Стенограма пленарного засідання

06 липня 1995

              ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯНОСТО  ДРУГЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  6  ч е р в н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  заступник Голови Верховної Ради

      України ДЬОМІН О. О.

    

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго   ранку,  шановні  народні

 депутати! Прошу займати місця.

 

      Поки   ви   це   робите,   я   ознайомлю  вас  з

 депутатськими запитами.

 

      Надійшли   депутатські  запити  групи  депутатів

 Охріменко  та  інших.  Всього  17 чоловік до Міністра

 оборони    щодо    виконання    вимог    статті    13

 Конституційного  договору  стосовно  роботи  народних

 депутатів   України   на  постійній  основі.  Угарова

 Геннадія Юрійовича. До Кабінету Міністрів у зв'язку з

 нереагуванням на його депутатські звернення.

 

      Шановні народні депутати!

 

      Я прошу вас звернути увагу на годинник? Спасибі.

 Черепкова  Олександра Павловича до Президента України

 стосовно   приведення   у  відповідність  з  реальною

 вартістю   державних   закупівельних  цін  на  зерно.

 Алєксєєнко   Володимира   Кириловича  та  Генеральної

 прокуратури   стосовно   нагляду   за   відповідністю

постанов  Уряду  чинному  законодавству,  щодо  пільг

 ветеранам  війни на проїзд в транспорті. Бублика Юрія

 Тимофійовича про включення до порядку денного питання

 про  перегляд Постанови Верховної Ради від 14 березня

 1995  року, про порядок введення в дію Закону України

 "Про  внесення  змін та доповнень до статті 10 Закону

 "Про аудиторську діяльність"".

      Чернявського   Олексія   Пилиповича  -до  Голови

 Верховної   Ради   стосовно  зволікань  із  розглядом

 пропозиції  Сумської обласної Ради народних депутатів

 щодо  внесення  зміни  до Кримінального, Кримінально-

 процесуального     коедксів     та     кодексу    про

 адмінпорушення.

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      Групи  народних  депутатів  (Найди,  Ніколаєнко,

 Самойлик  і  інших)  до  Прем'єр-міністра  з  приводу

 перегляду  заробітної  плати обслуговуючого персоналу

 учбових закладів.

      І   депутатський   запит   від   групи  народних

 депутатів  (Омельчук,  Капустян  та  інші)  до голови

 Запорізької    обласної   Ради   Похвальського   щодо

 нереагування на звернення житілеів міста Енергодару.

      Доручаємо  Секретаріату  направити  дані  запити

 адресатам для відповідного реагування. я 
 я                           - 3 - я 

      Шановні народні депутати, ну мені дуже приємно -

 в  залі  багато  сьогодні  колег, я бачу, що дехто за

 останні    дні    вперше   побачився,   здоровається,

 привітається... Я прошу: давайте працювати!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прошу, прошу підготуватись до реєстрації.

      Ігоре Рафаїловичу, я ж не можу без вас починати!

 Будь ласка.

      Прошу   вставити   картки   і  підготуватись  до

 реєстрації.    Увімкніть,    будь   ласка,   систему.

 Проводиться реєстрація.

 

      Йде реєстрація.

 

      В   залі   зареєстровано  331  депутат.  Ранкове

 засідання оголошується відкритим!

      Сьогодні до вашої уваги пропонуються до розгляду

 такі   питання.   У  нас  є  по  Регламенту  час  для

 проголошення  пропозицій,  запитів і так далі, і щодо

 запитів,  я  це вже зробив. Щодо пропозицій було дуже

 велике  прохання  зосередитись перш за все на порядку

 денному, який ми з вами зараз  розглянемо.

      Перш  за  все,  я  хочу  сказати,  що  згідно  з

 домовленістю  з узгоджувальною Радою, з Президією і з я 
 я                           - 4 - я 

 Президією   Кабінету   Міністрів   у  нас  є  перелік

 законопроектів,  яий  ми  розглядаємо в невідкладному

 порядку  і  які  вносяться  першими  того  дня,  коли

 проводиться засідання.

      Сьогодні таких питань пропонується 7.

      Це  перш  за все проект Постанови Верховної Ради

 "Про  основні  напрямки  бюджетної політики"(бюджетна

 резолюція);

      це   три  питання  про  приватизацію  в  другому

 читанні  (приватизація  майна  державних підприємств,

 майна невеликих державних підприємств і внесення змін

 і   доповнень   з   питань   приватизації  до  дейких

 законодавчих актів);

      крім   того   в   другому  читанні  пропонується

 сьогодні  розглянути  з  цього ж набору проект закону

 щодо  контрольно-касових  апаратів  і товарно-касових

 книг (знаєте про це питання);

      про проект Закону "Про внесення змін і доповнень

 до    Декрету   Кабінету   Міністрів   "Про   довірчі

 товариства"  (це теж на прохання народщних депутатів,

 підготовлено  це  питання  для  розгляду  сьогодні, і

 наполягали, щоб на цьому тижні його розглянути);

      про    особливості    приватизації    майна    в

 агропромисловому комплексі. я 
 я                           - 5 - я 

      Крім  того,  в  нас  на  сьогодні заплановано, я

 просив  би, щоб ми дійсно знайшли, працювали сьогодні

 досить  організовано, заплановано також проект Закону

 "Про   внесення   змін   і   доповнень   до   чинного

 законодавства  щодо  відповідальності посадових осіб",

 продовження   другого   читання  з  вівторка,  як  ви

 пам'ятаєте,  і  проект  Закону  України "По боротьбі з

 корупцією" - друге читання.

      Також   сьогодні   заплановано  три  питання  про

 ратифікацію:  між  Україною  і Республікою Грузія, між

 Україною  і Республікою Узбекистан, проект Закону про

 ратифікацію    конвенції    про   охорону   персоналу

 Організації  Об'єднаних Націй, про віднесення Острога

 Рівненської  області  до  категорії  міста  обласного

 підпорядкування  і,  що  нам  обов'язково,  я вважаю,

 треба  розглянути,  щоб  там  не  було,  це,  дійсно,

 прохання  народного  депутата Оробця про обрання його

 членом постійної комісії Верховної Ради.

      Я   пропоную  цей  порядок  денний  прийняти  за

 основу,  він  погоджений (ще раз кажу) з всіма нашими

 фракціями і з Президією.

      Ставлю на голосування.

 

      "за" я 
 я                           - 6 - я 

      Приймається.

      Будуть   якісь   зміни   кординальні?   Я  прошу

 запишіться,   будь  ласка.  Запишіться,  будь  ласка,

 давайте  відведем  так: 15 хвилин для того, щоб можна

 було  відповісти  і вкластись все-таки в 30 хвилинний

 регламент.

      ЙДЕ ЗАПИС НА ВИСТУПИ.

      Опублікуйте, будь ласка.

      Будь ласка, Сахань.

 

      САХАНЬ  І.  Я.  Шановний Головуючий, я просив би

 передати моє слово колезі Свято. Свято.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть Свято, будь ласка.

 

      СВЯТО В.П.

 

     Дякую.   416-ий   виборчий  округ,  Хмельниччина,

 Василь Свято.

      Шановний  Головуючий, шановні колеги-депутати, я

 хотів би звернути увагу в плані слідуючих питань, які

 будуть  розглядатися  сьогодні  в  порядку денному, а

 саме,  приватизації.  На  жаль,  я  не мав можливості

 вчора  сказати хоча б кілька слів на цю тему, а саме, я 
 я                           - 7 - я 

 в плані підходу вирішення цих питань.

      Нею   вже   займаємося   другим  читанням.  Сама

 постановка  питання, концептуального підходу в корені

 невірна.  Ми  зараз  вже,  як  кажуть, зашонтувалися,

 заблокувалися  на  питаннях  окремих  статтей.  Треба

 визначитися  концептуально в цьому питанні.

      І  от відносно постанови, яка приймалася вчора -

 про  звіт Фонду Майна. Там треба було підняти питання

 не   просто   пакету   законів  про  приватизації,  а

 створення концепції.

      З  другого  боку,  нам  було  сказано, що 5 днів

 дається  для  внесення  доповнень  і  пропозицій. При

 такій    кількості   документів,   які   зв'язані   з

 приватизацією,  то  в  принципі  органічно не можливо

 внести пропозицію практично по кожній статті, яка є.

      Якщо ми думаємо про майбутнє нашої держави, якщо

 ми  думаємо  про те, щоб її не розвалити, а зберегти,

 то,  виходячи  з  цього, я дуже прошу, щоб ці питання

 сьогодні не розглядати.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

      Мельник, будь ласка.

 я 
 я                           - 8 - я 

      МЕЛЬНИК С.І.

      Я  прошу  передати, прошу передати слово Чапюку,

 71 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому?

 

      _____________ 71-ий.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.А, будь ласка.

 

      ЧАПЮК Р.С.

 

      Дякую.

      Шановний  Олег Олексійович, я звертаюся до вас і

 до всього складу нашої дуже шановної Президії.

      Ми прийняли за основу 15 питань до розгляду. Ну,

 будем  дивиться  реально.  З  дня  в  день  ми  такої

 кількості законопроектів посилити не можемо. Невже не

 можна  зробити  з  нашого  досвіду висновки, включати

 кількість питань таку, яка посильна для розгляду. По-

 перше.  І  ставити  першочергові, в тому числі ті, що

 нам направляє Президент і Кабінет Міністрів. Дякую!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую! я 
 я                           - 9 - я 

      Мулява, будь ласка.

 

      МУЛЯВА        197 виборчий округ.

 

      Шановні  колеги!  Шановний  Головуючий! На жаль,

 сталася  надзвичайна подія, яка вимагає нашої пильної

 уваги.  В  селі  Олександрівка,  Жмеринського району,

 Вінницької  області,  на  вколишньому  лісі віднайшли

 повішаним  директора  держгоспу,  саду  Україна,  Кас

 "янчука

 Дем"яна Федоровича.

      Кас"янчук  Дем"ян  Федорович щиро співпрацював з

 усіма    національно-патріотичними,    демократичними

 партіями  та  організаціями, з українським козацтвом,

 просвітою.  Він  був  одним  із  ініціаторів дитячого

 шкільного  табору,  "козацькому роду немає перемоги".

 Його заходими в селі був створений краєзнавчий музей,

 музей   садівництва,   студенти  вищих  та  службових

 заходів,  учні  училищ і шкіл, які бувало на практиці

 чи  на  сільгосроботах  у  господарстві, яким керував

 Кас"янчук Дем"ян Федорович, пам"ятають, що він роботу

 молоді  в  селі  розглядав,  як  оздоровчий  захист і

 прагнув   поєднати   працю  з  фізичним  та  духовним

 вишкалом національно-патріотичним вихованням. я 
 я                           - 10 - я 

      Висловлюючи   щире  співчуття  родині  загиблого

 українського   патріота,  його  родичам,  близьким  і

 знайомим,  всім,  хто знав цю щиру людину, я у своєму

 депутатському  запиті,  який  підтримала  депутатська

 група   "Державність",   українські  козаки  -народні

 депутати   України,   звертаються  до  Голови  Служби

 Безпеки  України  з  пропозицією: взяти під особистий

 контроль   розслідування   цієї  особистої  справи  і

 направити для цієї роботи кращих фахівців.

      Друге.  Міністра Внутрішніх Справ, Голову Служби

 Безпеки    України,    Президента,   прем"єр-міністра

 України,  всі  державні  виконавчі  та  правоохоронні

 органи,  вжити  необхідні  заходи  або  неможливі  ті

 подібні випадки. Не хотілося, аби вони стали початком

 шабашу антидержавних антиукраїнських сил в Україні.

      Третє.    Всі    державницькі  та   національно-

 патріотичні і демократичні сили в Україні закликаю до

 єдності   та  пильності  аби  відстояти,  зберегти  і

 зміцнити  державність і правопорядок, мир і злагоду і

 забезпечити  соціальну  стабільність в Україні. Дякую

 за увагу. Могли б і почекати  трошки.

      Олег Олексійович...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....  я  поважаю вас, Воладимир Савич, я 
 я                           - 11 - я  

 поважаю й інших депутатів. І я просив би все-таки при

 всій  тій  біді, яка сталася -щиро співчуваю. Давайте

 ми  щодо  порядку денного. Запит... Зелену дорогу, як

 кажуть, для любого запиту.

      Давайте  по  порядку  денному. Я прошу. Вибачте,

 будь ласка. Корнелюк.

 

      КОРНЕЛЮК.

       Дякую.  72  виборчий  округ,  Волинь, Корнелюк,

 депутатська група "Аграрники за реформи".

      Шановний   Олег  Олексійович,  у  нас  вчора  на

 засіданні   Президії   і   Ради  погоджувальної  Ради

 депутатських  груп і фракцій була домовленість, що на

 сесії  Верховної  Ради  виступить  хтось  із Кабінету

 Міністрів чи з Міністерства сільського господарства і

 дасть   детальну   розгорнуту   інформацію  про  стан

 підготовки  і  хід жнив в Україні. Не можна Верховній

 Раді  так  просто  спокійно  давитись  на абсолютну і

 повну    бездіяльність    нашого    і    старого    і

 новосформованого  Уряду  у зв'язку з цією надзвичайно

 важливою компанією в   Україні.

      Практично   жнива   почались  -не  пального,  ні

 техніки,  нічого  цього немає. Значить, ні кредитів і

 таке інше. я 
 я                           - 12 - я 

      Я   би   просив   вас,   щоб  наша  домовленість

 виконувалася.  Щоб  ми  або  у вівторок, або завтра у

 п'ятницю...   або  в  п'ятницю.  Причому,  щоб  хтось

 виступав   від   Кабінету   Міністрів   і   це   було

 поінформовано громадськість  України. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гошовська, будь ласка.

 

      ГОШОВСЬКА В.А.

      Дякую.  386 округ.

      Шановні  колеги,  я звертаю вашу увагу на те, що

 ми  вже  4 місяці з вами переносим з тижня на тиждень

 слухання нашого органу -"Голосу України". Ми говорим,

 що в нас немає засобів масової інформації. В нас вони

 є.  Які  і  що  можуть зробити, тільки дасть питання,

 якщо ми це будем слухать.

      А останній час я хочу передати Райковському.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Райковський.

 

      РАЙКОВСЬКИЙ  Б. С. Райковский, 385 избирательный

 округ, город Чуглы.

      Уважаемые  депутаты,  как мне стало известно без

 решения  Президиума  готовится  вопрос  о слушаньи во я 
 я                           - 13 - я 

 вторник на сессии, парламентские слушанья по женскому

 вопросу. Уже сегодня вызываются представители, гости,

 представители посольств без ведома Верховного Совета,

 посколько  еще этот вопрос в повестку дня не включен.

 Я  понимаю,  что  кому-то хочется нажить политический

 капитал,  поехать  в  Пекин, за границу и так сказать

 следующее.

      У  нас  уже  были  и  парламентские слушанья, но

 результатов  как  видим  до  сегоднешнего  дня  нету.

 Сегодня   всем   трудно   и  нету  чего  слушать  тех

 националистов,   которые   разваливаливали  страну  и

 продолжают    ее   разваливать.   Давайте   работать,

 принимать  законы.  У нас есть над чем работать, чтоб

 вывести  нашу  старну  из  кризиса,  а  не  заниматся

 парламентской болтовней. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кужель, будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ О.В. 181, Запорожье.

 

      Уважаемые коллеги, я хотела бы повторить то, что

 в  начале  было  сказано на Президиуме в понедельник.

 Комиссия  по  экономической  политике  и  управлением

 народным  хозяйством обратилась к Президиуму и просит я 
 я                           - 14 - я 

 поддержки  зала, чтобы прекратить составлять повестку

 дня такой, которую невозможно в принципе выполнить.

      Мы   должны   ставить   в  первую  половину  дня

 расмотрение  законов  первоочередных,  который  к нам

 обратился  премьер и Кабинет Министров экономический,

 который  необходимиый  в  первом  чтении.  Во  второй

 половине  дня  брать  один-два  закона  для работы во

 втором чтении. И не составлять эти немыслимые изо дня

 в день повестки дня.

      Второе.  То, что я хотела бы поддержать депутата

 Корнелюка.  Я  думаю, что может быть в понедельник на

 вторую полвину дня необходимо здесь сделать заседание

 совместное  с  Кабинетом Министров, где бы услышать о

 ходе  посевной,  о  том,  как собираются отправлять в

 отпуск нашей... ну, простите, пожалуйста, я...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Татаринов, будь ласка.

 

      ТАТАРИНОВ

      Олег  Алексеевич, я прошу передать слово Сургаю,

 142-й окрукг.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 я 
 я                           - 15 - я 

      СУРГАЙ М.С., 142 виборчий округ.

      Уважаемые    народные   депутаты   и   участники

 заседания!

      Хочу  поднять  вопрос,  что  будет  делать  наша

 страна   в   осенне-зимний   период?   Взят  курс  на

 окончательную  ликвидацию  угольной  промышленнысти -

 грозит   большой   опасностью.  Экономическим  (да  и

 политчиеским)  безумием  можно назвать его...........

 оценку.    Судите    сами:    большинство   обещанных

 правительством мер по углю не выполняется и что самое

 главное  -не  финансируется программа его развития до

 2005  года. Не создан стабилизационный фонд. Основным

 потребителям украинские шахтеры отправили 24 миллиона

 тонн  угля -свыше 75% их потребности! Энергетикам -по

 24  доллара,  капсовикам  -по  34;  а вот из Польши и

 России,  развивая  экономику  этих  стран,  завезли 9

 миллионов  559  тысяч  угля  на  сумму  350 миллионов

 долларов,   или   34   триллионов   карбованцев.   За

 украинский  уголь задолжали в то же время 31 триллион

 карбованцев...  Не  выплачивается  заработная  плата.

 Если  уж мы такие богатые и все покупаем за границей,

 то  давайте  ж  мы  хоть  выплатим  заработную  плату

 учителям и купим горюче-смазочные материалы селу!

      В  то же время на складах шахт скопилось около 4 я 
 я                           - 16 - я 

 миллионов   тонн   угля,  в  том  числе  -2  миллиона

 мобильного   к   отгрузке.   Для   продажи  населению

 госконтракт не выполнен на 2, 3 миллиона тонн; комбыт

 не  дополучил 700 тысяч тонн; даже энергетики снизили

 госрезерв  на  полмиллиона  тонн...  Что делать будем

 зимой?

      У  меня  вопрос:  есть  ли  у нас в конце концов

 держава?

      И  второе:  кто  в конце концов доразрушает нашу

 экономику?  Если  некому ответить -говорят, что у них

 есть Господь Бог - пускай хоть он ответит!..

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заварзін, будь ласка.

 

      ЗАВАВРЗІН  М. В., 129 Червоноармійськый виборчий

 округ, фракція "Комуністи України".

      Спасибо, Олег Алексеевич.

      Олег   Алексеевич,   вчера  я  просил  в  первой

 половине  дня  дать  поручение Кабмину, чтобы к концу

 дня  проинформировали Верховный Совет о состоянии дел

 в  трех-четырех областях из-за порыва канализационных

 коллекторов по городу Харькову.

      На  сегодняшний день фекалии доплыли до Донецкой я 
 я                           - 17 - я 

 и  Луганской области, и мы создали ужасную обстановку

 в  эпидемическом плане. То есть, уже сегодня мы дожны

 ожидать  вспышки холеры и других заболеваний. Поэтому

 я  прошу,  чтобы  сегодня  такая  информация была. Вы

 помните,  что  стредства массовой информации сегодня,

 практически,  не дают ничего, а ведь мы сегодня можем

 погубить   более   11   миллионов   человек,  которые

 проживают в этих трех областях.

      Представте себе, Чернобыль охватывал 2 миллиона,

 а здесь более 11 .

      И  второе, по угольной промышленности. Буквально

 вчера  вечером  ко мне звонили Председатель теркома и

 ряд моих избирателей по выплате заработной платы. Они

 уже не о себе беспокоятся6 а беспокоятся об учителях,

 которым  до  сих  пор Заработная плата и отпускные не

 выплачены.

      И  третье, на сегодняшний день никакой работы не

 проделано  по  оздоровлению  наших детей в пионерских

 лагерях.  Об этом тоже мои избиратели вчера звонили и

 требовали   от   Верховного  Совета  и  Президента  и

 Кабинета  Министров,  чтобы  этот  вопрос был решен в

 течении недели.

      Спасибо за внимание.

 я 
 я                           - 18 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. яку, ,  Зарудний, будь ласка.

 

       ЗАРУДНИЙ. Прошу передати Вячеславу Чорноволу.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.   Включіть Чорновола, будь ласка.

 

         ЧОРНОВІЛ.    Шановний   головуючий,   шановні

 колеги,  ви  знаєте,  десь  місяць  тому  наш  Голова

  Верховної  Ради обіцяв, що ще на цій сесії Верховної

 Ради  буде  розглянуто  новий  варіант чи поправки до

 Закону   про  пенсії.  Немає  ні  однієї  зустрічі  з

 виборцями, щоби це пітання не піднімалось. Але чомусь

 не  бачу  я  в  порядку денному до кінця оцієї сесії.

 Треба  негайно  за  це думати, нам же соромно людям в

 очі дивиться. Це  перше.

      Друге.   Я   пропоную,   щоб   "Голос   України"

 обов'язково надрукував список тих депутатів, які були

 вчора  зареєстровані, але не голосували чи голосували

 проти,  чи  не  голосували, чи утримувались. Як  щодо

 проекту  Хмари  про  декларування  доходів,  так щодо

 гіршого  проекту  Кабмін,  от. Там ми побачим тоді цю

 соціальну демогогію, яка лунала тут у залі і побачимо

 хто  не  підтримав ні один із цих двох варіантів. Ми

 провели аналіз і вже скажем: група комуністів, кілька я 
 я                           - 19 - я 

 соціалістів  і  там центристу буквально кілька людей.

 От,  будь ласка, що  значить хто боїться декларування

 доходів,  і  хто  на  цьому  хотів  нажити політичний

 капітал.   Я   прошу,  щоб  обов'язково  тих,  що  не

 проголосували  ні  за один з варіантів, надрукували в

 "Голосі України".

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кузьменко, будь ласка.

      Остання пропозиція.

 

      КУЗЬМЕНКО

      Сергій Кузьменко, 179 виборчий округ, Запоріжжя,

 фракція "Комуністи України".

      Я  хотів  би  нагадати  і  шановній  Президії, і

 колегам   депутатам,   що  в  нас  дуже  дуже  сильно

 затримуються  Закон "Про акцизний збір". Як результат

 ми  маємо  зупинку  деяких  підприємств  або  загрозу

 зупинки  таких  підприємств.  Я, як один з прикладів,

 можу  сказати  про  комплекс автомобілебудівний нашої

 України,   єдиний  на  Україні  комплекс  по  випуску

 легкових  автомоділів  -це  бувший  завод  "Комунар",

 зараз   акціонерне  товариство  по  випуску  легкових

 автомобілів.   Внаслідок   затримки  цього  Закону  і я 
 я                           - 20 - я 

 неприйняття  Кабінетом  Міністрів  заходів до подання

 цього   Закону  завод  стоїть  зараз  перед  загрозою

 зупитнки.   Це   десятки   тисяч  робочих  місць,  це

 соціальна сфера, це надходження в бюджет.

      Тому я прошу зараз прийняти рішення: зобов'язати

 Кабінет  Міністрів  на  наступному  тижні  подати цей

 Закон  на  розгляд до Верховної Ради. Комісія Суслова

 готова його розглянути і терміново внести.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій  Леонідович,  уточніть  який

 Закон, а то ...

 

      КУЗЬМЕНКО С.Л. Акцизний збір.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

      Я  почну  з  того,  що шановний народний депутат

 Мулява  мені пред'являє зауваження чи звинувачування,

 не знаю. Звинувачування, що я образив вас.

      По-перше,  я  не  образив вас. Я вибачився перед

 тим,  як  вас, як то кажуть, перервати, тому що у нас

 регламент  по  1  хвилині.  Ви  говорили  майже  3. Я

 повинен був реагувати на те, що у нас є регламент.

      А  то, що у вас є право на проголошення запитів,

 заяв,  повідомлень,  ви тут пишете: "Нема ні в я кого я 
 я                           - 21 - я 

 сумнівів".

      Тому ще раз перепрошую, якщо дійсно вам здалось,

 що  я вас образив, я просто вас хотів, не тільки вас,

 а  й  усіх  інших  запросити  до  обговорення порядку

 денного.

      Розумієте,   шановні  народні  депутати,  у  нас

 сьогодні нама трансляції. І навіть якщо дійсно є такі

 болючі  питання  відносно наших виборчих округів, ну,

 повірте, вони в ефір не йдуть.

      Тому  давайте  їх  все-таки давати через запити,

 давайте  іншим  якимось  шляхом  длля  того,  щоб нам

 працювати  все-таки  в цьому нашому, пробачте, трошки

 камерному  режимі,  без  аудиторії,  яка нас слухає в

 країні.

      Тому я ще раз вас перепрошую.

      Тепер щодо пропозицій.

      Свято   Василь   Петрович   -не  розглядати  про

 приватизацію.  Давайте  підійдем  до  цього питання і

 вирішим.

      Справа  в  тому,  що  пропозицій  дуже багато. Я

 бачив,  що  вони  йдуть, йдуть потоком. Навіть вчора,

 хоча  ми  домовились ще 2 тижні тому, що вони повинні

 поступити,  вчора  знову  пакет  пропозицій якийсь. Я

 бачу,  що  це безкінечно буде. Ми можем зробити третє я 
 я                           - 22 - я 

 читання,  можем  ще  щось.  Давайте підійдем до цього

 питання,  будем радитись. Воно в порядку денному. Щоб

 його  зараз виключати... Підійдем до питання -приймем

 рішення.

      Щодо  пропозицій  депутатів  Чапюка,  Кужель і в

 якійсь  мірі  депутата  Сургая.  Я  маю  на увазі, по

 першочерговим  питанням. Я почав з цього розмову і ще

 раз  нагадав,  що  в нас погоджений список. 19 там чи

 трошки  більше.  19 -це на наступний тиждень і 7-8 на

 цей, з урахуванням першого і другого читання. Я них і

 починаю,  сьогодні, я вам сказав, 7 таких питань, ті,

 що  погоджені з Кабінетом Міністрів і ті, які повинні

 будь-що  розглянути.  Навіть,  якщо  ми не розглянемо

 якесь  інше  питання  дуже  важливе,  а ці ми повинні

 розглянути.

      Тому,   вони  в  порядку  денному  і  ми  з  них

 починаємо. Щодо кількості, я ще раз вам можу сказати,

 що  у  нас,  на жаль, дуже невдосконалий регламент. В

 якому  плані? Вірніше, ми його використовуємо так. Ми

 не  можемо з вами розписати так сьогодні час розгляду

 питання  до хвилини, все-таки, щоб набрати так, щоб у

 нас було на цілий день питання. Ми можемо запланувати

 два,  три  питання,  потім  в  нас  залишиться якийсь

 додаток  часу  і  ми що, будемо тоді знову голосувати я 
 я                           - 23 - я 

 додатково порядок денний?

      Тому,  мабуть,  нам треба інакше дещо подумати і

 пропонувати  пропозиції для розгляду чи затверджувати

 в  порядку  денному.  Ось  вам  приклад.  Просто, щоб

 більше  не  повертатись  більше  до  цього, коли буде

 відповідати  Олександрі Володимирівні. Пропозиції про

 закони  про приватизацію. Якщо ми знімемо їх, випадає

 чотири зразу питання. От вам і розрахунок.

