державі, невідповідність співвідношень між

 внутрішніми  цінами  в  співвідношенні  із  світовими

 цінами.   Завишеній   у  1995  році  курс  долара  до

 карбованця  в  1, 6 разів. У 1993 році він був у 5, 8

 разів  (курс  долара)  завишений, у 1994 році -в 3, 4

 рази.

      На основі споживчого кошика, на основі даних про

 пропорції   попиту   в  інших  країнах  Європи  можна

 визначити  необхідну  в  державі  масу і номенклатуру

 товарів.   За  допомогою  певного  стимулювання  слід

 добиватись  рівноваги між пропозицією і попитом.

      Умови   рівноваги   між  пропозицією  і  попитом

 визначають   допустимі   значення   цін,   зарплат  і

 прибутків.   Проте   можна   скористуватись  світовим

 досвідом і у цінах орієнтуватись на світові ціни, а у

 зарплатах  виходити  з  того,  що  ділова  активність

 виникає,  коли  середня  заробітна плата виносить 100

 доларів на місяць.

      Після  обрахунку  величини  попиту  і пропозицій

 потрібно    встановити   досить   жорсткі   податкові

 обмеження  на відхилення цін від світових пропорцій і

 зарплат  по  відношенню  до середньої зарплати по 100

 доларів на місяць.

      Програма  Уряду має ще одну яскраву особливість:

 вона безлика, вона холодна до народу, до україниської

 нації,  яка становить подавляючу більшість у державі,

 як  буває  холодною вичавлена і байдужа, але балакуча

 жінка.  Немає в цій програмі ні іскорки національного

 патріотизму,  що  має  запалювати  народ,  а особливо

 молодь,   до   почуття  національної  гідності.  Адже

 повстала  Україна після століть страшного спустошення

 і  неволі.  А дарма: чим повільніше ми будемо братись

 за державність українського народу, тим менше уваги і

 коштів будемо приділяти розвиткові української мови і

 книги, культури і спорту, тим довше будемо кульгати в

 економіці   і   політиці.   І   в   економіці,   і  в

 адміністрації  потрібна  свідома  дисціпліна,  а вона

 може  прийти тільки в результаті підйому українського

 національного державного патріотизму.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.  Шановні  депутати,  парламентська

 група   "Державність"  висловлюєтьс  за  схвалення  в

 основному   Програми  діяльності  Кабінету  міністрів

 України,  вона  вважає,  що Кабінет міністрів повинен

 врахувати  висловлені  під  час обговорення народними

 депутатами  на  сесії  Верховної  Ради  зауваження та

 пропозиції   по   реалізації   програми,   визначивши

 одночасно з бюджетом конкретний план дій на 1996 рік.

      Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат Радько від Комісії з

 питань державного будівництва.

     За ним виступатиме Мельник.

 

      РАДЬКО.

      Шановні  товариші,  рівно  рік тому, 11 жовтня в

 цьому  залі ми заслухали звернення Президента України

 згідно  доповіді  про  основні  заходи економічної та

 соціальної політики.

      Сьогодні    обговорюємо    Програму   діяльності

 Кабінету    міністрів,   тобто   реального   підсумку

 діяльності Адміністрації Президента. Тому нагадую вам

 і  виборцям  доповідь Президента минулого року. В ній

 говориться:    "Всю   повноту   відповідальності   за

 рішучість   і   послідовність  кроків  у  комплексній

 перебудові  всіх  сфер економічного життя суспільства

 України  може  взяти  на себе лише всенародно обраний

 Президент  України".

      Дальше.   Нова  економічна  політика  Президента

 України  має  одну мету: забезпечити реальний поворот

 всієї господарської системи до людини. Дальше. Виходу

 а  якісно  новий рівень задовольнення життєвих потреб

 та інтересів населення.

      Як   же  планується  здійснювати  це  через  рік

 програми  Уряду.  Кожна  людина  власною  працею  має

 забезпечити  гідний рівень життя собі та своїй сім'ї.

 В  програмі  відзначається  тільки в першому півріччі

 1995 року адміністрацією підприємств було відправлено

 в неоплачуванні відпустки 2, 2 мільйона працюючих або

 13,  9  відсотків.  На режим непновного робочого часу

 переведено близько одного мільйона працюючих. Неповна

 занятість   і  приховане  безробіття  стали  істотним

 джерелом попвнення тіньового ринку праці.

      Такий  стан  справ свідчить про постійну загрозу

 різкого  зростання  числа  безробітних.  Планується ж

 перепідготовити    63    тисячі    чоловік.    Надати

 профорінтаційну  допомогу  400  тисяч  чоловік. Тобто

 кожному  шостому.  А  іншим  що:  підтримку, перегляд

 забезпечити.  Ці  слова звучать сьогодні як кощунство

 над  сім'ями,  які  не  мають  даже  забезпечити собі

 виживання.  Урядом  вже  передбачається  прискорення,

 роздержавлення  житлового  фонду  з  метою  створення

 ринку  житла.  Через  збільшення  тарифів на житлово-

 комунальні   послуги   дається   пояснення  для  кого

 створюється цей ринок.

      Урядом пропонується зняти обмеження на фондовому

 ринку,  на  участь  комерціийних  банків,  створювати

 сприятливі  умови  для їх розвитку, скорочення прямих

 кредитів  Національного  банку,  зменьшення кількості

 податкових  пільг,  введення  податку на рухоме майно

 громадян,     запровадження    реального    механізму

 банкрутства.  Немає  механізму  індексації заощаджень

 населення.

      Програма  Уряду передбачає поглиблення в процесі

 приватизації  через  програму масової приватизації, в

 якій основне місце займає приватизація об'єктів разом

 із  земельними  ділянками.  Разом  із  закликами щодо

 широкої  участі громадян на практиці надати іноземним

 покупцям  можливість  брати  участь у приватизації на

 рівних  умовах  з  вітчизняними  покупцями.  Але чи в

 рівних умовах?

      Згідно   програми   Уряду   недержавний   сектор

 економіки  стає  важливою і досить суттєвою складовою

 частиною  економіки  України.  Але  чи  відповідає це

 сьогодні істині? По статистиці сьогодні в Україні діє

 близько   100   тисяч   малих  підприємств,  6  тисяч

 кооперативів,   3   тисячі   спільних   з  іноземними

 інвесторами  підприємств,  де  працює  майже  півтора

 мільйони  чоловік.  Тобто  в  середньому не більше 15

 чоловік  на  кожному  підприємстві.  Якщо  додати, що

 реарганізовано     Український     фонд     підтримки

 підприємництва,    який   відкритий   для   іноземних

 партнерів,  то  стає  зрозумілим, як виконуватиметься

 економічна  модель  Президента:  виробництво  за ради

 задоволення потреб людини.

      Знову,  як  і рік тому, в програмі орієнтація не

 на  свої  сили,  а  на  західного  інвестора, західні

 кредити. Але.......... Міжнародного валютного фонду і

 Світового  банку ми тим самим дозволяєм їм все більше

 керувати   нашою   економікою.  Тим  більше,  у  всіх

 країнах,   де   вони   впроваджували   свої  рецепти,

 позитивних наслідків  не  було  отримано.  Ні в одній

 країні  ці рецепти не сприяли піднесенню виробництва,

 підняттю  життєвого  рівня  людей,  а  навпаки країни

 поступово   перетворювалися  у  вічних  боржників  із

 статусом колоніальних держав.

      Про  яку  тут  незалежність  можна  говорити?  В

 умовах руйнації економіки, занепаду інтелектуального,

 духовного  життя,  наступу  злочинності,  коли  сім'ї

 людей   опинилися  в  принизливому  стані  зубожіння,

 механізми,   які   закладаються   в  програмі  Уряду,

 доруйнування державного сектору, форсування створення

 прошарку  приватних  власників  і  подальші  знищення

 соціально-культурних   об'єктів   не   призведуть  до

 намічених  результатів, тобто покращенню життю людей,

 віри в майбутнє своїх дітей.

      На   противагу   цьому  в  економічній  програмі

 запобігання   національній   катастрофі,  що  внесена

 фракцією соціалістів, закладається чіткі механізми. В

 першу  чергу,  це  негайне  відмова  від  рецептів  і

 кредитів  Міжнародного  Валютного Фонду і спирання на

 власні сили.

      Не  зрозуміло  чому  сьогодні,  коли  депутатами

 вносяться конкретні зауваження до Програми Уряду, так

 некоректно веде себе Євген Кирилович.

      Після  виступу доктора економічних наук Вітренко

 він не тільки не прислухався до конкретних зауважень,

 але зачитав заяву, мабуть, не зі своїх слів.

      Тому  я  хочу  побажати  і  Президенту, і членам

 Уряду   успіху.   А   якщо   його   не  буде,  повної

 відповідальності  за скоєне. Керувати державою -це не

 тільки гратися в боротьбу за владу і перерозприділяти

 власність  на  користь окремих груп. Це, перш за все,

 створення  державного устрою і системи органів влади,

 які  працюватимуть  в  інтересах народу, захищатимуть

 його права і будуть йому підконтрольні, підзвітні.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат мельник, за ним буде

 виступати   Сінченко.   Мельник  виступає  від  групи

 "Аграрники за реформи".

      Прошу.

 

      МЕЛЬНИК.

 

      Шановний  Голово Верховної Ради, шановні народні

 депутати, урядовці!

      Запропонована на розгляд Верховної Ради Програма

 діяльності Кабінету Міністрів, безперечно, заслуговує

 на  особливу  увагу  і  вивчення.  Над  її створенням

 працювали    спеціалісти,    які    відповідно   своє

 компетенції  виклали  бачення  тієї  ситуації, в якій

 знаходиться  наша  держава,  а  також шляхи виходу із

 кризовго стану.

      Програма як документ має свої позитивні сторони,

 а також негативні.

      Що  позитивного,  так  це те, що, на наш погляд,

 Уряд  розуміє,  в  якому  стані знаходиться економіка

 України,  і  пропонує  свої  шляхи  виходу із кризи і

 створення такої економічної бази, яка б в майбутньому

 дала можливість нашій державі зайняти подобаюче місце

 в європейському домі.

      Позитивним  є  й  те, що Уряд в Програмі бере на

 себе   відповідальність  за  нормалізацію  економіки,

 стабілізацію суспільства.

      Однак,  на  наш  погляд, сама Програма по своєму

 змістовному  навантаженню  більш схожа на констатацію

 фактів і проголошення поки що намірів.

      Значно   мало   конкретики  в  плані  найближчої

 перспективи,  а саме, на період 1995-1996 років.

      Було  б  краще,  якби  було  намічено  конкретні

 заходи  виходу  із  кризи  в  найближчі  2-3  роки  і

 конкретна  відповідальність  тих  чи  інших посадових

 осіб за виконання відповідного розділу програми.

      Адже  вся  трагедія будь-якої програми в тім, що

 далі  проголошення,  справа  не  йшла, і ніхто не ніс

 ніякої  відповідальності,  а  результат в суспільстві

 від  кожної  програми,  ставав  ще більше негативний,

 люди  невірять вже на самі кращі програми. Немає віри

 в людей , немає і покращення в нашому житті.

      Останні   роки   в  результаті  невиважених  дій

 органів   влади  в  центрі  і  на  місцях,  економіці

 нанесено  страшного удару і будуть потрібні величезні

 затрати,  аби  це все відновити, хоча цього могло б і

 не  бути,  хіба це сьогодні, а не два-три роки нарад,

 не  було  зрозумілол,  що держава не повинна втрачати

 функцій  керівництва  економікою,  використовуючи для

 цього  важилі  управління  і  кращий досвід минулого,

 невже  ніхто  не  бачив,  що  державу  грабують серед

 білого  дня,  і  невже за кожним фактом не можна було

 знайти  конкретну  особу,  яка допустила злочин проти

 держави, навіть такий приклад, як славнозвісні трасни

 і  компанії  немає  ще  закону,  а  вони  вже встигли

 пограбувати  людей,  і  зникнути,  хтось  же давав їм

 дозвіл  на існування, а де були виконавські структури

 на  місцях, які згідно своїх обов'язків мусили суворо

 контролювати їх діяльність.

      Сьогодні    суспільство    все    більше   чітко

 розприділяється  на  кучку багатих і велику кількість

 знедолених, існуюча заробітна плата і пенсії не дають

 можливість  людині  прожити,  про  те  як  ми  живемо

 зробити  можна висновки з того, як працює виробництво

 і чим займаються люди у вихідні дні. ЗАводи стоять, а

 люди,  щоб  якось  вижити  змушені  йти  на  ринки  і

 продавати  що  є,  адже  ми досягли в лапках найвищих

 показників  в  світі,  в плані розрахунку за працю не

 грішми, а товарами, які виробляє підприємство.

      В  програмі намічається в 1996 році 20 відсотків

 відомчих  дитячих  дошкільних  заходів,  30 загальною

 площею  відомчого  житла  та  20  відсотків кількості

 місць   у  будинках  відпочинку,  пансіонатах,  інших

 оздоровчих  закладах,  передати на утримання місцевих

 органів  влади.  Скажіть  за  які  кошти, вони будуть

 утримуватися, це все рівно, що  їх зруйнувати.

      Ми  вже  знаємо,  чим  закінчилося  це в минулих

 роках,  ці  заклади  перестали  існувати,  або  в них

 посилилися  комерційні структури, які за безцін, а то

 й   при   допомозі  місцевих  органів  влади  даремно

 отримали     свою     власність.     Такими     діями

 скомпроментована  сама  ідея  приватизції, люди в неї

 просто  перестали  вірить.  Навіть заощадження людей,

 які  мали  до 1 червня 1995 року індексуватися і піти

 на приватизацію, так і не пішли.

      Народним  депутатам  при  зустрічах  з виборцями

 доводиться  на лице результати дії урядовців і влади.

 Якщо  запропонована Програма спирається на те реальне

 життя,   яким   живе   увесь  у  нас  народ,  якогось

 позитивного  результату  слід  чекати.  А  якщо  вона

 базується   на   тих   статистичних  показниках,  або

 соціалогічних дослідженнях, то марно чекати добра. Ми

 добре  знаємо,  що  собою  представляє  останнє... Це

 питання  я  особисто  задавав керівникам-урядовцям на

 зустрічах в комісіях.

      Україна  -велика аграрна держава, і це розуміють

 усі, особливо наші недруги. Агро-промисловий комплекс

 навіть  в  таких  неймовірно  важких умовах продовжує

 існувати,   адже   на  сьогодні  більше  40%  валової

 продукції дає АПК.

      На   сьогоднішній   день   в  результаті  різних

 експериментів  над  селом  аграрний  сектор поступово

 починає   відмирати   в   прямому   розумінні.   Село

 постаріло,  нікому працювати. А тут іще навколо нього

 різні  пристрасті  розгортаються... Результат цього -

 збанкрутілість   колгоспів,   ліквідація  фермерства,

 невиплата   заробітної  плати  вже  роками,  знищення

 поголів'я,  не  оброблена  земля.  А  звідси і будуть

 виникати   проблеми   забезпечення  нашого  населення

 продуктами  харчування.  На землі треба щоб працювали

 люди,  а в Програмі нічого конкретного не сказано, як

 буде  розвиватись  соціальна  структура  на селі: хто

 буде  будувати  і  утримувати об'єкти соцкультпобуту,

 дороги і таке інше? А тих коштів, що планує держава у

 1996 році на село, хватить тільки для однієї області.

 І то по-бідному!...

      Сьогодні  в  державі необхідно серйозно проблему

 ставить  і народжуваності. Це досить велика проблема,

 над  кою  необхідно негайно працювати і уряду, і всім

 владним структурам, адже ми знаємо досвіди держав, де

 приймались спеціальні програми для відродження нації.

      Розбалансованість  в ціновій політиці привела до

 того,  що  широкого розмаху набули бартерні операції,

 які  дали  можливість  в цьому році навесні посіяти і

 зібрати  хліб.  Але  в  Програмі  намічені  міри, аби

 обмежити їх, тобто, розділі, однім нібито дозволяють,

 а інші вже обмежені.

      Про  те  нічого  не  сказаночітко,  як  пальне і

 запчастини   будуть   отримувати   ограрники.   А  ми

 сьогогдні  знаємо,  що  в зиму підуть не засіяни і не

 виорані   площі.  Погано  копається  цукровий  буряк,

 збирається кукурудза.

      Разом  з  тим  не  приймається терміново міри по

 захисту  товаровиробника.  Ось  приклад. Продовольчий

 магазин,  ларки  забиті  повністю іноземними товарами

 харчування.

      Всім   давно   відомо  і  до  перебудовних  часи

 Угорщина  це  показала,  що  м'ясні  ресурси  можливо

 швидко наростити за рахунок свинарства, птахівництва,

 про це в програмі жодного слова немає.

      От і литять курячі курочки із-за кордону.

      В   програмі   обділено   вувагою   і  підтримка

 розвитку...... хмелярства, традиційних культур нашого

 Полісся.  Основному  за  рахунок цих культур Поліські

 колгоспи, особливо регіони північних вони якось кінці

 з  кінцями  зводили цю економіку. На сьогоднішій день

 ситуація не ясна з цим.

      Або  взяти  таке.  Україна  традиційно займалася

 садівництвом  винограду,  а  що  ми  бачимо  сьогодні

 засилля  бананами,  різними  екзотичними  овощами,  а

 яблуко  не  знайдеш,  виноград  і  вина веземо із -за

 кордону.

      Виноробні    і    конячні   заводу   простоюють,

 обладнання  пропадають,  навіть  такий  приклад, самі

 бочки в яких будуть настоювати коньяк і той уже через

 декілька  років  прийдеться  завозити з кордону, тому

 щзо у нас немає такого матеріалу.

      Із покон віку відомо, що державний бюджет більше

 поповнюється  за  рахунок  монополії  виробництва  на

 торгівлі спиртними виробами. В той же час уряд планує

 видачуц  сертифікатів  ліцензію на торгівлю спиртними

 напоями  фізичним  і  юридичним  особам.  Це  ще одне

 джерело хабарництва і  правопорукень.

      Природньо,  що сільське господарство має сезоний

 характер  і  степень  ризику.  В  той  же час існуюча

 банківська     система    зумовлена    збанкрутілість

 сільськогосподарських підприємств.

      Найбільш в минулому банкі, які були державними і

 підтримали  виробничників  -Банк  Україна,  Проінвест

 банк  і  Соцбанк  в  один  момент на державних грошах

 стали  комерційними  і  забули  для  чого  вони були,

 створювалися.

      Не   помірні   ставки   за  кредити  привели  до

 неплатиспроможності             сільськогосподарських

 товаровиробників, до цього добавилося те, щдо держава

 несвоєчасно розраховуючись залишила село один на один

 іх своїми бідами і проблемами.

       Хто  дасть  відповідь  на  те, чому закупляєтьс

 молоко  по  10-14,  а  літр  молока  45-60.  Селянину

 платимо  вдвічі  менше,  ніж за пляшку води. Ще більш

 цікаво,  що селянину без попередньої оплати нічого не

 дають,  а  в  нього,  в  принципі, можуть забрати, не

 заплативши.

      В  програмі  не  видно,  як  будуть компенсовані

 кошти   за   несвоєчасний   розрахунок   держави   із

 сільськогосподарськими  товаровиробниками.  Натомість

 запропоновано  вже  буквально  майже з сьогоднішнього

 дня   самому  заключати  прямі  договари  на  пальне,

 мініральні  дорива,  ядохімікати  і  таке  інше.  Вже

 сьогодні  в  селі відключено телефони, електроенергію

 від  всіх  об'єктів  соц- і виробничого побуту. Селяни

 отримують  2-2,  5 мільйони карбованців, а той самий,

 що  відрізає  світло  і  дає  один балон газу на рік,

 отримує  15-20 мільйонів. Ну, скажіть, будь ласка, це

 близорукість,    чи   бездіяльність,   чи   небажання

 вмішуватись,  адже все-таки це підприємство державне,

 і я думаю, що державні органи повинні там регулювати,

   як  відповідно  вкладу  і  хто як приносить державі

 оплати.

       Україна  як  міцна  держава  нікому  в світі не

 потрібна,  крім  нас.  І це добре повинний усвідомити

 кожний урядовець і кожний громадянин. Позичене колись

 треба  віддавати,  та ще й з прирістом. Не треба себе

 та  інших заспокоювати, що тільки іноземні інвестиції

 нам  допоможуть.  усяка  допомога ставить якусь ціль.

 Треба більше розраховувати на свої сили.

      А тому треба якомога швидше навести елементарний

 порядок у своєму домі,  щоб запрацювало виробництво.

       І  останнє:  програма  дій  Уряду  повинна бути

 підкріплена    законодавчими    актами    та   іншими

 документами,   постановами   Уряду  і  базуватись  на

 законі.  Це  можливо  тільки тоді, коли законодавча і

 виконавча влада будуть якомога більше співробітничати

 в   напряму   покращення   життя  народу,  реалізації

 програм.

      Хотілося  б, щоб і урядовці, які відповідають за

 підготовку  того  чи іншого законопроекту, підходили

 зважено   і   відповідально,  аби  прискорити  процес

 прийняття того чи іншого документу.

      Ми пропонуємо схвалити Програму діяльності Уряду

 з  урахуванням  пропозицій і зауважень, висловлених у

 виступах   народних   депутатів,  одночасно  виділити

 конкретний  план  дій  на  1996  рік,  що дасть змогу

 оцінити діяльність самого Уряду.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.

      Слово  має  Сінченко  від Комісії по боротьбі із

 злочинністю.

      За   ним   виступатиме  Дехтяренко  від  фракції

 аграників, аграрної партії. Селянської партії.

 

      СІНЧЕНКО.

 

       Уважаемые    избиратели,   уважаемый   премьер-

 министр,  уважаемые  коллеги  депутаты, вначале не от

 комиссии,  а  несколько  слов  от  себя. Нет никакого

 сомнения,  что  только  стабилизация  производства, а

 точнее   востановление  отечественной  промышлености,

 создание   условий   для  реального  роста  валового-

 внутреннего     продукта,    является    единственным

 источником   повышения  жизненного  уровня  населения

 страны. Нынишний кризис не вызван двойной или другими

 глобальными   природными   катоклизмами,  а  является

 естественным результатом проводимой за последние годы

 политики  реформ, а фактически курса на строительство

 дикого капитализма, начиная с самой ранней его стадии

 первочного накопления капитала.

      Как   следствие   параллизована   промышленость,

 происходит интенсивный процесс разделения общества на

 багатых  и бедных. Труд на производстве перестал быть

 не  только  источником  багатства,  но  и  достойного

 существования.   Произошла  резкая  переориентация  и

 переоценка моральных ценностей и стимулов.

      Не   из  марксиской  литературы,  а  наяву  люди

 увидели  как легко и просто можно жить за счет обмана

 и  воровства у других. Нужно просто отбросить то, что

 в  свое  время  Фюрер называл "химерой". Это, который

 освобождал  своих  солдат,  топтавших  нашу  землю. К

 сожалению,  основная масса населения не понимает, что

 мы  живем  в  другом  обществе  с новой идеологией, и

 продолжает  по  инерции  наивно добиваться социальной

 справедливости. Но ее уже нет. Понятие справедливости

 давно выброшено из лексикона нынишних государственных

 мужей    и   прислуживающих   им   средств   массовой

 информации.

      Что  же нам гражданам Украины предлагает Кабинет

 Министров  в  своей  программе  действий?  Дальнейшее

 проведение    санкционированных,   вторым    почетным

 Прездентом   страны   Биллом  Клинтоном,  реформ  под

 режисуру  международного  валютного фонда, который не

 улучшает  положение  дел  в  экономике,  а  втягивает

 государство в жесточайшую финансовою, а следовательно

 политическую  зависимлсть  от Запада. Реформ, которые

 повергли  в  нищету миллионы людей. Не ставим никаких

 надежд  на  то, что скоро или когда-нибуть вообще они

 будут жить лучше.

      Для    подавляющего   числа   моих   избирателей

 программа  Правительства  предусматривает длальнейшую

 либерализацию   цен,   то  есть  продолжение  шоковой

 терапии,  закрытие  большей  половины имеющихся шахт,

 внедрение     реального     механизма    банктротства

 предприятий  (а  в  моем  окрегу  они  все ьанкроты),

 ускорения   приватизации  с  целью  появления  класса

 собственников.   В  программе,  правда,  это  понятие

 комуфлируется  как  широкий прошарок власныкив. Залог

 имущества,  уплата  за  долги. Поставленные на колени

 гопредприятия теперь будут расчитаваться с финансовым

 капиталом    своим   имуществом,   сельхозпредприятия

 землей.  Частная  собственность  на  землю,  то  есть

 земля  -товар. Уменьшение количества налогов и льгот,

 ликвидация  остатков общественных фондов потребления,

 которые использовались на различные льготы и дотации.

      Возникуает  вопрос.  Для  кого все это делается,

 Для   трудящихся,   рабочых   и   крестьян,  трудовой

 интеллигенции?   Ничего  подобного.  Все  делается  в

 интересах  нарождающейся  кампрадорской буржуазии, то

 есть............................. нашего Президента.

      А   мы   депутаты  для  этого  обеспечения  этих

 интересов   будем   обслуживать   их  путем  создания

 соответствующей законодательной базы.

      Законотворческой       деятельности      Украина

 пропозглашает, как стратегическую цель стать правовой

 державой,  а право по Марксу -это возведенная в закон

 воля  экономически  господствующего класса. Кто у нас

 сейчас    экономически    господствует?   Трудящийся,

 высококвалифицированный  рабочый, инженер или ученый?

 Да   нет  же.  Экономическое  господство  принадлежит

 новому  украинцу  -спекулянту-посреднику, роставщику,

 рекитиру,  некоторой  части  директорского  корпуса и

 чиновников,   владельце  иномарок  и  выстроивших  за

 последнее  время  огромные фазенды, сметная стоимость

 которых  многократно  превышает сумму их официального

 заработка на  несколько лет вперед.

      На Комиссия по борьбе с коррупцией, от которой я

 уполномочен   выступить,   не   смотря  на  различные

 политические взгляды и за чью программу Правительства

 однозначно считает, что приступник, независимо от его

 партийной  принадлежности  должен  сидеть в тюрме. Мы

 согласны с оценкой, что в стране продолжается процесс

 криминализации  обещства, в том числе, органов власти

 и управления, правоохранительных органов.

      Коррупция  и злоупортебления проникли сегодня во

 все  государственные  структуры  без  исключения. Нет

 сейчас  более опасного внутреннего врага, угрожающего

 национальной   безопасности.  Комиссия  считает,  что

 органы  исполнительной  власти  на  90%  не выполнили

 государственну  программу  по борьбе с преступностью.

 Необходима  новая  концепция бороьбы с организованной

 преступностью  и коррупцией, законодательная база для

 этого в основном создана.

      Большинство  членов Комиссии выступают за отмену

 или      существенное     ограничение     депутатской

 неприкосновенности  в  связи  с совершением народными

 избранниками уголовно наказуемых деяний.

      В  текущем  году  к  тем  300,  неразрешенным  в

 установленном  порядке,  уголовным  делам в отношении

 депутатов различных уровней добавилось еще 117.

      Усматривается    тенденция   у   жуликов   стать

 депутатами,  чтобы уйти от ответственности. И многим,

 кстати, это удается.

      Соответствующий  законопроект  Комиссия подавала

 еще  в  1994  году.  Комиссия  выступает за как можно

 скорейшее  принятие  закона  о декларировании доходов

 физическими   лицами.  Мы  выступаем  с  предложением

 упразднить  координационный  совет  при  Президенте и

 соответствующие Советы на местах, которые возглавляют

 председатели  исполкомов  и  главы администраций, как

 неэффективные,  не  оправдавшие  себя.  Эту работу по

 координации  действий всех правоохранительных органов

 следует    поручить    Генеральной    прокуратуре   и

 территориальным  прокурорам  на  местах.  Мотивация -

 бороться  с  преступностью может по-серьезному только

 профессоналы. С них нужно и спрашивать за достигнутые

 результаты.

      Комиссия  надеется, что в комплексе мер боробы с

 коррупцией     и     организованной     преступностью

 правительственной программы "Чисті руки" та "Молодь і

 дозвілля"   не  превратятся,  как  это  у  нас  часто

 происходит  на  практике,  в очередное мероприятие на

 бумаге.

      Витает    в   воздухе   идея   создания   нового

 специального  правоохранительного органа для боробы с

 коррупцией в высших эшелонах государственной сласти -

 государственное бюро расследований.

      В  идеале  это  было  бы  хорошо,  но  есть ли у

 государства  средства,  кроме того, такого органа нет

 ни  в  Конституции,  ни  в  Уголовном  кодексе,  ни в

 уголовно-процессуальном,         для         создания

 функционирования   такого   органа,  нужна  серьезная

 законодательная и мощьная материальная база.

      В    заключение   информация   для   размышления

 Президенту  и  Правительству,  наши родные пенсионеры

 несмотря  на  стаж  и  характер работы получают почти

 одинаковую  пенсию, около двух миллионов карбованцев,

 воистина равенство в нищите.

      В колонии строгого режима, на моем избирательном

 округе, где сидят приступники-рецедивисты, содержание

 одного   заключенного   по  смете,  составляет  4,  4

 миллиона  карбованцев,  если заключенный не получит в

 день  свои  положенные 120 грамм мяса будет бунт, так

 может  доведем  уровень  жизни  пенсионеров до уровня

 жизни рецедивиста.

      За  прошлый  и  этот  год  в  адрес  Президента,

 Премьер-министра  и Председателя Верховного Совета, я

 передал  более  10  письменных  резолюций,  стихийных

 митингов  и  коллективных  писем.  За  подписью тысяч

 людей  с  криками, воплями и болью, за то, что с ними

 делается    в    результате   фактически   проводимых

 антинародных реформ.

      Это  говорят  не  левые  силы,  а  простые люди,

 неужели  это  не  показатель  эффективности нынешнего

 политического   курса.   Конституция   Украины   и  в

 Конституционном  договоре  есть положение, что только

 народ  является  единственным  источником власти, так

 может  быть пора уже спросить, его согласия, согласен

 ли  он  на  проведение  такого  рода  реформ, которые

 предложены нам сейчас правительством.

      Спасибо.

 

      О п л е с к и.

 

      ГОЛОВА.  Слово  надається від фракції селянської

 партії,    Діхтяренку,    за   ним   виступатиме   із

 співвиступом  від  групи  Реформи  Ягоферов,  а потім

 Судницин, ви по 5 хвилин.

 

      ДІХТЯРЕНКО

 

      Золотоноша, Григорій Діхтяренко.

      Шановний  Голово,  шановні  члени Уряду, колеги,

 загалом  депутати-аграрники  додають  свою  думку до

 висловлювань  колег  стосовно того, що запропоновапна

 Програма    уряду   частково   містить   державницьке

 осмислення  етапу, на якому ми перебуваємо. Намагання

 на  основі  цього  осмислення  окреслити шляхи, якими

 варто  йти,  підходи, за якими варто діяти. Наскільки

 це все реально - покаже час.

      Виходячи  з цих міркувань, вважаємо, що Програму

 варто    схвалити    і    дати    можливість    уряду

 самореалізуватися,  показати  свою  спроможність бути

 першим  урядом  практичних  дій. Але щоб це вдалося в

 повній   мірі,   ми   підтримуємо  пропозиції,  думки

 стосовно  того, що уряду з врахуванням сьогоднішнього

 обговорення  слід внести на розгляд Верховної Ради до

 1 листопада доопрцьовану Програму Кабінету Міністрів,

 проект  соціально-економічного  розвитку на 1996 рік,

 проект бюджету на 1996 рік.

      Вважаємо,   що   до   Програми   слід  додатково

 обов'язково  додати прогноз очікуваних результатів по

 роках, по валовому внутрішньому продукту, по галузях.

 Обгрунтування,   наскільки   ці   Програма   ліквідує

 негативні  фактори,  що  стримують  зростання обсягів

 виробництва, прибутки підприємств...................

 Це  надасть  цьому державному документові цілісності,

 збільшенню конкретності.

      А  міркування  стосовно проекту Програми, яку ми

 сьогодні  обговорюємо,  дозвольте  висловити  в таких

 площинах:

      1)  Щоб  запропонована  Програма  не  стала лише

 програмою  побажань, Кабінету Міністрів слід виробити

 чітку  систему  організаційних  дій,  які  б  містили

 організаційне,   законодавче,  кадрове  забезпечення.

 Було  б добре, щоб в Кабінеті Міністрів була створена

 і  діяла  аналітична  група, яка б реально й ретельно

 аналізувала хід виконання Програми. Кабінет Міністрів

 щомісячно   на   Дневі   Уряду   інформував  би  нас,

 депутатів, що вже вдалося реалізувати. Враховуючи, що

 Програма  слабо  узгоджена (а це показало вивчення на

 місцях,  з регіонами, галузями, підприємствами) уряду

 слід переосмислити місце і роль міністерств (особливо

 галузевих)  в  організації (і повторюю) в організації

 виконання проголошеного.

      2)  Викликає  схвалення намагання уряду вийти на

 державні   пріоритети   та   фінансові   джерела   їх

 реалізації.

      Цілком  вірно,  що пріоритетними названі галузі,

 як   харчова  і  легка  промисловості.  Але  поряд  з

 вкладанням  коштів  в  ці  галузі  в  Програмі  варто

 визначити,  які  будуть  конкретні  кроки  Уряду щодо

 захисту   української   економіки.   За   8  місяців,

 наприклад,   рівень   виробництва  споживчих  товарів

 знизився  на  40%.  В  той  же  час  серед проданої в

 Україні   продукції   80%  становить  ввезена,  тобто

 імпортована.

      В  зв'язку  з  цим вважаємо, що в Програмі Уряду

 треба  до  деравних  пріоритетів  внести  і  сільське

 господарство,   яке   гарантує   продовольчу  безпеку

 державі.  Тим  більше,  що в наступному році до рівня

 цього   року   передбачається   обсяг   рослинницької

 продукції  збільшити  лише на 0, 2 %, а тваринницької

 взагалі  зменшити  більше як на 2%. І це тоді, коли б

 нормальна кредитна політика стосовно села дозволила б

 в  наступному  році  збільшити,-а такі розрахунки є,-

 виробицтво зерна, соняшника, буряків як мінімум на 7-

 11 %, а  продукції  тваринництва на 3,5-4.

