Стенограма пленарного засідання

11 жовтня 1995

                   ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ  ПЕРШЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  11  ж о в т н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

    ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати, шановний

 Леоніде   Даниловичу,   члени   Кабінету   Міністрів,

 журналісти    і   гості   Верховної   Ради,   шановні

 радіослухачі.

      Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Прошу ввімкнути систему.

      Проводиться поіменна реєстрація.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.

 

      Зареєстровано  344  депутати,  ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      В  роботі сесії пленарного засідання бере участь

 Президент  України  Леонід  Данилович  Кучма  і члени

 Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-Міністром Євгеном

 Кириловичем Марчуком.

      Сьогодні   слухається   питання   про   програму

 діяльності  уряду.  Питання, до  якого  ми готувалися

 разом з Кабінетом Міністрів тривалий час. І перед тим

 як  розпочати  його розгляд, я хотів би звернутися до

 вас   кількома   словами   щодо  змісту  і  процедури

 обговорення.

      Згідно    затвердженого   порядку   денного   ми

 розглядаємо  це  питання.  Розгляд  програми викликає

 велику  або  накладає  велику  відповідальність як на

 Верховну  Раду  в  цілому, так і на кожну депутатську

 фракцію , на кожного депутата.

      Ця відповідальність посилюється і тим, що згідно

 статті  22  Конституційного договору в разі незгоди з

 поданою програмою Верховна Рада України може виразити

 недовіру Уряду України, що згідно з пунктом 23 статті

 17   Конституційного   договору  тягне  за  собою  їх

 відставку.

     І хоч ми всі добре розуміємо, що Програма не може

 одночасно  задовольнити  всіх,  і  ми  не маємо права

 закривати  очі  на  недоліки  явні  і приховані, слід

 пам'ятати  те,  що урядова криза та це й йнапередодні

 зими  це  йй  в  умовах нинішньої нестабільності може

 призвести  до  непередбачених  соціальних наслідків і

 політичних трясінь.

      Сьогодні   як   ніколи   зрозуміло,   що  тільки

 демократичний  розвиток  України  на  основі спільної

 конструктивної  співпраці  законодавчої і виконавчої

 владою  виведе  Україну з кризи, забезпечить достойне

 життя гашим громадянам.

      І  тому  я  наперед  хочу сказати і висловлюю цю

 думку   на  основі  розмов  із  керівниками  фракції,

 членами  Президії,  що ніхто тут не збирається робити

 обструкцію  програмі  Кабінету  міністрів,  але  буде

 проведенийй  конструктивний  аналіз всіх позитивних і

 негативних сторін цього документу.

      Постійними     Комісіями     Верховної     Ради,

 депутатськими   фракціями,   Секретаріатом  Верховної

 Ради,  в  тому числі із залученням експертів зроблено

 грунтовний  економічнийй  аналіз  програми діяльності

 Кабінету  Мінітсрів.  В  вас  на  руках є матеріали з

 цього приводу,  керівники  фракцій і Комісій одержали

 також  іще  сьогодні вранці аналіз, підготований Ради

 Федерації  профспілок.  Оскільки  вона  подана досить

 невчасно,   ми   не  змогли  ознайомити  з  нею  всіх

 депутатів.

      Є   ціліий   ряд   пропозицій,   спрямованих  на

 вдосконалення  цього  важливого документу. Впевнений,

 що  і  сьогоднішнє обговорення дасть багато корисного

 для   пошуку   шляхів   покращення   ситуації  і  для

 вироблення  справді ефективних  дій.

      Важливо,    щоб    обговорення    проходило    в

 конструктивному  руслі,  в  дусі ретельного аналізу з

 метою прийняття  обгрунтованих державницьких рішень.

      Тепер щодо процедури обговорення цьогод питання.

 Згідно   з   пунктом   4  статті  17  Конституційного

 договору  Верховна  Рада України розглядає та приймає

 рішення  щодо  програми  діяльності  новосформованого

 Уряду  України,  а  статею  29  уточнюється,  що Уряд

 України   керується   у  своїй  діяльності  програмою

 діяльності Уряду, схваленою Верховною Радою України.

      Регламентом  Верховної Ради України не визначена

 спеціальна  процедура  розгляду  питання про програму

 діяльності   новосформованого   Уряду.  Тому,  що  це

 процедура  загальна.  А  Регламент  в нас в основному

 виписує  спеціальні процедури, зокрема процедури щодо

 розгляду законів та інших нормативних документів.

      Виходячи  з того, що на розгляд Верховної Ради і

 на   розгляд   зазначеної   програми  не  поширюється

 законодавча   процедура,   яка  передбачає  прийняття

 закону  в  разі  необхідності  постанови  про порядок

 введення  його в дію. Це питання повинно розглядатися

 за  загальною  парламентською процедурою з прийняттям

 відповідної  постанови.  Я знову хочу сказати про те,

 що  наш  Регламент  не  зовсім  детально  виписує  цю

 загальну процедуру.

      І   тому,   вирішуючи  питання  про  організацію

 розгляду  програми Уряду, Верховна Рада відповідно до

 пункту   1   статті  3,  4,  7  регламенту  розглядає

 пропозицію  щодо організації розгляду питання, в тому

 числі   стосовно   порядку   надання   слова  окремим

 депутатам.

      Порядок  надання  слова  визначений  главою 3. 3

 Регламенту.   За   загальним   правилом   виступаючим

 надається  час для виступу тривалістю десь 10 хвилин.

 В разі необхідності головуючий керуючись частиною два

 статті  3. 3. 1 може на прохання окремого промовця та

 за  згодою  більшості  депутатів,  які взяли участь у

 голосуванні, продовжити його час для виступу.

      Я  кажу  це  із  огляду  на те, що 150 депутатів

 звернулися  письмово  з  пропозицією  дати  додатково

 виділити час для Наталі Михайлівни Вітренко в зв'язку

 із  окремою  думкої і її і фракції з приводу програми

 Уряду.  Зважаючи  на  те,  що  розробники  і  вона як

 ініціатор  розроблення заходів по антикризових на цей

 період  внесла  відповідний документ своєчасно, як це

 передбачено  Регламентом  десь  три  з  лишнім тиждні

 тому.  Відносно  цього немає застережень. Тим більше,

 що   регламент   це   дозволяє.   І   Призидія  також

 визначилася  доброзичливо. Та тим більше і розробники

 працювали   з  Кабінетом  Міністрів  разом.  Вони  не

 заперечують проти того.

      (Шум в залі)

      Я поставлю все на голосування. Не спішіть.

      Дальше.  Сьогодні,  сьогодні  пропонується  така

 процедура.  І  оскільки  Регламент  стаття 3. 3. 1 це

 передбачає,  що  ми спеціальну процедуру для розгляду

 цього  питання  повинні  погодити шляхом голосування,

 такий   порядок.   Прем'єру   дати  одну  годину  для

 доповіді.  Будьте  уважні.  30  хвилин на запитання і

 відповіді,    10   хвилин   виступаючим   в   процесі

 обговорення   від  факції,  комісії,  в  тому  числі,

 підтримуючи пропозицію 150 депутатів (я  поставлю  це

 на   голосування)   20  хвилин  для  виступу  Наталії

 Михайлівні  з  окремою  думкою,  а  не альтернативною

 прогрумою,  щоб ви це розуміли.

      (Шум в залі)

      Проголосуємо.   Дальше.  Є  пропозиція  сьогодні

 продовжити  засідання  до  20  години, щоб дати змогу

 всім взяти участь в обговоренні.

      Крім  того вноситься перерва з місця, щоб обідню

 перерву  з  14 до 16 скоротити і провести із 14 до 15

 години.

      От  в  такому загальному контексті. Можна сатити

 на голосування процедуру? Ставлю на голосування.

      (Шум в залі)

      Я не можу прочитать зараз, я не встигаю просто.

 

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Дякую.

      Слово  надається Прем'єр-міністру Марчуку Євгену

 Кириловичу, будь ласка.

      Будь ласка.

 

      МАРЧУК Є.К.

 

      Шановний Леоніде Даниловичу! Шановний Олександре

 Олександровичу! Шановні народні депутати!

      Відповідно  до  конституційного договору Кабінет

 Міністрів  України  вніс  на  розгляд  Верховної Ради

 програму   своєї   діяльності.   У   цьому  документі

 визначено  економічний  курс  Уряду  на  період  його

 повноважень,   шляхи,  методи  і  засоби  практичного

 втілення в життя положень доповіді Президента України

 про   радикальні  економічні  реформи,  виголошені  в

 жовтні 1994 року.

      Ми  бачимо  реальні  можливості  переламати стан

 справ  в  державі  на  краще  і готові максимально їх

 використати, хоча робити це доведеться і доводиться в

 екстремальних   умовах.  Криза,  яку  переживає  наше

 суспільство   -є   занадто  затяжною  і  глибокою.  І

 сподіватися  на  легке  та просте її подолання було б

 наївною ілюзією.

      Аналіз соціально-економічної ситуації в державі,

 свідчить  про  складність  і суперечливість. З одного

 боку  є підстави обережно констатувати певні зрушення

 на  краще,  пов'язані з початковим і найважчим етапом

 реформи.

      Я  маю на увазі, перш за все, практичні кроки до

 формування   ринкової  економіки,  як  функціонально-

 цілісної   системи  і  стратегічної  мети  курсу,  що

 проводиться.   Набуває  розвитку  недержавний  сектор

 економіки.

      Створення  розгалуженої  структури приватизації,

 надало  їй  більшого  денамізму, сприяє впорядкуванню

 цього процесу. Реформуються бюджетні відносини шляхом

 розмежування  повноважень у цій сфері на центральному

 і місцевому рівнях, державний бюджет звільняється від

 невластивих   йому   функцій.   Прискорюються   темпи

 зростання  зовнішньоекономічного  обороту, незважаючи

 на  загальний  спад  виробництва, збільшуються обсяги

 експорту. Опимізується структура зовнішньоекономічних

 зв'язків і міждержавних економічних відносин.

      Перше.  За час своєї незалежності Україна почала

 виконувати  зовнішні  платіжні зобов'язання, тобто ми

 поступово  вчимося  жити  в  межах  наявних  коштів і

 можливостей.

      Уніфіковано валютний курс, розвивається валютний

 рчнок, завершується становлення банківської системи і

 мережі  фінансово-посередницьких структур. Розроблені

 і  вже  реалізуються  близько  60 загальн державних і

 галузевих   цільових   програм.  Вони  спрямовані  на

 вирішення важливих народно-господасрьких завдань. Це,

 перш   за   все,   енергозбереження,  ракето-літако-і

 суднобудування, виробництво вітчизняних електровозів,

 трамваїв, тролейбусів та атобусів.

      В  цілому  можна  сказати,  що  створено рамкову

 основу   для   досягнення  стабілізації,  причому  це

 практично   вперше  досягнуто  економічними  засобами

 регулювання.  Однак  позитивні  тенденції  не вдалося

 поки  що  закріпити  і  зробити  незворотними. Більше

 того,  на  їх  фоні  продовжують  зберігатися  значні

 чинники  економічної і соціальної нестабільності. Те,

 що  вдалося  зробити,  ще  дуже  мало  позначилось на

 здоров'ї  та  самопочуттті  вітчизняної  економіки і,

 перше за все, виробництва як основного її компонента.

 А  в  кінцевому підсумку на умовах життя народу, його

 добробуті.

      Реаліями  сьогодення  є триваючий, хоча і значно

 уповільнений,  спад виробництва, згортання ділової та

 інвестиційної  активності,  загострення  становища  у

 паливно-енергетичному комплексі, зростання від'ємного

 сальдо  платіжного  балансу, криміналізація економіки

 та сфери управління.

      Ці  та  інші  труднощі  виникли не сьогодні і не

 вчора.  Мені вже доводилося говорити про долю програм

 попередніх, що так і залишилися на папері, а інакше і

 не  могло  бути  без  достатньої їх збалансованості з

 реальними джерелами фінансування.

      За   таких   умов   будь-яка,  навіть  найкраща,

 програма  стає набором директивних банальностей. Мало

 сказати,  що  кворуму,  а  в  даному  разі ним є наша

 економіка,   необхідне  для  лікування.  Треба  чітко

 визначити,   які   ліки  і  в  якому  поєднанні  йому

 допоможуть,  а  також,  найголовніше,  де  і за що їх

 придбати.

      Недостатня   віддача   заходів   щодо   ринкової

 перебудови  економіки  впричинина  і  тим, що увага з

 добільшого  концентрувалася  на  окремих питаннях без

 належної   синхронізації   їх  вирішення,  врахування

 приорітетності,  взаємозв'язку  можливих  наслидків і

 супутного  впливу  на соціально-економічну ситуацію в

 цілому.  І  крім того ступеню готовності економіки до

 сприйняття  тих  чи  інших новацій. Так лібералізація

 цін,   хоч  це  був  значною  мірою  вимушений  крок,

 випереджало  в  деякій  мірі формування конкурентного

 середовища.

      Біржеве валютне регулювання супроводжувалось за

 вітсутності відпрацьованого правового поля.

      Зміни  у  податковій  політиці  не були повністю

 підкриплені  єдиною  базою  оподаткування,  зборів та

 обов'язкових   платежів   і  чіткими  механізмами  іх

 залучення    до   бюджету,   практикувалося   надання

 державних  дотацій та субсидій, фінансування видатків

 у цілому без відносно до наявних у бюджеті ресурсів.

      Без  мінімально  необхідних  для  цього  умов  і

 насамперед     -кардинального    реформування    форм

 власності,  держава та її інститути активно усувалися

 від   регулювання   і   контролю   за  найважливішими

 складовими  і  чинниками  вітчизняної  економіки.  На

 жаль, не відслідковувалися процеси, які відбувалися в

 багатьох  сферах...  в  багатьох аспектах економічної

 сфери,  що  не  давало  можливості чітко прогнозувати

 сценарій    їх   розвитку   та   соціально-економічні

 наслідки.  І  найголовніше -вчасно вносити відповідні

 корективи.   Це   суперечить   загальноприйнятому   і

 перевіреному  на  практиці  світовому  досвіду,  який

 вчить,  що  управління  макроекономічними процесами у

 перехідні і кризові періоди не може здійснюватися без

 сильної, твердої і рішучої державної влади.

      Одним  із наслідків послаблення впливу державних

 регуляторів  та  фактичного  демонтажу  механізму, що

 забезпечували    цей    вплив,    стали    прискорена

 криміналізація  економіки, перехід колосальних коштів

 у  "тіньовий" оборот і виключення їх з конструктивної

 роботи   на   інтереси   національної   економіки   і

 суспільства  цілому.

      Україна  зазнала  великого  економічного спаду і

 втрат,    майже    постійно   знаходилась   у   стані

 гіперінфляції.  За  деякими даними цей період є у нас

 найдовший   у  ХХ  столітті.  Економіка  була  гостро

 дефіцітною, причому практично не існувало неемісійних

 джерел   покриття   дефіцитів.   Інвестиційний  голод

 значною  мірою призвів до витіснення нашої держави із

 Світового  ринку  високотехнологічної  та  наукоємкої

 продукції,   проїдання  національного  багатства.  За

 таких  умов ми намагалися зробити Програму діяльності

 уряду   не  компілятивним  переліком  загальновідомих

 завдань,  а  дійовим інструментом вибору пріоритетів,

 методів  та  засобів призупинення та подолання кризи,

 створення    необхідних   передумов   для   подальших

 перетворень  в  економіці і поліпшення життя народу в

 цілому.

      У  більш  широкому  плані  в Програмі (як це вже

 було   сказано)   підводиться  практична  основа  під

 реалізацію  концептуальних засад економічної політики

 Президента  України, проголошеної у жовтні 1994 року,

 і  корекцію  реформ,  про  необхідність якої йшлося в

 наступних доповідях та виступах Президента.

      Прі  визначенні  ідеології  цього  документу,  а

 безпосередню  участь  його підготовці взяли керівники

 уряду,  всіх  міністерств  і  відомств, Національного

 банку,    Національна   Академія   наук,   працівники

 Інститутів   економіки,  стратегічних  досліджень  та

 багатьох  інших наукових установ, враховано положення

 Конституційного   договору,   зокрема  стаття  31  де

 окреслено  коло  обов'язків  і  повноважень  Кабінету

 Міністрів .

      У  процесі  остаточного  доопрацювання враховано

 також     рекоментдації     Всеукраїнської     наради

 економістів, що відбулося в вересні цього року.

      Програма  з орєнтована перш за все на комплексне

 поєднання    невідкладних    практичних   завдань   і

 вироблення  на  цій  основі єдиної стратегії виходу з

 кризи.

      Головним    своїм    завданням    Уряд    вважає

 забезпечення економічного росту як вирішальної умови,

 поліпшення  ситуації  в  державі  і  перш  за  все  в

 соціальній сфері.

      На  досягнення  цієї мети спрямова система таких

 взаємопов'язаних економічних важелів.

      Перше. Суттєве зниження темпів інфляції з семи з

 половиною   відсотків   в   середньому  за  місяць  у

 нинішньому  році  до двох чотирьох десятих відсотка в

 середньому в наступному.

      Крім усього іншого це значно полегшить доступ до

 кредитних ресурсів.

      Друге.  Пожвавлення  інвестиційного процесу і що

 особливо  важливо  заохочення довгострокових вкладень

 капіталів у виробничу сферу.

      Третє.  Структурна  та  промислова  політика яка

 забезпечить пріоритетний розвиток голузей, що працюють

 на  внутрішній  ринок  та  на експорт і дають швидкий

 оборот капіталу.

      Четверте.  Подалання  кризи  платижів. Для цього

 опрацьовано      комплекс     заходів,     визначених

 розпорядженням Президентом України.

      Зокрема  передбачено  вдосконалення  вексельного

 обігу,   державне   регулювання   цін  на  продукцію

 підприємств монополістів.

      П'яте.  Обмеження  загальноподаткового тиску, що

 сприятиме   підвищенню   ділової  активності,  рівень

 перерозподілу  валового  внутрішнього  продукту через

 бюджет,  разом  з  відрахуваннями до пенсійного фонду

 знизиться до 45-47%.

      І    шосте:    поліпшення   платіжного   балансу

 насамперед   через  стимулювання  експорту.  Зміни  в

 порядку   закупівлі   енергоносіїв   по   імпорту   і

 розрахунків  за  них  реалізацією  програм  енерго-та

 ресерсозбережання.

      В   кінцевому   підсумку  йдеться  про  те,  щоб

 стабілізувати  обсяг  валового внутрішнього продукту,

 збезпечити   його   зростання,   і   на   цій  основі

 підвищувати  життєвий  рівень  населення. Конкретніше

 про  це  буде  сказано трохи далі. Але хотів би зараз

 акцентувати  увагу  на  ще  одній  особливості  нашої

 програми. Її зміст та загальну тональність визначає і

 те,  що  реформи  не пивинні коштувати надто дорого і

 здійснюватись удь-якою ціною. Ціна реформи взагалі,- і

 соціальна  особливо, -це категорія, від якої залежить,

 без  перебільшення,  все  наше  майбутнє.  Треба бути

 реалістами  і  чітжко  бачити  головне протиріччя, що

 поглиблює  труднощі  нашого  перехідного  періоду.  А

 саме:  невідповідність  обмежених  ресурсів  держави,

 особливо  фінансових,  масштаби і складності проблем,

 які    необхідно    розв'язувати   -за   таких   умов

 максималістський  принцип  "все  і  відразу",  чи  як

 кажуть "все і негайно", є нереальним. Він не підсил і

 більш   стабільним   та  відрегульованим  економічним

 системам.

      Це відповідь на можливі закиди стосовно того, що

 в  програмі  враховано  не  всі  проблеми,  або що їх

 вирішення  намічається  не  на  тому рівні і не в тих

 обсягах, які хотілося б.

      Сьогодні  Уряд  просто  не  має  права  видавати

 широкомовні  аванси, неспіввіднесені з дійсним станом

 речей   в   державі.   Хапаючись   за  безліч  справ,

 розпорошуючи і без того небагаті ресурси, ми неминуче

 повернемось до висхідний позицій, тільки вже в значно

 гірших умовах,  втративши час і темп.

      Нам   відомо,   що   ставлення   до  програми  є

 неоднозначним.  Ще до внесення на розгляд в парламент

 вона  піддавалась критиці з різних, нерідко абсолютно

 діаметрально    протилежних    позицій.    Одним   не

 подобається  недостатній  редокалізм  документ.  інші

 навпаки   вбачають  у  ньому  уособлення  безоглядної

 ринкової орієнтації.

      Ми  з великою повагою ставимось до поглядів, які

 не   збігаються   з   нашими.   І   готові  врахувати

 конструктивні  думки,  пропозиції  та зауваження. Але

 всім,   у  томи  числі  і  авторам  інших  варіантів,

 виведення  економіки  з  кризи і поліпшення добробуту

 народу ми б радили не забувати про теж секраментальне

 запитання:  Де  взяти  потрібні  кошти і ресурси? Без

 відповіді  на  нього всі обіцянки підвищити заробітну

 плату   і  пенсію,  підняти  з  колін  виробництво  в

 черговий   раз   обернуться  обманутими  сподіваннями

 людей.

      Не  можна  витрачати  більше  того,  що дозволяє

 економіка.  Хотілося  б,  щоб  до  цього з розумінням

 поставилися   і   народні   депутати   і   всі   наші

 співвітчизники.

      У   своїй   програмі  Уряд  не  ставив  на  меті

 втискувати  життя  в  абстрактні  на перед вибудувані

 схеми   і   тим   більше   загравати  з  потенційними

 апонентами.  Основний її зміст робота на конкретний і

 реальний практичний результат. У загальному контексті

 макроекономічної  стабілізації  першорядного значення

 надається  збільшенню реального валового внутрішнього

 продукту. Це інтегральний показник, який характеризиє

 ефективність   економічної   системи   в   цілому   і

 вирішальним  чином впливає на всі сторони суспільного

 життя.  На  його поліпшення так чи інакше спрямованні

 всі розділи економічного блоку програм. Це стосується

 насамперед  бюджетної  і  податкової  політики.  Уряд

 робить   головний   наголос  на  поповненні  доходної

 частини    бюджету.   Ідеться   не   про    посилення

 податкового  пресу,  а про забезпечення своєчасного і

 повного надходження до бюджету належних платежів.

      Не    меньшого   значення   набуває   скорочення

 надмірних,  нерозумних  видатків,  які  не  під  силу

 державі.   Уряд   поставить  питання  про  тимчасове,

 можливо  на рік два, заморожування деяких програм, що

 не  можуть  бути  як слід профінансовані.

      Треба  також додати, що Уряд спільно з Верховною

 Радою   працює   над  реформування  всієї  податкової

 системи. Ми хочемо зробити її біль простою і головне,

 ставільною. Забезпечуватимуться рівнонапруженість для

 всіх  платників  податків  і  умови  для  пожвавлення

 ділової активності суб'єктів господарювання.

      Вивчається    також   питання   про   можливість

 запровадження................... ,   можливо, податку

 в  натуральній  або змішаній формі. Якщо говорити про

 зв'язок  цієї  проблеми з виробничою сферою, то він є

 прямим   і   безпосереднім.  Активізація  виробників,

 нарощування   ними   обсягів   реалізації   продукції

 матереалізується   і   у   збільшенні  надходжень  до

 бюджету.

      Одночасно Уряд буде добиватися, щоб безперебійно

 і в оптимальному режимі працював механізм надходження

 податків   до   бюджету.   І  не  відбувалися  легким

 переляком  ті,  хто  невиконуватиме  цього  обов'язку

 перед державою. Такі заходи будуть жорсткими, але без

 них не обійтися.

