Стенограма пленарного засідання

28 червня 1995

              ЗАСІДАННЯ  ВІСІМДЕСЯТ  ШОСТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  28  ч е р в н я  1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Прошу депутатів, усіх депутатів вставити

 картки, підготуйтеся до поіменної реєстрації.

      Систему    увімкніть,    проводиться    поіменна

 реєстрація.

 

      ЙДЕ  РЕЄСТРАЦІЯ  ДЕПУТАТІВ.

 

      В  залі  зареєстровано  305  депутатів,  вечірнє

 засідання  оголошується  відкритим, слово має депутат

 Вінський   -від   фракції   "Соціалістів",   за   ним

 оголошений Магда від "Єдності".

 

      ВІНСЬКИЙ.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 товариші депутати!

      Ми   сьогодні  розглядаємо  надзвичайно  важливе

 питання,   питання  землі,  я  вважаю,  що  за  своїм я 
 я                           - 2 - я 

 соціально-економічним  і  політичним наслідками, воно

 навіть  важливіше  Закону  "Про  владу".  Бо  те,  що

 трапилося  з  владою  -це  верхушечний  переворот, це

 тимчасове  явище,  яке  мало  заторкнуло основну масу

 населення,  яка сьогодні байдужа і до Верховної Ради,

 і  до  Президента,  а  земля  -це поняття вічне. Воно

 торкається  конкретно  кожної людини, кожного села та

 міста, всього суспільства  цілому,  матиме вирішальне

 значення для долі суспільства, держави і народу.

      Думаю, не  випадково  в суспільстві є одна група

 людей,  яка  так  настійливо  ставить питання вільної

 торгівлі  землі, а інша, яка послідовно стоїть за те,

 щоб цього не трапилося.

      Слід    пам'ятати,    що    питання   втягування

 сільгоспугідь  в  торговий  оборот  -одна  з основних

 передумов,  які  нам  ставлять і МІжнародний валютний

 фонд,  і  інші фінансові установи та політики Заходу.

 Часто, в хвилини відвертості, вони прямо говорять, що

 найбільше,  що  їх  цікавить в Україні, -це земля; що

 найбільше  багатство  України  -це  земля і це дійсно

 так.  Ясно,  що і нашому кримінальному капіталу треба

 мати  місце,  куди надійно вкласти накрадені гроші...

 Тому   давайте  будемо  чесні  перед  собою  і  перед

 виборцями:  суть питання в тому, буде вільна торгівля я 
 я                           - 3 - я 

 товарною землею чи ні? Все інше -це юридична техніка.

 Всім нам рано чі пізно прийдеться визначитись в цьому

 питанні чітко і однозначно.

      Соціалістична  партія  України  в  своїй позиції

 визначила   чітко.  Вона  викладена  в  передвиборній

 платформі   партії,  від  якої  ми  не  маємо  наміру

 відмовлятись. Ми -за реформування відносин власності,

 з  зазнанням  (?) рівних прав -державної, колективної

 та  приватної.  Ми  підтримуєм  приватну власність на

 присадибній  ділянці,  дачній,  гаражній  ділянці. Ми

 підтримуєм  обмежену приватну власність на фермерські

 землі.  Ми  готові  розглянути  питання  про приватну

 власність  на  землі, на яких стоять приватні фабрики

 та  заводи.  Але  ми  ніколи  не погодимось з тим, що

 сільськогосподарські угіддя стали об'єктом купівлі та

 продажу.  Ми  принціпово  ставимо питання про негайну

 передачу  у  колективну  власність  земель, які... на

 яких    працюють    колективні   сільськогосподарські

 підприємства.  Ми  принципово  ставим питання, що вся

 земля  повинна  мати  ціну,  а  та  вартістна частниа

 землі,   яка   діє   як  засіб  виробництва,  повинна

 включатись  в  структуру собівартості через механізм,

 подібний   механізму  амортизації.  Ці  наші  підходи

 знаходять  підтримку  у сільських та міських жітелів. я 
 я                           - 4 - я 

      Із звернення Соціалістичної партії до Президента

 та  Верховної  Ради щодо аграрної політики держави, в

 основі якого було недопущення вільної купівлі-продажу

 землі, негайна передача земель в колективну власність

 сільгоспвиробникам, недопущення пошматування землі на

 невеликі  клаптики  підписались  сотні  тисяч  людей.

 Тисячі    цих   підписів   знаходяться   сьогодні   в

 Адміністрації   Президента.   І   нам   видалось,  що

 Президенту,  який  ще  не так давно хотів знати думку

 народу про владу, слід було би до думки населення, до

 цих підаисів прислухатись...

      Оцінюючи   внесений   законопроект,   хотів   би

 виділити  в  ньому  два аспекти. Перший: законопроект

 вирішує багато  протиріч,  які є в законодавчих актах

 щодо  землі.  І в цій частині його слід підтримати. І

 соціалісти готові за це проголосувати.

      Другий:  ми  законопроект вводить в дію механізм

 вільної  купівлі  і  продажу  землі, створює механізм

 пошматування  і  знищення колективних господарств, не

 вирішує питання передачі землі у колективну власність

 колективам  сілянських  спілок,  КСП  і  так  дальше.

 Тобто,  він  фатично  вводить  в  дію  не  сприйнятий

 населенням  сумнозвісний  Указ Президента по землі, з

 им  ми  не  можемо погодитись. Тому соціалісти готові я 
 я                           - 5 - я 

 голосувати   в   першому  читанні  лише  той  варіант

 комісії,  з якого будуть вилучені стаття 5 і стаття 6

 і  при  умові  залишення  шестирічного  мораторія  на

 землю, на торгівлю землею.

      Декілька  основних моментів, які, на нашу думку,

 повинні  бути відображені в цьому законі. Перше, слід

 чітко  виписати,  що  лише  Верховна Рада є суб'єктом

 права  на землі загальнодержавної власності. Що це за

 землі,  як  вони  визначаються в натурі -повинно бути

 визначено цим кодексом.

      Необхідно  зняти  протиріччя  між  статею  3 і 4

 Кодексу  статті  3  такої  форми  як загальнодержавна

 власність на землю взагалі не передбачено.

      Друге,   необхідно  зняти  казуістику  статті  5

 Кодексу,  яка з одного боку передбачає, що земля може

 належати громадянам на праві колективної власності, а

 нижче    ередбачається,   що   сб'єктом   колективної

 власності  є  члени  КСП,  тобто  фізичні  особи.  Це

 зроблено   лише   з   однією   метою,   щоб  фактично

 колективної власності на землю на було.

      взагалі   стаття  5  в  тому  вигляді,  як  вона

 викладена,   є   неприйнятною.  Наприклад,  в  статтю

 введено поняття "земельна частка, пай, паювання". Але

 законі  немає чіткого визначення цих понять, що ввело я 
 я                           - 6 - я 

 в  оману  навіть  деяких  членів аграрної комісії при

 розгляді  цього питання в комісії.

      Виникає  питання  положення  про  резервний фонд

 земель.  Станом на яке число він розраховується? Адже

 ми     знаємо,     що     в    більшості    територій

 п'ятнадцятипроцентний резервний фонд вже розділений і

 використаний. А що тепер має туди виділятись?

      Викликає сумнів позиція щодо вартості землі буде

 визначатись   Кабінетом   Міністрів,  особливо  після

 прийняття   Закону   "Про   владу".  Переконаний,  що

 механізм визначення вартості землі повинен бути

 прийнятий  у Верховній Раді.

      І  останнє.  Переконаний,  що  перед  тим, як ми

 запустимо механізм функціонування приватної власності

 на землю, слід вирішити, принаймні, чотири проблеми.

      1.  Оцінити  вартість  кожного  клаптика землі і

 запезпечити моніторинг земельних ресурсів.

      2.    Документально     завершити   передачу   у

 колективну  власність  тих  земель,  на яких сьогодні

 розміщаються  КСП,  акціонерні  товариства, селянські

 спілки.

      3.  Цінова  політика держава повинна бути такою,

 яка  би  забезпечила рентабільне сільськогосподарське

 виробництво, інакше пайовикам треба закладати землю і я 
 я                           - 7 - я 

 через рік розрахуватись з нею за борги.

      4.   Ми   повинні   зрозуміти,  що  не  приватна

 власність  на  землю, а дійовий господарський механіз

 АПК  може  підтримати  нашого  сільськогосподарського

 виробника.

      Я  пропоную  також, щоб ми це питання передали в

 прямій трансляції в повному розмірі вечором і провели

 по ньому поіменне голосування.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Магда І.І. від "Єдності",  прошу.

      Ще раз прошу всіх дотримуватись регламента.

 

      МАГДА І.І.

 

      Шановні     депутати!     Шановний     Олександр

 Олександрович! Як показують виступи депутатів, проект

 Закону  про  зміни  в  Кодексі  законів  про землю  є

 багато  неузгоджень  і багато положень не приймається

 депутатами.

      Наша    депутатська    група    "Єдність"    теж

 неодностайна  у  відносинах  до цього Закону. З своєю

 позицією   виступить,   мабуть,   депутат   Харламов,

 більшість  від  якої  я  виступаю  вважає,  що  Закон я 
 я                           - 8 - я 

 потрібно  приймати в першому читанні, тому що поки ми

 тут   голосує   за  Закон,  діє  Указ  Президента  де

 неузгоджених  і непонятних питань ще більше. І щоб не

 було   подвійного   їх  тлумачення,  швидше  потрібно

 приймати   Закон.  Тим  більше,  що  проектом  Закону

 запроваджена   правова  основа  щодо  паювання  землі

 колективної  власності, що дозволить на другому, може

 на  першому  чи  на  другому єтапах селянам практично

 реалізувати свої права власника.

      Передбачається  визначити  компетенцію  Кабінету

 Міністрів  в галузі регулювання земельних відносин та

 компетенцію    спеціально    уповноважених    органів

 державного управління земельними ресурсами.

      У  мене  теж  є зауваження до цього Закону. Я їх

 подавав  у  письмовому  вигляді,  і  вони  стосуються

 п'ятої статті.

      В   цій   статті   записано:  "Суб'єктами  права

 колективної  власності  на  землю є члени колективних

 сільськогосподарських    підприємств,   кооперативів,

 садівницьких  товаровиробників, сільськогосподарських

 акціонерних     товариств    та    інших    державних

 сільськогосподарських підприємств.

      Якщо  Закон  "Про землю" є земельна конституція,

 то вона повинна захищати всіх, хто працює на землю. А я 
 я                           - 9 - я 

 тому  де  в  цьому  Законі  ті, хто постановами Уряду

 колись  був  переданий  як, був переданий промисловим

 підприємствам,     як     цехи     по    виготовленню

 сільськогосподарської продукції. Вони тоді пішли туди

 не  по  своїй  волі, а тому, що вони були доведені до

 ручки  і  промислові  підприємства  змогли  якось  їх

 піддержати.  І  це  було  корисно  і підприємствам, і

 сільгоспвиробникам.

      Сьогодні  промисловість  упала, і разом з ними в

 такому     стані    знаходяться    ті    підприємства

 сільськогосподарські,   які  входять  до  складу  цих

 підприємств.  Але  вони  не  мають юридичної особи, і

 вони не можуть виділитися з цього підприємства. Закон

 вимагає, щоб була згода юридичної особи.

      У   мене   в  виборчому  окрузі  є  більш  таке,

 характерний  приклад,  є  таке  село  Водяне  і  село

 Кряжове,  де  колись  був  радгосп.  Цей  радгосп був

 середній,  але  робочих  рук не хватало, тому що люди

 (він  знаходиться  під  Кривим Рогом, це Широківський

 район  Дніпропетровської  області),  і  люди, молодь,

 виїхала  в Кривий Ріг. Тому директор радгоспу вирішив

 піти  під  МВД. І от в цьому радгоспі, на базі табору

 відпочинку  і  праці,  організована  відкрити  тюрьма

 відкритого режиму, а селяни працюють практично в тому я 
 я                           - 10 - я 

 ж  господарстві  де  і працювали, тільки яка різниця.

 Тюрьма  на  бюджеті,  ті  що  сидять, які відсиджують

 селяни,  тому що вони повинні працювати на полі, вони

 одержуть   з   бюджету   обіди,  сніданки  і  вечерю,

 обслуговуючий  персонал з бюджету одержує зарплату, а

 селяни,  які  їх обслуговують -по 5-6 місяців немають

 ніякої  зарплати. Вони пишуть у всі інстанції, хочуть

 відокремитись,  вже хоч поділитись, але законів в нас

 сьогодні  немає.  От  єдиний  закон  повинен бути, це

 кодекс законів про землю.

      Звертання до Фонду майна, відповідь така, що МВД

 не  приватизується.  Ну  МВД - це  є МВД, а колективне

 сільське  господарство  -це  є господарство. Хуже ніж

 при кріпацтві.

      Тому, я в 5 Статтю прошу добавити, що суб"єктами

 права  на колективну власність мають бувші колгоспі і

 радгоспи,  які  рішеннями Уряду були позбавлені права

 юридичної  особи та передані підприємствам, установам

 як  підсобне  господарство  чи  цехи  по виготовленню

 сільськогосподарської продукції.

      Я  ще  раз  призиваю,  закликаю  всіх  депутатів

 проголосувати  за  те,  щоб  прийняти закон в першому

 читанні. Дякую за увагу!

 я 
 я                           - 11 - я 

      ГОЛОВА.   Будемо  далі  обговорювати  чи  будемо

 рішення приймати? Будемо. Будь ласка, Косів.

 

      КОСІВ В.М.

