Стенограма пленарного засідання

19 вересня 1995

                 ЗАСІДАННЯ  ОДИНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  19  в е р е с н я  1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

-

     ГОЛОВА.   Я  прошу  підготуватися  до  реєстрації

 депутатів.

      Прошу   включити   систему  " Рада".  Проводиться

 поіменна реєстрація.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.

 

      Зареєструвалося 329 депутатів. Вечірнє засідання

 оголошується відкритим.

      У  нас зараз в порядку дня розглядається питання

 про  внесення змін і доповнень до постанови Верховної

 Ради  України про порядок висвітлення Четвертої сесії

 Верховної Ради України.

      Ви  визначили  до  перерви  20  хвилин  часу  на

 обговорення цього питання.

      Вчора  Президія  розглядала це питання. Комісії,

 що    готували,    зустріч   провели   відповідну   з

 структурами,  які  забезпечують  висвітлення, можливо

 обмежимо  10  хвилинами,  у нас же надзвичайно багато

 питань  там.  Голосували вже. Так ви наполягаєте все-

 таки 20 хвилин.

      Ну  скажемо  так,  я  не  був  на  засіданні,  я

 пропоную 10, проголосуємо, я ставлю на голосування 10,

 ну  прошу.  Він  знімає пропозицію відносно 20 і будь

 ласка   на   10,  ставлю  на  голосування,  я  прошу,

 проголосуйте.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

      За

 

      Рішення прийнято.

      Прошу список будь ласка.

      Степенко прошу.

  Це  той  список да? Степенко, прошу. 3 хвилини, будь

 ласка. За ним буде виступать  Байрак.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

 

      Шановні товариші!

      Ми  обговорюємо  сьогодні  дуже  довго  те, чого

 обговорювать  було  б не слід. Я хочу тут підтримати,

 Олександре  Олександровичу, вас, що у нас дуже багато

 роботи. І дуже коротко хочу скзаать по оцій проблемі.

      Єсть підготовлені питання. Знову внесено питання

 про  порядок  висвітлення.  Дехто  думає, що при оцих

 усіх проблемах наших чим більше нас будуть показувать

 і  чим  більше  нас будуть слухать, тим більше будуть

 любить  Верховну  Раду.  Адже  це  абсолютно не так -

 будуть  любить по ділах, по наших справах. І я ще раз

 звертаюсь    до   вас,   Олександре   Олександровичу.

 Дивіться,   написано:   обговоривши   у  депутатських

 групах,  фракціях.  І вносять на розгляд комісій. Ну,

 коли   ми   в  кінці  кінців  зрозумієм,  що  повинно

 обговорюватись  в комісіях?.. Виступають од фракцій і

 кажуть:  ми  цього  питання  не обговорювали. Що таке

 фракції  і  комісії?  Хай створять клуб політичний, і

 там  дискутують  стільки... ну, поки не заморяться. А

 ми  повинні  працювати,  я  вважаю, в комісіях. І тут

 єсть іще...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Я  дякую  за підтримку! Ну, це Рух кричить, що надо у

 фракціях обговорювать... Ви повірте мені: якби ви хоч

 10% із талею шаленою енергією, з якою обговорюєте ось

 оці   справи,  попрацювали,  наприклад,  у  вугільній

 ропмишленності, ви б вирішили питання якогось регіону

 забезпечення вугіллям. І все!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 У    першому   пункті,   Олександре   Олександровичу,

 записано:    Національній   телекомпанії   продовжити

 виконання   Постанови,  заснувати  передачу  "Трибуна

 депутатських  груп,  фракцій Верховної Ради". Я вношу

 конкретну  пропозицію:  за  це не голосувать, шановні

 колеги.  Залишити  все  як  було.  За  виключенням  -

 виключити,  коли  ми  розглядаєм  питання  в  другому

 читанні. Я слухав про фінансово-промислові групи (так

 получилось -не був на сесії), розумієте, незрозуміло,

 за  що  йде мова. Просто вже люди говорять: "Противно

 його  слухать!".  Давайте  ми,  якщо  йде  в  другому

 читанні...  у  нас колись, Олександре Олександровичу,

 було це, люди нас підтримали, і це дуже розумно, тому

 що  там,  дійсно,  не  зрозумієш.  Ми тільки запутуєм

 людей.

      І   друге  питання,  прошу  поставити  Олександр

 Олександрович  на  голосування,  якщо  треба  я дам в

 письмовій  формі,  замість  трибуни депутатських груп

 роз'яснення,  вести таку передачу роз'яснення законів

 і постанов Верховної Ради.

      У  нас  є,  хто  роз'ясне,  прекрасні  є юристи,

 прекрасні  люди  у  Верховній Раді, у Секретаріаті, і

 серед працівників Верховної Ради, хто з ними стикався

 той  мене,  я  думаю  підтримає,  коли  розробляється

 проект законів, це люди виважені, це люди толерантні,

 і  я  думаю, якщо ми роз'яснемо Закон "про колективне

 сільськогосподарське  підприємство,  яке не розуміють

 сьогодні  на  селі, то люди будуть знати, що не треба

 давати  телеграм  і викручувати руки, здавай хліб без

 оплати,  коли  ми об'яснимо закони всі по соціальному

 захисту,  сьогодні  пишуть  листи  і  запитують хто ж

 прийняв  таку  постанову,  помер  чоловік,  щоб  хату

 отримала   в   селі   людина,   вона  повинна  йти  в

 нотаріус і платити страшні гроші, ну хто цим, в цьому

 розбирається хоч трохи.

      Я  пропоную Олександр Олександрович поставити ці

 питання  на  голосування  і  перейти  до розгляду тих

 законів, які дійсно потрібні сьогодні Україні. Дякую.

 

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я прошу. Ніхто не відмовляється

 від   слова  більше,  не  відмовляється,  будь  ласка

 Байрак.

 

      БАЙРАК

 

      Депутат Байрак, депутатська група "Єдність."

      Справа   в   тому  що  об'єктивне  і  оперативне

 висвітлення  інформації про нашу роботу, воно є вкрай

 необхідним  чому,  тому  що  ми  з вами ще відчуваємо

 чисто  тенденціозний  підхід  до  того,  як  про нашу

 роботу,  і  ми  бачимо, як інформують виборців, і про

 те,  що  відбувається  в  цьому  сесійному залі, тому

 захистити себе, це і наше з вами завдання.

      І  депутатська група Єдність на своєму засіданні

 вирішила  погодитися практично з цією постановою, яку

 ми  маємо  на  руках,  але вважаємо, що трансляція чи

 інформація  яка йде від вищого законодавчого органу в

 нашій  країні  повинна  відбуватися по першому каналу

 нашого  телебачення.  Це  є  головний  канал  в нашій

 державі,  і  ті  відмови,  які  ми сьогодні маємо від

 комісій  і  від  телекомпанії  про  те,  що  цей  час

 продано -це, мабуть, воно, ну, так трохи по-дитячому.

 Якщо  ми  поважаємо  себе,  і  ми  повинні  заставити

 поважати  себе  і  всіх інших, то ми повинні добитися

 того,  щоб трансляція відбувалася на головному каналі

 нашої  держави. Те, що відбувається тут, це зовсім не

 другорядні питання. Оце те головне.

      І  ще,  я  вважаю,  що,  може,  за доцільне буде

 комісії  не  зараз  в  постанові,  а  на майбутнє. Ми

 бачимо,  що  сьогодні  вже  є  публікації  в пресі, і

 Комісія  законодавчого  забезпечення свободи слова та

 засобів масової інформації повинна звертати увагу, як

 на  публімкацію, скажімо, у "Киевских ведомостях", що

 Вілен  Арутюнович  Мартисян  -  голова   Комітету   з

 питань  соціального  захисту  військовослужбовців при

 Кабінеті  Міністрів,  собі  дозволяє подібні випади у

 пресі  проти депутатів. Ви знаєте, неповага до нас чи

 це  неповага  до  виборців ( а  якщо  дають  виборцям

 недійсну   інформацію  і  мало  того,  помножують  її

 надалі),  я  думаю,  що  ми  повинні  заставити  себе

 поважати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Болдирєв.

 

      БОЛДИРЄВ

 

      Уважаемые   представители!   Уважаемые   коллеги

 депутаты!  В выступлении с места я уже говорил о том,

 почему  нам необходимо добиться трансляции по первому

 телеканалу,  а  не по второму. Это, кроме всего о чем

 говорил  коллега  Байрак,  еще и поставит руководство

 перед  необходимостью  решить  те  проблемы,  которые

 вытекают  из  неправомерных  решений,  принятых паном

 куликом.

      И  кроме того у меня есть такое предложение. Для

 оживления  этого  парламентского  канала  может  быть

 какие-то   фракции   будут   снимать   заранее   свои

 выступления  для того, чтобы подмонтировать их своими

 силами и выпустить в эфир уже как бы готовый продукт,

 а  не  сырье, которое снимается оператором в студии в

 прямом эфире.

      И  поэтому  я  предлагаю  во втором абзаце после

 слов "сорок п'ять хвилин прямого ефіру" написать "или

 в записи". А также в конце этого абзаца заменить УТ-2

 на УТ-1.

      Вот,  по-существу,  те  предложения,  которые  я

 выношу  в  зал,  и прошу Председателя поставить их на

 голосование.

      Огромное спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.А першу УТ-1, а тепер що...

 

      БОЛДИРЄВ

 

      Вместо  УТ-2  написать  УТ-1.  Это конец первого

 пункта.  И  строка (раз, два, три, четыре), четвертая

 строка  снизу  вот  здесь  после слов "прямого ефіру"

 написать "или в записи".

      То  есть,  либо по желанию фракции принадлежащее

 ей  время  может  быть  использовано для демонстрации

 ролика, который фракция сама подготовит.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Грабар. Немає.

      Симоененко. Прошу.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

 

       Уважаемые    народные   депутаты.   Симоненко,

 фракция коммунистов.

      К тем просьбам в части поправок или, может быть,

 совершенствования   этого  нашего  решения  хотел  бы

 высказать  и  наши  предложения, фракции коммунистов.

 Они совпадают здесь в отношении канала УТ-1.

      Естественно,   что   не  переводили  бы  главную

 государственную   или  первую  программу  Украинского

 телевидения на первый канал, если бы на втором канале

 было  значительно технически обеспечено и по мощности

 выше передатчики.

      Поэтому  с  учетом,  вот, проблемы обкективности

 освещения  работы  народных  депутатов  в  сессионном

 зале, а также вне данного помещения, требуется, чтобы

 на   первом   канале,  который  наиболее  по  площади

 охватывает  территорию  Украины,  и была представлена

 эта обкективная информация.

      Хотел  бы  предложить,  что  время действительно

 (это звучало уже) надо было бы изменить: не в 19. 15,

 а  все-таки  в 21. 40, чтобы не перекрывать некоторые

 очень  популярные  у  населения Украины передачи ОРТ,

 которые   действительно  уже  традиционно  пользуются

 уважением,  доверием  и с интересом смотряться нашими

 избирателями.

      Но  меня  на  эту  трибуну  вывела  и  проблема,

 которая,   безусловно,   волнует,   я  думаю,  многих

 народных  депутатов:  она сводится к тому, что в ходе

 обсуждения  с  руководителями  фракций, по сути дела,

 председатель  Гостелерадио, Комитета по телевидению и

 радиовещанию,   Кулик   заявил  официально,  что  они

 сегодня не собираются

 рассматривать   предложение   народных  депутатов  по

 первому  каналу  УТ-1,  потому  что  это уже является

 практически  эфирное  время собственностью совершенно

 других компаний и естественно иностранного капиала.

      Я   думаю,   что   надо   еще  поискать  в  мире

 государство, которое позволяет таким образом, по сути

 дела   вмешиваться   в   государственные  проблемы  и

 проблемы  воспитания  или  информационного насыщения,

 значит для населения Украины.

      И  это,  ну  мне  представляется что мягко можно

 было   бы   назвать,   но  это  уже  переходит  рамки

 вседозволенности,   сегодня  распоряжение  не  только

 эфирным временем и собственностью народа Украины, а и

 вообще перспектива и будущего Украины.

      Поэтому   я  предлагаю  и  думаю  что  нам  надо

 немедленно,  пока мы окончательно еще не потеряли эти

 каналы эфирное время, создать эту комиссию Верховного

 Совета  и  расследовать,  другого  слова  я не нахожу

 сегодня.

      Кто   является  хозяином  эфирного  пространства

 Украины, как телевизионного, так и радио. Ну и думаю,

 что   если   мы   еще  бы  подумали  -может  и  стоит

 рассмотреть  это,  у  нас  как-то  сложилось так, что

 принцип      пропорционального      отношения      по

 представительству  в различных делегациях (может и по

 времени  можно  было бы рассмотреть) как фракции были

 бы представлены.

      Вот   эти   пожелания   и   замечания  хотел  бы

 предложить  народным  депутатам  учесть  при принятии

 окончательно этого решения.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Дякую.

      Шановні  депутати!  Це  репліка або відповідь на

 пропозицію   Петра   Миколайовича.  Таку  комісію  ми

 створили   минулої   п'ятниці.   Яка   підготує   всю

 інформацію. Будь ласка.

      Тепер. Пропозиції, які треба голосувати. Я... ми

 час  уже  використали,  тому  треба  далі рухатись...

 Виключити друге читання  із трансляції.

      Ми  обговорювали  із  Держтелерадіокомпанією  цю

 проблему.  Справа в тому, що технічно це практично не

 можна  було  зробити. Якби ми чітко знали, що в такий

 день  -другі  читання будуть, тоді ми переставляли. А

 якщо   немає   цього,  то  тоді  ми  за  те,  щоб  не

 демонструвати  другого  читання. Тому що воно справді

 важко  сприймається,  треба буть у матеріалі і   тому

 хто слухає, тому хто  формує  цю передачу.

      Але   технічно   це  просто  неможливо  зробити.

 Давайте ми в робочому порядку домовимося таким чином.

 Що   якщо   буде  протягом  дня  формуватися  порядок

 засідань  Верховної  Ради  в  основному з передач для

 другого  читання,  то  тоді  ми можемо дати добро для

 Верховної  Ради  такого змісту... для компанії такого

 змісту.   Але  ж  майте  на  увазі,  що  іще  є  одна

 обставина:   програма   телепередач   і  радіопередач

 формується наперед. І як тоді все це врахувати? Зміни

 відбуваються  кожного  дня.  Тому я просив би, Василь

 Іванович,  не  ставте... не наполягайте на цьому. Він

 уже підняв руки - не буде наполягати.

      Відносно   цього   фракційного  каналу.  Ми  вже

 проголосували  за  нього. Це так би уточнення. Тому я

 просив  би  не  ставити  це  питання,  а  роз'яснення

 законів  -це завдання і наше і Держтелерадіокомпанії.

 Одначе,  якщо  ви  наполягаєте -ставлю на голосування

 пропозицію  Степенка  про  те,  щоб  замість  рубрики

 "Трибуна фракції" поставити питання... поставити таку

 програму  45  хвилин -"Роз'яснення законів, прийнятих

 Верховною Радою". Або скажем "Юридичне роз'яснення".

 Я  розумію, що це питання не зовсім наші. Я ставлю на

 голосування      пропозицію     Василя     Івановича.

 Визначайтеся.

 

      "за" -

 

      Не підтримане рішення.

      Пропозиція    депутата    Байрака,    Болдарєва,

 Симоненко  співпадають,  замість  УТ-2  писати  УТ-1.

 Віктор Іванович, що можна сказати з цього приводу?

 

      ПОНЕДІЛКО.  Шановні колеги, я ще раз повторюю,

 найпотужніший   канал,  телевізійний  канал  зараз  в

 державі  -це  другий канал, це УТ-2. І якщо ви хочете

 донести свою правду до кожного українця, то голосуйте

 за  УТ-2.  А  від  того,  що ми проголосуємо зараз за

 канал    УТ-1,    конфлікт   з   Держтелерадіо   буде

 продовжуватись,   а  трансляції  все  одно  не  буде.

 Повірте  розбиралися ми і керівники фракцій сіділи ж,

 де  ж  ви  були  тоді,  чому  зараз мовчите, там же є

 об'єктивні на підставі закону причини.

      Тому  давайте  проголосуємо  за  УТ-2,  а  потім

 будемо  вирішувати  все  інше  після  того як комісія

 зробить якісь висновки.

 

      ГОЛОВА. Я просив би вас довіритись спеціалістам.

 Керівники   фракції  займалися  цим  питанням.  Петро

 Миколайович,  ви  ж  довіряєте Віктору Івановичу, він

 спеціаліст.

      Я  ставлю на голосування пропозицію про переміну

 УТ-2 на УТ-1, будь ласка.