      Тому,  давайте  дійсно подумаємо, що нам треба в

 нашій роботі "відшліфувати", щоб на четвертій сесії у

 нас було дійсно більш чітко по веденню і організації.

      Володимир...,  я  вважаю, що я вам відповів, тим

 більше, я підтримав ваш депутатський запит.

      Корнелюк.  Про стан жнив в Україні.

      Я  гадаю так, як ми з вами порадимось, ми можемо

 робити, дійсно, окреме питання, але я вам нагадую, що

 ми  з  вами  домовлялись,  до  речі,  і була по-моєму

 розмова  в залі, і на Президії про те, що ми все-таки

 повинні, як би нам не було важко, до кінця цієї сесії

 провести  один  день  Уряду. День Уряду для того, щоб

 нам  послухати,  я  не знаю, чи буде готова програма,

 мабуть,  якісь там, як кажуть"наметки", якісь нариси,

 мабуть,  треба буде послухати. І всі ці питання перед

 нашими  канікулами чи перед нашою відпусткою чи перед я 
 я                           - 24 - я 

 переривом  пленарнийх  засідань, на наступному тижні,

 все-таки,  як  там не важко, треба піджати і провести

 хоча  б  там  півдня  чи години 3 обговорень цих всіх

 питань.

      І  я вважаю, що там і по жнивам і по вчителям, і

 по  всім  тим  проблемам,  про які сьогодні іде мова.

 Давайте погодимся, що давайте ми зберемо, як кажуть в

 один  блок,  ці  питання  і  проведемо...  і до речі,

 подивимся  як наш новий Уряд починає підходити до цих

 справ.

      Якщо   нема   заперечень,   давайте   на   цьому

 дамовимся.

      Що   до   слухання   "Голосу  України".  Депутат

 Гошовська. Питання в нас є в порядку денному на третю

 сесію. Якщо вистачить у нас часу -заслухаємо. Дійсно,

 я  знаю,  що  редакція  давно  вже  бажає  перед нами

 виступити.  Тому  давайте  з цього приводу зробим, як

 кажуть,  і  собі замітку, щоб постаратися обов'язково

 це питання  розглянути.

      Що  відносно  пропозицій  слухання  по  жіночому

 питанні  депутата Райковського -ну що я можу сказати.

 Справа   в  тому,  що  проведення  цих  слухань  було

 погоджено  давно.  І,  на  скільки  мені відомо, вони

 плануються  їх провести в майбутню середу, коли у нас я 
 я                           - 25 - я 

 буде  робота в Комісіях. Тобто, тут бажаючі і ті, хто

 можуть -  депутати, приймуть у ній... в цих слуханнях

 участь.  Тому,  я думаю, що тут заважати нашій роботі

 поточній не буде.

      Олександра Володимирівна, я відповів? Щодо справ

 в  вугільній  промисловості  -вважаю  теж: день Уряду

 якраз для цього це буде те, що потрібно. Тільки, я що

 хочу  сказати?  Якщо  ми з вами приймаємо рішення -ми

 фактично    його   прийняли,   просто   підтверджуємо

 рішення  -щоб  ми  на  наступному тижні проведем день

 Уряду  я  попрошу  до цього дня, ми домовлялись, дати

 конкретні  депутатські  запити, щоб можна було на них

 відповісти.  Тобто  ваш  виступ  -це  фактично  теж є

 депутатський  запит. Треба його оформити. По всім цим

 питанням  щоб були підготовлені аргументовані запити.

 Щоб   їх  можна  було,  дійсно,  розібрати  на  цьому

 засіданні.

      Щодо  4  областей.  Значить, я перевірю. Можливо

 вчора    було   таке   доручення   дано   Олександром

 Миколайовичем.  Я  просто  не  знаю. Після стихійного

 лиха  у Харкові.

      Давайте  так  домовимся:  зробим уточнення. Якщо

 цього   не   було,  значить,  доручим  тоді  Кабінету

 Міністрів дати інформацію в кінці нашого засідання. Я я 
 я                           - 26 - я 

 зрозумів, мене це теж хвилює, ви знаєте чому.

      Пропозиція   Чорновіла   Вячеслава  Максимовича,

 поправки  до Закону про пенсії. Наскільки мені відомо

 до  кінця  цієї  сесії  готуються такі поправки. Я не

 знаю,  можливо  Юрій  Олексійович,  він поряд з вами,

 може  дати  якусь  іншу  інформацію. Все залежить від

 Кабінету Міністрів. Від нашого бажання при всій нашій

 повазі  один  до одного у цьому випадку, мабуть, все-

 таки залежить чуть трошки-трошки меньше ніж від того,

 що  підготує  Кабінет Міністрів згідно всіх ситуацій,

 які є сьогодні фінансові в державі і з економікою.

      А  що  відносно  надрукування  "Голосу  України"

 списку  хто був в залі, але не голсував за пропозицію

 Хмари.  Ну,  що я поставлю на голосування. Якщо сесія

 прийме таке рішення. Я перепрошую, у нас в регламенті

 нема   вимог   таких,   щоб   ми   могли   яке-нибуть

 голосування, результати голосування без рішення сесії

 публікувати в пресі, там тільки щодо явки.

      Я  поставлю на голосування. Якщо примем рішення,

 щоб опублікувати законопроект Хмари Степана Ільковича

 значить  опублікуємо,  і щодо акцизного збору остання

 пропозиція Кузьменка, я знаю, що на наступний тиждень

 це   питання   готується  на  сесію.  Добре.  Хто  не

 підтримав  не  одного  проекту  рішення проголосуємо, я 
 я                           - 27 - я 

 так.

      Я  знаю, що це питання вирішується ми опрацювали

 разом  з  Євгеном  Кириловичем  перелік цих законів і

 зобов'язовувати  ще раз, я думаю немає нагоди, працює

 в цьому відношенні Суслов і інші.

      Так,  тому,  я  вас  поважаю,  Віктор  Іванович,

 відповідь  про  акцизний  збір  готується  у  нас  на

 наступний тиждень питання чи ні?

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые депутаты!

      Комиссия   рассмотрела  таблицу  к  Закону  "Про

 акцызный  збор"  на  табачные  изделия  и алкогольные

 изделия  этот вопрос готов и выносится на сессию, что

 касается  проекта  закона  принятого  нами  в  первом

 чтении  по  ставкам акцызного збора, там понадобилась

 доработка  и  этот  проект  дорабатывается  Кабинетом

 Министров  с  точки  зрения  унификации ставок и если

 будет сейчас подан, то мы его успеем во втором чтении

 рассмотреть  на  следующей  неделе,  но возник особый

 вопрос  по  автозазу,  который  остановился  в  связи

 череззвычайно  высоким  уровнем  акцизного  сбора  на

 автомобили,  действительно,  если  Кабинет  Министров я 
 я                           - 28 - я 

 поэтому  конкретному  случаю  представит  нам  проект

 соответствующими  обоснованиями,  то  может  быть  мы

 сможем  рассмотреть  и  этот  конкретный  случай,  он

 предусмотрен  в законе по ставкам акцизного сбора, но

 в связи с задержкой Кабинетом Министров окончательной

 редакции  Закона можно рассматривать и только в русле

 этого закона, а не как особый случай. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій  Леонідович,  повірте  моєму

 слову  від  того,  що  ми  об'яжемо  кого-небудь  без

 конкретної роботи нічого не буде.

      Тому довірте комісії, довірте Президії і довірте

 Президії  Кабінету  Міністрів,  яка  над цим питанням

 працює  сьогодні...  Я  поставлю  на голосування вашу

 пропозицію,  але  майте на увазі -якщо зараз сесія не

 підтримає  вашу пропозицію, для Кабінету Міністрів це

 буде  сигнал,  що сесія не дуже бажає, щоб це питання

 було внесено.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Відносно...  я так і зроблю!... відносно порядку

 денного.  На  сьогоднішній  день пропозицій  фактично

 не...  пропозицій  не  було -була пропозиція депутата

 Свято,  думаю,  що  ми  підійдем  до  цього і приймем

 рішення.  Тому  я  ставлю  в  цілому  порядок  денний я 
 я                           - 29 - я 

 сьогодні  на  голосування.  А  потім  проголосуєм  ті

 пропозиції,  які  не  відносяться  до  сьогоднішнього

 порядку  денного.  Будь  ласка,  голосуйте.  Включіть

 систему!

 

      Йде голосування.

 

      "За" -

 

      Так, рішення прийнято, дякую.

      Відносно  публікування в "Голосі України" списку

 тих   депутатів,   які  не  голосували  за  жоден  із

 проектів...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Я  ставлю  на  голосування!  Не  голосували  ні за

 проект Степана Ільковича, ні за Кабінет Міністрів.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Відносно  доручення Кабінету Міністрів. Я думаю,

 що достатньо буде протокольного доручення, і якщо ви я 
 я                           - 30 - я 

 не заперечуєте, Комісія і я особисто проконтролюю те,

 щоб  це питання все-таки було дороблене і винесене на

 засідання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      По  процедурі?  Будь  ласка, Марченко, Свято -по

 процедурі.  І  Пономаренко.  І все. Ми пристуааєм. Ми

 перебрали час. Будь ласка, Володимир Романович.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Спасибо.   Я   прошу  этот  вопрос  о  том,  хто

 проголосовал   или   не   проголосовал   ни  за  одно

 постановление  по  декларированию  доходов поставить,

 чтобы  опубликовать  этот список -то есть предложение

 Черновила  -поставить  на  поименное  голосование.  А

 депутатов  прошу  поддержать,  потому  что в обществе

 идет  накал  прежде всего на Верховный Совет. Давайте

 мы   все-таки   проголосуем  и  покажем,  кто,  а  из

 немножко,  не  проголосовал за то, чтобы в какой-либо

 форме  была  Декларация о доходах. Прошу поддержать и

 на поименное голосование. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значит,  давайте  так: внас порядок

 денний  затрверджений, розглянемо цей порядок а потім

 проголосуємо  про  це.  Це  теж  питання,  яке  треба я 
 я                           - 31 - я 

 ставити  офіційно і голосувати. Зал висловися з цього

 приводу, давайте не шукати відьом  у нашому залі.

      Якщо   будете  настоювати,  включимо  в  порядок

 денний  про  публікацію,  і так далі і так далі і так

 далі.  Є  Регламент, давайте працювати. І тоді будемо

 поіменно  олосувати.  Все,  що скажете, я все зроблю,

 повірте моєму слову.

      Свято, будь ласка.

 

       СВЯТО.

 

      Я  якраз  хотів  підтримати  в  плані пропозиції

 Володимира  Романовича  про поіменне голосування. Тут

 справа не в відьмах, а справа в тому, що це питання є

 важливим, і справа в тому, що один на другого пальцем

 тикає. Хай люди бачать,  хто є хто.

      Я  перепрошую,  що  я  зайняв  час.  Я підтримую

 пропозицію опередню за поіменне голосування.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Пономаренко   і  Снігач,  більш  не  будемо,  ми

 перебрали вже 12 хвилин часу.

 я 
 я                           - 32 - я 

      ПОНОМАРЕНКО.

 

      Щановний  головуючий,  шановні народні депутати,

 на   жаль,   в  нас  склалась  практика,  коли  через

 регулярні  зміни  порядку денного народні депутати не

 мають  можливості  продуктивно готуватись до розгляду

 запропонованих питань. Це негативно впливає на якість

 прийнятих   документів   і   непродуктивність  роботи

 Верховної Ради.

      Враховуючи  об'єктивну  реальність  таких  змін,

 пропонуємо  Секретаріату  щоденно готувати публікації

 проекту  порядку денного на кожний наступний день.

      І,  Олег  Олексійович, я прошу вас пригадати: на

 минулому тижні ми проголосували сесійним залом за те,

 щоб  внести, щоб доручити Уряду в десятиденний термін

 підготувати повний закон щодо пенсійного забезпечення

 населення  України, в десятиденний термін.

      Чомусь  на  наступний  тиждень це питання вже не

 вноситься до порядку денного.

      Шановні народні депутати! Я прошу підтримати. Це

 питання дуже важливе  для народу України.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Федорович, ця ваша пропозиція

 та, що відноситься до процедури, а на її відповім. я 
 я                           - 33 - я 

      Так  от  я  ще  раз  вам кажу, що якщо ви уважно

 подивитесь  те,  що ми затвердили на тиждень, так оті

 сім  питань,  про які я говорю, вони точно повторюють

 те,  що  затверджено нами на тиждень. А інші питання,

 які  з  вами  сьогодні  ми  розглядаємо,  -це  ті, що

 перешли  з вівторка. Я підтримую вашу пропозицію, щоб

 Секретаріат  оперативніше  вам  давав  цю інформацію,

 але,  я  думаю, що буде краще, якщо ми будем, дійсно,

 йти  по  цьому  графіку.  І  з  кодного  дня,  що  ми

 затвердили  на  тиждень,  в  першу  чергу вибираєм ті

 закони,  які погоджені з Кабінетом Міністрів, а потім

 все інше. Я думаю, що для цього нам основні документи

 можна буде принести.

      Щодо    вашої пропозиції про пенсії, я скажу: це

 вже  знову  вступає  в  інший виток обговорення. Таке

 сьогодні  доручення  було:  в  десятиденний термін. Я

 прошу тоді комісію розібратись, дати інформації і вам

 завтра  відповімо.  Готовий  цей закон, не готовий чи

 будем,  дійсно, що з ним будем робити. Я попрошу Юрія

 Олексійовича  Буздугана  в  цьому  відношені вияснити

 ситуацію.

      Снігач.

 

      СНІГАЧ А.П. я 
 я                           - 34 - я 

      Снігач,    399 Великолепетиський виборчий округ,

 Херсонська область.

      Я  хотів  би,  Олег  Олексійович, і вам сьогодні

 деякі  компліменти  зробити, депутатам, які... Вам за

 те, що ви підписали телеграму 55 депутатів до дружин,

 до  сімей.  І завдяки цих телеграм, я думаю, сьогодні

 деякі  появились  і  ви  сьогодні  сказали,  що дехто

 вперше  побачили  тут  у залі. Я думаю, що крім цього

 єсть  заслуга  і  те,  що ми опублікували чи озвучили

 деяких депутатів отих 63, які значить, були в залі чи

 тут  на  території  Верховної  Ради,  але  в  залі не

 голосували. І якщо список опублікували і озвучили, то

 зразу, значить, і до порядку.......

      Я   думаю,   що  ці  факти,  вони  впливають  на

 дисципліну,  і  пропозиція,  щоб .............  кожну

 неділлю  в  п'ятницю  дати матеріали для публікації в

 газету  "Голос  України"  відносно тих депутатів, які

 без    підстав    не   виконують   свої   депутатські

 повноваження:  не  голосують  ні по тих, ні по других

 законопроектах.

      Тому  я  прошу,  щоб  сьогодні  було  поставлено

 питання    проголосувати    і   опублікувати   списки

 депутатів,  які  не  голосували  по  законопроекту по

 Хмарі, значить, Кабінету Міністрів. я 
 я                           - 35 - я 

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  народні  депутати, я перед

 тим, як відповісти, хочу, щоб ми проголосували хто за

 те, щоб продовжувати обговорення процедури.

      Ставлю  на голосування. Я не можу на вас давити,

 тому давайте приймем рішення.

      Правильно,  тому  я  й  прошу.  Хто  за  те, щоб

 продовжити  обговорення  процедури?  Хто  за  те, щоб

 продовжити процедуру?

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Я  думаю,  що  ті 26, хто проголосував, вибачать

 нас, хто проголосував проти.

      Значить,  відносно  пропозиці,  яка прозвучала в

 процедурі,  я  ще раз кажу. Шановні народні депутати,

 ну,  давайте  подумаємо. Ми вчора зробили з вами дуже

 важливу   справу:   ми  прийняли  в  першому  читанні

 надзвичайно  важливий  Закон.  Він  починає  сьогодні

 працювати   в  якому  відношенні:  над  ним  працюють

 сьогодні  в комісіях, може Степан Ількович працювати,

 Лавриненко  погодився працювати над ним, всі інші над я 
 я                           - 36 - я 

 ним  працюють.  Від  того,  що  ми  почнемо  сьогодні

 вимітати  сміття  з  нашого  залу, повірте, це сміття

 полетить  нам  в  обличчя  тим  вітром,  що повіє від

 людей.

      Тому,  як будете настоювати про те, щоб включати

 в порядок денний питання про публікацію, там, і т. д.

 і  т.  д.,  будемо  це  робити  в кінці дня. Якщо ні,

 значить, тоді ні.

      А зараз приступаєм до порядку денного. Все.

      Слухається   питання   "Про   проект   постанови

 Верховної   Ради   "Про  основні  напрямки  бюджетної

 політики  на  1996  рік.  Бюджетна резолюція". Азаров

 Микола Янович - голова Комісії з питань бюджету.

      Ну, в мене також записаний доповідач.

 

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважемые   народные   депутаты!  Впервые  высшый

 законодательный    орган   Украины   реализует   свое

 конституционного     право,    определяет    основные

 направления  бюджетной политики на следующий год. Это

 определенный  этап в демократическом развитии Украины

 безусловно   важный   шаг   в   реализации   политики я 
 я                           - 37 - я 

 экономической стабилизации.

      Прежде  чем  представить  на  ваше  рассмотрение

 проект   бюджетной   резолюции,   основывающиеся   на

 принятом   Верховным   Советом  Законом  Украины  про

 бюджетную  систему,  Комиссия по вопросам бюджета, ее

 рабочие   группы  проделали  значительную  работу  по

 изучению   опыта   парламента   в   других   странах,

 разработке  аналогичных  документов.  И  можна  много

 говорить  о  том, какие формы, какое содержание носит

 соответствующий документ.

      Необходимо  отметить,  що  несмотря на различные

 названия документов, достаточно серьезные различия по

 обкему и содержанию, смысл практически везде является

 одинаковым.   А   именно:   этим   документом  должна

 определяться   концепция   бюджета  следующего  года;

 тоесть,   основные   направления  бюджетной  политики

 государства.    Естественно,    что    эти   основные

 направления  должны  исходить  из  анализа социально-

 экономических  проблем  нашего  общества.

      Совершенно   очевидно,   что   если  в  обществе

 наростает   социальная   напряженность,  а  это  так,

 посколько  продолжается  падение  жизни уровня нешего

 народа,  то главной задачей бюджета является усиление

 его  социальной  ориентации. И это не просто слова, в я 
 я                           - 38 - я 

 разделе    5    бюджетной    резолюции   требует   от

 правительства  при  розработке  бюджета  на 1996 год,

 обеспечить  необходимыми финансовыми ресурсами, но не

 менее   35   процентов   от   общей  суммы  расходов,

 осуществление  мер  по  социальной  защите населения,

 содержания  социально-культурной сферы, что составит,

 если    приплюсовать,    расходы    по    пенсионному

 чернобыльскому  фонду  более  55  процентов  от общей

 суммы   расходов.  Это  действительно  делает  бюджет

 социально направленно.

      Необходимо  сказать,  что  в  прошлые  годы этот

 процент  был  несколько  ниже, а с учетом того, что к

 этим  расходам относились расходы по государственному

 регулированию  цен и тарифов, составлявшее более двух

 третий   финансирования   по  этим  статьям,  то  эти

 требования  -действительно  серьйозный шаг социальной

 переориентации бюджета.

      Следующей     глобальной     задачей    является

 стабилизация   экономики  и  структурной  перестройки

 нашего  государства. Ее реализация намечается достичь

 следующими  путями. Первое: прежде всего ограничением

 доли     финансовых     ресурсов,     изымаемых     у

 товаропроизводителей   и   перераспределяемых   через

 консолидированый бюджет. я 
 я                           - 39 - я 

      Во   всех   бюджетах   последних  лет  эта  доля

 неизменно  возростала.  Ну  мы взяли для сравнения не

 только  конечно  годы,  скажем 1985, 1986 -мы взяли в

 основном  1991,  1995  год,  когда бюджетная политика

 определялась  в Киеве. Непосредственно в Украине. Так

 вот, этот процент неизменно возростал от 33 процентов

 ОП в 1991 году   до 57-52 процентов в 1995 годах.

      Мы  впервые  при утверждении бюджета в 1995 году

 снизили  это  значение до 52 (с учетом дефицита). И в

 1996  году  предлагаем закрепить  эту тенденцию.

      Разумеется, увеличение доли финансовых ресурсов,

 перераспределяемых через консолидированый бюджет, был

 вызван   обкективными   факторами.  И  прежде  всего,

 резким -пости в 3 раза -подением валового внутреннего

 продукта.  Естественно,  в  этих  условиях  бюджетные

 расходы   не   могли  снижаться  так  резко.  Это  бы

 вызвало,   если  бы  мы  соответственно  также  резко

 снижали   бюджетные   расходы,   как   падал  валовый

 внутренний   продукт.   Я  думаю  было  б  совершенно

 очевидно,  что это привело б к серьйозным потрясениям

 в нашем обществе.

      Однако  сейчас  мы  с  вами  имеем  тенденцию  к

 замедлению   темпов   падения   валового  внутреннего

 продукта и мы должны стремиться к снижению налогового я 
 я                           - 40 - я 

 пресса,  действующего  на  производство.  То  есть, к

 большему    оставлению    свободных    финансовых   у

 товаропроизводителей.

      Второе.   Второй   важной  задачей  стабилизации

 экономики  мы  видим в существенном сокращении в 1996

 году  индекса инфляции.

      Правительство,   разрабатывая   бюджет,   должно

 исходить из максимального размера бюджетного дефицита

 или бюджетного сальда не более 6 процентов от ввп. Мы

 детально  разбирались  с  этим процентом. Были разные

 предложения и 5 процентов, и 7 процентов. Но с учетом

 тенденций   5   месяцев   этого   года   и   прогноза

 макроэкономического  показателя развития экономики на

 1996  год,  мы  считаем,  что наиболее оптимальным, и

 наиболее  реально достижимым будет показатель бюджета

 равный 6 процентам дефицита бюджетного сальда, равным

 6 процентам от ввп.

      Третье.  Следующей  важной  задачей экономики мы

 считаем  реализацию  реальных инвестиционных программ

 по  структурной перестройке нашей экономике. Для чего

 предлагается  предусмотреть  выделение на эти цели не

 менее  25  процентов  от  общей  суммы расходов. Этот

 пункт  в  бюджетной  резолюции в процессе обсуждения,

 особенно  в  правительстве,  в министерствах вызвал и я 

                         - 41 - я 

 подвергся наибольшей критике.

      Но  я  хотел бы спросить у критиков и задать два

 вопроса.   Последние   годы   мы   только  и  говорим

 оструктурной  пересройке  экономики. Но что мы с вами

 перестроили,   какие   мы   с   вами   создали  новые

 технологические     отрасли,     какие     глобальные

 экономические  проблемы  мы с вами решили? Совершенно

 ясно,  что  без  инвестиций  все  эти разговоры так и

 останутся разговорами.

      И  второй  вопрос.  Где  кроме бюджета взять эти

 инвестиции? Уже набили оскуму на разговоре о западных

 инвестициях,  о  собственных  капиталовкладчиках. Все

 это  к сожалению не более чем благие пожелания. А вот

 Россия,    например,    предусмотрела    серьезнейшую

 инвестицонную  программу,  конструктурную перестройку

 своей  экономике  в  проекте  бюджета  на 1996 год, с

 которым   будет  выходить  правительство  19  июля  в

 государственной думе.

      Мы   проанализировали   опыт   стран  таких  как

 Герамания,    осуществляющих   реальную   структурную

 перестройку    экономики,   например,   в   Восточной

 Германии. Хотелось бы спросить у наших критиков, ведь

 70    миллиардов   марок   ежегодно   выделяемых   из

 государственного   бюджета  Германия  на  структурную я 
 я                           - 42 - я 

 перестройку    Восточной   Германии   -это   реальные

 инфляционные?    деньги    и    бюджетные    средства

 налогоплательщиков.

      При   этом   общая  доля  частных  инвестиций  в

 структурной   перестройке  Германии,  не  превышая  к

 сожалению 15 процентов.

      Это    при   практически   повной   приватизации

 промышленного   комплекса   Восточной   Германии.  Ну

 давайте  над  этими  вопросамы,  над этим примером не

 задумываться.  Разумеется  бюджет  инвестиции  должны

 идти  под  реальной программой, под реальный контроль

 над  исполнением  иметь  реальные конкретный строк их

 исполнения .

      Бюджетная  резолюция  обозначает  эти конкретные

 направления,     прежде     всего     это     отрасль

 Агропромышленного    комплекса   они   стоят   бюджет

 резолюции  на  первом  месте это агропереработка. Это

 энергосберегающие    технологии    и   энергетические

 программы, развитие собственной энергетической базы и

 так далее.

      Мы    в    бюджетной    резолюции   требуем   от

 правительства   при  придоставлении  проекта  бюджета

 представить   нам   перечень   приоритетных  программ

 развития структурной перестройки. я 
 я                           - 43 - я 

      Я   хотел   сказать,  что  недостаток  бюджетных

 ресурсов   вынуждает   нас   к  проблеме  структурной

 перестройки подходить очень критично то есть нельзя в

 целом   разбросать  эти  средства,  необходимо  четко

 определить,  что мы конкретно можем решить в один два

 года  с  получением  конкретных результатов для нашей

 экономики.

      Я  думаю,  что если наш народ будет четко знать,

 что   втечении   ближайших   двух-трех  лет  хотя  бы

 несколько    из    эхтих   программ   будут   реально

 реализованы, а за этим безусловно последует улучшение

 социальных  условий,  думаю,  что  реформы пошли бы в

 нашей стране значительно лучше.

      Впервые  мы  требуем  от  правительства,  что  в

 представленном   бюджете   предусматривался  реальное

 разделение  расходов  бюджетов  на  текущие затраты и

 затраты   развития   наконец  мы  должны  подумать  о

 завтрашнем дне.

      Я  уже  докладывал  вам при рассмотрении бюджета

 1995  года,  что реальные инвестиции в промышленность

 сократились  за  последние  годы  в  десятки  раз  по

 отдельным отраслям, а в целом сократились более чем в

 5  раз.  Это  означает,  что  мы совершенно перестаем

 думать о завтрашнем дне. я 
 я                           - 44 - я 

      Этот   проект   бюджетной  резолюции  достаточно

 отрабатывался  в Комиссии, мы постарались максимально

 учесть  все  замечания наших народных депутатов, и вы

 видите,  что  в этом представленном проекте многие из

 предложений  народных депутатов нашли свое отражение.

 Рассматривался   этот   вопрос   правительством.  Вам

 розданы  замечания  Кабинета  Министров  к  бюджетной

 резолюции.

      Я хотел бы сказать, что мы практически на каждом

 этапе  согласовывали свое видение бюджетной резолюции

 с  Кабинетом  Министров  и  с Министерством финансов,

 работали  в тесном контакте и те предложения, которые

 поступили   к   нам  на  заключительной  стадии  -они

 практически у Комиссии не вызывают возражений и могут

 быть   учтены   при  окончательной  доработке  текста

 бюджетной  резолюции.  Они  не  меняют суть бюджетной

 резолюции,   направленной   на   улучшение   редакции

 отдельных пунктов.

