Стенограма пленарного засідання

02 березня 1995

                   ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  2  б е р е з н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної Ради!

      Я  прошу  депутатів підготуватися до реєстрації.

 Будь ласка, увімкніть систему!

      У  залі  зареєстровано  340  депутатів.  Ранкове

 засідання  оголошується відкритим. Нагадую депутатам,

 котрі  вчора  були  відсутні, можливо, що сьогодні ми

 працюємо   в  сесійному  режимі цілий  день.   Тобто,

 ввечері   буде   теж,   о  16  годині,  реєстрація  в

 установленому Регламентом порядку.

      Відповідно  до  Регламенту оголошую депутатський

 запити  Володимира  Геннадійовича  Алексєєва  та Юрія

 Олександровича Болдирєва до міністра юстиції Онопенка

 щодо   правомірності   збору   партії  Громадянського

 Конгресу     України    підписів    для    проведення

 всеукраїнського  референдуму про єдиний економічний і

 політичний  оборонний союз України, Росії, Білорусії,

Казахстану.

 

      (Шум у залі)

 

      Так, будь ласка, слухайте: я уважно читаю!

   ...Вячеслава   Івановича   Білоуса   до   директора

 держадміністрації       залізничного       транспорту

 Міністерства   транспорту   України   Желєзняка  щодо

 зволікань,  невиконання  ремонтних робіт залізниці на

 ділянці  Дарниця-Полтава. І Михайла Дмитровича Сироти

 до   Прем'єр-міністра  України  Масола  щодо  строків

 подачі на розгляд проектів Державного бюджету на 1995

 рік, механізму упереджувальних компенсаційних витрат,

 індексації  вкладів населення та оборонних коштів....

 оборотних  коштів  підприємств  пропорційно росту цін

 росту   межі   малозабезпеченості.

      Даємо   доручення  Секретаріату  направити  такі

 запити   керівникам,   до  яких  вони  звернуті.  Йде

 врегулювання  відповідно  до вимог законодавства, для

 реагування.  Документі  оформлені.  Я  ще раз нагадую

 тим,  хто  подає  запитати, оформляти їх так, як було

 оце  передбачено  регламентом.  І в вас у вівторок ви

 одержали  матеріал  щодо  уточнення  цієї  процедури,

 знову  ж  таки  відповідно  до  регламенту.  Я  прошу я 
 я                           - 3 - я 

 користуватись  цим документом.

      Ви   маєте   перелік   питань  для  розгляду  на

 сьогодні.  Я  не  в послідовності, а просто ознайомлю

 вас  з  цим  переліком.  Мова  йде  про звіт Кабінету

 Міністрів   щодо   забезпечення   населення   України

 лікарськими   препаратами,  про  проект  Закону  "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих

 актів    у   зв'язку   з   прийняттям   Закону   "Про

 Антимонопольний    комітет   України",   про   проект

 доповнення  до  статті 29 Закону "Про Антимонопольний

 комітет  України",  інформація  про  участь  народних

 депутатів  у  засіданнях  Верховної Ради, про подання

 Генерального   прокурора   України   щодо   згоди  до

 притягнення  до кримінальної відповідальності, взяття

 під  варти  судді Радянського району міста Києва, про

 проект Закону України "Про пестициди і агрохімікати",

 друге  читання, про проект Закону "Про бухгалтерський

 облік  і  звітність",  про проект Закону України "Про

 бюджетну систему України", нова редакція, про рішення

 України  щодо  підвищення  цін  в  лютому 1995 року і

 заходи по соціальному захисту населення, про величину

 вартості  межі  малозабезпеченості, про проект Закону

 "Про  оплату праці", про Указ Президента України "Про

 фінансово-промислові  групи  в  Україні",  про  Закон я 
 я                           - 4 - я 

 України "Про внесення змін і доповнень до Закону "Про

 банки  і  банковську  діяльність",  про проект Закону

 "Про  внесення змін і доповнень до Закону "Про Службу

 безпеки  України"  і  про  проект закону України "Про

 постійні комісії" -друге читання.

      Перелік   надзвичайно   складний.  Ви  прекрасно

 розумієте,   що   за   повною   процедурою  нереально

 розглянути  аку кількість питань. Одначе, більшість з

 цих питань дуже добре були опрацьовані, частина з них

 розглядалась раніше.

      Один  із  документів  в  порядку  слухання вчора

 розглядався  в  сесійному залі. Тому я думаю, що один

 із,  одне  із  корінних  питань -це проект Закону про

 бюджетну систему. Ми його поставимо на 12-30, а зараз

 приступимо,  мабудь,  в  такій  послідовності,  як  я

 оголосив.

      А  відносно розминки, коли вчора не було в залі,

 ми проголосували, що не  проводимо  на  цьому  тижні,

 більшістю голосів.

      Будь   ласка,   звіт   Кабінету  Міністрів  щодо

 забезпечення   населення   лікарськими   препаратами.

      Прошу.  Андрій  Михайлович  Сердюк -  виконуючий

 обов'язки    Міністра   охорони   здоров'я.   Питання

 слухається  за  вимогою  сесії.  З  цього  приводу це я 
 я                           - 5 - я 

 питання включено голосуванням депутатів.

      Скільки вам часу треба, Андрій Михайлович? До 10

 хвилан. Прошу.

 

      СЕРДЮК А.М.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні депутати!

 

      ГОЛОВА.   Одну  хвилиночку,  Андрій  Михайлович.

 Давайте   ми   так,   ми   розглянем   питання,  тоді

 проголосуємо.  Всеодно  відразу  воно  не  може йти в

 ефір,  тому  що  програма зроблена. Тоді в вечірньому

 репортажі ми зробимо.

 

      СЕРДЮК   А.  М.  Міністерство  охорони  здоров'я

 висловлює   подяку  комісіям  Верховної  Ради,  групі

 народних  депутатів,  які  ініціювали  внесення цього

 питання  на сесію. Адже ця найгостріша проблема -одна

 з  складових  здоров'я  народу  України.  До  недавна

 потреба   в  ліках  задовільнялась  таким  чином:  за

 рахунок  власного виробництва -11 відсотків, поставки

 із  Росії  -68  відсотків,  інпорту  -21 відсоток. За

 останні  три  роки  асортимент лікарських засобів, що я 
 я                           - 6 - я 

 надходив з Росії скоротився майже в сім разів, імпорт

 у  5  разів. Головна причина -відсутність асигнувань.

 Незважаючи   на   збільшення   обсягів  та  кількості

 найменувань  ліків  власного виробництва, про що буде

 говорити    Олександр   Феодосійович   Крамар,   ними

 задовільняється   лише   до  20  відсотків  загальної

 потреби   в   ліках.   А   з   урахуванням  зовнішніх

 поставокрівень  задоволення  потреб  охорони здоров'я

 складає 25-30%.

      В  1994  році  з  аптечної  мережі  населенню та

 лікувально-профілактичним  закладамвідпущено ліків на

 12 трильйонів карбованців. Сюди ввійшли: поставлені з

 Росії  лікарські засоби майже на 13 мільярдів рублів,

 або  на  4  мільярди  більше,  ніж в 1993; за рахунок

 централізованих  коштів  2  мільйони  доларів  США та

 кредитів, наданих країнами ЄС та Німеччини, в Україну

 ввезено   імпортних  життєвонеобхідних  ліків  на  46

 мільйонів   доларів;   окрім  того,  підприємницькими

 структурами  поставлено імпортних медикаментів на 123

 мільйони  доларів.  Місцеві  органи виконавчої влади,

 підприємства   виділили  на  ці  цілі  в  областях  9

 мільйонів доларів, гуманітарної допомоги ліками через

 Червоний,  Красний  Хрест  надійшло  на  5  мільйонів

 доларів. я 
 я                           - 7 - я 

      Таким  чином,  в  1994  році  в Україну надійшло

 імпортних ліків майже на 195 мільйонів доларів США, в

 1993 році - на 105 мільйонів доларів.

      Слід  зауважити,  що потреба тільки в критичному

 імпорті  для  України  складає 380 мільйонів доларів.

 Приведу  невтішні  дані  в  забезпечсенні  ліками  по

 окремими захворюванням.

      Всього на 26% задовольняється потреба в серцево-

 судинних  препаратах, а у нас 1, 2 мільйона хворих на

 серцево-судинні  захворювання,  на  35 -в засобах для

 наркозу і снотворних, на 40 -проти турбекульозних, на

 55  -онкологічних,  700  тисяч онкологічних хворих, 1

 мільйон  200  тисяч  психічно  хворих задовольняється

 також на 30%.

      Для   здійснення   профілактичних   заходів   та

 лікувального  процесу  в  необхідних обсягах потрібно

 понад  3  з  половиною  тисячі найменувань лікарських

 препаратів. Фактично використовується - 1 700.

      В   надзвичайно   важкому   становищі  опинилися

 соціально   незахищені   верстви   населення.   Із-за

 відсутності   коштів   в   окремих   поліклініках  не

 виписують  рецепти  для  одержання  ліків  в  аптеках

 безкоштовно.  Борг  лікувальних  закладів  аптекам за

 отримані вже ліки склав 50 мільярдів карбованців. я 
 я                           - 8 - я 

      Особливо       незадовільне       медикаментозне

 забезпечення  сільського населення. Через відсутність

 пального,  автотранспорту,  ліки не рідко нерегулярно

      доставляються  до  сільських  аптек, до аптечних

 відділків  при фельдшерсько-акушерських пунктах, вони

 взагалі  не  доходять.  До того ж почалося скорочення

 цих  пунктів.  Взагалі  в 1994 році, на жаль, закрито

 через  те,  що  немає  працівників  на селі, біля 500

 аптечних пунктів.

      Незважаючи   на  прогресуючу  інфляцію,  обігові

 кошти  в  аптечному режимі індексувалися в 1991 році.

 Зараз вони становлять 50 відсотків від потреби.

      Неналежне    забезпечення    населення    ліками

 призводить не лише до медичних та соціальних збитків,

 держава несе не виправдані демографічні та економічні

 втрати.  Наведу  лише один приклад, щорічно в Україні

 реєструється до  200 дітей хворих на ................

 Якщо  це  спадкове  захворювання лікувати до 8 років,

 дитина  виростає здоровою. Якщо не лікувати чи погано

 лікувати,  вона  стане  психічно  хворою.  Ці ліки ми

 купуємо  лише  за кордоном. В Україні відповідні ліки

 не  виробляються,  валюти  на  їх  придбання  на жаль

 немає.

      Звичайно,  200  хворих  можемо сказати, що це не я 
 я                           - 9 - я 

 мільйони   хворих   на   психічні,   на   енкологічні

 захворювання,   сердечно-судині,   але  якщо  цим  не

 займатися,  то кожен рік ми маємо будувати в Укераїні

 ще  одну психіатрічну лікарню на цих 200 хворих.

      Кілька  слів  про  дефтерію.  Склалося критичне

 становище  з  забезпеченням  вакцинами і сироватками,

 виробництво яких в Україні відсутньо. В минулому році

 вдалося  централізовано  закупити  лише  10 відсотків

 потрібних  нам  препаратів.  Від  дефтерії в минулому

 році  в  Україні  загинуло  111 хворих. За два місяці

 цього  року  -19.  Традиційні  постачальники  з Росії

 категорично    відмовляють   нам   в   поставці   цих

 препаратів.  Єдина  надія  -Червоний хрест всесвітній

 надає  нам  зараз  допомогу  2  мільйони  доларів для

 закупки   дифтерійних   препаратів.   Що   ж   робить

 Міністерство для подалання кризи.

      Перше.  Створена  національна  система  розробки

 і  впроваджено  виробництво нових лікарських засобів,

 організовано  фармакологічний,  фармакопейні комітети

 та Комітет з контролю наркотиків.