 

      "за" -

 

      Рішення не прийнято.

      Я прошу проголосувати в цілому проект Постанови,

 який  вам розданний, будь ласка. Не зрозумів. Ще була

 пропозиція,   будьте   уважні,   ще  була  пропозиція

 депутата  Болдирєва дуже правильна по-моєму, значить,

 у  якій,  текст  такий,  заснувати  передачу  трибуни

 депутатських  груп,  фракцій Верховній Раді України в

 якій  в  дні  роботи  пленарних  засідань надавати 45

 хвилин  прямого  ефіру або запису для, або запису для

 висвітлення позиції депутатських груп, фракцій з того

 чи   іншого  питання.  Тобто,  вставку  зробити,  або

 запису.

      По, забажанням фракції, або запису на пропозицію

 фракції.  Так  ставлю  на  голосування цю пропозицію,

 будь ласка.

      Увага, зосередились.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

      Одну хвилинку, зараз.

 

      Рішення прийнято.

 

      В цілому ставлю постанову на голосування.

      Чи в 21.40. Чи в 19.40.

      Перемінити на 21.40.

      Ставлю на голосування зміну часу на 21.40.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

      Рішення прийнято.

 

      21.  40 наш виборець потенціальний у цю пору уже

 відпочиває,  так  що,  але  давайте, ну прийняли, так

 прийняли.  Давайте,  миж  приймаємро  рішення  на  цю

 сесію, на цю на четверту сесію, а це зима, подумайте.

 А     це    передбачено    Регламентом,   пропорційне

 представництво передбачене Регламентом.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є   пропозиція   в   цілому  проголосувати.  Всі

 пропозиції внесені.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, ставлю на голосування в цілдому.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилинку! В цілому! Вже проголосували! Будь

 ласка.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Дякую. Все.

      Микола  Федорович,  ви  не  ображайтеся  -я  вас

 оголошував.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу вас. Ви не були... я вас оголошував, вас

 не було в залі... Все.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Про   внесення  змін  і...  "Про  проект  Закону

 України  "Про  особливості приватизації майна в агро-

 промисловому      комплексі",      друге     читання.

 Відповідальний - Даниленко. Хто доповідає?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка.  Ягудін. Перед тим, як він вийде на

 трибуну,  я хотів би вас проінформувати про те, що на

 пропозицію  депутатів,  зокрема  тих, які розглядають

 питання про... і виступили ініціаторами про включення

 до  порядку  дня питання про МПА (?), ми запросили до

 Києва  і  приїхали  до  нас  на зустріч із депутатами

 Михайло   Йосипович   Кротов,   Генеральний  Секретар

 Міжпарламентської  Асамблеї країн СНД, і Лаур Михайло

 Миколайович,    заступник   Генерального   Секретаря,

 представник  із  Молдавії. Вони тут присутні, я хотів

 би, щоб ви їх привітали. Будь ласка.

      (Оплески)

      Слово має депутат Ягудін, прошу.

 

      ЯГУДІН

      Уважаемые коллеги!

      Сегодня  мы  с  вами  должны рассмотреть один из

 самых  важных  документов, который, в принципе, нужен

 сегодня  сельскому хозяйству и который селяне сегодня

 ждут.

      Если  говоритьв целом о том Законе, который мы с

 вами  должны  рассмотреть во втором чтении, то он уже

 начал работать. Работает он по Постановлению Кабинета

 Министров,  и  процессы  (те,  которые  неуправляемые

 были), они, к сожалению, так продолжают и идти.

      В   отрыве  от  сельского  хозяйства  продолжает

 приватизироваться  отрасли  сельской  промышленности,

 сегодня  мы  уже  практически потеряли промышленность

 мясоперерабатывающую,    тяжело    работает   сегодня

 молочная   промышленность,   очень   сложно   сегодня

 работает консервная промышленность.

      Если  мы и в дальнейшем будем затягивать решение

 этого  вопроса,  то  мы  потеряем  и промышленность в

 целом, я приведу несколько примеров.

      Сегодня   в  Крыму  стоит  два  завода  детского

 питания  в  стадии  75  процентной  готовности, лежит

 оборудование   на  них,  но  мы  продолжаем  завозить

 сегодня  детское  питание  из-за  рубежа, хотя оно по

 качеству   в   несколько  раз  хуже  нашего  детского

 питания.

      Не   работают   заводны,  не  работает  сельское

 хозяйство,  потому  что сложилась такая ситуация, что

 даже выращеный урожай этого года практически здать на

 эти  предприятия  невозможно,  потому  что неплатежи,

 безответственность, и разнохозяйственные способы, они

 не  дают возможности в целом интегрировано заработать

 всему  агропромышленному  комплексу,  поэтому  приняв

 этот  закон,  хотя  в  общем-то  и  у нас к нему есть

 некоторые  притензии,  мы  с  вами могли бы запустить

 вначале  механизм  производства  от  производителя до

 переработчика и до реализации.

      Почему  я  так уверенно об этом говорю, более 15

 лет  я  проработал в таком комплексе, руководил им, и

 хотя сама система платежей не была такой сложной, или

 неплатежей,  но этот комплекс оправдал себя, и он дал

 возможность  работать,  работал производитель, я имею

 ввиду  сельскохозяйственный  производитель,  работала

 промышленность и работала торговля.

      Рассматривая  те  предложения, которые поступили

 от групп, а мы закон несколько раз перерабатывали, мы

 рассмотрели все до единого предложения, которые к нам

 поступили,  и  практически постарались встретиться со

 всеми  теми товарищами, которые вносили предложения в

 этот  Закон.  Этот  Закон  мы отдавали на предприятия

 агропромышленного  комплекса,  и  там  попытались его

 опробировать.  Я вам скаже, что те замечания, которые

 поступали  после  того,  как  Закон рассматривался на

 местах, мы старались также учесть и поправить.

      Поступило более 30 предложений. Практически если

 не все, то большинство из них мы приняли и попытались

 их вложить в этот Закон.

      Значит,  в основном... Основные претензии в этом

 Законе     высказываются    сегодня    по    способам

 приватизации,    то   есть   как   должна   проходить

 приватизация.   Мы   говорим   о   том,  что  сегодня

 производственник           или          производитель

 сельскохозяйственной  продукции должен иметь более 51

 процента    акций    в    предприятии,   которое   он

 приватизирует.  Ну  с  чем это связано? Мы, кстати, с

 вами  в  первом чтения проголосовали эту статью. Но с

 чем  это  связано?  Мы  считаем,  что  только сегодня

 производства   снизу,   производство   с  земли  даст

 возможность  заработать предприятию переработки, даст

 возможность   его   поддержать.  Таким  образом  весь

 комплекс начнет работать.

      Комиссией   агропромышленного   комплекса   было

 внесено  предложение... Вы если помните, или смотрите

 в  Закон,  там  записано, что мы не менее 51 процента

 акций    должны    реализовать   сельскохозяйственным

 предприятиям.    Но    в    связи    с    тем,    что

 сельскохозяйственные  предприятия сегодня находятся в

 сложнейшем     экономическом    положении,    внесено

 предложение  комиссии  этот  51  процент акций или не

 менее   51   процента   акций   передать   бесплатно,

 безкоштовно.   Значит,   когда   рассматривался  этот

 вопрос,  поступили,  будем  говорить,  замечания и от

 Фонда  имущества,  и  поступили замечания от ведомств

 тех  предприятий,  которые  будут  прыватизироваться.

 Значит,  комиссия приняла решение и предлагает вашему

 вниманию, значит, передачу этих обкектов бесплатно.

      Значит,  поступали замечания, и в основном очень

 сложно  было  договориться  о  том, как действовать с

 теми  предприятиями,  которые сегодня приватизируются

 или  уже  приватизированы.  Но  мы  понимаем, что тут

 вобщем-то   есть   сложности,   потому   что   в  это

 предприятие  вложены  деньги,  часть  приватизировано

 коллективами.  Вы  знаете,  что негативную роль здесь

 сыграла  аренда  с  выкупом и аренда. Эти предприятия

 очень  быстро  стали  выкупаться, но мы вносим на ваш

 суд  и  на  решение вопрос о том, что те предприятия,

 которые уже приватизированы или приватизируются, если

 у  них  уже  не осталось 51% для сельскохозяйственных

 предприятий,  выпустить дополнительно акции для того,

 чтобы  сельское  хозяйство  имело тот 51%, который, о

 котором мы с вами сегодня говорим.

      Были предложения о том, как нам работать с этими

 акциями  или  как  приватизировать  эти  предприятия,

 учитывая...

 

      ГОЛОВА. Спокійно.

 

      ЄГУДІН

      Поступали  предложения  о  том, что приватизацию

 этих   предприятий   мы  должны  проводить  с  учетом

 физических лиц или тех... Физических лиц.

      Значит,  Комиссия  вносит  предложение проводить

 приватизацию  этих предприятий с помощью, то есть при

 посредстве юридических лиц.

      Ну,  и  часть  замечаний,  которые  поступали, я

 думаю, что при втором чтении, если тут будут вопросы,

 я буду на них отвечать.

 

      ГОЛОВА.     Володимир    (..........),    дякую.

 Інформація   вам   зроблена.  Йде  процедура  другого

 читання.  Я  просив  би  вашої згоди відразу, наперед

 стосовно  того,  що  ми розглянемо цей законопроект у

 другому итанні в цілому.

      Потім     дамо    доручення    комісії    нашій,

 представникам   агропромислового  комплексу,  в  тому

 числі  переробних підприємств і сервісних підприемств,

 щоб  вони  також  ознайомилися з документом уже після

 другого   читання,   наш   юридичний  відділ  зробить

 висновки свої і приймемо його в третьому читанні.

      Проголосуємо в третьому  читанні, зрозуміло.

      А зараз іде процедура, одну хвилинку.

      Зараз іде процедура другого читання.

      Так про це і мова іде, що запитання до доповідача?

      До мене?

      Будь ласка, Віетренко.

 

      ВІТРЕНКО. Шановний Олександр Олександрович, мені

 здається  що,  якщо ми передамо після другого читання

 на  третє читання, то треба залучити спілку арендарів

 і підприємців.

      Тут зачіпаються питання аренди, аренди з викупом

 і ми порушуємо дуже великий пласт проблем.

 

      ГОЛОВА.  Я  гадаю,  що  ми підейдемо до тих

 статей і там мабуть буде якась дискусія з цього приводу.

      Будь ласка, спокійно.

      До назви законної преамбули   є зауваження?

      Немає.

      Розділ   1   "Загальні   положення".   Стаття  1

 "Законодавство     про    приватизацію.    Зауваження

 враховані.

      Стаття  2  "Спосіб  приватизації". Є зауваження?

 Тобто   зауваження   враховані   редакційно  і  деякі

 повністю.

      Стаття  3  "Пільги для придбання акцій" викликає

 сумніви в когось? Не викликає.

      Хвилинку почекайте.

      До  2  статті  нема  зауваження.  Бачу:  ті,  що

 вносилися  -враховані,  а  інші  просто  ми не будемо

 обговорювати, тому що процедура  те не передбачає.

      Стаття  4  "Порядок  розподілу  акцій".  А  де 3

 стаття? Почекайте. Чому тут   нема?

      Володимир Ілліч...

      Почекайте.  До 3 статті є зауваження? Нема. До 4

 "Порядок  розподілу  акцій" є зауваження? Тут помилка

 просто в рубрикації. Ви самі бачите. Немає.

      До  статті 5  "Спосіб  приватизації  майна"  які

 зауваження?   Ну   тут   враховані   Борзих   і  інші

 зауваження.

      Стаття  6 "Безоплатна передача частки державного

 майна".  Це  про підприємства державні і про радгоспи

 перш за все. Немає  зауважень.

      Стаття  7 "Приватизація частки державного майна,

 що  залишилася  після безоплати його передачі". Немає

 зауважень.  Тобто враховані зауваження.

      Стаття    8    "Приватизація   майна   державних

 сільськогосподарських  підприємств, створених на базі

 колгоспів та міжгосподарських підприємств". Це один з

 найскладніших  і  найважливіших  розділів.  Тут  були

 пропозиції  Борзих, Комісії з питань аграрних проблем

 і інші, вони враховані. Нема зауважень.

      Стаття        9        "Приватизація       майна

 сільськогосподарських         підприємств,        які

 спеціалізуються     на    вирощуванні    багаторічних

 насаджень".   Ви   бачите  тут  є  вставка,  замінена

 сторінка.  Враховані  пропозиції  комісії  і  окремих

 депутатів.

      Стаття  11,  10  я  вибачаюсь,  прошу  вибачити,

 "Приватизація     майна    в    зоні    гарантованого

 добровільного   відселення",   особливості   ці   теж

 відображені.  Немає зауважень, вона прийнята у першій

 редакції также.

      Стаття   11   "Приватизація   майна   радгоспів-

 технікумів і дослідних господарств". Нема зауважень.

      Стаття    12    "Приватизація    майна    рибних

 господарств".  Немає  зауважень,  вірніше  зауваження

 враховані.

      Стаття  13  "Приватизація  майна  підприємств  і

 організацій,  що  обслуговують  рибні  господарства".

 Врахована пропозиція комісії.

      Стаття   14   "Приватизація   майна   переробних

 підприємств  та об'єктів океанічного рибопромислового

 флоту".   Нема   зауважень,   тобто   редакція,   яка

 пропонувалася в першому читанні, переходить сюди.

      Стаття 15 "Спосіб приватизації".

      Стаття    16   "Порядок   розподілу   акцій   на

 підприємстві і між  суб'єктами приватизації".

      Стаття  17  "Приватизація об'єктів незавершеного

 будівництва",   особливості   його   відзначені  тут.

 Врахована пропозиція комісії з цього приводу.

      Стаття  18  "Термін  збереження  спеціалізації".

 Надзвичайно важливо, особливо для тих підприємств, що

 працюють     в     контакті     з    агропромисловими

 підприємствами. Є зауваження? Борзих прошу. Ваша була

 пропозиція,  поправка номер 41, будь ласка Борзих має

 слово.

 

      БОРЗИХ

 

      Я пропонував строк зберегти єдиний для всіх форм

 власності і комунальної і загальнодержавної 10 років,

 а тут є 10 років і 5 років для комунальної власності.

 

      ГОЛОВА. Володимир Ілліч прошу.

 

      ЄГУДІН.   Дело   в   том,   что  мы  очень

 внимательно  рассматривали  этот вопрос на комиссии и

 когда  стал  вопрос  о  тех предприятиях, которые уже

 находяться   в   коммунальной  власности  у  них  уже

 записано  по  срок  5 лет, мы не стали его менять, но

 приняли   10   лет   для   тех  предприятий,  которые

 находяться в коммунальной собственности. Хотя если вы

 посмотрите   на   статью   18,  то  тут  значительные

 изменения вообще произошли, то есть, мы убрали, чтобы

 не  было  разговоров о том, что это коммунальная собс

 твенность,       государственная       собственность,

 собственность  Респкублики  Крым,  мы  упростили весь

 этот процесс.

      Но,  комиссия  приняла  решение, что есть, есть,

 нужно согласиться со сроком коммунальщикам 5 лет.

 

      ГОЛОВА.   Ну   власне   кажучі,  найбільше  буде

 розповсюджуватися строк 5 можна так зрозуміти, так.

 

      ЄГУДІН. Да.

 

      ГОЛОВА.  Ви  наполягаєте  все-таки щоби на на 10

 поставити. Хай  залишається так. Борзих незаперечує.

      Стаття 18. Це ми вже погодили.

      19.  Використання  об'єктів соціально-побутового

 призначення, надзвичайно важлива норма.

      Одну хвилинку, Валентина Петрівна, прошу.

 

      159 виборчий округ депутат СЕМЕНЮК

 

      Шановний  Олександр  Олександрович, тут укралася

 невеличка технічна помилка, останнє речення за згодою

 працівників  підприємств, тут потрібно надрукувати за

 згодою власників ...

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Валентина  Петрівна,  у  вас

 закритий мікрофон,  говоріть.

 

      СЕМЕНЮК   За  згодою  власників,  останнє  слово

 повинно  бути  не  за згодою працівників, а за згодою

 власників , просто технічна помилка була, коли...

 

      ГОЛОВА.  Редакційнав,  да.  Випрявіть  відразу у

 стенограмі  відобразіть  це  будь  ласко,  зрозуміло,

 немає заперечень.

      Петро Володимирович.

      Шейко.

