Стенограма пленарного засідання

13 вересня 1995

ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и  13 в е р е с ня   1995 р о к у

16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України

МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації.

Я прошу увімкнути сисстему Рада проводиться поіменна реєстрація. ІДЕ РЕЄСТРАЦІЯ

Зареєструвалося 318 депутатів, вечірнє засідання оголошується відкритим.

Від комісії личільної надійшла інформація про те, що кілька чоловік з депутатів не встигли взяти бюлетні. Мова йде про менше 10 чоловик, я прошу керивныкив фракций груп, комісій, сусідів ваших тих, хто ви знаєте не встигли, будь ласка, веліть зареєструйтеся і проголосуйте, це з одного боку.

А з іншого боку я звертаюся до тих депутатів, які мають мандати депутатів і працюють сьогодні у структурах урядових.

Я прошу уваги.

Таких у нас набереться десь 30 - 35 чоловік, 35.

Я прошу, не коментуйте з місця. Так от, вчора розглядається питання про фінансово-промислові групи. У нас зараз, зараз не вистачає 5,6 чоловік для того, щоб було результативним голосування.

В мене виникає питання:" Ви за реформи чи ви балакаєте про реформи?". Якщо ви за реформи, то сядьте на місце і проголосуйте, а якщо ні, то ідіть працюйте там, але покладіть мандати депутатські. Чому ми повинні весь час на грані, так сказать, фолу проводити засідання. Тому бачите, є люди, які по чотним депутати, а по не чотним вони члени Кабінету Міністрів.

Я думаю, що треба із цим питанням вияснити остаточно. Я звертався з цього приводу до мандатної комісії, будь ласка, працюйте в цьому відношенні. А стосується це тих, хто сидить на двох стільцях без, так би мовити, без перил або що. Тому визначатися треба чітко і т.д. А зараз, будь ласка, хто ще не встиг проголосувати, підійдіть.

Я до Миколи Зарудного, не піднімайте руку, я знаю, що ви скажете. Почекайте. Зрозуміло.

Вимога з цього приводу, керівники фракцій, будь ласка.

Забезпечте, щоб зараз наші члени фракції завершили голосування, бо ми втратили на це йже півгодини, але не всі були присутні тоді, коли оголошувався термін початку голосування.

(Шум в залі)

ГОЛОВА. Хвилинку.

Тепер, до обіду я вас проінформував, і ви підтримали мене в тому, що на вечірньому засіданні ми з'ясуємо ті обставини, що зв'язані були із голосуванням по Генеральній прокуратурі, більше про звернення Президента стосовно Генеральної прокуратури. В перерві в мене відбулися розмови з кількома керівниками фракцій. Є одні і інші попозиції. Є зауваження конкретні, їх можна врахувати. будь ласка, з мотивів голосування з цього приводу від фракції, прошу вибачити, від фракції, будь ласка, хто хоче висловитися?

Чорновіл, прошу.

Скільки часу на цю процедуру відведемо? Спільну. Давайте 15 хвилин для всіх,а просимо керівників фракцій з хвилини, використайте цей час.

Так, фракція Народного Руху України,

ЧОРНОВІЛ В.М.

Шановні колеги! Ось до чого приводить ігнорування Регламенту. Ми прийняли постанову з голосу, яка входить в повну сеперечність із Конституційним договором, який ми підписали і за який ми проголосували.

Згідно Конституційного договору, шановні комуністи (прошу не перебивати), як зняття Генерального прокурора, так і призначення Генерального прокурора іде із подачі Президента і вирішується Верховною Радою. Ми якось хитренько обминули в тому, що з голосу голосували зняття прокурора, ніби він вже знятий і пропонуємо кандидатуру для призначення на посаду Генерального прокурора.

Вибачте, треба щоб Президент, ми будемо голосувати проти зняття, зрозуміло. Але якщо вже по формі іти, то треба, щоб Президент до нас звернувся із пропозицією про зняття Генерального прокурора Дацюка і ми б проголосували в цьому залі. А ми може і не проголосуємо за зняття і не спіши із призначенням. Після того, якщо ви проголосуєте за зняття прокурора, тоді тільки Президент уходить із поданням про призначення нового Генерального прокурора. Ще раз, так спішили швиденько поперекривати оті всі справи Боженара, Ткаченка і т.д., розправитись з Дацюком, що, навіть, не дотримувались елементарної букви того Конституційного договору , який підписували. Повторюю, у цій ситуації ми будемо голосувати "проти", якщо навіть буде правильно складена постанова, але давайте складайте її правильно і будемо обговорювати.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Вадим Петрович.

ГЕТЬМАН В.П.

Шановні народні депутати! Група "Незалежних", як ви знаєте, відкриваючи 4 сесію зробила заяву, яка пропонувала прийняти нульовий варіант, який би міг би цю колізію визначити і вирішити так, щоб це сказати протистояння між Парламентом і Президентом було покінчено.

Я вважаю, що сьогоднішня пропозиція Голови Парламенту є правилною. Ми проголосували абсолютно чітке рішення. Я вважаю, що переголосувати ми не можемо, тому що рішення прийнято більшістю голосів і вважаю, що на цьому треба це питання вичерпати, рішення прийнято правильне.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ще хто хоче, будь ласка, Кияшко. КИЯШКО

Социалитическая фракция.

Уважаемые коллеги! Я хочу вам задать несколько вопросов.

Вопрос первый. Признали мы уже полгода назад работу коллегии Генеральной прокуратуры, Генерального прокурора неудовлетворительной, признали, признали мы то, что Дацюк не может исполнять свои обзанности по тем причинам, которые доложила ответственная депутатськая комиссия, признали. Предлагали мы Президенту несколько раз подать кандидатуру на назначение нового прокурора Генерального, не предлагали. Так вот сегодня Председатель Верховного Совета предложил этот вариант.

В преамбуле мы изложили все, что мы уже приняли и теперь мы говорим, уважаемый Леонид Данилович:"Во всех ваших правах согласно Контитуционной угоды вы должны дать нам кандидатуру на Генерального прокурора". Вполне законно мы проголосвали сегодня это постановление и поэтому от имени фракции я предлагаю не возвращаться к этому вопросу, потому что голосов у нас хватает.

Спасибо.

ГОЛОВА. Кияк, прошу. КИЯК

Шановні колеги! У вівторок того тижня, виступаючи від імені депутатської групи "Державність", я висловив вашу колективну думку про те, що треба вникати заздалегідь політизованих питань, які ведуть деструкцію в цей зал. Я назвав при тому два питання - це проблеми Конституційного суду і Генеральної прокуратури, до поки вони не будуть приведені у відповідне узгодження з Конституційним договором, поки не домовимося з Президентом, так як цього вимагає юридичний документ. Конституційний договір є, ми від цього нікуди не дінемося.

Далі. Стосовно самого тексту.

Прошу щауважити, шановні колегі, що тут дві речі спутані. Зверху преамбула - про Генерального прокурора України, а в першому абзаці іде мова про Генеральну прокуратуру України. Але це не одне і теж.

Далі. Преша фраза, вона заздалегідь політизована, про шо я вже казав і саме тут акцентується всі ці колізійні моменти.

Наша група погоджується чи погодилась би, якщо би дана постанова складалася по суті із другого абзаца і зовсім іншої проблеми. Тобто, прохати Президента, звернутися до нього, якби він дав відповідні кандидатури.

Отже, Верховна Рада України постановляє, і зачитується оцей другий абзац.

На перший абзац наша депутатська група не погоджується.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Бутейко. БУТЕЙКО

Бутейко, 70, "Центр".

Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги! я хотів би запропонувати не політизувати питання, а вирішувати його, як потребує здоровий глузд і юридична логіка.

Я хотів би звернутивашу увагу на таке. Група наша конкретно з цього питання у такій редакції не розглядала, я хотів би нагадати, що від нашої групи колега Бандурка виступав, коли ми розглядали відповіднол це питання і пропонував проект постанови з 3 пунктів. Вони включали все, що потрібно. Оскільки питання не було поставлено на голосування, а зараз є проект , який поданий Головою Верховної Ради, то на нашу думку, на мою думку, він вирішує проблему і в принципі його потрібно приймати, але зробити все як робиться в нормальних людей.

З початку треба прийняти рішення про звільнення, увільнення, а потім про призначення.

Значить я нагадую колугам моїм, ми не прийняли рішення щодо увільнення, тому що ми могли його приймати лише за поданням Президента, так говорить Конституція і Конституційний договір.

І у всьому зв'язку я також хочу нагадати, що ми не приймали рішення, не прийняли, вірніше, рішення про визнання роботи колегії Генеральної прокуратури незадовільне, лаше Генерального прокурора. Так.

І я повторюю. Думаю, що було би грамотно, як би ми у цьому пункті постановлющій частині сказали про звільнення і про призначення. І ніяких проблем. Не треба політизувати.

Дякую.

ГОЛОВА. Кочерга. КОЧЕРГА

122 избирательный округ, Кочерга, фракция "Коммунисты Украины".

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Включение данного вопроса в повестку дня, обусловлено тем, что, как предлагалось, Президент и его команда, проанализировав положение дел борьбы с преступностью, а также ситуацию, которая сложилась в Генеральной прокуратуре, наконец-то примут решение по кандидатуре Генерального прокурора. И внесут ее на рассмотрение сессии Верховного Совета. А крименогенная ситуация, сложившаяся в государстве, как свидетельствует статистика, очень сложная и приобрела угрожающий харктер.

В первом полугодии она выросла на 10 процентов. Не сокращается число тяжких правонарушений. Особенно тревожат масштабы организованной преступности, на фоне экономического развала и связанное с ним резкое обнищание большинства населения, беззаконие и незащищенность людей от преступников вызывает у них крайне острую реакцию. На уровне законности и эффективности борьбы с правонарушениями не может пагубно не сказываться незавершенность проблемы оздоровления Генеральной прокуратуры. Несмотря на то, что Верховный Совет неоднократно признавал работу Генерального прокурора Дацюка и коллегии Генеральной прокуратуры неудовлетворительной, принял законное и обоснованное решение об освобождении его от должности Генерального прокурора, крючкотворцы из президентского гнезда завели проблему, практически, в тупик. Продолжается никому не нужная, и в первую очередь, для нашего народа жанглирование положениями наспех сработанного Конституционного соглашения.

Несостоятельность такой позиции неоднократно раскрывалась в документах Верховного Совета, которые направились к Президенту, и его команде. Что же касается самого Дацюка, то его деятельность окончательно подорвала авторитет Высшей надзорной инстанции в нашей стране - это Прокуратуры и привела в ее недееспособности. Она, слава богу, пока еще существует, благодаря усилиям честных и ................... прокуроров, которых немало, и которые посвятили свою жизнь служению закона.

Но и они продолжают подвергаться травле, преследованию, изгнанию из органов Прокуратуры, о чем, как вы знаете, по прессе свидетельствет обращения к Верховному Совету прокурора Республики Крым Купцова.