      Наведу всього кілька цифр. Перш за все, за вісім

 місяців    нинішнього    року    порушили   Податкове

 законодавство   майже   2/3   перевірених   суб'єктів

 господарювання. До бюджету донарахорвано в результаті

 перевірок  близько  50  трильйонів  карбованців. Це у

 півтора  раза  більше бюджетних видатків на науку або

 половина  обсягу фінансування оборони. Така ціна цієї

 ситуації.

      При  чому,  це тільки те, що виявлено, а загалом

 до бюджету не надходить близько 40 відсотків належних

 платежів.  Скільки  проблем, у тому числі, соціальних

 можна  було  б  вирішувати,  залучивши  ці  кошти  до

 державної  казни.  Нажаль,  у цій сфері діє лише одни

 новий    Закон    "    Про   оподаткування   прибутку

 підприємств",  який  до  того  ж  уже потребує змін і

 доповнень.  Решта  законодлавчих  актів з податкового

 пакету  існує поки лише в проектах на основі яких уже

 другий   рік  підряд  доводиться  складати  державний

 бюджет.

      При  цьому залишаються чинними попередні закони.

 Неважко   уявити   собі  стан  вітчизняних  платників

 податків,  а  також  іноземних  інвесторів,  які  вже

 вклали  свої  капітали  в  українську  економіку  або

 збираються   це  зробити.  За  такої  невизначеності,

 невпевненості  в  майбутньому,  важко спланувати свою

 господарсько-фінансову діяльність.

      Зараз  центр  роботи  по  оздоровленню економіку

 переміжується  в  регіони  і  трудові колективи. Тому

 буде  продовжене  реформування  бюджетних  відносин з

 розмежуванням  повноважень  між  центром  і місцевими

 органами.  Це важливий напрям регіонально-економічної

 політики,    концепція    якої   схвалена   Кабінетом

 Міністрів.

      В  одночас  Уряд  буде  розцінювати  як особливо

 нетерпимі  і  недопустимі  факти свавілля в розподілі

 доходів  бюджету  на  місцях.  Якщо бюджет є основним

 фінансовим  планом держави, то розтягування бюджету -

 прямий   шлях  до  її  розвалу.  А  це  вже  не  лише

 економіка, це вже і політика.

      Тут   повинна   сказати  своє  слово  і  система

 державного  казначейства,  яка, як ми надіємося почне

 працювати  в  цьому  році. Важливою її фукнцією стане

 контроль  за  використанням  бюджетних  коштів. Це не

 дозволить  витрачати  бюджетні  асигнування,  як кому

 заманеться,    а    такі    тенденції,    на    жаль,

 спостерігаються.

      Перевірка  проведена  за розпорядженням Кабінету

 Міністрів  виявила,  нецільове  спрямування бюджетних

 позичок та кредитів на суму 1 трильйон карбованців.

      Негативно   впливає  на  виробництво  і  гальмує

 процес  фінансової  стабілізації  криза  платежів, що

 стала  справжнім  горем  нашої економіки. Її масштаби

 справді  астрономічні. Дебіторська заборгованість між

 підприєствами  України  становила  на 1 вересня цього

 року    близько   1   квадрильйона   700   трильйонів

 карбованців,  кредиторська перевищила 2 квадрильйони,

 що   в   цілому   більше   третини   всього  валового

 внутрішнього продукту.

      В зв'язку з цим до бюджету своєчасно не надійшло

 біля  80  трильйонів  карбованців.  Це  явище  має не

 тільки  фінансове,  а  інстуціональний та структурний

 характер.

      Керуючись відповідним розпорядженням Президента

 України,  Кабінет  Міністрів  запроваджує  порядок за

 яким підприємства будуть реалізовувати свою продукцію

 тільки  платоспроможнім  покупцям  з гарантією оплати

 або  під заставу майна. Для цього ми задіємо механізм

 обов'язкового  оформлення заборгованості векселями, у

 тому числі тих боргів, що склалися раніше, з реальним

 застосуванням   процедури   банкрутства  і  конверсії

 фінансових зобов'язань у майнову відповідальність. Це

 серйозно змусить задуматися тих, хто під акомпанемент

 розмов  про загальну платіжну кризу продовжує тримати

 великі  кошти  на  поточних  і  депозитних  рахунках,

 зволікаючи до останнього розрахунки з суміжниками.

      Гадаю,  що  і цей конспективний виклад проблем і

 завдань   дає  уявлення  про  надзвичайну  складність

 ситуації,   в   якій  Уряд  бореться  за  поглиблення

 фінансової     стабілізації,     структурні    зміни,

 уповільненя  спаду і нарощування виробництва валового

 внутрішнього продукту.

      У   наступному  році  обсяг  ВВП  передбачається

 утримати  практично  на  цьогорічному рівні. Прирість

 обсягу  промислового  виробництва намічено в межах 0,

 6%, а сільскогогосподарського - 0,2%.

      Нехай  комусь  ці  намітки  не  здадуться  надто

 скромними.

      По-перше,  ми  ясно  бачимо і готові використати

 можливості для реального їх досягнення, тобто зробити

 те, що не вдавалося протягом усіх чотирьох попередніх

 років.

      А,  по-друге,  саме  такі,  хоча  і  поступові і

 незавжди   помітні   зрушення   накраще   незрівнянно

 цінніші,  ніж  потоки ритуальної економічної риторики,

 на фоні якої тривало невпинне зниження цих показників.

      Наша впевненість у посильництві такого завдання,

 як  і  в  перспективах  подальшого зростання валового

 внутрішнього  продукту,  базується  на розрахунках та

 прогнозах.  Насамперед, йдеться про реальну підтримку

 вітчизняних  виробників.  Сьогодні це поняття набуває

 якісного  змісту  у зв'язку із специфікою ситуації, у

 якій працює Уряд.

      Треба  чітко  бачити, що він може, що він може і

 чого  він  не  може і не повинен робити. Слід відійти

 від  старих  уявлень  і  сподівать на петреналістську

 роль  держави,  яка  раніше  брала  на себе переважну

 більшість проблем окремих галузей та підприємств.

      Уряд забезпечить необхідні умови для нормального

 функціонуваня  виробничої  сфери шляхом удосконалення

 нормативної  бази,  оптимізації  бюджетної податкової

 політики,  захисту від недобросовісної конкуренції на

 внутрішньому    ринку.    Вирішення    ж   конкретних

 господарських   питань   нині покладається  на  самих

 суб'єктів   підприємницької  діяльності.  У  них,  як

 говориться,   повинна  боліти  голова  за  розширення

 ринків    збуту    своєї   продукції,   впорядкування

 розрахунків  з постачальниками, споживачами, за пошук

 джерел інвестування у виробництво замість традиційних

 бюджетних  ін'єкцій, дотацій, пільгового кредитування

 та  оподаткування. Така переорієнтація, зрозуміло, не

 може   пройти   безболісно.   Вона   потребує   зламу

 уставлених психологічних стереотипів. Але шляху назад

 немає. Це необхідна передумова адаптації до непростих

 ринкових реалій.

      Ми  виходимо  також  з  необхідності  скорочення

 обсягів   невиробничого   споживання,   які  є  зараз

 надмірно  високими.  І  зростання  за  рахунок  цього

 споживання  виробничого.  Простіше  кажучи,  треба не

 проїдати  більшу  частину  того,  що  створюється,  а

 спрямовувати  у  виробничу  сферу  для динамічного її

 розвитку,  зміцнення  фінансової  бази бперетворень в

 економіці. я           Варто додати і таке.  За оціночними даними  обсяг

 валового  внутрішнього  продукту знаходиться зараз на

 рівні  середини  десь 70-х років. Тим часом апетити в

 його  розподілі (і особливо в споживанні) продовжують

 зростати,  ніби  нічого  й  не  сталося. Усвідомлення

 важливості  даної  проблеми  на  мікрорівні, тобто на

 самих     підприємствах,    забезпечуватиметься    не

 адміністративними    втручаннями,    не    спусканням

 директивних    вказівок   згори   -уряд   має   намір

 передбачити  такі  умови  й  стимули,  які  б реально

 зацікавлювали  трудові колективи не лише у збільшенні

 прибутку, а й у першочерговому спрямуванні необхідної

 його   частини   на   повернення   обігових   коштів,

 розширення і технічне переозброєння виробництва.

      Крім  того,  вже  введено порядок, який пов'язує

 обсяги   фондів   споживання   на   підприємствах   з

 результатами  їх  діяльності.  Це  зховсім не означає

 заморожування  чи зниження заробітної плати -навпаки:

 колективи,  які  працюють ефективно, нарощують обсяги

 реалізації  продукції  одержали можливість відповідно

 її підвищувати.

      Необхідність  зазначеної  корекції  диктується і

 тим,  що  нинішній,  низький  рівень заробітної плати

 спровокований,  перш  за  все,  саме  безпрецедентним

 спадом виробництва.

      Перманентний    дефіцитвкладень    капіталу    у

 виробничу  сферу,  як  і  більшість інших труднощів в

 економіці,  зумовлений  інфляцією,  яку ще не вдалося

 повною мірою приборкати.

      Розрахунки    показують,    що   зменшення   її,

 принаймні,  до  30%  на  рік (хоча за наших умов і це

 поки   що   надзвичайно   складно)   дало   б   змогу

 нормалізувати  фінансовий  стан підприємств, посилити

 інвестиційну активність, пожвавити виробництво.

      У  своїй Програмі уряд не обмежився традиційними

 баченнями   причин   інфляції   лише   в   надмірному

 грошщовому  попиті,  а  основного  засобу  боротьби з

 нею  -це  у  скороченні  державних  витрат, одержанні

 додаткових   стабілізаційних  міжнародних  фінансових

 організацій   і  розширення  ринку  цінних  паперів.

 Враховувалося  і  те, що інфляція в Україні породжена

 технологічною    відсталістю   виробництва,   високою

 матеріало-,  трудо-та  енергомісткістю  продукції при

 відносно  низькій  її  якості.  А також  монополізмом

 виробників,  низьким  рівнем  використання виробничих

 потужностей.  Протидія цьому виключно через обмеження

 сукупного попиту малоефективна, оскільки підприємства

 надають  перевагу  скороченню обсягів виробництва. На

 жаль не відмовляючись при цьому від підвищення цін на

 свою продукцію.

      Виходить  замкнуте коло. Спад виробництва однією

 із  основних  причин  якого  є  інфляція у свою чергу

 посильний  інфляційний  тиск  сам,  оскільки провокує

 зростання  цін,  а  з  другого  боку  зменшує  доходи

 бюджету,  змушуючи  включати  верстат для друцкування

 грошей.

      Щоб розірвати цей ланцюг основна ставка робиться

 на   стабілізацію   цін   як   передумову  подальшого

 зростання виробництва та інвестиції.

      Йдеться  також  про  відпрацювання  оптимального

 колридора   в   якому   жорстка   фінансова  політика

 поєднувалася  з  пріоритетним  фінансуванням найбільш

 перспективних інвестиційних проектів, у тому числі за

 рахунок  джерел  у межах хоча і плановоє, ну все-таки

 емісії .

      Раціональне   обгрунтування   спрямування  таких

 ресурсів  у  матеріально-базову  економіку  в сучасну

 технологію  -це  також  шлях  до  нарощування обсягів

 реалізації  продукції.  А  отже  до  прискорення руху

 товарних  мас, тобто, стимулюватиметься не примітивна

 феодальна   бартерна  система,  а  високоорганізована

 ефективна економічна діяльність за класичною ринковою

 схемою  де  провідне  місце  займає  не  натуральницй

 обмін, а цивілізований процес купівлі продажу.

      За своєю суттю і наслідком такі захорди матимуть

 чітко виражений антиінфляційний характер.

      Принципово       важливими      вважаємо      не

 тотальнофінансову   санацію   підприємств,   до  чого

 сьогодні нас дехто нас закликає, а селективне адресне

 інвестування.

      Навіть   для   забезпечення  такого  вибіркового

 підходу  у  повному  обсязі  у державі ще явно бракує

 коштів.

      Уряд   не   буде  і  не  зможе  підтримувати  не

 ефективні підприємства по суті банкрутів.

      Основними   критеріями   при   виборі   об'єктів

 інвестування будуть такі.

      Вирішення        питання       енергозбереження,

 енерговиробництва     та     альтернативних    джерел

 енергопостачання.

      Випуск  експортноспроможної та імпортно замінної

 продукції,   а   також  вироби  особливої  соціальної

 значимості.

      Лікувальні  апарати,  продукти  харчування, інші

 товари першої необхідності.

      Здатність  виробників  знаходити  і  розширювати

 ринки   збуту  своєї  продукції  на  внутрішньому  та

 зовнішньому  ринках,  відповідно нарощувати обсяги її

 реалізації,  можливості для пожвавлення виробництва в

 суміжних  галузях,  у  всьому продукуючому комплексі,

 стимулювання замкнутих циклів виробничої кооперації.

      Інтенсифікація      процесу     капіталовкладень

 сприятиме   запровадження   такого режиму,   який   би

 запроваджував    забезпечення    цільових    кредитів

 безпсередньо  до  адресатів без зайвих посередницьких

 ланок  і таке ж пряме і безумовне  їх повернення.

       Перспективним  резервом, який Уряд має привести

 в  дію  в  інвестиційній сфері є залучення приватного

 капіталу,  а також застосування нових форм змішаного,

 тобто державного  та приватного інвестування.

      ДОзволю  собі звернути вашу увагу на те, що і за

 нинішніх,  відносно  високих  темпів  інфляції,  Уряд

 розробив   спільно  з  Національним  банком  механізм

 заохочення   інвестиційної   активності   комерційних

 банків.  Зокрема,  якщо  питома  вага  довгострокових

 інвестиційних  кредитів  встановити  не менше, як 25%

 загального  обсягу  кредитного  портфеля,  такі банки

 одержуватимуть підкріплення кредитними ресурсами. Для

 них будуть встановлюватись більш српиятливі нормативи

 економічної діяльності.

      Предбачається   і   зняття   обмежень  на  прямі

 банківські інвестиції за рахунок власного капіталу. У

 комплексі  завдань  розвитку фондового ринку створені

 умови  для  участі в ньому комерційних банків. Ми, по

 суті,  вперше звертаємось до практики консерціального

 кредитування   проектів   великої   вартості   шляхом

 концентрації   ресурсів   кількох  банків  на  умовах

 солідарної  відповідальності. Забезпечуючи реалізацію

 таких   проектів,   це  водночас  зменшуватиме  ризик

 неповернення кредитів.

      І  ясна  річ,  у  всіх випадках надання цільових

 кредитів   потрібні   суворий   контроль  та  система

 економічних   санкцій   з  тим,  щоб  виділені  кошти

 використовувались  виключно  за  призначенням.  Такий

 механізм вже відпрацьовується.

      Предметом   нашої  особливої  уваги  залишається

 суттєве  падіння  продуктивності  праці.  Це з одного

 боку  наслідок  економічної  кризи,  а  з  другого  -

 негативний фактор, який її поглиблює.

      На  жаль,  ця проблема ніби-то й нікого особливо

 не  цікавила.  Вважалось,  що  вона не дуже важлива з

 точки зору макроекономічної стабілізації.

      Тим  часом  за  4  останніх  роки продуктивність

 праці  в  Україні  знизилась майже на половину. Гадаю

 зайве  пояснювати, що це принесло економіці в цілому.

 Найбільш очивидна причина -це спад виробництва, що не

 сопруводжувався   адекватним  скороченням  численості

 зайнятих,   ціла  низка  взаємопов'язанних  чинників,

 нерішучість  у  здійсненні  структурних  перетворень,

 фактична    консервація    старих    і    здебільшого

 неефективних    кооперованих    зв'язків,    затраний

 харарктер  економіки,  об'єктвнонесприятливе  поледля

 оновлення виробництва, підвищення його технологічного

 рівня організації і раціоналізації.

      Окремо  слід  сказати  про  нормування  праці із

 системою оплати в цілому. Порушене співвідношення між

 реальними результатами праці та її оплатою. Відкинуто

 навіть   ті   недосконалі   важелі,   які   дозволяли

 підтримувати  його  на більш меньш прийнятному рівні.

 Загалом  можна  сказати  про руйнування всієї системи

 оплати  праці.  Виникли  недопустимі  диспропорції не

 лише  ж  галузями,  а  й  в  середині  самих галузей.

 Поглиблюється  розрив  у  рівнях  доходів  від різних

 видів   діяльності.   Наприклад,   у  банківській  та

 посередніцьких  сферах  і з другого боку виробничі та

 бюджетні.  Такі  деформації, перекоси практично звели

 на  нівець  мотивацію  до праці, посилюють сорціальну

 напруженість.

      У  кінцевому  підсумку  заробітна  плата  вже не

 забезпечує  нормального  відтворення  робочої сили. І

 по-друге,   здебільшого   продовжує   зростати   поза

 залежністю   від   реальної  віддачі  виробництва.

      З  оглядом  на  сказане,  Уряд  ставить  на меті

 підвищити   роль   і   значення  тарифної  частини  у

 структурі  заробітної  плати,  врегулювати віднесення

 основної  та  додаткової оплати праці на собівартість

 продукції і послуг.

      Ми   розраховуємо  в  найближчі  місяці  навести

 порядок  в  оплаті  праці,  посилити відповідальність

 службових  осіб  за  затримки  у  виплаті  заробітної

 плати.   В   1996  та  наступних  роках  розпочнеться

 реформування    всієї   системи   заробітної   плати,

 створюватимуться умови для зростання реальних доходів

 населення.   Простіше   кажучи,   людям  буде  надана

 можливість нормально працювати і пристойно заробляти.

 А  тим,  хто  такої  можливості  немає:  пенсіонерам,

 інвалідам  іншим  непрацездатним категоріям населення

 гарантуватиметься  реальна  державна підтримка. На це

 спрямовані реформи у системах пенсійного забезпечення

 та соціального страхування.

      Йдеться   насамперед   про   те,   що  поступово

 наблизити  мінімальні  розміри  пенсій  до рівня межі

 малозабузпеченості.     І    по-друге,    запровадити

 об'єктивну   диференціацію   пенсій,   об'єктивну   і

 справедливу,  яка б могла повніше враховувати все, що

 людина  зробила для суспільства за час своєї трудової

 діяльності.

      В Уряді зараз готуються пропозиції щодо внесення

 відповідних   змін   до  Законодавства  про  пенсійне

 забезпечення.

      Окремо хотів би виділити проблему, що не залишає

 байдужим  жодного члена Уряду, як і всіх вас, шановні

 народні     депутати,     маю     на    увазі    межу

 малозабезпеченості,  точніше вартісну її вуличину. На

 минулому  тижні  це  знову  стало  предметом  гострих

 дискусій  у  Парламенті.  Ми  також  за те, щоб кожна

 людина   мала   за   що  задовольняти  свої  найбільш

 необхідні потреби. Але виходити при цьому треба знову

 ж таки з реальних можливостей держави.

      На  цю  тему можна було б виголосити окрему цілу

 промову  чи  доповідь, але зупинюсь лише на окремих і

 найбільш   очевидних  результатах  до  яких  могло  б

 призвести       затвердження       вартості      межі

 малозабезпеченості    в   розмірі   4,   8   мільйона

 карбованців на місяць.

      По-перше.  До  кінця  року  тільки  на заробітну

 плату  для  бюджетних  установ  і  на  виплату пенсій

 потрібно   було  б  додатково  понад  690  трильйонів

 карбованців.

      Друге.   Фонд   оплати  праці  на  підприємствах

 збільшився  б  на  200  трильйонів карбованців. Де їх

 взяти, якщо інколи коштів не вистачає на зарплату вже

 зараз.  Розрахунки  показують,  щоб  хоч якось звести

 кінці  з  кінцями  підприжмствам довелося б звільнити

 близько п'яти мільйонів працюючих.

      Третє.  Готівкова  маса  в  обігу  збільшилася б

 майже  на  600  трильйонів  карбованців.  Отже  новий

 сплеск  інфляції  черей який ціни у грудні цього року

 зросли проти вересня в 2,8 раза.

      І  четверте.  Навіть  якщо  припинити  всі  інші

 виплати  з  бюджету,  то і після цього не вистачило б

 коштів на фінансування витрат, пов'язаних із згаданим

 підвищенням.  Це  не  голе теоретизування і не спроба

 когось  залякати.  Пригадаємо,  до  чого призводили в

 останні  роки чимало заходів у соціальній сфері. Вони

 вживалися  з найкращими намірами, але без достатнього

 економічнгого  фундаменту.  В  результаті люди більше

 втрачали,  ніж одержували. Уряд не може, не повинен і

 не має права  на такий самообман і обман народу.

      Ми  бачимо  вихід  в  іншому, в поступовому, але

 реальному. Тобто обгрунтованому економічно підвищення

 доходів  населення.  Це  вже  не просто наміри. Щойно

 вийшов пакет урядових рішень з питань оплати праці та

 пенсійного   забезпечення,   виплат   компенсацій  та

 допомог.

      Заробітну   плату  значної  частини  працівників

 бюджетної  сфери підвищено з 1 жовтня на 22 відсотки.

 Сподіваємося,  що  Верховна Рада підтримає пропозицію

 Уряду   щодо  підвищення  середньодушового  сукупного

 доходу, який дає право на одержання допомоги.

      Крім   того,   готується   рішення  про  надання

 одноразової   грошової  допомоги  на  осінньо-зимовий

 період    малозабезпеченим    категоріям    громадян,

 приблизно так, як це робилося в миному році.

      Звичайно,  все  це  ще не дуже великі гроші, але

 гроші реальні. І вони вже хоч щось дадуть людям, а не

 згорять без сліду в інфляційному полум'ї.

      Хотів  би  ще  додати,  що в державі діє система

 адресних   допомог   та   субсидій,   яку  Уряд  буде

 вдосконалювати і надалі. Через неї зараз здійснюється

 підтримка  сімей,  у  яких витрати на утримання житла

 перевищують 15 відсотків доходу.

      У  цієї  роботи  є  ще один надзвичайно важливий

 соціально-економічний   аспект,  збільшення  реальних

 доходів  населення,  підвищує платоспроможний попит і

 дає додатковий імпульс виробництву.

      У  зв'язку  з цим, надається великого значення і

 якісним  змінам  у  ціновій  політиці.  Вже  до кінця

 поточного     року    буде    запроваджено    систему

 щоквартального  доведення  до  підприємств орієнтирів

 щодо  прогнозованої динаміки інфляції та оптових цін.

 Це  знову ж таки не дерективна вказівка, а необхідний

 і обгрунтований захід, який допоможе виробникам краще

 бачити   перспективу   і  нетралізовуватиме  надмірні

 інфляційні  очікування,  які  вже  не  раз  причиняли

 передбачені стрибки цін.

      Предметом   особливої  уваги  стоїть  в  процесі

 ціноутворення   в  базових  галузях,  що  залишаються

 монополістами  в  паливно-енергетичному  комплексі, в

 металургії,   в   машинобуваннї,   в   енергетиці  та

 транспорті.    Влив    цін,   які   тут   формуються,

 відчуваються в усьому подальшому виробничому ланцюгу.

      Щоб уникнути небажаних міжгалузевих диспропорцій

 та  інших  неприємних  сюрпризів, забезпечуватиметься

 попередня  узгодженість термінів і масштабності цін у

 згаданих  галузях.  Це  має  позитивно позначитись на

 загальній ціновій ситуації в держави.

      Актуальним   завданням   залишається   протидія

 проявам  монопольних  і  дискримінаційних цін у сфері

 виробництва,  постачання  та  торгівлі.  Саме ціновий

 диктат  монополістів  і безбожні накрутки від продажу

 товарів  через  кілька  посередницьких структур чи не

 більше  всього  б'ють  по кишені громадянина-покупця.

 Боротьба    з    цим   -одна   з   основних   функцій

 антимонопольного комітету.