      Дозволені  до  медичного застосування близько 90

 розроблених  в  Україні лікарських засобів. На різних

 етапах клінічних інформації знаходитьься близько біля

 100  препаратів,  розробляється  ще  600 національних я  
 я                           - 10 - я 

 препаратів.

      Ми    налагодили    більш    тісні   зв'язки   з

 Держкоммедбіопромом,  в  складних  умовах за два роки

 впровадились   100  нових  медичних  препаратів,  які

 ранішке закуповувалися за кордоном.

      Друге,  в  Міністерстві  я про це говорив вчора,

 визначило  мінімальний обов'язковий асортимент, як це

 передбачено прийнятим уже вами Законом "Про лікарські

 засоби"  складає 471 припарат, який має бути в кожній

 аптеці.

      Саме  цей перелік має бути забезпеченний коштами

 з державного та місцевого бюджетів. 205 препаратів ми

 маємо закупити за кордоном.

      Третє,  нам вдалося зберегти розгалужену аптечну

 пережу.  До  речі  подібної  мережі  не  має в жодній

 країні.  Сьогодні  функціонує 6, 5 тисяч аптек, понад

 16 тисяч аптечних пунктів.

      Саме  тут,  вчора  були  питання,  зупинитись на

 питаннях   роздержавлення   аптечної  мережі.  Діючим

 законодавством    передбачено    існування   аптечних

 закладів  всіх  форм власності. Це вірно. Ми вбачаємо

 два підходи.

      Перший,  їх  можливе акціонування зі збереженням

 контрольного   пакету   акцій  за  державою.  Другий, я 
 я                           - 11 - я 

 збереження  мережі  державних  аптечних  закладів  за

 визначеними  нормативами, які гарантують обов'язковий

 рівень медичного забезпечення населення.

      Решта  те ж поступово приватизується. Виходячи з

 наведеного,  ми  вважаємо,  що района сільська аптека

 має  бути або лише державною, або з державним пакетом

 акцій.  В  місті  Київі,  де в нас 180 аптек. Частина

 може бути повністю приватизована.

      Четверте,  шляхом  ліцензування, яке передбачено

 чинним законодавтсвом, ми залучили до забезпечення та

 реалізації     ліків    майже    1600    підприємців.

 Зарегістровано  та  дозволено  до  використання понад

 півтори тисячи імпортних препаратів.

      Я   міг   би   навести  багато  прикладів,  коли

 відсутність   державної   системи,  яка  існувала  до

 вчорашнього  дня,  але,  спасибі вам, після прийняття

 закону  вона  вже  з'явилася,  приводила  до того, що

 багато фірм завозили нам не доброякісні ліки.

      У  нас  створена  вже державна інспекція якості.

 Тепер  ми  їй  надаємо  право  контролю за законом. І

 думаю, що тут становище стане набагато краще.

      Я  хотів  би  залучити  вашу  увагу ще до одного

 питання.   Ви   пам'ятаєте  всі,  що  Україна  завжди

 славилася своїми лікарськими рослинами. я 
 я                           - 12 - я 

      Ми  збирали  їх  раніше до 8 тисяч тонн щорічно.

 Але  Чорнобиль,  наша  екологія  майже згубили всю цю

 справу.

      Разом  з  тим у нас залишилося 12 радгоспів, які

 продокують  ці  рослини.  І  я  вважаю,  що  їм треба

 віддати збоку держави надати відповідну допомогу.

      П'яте.  Те  що  найбільше  турбує  ціни на ліки,

 раніше  аптечна  мережа  була  збитковою із 1991 році

 наприклад   дотувалося   бюджету  на  2,  9  мільярда

 карбованців  за цей час роздрібні ціни виросли в 5, 8

 тисяч разів в тому числі вітчизняні в 40 тисяч разів.

 Вони визначаються не Міністерством, вони визначаються

 юридичними      особами,      аптеками,     складами,

 підприємницькими  структурами,  але що ми робимо, щоб

 ці ціни були нижчими.

      З  метою соціального захисту населення за нашими

 рекомендаціями  знижені  націнки  до оптових цін. Для

 стаціонарів   ліки  випускаються  зі  знижкою  на  10

 відсотків.  Місцеві  органи  влади  і  ми  їм вдячні,

 надали   аптекам   пільги   по   оренді  приміщень  і

 комунальних  послуг  в  Сумській  області  наприклад,

 деякі  колгоспи  та  підприємства  взагалі  взяли  на

 утримання  сільські аптеки, ми розуміємо, що коштів в

 бюджеті  немає,  але  вирішені  питання  забезпечення я 
 я                           - 13 - я 

 ліками  і  стримування  зростання цін на них потрібне

 фінансування   закладів   охорони  здоров'я  в  межах

 гарантованого  рівня.  Та державна підтримка аптечної

 мережі.

      І  останнє  відсутність  валютних коштів і вкрай

 обмежене  фінансування  охорони  здоров'я  недозволяє

 використати ліки, які вже сьогодні в Україні.

      Я  маю  на  увазі ті, що накопичилися на складах

 Укрдержмедбіопрому   і   їх   там  на  два  трильйони

 карбованців. На два трильйони , а в аптеках немає.

      Тому  проектом  постанови передбачено емісію три

 трильйони  карбованців  для  виробництва та закупівлі

 вітчизняних  ліків  ми дуже просимо вас підтримати цю

 пропозицію.

      Шановні  народні  депутати, разом з відповідними

 міністерствами  ми  детально про працювали пропозицію

 та  зауваження  комісії  Верховної  Ради  з України з

 питань  охорони  здоров'я  материнства  та дитинства,

 паливно   -енергетичного   комплексу   транспорту   і

 зв'язку,  соціальної  політики  та  праці. Ми зробили

 порівняльну  таблицю де знайшли своє відображення всі

 зауваження народних депутатів і частина з них ввійшла

 до  вчорашнього  Закону,  який  ви  прийняли, частина

 входить  сьогодні до Постанови, яку, може ви приймете я 
 я                           - 14 - я 

 (а  ми  вас  дуже  просимо...),  частина пройде через

 постанови  Кабінету Міністрів, частина -чеерез накази

 Міністерства  охорони  здоров'я. Решта буде врахована

 при  підготовці  підзаконних  та  нормативних  актів.

 Просимо підтримати проект рішення. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Дякую,   Андрію  Михайловичу.  Одначе,

 відразу  запитання  таке:  у  нас  на  руках є проект

 Постанови  з  цього питання. Треба сказати, що проект

 Постанови  -це  не  стільки  Верховної  Ради, скільки

 Кабінету   Міністрів  -ми  не  можем  такий  документ

 приймати.   Тому   у   мене  запитання  таке:  чи  це

 пропозиції   Кабінету  Міністрів,  чи  це  пропозиції

 тільки  нашої  Комісії?  Бо  це  надзвичайно  важлива

 справа!  Мова  і  про  емісію,  і  про  розпорядження

 кредитними  лініями  (в тому числі і у валюті) і тому

 подібне.

 

      ___________.  Олександре  Олександровичу, я можу

 відповісти на запитання?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ___________.    Значить,   ця   Постанова   була я 
 я                           - 15 - я 

 узгоджена (проект Постанови) був узгоджений особисто -

 ми  були  з  Юрієм Прокоповичем у Масола -і він своєю

 рукою   вписав   саме   оцю   емісію   -3   трильйони

 карбованців.

 

      З ЗАЛУ..........................................

 

      ___________.  Ні,  я  ж  кажу: Масол своєю рукою

 вписав, я можу...

 

      ГОЛОВА. Я прошу... Я думаю, ми дамо це запитання

 потім  до Комісії. І відповідним чином доопрацюєм цей

 документ  зараз, бо, безперечно, в такому вигляді він

 не буде прийнятий.

      Запитання до Андрія Михайловича. Скільки йому...

 скільки  ми  дамо  часу  на.... давайте так: хто хоче

 задати запитання - прошу записатись.

      10  хвилин  вистачить  на  запитання? 10 хвилин!

 Досить, добре. Прошу. Яблонський.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., 407 виборчий округ.

      Шановний доповідачу!

      Ви................  ставите  питання, і я цілком

 згідний    з    такою   постановкою,   як   ви   його я 
 я                           - 16 - я 

 інтерпретували.  Ви  піднімаєте питання, ососбливо -у

 порядку   денному,   про  захист  особливо  соціально

 вразливих  ерств  населення.  Але  нині  90  проценто

 населення України є соціально вразливим шаром. Як тут

 об'єктивно    підійти?   Мабуть,   об'єктивно   треба

 враховувувать  і  одне,  і  характер захворювання. Це

 одне.

      І  друге  питання,  з вашого дозволу. Ви ставите

 питання  про підтримку радгоспів лікарських рослин. Я

 цілком  з  вами  згодний,  але  ж, на жаль, я повинен

 підкреслити,  що  частина радгоспів не мають в умовах

 України  ринку  збуту  лікарської сировини, і вони за

 безцінь  продають  цю  сировину  за  кордон. Зокрема,

 Староушинський  радгосп  Каменець-Подільського району

 за  безцінь цінну лікарськи рослини продає за кордон.

 Очевидно,  потрібно і тут якесь регулювання.

 

      ___________. Дякую. Що стосується першого вашого

 питання,  о  вчора  я  говорив, що у нас 51 категорії

 населення  державою забезпечено пільгове забезпечення

 ліками.  І  я  наводив  цифру,  що  це  приблизно  35

 відсотків  всього  населення  України. Але я цілком з

 вами  згоденя,  що  сьогодні  потребує  значно більше

 цієї.   Тому  ми  і  ставимо  питання  про  додаткове я 
 я                           - 17 - я 

 виділення  коштів,  з  тим щоб і опнизити ціну ліків,

 вони наші, вітчизняні, набагато нижчі, і задовольнити

 повністю.

      Що  стосується другого питання, абсолютно згоден

 з  вами. Наші трави, які вирощуються, йдеть за кордон

 за  безцінь.  Але  сьогодні  вже  є  можливості. І ми

 говорили   з   цими  підприємствами,  які  хочуть  їх

 переробляти,  але  їм  потрібна  допомога,  про яку я

 говорив.

 

      ГОЛОВА. Павловський.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Шановні народні депутати, шановний

 Володимир  Михайлович,  в мене таке питання до вас є.

 Скажіть,  будь  ласка, я хочу, щоб ви співставили дві

 цифри. В пункті 2 постанови, які ви нам рекомендуєте,

 просите,   об  виділити  100  мільйонів  одларів  для

 закупівлі  комплектного  обладнання  для  виробництва

 протипухлинних  та  серцево-судинних  препаратів  100

 мільйонів.  В  той  же  час  в програмі державній для

 вирішення   такого   питання   потрібно   всього  116

 мільярдів  карбованців.  То  я  хочу  співставити  ці

 цифри.   І   взагалі,   щоб  ви  мені  пояснили  таку

 розбіжність.  На  всю державну програму, яка закриває я 
 я                           - 18 - я 

 15   напрямків,  просите  16  трильйонів,  тобто  102

 мільйони доларів. А для того, що тільки один з цих 15

 пунктів,  ви  просите  профінасувати США в обсязі 100

 мільйонів доларів. Як це пояснити?

 

      ___________.   Будь  ласка.  Ваше  питання  дуже

 слушне. Я вам зразу відповім.

      По-перше. Державна програма -це та програма, яка

 стосується Держкоммедбіопрому, який виробляє ліки.

      Що  стосується  цих  100  мільйонів  доларів під

 онкологічні  препарати,  то  ми  не  просимо  гроші у

 держави, ми просимо під кредити, якщо це можливо, під

 майбетні  кредити,  щоб  держава дала гарантію, що ми

 можемо шукати ці кредити.

      Я  вже  говорив  у  своїй доповіді, що критичний

 імпорт  для нас -380 мільйонів доларів. 380. Якби нам

 було,  як  раніше,  Україна  мала чотириста і п'ятсот

 мільйонів  доларів  на  ліки,  то  у  нас  не  було б

 проблем.  Були проблеми, але не в такій кількості. Ці

 100  мільйонів  ми  беремо  лише для..., якщо нам щас

 хтось  дасть кредити, ліше для онкологічних 700 тисяч

 хворих і для туберкульозу і інших важких захворювань.

