Стенограма пленарного засідання

21 вересня 1995

                  ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  21  в е р е с н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Доброго   ранку!   Шановні   депутати,

 журналісти  і гості Верховної Ради, присутні Кабінету

 Міністрів. Шановні радіослухачі!

      Я  прошу  депутатів  підготуватися до реєстрації.

 Поки  ви  це  зробите,  я  зачитаю депутатські запити.

 Оголошу  депутатські запити, які надійшли на цей час.

 Надійшли   депутатські   запити   народних  депутатів

 Черепкова  Володимира  Федоровича до Прем'єр-міністра

 України   стосовно  організації  і  виконання  Закону

 України  "Про органи і служби у справах неповнолітніх

 та спеціальної установи для  неповнолітніх".

      Яковенка  Олександра Миколайовича, Тарана Миколи

 Васильовича   до   Голови   Верховної  Ради  стосовно

 реагування   на  порушення  чинного  законодавства  в

 системі Держтелерадіо України.

      Болдарєва   Юрія   Олександровича  -до  міністра

 соціального  захисту  населення,  стосовно  перегляду

 статусу  ветеранів  праці  та  працівників занятих на

 підземних роботах.

      Кияка  Тараса  Романовича  -до  Прем'єр-міністра

 України  стосовно організації виробництва вітчизняних

 та імпорту газових лічильників за кордоном.

      Тарана,  Терена  Віктора  Васильовича -до Голови

 Верховної  Ради  стосовно повідомлення в телепередачі

 "Після   мова",   що   депутати   отримали  право  на

 приватизацію  наданих  їм  службових  квартир,  ну  я

 відразу  скажу,  що  це брехня, так що, може, якщо це

 відповідь  задовольняє  досить,  якщо ми ширше будемо

 давати відповідь.

      Лук'яненка  Левка  Григоровича  -до Генерального

 прокурора     України    стосовно    дій    прокурора

 Закарпатської області.

      Діхтяренка   Григорія   Юхимовича  -до  Прем'єр-

 міністра  України  стосовно не виконання рекомендацій

 парламентських  слухань  з  проблем освіти в Україні;

 Вітренко  Наталії  Михайлівни до начальника Південно-

 Західної  залізниці стосовно ситуації на Конотопській

 механізованій   дистанції  вантажно-розвантажувальних

 робіт  і  до  Віце-прем'єр-міністра  Євтухова  Василя

 Івановича  стосовно електропостачання міста Конотоап;

 Зарудного  Андрія  Антоновича до голови Національного

 банку  України  стосовно причин блокування Російської

 Федерації  валютних  рахунків  українських громадян в

 банках  України;  Горбатюка  Мирослава  Пилиповича до

 прокурора  Київської  області  стосовно об'єктивності

 розслідування  зловживань  в  радгоспі  Глибочицький,

 Бориспільського  району;  Засухи Анатолія Андрійовича

 до  міністра  оборони  України  стосовно недодержання

 Міністерством   оборони  чинного  законодавства  щодо

 права   приватизації   займаних   квартир   колишніми

 військовослужбовцями   у   війському  містечку  міста

 Васильків;   Малівського   Олександра  Тихоновича  до

 Прем'єр-міністра   України   стосовно   безсистемного

 відключення    електроенергії   в   Цюрупинському   і

 Білозерському    районах   Херсонської   області   та

 необхідності   забезпечення   населення  керосином  і

 лампами;   Поломарчука   Валерія   Олександровича  до

 міністра   фінансів   України  стосовно  фінансування

 будівництва   газопроводу   в   Очаківському   районі

 Миколаївської      області;     Анісімова     Леоніда

 Олександровича  до  Прем'єр-міністра України стосовно

 відповідності  Постанови Кабінету Міністрів N 725 від

 11  вересня  1995  року  чинному законодавству; Брита

 Віктора   Петровича   до   Прем'єр-міністра   України

 стосовно    непроведення    валютних    рахунків    з

 господарствами...    розрахунків   з   господарствами

 Запорізької  області,  які  в 1991 році здали пшеницю

 об'єднанню  "Експортхліб";  Кірімова Івана Захаровича

 до Прем'єр-міністра України стосовно цін на природний

 газ для сільського населення.

      Доручаєм  Секретаріату  направити дані запити за

 адресами   для   реагування   відповідно  до  чинного

 законодавства.

      Шановні  депутати,  вчора  відбувалося засідання

 комісій  Верховної Ради, постійних комісій. До мене з

 пропозиціями заерталися цілий ряд депутатіи з приводу

 того,    щоб,    зважаючи    на   напружений   графік

 сьогоднішньої  роботи, відразу приступити до розгляду

 питань,  винесених до порядку дня. Нема заперечень? Я

 ставлю на голосування цю пропозицію.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А,  я  прошу  вибачити, зарєєструватися потрібно

 спочатку.

      Прошу вашої уваги.

      Ставлю...Проводиться поіменна реєстрація.

 

     ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ

 

      Зареєструвалося  324 депутати. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Я  ставлю на голосування пропозицію, яку вносили

 депутати стосовно розгляду  відразу питань.

      Ну, у вас роздані...

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.              Не чути.

 

      ГОЛОВА.   Просять   5   хвилин,  принаймні,  для

 оголошення. Я поставлю на голосування і цю пропозицію.

 

      "За"

 

      Є  пропозиція  10 хвилин відвести на ті питання,

 які потребують негайного з'ясування. Запишіться, будь

 ласка,  на розгляд. Хто за те, щоб виділити 10 хвилин

 для оголошення запитів, пропозицій, щодо (ну, запитів

 я оголосив), щодо, мабуть, змісту нашої роботи.

      Ставлю на голосування. 10 хвилин, будь ласка.

 

      "за"

 

      Будь ласка, 10 хвилин на моніторі. Запишіться на

 виступи. Опублікуйте, будь ласка.

      Прошу,Селіфонтьєв.

 

      СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.

      Я  прошу слово Надать Магді Івану Івановичу.

 

      ГОЛОВА.Будь ласка, Магда Іван Іванович.

 

      МАГДА І.І.

 

      Шановні   депутати!   Ще   надійшло   два  укази

 Президента,  які  вторгаються  в законодавчу позицію,

 нашу  позицію.  Перший... Не декрети, а укази. Перший

 указ   стосується,   щоб  забрать  у  підприємств  25

 процентів амортизаційних відрахувань, а другий указ -

 це  приктично  новий налог чи добавка п'ять відсотків

 до  податку на добавлену вартість.

      Я  хотів  би,  щоб  ми доручили юридичній службі

 проаналізувати   ці   два   укази   і  звернутись  до

 Президента, щоб він їх відкликав.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Костицький.

 

      КОСТИЦЬКИЙ.

 

      Я прошу передати слово Володимиру Яворівському.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В. О.

 

      Володимир   Яворівський,   група  "Державність",

 Світловодськ.

      Шановні  колеги,  я знову хочу до вас звернутися

 ось з чим.

      Ну,  ми  ж  прекрасно  розуміємо,  що  в  нас  є

 питання,  в  яких  загорнута  вибухівка. В яких немає

 повного порозуміння і зближення позицій для того, щоб

 оце  питання  було вирішено розумно і цивілізовано, я

 маю  на  увазі, знову питання про входження України в

 міжпарламентську асамблею.

      Відбулося   засідання   Комісії   в  закордонних

 справах, яка, до речі, також поки що свого рішення не

 винесла. Згадайте слова Олександра Миколайовича, який

 головував  і  який  тоді сказав, коли виникло питання

 про  обговорення,  про  те,  що  ми це питання будемо

 розглядати в жовтні. Воно знову сьогодні поставлено у

 порядок денний.

      Олександре Олександровичу,   я  ніколи  вас  не

 коментую,  і  ваші  думки,  ваші  позиції  дуже часто

 сприймаю   абсолютно   нормально,  але  коли  на  моє

 зауваження,  коли  я  сказав,  що нам, приймаючи таку

 важливу  (..........),  варто  було б порадитися все-

 таки, навести якісь місткі і прийняти спільні рішення

 з   виконавчою  владою.  Ви  сказали  про  те,  що  і

 Президент,  і  прем'єр  практично  ініціюють  і дають

 повну  згоду  на розгляд цього питання і на вступ нас

 до асамблеї міжпарламентської.

      Повірте    мені,    я   наводив   інформацію   в

 першоджерелах і готовий за свої слова відповідати, що

 це питання не ініціювалося. Розмова була, але розмова

 була попередня.

      Через  те,  ну, даруйте мені, але на всю Україну

 сказати  про  те,  що  це  питання  ініціює виконавча

 влада, ну, даруйте мені, мабуть, все-таки некоректно.

      Через  те  я  дуже  прошу,  питання серйозне, до

 нього  треба  дуже  добре  підготуватися.  Нам  треба

 почекати  у  принципі,  яку  владу приведе російський

 народ  в свій верхній ешелон під час виборів до Думи,

 ви подивіться, от скільки, вийшов указ, знову ж таки,

 Єльцина  зараз,  указ  дуже жорсткий, дуже з багатьма

 підтекстами.  Через  те,  я би дуже просив, Олександр

 Олександрович, зняти це питання сьогодні із розгляду,

 кілька   депутатських   груп  на  цьому  наполягають,

 розглядати  ті  питання,  сьогодні  у  нас нормальний

 порядок денний окрім цього вибухового питання, яке не

 доведе,  ми  його  не  розглянемо  сьогодні  і тільки

 викличе велике протистояння. Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА. Свято.

 

      Василь  СВЯТО,  416   виборчий округ Хмельниччина

 

      Дякую  вам,  шановний Олександре Олександровичу,

 шановні  колеги-депутати,  я  хотів  би звернути вашу

 увагу  на  слідуюче  запитання.  А  саме, питання про

 проблему   неплатежів,   особливо   між   і  для  тих

 підприємств,   що   являють   собою   базові   галузі

 виробництва товарів першої необхідності.

      Відключення  електроенергії від підприємтв понад

 8  тисяч  об'єктів  це призведе тільки до прискорення

 колапсу  виробничого,  треба  ставити питання чому не

 платять  виробники, тому що немає чим платити, так що

 так, то питання номер 2 це включення в порядок денний

 концепцію  про  податкову  політику,  яка б дозволила

 знизити  рівень  оподаткування і особливо виробництво

 товарів   першої   необхідності   і  зарахунок  цього

 розширила    базу   оподаткування,   тобто,   оживити

 товаровиробництво     треба,    а    не    відключати

 електроенергію.

      Ще   одне  питання  яке  пов'язано  саме  з  цим

 питання,  з питання неплатижів. Це грошова реформа, я

 говорив   за   це   питання   і   буду   неоднократно

 повторювати,  введення гривни, як грошової одиниці, і

 введення  гривни  чим  пошвидше,  а не з позицію того

 розтягування  у часі.

      Тому що той час між забороною ходження іноземної

 валюти  і введенням гривни, як такої, це є сидіння на

 вулкані, це є міна заповільненої дії.

      Питання   номер   4.  Відносно  виплати  зарплат

 громадянам  України.  Люди  не заполучають зарплату з

 червня  місяця.  Не  заполучили  відпускних.  Якщо їм

 зараз  і  виплачують, то це вже не ті гроші. А тому я

 ставлю  питання  про  виплату індексованої заробітної

 плати  у доларовому еквіваленті.

      І   питання  5.  Про  Конституцію.  Це  нагальне

 питання  для  нашої  держави.  Його  треба включати в

 порядок  денний, а попередньо моя думка -організувати

 пленарні   парламентські   слухання.   Щоб  ми  могли

 обговорити це питання, вияснити наші позиції.

      6   питання  -про  хліб.  Я  звертаюся  до  вас,

 Олександр  Олександровичу,  до  вас,  шановні колеги-

 депутати, вияснити: хто ж це з нашої виконавчої влади

 на рівні Кабінету Міністрів, президентського оточення

 прийняв  рішення  про  підвищення  цін  на хліб. Дуже

 дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Сокречак.

 

      СОКЕРЧАК.   Дякую.   Прошу   передати   слово

 М'ясковському, 310 округ.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.

      Спасибо.  Уважаемый  Александр  Александрович! В

 отличие  от  депутата  Яворивского,  я хочу сказать о

 том,  что  нам  крайне  необходимо  включить вопрос о

 вхождении Украины в Межпарламентскую Ассамблею СНГ.

      Мы   вчера   имели   возможность  встретиться  с

 Генеральным секретарем Ассамблеи и нужно сказать, что

 нас сегодня вводят в заблуждение, потому что никто, к

 сожалению,  не  читал  документы.  Идет фальсификация

 этих документов.

      Нужно   сказать,  что  раздувается  (..........)

 угрозы.  Прекрасно мы понимаем сегодня, что связывают

 несвязуемые  вещи. Ельцин может издавать любые указы.

 Ассамблея  СНГ...  Ельцин  Ассамблеи  не диктует. Это

 понятно  каждому. Однако подменяют вопросы и начинают

 пугать здесь  депутатов  и народ Украины.

      Поэтому  я  хочу  сказать о том, что этот вопрос

 обязательно  должен  быть  включен  в  повестку  дня.

 Второй   вопрос.   20  сентября,  вылетая  в  столицу

 Казахстана,  Президент  Украины Леонид Кучма заявил о

 том,   что  коммунисты  не  хотят,  чтобы  к  проекту

 Конституции  был  проведен  референдум,  тоесть, было

 учтено  настроение  и  решение  народа. Это не так. Я

 хочу этот опровергнуть и сказать о том, что мы всегда

 были,    стоим    и   стояли   на   том,   чтобы   по

 основополагающим       моментам      государственного

 устройства,  которые  должны  быть отражены в проекте

 Конституции, был проведен референдум. Это чтобы знали

 и депутаты и народ Украины.

       Третье.  Я думаю, что мы правильно сделали, что

 дали  слово  представителям веоеранов, которые пришли

 под   Верховный   Совет   и   которых  не  пустили  к

 Президентскому  дворцу.  Однако, я бы хотел, чтобы мы

 обратили   внимание   и  на  то,  что  пообещав,  что

 Верховный  Совет  будет  заниматься этими проблемами,

 это  не  отрицает  и Президент. Сегодня цены в городе

 Киеве  поползли  вверх.  Я  думаю, что своеобразный и

 циничный ответ на те требования со стороны ветеранов,

 многих  миллионов,  и  те заверения, которые мы здесь

 давали  в этих стенах, мне думается, что этот вопрос,

 мы  должны  обратить внимание на этот вопрос. Спасибо

 за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, Глух.

 

      ГЛУХ

 

      Дякую.   290-й   виборчий   округ,  Миколаївська

 область.

       Шановний   Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги.  В  мене є така пропозиція. Сьогодні ми будем

 розглядати  питання,  де Кожушко буде доповідати щодо

 стабілізацію    фінансового   забезпечення   паливно-

 енергетичного   комплексу   та   підготовка  його  до

 осінньо-зимового  періоду.  Але хотілось би не тільки

 фінансовий  стан, хотілось би про обстановку почути з

 забезпеченням сільхозвиробників електроенергією.

      Сьогодні поступають телеграми з районів пропадає

 хліб  пропадає  зерно,  відключення електроенергії на

 селі  до  16  годин, хотілось щоб у нас були присутні

 при  розгляді цього питання з Міністерства енергетики

 і  доповіли,  хто  розробив  такі  графіки з ким вони

 согласовані.  Який  економічний  ефект  від цього, що

 пропадають на селі сировина і так далі. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Беруться всі виступи до уваги і

 до  корегування  відповідного. Слухається питання про

 внесення змін до Закону України "Про державний бюджет

 України   на  1995  рік".  Слово  надається  міністру

 економіки України, Василю Миколайовичу Гриєву, будьте

 уважні.

 

      ГРИЄВ В.М.

 

      Шановний   Олександр   Олександровичу!   Шановні

 депутати!

      Для  того,  щоб  поняти  природу створення цього

 фонду.   Фодну   стабілізації   паливно-енергетичного

 комплексу,  я  доведу  до  вашого відома для чого він

 створювався   і   в   яких   умовах  працює  паливно-

 енергетичний комплекс України.

      Сьогодні для вирішення питання стосується роботи

 господарств  в  осінньо  -зимовий період необхідно по

 Міненерго  десь близько 30 трильйонів карбованців для

 створення  запасу  вугілля і мазути на зимовий період

 для  Мінвуглепрому  18 трильйонів карбованців кредиту

 для придбання устаткування і оснащення очисних вибоїв

 16, 5 трильйонів карбованців для утримання соціальної

 сфери,  14  трильйонів  карбованців на реструктизацію

 галузі і 44, 3 трильйонів карбованців централізованих

 капітальних  вкладень  для  введення  потужностей  по

 видобутку  вугілля. Це дозволить стабілізувати роботу

 вугільної    промисловості    як    основи   паливно-

 енергетичного  комплексу України. Крім того не зовсім

 добре обстоять справи в Держжитлокомунгоспі. Потрібно

 25,  3  трильйонів  карбованців під ремонти теплового

 обладнання  і  створення запасів палива. Це може бути

 як кредитні ресурси, так і інші джерела фінансування.

 Крім  того,  сифтуація,  яка  скалалсь в Держкоматомі

 потребує   негайного  вирішення.  Це,  перш  за  все,

 забезпечення  паливом,  твелами Держкоматома -атомних

 реакторів,  які  дають  постійну  частку  виробництва

 електроенергії в зимовий період. Ця сума складає десь

 близько 20 трильйонів карбованців.

      Враховуючи   наведене,   що   обсяг   загального

 фінансування для підготовки народного господарства до

 роботи  в  зимовий  період,  Міністерством  економіки

 разом  з  Мінфіном  було  запропоновані неінфлянційні

 джерела  фінансування  цих  заходів. Це, перщ за все,

 ствоерння  фонду  стабілізації  паливно-енергетичного

 комплексу.  Але,  як  показує  історія,  цей  фонд на

 протязі більше ніж півроку...

 

      ГОЛОВА.  Василь Миколайович! Василь Миколайович,

 хвилиночку!  Шановні  депутати,  я не розумію, чим ви

 схвильовані... Будь ласка, ми розглядаємо надзвичайно

 важливе   питання   -ми   його   з   березня   місяця

 проголосували вже у Законі, потім воно не спрацювало,

 це положення. Зміни вносились і так дальше. І Кабінет

 Міністрів  вніс  зараз пропозицію, котру нам потрібно

 провести   як   норму   Закону.  Надзвичайно  важливе

 рішення!  Прошу вашої уваги. Будь ласка,... Слухайте,

 що говорить міністр.

 

      _ГОРІЄВ. Цей фонд (а саме -37-ма стаття) вже

 не  вперше розглядається на засіданні Верховної Ради,

 але   після  розгляду  постійно  приймалося  вето  на

 вирішення цього питання. Тому економіка сьогодні (а я

 маю  на  увазі,  перш  за  все,  паливно-енергетичний

 комплекс)  не  отримує  цих  коштів,  а  тому  не має

 можливості  підготуватися  до сталої роботи в зимовий

 період.

      Статтю  37  закону  України про державний бюджет

 України  на  1995  рік  затверджено  Верховною  Радою

 України  6  квітня 1995 року, передбачалося створення

 стабілізаційного      фонда     паливно-енергетичного

 комплексу  за  рахунок  акцизного  збору на бензин та

 дизильне пальне, що реалізується на території України

 суб'єктими  підприємницької  діяльності незалежно від

 форм  власності  в  розмірі  15  відсотків до оптово-

 відпускної  ціни та відрахувань у розмірі 5 відсотків

 від  обсягу  реалізованої продукції. З віднесенням їх

 на собівартість продукції підпприємств металургійної,

 хімічної  промисловості  і електроенергетики (мається

 на  увазі без атомних електростанцій). Це то, що було

 вами  вже  прийнято. 26 травня 1995 у відповідності з

 пунктом  15  Постанови  Верховної  Ради України від 7

 квітня  1995  року "Про введення в дію Закону України

 "Про   державний   бюджет   України   на   1995  рік"

 Міністерство економіки разом з Міністерством фінансів

 направила  до Комісії Верховної Ради України з питань

 базових   галузей   паливно-енергетичного   комплексу

 транспорту  і зв'язку для узгодження проект Положення

 про   порядок   створення   та  викоритстання  коштів

 стабілізаційного      фонду     паливно-енергетичного

 комплексу.

      Проект  Постанови Кабінету Міністрів України про

 затвердження   згаданного   Положення   було   подано

 Кабінету Міністрів України 2 червня 1995 року.

      Проект   Зокону  України  про  внесення  змін  і

 доповнень  до  законодавчих  актів  України  з  метою

 збільшення  доходів  бюджету  і посилення соціального

 захисту  населення, який був прийнятий Верховної Ради

 в   червні  цього  року,  було  запропоновано  внести

 суттєві  зміну  до  статті  37  Закону  України  "Про

 державний  бюджет  України на 1995 рік". Зокрема, для

 збільшення  доходів бюджету, для фінансування заходів

 по   соціальному   захисту   населення  та  створення

 стабілізаційного      фонду     паливно-енергетичного

 комплексу  пропонувалося  запровадити  з 1 липня 1995

 року   в'їздне  мито  на  продукти  нафтопереробки  у

 розмірі  15  відсотків від митної вартості та вугілля

 кам'яне 2-3 екю. Встановити відрахування до бюджету у

 розмірі  15  відсотків від роздрібної ціни бензину та

 дизельного   палива,  що  реалізується  в  роздрівній

 торговельній  мережі,  та  відрахувань  у  розмірі  5

 відсотків        від        обсягів        реалізації

 прокату...............,  сталевих  труб та реалізація

 на експорт металобрухту, карбоніду і аміаку.

      Це  було  прийнято вами на сесії Верховної Ради.

 Але  Президентом  України  були  надані зауваження до

 цієї   статті   в   частині   зміни  її  редакції  по

 запровадженню     в'їздного    мита    на    продукти

 нафтопереробки  та  вугілля  кам'яне, що ввозяться на

 митну територію України.

      З  урахуванням  вказаних зауважень Верховна Рада

 України у липні цього року внесла зміни до статті 37-

 ої  до  Закону  "Про державний бюджет України на 1995

 рік",  в  якій  не враховані відрахування до бюджету,

 передбачені  частинами  4  і 5 згаданого вище проекту

 статті  Закону  у  розмірі  15%  від  роздрібної ціни

 бензину  та  дизельного  палива,  що  реалізуються по

 роздрібній  торговельній  мережі,  та  відрахувань  у

 розмірі    5%    від    обсягу   реалізації   прокату

 (..........),  сталевих труб та реалізацію на експорт

 металобрухту, карбоміду і аміаку.

      Кабінет  Міністрів  України  Постановою  від 26

 серпня  1995  року  за  ь  675 "Про розвиток паливно-

 енергетичного  комплексу"  все ж таки вирішує питання

 підготовки до зимового періоду, утворив фонд розвитку

 паливно-енергетичного  комплексу за рахунок в'їздного

 мита  на  продукти нафтопереробки та вугілля кам'яне,

 затвердив    положення    про    розвиток    паливно-

 енергетичного  комплексу.  Тобто було прийнято те, що

 можливо  бути  прийнято Кабінетом Міністрів. Це перша

 частина цього Закону, на який було накладено вето.

      Невстановлення     в    законодавчому    порядку

 відрахувань  до  бюджету у розмірі 15% від роздрібної

 ціни  бензину та дизельного палива, що реалізується в

 роздрібній  торгівельній  мережі,  та  відрахувань  у

 розмірі  5%  від обсягу реалізації прокату метизів та

 інше  не  дає  можливості отримати додаткові доходи у

 розмірі    десь   50   трильйонів   карбованців   для

 соціального    захисту    населення    та   створення

 стабілізаційного      фонду     паливно-енергетичного

 комплексу.  Очікуване  надходження  сьогодні до фонду

 стабілізації  паливно-енергетичного  комплексу,  якщо

 буде  прийняте  рішення  по  створенню  цього  фонду,

 складуть сьогодні 8,2 трильйонів карбованців.