 

      ШЕЙКО

 

 

      Шановний   Олександр  Олександрович,  ми  давали

 зауваження  дл  19 статті, але я не знаю чому вона не

 попала  в  таблицю  порівняльну...  Я ось про що: тут

 написано  про  те,  що  об'єкти  соціально-побутового

 призначення  з  фізичної культури і спорту, інженерні

 мережі і споруди комунального господарства і так далі

 передаються...  Я  згоден абсолютно з тим, що об'єкти

 соціально-побутового  призначення,  інженерні мережій

 споруди  комунального  господарства  можуть іти в цій

 статті,  і  це  все  абсолютно  буде  точно.  Але  по

 об'єктах фізичної культури й спорту є своя специфіка.

 Значить,     в     сільському     спорті     сьогодні

 сконцентровані...   ну,   такі   об'єкти,  які  не  є

 власністю  колгоспів,  наприклад,  радгоспів.  Вони є

 міжгосподарськими підприємствами, притому специфічною

 своєю   роботою.   Наприклад,   кіно-спортивні  бази.

 Трамплін  у Ворохті, значить, різні счанні траси, які

 працюють на олімпійську, так сказать, програму спорту

 в  Україні.  Тому  я просив би виключити звідси слова

 "фізкультури й спорту", "фізичної культури й спорту".

 Поставити крапку після "... власників підприємств". І

 продовжити:   об'єкти   фізичної  культури  й  спорту

 передаються    на   таких   же   умовах   на   баланс

 фізкультурно-спортивного   товариства  "Колос"  агро-

 промислового   комплексу   України.  У  нас  створена

 спеціалізована   фізкультурна  організація.  притому,

 державно-кооператвно-профспілкова.     Діє    притому

 нормально.   Вона   охоплює   50%  спортсменів  нашої

 України,  і  тому  якщо  ми  передамо  на баланс цієї

 організації,  вони  збережуться,  ці об'єкти, тому що

 вони  сьогодні  "з молотка" всі продаються за безцінь

 комерсантам  і так далі. Це я знаю і по округу своєму

 і  взагалі  по Україні таку специфіку, тому що... ну,

 по  попередній роботі багато займався цими питаннями.

 Я  просто  прошу отаку поправку проголосувати в цьому

 законопроекті. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Володимир Ілліч.

 

      ЄГУДІН.  Значит, мы рассматривали с вами на

 предыдущей  сесии  (вот  я  не  помню, когда...) этот

 вопрос,  и  вы  помните,  что  Комиссия по молодежи и

 спорту ставила этот вопрос. И мы тогда с вами приняли

 решение,  что  этого  делать  нельзя,  потому что эта

 организация  не  являлась государственной. И передачи

 ее...     она     не    увязана    с    производством

 сельскохозяйственным   и   она  никак  не  связана  с

 сельским  хозяйством сама по себе. Поэтому мы считали

 бы,  что,  в  принципе, это можно было бы... ну, я...

 это  наша  точка  зрения... можно было бы передать ее

 сегодня Советам, а дальше уже... ну я понимаю...

 

      ГОЛОВА.   Одну   хвилиночку,  шановні  Володимир

 Ілліч,   і   Петро  Володимирович,  будь  ласка  вашу

 пропозицію  чітко  сформульовано  до третього читання

 внесіть  в  комісію  і  ми  її  проголосуємо  під час

 третього читання. Дякую.

      До 19 статті ще є зауваження? Немає.

      До 20 статті, приватизація часток, паїв, держави

 у майні підприємств з змішеною формою власності, було

 зауваження від комісії воно враховане.

      Стаття  21.  Перетворення  закритих  акціонерних

 товариств  у  відкриті  акціонерні  товариства,  дуже

 складна  і  я б сказав, що навіть суперечлива стаття,

 прошу будь ласка номер, номер поправки вашої.

 

      ЧЕЙПЕШ

 

      Сергій Чейпеш 170 виборчий округ, Закарпаття, я,

 в  мене є зауваження до статті 21 пункту 3, тут пряме

 йде  втручання,  адміністративне  втручання  у процес

 приватизації і очевидно з політичним підтекстом, тому

 я  пропоную,  щоб цей пункт даної статті, тобто 21. 3

 взагалі виключити з даного закону.

 

      ГОЛОВА.  Тут  є  питання безперечно, я гадаю, що

 Чейпеш  має право відстоювати цю позицію, наполягаєте

 ви на голосуванні, так.

      Пропозиція   депутата   Чейпеша   ставиться   на

 голосування.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

      За

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так, голосів не вистачило тут,

 але  я  просив  би  комісії теж в стенограми взять цю

 пропозицію  і  зважити на неї, яким чином, можливо не

 так  записати,  але тут не повинно бути дектату, а то

 ми всіх під одну гребінку ставимо.

      Валентина  Петрівна  будь ласка, її поправка тут

 є, будь ласка прошу, 47 поправка.

 

      СЕМЕНЮК

 

      159 виборчий округ, депутата Семенюк.

      Шановні  колеги  народні  депутати! Я розумію ту

 стурбованість  попереднього виступаючого, що, дійсно,

 є  трошечки  неув'язки,  але  я  пропоную  це речення

 викласти  в  такій  формі.  просто  ми  порадилися із

 юридичним відділом, і декілька раз в нас йшла розмова

 навіть  і  на  комісії,  але от............ дійшли до

 такої спільної згоди, що можна написати так: " У разі

 невиконання  пункту  першого  даної  статті  протягом

 шести  місяців орган приватизації за своєї ініціативи

 здійснює      додатковий     випуск     акцій     для

 сільськогосподарських товаровиробників".

 

      ГОЛОВА.   Ви   радилися  з  юрвідділом  з  цього

 приводу?

 

      СЕМЕНЮК В.П. Так, так.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміла  пропозиція. В неї тут є... В

 неї  дещо  в  іншій редакції, вона трохи інакше зараз

 викладає.  Ставлю на голосування пропозицію Валентини

 Петрівни   Семенюк.  Замість  тої  редакції,  яка  є,

 замість третьої частини.

 

      "за"

      І  цю  думку врахуйте при підготовці до третього

 читання. Будь ласка.

      Стаття..   І   у  вас  є.  Будь  ласка,  Наталія

 Михайлівна.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний  Олександр  Олександрович!  Я  не  можу

 погодитись  з  формулювання  статті 6. 21. 1 Справа в

 тому,  що  ми  в  цьому залі проголосували Закон "Про

 оренду".  Не модна не поважати нами прйнятих законів,

 де   закладено   право   оренди  з  викупом.  І  тому

 сформулювати    таким    чином,    що   ми   диктуємо

 підприємствам   або  закрите  акціонерне  товариство,

 стрворене   шляхом   приватизації   державного  майна

 зданого  в  оренду,  перетворити  і безоплатно видати

 акції  -це страшна річ. Я не знаю чи ми віддаємо собі

 відповідь,  що ми сюди закладаємо. Тому ось якраз цей

 пункт  і пункт наступний ще і 21-3 -це якраз і треба,

 щоб   була  соціальна  злагода,  треба  погодити    з

 орендарями,  Спілкою  орендарів і підприємців. І тому

 оці  два  пункти  пропускати  не  можна  і  треба  їх

 відкласти  до  третього  читання.  Голосувати окремо,

 змінивши редакцію.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ..  Ну  я  вже  про  це власне сказав,

 стосовно третьої статті.

      Володимир Ілліч, ви не заперечуєте?

 

      ЄГУДІН .  Нет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто  ми  можемо в другому читанні

                         - 36 -

 розглянути   це   питання,  про  це,  власне,  сказав

 стосовно  третьої  статті,  Володимир  Ілліч.  Ви  не

 заперечуєте?   Тобто  ми  можемо  в  другому  читанні

 розглянути  це  питання.  Це  найслабше місце в цьому

 Законі. Тут треба відверто сказати.

 

      ЄГУДІН

      Ну, оно в принципе и закладывалось, как норма на

 норму.

 

      ГОЛОВА.   Тому   що,  Наталія  Михайлівна,  якщо

 підприємство приватизувалося шляхом оренди з викупом,

 але з порушенням норм, передбачених в Законі, то тоді

 ця    норма    справедливо.   А   якщо   приватизація

 здійснювалася   і   в   же   зараз   на   базі  цього

 підприємства,    скажем,    створено    підприємство,

 акціонерне  товариство  відкритого типу і все законно

 було  зроблено,  то  тоді  це  викручування  рук  цим

 підприємствам. Треба думать, як вийти з цієї колізії,

 треба  уважним  буть  дуже при підготовці цього, цієї

 норми.

      Пилипчук, прошу.

      Я  поставлю на голосування вашу пропозицію, але,

 я думаю, що вартніше було б зробити на третє читання,

 віднести...

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

 

      Депутат Пилипчук.

      На  третє  читання  ще  треба  також ліквідувати

 статтю    2.   3.   5,   в   якій   записано:   "Якщо

 сільськогосподарським підприємствам залишається менше

 51%   акцій,  трудовому  колективу  підприємства,  що

 приватизується,  продаються  акції в розмірі вартості

 майнового сертифікату.

      У   разі,  вслухайтесь,  у  разі,  коли  залишок

 вартості   майна,  що  підлягає  приватизації,  після

 використання прав, визначених пунктом цієї статті, не

 дає   можливості   реалізувати   квоту,   то   планом

 приватизації   передбачається  відповідне  збільшення

 статутного  фонду підприємства за рахунок додаткового

 випуску і розміщення акцій.

      Тобто  майна не хватає на те, щоб 51% віддать, а

 акції  випустить. Тобто ми закладаємо зловживання, за

 якими  акції  будуть  випущені  на  неіснуюче  майно.

 Можливий   варіант,   коли   випускаються   акції  на

 збільшення  статутного  фонду для того, щоб знайти цю

 квоту  -51%, але тоді акції повинні продаваться не на

 майнові сертифікати, бо вони не збільшують статутного

 фонду   (вони  транзитом  просто  погашаються  фондом

 майна),  а  за  реальні гроші. То тоді кошти ідуть на

 збільшення статутного фонду

 

      ГОЛОВА. Про це іде, це так і розуміють розробки.

 

      ПИЛИПЧУК. Тобто в даному випадку то є просто злочин.

 

      ГОЛОВА.   Володимир  Ілліч,  що ви скажите з

 цього приводу.

 

      ЄГУДІН.   Здесь так и записано, кстати.

      Акции продаются.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

      Так, Володимир Ілліч

 

      ЄГУДІН .   Вы участвуете    в комиссии

 

      ГОЛОВА. Володимир Ілліч, я прошу вашої уваги. До

 вас   звертаються,   як   до   професора,  не  просто

 професора, а ще і професора з приватизації.

      От ви подивіться, будьте уважні, депутати.

      Ви  зараз  аналізуєте  цей  документ,  у другому

 читанні,  вам  побіжного  погляду вистачило для того,

 щоб знайти в ньому якусь неточність.

      Якби  все  це було зроблено в комісії, а ви член

 цієї комісії.

      Тому, я прошу уважно ще раз до третього читання,

 бо працювати над цими нормами.

      А  те  що  ви  говорите  і  передбачається  саме

 відпуск  додаткових  акцій  під  реалізацію  за  живі

 гроші,  інакше  тоді  втрачається  ценс випуску оціх

 облігацій.

      Так  була  пропозиція від Вітренко про вилучення

 цієї  першої статті. Теж саме, що я говорив Пилипчуку

 і  вас  стосується.  Ви теж професор, причому великий

 професор,   хоч   і   не   з  приватизації.  Я...  Із

 приватизації  теж.  Тому  я  просив би, щоб ви давали

 зауваження  -комісія  маю  на  увазі, а ви ініциативу

 проявили -у середню колонку завчасно. Бо це процедура

 другого читання.

      Я  просив  би  зауваження  Вітренко  я  не  буду

 ставить  на голосування. Зауваження Пилипчука не буду

 ставить   на  голосування,  але  стенограмі  воно  є.

 Комісія-розробники,  до третього читання з'ясуйте всі

 обставини  і,  будь ласка, врахуйте ці зауваження. Бо

 вони дуже важливі.

      Немировський. Ідемо дальше. Останнє зауваження.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

 

      309, Немировский.

      Зауваження   Володимира  Мефодійовича  Пилипчука

 воно  значительное,  но есть одна вещь, которую мы не

 хотим   учитывать.  Ведь  реальная  стоимость  фондов

 агропромышленного  комплекса, который приватизируется

 по   тем   коэффициентам,  которые  мы  применили  по

 постановлению   Кабмина,   который   применяем,   оно

 значительно не соответствует  то, что есть в натуре.

      Так  что  возможность расширения выпуска акций и

 расширения   фонда   у   нас   имеются.  Без  всякого

 расширения.

 

      ГОЛОВА. Владимир Ілліч, прошу.  Будь ласка.

      Володимир Ілліч, дайте  відповідь йому.

 

      ЄГУДІН .

      Я ответил - все правильно.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  ні. Я прошу. Радіослухачі думають,

 що   це   якась  репліка.  Ви  скажіть:  Немировський

 Володимир  Лукич  задав  таке  питання. Він правильно

 ставить  питання , одначе...

 

      ЄГУДІН . Все ясно.

 

      ГОЛОВА.  Тоді  я, Володимир Ілліч, вам допоможу.

 Справа  в  тому,  що  ми  розглидаємо  законопроект у

 другому  читанні.  До  цієї  статті. Не в полеміці до

 Пилипчука,  до  цієї  статті  є ще зауваження? Немає.

 Ідемо дальше.

      Стаття  22  "Використання  коштів, одержаний від

 приватизації   майна   підприємств   агропромислового

 комплексу".  Зауваження тут враховані.

      Стаття  23 "Про прискорений порядок приватизації

 майна    окремих    радгоспів   і   інших   державних

 сільськогосподарських підприємств".  Немає.

      Стаття  24  "Використання аудиторських послуг та

 оплата  за  посвідчення договорів куплі-продажу майна

 при  його  приватизації".  Яворівський  ваша поправка

 яка?  Ви  знімаєте,  да?  Подавав?  Яворівський, будь

 ласка.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ  В.  О.  Яворівський,  Світловодськ,

 комісія з прав людини.

      Олександре  Олександровичу, я подавав, незнаю де

 вона загубилася ця поправка.

      Шановні  колегі,  я  цю  поправку давав, хочу її

 довести  просто до вашого відома і можливо треба буде

 її  подивитися  в  третьому читанні. Подивіться що ми

 пишемо.

      При      приватизації     майна     підприємства

 агропромислового  комплексу  проведення  аудиту  не є

 обов'язковим.   Керівники   та   головні   бухгалтери

 підприємств,      що      приватизуються,      несуть

 відповідальність  і  таке  інше.  Я  зовсім  не  хочу

 поставити  під сумнів, скажімо там, добропорядність і

 головного  бухгалтера  і  керівників,  але  абсолютно

 переконаний в тому, що аудит напередодні приватизації

 обов'язковий.

 

       ЄГУДІН.  Значит, вы задали вопрос. У нас не

 было, к сожалению,  ваших зауважень.

 

      ГОЛОВА.  Він  їх  так  поставив, що ясно, що він

 давав його.

 

       ЄГУДІН.  Но мы считаем, что сегодня аудит,

 вот   тогда,   когда   мы  с  вами  проголосовали  за

 обязательный  аудит,  мы допустили большую ошибку. Мы

 считаем,    что    сегодня   тех   органов,   которые

 контролируют сегодня и главного бухгалтера, есть КРУ,

 есть  КРО и тысячи организаций, которые контролируют.

 И мы не можем сегодня не доверять своим предприятиям,

 своим   главным   бухгалтерам.  Если  слабый  главный

 бухгалтер,  то  аудит  можно нанять, вопросов нет. Но

 платить  сегодня  огромные  деньги,  такие  деньги за

 аудит, мы считаем, что необходимости такой нет.

      Она  написано, обов'язково. Это ж не значит, что

 он не должен быть.

 

      ГОЛОВА.  Все.  Одну  хвилиночку.  Він  зняв свою

 пропозицію. До 24 статті інші зауваження враховані.

      Стаття  25  "Приватизація  майна  підприємств  і

 організацій  за  погодженням  з  Кабінетом  Міністрів

 України". Зауваження тут враховані.

      26.  Про  управління  часткою  державного майна.

 Акції.

      Не було зауважень.

      ЄГУДІН. Нет, нет.

 

      ГОЛОВА.   Стаття   27.   Участь   керівників   і

 спеціалістів  у  приватизації  майна підприємств. Тут

 мова   йде   про  те,  що  керівники  та  спеціалісти

 державних   підприємств   агропромислового  комплексу

 зазначених  у  статтях  2,  13,  15, 21, що у процесі

 приватизації  перетворюються  у  відкритті акціонерні

 товариства,  можуть  викупити  за  власні  кошти до 5

 відсотків  загальної  кількості акцій цих підприємств

 на нуменальною вартістю.