 

      ГОЛОВА.  Прошу Григорович. А, Павловський ще раз я 
 я                           - 19 - я 

 включіть.  Дайте слово Павловському.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

      Я  хочу продовжити і таке ще питання задати. Ось

 ви росите 300 мільйонів для закупівлі ліків.

 

      ___________. Я не прошу 300. Я говорю, що нам...

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Говорите. Так вот як ви дивитесь з

 другого   боку,  що  сьогодні  лікарі,  ну,  найбільш

 шизькооплачувальна  категорія,  як би ви, як міністр,

 подивились на таку ідею. Скажем, якби ми добились, що

 виділяється 200 мільйонів на ліки, а 100 мільйонів на

 підвищення  зарплати  лікарям?  Це  значить 1 мільйон

 працівників  мали  можливість збільшити свою зарплату

 на 1  мільйон карбованців в місяць.

 

      ___________.  Я  вам  зразу кажу велике спасибі,

 якщо це буде.

 

      ГОЛОВА. Григорович.

 

 

      ГРИГОРОВИЧ. я 
 я                           - 20 - я 

 

       Шановний  Андрів Михайловичу, у мене до вас два

 питання.

      Цілком  очевидно,  що нинішній стан забезпечення

 ліками зв'язаний і з економічною ситуацією в державі.

 Як  ви  вважаєте,  чи ми обійдемося тільки кредитними

 емісіями, чи не доцільними були б всі ті надходження,

 які  будуть  іти  в  Україну з Міжнародного валютного

 фонду  і т. д., спрямовувати саме на ці потреби, адже

 це є одна з найприорітетніших в нагальний час потреб?

 Це перше питання.

      І друге. Чи не доцільно би було в даній ситуації

 відновити  роботу  аптек,  які мали місце у, скажімо,

 обласних  (..........)  лікарнях,  які  могли в такий

 спосіб  виготовляти  дешевші  розчини, дешевши ліки і

 інші форми лікарських препаратів?

      Дякую.

 

 

      _______________

      Дякую за ваші два дуже важливих питання. Я почну

 з другого.

      Абсолютно  згоден,  що ми маємо, і ми вже почали

 це робити. Треба робити те, що колись ми робили, коли я 
 я                           - 21 - я 

 не  вистачало  ліків. (Я вибачаюсь). Треба робити те,

 що ми колись робили. Ви, як медик, знаєте, що дійсно:

 ми  виробляли  ліки  при  міжлікарняних  і лікарняних

 аптеках.  І  зараз  ми  будемо це також поновлювати і

 поширювати.

      Що   стосується   світового   кредиту,   кредиту

 Світового  банку,  я  вчора  вже  говорив: там левова

 частка  йде  саме  на  ліки, чим він нас і приваблює.

 Поки  що  Уряд  дає  гарантію, що він цей кредит, ну,

 візьме. І якщо це буде так, ми будемо лише вдячні.

 

      ГОЛОВА. Пронюк.

 

 

      ПРОНЮК Є.В.

 

      Шановний   доповідачу,   у   мене  до  вас  таке

 запитання.  Це  питання  щодо  небезпечного  стану  з

 ліками,   крім   того   наголосу,  який  ви  зробили,

 головний -це брак їх, недостатні, відсутні кошти. І я

 вдячну  за  вашу  таку  змістовну  інформацію, і буду

 підтримувати все, що може зробити, для того, щоб була

 фінансова забезпеченість. Але тут є і друга проблема.

      В  нашу Комісію з питань прав людини звертаються я 
 я                           - 22 - я 

 ті,   найменш   малозабезпечені,  соціально  захищені

 стани,   шари   нашого  суспільства  (це,  передусім:

 інваліди,  це  репресовані, це ті, які живуть лише на

 пенсіях і які дійсно не мають коштів на дорогі ліки).

 І вони скаржаться те, що маючи від держави деякі, так

 звані, пільгові скидки, і коли лікарі їм виписують то

 аптеки   їм   відмовляють,   як  правило.  Хоча  вони

 запевняють,  що  ліки  в аптеках є, але оскільки вони

 або  безкоштовні,  або  на  50  відсотків вартість їм

 дається, то як правило, аптеки відмовляють.

      Я  хотів  би знати, як ви збираєтеся забезпечити

 дієвість   законів   щодо   забезпечення  цих  верств

 населення.

 

      _________________.   Я   вам  дуже  вдячний,  це

 дійсно,  найболючіше  питання  зараз, що деякі лікарі

 відмовляють  у  написанні  рецептів,  тому  що аптеки

 відмовляють,   так   би   мовити,  в  отоваренні  цих

 рецептів. І в чому причина?

      Причина,  я  вже  навів  у  своєму  виступі,  що

 сьогодні  охорона  здоров'я  заборгувала  аптекам 500

 мільярдів  карбованців.  Приблизно, навіть більше ніж

 500.  Якби нам вдалося отримати цю позичку, про яку я

 казав  і  яка  записана  в  проекті, ми покрили б цей я 
 я                           - 23 - я 

 борг,  і я вас запевняю, що ми зняли б це питання. Но

 вже те, що на 500 мільярдів дали, це говорить, що нам

 вдається  аптечну мережу все-таки якось вмовляти, але

 це не кращий шлях.

      І  друге.  Те,  з чого ви почали, і дуже слушно.

 Треба  мабуть  переглянути цей перелік тих людей, які

 мають  право  на  пільги,  і  може  додати  ще  якісь

 категорії осіб, які того потребують.

 

      ГОЛОВА. Кірімов.

 

      КІРІМОВ

 

      Шановний доповідачу!

      Насамперед,  я розділяю думку тих депутатів, які

 підтримують  вас,  у вашій добрій справі. Але я хотів

 би  поставити  вам  ось таке запитання. Як ви знаєте,

 після аварії на Чорнобильській атомній електростанції

 є   тисячі   учасників  ліквідації.  А  також  багато

 потерпілих    людей    у   Київській,   Житомирській,

 Рівненській,  Чернігівській,  Черкаських  областях. І

 згідно,  з відповідними законодавчими актами ці люди,

 забезпечені  безплатними  медикаментами. Однак нині в

 аптеках практично цих медикаментів немає, хоча лікарі я 
 я                           - 24 - я 

 своєчасно і чесно виписують рецепти.

      Яка ваша точка зору з огляду на це? Дякую.

 

      ___________.  Ну те, що ці люди, які постраждали

 від   чорнобильської   біди  повинні  в  першу  чергу

 отримувати    лікарняну   і   аптечну   допомогу   чи

 фармацевтичну,  це  однозначно. Те, що дійсно, дійсно

 лікарі,  я вже відповідав, попередньо, десь сходиться

 запитання  з  попереднім,  виписують  рецепт,  але не

 завжди  їх  ці  рецепти задовольняють, це теж є таке.

 Але  я  вважаю,  що  ми не маємо відмовляти, ми маємо

 виписувати  і  видавати.  А  потім  вже,  для того ми

 сидимо,  щоб  думати  як  покрити  цей борг перд цими

 людьми, вони цього заслуговують.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте будь ласка.

      Слово  має  Олександр Федосійович КРАМОР -голова

 Комітету  медичної та мікробіологічної промисловості.

 Прошу. Будь ласка, дуже стисло.

      Прошу уваги. Болдирєва я прошу.

 

 

      КРАМОР О.Ф.

 я 
 я                           - 25 - я 

      Шановні     депутати,     шановний     Олександр

 Олександрович,     медична     і     мікробіологічна

 промисловість  України спроможна сьогодні виготовляти

 біля  800 найменувань лікарських засобів. Тоді як вже

 було  тільки,  що  сказано  Андрієм Михайловичем, для

 нормального  функціонування  установ охорони здоров'я

 їх необхідно більше 3 тисяч.

      При   цьому   90   відсотків  вітчизняних  ліків

 виготовляються  з  імпортної  сировини на обладнанні,

 яке  фізично  зношене і морально застаріле. Практично

 жодне  виробництво  ліків  не  відповідає міжнародним

 правилам   і   нормам.   Наші   ліки  не  конкурентно

 спроможні.

      Таку  спадщину  отримала  України  від  Союзу  і

 вимушена  щорічно  і....  ртувати медикаменти на суму

 біля 400 мільйонів доларів. Жодна країна Європи немає

 такої  критичної  залежності від імпорту ліків. В той

 же час, в Україні є всі можливості в порівняно стислі

 строки   створити  свою  на  сучасному  рівні  власну

 фармацептичну  промисловість. Для цього є і науковий,

 і промисловий, і кадровий потенціал.

      В  жовтні  1992 року Кабінет Міністрів затвердив

 комплексну  програму розвитку медичної промисловості.

 Цієї   програми   передбачається  за  1992-1996  роки я 
 я                           - 26 - я 

 створити   і   провадити   в  виробництво  170  нових

 препаратів    життєво   важливих,   130   субстанцій,

 реконструєвати  60  діючих  виробництв,  збудувати  8

 нових заводів.

      До  виконання  цих завдань Державного комітету з

 питань   медичної   та   (..........)   промисловості

 залучено  біля  100  наукових, проектних і виробничих

 колективів як України, так і  держав СНД.

      Їх   реалізація.   Уже  в  1997  році  дозволить

 збільшити  виробництво життєво необхідних ліків майже

 в  два  рази,  знизити  залежність  нашої  країни від

 іморту субстанцій майже в двічі.

      Не   дивлячись   на   те,  що  фінансування  цих

 надзвичайно    важливих    завдань   ведеться   вкрай

 незадовільно.  В  1994 році програма фінансувалася на

 рівні  30  відсотків  це  після того, як Уряд другого

 півріччя  значить  збільшив  кошти  на виконання в 10

 разів  на  1995  рік в проекті бюджету передбачається

 рівень  її фінансування на 16 відсотків, але все-таки

 нам   удалося   за   1993  -1994  роки  впровадити  в

 виробництво 96 нових припаратів.

 

      ГОЛОВА.   Олександре....   Я  прошу  секундочку,

 шановні депутати, я прошу, я розумію, що тема важлива я 
 я                           - 27 - я 

 і  ви  коментуєте  разом положення те, що є, але будь

 ласка, робіть  це тихіше, щоб чути було й доповідача.

 Будь ласка.

 

      ___________.  Перш  за  все  по  таким  важливим

 фармакологічним     групам,     як    серцево-судинні

 знеболюючі,    противозапальні,    протипаразитальні?

 сечегінні, противопухлинні.

      На    різних    етапах    кліничних   досліджень

 знаходиться більше 100 припаратів.

      За   умовою  задовільного  фінансування  завдань

 програми,   в   кінці   1997   року  наша  вітчизняна

 промисловість буде спроможна виготовляти значить ліки

 вже  в  асортименті 1(тисяча) 100(сто) поряд з цим. В

 1995  і  1996 роках за рахунок кредитних ліній будуть

 створені  на  сучасному світовому рівні потужності по

 виробництву   таких   життєвонеобхідних   ліків,   як

 інсуліни,  на  Київському  м'ясокомбінаті,  вакцин на

 заводах  бактерійних  припаратів  в Харкові, Кієві та

 Одесі,    антибіотиків    целосхоринного    ряду.....

 об'єднання.......    високо    очищених   амінокислот

 кровозамінників ........ біохімзаводі.

      До   речі  два  останніх  виробництва  дозволять

 створити  в  галузі  експортний потенціал в обсязі до я 
 я                           - 28 - я 

 ста мільйонів доларів на рік.

      Як  правило всі названі виробництва розміщаються

 на  наявних промилосових площах, що значно зменшує їх

 кошторис і витрати в національній валюті.

      Не менш важливою є проблема суттєвого зниження в

 залежності   вітчизняної  промисловості  від  імпорту

 субстанцій.