 

      Шановні  народні  депутати!  Багато  хто  із вас

 пам'ятає,  що  коли  був прийнятий у 1992 році Кодекс

 Земельний,  то уже відразу багато хто із попереднього

 складу  Верховної  Ради  піднімали питання про те, що

 цей  Кодекс, який був проголосований в цій аудиторії,

 зазнав  якихось  дивних  редакцій.  І його остаточний

 варіант  відрізнявся  від  тих  положень,  які ми там

 приймали.

      Крім   того,   ви   очевидно  знаєте,  що  після

 Земельного  Кодексу  прийнято  цілий ряд законодавчих

 актів,  які  так  чи  інакше  стосуються  землі. Одже

 прийняти новий варіант Земельного Кодексу є абсолютно

 необхідно.

      Ми на практиці обговорювали цей проект і відразу

 хочу  сказати,  що  Народний  Рух  України вважає, що

 запропонований  варіант  нового  про  внесення змін і

 доповнень    до   Земельного   Кодексу   України   ми

 рекомендуємо прийняти у першому читанні.

      Разом  з тим, постатейно хотів би звернути увагу я 
 я                           - 12 - я 

 на  ті  моменти, які ми або підтримуємо, або вважаємо

 спірними.  Так,  наприклад,  зменшення  до 3 гектарів

 замкнених ділянок різних там природніх угідь, про які

 тут  перераховуються,  я  не  буду  їх  називати  -це

 водойми,   ліси  і  так  далі  -з  5,  нам  видається

 недоцільним.  Я  з свого власного прикладу знаю, що є

 такі великі озера, які перевищують 3 гектари і які не

 будуть,     значить,     зарибнюватися    колективним

 господарством, а індивідуальний власник-приватник дав

 би   там  краще  раду.  Підтримуємо  ми  у  статті  5

 положення  про  те,  що  право колективної власності,

 суб'єктами  права  колективної  власності  на землю є

 члени колективно-сільськогосподарських підприємств.

      До  речі,  наскільки  я  пам'ятаю, то так було і

 проголосовано   у   1992   році.   Про   це   зрештою

 сперичалися.   Але   чомусь  у  остаточному  варіанті

 з'явилося,   що   самі   ппідприємства  є  суб'єктами

 власності на землю.

      Мені здається, що треба зняту отам на 5 сторінці

 у  середній,  другій  колонці  положення  про  те, що

 розпорядження земельними ділянками, які перебувають у

 колективній   власності   громадян,  здійснюються  за

 рішенням загальних зборів колективу співласників.

      Так само, що стосується сертифікату, то і тут ми я 
 я                           - 13 - я 

 вважали   за   потрібне,  щоб  сертифікати  на  право

 володіння    землею    видавали    не   підприємства,

 кооперативи   і   товариства.   А   ці  стосунки  між

 громадянами  і  державою  все-таки мають вирішуватися

 державними органами, так як це зрештою було і досі.

      Ми  вважаємо,  що  треба  залишити у остаточному

 варіанті   те,   що   пропонується   зняти,   зокрема

 подивіться  на  сторінці 7 оце положення: кожний член

 колективного   сільськогосподарського   підприємства,

 сільськогосподарського  колективу  і  так  далі,  має

 право  одержати  свою  частку  землі  в  натурі,  яка

 визначається в порядку, передбаченому частиною 6 і 7,

 статті 6 цього кодексу.

      Ну,    давати   право   вирішувати   це   тільки

 колективному   органові,   ми   вважаємо,  що  це  не

 доцільно,  бо  незавжди  колективний  орган  -це  є і

 колективний  розум.  А  дуже  часто волю колективного

 розуму  підмінюють  на  місцях  волею окремої людини.

 Важливо  регламентувати виділення паю окремим значить

 працівникам сільськогосподарських кооперативів.

      Мені   здається,   що  це  потрібно  робити  уже

 сьогодні, маю у своєму виборчому окрузі такий досвід,

 що  майже  всі  сільськогосподарські підприємства уже

 розпайовані.  І  повірте  мені  ніхто із колгоспів не я 
 я                           - 14 - я 

 втікає,  мені  сподобалася  думка,  яку  висловив тут

 депутат з Дніпропетровську -Харламов, що ми маємо йти

 до   колективного  господарства  через  індивідуальну

 власність на землю, і коли пайщик буде мати частку не

 тільки  в  землі, а і в основних фондах, які належать

 колективному  господарстві,  повірте, що тоді можна і

 по  справедливості  розділяти  спільний здобуток цієї

 землі і одержувати  відповідні девіденди.

      Ми   так   само  підтримуємо  те,  що  має  бути

 враховані  інтереси  працівників соціально-культурної

 сфери,  вчителі і лікарі, і працівники культури, я не

 маю  часу так би мовити доказувати, але мені здається

 має бути введено.

      І  ми би все-таки зняли оцей часове обмеження, 6

 років  направо  продавати  земельну  ділянку, повірте

 мені,  що,  якщо  всі ті працівники нинішні колгоспів

 пенсіонери, які одержать свій пай у колгоспі захочуть

 здати  в  оренду  свою  землю  фермерові або навіть і

 продати,  то, якщо на таких засадах буде утворюватися

 у  нас фермерське господарство, то власне і воно буде

 найбільш так би мовити справедливим. Земля -це велика

 цінність і просто так роздавати землю не потрібно, ті

 хто  вважає,  що продаж землі -це є соціальна кривда,

 на наше глибокі переконання помиляється. Дякую. я 
 я                           - 15 - я 

 

      ГОЛОВА.   Ще   раз   прошу   всіх  дотримуватися

 регламенту.  Виступаю  Бардин  від "Реформ", а за ним

 виступатиме Товт від "Центру".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так написано: від "Реформ"...

 

      БАРДИН   Я.   Б.,   216  виборчий  округ,  група

 "Реформи".

      Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

      Я  коротко  хочу  зупинитися на окремих моментах

 нашого законопроекту про внесення змін і доповнень до

 Земельного кодексу України.

      На  сторінці  7  я  би  хотів...  я бачу, що всі

 виступаючі  до  мене  підтримували,  що цей пункт, що

 "...  кожний  член колективного..." і так далі, і він

 не  відображений  в редакції, запропонованій головною

 Комісією.  Я  думаю, що це недоречність, і ми зможемо

 її справити і перенести в ліву колонку.

      І  на  мій... на наш погляд найголовнішим, що є,

 яке  не  відповідає  сьогоднішнім, скажімо, вимогам і

 сьогоднішньому  часу,  це  в  статті  6,  на  десятій

 сторінці   відмінено...   якщо  в  раніше  прийнятому

 документі  було,  що при обчисленні розміру середньої я 
 я                           - 16 - я 

 земельної   частки   і   так   далі,   і  воно  також

 розпространялося   на  осіб,  зайнятих  у  соціальній

 сфері.  У сьогоднішній редакції якраз соціальна сфера

 в  цьому  пункті  упущена.  На  мій погляд, соціальна

 сфера   має   дуже   важливе,   велике   значення   в

 сільськогосподарському   виробництві.   І   паї,  при

 розподілі  земельних  паїв  необхідно також земельний

 пай  поділяти  на  соціальну  сферу,  тобто вчителів,

 лікарів,  працівників  культури.  Вони відіграють, на

 наш    погляд,    дуже   велику   роль   в   розвитку

 сільськогосподарського  виробництва.  І  якщо  ми  на

 сьогоднішній  день  не вирішимо це питання, не надамо

 працівникам   соціальної   сфери   відповідно  чатску

 земельного паю, то нам на... через пару років не буде

 вже й кому працювати в сільському господарстві.

      І  ще  одне питання на сторінці 19 що стосується

 питання  про,  сторінка  19,  вибачте, що стосується,

 коли  людина  хоче чи громадянин хоче мати відповідну

 землю,  він  звертається  до  місцевої  Ради.  І  тут

 записано, що він повинен звертатись до місцевої Ради.

 І  потім,  якщо  місцева  Рада не вирішує цього, тові

 повинен звертатись до суду.

      Ми  вважаємо, ви знаєте, що на сьогоднішній день

 судові  процедури дуже дорого коштують, і не всі люди я 
 я                           - 17 - я 

 в змозі заплатити, скажімо, за суд, і ми вважаємо, що

 необхідно,   можна   надати   право   людям  спочатку

 звернутись  в  місцеву  Раду,  якщо  вона  не вирішує

 питання  -до  районної і до обласної Ради, а вже тоді

 звертатись  до  суду.  Або якщо людина має можливість

 звернутись  до суду, то може вона зразу звертатись до

 суду.

      На  цьому  наша  група  "Реформи  "  вважає,  що

 законопроект  потрібно  приймати  в першому читанні з

 звернути   увагу  на  всі  зауваження,  які  надавали

 депутати, і готуватись до другого читання .

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую вам.

      Товт Михайло Михайлович від групи "Центр".

 

      ТОВТ.

      Шановний  пан  Голова, шановна Верховна Рада! На

 думку  депутатської  групи  "Центр"  завдання, яке ми

 сьогодні  рішаємо,  є  складною.  В основном тому, що

 одним   документом  рішаємо  три  завдання:  часткову

 приватизацію   майна   в   сільському   господарстві,

 земельну  реформу і земельні відносини.

      Якщо дві перші є процесом, який має свій початок я 
 я                           - 18 - я 

 і  свій  кінець,  то  третій  мав  би  бути постійною

 константою.  Ця  ситуація  вносить  суперечності, які

 практично  неможливо,  на  нашу  думку,  розрішати до

 кінця одним документом.

      Основним   недоліком   запропонованого   проекту

 вважаємо,  що він не дає однозначної відповіді на два

 кардинальні  запитання:  чи є земля товаром в Україні

 чи  їм  не  є,  і  другий:  хто є суб'єктом реформи в

 Україні  - особа чи колектив?

      На нашу думку, відповіді можуть бути однозначні.

      Перше.  Земля  є  специфічним  товаром,  правила

 купівлі чи продажу якої регулює держава.

      І  на  друге запитання. Суб'єктом приватизації є

 особа,  який  вільно розпоряжається власним майном, у

 томи  числі  спільно  з  іншими особами може створити

 колективну власність.

      Штучне   творення   колективного   майна  шляхом

 декларацій цього через різні документи -ніщо інше, як

 консервація    існуючих    виробничих   та   майнових

 відносин.

      Умовновності у можливих змінах форм власності на

 розсуд     колективу,    а    фактично    менеджменту

 сільськогосподарських   підприємств,   порушує  права

 члена  колектива,  решта-решт  права людини. Усунення я 
 я                           - 19 - я 

 територіальних  колективів  в  особі місцевих Рад від

 контролю  за  здійсненням земельної реформи відкриває

 необмежений  простір для прийняття невірних рішень, а

 можливо зловживань.

      Суттєвим  недоліком  запропонованого  проекту  є

 неможливість   врахування  місцевих  та  регіональних

 особливостей.   Скажем   по   Закарпатській  області.

 Сьогодні  Закарпаття відмічає 50-річчя входження краю

 до  УКраїни.  Якщо  би  відмічали ви, то в цьому році

 відмічали  и  всього 46 річницю колгоспів і радгоспів

 в області. В архівних матеріалах    чітко  зазначені:

 майно,  засоби виробництва, земля, які у добровольно-

 примусовому  або  лише  у  примусовому  порядку  були

 передані  колгоспам. Живі багато із бувших власників.

 Неможливість по існуючому та по пропонованому Кодексу

 участь цих осіб у процесах приватизації, паювання, як

 землі,   так   і   майна,  створює  неабияко  складну

 соціальну ситуацію.

      Хибним  є категоричний по відношенню до об'єктів

 та    територій,    на   яких   не   розповсюджується

 приватизація.  На  моєму виборчому окрузі розташована

 Закарпатський        научно-дослідний        інститут

 агропромислового  виробництва  Академії аграрних наук

 України.  Це  три  сільських  Ради,  восім  населених я 
 я                           - 20 - я 

 пунктів,  майже 10 тисяч чоловік населення і всього 4

 тисячі  сільгосугідь,  і  в  тому  числі  3,  5 тисяч

 гектарів ріллі.

      У  зв'язку  із  закриттям  підприємств  у містах

 єдиним   джерелом   існування   цих  людей  є  земля.

 Перетворити цих громадян України одним розчерком пера

 у  безземельних  кріпаків  аграрної  академії  -це, я

 вважаю, просто аморальним.

      Характерним    для    Закарпаття    є   сади   і

 виноградники.  Відповідь  на запитання доповідача, що

 лише   ті   багаторічні   насадження   не  підлягають

 приватизації,  які у державних господарствах, то ніяк

 не  може  бути  прийнятим.  Ці  плантації  по  різним

 коньюктурам  у  різні  часи  радянської  влади міняли

 форми:   колгоспи,   радгоспи,   радхоззаводи,  знову

 колгоспи.

      Поставити  критерієм  ситуацію  на той день, той

 момент,  коли  настав  момент  реформи,  я вважаю, це

 неприпустимо.

      Не  обумовлені також у проекті моменти можливого

 резервування  земель  під  стратегічні державні цілі,

 скажем,    під   автошляхи,   залізниці   або   інші,

 будівництво інших об'єктів.

      Дивує  також  досить  малий обсяг тексту. Вважає я 
 я                           - 21 - я 

 наша  депутатська  група,  що такий документ має бути

 більш  детальним  і  в  ньому  мають  бути розкладені

 фактично всі можливі моменти, які нам підказує життя.

      Шановні  колеги,  не прозвучало у даному виступі

 конкретних   зауважень   до  законопроекту,  а  також

 конкретних   пропозицій  до  того  тексту,  який  нам

 представлений.

