Стенограма пленарного засідання

31 травня 1995

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.
31
травня 1995 року. 15 година 30 хвилин.

 

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О. М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Прошу зайняти місця, вставити картки та зареєструватися.

 

Увімкніть, будь ласка, систему.

 

У залі зареєструвалося 311 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

Слухається питання про порівняльну таблицю до тексту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР про бюджетну систему Української РСР. Доповідач - Азаров Микола Янович, голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету.

 

3

 

АЗАРОВ М. Я., голова Комісії Верховної Ради України о питань бюджету /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Как вы знаете, 28 апреля мы приняли Закон Украины о внесении изменений и дополнений к Закону Украинской ССР о бюджетной системе Украинской ССР.

 

На прошлой неделе вам была роздана сравнительная таблица вместе с пояснительной запиской, которую подготовили юридический отдел и наша комиссия. Совместно проведенный анализ текста принятого закона показал, что в него необходимо внести небольшие изменения /этих изменений всего пять, о них вкратце я уже рассказывал/ и исправить нумерацию статей в соответствии с правилами законодательной техники, то есть сделать ее так, как обычно делается.

 

Остановлюсь кратко на тек изменениях, которые предлагаются вашему внимание.

 

Статья 4.2б, пункт 9 о том, что если Президент Украины до 15 сентября не подаст проект Закона о государственном бюджете, то Верховный Совет Украины проводит расследование и привлекает виновных лиц к ответственности в порядке, предусмотренной статьей 5.39 этого закона.

 

Предлагается слова "проводить розслідування і притягає винних осіб до відповідальності" из текста исключить, так как эти действия не входят в компетенцию Верховного Совета.

 

Когда на заседании комиссии дебатировался вопрос, включать эти слово или не включать, то преобладало мнение, что нужно усилить ответственность за своевременное представление

 

4

 

проекта бюджета. Благие пожелания привели к тому, что подписание текста закона задержано, поскольку есть предложения юридического отдела. На мой взгляд, юридический отдел обоснованно предлагает исключить из пункта 9 статьи 4.26 процитированные мною слова и изложить этот пункт в такой редакции: "Якщо Президент України не подає до 15 вересня проект Закону про державний бюджет України, Верховна Рада України може розглянути питання щодо причин порушення терміну подання проекту і відповідальності посадових осіб". Статья 5.39...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Яновичу, щоб не повертатися, давайте проголосуємо пункт 9 статті 4.26, поки ваше пояснення свіже в пам’яті.

 

Є інші думки щодо цієї пропозиції?

 

Депутат Анісімов. Будь ласка.

 

АНІСІМОВ Л. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты! Считаю вполне достаточным объяснение председателя комиссии, тем более что на заседании комиссии рассматривался этот вопрос. Давайте не делать это камнем преткновения. Предлагаю поддержать комиссию, проголосовать этот пункт и идти дальше, потому что нас ожидает много экономических; законов.

 

Спасибо.

 

5

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще зауваження? Голосуємо редакцію, подану комісією і викладену в правій колонці. Будь ласка, увімкніть систему.

 

"За" - 201.

 

Повторюю: у правій колонці редакція комісії. Ще раз ставлю її на голосування, адже запитань не було...

 

"За" - 227. Прийнято.

 

Наступна стаття 5.39.

 

АЗАРОВ М. Н. Статья 5.39, пункт 2, в принятой нами редакции: "За зазначені у пункті 1 цієї статті порушення посадові особи органів державної влади несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність".

 

Юридический отдел предложил добавить фразу "згідно з чинним законодавством". Это вся поправка юридического отдела.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо цього доповнення є зауваження? Немає. З урахуванням поправки ставлю на голосування пункт й статті 5,39.

 

"За" - 226. Прийнято. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М. Я. Пункт 3 статьи 5,39, принятый нами: "Винні особи звільняються з посад і притягуються до кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових

 

6

 

повноважень /стаття 166 Кримінального кодексу України/ або за халатність /стаття 167 Кримінального кодексу України/, якщо в їх діяннях немає ознак іншого складу злочину".

 

Когда на заседании комиссии этот вопрос дебатировался, мнения относительно него разделились. Говорилось о том, что в Законе о бюджетной системе не должно быть прямого указания на статью Уголовного кодекса. Но тогда сошлись на мнении оставить этот пункт в такой редакции для повышения ответственности. Юридический отдел категорически возражает; против этого и предлагает пункт 3 из статьи 5. 39 исключить, мотивируя тем, что эта ответственность расписана в соответствующих статьях Уголовного кодекса. Мы согласились с юридическим отделом и просим вас поддержать и проголосовать за исключение этого пункта.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Депутат Степенно. За ним - депутат Яворівський.

 

СТЕПЕНКО В І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. У мене до вас запитання як до доповідача. Чому ви відразу не були згодні з юридичним відділом, а потім погодилися? Ви знаете, в якому стані у нас зараз виконання бюджету. Справді, бюджетні кошти використовуються не за призначенням. У нас безліч випадків, коли, наприклад, виділяються гроші на заробітну плату вчителям, лікарям, а

 

7

 

за них купують автомобілі, кольорові телевізори і так далі. І ніхто практично не несе ніякої відповідальності. Тому, на мою думку, цей пункт потрібно залишити, щоб була відповідальність. Це ж така справа: не порушуй - не потрапиш у тюрму.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та не тільки це. Мільярди бюджетних коштів використовуються на підтримання незалежності преси /комісія ще буде доповідати я цього питання/ і ніхто не несе відповідальності.

 

АЗАРОВ М. Я. Я сразу отвечу. Уважаемый депутат Степенко, от того, что мы запишем эту норму в законе, ничего не изменится. Мы должны с вами вместе, лично наша комиссия, наладить необходимый контроль за расходованием бюджетных средств. Записав вот эти нормы в законе, мы повторили норми

 

Уголовного кодекса. Что мы изменили? Ничего. Такая норма уже есть. В случае нарушения Закона о Государственном бюджете мы вправе прибегать к Уголовному кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу, у запропонованій редакції пункту 2 зазначено: “згідно з чинним законодавством!" Тут це передбачено. А постатейної розшифровки не потрібно.

 

Будь ласка. Депутат Яворівський.

 

8

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська об ласт ь/. Шановні Олександре Миколайовичу і Миколо Яновичу, і передусім Миколо Яновичу! Я думаю, що ви даремно чините такий спротив. Питання, яке порушив депутат Степенко, я вважаю, дуже важливе. Бюджет - це святая святих Верховної Ради. Це наш найголовніший, якщо хочете, і важіль влади. Тому рішення, яке ми приймаємо, дуже важливе.

 

У пункті 2 статті 5. 39 передбачено, що за зазначені в пункті 1 цієї статті порушення посадові особи органів державної влади несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Звичайно, дублювати це нерозумно, бо, справді, багато мотивів із пункту 2 цієї статті переходять у пункт 3. Але, може, було б доцільно, хоч ми й проголосували пункт 2, усе-таки повернутися до нього пізніше І, скажімо, жорсткішим його зробити? Зрозуміймо врешті-решт, адже скільки років ми вчимося на цьому бюджеті. У цьому році прийняли бюджет і ним не задоволені, бо він повністю копіює стару систему. Але дотримання статей бюджету, на мою думку, це дуже серйозна річ. Тому я за те, щоб посилити відповідальність. Як ви на це дивитеся?

 

АЗАРОВ М. Я. Я уже неоднократно здесь говорил, что я за повышение ответственности, в том числе уголовной. Давайте внесем соответствующие изменения в Уголовный кодекс и предусмотрим там статью относительно нарушения Закона о бюджетной системе.

 

9

 

Юридический отдел дал свое заключение, я зачитаю. "Крім того, пунктом 3 статті 5.39 закону встановлена кримінальні відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України.

 

Що стосується положень про звільнення з посад та притінення до кримінальної відповідальності винних осіб за порушення законодавства про бюджетну систему України, то вони не е нормами цього Закону. Дії винних осіб можуть бути юридично кваліфіковані як злочин лише відповідно до вимог Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України. У зв’язку з цим посилання на статті 166, 167. Кримінільного кодексу України є недоречним".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Драгомарецький. За ним - депутат М’ясковський,

 

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д., голова Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації /Іллічівський виборчий округ, Одеська область/,

 

Уважаемые коллеги! У меня такое впечатление, что пройдя бюджетную вакханалию, мы ничего не запомнили, ничему не научились. Вспомните, в своей программе Президент говорил о том, что проект бюджета будет представлен чуть ли не в декабре. Поступил он к нам позже.

 

А скажите, пожалуйста, как у нас расходуется бюджет? Cовершенно правильной была реплика председательствующего о том, что чуть ли не финансируем независимые средства массовой информации.

 

10

 

А другие статьи расходов? Куда эти средства идут и чем это кончается?

 

Поэтому я призываю вас не идти на такую псевдолиберелизацию законодательства в том случае, когда речь идет о важнейшем экономическом инструменте управления хозяйственной системой страны. Это ни к чему не приведет.

 

Предлагаю не поддерживать внесенные изменения и оставить пункт 3 в варианте, принятом нами.

 

АЗАРОВ М. Я. В говорите о том, что у нас бесконтрольно расходуется бюджет. Когда мы докладывали о проекте бюджета, я и комиссия предлагали вместо 36 статей расходов предусмотреть по меньшей мере около 200, то есть дать более детализированный бюджет.

 

Вы сейчас затронули вопрос о поддержке независимой прессы. Но в бюджете одной строкой записано - I7 триллионов на культуру. Мы эту цифру утвердили, и кроме этой цифры более ничего не контролируем. Если бы расходы на культуру были расшифрованы и выделены все позиции по этой статье, тогда ваши претензии были бы правомерны и обоснованы, а мы бы имели инструмент контроля. А так мы можем контролировать только общую сумму расходов на культуру. Все остальное - это дело исполнительной власти. Но что касается ответственности, так это от нас с вами зависит: если мы выявим факты нарушения, то должны в установленном законом порядке обратиться к прокуратуре для привлечения виновных лиц к ответственности.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат М’ясковський.

 

II

 

М’ЯСКОВСЬКИЙЙ М. М., член комісії Верховної Ради України у их справах і зв’язках з СНД /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Мы обсуждаем пункт 3 статьи 539. Однако я считаю, что нам надо возвратиться вообще к статьям 4. 26 и 5. 39. Ведь бюджет - это основной документ, но которому живет государство. А мы по сути дела выхолащиваем недавно принятый закон и снимаем все статьи, которые касаются ответственности тех, кто готовит этот основной документ. Это просто какой-то подкоп пол закон, который мы приняли, для того чтобы увести от ответственности всех тех лиц, которые готовят государственный бюджет.

 

Мне думается, что сегодня мы просто не имеем права голосовать за эти изменения и дополнения к Закону Украины о бюджетной системе. Этот вопрос сегодня вообще нужно не рассматривать.

 

Спасибо.

 

АЗАРОВ М. Я. Благими намерениями, как известно, вымощена дорога в ад. 28 апреля мы проголосовали за этот закон, но до сих пор нет возможности подписать его текст и ввести в действие из-за отдельных замечаний юристов. Чтобы устранить эти замечания, мы вносим вопрос на заседание Верховного Совета. Возражения есть не у бюджетной комиссии, в у юристов, я подчеркиваю. Необходимо, наконец, открыть зеленую улицу для того, чтобы закон исполнялся.

 

12

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шеховцов. За ним - депутат Моцпан. Я прошу відвести ще 10 хвилин на запитання і на цьому закінчити, тому що ми дуже затягуємо. Будь ласка.

 

ШЕХОВЦОВ О. Д., член Комісії Верховної Ради України а питань бюджету /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Я прошу поддержать вариант, который предлагает комиссия: пункт 3 исключить. Поверьте, он дался нелегко, спорили с юридическим отделом долго и все-таки согласились с тем, что непосредственно квалификация преступления - это функция следствия, и подсказывать, более того, обязывать следователя сразу, на основании перечисленных в пункте I статьи 5. 39 нарушений возбуждать уголовные дела - не соответствует нашей же практике.

 

Но больше аргументов относительно того, чтобы не поддержать предложение комиссии, лежит не в юридической плоскости, а в политической. Я вам такой пример приведу. Законом о Государственном бюджете на этот год мы утвердили бюджетные ссуды на весь год в размере 7 триллионов карбованцев. За четыре месяца, по апрель включительно, уже израсходовано по этой статье 8 триллионов 200 миллиардов карбованцев. То есть налицо то самое превышение власти. Я не готов сказать сейчас, кем - исполняющим обязанности министра финансов или исполняющим обязанности Премьер-министра. Но очевиден факт, что Верховный Совет не отреагировал на это грубейшее нарушение цифры, предложенной правительством и Президентом. Ведь не мы это предлагали, а они сами. Они ее уже перерасходовали. В то

 

13

 

же время денег на выплату стипендий учащимся ПТУ до сих пор нет. Но никто не возбуждает дела о привлечении то ли к уголовной, то ли к административной, то ли к дисциплинарной ответственности виновных должностных лиц.

 

Наверное, все-таки проблема не в том, как грозно выгладит статья закона, а в том, насколько есть воля исполнять уже действующее законодательство, даже по действующему законодательству это такое нарушение, за которое нужно сажать. И я надеюсь, что Верховный Совет когда-нибудь все-таки рассмотрит вопрос об ответственности правительства, отдельных должностных лиц за неисполнение уже действующего законодательства. А от того, что статья будет грозно выглядеть, политической воли исполнять закон, к сожалению, не добавится.

 

Я прошу вас, давайте поддержим правильную, по крайней мере юридически, позицию.

 

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, Депутат Моцпан. За ним - депутат Стешенко.

 

МОЦПАН А. Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые депутаты! Я согласен с предложением народных депутатов Украины Степенко и Яворивского об ужесточении ответственности должностных лиц за неисполнение соответствующих статей Закона о бюджетной системе. Но я вместе

 

14

 

с тем согласен с замечаниями юридического отдела, с позицией уважаемого председателя Комиссии по вопросам бюджета Азарова Николая Яновича.

 

Уважаемый народный депутат Украины Шеховцов Алексей Дмитриевич! Ваше предложение о том, чтобы несколько позже рассмотреть вопрос о принятии санкций за неисполнение Закона о бюджетной системе, по моему мнению, можно урегулировать следующим образом: предложение Комиссии по вопросам бюджета можно принять, но поручить этой комиссии совместно с Комиссией по вопросам законности и правопорядка предложить соответствующие изменения в Уголовный кодекс, новый вариант которого сейчас, кстати, готовится. Прошу дать такое поручение.

 

Спасибо за внимание.

 

АЗАРОВ М. Я. Хорошее предложение. Мы готовы его учесть и предложить такие изменения в соответствующие статьи Уголовного кодекса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Депутат Стешенко.