      Як  і передбачено Програмою, тільки в цьому році

 на  підприємствах хімічного комплексу і на дослідному

 заводі   Інституту   органічної   хімії  Національної

 Академії   наук   будуть   створені   і  організовано

 виробництво  45  субстанцій.  айважливіші  серед них:

 тіріоцитан,  нітрозепам,  фаренгосепт,  парацитамол і

 аспірін.  По  парацетамолу і аспіріну в Рубежанському

 об'єднанні  "Барвник"  ми  маємо  можливість створити

 потужності  і  створити експортний потенціал, що дуже

 важливо    для    переходу    галузі    на    валютне

 самозабезпечення.

      У  1997 році випуск субстанцій буде доведений до

 130, які зараз закуповуються, як я сказав, за валюту.

 Спільно  з  Міністерством машинобудування, військово-

 промислового   комплексу   та  конверсії  опрацьована

 концепція  технічоного  переоснащення  галузі. Уже до

 кінця  цього  року буде виготовлена перша автоматична я 
 я                           - 29 - я 

 лінія по розливу оіків -аналог знаменитої лінії фірми

 ".......". Ведеться також розробка автоматичної лінії

 по  виготовленню і упаковці медикаментів в таблетках.

 Це  2 основні види медичного обладнання, яке потрібне

 на    кожному    підприємстві    галузі.   Розробники

 гарантують,  що  обидві лінії будуть відповідати всім

 вимогам міжнародних правил виробництва ліків.

      На  сьогодні  хвилює тіільки одне нас: чи будуть

 підприємства  галузі  спроможні  викупити  ці сучасні

 лінії,  в  порівняно  короткий  термін  переоснастити

 медичне виробництво? Що для цього потрібно!

      Перш  за  все,  як  і  передбачалося  Постановою

 Кабінету  Міністрів  N53  від  8  жовтня  1992  року,

 необхідно   звільнити   хоча   б   на   5  років  від

 оподаткування прибутку, отриманого підприємствами....

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!  Болдирєв,  я вас дуже

 прошу!..  Ну,  в  кінці-кінців! Ви можете це робити в

 перерві...  Ну,  є ще ж робота, важливіша від тою, що

 ви займаєтесь... Я розумію, що вона дуже важлива!

 

      (Шум у залі) я 
 я                           - 30 - я 

 

      Будь ласка!

 

      ___________.  Я  повторюю,  що  необхідно,  як і

 передбачено відповідною ПОстановою, звільнити хотя би

 на  5  років  від  оподаткування прибутку, отриманого

 підприємствами,    організаціями    від   виробництва

 лікарських  засобів,  хімічної, рослинної і тваринної

 сировини,   медичного   скла,  виробів  із  пластмас,

 технологічного    устаткування    для   медичної   та

 мікробіологічної промисловості.

      Я  просив би сесію Верховної Ради дати доручення

 відповідним  комісіям внести такі пропозиції до зміни

 у відповідні законодавчі акти з питань оподаткування.

 Ми  свої  розрахунки  з  цього  питання готові дати в

 любий момент.

      Росія,  до речі, це вже зробила в минулому році.

 Звільнення  від  оподаткування  не  тільки  підвищить

 потенціал  саморозвитку  галузі, а й позитивно вплине

 на   прилив   капіталу  в  медичну  промисловість  як

 вітчизняних, так і іноземних інвесторів.

      Про  виробництво  ліків  в  поточному  році  і в

 минулому. В 1994 році підприємствами галузі вироблено

 ліків  в порівняних цінах на 01. 01. 94 рокуц на суму я 
 я                           - 31 - я 

 1,   трильйона  карбованців.  Приріст  виробництва  в

 тяжких  умовах  фінансування  склав  17  відсотків. В

 поточному    році    планом    предбачено   збільшити

 виробництво  ліків порівняно з 1994 на 110 відсотків.

 В   листопаді  на  Президії  Кабінету  міністрів  був

 схвалений  проет  плану на цей рік. Але сьогодні я не

 зовсім  впевнений,  що ми вийдемо на намічений рівень

 виробництва   ліків.  Справа  в  тому,  що  з  грудня

 минулого року аптечна мережа через відсутність коштів

 практично  перестала  брати ліки у нас. Саме брати, а

 не  закуповувати.  Сьогодні  на  складах  підприємств

 накопичено, як уже було сказано, біля 300 найменувань

 ліків   на   загальну   суму   більше   2  трильйонів

 карбованців.     Заборгованість    аптечної    мережі

 підприємствам  перевищує   600  мільярдів.  Всі  ліки

 вироблені    за   держконтрактом,   серед   них   220

 найменувань,  або 50 відсотків, це важливі та життєво

 необхідні   ліки,  22  відсотки  -це  засоби  швидкої

 допомоги.  Тобто,  290  (???)  найменувань ліків, які

 мають  бути  постійно  і  в  достатній кількості як в

 аптечній  мережі, так і в лікувальних закладах, що на

 практиці,  це всім відомо, ні вітчизняних, ні других

 ліків  в  аптеках  і  в лікувальних закладах сьогодні

 немає. я 
 я                           - 32 - я 

      Тому  через  те,  що на вироблені ліки відлучені

 обігові  кошти,  підприємства  починають  зупинятись.

 Якщо  дійсно  терміново  не  буде  оказана  фінансова

 підтримка   підприємствам   і   Міністерству  охорони

 здоров'я,   щоб   викупити  ліки,  я  вам  скажу,  що

 медицинська   промисловість   зупиниться   в  березні

 місяці.

      Багато  ми  маємо  проблем із доставкою ліків до

 аптечної  мережі  і  до лікувальних закладів. В такій

 обстановці,  коли аптечна мережа, пока по нашому...на

 наш  погляд,  накладає високу оцінку на наші ліки, ми

 вимушені створювати галузеву систему збуту.

      В   другому   кварталі   цього  року  розпочнуть

 працювати  галузеві торгівельні фармацептичні будинки

 в  містах:  в Донецьку, в Дніпропетровську, Києві. Це

 будуть  фірмові аптеки, де буде весь асортимент ліків

 вітчизняного  виробництва  реалізовуватися з націнкою

 на  рівні  10-5 відсотків до оптової ціни. Основна їх

 задача   -постачання  вітчизняних  ліків  в  установи

 охорони здоров'я з  такою ж націнкою.

      До кінця року ми маєм організувати такі галузеві

 фірми  по  всій Україні і будемо готові взяти не себе

 забезпечення  закладів  охорони здоров'я вітчизняними

 ліками,  значить,  в повному обсязі. По самим простим я 
 я                           - 33 - я 

 розрахункам  це  здешевить  ліки для лікарень пошти в

 двічі.

      І  тепер  по  кретичному асортименту ліків, який

 дійсно  затверджений  Міністерством охорони здоров'я,

 значить,  в  кількості  471  одиниці,  значить, це ті

 ліки,  які дійсно мають бути забезпечені, гарантовані

 державою  і  Конституцією  для  забезпечення  охорони

 здоров'я,   значить,   і   в  аптечній  мережі,  і  в

 лікувальних  закладах  в  достатній кількості і любий

 час.

      Сьогодні   ми   його  проаналізували,  із  цього

 переліку,  і  ми  вважаємо,  що  це  соціальний заказ

 Міністерства    охорони    здоров'я    для   медичної

 промисловості.   Ми  сьогодні  готові  виробляти  266

 найменувань або 57 відсотків.

      За  1995  і  1996  роки,  за  два роки, значить,

 спільно  з  науковцями,  ми  ресентизуєм і зробимо...

 готові  будемо................. ще 108. Останеться 90

 препаратів.  Це  тільки  будуть  ті препарати, які по

 своїй   кількості   от  потреби  чи  може  по  другим

 причинам,  буде  економічно не вигідно організовувати

 проізводство  в Україні. Якщо ми, значить, прорахуємо

 і  це  буде  вигідно  для  України,  ми  за  три роки

 організуєм повністю випуск в Україні цих ліків. я 
 я                           - 34 - я 

      І  в  кінці я хотів би сказати ще одну фразу, що

 сьогодні  ми вже перейшли не од забезпечення ліків, а

 від  торгівлі  ліками.  І ліки перейшли в комерцію на

 всіх  рівнях.  Тому  я  вважаю,  щоби  держава дійсно

 управляла  цим  процесом і могла, значить, розробляти

 ліки   в   асортименті,   в   якому   він   потрібен,

 організовувати   їх   виробництво,   доставляти   їх,

 значить, до аптечних закладів лікувальних. Треба дуже

 обережно    підходити    до   приватизації   медичної

 промисловості і аптечної мережі.

      Ми  все-таки  вважаємо,  що на цьому етапі, поки

 ринкові  відносини  будуть  створюватися, потрібно за

 державою,  значить,  оставити контрольний пакет акцій

 як  на  підприємствах  медичної  промисловості, так і

 оставити  ту  аптечну мережу під державним контролем,

 яка  б  виконувала  функції держави щодо виконання її

 конденціонних обов'язків перед народом.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  До Олександра Федосійовича, я думаю, це

 ті  ж  запитання,  що  до  Андрія Михайловича були. Я

 думаю, що вони... Одне питання... Є три питання?

      Давайте  так:  Павловський,  Стешенко... Михайло

 Ярославовичу,  я, їй Богу!, не дам вам, тому що ви не я 
 я                           - 35 - я 

 слухали,   коли   він   доповідав.  І  в...  Григорій

 Манчуленко.

      Будь  ласка,  Павловський. Так, одну хвилиночку,

 прошу.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

 

       Шановний доповідачу,

 

      ГОЛОВА. 5 хвилин виставте на моніторі.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

 

      Я  хочу  задати  таке  питання.  Уявіть собі, що

 вашому  комітету  виділяється  100  мільйонів доларів

 кредиту. За який час ви можете їх окупити?

 

      _______________

      Якщо  100  мільйонів  (дякую  за запитання), 100

 мільйонів   кредиту   любого   ми  можем  опрацювати,

 значить, за 2 - 2 з половиною роки.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

 я 
 я                           - 36 - я 

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Стешенко. Луганська область.

 

      СТЕШЕНКО.

 

      Дякую.

      Шановний  доповідачу, моє запитання буде містить

 в   собі  більш  таке  інформаційне  навантаження.  Я

 сьогодні   розглянув   "Робітничу  газету",  ось  яке

 повідомлення.

      Ладижинське   акціонерне   товариство   "Біолік"

 відоме,   як  підприємство  по  випуску  ветеренарних

 антибіотиків.  Півроку тому, тут введенно в дію новий

 цех  по виробництву настоянки та бальзамів потужністю

 3  тисячі пляшок за годину. Скоро с конвейєра почнуть

 сходити   українська   горілка  з  перцем,  вінницька

 "Особлива",    бальзам    "Південний    Бук".   Прошу

 прокоментувати. Дякую.

 

      __________________.       Коментую.      Дійсно,

 Ладижинське  об'єднання  чи  завод  "Інзім"  випускає

 антибіотики   тетрациклін,   який   не   користується

 достатнім   попитом   в  сільському  господастві.  Що я 
 я                           - 37 - я 

 відносно   лінії,  яка  створена  там  на  тому,  щоб

 виробляти бальзами, було прийнято спеціальне рішення,

 до  того, коли буде розроблена спеціальна технологія,

 а   вони  ввели  її  скоріше,  дозволити  на  півроку

 випускати  ті  вироби,  про  які  ви сказали. З липня

 цього року вони будуть випускати лікувальні бальзами,

 я вам гарантую.

 

      ГОЛОВА. Манчуленко.

 

      Георгій  МАНЧУЛЕНКО, 435 Заставнівський виборчий

 округ, Чернівецька область

 

      Шановний доповідачу!