      Враховуючи  все  це,  вважаємо,  що надалі ми не

 можемо  миритись  з  цим, що на данному етапі в державі

 аграрна  політика  відсутня. Сьогодні всі потуги щодо

 здійснення  аграрної  політики  базуються  на баченні

 аграрних  вчених,  аграрних  державних  мужів. Все це

 принесло   в  аграрні  відносини  зайвий  радікалізм,

 вузьку   направленість   курсу   аграрних   відносин,

 руйнівні явища  галузі.

      Результатом  такої обмеженості є те, що з жовтня

 минулого   року  в  Верховній  Раді  так  і  не  було

 виконавчою  владою  представлена  концепція  аграрної

 політики в державі.

      То ми вважаємо, що в Програмі варто записати, що

 Урядом  в  найближчий час буде представлена концепція

 аграрної  політики.

      Більше  того,  відсутність концепції не дозволяє

 приступати    до    вироблення    програми   розвитку

 сільськогосподарського виробництва на період одо 2005

 року, яка готується за розпорядженням Президента.

      На   основі   вивчення   стану   справ,   думок,

 пропозицій    керівників,   спеціалістів,   депутати-

 аграрники  вважають  необхідним, щоб в програмі Уряду

 були чітко виписані дії щодо земельної реформи.

      Відповідно  до  концепції розробляється державна

 програма земельної реформи, зміст якої даватимо право

 вносити  зміни  і  допаовнення  до земельного кодексу

 України.

      Відсутність  такої  програми,  відсуває внесення

 змін   і   доповнень   до   земельного   кодексу   на

 невизначений період.

      Враховуючи   досвід   країн   державна  програма

 земельних   реформ   повинна   ствердити,   що  землі

 сільськогосопдарського   призначення   знаходяться  у

 власності  держави і надаються всім землекористовочам

 в   оренду,   колективну   і   індивідуальну,  тобто,

 знімається   нав'язана   суспільству  біда.  Купівлі-

 продажу землі.

      Щодо   оренди  то  цей  процес  повинен  іти  за

 світовою    практикою.    Державні   земельні   банки

 оформлення оренди, плата за оренду, квитування тощо.

      Щодо ресурсного забезпечення.

      Вироблення   здійснення   національної  програми

 розвитку сільськогосподарського машинобудування.

      Розрахунки  показують,  що  лише для відновлення

 тракторного  парку  на  селі  який сьогодні фізично і

 морально знищений треба виробляти 60 тисяч тракторів,

 а  плануємо  в  межах  14  тисяч,  безперечно  і  для

 придбання  цих  слід  забезпечити регулювання оптових

 цін   на   продукцію  машинобудування,  хімічного  та

 мінірального виробництва.

      Якщо й цьього уряд зробити не хоче, то є світова

                         - 43 -

 практика,   основні   заходи,  трактора,  автомобілі,

 комбайні, міндобрива реалізовувати сільгоспвиробнику

 через   лізенгові  операції.  Тобто,  довгостроковими

 кредитами,   які  надаються  в  натуральній  формі  і

 погашаються виробникорм в рострочку.

      Щодо цінової політики.

       Ціни   повинні   забезпечувати  еквівалентність

 перететність  обміну  між  сільським господарством та

 галузями, що його обслуговують.

      При   реалізації  продукції  врахунок  державних

 закупівель   за   ціною   нищою   за   еквівалентної,

 товаровиробнику   виплачується  різниця  для  чого  в

 державному   бюджеті   варто  передбачати  спеціальні

 фонди.

      Щодо   фінансово   кредитної   політики  надання

 пріоритету  одержання кредитів на пільгових умовах, я

 підкреслюю   недотації,  а  кредитов,  під  майбутній

 урожай  під  вирощування насіння, під племину справу,

 під  урожай,  під  вирощування  насіння, під племенну

 справу.   Під   урожай  наступного  року,  наприклад,

 сільгоспвиробнику  і галузі, що його обслуговують, не

 вистачатиме   коштів  в  сумі  понад  180  трильйонів

 карбованців,  зокрема  на  мінеральні добрива, засоби

 захисту  -63 трильйони, на пальне -103 трильйони. без

 цих  коштів  ми  не  зможемо  провести організовано і

 якісно  весняно-польові роботи. Більш реальний підхід

 потребує     податкова    політика    держави    щодо

 сільгоспвиробника.

      Мабуть,  мало  хто знає, що зараз оплата праці в

 сільському   господарстві   найнижча   серед  галузей

 народного господарства. З коефіцієнту 1, 05, який був

 у  1990  році  вона  зменьшилася  до 0, 55 за червень

 місяць цього року.

      Наші  діти  з  підручника "Історія України", яка

 зараз  вивчається,  знають  у  20-х  роках  Троцьким,

 Зінов'євим  стосовно села була запропонована політика

 ножних  цін.  Суть  її  за безцін забирати у селянина

 прподукцію,  за  рахунок  державних  накцінок стригти

 купони.   Троцькісько-зинов'єцька  політика  стосовно

 селянина навіть у ті часи була не прийнята.

      Стосовно  сьогоднішнього  періоду,  то  на думку

 прийшли  слова народного милителя Григорія Сковороди,

 який  говорив:  "Мудрують.  Простий  народ спить. Хай

 спить   сном   міцним,   багатирським.  Та  всяк  сон

 пробудний".

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат Ягоферов від фракції

 "Реформи".  Він  виступатиме з судніциним удвох. Будь

 ласка, Анатолій Миколайович.

 

      ЯГОФЕРОВ  А.  М.  235 избирательный округ, город

 Луганск, Ягоферов, группа "Реформы".

      Уважаемый  Президент, уважаемый пермьер-министр,

 уважаемый   Александр  Александрович,  сегодня  мы  в

 очередной  раз рассматриваем программу Правительства.

 И  от  того  насколько  эта  программа будет реальной

 зависит от всех нас.

      Мне  понравилось  выступление Евгена Кириловича.

 Поскольку  я  как  депутат второго созыва подряд могу

 сказать,   что  редко  пермьер  набиратеся  мужества,

 выходит с программой и борется за нее.

      Конечно,  не  просто  было  стоять  здесь  перед

 залом, у которого разные взгляды, разные направления.

 Но  у нас у всех общее одно -Украина И нам надо четко

 определиться.  Либо мы будем вступать в конфронтацию,

 либо все-таки будем строить государство.

      Наша     группа     "Реформы"    настроена    на

 конструктивную  работу.  У нас есть много замечаний к

 программе,    предложэений,    которые   мы   подадим

 письменно,   но  для  того,  чтобы  как  то  все-таки

 обкединить  зал,  я  хотел  немножно отвернуть всех в

 память.  Вспомните  от  куда  все пошло и от куда все

 началось.

      НЕ   сегодня   начало   складываться   кризиская

 ситуация  в  нашей стране. Еще последние руководители

 бывше  СССР:  Андропов,  Горбачев,  вы помните, какие

 лихорабочные принимали меры для того, чтобы сохранить

 государство,  удержать  систему. Вы помните, Андропов

 ваыдвинул лозунг тогда: 2 процента производительности

 труда, полпроцента себестоимости сэкономить. Гонялся,

 собирал  людей  в кинотеатрах, в магазинах, поскольку

 работать  никто  не хотел. И это факт, от которого не

 уйти.

      Горбачев  перестройку начал делать другим путем,

 но  не  удалось  ему перестроить, не удалось удержать

 государство. Государство развалилось.

      И  проблемы,  которые  были тогда, в том большом

 мощном  государстве  наряду  с многим хорошим перешли

 сегодня  и  к  нам. И сегодня нам эти с вами проблемы

 надлежит  решать.  И  от  того  насколько мы дружно к

 этому подейдем, будет решение.

      Конечно   то   выступление,  которое  предложила

 Ветренко,   я   тоже  подписал,  и  я  рад,  что  она

 выступила.  ы  хоть  знаем кто есть кто, и кто на что

 способен.  Конечно  то,  что предложила Ветренко -это

 утопия.  Это  на  половину  вернуться назад, один шаг

 вперед,  то  есть быть чуть чуть беременным, а так не

 бывает.

      Поэтому,   я  считаю,  что  Петр  I  был  мудрым

 человеком,  когда запрещал говорить по писаному, и, я

 думаю, что нам от этого будет всем только легче.

      То  есть  сегодня  мы  четко знаем, что нам надо

 строить  государство,  надо создавать систему. Мы все

 поддержали  с  вами политический доклад Президента, с

 которым   он   выступил   в  октябре  прошлого  года.

 Большинство,   Верховный   Совет   решение  принимает

 большинством  для  тех,  кто  еще  не  разобрался  за

 полтора года. Поддержали. Значит нам надо этого курса

 придерживаться.

      К  сожалению,  наш  председатель  часто  в  зале

 разобщает, сорит депутатов, нарушает закон и нарушает

 Регламент.  После  того, как было принято это решение

 Верховным  Советом  он выступая на скезде коммунистов

 вначале   текущего   года   говорит:   "А   нам  надо

 разобраться,  поддерживать  курс Президента или нет",

 когда Верховный Совет это уже поддержал.

      Конечно,   вот   этот   хаус,  конечно  вот  эта

 разобщенность, конечно это дергание оно наносит массу

 вреда. И при решении этих сложных вопросов, связанных

 с  реорганизацией  экономики, конечно выйти из тупика

 просто так нельзя.

      Поэтому  сегодня, я считаю, что нам надо с вами,

 Евгений Киррилович, поставить перед собой одну какую-

 то  маленькую,  конкретную  задачу  на следующий год.

 Например, сохранить обкем выпуска, то есть внутренний

 валовый продукт на уровне текущего года, но уже не за

 счет додационных кредитов, а уже за счет хозрасчетных

 отношений. Решить вопросы связанные с паритетом цен в

 селе,  решить  вопросы  платежного кризиса. И если мы

 эти  проблемы  решим, то мы, конечно, сделаем большой

 шаг вперед.

      Не  нужно  делать  так, чтобы мы завтра вышли на

 уровень  90-го  года  или  80-го,  ничего из этого не

 получиться.  Но  остановить  факт,  это  конечно наша

 задача.

      Я  думаю, что именно вот такие цифры должны быть

 в  программе их надо уточнить. И бюджетом на 1996 год

 их   подкрепить   это,   был   бы  конкретный  шаг  в

 стабилизации нашего общества.

      Хотелось  сказать  о  том,  что  сегодня  самыми

 главнымы   являются   социальные   вопросы,   вопросы

 пенсионеров,   вопросы   о   платах.  Конечно,  здесь

 никакими финансовыми трудностями нельзя обкяснить то,

 что, например, чернобыльцам людям, которые спасли нам

 жизнь,  сегодня  не  выдают  бесплатно  лекарство, не

 обеспечивают  льготами.  И  нельзя согласиться с тем,

 что  человек,  который  проработал  в  горячем  цехе,

 например,  в  прокатном  всю  жизнь,  получает 2-2, 5

 миллиона  пенсии, сплошная уровниловка. И конечно, от

 сюда надо уйти. Но решать эти вопросы надо ни завтра,

 ни  послезавтра, а конечно, нужно сегодня. Потому что

 людей надо сохранить их надо обеспечить.

      Я   думаю,   ради   этого  работающие  могли  бы

 поступиться  своей  долей,  ради  этого можно было бы

 ввести   целевой  налог  и,  конечно,  эту  категорию

 поддержать.

      Конечно,   при  рассмотрении  бюджета  его  надо

 рассматривать не за 2 часа, как мы это обычно делаем.

 Надо  принимать четкие решения приоритетов в бюджете.

 Например,  пенсия идет первоочередной. И больше ничто

 не  индексируется.  Чернобыльцы идут первоочередно, а

 потом по степени важности все остальные затраты.

      Если мы сдеаем эти шаги, мы и начнем выходить из

 тупика.  И  это  главное.  И  группа "Реформы" готова

 сотрудничать   со   всеми   политическими  силами,  с

 Правительством,  с  Президентом, с Председателем ради

 того, чтобы из этого тупика выйти.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Слово має Судницин.

      У вас 4 хвилини, прошу.

 

      СУДНИЦИН Ф.С.

 

      Судницын, Запорожье, депутатская группа "Реформы".

      Значит, Программа Правительства вызывает у меня,

 как    у    председателя    президиума   Национальной

 конфедерации  профсоюзов,  беспокойство  по  вопросам

 приватизации и социального страхования.

      Мы  знаем, что сейчас в Администрации Президента

 находится   проект   указа  о  распространении  схемы

 приватизации  запорожского предприятия "Мотор-Січ" на

 все элитные обкекты промышленности Украины.

      Хотя  вчера  на заседании Комиссии по финансам и

 банкам  и  банковской деятельности даже представитель

 Администрации  Президента заявил, что приватизация на

 "Мотор-січ" - это обыквенное жульничество.

      Казалось   бы,   всем  все  ясно.  Но  в  тексте

 Программы  отдельные  безнаказанные  должностные лица

 Фонда  госимущества пытаются протащить положения, так

 называемого,  от инвестиционных обязательств и другие

 спорные вопросы.

      То  есть,  таким  образом  узаконить такие схемы

 приватизации,    которые    находятся    вне    рамок

 действующего Закона о приватизации.

      Мнение     депутатской    группы    одночзначно:

 приватизация   всех   обкектов  собственности  должна

 происходить   только   в   соответствиис  действующим

 законодательством.   И   ни   какими  указами  менять

 положение о приватизации невозможно.

      Ну,   вот   в  частности  5  октября  1995  года

 Президент  издал  Указ про выпуск облигаций державной

 зовнишней  позыки  Украине  1995  року.  Этим  Указом

 фактически       обесцениваются      приватизационные

 сертификаты  граждан,  нарушаются  основные  принципы

 приватизационных  законов. Депутатская группа Реформы

 убеждена,  что  Президент  должен немедленно привести

 Указ  в  соответствии  с Конституционным договором, и

 действующим   законодательством   Украины,  иначе  мы

 безусловно будем настаивать на том, чтобы наложить на

 этот указ вето.

      Национальная   конфедирация  профсоюзов  Украины

 убеждена,   что   серьезной   доработки  в  программе

 нуждается  положение  о  социальном  страховании.  Мы

 надеемся,  что  эта  позиция  станет  темой основного

 разговора с Премьер-министром, тем более, что Евгений

 Кирилович, нам обещал, что такая встреча состоится.

      И  еще  одна  серьезная  проблема,  налоги. Пока

 правительство   не  осознает,  что  политика  высоких

 налогов   для   большинства,  и  отдельных  субкектов

 хозяйственной  деятельности,  ни  к чему не приведут,

 необходимо  снижать  общее  налоговое бремя для всех,

 путем   резкого   уменьшения   налоговых  льгот,  для

 отдельных субкектов, а иначе такие наглядные примеры,

 как  неполучение  налогов,  только  с  двух  фондов в

 размере  более  30  триллионов  карбованцев, о чем на

 заседании Кабинета Министров говорил Министр финансов

 Германчук  станут  постоянной  практикой, и еще одно.

 Президент заявил о коррекции курса. Где во главу угла

 ставится    управляемость    экономики,   для   этого

 необходимо  две  вещи,  финансы  и  кадры,  где взять

 финансы,   государство  должно  эффективно  управлять

 собственностью  и получать от этого девиденды, однако

 до  сих  пор,  не  создано Министерство по управлению

 собственности.

      Более   того,   нам   роздан  проект  в  котором

 предполагается   дивиденды   начисляемые   на   акции

 принадлежащие   государству  оставлять  для  развития

 производства  в  акционерных  обществах. Так как же в

 таком  случае  новое  министерство  без  денег  будет

 управлять  собственностью  и  зачем  оно  будет нужно

 вообще.  Мы  считаем,  что  такое министерство нужно,

 более того, оно должно управлять собственностью всего

 государства, в том числе и собственностью вооруженных

 сил. В настоящее время, более 70 тысяч военнослужащих

 нуждается  в  жилье, однако собственность вооруженных

 сил распродается и... хотя она может более эффективно

 использоваться и в этом направлении.

      Что  касается  кадров.  Кадры решают все. И хотя

 Президент  в  сентябре  издал  указы о перезаключении

 договоров  с  директорами предприятий, действительных

 мер в этом направлении не проводится, а перезаключать

 договоры  нужно  не  на  фактической  основе, а нужно

 проверить   сначала   финансовую  деятельность  таких

 предприятий,  а  только  после этого заключать или не

 заключать с ним договор.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат Степанов від фракції

 МДГ. За ним виступатиме Бандурка.

 

      СТЕПАНОВ

      Уважаемий   Александр  Александрович!  Уважаемый

 Евгений Кириллович! Уважаемые коллеги!

      Внимательное   изучение  Программы  деятельности

 Кабинета Министров, первые результаты ее обсуждения в

 депутатской  среде  и  кругах  экономистов, средствах

 массовой  информации убедительно свидетельствуют, что

 впервые  за  последние 5 лет мы имеем дело с трезвым,

 взвешенным   и   комплексным  документом,  реализация

 которого     открывает    дорогу    к    регулируемой

 государством, социально ориентированной экономики.

      Сегодня  мы  можем констатировать, что Программа

 учитывает  и  предусматривает многолетний структурно-

 воспроизводственный цикл экономики Украины, в котором

 мы  находимся  уже  много  лет. А также необходимость

 стабилизации  производства  и  создания  условий  для

 реального  роста  валового  внутреннего  продукта как

 единственного  источника  повышения  жизненного ровня

 граждан,  преодоления  платежного кризиса, проведения

 взвешенной  бюджетной  и  денежно-кредитной политики,

 структурную   перестройку   экономику   и  управления

 производством,    содействия   социальной   адаптации

 населения  к новым экономическим реалиям. Обращает на

 себя  внимание,  что Программа уже получила одобрение

 Совета  регионов.  Кто  бы  что ни говорил о синклиде

 (?)  губернаторов,  то  есть  совеитов  регионов,  но

 нельзя  отрицать тот факт, что там находяться опытные

 хозяйственники,   которые  умеют  отличать  зерно  от

 пливел.

      Совет регионов не только одобрил программу, но и

 принял  решение  в  двух месячный срок разработать на

 местах  конкретные  мероприятия,  которые обязательно

 будут  иметь  четкое  определение и содержание задач,

 срок  их исполнение, ответственных за это должностных

 лиц.

      Предусмотрен  строгий контроль за их реализацией

 со столроны контрольной службы Президента.

      Таким  образом  за  все годы независимости мы не

 только  впервые  получили  программу,  которая вправе

 претендовать  на  поддержку  Вериховного Совета, но и

 то, чего никогда не имели ранее механизм ее внедрения

 в жизнь.

      Складываются   реальные   условия   для  тесного

 сотрудничества  общих  действий двух ветвей власти по

 выводу  страны  из  тяжелого  социальноэкономического

 кризиса.

      Большинство  членов  межрегиональной депутатской

 группы  убеждены  в  том,  что нельзя строить иллюзий

 связанных  с  критикой  и попытками провала программы

 в  Верховном  Совете,  с  предложения новых вариантов

 устройства экономической жизни.

      Во-первых,  экономика это процесс операющейся на

 весьма    масштабные    временные    пространственные

 категории.   Он   не   терпит   кулуарной   суеты   и

 кавалерийских атак.

      Во-вторых,  это  отнюдь не противоречит первому,

 не  возможно  и  дальнейшее  выжидание, промедление с

 принятием стратегических решений.

      Экономические     показатели,    технологическая

 дэградация, дисквалификация кадров, о чем сегодня вже

 не мало сказано и прямое  тому доказательство.

      В-третьих,  именно  в  сфере  экономики решаются

 вопросы    о   выживании   нашей   государственности.

 Дальнейшая  декларация  наших  красивых  намерений  в

 скоре перестанут вызывать чувство мирового сообщества

 если мы не подкрепим их конкретными делами.

      Поддерживая  программу  правительства НДГ в тоже

 время  не  исключает,  что  сегодняшние ее обсуждение

 уточнение и конкретизация ряда положений и моментов в

 том  числе  и  за  счет  альтернатив способна сделать

 программу более мобильной и конструктивной в большей

 степени

 сделать программу более мобильной и конструктивной, в

 большей   степени   отвечающей  коренным  настроениям

 широких слоев населения.

      Поэтому  мы поддерживаем ориентацию Программы на

 стабильное  налогообложение. Однако, мы вправеожидать

 от Кабинета министров более конкретного предложения в

 адрес  Верховного  Совета  на  этот счет. Ибо как раз

 здесь  виден  тот  "Гордиев  узел",  который  тяжкими

 цепями  тормозит сегодня производство, вызывает отток

 капиталов.

      Мы  ис  ключительно  за  то,  чтобы коммерческие

 банки  от  делания  коротких  денег,  что обкективно

 только   затрудняет   борьбу  Национального  банка  с

 инфляцией,   переходили   к  участию  в  кредитовании

 долгосрочных   инвестиционных   проектов.

      Намерения  Правительства здесь похвальны. Однако

 мы  не видим, каким именно образом Кабмин намерен это

 осуществить, вернее, не в полной мере.

      Вспоминается  старая  истина:  "Человек не может

 сам  по  себе  образумиться  и действовать не в своих

 интересах,  а  в  интересах  общества и государства".

 Вопрос   в   том,   чтобы  представление  человека  о

 собственных    интересах..............)    в    новых

 конкретных  исторических условиях претерпели коренные

 изменения.

      Поэтому  Кабинет Министров и должен нам сказать,

 что  он  намерен делать для того, чтобы представления

 банков о собственных интересах претерпели изменения.

      Мы  поддерживаем  реформирование  собственности,

 как   и  усиление  роли  государственного  управления

 экономической   жизни.   Экономическая  свобода  -это

 первейшая   основа   всех  остальных  свобод  и  прав

 человека.  Без  этого  все  разговоры  о социальном и

 правовом государстве   - чистейшей воды  утопия.

      Однако,   нельзя   безоговорочно  настаивать  на

 всеобщем  ускорении  процесса  приватизации,  как  бы

 потом  не пришлось искать нового автора для сочинения

 статьи "Головокружение от успехов".

      Надо    внимательно   осмотреться,   где   можно

 включить,  как  говорится, четвертую передачу на пути

 приватизации,  а  где пока ограничится второй. Именно

 такой    осмотрительности    и    более   продуманных

 предложений мы ожидаем от Кабинета министров.

      Мне могут возразить: "Вот, мол, специалисты МВФ,

 Всемирного  банка  говорят  то-то". Ничего подобного,

 реформы   осуществляем   не  только  мы.  В  середине

 сентября Президент Всемирного банка Джеймс Вульфенсон

 посетил  еще одну страну реформ -Китай. Встерившись с

 журналистами, он заявил буквально следующее, цитирую:

 "Китайский  путь  экономиской  реформы,  отличающийся

 постепенностью    преобразований,    предпочтительней

 шоковой модели, избранной бывшим Советском Союзом". В

 экономике,  как  и  в  спорте,  -пояснял  он  -резкие

 движения  могут  быть  болезненными. Яснее кажется не

 скажешь.

      Одно  дело  говорить  об ускорении приватизации,

 емли  речь  идет  о мелких предприятиях. Это понятно.

 Большая  приватизация  требует  других подходов, я бы

 сказал,  осторожных.  Кроме  того вопрос темпов здесь

 не   является  определяющим  в  утверждении  рыночных

 отношений.

      Далее.  В  программе  стоило бы подчеркнуть, что

 ключевой   задачей  экономической  политики  является

 утверждение  не  просто  рыночной  экономики, которая

 базируется на принципах демократизации собственности.

 Создание  равноправных  условий  для  всех  ее  форм:

 государственной,   частной,   коллективной.  Будущее,

 послекризисная экономика страны, как мы считаем, -это

 смешанная  экономика,  где эффективно функционируют и

 взаимодействуют   все   формы  собсвености.  Если  мы

 рассчитываем  на  понимание  и поддержку у населения,

 нельзя  уходить  от  принципиальных положений. надо в

 конце   концов   определиться  с  денежной  реформой,

 ускорить     реформирование     угольной     отрасли,

 металлургии,      энергетики      и      коммунальной

 инфроструктуры,  полнее  учитывать реальное состояние

 аграрного сектора экономики.

      Есть  в  программе  раздел,  уважаемые  коллеги,

 который не может не вызывать у нас серьезной тривоги.

 Это  социальный раздел. Уже не надо спрашивать по ком

 звонит  колокол,  он  давно  звонит и денно и ночно о

 культуре,  образовании,  науке,  о здравохранении. Мы

 всегда    справедливо   считали,   что   культура   и

 образование -это наш вечный капитла, который рано или

 поздно   поможет   нам совершить  прорыв  к  новейшим

 технологиям, к новому качеству общества.

      И  действительно в програме науки образования, я

 считаю,  достойное  место  она  получила.  Однако,  с

 каждым  джнем  для  такой  точки  зрения остается все

 меньше  оснований.  Три-четыре  книги в год на одного

 жителя. Отток из этой сферы квалифицированных кадров,

 вестернизация   массовых   коммуникаций  -это  первая

 угроза  дальшей  самоиндентификации  этносов Украины,

 это  порог  национальной  катастрофы.  Думается,  что

 предлагаемые  здесь  Кабинетом  Министров  меры  явно

 недостаточные.  Очень сложно, но Правительство должно

 предложить   более   кардинальные  меры,  особенно  в

 молодежной  политике.  Нам  ничего не понадобиться ни

 армия,  ни  государство,  если не вырастим здоровым и

 образованым  молодое  поколение.  Ведь  мы  все знаем

 страшные реальности демографической ситуации.

      Следует  также  учесть,  что  многое  в успешной

 реализации   программы   Кабинета   Министров   будет

 зависеть  от  согласованости  в действиях всех ветвей

 власти.  От  того,  как  будет налажено управление из

 Центра.  Мобилизованы властные структуры на местах, а

 также  сбалансированы  и бюджетно обеспечены основные

 воспроизводственные  пропорции. Как конструктивно и в

 интересах  государства  сработают  средства  массовой

 информации.

      Уважаемые  коллеги! Страна вступает в тяжедейшую

 полосу  своего существования, однако положение далеко

 небезнадежно.  Программа,  которую  мы  обсудили дает

 основные  ответы на сложившиеся вопросы нашего бытия.

 Мы  предлагаем  депутатам  поддержать  Правительство,

 предоставить  ему возможность полноценно работать. Не

 надо  уходить  от ответственности. В любом случае все

 мы:   и   Верховный   Совет,  и  Правительство  несем

 ответственность  за  страну,  судьбу которой  доверил

 нам народ.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Бандурка, будь ласка, за ним виступатиме

 Гаманюк.

      Одну  хвилину.  Я  пізніше, хай, я вже оголосив.

 Будь ласка.

 

      БАНДУРКА О.М.

      Шановні   народні   депутати!   Шановний   Уряд!

 Програма  Кабінету  Міністрів  охоплює  всі  напрямки

 діяльності    Уряду    в    соціальній,   фінансовій,

 економічній,  правоохоронній, політичній сферах. Вона

 досить  маштабна,  багатопланова,  і  окремо хотів би

 підкреслити,  відповідає  чинному  законодавству. Але

 якщо  Уряд  взвалить,  образно кажучи, всю реалізацію

 такої  програми  тільки  на свої плечі, то досягнення

 цілей  програми перш за все, стабілізації в економіці

 буде ускладнено.

      Тому  вважаємо,  що  Уряду, Президенту необхідно

 частину своїх повноважень, своїх функцій по виконанню

 програми передати регіонам, областям, містам.

      Друге.  Бюджетні  міністерства  і  відомства  чи

 найголовнішим   своїм   завданням  вбачають  постійне

 апелюванням до Уряду з настійними вимогами збільшення

 своїх  фінансових ресурсів за рахунок бюджету. І вони

 вимушені  це  робити.  Поскільки фактично, обмежені в

 правах самим заробляти хоч частку потрібних коштів.

      Необхідно розширити права і можливості державних

 структур,  які  утримуються за рахунок бюджету і дати

 їм  можливість  самим заробляти хоч частину коштів на

 своє   утримання.   А   не  жебрати  перед  Урядом  з

 протягнутою рукою.

      Необхідно  визначитися  в тому, щоб міністерства

 мали   повноваження   власника  державного  майна,  і

 відповідали  за  ефективне використання цього майна і

 за його збереження.

      Слід    також   розмежувати   повноваження   між

 Кабінетом  Міністрів,  і Національним банком. Кабінет

 Міністрів    повинен   відповідати   за   реалізацією

 економічної політикі, а Національний банк за грошово-

 кредитну політику і стабілізацію національно-грошової

 одиниці.

      Необхідно встановити це в законодавчому порядку,

 нам Верховній Раді.

      Уряд  проголосив  намір  розробити нову державну

 програму  боротьби  з  злочинністю на 1996-2000 роки.

 Таку  державну  програму  Верховна  Рада  України ХХП

 скликання   уже   затверджувала,  але  вона  минулими

 урядами    залишилась   не   виконаною   по   причині

 відсутності фінансів на її реалізацію.

      Тому  бажано  було  б,  щоб розробляючи державні

 програми,   обов'язково   передбачалось   їх  належне

 фінансування.  Ніяка  програма  не буде життєдіяльна,

 якщо  вона  не буде мати кадрового забезпечення. І на

 рівні  Уряду  потрібно  розглянути системну програмну

 підготовки  спеціалістів  для  народного господарства

 України  і  для потреб України взагалі, і окремо, для

 потреб  України  взагалі  і окремо для правоохоронної

 системи.

      Уярду  належить  бути  послідовним  в  виконанні

 чинного  законодавства  по  боротьбі  зі злочинністю,

 об'єднати  зусилля  всіх  правоохоронних структур, не

 розпорошувати державні кошти, засоби і можливості.

      Ми  є  свідками,  вчора  розглядали  в  Комісії,

 Президентського     Указу     про     підпорядкування

 Національної    гвардії   в   оперативне   управління

 тимчасово до прийняття Конституції.

      Особисто  я  як  депутат  і як працівник органів

 правопорядку підтримую таке рішення, хоч належне його

 оформлення повинно бути інше, відповідно до Закону.

      Я  хотів би наголосити на те, що як уже зроблено

 такий  перший  крок,  то  було  б доцільніше передати

 Національну  гвардію  з метою найбільш ефективного її

 використання в систему Міністерства внутрішніх справ,

 де   фактично   раніше   вона  і  знаходилась.  Тобто

 чисельність  та. І тоді б Національна гвардія знайшла

 своє  місце  в  охороні  правопорядку в державі. І це

 було  б  підтримано Верховною Радою. А коли ми чуємо,

 що   гвардія   існує   для   захисту   територіальної

 цілісності   і   незалежності   держави,  то  виникає

 питання:  а  для  яких  же цілей існують Збройні сили

 України, які теж приймали присягу. Чи їм уже не можна

 довіряти?  А  коли  говорять,  що  гвардія  допомагає

 міліції  боротися  із  злочинністю,  то  пригадується

 байка  про  вола  і муха, коли муха, сидячи на розі у

 вола, каже: "И мы пахали".

      Користуючись нагодою, звертаюся і до Уярду, і до

 шановного        Президента       як       верховного

 головнокомандуючого  прийняти  остаточне  рішення  по

 питанню  передачі Національної гвардії в систему МВС,

 а я впевнений, що законодавчі зміни будуть прийняті в

 належному порядку.

      Я  глибоко  шаную воїнів Національної гвардії, і

 не їх вина, що вони поставлені в таке становище, коли

 вже четвертий рік ми говоримо, що це військо.

      Слідуюче  питання.  Уряд розробив ряд заходів по

 посиленню соціальної допомоги населенню. І то добре.

      Але  слід  скористатися  і  тим,  що  ми  будемо

 приймати  цю  Програму,  і  передбачити  чи  окремими

 розпорядженнями по міністерствам чи, може, це повинна

 бути  окрема  постанова,  шановний Євгене Кириловичу,

 спростити   надання   тих   пільг   і  допомоги,  які

 адресовані  людям похилого віку і інвалідам, отим, ну

 будимо  говорити,  слабим  нашим  громадянам, днями і

 тижнями  приходиться збирати різного роду довідки, на

 три  дні  допомоги,  три  тижні треба збирати справки

 різного  роду, то я дума, що це можна було б вирішити

 постановою  Кабінету  Міністрів, і з метою соціальною

 підтримки   населення,   вважаю  слід  скасувати  всі

 обмеження  на  виплату  заробітної плати. За винятком

 податків.

      Шановні  народні депутати, від нас багато в чому

 залежить  реалізація  програми  діяльності  Уряду  ми

 повинні   її   забезпечити   правове  супроводжеення,

 прийняти  низку  законодавчих актів, які викликаються

 програмою   Уряду,   прийняти   державний   бюджет  і

 Конституцію України.

      Звичайно  програма має і інші серйозні недоліки,

 але  згадаємо, що це перший Уряд, який пропонуючи нам

 на  розгляд  свою програму бере і відповідальність за

 її   виконання,   комісія   з   питань  законності  і

 правопорядку досить прискіпливо розглянула програму і

 абсолютною  більшістю  голосів  постановила  схвалити

 програму  Уряду  і  по  постанові,  проекти  які  нам

 роздані,  про програму діяльності Кабінету Міністрів,

 я  вважаю,  що те, що пропонує нам Президія Верховної

 Ради,  доробити,  відкласти, доопрацювати, ні в якому

 разі  не  можна  приймати,  чого  ж  ми  будемо  Уряд

 залишати  без  руля і вітрил, і на який час навіть не

 визначено, це буде або в травні майбутнього року коли

 бюджет    будемо   приймати,   або   це   називається

 забалакать,  і взагалі не затвердити, не схвалити, не

 прийняти рішення, по програмі Уряду.