      Якщо   б  нам  вдалося  реалізувати  і  прийняти

 іршення  по цьому Закону, то ми б мали кошти всього з

 початку  року  близько 100 трильйонів карбованців для

 роботи  в  зимовий  період,  ви  розумієте, ми всі ці

 питання, з яких я починав, вже вирішили і нормально і

 стабільно працювало б народне господарство, тому я ще

 раз прошу, шановні депутати прийняти рішення по цьому

 закону, прийняти і дати можливість сформувати джерело

 для рішення питань, які стосуються зимового періоду.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Ще  є  запитання до Василя Михайловича.

 Запишіться  на  запитання  будь  ласка,  скільки часу

 відведемо  на  запитання,  10 хвилин вистачить, до 15

 хвилин  будь  ласка,  зважаючи на те, що це запитання

 обговорювалося ретельно у комісіях відповідних. Ми їх

 думку теж послухаємо.

      Будь ласка Довганчин.

      Він відмовляється запитання задавати. Роєнко.

 

      РОЄНКО, 423 Уманський виборчий округ.

 

      У мене шановний міністре два запитання, перше.

      Мені  цікаво,  як  і  думаю  виборцям  де  у нас

 беруться   кошти   для   закупівлі  вугілля,  зокрема

 вугілля,  за  нафтопродукти  тут  складніше  питання,

 закордонном, в той же час, коли ми не находимо коштів

 для власного виробництва вугілля, це перше питання.

      І  чи  є  гарантії,  коли  приймемо  рішення про

 створення    фонду   розвитку   паливно-енергетичного

 комплексу,  що  ці  кошти  дійсно  підуть на розвиток

 цього   самого   вітчизняного   паливно-енергетичного

 комплексу, дякую за увагу.

 

      ГОРІЄВ.  Дякую  за  запитання,  повинен вам

 сказати,  що  фонд стабілізації паливно-енергетичного

 комплексу  і  рішення  яке ви сьогодні приймаєте і те

 рішення   яке   було  прийнято  Кабінетом  Міністрів,

 спрямоване  на  те, перш за все, щоб ввести мито 1, 2

 екю   на   енергетичне   та   коксівне  вугілля,  яке

 закуповується  по імпорту. Це є не що інше, як захист

 виробника вугільної промисловості, тому що коштів для

 закупівлі  по  імпорту  вугілля  практично нема. Це й

 видно  з  розрахунків  торговельного баланса, який ви

 розглядали  при  затвердженні  проекту  плана на 1995

 рік.

      Така  ж  ситуація  стоїть і на 1996 рік. Тому ці

 закупки  потрібно  обмежувати.  І  якщо  господарюючі

 структури  -це,  перш  за  все, Мінпром, металургійна

 промисловість та енергетична промисловість -закуповує

 по імпорту за  рахунок  власних обігових коштів.

      Но  наше завдання, як Уряду, створити економічні

 умови   по   обмеженню  закупівлі  по  імпорту  і  по

 додатковому  фінансуванню  вугільної промисловості по

 нарощуванню  видобутку вугілля на наших шахтах.

      Тому,   відповідаючи   разом   на   друге   ваше

 запитання,  я  скажу,  що при формуванні цього фонду,

 стабілізації     паливно-енергетичного     комплексу,

 передбачається  направлення  коштів  перш  за  все на

 стабілізацію   вугільної   промисловості.   Кошти  ці

 спрямовуються   до   бюджету.   Це   бюджетний   фонд

 стабілізації.  Тому  тут виключна така ситуація, коли

 ці  кошти  буде  спрямовано на інші цілі. Приймається

 рішення  по  спрямуванню  цих  коштів  на  засіданнях

 Кабінет  Міністрів  за  подання міністерств, узгоджує

 Міністерство   економіки   і   рішення  приймають  на

 засіданнях Кабінет Міністрів.

      Тому   механізм,   який  запропонован,  виключає

 можливості спрямування цих коштів на інші джерела.

      Але  ви розумієте, що Уряд сьогодні не має такої

 можливості,  тому  що  йому,  перш  за  все, потрібно

 вирішити питання підготовки народного господарства до

 ро  роботи  в  зимовий період. Я тут назвав цифри, ви

 про них знаєте.

 

      ГОЛОВА. Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО.  Василий  Николаевич!  Я  знаю, что вы

 были    инициатором    создания   этого   фонда   еще

 стабилизационного,   который  мы  успешно  провалили.

 Поэтому   у   меня  к  вам  такой  вопрос,  насколько

 ефективно будет использоваться вновь созданный фонд и

 когда  реально  начнут поступать деньги именно на эти

 цели,  которые  предусмотренные этим фондом. И второй

 вопрос     к    вам.    Почему    когда    создавался

 стабилизационный   фонд   этот,  вернее  пытались  мы

 создать   стабилизационный   фонд.   Там  четко  было

 предусмотрена акциз, 15 процентов нефтепродуктов. Так

 вот  нефтепродукты  эти  подорожали  и  кто  на  этом

 выиграл  и куда эти деньги поступили или они в бюджет

 государственный .

 

      ГОРІЄВ.   Дякую.   Значит,  що  стосується

 другого  питання  я  відповім  інфляційне  очікування

 після прийняття чи не прийняття рішень, як Урядом так

 і  Верховною Радою приводить до того, що ціни самі по

 собі  зростають. І щоб ще раз в цьому удосконалитися.

 Міністерством  економіки залученим цінової інспекції.

 Було  проведено  аналіз  цін,  після  того,  як  було

 проведено обговорення я б на рівні Кабінету Міністрів

 так і на рівні Верховної Ради. Запровадження акцизу і

 мита на нафтопродукти.

      Наведу  до вашого відома окремі цифри реальність

 прив'язку  до окремих комерційних структур. Перевірка

 була  здійсненням  станом  на  14.  08. 1995 року. Це

 якраз  тоді,  коли наблюдалось різке зростання цін на

 бензин  і  диспалива.  Що встановлено? Фірма "Маріан"

 імпортує    бензин.   Митна   вартість   53   тисячі,

 торговельна  надбавка  30  тисяч.  Тобто  практично в

 торговельної  надбавки уже передбачені були у зв'язку

 з  інфляційним  очікування  комерційними  структурами

 введеня  цих статей, які ми сьогодні обговорюємо. Але

 затримка  з введенням привела до того, що ці кошти не

 були  вилучені до бюджету, а були спрямовані в доходи

 цих  комерційних структур. Інша фірма, фірма "Марія",

 наприклад:  митна вартість -32, 6 тисячі карбованців,

 митна  вартість; торговельна надбавка -59, 8 тисяч...

 Це  А-92...  А-95  бензин:  митна вартість -38 тисяч,

 торговельна   надбавка   -73   тисячі.   Міністерство

 економіки   по   результатах  аналізу  було  вимушене

 прийняти   рішення   (і  таке  рішення  направлене  в

 регіони),    що    якщо    необосновано   завищується

 торговельна надбавка, то ми дамо право декларувати ці

 торговельні   надбавки.   Ми   сьогодні   не   можемо

 обмежувати  ціни на бензин і дизельне пальне, тому що

 вони формуються за рахунок, перш за все, пропозицій і

 попиту.  Все.  Іншого  впливу на ціну бензина в нашій

 державі нема.

      Що   стосується   затримки   з  введенням  фонду

 стабілізації паливно-енергетичного комплексу і втрат,

 які понесла Україна від цього, ми це ощущать зимою...

 Тому  що сьогодні ми вже шукаємо кошти кредитні, інші

 джерела,   щоб   профінансувати  паливно-енергетичний

 комплекс.  Але  ви розумієте, що значить комерційному

 банку  сьогодні  профінансувати  закупівлю  твелів...

 Повернення    коштів    -це   довготривалий   кредит.

 Повернення  коштів можливим буде здійсненим тільки по

 півріччю чи року. Тому ці втрати не восполняться дуже

 тяжко  нашій  державі.  Тому  я  ще раз запрошую вас,

 депутати,  прийняти  це  рішення.  Чим швидше ми його

 приймемо,  тим  більше  джерел  надійде  до бюджету і

 будуть    спрямовангі    на   стабілізацію   паливно-

 енергетичного комплексу.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!  Суслов  має слово для

 запитання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,   будь   ласка,   Василь  Михайлович  працює

 міністром  місяць зараз. Василь Миколайович... у мене

 погано написано так... Будь ласка.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты,  я  прошу вашего внимания, потому

 что эту редакцию, этой статьи мы с вами обсуждаем уже

 четвертый  раз.  Первый  раз мы ее приняли в законе о

 бюджете. Потом дважды мы приняли редакцию этой статьи

 в  Законе  "Про  внесення  змін і доповнень до деяких

 законодавчих   актів   з  питань  збільшення  доходів

 бюджету і посилення соціального захисту населення". И

 дважды Президент на нее наложил "вето". В том числе и

 в  той  редакции,  когда  в  этой статье предлагалось

 установить  ставки  ввозного  мыта.  Это  было первое

 "вето".

      Поэтому,  если  правильно  следовать  процедуре,

 нужно  расмотреть  сейчас  зауваження Президента, то,

 что у нас стоят в графике. Если не пройдет в редакции

 Президента,    тогда    расматривать    в    редакции

 Министерства экономики. Потому что обратите внимание,

 у  вас  оба документа на руках, редакция Президента и

 редакция Министерства экономики отличаются.

      И    мы,   если   не   расматривая   предложение

 Президента,  сейчас  пойдем по редакции Минэкономики,

 приймем неправильное решение.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.    Василь   Миколайович   наскільки   це

 співпадає  з  позицією,  пропозицією Президента, будь

 ласка.   Може   в  такому  конктексті  відповісте  на

 запитання Віктора Івановича.

 

       ГОРІЄВ.    Шановні    депутати,   редакція

 Міністерства   економіки   не   може   розходитись  з

 редакцеєю  Президента.  Тому  що  перше  "вето"  було

 накладене  на  другу частину статті, де пропонувалось

 Кабінету  Міністрів дозволити вирішувати встановлення

 мита. Вот ці розходження, які були.

      Але,    я   загострюю   вашу   увагу.   Редакція

 Міністерства   економіки  трошки  змінилась,  внесені

 зміни   по   введенню  мита  на  кам'яне  енергетичне

 вугілля.  Там при першій редакції було 2 і 3 єкю. Ми,

 коли  проводили  нараду  з  представниками  Мінпрому,

 запросили  Мінпром і Міненерго. Погодили це питання і

 знизили мито з  2 до  1, із 3 до 2 соответсвенно.

      Тому  затримуватя  прийняття  цієї статті ще раз

 отбросить  нас  і не дозволить сформувати джерела для

 фінансування.  Це  дуже важливе питання. І я тут чую,

 що  задається  питання:"Хто  винен  в  тому,  що були

 затримки з проведення, з введенням цієї статті?".

       Шановні   депутати!   Якщо  ми  сьгодні  ще  не

 приймемо,   то   завтра   люди  спитають:"Чому  ж  не

 прийняли,  чому ж не фінансуєте закупівлю пального?".

 Що ми тоді будемо відповідати?

 

      ГОЛОВА.   Замість   Кияка   (так   я    зрозумів

 домовилися)  Пилипчук  просив слова. Він сказав, що з

 вами погоджено. Будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК

 

      Депутат Пилипчук.

      При  всій  повазі  до  вашої  посади і до  вашої

 особи  дозвольте  задать  кілька  коротких запитань і

 просив би короткі відповіді.

      Перше.  Міністр  фінансів,  виступаючи  недавно,

 сказав,  що  держава  зібрала  44  проценти податків,

 тобто,  доходної  частини  від  бюджету,  тобто треба

 підвищувати  податки. Скажіть, що буде з економікою і

 з   сферою   виробництва,   якщо   підвищить  податки

 настільки,  щоб зібрать 100 процентів податків, тобто

 вдвічі?

      Друге. Що буде з цінами, якщо підвищити податки,

 в  тому  числі  на  топливно-енергетичні ресурси, які

 через  мультиплікатор  і  сопереженні  галузі вийдуть

 потім на групу Б?

      Третє. Яка повинна бути тоді заробітна плата при

 підвищених цінах?

      І   четверте.  Чи  хватить  тоді  податків,  щоб

 виплатити заробітну плату бюджетній сфері.

      І останнє. Чи відомо вам все-таки...............

 залежності поступлення в бюджет від розміру податків.

 Тому   що   ми   йдем  по  зворотньоюму  шляху,  який

 визначений    і   теорією   і   практикою   світового

 економічного розвитку?

 

      ГОРІЄВ.

      Дякую.  Я  звертаю  увагу шановних депутатів. 37

 стаття  передбачає перш за все введення введення мита

 на  імпортовану  нафту  і  нафтопродукти, не нафту, а

 нафтопродукти  імпортовані  з зарубіжжя. Не вироблені

 на  наших  підприємствах,  а  імпортовані. Це перш за

 все. Зверніть увагу.

      Далі.  На  вугілля  -1,  2  екю,  на  іпортоване

 вугілля.   Крім  того,  крім  того,  проведений...  Я

 закінчую,  я  скажу  за  це.  Крім  того,  ми зробили

 розрахунки   і  погодили  цю  статтю  з  Мінпромом  і

 Міненерго. Це те, про що я вже казав.

      Я вам скажу: сьогодні після введення і прийняття

 рішення  по 37-ій статті ціна на прокат, я порівнюю з

 світовою   ціною,  з  рівнем  індикативних  цін  буде

 становити  100%,  а  я  звертаю  вашу  увагу, шановні

 депутати,  що  ціни на індикативні нижче, ніж світові

 на  15%  І якщо тут присутній Кальник, він є, я бачу,

 він це підтвердить.

      Крім того, сталеві труби по номенклатурі від 65,

 3 до 108, до індикативної ціни, тобто нижче світової.

      Що  стосується  металобрухту, який вивозиться за

 кордон.   Введення   цих   податків  доведе  ціну  на

 металобрухт  до 43. 6 відсотків до рівня світової. Що

 стосується  карбоміду. Карбомід -62 відсотки, аміак -

 72  відсотки,  тобто  ця  продукція  дуже  велику має

 ефективність і потрібно, щоб трошки коштів пішло і до

 бюджету   і   спрямувалось   всежтаки   на  підтримку

 вітчизняного  виробника, я маю на увазі вугільну перш

 за все промисловість.

      Це перше.

      Друге.  Я розумію так, що треба нам вибирати: чи

 ми  входимо  в  зиму і готуємось до неї, чи ми будемо

 розмовляти  про  заробітну плату, що стосується зими,

 моя   точка   зору   вам  відома  і  роботи  паливно-

 енергетичного  комплексу,  що  стосується  заробітної

 плати  я  скажу, то її потрібно заробляти, дуже вашко

 сьогодні   народу   заробляти  заробітну  плату  і  я

 противник  введення  додаткових податків, я противник

 того,  щоб  промисловість  непрацювала і я за те, щоб

 податки знижалися, але зрозумійте одне, якщо ми маємо

 загальної потужності по видуботку вугілля десь на 150

 мільйонів  тонн,  а добуваємо менше 100, то я вважаю,

 що  треба  облаштувати,  дати обладнення для введення

 лав,  наростити  видуботок  вугілля,  якщо нам вдастя

 припростити  видобуток  вугілля до 120 -130 мільйонів

 тонн, ціна буде вугілля знизиться на 30 -40 відсотків

 і  це  є розрахунки, і якщо є в когось питання, можна

 подивитися  за  рахунок постійної частини в накладних

 розходах. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Василь  Миколайович,  шановні депутати,

 будьте уважні, час на запитання вичерпаний, про те, я

 бачу  не все ще з'ясовано, я просив би вашої згоди ще

 на5   хвилин   продовжити   можливість  для  завдання

 запитань, але перед тим Василь Миколайович, Президент

 наклав вето на наше рішення, на наш Закон і вніс нову

 редакцію  37  статті.  Ми  її  проголосували в точній

 відповідності як він нам її продиктував. Тепер він не

 підписав  закон  в  цій  частині  і знову ж цю статтю

 пропонується  нам  переглядати  сьогодні  вже  в  тій

 редакції,  яку  ви  запропонували.  Хоч  фактично  за

 конституційним договором і іншими нормами він повинен

 був просто випустить закон в дію. Привести його в дію

 всі норми.

      Запитання  такого  змісту,  якщо уявимо собі, що

 діє,  якби  він підписав з самого початку ту редакцію,

 котру  він запропонував, задовольнило ті проблеми чи,

 ну  скажем,  створення стабілізаційного фонду в такий

 спосіб, як ви пропонуєте тут.

 

      ГОРІЄВ. Ну зауваження Президента, по-перше,

 коли  було  перший  раз  накладено  вето, стосувалось

 того,  щоб дозволити Кабінету Міністрів встановлювати

 митні ставки. Чому? ...На ці види. Чому?

      Карбомід аміак має созонність. Розумієте? Влітку

 одна ціна на світовому ринку, зимою - інша.

      Крім  того,  ринок  змінюється постійний, попит,

 пропозиції на пальне. Тому ми бистро пропонували, щоб

 це вирішуватись  на рівні Кабінету Міністрів.

      Це була: перше, вето, коли було накладено на цей

 закон.  Але  сьогодні  Міністерство  економіки подало

 повне  бачення  цього  закону.  Там все є: і про що я

 казав  -і  карбомід  і аміак, і конкретні ставки, які

 вже впроваджені рішенням Кабінету Міністрів. На що ми

 мали можливість запровадити. Вот. І всі інші питання.

      Тому  я  пропоную  прийняти рішення Міністерства

 економіки  і  воно  буде  цілком узгоджене з рішенням

 структур...  вернее служби Президента і, перш за все,

 дозволить  акамулювати кошти.

      Тому,  шановні  депутати, я пропоную зачитати ще

 раз  цю статтю в тій редакції, якій вона сьогодні є і

 прийняти  по цій статті рішення.

 

      ГОЛОВА.    Уточнення    з   цього   приводу   є.

 (..........)  Олександр  Іванович, будь ласка. За ним

 Анісімов за списком.  Хвилинку почекайте.

      Будь ласка, голосніше.

 

      ГОРІЄВ.

      Ну я слышу.

 

      ГОЛОВА. Та він чує. Слухачі не чують.

 

      ЄМЕЦЬ.Я хочу звернути увагу на небезпечний

 прицедент,  який  складається у законотворчій роботі.

 Ми зараз звинувачуємо бізнесменів, які заклали в ціну

 майбутній  акциз  чи податок, чи збір, як ми його там

 назвемо,  але  вони мали це зробити. Вони знають нашу

 практику,   ми   постійно   вводимо   заднім   числом

 різноманітні  рішення.  Ми  на  протязі  3-х  місяців

 розглядали  це  питання  не  прийнявши таки кінцевого

 рішення  і звичайно вони чекали, що ми введемо заднім

 числом і у них не буде оборотніх коштів.

      Але  склалася ось, яка ситуація Президент наклав

 "вето"  на  конкретний текст ми підтримали зауваження

 Президента  недивлячись  на  те,  на  протязі  досить

 довгого  часу  Закон  не  підписується і ми отримуємо

 знову  змінений  текст.  І після цього ми намагаємося

 звалити  вину  на  підприємців  комер сантів, якщо ми

 будемо  так вести законотворчу роботу, якщо ми будемо

 порушувати  динамічність цієї роботи, яка закладена в

 Конституції,  якщо  вето  подолано, або якщо прийняті

 поправки  то  на  протязі  10  днів документ мав бути

 підписаний і вийти в світ, то ми весь час будемо мати

 ось такі проблеми з ціноутворенням.

      Тому  я просив би перш за все вину взяти на себе

 парламенту  і Президенту, а не скидати на голову тих,

 які   мусять   крутитися   у   нашому   незрозумілому

 законодавчому полі. Дякую.

 

      ГОРІЄВ. Дуже слушне зауваження. Чому? Тому

 що  має  місце  те,  що  ціни  зросли  в  комерційних

 структурах.  І зросли саме по тим факторам про які ви

 казали.  Тому  що  ми  постійно  часто  дуже  вводили

 законодавчі  акти  приймали  рішення і вводили заднім

 числом.   Тому  і  наші  комерційні  структури  бурно

 реагують  на кожне прийняте рішення, як в парламенті,

 так  і  в  Кабінеті  Міністрів  це не має значення де

 рішення приймається.

      І  на справді вони заклали всі ці статті, які ми

 обговорюємо  37 статті, всі ці податки заклали в ціну

 і  звинувачувати  їх,  я  не  збираюся. Тому я тільки

 проаналізував    стан    справ,    який   склався   з

 ціноутворенням      комерційних     структурах     по

 нафтопродуктах.

      Крім  того  звертаю вашу увагу, що ми знову таки

 не регулюємо ціни на нафтопродукти і не маємо намірів

 регулювати.  Тому  що  впливає  на  ціну  (ще  раз  я

 повторюю) спрос і пропозиції. Все. Більше нічого.

 

      ГОЛОВА.   Василь   Миколайович,   я   прошу  вас

 лаконічніше...

 

      ГОРІЄВ. Так, а що стосується...

 

      ГОЛОВА.  Чуть лаконічніше!..

 

      ГОРІЄВ. Коретніше?

 

      ГОЛОВА.  Ні,  лаконічніше, скоріше!..

 

      ГОРІЄВ. Скоріше!

      ...Що стосується прийняття рішень постійних... і

 розгладали    вже,   мабуть,   в   четвертий   раз...

 розглядається  ця  стаття...  То я так розумію, що цю

 статтю  потрібно було би зразу опрацювати в комісіях.

 Якщо ми знаємо зауваження Президента... Потрібно було

 би    розглянути,    запросити    як    представників

 Президента  Служби  Президента),  так і представників

 Кабінету Міністрів, і прийняти рішення. Нам... що нам

 не  дозволяє  це  зробити?!  Але затяжки з прийняттям

 цієї   статті   призводять   до  того,  що  вже  буде

 непоправимо...

 

      ГОЛОВА. Василь Миколайович, все це зроблено було,

 і  у  нас є суб'єкти законодавчої ініціативи -Кабінет

 Мінсітрів, зокрема, -ми спиораємось на думку Кабінету

 Міністрів,  яка  подається Верховній Раді за підписом

 Президента.  Все це було дотримано. Мова йшла про те,

 що   ми   проголосували   редакцію...  Микола  Янович

 заперечує!..  так..  вона не повністю відповідає (він

 говорить,  формулює) Президента, але після повторного

 розгляду  вето  він повинен Закон і застосувати його

 норми.

      А  на запитання: чи якби це було зроблено, то не

 потрібно  було б приймати нову оцю поправку -ви на це

 не  відповідаєте. Ви говорите, що треба зважати на цю

 формулу, яку ви в останній час запропонували.

      Анісімов, будь ласка, запитання.

 

      АНІСІМОВ   Л.  О.,  178  виборчий  округ,  місто

 Запоріжжя.

      Василий  Николаевич,  мы  с  вами знакомы уже не

 первый день, будем говорить -не первый год... И меня,

 конечно,  радует  то, что вы пришли и стали министром

 экономики. Это преамбула.

      Но  второе.  Вы сегодня с трибуны заявляете, и я

 буду выступать по этому поводу (не хочу распыляться),

 что  на  сегодняшний день мы внесем благо, вводя мыто

 на ввозимые коксующие угли. Вы знаете, чтто позавчера

 состоялось   совещание   в  Енакиево,  где  собрались

 директора  металлургического  комплекса.  И  было  им

 заявлено  в открытую: сегодня 20-30% мы вас обеспечим

 коксующими углями. Все остальное -разворачивайте свои

 мысли и ноги и ищите эти угли.