Не улечшается надзорная и следственная работа. Тем не менее, как сообщалось в прессе, Дацюк премировал сам себя по итогам работы за второй квартал, не дождавшись окончания второго квартала.

Уважаемые коллеги, я тут привожу для того, чтобы показать, нас- колько серьезная эта проблема.

Поэтому то предложение, которое сегодня было внесено на рассмот- рение народных депутатов, на рассмотрение сессии Председателем Верхов- ного Совета Александром Александровичем Морозом, мы, наша фракция, полностью поддерживает и считает, что к его переголосовке, к его об- суждению нет смысла возвращаться. Это постановление в полной мере от- ражает и ситуацию и отвечает, как говорят, интересам того дела, кото- рое мы сегодня рассматриваем.

Поэтому наша фракция просит и предлагает не возвращаться к данно- му постановлению и поддерживает ранее принятое постановление по данно- му вопросу.

ГОЛОВА. Ще бажаючі від фракції є? Будь ласка, "Реформи".

ЄМЕЦЬ О.

Перш за все, ми хочемо звернути увагу Парламенту, що на всьому під час розгляду цього питання постійно порушується Регламент. Питання перетворилося в політичне, і оскільки воно вигідне окремим політичним силам, які, на жаль, мають можливість керувати зараз Парламентом, ми знову сьогодні стали свідками грубого порушення Регламенту при розгля- ді цього питання. Питання не було включено на сьогодні до порядку ден- ного, не були роздані відповідні документи. Ми не мали змоги вислови- тись, по суті, питання ще розглядається.

Це ще раз дає можливість зробити висновок, що проблема Генераль- ного прокурора - є проблема не фахова, не організаційна, не проблема ефективності роботи прокуратури, а питання боротьби окремих політичних сил.

З точки зору правової Парламент з самого початку мав прийняти по- дібне звернення до Президента, якщо більшість в парламенті вважає, що Прокуратура діє неефективно. Якщо ви пам'ятаєте, фракція "Реформи" пропонувала цей варіант: прийняти звернення до Президента відповідно стосовно посади і посадової особи, яку очолює на сьогодні Генеральну прокуратуру України. На жаль, парламент відкинув цей варіант і пішов шляхом порушення Конституційного договору Закон "Про владу і місцеве самоврядування", вирішивши проблему, таким чином Постанова "Про звіль- нення прокурора" і Постанова "Про висловлення недовіри колегії проку- ратури".

Таким чином, ми ввійшли в затяжний конфлікт з Президентом і сь- огодні знову шукаємо варіант не зовсім правовий виходу з цього конф- лікту. Згідно Конституційної угоди, прокурор звільняється і признача- ється за поданням Президента, і Президент має вирішити, ми для цього йому дали всі повноваження, прийняти рішення. Чи вносить він таке по- дання чи ні? В мене складається враження, що і Президент уникає відпо- відальності. І якщо справді є та домовленість, яка сьогодні прозвучала з цієї трибуни, то мені не зрозуміла суть цієї домовленості між Голо- вою Парламенту і Президентом.

Це має бути не домовленість, а має бути офіційний крок Президен- та. Якщо він вважає за необхідне, хай подає. Якщо він вважає, що Про- куратура працює ефективно, він тоді несе відповідальність за ефектив- ність роботи Прокуратури.

Ми не для того півроку займалися підписанням Конституційної угоди і прийняттям Закону про владу, щоб хтось ховався від відповідальності.

Тому я вважаю, і фракція вважає на сьогодні, що це ініціатива Президента і він має виступити з цією ініціативою.

Якщо ми вважаємо за необхідне висловити свою позицію по роботі Прокуратури, я вважаю, потрібно повністю провести іще раз процедуру розгляду цього питання і після цього прийняти рішення стосовно позиції Парламенту.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є бажаючі від фракції висловитися? Депутати теж.

Наполягаєте? Прошу.

ВАСИЛЬЄВ.

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты!

Сегодня ситуация, которая сложилась в органах прокуратуры, на се- годняшний день критическая. Генеральной прокуратуры, как руководящего органа, не существует. Кадровая чехарда, в том числе как назначение, так и увольнение руководящих работников, привела к полному параличу. Бывшие заместители Генерального прокурора..........Мельник, Шевченко, котроые давно уже не работают в системе прокуратуры, остаются членами коллегии.

21 августа Дацюком названы новые фамилии заместителей Генерально- го прокурора, Александрова, Бобыря....

Если он считает их назначение законным, то почему не представляет Верховному Совету на утверждение членами коллегии? В течение двух лет трижды пересматривалась структура Генеральной прокуратуры, последний раз в конце июля этого года.

На сегодняшний день в нее предлагается внести новые коррективы, и делается это не для совершенствования работы прокуратуры, а в целях вытеснения неугодных работников.

Достаточно убедительно об этом свидетельствует пример с первым заместителем Генерального прокурора Даниленка, увольнение которого но- сило исключительно циничный характер. Он закономерно вынужден искать защиту у судебных органах, но сам факт того, что Генеральный прокурор и его заместитель через районного судью выясняют отношения, говорит о том, что ситуация достигла эпогея. Дацюку остается одно: надеяться, что гражданский процесс не перерастет в уголовный. Конфликт вышел да- леко за пределы прокуратуры и приобрел разрушительный характер для ве- домства. В целом возникает вопрос: кому это выгодно?

Здесь беспочвенно звучат обкяснения о том, что все происходящее направлено на прекращение дел в отношении высокопоставленных должност- ных лиц. Но так ли это? Если в течение года так и не вынесено поста- новление о привлечении Звягильского , обвиняемого, если не смотря на на заверение окончить в мае дело, с которым связывалась фамилия Пред- седателя Верховного Совета, до сегодняшнего дня так и не принято.

Если сами работники Генеральной прокуратуры делают вывод о нео- боснованном возбуждении дела по Ассоциации "Земля и люди", если по, так называемым, громким делам уже вносятся оправдательные приговоры, и вообще куда деть обращение 30 работников следственной группы, адресо- ванной Президенту Украины и Председателю Верховного Совета, с просьбой отстранить Дацюка от некомпетентного вмешательства в расследовании ими дел в отношении также Звягильского и других.

Причина происходящих событий в другом, в том, что Генеральный прокурор не только себя, но и руководимое ведомство вверг в политичес- кие баталии и сделал это в угоду определенным силам, он, очевидно, за- был, что за прокурора был и остается один Бог, которому он должен и молиться.

Это Закон, я говорил со многими прокурорами областей, работниками аппарата Генеральной прокуратуры, они одного мнения: прокуратура раз- валивается, превращена в предмет насмешек, все они видят выбор в ско- рейшем назначении Генерального прокурора - нового человека, просили довести их мнение до средних, депутата Верховного Совета.

К сожалению, отдельные мои коллеги по Парламенту из тех же амби- ций сознательно используют прокуратуру в качестве политической дубинки.

Я считаю своим долгом сообщить депутатам о том беспрецедентном случае, который произошел в Генеральной прокуратуре 5 августа. В тот день по инициативе Дацюка были созваны на совещание все прокуроры об- ластей. Для участия в работе совещания прибыл я и заместитель Предсе- дателя Верховного Совета Демин Олег Алексеевич, который курирует это ведомство. Чтобы воспрепятствовать нашему присутствию на совещании, Дацюк заперся с прокурорами в отдельном помещении и вел душеспаситель- ные беседы по поводу того положения, в которое он поставил всю систему органов прокуратуры, сознательно идя на его развал. Но обращает на се- бя внимание другой факт.

В работе этого совещания в Генеральной прокуратуре принимал ак- тивное участие народный депутат Омельченко. Зная о том, что он, Демин и я находимся в помещении Генеральной прокуратуры, Омельченко поддер- живает Дацюка в противозаконных действиях по отношению к нам, стал бахвалиться перед прокурорами, что он,дескать, владеет приемами руко- пашного боя, высказывая готовность продемонстрировать это. Интересно было бы знать, как этот позорный факт, грубо попирающий Закон о стату- се депутата, согласуется с понятием офицерской чести, о которой на каждом углу трубит Омельченко.

На мой взгляд, даже...

ГОЛОВА. Генадій Андрійович! Скільки вам часу ще треба?

ВАСИЛЬЄВ. Уже заканчиваю.

ГОЛОВА. Дамо слово закінчити?

ВАСИЛЬЄВ. Согласно Закону "Об организационно-правовых основах борьбы с организованной преступностью" и соответствующими постановле- ниями Верховного Совета Омельченко обязан был это сделать еще год на- зад. Большинство в этом зале обеждены в том, что при избрании Омель- ченко Председателем Комиссии была допущена ошибка. Коль мы ее допусти- ли, нам ее и исправлять.

Я предлагаю поставить на голосование вопрос: одновременно расс- мотрение вопроса по Генеральному прокурору, об отзыве Омельченко с Председателя Комиссии. И сделать это безотлагательно.

Прошу депутатов поддержать мое предложение.

Спасибо.

ГОЛОВА. Можна припинити обговорення?

Ясно.

Шановні депутати, я зобов'язаний як головуючий підвести підсумок цих міркувань, котрі тут прозвучали. Справа в тому,що тут були деякі, ну скажімо, некоректні вислови стосовно Верховної Ради в цілому, голо- вуючого і т.д. Я приймаю те, що стосується мене особисто. Хай звучить, це все нормально. Природно, принаймні. Так от: мова йде ось про що. Коли ми говоримо про те, що норма закону передбачає таку-то послідов- ність, то треба враховувати всі юридичні обставини, що при тому вини- кають.

Тобто мова йде й про трактування норм закону, на який мають тіль- ки Верховна Рада, право на яке має тільки Верховна Рада. І вона визна- чилась би з цього приводу. Тобто ми від цієї обставини вже не можемо вийти, це вже є.

Інша справа. Колізія всім зрозуміла. Верховна Рада об'єктивно да- ла оцінку роботи Прокуратури і її колегії. Це не в кого не викликає сумнівів, тим паче, що ми ці оцінки робили ще до підписання Конститу- ційної угоди. І ні в кого не виникає сумнівів, що треба вирішувати кадрове питання в прокуратурі.

У мене є до авс пропозиція такого змісту. Шановні депутати, ми прийняли документ сьогодні , і він може мати силу. Я маю повне право його підписати. Але для того, щоб зняти будь-які зачіпки юридичного такого змісту, я б вам запропонував все-таки переголосувати постановчу частину. Послухайте, я прошу, ви можете послухати? А потім скажете своє слово. Будьте уважні!

Постановчу частину нашого документу викласти в такій формі. Зміст той же, але тут вже немає, за що зачіпитись, нікому. Зміст такий:

"Запропонувати Президентові України відповідно до пункту 12 Стат- ті 24 Закону України "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні" внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції  одо Ге- нерального прокурора України". Так?

Ставлю на голосування цю пропозицію. Я прошу: підтримайте. ЗА ос- нову цю пропозицію. Будь ласка.