 

СТЕШЕНКО О. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я з жодним промовцем не погоджуюся із принципових міркувань. Перш за все я не розумію, що це за дійство відбувається в цьому

 

15

 

залі? І хочу передати керівникові Секретаріату Горьовому свої щирі вітання з приводу того, що він надсилає сюди листи, в яких чітко регламентується порядок внесення законопроектів на розгляд Верховної Ради. А щоб стало всім зрозуміло, скажу: якщо в прийнятому Законі про внесення змін і доповнень до Закону про бюджетну систему містилися норми, що не відповідають чинному законодавству, то вони повинні і розглядатися разом із відповідними змінами. Окрім цього, згідно з нашим Регламентом законопроект мав пройти експертизу в юридичному, науково-експертному та редакційно-видавничому відділах Секретаріату Верховної Ради України. І тоді не виникало б у цьому залі жодних колізій.

 

Не Треба завантажувати депутатів тією роботою, яка мусить виконуватися поза сесійним залом. Прошу це врахувати.

 

Я голосувати за це не буду і наполягаю на тому, щоб залишилось усе так, як проголосовано. Зараз вата комісія, шановний Миколо Яновичу, внесла в пакеті пропозиції щодо змін чинного законодавства, аби вийти з цієї колізії.

 

Дякую.

 

АЗАРОВ М. Я. Мы так и сделали: депутатам были розданы размноженные заключения юридического отдела, нашей комиссии. И те небольшие чисто редакционные поправки свидетельствуют, что этот материал достаточно серьезно проработан во всех службах Верховного Совета, о которых вы говорили. Если б не было этой проработки, то этот вопрос не вносился

 

бы на рассмотрение на пленарном заседании. Как вы знаете, он обсуждался на заседании Президиума. Ваше предложение означает одно: оттянуть введение в действие закона.

 

16

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Костюченко,

 

КОСТЮЧЕНКО Л. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Николай Янович! Очевидно, что этот вопрос очень серьезный, ибо уже сегодня мы знаем /по крайней мере я точно знаю, и вы токе знаете/, что происходит в областных бюджетах. Ведь принято нами как закон то, что ставка налога на прибыль должна составлять 50 процентов. Есть прецеденты, когда в некоторых областных Советах руководители /по решению областного Совета или своим распоряжением/забирают 20 из 50 процентов, которые должны поступать в государственный бюджет. Я не буду дальше приводить примеры, вы их знаете.

 

У меня есть такой вопрос: можно инкриминировать как нарушение статьи, о которой мы ведем разговор, воровство, когда, будем говорить откровенно, областной Совет залезает в карман республиканского бюджета? Или, допустим, если сгорела школа, и районный Совет принимает решение за счет бюджетных средств ремонтировать ату школу. Как разделить два этих понятия в связи с вашим выступлением, объясните мне, пожалуйста?

 

АЗАРОВ М. Я. В пункте 1 этой статьи указываются все нарушения, по которым можно привлечь к ответственности должностных лиц. Подчеркиваю, они там есть. Поэтому, как сказал депутат

 

17

 

Алексей Дмитриевич Шеховцов, сегодня нужна наша воля для того, чтобы соответствующие статьи действовали. И вовсе не обязательно повторять их в Законе о бюджетной системе. А с примерами, которые вы приводили, мы действительно каждый день сталкиваемся, каждый день их разбираем, и ставить вопрос об ответственности за эти нарушения абсолютно Правомерно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Байрак, будь ласка.

 

БАЙРАК М. В., член Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства /Баглійський виборчий округ, Дніпрпетровська область/. Николай Янович! Как я понял из вашего выступления, основная претензия, которую предъявил нам юридический отдел, - посылки в этом пункте на конкретные статьи Криминального кодекса Украины. Я предлагаю Соломоново решение. Учитывая то, что многие коллеги депутаты настаивают на статье, которая чётко оговаривала бы ответственность, убрать из пункта 3 статьи 5.39 только то, что находится в скобках. Ведь нумерация статьи Уголовного кодекса может измениться... А то, что уголовную ответственность несут именно за подобное нарушение, можно оставить. То есть не исключать весь третий пункт, 8 только то, что находится в скобках. Спасибо.

 

18

 

АЗАРОВ М. Я. Чтобы обеспечить прохождение этого закона дальше, я просил бы вас исключить весь пункт 3. Но если депутаты будут настаивать, давайте пойдем на такой компромисс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Носов. І на цьому завершимо.

 

НОСОВ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Фактично від юридичного відділу надійшло зауваження відповідно до статті 3.5.1 Регламенту, де передбачається, що норми, які виходять за межі даного закону, е неприйнятними. Тобто в Законі про бюджетну систему записано кримінальні норми.

 

Є різні системи законодавства. Іноді читаєш будь-який зарубіжний закон і бачиш, що там відразу виписується покарання за порушення. У нас діє система кодифікованих Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення. І все, що дехто порушує, ми вносимо в Кодекс про адміністративні правопорушення або в Кримінальний кодекс. Я просив би вас не руйнувати цю систему і не розтягувати по всіх заковах норми про кримінальну, адміністративну відповідальність. Найкраще цей пункт вилучити як наш недогляд на попередньому етапі прийняття закону. І не варто з того робити якусь проблему. Треба закон вводити в дію.

 

Дякую.

 

19

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

Таким чином, практично є дві пропозиції: одне від комісії - вилучити цей пункт зовсім і друга, внесена депутатами, - вилучити тільки посилання на статті кодексу.

 

Ставлю на голосування першу пропозицію - від комісії: вилучити в цілому пункт 3. Будь ласка, ввімкніть систему.

 

Прошу всіх голосувати.

 

"За" - 130.

 

Не зрозуміли?.. Усе зрозуміли.

 

Ставлю на голосування пропозицію пункт 3 подати в редакції, яка викладена в лівій колонці, без посилань На статті. Будь ласка, ввімкніть систему.

 

"За" - 150.

 

Якщо і перша, і друга пропозиція не пройшла, то пункт З залишається в редакції, в якій його подано в лівій колонці.

 

АЗАРОВ М. Я. Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты! Нельзя оставлять так, потому что наложит вето на закон юридическое управление Администрации Президента. Ну есть же определенные требования к законодательству. Поддержите наше предложение, чтобы не задерживать введение в действие закона. Закон обязательно будет нам возвращен из-за этого одного пункта, точнее, пунктика.

 

20

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв’язку з тим, що пункт 3 уже проголосований, залишаємо його в такій редакції. На голосування ставити більше не буду.

 

Депутате Драгомарецький, будь ласка, з процедури.

 

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Уважаемые коллеги! Я предлагаю в высшем законодательном органе страны отказаться от тактики давления, ультиматума и запугивания по поводу того, что будет наложено вето. Это нормально. Ведь идет законотворческий процесс, в котором его различные участники используют свои права. Будет наложено вето - хорошо, согласимся. Не согласимся - оставим так, как есть. И не надо создавать вокруг этого никакого антуража бесконечной паники.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ідемо далі...

 

АЗАРОВ М. Я, Никто ничего не создает. Речь вдет о том, чтобы побыстрее ввести закон в действие, а не о том, чтобы отложить его до осени.

 

21

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Яновичу, будь ласка, пункт 4 статті 5.39.

 

АЗАРОВ М. Я. Четвертый пункт данной статьи: "Вищі посадові особи державної влади, які відповідно до Конституції України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, усуваються з посад у порядку імпічменту за процедурою, визначеною Регламентом". Вы знаете, что в Законе о власти мы вообще исключили этот момент. Он противоречит нашей Конституции, действующему законодательству. Поэтому юридический отдел предложил фразу імпічменту за процедурою, визначеною Регламентом", исключить, записав пункт в такой редакции: "Вищі посадові особи державної влади, які Відповідно до Конституції України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, усуваються з посад у порядку, передбаченому діючим законодавством". То есть на основании действующего законодательства определяется порядок отстранения от занимаемых должностей высших должностных лиц. Абсолютно четко сформулирована норма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Є. Десять хвилин відводимо. Депутате Яворівський, будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Шановні колеги! Давайте все-таки зосередимося. Як бачите, думки розійшлися. Олександре Миколайовичу, було б непогано не квапитися і не створювати ту

 

22

 

тривіальну ситуацію, коли ми проблему, яку не можемо розв'язати, пересуваємо на завтра. Але це якраз той випадок, коли ми можемо виграти.

 

Миколо Яновичу, ви говорите; вищі посадові особи державної влади, які відповідно до Конституції обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України. Підкреслюю, Верховною Радою. Але Президент обирається не Верховною Радою України. Я зовсім не хочу кидати тінь на Президента, але він такий самий громадянин України, як і інші. Ми чудово розуміємо, і ви чудово розумієте як професіонал високого класу, що можна на кілька місяців затягнути подання проекту бюджету - розумієте? - і практично "посадити" економіку. Ми кілька років товчемося на тому, що бюджет приймаємо навздогін. Держава живе, так би мовити, в борг. Як це виходить, абсолютно нікому не зрозуміло.

 

Я закликаю вас: у даній ситуації і Президент повинен нести сама таку відповідальність, як і ті, хто обирається Верховною Радою і хто нею не обирається.

 

Я ще раз кажу; бюджет - це святая святих держави, це її функціонування. І я за те, щоб напівфабрикат не видавати. Давайте уточнимо ці позиції. Я за те, щоб Президент теж ніс відповідальність і за вчасність подання проекту бюджету. Бо він же подає послання бюджетне до Верховної Ради, А тут, розумієте, він випадає, залишається абсолютно поза будь-яким впливом. Як ви думаєте?

 

АЗАРОВ М. Я. К сожалению, я не знаю, есть ли у вас под руками этот текст. Если есть, то посмотрите пункт 5. Этот пункт касается ответственности Президента. А в пункте 4 о

 

23

 

Президенте не говорится, потому что он, как вы совершенно справедливо заметили, но избирается Верховным Советом. Поэтому в пункте 4 просто была допущена, на мой взгляд, ошибка: процедура импичмента касается только Президента, для других высших должностных лиц она не предусмотрена. Давайте устраним эту ошибку - и все. Ничего ж мы не меняем, В пункте 4 речь идет об ответственности всех высших должностных лиц, которые избираются, назначаются или утверждаются Верховным Советом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат М’сковський. За ним - депутат Драгомарецький.

 

М’ЯСКОВСЬКИЙ М. М. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Миколо Яновичу! Вважаю, що посилання тут на Закон про владу недоречне. Чому весь час говорять: Закон про владу заходить у суперечність?..

 

Я розумію чудово, що, напевно, буде правильно вилучити з пункту 4 слово "Імпічменту". Тому що, справді, йдеться про посадових осіб, які не підпадають під процедуру Імпічменту. Це стосується лише Президента. Я пропоную записати: "за процедурою, визначеною Регламентом". А не так, як запропоновано: "в порядку, передбаченому діючим законодавством". Вважаю, що такі кругленькі, як морська галька, формулювання - це невизначені формулювання. Ми весь час такі невизначені формулювання наводимо в статтях не тільки цього закону, а

 

24

 

багатьох Інших. Пропоную вилучити слово "імпічменту", а решту залишити так, як було.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Драгомарецький. За ним - депутат Грабар.

 

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Уважаемые коллеги! Мы, наверное, единственный в мире парламент, который мучает все время одна и та же проблема: как бы лишить себя полномочий и ответственности за протекающий процесс? Первое удастся сделать, а вот второе - от ответственности нас никто не убережет. Поэтому я поддерживаю позицию депутата Мясковского.

 

У нас, кстати, сегодня уникальный случай - все время есть посылка на "чинне законодавство" - действующее законодательство. А что такое недействующее законодательство? Как раз недействующее законодательство - это принятый Закон о власти, который не вводится в действие. Поэтому опираться на этот закон некорректно.

 

Слово "импичмент" нужно изъять, а записать так: "за процедурою, визначеною Конституцією України та Регламентом".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Грабар, будь ласка. За ним - депутат Носов.

 

25

 

ГРАБАР М. Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Хустський виборчий округ, 3акарпатська область/. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я теж стою на засадах, що вилучати це на пропозицію комісії з пункту 4 не слід. Незважаючи на те що Закон про владу нами прийнято, його у дію не введено. Який буде подальший перебіг подій у зв’язку з уведенням цього закону в дію, я вважаю, це справа майбутнього.

 

Є конкретний, прийнятий Верховною Радою закон, текст якого слід було вже давно підписати, відправити на підпис Президенту і обнародувати. Якщо Президент вважатиме за необхідне, то він нам його поверне з відповідними своїми висновками, і ми змушені будемо або підтвердити прийнятий закон, або врахувати зауваження Президента.

 

Що стосується імпічменту, то справді порядок імпічменту стосується тих посадових осіб, які обираються всенародно. Тому слова, я згоден, "в порядку імпічменту" треба вилучити. Решту залишити без змін, щоб усе-таки була відповідальність вищих посадових осіб.

 

26

 

Шановні депутати! Питання бюджету - це, мабуть, одне з тих небагатьох питань, яке за нами залишилося згідно із Законом про владу. Тобто це єдиний механізм владної реалізації наших повноважень. То давайте залишимо за собою можливість ефективного контролю за використанням бюджету.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Носов. За ним - депутат Степенко.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати! Я хотів би дати довідку. Процедура усунення здійснюється не лише за Регламентом. Конституція теж вимагає висновку Конституційного Суду. Тому в Законі про Конституційний Суд доведеться розписати всі види рішень, які приймає Конституційний Суд, і процедури їх прийняття. Тому вислів "передбаченому діючим законодавством" більш повний і точний. Записати "Регламентом" - це звужувати. А слово "імпічменту" треба вилучити, бо в Конституції, де говориться про усунення з посад, слова "імпічмент" немає. Треба залишити в редакції, запропонованій комісією.

 

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степенко. За ним - депутат Бутейко.

 

27

 

СТЕПЕНКО В. І. Миколо Яновичу, я буду голосувати проти того, по пропонує комісія, і тільки тому, що повинен бути контроль за рішеннями, які ми приймаємо, особливо за бюджетом. І я не думаю, що це нам буде заважати. Я підтримую Яворівського та інших товаришів, які тут виступали.

 

Чи не краще було б замість його, щоб гаяти час на обговорення питання про внесення змін і доповнень до Закону про бюджетну систему, вашій комісії /це ваші прямі обов’язки/ перевірити хоча б одну з Рад, як використовується бюджет? І коли б ми мали такий матеріал, повірте, 100 процентів депутатів голосували б за те, що ви сьогодні проіснуєте. Я в цьому питанні не дуже розбираюся, але знаю, що за останні два роки на 54 тисячі збільшився апарат управління. Ми фінансуємо все це за рахунок бюджету, Жодна держава так не робить.