      Що  до  вільного  ціноутворення,  то  сфера його

 застосування  розширюватиметься  переважно за рахунок

 немонополізованих  секторів  економіки,  де  надмірні

 цінові апетити стримуватимуться конкуренцією.

      У  контролі  за  цінами,  як і в інших питаннях,

 пов'язаних  з  інтересами  споживачів,  Уряд  готовий

 співпрацювати   з   профспілковими   і   громадськими

 організаціями.

      Складність   і   багатоплановість  завдань,  які

 доводиться    вирішувати    Уряду,    я    хотів   би

 проілюструвати і на прикладі енергозабезпечення, що є

 однією   з   найболючиших  проблем  і  прямо  зачіпає

 інтереси нашої національної безпеки.

      Дефіцит  енергоресурсів породжений не тим, що їх

 нема де закуповувати, річ у хронічній нестачі коштів.

 Сьогодні   це   найбільш   виснажлива  стаття  нашого

 імпорту,  яка  лягає  основним  тягарем  на платіжний

 баланс і поглиблює  його від'ємне сальдо.

      Загальновідомо,   що   першопричина   надмірного

 енергоспоживання     у     дерформованій    структурі

 української   економіки,  що  зумовлює  її  затратний

 характер.

      Відповідно  структурна  перебудова,  яка  має на

 меті  усунення  таких  дерформацій  успадкованих від

 колишньої   структури   господарювання,  визначена  у

 програмі    як   один   із   стратегічних   напрямків

 діяльності.

      Разом   з   тим   слід   зрозуміти,  що  глибокі

 структурні зміни -це справа не одного року, і вона до

 того ж потребує колосальних фінансових затрат.

      Тому  ми  будемо  активно  працювати над тим, що

 можливе і необхідне вже зараз.

      Ми  бачимо  три  основні складові цієї проблеми:

 перше   -повніше  використання  власних  енергетичних

 ресурсів. Завдяки цьому можна покрити до 20% потреб у

 природному  газі,  в  межах  13%  -у нафті. Для цього

 намічається  разширення  геологорозвідувальних робіт,

 зокрема  на  Чорноморсько-азовському  шельфі, повніше

 використання раніше виведених з експлуатації родовищ.

      Щодо  збільшення  видобудку вугілля, запаси якого

 відповідають  потребам  нашої  економіки, то тут крім

 суто   технічних   та  економічних  заходів  намічено

 реформування  системи  управління  галузі  з  актиною

 реструктуризацією підприємств.

      Є   ще  один  невиправдено  забутий  резерв  -це

 використання  місцевих  паливних  ресурсів, наприклад

 торфу.

      Мислячи глобальними категоріями неможна забувати

 і про те, що лежить під ногами.

      Друге.  Вишукування  додатково-фінансових джерел

 для   оплати   імпорту  енерогоносіїв,  вдосконалення

 організації   взаємовідносини   між  учасниками  цього

 процесу.

      Покладатися тільки на іноземні кредити, які поки

 ще  дозводляють з великими труднощами розраховуватися

 за енергоносії було б недалекоглядно і  небезпечно.

      Завтра  цих  кредитів  може  просто не стати. До

 того жити в борг, край не вигідно, бо требо не тільки

 повертати борги і позички, а і платити немалі суми за

 їх обслуговування.

      Звідси  жорсткий  імператив  -заробляти  якомога

 більше   валюти   самим   і   всілякої   економіки...

 економіки  -це  один  з основних мотивів стимулювання

 виробництва  експортноспроможної  та  імпортозамінної

 продукції.

      З   метою  поліпшення  платіжного  балансу  уряд

 опрацював  нову  схему  економічних та організаційних

 відносин,  пов'язаних з поставками газу, розрахунками

 за  нього  і  транзитом  через  територію України. Її

 суть -у децентралізації, наданні покупцям і продавцям

 свободи  вибори  стосунків між собою. Іншими словами,

 держава  перестане бути у цьому процесі монополістом,

 на  якому  все  замикалося  і на якого майже повністю

 лягали    боргові    зобов'язання.    Встановлення...

 встановленню   і   розвитку   ринкових  відносин  між

 постачальниками  та  виробниками електричної енергії,

 конкуренції  між генеруючими компаніями послужить вже

 в  основному  завершена  реструктуризація  управління

 електроенергетикою.   Уряд   доопрацьовує  спільно  з

 Верховною   Радою  проект  Національної  енергетичної

 програми.

      Третє.  За  всієї  важливості  перелічених  вище

 завдань,  магістральним  напрямом  всієї  роботи буде

 енергозбереження.   Це   здійснюватиметься  як  через

 довгостроковіперспективні  заходи у плані структурної

 перебудови,   так  і  через  оперативно-організаційні

                         - 41 -

 заходи.

      До  останніх ми відносимо налагодження обліку та

 конетролю  за витрачанням енергоресурсів у виробничій

 і  побутовій  сферах  шляхом впровадження відповідних

 систем і приладів. Дійовим інструментом запровадження

 режиму   економії  має  стати  тарифна  політика:  на

 підприємства   вже   повністю   покладено  оплату  за

 енергоносії,  здійснюється поступове наближення цін і

 тарифів  на  паливо та житлово-комунальні послуги  до

 їх   фактичної   вартості.   Це,   ясна   річ,   крок

 непопулярний,  але  вимушений  і  головне -неминучий.

 Краще  платити за тепло і світло дорожче, ніж не мати

 їх взагалі...

      Крім  того,  як уже було сказано, уряд вживатиме

 упереджувальних  заходів. В основному -через механізм

 адресної   допомоги   найбільш   вразливим   верствам

 населення.

      Структурна і промислова політика важлива не лише

 з  точки  зору  паливно-енергетичного  комплексу  -це

 всеохоплююча  проблема,  яка  визначає майбутнє нашої

 еконміки.

      З   того,  що  викладено  у  програмі  хотів  би

 виділити    кілька   аспектів,   які   характеризують

 нетрадиційне бачення урядом шляхів їх вирішення.

      Маю на увазі перенесення акценту на ту сферу яка

 здавна  нібито  залишалася  в  тіні  могутніх базових

 галузей . Маю на увазі легку і харчову промисловість.

      Тим   часом   такі   галузі  виробляють  кінцеву

 продукцію,    маютьзначний    експортний   потенціал,

 працюють    безпосередньо    на    споживчий   ринок,

 забезпечують   швидкий   оборот   капіталу  і  значні

 надходження    до    бюджету,   сприяють   підвищенню

 зайнятості населення.

      На   жаль   такі  потенційні  переваги  поки  що

 залишаються нереалізованими.

      Більше  того, як свідчить статистика, саме легка

 промисловість   і  виробництво  споживчих  товарів  в

 цілому  зазнали найбільшого спаду, у зв'язку з цим ми

 ставимо перед собою завдання не лише призупинити його

 темпи,  а  й  зробити  ці  галузі локомотивами, які б

 прискорили  виводу  економікі  з  кризи у доцільності

 такого підходу переконує світовий досвід.

      Сюди  слід віднести також і ті сфери, які раніше

 згадувалися  урядових  документах  у  кращому випадку

 через   кому,   а   зараз   виходять  за  економічною

 ефективністю на одне із чинних місць.

      Я   маю  на  увазі  туризм.  Який  при  відносно

 невеликих   затратах   здатний   постійно   і  швидко

 приносити  значні  кошти  і  в  тому  числі  валютні,

 створювати   нові   робочі   місця,   давати  імпульс

 комплексу  суміжних  галузей  народного господарства,

 особливо інфраструктурних.

      Віднесення  таких  сфер  до урядових пріоритетів

 звичайно  не  означає  послаблення  до інших галузей,

 насамперед    базових    і   наукоємних.   Машино   і

 приладобудування, металургію і хімічну промисловість,

 транспорту тощо.

      Про це докладно сказано у програмі.

      В    агропромисловому   секторі   економікі   де

 створюється   третина   національного   доходу   уряд

 сприятиме   становленню  нових  соціально-економічних

 відносин і форм господарювання ринкового типу.

      Центр        цієї        роботи       ставляться

 інтереси сільськогосподарського  виробника, підвищення

 мотивації  до нарощування та ефективного використання

 виробничого потенціалу.

      Як     важливо     передумову    формування    в

 агропромисловому  комплексі  різно укладної економікі

 ми розглядаємо земельну і господарську реформу .....

 вільного і регульованого  ціноутворення.

      Збережеться  система  державного  контрактування

 частини продукції, необхідної для забезпечення потреб

 бюджетної сфери, вдосоконалюватиметься інфраструктура

 закупівель   і  реалізації  продукції  з  формуванням

 спеціалізованих ринків зерна, цукру, олії тощо.

      При вдосконаленні фінансово-кредитних відносин в

 аграрному секторі будуть враховуватись його специфіка

 як  сезонної  галузі з уповільненим обсягом вкладених

 коштів.

      Значно  повніше  будуть будуть використовуватись

 експортні можливості  галузі.

      Враховуючи   особливу   актуальність   проблеми,

 вважав   би   за   необхідність  зупинитись  на  ході

 формування  держваних  ресурсів  зерна і хаходах, які

 вживає  Уряд  для  його  прискорення.  В  цьому  році

 валовий  збір  зернових  в Україні очікується в межах

 37,  3  млн.  тон,  або  на  рівні фактичного збору в

 минулому році. що ж до основної продовольчої культури

 пшениці,  то її одержано 16, 4 млн. тон, тобто на 26%

 більше  торішнього. Але краще рахувати той хліб, що в

 коморі.

      На  думку Уряду обсяги виробництва зерна, в тому

 числі  пшениці  дозволяє сформувати необхідні ресурси

 для забезпечення населення, створити державний резерв

 і закласти насінневий фонд.

      В  розрахунок  державного  контракту станом на 6

 жовтня  закуплено  4,  7  мільйонів  тон  зерна. Уряд

 виділив  кошти для оплати 832 тон зерна, прийнятого в

 господарств  на відповідальне зберігання.

      Приводиться  в  дію додатковий резерв закупівель

 хліба  за  рахунок  коштів,  які  відшукують  місцеві

 органи.  таким  чином,  уже  закуплено  понад 300 тон

 зерна.

      Як  і  передбачено  рішенням Кабінету Міністрів,

 триватиме  закупівля  зерна  для  державних потреб за

 рахунок повернення бюджетної позички. На 1 вересня її

 поки   що   неповернуто   в   сумі  20,  6  трильйона

 карбованців,  а  також  кредитів комерційних банків і

 власних обігових коштів заготівельних організацій.

      Особливу  роль  має  відіграти  прийнята  Урядом

 Постанова    про    заходи    щодо   розвитку   ринку

 сільськогосподарської  продукції  України.  Суть її в

 тому,  що  на продукції, які продається через аграрні

 біржі,    не    поширюється   режим   квотування   та

 ліцензування,  а  на  її  перевезення  в  першу чергу

 надаватиметься  рухомий склад. Держава буде виступати

 на  таких  торгах одним з учасників на рівні з іншими

 покупцями.

      Крім  усього  іншого,  такий  порядок  прискорює

 одержання   господарствами   коштів   для  завершення

 осінньо-польових  робіт. В сучасних умовах набуває де

 далі важливішого значення як один з системоутворюючих

 елементів  зовнішньо-економічної  діяльності.  У  цій

 сфері  щеналежить  подолати  цілий  ряд  труднощів  і

 перепон.  Практично з нуля створюється інфроструктура

 зовнішньої   торгівлі   та  міждержавних  економічних

 стосунків,  втрачено  з  розпадом  Радянського Союзу.

 Більшість,  якщо  не всі, наших експортерів виявились

 не  готовими  до самостійних дій на світовому ринку з

 його жорстким  конкурентним середовищем.

      Заповнювати   ці   та   інші  прогалини  Урядові

 доводиться   прискоренеми  темпами,  оскільки  тільки

 нарощування  обсягів  експорту  спроможно  хоч якоюсь

 мірою  компенсувати  втрати  від  економічної  кризи,

 зокрема  спаду  виробництва  і  звуження внутрішнього

 ринку.  Це  не означає, що експорт відпускається,  як

 кажуть,  в повне вільне плавання. необхідно працювати

 над поліпшенням його товарної структури переходом від

 перважно  сировинного характеру до продажу завершеної

 продукції,  а також подалання бартерізації зовнішньо-

 економічної  діяльності.  Як  раз  в цьому позитивний

 процес уже намітився.

      У  числі заходів, що стимулюватимить ці процеси,

 реалізація   цільової   довготермінової   комплексної

 програми   підтримки   експортерів.   Вона  має  бути

 затверджена вже на початку наступного року.

      Другою  і  не  меньш  важливою  стороною  роботи

 стратегічною   метою  якої  є  поліпшення  платіжного

 балансу,  ми  вважаємо  проведення  гнучкої імпортної

 політики.  Її  інструментами повинні бути економічно-

 обгрунтоване     тарифне     регулювання     імпорту,

 запровадження  специфічних  комбіновах  та  серйозних

 ставок ввізного мита.

      Україна  як  суверена держава має повне право на

 такі  та  інші  заходи,  що,  до  речі,  узгоджуються

 загальноприйнятними  міжнародними нормами. Завданнями

 гнучкої  імпортної  політики кореспендує ця робота по

 нарощуванню  виробництва  іпортозамінної   продукції.

 Виникає,  м'яко кажучи, дивною не тільки з точки зору

 високих...  виглядає  дивною  не  тільки з точки зору

 високих   економічних  матерій,  а  просто  здорового

 глузду  ситуація,  за  якої  при  всій нашій бідності

 валюта  поки що розтринбкується на некритичний імпорт

 тобто  на  те, без чого можна обійтися або виготовити

 його самим.

      У програмі досить детально викладений наш погляд

 на  стан, завдання і перспективи розвитку економічних

 зв'язків із зарубіжними країнами, у тому числі, з СНД

 і, зокрема, з Росією.

      виступаючи  за  наведення  економічних  мостів з

 усіма  державами, ми водночас вважаємо, що цей процес

 не  має бути вулицею з одностороннім рухом. Тому Уряд

 твердо  і  послідовно  отстоюватиме  симетричність  і

 рівноправність у зовнішньо-економічних стосунках.

      Важливий  блок  питань,  пов'язани' у програмі з

 інституціональними   перетвореннями,    реформуванням

 власності,  розвитком  підприємств і підприємництвом,

 запезпеченням   керованості   у   державному  секторі

 економіки.

      Передбачається    значною   мірою   впорядкувати

 процеси  приватизації  (йдеться  про  те,  що вона не

 повинна  бути самоціллю), реструктуризація власності,

 спрямована  на  пошук ефективного власника, посилення

 конкуренції між товаровиробниками і підвищення на цій

 основі віддачі суспільного виробництва.

      В  першу  чергу  прискорюється  приватизація тих

 підприємств,  які не мають стратегічного значення для

 економічного    розвитку    держави.   Завершити   її

 планується в першому півріччі наступного року.

      В  цьому  плані  залишаєтся  надзвичайно  госрою

 проблема  приватизації  незавершеного  будівництва, в

 якому  заморожені величезні кошти. Ми готові передати

 ряд  таких об'єктів за символічну плату тим, хто буде

 в змозі довести їх до ладу.

      Особливою   виваженістю   у   підходах  потребує

 приватизація   середніх   та   великих   підприємств.

 Пердбачається,  що  вона  буде  здійснюватися  шляхом

 продажу   акцій   відкритих   акціонерних  товариств,

 створених   на   базі  майна  таких  підприємств.  Це

 дозволить  використовувати приватизаційні, майнові та

 компенсаційні сертифікати.

      З    меттою    захисту    державних    інтересів

 приватизація підприємств, які мають особливе значення

 для  економіки  та  безпеки,  буде  здійснюватися  за

 індивідуальними планами. ДО кінця поточного року буде

 вдосконалено    систему    контролю   за   діяльністю

 фінансових   посередників   у  процесі  приватизації.

 Уточнені    законодавчі   норми   їх   створення   та

 функціонування.   Розглянуто   можливість  розширення

 контрольних повноважень місцевих органів влади.

      До  кінця  наступного  року  в  Україні  буде  в

 основному  сформовано  систему  змішеної  економіку з

 необхідними    важелями    впливу   держави   на   її

 функціонування.

      Акцентуючи   увагу  на  перспективних  проблемах

 загально-національного  масштабу,  ми  разом з тим не

 вважаємо  це  поглядом  з  висоти  пташиного польоту,

 звідки  невидно повсякденних турбот і проблем окремих

 галузей,   трудових   колективів  та  громадян  нашої

 держави та їх сімей.

      Логікою  дій  Уряду  передбачено  й  невідкладні

 поточні  заходи,  які  треба здійснити для нормальної

 роботи  народногосподарського  комплексу  та житлово-

 комунальної    сфери    в   осінньо-зимовий   період,

 забезпечення   продовольчими   ресурсами,  своєчасної

 виплати   заробітної   плати,  пенсій,  стипендій  та

 грошових допомог.

      Вважав  би  також  за  необхідне  додати,  що  у

 процесі  роботи  над  проектом  програми Уряд доручив

 міністерствам  і відомствам визначити основні шляхи і

 напрями   розвитку   своїх   галузей   та  ресурсного

 забезпечення  цих  завдань.  Матеріали  готувалися за

 спеціально  розробленою  схемою. У загальному вигляді

 вони   використані  у  програмі,  допомігши  уточнити

 пріоритети  та  орієтири, а також лягли в основному в

 проекті  організаційних заходів Кабінету Міністрів на

 їх виконання з конкретизацією термінів відповідальних

 органів та службових осіб.

      Нинішній  стан  економіки  і те що намічається в

 ній   зробити   Уряд  розглядає  як  фундамент  своєї

 гуманітарної на науково-технічної політики. Завдання,

 що  тут  намічаються,  суворо  співвіднесені,  як і в

 інших галузях з реальними можливостями держави.

      На  закінчення,  декілька  слів  про законодавче

 нормативне   та  інформаційне  забезпечення  програм.

 Ставиться   на   меті   синхронізувати  окремі  етапи

 діяльності Уряду, з формуванням необхідного правового

 поля.  Документи  які  готуються,  або вже внесені на

 розгляд   Верховної   Ради   і   Президента  України,

 згадуються у відповідних розділах проекту.

      Перелік   першочергових   проектів   законів   і

 постанов  Верховної  Ради,  актів  Президента, рішень

 Уряду, якими має супроводжуватися виконання програми,

 наводиться у додатку.

      Щодо   інформаційного   забезпечення,   то  воно

 базується  на  намірах  Уряду, здійснювати програму у

 максимально  відкритому режимі, своєчасно доводити до

 громадськості  суть і ціль запланованих заходів і, що

 найголовніше, результати їх виконання.

      На   нашу   думку,   це  сприятиме  консолідації

 суспільства у проведенні наміченого курсу, розширенні

 соціальної бази його підтримки.

      Керуючись     Програмою,     Уряд    проводитиме

 відповідальний    і   реалістичний   курс,   уникаючи

 популітських  кроків,  легких  і  простих,  на перший

 поглід, управлінських рішень та економічних маневрів,

 які  можуть  призвести  до  небажаних  і  небезпечних

 політичних,    а    особливо,   соціально-економічних

 наслідків.  Ми  вбачаємо  свій  обов'язок у тому, щоб

 найпершим  сумарним  результатом  реалізації Програми

 діяльності  Уряду стало прискорене подолання найбільш

 тяжкої  фази нашого перехідного періоду. У цій роботі

 Уряд  буде  відкритий  для  всіх,  хто  бажає добра і

 процвітання Україні та її народові.

      Сподіваємося  на  розуміння  та  підтримку наших

 планів з боку Верховної Ради. Добрим прикладом такого

 взаєморозуміння  і  плідної  співпраці  стала  робота

 представників Уряду і комісій депутатських фракцій та

 груп під час розгляду Програми.

      Ми   просимо  Парламент  схвалити  Програму  дій

 Уряду.    Кабінет   Міністрів   готовий   і   надалі

 об'єднувати  зусилля  з Парламентом на шляху виходу з

 кризи   у   зміцненні  підвалин  нової  стабільної  і

 потужної національної економіки.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам, Євгене Кириловичу.

      (О п л е с к и)

      Ну, я не буду вживати банальні слова, що оплески

 сприймаються,  як  одностайне схвалення Програми, але

 це  просто  праця,  яка  зроблена  в  даному  випадку

 Євгеном Кириловичем, одержала таку підтримку.

      Від   депутата   Борзих   Олександра   Івановича

 поступила пропозиція прийняти рішення щодо трансляції

 на   телебаченні   в  повному  обсязі  сьогоднішнього

 пленарного    засідання    Верховної    Ради.   Немає

 заперечень?  І  було  б  правильно, якби розпочали цю

 трансляцію десь о 19-ій годині. А то якщо о 21-ій, то

 я   думаю,   це   буде   дуже   пізно.  Давайте  таку

 рекомендацію приймемо шляхом голосування. Я ставлю на

 голосування таку пропозицію.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.

      Рішення прийнято, дякую.

      Нагадую, на запитання максимум одна хвилина, щоб

 я не користувався правом виключати мікрофон.

      ну,   мабуть   досить,  далі  вже  не  встигнете

 записать.

      Ковтунець, будь ласка.

      Прошу уваги.

 

      КОВТУНЕЦЬ.

      Шановний  Євгене Кириловичу, в програмі Уряду не

 згадується жодним словом про уже затверджену державну

 програму  "Освіта",  якою  передбачені шляхи розвитку

 нашої  освіти.

      Ми  не  знаходимо  жодного слова про будісництво

 Одеського  нафтотерміналу.  Чи  означає  це,  що Уряд

 збирається  радикально  змінити своє ставлення до цих

 уже прийнятих державою рішень.

 

      МАРЧУК .

      Перше, що стосується в загальному принципу. Ясна

 річ,  що  програма  в  повному  обсязі не охоплює всі

 аспекти   економічного,   гуманітарного,  державного,

 військово-технічного,    політичного   і   так   далі

 характеру. Це просто неможливо зробити  в програмі.

      Я вже сказав, що в нас, і це було сказано в моїй

 доповіді,   що  зараз  в  Уряді  є  біля  60  програм

 галузевого  характеру,  є  конкретні  плани, як можна

 сказати  іншою  мовою,  роботи  міністерств, які були

 відпрацьовані  і  в  Уряді розглянуті, на основі яких

 складалась  програма  дій  Уряду. Тому, що стосується

 реформування  освіти,  і  взагалі освіти як одного із

 важливих    елементів    розвитку    нашої   держави,

 незгадування  в  такому  контексті, вірніше, в повних

 формулах,  так,  як  це б хотілось, зовсім не значить

 проте,   в   в   цьому   важливому   напрямку  нашого

 суспільства  як  складової частини нашого розвитку не

 уде надаватись уваги.

      Більше    того,   Міністерство   освіти,   окрім

 реформування його дало доручення відпрацювати і такий

 план  відпрацьований при участі Міністерства освіти в

 реформуванні  взагалі  самої державної влади, з точки

 зору підготовки фахівців для державної служби.

      Ми  зараз  маємо  надзвичайно  високий дефіцит в

 цьому.  Так  що  освіта  ні в якому разі не випадає з

 поля зору діяльності уряду.

      При  доопрацюванні  ми знайдем місце щоб в цьому

 було,  як  кажуть однозначно і чіткіше відведено десь

 параметер .

      Що   стосується   одеського   терміналу   нафто-

 переробного.  Тут  багато  в програмі ми говоримо про

 багато конкретних об'єктів і конкретних проектів, які

 є.