      Вы    сегодня    с   трибуны   можете   заверить

 металлургический и химический комплекс и энергетиков,

 что  если  мы  приймем  эти решения, к концу года все

 будут  обеспечены согласно их потребности. И не нужно

 ни одной тонны будет завозить.

      И  второе.  Я прекрасно понимаю на мыто, которое

 мы   накладываем,   если   б   было   переизбыток   и

 перенасыщение  товаром  здесь  в  Украине.  Да,  надо

 беспокоиться  за  своего  производителя. Но, если его

 нету,  зачем  мы  тогда дальше через продукт конечный

 возвращаемся   к   увеличению  цены,  о  чем  говорил

 Пылыпчук?

      Прошу ответить.

 

       ГОРІЄВ.   Значит,   гарантии  о  том,  что

 угольная   промышленость   обеспечит   металлургов  и

 энергетиков  в  полном обкеме дать не могу. И в целом

 работа  топливно-энергетического  комплекса в Украине

 вызывает большую тривогу у меня лично, как у министра

 экономики.  И,  когда я работал замом, я настаивал на

 програме принятия, и говорил, что нужн.... инвестиции

 в  угольную  промышленость. И тут многие присутсвуют,

 знают об этом.

      Кроме   того...   Поэтому   дать  гарантии,  что

 угольная промышленость сегодня заработает я не могу и

                         - 40 -

 не  даст  никто. Потому что каждый вложеный карбонец,

 он может заработать в лучшем случае через год. Но там

 нужен   уже  не  карбованец,  а  я  бы  сказал  сотни

 триллионов карбованцев для стабилизации.

      Кроме   того,  значит,  да,  я  понимаю  тяжелую

 ситуацию,   которая   слоожилась   у   энергетиков  и

 металургов,  и  разделяю их тревогу и боль. Поэтому я

 лично  собрал  совещание  и  понизил  мыто  на  уголь

 энергетических и коксующих как можно ниже.

      И   уважаемые   металурги,   поймите  нас  тоже.

 Поймите,  что зима неотвратима. И нам нужно принимать

 решение.  Я  снизил,  принято  было  решение вместе с

 Минпромом  и  представители  заводов  были, снизил до

 одного процента. Ну, стыдно будет поставить 0, 5 уже.

 Вы  понимаете  в  чем  дело? Я понимаю. Я считал вот,

 прокат  весь считал, трубы считал, специально считал,

 потому   что   побаивался,   чтобы   вы  не  потеряли

 экспортный потенциал. Мы с вами...

 

      ГОЛОВА.  Мішура.

 

      МІШУРА

      Дайте ...............

 

      ГОЛОВА. Зараз.

 

      МІШУРА

      Я прошу  передати слово Левченко,  243 округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЛЕВЧЕНКО

      Левченко, 243 округ, Краснодон.

      Уважаемый   министр.   Ну,  раньше  у  нас  былы

 документы,  значит,  акцизный  сбор на угодь, на ввоз

 угля -2. 4 экю. Сейчас он появился (вы сказали) 2. 3,

 а у  нас в документах написано - 1.2.

      Ну,  яв  тьак  понимаю  (как  вы  выразились) мы

 поддерживаем  своего  производителя  этими  акцизными

 сборами.  Как  тогда  понимать,  что  акцизный   сбор

 на  бензин  -15,  на  уголь  1.  2.  Как нам известно

 своиего бензина, нафтопродуктов нет. В прошлом  году,

 как   мы   знаем,   33  триллиона  пошла  на  закупку

 импортного  угля,  в  то время как недодали эту сумму

 своим производителем.

      Обкясните, пожалуйста.

 

 

      Спасибо.  Значит, на самом деле 1. 2 экю -это не

 та  сумма о которой можна говорить. тут я уже ответил

 предыдущым  в  вопросе.  Это  незначитальная сумма на

 уголь   коксующийся   и   каменный   уголь,   так,  и

 энергетические.  Что  касается  бензина?  Да,  у  нас

 своего  бензина  мало.  Вводя  мыто  на импортируемые

 светлые   нефтепродукты,   за  исключение  мазута  (я

 заостряю  внимание,  потому  что  он идет на сахарные

 заводы,  на  электростанции),  за  исключение мазута.

 Вот.  Мы  на  самом  деле  на первый взгляд как-будто

 ограничиваем  поступление  светлых  нефтепродуктов по

 импорту.   Но   если   ниже   вы   посмотрите,   есть

 формулировка,  что  "встановити,  що  в'їздне мито не

 запроваджується   на   продукти   нафтопереробки,  що

 належать  нерезидентам  і  реалізуються  на території

 України   у   разі   виготовлення   таких   продуктів

 нафтопереробки         українськими        суб'єктами

 підприємницької діяльності на давальницьких умовах".

      Практически  вся нефть, которая к нам идет, идет

 по  давальческой  схеме,  то есть нерезиденты Украины

 закупают  нефть  и  везут,  загружают  и осуществляют

 переработку на наших нефтеперерабатывающих заводах.

      Эта   схема   в   данной  статье  стимулируется,

 стимулируется, и первые результаты августа месяца -мы

 еще  ничего не предприняли, а они уже показывают, что

 нефти  пришло  по такой схеме около 2 миллионов тонн,

 а,   как   вам   известно,  по  межправительственному

 соглашению  где-то  там  билзко  16  миллионов  тонн,

 межправительственное  соглашение (это льготная нефть)

 пришло  всего  около миллиона за первое полугодие. То

 есть,   не  приняв  еще  решения  (ноль  вот  Ковалко

 показывает),   не   приняв   еще  решения,  а  только

 продекларировав  его, правильно сформулировав, мы уже

 создали  условия, когда потекла нефть давальческая, а

 это     и     неплохо,     если    заработают    наши

 нефтеперерабатывающие  заводы.  Им выгодно будет сюда

 везти,  оставлять  светлые нефтепродукты, на Украине.

 То  это тоже один из методов или одно из мероприятий,

 чтобы облегчить нашу работу в зимний период времени.

 

      ГОЛОВА.  Час  використаний. Буде ще співдоповідь

 Азарова.  Я  не  хотів  втручатися  у  список, у мене

 коротенькі  два  питання.  Василь  Миколайович,  одну

 хвилинку.  І  Янко запитає, бо від вугільників просив

 Василь  Миколайович, щоб запитання прозвучало. Такого

 змісту.

      У нас сьогодні зміцнилася тенденція до вивезення

 мінеральних  добрив  з  України.  Посіяли  озимі  без

 мінеральних  добрив, ми не доберемо врожай наступного

 року і будуть збитки колосальні для держави, і в тому

 числі для бюджету.

      Що  робиться  в  цьому  відношенні  і  як  в цій

 статті, 37-ій, чи можна було б відобразити все-таки і

 тенденцію, щоб зламати цю тенденцію. Це перше.

      І  друге. Сьогодні з усіх кінців дзвінки, листи,

 депутати   ставлять  питання  під  час,  так  званої,

 розминки.

      Ціни  на  хліб  підвищилися у Києві. Хто приймав

 рішення?  Тому  що  думають,  що  це  Верховна  Рада.

 Верховна Рада, це не питання Верховної Ради.

      Відповідайте, хто приймав рішення.

 

 

      ГОРІЄВ.  Что касается цен на хлеб, мы давно

 не  регулируем  эти  цены и отдано это в разпоряжение

 местных  органов  власти в каждом регионе это решение

 принимается  на  уровне  города,  на  уровне области.

 Поэтому  тут  нельзя  обвинять  Верховный  Совет, тот

 Кабинет Минстров в этих вопросах.

      Теперь,  что касается удобрений. Мы вписали сюда

 карбомит,  аммиак.  Это то вписали, где очень высокая

 эффективность.  Можна еще дополнительно вернуться, но

 уважаемый  Александр  Александрович,  мы  бы  конечно

 вернулись   к  этому  вопросу,  но  я  просто  боюсь,

 затянуть  еще  на  месяць эту статью, потом мы просто

 будем отвечать, даже перед собой, почему нет денег. Я

 готов  посмотреть,  вернуться  еще раз по удобрениям,

 посмотреть   как  ограничить  вывоз,  чтобы  все-таки

 больше  оставалось  на  территории,  но мы должны еще

 понимать,  мы  должны  прежде  всего расчитать за тот

 долг  по удобрениям, который сейчас у химиков весит и

 нет  оборотных  средств,  то  есть,  у  производителя

 удобрения  небудет  доверия  если  мы  эти вопросы не

 решим,  я  считаю  это  первое,  что  нужно решить, а

 второе,  я  в  цілому  підтримую,  щоби розглянути це

 питання запровадження ввізного мита.

 

      ЯНКО . Василий Николаевич, мне дали слово,

 я попрошу послушать меня , Василий Николаевич.

      Уважаемый  Василий Николаевич, я конечно понимаю

 и   вашу   тревогу  как  министра  экономики  по  тем

 вопросам,  которые  вы сегодня затронули. Но вместе с

 тем,  вот у меня возникает такой вопрос, я думаю он и

 в  других  депутатов возникает, он прозвучал вопросе,

 вот в вопросе Александра Александровича к вам.

      Был  принят  Закон  о  бюджете на 1995 год, Была

 сформулирована  там  37  статья. Был опубликован этот

 бюджет,  в  принципе  на  этот  бюджет  вето никто не

 накладывал. В принципе уже тогда должен был создавать

 фонд  стабилизации,  который  должен  был работать на

 топливную отрасль. Он должен был создаваться в обкеме

 137  триллионов.  Это решила Верховна Рада. Создан он

 не был. Почему он не создавался? Это один вопрос.

      А второй вопрос следующий. Вы правильно сказали,

 что  8  триллионов -это не те деньги, которые сегодня

 спасут  топливно-енергетический  комплекс.  Вот сидит

 первый  заместитель министра угольной промышленности.

 Я  ему задаю вопрос: спасут вас эти 8 триллионов? Так

 это  ж  не на уголь. Это ж на ТЭК. А на уголь сколько

 прийдет  -не  известно.  Спасут  ли  вас они? Нет, не

 спасут.

      Но   сегодня,  я  хочу  вас  поддержать  и  хочу

 поддержать  это  Постановление,  которое подготовлено

 комиссией  Азарова,  сегодня надо хоть что-то решить,

 потому  что  мы, если сегодня до зимы хоть копейку не

 дадим   этой   отрасли,  она  просто  прекратит  свое

 существование.  Поэтому  я  прошу  народных депутатов

 сегодня  проголосовать и поддержать это Постановление

 с  тем,  чтобы  уже  в  этом  месяце  отрасли  начали

 получать   хоть  какие-то  деньги.  И  приношу  такое

 предложение: по  этому вопросу голосовать поименно.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Василь  Миколайович, сідайте на

 місце.  Микола Янович.

      Слово для співдоповіді має Микола Янович Азаров,

 Голова Комісії  з питань бюджету.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые  народные  депутаты!  Мы с вами каждый

 день  принимаем  решение,  законы,  постановления. По

 некоторым   из  них  впоследствии  -принятие  или  не

 принятие - предсказать трудно.

      По  сегодняшнему  вопросу  последствия очевидны.

      Теперь  несколько  слов  об  истории  вопроса. К

 сожалению,    в    вопросе    председателя    Василий

 Николаевичу  -я  имею ввиду Александра Александровича

 Мороза   -прозвучало  то,  что  могло  ввести  вас  в

 заблуждение.

      Ну  Василию  Николаевичу  простительно не знать,

 как  принималось  эта 37 статья. Он не был в зале. Но

 нам с вами забывать как она принималась не к лицу.

      Так  вот  каким  образом  она  принималась.  Она

 принята  была  в  первый  раз  в  составе  закона  "О

 бюджете"  подписана Президентом, Постановой введена в

 действие  опубликована  и  должна была работать. Янко

 задал  Василию  Николаевичу  совершенно  справедливый

 вопрос.

      Кто  должен ответить за то, что статья Закона "О

 бюджете"  не  работала, кому в нашей стране позволено

 нарушать Закон причем в таком обьеме. Что повлекло за

 собой,  я  говорю совершенно ответственно и никто мне

 здесь  не  опровергнет,  не  подготовленость страны к

 зиме.

      Посколько   37  статья  работала  на  эту.  Идем

 дальше,  в  июне  месяце к сожалению я отсутствовал в

 этом   зале   по   причине   болезни.  Правительством

 совместно  с  нашими комиссиями был внесен Закон "Про

 внесение  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчіх

 актів  України  з  метою  збільшення  доходу бюджету,

 соціального  захисту населення" Принимался этот закон

 на  "ура" как вы помните с весьма благородными целями

 засчита  населения  и  так далее. Но в самом принятии

 Закона  мы нарушили закон по которому принимать закон

 требующие  изменения  статей Закона "О бюджете" Можна

 лишь  только,  только  после внесения соответствующих

 изменений  и дополнений в Закон о бюджете. Это наша с

 вами альфа-мега и нарушать ее нельзя. Мы ее нарушили,

 и  нарушили  изказив  таким образом статью. Подав ее,

 добавив  40, 41, 42 статью. Не внеся відповідні зміни

 до закону.

       Что  Президент  наложив  на  ее  вето. Но он не

 согласился  на  поэтим  причинам,  он  не  согласился

 первый  раз  по тем причинам о котором говорил Василь

 Николаевич,  то  есть  он  считал  (ну, не он считал,

 конечно, а те, кто готовили ему, считают. А он с ними

 согласился...),   что  ставки  ввозного  мыта  должны

 регулироваться и устанавливаться Кабинетом Министров.

 Следующее  рассмотрение  этого  Закона  -Закона  не о

 бюджете,  а  Закона  о дополнениях и о некоторых, так

 сказать,  законодавчых актах, рассматриваются нами за

 день,   а  то  за  два  до  завершения  сессии  перед

 каникулами...    Вспомните,    уважаемый    Александр

 Александрович,  докладывал  не  я по этому вопросу...

 Голосование    (поднимаем   стенограмму):   докладчик

 говорит:  голосуем  статью без 4-й и 5-й частыны, да?

 Председательствующий  подтверждает:  да. Без 4-й, 5-й

 частыны.  Василий  Николаевич,  вот  почему Президент

 второй   наложил  вето!..  А  что  в  четвертой-пятой

 частыне  было?!  Это  15% видрахувань... Так какой же

 смысл     принимать    37-ю    статью    Президенту?!

 Подписывать...  Если оттуда выкинуто самое главное!..

 И    мы    разкезжаемся...   Вот   какая   история-то

 оказывается...

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович, ви хронологію висловили,

 чи   виклали  майже  правильно  -ніхто  не  заперечує

 цьому...   І  я  просив  би  ухилятися  від  занадтої

 емоційності  при  висвітленні  цих  питань... Коли ми

 приймали  питання  про  соціальний  захист  населення

 (приймали  Закон) -це робилося з подачі першого Віце-

 прем'єр-міністра    України,   який   відповідає   за

 економіку  в цілому і узгоджує питання і Міністерства

 економіки,  і Міністерства фінансів. І я прошу... вам

 це  не подобалося, але так було проголосовано, бо так

 було запропоновано... І переконано було депутатів, що

 це дасть ефект. Накладено було вето, розглядали ми це

 питання також. Ви самі розумієте, чому воно пізно так

 розглядалося   -бо  так  було  внесено.  Сьогодні  ми

 виходимо  з ситуації, яка є на цей момент. Будь ласка

 ваші  пропозиції:  що  повинні підтримати, як повинні

 підтримати  вас  чи  Кабінет Міністрів і Президента в

 даному випадку парламент?.. Будь ласка.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Уважаемый Александр Александрович,

 позвольте мне выступать так, как я считаю нужным... Я

 такой  же  депутат,  как  и  вы.  И  у меня есть, и у

 Комиссии  есть  определенное  мнение... Позвольте мне

 говорить так, как я считаю нужным...

 Мнение комиссии, есть протокол комиссии, конечно.

 

        ГОЛОВА.   Добре  я  приймаю  ваші  зауваження,

 тільки   я  хочу,  щоб  був  прийнятий  закон,  а  ви

 відстоюєте свою думку.

 

       АЗАРОВ.  Теперь  идем  дальше.  В  августе

 месяце   Кабинет   Министров  принимает  постанову  о

 образовании  фонда  развития топливно-энергетического

 комплекса,  в  котором  предусматриваются те же самые

 меры,  которые  содержались в нашей с вами 37 статье.

 Принимая данную постанову, он конечно нарушает закон.

 Поскольку  законом  предусматривается  вводить ставки

 ввозные,    так    сказать,    на    уголь,   вводить

 дополнительные    видрахування    на   нефтепродукты.

 Предусматривается только законодательным путем.

      Вот  почему Кабинет Министров сейчас обратился к

 Верховной   Раде.   Наша   комиссия   рассмотрела   и

 поддерживает редакцию 37 статьи, предложения Кабинета

 Министров,      чтобы      установить      нормальное

 законодательное  течение и нормальный законодательный

 процесс создания вот этого фонда.

      Василий   Николаевич   очень   убидительно   вам

 показал.  Я  могу еще сказать, более того, у нас есть

 данные,  что  оптовые  цены  на  нефть  на протяжении

 января  по  серпень снизились со 104 до 97, 2 доллара

 за  тонну.  Это ответ тем, кто говорит, что мы своими

 решениями  спровацировали рост цен. И когда Александр

 Иванович  Емец  очень,  так  сказать,  переживает  за

 обвинение,  то  давайте  посмотрим,  а  сколько  ж  в

 структуре  цены составляют вот эти 15 процентов. И мы

 увидим, что  ноль целых икс десятых.

      Значит,  конечно, упреки  в  наш  адрес,  что мы

 своими    разговорами    о    принятии,    непринятии

 спровацировали   рост   цен   абсолютно  беспочвенны.

 Совершенно  другой  механизм  закладывается в цены на

 нефтепродукты,   чем  тот  в  котором,  так  сказать,

 пытались   нас   убедить.   И,  конечно, Министерству

 экономики,  приведя  вот такие данные о структуре цен

 на   нефтепродукты,  давным давно пора  бы  заняться

 наведением должного порядка в этой отрасли.

      Теперь.  Где  же  те деньги, о которых мы с вами

 так  говорим? Если мы 137 триллионов не сформировали,

 а  цены  на  нефтепродукты  возросли,  то  где  же те

 деньги? И почему сейчас мы так беспокоимся за то, что

 введенная  эта  статья  еще  раз  отразится  на наших

 ценах?  Веди мы же вводим от розничной цены. На каких

 производителях это отразится?

      Теперь, что будет если мы не приймем эту статью,

 этой  редакции?  Я не останавливаюсь на ней подробно,

 поскольку   вы   ее  все  прекрасно  знаэте.  Василий

 Николаевыч очень убедительно показал. Что будет, если

 мы   не   приймем  эту  статью?  Действует  Постанова

 Кабинета  Министров  от  26  сентября ь675. Как тогда

 товаропроизводителю   и   всем  плательщикам  налогов

 поступать,  выполнять  ее  или не выполнять? Резонный

 вопрос?    Резогнный   вопрос.   Наверное   те,   кто

 заинтерисован не платить, платить не будут, они могут

 обратиться   в  арбитраж  и  сказать:"Верховна  Рада,

 которая  является главным законодателем, отвергла эти

 отчисления.   Значит  Постанова Кабинета Министров не

 носит законного характера".

      Я  вас,  уважаемые  коллеги, прошу и поддерживаю

 депутата  Янко  проголосовать  за  это  Постановление

 поименно,  чтоб мы знали, уважаемые коллеги, хто все-

 таки  не  на словах, а на деле за стабилизацию работы

 нашей промышленности.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Миколи Яновича? Будь

 ласка, те що пов'язано..., Скоріше так, не з змістом,

 а з процедурою розгляду цього питання і підготовки на

 розгляд  Верховної  Ради. Будь ласка, запишіться, хто

 хоче  запитати?  Скільки  часу  потрібно? Подивіться,

 будь  ласка,  перелік  питань  на  сьогодні. Я просив

 би...  Потім  ми  коротенько обговоримо за скороченою

 процедурою, ми теж проголосуємо цю процедуру.

      Опублікуйте   список.   Враховуючи   те,  що  ми

 розглядали  це  питання  вже, розглядаємо в чтевертий

 раз,  я  прошу,  5  хвилин  на  конкретні  запитання.

 Хвилина - запитання, хвилина- відповіді.

      Роєнко.

 

      РОЄНКО В.Г.

 

      Роєнко, 423-ій Уманський виборчий округ.

      Микола  Янович,  в  мене  таке  запитання,  воно

 зв'язане  із розглядом даного питання. Чому ви нічого

 не  сказали  про  те,  що Комісія по агропромисловому

 комплексу,  земельних ресурсах і соціального розвитку

 села прийняла рішення, яке ви повинні були розглянути

 і  доповісти  Верховній Раді, про те, що в'їздне мито

 не  запроваджується  не  бензин,  дизельне  паливо  і

 мастильні   матеріали,   які   ввозяться  для  потреб

 сільськогосподарських    виробників   та   переробних

 підприємств   агропромислового   комплексу.   Це  що,

 спеціально   так   зроблено  чи  ви  переконуєте  нас

 голосувати тільки за те, що прийняла ваша Комісія, не

 поставивши альтернативи навіть у цьому питанні?

      Дякую.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.  Уважаемый  депутат  Роенко,  к

 сожалению,  ваше  зауваження до этой статьи поступило

 ввчера  в нашу Комиссию. Комиссия заседала на прошлой

 неделе по этому вопросу. И вчера, получив вчера ваше,

 так  сказать,  предложение,  мы  уже  не  успели  его

 рассмотреть.

      Но  я  вам  хочу сказать, что чрезвычайно трудно

 отделить   бензин   в  канистре,  который  пойдет  на

 сельское хозяйство, и который пойдет на село. Это мое

 мнение.

      Второе. Мы постарались при подготовке решений не

 отступать   от   проекта,   предложенного   Кабинетом

 Министров. То, что вы предложили, существенно меняет,

 скажем   так,  саму  эту  37-ую  статью,  существенно

 искажает ее смысл.

 

      ГОЛОВА. Михайленко.

 

      МИХАЙЛЕНКО С.М.

 

      Я передаю слово депутату Рябченко, 75-ый.

 

      ГОЛОВА.  Рябченко.

 

      РЯБЧЕНКО О.В.

 

       Уважаемый  Мыкола  Янович,  вот  вы предлагаете

 здесь  ввести три позиции и все три ведут к повышению

 цен  явно  и  открыто.  Скажите,  это  и есть в вашем

 понимании   повышение   эффективности   общественного

 производства? И сколько уже денег собрано в топливно-

 энергетический  фонд  из-за  повышения цен на бензин,

 вот то, что произошло сейчас?

 

      АЗАРОВ.  Ну  моя  личная  позиция,  позиция

 кормиссии  могу  говоритьо  б этом, мы считаем, что с

 ценами  в нашем государстве к сожалению правительство

 не   занимается,   оно   "повинно"   заниматься  этим

 вопросом.   Если   говорить  о  том,  связано  ли  15

 процентное повышение цен на бензин на розничные цены,

 вот  сейчас это эти відрахування, с общим ростом цен,

 то  видимо даст, окажется, что быть откровенным, надо

 сказа,  да  видимо  скажется. И конечно любой, каждый

 как гражданин, я против любого повышения цен. Ну надо

 взвешивать  на  весах,  что  для  государства  сейчас

 более,  скажем важно, более необходимо, какой процесс

 держать подконтролем, какой процесс не впустить.