      В  частности,  предлагается  в  одних из главных

 направлений   бюджетной   политики   добавить  пункт,

 касающийся   эффективного   использования   бюджетных

 ресмурсов.  Я  думаю,  что  тут ни у кого не вызывает

 возражений...  В  пункте  4  предложения  конкретные,

 которые и вам..., депутат, народный депутата Степенко я 
 я                           - 45 - я 

 внес:   "Терміново   прийнять   Закон   України  "Про

 встановлення   єдиного   податку  зборів  і  платежів

 сільськогосподарським   товаровиробникам"   -это,   в

 принципе,  учтено  в  пункте  3,  где мы требуем до 1

 вересня  доработать  концепцию податковой политики, и

 это  является  одним  из основных элементов, поэтому,

 конечно,  можно согласиться и перенести этот пункт...

 в смысле, учесть этот пункт в пункте 3.

      Что  касается  пункта, где мы говорим определяем

 граничный  размер  расходов  (.......)  на содержание

 органов  управления,  обороны,  не более 5% от общего

 обкема зведеного бюджета, консолидированного бюджета,

 то   предлагается  этот  пункт  изложить  в  следущей

 редакции   Кабинета  министров,  что  при  вызначении

 обкема  ассигнований  на  социальные, прошу прощения,

 выдаткы  на  оборону  та утрымання органов державного

 урпавления    определить,    исходя   из   намечаемых

 конкретных   мер  по  удосконаленню  их  структуры  и

 четкого вызначення та розподилу функций, предусмотрев

 при  этом  финансування  таких  выдатков в обкемах не

 больше,  чем было обозначено на 1995 год относительно

 общей суммы выдатков  консолидированного бюджета.

      Комиссия считает, что с таким предложением можно

 согласиться. я 
 я                           - 46 - я 

      Таким   образом,   я   остановился  на  основных

 принципиально  новых  моментах,  касающихся бюджетной

 резолюции.  Я  предложил  бы  следующую процедуру его

 принятия: с учетом того, что в соответствии Закона "О

 бюджетной  системе"  мы  почти на месяц, с опозданием

 почти   на   месяц   рассматриваем  проект  бюджетной

 резолюции,  еще  дальнейшая  затяжка  с его принятием

 будет  соответственно означать задержку с разработкой

 бюджета на 1996 год, и с учетом того, что максимально

 этот  документ  был  отработан  до  вынесения  его на

 сессию,   отработан   и   максимально  обсуждался, я

 предложил  бы  следующую  процедуру его рассмотрения,

 чтобы  после  вопросов, которые могли бы возникнуть в

 процессе  принятия, в процессе рассмотрения бюджетной

 резолюции,    поставить    бюджетную   резолюцию   на

 голосование  и принять ее сегодня, с тем чтобы уже до

 нашего ухода на, до нашего перерыва мы могли бы взять

 под  контроль  работу  Правительства  над разработкой

 проекта  бюджета  на 1996 год. И с тем, чтоб он как и

 положено законам, был представлен нам на рассмотрение

 Верхоной  Рады (проектзакона я имею ввиду) не позднее

 1 сентября, то есть после нашего возвращения.

      Вот я вкратце остановился на основных моментах.

 я 
 я                           - 47 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Янович.

      Я   прошу   записатись   на  запитання.  Скільки

 відведемо?  15 хвилин достатньо? 20? Годину? Валентин

 Іванович, скільки?

      (Шум в залі)

      Я  ставлю на голосування. Валентин Іванович, ну,

 я прошу, вас чутно дуже добре, ну, чуть тихіше.

      20  хвилин  давайте відведемо на запитання. Нема

 заперечень. Так. Я попрошу записатись. Запис є, так?

      Пропонується...  Ну,  ми  ж  вирішили  вести без

 трансляції,  Микола  Янович.  Ми  тим  більше його не

 озвучуєм.   Я  вам  скажу,  що  з  трансляції  нічого

 зрозуміть   не   можна   буде.  По  телебаченню  дамо

 доручення, щоб зробили репортаж про це питання і дали

 висвітлення як можна більше.

      Так.   15   хвилин   відводиться.   Будь  ласка,

 Буздуган. 20, я перепрошую, 20. Це вже я помилився.

 

      БУЗДУГАН

 

      Дякую.  Шановний  Микола  Янович!  В мене до вас

 таке питання. Цей проект резолюції, який був розданий

 нам  зараз,  відрізняється  від  того,  який проходив

 через     Президію.     Тобто,     мабуть,    комісія я 
 я                           - 48 - я 

 допорацьовувала  після  Президії.  Чому  не запросили

 представників інших комісій на доопрацювання?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Юрий  Алексеевич!  Ну,  я вообще

 удивляюсь вашему вопросу, поскольку присутствовали на

 заседании комиссии, когда этот вопрос рассматривался.

 

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Тобто  ви  хочете  сказати, що

 навіть  після  того  засідання,  вже  не  комісія,  а

 апарат,  або  хтось  особисто ще й більше погіршив цю

 резолюцію.

 

      АЗАРОВ М. Я. Ну, это ваше право судить: погиршыв

 или  не погиршыв. Мое мнение и мнение Комиссии в том,

 что   данный   текст,   который   вынесен,   он  учел

 практически  все  замечания депутатов и направлен как

 раз  на  реализацию  целей вашей Комиссии, то есть на

 усиление социальной защищенности нашего народа.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Сахань, будь ласка.

 

      САХАНЬ І.Я.

      Шановні   колеги,  я  пропонував  би  підтримати я 
 я                           - 49 - я 

 виступ голови Комісії і прийняти сьогодні сьогодні за

 основу  і в цілому проект бюджету резолюції, оскільки

 дійсно  ситуація  складається  так,  що якщо ми це не

 зробимо  сьогодні,  ми  практично втратимо можливість

 контролю  за ходом цієї роботи, значить, Урядом нашої

 країни.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Найда, будь ласка.

 

      НАЙДА Г.І.

 

      396 округ, Херсон, фракция коммунистов. Найда.

      Уважаемый   Николай   Янович,   уважаемый   Олег

 Алексеевич, мы как бы ни ходили вокруг бюджетной этой

 резолюции,  нам  надо  идти  по пунктам, потому что у

 меня   сейчас  практически  по  каждому  пункту  есть

 вопрос.  Я  их  могу  задать сейчас -6 вопросов, могу

 идти  по пунктам, задавать потом. Это было бы для нас

 удобней.

      Я  считаю,  что  резолюция  на  90%. Единстенный

 вопрос  -вот  третий  пункт:  кому  доопрацювати до 1

 вересня.  Надо ж было написать: то ли Комиссии, то ли

 Кабмину. Комуто доопрацювать ее до 1 вересня. я 
 я                           - 50 - я 

      Теперь вопросы по существу.

      Если  взять у нас на сегодняшний день индексация

 проводится по жилищно-коммунальным услугам до 15%, но

 у нас исключена электроэнергия.

      Скажите,  кто  из  нас  сегодня в Украине, какой

 гражданин не пользуется электроэнергие? Почему Кабмин

 взял   такую  важную,  будем  говорить,  услугу,  как

 электроэнергия,  исключил  ее  и она не считается при

 рассчете 15%.

      Есть  у  меня  и  вопросы  такого  порядка. По 5

 пункту.

      Сколько у нас процентов было сейчас получилось и

 на  что  выходим.  Вы  вот предлагаете там где-то 5%,

 где-то  25%,  где-то  -35.  А сколько у нас сейчас на

 1995 год?

      То  есть, было б, Олег Алексеевич, удобней, если

 б мы шли по пунктам. Мы тогда каждый понял бы лучше и

 лучше всего мы б с вами пришли к какому-то согласию.

 

      ___________.  Уважаемый  Григорий  Иванович, во-

 первых,  кому  адресованы  вот  эти  все рекомендации

 бюджетной    постановы    нашей?    Они    адресованы

 соответственно    Закону    о    бюджетной    системе

 правительству   Президенту.   Мы,   приняв  бюджетную я 
 я                           - 51 - я 

 резолюцию,  направляем  мы  ее  Президенту  для того,

 чтобы правительство и Президент учли в соответствии с

 Законом о бюджетной системе, наше представление, наше

 виденье бюджета 1996 года.

      Поэтому,   пункт   3   касается,  прежде  всего,

 Кабинета  Министров,  ну  и  наша  комиссия, я думаю,

 которая  разрабатывает  и  главная  по этому вопросу,

 должна так же принять в исполнение этот пункт.

      Теперь. Что касается сравнения расходов сейчас в

 1995  году  и  предшедствующего года, я могу сказать,

 что  этот  процент,  например, в 1994 году"соціальний

 захист"  был  12,  3  процента.  В  1995  году  16, 7

 процента.  Но  говоря  об этом, я уже в своем докладе

 сказал,  что  этот  процент  сам  по  себе  ничего не

 говорит, если в этой статье, например, дотация на газ

 побутовый.  И  эти дотации составляют 60 процентов от

 расходов по этой статье.

      Поэтому,   мы   впервые  в  бюджетной  резолюции

 требуем  четко  обозначить  все расходы на социальную

 защиту говоримых размеров. Я уже сказал, что с учетом

 пенсионного  фонда, чернобыльського фонда, мы говорим

 что   это   будет  55  процентов  от  всех  бюджетных

 расходов.    Это    вообщем-то    давайте   вдумаемся

 колосальная сумма. я 
 я                           - 52 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую!

      Немировський, будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ      309 округ

 

 

       Микола    Янович,    я    прошу,   если   можна

 прокоментируйте  концовку  5  пункта,  где начинается

 "бюджетные   дотации,  жилищно-комунальные  хозяйства

 поступово заміщаються..."т. д. Механизм осуществления

 непонятно,  или  набор  слов  или  непонятно, как это

 будет путем возмещения одних дотаций, других, что это

 за механизм, обкясните?

      И  второй  вопрос.  Не  считаете  ли  вы, что мы

 постоянно  в  этом  зале  рассмариваем  вопросы  АПК.

 Причем,  это  в пожарном порядке, это используют наши

 комерсанты разных мастей для того, чтоб повышать цены

 на (..........) материалы для АПК. Не лучше ли было б

 в    бюджетной   резолюции,   а   потом   в   бюджете

 предусмотреть  четкий процент для Аграрного комплкса,

 чтоб не ббыло спекуляций на этом  поле деятельности.

      Ну  примерно,  допустим,  около  6  процентов от

 бюджета. я 
 я                           - 53 - я 

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Спасибо  за вопрос. Что касается

 концовки  5 пункта, то эта концовка изложена так, как

 она  изложена  в  докладе Президента и там говорилось

 дословно  о  том,  что мы постепенно должны устранять

 дотации   политикой   повышения  заработной  платы  и

 адресной  индексации  тем слоям населения, которые не

 способны  оплачивать эти услуги. То есть, речь идет о

 том,  чтобы  держава  изменила  подход свой в области

 политики заработной платы.

      Что  ж  касается  АПК,  то  АПК у нас в пункте 5

 вместе  с  Паливно-енергетичным  комплексом и другими

 отраслями народного хозяйства, обозначен общий размер

 финансирований на эти цели.

      Ну  мы,  когда думали на Комиссии в самом начале

 нашей  работы,  мы  сначала  хотели по каждой отрасли

 перспективной  приоритетной выделить процент от общей

 суммы  расходов.  Потом  пришли  к  мнению,  что  это

 большая   работа,   которая   должна  быть  проделана

 Правительством,  прежде  всего.  Правительство должно

 определить  эти  приоритетные отрасли, определить эти

 проценты.  Поэтому  сейчас  нецелесообразно по каждой

 отрасли  вот так  выделять этот процент.

      Это  по  существу -сделать бюджет 1996 года. Это я 
 я                           - 54 - я 

 не  цель  бюджетной  резолюции.  Бюджетная  резолюция

 должна   выделить   главные   глобальные   цели.  Они

 выделены.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вернигода, будь ласка.

 

      ВЕРНИГОРА Л.М.

      Шановний   Ян  Миколайовичу...  Микола  Яновичу,

 вибачте.   Я   знаю   вас  як  соціальноорієнтованого

 депутата  і  тому  мені  дуже прикро, що саме Комісія

 подає   нам  на  узгодження  от  таку  концепцію,  де

 зазначено,  що  найголвніше  це  посилення соціальної

 орієнтації бюджетів.

      Як  же тоді зрозуміти у пункті два отакий запис:

 "Включити   до   бюджету   всі   позабюджетні   фонди

 фінансових   ресурсів,  у  тому  числі  Рад  народних

 депутатів  всіх рівнів". Я хотів би з вами порадиться

 і   запитать:  чи  ви  знаєте  про  те,  що  коли  до

 державного   бюджету   потрапили   фонди   пенсійний,

 чернобильський,   інвалідський,   то   тепер  держава

 забоговула,  і  ми  повинні  приймати новий закон, де

 брати  ці  кошти.  Так  як  що  трапиться  те, що оце

 пропонує   комісія,  то  ми  з  вами  з  того  ж  дня

 перестанемо  фінансувати  або  лікувати наших дітей в я 
 я                           - 55 - я 

 оздоровчих таборах. Ми повинні закрити всі санаторії,

 профілакторії  і  реабілетаційні  центри.  Ми повинні

 зовсім відмовитись від санаторног лікування трудящих.

      То  де  ж  тут концепція социальних гарантій? Це

 називається  знайти сокірку під лавкою, відібрати від

 людей  їх кошти і заново розподілять. Я хотів би, щоб

 ви пояснили мені саме оце положення.

      І  друге.  А  як же можна забрати стабілізаційні

 фонди  у Рад усіх рівнів? Виходить хто краще працює і

 хто  їх  створює,  він  повинен  їх здати у державний

 бюджет, чи не так?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Спасибо за вопрос. Но я хочу так

 сказать,  что  когда  мы  этот вопрос обсуждали у нас

 мнения  очень  серьезно  разошлись. И предположим мое

 личное  мнение, я был против этого пункта, включение,

 значит,  всех  позабюджетных  фондов  а  также  в том

 числе, и так сказать, фондов Рад.

      Но вместе с тем, когда нам представили матерьялы

 по   использовнию   и   по  наличию  позабюджетных  и

 внебюджетных  фондов...  Ну, во-первых, чтоб вы знали

 на Украине действует республиканских только почти 150

 внебюджетных     фондов,    почти    150.    Никакого

 державного, государственного контроля за рациональным я 
 я                           - 56 - я 

 использованием   средств   этих  фондов,  я  со  всей

 ответственностью  заявляю,  что не ведется. Эти фонды

 используются   в   условиях   вот   такой   скудности

 государственный ресурсов в ряде случаев совершенно не

 на те цели ради которых эти фонды создавались. И мы в

 принципе   в   комиссии  решили  выборочно  проверить

 обизательно    использование    фондами    некоторыми

 внебюджетными в этому году свои фонды.

      Мы  определим этот перечень и думаю такую работу

 проведем и доложим  вам по использованию.

      Теперь,  что касается включения их в бюджет -это

 во  все  не  означает  то,  что бюджет хочет наложить

 грубо говоря лапу на использование этих фондов . Нет.

      В  редакции  комиссии  как  мы записали это лишь

 принять  их  учету, если вы хотите изложить, уточнить

 эту  редакцию,  я с вами согласен так сказать и готов

 сейчас  записать,  что  принять  к учету рациональное

 использование этих фонодов.

      Но,  когда  по  статусу  мы  даже не имеем права

 проверить   рациональность   использование   этих  не

 бюджетных  фондов  как не странно, мы может проверить

 только    использование    государственных    фондов,

 понимаете, бюджетных фондов.

      Поэтому  давайте  я  не  против написать радкцию я 
 я                           - 57 - я 

 такую   принять   к   учету   бюджетах  в  том  числе

 видповидными  Радамы,  видповидно  своих не бюджетных

 фондов.

      И  такой  важный вопрос. Да была практика тогда,

 когда   держава   взаимствовала   из   пенсионного  и

 Чернобыльського  фонда  это  к  сожалению было в 1993

 году   взаимствовало   средство   на   какие-то  свои

 потребности  и  потом не возращало. Смею вас уверить,

 что  во  второй половине 1994 года, то есть когда так

 сказать я занимался этим вопрос и просто могу об этом

 сказать.  И  в 1995 году напротив из государственного

 бюджета  уделялись  недостающие средства для покрытия

 дефицита например бюджетного фонда.

      Поэтому,    давайте   решать   (перебиває   Олег

 Олексійович- Головуючий)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Янович я перепрошую, я хотів

 би, щоб ще Павло Кузьмович .

 

      ____________. Я буквально декілька слів, чому ми

 таку  пропозицію  подали  і чому її захистили, ну по-

 перше,  те,  що говорили в частині пенсійного фонду і

 фонду  Чорнобиля,  так  він у нас в складі Державного

 бюджету  і  тут мова зовсім не йде про ці фонди, тому я 
 я                           - 58 - я 

 що  вони  в  складі  Державного бюджета того, який ми

 затвердили тут, на Верховній Раді.

      Микола Янович абсолютно точно сказав, що мова не

 йде   про   зміну  цільового  характеру  використання

 державних   позабюджетних   форндів,  а  мова  йде  -

 впорядкування обліку і звітності їх перед державою за

 раціональне,  економне  і  за  цільовим  призначенням

 витрачання  цих коштів, які знаходяться в цих фондах.

 Адже   ці  кошти  формуються  за  рахунок  державного

 сектору,  за  рахунок  нас  з вами, тому я вважаю, що

 обов'язково   облік   їх   повинен   проходити  через

 Державний  бюджет. Тільки з цих позицій ми і записали

 от в резолюції таке прохання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, можливо, тут і редакція повинна

 бути,  що  включити  до  бюджетного  обліку  чи що...

 Давайте продумаєм формулювання...

 

      ___________. Та можна так...

 

      ___________. Редакційно можна змінити...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  так. По суті, зрозуміло. Будь

 ласка, Вітренко. я 
 я                           - 59 - я 

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний Микола Янович!

      У  бюджетній  резолюції  (ну  там багато взагалі

 питань   виникає,   тому   що  вона  не  має  вигляду

 резолюції,  а такі якісь гасла незрозумілі) так ось є

 таке  гасло:  скоротити дотаційні витрати бюджету. Як

 ви  собі уявляєте -ви бачите сьогодні, що політика на

 руйнування  економіки України продовжується: сьогодні

 ми   от  за  підписом  шановного  пана  Марчука  його

 пропозиції  щодо  нашої  Постанови,  де  записано, що

 (останній  абзац четвертого пункту) суть його полягає

 не в розширенні доходних джерел бюджету, а навпаки -в

 зменшенні   їх.   Це   взагалі   вже  відкриття!  Нас

 орієнтують  на  зменшення  доходів бюджету! Так як ви

 собі  уявляєте:  доходи будуть зменшуватись... А ви в

 резолюції  ще записуєте: скоротити дотації. Кому і як

 скорочуватимуться  дотації?  Шановний Петро Кузьмович

 знає  -він  перше,  що зробить, він скоротить дотації

 сільському  господарству  і  на  житло  на комунальні

 послуги. Як ви собі уявляєте, ми можемо проголосувати

 за таку резолюцію? Будь ласка.

 

       ___________.  Ну, во-первых, нельзя выхватывать я 
 я                           - 60 - я 

 отдельные  фразы  из  общего контекста самого раздела

 номер  два резолюции. А раздел 2 резолюции называется

 "Для ослабления  инфляционных процессов".

      Всем   известно,   что   инфляционные   процессы

 усиливаются   при   увеличении   обкема   дотаций  из

 государственного    бюджета.    Поэтому    совершенно

 естественно,  что  одним из аинфляционных мероприятий

 является уменьшение дотаций. Но никто не говорит, что

 о  том,  что  это  должно  быть  неразумно.  И мы при

 рассмотрении   бюджета   самого  уже  бюджета,  будем

 смотреть,  насколько  правительство разумно уменьшает

 эти дотации.

      Однако,  нельзя  не  признать  того факта, что в

 ряде  случаев  дотации  из  государственного  бюджета

 используются      нерационально,     и     дальнейшее

 использование их нецелесообразно. Это предметом будет

 являтся рассмотрение  отдельных статей бюджета.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відносно пункту  4, останнє...

 

       ___________.  Ну, в отношении пункта 4 тут тоже

 выхвачено  отдельные  фразы  без  связи  с пунктом 4.

 Здесь  Кабинет министров нас предупреждает о том, что

 утсановление  единого  закона, или единого податка на я 
 я                           - 61 - я 

 платежи   сельскохозяйственным  производителям  будет

 снижать  доходную  часть бюджета, а пункт 4 раздела 4

 резолюции  называется  "С  целью  расширения доходной

 части  бюджета".  Поэтому  предлагают  исключить этот

 пункт.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Михайлівна, це якраз навпаки

 Кабінет  Міністрів  пропонує,  щоб не було скорочення

 доходної частки.  Прочитайте уважно.

 

       ___________.  Да, то есть  , приведение...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик, будь ласка.

 

      ЛАНДИК.  Шановний Микола Янович, шановні колеги,

 ніхто  сьогодні  не  буде  заперечувати,  що  нинішня

 податкова  політика не сприяє розвиткові виробництва,

 а  навпаки,  зупиняє  його. Нинішній стан підприємств

 дуже складний, і, практично, показує, що сьогодні усі

 підприємства   банкрути   або   знаходяться  на  межі

 банкрутства.  Кожної  доби  до  бюджету держави нашої

 потряпляє  всього-на-всього  десь близько 1 тряльйона

 карбованців,  там  десь  трошки  більше,  десь трошки

 меншу.  Це  показує,  що  50 відсотків коштів держави я 
 я                           - 62 - я 

 знаходиться у тіньовій економіці....... у готівковому

 обігу.

      А  тому  ми  пропонуємо.  В  третьому пункті, де

 записано:    "Для    поліпшення   фінансового   стану

 підприємств". Тут написано перший абзац "Доопрацювати

 до  1 вересня 1995 року концепцію податкової політики

 з визначенням  максимально допустимого розміру ставок

 оподаткування  підприємств".  Ми  пропонуємо записати

 другий  абзац таким чином:"Сумарний рівень всіх видів

 податків   не   повинен   перевищувати  30  відсотків

 валового прибутку".

      Дякую  вам  і пропоную, шановні колеги, все-таки

 оцю бюджетну резолюцію прийняти.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Спасибо.  Действительно,  это

 замечание серьезное, но я бы тут только единственное,

 то  Валентин  Иванович  не  стал  бы  вот  сейчас без

 расчетов  писать  30  процентов,  а  я  бы  написал в

 разделе  первом,  где мы говорим о том, чтобы считать

 главным направлением бюджетной политики, после пункта

 или    дополнения    пукта   "сприяння   стабілізації

 матеріального   виробництва   для   підвищення   його

 ефективності"    после    запятой    добавить   фразу

 "предусмотреть     снижение     действующих    ставок я 
 я                           - 63 - я 

 налогообложения  предприятий".  И  это було бы учтено

 при  разработке  концепции  податковой  политики. Я с

 вами  на 100 процентов согласен, что надо снижать, но

 конкретный  размер  сейчас вот  так с голоса  я бы не

 стал это делать, Валентин Иванович.

      Давайте  мы  запишем,  и  у  нас будет время при

 разработке  конкретных  законов  по  налогообложению:

 учесть наше требование.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кужель, будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я. Он Петр Кузьмич хочет ответить еще.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.

      Кужель, 181, Запорожье

      Я  хотела  бы обратиться к депутатам с тем, чтоб

 призвать  их  поддержать  бюджетную  резолюцию, может

 быть,  с  некоторыми  редакционными исправлениями. На

 что обратить внимание?

      "Скоротити  дотаційні  витрати  бюджету" -это не

 руйнування  економики,  это есть экономный, наоборот,

 подход   к   государственным   деньгам.   Потому  что

 следующиц  пункт  -"Бюджетна допомога на фінансування

 інвестиційних  програм"  -это  есть  по  приоритетным я 
 я                           - 64 - я 

 напрямкам,   то  есть  поддерживать  те  предприятия,

 которые  работают и пытаются деньги в государственный

 бюджет возвращать.

      Однако  я  бы  хотела,  Николай  Янович, сделать

 такие  две  редакционные  поправки к пункту третьему.

 Там,  где  мы  говорим  о налоговой политике, сделать

 именно  приоритет Верховного Совета, поставить о том,

 что минимальные налоги на производителя должны быть и

 больше ставка на инши структуры: банки и инши.

      И  тут бы, пользуясь тем, что минис тр финансов,

 нам  бы хотелось при предоставление бюджета 1996 года

 посмотреть,  что  дала  та  льгота  Верховного Совета

 банкам, снижение ставки налогообложения, увеличили ли

 свои  кредиты  предприятия  и  нужно ли эту льготу им

 продолжать.

      И  еще.  В пункте 4 первый абзац -не может никто

 импортировать  сырье  не  на  выробнычи потребы. Я не

 представляю  такого:  кто может привезты сырье, чтобы

 потом   их   не  использовать  в  производстве,  чтоб

 складировать. То есть, это невозможно. Сырье, которое

 идет на производство и оборудование, оно всегда будет

 у   нас   не льготироваться,  потому  что  мы  должны

 поддержать  собственно  производителя.  А вот товары,

 они  не  дожны  льготироваться,  потому  что  они  на я 
 я                           - 65 - я 

 производство не идут.

      Поэтому  здесь  должны сырье и обладнання всегда

 льготироваться, а товары - нет.

      Спасибо.

 

      АЗАРОВ   М.  Я.  Ну,  что  я  хотел  бы  сказать

 применительно  пункта  третьего.  Ну,  я  практически

 поддерживать   Валентина  Ивановича,  надо  над  этим

 думать,  как  выходить  на  реальное  снижение ставки

 налогообложения.  Но  по банкам, значит, тут довольно

 противоречивая происходит ситуация сейчас.

      С   одной   стороны,  конечно,  снижение,  общая

 политика    государства,   экономическая   политкика,

 привела  к  тому,  что  все-таки  учетная  ставка, по

 которой предоставляется кредит, значительно снижена.

      Вы  знаете, сейчас эта ставка практически в 2, 5

 раза   снижена.   Относить   это  только  к  действию

 льготного налогообложения на банки нельзя конечно. Но

 какую-то роль это играет, безусловно.

      Что касается обкема кредитования, расширения, то

 есть,  обкема инвестиционного кредитования по банкам,

 то  к сожалению за 5 месяцев, за полгода таких данных

 нет,  этого  не произошло. Но тут тоже разные факторы

 на это влияют, поэтому, связывать с этим нельзя. я 
 я                           - 66 - я 

      Что   же  касается  вот  вашего  предложения  по

 исключению  своего  товаров  и  оставить  "сировину і

 обладнання" то здесь эта фраза переписана, будет один

 к одному из указа Президента последнего, в котором он

 учитывая  пожелания производственников, уменьшает эту

 ставку  налогообложения,  вернее, восстанавливает эту

 "пільгу"  с  учетом  того,  что предприятия, ввозящие

 товары,    оборудования    и    сырье,    для   своих

 производственных  потребностей,  должны  для  их  эта

 "пільга" должна действовать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую!

      Час  на  запитання  закінчився.  Я  знаю,  що  є

 пропозиція  депутата  Кузьменка  і Стешенка і т. д. Я

 пропонував би таким чином.

      У  нас  на  обговорення  записувались  чи ще ні?

 Записувались. Я запропоную без обговорення. Ми можемо

 піти  таким  чином.  Фактично,  ті  запитання, які ми

 проводили  протягом  20  хвилин.  Микола  Янович,  ви

 почекайте  і  не відходьте. Я хочу запропонувати таку

 процедуру,    якщо    вона   буде   підтримана.   Іде

 обговорення, давайте так говорити. Вислухайте мене, я

 вас не перебивав ні разу, Володимир Миколайович, коли

 ви  говорите. Я запропоную, скажете, що це "дурість", я 
 я                           - 67 - я 

 значить  я  погоджусь  з  вами,  якщо підтримають вас

 депутати, якщо ні, то значить проголосуємо.