      8   фракцій   пропонують  схвалити  в  основному

 програму   діяльності   Кабінету  Міністрів  України,

 Кабінету  Міністрів  України врахувати висловлені під

 час   обговорення   народними   депутатами  на  сесії

 Верховної    Ради   України   зауваження,   визначити

 одночасно  з  бюджетом  конкретний  план  дій, я буду

 просити  шановного  голову поставити цю пропозицію на

 голосування.  Схвалити,  це  я  сказав  від свого, як

 народного  депутата,  від  імені  комісії  пропоную і

 прошу  вас  підтримати  програму, схвалити діяльність

 уряду і контролювати і сприяти в її виконанні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Брит з процедури, хвилиночку.

 

      БРИТ  В.  П.,  194  виборчий  округ,  Запорізька

 область.

      Уважаемый Александр Александрович!

      Рассматриваемый  нами  впрос  очень  серьезный и

 требует    от    народных    депутатов   внимания   и

 сосредоточенности.  Ввиду того, что мы уже достаточно

 долго  обсуждааем  его  -6  часов,  и если мы продлим

 обсуждение  еще  до  20.  00,  то просто происходящее

 будет   с   трудом  восприниматься  из-за  усталости.

 Поэтому  я  предлагаю  закончить обсуждение Программы

 сегодня  все-таки  в 18. 00, а не в 20. 00 и продлить

 ее обсуждение завтра до 12. И завтра принять решение.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Петрович,...  шановні депутати,

 заспокойтесь!...  ми  проголосували  порядок розгляду

 сьогоднішнього  питання.  Дійдемо до 18. 00 -потім ще

 будемо радиться, але я думаю, що треба виконувати те,

 про  що  домовилися...

      Тим часом оголошується перерва на півгодини!

      Першим після перерви виступає Гаманюк.

                         - 69 -

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Від  фракції  Єдність  має слово Леонід

 Юрійович Гаманюк, будь ласка.

      За ним виступатиме Мухін.

 

      ГАМАНЮК,  84  виборчий  округ, депутатська група

 Єдність.

 

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановний

 Євгене  Кириловичу,  шановні  народні депутати, члени

 уряду,  виборці  та гості, сьогодні Україна переживає

 не  бувалу  за рівнем економічну кризу. В силу різних

 причин  економічна  ситуація є чи найскладнішою серед

 всіх  держав,  що утворилися після розвалу колишнього

 Радянського  Союзу  зза  винятку  тим  де мають місце

 міжнаціональні конфлікти.

      Розроблена   урядом   програма   діяльності,  її

 основні  принципи  -є конкретизація основних положень

 економічної   політики,   Президента   України,   яку

 схвалено переважною більшістю народних депутатів.

       Розгляд  Верховною  Радою  та прийняття рішення

 стосовно    програми    є    однією    з    складових

 Конституційного   договору  між  Верховною  Радою  та

 Президентом України.

      В  тому підтримуючи в цілому програму діяльності

 уряду  депутати  групи  Єдність  вважають за доцільне

 схвалити  її  за  умови,  що  зауваження і пропозиції

 внесені  народними  депутатами  під  час  обговорення

 будуть  розглянуті  Кабінетом  Міністрів  та  стануть

 невід'ємними  при  остаточному її затвердженні урядом

 та   розробці   конкретних  заходів  щодо  реалізації

 прпограми.

      Програма  передбачає стабілізацію виробництва як

 основи економікі, створення умов для реального росту

 валового внутрішнього продукту, здержування інфляції,

 переборення  платіжної  кризи,  покращення соціальної

 сфери.

      Тепер основна задача Уряду забезпечити виконання

 Програми,  тим  самим  доказати  її життєздатність та

 можливість нормалізації всіх сфер виробництва.

      Разом  з  тим  вважаємо,  що  для  більш  повної

 цілеспрямованості цього державної ваги документу слід

 доповнити  та  конкретизувати деякі положення. Розділ

 "Фінансово-бюджетна політика" пропонується доповнити:

      1.   Поетапна   передача   об'єктів   соціальної

 мнфраструктури, що знаходиться на балансі підприємств

 у   власність   місцевих   органів   влади,   повинна

 супроводжуватись      обов'язковим      передбаченням

 нормативного    відрахувань   від   загальнодержавних

 податків на їх  утримання.

      2.  При  визначенні  розміру гарантованого рівня

 витрат   на  соціально-економічний  розвиток  регіону

 брати  до  уваги  його  внесок  у  внутрішній валовий

 продукт  (...........) та екологічне становище даного

 регіону.

      3. Вважаємо за необхідне встановити диференційні

 розміри  нормативів відрахувань від загальнодержавних

 податків  для  кожної конкретної області в залежності

 від тезногенного рівня шкідливості робіт та екології.

          В  розділі  бюджетно-фінансова політика слід

 більше  розкрити  поглиблення  банківської реформи та

 валютної  політики.  Для цього по-перше переглянути в

 законодавчому  порядку порядок накладення стягнень за

 порушення   валютного   законодавства,  надати  право

 податковим   органам   самостійно  приміняти  штрафні

 санкції  за результати  своїх перевірок.

      2.     Банківський     нагляд    повинен    бути

 підпорядкований  тільки  Національному  банку України

 розгалуженою   мережею   підрозділів,  які  можгли  б

 охопити   наглядом  комерційні  банки,  їх  філії  та

 фінансово-кредитні установи.

      3.    Існуюча    податкова   політика   відносно

 банківської  системи  не  стимулює  комерційні  банки

 кредитувати  довгострокові  інвестиції. На наш погляд

 доцільно  встановити  пільговий порядок оподаткування

 прибутку    банків,    отриманого   від   дострокових

 інвестицій, що спрямовані на розвиток виробництва під

 конкретні державні програми. В розділі зовсім упущено

 відношення   Уряду  до  грошової  реформи,  як  засіб

 економічної  стабілізації.  В цілому схвалюючи розділ

 програми   "Структурна   та   промислова   політика",

 пропонується     передбачити     розробку    програм,

 відновлення виробничих зв'язків між товаровиробниками

 та  забезпечення  їх  кординацій  та  контролю з боку

 держави,  враховуючи  при  цьому  специфіку  розвитку

 галузей  промислового  комплексу  України, які б були

 орієнтовані    на   забезпечення   потреб   Республік

 колишнього Союзу.

      Друге.  Для вжиття на державному рівні комплексу

 заходів   щодо  забезпечення  сталого  функціонування

 пасажирського   транспорту  пропонується  передбачити

 розробку  спеціальної  програми  з  цього  питання. У

 розділі "Паливно-енергетичний комплекс" пропонується,

 по-перше,  передбачити  розробку механізму реалізації

 Закону   України   про  енергозабезпечення.  А  також

 розробку   і   введення  в  дію  систем  енергетичних

 стнадартів  України  і механізму стимулювання в сфері

 енергозбереження.

      Друге.  Для  припинення процесу розпаду наукової

 бази   промислово-енергетичного  комплексу  здійснити

 заходи  щодо  відновлення розробок науково-дослідними

 та    галузевими   інститутами   державних   програм,

 направлених на фундаментальні дослідження, підвищення

 ефективності  використання  енергоносіїв,  якості  та

 конкурентноздатності виробленої продукції.

      Вважаємо,  що  в розділі "Соціальна політика" не

 досить  чітко  і  аргументовано  викладено  підрозділ

 "Реформи   оплати   праці".   Практично  не  розкриті

 повністю  дії  по  реалізації  зазначених принципів і

 умов   підвищення   мотиваціїю   до   праці   та   її

 ефективності.

      В   розділі   "Стан   охорони  праці  та  рівень

 соціального   захисту   людей,   які   потерпіли   на

 виробництві"  пропонується визначити перлік галузей і

 виробництв,  де  шкідливі умови праці або загроза для

 здоров'я  людей  зберігається  незалежно від науково-

 технічного     рівня     виробництва.

      У   розділі   "Реструкторизація   власності   та

 приоритети приватизації" пропонується ряд пропозицій.

 Основні  із  них  це передача недобудованих об'єктів,

 які   не   мають  попиту  покупців  під  інвестиційні

 зобов'язання  добудови,  як  частка державного майна.

 Законодавче визначення приватизації соціальної сфери,

 розробки  механізму  фінансування об'єктів соціальної

 сфери,  які  знаходяться  на  балансі підприємств, що

 приватизуються.

      В наступному розділі програми гуманітарна сфера.

 Пропонується, по-перше, розробити комплексну програму

 видавничої   діяльності  по  забезпеченню  навчальною

 літературою.

      По-друге,  створити  державний  банк  потреби  в

 молодих  фахівцях,  визначити  держзамовлення  на  їх

 підготовку.

      Необхідно   передбачити  термінову  розробку  та

 прийняття   законодавчих   актів   щодо  стимулювання

 нарожуваності,  надання пільг вагітним та породіллям.

 Різке зменшення народжування ставить під загрозу саме

 існування нації.

      Пропонується   також   передбачити   спеціальний

 розділ  вдосконалення системи державного управління і

 визначити  переважне  його  значення.  В  тому числі,

 рівню   професіональної   підготовки  кадрів  органів

 державного  управління,  звернувши  увагу  на низький

 рівень  оплати  їх  праці,  що  спричинило  пливності

 кадрів,  втрати  спеціалістів,  погіршення виконавчої

 роботи.

      Вважаємо  за  необхідне  не  тільки відпрацювати

 нову  систему  управління,  а  й  посилити  виконавчу

 дисципліну   і  відповідальність  кадрів  сіх  рівнів

 управління  за  доручену  справу.  Адже  впровадження

 програми  залежить  і  від  того, наскільки вона буде

 керована.

      Група "Єдність" неодноразово ставила питання про

 упорядкування   вертикалі   управління,   що   надало

 динамізму    економічним    реформам,    сприяло    б

 послідовності   та   їх   більшої   ефективності.  На

 привелики  жаль, цього не зроблено. На наш погляд, це

 є  суттєвим  недоліком  для  впровадження  програми в

 життя.

      Всі   ці  оголошені  і  не  огошені  пропозиції,

 зауваження  стосовно  програми  будуть передані Уряду

 для їх  розгляду та урахування.

      І останнє. Відносно міркувань окремих депутатів,

 що   програма   не   має   конкретного  механізму  її

 виконання,  не  відображає  фінансового обгрунтування

 термінів  виходу  з  кризи і таке подібне, то давайте

 звернемося до визначення суті слова "програма". Цитую

 зі  словника  Даля:  "Программа  по содержанию и план

 предстоящей   деятельности   или  изложения  основных

 принципов задач намеченных целей".

      Ось  чому  ми  вважаємо,  що  принципи  розробки

 програми  Уряду  в основному відповідають поставленим

 цілям  заходів  щодо  її реалізації, це сьогоднішня і

 подальша  кропітка  робота  Кабінету  Міністрів, всіх

 урядових  структур  і міністерств, відомств. Яка буде

 також втілена в конкретні цільові програми.

      Схвалення та підтримка програми Уряду, сприятиме

 виконавчій     владі     своїми     енергійними    та

 кваліфікованими діями, розгорнути економічні реформи,

 а  це  дасть  змогу  в  стислі строки зупинити розпад

 економіки,  зконцентрувати  зусилля  на її виживання,

 утвердження  суспільного  прогресу. Це можливо тільки

 при  активному  сприяні  Уряду з боку Верховної Ради,

 всіх  політичніх  партій  до чого закликають депутати

 нашої групи.

      Цього  кроку до злагоди між гілками влади, якраз

 і  чекають наші шановні виборці. Пропонуємо поставити

 на   поімене   голосування   проект   Постанови,  яку

 підтримали   більшість   фракцій  і  груп,  оголошену

 депутатом Бандурком та роздану всім депутатам.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Слово  для  процедури  має  Костюченко

 Леонід Михайлович. Будь ласка.

 

      КОСТЮЧЕНКО

 

      Я приношу извинения за столь активное или бурное

 взятие    слова,   но   тем   не   менее,   Александр

 Александрович,  видит  Бог, Вы меня спровоцировали на

 такой жест.

      Я хотел бы сказать по процедуре. Я думаю, то что

 22  сентября  была роздана программа Правительства, и

 то,   что  у  каждого  предостаточно  времени  с  ней

 познакомиться, мы ее обсуждали в Кабинете Министров у

 кого  было  желание  на  это,  обсуждали ее сегодня в

 комиссиях, обсуждали в фракциях.

      Я  думаю,  что пусть простят мои коллеги, кто не

 успел  выступить или не сможет выступить, но все-таки

 я взял на себя смелость предложить прекратить прения.

 Потому  что  мнения  с которым пришли сегодня люди на

 обсуждения    этого    судьбоносного   вопроса,   уже

 отработано давно.

      И мы сегодня, я извиняюсь, повторяемся в одном и

 том  же.  Я  внес  бы  такое  предложение: прекратить

 прение  и  поставить вопрос на голосование. Просил бы

 коллег  поддержать  меня.  Есть время у нас пару дней

 для   того,   чтобы   подать  предложения  в  Кабинет

 Министров  и  вмести с ними доработать те предложения

 после принятия Программы, которые будут высказаны или

 изложены на бумаге.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.    Дякую,    Леонід   Михайлович.   Така

 пропозиція  ще  не  тільки  від вас, вона є від цілої

 групи депутатів. Але, з іншого боку, ми проголосували

 загальний   порядок,   визначили   час...  Одну...  Я

 прошу...

      І ми не можемо сьогодні позбавляти права і інших

 депутатів, фракції, комісії висловити свою думку.

      Тому  я,  власне  кажучи,  можу  вашу пропозицію

 поставити на голосування, але...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Треба  ставить на голосування чи ні? Ну, ті, хто

 записався  на  виступ,  вважає, що не треба. Давайте,

 йдемо дальше за програмою.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Слово  має Мухін від Комісії з питань оборони. Я

 просив  би  всіх виступаючих все-таки... Регламент до

 10 не означає 10. До 10. І одна хвилина це теж до 10.

      Будь ласка. За Мухіним виступатиме Череп.

 

      МУХІН.

 

      Шановні  депутати, я буду коротко виступати. Той

 час,  який залишиться, я пропоную віддати членам моєї

 Комісії, щоб вони доповнили мій виступ.

      Комісія  з  питань  оборони  і державної безпеки

 ретельно вивчила представлену Верховній Раді Програму

 Кабінету   Міністрів.   Ми   особливо  зупинились  на

 питаннях,  які  торкаються  профілю нашої Комісії: це

 оборона, безпека і військово-промисловий комплекс.

      В  процесі розгляду цього питання в Комісію були

 запрошені   і   виступили,   відповіли   на  чисельні

 запитання  міністр машинобудування і конверсії Малєв,

 міністр    оборони    Шмаров,   начальник   Головного

 управління  обороних питань Кабінету Міністрів Леміш,

 інші посадові особи Кабінету Міністрів.

      Висновки Комісії: стан підприємств, заводів , НІІ, КБ, в нашій

 державі   просто   жахливий,  обороноздатність  нашої

 держави   стоїть  під  загрозою  повного  руйнування,

 окремо  наша комісія пропонує розглянути на закритому

 засіданні  Верховної  Ради  питання  про стан обороні

 нашої держави.

      Борг  Міністерства фінансів, цієї галузі складає

 вже десятки трильйонів карбованців на сьогодні. Тобто

 грубо порушується Закон про державний бюджет України,

 хто несе відповідь і відповідальність за це, ніхто не

 несе  відповідальності  за  те, що руйнуються збройні

 сили України.

      В комісії ми отримуємо сотні скарг про те, що не

 фінансуються  державні  установи і державні програми,

 які  затверджені  Кабінетом  Міністрів,  на  які було

 програмно    положені    кошти,    і    які   повинні

 фінансуватися, если поровнять стан справ ВПК з жовтня

 1994  року  з жовтнем 1995 року, то можна сказати, що

 майже  все  зруйновано,  наприклад  в моєму виборчому

 окрузі працює таке державне підприємство, як комунар,

 Хартрон,  Харьківський фізико-технічний інститут, рік

 тому  вони  ще  працювали,  сьогодні ледве дихають, а

 взимку  зовсім  закриваються,  і  є програма закриття

 цілої  частки оборонних підприємств на зимку, тому що

 немає    коштів,   щоб   оплачувати   діяльність   їх

 підприємств.

      Що  ж  є в програмі Кабінету Міністів. Я взяв цю

 програму.   І  можу  процитувати,  оборона  державжи,

 тільки  півтори  сторінки  в цій програмі, і шановний

 Євген Кирилович теж в своєму виступі зовсім нічого не

 сказав про наш ВПК комплекс, про оборону держави.

      Я тільки цитую початок цієї програми, підвищити,

 продовжити,   переглянути,  продовжити,  переглянути,

 підвищити, активізувати, сприяти, розвивати там і так

 далі... Нічого конкретного нема. І тому, так сказать,

 як   ми   будемо   контролювати?   От...........   ми

 проголосуєм   за   цю  Програму,  ми  проголосуєм  за

 розвиток   роботи   наших   військових   підприємств,

 оборони, підтримку оброни, а я думаю, що всі депутати

 підтримувати  будуть оборону і державну безпеку нашої

 держави...  А  як будемо контролювати? І ми в Комісії

 довго   це   питання,   так   сказать,  обсуждали.  І

 одноголосно  (я  підкреслюю:  одноголосно!) в Комісії

 працюють  і  комуністи,  і  соціалісти,  і  руховці -

 працюють   усі   фракції   нашої  Верховної  Ради.  І

 одноголосно  ми  підтримуєм,  що  цю  Програму  треба

 доробити.  Ми  її  підтримуєм в цілому, я від Комісії

 кажу  це. Підтримуєм в цілому, але її треба доробити,

 треба   доробити  і  потім  винести  на  затвердження

 Верховної  Ради разом з проектом бюджету на 1996 рік.

 І теж треба в цій Програмі конкретно представити...

 

      ГОЛОВА.  Я  одну  хвилиночку!  Шановні депутати,

 Антон Антонович... Чернівчани, посідайте, будь ласка.

 Закарпатці, спокійно... Спокійно!..

 

      МУХІН  В.  В.... ми пропонуєм, щоб Програма була

 дороблена,  щоб  до  Програми був доданий додаток, що

 конкретно  буде  робитися у 1996 році, були конкретні

 цифри,  що  буде  зроблено  у  військово-промисловому

 комплексі,  які  у нас будуть війська, яка... як буде

 державна  безпека.  І  я кажу про те, що от прикладом

 того,  що зовсім наш Кабінет Міністрів про це питання

 ...не  дивився  на це питання ретельно -це от додаток

 до   цієї  Програми.  Тут  нема  зовсім  законів  про

 обороноздатність  нашої держави. Але ми, так сказать,

 пропонували  цілу низку законів, які треба розглядати

 з  цього  питання.  Це і про державне замовлення, про

 державні резерви, і так далі, і тому подібне.

      В  Конституційній  Угоді  сказано (в 17-й статті

 Конституційної  Угоди),  що  питання  про  оборону  і

 держбезпеку   вирішується   виключно,   так  сказать,

 законотворчим процессом.

      А тому чому в програмі нема низки закону з цього

 приводу, потрібно, щоби низка законів була, але опять

 будуть укази Президента або як будуть вирішуватись ці

 питання.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Слово   має  голова  комісії  з  питань  базових

 галузей  Череп,  за ним будуть представники комісій з

 питань   фінансів,   пропонується   тут   Терьохін  і

 Паламарчуку,  вони так я зрозумів в комісії погоджено

 вдвох , вони поділять свій час. Будь ласка.

 

      ЧЕРЕП В.І.

 

 

      Шановні   колеги,  нарешті  програма  діяльності

 Кабінету  Міністрів України яка по своїй суті повинна

 стати  конкретизацією  основних  положень економічної

 політики Президента України  ст ала реальністю.

      Запропонована  урядом  програма  в  порівнянні з

 попередніми наповнена конкретикою і конструктивізмом,

 має   більш   глибокі   і   наукові   і   еконогмічні

 обгрунтування,    статистичний    матеріал   дозволяє

 об'єктивно  висвітити  недоліки  і  прорахунки в діях

 попередніх урядових структур, одним словом програма -

 це серйозний документ, який є всі підстави покласти в

 основу  дій  уряду  як  на  сьогодні  так і на далеку

 перспективу.

      В  той  же  час розробникам програми невдалося в

 повній   мірі   досягти  поставленої  мети,  уникнути

 популізму і чисельних запитань.

      До   речі,   доповідь   Прем'єр-Міністра  Євгена

 Марчука,  суттєво  спрацювала  на  півпрограми, зняла

 багато протиріч.

      Дозвольте   розпочати  з  розділу  структури  та

 промислової політики.

      Програма передбачає в умовах дефіциту фінансових

 ресурсів   стимулювати  розвиток  галузей,  що  мають

 швидкий оборот капіталу, а також наукойомкий в галузі

 промисловості   шляхом   модернізації  виробництва  і

 впровадження нових технологій.

      Як  бачимо  напрямок  дій досить конструктивний,

 розробники   програми   пропонують  надати  пріоритет

 окремим  галузям,  це  насамперед  легка  і  хєарчова

 промисловість безперечно ці напрямки найважливіші для

 країни,  але  чи  вірно  обраний  механізм реалізації

 програми.

      Легка  промисловість  працювала  і певний час до

 створення бази буде працювати на сировині, закупленій

 на валюту.

      Більш     стабільна    ситуація    в    харчовій

 промисловості.   Але   ж   обидві  галузі  потребують

 впровадження     нових     технологій,     докорінної

 модернізації  виробництва,  що  дасть  змогу зменшити

 витрати    на    енергоресурси,    збільшити   обсяги

 виробництва,  виробляти  продукцію  за  Європейськими

 стандартами, зробити її конкурентноспроможною.

      Все   це   можливо   тільки   за  умови  надання

 пріоритету     такій     галузі,     як    вітчизняне

 машинобудування. Посторюю: машинобудування.

      Треба       відтворити      сільськогосподарське

 машинобудування, верстатобудування, приладобудування.

 Той   факт,   що   в  промисловому  виробництві  доля

 машинобудування  з  30%  в  1990  році  впала до 14 в

 наступному,,  говорить  про стратегічні помилки в цій

 важливій галузі.

      Реставрація     вітчизняного     машинобудування

 дозволить   створити   сучасні   енергозберігаючі   і

 ресурсозберігаючі    технології    для    підприємств

 агропромислового  комплексу,  і особливо для цукрових

 заводів,   які  дають  вагомий  внесок  в  експортний

 потенціал держави.

      Друге.   Без  перебільшення  можна  сказати,  що

 основу  економічної  діяльності  Уряду  є  фінансово-

 бюджетна  політика.  Всі  ми  пам'ятаємо  наші дії по

 формуванню  бюджету на поточний рік здефіцитом 763 %.

 Парламент  з Урядом під тиском міжнародних інституцій

 свідомо пішли на скорочення видатків, в тому числі за

 рахунок  хибної,  на  мій погляд, політики по різкому

 скороченню  інветсційної  діяльності.  різке  падіння

 обсягів     капітальний     вкладень     паралізувало

 впровадження   нових   технологій   в   усіх  галузях

 народного  господарства і виробництва.

      Всі ми робимо вигляд, що бюджет сформовано вдал.

 Так, перше півріччя: начебто, все гаразд. Подивимось:

 бюджетний  дефіцит склав 664% ві ВВП, в середині року

 інфляція  різко  падає,  оскільки зменшується грошова

 маса. Але в другій половині року починається нададння

 підприємствам   субсидій   та  бюджетних  позик,  які

 спровокують  обов'язкове підвищення цін. І знову нове

 коло  економічних  парадоксів.  Підтвердженням тому є

 те,  що  починаючи  з  липня,  дефіцит  бюджету  став

 зростати.  Не  є  секретом, може я це вперше сьогодні

 скажу, що на кінець року дефицит бюджету первищить 10

 відсотків.  Тому  що  за січень-серпень до державного

 бюджету  надійшло  ресурсів  всього  45 відсотків від

 річних показників. Заборгованість бюджету по платежам

 первищила  100  трильйонів карбованців. Це затримка з

 виплатою  заробітної  плати  бюджетним  організаціям,

 борги  оборонному комплексу, неоплата виконаних робіт

 по будівельному комплексу.

      Аналіз  привожу заради того, щоб застерегти Уряд

 від подальших непродуманих дій при формуванні бюджету

 на  наступний  1996 рік, який є базовим для виконання

 цієї  програми і дій Уряду на першому етапі.

      Декілька  зауважень  до  інвестиційної політики.

 Різке   скорочення   обсягів   інвестицій   негативно

 вплинуло  на  економічний  стан країни. При наявності

 дефіциту  прямих коштів нам необхідно переглянути всю

 банківську   систему  і  спрямувати  її  рольв  русло

 інвестиіцйної   діяльності   через  механізм  надання

 підприємствам і організаціям довготермінових... фонду

 інвестиційного  кредитування. В програмі Уряду розділ

 інвестиційної  політики  розроблен,  на  мій  погляд,

 емоційно  не  пагано.  Але  конкретні  важелі впливу,

 механізм  реалізації,  на жаль, проглядається не дуже

 чітко.  За  умов відсутності коштів важливе означення

 набуває  механізм залучення іноземних інвестицій. Але

 для  цього потребують вирішення в законодавчому плані

 такі питання як гарантії захисту іноземних інвестицій

 з   боку   держави,  врегулювання  земельних  питань,

 вдосконалення    дієвих    механізмів    в    процесі

 приватизації тощо.

      Серйозного    дооопрацювання   потребує   розділ

 "Соціальної  політики". Уряд наголошує в програмі, що

 спрямованість    на   соціальний   захист   людей   є

 стратегичним завданням діяльності Уряду. В той же час

 програма рекомендує, як одни із напрямків, скорочення

 видатків  бюджету відміну практично всіх пільг. Цього

 робити   не  слід.  Абсолютна  кількість  людей,  які

 користуються  пільгами,  отримують  мизерну зарплату.

 Переглядати  категорії  пільговиків  треба, але це не

 повинно   бути  системою.  Грошей  в  бюджеті  немає.

 Будтвництва  житла  за  рахунок підприємств практично

 припинилось.  Обіцянки надавати довгострокові кредити

 остались на папері. Потребує конкретизації і механізм

 передачі  житла і об'єктів соціальної сфери з баланса

 промислових підприємств місцевим органам.

      Запропонована  програма недієздатна. Тому спроба

 передати   в  1996  році  с  баланса  підприємств  30

 відсотків  житла,  20  відсотків  дитячих садкі і баз

 відпочинків може залашитись черговим гаслом.

      І   окремо  по  селу.  Програма  Уряду  декларує

 прихільність    виконання    Закону    України   "Про

 пріоритетність   соціального   розвитку   села  та  в

 агропромиловому   комплексі".  В  той  же  час  обяги

 будівництва   на   селі  за  рахунок  централізований

 державних   капітальних  вкладень  на  наступний  рік

 мізерні,  що  закономірно  викликає  подив:  як можна

 вирішувати  відродження  занепадаючих сіл з розвитком

 всієї інфраструктури без конкретної допомоги селу.

      Адже згідно Закону всі об'екти соціальної сфери,

 інженерні  споруди  повинні  фінансуватись за рахунок

 централізованих капітальних вкладень.

      Окремі  тези  по  окремим  розділам.  В  розділі

 енергозбереження  планується протягом 1996-1997 років

 скоротити  витрати по енергоносіям на 30-35 мільйонів

 тонн  умовного  палива.  Другий розділ -50-60, третій

 70-100.  Такі речі не можна сприймати на віру, щоб не

 виникло  підозри щодо правдивості цифр, треба глибоко

 опрацювати   комплекс  питань  по  внутрігалузевій  і

 міжгалузевій  структурній перебудові. Все це потребує

 серйозних   прорахунків,   які,  нажаль,  в  програмі

 практично відсутні.

      Серйозні  намірі в програмі відносно вугільної і

 нафтодобувної    галузей.   Це   основа   економічної

 стабільності   країни.   Планується  приріст  обсягів

 виробництва,  але  відсутнє головне: джерела покриття

 витрат.  Як  свідчить розділ програми, за п'ять років

 на розвиток цих галузей треба вишукати 935 трильйонів

 карбованців,  це  200 трильйонів щорічно. В поточному

 році  виділяється  на вугільну промисловість в 10 раз

 менше.   Тому  закономірно  виникає  сумнів  відносно

 реальності цих намірів.

      Вугільна  промисловість  завжди була дотаційною,

 як  і  в  більшості країн світу. Адже підняття цін на

 вугілля  провокує  зростання  цін в інших галузях, на

 жаль,  механізм  реалізації  цих  намірів  в програмі

 відсутній.

      І   останнє.   Згідно  статистики,  безробітними

 вважаються  лише  люди,  що  звертаються  до  центрів

 зайнятості.  По  Україні  ця  цифра якась скромна -93

 тисячі,  це  абсурд.  Виробництво скоротилося вдвічі,

 тисячі  підприємств  працюють  по  три-чотири  дні на

 тиждень,  сотні  тисяч  працівників  у відпустках без

 утримання. Потрібно цю проблему ввести в програму, як

 окремий розділ.

      Шановні  колеги, кожна програма не може бути, на

 жаль,  ідеальною.  Урядова  програма теж має серйозні

 прорахунки,  але  основа  є,  є  грунтовний аналіз, є

 орієнтири. На мій погляд, чітко проглядуються бажання

 Уряду працювати над реалізацією програми.

      Вношу  пропозицію.  Ясна  річ,  що  програму  за

 місяць   відпрацювати   неможливо.   Зробити   окремі

 розрахунки,  щось  доповнити  можливо.  Але ідеологію

 змінити неможливо.

      Тому  я  пропоную програму в основному схвалити,

 підтримати  і  доручити Уряду разом з бюджетом надати

 парламенту  план  дій Уряду, а коли будемо розглядати

 бюджет ми завжди маємо змогу дати оцінки Уряду.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово має Терьохін від Комісії з питань

 фінансів і банківської діяльності.

      Я  не  оголошую  після  нього,  якщо  він десять

 хвилин витратить, то ніхто не буде із комісії. А якщо

 не витрать то тоді буде виступати інший. Будь ласка.

 

      ТЕРЬОХІН

 

      Шановні депутати! Шановні члени Уряду!

      На  відміну  до  майже десятка програм прийнятих

 Урядом або Верховною Радою протягом останніх чотирьох

 років,  цей варіант окрім економічного змісту, носить

 принципово політичне значення.

      Виходячи     з     недоцільності     продовження

 протистояння  законодавчої,  виконавчої  гілок влади,

 комісія    провела   конструктивній   аналіз   змісту

 головного  ідеологічного  документу  Уряду і пропонує

 деякі витримки з нього.

      Ми    не    вважали   за   доцільне   розглядати

 правомірність  ствердження економічних коректорів про

 пріоритет  стабілізації виробництва над стабілізацією

 інфляції,   дефіциту  бюджету,  здається,  що  кожний

 пересічний  громадянин  впевнився про руйнівний вплив

 інфляції   для   бюджетів   громадян  і  підприємств.

 Згадаємо тільки економічну катастрофу 1993 року.

      Наші  погляди  базуються  на стійкій впевненості

 про   наявність   природного   прагматизму  і  розуму

 керівників  виконавчої  влади,  а  також на признанні

 факту,  що  подана  Програма  є найбільш змістовною і

 послідовною з усіх попередніх.

      Короткий аналіз макроекномічних індикаторів 1996

 року  свідчить про їх певну неузгодженість між собою.

 Ось,    наприклад,    дефіцит    торгового   балансу,

 запланований   на   рівні  1,  6  мільйонів  доларів,

 мільярдів доларів США без, на жаль, пояснень стосовно

 методів його покриття.

      В   принципі,   зазначений   дефіцит  може  бути

 покритий  за рахунок зовнішнього кредитування, яке по

 децентралізованим  джерелам  не  перевищуватиме  3-4%

 імпорту,   а  по  централізованим  буде  обмежено  не

 використано частиною СТФу, наступними траншами Стенд-

 баю,  можливо,  кредитом "Сал" в обсязі 600 мільйонів

 доларів,  що  становитиме  при  позитивному ставленні

 міжнародних фінансових організацій доходу економічних

 реформ не більше 35-45% запланованого дефіциту.

      Інший   спосіб   покрити   дефіцит   -є  зупинка

 обслуговування  зовнішніх боргів та поточних платежів

 1996   року.   Наприклад,  Росії,  Туркменистану,  що

 неможливо з  політични, економічних причин.

      Ну,  і  ще  є  один  вихід. Наприклад, якщо буде

 позитивне  сальдо  неторгових платежів у розмірі десь

 півтора  мільярда  доларів, що є абсолютно нереальним

 при їх існуючому дефіциті.

      Зазначений  дефіцит  торгового  балансу збільшує

 значення  ввп  при  прогнозному  валютному  курсі 220

 тисяч   карбованців  на,  приблизно,  360  трильйонів

 карбованців.  Він  штучно  занижує абсолютне значення

 планованого дефіциту.

      Я  думаю, що ми до цього питання вернемося, коли

 будемо  розглядати  проект  бюджету  на  1996 рік. На

 жаль,    Програма   знову   передбачає   використання

 кредитної  емісії  в якості джерела покриття дефіциту

 бюджету.  Ну,  я  думаю,  що для зала назва кредитної

 емісії вдже, як лайка, звучить.

      Україна  є  однією з небагатьох країн колишнього

 СРСР,  яка продовжує використовувати кредитну емісію,

 центрального  банку  для прямого монетарного покриття

 дефіциту  бюджету,  такі  країни  як  Литва,  Латвія,

 Молдова з минулого року, а Росія з 1 січня цього року

 повністю   відмовилися   від   цієї  практики,  пряме

 емісійне  покриття  призводить  до  значного  зрозсту

 грошового   мультиплікатору,   накопичує  інфляційний

 потенціал,  покриття дефіциту бюджету має відбуватися

 за  рахунок  залучення  сукупних  чистих  банківських

 кредитів,   шляхом  продажу  державних  казначейських

 зобов'язань  на відкритому ринку, зазначене питання є

 одним з ключових в програмі, і без змін і підходів до

 механізму  покриття бюджету, макроекономічній амбіції

 Уряду на нашу думку приречені на провал.