      Це   не  значить,  що  ця  проблема  і  одеський

 термінал знаходиться поза, я ще раз скажу, поза нашою

 увагою,  тому  що  тут не сказано і багато іншого, що

 стосується    нафтопереробних   наших   заводів,   де

 відбувається  зараз  досить  серйозне реформування (і

 держава  там,  як  кажуть,  тримає  руку на пульсі) і

 багато інших. Так що незгадування це не значить, але,

 якщо  ви  подивитеся програму, галузеву програму, яка

 зв'язана з реформуванням енергетики (є, крім того, ще

 загального       характеру,       яка      стосується

 електроенергетики)  -ця  проблема, проблема Одеського

 терміналу  там  присутня  в  одному  чи  в  декількох

 проектах, які зараз відпрацьовуються.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Я прошу і вас, Євгене Кириловичу,

 і запитуючих бути коротшими в діалозі.

      Степанов, будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ     , фракція соціалістів.

      Уважаемый  Евгений  Кириллович,  вы  говорили  о

 постепенном  приближении  к  меже малозабезпечености.

 Скажите,   когда,  по  вашему  мнению,  правительство

 сможет  полностью  приблизиться  к этой меже? Сколько

 нужно - полгода, год, два, пятилетие?

      Спасибо.

 

      МАРЧУК Є. К. Я вже говорив і ще раз хочу сказати

 щодо  принципіальних  підходів.  Точну дату, місяць я

 назвати не зможу і цього не зможе зробити ніхто...

      Якщо  заходи, які передбачаються Програмою і які

 будуть  затверджені  в  бюджєеті  на  1996  рік,  і в

 Програмі соціально-економічного розвитку на наступний

 рік   будуть   успішно   виконані   і  якщо  проблема

 інфляції....  якщо  проблема  розвитку  матеріального

 виробництва,   призупинення  спаду  виробництва  буде

 реалізовуватись  так,  як  ми  передбачаємо, то якраз

 саме  при відповідності фінансових і сприятливих умов

 тоді  ми  можемо  сказати  про наближення, виходячи з

 того,   що   для   цього  буде  достатньо  фінансових

 ресурсів.  Якщо більш конкретніше (знову ж таки кажу:

 про дату і місяць я не можу сказати, але...) -коли ми

 зупинимо    спад    реального    виробництва,    спад

 промислового виробництва і коли ми вийдемол хоча б на

 перші проценти приросту ВВП, а по наших розрахунках в

 деяких  галузях це можливо вже в 1997 році це буде ще

 більше   сприяти  максимальному  наближенню  до  межі

 малозабезпеченості.

 

      ГОЛОВА.  Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО

 

      Шановний  Євген  Кирилович,  в  мене  до вас два

 запитання.

      Перше.   Чому   програму   діяльності  уряду  не

 підписав  Президент  України.  Згідно Конституційного

 договору  він  -голова  виконавчої  влади,  сформував

 уряд,   призначив   вас  Прем'єром  і  мені  особисто

 незрозуміло  як  можемо ми розглядати цю програму без

 підпису Президента.

      І  друге  питання.  В  одному  із своїх інтерв'ю

 колишній  міністр  економікі,  а зараз вже підвищений

 віце-Прем'єр  за  подальший  розвал  економікі  Роман

 Шпек,  пояснив всьому народу України, що буде в цьому

 році підйом економікі у третьому кварталі, два перших

 важких,  а  третій  квартал це вже зростання. Так ось

 третій  квартал  закінчився ще з більшим поглибленням

 кризи і з страшним фіаско.

      Я  хотіла  почути  відпровідь скільки ще терпіти

 народу  України, наскільки в вважаєте ще скільки часу

 буде   поглиблюватися  криза,  скільки  нам  потрібно

 потерпіти.

 

      МАРЧУК  Є. К. Перше, що стосується того хто вніс

 програму.

      В  розробці  програми  дій  уряду,  я вже сказав

 окрім фахівців, урядовців, експертів приймала активну

 участь   працівники   Адміністрації  Президента,  які

 ведуть економічні питання. Програма дій уряду не як в

 пресі  десь  повідомляла,  що  нібито десь біля 50 чи

 скільки  там,  значить, неспівпадання і т. д. У нас є

 експертне    заключення    і    ніяких   неспівпадань

 принципового  характеру  немає,  програма  якраз  і є

 поглиблення  і  уточненням тих планів, які зараз уряд

 передбачає   зробити   з  урахуванням  обставин,  які

 відбуваються  в  сфері нашої екеномікі, тому програма

 дій    Уряду    з   Президентом,   з   Президентської

 Адміністрацією   угоджена.   Що   стосується  підпису

 процедурно,   то   прем'єр-міністр,   я   не  знайшов

 заперечення  десь в нормативних документах, має право

 підписати  і подати на розгляд програму дій Уряду, як

 це передбачено.

      Що  стосується  заяви  віце-перм'єра Шпека, я не

 пам'ятаю,  що він за інтерв'ю і коли давав, може тоді

 ви звернетесь до нього, в якій мірі там це відповідає

 точності  його  висловів.  А  що  стосується  по суті

 третього  кварталу і скільки ще народові терпіти. Я в

 своєму  виступі сказав скільки терпіти. Якщо говорити

 відверто,  то  дійсно терпіти ще прийдеться. В нас не

 повинно  бути  ілюзій.  Але  і  хворому, коли його...

 пропонують  йому операцію, то говорять, що прийдеться

 перетерпіти. І це перетерпіти прийдеться. І є, ну, не

 намі  придумані,  загальні закономірності перехідного

 періоду,   які   зв'язанні  з  об'єктивними  законами

 економіки.

      Якщо  ви  хочете,  щоб  я сказав десь конкретно,

 коли стане жити краще. Стіане жити краще, коли хоча б

 перші, як кажуть, прикмети покращення для конкретного

 громадянина,  для  конкретної  людини, коли ми хоча б

 половину цих заходів, які завплановано в програмі дій

 Уряду, і ті, які будуть врахованні після обговорення,

 зможемо  виконати. І якщо ми не приборкаємо інфляцію,

 якщо   ми   не  підвищемо   виробництво,  ну,  і  всі

 складові,  про  які я говорив, про підвищення не може

 бути і про покращення життя не може бути і мови.

      Але  я  з  вами згоден в якому плані, і про це я

 говорив,   ми   повинні   і   ми  це  будемо  робити,

 відслідковувати,   щоб  програма  н.......  будь-якою

 ціною. Щоб це не було за рахунок громадян.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Із  першим  запитанням Вітренко

 переплітається  запитання Кузьменко, яке він надіслав

 в письмовій формі ще до початку доповіді, відносно чи

 погоджена  програма  з  Президентом.  Я хочу сказати,

 проінформувати  про  те,  що, посилаючись на висновки

 Ради   регіонів   -це   консультативний   орган   при

 Президенті,  президент  підписав  листа  з схваленням

 цієї  програми  з пропозицією, щоб вона була схвалена

 Верховною   Радою.  Таким  чином  він  також  поділяє

 відповідальність за її реалізацію.

      тепер.   Я   просив  би  депутатів  не  заважати

 засіданню, не ходити, не турбувати Президента, членів

 Кабінету Міністрів. У вас є часу для того досить.

 

      ГОЛОС   З   ЗАЛУ.   А   якщо   б  Верховна  Рада

 затверджувала  Прем'єр-міністра, то хто підписував би

 тоді?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Яблонський.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ

 

      Шановний Євгене Кириловичу! Скажіть, будь ласка,

 яке  місце  в  реалізації програми Уряду ви відводите

 науці,  і що Уряд планує зробити для цього, щоб наука

 виконала цю місію?

      І  друге питання. Ви сказали, що величезні кошти

 зосереджені  в  тіньовій  економіці. Коли цей капітал

 почне  працювати на державу, з тіньової економіки він

 перейде в державну економіку?

 

      МАРЧУК  Є.  К.  Почну  з  кінця.  Щодо  тіньової

 економіки. Поза межами банків зараз десь біля 210-213

 трильйонів   карбованців   -це  те,  що  ми  називаєм

 тіньовий  капітал,  хоча  це  не значить, що він весь

 криміналізований.   Що   він  обслуговує  кримінальну

 економіку.  Передбачається цілий ряд заходів, і деякі

 тенденції  до  цього, позитивні тенденції до цього є.

 Наприклад,  в минулому місяці не повернулася з грошої

 маси,   яка  була  Національним  банком  в  плановому

 порядку  пущена  в оборот, не повернулося всього 1, 3

 трильйони.  Це  найменше  ніж за всі попередні місяці

 цього  року,  в  10,  в  12 і в 15 разів. Причини для

 цього  різні.  Крім  того,  що  стосується  тіньового

 капіталу,  про  який  ви  говорите,  я  думаю,  що це

 взаємопов'язано із неповерненням капіталу з закордону

 також.

      Я  також  повинен  сказати,  що  за  цей  рік  в

 результаті  діяльності Уряду, в результаті діяльності

 комісії,   яка   займалася   проблемами  неповернення

 капіталів за кордону, вдалося повернути 1, 4 мільярди

 американських  доларів.  Я  ще  раз  кажу, це не все,

 кримінальний капітал.

      Крім   того,   в  результаті  роботи  податкових

 органів  і  комісії  про яку говорилося і фінансових,

 задекларовано  в  цьому році 4 мільярди американських

 доларів.  Тобто, 5, 5 мільярдів доларів. Мова йде про

 те,  що  ці заходи, заходи, які передбачаються іншого

 характеру,  вони  націлені  на  те,  щоб  капітал цей

 повертався  в  "світлу" чи "білу" економіку. Але я ще

 раз підкреслюю, це головним чином заходи економічного

 характеру.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Ландик.

 

      ЛАНДИК

 

      Шановний Євген Кирилович!

      Скажіть   будь   ласка,  77  років  заморожували

 заробітну плату і прийшли до того, що довели людей до

 зубожіння.

      Як бути тим підприємствам, які не знизили обсяги

 виробництва,  але  продукція зараз їх не продається у

 тих  обсягах,  як було раніше. Так навіщо підвищувати

 випуск цієї продукції? Це перше питання.

      І  друге  питання.  Як  ми  бачимо,  виробництво

 товарів  народного  споживання,  дає  людям заробітну

 плату, роботу і поступають кошти до бюджету. Але якщо

 ми  подивимося  дані  1994  року  і  1995  року то ми

 побачимо, що автомобілі знизили виробництво в 2 рази,

 мотоцикли  в  5  разів,  машини  пральні в 2, 7 рази,

 телевізори  в  4  рази.  І в пріоритетах ми не почули

 нічого  про  товари народного споживання. То це треба

 розуміти,  що  так  подальше будем зупиняти, щоб сюди

 заїжджали  "Соні",  "Панасоніки", "Мерседеси" і т. д.

 Чи як це розуміти з вашої Програми? Будь ласка.

 

      ГОЛОВА. Прошу коротше задавать запитання.

 

      МАРЧУК  Є.  К.  Перше, я б послався, не вдаючись

 дуже  в таку роширену відповідь, в проекті Програми є

 якраз   велике   місце   щодо   захисту  вітчизняного

 товаровиробника.  Це  і  проьблеми,  які  зв'язані із

 митними  процедурами,  це і проблеми, які зв'язані із

 нарощуванням  обсягів  виробництва.  Тобто  як  сфера

 виробнича,  так  і  сфера  регулююча  в,  через митні

 механізми.   І   я   думаю,   що  тут  немає  потреби

 деталізувати,   що   стосується   товарів   народного

 споживання,  тому  що  в розділі там, де мова йде про

 структурну  перебудову промисловості, там, де взагалі

 йде  про  промислову  політику, окремо не виписана ця

 проблема,  але  вона,  ця  проблема, про яку Валентин

 Іванович  говорить,  вона є похідною, вона є похідною

 від базових проблем, які зв'язані, як я вже сказав, з

 структурною   перебудовою,  посиленням  інвестицій  і

 власних,  і  іноземних,  в  тому  числі  і приватного

 капіталу  у  виробництво.  І в результаті це все буде

 сприяти і розвитку товарів народного споживання. Але,

 дійсно, проблема є в тому, що ми повині відрегулювати

 цивілізованими  методами,  які  це  роблять  всі інші

 країни,  щоб  наш  внутрішній ринок не став полігоном

 для    товарів    народного   споживання   іноземного

 виробництва, що, на жаль, це у нас є.

      Що   стосується   зарплати.  Мова  йде  введення

 механізму   фонду  споживання  і  прив'язки  його  до

 обсягів  виробництва. Але і головне ще також, шановні

 народні  депутати,  мова  також  йде  і не тільки про

 обсяги,  якщо дійсно там холодильників випускається і

 ринок   заповнений,   а  мова  йде  і  про  затратний

 механізм,  затратну  частину: скільки, які затрати на

 той  чи  інший  вид продукції. Так що мова не йде про

 обмеження фонду зарплати, як ви знаєте, я вже сказав,

 що   як   раз  буде  це  сприяти  можливому  підняттю

 зарплати, а про прив'язці фонду споживання до обсягів

 виробництва і ефективності виробництва.

 

      ГОЛОВА.  Паламарчук.

 

      ПАЛАМАРЧУК. 291, Миколаївська область.

      Шановний  Євгене  Кириловичу,  досить  важливо в

 справі   щодо   розвитку  страхової  справи  зараз  в

 державі.  І не зважаючи на значне зростанне кількості

 страхових   компаній,  майже  700  зараз  в  державі,

 страховий    ринок    в    Україні   характеризується

 недостатністю (....)

      Я  пропоную  і  як ви рахуєте питання, щоб зараз

 зробить  так,  як  було  раніше  державної  страхової

 компанії  зараз немає. І як було Укрдержстарх раніше,

 то  як  ви  рахуєте,  щоб  державно-страхову установу

 зробить для дійснення програми уряду.

      І за дорученням Президента пропозиції від себе і

 від  Комісії  по фінансам та банківськой діяльності я

 сьогодні  передам Президентові України, як ви рахуєте

 на  цей  рахунок.  Тому  що ці страхові компанії, які

 зараз  розплодилися  по  державі,  вони витісняють ту

 страхову  компанію,  яка  зараз  є,  незважаючи на ті

 недоліки, які існують зараз.

      Дякую.

 

      МАРЧУК   Є.   К.   Дякую.  Ви  дійсно  поставили

 незвичайно гостре питання, яке дало про себе знати, -

 невідрегульованість  і недостатня впливовість держави

 на   цю   сферу   дала  про  себе  знати  надзвичайно

 негативно,   иходячи  з  відомих  вам  подій  навколо

 трастових  компаній.  71-ша  сторінка  нашої Програми

 якраз і передбачає (ви тут знайдете) тсраховий ринок,

 де  ми  пропонуємо  цілий  діапазон  пропозицій  і не

 тільки  пропозицій,  а  конкретних  кроків  (і в тому

 числі,   які   вже   задіяні)  щодо  покращення  його

 діяльності.  Крім  того,  ми  на  засідання  Кабінету

 Міністрів  декілька  днів  назад  дуже грунтовно, вже

 вдруге  ролзглянули питання (воно, правда, стосується

 кримінальних   параметрів   цієї   проблеми  -відомих

 трастових  всіх  епізодів,  які  були  і ще, до речі,

 дають  про  себе  знати і будуть давати знати у нас).

 Також   цією   Постановою  відпрацьований  додатковий

 механізм наведення порядку в цій сфері.

      Що  стосується державної страхової установи, то,

 в   принципі,   це   питання  (якщо  воно  у  вас  є,

 викладено...  вірніше,  пропозиція в письмовій формі)

 його   можна   розглянути  і  в  інфраструктурі  всіх

 заходів, можна буде доопрацювати і врахувати.

 

      ГОЛОВА. Чупахін.

 

      ЧУПАХІН О. М., 381 виборчий округ, соціалістична

 фракція України.

      Евгений  Кириллович,  в Программе говорится, что

 возникла реальная угроза претворения Украины на рынок

 сбыта продукции иноземных фирм и дешевой рабочей силы

 с      тяжелыми      последствиями     экологических,

 энергетических,      экономических     проблем.     И

 утверждается,  что  коренным  образом  ситуацию можно

 изменить   за   счет   структурной  политики.  Причем

 указываются   3   этапа.   И   первый   -стабилизация

 экономики -называется протяженностью в 2-3 года. В то

 же   время  в  Программе  (я  цитирую):  "В  условиях

 поэтапного  приближения  цен  и тарифов на топливо, и

 жилищно-коммунальные  услуги, городской транспорт для

 населения  по их фактической стоимости говорит о том,

 что значительная тяжесть экономически й проблем будет

 передложена  на  плечи  простого  народа,  как на ваш

 взгляд, в течение двух-трех лет можна будет выдержать

 эту тяжесть.

 

      МАРЧУК  Є.  К.  Я  тільки що, вірніше в доповіді

 своїй  якраз говорив щодо захисту власного виробника,

 мова  йде,  що структурна перебудова економікі -це як

 базовий  параметр  який  дозволить  вийти  на  захист

 власного  виробника, але я ще раз підкреслюю, тарифна

 політика,  митний  тариф  і  митні  технології  також

 повинні дуже бути швидко адоптовані до змін ситуації,

 які   складаються   і   в  розділі  на  109  сторінці

 зовнішньоекономічна діяльність ви знайдете також і ті

 пропозиції,  які вносяться щодо тарифного регулювання

 імпорту,  але  я ще раз скажу, мова не йде ні в якому

 разі  про  заборонювальні  механізми, мова йде, зараз

 вивчається в уряді питання щодо комбінованих тарифних

 ставок  і,  ми  запропонуємо  Верховній  Раді для, чи

 комісіям   спочатку   для  того,  щоб  ми  разом  тут

 опрацювали  як  принцип  який  використовується більш

 ефективно     багатьма     державами    ніж    просто

 заборонювальні чи високі тарифні ставки там 100, 200,

 300  процентів, відсотків, а комбіновані передбачають

 проценти,  але  не нижче відповідного мінімуму, там 5

 екю, 10 екю і т.д.

      Тому  перш  за  все,  я хочу цим підкреслити, що

 мова   йде   не   тільки  про  структурну  перебудову

 економікі.

      Друге, що стосується чи може витерпіти і скільки

 це  дворічний  період, чи може витерпіти насчелення в

 зв'ячзку  з тим, що прийдеться підходити джо реальної

 плати за реальні енергоносії.

      Я   підкреслював   і   підкреслюю,   що   служби

 соціальних  субсидій,  які  зараз  започатковані,  ми

 передбачаємо   з  них  зробити  яякраз  той  один  із

 головніших  механізмів  соціального  упереджувального

 захисту.

      Ми  зараз  перевірили у двох областях, буквально

 десь  2 тижні назад, як працюють ці служби. Звичайно,

 є    багато   недоліків   бюрократизму,   цинізму   і

 холодності, і це треба бути швидко по ходу виправити.

 І  тому  ми  передбачаємо,  щоб  люди, як сказав вже,

 реформи  не  були  будь  -якою  ціною і не за рахунок

 громадян.

 

      ГОЛОВА.  Понеділко.

 

      ПОНЕДІЛКО.   Наша   комісія   ретельно   вивчила

 програму,  Комісія законодавчого забезпечення свободи

 слова та засобів масової інформації.

      Той розділ, який стосується інтересів держави по

 захисту    інформаційного    простору    як    наміри

 задовольняють  нас  цілком  і  повністю. Але скажіть,

 будь  ласка,  до  цих  намірів  конкретний  документ,

 конкретна програма дій реалізації їх буде чи ні?

 

      МАРЧУК.

      Питання  інформаційної  безпеки,  інформаційного

 забезпеченні    процесу   державотворення   являється

 питанням  політичного характеру, ясна річ, складовими

 елементами  економіки,  тому  що  без...  чи вірніше,

 ресурсів   і   особливо   фінансування,  ця  проблема

 відпрацьовується  і  в  пропозиції,  яку  подало  нам

 Міністерство    інформації    і   Державний   комітет

 телебачення    щодо    взагалі   реформування   всієї

 інформаційної    структури    в    державі.   І   там

 передбачається    багато    заходів   організаційного,

 міжнародно-правового,   законодавчого  і,  ясна  річ,

 фінансового забезпечення цієї програми. Це питання по

 суті,  по  значимості  не  менше, ніж базові проблеми

 економіки.  Тому  що в нас, на жаль, поки що ця сфера

 була, каземо так, в неврегульованому в достатній мірі

 і цивілізованими методами  стані.

 

      ГОЛОВА. Мостицький.

 

      МОСТИЦЬКИЙ.

 

      67 виборчий округ.

      Шановний  Євген  Крилович, у своїй доповіді ви с

 казали  про  те, що доля минулих програм відома, вони

 залишилися на папері. Тому в мене запитання до вас не

 по змісту програми, а щодо виконання цієї програми.

      Які  є  у  Уряду важелі чи інструменти виконання

 цієї  програми  по  при  всі  перешкоди, які очивидно

 будуть?  Чи  не буде Уряд через рік шукати винних і в

 тому  числі  у  тому залі за те, що ця програма, як і

 минулі, залишилася на папері?

 

      МАРЧУК Є. К. Я хочу сказати, що Уряд винних ніде

 не  буде  шукати.  А  винні  чи  то з плюсом, чи то з

 мінусом  знаходяться  в  цьому залі, і я сособисто, і

 Уряд. Це, щоб не було ні в кого ніяких сумнівів.

      Друге,  що  стосується  сприяння  і взаємопраці,

 взаємної    співрпаці    із   Верховною   Радою,   із

 громадськими  і  політичними  структурами,  ми будемо

 намагатися при всій складності, там розходження точок

 зору, співрпацювати і максимально враховувати позиції

 і точки зору, думки і так далі.

      Що     стосується     організаційного     нашого

 внутрішнього  забезпечення,  то окрім тих 9 сторінок,

 які  є  в  кінці програми, з якими ви ознайомилися, в

 нас  підготовлений,  але  ми його не даємо зараз поки

 залежно  від  обговорення,  проект Постанови Кабінету

 Міністрів  з, як колись називалось, сітьовим графіком

 забезпечення   виконання   цієї   програми.  Декілька

 розділів  організаційного,  пропагандиського,  в тому

 числі   інформаційно-пропагандиського,   фінансового,

 правового  і  так  далі з максимальною конкретизацією

 розроблених   підпунктів.   Де   конкретні  установи,

 персоналії,  терміни,  проміжний контроль і, до речі,

 як   я   говорив  вже  в  кінці  своєї  доповіді,  ми

 передбачаємо,  що  програма  і  хід  її виконання був

 прозорим  і  можливим для контролю в будь-який час чи

 то  Верховною  Радою,  чи комісією Верховної Ради, чи

 навіть  якоюсь політичною силою, яка б хотіла відчути

 чи отримати інформацію про хід виконання програми.

      Тому  ми вбачаємо, що той комплекс заходів, який

 нами   передбачений  і  відпрацьований,  він  повинен

 забезпечити виконання цієї програми.

      Я  хотів  би зразу сказати, що якщо буде визнано

 за  потрібно  з  однією  чи  з  двома комісіями через

 якийсь  термін  там, я знаю, 3 -6 місяців. Наприклад,

 Комісія   з   базових  галузей  промисловості  захоче

 послухати  як  виконується  програма.  Я думаю, що це

 може  бути як один із складових механізмів. Не чекати

 через  рік,  щоб  потім, значить, констатувати, що чи

 провал,  чи  якась  вже  відбулась  незворотня акція.

 Тобто ми за те, щоб ми всі контролювали хід програми.

 Ми не, як кажуть, в нас нема ілюзій, що ми всесильні,

 і  що  тільки  ми і ніхто більше зможемо все зробити.

 Тільки разом і особливо з регіонами.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Рудченко, останнє запитання.

 

      РУДЧЕНКО М.М.

 

      Шановний Євген  Кирилович!

      Житомирщина,   153  Малинський  виборчий  округ,

 Микора Рудченко.