 

      ГОЛОВА. СОБОЛЄВ.

 

      СОБОЛЄВ, Запоріжжя, депутатська група Реформ

 

      АЗАРОВ .  На второй вопрос я отвечу сейчас.

 

      СОБОЛЄВ. Ви зараз відповісте, я тоді почекаю.

 

      АЗАРОВ.  К  сожалению  об  этом уже говорил

 Василь Николаевич, фонд стабилизационный в напстоящее

 время  не  создан, вы знаете 26 серпня только принята

 постанова  Кабинета  Министров,  она  будет проводить

 отчисления   в   конце   сеньтября,  только  по  этой

 постанове или по нашему закону, так, что никакой фонд

 по  настоящее  время не создан и не копейки в него не

 поступило.

 

      ГОЛОВА. Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ, Запоріжжя, депутатська група Реформа.

 

      Микола   Янович,   я  правда  це  питання  хотів

 адресувати  навіть  не  міністру  еконміку, а перш за

 все-таки міністру фінансів.

      Ми  прийняли в свій час бюджет, є 37 стаття, яка

 діє   в   цьому   бюджеті,  можливо  вона  не  зовсім

 вдосконала,   але   вона  давала  змогу  і  доручення

 Кабінету   Міністрів   створити   відповідний   фонд,

 розробити положення.

      Тобто,  цей фонд фактично створений запізненням,

 не  копійки в нього не поступило. Тепер ми починаємор

 змінювати  ту статтю і фактично вже далі проводимо ці

 зміни.

      Чи  не  варто  спочатку  спитати з уряд, чому не

 виконан той же бюджет, який подав у свій час уряд, та

 ж сама 37 стаття.

      Бо  від  того,  що  ми зараз знову змінемо -вони

 знову  не  виконають  це рішення. Від цього нічого не

 зміниться.

      Чим  закінчилось  розслідування  вашої Коміссії?

 Чому не виконана була 37 стаття в редакції бюджету?

 

      АЗАРОВ    М.    Я.   Значит   уважаемый   Сергей

 Владиславович,  ну  здесь есть заступнык министра. Он

 может  видповидать  вам на даное запытання.

      Ну  я  хочу  сказать  одно:  что мы такой запрос

 отправили   на   ривне   премьер-министра  Марчука  с

 просьбой  дать  нам ответ. Пока ответа не получили. А

 Буковинский может ответить...

 

      ГОЛОВА.   Ви   можете  відповісти?  Будь  ласка.

 Заспупник міністра  фінансів Буковинський, прошу.

 

      БУКОВИНСЬКИЙ

      Справа  в  тім,  що  Постановою  Верховної  Ради

 України  про  введення  в  дію  Закону  про державний

 бюджет   на   1995   рік  було  доручено  підготувати

 Положення   про   порядок  утворення,  зарахування  і

 ивкористання  Фонду  паливно-енергетичного компексу і

 погодити   з  комісією...  з  відповідними  комісіями

 Верховної Ради.

      Таке  Положення  було розроблено, подано. Але до

 сьогоднішнього дня  узгодження не було досягнуто.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Ну  вот,  уважаемые  коллеги,

 понимаете...  Станислав  Альбиныч,  говорите ж точно.

 Верховна    Рада   приняла   Постановление   не   про

 утворення  -я  дословно  читаю.  Не про утворення. Он

 отворен   был  приняв  статье.  15  статья:  Кабинету

 Министров  Украины в двотижневий термін підготувати і

 погодити  з  Комісією Верховної Ради України з питань

 базових  галезей  і  соціально-економічного  розвитку

 регіонів  із  питань паливно-енергетичного комплексу,

 транспорту   і  зв'язку  положення...  положення  про

 стабілізаціонний      фонд      поливно-енергетичного

 комплексу".

      Ясно? Положення.

      То  есть  как  распределять. А утворювать его -

 никто ничего не говорил.  Он утворен 37  статьей.

 

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка .

      Є потреба  обгооврювати кажуть депутати.

      Записано  так  і прошу, давайте тут ми не будемо

 користуватися  фракційним  принципом,  а  є  запис  і

 тільки  є потреба за скроченням процедури провести це

 обговорення.  Я  просив  би  зробити  так,  дати  від

 Комісії  фінансів Голові комісії слово на 5 хвилин, а

 потім  відповідно  до запису обмеживши обговорення 20

 хвилинами, у нас просто немає більше можливості, будь

 ласка Суслов Віктор Тванович.

 

      СУСЛОВ В.И.

 

      Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважемые..

 (перебиває Голова).

 

      ГОЛОВА. Ні Віктор Тванович ідіть на трибуну .

 

      СУСЛОВ В.И.

 

      Уважаемые народные депутаты!

      Вопрос   безусловно   сложный   и  с  ним  нужно

 внимательно   не  торопясь  и  спокойно  разобраться.

 Поэтому  я  предлагаю обсуждать не только проблему 37

 статьи,  но  тот  вопрос, который стоит у нас более в

 широком  плане в повестке, про вето Президента. Закон

 "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих

 актів   з   питань   збільшення  доходів  бюджету,  і

 посилення   соціального  захисту  населення,  куда  и

 входило  новая  редакция  37 статьи тогда мы выполним

 требование  процедуры  и  спокойно сможем принять все

 необходимые  решения  в  том  числе и по той редакции

 статьи, которую предлагает бюджетная комиссия.

      В соответствии с нашей процедурой мы, вы знаете,

 что  мы  дважды  приняли Закон, что Президента дважды

 наложил  вето.  Теперь  у  нас  с  вами  две  или три

 возможности.

      Мы  должны  проголосовать  за  этот закон он вам

 роздан,  вот  сравнительная  таблица,  которая  у вас

 имеется  в  редакции  принятой  Верховным Советом для

 того,   чтобы  это  было  принято  нужно  две-третьих

 голосов,  скорее всего оно не будет проголосовано и я

 думаю, что и не должно быть проголосовано.

      Дальше.  Мы  должны  проголосовать в редакции із

 зауваженнями Президента, я обращаю ваше внимание, что

 в редакции Президента в 37 статье никаких ставок мыта

 нет.  В той редакции, которая предложена Президентом.

 И  здесь,  безусловно,  между  позицией Президента по

 этой  статье и правительства противоречия есть. Но не

 нам их разрешать -они должны разобрать внутри системы

 исполнительной    власти,   какая   редакция   должна

 рассматрвиаться и приниматься Верховным Советом.

      Я  думаю,  что  в  редакции  Президента Закон не

 пройдет  из-за того, что вето наложено Президентом не

 только  на  37-ю  статью, но и на 40-ю. И Президентом

 предложена   следующая   редакция  сороковой  статьи:

 установити,   що  надання  пільг  щодо  оподаткування

 здійснюється  Верховною Радою, Президентом України за

 критеріями,    встановленими    Кабінетом   Міністрів

 України.  Это противоречит статье 18 Конституционного

 Соглашения,  где  вопросы  оподаткування регулируются

 законами.  И кроме того, по всей видимости, Верховный

 Совет  никогда  не  пойдет  на  то (как и Президент),

 чтобы  критерии  для  его  работы  и законодательства

 устанавливал  Кабинет  Министров. Если мы не примем в

 редакции  Президента,  тогда Комиссия наша предлагает

 разбить   всю  эту  проблему (здесь  5  статей,  они

 относятся  к  разным  законам) на отдельные законы по

 этим  статьям,  в  том  числе,  выделивши в отдельную

 проблему  37-ю  статью  и  принять по ней решение. Но

 здесь  ведь  не  только  37-мая  статья  -здесь Закон

 Украины  "Про  межу  малозабезпеченості", дополнения.

 Тоже  важное  дополнение  и его тоже нужно принять. И

 вот если Верховным Советом предлагается такой порядок

 работы,  то  я  бы  предложил все это последовательно

 поставить  на голосование без длительного обсуждения.

 Мы  уже  дважды  этот  Закон  обсуждали  -дважды  его

 приняли.   Поэтому,   если   кто-то   настаивает   на

 неизменности нашей принятой редакции -пожалуйста, 2/3

 голосов  нам  надо  набрать.  Не  проходит  -редакция

 Президента.  Не  проходит -принимаем решение отдельно

 по статьям голосовать.

 

      ГОЛОВА.  Запитання до Віктора Івановича не будем

 задавати,  бо  він  не співдоповідач. Справа тільки в

 тому,  що в такій послідовності треба інакше включати

 це питання в порядок дня...

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Так  так  оно  и  должно быть по

 Регламенту!.. И, между прочим, этот вопрос на сегодня

 первым  и стоит. Мы не можем отдельно принять решение

 сейчас по 37 статье, а потом рассматривать этот закон

 з зауваженнямы Президента, где идется про ту же самую

 37 статью.

      Он   в   порядке   дня   стоит.   Вот  Александр

 Александрович...

 

      ГОЛОВА.  Танюк, в порядку дня стоіть питання про

 внесення   змін  до  Закону  України  "Про  державний

 бюджет".

 

      ТАНЮК Л. С. Нет, в четверг про "вето" Президента

 Украины на Закон "Про внесення змін і доповнень". Это

 на сегодня стояло первым вопросом.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович, будь ласка, ще з місця,

 ви побудьте на трибуни поки що.

 

      ТАНЮК Л.С. Все материалы на руках у депутатов.

 

       АЗАРОВ.   Право   рассматривать  отдельный

 закон  "Про  внесение  изменений и дополнений в Закон

 Украины  "Про  державный  бюджет"". Имеем? Имеем. Вот

 наша комиссия, рассмотрев предложение Уряда, и вносит

 Закон  "Про  внесение изменений и дополнений к Закону

 Украины  "Про  державный  бюджет  на 1995 год"". Этот

 вопрос   вчера,   во  вторник,  прошу  прощения,  был

 поставлен   при   обсуждении   на   повестке   дня  и

 проголосован  о  включении  его первым. После него мы

 будем  рассматирвать  Постановление  "О  работе Уряду

 по  стабилизации топливно-энергетического комплекса".

 Постановление   всем   роздано.  Где  первой  статьей

 говорится  о  том, что правительсвом вжыти там заходы

 по  реализацие  37  статти бюджета. Та що ж мы будемо

 второй  расматрівати  по второму вопросу, если сейчас

 не  будем  рассматривать  37 статью. Ведь все логично

 сделано,  Виктор  Иванович  уважаемый, вы как и любая

 другая   комиссия  внесли  вот  этот  закон  о  неких

 (..........)  законодавчых  актах.  И  мы  будем  его

 рассматривать     и     "вето"    Президента    будем

 рассматривать как окремый закон.

 

       СУСЛОВ.   В   соответсвии   с  Регламентом

 Верховної  Ради  этот вопрос должен рассматриваться в

 первую   очередь.   Там   записано  "розглядається  у

 невідкладному порядку".

 

      ГОЛОВА.   Я  пршу  не  коментуйте  з  місця.  Ви

 заважаєте   вести   засідання,   надзвичайно  складне

 питання,  будь  ласка.  А  потім  будете  вести. Будь

 ласка,   Віктор   Іванович,   сідайте.  Ваша  позиція

 зрозуміла.

 

      СУСЛОВ.

      Я  просил бы то поставить на голосование, потому

 что если это откланяется, Алексагдр Александрович, то

 я  детально выскажусь специально по 37 статье, вопрос

 по вето Президента не будем  рассматривать.

 

      ГОЛОВА.   Ви...   Зараз  ми  обговорюєм,  Віктор

 Іванович,  ми обговорюєм питання, яке у порядку дня я

 оголосив:  "Про  внесення змін до Закону України "Про

 державний  бюджет  на 1995 рік". Те, що проголосовано

 було на сесії позавчора першим питанням. Тому змінити

 його6   це  треба  переглядати  питання,  включити  в

 порядок   дня,   навіть  якщо  воно  у  невідкладному

 порядку, треба вести голосування окремо.

      Тільки по 37 статті.

 

      СУСЛОВ.

      Хотошо, тогда только по 37 статье.

      Уважаемые  депутаты, я хочу вас проинформировать

 о  позиции  комиссии  по  37 статье. Мы не согласны с

 внесением  в  эту  статью  частей  4  и 5, по которой

 предлагается  установить дополнительные налоги. Здесь

 записано:  "Відрахування  в  розмірі 15 відсотків від

 обсягу  реалізації  бензину  та  дізельного палива, 5

 відсотків...   "  і  так  далее.  Это  новые  налоги.

 Принимать   мы   можем   только   вместе   с  законом

 соответствующим  о введении новых налогов. Встановить

 видрахування  и  не  принять  закон  о том, какие это

 видрахування,  в  каком  порядке,  за  счет  чего они

 звымаются, куда зачисляются Верховна Рада не может. В

 этом  состоит принципиальная позиция комиссии.

      В   остальном,  что  касается  мыта,  конечно  и

 сегодня Кабинет Министров имеет право устанавливать и

 менять   ставки   мыта   и   делает   это.   Надо  ли

 устанавливать  Верховному  Совету  эти  ставки,  я не

 уверен. Мы конечно можем установить, но сама редакция

 статьи,  где  предлагается  установить,  а  следующим

 абзацем надаты право Кабинету Министров встановлюваты

 ставки  на зазначени товары, то есть наше утверджение

 конкретной  величины  ставок  не имеет особо никакого

 значения,  потому  что  Кабинет Министров начинает их

 регулировать.  Таким  образом  смысла  в этом решении

 просто-напросто не видно.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

      СУСЛОВ В. І. Речь просто идет об ответственности

 за  следующее  после  этого повышение цен, и не более

 того.

 

      ГОЛОВА. Я прошу, записаний на виступ є цілий ряд

 депутатів.  Поступають записки від фракцій, це не той

 випадок,  де  треба  дотримуватись  такого порядку. Є

 запис,  спеціалісти  працювали,  готувалися  до цього

 обговорення.   Я   просив   би   вашої  тільки  згоди

 розглянути  це питання до 12-ої години, час відвести.

 Зрозуміло?

      Ставлю  на...  не на голосування, це визначено і

 так  Регламентом.  Якщо  ви  не заперечуєте, Степенко

 виступає.  Будь  ласка.  За  ним  -Ковтунець.  Список

 опублікуйте. Три хвилини. Якщо можна, скоріше.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

 

      Дякую.

      Шановні      колеги,      шановний     Олександр

 Олександрович, в мене є таке запитання.

      Ми  піднімаємо  ставки  на  15%  на імпортовану,

 імпортовані нафтопродукти. Тут підчеркнув міністр два

 рази.  А  хіба у нас єсть іще десь дешевший бензин чи

 солярка?

      І  тому  в мене виникає от, ну, таке якесь не то

 здивування:  навіщо  нам зміни вносить сьогодні, якщо

 ціни  і  так  піднялись  не  на 15%, а в два і більше

 разів.

      Шановні  колеги,  от ви зверніть увагу, нам дали

 оцей   одаток,  що  ми  з  вами  одержали.  Написано:

 "Міністерство економіки. 29. 08" тобто дали вони, 29.

 8.   Це  серпня.  Сьогодні  21  вересня.  А  ціни  на

 нафтопродукти дають у цій таблиці на 18 липня, тобто,

 за  2  місяці назад. І ми ведем розмову, і вроді воно

 усе  у  нас  так  нормально,  от  дивіться, написано:

 Львівська  область  -22 центи, 19 центів бензин 76-й,

 16  центів  коштує  солярка і вроді до світових цін у

 нас  ціни  найменші.  Але ж за цей час у два і більше

 разів  сьогодні  70 тисяч коштує чи 70 мільйонів тона

 бензину.

      В  мене  виникає  запитання,  а  де  ж  ці кошти

 поділись?  Де  вони поділись, хто мені сьогодні дасть

 відповідь?  І, конєшно, я голосувати за те, щоб ще на

 15  збільшити сьогодні не буду, хто б мене тут, як не

 благав.  Я розумію цей наш скорочений Регламент, коли

 ми  говоримо,  що  треба  45 хвилин дати фракціям, ми

 обговорюємо  півтори  години.  Сьогодні бігом, швидко

 давайте  приймати рішення, як же ми можемо це рішення

 товариші таке надзвичайне важливе рішення приймати. І

 в  мене  одне  прохання,  мовчить  міністр сільського

 господарства  новий,  мовчить  віце-Прем'єр,  мовчить

 Ткаченко  Олександр Миколайович, я вас вважаю, асом в

 сільському господарстві.

      Шановні  товариші,  якщо ми ще піднімемо ціни на

 нафтопродукти для сільського господарства воно просто

 загине  і  сьогодні те, що ми говоримо давайте графік

 відключення  електроенергії, Олександр ОЛександрович,

 Олександр   Миколайович,  рахуйте  це  як  запит  мій

 депутатський,   як   хочте   вважайте,   давайте   ми

 розглянемо  питання  яке  стоїть сьогодні у сільскому

 господарстві.

      Сьогодні  ми  не  можемо посіяти озими культури,

 сьогодні   ми   убрали  пізні  круп'яні  їх  не  тощо

 просушить, їх очистити навіть не можемо, це крик душі

 і  сьогодні відключається електроенергія, говорять, а

 навіщо,  корів  вже подоїли, не вже це людина яка хоч

 трошечки  розуміється в агропромисловому комплексі не

 розуміє,  що  погрузчик  повинен загрузити зерно, щоб

 його  висіяти  в  грунт,  ми  не посіємо хліба, ми не

 будемо  мати,  і  я  думаю,  що  треба  розглянути те

 питання    Олександр    ОЛександрович,    рорзглянути

 серйцозно,  винайти  кошти  для паливно-енергетичного

 комплексу  і  чітко  записати,  що  те, що стосується

 сільського  господарства  виділяється в першу чергу і

 ні  в  якому  разі,  ніяких  графіків  по відключенню

 електроенргії для села бути не може. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу  всіх  хто  буде  авиступати

 утримуйтесь  від висловів ми піднімаємо ціни тощо, не

 тягніть мішка на голову.

      Ми  розглядаємо  пропозиції,  які внесені на наш

 розгляд  Кабінетом  Міністрів  або  Президентом  щодо

 стабілізаційного   фонду,  щодо  статті  37  бюджету,

 державного бюджету, будь ласка.

      А  так,  хтось чує, дивітся, Верховна Рада знову

 розглядає питання про підняття цін.

      Ковтунець.

 

      КОВТУНЕЦЬ В.

 

      Володимир   Ковтунець,   місто   Рівно,  фракція

 Народного Руху України.

      Шановні  колеги!  Я  хочу розпочати свій виступ,

 звернувши  вашу  увагу на останній абзац формулювання

 статті  37, який нам пропонують.

      Фавктично  ми  будемо  таким чином встановлювати

 дві  ціни  на (..........) нафтопродукти. Це означає,

 що  законна  роздрібна  торгівля нафтопродуктами буде

 значно скорочена.

      Адже  15-тивідсоткова  надбавка змусить багатьох

 власників   автомобілів   купувати   бензин   не   на

 заправочних  станціях, а купувати оптовими невеликими

 партіями  для  своїх фірм і таким чином обходити оцей

 податок.

      Таким  чином,  той...  ці 15 відсотків ляжуть на

 плечі  не  тих,  хто  сьогодні  багатий,  а  відносно

 небагатих  людей,  які  мають  ще автомобілі і можуть

 заправитися  лише на заправочних  станціях.

      Крім  того,  ця  стаття,  це  нововведення дасть

 можливість  мати  прибутки, тому що ніхто сьогодня не

 контролює  продаж  пального  отими бензовозами вздовж

 наших  доріг.  Це  є роздрібна торгівля, яка ніким не

 контролюється.  Фактично  ми  таким  чином  створюємо

 лазівку  для одержання додаткових прибутків тіньового

 сектора.   Адже   ціна  то  буде  така  сама,  як  на

 заправочних  станціях, а 15 відсотків підуть в кишеню

 підприємцю, який це організував.

      ТІому  я  виступаю  проти  того, щоби ми зараз в

 кінці   року   запроваджували  оці  15  відсотків  на

 реалізацію...     роздрібну     реалізацію    світлих

 нафтопродуктів.  Продукти нафтопереробки.

      Далі.  Стосовно  того,  щоб  запровадити в'їздне

 мито.  Так,  рішення  таке потрібне. Але не зрозуміло

 чому  Кабінет  Міністрів  з цим виходить до Верховної

 Ради.   Адже   ставки   в'їздного  мита  можуть  бути

 встановлені  Кабінетом Міністрів.

      Очевидно   тут   іде   така   гора   -перекласти

 відповідальність  на законодавчий  орган.

      Я  хотів  би  ще  ось  що  сказати.  Що, коли ми

 турбуємося  про наш паливно-енергетичний комплекс, то

 шановний  Кабінет  Міністрів,  на привеликий жаль, не

 виконує всього того, що  він мав би  зробити.

      Наша    виконавча   влада   просто-напросто   не

 контролює  діяльність  державних  підприємств  у  цій

 галузі.

      Я   наведу   деякі   факти.  Коли  підприємство,

 електростанції  мають  чималі  прибутки  ці  прибутки

 спрямовуються  у свої банки комерційні і в той же час

 стоять  з простягунотою рукою до бюджету, дайте гроші

 на модернізацію обладнання.

      Зокрема на Рівненьській Атомній для встановлення

 генератора на третьому енергоблоці з бюджету отримало

 123 мільярди карбованців. На початку нинішнього року.

 В  той  же  час  свої  прибутки Атомна електростанція

 направляє  у  вигляді  безпроцентних  кредитів  своїм

 працівникам  на  5 років. Дуже добра справа допомогти

 людям,   туди  пішли  чималі  гроші.  Але  при  одній

 скромній умові. Ці кредити людина має тримати в банку

 і  ні в якому іншому. Ось таким хитрим чином прибутки

 отримані атомною електростанцією перекачуються у свій

 комерційний  банк,  а потреби покриваються за рахунок

 державного  бюджету.

      Тому   я   просив  би  звернути  увагу  шановних

 міністрів,   держкоматому   керівництву.   Перш   ніж

 протягати,  простягати  руку  до  державного  бюджету

 уважно  слідкувати  за діяльністю підпорядкованих вам

 підприємств.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   дотримуватся   Регламенту,

 Симоненко , будь ласка, Чернігівська область.

 

      СИМОНЕНКО.

 

      Уважаемые     коллеги     депутаты!    Уважаемый

 Председатель! Уважаемые граждане Украины!.

      Вопрос  бюджета  можна  разделить  на две части.

 Первое,  что  касается  поступления  в бюджет и здесь

 вопрос    подымаемый   сегодня   о   межпарламентской

 Ассамблее  и  в  целом по союзном пространстве должен

 был бы звучать так.

      Что  отмена  тех  несчастых  таможен и барьеров,

 которые   сегодня   обдирают   и  простых  граждан  и

 предприятия  единый таможенный союз не избежно привел

 бы  к  тому,  что в бюджет увеличилось бы поступление

 наверняка процентов на 30 , повышение рентабельности

 предприятий  было  бы  неизбежно  до  30%.  Цифра эта

 основывается  на  том,  что  как раз ввдение барьеров

 между  Украиной,  Россией  и Беларуссией стоило тогда

 украинской экономике 30% потерь.