      В мене є до вас два запитання. Як ви дивитеся на

 таку   проблему,   про   яку  ви  говорили  самі,  що

 Міністерство  охорони здоров'я немає коштив викупляти

 ліки,  щоб  потім  реалізовувати  через  свою аптечну

 мережу.  То  чи не можна було б розглянути можливість

 перепідпорядкування  аптек  виробнику,  і  можливо ця

 проблема була знята. Це перше.

      І   друге.   Ми  хотіли  подякувати  за  те,  що

 підтримана  пропозиція від нашої депутації про те, що

 на  базі  "Гравітона" завод "Гравітон" в Чернівцях, є я 
 я                           - 38 - я 

 можливість будувати фармацептичну фабрику. І хотілося

 наголосити   на  тому,  що  краще  розвивати  власну

 фармацептичну  промисловість,  ніж  закупляти ліки за

 кордону,  і  вкладати  кошти  саме  в те, щоб ці ліки

 віготовлялися  в  нас  в  Україні,  і зокрема, на цій

 фабриці,  яку  хотілося  б  створити  на  базі заводу

 "Гравітон" в Чернівцях. Дякую.

 

 

      ___________.  Я  вам  дуже вдячний за запитання.

 Дійсно  я би хотів вам сказати так, що якщо ми так чи

 інакше,  ми будемо закуповувати ліки в тих кількостях

 які  необхідня  для  забезпечення  здоров'я населення

 нашої держави.

      Но  я хочу вам сказати, якщо ми закуповуємо ліки

 на  400  мільйонів  доларів  на  рік то 150 мільйонів

 доларів  ми  вкладуєм  в  розвиток  західної медичної

 промисловості.

      Якщо   ми  будемо  вкладати  гроші  (..........)

 промисловості,  то  через  5, 6, максимум 5 років, ми

 будемо  мати  власну  медичну промисловість, яка буде

 себе  на  рівні  середньому, вона  повністю буде себе

 забезпечувати ліками.

      Оце  я  питання  і  відносно  передачі  аптечної я 
 я                           - 39 - я 

 мережи  виробнику.  Я  б так питання не ставив би, ми

 готові,   я   це   сказав,   взяти   на  себе  оптове

 забезпечення,  це  наша  справа,  аптечна  мережа -це

 сітка  Міністерства  охорони  здоров'я  і  це  її так

 сказати,  одним  із  початкових  ланцюгів організації

 лікувального процесу і ми туди не повинні втручатися.

 А   що  касається  оптової  торгівлі  ми  цим  будемо

 займатися  тому  що ми бачим, що це наші упущення. Ми

 привикли  раньше  робити  по плану, щоб доставляти...

 життя пока що цього не буде.

      Тому   ми   зробимо   таку  сітку,  щоб  раптово

 доставляти  в  лікувальні  заклади  і в своїх аптеках

 продавати наші ліки, значить, я вам скажу так, на 60-

 70  відсотків дешевшим, чим вони сьогодні продаються.

 Потому  что  націнка  Укр. інформації аптечної мережи

 вона  оправдана  тими  затратами, які ідуть для того,

 щоб   підтримати   аптеки.  Але  ж  без  цього  можна

 обійтись.  І  це  ми  зробимо,  то єсть ми лікувальні

 заклади  будем  забезпечувати,  значить,  на рівні 10

 відсотків,   то   єсть   це   будуть   прямі  затрати

 промисловості, щоб їх доставити до лікарень.

      І в цих же аптеках їх буде пока по дві на великі

 міста,  можна  буде  отримати ліки тоже за таку ціну.

 Може  ми  тоді з Міністерством охорони здоров'я якось я 
 я                           - 40 - я 

 зробим   так,  що  будемо,  значить,  в  цих  аптеках

 забезпечувати  найбільш  вражені  верс...  населення.

 Може  це...

 

      ГОЛОВА.     Олександр    Федосієвич,    Григорій

 Монолійович не задоволенний відповідю. Будь ласка, ще

 раз уключіть Манчуленко, увімкніть.

 

      МАНЧУЛЕНКО Г.М. Григорій Манчуленко,  435 округ.

 

      Шановний   доповідачу,   я   проблему   відносно

 перепідпорядкування  (..........)  трошечки під іншим

 ракурсом.  Ви говорите, що немає коштів для того, щоб

 Міністерство  охорони  здоров'я закуповувало ліки для

 своєї мережі. А ви кажете про те, що ви будете оптово

 забезпечувати ці аптеки. Яким чином?

      А    як    тоді    Міністерство   охорони   буде

 розраховуваться за ці ліки?

 

      _______________  В кінці кінців безумовно треба,

 щоб  гроші  і  кошти були. Розумієте? Що якщо держава

 грантує  сьогодні Конституцією забезпечення здоров'я,

 то вона  має на це виділяти кошти.  З одної сторони.

      Або  якщо  ми перейдем уже на страхову медицину, я                           - 41 - я 

 то  тоді  це  буде  питання  вирішено  по  іношому. А

 сьогодні, значить, я переконанний і думаю, що тут всі

 так, що кошти держава має дати, значить, Міністерсту,

 значить,   на  те,  щоб  оцей  асортимент  471,  який

 обов'язковий,  щоб він в достатній кількості закупити

 для потреби населення України. І забезпечити і все.

      Друге діло значить тим більше я вам скажу, що 80

 відсотків ліків вони йдуть не в аптечну мережу їх там

 не купляють люди за гроші.

      А  вони йдуть в лікувальні заклади, де зовсім це

 безкоштовно це тільки за державу.

 

      ГОЛОВА.   Олександр........   він  вже  зрозумім

 сідайте будь ласка, Спіженко, прошу.

 

      СПІЖЕНКО.

 

      ГОЛОВА. Ви задасте запитання.

      Та ні, тому що 3 було спочатку согласилися, тоді

 давайте  відразу  Спіженку він два слова скаже і будь

 ласка.

 

      СПІЖЕНКО.

 я 
 я                           - 42 - я 

      Шановний Голово! Шановні колеги!

      Прослухавши   виступ   керівників   Міністерства

 охорони  здоров'я  та  Укрмедбіопрому в яких показана

 реальна  і дуже не приваблива картина по забезпеченню

 населення  України  лікарськими  засобами  в  мене ще

 більше  закріпилася думка, що не всі політичні діячі,

 місцевого  та  національного рівнів усвідомлюють свою

 соціальну  відповідальність  не всі дають собі звіт в

 тому,  що  кожне  рішення,  яке  приймається в галузі

 охорони  здоров'я може негативно впливати на здоров'я

 нації,  інакше чим пояснити, що медична промисловість

 України  практично  не  розвивалась  її  фінансування

 здійснювалося  за  залишковим принципом, і за останні

 20    років    практично    не    збудовано   жодного

 хімфармзаводу.

      На  жаль не всі ми зрозуміли одну просту істину,

 що  здоров'я  нації  це  зовсім  не витратно розхідна

 галузь  діяльності держави, а не вичерпні ресурси для

 стабілізації економіки.

      Я   розумію,  що  в  умовах  кризи  й  економіки

 неможливо   охопити   всі   сфери   життя   державною

 дбайливістю та підтримкою.

      Тому  потрібні  пріоритети суспільного розвитку.

 Однак   сприйнятих   Верховною   Радою   попереднього я 
 я                           - 43 - я 

 скликання   в   основах  законодавствах  про  охорону

 здоров'я  таким  пріоритетом  визначено  забезпечення

 здоров'я  населення.  Інакше  для чого і для кого всі

 реформи.

      Потрібно, щоб стан охорони здоров'я населення та

 питання  яке  сьогодні  розглядається по забезпеченню

 ліками   розглядався,  як  важливий  критерій  оцінки

 добробуту країни та діяльності всіх державних органів

 та  суспільства  в  цілому.  Але  якщо ці критерії не

 стануть   Програмою   всіх   державних   закладів  по

 збереженню   генофонду  України,  його  фізичного  та

 духовного  здоров'я,  ми  зможемо увійти до новітньої

 історії   як  безнадійно  хвора  нація,  підтвердивши

 діагноз "доброзичливих" щодо хронічної неспроможності

 українців  до  власної  державності.  Така  небезпека

 існує,  так  як  уже  зараз Україна опинилась в смузі

 тотальної демографічної кризи.

      Який   вихід   я   бачу  із  вкрай  напруженого,

 незадовільного   забезпечення   населення   медичними

 препаратами?  Не  буду повторювати ті пропозиції, про

 які вже говорили попередні виступаючі.

      По-перше,  я  сподіваюсь, що прийняття Верховною

 Радою  Закону "Про лікарські засоби" створить реальні

 умови  для  більш  повного  забезпечення  населення і я 
 я                           - 44 - я 

 засобів охорони здоров'я ліками.

      Друге.  Питання  фінансування. Україні необхідно

 створити  власну фармацевтичну промисловість, і на це

 необхідні   кошти.   Наші   політики  та  економісти,

 керівництво  Кабінету Міністрів повинні пам'ятати про

 пріоритети  розбудови держав. Якщо положення з ліками

 не аиправити, буде важко пояснити народу -для кого ми

 будували  незалежну  державу?  Кошти,  які щаложені в

 проекті  Державного  бюджету  України на 1995 рік, на

 жаль, не вирішать більшості проблем охорони здоров'я.

 Але,   профінансувавши  Укрмедбіопром  в  розмірі  16

 трильйонів  карбованців,  ми  на  50%  зменшимо  тиск

 дефіциту.  І,  скажем,  у  2  рази через 2 роки будем

 менше   завозити  субстанцій  і  готових  препаратів.

 Вдумайтесь тільки в це! Це перший напрямок -розвиток,

 скажем,   хімічного   синтезу.   І   друге  -розвиток

 мікробіології.  Сьогодні  в  усьому світі іде крен до

 мікробіологічних  препаратів.  У нас в Україні є біля

 100  штамів  мікроорганізмів,  кожен з яких -вартістю

 біля  15  мільйонів.  І  треба  направити сьогодні ці

 нещасні 16 трильйонів для того, щоб зберегти це все -

 і  ми зможемо через 2 роки забезпечити себе сучасними

 антибіотиками,  тому  що  це -самоокупні проекти, ті,

 які  дадуть віддачу через 2 роки і через, скажем, 5-6 я 
 я                           - 45 - я 

 років  вони будуть окуплені. І це -основний напрямок,

 який  дасть  можливість  вирішити питання виробництва

 ліків в державі.

      І   третє.   Очевидно,  що  ситстема  управління

 лікарським забезпеченням потребує вдосконалення. Мова

 йде  про  майбутнє  роздержавлення аптечної мережі та

 фармацевтичних підприємств, яке потребує урегулювання

 відносин  між  державними  та  недержавним  сектором,

 зберезення  на  перехідному етапі державного контролю

 за   визначенням   потреби   в  лікувальних  засобах,

 централізованого       постачання,      удосконалення

 зовнішньекономічних зв'язків.

      Тут  депутат Григорович задавав Міністру охорони

 здоров'я  запитання:  а  чи варто розвивати лікарняні

 аптеки і виробництво в них? Я прямо скажу, подивіться

 в  словник,  що  таке  аптека.  Там прямо сказано, що

 аптека  -це заклад по виробництву і продажі ліків. По

 виробництву! На жаль, ми за останні роки це забули. І

 ому  треба  взяти  розвиток зараз на малі технології,

 які  ають  можливість  до 30-40 відсотків забезпечити

 аптеку  ліками.  Невеличкі апаратики, які виробляють,

 можна  капсулювати 30, 40, 50 найменувань препаратів.

 І,  об'єднавши  оце  розвиток Укрмедбіопрому, вклавши

 сюди  кошти,  і паралельно малі технології в аптеках, я 
 я                           - 46 - я 

 ми  можемо  за  1,  5-2  роки  в  два  рази покращити

 забезпечення ліками. Але для цього, як мінімум, треба

 вирішити   оці  питання,  які  поставлені  в  проекті

 рішення.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Дякую,   запишіться,  будь  ласка,  на

 запитання.