"за" - 179.

Рішення не прийнято.

Які пропозиції? Запишіться, хто хоче виступити з пропозицією. То- ді зилишимо те, що, якщо не проголосуємо, то залишиться те, що прого- лосовано. Я розумію.

Запишіться, хто хоче. 5 хвилин для пропозицій.

Ставте. Хто перший?

Гетьман.

ГЕТЬМАН.

Шановний Олександр Олександрович, я виступав і ще раз хотів би наголосити на тому, що ми прийняли правильне рішення, і думаю, дальші дебати по цьому рішенню тільки заведуть парламент в тупикову ситуацію, з якою ми не вийдемо.

Тому наша пропозиція, це пропозиція єдина в групі "Незалежні", залишити постанову в силі, яку ми проголосували на ранковому засіданні.

Дякую.

ГОЛОВА. Соболєв.

СОБОЛЄВ, депутатська група "Реформи".

Наша пропозиція та сама, яку ми пропонували пр и розгляді цього питання це 2,5 місяці тому, звернутися до Президента України з пропозицією щодо звільнення Генерального прокурора, це так, як це запивано безпосередньо в Конституційному Договорі і в Законі "Про владу і місцеве самоврядування". Прошу це поставити на голосування.

ГОЛОВА.

Ставлю на голосування пропозицію Соболєва, я зобов'язаний

Регламент так передбачає.

Йде голосування.

Ще у кого буде, Юхновський, Гаманюк. Пропозицію Гетьмана не треба голосувати, вона проголосована.

Гаманюк.

ГАМАНЮК.

Шановні депутати! В мене є пропозиція проголосувати це рішення, яке ми прийняли при розгляді в першому читанні, а прийняли в цілому. Утром.

ГОЛОВА. Там немає потреби переголосовувати, воно проголосовано. Юхновський.

КЕНДЗЬОР.

Замість Юхновського Кендзьор.

ГОЛОВА.

Замість не можна, це інше. Вітович.

ВІТОВИЧ.

Олександр Олександрович, мені здається, що ми йдемо якимось алогічним шляхом і ми створюємо авторитет для парламенту, якщо ми вже раз розглядали це питання, а ми вже до нього повертаємося десь 4 чи 5 таз прймали вже відповідну постанову з цього приводу, то замість зараз ще раз підтверджувати свої слова, ми мусили прийняти очевидно якесь інше рішення.

Наприклад, в зв'язку з невиконанням громадянином Дацюком законних рішень Верховної Ради України, сформувати спеціальну дептутатську групу по аналогії, коли вибачте, чому це Борженара могли з кабінету виселяти, а 10 депутатів не можуть піти громадянина Дацюка висунути з Кабінету, опечатати рпиміщення, проконтролювати до речі виконання своєї постанови. В даній ситуації це було б найбільш розумне рішення і наш парламент не ганьбив би себе перед всією Україною.

ГОЛОВА. Яворівський*

ЯВОРІВСЬКИЙ.

Я, звичайно, від впливом дуже з ... спокійно пропозиції Вітовича орагнізувати бойовий отряд значить і виготовити висунути Дацюка, тут , а потім іти дальше.

Дуже спокусливо. Шановні колети, я хотіи би просто нагадати пелрнити і відкритити влівку трішки назад і нагадати останній день наш перед відпуствкою , і роботу, коли ми приймали свою ухвалу.

Я сказав тоді, ви мені тоді не повірили, гаразд, ми приймаємо це рішення. Президент все одно прийме своє рішення. Ну, давайте сьогодні водумаємо: ми заганяємо свою власну ціль. Ну, ми ступили на цю стежку, цієї значить нашої тяганини. Між Генеральною прокуратурою і як наврочили нам. Ніяк не можмо з неї вийти. Сьогодні, якщо ми залишимо цю постанову, ми залишаємо Президенту зносу цей самий шанс, і повірте . що він зробить те саме.

Бо він каже. Ви приймаєте це без мене, і залишає його знов. Є нормальний варіант, який дає нам можливість увім колективно, якщо не красиво, то нормально, по-людськи вийти з цього кола. Прийняти те, що запропонував Олександр Олександрович Мороз.

Другу частину, нас розуміють усі. Ясно, що питання прокурора назріло. Я міг до Дацюка сьогодні виставити безліч прітензій , і я певний тут ............коли Верховний суд, приймає колегія решіння про визволення людини з тюрьми, а Дацюк Приймає рішення навпаки. Через те, явно є таким літом Дацюка, але давайте приймемо розумне рішення.

Друга позиція те, що запитав Олександр Олександрович і тоді наші виборці будуть знати: ми звернулися до Президента - це його прерогатива, хай від, будь ласка, звільняє Дацюка і рекомендує нам іншу сюди кандидатуру і ми її тут затверджуємо.

Я провто дуже прошу прйняти разумне рішення, відмовтеся від емоцій, від того туману, який над нами висить над Генеральною Прокуратурою.

Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу заспокоїтись.

Шановні депутати, все! Все. Час використаний.

То інше питання. Я поставлю на голосування. Будь ласка, звідси не кричіть. Заспокойтесь.

Я хочу. Одну хвилиночку. Я ще раз прошу, не кричіть з місця. Ну, я весь час хвилююся, ви знаєте, все-таки в аудиторії, коли хтось з місця кричить , значить, щось ти не так говориш, або не чує той, хто говорить.

Так от, Микола Васильович, сядьте, будь ласка.

Михайло Васильович, сядьте, будь ласка.

Шановні депутати! Приймати якесь інше рішення, яке дає оцінку нову, або якусь правову норму вводить після того, як ми вже приймали до того 2 рази рішення, це означає, що ми тим самим , не реагуючи на відомі Укази Президента, як правильно сказати, де завоюємо ці документи, не висловившись з цього приводу ніякої думки.

Ми не маємо права цього робити. Тому ми можемо обмежуватись, справді, тільки постановою, яку можна прийняти в двох варіантах, або ту, що ми прийняли, але я ще раз кажу, тут є зачіпка для надзвичайно таких талановитих юристів, які готують деякі документи у виконавчій владі. Тому можна було б і це навіть зняти, цю проблему, тобто, сказавши таким чином.

Всі сьогодні прекрасно розуміють, що не може бути Генеральним прокутором таким, ми в тому переконалися.

І приклад, який приаодить Генадій Андрійович, ще одне тому свідчення до позиції Омельченка, ми ще повернемось зараз , пізніше.

Але, треба це питання вирішувати. Ну, не може бути такої ситуації, що сьогодні одна структура приймає рішення на основі Конституції і Конституційної угоди правильно, інша вважає, що тіж правильно, а суб'єкт правовідносин, конкретна людина чи юридична особа не знає, від яку дудку танцювати. Це ми всі разом я маю на увазі виконавча і законодавча влада створили таку колізію , причому, як вона створювалася, ми пам'ятаємо, коли розглядали Конституційну угоду.

Коли появився запис про звільнення без згоди Верховної Рдаи, ми не голосували цього питання і так далі і так далі. Закон є вже прийнятий "Про державну владу" з посиланням на уього і прийнято деякі документи в виконавчих структурах , де ми голосували за інші норми ви це добре пригадуєте в тому числі та норма , де записано було, що прокуратура підпорядковується від звіт, відзветна Верховній Раді, якщо не помиляюся 237 голосів, здається одержала ця норма. Де вона в Конституційній угоді? Немає. Але облишимо, знаєте, як діти кажуть, заграна у юридично заграна.

Сьогодні можна було б вирішити це питання, такий сповіб , як я тільки що пропонував, суть зрозуміла всім в Україні навіть не юристам, я маю на увазі навіть учням в школі. Зрозуміло.

Давайте дамо волю Президенту, нехай діє так, як він вважає потрібним, ми з повагою ставимося до нього зараз. І саме тому я пропонував цей варіант. Вадим Петрович можливо не вслухався в цього весь зміст зводився до того, я поставлю на голосування ви вже, якщо хочете визначайтеся. Документ , власне кажучи, рішення вже прийнято, але ще раз послухайте, як звучить весь документ.

Будь ласка.

"Верховна Ради України , розглянувши підсумки роботи спеціальної депутатської слідчої комісії по перевірці діяльності Генеральної прокуратури України визнала неможливим перебування Дацюка на посаді Генерального прокурора України.

Виходячи з цього, Верховна Рада України постановляє запропонувати Президентові України відповідно до пункту 12 статті 24 Закону України NПро державну владу і місцеве самоврядування в Україні" внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію щодо Генерального прокурора україни".

Що хоче, хай пропонує Президент, захоче залишити Дацюка, внсе на розгляд Верховної Ради, захоче інакше, будь ласка, це воля Президента, ми визначимося потім під час розв'язання цього питання.

Шестаков, є запитання до мене. Запишіться, 5 хвилин на запитання, запишіть.

Поки що Заварзін, він перший вимагав, будь ласка, включіть Заварзіна і записуйтеся.

Є потреба поіменно, можемо поіменно проголосувати.

Будь Баска. ЗАВАРЗІН

Спасибо, Александр Александрович, что с машиной, она сбои дает, не записывает,

Значит, 129.

Спасибо, Александр Александрович, что-то в нас будет, да записует, , значит, у меня такой вопрос.

К вам и потом чуть дальше , я там два слова скажу.

Значит, давайте посмотрим такой момент. Любой из граждан Украины, имея подобное нарушение, которые нам вынесла на рассмотрение вледственная комиссия Верховного Совета, был бы сегодня на любой должности в государстве.

Я считаю, что не был, на я хотел бы услышать мнение Президиума и ваше личное , это во-первых.

Во-вторых, вот те нарушения, которые , о которых доложил нам сегодня Васильев , они повторяют вот те, отрицательные явления в работе Генеральной прокуратуре и требуют от нас не решения вопроса, щодо, а немедленно освободить от должности потому что мы решение принимали до Конституционного договора по Генеральной прокуратуре, это во-вторых.

И в-третьих, значит, я очень настоятельно требую поддержать Васильева и поставить его предложение по Омельченко о недоверии, как Председателя комиссии по борьбе в коррупцией и оранизованной преступностью, спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Манчуленко.

МАНЧУЛЕНКО.

Я би попросив передати своє слово члену нашої фракції депутату Лавриновичу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати, в цій проблемі дійсно існує декілька правових моментів. Один з них, який зараз зазначив Голова Верховної Ради, щодо тексту Закону "Про державну владу та місцеве самоврядування" і діючого сьогодні Конституційного договору.

Мої всі колеги будуть свідомі того, що ми проголосували з вами за Закон "Про державну владу і місцеве самоврядування" і не прийняли потім постанову про введення його в дію.

Закон іде , підписаний Головою Верховної Ради, був переданий на підпис Президенту України і сьогодні він відсутній в реєстрі законі України.

Тобто, такого закону в Україні немає. Дійсно, норми закона , який ми з вами голосували , відрізняється частино постатейно від норм, які сьогодні записані в Конституційному договорі.