      Еще  30%  мы  потреля,  когда  разрушили  единый

 валютный  союз.  Поэтому вступление в Единый валютный

 союз привело бы, неизбежно привело бы к тому, что еще

 до  30%  повышение  рентабельности  дало  бы  как раз

 единое  валютное  пространство. Но, к сожалению, есть

 силы  в  парламенте,  которые  сегодня только что вот

 подсказывают,  что  не  нужно повышать рентабельность

 украинской  экономики,  это  никому  не  нужно... Ну,

 ясно  -не  нужно тем, которые нажжились и так за счет

 этого. Не нужно тем, которые в марте 1990 и 1991 года

 распространяли  листовки  с известными фразами о том,

 что  они  гарантируют  прожиточный  уровень Европы. А

 сегодня  они  стыдливо (хватились вчера или позавчера

 за   ветеранов)  и  говорили  о  том,  что  они  тоже

 сострадальцы  тем  ветеранам, которые не могут свести

 концы с концами.

      И  второй  вопрос  бюджета  -это вопрос контроля

 этого  бюджета. Конечно, инициатива Президента -дикая

 и  наивная  -о  том,  что нужно нам организвать еще и

 контрольную палату... Вроде как у нас нет Контрольно-

 Ревизионного   управления...  Вроде  как  нельзя  ему

 поручить    функции    неизбежного   при   подготовке

 бюджетного   процесса   с   тем,   чтобы   они  несли

 ответственность  и  проволдили  ревизию всех средств,

 которые  выделяет государство. В том числе, скажем, и

 в  виде дотаций предприятиям. В том числе и бюджетным

 организациям. Я думаю, такая поправка к Закону должна

 была  инициирована  быть  как раз Кабинетом Министров

 или,  по  крайней мере, нашей бюджетной Комиссией. То

 есть,  вопрос  контроля  бюджета -он актуальный в том

 смысле,   что,   может   быть,  если  не  контрольно-

 ревизионное  управление, то та организация, о которой

 мы  говорили позавчера -о аудиторской деятельности...

 Может, союз аудиторов -мог бы на них быть возложен...

 такая   обязанность   ежегодного   контроля  к  концу

 бюджетного   года   за   теми   средствами,   которые

 расходуются  в  государственном  бюджете. Ибо сегодня

 бюджет просто напросто безконтрольный.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  дотримуватися  Регламенту,  3

 хвилини. Будь ласка, Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр

 Александрович,  перед  тем как приступить конкретно к

 37   статье  я  обращаюсь  к  вам,  как  Председателю

 Верховного Совета и к Президиуму Верховного Совета.

      Мы    с   вами   принимали   закон   "Про   межу

 малозабезпеченості",  где  4  пунктом стоит следующая

 формулировка.    "При   рассмотрении   бюджета,   его

 коректировки  и  всяких  изменений  мы  с вами должны

 получить   акт   Правительства   по   согласованию  с

 профсоюзом эту цифровую величину.

      Поэтому    прошу   Президиум   при   расмотрении

 следующих вопросов, и особенно Азарова, не вносить на

 рассмотрение  Верховного  Совета без этого документа.

 Мы  как  страус  запрятали  голову в песок и не можем

 сказать  населению Украины какая сегодня велычына, за

 которой  наступает физическая смерть.

      Конкретно о 37 статье. Я в принципе поддерживаю.

 И   не   случайно   задавал   вопрос   здесь  Василий

 Николаевич.  Металурги  еще  год  тому назад на совем

 совещание    вместе    с    шахтерами   собрались   и

 определились.  Да,  мы сегодня согласны, если надо 5,

 значит 5 процентов, если надо 10, значит 10 процентов

 от  реализации  продукции  своей в денежном выражение

 направить на востановление энергетического комплекса,

 и в первую очередь шахт.

      Но  было следующее уловие, что коксующий уголь и

 то,  что  направляется  в  сторону  коксования должно

 иметь   стабильную  цену.  Из-за  того,  что  она  не

 стабильная,  все время передергиваем свою экономику и

 все   время   ввинчиваемся   и  втягиваемся  в  виток

 инфляции. Поэтому это правило и норму надо выдержать.

      И  отвечая  на  вопрос,  почему  же  все-таки не

 сработал   стабилизационный  фонд,  где  я  тоже  был

 причастен  к  этому.  По  одной  той  причине, что мы

 наблюдаем  и  сегодня,  потому что в стабилизационном

 фонде статья 37 гласила следующее: "Туда должны войти

 5  процентов от реализации продукции металургического

 и  химического  комплекса, энергетического комплекса,

 за исключением атомной энергетики".

      Но  как  всегда  хочется больше, а когда хочется

 больше, получается всегда меньше. Подав документ этот

 в  комиссию, мы в конце концов получили совсем другие

 нормы то, что имеем на сегоднешний день.

      Конкретно  по  документу. Я предлагаю поддержать

 мыто   на   вугилля,  за  исключением  игли,  которые

 направляются на коксование. Хочу, чтобы мы поддержали

 и  исключили  норму " надати право Кабінету Міністрів

 устанавлювати  ставки  в'їздного  мита  на  зазначені

 товари,  залежно  від кон'юктурного ринку", раз такая

 норма  была, они не использовали это, давайте оставим

 прерогативу  Верховного  Совета.

      Хочу  поддержать  и  усили  пункт, и вывесты его

 дополнительно    отдельным    абзацев   "За   експорт

 металобрухту  встановити  відрахування  у розмірі 100

 відсотків   від   обсягу   реалізації".   Потому  что

 предлогом   сегодня  металлолома  с  Украины  уходит:

 тепловозы,  Корабли,  то,  что сегодня можна вывести.

 Поэтому,  чтобы не было повадно для этого (вы помните

 я   савил   вопрос   этот   перед   Масолом.  Черная

 металлургия  задыхается от отсутствия маталлолома, но

 он  потоком  идет  в  дальнее  и  ближнее зарубежье),

 поэтому прошу эту норму поддержать.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО

 

      Уважаемые     коллеги!     Моисеенко,    фракция

 "Коммунисты     Украины",     Макеевский    горняцкий

 избирательный округ.

      Наша  Комиссия по государственному строительству

 и  деятельности Советов вчера остановилась специально

 на   рассмотрении  этого  вопроса,  понимая,  что  он

 вызовет  бурное  обсуждение  в  сегодняшнем  зале.  И

 рассмотрев,   остановилась  на  тех  цифрах,  которые

 несколько  отличаются  от предложеных. Так, где у нас

 предлагается:  вулілля  кам'яне за 1 экю і 3 і 2 экю,

 комиссия  остановилась  на  предложении увеличить эту

 цифру  согласно имеющегося ранее нашего постановления

 до  2.  3.  Хотя обсуждалась и цифра, вносимая весной

 Министерством  угольной  промышленности  3.  5  и так

 далее.

      Хотелось  бы  обратить  внимание наших коллег на

 то,  что речь идет сегодня о восстановлении экономики

 Украины. Для тех, кто может быть не совсем понимает о

 чем  идет речь. Сегодня вы говорите о ввозном мыте на

 различне  товары, в первуё очередь бензин. Но я хотел

 бы  обратить внимание на то, что бензина на Украине в

 общем-то  не  так  уж  много  своего,  а вот угольная

 отрасль   является   базовой   и   может  обеспечить,

 обеспечить  углем не только Украину, но и близлежащие

 государства.

      Поэтому,   перекрывая  с  помощью  экономических

 рычагов  доступ  на  Украину угля из-за рубежа, мы, я

 считаю,  можем здесь нанести большую пользу, принести

 большую   пользу   не   только  угольной  отрасли.  Я

 подчеркиваю.  Это  особенно  касается  селян, которые

 сегодня  считают и ведут разговор почему-то только об

 одном бензине.

      Я  хотел  бы  здесь поддержать Степенка, который

 говорил  о  том,  что  сегодня  уже  доярки  не могут

 выдоить   из-зи  отсутствия  электороэнергии.  Дальше

 будет   еще   хуже,  дорогие  товарищи,  если  мы  не

 поддержим угольную промышленность.

      Есть вопросы, которые необходимо, на мой взгляд,

 решить  и  которые  поднимал, выступая Николай Янович

 Азаров.  Вопрос  о  том,  почему  не  работал Закон о

 бюджете,  принятый  Верховным  Советом  и подписанный

 Президентом.

      Я  считаю,  что нужно дать поручение прокуратуре

 Генеральной    разобраться    с   теми,   кто   нанес

 колоссальный    материальный    ущерб   отрасли,   не

 сформировав  своевременно этот фонд розвытку паливно-

 энергетического комплекса на Украине.

      И   в   завершение  своего  выступления  я  хочу

 подчеркнуть  и  поддержать  выступающего  передо мной

 Симоненко   о  том,  что  решение  проблемы  угольной

 промышленности,  и не только угольной промышленности,

 а промышленности вообще, и благосостояние украинского

 народа неотделимы от решения о восстановлении единого

 общенародного     государства     -Союза    Советских

 Социалистических Республик. Почему так?

      Потому   что   в   противоположном   случае   мы

 становимся   колонией  финансовых  кругов  России,  и

 данном   случае  становимсяч  колонией  даже  Польши,

 обслуживая   и   укрепляя  ее  национальную  угольную

 промышленность.

      А   для   того,   чтобы   было   еще   понятней,

 продемонстрирую несколько цифр.

      Сегодня  уголь,  ввозимый  из-за  рубежа,  стоит

 порядка  36 долларов, а речь идет всего о 1, 5-2 экю,

 которые составляют 3 доллара.

      Завершая  свое  выступление,  я  прошу все-таки,

 учитывая высказанное, поддержать предложение Комиссии

 нашей   и  рассмотреть  возможность  увеличения  цифр

 первой и второй с 1,2 экю до 2,3.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.    Ще    раз   прошу   депутатів   усіх,

 дотримуватися   по-перше  Регламенту,  а  по-друге  у

 виступах  своїх  дотримуватися  норм Конституції, які

 визначають  відповідальність  кожного  громадянини за

 суверенітет  держави  і  так  дальше. І не робити тут

 висновки  такі,  які  виходять за межі і в тому числі

 депутатських повноважень. Я прошу вас будьте уважними

 при контроі за своїми виступами.

      Юхновський, за ним............  від комісії.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ

 

      Шановний    Олександр   ОЛександрович,   шановні

 депутати,   проблема   яку  ми  сьогодні  розглядаємо

 складається  фактично із трьох частин. Перша проблема

 вугільної промисловості, другга проблема неплатижів і

 третя проблема 37 статті.

      Відносно  проблеми  вугільної  промисловості, це

 одна  із  тих галузей виробництва в нашої України яка

 тягне все виробництво вниз. Із можливих 130 мільйонів

 тонн,  які  ми  могли  добувати ми зараз добуваємо 98

 тонн мільйлонів на рік. Ми накладаємо великі надії на

 вугільну  промисловість,  але я вважаю, що абсолютний

 упадок  виробничої дисципліни приводить до хранічного

 падіння видобування вугілля.

      Зараз  собівартість  вугілля  набагато перевищує

 світову ціну і ми маємо зовсім нерентабельну область.

 Разом    з    тим,   якщо   порахувати   собівартість

 електроенергії яка виробляється на теплових вугільних

 електростанціях,  то  вона значно нища світової ціни,

 світової  собівартості,  отже,  звідси  виходить,  що

 мають   бути   визначені  відчислення  від  вугільних

 електростанцій,  які  працюють  на  вугіллі в рахунок

 шахт  де вони беруть відповідне вугілля. Так робиться

 в цілому світі і це не робиться у нас.

      Друге  питання. Проблема неплатижів.

      В  країні  є хронічна проблема неплатижів і вона

 розвивається   в   основному   із-за   того,   що   є

 невідповідні ціни на різні товари, зокрема, ми можемо

 дуже  чітко  дивитись  на  трафорет  світових  цін  і

 порівнювати  -які пропорції є наших цін по відношенню

 до світових цін.

      Якщо   це   зробити,   то  зразу  видно,  що  на

 електороенергію  ми повинні збільшувати плату, на газ

 ми  повинні  збільшити  плату,  на вугілля ми повинні

 зменшити  плату і таке інше. Тобто, навіть, дивлячись

 на  світові пропорції, ми повинні визначити пропорції

 наших  внутрішніх цін і це є основна причина, якою ми

 можем збити  проблему неплатежів.

      Третя  проблема, яку я хочу сказати, це проблема

 37  статті  -про введення ввіздного мита на вугілля і

 на  бензин.

      Звичайно,  якщо  тільки  ми  введемо  мито  5-ти

 процентне...  15-процентне  чи  скажем 5-процентне на

 інші речі для того, щоб зробити стабілізаційний Фонд.

 Це  добра ідея, але моментально приведе до підвищення

 цін  на енергоносії.

      Я     пропонував    колись,    коли    Олександр

 Олександрович  робив  засідання  керівників фракцій у

 себе  -рухати ціни на енергоносії, незалежно від того

 як вони виробляються в державі: чи вони ввозяться, чи

 вони  виробляються на  наших підприємствах.

      Наші    підприємства    по    нафтопереробці   є

 нерентабельні. І, мені здається, що це питання є дуже

 тонке.  Якщо  тільки  ми введемо 15-процентне мито на

 ввоз   бензину   і  так  дальше,  бензин  моментально

 підвищиться  і  затим  обвально  піде рост цін на всю

 іншу продукцію.

      Тому  тут  треба  дуже  бути  обережним відносто

 створення   цього  фонду  за  рахунок  15-процентного

 підвищення  цін на енергоносії, незалежно від того, з

 якого  джерела вони  до нас приходять.  Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Останній виступ. Вінський, прошу.

      Комісія  з  питань  агро-промислового комплексу,

 Йосип Вікентійович.

 

      ВІНСЬКИЙ  Й.В., Соціалістична фракція.

      Виступаю     від    Комісії    агро-промислового

 комплексу,  яка вчора досить предметно розглядала цей

 законопроект.

      Сьогодні    абсолютно   зрозуміла   необхідність

 врятувати  паливно-енергетичний комплекс. Я думаю, що

 всі  ми  розуміємо,  що  треба  шукати форми і методи

 рятування  цього  комплексу,  разом  з  тим така сама

 необхідність  рятувати  і  Агропромисловий  комплекс.

 Обидві  ці  галузі оголошені пріоритетними. Тому коли

 ми  вирішуємо  питання  по  якійсь  одній  галузі  ми

 повинні подивитися до чого це приведе і які це будуть

 наслідки.

      Ми  вводимо  податок  на  добавлену  вартість на

 бензин   ввели   вірніше   20   процентів.  Ми  тепер

 добавляємо акцизний збір 15 процентів, цих два засоби

 привели  до того,. що ціна на безин і дизельне паливо

 зросло  майже на 40 процентів. Хто сьогодні являється

 найбільшим споживачем дизельного палива і бензину?

      Сьогодні   ясно  хто  Агропромисловий  комплекс,

 сьогодні   коли   збирає   врожай  осені,  найбільший

 споживач.

      Таким  чином  ми  закладуємо  ціну бензину, ціну

 дизельного  палива на 40 процентів начальну продукцію

 в  Агропромисловому комплексі -це значить, що ціни на

 продукти  харчування  зростуть  в  декілька раз. А це

 значить,  що  через  декілька  місяців  люди маючи ці

 мізерні  заробітні  плати, які є сьогодні, не зможуть

 цей  хліб  -це м'ясо, це молоко купити. А це значить,

 що  прийде пан Пинзеник і скаже, що треба тут думати,

 як  з  цеї  ситуації виходити і ми з вами скажемо, що

 треба  піднімати  заробітну  плату і пенсії під це. І

 таким  чином  ми запустимо нову спіраль інфляції і ми

 її  запустили,  що коли ви це оголосили рішення пішли

 ціни  до  верху  на  бензин і ми знаємо, що вчорашній

 факт   підняття  ціни  на  хліб  в  місті  Києві  -це

 результат цього не продуманого нашого рішення.

      В  тому  числі  і  ніхто  знову  не понесе за це

 відповідальність.   Тому   я   переконаний,   що  нам

 необхідно  той  бензин і дизельне паливо, яке йде для

 потреб  Агропромислового  комплексу навпаки відмінити

 податок  на добавлену вартість і відмінити цей акциз.

 Для  того,  щоб  ми  могли  утримати  ціну на аграрну

 продукцію.  Я  переконаний,  що  цим  законопроектом,

 хотять просто перекласти гроші з однієї бідної кишені

 в  іншу  і  це  в  принципі,  не вирішить проблему. Я

 переконаний,   що   якщо   формувати   фонд  паливно-

 енергетичного  комплексу,  то його потрібно формувати

 за рахунок інших джерел. Наприклад, ми вже кілька раз

 пропонували   -взяти   гроші  з  тих  інормарок,  які

 сьогодні  їздять  у нас по Україні; ми вже кілька раз

 пропонували   взяти  грошіз  "Снікерсів"  і  прочого,

 прочого, які нам завозяться з-за рубежа. Так ми цього

 не  хочемо  брати,  а закладуємо вибух під споживання

 наших  людей!..  У  нас  же  є  така погана практика:

 весною  ми  рятуємо село, бо требьа посіяти, а осінню

 рятуємо   паливно-енергетичний   комплекс,  бо  треба

 перезимувати... Я переконаний, що до тих пір, поки ми

 не  поміняємо  згубну  для  держави і народу політику

 економічну  в  нашій  державі,  оці одноразові спроби

 вирішити  проблеми,  вони  нічого  не дають. Тому цей

 законопроект  -це  якраз  спроба одноразового рішення

 пробьлеми,  і  вона  не  вирішує проблеми в цілому, а

 заганяє її в ще більший тупик.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.  Шановні  депутати,  у  нас  до

 голосуавння  ще  буде  півгодини.  Я  просив  би  вас

 продумати  і зосередитися перед тим, а тим часом дати

 доручення   відповідне   тим,   хто   вносить  проект

 документу   (я   маю  на  увазі  міністра  економіки,

 заступника   міністра   фінансів,   голів  комісій  -

 фінансової і бюджетної), а нам для себе зробити такий

 висновок,  враховуючи таку обставину. Ми 6 і 7 квітня

 прийняли  Закон  "Про  Державний бюджет на 1995 рік".

 Згідно  з цим Законом стаття 37 гласила про створення

 стабілізаційного фонду і викладала механізм створення

 цього  фонду. Цією статтей, або норма цього Закону не

 виконана   Кабінетом   Міністрів,   тобто  виконавчою

 владою.  Натомість  після того чреез приблизно місяць

 ми  розглядали Закон "Про соціальний захист населення

 в  зв'язку  з  реальноюї  економічною  ситуацією". На

 пропозицію  Першого  Віце-прем'єра ми прийняли зміни,

 деякі  уточнення  до  статті  37,  тобто до механізму

 створення  стабілізаційного  фонду, де передбачалося

 не тільки для паливно-енергетичного комплексу фонд, а

 і  для  соціального  захисту  населення.  На ту норму

 Президент  призупинив  своїм  Указом,  а не закон про

 бюджет.

      Тепер  ми  після  того  ввійшли  ніби  то в нове

 правове   поле   і  раз  за  разом  повертаємося.  Що

 трапилося  в результаті? Не в результаті наших дій, а

 в  результаті  не  створення фонду. Ціни підвищилися.

 Хто  на тому виграв невідомо. Фонд стабілізаційний не

 створений.  А  нам  знову  ставлять,  так  би мовити,

 механізм  як вийти з цієї ситуації з допомогою Закону

 України.

      Тому  суб'єктам,  які відповідають за підготовку

 цеї  постанови, є пропозиція, пропонуємо за півгодини

 внесіть   цілком  зрозумілий,  логічний,  виходячи  з

 усієї,  так  би  мовити, законодавчого процесу проект

 Постанови  або  проект Закону. Ми його проголосуємо і

 приймемо.  А  як  що  ні, то в нас залишається тільки

 один  вихід, вказати Кабінету Міністрів на те, що він

 не  виконав закон, а Президенту поручить, доручити чи

 пропонувати  нехай  притягне до відповідальності тих,

 хто цього не зробив.

      А  сьогодні  втягувати  у  ці нові ігри Верховну

 Раду  нема  ніякого  резону.  Тобто ми повернемося до

 цього   питання  через  півгодини  і  послухаємо  тут

 інформацію відповідних людей.

      Дякую.

 

                         - 92 -

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Я прошу сідати всіх на місце.

      Ми розглядаємо інше питання зараз. Будь ласка.

      Будь   ласка,   сідайте.   Кендзьор,   Кендзьор,

 сідайте. Михайло Васильович, ну, я прошу.

      Манчуленко,   Манчуленко  Григорій  Манолійович.

 Ігор  Рафаїлович, підскажіть  Манчуленку, хай сяде на

 місце.

      Сядьте на місце. Продовжується засідання.

      Ми  провели  тільки  що нараду із представниками

 кіл,  які  найбільше, мабуть, зацікавлені в тому, щоб

 це   питання   було   вирішено  законодавчо.  Міністр

 економіки,  перший  заступник міністра фінансів і  ще

 один  заступник  міністра  фінансів  Кальник,  голови

 комісій доручили міністру економіки звернутися до вас

 з    пропозицією,   будь   ласка.   А   потім   перед

 голосуванням,  є  пропозиція  депутатів,  два за, два

 проти,  щоб  висловилися  міркування,  я  дам таку ще

 змогу по одній хвилині.

 

      ГОРІЄВ.

      Шановні    депутати!   В   результаті   розгляду

 додаткової  перерви  ми  дійшли до згоди внести деякі

 зміни  в  запропоновану  37  статтю.  Я  маю на увазі

 останній   абзац  37-ої  статті.  Сформулювати  таким

 чином:  встановити, що до фонду зараховується акциз у

 розмірі   15%   від  обсягу  реалізації  бензину.  Не

 відрахування, тому що це новий податок і такого у нас

 немає   ще,   що  не  приймати  рішення  по  введенню

 додаткового  податку,  акциз.  Тобто механізм акцизу.

 Так?  Заміняється "відрахування" на слово "акциз". Це

 мається на увазі реалізація світлих нафтопродуктів на

 автозапровочних станціях розбрідної торгівлі.

      Крім того, це перше...

 

      ГОЛОВА. Про селян скажіть.

 

      ГОРІЄВ

      Друге.  Убрати  з  переліку  продукції,  на  які

 запроваджується  відрахування в розмірі 5% від обсягу

 реалізації  протаку,  метизів,  сталевих труб. Тут на

 прохання  металургів  метизи  ще  раз розглянули, там

 висока  ціна  і  трошки  на приділі знаходиться. Тому

 метизи викреслюються.

      Так,  і третє, що я хотів сказати, тут за період

 перерви   багато   питань   поступило  від  аграріїв-

 депутатів.

      Шановні   депутати-аграрії,   ми  розуміємо,  що

 (..........)(..........)  цін  на пальне відразиться

 зразу на вашу продукцію.

      Тому  ми  настоювали і вносимо таку пропозицію в

 редакції  цієї  статті, що встановити, що ввізне мито

 не  запроваджується  на  продукти  нафтопереробки, що

 належать  нерезидентам,  і  реалізуються на території

 України   у   разі   виготовлення   таких   продуктів

 нафтопереробки         українськими        суб'єктами

 підприємницької діяльності на давальницьких умовах.

      Я  справочно  вам  даю  таку  цифру, що десь 80%

 всієї   нафти,   яка   надходить   на   Україну,   це

 давальницька    нафта.   І   тому   тут   здешевлення

 нафтопродуктів, які будуть вироблені по такій схемі.

      Тому   все   це   повинно   бути  направлено  на

 агропромисловий комплекс..........Такі питання.

 Тому   прошу  прийняти  статтю  37  в  запропонованій

 редакції.

 

      ГОЛОВА. Я прошу.

 

      ГОРІЄВ.  Так,  проти  введення  додаткового

 мита   на   металобрукт   Міністерство  економіки  не

 заперечує,  тому  шановні депутати ця пропозиція була

 внесена  депутатом на розгляд, якщо вона приймається,

 ми це враховуємо.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  ще  до Міністра? Будь

 ласка, запишіться, 3 хвилини, ну 5 хвилин максимум. Є

 ще виступи? Я сказав, два на два буду.