      Як  ви вбачаєто подальший розвиток Полісся. Адже

 нікому  не  секрет,  що  на одиницю продукції затрати

 різні  між  Поліссям  та регіонами центральними нашої

 держави?  Якщо  не  буде надана державна допомога, то

 практично  наше  Полісся  приречене на вимиранння. Це

 перше питання.

      Друге.   На   Житомирщині  пройшла  стихія,  яка

 нанесла  збитки майже у 200 мільярдів карбованців. Чи

 буде надана допомога?

      І   третє  питання.  Іде  10  річниця  незабаром

 трагедії  нашої  Чорнобильська.  І  уже  майже рік не

 призначається   міністр.  А  ми  розуміємо,  де  нема

 господаря  на  місці, там діла не вирішуються. В чому

 причина?

      Дякую.

 

      МАРЧУК  Є.  К.  Перше. Що стосується Полісся. Це

 проблема,  яка  головним чином знаходить своє місце в

 тій  програмі  по реформуванню АПК. І там передбачені

 відповідні  заходи.  Найголовніше те, що на  сьогодні

 ми   бачимо,  це  в  аварійному,  як  кажуть,  режимі

 відпрацювати  механізм, щоб ми не довели не тільки на

 України,   а  особливо  у  Поліській  зоні  землю  до

 остаточного  виснаження і незворотніх процесів. Тобто

 мова   йде  про  забезпечення  сільськогоспордарських

 виробників,  підприємтсв  добривами. Зараз це питання

 підходить  до  кретичної  межі,  особливо в Поліській

 зоні.

      Друге,   що   стихується   стихії.  Згідно  того

 Положення  про  резервний  фонд,  якщо це дійсно була

 стихія, ясна річ, що допомога буде надана, і вишукані

 для цього можливості.

      Що  стосується  Чорнобиля.  Ви  знаєте, що в нас

 створена     Постановою     комісія,     а     очолює

 загальнодержавну     комісію     Василь    Васильович

 Дурдинець  -Віце-прем'єр.  Щодо  підготовки,  але  не

 того,  щоб  відзначити  10-ліття цієї трагедії, а для

 того,  щоб  до дестятиліття максимально поправити все

 те,  що  ми  в  силу  різних  причин  не  зробили.  І

 засідання  на  якому недавно на Кабінеті Міністрів це

 слухалося питання, з участю керівників адміністрацій,

 до  речі, і Житомирською, Київською і інших областей,

 якраз  показало  ці проблеми, які треба вирішувати. І

 ми   відпрацювали   цілий   комплекс   заходів   щодо

 покращання роботи по цьому напрямку.

      Що   стосується  міністра,  це  питання  буде  в

 найближчий час вирішено. Справа в тому, що були різні

 проекти  щодо  того,  яким  чином,  в  якій  ієрархії

 Мінчорнобиль  буде  існувати.  Мова  йшла  також  про

 аспекти,  які з недоліками зв'язані в цьому плані. Це

 питання вивчалося, я згоден, що довго, затягнуто, але

 в найближчий час це питання буде вирішено.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте будь ласка.

      Шановні   депутати,  на  виступи  записалося  94

 депутати поки що. Хочу нагадати, що запис проводиться

 не  в  Головуючого,  а у Секретаріаті. Записалося від

 комісії   16   представників,  від  фракцій  -6,  від

 позафракційних   -5.   Принцип   у   нас  Регламентом

 передбачений, 10 хвилин на п'ятьох, порадьтеся, як ви

 будете ділитися. Або визначайте, хто буде один окремо

 виступати від фракції.

      Від    позафракційних    записалися:   Степенко,

 Ратушний, Красик, Вітович, Смірнов.

      Окремо  також  можна,  окремо...  Я ще раз кажу:

 заявки не сюди подаються, подаються в секретаріат.

      Крім   того,   відповідно   до   Регламенту  при

 обговоренні   особиво   важливих  питань  сесія  може

 продовжити виступ того чи іншого депутата, якщо за це

 проголосує  більше половини людей, що беруть участь у

 голосуванні.

      Зрозуміли? Тому це в окремих випадках можна буде

 вирішувати.

      А  поки  що,  Євген  Кирилович,  якщо ви бажаєте

 відповідати зараз, то, будь ласка,  на письмові.

      Євгене  Кириловичу!  Ви  хочете відповісти ще на

 записки?  10  хвилин  у  вас  ще  є. Будь ласка, якщо

  хочете, скористайтесь.

 

       МАРЧУК

      У    мене   є   два   запитання,   я   потім   в

 індивідувальному порядку.

 

      ГОЛОВА. В індивідуальному порядку, зрозуміло.

      Регламент,    стаття    3.   4.   1   передбачає

 послідовність  обговорення  питання  від комісії, від

 фракції, потім депутати.

      В  зв'язку  з  тим,  що  поступили  відповідно і

 заявки на виступи, я буду приблизно так і намагатися,

 хоч не буквально відтворюючи цей порядок.

      Комісія  в  закордонних справах, Ландик Валентин

 Іванович,  будь  ласка,  ваш виступ. За ним виступить

 Симоненко  Валентин  Костянтинович  від  "Незалежних"

 депутатів.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я ще раз повторюю, це точно за списком.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Все, будь ласка. Будь ласка, говоріть.

 

      ЛАНДИК В.І.

 

      Шановний  Леонід  Данилович,  шановна  Президія,

 шановні   колеги,   економічна   ситуація  в  УКраїні

 залишається вкрай напруженою, щомісячно продовжується

 падіння  виробництва  в  більшості  галузей народного

 господарства,  згортається  інвестиційна  діяльність,

 поглиблюється  платіжна  криза.  І, як наслідок цього

 сьогодні  не  залишилось  ні  одного  підприємства  і

 організації  фінансовий  стан  яких  поліпшується  за

 рахунок підвищення рівня виробництва.

      Таких підприємств вже немає. Так що криза дійшла

 до  свого  апогею. Нинішні макроекономісти заполонили

 телеефір  і газети своїми виступами і поясненнями про

 те,  що  падіння  виробництва  зупинилося  і  настала

 стабілізація .

      Мені    як   члену   Президії,   міжрегіональної

 Асоціації    промисловців,    Голові   партії   (...)

 незрозуміло .

 

      ГОЛОВА.  Валентин Іванович, одну секундочку пору

 ваше   слово.  Ще  раз  звертаюся  до  депутатів,  не

 заважайте   вести   засідання,  Григорій  Манолійович

 Манчуленко.  Сядьте,  будь  ласка,  на своє місце, не

 заважайте  Уряду  слухати  виступи.  І всіх депутатів

 прошу, не втручайте в роботу Кабінету Міністрів.

      Крім   того,   перерва   не  оголошувалася,  іде

 обговорення. Вибачте, Валентин Іванович, говоріть.

 

      ЛАНДИК.  Не зрозуміло, як можна виступати з

 такими  речами,  щоб  дурманити  свій народ, який без

 цього сам бачить куди йде держава.

      Тепер   стосовно   програми   Уряду,   яка   нам

 запропонована.  Перше  і  саме головне питання, якого

 сьогодні  не  розуміє  уряд -це структурна перебудова

 інститутів  державного  правління, здійснення прямого

 переходу  до регіональної економічної політики, яке у

 Програмі  поставлене  на  одне  з останніх місць і то

 досить  розпливчасто.  Невже  4  роки  життя  молодої

 незалежної  України не показали, що керувати тільки з

 Києва практично неможливо, бо ніхто в цій ситуації не

 вирішить  проблеми  Криму чи Донбасу, крім них самих.

 Чому  сьогодні  не  зрозуміло  уряду в тім, що тільки

 регіони можуть вивести нашу державу з кризи? І досить

 повторювати   шорічні   помилки   в  цьому  напрямку.

 Пропонуємо   уряду   визначити  основні  положення  і

 завдання  регіональної державної політики в Україні з

 тим,  щоб  спрямувати  свої  дії  на вирішення питань

 комплексного      соціально-економічного     розвитку

 регіонів,  а не на перелік цитат, які продекларованів

 Програмі. Верховній Раді України треба зосередити всю

 свою  увагу  на підготовку нормативно-правових актів,

 необхідних  для  практичної  реалізації  регіональної

 економічної  політики.  Нам  необхідно,  врешті решт,

 передати  питання формування та використання місцевих

 бюджетів  в  регіоні за принципом "знизу вверх", а не

 навпаки.  Досить  ділити  з  центру те, чого немає, а

 потім   друкувати   обезцінені   купюри   і  постійно

 підвищувати ціни на продовольчі та промислові товари.

 Але у Програмі пропонується зміцнювати фінансову базу

 місцевих органів влади за рахунок запровадження нових

 місцевих  податків  і  зборів.  Мені  вже не один раз

 приходилось  виступати  від  імені  МАПу  про  те, що

 нинішнея   податкова  система  не  тільки  не  сприяє

 розвитку  виробництва,  а навпаки спрчиняє його спад,

 веде  до  зростання цін та зменшує необхідні бюджетні

 надходження.  Ми  пропонували  і зараз пропонуємо, що

 вихід  із  системної  кризи  можливий  лише на основі

 нової  податково-бюджетної  політики,  а  не  так, як

 записано в Програмі, цитую:

      В   1996  році  має  бути  завершина  робота  по

 розробці і прийняттю нового податкового кодексу.

      Не  вже  ж  постанова Верховної Ради України про

 основні  напрямки  бюджетної політики на 1996 рік -це

 записано   уряду   до  1  вересня  1995  року  подати

 концепцію  податкової політики неспрацьосвує, тому що

 зараз  діє  Конституційна  угода або тому, що уряд не

 пропхнув  ці закони стосовно податків і не з'єднав їх

 у купу і заявив, що податковий кодекс готовий.

      Ні.  Так  не  вийде  шановні риночники в лапках,

 якщо   загальний   сумарний   рівень   податків  буде

 перевищувати  30  відсотків  прибутку,  то  роюітники

 промисловості  та сільського господарства ще сильніше

 об'єднаються,  але  остаточно  зупинити виробництво в

 Україні   не  дамо,  щоб  вам  не  радив  Міжнародний

 валютний фонд.

      Шановні  колеги,  як  нам відомо у серпні місяці

 цього  року  програма діяльності уряду була практично

 закінчина   і   особливо   розділ   грошово-кредитної

 політики.  У  нас  є  запитання  до шановного Леоніда

 Данидловича, який має сьогодні великих переваг.

      Скажіть   будь  ласка,  кого  ви  притягните  до

 відповідальності  за  останнє  серпневе падіння курсу

 карбованця   до   американського  долару  та  ртізьке

 підвищення цін, бо цей розділ передбачає неджопущення

 такої ситуації.

      Декілька   слів  до  розділу  стосовно  паливно-

 енергетичного комплесу.

      Цитую.    Центральним    питанням   енергетичної

 політики  нині  та на перспективу є енергозбереження,

 як   розуміти   поняття   енегозбереження,   це  коли

 підприємство      своєчасно     розраховується     за

 електроенергію, а йому вимикають на 6, 7 годин влітку

 та на  10 годин взимку.

      То  як ще писав Герберт Уельс, Россия во мгле, а

 тепер  Україна  во  мраке.  Оце  є  енергозбереження.

 Виходить,  що  навіть  підприємства,  які  платять за

 електроенергію повинні відмовитися від проплати, тому

 що  її  все  рівно  вимикаютьЧи як нам бути, шановний

 Леоніде Даниловичу!

      Виходячи з вищесказаного, ми пропонуємо сьогодні

 не приймати цю програму, але через місяць повернутись

 до  неї,  і якщо будуть враховані наші пропозиції, то

 тоді її й прийняти.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Від   незалежних   депутатів  виступає

 Влентин Костянтинович.

      Одну  хвилину, у нас 57 хвилин.

      Значить,  ви, будь ласка, зустріньтесь тим часом

 із  колегами,  визначіться  з  Регламентом.  Я думаю,

 можна  звернутись і до депутатів за допомогою у часі.

 Але  порядок  буде  таким.  Перерва  оголошується  на

 півгодини.

 

                         - 84 -

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Слово від незалежних депутатів надається

 Симоненко   Валентину   Костянтиновичу.  Прошу.  Від

 депутатської  групи "Незалежних". Я прошу вибачити за

 некоректність  у  цьому  відношенні.  У  нього як і в

 інших 10 хвилин, прошу. Будь ласка, увага.

 

      СИМОНЕНКО В.К.

 

      Уважаемый    господин    Президент,    уважаемые

 господа... уважаемый господин Председатель, уважаемые

 коллеги,  и  так  свершилось. В день годичного юбилея

 доклада    Президента   Украины   путем   радикальных

 экономических  реформ Верховный Совет наконец получил

 возможность    рассмотреть   программу   деятельности

 Кабинета   Министров,   первого  Кабинета  Министров,

 сформированого без участия Парламента.

      Так  что  у  нас  с  вами,  уважаемые   коллеги,

 совеобразный  юбилей  и,  если  хотите,  праздник. Из

 много   ранее...   программ  настоящая  выполнена  на

 достаточно высоком литературном уровне. Представители

 самых различных экономических воззрений могут найти в

 ней  все,  что по себе по душе. Прницип каждой сестре

 по  серьге  исполнен  проффесионально. Разве можно не

 радоваться,     что    в    документе    неоднократно

 демонстрируется   желание  поддержать  отечественного

 производителя  и  начно-технический потенциал страны,

 переориентировать  все  виды  финансовых  ресурсов  в

 производственную   и   инвеституционную   сферу   или

 стремнение Правительства выработать политику и начать

 структурную перестройку нарордного хозяйства, принять

 меры   по  улучшению  управляемость  государственного

 сектора  экономики, коренной перестройки деятельности

 ведомств   и   министерств.   Безусловно,   намерение

 Правительства  решать  отмеченые  задачи  заслуживает

 всяческого  одобрения.  Но возникает вопрос. А как же

 они  концептуально  стыкуються  с  идеологией и общей

 логикой  реформ,  изложеных  Президентом  год  назад?

 Однозначного и утвердительного ответа нет.

      Но  если  это  можна списать на, так называемую,

 коорекцию  курса  реформ,  сразу же бросается в глаза

 непоследовательной.......... структуры программы и ее

 внутренней идеологии.

      Правительство  признало, что макро-экономическая

 финансовая  стабилизация  есть только необходимая, но

 явно  недостаточны  условия  для  выхода экономики из

 кризиса.   И   что   осуществляющаяся  монитаристская

 политика  не  дала должных результатов. А раз так, то

 зачем   начинать  программу  не  с  главных  корреных

 вопросов  реформы: структурной промышленной политики,

 развития    инвестиционной    активности,   поддержки

 предпринимательства,     с    обговаривания    набора

 милитаристских   проблем?   Именно  обговаривания  не

 решения, а  манипулирования этими понятиями.

      Убежден,    что    в   условиях   углубляющегося

 системного  кризиса,  Правительство  обязано  ясно  и

 прямо заявить о необходимости в первую очередь решить

 вопросы  производственной  стабилизации.  Для этого в

 программе  надо  четко  и  однозначно  определиться о

 какой  же стабилизации все-таки идет речь? Это прежде

 всего    необходимо   для   самих   членов   Кабинета

 Министров.

      Судя  по  изложеным  в  прессе позициям Министра

 финансов   уважаемого Германчука и Министра экономики

 уважаемого   Гуреева,   по  этим  вопросам  различные

 взгляды.   Кстати,   из-за   этой   неопределенности,

 нерешенности  этого  опорного  предложения, повисла в

 воздухе  и  ключевая проблема, проблема антисоционной

 политике, ее практически нет в программе.

      Если   все-таки  идет  речь  о  производственной

 стабилизации  то  не  надо  бояться  инфляции.  Это и

 финансово-производственные  характеры. Если она будет

 связана   с   реальным  ростом  валового  внутреннего

 продукта  в  натуре,  то  правительству  не  придется

 прибегать   к  традиционным,  но  явно  неэффективным

 способам  по  шкале  дефицитного бюджета, ужесточению

 налогового процесса, кредитной эмиссии и так далее.

      Но  это  в  свою  очередь  означает,  что  нужно

 реалистично   определить   уровень   инфляции.  Здесь

 пожалуй  одна  из  самых  слабых  мест в программе. И

 трудно  понять,  толи  это глупость, толи это попытка

 обмануть  международно-валютный  фонд.  Хотя  вряд ли

 удастся,  если он сам этот международно-валютный фонд

 не захочет.

      Если  же правительство все-таки ориентируется на

 производственную,  на  финансовую стабилизацию, тогда

 надо  чесно  признать, что приведенные темпы инфляции

 занижены  по  крайней мере в три-четыре раза. Об этом

 говорят и расчеты, и реалии сегодняшнего дня. Уровень

 инфляции в сентябре месяце текущего года составил 14,

 2   процента,  а  индексы  инфляции  по  сравнении  с

 декабрем  1994  года  за  8  месяцев  составил 203, 5

 процента.  В  1994 году этот показатель был равен 173

 процента.  И  это  в то время, когда на весь мир было

 сделано    заявление    о   зарождении   и   развитии

 стабилизационных процессов.

      О  блоке социальных вопросов хотелось бы сказать

 отдельно.  Ведь  речь  в  прямом  смысле о физическом

 выживании  почти  четвертой  части  населения страны.

 Понимая  это  в  программе  выписаны  такие  векселя,

 которые   правительство   к   глубокомиу   сожалению,

 попросто не сможет оплатить в ближайшее время.

      То  что мы должны стремиться решить эти вопросы,

 это  беспорно. Но то, что мы должны при этом исходить

 из    дейстивительно   реальных   возможностей   -это

 неприложный факт.

      Трудно  себе представить, исходя из сегодняшнего

 финансового   потенциала  государства,  одновременное

 решение  таких  глобальных  проблем,  как преодоление

 основных     вопросов    оплаты    труда,    активное

 регулирование  фонда потребления, проведение коренной

 реформы оплаты труда, системы пенсионного обеспечение

 соцстраха,   обеспечение  на  государственном  уровне

 минимальных социальных гарантий.

      Но  скажите,  где  взять  деньги  и средствва на

 организацию   хотя   бы   части   этих  дорогостоящих

 мероприятий. В программе этого нет. Авторы Программы,

 видно,  забыли, что хотеть -не значит мочь. Совершенн

 очевидно,  что  в  указанные  социальные  мероприятия

 только  тогда  станут  реальными,  когда  будут иметь

 реальный  рост  ввп.  До  этого  планировать  их надо

 крайне,  до  этого планировать, эти мероприятия, надо

 крайне реалистично, и если хотите, в ограниченном, но

 реальном  ассортименте. Ведь за ними стоят конкретные

 люди. Иначе все выглядит, как шапкозакидательство или

 хорошо продуманный пропагандистский трюк.

      Очень  много  места  в  Программе страдает нашей

 извечной     болезнью:    отсутствие    конкретности,

 енпродуманности  механизмов  реализации  вобщем-то то

 правильных  решений.  И  это  главное,  ведь основная

 причина правала предыдущих програм заключалась именно

 в  отсутствии  механизмов выполнения. А это касается,

 как минимум 20% всех положений Программы.

      Скажите,   кого   сегодня   могут  удовлетворить

 беззубые,   безадрессные,   а   под  час  и  попросту

 декларативные заявления.

      Читаю:    "В    аграрном    секторе   необходимо

 содействовать   стабилизации  и  наращиванию  обкемов

 производства,   увеличению  экспортного  потенцила  и

 экономической   целесообразности  импорта  замещений,

 повысить  эффективность  контроля  за  использованием

 земель". Конец цитаты.

      Соверешенно  очевидно, более того, это прописные

 истины,   что   им   важнее,   место  ли  им  в  этом

 государственном документе?

      И   это  в  то  время,  когда  нужны  экстренные

 конкретные  меры.  Где  за  8  месяцев  текущего года

 показатели  производства  сельхозпродукции, не смотря

 на  провозглашенные  успехи таковы, производство мяса

 уменьшилось  на  300 тысяч тонн, молока на 2 миллиона

 тонн, яиц на 500 миллионов штук.

      Не  могу  не  сказать  и о разделе "Региональная

 политика".  В  Программе  ей  отведен  один листочек.

 Читаешь  -и,  откровенно  говоря, становится горько и

 обидно  за  такое  утробное  понимание этой важнейшей

 государственной проблемы.

      И   что  же  изучать  и  декларировать,  ведь  в

 Кабинете  Министров  лежит  концепция государственной

 программы региональной политики, десятки региональных

 программ,  около  полусотни  предложений  по созданию

 свободной  экономической  зоны.  Что  же здесь нужно,

 кроме  конкретных действий?

      Что можно проверять через год или полгода, когда

 в этой программе ничего не написано.

      И  еще  об одном. Кто из авторов программы может

 ответить  на  простой вопрос, насколько (...) времени

 расчитано не выполнение, ответа не будет.

      И это при том, что начало работы над выполнением

 в  программе  зафиксировано  практически астрономично

 точно,  ровно  год  назад.  Когда  же  наконец  будут

 определены  временные точки отсчета, этапы реализации

 тех или иных декларируемых намерений, конкретные шаги

 вписанные практически в механизм исполнения.

      Будут решены эти вопросы, значит будет, в полном

 смысле этого слова, правительственная программа, а не

 идеологический документ Кабинета Министров.

      Извините,   это    плагиат,    это   предложение

 принадлежит    Кабинету   Министров,   Пустовойтенко,

 уважаемому, вчера в "Урядовом курьере".

      Нехватка  таких документов в нашем отечестве, мы

 не   ощущали   нехватку   никогда,   и   всегда  были

 идеологические документы в полном избытке у нас.

      Мы   не   должны,   если  хотите,  мы  не  имеем

 права допустить  еще  раз, чтобы все опять повторилось

 сначало.  А тенденция к такому повороту событий, явно

 на лицо.

      Сейчас  середина октября, программа деятельности

 расчитана  на  бесконечный период есть, а конкретная,

 проект  государственного  плана  и  бюджета на 96 год

 нет.    Хотя    срок   предусмотрен   Конституционным

 соглашением,  истек  первого сентября. И это при том,

 что все соглашаютсяи декларируют, что государственный

 бюджет  есть  концентрированное выражение стратегии и

 тактики   и  политики  в  государстве  в  напряженный

 период.

      Уважаемые  коллеги, средства массовой информации

 внушают  гражданам  Украины  о  том мысль, о том, что

 правительственная  программа  обречена  на  одобрение

 Верховного     Совета.     Но,    видимо,    инстинкт

 самосохранения   Кабинета   Министров   и  парламента

 оценивается       довольно      высоко...      Однако

 предчувствовать,   что  представленный  проект  будет

 бесконечно  малым  для подкема всего груза проблем, с

 которым  мы  входим  в  осенне-змний период, учитывая

 растущую   социально-политическую   напряженность   в

 обществе,    депутатская    группа    "Независимость"

 предлагает:   принять   Программу  к  сведению,  дать

 Кабинету  Министров  время  для отработки Программы с

 учетом  замечаний  и  пожеланий  народных  депутатов,

 вернуться  к  вопросу  об утверждении Программы после

 принятий    Государственного    бюджета   и   годовой

 государственной     программы     экономического    и

 социального развития на 1996 год.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  від  позафракційних депутат

 Степенко,  за ним виступатиме Павловський від Комісії

 з  ядерної  політики.  У  Василя  Івановича регламент

 скорочений  -він  зараз скаже... Значить, будь ласка.

 Від  позафракційних!  У  нього  2  хвилини.  Якщо він

 використає  2  хвилини  і  звернеться  до  вас, і  ви

 підтримаєте - дамо ще слово.

 

      СТЕПЕНКО В.І., 331 виборчий округ.

      Ну,   я   не   буду  втрачать  часу,  Олександре

 Олександровичу,   але  оці  фракції  (ви  знаєте  моє

 відношення   до   них)...   і   я  записався,  згідно

 Регламенту,  у  Секретаріаті.  Шостий!  Я обов'язково

 повинен виступити. А своє як позафракційний депутат -

 потім,  коли  буду обговорювать. Хай поговорить хтось

 (чи Карасик, чи хтось із людей толкових)...