      Опублікуйте список.

      Янковий, прошу.   10  хвилин виступів.

 

      ЯНКОВИЙ.   Шановний  Юрій  Прокопович,  в  місті

 Ладижині  Вінницької області знаходиться єдиний завод

 мікробіологічної  промисловості,  і  сьогодні  він на

 грані буде бенкрутства. І тільки ви ж ось сказали, що

 в передових розвинутих країнах сьогодні переходять на

 виробництво   біотехнологічним   і   мікробіологічним

 методом  ліків.  І це дасть віддачу Україні. Тому оці

 кошти,  валютні кошти, доцільно було б і направити на

 те,  щоб  зберегти таку унікальну промисловість у нас

 на  Україні,  і створити там виробництво, пеніцилінне

 виробництво. І там практично є готові корпуса, тільки

 дати  їм  кредит  і  можна за півроку ввести і почати

 виробляти,  і  забезпечити  порядка  50  процентів на я 
 я                           - 47 - я 

 експорт.  І він окупиться. Питав товаріш Павловський,

 через  скільки  окупиться?  Він себе зможе окупити за

 два   роки.   І  забезпечить  повністю  Україну  цими

 медикаментами.  Тим  більше,  сьогодні забезпеченість

 пеніциліном дуже низька.

      Тому   я   прошу,   як  передбачено  вирішити  і

 направити   ці   кошти,   іменно  на  розвиток  своєї

 промисловості?

 

      ___________.  Я  зрозумів.  Я  бачу ви прекрасно

 знаєте  стан у своєму окрузі, але я хотів би сказать,

 що дійсно ця проблема вже зрушились з мертвого місця.

 І  Олександр Федосійович Крамар-голова Укрмедбіопрому

 практично  вже  дільше року займається цим питанням і

 вже  вирішені  всі  організаційні питання. Тут навіть

 валюти  не  треба  -це самоокупний проект, який дасть

 віддачу.  Їм  потрібен кредит на певний строк, скажем

 на  два  роки,  вони  його  віддають, і  державні тут

 затрати  не  потрібні,  скажем,  це не інсуліе, це не

 вакцини,  де  у всьому світі це оплачує держава, а це

 те,  що  дасть  віддачу  дійсно хай не за два, а три-

 чотири  роки.  І  це  обов'язково,  це  один із самих

 приорітетних проектів  повинен бути в державі в сфері

 медицини   на   сьогоднішній   день.   Один  із  сами я 
 я                           - 48 - я 

 приорітетних. Так що підтримуйте.

 

      ГОЛОВА. Смірнов.

 

      ___________.

 

      ....для      сільського     виробництва.     Для

 сільського........... тваринництва. Питання..........

 сільське господарство закуповує...

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   в  дискусію  не  вступати.

 Запитання, відповіді, будь ласка.

 

      СМІРНОВ

 

      Євген Смірнов, 61 виборчий округ.

      Спочатку  вступ.  Як  тільки  у  нас з'являється

 представник  Уряду,  то ситуація в залі нагадує театр

 абсурду   чи  то........  чи  то...........  по  всіх

 питаннях  геть. Це не вас стосується Юрий Прокопович,

 а до вас три питання. Вони власне риторичні, але якщо

 можете дайте на них відповідь.

      Перше.  Чи  не вважаєте ви, що основною причиною

 від  того,  що  відсутні ліки, що їх не може придбати я 
 я                           - 49 - я 

 населення,  є не криза виробництва і не недостатність

 закупки,  а  те,  що  медикаменти  крадуть  оптом і в

 роздрів  на всіх рівнях. І потім під 75% їх потрапляє

 на "чорний ринок". Це перше питання.

      Друге.  Чи  не  вважаєте ви, що приватні аптеки,

 про  які говорили і ви, і шановний представник Уряду,

 це власне буде узаконена спекуляція ліків.

      І,  нарешті, третє. Чи ви згодні, що на сьогодні

 вже   є   потреба   гостра   встановити   кримінальну

 відповідальність  за спекуляцію медикаментами на всіх

 рівнях і у всіх видах?

      Дякую.

 

      _______________

 

      Я  прямо  почну  з третього запитання: воно саме

 болюче  і,  мабуть,  немає  людини  в залі, кого б на

 виборах  не  торкнулося  це  питання. І якщо ви вчора

 уважно  дивились  проект  Закону  і слухали виступ, я

 сказав,   що   ми   повинні   внести   доповнення  до

 кримінального кодексу обов'язково. Це малось на увазі

 саме це.

      Дальше. Відносно, ви кажете: "Чому немає ліків?"

 Да,  ну,  якщо розкрадають, вони попадають на "чорний я 
 я                           - 50 - я 

 ринок",  вони  все одно людям, все рівно вони б людям

 попали.  Але  їх  не  хватає. Я не виключаю, що певна

 частина  йде, але їх не хватає. Проблема в тому, що в

 нас   зараз   50%   населення   майже   отримує  ліки

 безкоштовно.  І  зараз  сталось  так, що в бюджетах в

 Радах  немає коштів і не викуповуються ці ліки, немає

 оборотніх  коштів  аптеки, і не завозяться. І порочне

 коло  замикається.  І сьогодні нічого гріха таїти, як

 голова  комісії,  знаю,  що сьогодні жителі, десь 50-

 70%,  не  можуть купити ці ліки, і держава їм не може

 допомогти. І тому я вперше за кілька років сказав, що

 ми  повинні розвивати малі технології в аптеках, тому

 що  це здешевить препарати в 2 рази. Ми виключаєм два

 промежуточних  ланцюги  забезпечення. В два рази вони

 будуть дешевші.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

 

      322-ий виборчий округ, Черкащина, Пономаренко.

      Шановний  Юрію  Прокоповичу,  я передаю прохання

 інвалідів  по  зору  та  слуху.  Враховуючи голопуюче

 підвищення  цін  на лікарські засоби, ці нещасні люди я 
 я                           - 51 - я 

 не  мають  можливості придбати ні окуляри, ні слухові

 апрати.  А це, як ви розумієте, питання їх існування.

 Тому   ці  апарти  через  систему  охзорони  здоров'я

 пропоную  видавати  за  рахунок  держави,  або  через

 піприємства-виробники  з  відшкодуванням  цих  витрат

 через  податкову  систему.  Це  стосується, повторюю,

 тільки інвалідів.

      Дякую за увагу.

 

 

      ______________.  Я  думаю,  що  ви можете внести

 пропозиції  в  письмовій  формі і розглянути їх, якщо

 буде прийнято таке рішення. Хоча я підтримую.

 

      ГОЛОВА. Манчуленко.

 

      Георгій  МАНЧУЛЕНКО,  435 Заствнівський виборчий

 округ, Чернівецька область

 

      Шановний доповідачу!

      Одне  питання,  можливо трошечки не по цій темі.

 Мене  насторожує  те, що досить часто в нас міняються

 Міністр  охорони  здоров'я. Чи не насторожує вас така

 тенденція? я 
 я                           - 52 - я 

      І  тепер  питання по темі. Як ви дивитеся на те,

 що  величезна  кількість  ліків  на сьогоднішній день

 продається  на  базарах.  Як вони туди потрапляють ці

 ліки? Чому вони там реалізовуються, а не в аптеках?

      Наступне.  Поїздивши по своєму округу і тепер, і

 в   минулий   тиждень,  і  раніше,  я  зустрічався  з

 медичними  працівниками  і  в  Заставнівському,  і  в

 Котинському   районі,   не   вистачає  елементарного:

 бинтів,   простенів,   не   добудовуються  лікарні  і

 аварійні  корпуса,  і  люди бояться, що просто хворих

 там може привалити.

      Тому   чи   достатньо  заходів  передбачено  цим

 проектом Постанови, який ви пропонуєте, для того, щоб

 ці всі прогалини ліквідувати.

      Дякую.

 

      ________________.  По-першому  питанні, я думаю,

 що  це  треба  задати  Президенту  України, не голова

 комісії міняє міністрів.

 

      МАНЧУЛЕНКО Г. Але ваша думка?

 

      _______________.  Моя  думка, я думаю, що Леонід

 Данилович  поступив  правильно в даному випадку, тому я 
 я                           - 53 - я 

 що  Міністр  охорони  здоров'я, який був перед цим, я

 вважаю,  і  комісія  так  вважає, він не справився зі

 своїми  обов'язками. І я думаю, що Андрій Михайлович,

 і  така  думка  у  багатьох,  це буде робити набагато

 краще.

      Відносно того, як пропадають ліки. Да, є так і у

 всіх  галузях  є.  І тому ми пропонуємо ужорстокішати

 контроль    за   розприділенням,   і   ліки   повинні

 продаватися  тільки  в  аптеках,  і ніде більше. І це

 буде  передбачено  законом,  і дасть можливість нашим

 правоохоронним органам приймати якісь міри.

      Чи  достатньо цих заходів, які закладені? Ні, не

 достатньо,  але  кажуть"протягують  ножки по одежке",

 якщо   ми   напишемо,   що   дайте  нам  зараз  50-60

 трильйонів,  де  ми  їх візьмемо. Це самий необхідний

 мінімум для того, щоб не вмерла галузь, і трохи могла

 розвиватися.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Яворівський. Янко.

 

      Янко, 139 избирательный округ

 

      Уважаемый Юрий Прокопович!

      Может   быть   этот  вопрос  не  столько  к  вам я 
 я                           - 54 - я 

 относится,  сколько  к  Александру  Федосеевичу, но я

 все-таки  задаю  этот  вопрос.  В  моем избирательном

 округе,   более   2  тысяч  человек  больны  сахарным

 диабетом.   Примерно,  треть  из  них  уже  инсулинно

 зависимых больных.

      Те  средста,  которые  выделяет  государство,  о

 которых   вы   сказали  для  приобретения  импортного

 инсулина,  чтобы  поддержать  жизнь этих людей крайне

 недостаточно.    Буквально   ежемесячно   приходиться

 городским  властям, промышлиникам изыскивать средства

 для  того, чтобы спасти эти х людей. У меня вопрос. Я

 внимательно  слушал  предыдущих  докладчиков. Значит,

 было  сказано  о  том, что в 1995, в 1996 годах будет

 введен   ряд   производ,  которые  будут  производить

 лекарственные препараты, в том числе и инсулин.

      Вопрос  такой  когда  все-таки  более  конкретно

 появиться  отчественный  инсулин,  б удет ли его цена

 соответствовать тому, чтобы люди могли его приобрести

 и если это будет долго, как спасти все-таки тех людей,

 которые сегодня от инсулина зависят. Спасибо.

      ___________.  Ну  я  скажу, що ви ще дуже м'ягко

 сказали,  тому  що  минулого  року держава виділила 2

 мільйони  доларів на закупівлю ліків. Що можна за них

 купити.  Нічого  практично  і  зараз  хворі інсуліном я 
 я                           - 55 - я 

 практично кинуті на самовиживання. Я хочу сказати, ви

 можете подякувати своєму землякові Ландику Валентинцу

 Івановичу, який рік назад прийняв ріщення і виділенні

 кошти  були  десь  80  мільйонів марок на будівництво

 заводу по виробництву інсулінів, я трохи відійшов від

 цієї  проблеми  я  думав, Олександр........... скаже,

 але  вже  десь в грудні цього року повинні бути перші

 партії  вітчизняного  інсуліну який буде, він скажемо

 не  вітчизняний  це німецькі технології відомої фірми

 "............"  признаний  в усьому світі, які будуть

 вже  зроблені  у  нас і практично це дасть можливість

 здешевити я думаю на 20 чи 30 процентів, тому що буде

 виробництво  і  інсуліну  із  під  шлункових  залозей

 свинячої  і  великої рогатої худоби і закладений етап

 скажемо   на   виробництво   синтетичного   інсуліну,

 передбачено,    бо    в   майбутньому   все-таки   за

 генноінженерним  інсуліном  там  в  цьому проекті все

 передбачено.