Який голосувався вже в інший день за усім і голосувався в цілому, в цьому залі вже як Конституційний договір, а не як Закон "Про державну владу і місцеве самоврядування". Це потрібно враховувати і напосилатись на Закон "Про державну владу і місцеве самоврядування" взагалі як неіснуючий норматис.

Сьогодні в Україні існує Конституційний договір, який складається з 4 розділів і це ж із них окремо регулюються окремі положення.

В даному питанні вносилось такі ситуації , коли Верховна Рада має повне право дати оцінку діяльності , як Генерального Прокурора, так і Генальній Прокуратурі в цілому. Але вирішуватись питання має в суворій відповідальності з правовими нормами. А правова норма говорить про те, що висловивши свою позицію щодо роботи, потрібно далі звернутись до Президента з пропозицією, щоб він дав подання на увільнення одного і потім подання на призначення іншого.

Якщо ми цього не зробимо, то тоді весь цей розгляд знову закінчиться виключно політичним розглядом і протистоянням.

Питання, по суті, вирішено не буде. Ми повинні працювати так, щоб був результат, позитивний результат від нашої з вами роботи.

ГОЛОВА. Шановний Олександре Володимировичу! Мушу вам відповісти про те, що на другу частину Вашого питання Закон про владу і Конституційна угода - це горми основоположні, умовні норми основоположні, бо вони не є Конституцією, але вони не містять в собі механізмів реалізації. Тому там не записано , в Якій послідовності що робиться. Це недолік або перевага - важко сьогодні сказати. Це перше.

По-друге. Я вас процитую один докумен, на основі якого ми сьогодні розглянули і вирішуємо зараз , мабуть, вирішили питання. Послухайте:

"Відповідно до пункту 20 статті 17, пункту 12 статті 24 Закону України "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні" та статті 0 Закону України "Про статус суддів" подаю такі кандідатури для призначення суддями Верховного Суду України. Президент Кучма".

Тобто, він керується нормами Закону про владу і не один раз, а дуже часто і цілком слушно це робить, бо Закон про владу є складовою Конституціойної Угоди. У Законі про владу не пишеться там про те, як це буде ставлення до Конституції. Я думаю, що Президент такий же суб'єкт права, як і Верховна Рада. І він правильно користується цими нормами. Ви ж були розробником цього Закону і відстоювали його прийняття, а тепер раптом ви ігноруєте той Закон, який прийнятий кількістю більшою, ніж Конституційна Угода. Будь ласка, треба поважати. А я пропонував прийняти Закон про введення цього Закону в дію, ви відмовили, ви заблокували, ви сказали: тільки Конституційною Угодою. Ми прийняли той варіант, але то була форма введення Закону в дію. А сам Закон по собі - він є основою Конституційної Угоди, і на нього посилається Президент цілком правомірно, і на нього посилаємось ми як депутатаи Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. До Зарудного не дійшло, бачите, нуль... по нулях.

Тому я прошу ще раз підтримати мою пропозицію, де в другій частині буде записано так: "Запропонувати Президентові України відповідно до пункту 12 статті 24 Закону України "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні" внести на розглдя Верховної Ради України пропозицію щодо Генерального прокурора України" ставлю на голосування.

Йде голосування: "За" - 208

Це постановча частина. Рішення прийнято. Дякую.

Таким чином Постанова... в постановчій частині буде такий запис, будь ласка, тепер.

ОДну хвилиночку, почекайте, ми не закінчили, у нас була пропозиція депутата Васильєва відносно висновків, що щодо голови Комісії Омельченка, виходячи із його такої регіональної поведінки, скажемо так, як депутата в Генеральній прокуратурі.

Я гадаю, що це питання назріло, безперечно, я тут не приховую ні від кого своєї позиції, але кожне питання потребує послідовного розгляду, включення в порядок дня, підготовки його, тощо. ТОму я пропонував вашої згоди на те, щоб доручити Комісії з питань Регламенту, Мандатної Комісії нашої підготувати це питання на розгляд Верховній Раді і винести на розсуд депутатів. Я думаю, що всі ці депутати дадуть об'єктивну оцінку і цьому факту, і фактам іншим, в більш широкому контексті. Тобто є пропозиція доручити Комісії, умовно кажучи, Шейка підготувати. Добре, я вношу пропозицію як альтернатувну, а потім це поставлю на голосування. Я ще раз кажу, я вношу пропозицію і з місця не кричіть... Ми проголосуємо те, а потім це. Але пропозиція така про доручення Комісії Шейка підготувати розгляд питання про поведінку депутата Омельченка на розгляд Верховної Ради. Зрозуміло. Перша була пропозиція...

(Шум в залі, окремі вигуки) ...хвилинку!... перша була пропозиція Васильєва.

(Шум в залі, окремі вигуки) Я відчуваю, що кричать ті, хто не читав Регламент... Про персональні... одну хвилиночку!... Я ще раз.... Сядьте на місце, не кричіть з місця - в Регламенті не написано, що можна депутатау кричати з місця. Будь ласка.

Тому пропозиція Васильєва була про включення питання про Омельченка зараз на розгляд Верховної Ради, а просто так, з голосу голосувати не можна.

Ставлю на голосування. Про включення в порядок длня сьогодні. А потім я ставитиму свою пропозицію.

Йде голосування: "За" - 195

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію свою: доручити...

(Шум в залі, окремі вигуки) ...прошу уваги!.. доручити Комісії з питань депутатаської етики і Регламенту підготувати на розгляд Верховної Ради питання про поведінку депутата Омельченка. Є пропозиція голосувати поіменно.

Голосується поіменно! Хто за те, щоб доручити Комісії Шейка підготовку цього питання? Ставлю на голосування. Будь ласка.

Йде поіменне голосування: "За" - 149

ГОЛОВА. Рішення не прийнято. Які ще будуть пропозиції?

(Шум в залі, окремі вигуки)

ГОЛОВА. ОДну хвилиночку! Хто хоче висловитись з цього приводу? Я пропоную не висловлюватись. Одну хвилиночку! Ви ще одержите своє слово.... Останнє.

Значить, даємо протокольне доручення Комісії Шейка з урахуванням заяви депутата Васильєва і обставин цієї справи, підготувати це питання на розгляд Верховної Ради в установленому порядку. Через Президію і т.д. Хто за протокольне доручення Комісії, прошу проголосувати.

Йде голосування: "За" - 181

Пропозиція вносилася протягом тижня. Хто за те, щоб таке доручення зробити і внести на розгляд Верховної Ради протягом тижня - ставлю на голсоування.

Будь ласка.

Йде голосування: "За" - 182

ГОЛОВА. Оскільки протокльне доручення приймається, протокльне доручення Комісії... Переход.... ОДну хвилинку!

(Шум в залі, окремі вигуки) З якого питання хочете слово взяти? Це питання знято, воно не включено в порядок дня, сьогодні нема чого обговорювать...

Будь ласка. Верховна Рада не включила в порядок дня на сьогодні і тому, що хотілося б вам поговорити з цього приводу? Я не буду давати Вам слово, бо немає підстав. Сідайте, будь ласка. Сідайте, Віталій Федорович. Будь ласка.

(Шум в залі, окремі вигуки)

ГОЛОВА. Я прошу, сядьте... Зарудний, не кричіть. Та навіщо вам його давати, ви і так... чути, що ви говорите. Сядьте, будь ласка. Я прошу. Відповідно до Регламенту... заспокойтеся!... питання розглядається після того, як воно включено в порядок дня. Ще раз сяльте. Да, він доповідав питання про прокуратуру, маючи на те право. Так, як всі депутати. Тому я прошу: сядьте...

Відповідно до Регламенту я ставив на голосування питання про включення цього питання в порядок дня - не підтримали депутати. Тепер ви намагаєтесь обговорити питання, яке не включено... А я не дам дозволу на це, бо я не маю права.

Тому я прошу всіх заспокоїтись і приступити до розгляду наступних питань, які визначені в нашому порядку. Все. Дякую.

(Шум в залі, окремі вигуки)

Він у нормальній ситуації. Будь ласка. Все, заспокойтеся.

Якось справляється, взнаєте найближчим часом. Будь ласка.

Віктор Іванович Суслов, прошу.

Хочу нагадати депутатам про те, що норми Законук "ПРо промислово-фінансові групи" голосуються всі поіменно.

(Шум в залі, окремі вигуки)

Будь ласка, тільки я слово не буду давати, тому що... ну, скажіть так.

Анісімов просить слова з процедури розгляду цього питання. Буквально 30 секунд. Можна дати йому слово? Будь ласка, Анісімов.

АНІСІМОВ , 178 виборчий округ, Запоріжжя.

Уважаемые народные депутатаы!

Я прошу вас заспокоиться и те, кто активно принимал участие в рассмотрении этого вопроса, это послушать и поддержать мое предложение... Александр Александрович, этот документ имеет две принципиальные позиции. Первую мы определили, что финансово-промышленные группы не являются юридическим лицом. Вор\просов нет. Не является юридическим лицом. Второй вопрос надо (и я предлагаю сейчас, Виктор Иванович) обосновать, приступить к рассмотрению четвертой статьи, которая определит всю суть и соль этого Закона.

Если мы 6 пунктов четвертой статьи не будут приняты в этом зале, сводится к нулю рассмотрение самого документа.

Документ появился по одной причине - отсутствие оборотных средств предприятий, отсутствие конкурентоспособности продукции. А это спрос, это цена, это способность ее продать. Поэтому есть предложение конкретное: четвертая статья, где есть льготы или их не будет, механизм внедрения этих льгот Кабинетом Министров или Верховным Советом, есть предложение и группы "Реформы", если мы с этим согласимся, я считаю, что Закон о финансово-промышленных группах не сработает и не выполнит свою функцию.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу, шановні колеги! Ми розглядаємо цей Закон у такій послідовності, котра говорить про те, що обов'язково ми будемо розглядати його в третьому читанні. Хоч ми можемо визначтиися щодо переголосування деяких статей і прийняти потім у другому читанні. Це вже одне означає, що ми можемо не підряд всі статті розглядати, а справді розглядати і ключові в тому числі, в першу чергу, які визначають логіку всіх інших статей.

Тому, якщо ви не заперечуєте, давайте розглянемо четверту статтю і тоді визначимо, як ми будемо рухатися далі.

______________ Александр Александрович, вы там...

ГОЛОВА. Віктор Іванович, яка ваша думка!

СУСЛОВ В.І.

Уважаемые нарожные депутаты, значит, мы можем, конечно, снова проголосовать такие последующие, не рассмотрев вообще предыдущих, неправильно как с точки зрения Регламента, так и по сути. Дело в том, что Закон имеет определенную логику развития. Конечно, среди, если, скажем, депутат Анисимов, ставим вопрос, что ес- ли не голосуется никакие льготы для участника финансово-промышленных груп, закон теряет смысл и можем его вообще не рассматривать.