      (Пожвавлення у залі, оплески)

      Я хочу звернуться ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   маю  у  виду  -додатково  поговорять,  а  то

 оживились всі тут хорошо...

      Шановні  друзі,  ми  держимо  в  руках  Програму

 діяльності  Кабінету  Міністрів.  І  мені  б хотілося

 сьогодні  почати от із чого: я абсолютно не підтримую

 тих  людей, які критикують всяк і вся. Но давайте (ми

 разом   несем   відповідальність   за  цей  документ)

 сьогодні  обговорим,  конкретні  пропозиції  внесем і

 будем  один  одном  допомагать.  Адже  ми  приречені!

 Нікуди  не  дінеться  ні  парламент, ні Президент, ні

 Кабінет  Міністрів,  спільно  потрібно  вирішувати ці

 проблеми.

      Я  знаючи  по  роботі  в  Полтавській області вас

 Євген  Кирилович,  чомусь  вірю, що все-таки запрацює

 цей  механізм, але мені не зовсім віриться чи хватить

 мужності , хватить витримки, все-таки це рішить.

      Я практик і знаю, що завтра краще жити не стане,

 якщо  ми  не запрацюємо всі разом, ми як законодавча,

 Кабінет   Міністрів   як  виконавча  і  Президент  як

 керівник   цієї   виконавчої   гілки  влади.  Тому  я

 переходжу конкретно до програми.

      Перше. Розвиток агропромислового виробництва.

      Я  не  знаю, хто дав ці цифри, але я не віру, що

 зменшиться   виробництво   тільки   на  два  відсотки

 твариницької  продукції,  т  омущо  я  добре знаю там

 ситуацію і зовсім не віру, що збільшиться виробництво

 сільськогосподарської продукції.

      Ви  мені  скажіть,  за  рахунок  уцього  це буде

 зроблено.

      Або  ж  там  не  фахівці Євгене Кириловичу, аб о

 дійсно, комусь це дуже хочеться. Але давайте ми на це

 подивимося  реально.  І  я упевнений, що оцих цифр не

 буде. Надо під ці цифри підкласти мініральні добрива,

 надо підкласти затрати техунічних ресурсів і т.д.

      Друге. ....

 

      ГОЛОВА.   Василь   Іванович,  однцу  хвилиночку,

 пауза.

      Я  звертаюся  до  депутатів,  нук  будь  ласка з

 одного кінця до другого ну не спілкауйтеся так, ну не

 можна так, будь ласка.

      Хай говорить.

 

      СТЕПЕНКО  В.  І.  Друге. Земельна і госопдарська

 реформа.

      Я взагалі пропоную цей розділ зняти і записати -

 Земельна  і господарська реформа проводиться згідно з

 Земельним  кодексом  і  якщо  необхідно,  давайте  в

 Земельний кодекс внесемо відповідні зміни.

      Ресурси  забезпечення  розділ  взагалі  я вважаю

 непотрібний,  я к моголо таке пройти Євген Кирилович,

 написано,  а  також  пересувні  зберальні  загони  з

 використанням високопродуктивної імпортної технікі.

      Ну хто їх буде створювати , за рахунок чого.

      Ви знаєте, коли читаєш отакі речі, ну я розумію,

 якби  були  загони  продотряди,  які, щоб забрати, що

 селяни  вирост  или,  це зрозуміор, а що це загони по

 збиранню , ну не зрозуміло зовсім про що йде мова.

      І  пропоную  замість  цього  розділу  розділ  по

 контролю  за  якістю  техніки і матеріально-технічних

 ресурсів.  Що  я маю на увазі? От дивіться, південний

 машино-будівний  завод  вивів  нашу  країну  у країни

 космічні,  робе  ракети,  а  з другої сторони -робить

 трактор  ЮМЗ. Єдине, на що цей трактор заслуговує, це

 те,  об отой спутник взяв його і викинув, щоб і сліду

 не осталось,  де він дівся.

      Ну,  ви  розумієте, потрібновсе... А візьміть ви

 Дніпропетровський завод... Я за дуеж важливі речі для

 села говорю... І мені абсолютно тут не смішно, коли в

 активні  вилки  відсутні підшипники, коли це виводить

 на  два, на три дні машину, коли береш БДТ-7 борону і

 там  відсутні підшипники і лопаються диски на першому

 кроці на полі.

      Євген  Кирилович, ви прийшли з відомства, яке на

 два кілометри бачило в землю, де нафта, де мініральні

 дорива  -все  бачило.  Ну,  невже  не  можна контроль

 елементарний  налагодити,  щоб хтось відповідав за ці

 речі?  Ну  так же просто не можна. Я просто прошу вас

 вплинуть  на цю справу.

      Ціни закупівельні я підтримую.

      І  останнє, що я хотів би звернуться особливо до

 вас,  Леоніде  Даниловичу.  Ви в своїй програмі, коли

 агітували  як  людина  за  себе і вся ваша команда за

 Президента,  казали:  "Я  вам зроблю так, що хто хоче

 працювать  -буде  працювать, а хто не може працювать,

 то нехай іде туди, відкіля не повертаються".

      І  що ж получаєть? От ви пишите отут "фінансово-

 кредитні     відносини".    Які    фінансово-кредитні

 відносини?   Отут   написано:   "Надання  відповідних

 податкових пільг". Що це таке? Це шлях до зловживань,

 це  шлях  до  того,  щоб  набрали  різні підлабузники

 пільг. Ніяких пільг не повинно бути для виробника. Ви

 заплатіть селянину те, що  він заробив!

       І  я  хочу,  звертаюсь  до  вас ще раз офіціно,

 Євгене Кириловичу, я пропонував тоді, давайте на базі

 нашого   господарства  обкатаємо  єдиний  податок  за

 землю.  Поки не буде єдиного податку за землю, будуть

 оті  економічні  каліки,  що  доять по півтори тисячі

 кілограм  молока,  120  грам приріст середньодобовий.

 Так  це  ж в середньому 120 грам, а є ж і такі, що 30

 грам дають. А ми їх держимо.

      Тому  я  просив  би,  щоб  це  питання було дуже

 серйозно  вивчено.  І закінчуючи свій виступ, я дякую

 за  те,  що  мене  уважно  вислухали. Я б просив вас,

 Євгене  Криловичу,  по  сільському  господарству.  Ви

 бачете  яка  ситауція  склалась  у аграрній групі, її

 немає.  Там  іде пборотьба за посади, за портфелі, за

 все крім села. Там село випало.

      Тому  я  б  вам  радив  і  просив  вас  створіть

 відповідну  групу з фахівців, з людей розумних, людей

 практиків, які б на громадських засадах не залежали б

 ні   від  кого,  вносили  б  вам  добрі  і  конкретні

 пропозиції.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Для позафракційних залишилося 4 хвилини.

 Будь  ласка, слово надається Павловському від комісії

 з питань ядерної політики. за ним виступатиме Кожушко

 від комісії з питань паливно-енергетичного комплексу.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

 

      Шановний  Леонід Даниловичу, шановний Олександре

 Олександровичу,   Євген  Кириловичу  і  члени  Уряду,

 комісія  з питань ядерної політики та ядерної безпеки

 підтримує   в  цілому  програму  діяльності  Кабінету

 Міністрів   України.   Комісія   відмічає,  що  вона,

 програма,  є  значно досконалішою та більш змістовною

 порівняно з програмою попередніх Урядів. В ній значно

 більше здорового глузду.

      Зокрема,  перше  за  останні роки головною метою

 діяльності  Уряду  є  не  реформи  заради  реформ,  а

 стабілізація  власного виробництва як єдиного джерела

 підвищення життєвого рівня широких верст населення.

      В    програмі   наголошується   на   відновленні

 державного  регулювання економікою. Запропнована нова

 гнучка     структура     програми,    яка    дозволяє

 вдосконалювати  її  як  в  цілому,  так  і по окремих

 розділах.

      Можна було б виділити позитивні моменти програми

 буквально  в  кожному  розділі. Але головна мета мого

 виступу  полягає  в  тому, щоб вказати, які, на думку

 нашої комісії, вона має резерви для вдосконалення.

      По-перше,  ця  програма як довгострокова повинна

 була  б мати сформульовану стратегічну мету, виходячи

 з  економічної  політики  та напрямку корекції реформ

 Президента.  Бо  наявний  в  ній розділ "Основні цілі

 програми"  -тактичні  цілі.  необхідність  викладення

 стратегічної  мети  діяльності  Уряду, обмовлена ще й

 тим,   що   в   свої  політичні  кроки  входження  до

 Європейської співдружності, свої наміри зайняти гідне

 місце  в колі розвинутих держав на прийнятних для нас

 умовах, ми повинні підтвердити програмою економічного

 відродження держави.

      По-друге.  Окремі  розділи  неоднорідні за своїм

 рівнем.  Загальні  розділі написані на більш високому

 рівні   в  порівнянні  з  конкретними  галузевими.  А

 найвищий  рівень програми ми сьогодні чули в доповіді

 Прем'єр-міністра.

      Цілком   слушне,   наприклад,   положення,   яке

 викладено  в першому розділі промислової політики про

 пріоритети,   про  першочерговість  фінансування  тих

 програм, які дадуть віддачу якнайшвидше, практично не

 розкрито, а  точніше  не  застосовується  в галузевих

 програмах, зокрема, і в розділі паливно-енергетичного

 комплексу.

      Ясно,   що  виходячи  з  інтересів  незалежності

 держави,  ми повинні робити ставку, в першу чергу, на

 вугілля.   Але   в   паливно-енергетичному  комплексі

 найшвидшу  та  найефективнішу  в  сьогоденні  віддачу

 дасть  пріоритетна підстримка атомній енергетиці. Тим

 більше,  що вона потребує капіталовкладень на порядок

 менших  ніж  вугільна  промисловість.  Підтримавши на

 відповідному  рівні  і  своєчасно  ядерну енергетику,

 Україна мала б стабільно 40 відсотків електроенергії,

 що дозволило б створити надійний базис для подальшого

 пошуку і розгортання додаткових альтернативних джерел

 енергозабезпечення.

      Тому   наша   комісія   рекомендує   Уряду   прі

 доопрацюванні програми окреслити вказані пріоритети в

 кожному   розділі,  зокрема,  і  в  розділі  паливно-

 енергетичного   комплексу.   Чітко   вказати  терміни

 введення  в дію блоку ь2 Хмельницької атомної станції

 та  ь4  Рівенської.  А  також  зняти сумніви відносно

 реальності  виготовлення  ядерного палива в Україні в

 зазначений програмою термін.

      В  бюджеті  на  1996 рік виділити окремим рядком

 фінансування атомної енергетики та промисловості.

      Наша   комісія   вважає,  що  при  доопрацюванні

 програми  Уряду  доцільно  врахувати проект Постанови

 Верховної  Ради  України  "Про  стабілізацію паливно-

 енергетичного  комплексу  та  невідкладні  заходи для

 забезпечення   роботи   в   осінньо-зимовий   період,

 запропонований   21   вересня  членом  нашої  комісії

 народним депутатом Дудченком Миколою Петровичем.

      Хотів  би  побажати  Уряду доопрацювати програму

 так, щоб навіть у її авторів не було вагань, сумнівів

 та  таких  формулювань  за які можна невідповідати. В

 програмі  не  повинно  бути  слів "сподіваємося, може

 бути, можливо".

      Оскільки  час  для виступу обмежений, я хотів би

 зупинитися на деяких ключових моментах програми.

      По-перше.  Виходячи  з  концепції Президента про

 необхідність   державного   регулювання   в  ринкових

 відносинах  потрібно усвідомлювати, що вільний ринок,

 тобто   нерегульований   -це  участь  слаборозвинутих

 держав.   А   регулювання   в   ринкових   відносинах

 розвинутих  держав,  підлягають  ті  ланки  де  ринок

 працює   неефективно.  Причому  втручання  держави  в

 ринкові  відносини  тим  ширше  та глибше, чим більша

 частина населення потребує соціального захисту.

      Отже,   виходячи   з  наших  обставин,  державне

 регулювання  має  бути системним та цілеспрямованим і

 поширюватися   на   всі   сфери   діяльності   нашого

 суспільства.  Для  того щоб регулювати потрібно чітко

 знати   причини,  виявити  їх,  які  руйнують  власне

 виробництво, щоб їх усунути.

      Сьогодні    це    не    раціональна    структура

 виробництва,  незахищеність  нашого  ринку  та  свого

 виробника,  недосконалість  нашої  фінансово-грошової

 системи, що працює проти власного виробництва. Яка до

 речі, є головною причиною неплатежів.

      Як   висловився   нещодавно  один  з  керівників

 великої  фірми  розвинутої держави, так каже, що ваше

 найбільше   ноохау   -це   ваша  банківська  система.

 Виробництво  падає,  банкротує,  а банки процвітають,

 незалежать від стану виробництва. Це загадка.

      Мета  регулювання  -усунути  невідповідність між

 тим,  що  з  державного виробництва гроші надходять у

 приватні,   некеровані   державою   банки.   Які   це

 виробництво не підтримують.

      Ми  зобов'язані  врахувати  досвід  нового курсу

 Президента  Рузвельта,  в якому здійснювалося активне

 регулювання діяльності банків державою.

      Друге  -захистити  свого виробника. За допомогою

 законодавства,  податку  тьа  митних  систем,  шляхом

 використання   бюджету   виключно   для  фінансування

 власного   виробництва,  заборонивши  фінансування  з

 бюджету  виробництва за межами держави, прийняттям та

 використанням   допомоги   та  кредитів  в  інтересах

 України, а не тільки кредиторів.

      І  в  той  час  в  Програмі  в  розділі "АПК" на

 сторінці  49,  я  вже  повторююсь,  записано,  цитую:

 "Будуть  організовані мобільні підрозділи, особливо з

 використанням  імпортної  техніки". А тепер скажу те,

 що   не   було   сказано:   одержаною   в  кредит  за

 міжурядовими угодами. А за кредит потрібно платити. А

 звідки платити, коли в Програмі показники виробництва

 АПК  на  1996 рік гірше, ніж в 1995-ому? А до того ж,

 нам  потрібно знайти ще джерело фінансування Програми

 Мінмашпрому         по         сільськогосподарському

 машинобудуванню.   Або  там  же плануємо  збільшити

 експорт   міндобрив,   а  сіємо  без  них.  То  треба

 порухвати, що більше: прибуток від експорту чи втрати

 від  спаду  врожайності.  І  тут  є питання: чи є тут

 взагалі турбота керівників АПК про державу свою.

      Ще  приклад.  Є  у  нас  наукова міська програма

 "Літакобудування". Але  всі  борприлади та електронні

 системи -це найбільш науковомістська частина літака -

 планується   купляти   за   кордоном,   залишаючи  на

 призволяще   наше   приладобудування  і  електроніку.

 Приклади  такої  турботи галузей про свого виробника,

 особливо  в  галузі  інформацінйих  технологій, можна

 було б продовжити.

      Отже  структурна  зміна  в економіці -це ключова

 проблема  реформи.  І  не  логічно,  як це записано в

 Програмі,  активно  нею  займатись як головною ланкою

 тільки   на  третьому  етапі  після  стабілізації  та

 розвитку,  що  наступить  через  10-15  років. Але ми

 добре  усвідомлюємо, що структурна перебудова має йти

 активно  з  самого початку, бо розвиток виробництва в

 ринкових  відносинах  не  можливий  без  раціональної

 структури  виробництва.  Можна  же  зараз в структурі

 Кабінету  Міністрів  доцільно  було б створити напрям

 структурної  перебудови  та  нових  технологій,  який

 зумів  би реально задіяти нашу науку, її досягнення і

 отже  вирішувати  проблему  не стільки підтримки, про

 яке  говориться,  а  якраз  використання  та розвитку

 власного  науково-технічного  потенціалу.  Чи є зараз

 при   нашій  скруті  невикористані  резерви,  які  не

 вказані або недостатньо на них наголошено в Програмі?

 З    моєї    точки    зору,    є.    Це   недопущення

 неконтрольованого вивозу капіталу за кордон, це плата

 затранзит  енергоносіїв,  орендна  плата за базування

 Чорноморського  флоту,  енергозбереження.  Причому  в

 цьому    напрямку   потрібно   підтримать   намагання

 відповідного   комітету   про  створення  відповідної

 галузі.

      І  нарешті наймогутніший, найцінніший наш резерв

 і   надбання,  який  не  завжди  достойно  оцінюється

 багатьма  політиками,  а  все  ж  таки  утримує  нашу

 державу,  -це  висока  духовність нашого народу, його

 працелюбність,  бажання  жити краще. І отже в розділі

 Програми   "Розвиток   соціального   партнерства"  на

 сторінці  64  доцільно  було  б використати  висновок

 конференції  Української  Республіканської партії про

 те, що в основі консолідації українського народу може

 бути  тільки  ідея зростання добробуту широких верств

 населення  на основі власного виробництва. Вважаю, що

 конкретизація  та  наполегливість якраз цієї Програми

 за  умови  вболівання  всіх  (в  тому  числі і членів

 уряду)  за  свою  державу,  за  своє  виробництво, за

 добробут  свого  народу  дадуть позитивні результати.

 Будемо  вірити  в патріотизм, в компетентність нашого

 уряду,  будемо  покладатись на власні сили, на талант

 та працьовитість нашого народу!

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Слово  має  голова  Комісії  з  питань

 паливно-енергетичного  комплексу Олександр Михайлович

 Кожушко.    За    ним    виступатиме   Ратушний   від

 позафракційних.

 

      КОЖУШКО   О.  М.,  145  виборчий  округ,  голова

 Комісії паливно-енергетичного комплексу.

      Уважаемые коллеги!

      ПРошел  ровно  год  с  того дня, когда Верховным

 Советом  Украины  был  одобрен  большинством  голосов

 доклад Президента "Основные направления экономической

 и  социальной  политики".  Ряд депутатов при принятии

 этой  Программы  проголосовали  "против",  требуя  ее

 доработки по основным, на мой взгляд, вопросам.

      Тогда       возникали      спорные      вопросы,

 касающиеся   методов   приватизации,   приоритетности

 развития  отдельных  отраслей, развития отечественной

 науки, социальной защищенности граждан и немаловажно,

 управления экономики.

      С  тех пор прошло достаточно времени, чтоб можно

 было  говорить  о  каких-то результатах по реализации

 экономически-социальной политики Президента.

      По  ворпосу  приватизации,  я  считал  и  считаю

 сейчас,  что  приватизацию  нужно  проводить.    Наше

 государство  не  настолько  багато, чтоб расставаться

 бесплатно  с  собственностью,  которая зарабатывалась

 веками. Даже, если эта собственность попадает в руки,

 как мы сейчас говорим (...) хозяина.

      До  сих  пор  недостаточно  обоснована  методика

 экономического      обоснования.      Я     повторяю,

 экономического  обоснования  целесообразности продажи

 той  иной  части государственной собственности, факту

 бесхозяйственного  отношения при приватизации обкекту

 достаточно, они освещаются прессой, но мер со стороны

 правительства   и  Фонда  государственного  имущества

 почти никаких.

      Я приведу прямой пример. На Донецкой дороге было

 четыре щебеночных завода, один щебеночный завод самый

 лучший,  с помощью Фонда имущества нарушение все, как

 говорится  принцип  был  приватизирован.  В настоящее

 время  прошло  три  года, три работы дают щебенку для

 дороги,  один  завод  распродан  всеп свое имущество,

 директор  сбежал  и  коллектив остался без работы три

 вагона   и  ответственности  ни  Фонд  имущества,  ни

 Министерство, которое давало согласие не понес.

      Нельзя   продавать   все  подряд  выполняя  план

 приватизации,  мы  только  слышим  сейчас  8 тысяч, 9

 тысяч,  даже  самые  рыночные  страны  имеют  в своих

 роуках   от   30   до  40  процентов  государственной

 собственности,   которые  определяеют  стратегические

 моменты  жизнии  безопасности  государства, у каждого

 государ   тва  есть  свои  обстоятельства  заставляет

 продавать  свою  собственность,  но  все  сводиться к

 тому,   чтобы   эта   собственность   управлялась   и

 развивалась   лучше   у   умелого   хозяина   чем   в

 государствах.

      Та  приватизация,  которую  мы  набюдаем в нашей

 стране  поставлена  цель развалить мощную экономики в

 Украине,  цель  как мы видем уже достигнута, Западным

 странам  не  нужен  сильный  конкурент. И бывл найден

 способ   как   ослабить   этого   конкурента  его  же

 собственными руками затратив минимум средств.

      Мне   могут  возразить,  но  я  спрашиваю  наших

 реформаторов,  где  этот  новый  ришительный  хозяин,

 который    принес    благо    и    лучше    управляет

 приватизированой переданой от государства за бесценок

 собственностью.  Согласнол данным Минстату Украины на

 предприятиях   не   государственного   сектора  обкем

 промышленной  продукции  на  9  процентов ниже чем на

 государственных   предприятиях  хотя  государственные

 предприятия    составляют   уже   сейчас   49%   всех

 предприятий страны.

      И   это   при   том   условии,  что  со  стороны

 государства  они  не  находят  поддержки,  задушены и

 неоправданы   налогами,   кадровый   вопрос  на  этих

 предприятиях пущен на самотек, пробрались проходимцы,

 социальная  защищенность  рабочих и служащих на самом

 низком уровне.

      Рассматривая   вопросы  приоритерности  развития

 некоторых  отраслей промышленности, влияющих в первую

 очередь   на   возроздение  экономики  Украины,  этот

 вопрос,   как  вы  знаете,  в  основных  направлениях

 экономической  и социальной политики не нашел точного

 определени.

       Возьмем  угольную  промышленность. Произошел за

 год  спад  добычи угля, а мы продолжаем инвестировать

 другие  страны, закупая миллионы тонн угля в России и

 в   Польше.   Только  за  год  эти  инвестиции  будут

 увеличены  в  эти  страны  почти в 3 раза. Так в 1994

 году  добыча угля составляла 94 миллиона тонн, в 1995

 ожидается  92 миллиона тонн. В 1994 году завезено 7,2

 миллиона  тонн  угля,  а в 1995 году уже завезено 13,

 ожидается  20  миллионов  тонн угля. Такие же примеры

 можно  привести  и  по  Морскому  пароходству, легкой

 промышленности, другие.

      Я  особо  хотел  бы  отметить,  как  в  основных

 направлениях экономической и социальной политики, так

 и      представленной      программе     деятельности

 Правительства,   отечественная   наука  осталась  без

 внимания  со  стороны  государства.  Я  как  человек,

 проработавший   на   производстве   более   50   лет,

 ответственно    заявляю,   что   без   взаимодействия

 отечественной  науки  с  производством,  без развития

 фундаментальной   науки,   повторяю,  фундаментальной

 науки,  выйти  из  кризиса и возродить промышленность

 Украины невозможно. Обидно, что наши ученые, я имею в

 виду  настоящих  ученых,  а не тех, которые плодятся,

 как  грибы: академики, член-корреспонденты, доктора -

 за  что  они  получают  известные  эти  звания? А те,

 которые   именно   ученые,   вынуждены,   не  получая

 поддержки  со стороны государства, выезжать за рубеж,

 где  их  принимают  с  распростертыми обкятиями. А мы

 пользуемся    устаревшими   технологиями   Запада   и

 смонительными дорогостоящими консультантами. Я в этом

 твердо убежден.

      С этой неопределенностью в основных направлениях

 економически-социальной      полититки     Президента

 естественно  привела к резкому падению производства и

 снижения   жизненного  увроня  большинства  населения

 Украины   и   невиданной   криминализации   общества.