 

І сьогодні замість того, щоб конкретно перевірити, як використовується бюджет, ми займаємося, на мою думку, но зовсім потрібною справою. Що ви думаєте з цього приводу?

 

Дякую.

 

АЗАРОВ М. Я. По вашей просьбе Главное контрольное ревизионное управление проверило в ряде областей, городов, районов, как расходуются бюджетные средства. Когда комиссия будет докладывать проект об изменениях к закону, мы эти материалы представим в Верховный Совет.

 

Что касается слова "Імпічменту", то его надо изъять, поскольку эта процедура не касается высших должностных лиц, которые назначаются или утверждаются Верховным Советом.

 

В данном случае это просто ошибка, и надо ев устранить.

 

28

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бутейко.

 

БУТЕЙКО А. Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Камінь-Каширський виборчий округ. Волинська область/. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний Миколо Яновичу! Я хотів би поставите запитання, і оскільки не знав, чи мені буде надано слово пізніше в обговоренні, то, можливо, внести і конкретні пропозиції.

 

Щодо пункту 9 статті 4.26. Миколо Яновичу, мені здається, що редакція, запропонована комісією і погоджена з юридичний відділом, має недолік, тому що відповідно до неї у випадку порушення строків подання проекту Закону про Державний бюджет Верховна Рада може розглядати лише питання про причини порушення і про відповідальність посадових осіб, а не про притягнення до відповідальності. Тому мені здається, що попередня редакція пункту 9 була б чіткішою, якби її сформулювати по-іншому. А саме сказати; якщо не подано до такого-то строку проект Закону про Державний бюджет, то Верховна Рада України проводить розслідування /вона сама створює цю групу/ і не притягає винних осіб до відповідальності, а винні особи притягаються до відповідальності. Тому що Верховна Рада притягнути до відповідальності не може.

 

Яка ваша думка з цього приводу?

 

Далі. Мені здається, що пункт 2 статті 5,39 треба викласти в редакції, запропонованій комісією, У зв’язку з доповненням “згідно з чинним законодавством" відповідальність буде нормальною.

 

29

 

Що стосується вилучення пункту 3, то, на мою думку, це на обґрунтовано, бо в ньому чітко вказується, як будуть кваліфікуватися ці порушення, зокрема, невчасно подання проекту Закону про Державний бюджет. Без пункту 3, навіть якщо залишається пункт 2, в якому зазначено, що відповідальність несуть згідно з чинник законодавством, ніякої відповідальності не буде, бо в Кримінальному кодексі не вказано, що неподання вчасно проекту бюджету розглядається як кримінальний злочин. Яка ваша реакція на це?

 

І що стосується пункту 4. Справді, треба вилучити слова "в порядку Імпічменту", але залишити ту редакцію, яка є.

 

Дякую.

 

АЗАРОВ М. Я. Уважаемый Антон Денисович! Уважаемые народные депутаты! Прежде чем выйти на эту трибуну, мы немало спорили с нашими юристами, отстаивая позицию комиссии. Но коль мы пришли к соглашению, то, естественно, отстаиваем совместную точку зрения комиссии и юридического отдела. Первые два пункта мы уже проголосовали, поэтому я не вижу смысла возвращаться к ним. Что же касается пункта 3, хочу сказать: как Верховный Совет проголосует, так и будет. Я этот закон завизировал еще 29 апреля и считал, что он давно должен быть отправлен на подпись Президенту. Но, к сожалению, по ряду причин не был направлен, поэтому я здесь и объясняю эти моменты.

 

Я с вами абсолютно согласен. Должна быть предусмотрена ответственность. Но слово "імпічменту" в пункте 4 надо исключить. Я сам проверял все, посмотрел, да и депутат Носов вас в этом убеждает.

 

30

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Шановний Миколо Яновичу! Імпічмент - це теж норма закону, тому редакція в правій колонці все вбирає в собі. Погляньте, там написано: “Вищі посадові особи державної влади, які відповідно до Конституції України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, усуваються з посади в порядку, передбаченому діючим законодавством”.

 

Пропоную голосувати цю норму. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

"За" - 173.

 

Хочете залишити формулювання, яке є в лівій колонці? Щодо цього була пропозиція, я так зрозумів, депутата Бутейка - вилучити слово "Імпічменту" 1 проголосувати формулювання, яке е в лівій колонці, без цього слова: "у порядку, визначеному Регламентом".

 

АЗАРОВ М. Я. После слова Регламентом добавить еще: "законодавством" или "Конституцією".

 

ГОЛОВА. "... передбаченому чинним законодавством".

 

З таким уточненням, яке я щойно прочитав, ставлю на голосування формулювання, викладене в лівій колонці. Будь ласка, будьте уважні.

 

"За" - 177.

 

 

Шановні депутати! Прощу не політизувати ситуацію. Я бачу, хто піднімає руки.. Ми не можемо універсальну норму притягувати до конкретного прикладного законодавства. Треба робити навпаки - прийняти універсальну формулу, але її в нас немає, не визначено. /Шум у залі/. Була ваша пропозиція? Будь ласка.

 

М’ЯСКОВСЬКИЙ М. М. Олександре Олександровичу! Це була моя пропозиція - вилучити слово "імпічменту" і залишити "за процедурою, визначеною Регламентом", а потім депутат Драгомарецький додав: "Конституцією і Регламентом". Якщо б ця пропозиція була поставлена на голосування, то я думаю, що проголосувала б, напевно.

 

ГОЛОВА. Я зрозумів. Отже, ставлю на голосування з таким формулюванням: "у порядку, визначеному Конституцією і Регламентом". Будь ласка, підтримайте.

 

"За" - 219. Прийнято.

 

Ця норма охоплює і пункт 5, так що його немає потреби голосувати.

 

З урахуванням прийнятих норм пропоную проголосувати документ у цілому. Ставлю на голосування.

 

"За" - 205. Прийнято.

 

32

 

АЗАРОВ М. Я. Александр Александрович! Давайте пункт 3 переголосуем, потому что он совершенно ни к чему...

 

ГОЛОВА. Ми вже прийняли в цілому.

 

АЗАРОВ М. Я. Ну так еще исключим пункт 3, и дело о концом. Такое было предложение.

 

ГОЛОВА, Була пропозиція депутата Стешенка вилучити, так? Є висновки юридичного відділу. Якщо можна, то я поставлю на переголосування пункт 3...

 

АЗАРОВ М. Я. Это последний камень преткновения остался, скажем прямо.

 

ГОЛОВА. Усе-таки подивімося по суті: норма записана тут некоректно стосовно і кримінального законодавства, і цивільного законодавства.

 

АЗАРОВ М. Я. Это все должно быть в другом законе.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Наполягають вилучити пункт 3. /Шум у залі/. Будемо вилучати чи ні? Сідайте, будь ласка, на місце.

 

***

 

Слухається питання про проект Концепції створення та розвитку фондового ринку України. Слово для доповіді надається депутату Таранову.

 

33

 

ТАРАНОВ О. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань, економічної політики та управління народним господарством /Комсомольський виборчий округ, Харківська область/. Товарищи! Вашему вниманию предлагается в первом чтении проект Концепции создания и развития фондового рынка Украины.

 

Считаю необходимым подчеркнуть, что после принятия в 1991 году Закона Украины о ценных бумагах и фондовой бирже это первый комплексный документ по фондовому рынку, который рассматривает Верховный Совет Украины.

 

Необходимость изложения общих принципов построения и механизмов функционирования фондового рынка в виде концептуального документа сегодня не вызывает никаких сомнений, поскольку в текущем году должен быть принят пакет законов, регулирующих обращение ценных бумаг. Эти законы станут действенными, если будут системными, то есть увязанными в единое целое и не противоречащими один другому не только по существу, но и по духу.

 

Следовательно, приступать к их разработке и принятию можно только после достижения определенного согласия в понимании целей, задач И методов регулирования рыночных механизмов. Причем согласия не только на уровне различных ветвей власти, но и на уровне гражданского общества, так как фондовый рынок - это система одновременно и экономическая, и социально-правовая.

 

34

 

Отсутствие системного подхода в решении проблем фондового рынка приводит к ощутимой потере доверия к нему граждан Украины, ставших так называемыми мелкими инвесторами и незащищенных законом и государством.

 

До настоящего времени правовую базу рынка определяет Закон о ценных бумагах и фондовой бирже. Остальные законодательные акты затрагивают отдельные аспекты обращения ценных бумаг лишь косвенно.

 

Напомню, что спустя два года после принятия Закона о ценных бумагах и фондовой бирже появились еще два документа, имеющие прямое отношение к фондовому рынку: Декрет о доверительных обществах и Положение об инвестиционных фондах и инвестиционных компаниях.

 

Эти нормативные акты, а также не описанные в действующих законах ситуации нарушили системность фондового рынка, увели его в русло неконтролируемого внебиржевого оборота, спровоцировали ряд скандалов и дискредитировали среди населения саму идею рынка ценных бумаг, вызвали недоверие к организациям, которые работают на этом рынке. Достаточно вспомнить так называемое самокотировки, всевозможные мелкие и крупные нарушения в доверительных обществах и инвестиционных компаниях.

 

В итоге, фондовый рынок "живет" не в соответствии с положениями Закона о ценных бумагах и фондовой бирже. Причинами этого являются как объективное отставание закрепленных законом положений от сложившихся на фондовом рынке реалий, так и создание законодательных и подзаконных актов, противоречащих концептуальным положениям этого закона.

 

35

 

Так дальше продолжаться не может, тем более что допустить стихийно развитие фондового рынка в условиях проведения массовой приватизации - это значит сознательно похоронить развитие рыночных отношений в Украине.

 

Необходимо отдавать себе отчет в том, что в стране уже произведено более 2000 эмиссий ценных бумаг. Зарегистрировано Министерством финансов Украины свыше 500 посредников на рынке ценных бумаг, то есть торговцев этого рынка.

 

Обращение ценных бумаг в Украине приобрело явно выраженный внебиржевой характер, в том числе и при продаже акций открытых акционерных обществ, созданных в процессе приватизации, на сертификатных аукционах. Здесь достаточно привести факт: на единственной действующей в стране Украинской фондовой бирже в группе официальной котировки находится всего два эмитента - компания "Укрречфлот" и банк "Украина", несмотря на то что уже более 1000 предприятий прошли акционирование и существуют ценные бумаги, которые, казалось бы, должны были бы быть представлены на фондовой бирже.

 

Необходимо отметить, что как биржевой, так и небиржевой рынок ценных бумаг или любое их сочетание должны отвечать определенным требованиям: фондовый рынок должен быть открытой системой; отвечать таким нормам, как прозрачность и целостность, то есть международным правовым нормам функционирования любого национального фондового рынка и транснационального рынка капиталов в целом.

 

Именно упорядочение и приведение в систему рыночных механизмов, внедрение принципов прозрачности и открытости стали целью создания концепции, проект которой предлагается

 

36

 

к рассмотрению. Причем в проекте концепции учитывается, что упорядочение фондового рынка необходимо производить на основе уже сложившегося взаимодействия институтов и субъектов рынка, а также действующей модели приватизации.

 

Одним из главных отличий, кроме изложенных выше, концепции, проект которой внесен, от концепции, принятой в апреле 1994 года Кабинетов Министров Украины, является то, что она сориентирована не только на строго биржевую систему. Это стало невозможным после принятия Декрета о доверительных обществах и Положения об инвестиционных фондах и инвестиционных компаниях, а также регистрации Кабинетом Министров еще двух бирж в Украине, Концепция направлена на регулирование деятельности и создание условий нормального функционирования институтов и субъектов фондового рынка, а также защиту интересов мелких инвесторов, то есть большинства граждан Украины.

 

Принятие предложенной концепции хоть и с некоторым опозданием, но позволит ликвидировать ниши в законодательном обеспечении функционирования фондового рынка на основе принципов прозрачности и регулируемости /а не на основе полной централизации всех видов услуг/, на основе контроля за деятельностью институтов и субъектов рынка.

 

Несколько слов о том, как создавался проект данной концепции.

 

Концепция развития фондового рынка Украины была внесена Кабинетом Министров на рассмотрение Верховного Совета и рассматривалась рабочей группой, созданной по решению Президиума Верховного Совета. В состав рабочей группы вошли народные депутаты Украины, представители Администрации Президента

 

37

 

Украины, Кабинета Министров, Национального банка, Фонда государственного имущества, Антимонопольного комитета, министерства финансов, Министерства экономики, Украинской Фондовой биржи, Ассоциации коммерческих банков и ряда других профессиональных ассоциаций участников фондового рынка, эксперты и консультанты. Активная работа членов рабочей группы позволила создать документ, согласованный всеми участвующими сторонами.

 

В проекте Концепции сформулированы основные принципы функционирования цивилизованного фондового рынка в Украине, о которых я уже упоминал. Это - прозрачность, справедливость, открытость и доступность всех участников к информации, упорядоченность, конкурентность.

 

В проекте концепции определены основы системы регулирования фондового рынка, признано необходимым для обеспечения единой государственной политики на фондовом рынке создать специальный государственный орган - Государственную комиссию по ценным бумагам с соответствующими полномочиями

 

Комиссия по ценным бумагам будет осуществлять функции контроля и надзора за соблюдением законодательства по ценным бумагам и применения санкций к его нарушителям. Она будет издавать нормативные акты, регулирующие поведения участников фондового рынка, а также осуществлять надзор за размещением ценных бумаг украинских эмитентов на международных фондовых рынках.

 

Рабочей группой и Кабинетом Министров Украины практически завершена работа над проектом Закона о государственном регулировании рынка ценных бумаг в соответствии с положеннями концепции.

 

38

 

Концепция развития фондового рынка Украины определяет инструменты фондового рынка и требования, предъявляемые к ним. Такими инструментами будут паевые, долговые и производственные ценные бумаги.

 

Предусмотрено, что ценные бумаги могут быть именными и на предъявителя, со свободным и ограниченным кругом обращения. Определены формы обращения ценных бумаг - материализованная и дематериализованная. При этом зафиксировано необходимость соблюдения требования обязательного размещения дематериализованных ценных бумаг в депозитариях, а также признана необходимость создания Национального депозитария.

 

Рабочая группа активно приступила к рассмотрению проекта Закона об электронном обращении ценных бумаг и системе Национального депозитария.

 

В представленном на ваше рассмотрение проекте концепции уточнены определения эмитента, инвесторов и посредников на рынке ценных бумаг и предусмотрено, что участники фондового рынка на добровольной основе могут объединяться в саморегулирующиеся организации, которые самостоятельно определяют условия деятельности своих участников, устанавливают стандарты их поведения и этики.