      І  думаю,  що  десь в грудні може вкрайні десь в

 січні слідуючого року такий інсулін   появиться.

 

      ГОЛОВА.  Юрій  Прокопович,  шановні  депутати, я

 запитання   задам   і  за  одно  може  порадимося  із

 депутатами  всіма, безперечно проект такої постанови, я 
 я                           - 56 - я 

 як   документ  приймати  не  можна,  бо  він  справді

 втручається в коло діяльності виконавчої влади.

      Якби ви подивилися, якби ми прийняли постанову з

 трьох  пунктів,  перший  пункт такий власне в першому

 пункті  був  би  той  що  у  вас  7  записаний,  який

 стосується  кількох наших комісій, щоб разом з фондом

 державного  майна  і  Міністерством  охорони здоров'я

 держкоммедбіопромом  внести  пропозиції з доповненням

 до  відповідних законів, щодо збереження контрольного

 пакету   акцій   за   державою   при   роздержавленні

 підприємств  медичних  мікробіологічних промисловості

 та аптечної мережі.

      Другий пункт. Запропонувати Кабінету Міністрів з

 метою    надання   пріоритетного   розвитку   власної

 фармацептичної  промисловості до захисту вітчизняного

 виробника  ввести  акцизний  збір  на  імпорт  тільки

 іноземного  виробництва,  аналог  яких виробляється в

 України  в достатній кількості і разом з Національним

 банком  розглянути питання про фінансування закупівлі

 лікарських  припаратів  та обладнання для виробництва

 протипухлинних   і   серцевосудинних   припаратів   і

 проінформувати  Верховну  Раду  про  вжити  заходи  в

 березні цього року.

      І  третій  пункт  -це  комісія  Верховної Ради з я 
 я                           - 57 - я 

 питань  банківської діяльності та бюджету підготувати

 пропозицію до проекту Закону про податок на добавлену

 вартість,  щодо збереження пільг на лікарські засоби,

 сировину  в  субстанції та допоміжні матеріали для їх

 виготовлення  (як  вітчизняного,  так  і  зарубіжного

 виробництва)  та  на  послуги  аптечних складів по їх

 реалізації.  От  3  пункти  таких.  А  якщо  під ваші

 пропозиції...   я   маю   на   увазі,   щоб  ми  дали

 доопрацювати   (щоб   не   з   голосу  голосувати)  у

 Комісію...  І  якщо  разом  із  тими  пропозиціями ви

 внесете клопотання Кабінету Міністрів щодо там емісії

 абощо, то тоді ми не будем розглядати це питання. Бо,

 інакше,  у  нас немає юридичних підстав для того, щоб

 приймати таке рішення. Прошу.

 

      ___________.    Олександре   Олександровичу,   я

 згоден,  але  обов'язково  тоді  ми  повинні  ще  раз

 послухати,  бо якщо тільки на цьому кінчиться, то всі

 ж скажуть... Комісія по банківській діяльності скаже:

 ми  на  емісію  не  підем.  А  без  емісії  галузь не

 виживе  -це однозначно! Я погоджуюсь з вами, але якщо

 ви оставите під своїм контролем, скажем так.

 

      ГОЛОВА.   Залишається   під   контролем.  Прошу, я 
 я                           - 58 - я 

 сідайте, будь ласка.

      Шановні  депутати, мені здається, що питання тут

 вичерпано...  зрозуміло,  ситуація  надзвичайно,  я б

 сказав,   трагічна  у  фарамції  в  цілому,  але  так

 розглядати питання, таку Постанову приймати ми просто

 не  можемо. Тому... Суслов, прошу. Слово Суслову... з

 місця. Будь ласка.

 

      СУСЛОВ В.І., 383 виборчий округ.

      Уважаемый   Председатель!   Уважаемые   народные

 депутаты!

      Я  думаю, что нам, прежде всего, необходимор уже

 начинать  смотреть на формальную сторону дела, потому

 что  (насколько я знаю) проект этого Постановления не

 рассматривался юристами в Юротделе, не визировался, и

 здесь  содержится  целый  ряд  нарушений,  которые мы

 потом  должны  будем корректировать, дорабатывая, так

 сказать, уже после принятия.

      Ну,  а  основное  у  меня  замечание все-таки по

 финансовым  вопросам.  Дело  в  том,  что мы не можем

 решать    отраслевые   проблемы   за   счет   эмиссии

 Национального  банка.  Это должен быть принципиальный

 подход в Верховном Совете! Эмиссия решается в целом -

 это   вопрос   регулирования  денежно...  это  вопрос я 
 я                           - 59 - я 

 денежно-кредитной  политики.  И,  допустим,  в  целях

 обеспечения   там   производства  лекарств  разрешить

 Национальному  банку эмиссию нельза так делать, мы не

 можем это делать по каждой отдельной отрасли. Поэтому

 пункт  3, безусловно, должен быть полностью исключен.

 В целом мы с вами должны обратить внимание также, что

 ряд  других  пунктов  означает просто вмешательство в

 дела  исполнительной  власти.  Это не дело Верховного

 Совета.  Но  главное,  я  считаю,  что  нужно вернуть

 проект,  доработать его с юристами, привести в полное

 соответствие  с  законодательством,  и  только  тогда

 выносить на голосование.

       Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.

      Шановні  депутати, одну хвилинку. Так чи інакше,

 розглядаючи  це  питання,  ми завершувати його будемо

 відповідною  постановою. З пропозиції голови комісії

 Суслова,  і  тих  запитань,  які  давались з місцю до

 трьох    доповідачів   чи   співдоповідачів   і   тих

 пропозицій,  які вносились навіть, хокрема, депутатом

 Морозом,    мені   здається,   випливає   потреба   в

 доопрцюванні    цього   проекту   постанову,   тобто,

 дорученні   комісії,  очолюваної  Юрієм  Прокоповичем я 
 я                           - 60 - я 

 Спіженком,   і   ми   будемо   голосувати  конкретний

 документ.  І  тому  зміст  нашого обговорення повинен

 зводитись до змісту цього  документу.

      Я  просив  би  вашої  згоди  на те, щоб доручити

 комісії  доопрацювати цей проект постанови. Ставлю на

 голосування.

      "За"    "проти"    , рішення прийнято.

      Юрій    Прокопович,    візьміть,   будь   ласка,

 доопрацюйте,  коли  будете  готові,  хоч і завтра, ми

 поставимо на голосування.

      Він  сам зацікавлений швидко це розглянути, тому

 тут не треба термін встановлювати, там подивиться.

      Про проект Закону "Про внесення змін і доповнень

 до  деяких  законодавчих актів в зв'язку з прийняттям

 Закону   "Про   Антимонопольний  комітет  України"  в

 другому   читанні,  Олесандра  Володимирівна  Кужель,

 прошу на трибуну.

      Дуже коротка інформація.

 

       КУЖЕЛЬ.  Буквально два слова.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты,   в  первом  чтении  вы  приняли  Закон  "О

 внесении   изменений   и   дополнений   к   некоторым

 законодательным   актам  в  связи  с  Антимонопольным я 
 я                           - 61 - я 

 комитетом".

      И  сейчас  при  расотрении  во втором чтении мне

 хотелось  бы  только  напомнить  вам  содержание  750

 Постановления,   которое  будет  идти  в  ссылке  при

 расмотрении замечаний, которые были поданны народными

 депутатами для второго чтения.

      В  750  Постановлении,  которое издано 11 ноября

 1994  года  Кабинет  Министров  постановляет, что при

 соединении   предприятий,   при   их  ликвидации  или

 обкединении     тогда     необходимо    подтверждение

 Антимонопольного  комитета. И перечисляется когда. То

 есть  это  не есть обязательно при любом обкединении.

 Только,   если  обкединяются  два  силосных  майновых

 комплекса. Перше.

      Друге,   когда   активы   предприятий,   которые

 обкединяются,  в сумме составляют сумму эквивалентную

 2   миллионам   долларов.   Или   тут  действуют  два

 показателя,  когда  у  одного и у двоих из них активы

 предприятий превышают 100 тысяч долларов.

      А  так же когда данное предприятие имеют влияние

 на  рынке  более  35  процентов.  Вот основные пункты

 Постановления  765, на которое будет ссылка во втором

 чтении.

 я 
 я                           - 62 - я 

      ГОЛОВА.   Дякую.   В   режимі   другого  читання

 розглядається    порівняльна    таблиця   до   Закону

 "Доповнення  до деяких законодавчих актів України". І

 тому йдемо за поправками.

      На  другій  сорінці  порівняльної  таблиці перша

 поправка   врахована.   Друга  комісія  енергетичного

 комплексу  -відхилена.  В инаполягаєте на голосування

 вашої пропозиції?

 

      _______________  Как  раз  по 765 Постановлению,

 которое я прочла.

 

      ГОЛОВА. Не наполягають. По третій поправці.

 

      _______________  Нет,  здесь это уже идет другой

 закон.  Больше нет поправок.

 

      ГОЛОВА.   Дальше   четверта  поправка  так  само

 відхилена,  ну,  це  узгоджено  те,  що  ви тільки що

 сказали.

 

      _______________  Александр  Александрыч нет -это

 две поправки...

 я 
 я                           - 63 - я 

      ГОЛОВА.  Ви,  будь  ласка, слухайте уважно. Так,

 прошу.  По  5 поправці нема зауважень. Шоста Чупахін,

 виключити   погодження  з  Антимонопольним  комітетом

 ліквідації   підприємств.  Ну,  не  можна  -це  якраз

 основна норма цього закону. Сьомий. Враховано. Восьма

 поправка Суслова враховано. Дев'ята теж.

 

      ___________. Враховано.

 

      ГОЛОВА. Десята вразована. Одинадцять -відхилена.

 Чупахін,  ну,  це  таж пропозиція про зміну редакції.

 Дванадцята   -уже  аргументація  була.  Тринадцята  -

 врахована    частково.    Чотирнадцята    -врахована.

 П'ятнадцята   -це   в   контексті  перших  зауважень.

 Шістнадцята  -теж  є  редакційного  характеру.  Тобто

 до...  перша  таблиця,  всі ці зауваження враховані і

 немає потреби дискусій розгортати.

      Хто  за  те,  щоб у другому читанні прийняти цей

 документ,   як   Закон,   прошу   визначитися  шляхом

 голосування? Будь ласка. Уважно голосуйте.

      Реформи, будь ласка, голосуйте.

 

      "за"

      Рішення прийнято. Дякую. я 
 я                           - 64 - я 

 

      ___________. Спасибо большое.

 

      ГОЛОВА.  Про  проект  Закону  про  доповлення до

 статті  29  Закону  "  Про  Антимонопольний  комітет"

 Завада.  У вас на руках є ці документи, там зрозуміло

 все,  здається.  Інакше,  якщо  є запитання, то, будь

 ласка, до Завади їх задайте.

      Мова  йде,  як  ви бачите, про... ну так -засоби

 соціального захисту чи гарантії щодо життя і здоров'я

 членів    Антимонопольного    комітету    у   випадку

 застсування  до  них  якихось пратиправних дій. Так я

 розумію?

 

      ___________. Так.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ___________.  Шановний  Олександр Олександрович!

 Шановні депутати! Це питання вже розглядалося близько

 місяця  тому,  тоді були зауваження народних депутатів

 стосовно   того,  щоб  Верховна  Рада  має  визначити

 конкретні   параметри  цих  гарантій.  А  також  було

 зауваження,  що має бути чітко визначено, що мова йде я 
 я                           - 65 - я 

 саме  про  особисте  державне  страхування,  а не про

 якісь  пільги, що, власне, було головним зауваженням.

 Ми  це  зауваження  разом  з  комісією врахували, і в

 принципі, в мене не...