      На   думку  депутатської  групи  "Центр",  даний

 проект потрібно направти на доопрацювання, причому на

 концептуальне   доопрацювання   з   урахуванням   тих

 зауважень, які прозвучали і на слуханні у парламенті,

 і  на  сьогоднішньому  засіданні. Закон нам потрібний

 здатний  до  дії,  стимулюючий аграрне виробництво, а

 також   максимально  справежливо  до  всіх  учасників

 даного процесу.

      Дякую за увагу, дякую за слово.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Від позафракційних - Хмара Степан Ількович.

 

      ХМАРА С.І.

 

      Шановні  колеги  депутати, питання, які сьогодні

 розглядаються,  надзвичайно  стратегічної ваги, бо це я 
 я                           - 22 - я 

 питання  і  політики,  і  економіки  при  тому,  воно

 стосується  одного із стратегічних секторів економіки

 України,    саме   сільськогосподарського.   Взагалі,

 законодавство  повинно  бути таким, щоб переслідувати

 мету,  якій  було  б гарантовано збереження землі від

 розбазарювання,    від   її   деградації,   а   також

 забезпечення інтересів не лише сільськогосподарського

 виробника, але й сільського жителя і туди входять всі

 мешканці, які проживають в місцевості.

      Друге.   Це  законодавство  повинно  забезпечити

 цивілізовану   плавну   реформу   в  цьому  важливому

 секторі. І як на мій погляд, то відповідний проект не

 має чітко визначеної такої мети і в багатьох моментах

 не відпрацьований конкретний механізм.

      Забігаючи наперед, я не буду детально зупинятися

 на  певних  статтях, але забігаючи наперед я хотів би

 звернути  увагу  народних  депутатів  на  те, що такі

 питання,  як  регулювання  саме  земельні,  не  можна

 дозволити,  щоб це робилося шляхом указів Президента.

 Бо це не лише питання економічне. Але, в першу чергу,

 це  питання  політичне. Тому, Президент може впливати

 на   законотворчий  процес,  але  лише  шляхом  своєї

 законодавчої ініціативи, а не указів. Тобто, поданням

 належних     законопроектів    чи    пропозицій    до я 
 я                           - 23 - я 

 законопроектів, які готує Верховна Рада.

      Далі,  такі важливі питання, як хто має бути суб

 "єктом  власності? Безперечно, особа і паї мають бути

 приватною  власністю.  Тобто  земельні  ділянки мають

 бути приватною, ті паї мають бути приватною власністю

 конкретної   особи.  І  тут  ніхто  не  говорив,  але

 потрібно  було  б  нагадати  і  про  те,  що потрібно

 подумати про відновлення історичної справедливості. А

 для  цього треба передбачити в законодавстві права на

 пії  тих  нащадків  щонайменше до третього покоління,

 від  яких  в  свій  час  була  реквізована земля. При

 подачі відповідних документів.

      Відносно...  звичайно...  має  бути  гарантоване

 гарантоване   право   виходу  власника  паю  з  своїм

 земельним     паєм     і     право    об'єднання    в

 сільськогосподарські...  чи  то  будуть  асоціації чи

 кооперативи.  Тільки  тоді  буде  справді поломана та

 стара  відживша  вже  система  і  це  відіб'ється  на

 ефективному  господарюванні на селі.

      Відносно продажу землі так: продаж землі повинен

 бути.  Повенне  бути  таке  право. Але -при виконанні

 певних умов.

      Я  однозначно  виступаю  за  це,  що  земля може

 продаватися  коли  йдеться  про  сільськогосподарське я 
 я                           - 24 - я 

 угіддя      тільки      з      метою      продовження

 сільськогосподарської  діяльності,  що  вона  не  має

 права  продаватися іноземним громадянам. І приступити

 до продажу землі можна лише тоді, коли буде визначена

 реальна   вартість   землі;   і   коли  буде  введена

 національна валюта.

      Без  виконання  цих  умов,  я  думаю що не треба

 робити  поспішних  кроків,  бо  тоді  невідомо в чиїх

 руках   земля   може  опинитися  і  вона  може  стати

 знаряддям  величезних  спекуляцій,  які  можуть нести

 загрозу національній безпеці держави і в суспільстві.

 Дякую.

      В   пропозиції  я  схильний  до  того,  щоб  цей

 законопроект  відправити на доопрацювання. Бо якщо ми

 приймемо  поспішно  в первому читанні, то я не думаю,

 що  він  буде вже таким досконалим. Все-таки краще до

 першого  читання  ще дуже добре попрацювати. Це надто

 важливе питання.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  ми  обговорюємо  це

 питання  одну годину і 20 хвилин. У нас записалося на

 виступи  ще 11 депутатів. Будем обговорювати далі, чи

 будемо приймати рішення?

      Анатолій   Степанович,   одну   секундочку,  від я 
 я                           - 25 - я 

 комісії   прошу,  від  комісії  виступав  Оліксеєнко.

 Анатолій Степанович, я спеціально  достав регламент і

 дивлюся  коли вам треба виступати. Так тут говориться

 так, що ви маєте право виступати після всіх виступів,

 якщо  у  вас є інша думка ніж у представника комісії,

 який виступав з доповіддю. Якщо вона суперечить, якщо

 вона  таж  сама,  то  тоді давайте будем підтримувати

 просто.

      З процедури Носов прошу, з місця, прошу.

 

      НОСОВ В.В.

 

      Шановні  депутати, я хочу звернутися до вас, щоб

 ми  кваліфіковано  обговорювали  в першому читанні. В

 першому   читанні  є  сенс  виступати  на  трибуні  в

 декільках випадках.

      Перший,  коли закон треба завалити і тоді людина

 виходить  аргументує. Раз. А далі по регламенту, коли

 треба  скажімо  основні  принципи інші закласти, коли

 треба  структуру  іншого  закону або іншу пропозицію,

 скажімо, не прийняти в першому читанні, а якусь іншу.

      В   інших   випадках,  коли  можна  все  змінити

 поправками, тобто подати поправки, вдосконалити закон

 поправками,  на трибуні нема сенсу виступати. Тому що я 
 я                           - 26 - я 

 їх  треба  писати  всеодно  письмово  -це  в минулому

 скликанні  у  нас було так, що з стенограми вибирали,

 що  там депутат сказав, а зараз Регламент вимає чітко

 має бути письмово оформлені поправки.

      І  ще  одна  деталь,  якщо  ви  бачите, що ви не

 зможете  поправками  виправити  закон,  то тоді треба

 його  валити  і  тоді  можна  писати  пропозиції,  не

 сформульовані  поправки,  а пропозиції, і комісія має

 вивчити  питання,  підключити науковців і формулювати

 текст.

      Тому   ви,   будь  ласка,  оцінюйте  варто  далі

 виступати  чи  ні,  чи  може  його  дійсно прийняти в

 першому    читанні,    поправити    поправками,    чи

 доопрацювати суттєво. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.  Таким  чином  все-таки  будемо

 продовжувати   обговорення   чи   будемо  завершувати

 обговорення,  я тоді ваші, я щоб мене ніхто недорікав.

 Ну  я  розумію,  що  образливо для тих хто готувалися

 Чулаков мав виступити Харламов, Моцпан, яке конкретні

 пропозиції,  хто  наполягає  з  тих  хто готувався на

 виступі на слові.,ні так не можна.

      Ну всі наполягають, тоді це 11 чоловік -це треба

 мінімум   40   хвилин,   була   пропозиція  припинити я 
 я                           - 27 - я 

 обговорення,   ну   я   ставлю   на   голосування  цю

 пропозицію.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА - Рішення

 

      Це процедурне питання.

      Тепер.  У  нас  було  3 пропозиції, прозвучало 3

 пропозиції,  одна  від  ініціаторів  від розробників.

 Тобто  від  Кабінета  Міністрів.  Прийняти в цілому і

 ввести   в   дію,   власне   4   пропозиції.  Частина

 виступаючих,   ну   вибачте   і   прочитайте   проект

 постанови.  Там  написано  як  я  кажу... від частини

 виступаючих   була   пропозиція  прийняти  в  першому

 читанні  так,  як  подано  в  редакції  від  Кабінету

 Міністрів  (в останній колонці); інша була пропозиція

 від  групи  аграрників,  обох  груп  аграрників, МДГ,

 соціалістів і незалежних -прийняти в першому читанні,

 але  в  правій колонці повинна залишена бути редакція

 попереднього  кодексу, що стосується статті 5, статті

 6  і  вимоги статті 17 щодо шестирічного мораторію на

 реалізацію    приватної    власності   на...   тобто,

 реалізації права на землю;...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Та ось написано, подивіться, будь ласка! я 
 я                           - 28 - я 

 ... І третя пропозиція була... чи четверта пропозиція

 відправити    на   доопрацювання   законопроект   для

 повторного   винесення   його  в  першому  читанні  з

 урахуванням нинішнього обговорення тих пропозицій, на

 які посилався Носов. Ось 4 варіанти.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Одну хвилину почекайте!..

      Всім зрозуміло?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще  раз повторюю: перша пропозиція -про введення

 із  змінами  кодексу;  друга  -про введення в першому

 читанні  й  підготовку до другого читання; третя -про

 прийняття в першому читанні з тими поправками, на які

 посилався від кількох фракцій, від виступаючих ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...  Вячеслав Максимович, як ви будете там сидіть, то

 ви й цього не будете бачить!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...  і  остання  пропозиція  -доопрацювати і повторно

 винести на повторне читання з урахуванням пропозицій,

 котрі внеусть депутати і вносили під час обговорення.

 Зрозхуміло.

      З  процедури Ємець просить слово. Ви з процедури

 хочете? Анатолій Степанович, беріть... візьмете зараз я 
 я                           - 29 - я 

 слово...

 

      ЄМЕЦЬ О.І., 260 виборчий округ.

      Олександре Олександровичу!

      Я   прошу   звернути   увагу   на   сторінку   7

 порівняльної  таблиці:  там  при  складанні  допущена

 технічна  (схоже)  помилка.  Один  із  абзаців діючої

 редакції  Земельного кодексу України не перенесений в

 останню   сторінку.   І  немає  там  пропозиції  його

 виключити. Тому при голосуванні чи в першому читанні,

 чи  в  цілому, я зможу, наприклад, голосувати, тільки

 тоді, коли буду точно знати, чи цей абзац залишається

 чи  ні.  Сторінка  7,  зліва самий верхній абзац, він

 підкреслений,    зверніть    увагу:    "кожен    член

 колективного   сільськогосподарського  підприємства".

 Він є в діючій редакції Кодексу, він не перенесений в

 праву  колонку,  і  немає  слова виключити його. Тому

 потрібно розуміти, що ця редакція залишається.

 

      ГОЛОВА. Олександр Іванович, це питання з'ясовано

 вже  двічі:  під час розгляду питання до обіду, що це

 технічна  помилка, що вона повинна бути...

             (Шум у залі)

      Само собою, я вже це сказав, що було від кількох я 
 я                           - 30 - я 

 фракцій  пропозиція, щоб вилучити з тексту правого ті

 статті,    що   стосуються   права   купівлі-продажу,

 дарування,  успадкування, застави і тому подібне, ось

 я  можу  прочитати:  частина  11  статті 5 щодо права

 купівлі,  продажу,  дарування,  обміну, успадкування,

 застави  земельної  частки,  паю. Але якщо вводить цю

 одну  тільки поправку, то треба говорити про редакцію

 цих  всіх  статей,  вона  випливає  звідти,  там інша

 ідеологія    закладена.   Тому   треба   всю   статтю

 призупинити  і  залишити  в  тій редакції, і на друге

 читання внести той  механізм.

      Будь  ласка,  з  пропозиціями, я вам казав слово

 дам.

      Увімкніть Даниленка, прошу.

             (Шум у залі)

 

      ДАНИЛЕНКО.    Олександр   Олександрович,   можна

 говорити?

      Спасибі.

      Я  хотів  би  наголосити,  що ми сьогодні ведемо

 розмову  за  землі,  які  знаходяться  в користуванні

 господарств.  Ми не ведемо, шановний Степан Ількович,

 розмову  за  ту  землю,  яка  знаходиться в запасі, в

 резерві  і  які  мають  право та сфера соціальна, яка я 
 я                           - 31 - я 

 живе  в  тому чи іншому населеному пункті. Вони мають

 право  написати  заяву і, будь ласка, якщо на це буде

 дозвіл, то користуйтесь і працюйте.

      Я  хотів  би сказати ось що. Шановні колеги! Де,

 дійсно,  надзвичайно  важливе  питання  і ми сьогодні

 думаєм, а яким шляхом іти, що нам  потрібно зробити.

      Перший  шлях, який багато говорило депутатів...,

 єсть  депутатів  думка  така,  що давайте ми сьогодні

 розпустим  госполарства,  однозначно  розпустим  і на

 якійсь  новій основі будем створювати ці господарства

 і    потім   будем   виробляти   сільськогосподарську

 продукцію.

      Інші.  Єсть  категорія  депутатів  і  людей, які

 думають так: нічого непотрібно міняти, з позиції сили

 запросити  керівника  того  чи  іншого  господарства,

 сказати,   що   по  такій-то  ціні  ти  віддаєш  таку

 продукцію, яку ти  виробив. А селянин залишається, як

 і  залишався  на  протязі останніх десятиліть збоку і

 немає права розпоряжатись результатами своєї праці.

      Що  пропонує  наша  комісія?  І  в  нас, дійсно,

 робота  була  надзвичайно  велика  проведена.  Що  ми

 пропонуєм?  Ми  сьогодні,  дійсно,  хочемо, щоб земля

 була  за  тими,  хто  на ній працює. Яким шляхом іти?