      Питання наприклад регулювання фондів споживання,

 взагалі запровадження регулювання фондів споживання і

 правомірні  для  підприємств  ціни  на продукцію, які

 підлягають  регулюванню згідно законодавству, а також

 для  підприємств  державної  форми  власності,  або з

 контрольним  пакетом  акцій  закріплених за державою,

 ціновому    регулюванню   має   підлягати   продукція

 підприємст  монополістів,  підприємств  та  бюджетних

 установ,  що  надають державні або військові послуги,

 підприємств, що отримують дотації з  бюджетів.

      Введення   регулювання   фондів  споживання  для

 підприємств  недержавної форми власності є економічно

 безмістовним   кроком,   який   миттєво   приведе  до

 збільшення   маси  грошей  позарахунками,  тобто  для

 збільшення тіньового капіталу.

      Уряд  має  стимулювати зріст реальної заробітної

 плати  населення,  а  не обмежувати його концентруючи

 свою   увагу   лише   на  викоренні  диспропорцій,  в

 оподаткуванні прибутків підприємств і громадян.

      На  жаль  програма  не  виділяє основні принципи

 пенсійної  р еформи, зупиняючись тільки на підвищенні

 пенсійного віку.

      Необхідно чітко визначити, що Уряд має розвивати

 систему  пенсійних  планів різноманітних, розподілити

 відповідальність  за формування державного пенсійного

 фонду  між  працедавцем  і робітником. Ввести принцип

 добровільності  відрахувань  до державного пенсійного

 фонду для саме зайнятого населення. Вивести державний

 пенсійний фонд структури бюджету, і так далі.

      Блок  житлової  політики, це одне з найболючіших

 питань,  наших  громадян,  використовують  старі  але

 абсолютно не працюючі підходи. Уряд має наполягати на

 введенні  системи  податкового стимулювання придбання

 чи   спорудження  житла,  в  знятті  адміністративних

 обмежень   ринку   житлового  фонду,  в  переході  до

 орендних відносин між наймачами квартвр і відповідним

 органом  місцевого  самоврядування.  Створені системи

 кондомініумів  (?)  для вирішення питань приватизації

 площ загального користування і законодавчій підтримці

 іпотечних  кредитів.  На жаль, цього в Програмі ми не

 знайшли.

      Блок   фінансово-бюджетної   політики  майже  не

 торкається    питань    фіскального   федералізму   -

 розмежування   видатків  і  доходів  бюджетів  різних

 рівнів,   методів   покриття   бюджетного   дефіциту,

 структури  ринку дуржавних казначейських зобов'язань.

 Ось прийнятий нами з вами Закон "Про бюджетну систему

 в  Україні",  на  нашу  думку,  не  вирішує  основних

 принципів  розподілів  коштів консолідованого бюджету

 між   ьбджетами  різних  рівнів,  встановлює  складну

 чотирьохрівневу систему перерозподілу.

      Уряд  має  вийти з законодавчою ініціативою щодо

 внесення  змін  до існуючого бюджетного законодавства

 за такими принципами: принцип прив'язаності доходів і

 витрат,   який   передбачає   законодавчу   прив'язку

 постійних    доходів   для   покриття   законодавчого

 прикріплення  постійних  видатків.  Всі ми знаємо, що

 при дільчій системі регулювання доходності регіонів є

 непоодинокими випадки, коли Рада вищого рівня приймає

 рішення про прикріплення перемінних бюджетних доходів

 (наприклад,   від   приватизації)   на   фінансування

 постійних  видаткових  статей  (наприклад,  утримання

 бюджетних сфер). Це є вкрай неприпустимим.

      Має   введений   бути   принцип   трьохрівневого

 формування   і   розподілу  консолідованого  бюджету.

 Принцип   стабільності  бюджетного  процесу.  Принцип

 розподілення    бюджетних   доходів   за   показником

 мінімальної  забезпеченості  жителя  адміністративно-

 територіальної одиниці.

      Вкрай  необхідним  є  більш  детальне  розкриття

 ідеології  уряду  в проведенні податкової реформи. Це

 питання  вже так назріло в цьому залі. При здійсненні

 податкової  політики  уряд має виходити з припущення,

 що  податкові  пільги  не  є  ефективним інструментом

 здійснення      структурної     політики.     Система

 оподаткування  має  будуватися  на  принципі рівності

 суб'єктів   оподаткування,  економічної  ефективності

 оподаткування,      адміністративної     спрощеності,

 політичної відповідальності.

      Виходячи  з  принципу суспільної справедливості,

 уряд  має  збільшувати  долю податків на споживання і

 майнових  податків  -податків на багатство. Розуміючи

 економічну   нераціональність   встановлення   різних

 податкових  шкал  для  фізичних і юридичних осіб уряд

 має уніфікувати ставки на майнові прибуткові податки.

      Головним  гаслом  податкової  політики уряду має

 стати  -помірні  податки, жорстка відповідальність за

 їх несплату.

      Є    незрозумілим   теза   про   обмеження   або

 ліцензування   кредитів   від  не  резедентів.  Ліміт

 зовнішнього  державного  боргу  має установлюватися у

 відповідності до можливості бюджетного обслуговування

 кредитів залучених або гарантованих урядом.

      Стосовно  децентралізованих  кредитів,  уряд має

 заохочувати їх залучення, рівно як і залучення прямих

 та  портфельних  зовнішніх інвестицій. Не ліцензуючи,

 як пропонується в проекті.

      Розділ  грошової  політики  має  містити головні

 принципи  очикованої  грошової реформи. Які полягають

 не  у конфіскаційному шляху її проведення двох, трьох

 місячного   періоду   обміну   готівкових   коштів  і

 скасування,   це  дуже  важливо,  скасування  в  полі

 валютного  режиму  і  переходу  до  системи валютного

 якоря або валютного тунелю.

      При   встановленні  уряд  має  вводити  механізм

 тимчасового   цінового   регулювання.   На  продукцію

 природних   монополістів  та  підприємств  визначених

 монополістами   в  установленому  порядку,  продукцію

 підприємств,   що   отримують  дотацію  або  державні

 послуги,    які    обов'язковість    отримання   яких

 передбачено законодавством.

      Розділ  присвячений  подаланню  платіжної  кризи

 точно визначає природу кризи неплатижів.

      Поза  тим  уряд  маю  нормативно  врегулювати  і

 визначення    і    порядок    покриття    безнадійної

 заборгованості,     для     оздоровлення     балансів

 запропонувати систему розвернутих фондів підприємств.

      Має вийти з законодавчою ініціативою про перехід

 до   безготівкового   методу  нарахування  балансових

 результатів діяльності.

      Слабким   у   програмі  на  нашу  думку  є  блок

 зовнішньоекономічної  політики.  Я  не  буду детально

 зупинятися на цьому всі проплзиції передані Прем'єру-

 Міністру про зміни цього блоку.

      Вважається   спірним  пропозиція  щодо  введення

 обов'язкового  страхування  зовнішніх  операцій,  по-

 перше,   зазначена   норма   не   може  бути  введена

 Президентом,   указом   Президента,  а  по-друге,  це

 суперечить законодавству.

      Закінчуючи  дуже  короткий,  стислий  огляд цієї

 програми,   комісія  вважає,  що  Верховна  Рада  має

 прийняти   основні   засади   реформування  економіки

 України, підготовлені Кабінетом міністрів та доручити

 йому  детально  проаналізувати  пропозиції дептуатів,

 внести  до  Програми  відповідні  зміни  та  разом  з

 прогнозом  макроекономічних показників на 1996 рік та

 проектом  бюджету  подати  на  розгляд Верховної Ради

 уточнений план дій до 1 листопада цього  року.

      І  на останнє стосовно так званої альтернативної

 програми.   Знаєте,   Євгене   Кириловичу,   є  такий

 прекрасний український вислів: хтось там виє, а вітер

 носить. Так от так і стійте!

      Я дякую дуже за увагу.

 

      ГОЛОВА.  В  зв'язку  з тим, що громадяни України

 добре   знають   приказки,   я   просив  би  обережно

 користуватись  ними,  бо  воно  носить  в різні боки.

 Треба обережним буть.

      Слово  має  Микола  Янович  Азаров від Комісії з

 питань бюджету.

      За ним Даниленко.

 

       АЗАРОВ.  Уважаемые народные депутаты, уважаемый

 Евгений Кирилович!

      Комиссия  по  вопросам  бюджета  приняла решение

 поддержать  основные положения Программы деятельности

 Правительства, представленные в Верховный  Совет.

      Не  останавливаясь  на  положительных  моментах,

 которых  достаточно много в Программе, отмечу то, что

 отметила Комиссия.

      Вместе  с  тем  есть ряд существенных положений,

 которые  нуждаются  в  серьезной  корректировке.  Во-

 первых,  когда  говорят,  что  у данной Программы нет

 альтернативы,   это,   конечно,  не  верно.  Конечно,

 альтернатива   есть,   и,   по   большому  счету,  их

 достаточно  много.  Их  отличие  друг  от друга будет

 определяться,     в    какой    степени,    например,

 представляется   роль   государства   в  стабилизации

 экономики,   в  какой  степени  мы  ориентируемся  на

 внешний и внутренний рынки и так далее и так далее.

      Однако,  любые  программы,  будь  то  возврат  к

 планово-централизованной  экономике, который, кстати,

 возможен,   можно   вернуться,  или  стихия  рынка  с

 минимальным   вмешательством   государства,  -я  беру

 крайние позиции и крайние подходы, требует финансовых

 источников  для своего развития и функционирования. И

 вот этот вопрос, к сожалению, проработан в программе,

 многие   докладчики,  народные  депутаты,  выступали,

 достаточно слабо проработан.

      И  ясно, конечно, что это не случайность. Вопрос

 черезвычайно  сложный,  вопрос системный. И не потому

 что  правительство  не  хотело его осветить, а потому

 что  вопрос до такой степени сложный, что его решение

 будет осуществляться поэтапно и надеюсь системно.

      И  самое важное, что бюджетная комиссия считает,

 что решить этот вопрос можно. Но для того,  чтобы его

 решить   прежде   всего   необходимо   определить   и

 необходимо    самим   нам   определиться   какими   ж

 финансовыми  ресурсами  мы  располагаем. Государство,

 Евгений    Кирилович    уважаемый,   должно   наконец

 разобраться   в  платежном  балансе  своем,  в  своих

 возможностях.

      Ведь  смотрите,  я приведу только один пример из

 которого   станет  ясно,  что  мы  себе  очень  слабо

 представляем наши финансовые ресурсы. Вот наш валовый

 продук,  перещитанный  по  курсу  доллара,  равняется

 меньше   30  миллиардов  долларов.  Как  же  в  таких

 условиях  может  обкем нашего экспорта быть больше 10

 миллиардов.  Это  больше одной третей мы что вывозим?

 Но это только один пример.

      Необходимо   наконец   при   расчетах   валового

 внутреного  продукта  определяться на расчет конечной

 стоимости  товаров  и  услуг,  а  не их промежуточных

 стадий.  Тогда  появится  ясность и не только валово-

 внутренего  продукта, а всех наших показателей. Тогда

 появится ясность в финансовых ресурсах, в их потоках,

 появится  возможность  собирать  нормальные  налоги и

 зборы, управлять государственными расходами.

      Комиссия   считает   возможным   при  разработке

 следующего бюджета, а он уже разаработан практически,

 пойти   в  соответствии  с  бюджетной  резолюцией  на

 разумные  снижения  налоговых ставок. Уменьшить общий

 обкем   всех   изкятий  на  государственные  расходы.

 Однако,  при  этом  необходимо  значительно расширить

 налогооблагаемую    базу.    Практически    полностью

 исключить налоговые льготы, которые сейчас охватывают

 почти 40 процентов от всех доходов государства.

      Следующий   важный   момент,   о  котором  наша

 комиссия  говорилось.  Это  ценовая  политика. Участи

 государства в ценообразовании путем разумных  дотаций

 (давайте  не  будем стеснятся этого слова) и разумных

 субсидий.  Отмена,  например, государственных дотаций

 угольной  промышленности  -это  не только ошибка, это

 больше чем ошибка.

      Второй  вопрос. Правительство далжно заниматься,

 наконец,   нормой   прибыли.   Назрел  момент,  когда

 Правительство,    Антимонопольный   комитет   должны,

 наконец,  выполнять  возложенные  на  них  функции  и

 изымать   в   доходы   государственного  бюджета  всю

 сверхприбыль.   Такая   норма   действует  во  многих

 государствах, необходимо нам на это идти. А мы вместо

 этого  давим  налогами тех, кто и так исправно платит

 налоги.

      А  в  сущности,  вот  мы давно хотим на комиссии

 заслушать   Антимонопольный  комитет.  если  говорить

 откровенно, в государстве не чувствуется работа этого

 комитета.

      Третье.  Главным  вопросом структурной перестрой

 является   вопрос   инвестиций.   Не   права  Наталья

 Михайловна   Ветренко,   которая   тут   выступала  и

 говорила,  что  капиталовложения  по сравнению с 1989

 годом   уменьшились   в  2,  5  раза.  Кто  ей  такую

 информацию    дал,    Наталья    Михайловна?    Обкем

 централизованых  капитальных  вложений  уменьшился  в

 сопоставимых ценах 10, 5 раз. А это наше будущее, это

 возможности перестройки нашей экономики.

      Мы просим, чтобы Правительство в своей программе

 детально     проанализировало.........     активность

 государства   (а   мы  это  сделали,  наша  комиссия)

 коммерческих     банков,    собственности............

 предприятий,   амортизационных   отчислений,  внешние

 источники финансирования. И в результате получается в

 общем-то   совершенно   очевидная   вещь,  что  кроме

 государства  реально инвестировать в экономику некому

 сейчас на данном этапе.

      Вот  поэтому  мы  просим одын из таких серьезных

 моментов, которые можно предложить Правительству, это

 выполнить  32  статью Закона "О бюджетной систенме" и

 создать  к  01. 01. 96 года Государственный бюджетный

 банк.

      И   вот  достаточно  организационно,  достаточно

 просто   создать.   Мы   имеем   областные  отделения

 Национального   банка  во  всех  областях,  мы  имеем

 разветленную   сеть   бывших  государственных  банков

 доходящих  до  каждого  района, поэтому предостаточно

 политической  воли, предостаточно экономической воли,

 это  можно  сделать. Это позволит реально управлять и

 использовать бюджетные средства.

      По  состоянию  почти  на  каждый  день  мы имеем

 остатки бюджетных средств порядка 100 триллионов, это

 колосальные  средства. Это отчасти решения проблем, а

 не  платежей.  Это  отчасти (........) механизмы. Это

 учеты   погашения   внутреннего   долга.   Это  учеты

                        - 106 -

 погашения  внешних  наших  обязательств.  Это наконец

 использования  оборота  и депозиты бюджетных средств.

 Для государства, для его граждан, а не для дополнения

 казны каких-то коммерческих банков.

      Четвертое.  Хотя  бы  в  комиссии  считаем,  что

 деятельность    коммерческих   банков   нуждается   в

 поощрении, но в плане (..........) активности.

      Немаловажным     вопросом     оживление    нашей

 промышленности    -это    борьба    государства    за

 благоприятные   условия   и   за  рынки  сбыта  нашей

 продукции.   А   для   этого  необходимо  решитильная

 внешнеэкономическая и внешнеполитическая деятельность

 и активность нашего государства в республиках бывшего

 Союза, и прежде всего, в России.

      Неужели  кто-то  из  нас всерьез надеется, что в

 ближайшие годы нас пустят на рынки США, Японии и даже

 Берега Слоновой Кости и островов Зеленого Мыса.

      Поэтому,   мы   за   максимальную  экономическую

 кооперацию,  интеграцию в рамках стран содружества. В

 число  значительных  резервов бюджета, как следует из

 бюджетной  резолюции Постановлению Верховного Совета,

 является  монополия  на  производство  и  рост  вино-

 водочных изделий, табака и так далее.

      Есть  соответствующее  Постановление  Верховного

 Совета, но никто его не выполняет.

      Шестое.  Я  не  говорю  о  том,  что в программе

 достаточно  много противоречивых моментов, и конечно,

 это  программу надо бы вычитать. Но например, в одном

 месте  говорится  о  том,  что  индексация  основных

 средств   предприятий  не  предполагается  проводить,

 поскольку   это  приведет  к  инфляции.  А  в  другом

 месте  говорится о прискоренной аммартизации основных

 фондов.  И  вот таких моментов можно достаточно много

 указать.

      И    наконец,   последнее.

      Уважаемый  Евгений  Кириллович, сейчас с учетом,

 что  до конца года осталось с не многим 2 с половиной

 месяца  мы имеем самую тяжелую финансовую ситуацию за

 последние  годы.  И  я  не  стесняюсь и, так сказать,

 ничуть  не  преувеличиваю  эту  оценку. Я имею ввиду,

 прежде всего обкем исполнения доходной части бюджета,

 обкем  уже забранной Правительством кредитной эмиссии

 Национального  банка,  и  в  ближайшее время нас сама

 необходимость  заставит  идти  на  пересмотр бюджета,

 приведение  его расходов в соответствии с доходами. А

 это   будет   означать   реальное   уменьшение  нашей

 расходной части бюджета.

      Ситуация  и  дальше  будет  серьезно ухудшаться,

 если  Правительство  во главу угла своей деятельности

 не  поставит  исполнение  доходной  части бюджета, не

 потребует     с    соответствующих    вице-премьеров,

 министров,  с  руководителей райнов, областей и т. д.

 отвечать  по  всей  строгости  за исполнение доходной

 части бюджета.

      Я   задавал  уже  в  этой  трибуны  вопрос:  кто

 позволил  Правительству  не  исполнять  37-ую  статью

 бюджета,  формирующую стабилизационный фонд топливно-

 энергетического комплекса. Кто позволил это делать?

      Я  думаю, что если именно эта задача, и Комиссия

 так  считает,  что именно эта задача будет поставлена

 Правительством во главу угла, то будут реальные шансы

 найти финансовые источники для решения наших проблем.

      Спасибо за винмание.

 

      ГОЛОВА. Слово має Даниленко від Комісії з питань

 агропромислового  комплексу, а потім будуть виступати

 Буздуган  і  Чиж  від  Комісії  з  питань  соціальної

 політики по 5 хвилин.

 

      ДАНИЛЕКО.

 

      Шановний   Олександр   Олександрович,   шановний

 Євгене  Кирилович,  шановні народні депутати, шановні

 члени Уряду, всі присутні в цьому залі!

      В   Комісії  народні  депутати  познайомилися  з

 Програмою  Уряду.  В  ній  є  окремі  положення,  які

 заслуговують  на  увагу  і  їх слід використовувати в

 практичній   роботі.   Це  і  окремі  пункти  розділу

 фінансово-бюджетної     політики,     антиінфляційних

 заходів,  удосконалення кредитної та цінової політики

 та деякі інші.

      Проте,  на наш погляд, якщо більш уважно підійти

 до  розділу  "Аграрна політика" та до окремих пунктів

 розвитку   агропромислового   виробництва,   ресурсне

 забезпечення,   цінова   та   закупівельна  політика,

 фінансово-кредитні  відносини,  соціальна політика на

 селі  та  слід  відмітити,  що  програма  Уряду більш

 носить   концептуальний   характер,   без  конкретних

 заходів,  відповідальних  осіб  і  строків виконання,

 невизначено  в  які  терміни  і  за які кошти досягти

 програмних   показників,   нічого   не   сказано  про

 технологічне забезпечення агропромислового комплексу,

 програма, що не забезпечена життєвими елементами може

 бути не дієздатна.

      На   наш   погляд   треба   визначити  етапність

 першочерговість,    підкрипити   роботу   підприємств

 фінансовими  можливостями держави, в програмі повинен

 бути  розділ  програми  дій  і  заходів  в  аграрному

 секторі,  а  не  тезисний  виклад  аграрної політики,

 аграрна  політика  повинна бути викладена в концепції

 аграрної  політики в Україні, подання в Верховну Раду

 Євгену Кириловичу тормозить Кабінет Міністрів.

      Вона  повинна  створити такі умови, щоб зупинити

 спад   і   відновити   рівень  сільськогосподарського

 виробництва,   не   допускати   дальшого   скорочення

 посівних   площ,   і   зменшення   поголів'я  худоби.

 Забезпечити  ріст  врожайності  сільськогосподарських

 культур, продуктивності тваринництва.

      В програмі досить не виразно окреслено подальший

 розвиток   сільськогосподарського  виробництва,  тому

 необхідні    виважені    заходи    по    забезпеченню

 випереджувального  за  темпами  розвитку  саме  в цій

 галузі , від якої залежить подолання кризи в Україні.

      За  розмовами  ми забуваємо, що останні три роки

 виробництво    і   заготівля   продукції   сільського

 господарства  зменшилась  в  два  рази,  а по окремих

 видах   продукції   ще  більше,  від  цього  звичайно

 добробут народу не став кращим.

      В  програмі  чітко  відображено  те, що потрібно

 взяти  від  села,  але не чітко відображені заходи по

 розвитку    матеріально-технічної   бази   сільського

 господарства, створення галузі сільськогосподарського

 машинобудування,  в  той час, коли сформований раніше

 ресурсний потенціал сільського господарства майже вже

 повністю вичерпаний.

      До      речі      питання      по      виділенню

 сільськогосподарського   машинобудування   в   окрему

 галузь  прийнято  більше 20 офіцийних рішень, а віз і

 нині там.

      Катастрофічно падає родючість землі, сьогодні на

 1  гектар землі вноситься по 26 кілограм міндобрива в

 прорахунку  на діючу речовину, що в 5, 5 разів менше,

 ніж  у  1990 році, продовжується скорочення поголів'я

 худоби,  за  останні  4  роки  поголів'я  (.......) в

 Україні  зменшилось  на  5 мільйонів, що складає 20%;

 поголів'я  свиней -на 28%; поголів'я овець -на 33%. І

 не  вина  в цьому тілдьки селян -ціни на матеріально-

 технічні   ресурси   зростають  в  4  рази  швидше  в

 порівнянні з цінами на сільськогосподарську продуцію.

 Відстає  від  сучасних  вимог  технологічне оснащення

 переробних  підприємств,  що  зумовлює  великі втрати

 сировини,   стримує  здійснення  глибокої  переробки,

 розширення    асортименту    продовольчих    товарів.

 Необхідно  докорінно перебувати цінову політику даної

 Програми щодо механізму забезпечення паритетності цін

 і   індексації   продукції,   реалізованої   державі.

 Удосконалення   фінансово-кредитної   та   податкової

 політики.   Так,   проголошена   Президентом  України

 державно-регульована соціально спрямованаа економічна

 політика  є,  на  наш погляд, найбіль сприятливою для

 умов  України  на  сучасному  етапі розвитку ринкових

 відносин.  Не  можна  миритися з ціновою вахканалією.

 Під   егідою   проголошення  ринкових  відносин  уряд

 лібералізував   ціни   на   промислові   товари,  які

 поступають     в    село,    і    регулює    їх    на

 сільськогосподарську продукцію.

      Отже, конче необхідно мати державне регулювання,

 не відкидаючи й ринкові відносини -увесь світ регулює

 свою    економіку.   Державне   регулювання   повинно

 вирішувати  антимонопольні питання, цінове, податкове

 регулювання   в   ув'язці   з   зростанням   неальної

 заробітної   плати.   А   тому,  щоб  здійснити  таку

 політику,  необхідно  створити  спеціальний державний

 комітет  по  регулювання економіку на базі державного

 антимонопольного  комітету,  відповідних  підрозділів

 Мінекономіки,    Мінпраці,   цінових   і   податкових

 підрозділів   міністерств   і   відомств.   Це  дасть

 можливість   подолати   той   стан,   коли  переважна

 більшість   господарств   і  підприємств  неспроможна

 придбати   вкрай   необхідні  матеріально-технічні  й

 енергетичні  ресурси. Достатньо сказати, що для того,

 щоб   провести   комплекс   збиральних  робіт  пізніх

 культур,  посів під урожай 1996 року вже зараз значну

 долю  нинішнього  року  під...  передано  під заставу

 постачальникам і обслуговуючим організаціям у зв'язку

 з  відсутністю  фінансових  коштів для розрахунків за

 пальне, мастила, запчастини і таке інше.

      Хіба  можна вважати нормальним фінансовим станом

 галузі,  коли  борги  з  сільгосппідприємств  лище за

 перше  півріччя  збільшились  з  88 до 223 трильйонів

 карбованців? Тобто, у 2, 5 рази, а платити нічим.

      Працівники   села   по  рівню  заробітної  плати

 знахордяться  на  передостанньому  місці  в народному

 господарстві,   але   й   зарплату   їм   видають  із

 запізненням,  іноді  через  півроку.  А  як  сьогодні

 фінансуються аграрна наука, як вона сьогодні працює.

      Найбільшим  недоліком  уряду на мою думку, є те,

 що він надзвичайнео слабо контролює виконання власних

 рішень  прийнятих  Верховною  Радою  Закони  України,

 укази, розпорядження Президента.

      Взяти для прикладу виконання законів України про

 пріоритетний   розвиток   села   та  агропромислового

 комплексу в народному господарстві України.

      Заколн України про пріоритетний розвиток села та

 агропромислового  комплексу  в народному господарстві

 де  була зроблена спроба розв'язання багатьох проблем

 села і на які селяни покладали великі надії. З різних

 причин  практично  не  діє  і  незабезпечує  в цілому

 пріоритетний   розвиток   села   в   агропромисловому

 комплексі.

      А  як  ведеться,  шановні народні депутати, наше

 сільське  індивідуальне  житлове  будівництво.  Також

 позалишковому  мінімуму.  Ви  знаєте, яка надзвичайно

 важка  ситуація  із  кадрами,  як  старіє надзвичайно

 бистро  різко  сільське  населення.  Виділили  ліміти

 державне   централізоване   капіталоукладення   вкрай

 незадовільно   забезпечуцється   коштами  здержавного

 бюджету. 40 процентів від річного ліміту.

      Взагалі  якщо  зробити  аналіз  виконання Закону

 України  про  державний  бюджет  України на 1995 рік,

 частини  прорахування  коштів на проведення заходів в

 агропромисловому  комплексі то є з державного бюджету

 у  відповідності  з  плану  9  місяців  перераховано,

 шановний Петро Кузьмич, лише 30 процентів.

      Шановний  Євгене  Кириловичу,  на мою думку уряд

 допустив велику помилку, коли влітку під час жнивс не

 зміг,   вірніше   не   провів   роботу  по  закупівлі

 сільськогосподарської продукції, а конкретно я ставлю

 питання   зерна,   соняшника,   по   тій   ціні   яка

 влаштовувала  на  той час сільського товаровиробника,

 тобто,  по  80  -85  доларів  -це  дало  б можливість

 сьогодні  господарствам вкласти ці гроші в пальне, у

 мініральні  добрива  і  провести  чітко і злагодження

 комплекс  осінньо-польових  робіт,  закласти  надійну

 основу під урожай 1996 року.

      І  разом  з  тим  дало  б  можливість враховуючи

 ситуацію,  що  ми закупили хліб по такій ціні, зовсім

 сьогодні  наші  ближні  сусіди  хотіли б закупляти те

 саме  зерно,  борошно  по тих цінах, які сьогодні нас

 задовольняють.  Я  думаю,  тут велика проблема, і над

 цим  треба попрацювати нашому Уряду, тому що сьогодні

 є ще цукор, є ще соняшник.

      Глибоко  переконаний,  що надасть якусь допомогу

 селянам і той Закон, який прийняла Верховна Рада "Про

 особливості     приватизації    в    агропромисловому

 комплексі"   і  селяни,  шановні  члени  Уряду,  його

 чекають.  Надіюсь  на  те,  що  і шановний наш Леонід

 Данилович підтримає цей закон.

      Шановні колеги, практичний стан, який склався на

 сьогодні   з  розвитком  агропромислового  комплексу,

 вимагає від Уряду та обласних державних адміністрацій

 здійснення    невідкладних    заходів.   В   Програмі

 діяльность  Уряду конкретизувати заходи по припиненню

 спаду стабілізації та розвитку сільськогосподарського

 виробництва,  визначити строки відповідальності і за

 які  кошти  здійснювати  ті  чи інші заходи. Сьогодні

 необхідно  чітко  і  рішуче  провести  ціленаправлену

 роботу   по  мобілізації  всіх  наявних  ресурсів  по

 підготовці народного господарства до роботи в зимовий

 період,  ому що після першого листопада в АПК це буде

 пізно.  Направити все, без виключення, паливо АПК для

 завершення  сільськогосподарських робіт.

      Окремо   про   концепцію   аграрної  політики  в

 Україні.   Комісія  це  питання  розглядала  декілька

 разів.    Передбачити    в   ній   місце   сільського

 господарства   в   народному  госопдарстві,  державну

 підтримку      сільськогосподарського     виробництва

 базувалось   на   позиції   не   тільки  працівників,

 безпосередньо практиків, а й науки.

      А  яка сьогодін доля спіткала нашу концепцію? По

 вині  тих  чи інших працівників Кабінету міністрів до

 цього  часу вона не подана на розгляд Верховної Ради,

 хоча  в нашій комісії це питання розглядалось біля 10

 разів.

      Хотів   би  загострити  увагу  про  забезпечення

 Мінфіном  і  Мінсільгоспроду:  разом  з  Національним

 банком   необхідно   вирішити   питання  фінансування

 державного  контракту в необхідних обсягах, розробити

 механізм  пільгового  короткострокового  кредитування

 сільськогосподарських  товаровиробників,  максимально

 зменшивши їх ставки.

      Я закінчую.

      Докорінно    змінити    систему   оподаткування,

 ціноутворення в агропромисловому комплексі.

      Шановний  Євгене  Крилович, шановні члени Уряду,

 шановні  народні  депутати,  голодна і холодна людина

 здатна  на  крайні  міри звичайно. А ситуація у людей

 сьогодні  на  грані  цього.  На  святій крові і потом

 пролитої   нашими   батьками  землі  живуть  добрі  і

 терплячі  люди.  Давайте ж не будемо перетягувати цей

 слабкий  канал  влади  із  однієї  гілки на другу, бо

 простим  людям все це так боляче сприймається. Оцінка

 нашої  спільної  діяльності  народом  в  їх життєвому

 рівні. А який він сьогодні? А тому пропоную покращити

 роботу  всім  звичайно:  виконавчій  владі,  Кабінету

 Уряду...   Уряду  безпосередньо  над  вирішенням  тих

 питань,  про  які  і  я  наголошував.

      У нас гостро дискутуквалось питання, два рази ми

 проводили  засідання, як же оцінити, який мати підхід

 з  програми  діяльності  Уряду,  який ми сьогодні так

 детально  і  госро  обговорюємо.  Комісія  прийшла до

 згоди  про  те, що підтримати програми дій Уряду, але

 разом   з   тим   ми   направили  цілий  ряд,  Євгене

 Кириловичу,   зауважень  пропозицій  щодо  покращення

 роботи  в  агропромисловому  комплексі.  І просимо їх

 врахувати.

      Спасибі за увагу.

 

      ГОЛОВА.    Я    прошу   все-таки   дотримуватись

 Регламенту,  на  зважаючи  на значення комісії і ріст

 Анатолія  Степановича,  він  пеервикористав свій час.

 Але  слово  має  Буздуган.  Він  може  компенсує  цей

 недолік, будь ласка. За ним Чиж.

 

      БУЗДУГАН Ю.О.

 

      Я прошу виставити мені 5 хвилин. Дякую.

      Шановні  колегі,  ну, ми всі знаємо як ми пагано

 живемо.  Головна  проблема  полягає  в тому, що треба

 зробити,  щоб ми жили краще. Я зараз не буду говорити

 хто  довіві країну до такого стану. Це не так цікаво.

 Людей цікавить, що треба зробити.

      Зараз  перед Україною, з моєї точки зору, стоїть

 три проблеми. По-перше, порушенний платіжний  баланс,

 по-друге,  це  криза  в  структурному балансі і третє

 порушений баланс споживання.

      Наша програма, яка нам запропонована, дає певний

 вибір,   вибір   цілком  свідомий.  Відверто  кажучи,

 безглуздо  його там шукати, його конкретно по кожному

 питанню  не  написано, що ж, яку ж саме лінію вибирає

 Уряд.

      Але я хотів би звернути вашу увагу до документа,

 який   ніколи   не   був   прийнятий,  але  який  був

 розроблений   рік   тому  -програма  макроекономічної

 стабілізації  в  Україні. Ця програма була розроблена

 після  угоди  з Міжнародним валютним фондом. І от тут

 ми можемо найти три основних кити, на яких тримається

 ця  програма. І ця нова програма розроблена абсолютно

 в  контексті  оцієї  угоди і оцієї програми, яка були

 прийнята рік тому.

      Ці  три  кити  наступні. По-перше. Лібералізація

 цінової      політики     і,     перш     за     все,

 зовнішньоекономічної політики.

      По-друге. Відміна всіх дотацій.

      По-третє. Зростання коефіцієнта заробітної плати

 з 0, 8 до індексу інфляції, тобто скоречення реальної

 заробітної   плати.

      Вважається,  якщо  ми  будемо  виконувати ці три

 пункти, то ми виведемо Україну з кризи.

      Ну,  що  я  хочу  про  це сказати. Лібералізація

 зовнішньої   політики   в   умовах,   коли  сировинна

 залежність,  скажемо,  по  нафті  на  80  відсотків в

 Україні,  коли  навіть за офіційними даними з України

 було   вивезено  в  минулому  році  півтора  мільярди

 доларів, ну, це більше ніж.................., який ми

 отримали  за  минулий  рік. Коли, ну... Взагалі, якщо

 говорити  концептуально,  Радянський Союз був великою

 закритою  державою,  тобто  він не залежав від ринків

 сировини  і  від  ринків  збуту,  і він мав завершені

 економічні  цифри. Україна не є такою державою, тобто

 мала і відкрита держава.