      І  далі  розкривається  механізм  цієї  і  іншої

 процедур. Зауваження було одне, враховано.

 

      ЄГУДІН. Да.

 

      ГОЛОВА.  Немає заперечень.

 

      ЄГУДІН. Нет.

 

      ГОЛОВА.  Стаття 28. Приватизація майна підсобних

 сільських господарств, підприємств і організацій.

      Є зауваження, Іван Іванович прошу Магда.

 

      МАГДА

 

      Тут  не  зауваження,  а просто пропущено, отут у

 другому  абзаці структурних підрозділів, підприємств,

 установ   і   організацій,  там  було  написано,  які

 виготовляють  сільгоспродукцію,  а  то  тут не зовсім

 ясно,     добавити     слова,     які    виготовляють

 сільгоспродукцію.

 

      ГОЛОВА. В принципі немає заперечень.

 

      ЄГУДІН. Я думаю, что нет, можна принять.

 

      ГОЛОВА.   Поправка   Магди,   уточнення,  що  це

 стосується     підприємсьтв,     які     виготовляють

 сільськогосподарську     продукцію    ставиться    на

 голосування,  я  прошу  підтримати  її, бо це справді

 потрібне уточнення, ставлю на голосування.

      Йосип Вікеньтьович, голосуйте за.

      Будь ласка.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

      За голосуйте, я потім поясню.

 

      Шановні    депутати,    ну    дехто    захопився

 обговоренням  наступного  законопроекту, я прошу вас,

 редакційнав  поправка  яка  стосується  цієї  нор ми,

 статті  28,  тобто  підсобних  підприємств, установ і

 організацій,      які     займаються     виробництвом

 сільськогосподарської    продукції.    Так    ставить

 уточнення Іван Іванович.......

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Іван  Іванович,  давайте так: зійшлось... От, ну

 добре...  Цеглу...  підсобне  підприємство виготовляє

 цеглу.   Це  що  таке?  А  це  -типова  ситуація  для

 сітльської  місцевості.  Специфіка є? Є... Давайте не

 будемо   наполягать  на  голосуванні...  Він  уже  не

 наполягає... Не будемо голосувать!

      Стаття  29  "Приватизація фінансових вкладень...

 "Приватизація  фінансових вкладень підприємств". Була

 пропозиція від Комісії, вона врахована. Тому я просив

 би   (ніхто   не  наполягає  на  голосуванні  окремих

 поправок)... тому є прозиція... Борзих, прошу.

 

      БОРЗИХ

 

      Александр Александрович, нет никакой надобности,

 на   мой  взгляд,  принимать  этот  Закон  в  третьем

 чтении  -его можно принять во втором чтении. Ни одних

 существенных  замечаний  письменных до каждой статтьи

 не  было.  Мы  прошли их, никаких замечаний особых не

 было.  Поэтому  я  предлагаю  поставить этот Закон во

 втором  чтении  в  целом. И не выносить его на третье

 чтение. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Олександре Івановичу, шановні депутати,

 я  не  буду вживати приказки народної відносно т ого,

 що   швидко  робить  треба,  а  що  не  треба  робить

 швидко...  Тут  якраз  швидкість  у  якісності,  чи в

 якості підготовки. Якщо ми приймаємо зараз в цілому в

 другому    читанні,    даємо   доручення   Юрвідділу,

 розробникам,   Спільці   орендаторів  (звертаємось  з

 пропозицією), Комісії нашій, і вони нам... Президенту

 дамо   до   третього   читання,  щоб  не  було  потім

 зауважень... І ми через тиждень його проголоосуєм (чи

 через  2  тижні)  остаточно, то це буде правильно. Це

 бцде, ну скажем так, по-депутатському. А якщо ми його

 зараз  проголосуємо,  а  потім виявиться, що наробили

 помилок, то тоді буде... неправильно. Зрозуміло, так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  ставлю  на  голосування  в  цілому  в другому

 читанні,  прийняти  цей  закон передбачивши доручення

 комісії, Секретаріату Верховної Ради, щодо підготовки

 цього  законопроекту  протягом  двох  тижнів на третє

 остаточне  читання. Можна ставити на голосування? Моя

 пропозиція зрозуміла, є чотири бажаючих висловитися з

 мотивів,  п'ять  навіть,  тоді  запишіться,  хто хоче

 висловитися з мотивів, 5 хвилин відведемо на це.

      П'ять хвилин, будь ласка, Шулежко.

 

      ШУЛЕЖКО.  Прошу передати слово Парубку.

 

      ПАРУБОК

 

      Я   вношу   пропозицію   в   статті  27,  "Участь

 керівників" поставити в рівномірній залежності, а то у

 нас кожний день народжується все нова і нова еліта.

      П'ять зняти.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  шановні  депутати, з мотивів

 голосування  не  по окремих статтях, а та пропозиція,

 що  внесена,  тому  будь  ласка не робіть того, що не

 треба, Долженко прошу.

 

      ДОЛЖЕНКО

 

      Прошу передати слово Душейко.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка  Душейко.  Петро Григорович

 прошу.

 

      ДУШЕЙКО П.Г.

 

      Я  вважаю, що можна приймати в цілому цей закон

 в  другому  читанні, але обов'язково все-такі підійти

 до  третього  читання  і  підкреслюю ту позицію, хоча

 вона    можливо    трішки,   ви   скажете   Олександр

 Олександрович що постатейно, але я називаю наприклад.

      Стаття 28, 27, вибачаюсь."Окрема роль, або орема

 участь    керівників   і   спеціалістів".   Якщо   це

 приватизація   йде   народного  майна,  то  не  можна

 виділять  когось в одні умови, а когось в інші умови.

 І до цього моменту потрібно прислухаться.

      Другий  момент,  який  мене  не  покоїть, і який

 являється    позицією,   взагалі   кажучи,   це   про

 використання     коштів,    які    отримуються    від

 приватизація. Я по цьому поводу говорив, коли питання

 про  Закон  "Про  оренду"  ми  обговорювали, так само

 говорю   і   тепер.  Чому  кошти,  які  отримані  від

 приватизації  передбачається направляти крім покриття

 покриття затрат на саму приватизацію, на модернізацію

 цих  підприємств?  Я  вибачаюсь.  Вони  втрачають вже

 державну  власність.  А це кошти... або які являються

 державною    власністю,    тому    держава    повинна

 розпорядитись  ними  вірніше  -направити  в  сферу чи

 соціально-культурного     розвитку,    чи    пенсійне

 забезпечення,  чи  таке інше. Адже це надбання всього

 народу. А підприємство стало вже приватним, а ми його

 модернізуєм.  Розумієте?  Я  суть,  логіки  не вловлю

 цього  питання.  Тому це ті два моменти і деякі інші,

 які   все-таки  потребують,  на  мою  думку,  третьго

 читання.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Григорович,  я  не  веду записів

 зараз  і  не  буду  вступати  в полеміку. Це повністю

 збігається   з   процедурою  підготовки  до  третього

 читання.  Ваші  зауваження  внесіть туди, бо особливо

 перше,   воно   надзвичайно  важливе,  але  це  норма

 загального  Закону  "Про  приватизацію".  Я  повністю

 поділяю вашу позицію, одначе треба враховувати...

      М'ясковський, прошу.

 

      М'ясковський

      Я  прошу  передати  слово  депутату  Попову, 308

 округ.

 

      ГОЛОВА.  Як  ви сказали, Бережний? А Попов, будь

 ласка.

 

      ПОПОВ

 

      Александр  Александрович, если вы помните, что в

 первом  чтении  я  выступал  и  сегодня, рассматривая

 Закон  во втором чтении, что статья 6. 21. 1 является

 центральной  статьей  этого  Закона,  и.....  сегодня

 подтвердили.  И если говорить, то здесь в этой статье

 нет  главного  в  том,  что  сегодня  уже практически

 отдельные области приватизировались практически 60-70

 процентов.  Это  тоже  факт. И Закон нужен для тех 30

 працентов, тоже факт.

      Но  вопрос  стоит в другом, что в этой статье 6.

 21. 1 нет механизма сегодня реприватизации.

      Поэтому  я  предлагаю  сегодня  Закон  во втором

 чтении принять, а статью 6. 21. 1 доработать вместе с

 юротделом,  потому  что  это  главный  принципиальный

 вопрос сегодня этого Закона.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  власне  кажучи, всі, хто виступає,

 підтверджує необхідність третього читання, ніхто того

 не  заперечує.  Ще  жоден не виступив проти. Бережний

 хотів виступить проти.

      Будь  ласка,  Бережному  дайте  слово. Ну, як...

 Будь ласка.

 

      БЕРЕЖНИЙ О.Т.

 

      Олександр   Олександрович,  я  хотів  підтримати

 Петра  Григоровича Душейка в тому, що должно все буть

 в   рівних   умовах.   І  на  даний  момент  сьогодні

 приватизація  переробки пройшла не в рівних умовах, і

 колгоспи  і совхози пройшли акції на фізичних осіб по

 5,  по  6,  по  7,  по  20.  Іменно  на фамілії, а не

 колективи.  І  там  це теж війна між ними. І це треба

 упорядочити.    Це    один,    тобто   неправильність

 приватизації проізошла.

      І вторе. Те, що приватизацію переробники робили,

 ну, кому скільки хотілось: кому 60, кому 90, кому 50%

 оставили, а тим, котрим предложили - по 5, по 6%.

      Тобто треба це теж підрівнять.

      І  я  хотів  би,  щоб  це  при  третьому читанні

 учитали.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі, Олександре Тимофійовичу, на те

 й  направлений  Закон. Ви вже подивилися по нормах, і

 51% і інші норми.

      Тобто  всі,  хто  вносив пропозиції, підтримують

 таку  схему  прийняття.  Я  її  вже,  так  би мовити,

 озвучив для стенограми і ми можем записати.

      А  зміст  такий:  прийняття  в другому читанні в

 цілому,  доробка  з  участю Комісії, Спілки орендарів

 переробних  підприємств, ну, керівництва системи цієї

 Мінхарчопрому  тощо,  я  прошу  пробачити,  головного

 управління   і   т.  п.  Я  просив  би  проголосувати

 проголошений мною текст раніше.

      Я, Анатолій Степанович, я ж сказав протягом двох

 тижнів.

      В тексті вже в тому, за який ми будемо голосувати.

      Будьте уважні.

      Я  нікому не підказую як голосувати, але ви самі

 занєте як.

      Будь ласка. Ставлю на голосування.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

      Рішення прийнято.

      Подякуємо Володимиру Іллічу Єгудіну і комісії за

 хорошу роботу над цим документом.

      Хоч  те,  що  говорили  тут,  Душейко,  Вітренко,

 Бережний  і  інші, будь ласка, врахуйте при підготовці

 для третєго читання, це звичайно важливі моменти.

      Я прошу  і Пилипчук.

      Да і те, що говорив Пилипчук.

 

      Про  проект  закону  України про внесення змін і

 доповнень  до  Декрету Кабінету Міністрів про довірчі

 товариства . Друге читання.

      Чечетов Михайло Васильович, інформація, прошу.

      Будьте уважні.

 

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В.

 

      Уважаемые  коллеги,  на прошлой сессии мы с вами

 рассматривали   на   первом   чтении   инициированные

 Кабинетом    Министров    поправки   к   декрету   "О

 доверительных обществах".

      Эти поправки были приняты в первом чтении и было

 поручено    комиссии    по   экономической   политике

 трансформипровать  Декрет  о доверительных обществах с

 учетом  принятых  поправок  в первом чтении, с учетом

 высказанных  замечаний,  предложений  и  пожеланий  в

 процессе  обсуждения  в  зале и представить на сессии

 Верховного Совета таким образом преобразованный Декрет

 Закон.

      Комиссия   по   экономической   политике   такое

 поручение   выполнила  и  такой  законодательный  акт

 для  второго...  законодательный  акт  о...  Закон  о

 доверительных  обществах для процедуры второго чтения

 был  подготовлен в конце второй... прошлой сессии, ну

 в  связи,  так  сказать,  с  нехваткой  времени тогда

 вынести  его не удалось, но материалы были розданы. В

 процессе  перерыва между сессиями поступили отдельные

 замечания  и,  можно  сказать,  больше  редакционного

 характера они были тоже внесены в даный законопроект.

      И   по  новой,  с  учетом  этих  регистрационных

 поправок,  было  выдано...  вам  роздан  материал для

 процедуры  второго  чтения.  Но  буквально  вот вчера

 вечером   поступил   еще   один  материал,  поступили

 предложения.   Когда   уже   материал  был  отпечатан

 поступило   предложение   от  Кабинета  Министров  за

 подписью Марчука. Вы знаете, что работает Комиссия во

 главе   с   вице-премьером   Дурдинцом   по  проверке

 деятельности  доверительных обществ, трастов, вскрыты

 большие недостатки и вот и учетом вот этого негатива,

 накопленого  в  проыессе проверки, были высказаны ряд

 предложений.   И   на   мой  взгляд  и  действительно

 целесообразных   предложений,  которые  бы  следовало

 наверное все-таки  внести.

      Ну  и  буквально  сегодня  поступили то же самое

 предложение   и  замечание.  Отдельные  внесены  были

 комиссией,  можно  сказать  интуитивно,  и так далее,

 посколько  это  говорит  о  том,  что  мыслим в одном

 направлении.  Ну  а  часть не вошло. Тоже есть ценные

 замечания  депутата  Квятковского,  но  были  розданы

 сегодня. Поэтому есть предложение все-таки сегодня во

 втором  чтении  принять...  процедуру  второго чтения

 сегодня, так сказать, реализовать и провести, а затем

 вот  эти поправки Кабинета Министров (там несколько),

 которые  были  розданы за подписью Марчука, мы внесем

 через 2 недели на процедуру 3 чтения.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція.

 

      ЧЕЧЕТОВ_.  Какие...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку. Зрозуміла пропозиція.

 Проте,  щоб  ми  сьогодні,  так  як  попередній закон

 розглянули  його  в другому читанні, враховуючи потім

 матеріали  тої  перевірки, котра здійснюється (в тому

 числі  за  рішенням  Верховної  Ради  про трасти, про

 довірчі  товариства)  і  до  3  читання  врахувати ті

 зауваження,  які  спираються  на  практику реалізації

 цього Декрету.  Зрозуміло ? Так?

      Михайло  Васильович, прошу.

 

      ЧЕЧЕТОВ.Буквально несколько слов в качестве

 коментария к законопроекту.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

 

      ЧЕЧЕТОВ.   То   есть,  какую  цель  преследовала

 комиссия  в процессе разаработки данного проекта? Это

 прежде    всего    защитить   интересы   граждан   от

 недобросовестной     работы    трастовых    компаний,

 доверительных  обществ.  Но не путем закрытия, полной

 ликвидации  этих  финансовых посредников, как класса.

 Дело   в  том,  что  на  данном  этапе  приватизации,

 цивилизованная  или  деятельность  в рамках закона, в

 рамках   правового   поля,   ограниченого   законами,

 деятельность финансовых посредников нужна. Она должна

 оказывать практическую помощь тем гражданам, кто, так

 сказать,  к ним обращается, помощь в размещении своих

 (..........) сертификатов и ценных бумаг.

      А  главная  задача, которая преследовалась, -это

 все-таки  ввести  деятельность вот этих доверительных

 обществ   в   нормальное  правовое  поле,  чтобы  они

 действовали   действительно   как   на  цивилизованом

 законодательном поле Украины.

      Что   для   этого   предусмотрено   вот  в  этом

 законопроекте,   который   выносится   для  процедуры

 второго  чтения?  Ну,  прежде всего предусматривается

 запретить работать, привлекать трастовым компаниям...

 

      ГОЛОВА.  Михайло  Васильйович,  одну секундочку.

 Шановні   депутати,  Анатолій  Степанович  і  вас  це

 стосується,  шановні  депутати,  обговорюється  зараз

 питання,   яке,   відверто  кажучи,  бунтує  сьогодні

 суспільство.  Тому що найбільша несправедливість, яка

 різко    проявилася   сьогодні,   -це   операція   із

 сертифікатами, це робота довірчих товариств тощо.

      Тому  я  просив  би вас Михайло Васильйович дещо

 повільніше говоріть. А всі слухають, тому що це іде в

 прямий  ефір.  І  потім  ми  будем  приймати рішення.

 Прошу.

 

       ЧЕЧЕТОВ.    Я    еще   раз   повторю.   Что

 предусматривается  в  данном законодательном акте для

 защиты  интересов  граждан от недобросовестной работы

 трастовых организаций.

      Первое. Прежде всего предусматривается запретить

 доверительным  обществам привлекать денежные средства

 доверителя, денежные средства граждан.