 

Важным отличием проекта концепции является то, что функция регистрации права собственности на именные ценные бумаги и его перехода от одного владельца к другому должна быть отделена от эмитента и возложена на уполномоченные независимые структуры, деятельность которых подконтрольна Комиссии по ценным бумагам. Это позволит защитить мелкого инвестора от возможных нарушений законодательства по ценным бумагам со стороны должностных лиц эмитента.

 

 39

 

Одним из основных разделов проекта концепции является раздел "Посредники на фондовом рынке". Здесь четко закрепляется положение о том, что прямыми участниками сделок на фондовом рынке являются торговцы ценными бумагами, банки и инвестиционные компании. Деятельность их подлежит обязательному лицензированию. Дается определение институциональных инвесторов - это инвестиционные фонды, доверительные общества, пенсионные фонды, страховые компании и так далее. Такое деление позволит в последующих законодательных актах регламентировать их деятельность и обезопасить граждан, вложивших свои средства в эти организации, от возможных непроданных действий и злоупотреблений на рынке ценных бумаг.

 

Украинский фондовый рынок в настоящее время разделен на два сегмента - биржевой и небиржевой. Это разделение отражено и четко зафиксировано в проекте концепции. Формированию целостной системы фондового рынка должна способствовать деятельность фондовых бирж, на которых через концепции. торгов будут производиться котировки по тем или иным ценным бумагам.

 

Фондовые биржи должны быть некоммерческими саморегулирующимися институтами фондового рынка, содержащийся на ежегодные взносы членов биржи.

 

В проекте концепции вводится новое для украинского фондового рынка понятие "внебиржевая торгово-информационная система". Такие системы также, как и биржи, должны быть некоммерческими саморегулирующимися организациями, контролируемыми Комиссией по ценным бумагам.

 

Внебиржевые торговые системы создаются внебиржевыми финансовыми посредниками для торговых операций с крупными

 

40

 

партиями ценных бумаг. После получения ими разрешения Комиссии по ценным бумагам они становятся центрами сверки заключения сделок. По результатам их операций система Национального депозитария и клиринговые организации обязаны регистрировать сделки, осуществлять клиринг и поставку.

 

Необходимо отметить, что в процессе приватизации уже сегодня у Украине создается мощная инфраструктура внебиржевого рынка ценных бумаг. Это прежде всего инвестиционные фонды. Поэтому проект концепции включает в себя раздел "Фондовый рынок и приватизация". Этот раздел предусматривает необходимость ориентации на стандарты выпуска ценных бумаг в дематериализованной форме, созданных в процессе приватизации крупных открытых акционерных обществ, что позволит включить их изначально в систему Национального депозитария, а значит и контролируемого фондового рынка. Это условие, а также приведенное выше условие отделения эмитента от функций регистрации, будет служить надежной защитой граждан Украины от возможного нарушения их прав как акционеров.

 

В проекте концепции подчеркивается необходимость информационного, технического и кадрового обеспечения фондового рынка.

 

Приняв данную концепцию, а в дальнейшем и соответствующую Взаимоувязанную систему законов, регулирующих фондовый рынок, мы получим уникальную возможность использовать позитивный опыт и избежать негативного опыта функционирования рынка ценных бумаг в разных странах, а также построить дееспособный цивилизованный фондовый рынок, который может послужить стартовым толчком для выхода из кризиса и начала создания здоровой экономики.

 

Спасибо.

 

 41

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до Олега Вадимовича? Запишіться, будь ласка.

 

Щоб до перерви прийняти рішення з цього приводу, відведемо 10 хвилин. Будь ласка, висвітіть описок. Депутате Осадчук, прошу.

 

ОСАДЧУК П. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний доповідачу! Шановні колеги депутати! Я дуже уважно слухав доповідь і зрозумів, що держава хоче створити правову основу під складні процеси, які відбуваються на біржовому і позабіржовову ринках цінних паперів і в Україні, і в Росії.

 

Мене цікавить і турбує таке питання: чи гарантує концепція, проект якої розглядається, неможливість виникнення в Україні таких трастових компаній, як "МММ"? Нині дуже активно пропагується, рекламується "Олбі-Україна". Узагалі таке враження, що кожен день, прожитий без “Олбі”, веде до того, що ми начебто опинимося в якійсь колбі, в експерименті і все втратимо. Скажіть, будь ласка, ця "Олбі-Україна", то є організація, яка скуповує акції для подальшої реалізаії їх у межах України, чи буде скуповувати наше майно через акції і воно попливе кудись за межі України? Якою мірою наша концепція може гарантувати неможливість таких процесів, щоб чуті компанії не хапали майно нашого народу для того, щоб кудись його відправити і там продати.

 

42

 

ТАРАНОВ О. В. Начну с первого вопроса - о возможности или невозможности сознания таких пирамидальных систем, как -"МММ". Проект концепции предусматривает невозможность их сознания, так как мы разделяли функции регистрации и функции реализации акций.

 

Сегодняшняя безсистемность дает возможность лишь на рекламе собрать большие средства без гарантированного обеспечения акций основными фондами либо какими-либо другими ценностями. Создание Национального депозитария позволит обеспечить общий государственный учет акций. Притом акции могут котироваться только в одном депозитарии. И единственно определенная система стоимости этих акций практически является единой для всей Украины. Мы разрабатываем под эту концепцию пакет законопроектов. Эти законы защитят мелкого инвестора, то есть жителя Украины, который имеет акцию, от таких явлений, как было в России с "МММ", и подобных.

 

Что касается "Олби", то я не могу дать характеристику этой структуре, так как я рекламу эту смотрю по телевизору, слушаю по радио, как и все. Но могу сказать однозначно, что официальной экспертизы по этой структуре я нигде не встречал. Мне сложно сказать, что есть за этой структурой. Есть ли какие-то основные фонды, есть ли какая-то реальная программа или это просто рекламная шумиха, под которую собираются средства. Для того чтобы этого не было, мы и вводим систему Национального депозитария, Комиссию по ценным бумагам, которые будут контролировать развитие фондового рынка в Украине.

 

43

 

ГОЛОВА. Олегу Вадимовичу, я дуже прошу відповідати стисліше. /Шум у залі/. Я не коментую, але депутат запитав, чи гарантує?.. Відповіли б: гарантує - і все зрозуміло. Адже всі депутати глибоко вивчали проект цієї концепції. Тому немає ніяких сумнівів, що це правильно буде.

 

Депутат Мухін.

 

МУХІН В. В., голова Комісії Верховної Гади України з питань оборони і. державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/. Комиссия по вопросам обороны и государственной безопасности внимательно изучала проект концепции. Я хочу передать слово секретарю комиссии Чупахину, который задаст ряд вопросов, хотя у нас их миллион.

 

ГОЛОВА. Депутат Чупахін. Прошу.

 

ЧУПАХІН О. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Куп’янський виборчий округ, Харківська область/. Олег Вадимович, проект концепции действительно проработан достаточно глубоко. Но как вы думаете, не слишком ли литературно изложен, например, первый раздел? Хоть это и не закон, но некоторые положения, на мой взгляд, должны быть изложены жестче. Есть такие словосочетания, как "має стати", ає бути", "повинно стати", "повинно бути"... Как вы к этому относитесь?

 

44

 

ТАРАНОВ О. В. Концепция - это основное направление для формирования законодательной базы. Естественно, в законах положения будут отражены более конкретно. Кроме того, проект концепции предлагается в первом чтении. Если вы внесете предложения, мы с удовольствием их учтем и подкорректируем те формулировки, которые вас не устраивают.

 

ГОЛОВА. Депутат Найда.

 

НАЙДА Г. І., генеральний директор Асоціації морських портів України, м. Херсон /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. У меня только один вопрос: почему не пригласили сюда руководителей Украинской фондовой биржы, они очень интересный проводили семинар? А слово я прошу передать депутату Драгомарецкому.

 

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Олег Вадимович, вы знаете, что фондовый рынок - это особая система рыночных отношений, которая предполагает для высокой степени доверия к ним населения /а в наших условиях это первое требование/ гласность и прозрачность. Как это здесь обеспечивается?

 

Я глубоко верю, что рано или поздно пройдут все дрязги и экономические неурядицы, наша страна станет конкурентоспособной на международных рынках, а следовательно, у нас есть все основания предполагать, что акции наших предприятий будут конкурентоспособны и будут работать на международных фондовых рынках. Как это учтено в проекте концепции?

 

45

 

ТАРАНОВ О. В. Относительно гласности и прозрачности. Все акции, которые будут зафиксированы в депозитариях, прежде всего в национальном, попадают в реестр, с которым может ознакомиться любой участник фондового рынка. Не будет, скажем так, темных акций. Каждая акция, пройдя котировку, будет оценена по рыночной и реальной стоимости. Практически все ценные бумаги, представленные на фондовом рынке, будут проанализированы и включены в общий реестр. В законе это будет отражено более четко.

 

Что касается выхода на международный рынок. Наши акции имеют не меньшую ценность, чем акции любой зарубежной фирмы. Но для того чтобы мы реально определили их стоимостное выражение, должна быть проведена оценка, экспертиза, спределена потенциальная прибыльность и так далее, то есть должна быть проведена определенная работа. У тогда наши акции смогут выйти на международный рынок, а акции, которые есть на международный рынок ке, смогут попасть на нашу фондовую биржу.

 

ГОЛОВА. Депутат Степенко.

 

СТЕПЕНКО В. I. Олегу Вадимовичу, я уважно вислухав те, що ви казали. А ви казали, що в нас буде надійний захист, що все робиться для того, щоб це дійшло до тих, хто займатиметься цією справою. Але в нас зовсім немає ніякої пропаганди, інформації, люди не знають, що таке сертифікат, як ним розпорядитися. 1 ми замість того, щоб довести це до людей, якісь заумні ідеї кидаємо. А це ж не спрацює, якщо люди не розумітимуть. Це перше.

 

46

 

І друге. Ви кажете про досвід різних країн. Я був на одній зустрічі, яка відбулася в Києві, з бізнесменами Із Сполучених Штатів. Вони кажуть: ми вам допоможемо розібратися з приватизацією. Я запитав у них: як ви нам допоможете, якщо у вас такого, як у нас, стану справ із приватизацією не було? Які країни ви маєте на увазі, коли кажете про запозичення досвіду?

 

Дякую.

 

ТАРАНОВ О. В. Я прощу простить, если не на все вопросы отвечу, потому что было очень плохо слышно.

 

Относительно информированности населения. Сегодня, к сожалению, информирование крайне недостаточное. Рядовой житель Украины не знает очень многих элементарных вопросов, ему их нужно разъяснить. Поэтому система законов, создание контрольной комиссии, в перспективе - создание министерства управления корпоративным сектором, которое охватит достаточно большой участок фондового рынка, дадут возможность создать структуру, которая разъяснит людям, что такое акция, что такое сертификат, что такое вексель, как с ними работать.

 

Что касается второго вопроса, то я, к сожалению, не расслышал его полностью, но понял, что вы спрашиваете о зарубежных аналогах. Мы изучили практически все системы, которые существуют в мире - англосаксонскую, американскую, французскую, японскую, - и определили наиболее приемлемую для Украины структуру фондового рынка.

 

В рабочую группу входили представители практически всех специализированных и министерских структур Украины, которые

 

47

 

занимались фондовым рынком. В течение достаточно длительного периода мы спорили, обтачивали все острые углы и в конце концов создали проект концепции, прямого аналога которой сегодня в мире нет. Это сугубо украинская концепция, она привязана к сегодняшней ситуации с рынком ценных бумаг в Украине.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

Шановні депутати! Проект концепції опрацьовувався у профільних комісіях, були дискусії разом із Міністерством фінансів, з іншими урядовими структурам. Навіть дещо відмінна в деяких нормах концепція Міністерства фінансів була приведена у відповідність з концепцією, проект якої роздано вам три місяці току. Ви всі мали змогу ознайомитися з ним і, власне, повинні визначитися голосуванням. Тому я просив би все-таки провести обговорення за скороченою процедурою: два виступи - за, два - проти. Немає заперечень?

 

Із тих, хто записався - Черенков, Єльяшкевич, Драгомарецький, Семиноженко, Симоненко, Терьохін,.. - хто буде виступати за, підніміть руки.

 

Депутат Вітренко буде виступати за. Ще хто? Депутат Анісімов. Хто буде проти виступати? Депутати Єльяшкевич і Драгомарецький. Немає заперечень? Ви перші записані, ви будете виступати за чи проти? Проти. Отже, ви і депутат Єльяшкевич виступатимете проти. І двоє виступатимуть за. Депутат Черенков. Будь ласка, виступайте проти.

 

48

 

ЧЕРЕНКОВ О. П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Біловодський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Естественно, концепция, проект которой предлагается нам сегодня на рассмотрение, необходима. Единственная причина того, что я выступаю против, - она очень запоздала. Сегодня нужны радикальные изменения, для того чтобы имущество Украины не продавалось за три копейки.

 

Концепция охватывает очень большой материал, но здесь не просматривается четкой централизации, которая позволяла бы контролировать со стороны государства этот процесс.

 

На мой взгляд, для контроля этого процесса в обязательном порядке необходимо создать комиссию, которая в срочном порядке провела бы инвентаризацию основных средств, привела бы их в нормальное состояние.

 

Я считаю, что решения правительства по упорядочению стоимости основных средств в стране не воссоздают реальной картины стоимости имущества в Украине.

 

Так, стоимость автопарка в 21 единицу оценивается на сегодня в 2 миллиарда карбованцев, что, естественно, не соответствует действительности. Таким образом, в нынешних условиях, если будет введена данная концепция в действие, возможна утечка большого пакета акций за пределы Украины в силу того, что инвесторская способность внутреннего рынка очень низка.

 

49

 

Поэтому в данной ситуации нам в обязательном порядке необходим единый клиринговый банк. Он обязательно должен быть предусмотрен в концепции, его функции должны быть расписаны. В мире существует практика, что иногда эту функцию выполняет Национальный банк. следовательно, у нас есть выбор, на мой взгляд: либо национализация банка Украины, наиболее разветвленного по всей стране, и придание ему функций клирингового, либо возложение таких функций на Национальный банк, что должно быть отражено в концепции.

 

Следующее. Мы должны учесть процедуру клиринга, которая не вписана в данную концепции, но которая позволила бы защитить внутренний рынок и нашу собственность, предотвратить утечку нашего имущества и за пределы Украины.

 

С учетом этих предложений концепцию можно принимать. Одно-вреуенно нам нужно будет в пакете подать документы о национализации или реприватизации, ведь постановлением Верховного Совета дано поручение соответствующим комиссиям. И также необходимо принять постановление о защите собственных инвестиций.

 

Спасибо.

 

50

 

ГОЛОВА. Дякую. Хто виступає за? Депутат Анісімов. Прошу.