 Поєтапно, звичайно. я 
 я                           - 32 - я 

      Перший   етап.   Це   дати,   видати  відповідні

 документи  на право власності за кожним колективом.

      І  хочу  сказати  своєму  колезі, дати відповідь

 Масенку,  що  різниця  між колгоспом і колективом тим

 єсть  дуже  велика.  То  колектив   найманців,  а  то

 колектив  господарів,  які несуть відповідальність за

 результати    своєї   праці   і   мають   право   нею

 розроряджатись.

      Тепер   по  суті.  Давайте  ми  будемо  чесними,

 шановні  народні депутати. Ми кажем, що ми  виділяємо

 паї  в  сертифікатах,  не  в  натурі.  А той хто хоче

 виходити за межі    того   чи   іншого   колективного

 господарства,   ми  йому  виділяєм  в  натурі.  І  цю

 процедуру,  шановні,  можна відпрацювати в залежності

 від  того чи ближче те поле буде виділено, де в першу

 чергу  тим, хто бажатиме господарювати індивідуально,

 чи  дальше  -це  все  єсть відпрацьовано. І Земельний

 комітет  працює. Але ж давайте  ми будемо чесними. Ми

 кажем,  що  ми даєм і разом з тим кажем, що ми нічого

 не  даєм,  бо  ти  не маєш права розпоряджатись своєю

 землею.  То  скажіть:  хіба це чесно із боку тих, хто

 каже,  що  ми  не маєм права сьогодні дати  господарю

 тому,  який  на  землі,  щоб він не розпоряджався сам

 цією землею, а тому... я 
 я                           - 33 - я 

      (Шум в залі)

      А   тому   я  закликаю  і  прошу  всіх  народних

 депутатів  сьогодні проголосувати за цей законопроект

 в  першому  читанні.  Ми повинні розробити механізм і

 закласти  в  цей Закон, дійсно попрацювати, було дуже

 багато  зауважень, щоб перекрити той зловживання, щоб

 землею   не   спекулювали  ті,  хто  до  неї  ніякого

 відношення  не  має.  Ось,  що  нам сьогодні потрібно

 робити,  а  ми,  на  жаль,  сьогодні багато виступало

 народних  депутатів  від  усіх,  від  багатьох груп і

 просто політичні розборки.

      Ми  повинні  спеціально захистити тих людей, які

 безпосередньо  працюють  на  землі. А тому прошу всіх

 підтримати  цей  законопроект  у першому читанні, а в

 комісіях   разом   з  Кабінетом  Міністрів,  разом  з

 (..........)

 

      ГОЛОВА. Я прошу!

 

      _____________

      ...проведе відповідну роботу і винесе на розгляд

 Верховної Ради в першому читанні.

      Спасибі за увагу.

 я 
 я                           - 34 - я 

      ГОЛОВА. Спасибі. Дякую.

      Висловилися   всі  від  комісій,  в  тому  числі

 ініціатори.  Нам  треба  приймати рішення. Ще раз, не

 треба!   Та   тому  що  від  вашої  фракції  виспупав

 представник!

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ще  раз  повторюю.  Чотири  пропозиції  по ходу,

 порядку  їх  надходження буду ставити на голосування,

 так, як передбачено Регламентом.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Читаю, слуухайте, будь ласка, читаю.

      Перша пропозиція від Кабінету Міністрів у вас на

 руках.  Написано:  "Ввести  в  дію Закон України "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  земельного  кодексу

 України з дня його опублікування".

      Тут  не  говориться  про  перше читання, тобто в

 цілому.

      Я ставлю на голосування споччтаку цю пропозицію.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Рішення не прийнято.

      Хто  за те, щоб поіменне вести голосування, будь

 ласка. я 
 я                           - 35 - я 

      За

 

      (іде голосування)

      Рішення прийнято.

      Ну  це  я не ставлю на голосування поіменно, тут

 зрозуміло.

      Тепер. Від 310 третя частина, нормально.

      Давалася  пропозиція у першому читанні прийняти.

 Проект  вам  розданий вже в правій колонці. Хто за цю

 пропозицію, прошу проголосувати?

      (іде голосування)

      Рішення не прийнято.

      П"ять  фракцій  пропонувало  прийняти  в першому

 читанні за виключенням статей 5, 6 і частини 2 Статті

 17 з тим, щоб під час другого обговорення, з тим, щоб

 ми  не  втратили  всі  ті  позитивні  зауваження, які

 внесені  в законопроекті, які треба, щоб працювали, а

 ці  дискусійні питання ми можемо доопрацювати під час

 підготовки  до другого читання. Я прошу проголосувати

 цю пропозицію.

      (іде голосування)

      Рішення не прийнято.

      Була  пропозиція  -направити  проект  Кодексу на

 доопрацювання   в   комісію  для  повторного  першого я 
 я                           - 36 - я 

 читання. Ставлю цю пропозицію на голосування

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Хто   хоче   з  мотивів,  запишіться.  5  хвилин

 виділіть на мотиви.

      Хто   хоче   виступить  з  мотивів  -запишіться.

 Опублікуйте   список.   5   хвилин  відведіть.  Прошу

 Сокерчак. 1 хвилина часу.

 

      СОКЕРЧАК В.М.

 

      Сокерчак,  314 виборчий округ.

      Я  вважаю,  що  треба  дійсно доопрацювати деякі

 принципові   положення,  про  які  сьогодні  говорили

 депутати;   і   тільки  після  цього,  доопрацювавши,

 узгодживши   всі  пропозиції  фракцій,  які  сьогодні

 виносились,   можна   виносити  для  обговорення  для

 повторного першого читання.

 

      ГОЛОВА.  Безсмертний.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. я 
 я                           - 37 - я 

 

      Безсмертний, 220 виборчий округ, "Державність".

      Шановні  народні  депутати!  Шановний  Олександр

 Олександровичу! Цілком зрозуміло, що сьогодні сталося

 так,  що  2  різних  крила  зімкнулися  в  тому, щоби

 проголосувати  проти  прийняття цього законопроекту в

 першому  читанні.  На  томість,  в порівняні з діючою

 системою, він все-таки дає крок вперед.

      Я  вам  хочу,  Олександр  Олександрович, шановні

 колеги  привести приклад Київської області, де із 600

 господарств  лише 3 десятки отримали державний акт на

 володіння  землею.  Без  цього  акту  жодна  кредитна

 банківська  установа  не може видати кредит. Жодна із

 цих   установ   не  може  отримати  якісь  кредити  і

 здійснити  фінансову операцію.

      Тому  я просив би вас, Олександр Олександровичу.

 Перед  тим,  як поставити це питання наголосування ще

 раз,    зустітися    з    керівниками    фракцій   на

 погоджувальній  раді. І все-таки я закликаю депутатів

 проголосувати  за цей проект в першому читанні. Ми не

 робимо крок гігантський. Але все-таки це крок у перед

 в  порівняні  з тим, що ми маєм на сьогоднішній день.

 Дякую.

 я 
 я                           - 38 - я 

      ГОЛОВА. Драгомарецький.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

 

      Александр  Александрович, будьте добры передайте

 слово Масенко, пожалуйста, 330 округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МАСЕНКО  О.  М. Дякую. 330 Оржецький, Полтавська

 область, Масенко.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати  і шановний Анатолій Степанович Даниленко, я

 хотів  би все-таки на ваше зауваження тоже відповісти

 конраргументом,  що  ви  не  маєте  постійної позиції

 відносно питання про землю.

      В   мене   на  руках,  передо  мною,  можу  всім

 показати,  підписаний вами документ, комісія з питань

 агропромислового комплексу, де ви мені і Полтавському

 обвиконкому    Йоржинському    райвиконкому    давали

 пояснення,  що  колгосп  і  КСП це одне і теж саме. І

 ваш  підпис.  А  ви  тільки  що  заявляєте,  що  я не

 розумію. Тим більше, що якраз у своєму виступі про це

 а   нітрішки   не   згадував.  Ви  не  квальсифікуйте я 
 я                           - 39 - я 

 дійсності. Бо це було зовсім раніше.

 

      ГОЛОВА.  Я пршу уваги, шановні депутати, у нас є

 закон     про     колективне     сільськогосподарське

 підприємство.  Там  все  чітко  написано  і навіть не

 треба тлумачення цього документа, він має пряму дію.

      Болдирєв прошу.

 

      БОЛДИРЄВ Ю.О.

 

      Уважаемый    председатель,    уважемые   коллеги

 депутаты,   мы  с  вами  находимся  в  положении  тех

 пассажиров   тролейбуса,   один   из  которых  сказал

 другому:  "Так делайте же что нибуть". Сегодня ничего

 не   делать   хуже,   чем  принять  в  первом  чтении

 несовершенный  закон.  Давайте  приймем  его в первом

 чтении все: и коммунисты, и крайние националисты. Все

 поработаем над ним перед вторым чтением и сделаем его

 человеческим,    приемлемым.   Давайте   проголосуем.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Поровський.

 

      ПОРОВСЬКИЙ М.І. Микола Поровський. я 
 я                           - 40 - я 

 

      Шановні  колегі  депутати,  оскільки  нам  важко

 досягнути  спільного  погляду  на подальшу долю цього

 закону,  я  вважаю,  що  комісія  повинна підготувати

 концептуальні    положення,   головні   концептуальні

 положення  цього  закону і винести їх на голосування,

 тільки  після  того  можна допрацювати, якийсь більш-

 менш проект. Бо інакше ми знову таки прийдемо до того

 самого  чим  закінчували на сьогоднішньому засіданні,

 сьогоднішньому обговоренні.

      Тим  же колегам депутатам, які вперто відстоюють

 те,  щоб  земля  не  була  товаром,  тобто  купівлею-

 продажом  то  я  хочу  заперечити,  що фактичто земля

 давно  вже  є  предметом купівлі продажу. Ділянки, як

 кажуть   на   тіньовому   чорному  ринку  продаються,

 чиновникам дають хабарі. І фактично той хто має право

 розподілу  цієї  землі  він  же  нею торгує повністю,

 тільки держава від цього не отримує ні копійки.

      І таким чином захищаючи той чорний ринок, а саме

 існуючу систему підхильної торгівлі землі.

      Ви  захищаєте тих корупціонерів, які наживаються

 на торгівлі землею треба все це ввести в цивілізовані

 рамки,   щоб   державі  платили  податок  земля  була

 предметом купівлі продажу. Дякую. я 
 я                           - 41 - я 

 

      ГОЛОВА. Дякую і вам скористалися, всі можливості

 виступити з мотивів. Ми рішення прийняли, одне тільки

 прохання  до  комісії  ви  не відтягуйте це питання в

 довгий  ящик,  а  будь  ласка  з усіма зауваженнями і

 пропозиціями,   які   внесли   депутати,  внесіть  на

 повторне перше читання не допускаючи ні тих технічних

 прорахунків,  які  ви  зробили,  коли  пропустили  ті

 норми,  які повинні обов'язково діяти про виділення в

 натурі земельних ділянок.

      Не  зважаючи, або зважаючи на ті пропозиції, які

 вносили   депутати,   які   випливають   із   потреби

 сьогоднішнього  дня.  І  я  думаю,  що  всі депутати,

 розуміють   прекрасно,   що   тут  90-процентів  норм

 внесених  поправок,  які  повинні  бути,  бо вони вже

 опираються   на  практику  при  застосуванні  кодексу

 земельного, що нині діє., але крім того, треба внести

 ще  і  ряд  уточнень до тих пропозицій, які вносилися

 зараз  і  безперечно  також поряд треба працювати над

 законом  "Про плату за землю" -цей закон можливо зняв

 багато  протиріч,  якби  ми його вже сьогодні мали на

 руках.   Тому   я  просив  би,  Анатолій  Степанович,

 попрацюйте  в цьому відношенні. В будь-який час, коли

 ви   скажете,   що   Закон  готовий  для  розгляду  в я 
 я                           - 42 - я 

 повторному  першому читанні, він зразу буде включений

 в  порядок дня. Працюйте. І давайте встановимо строк.

 Протягом  тижня  вносяться пропозиції (і не пізніше),

 приймаються  -сьогодні  у нас 29-те, скажемо, до 5-го

 числа  і  не  пізніше вносяться пропозиції. А решта -

 працює  Комісія... Хто за те, щоб строк встановити до

 5-го числа внесення пропозицій, прошу проголосувати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Приймаємо  як протокольне доручення комісіям. До

 5  числа  -після  5  числа пропозиції не приймаються.

 Розглядаються  у  варіанті,  який  вважає за потрібне

 Комісія.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Слухається   проект   Закону  "Про  оссобливості

 приватизації  майна  в  агро-промисловому комплексі".

 Доповідає   Тарасенко  Олександр  Григорович,  перший

 заступник  голови  Правління  Фонду  державного майна

 України. Прошу.

 я 
 я                           - 43 - я 

      ТАРАСЕНКО   О.   Г.,   перший  заступник  голови

 Правління Фонду державного майна України.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      Важкувато йти на трибуну, коли відправляється на

 доопрацювання...  І  переживаю,  щоб не трапилось і з

 цим Законом так...

      ПРватизаційні  процеси в сільському господарстві

 мають  відповідну специфіку. Можна визначити декілька

 аспектів,  кі  визначають специфіку агро-промислового

 комплексу   і   потребують  серйозного  врахування  в

 процесі приватизації.

      Перш  за  все,  це  -сезонний  характер багатьох

 виробництв  сільськогосподарського  виробництва та їх

 залежність  від кліматичних умов, тривалий виробничий

 цикл,  високий рівень зносу основних фондів більшості

 підприємств  агро-промислового  комплексу,  історичні

 аспекти  відносин власності на селі, які сформувались

 в  результаті  створення в свій час радгоспів на базі

 колгоспів і міжгосопдарських підприємств.