      Второе.  Предусматривается  увеличение уставного

 фонда.  Ну,  в  декрете  был один миллион. Значит, мы

 сначала  предусмотредли,  так сказать, до... в данном

 законодательном   акте,   в  законе  о  доверительных

 обществах,  предусматривается   не   менее  50  тысяч

 минимальных  заработных  плат,  то есть три миллиарда

 карбованцев,   обговаривалась  сумма  там  в  10,  15

 миллиардов.   Но   почему   мы  сошлись  на  сумме  3

 миллиарда.  Дело  в  том,  что  если  резко  повысить

 потолок   установного   фонда   15   миллиардов,   20

 миллиардов  и  т.  д.  То  не  все трастовые компании

 способные  этот  уставный  фонд  сформировать,  часть

 закроется  и естественно те вкладчики, которые внесли

 деньги  вы трастовые компании, они повернутся лицом к

 государству,  потому что вынуждены сами, так сказать,

 самина  себя  повесить  эту ответственность. Это одна

 сторона медали.

      А  другая  сторона  медали,  если  резко поднять

 потиоклок установного фонда, опять таки, 15, 20 милли

 ардов,  то  опять  таки  часть не перерегистрируется,

 часть   закроется  и  мы  можем  своим  этим  законом

 выпестовать  круцпных  монополистов,  то  естественно

 скажется   на   интересах  прежде  всего  вкладчиков.

 Поэтому  была  выбрана  сумма 3 миллиарда карбованцев

 или  привязки к минимальной заработной плате, этол 50

 тысяч  минимальных заработных платы сумма установного

 фонда.

       Кроме     того,    сумма    уставного    фонда

 предусмотренная   более   ликвидная,   не   более  25

 процентов уставной фонд может входить имущество, а 75

 процентов  это  денежные  средства  и  ценные  бумаги

 выпущенные допустим Кабинетом Министров.

      Кроме  того,  на  моент  регистрации должно быть

 внесено 50 процентов уставного фонда и в течение трех

 первых  месяцев  деятельности  трастовой компании или

 доверительного  общества  должен  быть  уставной фонд

 доформирован  и  если  в течение трех месяцев сначала

 регистрации   не   будет  сформирован  уставной  фонд

 полностью это является основанием для закрытия данной

 доверительной компании.

      Далее, предусмотрено усиление меры контроля и со

 стороны   фонда  Национнального  банка,  Министерства

 финансов,     Фонд     государственного     имущества

 за  деятельностью  доверительных  обществ,  для этого

 раз,   не   менее   одного  раза  в  год  они  должны

 осуществляться   соответствующу   проверку  по  своим

 каналам.

      Далее.  Усилина  мера ответственности участников

 трастовых компаний перед своими укладчиками. То есть,

 в   законе   предусматривается,   что   доверительное

 общество  отвечает  перед  доверителями,  кто доверил

 данной     компании,    трастовой    компании    толи

 приватизационный  сертификат,  толи  ценные бумаги, в

 рамках  уставного  фонад  и  каждый  участник данного

 доверительного  общества  отвечает  еще дополнительно

 пятикратной ответственностью по сравнению со своим...

 со  своей долей в Уставном фонде. Ну, естественно, на

 момент учреждения регистарции доверительного общества

 составляется акт аудиторской проверки о возможностях,

 или      способностях      (способны      ли,     так

 сказать,...............   участники   трастового  или

 доверительного  общества  нести  такую дополнительную

 ответственность  или  нет), то есть этот вариант, так

 сказать,...  эта бумага -акт аудиторской проверки -то

 же самое предусматривается.

      Далее.  Предусматривается  для защиты вкладчиков

 образование    страхового   фонда   в   размере   35%

 стоиимости...   величины   Уставного   фонда,  причем

 процедура  формирования идет ежегодным отчислением не

 менее  10%  от  чистой...  от прибыли, чистой прибыли

 доверительного фонда.

      Ну,   и   самое  главное - увязана  общая  сумма

 доверительной  собственности  (то  есть  общая  сумма

 стоимости  всех сертификатов, акций, которые граждане

 доверяют  доверительному  обществу)  увязана с суммой

 Уставного  фонда  и  дополнительной  ответственностью

 каждого  участника  (как  я сказал, что доверительное

 общество может привлечь, может привлечь сертификатов,

 ценных бумаг на сумму, равную Уставному фонду и сумме

 дополнительной   ответственности   -это   пятикратной

 величине  пая  каждого участника этого доверительного

 общества).  То  есть  вот  основные  моменты, которые

 предусмотрены  непосредственно в данном законопроекте

 ждля защиты интересов граждан, которые иметь по своей

 инициативе...   по   своей   инициативе  будут  иметь

 отношения   с   доверительными   обществами   от   их

 недобросовестной    работы.   Поэтому   я   предлагаю

 приступить  к  процедуре  второго  чтения  того,  что

 роздано   на  руки.  А  то,  что  тот  дополнительный

 материал  (материал  депутата  Квятковского,  который

 заслуживает  внимания;  и  материалы Кабмина, которые

 поступили  сегодня)  мы вынесем на процедуру третьего

 чтения через 2 недели. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Ще раз стосовно змісту процедури і суті

 цього Закону. Будь ласка.

      Діяв    Декрет    Кабінету    Міністрів,   тобто

 нормативний  акт  мав  силу  закону,  на основі якого

 функціонували трастові і довірчі товариства. Трастові

 функціонували трастові компанії і довірчі товариства,

 багато  виникло  зловживань,  тому  під  час  першого

 читання,  ми  прийняли  рішення  про  те,  що введемо

 закон,   після   його  введеня  припиняє  дію  декрет

 Кабінету  Міністрів прийнятий в 1993 році, і зараз ми

 дійшли  до другого читання при розгляді цього закону.

 Будемо  розглядати  в  другому  читанні  і  в  тій же

 процедурі,   як  це  передбачено  Регламентом,  після

 третього   читання  це  може  бути  через  два  тижні

 приблизно, ми його  розглянемо остаточно.

      Тому  я  прошу  депутатів, за процедурою другого

 читання,  хоч  я  бачив  піднімав  відносно процедури

 розгляду   цього   питання,  давайте  так  3  хвилини

 буквально,   я  дивлюся  Валентина  Петрівна,  Сергій

 Драгомарецький  коротше  кажучи,  і Пилипчук, три. Чи

 хочете  більше,  ніхто  не  бере  слова,  тому  що  є

 процедура    другого    читання,   вона   передбачена

 Регламентом,  ну  Драгомарецький ще до цього, давайте

 Драгомарецькому  слово це дає комісія, яка зв'язана з

 приватизацією, будь ласка.

 

       ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Александр    Александрович,   я

 полностью   с  вами  согласен  по  процедуре  как  вы

 предложили,  но  мне бы очень хотелось, чтобы мы были

 последовательны  в своих действиях, вы помните, когда

 мы  рассматривали  этот  вопрос в первом чтении, было

 дано протокольне доручення. СБУ, комиссия Омельченка,

 чтобы  выяснить  кто конкретно это сделал и каким это

 последствиям  привело,  тем  более  было  поручение и

 Председателю  нашей  комиссии  по  депутатской  этике

 господину  Шейко проинформировать Верховный Совет, ну

 давайте  сделаем  как положено, выполнят протокольное

 доручення,   расскажут   нам  ситуацию  и  пойдем  по

 пунктам.

 

      ГОЛОВА.  Дуже  правильна пропозиція, ми прийняли

 рішення...

 

       ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.  Фальсификации документов...

 

      ГОЛОВА.  Інформація  з цього приводу, Омельченко

 є?

 

       ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. В системе права один документ, а в Ведомостях другой.

 

       ГОЛОВА. Омельченко є? А де Григорій Омелянович?

 Хто   може   доповісти   із   комісії   з   питань  з

 організованою    злочинністю    стосовно    доручення

 Верховної Ради?

      З  Комісії  з  питань оборони і безпеки хто може

 доповісти про аналіз від СБУ з цього приводу?

      Шановні депутати! В мене є пропозиція. В зв'язку

 з   тим,  що  ми  перед  розглядом  повинні  одержати

 відповіді  на  це  запитання,  оскільки  є  доручення

 Верховної  Ради  перенести  розгляд  цього питання на

 четверг.

      І  все-таки... Одну хвилиночку. У четверг і тоді

 проінформуєте.  Михайло  Васильович,  ви  не  буду  в

 четверг робить вступне слово...

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.         не чути.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку. Є постанова Верховної

 Ради,  ми  повинні  шанувати  свої  рішення. Я просив

 би.........   це  рішення  Верховної  Ради.  Якщо  ви

 згодні,  щоб розглядати без такої інформації, давайте

 розглянемо, і так можна.

      Давайте  так.  Оскільки була постанова Верховної

 Ради,   хто   згоден  розглядати  без  інформації,  а

 інформацію  зробити в кінці другого читання? Я ставлю

 на голосування.

 

      "за"

 

      Тоді   ставиться  на  голосування  пропозиція: в

 четверг  поставити  це  питання в порядок дня першим,

 розпочавши   його   з   відповідної  інформації,  яка

 визначена постановою Верховної Ради.

      Ні він говорить не буде.

      Будь ласка.

 

      "за"

 

      Дякую.

      михайло  Васильович,  тут ніхто вас ні в чому не

 звинувачує,   але   треба   було  інформацію  відразу

 сказати, щоб було ще таке протокольне доручення.

      Я   просив   би  Комісію  з  питань  боротьби  з

 організованою   злочинністю, Комісію з питань оборони

 і безпеки інформації депутатам зробіть, принаймні, по

 5-10 хвилин кожному буде надано слово.

      Михайло Васильович, дякую, сідайте будь ласка.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.   Не чути.

 

      А, наступне питання, да?

      Наступне  питання:  "Проект Закону "Про внесення

 доповнень  до  Закону  "Про  заставу"  Друге читання.

 Доповідач   -Михайло  Васильович  Чечетов,  заступник

 Голови  Комісії  з  питань  економічної  політики  та

 управління народним господарством.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

 

      Уважаемые   народные   депутаты,   я  опять-таки

 обращаюсь  к  прошлой  сессии. По инициативе Кабинета

 Министров  были  вынесены на процедуру первого чтения

 три  поправки  к  Закону  о  залоге.  В  процессе эти

 поправки  были  приняты  в  первом чтении и было дано

 поручение    Комиссии   по   экономической   политике

 подготовить   эти   поправки  для  процедуры  второго

 чтения.

      Поступило  замечание  от  Комиссии по финансам и

 банковской деятельности за подписью Виктора Ивановича

 Суслова  по  первой  поправке с просьбой снять первую

 поправку, а за две другие  проголосовать.

      После  этого  поступило письмо на имя Александра

 Александровича  Мороза  за  подписью  премье-министра

 Украины,  где  и  он  в  принципе не возражает против

 снятия  первой  поправки,  а  за  две другие поправки

 Закона о залоге проголосовать.

      Больше  других  замечаний  не  было,  и  поэтому

 предлагается  для голосования две поправки к Закону о

 залоге.  Я  буквально в двух словах прокомментирую, о

 чем идет речь.

      Ну,  в  статье 20-ой предлагается поправка, суть

 которой  сводится  к  тому,  что  если  наступает тот

 момент, когда заложное имущество нужно реализовать, а

 это  есть имущество или государственного предприятия,

 или  акционерного  предприятия, созданного в процессе

 корпоратизации,    где    все    акции    принадлежат

 государству,   то  реализация  будет  проходить,  ну,

 должна     проводиться     соответствующим    органом

 приватизации,   то   есть   Фондом   Государственного

 Имущества. Не судебным исполнителем, как говорится, в

 обычном   режиме.   Это   связано  с  тем,  что  идет

 реализация   государственного   имущества,  целосного

 имущественного     комплекса     или     акционерного

 предприятия.

      И   вторая  поправка  опять-таки  касается  того

 случая, когда наступает момент реализации заложенного

 имущества,  находящегося  в  залоге.

      По  статье  25,  случай если подлежит реализации

 имущества,  которое  находится в залоге и сумма привы

 шает ту сумму, которую нужно погасить ввиде долга, то

 разница    конечновозвращается    владельцу   данного

 имущества.

      Ну  а  если  речь  идет  о реализации целосного,

 допустим   имущественного   комплекса  или  открытого

 акционерного  предприятия  образованного  в  процессе

 корпоратизации,    где    все    акции    принадлежат

 государству,  то  в  этой  ситуации, если сумма денег

 привышает  сумму  долга, которую нужно погасить, то в

 законе    предусматриволось,    что    эта    разница

 возвращается в бюджет, а в поправке предлагается, что

 если   покупателем   является  физическая  особа  или

 юридическая    особа   в   имуществе   которой   доля

 государственной   собственности   не   привышает   26

 процентов  то вот эта разница идет позабюджетный фонд

 приватизации .

      То есть, разница  идет  вобычном  режиме просто в

 фонд    идет    в    бюджет,   а   если   реализуется

 имуществополучается  разница, которая погашает долг и

 осьтается  еще  разница,  то  эта  разница  поправкой

 предусматривается   направить  во  внебюджетный  фонд

 приватизации  для  использования затем так сказать, в

 процессе программы приватизации.

      Вот  эти  две  небольших  поправки,  за  которые

 предлагается    проголосовать.    Поскольку    других

 замечаний  и  предложений  не  было,  кроме  снятия с

 процедуры  второго  чтения  первой  поправки, о чем я

 ранее сказал.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Всі   зрозуміли,   що  сказав  Михайло

 Васильйович.  Він  так  швидко говорив, що я думаю не

 всі  зрозуміли,  але суть не в тому. Ви всі прочитали

 те,  що він казав, бо в вас ці матеріали на руках є і

 своєчасно ми його розглядали.

      Тому  давайте  за  процедурою  другого  читання.

 Перша  поправка  від  комісії  з  питань  фінансів  і

 банківської  діяльності  вона  відхилена  і погоджена

 комісією,  так?  Ні.  Будь ласка, Віктор Іванович від

 комісії,  Суслов, немає. Хто від комісії? Єльяшкевич,

 будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ    О.    С.    Ельяшкевич,    Херсон,

 депутатская группа "Реформы".

 

       ЧЕЧЕТОВ.  Виктор  Иванович,  будьте  добры,

 пожалуйста, по закону о залоге, по первой позиции...

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

 

       СУСЛОВ .  Значит,  вот  письмо  на имя Олег

 Вадимыча  Тарана  за  подписью  председателя комиссии

 Виктора  Ивановича  Суслова.  Не  заперечуємо,  що до

 необхідності,    я    цитірую,    щодо   необхідності

 розглядання  в другому читанні проекту Закону України

 "Про   внесення  доповнень  до  Закону  України  "Про

 заставу"" з  урахуванням  пропозицій Уряду України по

 вилученню  положення  першого  цього проекту. І такое

 тоже  самое,  я  не  буду  зачитывать, аналогично  по

 содержанию письмо за подписью Марчука о снятии первой

 поправки.

 

      ГОЛОВА.   Є   інша   думка   у  членів  комісії.

 Єльяшкевич, будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ    О.    С.    Ельяшкевич,    Херсон,

 депутатаская группа "Реформы".

      Члены комиссии проголосовали за то, чтобы статтю

 4   закону  викласти  в  такій  редакції:  "Предметом

 застави  не  може бути майно державних підприємст або

 частки  по  її  акції,  що  належать  державі у майні

 господарських товаариств спільних підприємств.

      И Комиссия, члены Комиссии настаивают на этом.

      Другое  дело,  что Кабинет Министров просит этот

 вопрос  не рассматривать. Но я хочу сказать, что если

 мы  такой  пункт  не  примем,  то, к сожалению, будет

 продолжаться  продолжаться  практика, когда предметом

 залога будем имущество государственных предприятий. В

 то время, когда обкективной оценки этого имущества не

 существует.  И  фактически  таким  образом будет идти

 своеобразная приватизация государственного имущества.

      Поэтому   Комиссия   по  вопросам  финансовой  и

 банковской деятельности внесла это предложение. И мы,

 как  члены  Комисссии,  (мы между собой говорили), мы

 считаем, что такое предложение должно быть поставлено

 на голосование и оно обязательно должно войти в текст

 Закона.

      Я  еще  раз повторяю это предложение. "Предметом

 застави  не може бути майно державних підприємств або

 частки   паї-акції,   що  належать  державі  у  майні

 господарських товариств, спільних підприємств".

      Этим  самым  государство  сможит  защитить  свои

 интересы  как  собственника.  Потому  что в противном

 случае   будет   итди   скрытый  механизм  незаконной

 приватизации.