      5   хвилин  виступ,  хто  перший,  запитання  до

 Міністра,   оскільки   він   запропонував  дещо  іншу

 формулу,  мова  йде про іншу редакцію, бо хоч вона за

 змістом інша, тому що мова йде не про відрахування, а

 про акциз. Будь ласка.

 

      ІЗ ЗАЛУ.   Александр   Александрович,  прошу

 передать слово Янко пожалуйста.

 

      ГОЛОВА. Янко. Донецька область прошу.

 

      ЯНКО. 139, уважаемые народные депутаты, я

 хотел  бы  напомнить вам, что мы в свое время голосуя

 за бюджет 1995 года, все-таки проголосовали 37 статью

 в обкеме ее создания 137 триллионов.

       Сегодня  мы вот уже полдня рассматриваем вопрос

 воздания  этого  фонда  в обкеме значительно меньшем,

 всего  8  триллионов  карбованцев,  и будет ли он еще

 создан  при наших вот таких подходах еще не известно.

      Я  не понимаю, почему сегодня среди нас возникли

 вот  такие  коллизии.  Там  мы  за 137 были, тут мы и

 против  8 ставим  вопрос.

      Я  хочу  сказать  следующее.  Если мы сегодня не

 примем    этот    Закон,   не   поддержим   топливно-

 енергетический  комплекс  -именно  сегодня,  накануне

 зимы   -у   нас   остается  только  2  момента:  либо

 профинансировать  сегодня  все  затраты  за счет всех

 других  статей  бюджета  и закрыть все-таки топливно-

 енергетическую(..........),  или  замерзнуть  зиму...

 заморозить  наши  города  и поселки и прежде всего, и

 прежде всего вот здесь и в Киеве то же самое будет.

      Поэтому   я   прошу...  я  прошу  вас,  товарищи

 народные   депутаты,  принять,  проголосовать  за  то

 Постановление... за тот Закон, который... изменения к

 Заокну,   который   сегодня   предлагается  Кабинетом

 Минитров  и  нашей  бюджетной Комиссией и я настаиваю

 повторно - голосование провести поименно.

 

      ГОЛОВА.  Станіслав  Васильович, я ще раз прошу і

 вас  -задавайте  запитання  міністру  з приводу нової

 редакції.  Ви знов агітуєте за... Пробачте, 37 статтю

 ми  приймали в Законі про бюджет. І не вина Верховної

 Ради,  що  не  створений  цей  Фонд. Тому зараз докір

 робить,  о  не  створений,  мені  здається, що просто

 недоречно.

      Ващук.

 

      ЯНКО.   Александр  Александрович,  я  вас

 понял  правильно.  Я  не  обвиняю  Верховну  Раду,  а

 наоборот: мы поддерживаем.

 

      ГОЛОВА. Значить підтривмуєм, так. Ващук, прошу.

 

      ВАЩУК.

      Шановний  доповідачу!  Ващук, 69 виборчий округ,

 Волинська область.

      По-перше,  що  нам дуже важко сприйняти з голосу

 це і ми би хотіли, щоб все-таки це було нам роздано в

 письмовому   вигляді.  Так  як  вже  траплялись  такі

 випадки, що потім на цьому якось перекручувалось і не

 те, що б ми хотіли , приймалось.

      Але  я  ще хотіла, щоб ви уточнили для того, щоб

 нам  було  зрозуміліше  як  голосувати. Яка частина у

 тому    користуванні   товаровиробниками   завозиться

 нафтопродуктів  уже перероблених із-за кордону, а яка

 частина  -нафтою?  І потім., ну любою нафтою такою чи

 давальницькою.

      Як  ви думаєте, коли б там добавити що зведенням

 цього   проценту,   обмежити   якість  ріст  цін,  ну

 наприклад  торгівельні  надбавки  в  зв'язку за такою

 ситуації  в  нашій  економіці робити не більше там 20

 процентів.  Це б давали можливість і прибутки мати ті

 фірмам,  які  працюють і не оббирати тих хто працює з

 нафтопродуктами не роздіти нас докінця. Дякую

 

      ГОРІЄВ.    Дякую    за   запитання.   Якщо

 подивитися  статистику -це взяти 94 рік то нафта, яка

 завозилася  на  наші  нафтопереробні  підприємства то

 давальніцькі схеми становило десь 80 відсотків. Тобто

 це нафта, яка йде по нафтопроводу.

      Це-обсяги  становлять  60, 18 мільйонів тонн. От

 такі  обсяги  великі.  Тому  ця  схема не зачипає цей

 механізм,  але  залишається нафтопродуктів за рахунок

 переробки  це покриття витрат нафтоперербних заводів,

 близько  20 чи 22 відсотки в цих межах. Розумієте. Це

 тобто  ці  світлі  нафтопродукти,  які залишаються на

 Україні.  Тому  що  остання  частина  вивозиться  або

 повертається    власнику,   цієї   нафти.   Тому   ці

 нафтопродукти будуть дешевими і розуміючи, що це наші

 нафтопереробні підприємства, то у нас буде можливість

 спрямувати ці нафтопродукти світлі на Агропромисловий

 комплекс.

      Крім того значить друге питання у вас було. Так,

 я підтримую вашу пропозицію по обмеженню торгівельної

 надбавки,  але  це  не  ринковий механізм. Зрозумійте

 мене   правильно.   Чому   ми   повинні   деклорувати

 торговельну  надбавку  і  тому я запропонував Віктору

 Мартиновичу  Кальнику  (це мій заступник, веде цінову

 політику),  і  ми в регіони направили вже пропозиції,

 щоб декларувати торговельну надбавку, щоб подивитися,

 що  туди  включається. Якщо не обосноване здорожчення

 нафтопродуктів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Розумієте,  в  очму  справа?  Я  скажу,  що ціни

 колебляться   на   цьому   ринку   в  залежності  від

 надходження  цих  нафтопродуктів.  Якщо  ми створюємо

 такі  умови, що нафтопродукти дешеві і не будуть мати

 ефективності   комерційні   структури,   скорочуються

 поставки і зростає ціна. Попит і пропозиції повністю,

 на 100% регулюються ціноутворенням  цієї галузі.

 

      ГОЛОВА. Все. Діалог не треба вести. Відповідь на

 запитання.  Задовольняє?  Не задовольняє. Будь ласка,

 Василь  Миколайович,  сідайте  на  місце.  Сідайте на

 місце, будь ласка.

 

      ГОРІЄВ. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні депутати, пропозиція...

 одну  хвилинку!.. пропозиція депутата Ващук була дуже

 слушною  відносно  того,  що  з  голосу  ми не будемо

 голосувати   цей   докуменгт.   Є   пропозиція  така.

 Олександра Володимирівно, є пропозиція така. Комісія,

 робоча  група  в  складі  Азарова,  Суслова, Гурєєва,

 Кальника, Буковинського сідають зараз, скажем, в залі

 Президії  (чи де вони вважажють за потрібне) і на 16-

 ту  годину  кладуть  нам  документ,  який  ми повинні

 голосувати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Між собою погодивши всі позиції.

      Друге.  Там  же ця норма, або цей Закон, який ми

 сьогодні  приймемо,  зачіпає Указ Президента про вето

 на  відомий наш Закон про соціальні гарантії тощо, де

 стосується   37-ї,   40-ї   і   інших   статей  -межі

 малозабезпеченості   і   так   дальше.  Проголосувати

 повторно  двома третинами ці норми ми не зможемо. Тим

 паче, якщо ми це проголосуємо, то ввійде в протиріччя

 із   тими   позиціями,   які   ми   зараз  збираємося

 проголосувати.  Тому  є  пропозиція,  щоб ми ці норми

 окремо,  окремими  законами  ввели, бо, наприклад, по

 межі малозабезпеченості Президент не накладав "вето".

 Але,  наклавши  "вето"на  частину  закону, призупинив

 весь закон.

      Тому  треба,  щоб  на 16 годину, Віктор Іванович

 Суслов,  щоб  ви  запропонували  і  оці уточнення або

 проекти документів, які ми проголосуємо в цілому і по

 Указу Президента. І таким чином знімемо весь цей блок

 проблем,  якій  сьогодні, значить, назрів у Верховній

 Раді,  повинен  пройтиф  через  наше  рішення,  через

 голосування.

      Я  просив  би  вашої  згоди  про доручення таке,

 назване  мною, спеціалістам, щоб вони підготували той

 документ  і  ми  в  16  годин (це доручення дається і

 Секретаріату    для    розмноження   цих   матеріалів

 депутатам),  в  16  годин  ми  проголосуємо  потім ці

 документи.

      Нема    заперечень?   Микола   Янович,   да   не

 проголосуємо  ми  з  голосу  і  не  буде я ставити на

 голосування.  Про  послідовність  буде така, зміни до

 бюджету   37   стаття.   А  потім  ті  поправки,  які

 стосуються  і  пов'язанні  з  Указом Президента. Нема

 заперечень?

      Будь ласка, Донченко.

 

      ДОНЧЕНКО Ю.Г.

 

      Уважаемые   депутаты,  Александр  Александрович,

 были  предложения  практически у каждого выступающего

 по  данному проекту Постановления. Мне бы хотелось, в

 том  числе  я  подал  вам  письменное,  чтобы эти все

 документы  взяли,  сделали  сопоставимую таблицу, как

 это  всегда  делается,  и потом внесли депутатам один

 тест сопоставимой и конечный текст.

      Потому   что   то  сейчас,  что  внес  уважаемый

 министр,  фактически  не  отражено то, о чем говорили

 депутаты.  Большинство там вот говорили и о повышение

 экю,  я  там дополнительно давал и так дальше. Ничего

 это  не  отражено.  Поэтому мне бы хотелось, чтоб вот

 такая была процедура выдержана.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО. Симоненко, город Одесса.

 

      Александр  Александрович,  я хотел бы задать вам

 вопрос, Суслову, Азарову и всем здесь присутсвующим.

 

      ГОЛОВА.  И себе.

 

      СИМОНЕНКО.   Я   себе  этот  задал  вопрос  уже.

 Уважаемые коллеги, кто из вас читал положение об этом

 фонде?  Есть  ли оно вообще? Неужели вы не понимаете,

 что  сегодня  здесь  идет,  а  пик  мы достигли, пика

 демагогии. Министр заявляет, зима неизбежна. Но разве

 этот фонд предназначался для закупки в октябре месяце

 топлива  для  зимы?  Ведь  что мы делаем? Мы в марте,

 апреле месяце назвали этот фонд Стабилизационный фонд

 палывно-энергетического комплекса. А в конце сентября

 мы  уже его называем по-другому. Мы его называем Фонд

 розвытку плывно-энергетического комплекса.

      Так что ж мы творим?  За что мы будем голосовать?

       И  пусть  поднимут руки, кто читал положение об

 этом  фонде.  Ну,  так  же ж нельзя. Мы превращаемся,

 Александр  Александрович,  кстати  говоря,  с помощью

 Президиума, в элементарно обслуживающую ветку власти,

 исполнительной  власти.  А  не  самостоятельную ветку

 власти.  И второй вопрос. Ясно только одно. Что здесь

 мы  говорили  2  часа,  но  никто  не сказал об указе

 Президента  от 12 сентября, который ввел своим указом

 новый  фонд  с 5-процентным отчислением от всех видов

 услуг  для  покупки  импортных,  для оплаты импортных

 энергоносителей.  Значит, этим самым, если мы сложим,

 мы минимум на 40-50 процентов увеличим стоимость всех

 видов  энергоресурсов,  а  они  пойдут  на  все  виды

 товаров.  Но  так  же  ж  нелься  это делать. Что мы,

 детский сад или Парламент?

 

      ГОЛОВА.  ВАлентин  Костянтинович, саме тому я ще

 раз  наполягаю  на своїй пропозиції. Документи, які у

 вас  перед  очима  будемо  голосувати їх о 16 годині.

 Якщо...  Одну хвилинку. Ящко рішення не буде прийняте

 позитивне  пріводу  того  чи  іншого  документу, тоді

 залишається  одне: голосувати ще раз той проект, який

 я  вже оголосив. Звернуть увагу Кабінету Міністрів на

 37  статтю  і  треба виконувать, ніхто не відміняв 37

 статтю  і  зрозуміло  чому.  Весь  час  крутимося  ми

 довкола цього питання, треба було фонд   створити -це

 не   вина   ні   Верховної  Ради,  а,  очевидно  там,

 конкретних людей.

      .......................до      відповідальності,

 бюджетний рік ще не закінчився треба формувати фонд.

      Будь ласка, хто за мою пропозицію: о 16 годині і

 по   конкретних  документах  розглянути  це  питання?

 Ставлю   на  голосування.  Тобто  доручення  названим

 спеціалістам,  депутатам  і  так  далі. І о 16 годині

 покласти на стіл депутатам документи.

 

      "за"

      Рішення  прийнято.

      Ідіть працюйте, будь ласка.

      Одну хвилиночку. В зв'язку із тим, що це питання

 відкладається  до 16 години, так само пов'язана з ним

 і  робота  Уряду  по  виконанню  закононів і постанов

 Верховної    Ради   щодо   стабілізації   фінансового

 забезпечення    паливно-енергетичного   комплексу   і

 підготовки  його  до  роботи в осінньо-зимовий період

 теж  повинне  розглядатися  після цього питання. Тому

 зараз   його   ставити   до,  власне  кажучи,  джерел

 створення  або  до ясності у джерелах створення фонду

 цього немає потреби, бо там посилання, відсилки ідуть

 на  цей  фонд.  Я  просив  би теж це питання віднести

 після 16 години.

      Одну хвилинку, Ігор Рафаїлович.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Не чути.

 

      Одну хвилиночку, Ігор Рафаїлович.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Є інші думки у вас?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Пехота, Юхновський, будь ласка.

 

      ПЕХОТА В.Ю.

 

      Я  рахую, що взагалі неправильно ми проводимо це

 питання.   Ми   не   розглянули  паливно-енергетичний

 комплекс,  а розглядаємо 37-у. Якщо 37-у проголосуємо

 проти,  о  буде  Кожушко  виступати в свинячий свист.

 Кому воно потрібно, його виступ?

      Тому  багато  тоже  розмов  йшлось  навколо цієї

 проблеми,  навколо  цієї проблеми. Люди не розуміють,

 до   чого  йде  сьогодні  стан  паливно-енергетичного

 комплексу.

      Тому  перше питання повинно було бути Кожушка, а

 потім  уже  джерела фінансування. Бо як же інакше? Ми

 проголосуємо.  Потім  для  кого  і  для чого потрібен

 Кожушко?

 

      ГОЛОВА.  Я  пояснюю  вам,  що приймаючи будь-які

 документи  на  Верховній Раді: закони, постанови, -які

 втручаються в бюджетну сферу, ми повинні попереду (це

 Регламентом  предбачити,  внести  зміни  в Закон "про

 бюджет",  і тому ми поставили питання і це питання на

 Президії  порушувалося,  саме  так,  як  треба,  будь

 ласка,  читайте  Регламент  і Закон "про бюджет". Вся

 справа  в тому, вибачте мені, вся справа  в  тому, що

 не  слухати,  а  рішення  треба  приймати,  а якщо ми

 послухаємо   треба   приймати   рішення,  значить  ми

 втручаємося  в  бюджет,  не  маємо  права не змінивши

 статті відповідної в бюджеті.

      Юхновський будь ласка.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.  Шановний  Олександр Олександрович,

 ми зараз знаходимося в безвихідному становищі з обома

 постановами,  чи  ми приймемо те, що буде пропонувати

 Міністр  економіки, чи ми будемо, залишимо 37 статтю,

 і  та  і та стаття дає 15-процентне збільшення цін на

 енергоносії, і в результаті получається, що ми ведемо

 обвальне зростання цін.

      37  стаття  вже  є  запізнена, вже ми цього року

 ввести 37 статтю в дію не можемо, ми можемо її ввести

 тільки  з  наступного  року,  в наступному бюджеті, і

 тому я вважаю, якщо Міністр каже що 18 мільйонів тонн

 нафти  давальницької  ми  завозимо, то з 18 мільйонів

 тонн  ми  одержимо  3 мільйони тонн бензину, не меншу

 кількість  бензину  завозить  до  нас в готовому виді

 інші  експортери, якщо ми на той бензин, що ввозиться

 введемо надбавку, моментально збільшиться ціна всього

 бензину, і отже знову буде навальне зростання цін.

      Отже я пропоную нічого не робити і 37 стаття вже

 застаріла,  не  ввозити  ніяких  надбавок на введенні

 енергоносії, все це робити з початку наступного року,

 а   цей  рік  дати  вільне  ввезення  енергоносіїв  в

 Україну.

 

      ГОЛОВА.  Я ще раз прошу, шановні депутати, у нас

 в  залі  сидить  зараз  330 депутатів, кожен має свою

 думку  з  цього  приводу, ми повинні приймати рішення

 шляхом   голосування   по  документах,  котрі  будуть

 підготовлені.

      Є   пропозиція  доручити  людям,  які  я  назвав

 підготувати ці документи на ваш розгляд на 16 годину,

 ставлю на голосування.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Вибачте мені . Не треба  в порядку. Будь ласка.

      Я ще раз скажу: ідіть працюйте.  Все.

 

      (ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

      Ну підійдіть... Хочте у ту Комісію попрацювать -

 біжіть у цю  Комісію.

      (ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

      Ще  раз  кажу:  будь  ласка,  не нав'язуйте свою

 думку.  Тому  що  вона  є  порушенням Регламенту. Ми,

 розпочавши  розгляд  якогось питання, повинні довести

 до  логічного  завершення його, прийняттям документу.

 Документ   той   ми   прийняти   не  можемо,  бо  він

 втручається в  бюджет.

      Ну  вам так здається. Є норма Регламенту і норма

 законів. Будь ласка,  користуйтеся ними.

      Слухається  питання  -інфомація  про  результати

 перевірки  підготовки  Декрету Кабінету Міністрів про

 довірчі  товариства від 17. 03. 93 року та діяльності

 (..........)  товариств.  Доповідач -Омельченко. Будь

 ласка.  Скільки  вам часу треба? 10 хвилин. Прошу, 10

 хвилин.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

      Шановні колеги-депутати! Шановні наші виборці! Я

 коротко   вам   доповім   інформацію  про  результати

 виконання  Генеральною прокуратурою України Постанови

 Верховної  Ради  України  від  6  липня 1995 року, де

 третім пунктом ми передбачили Генеральній прокуратурі

 України,   Міністерству   внутрішніх   справ,  Служби

 безпеки  України створити слідчо-оперативну групу для

 проведення розслідування фактів фальсифікації окремих

 положень   Декрету  Кабінету  Міністрів  про  довірчі

 товариства і дати правову оцінку діям посадових осіб,

 причетних до цього.

      Коротенько   нагадаю   хронологію   подій,   які

 розвивалися.  На  початку  цього  року в нашу Комісію

 почали поступати десятки-сотні скарг і заяв громадян,

 які були ошукані злочинними чи шахрайськими чи іншими

 незаконними  діями  довірчих  товариств чи трастів, з

 нанесенням великих  матеріальних  збитків.

      27  квітня  цього  року було проведено засідання

 Комісії  з питань боротьби з корунцією, організованою

 злочинністю,   на   цьому  засіданні  були  заслухані

 представники  Міністерства  внутрішніх  справ, Служби

 безпеки України(перебиває Голова), будь ласка.

 

      ГОЛОВА.  Сергій  Дмитрович,  Михайло Васильович.

 Сергій   Дмитрович,  я  вас  дуже  прошу,  ви  можете

 з'ясувати  відносини за дверима, будь ласка, слухайте

 уважно, щоб він її зробив.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО.  Яке  відбулося  17  27 квітня цього

 року   були   запрошені   представники   Міністерства

 внутрішніх   справ,   Служби   безпеки,   Генеральної

 прокуратури,   Міністерства   юстиції,   Міністерства

 фінансів  і  Національного банку України з якими було

 розглянуто  те  положення, яке трапилося із довірчими

 товариствами  і ошукуваннями наших громадян. Одним із

 пунктом  рішення комісії, мені було доручено провести

 депутатську  перевірку  розслідування  про підготовці

 декрету  Кабінету  Міністрів від 17 березня 1993 року

 за номером 23-93 "про довірчі товариства".

      Я вам доповім, що встановлено мною особисто, які

 матеріали   направлені   у   Генеральну   прокуратуру

 відповідно з постановою, яка прийнята Верховною Радою

 України , 6 липня цього року.

      З  Кабінету Міністрів України мною були отримані

 документи,  про підготовку декрету Кабінету Міністрів

 про довірчі товариства.

      Цілий  ряд документі, ксерокопії цих документів,

 я вам доповідав у липні цього року. Тому лише коротко

 повторюся,  я  показував  шановним  депутата України,

 ксерокопію  декрету  Кабінету  Міністрів  про довірчі

 товариства,  яка  була,  декрет,  який був підписаний

 Прем'єр-міністром    України   Леонідом   Даниловичем

 Кучмою.   І   міністром  Кабінету  Міністрів  України

 Лобовим   на  цій  ксерокопії  стоять  їх  підписи  і

 завізовані   візи   посадових   осіб,   відносно,  що

 стосується   прийняття  декрету  Кабінету  Міністрів,

 дата,  17  березня  1993  року  також  була  написана

 рукописно.

      Крім  того  Кабінету  Міністрів я отримав декрет

 Кабінету Міністрів, який вийшов із загального відділу

 і  був  направлений  в  офіційне видавництво в" Голос

 України",  газета  Верховної  Ради України, "Урядовий

 кур'єр"  і  "Відомості  Верховної  Ради  України" для

 опублікування   і   вступу  в  силу  його  з  моменту

 опублікування  цього  Декрету  Кабінету Міністрів. На

 цьому  Декреті  Кабінету Міністрів, де стоїть гербова

 печатка  Кабінету  Міністрів, загального відділу, уже

 (як  і відповідно до існуючого положення) рукопис має

 підписи    Прем'єр-міністра   і   міністра   Кабінету

 Міністрів  уже немає -тільки стоїть печать. Так от. У

 Декрет  Кабінету  Міністрів, який вийшов з Загального

 відділу,  після  підписання його 17 березня 1993 року

 Прем'єр-міністром   Кабінету   Міністрів   Кучмою   і

 міністром  Кабінету  Міністрів Лобовим, поки що (поки

 що,   підкреслюю!)   невідомою  особою  була  внесена

 фальсифікація.  У  статтю першу було додруковано одне

 речення  (у  мене  текст  російською  мовою,  тому  я

 зачитаю  за  оригіналом):  "... Имуществом доверителя

 являются   денежные   средства,   ценный   бумаги   и

 документы,    удостоверяющие    право   собственности

 доверителя".  Тобто,  була вписана, додрукована... це

 речення,  де  мова  йде  про  грошові кошти, які дали

 можливість  довірчим товариствам робити ті шахрайські

 дії, результат яких маємо сьогодні.

      Шановні  депутати,  я  розумію,  те,  що я зараз

 скажу,  можливо,  комусь не сподобається з виокнавчих

 структур. Але я скажу те, що мною установлено. Хай це

 буде  моя  суб'єктивна  думка... Я б не хотів би, щоб

 вона  в якійсь мірі, ну скажем, психологічно впливала

 на   роботу   Генеральної   Прокуратури,   яка  зараз

 перевіряє  напрвлені  мною документи, але я вимушений

 все це сказати і мовчати не буду.