Мы можем, конечно, сейчас перейти не к четвертой статье, а прого- лосовать в принципе давать льготы или не давать. Но я вам хочу напом- нить, что у нас происходит в области льготного налогообложения.

Вы, конечно, скажете, что льготы нельзя давать никому. Я вам на- помню, например, Указ Президента дает льготы по НДС для всего, что вводится для собственного потребления.

Это правильно, то же самое, только в другой форме записано, в форме закона. И мне не понятно, почему мы, скажем, сейчас проголосуем, что не давать таких льгот для участников ФПГ, хотя для остальной про- мышленности это существует. Да, если мы так проголосуем, тогда, конеч- но, никаких СПГ никогда не будет. Это понятно.

То же самое. Мы с вами ратифицировали уже большую пачку междуна- родных разных соглашений, подписанных нашим Правительством. Там есть освобождение про свободную торговлю, про поставки, про кооперацию, где между разными государствами и Украиной освобождаются от таможенных пошлин, от НДС и так далее и поставки продукции.

Для целых, для всей промышленности, если это уже действует, поче- му это не может действовать также для финансово-промышленных групп? В конце-концов, основной вопрос - это льгота по налогу на добавленную стоимость по внутренним оборотам промежуточной продукции.

Тут начнут многие говорить, что этого нельзя делать. Но эта льго- та равна той льготе, которой пользуются все экспортеры. Нулевая ставка по экспорту, значит, мы сейчас проголосуем, не зная всей этой системы, обрубив то, чем пользуются все экспортеры, включая экспортеров сырья, и запретим это делать для реализации важнейших государственных прог- рамм.Это будет нелогично.

Поэтому можна , конечно, ставить вопрос так в принципе о налого- обложении, если мы хотим вообще этот закон не принимать.

Я бы предлагал двигаться последовательно, и когда возникнет воп- рос о налогообложении, по каждому пункту есть обкяснения, что подобные льготы уже действуют, они уже применяются ко многим предприятиям. И, в сущности, участники по этому закону промышленно-финансовых групп ника- ких новых льгот по сравнению с теми, которыми сегодня пользуются те или иные субкекты, не получают. И здесь ошибочное мнение у некоторых депутатов.

ГОЛОВА. Віктор Іванович, шановні депутати! Я прошу уваги!

Я прошу вас, я прошу тих депутатів, які активну брали участь при обговоренні під час таких питань персонально політичних, зайти до за- лу, бо те, що ми зараз розглядаємо, важливіше від тих попередніх. По-перше.

По-друге. Юрій Олексійович. Вчора з приводу обговорення Закону про промислово-фінансові групи я теж мав розмову з Президентом. Він ще раз підтвердив свою позицію відносно того, що він хоче, щоб промисло- во-фінансові групи не були юридичними особами. Висловив з цього приво- ду серйозні міркування. Вони звучали і тут в залі. Ми з цього приводу вже визначилися.

І саме через те середня колонка, яка викладає іншу концепцію за- кону, а саме: передбачає, що це будуть юридичні особи, - не повинна розглядатися. Я прошу вас, тобто не повинні ми затримувати час на її розгляді.

Тому можна йти двома шлихами, Так, як пропонує Анісімов, з 4-ої статті. Регламент, стаття 6.6.5 дозволяє це робити, оскільки це визна- чальні питання. Можна йти послідовно, так як пропонує Віктор Іванович, і йти з 3-ої статті, там, де ми зараз знаходимося, і працювати. Але інтенсивно працювати над розглядом тих норм, які вже передбачені.

Нам зараз треба визначитись шляхом простої більшості із кількості депутатів, які взяли участь у голосуванні. Так гласить норма Регламен- ту.

Оскільки пропозиція Анісімова прозвучала, я її зараз поставлю на голосування. Вона зводиться до того, щоб розглядати спочатку 4-у стат- тю.

Зрозуміло? Так.

Я ставлю на голосування цю пропозицію.

"за" - 167.

Приймається рішення.

Питання процедурне. Ми проголосували 4-у статтю. Прошу вас!

Таким чином, пліьги, що надаються головному підприємству і учас- никам промислово-фінансових груп....Заспокойтеся! Ми вчора голосували концепцію: юридична чи не юридична особа. Я пропоную ще раз визначити- ся з цього, посилаючись, в тому числі на позицію Президента, що це не юридична особа.

При чому тут Президент? - каже. Тому що Президент вносить від Ка- бінету Міністрів цей ЗАкон.

Ну, якщо ви проти нього, то це ваше, ви з'ясуйте ці обставини, але все-таки я ще раз... концепцію, що це не юридична особа, ПФГ - це не юридична особа.

Ставлю ще раз на голосування, як.

СУСЛОВ В.І. Давайте для ясности пункт 2.2 проголосуем еще раз.

ГОЛОВА. Давайте. Так це передбачено в пункті 2.2.

Ставлю на голосування. Я прошу: підтримайте це рішення.

"за" - 204.

Рішення прийнято. Дякую.

Стаття 4. Сядьте, будь ласка, на місце.

В тому той, то і біда, пільги, що надаються головному підприємс- тву і учасникам промислово-фінансових груп.

До назви або до саме так, до назви зауважень немає, так?

Немає. Приймається.

Пункт 4.1. Які зауваження? Хто наполягає? Правка N 187.

Семенюк наполягає?

Ні.

188 - Анісімов наполягає?

Прошу.

189. Так, я прошу вибачення.

АНІСІМОВ. Наполягаю.

ГОЛОВА. Будь ласка, Анісімов.

АНІСІМОВ.

(178, город Запорожье, Анисимов).

Вот по какой причине я сказал, что давайте рассматривать з 4-го пункта.

Значит, мое обоснование, я соглашаюсь с тем, что предложила ко- миссия, что нулевую ставку ПДВ применять по переделу. И я добавляю, что 50 процентов ПДВ на выходе должно мохраниться и снять те налогооб- ложения с оборота.

Делаю мотивацию по этому пути.

К примеру, металлургическое предприятие, которое имеет продукции на 3 миллиона, проката , и работает, к примеру, на программу "Автомо- бильный лист Украины", только порядка 1 миллион направляет по этой схеме, то есть один миллион попадает в эту льготную норму. Все осталь- ное - прокат, который есть, работает согласно сущестующей схеме.

Если мы не даем хотя бы 50 процентов на НДС, на конечную продук- цию, мы тем самым увеличиваем цену того же самого автомобиля "Таврия", где мы столкнулись, и здесь снимали НДС и акцизный сбор и Львовского автомобильного завода.

Если сегодня некоторые настаивают, что мы не пополним этим бюд- жет, это самообман. Потому что, поднимая цену для продукции, которая пойдет на программу государства, мы тем самым загоняем в тупик покупа- теля. Ему надо будет блоьше выложить, а нам с бюджета найти деньги для того, чтобы ему заплатить.

Поэтому я настаиваю на своей поправке. И именно финансово- про- мышленные или промышленно-финансовые группы создавались с целью, по той причине, что не было оборотных средств и сегодня нет, потеряна платежеспособность предприятий, нет инвестиций. Поэтому эти группы просят одно: государству облегчить ему бремя налоговое.

Прошу народных депутатов меня в этом поддержать. Я думаю, что за работу производства выиграет и государство, и каждый живущий в нем.

ГОЛОВА. Віктор Іванович.

СУСЛОВ В.І.

Уважаемые народные депутаты! Я хочу напомнить, что в том вариан- те, который выносился на первое чтение, примерно такая идея и была за- ложена, то есть там предусматривались льготы по обложению конечной продукции. Но с учетом обсуждения последующего и мнения, высказанными многими депутатами, что такие льготы избыточны, в редакции пункта

4-1, как вы видете, комиссия предложила записать, что конечная продукция облагается в соответсвиис действующим законодательством, то есть никаких специальных льгот не дается, а льготы предлагается дать только по обложению налогом на добавленную стоимость или льготы в случае введения других налогов с оборота, только по внутренним оборотам промышленно-финансовой группы, то есть по промежуточным стадиям. Это вполне логично, мы можем рассматривать эти внутренние обороты, как в стадии производства внутри предприятия. Внутри предприятия ведь мы не облагаем на каждом этапе.

И данном случае нулевая ставка, как я уже сказал, применяемая только по внутренним оборотам в сущности равна той льготе, которую имеют экспортеры. Это никакая-то необычная черезмерная льгота. Но с учетом обсуждения при первом чтении мы считаем такую льготу достаточной.

ГОЛОВА. Леонід Олександрович, ви наполягаєте?

АНІСІМОВ. Да.

ГОЛОВА. Леонід Олександрович, наполягає на тому, щоб поправка 189, яка зводиться до такого зміста: "Нульова ставка ПДВ застосовується до проміжної продукції промислво-фінансової групи ПДВ на кінцеву продукцію промислово-фінансової групи зменьшується на 50 відсотків і звільняється від інших податків з продажу, реалізації".

Цю норму, да? Ставлю на голосування.

"за" - 138.

Не вистачило голосів.

Будь ласка, Анісімов. 189 поправка, друга частина.

АНІСІМОВ. Значит, если народные депутаты меня не поддержали, что на НДС мы уменьшаем на выходе на 50 процентов, я тогда попрошу поддержать следующее мое предложение, которое продолжается , "звільняється від інших податків продажу і реалізації".

Что это такое. Например, вот сегодня для металлургов установлено 5 процентов стабилизационного фонда, который включается в стоимость продукции, поэтому эту долю, которая будет на программу идти, утвержденную Кабинетом Министров, прим, автомобильный лист.

Мы должны давайте, не включайте эти дополнительно 5 процентов. Потому что на 5 процентов увеличится реализация этой продукции, которые увеличат стоимость товара, куда она пойдет.

ГОЛОВА. Віктор Іванович.

СУСЛОВ.

Уважаемые депутаты, я прошу вас подумать над логикой дачи льгот. Цель льготы не в том, чтобы дать льготы. В данном случае в производстве конечной продукции головное предприятие всегда заинтерисовано. Мы при той схеме закона, которая предложена , должна заинтерисовать, так сказать, смежников в участии в составе промышленно-финансовой группы. Поэтому предлагалась льгота только по поставкам промежуточной продукции. При реализации промежуточной продукции , когда учасники ФПГ или смежники соглясятся войти в состав, они будут заинтерисованы работать на главное предприятие.

Поэтому, чтобы не создавать лишних все-таки льгот в данном случае, я предалагаю вот с учетом этой логики стимулирования вхождения в состав промышленно-финансовых групп смежных предприятий. Все таки оставить только льготу по реализации промежуточной продукции.

Спасибо.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте? 189 поправка.

Ні, там кінцівка така. Ага, тобто звільняються, час, хвилиночку, ПДВ, на кінцеву продукцію, ФПГ, зменьшиться на 50 відсотків, так. Ні, ні. Це знімається, ПДВ звільняється від інших податків з продажу реалізації. То ні, тоді сформулюйте так, бо вона...

З ЗАЛУ.