 

      ГОЛОВА.    Шановні    депутати!    Будь   ласка,

 прокоментуйте   Михайло  Васильович.  Але  пропозиція

 надзвичайно  важлива.  Будь ласка.

 

      ЧЕЧЕТОВ .  Я  хочу  прокоментировать.  Дело в

 том,  что  в  Закон  о  налоге  есть  такая статья 11

 "Сторони  договору-застави". И здесь речь идет о том,

 что  если  берется  государственное  предприятие  или

 корпоратизированное   предприятие,   где   все  акции

 пренадлежат  государству,  то  в  этом  случае  часть

 имущества  там  или  какой-то  может  быть станок или

 допустим   какую-то   линию   может   под  залог  это

 предприятие  отдать  для  получения  допустим того же

 самого   кредита.   Но  это  как  любое  хозрасчетное

 предприятие    имеет   право   реализовать   ненужное

 оборудование.

      А   если   речь   идет   о   залоге   целостного

 имущественного комплекса или части допустим отдельных

 цехов  и  корпусов  и  так  далее, то в этой ситуации

 разрешение    на    залог    этого   имущества   дает

 соответствующий   орган   управления,   министерство,

 соответствующее   министерство  с  погодженням  фонда

 госмайна.  Поэтому в законе такая отсебятина она, так

 сказать,  в принципе она... закон такую отсебятину не

 допускает,   поскольку   жестко  оговорено  процедура

 залога,   целостново   имущественного   комплекса   и

 отдельных споруд.

 

      ГОЛОВА.   Михайло  Сергійович,  а  в  результаті

 закінчиться,   що   буде  держава  розраховуватися  з

 бюджету за рахунок кредиту, также це...

      Квятковський будь ласка.

      Квятковський прошу.

 

      ЧЕЧЕТОВ .   Нет   дело   в   том,  что  если

 предприятия  хозрасчетное  предприятие то оно в праве

 этот станок продать, передать, дать в аренду и в тоже

 время отправить в залог. Какая разница, если я продаю

 этот  станок,  это  же  решает  предприятие.....  Это

 разные вещи.

 

       ГОЛОВА. Хвилинку.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ

 

 

      Шановні депутати, я хотів би звернути вашу увагу

 на  таку річ. Борг Росії..... чеки складають скільки,

 що  чкеки  може  під  це  взяти  70  відсотків  всієї

 метуларгійної  промисловості  Росії.  Борг  Росії,  в

 Німеччині  60  мільярдів  марок,  тобто,  і  в жодній

 країні такого жахливого розкрадання вдержавного майна

 немає  яке  ми  зараз  хочемо  узаконити.  Бо  за  60

 мільярдів  марок Німеччина могла видать 5 Росій, а ми

 вилучаємо   основне  положення  в  законодавстві  про

 заставу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  будь ласка це норма

 яка потребує вашого особливого втручання і вивчення і

 знання  цього питання, що може бути застовою, що може

 бути  заставою,  а  що  не  можде,  тому  що механізм

 застави,   це   механізм  або  зміни  власності,  або

 витрачання державних коштів напогашення боргів і тому

 подібне.

      Тому  пропозиція  від  комісії  була  така. Уряд

 пропонує    вилучити   її,   одначе   члени   комісії

 наполягаютьб   на   тому,   щоби   вона   залишилася,

 виколадена вона дуже чітко, я ставлю цю пропозицію на

 голосування, я зобов'язаний це робити як головуючий.

      Тобто  ставиться  на  голосування пропозиція від

 комісії  з  питань  фінансів і банківської діяльності

 такого  змісту,  предметом застави не може бути майно

 державних  підприємств  або  часних  по  її акції, що

 належать  державі  у  мвйні  господарських товариств,

 спільних підприємств.

      Чи  є потреба ще коментувати? Віктор Іванович...

 одну хвилинку!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Віктор Іванович,  ще  раз.  Суслов,  будь ласка,

 слово  вам.  Ще  хочу,  щоб  всі  вникли  в суть цієї

 поправки.

 

      СУСЛОВ В.І.

      У  меня  вопрос  к  докладчику.  Комиссия другой

 ответ  дала, не такую редакцию. Насколько я помню, мы

 согласились  с  тем,  что  по  первой части мы дважды

 проводили   заседание   Комиссии.   Решение  не  было

 принято.  Поэтому  мы  и написали, что с предложением

 Кабинета  Министров по снятию этой части мы согласны.

 И  я  бы  просил  отдельных  членов Комиссии нашей не

 выступать  здесь  от  имени  Комиссии - выступать  от

 себя...

 

      ГОЛОВА. Ну, вони так і роблять... Але давайте по

 суті:  чому  можна  зняти  цю норму? Віктор Іванович,

 будь  ласка.  Чому  можна  не  враховувати  цю норму?

 Посніть, будь ласка, депутатам і радіослухачам.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      СУСЛОВ В.І.

      Александр  Александрович,  для  того,  чтобы это

 принимать, это нужно хорошо обосновать... Может, мы и

 внесем   такое   предложение,   но   на  сегодня  оно

 недостаточно  обосновано.  С чем согласился и Кабинет

 Министров.

 

      ЧЕЧЕТОВ

      Дело  в  том,  что  Кабинет  Министров вносил же

 другую  поправку - речь  шла о том, что не может быть

 предметом     залога     имущества    государственных

 предпритятий,  когда  идет  бюджетный  кредит,  когда

 государство с одного кармана дает, а с другого армана

 закладывает.  Вот  о  чем речь шла! А это -уже другая

 поправка,  которую вынесла, так сказать, Комиссия или

 отдельные  члены  и  часть  Комиссии  по финансовой и

 банковской  деятельности...  А я дословно цитирую то,

 что   анписано.   Кабминовская  поправка:  "Предметом

 застави  не може бути майно державних підприємств або

 частки  паю,  акції,  що  належать  державі  у  майні

 господарських  товариств, спільних підприємств у разі

 надання  їм  позички  за  рахунок  бюджету". То есть,

 когда государство, с одной стороны, за счет бюджетные

 деньги  дает,  а с длругой стороны, свое же имущество

 закладывает. Вот о чем речь шла!..

 

      ГОЛОВА.  Михайло  Васильовичу,  ми пишемо закон.

 Закон  не  може  прийматися  під  умову якусь, якийсь

 нюанс -  він   повинен  давати  загальну...  загальне

 правило. Тому ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 В  тому  то  й  справа...  Я  ставлю  на  голосування

 пропозицію  групи  депутатів  (я  не  кажу, що це від

 Комісії  пропозиції),  депутатів,  які  озвучені  тут

 Єльшкевичем   і   Квятковським  з  приводу  того,  що

 державне  майно  і  в тому числі участки, паї тощо не

 можуть бути предметом застави, ставлю на голосування.

 

      ЗА -

 

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято.

      До  статті  20 зауваження враховані, тобто статя

 20 - 25 залишається в редакції від комісії.

      Валентина Петрівна що у вас?

 

      159  виборчий  округ,  депутат СЕМЕНЮК, шановний

 Олекснадне Олександровичу, коли ми дивимося статтю 4,

 предмет  застави  було  пропущено  пункт 1, предметом

 застави  можуть  бути майно та майнові права, я прошу

 цю  норму  перенести в ліву колонку, це норма діючого

 закону,  а якщо ми вже проголосували це що, добавили,

 то  його  слід  перенести  в праву колонку, просто це

 редакційнр, але слід його врахувати.

 

      ГОЛОВА.  Михайло Васильович не проти ви?

 

       ЧЕЧЕТОВ.  Повторите пожалуйста еще раз.

 

       СЕМЕНЮК.   З   діючого  законодавства  було

 пропущено  пункт  1,  предметом  застави  можуть бути

 майно  та  майнові права, і це буде далі продовження,

 просто   з  діючого  закону  не  перенесено  в  праву

 колонку.

 

      ГОЛОВА.  ЗРозуміло, немає заперечень, так? Тобто

 предметом застави може бути майно та майнові права.

      Із   цією   поправкою  всі  ці  зміни  і  те  що

 проголосовано,  ставиться  на  голосування  в другому

 читанні, як рішення Верховної Ради, будь ласка ставлю

 на голосуванная.

 

      ЗА -

 

      ГОЛОВА.  Рішення  прийнято,  дякую.  Тут, ми всі

 поправки  проголосували,  тому  я просив би, оскільки

 процедура другого читання витримана тут, постанова не

 не  приймається  окремо.  Также Регламентом іншого не

 пербачено.

      Дякую,  Михайло  Васильович,  за  роботу над цим

 питанням.

      Що забули? Пилипчук, прошу.

 

      ПИЛИПЧУК

      Шановні  колеги! Ми проголосуали за, що державне

 майно   не   може   бути  об'єктом  застави.  Давайте

 змоделюєм до чого це призведе?

      По-перше.

 

      ГОЛОВА. Володимир Мифодійович, я прошу вас. Якщо

 ви    вважаєте,   що   потрібно   зміни   внести,   в

 установленому  порядку, будь ласка, проголосуємо, все

 буде, як слід.

 

      ПИЛИПЧУК

      Ну,  я  хотів би-то прокоментувать і сказать, що

 ми повинні повернуться до цього.

 

      ГОЛОВА. Ну, добре, прокоментуйте.

 

      ПИЛИПЧУК

      Шановні колеги! Якщо ми змоделюєм, що буде, коли

 державне   майно  не  буде  державне  майно  об'єктом

 застави?

 

      По-перше. Тоді державні підприємства не  зможуть

 взяти  кредити,  в тому числі, іноземні кредити. Тоді

 державні  підприємства  не  зможуть  створити спільні

 підприємства  з  залученням  іноземних інвестицій, бо

 немає майнової відповідальності.

      Тепер  відносно того, що держава з однієї кишені

 забирає,  а  в другу кишеню кладе, якщо дає кредити з

 бюджету   і  потім,  значить,  ніби-то  немає  змісту

 закладувать  державне  майно.  Є зміст. Бо тоді, коли

 держава    з   бюджету   надала   кредит   державному

 підприємству,  і  він  не  повернутий,  то  все  одно

 прибуток  залишається  тому підприємству, виходячи із

 статті  18,  19  Закону "Про підприємство". Якщо ж ми

 цієї   норми   не  проголосували,  то  тоді  державне

 підприємство,  взявши  (але  корпоратизоване), взявши

 кредит  і  не  повернувши  його  державному  бюджету,

 мусило б віддати йому акції на вартість майна. І тоді

 державний  бюджет отримував би дивіденди на виданий і

 не   повернутий   кредит.   Тобто   цей   кредит  був

 переведений у віддачу в росрочку.

      Таким   чином,   ми,  проголосувавши  цю  норму,

 звузили   сферу  кредитних  відносин  і  ефективність

 функціонування  підпрпиємств  і можливість повернення

 кредиту бюджету. Я думаю, що ми повинні до цієї норми

 повернутись.

 

      ГОЛОВА.   Одначе   тут  відкритий  механізм  для

 врахування цієї обставини.

 

 

      ПИЛИПЧУК.Дякую.

      Тоді я просив би дать доручення протокольне, щоб

 врахували це.

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Андрійович,   я   до   Масола

 звертаюся, до депутата, ми правильно проголосували чи

 неправильно?  Будь  ласка, Віктор Андрійович. Віталій

 Андрійович, я непраильно сказав.

 

      МАСОЛ В.А.

 

      Олександр Олександрович, т те, що проголосували,

 це  дійсно  правильно.  А  різні пропозиції можуть ще

 надходити  весь  час. Давайте ми попрацюємо над одним

 документом.  Що  ми кожного часу, не попрацювавши, не

 вирішивши,  як  воно  йде  на  самому ділі, починаємо

 вносити пропозиції.

      Є  реакція  виступу  Пилипчука,  але сьогодні не

 треба приймати рішення.

 

      ГОЛОВА.  Ми  прийняли  рішення  з цього приводу.

 Дякую всім за активну участь.

      Володимир  Мефодійович, будь ласка, готуйте свої

 пропозиції,   ми   їх  в  уставному  порядку  пізніше

 розглянемо  з  питання,  так  би мовити, законодавчий

 процес безперервний.

      Сьогодні  ви одержали проект Закону України "Про

 внесення  змін  до  частини  9 статті 23 та частини 4

 статті   36   Закону  України  "Про  вибори  народних

 депутатів  України".  Чому я дещо не в порядку ставлю

 це  питання,  воно  в  нас пізніше записано сьогодні,

 тому  що  треба користуватися цими нормами уже тепер,

 адже почалася передвиборча кампанія.

      Зміст цього, цих змін є у вас. Вони зводяться до

 того,   що  змінюється  норма:  замість  слів  "п'яти

 мінімальних заробітних плат" замінити словами "одного

 неоподаткованого   мінімуму   доходів  громадян".  Ви

 розумієте, про що йдеться, так?

      Я  просив  би  проголосувати ці зміни за основу,

 або,  скажем  так, у першому читанні, а потім відразу

 поставлю остаточно. Хто за це, прошу проголосувати.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

      За

 

           Григорій Манулійович, ви не туди показуєте,

 ви сусіду покажіть, хай голосує.

      У  нас у залі досить депутатів, тих щоб прийнять

 Конституцію сьогодні.

      Я прошу вас, 101 дкпутат не визначався, голосуйте.

      Іван Сергійович, організуйте, щоб голосували там.

      Микола Іванович, бо буду прізвище називать.

      Я  прошу,  закон про внесення змін до частини 9,

 статті  23 та частини 4 статті 36 Закону України "Про

 вибори  народних  депутатів",  які  стосуються заміни

 норми,  котру ми замініли у віх законах, де вона була

 записана   про  мінімальні  заробітни  плати  словами

 "неоподаткованих "  мінімумів громадян.

      Документ у вас на руках, обговорений і прийнято рішення.

      Ставлю ще раз на голосування.

      Будь ласка, увага.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

      За

 

      За 276, рішення прийнято.

      Про  внесення  доповнення  до переліку об'єктів,

 які не підлягають приватизації, в зв'язку із загально

 деожавним значинням, затверджено Постановою Верховної

 Ради України  від 3 березня 1995 року.

      Олександр Міхайлович Кожушко, комісія розглядала

 це питання.

      Це   за   ініціатівою  ряду  депутатів  відносно

 акціонерного    товариства    уккраїнсько-російського

 товариства   "Газтранзит".  П'ять  комісій  підписали

 проектів  документів.  Це  комісія  Кожушка  з питань

 паливно-енергетичного  комплексу,  підписав  Кожушко,

 базових  галузей  Череп  Валерій  Іванович, комісія з

 питань економічної політики Таранов, з питань судово-

 правової   реформи   Стротович  і  голова  комісії  у

 закордонних справах Олійник.

      Зміст  постанови такий, затвердити доповнення до

 переліку  об'єктів,  які не підлягають приватизації в

 зв'язку    з    їх    загально-державним   значенням.

 Затверджено  Постановою  Верховної Ради України від 3

 березня 1995 року. І тут перераховані підприємства на

 території  України,  які стосуються продуктопроводів,

 газопроводів,  газосховищ  тощо. Це виключно державна

 власність  повинна  бути,  не  підлягає приватизації,

 переходу в інші руки і в інші держави. Зрозуміло.

      Цей  проект Постанови я ставлю на голосування за

 основу. Прошу.

 

      "за" -

 

      Рішення прийнято за основу.

      У   кого   зміни   і   доповнення,  будь  ласка,

 запишіться. Запишіться, якщо є потреба. П'ять хвилин,

 прошу. Чобіт, будь ласка. Чобота не бачу. Костицький,

 будь  ласка.  У вас є поправка, доповнення до проекту

 Постанови? Немає. Будь ласка, Костицький.

 

      КОСТИЦЬКИЙ

 

      270  округ.  Шановний  Голово!  Шановні  народні

 депутати!   Я  хотів  би  запропонувати  включити  до

 проекту   Постанови   також   доручення   Генеральній

 прокуратурі     і    Кабінет    Міністрів    провести

 розслідування яким чином, по-перше, відбулася зміна у

 суб'єктах,   які   розглядали,  які  брали  участь  у

 створенні  цієї корпорації; чому цим займався Кабінет

 Міністрів,  а  не  Украгазпром  і  як  появилася така

 організація,   як   СП   олгаз   у   числі  імовірних

 засновників, значить, концерну спільного з російським

 Газпромом  у  числі засновників цього концерну; що це

 за  організація  і  хто  її  засновники.  Тобто, дати

 доручення  провести  розслідування і доповісти тут на

 Верховній Раді.  Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку.  Я прошу, сформулюйте

 чітко  за  що  ми  проголосуємо.  Я  тоді поставлю на

 голосування.    Зараз   запишіть,   я   поставлю   на

 голосування потім.