      Так   при   проведенні   приватизації   на  селі

 необхідновраховувати  результат передачі колективного

 майна  в  державну  власність,  враховуючи результати

 передачі  колективного  майна  в  державну  власність я 
 я                           - 44 - я 

 відбувалось    протягом    50-80    років   внаслідок

 перетворення  радгоспів, колгоспів в радгоспи та інші

 державні  сільськогосподарські підприємства.

      Таке  перетворення  колгоспів в радгоспи та інші

 державні       сільськогосподарські      підприємства

 відбувались,  як  вам  відомо, на безоплатній основі,

 тобто  колгоспникам  не  компенсувалась  вартість  їх

 майна,  що  передавалось  в державну власніть. Тому в

 процесі  приватизації  цього майна та інших державних

 сільськогосподарських  підприємств потребує вирішення

 проблема   компенсації  працівникам  цих  підприємств

 колишнім  колгоспникам  вартості  того майна. Питання

 врахування   специфіки   сільського   господарства  в

 процесі приватизації в даний час регулюються декретом

 Кабінету Міністрів про особливості приватизації майна

 в   агропромисловому   комплексі,   а   також  Указом

 Президентм   України  від  19  січня  1995  року  про

 прискорення приватизації майна в АПК.

      Однак,  ці нормативні акти мають певні недоліки,

 пов'язані  з  недосконалістю  деяких  їх  положень. І

 треба  відзначити,  що  деякі  законодавчі  акти, які

 сьогодні  діють  теж  приміняться при приватизації, як

 вам  відомо,  Закон  "Про  оренду"  в  нинішній  його

 редакції  25  і  31  стаття  дозволяють  приватизацію я 

                         - 45 -

     

 орендованого  айна  орендних підприємств через викуп.

 На  жаль,  тут  теж  дуже багато недоліків, я спрабую

 пізніше трошки сказати.

      Тому виникла потреба у прийнятті окремого заокну

 з  питань  приватизації  майна  в  АПК.  Відразу хочу

 зазначити,  що  поданий  вам на розгляд проект закону

 України  про  особливості приватизації майна в АПК не

 встановлює   абсолютно  новий  механізм  приватизації

 таких  об'єктів в порівнянні із названим уже Декретом

 Кабінету Міністрів.

      Але  проект Закону передбачає посилення участі в

 приватизаційних     процесах    сільськогосподарських

 товаровиробників,   чіткого   визначення  компенсацій

 колишнім    коглоспникам   при   приватизації   майна

 радгоспів    та    інших    державних    підприємств,

 забезпечення   участі   товаровиробників  лісового  і

 рибного  господасрства  в  приватизації, переробних і

 обслуговуючих   підприємств   цих  галузей  народного

 осподарства.  Це  повинно  забезпечити зацікавленість

 всіх учасників виробницітва в кінцевому результаті та

 дасть   змогу   подолати   місцевий  та  регіональний

 монополізм  переробних та сервісних організацій (а ви

 знаєте, що він такий єсть).

      Відповідно до проекту Закону переважна більшість я 
 я                           - 46 - я 

 підприємств,  які  переробляють   сільгоссировину або

 обслуговують  сільгоспідприємства,  і  в  тому  числі

 переробні    підприємства    лісового    і    рибного

 господарства,  в  процесі  приватизації    підлягають

 перетворенню у відкриті акціонерні товариства.

      Продаж   акцій   цих   товарист  здійснюється  в

 декілька  етапів.  Це: пільговий  продаж  акцій за їх

 номінальною   вартістю  працівникам  підприємств,  що

 приватизуються,  за  приватизаційні  папери  і гроші;

 пільговий  продаж  акцій  за  їх номінальною вартістю

 сільгостоваровиробникам,   працівникам   радгоспів  і

 членам колективних сільськогосподарських підприємств,

 фермерам  за приватизаційні папери і гроші; відкритий

 продаж  акцій  громадянам  за  приватизаційні папери;

 відкритий продаж  акцій громадянам та юридичним особа

 за  кошти.  Розподіл  акцій, що підлягають пільговому

 продажу    серед    працівників   радгоспів,   членів

 колективних сільгоспідприємств, фермерів здійснюється

 пропорційно    до    обсягів    сільськогосподарської

 сировини,  зданої  на дане підприємство переробне, що

 приватизується,     або    послуг,    одержаних    їх

 підприємствами, господарствами.

      В  проекті  передбачено,  що  неодмінною  умовою

 приватизацією переробних та обслуговуючих підприємств я 
 я                           - 47 - я 

 АПК  є  те,  що  серед  працівників радгоспів, членів

 колекстивних    сільгоспідприємств,    фермерів    та

 прирівняних   до   них   осіб,  а  також  недержавних

 сільгоспідприємств  має  бути  розміщена  більшість -

 понад  51  відсоток  акцій  і  акціонерних товариств,

 створених   на   базі   цих  підприємств.  Тобьто  на

 загальних  зборах  акціонерів  більшість  голосів має

 належати      представникам     сільськогосподарських

 підприємств,   господарств,  які  мають  безпосередні

 господарські     зв'язки    з    підприємством,    що

 приватизується.

      Отже,   в   процесі   приватизації   створюються

 передумови         для         активної        участі

 сільгосптоваровиробників  в  управління господарською

 діяльністю,  переробних  та обслуговуючих підприємств

 АПК.

      Слід   зазначити,   що   неузгодженість  окремих

 положень  деяких законодавчих актів і раніше, і зараз

 заважають   сільськогосподарським   виробникам  брати

 активну   участь   у   процесах  приватизації  майна

 підприємств АПК.

      Найбільш  активно законодавством з питань оренди

 скористалися   трудові   колективи  при  приватизації

 підприємств, концерну молочної, олійно-жирової, пиво- я 
 я                           - 48 - я 

 безалкогольної промисловості.

      Внаслідок розвитку орендних відносин створюються

 передумови  ля  розриву  в  подальшому  господарських

 зв'язків,     проявом     монополізму    переробників

 сільгоспсировини    тощо.    Тобто    практично    те

 законодавство,   яке   існувало   і  існує  відірвало

 практично,  і  ми  зробили внаслідок дії цього Закону

 про  оренду  закриті  акціонерні  товариства,  і вони

 посідали  і  на сьогоднішній день займають монопольне

 становище  по відношенню до товаровиробника. Це треба

 ліквідувати.

      Встановлення  в Постанові Верховної Ради України

 від  17  червня  1994  року  "Про подолання кризового

 стану   в  агропромисловому  комплексі"  вимоги  щодо

 обов'язкової       участі       сільськогосподарських

 товаровиробників при укладанні договорів оренди майна

 підприємств  і  організацій АПК та додаткових угод на

 право  його  викупу  не  може  остаточно  вирішити цю

 проблему.

      Необхідно  вносити  відповідні  зміни  до Закону

 "Про оренду", не дивлячись на те, що він не так давно

 прийнятий.

      Даний  проект Закону, про який йде доповідь, дає

 можливість  виправити  таке  становище,  що  склалося я 
 я                           - 49 - я 

 внаслідок  оренди  майна  підприємств  АПК,  зокрема,

 пропонується  перетворювати  в  процесі  приватизації

 орендні підприємства у відкриті акціонерні товариства

 ті,  що викуплені через оренду. При цьому у випадках,

 коли  майже все державне майно орендного підприємства

 вже  викуплено,  передбачається  збільшувати статутні

 фонди  таких  товариств за рахунок грошових внесків в

 процесі  приватизації  сільгосппідприємств  за вимоги

 забезпечення у сільськогосподарських товаровиробників

 більшості  акцій переробних, орендних підприємств, що

 приватизуються.     Приватизовані     переробні     і

 обслуговуючі  підприємства  через  оренду  з викупом,

 пропонується   перетворювати   після  приватизації  у

 відкритті   акціонерні  товариства  з  метою  надання

 сільгосптоваровиробникам  можливості  придбати  акції

 цих підприємств.

      При   приватизації   майна  радгоспів  та  інших

 державних    сільськогосподарських   підприємств   їх

 працівникам   передбачено  обов'язково   компенсувати

 вартість колективного майна, безкоштовно переданого у

 державну власність у відповідні періоди.

      Передбачається   компенсацію   надавати   шляхом

 зменшення   платежів  для  працівників  за  майно  їх

 радгоспів,  підприємств.  Розмір  зменшення  платежів я 
 я                           - 50 - я 

 розраховується як добуток вартості майна, що припадає

 на  одного  члена колективного сільгоспідприємства по

 області  в  Автономній  Республіці  Крим та кількості

 працівників радгоспу, підприємства, що приватизуються

 і прирівняних до них осіб.

      В    проекті   Закону   уточнюється    зазначена

 компенсація,  яка  була  визначена в Декреті Кабінету

 Міністрів України "Про особливості приватизації майна

 в  АПК".  Зокрема,  приватизація  майна  радгоспів та

 інших державних сільгоспідприємств, які були створені

 на     базі     колгоспів    та    заснованих    ними

 міжгосподарських,  сільськогосподарських  підприємств

 без  викупу їх державного майна і які за період своєї

 діяльності не одержували бюджетних коштів від держави

 для придбання основних фондів і засобів виробництва і

 будівництва,  здійснюється  шляхом  безоплатної  його

 передачі відповідним його колективам.

      У   разі   використання   бюджетних   коштів  на

 зазначені  цілі  підлягає  приватизація,  створена за

 рахунок  цих  коштів  частка  державного майна шляхом

 викупу.  Слід  відзначити,  що  деякі  з  обмежень  в

 процесі  приватизації, встановлених Декретом Кабінету

 Міністрів   носили   штучний  характер  і  стримували

 приватизаційні   процеси.  Прийняття  проекту  закону я 
 я                           - 51 - я 

 дозволить усунути такі обмеження.

      Так,   згідно   з  проектом  закону  з'являється

 можливість  приватизувати  радгоспи  та інші державні

 сільгоспідприємства  не лише шляхом перетворення їх у

 колективні  сільськогосподарські  підприємства, а й і

 шляхом створення відкритих акціонерних товариств. При

 цьому    працівникам    зберігаються    всі   пільги,

 передбачені   у   разі   перетворення   радгоспів   у

 колективні   сільгосппідприємства.   Це   дає   змогу

 прискорити   приватизацію   фондоємких   підприємств.

 Таких,   як:  птахофабрики,  відгодівельні  комплекси

 радгоспів, заводів, тощо. Ви знаєте, що такі єсть.

      Пректом   Закону  передбачаються  пільги  членам

 трудових  колективів при приватизації майна радгоспів

 та    інших    державних   сільгосппідприємств,   які

 знаходяться   у   зоні   гарантованого  добровільного

 відселення  внаслідок  аварії  на Чорнобильській АЕС.

 Приватизація    цих    радгоспів    здійснюється   на

 безоплатній    основі.   Необхідно   визначитись   із

 переліком  населених  пунктів,  у яких знаходяться ці

 господарства  і  я  думаю, що це компетенція Кабінету

 Міністрів.

      Таким  чином  прийняття  поданого вам на розгляд

 проекту   Закону   дозволить   суттєво   удосконалити я 
 я                           - 52 - я 

 існуючий   механізм  приватизації  і  ліквідувати  ті

 (..........), які є на сьогоднішній день.

      І  на  закінчення  хотів би в порядку інформації

 депутатам   довести  кілька  статистичних  даних.  На

 сьогодні   у   нас   єсть  189  цукрозаводів,  з  них

 приватизовано  17  відсотків  і в тому числі 3 -через

 аренду  з викупом. М'ясокомбінати -101, приватизовано

 62, 16 -через оренду з викупом.

      Підприємства молочної промисловості. Є всього їх

 453,  приватизовано  51 відсоток і в тому числі через

 аренду з викупом  - 30.

      І  агротехсервісних підприємств приватизовано із

 1126  - 77, 3 - через аренду з викупом.

      Як  вам  зрозуміло,  що  оці,  що  чере аренду з

 викупом,  вони сьогодні закриті акціонерні товариства

 і    вони    домінують   над   сільськогосподарськими

 товаровиробниками.

      Я думаю, що таке становище треба міняти і прошу,

 щоб  все-таки  і  Закон  про аренду, який на сьогодні

 діє,  теж ще раз переглянути. Особливо ті дві статті.

 25 і 31.

      25  стаття  Закону  про аренду дозволяє сьогодні

 арендаторам  приватизувати  через  аренду з викупом і

 сьогодні  це робить... ми хочемо поламати цю систему, я 
 я                           - 53 - я 

 а  вона діє сьогодні. А 31-ша, заключна стаття Закону

 "Про  оренду"  говорить про те, що прийнятий закон не

 має  відношення  до  тих  підприємств,  які  сьогодні

 знаходяться на оренді.

      Так  як  же нам тоді бути, органам приватизації?

 Давайте разом вирішувати цю проблему. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.    Чи    є   запитання   до   Олександра

 (..........).  Прошу  записатися  на  запитання. Будь

 ласка, Вінський.

     

      ВІНСЬКИЙ Й.В.

     

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  я  хочу

 нагадати  ще  раз  вам  і  депутатам, що наша сесія в

 данний  час  в  прямому  ефірі  не транслюється. Тому

 необхідно  прийняти  рішення все-таки, щоб була пряма

 трансляція.  І  цей  визов Парламенту треба зупинити,

 який сьогодні зроблено по радіо.