Ну, на реализацию больше никаких налогов на конечный выход не должен быть налог. Я привел пример для металлургов. Сегодня стабилизационный фонд 5 процентов реализации.

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Анісімова ставиться на голосування з поправкою. "за" -138. (не прийнято)

Я прошу уваги. Тих 100 чоловік, хто не голосує, я просив би голосувати. А Леоніда Олександровича хочу звернути увагу на те, що вона, ваша поправка була не зовсім коректно подана редакційно, я маю на увазі. Вона не вписується в норми закону і тому вона так випала ніби.

ШУМ В ЗАЛІ.

Оголосіть, будь ласка, щоб зайшли депутати, які в коридорі.

Поправка до цієї статті? 180?

Будь ласка, хто буде говорить? Єльяшкевич, прошу.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Херсон. Депутатская группа "Реформы".

Ранее я уже предупреждал о том, что члены комиссии к сожалению статья 4. 5. 6 обкединили все наши поправки в одну поправку. И поэтому я буду выступать по каждому пункту, потому что это разные вопросы.

Пункт 4.1 мы предлагаем исключить пункт 4.1. Почему? Потому что у нас есть налоговое законодательство, которое предусматривает, что льготы в налоговом законодательстве должны рпедоставляться исключительно путем внесений изменений в это законодательство . Это первое.

Второй момент. Дело в том, что введение нулевой ставки налога на добавленную стоимость для промежуточной продукции означает, что из бюджета должны выделятся средства для пократия разницы между входным НДС и выходным НДС. Это означает, что такие предприятия ничего не будут давать бюджету. А местный бюджет будет им компенсировать, или государственный бюджет, как решит закон о бюджетной системе, откуда будет идти эта компенсация.

Поэтому также и по другим пунктам этой статьи я потом буду по каждому пункту, нет никакой экономической целесообразности вводить нулевую ставку. Можно просто, если уже осовобождать от налога на добавленнуюстоимость, потому что нулевая ставка означает компенсацию из бюджета разницы, то есть бюджет будет должен этим предприятиям.

И так как принципиально необходимо стоять на позиции, чтобы изменять налоговое законодательство конкретно путем правовым, а не путем из внесения различных норм в разные законы, о чем, кстати говорил коллега Анисимов. Когдла ввели закон в бюджеь и выступили против, стабилизационный налог в размере 5 процентов на топливно-энергетический комплекс, это тоже нарушение действующего законодательства, Это тоже надо отменять. Поэтому я предлагаю пункт 4-1 исключить.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю пропозицію Єльяшкевича на голосування.

СУСЛОВ В.І.

Я прелагаю все-таки прокомментировать это положение. Действительно депутат Ельяшквич абсолютно прав. Он мог бы сослаться на Закон Украины "О системе налогообложения в соответсвии с которым все вопросы налогообложения регулируются налоговым законодательством.

Но вы понимаете, что мы не можем вносить в налоговое законодательство какие-либо изменения поскольку у нас нет закона о финансово-промышленных группах. И эта коллизия разрешается одним путем, если мы принимаем в этом законе решение по даче соответсвующей льготы промышленно-финансовым группам. То это значит, что в постановлении о введении закона вдействие мы должны рпедусмотреть внесение необходимых изменений в соответсвующие законы по соответсвующим налогам. Это будет грамотное решение вопроса.

Далее, что касается выплаты бюджета.

Нулевая ставка по налогу на добавленную стоимость означает, что учасники промышленно-финансовых групп платят, покупая сырье, материалы на налог добавленную стоимость. Но величина уплаченого уже ими налога им компенсируется, потому что этот налог попадает в бюджет и им возращается обратно из бюджета. Поэтому это не означает каких-то дополнительных субсидий из бюджета. Это, чтобы у всех была ясность.

Речь идет о том, что им возвращается уплаченный ими же налог. И я еще раз подчеркиваю, что такая схема работает для экспорта у нас.

ГОЛОВА. Валентин Іванович, я Вас дуже прошу. Я вас прошу. Ви не наполягаєте на голосуванні, ваші поправки?

Колеги! Я вам дам слово з цього приводу. Після того, як ми внесемо поправки Єльяшкевича, Вам дам слово.

Будь ласка.

Пропозиції Єльяшкевича, поправки, ставиться на голосування. "За" - 71

Соболєв, прошу.

СОБОЛЄВ. Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

Так, дійсно, в зауваженнях, які були з боку юридичного відділу, і роздані були всім народним депутатам, при розгляді цього закону і підписані завідуючим юридичним відділом Теплюком, є чітка відсилка на те, що ми порушуємо існуюче законодавство, вводячи якісь пільги в інші закони , крім законів про систему оподаткування і, відповідно, податкові закони.

Саме тому пропозиція наша є конструктивною в наступному плані. Ми можемо в цьому законі записати сам фактор надання пільг, але визначити - яким чином це робиться.

Саме таким чином і пропонується поправка, яка пов'язана з цією поправкою. А саме поправка 225. Звертаю вашу увагу.

Оскільки на сьогодні немає з Комісії з питань бюджету, ні з вашої Комісії з питань банківської діяльності немає жодного фінансово-економічного обгрунтування - у що обійдеться бюджету хоча принаймні існування одного ... однієї фінансово- або промислово-фінансової групи - ми і пропонуємо вихід саме в тому, що по кожній створеній або новоствореній фінансово-промисловій групі рішення приймала Верховна Рада щодо групи.

Таким чином буде обгрунтування подане на Комісію з питань бюджету, на вашу комісію.

Ми зможемо це ув'язати відповідно бюджету і таким чином це є вихід із ситуації.

Тому я прошу проголосувати поправку, яка існує - 225. А саме: замість всіх абсолютно пільг, які визначаються в цьому законодавчому акті, записати, що конкретно рішення про надання пільг СПГ приймаються Верховною Радою України шляхом внесення відповідних змін в податкове законодавство по окремому СПГ.

ГОЛОВА. Віктор Іванович, прошу. СУСЛОВ

Уважаемые депутаты, мы в сами должны четко понимать: на кого эти льготы распространяются. Это вопросы о возможных потерях вследствие льгот.

Значит , подобнымы льготами сегодня пользуются 10 тыс. предприятий. Я уже говорил, например, что межгосударственные поставки там по, извините, импорту для собственного потребления в соответствии с Указом Президента, как вы знаете, не облагается, допустим, налогом на добавленную стоимость.

Этим пользуются десятки тысяч предприятий. Не надо облагать. Я просто говорю о той практике, какая есть.

В случае создания нескольких финансово-промышленных групп или даже нескольких десятков такой льготой будут пользоваться ну неизмеримо меньшее количество предприятий.

Поэтому возникает проблема с льготами не в случае промышленно-финансовых групп. Проблема с льготами более широкая проблема. И просто я бы не хотел, чтобы здесь искажалось то, что реально ест и то, что должно быть.

Конечно, точно посчитать сегодня каковы будут или не будут эти потери нельзя.

Я вам скажу, что потерь не будет, потому что все-равно эта льгота есть. Сегодня никаких дополнительных потерь от этой льготы не будет в бюджете.

Ну а остальные предложения мы должны будем вообще действительно сделать, чтобы любые льготы по налогообложению давались только законами Украины.

В даном случае речь идет о законе, если мы принимаем это положение. Мы его продублируем и в других законах.

ГОЛОВА. Сергій (...............), ви наполягаєте на голосуванні цей пункт? Я ставлю на голосування поправку Соболєва. Прошу визначитися. Поправка 225. "За" - 105

Все голосується поіменно. Все.

Рішення. Дякую.

Ще до цієї статті. Василь Петрович, ви прекрасно маєте свої поправки, ну вони не внесені в таблицю. Ну я розумію, а всім роздані. Да? Да.

Віктор Іванович, ви дивились? Так? Комісія мається на увазі.

Василь Петрович Свято, прошу. Одна хвилина.

СВЯТО В.П.

Дякую. Шановний Олександр Олександровичу! Шановний Віктор Іванович! Шановні колеги-депутати!

Я хочу звернути вашу увагу на останнє речення: "оподаткування кінцевої продукції СПГ здійснюється згідно з чинним законодавством України".

Якщо ми переслідуємо ціль створення ПФГ, а саме ціль оживлення виробництва, то я поставлю питання якраз відносно оподаткування кінцевої продукції.

Ми прийняли Закон в кінці минулого року про податок на прибуток. Базова ставка - 30 відсотків. Про податок на додану вартість базова ставка - 20 відсотків. І якщо врахувати специфіку України, а саме - глибоку економічну кризу і те, що податок на додану вартість лягає не тільки на плечі споживача, а й на виробника практично, однозвачно, то ми маємо суму податку з прибутку і податку на додану вартість - тобто, 50 відсотків - то я хочу поставити питання: а чи будуть в такому випадку рентабельним як таким. А по цій причині конкретна пропозиція - податки кінцевої продукції ФПГ на додану вартість і прибуток не більше 10 відсотків. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні вашої пропозиції?

СВЯТО В.П. Я хочу, щоб Віктор Іванович прокоментував.

ГОЛОВА. Віктор Іванович, будь ласка, дайте відповідь.

СУСЛОВ В.І. Я уже говорил, что мы посчитали возможным по конечной продукции никаких дополнительных льгот по сравнению с действующим законодательством не давать. Я прото не буду повторять почему. Я об этом уже говорил. Это решается еще раз голосованием, если есть необходимость.

ГОЛОВА. Василь Петрович, наполягаєте?

Поправка Свята Василя Петровича ставиться на голосування. Будь ласка.

За - 64.

Не підтримана поправка.

Більш нема до 4.1 поправок , які треба ставити і не наполягають автори. Будьте уважні.

Змістом таки. Ставиться поправка 4.1. Стаття 4.1.

По оборотах з реалізації проміжної продукції промислово-фінансових груп, застосовується нульова ставка податку на добавлену вартість. Реалізація проміжної продукції звільняється від інших податків з продажу реалізації продукції у разі їх введення.

Оподаткування кінцевої продукції промислово-фінансових груп здійснюється згідно з чинним законодавством України.

Ставлю на голосування.

Прошу підтримати. (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

За - 177.

___________. Єто пункт 4.1 Закона.

ГОЛОВА. Будь ласка, голосуйте активніше.

Я прошу тих депутатів, які сумніваються, голосуйте проти,

тільки голосуйте.

Ще раз ставлю не голосуввання, вимагається, від мене вимагає норма Регламенту, голосуйте всі.

Поясню. Голосується норма статті, внесена комісією врахованих в ній ряд зауважень, ряд відхилено, ми їх проголосували окремо. Ставлю не голосування. Поіменне голосування, де я вже попереджав. (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

ГОЛОВА. Суслов, ви за кого голосували?

Закличте депутатів всіх до залу. Я ще раз звертаюся до депутатів, до тих, хто є в залі і тих ходить поза дверима особливо в урядових структурах. Закон приймається для економіки України , а не для економіки сесійного залу.