      Ще  пропозиції. Будь ласка,  Климпуш.

 

      КЛИМПУШ О.Д.

      Я відмовляюся...

 

      ГОЛОВА. Ващук.  Не наполягаєте?

 

      ВАЩУК К.Т.

      Що  я?  Я  теж...  мене цікавить питання по тому

 самому об'єкту, що Костицького.

 

      ГОЛОВА.  Підтримаєте? Да?

 

      ВАЩУК  К.  Т. Тому що так, як сьогодні ми знаємо

 яка  проблема  з  газом,  а  ті навколо всьої газової

 системи  України проходили такі процеси, що ивкликали

 масу  запитань  на місцях. І люди просто хочуть знати

 правду  -хто  хотів  оцю  операцію  такими  негарними

 методами  зробити.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Будь  ласка,  комісія  може

 відповідь дасть.

 

      КОЖУШКО.

      Уважаемые  коллеги! Я хотел бы вам пояснить, что

 это  первый шаг, который мы делаем сейчас с тем, чтоб

 перекрыть  тому же облгазу, не допустить приватизации

 даного предприятия.

      Назавтра  наша  комиссия, 5 комиссий планировали

 рассмотрение  этого  вопроса с участием первого вице-

 Премьера,  он  попросил,  учитывая то, что вылетает в

 Казахстан  вместе  с Осыкой, отложи ть этот вопрос на

 неделю,  мы  обязательно его рассмотрим и те вопросы,

 которые  говорил товарищ Костицкий и которые говорите

 вы мы доложим отдельно по этому вопросу.

 

      ГОЛОВА.  У  мене  э  пропозиція така, ми рішення

 приймемо,  постанову  приймемо,  а  інформацію  потім

 заслухаємо .

      Тому що треба невтрачати час у цьому відношені і

 пропзиція  депутатів  була  з  цього  приводу  цілком

 зрозуміла.

      Коротенько прошу.

      Підтримуєтіеп цю проползицію.

 

      КОРОПЕНКО.   Так   так,  шановний  Олександр

 Олександровичу,  тільки  з  тих  вимог, що ицек треба

 робити  і  інформацію  ми  можемо заслухати і завтра,

 коли  вона  буде  подана і дійсно підтримую шановного

 Костицького,  що це треба зробити, хто, що і як, і що

 це  закомпанія  така Олгаз, мабуть це щось таке не на

 Україні.  Але  задіяна в тому напрямку. Тому я просив

 би  і  всіх  шановних  депутатів  підтримати зараз цю

 постанову і проголосувати за. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Ємець прошу.

      Донченко прошу.

 

      ЄМЕЦЬ

 

      Наша  фракція  подала  відповідний  запит, але я

 думаю   зараз  потрібно  розділити  ці  два  питання,

 спочатку  розглянути  постанову,  а  потім все те, що

 стосується навколо створення Газтранзиту. дякаую.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      Донченко є.

      Вітренко , будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати, по-перше я прошу дійсно всіх підтримати той

 проект  який вносить комісія Кожушко, бо то проведена

 велика  робота, щоб зберегти загальнонародну державну

 власність.

      Але  я хочу звернути вашу увагу на ту інформацію

 яка сьогодні надрукована в газеті Світі.

      Уже  подготовлены  проект  и  указ  Президента о

 создании  казенных и корпоратизированных предприятий,

 акционерных  обществ,  которые  не  менее 51 процента

 акций,    принадлежащих    государству   (ну,   будут

 принадлежать     государству).     Благодаря    этому

 планируется ввести подготовительный... подготовленный

 этап  приватизации  те предприятия, которые, согласно

 решению Верховного Совета, не подлежат приватизации.

      Тобто  ми  з  вами тут обговорюємо наше виключне

 право  регулювати процеси приватиазції. Складаємо оці

 списки.  Потім готуються укази Президента, які будуть

 виключати  ці  підприємства  з  приватизації.  Я хочу

 наголосити  і  попередити  Президента:  це -порушення

 законів  України. І не треба йти на свідоме порушення

 законів. Треба визнавати, що є законодавча влада і що

 законодавча влада виконує свої функції. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція  тобто підтримується ваша по

 змісту?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Можна ставить на голосування?

      Формулювання     дайте,     поправку    спочатку

 Костицького.  Або з місця зробіть. Будьте уважні! Іде

 поправка Костицького, доповнення Костицького. Прошу.

 

      КОСТИЦЬКИЙ

      Шановні  колеги, я прпопоную доповнити Постанову

 таким...

 

      ГОЛОВА.  Увага!

 

      КОСТИЦЬКИЙ

      ...таким    пунктом:   Генеральній   прокуратурі

 України   та  Кабінету  Міністрів  України  здійснити

 перевірку   законності  створення  чи  підготовки  до

 створення   акціонерного  товариства  "Газтранзит"  з

 урахуванням    економічних   інтересів   України   та

 фінансової     репутації     можливих    засновників.

 Проінформувати Верховну Раду.

 

      ГОЛОВА.    Зрозуміла    поправка?   Доповнення!

 Ставлення на голосування окремо поправку Костицького,

 будь ласка. Доповнення Костицького.

      Голосуйте!

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Проект   Постанови   в   цілому,   із  поправкою

 Костицького ставиться на голосування. Прошу.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято, дякую.

      У  вас на руках коротка постанова Верховної Ради

 України  про  тлумачення окремих положень з статті 10

 Закону  України "про адиторську діяльність", не можна

 її ставити на голосування?

      ОДну  хвилинку, треба її ставити, Микола Янович,

 зміст  її  такий.  Відповідно до пункту 19 статті 97,

 Конституції  України  і  пункту  1  статті  17 Закону

 України  "про державну владу і місцеве самоврядування

 в   Україні"   Верховна   Рада  України  постановляє:

 роз'яснити,  що  офіційним  оприлюдненням звітності є

 поширення господарюючими суб'єктами в засобах масової

 інформації,  звітів  про  свою  діяльність у випадках

 передбачених   законодавством   або   їх  установчими

 документами.

       Одну  хвилиночку, я прошу уваги. Якщо є потреба

 Кузнецов  Павло  Сергійович, Олександра Володимирівна

 Кужель,   Пилипчук,   ще  є  бажаючі,  Коген,  чотири

 чоловіки  по  одній хвилині і будемо голосувати, будь

 ласка.

 

       КУЗНЕЦОВ.   Уважаемые   депутаты,  уважаемый

 Президиум, вашему вниманию предлагается постановление

 Верховного  Совета  "про  тлумачення  деяких положень

 статті 10 Закону України про аудиторську діяльність".

      Почему   возник   вопрос   о  вынесении  данного

 постановления  на  обсуждение Верховного Совета, дело

 все  в  том, что данная статься содержит такой термин

 как  оприлюднення  звітності.  И  вот  в связи с этим

 термином  у  налоговой инспекции возник вопрос, що це

 таке,  налоговая  инспекция обратилась за трактовкой,

 офіційне   оприлюднення   звітності,  в  комиссию  по

 экономической  политике,  откуда получили толкование,

 затем  они  обратились  с  таким  же  вопросом в нашу

 комиссию     и    мы    дали    другое    толкование,

 значит,...............  звитности.  В итого возникла,

 ну,  так  сказать,  несколько  конфликтная  ситуация,

 которая  не  позволяет  нормально  собирать  налоги в

 государстве.

      Поэтому   наша   комиссия   подготовила   проект

 постановы   по   даному  вопросу  и  выносит  его  на

 заседание  Верховного  Совета. Смысл данной постановы

 сводится  к  тому,  что,  значит, приближается перфое

 октября,  когда  налоговая  инспекция  должна принять

 годовые  отчеты  хозяйствующих  субкектов.  Сейчас  в

 настоящий  момент  только  10 процентов хозяйствующих

 субкектов представили, значит, результаты аудиторских

 проверок.  И я связывался с налоговой инспекцией. Они

 говорят:  "Это  катастрофа  для Украины, мы прекратим

 сейчас собирать налоги".

      Поэтому  я призываю всех депутатов проголосовать

 за   проект   постановы  Верховного  Совета,  который

 выносит  наша  комиссия  по  данному вопросу. Значит,

 само   постановление   очень  короткое  и,  я  думаю,

 не вызовет затруднения у каждого грамотного депутата,

 который поймет  о чем идет речь.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Павло  Сергійович!  Шановні  депутати!

 Вчора  на  Президії  стосовно  цієї норми розгорілася

 дискусія,  і вирішили таким чином. Винести два проект

 з  цього  питання,  два  проекти  поставнови,  які не

 протирічать  дин  одному, тобто не пересікаються. Але

 перша  і  важлива постанова стосується такої норми. Я

 зараз   її  проект  зачитаю,  вчора  ми  на  Президії

 підтримали,  щоб  внести  на  розгляд Верховної Ради.

 зміст  її  такий.

      Верховна  Рада...  Це  про  порядок застосування

 статті    29    Закону   України   "Про   аудиторську

 діяльність". Верховна Рада постановляє:

      Встановити,   що   строк   подачі   аудиторських

 висновків  за  наслідками  обов'язкової  аудиторської

 перевірки      фінансово-господарської     діяльності

 господарюючих  суб'єктів  за 1994 рік закінчується 31

 березня 1996 року.

      Ця Постанова набуває чинності з її прийняттям.

      Це продовження, я так зрозумів, ...........

      Ця   Постанова   набуває   чинності   з  дня  її

 прийняття.

      А, вибачте, будь ласка. Другий пункт такий (то я

 старий  варіант  узяв):  "доручити  Комісії  з питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством  підготувати проект Закону України "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  ЗАкону України "Про

 аудиторську    діяльність"    щодо   правових   засад

 функціонування    системи   незалежного   фінансового

 контролю,  особливо в частині обов'язкового аудиту та

 ціноутворення аудиторських послуг в строк до 5 жовтня

 1995 року".

      Ви  розумієте,  про  що.  У  нас багато дискусій

 виникло  про  те, що обов'язковий аудит повинен бути,

 господарюючи  суб'єкти, я маю на увазі, підприємства,

 організації,   установи   платять,  а  потім  виникає

 питання,  хто  повинен  це  робити  і  чи потрібно це

 робити.

      Тому  ми  повинні зробити таке доручення під цей

 проект  під  продовження  строку  і доручення Комісії

 підготувати висновки і внести відповідні пропозиції.

      Це одне другого не виключає.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я  не  заперечую.  Поставим на голосування. Одну

 хвилиночку, зараз, зараз.

      Я  прошу  вашої  згоди  завершити  розглядом  ці

 питання, потім, бо не можна відтягувати це питання.

      Зрозуміло,   так?  Хто  за  те,  щоб  продовжити

 засідання   для   закінчення   цього  питання,  прошу

 проголосувати.  Це  десь  нам  вистачить, я думаю, 15

 хвилин.

      Ставлю на голосування. Ставлю на голосування.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.  Нема  заперечень.  Процедурне  питання,

 вияснили.

      Прошу уваги.

      Таким чином...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Одну хвилиночку, я прошу, щоб не було багато рук

 піднятих, я прошу записатися.

      Слово  від  Комісії і від аудиторського комітету

 візьме на півтори хвилини Олександра Володимирівна, і

 ми разом розглянемо це питання. В послідовності, як і

 пропонує   Павло   Сергійович,   будем   ставить   на

 голосування.

 

 

      КУЖЕЛЬ

       Уважаемые коллеги, вначале я хотела бы обратить

 ваше внимание, что Национальный аудиторский комитет к

 ЗАкону  об аудиторской деятельности не имеет никакого

 отношения.  Поэтому  я  вас  прошу  не  соединять эти

 вопросы,    потому    что   Закону   об   аудиторской

 деятельности касается только коммерческих аудиторских

 фирм.

      Что  первое,  я  прошу вас обратить внимание. Мы

 сегодня  с  вами  имеем  в  законе  налога на прибыль

 тлумачення, понятие "офіційно о прилюдненні звітності".

      Получается  один  и  тот же Верховный Совет дает

 одному  и  тому же понятию разное тлумачення в разных

 постановах .

      Это просто помент некорректности.

      Теперь вопрос, что отменяет это постанова.

      Я прошу очень внимательно, обратить внимание.

      Вы все знаете, вы все...

 

      ГОЛОВА.   Олександра   Володимирівна,  ми  зараз

 обговорюємо той проект, який зачитав Кузнєцов.

 

      КУЖЕЛЬ.  Так  вот  значит  первое.  Постанова не

 отменяет  действие  законов, тоесть данная Постанова,

 если  мы  и  примем,  она  не  повлияет на то, на что

 хотела бы обратить внимание Комиссия бюджета. Почему?

      10 Законов, перечень, который мы приняты в 1991,

 а  6 -в марте 1995 нами с вамиконкретно записано. Вот

 возьмем  Закон  о  предприятиях.  Статья  29 пункт 3.

 "Годовой  баланс  и  отчетность  предприятий підлягає

 обов'язковому аудиту, за винятком тих організацій, що

 повністю   утримуються   за   рахунок  бюджету  і  не

 займаються  підприємницькою  діяльністю".  Получается

 юридическая коллизия.

      Что... как руководствоваться должно предприятие?

 Чем  оно  должно  руководствоваться?  Своим Законом о

 предприятии,   который   принят   в  марте  1995  или

 Постановой, изменяющий Закон, 1993? Мы опять вводим в

 сложность  налоговую инспекцию с предприятиями.

      Что  предлагает наша Комиссия? Учитывая все ваши

 замечания,  получив огромное колличество писем на тот

 беспредел  цен при оказании услуг при аудите, нами за

 лето   подготовлен   проект,  который  рассмотрен  на

 Комиссии  и  2  чысла будет вынесен на Президиум, где

 каждый   из   вас  сможет  здесь  единолично  принять

 решение  -кому,  вы считаете, нужен обязательно аудин

 перечень;    как    вы,   как   государство,   бедете

 регулировать   это.   Или   это   будет  ограничением

 рентабильности.   То   есть,   ели  мы  говорим  -это

 обязательно, то мы с вами и принимаем решение сколько

 это будет стоить.  Это сюда все внесено.

      И   кроме   этого  внесено  полная  материальная

 ответственность  аудиторских  фирм.  Чтоб не было тех

 случаев,  о  которых  вы  говорили  -что без проверки

 подписывается баланс.

      Этот  Закон готов, в Комисси он прошел и 2 чысла

 он будет вынесен на Президиум. Поэтому мы предлагаем,

 чтобы  не создавать коллизию, мы просим приостановить

 действие  штрафных санкций. 2 мы выносим на Президиум

 и  вам  раздают  и  мы  здесь  в зале, каждый из вас,

 примет  решение так, как вы считаете это необходимым.

 чтобы   мы   ничего...   Поспешая,   мы  сделаем  все

 правильно, ничего не  наказывая предприятиям.

      И правильно с вами определим. То есть мы сегодня

 с  вами столкнулись с тем, что даже расматривая закон

 по  АПК, мы обратили внимание, что когда мы говорим о

 приватизации  государственных  предприятий, у нас все

 время    звучит    в    зале,   идет   разворовывание

 государственной  собствености,  нужно  сделать аудит,

 "Моторсич"   кричим,  нужно  сделать  аудит  "Бласко"

 кричим. То есть, когда уже есть причина воровства, мы

 говорим, что это нужно делать.

      Так  вот,  чтоб  не  возникало  опять  налоговая

 инспекция,  проблема с предприятиями, а эта Постанова

 ничего не решит, яеще раз прошу вас отложить штрафные

 санкции.  То  есть,  чтоб они не принимались сейчас и

 второго  числа  после  Президиума  получить  в работу

 закон и быстро его провести. И мы будем вам все очень

 благадарны, что вы отрегулируете этот процесс.

      Потому   что   он  необходим.  А  для  справочки

 буквально  на  сегоднешний  день, завтра собиратеся в

 Киеве  Всеукраинская  конференция аудита. Они знают о

 тех  проблемах,  я  многим сообщала за беспредел этих

 цен.  И  мы с вами правильно поставим этот вопрос. Но

 вот по справочке... Хорошо. Все.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги. Слухайте. Будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ. Поэтому я прошу для того, чтобы...

 И последний момент, я больше не смею вас задерживать,

 по поводу, ну, не совсем коректного высказывания, что

 налоговая  инспекция  не может собирать налоги. Здесь

 есть  представители  налоговой инспекции и  они могут

 подтвердить,  что  налоги  налоговая  инспекция может

 собирать  сколько угодно независимо от представленого

 аудита.  Налоговая инспекция сегодня по закону должна

 с  первого  числа  штрафовать тех, кто не сдал аудит.