      В цих умовах проводити активну лібералізаторську

 політику, ну, я не знаю.

      Відміна  всіх дотацій. Дійсно, в 1994 році (це в

 цьому  документі  написано),  що  дотації  склали 180

 мільярдів  купонів.  Це великі гроші. Це приблизно 13

 відсотків  від  валового  внутрішнього  продукту і 27

 відсотків від державного бюджету.

      Але  на  що  йшли  ці гроші? Існують, так звані,

 збиткові   галузі:   сільське  господарство,  добувна

 галузь.  В усіх країнах світу незалежно від концепції

 економічної  політики вони є збиткові. В усіх країнах

 існують  механізми  перерозподілу  прибутку між більш

 прибутковими  галузями  такими,  як переробна галузь,

 такими, як торгівля, на користь цих галузей.

      В  Радянському  Союзі  в  Україні  до  1994 року

 існував   механізм   перерозподілу   через   дотації,

 неефективний,  всі  ми  знаємо його недоліки. Зараз у

 нас  відмінили  цей механізм запропонувавши, скажемо,

 по  паливно-енергетичному  комплексі  славнозвісна 37

 стаття  бюджету.  Працює  ця  стаття?  Що ми маємо як

 наслідок?

      Як  наслідок  ми  маємо  те,  що тиждень тому ми

 слухали  трьох  Віце-прем'єрів,  одного  по  паливно-

 енергетичному   комплексі,   другого  -по  сільському

 господарству. Це 9 місяців роботи цієї програми.

      Наступне.  Скорочення реальної заробітної плати,

 причому як в абсолютному, так і в відносному розмірі.

 Я  маю  на  увазі,  у  відносному в структурі валово-

 внутрішнього   продукту.  Я  показував  тиждень  тому

 графік,  як  скорочується  доля  заробітної  плати  в

 структурі  валово-внутрішньої  продукції.  Це ніде не

 декларується,   говориться   про  те,  що  навіть  не

 обговорюється.  Ніхто про це не говорить, але мається

 на  увазі,  що звідси ми отримаємо інвестиції, які ми

 піднімемо нашу економіку.

      Вибачте,  інвестиції ідуть, але інвестиції ідуть

 виключно   в   тіньовий  сектор  економіки.  Тому  що

 реального    зростання    офіційних    прибутків   не

 спостерігається.   А   скорочення   заробітної  плати

 спостерігається.

      Що  треба  зробити?  На мою думку, треба зробити

 прямо  протилежне.  По-перше,  відновити контроль над

 зовнішньою   торгівлею,  проводити  активну  політику

 національного протекціонізму.

      По-друге,    треба    запропонувати   ефективний

 механізм   перерозподілу.   А  якщо  такого  не  буде

 запропоновано  між  галузями,  треба  поновити старий

 механізм дотацій, це буде вигідніше для держави.

      І    останнє.   Треба   збалансувати   структуру

 споживання. Вибачте, ви знаєте, реально треба підняти

 заробітну  плату  приблизно  в 2-3 рази, для того щоб

 стабілізувати  економіку,  за  рахунок  переросподілу

 валово-внутрішнього продукту.

      Тут  говорили  про  те,  що безглуздо відкладати

 прийняття  рішення,  я  абсолютно  погоджуюсь.  Ми не

 можемо  відкладати  прийняття рішення по програмі, ми

 або  приймаємо  її,  або не приймаємо, ці три пункти.

 Тобто лібералізація цінова, по-друга, це відміна всіх

 дотацій.   І   третє,   зростань  скорочень  реальної

 заробітної плати.

      Ну,  скорочуйте  заробітну плату своїм виборцям,

 якщо  ви  вважаєте, що це потрібно, якщо ви вважаєте,

 що це виведе Україну з кризи. Я так не вважаю.

      Тому  я  пропоную,  я  пропоную  цю  Програму не

 підримувати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Чиж.

 

      ЧИЖ.

 

      Шановні колеги, шановні члени Уряду!

 

      ГОЛОВА. За ним виступатиме Яковенко. Прошу.

 

      ЧИЖ.  Три  абсолютно  загальні  моменти стосовно

 Програми Уряду для початку.

      Перше. Для кого пишеться і приймається Програма:

 для  Уряду  чи  для  народу,  в  його  інтересах та в

 інтересах  держави? Відповідь очевидна. Той документ,

 що обговорюється, схоже, написаний саме для Уряду.

      Друге.  Що  таке  програма?  Це чіткі установки,

 цілі,  механізми  їх  реалізації, етапи і наслідки на

 кожному  конкретному  етапі.  Тобто  абсолютно  чіткі

 часові  і  просторові  орієнтири. Чи є це у Програмі?

 Ні.  Значить,  це  скоріше  концепція. Очевидно, слід

 було б так і розглядати.

      Третє.  Контроль  за  реалізацією.  Можливо його

 установити, виходячи із суті цього документу, який ми

 сьогодні обговорюємо? Ні, не можливо. Значить, у всіх

 цих загальних напрямках Програму ще треба створити.

      Тепер    конкретно   щодо   розділу   соціальної

 політики.

      Розділ   грішить   хоча   й   правильними,   але

 загальними   і   надто   загальними  гаслами.  Зовсім

 відсутні    соціально    значимі    показники,    які

 характеризували   б   життєвий  рівень  населення  на

 кінець,  скажімо,  1996  року;  зрушення у цій сфері:

 розмір  зарплати,  пенсії,  межа  малозабезпеченості,

 сукупний  доход,  соціальні  виплати  і т. д. і т. д.

 Хоча б прогнозно. Цього, на жаль, нема.

      Тим   часом,   у   серпні   цього   року  розмір

 середньомісячної  оплати праці по господарству біля 8

 мільйонів   карбованців   становив   менше   половини

 вартості мінімального споживчого бюджету в розрахунку

 на працюючого.

      Тобто  проти 1990 року реальна оплата зменшилася

 більш, ніж у 5 разів.

      Вказаний  показник, як відомо, у всіх розвинутих

 ринкових  країнах виступає показником бідності. Але у

 нас  з  серпня  1994 року, нагадаю, офіційно перстали

 розраховуват    вартість    мінімального   споживчого

 бюджету,   хоч   існує  такий  Закон.  Замість  нього

 введений, так би мовити, показник малозабезпеченості

 малозабезпеченості,  яку  можна  вважати  досягненням

 наших   реформаторів,   споживання   в  розмірі  межі

 малозабезпеченності  дозволяє  непрацюючому існувати,

 тобто  не  померти  з голоду, і мати мінімальні умови

 для  проживання,  величина  цієї межі у вересні цього

 року  становила  біля  5,  5  мільйонів  карбованців,

 використання  для  цих  цілей  виплат  у розмірі 2, 1

 мільйона  є  просто  насмішкою  над  ідеєю соціальної

 підтримки незахищенних верств населення, тих людей до

 речі,  які  минулою своєю працею створили все, що так

 успішно 10 років руйнується.

      Економічна політика яка проводиться вимагає нині

 введення  адресної  допомоги  у  працівників  у  яких

 доходи  на  них  і членів їх сімей зараз десь у межах

 біля  6  мільйонів карбованців, тобто, фактично зараз

 допомогу    треба   надавати   переважній   більшості

 працюючого навіть населення.

      Що  ж  намічає  Уряд  зробити  у  своїй програмі

 діяльності.

      На    сторінці   58   читаємо,   в   1996   році

 передбачається збільшити середньомісячний дохід проти

 1995  року  на 56 відсотків, а на сторінці 5 програми

 планується  валовий  внутрішній продукт зменшити на 1

 відсоток.

      Всім  зрозуміло,  що  покращити  соціальний стан

 населення  без  відновлення  виробництва і постійного

 його  нарощування, практично неможливо, не допоможуть

 безперечно  і кредити і міжнародного валютного фонду,

 які  можуть  на  короткий  період  зменшити соціальну

 напругу,  але  вони  зроблять,  або  ж  зробили  нашу

 Україну    вічним   боржником,   розплачуватися   при

 продовженні  запропонованої  політики доведеться ще й

 нашим онукам.

      Або   ж  взяти  підрозділ  вдосконалення  оплати

 праці,   де  більше  частина  викладеного  привсячена

 констотації  існуючого  стану, і значно менша окремим

 фрагментам очікуваних дій, комісія не може погодитися

 з  тим,  що Уряд проводитиме реформу оплати праці без

 повного  введення  в  дію  закону  про оплату, відомі

 статті  виключені  ви  знаєте  про  них, або візьмемо

 таке.

      На  сторінці  5  для  розширення доходних джерел

 бюджету    починаючи   з   нового   бюджетного   року

 передбачено  введення  податку на майно підприємств і

 податку на нерухоме майно громадян,

      Ну   що   таке   податок  на  майно  підприємств

 зрозуміло,  при  тому  що якщо підприємство, ще й має

 соціальну  сферу,  це  значить  повністю загубити, на

 нерухоме  майно громадян ми підтримуємо, але ж уряду,

 напевно,  треба було передбачити і майновий ценз, так

 би мовити, з якого треба брати -щоб багаті поділилися

 з біднішими.

      По   суті,   нічого  відчутного  не  впливає  на

 підвищення  заробітної  плати  намір щодо поступового

 включення  до  заробітної плати працюючих тих коштів,

 які  вони  отримують  із суспільних фондів споживання

 через систему пільг і дотацій.

      Юрій   Олексійович   сказав:   "Ми   не   можемо

 підтримати  оце  співвідношення  (0,8)   до..........

 система  процента  росту і так далі. На великий жаль,

 закінчуючи, оскільки часу дуже мало.... Лібералізація

 цін,  на  жаль великий, лишилася тим "святая святих",

 до  якого  не втручається уряд. І це єкоренем, так би

 мовити, зла...

      І  на  закінчення.  Те,  що  сьогодні прозвучало

 (скажімо,   альтернативна   думка)   абсолютно  не  є

 елементом   нашою   амбітності   -ми  хотіли,  щоб  з

 розумінням  до нас поставилися, і наші пропозиції -це

 продиктоавні  біллю  за  долю  нашої  держави і наших

 людей.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має Яковенко. За ним виступатиме

 Альошин.   Яковенко   Олександр  Миколайович  -голова

 Комісії з питань молоді.

 

      ЯКОВЕНКО О.М.,  124 виборчий округ.

      Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги!

      Трудно  выступать  одним  из  последних,  трудно

 выступать  после  много  сказанного... Еще труднее за

 такой    короткий    срок   дать   серьезный   анализ

 предложенного документа...

      Поэтому  я,  с  вашего  позволения,  три аспекта

 коснусь:    молодежь,    спорт,   туризм.   Начну   с

 утверждения,  которое  вряд  ли  кто-либо  осмелиться

 оспорить.  20-30 лет назад подавляющее большинство из

 нас  было  молодыми,  наше детство и юность проходили

 под  лозунгами  "Все лучшее детям!", "Молодым везде у

 нас дорога!", "Молодежь -будущее страны!". И вот мы с

 вами  достигли  этого будущего... А время сделало его

 настоящим...  Каким  -все мы видим и знаем. Но ведь и

 сегодня  нашей  нынешней молодежи принадлежит (хотели

 бы мы того или нет) будущее......, в том числе и наше

 с вами.

      Каким оно будет, вне всяких сомнений, зависит от

 того,  какая  молодежь  сегодня.  Что  же  мы  в  нее

 закладываем?  Вернее,  уже  заложили  в этого каждого

 пятого жителя нашей страны в возрасте от 15-ти до 28-

 ми    лет   и   продолжаем   вкладывать   еще   и   в

 тринадцатимиллионную   армию  несовершеннолетних,  то

 есть,    в   каждого   четвертого   нашего   будущего

 гражданина.

      Я  вынужден  дать  сегодня  ответ. В среднем 100

 тысяч   подростков   ежегодно  доставляются  органами

 внутрешних  дел,  причем  эта  цифра  увеличивается с

 каждым годом довольно стремительно.

      Каждое    четвертое   преступление   совершается

 подростком , который нигдене работает и не учиться.

      А всего насчету несовершеннолетних каждое шестое

 преступление в Украине.

      Ежедневно     они    совершают    свыше    сотни

 преступлений,   в   том   числе  убийства,  разбойные

 нападения, грабежи и кражи.

      Свыше  20  тысяч  совершают  эти  преступления в

 группах. Резко возросло количество девочек зараженных

 сифиликсом в двое  девочек до 14 лет.

      Каждая  четвертая  из  девочек подростков больны

 гонореей недостигла этого возроста.

      В    нашей   стране   подзаключением   всемирной

 организации здравоохранения неизбежно епидемия спида.

 Почти  каждый  пятый  ученик  пятого  класса,  каждый

 четвертый  восьмого,  каждый  второй  одиннадцатового

 класса потребляет алкоголь.

      Более   тысячи   юношей  и  девочек  погибли  за

 последние два года от передозировки норкотиков.

      Только  осуждено  в  прошлом году около 10 тысяч

 молодых   людей   от   14   до  29  лет  связанных  с

 норкатическими веществами.

      Зареогистрировано свыше 45 тысяч норкоманов, а с

 учетом  активности этого процесса можна смело назвать

 цифру  400  тысяч,  а  ведь  90  процентов из них это

 молодкежи до 30 лет.

      Придельно  усложнилась  ситуация  в студенческой

 среде.   О   бедственном   положении   здесь  говорил

 неоднократно с этой трибуны.

      29  сеньтября  я  выступал з запросом Кабмину по

 поводу  нарушения,  вернее  постановления,  нарушения

 постановления  Камбмином  548  закона  о  просвещения

 Закона о всеобщей воинской обязанности.

      Но воз оказался ныне там.

      Не одно требования студентов не было выполнено.

      Сегодня студенты бастуют.

      Аналогичная проблема с профтехобразованием.

      Только вчера я получил телеграммы о том, что ПТУ

 города  Артемовска Донецкой области прекращены подача

 горячей,  холодной  воды,  полторы  тысячи  студентов

 выбрашенны практически на улицу не  занимааются.

      Такое  же  положение  в  городе Юнаков, Донецкой

 области,   эти  два  примеры,  которые  характеризуют

 сегодня  этот регион, один из самых неблагополучных с

 точки зрения криминогенной.

         Этот   перечень  черных  фактов,  цифр  можна

 продолжать очень и очень долго.

      Но  все  это  свидетельство  нашего  отношения и

 внимания  удиляемого молодежи.

      Мы   так   занялись   устройством  державы,  что

 упустили  из  виду  молодое  поколение.  Оно  ушло  в

 теневую   экономику,   в   сферы  нерегламентированой

 деятельности,  где  по приблизительным оценкам занято

 около  8  миллионов  человек,  большинство из которых

 молодежь.

      Что   же   государство?   Каждый  пятый  молодой

 человек,   вступающий  в  жизнь,  не  может  получить

 профессию,    каждому   третьему   выпускнику   школы

 предлагается         только         низкооплачиваемая

 неквалифицированная  работа.  Из  1  млн.  800  тысяч

 Центры  занятости  взяли  на  учет  только  треть, из

 которой  трудоустроено только около 28 тысяч человек,

 а   4   тысячи  получили  статус  безработных.  Сдьба

 остальных  никому,  в  том  числе  Сбужбе  занятости,

 неизвестна.  А  между  тем,  удельный вес безработных

 среди  молодежи  увеличивается  и  уже  достиг  пости

 половины. Страшно!

       После     1985    года    выросло    поколение,

 сориентированное   далеко   не   на  реформы,  не  на

 созидание,  а просто выжить без идеала и ценностей. К

 чему   я   все   это   говорю,  делаю  такое  большое

 вступление?  К  тому,  чтобы  все,  в том числе такие

 депутаты, как пан Яворивський, уяснили себе :

      Первое:  соответствие  предложенного документа и

 страшной действительности,  -  а его нет.

      Второе:  реальность  в  молодежной  среде  очень

 похожа   на   другую   программу  -целевую  программу

 уничтжения  нации  и  его  генофонда.  Это то, что вы

 неоднократно,  пан Яворивський, говорили.

      Третье:  в  этом  виноваты,  пан Яворивський, не

 только  те,  кто  навязал эту программу и с 1985 года

 внедряет,  и  та  программа, которую по непродуманной

 перестройке, за которую, кстати сказать, вы в прошлом

 созыве  и голосовали, но виноваты, наверное, и те, ту

 программу,   которую   предлагает   правительство,  и

 виноваты  и  мы в том чиле своим равнодушием, красиво

 выступая вот здесь вот с трибуны.

      И  еще, если предпринять конкретные меры в сфере

 молодежи,  то  никакой  программы абсолютно никому не

 нужно, потому что некому будет ее в жизнь внедрять.

      Безусловно,   Комиссия   поддерживает  пожелания

 Кабмина  поддержать молодежь, спорт, туризм, особенно

 детский  туризм.  Но давайте положим руку на сердце и

 скажем   конкретно:   ведь   нет   у  нас  конкретной

 программы,   нет.  Цитирую:  есть  основные  элементы

 действий  правительства.  Как  нет  системы  работы с

 молодежью,  даже  если  увязать планируемые программы

 "Планирование  семьи",  "Дети  Украины",  "Молодежь и

 досуг"   в   лучшем   случае   есть  попытка  создать

 структуру.   Но   и   механизма   нет,  нет  срока  в

 реализации, нет обкема законодательных актов, которые

 нужно   под  эту  программу  сделать,  нет  механизма

 формирования  материально-финансовой базы, нет увязки

 ее  с  бюджетом. В программе гновориться о том, что в

 1995  году  будет  внедрено  32  обкекта  олимпийской

 подготовки.  Хотелось  бы  знать  за  счет каких этих

 средств?  Ну,  хотя  бы  один велотрек стране из пяти

 сделать до ума его довели.

      Вывод  один:  преждевременна  эта  программа. Ее

 нужно дорабоать безусловно, с конкретными выкладками,

 теми позициями, которые я только что говорил.

      Что  мы  предлагаем. Первое. Исходя из принципа:

 проблема  -не молодежь, а отношение к ней, отказаться

 от   термина   "защита  молодежи".  дать  возможность

 молодежи  реализовать  себя в конкретной программе, в

 конкретных делах.

      Как  бы  сегодня не юродствували, пан Яворивский

 извенюсь,  по  отношению к бывшему коммунистическому,

 как  говорить,  режиму, бывшему Союзу, но согласитесь

 там  была  система.  Система,  которой  завидовала...

 системе воспитывания завидовала вся мировая практика.

      Нужна отдельная конкретная комплексная программа

 "Молодежь  Украины".  И  я  думаю,  что  если  мы  ее

 (.........)  на слушанье, если мы ее внедрим в жизнь,

 то,  наверное,  будет прав Ягоферов. И возможно здесь

 она послужит тем стимулятором, который помирит всех и

 красных и синих и зеленых и так далее.

      Второе.  Мы  глубоко  убежденны,  что  подход  к

 молодежи  должен  быть  в корне отличный от подхода к

 пенсионерам.   И   строиться  на  деловой  договорной

 основе.  Прежде  всего  необходима кредитная система,

 позволяющая    иметь    возврат   средств   в   казну

 государства,   заставляющая   и   дающая  возможность

 молодежи  эффективно  работать  и  давать государству

 прибыль.   Я  имею  в  виду  кредит  молодым  семьям,

 (..........)  кредитование жилья, кредиты студенту на

 время  учебу,  так, чтоб была у него гарантия в конце

 концов в его стипендиях.

      Третье.   Обобщая   передовой  зарубежный  опыт,

 предлагаем    внедрить,   так   называемую,   систему

 свободных  носителей.  Когда  государственные органы,

 отвечающие   за   реализацию   молодежной   политики,

 заключают  договора  по решению конкретных молодежных

 проблем     либо    с    общественными    молодежными

 организациями,    либо   с   другими   организациями,

 предприятиями,  учреждениями. Только через договорную

 систему   можна   заставить   работать  собственность

 профсоюзов,  спортивную собственность, если так можна

 выразиться,   частную   собственность   в   интересах

 молодежи.

      Четвертое.  Мы............  говорили  о том, что

 необходимо   передать   социальную  сферу  городскому

 бюджету. Но кто-нибуть задавал себе вопрос: можна ли,

 в   состоянии  ли  сегодня  техническая  база  города

 принять это сферу на свои плечи? Я хочу предупредить,

 не  дай  бог  нам  с  вами  полностью  отдать сегодня

 необдумано,   в  конце-концов  мы  потеряем  то,  что

 сегодня  элементарно меем. А мы его уже не имеем ни в

 спорте, не имеем в молодежной сфере.

      Поэтому  здесь  хотяба  на часть того, что будет

 передаваться, должны быть льготы предприятиям.

      Пятое. Восстановить структуру работы с молодежью

 по  месту жительства. То что мы начали перестройку, в

 первую  очередь  уничтожили, отделив его, молодеж, от

 трудового коллектива и от школы во вне урочное время.

 Гду  взять  средства?  Пожалуйста.  Я думаю, эти пять

 триллионов карбованцев, которые выдаются кредитование

 на  молодежное  строительство,  часть из них хотябы 1

 триллион   можна   заранее   закладывать   и  заранее

 использовать для этих нужд.

      Шестое.  Заканчиваю.  Если говорить о мательаной

 базе  для  молодежи  и  молодежного движения, то есть

 смысл  вернуться  к  вопросу  возврата  комсомольской

 собственности. То что мы сегодня взялы, откровенно ее

 украли.    Простой    вопрос:    где    сегодня   эта

 собственность,   где   сегодня  здания,  транспорт  и

 прочее, прочее, прочее? Согласитесь, пан Яворивський,

 что  в  Советском  Союзе  хоть  как-то  работала  эта

 система на молодежь. Пожалуйста.

      И  седьмое.  Инвестор  должен  и  готов  сегодня

 вкладывать  средства в молодежь, в спорт и туризм. Но

 для  этого давайте дадим элементарно льготные условия

 хотя   бы   через   тот  Закон  "О  благотворительной

 деятельности".

      И пследнее. Программа .........................

 действия  по решению проблем безработицы. Единственно

 прошу   от   имени   комиссии,   от  имени  молодежи.

 Пожалуйста,  чтобы эти хотя бы действия наши были под

 жестким контролем Правительства.

      И  в  заключение.  Нужна  конкретно,  повторюсь,

 программа  "Молодежь Украины", но программа "Молодежь

 Украины" ( я    выражаю  мнения  мнение  общественных

 молодежных организаций)   должна   быть   как  гарант

 подписана   Президентом,  Прем'эром  и  Председателем

 Верховного Совета.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Я  ще  раз  прошу  всіх  дотримуватися

 Регламенту  і  хочу  з  вами  порадитися. Мають повне

 право  передбачене  Регламентом  на  виступ ще десь 8

 чоловік.  Одну  хвилиночку,  ми  можемо  працювати  з

 перервою  або  без перерви. Без перерви орієнтуйтесь,

 це  десь  1  годину  20  хвилин  ще  працювати. Можна

 оголосити ще на півгодини перерву, перекурити.

      Домовляємо,  півгодини  на  перерву. Будь ласка.

 Добре, 20 хвилин влаштовує? 20 хвилин, будь ласка.

                        - 139 -

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Прошу депутатів сідати на місце.

      Будь   ласка,   консультації   припиняйте  Вадим

 Петрович, Микола Іванович,

 Володимир Савович, сідайте, будь ласка, на місце.

      Олександр    Олександрович!   Товариш   генерал,

 сідайте  на  місце.  Віктор  Дмитрович, сідайте. Ніна

 Іванівна  сідайте, сідайте, Ніно Іванівно поверніться

 будь ласка лицем сюди, так сідайте.

      Вадим Петрович коаліцію розведіть там по місцям,

 продовжуємо  обговорення  доповіді,  вірніше програми

 Уряду,  слово  надається  від  фракції  Рух, депутату

 Альошину, прошу. За ним виступатиме Симоненко.

 

      АЛЬОШИН

 

      Шановні  колеги  депутати,  шановні представники

 Уряду,   обговорення   програми  діяльності  Кабінету

 Міністрів  України та прийняття відповідного рішення,

 мають  не  лише  висвітлити  ідеологічно різні оцінки

 ситуації  в  суспільстві та можливі способи подолання

 наявних   проблем,  а  і  продемонструвати  потенціал

 конструктивізму,  взаємоповаги та сприйняття взаємної

 критики законодавчої та виконавчої владами, саме такі

 підходи домінують у фракції народного руху України.

      Програма діяльності Кабінету Міністрів складний,

 багатоаспектний документ, що має як свої достоїнства,

 так   і   недоліки,   іноді   серйозні  суперечності.

 Безумовним позитивом програми є намагання реалізувати

 принципи  комплексного підходу до визначення основних

 завдань   для   Уряду.  Стабілізація  виробництва  та

 створення   умов   для   реального   росту   валового

 внутрішнього  продукту правомірно візначенні саме, як

 головна мета  Уряду.

 

      ГОЛОВА.  Я  одну  секундочку  прошу, будь ласка,

 всіх толкових депутатів я прошу сідайте на місце.

 

      АЛЬОШИН.   Варто  схвально  змінити  бажання

 розробників   програми,   розгорнути   її   прийняття

 відповідних    державних,   цільових   та   галузевих

 программ,  так  і через низку Законів України, що має

 прийняти  Верховна  Рада,  розуміючи що найважливішою

 умовою  для  реального росту виробництва, активізації

 інвестиційної  діяльності  є  подолання  інфляції, ми

 вітаємо  зусилля  Уряду  в данному напрямку. Водночас

 нас  турбує  і  те,  що  поєднання  політики жорстких

 монетарних  обмежень з політикою вибіркової підтримки

 виробництва  здатне  (за певних умов) зруйнувати і ті

 паростки фінансової стабілізації, що стали реальністю

 в  перші  7  місяців  цього  року. Показовим в такому

 плані є інфляційний сплеск вересня.

      На  нашу  думку,  ми маємо достатньо підстав для

 критичної  оцінки  намірів  уряду  в сфері податкової

 політики.  Йдеться  не лише про хибну ідею податкових

 судів   та  домагання  уряду  щодо  права  списування

 безнадійних   податкових  боргів,  а  й  взагалі  про

 орієнтовні  параметри перерозподілу валового продукту

 через  Державний  бюджет.  Останні  роки свідчать, що

 податкова   політика   активно  сприяла  перетворенню

 легальної,  офіційної  економіки в тіньову. В цьому -

 витоки    більшості   соціально-економічних   проблем

 України.

      Потрібно  забезпечити  зворотній процес, зробити

 це   лише  адміністративно-контрольними  засобами  не

 вдасться    -необхідна    послідовна    лібералізація

 податкової політики зі зміною об'єктів оподаткування.

      Підтримуючи  заходи  щодо  скорочення відносного

 розміру  бюджетного  дефіциту, фракція Народного Руху

 акцентує   увагу   уряду  на  необхідність  суттєвого

 вдосконалення  механізму  формування  та виконання як

 Державного, так і місцевих бюджетів.

      Особливої   гостроти   за  останні  роки  набула

 проблема бюджетних відносин між центром та регіонами.

 Це   питання  неможливо  вирішити  без  гарантованого

 закріплення    за   територіями   стабільних   джерел

 бюджетних надходжень.

      Важливим   завданням   уряд   вбачає   подолання

 платіжної  кризи.  Спроби  вирішити цю проблему чисто

 технічними  заходами  в  минлому виявилися невдалими,

 однак  і  зараз  механіз  подолання  платіжної кризи,

 особливо   з   застосуванням  процедури  банкрутства,

 детально, на жаль, не пророблено.

      Викликає   багато   запитань   і  запропонований

 інструментарій  структурної  та промислової політики.

 Яким   чином   уряд   буде   створювати  стимули  для

 орієнтованої структурної перебудови? І як уряд планує

 узгодити    дію...   дії   по   захисту   українських

 товаровиробників з приєднанням до системи газсот.

      Де   баланс   між   проктиціонізмом   і  вільною

 торгівлею.  Як в об'ємних і часових параметрах заходи

 промислової     політики    пов'язані    з    умовами

 макроекономічною  стабілізацією. Детальних конкретних

 відповідей на жаль програма діяльності не дає.

      Фракція висловлює значну стурбованість з приводу

 можливостей           використання          механізму

 промислово-фінансових  груп  не  лише  для реанімації

 виробництвиа  та пожвавлення інвестиційної діяльності

 банків,  а  й  підпорядкування потенціалу українських

 підприємств   капіталу   сусідніх   держав  подальшим

 можливим політичним тиском на Україні.

      Аналогічні  наслідки  здатна  принести  і значно

 імпортна залежність економіка Україна яка перевищує в

 три і п'ять разів відповідні показники таких країн як

 Японія і Франція.

      Тому  підтримуючи  зусилля  уряду щодо зменшення

 такої  залежності,  зокрема в галузі енергопостачання

 ми  вбачаємо  вихід конкретних кроках по налагодженню

 обліку та економному використанню ресурсів.

      Більше  того,  ми  пропонуємо створення цілісної

 повноструктурної   самодостаньої   економікі  України

 проголосити   визначальним   перспективним  завданням

 прогрпмв уряду.

       Фракція висловлює значні зостереження з приводу

 деяких  новацій  в механізмах приватизації. особливий

 режим  приватизації  двосотний важливіших підприємств

 через  пошук  стратегічного  інвестора  відкриває  на

 думку   фахівців   широкі   моливості  для  порушення

 приватизаційного    законодавства,   ущимлення   прав

 громадян України. Приклади такі вже існують.

      Уряд через приватизацію також має відновити віру

 громадян  України  в  те,  що  саме  їхні інтереси, а

 вузькопланові  чи корпоративні відстоює новостворений

 уряд.

      Це  стосується  і основ соціальної політики. Без

 конкретизації змін в ситсемі оплати праці, пенсійного

 забезпечення  не  обійтись.  Ці кроки потрібно робити

 якомога швидше.

      ми  відзначаємо,  що  без  державної підтримки і

 захисту  інтелекту  в Україні науки, освіти, культури

 неможливе майбутнє держави.

      Водночас  ми  проти  того,  щоб  бюджеттні кошти

 витрачались  на  обгрунтування  особливої  чи окремої

 думки,  як сьогодні продемонстрували група депутатів-

 соціалістів.

      Я  говорю  про  те,  що фактично існує зараз дві

 програми,   які  значно  тотожні  за  змістом  і  які

 фінансуються  фактично  за  рахунок  коштів платників

 податків  в  Україні.  Я  думаю, що тут варто навести

 порядок.

      Підсумовуючи  вищесказане,  ми маємо відзначити,

 що    по-перше,   сиперечлива   програми   відображає

 внутрішню     незбалансованість     та     недостатню

 зкоординованість різних структур виконавчої влади. До

 тих пір, доки в Уряді існуватиме декілька центрів, що

 продукують   ідеї   економічної   реформи,  не  варто

 сподіватись на те, що ми матимемо чітку, збалансовану,

 структуровану   поетапно,   реальну   для  виконання

 програму.

      По-друге,  безумовно, результативність дій Уряду

 залежить  не лише від якості власне програми, а й від

 здатності ефективно діяти з парламентом, що пов'язано

 з істотньою  реорганізацією  Верховної Ради .

      І,   нарешті,   по-третє,   виконання   програми

 залежатиме ще від однієї умови: чи відбудеться врешті

 решт  реформа  управління економікою, про яку говорив

 неодноразово  говорив  Президент  раніше, пропонуючи,

 зокрема,  перехід  до  функціонального управління при

 значному  скороченні  чисельності міністерств.

      Виходячи з усього вищезазначеного, назважаючи на

 досить  критичне ставлення до соновних позицій, які я

 озвучив.  В  принципі  ми  схвально оцінюємо загальні

 наміри  Уряду,  ми  схвально  оцінюємо  концептуальну

 спрямованість  дій  Уряду і пропонуємо підтримати той

 проект  Постанови  Верховної  Ради,  який  саме на це

 зорієнтований.

      Вважаю,   що   Уряд   з  увагою  поставиться  до

 критичних     зауважень,    висловленних    народними

 депутатами в ході обговорення, і це дасть змогу більш

 аргументовано  говорити і по плану конкретних заходів

 на 1996 рік і при наналізі бюджету на 1996 рік.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую  і  вам  за  те,  що  вклалися  у

 регламент.  Слово  має  депутат Симоненко від фракції

 "Комуністів",  Петро  Миколайович  Симоненко. за ни м

 виступати ме Олійник, у нього три з половиною хвилини

 не використані відкомісії. Будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

 

      Уважаемые    народные   депутаты,   прежде   чем

 приступить   к   изложению   позиции  коммунистов  по

 представленой  программе действия Кабинета Министров,

 хочу сказать о следующем.

       Безусловно    економическая    и    общественно

 политическая   ситуация   в   Украине   ухудшается  в

 геометрической   прогрессии.   Власть,  а  за  ней  и

 общество  движется  по  катострафичесуой  траектории,

 теряя,     пожалуй,     последний     шанс    мирного

 демократического развития и свободу выбора в будущем.

      Сегодня  четко обозначился концептуальный кризим

 реформ.  И  чтобы была так же понятна наша позиция, я

 еще  раз  хочу  напомнить  о  том,  что мы никогда не

 поддерживали  нынишнего  антинародного курса и не тот

 лживый    суверенитет,    который    уже    обернулся

 полуколониальной  зависимостью  Украины, ни института

 Президенства,   с   введением   которого  в  обществе

 доминирует  всевластие  коррумптированых чиновников и

 окружающие их армии бультереров с уже не человеческим

 лицом, ни экономические реформы, которые выродились в

 полномаштабный   геноцид   нашего   народа.   Мы   не

 подписывали, так называемый, Конституционный договор.

 Это   публичное   лицемерие,   которое   уже  сегодня

 оборачивается большой бедой.