      Навіть,  з моєї точки зору, якби не було внесено

 цієї  фальсифікованого  речення у цей Декрет Кабінету

 Міністрів,  і  він  би  вийшов  би  без цієї, скжаем,

 фальсифікації,   все   одно   такий  Декрет  Кабінету

 Міністрів  дав  би можливість нечистоплотним довірчим

 товариствам  робити  ті  "чорні"  справи.  Ті, які ми

 маємо  на  сьогоднішній  день.  Чому?  Коли ви уважно

 прочитаєте   цей   Декрет   Кабінету   Міністрів,  ви

 переконаєтесь  самі,  що  за  порушення цього Декрету

 Кабінету     Міністрів    не    встановлено    ніякої

 відповідальності  ні довірчих товариств, ні посадових

 осіб, які повинні контролювати його діяльність.

      Скажу  більше,  і  це  ми  повинні врахувати при

 прийнятті  нового  Закону  про  довірчі  товариства і

 Закону  про промислово-фінансові групи. Я перерив усі

 матеріали,  документи,  які  були,  і  мені  офіційно

 прийшла  відповідь  в  нашу  комісію,  на запит члена

 нашої    комісії   Анатолія   Моцпана,   безпосердньо

 підписана  Президентом  України  Леонідом Даниловичом

 Кучмою  про  те,  що  при  підготовці  цього  Декрету

 Кабінету Міністрів саме головне не було проведено дві

 експертизи,   які   необхідно  завжди  проводити.  Це

 кримінологічно-правова     і     економічно-фінансова

 експертиза.

      Кримінологічно-правова  експертиза  повинна дати

 заключення-прогноз,  які  можуть наступити наслідки у

 разі прийняття тих статей Декрету Кабінету Міністрів.

 Це раз. Вирогідні зловживання з боку посадових осіб і

 посадових  осіб  довірчих  товариств.  Це два. Третє.

 Можливість   шахрайських  дій,  розкрадань  та  інших

 сприятливих  умов  для злочинної діяльності, корупції

 та інших неправомірних дій. Це три. І потрібно було б

 установити,   яка   відповідальність   повинна   бути

 посадових   осіб,   як   довірчих  товариств,  так  і

 посадових осіб, контролюючих державних органів в разі

 получення цього законодавчого акту.

      Правова  експертиза  повинна  була  дбавити, які

 необхідно   вносити  зміни  і  доповнення  до діючого

 законодавства  в  зв'язку  з прийняттям цього Декрету

 Кабінету   Міністрів.  Цієї,  підкреслюю,  експертизи

 кримінологічно-правової при підготовці цього Декрету,

 я можу стверджувати, проведено не було.

      Єсть  коротенька  доповідна записка, яка не може

 замінити  собою ні кримінологічно-правову експертизу,

 ні  тим більше економічно-фінансову експертизу, яка б

 дала  заключення  про те, яка економічна діяльність і

 користь  від  діяльності  довірчих  товариств.  Тобто

 фахівців  і  спеціалістів  з  цього  приводу також не

 було.

      Я про це детально вам нагадав, тому що ми будемо

 приймати сьогодні у другому читанні закон про довірчі

 товариства.  І  я би просив би, щоб ми доручили і цей

 законопроект   направити   в   відповідні  інститути:

 Інститут  держави  і  права,  Міністерству внутрішніх

 справ,   Службу   безпеки   України   для   отримання

 кримінологічно-правової   експертизи  і цього  нашого

 нового Закону.

      Із   відповіді,   яка   надійшла   за   підписом

 Президента України на депутатський запит нашого члена

 комісії   Анатолія  Моцпана  (я  вам  його  показую),

 зачитаю тільки витримку:

      "Враховуючи   те,  що  серед  державних  органів

 розробників    проекту    декрету   ні   Міністерства

 внутрішніх  справ,  ні  Верховного  Суду  України, ні

 Генеральної   прокуратури   не   було,  то  і  оцінок

 відповідного   проекту   декрету   від   вищезгаданих

 організацій   до   Кабінету   Міністрів   України  не

 надходило".

      Це  глибока,  велика  була  помилка  розробників

 Декрету   Кабінету  Міністрів,  які  не  направили  в

 правоохоронні  органи  проект  цього  декрету, абе не

 залучили фахівція для його підготовки.

      Слідуюче. Читаю дослівно:

      "Проект  Декрету  Кабінету Міністрів України про

 довірчі  товариства в остаточній редакції розглядався

 на   засіданні   Кабінету   Міністрів  України  після

 доопрацювання  з  врахуванням зауважень і пропозицій,

 висловлених  на  засіданні  Уряду,  а  також  з  боку

 комісії  Верховної  Ради України минулого скликання і

 був  затверджений  Кабінетом  Міністрів  України".

      Всі  документи,  всі пропозиції, всі зауваження,

 які  пов'язані  були  з  підготовкою Декрету Кабінету

 Міністрів,  ці   документи  вилучені  мною і особисто

 передані  супроводженим листом і Постановою Верховної

 Ради   України  від  6  липня  особисто  Генеральному

 прокурору для перевірки.

      Шановні колеги! Окремі положення... Дозвольте до

 5 хвилин ..............

 

      ГОЛОВА. 3 хвилини.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. 3 хвилини.

      Прийнятий  без  двох експертиз, про які я вам

 сказав,   Декрет   Кабінету   Міністрів,  а  також  в

 результаті  безконтрольності і відсутності контролю з

 боку  Фонду  державного  майна,  Національного  банку

 Україну  і  Міністерства  фінансів  України, а стаття

 п'ята  цього  Декрету  передбачала  покладання на них

 контролю,  ми маємо на сьогоднішній день, що мільйони

 наших  громадян  пограбовані  з  вини,  вибачить мене

 Господь-Бог,  але,  скажу  відверто,  з вини Уряду, з

 вини  минулого  Уряду.  І  цих  державних  виконавчих

 структур,  про  які  я  вам,  які  я  вам назвав, які

 повинні  були, які повинні були здійснювати контроль.

 Цього  контролю  не  було,  як  не  було контролю і в

 підпорядкованих ними управлінь на місцях.

      Загальні   збитки   на   сьогоднішній   день  за

 попередніми...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Так,  шановні  мої, всі матеріали, про які я вам

 сказав,  направлені  в  Генеральну  прокуратуру,  яка

 завершує  перевірку  і  дасть вам офіційну відповідь,

 хто  вніс,  хто вніс оцю фальсифікацію, хто конкретно

 завізував, хто конкретно вносив ці пропозиції і т. д.

 І ви на все отримаєте відповідь.

      Учора  ввечері з Генеральної прокуратури України

 я  отримав офіційну довідку, де сказано про проведену

 цю   роботу,  допитані,  опитань  десятки  осіб,  які

 пов'язані   з   підготовкою  цього  Декрету  Кабінету

 Міністрів,   илучені   документи,  пов'язані  з  його

 підготовкою.   І   Генеральна   прокуратура  офіційно

 повідомляє вам, що буде доповідано і хто винний і цій

 фальсифікації.  Винність  цих  осіб  назве Генеральна

 прокуратура.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги! З місця не вигукуйте!

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. Шановні мої, хто підписав Декрет

 Кабінету  Міністрів,  я вам назвав, я вам сказав. Хто

 винний у цій фальсифікації, хто винний, це установить

 Генеральна  прокуратура  і вона скаже і розставить ці

 крапки  над  "і".  Розумієте що, я не маю повноважень

 проводити слідчі дії. Те, що мною було установлено, я

 направив   у   Генеральну   прокуратуру   України,  і

 Постанова Верховної Ради України доручила Генеральній

 прокуратурі,    Генеральінй    прокуратурі   провести

 об'єктивну перевірку.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги, не кричіть з місця. Я ще

 раз  кажу  не  кричіть з місця, ви задасте запитання,

 якщо захочите.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО.  І на завершення. Шановні мої, і на

 завершення,  щоб  відповісти  на  ваші  запитання,  я

 розумію  кожного  емоції,  але  я  знаю  одне,  що ця

 перервірка,  а  потім  якщо буде порушена кримінальна

 справа   Генеральною   прокуратурою,  дано  доручення

 Верховною Радою України об'єктивність по слідству, ми

 можемо   забезпечити   і   нашою  Верховною  Радою  і

 Президією Верховної Ради і групою народних депутатів,

 які приймали участь у цій депутатській перевірці.

      І   Генеральний   прокурор   нам  доповість  всі

 обставини   пов'язанні  з  прийняттям  цього  декрету

 Кабінету Міністрів.

 

      ГОЛОВА. Шановні народні депутати...

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО. І на завершення, шановні колеги.

      Черговий   раз   ми   переконалися  в  тому,  що

 приймаючи  законопроекти,  які пов'язані з фінансово-

 господарською  діяльністю  ми  повинні завжди мати на

 руках  заключення  фахівців,  термінологічно-правової

 експертизи   і   економічної  експертизи,  щоб  могли

 передбачати,  які  можуть  бути наслідки в результаті

 прийняття  тих  чи  інших статей. От що я вам коротко

 можу  доповісти,  з тих матеріалів, які вам конкретно

 показував  і  доповідав  у липні цього року показуючи

 документи,  і всі ці документи з Постановою Верховної

 Ради  України  з прийнятим рішенням мною направлені в

 Генеральну прокуратуру.

      Зараз   вона  завершує  перевірку,  і  як  вчора

 сказали  ввечері,  що  Генеральна  прокуратура вивчає

 офіційну  цю  відповідь,  що  найближчим  часом  вони

 приймуть   рішення,   яке   передбачено   статею   97

 Кримінально-процесуального  кодексу  України.  В разі

 встановлення  ознак  злочину відносно посадових осіб,

 які   стануть  вільними,  буде  порушена  кримінальна

 справа,   оцінку  за  прокуратурою  після  додаткової

 перевірки, дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку, я зараз оголошу запис

 на запитання, а перед все-таки давайте вияснимо що ми

 обговорюємо,  є  інформація  про результати перевірки

 підготовки Декрету відповідного.

      Одну  хвилиночки.  Ми  зараз почули... ну скажем

 так : загальну інформацію про це.

      (ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

      Ви  зараз  запитання задасте і він відповість на

 запитання. Але я хочу тільки привернуть вашу увагу до

 одного:  дуже  вірно  сказав Григорій Омельянович, що

 навіть без тої фальсифікації цим документом закладені

 основи  для зловживань і порушень.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Це правильно.

 

      ГОЛОВА.  І  тому  ми сьогодні розглядаємо це, бо

 мільйони людей постраждали.

      Я пригадую ту... рішення Верховної Ради, коли ми

 розглядали  механізм  приватизації  і коли я виступав

 проти такого механізму і інші депутати вважали, що це

 щось,  знаєте, консервативне і я прямо не знаю, якими

 словами це обзивалось.

      І  коли  було  12 депутатів, які виступали проти

 надання  Декрету Кабінету Міністрів... права Кабінету

 Міністрів  видавати  декрети -це теж вважалося, що це

 консерватори.  Поки  через  півроку  не  вернулися до

 того,  що  не можна так робить, бо закони може писать

 тільки   Парламент.  Інші  органи  мусять  виконувати

 Закон.

      Сьогодні...  ви  пригадайте, ви почали працювати

 тут,  ще  механізм  сертифікації  не  йшов.  Його  до

 відповідного   прийняття   законів  про  обіг  цінних

 паперів,   тощо   втягли...  цю  систему,  це  колесо

 закрутили  по  Україні. Сьогодні постраждали мільйони

 людей.  Тепер ми розглядаємо про те, хто, скажем там,

 прийняв там декрет або що. Треба глибше дивитися і це

 якраз  зобов'язання Комісії, яку представляє Григорій

 Омельянович. Треба дивитися хто на тому наживається і

 хто  збиткується  над  людьми.  Це основне із питань,

 яким, до речі, повинна займатися Комісія.

      Будь ласка, хто хоче  записатися на запитання.

      Скільки хвилин відведемо? 15 хвилин.

      Ващук.

 

      ВАЩУК 69 Волинська область.

 

      Шановний доповідачу! Ви хотіли назвати цифру тих

 матеріальних  збитків,  які  понесли  мільйони  наших

 трудящих  вкладаючи кошти в ці шахрайські компанії. І

 ми  вас перебили і ви не назвали, я вас прошу назвіть

 ту цифру.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО. Я доповім.

 

      ВАЩУК.  І  хотілось  все-таки  знати  який строк

 назначила   прокуратура  на  доведення  докінця  цієї

 справи чи це не можна передплачувати.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Відповім.  Дякую.  Шановні колеги за

 попередніми  ця  сума  звичайно  буде  більша, але за

 попередньою  інформацією,  яка надійшла нам із Служби

 безпеки   України,   Міністерства  внутрішніх  справ,

 Генеральної прокуратури на сьогоднішній день порушені

 сотні    кримінальних   справ,   арештовано   десятки

 посадових   осіб  довірчих  товариств,  сума  збитків

 складає  біля одного трильйона карбованців і понад 50

 мільйонів  американських  долларів -це сумма збитків.

 Ну,   а  ще  раз  підкреслюю  біля  одного  трильйона

 карбованці   і   понад   50  мільйонів  американських

 доларів,  я не буду приводити конкретні приклади, так

 якихось   довірчих  товариств  і  тому  подібне  лише

 коротенько скажу, остання офіційна інформація, яку ми

 отримали  із  Генеральної прокуратури -це кримінальна

 справа,  яка  порушена по деяким філіям Акціонерного,

 закритого Акціонерного товариства Український будинок

 селенгу,  десь  співзасновниками  являються громадяни

 Росії і цей Український будинок селингу проводив свою

 діяльність  грубо  порушуючи  закон  і тільки приведу

 таку  цифру.  За  станом  31  серпня  цього  року  на

 розрахунках Українського будинку селенгу налічувалося

 47  мільярдів  карбованців,  а  у  касі  було  ще,  6

 мільярдів. А в свою чергу заборгованість Українського

 будинку  селенгу перебільшує ніж 780 тисяч вкладників

 без врахування премій, які повинні були виплатитись в

 результаті  внесення  вкладів,  становить  біль трьох

 трильйонів карбованців. Ще і те, що ви сказали.

      Розмовляючи  вчора  з  заступником  Генерального

 прокурора,   а  також  начальником  Управління,  який

 особисто  займається  перевіркою  тих матеріалів, які

 направила  Верховна  Рада України, мені було сказано,

 що  найближчим  часом  буде завершена ця перевірка, і

 прокуратура  оприділиться  з  порушенням кримінальної

 справи  і  створенням  слідчо-оперативної групи трьох

 відомств:  Генеральної  Прокуратури,  Служби  безпеки

 України і Міністерства внутршніх справ.

      Шановні   колеги,  коли  Генеральна  Прокуратура

 порушить  кримінальну справу, так? Коли, мабуть, буде

 повністю  завершена  перевірка...  Я  думаю,  це буде

 найближчим часом. Можливо, тиждень-два максимум.

 

      ГОЛОВА.   Григорій   Омелянович,  я  прошу  вас:

 точніше  і  коротше  відповідайте  на  запитання,  не

 вигороджуючи тут ту чи іншу структуру!..

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

      Я не вигороджую...

 

      ГОЛОВА. Тому що, скажем, прокуратура зобов'язана

 контролювати  виконання  закону,  а  декрет  -цей теж

 закон.  Не тоді, коли вже мільйони людей пограбовано,

 а   тоді,   коли   створюється   тенденція   в  цьому

 відношенні!..  І,  будь  ласка,  тут  не  треба...  Є

 Кабінет  Міністрів  як  орган один -там не треба його

 ділить  зараз на міністерства... І не треба вичленяти

 або   відводити   від  відповідальності  ті  чи  інші

 структури.

      Гаманюк, будь ласка.

 

      ГАМАНЮК,  84  виборчий  округ,  Дніпропетровська

 область.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу коротко відповідати!

 

      ГАМАЮК

      Шановний  доповідачу,  це  питання дуже важливе,

 але   мені   так   і   не  ясно,  яку  все-таки  мету

 переслідувала     сьогоднішня     інформація,    така

 поверхова... Що можна з неї розуміти депутатам, а тим

 паче,  населнню,  виборцям,  які  були обмануті? Будь

 ласка. Спасибі.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Відповідаю.

      Ну,   по-перше,   все-таки  вибачте,  Олександре

 Олександровичу,  але зроблю теж невеличке зауваження.

 Я  нікого  не  вигороджую, а відповідаю на поставлене

 запитання...  По-друге,  учора...  учора  (вірніше, у

 вівторок,   коли  слухали  законопроект  про  довірчі

 товариства) було прийнято рішення проінформувати, які

 результати виконання Постанови Верховної Ради України

 по    матеріалам,   які   направлені   у   Генеральну

 Прокуратуру. Я був у Генеральній Прокуратурі, взяв ці

 данні  і  вам  офіційно  доповідаю.  Всі  документи з

 підписами,  різні ці три Декрети я вам показував, так

 само  як  і  різні  публікації  цих  Декретів у трьох

 газетах,  я вам всім тут показував хто був у липні на

 пленарному засіданні.

 

      ГОЛОВА.   Гаманюк,   будь  ласка.  На  відповідь

 Гаманюка,  ви не можете дати я бачу відповіді на його

 запитання. Чи можете?

 

       ___________.  Оцінка,  Олександр Олександрович,

 оцінка  депутатам  з  такої  інформації,  ніколи нема

 винуватців.

 

      ГОЛОВА.  Безуглий.

 

      БЕЗУГЛИЙ А. Г. 398 округ Новокаховский, Анатолий

 Безуглый.

      Уважаемый  Григорий  Омельянович,  я задам такие

 вопросы.  Первый.  Вы  верите,  что  эта Прокуратура,

 которую  возглавляет  бандит-прокурор,  будет то дело

 честно   расследовать,   которое   вы   сегодня   нам

 высвечиваете?  Это  первый. У которого на мыслях одно

 опаскудить  Верховный  Совет,  опаскудить заместителя

 лицо,  Председателя  Верховного Совета, но не вскрыть

 корупцию по настоящему.

      И  второй  вопрос.  Вы  верите  в  то, что якась

 невідома  людина  взяла  і підписала там предложение?

 Там  есть эксперты, там есть юристы. И вдруг невідома

 людина  вписала туда прізвище, якесь предложеніе... і

 все це...

      Я  предлагаю  ответить на вопросы ва и предлагаю

 создать   независимую   комиссию   в  помощь  вам  из

 депутатов.

 

       ОМЕЛЬЧЕНКО.  Відповідаю.

 

       ГОЛОВА.  Григорій  Омельянович,  я  прошу  всіх

 депутатів утримуватися від некоректних висловів. Будь

 ласка, ви депутати, ви повинні бути вище... ну, нести

 гідно своє ім'я, будь ласка.

 

       ОМЕЛЬЧЕНКО.  Шановні  колегі,  в першу чергу я

 вірю   (............)   і   членам  нашої  комісії  з

 ініциативи,  яких  почалася  ця  перевірка,  що ми цю

 справу  доведемо  до  кінця.  І буде установлено, хто

 вніс цю фальсифікацію. І в кінці, так сказать, в мене

 була  одна із пропозицій. Але тоді її треба прийняти,

 що  коли  Генеральна  прокуратура порушує кримінальну

 страву,   щоб  ми  могли  створити  депутську  слідчу

 комісію  не  більше трьох-п'яти чоловік, які приймали

 участь взасіданні цієї кримінальної справі, як скажем

 по  справі  "Бласко",  де створена депутатська слідча

 комісія,   і  є...........  депутати  Верховної  Ради

 України. Але поскільки зараз кримінальна справа ще не

 порушена, то я від цієї пропозиції утримався.

      Інше.  Я  вірю  тим чесним, порядним працівникам

 Генеральної   прокуратури   і,   зокрема,  начальнику

 Управління нагляду за слідством в органах прокуратури

 -...................., який проводить цю перевірку. Я

 вірю цій людині, що разом з вами і нашою комісією він

 об'єктивно доведе цю справу до кінця.

 

      ГОЛОВА. Чапюк.

      Я прошу ще раз. З місця не вигукуйте.

 

      ЧАПЮК Р.С.

      .........запитання Мельнику Сергію, Житомирської

 оболасті, 161 округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МЕЛЬНИК С.

 

      Житомирський виборчий округ 161, Сергій Мельник.

      Шановні  народні  депутати!  Шановний  Олександр

 Олександрович! Те, що відбувається в нашій держєаві з

 довірчими  товариствами  і  ошуванням  громадян ними,

 невписується  ні  в  які  рамки  нормальної  ринкової

 економіки  -це шахрайство вищого гатунку, яке нагадує

 часи  Ільфа  і Петрова і одноіменного твору, який був

 тоді  написаний.  Це  говорить  про  те,  що  історія

 повторюється.  Але сьогодні довірчі товариства діяли,

 діють  і  виростають,  як  гриби  дощові  після дощу.

 Лопаючться .......................

      Шановний  Григорій  Омелянович! Я хочу запитати,

 чому   на  місцях  сьогодні  державна  структура,  де

 проходила  реєстрація  цих товариств, де вони повинні

 були контролюваться фінансовою, налоговою інспекцією,

 должни   були   прогнозувати   їхнє  падіння,  нічого

 абсолютне  не  було  зроблено,  щоб  захистити  наших

 громадян,   мільйони  наших  громадян.  Більше  того,

 сьогодні продовжують обдурювати людей, використовуючи

 екоомічні труднощі.

      По-перше.  На  ринках  сьогодні  можна  побачити

 людей, ту масу, на яких табличка на шиї висить, і він

 скуповує  ваучери,  так  звані,  сертифікати. Міліція

 рядом  ходить  і нічого абсолютно не принімається. Це

 продовжується  знову  те ж саме, що будуть виборці до

 нас приходить.

      І  остннє.  На мою думку, пропозиція така, що на

 сьогоднішній  день  (і  от виборці мого   округу), що

 негайно   треба  припинити  діяльність   товариств  і

 провести іхню перереєстрацію негайно.

      Я  сьогодні,  на привеликий жаль, поважаючи вас,

 не  почув  конкретно,  так,  як  завжди ви виступали,

 завжди ви виступали з трибуни і конкретно казали, хто

 винен,  називали  фамілію  і  хто  буде  відповідать.

 Сьогодні  (..........)  тільки  що  розмова  така.  Я

 просто здивований, я більше (..........)(..........)

      Дякую.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г. О. Відповідаю з вашого останнього

 запитання.

      Шановні мої, шановні мої, я вам назвав прізвище,

 хто підписав Декрет Кабінету Міністрів, і сказав...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      І  відповів, не дивлячись на те, що внесена була

 фальсифікація  в цей Декрет Кабінету Міністрів чи ні,

 але  без відсутності тих двох експертиз ми маємо такі

 трагічні наслідки.

      І  тому,  я  сказав,  що винний колишній минулий

 Уряд  його  структури,  які повинні були контролювати

 згідно  з  цим  Декретом  Кабінету  Міністрів, і вони

 повинні   нести   відповідальність.   Яку:  юридичну,

 моральну,  дисциплінарну,  -це  установить Генеральна

 прокуратура України.

      Тепер  відносно того, що твориться на місцях, як

 ви   сказали.  Це  потрібно  запитуватиіз  керівників

 правоохоронних    органів,    які    розслідують   ці

 кримінальніс    прави,    і   контролюючих   органів,

 контролюючих  органів. Бо встановлено нашою Комісією,

 ці матеріали передані в Генеральну прокуратуру.

      Коли   на   сьогоднішній   день   хто   вніс  цю

 фальсифікацію,   шановний   мій   колега,  Генеральна

 прокуратура  ще  не встановила. Я не можу вам назвати

 це  прізвище.  Я його особисто ще не знаю. Знав би, я

 відповів би. А відповість це слідчий, який установить

 в Генеральній прокуратурі.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО Г.М.