 Смертность  в нашей стране возрасла на 4 процента. На

 режиме неполного рабочего времени сейчас работает уже

 3  миллиона человек. 70 процентов населения находится

 на пороге бедности.

      Сегодня   нам   представлена   новая   программа

 деятельности    Кабинета   Министров    Украины.   Я,

 ознакомившись    с    ней,    полагаю,   что   анализ

 существующего  положения  в  экономике  сделан  в ней

 обкективно.  И  для некоторых проблем проблем найдены

 механизмы   выхода  из  создавшегося  положения  -это

 положительно.

      Вместе  с  тем для тех главных опорных вопросов,

 которые  возникали  год назад при обсуждении основных

 основных направлений економически-социальной политики

 Президента, я их перечислил, решения не найдены, есть

 только    коррекция.   А   это   значит,   что   спад

 отечетсвенного   производства   будет   продолжаться,

 безработица расти, курс национальной валюты снижаться

 и  как  следствие  продолжаться  дальнейшее обнищание

 людей.

      Что  я  предлагаю?  Первое.  Лозунг, по которому

 были   состалены   основные  направления:  "Маєм,  що

 маємо".  И  второй  возникший  лозунг,  про  которому

 состалена  программа  деятельности Кабинета Министров

 Украины:  "Маємо те, що можемо мати на данному етапі

 реформи",   вибросить  к  чертовой  матери  с  нашего

 сознания!

      Надо  не  жадать куда нас приведет неуправляемая

 волна реформ. Я повторяю, неуправляемая волна реформ.

 А  сознательно  направлять  эту  волну  на выбраный и

 обсчитаный курс. Вот если б обсчитаный этот курс был,

 я  б  за  него  голосовал  двумя  руками. В программе

 должны  быть четко определенны этапы механизма реформ

 по  возрождению отечественной экономики, а это значит

 защита  внутреннего  рынка страны, сохранение высоких

 отечетсвенных   технологий,   определение  очередного

 государственного   финансирования   ведущих  отраслей

 промышленности,  повышения  координация, управления и

 отвественности   руководителей   всех   рангов  путем

 введения   особых  положений.  И  перестать  плакать,

 перекладывать  всю  вину  на  предшественников и тому

 подобное.  Взять  за  дело отвечать. Вот такой должен

 быть вопрос, так вопрос должен поставлен.

      Для    обеспечения    социальной    защищенности

 населения  Правительсов обязано немедленно определить

 и подать на утверждение Верховного Совета предложение

 по  межи  забезпечености,  и  в  дальнейшем обеспечив

 выплату  заработной  платы  и  пенсий  не  ниже этого

 уровня.

      Верховному   Совету   необходимо   все  вопросы,

 которые    предлагает    Правительство,    решить   в

 законодательном плане. Проблемы на которых я заострил

 внимание,   должны  быть  детализированы  по  срокам,

 увязаны  с  контрольными  цифрами  плана  1996 года с

 бюджетом,  а также определен порядок констроля по его

 выполнению,  и  ответственные лица, которые через год

 должны отчитаться.

      Поэтому  я  считаю, что данную программу в таком

 виде  принимать  нельзя.  Предлагаю  направить  ее на

 доработку,   увязав   все   эти   цифры,  представить

 Верховному Совету через три недели.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат Ратушний. Я відразу

 попереджаю,  що  у  вас  залишається  три з половиною

 звилини,  якщо  ви  їх  використаєте,  більше ніхто з

 позафракційних   слова   не  одержить.  За  ним  буде

 виступати Вітренко.

      Будь ласка.

 

      РАТУШНИЙ

 

      Шановні   виборчці!   Пане   Президент!  Шановні

 колеги! Без сумніву, дуже важко сказати за 3 хвилини,

 проаналізувати програму, запропоновану Урядом.

      За  чотири роки незалежності ми маємо четвертого

 Прем'єр-міністра   і   шосту  програму.  Зараз,  якщо

 запитати   виборців,   що  вони  пам'ятають  з  п'яти

 попередніх,     вони,     напевно,    щось    скажуть

 непарламетське.  Без  сумніву,  тут  і  сам  Прем'єр-

 міністр   відзначив,   що   попередні   програми   не

 виконувалися,   а   ця   буде  виконуваться.

      Що дає підтвердження такого оптимізму, якщо і ті

 попередні  програми, і  цю на 90 відсотків складали і

 писали одні і ті самі люди? Значить повинна появитися

 якась  певна  сила  або  певна  особа, яка спроможна,

 нарешті,  реалізувати  програму  Уряду. Але я не хочу

 говорити  про  Прем'єр-міністра,  я хочу говорити про

 конкретну програму.

      Перше.  Як  і  минулі програми так і ця, в нас в

 Україні  не  існує  до  сьогоднішнього  дня  методики

 розробки  програм.  Так,  вже  не діє нормативна база

 міжгалузевого балансу. Але нові розробники забули, що

 в   цьому   світі,  і  це  визнано  ООН  діє  система

 національних рахунків, це товстелезна книжка, яка має

 19  розділів.  Де  українські інститути економіки при

 Міністерстві  економіки,  науково-дослідні  інститути

 доки  інші вищі наукові заклади, які одержують велику

 платню,  які  очолюють  академіки,  які  досих пір не

 створили   в   державі  методики  розробки  державних

 програм.

      Якщо   не  буде  існувати  далі  цієї  методики,

 напевно   всі   програми   будуть   приречені  на  ті

 результати, що попередні.

      Третє.  Я  би  хотів  зупинитися  на цифрах цієї

 програми і порівняти її з тим, що говорив Президент в

 своїй річній доповіді. Тільки тезиси.

      Якщо взяти валово-внутрішній продукт, темпи його

 падіння,  то в річній доповіді Президента говорилося,

 що  вони  будуть  дорівнювати  5, 5 відсотка. Зараз в

 програмі   діяльності  Уряду  говориться  про  10,  3

 відсотка.  Фактичні дані по Мінстату говорять про те,

 що  відбулося  падіння  на  12,  4 відсотка. Хто буде

 нести   відповідальність   за   ці   слова,   за   це

 неспівпадання цифр і за це обвальне падіння.

      Друге.  Я  наведе  цифри з конкретної програми з

 цієї  самої  програми, які повинні багато що сказати.

 Так   індекс   інфляції  в  1992  році  складав  5600

 відсотків.  В  1993  -1240  відсотків.  В  1994  -640

 відсотків,   тоді   як  реальний  валовий  внутрішній

 продукт  знизився  в  1992  році  на 9, 9 відсотка, в

 1993 - на 17,1 відсотка, в 1994 - на 23 відсотка.

      Отже,   що   саме  основне.  Внутрішній  валовий

 продукт  впав  вдічі, але інфляція зросла більше в 20

 разів.   Що  це  означає?  Саме  на  цьому  етпапі  в

 результаті  авантюрної спекулятивної економіки специ,

 так  звані, горе-реформатори, бо їх неможливо назвати

 реформаторами,  вдалося  повернути  потоки  створених

 суспільних благ і використати їх на свою користь.

      Таким   чином,   була  стоврена  нова  соціальна

 структура.  10%  найбільш  багатих  верств  населення

 отримували   доходи   в   20%   більші,  аніж  доходи

 малозабезпечених,   що  вище  10-кратної  стелі,  яка

 прийнята в зарубіжних країнах.

      За   короткий  строк  повністю  було  вихолощено

 середній  клас, і два критичні полюси наближаються до

 критичної  межі,  за  якою  починаються непередбачені

 наслідки. Це призводить до некерованості економіки.

      Я   би  хотів  ще  зупинитися  на,  так  званій,

 соціалістичній   альтернативі.   Я   не  бачу  в  ній

 альтернативи,   бо  вважаю,  що  ця  програма  носить

 тезовий    характер,    не    вказано,   де   джерела

 фінансування,   вона  є  заідеологізована.  Як  можна

 говорити  про  цю програму, як про альтернативу, коли

 про  таку  важливу  галузь  української економіки, як

 транспорт,  написано  ось  тільки три рядки, і це про

 Україну,  яка  знаходиться  на  перетині транспортних

 артерій   захід-схід,   північ-південь.   Так   що  в

 соціалістичній    альтернативі,   ми,   націоналісти,

 альтернативи не бачимо.

      Тепер  про  конкретні пропозиції, ми їх передамо

 письмово.

      І   насамкінець.   Наша   пропозиція   -Конгресу

 українських націоналістів - взяти Програму до відома,

 доопрацювати,  врахувати ті пропозиції, що висловлені

 Парламентом , і  запропонувати її Парламенту знову.

      Якщо  хтось скаже, що не існує в українській 52-

 мільйонній  нації,  не  існує  альтернативи  до  цієї

 Програми,  то  він  помилиться.  Нація  спроможна  на

 альтернативу, але в цій альтернативі не буде місця ні

 цьому  Кабінету  Міністрів, ні цьому Президенту, і на

 жаль, ні цьому Парламенту.

      Дякую за увагу.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  Я прошу, я прошу виступаючих зважати на

 те,  що  ми  сьогодні  альтернатив не розглядаємо. Ми

 розглядаємо Програму Кабінету Міністрів.

      Будь   ласка,   Наталія  Михайлівна.  Слово  має

 Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний  Президент,  шановний  Голово Верховної

 Ради,  шановний Прем'єр-Міністр, шановні члени Уряду,

 шановні депутати.

      Перш  за  все  я  хочу  висловити подяку тим 150

 депутатам  і комісії Верховної Ради, в якій я працюю,

   Комісії  з питань економічної політики і управління

 народним  господарством за те, що незважаючи на різні

 політичні   погляди   і   економічні  інтереси,  вони

 висловились   за   надання  мені  змоги  виступити  в

 парламенті  України  з  окремою  думкою на протязі 20

 хвилин .

       Метою мого виступу є не загострення політичних

 питань   і   оцінка   дій   влади,   а  обгрунтування

 необхідності  зміни  стратегії реформ для недопущення

 національної  катастрофи.  Комплесний  характер наших

 пропозицій   обумовив   їх  представлення  в  вигляді

 програми.

      Програма підготовлена групою науковців, ряд яких

 ви   бачите   в   цьому   залі,  тут  присутні  члени

 авторського   колективу   Чередниченко,   Ілларіонов,

 Махненко, Ткаченко і Радзієвський, будь ласка.

      Це автори програми, встаньте, не бійтесь.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Програма    має   назву   "Економічна   програма

 запобігання  національній  катастрофі".  Саме так, як

 наближення  національної  катастрофи, ми кваліфікуємо

 стан  в Україні. Такі результати не є несподіваними -

 ми,  науковці  попереджали ще з 1991 року, що в нашій

 економіці     (економіці     плановій,     командній,

 надодержавленій,  надмонополдізованій)  не можна враз

 відпускати  ціни,  відкривати  кордони, переходити на

 власну валюту при вільному обертанні іноземної валюти

 в  країні. Ми переконували, що призведе до скорочення

 обсягів   виробництва,   неконтрольованому  вивезенню

 сировини,   комплектуючих,   товарів,  технологій.  І

 взамін  -насичення країни низькоякісними товарами. Ми

 попереджали, що скорочення дотацій державному сектору

 і сільському господарству без створення конкурентного

 середовища   призведе   просто   до  знищення  основи

 економічної    системи   країни,   створить   загрозу

 національній безпеці. Це обумовить масове безробіття,

 втечу робочих рук і інтелекту з України. До цього  -

 скрочення  соціальних  програм значно погіршить умови

 життя  населення,  буде  сприяти виродженню нації.

      Ми  попереджали,  що  обвальна  приватизація без

 міцної   законодавчої   бази,   контролю   держави  і

 відслідковування     соціально-економічного    ефекту

 недопустима.  Це не призведе до покращення, а навпаки

 призведе   до   руйнування   цілісних   технологічних

 комплексів,  паразитування  посередницьких  структур,

 приведе   до   масового  скривдження  і  розчарування

 населення.  Ми  попереджали  про тяжкі наслідки таких

 перетворень. Тепер ми бачимо їх результати.

                        - 121 -

      Жахливе    руйнування    економіки   ми   хочемо

 представити  на  графіку,  який  побудований відносно

 1989  року,  останнього  року  прогресивного розвитку

 України.  Порівняно  з  1989  роком  обсяги  валового

 внутрішнього  продукту  і  промислового виробництва в

 Україні  скоротились майже на половину. Тобто, всі ми

 стали всього на половину менше виробляти.

      Обсяги  капітальних  вкладень  скоротили в два з

 половиною  рази,  це  значить,  що замість розбудови,

 перебудови  створення нових виробництв, нових робочих

 місць, ми бачимо запустіння, руйнування незавершиного

 будівництва,   застарілість   виробництва,  зростання

 аварійності об'єктів.

      Такі  руйнівні  процеси вже не можна порівняти з

 навіть з Великою Вітчизняною  війною.

      Бо  коли  у  перший  наджорстокий період війни з

 червня  1941  до кінця 1942 року обсяги національного

 доходу  СРСР  скоротилися  на 24 відсотки, то це було

 зумовлено   прямим  знищенням  промислових  об'єктів.

 Спалиними  містами  і  селами,  вирізаною і вивезиною

 худобою.

      А  вже  спочатку  з  1943  року  почали зростати

 обсяги  виробництва,  національного  доходу,  це було

 зроблено    завдяки    регіональної   і   структурній

 перебудові , посилення керованності економікою.

      Важливим   фактором   економічної,  а  звідси  і

 військової  перемоги  став  незламний дух радянського

 народу  за  Батьківщину, за свою землю, своє майбутнє

 віж іноземних загарбників, від поневолення.

      Чому  ж  зараз,  у мирні часи ми стаємо свідками

 знищення,  і  не  тільки свідками, а й співучасниками

 знищення   економічного   потенціалу   нашої  країни,

 руйнування основи нашої могутності і незалежності.

      Тому,  що це потріюбно счвітовому капіталу, який

 знищує  потенційного конкурента на світовій арені.

      Якраз  ця  стратегічна  мета закладена в рецепти

 реформ, який Міжнародний валютний фонд, Світовий банк

 нав'язує  всім  країнам  світу, кредити надаються під

 жорсткі умови введення вільних цін, вільної торгівлі,

 плаваючого курсу валют, жорсткого скорочення дефіциту

 бюджетуа    через    скорочення   дотації   субсидій,

 скорочення соціальних програм.

      Кредити  надаються  під жорсткі умови форсованої

 приватизації    і    обов'язкового   продажу   землі.

 Наддешева,  кваліфікована  робоча  сила  і  унікальна

 родяча   земля  України  -ось  що  потрібно  світовим

 фінансовим спрутам, от під що вони дають кредити.

      І  тут  слід наголосоти, що навіть виконавши всі

 умови  МВЯ,  Україна  отримує всього лише 5 мільярдів

 доларів.   Порівняймо,   що   Федеративна  Республіка

 Німеччини  для  того,  щоб  підняти  колишню Німеньку

 демократичну  Республіку для нових земель виділила за

 4  роки  450  мільярдів доларів, а Мексика отримала в

 1994   році   від  МВФ  52  мільярди  доларів.  Ми  ж

 продаємось так за  дешево.

      До   того   ж   в  борг  даються  ці  гроші  під

 грабіжницькі  проценти. Отримавши від МВФ в 1980 році

 в  борг  658  мільярдів  доларів, всі країни-боржники

 виплатили  за 14 років 1 трильйон 71 мільярд доларів.

 І  на  сьогодні  ще залишились винними 1 трильйон 945

 мільярдів  доларів.  ось  чому  і  Японія, і Китай не

 сприйняли   монетариських  концепцій  МВФ,  і  навіть

 Словакія  відмовилась від рецептів МВФ і зараз почала

 піднімати свою економіку.

      В  обговорюваній  сьогодні  програмі  діяльності

 Уряду   ми   бачимо   не  тільки  продовження  хибної

 економічної   політики,   а   навіть   посилення  дії

 руйнівних     механізмів.    Монетариська    політика

 залишається   основою  діяльності  Уряду,  досягнення

 фінансової стабілізації -головною метою. При цьому не

 ставиться  питання, якою ціною буде досягнута та мета

 і  чи потрібно це народу   України.

      В програмі закладена подальша лібералізація цін,

 валюти,   зовнішньоекономічної  торгівлі.  При  цьому

 передбачається   спрощення  механізму  банкрутства  і

 аукціонного   продажу  для  прискорення  приватизації

 підприємств.  І вже відкритий продає об'єктів і землі

 стратегічним іноземним інвесторам.

      На    цьому    фоні    закономірно    посилиться

 розшарування  населення  по  доходах  і буде зростати

 кількість  зубожілого населння. Тобто продовження тих

 тенденцій,   як  ми  науковці  переконані,  руйнівних

 тенденцій не покращить стан в Україні, не призведе до

 стабілізації   ситуації  і  зростання  виробництва  і

 підняття рівня життя народу.

      Ми  переконані,  що  реалізації такої програми і

 призведе   до   національної   катастрофи.   Тому  ми

 пропонуємо  свою  програму.  Свою програму ми будуємо

 перш за все, спираючись на власні сили, відмовляючись

 від  кредитів мвф, світового банку і інших фінансових

 міжнародних  організацій,  що  надають нам кредити на

 жорстких   умовах  виконання  їх  рекомендацій  і  їх

 втручання у внутрішню нашу і зовнішню політику.

      Хочу  підкреслити,  що  для іноземних інвестицій

 під  конкретні  проекти  і програми навпаки створюємо

 сприятливий    законодавчий   і   політико-соціальний

 клімат.  При цьому держава регулює напрями інвестицій

 і контролює їх використання за призначенням. В цілому

 в  програмі  передбачено  значне посилення державного

 регулювання   економіки.   це  витікає  із  світового

 досвіду  подолання  кризових  явищ,  що завжди у всіх

 країнах вимагало посилення державного регулювання.

      Досягнення    соціальної    стабільності   через

 соціальне   партнерство.  Дієвий  захист  найбідніших

 верст    населення.   Стимулювання   росту   власного

 виробництва.  Ці  ідеї  покладені  в нашу програму. І

 вони  органічно  подовжують  основні засади і напрями

 становлення  економіки  України  в  кризовий  період.

 Програму,  яка  була схвалена Верховною Радою України

 15 червня 1994 року.

      Ми  переконані,  що  якщо  б Президент і Кабінет

 Міністрів  України  виконали Постанову Верховної Ради

 про  введення  цих основних засад дії і відповідно до

 другого   пункту   цієї  Постанови   при  практичному

 здійсненні   економічної   політики    керувалися   б

 визначеними  орієнтирами,  а  не продовжували б сліпо

 виконувати  вказівки  МВС,  то  руйнівні  тенденції в

 Україні   були   б   подолані,   і  наша  країна  вже

 піднімалась би з колін.

      Наша  програма  базується  на  таких принципових

 положеннях.

      1.   Сьогодні   необхідно   терміново  відновити

 купівельну спроможність насед=лення. В іншому випадку

 втарчається     шанс     відновлення     вітчизняного

 виробництва,  використання  для цього і вітчизняних і

 іноземних   інвестицій.  Втрачається  соціальна  база

 реформи.   Для   цього   ми   пропонуємо   підвищення

 мінімальної  заробітної  плати,  введення регулювання

 заробітної  плати  відповідно  до  нормативів віддачі

 праці,    звільнення    від   оподаткування   частини

 заробітної  плати,  отриманої  від  приросту  обсягів

 виробництва.    Відповідне   підвищення   мінімальних

 розмірів пенсій, їх диференціацію залежно від стажу і

 умов праці. Індексацію заощаджень населення в повному

 обсязі,  ідповідно  до  індексу інфляції за 1992-1995

 роки.   Встановлення   фіксованих  і  регульованих  в

 залежності   від   норми   прибутку  цін  на  товари.

 Встановлення  фіксованого  валютного  курсу  згідно з

 реальною    купівельною   спроможністю   національної

 валюти.

      І   я   хочу  підкреслити.  Не  треба  весь  час

 спекулювати  тим,  що  у  держави  нема  грошей. Коли

 зростають   царські  села,  коли  відкриваються  нові

 кегельбани  і казіно, коли ДАЇ не встигає фіксувати і

 регіструвати  іномарки,  такий  аргумент  не витримує

 ніякоюї критики.

      2.  Наша  програма  передбачає  такі заходи, які

 терміново    повинні    припинити   платіжну    кризу

 підприємств.  Сьогодні  платіжна  криза блокує роботу

 підприємств  всіх  форм  власності.  Ми  передбачаємо

 термінове проведення взаємозаліків боргів, здійснення

 кредитної емісії на зилишок боргу і переведення цього

 залишку боргу в кредитну заборгованість з періодичним

 підвищенням  кредитних  ставок  через певний проміжок

 часу.

      Для  нормалізації  роботи підприємств ми вводимо

 регулювання  цін, обмеження процентних ставок банків,

 індексацію  проводимо  обігових  коштів, встановлюємо

 жорсткий    контроль    за    виконанням   договірних

 зобов'язань   і   застосуванням   штрафних   санкцій.

 Забезпечуємо    доступність    кредитів,    обмежуємо

 торгівельні  націнки,  вводимо протиціоністську митну

 політику.

      Третє.  Для відновлення виробництва і досягнення

 соціальної  справедливості  в розподілі і споживанні,

 радикально  змінюємо  податкову і митну політику. Для

 цього,    значно    прискорюємо    розробку   єдиного

 податкового   кодексу,  і  через  місяць  після  його

 оприлюднення,  краще  це  робити спочатку фінансового

 року, він вводиться в дію.

      Зміна   податкової   системи  передбачає  значне

 скорочення  і  чітке  визначення всіх видів податків,

 встановлення граничної межі податків у 45 процентів з

 прибутку  товаровиробників.  Перенесення  податкового

 тиску  з  виробництва  на  посередників  і споживачів

 коштовних товарів і послуг.

      З  метою  стимулювання довгострокових кредитів і

 банків   їх   треба   звільнити   від  оподаткування.

 Встановлюються податки і податкові польги і податкові

 канікули для пріоритетних об'єктів і видів продукції.

      В  той  же  час,  вводяться  більш жорсткі норми

 відповідальності  за порушення податкової дисципліни,

 за несплату податків.

      Гнучка  митно-тарифна політика, спрямовується на

 захист  інтересів вітчизняного товаровиробника. І тут

 треба  не гратися у вільну торгівлю, а запроваджувати

 чіткі   протекціоністські  заходи.  Як  це  до  речі,

 зробила  повоєна  Японія,  яка  на  протязі  22 років

 проводила    політику    протекціонізму,    доки   не

 забезпечила конкурентноздатність власної продукції.

      Четверте.  Програма  передбачає  докорінну зміну

 ідеології     механізмів     приватизації.    Негайно

 припиняється   її  обвальний  характер,  припиняється

 приватизація заради самої приватизації і заради самих

 приватизаторів.

      Підприємства    базових    галузей   і   високих

 технологій  залишаються  у державній власності і це є

 матеріальною   умовою   міцних   соціальних  гарантій

 населення.

      Приватизація   відбувається   тільки  на  основі

 бізнес  планів,  тільки  за  умов  збереження робочих

 місць,   з   реальним   забезпеченням  прав  трудових

 колективів.

      Першочерговій  приватизації  підлягають  об'єкти

 незавершеного  будівництва,  ступінь  готовності яких

 перевищує    50%.    При    порушенні   бізнеспланів

 здійснюється         процедура        реприватизації,

 націоналізації,   припиняється  процес  розпотрошення

 акцій    через    сертифікатні    аукціони.   Система

 національного   депозитарію   та   електронний   обіг

 використовуються  для  контролю,  котировки  і  обігу

 акцій.