      Сатанинский        (...........)        национал

 (...........)   отобрал   у   наших   простых   людей

 последнее:      социальные     права,     достигнутые

 десятилетиями   и  поколениями  наших  людей, - право

 работать.  В  стане  6 миллионов безработных, сегодня

 право  учиться  отобрали,  беспризорные  дети Украины

 роются   в   мусорниках   ночуют  на  железнодорожных

 станциях,  право  видеть  свою  страну  и возможность

 передвигаться   по   ней.,   право  уважать  историю,

 стариков и детей, нормально питаться.

      Поощряемая       государственной       политикой

 гипертрофированные   размеры   приобрели:  воровство,

 насилие,  проституция,  наркомания  и коррупция. Хочу

 напомнить,   что   мы   не   раз   с   этой   трибуны

 предупреждали:    ведется   политика   ликвидации   и

 разрушения  страны.  Что  эта  антинародная  политика

 закончится превращением всей страны в уголовную зону,

 и это мы реально уже сегодня имеем.

      Новая  программа,  на  наш  взгял,  недостаточно

 содержить  всего  того  комплекса необходимых мер для

 вывода  экономики  страны  из  кризиса,  а  точнее из

 пропасти   национальной   катастрофы.   Более   того,

 осуществление,   на  наш  взглад,  изложенные  в  ней

 направления      социально-экономической     политики

 провоцирует дальнейшее углубление спада производства,

 усиление  тенденции  деиндустриализации  и деградации

 экономической структуры.

      На  наш взгляд, каковы главные недостатки данной

 программы.

      Первое.   Она   полностью   выдержана   в  русле

 последовательного     выполнения    мероприятий    по

 реформированию  экономики, разработаных Межлународным

 валютным фондом, и основой деятельности Правительства

 остается монетаристская политика.

      Второе.   Программа   продолжает   бездушную   и

 буздарную   политику   либерализации,   бюджетных   и

 кредитных   ограничений,  которые  ведут  к  крушению

 промышленности,    упадку    сельсткого    хозяйства,

 уничтожению    науки   и   сферы   социальных   слуг,

 превращению    Украины   в   нищую   аграрно-сырьевую

 провинцию.

      В  программе  не  прослеживается зоть каких-либо

 следов     необходимости    заявляемой    Президентом

 корректировки   курса  рыночных  реформ.  По-прежнему

 ставка  делается  в  основном  на  залог и продажу за

 долги  имущества  и на банкрротство предприятий. Суть

 дкявольского  этого  монетаристского плана разрушения

 экономики -обкявить банкротами предприятия, способные

 еще сегодня выпускать продукцию пользующейся спросом.

      Третье.  Наиболее,  можна  сказать,  в  кавычках

 проработанный вопрос в программе -это ликвидация всех

 еще  сохранившихся льгот в социальной сфере. Я только

 их  перечислю:  сокращение социальных льгот по оплате

 жилплощади,   электроэнергии,   проезда   и   прочее,

 повышение  тарифов  на  оплату  жилья  и коммунальные

 услуги,  сдерживание фондов потребления и ограничения

 ествественно   зароботной  платы,  передачи  местнымы

 органами  коммерческим организациям социальной сферы,

 что  окончательно  их  уничтожит  в  ближайшее время,

 безработица,   отказ   от   государственных   закупок

 продовольствия    для    гарантированного   снабжения

 населения,  а также переход к полной оплате населения

 строительство жилья.

      Четвертое.   В   программе   не  просматривается

 усиление   или   коррекция,   как   хотите,   влияние

 государства  в таком важнейшем вопросе, как оживление

 инвестиционного процесса. Без чего невозможны сегодня

 положительные сдвиги в экономике.

      Складывается  впечатление,  что  разработчики, я

 думаю,  что  эти  герои  уже известны народу Украины,

 возлагают  все  надежды на добрых, заокеанских дядей,

 уже   сидящих   во   многих   властных  структурах  и

 управленческих структурах нашего государства, которые

 должны  по их мнению, построить нам новую эффективную

 экономику  западного  образца  на  месте разрушенной.

 Проведением некомпететной и недальновидной политики.

      Пятое.  Главным  направлением,  к  сожалению,  в

 реформировании     сельского    хозяйства    остается

 проведение земельной реформы, цель которой, и об этом

 прямо и четко сказано, ускорение развала коллективных

 хозяйств,  и  как  можно  быстрее  обеспечить продажу

 земли.

      И последнее. В программе нет четких политических

 ориентиров   во   внешнеэкономической   деятельности.

 Украина   идет  политически  на  запад  и  игнорирует

 интенсивно  идущий  переговорный  процесс  о создании

 единого,  экономического  пространства  на территории

 бывшего СССР, усугубляя тем самым свою самоизоляцию.

      В  программе, к сожалению, очень много обещаний,

 предположений,  что признание истинных идеологов, и я

 думаю, что я не ошибусь называя здесь Шпек, Пинзеник,

 Ющенко  дает  нам  основание утверждать, что если уже

 особая  ложь, требующая медицинского определение, это

 на  наш взгляд, стратегические просчеты программы. Но

 есть  и неотложные вопросы, которые необходимо решать

 сегодня.  И День правительства показал, насколько они

 остры  и подрывают безопасность Украины. И программа,

 к  сожалению, не отвечает на них сегодня безопасность

 территориальную.

      Для  кого  секретом  является,  что  мы утратили

 практически  все  рынки, включая и внутрении. Придаем

 своих  союзников, для кого сегодня не понятно, что мы

 утратили   безопасность   технологическую.   Народное

 хозяйство  сегодня  практически  не  готово  к  зиме.

 Состояние   угольной  промышленности,  обеспеченность

 топливом электрических и атомных станций. Четыре года

 практически  ничего ведь не делаем по замене, ремонту

 миллионе  километров  трубопроводов.  Украина ведь 29

 миллионов  тонн  только  собрали  зерна, ресурс земли

 исчерпан.

      Безопасность информационную как мы можем сегодня

 обеспечить     этой    Программой?    В    структурах

 исполнительной власти отсустствуют обкективные вообще

 на  сегодняшний  день  информация  о  положении дел в

 стране,   разрушена   элементарная  статистика,  очем

 свидетельствуют  и некоторые указы нашего Президента,

 разрушен  и  санитарный надзор, и мы 2-3 месяца назад

 об    этом   соклько   говрили!   Телеэфир   захвачен

 иностранным капиталом.

      Я  думаю, что среди бед, и осбенно, безопасности

 управленческой,  одну  только  проблему назову: у нас

 разрушена  система подготовки и переподгтовки кадров.

 И Программа должна отвечать на этот вопрос.

      О  личной  безопасности,  я думаю, что аварийное

 состояние  подвижного  состава, то, что несколько лет

 авиационный  потенциал Украины будет утрачен, так как

 значительная  часть технологического оборудования уже

 превысила  срок  морального старения и приближается к

 физическому износу.

      Возможно  ли совершенствовать или доработать эту

 Программу?  Возможно. Но надо ответить на вопрос: для

 кого   и  во  имя  чего  ее  дорабатывать.  Если  для

 незначительной части жуликов, то -да, возмождно, если

 для миллионов обездоленных голодных нищих - нет.

      Надо    коренным    образом    менять,    а   не

 корректировать  курс.  Выйти  из  кризиса  тем путем,

 каким  в  него  вошли,  то  есть  в результате отказа

 государства  от  регулирования  экономики  и наивного

 упования  на  всесилие  монитаризма,  невозможно. Без

 принятия  основных  стартовых условий возрождения, то

 есть  необходимости  очень  жесткого государственного

 плана  восстановления уже народного хозяйства Украины

 и    всего   народнохозяйственного   комплекса,   все

 детальные  или  стратегические  программы практически

 теряют всякий смысл на сегодняшний день.

      Первым    шагом,    по    нашему    мнению,   по

 восстановлению  производства должно стать возрождение

 характерных   независимо   от   политической  окраски

 государственных     функций.     Это    планирование,

 регулирование,  координация  и  контроль.  Остановить

 надо   сегодня   те   процессы,  которые  признаны  в

 обществе,   что   они  рушительную  силу  имеют  -это

 приватизация.  Вернуть  в  общенародную собственность

 предприятия, приватизированные с нарушением законов в

 интересах   мафиозных   структур  и  коррумпированных

 кланов.

      Далее.    Установить    эффективное   управление

 государственной  собственности,  а  через  налоговую,

 ценовую, кредитно-финансовую системы регулирование не

 государственного сектора экономики.

      Для  госсектора обеспечить льготное кредитование

 госконтракта,    что    дает    возможность    быстро

 восстановить  обротные  средства  и  аммартизационные

 фонды,      установить      государственные      цены

 соответствующие  затратам на производство, продукцию,

 потому  что  сегодня жизнь уже заставляет, необходимо

 реализовать  через  сеть  контролируемых государством

 торговых и торгово-сбытовых организаций.

      Для    увелечения    безусловно   необходимо   в

 соответствии   с   ростом   обкемов   производства  и

 реализации стимулировать рост зароботной платы.

      Здесь  различные  могут быть проценты, целый ряд

 мер   необходимо   принять  по  наведению  порядка  в

 установлении  пенсий, степендий, защиты отечества над

 товаропроизводителем,     усилить     государственный

 контроль  за  внешнеэкономической  деятельностью, это

 просто      сегодня     необходимо,     востановление

 экономических  связей  и  прежде  всего  надо об этом

 прямо  говорить  со  странамы  СНГ  и  с  Россией,  и

 упорядочение деятельности банковской системы.

      После  восстановления  производства, социального

 благополучия   трудящихся,   достижение   политичекой

 консолидации  народ  сам  сможет  найти  и  правильно

 оценить  направление  дальнейших  реформ экономики. Я

 вас благодарю за внимание.

 

      О п л е с к и.

 

      ГОЛОВА.  Слово надається Борису Олійнику, голові

 комісії  у  закордонних  справах,  за ним виступатиме

 Яценко.

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

      Шановний   Олександр   Олександрович,   шановний

 Євгене  Кириловичу,  значить  відразу  сказу  шановні

 колеги,  що не збираюся підігрувати тим, хто чекає на

 однозначне   відхилення   програми   аби   усунути  з

 політичної  сцени  певних  осіб,  чи  особу,  які  не

 вписуються   в   їхню  стратегію,  але  я  однозначно

 проголосую  за  програму,  коли  в  ній  буде нарешті

 записано про введення особливого стану в економіці.

      Прошу  не лякатися це передовсім введення гривни

 з  1  березня  1996  року,  заборону  швендяння чужої

 валюти,  і  повернення  тієї валюти з-зарубіжа і інша

 система  заходів,  яка  дозволить  нам  знайти гроші,

 котрі знаходяться у нас під боком.

      Я...  я  проголосую  "за",  якщо в Програмі буде

 чітко   записано,   коли   ми   нарешті  вирвемося  з

 смертельних   обіймів  МВХ  (?).  Євгене  Кириловичу,

 капіталізм, про який мріють американці, всеодно у нас

 не  пройде,  тим  паче,  що ми навіть соціалізм ще не

 встигли побудувати... Отож аби ми ...

      (Оплески, пожвавлення у залі)

 ...  аби ми... аби ми... отож... або феодалізм, да...

 отож  аби  ми  не стали доконечно домініоном, як одна

 уже із крупних держав, я б, скажімо, пропонував взяти

 до  уваги  і резони колеги Вітренко, бо ми таки йдемо

 до рівня домініону...

      Я  хотів  би,  скажімо, щоб у Програмі було в її

 екоологічній   частині  записано,  курсивом  виділено

 фактор  і  загрозу  ядерного тероризму та захисту від

 нього.  Ні  в кого не секрет, що добре навчений загін

 може окупувати будь-яку АЕС і тримати під смертельною

 загрозою ядерною не тільки регіон, Украюну, а й цілий

 світ...  Тому  пропоную  окремим  рядком  передбачити

 створення   спеціальних  підрозділів  по  боротьбі  з

 ядерним тероризмом.

      Стосовно Чорнобильської АЕС, то я ще з 1986 року

 ставлю  питання  про об'єктивне незалежне висвітлення

 численних   темних  плям,  недомовок  і  таїн  у  цій

 сатанинській  історії, яка вперто навертає на роздуми

 про  диверсію не задля того, аби вчиняти.............

 на  відьом,  а з тим, щоб це не повторилось. Пропоную

 отже  створити  комісію  з  незалежних  (підкреслюю!)

 вітчизняних  експертів  для  остаточного  вивчення  і

 з'ясування справжніх причин Чорнобильської катастрофи

 з  урахуванням  усіх найновіших даних на сьогоднішній

 день.  Щодо  релігії,  то я б все-таки сказав, що Бог

 єдин, але кожен має право молотися по-своєму. Одначе,

 якщо  віросповідання  суто особиста справа, то церква

 як   організація  має  джотримуватися  універсального

 державного порядку.

      І коли ієрархи однієї депортують за бороди колег

 другої  конфесії  і  храмів, то це вже суто свідський

 розбій,    цебто,    кримінал.    Подібні   дикунства

 спостерігаються  в деяких обширах все частіше і цьому

 рішуче треба покласти край.

      Розбрат  такої віри особливо небезпечний, про що

 свідчать  і  печальній  пам'яті події на Софіївському

 майдані.

      Наполягаю  на  об'єктивному вивченні причин цієї

 провокації з виходом на винуватців її.

      Ну щодо культури тут уже сказано, єдине що треба

 сказати  тещо трапилося з кіно, це катастрофа, прокат

 потрапив  у  нечисті  руки,  тому  треба записати, що

 прокат кінофільмів  являється державною монополією.

      І  щодо  мови, як душі народу. Пропоную створити

 комісію на.......... французької по ощищенню мови від

 зайвих  діактизмів,  від  безграмотно  конструйованих

 іноземних  деталів  термінів,  абривіатур,  назв, аби

 повернути  природню співучись і точність нашій рідній

 українській мові, колисковій, а якщо .....

      Обороноздатність  держави  не  сотанньою  чергою

 гарантується  захист  її  секретів. Я вже не один раз

 говорив,  що  в  нас  їх  майже  не лишилося оскільки

 відчизняні  найвищі  структури  насидченні  критичною

 масою іноземних радників, експертів, консультантів та

 інших спеців.

      До  речі,  мені так і невідповіли гласно як було

 поставлено  запит,  що  це за агенти Інституту.......

 чим вони промишляють в Україні, чи обрітаються вони в

 президентських,  парламентських  структурах,  де їхня

 резиденція, хто резидент.

      Якщо  вони діють легально, то як розуміти те, що

 їх    інструктують за океаном?

      Дякую за увагу.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

       ГОЛОВА. Я прошу, коли виступає депутат, з місця

 не вигукувать, використовуючи власний діалект.

      Будь   ласка,   Яценко   від  Комісії  з  питань

 Чорнобильської  катастрофи,  Володимир  Михайлович

 Яценко.

      За   ним буде  виступати Пилипчук.

 

       ЯЦЕНКО.

      Шановні колеги народні депутати і урядовці!

      Нема   сумніву  в  тому,  що  програма,  яку  ми

 сьогодні  розглядаємо, досить вагома і об'ємна. Ми на

 Чорнобильській  комісії  розглядали  її.  Запрошували

 фахівців,   досвідчених  урядовців,  і  дійшли  таких

 висновків:

      1.  Програма  в  такому  вигляді,  в  якому вона

 подана,  не  забезпечить виконання основної мети, яка

 викладена,  о  речі, на першій сторінці, стабілізації

 економіки.  Не  стабілізується положення до тих пір у

 виробництві,  не  відбудуться стабілізаційні зміни до

 тих    пір,   доки   буде   здійснюватись   курс   на

 самовиживання  територій,  підприємств і людей. Курс,

 згубний,  підкреслюю, для всіх: ідля територій, і для

 підприємств,   і  для  людей.  Загинуть  галузі,  які

 невигодні,  але  життєво необхідні для нас сьогодні в

 Україні,  загинуть  цілі  території,  як,  наприклад,

 українське  Полісся,  де сьогодні вже половина худоби

 знищена  для  того,  щоб купити бензин, для того, щоб

 хоч  якось  зібрати  врожай  цього  року.  Але  що  в

 слідуючому році будемо різати - невідомо.

      Сьоодні  вже  загально  відомо,  що  гинуть цілі

 території,  гине  родючість  грунтів.  Без  посилення

 державного   керівництва,   без   виділення   окремого

 розділів  організаційного  і адміністративних заходів

 Уряду , стабілізувати економіку не вдасться.

      Про це я, Леоніде Кириловичу, казав на засіданні

 Уряду.   Ви,  начебто,  зі  мною  погоджувались,  але

 окремого розділу програми так і не було  введено.

      Один  з  найближчих  заходів,  який  ви  повинні

 здійснити,  це  не регулювання фондів споживання, яке

 веде  фактично  до  стимулювання  скорочення  робочих

 місць,  а  регулювання  рівня  доходу громадян шляхом

 введення   верхньої   межи   споживання.   І  нетреба

 перекручувати,  скажімо, те, що Яценко хоче у багатих

 забрать, бідним отдать.

      Йдеться  зовсім  про  інше.  Йдеться  про те, що

 зменшити  частку  доходів,  яка  використовується  на

 споживання,  і  направити  її  на стимулювання на сам

 перед  виробництва, на створення нових робочих місць.

 І таким чином задіяти людей у власному виробництві. І

 врешті решт реалізувати лозунг Леоніда Даниловича про

 те,  що  всі  ми  повинні пережити важкі часи реформ,

 втілити   його   в  життя.  Тільки  всі  пережити,  я

 підкреслюю,  а не ізбранние не пережівають, більшість

 людей переживають.

      Друге  питання.  Відносно  системи  датації.  Ми

 впевнені в тому, і комісія в цьому однодумці, про те,

 що  вона  згубна  і для держави і для людей. Сьогодні

 люди  витрачають  безліч  часу, бігаютьпо інстанціям,

 збирають різні довідки за мість того, щоб працювати.

      За    рахунок   державного   бюджету   створений

 підрозділ  у  всіх  районах  і містах, які займаються

 цією  безплідною,  абсолютно не нормальною працею, за

 мість   того,   щоб   виробляти   якісь  корисні  для

 споживання  продукти.  Таким  чином  люди чекають цих

 датацій,  перестаючи  працювати.  Ми  плодимо взагалі

 (..........) населення.

      Чи  є  соціальна  база  взагалі  для  дотації? Я

 вважаю,  що  є.  Лише  для  інвалідів,  які не здатні

 працювати.  Решта  пенсіонерів  за свої трудове життя

 заробила  достатньо  для  того, щоб нормально держава

 відшкодовувала  все  те,  щ  вони вже заробили. Це їх

 зароблені  кошти,  підкреслюю  це.  І  не Шпеку, і не

 Пензенику, і не решті урядовцям визначати розмір цієї

 пенсії.  Вони  заробили  достатньо  для того, щоб по-

 людськи  прожити  свою  старість. Здорові і нормальні

 мужчини  і  жінки  должни  мати можливість заробити в

 нашій державі  стільки,  щоб прогодувати себе і своїх

 дітей.

      Фактично  ж  ми  цю  категорію  людей, більшість

 абсолютно  категорію  людей шляхом саме таких реформ,

 підкреслюю,   зробили,   ну,   сподивачем   лише   на

 продовольчому ринку. Вони зникли з промислового ринку

 взагалі,  оскільки на їх заробітну плату жалюгідну не

 можна  купити ні одяг, ні холодільник, ні подубувати,

 скажімо,   дім,   що   власно  кажучи  нормально  для

 нормальної  сім'ї.  Таким  чином  вони, як людина, як

 особистість   стає   непотрібна   суспільству,   вони

 перетворюються  в дешеву, абсолютно обезцінену робочу

 силу.  От  в  що  ми  перетворили  шляхом  цих реформ

 більшість нашого населення.

      Таким  чином  втілюється  в життя суть реформ за

 рахунок  обкрадання  абсолютної більшості нормального

 населення,  сворюється  клас імущих людей, які стають

 абсолютними, безконтрольними господарями і держави, і

 людей, і  всього того, що є в цій державі.

      З  такою  ідеологією реформ погодитись не можна.

 Підтримати   лозунг:   "Керувати  так,  щоб  ніяк  не

 керувати"  або  міняти  політику  так,  щоб нічого не

 змінити  значить  іти  проти  власної  совісті, проти

 власної громадянської позиції.

      Крім  цього я хотів би окремо по чорнобильському

 розділу,  сторінка 61. Його стислий виклад аж ніяк не

 означає,  що  він  не  буде  мати  ніяких  наслідків.

 Навпаки, реалізація основних положень розділу потягне

 за   собою   досить   кардинальні   зміни,   фактично

 ліквідується   четверта   зона  радіаційна  і  на  50

 відсотків  скорочується  третя  зона.  Я  знову  таки

 виступав, про це і, начебто, знову таки погодились зі

 мною на Кабінеті Міністрів. Залишається питання лише:

 на якій підставі? Ми що здійснили всі захисні заходи,

 ми що припинили стрімке зростання захворювання, ми що

 завершили   програму  переселення?  Ні,  навпаки.  На

 чверті     забруднених     сільгоспугідь     сьогодні

 спостерігається     стрімке     зростання    перезоду

 радіонуклідів   в   організми   тварин   і   рослини.

 Несвоєчасно   і  неповне  внесення  захисних  речовин

 призводить  до  панування  радіонуклідів в грунті і в

 решті-решт   потраплення   його  в  організми  людей.

 Смерність в зонах радіаційного забруднення в 2-3 рази

 перевищує       загально-національні       показники.

 Захворюваність  в 8-10 разів, рак щитовидної залози у

 дітей  зростає так, що ні наші, ні закордоні вчені не

 можуть  спостерігати  і  не можуть здійснити надійних

 захисних заходів.

      Як  здійснити ці захисні заходи? В цілому відомо

 і є розроблені методи, не вистачає основного -коштів.

      Наприклад,    по   переселенню   людей,   Євгене

 Кириловичу,  я  півроку  звертаюся  до вас, виділіть,

 будь   ласка,   профінансуйте   всього   4  трильйона

 карбованців,  і  ми  до  середині 1996 року завершимо

 програму переселення з зон радіаційного забруднення.

      Жодного  карбованця  додаткового  не  виділено і

 програма переселення зірвана і не буде виконана.

      По  добровільному  переселенню.  Виділено коштів

 всього на 500 квартир по державі в цілому. А сьогодні

 чекають  на  добровільне переселення близько 20 тисяч

 сімей.  Уявіть  собі,  що  лише  через  40 років люди

 зможуть  отримати  можливість  виїхати  із  зон, де є

 рівень для проживання.

      І  можлива,  як  уже здійснення цієї програми це

 останнє  розпорядження Романа Васильовича про те, щоб

 тимчасово підготувати пропозиції негайно до 20 жовтня

 тимчасово  призупинити  надання  будь-яких  пільг  та

 компенсацій  населенню,  крім  тих, які безпосередньо

 пов'язані з відшкодуванням здоров'я громадян.

      Шановний  пане  Шпек,  чому  знову  таки ці тощі

 кармани,  тощі  кишені цих чорнобильців. Чому врешті-

 решт   немає   такого   рішення   цим  людям,  які  я

 підкреслюю,  інвестують західно-німецьку автомобільну

 промисловість,  гречеський туризм, будують під Києвом

 котеджі і так далі, чому ви нікого там не чіпаєте.

      Ось  давайте  почнемо  з  того,  але  знову таки

 черговий  крок, знову таки за рахунок людей. Повірте,

 за  будь-яких  умов, при всій повазі до урядовців, до

 цих  людей  які  там  сидять,  ми не можемо, не маємо

 права  сьогодні  морального, підтримати таку програму

 дій.

      Я  хотів  би  додати  до  цього той факт, Євгене

 Кириловичу,  що  з  3  січня  1995  року Мінчорнобиль

 України працює без першої особи, це той момент якраз,

 коли  пішов  із  життя  передчасно  наш  (..........)

 міністр Готовчиць.

      І  чорнобильську Комісію хвилюють дуже настрої в

 Уряді, Кабінеті Міністрів піти класичним шляхом, я не

 кажу,   що  ви  особисто,  а  є  такі  настрої:  нема

 міністра,   нема   міністерства,  немає  проблеми.  Є

 проблема  і  проблему  треба вирішувати. І за більше,

 ніж півроку, повірте, Мінчорнобиль втратив вже багато

 і  кваліфікованих  працівників,  які  знають  справу,

 знають  проблему  і  вміють  вирішувати  її. Давайте,

 приймаємо врешті-решт питання.

      З  огляду  на  все це, Програма діяльності Уряду

 повинна  бути  програмою  в  повному  розумінні цього

 слова,  щоб  в певний строк можна спитати певну особу

 за виконання певних доручень. Програма дійсно повинна

 бути  скорегована  відносно  існуючого  згубного  для

 громадян  і  держави  в цілому курсу реформ, Програма

 повинна   чітко  відображати  відновлення  державного

 керівництва    економікою,    включаючи   всі   форми

 власності,  підкреслюю,  а  не  бути, так сказать, не

 надіятись на патріотизм товстосумів.

      Ми  повинні  одержати  гарантію,  що  реалізація

 Програми  дасть  протягом  найближчих місяців суттєве

 покращення   життєвого   рівня  абсолютної  більшості

 людей.  Програма  повинна  бути  для більшості народу

 України.

      Лише  за  таких умов її можна буде підтримувати.

 Сьогодні, на жаль, ні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Слово  має  Голова  Комісії  з  питань

 екологічної  політики  Філіпчук,  за  ним виступатиме

 Таранов.

        Григорій Григорович Філіпчук.

 

 

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

 

      Шановні  депутати,  шановні  члени  Уряду, щойно

 виступили  представники  фракцій,  які  сьогодні  є в

 певній  опозиції  конкретній  щодо урядової Програми.

 Але  разом з тим, я не можу сказати, що я категорично

 не  згідний  із  тим,  що  тут  говорилося  і колегою

 Яценком, і Борисом Іллічем.

      Я  би  хотів  сказати  навіть,  що  я підтримую,

 наприклад,  культурологічну  тезу  Бориса Ілліча, але

 хотів  би  нагадати  один  факт в підтримку цього і в

 розвиток.

      Нещодавно  я  побував  на  науковій  конференції

 Івана  Палія,  цього  видатного українського вченого-

 фізика.  Він, знаючи 16 мов, отримав кличку махрового

 націоналіста,  як  і  його  діти,  ми  ж в парламенті

 ігноруючи  сьогодні  державну Українську мову хоча її

 знаємо,      вважаємося      сьогодні     гуманістами

 інтернаціоналістами,   я   думаю,   що  тут  проблема

 цінностей  повинна  змінитися, якщо ми справді хочемо

 будувати  державу  яка називається Україна і пишиться

 вона   з   великої   букви,  з  точки  зору  програми

 намітилися  дві позиції, одна позиція це не прийняття

 її,   а   отже   заробляємо   конкретні   сили  певні

 короткочасні дуже політичні дивіденди, а цим наступає

 політична  криза  і продовжується власне вже більше в

 складніших умовах, хаос, і друге це ми підтримуємо цю

 програму,  але  позбавляємо  її  сьогодні  еклектики,

 позбавляємо  її  сьогодні  певного  іраціоналізму  по

 багатьох  структурних  напрямках, і ми позбавляємо її

 декларації,  і  я гадаю, що абсолютно не виступаючи в

 плані   комплементарної  оцінки  Уряду,  бо  сьогодні

 взагалі   не   модно  робити  нікому  компліменти  ні

 Верховній  Раді,  ні  Уряду,  ні  Президенту,  бо  це

 сьогодні абсолютно не популярно серед народу, я разом

 з  тим  вважав  би  сьогодні  особливо  звернутися до

 прихильників      так      званої     "идеологической

 девственности",   що   якщо  ми  зігноруємо  сьогодні

 підтримку  програми  в  плані  серйозної модернізації

 реконструнізації,  ми  практично  сьогодні  входячи в

 зиму   немаємо  ніякої  перспективи,  і  ми  сьогодні

 повинні  не виборювати тезу, хто більше народ любить,

 а  ми повинні сьогодні бути абсолютно в одній упряжці

 відповідальними за ситуацію, яка нині склалася.

      І  так з точки зору, що власне треба підтримати,

 підтримати  насамперед  треба позицію, яка стосоється

 керованості  в державному секторі, я думаю, що тут ми

 всі   повинні   погодитися,  що  те  що  творилося  в

 державному   секторі   і   твориться,  коли  фактично

 перекачуються  матеріальні  грошові  ресурси,  в малі

 підприємства,  в  спільні  підприємства,  і практично

 частина директорського корпусу, зігнорувавши сьогодні

 і   робочі   місця   і   науково-технічний   прогрес,

 зігронувавши  сьогодні конверсійні проблеми абсолютно

 сьогодні   не   відчуває   ніяких  недоліків,  ніяких

 проблем,  ми повинні в цьому плані справді взятися за

 контроль  з  боку  держави  за  державним  сектором в

 економіці.

      Друга  проблема,  про  яку тут, власне, ніхто не

 говорить   -це   проблема  кадрова.  Яка  б  сьогодні

 програма  не  реалізовувалася, вона потребує сьогодні

 кадрів. Я згідний сьогодні з тим, що складно будувати

 сьогодні  і  уряд,  тому  що  ми  не  маємо політичну

 структуру  оного  парламенту  і  суспільства,  але ми

 мусимо  визначити  методологію  і  філософію кадрової

 політики  -це  патріотизм,  це  професіоналізм  і  це

 порядність.   І  якщо  ми  з  цих  трьох  "П"  будемо

 виходити,  то  ми  побачимо сьогодні від регіональної

 політики  до  центру  масу проблем. І тут я думаю, ми

 повинні,  як  кажуть,  "vox  popyli -vox zey" -"голос

 народу   -голос   Божий",  і  він  повинен  визначати

 сьогодні кадрову політику в нашій державі.

      Третя  позиція,  про  яку я хотів би сказати -це

 проблема    сприяння    підприємництву.    Да,    але

 підприємливість  сьогодні  -це  у  нас сьогодні якесь

 ніцшеанство  в  економіці: це той, хто вміє всілякими

 засобами  заробляти гроші, той є підприємець. Разом з

 тим   ми  повинні  однозначно  визначитися,  що  саме

 повинні  йти сьогодні фінансові й матеріальні ресурси

 у  сферу  виробництва  і  це буде конкретна підтримка

 підприємствам,   конкретна   підтримка   фабрикам   і

 заводам.

      З  точки  зору платіжної кризи. Я гадаю, якщо ми

 нереально  не  змінимо  політику ціноутворення і якщо

 сьогодні собівартсіть продукції (80% закладається) це

 на   енергоносії,   і  якщо  сьогодні  гумові  чоботи

 коштують  6  мільйонів  карбованців,  а  трьохмісячна

 заробітня  плата доярки, механізатора -це те саме, то

 практично ми не змінимо ситуації в цьому плані... І я

 би  хотів,  щоби  тут  була  справді  обгрунтована  і

 наукова програма щодо політики ціноутворення.

      Проблема  модернізації і реконструкціонізації. Я

 гадаю, що лише одна позиція, яка нас особливо хвилює,

 це    проблема    енергоресурсів,   енергозбереження,

 енергозатрат. І якщо на одиницю продукції української

 будемо витрачати в 10 разів більше електроенергії, як

 до  цього  часу  ми  маємо, то ні на який ринок ми не

 вийдемо,  і ніякий експортний потенціал ми нарощувати

 сьогодні не зможемо.

      Накінець,    проблема    чисто   соціальна   -це

 збільшення  частки податку з фізичної особи. Так6 але

 давайте  подивимся:  якщо подивитися на цю тітку, на

 цього  дядька,  який  сьогодні 2 мільйони карбованців

 отримує,  за  електроенергію  і за газ він платить, і

 плюс   включаємо   сьогодні   збільшення  податку  як

 фізичної  особи,  то йому практично треба з цієї хати

 якувін будував не один рік треба ви.....

        Я  думаю,  що  це є позиція не для дискусії за

 цією  трибуною, але це є серйозна абсолшютно проблема

 над  якою  треба  думати,  тому  що  вона  торкається

 сьогодні дуже багатьох людей.

      Тут  в  програмі  згадується  щодо освіти, що ми

 мусимо професійну технічну освіту закон уже приймати.

      Ми мусимо концептуальний закон прийняти в жовтні

 місяці,  це  є певний лобізм, бо завтра піде про вищу

 школу,  дошкільну освіту, позадипломну освіту, освіту

 середньої школи і т.д.

      Ми мусимо розуміти, що сьогодні нам треба спасти

 дві ситуації, це перше -відтік кадрів, 20 тисяч людей

 пішло,  дві  тисячі  кандидатів  наук і 600 докторів,

 якщо  такий  потенціал  з  такими  тенденціями будемо

 виходити  із  освіти  то  власне  ніякі закони, ніякі

 інєкції потім фінансові ситуацію не будуть спасати. І

 треба  ще  нагадати одне. Цього року 10 років тому як

 ми  почали  так  званний  інформаційний  бунт, кожний

 повинен навчитися на комп'ютері гратися , вчитися і т.д.

      А що сьогодні ми маємо з бюджету в сферу росвіти

 яка  має  15  мільйонів  сьоьгодні  людей ми за цілий

 навчальний  рік отримали лише 63 комп'ютери. Я гадаю,

 щол   це  також  позиція,  якщо  ми  хочемо  сьогодні

 виходити на новітні технології.

      І  в принципі я би хотів поговорити ще одну річ.

 Про екологію.

      Про   екологію  влдасне  ми  не  говоримо  і  це

 природньо  і мене це не хвилює, тому що я знаю, що це

 є природньо, бо Європа говорить постійно за екологію,

 у  нас  є  зовсім  інші клопоти. Але я підтримую одну

 тезу,  яка  на  мою  думку є абсолшютно перспективною

 далекоглядною,  це  економіка  екологічний  підхід до

 ситуації,  тому  що ми вже маємо конкретні економічні

 обгрунтування віжхід від екологічних позицій сьогодні

 цевтрата 25 процентів валового національного доходу в

 Україні.  Ми  сьогодні  повинні  думати, що особливою

 програмою  повинна  стати  програма  питної  води, ми

 маємо  сьогодні  демографічну  ситуацію починаючи від

 Карпат  і  закінчуючи  Донецьком і Кримом саме в тому

 плані,  що  питна  вода  сьогодні  зігрунована.  ми з

 ученими  сьогодні  проробюили  концепцію,  найближчим

 часом  хочемо  вам  Євген  Кирилович  представити  цю

 концепцію   щодо   водопостачання  і  в  принципі  цю

 проблему вирішувати треба негайно, не зволікаючи.