 

АНІСІМСВ Л. О. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович! можно много говорить о документе, который сегодня нам представлен, и тормозить его, но мы уже констатируем свершившиеся факты. Думаю, мы должны были бы их упредить, но коль не вышло, я обращаюсь к народным депутатам с призывом голосовать за эту концепцию, и сам буду голосовать за нее.

 

Концепция - это система взглядов на происходящий процесс. Документ, который нам подан, указывает, чем надо будет заняться здесь нам, депутатам Верховного Совета.

 

Мы в своем, законодательном подходе определим, что надо внести, чем дополнить, а что ограничить на сегодняшний день. Об этом говорил мой предыдущий коллега. Но если мы сегодня заявим, что такая концепция не подходит, то нас не поймут. Вы бываете в округах, встречаетесь с избирателями и, наверное, знаете, что процесс пошел. Сегодня не на биржах, а на базарах скупаются, распространяются, незаконным путем подписываются и запускаются в определенное производство приватизационные сертификаты, распространение и перепродажа которых запрещены нашим законодательством. Лучше все ввести в правовое поле. Приняв соответствующий закон, току, кто будет делать такие шаги, наверное, мы сможем дать по рукам,

 

51

 

Много вопросов возникает после ознакомления с проектом концепции, что нам предложен. И сколько людей будет заниматься этим делом? И когда эта армия будет пополняться? Ведь мы прекрасно понимаем, что человек, работающий в этой структуре, не производитель, а посредник. И кто будет кредитовать на первых порах? И какой будет уставши капитал именно фондовой биржи?

 

Мне хотелось бы, чтобы при разработке проектов этих законов /а комиссия, руководимая депутатом Тарановым, будет иметь отношение к ним/, основное внимание было обращено на то, что биржевые фирмы - фирмы по продаже ценных бумаг в первую очередь должны сосредоточить свое внимание на инвестициях, которых так не хватает в нашем государстве. А государство, предоставляя возможность на своей территории действовать этим фирмам, должно это использовать. Это не значит взять их в кабалу государства, но какая-то конкретно часть акций должна направляться или на развитие региона, или на развитие промышленности, или на обновление оборудования.

 

И последнее. Коль биржа заработает /а мы уже сегодня видим, что некоторые западные инвесторы пытаются сделать шаги в нашу сторону, хоть это пока очень-очень робкие шаги/, то хотелось бы, чтобы те законодательные акты, которые мы будем принимать, не способствовали раздаче за безценок наших акций. Если будет говориться о товаре, который есть у нос и в том регионе, откуда движется к нам инвестор, то в долларовом выражении он должен быть адекватным, В крайнем случае с учетом качества мы

 

52

 

должны вводить определенный коэффициент - или 0,8, или 0,7. Если этого не учтем, мы пустим по ветру то, что пытаемся превратить во благо.

 

Прошу поддержать проект концепции и четко отработать проекты тех законов, которые нужны, чтобы ее наполнить.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Дякую дуже.

 

Перед тим як оголосити перерву на півгодини, я вас прощу під час перерви порадитися, як проголосувати проект концепції. Після перерви виступлять ще два депутати: проти - депутат Єльяшкевич, і за — депутат Вітренко. І потім будемо голосувати. Одночасно подумайте ще й про необхідність прийняття ще тих документів, які випливають з проекту концепції. Ряд депутатів, зокрема, пропонують негайно прийняти законодавче рішення щодо проведення інвентаризації землі. Інакше нам не буде ні чого ділити, ні на чому господарювати.

 

Оголошується перерва на 25 хвилин.

 

ісля перерви/

 

ГОЛОВА. Прошу депутатів зайняти свої місця. Продовжуємо обговорення проекту концепції. Проти виступає депутат Єльяшкевич.

 

53

 

ЄЛЬШКЕВИЧ О. С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Депутатська група "Реформи" вважає, що запропонований депутатам проект Концепції створення та розвитку фондового ринку України має ряд принципових недоліків, які в разі її затвердження Верховною Радою спричинять хаос на ринку цінних паперів, узаконять шахрайство на ньому та призведуть до розвалу не тільки фондового, а й грошово-кредитного ринку. З прийняттям такої концепції справи ще більше погіршаться, бо, маючи узаконені промахи концепції, буде надто важко виправляти становище.

 

До чого призводять помилки в законодавстві стосовно фондового ринку, громадяни України переконалися на власних гаманцях. Саме вихід свого часу хибного та невиваженого Декрету про довірчі товариства ввімкнув зелене світло для шахрайства в трастах, бо він як нормативний акт узаконив це шахрайство.

 

Щось подібне матимемо, прийнявши концепцію в такій редакції, але з набагато важчими наслідками. Що дозволяється? Фактично шахрайство, тому що в цій концепції маємо плутанину, характерну для чинного законодавства} і починається вона з термінології.

 

Потребують суттєвого уточнення такі стрижневі поняття, як "брокерська діяльність", "ділерська діяльність", "інвестиційне управління", "інвестиційне консультування". Немає в концепції тлумачення, що таке інституціальні інвестори, пенсійні фонди, страхові компанії, різні види інвестиційних

 

54

 

фондів. Повна плутатина з депозитами та реєстраторами може призвести до багатьох махінацій, особливо на етапі приватизації.

 

Надзвичайно мало уваги прицілено саморегулюючим організаціям, які в усіх країнах посідають центральне місце.

 

Запропонована редакція концепції містить ряд утопічних положень. Наприклад, як у випадку первинного розміщення через біржу акцій найбільших підприємств, що реалізуються за грошові кошти, визначатиметься справді ринкова вартість акцій? Забувається, що в жодній країні світу первинне розміщення акцій не відбувається через біржі.

 

Свого часу велика депресія в Сполучених Штатах Америки була викликана необмеженим переплетінням грошово-кредитного та інвестиційного ринків. Це настільки загальмувало розвиток економіки, що з 1934 року банки в цій країні були відлучені від фондового ринку. Такі ж процеси відбувались у Німеччині та Франції.

 

Запропонована редакція концепції містить те, від чого відмовляються інші країни, а саме: допускаються банківські установи без обмежень, я підкреслюю, працювати на фондовому ринку. Ми узаконюємо ланцюгову реакцію кризи. Саме банку дозволяється купувати акції підприємств, яким він надає кредити. Це дуже небезпечно, тому що може призвести до банкрутства банку і банкрутства всіх підприємств і клієнтів, які обслуговуються цим банком, і навіть тих, акціями яких він не володіє. Саме так сталося в Сполучених Штатах Америки в 1932-1933 роках.

 

Враховуючи сказане, депутатська група "Реформи" пропонує не приймати проект Концепції створення та розвитку фондового ринку

 

55

 

в даній редакції та передати його на доопрацювання в профільну Комісію з питань фінансів і банківської діяльності.

 

ГОЛОВА. Слово має депутат Вітренко з аргументацією щодо прийняття цієї концепції.

 

ВІТРЕНКО Н. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! Найцікавіше, що група "Реформи" свідомо виступає проти реформ. Нас намагаються переконати, що після прийняття цієї концепції, завдяки якій Верховна Рада нарешті почне займатися фондовим ринком, хаос поглибиться. Важко собі уявити хаос, більший від того, що є в державі. І чим довше ми будемо відтягувати момент прийняття концепції та створення належного законодавчого поля під їда концепцію, тим більше буде поглиблюватися хаос.

 

Як фахівець я вважаю, що найраціональнішою для України є система однієї - центральної - фондової біржі. Але доки ми тут думали, приймати концепцію чи не приймати, в Україні вже є три біржі. Яке відкрили біржу в Донецьку і створив свою біржу Лановий. Ну як же?! Щоб бути Президентом, треба мати міцну матеріальну основу.

 

Якщо ми і надалі затягуватимемо процес регулювання обігу цінних паперів, то він стане зовсім нерегульованим. А якраз держава і повинна тонко регулювати всі процеси, що відбуваються в суспільстві.

 

Обіг цінних паперів уже відбувається. 1 треба справді захистити наше населення, яке зазнало величезних утрат через той декрет, прийнятий наприкінці 1992 року, який без будь-якого

 

56

 

законодавчого забезпечення, фінансового обгрунтування дозволив створювати довірчі товариства, трасти. Підраховано, що 20 мільйонів доларів і 100 мільярдів карбованців утратило населення України. То що, й далі будемо затягувати?

 

Я хочу переконати депутатів ось у чому. Якщо ми приймемо ) цю концепцію /я розумію, що вона має недоліки, але її можна доопрацювати, це ще розглядатиметься в другому читанні/, то закладемо найголовніше - правила гри, яких усі повинні дотримуватися, У проекті цієї концепції передбачено й електронний обіг цінних паперів, і систему Національного депозитарію, і, що дуже не подобається нашим деформаторам, - створення державної Комісії з цінних паперів. І ось тоді держава зможе здійснювати контроль за видачею ліцензій, моніторинг за діяльністю бірж і буде регулювати це.

 

Те, що нині вже маємо три біржі, ще не є важливою причиною поглиблення хаосу. Пригадую, що в Італії є 10 бірж, але 90 відсотків обігу цінник паперів здійснюється на одній - Міланській - біржі, яка ретельно контролюється, і цим регулюється обіг цінних паперів. Я розумію, щоб повернути довіру населення до цінних паперів, треба, безумовно, індексувати заощадження, проводити грошову реформу конфіскаційного типу. Це треба робити. Але сьогодні прошу підтримати концепцію, проект якої ми розглядаємо. Я входжу в Комісію з цінних паперів і хочу запевнити: ми зробимо все належне, щоб був напрацьований увесь блок потрібних законів. Ця концепція буде не просто декларацією, а основою для розбудови законодавчого поля. Ми зробимо все, щоб припинити хаос в Україні.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ми вислухали міркування за і проти.

 

57

 

Було два виступи за і два проти, як передбачено скороченою процедурою. Давайте виходити з того, що концепція - не закон, а політика, напрям, правила гри, як сказала Наталія Михайлівна.

 

Виступав депутат Черенков і критикував стан справ, а не саму концепцію. Але стан справ регулюється нормами законів прямої дії.

 

Є пропозиція підтримати проект концепції, щоб ми нарешті встановили правила гри. Проїду проект постанови, який у вас є, проголосувати за основу. Це те ж саме, що в першому читанні. Ставлю на голосування. Прошу, підтримайте. Треба виробляти нам систему в цьому питанні.

 

"За" - 163.

 

58

 

Я не розумію, 82 депутати не голосували... Наполягаєте на поіменному голосуванні? Я так і сказав, за основу. це означає, що всі зауваження можуть бути враховані.

 

Будь ласка, визначайтеся щодо поіменного голосування.

 

"За" - 165. Прийнято.

 

Ставиться на голосування пропозиція проект постанови, який вам роздано, прийняти за основу. Голосування поіменне. Прошу.

 

"За" - 187. Не прийнято.

 

Питання відкладається для доопрацювання. Якщо у вас є пропозиції або альтернативні варіанти проектів постанови чи концепції, чи норм до концепції, будь ласка, подавайте. Але я хотів би, щоб ми визначилися на цьому тижні остаточно, тому що все законодавство, до речі, пов’язано з приватизацією, з обігом цінних паперів. Тобто реформи можуть здійснюватися тільки відповідно до законів, прийнятих на основі концепції, що забезпечить їх несуперечливість.

 

Прошу розробників, Олега Вадимовича попрацювали з відповідними комісіями і фракціями, де питання треба ставити на голосування, якщо не завтра, то, принаймні, післязавтра, але визначатися потрібно, далі відтягувати нікуди. Завтра вранці поставимо на голосування в доопрацьованій редакції.

 

***

 

Про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю. Доповідає Каскевич Михайло Григорович - виконуючий обов'язки міністра праці.

 

Прошу.

 

59

 

КАСКЕВИЧ М. Г., виконуючий обов’язки міністра праці України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Хочу сказати кілька слів з приводу проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України. Цей проект вноситься на ваш розгляд вдруге. Коли вперше проект розглядався в цьому залі, було висловлено багато зауважень і пропозицій, і його було відправлено на доопрацювання.

 

Законопроект доопрацьований, погоджений з Міністерством юстиції, відповідними міністерствами і відомствами, з профспілками. 10 квітня цього року він був розглянутий на засіданні комісії Верховної Ради і підтриманий.

 

Оскільки внесення змін і доповнень обумовлене необхідністю привести Кодекс законів про працю у відповідність із чинним законодавством, я просив би вас прийняти законопроект у цілому.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Михайле Григоровичу, для наших радіослухачів зупиніться на принципових новелах, як кажуть юристи, цього закону. Щоб люди розуміли, чому ми змушені саме в цій ситуації розглядати цей законопроект.

 

КАСКЕВИЧ М. Г. Я погоджуюся з вами, Олександре Олександровичу. Нині у нас створилися такі умови, що крім юридичних осіб з’явилися і фізичні особи, які е працедавцями, але чинним Кодексом законів про працю ці норми не врегульовані. Відповідним законодавством, прийнятим Верховною Радою, ці норми врегульовані, тому їх потрібно внести до Кодексу законів про працю.

 

60

 

Пропонується Кодекс законів про працю доповнити статтею 51 з одночасним вилученням з нього статті 491. Статтею 51 встановлюються загальні гарантії забезпечення права усіх громадян на працю, а не тільки тих, які вивільнюються у зв’язку зі змінами в організації виробництва /стаття 491/.

 

Пропонується вилучити статтю 93, оскільки порядок встановлення норм виробітку /норм часу/, норм обслуговування сьогодні е предметом колективного договору. І це вже у кожному колективі діє відповідно до Закону про колективні договори і угоди.

 

Тобто порядок контролю за виконанням зазначених норм та вирішення спорів, що можуть виникнути, е справою сторін колективного договору. Ці питання вирішуються відповідно до законодавства про колективні договори і угоди та про вирішення трудових спорів,

 

Статті 196 і 197 приводяться у відповідність із законами України про освіту та про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні, де вже є відповідні гарантії. Держава гарантує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах.

 

Пропонується вилучити ще ряд статей, що суперечать чинному законодавству.

 

Отака коротка характеристика цього невеличкого законопроекту.

 

61

 

ГОЛОВА. Чи є потреба ставити запитання? Є Запишіться, будь ласка, на запитання. Відводимо 10 хвилин.

 

Будь ласка, висвітліть список на табло. Я прошу працівників, які обслуговують систему, працювати так, щоб ми фіксували час у той момент, коли починається виступ депутата.

 

Будь ласка, депутате Хмельовий. Виставте 10 хвилин на моніторі.

 

ХМЕЛЬОВИЙ А. П,, секретар Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку /Слов’янський міський виборчий округ, Донецька область/. Всеукраинский союз рабочих. Я не могу понять, почему исключают некоторые статьи. Насколько мне известно, партию официально запретили, а статья 200 исключается только потому, что там упоминается о комсомоле. А кто должен защищать права и интересы молодежи? Ответьте, пожалуйста.