      Я чому кажу, у нас дійсно не так багато часу, не

 в  часі  справа.  У  нас  іде, фактично, обговорення,

 сидить   депутат   Кириченко  з  пропозицією,  сидить

 депутат Кузьменко з пропозицією, ми можемо продовжити

 в  режимі  запитання, якщо це є, бо десь відведено ще

 хвилин  10-15. Якщо Микола Янович погодиться. І таким

 чином  обговорити,  так  сказать, в діалозі. Це більш

 корисно.  І  після  цього  все-таки поставити його на

 голосування за основу по прецедурі.

      ...Ну я бачу всіх.... Та я розумію, що ви хочете

 виступити.  Ну...  Я  перепрошую.  Н  у  давайте  по-

 порядку. Зараз я говорю - дайте мені сказати.

      Ми  могли  б  проголосувати  за основу. Потім ті

 пропозиції,  що  у нас єсть. Вони дійсно цікаві і так

 далі.   Взяти   Миколі   Яновичу,  Петру  Кузьмичу  -

 попрацювати  по  аналогії,  як вчора попрацювали ми з

 вами непогано. І в кінці дня прийняти все-таки її вже

 в повному, як кажуть, обсязі.

      Якщо   така...   якщо  такий...  така  процедура

 підходить  -давайте  за  неї  проголосуємо. Ще хвилин

 15  -на  запитання  і  пропозиції  і  тоді,  значить,

 поставимо  за основу. я 
 я                           - 68 - я 

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      З процедури -Чиж. Ну я тільки... я знаю, що хоче

 виступити депутат Кириченко.

 

      ЧИЖ

      З   процедури.  Шановні  колеги!  Шановний  Олег

 Олексійович!  Я  пропоную  так  -я  згоден  з тим, що

 треба,  очевидно,  режим  скороченого  обговорення  і

 скороченого  розгляду,  але  давайте  ми  спробуємо в

 такий  спосіб.  Думаю,  що дійсно там, якщо є питання

 10-15  хвилин,  а  потім  до 3 хвилин (там записалось

 небагато  -8  чоловік,  по-моєму,  чи  7) -хто бажає,

 наполягає,  тобто  з  місця,  навіть  не  виходячи  з

 трибуни.  Бо...  ну  є пропозиції і першого читання і

 якщо  пропозиції  такі  є...  Скажімо,  якщо це перше

 читання  буде  як  за  основу прийнято, але чи навіть

 якщо  будемо  розглядати  -то  є конкретні і текстові

 редакційні  правки.  Щоб ми могли викласти. І тоді от

 приймем рішення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну добре. Я думаю, що можна поєднати

 одне  з іншим. Ще 15 хвилин -на запитання, відповідь.

 Тобто,  теж  обговорення.  У  нас  залишиться  ще  15

 хвилин.  Так  до  перерви  провести десь 12 хвилин ще я 
 я                           - 69 - я 

 виступи  і 3 хвилини -на прийняття рішення за основу.

 Я  бачу, що  зал  настроєний на таке рішення.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ті,  що  записались.  Так,  я візьму список. Але

 окремо,  тому,  що  я  зараз  іду  по  списку тих, що

 записались  на  запитання.  Суслова я не бачу Віктора

 Івановича. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО   М.   О.   Дякую.   329,  Полтавщина,

 Кириченко.

      Запитань   багато   Микола  Янович.  По  другому

 пункту,   де  говориться  про  скоречення  загального

 розміру  бюджетного  дефіциту до 6 відсотків валового

 внутрішнього  продукту. Я хотів би, щоб ви декількома

 словами  прокоментували  цю  цифру.  На  основі  яких

 розрахунків,  де взялася іменно 6 відсотків, чи 5, 5,

 чи інша якась цифра? Це перше.

      Друге. Що стосується тратього пункту "Поліпшення

 фінансового  стану  підприємств"  я  тут  підтримую і

 Валентина   Івановича  Ландика,  але  тут  вписується

 допрацювати  до  першого вересня Концепцію податкової

 політики. Я думаю, що ми затягуємо час із Концепцією.

 Нам  би  пора  уже давно мати податковий Кодекс. І ми

 повинні домовитись в тому, що єдиним документом, який я 
 я                           - 70 - я 

 буде  регулювати  податкову  систему,  повинен  стати

 податковий  Кодекс  України.  В  зв'язку  з цим я тут

 пропную  до 1 вересня і Кабінету Міністрів і комісіям

 вже допрацювати проект податкового Кодексу України.

      Щодо пункту 4, що стосується розширення доходних

 джерел  бюджету, то чи не вважаєте ви, що нам би пора

 врегулювати  таке  питання, що стосується розриву між

 мінімальним  і максимальними доходами громадян шляхом

 корегування нашої подакової систему. Якщо ви считаєте

 за  необхідне,  то  останнім би пунктов, між останнім

 реченням,  у  пункт  4  можна було б вписати, що й це

 приймається.

      Ну,  і що стосується пункту п'ятого. Я вважаю ми

 повинні   вказати   сьогодні  (і  це  є  ці  норми  в

 відповідних  законах), що  на  освіту  не  меньше  10

 відсотків, на культуру не меньше 5 відсотків видатків

 повинні зафіксуватися. Це є у відповідних законах про

 освіту і у відповідному законодавстві України. Дякую.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Значит, что касается об основании

 дефицита.   Значит,   проанализирована  прежде  всего

 тенденция  по  ральному дефициту бюджета за последние

 несколько   лет.   Ну  скажем  так  в  1994  году  мы

 заканчивали дефицит, заканчиваем ввод дефицитов 10, 2 я 
 я                           - 71 - я 

 процента.

      Се  йчас  мы  выходим на реальный дефицит, ну мы

 запланировали  в  бюджете  этого года 7, 3 вы знаете,

 так,  я думаю что если мы вот эту политику финансово-

 бюджетную  продолжим  в этом году, чтобы мы на него и

 выйдем   хоча   сейчас  более  такая  реальная  цифра

 просматривается  порядка 8 процентов, ну я думаю, что

 при  определенной  коректировке  нашего курса мы все-

 таки на 7,3 процента выйдем.

      Поэтому  на  будущий  год  предлагается  цифра 6

 процентов  с  учетом  1-2 процента инфляции по годы в

 месячной   имеется   ввиду.  Так.  Это  цифра  дефица

 представляется  достаточно  реально,  тим  бильше что

 касается  вашего  замечания  по  сокращению  разрывов

 между  минимальными  и  максимальными.  Да  и конечно

 вопрос   определения   дефицитов   вопрос   важнейший

 безусловно. Так сказать четко просмотреть тенденцию в

 экономике  в  этом  плане,  конечно  задача  довольно

 сложная, но я думаю, что вот анализ последнего года и

 последней  1994  -1995  года  тенденция  по  месячных

 говорит  о  том, что мы в принципе можем выйти вот на

 такой дефицит.

      Что    касается    сокращения   разрывов   между

 минимального   и   максимального  дохода,  я  на  сто я 
 я                           - 72 - я 

 процентов  с  вами  согласен, если другие депутаты не

 поддержать,  то  в  пункте  4  предусмотреть политику

 государствов в плане сокращения таких розрывов. Они у

 нас  достигли конечно ну скажем прямо, не нормально с

 точки  зрения  нашей  экономики разрывов. Поэтому это

 можно  записать,  что  при  реализации  экономической

 программы   правительства   и   финансовой  программы

 предусмотреть   курс  на  сокращение  разрывов  между

 минимальными  и  максимальными доходами, что касается

 конкретного  выделения процента, я уже отвечал на эти

 вопросы,  да  их  будет  не менее 10, потому что при,

 скажем  так  по 1994 году у нас реально 10, 2 по 1995

 году  9,  6,  то есть почти 10 у нас и будет не менее

 10.  То  емсть у нас и будет не менее десяти, но если

 мы  распишем  по  каждой  статье,  то  это  будет уже

 практически бюджет... Спасибо за вопрос.

 

      ___________. Якщо можна, маленьке доповнення...

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  А,  по  Податковому  кордексу...

 Проект  добавить, слово проект. Ну, я думаю, что до 1

 вересня все-таки это нереально с учетом того, что нас

 же  не  будет...  Поэтому давайте, мы ж не будем себя

 уже в угол... я 
 я                           - 73 - я 

 

      ___________. Микола Янович, я доповню по кодексу

 Податковому?..

      Ну,  ви  знаєте, що є Указ Президента і створена

 Комісія по відпрацюванню Податкового коджексу. Перший

 документ  або  перша  його  частинка, яка складає всі

 законодавчі  акти,  які  є  сьогодні  по  податковому

 законодавсту,  они  вже  сформовані.  Але я абсолютно

 підтримую Ландика і багато тут депутатів, які кажуть,

 що  головна  мета (і так... багато народних депутатів

 приймають  участь  в  формуванні  цього  кодексу), що

 дійсно,  треба  визначити:  а скільки ж прибутку може

 бути  вилучено  максимально  з підприємства у вигляді

 податків?  Це дійсно проблема, і ця проблема... зараз

 вона  відпрацьовується -наскільки я знаю, завтра буде

 велика  дискусія  з цього приводу у Комісії Суслова і

 таке  інше.  Але  в  бюджетній  резолюції без чіткого

 сьогодні  уявлення  і  без опрацювання тих матеріалів

 (повірте, дуже багато там праці!) сьогодні визначити,

 що  це  30%...  А може це й багато?! Тому я хотів би,

 щоб  сьогодні  -дійсно,  ми  можем записати туди, що:

 стосовно  кодексу  і  стосовно завдання по визначенню

 мінімальної  суми,  яка повинна вилучатись з прибутку

 підприємств.  Це  буде  задача,  яка  повинна  бути в я 
 я                           - 74 - я 

 резолюції. А конкретно це буде в Податковому кодексі,

 де  будуть  впливові  всіх  податків саме на прибуток

 підприємства. Так що от таке прохання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Кузьменко, будь ласка. Потом

 Мухін.  Я  попрошу:  пропоизції  тільки  давайте чуть

 коротше,   тому  що  я  хотів,  щоб  більше  все-таки

 висловилось...

 

      КУЗЬМЕНКО  С. Л., 179 виборчий округ, Запоріжжя,

 "Комуністи України".

      У  мене,  Миколо  Яновичу,  дві цілком конкретні

 пропозиції  -я  пропоную  там,  де  ми  говоримо  про

 розширення  доходних джерел бюджету, такі доповнення:

 відносно податку на нерухоме майно громадян доповнити

 словами    після    неоподаткованого    мінімума   та

 прогресивну шкалу оподаткування. Це преше.

      І друге, в четвертому абзаці, де ми говоримо про

 оплатні   ліцензування   виробництва   і   реалізацію

 горілчаних  виробів  та  тютюнових  виробів, записати

 замість    слів   "оплата   ліцензування"   "державну

 монополію"  на виробництво та реалізацію вищеназваних

 виробів.

 я 
 я                           - 75 - я 

       ___________.   Спасибо за вопрос.

      Что       касается      прогрессивной      шкалы

 налогообложения,  я,  например, целиком и полностью с

 вами  согласен,  но  не  все  вопросы надо отражать в

 бюджетной   резолюции,   не   все   вопросы.  Вот,  в

 частности,  монополия,  вчера  обсуждался этот заокн.

 Это норма другого закона, поэтому нельзя в постанову,

 нельзя,  так  сказать, в бюджетную резолюцию записать

 все,  что  мы  мыслим себе в плане налогообложения, в

 плане  экономической  политики,  в  плане  социальной

 политики и так далее.

              (Шум у залі)

      Да  я  не возражаю, давайте проголосуем, давайте

 включим державну монополию, я просто считаю, что если

 мы  пойдем  по  такому  пути,  томы  будем  обсуждать

 бюджетную  резолюцию, она у нас заменит все остальные

 нормы, так сказать, действующие в нашем государстве.

      Пожэтому   давайте  все-таки  вызначим,  что  мы

 требуем  от  бюджетной  резолюции.  А  мы  требуем  в

 основном  это  доля  и  распределяемых  через  бюджет

 финансовых  рессурсов  державы  -раз, дефицит -два, и

 основная   структура   расходов   бюджета   -три.  И,

 разумеется,   общая   политика  в  плане  образования

 доходной  части  бюджета.  Вот  принципиально  важные я 
 я                           - 76 - я 

 вещи, из которых должна состоять бюджетная резолюция.

 А   все   остальное  -это  норма  действующих  других

 законов, других постанов и так далее.

             (Шум у залі)

       Да  я за, если вы спрашиваете лично мое мнение,

 то  я  за.  И на комиссии на нашей, но мы же вчера не

 проголосовали в такой редакции.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримуйте  за основу, і в другому

 читанні будуть прийняті  ваші пропозиції.

      Мухін,   будь   ласка,   і   Брит,  і  на  цьому

 закінчуємо.

 

 

      МУХІН

      Мыкола  Яновыч,  я  вот обращаю ваше внимание на

 то,  что  пятый  абзац пятого раздела... Значит пятый

 абзац  пятого  раздела  здесь  "скоротити  видатки на

 ............    та   утримання   органів   державного

 управління". У меня такая пропозиция.

      Во-первых,  я  поддерживаю  тот  пункт,  который

 Марчук  предложил, изменить этот пункт кординально. Я

 считаю,  что  нам  совершенно  отдельно надо написать

 вопрос   о   органов   державного   управлиння   и  о я 
 я                           - 77 - я 

 підтриманні  оборони.  Потому  что  получается  такая

 ситуация.  Мы  знаем,  что  сейчас  органы державного

 управлиння    работают   плохо   и   тем   чамым   мы

 подчеркиваем,  что  и  армия там. В конце концов надо

 заканчивать  издеваться над армией. Отдельным пунктом

 написать,  скажем,  вот  так,  как предлагает Марчук,

 написать,   так   сказать, "видатки   на  оборону  та

 правоохранительные  органы", допустим, в соответствии

 там и так далее по тексту, как предложено у Марчука.

      А  что  касается  утримання  органів  державного

 управління, то треба і написати "Скоротити видатки на

 утримання   органів   державного  управління".  Чому?

 Потому  что у нас получается так: Кабинет Министров -

 одна   контора,  значит,  у  Президента  там  -другая

 контора, так сказать. Они друг друга пересекают там и

 так  далее.  Пора  навести  там  порядок, и пусть это

 будет Кабинет Министров, работает, сократить.

      А  что  касается  армии, расходов на армию. То я

 хочу   обратить   следующее   внимание.   Что  сейчас

 оборонные  бюджеты  всех  стран,  которые  граничат с

 нашей страной не только сокращены, а увеличены. И как

 можна   это  понять?  Все  страны-соседи  увеличивают

 оборонный  бюджет,  а  мы сокращаем, что это за такой

 финансовый, так сказать, подход? я 
 я                           - 78 - я 

 

      АЗАРОВ М. Я. Я в принципе, так когда на комиссии

 мы   рассматривали  предложение  Кабинета  Министров,

 комиссия согласилась с изложенной Кабинетом Министров

 редакцией.  Поэтому,  значит,  тут, собственно говоря,

 дискусировать  нечего,  если  депутаты поддердать, мы

 изложем   этот   пункт   в  редакции,  запропонованой

 Кабинетом  Министров.  Но  я  хотел  бы вместе с тем,

 сказать  вот о чем. Что когда мы анализировали бюджет

 и структуру раходной части бюджетов стран, выходивших

 из  тяжелых  экономических  кризисов, ну в частности,

 например,  всем  известен  пример  Японии,  то там на

 законодательном  уровне было определено, что расходы,

 например,  на  оборону  не  должны  превышать  1%  от

 валового внутреннего продукта.

      У  нас, что бы знали... Да что вы, не правильно.

 Вы  откройте  да почитайте сначала, а потом говорите:

 правильно или неправильно!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Брит. Будь ласка, Брит.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  давайте  будем  увеличивать

 расходы на оборону, давайте скажем об этом, что будем я 
 я                           - 79 - я 

 увеличивать.  Тогда  одновременно  скажем,  что будем

 сокращать.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  надав  слово  не Мухіну, а надав

 влово Бриту.

      Будь ласка.

 

      БРИТ В.П.

 

      Уважаемый   Николай  Янович,  у  меня  вопрос  и

 просьба разкяснения по пункту 6.

      Вот  здесь  записано  о  том, что "передбачити в

 проекті  закону  розподіл видатків державного бюджету

 на  поточні  видатки  та видатки розвитку і в розрізі

 міністерств  та  відомств".  У  каждого министерства,

 ведомства  есть какие-то обкекты, какие-то структуры,

 где-то есть большие стройки. И если оставить, мне так

 кажется,  я хотел бы, может быть, вы мне разкясните и

 снимется  этот вопрос. Если оставить выдатки только в

 разрезе  министерств,  то получится так, что поедут с

 разных  областей толкачи для того, чтобы выбить себе,

 так сказать, финансирование какой-то крупной стройки, я 
 я                           - 80 - я 

 какой-то  реконструкции.  Кто  раньше приедет -больше

 получит.  У  кого  здесь  сват,  брат,  кум, тот тоже

 больше  получит.  Может  быть,  здесь  указать, кроме

 того,  что  в  разрезе  министерств,  еще  в  разрезе

 крупных строек, скажем.

 

      АЗАРОВ М.Я. Ну, вы знаете, тут...

 

      _____________

      Николай Янович, давайте я отвечу на этот вопрос.

 

      АЗАРОВ М.Я. Ну, пожалуйста.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      _____________

      Мета цього пункту яка? Є бюджет поточних витрат.

 Це  те,  що  ми  кожного  дня  з  вами маємо видатки,

 починаючи   з   оплати  праці  і  кінчаючи  опалення,

 освіченням і т. ін.

      Ми пропонували і в цьому році і на слідуючий рік

 бюджет  розвитку  тільки для того, щоби ще щось у нас

 розвивалось,  щоби  ми розділили поточні витрати, от,

 ну,     будем     так     казать,     централізованих я 
 я                           - 81 - я 

 капіталовкладень і інших витрат, щоб за рахунок їх не

 проїдали кошт на бюджет розвитку. Це одне питання.

      А  друге  питання  те,  що  ви задаєте в частині

 міністерств,  відомств, то все життя в нас формувався

 по  міністерствам,  відомствах. І не які тут будівлі,

 як ви кажете, вони не будуть туди входити. Це мається

 на увазі і по державному бюджету. Стосовно місцевих

 будівель  і  т.  і.,  то  це  буде  програма,  будуть

 централізовані  капіталовкладення  і  вони  будуть  в

 бюджеті  окремою  строчкою  і пооб"єктно. І ви будете

 затверджувати  тут,  ці бюджети розглядаючи цілих два

 місяця повинні розглядати.

      Тому,  в  резолюції,  ми  вважаємо,  задачу таку

 отримали  і  це  по  замовленню депутатів, до речі, в

 розрізі міністерств і відомств.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Дякую!   Сідайте,   будь   ласка.

 Опублікуйте,  будь  ласка,  список,  хто записався на

 виступ.  12  народних  депутатів  записалось,  в тому

 числі від двох фракцій.

      Слово  надається  Степанову,  за  ним Моісеєнко.

 Давайте  на  трибуну,  але  якщо  можна  з місця, щоб

 швидше, я не хотів би займати перерву.

 я 
 я                           - 82 - я 

      СТЕПАНОВ

 

      Уважаемый  Председатель!  Уважаемые  депутаты! Я

 считаю, что мы должны эту резолюцию принять. Но в ней

 есть и явные недостатки.

      Первая  декларация,  что  "головними  напрямками

 являється  посилення  соціальної орієнтації бюджету".

 Дальнейшими  расшифровками,  например,  в Статье 5, я

 считаю,   сводится   к   нулю.   Так  здесь  сказано:

 "Підготувати  зміни  в  законодавстві щодо скасування

 пільг   по   оплаті   житлово-комунальних   послуг  з

 передачею......  коштів  на грошові виплати населенню

 із   субсидії".  Я  вам  скажу  заранее,  что  будет.

 Скасовані  пільги  будуть  Это  уж не сомневайтесь. А

 никаких выплат не будет. Выплат не будет никаких.

      Давайте посмотрим на нынешине льготы и ветеранов

 войны  и  на те же лекарства, и на тот же газ. Ничего

 сейчас  нет и начего сейчас не оплачивается. Поэтому,

 я  считаю:  эта  строчка  должна быть просто-напросто

 вычеркнута из бюджетной резулюции. Потому что она всю

 социальную защиту сводит к нулю.

      Далее.  Давайте посмотрим, что здесь говорится о

 пенсиях.  Что  минимальные  пенсии будут приравнены к

 "меже   малозабезпечености".  Ну  давайте,  уважаемые я 
 я                           - 83 - я 

 коллеги,  вспомним, что "межу" мы так таковую мы и не

 приняли  до сих пор. Что у нас никакая не "межа" вот,

 а  у  нас  всего  лишь  "середний сукупный дохид", не

 более  того.  И  я  бы сказал так: давайте прямо сюда

 запишем     отдельный    строчки    -принять    "межу

 малозабезпечености"  в  сентябре  1995 года. И она не

 была  принята по прямому саботажу, я считаю, Кабинета

 Министров прежде всего.

      Далее.  Все  мы  в своих предвыборных программах

 писали,  что  нужно  будет компенсировать сбережения.

 Хорошо,  что  есть  здесь  такая...  последный  абзац

 параграфа 5. Ну почему-то здесь исчез Государственный

 заем  1990  года, о котором постоянно напоминают наши

 избиратели.   Я,   в   часности,   обращался   уже  с

 депутатскими  запросами.  Петр  Кузьмич  прислал  мне

 отписку по этому вопросу. Я не знаю, что это за тайна

 такая,  что это за "призрак замка Моресвиль" этот вот

 Государственный  заем  1990 года. Почему нам не могут

 назвать  - скалько ж мы людям должны  выплатить .

      Наша  Комиссия  официально  обращалась в Кабинет

 Министров,  чтобы  дали  обкемы  -что  это  за  заем,

 сколько  мы  людям должны. Ответа пока нет. Поэтому я

 предлагаю  записать  сюда и Государственный заем 1990

 года, в  последний абзац  статьи 5. Спасибо. я 
 я                           - 84 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Моісеєнко, будь ласка. За ним

 Красняков.

 

      МОІСЕЄНКО   В.  М.

      Моисеенко,  131,  Горняцкий-Макеевский,  фракция

 "Коммунистов Украины".

      Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание

 на  то значение, которое будет носить этот документ в

 течение  всей  нашей  работы  в последующем  году. Вы

 знаете: по  своему  значению этот документ может быть

 сравнен   только  с  Законом  о  власти,  который  мы

 обсуждали  и  принимали  с  декабря  по известные вам

 сроки,   почти   полгода.   На   основе   его   будет

 формироватся  вся  экономическая база. И поэтому я не

 понимаю,  чем  вызвана  такая  сверспешка  в принятии

 этого документа. Может быть, кому-то угодно или кому-

 то выгодно погреть руки на этих делах?!.. Ну, что ж -

 я не могу в этом процессе участвовать.

      Поэтому  я  предлагаю   в  первом чтении сегодня

 рассмотреть этот документ, опубликовать его в "Голосе

 Украины"  и  в  "Урядовом  курьере"  как  двух ветвях

 власти,  органов  двух  ветвей  власти, которые несут

 ответственность   перед   народом   за  экономическое я 
 я                           - 85 - я 

 положение  дел.  И  после  обсуждения в широком круге

 общественности, в том числе специалистов политических

 партий  и  так  далее  внести  его  на рассмотрение в

 окончательном   варианте  после  отпуска  с  сентября

 месяца.  Никокой  спешки  в  принятии этого документа

 просто  считаю  быть  не  может.  Ибо  в  сегоднешних

 условиях  он  вполне  заменяет  экономический  раздел

 Конституции,  который после принятия закона о власти,

 практически бездействует.

      Теперь  что  касается  конкретных предложений по

 проекту. В пункте 2, в части 3 предлагается забрать в

 государственный бюджет все внебюджетные фонды местных

 Советов  народных  депутатов.  Мне  интересно о каком

 самоуправлении    без    денег    может   ити   речь.

 Это  преступление  против  местных  органов  власти и

 населения  регионов. Оно противоречит и Конституции и

 преславутой  законной антизаконной угоде, подписанной

 многими депутатами, к сожалению, нашего созыва.

      В пункте 3, части 2 сказано о продлении политики

 передачи  обкектов  социальной  сферы  в собственость

 местных  Советов  с  определением реальных источников

 финансирования   это  утопия,  так  как  средств  для

 финансирования  просто  нет,  а внебюджетные средства

 правящая   верхушка   хочет  забрать.  Не  передавать я 
 я                           - 86 - я 

 социальные   обьекты  надо,  а  принимать  законы  по

 востановлению   государственной  плановой  экономики,

 которую возрадит предприятие и социальную сферу пункт

 4, часть вторая речь идет о налогах на недвижемость и

 так далее.

      Я  предлагаю,  что  пересмотреть  в принципе это

 положение   так,   как  опыт  рассмотрения  Закона  о

 налогообложении  недвижимости  показал, что он сделан

 чисто  под  буржуазию.  И  эти  вопросы  надо  решать

 сегодня .

      Надо      здесь      предусмотреть      введение

 государственного  банка  и  монополии на финансовые и

 денежное обращение на денежный рынок на Украине, а то

 мы говорим о монополии на ликеро-водочный и забываем,

 что все это второстепенно по отношению к деньгам, что

 касается    пункта    5,    интерес    предосставляет

 противоречие  35  процентов  на социальные нужды и 25

 процентов   на  укрепление  народного  хозяйственного

 комплекса,   не   понятно  за  счет  чего  это  будет

 достигнуто.

      И  последнее.  В части 4. Речь идет о сокращении

 управленьческого  аппарата.  Я  считаю,  что  сегодня

 первое,   что   необходимо   сделать,  это  сократить

 Президентскую  форму управления, как не оправдавшуюся я 
 я                           - 87 - я 

 себя   в   реальной   действительности  востановления

 экономики,   государственности   и  социальной  сферы

 Украины . Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Красняков,  будь  ласка,  я

 прошу виступаючих дотримуватися Регламенту.

 

      КРАСНЯКОВ

 

      Уважаемые товарищи! Уважаемый Олег Олексеевич!

 

      Значит   сегодня   действительно   соглашаюсь  с

 Моисеенко,  что принимается документ, который вообщем

 то  будет определять политику государства на 1996 год

 и  мне не понятно почему все-таки называется основные

 направления  бюджетной политики -называются бюджетной

 резолюцией  трудно  понять  на  резолюцию как-то этот

 документ не очень то похож.

      Теперь  по  сути самого документа. Я уверен, что

 то,  о  чем  говорил Степанов, что подготовить смены,

 изменения закоеодательства "... щодо скасування пільг

 по   оплаті   житлово-комунальних  послуг..."  и  так

 далее...  Если  мы  приниамем этот пункт, то я просто

 уверен,  что...  да,  действительно,  изменения  мы в я 
 я                           - 88 - я 

 законодательство  внесем, но при сегодняшних пенсиях,

 при  сегодняшнем  прожиточном минимуме люди просто не

 смогут платить за коммунальные услуги, и к тому же мы

 еще лишим людей: ветеранов войны, инвалидов, в первую

 очередь,  а  у нас там пильгы инвалидам по зрению -мы

 их   лишим   возможности   просто  жить.  Люди  будут

 выброшены  на  улицу.  Считаю, что этот... в пункте 5

 вторую   половину   вот   этого   пункта   необходимо

 исключить.