      Ми вважаємо, крім того, що зона екологічної біди

 в  нас  є,  як  би  нам не було важко з бюджетом, але

 сьогодні, 5 Урядів вже пройшло, а проблема, яка стала

 предметом планетарної уваги щодо Чрнівецької хвороби,

 залишилась  осторонь,  і ми ні з Верховної Ради, ні з

 Уряду,  ні від Президента її не бачимо. Ми не бачимо,

 що  сьогодні  знищується  курортно-рекраційна зона на

 рівні   Чорноморського   басейну.   Економічна   зони

 знищується,  екологічна  зона  знищується.  І,  Євген

 Кирилович,  я  би  хотів  вас просити: якщо ми будемо

 далі  вести  переговори,  а  я  думаю, що це ще довго

 будуть переговори вестись, тому що дві тенденції є 99

 років  оренди і ваша позиція, яку ми підтримуємо щодо

 10-15  оків максимально щодо Чорноморського флоту, то

 включити   сюди   найбільш   досвідчених  фахівців  з

 екології,   оскільки   флот,  по  наших  розрахунках,

 сьогодні  7  мільярдів  доларів  коштує  весь,  а  20

 мільярдів  -це  сьогодні  треба  зробити  компенсуючі

 заходи  для  того,  щоб  спасти екологію і економічну

 зону  України.  Я  думаю,  що  це  є проблема безпеки

 державної,  і  ця позиція не повинна бути зігнорована

 ні Урядом,  ні   Президентом, ні Верховною Радою.

      Ну  і  на кінець, шановні колеги, я гадаю, що ми

 можемо  зробити  сьогодні,  в  принципі,  прорив  -це

 абсолютно  недоречно тут, ми можемо зробити крок хоча

 би  в  тому, щоб відбулась певна стабілізація, але ми

 мусимо   сьогодні  зрозуміти  одне,  що  все  те,  що

 відбувається,  воно  повинно  відбуватись  на  певній

 культурі   і   політичній  і  загальній.  Дуже  мудро

 говорять   люди,   яких   ми   критикуємо   тут,  які

 приїжджають,  але  вони,  південнокорейці сказали нам

 одну  річ:  якщо ви хочете збудувати сильну незалежну

 економіку,   ви  повинні  бути  національно  свідомим

 людьми.    Так    будьмо,    незалежно    від   нашої

 національності,   незалежно   від   нашої  політичної

 приналежності, національно свідомим людьми і в нас, я

 впевнений,  вийде  сьогодні  краще,  ніж  ми маємо на

 сьогоднішній день по відношенню до  нашого народу.

      Я дякую.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.   Слово   має   депутат   Таранов   Олег

 Вадимович   -голова   Комісії  з  питань  економічної

 політики, за ним виступатиме Жулинський від "Центру".

 

       ТАРАНОВ.

 

      Уважаемые    коллеги,   на   наше   рассмотрение

 представлен  документ,  который продлит экономическую

 политику   Украины   на  ряд  последующих  лет.  Хочу

 отметить,  что данная программа является  документом,

 которая  наиболее целосно отражает стремление Украины

 к  развитию  рынка.  Она направлена на стимулирование

 развития   производства   и  структурную  перестройку

 экономики.    Позитивно   намеченное   правительством

 мероприятие  по  преодолению кризима неплатежей путем

 расширения  вексельного оборота и налаживания системы

 статестической  отчетности  и  учета  по  операциям с

 векселями. Разумной мерой является активизация работы

 по     реструкторизации     работы    государственных

 предприятий,    имеющих    безнадежную   задолжность,

 внедрение   практически...   практики  (............)

 таких предприятий возбуждение дела о банкротстве.

      Развитие  процессов приватизациии реформирование

 собствености   является  одним  из  основных  условий

 создания  нормативной  конкурентной  среды. Оживление

 инвестиционной  активности,  ресформирование  системы

 государственного        правления.       Мероприятия,

 представленные в данной программе, свидетельствуют от

 активизации   процесса   приватизации,  изменении  ее

 стратегии.   Так  на  ряду  с  широкой  сертификатной

 приватизацией    правительство   планирует   привлечь

 приватизацию   стратегических  инвесторов,  способных

 предложить  и  осуществить  инвестиционные проекты на

 приватизируемых предприятиях.

      В планы правительства входят преобразования всех

 предприятий государственного сектора, кроме казенных,

 в  открытые  акционерные общества. Инвестиции которые

 будут   привлекаться   путем  дополнительных  эмиссий

 акций.

      Таким   образом,   процесс   трансформации  этих

 предприятий    будет    происходить    без    продажи

 государственного  имущества  и  с условием сохранения

 контрольного  пакета акций у государства. Усиливается

 влияние  приватизации  на  развитие  фондового рынку.

 Предложенные    мероприятия    по    продаже    акций

 приватизируемых   предприятий   на   фондовой   бирже

 послужат   значительному  оживлению  ее  деятельности

 сначало   по   первичному   размещению   акций,  а  в

 дальнейшем и на вторичном рынке.

      Полжительным    моментом    является   изменения

 дивидентной   политики   государства.   Дивиденты  на

 государственное...    планируется    использовать   в

 качестве   дополнительных   финансовых  ресурсов  для

 модернизации   производства   и   решения  социальных

 вопросов   приватизированных   предприятий.  А  также

 создание   финансовых   резервов  для  инвестирования

 приоритетных   отраслей   производства.  Предложенное

 мероприятия  по  развитию фондового рынка, в основном

 разработаны  в соответствии с принятой нами кенцепции

 функционирования развития фондового рынка Украины.

      Положительным новшеством в этом разделе является

 планы   правительства   по   снятию   ограничений   с

 финансовых  институтов,  прежде  всего с коммурческих

 банков  в  процессе  приватизации  и на  фондовом при

 условии    строгого    соблюдения   ими   показателей

 ликвидности.

      Действие    Правительства    по    созданию    и

 совершенствованию         механизма        управления

 государственным сектором экономики в целом необходимо

 признать  правильным.  Назрело  рассмотрение  проекта

 Закона    об    упралении  государственным   сектором

 экономики,  давно  необходимо  ввести в правовое поле

 Украины  понятие  "предприятие казны" и отказаться от

 положения  дел,  когда  государственное  предприятие,

 имея  те же, что  и  коммерческие  структуры, условия

 производственно-хозяйственной  деятельности, являются

 по   сути   дела  собственностью  администрации  этих

 предприятий.

      Нам  необходимо  внести  изменения  в  Закон  "О

 предприятии   в   Украине",   "О  собственности",  "О

 предпринимательской    деятельности".    Где    четко

 разграничить     предприятия    государственные    от

 корпоративных,   в  которых  государство, не  являясь

 собственником  имущества,  владееет акциями, получает

 соответствующие   права  на  управление  и  получение

 дивидендов.

      Отмечая положительные стороны программы, у нашей

 комиссии  при ее рассмотрении возник ряд существенных

 дополнений. Кратко изложу некоторые из них.

      К   разделу   "Реформирование   государственного

 управления".   Ход   экономических  реформ,  а  также

 предложенная   Правительством   программа   дейстивий

 приведут  к формированию корпоративной собственности.

 При  этом  произойдет  структуризация государственной

 собственности  на  чисто  государственную, казенную и

 корпоративную. Эти виды государственной собственности

 требуют  принципиально  различных  подходов и методов

 управления.   Следовательно   должна   идти   речь  о

 реформировании   государственного   управления.   Так

 предприятия  казны  должны  находиться  в  управлении

 соответствующих   министерств   и  ведомств,  которые

 должны   выполнять   функции  собственника  в  полном

 обкеме.     Владение,    разпоряжение,    пользование

 государственным   муществом  и  полная  имущественная

 ответственность.

      Совершенно  иной  подход, иные задачи управления

 коорпоративной    собственностью   государства   -это

 управление      пакетами      акций,     формирование

 инвестиционного   портфеля   государства.   То   есть

 финансовое  управление  многоотраслевыми акционерными

 обществами.

      В  связи  с тем, что корпоративная собственность

 будет  доминирующей,  необходимо  создать центральный

 орган  государственного управления, и соответствующую

 законодательную   базу   для   эффективного  развития

 корпоративной собственности.

      Такие   предложения   отсутствуют   в  программе

 действия  правительства,  их  необходимо  учесть  при

 доработке программы.

      Налоговая         политика.         Формирование

 законодательного  поля  налогообложения  и  налоговая

 политика  государства  имеет  значительный  переход в

 сторону сескальной функции. В программе правительства

 присутствует  мероприятия по переориентации налоговой

 политики  в  сторону  повышения стимулирующей функции

 налогообложения.

      К   сожалению,  правительство  сопоставило  себе

 взаимоисключающие   задачи:   сохранение  фискального

 налогообложение  и стимулирование с помощью льготного

 налогообложения       деятельности       предприятий,

 производящих      экспортно-импортно      совмещающую

 продукцию.

      На н аш взгляд, в программе правительства должны

 быть  четко  определены  подходы  и сформирован пакет

 мероприятий,      позволяющих     реально     придать

 налогообложению стимулирующий характер, и выступить с

 соответствующими законодательнымы инициативами.

      Нельзя  согласиться  с  предложенными  мерами по

 регулированию   фонда   потребления.  Это  во-первых,

 противоречит  действующему  законодательству.  А  во-

 вторых,   не   приносит  никакого  эффекта,  так  как

 налогообложение  доходов  граждан  является в Украине

 прогрессивным,  и  само  по себе вводит экономические

 ограничения роста заработной платы.

      В   разделе   "Денежно-кредитная  политика"  нет

 главного мероприятия по введению национальной валюты.

 Этот раздел необходимо обязательно доработать и четко

 сформулировать  планы  правительства по введению либо

 не введению национальной валюты в 1996 году.

      Так  как  от  это в значительной степени зависит

 эффективность экономической политике в Украине.

      В   разделе  "Развития  фондового  и  страхового

 рынка"   необходимо   предусмотреть   мероприятия  по

 значительному   расширению,  непосредственной  работы

 государства  на  фондовом рынке. Это требует развития

 корпоративного   сектора  экономики,  и  значительные

 обкемы акционерной собственности государства.

      В    этом    же   разделе   необходимо   увязать

 деятельность  государства  по выпуску государственных

 ценных     бумаг,     государственных    казначейских

 обязательств,  государственны  облигаций,  расширение

 сферы     применение     векселей,    распространение

 муниципальных займов и так далее.

      В  программе отсутствуют мероприятия по созданию

 национально-фондовой  биржи,  где  согласно концепции

 функционирование    и    развитие   фондового   рынка

 государству   должен  принадлежать  контрольный  пает

 акций, а также создание единой биржевой системы.

      В    разделе    "Инвестиционная    деятельность"

 необходимо    дополнить    источники   финансирования

 структурной   перестройки   экономики   поступлениями

 дивидендов    на    пакеты    акций,    принадлежащих

 государству,  а  также  части прибыли от эффективного

 управления  инвестиционным  портфелем,  принадлежащим

 государству.  Увязав  этот раздел с разделом развития

 фондового   и   страхового   рынка   и   с   разделом

 государственного   сектора,   государственный  сектор

 экономики.

      В  заключении  я  хочу  подчеркнуть, что в целом

 Программа  действий  Правительства  является  цельным

 документом, правильно отражающим экономические реалии

 в  Украине и ставящим акдекватные задачи на ближайшую

 перспективу.

      Программу  необходимо  сегодня  одобрить  и дать

 Правительству  возможность  доработать  ее с учетом

 замечаний, дополнений депутатов, фракций и комиссий.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має Микола Григорович Жулинський

 від   "Центру",   від   фракції  "Центр",  за  ним  -

 Костицький.

 

      ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

 

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановний

 Євгене Кириловичу, шановні народні депутати!

      Депутатська  група "Центр" в основному підтримує

 Програму    діяльності    Кабінету   Міністрів,   але

 висловлює  ряд  своїх пропозицій. І ці пропозиції вже

 були висловлені і ми сьогодні хочемо ще їх доповнити.

      Передусім    нас    усіх    хвилює,    як   буде

 реалізовуватися  ця комплексна Програма, бо механізми

 її  впровадження  ще не виписані поетапно з конкретно

 визначеними виконавцями.

      Для  нас очевидним і вкрай необхідним є одне: це

 подальша  на  новому  етапі  стабілізація  фінансово-

 грошового  стану  України і підхід до нього, до цього

 процесу,   як  повсякчасного  пріоритету.  Інакше  не

 реалізувати  основної  ідеї,  закладеної  в  Програму

 Уряду. Це прискорене просування до ринкової економіки

 за   умови   вироблення   власної   моделі   ринкової

 трансформації її, і з посиленою увагою для фінансових

 важелів та реалізації активної грошової політики, але

 як  при  цьому запобігти подальшій кризі в соціальній

 сфері,  яка  має для нас усіх пріоритетне значення бо

 наростає   з  катастрофічною  швидкістю.  Як  задіяти

 механізм  ефективного  контролю  за доходами в галузі

 заробітної  плати,  та  розподілі доходу серед різних

 соціальних  груп населення. На цій проблемі акценти в

 програмі   проставлені  чіткі  але  сам  механізм  не

 видається  ефективним  і всебічно вивіреним в часі та

 виконавцям,   скажімо   проблема   пенсійного   фонду

 наголошується там на реформуванні тієї структури, але

 чи це можна зробити, ко ли пенсійний фонд невідомо ще

 скільки часу залишатиметься в системі консолідованого

 бюджету,  немає  сумнівів,  що  збільшення заробітної

 плати,   як   наслідок   збільшення   відрахувань  до

 пенсійного  фонду  тут не зарадить, соціальний захист

 пенсіонерів,  інвалідів,  знедолених  усіх  хто волею

 долі  матеріально  прикутий  до  державної  колісниці

                        - 185 -

 пріоритетна  сфера  діяльності  Уряду і це в програмі

 заявлено,  але яка складна терниста дорога до набуття

 коштів  для  соціального  забезпечення майже половини

 населення  України.

      Отже  головний акцент упрограми діяльності Уряду

 має  падати  на  вивірення  механізмів спрямованих на

 фінансову   стабілізацію   шляхом   скорочення  рівня

 інфляції,  яка  вже  перевалює  за  14  відсотків, ці

 механізми  не  для  всіх  є  зрозумілим,  чи  вірніше

 прийнятним,  особливо коли це стосується забезпечення

 малого  дифіциту  бюджету на рівні 6 відсотків, і тут

 чітко  заявлена позиція Уряду, яку дехто сприймає, як

 відступ  від  ринкових  реформ, інші як повернення до

 централізованого планування, а насправді мова йде про

 політику протекціонізму вітчиняного виробництва, і це

 на  нашу  думку  правильно  інакше  ми  не розв'яжемо

 проблеми  неплатежів,  які  б ми не виношували рожеві

 плани  про  фінансові допомоги за кордоном, неплатежі

 це  проблема  не  на один рік і її треба контролювати

 так би мовити щохвилинно.

      Не  будемо  тут  багато  говорити  про жалюгідні

 ефекти  від  податкової  політики, хоча очевидно -без

 послаблення    податкового    пресінгу   стимулювання

 вітчизняного виробництва є проблематичним.

      І  тут виринає досить делікатне (як для ринкової

 економіки),  але сувора в наших далеко ще не ринкових

 умовах   проблема  цінової  політики.  Мабуть,  немає

 іншого  виходу,  як запровадити цінове регулювання на

 продукцію   базових   галузей  з  тим,  щоб  стримати

 внутрішні  ціни  на  відповідному рівні, не забігаючи

 попереду  світових.  Отже,  подолання платіжної кризи

 справді визначальною у діяльності Програми діяльності

 уряду,  але її слід чіткіше прописати, особливо етапи

 цього процесу і скільки це займе часу.

      Можливо,   сьогодні   ніхто   не  назве  терміни

 реалізації,  бо  вітчизняного  виробника ми загнали у

 глухий  кут  -він  сьогодні  чужий серед своїх, а щоб

 йому бути своїм серед чужих, годі сьогодні ще мріяти.

 Що ж виходить? Знову на п єедестал державної політики

 піднімається  монетаризм?  Певною мірою, так. Якщо це

 стосується  Національного  банку,  то  логічно.  Хоча

 особисто   мені   це  не  особливо  подобається.  Але

 заявлена   економічна  саморегуляція  була  підкошена

 нашою  самовпевненістю,  а  вірніше, нашою недолугою,

 нашою  нерішучою лібералізацією. Що ж, уряд замірився

 вводити  систему  виваженого  доцільного  регулювання

 економічних  процесів,  та  де гарантія, що механізми

 чіткого    мов   годинниковий   устрій   організацно-

 управлінського  забезпечення  вже  є нажбанням нашого

 Президента?

      Ми  сьогодні  і  повинні  звернути  увагу  на ту

 проблему,    яка    стосується   гарантій   існуючого

 організаційно-правлінської  системи і забезпечення її

 впровадження,   і   щоб   вона   не   пригасила  суто

 економічних методів регулювання.

      Якщо  ми  (я  маю передусім на увазі депутатську

 групу  "Центр")  підписали Конституційний Договір, що

 треба...  то  логічно треба нам підтримати і Програму

 діяльності  Кабінету  Міністрів,  бо яким чином, яким

 іншим   засобом   ми  можем  переіврити  ефективність

 діяльності   Президента   України,   уряду  в  умовах

 зосередження в його рукавх повноти виконавчої влади?!

      Так чому нам не завершити цю фразу початком якої

 є  Конституційний  договір,  а саме схвалити програму

 діяльності  Кабінету  Міністрів  України, які у нас є

 для цього підстави.

      Уряд  робить  рішучий  крок на зустріч Верховній

 Раді,  на  зустріч вибачте за високі слова, народові,

 пропонує   нам   схвалити  політичний  і  економічний

 документ  який  не  всповнений  ейфарії щодо швидкого

 успіху,  але  заряджаний  на  довготривалу  роботу  і

 відкриває  перед  кожним  іх  11  напрямків  серйозні

 перспективи.

      Ясна  річ  нема потреби зараз аналізувати кожний

 напрямок,  конкретними  пропозиціями виступило багато

 членів  депутатської  групи  Центр,  які  працювали з

 урядом  в  процесі  підготовки  цієї  програми  і  ці

 проползиції вже частково вписалися в обговорений нами

 документ.

      Не буду називати сьогодні прізвищ, але скажу, що

 депутат  Микола  Сургай  висловив  свої  зауваження і

 депутат  Валерій  Коломойцев свої пропозиції висловив

 на    сторінках   Урядового   кур'єра   і   передусім

 обгрунтував свою принципову нову концепцію повернення

 заощаджюень.

      Ці  та  інші  зауваження  Центру  спрямовані  на

 пришвидшення   радикальних  кроків  у  бік  дійовишої

 реалізації пунктів програми.

      Зокрема   це   стосується  активів  і  па  сивів

 колишнього  Радянського Союзу цю проблему в контексті

 зовнішньоекономічної  політики неодноразово порушував

 керівник групи Центр  Антон Бутейко.

      Це  принципово  важливе  для України проблема не

 розглядається чомусь Кабінетом Міністрів.

      Хвилює    нашу    групу   і   проблема   пошуків

 альтернативних  джерел  забезпечення  нафтом і газом

 про  це  в  програмі  реального  сказано  дуже  мало,

 заявлено,  але  не  розгорнуто  в  систему конкретних

 заходів.

      Заслуговую  на  увагу  і  програма  щодо  змінку

 аграрному  комплексі,  особливо  створення  ринкового

 механізму  забезпечення  і  реалізація  зерна,  олії,

 цукру,  основних  експертних статей агропромисллового

 комплексу.

      І  останнє.  Чому уряд такий обережний, такий не

 конкретний  у сфері гуманітарної політики. Пртезидент

 України   Леонід  Кучма  в  доповідді  з  нагоди  Дня

 незалежності   проголосив   необхідності   вироблення

 ідеології державотворення,  концептуальним ядром якою

 має   бути  національна  ідея  як  консолідуюча  ідея

 українського суспільства.

      Але, на жаль, не з цього починається цей розділ.

 Духовне  життя,  сфера  свідомості  є визначальними у

 розвитку   суспільства   і   без  системи  цінностних

 орієнтацій   суспільства   важко   розраховувати   на

 утвердження  ринкової свідомості в громадян, а отже і

 на прискорення  реформ.

      Депутатська  група  "Центр" пропонує в основному

 схвалити   програму   діяльності  Кабінету  міністрів

 України  і  цим  заявити  про  нашу принципову довіру

 урядові  України,  надати  йому  можливість врахувати

 висловлені   зауваження   та   пропозиції  визначивши

 одночасно  з бюджетом конкретний план дій на 1996 рік

 з  тим,  щоб  ця  перспектива,  яку відкриває Кабінет

 Міністрів  для  своєї діяльності своєю програмою була

 ясною і для Уряду, і для всього українського народу.

      Дякую  за увагу.

     

      ГОЛОВА. Слово має депутат Костицький від Комісії

 з  питань  охорони здоров'я.

     

      КОСТИЦЬКИЙ.

        Шановний  голово Верховної Ради, Шановний пане

 прем'єр-міністр, шановні члени Уряду!

      Всяка  програма  повинна  будуватись  на  певних

 принципах  в програмно-цільовому виборі пріоритетів і

 іншого.

      Це  тим більше важливо для нашої держави, в якій

 економічна ситуація бажає  бути кращою.

      Пріоритетними  для  даної  програми  дій Уряду є

 економічні проблеми України, що зрозуміло з тактичних

 міркувань.

      Однак  я хотів би сказати, що стратегія розвитку

 диктує  потребу  в урахуванні і інших пріоритетів. Ми

 втомились проголошувати, що перетворились у вимираючу

 націю, що смертність перевищує народженість. Добавлю,

 що  ми  хвора,  а  не тільки вимираюча нація. Тому що

 здоровими  зараз  є  тільки  30%  підлітків -дівчат і

 хлопців.

      Протягом  1994 року через вроджені вади розвитку

 загинуло  3 тисячі дітей, ще 25 тисяч поповнили число

 інвалідів.  На  медичному  обліку зараз перебуває 319

 тисяч  дітей  з  психо-неврологічними  хворобами,  27

 тисяч з церебральним паралічем.

      Я не буду приводити більше цифри -вони вражаючі.

 Кожне   наступне   покоління   таким   чином  отримує

 схильність  до  хворіб,  які  є  в батьків, плюс нові

 зміни, обумовлені звичайно в першу чергу забрудненням

 навколишнього середовища на генетичний апарат.

      Скажу  тільки, що одним з прогнозів передбачено,

 пісіместичним  прогнозом,  що через 50-60 років, а це

 приблизно  два  покіляння,  більша  частина населення

 України  буде  складатися  з  людей,  що  мають різні

 патології,  в  тому  числі  як  і фізиологічні, так і

 психічні.

      Ми  задекларували  будівництво правової держави.

 Правова  держава  відповідальна  перед  громадянським

 суспільством,  в тому числі і за стан здоров'я людей.

 Тому  наявність розділу "Охорона здоров'я" у програмі

 дій  Уряду  звичайно  має  велике значення, але ще не

 виводить цей напрямок у число приорітетних.

      Є  зауваження  до  самого розділу. думаю, що всі

 громадяни  як  платники  податків вправі вимагати від

 держави   зусиль  і  відрахування  певного  числа  із

 бюджету   на  охорону  здоров'я,  оскільки  утримують

 державу, утримують Уряд.

      Звичайно, усвідомлюючи реальний еокномічний стан

 держави,  ми  мусемо  погодитись  на  можливу  частку

 суспільного   багатства,   яка   буде  спрямована  на

 охоорону   здоров'я.   Але   хотілося  б,  щоб  такий

 відвертий  підхід  був  присутній у програмі. Тобто я

 маю  на увазі потребу в реалізмі, у вирішенні проблем

 охоорони  здоров'я  та закладення програмно-цільового

 підходу.

      Обговорення  цієї  програми дій Уряду, п'тої, і,

 без   сумніву,  кращої  за  попередні,  є,  я  думаю,

 визначною  подією  сьогодні.  і я хотів би скзати, що

 навіть   одна   з  політичних  партій,  хрестиянсько-

 демократична,  провела сьогодні з цього приводу прес-

 конференцію,  де висловилася за те, щоб звернутись до

 депутатів в основному  взяти до відома цю програму.

      Хотів би  також  відзначити, що програма повинна

 бути не тільки  фінансово  обгрунтована,  ці  питання

 пророблялися   в   данній   програмі,   але   й  мати

 організаційне   та  правове  забезпечення.  Уперше  в

 такому   документі   ми   маємо   перелік  необхідних

 законодавчих  актів.  Думаю дуже доречними були б тут

 закони  або  державні  програми,  зокрема,  такі,  як

 Державна програма розвитку охорони здоров'я, Державна

 програма  розвитку  гірських населених пунктів, Закон

 "Про міністерства".

      Чому   Закон   "Про   міністерства"?   Тому   що

 міністерства  -це руки, якими держава, як багаторукий

 будда,  виконує  свої  функції.  Прослідковується, що

 деякі  функції  держави виконуються не в повній мірі.

 Можливо, навіть паралізовані. В такій ситуації багато

 положень    програми    можуть    виявитися    просто

 приреченими.

      За  прикладами далеко ходити не треба. Ще в 1992

 році  була  створена  концепція розвитку екологічного

 права   України,   яка   отримала  назву  "Екологічне

 дерево".   У   нас   була  прекрасна  можливість  при

 відсутності  реальних коштів на вирішення екологічних

 проблем   створити   правову   базу  для  стабільного

 розвитку  з  врахуванням  інтересів охорони природи в

 майбутньому.  На  жаль,  за  економічними  та  іншими

 негараздами  екологічні  проблеми  відійшли на другий

 план. А скупи, як віломо, платить двічі.

     

      І  ще  одне. НЕ сумніваюся, що в Уряді розуміють

 необхідність нових підходів до управління економікою.

 Про   це   свідчить,  зокрема,  і  аналіз  соціально-

 економічної    ситуації   і   перлік   законів,   які

 пропонується прийняти. Необхідно, звичайно, щоб  Уряд

 не   обмежував   свою   роботу   тільки  керівництвом

 міністерствами,    а    виробляв    і    реалізовувал

 управлінську   політику.   Її  напрамками,  звичайно,

 повинно   бути  політика  ліцензування  сертифікації,

 захист  вітчизняного  виробника одночасно з боротьбою

 проти монополізму.

      Відомі  зараз  випадки  (я  думаю,  що Уряд буде

 боротися   з  такими  випадками),  коли  допускається

 інтервенція   іноземних   товарів   при   одночасному

 зупиненні  наших  підприємств.  Наприклад, корпорація

 "Астел"  зібрала  нещодавно  нараду,  можли,  не  без

 допомоги  відповідних  міністерств,  керівників  з 20

 підприємств   державних   або   із   значною  часткою

 державного  капіталу  і вимагала, щоб ці підприємства

 зайнялися   не  більше,  не  менше  чисткою  корпусів

 швейцарських  телефонів,  які  там  вже  викидають на

 звалище.  В  той  час,  як  наша  промисловість  може

 випускати  500  тисяч апаратів телефонних при потребі

 200  тисяч в рік. На "Електронмаші" у місті Києві, де

 працює  зараз  8 тисяч киян, нагромадилося на складах

 касових апаратів і іншої електроніки на 400 мільярдів

 карбованців, а ми активно закуповуємо імпортні.

      Ще  одне  питання.  Хотів  би  відзначити гостру

 потребу  скоординованості  дій парламенту і уряду. Це

 стосується,  зокрема,  розробки  таких документів, як

 Цивільний      кодекс,      Кримінальний      кодекс,

 Адміністративний  кодекс,  прийняття  яких є однією з

 умов для вступу України в Раду Європи.

      Тому ці проекти, і можливо деякіх інші, очевидно

 мали  б  фігурувати  як в програмі дій уряду, так і в

 планах  законодавчих робіт парламенту. В усякому разі

 запропонована урядом програма -це спроба з боку уряду

 скоординувати дії і очевидно відхиляти таку спробу ми

 не можемо.

      Рмзом  з тим я би хотів сказати, що вступ в Раду

 Європи   -це  формальний,  політико-правовий  акт,  а

 реальне  входження в європейський світ через розвиток

 економіки, тому не можу не згадати тут, що Німеччина,

 Японія і інші держави піднімали свій добробут будуючи

 дороги, транспортні артерії ефективної економіки.

      Тому   висловлюючись   за   розвиток  туризму  в

 регіонах  Карпат  і  Криму,  за реалізацію Закону про

 статус  сільськи  сіл,  і  за  багато інших речей, що

 забезпечило  б певні валютні надходження і поліпшення

 життя в цих регіонах, тобто підтримуючи в певній мірі

 регіональну  політику уряду, я не можу обійти питання

 про  спорудження  автомагістралі Лісабон-Мадрід-Кіїв-

 Пекін.

      Це  один  із пріоритетів над яким, на мою думку,

 міг би працювати не тільки теперішній уряд, а можливо

 ще  наступний, а може й цілих два. Тому що це шлях не

 тільки в Європу, а це шлях ще і на східні ринки.

      На  закінчення  скажу,  що  програма  дій  уряду

 визначає  шляхи  розвитку нашого суспільства на певну

 перспективу, і як інтегральний документ підтримується

 Комісією  у  питаннях охорони здоров"я, материнства і

 дитинства,  від  якої  я  виступаю, і пропонується її

 схвалити.

      Дякую.

      

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні депутати, записалося на

 виступ більше 100 депутатів, виступило 35

      Поступають  пропозиції підвести риску. Чи є інші

 думки?

      Лук'яненко, будь ласка.

      Сьогодні закінчити роботу.

       Левко Григорович, в вас можуть картки ще з того

 скликання. Подивіться.

      Говоріть, говоріть.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

     

      Пане  Голово,  шановні депутати, ще не виступило

 ряд  груп,  скажімо,  депутатська  група  із  засобів

 масової  інформації, і, очевидно, і інші. Я думаю, що

 дуже  важливо,  щоб вони виступили, бо ми обговорюємо

 не  просте  питання,  а Програму діяльності Уряду. Це

 дуже  важливо.  І тому дуже важливо, щоби кожна група

 мала  можливість  виступити.  Через  те, що вже пізня

 година,  я  пропоную  сьогодні  припинити дискусію, а

 завтра  почати  з  цього,  замість,  замість розминки

 завтра  дати можливість виступити кільком чоловікам і

 проголосувати.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

     

      ГОЛОВА.   Я   ставлю  пропозицію  Лук'яненка  на

 голосування.

     

      "за"

     

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Не вистачило голосів. Марченко, будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО.

     

      Уважаемый   Александр  Александрович,  я  считаю

 правильным   выдержать   норму   Регламента   и  дать

 выступить  от  всех  фракций,  потому  что это основа

 структуры    нашего   парламента.   И   это   позиция

 политических  течений. Тем более я настаиваю на своем

 выступлении   после   того,  как  Евгений  Кирилович,

 вообщем-то или его подставили, или ему дали прочитать

 не  то заявление, что соответствует действительности,

 спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Хто  за  те,  щоб  дати слово Марченку?

 Ставлю  на  голосування. Сідайте, сідайте будь ласка,

 не поспішайте.

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВА.  Не  вистачило  голосів.  Моісеєнко будь

 ласка, потім вам дам.

     

      МОІСЕЄНКО.    Уважаемые   коллеги,   уважаемый

 Александра Александрович, я прошу минуточку внимания,

 Моисеенко  фракция коммунисты, мы прекрасно понимаем,

 что  документ,  который  мы  сегодня  обсуждаем имеет

 просто жизненосное значение для Украины и для каждого

 сидящего здесь в зале.

      Большинство  депутатов, которые зарание захотели

 выступить  по  этому  вопросу,  я  в  том  числе,  не

 получили   возможность,   хотя   вы  помните  что  на

 Президиуме мы как раз обсуждали дать возможность хотя

 бы  части  депутатов  высказаться по программе, не от

 фракций, ни от, а от имени своих избирателей, поэтому

 я  вношу предложение такое, что завтра где-то с 10 до

 12   еще   дать   возможность   выступить   депутатам

 Верховного  Совета,  которые  зарание  записывались и

 имели   возможность   такую,   внести  им  тоже  свои

 предложения  и  после  этого  перейти  к голосованию,

 сегодня  считаю  голосовать  после  такого тяжелого и

 напряженного    дня   и   полученой   информации   от

 выступления  фракций  и  комиссий  ну просто наверное

 преждевременно. Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА. Оскільки ця пропозиція вже голосувалася,

 на голосування ставити не буду, а у зв'язку з тим, що

 Регламентом     передбачається,    якщо    пропозиції

 повторюються, то тоді голосується основна пропозиція,

 а  вона  така. Підвести риску, ставлю на голосування,

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Підвести риску під обговоренням!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Євгене  Кириловичу,  прошу два слова... Заключне

 слово маж Євген Кирилович Марчук.

      Будь ласка, до десяти хвилин.

     

      МАРЧУК Є.К.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні депутати!

      Як   ми   і  сподівалися,  обговорення  Програми

 діяльності   уряду   було   неспростим,   це   цілком

 природньо. І насамперед, з огляду на складність самої

 ситуації   в   державі,  різні  позиції  депутатських

 фракцій,  груп та окремих депутатів, і це природньо і

 мабуть  так  і  повинно  бути,  оскільки  саме  життя

 складен і протиречиве. Та зрештою і сама ця процедура

 в  такому  вигляді  відбувається,  по  суті, вперше у

 нашій практиці.