 

КАСКЕВИЧ М. Г. Зазначена стаття, де йдеться про участь комсомольських організацій у розгляді питань праці і побуту молоді, суперечить законам про об’єднання громадян та про підприємства. У цих законах забороняється втручання в господарську та іншу діяльність підприємств з боку державних, громадських, кооперативних органів, політичних партій тощо.

 

62

 

Сьогодні ці питання вирішуються в колективних договорах, про що я казав, в угодах. У їх укладанні та контролі за виконанням і реалізацією можуть брати участь усі організації, у тому числі й комсомольська,

 

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Радько.

 

РАДЬКО В. І., секретар Комісії Верховної Ради України Питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Кролевецький виборчий округ, Сумська область/. Дякую. Михайле Григоровичу, у мене в руках порівняльна таблиця, ось стаття І. Тут слова "і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини" ви вилучаєте. Чи не здається вам, що цим ви змінюєте повністю концепцію, яка перетворює працю людини із миттєвої потреби у працю за наймом? Дайте, будь ласка, відповідь.

 

КАСКЕ8ИЧ М. Г. Ми вилучаємо ці слова, бо тепер є Закон про зайнятість населення, який гарантує добровільність праці і вибору виду діяльності, професії і так далі. Створено відповідні державні інституції, які займаються навчанням, перекваліфікацією людей, підготовкою їх до праці. Люди отримують допомогу по безробіттю, а тим, хто навчається, виплачується стипендія. Просто змінилася економічна ситуація, і на цьому тлі діє Закон про зайнятість населення, тобто зовсім за інших умов реалізується конституційне право людини на працю. Тому і пропонується вилучити ці слова.

 

63

 

ГОЛОВА. Депутат Черепков.

 

ЧЕРЕПКОВ В. Ф., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Артемівський міський виборчий округ, Донецька область/. Фракция социалистов. Михаил Григорьевич, здесь речь идет о праве молодежи на первое рабочее место. Сегодня мы встречались с представлтелями молодежного крыла Совета Европы. Там снова поднимался этот вопрос, ведь он не решается уже в течение трех лет. Учитывая тяжелое экономическое и социально-политическое положение в стране, уверены ли вы, что в этих условиях такая норма закона будет работать?

 

КАСКЕВИЧ М. Г. Автори законопроекту сподіваються, що норми, записані в статтях 196 і 197, повинні діяти. Як би не було важко, але на підприємствах, навіть за умов скорочення, бронюються місця для молоді, для випускників навчальних закладів, демобілізованих із армії, для інвалідів і так далі. За цим стежать відповідні міністерства і відомства, місцеві органи влади. Спірні питання вирішуються в судовому порядку, тому, незважаючи на всі негаразди у нашому житті, ми сподіваємося, що статті 196 і 197 як гарантії працевлаштування молоді діятимуть.

 

ГОЛОВА. Депутат Немировський.

 

64

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Белградський виборчий округ, Одеська область/. У меня очень короткий вопрос: почему так нечетко расписана защита труда несовершеннолетних? И я прошу передать оставшееся мое время депутату Марченко.

 

ГОЛОВА. Прошу.

 

МАРЧЕНКО В. Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Спасибо. Рад очередной дискуссии с вами. На вопрос депутата Радько по статье 1 вы ответили, что концепция не меняется. Но переход к режиму труда по найму вводится именно статьей 1.

 

Зачитаю из этой же статьи: "Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників".

 

Дальше смотрю статью 2: "Обов’язками працівника є сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, дбайливе ставлення до майна власника". Работника обязывают, а ему вот статья 49; "Гарантії забезпечення права на працю вивільнюваним працівникам" исключается. И получается, исходя из изменений, которые вы предлагаете, что работник обязан соблюдать или хранить собственность, обязан хорошо работать и так далее, и так далее, а обязанности со стороны работодателя, со стороны государства не регламентируются. Например гарантия заработной платы здесь не отражена. В Конституции же норма о гарантированной заработной плате есть. И то, что сказано в статье 1 в последнем абзаце "високий рівень умов праці", это просто декларация и популизм, которым занимается Кабинет Министров.

 

65

 

Поэтому я считаю, что гарантии для людей, которые работают, а именно самая главная - гарантия заработной платы, к сожалению, здесь не определены. И заявление - "встановлює високий рівень" нужно конкретизировать.

 

Александр Александрович, у меня есть еще двадцать секунд. Завтра стоит в повестке дня вопрос о черте малообеспеченности. Я участвовал в работе комиссии по определению черты малообеспеченности. Правительство блокирует данный вопрос. Я еще раз прощу вас сделать все, чтобы и правительство, и министр труда нам завтра сказали, пойдет ли Президент и министерство на установление 3 миллионов 685 тысяч карбованцев как черты малообеспеченности, которая просчитана и является хоть какой-то нормой социальной защищенности человека. Я прощу вас переговорить с Президентом, чтобы мы завтра знали его позицию по этому вопросу и подчиненного ему правительства.

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

КАСКЕВИЧ М. Г. Володимире Романовичу, ви посилалися на доповнення статті 2 словами: "Обов’язками працівника є сумліна праця, додержання трудової дисципліни, дбайливе ставлення до майна власника".

 

Справді, це доповнення має загальний характер як, до речі, й перші статті взагалі Кодексу законів про працю. Воно зроблено на прохання Верховного Суду України у зв’язку з тим, що ця стаття має назву "Основні трудові права та

 

66

 

обов’язки працівників". А якщо ви уважно будете читати не лише останній абзац, а продивитесь її всю, то побачите, що в цій статті йдеться тільки про права, а про обов'язки не скачано нічого. Якраз у зв’язку з цим і стоїть там така загальна фраза, запропонована представниками нашого вищого судового органу. Вона, ще раз кажу, є загального і в собі ніякої конкретики не має.

 

Стосовно того, що тут не відображено ті чи інші норми, у тому числі і про конкретні розміри заробітної плати та межі малозабезпеченості, то я скажу, що в цих умовах робота над законодавством, особливо над кодексами, у тому числі й над Кодексом законів про працю, є дуже копіткою і дуже поступовою, За останні півроку це вже десь третє чи четверте внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю. Змінюється законодавство - вносимо поправки у відповідний кодекс.

 

А якщо говорити про конкретні речі - про заробітну плату чи межу малозабезпеченості, то я поверну вас до того, що недавно в цій же залі було прийнято окремий Закон про оплату праці. А трохи раніше було прийнято Закон про межу малозабезпеченості. Просто ці категорії регулюються іншими законодавчими актами, і дай Боже, як кажуть, аби ми дожили до того часу, щоб ці законодавчі акти нормально функціонували.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні депутати, хочу звернути вашу увагу на таку

 

67

 

обставину. По-перше, була постанова Верховної Ради від 29 листопада минулого року щодо розробки поправок до кодексу.

 

По-друге, ми один раз розглядали дане питання 1 відхилили, зобов'язавши доповідача підготувати порівняльну таблицю. Зараз вона є. Тепер нам треба визначитися голосуванням: ми приймаємо ці поправки чи їх відхиляємо. /Шум у залі/.

 

Прощу уваги! Від комісії обов'язково виступить співдоповідач. Я хочу лиш просити вас, щоб ми не проводили обговорення, а визначилися голосуванням. Чому? Адже ви довіряєте профільним комісіям?.. Регламентом обговорення передбачено, це так. Але Регламентом передбачено й визначати порядок денний. Проголосовано Верховною Радою? Проголосовано. Хто ж буде виконувати? Виходить, що голосують усі з благих намірів, а виконувати треба одному мені чи як? Давайте приймати або позитивне, або негативне рішення, але приймати обов'язково.

 

Слово для співдоповіді має депутат Юрій Григорович Донченко - секретар Комісії з питань соціальної політики та праці.

 

ДОНЧЕНКО Ю. Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Как вы помните, 29 ноября прошлого года Верховный Совет рассматривал этот вопрос на своем заседании. Данный законопроект мы отклонили в связи

 

68

 

с тем, что он не был согласован в полной мере с комиссией Верховного Совета, с Федерацией профсоюзов Украины и профсоюзными комитетами. Было принято решение доработать данный законопроект и внести его на рассмотрение Верховного Совета, о чем сейчас сказал Александр Александрович. Главной причиной такого решения явилось то, что ряд положений законопроекта не был согласован с профобъединениями, изменения к некоторым статьям затрагивали права профсоюзных комитетов.

 

За прошедшее время проделана соответствующая работа, о чем вам только что доложил исполняющий обязанности министра труда. Наша комиссия рассмотрела данный законопроект. В общей сложности в нем затрагивается 26 статей Кодекса законов о труде. Вызваны эти изменения исключительно нробходимостью привести эти статьи в соответствие с действующими нормами законодательства.

 

69

 

У вас на руках есть сравнительная таблица предлагаемых изменений. Наша комиссия обращается к вам с просьбой поддержать внесенный законопроект. Следует иметь в виду, что большинство изменений касается тех моментов, которые остались нам еще от старого КЗоТа. Например, там фигурируют такие понятия, как "Советский Союз", "Совет Министров", "ВЦСПС".

 

В то же время наша комиссия не в полной мере согласна с внесенным законопроектом и предлагает свои поправки. Хочу довести их до вашего сведения.

 

Существенные и, как мы считаем, важные изменения предложили внести Комиссия по вопросам топливно-энергетического комплекса, транспорта и связи, возглавляемая Александром Михайловичем Кожушко, а также народные депутаты Олег Витальевич Боженко и Леонид Ефимович Гаманюк. Их предложения в основном касаются статей 2, 3, 491, 135, 136, 197, 200 и некоторых других. Эти предложения нами будут обобщены и изложены в сравнительной таблице ко второму чтению.

 

У меня лично также имеются несколько замечаний и пожеланий в отношении конкретных норм, начиная со статьи I, по поводу которой сегодня уже прозвучало два вопроса и которую действительно нужно переделать коренным образом, а не так, как предлагает Кабинет Министров.

 

Часть вторая статьи 3 приведена в соответствие с действующим законодательством, в ней даются правильные названия различных видов предприятий. В то же время предлагаю дополнить статью после слова "кооперативів" словами "та їх об’єднань", иначе отдельные объединения кооперативов, таких как жилищные и садоводческие, выпадают из нашего кодекса.

 

70

 

Статья 93. Комиссия в принципе согласна с предложением исключить ее, однако у нас есть и сомнение. Считаем, что в новом кодексе законов о труде этот вопрос должен найти свое место,

так как кодекс является, так скзать, универсальным законом.

 

Что касается статьи 1352. Считаю необходимым, чтобы перечень работ, предусмотренных частью третьей, утверждался Министерством труда, но по согласованию с профсоюзными комитетами.

 

В статье 139 /в конце предложения/ слово "власника" предлагается заменить словами "підприємств, установ та організацій". Иначе непонятно, чьи интересы и чью собственность нужно защищать.

 

Статья 196. Мне кажется, не совсем оправданно будет квотах. Все-таки "планы" более широкое понятие, чем "квоты". Планы позволяют прогнозировать, а не просто "застолбить" какие-то места.

 

Ну, и наконец статья 200. Не в первый раз звучит предложение о том, чтобы эта норма и сегодня действовала. В свое время она касалась комсомольских организаций. Сегодня комсомола у нас нет. Но есть молодежные объединения. И нужно предусмотреть эти моменты, а не только ссылаться на Закон об общественных объединениях граждан. Ведь молодежные объединения сегодня действуют.

 

Обращаюсь к народным депутатам с просьбой поддержать нас и проголосовать за данный законопроект в первом чтении.

 

Спасибо за внимание.

 

71

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Враховуючи, що ми вже одного разу обговорювали цей проект і висловили зауваження, пропоную схвалити його у першому читанні і доручити терміново підготувати до остаточного розгляду. Немає заперечень? У вас інша думка?

 

Депутате Носов, будь ласка.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати! Відповідно до Регламенту в першому читанні Верховна Рада обговорює структуру законопроекту, основні його положення. Але оскільки йдеться про внесення змін і доповнень, то фактично обговорювати нічого. Треба вносити поправки і доопрацьовувати.

 

Отже, проект справді можна голосувати у першому читанні.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Я прошу підтримати пропозицію.

 

Ставлю на голосування внесений проект постанови з урахуванням зауважень комісії. У першому читанні,

 

"За" - 242. Рішення прийнято.

 

***

 

Про проект Закону України про внесення доповнення до статті 53 Закону про банки і банківську діяльність. Доповідає Іван Олексійович Ямковий, заступник голови Державного комітету по матеріальних резервах, народний депутат України.

 

Прошу.

 

Я просив би Секретаріат правильно оформляти документи. Він - голова підкомісії, депутат. Отак і треба писати. А те, що він ще й заступник голови комітету, то він знає про це.

 

Будь ласка.

 

72

 

ЯМКОВИЙ І. О., член Комісії Верховної Ради України
з питань
бюджету /Тростянецький виборчий округ, Вінницька область/. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Ще в березні вам було роздано проект Закону про внесення доповнення до статті 53 Закону про банки і банківську діяльність. У чому суть цього доповнення?

 

Україна, як і кожна держава, має державний матеріальний резерв.  е - особливий фонд матеріальних цінностей, який призначається для забезпечення мобілізаційних потреб, для забезпечення Збройних Сил, ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, ослаблення залежності економіки України від зриву імпортних поставок сировини і матеріалів, регулювання ринку стратегічних паливно-енергетичних і сировинних ресурсів та продовольчих товарів. Матеріальні цінності із державного резерву відпускаються тільки за рішенням уряду. Бони закладаються до державного резерву за рахунок коштів, які передбачаються у державному бюджеті. Кошти від випуску цих цінностей також повністю ідуть до державного бюджету.

 

Так, тільки в цьому році із державного резерву було надано допомогу для ліквідації аварій на шахтах Донбасу, для ліквідації вогнищ холери /медикаментами/ в Херсонській, Миколаївській, Одеській та інших областях.

 

Було використано майже 5 мільйонів тони вугілля для електростанцій, майже 400 тисяч тонн мазуту. Це дало можливість забезпечити роботу електростанцій у зимовий період.

 

73

 

Це стосується і природного газу. Якщо ми не закачаємо в літній період у підземні сховища приблизно 15 мільярдів кубометрів природного газу, то взимку наша система газопостачання працювати практично не зможе, оскільки вже при п’яти-градусному морозі нашим містам і селам щодоби необхідно давати з підземних сховищ приблизно 150 мільйонів кубічних метрів газу.