      Тепер  питання  до  виступаючого.  Скажіть, будь

 ласка, який правовий чи юридичний механізм ви бачите,

 щб  ці  акціонерні  товариства  закритого  типу,  які

 сьогодні   є,  стали  відкритими.  Як  ми  їх  можемо

 зобов'язати.  І  як  ми можем їх заставити поділитись я 
 я                           - 54 - я 

 своєю  власністю з колгоспами, радгоспами і так далі.

 Адже  якщо  молокозавод приватизований через оренду з

 викупом,   то  все,  що  є  там  вже  належить  цьому

 трудовому колективу, цим 100 чи 120 чоловік. Як можна

 їх  заставити  заднім числом, щоб вони віддали частку

 своєї власності комусь на сторону.

     

      _____________.    Ну,    по-перше,   нам   треба

 визначитись  чи  це треба робити. Це була пропозиція.

 Ваше  право  визначатись:  треба це чи не треба. І чи

 нам  треба  задовольняти певні корпоративні інтереси,

 чи   працювати  на  кінцевий  результат.  Бо  там  на

 приватизованому через оренду з викупом підприємств, і

 там,  вибачте  мені,  у  багатьох  випадках  трудовим

 колективом  і  не  пахне.  Там  є  свої,  як  кажуть,

 інтереси і групи.

      Тим  більше,  що  5  відсотків  діє, і  там  все

 перепливає    в певні   руки.    І    туди,  на поріг

 товаровиробників не пускають (ми знаємо такі приклади

 і по  цукрових заводах і по молочних заводах). Так чи

 нам треба працювати в цілому, щоб зацікавленість була

 в  кінцевому  результаті,  чи можливо задовольнити? А

 тепер  я  повинен  доповісти,  що деякі приватизовані

 через   оренду   з   викупом  підприємства  і  навіть я 
 я                           - 55 - я 

 акціонерні  товариства.  Ну, це  так звані акціонерні

 товариства.  Там  дуже  мізерна  частка  акцій попала

 товаровиробникам. Дирекція такого заводу, цукрозаводу

 внаслідок прибутку, який там утворився (а це, по суті,

 дивіденди)  використали  ці  кошти  на  те,  щоб  тут

 задовльнити свої проблеми, на цукрозаводі. Наприклад,

 повирішували  все на світі, а товаровиробників туди і

 на поріг не пускають.

      Давайте   визначатися.  А  тепер - як  це  можна

 зробити. Я вже доповідав в доповіді, тут є - це треба

 зробити  шляхом додаткового випуску акцій і обміну їх

 з товаровиробниками. Ну, це, безумовно, що цей закон

 зворотньої  сили  не  має на добровільній основі, але

 якщо від цього страждає і саме переробне підприємство,

 і товаровиробники не зацікавлені. То треба якось його

 вирішувати.

     

      ГОЛОВА. Брит.

     

      БРИТ. Запорожская область.

     

      Уважаемый докладчик !

      Речь   идет   об  11  статье, где  говорится  об

 особенностях  приватизации и совхозов-техникумов. Это я 
 я                           - 56 - я 

 превращение  их  в  открытое акционерное общество. Не

 кажется   ли  вам,  что  это  приведет  к  ликвидации

 совхозов-техникумов (я  имею в виду учебного, учебной

 базы),   потому   что   акционерам   будет  невыгодно

 финансировать      техникумы.      Либо      придется

 восстанавливать  в  этих  техникумах  такую оплату за

 учебу,  и  тогда  просто никто не будет идти и, таким

 образом,    как   целостный   учебно-производственный

 комплекс они прекратят свое существование.

     

      ____________. Стаття 11 передбачає: приватизацію

 майна радгоспів-технікумів - здійснювати перетворення

 їх  у  відкриті  акціонерні  товариства на умовах і в

 порядку,  які передбачені статями 6 і 7 цього Закону:

 "...  з  подальшим  функціонуванням  цих товариств як

 цілісних  навчально-виробничих  комплоексів". Законом

 же  передбачається,  щоб  вони функціонували! Вони не

 можуть, бо Закон зобов'язує їх функціонувати. Так що,

 я  думаю,  що тут відповідь у цій статті єсть на ваше

 запитання...

     

      ГОЛОВА. Чумаченко.

     

      ___________.   Ну,  я  ще  не  зовсім  відповів, я 
 я                           - 57 - я 

 Олександре     Олександровичу,     вибачаюсь!     25%

 передбачається тут залишити у валсності держави, і це

 буде метод управління державою даними об'єктами...

     

     

      ГОЛОВА.   Прошу, Чумаченко.

     

      ___________.  Слово дайте, будь ласка, Радченко,

 442-й.

     

      ГОЛОВА.   Будь ласка.

     

      РАДЧЕНКО Г.Ф., 442 виборчий округ.

      Шановний доповідачу!

      Скажіть, будь ласка, от моя точка зору -оскільки

 йде  у нас приватизація, перший етап приватизації, то

 я вбачаю, що приватизація йшла виключно за ваучери. І

 ніякої,  як кажуть, приватизації за готівку. Оскільки

 цим  ви  обмежуєте  право  моє  як громадянина на 50%

 використать  своє  громадянське право. Тобто, якщо ми

 взнавали  номінальну  вартість  ваучера,  то ми взяли

 вартість   основних  засобів  державної  власності  і

 поділили  на кількість населення, яке живе в україні.

 Це  перше  питання. Я б хотіла почути думку з приводу я 
 я                           - 58 - я 

 цього.  Я  -за ваучерну приватизацію, а що стосується

 готівки,  то  це  буде  етап приватизації, коли у нас

 буде діяти ринок цінних паперів.

     

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      ___________.  Ну,  дане  запитання не стосується

 даного   законопроекту,  але  воно  загальний  носить

 характер,  тому  я можу відповісти так: ви знаєте, що

 процеси  приватизації  регулюються  законодавством, а

 також  указами  Президента.  І як вам відомо, що мала

 приватизація  (і ви будете розглядати тут деякі зміни

 до законодавчих актів, що діють), мала приватизація -

 це   об'єкти   торгівлі,   побутового  обслуговування

 (готелі  там),  комунальне  господарство.  То  це,  в

 основному,  буде  робитись  за готівку, тому що треба

 поповнювати  і бюджет міцевий, а від реалізації таких

 об'єктів  по  малій  приватизації  все  йде у місцеві

 бюджети на вирішення соціальних програм.

      Стосовно  малої....  то  єсть  великих  і  малих

 підприємств,   то тут -  ваучерна  приватизація.  Але

 частково і за гроші, за готівку.

       я 
 я                           - 59 - я 

      ГОЛОВА.   Ткаченко.

     

      ТКАЧЕНКО.

      Все  те,  що ви пропонуєте, скажіть, будь ласка,

 вже  пройшло  десь практику? Тобто йдеться про те, чи

 ви  вивчали  досвід  інших  країн  в  вирішенні  цієї

 проблеми? Проблеми в новостворених державах.

     

       ___________.  Безумавно,  що  вивчали,  в  тому

 числі і в країнах Центральної, Східної Європи, в тому

 числі   і   в   Російській  Федерації.  В  Російській

 Федерації   теж,  скажімо,  проблеми  приватизації  і

 стосунків  в результаті приватизації товаровиробників

 і  переробників  теж  порушені, і там Президент Борис

 Миколаєвич  Єльцин  видав  Указ  про те, щоб все-таки

 об'єднати  їх  там.  Але це регулюється сьогодні його

 Указом.

      І   помилки   такі   допускаються  кругом,  коли

 розриваються  господарські  зв'язки, то ми говоримо в

 залі,  коли обговорюємо законопроекти, що ми порушили

 зв'зки  господарські  між країнами СНД, там, де в нас

 зав'язано.  А  тут  порушили ці зв'язки, і треба ж це

 якось у себе вдома вирішувати ці проблеми.

      Проект закону на це відповідь дає. я 
 я                           - 60 - я 

     

      ГОЛОВА.  Сокерчак.

     

      СОКЕРЧАК.   Я  хотів  повідомити  депутатів,  що

 трансляція  сесії  йде по другій програмі сьогодні. І

 прошу передати слово  308, Попову.

     

      ГОЛОВА.    В    нас   більшість   населення   не

 користується другою програмою, в радіоточках немає.

             (Шум у залі)

      Одну хвилиночку.

     

       ПОПОВ.  Уважаемый  докладчик,  у меня к вам два

 вопроса. Первый вопрос: если мы сегодня рассматриваем

 закон  о  особенности приватизации в агропромышленном

 комплексе,  то  вы  сразу  в своем ответе выхолостили

 первую  часть,  то есть, промышленного комплекса нет,

 остался   агрокомплекс.   Причина?  Первая,  ответьте.

 Сегодня    практически   в   Одесской   области   вся

 перерабатывающая     промышленность    и    техсервис

 приватизировался.  Вопрос стоит в том, что же сегодня

 приватизировать   селевику?   Потому  что  это  будет

 номинальный,  но  не  реальный  Закон о приватизации.

 Если  мы  сегодня  этот  Закон  будем рассматривать в я 
 я                           - 61 - я 

 таком   философском   понятии,  то  селевику  сегодна

 практически  делать  нечего.  То  что вы сказали, что

 можна  выпустить  дополнительные  акции. Вы извените,

 приватизированное предприятие промышленное сегодня не

 пойдет  на  инфляцию  своих акций -это ж закономерно,

 экономический  закон.  То есть это тоже нереально. Не

 возникает ли у вас... Я должен все-таки рассматривать

 в  пакете  Закон  о  развитии  сельского  хозяйства и

 приватизации вцелом, потому что и предыдущий закон не

 был   принят,   потому  что  нет  пакета  законов  по

 агропромышленному  комплексу.  О  том что государство

 должно взять на себя сегодня........ и выкупить часть

 акций  уже  незаконно  приватизированных промышленных

 предприятий   и  передать  селевику.  Другого  выхода

 просто сегодня нет. Поэтому если этот вопрос не будет

 решатся, то этот Закон не может быть принят.

      Спасибо.

     

      ___________.  Спасибо  за  поставленный  вопрос.

 Я  еще  раз несколько цифр приведу. Приватизировано у

 нас   на   сегодняшний  день  17  процентов  сазарных

 заводов,  61 процент мясокомбинатов, перерабатывающих

 молочных  -51 процент и Украгротехсервиса -7. То есть

 есть  ради  чего  принимать Закон. То что впереди еще я 
 я                           - 62 - я 

 есть  что  делать. Но хотя бы выправить положение то,

 которое есть.

      То  что  в  Одесской  области  там действительно

 использовали   ту   правовую  базу,  которая  была  и

 действует,   то    конечно   поактивничали   люди   и

 приватизировали таким способом.

      Теперь  что  касается...  Я  уже отвечал на этот

 вопрос другой, что принудительно или непринудительно.

 Ситуация такова, что надо учитывать и добровольность,

 потому  что все от такого способа приватизации, когда

 все  в разнобой действуют: и переработчики продукции,

 и  товаропроизводители,  то  я  думаю,  что  тут один

 другому    навстречу   пойдут.   Учитывать   надо   и

 добровольность в этом вопросе.

     

      ГОЛОВА. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Дякую.

      Вітренко,     Конотопський    виборчий    округ,

 соціалістична фракція.

      Шановний  Олександр  Григорович,  скажіть,  будь

 ласка,  як  стало  відомо  мені,  Світовий банк надав

 реабілітозаційну  позику  -300  мільйонів доларів для я 
 я                           - 63 - я 

 того,   щоб   прискорити   процес   приватизації.  10

 мільйонів   -це   для   того,  щоб  стимулювати  вас,

 представників    отих    структур,    що   здійснюють

 приватизацію.  40  мільйонів  -для  того,  щоб швидше

 соціальну   сферу  підприємства  скинули  на  бюджети

 місцеві. І там підкреслюється, що це тимчасовий такий

 засіб.  Тобто,  далі хай соціальна сфера собі гине. А

 ось  250 мільйонів -це позика під те, щоб ви виконали

 завдання.  І  воно  розписано,  як  в кращих колишніх

 радянських планах: по місяцям скільки приватизувати.

      Так от, у цьому документі я не побачила головне:

 за  що стимулювання буде. Якщо це постприватизаційний

 такий засіб, за що ви стимулюєте, по яких показниках?

 Кому надається оця підтримка в доларах, будь ласка?

     

      _____________

      Дякую, Наталія Михайлівна, за запитання.

      Дійсно,  процедура  вивчення  можливості надання

 такої  позики  була. Нею займався Уряд і представники

 Світового банку, але вирішення питання немає.

      Стосовно  стимулювання працівників органів Фонду

 Державного Майна, то там взагалі мова про це не йшла,

 взагалі проце мова не йшла.

      І хто кого там стимулює персонально, то, вибачте я 
 я                           - 64 - я 

 мені, я такого не чув і не бачив і не знаю.

     

      ГОЛОВА. Косолапов.

     

      КОСОЛАПОВ А.Г.

     

      Дякую, Косолапов, Харківська область.

      В  принципі,  шановний  доповідач, я проти самої

 концепції,  заложеної  в цьому проекті по особливості

 приватизації.  Але,  цей аргумент я зможу довесті при

 своєму  виступі.  В  мене є декілька запитань по суті

 підготовки самого проекту.

      По-перше, він професійно, не грамотно, не зовсім

 грамотно,  я сказав, підготовлений, тому що частина 3

 Статті  7  іде  протиріччя  з  Статтею  5.  Ви уважно

 вчитайтеся у саму суть в цих статтях.