 

      Георгній    Манчуленко,   435-ий   Заставницький

 виборчий    округ,   Чернівецька   область,   фракція

 Народного Руху України.

      Шановний  доповідачу, шановні колеги-депутати, я

 хочу  вам  навести  цікавий  приклад  і досить сумний

 приклад, пов'язаний з Чернівцями і з нашою областю, а

 саме  про страхову компанію "Гарант". Вона працює, як

 довірче   товариство.  І  від  цієї  діяльності  цієї

 компанії  лихоманить всю область. Так от, чернівецькі

 депутати, депутати Чернівецької області, в тому числі

 депутат     Кияк,    неодноразово    зверталися    до

 правоохоронних  органів,  в  тому числі і до Міністра

 внутрішніх  справ Кравченка вжити відповідних заходів

 в цій компанії.

      На   жаль   ми   отримуємо  те,  що  діється  на

 сьогоднішній  день з цією компанією, ми і самі знаємо

 що там відбувається, цікаво що не можуть покарати цих

 людей, але ж є статті відповідні статті кримінального

 кодексу,  стаття  88,  165,  172 згідно з якими можна

 карати  людей,  так  я  хочу вас запитати до яких пір

 правоохоронні  органи  будуть  такими пасивними в цій

 ситуації,  чи не потрібно щоб ваша комісія була більш

 активною,  і  щоб спрямовувала діяльність цих органів

 тому  що  від  цього страдають наші з вами виборці, в

 тому  числі і виборці з могу округу, які постраждали,

 вклали  свої  гроші  в  цю кампанію, і чи не доцільно

 було  б  щоб такі страхові довірчі товариства, були з

 повною   відповідальністю,   щоб   ті   люди,  які  є

 організаторами,  несли повну відповідальність за свою

 діяльність.

      Дякую.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО.  Я  повністю підтримую вашу останню

 пропозицію,   вона   має  бути  врахована  коли  буде

 прийматися  в  кінцевому  варіанті Закону про довірчі

 товариства,  а  те,  що ви сказали відносно посадових

 осіб,  ви  можете  підняти рішення нашої комісії, яке

 направлене    керівникам    правоохоронних   органів,

 притягти  до  відповідальності  посадових  осіб,  які

 здійснювали   контроль   таким  чином,  чи  дали  так

 злочинно  діяти цим довірчим товариствам, і по кожній

 кримінальний  справі  є  рішення відповідної комісії,

 підкреслюю  можете  з ним ознайомитися, що Генеральна

 прокуратура, МВС і Служба Безпеки України повідомила,

 хто   з  посадових  осіб,  який  має  причетність  до

 незакнних  дій  довірчих  товариств  і яке поніс саме

 покарання,   є   стаття   в   кримінальному   кодексі

 халатність, є зловживання службовим станом, і залежно

 від того кримінальна залежність чи дисциплінарна.

 

      ГОЛОВА.   Черепков  будь  ласка,  ще  раз  прошу

 депутати...

 

      ЧЕРЕПКОВ.   Спасибо,   прошу  передать  слово

 народному депутату Васильеву.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ВАСИЛЬЄВ.  Григорий  Емельянович  прошло  два

 месяца  с  того  дня,  когда  вы докладывали здесь по

 поводу    тех   материалов,   по   который   допущена

 фальсификация  при подписании известного нормативного

 акта о доверительных товариществах.

 

      ГОЛОВА.   Генадій   Андрійович,   я   прошу   до

 мікрофону... стенорама...

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО.   Как   юрист  юристу  я  вам  хочу

 напомнить, что установлен Законом срок для проведения

 проверки по таким фактам. Он исчисляется 10 днями.

      Вы  сегодня, повторяю, спустя 2, 5 месяца с этой

 трибуны  докладываете  и  ни  одного слова не сказали

 нового.  Как  же  так?  Что же все это время... каким

 образом проводилась проверка?

      Если  установлен  факт  фальсификации,  о чем вы

 говорите   повторно   уже,   почему  не  возбуждается

 уголовное    дело?    Кто   должен   за   это   нести

 ответственность?

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г.  О.  Шановний  колега! Якби я мав

 право   порушити   кримінальну  справу  і  мені  були

 направлені ці матеріали, то я б прийняв би рішення, в

 якому  я переконаний -я порушив би кримінальну справу

 (..........)  законодавством. Ток як вважаю, що там е

 ознаки   злочину,  передбачені  статею,  хоча  би  по

 крайній мірі, 178  - службова підробка.

      Но    матеріали    направлені    в    Генеральну

 прокуратуру,  в  компетенцію  якою  входить вирішення

 питання про  порушення  кримінальної справи.

      Ні  ви,  ні  я,  ні

      наша  Комісія  не може дати

 абсолютну  вказівку на порушення кримінальної справи.

 Спитати  потрібно за це, якщо є ці порушення: а Закон

 (стаття 97) передбачає, що якщо поступили матеріали в

 правоохоронні органи при наявності ознаки злочину, то

 кримінальна  справа  повинна  бути  порушена  або  на

 протязі 3 днів, або 10 днів, якщо потрібна перевірка.

      Прокуратура  мабуть  вбачала, що ще не достатньо

 тих   матеріалів,   які  надійшли  з  Верховної  Ради

 України.  Але  на  це конкретне запитання воно навіть

 більше  адресовано,  так,  Генеральному  прокурору чи

 безпосередньому   працівникові,   який  проводить  цю

 перевірку.  Моя  позиція однозначна: я вважаю, що є у

 діях  посадових осіб указаний склад здочину і повинна

 бути порушена кримінальна справа. І в той же час я не

 хотів би, щоб ці мої слова були розцінені Генеральною

 прокуратурою, скажемо, як прямий тиск, що втручання в

 діяльність по перевірці.

 

      ГОЛОВА., Я прошу з місця невигукуйте.

      Я    роблю   депутату   Кузнєцову,   ви   можете

 користуватися  правилами  визначеним  Регламентом, не

 кричіть з місця.

      Ще раз повторюю, слухайте.

 

      ВАСИЛЬЄВ.  Я  бы  вам  рекомендовал Григорий

 Омельянович  ознакомится  с  тем положениям временно,

 положениям  о  комиссии  по  борьбе  с организованной

 приступностью  и  коррупцией  там  предусмотрены ваши

 полномочия.  В  том  числе и относительно возбуждение

 уголовных   дел.  Вы  как  председатель  комиссии  на

 сегодняшний день должны были бы знать его содержание,

 почитайте пожалуйста. Уполномочия на счет возбуждения...

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г.  О.  Шановний  колего,  не будемо

 устроювати  перепалку і я не буду вживати слів, як ви

 сказали,   як   юрист  -юристу,  я  дуже  добре  знаю

 повноваження  нашої  комісії,  і  навіть  на  пам'ять

 статті 20   , 24 і 25. Так що не будемо.

 

      ГОЛОВА.  Так,  будь ласка, Григорій Омельянович,

 сідайте   на  місце.  Сідайте,  будь  ласка.  Шановні

 депутати,  у  нас  є  одна процедура після інформації

 висновки  ви всі можете зробити залежно від змісту її

 і  відповідей  на запитання, а, я прошу не зважати, а

 рішення  ми  з  цього  приводу приймаємо лише таке ми

 беремо  до  відома  інформацію інших немає варіантів.

 Інше  не визначено Регламентом. Тобто перед розглядом

 наступного   питання   ви   виходите   з   цеї   бази

 інформаційної яку ми тільки що одержали.

      Далі.   В   порядку   така   інформація,  Василь

 Васильович  Дурдинець Віце-Прем'єр міністра дав Віце-

 Прем'єр  міністру  України  дав  попередню  доповідну

 записку про результати перевірки довірчих товариств в

 Україні   та   невідкладні   заходи   для   істотного

 поліпшення  їх діяльності із пропозиціями конкретними

 щодо цього матеріалу, які стосуються Уряду, Верховної

 Ради   і   Президента,  тощо,  яким  чином  поліпишит

 ситуацію  змінити  на  краще,  через  кілька днів він

 готовий    доповісти    і    внести   ці   пропозиції

 проінформувавши  вас.  Тому  я  вважаю,  що ми це теж

 беремо  до  відома,  сподіваючиь на те, що на початку

 жовтня  ми  зможемо  всі  ці  документи розглянути. І

 навіть    більше   того,   в   порядку   законодавчої

 ініціативи,  розглянути  ті  законодавчі  акти, котрі

 потроібно  прийняти  у  Верховній  Раді.  Так6 Василь

 Васильович?  Домовилися.

      Тепер.  У нас у порядку дня зараз стоїть питання

 про  проект  Закону  України  "Про  внесення  змін  і

 доповнень  до Декрету Кабінету Міністрів України "Про

 довірчі  товариства", щоб такого не було більше далі,

 ви  розумієте? Бо не критикуючи цей документ, повинні

 його   змінити,   щоб   не   давати   можливість  для

 зловживань,  для  спекуляцій,  для  махінацій  і тому

 подібне.

      Будь ласка, Заварзін, що з процедури ви...?

 

      ЗАВАРЗІН,  129  виборчий  округ, Красноармийськ,

 комуністи України.

      Спасибо, Александр Александрович.

      Прежде  всего, мы (посмотрите на табло), сколько

 времени  затратили на абсолютно без всякого основания

 пустую информацию, а у нас есть гораздо более сложные

 проблемы,  которые необходимо решить в государстве...

 И  вот  таки  вот...  Я считаю, что Комиссия, которая

 готовила  вот  эту  информацию,  на  сегодняшний день

 забрала  у  парламента  и  народа  довольно  много не

 только  времени  по болтовне, а и денег... Поэтому не

 допускать...  требую не допускать такую информацию на

 трибуну  Верховного  Совета,  которая не имеет в себе

 серьезной информации! Это раз.

      И  второе.  Вот  спасибо,  что  вы сообщили, что

 Василий  Васильевич  Дурдинец  представил таки факты.

 Желательно... то есть документы. Желательно, чтоб они

 были размножены среди депутатов Верховного Совета...

 

      ГОЛОВА.  Вони  після  доопрацювання  всі  будуть

 роздані депутатам.

 

      ЗАВАРЗІН

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, оцінку інформації ви

 кожен  даєте  сам по собі... я прошу уваги!.., але ми

 розглядаєм це питання за наполяганням Верховної Ради,

 за  рішенням,  яке  було прийнято завчасно про те, що

 закон,  зміни  до  закону про довірчі товариства йому

 передує  інформація,  з  которой  виступить  комісія.

 Виступили.  Послухали.  Зробили  для себе висновки. А

 закон  треба  змінювати,  тобто закон треба приймати,

 змінювати Декрети.

      І  тому я просив би зараз приступити до розгляду

 цього  питання. Це абсолютно нормально, ми встигаємо.

 І час... я слідкую за часом, будь ласка.

      Слово має Чечетов Михайло Васильйович, заступник

 голови  комісії  з  питань  економічної  політики  та

 управління народни м господарством. Прошу вас.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

 

      Я    кратко   опять   таки   повторю   то,   что

 (..........),  чисто  процедурную  часть.  На прошлой

 сессии   Кабинет   Министров   инициировал   внесение

 поправок  в Декрет Кабинета Министров о доверительных

 обществах. Мы эти поправки приняли в первом чтение. А

 затем   в   Постановление  было  записано:  "Поручить

 комиссие  по  экономической  политике  с  учетом этих

 принятых   поправок   в   первом   чтении,  с  учетом

 дополнений,   высказанных   депутатами   в   процессе

 обсуждения,   письменных   дополнений,  преобразовать

 или  трансформировать  Декрет-Закон  о  доверительных

 обществах и вынести на процедуру второго чтения.

      Комиссия   по   экономической   политике   такое

 поручение   выполнила.  И  был  готов  для  процедуры

 второго  чтения  закон  о  доверительных  обществах в

 конце  второй  сессии,  но за неимением времени мы не

 рассмотрели.  Материал был вам роздан, потом за время

 лета  опять  таки  были  дополнительные  замечания  в

 комиссию  поступили чисто редакционного характера. Мы

 переделали и еще раз таблицу роздали вам.

      Но    буквально   накануне   рассмотрения,   вот

 позавчера,    поступили   предложения   от   Кабинета

 Министров,  которые  основываются  на  базе  проверки

 комиссией,   возглавляемой  премьер-министром  Василь

 Васильевичем  Гор...... работы доверительных обществ.

 И,  исходя  из  негатива  работы  тех обществ, на мой

 взгляд,  даны ряд целесообразных предложений, которые

 надо будет включить.

      Поэтому  предложение  такое чисто (............)

 рассмотреть  данный  закон  во  втором  чтение,  а те

 предолжения  Кабинета  Министров, которые поступили и

 ряд  там замечаний Квятковского, которые были розданы

 буквально   в  последний  момент  в  зале,  мы  можем

 включить на процедуру третьего чтения.

      Ну,  и  теперь  кратко по самому закону. То есть

 какую   цель  приследовала  комиссия  при  разработке

 данного законодательного акта? Комиссия разрабатывала

 цель  прежде  всего защитить интересы простых граждан

 от  недобросовестной,  нечестной работы доверительных

 обществ,   но   не  путем  всеобщего  или  повального

 закрытия  этих  доверительных  организаций,  не тупем

 ликвидации   их   как   класса,   класса   финансовых

 посредников,  на  данном  этапе  приватизации  данные

 организации  нужны,  они  должны оказывать содействие

 гражданам,    а    главная    цель   -принять   такой

 законодательный акт, который бы заставил работать эти

 финансовых   посредников,   в   частности   трастовые

 компании, в цивилизованном законодательном русле.

      И  что для этого предусматривается принципиально

 в Законе, я буквально по пунктам, так сказать, скажу.

      Ну,  первое.  Прежде  всего  запрещается  работа

 доверительным обществом с наличными деньгами, то есть

 запрещается  привлекать  наличные  деньги  граждан. В

 поставновлении   речь   идет   о   тех  доверительных

 обществах,  которые будут организованы или образованы

 после принятия данного законодательного акта.

      Что  касается  тех  трастовых  компаний, которые

 работают  с  деньгами  сейчас,  то  постановлением мы

 предусматриваем дать им год, в течение года привести

 в  соответствие  (ну, это касается всех доверительных

 обществ),   в   течение   года   привести   уставы  в

 соответствие   с   новым   законодательством,  а  тем

 доверытельным  обществам,  которые  работают сейчас с

 деньгами, предусматривается постановлением дать право

 год   доработать,  но  с  деньгами  для  того,  чтобы

 расчитаться  с  вкладчиками,  но  для  этого нужно им

 предварительно получить лицензию Национального банка.

 Почему  нельзя,  так  сказать,  сразу,  ну, запретить

 моментально   работу   с  деньгами  и  тем  трастовым

 компаниям сегодня? Дело в том, что они тогда будут не

 в   состоянии   расчитаться,   и   те   обязательства

 доверительных  обществ  перед  гражданами  взвалит на

 свои  плечи  тем  самым  государство.  Поэтому в этой

 ситутации  мы  в  постановлении забиваем такой пункт,

 чтобы  в  течение года они расчитались с доверителями

 по  деньгам,  и  год  им  разрешить  еще доработать с

 деньгами,  но лицензию на продление работы с деньгами

 в  течение  года  они  должны получить в Национальном

 банке.

      Новым доверительным обществам запрещается работа

 с денежнымы средствами.

      Далее.  предусматривается  увеличение  уставного

 фонда.  если  раньше он был 1 миллион карбованцев, то

 сейчас  мы довелы, привязали к минимальной заработной

 плате,  50 тысяч минимальных заработных плат, то есть

 3  миллиарда.  Вопрос дискутировался, я и прошлый раз

 говорил,  мы хотели даже там до 15 сделать, побольше.

 Почему  остановились  на  3 миллиардах? Два аргумента

 именно  в  защиту  этой  цифры или этого "потолка" по

 уставному фонду.

      Дело  в  том,  что если увеличить резко устанвый

 фонд,  допустим,  до  15  или  20 миллиардов, с одной

 стороны,  вроде  бы,  в  какой-то степени это большая

 гарантия,   кажется   на  первый  взгляд  для  защиты

 доверительных,   так   сказать,  связав,  отдав,  так

 сказать,  отдав свои или денежные средства, или отдав

 ценные  бумаги данному доверительному обществу, но, с

 другой  стороны, такая величина уставного фонда может

 привести  к  тому,  что под эту планку не в состоянии

 трастовые  компании  сейчас  подогнать уставной фонд,

 начнется  повальное  закрытие.  И опять-таки они не в

 состоянии   будут   выполнить   обязательства   перед

 гражданами.  Эти  обязательства  опять  замкнуться на

 государство, на державу.

      И  другая  сторона  медали,  что если опять-таки

 резко  увеличить  уставной  фонд,  допустим, те же 15

 миллиардов,  ак  хотели,  или  10  миллиардов, то это

 опять-таки  может  привести  к  тому,  что  мы своими

 руками выпестаем крупных монополистов. Но монополия в

 любом  деле,  конечно,  сказывается, прежде всего, на

 простых гражданах ценами на услуги.

      Поэтому   вот   такая   планка   была  в  ЗАконе

 установлена  -50 тысяч минимальных зарплат, то есть 3

 миллиарда величина уставного фонда.

      Далее.  Структура  уставного  фонда представлена

 более ликвидная. В уставном фонде недвижимость должна

 составлять  не более 25%. 75% -это денежные средства,

 ну, и ценные бумаги Кабинета Министров.

      Далее.    Предусматривается,   что   на   момент

 регистрации  уже  50%  уставного  фонда  должно  быть

 сформировано,  внесено в коммерческий банк на счет, и

 в течение трех месяцев уставный фонд должен полностью

 быть сформирован.

      И  если  в течение трех месяцев уставный фонд не

 формируется,  это  является  основанием  для закрытия

 данного доверительного общества.

      Предусматривается  усиление функций контроля, то

 есть  не  менее  раза  в  год  Министерство финансов,

 Национальный банк, Фонд Государственного Имущества по

 своей линии должен осуществлять, осуществить првоерку

 доверительных обществ.

      Далее.      Усилена     мера     ответственности

 доверительных   обществ   в   случае   закрытия   или

 банкротства.

      Ну,  во-первых,  каждый  участник доверительного

 общества    отвечает    перед    вкладчиками,   перед

 доверителями   своей   долей   в   уставном  фонде  и

 дополнительной   пятикратной   ответственностью,  для

 этого проводится аудиторская проверка, которая должна

 опять таки на стадии регестрации аудиторской проверки

 должен      подтвердить     способность     учасников

 доверительных    общест    так    сказать    отвечать

 дополнительной материальной ответственностью.

      Ну  и  предусматривается  в данном законопроекте

 предусматривается  формирование  страховного  фонда в

 размере  35  процентов,  величины уставного фонда, не

 менее 35 с ежегодным отчислением от чистой прибыли не

 менее 10 процентов.

      Ну и наконец последнее. Предусматривается увязка

 общей   суммы  доверительной  собственности,  которое

 может  привлечь  одно доверительное общество, то есть

 эта  увязка  общая сумма доверительной собственности,

 которая  привлекается  одним доверительным обществом,

 увязана уставным фондом, и пятикратной дополнительной

 ответственностью.

      Поэтому  если  какое-то  общество  желает больше

 привлечь  сертификатов,  ценных бумаг и так далее, то

 оно  должно  в соответствии с этим увеличить уставной

 фонд,    естественно    увеличивается    по   размеру

 пятикратная    дополнительная    ответственность,   а

 способность     каждого,     нести     дополнительную

 ответственность  с включением уставного фонда, должно

 быть подтверждено актом аудиторской проверки.

      Ну  и  последнее. Дело в том, что здесь Григорий

 Емельянович   говорил   о  том,  что  мы  в  принципе

 рассматриваем  законопроект,  который касается только

 доверительных   обществ,  но  так  сказать  такие  же

 безобразия, мягко говоря, творятся и в селенгах и так

 далее.   Поэтому   в   постановлении  о  введении  мы

 предусмотрим  так сказать, сформулируется два пункта,

 тоже  самое  о  запрещении работы с деньгами и другим

 финансовым  посредником,  в  той или инной форме этот

 вопрос будет  сформулирован  и  вынесен  на процедуру

 третьего чления.

      Ну, а  теперь я предлагаю приступить к процедуре

 второго чления данного законопроекта.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, я думаю, що ми з ва

 ми   розглядаємо   в   другому  читанні,  давайте  по

 процедурі будемо працювати.

      Зауваження до назви приамбули єсть? Єсть? Да? Ну

 тут  написано,  що враховано. Була пропозиція внесена

 від  Комісії  з економічної політики  та управління.

      Володимир Михайлович. Немає?

      Я ставлю на голосування , на...

      Яке  слово?  По чому слово? По процедурі другого

 читання.  Що  ми...  Ми  ще  не  приступали,  ви вже:

 порушили? Да? Ми ще не встигли порушить.

      Це  я скажу в кінці. Тут же єсть осьо доповнення

 в  каждого  на  руках.  Я  за  їх скажу. По  третьому

 читанні ми...

 

      ЧЕЧЕТОВ. Нет. Дело в том, что допустим... Ну

 давайте договоримся так, что те вопросы, которые кто-

 то  сегодня внес... раздавали, мы внесем на процедуру

 тертьего  чтения.  Ну  нельзя  ж перепичатать за ночь

 поновому. Давайте рассмотрим то, что в тексте.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мы  до  їх  дойдем.  Сідайте,  будь

 ласка.

      Я  ставлю назву і приамбулу на голосування. Будь

 ласка,  включіть систему.

      Пропозиція, яка була внесена при першому читанні

 врахована.

      Я прошу голосувати.

 

      "За"-

 

      А чому не голосує  111 депутатів?

      Щось не зрозуміло?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Одну хвилиночку. Степенко. Будь ласка, включіть.

 

      СТЕПЕНКО

 

      Дякую.  Олександр  Олександрович, я вибачаюсь. В

 мене   загальне   таке   питання   є   до  Олександра

 Миколайовича.  До доповідача.

      Як  ви  вважаєте,  ну  якщо  єсть  такі серйозні

 порушення  і питання ж іде не в тому, що внести зміни

 до  Закону.  Питання  -хто  не  зрозумів Омельченка -

 стоїть  у  тому,  що там зловживання, тобто порушення

 законості  нашої  і  люди  повинні були притягнуті до

 відповідальності,  так  не краще відкласти це питання

 Олександр  Миколайович, тому тут колеги не голосують,

 взяти  і вивчити ті матеріали комісія, яка перевіряла

 і   потім   розглянути  в  другому  читанні  кінцевий

 результат  -тобто  будуть зауваження тої комісії, яка

 перевіряє  фактично  зловживання  і як недолік закону

 вплинув  на  те, щоб вони могли зловживати. Щоб це не

 допустити в дальнійшому, а сьогодні буде просто трата

 часу, якого нам так не вистачає.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Не чем больше мы будем оттягивать

 с  принятием  законодательного  акта,  тем  больше  в

 правовом  безпределе  будут  работать  эти финансовые

 посредники и все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну хвилиночку, шановні колеги, ми

 розглядаємо в другому читанні зміни до закону, якщо у

 нас  з  вами  будуть  питання,  тут  є пропозиції від

 комісії і Драгомарецьки піднімав показував у вас вони

 є  на  руках ми до їх повернимося. Давайте по порядку

 згідно  Регламенту другого читання будемо розглядати.

 Я  ставлю  на  голосування  назву  і  преамбулу даної

 поправки,  яка  внесена від комісії, а вона врахован,

 будь ласка включіть систему ми голосуємо.

      Я прошу голосувати. ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -

 

      Оголошується  перерва на півгодини,. я вибачаюся

 до 16 години.