 Вот  это  мы  и просим остановить. Но к сбору налогов

 это не имеет права никого касаться. Поэтому прошу вас

 именно  по  государственному подойти к урегулированию

 этого вопроса.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні  депутати, проголосуємо

 зараз. Наскільки можна зрозуміти із уже тої дискусії,

 що   відбулася,  суть  зводиться  до  того,  що  наше

 законодавство  у  тому  числі  ті  10 законів, на які

 посилається   Олександра   Володимирівна,   процедуру

 обнародування результатів перевірки або господарської

 діяльності  визначають. І якщо ми, і там записано, як

 публікується  де, що. Тобто є ця норма опридлюднення.

 І якщо ми говорімо, що згідно з законодавством, то це

 означає,  що  ми  нічого  нового,  ніякої  новації не

 вводимо,   це   те,  що  передбачено  законами.  Одну

 хвилиночку.

       Тоді  виникає  питання,  що ми не тлумачимо тим

 самим, бо ми просто відсилаємо до норм діючого закону

 де це вже визначено.

      Ще  раз Павло Сергійович, будь ласка, на трибуну

 і я просив би , щоби всі вникли. А потім ви візьмете.

      КУЗНЕЦОВ.

 

      Уважаемые коллеги депутаты, уважаемый Президиум,

 значит,  не  случайно возник этот вопрос о тлумаченні

 статьи   10  Офіційне  оприлюдення  звітність.  И  не

 случайно  мы  здесь  слышим контраргументы по данному

 вопросу. Все сводиться к очень бональным вещам, очень

 бональным  вещам, мы в свое время в 1992 году загнали

 на  аудит,  ну не мы, а наши предшественники, загнали

 на  аудит всех подряд без исключения, чтобы было ясно

 и понятно, я скажу открытым текстом.

      Значит,  тогда  еще  не  было  даже  аудита  как

 такового, еще не было , что такое аудит никто не знал.

      Теперь  получается  так,  за  два  года  слишним

 создали  аудиторски  е  фирмы,  но  их мало для того,

 чтобы  переварить  весь  обкем  предприятий,  которые

 ростут  у нас в стране. Теперь сложилась элементарная

 ситуация.  Норма  закона существует либо мы должны ее

 отменить  и  это  было  бы самым правильным решением,

 заблокировать  10  статью вообще к -бесовому батьку -

 либо  мы делаем совершенно иначе. Мы тлумачемо, що це

 таке Офіційнав прилюдна звітність.

      И  таким  образом,  фирмы,  каоторые  записали у

 своих   установчих   документах,   что   они  обязаны

 проходить  аудит, те фирмы, которые по законуц должны

 банки,  доверительные  общества,  финансовые компании

 они   по   законы  должны  обязаны  проходить  аудит,

 пожалуйста нет вопросов.

      Все    остальные,    которые   не   оприлюднюють

 звітність,  они  не попадают под это действие закона.

 Таким    образом   аудиторам   остается   работа,   а

 предприятия  начинают  работать нормально и нормально

 платят   налооги.   Тем   более,  что  для  налоговой

 инспекции  заключение  аудита  как  по  беседам,  так

 сказать,  со  всеми  налоговиками,  не  играют ровным

 счетом  никакого  значения!  Потому  что они посылают

 своих  аудиторов,  они  сами  проверяют и сами делают

 основания...   Поэтому   я   вас   убедительно  прошу

 проголосовать  за  тот  проект Постановления, который

 предлагает  наша  Комиссия по бюджету. Таким образом,

 мы  разрешим  коллизию.  А  Комиссия по экономической

 политике  подготовила  Закон  про  аудит?  Ради бога!

 Пусть она вносит в установленном Законом порядке этот

 проект,  мы  его  обсудим  и проведем соответствующие

 изменения  в  законодательстве.  Большое  спасибо  за

 внимание!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.   Хто   ще?   Хто  ще  хоче  висловитися

 протягом...  у  нас  час  визначений  -протягом п'яти

 хвилин максимум, запишіться, хто хоче висловитися.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Буль  ласка, Коган записаний. Він там записаний,

 у Секретаріаті, як сказали мені... Будь ласка. За ним

 Пилипенко.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Коган, я прошу вас, слово беріть!..

 

      КОГАН

      Значит,   уважаемые   депутаты!  Значит  вот  вы

 заметили сейчас в выступлениях?.. В принципе, то, что

 говорит  депутат  Кузнецов и выступает Кужель -оно, в

 принципе,  не  противоречит друг другу... Говорят все

 об  одном  и  том  же. Да, действительно, Закон нужно

 будет  изменить,  потому что обязательная вот эта вот

 аудиторская  проверка,  оан не должна существовать, и

 никто не должен обязательные платежи за это платить и

 тому подобное. Но ведь правильно же и Кужель говорит:

 сейчас,  значит,  мы  до  1  октября если не выполним

 аудиторские  проверки на предприятиях, начнем платить

 штрафные  санкции.  Ведь  речь  вот о чем! Давайте мы

 сейчас  пристановим  действие  этого  Закона  в части

 выплаты  штрафнвх  санкций,  чтоб  штрафы  не платили

 предприятия...   И   обязать  эту  же  Комиссию  нашу

 подготовить    новое   положение,   новй   закон   об

 аудиторской  службе.  Вот так нужно поставить вопрос!

 здесь  торопливость  в  этом отношении нужна подавно,

 Александр  Александрович,...  я  кончаю... я хотел бы

 сказать  депутатам,  ведь  у  нас  что получается, мы

 понаплодили   службы,   такие  как  (......),  вот  я

 разбирался,  у нас например в Крыму только больше 600

 человек  этих людей, у нас налоговые инспекции, у нас

 налоговые милиции и тому подобное, которые тоже самое

 могут  делать  все  эти  проверки,  то  есть  то, что

 предлагает  Кужель  можна поддержать в этой части, то

 есть  дать  ей  срок  где-то  там  до 5 этой комиссии

 разработать новое положение по этому делу, а штрафные

 санкции преостановить.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Юрій  Борисович,  я  вас  що  прошу, ви

 напишіть  за  що ми будемо голосувати, ви переконливо

 говорили,  напишіть  за  що  будемо  голосувати, будь

 ласка зараз напишіть.

      Пилипенко.

 

       ПИЛИПЕНКО. Передаю слово Бобрыньову.

 

       БОБРИНЬОВ. Уважаемый Александр Александрович,

 уважаемые  депутаты,  вот  это  пример того лоббизма,

 когда  общественная  организация  аудиторский за счет

 государственного   высшего   законодательного  органа

 стали, ну вообщем монополистами в проверке, что хотят

 то  и делают, чтобы это не далать надо сделать просто

 перенести  на  четверг, за этот период дать поручение

 комиссии  Таранова,  чтобы  они  подготовили Закон об

 изменении  в  тех  законах,  где у них уже внесено, и

 отменить эти статьи. Статью 29, там часть 3 в аудите,

 все  преостановить,  а  потом  подготовить  вот  этот

 закон,   примем  и  все  будет  нормально,  иначе  мы

 наломаем дров, но надо все статьи отменить потому что

 там  касается,  мы  говорим  про  срок  до 31 березня

 перенести,  а  зато  у  нас  в  Законе о предприятиях

 написано,  вместе  с  годовым  отчетом,  и  сроки  не

 установлены,  и  налоговая инспекция скажет, нет ваше

 постановление  не  касается,  и  поэтому  будут с них

 брать  штрафные  санкции,  поэтому  самое  лучшее  на

 четвер   перенести  этот  вопрос,  подготовить  чтобы

 преостановить    действие    всех    статей   касаясь

 обязательного аудита.

 

      ГОЛОВА.  Для  стенограми  це  говорив  Бобриньов

 Олександр Васильович. Гетьман.

 

       ГЕТЬМАН.  Шановні  колеги,  це Гетьман, тут

 дійсно є розуміння необхідності і доцільності, справа

 в   тому,  що  дійсно  деякі  суб'єкти  господарської

 діяльності  потребують  аудіта,  або вони визодять на

 зв'язки  з іноземним інвестором, який хоче перевірити

 чистоту  балансу,  або він хоче отримати кредит і для

 цого   йому  потрібно,  щоб  іноземна  чи  наш  аудит

 підтвердив   знову   ж   таки  чистоту  балансу  цієї

 організації.  Але  це  повинно  бути бажання, потреба

 цієї    організації   мати   аудиторську   перевірку.

 Змушувати всіх підряд робити аудит по своїм балансам,

 вважаю   недоцільним,   і   для  цього  треба  внести

 відповідні зміни у наше законодавство. Тим більше, що

 просто  існує  розбій  сьогодні  на  цьому ринку. Мої

 виборці  просили  передати,  що один час аудиторських

 перевірок,  які,  ну,  знаєте,  трудно  заподозрити в

 тому,  що  вони  являються  і  фахівцями,  коштує  10

 мільйонів  карбованців.  Звичайно,  з  цим погодитись

 ніяк не можна.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Вадим  Петрович,  пропозиція,  з  якою

 Кузнєцов  виступав, варіант можна голосувать зараз чи

 не треба?

 

      ГЕТЬМАН.

      Я вважав би, що зараз недоцільно, треба...

 

      ГОЛОВА. Недоцільно.

      Марченко, будь ласка, остання пропозиція.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Включите Витренко.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановні   колеги!   Я   пропоную   сьогодні   не

 голосувати  пропозицію  Кузнєцова. І не тому, що вона

 невірна.  Вона  вірна Але сьогодні дуже багато питань

 щодо  аудиту.  Він  перетворився  на  вид  державного

 рекету.  Це і оплата за аудит, це і те, що працівники

 податкової   інспекції,   і   вони   ж   і  являються

 аудиторами,  це  і терміни подачи їх звітності і інші

 питання.

      Тому  Олександра  Володимирівна була права, коли

 сказала:  "Нам  потрібно  розглянути  всі  ці питання

 разом".  На  четверг  це  не вийде, бо ці поправки до

 закону, над якими комісія вже, до речі, працювала, не

 пройшли  Президію.  Тому я пропоную до цього питання,

 що  вніс  Кузнєцов, повернутися через два тижні, коли

 ми повинні розглянути аудит. А от сьогодні (Олександр

 Олександрович,  коли ми будемо от зараз закінчувати),

 то  погодитись  з  пропозицією Кужель, що сьогодні не

 встановлювали  штрафні  санкції,  щоб  призупинили їх

 нарахування. Це наша провина, що ми не врегулювали це

 питання.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  ми,  здається,  всі

 прийшли  до  висновку,  що  не можна поспіхом творити

 норми  такі.  Є,  здавалося  б,  за цілком прийнятною

 формою другий підтекст приховується.

      Юрий Борисович Коган правильно говорив, що треба

 було   б  припинити  дію  тих  норм,  які  стосуються

 штрафних  санкцій,  але  ми постановою не можем закон

 відмінить, а вони в законах передбачені.

      Тобто  йде  мова  про  підготовку змін до діючих

 законів.

      Прошу   вибачити,  може,  я  і  не  правий,  але

 Конституція  так  галсить,  що якщо закон діє, то він

 діє.   І   його  постановою  відмінить  не  можна.  І

 Регламент це передбачає.

      Я прошу, Олександра Володимирівна, ви попросили,

 ну,  ви  теж погодилися з тим, що треба припинити дію

 тих   норм,   які   стосуються  штрафних  санкцій  за

 непроведення  аудиту.  Як  це  можна  зараз узгодити,

 виходячи  з того, що діють норми закону, законів, які

 передбачають  штрафні  санкції,  як  це  вийти,  будь

 ласка, що ви пропонуєте?

 

      КУЖЕЛЬ

      Эту  норму  мы  консультировались  с юридическим

 отделом   Верховного   Совета.   У   нас   тоже  было

 предложение  вначале  просто  приостановить статью 10

 для  изменения  в  Закон,  который мы внесли. Однако,

 советуясь   с   юридическим  отделом,  постановлением

 приостановить норму законов десяти мы не можем.

      Поэтому  мы  постановлением  продлеваем  срок, а

 второго   числа   получаем  закон  и  вносим  законом

 изменения.

      Вот   это   вот   была   у  нас  консультация  с

 юридическим отделом Верховного Совета.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги, я пропоную таким чином

 діяти.  Завтра  ви  працюєте  в  комісіях. Норма, яка

 стосується  штрафних  санкцій, на четвер, як зміни до

 закону, будь ласка внесіть комісії відповідно.

      І ми її проголосуємо.

      А  все  інше,  що стосується змін до законів про

 аудіторську  діяльність  і  так  далі,  ми тоді, коли

 будемо  розглядати на початку жовтня, тоді ви внесете

 в установленому порядку розглянемо.

      Зрозуміло пропозицію.

      Одну хвилиночку, почекайте.

      Но я ж бачу. Я дам слово, но почекайте. Я ще раз

 повторюю  свою пропозицію, доручити комісії, з питань

 бюджету,  і  економічної  політики  на  четвер внести

 проект  змін  до  Закону  про аудиторську діяльність,

 який  передбачає  штрафні  санкції  за  не проведення

 аудиту,  і  всім  профільним комісіям, що займаються,

 або  цим  же  комісіям  підготувати  проект  змін  до

 законів,  які  стосуються  аудиторської діяльності на

 першу декаду жовтня, зрозуміло.

      Я  ж  не  ставлю на голосування, а що ви підняли

 руку,  я  розумію,  що  ви просите слова, і я дам вам

 слово, ні він кричить з місця дай слово.

      Павло Сергійович будь ласка Кузнецов, ну він від

 комісії, це ж його питання.

 

 

      КУЗНЄЦОВ

 

      Уважаемый  Президиум! Уважаемые депутаты! Я хочу

 внести  некоторую...  чтоб было все до конца понятно.

 Значит,  наша  Комиссия и лично я -мне было поручение

 от  Комиссии  -работаю над этим... над этой проблемой

 работаю  уже  4  месяца.  Мы  провели  консультации с

 налоговой  инспекцией с КРУ. Мы вызывали и беседовали

 и   директоров   предприятий.   Самые   разнообразные

 структуры.   Юридический  отдел  был  задействован  в

 подготовке    этого    проекта    Постановы.   Значит

 оказывается,  что  мы  не  достаточно  доработали.  А

 теперь вы предлагаете за день внести измения в закон.

 Это  очень мило с вашей стороны! Когда мы 4 месяца...

 в течение 4 месяцев еле-еле родили Постанову, которая

 бы   не   изменяла   законодательного   поля,   а  вы

 предлагаете  изменить  законодательное  поле  за один

 день.  Большое вам спасибо!

 

      ГОЛОВА.   Павло   Сергійович,   ну   давайте  не

 будемо... Одну хвилиночку,  я поставлю.

       Не    я    наполягаю,   депутати   наполягають.

 Обговорення ж провели. Ну ви ж зрозумійте. Ви ж... ви

 так... я прошу ... і ваше  поставлю.

      Тому   я  просив  би,  оскільки  за  регламентом

 передбачено спочатку голосується те, яке охоплює іншу

 пропозицію.  Тобто, якщо воно відміняє, або названа у

 Законі ще там є  приюциєдальна форма . Так? Рішення.

      Тому   я  ставлю  це  на  голосування.  Доручити

 комісії,  що  підтрімує,  підтримують  розробники  на

 четвер  все-таки винести проект зміни до Закону, який

 відміняє  штрафні санкції  за непроведення аудиту.

      Спочатку  це  ставлю  на  голосування. Хто за цю

 пропозицію?  Будь ласка.

      Будь ласка, моя пропозиція.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      А ви кажете : я. Це депутати сказали.

      Павло    Сергійович,    і   доручення   комісіям

 підготувати  зміни  до Законів, про які говорив Коген

 Олександр Васильович і інші на першу декаду жовтня.

      Ставлю на голосування  це доручення. Прошу.

      На першу декаду жовтня. Повторяю.

 

      "За" -

      За, за треба голосувати.

 

      Прийнято рішення.

 

      Я   прошу   вибачте   тих   депутатів,   які  не

 скористалися своїм правом висло витися при обговоренні

 цього  питання,  я бачу багато рук піднято, але у нас

 час  вичерпаний,  завтра  ви  працюєте  у комісіях, я

 прошу  вашої  підтримку  в якому напрямку, будь ласка

 увага.

      На  четвер  стоїть  дуже  багато  законів, у нас

 залишилося  кілька не таких великих за часом законів,

 які треба буде в четвер  розглянути.

      Я  дуже  прошу  вас  в комісіях опопрацюйте і в

 фракціях  ці матеріали, щоб ми не витрачали час потім

 на   процедуру  або  на  з'ясування  того,  що  стало

 невідомим чи  стало відомим тільки в процесі розгляду.

      Дякую за роботу , до побачення.