І тому прошу, є думки інші, протилежні частини депутатів. Є просто політичний підхід, що треба завалити закон абощо.

Щоб потім розгорнути якусь дискувію з цього приводу в суспільсьві. але суть до того зводиться, треба приймати Закон при всій можливій його недосконалості він кращий, ніж нинішня ситуація, бо від дає можлисість підтримати виробництво. Ставлю на голосування ще раз 4.1. (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

За - 215. Рішення

Пункт 4.5. Я прошу 4.2. То я подивився.

Сторінка 46. Єльяшкевич. Прошу 180 поправка.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ, Херсон, Депутатськая группа "Реформи".

Возвращаясь к пункту 4.1, я скажу, что там новые нормы зафиксированы, а не старые и потеря бюджета мы узнаем и только после того, как ФПГ начнут действовать, а кстати потери только от льгот в качестве двох фогдов один из которых был созден по Указу Президент составили свыше 30 триллионов карбованцев. Ну, я думаю, что Александр Александрович потом будет уже комментировать, как у нас обстоят дела с бюджетом.

Пункт 4.2. Тоже предлагается исключить. Почему, потому что опять он нарушает принцип основополагающих сторгается в законы "О налогообложении" и более того , этот пункт фактически ставит предприятие, входящее в финансово-промышленные группы в неравные условия со всеми другими субёэктами хозяйственной деятельности на Украине.

То есть, они освобождаются от оплаты завозной пошлины и сборов, а другие могут не освобождаться, я это госорю потому, что на сегодняшний день у нас экспортные вопросы решены и экспорт , так сказать, приоритетен, это очень хорошо и это понимают, это решаются эти вопросы.

Но если записывается в таком виде, это означает неравенство субкектов хозяйственной деятельности законодательном плане, монополиям, которые создаются , тем более нельзя давать преимущественно условия существования.

Спасибо.

СУСЛОВ. Уважаемые коллеги, тут, конечно, спор принципиальный , но к этому спору всегда нужно готовится.

Я не исомневаюсь, что большинствао депутатов знает, что у нас вообще экспортых пошлин на сегодня нет.

Этот пункт просто напросто дублирует ту практику, которая сегодня есть, потому что для работы транснациональных промышленно-финансовых групп, мы должны каки-то образом гарантировать, что если завтра кому-то взбредет в голосу онраничивать экспорт и вводить экспортные пошлины, то мы не разрушим тем самым транснациональные промышленно-финансовые группы.

Поэтому все эти домыслы якобы о потерях в бюджете, они ни на че не основаны, потому что экспорт у нас не облагается.

ГОЛОВА. Вы наполягаєте на голосуванні вашої поправки? Єльяшкевич, наполягаєте. Ставлю на голосування. Поправка 180-а, Єльяшкевич, ставиться на голосування. (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

За - 67, ен прийнято. м

ГОЛОВА. Вона не підтримана депутатами.

Ще є до 4.2 поправки?

Нема. Можна ставити текст від комісії? Зміст такий. Прошу уваги.

"Головне підприємство і учасники промислово-фінансових греп звільняються від сплати вивізного експортного мита і митних зборів у разі експорту проміжної продукції". Ставлю на голосування. Я прошу відтримати, абсолютно логічна норма. (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

Рішення прийнято.

Одну хвилиночку, я подивлюся, як у нас тут із кількістю , давайте ми закінчимо 4 статтю , а потім зробимо перерву.

Так.

4-3 , тут немає зауважень, відхилень немає. Є?

До статті 4-3 які були зауваження в кого? У Єльяшкевича, ну, госоріть номер поправки.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ, Херсон, депутатська група "Реформи".

Я прошу Виктора Ивановича Суслова Комментировать мои выступления в соответствии с тем, что я сказал. Я сказал, что в пункте 4-2 он действует сейчас, действует по налоговому законодательству и не надо его вообще было бы писать, а то, что там написано теперь, просто закрепляется промышленно-финансовыми группами такие льготы, а если другим будут отменены, у промышленно-финансовых групп они остануться.

Пункт 4-3 в какой-то части действует сейчас, это действует части тех товаров, котоые являются необходимыми для экономики и освобождены по Указу Президента.

Но пункт 4-3 опять же сторгается в налоговое законодательство Украины, опять мы юридически неверно действуем и самое гласное: мы освобождаем и главное предприятие и участников промышленно-финансовых групп от оплаты ввозной пошлины по всем видам продукции . Промежуточных. А часть такой продукции, все-таки на сегодняшный день облагается. Поэтому, для других предприятий, мы ставим субкекты хозяйственной деятельности в неравные условия, если это будет, то тогда те субкекты, которые находятся в худших условиях, не будут заниматься выпуском аналогичной продукции.

Поэтому я просил бы этот вопрос перенести в законодательство налоговое, это правильные вопросы и пункт 4.2 и пункт 4.3. Они во многом 4.2 полностью предусмотрен уже, пункт 4.3 во многом предусмотрен, но однако это надо решать нормальным правовым путем и для всех субкектов хозяйственной деятельности.

СУСЛОВ. Уважаемые народные депутаты, значит, я прошу обратить ваше внимание на то, что пункт 4.3 налоговое законодательство не затрагивает.

Дело в том, что декретом Кабинета Министров право установления импортных пошлин передано самому Кабинету Министров и поэтому вопрос обложения импортнымы пошлинами сегодня регулируется не законами, а нормативными актами КАбинета Министров. Так вот, опять таки, для обеспечения стабильной работы промышленно финансовых групп мы должны дать определенные гарантии стабильности в этой сфере. Уже в этом году Кабинет Министров несколько раз поменял величину импортных пошлин на разные виды продукции. В случае транснациональных промышленно-финансовых групп такая политика будет дестабилизировать работу этих групп.

Кроме того, уже этого, с моей точки зрения, достаточно для того, чтобы решить вопрос об освобождении, и тем более речь идет только о промежуточной продукции, то есть о внутреннем обороте в составе промышленно- финансовых групп.

ГОЛОВА. Дякую. Ви наполягаете не голосуванні поправки, Єльяшкевич? Ставлю поправку Єльяшкевича на голосування. "за" - 78

Не підтримали депутати. Я ставлю в редакції від комісії цю статтю. Я її прочитав уже, так?

Тобто це та норма, що стосувалася експорту, тепер імпорту, ну, дзеркальна, по суті, теж. Тапкі норми, таке правило, що головне підприємство і учасники промислово-фінансової групи звільняються від сплати ввізного імпортного мита і митних зборів у разі імпортування проміжної продукції. Зрозуміло.

Ставлю на голосування. Прошу підтримати, щоб рухатись вперед. "за" - 218

Рішення прийнято.

Чи є зауваження до 4.4 статті, яка поправка ваша, це стосується Єльяшкевича номер 180.

Будь ласка. ЄЛЬЯШКЕВИЧ

Херсон, депутатська група "Реформи".

Пункт 4.4 можна разделить на 2 части, если в первом абзаце можна согласиться, он нормальный, то во втором абзац очень серьезная опасность, я его прочитаю: набутих банками права корпоративної власності та інші майнові права, в цих випадках зберігається за банками після реорганізації або ліквідації промислово-фінансових груп.

Когда мы рассматриваем уже вопрос о реорганизации, то реорганизацию проголосовали является изменение головного предприятия, то есть уже фактически оно может быть другой формы собственности. Ликвидация процесс, который мы будем рассматривать дальше, приведет к тому, что промышленно финансовая группа уже тоже существовать не будет, а вот собственность в которую банки взяли в виде корпоративных прав, которые благодаря вот этому льготному, действительно льготной системе в том числе, и налогообложения в системе расчетов внутри промышленно-финансовых групп, вся эта собственность останется в банке.

Я хочу обратить на это внимание и поэтому прошу вторую часть статьи 4.4 исключить.

ГОЛОВА. Віктор Іванович.

СУСЛОВ В.І.

Я хочу пояснить тем более, что эта часть является ключевой для логики этого закона.

Уважаемые депутаты! Обратите внимание на следующее. Ведь этим пунктом мы мнимаем ограничение на инвестиционную деятельность банков в составе промышленно-финансовых групп.

Дальше. Сохранение приобретенной собственности, в том числе и приобретенных акций, - это есть путь после истечения срока действия промышленно-финансовой группы переростание , условно говоря, консорсума в концерн, то есть более высокую форму обкединения. Концерн на сегодня в мировой практике - это основная форма обкединения промышленности, поэтому здесь исторически, так сказать, закладывается возможность реализации той идеи, которую вообще говоря, отстаивает и группа "Реформы", создание холдинга, создание концерна на основе финансовой зависимости. И это абсолютно нормальная схема.

Начинать нужно с более простых форм. Та, которая предлагается в законе, так сказать, типа концорсиума, которая будет переростать постепенно в концерн, и такая возможность должна быть заложена.

Это нам гарантирует, что после окончания выполнения государственной программы, этот комплекс созданный, и создание которого стимулируется предоставлением льгот не распадется, он уже будет действовать в другой форме.

ГОЛОВА. Шановні депутати і шановні радіослухачі! Коли ми ведемо дискусію в процесі обговорення законопроекту в другому читанні, виникають суперечки з приводу абсолютно конкретних норм. І, на перший погляд, може здатися, що ми займаємося непотрібною роботою, але ми тим самим, до речі, і компенсуємо ще тут дефіцит колосальних економічних знань і знань суті економічної реформи, які сьогодні притаманні нашому суспільству.

Тому ми, по-перше, ми йдемо за Регламентом.

А по-друге, це абсолютно потрібна робота, бо і один, і другий аргументи мають право на існування, але позицію щодо їх не визначає шляхом голосування.

Поправка Єльяшкевича ставиться на голосування. "за" - 105

Рішення, пропозиція не прийнята.

До 4.4 пункту ще є? Носов, будь ласка, номер поправки? НОСОВ

У мене поправка 215. Хочу стказати, що мені незрозуміло, чому це тільки банки набити право власності, за ними збережеться. Давайте залишимо тоді не тільки банки, а учасники СПГ. А так виходить, що всім, всім не буде закони на право власності, а от банкам буде. СУСЛОВ

Владіслав Васільович! Дело в том, что подейстующему законодательству эти права сохранятся за всеми, но этот пункт касается только банков. Дело в том, чо по действующему законодательству возможности инвестирования банков ограничены, поэтому надо предполагать, что если мы снимаем на время это ограничение, потом прекращается действие вот этого соглашения о создании промышленно-финансовой группы. Банк оказывается уже за пределами действующего на сегодня законодательства.

Поэтому это пункт относится только к банкам, потому что по отношению к другим субкектам предприятиям этот вопрос урегулирован.

ГОЛОВА. Володимир Васильович, ви не наполягаєте, Вячеслав... Не наполягаете? Добре, ми не голосуємо.

Гетьман, будь ласка, номер поправки?