      Второе.  Ни  в  коей мере нельзя соглашаться и с

 такой   постановкой   вопроса  о  бездумной  передаче

 социальной  сферы.  Ладно, примем мы такое решение! И

 сегодня  на  местах  идет  давление,  что предприятия

 отдают   на   баланс   местных   Советов,   отдают  в

 социальную  сферу... Но чем город будет содержать эту

 социальную  сферу?!  В  детские  сады  (а  я  приведу

 цифру!)   передано  местным  Советом  около  шестисот

 детских  садиков  и  эти  детские садики, в общем-то,

 пришли  (по  назначению  не  используются) и пришли в

 полную негодность.

      Третье.  Я  бы  зотел,  чтобы мы в шестом пункте

 прямо  ответили: мы каждый, каждый вот летние отпуска

 (да и в средине года) мы говорим об уплате заработной

 платы,  отпускных  учителям.  У  нас  есть  Закон "Об я 
 я                           - 89 - я 

 образовании",  где  черным по белому написано, что мы

 должны  выделять  из  нашего  бюджета не менее десяти

 процентов  на  содержание нашего образования. Сегодня

 необходимо включить эту цифру, что (в шестом пункте):

 "визначити  орієнтировні показнаки видаткової частини

 на  освіту"  и  указать: не менее 10% на наши учебные

 заведения.

      И   самое-самое   последнее.   Считаю,  что  так

 называемую  бюджетную  резолюцию  надо  принимать.  И

 потому,  что  мы  должны  понять, что мы к 1 сентября

 все-таки  не  получим проект бюджета на 1996 год... и

 снова  мы  прийдем  к  Новому  году,  не имея никаких

 цифровых показателей.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

      Шеховцов.

 

       ШЕХОВЦОВ.   Уважаемые   народные   депутаты,  я

 согласен с Моесеенко, что по важности этот закон один

 из,  ну,  сравним  с  самим  бюджетом. Может быть, не

 будем поднимать на уровень Конституции.

      Но  послушал,  и  я  бы,  конечно,  считал,  что

 процедурно  нужно  принимать  его  в  два чтения, это я 
 я                           - 90 - я 

 сложный  закон,  он  не  может  устраивать  всех, это

 компромисный , как любой бюджетный закон.

      Но  выступления  полушал,  и  я понял, что у нас

 есть  единственный  шанс  -принять  сегодня  в целом,

 иначе  это документ не будет нужен. Почти месяц назад

 Президент  издал  Указ  "О порядке разработки проекта

 бюджета   на   будущий   год,  который  начинается  с

 положения:  получив  15  июня  от  Верховного  Совета

 бюджетную  рехолюцию, Кабинету министров, мининстру и

 так  далее.  То  есть, Президент признал нормы еще не

 введенного  в  действие  нового  Закона  "О бюджетной

 системе",  новой  редакции, он пока еще не введен. Но

 он  признал  это  и  построил  свою  процедуру на его

 сонове.

      Я приведу аргументы по двум прозвучавшим частным

 конкретным  моментам.  Обратите внимание, здесь много

 критики  по  поводу  социальной  ориентации  будущего

 бюджета,  но ведь здесь докладывается ну очень важное

 для  Украины  положение о том, чтобы следующий бюджет

 разработать,  исходя  из того, что пенсия пенсионерам

 будет не ниже межи  малообеспеченности.

      Имеется в виду тот реальный уровень, которого мы

 достигнем  в  конце  года.  Если у нас уже в июне это

 было  4 200, и называли такую цифру, к концу года это я 
 я                           - 91 - я 

 будет,  очевидно,  5-6  миллионов.  Речь  идет  о  12

 миллионах  пенсионеров. Это глобальная, очень трудная

 задача    для    бюджета,    и   она   выделяется   в

 самостоятельный важнейший приоритет.

      Обратите   внимание   на   возражения   Кабинета

 Министров,   подписанные  Марчуком,  все  пункты  там

 мелочи,  чепуха. Принципиальные возражения там против

 этого  положения.  Они предлагают фразу, ну, вы ее не

 раз  слышали  из  уст  Пинзеныка,  стремится достичь,

 чтобы минимальная пенсия приближалась к этому уровню.

 А  мы  говорим,  сконцентрировать усилия бюджета, для

 этого  вократить какие-то расходы на оборону, на что-

 то иное.

      Значит,  мы  заявляем,  что расходы на оборону в

 сравнении  с  вот  этим  нищенским  уровнем  нынешним

 пенсии  -это  вторичный  приоритет. И мы называем еще

 ряд  положений,  где  мы  изыскиваем новые источники,

 сокращаем  прочие  расходы,  чтоб найти деньги на эти

 реальные,  вот,  затраты на то, чтобы оказать дотацию

 Пенсионному фонду.

      И  здесь  я  перехожу  к  возражениям  по второй

 позиции,  по внебюджетным фондам. Может быть неудачно

 сформулирована,   но   речь   идет   о   том,   чтобы

 внебюджетные фонды местных советов включить в бюджеты я 
 я                           - 92 - я 

 соответствующих советов, поставить внебюджетные фонды

 под  контроль  соответствующих советов. Это, к стати,

 норма,  принятого  нами,  в  новой редакции Закона "О

 бюджеьтной   системе".   Но   ни  в  коем  случае  не

 государственный   бюджет.   Наверно,   неудачно   так

 сформулировано, что там можна так неправильно понять.

      И  вот мы включаем в небюджетные фонды в бюджеты

 не для того, чтобы перекачивать средства, а для того,

 чтобы  контролировать.  Если  б  мы  с  вами  реально

 рассматривали  проект  бюджета  пенсионного  фонда  в

 составе  бюджета  нынешнего  годы, мы бы увидели, что

 там  идут  расходы не на пенсии, и мы бы против этого

 проголосовалы,  и мы бы с бюджета дотировали....... К

 сокжалению, даже включенный в бюджет Пенсионный фонд,

 мы  не рассматривали по доходам и затратам, и поэтому

 из  Пенсионного фонда финансируется оплата матерям по

 уходы  за детьми до трьох лет, финансируються доплаты

 в  связи  с  удорожанием  по  890  тысяч, хотя это не

 пенсия  -это  доплата,  это  социальная  доплата. Она

 далжна  быть  из  бюджета, а она из Пенсионного фонда

 делается.  И  поэтому  у Пенсионного фонда не хватает

 денег  на  достойные пенсии. Так вот когда мы включим

 внебюджетные  фонды,  и сможем реально утверждать их,

 тогда,   я   думаю,   будет  больше  пользи  от  этих я 
 я                           - 93 - я 

 внебюджетных  фондов,  и  будет больше законности. Ну

 для  этого  мы  должны  с этим документом сегодня или

 завтра  закончить,  чтобы  он  оказал  хоть  какое-то

 влияние  на проект бюджета будущего года. Иначе мы не

 получим  в  сентябре проекты бюджета и не будем иметь

 двух-трех   месяцев   для   детального  обсуждения  с

 цифрами,  вот  тогда-то  мы  и  поспорим:  сколько на

 оборону, сколько на пенсии. Но основы, концепцию надо

 утвердить сегодня.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.   Оголошується  перерва  на

 півгодини,  на  30 хвилин.

 я 

                         - 94 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зайняти депутатівсвої місця в залі.

      Як  тільки  сяде  більшіть  депутатів  на свої місця,

 присутні в залі, я даю тоді слово.

      Шановні  народні  депутати!  У нас залишилось до

 виступу  по  списку  9 депутатів. Із них... раз, два,

 три, чотири -представники фракцій. Я просив би вашого

 дозволу  попрохати,  якщо  можна,  ну  я  скажу  так:

 Кириченко,  Буздуган, Чиж, Вітренко, Анісімов, Свято,

 Юхновський , Альошин, Найда.

      Найда,  Альошин,  Юхновський, Чиж від фракції. І

 якщо  можна  було б попросити, маючи на увазі, що Чиж

 від  Комісії з питань соціального захисту, І Буздуган

 і Чиж, Вітренко з однієї фракції, можливо, можда було

 б об'єднати ці виступи.

      І,  наскільки  я  знаю, Анісімов не наполягає на

 виступі, так? Наполягаєте. Добре.

      Значить,  я  висловив  прохання,  але  надаю  за

 Регламентом по списку.

      Слово   надається   депутатові  Кириченко.  Будь

 ласка.

      Я ще раз прошу... я 
 я                           - 95 - я 

 

      КИРИЧЕНКО С.О.

 

      395   виборчий   округ,   місто  Херсон,  Сергій

 Кириченко, депутатська група "Реформи".

      Дуже  жаль, що в нас десь, мабуть, 60 депутатів,

 я  не  знаю,  як  це  можна.  Дійсно, я вважаю, після

 Конституції    те    питання,   котре   ми   сьогодні

 обговорюємо,   найважливіше  після  Основного  Закону

 держави,  тому що бюджет, Закон про державний бюджет,

 він  наповнює  реальним  змістом виконання усіх інших

 законів,    що    стосуються   соціального   захисту,

 виробництва і т. ін.

      І взагалі, коли був прийнятий бюджетна 1995 рік,

 ні,  раніше,  коли  ще  в нас в цьому парламенті було

 голосування  щодо  програм,  ви  пам'ятаєте, були тут

 альтернативні  програми і пройшла програма Президента

 України.   І  вона  має  назву:  "Шляхом  радикальних

 ринкових реформ".

      Я  голосував  за  цю Програму, я голосував. Але,

 якщо   говорити  вже  про  суб'єкта,  котрий  подавав

 Програму,  а  потім  подавав державний бюджет на 1995

 рік  -це  той  же  Президент,  одна  й та ж особа-він

 підвів  мене, він ввівмене в оману, тому що державний я 
 я                           - 96 - я 

 бюджет  на  1995  рік,  котрий затверджено, він прямо

 протилежно    протирічить    тій    програмі,   котра

 називається  "Шляхом  радикальних  ринкових  реформ".

 Тому  що  цей  бюджет  на  1995  рік, котрий сьогодні

 діє,  -це  не є бюджет. Це -ніщо. В нас бюджету нема.

 На  державних  підприємства  своєчасно  не виплачують

 заробітну   плату,  пенсіонерам  і  іншим  категоріям

 своєчасно  не  перераховують  пенсії,  допомоги  і не

 виплачують  своєчасно.  Таких  фактів  можна наводити

 безліч.  Тобто  не працює чітко фінансовий механізм в

 державі  -це  дуже  небезпечно. І навіть більше, коли

 було  проголосовано  і  оголошено  про введення в дію

 бюджету  на  1995  рік,  я  сказав  зразу,  що  в нас

 реформами  на  1995 рік і не пахне ніякими реформами,

 ніякого  соціального  захисту  малозабезпечених,  теж

 чекати не треба.

      А тому, щоб усунути цю небезпеку на 1996 рік, ми

 все   ж   таки  з  великою  відповідальністю  повинні

 поставитись  до  бюджетної  резолюції, котру зараз ми

 обговорюємо. Якщо вже подивитись ті пропозиції, котрі

 сьогодні   роздані  Кабінету  Міністрів,  я  повністю

 згоден  з  колегами,  котрі переді мною виступали, не

 буду   повторюватись,   і  Степанов,  і  Шеховцов,  і

 Моісеєнко,  вони  вірно давал оцінку пропозиціям щодо я 
 я                           - 97 - я 

 житлово-комунальних   послуг,   адресних   виплат.  І

 особливо, що стосується абзацу 3, пункту 5.

      З  цим  ніяк не можна погодитись, з пропозицією,

 тому що це фактично гумова норма, де нам пропонується

 при   визначенні   обсягу   асигнувань  на  соціальне

 забезпечення   встановити,   виходячи   з  фінансових

 можливостей  держави,  максимальний  розвиток  пенсіі

 зближувати. Ну що це за така гумова норма? Ні в якому

 разі не можна з цим погоджуватись. Я навпаки пропоную

 більш  чітко і більш однозначно трактуючу норму цього

 пункту.  Що  мається  на  увазі?  В  нас зараз багато

 категорій   громадян,   котрі  отримують  допомоги  і

 пенсії.  І  зараз така тануча категорія з кожним днем

 вона  зменшується  в кількості, як інваліди, учасники

 Великої   Вітчизняної  війни.  Вони  отримують  вкрай

 низьку    платню,    навіть    якщо   порівнювати   з

 чорнобильцями,  то  непоправимо  низьку.  Це не треба

 робити.

      І  останнє, головне, ради чого я сьогодні вийшов

 сюди. Я хочу довести, я прошу вибачення, мені півтори

 хвилини потрібно, але всі ці погодитись.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви говорили дуже емоційно.

 я 
 я                           - 98 - я 

      ___________.  Я  перепрошую.  Головне  -у  нас є

 право...  Я  прошу...  хвилину.  Ви погодитесь. У нас

 головне, що вийшло після 8 червня -перерозподіл влади

 не   на   користь   законодавчої.   Більшість   об'єм

 повноважень законодавчої влади, а у нас -зменшився.

      Так  ось... Але нас звинувачують багато в чому -

 що  так працює державний бюджет. Так от, щоб цього не

 було,  у  нас  в  регламенті Верховної Ради України є

 право  -в  пункті  5 статті 9. 1. 1 -що Верховна Рада

 може приняти рішення саме при розгляді цього питання.

 Питання  розгляду  бюджетної  резолюції може прийняти

 рішення  про  звіт  Президента України з питань: стан

 виконання  бюджету  поточного  року; і друге, прогноз

 соціально-економічного  розвитку на найближчі півтора

 роки.

      Я  вважаю,  що  це  дуже  важливо  і  я пропоную

 сьогодні  прийняти  рішення  і надіслати Президентові

 про  те,  що ми не пізніше, ніж 12 червня мусимо його

 заслухати  саме по  цих питаннях.

      Тому  що  інакше  я не знаю, що відповідати моїм

 виборцям.  Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Я  ще раз переконливо прошу

 притримуватись дор регламенту. Інакше я буду змушений я 
 я                           - 99 - я 

 позбавляти слова. Говорити щодо тексту.

      Будь  ласка, Буздуган. Нема Буздугана? Чиж, будь

 ласка.

 

      Чиж І.С.

      Шановні  колеги!  У  мене маса претензій до цієї

 Бюджетної   резолюції.   Але   я  повинен  однозначно

 сказати,   що   цей   варіант,   який   сьогодні   ми

 обговорюємо в сесійному залі, на порядок серйозніший,

 я  б  так  сказав,  а ніж той, який обговорювали ми в

 режимі   засідання   Президії  Верховної  Ради.  Хоча

 претензії є і тому очевидно уже по обговоренню що він

 має  бути  доопрацьований. Такі пропозиції депутатів,

 які висловлюються. Хоча б такі, я кілька позицій мушу

 сказати.

      47 відсотків, це перша цифра перерозподілу через

 доходну  частину  зведеного  бюджету має відбуватися.

 Чому  так  зрозуміло  Віктор  Михайлович Пинзеник, до

 речі,  цього  і  не  приховував на засіданні Президії

 Верховної  Ради.  Дійсно  валовий  внутрішнй  продукт

 падає.   Падають   обсяги.  А  наші  борги  зарубіжні

 ростуть.   Значить,   відповідно   підростає   частка

 перерозподілу  для  того,  щоб  гасити. Це зрозуміло.

 Хоча це абсолютно і невиправдано, безперечно. я 
 я                          - 100 - я 

      Інший   момент   розміру   дефіциту  бюджету  -6

 відсотків.  Якщо  врахуати, і це називалось сьогодні,

 називалось  на Президії, що у нас уже дефіцит бюджету

 за  півроку склав 4, 3 відсотка. Умножайте мінімум на

 2, бачимо який дефіцит буде по цьому року. Чи реальна

 ця  цифра?  Відповідно  під  такйи  дефіцит  всі наші

 плани,   треба   думати.   Можливо  треба  вертатися,

 скажімо,  до 7 відсотків, які передбачалися в бюджеті

 цього року.

      Далі.  Фонди. Я пропоную свою редакцію, скажімо,

 пункту  3 або частини 3, пункту 2 Постанови Верховної

 Ради.  Переконаний,  це  моє особисте переконання, що

 фонди треба зараховувати до бюджету. Але, я абсолютно

 не  можу  підтримати,  що  тільки ті, відрахування до

 яких є обов'язковими згідно законодавства. Відомо які

 це  фонди, і перед усім фонд соціального страхування.

 До   фонду   соціального   стахування,  якщо  є  така

 проблема,  це особлива тема, його треба виділяти, так

 би мовити, в окремий режим, і треба по ньому думати.

      Але  я  б редакцію таку дав: включити до бюджету

 всі  позабюджетні  фонди  фінансових ресурсів, в тому

 числі Рад народних депутатів всіх рівнів без зміни їх

 цільового    призначення.   Це   перший   момент.   І

 обов'язково,  знявши  оту  останню  частину пункту, і я 
 я                          - 101 - я 

 обов'язково  треба передбачити мсеханізми контролю за

 цільовим  використанням  цих  фондів.  Але  вони  хай

 будуть під контролем бюджету, я тут абсолютно згоден,

 тим  більше,  що  на місцевому рівні цих фондів і тих

 грошей  буває  ходить  поза  бюджетом більше в кілька

 разів ніж в бюджеті. Це треба просто враховувати.

      Далі.  Дефернціація ставок податків. Мені просто

 сьогодні   приємно,   що   Олександра   Володимирівна

 підтримала  нашу  пропозицію,  яку я особисто писав і

 подавав  як  пропозицію  народного депутата до Закону

 "Про    оподаткування    прибутку   підприємств"   де

 пропонував   дві   ставки  оподаткування  банківсього

 прибутку.    30    відсотків    базова   ставка   для

 оподаткування  прибутку  отриманого  від кредитування

 виробництва   довгострокового   кредитування   і   60

 процентів від спекулятивного так сказати кредитування

 спекулятивних  обороток  ви знаєте, про що я кажу щоб

 не  розшифровувати,  може ми ще прийдемо до цього там

 найдемо гроші перерозподілимо, щоб нормально витянути

 соціальну сферу.

      І  нарешті.  Буздугана  немає,  я  знаю,  що він

 категорично  проти,  як заступник Голови комісії мошу

 це  сказати,  я  знаю  його  думку, скажімо проти цеї

 бюджетної  резолюції  і  логіка  певна  є в цьому, ми я 
 я                          - 102 - я 

 соціальна  комісія, ми повинні розуміти проблеми і ми

 знаємо їх скажімо в цьому році 39 відсотків чи в 1994

 році  було  напокриття  соціальних видатків, зараз ми

 плануємо  35  безперечно  це  менше треба думати, щоб

 нарівні  того,  щоб  було  і цього недостатньо і якщо

 наші пропорції будуть падати взагалі, то ясна річ, що

 буде  зменшення і тут, але треба підтягувати якось ці

 моменти.

      Одне  слово. Я закінчуючи хочу сказати таку річ.

 Багато,  як  бачите  претензій,  але не приймати цієї

 бюджетної резолюції ми не маємо права. Це однозначно.

 Чому?   Тому   що  зараз  треба  визначити  параметри

 позитивно  є  те,  що  замість двох цифр уже є 5 чи 7

 визначити  якісь  соціальні  визначні  параметри  нам

 треба  прийняти  зробити  перше  читання  у  вівторок

 друге,  або  сьогодні  і  у вечері або ну, як тут зал

 визначиться,  але резолюцію треба робити тому що і це

 найважливіший  позитивний  аспект вперше може в цьому

 залі  розглядається  саме такий документ перше саме в

 такому  аспекті  і  в  перше  ми  даємо  змогу  Уряду

 формувати  бюджеті  і  відповідати,  а  всі деталі по

 бюджету  мусимо  обговорити  коли  будемо  розглядати

 Закон  "Про  бюджет"  я  таку думку висловлюю і прошу

 підтримати . Дякую. я 
 я                          - 103 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановні колеги!

      Я  виступаю  сьогодні  від  імені нашої комісії,

 комісії  з  питань економічної політики і управлінням

 народним  господарством  де  ми  розглядали  бюджетну

 резолюцію  і  затвердили  наше  рішення  на засіданні

 Комісії 29 червня 1995 року.

      Так  ось  я  хочу  підкреслити,  що  те,  що нам

 надано,  воно  не  є резолюцією. Резолюція -це стисле

 висловлення     найголовніших    якихось    аспектів.

 Найголовніших!  І  ось  ці  гасла,  які  можна  і так

 трактувати, і інакше: послабити, сприяти, скоротити -

 ось  все  це і дає змогу потім нашій виконавчій владі

 робити  те, що вони хочуть... І потім вони скажуть: а

 ми  ж десь щось послабили, а десь щось скоротили!.. І

 тоді  втрачається  зміст загалом бюджетної резолюції.

 Коли  ми  всі  працювали  над  Законом  про  бюджетну

 систему   -про   що  йшла  мова?  що  Верховна  Рада,

 приймаючи  бюджетну резолюцію, чітко каже виконавчій:

 ось  тут  робити саме так; оце не перевищувати, а оце я 
 я                          - 104 - я 

 зробити  і  все  підготувати. Тоді -добре, хай працює

 Мінфін  (у нас розумний є міністр фінансів), хай вони

 далі готують бюджет, і ми будемо його затверджувати.

      Коли   сьогодні   кажуть,  що,  знаєте,  давайте

 приймемо  хоч щось, бо тоді вони будуть працювати. То

 я  знаю  що  буде  далі  -а  далі  ми  повернемось  з

 відпустки,  нам принесуть бюджет. Ми скажемо: та це ж

 не  той  бюджет!  Ми  ж  не  про  то вели мову! А нам

 скажуть:  так  ви ж затвердили таку резолюцію!.. Наша

 Комісія запропонувала чіткі 10 пунктів... 8 пунктів!,

 де ми кажемо, що потрібно закласти в саму резолюцію.

      Перш  за  все,  не можна згодитись на те, що 47%

 доходів  буде розподілятися державою, бо це знову йде

 зміцнення тоталітарної держави. Тут нема ані ринкових

 відносин,  ані демократії, ані розвитку регіонів -все

 знову    перетягується    більше    й    більше    на

 централізований перерозподіл.

      Друге.  Відносний  розмір  дефіциту.  Ми цей рік

 затвеорджували  з вами 7, 3. Кажуть: буде! Да не буде

 7,3  -  буде 9 чи 10%! А нас втягують, щоб ми заклали

 6%...   Де   сьогодні   ми   бачимо,   щоб  наш  уряд

 запропонував  щось  таке,  що  б дало змогу піднятися

 промисловості   й   підняти  сільське  господарство?!

 Такого   нема.   А   ми  ще  закладаємо  верхню  межу я 
 я                          - 105 - я 

 відносного дефіциту.

      Далі,  ми  повинні  з вами у бюджетній резолюції

 сказати,  який  максимальний  тиск буде податковий на

 товаровиробника.   Хай   далі,   будь   ласка,   вони

 розробляють єдину податкову концепцію. Але ми повинні

 сказати:  оце  максимум,  ми  б запропонували б 45% з

 прибутку.  Ми  повинні  сказати,  що  потрібно робити

 диференціацію,  що  банкам 60%, аграрним закладам 85%

 прибутку,  а  ви,  будь  ласка,  під  це  давайте нам

 проекти законів податкової політики.

      Далі,   розподіл   витратної  частини.  Витратна

 частина   -це  частина,  перш  за  все,  пріоритетів.

 Міністерство    економіки   перш   за   все   повинно

 обгрунтувати    пріоритети   розвитку   України.   Ви

 дивіться,   далі   і   далі  руйнують  машинобудівний

 комплекс,     зруйнували     повністю    вже    легку

 промисловість,       добивають      переробчо-харчову

 промисловість.  І  що  розвивають? Чорну металургію і

 хімію. І вони вже теж скорочують обсяги, але ще трохи

 тримаютьс.

      Які  пріоритети?  Під  що будуть асигнування? Ви

 дивіться,   що  бюджетна  резолюція  гамузом,  тут  і

 народне  госопдарство,  і  агропромисловий і паливно-

 енергетичний  комплекс, і наука тут -івсе 25 %. Потім я 
 я                          - 106 - я 

 все  дадуть  на  паливно-енергетичний, хай так, наука

 нічого не отримає, скажуть: от бачите,  25% є?

      І  останнє. Саме в бюджетну резолюцію ми повинні

 закласти,  що  мінімальна  пенсія  не може бути менше

 межі  малозабезпеченості,  яка  визнається  на  рівні

 фізіологічного   споживання.   Ми   повинні  закласти

 максимальний     розмір     пенсій,    сказати,    що

 максимальний  -це  п'ятикратний розмір мінімальної, а

 для  бюджетних установ максимальна заробітна плата це

 хай   десятикратний,   але   теж   встановлений  нами

 максимальний  обсяг.  От  тоді  виконавча  влада може

 спокійно   працювати   над   бюджетом,   бачачи  наші

 завдання.

      Тому  я  пропоную  не  приймати  ні в якому разі

 сьогодні  цілком  цю  бюджетну  резолюцію.  Ми можемо

 тільки   розглядати   або   в  першому  чинанні,  щоб

 врахувати  наші  пропозиції. До речі, була дуже слушна

 пропозиція  встановити в бюджеті передбачити державну

 монополію   на  виробництво  горілчаних  і  тютюнових

 виробів.

      І  ось  так, чи на наступному тижні розглянути в

 другому  читанні  бюджетну  резолюцію,  чи  тоді дати

 змогу  ще  працювати  уряду. Але втягувати нас знов в

 такий  бюджет  і  казати, що це Верховна Рада винна в я 
 я                          - 107 - я 

 такому  бюджеті,  я  вважаю,  що ми на це згодитись з

 вами не повинні.  Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ще раз прошу притримуватись

 Регламенту, вибачайте.... Михайлівна, я вас просив, я

 вимушений  буду  виключати  мікрофон.  Анісімов, будь

 ласка.

      Думка всіх народних депутатів правильна.

 

      АНІСІМОВ.

 

      Уважаемые   народные   депутаты.   Вынесено   на

 рассмотрение    сегодня    вопрос    имеет    большое

 экономическое  значение и, как бы мы сегодня спорили,

 принимать  не принимать, я все-таки стою на позиции и

 с  теми  дополнениями,  которые будут высказаны после

 меня,  этот документ надо принимать.

      Надо   принимать   и   определив  акценты,  дать

 правительству   работать   над   бюджетом.  Конкретно

 предложение по данному  законопроекту.

      Я хотел бы 3-й пункт последним абзацем дополнить

 следуующим.  Так  как  сегодня  в  идеологии заложено

 этого  документа  социальная  направленность,  то  мы

 должны  не  забывать,  что за всеми цифрами, за всеми я 
 я                          - 108 - я 

 государственными предприятиями стоят люди.

       И  как  не обидно, все-таки в этом зале мы дали

 козырь  правительству снова вернуться к замораживанию

 заработной  платы  под  благими  намерениями. Поэтому

 хочу,  ятоб  этот  пункт  звучал  следующим  образом:

 запретить  Кабинету Министров вносить коррективы, что

 касается  замораживания  заработной  платы.  Должен в

 полной   мере  работать  19  статья  закона  "О  гос.

 предприятии",   где   госбюджетное  подразделение  от

 прибыли должны сами  регулировать заработную плату.

      Получается   так.   Что   на   сегодняшний  день

 государственное   предприятие   берутся   в   обкятия

 государственными  структурами  и  здесь мы тормозим и

 замораживаем.   Если  только  стоит  вывеска  "АО"  -

 акционерное общество, раскрываются все двери.