      Друге.   В   частці   3  частини  3  про  пільги

 говориться,    що    державні    сільськогосподарські

 підприємства   і  організації  різних  організаційно-

 правових форм господарювання мають право на придбання

 акцій  за  номінальною  вартістю,  за  власні кошти в

 межах  зазначених  квот  в  разі,  коли... колективів

 підприємств,  що  приватизуються і т. д. Ця норма дає

 право...  частнику і через цю норму дуже добре будуть я 
 я                           - 65 - я 

 легалізовані кошти таємного капіталу.

      Тому, я з ............. незгоден.

      І  друге.  Стаття 3 частина 1, де надає право це

 на  пільгове  придбання  акцій,  говориться, що мають

 право   члени   селянських  фермерських  господарств,

 працівники        державних       і       колективних

 сільськогосподарських     підприємств     та    інших

 сільськогосподарських   товаровиробників.  Працівники

 говориться,   а   де   ж  є  колективні  форми,  такі

 акціонерні  товариства,  такі,  як  агрофірми і т. д.

 Чому  я  все  це говорю? Є колізії, коли... проми і в

 частності  в нашій Харківській області, надають акції

 товаровиробникам,  які  займаються животноводством, в

 скотововстві.   А   ті,  що  займаються  в......,  ми

 заготовляємо  корма  і  ми  не будемо заготовляти. Ця

 норма не годиться у цю статтю. Дякую!

     

      ___________.   Я  повинен  доповісти,  що  даний

 законопроект  відпрацьовувався  Урядом  із залученням

 Академії  аграрних наук, спеціалістів -вчених спільно

 із    Комісією    вашою,    пройшов    апробацію   на

 парламентських  читаннях тут,  у  цьому залі, де було

 більшість народних депутатів. Серйозних зауважень -ми

 уважно  вивчали  стенограму  парламентських  читань - я 
 я                           - 66 - я 

 зауважень  по  ньому  не  було.  І  така  категорична

 оцінка, яка є сьогодні, я не знаю, но, очевидно, вона

 не  сприймається,  така  категорична  оцінка  -що він

 безграмотний Закон.

      Крім  того,  і аграрна фракція вся розглядала це

 питання, і Комісія. Буде ще співдоповідь від Комісії.

 Я  думаю,  що  оцінка  така, ну явно не... А відносно

 того,  що  тут тіньовикам можна буде реалізувати -так

 тут  взагалі  не  допускаються  тіньовики, бо тут іде

 питання  про реалізацію придбання акцій, в тому числі

 як  фізичними, так і юридичними особами. А краще, щоб

 це   були...   Давайте   при   другому   читанні   ще

 доопрацюємо,  доповним,  внесем  зміни  і доповнення,

 уточним    деякі    позиції,   щоб   товаровиробників

 представляли  юридичні  особи.  Тому що фізичні особи

 там  не доб'ються туди. Деоегувати доручення від груп

 акціонерів, щоб  вони там правили  бал.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Час використаний. Але, Олександре

 Григоровичу, та попередня дискусія, як ви пам'ятаєте,

 найбільше зводилася до протиріччя: юридичні і фізичні

 особи -суб'єкти приватизації. Так от погляньте -у вас

 у  статті  6  написано...  в  статті 4: "здійснюється

 розподіл    акцій    між   селянськими   фермерськими я 
 я                           - 67 - я 

 господарствами,  державними,  колективними  та іншими

 сільськогосподарськими        підприємствами        і

 організаціями.  Здійснюється  пропорційно  до обсягів

 сировини, зданої на об'єкт приватизації" і так далі.

      І  причому  дальше все це доводиться до фізичних

 осіб.  Якщо  візьмемо  типовий випадок -відгодівельне

 господарство.  У районі є тільки молокозавод із того,

 що  приватизується.  Відгодівельне  господарство туди

 молока  мало  здає.  А  людей  в  нього багато. Чи не

 закладається,  тут ніхто не відпрацьовував модель, як

 дальше  рухатися  в цьому напрямку. Це означає, що ми

 обділяємо  людей  можливістю участі в приватизації, з

 одного  боку, а з іншого боку на ефективність це ніяк

 не впливає.

      Тому  треба... А це інший принцип, це принципово

 інша   модель.   Тому   ви  не  врахували  чомусь  ті

 пропозиції депутатів, котрі висловлювались тоді.

      І ще інше. У 5 статті ви пишете про приватизацію

 майна   радгоспів,   перетворення   їх   у   відкриті

 акціонерні   товариства.   А  земля  де  тут?  Як  це

 кореспондується Земельним кодексом? Будь ласка.

     

      _____________.   Олександре   Олександровичу,  я

 думаю,  що  при  доопрацюванні можна врахувати. І тут я 
 я                           - 68 - я 

 зразок  між  фізичними  особами, бо треба забезпечить

 право  і  фізичним  особам  і  зв'язок  з  юридичними

 особами.  Кому  і  як  це  делегувати  компетенції, я

 думаю,  що   можна  доповнити це статею і ув'язати ці

 проблеми  з  тим,  щоб  ефективніше  право голосу там

 використовувалось,  у   цих   відкритих   акціонерних

 товариствах.

      Тепер стосовно приватизації радгоспів.

     

      ГОЛОВА.  Відповідність  до  Земельного  кодексу,

 будь  ласка.  Діє  Земельний  кодекс,  навіть із тими

 змінами,   які   ми   сьогодні   приймали  -і  то  не

 відповідає.

     

      _____________.   Ну,   значить   давайте   будем

 відпрацьовувати до другого читання.

     

      ГОЛОВА. Прошу, сідайте. Дякую. Кравчук, прошу.

     

      КРАВЧУК   В.  І.  215  Білоцерківський  виборчий

 округ, Володимир Кравчук.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні  депутати!

      Поданий вам на розгляд проект Закону України про я 
 я                           - 69 - я 

 особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому

 комплексі  в  основному  базується  на нормах Декрету

 Кабінету    Міністрів    України   "Про   особливості

 приватизації майна в агро-промисловому комплексі" від

 17 травня 1993 року та Указу Президента України  "Про

 прискорення  приватизація  майна  в агро-промисловому

 комплексі" від 19 січня 1995 року, N 66.

      Тобто  даний  проект  не  порушує  вже визначені

 пріоритети    в    процесі   приватизації   майна   в

 агро-промисловому   комплексі   з   урахуванням  його

 особливостей.

      Однак   в   процесі   реалізації    вищезгаданих

 законодавчих  актів виникло немало нових питань,   що

 потребувало їх вирішення, причому   -   з урахуванням

 інтересів сільськогосподарських товаровиробників.

      Так, в  існуючому законодавстві не відпрацьована

 модель   приватизації   по   замкнутому   циклу.  Від

 виробника  -через переробку сервісне обслуговування -

 до  торговельних  чи  заготівельних підприємств. Весь

 цей комплекс повинен бути власністю тих, хто виробляє

 сировину. Переробне підприємство реформувалося згідно

 нині  діючого  декрету  без  врахування вище згаданих

 особливостей,    чим    порушені   основні   принципи

 діяльності агро-промислового комплексу. я 
 я                           - 70 - я 

      Друге.  Приватизація  переробних  підприємств  в

 своїй більшості здійснювалася через оренду з викупом,

 де  трудові  колективи  стали  супер-монополістами  в

 акціонуванні     цих     підприємств.    При    цьому

 сільськогосподарські   товаровиробники   і  споживачі

 послуг, практично, в цьому процесі участі не брали, і

 тому   вони   не   були   зацікавленими  в  кінцевому

 результаті  роботи  таких  підприємств. Наприклад, за

 даними  Мінсільгосппроду, по Херсонському консервному

 комбінату    сільськогосподарським   товаровиробникам

 виділено   лише   менше...   вірніше,  5%  акцій.  По

 Котовському цукровому, Одеському, Одеської області  -

 лише 2,4 % акцій, і так далі.

      В  зв'язку  з  таким  становищем товаровиробники

 вимушені  відмовлятися  від послуг таких підприємств,

 везти  сировину  на  інші  підприємства,  скорочувати

 площу  посіву  і  виробництва  продукції,  створювати

 альтернативні  підприємства,  цехи, невеликі заводи і

 т.   д.  При  цьому  в  програші  залишалися  всі:  і

 переробники,  і  товаровиробники,  і держава вцілому.

 Можна  назвати ще декілька аргументів, щодо недоліків

 в  існуючому  законодавстві  і, відповідно, в процесі

 приватизації підприємств АПК.

      Але  мотивація  для  розробки і прийняття нового я 
 я                           - 71 - я 

 закону  одна:  Закон  повинен  сприяти  переходу  від

 кількісного  до якісного процесу.

      Тому   в   поданому   проекті   Закону   України

 передбачаються   шляхи   вирішення   цієї   проблеми.

 Зокрема,     приватизація    майна    переробних    і

 агросервісних    підприємств,    приватизація   майна

 радгоспів  та  інших  державних сільськогосподарських

 підприємств,   приватизація   майна   підприємств  із

 змішаною   формою   власності,   розширення  способів

 приватизації  майна  радгоспів шляхом перетворення їх

 як  в  колективні  сільськогосподарські підприємства,

 так і в акуціонерні товариства.

      В  зв'язку  з тим, що близько половини радгоспів

 та  інших державних сільськогосподарських підприємств

 в  минулі  роки  були  створені  на  базі колгоспів і

 межгоспів  без  викупу їх майна, і більшості з них за

 період  своєї діяльності не одержали блджетних коштів

 на  поповнення  основних  виробничих фондів, проектом

 Закону  передбачено  їх  приватизація  на безоплатній

 основі, як вимагають сьогодні трудові колективи таких

 підприємств.

       Розширюються способи приватизації майна та форм

 сплати   за   майно   радгоспів,  що  приватизуються.

 Зокрема,     передбачається    надавати    моюливість я 
 я                           - 72 - я 

 товариствам  покупців, створеним трудовим колективам,

 передавати майно з розстрочкою платежів до 3-5 років.

 Це   є   дуже  важливим  для  крупних  фондомістських

 господарств і сприятиме закріпленню трудових ресурсів

 на селі.

      Вирішується       на       користь      розвитку

 сільськогосподарського    виробництва    приватизація

 об'єктів          незавершеного          будівництва.

 сільськогосподарського    виробництва,   приватизація

 об'єктів незавершеного будівництва.

      Передбачаються    такі    об'єкти,   за   згодою

 сільськогосподарських   товаровиробників,  передавати

 колективним    і    державним   сільськогосподарським

 підприємствам    для    їх   подальшої   добудови   і

 використання.

      Законом    передбачається   приватизація   майна

 радгоспів,   що   знаходяться  в  зоні  гарантованого

 доборовільного  відселення  внаслідок  аварії на ЧАЕС

 шляхом  безплатної передачі його трудовим колективам,

 порядок  приватизації  спеціалізованих  радгоспів  по

 багаторічних   насадженнях  та  радгоспів-технікумів,

 передача  об'єктів  соцкультпобуту  при  приватизації

 підприємств   в   комунальну   власність,  збільшення

 строків    збереження    спеціалізації   реформованих я 
 я                           - 73 - я 

 об'єктів,    використання   коштів,   одержаних   від

 приватизації  майна в АПК на нарощування виробництва,

 способи   приватизації   рибної  галузі  та  лісового

 господарства тощо.

      В  підготовці  зазначеного  проекту закону, який

 подано   Кабінетом   Міністірвв  України  на  розгляд

 Верховної     Ради     брали    участь    спеціалісти

 Мінсільгоспроду,     Мінекономіки,    Держхарчопрому,

 Мінрибгоспу, Мінсільгоспу, Держкомзему, Мінчорнобиля,

 Мінфіну і Академії аграрних наук.

      Відповідний   проект   закону   розглядався   на

 засіданні   нашої  комісії,  і  враховано  цілий  ряд

 пропозиція  народних депутатів України, і, як говорив

 попередній      иступаючий,      розглядалось      на

 парламентському читанні.

      Серез  пропозицій, що внесли депутати, стаття 3-

 це  пропозиція  щодо  приватизації майна переробних і

 агросервісних  підприємств  працівниками державних та

 членами  колективних сільськогосподрських підприємств

 і  прирівненими  до них особами, а також недаржавними

 сільськогосподрськими   підприємствами  на  пільгових

 умовах не менше як 51%  акцій.

      У  випадку,  коли  залишок  вартосіт  майна,  що

 підлягає  риватизації після використання працівниками я 
 я                           - 74 - я 

 прав,  визначених  у  пункті  1  даної статті, не дає

 можливості    реалізувати   цю   квоту,   то   планом

 приватизації  слід  передбачити відповідне збільшення

 статутного  фонду підприємства за рахунок додаткового

 випуску    і    розміщення   акцій.   Такий   порядок

 застосовується    також    на    вже   приватизованих

 підприємствах,  конкретний  розмір квоти і пропозицій

 встановлюються в плані приватизації об'єкта.

      Крім того, запропоновано доповнити проект Закону

 статтями,   в   яких  передбачається  прискорений  за

 спрощеною  схемою  порядок приватизації майна окремих

 радгоспів   і інших  державних  сільськогосподарських

 підприємств;     особливий     порядок   використання

 аудиторських      послуг       при       приватизації

 сільськогосподарських    підприємств,    приватизацію

 підприєміств  і організацій, які йдуть за погодженням

 з  Кабінетом  Міністрів  України  та  управління тією

 часткою майна, що залишається у власності держави.

      Таким  чином, прийняття  Закону,  на нашу думку,

 сприятиме прискоренню реформування власності в   АПК,

 захисту  інтересів  працюючих в цій галузі, посилення

 мотивації   до  праці  та  прояву  почуття  власника,

 господаря,   досягнення  вищих  кінцевих  результатів

 виробництва. я 
 я                           - 75 - я 

      Від  імені Комісії висловлюю вдячність всім, хто

 брав  участь у розробці проекту Закону і звертаюсь до

 депутатів-колег  з проханням прийняття його в першому

 читанні.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Чи є потреба задавать запитання?