 

Ці матеріальні цінності знаходяться на значній кількості підприємств, які внаслідок нестачі власних матеріальних ресурсів та обігових коштів нерідко змушені самовільно брати і використовувати державні резерви. Так, тільки на перевірених торік підприємствах було виявлено, що вони самовільно забрали матеріальних цінностей на суму понад 300 мільярдів карбованців. У цінах нинішнього року це вже трильйони карбованців. Наприклад, завод імені Артема, який випускає ракети типу "земля-повітря", самовільно використовує матеріальні цінності на виготовлення товарів народного споживання.

 

У Положенні про державний матеріальний резерв передбачена за самовільне використання матеріальних цінностей застосовувати штрафні санкції. Але в чинному законодавстві такої норми немає. Тому не можна навести дисципліни і порядку в цій важливій державній справі.

 

У статті 20 Закону про Державний бюджет України на І9У5 рік записано: "Надати право Державному комітету України по матеріальних резервах і його органам стягувати у безспірному порядку з юридичних осіб за самовільне відчуження /використання, реалізацію/ матеріальних ресурсів державного резерву 100 відсотків їх вартості, а також пеню в розмірі

 

74

 

0,5 відсотка їх вартості за кожен день до повного їх повернення. Зазначені кошти зараховуються до державного бюджету і спрямовуються на фінансування держрезерву".

 

Але щоб ця норма Закону про Державний бюджет діяла, необхідно статтю 53 Закону про банки і банківську діяльність після слів "на вимогу державних податкових інспекцій" доповнити словами "та Державного комітету України по матеріальних резервах і його органів". Тільки вдаривши карбованцем по кишені недбалих керівників підприємств, можна навести порядок у цій справі.

 

Зазначений проект розглянуто в комісіях з питань бюджету та з питань фінансів і банківської діяльності. Комісії підтримали його. Прошу, шановні депутати, проголосувати за прийняття цього доповнення до закону.

 

Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВА. Іване Олексійовичу! Я не маю права робити вам зауважень як депутату, а як заступнику голови комітету -зроблю. Усе-таки, коли говорите, то душите, будь ласка, що говорите. Не все те, що відомо всім, повинне ще й повторюватися у засобах масової інформації. Я, наприклад, постійно живу в Києві уже майже двадцать років, але не чув того, про що ви тільки що сказали. І, знаєте, обходився якось, мене це не цікавило. Отже, кожному з нас треба бути стриманим у видачі

 

інформації в ефір. Будь ласка.

 

Є запитання до доповідача? Дуже коротко. Відведемо 10 хвилин... Запишіться, будь ласка, хто хоче висловитися.

 

Депутат Череп. Прощу.

 

75

 

ЧЕРЕП В. І., голова Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Іване Олексійовичу, я тек виступаю за порядок у вашій сфері і буду /підтримувати вашу поправку. Але є одне коротеньке зауваження.

 

Ваш комітет, мабуть, вдаватиметься до драконівських методів. Треба сплачувати 100 відсотків вартості продукції та ще й 0, 5 відсотка за кожен день. Це дуже значні суми. На мій погляд, якщо ми приймаємо таку поправку і ви стягуєте кошти з юридичних осіб у безспірному порядку, а не через арбітражний суд або якийсь інший механізм, то ці кошти повинні надходити тільки до бюджету, а не на фінансування v держрезерву. Нехай кошти надходять до бюджету, а вже із бюджету використовуються за напрямами. Якщо ж вони надходять до бюджету, а потім вам, то ви, мабуть, будете дуже чітко спрацьовувати в тому плані, щоб усіх підряд косити, як кажуть, оцими 0,5 відсотками. І ми матимемо велику біду.

 

Як ви на це дивитесь?

 

ЯМКОВИЙ І. О. Якщо підприємство взяло матеріальні цінності, то повинно нести і відповідальність. Саме тому встановлено стопроцентну ставку. Якщо воно поверне кошти завтра, то пені не буде. Усі ці кошти направляються, повторюю ще раз /і підтримую вашу думку/, до державного бюджету. А державний резерв формується за рахунок коштів державного бюджету. У Законі про Державний бюджет України на 1995 рік є спеціальна стаття про виділена бюджетних коштів на фінансування держрезерву.

 

76

 

ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть у мікрофон. Він задоволений відповіддю.

 

Депутат Радько.

 

РАДЬКО В. І. Олександре Олександровичу, я прощу передати слово депутатові Вітренко.

 

ГОЛОВА. Прощу.

 

ВІТРЕНКО Н. М. Шановний Іване Олексійовичу, я загалом підтримую саме цю вашу ініціативу щодо наведення порядку і щоб державний комітет відчував, що він державний, і захищав інтереси держави. Але мене вже трохи непокоїть те, що ми починаємо діяти тільки поліцейськими методами. То перекривати газ, то штрафувати за те, що не так використовують матеріальні цінності.

 

Скажіть, будь ласка, а нормальну політику щодо енерго-і матеріалозбереження уряд збирається розробити і подати Верховній Раді, щоб ми не тільки карали, а й стимулювали найбільш раціональне використання ресурсів?

 

ЯМКОВИЙ І. О. Ну, це не норма цього закону. Тут ідеться про збереження державного резерву. Але те, що ви сказали, я підтримую. Потрібно до всієї державної власності ставитися так, як тут передбачено, а не тільки до державного резерву.

 

Думаю, що таку політику новий уряд розробить. Державну власність треба берегти, адже це загальнонародна власність.

 

77

 

ГОЛОВА. Депутат Степенко.

 

СТЕПЕНКО В. І. У мене до вас таке запитання. Я весь час виступаю за те, щоб був порядок. І, без сумніву, потрібно державну власність охороняти, не розбазарювати. Це все правильно. Але якщо в безспірному порядку будуть стягувати кошти, то я голосуватиму проти цього, тому що в цьому випадку іноді виявляють упереджене ставлення. Повірте, я говорю правду.

 

Але поясніть мені таку річ. Якщо це військовий завод, який випускає ракети, то йому дають сировину. А якщо це державне підприємство по переробці сільськогосподарської сировини чи радгосп? Якщо колектив такого підприємства потрапляє у безвихідь і, не маючи коштів, вирішив щось реалізувати чи організувати якесь виробництво?

 

І те, що газ треба закачувати у сховища, - це правильно. Але ж треба й стимулювати виробників, щоб вони менш витрачали енергоносіїв.

 

Дякую.

 

ЯМКОВИЙ І. О. Дякую за запитання. У Постанові Верховної Ради про введення в дію Закону про Державний бюджет на 1995 рік записано доручення Кабінету Міністрів: розробити і внести на розгляд Верховної Ради механізм стягування коштів у безспірному порядку. Такий проект постанови вже підготовлено, і Кабінет Міністрів на цьому тижні внесе його на розгляд Верховної Ради. Там детально розписано цей порядок, зокрема і стосовно переробних підприємств.

 

78

 

Для прикладу скажу про м’ясопореробну промисловість. Ви знаєте, що влітку на зберігання до холодильників Донецька, Луганська, Києва завозиться м’ясо. То що, на вашу думку, Цей холодильник чи м’ясокомбінат як товаровиробник може робити з державним ресурсом, що захоче? Його держава і так стимулює тим, що своєчасно оплатила ці ресурси і оборотні кошти його не витратила.

 

Скажу також, що пропонованим механізмом передбачається право організації звернутися в державний арбітраж.

 

ГОЛОВА. Василь Іванович згоден, так? Ні? Прошу,

 

СТЕПЕНКО В. І. Шановні колеги! Я прощу вибачення, але за мене не зовсім зрозуміли. Наведу конкретний приклад. Радгосп /а це державна установа/ закупив пально-мастильні матеріали. Л через деякий час виявилося, що немає чим заплатити заробітної плати. Тоді радгосп продає 20 тонн пально-мастильних матеріалів, тобто по вашому розбазарює матеріальні цінності. Чи нестиме він за це відповідальність?

 

ЯМКОВИЙ І. О. Не про це ж мова. Якщо це його матеріали, він їх придбав, то він і розпоряджається ними.

 

79

 

ГОЛОВА. Він задоволений відповіддю. Досить, будь ласка. Іване Олексійовичу, ви, будь ласка, всю технологію не розкривайте. Є питання специфічні. Щоб не склалося в людей враження, ніби там м’ясо по 5 років зберігається. З строки зберігання і таке інше, але ви про це не говорите. Не треба зачіпати ті питання, які потребують роз’яснення. Останнє запитання. Депутат Немировський.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Уважаемый коллега! Не считаете ли вы, что одновременно о принятием этих поправок целесообразно было бы предусмотреть в административном кодексе ответственность за нецелевое использование государственных ресурсов инвентаризацию государственных ресурсов в хлебоприемных пунктах, на предприятиях ВПК и в воинских частях?

 

ЯМКОВИЙ І. О. Друге запитання я чітко не почув. Відповім на перше. Поставка в державний резерв передбачається державним оборонним контрактом, який на сьогоднішній день, на жаль, ще не затверджено Кабінетом Міністрів. У 1992 році постановою Кабінету Міністрів затверджено номенклатуру і норми, які стосуються держрезерву. А про мобілізаційний резерв я розповім вам віч-на-віч, бо Олександр Олександрович уже зробив мені зауваження з цього приводу.

 

80

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

Шановні депутати, у запитаннях і відповідях було дещо зміщено акценти. Мова йде не про цей комітет, мова йде про державні резерви. Якщо ми цю форму застосували до державних податкових інспекцій, маючи на увазі, що через них здійснюється захист інтересів держави, то так само захист інтересів держави здійснюється і через Держкомрезерв. І якщо вже ми там таку саму норму використаємо, то яка різниця? Адже мова йде про бюджет, врешті-решт.

 

Тому давайте не будемо втягуватися в цю довгу дискусію, тим більше що все було погоджено. І якби Іван Олексійович не так детально розповів про цю справу, то ми проголосували би без заперечень. А оскільки він добросовісно розкрив усю технологію, то тепер і виникають запитання.

 

Я пропоную підтримати цей законопроект. Ставлю його на голосування.

 

"За" - 238. Рішення прийнято.

 

***

 

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України Ткаченко О. М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання про проект Закону України про внесення доповнень до Закону України про заставу. Слово має Мінін Леонід Васильович, заступник міністра економіки. Будь ласка.

 

МІНІН Л В., заступник міністра економіки України. Уважаемые народные депутаты! На ваше рассмотрение вносится проект

 

81

 

Закона Украины о внесении дополнений в Закон Украины о залоге, разработанный Минэкономики, Фондом государственного имущества, Минфином, Минюстом и Национальным банком.

 

В проекте предусматривается ввести запрет на передачу в залог имущества государственных предприятий или доль /паев, акций/, принадлежащих государству в имуществе совместных предприятий, в случае предоставления им ссуды за счет государственного бюджета, а также привлечение к реализации заложенного имущества государственных предприятий органов приватизации с частичным поступлением полученных средств от реализованного имущества во внебюджетный фонд приватизации.

 

Какие же поправки предлагается внести в Закон Украины о залоге?

 

Первое. Статью 4 дополнить частью седьмой следующего содержания: "Предметом застави не може бути майно державних підприємств або частки /паї, акції/, що належать державі у майні господарських товариств /спільних підприємств/ у разі надання їм позички за рахунок бюджету". Суть дела состоит с в том, что государство не может закладывать само себе имущество. Имеется в виду имущество государственных предприятий или принадлежащие государству доли в имуществе совместных предприятий. Конечно, совместные предприятия могут получать ссуду из госбюджета. Но если в них имеется часть имущества, которая принадлежит государству, то она не может закладываться, в отличие от части, принадлежащей совладельцу / иностранному инвестору/.

 

82

 

Второе дополнение. Часть седьмую статьи 20 дополнить предположением следующего содержания: "У разі звернення стягнення на майно державного підприємства /відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності/ реаілізація заставленого майна проводиться на цій же підставі відповідним станом приватизації".

 

Речь, как видите, идет о том, чтобы реализация заложенного имущества осуществлялась органами приватизации. Почему, скажем, не судебным исполнителем или третьим лицом. Потому что управление таким имуществом, продажа его как раз и является одной из функций органов приватизации.

 

И третье дополнение. Частину другу статті 25 після слів "відповідного бюджету" поповнити словами "а у разі коли покупцем є фізична особа або юридична особа, у майні якої частка державної власності не перевищує 25 відсотків до відповідного позабюджетного фонду приватизації".

 

Речь идет о том, что в случае, когда заложенное имущество реализуется, а сумма выручки от реализации не только покрывает заложенную сумму, но и превышает ее /это может быть следствием изменения конъюнктуры/, то вот этот излишек направлять не только в государственный бюджет /если это государственное предприятие/ или в местный бюджет /если это коммунальное предприятие/, то и в соответствующий внебюджетный фонд приватизации. Ведь в данном случае происходит отчуждение государственной собственности, так как покупателем является физическое лицо или юридическое лицо.

 

83

 

Таким образом, все три дополнения касаются особых случаев, которые возникают в практике приватизации. Просьба к уважаемым депутатам поддержать эти дополнения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас все?

 

МІНІН Л. Д. Да.

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Підніміть руки, хто бажає поставити запитання.

 

Три, чотири, п’ять, шість. Запишіться, будь ласка. 10 хвилин для шести чоловік - цілком досить.

 

Уже записалося 21, а просили слова шестеро.

 

Будь ласка, висвітіть перші прізвища.

 

Депутат Шестаков. Після нього - депутат Райковський.

 

ШЕСТАКОВ В. П., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Маріупольський-Орджонікідзевський виборчий округ, Донецька область/. Александр Николаевич, прошу передать слово депутату Немировскому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Немировський, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Я не просил, извините.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Райковський. За ним - депутат Долженко.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Депутату Косолапову передайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

84

 

КОСОЛАПОВ А. Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Вовчанський виборчий округ, Харківська область/. Шановний доповідачу! Я підтримую вас у прагненні запобігти таємній приватизації державного майна через заставу. Дійсно, заклавши державне майно піп позичку комерційній структурі чи сумнівному фонду за попереднім договором, можна позбутися цього майна поза кредитором. Тому стаття 4 слушна. Але в ній говориться, що предметом застави не може бути майно державних підприємств у разі надання їм позички за рахунок бюджету.

 

Вибачте, але хіба можливий варіант, щоб держава надавала позичку під своє ж, державне, майно? Може, слід завершити цю статтю словами "комерційними банками та фондами", замість "за рахунок бюджету"? Це перше.

 

Друге. У пункті 3 ви пишете, що частину другу статті 25 після слів... Подивіться Закон про заставу. Стаття 25 тям складається з однієї частини і її зміст зовсім інший. Ви, певно, помилилися, коли опрацьовували Закон про заставу. Дякую.

 

МІНІН Л. В. Относительно предложения закончить часть седьмую статьи 4 словами "комерційними банками". Дело в том, что сегодня практика такова, что все ссуды, все кредиты идут через коммерческиє банки. И упоминать о них в этой статье просто нет необходимости.