      Поэтому   давайте   искусственно   не   загонять

 государственные  предприятия  на  то, чтоб они меняли

 форму собственности.

      Следующий   пункт,   что   касается  пенсионного

 обеспечения,  и  он  звучит  следующим  образом: "При

 розробці  бюджету  виходити  з  того,  щоб мінімальна

 трудова  пенсія була не нижче межі малозабезпечення".

 Я  предлагаю здесь поставить точку. Потому что дальше

 идет  смысловая  нагрузка,  что  максимальная  пенсия я 
 я                          - 109 - я 

 будет  регулироваться  в  зависимости  от финансового

 состояния государства. И мы попали в ловушку.

      На   сегодняшний   законопроект   о  пенсиях  не

 срабатывает  по  той  причине,  что пенсия 120 тысяч,

 идут все дотации идоплаты и получается так: кто 30-45

 лет  отдал  производству, получает ту ж самую пенсию,

 кто почти к производству не прикасался.

      Поэтому,  поставив точку и определив минимальную

 пенсию,  которая  касается  межи малозабезпеченности,

 сработает  закон,  она  сама  буде дифференцироваться

 согласно вложенного трудового вклада.

      И  последнее.  Пятый пункт предпоследний, где мы

 говорим о возвращении долгов и компенсации за то, что

 сегодня  наши сберегательные банки и не отдают деньги

 нашим вкладчикам.

      Вношу предложение добавить: 25% этих долгов, как

 записано,  отдать  в первом полугодии 1996 года и 50%

 во полугодии 1996 года. Это будет конкретная цифра, к

 чему должны стремиться органы исполнительной власти.

      Предлагаю  принять  этот  закон в первом чтении,

 дать  доработать  в  Комиссии  и  вынести  ее если не

 сегодня, то позже вторника следующей недели.

      Спасибо за внимание.

 я 
 я                          - 110 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую!

      Свято, за ним Юхновський.

 

      СВЯТО   416 виборчий округ

 

      Шановний   Олег   Олексійович,   шановні  колеги

 депутати, хотів би поставити питання з концптуального

 визначення  бюджетної  політики,  як  такої. Основною

 метою  повинно  бути оживлення виробництва. Як основи

 соціального  захисту,  як  основи  виходу  з глибокої

 економічної  кризи.  А для того, щоб вирішити питання

 оживлення  виробництва,  треба поставити питання: які

 причини  призвели його до стадії банкрутства, в якому

 воно знаходиться.

      По-перше,   це   посередковане   витягування   з

 виробника  прибутку  наперед шоляхом надання кредитів

 під високі відсотки, які бралися в державі під низькі

 відсотки.

      І  по-друге.  Це  податковий  проект, зумовлений

 дефіцитом  бюджету  породженним  першою  причиною, як

 такою.  А тому, виходячи звідти, на першому етапі -це

 законодавчо-правове   обмеження  прибуткової  частини

 посередницької  сфери.  Не більше 10-12 відсотків від

 валового національного продукту, а не те, що робиться я 
 я                          - 111 - я 

 в Україні, понад 50 відсотків для посередника.

      І   друге.   Податкова   політика.  В  концепції

 відмічено,  в резолюції: розробити податкову політику

 концепції.   Теперішній   податковий   прес   не  дає

 можливості   виробнику  працювати  рентабельно.  Якщо

 податок  на  прибуток  перевищує  понад 30 відсотків,

 виробник вже не рентабельний.

      Тепер  по  відношенню  до  податку  на добавлену

 вартість. Кажуть ефективний податок, так в 40 країнах

 світу   працює,   в   17   країнах  Європи.  Але  там

 стабілізована  економіка. Податок на прибуток в нашій

 державі,  з урахуванням проблеми взаєморозрахунків, з

 урахуванням  інфляції,  це  є  не що інше, як лягання

 податку на додану вартість, не тільки на споживача, а

 й  на виобника. Ми прийняли податкові закони. Податок

 на прибуток і Закон "Про податок на додану вартість".

 Якщо врахувати ту ситуацію, яка єсть зараз в нас, там

 де  базова  ставка 30 відсотків, а на додану вартість

 20,  ми  маємо  в  сумі практично 50 відсотків. То чи

 буде  оживлено виробництво? Та ніколи. А тому в плані

 податкової політики не більше 10 відсотків податку на

 прибуток,  не  більше  10 відсотків податку на додану

 вартість,  на виробництво товарів першої необхідності

 або на нові економіки, на товари неластичного попиту. я 
 я                          - 112 - я 

 Диференційований  підхід  для  всіх  інших  учасників

 виробництва, насамперед до посередницької сфери.

      Тепер  я  хочу  сказати  за джерело інфляції, за

 джерело інфляції. Джерелом інфляції в нашій державі є

 ходження  іноземної  валюти.  Скажіть  мені,  шановні

 колеги   депутати,  чи  хоч  в  одній  державі  світу

 паралельно  з  їхньою  національною  одиницею  ходить

 іноземна  валюта як така. Іноземна валюта грає роль в

 нашій державі...........

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Василь  Петрович, скільки вам треба

 часу?

 

      ___________....  яка  виловлює  грошову  масу. А

 тому.........

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Петрович! Ваш час закінчився.

 

      ___________....  А  тому  виходить..... заборона

 ходження  іноземної  валюти  і  паралельне введення в

 нашій  державі гривни, але не як національної валюти,

 а  як національної одиниці. Тому що зараз вводити, як

 національну валюту не можна.

      Дякую за увагу. я 
 я                          - 113 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось з цього треба було починаіти. Це

 не   декларація   а,   Резолюція.  Будь  ласка,  Ігор

 Рафаїлович. За ним Альошин.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

      Шановний  Олег  Олексійович!  Шановні  депутати!

 Дозвольте   мені  зразу  підійти  дщо  характеристики

 Бюджетною Резолюції.

      Перш  за все я хочу звернутись до Миколи Яновича

 про  те,  щоб  такій  важливій Резолюції треба давати

 визначення   основних   термінів  резолюції.  До  них

 належить визначення валового внутрішньогго продукту.

      Я  в багатьох місцях справлявся -що таке валовий

 внутрішній продукт і ні одного... однакової відповіді

 я  не  одержав.  Тому, якщо мова йде про 47 процентів

 відрахувань  від  валового  внутрішнього продукту, то

 мав   би  бути...  мало  бути  точне  означення  цієї

 величини.

      Тепер  до  пункту 3 Резолюції. Відносно передачі

 об'єктів  соціально  сфери на отримання місцевих Рад.

 Це  надзвичайно  важке  питання  через те, що місцеві

 Ради  не  мають  достатнього бюджету і цей процес, на

 мою думке,  треба робити  дуже поволі. я 
 я                          - 114 - я 

      До пункту 4 -шляхи розширення прибутків бюджету.

 Перш  за  все,  я  вважаю,  що проведення нормативної

 ціни...  введення  нормативної  ціни на землю по всій

 державі  і  введення  плати  на  землю -є основний...

 основне джерело майбутнього прибутку нашого бюджету.

      Я  підраховув цей прибуток. Він сягав більше 250

 трильйонів  карбованців.  Але  крім  того,  що  це  є

 прибуток  реальний,  крім того, він встановлює певний

 норматив,  певний  порядок  на  використання  землі у

 нашій державі.

      Друге   питання   -це   декларування   прибутків

 громадян.  Я  можу  зробити тут певне зауваження, яке

 відноситься до депутатської групи "Державність", якою

 я   керую.   Депутатська  група  "Державність"  вчора

 ухилилася  від  розгляду цього питання з тої причини,

 що  вона  вважала,  що  не  етично першому заступнику

 Голови  Верховної Ради вести засідання Верховної Ради

 до  того  часу,  поки  не буде розглянуте питання про

 подання   Прокуратурі   на   Олександра  Миколайовича

 Ткаченка.

      І  тому  ми  не  приймали  там участі. До пункту

 разом  з тим депутатська група державність вважає, що

 це питання є дуже серйозне до розгляду і воно повинно

 бути розглянуто. я 
 я                          - 115 - я 

      До  пункту  5.  Про видатки і бюджети. В Україні

 існує   основна  проблема  виробництва  -це  проблема

 великих  підприємств. До  тих пір поки ми не вирішимо

 проблему великих підприємств, ми не вирішемо проблему

 дефіциту  бюджету. Великі підприємства, які не мають,

 мають  дуже  низький  рівень  технології  мають  дуже

 велику   витрату   енергоносіїв,  мають  дуже  високу

 собівартість  своєї продукції, не мають ринків збуту.

      У зв'язку з тим.(перебиває Головуючий)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошу у вас ще дві хвилини.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ   І.  Р.  В  зв'язку  з  тим  виникає

 проблема  великих підприємств і це є основна проблема

 дефіциту   держави.   Звернення  до  Агропромислового

 комплексу    є   важливе   особливо   до   переробної

 промисловості   сільського   господарства   і  легкої

 промисловості.

      Ми   вважаємо,   що   бюджетну  резолюцію  треба

 прийняти  в  першому  читанні, разом з тим я повністю

 згоден  з  тими  зауваженнями,  які  депутат Вітренко

 тільки що передомною виголошувала. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Альошин,  будь  ласка,  від я 
 я                          - 116 - я 

 Народного Руху.

 

      АЛЬОШИН.

 

      Шановний   Головуючий!  Шановні  колеги  народні

 депутати!

      Питання,  що  ми розглядаємо свідчить про те, що

 Верховна   Рада   намагається  зробити  нормою  життя

 дисципліну   розробки  та  виконання  бюджету.  Це  є

 надзвичайно  позитивне  намагання  і  саме  тому воно

 одностайно   підтримується  фракцією  народного  Руху

 України.

      Однак    відсутність    законодавчо   визначеної

 структури  та  змісту бюджетної резолюції термінів її

 прийняття  та формування законодавчої бази необхідної

 для  її  розробки, на мою думку поки що не дозволяють

 сформувати   концептуально   цілісний   та  достатньо

 аргументований і конкретний документ.

      На  нашу  думку,  бюджетну  резолюцію  необхідно

 прийняти, але необхідно прийняти в першому читанні.

      Тепер   конкретно  зауваження  і  пропозиції  по

 тексту.  Безумовно,  сам  текст  бюджетної  резолюції

 багато  в  чому  не  є резолюційний, оскільки значною

 мірою  декларативний.  Але  якщо ми хоч і намагаємось я 
 я                          - 117 - я 

 декларувати певні цілі, то давайте до першого розділу

 додамо  і  такі  пункти,  як:  ефективне викорстиання

 бюджетних  ресурсів  та пункт про оптимізацію системи

 оподаткування.

      Далі.  Другий  пункт.  Тут уже, в другому пункті

 абсолютно   справедливо  критикувалась  позиція  щодо

 скорочення  дотаційних  витрат  бюджету. По-перше, не

 зрозуміло,  які  саме дотаційні витрати скорочуються,

 на  скільки  корочуються  і  яка  взагалі тенденція в

 цьому напрямку.

      Далі.   Коли   говориться  про  створення  основ

 казначейської  системи  виконання Державного бюджету,

 то  я  думаю,  що варто зафіксувати і певні конкретні

 доручення  в цьому напрямку, тому що зараз, наскільки

 відомо,   Міністерство  фінансів  оперує  надзвичайно

 великою  кількістю...  з  великою  кількістю рахунків

 отримувачів і користувачів бюджетних ресурсів. І саме

 створення певної такої вертикальної системи розподілу

 бюджетних ресурсів вкрай необхідне.

      Далі.   Подивіться  на  останній  пункт  другого

 пункту нашого. Останню позицію: "Бюджетна допомога на

 фінансування   інвестиційних   програм   визначається

 урядом  по  пріоритетних  напрямках".  І  продивіться

 зв'язок цієї позиції з п'ятим пунктом, де говориться, я 
 я                          - 118 - я 

 що   видаткову   частину   з   бюджету  сформувати  і

 конкретно: "Сконцентрувати видатки, які направляються

 на   народне  господарство,  на  розвиток..."  таких,

 таких,   таких   галузей  народного  господарства.  І

 фіксується навіть 25%...

      Я  думаю,  що  коли  ми говоримо про пріоритетні

 програми,  вони  дійсно  мають  подаватись з проектом

 бюджету , обговорюватися і затверджуватись.

      Далі,   мені  абсолютно  не  зрозуміло,  чому  в

 третьому  пункті  постанови  міститься  перший абзац:

 доопрацювати   до   1  вересня  концепцію  податкової

 політики.

      Те,  що  її  доопрацювати  треба,  ні  у кого не

 викликає  ніяких  заперечень,  ніяких  сумнівів,  але

 абсолютно   не   зрозуміло,   як  доопрацювання  цієї

 концепції поліпшить фінансовий стан підприємств. Адже

 податкова  концепція  може містити і значно збільшене

 навантаження  на  бюджет, вірніше, на підприємства, і

 зменшення.

      Тому  я не думаю, що місце цього пункту саме в 3

 статті постанови.

      Четвертий пункт постанови. Зафіксовано, на жаль,

 чомусь  виплала та редакція, яка містилась в одному з

 проміжних варіантів постанови -запровадити податок на я 
 я                          - 119 - я 

 нерухоме   майно   -і  крапка.  Тут  пропонується  на

 нерухоме  майно  громадян,  що  в зв'язку з нерухомим

 майном  ідприємств  втрачає абсолютно всілякий зміст.

 Тому  що як тільки ми будемо приймати тут Закон проне

 рухоме    майно   громадян,   то   ті,   кого   варто

 оподатковувати,  миттєво  переведуть це майно в майно

 підприємств - і не буде цього оподаткованого майна.

      Далі,  в  цьому  ж  4  пункті терміново прийняти

 Заокн   України  "Про  встановлення  єдиного  податку

 сільськогосподрським  товаровиробникам".  Я думаю, що

 всі  аграрії погодятся з тим, що питання не полягає в

 тому,  що  єдиний  податок, а питання полягає в тому,

 щоб  податок  був  стимулюючим для виробника, щоб він

 дозволяв   розвиватись   виробникові.  Можна  зробити

 єдиний   податок,   але  він  буде  дуже  тяжким  для

 виробників.

      Нуі,  нарешті, знову ж таки досить декларативною

 є  позиція  щодо  визначення  орієнтовних  показників

 видаткової    частини    зведеного    бюджету    щодо

 фінансування  соціально-культурних  сфер. Я думаю, що

 без  цього  взагалі  неможливо  прийняти  бюджету, це

 обов'язково  зроблено в будь-якому варіанті.

 це буде обов'язково зроблено в будь-якому варіанті.

      І остання пропозиція. Все-таки варто в бюджетній я 
 я                          - 120 - я 

 резолюції    запропонувати,    відобразити    вініше,

 тенденцію   розмежування   доходів   бюджетів  різних

 рівнів.  Без  цього  все-таки  ми  знову матимемо оті

 проблеми  і  заборонити  збільшення видатків місцевих

 бюджетів без відповідних джерел фінансування.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Найда.

 

      НАЙДА.

      Уважаемый  Олег  Алексеевич!  Уважаемые коллеги!

 Фракция  коммунистов поддерживает предложенный проект

 Постановления.  По  нашему  мнению,  это единственная

 наша  возможность  реально повлиять на экономическое,

 социальное  положение в Украине и защитить наш народ.

 Принятие  ее позволит выйти на цивилизованный уровень

 формирование бюджета 1996 года. Но, по нашему мнению,

 нужны  более  конкретные  цифры,  и  предусмотреть их

 надо,  действительно, с третьего раздела. Кроме того,

 что  записать  конкретно  кому,  а  может  и  назвать

 фамилии.   Если  мы  назвем  фамилию  нашего  коллегу

 депутата  пека,  который будет отвечать за разработку

 до   1   сентября,   вот  этой  нашей  "оподаткування

 підприємств",  то  мы  не  ошибемся с вами, если мы с я 
 я                          - 121 - я 

 вами  назовем,  что  не  более  30  процентов  (и  мы

 полностью  поддерживаем  предложение  Ландыка  в этом

 отношении), то мы здесь будем правы.

      В  доходной  части,  чтоб  она  у  нас  не  было

 доходной,  мы с вами должны самое главное нацелить на

 производство.  Для этого вносим предложение в этом же

 третьем  разделе  предусмотреть  пополнение оборотных

 средств  предложений,  оборотных средств предприятий,

 то  есть  разумное,  рациональное сочетание эмиссий и

 роста  обкемов  производства. А если честно говорить,

 то  давайте скажем, что на сегодняшний день Президент

 признал  неправильной свою политику вместе с Пынзенык

 и  согласился  с  политикой, которую проводил Виталий

 Андреевич  Масол.  И мы ее на сегодняшний день должны

 поддержать  и записать это в своем третьем разделе.

      По  расходной  части, которая у нас есть, мы все

 должны  сокращать. И в первую очередь я призываю всех

 народных  депутатов начать сокращения с себя. Давайте

 будем  честны  и  откровенны. Есть у нас те товарищи,

 которые     на     день     раньше     приезжают    с

 загранкомандировки, чтобы поехать в новую. Есть у нас

 и  те депутаты, которые уже едут в ту страну, которой

 еще  нет.  Есть  у  нас  и наши председатели комиссий

 постоянных,  которые  постоянно  ездят  на  машине  с я 
 я                          - 122 - я 

 Банковской  на  нашу,  сюда  на  Грушевского, обдавая

 пылью всех и вся, в том числе и нас.

      Я   думаю,   что  мы  с  вами  должны,  если  уж

 нацеливать на социальную направленность, то, в первую

 очередь,  предусмотреть:  защищаем сегодня население,

 ветеранов.

      Но  посмотрите, как сделало Правительство, в том

 числе  и  Петр  Кузьмич  уважаемый наш здесь. Взяли и

 предусмотрели  для  ветерана,  для  того, у кого есть

 15%.   Что  не  учли?  Электроэнергию.  Скажите,  кто

 сегодня  не  пользуется  электроэнергией?  И уголь не

 предусмотрели,   и   природный  газ.  И  сегодня  все

 сельское население никакой компенсации не получает.

      Скажите,  этого ли ожидали, Петр Кузьмич, от вас

 как от Правительства (вы сегодня представляете) наше

 сельское  население.  Наверное,  нет.  И  мы  сегодня

 должны  записать:  поручить  Правительству включить и

 электроэнергию, и все то, что на сегодняшний день нам

 необходимо сделать.

      Теперь  второй вопрос, который очень интересует.

 Да,  записан  вот в бюджетной нашей резолюции в пятом

 пункте:  "Передбачити  поетапну компенсацію втрат від

 знецінення вкладів".

      Да подождите, давайте вернемся к документам, над я 
 я                          - 123 - я 

 которыми мы с вами сегодня работаем. Президент сделал

 свой   демарш:   в   ноябре  1994  года  издал  Указ:

 компенсировать    вид    знецинення.    Так   что   ж

 компенсируем? Срочные вклады и вклады, целевые вклады

 на  детей.  Это меньше 30% всех вкладов в сбербанках,

 которые есть на сегодняшний день. А вот то, что надо,

 если  умерла  баба Гарпина, кто ее похоронит, это все

 не  предусмотрено,  Петр  Кудьмич. И мы с вами должны

 это  предусмотреть  и в своих рассчетах заложить: как

 на  жилищно-комунальные,  чтоб  это  было  в  полоном

 обкеме, но необходимом.

      Хорошо,  телефон,  вы  считаете,  роскошь, Бог с

 ним.  Давайте  не  будем  телефон. Уже как кто хочет,

 пускай  держит.  Но  электроэнергию  разве  можно  не

 учитывать,   разве   можно  сегодня  на  похороны  не

 предусмотреть для бабы Гарпины все это дело?!

      Поэтому   конкретика,   которая   нужна  нам  на

 сегодняшний день, мы внесли конкретные предложения и,

 Николай  Янович, мы вам передали в письменном же свои

 предложения.

      Я  еще  хочу один момент обратить, Петр Кузьмич,

 ваше внимание. Субвенция по областям.

      Я   не  могу  понять,  как  Херсонская  область,

 выращивая  на  сегодняшний  день  хлеб, продает булку я 
 я                          - 124 - я 

 хлеба  за  40  тыс.,  а Ивано-Франковская, которая не

 имеет  практически  хлеба, продает за 20 тыс. Я этого

 не могу понять. Значит, субвенции выдаются для других

 целей,  для снижения, и кто-то хочет быть добреньким.

 Давайте  это  дело  просмотрим  так,  чтобы  тот, кто

 производит, наверное, получал то, что ему положено.

      В   целом  я  предлагаю  и  поддерживаю,  многие

 фракции  здесь  выступали, многие депутаты, принять в

 первом  чтении. До завтра, тут конкретные предложения

 доработать   и   завтра   чисто,   Олег   Алексеевич,

 проголосовать   буквально   за   минуту  этот  проект

 постановления. Спасибо!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Пропозиції  були  сьогодні.  Слово

 надається Дудченко і на цьому будемо підводити риску.

 Будь ласка!

 

      ДУДЧЕНКО

 

      Уважаемый  колега,  уважаемый Председатель, всем

 вам   известно   о  проблеме  закрытия  Чорнобильской

 Атомной   электростанции,   как   бы  такая  проблема

 решалась   в   другом  государстве.  Сначала  бы  там

 определили стоимость работ на закрытие обкекта, потом я 
 я                          - 125 - я 

 бы  спросили розрешение у парламента на то, где взять

 эти  деньги,  в каком количестве и только после этого

 стали  бы  искать инвесторов и заключать контракты на

 выполнение работ.

      Как   это   делается   у   нас?   Сначала   наше

 правительство  обквляет, что мы закроем Чернобыльскую

 Атомную   станцию   до   2000   года,   после   этого

 спохватываемся,  что  на это надо 4 млрд. долларов, и

 не  спросив  разрешения  у  нас  с  вами,  тоесть,  у

 парламента,  государство начинает искать инвесторов и

 паралельно  решает  какая  фирма  и  какие  блоки там

 построить.  Тоесть,  ситуация  поставлена  "с  ног на

 голову". Почему это происходит? Потому что мы с вами,

 как депутаты, не используем своего права за контролем

 внешнего  долга  и  запланируем  его  уменьшение  или

 увеличение    и   расходных   средств,   которые   мы

 превлекаем. И в этой бюджетной резолюции, которая нам

 предлагается,  тоже нет параметров внешнего долга, не

 стоит  верхняя  граница;  не  указано -на сколько он,

 может  быть,  увеличится;  исамое главное -не указано

 каким  образом  мы  можем  увеличить  внешний  долг и

 внутренний долг и  куда его расходовать.

      Поэтому     декларация     того,    что    будет

 контролироваться    величина    внешнего    долга   и я 
 я                          - 126 - я 

 внутренного    долга    и    контроль   за   целевыми

 (..........) только декларации. Пока мы не укажем эти

 параметры.  Поэтому  предлагаю  в проект включить эти

 параметры,  принять  его в первом чтении и ко второму

 чтению  устранить то замечание, которое я сказал и те

 замечания,  который назвали другие народные депутаты.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати! Виступилі

 всі,  хто  записався. Пропозиція була фактично одна -

 прийняти  в першому читанні, доручити Комісії разом з

 Кабінетом   Міністрів   доопрацювати   і  винести  на

 остаточне рішення.

      Петро Кузмич? Будь ласка.

 

      ___________.

      Шановні    народні    депутати!    Ну,   дійсно,

 пропозиції,  які  були  вони  слушні,  мають право на

 існування,  але  багато  дуже  з них -я от сидів собі

 відсумовував всі ті пропозиції, які були висловлені в

 цьому  залі.  Ну,  по-перше,  дето процентів 90 з них

 врегульовані  законодавчо  і  тоді цією резолюцією ми

 повинні  відміняти  ті,  чи  інші закони і ставити як

 базу   законодавчу   для   формування   бюджету  суто я 
 я                          - 127 - я 

 конкретні  цифри,  які пропонувались ті; і не зважати

 на те діюче законодавство , яке сьогодні є.

      І   от,   коли   підсумувати   те,  що  сьогодні

 сказали,   -я   маю   ввиду   зменшити  податки.  Тут

 прозвучало  до  10  процентів  з прибутку, ПДВ -до 10

 процентів,  30  процентів загального об'єму вилучення

 через  податки. І, разом з тим, багато депутатів дуже

 внесли  пропозицію - щоб деталізувати видатки бюджета

 згідно  з законодавством , яке сьогодні  прийнято.

      Але я вас дуже умоляю, все це дуже правильно. Ви

 згадайте   бюджет   1995   року.   Даже   в   діючому

 законодавстві  і  в  діючій базі у нас сума загальних

 видатків   перебільшила  наші  можливості  фінансової

 держави в 2, 5 разів.

      Якщо сьогодні записати 10 процентів на освіту, 8

 процентів на культуру і всі законодавчі акти накласти

 на бюджет, ми це паралельно зробили і в прошлому році

 і будем робити це і цього року. Але тоді у нас ніколи

 в  житті  не  буде  ніякого  бюджету.  Треба все-таки

 виходити  з  реальних  фінансових  можливостей  нашої

 держави.

      Законодавство    в    частині   податку  повинно

 вирішуватись  чисто  в  законодавчому  порядку  і для

 цього є інший закон. Норматив загальних видатків, які я 
 я                          - 128 - я 

 ви  встановили  в  резолюції  я  абсолютно считаю він

 правильний  і  повинен бути орієнтиром для Уряду, для

 складання бюджету.

      До  1  вересня ми повинні вам дати деталізований

 бюджет. Ви там побачите всі видатки по міністерствам,

 по   видах   видатків,   співвідношення  до  валового

 внутрішнього  продукту,  співвідношення  до загальних

 видатків.  Ви  будете  розглядати цей бюджет в кожній

 комісії.  От  тоді ми повинні як Уряд захистити ту чи

 іншу   позицію   чому   ми  чи  відступили  десь  від

 резолюції,   яку  ви  сьогодні  даєте,  де  ми  будем

 захищати,   хоча  ми  будем  складати  у  межах  цієї

 резолюції.  І  тільки  тоді  ми  визначимо скільки на

 освіту, скільки на армію, скільки на охоорну здоров'я

 і на капітальне вкладення  і такі інші мероприємства.

      Тому   я   вас   дуже  прошу  все-таки  прийняти

 резолюцію,  яка запропонована. Це орієнтир для Уряду,

 для  того, що ми розпочали виконувати Указ Президента

 і  плідно  разом з вами, з міністерством, відомствами

 уже сьогодні приступили до складання бюджету. А ми до

 нього  приступили з тим, що все-так, ну, при наймні в

 перше   за  існування  нашої  держави  в  цьому  році

 розглянути бюджет на наступний рік, щоб не трапилося,

 що  ми  знову  його  будемо  розглядати в квітні чи в я 
 я                          - 129 - я 

 травні.

      Тому   велике   прохання   від   Уряду  все-таки

 підтримати  ту  резолюцію -це резолюція до речі ваша.

 Ви  її  обсудили  в  усіх  комісіях  до  25 травня ви

 повинні  були здати Миколі Яновичу, ми працювали тому

 що нам небезразлічно, яка це  буде резолюція.

      Тому  дуже  велике  прохання не затягувати це, а

 дати  нам  резолюцію  з  тим, щоб розпочали працю над

 бюджетом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  сідайте, будь ласка. Микола

 Янович. Заключне слово.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Уважаемые народные депутаты! Один

 из  выступающих здесь сказав, что этот документ может

 быть только компромисным и я хотел, чтобы все те, кто

 не  получил  удовлетворения от того., что предложение

 не  учтено  или  учтено  в  полном обьеме вот к этому

 пониманию  подошел будем говорить очень корректно, не

 потому  его  пункт не включен, что его там не уважает

 мнение  или  не  считается  с  этим  мнением,  а  что

 неоходимо бы учесть разумный компромис, ну что я имею

 ввиду.