      (Шум в залі)

      Запишіться, будь ласка, хто хоче.

     

      ЙДЕ ЗАПИС НА ВИСТУПИ.

      

      Голова. 10 хвилин.  Роєнко.

     

      РОЄНКО В.Г.

      Довганю передаю слово.

     

      ГОЛОВА.    Будь   ласка.   Довгань.   І   список

 опублікуйте.

     

      ДОВГАНЬ С.В.

     

      Володимир    Іванович!    Ми    розглядали   цей

 законопроект  на  депутатській  групі, доповідала нам я 
 я                           - 76 - я 

 секретар  вашої  Комісії.  І  в  неї було дуже багато

 претензій   до   цього  проекту,  законопроекту,  але

 Комісія  якось  прийняла  рішення винести це питання,

 цей  законопроект  сьогодні  на  слухання  без  згоди

 більшості   депутатів.   Така   інформація.  Якщо  це

 правда - все це так.

      І  я  думаю, що сьогодні при всьому тому, що тут

 все,  так  сказать,  багато  розказували,   якби було

 добре  зроблено, законопроект не може бути прийнятий,

 тому  що  Комісія  все-таки  рішення окончательно, як

 кажуть, не прийняла з цього приводу.

      Шановний  Сергій  Васильович,  вашу тенденцію до

 слухів - всім  вона  відома,  а  я  вам хочу сказати:

 секретар Комісії присутня, можем дати їй слово.

     

      ГОЛОВА. Це не так? Не так -значить, не так. Все,

 йдемо далі.

      Ващук. Це не по суті, це по процедурі питання.

     

      ВАЩУК К.Т.

     

      69-ий   виборчий   округ,   Волинська   область,

 Катерина Ващук.

      Шановний   Володимир   Іванович,   я  би  хотіла я 
 я                           - 77 - я 

 уточнити позицію Комісію у тому плані: тут доповідали

 від  Кабінету  Міністрів...  Все-таки  що  робити, як

 рекомендує Комісія поступати з тими підприємствами, з

 якими  ми  вже  запізнились  із  цим  Законом  і  які

 приватизовані на основі оренди з викупом? І там майже

 вже    нічого    не    залишилось    для    сільських

 товаровиробників?  Яка  позиція Комісії по відношенню

 до таких підприємств?

     

      _____________

      Дана  пропозиція  на... Олександр Григорович вам

 вже   говорив,   відповідав   на   це  запитання,  що

 пропозиція  була  така, щоби не спускати на цьому, що

 залишилося,  але  варіант  шляхом  випуску додаткових

 акцій.  Наскільки  він реальний, наскільки їхні ціни,

 це треба відшліфувати ще у механізмі.

      Над   цим   питанням  працювала  Академія  наук,

 аграрних  наук,  над  цим  питанням працював Інститут

 економіки наш і пока зупинилися на цьому питанні.

      Якщо до порядку другого читання (а сьогодні вже,

 здається,    депутат    Косолапов   і   вносив   таку

 пропозицію),  якщо  будуть від депутатів чи від інших

 організацій   дані   інші   пропозиції,  вони  будуть

 враховані   в  другому  читанні,  але  позиція  нашої я 
 я                           - 78 - я 

 Комісії  однозначна. Для всіх переробних  підприємств

 товаровиробник  повинен  мати  не  менше  51 процента

 акцій.

     

      ГОЛОВА. Заварзін.

     

      ЗАВАРЗІН

     

      Прошу передать слово Попову, пожалуйста.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка!

     

      ПОПОВ

     

       Уважаемый  Владимир  Иванович, у меня к вам два

 вопроса.  Выступал  перед вами депутат Хмара и сказал

 одну  очень  крылатую  фразу  о том, что речь идет не

 просто  о  приватизации  в сельском хозяйстве, а речь

 идет  о  сельском  населении,  которое  составляет на

 Украине  48  процентов.  Или  это  ваша  позиция така

 быстрая  и позиция 13 человек, которые вы сегодня нам

 рекомендуете.  Поэтому,  у  меня  вопрос к вам возник

 такой.

      Можна  ли  вообще  рассматривать сегодня Закон о я 
 я                           - 79 - я 

 особенности  приватизации  в  сельском  хозяйстве  не

 проведя  инвентаризации  земли,  в  целом? Потому что

 очень  много  земли  было  сегодня  под госфонды, под

 военные  обкекты,  которые практически систематически

 забрали незаконные структуры.

      Второй  вопрос.  Если  территориальная  ценность

 любого  района,  области  и часть нее покрыта водными

 ресурсами,  которые  были  закреплены, земля, за тем

 или  инным  хозяйством,  не  образовав  на них рыбные

 хозяйства,  сегодня  приватизируются без хозяина этой

 земли. Это же особенности.

      И  третий  вопрос.  Вы или я живем на расстоянии

 100   км   от   районного   центра  в  селе,  сегодня

 приватизирована  вся  переработка. Вы учитель, медик,

 пенсионер,  вы скажите, куда вложите свой сертификат,

 если практически там нечего приватизировать? Поэтому,

 надо  Закон  о  земле, это самый сложный политический

 вопрос.  И  просто подходить к нему без экономической

 подкладки  к  нему  без  рассчета,  без  анализов,  я

 считаю,  что  вообще  невозможно  рассматривать. Если

 история  учит  о  том, что все вопросы, связаные... с

 нерешением  этого вопроса связаный с землей. Поэтому,

 пожалуйста,  если  сможете  ответьте  мне  на эти три

 вопроса. я 
 я                           - 80 - я 

     

      ___________.  Я  начну  с  третьего  вопроса.  О

 том...  про  те,  що...  чи  можна  сьогодні чи треба

 ...процесс обкяснения  в любви  уже ушел.

      І  якщо  сьогодні залишилися тільки підприємства

 АПК  неприватизовані,  а все кругом приватизоване, то

 вже виступати не можна.

      Інший  шлях  і  інша...  чи  інша  мова  про те,

 наскільки в нас хватить розуму зрорбити грамотний той

 Закон , щоб відобразити все те,  про що ви кажете.

      В  відношенні  ж  до першого... послідовності до

 першого  питання  я  хочу  вам  сказати,  що в даному

 випадку  мова... ми про землю не ведемо. І ті позиції

 по  землі ми на попередньому питанні висказалися всі.

 Тут  у  цьому  Законі  іде мова про приватизацію, про

 особливості  приватизації  майна. А особливості -я ще

 раз  повторюю-заключається в тому, щоб товаровиробник

 мав  свою  більшу  частку  вцілому  в циклі вцілому в

 комплексі  Агропромисловому  комплексу.  І якщо вже й

 зроблені  упущення  якісь,  то треба, щоб нам хватило

 розуму  повернути  законом  і  поставити  все на своє

 місце.   Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Ще  раз,  будь  ласка. Ну не задоволені я 
 я                           - 81 - я 

 відповіддю.  Але прошу 20 секунд.

     

      ___________.   Я   буквально   секунду.  Валерий

 Михайлович, я об этом и вам говорю. Давайте отвечайте

 на  вопросы  -"да " или "нет". Речь идет о том же -мы

 свами  говорим  об  одном и том же -как в этом Законе

 предусмотрен  возврат  неправильно решенного вопроса.

 Он должен был отразить и поэтому Комиссия должна была

 предусмотреть   незаконно.   Поэтому   не  надо  меня

 уговаривать,  что  надо  приватизацию...  Ее  нечего,

 приватиизировать нечего.

      Поэтому если в одном регионе уже.. еще есть что-

 то,  то  в другом уже нечего приватизировать. Поэтому

 на этот вопрос  ответьте пожалуйста.

      ___________.   Комиссия   сошлась   на   том  по

 предложению  Института  экономики,  сошлась  на  том,

 чтобы  пойти путем выпуска дополнительных актов. Если

 у  вас  есть  другие предложения или у кого то другие

 это  можно  учесть  и  расмотреть  при втором чтении.

 Здесь   не   говорим   за   землю,  здесь  говорим  о

 приватизации майна.

     

      ГОЛОВА. Говоріть.

       я 
 я                           - 82 - я 

      _____________.

     

      У  мене  таке  запитання.  Переводникам записано

 пільг  49  процентів,  сировикам -49. А владельці, по

 суті,  тільки  як  25  процентів.  Чого так мало дали

 сировикам? Це раз.

      Друге. Хто із селян, а не з міністерств прінімал

 участіє  в  цій  розробці,  то  що ви сказали, що всі

 принімали.  І чому нема на 5 год, коли акціоніруються

 сиров'єки,  так  як  би ліміт, щоб председатель этого

 акціонерного  общества  був  хто-то  з  селян, а не з

 директоров заводов.

      И  последнее, Александр  Александрович.  Там три

 секунды осталось у Валентины Андреевны передать.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Валентина Андріївна.

     

      _____________. (..........) 386 округ.

     

      Ну, зрозуміло, що дуже складне питання. Але мене

 цікавить і хочу вас привернути, Володимире Івановичу,

 до  11-ї  статті, де йде  мова про приватизації майна

 радгоспів,  технікумів. Як відомо радгоспи, технікуми

 дають   спеціальнц   середню   освіту.  Їм  необхідно я 
 я                           - 83 - я 

 навчальна   база   відповідна.   Якщо  ми  пропонуємо

 розпаювати  все  майно радгоспів-технікумів, залишити

 лише  25  відсотків.  То  ми  знаєм  сьогодні яка там

 навчальна  база.  Що  ж  буде  можна зробити за ці 25

 відсотків. Якщо ми просто хочем ліквідувати просто ці

 радгоспи-технікуми, тоді давайте ми так і скажемо про

 це. А якщо що така форма не потрібна.

      Я     думаю,     що    треба    було    все-таки

 проконсолітуватися  не  тільки  з  галузевим,  а  і з

 міністерством освіти в цьому питанні. Дякую.

     

      ____________.    Немає    заперечень,   ми   всі

 пропозиції  можемо  прийняти  до другого читання, але

 дана  пропозиція  була  внесена  в  цей проект закону

 після   парламентського   читання  де  висловлювалася

 противага,  по  тому  що  скажемо  рядом колгосп, він

 розпайований  люди  получили  акції, а рядом радгосп,

 працівники   не  получили,  тому  була  така  внесена

 пропозиція  і  її  включили. Давайте ми порадимося до

 другого читання, винесемо конкретне рішення.

      Я  з  вами  повністю  теж  погоджуюся. Але треба

 звернути  увагу,  що  тут записано, що з продовженням

 спеціалізації,  якщо  заключення треба з Міносвіти ми

 це зробимо. Дякую. я 
 я                           - 84 - я 

     

      ____________.Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Сідайте,  будь  ласка,  час  вичерпаний

 відведений на запитання. Хто?

      Шановні   депутати   давайте   порадимося.  Одну

 хвилиночку  Те, що завтра, то завтра, але як тут бути

 з  цим  законом,  що  треба  робити  зміни  в порядку

 приватизації  державних  підприємств Агропромислового

 комплексу.  От  не викликає ні в кого сумнівів. Треба

 допустити  до участі в них товаровиробника, як сказав

 Попов" серьевіка" ?

      Цей  механізм,  що  тут  закладений  ну  так, як

 сказав  Бережний  не  зовсім  допускаю його сюди, але

 механізм  треба  знайти.  Може  зараз обговорювати, а

 можемо  завтра.  Є  пропозиція така у нас було кілька

 зауважень  з  місць  відносно трансляції засідання по

 змінах до земельного кодексу. Я просив би вашої згоди

 поставити  на голосування цю пропозицію, вона звучала

 із трибуни і з місць.

      Тим  більше,  що це питання не йшло в радіоефірі

 по  першій  програмі,  а  більшість  селян,  кого  це

 стосується слухають першу програму. Тому треба було б

 дати змогу їм подивитися зміст цієї дискусії. я 
 я                           - 85 - я 

      Тому,   що   йшла  пряма  трансляція  Урочистого

 засідання  в Закарпатті. Тому я просив би вашої згоди

 прийняти   рішення  щодо  трансляції  на  телебаченні

 розгляду питання про  зміни до Земельного Кодексу.

      Я ставлю на голосування цю пропозицію.

      Сьогодні  на  телебаченні  транслювати засідання

 про зміни до Земельного Кодексу.

      Ставлю на голосування.

     

      За

     

      Будь  ласка, ще раз. 70 чоловік не голосувало. Я

 ставлю на голосування, будь ласка.

     

      За

      НІ,  я  прошу,  не  треба  поіменно,  я прошу...

 Шановні депутати. Будь ласка, будьте уважні. Мова йде

 ось про що. Не заважайте Президії голосувать. Я прошу

 вас.

      Будь  ласка,  мова  йде ось про що. Мова йде про

 те,  щоб показати ту чи іншу політичну лінію. Власне,

 тут  всі  підходили  майже однаково до цієї проблеми.

 Мова  йде  про  те,  що  важливе  питання,  яке людей

 цікавить,  йго  ж  не  можна, щоб воно обговорювалося я 
 я                           - 86 - я 

 поза  увагою  без  трансляції.

             (Шум у залі)

      Ну, я ще раз поставлю, якщо ви наполягаєте.

             (Шум у залі)

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

      Шановні  депутати,  я просив би вас залишитись в

 залі  на  кілька хвилин після того, як ми закриємо на

 сьогодні.

      Наступне відбудеться завтра, о 10 годині ранку.