Свято, я дам слово. ГЕТЬМАН

Віктор Іванович, я хотів би, що ми ще раз або продискутували, або зрозуміло можливості виконання третього абзацу цього пункту, кошти головного підприємства і учасників, значить, цієї групи, які знаходяться на рахунку банку, не підлягають обов'язковому резервуванню, якщо вони використовуються на інвестування. Ну, ви розумієте, що це питання емісійно-інфляційної процентної політики Головного банку, Національного банку. Як в обліку можна врахувати, що в банківському рахунку якась частина Головного підприємства кудить внесена, щоб потім не резервувати там 15 чи 20 процентів вільних коштів, які знаходяться сьогодні в банку на рахунках комерційного банку, це все ми втручаємося тут в діяльність Центрального банку, і в якійсь мірі, на мій погляд, абсолютно став не можливо контролювати цю позицію. Тому я вважав би, з позиції просто здорового глузду, що його не можна приймати. СУСЛОВ

Хорошо. Вадим Петрович, я с вами в данном случае соглашаюсь. У меня здесь тоже были определенные сомнения, если понадобится, то конечно эта сфера регулирования Национального банка, этот вопрос можна решить с ним и независимо от это закона. Значит я согласен на изкятие последней части этой статьи.

ГОЛОВА.Пропозиція депутата Гетьмана, викладена відповідно до Регламенту, не опротестовується доповідачем, в даному випадку. І вона зводиться до того, щоб пункт 4-й чи частина 4, останню частину пункту 4.4, тобто кошти Головного підприємства і учасників промислово-фінансових груп, які знаходяться на рахунках банку учасника, групи не підлягають обов'язковому резервуванню, якщо вони використовуються для інвестування виробництва кінцевої і проміжної продукції ПФГ. Цей пункт знімається, якщо не підтримаєте цю пропозицію.

Ставлю на голосування пропозицію про вилучення з цієї норми

3-ї частини, прочитаний тільки що. будь ласка.

Оскільки є взаємна згода, ставлю на голосування, підтримайте.

Група "Реформи" теж.

"за" - 233 прийнято. ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

ГОЛОВА: Підтримана пропозиція. Ще, Свято.

Одна хвилина.

СВЯТО В.

Василь Свято, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги депутати! Я відносно другого абзацу, який вже обговорювався в статті 4.4. А саме, цей другий абзац, набуті банками права корпоративної власності поєднані з другим абзацем статті 2 дев'ять, а саме про передачу Фондом державного майна акцій державних підпрємств в довірче користування Головному підприємству, це не що інше як закладений підпільний механізм приватизації державних підприємств. Виходячи з цього, моя пропозиція - вилучити абзац 2 статті 4 і подати статтю два дев'ять в слідуючій редакції, яка мною запропонована, зачитию: "Державні підприємства, учасники ФПГ власністю держави являються, управляються і контролюються державою і не підлягають приватизації". Коротко і ясно. Тоді всі ці механізми втрачають свою силу. В завуальованій формі чи в конкретній.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СУСЛОВ В.

Суслов В.І. Уажаемые депутаты, депутат Свято был бы безусловно прав, если бы Головным предприятием промышленно-финансовой группы мог быть банк. Но этот проект Закона запрещает, здесь четко написано, что банк может быть Головным предприятием промышленно-финансовой группы. Поэтому никакие пакеты акций государственных предприятий не в собственность не в управление банков здесь не попадают это сомнение тем самым снимается.

Спасибо.

ГОЛОВА. Василь Петрович, ви наполягаєте на своєму, він вже не наполягає. Добре. Валентина Петрівна.

СЕМЕНЮК, номер поправки.

Семенюк 215.

Будь ласка, шановні колеги народні депутати! Шановні виборці! Працюючи під час відпустки з Віктором Івановичем із його комісією, я погоджуюся на цій пропозиції, які я подавали вони майже всі враховані, а які невраховані, вони по тексту, я з ними з усіма погодилася, тому пропоную підтримати пункт 4.4 і 4.5, до якого я вносила зміни, прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Дякую, таким чином, я ставлю на голосування пункт 4.4 такого змісту на банки учасники промислово-фінансових груп. Не поширюються обмеження, щодо внесків комерційних банків до статутних фондів інших підприємств і організацій, встановлені частиною 4, статті 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність". В тій частині, в якій кошти інвестуються, у розробку або розвиток і модернізацію виробництва кінцевої проміжної продукції ПФГ. Набуті банками права корпоративної власності і інші майнові права у цих випадках зберігаються за банками після реорганізації або ліквідації ПФГ.

Ставлю на голосування цю статтю в такій редакції, прошу підтримвати, будь ласка, це спосіб стимулювання інвестування виробництва через комерційні банки.

"за" - 206.

Рішення прийнято.

Зараз будемо завершувати.

Одну хвилиночку, я розумію, ну є пропозиція від депутатів, що ми теж люди, ну в тому ніхто не сумнівається, безперечно.

Будь ласка, Сирота, Голова лічильної комісії, на трибуну.

Віктор Іванович, дякую за цікаву участь у цікавій дискусії і відстоювання позиції крмісії.

Будь ласка.

СИРОТА.

Шановні народні депутати! Дозвольте оголосити протокол засідання лічільної комісії з приводу про підсумки таємного голосування по виборах в судді Верховного Суду України. Присутні Голова лічильної комісії Сирота, заступник голови Павловський, секретар Стертович, члени комісії Бобриньов, Чокмасов, Сидоренко, Брит, Датчюк, ......, Шаланський, Левченко, Запорожець та Кричак, Капустян, Ярошинський, Бублік, Єльяшкевич, Буздуган, Горбатюк.

Слухали про підсумки таємного голосування по виборах судді Верховного Суду України:

в бюлетень для таємного голосування по виборах судді Верховного Суду України були включені кандидатури:

Бус Світлана Михайлівна, Дороніна Валентина Петрівна, Заколотнего Володимира Вікторовича, Пекного Станіслава Даниловича, Ретька Анатолія Івановича, Стрикалого Євгена Федоровича, Харченко Олександра Миколайовича.

На підставі результатів таємного голосування лічильна комісія встановила, загальна кількість народних депутатів України, обраних на час проведення сесії 405, кількість народних депутатів України повноважені яких визнані Верховною Радою України 405.

Кількість народних депутатів України, які одержали бюлетні для таємного голосування 274.

Кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні 271. Таким чином, за Вус Світлану Михайлівну проголосувало "за" - 263, "проти" - 8.

За Дороніну Валентину Петорівну "за" - 256, "проти" - 15.

За Заголодного Володимира Вікторовича "за" - 262, "проти" - 9.

За ......... Станіслава Даниловича "за" - 260, "проти" - 11.

За Редьку Анатолія Івановича "за" - 263, "проти" - 8.

За Стрекалова Євгена Федоровича "за" - 253, "проти" - 18.

За Харченко Олександра Миколайовича "за" - 262, "проти" - 9.

Відповідно до статті 3 7.3 і пункти 3 статті 3 7.5. Регламенту Верховної Ради України лічильна комісія вирішила вважати обраними суддями Верховного Суду України.

Вуст Світлану Михайлівну, Дороніну Валентину Петрівну, Заглодного Володимира Вікторовича, ............ Станіслава Даниловича, Редьку Анатолія Івановича, Стрекалова Євгена Федоровича, Харченко Олександра Миколайовича.

Оплески.

І ще одне, ще одне. Лічильна комісія попросила мене зробити такого плана заяву. Ми просимо Верховну Раду зробити протокольне доручення комісії з питань Регламенту, щоб ця комісія розробила методику проведення виборів шляхом таємного голосування таким чином, щоб народні депутати, члени лічильної комісії ні в чому не ущемлялися у своїх правах. А саме, ми працюєм тоді, коли в сесійному залі відбувається голосування по надзвичайно важливим законопроектам по яким і ми хочемо приймати участь у роботі.

Відбувається поіменне голосування і тоді дуже важко буде виборцям пояснити, чому ми не прийняли участь у їхній роботі. Таким чином, я прошу Комісію з питань Регламенту урегулювати це питання.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. У вас під руками є проект Постанови з цього приводу. Ярослав Васильович, в Регламенті обов'язково затверджувати цей протокол? Не обов'язково?

Будь ласка, Носов, ще раз. НОСОВ

Оскільки голосування було таємне, щоб потім його не повторювати відкритим голосуванням - за наслідками голосування оголошується. Тобто оголошення комісії - це, фактично, те, як висвітлює нам табло. І потім оформляється постанова. Так в Регламенті і сказано. Оформляється. Тобто, особи обрані оголошується обраними і постанова оформляється. Регламент передбачає можливість.

ГОЛОВА. За наслідками таємного голосування обраними вважаються названі кандидати у Верховний Суд, тобтто вже члени Верховного Суду: Світлана Михайлівна Вус, Валентина Петрівна Дороніна, Володимир Вікторович Заголдний, Станіслав Данилович Шпекний, Анатолій Іванович Редька, Євген Федорович Стрекалов і Олександр Михайлович Харченко.

Одну хвилинку, так не написано в Регламенті цього.

Ну, як наполягають - давайте беремо до відома і оформляємо це нашим документом, як і передбачено Регламентом.

Так.

Хочете проголосувати це - давайте проголосуємо. Хоч це і не обов'язково...

Ще раз повторюю: це не обов'язково. Будь ласка, але давайте для страховки.

Йде голосування: "За" - 241

Я ще не все сказав, хвилинку! Так прийнято до відома, так і буде все оформлено.

Я хотів би від всіх вас сердечно привітати названих тільки що членів Верховного Суду із високою довірою, котра їм тут висловлена і цими колективами, які висували, і Верховним Судом також, і Президентом одноразово. І побажати їм, щоб під час розгляду справ, які будуть йти у вас, у вашому віданні, щоб ви були, ну скажімо так, по-хорошому сліпі перед всіма іншими обставинами, але чітко дивилися на закон. Ми дуже надіємося на вас, тому що сьогодні треба піднімати на ноги судову гілку влади. Спасибі за те, що ви і відповідали на питання, і успіхів вам у роботі!

(Оплески)

Ще просив депутат Чурута звернутися до вас із такою пропозицією. Справа в тому, що через кілька днів у Варшаві відбудеться Міжнародний форум, який буде розглядати проблему туризму. Закон про туризм, який у вас в роботі, включений в порядок дня на цей тиждень. На перший погляд людини, яка не займається цією проблемою, може здаватися якимось другорядним законом, але це закон виключно економічний, ви це добре знаєте, хоч і не тільки економічний.

І в зв'язку з тим, щоб ми там не виглядали білими воронами серед тих держав, які всі мають уже цей закон, прохання депутата Чурути дати змогу йому завтра після розгляду Закону "Про промислово-фінансові групи" поставити в порядок дня це питання і розглянути. Не буде заперечень? Якщо це так, давайте проголосуємо, що ви підтримуєте цю пропозицію. Будь ласка.

Йде голосування: "За" - 211

Прийнято рішення. Дякую.

Всього доброго!

Засідання розпочнеться завтра о 10.00!