      Ну,  например,  все  мы  выступаем за индексацию я 
 я                          - 130 - я 

 вкладов  населения  на  зберегитальных  банках  и так

 далее.    И    вот    народный   депутат   предлагает

 предусмотреть  25  процентом  в  первом квартале и 50

 процентов вовтором квартале.

      Общая сумма вытрат, которую мы должны заложить в

 государственный    бюджет    если    нормально    про

 индексировать и никого обмануть -это один квадрыльйон

 656 триллионов.

      Значит  мы совершенно понимаем с вами совершенно

 четко, что если мы заложим три четверти из этой суммы

 на один год  мы их никогда не погасим.

      Наша  комиссия  когда  рассматривает вопрос, я к

 сожалению болел когда на сессии разберался вопрос и с

 удивлением  слушал трансляцию и думаю почему никто не

 скажет,  что  ведь  было  решение и заложено в бюджет

 около  6  триллионов, начиная со второго полугодия на

 поэтапное  погашение  вот  этих  вот обязательств. Но

 Комиссия предлагала уряду такой механизм: установить,

 например,  конкретный там возраст, привязать механизм

 погашения  вот  обязательств  о вкладам, предположим,

 какому-то  возрасту и так далее, чтоб уложиться в эти

 суммы -17 триллионов в бюджете уже сейчас заложено на

 вещевые,   погашение   вещевых  облигаций  и  возврат

 державой  доверия  у  граждан  по этому вопросу. Этот я 

                        - 131 - я 

 тоже  пункт  уже  в  этом  бюджете  учтен. Поэтому те

 вопросы,  который вы совершенно справеджливо ставите,

 могут  решаться  лишь поэтапно. И не все они являются

 предметом бюджетной резолюции.

      Ну,   например,   возьмем  бюджетную  резолюцию,

 которая    в    Соединенных   Штатах   Америки.   Там

 затвеорждается,  практически,  всего  несколько цифр:

 говорится о максимальном обкеме расходов в абсолютных

 цифрах  и  доходах  бюджета.  Они  могут так сделать,

 поскольку   им   известна   инфляция,   поскольку  им

 известны,  будем говорить, экономические ориентиры на

 следующий  год.  В  наших  же  условиях предусмотреть

 реальную  сумму конкретных доходов и расходов бюджета

 с  учетом  пока  необозначенной  инфляции невозможно.

 Поэтому   идут   привязки  к  какому-то   более-менее

 обкективному  показателю.  Мы  могли бы из привязать,

 например,  к единице от всех расходов или доходов. Мы

 же предложили - к валовому внутреннему продуктц.

      Теперь,  что  касается  выступления  некоторых о

 том,  что  мы  большую очень сумму перераспределяем в

 финансовых   ресурсах.   Большую!  Но  есть  держава,

 которая  выходит  из  кризиса, где перераспределяется

 еще большая часть валового внутреннего продукта через

 бюджет.   Это   те   державы,   которые  осуществляют я 
 я                          - 132 - я 

 механизмы   государственного   регулирования   уровня

 доходов,  государственного регулирования уровня цен и

 так   далее.   То   есть   этот  размер  определяется

 экономической политикой, прежде всего.

      Было   целый  ряд  конкретных  замечаний.  Ну  и

 предложений.  Я хотел бы просить депутатов учесть вот

 один   такой   фактор:   сейчас   Комиссия  вместе  с

 правительством,   вместе   с  Министерством  финансов

 работает над вынесением на сессию откорректированного

 бюджета по итогам первого полугодия.

      Мы  договорились с Правительством о том, что уже

 в субботу и в воскресенье мы работаем вместе, готовим

 этот вариант, в понедельник выносим его на Президиум,

 выносим  его  в  комисии,  и  не позднее, скажем так,

 вторника-среды выносим его на сессию. Иначе мы с вами

 уйдем, не откорректировав государственный бюджет. Это

 колоссальная  работа,  и  вы  знаете, что мы не имеем

 права   не   выполнять   ее.  Есть  же  Постановление

 Верховного     Совета,    которое    обязывает    нас

 ежеквартально  корректировать государственный бюджет.

 Значит,  мы  должны  эту работу выполнить. Эта работа

 чрезвычайно важная и мы должны ее выполнить.

      Эти  два  процесса сейчас наложились во времени.

 Чтобы они, скажем так, ну, будем говорить, друг другу я 
 я                          - 133 - я 

 не   мешели,   я   вас  все-таки  убедительно  прошу:

 бюджетная  резолюция  сейчас, я внимательно же слушал

 большинство    депутатов,    практически    учитывает

 большинство   замечаний   и   предложений  депутатов.

 Давайте  мы ее сегодня приймем. В ней содержаться все

 те  моменты  и  социальной  политики, и экономической

 политики, о которой мы говорили.

      Если  сейчас  сразу  депутаты считают невозможно

 принять,   давайте  вот  такую  процедуру  предложим:

 два0три  часа  нам,  предположим, комиссии с участием

 министра финансов на то, чтобы все замечания, которые

 сейчас  высказаны,  доработать,  и  затем после обеда

 проголосовать  все-таки в целом и окончательно. Я вас

 очено прошу.

             (Шум у залі)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте не будемо тратить часу, ну,

 все зрозуміло. По-моєму , все ясно.

      Я  перепрошую, давайте без  процедури.

      Я  запропоную  процедуру,  якщо вона не підійде,

 тоді    будемо    обгворювати    процедури.    Прошу,

 проголосуємо.

      Шановні   народні  депутати,  нам  дійсно  треба

 прийняти  зараз  за  основу,  дати можливість комісії я 
 я                          - 134 - я 

 працювати разом з Кабінетом міністрів. Я хотів би вас

 просто  для того, щоб ми йшли більш-менш чітко, ну, в

 мене  є  таке  правило,  тому  я  про  це  і  говорю,

 звернутись до Регламенту.

      На  жаль,  наші  автори  Регламенту і ми з вами,

 коли  приймали, ми не заклали в Регламент структуру і

 зміст   бюджетної  резолюції.  Звідси  ідуть  всі  ті

 проблеми,  які  в  нас  виникають, чому ми ламаєм, як

 кажуть, списи. Тут записано тільки одне, що "бюджетна

 резолюція  в  загальному  вигляді окреслює пріоритети

 бюджетної  політики  держави  на  наступний  період".

 Тобто  я сказав би так, як тут написано, це навіть не

 концепція  бюджету і бюджетної політики, а ідеологія.

 Вдумайтесь  в  ці слова і в те, що звучить під словом

 "ідеологія" бюджету і бюджетної політики.

      Тому  розписувати  так,  як сьогодні ми хотіли б

 всі  деталі, ми просто не маємо права, і просто Закон

 про бюджетну систему нам треба було б внести, дійсно,

 більш-менш   сформульовано   і   структуру,  і  зміст

 бюджетної  резолюції,  і  терміни,  і так далі, і так

 далі.  Але  поки  що  в  нас  цього нема. Тому щоб не

 зупиняти процес, який уже почався: наробки бюджету на

 майбутній  рік,  щоб  не  бути  звинуваченими і збоку

 виконавчої влади, що ми сьогодні гальмуєм цей процес. я 
 я                          - 135 - я 

 І більше того, я наступний пункт читаю:"Жодний закон,

 що  стосується  системи  оподаткування,  або видатків

 державного бюджету на наступний фінансовий рік (тобто

 і  система  оподаткування,  який  ми  з  вами повинні

 приймати  на наступному тижні) не може бути прийнятий

 Верховною    Радою    без    затвердження   бюджетної

 резолюції".

      Я  вас  ще  раз повертаю до регламенту, ставлю в

 першому  читанні. Поіменно? Давайте проголосуєм, якщо

 будуть   питання,  проголосуєм  поіменно.  Ставлю  на

 голосування  проект  від комісію бюджетну резолюцію в

 першому читанні. Ну, проголосуєм вцілому, як .....

     

      "за"

      Рішення  прийнято,  причом такою кількістю, що в

 мене  є, як кажуть, основа прислухатись до пропозиції

 Миколи Яновича і поставити вцілому.

     

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Була  пропозиція  Голови  Комісії.  Я  ставлю на

 голосування.   я   підтримаєте,  буде  допрацьовувати

 Комісія.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я   ставлю   на   голосування.   Голова  Комісії я 
 я                          - 136 - я 

 пропонує.  Не  підтримуйте,  Сергій  Леонідович, ваше

 право.

      Ставлю в цілому.

     

      "за"

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

      Тому  є  пропозиці  ятака.  Сьогодні все-таки до

 кінця дня попрацювати Комісії разом з Урядом і з цими

 пропозиціями,    які   поступили   і   щоб   сьогодні

 обов'язково    проголосувати    це    рішення.   Нема

 заперечень?

      А   тепер,   а  тепер  по  процедурі  з  мотивів

 голосування Моісеєнко і Стоян. Будь ласка.

     

      МОІСЕЄНКО  В.М.

     

      Уважаемые  коллеги,  уважаемый  Олег Алексеевич,

 Моисеенко, 131-ый, фракция "Коммунисты Украины".

      Я  вносил  предложение  о  том,  чтобы, учитввая

 важность  этого  документа, подключить к обсуждени не

 только    наш    зал,    но   более   широкие   круги

 общественности,  политических  сил  и  всех  тех, кто

 будет потом работать на этот государственный бюджет. я 
 я                          - 137 - я 

      Поэтому я предлагаю после того, как мы приняли в

 первом  чтении  этот  документ,  что  соответствовало

 моему   предложению,   опубликовать,   как  важнейший

 документ, это предусмотрено Регламентом нашим, проект

 этого  документа в газетах "Голос Украины", в газетах

 "Урядовый    курьер",   то   есть   в   органах   тех

 правительственных и государственных структур, которые

 несут перед народом ответственность за бюджет.

      Если  у  нас  не  получается, скажем до сентября

 месяца,  хотя  я  лично не вижу причин для того, чтоб

 этот  момент  был  обсужден  и принят и отрегулирован

 всеми  политическими  силами в государстве в сентябре

 месяце.

      Но если не получается таким образом, то с учетом

 тех   замечаний   и  того  обсуждения,  которое  было

 сегодня,  доработать  в  течение 3-4 дней и внести во

 вторник  следующей  недели.  Иначе  все  то,  что  мы

 пытаемся  сегодня  в спешке слепить, мягко говоря, не

 будет   результатом.   Вывести  это  в  сравнительную

 таблицу,  я  еще  раз  подчеркиваю,  и  проголосовать

 постатейно  по  пунктам  и  и  по  частям  каждого из

 моментов.  Вот такое предложение я прошу поставить на

 голосование.

       я 
 я                          - 138 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян, будь ласка, и М"ясковський.

     

      СТОЯН

     

      Голова   Федерації   профспілок   України.  Я  і

 Вернигора,  і  інші  депутати профспілок і соціальної

 комісії  голосували  проти  прийняття цієї постанови.

 Пояснюю   чому.  Ми  категорично  проти  пункту,  щоб

 включити  до бюджету всі позабюджетні фонди фінансів.

 Ми  вже  маємо  приклад,  коли  включили  до  бюджету

 пенсійний  фонд, чорнобильський фонд, інвалідний фонд

 і  розтратили,  і залатали дірки в бюджеті. Залишився

 єдиний фонд -соціальне страхування. Це той фонд, який

 нараховується  на  зарплату  людини, на поховання, на

 лікування.  Я знаю, про що я кажу, послухайте уважно.

 Кожні  три  місяці  держава робить спробу забрати цей

 фонд.  Значить  12  відсотків  мається  на увазі, які

 залишилися. Якщо включити його -  знову латати дири.

      Тому,  я  вношу  пропозицію  шановному  Азарову.

 Включіть,  будь  ласка, після слова такий пункт "крім

 соціального страхування", а далі по тексту.

      Значить,   позиції   три.   "Окрім   соціального

 страхування" і тоді ми будемо голосувати. Соціальне

 страхування     повинно     бути    позабюджетом    і я 
 я                          - 139 - я 

 використовуватись для людей.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр  Миколайович, я думаю, що

 ніхто  не  буде заперечувати, як ви приймете участь у

 роботі цієї комісії. Це по-перше.

      А  по-друге.  Мені  здається, що з цього приводу

 були  роз"яснення  дуже багато зроблено, можливо, вас

 не  було в залі в цей період. Але, якраз по-моєму все

 було виключно чітко висловлено.

      Будь ласка, М"ясковський.

     

      М"ЯСКОВСЬКИЙ

     

      Спасибо!  Уважаемые  колеги!  Я думаю, что здесь

 что-то  творится  непонятное,  в каком первом чтении,

 это что закон, это постановление мы приняли за основу.

      Поэтому,   у   меня  есть  предложение.  Сегодня

 действительно,   как  вы  предложили,  обсудить  этот

 проект Постановления Верховного Совета. Кто желает из

 депутатов   и   делал   с   трибуны  предложения  или

 замечания  -никто  им  не запрещает принять участия в

 обсуждении   и  в  доработке  этого  Постановления  и

 принять   сегодня.  Потому  что  оттягивать,  на  мой

 взгляд, это просто не нужно. я 
 я                          - 140 - я 

      То,  что  депутат  Стоян  говорит,  я думаю, что

 этого  делать  не  нужно.  Потому  что у нас найдутся

 сейчас  группа депутатов, которые будут лабировать те

 или иные, так сказать,  фонды  или  статьи.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, (..........). Значить -все,

 все.   Я   перепрошую.  Ми  сьогодні  цьому  питаннні

 присвятили  більшу  половину   ранкового засідання.

      Якщо  навіть  є  і  дуже  цінні  пропозиції щодо

 смісту  -будь  ласка,  попрацюйте із Азаровим Миколою

 Яновичем.

      Тому  ми  прийняли  рішення. Прийняли за основу,

 дійсно.  Перше читання, основа -це одне і теж. Якщо у

 депутатів  нема заперечень -є заперечення у шановного

 Володимира    Миколайовича   -давайте   все-таки   ми

 попрацюєм  так. Сьогодні на кінець дня виносимо. Якщо

 все-таки  у  нас не вийде це -тоді будем розглядати у

 вівторок.   Але   давайте  рухатись  поступово.  Все.

 Проголосували -нема більше... Більше не обговорюєм це

 питання. Знімаю.

      Переходимо до наступного  питання.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Значить,  я  про  це голосувати не буду. Комісія

 просить  дати  йому  до  кінця  дня.  Я поважаю думку я 
 я                          - 141 - я 

 Комісії  і  впевнений  в  тому,  що  вона  це питання

 підготує.

      Слідуюче  питання  розглядаємо.  Я  прошу уваги,

 шановні  народні  депутати. Я перепрошую тих, кому не

 дав  слово,  щоб  висловитись,  але  по-моєму тут все

 зрозуміло.

      Про  проект  Закону  України про внесення змін і

 доповнень  до  Закону України "Про приватизацію майна

 державних  підприємств".  Друге  читання. Доповідач -

 Угаров  Генадій  Юрьєвич, голова підкомісії Комісії з

 питань  економічної політики.

       Значить  я знаю -що зараз буде пропонуватись по

 прецедурі.

      Можливо  я  навіть  скажу  те, що говорить, хоче

 сказати  Степанов.  Не  всі пропозиції враховані були

 комісією  при  винесенні  на друге читання. Я вам дам

 слово.  Хочу  сразу  сказати,  що  ряд цих пропозицій

 поступили   буквально   вчора.  Хоча  ми  це  питання

 розглядали  три тиждні тому. Я вам дам слово. Частина

 цих  пропозицій  вчора  дуже  об'ємних  поступила, до

 речі,  від  депутата  Новікова.  Поступили  ще  вчора

 пропозиції  скажімо  так, які не можна було внести на

 сьогоднішнє   читання.   Чому   це  питання  сьогодні

 вноситься?   Тому,   що  ми  визначились,  і  ще  раз я 
 я                          - 142 - я 

 повторюю,  із Кабінетом Міністрів, і з узгоджувальною

 Радою,  і  з  Президією. Тому у нас є варіанти. Я вам

 дам слово. Я пам'ятаю. У нас є два варіанти розгляду.

 Або  ми  розглядаємо  в  другому читанні. Якщо будуть

 пропозиції, переносим до третього. Або знову знімаємо

 і  знову  на  якісь  невизначений термін переносим це

 питання.  Чесно  кажучи,  мені  вже  здається, що нам

 повинно  бути  соромно  за  те,  що  ми  робим  з цим

 питанням.

      А  зараз  я  даю  слово депутату Степанову, будь

 ласка.

     

     

      СТЕПАНОВ.

     

      Уважаемый           коллеги,           уважаемый

 председательствующий,     мои     предложения,    два

 (..........)  предложения  к этому законопроекту были

 даны в январе месяце. В январе, еще раз прошу учесть.

 В  марте  месяце  в  сравнительную  таблицу  они были

 включены.   В  сравнительной  таблице,  которая  была

 роздана  нам  в  июне,  ни  одно предложение из этих,

 которые  мной были  представлены, не были включены. Я

 официально  обратился к руководству Верховного Совета  я 
 я                          - 143 - я 

 и   председателю   комиссии  разкяснить  почему  были

 проигнорированы мои предложения. Господином Тарановым

 было сказано, что это сделали чиновники. Выходит, что

 председателями   комиссии  командуют  чиновники  этой

 комиссии.  Я  убедительно  прошу, уважаемые депутатов

 каждый  из  вас может оказаться на моем месте когда в

 такой безпредел проигнорируют ваше предложение.

      Поэтому    пока   мое   предложение   не   будут

 распространены  я  прошу  перенести  обсуждение этого

 законопроекта.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть  Носов.

     

      НОСОВ В.

     

      Шановні депутати!

      Я  хотів  до  вас  звернутися  уже  з  проханням

 прочитайте,   будь  ласка  Регламент  порядок  подачі

 пропозіцій,  якщо  пропозиції  подаються  до  першого

 читання,  тобто  перед  першим  читанням,  то  вони в

 порівняльну  таблицю не включаються, туди включаються

 положення  щодо структури і щодо основних положень, а

 включаються  в  таблицю ті, які після першого читання

 подані. я 
 я                          - 144 - я 

      І  тому  крім  того  там  же  є  строки подання,

 питання  було  включено в порядок денний і вчора люди

 приносять  прозиції  і поширюють їх окремим листочком

 по  залу, висновки, висновків комісії там немає. Ми ж

 так не можемо працювати. Ще хочу Головуючому сказати,

 що скільки ми працюємо в пленарному режимі і реальних

 днів   для   складання   пропозицій   немає.  То  нам

 прийдеться  після  першого  читання  визначати строк.

 Всім  подати пропозицію до такої дати і вже після цеї

 дати  тоді  не  ображайтеся,  що  не приймають, тобто

 приходиться якось дисциплінувати самих себе. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це  дуже  правильна  пропозиція,  я

 прошу  врахувати  всі  буквально керівників комісій і

 народних депутатів, будь ласка, від комісії Чечетов і

 приступаємо до розгляду.

     

      ЧЕЧЕТОВ.

     

      Уважаемые коллеги!

     

      Отодвинуть  так уже отодвигали несколько месяцев

 подряд  Законы  "О  приватизации".  Но мы должны себе

 ясно   дать   отчет,  о  том,  что  мы  делаем,  есть я 
 я                          - 145 - я 

 обьективные  процесы которые остановить невозможно от

 нашего с вами желания уйдем мы в отпуск или не уйдем.

 Процесс  идут! И кому-то сейчас даже выгодно, что нет

 четкой    законодательной    базы,   регламентирующей

 приватизацию  -в  мутной воде проще рыбку ловить... В

 этой  ситуации,  где  не будет четкой законодательной

 базы,   будут  действовать  подзаконные  акты,  указы

 Президента,  нормативные документы и т. д. Поэтому мы

 просим, Комиссия просит все-таки принять данный пакет

 законодательных актов по приватизации. Те предложения

 (там   действительно   есть   разумные   предложения,

 заслуживающие  внимания,  которые поступили буквально

 вчера,  но  для  проработки  этих  предложений  нужно

 время,  и  не  один  день).  Мы их вынесем потом, так

 сказать,  где-то  в  сентябре месяце и как дополнения

 примем к Закону.

      Но   еще   вас   прошу   законодательную   базу,

 регламентирующую  протекание  процессов приватизации,

 нам  нужно  с  вами  принять  и  тот  правовой хаос и

 беспредел прекратить!

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все. Дякую. По-моєму, картина ясна.

 Приступаєм до розгляду. я 
 я                          - 146 - я 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Вся  процедура  у  нас йде згідно з Регламентом.

 Якщо  хтось  настоює  на  тому,  щоб  зняти питання з

 розгляду,  я  іще  раз  вам  нагадую,  що  треба  2/3

 голосів,  щоб  зняти питання з розгляду. Ви впевнені,

 що  ми  зберемо  сьогодні  2/3 голосів?! Тоді давайте

 будем ставити. Я не впевнений...

      Будь ласка, Геннадій Юрійович.

     

      ___________.

      Уважаемые  коллеги, над Законом, проектом Закона

 во  втором  чтении работала наша Комиссия совместно с

 представителями     Кабинета     Министров,     Фонда

 госимущества,  Антимонопольным комитетом. То есть это

 был  достаточно  интенсивный труд. И в соответствии с

 Регламентом  (вот  как здесь сказал уважаемый депутат

 Носов)  не  будут  рассмотрены  предложения,  которые

 изложены  вот  на  двух  уважаемых  депутатах на двух

 листах,  которые  поданы с нарушением Регламента. Все

 остальные предложения, безусловно, рассмотрены будут.

 Поэтому  сейчас я предлагаю перейти уже к конкретному

 постатейному  голосованию  с  обсуждением  конкретных

 статей   с   тем,   чтобы  мы  продвигались  в  гашей

 совместной плодотворной работе. я 
 я                          - 147 - я 

       (Шум у залі)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  попрошу  депутата  Новікова  не

 заважати вести засідання.

      І  не  ставити  тут  якісь ультиматуми. Всі, хто

 хоче  виступити,  в  тому  числі  і  депутат  Новіков

 шановний,   всі   фрації,  всі  комісії  мають  змогу

 висказати  свою думку з приводу тих статей, які в нас

 виносяться на друге читання.

      Щодо процедури, ми в же обговорили це птиання.

      Будь л ласка, Генадій Юрійович.

      

       ___________.  Я уже сделал вступительное слово,

 теперь я предлагаю перейти к конкретному голосованию,

 начиная с  преамбулы, законов,  статей и так  далее.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь  ласка,  до  назви  закону  є

 питання?

      Я  бачу,  що  поправок  не  було.  Я  по таблиці

 дивлюсь.

     

       ___________.    Були.    Первое,    контрольная

 комиссия, назву закону  викласти............

       я 
 я                          - 148 - я 

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. А, це до поправки, перепрошую.

      Драгоморецький, будь ласка.

 

      ДРАГОМОРЕЦЬКИЙ.

      Уважаемые    коллеги,    контрольная    комиссия

 предлагает  отойти  от назвы Закону "Про приватизацію

 майна  державних  підприємств".  И вот почему. Потому

 что  та  проблема, которая обсуждается с точки зрения

 приватизации,  включает  майно  не  только  державных

 пидпрыэмств,    но    незавершенное   будивныцтво   и

 оставшееся  имущество  военных  организаций.  Поэтому

 надо,   чтобы   назва   закона  отражала  содержавние

 процесса.  Мы  должны  охватить более широкий спектр.

 Поэтому    назва    така   -"Приватизація   державних

 підприємств та державного майна".

     

       ___________.  Аргументация  комиссии следующая:

 закон,  сфера  действия  закона -это имущество, а так

 как  в  предложенной  редакции нет слова "имущество",

 здесь  про  приватизацію державних підприємств, мы же

 предлагаем  и  настаиваем  на том, что имущество, это

 сфера  закона  распространяется на имущество, поэтому

 название    "Про    приватизації    майна   державних я 
 я                          - 149 - я 

 підприємств"   лучше  отражает  сеть  и  смысл  этого

 Закона.  Дальшее  и  "державного  майна" не вызначено

 понятие  государственного имущества -это вода, земля.

 То  есть  название  достаточно  неоднозначно трактует

 этот  Закон. Поэтому комиссия предлагает ту редакцию,

 которая  изложена  в  правой колонке и наставивает на

 этом.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Дмитрович, я просто хотів би,

 щоб  ви  мені  пояснили теж. Я,тут цікава колізія. Ми

 розглядаємо  Закон про поправки до Закону, так? У нас

 є назва Заколну, до якого ми вносим поправки. Якщо ми

 міняєм  назву цього Закону, до якого вносим поправки,

 ми повинні приймати новий закон.

      Ні.  Ну, так давайте... Як це не обязательно? Ми

 фактично міняєм його назву. Тобто тоді треба приймати

 новий закон. В даному випадку ми приймаємо Закон "Про

 поправки  до  Закону",  який  уже має назву, який вже

 занесений  у  всі  каталоги, так далі і так далі, всю

 нормативну базу. Ми міняєм цей Закон. Тоді ми повинні

 приймати фактично новий закон.

      ...................тоді скажуть, як вести себе з

 цього  приводу,  я  не  знаю.  Ставлю  на голосування

 пропозицію Драгомарецького. я 
 я                          - 150 - я 

     

      "за"

      Рішення не прийнято.

      Ставлю  на голосування редакцію комісії по назві

 Закону.

     

      "за"

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дам, дам слово,

      Так,  добре, давайте ми тоді відведемо 5 хвилин,

 визначимся в чому справа.

      Будь  ласка,  Драгомарецький.  Хто ще? Новіков і

 Заварзін.

      Будь ласка. Драгомарецький, Новіков , Заварзін.

     

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

     

       Олег  Алексеевич,  я  как  раз  отношусь  к той

 Комиссии, предложения которой практически все внесены

 в поривняльную таблицу.

      Поэтому    мной   сейчас   движет   не   желание

 удовлетворить  какие-то амбиции, а желание того, чтоб

 вконце-концов мы документы отрабатывали.

      Сегодня ситуация, которая отражена на табло, она я 
 я                          - 151 - я 

 не касается сущностных статтей этого Закона. Поверьте

 мне,   она  касается  того,  что  значительная  часть

 депутатов  откровенно  будут сейчас голосовать против

 любых   позиций,  потому  что  не  учтены  положения,

 которые есть в пакете Новикова - раз.

      И,  во-вторых,  я хочу (предложения Степановой и

 т.   д.)   я  хочу  восстановить  истину.  Тогда  вел

 заседание  Ткаченко.  Речь  шла  вот о чем. Что когда

 докладывал в первый раз господин Угаров, то поднялись

 люди  и  сказали,  что не учтено то-то, то-то, то-то,

 надо  отслушать  Фонд  Держмайна, надо отслушать звит

 Контрольной комиссии, надо принять 71 статью и потом,

 учитывая все предложения, вернуться к этому Закону.

      Мы  сейчас,  вы меня извините, мы не примем этот

 Закон, Олег Алексеевич, потому что будем сталкиваться

 вот с той ситуацией, которая...

      Я  еще  раз  говорю,  все  мои предложения здесь

 учтены.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Новіков.

     

      НОВІКОВ О.В.

     

      Уважемые   депутаты,  сейчас  происходит  второй я 
 я                          - 152 - я 

 раунд,  так  сказать,  этого  нашего обмана. Мы тогда

 договорились, что будут учтены все поправки.