      Викуп       невикористаних       приватизаційних

 сертифікатів  бере  на  себе  держава  через державні

 інвестиційні  фонди  і  компанії. Земля залишається у

 загальнонародній  власності,  вона  не  стає об'єктом

 купівлі-продажу,  а використовується тільки на умовах

 спадкованої вічної оренди.

      Замість   руйнування   колективних   господарств

 держава  здійснює політику їх підтримки, як, до речі,

 держава    повинна    підтримувати    і    фермерські

 господарства.  Вона й від цього сьогодні відмовилась.

 Держава    відповідає    за   вдосконалення   системи

 управління   в  сільському  господарстві,  ліквідації

 диспаритету  цін  і  встановлення вигідних для нашого

 села митних тарифів.

      П'яте.  Для  захисту  грошово-фінансової системи

 від  остаточного  руйнування  в  Програмі передбачено

 проведення  грошової  реформи  конфіскаційного  типу.

 Конфіскаційність  полягає в декларуванні всіх доходів

 і обміну тільки продекларованих доходів, до того вони

 обмінюються при знижуваному коефіцієнті.

      В ході грошової реформи відбувається компенсація

 заощаджень   населення,   встановлюється   фіксований

 валютний   курс   на   рівні   реальної   купівельної

 спроможності,  припиняється  обіг іноземної валюти на

 території країни.

      В  нашій  Програмі  передбачені  і  інші важливі

 заходи,  такі,  як  ліквідація  зайвих  посередників,

 раціоналізація  коопераційних зв'язків і транспортних

 перевезень, здійснення заходів по поверненню валютних

 накопичень  із-за  кордону,  удосконалення  на новому

 якісному  рівні  обліку,  контролю,  аудиту. З метою

 стимулювання  модернізації виробництва передбачається

 зміна  амортизаційної політики, до речі, я вибачаюсь,

 там  помилка  при  друкуванні,  на  пункті  4.  16 не

 прискорена приватизація, а прискорена амортизація.

      (Сміх у залі)

      У Програмі не розкриті зміни бюджетної політики,

 не  показані,  як  буде нормалізована робота об'єктів

 соціальної інфраструктури, як будуть вирішені важливі

 питання духовності, освіти, науки, культури, здоров`я

 нації.  Ми не зробили це свідомо, щоб сфокусувати всю

 увагу  про  вирішення  соціально-економічних проблем,

 проблем  оздоровлення  економіки  через  збереження і

 розвиток матеріального базису системи.

      І  саме  через  те, буде забезпечено кардинальні

 зміни в бюджетній сфері.

      Виконанні   нами   розрахунки   макроекономічних

 показників  свідчать,  що  якщо буде реалізована наша

 програма,  програма  розрахована на півтора-два роки,

 то покращаться всі основні показникі економіки.

      Хочу  наголосити  на  тому,  що населення відчує

 покращення   стану   через   два  місяці  з  початку

 реалізації  програми.  Населення  доси вже і далі вже

 чекати і терпіти просто неможе.

      Прибутки  підприємств,  виробників  зростуть при

 реалізації  нашої  програми втричі, ціни знизяться в

 півтора  рази,  реальна  заробітна  плата  зайнятих у

 виробництві  зросте не менше чим у два рази.

      І  ось  такий  соціальний,  перш за все, а також

 економічний   ефект   від   реформ  стане  підгрунтям

 національної  ідеї,  яка об'єднає наш народ, об'єднає

 на побудову високорозвиненої держави...

     

      ГОЛОВА. Дякую...

     

      ВІТРЕНКО  Н. М...., де буде реалізованим принцип

 соціальної справедливості.

     

      ГОЛОВА. Спасибі....

     

      ВІТРЕНКО Н. М.... Держави, сувереність якої буде

 забезпечена міцною економічною базою, демократизацією

 управління і злагодою у суспільстві.

      Дякую.

      (Оплески)

     

      ГОЛОВА.   Спасибі.   Шановні  депутати,  я  хочу

 наголосити на тому, що ми обговорюємо тільки Програму

 уряду - інших програм не обговорюється.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Окрема   думка   може   звучати   за  правилами,

 визначеними  депутатами,  на  основі  статті 3. 4. 1.

 Читайте Регламент і там всі відповіді є...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Це  проголосовано! Окремо розглядалося. Якщо хто

 сумнівається   -я   дивлюся:  обурення  з  місця  тих

 депутатів, які підписали список, щоб виступила вона з

 20-хвилинним  виступом...  А  тепер  обурюються...  Я

 прошу вас: заспокойтеся!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Все.

     

       МАРЧУК Є.К.

      Олександре  Олександровичу,  я прошу мені дати 2

 слова...

      В  зв'язку  з  тим,  що  відбулося (а відбулося,

 практично,  представлення альтернативної програми дій

 уряду,  до  якої  уряд  не  має  ніякого відношення -

 програма  в уряді не розглядалася і ніяких пропозицій

 щодо  її  розгляду  не  було), разом з тим і народний

 депутат  Вітренко була присутня на засіданні Кабінету

 Міністрів, де обговорювалась Програма дій уряду, вона

 не   вважала  за  необхідне  виступити  тоді  з  цією

 програмою.  Для  цього їй були надані всі можливості.

 Виходячи з цього, я зачитую заяву Кабінету Міністрів.

      "Характер, якого набуло обговорення питання щодо

 Програми   діяльності   Кабінету  Міністрів  України,

 змушує  мене  звернутись від імені уряду до Верховної

 Ради  України  з  такою заявою: оприлюднення на сесії

 альтернативних   програм,   виголошення  доповіді  чи

 співдоповіді   з  цього  питання  не  передбачене  ні

 Конституційним   Договором,   відповідно   до   якого

 розглядається   Програма   діяльності  новоствореного

 уряду, ні Регламентом самої Верховної Ради України.

      У  процесі підготовки програма Кабінет Міністрів

 України   намагався   створити   для   всіх  комісій,

 депутатських  груп і фракцій рівні умови та атмосферу

 конструвктивної    співпраці   виключити   можливість

 виникнення  принципових  суперечностей,  а тим більше

 спекуляції з того чи іншого боку.

      Тому   виступ   народного  депутата  Вітренко  з

 альтернативною програмою ми разцінюємо як зазделегіть

 сплановану провокацію проти уряду.

      Виходячи з викладеного вище, прошу Верховну Раду

 України   розглянути  дане  питання  в  установленому

 законом порядаку.

      Оплески.

     

      ГОЛОВА. Я прошу уваги, продовжується обговорення

 програми Кабінету Міністрів.

      Заспойтеся будь ласка, наш Регламент на жаль, ми

 розробляли  його,  це  закон,  не  визначає загальної

 процедури   розгляду   питань,   тому   ця  процедура

 віднесена   на  розсуд  Верховної  Ради  депутатів  і

 визначається в конкретному випадку голосуванням.

      Колись  покійний  депутат  Артеменко  тут в залі

 сказав  золоті слова -Ти одержуєжш слово для виступу,

 обговорюєш  і  притому за цей час хоч співай, то товє

 діло,    ти   користуєшся   часом   відведеном   тобі

 Регламентом і депутатами.

      В  даному  випадку  уявимо  сробі,  що  виступає

 депутат  одну хвилину і каже, в мене є така програма,

 раз, два, три, чотири, п'ять і на тому закінчив. Ні в

 кого не викликало б сумніву.

      Виникає питання тільки на про те, має депутат на

 іншу  думку,  має.  Так вона прозвучала, подобається,

 неподобається це інше питання, виступає, слово має, а

 відносно  пропозиції уряду, ми запропонуємо комісії з

 питань  Регламенту  і  депутатської етики, вивчити це

 питання  і  внести  інформацію і Кабінету Міністрів і

 сесійному залу.

      Косів  Михайло  Васильович, від комісії з питань

 культури. Будь ласка.

      Наступний Яворівський.

       Поки   дійде   Михайло  Васильович,  коли  мене

 діставали  тут  з  одного  боку, то одні обурювались,

 коли  дістають  з  іншого  боку -інші обурюються. ну,

 така  функція  головуючого, так що заспокойтесь, будь

 ласка.

     

      КОСІВ.

      Мені    також    хотілося    б    проаналізувати

 представлений  нам  проект  програми  в  цілому,  але

 позаяк я виступаю від імені комісії з питань культури

 і доховності, то зверну увагу тільки на тих моментах,

 які , власне , стосуються  гуманітарної сфери.

      Хоча   загальне   враження   від   знайомства  з

 програмою все-таки скажу. Ми детально обговорювали її

 на  засіданні  нашої  комісії  і  відзначали те, що у

 самій  програмі  відчувається  рука різних укладачів.

 Тому  бувають  такі  ситуації,  що абзаци, які стоять

 поруч,   мають   суттєві  розбіжності,  протиріччя  і

 неточності.  А  єдиного, скажімо, розробника, який би

 звів  усі положення до якоїсь однієї суцільної лініі,

 на жаль, не знайшлося.

      Що  стосується  соціальної  сфери,  то  Програма

 декларує  основну  свою  мету умайбутній діяльності -

 скажімо,  зменшити  насамперед  кількість  податкових

 пільг.   Але,  само  собою  зрозуміло,  що  податкові

 пліьги,    насамперед,   стосуються   власне   галузі

 гуманітарної,   і   воно   найболючіше   вдарить   по

 працівниках  культури.  Я хочу нагадати, що фінансові

 потреби галузі культури і на наступний рік планується

 забезпечувати  у  розмірі  30%  від загальних потреб.

 Культура і сама могла б...

     

      ГОЛОВА. Михайле Васильйовичу, одну секундочку. Я

 прошу депутатський зал заспоїтись і не вести дискусію

 на  локальному  рівні.  Для  цього є трибуна. У вас є

 право   від   фракцій   і  комісій  на  першу  чергу.

 Користуйтеся   цим   правом.   Заспокойтеся.  Михайло

 Васильйович, вибачте.

     

      КОСІВ.   Як   відомо   культура   могла  б

 заробляти   і   сама   на  себе.  Але  підприємницька

 діяльність   закладів  культури  поставили  у  нас  у

 розумінні  сплати  податків  і з будь-якою виробничою

 дільністю.  Тим часом, як би в Кабінеті Міністрів, та

 з  рештою  і в цій залі знайшлися розумні люди, які б

 прийняли  одне таке теоритичне положення, яке б могло

 потім  перейти  в  закони.  Що  частина  прибутку від

 підприємницької  діяльності  закладтв  культури,  яка

 використовується       для      потреб      культури,

 неоподатковується.

      Ми  знаємо,  що платні послуги, скажімо, в сфері

 бібліотечного  обслуговування,  є  платні  послуги  в

 музеях,  ну,  само  собою  в театрах і кіно. Але вони

 оподатковуються   так   же   само   як  і  вся  сфера

 підприємницької   діяльності.   Тут  нам  дуже  часто

 кажуть,  що якщо записати таке твердження, то заклади

 культури  дуть  займатися діяльністю не властивою для

 своєї специфіки.

      Ми  могли  б  власне оцю боязнь відсунути чітким

 котролем,  а  також і уточненням, що мається на увазі

 під     підприємницькою     діяльністю.     А    саме

 культорологічна     чи    культурницька    діяльність

 підприємницька не обкладається податками.

      Друге. Є серйозний намір у Кабінету Міністрів...

 і  разом  із  цією  програмою  нам  уже  дали  проект

 вирівнювання   заробітної  плати.  Пунктиром  про  це

 говорив і у доповіді Прем'єр-міністр. Ми вже знаємо і

 ознайомилені  із  системою  податкових тарифів оплати

 праці  працівників  бюджетної  сфери. Але встановлені

 тарифи уже сьогодні ледве рівняються найнижчому рівню

 соціальної забезпеченості цієї галузі. А при всплеску

 інфляції,  про  яку теж говорив Прем'єр-міністр, вони

 взагалі  поставлять  працівників  бюджетної галузі на

 грань неможливості виживання.

      Отже,  якщо робити це одним із програмних засад,

 то   треба   обов'язково   передбачити   індексування

 заробітної плати працівників бюджетної сфери не тоді,

 коли  уточнюється бюджет (бо, як правило, це робиться

 на  кінці  року),  але  протягом  кожного кварталу. І

 передбачити  це відповідними фінансуванням в бюджеті.

 Інакше все це зведеться на нівець.

      Планується   також   зменшення   мережі  установ

 культури,  яке,  до  речі, відбувається уже сьогодні.

 Перепрофілювання  закладів культури відбувається так,

 що   вони   уже   не   займаються  на  далі,  власне,

 культурницькою діяльністю, бо культура, як відомо, не

 приносить  надприбутків, а тому кінотеатри чи будинки

 культури  нерідно  стають  чимось абсолютно іншим. За

 таких   умов   писати  про  забезпечення  стабільного

 функціонування  соціально-культуної сфери, це просто-

 напросто даремні надії.

      Черверте.   Окремий  розділ  присвячений  у  цій

 програмі гуманітарній сфері, але він, власне, є якраз

 і  найслабший.  Про  проведення  ефективної державної

 національної  політики,  про  що  говриться  у  цьому

 розділі,  не  може у бути й мови хоча б тому, що вона

 не   створена,  хоч  уже  маємо  чотири  роки  власну

 державу.  А  те, що написано у програмі, абсолютно не

 трамається купи.

      Я  тільки  зверну  вашу  увагу,  шановні  панове

 розробики  програми,  що  десь  в  третьому абзаці ви

 говорите,  що  ми  повинні  толерантно  ставитися  до

 різних  народів, які проживають на території України.

 А  в наступному абзаці ці народи перетворюються уже в

 національні  меншини.  Так  народи різні проживають в

 Україні,  чи  ми  все ж таки маємо єдиний український

 народ?  Є  в Україні єдиний український народ чи його

 немає?  Мені  здається,  що  розробники програми дуже

 чомусь бояться цього визначення.

      Не  кажу уже про те, що говорити про неконкурето

 спроможність української культури, значить ображати і

 саму  культуру  доведену  до  страшного матеріального

 зубожіння  і  сам  народ. Неконкуретно спроможна наша

 культура, а просто-напросто доведена до відчаю самими

 державними  підходами  до  її  діяльності. Держава не

 здійснює    протекціоністських    принципів    у   її

 підтриманні.

      Розробляючи  програму, мені здається, що неварто

 вдаватися  до  надто  складної  філософії, а намітити

 конкретні  заходи.  Як планує держава співпрацювати з

 творчими  спілками  і  її  органами  різними,  в тому

 числі,  і  друкованими.  Що  може  зробити  держава в

 галузі     кіноматографа,    комплектування    фондів

 бібліотек,      діяльності      музеїв,      театрів,

 книговидавничій   галузі,   адже  сьогодні  книжковий

 рівень  забезпечений лише на 3 відсотки книжками, які

 видаються українською мовою.

      Я гадаю, що на основі цієї програми, яка містить

 близько 140 сторінок, власне 141, варто було б подати

 короткий  перелік  конкретних  дій, бо хоч програма і

 названа  програмою  діяльності,  то  все ж таки це не

 діяльність,  це  загальні  розумування,  або в деяких

 частинах просто-напросто добрі побажання.

      Наша  Комісія, розглядаючи цю Програму, вирішила

 схвалити  у  її у такому вигляді, як вона подана, але

 разом  з тим просити Кабінет Міністрів розробити, як

 я уже сказав, конкретну програму дій.

      І останнє. Те, що сказано тут, стосується тільки

 нашого,  нашої  внутрішньої  політики, але в Програмі

 абсолютно  не  визначено  конституційний  обов'язок і

 Президента,    і   Кабінету   Міністрів   дбати   про

 культурницькі   потреби   українців,   які  живуть  у

 зарубіжжі.  І  без  цього  Україна  позбувається дуже

 серйозної підтримки у наших сусідів.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Слово   має  депутат  Семиноженко  від

 Комісії з питань освіти.

      Я  оголосив Яворівського, а потім одержав кілька

 записок  відносно  того,  що інша кандидатура повинна

 виступати, інший депутат від Комісії.

      Ви розберіться, я дам після обіду слово.

      Будь ласка, Семиножеко.

     

      СЕМИНОЖЕКО В.П.

     

      Шановний  Президент,  шановний  Голово,  шановні

 колеги!

      На  думку  нашої Комісії з питань науки і освіти

 проблеми   науково-технічного   розвитку   і   освіти

 порівняно   з  усіма  іншими  пророблені  в  Програмі

 найслабкіше. Те, що пропонується, має або формальний,

 або  декларативний  характер.  Але справа не тільки в

 тому,  що відсутні будь-які показники, обгрунтування,

 як,  до  речі, в багатьох розділах. Головне, Програма

 не  дає  відповіді на те, яку ж саме політику в сфері

 науково-технічного  розвитку  та  в сфері освіти Уряд

 має намір проводити.

      По  суті,  науково-технічна  політика зводиться,

 якщо не зважати на загальні зауваження, лише до таких

 заходів,   як   перегляд   існуючої  мережі  наукових

 організацій. Це треба робити, безумовно, треба, але ж

 не  це  є  головним.  І  принципово  не з цього треба

 починати.

      Перше  за  все,  Програма повинна визначати, які

 конкретні   наукоємні   галузі  і  виробництво  мають

 отримати  пріоритетний розвиток Україні, де при цьому

 можна  ефективно  спиратися  на  вітчизняний науково-

 технічний потенціал, а в більшості випадках це відомо

 для  фахівців,  а  де  більш  доцільно, в першу чергу

 готувати, в першу чергу залучати іноземні технології.

      Нарешті  по  яких  напрямках  необхідно  в першу

 чергу  готувати  кваліфіковані  кадри і не тільки для

 органів  державного  управління,  ми розуміємо, що це

 дуже  актуальна  проблема,  але підготовка кадрів для

 всіх розділів програми.

      Саме  ці принципові питання, на нашу думку мають

 бути в основі державної політики у відповідних сферах.

      Вітсутня,  також ми вважаємо, будь яка кореляція

 науково-технічної політики з економічними процесами.

      Як   за   рахунок  чого  уряд  буде  здійснювати

 проголошену   підтримку   наукового  на  іноваційного

 потенціалу,  стимулювати  розвиток наукоємних галузей

 виробництва .

      Передбачені  у  програмі  вплив і контроль через

 міністерства  можуть поширюваться на державний сектор

 економіки,  але низька ефективність такого впливу, без

 економічних важелів добре відома з досвіду СРСР.

      А  як  державна  науково-технічна  політика буде

 реалізовуватися  в приватному секторі економіки, який

 вже  сьогодні  дає  40  відсотків ВВП, як зазначено в

 програмі .

      Між  тим,  важелі  такі  існують  і  відомі  -це

 податкові   пільги   і  податкові  кредити,  державні

 інвестиції,  спеціальний  режим  кредитування,  тощо.

 Також  відомо, за якими критеріями здійснювати відбір

 того,  що  заслуговує  на  підтримку.  Наприклад,  це

 зниження     енергоємності,    матеріалоємності    та

 собівартості  нової  продукції, але в програмі (втому

 числі  і в розділі "Податкова політика" -я підкреслюю

 це!)  ці  важелі  не  передбачені. В чому ж буде тоді

 мотивація відполвідних накуоємних виробництв?

      Треба  дати  Програмі  ясну відповідь на те, яка

 роль  відводиться науковому забезпеченню у здійсненні

 реформ    і   структурних   перетворень,   реалізації

 промислової  політики,  вирішенні соціальних проблем.

 Навіть   у  найбільш  детально  викладеному  розділі,

 "Аграрна політика" питання використання власної (і ми

 це  знаємо)  досить потужної аграрної науки практично

 не  розглядається.  Президент  Академії аграрних наук

 яскраво  розповідав  на  нашій  Комісії  як підтримка

 вітчизняної  аграрної  науки  дуже  часто замінюється

 підтримкою   закордонних   вчених   завдяки  політики

 закупівлі іноземних сортів.

      Те  ж  саме  стосується і можливості вітчизняної

 науки  щодо  створення  нових  лікарських препаратів:

 "Інтерферон" українських вчених нічим не поступається

 і  навіть  кращий  за  той, що закуповується зараз за

 кордоном. І таких прикладів можна навести чимало.

      Поза увагою в Програмі залишилося і такі важливі

 складові    частини    державної    науково-технічної

 політики,   як  експертиза  крупних  господарських  і

 зовнішньоекономічних проектів, сертифікація продукції

 на   базі   провідних   лабораторій   академічної  та

 галузевої науки.

      Так  само ізольовано від інших аспектів урядової

 Програми  розглядається  питання  освіти.  І в цілому

 підготовки  кадрів.  Буде  чи  не буде взагалі надалі

 виконуватися  існуюча  державна Програма "Освіта"? Як

 вважає  наша  Комісія,  саме  на цій програмі повинен

 будуватися  відповідний  розділ  Програми  діяльності

 уряду.   А   це   як   частина   загального   розділу

 гуманітарна...    "Гуманітарна   політика",   як   ви

 пам'ятаєте всі.

      Якщо  потрібні  корективи цієї програми, то вони

 повинні бути якось запропоновані.

      В  чому  ж  причини  того,  того,  що в програмі

 питання   науково-технічного   розвитку   та   освіти

 пророблені  так  би  мовити  де  годиться і не зовсім

 якісно на наш погляд.

      Перш  за  все, уряд, а тільки цей висновок можна

 зробити  з  тексту  не  бачить  наука  і освіта серед

 пріоритетів  своєї  діяльності.  І не розглядає їх як

 найважливіших чинники розвитку економікі.

      Ставлення  до  них  продовжує  залишатися  як до

 бюджетних   тягарів   і   відповідно   об'єктів   для

 скорочення   видатків  і  дефіциту  бюджету.  Про  це

 свідчить вся практика цього року, це яскраво видно на

 прикладі Національної академії наук, яка вже декілька

 місяців немає коштів для існування.

      Про  це  свідчить  і  зафіксований  в діяльності

 уряду   його   намір   забезпечувати  пряме  бюджетне

 фінансування  на  рівні,  зверніть  увагу, мінімально

 необхідного для відвернення неконтрольованого розпаду

 науково-технічного потенціалу.

      По-друге.  Виконавча влада зараз немає ні органу

 який б и виробляв ефективну державну науково-технічну

 політику,  наприклад,  як  ми  пропонували аціональну

 Раду  з питань науки, технології і можливо освіти, ні

 чіткої  виконавчої вертикалі, яка б цю політику могла

 б координовано реалізовувати.

      Тому   питання   зараз   має   стояти   не   про

 вдосконалення  як  ідеться  в  програмі  в  структурі

 управління  науково-технічною сферою, а про докорінну

 реорганізацію    державного    управління   наукового

 технологічним розвитком.

      Таким  чином  зазначені  питання  на думку нашої

 комісії потребують суттєвого доопрацювання.

      І  мова  іде не тільки про самі розділи науково-

 технічна   політика   і  освіта.  Кожний  з  розділів

 програми  ми  це  підкреслюємо  має  включати до себе

 питання  підготовки  необхідних кадрів та необхідного

 наукового   забезпечення   і   супроводження,   іначе

 програма не може  бути виконана.

      І  ще  одно,  складаться  враження, що Уряд не в

 змозі  визначитись  з  науково-технічною політикої до

 завершення   роботи   Державної   комісії   з  питань

 реорганізації  галузі  науки.  Але  все якраз повинно

 бути  навпаки,  іє  така точка зору. Саме держкомісія

 мала   б  врахувати  програму  діяльності  Уряду  для

 наступних пропозицій вже організаційного характеру. К

 тому   ж,   враховуючи  те,  що  Комісія  дасть  свої

 пропозиції   в  грудні,  а  в  жовтні  і  на  початку

 листопада ми вже затвердимо і Програму Уряду і бюджет

 на наступний рік.

     Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Дякую і вам.

      Після  перерви першим буде виступати Яворівський

 від Комісії з питань прав людини.

      Оголошується  перерва  до  15  години,  так,  як

 проголосовано.