 

85

 

Что касается практики применения Закона о залоге. Изменения, которые мы периодически вносим, продиктованы тем, что закон был принят довольно давно. И, естественно, исходя из сегодняшних потребностей, из тех преобразований, которые произошли и происходят в процессе приватизации, мы вносим и будем вносить поправки в закон. Практика богаче любого закона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Долженко. За ним - депутат Анісімов.

 

ДОЛЖЕНКО Г. П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область/. Фракція "Комуністи України". Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чому у вашому проекті нічого не сказано про землю? Чи братиметься під заставу земля колективних сільськогосподарських підприємств і земля, яка входить у паї, а також земля, на якій знаходиться державне підприємство?

 

МІНІН Л. В. Я думаю, что залог земли - это предмет отдельною закона - закона об ипотеке. В мировой практикезалогом и операциями с землей занимаются специальные ипотечные банки.

 

86

 

Есть еще одна серьезная проблема - оценка земли. Она не решена на сегодняшний день, и нельзя пока включать в этот закон о залоге земли. Я могу так ответить: залог землі является предметом отдельного, особого закона закона об ипотеке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Анісімов. За ним - депутат Шаланський

 

АНІСІМОВ Л. С. Я хочу немножко шире взглянуть на вопрос, привести ряд примеров, чтобы вы отреагировали на них, вернувшись в Министерство экономики.

 

Постановлением Кабинета Министров и Національного банка 282 от 14 апреля 1995 года утверждено положение о порядке выдачи в 1995 году государственного кредита для поддержки предприятий. Если мы будем соблюдать это положение, то как срабатывает уже принятая норма?

 

И следующий вопрос. В соответствии с законом установлена госпоспошлина за нотариальное заверение залога - 0,5 процент от суммы залога. Проминвестбанк не признает госпошлины, равной 0,1 процента, и показателя - не более 30 процентов, не облагаемых налогом.

 

87

 

И следующее. Нотариальная контора, осуществляющая это заверение, просит еще 5 процентов от выставленной стоимости, чтобы подтвердить полномочия на передачу в залог имущества.

 

Я просил бы ответить на вопрос, как все-таки сработает этот документ, как сработают госпредприятие и коммерческий банк и будет ли изменен порядок, при котором на производителе наживается даже тот, кто ставит печать.

 

Спасибо.                            

 

МІНІН Л. В. По поводу указа Президента о кредитной поддержке, которым предполагается сдавать в залог имущество, в том числе государственное имущество, за предоставленную ссуду. Я должен сказать, что этот указ в полной мере пока не срабатывает, в том числе и положение по залогу. Каковы причины? Дело в том, что сегодня коммерческие банки на практике берут в залог только высоколиквидное имущество государственных предприятий - автомобили, средства связи, в частности импортные, вычислительную технику. Но они не хотят брать оборудование изношенное или морально устаревшее. То есть берут только то, что можно быстро и легко продать.

 

Естественно, что при таком подходе на государственных предприятиях недостает высоколиквидного имущества, чтобы заложить его в банк. А в банке практика пока такова.

 

Есть еще одна причина, по которой сдерживается широкое использование залога. Закон о банках и банковской деятельности ограничивает участие банка в уставном капитале других предприятий и организаций - не более 10 процентов своего уставного фонда.

 

88

 

Вот эти противоречия и желание коммерческих банков взять в залог только высоколиквидное имущество являются сдерживающим фактором и не позволяют, скажем... Я говорю о положении, связанном с выдачей ссуды под залог. В этой части оно не срабатывает.

 

Теперь относительно пошлины. В законе записано, что она составляет 5 процентов закладываемой суммы, а в указе Президента говорится о том, чтобы брать не более 0,1 процента закладываемой суммы. Указ Президента издан в связи с тем, что предприятия, столкнувшись с такой практикой, когда коммерческие банки, нотариальные конторы стали брать б процентов, а это выражается сегодня в миллиардах и десятках миллиардов карбованцев, посчитали это совершенно ненормальным явлением. Когда разрабатывался проект Закона о залоге, эти 5 процентов возникли из старой практики. Тогда предметом залога была невысокая стоимость имущества. После того, что мы с вами пережили в последние три года /инфляция, изменение стоимости, переход на мировые рынки/, конечно, эту ставку пошлины надо менять и менять законодательно. Я другого пути не вижу. Должен быть контроль за исполнением тех же указов Президента. Вот этого нет. А норма есть - 0,1 процента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський. Завершуємо,

 

ШАЛАНСЬКИЙ А. М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /3нам’янський виборчий округ, Кіроворадська область/. Запитання, яке я мав

 

89

 

поставити, поставив депутат Косолапов. Я просто хотів дещо уточнити.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Костицький.

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний
пане Мінін
! Я хотів би запитати вас про таке. Ви пропонуєте статтю 4 доповнити частиною сьомою. Передбачається, що предметом застави не може бути майно державних підприємств, якщо їм надається позичка за рахунок бюджету.

 

Отже, якщо таке підприємство бере кредит у комерційному банку, то це майно може бути предметом застави. Ми не дозволяємо заставляти майно, якщо кредит іде від держави, але не заперечуємо, якщо кредит іде від комерційної установи. Це перше.

 

Друге. Ми тут уже не раз домовлялися, що коли вносяться зміни до законів, то депутатам роздається порівняльна таблиця. Приміром, до частини сьомої статті 20 ви вносите доповнення, але в тексті у вас написано: "проводиться на цій же підставі". А цю підставу зазначено вище - у частині шостій чи п"ятій. І депутати не знають, за яку ж підставу голосувати. Отже, документи треба ретельніше готувати до засідання.

 

Дякую.

 

90

 

МІНІН Л. В. По поводу предоставления ссуд коммерческими банками и из госбюджета. Дело в том, что есть два вида кредитной поддержки. Кредитная поддержка, осуществляемая в соответствии с последним указом Президента, гарантируется

 

коммерческим банком, И когда коммерческий банк выступает гарантом и возвращает предоставленные кредитные ресурсы Национальному банку, то он и несет ответственность, он берет риск на себя.

 

Но есть и другой вид ссуд - ссуды из государственного бюджета, которые предусмотрены в самом госбюджете. Так вот, под эти ссуды нельзя закладывать государственную часть имущества в совместных предприятиях.

 

То есть источник кредитов один, а формы предоставления разные: прямо от государства и через коммерческие банки, которые, беря у государства деньги, гарантируют их возврат.

 

Второе ваше замечание принимается. Конечно же, следовало подготовить сравнительную таблицу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, Депутат Семенюк. І на цьому завершуємо.

 

СЕМЕНЮК В. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Я, звичайно, підтримую вашу пропозицію про те, що треба захищати державне майно. Але скажіть мені, будь ласка, хто може від імені держави сьогодні захищати державне майно, якщо в нас немає закону про управління державним майном,

 

91

 

якщо немає закону про державний аудит і немає закону про контрольну комісію? А ви закладаєте до частини сьомої статті 20 повноваження щодо управління державним майном, якого фактично немає.

 

Сьогодні за цей пункт я не можу голосувати, ви мені даруйте.

 

МІНІН Л. В. Об управлении и контроле за государственным имуществом. В соответствии с действующим законодательством контроль за эффективностью использования имущества и вообще за его сохранностью несет орган, уполномоченный управлять этим государственным имуществом.

 

Сегодня имущество передано государственным предприятиям в оперативное управление. Они используют его по своему усмотрению. Но целостные имущественные комплексы, отдельные цехи, участки, здания, сооружения государственные предприятия не могут сделать предметом залога, или продать, или сдать в аренду без согласования с органами, уполномоченными управлять этим имуществом. Сегодня по наиболее крупным предприятиям надо брать разрешение у Кабинета Министров, по другим предприятиям - у министерства или ведомства. Они несут ответственность за сохранность и предоставление права закладывать государственное имущество.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Леоніде Васильовичу, сідайте, будь ласка.

 

Шановні народні депутати, у вас на руках е проект Закону про внесення доповнень до статті 4, статті 20, статті 25.

 

Будемо голосувати в цілому?

 

92

 

Вікторе Івановичу, будь ласка, з місця. Немає часу, нам ще три питання треба розглянути.

 

СУСЛОВ В. І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты! У меня те же сомнения, что и у депутата Костицкого. И на свой вопрос он, сожалению, точного ответа не получил. Речь идет о том, что если "майно державних підприємств" вообще не может быть предметом залога, то надо после слов "у разі надання їм позички" поставить точку, имея в виду, что она предоставляется не только за счет бюджета, но также и в случае получения этими предприятиями займов от коммерческих банков. Я бы предложил такую редакцию, если Леонид Васильевич посчитает это возможным. То есть тогда разрешается проблема "надання позичок за рахунок бюджету" і "не за рахунок бюджету".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МІНІН Л. В. Уважаемый Виктор Иванович, здесь как раз рассматривается случай, когда и залогодатель, и тот, кто закладывает имущество, по сути дела являются собственниками и денег, и имущества. И чтобы не допустить такой ситуации, мы и вычленяем здесь бюджетные средства, потому что коммерческий банк рискует, предоставляя в залог ссуду. Почему мы должны ему запрещать? Совместное предприятие может брать

 

93

 

ссуду, скажем, и в коммерческом банке, и у иностранного инвестора и закладывать имущество. А здесь имеется в виду тот случай, когда и деньги, и имущество принадлежат государству, оно само себе закладывает. Так вот, чтобы это исключить, мы и вносим это дополнение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Васильовичу, сідайте, будь ласка.

 

Шановні народні депутати, будемо обговорювати за скороченою чи за звичайною процедурою? Голосувати в цілому? Усі доповнення до трьох статей Закону про заставу?

 

Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект закону за основу. Будь ласка.

 

"За" - 176. Рішення не прийнято.

 

давайте тоді розглянемо проект закону по статтях. Які е зауваження щодо доповнення до статті 4?

 

Депутате Анісімов, будь ласка.

 

АНІСІМОВ Л. О. Уважаемые народные депутаты, я обращаю ваше внимание на предложение депутата Суслова и хочу, чтобы мы поддержали его, если мы думаем о государстве и о том, чтобы кто-то не наживался на государственном имуществе.

 

Посмотрите, какая здесь эквилибристика. Для того чтобы застраховать имущество, нужно уплатить еще до 5 процентов его стоимости страховой компании, которую учредил Проминвестбанк. Далее. Если ты не заплатишь 5 процентов, нотариальная контора не заверит имущественное обязательство, за которое тоже берет до 5 процентов.

 

94

 

Поэтому я поддерживаю Виктора Ивановича. Надо поставить точку. Выдан кредит - на этом должна быть поставлена точка. И ни под какой-то залог, ни под какой-то процент определенному банку или организации.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви погоджуєтеся, Вікторе Івановичу? Будь ласка, ще раз, депутате Суслов.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, к сожалению, этот проект закона й нашей комиссий не рассматривался. Нам просто не было такого поручения.

 

На первый взгляд, конечно, возникают серьезные вопросы. Ведь такой формулировкой косвенно разрешается залог госимущества по кредитам, получаемым не за счет бюджета. Нужно разобраться в этом более детально. Я бы предложил не спешить с принятием решения сегодня, и перенести рассмотрение этого вопроса хотя бы на день-два, чтобы мы более детально изучили его.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ! Будь ласка.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати, в я переніс би крапку ще ближче, тобто поставив би її там, де Йдеться про частку державного майна. Хай господарські товариства чи спільні підприємства закладають своє майно, а не державне, і ні за яких умов воно не може бути передано ні під заставу, ні під гарантії. Тому варто було б прийняти законопроект у першому читанні, сформулювати цю пропозицію, а потім постатейно проголосувати.

 

95

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що всі депутати - і Суслов, і Анісімов, і Носов - мають рацію. Давайте приймемо проект закону в першому читанні, дамо день-два на доопрацювання і десь у п’ятницю повернемося і проголосуємо з тими поправками, які буди внесені сьогодні. Не заперечуєте? І, звичайно, підготуємо порівняльну таблицю.

 

Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

 

"За" - 210. Рішення прийнято.

 

Я просив би комісію доопрацювати законопроект, щоб ми завтра в другій половині дня або в п’ятницю подивилися порівняльну таблицю і проголосували його.

 

***

 

Шановні колеги! У нас за регламентом залишилося буквально три хвилини. 6 невеликий проект Закону про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. Ставлю його на голосування. Прошу проголосувати.

 

"За" - 247. Прийнято.

 

***

 

І останнє. У вас є проект Постанови про зміну меж міста Балаклія Харківської області.

 

Голосуємо? Ставлю на голосування.

 

"За". 220. Рішення прийнято.

 

Проект Постанови про віднесення селища міського типу Ржищів Кагарлицького району Київської області до категорії міст обласного підпорядкування. Це прохання Київської обласної Ради. Проект постанови вам роздано. Прошу проголосувати.

 

"За" - 174.

 

96

 

Я думаю, депутати не зрозуміли. Читаю проект Постанови Про віднесення селища міського типу Ржищів Кагарлицького району Київської області до категорії міст обласного підпорядкування.

 

Київська обласна Рада народних депутатів порушила перед Верховною Радою України клопотання про віднесення селища міського типу Ржищів Кагарлицького району до категорії міст обласного підпорядкування. Так, правильно, до міст обласного підпорядкування... Ви маєте на увазі статус міста? Добре, повернемо на доопрацювання.

 

Одну хвилиночку. Ще є проект Постанови про перенесення термінів розробки та затвердження деяких нормативних актів, передбачених Постановою Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

 

Я прочитаю проект, прошу уваги. Тут лише один пункт.

 

"Верховна Рада України постановляв:

 

Враховуючи звернення Кабінету Міністрів України, продовжити термін розробки і затвердження нормативних актів, передбачених пунктом 2 Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: у частині 3 - до І липня 1995 року, у частині 4 - до 1 серпня 1995 року, у частині 5 - до 1 жовтня І995 року".

 

97

 

Є подання голови комісії Павловського і подання виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра Марчука.

 

Приймаємо постанову? Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

"За" - І75.

 

Одну хвилиночку. Депутат Павловський, з місця.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ М. А., голова Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні народні депутати! Як ви пам’ятаете, ми разом з Комісією з питань Чорнобильської катастрофи подали на ваш розгляд проект закону, який було прийнято. У постанові про введення в дію цього закону названо багато нормативних актів. Уряд просто не встигає їх підготувати, тому & звернувся з проханням перенести на два місяці підготовку деяких проектів. Щодо кожного пункту ми досягли згоди.

 

Я прощу підтримати. Робота йде, ніяких суперечностей немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Яценко, підтримуєте? Так. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. / "За" - 183. Рішення не прийнято.

 

На цьому вечірнє засідання завершує роботу. Завтра розпочнемо роботу о 10 годині. На все добре.

 

98