      Сьогодні    було    внесено    багато   суттєвих

 конструктивних  пропозицій.  Було цілий ряд критичних

 зауважень,  які  обов'язково  треба  буде врахувати і

 доопрацювати.

      Я  хочу  ще  раз  підтвердити  і заявити, що всі

 пропозиції,  що  сьогодні будуть узагальнені, тому що

 група,  яка спеціально готує це питання, зараз сидить

 в  Кабінеті  Міністрів  біля  радіоприймачів, і тут є

 цілий    ряд    працівників.    І    пропозиції   всі

 узагальнюються   таким   чином,   щоб  найскоріше  їх

 узагальнити  і  покласти  на технологію доповнення до

 Програми.

      Хочу  також  сказати - мені тут дорікали, що я не

 послухався  доктора наук... Для інформації: в уряді у

 нас  18  докторів наук, з них 12 докторів економічних

 наук,  2  академіки  (Віце-прем'єр  Саблук  академік,

 доктор  сільськогосподарських  наук;  Курас  академік

 Національної  Академії  наук), міністри, доктори наук

 сільського   господарства  (Гайдуцький,  Згуровський,

 Короленко,   Мазур,   так   що  стосується  докторів,

 кандидатів у нас також багато високих професіоналів в

 уряді,   які   знають   і  вміють  як  працювати  над

 програмами, серйозними документами.

      Я  не хочу і просто не маю змоги торкнутися всіх

 питань, які тут піднімалися зупинюся тільки на деяких

 з них , які здаються мені принциповими.

      З  усього масисву проблем пов'язаних перш за все

 з виробничою та фінансовою стабілізацією.

      У   виступах  найчастіше  згадувалося  податкова

 політика.

      Ми  згодні  з тим, що це один з наріжних каменів

 усього нашого економічного і соціального побуття.

      Не  згоден  з  іншим.  Однозначно  з негативними

 оцінками   позиції   уряду   в   цьому  питанні,  які

 висловлювалися деякими промовцями.

      Надмірність   податкова   тягара   в   чому  нас

 звинувачують  це  м'ягко кажучі перебільшення, рівень

 податку на прибуток зараз він становить 30 відсотків,

 запровадження  спочатку  у цьому році в Україні нижче

 ніж у всіх країнах СНД і в  Європі.

      Перехід від оподаткування доходу до податкування

 прибутку   зменшення   ставки  податку  на  добавлену

 вартість   до  28  відсотків  до  20,  інші  зміни  у

 податкуванні  юридичних та фізичних осіб зменшилиотой

 самий  податковий  прес більш ніж як на 500 мільйонів

 карбованців, ця сума залишилася у платників податків.

      Перехід   так  само  вважаємо  не  зовсім  можна

 сказати  точним  зауваження  нібито  при намірі  уряду

 щодо подальшого реформування податкової системи, його

 мета визначена у програмі однозначно -це забезпечення

 збалансованності    бюджету,    пожвавлення   ділової

 активності , підтримка виробництва.

      На  цьому  прикладі  я просто хотів показати, що

 для  категоричних  висновків  і  складних  соціально-

 економічних  питань  замало лише одних емоцій можливо

 святих  і правильних, які породжуються складним нашим

 життям.

      Більш  менш  серьйозний  економіст  розуміє,  що

 розрахунок  на  одночасне і форсоване вирішення таких

 масштабних  проблем,  які  форсовано  виключають одна

 одну ,  є просто утопією.

        З цієї точки зору ми вважаємо урядову програму

 тією  основою,  на  якій  буде  забезпечено,  нехай і

 поступове,   не   ейфорично   швидке,   але   реальне

 просування   вперед.   Реальне  тому,  що  під  нього

 підводиться  надійна  економічна база. В тому числі і

 для  розв'язання соціальних проблем, за що Уряд, можу

 вас  в цьому запевнити, вболіває не менше, ніж кожний

 із тут виступаючих.

      Змушений  сказати  також,  правда,  що  сьогодні

 дехто  чи  звинувачував, чи критикував Уряд у гріхах,

 до  яких  він  не причетний. Причому, звинувачували і

 ті,   хто   працював   в   той  час,  коли  ці  гріхи

 накопичувались.

      (ОПЛЕСКИ)

       Наприклад,  зовнішня  заборгованість,  а  у нас

 зараз  8, 8 мільярдів американських доларів зовнішній

 борг,  значною  мірою  примножена і стараннями деяких

 критиків, які сьогодні   виступали.

      Я  хотів  би  сказати,  що якраз в той час, коли

 шановний   Валентин   Іванович,   народний   депутат,

 працював   віце-прем'єром   в  Уряді,  якраз  тоді  і

 сформувався   борг   за   російську  нафту,  який  до

 сьогоднішнього   дня   висить  на  шиї  Уряду  і  для

 погашення  якого ми тягнемо жили, щоб знаходити кошти

 для того,  щоб  розрахуватись.

      Я   абсолютно   не   звинувачую   тут  народного

 депутата  чи  не  приписую  йому  тут вину, але віце-

 прем'єром,    який    займався   зовнішньоекономічною

 діяльністю якраз був Валентин Іванович.

      Тому...  Валентин Іванович, я не хочу в дискусію

 вступати, вибачайте.

      Я  хочу  також сказати, що на сьоггодні, саме на

 нинішній  Уряд  ми  налагодили розрахунки з Росією. Я

 нагадаю, 1993 початок 1994 року, борг з Росією тільки

 загас,   1   мільярд   500   мільйонів   доларів.   З

 Туркменістаном  -800  мільйонів доларів. Ці всі борги

 величезним  трудом вдалось в переговорах з Росією і з

 позицією Росії позитивною реструктурувати.

      В  цьому  році Уряд нинішній не накопичує боргів

 ні  з  Туркменістаном, ні з Росією. Я ще раз кажу, ми

 тягнемо  жили  для  того,  щоб  знаходити  оті  сотні

 мільйони   доларів,  які  зараз  треба  віддавати  на

 обслуговування  отого боргу, який накопичився в 1993,

 зима 1992, весна 1993 року.

      Так  що  Міжнародний  валютний фонд, допомогаючи

 нам  в  розрахунках  з  Росією  і з Туркменістаном за

 борги,  не на Уряд наш працює, а працює для того, щоб

 розрахуватися  за  ті  борги,  які  накрутив  не Уряд

 нинішній.

      Я тому хотів би ще раз сказати, що звинувачуючи,

 чи  ставлячи  питання,  чи  критикуючи,  а  це  треба

 роботи,  безумовно,  кожен повинен дивитися, особливо

 той,  що працював в Уряді чи в виконавчих структурах,

 що в якій мірі причепний він до цього.

      Я  не  хочу,  ще раз кажу, нікого ні в якій мірі

 звинувачувати  чи якісь виставляти претензії. Складна

 надзвичайно  ситуація.  Але давайте тоді будем логіку

 доводити  до  кінця.  Сьогодні  говорилося про те, що

 вугільна  промисловість  доведена до ручки. Я привожу

 вам  абсолютно  точні  данні. Остання шахта, колишнім

 Радняським   Союзом,   на   Донбасі  -це  Донецька  і

 Луганська  оласть,  була побудована в 60 рокі. ніяких

 капітальних  вкладень,  серйозних  не було за останні

 роки  в угільну промисловість України Донбасу. Добиті

 основні  фонди  на  60-80  відсотків. Ми залишилися з

 оцим  на  руках  зараз.  І  бараки,  соціальна сфера,

 шахта,  населений  пункт, який доведений до барачного

 стану  -це  все нам залишилось зараз на руки, коли ми

 не маємо для цього достатнього капіталу для того, щоб

 розраховуватися і вирішувати ці проблеми.

      Так що говорячи про нинішній стан, давайте будем

 дивитися  в  корінь,  що, як, коли і яким способом це

 сформувалося.  Я  ще  раз  хочу  сказати:  не  доведи

 господи,  щоб  зрозуміли,  що  я хочу з'ясовувати так

 стосунки чи конфліктувати. Я хотів би, щоб у нас були

 спільні з Верзховною Радою поглади на нинішні біди та

 труднощі.  І така ж спільна робота по їх подоланню. Я

 радий,  що  цієї  ж  точки  зору  дотримується чимало

 депутатів.

      І   оскільки   багато   сьогодні   звучало  щодо

 Чорнобильської   катастрофи   Чорнобильської  атомної

 електростанції,  всіх  проблем, які зв'язані з цим, я

 гаряче   підтримую   пропозицію   народного  депутата

 Олійника,  щоб  подивитися,  дійсно,  з  дистанції, з

 відстані,  коли  вже  пристрасті  трохи притихли. І я

 абсолютно  переконаний, я просто знаю, що відкриється

 дещо  таке,  що  також внесе нові параметри в бачення

 цієї   проблеми.   І  хто  конструював,  хто  вибирав

 майданчик,   де   це   все   робилося,   як   це  все

 обслуговувалося і так далі.

      Так  що,  якщо проблема чорнобильська залишилась

 для  України,  для нашого бюджету, для наших дітей, і

 ми   хочемо  у  всіх  глибині  розібратися  в  цьому,

 давайте.  Дистанція  часу  дозволяє  зараз  спокійно,

 нікого  не  звинувачуючи,  ніякої персоналізації, але

 глибоко і всестороннє розібратися в цій проблемі.

      І  ще  одне. Бюджет, Чорнобиль, і чорнобильський

 фонд.  Шановне  товариство!  Затверджено  бюджетом до

 чорнобильського  фонду  117  трильйонів  карбованців,

 очікуване  надходження 95. За 9 місяців 69 трильйонів

 карбованців.   На  засіданні  Кабінету  Міністрів  ми

 розглянули  питання:  як  використовуються  кошти  по

 чорнобильській  програмі, не час, і я думаю, що немає

 потреби  в  цьому.  Я  впевнений,  що  ви  б  слухали

 півгодини,  якби  не  був  такий  пізній час на рівні

 півдетективу,  куди  розтринькуються ці чорнобильські

 гроші,  де  будується...  Не  буду говорити, це довга

 ситуація.

      Таким  чином,  я хотів би, щоб наша співпраця на

 майбутнє,  і  коли ми беремося за болючі проб леми, а

 їх  у  нас  багато  і  економічних,  і  епізодних,  і

 стратегічних, щоб ми виходили з чого? Що уряд, я хочу

 в  крайньому  разі вас цього просити, зацікавлений не

 менше,  а  по  деяких параметрах можливо і більше ніж

 дехто  в  цьому  залі, щоб максимально швидко перейти

 цей  складний,  важкий  перехідний період, в якому ми

 зара знаходимося.

      Знову звертаюся до вас, шановні народні депутати

 з  проханням  схвалити  в  цілому програму діяльності

 уряду,  це  дасть  нам  змогу  негайно  приступити до

 доопрацювання    і   реалізації,   у   процесі   якої

 вестимуться  необхідні корективи. Давайте усвідомимо,

 що  ситуація  в якій знаходиться наша держава, не дає

 права   втрачати   хоча  б  один  день.  Відправлення

 програми    на    доопрацювання   продовжить   період

 невизначенності,  відкладе початок повноцінної роботи

 нового   складу   Кабінету   Міністрів,   і  створить

 атмосферу невпевненості в самому уряді.

      Дякую вам за увагу.

      (ОПЛЕСКИ)

     

      ГОЛОВА. Дякую, Євгене Кириловичу.

      Шановні  депутати,  трапилася  одна  технічна, з

 мого  боку помилка, я не запропонував на одну хвилину

 дати слово від жінок-матерів, від об'єднання Катерині

 Тимофіївні  Ващук.  З  місця,  якщо ви не заперечуєте

 можна виступити, якщо заперечуєте... Одна хвилина.

      Ну, будь ласка, я ставлю на голосування. Ну, моя

 вина. Прошу вибачить, моя вина.

     

      "за"

     

      Іншим разом, Катерина Тимофіївна.

      Тепер відносно вимог Регламенту 3. 4. 1 пункт 12

 Головуючий повинен підвести підсумки  дискусії перед...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Будь ласка, це не треба голосувать. Це Регламент

 вимагає.  Перед тим, як поставити проекти постанов на

 голосування.

      В   зв'язку  з  цим  я  просив  би  дати  дозвіл

 скористатися цим правом. Я зловживати Регламентом теж

 не буду.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

     

      Шановні  колеги,  перше  за  все хочу подякувати

 Євгену  Кириловичу,  всім  учасникам  обговорення  за

 проявлене  бажання  спільної роботи, за конструктивні

 пропозиції до Програми діяльності Кабінету Міністрів.

 І  попри  всі  колізії  можна  відзначити,  що ділова

 співпраця  виконавчої  і  законодавчої  влади набуває

 конкретніших  контурів, свідченням чого є сьогоднішнє

 обговорення.

      Я  з  самого початку хотів би сказати про те, що

 тривалий  час  десь  так  через  певні засоби масової

 інформації  проводиться  думка про те, що в Верховній

 Раді   нема   компетентних  спецілістів,  які  можуть

 зробити оцінку Програмі , діям Уряду тощо.

      М'яко  кажучи,  це  не так. І сьогодні ми тільки

 бачили,   що  на  виступ  записалися  15  колишніх  і

 теперішніх  членів  Кабінету  Міністрів, депутатів. 7

 виступило, з них кілька віце-прем'єрів, тобто це люди

 достойно  можуть  проаналізувати  те, що є. Я не кажу

 про  всіх  інших,  бо  в цьому залі, як сказав Василь

 Іванович нетолкових депутатів немає.

      ОБговорення   засвідчило,  що  ситуація  вимагає

 правдивої, реалістичної оцінки програм, пропозицій та

 рішень,  за які ми несемо спільну відповідальність, і

 тому  ми  немаємо  права  видавати  бажана за дійсне,

 тобто  треба  відверто  людям сказати, що у нас є, до

 чого ми прагнемо і яким шляхом  треба йти.

      Переважна    більшість   виступаючих   оцінювала

 представлену  програму  вимогливо  і критично, вважаю

 такий  підхід  правильним  і  закономірним,  бо  саме

 недостатньо  кретичний підхід і відсутність глибокого

 аналізу  були  однією  з  причин  того,  що  жодна  з

 попередніх  восьми програм Уряду не була виконана, це

 визнав у своїй доповіді і прем'єр-міністр.

      Головні  підсумки  обговорення з моєї точки зору

 полягають   в   таких   нюансах,  у  кожному  виступі

 піднімалося  не  вірішені  проблеми  галузі, регіону,

 суспільства,   функції   держави,   чи  знайшли  вони

 відображення  в  програмі  Уряду, ні, а з іншого боку

 вони  могли бути відображені повністю в програмі, теж

 ні.

      Ми  підходимо сьогодні до юридичної оцінки нашої

 дії  і  оцінки  самої програми, її структура, а також

 значна  кількість положень не повністю узгоджується з

 структурою  і  положенням доповіді Президента України

 шляхом  радикальних економічних реформ, це так, але в

 преамбулі  програми  йде чітке посилання на доповідь,

 на  інші  доповіді,  в  тому  числі на річну доповідь

 Президента,  де вже говориться про серйозну корекцію,

 реформ  і нам треба співвіднести, співставити напрями

 або  курс і корекцію, цього на жаль не можна зробити,

 або  вірніше  не зроблено в програмі, нам же потрібно

 робити  оцінку  і  зважати  на  те,  адже  ми  за  ту

 програму, адже на ту доповідь , ми її схвалили.

      Існують   суттєві  розбіжності  між  положеннями

 жовтневої,  я  ще  раз  повторюю  квітневої доповідей

 Президента   покладених   в  основу  програми  Уряду,

 кількісними   значеннями   основних  макроекономічних

 показників,  визначених у цих документах і в Програмі

 діяльності Кабінету Міністрів.

      У зв'язку з цією неузгодженістю, а також із тим,

 що  у  минулорічній  доповіді  Президента сказано, що

 саме  цим  документом  визначається  стратегія і курс

 економічних  реформ,  яким  мають бути підпорядковані

 дії  всіх  структур виконавчої влади, виникає питання

 щодо   правових   наслідків,  правового  навантаження

 обговорюваної Програми уряду.

      Я   підводжу   до  того,  що  частина  депутатів

 висловлювали  зовсім  конкретні  і  часом  протилежні

 пропозиції,  в тому числі відносно курсу реформ, яким

 має  рухатися  держава,  економіка  її і уряд на чолі

 цієї реалізації.

      Правий  був  Михайло  Ратушний,  який говорив...

 Ратушний,  який говорив про те, що його програму буде

 реалізовувати  не  цей  уряд  і  не ця Верховна Рада.

 Мабуть, правильно говорить і Вітренко, що цей уряд не

 може  іншу програму реалізовувати. Але сьогодні є цей

 уряд,  і  цей  залишиться... І тому я б зотів би, щоб

 він  працював... Але йому нав'язувати іншу програму у

 нас   немає   ніяких   підстав.   Ми   за   нього  не

 відповідаєм -відповідає за уряд Президент. І сьогодні

 в  цьому  уряді  немає  жодного представника ні вашої

 партії,  дасть  Бог,  і  вашої  партії, і інших. Тому

 давайте будем виходить з того, що є сьогодні в складі

 Кабінету  Міністрів,  і оцінюючи Програму, вийдемо на

 політичний  аспект цієї проблеми. Скажіть: ми хочемо,

 ми  довіряємо уряду? Так! Принаймні, ми погодились на

 те,   що   Президент   форомує  одноосібно  уряд  -це

 підтверджено  в  Конституційній Угоді. А уряд довіряє

 Верховній  Раді  чи  ні? Чому раптом появляється теза

 про  те, що якщо ми сьогодні не схвалимо Програму, то

 через  тиждень  буде  пізно?..  У  нас  виходило так:

 бюджет  треба  затвердити  за  2  години,  бо не буде

 траншу  (?)  Треба  доповідь Президента схвалити, хоч

 Регламентом  це  не  передбачено, бо інакше виникають

 якісь  ові  колізії  між гілками влади. Зробили це. І

 так... я можу прикладів таких приводити чимало...

      Адже  ми  не  в  політику  граємося, ми політику

 творимо і тому тут треба довіряти один одному, адже я

 повністю  переконаний,  що  іти  28  сторінок, які на

 комп'ютері  набрав Терьохін, іти близько 70 сторінок,

 які  опубліковані  у  планах  чи  у  програмі дій під

 керівництвом Вітренко.

      Ті 16 сторінок, які запропонував Стоян.

      І всі ті виступи у 35 виступах депутатів звучать

 розумні  думки,  їх  Якщо врахувати і якщо накопичити

 можливо  десь будуть якісь переміни у самій програмі,

 ми що не віримо один одному, ми не можемо дати змогу

 спеціалістам  про  яких  говорив  Євген  Кирилович  і

 доопрацювати,  схвалити  у принципі, бо розуміємо, що

 курс   загальний  залишиться  той  же,  той  же  курс

 залишиться, бо для того повинні прийти занадто багато

 перемін у суспільстві для того, щоби змінювався курс,

 ви ице всі прекрасно розумієте.

      Програма  діяльності уряду розрахована на 1995 і

 подальші роки.

      Давайте будемо відверті.

      1995  рік  втрачений. Не треба на це посилатися.

 Для нас, для Верховної Ради важливо не втратити, та й

 для  уряду  так  само,  важливо не втратити 1996 рік,

 важливо, щоб ми мали конкретний план дії на наступний

 рік який дав би контрольні цифри і щоби ці кон рольні

 цифри лягли в основу бюджету на наступний рік.

      Я  тут  повністю  згодний  з  групою  незалежних

 депутатів і в багатьох виступах це теж прозвучало.

      Це  те за що буде відповідати Верховна Рада, за

 що  буде відповідати Президент, бо він подає бюджет і

 за що буде відповідати Кабінет Міністрів.

      Валентин  Іванович,  я  вас дуже прошу, Валентин

 Іванович, ....

     

      ШУМ В ЗАЛІ.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  я  маю підстави говорити про

 конкретні  напрямки про пріорітети розвитку, в мене є

 хороший     грунтовний    аналіз    який    зроблений

 спеціалістами  і  з моєю участю, теж, я не буду цього

 робити,   це   зробили   сьогодні  виступаючі  досить

 переконливо.

      Я  хотів би тільки на деяких ньюансах зупинитись

 в  економіці.  ЩО  ми  хочемо  мати  в нашій державі?

 Сильну   власну  економіку,  чи  ми  все-таки  будемо

 перетворювати  постапово  послідовно нашу економіку в

 колоніальний  придаток  розвинутих  держав?  Якщо  ми

 сьогодні  не  будемо  працювати  на  пріоритетах,  на

 кінцевих  технологіях, якщо ми сьогодін будемо губити

 високі  технології  (в  нас тільки в мікроелектрониці

 залишилось   10%  використаного  потенціалу),  то  ми

 ніколи   не   зробимо   нашу  економікою  автономною,

 власною, міцною.

      І  якщо  ми подвивмось, якщо структурна політика

 збігається  з  політикою  експортною  таким чином, що

 вона   зводиться   до  розвитку  сировинних  галузей,

 енергозатратних   галузей,   то   тоді  говорити  про

 перспективу  і про незалежність економічну, а значить

 і    політичну   не   доводиться.   Не   буде   такої

 незалежності. То хіба це не зрозуміло?

      І  чи  розкриває  цю  проблему,  дає  підходи до

 уникнення  такого  розвитку  подій Програма Уряду? На

 жаль, не дає.

      Далі. Є одне болюче, для мене особисто, питання,

 і  я  хотів би порадитись з вами, як тут бути. Справа

 от в чому: десь після квітня місяця в пресі з'явилось

 порівняння  щодо того, чого прагне програма, або план

 дій Президента і чого прагнуть інші політичні сили. І

 Президент  зіслався  на  те,  що він у своїй виборній

 платформі, програмі ніде не говорив про продаж землі.

 Я  проаналізував: справді, ніде він цього не говорив.

 Чому  тоді  погано завуальований порядок перетворення

 землі в товар  є в цій Програмі?

       Причому   я   тільки   що   запросив   Анатолія

 Стапановича,  кажу,  ви  бачите,  що  це так? Ні, він

 каже,  такого  немає.  Ну, подивіться: паювання через

 сертифікацію,  закладне право -це реалізація принципу

 перетворення  землі в товар. То тоді давайте говорити

 відверто.    Погодяться    депутати,   підтримую.   Я

 категорично проти цього. Я вважаю, що це злочин перед

 Україною.  Але  мені  здається, що голосуючи, якщо ми

 будем підтримувати цю програму, я напогав би на тому,

 щоб  стаття  на  сторінці 47, останній абзац і перший

 абзац  на  сторінці  48  були  вилучені  з  програми.

 Оскільки    там   занад-то   серйозна   загроза   для

 майбутнього.

      Ми   повинні  враховувати,  що  інтегруючись  до

 Європи,  і  сьогодні  тим  більше,  у  Європі ринкова

 економіка  формувалася  на  приватному  праві. Але це

 сьогодні   не  відхиляє  і  не  змінює  тенденцію  до

 концентрації   виробництва   і   основних  засобів  у

 агропромисловому  комплексі. Невже це не зрозуміло? І

 чому  нам  треба  повернутися у 19 сторічч, щоб потім

 прийт  знову  ж  таки до того рівня інтеграції. Це не

 розумно.  Це  просто  говорить  про  те,  що дехто не

 враховує оцю обставину.

      Я  до Терена звертаюсь, ви не вигукуйте з місця,

 будь  ласка,  читайте  Франка  Івана, читайте Степана

 Бендеру, якщо ви не вірите, скажемо, мені.

      Тепер  відносно  процедури.  Будь ласка, я прошу

 уваги.  Ну,  ще  хто  сумнвається прочитайте програму

 (........),  там  ближче,  теж написано в цій частині

 досить правильно.

      Так   от   є   три   пропозиції.   Рада  фракції

 обговорювала   питання,   внесла   свої   пропозиції,

 Президія  обговорювала,  проголосували,  внесли  свої

 пропозиції. Вони вам роздані, ви бачете. Мова йде про

 визначення   невиликого   терміну  для  доопрацювання

 програми,  схвалення  її надалі і розробки конкретних

 планів  дії  і подача її і разом з бюджетом Верховній

 Раді.

      Правда,  до перерви виступаючі підтримували саме

 цю  потановку  питання,  а  після  перерву  почали, в

 основному, схвалювати і внесли іншу пропозицію. Ті ж,

 до  речі,  хто  був  на засіданні Президії. То справа

 депутатів,  я  буду  ставити  всі  ці  пропозиція  на

 голосування.

      Просив  би  також не робити сьогодні політичного

 шоу  із голосування. Чи в один голосувати, чи в інший

 бік   голосувати,   чи   підтримувати   відразу,   чи

 підтримувати через тиждень, чи якось інакше, не треба

 з  цього  робити,  еу,  ділити  Верховну Раду: ось це

 правидники,  а  це  неправидники.  Ми вже не один раз

 ділилися,  потім  через день виявлялось, що за іншими

 критеріями  відбувається.  Не  треба  цього робити. Я

 думаю,   що   нас   сьогодні  в  залі  352  депутати,

 відвідування, тобто явка висока, об'єктивно більше ми

 навряд  чи  можемо  зібрати,  хворі і тому подібне, в

 відрядженнях.   Тому   ми  можемо  прийняти  сьогодні

 ріщшення    правильне.   Я   просив   би   всіх   вас

 зосередитися.   Я  в  тій  прослідовності,  в  котрій

 поступали  пропозиції,  буду ставити на голосування і

 сподіваюся   на   те,  що  всі  ми  будемо  працювати

 відповідально і при тому, зважаючи на багато нюансів,

 які  внесені у цей зал, які ходять поза тим залом. Бо

 у даному випадку мова йде про можливість використання

 голосування  як  способу  для  загострення політичної

 інтриги.  Я не хотів би, щоб це було. Я хочу, щоб цей

 Уряд  працював, щоб був Прем'єр, який зараз працює, я

 просив  би  підстримати  в  даному випадку можливість

 створення умов для роботи Кабінету Міністрів.

      Дякую.

     

      ЛАЗАРЕНКО.  З   мотивів  голосування.  Тут,  як

 народний   депутат,   дозвольте   мені,  тут  суттєве

 зауваження було стосовно розбіжностей між програмою з

 якою  виступав Президент, їх налічується десь близько

 50.

      За  дорученням Президента була створена комісія,

 яка  ретельно,  детально вивчила всі розбіжності, так

 звані,   доповіла   нібито   розбіжності.   І  я  вам

 доповідаю  про це, інформую, що таких розбіжностей на

 сьогоднішній день немає.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Павло   Іванович,  я  дякую  за  такий

 коментар,  але  я  не  хотів огульно говорити. Я можу

 зараз  всі  ці  робіжності  назвати,  не  треба цього

 робити.

      Є  розбіжності?  Є. Природно, час міняється, рік

 назад  були  інші умови, вони змінюються дуже швидко.

 Тому  я просив би, прошу вас, без процедур, процедура

 визначена Регламентом.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

     

      ГОЛОВА.  Я же раз прошу, я просив би з процедури

 не виступати.

      Перший проект, який вносився Президією, я ставлю

 на голосування. Він має такий зміст, будь ласка.

      "Заслухавши   і  обговоривши  доповідь  Прем'єр-

 міністра   України   Марчука  Євгена  Кириловича  про

 програму  діяльності  уряду,  Верховна  Рада  України

 постановляє:

      1.   Кабінету   Міністрів  України  доопрацювати

 подану  на розгляд Верховної Ради програму діяльності

 уряду,   з   урахуванням   пропозицій   і   зауважень

 висловлених під час обговорення на сесії.

      2.   Запропонувати  Кабінету  Міністрів  України

 подати  на  повторний  розгляд Верховної Ради України

 програму  діяльності Кабінету Міністрів України разом

 з  проектом  бюджету  на  1996  рік, з визначенням як

 довгострокових  до  2000  року  орієнтирів діяльності

 уряду за основними показниками соціально-економічного

 розвитку  держави,  так  і  плану  дій на 1996 рік. А

 також  з  уточненим  переліком  проектів законодавчих

 актів,   що   забезпечуватимуть  реалізацію  положень

 програми діяльності уряду України".

      Другий  проект  Постанови,  який  вносить  вісім

 представників  фракцій,  я  так  розумію, що очевидно

 фракцій,  я так ррзумію, що, видно, фракції збиралися

 з   цього  приводу,  такого  змісту:  "Верховна  Рада

 України постановляє:

      1.  Схвалити  в  основному  Програму  діяльності

 Кабінету Міністрів України.

      2.    Кабінету   Міністрів   України   врахувати

 висловлені  під  час обговорення народними депутатами

 на   сесії   Верховної  Ради  України  зауваження  та

 пропозиції   при   реалізації   Програми,  визначивши

 одночасно з бюджетом конкретний план дій на 1996 рік".

      До   цього   пункту  депутати  Шевченко  Віталій

 Федорович  і  Дьомін,  я,  ну, так, інтегральний пока

 варіант  такий  знайшов, збігаються в принципі, пункт

 другий  пропонують викласти так: " Кабінету Міністрів

 України  врахувати  висловлені  під  час  обговорення

 народними  депутатами на сесії Верховної Ради України

 зауваження  та  пропозиції  при  реалізації Програми,

 додавши  до проекту закону про бюджет України на 1996

 рік план конкретних заходів та пріоритетних напрямків

 на 1996 рік". Іак, да?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Василь  Маркович,  державі  нашій, якщо відверто

 кажучи,   програми   зараз   не   допомагають.  Треба

 конкретні  дії  і  конкретний  бюджет.  Ми  це будемо

 розглядати.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Є потреба з процедури?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

       Будь  ласка,  хто хоче з процедури, 5 хвилин на

 всіх разом.

      Запишіться,  хто  хоче  виступити.  5  хвилин на

 всіх.  Значить,  5  чловік може скористатися по одній

 хвилині.

      Будь ласка, Вишневецький.

     

      ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г.В.

     

       Я передаю слово Симоненко Петру Николаевичу.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка

     

      СИМОНЕНКО П.М.

     

       Александр    Александр,    уважаемые   народные

 депутаты,  просьба,  я просто здесь уже передал, Юрий

 Васильевич,    просьба    была   высказана   поименно

 проголосовать.

     

     

      ГОЛОВА.  Ясно,  я  поставлю  на голосування вашу

 пропозицію. Я ще раз всіх вас прошу: не голосуйте, не

 треба  цього  робить,  тому  що  одні  хочуть бути у,

 знаєте, таких... а другі напроти.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Сургай, ваша пропозиція.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я   поставлю  на  голосування  вашу  пропозицію,

 поставлю.

     

      СУРГАЙ. Уважаемые депутаты, программу будем

 выполнять,  надо выполнять, но я себе представляю все

 предприятия    должны   работать,   завтра   отключат

 электроэнергию,  свет  и  так  далее,  то  что  здесь

 истерики  в  зале. Я внес предложение как спасти ТЕС,

 вот   это   предложение,  помог  мне  еще  и  Евгений

 Кирилович  выступая,  кстати  новая шахта, которую мы

 вместе  с  вами  были поже построена, но об этом мы с

 вами   договоримся,   значит  поправка.  Империя  нам

 оставила  160  миллионов  тонн угля, но то же империя

 была,   а   теперь   мы   хазайнуємуо,   вот  давайте

 хазайнувати так, чтоби главный энергоноситель Украины

 работал на Украину. Спасибо. Валера передай.

     

      ГОЛОВА.  Я  зобов'язаний  вам  запитати,  от  ви

 пишите,  сторінка  така-то,  після  таких  слів те-то

 написати,  сторінка така-то інше, тоді в мене виникає

 питання,   ви  будете  зараз  обговорювати  програму,

 пропозиція  ця  обговорюється, чи будете через, після

 як це запишуть.

      Я прошу, Коліушко.

     

      КОЛІУШКО.   Шановний   пане  Голово,  шановні

 панове  депутати,  члени  Уряду,  я пропоную оскільки

 Конституційний  договір  передбачає прийняття рішення

 по  програмі  Уряду, тобто схвалення чи не схвалення,

 то   другу   пропозицію,   яка   власне   випливає  з

 Конституційного  договору,  поставити  на голосування

 першу,  а  якщо  вже  щось  не вийже, тоді вже шукати

 якісь компроміси, ще щось, дякую.

     

      ГОЛОВА.   До  речі  в  Конституційному  договорі

 ненаписано   тобто,  подивіться  будь  ласка  уважно,

 приймає  рішення написано. Далі Ратушний. Немає його,

 Білоус, Вінський прошу вибачення.

     

      ВІНСЬКИЙ. Шановний Олександр Олександрович, я

 підтримую  ідею  поіменного  голосування, оскільки ми

 приймаємо принципове політичне рішення, треба щоб всі

 знали,  хто  яку  позицію  займаї, і результати цього

 голосування опублікувати в газеті "Голос України", це

 перше. Не треба ховатися.

      Друге.   Якщо  ми  приймаємо  другий  варіант  -

 схвалити  в  основному,  то  що  це  означає: ми його

 схвалили   чи  не  схвалили?!  Значить,  треба  чітко

 ставити   питання:   схвалити   Програму.   І  за  це

 голосувати. І не треба тут крутити...

      Третє. Що нам сьогодні краще: приймати формальне

 рішення  чи,  можливо,  все-таки  з урахкванням думки

 депутатів,  фракцій,  комісій доповнити цей документ,

 розширити   його.   Добавити  те,  чого  в  нього  не

 вистачає,   і   проголосувати   через   певний   час.

 Розглянувши  сьогоднішню розмову, щось таке, наподобі

 першого  читання...  Я  думаю,  що  було  б  і більше

 користі і для уряду, і для Верховної Ради!

     

       ГОЛОВА. Білоус.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      БІЛОУС В.О., 317 виборчий округ, Полтава.

      Головуючий, шановні члени уряду!

      Я пропоную підтримати пропозицію вісьми фракцій,

 але  хотів  би  зауважити  Кабінету  Міністрів,  щоби

 країна відчула, що прийшов новий уряд після схвалення

&n