      Буквально на следующий день я пришел в Комиссию,

 изложил  концепцию,  дал  поправки в отпечанном виде.

 Все должно было идти по-человечески, мне все обещали,

 что  все  будет учтено и все будет по-джентельменски.

 Сегодня   выносят  без  единой  поправки,  ничего  не

 рассмотрев, этот Закон нам на слушание.

      Поэтому  я  вас  прошу  просто  блокировать этот

 Закон, пока не будет учтено мнение... не будут учтены

 все  поправки,  которые имеют главнейшее значение для

 нашей страны, посколько там идет защита наших граждан

 в  ходе приватизации. Если этого не будет сделано, мы

 просто  грабим  своих  людей  безнадежно  и навсегда.

 Спасибо за внимание!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Драгомарецький, будь ласка.

     

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ

     

      Уважаемые  колеги,  мне  кажется,  нам  надо еще

 отойти  от  такой  логики. Закон плохой, но принимать

 надо.  Я  хочу  заметить, что реплика по поводу того,

 что   сейчас   в   процессе  приватизации  существует я 
 я                          - 153 - я 

 правовой   безпридел   и  т.  д.,  это  не  аргумент.

 Действующее  законодательство  существует. Закон "про

 приватизацію  майна державних підприємств" действует.

 Поэтому, здесь спешки никакой быть не должно.

      Но   еще   раз  повторяю.  Причина  в  том,  что

 организационно   процесс   этот   законодательный  не

 согласован.  И  сегодня  зал не примет этот закон. Не

 этот закон, а вот эти три закона, поправки по которым

 не учтены.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Стешенко, будь ласка. Я перепрошую.

 Я надаю слово Заварзіну, я вже оголосив його.

     

    ЗАВАРЗИН

     

      Уважаемые  колеги!  Фракция коммунистов Украины.

 Во-первых,   все   три  закона  на  сегодняшний  день

 практически вынесены вот сюда в зал Верховного Совета

 без   учета   тех  предложений,  а  их  было  большое

 множество,   которое   необходимо.   Законы   вкрайне

 необходимы. Ну почему вот те, кому поручено, те люди,

 кому   поручено   заниматься   этими   законами,   на

 сегодняшний  день  практически  не  хотят работать на

 них.  Давайте  просто силовым методом заставлять, что я 
 я                          - 154 - я 

 ли, работать. Это во-первых.

      Во-вторых,   еще  почему  не  проголосуются  эти

 законы.  С  утра  вот здесь Чорновил обвинял с разных

 сторон...  Ну вы посмотрите -снова одни и те же люди,

 которые   отсутствовали  вчера,  которые  блокировали

 работу  Верховного  Совета, отсутствуют здесь в зале.

 Это   же  тоже  непорядок.  Есть  Регламент,  давайте

 привлекать  через Комиссию Шейко этих людей, согласно

 Регламента,  к  ответственности за неучастие в работе

 Верховного  Совета.  Причем,  при  рассмотрении таких

 серьйозных законов. Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка.

     

      ___________.

      Заступник  голови Фонду державного майна -Бондар

 Олександр Миколайович.

      Я ще раз звертають до депутатів і хочу нагадати,

 що  це  питання  вже відноситься третій раз. І кожний

 раз   були   пропозиції-строки,  коли  надавати  свої

 зауваження-пропозиції. Вони  поетапно враховувались.

      Зараз   знову   виникає  ситуація  -що  щось  не

 враховано.  І  це не буде мати кінця. Тому зауваження

 про  те,  що  сьогодні  існуюча  законодавча база дає я 
 я                          - 155 - я 

 підстави  проводити  приватизацію...  Я відповідаю за

 методологію  приватизацію  -я вам відверто кажу, що я

 не    знаю,    як   роз'яснювати   сьогодні   органам

 приватизації  на місцях -як їм діяти в тому чи іншому

 випадку. А це завжди приводить  до зловживань.

      Їх  треба  зняти сьогодні. Тому що цей процес не

 керований.  Треба  пов'язати...  Якщо вводиться норма

 закону,  значить  відпадає  норма Указу. І зразу буде

 зрозуміло  людям  як  працювати. На сьогоднішній день

 Укази  протирічать  азконама. Це факт. Розумієте? І з

 ним не можна не рахуватись.

      Я  вас  прошу  ще  раз  прислухатись до того, що

 сказав  Чечетов  і що кажу я вам від Фонду державного

 майна.  Треба розглянути це питання.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чечетов, будь ласка. Я бачу, що йде

 вже  по кругу. І  Москаленко.

      Я   знаю,  що  скаже  Степанов,  Свято.  Ви  вже

 говорили вранці.  Я вам дам слово.

     

      ____________.  Дякую. Шановний Олег Олексійович,

 шановні  народні депутати, дійсно ситуація така, коли

 вся  держава  працює  на те, щоб зібрати урожай цього

 року. Окремі народні депутати думають сіяти. я 
 я                          - 156 - я 

      Тому  в  такій  ситуації  нам би треба, а це вже

 становиться   правилом   у  цьому  залі,  якщо  якісь

 пропозиції   концептуально   не  вписуються  в  якісь

 ідеологічні  міркування  не  чомусь,  просто напросто

 вилучаються  з  порівняльної  таблиці.  Але дійсно це

 являється грубим порушеням регламенту.

      Тому  сьогодні  це  вже чітко зафіксували окремі

 депутати.    Давайте   не   будемо   далі   нагнітати

 обстановку. Зараз знімемо це питання. Сьогодні-завтра

 його  опрацюємо  і  повернемся  до  нього. Якщо якісь

 пропозиції   концептуально   міняють   всю   сутність

 законопроекту,   тоді   треба  над  ним  просто  буде

 доопрацьовувати.  Якщо  вони  не  пройдуть,  тоді  ми

 дійсно   дійдем   злагоди   і  приймем  цей  важливий

 нормативний документ. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов.

      

      ЧЕЧЕТОВ  М.В.

     

      Если мы сегдня снимем законы по приватизации, мы

 должны  четко  и  ясно сказать, что мы тем самым даем

 возможность  Президенту  стелить законодательную базу

 по  приватизации  Указами.  Процесс  приватизации все я 
 я                          - 157 - я 

 равно  идет,  его  не  остановишь.  Он  просто идет в

 рамках   закона   или   нет.   Но  завтра-послезавтра

 (..........)  на  сентябрь,  да.  А лето нас не будут

 ждать.  Тем  более,  когда  нас здесь не будет, может

 такое натворится.

      Поэтому  я  прошу  еще  раз, давайте мы наверное

 сейчас  на  перерыв  сходим.  Пусть  посоветуются  во

 фракциях  и  в четыри часа поставим еще раз вопрос на

 голосование.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Москаленко, будь ласка.

     

      МОСКАЛЕНКО А.І.

     

      Олег  Олексійович,  я  вношу  пропозицію  ввести

 голосування   поіменно   для  того,  щоб,  коли  люди

 прийдуть  сюди до Верховної Ради, послати тих, хто не

 голосує,  і хай вони відповідають скільки підприємств

 стоїть,  не  працює,  держава  банкрот.  Для  чого ми

 держимо   це все? От тоді ми їх пошлимо на переговори

 до тих людей, які прийдуть сюди до Верховної Ради.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Я  вам  дам слово. Степанов.

 Тільки  я  хочу  зразу вас запитати, шановний депутат я 
 я                          - 158 - я 

 Степанов,   ваші  пропозиції  відносяться  до  одного

 закону чи до трьох, щоб було зрозуміло.

     

      ____________. Уважаемые депутаты!

      Я  хочу,  чтоб не ввели депутатов у заблуждение,

 что  не  вовремя отдали предложение, они в письменном

 виде  были  все  время  в  комиссии, я обратился, я с

 места  выступил  при  последнем  обсуждении,  просил,

 чтобы их включили, я обратился письменно .

      Поэтому  речь  идет  не о том что я против этого

 закона,  а  против  игнорирования  прав депутата и не

 внесения моих предложений в законопроект я думаю имею

 на этом настаивать, любой из вас и товарищ Москаленко

 и другие могут оказаться на моем месте, а что товарищ

 Чечетов,  Таранов  -это  их  не  нормальная работа не

 дисциплинированная  работа над законопроектом -это их

 вина этой комиссии.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Свято, будь ласка, Ільяшкевич.

     

      СВЯТО.

     

      Дякую.

       я 
 я                          - 159 - я 

      Шановний Олег Олексійовичу! Шановний доповідачу!

      Я   хочу   звернутися   до  вас  шановні  колеги

 депутати,   скажіть,   будь   ласка   у   нас   немає

 законодавчої  основни  про  приватизацію  у нас немає

 Закону про приватизацію державних підприємств, є тому

 що ми зараз розглядуємо про внесення змін і доповнень

 до   закону   про   приватизацію,  а  от  закон  "Про

 приватизацію  майна державних підприємств це є основа

 основ,  що зараз закладемо те і будемо мати, виходячи

 з   того  мною  була  внесена  пропозиція  стаття  2.

 Принципи приватизації, як концепція приватизації, яку

 треба проводити в Україні.

      Я  закликаю вас шановні депутати, не брати гріха

 на  свою  душу,  в  плані  того, щоб зберегти державу

 захистити народ. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Єльяшкевич, будь ласка і закінчуємо

 наш час вийшов уже...

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.,  394 виборчий округ, Херсон,

 депутатська група "Реформи".

      Я  хочу  выступить  от  имени депутатской группы

 "Реформы".  это касается не только одного Закона, а в

 целом трех законов по приватизации. я 
 я                          - 160 - я 

      Нам  совершенно  не  понятно,  почему все-таки в

 такой  спешке  принимаются  эти изменения. Если мы не

 будем   очень   серьезно   подходить  к  решению  тех

 вопросов,  которые,  например, предложила депутатская

 группа  "Реформы",  ее  отдельные  члены  депутатской

 группы "Реформы", то мы не обеспечим защиту интересов

 граждан  при  проведении приватизации. Я имею ввиду и

 открытость   процесса   приватизации,   и  открытости

 акционерных    обществ,    которые    создаются   при

 приватизации, и контроля за тем, что там делается.

      И  я  вам хочу сказать, что если в такой спешке,

 как   нам  предлагают,  не  соблюдая  все  процедуры,

 которые  записаны  в  Регламенте, мы будем двигаться;

 если   не   будут  приглашаться  авторы  поправок  на

 заседания  Комиссии, которая будет выносить, то будет

 получаться  то,  что,  например,  щаписано в статье 5

 этого   законопроекта,  когда  приватизации  подлежит

 "...  окреме,  індивідуально визначене майно...". Кем

 определяется   это   имущество  и  как  оно  подлжеит

 приватизации? Ведь мы можем получить, когда аэропорты

 не  подлежат  приватизации, а будут приватизироваться

 взлетные  полосы!..  И  многое  другое. Поэтому это -

 очень   серьезные  вопросы!  Не  надо  спешить  -надо

 полностью  соблюдать процедуру. И я прошу Комиссию по я 
 я                          - 161 - я 

 экономической  политике  очень  серьезно  отнестись к

 этому.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Генадій Юрійович, будь ласка, дайте

 відповідь ...

     

      ___________.   Так,  я  немножко  позволю  здесь

 себе.. с вашего разрешения отвечу...

      Что    касается    на    возражения    господина

 Ельяшкевича...  Ну  я  не  знаю,  если  3  месяца  на

 разработку одного законопроекта -это спешка, то что ж

 тогда   мы  будем  называть  "быстро"?!  Это  вообще,

 наверное,   больший  какой-то  срок...  Спешки  здесь

 никакой  нет  ни  по  процедуре  Регламента (извините

 меня, мягко говоря, это неправда... И вы сами об этом

 прекрасно знаете!). А то, что авторы не приглашают на

 заседания Комиссии -я думаю, что господин Квятковскый

 остался  очень  доволен,  так  сказать,  тем приемом,

 который  ему  всегда  оказывался  в  нашей Комиссии и

 консультантами,  и  лично  мною. Поэтому я думаю, что

 здесь предложения неправы.

      Потом,  я  так  понимаю,  что  у  ряда депутатов

 появилась тенденция такого жесткого отношения к нашей

 комиссии,  в  частности,  к  этому  закону, исходя из я 
 я                          - 162 -  я 

 которых  они и формулировали свои предложения. Ну что

 же, если бы не было бы этого жесткого отношения, то и

 я  бы  не  стал говорить так жестко, как могу сказать

 сейчас.

      Депутат  Драгоморецкий:  не  учтены  предложения

 депутатов;  депутат  Заварзин:  без учета предложений

 депутатов;     депутат    Стешенко:    концептуальные

 предложения не включаются в таблицу.

      Уважаемые  господа  депутаты,  вы  обманываете и

 себя   и   весь  зал.  Я  вам  заявляю  официально  и

 ответственно.  Обижайтесь  на меня, не обижайтесь, но

 я,  так  сказать,  воздержуть  от  употребления более

 характеризующых   слов.   Дело   в   том,   что   все

 предложения,  поданные  в  установленном  порядке  по

 Регламенту    ко    второму    чтению,   включены   в

 сравнительную  таблицу.  Поэтому  то,  что  выхотите,

 чтобы  это было включено с первого чтения, или какие-

 то   дополнительные   -это  одна  вещь,  но  обвинять

 комиссию  и депутатов, что мы не включили сознательно

 их,  что  мы  где-то там заблокировали, заморозили, я

 вам  говорю:  это  не  правда, вы не имеете права так

 говорить.

      Я  думаю,  это  мое  заявление  не нарушит наших

 тесных  товарищестких отношений в процессе работы над я 
 я                          - 163 - я 

 этим  законом.  Просто  надо нести ответственность за

 степень и за, так  сказать, звучание своих слов.

      Я  записал:  "Не  учтены предложения дептуатов".

 Это  ваши  собственные  слова,  Сергей  Дмитриевич. Я

 здесь ничего не выдумываю.

       Поэтому есть, если стоит такая ситуация в зале,

 то  действительно  может  быть  поставлен вопрос так:

 либо мы продолжаем обсуждение закона во втором чтении

 с  последующим  принятием, либо сессия дает поручение

 Кабинету  министров, Фонду держмайна, комиссии на то,

 чтобы   продолжить   работу   над  этими  законами  в

 официальном,  так сказать, в установлнном Регламентом

 порядке,  с  учетом  всех  предложений, которые будут

 официально поданы ко второму чтению.

     

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я пропоную

 таке  рішення. У нас до перерви залишилось півгодини.

 У  нас  регламент  до  14.  30, тому я пропоную: о 15

 зайти  до  мене  голов комісій, доповідача, шановного

 депутата    Драгомарецького,    шановного    депутата

 Степанова,  депутата Свято і Єльяшкевича, і Новікова.

 Я  сказав  Новікова.  Щоб  ми  змогли з цього приводу

 просто  розібратися.  Я не кажу, що це буде якесь там я 
 я                          - 164 - я 

 службове розслідування чи ще що-небуть. І потім після

 перерви на вечірньому засіданні приймемо рішення.

      Сідайте, будь ласка. Так, і вас теж  ...........

      Пропозиція   така:   окремо   під   час  перерви

 розглянути   це  питання  у  мене   і  потім  приймем

 рішення.

      Слухається питання про проект Закону України про

 внесення   змін   і  доповнень  до  Декрету  Кабінету

 Міністрів    "Про   застосування   контрольно-касових

 апаратів  і  товарно-касових  книг при розрахунках із

 споживачами  у сфері торгілі, громадського харчування

 та   послуг".   Слова   надається  Віктору  Івановичу

 Суслову   -голові   Комісії   з   питань  фінансів  і

 банківської діяльності.

      Олександра       Володимирівна,       Олександра

 Володимирівна,  я  вас  теж  запрошую  до  себе і там

 переговорите із паном Ельяшкевичем.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Верховный  Совет

 Украины принял проект Закона про внесение изменений и

 дополнений до  Декрета Кабинета Министров Украины "Об

 использовании  контроль-кассовых аппаратов и товарно-

 кассовых  книг  при  расчетах с потребителями в сфере я 
 я                          - 165 - я 

 торговли, общественного питания и услуг".

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є питання? Ну, будь ласка, давайте,

 я  не  знаю,  5 хвилин на запитання. Запишіться, будь

 ласка.

     

      _____________

      Олег  Алексеевич,  давайте  пойдем  постатейно и

 будем голосовать по частям.

      Таким  вносятся  следующие измения. Предлагаемый

 проект   назвать:  Закон  України  "Про  застосування

 електронних  контрольно-касовий  апаратів  і товарно-

 касових  книг  при  розрахунках з споживачами в сфері

 торгівлі, громадського харчування та послуг".

      Здесь  изменения  по сравнению с предыдущим, что

 это  Закон и добавлено слово "электронных", как это и

 было принято в первом чтении".

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень не було.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Зауважень   до   назвы   не  було.  Предлагается

 проголосовать.

       я 
 я                          - 166 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   бачу,   що   нема  і  сьогодні

 зауважень.

      Далі,   преамбула.   Теж  нема  зауважень  після

 першого читання.

      Пункт перший.

     

      СУСЛОВ В.І.

      По сравнению с Декретом Кабинета Министра здесь,

 как  вы  видите использование электронных контрольно-

 кассовых  аппаратов  распространяется  также на сферу

 операций   обменных   с   наличной   валютой.  Везьде

 добавлено слово "электронных".

      И по предложению Комиссии по вопросам финансов и

 банковской  деятельности  (это  предложение  депутата

 Немировского) вы видите в конце первой статьи внесено

 дополнение:  "Встановити,  що  електронні контрольно-

 касові    апарати    та   товарно-касові   книги   не

 застосовуються...", -  и так далее по тексту.

      Это  дополнение  выделено  здесь темным шрифтом.

 Предлагается первую статью проголосовать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Да,   я   бачу,   тут   зауваження

 враховані.

      Друга стаття. я 
 я                          - 167 - я 

     

      СУСЛОВ   В.   І.   Вторая   статья   перенесена.

 Перенесена   из   Декрета   Кабинета   Министров  без

 изменений. Предлагается ее принять.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Третя.

     

      СУСЛОВ  В. І. Третья статья. Комиссия предлагает

 убрать  абзац из того варианта, который был в Декрете

 Кабинета Министров.

      На  четвертой  странице  внизу  по  тексту: "При

 повторному   виявленні   фактів   таких  порушень  за

 поданням   органів,   які   здійснюють   контроль  за

 розрахунками    із    споживачами   з   використанням

 контрольно-касових   апаратів   і  контрольно-касових

 книг. Орган, що здійснив державну реєстрацію суб"ктів

 підприємницької   діяльності   позбавляє  його  права

 займатися   нею   у   сфері   торгівлі,  громадського

 харчування та послуг.

      Мы   учли  замечание  налоговой  инспекции,  оно

 абсолютно  справедливо.  Что может сложится ситуация,

 когда  два раза нарушение в сфере торговли, допустим,

 в  крупном  торговом  центре  и  оказывается, что его

 нужно лешить права торговать. Это конечно не реально. я 
 я                          - 168 - я 

 Кроме  того,  посколько  нами  проголосовано введения

 очень жестких санкций за нарушеникек законодательства

 по   использованию   кассовых  аппаратов,  здесь  100

 необлагаемых минимумов, 200, то необходимость в такой

 санкции отпадает.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень? Слідуюча Стаття 4.

     

     СУСЛОВ  И  по  3  Статье здесь есть дополнение "у

 разі здійснення суб"єктами підприємницької діяльності

 торгівлі  товарами  або  іншими товарно-матеріальними

 цінностями,  які  не прибутковані по обліку, вартість

 цих   товарів   стягується   за   рішення   державних

 податкових    інспекцій,    до    місцевого   бюджету

 відповідного   рівня   у   безпірному  порядку".  Это

 ужесточение санкций за торговлю левой продукции, если

 нет возражений.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так по 4 Статті не було зауважень.

      5 Стаття.

     

      СУСЛОВ  4 Статья здесь идет в той же редакции, в

 какой  мы приняли ее в первом чтении. Здесь замечаний

 не было. я 
 я                          - 169 - я 

      5   Статья.   С   учетом   предложений  народных

 депутатов  Гоменюка  и Лазаренка предлагается принять

 эту  статью,  редакция  предложена,  комиссия с этими

 предложениями депутатов согласилась.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 6 Стаття.

     

      СУСЛОВ  6  Статья  вводится дополнительно к тому

 проекту,  какой  мы  приняли с вами в первом чтении в

 связи  с розработкой "державного реєстра" контрольно-

 кассовых аппаратов.

      И  7  статья.  Если  этот  Закон  принимаэтся  и

 вводится  в действие, то мы должны "вызнаты таким, що

 втратив  чинность"  соответствующий  декрет  Кабинета

 Министров , который действовал  до сего дня.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так.   Таким  чином  я  ставлю  на

 голосування  назву,  преамбулу  і  всі  статті  цього

 Закону.  У другому читанні.

      Шановні  народні  депутати!  Прошу  уваги. Прошу

 прийняти участь  у голосуванні.

      Ставлю на  голосування.

     

      "За" - я 
 я                          - 170 - я 

     

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я прошу -запросіть депутатів у зал. Я бачу, що з

 цими  змінами Регламенту роботи ми весь час попадаємо

 в якусь халепу  під кінець ранішнього засідання.

      Олександра  Володимирівна,  ну  в вас же не було

 зауважень до тексту.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Давайте  переголосуємо.  Я бачу, що тут підійшли

 депутати. Ставлю ще раз  на голосування.

      Займіть свої місця, будь ласка, і голосуйте.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Постанова. Є зауваження по  Постанові?

     

      СУСЛОВ.

      Я хочу проинформировать депутатов, что замечания

 юридического   отдела,   который   вам   розданы,  мы

 предлагаем  учесть в проекте Постановления. И в конце

 второго  пункта  дабавить  после слов "та послуги" -а

 також  внестии  пропозицию  щодо  змин и доповнень до

 Кодексу  Украины  "Про администратывне правопорушення я 
 я                          - 171 - я 

 видносно   розширення   кола   органив  уповноваженых

 розглядаты       справы      про      административне

 правопорушення".

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це  нормально, по-моєму, так? Можна

 погодитись. Тому Асєєв з цим доповненням, яке... Будь

 ласка, Кужель.

     

      КУЖЕЛЬ О.В. Кужель, 181, Запорожье.

     

      Виктор  Иванович,  можна  ли  внести в постанову

 такой  вопрос.  Обратились работники, которые торгуют

 хлебопродуктами.  И  очень  часто,  вот  например,  в

 Запорожской   области   отключают  электроэнергию.  И

 получается привозят свежий хлеб, свежие хлебопродукты

 и  они не могут их продавать, стоит очередь в связи с

 тем, что не могут подключить кассовые аппараты.

      Можем   ли   мы   ввести  в  таких  случаях  для

 скоропортящихся  продуктов  питания  только строго по

 накладной для проверки (..........)?

     

      _____________.  Ну,  такой случай возможен и тем

 законом,  который мы приняли. Дело в том, что Кабинет

 Министров    может   дать   разрешение   пользоваться я 
 я                          - 172 - я 

 товарнокассовыми  книгами  в  тех  случаях  где  нет,

 например,  электроэнергии,  где неподлведена энергия,

 там   вместо   контрольнокассового   аппарата   будет

 использоваться товарно-кассовая книга.

      Понимаете  в  замены,  когда отключается, мы это

 юридически  в  законе  не сможем выписать, потому что

 нужно как то удостоверить когда отключается, по каким

 причинам.  не  исключено,  что она начнет отключаться

 тогда,  когда  нужно  будет  продавать что-нибуть без

 учета.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю на голосування. Ставим на

 голосування проект Постанови в цілому.

     

      "за" -

     

      Рішення прийнято. Дякую Віктор Іванович.

      Шановні  народні  депутати,  є,  ні ми не будемо

 раніше  закінчувати  роботу.  Угоди  я  не бачу є нас

 доповідач. Гладуш.

      Борис  Ілліч -ваша угода, Тарасюка не викликали,

 ви  не  зможете  доповісти. Давайте послухаємо Бориса

 Ілліча  і  підтримаємо  його  пропозицію.  Слухається

 питання  про  проект  Закону  України про ратифікацію я 
 я                          - 173 - я 

 конвенсії,    про   охорону   персоналу   Організації

 Об'єднаних  Націй,  ну  треба  його охороняти самі ви

 розумієте.  То зв'язано з нею персоналу підписано від

 імені України 15 грудня 1994 року в місті Нью-Йорку.

     

      ОЛІЙНИК Б.І.

     

      Шановні колеги!

      Це  благородна ініціатива України, яка сприйнята

 міжнародним співтовариством одноголосно, тому що наші

 мироності  захищаючи  інших  самі без захистні тому в

 цьому  законі вводиться юридичні покарання за те що в

 кого  стріляє  і  країна  перебування  бере  на  себе

 зобов'язання  захищати  скажімо  в  даному  випадку і

 наших хлопців в голубих казках.

      Тому я думаю проблем особливих немає.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  ставлю  на  голосування.  ПРошу

 підтримати - це дійсно благородна справа.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА - Рішення

     

      Шановні депутати!

      Я  знаю, що ми розглядали угоди щодо ратифікації я 
 я                          - 174 - я 

 угоди  між Урядом України та Урядом Республіки Грузія

 про  виробничу  кооперацію, у нас вона була в порядку

 денному,  були  зауваження вони наскільки мені відомо

 усунуті, я з вашого дозволу теж ставлю на голосування

 цю угоду.

     

      "За" -

     

      Не зрозуміли?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хто?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хай буде, Гладуш доповість... Я, до речі, бачив:

 був він в залі цілий... все ранкове засідання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так, ну не будем! не будем. Я зрозумів -не будем

 слухати...  Не  будем,  поки  не  будем. Он в порядку

 денному!  Я порушив Регламент, до речі, якраз з цього

 приводу,   тому   що   без   доповідача  поставив  на

 голосування...  Так  що  вибачте,  будь ласка, але ви

 мене тут підтримали, так що я... розділяю з вами свою

 провину.

      У  мене  є  така  пропозиція  (вона  сьогодні  в

 порядку  денному)  є  питання  про  обрання народного я 
 я                          - 175 - я 

 депутата  України  Оробця  членом  постійної  Комісії

 Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного

 комплексу, транспорту і зв'язку.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я думаю, що ця Комісія потребує фахівців, в тому

 числі  з  тим  фахом,  який  є  у  народного депутата

 Оробця. Я прошу підтримати. Давайте проголосуєм.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Кожушко підтримує!

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Дякую.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  ні,  нема  доповідача  -я не буду ставити на

 голосування.

      Пропонується  приступити..  та  у  нас  ще  є  5

 хвилин,  давайте  не  будем...  Якраз  для  доповіді,

 мабуть,  достатньо  буде.  Олександр Миколайович, вам

 хватить  для доповіді? Про проект Закону України "Про

 внесення   змін   і  доповнень  до  Декрету  Кабінету

 Міністрів "Про довірчі товариства". я 
 я                          - 176 - я 

             (Шум у залі)

      Я  не  кажу  про  прийняття,  доповідь ми можемо

 послухати.  Олександр  Миколайович  Бондар -заступник

 голови правління Фонду державного майна.

             (Шум у залі)

      Вам  вистачить  для  доповіді? А запитання після

 перерви.

             (Шум у залі)

      Заперечуєте? Добре. Тоді оголошується перерва до

 16  години,  почнемо  роботу  з  цього  питання,  яке

 оголосили.