 

      ГОЛОВА.  Які  будуть  запитання до доповідача? Я

 бачу:  не  всі  ще  вчиталися, про що йдеться. Тому я

 нагадаю  вам,  що  йде  мова  про те, що додаються до

 Закону  такі  норми:  "  Життя  і здоров'я працівника

 антимонопольного    комітету    України    та    його

 територіальних   відділень  підлягають  обов'язковому

 державному  страхуванню  за рахунок коштів державного

 бюджету  на  випадок  загибелі  або  смерті  на  суму

 десятирічного   грошового   утримання   за  останньою

 посадою,  а  в  разі  поранення,  контузії, травм або

 каліцтва,  захворювання чи інвалідності, що сталися в

 зв'язку  з виконанням службових обов'язків, у розмірі

 від  шестимісячного до п'ятичного грошового утримання

 за  останньою  посадою  залежно  від  ступеня  втрати

 працездатності..." і т. д. Сьогодні здаються ці норми

 поки  що  ну,  так  неби-то  передчасними  і  для нас

 незрозщумілими.  Але, очевидно, що чим дальше в ліс -

 тим  більше  дров.  Тому є потреба все-таки захистити

 тих  людей,  які  будуть  добиватися  немонопольного, я 
 я                           - 66 - я 

 немонопольної  участі в ринку суб'єктів господарської

 діяльності.

      Нема запитань?

 

      _______________

      Олександр  Олександрович,  якщо...  Є пропозиція

 така, якщо нема зауважень...

 

      ГОЛОВА. Почекайте, будь ласка. Я не запитання, я

 не  запитання,  я  депутатів  питаю.  Немає запитань.

 Сідайте, будь ласка.

      Проект  Закону,  проект  Закону,  який  у вас на

 руках, ставиться на голосування. Прошу.

 

      "за"

 

      Рішення   не  прийнято.  Тоді  направляється  на

 доопрацювання в Комісію Таранова, прошу.

      Інформація   про  участь  народного  депутата  у

 засідання Верховної Ради ЦЕЛИХ Юрій Георгович, прошу.

      За  вашим  дорученням  і  наполяганням депутатів

 коротка інформація , прошу.

      На руках у вас  текст є.

      Де Шейко. я 
 я                           - 67 - я 

      Будь ласка.

      Будьте уважні.

      Юрій  Георгович ЦЕЛИХ -голова підкомісії Комісії

 з  питань забезпечення Регламенту, депутатської етики

 та забезпечення діяльності депутатів. Будь ласка.

 

      ЦЕЛИХ Ю.Г.

 

      Шановні   колеги,   у   нас  в  Комісії  виникла

 необхідність сьогодні зробити коротеньку інформацію і

 у  ході  її  висвітлення ви зрозумієте чому це саме є

 така необхідність.

      Відповідно  до доручення Президії Верховної Ради

 України  від  19  ще  грудня 1994 року проаналізовано

 участь  народних  депутатів у засіданнях другої сесії

 Верховної  Ради  України з 15 вересня по 28 грудня та

 третьої сесії 17 січня по 1 березня цього року.

      Як    свідчать   дані,   групою   обслуговування

 пленарних  засідань,  всього 20 народних депутатів, я

 підкреслюю,  всього  20  народних депутатів, прийняли

 участь  у  кожному  із  74 проведених засідань. Решта

 депутатів з різних причних пропустили 15, 7 відсотків

 часу  відведеного  на  ці  цілі.  Що  для  порівняння

 рівноцінності,      відсутності     всього     складу я 
 я                           - 68 - я 

 депутатського корпусу на 9 пленарних засідань.

      Особливо    повільно    зменшується    кількість

 пропусків   з   невідомих  причин.  За  цей  час  322

 депутати,  з  яких  24о  рахуються  уже  на постійній

 роботі  у  Верховній Раді не брали участь у пленарних

 засіданнях без будь-яких письмових пояснень Голови чи

 заступників  Голови Верховної Ради через Секретаріат,

 так як це вимагає Регламент.

      Найбільшу   кількість   пропусків   з  невідомих

 причин,  серед  депутатів,  які працюють на постійній

 основі,  допустили, і називаючи прізвища, я хотів би,

 щоб депутати зрозуміли, я теж такий же самий депутат,

 що  ми не вибірково їх брали, а брали прізвища тільки

 тих,  хто  найбільше саме від тієї кількості і звідси

 якраз   і   виходили.   Допустили  хто:  Новіков  -16

 пленарних засідань, Чейпих -40, Чемерис -16 засідань.

      В  той  же  час,  за  повідомленням  бухгалтерії

 Управління  Справами  Верховної  Ради України народні

 депутати  у  більшості  випадків одержували заробітну

 плату  в  повному обсязі, не залежно в їх присутності

 на  сесії  так  вибіркове  порівняння за січень цього

 року  даних реєстрації з табелями підписаних Головами

 постійних    комісій   свідчить   про   їх   очевидне

 протиріччя. я 
 я                           - 69 - я 

      Наприклад    народний    депутат   Пискуновський

 пропустив  за  січень  з невідомих причин 8 пленарних

 засідань.  Стецьків  5,  Новіков -3, засідання, але в

 табелях  стоять  відмітки,  що  вони були присутні на

 роботі  і  їм  на  рахована заробітна плата в повному

 обсязі.

      Більше  того  з  23  постійних комісій Верховної

 Ради за станом на 6 люте 1995 року 3 комісі, а саме:

      -з   питань   охорони   здоров'я  материнства  і

 дитинства.

      -з  питань  прав  люди  і  національних меншин і

 міжнаціональних відносин.

      -з  питань  економічної  політики  та управління

 народним господарством, взагалі не подали табелів про

 фактичне відпрацьовано кожним депутатом дні.

      Що  хотілось би сказати, хочу вам повідомити про

 те,  що комісія у нас вимушена була окремим депутатам

 запропонувати  повернути  до  каси  отримані кошти за

 невідпрацьовані дні.

      Дехто  це зробив і я хотів би до вас звертаючись

 попросив хто цього ще не зробив, прошу визначити, щоб

 комісія  офіційно  не  приймала  по окремим депутатам

 відповідних рішень.

      І   щоб  не  несли  за  це  відповідальність,  і я 
 я                           - 70 - я 

 працівники зовсім не повинні Секретаріату.

 Майже  третина  всіх  пропусків  з  невідомих  причин

 припадає   на  83  народних  депутатів  із  загальної

 кількості  91  які  станом  на28 лютого цього року не

 перейшли   на   постійну  роботу  до  Верховної  Ради

 України,  серед  них Бабич -12. Боделан -13, Гладуш -

 21. Горбатов -21, Пинзеник -33. Терьох -16, Шпек -32.

 Щербань  -24  засідання,  як ви знаєте за Регламентом

 депутати,  які пропускають більше 20 засідань повинні

 розглядатися  у  нас  у  Верховній  Раді і ми повинні

 ініціювати відклик таких народних депутатів.

      Тому  сьогодні ця інформація для роздумів, думаю

 давайте будемо радитися з цього приводу.

      Відповідно   до  частини  2,  статті  4.  1.  8.

 Регламенту   Верховної   Ради   України  Комісія,  на

 підставі   аналізу  даних  про  присутність  народних

 депутатів   на   пленарних  засіданнях  за  вересень-

 листопад,   заслухала   пояснення   з  цього  приводу

 народних   депутатів   Головатого,  Іоффе,  Чечетова,

 Голубченка,  Сидоренка і інших. А також звернулася до

 голоів  12-ти  постійних  комісій  Верховної  Ради  з

 проханням з'ясувати причини відсутності...

 

      (Шум у залі) я 
 я                           - 71 - я 

 

      ...відсутності,    які    допустили    найбільшу

 кількість  пропусків  з  невідомих  причин.  І, як ви

 знаєте,  за  пропозицією  Комісії,  результати  цього

 аналізу  розглядалися  в  Президії  Верховної Ради, і

 овни були оприлюднені також у пресі.

 

      (Шум у залі)

 

      Внаслідок   здійснення   цих  інших  заходів  за

 останні  3  місяці  питома вага пропусків з невідомих

 причин  в  загальному  обсязі зменшилась з 50 до 42%,

 але,  як  ви  бачите,  ще дуже багато... Разом з тим,

 загальна  кількість  пропусків  за  час Третьої сесії

 зросла  з  15  до  16%.  І, в першу чергу, за рахунок

 причин, які у нас зазначені як поважні.

      Під  час  пленарних  засідань  Другої та Третьої

 сесій   205   разві   народні  депутати  виїжджали  у

 відрядження,  в  тому  числі закордонні; 101 раз були

 зайняті   на   роботі;   25   чоловік   перебували  у

 відпустках,  внаслідок  чого  ними допущено майже 43%

 всіх пропусків.

      Як   відомо,   відповідно  до  вимог  Регламенту

 нашого,  одною  з  головних  підстав  для відсутності я 
 я                           - 72 - я 

 депутата  на  засіданнях  є  виконання  ним  доручень

 Верховної Ради або її органів, якщо про такі дорученя

 було  прийнято  відповідне  рішення.  В  той  же  час

 вивчення  даних  про  відрядження  тільки  за  січень

 свідчить  про те, що кожен третій депутат перебував у

 відрядженнях, не маючи на це ніяких доручень.

      Більше  третини  загальної  кількості  пропусків

 припадає  на  народних  депутатів, які не перейшли на

 постійну  роботу  до  Верховної  Ради.  Найбільше  їх

 допустили:  Гурвіц (26 засідань), Карасик (25), Стоян

 (23), Шамарін (19), Масол і інші депутати.

             (Шум у залі)

      Я   хоів   би  до  вас  звернутись,  що  комісія

 позавчора  розглянула  звернення Фракції комуністів з

 цього  приводу і повністю її підримала. І сьогодні ми

 звертаємось   до   всіх  голів  інших  комісій  також

 розглянути   цю  проблему  і  допомогти  впливати  на

 депутатів про перехід на постійну основу.

      Хотів  би  це раз сказати, що ми ще раз сьогодні

 звертаємось  і  до Президента, бо ми вже звертались і

 він  нам дав відповідь. І ми хотіли б ще раз сьогодні

 звернутись,  щоб  він  запропонував  своїм людям, які

 працююсть   в   структурах   виконавчої  влади  також

 визначитись  і  працювати  або  там,  або у Верховній я 
 я                           - 73 - я 

 Раді.

      В  ході  визначення  питання виявлені деякі інші

 порушення  вимог  регламенту  Верховної Ради України.

 Зокрема,  під  час  пленарних засідань розповсюджений

 характер  в нас набула практика передачі персональних

 карток для голосування іншим депутатам. Я про це кажу

 тільки   для   того,   що   ми   ставимо  під  сумнів

 правомірність  деяких  прийнятих  наших законів. І ви

 про  це  знаєте,  я  не  хочу нікого переконувати, що

 існуюча  система, чи механізм голосування не виключає

 можливість  депутата  голосувати  за  двох. Тому таку

 систему треба міняти.

      Шановні депутати, в насбуло дуже багато порушень

 етики.  Ми частину з них повідомляли в пресі, частина

 буде  на  слідуючому  засіданні доложена конкретно по

 тим  чи іншим зауваженням.

      Що  хотілось би просити сьогодні? Нам необхідно,

 щоб  щомісячно  Верховна  Рада обов'язково розглядала

 питаня  участі  народних депутатів в роботі сесії.

      До вирішення переходу всіх депутатів на роботу у

 Верховну  Раду,  треба,  щоб керівники всіх комісій і

 фракцій  допомагали  у тому, щоб забезпечити їх явку

 на засідання сесії.

      Головам  постійних  комісій  слід організовувати я 
 я                           - 74 - я 

 щоденний   облік  пристуності  депутатів  і  подавати

 відомості у бухгалтерію, а бухгалтерія повинна робити

 це відповідно до Регламенту.

      Що   стосується   керівництва   Верховної  Ради,

 хотілось  би просить всі відрядження, відпустки і так

 далі  під  час  пленарних  засідань  були  зведені до

 мінімуму.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.    Спасибі.    Одну   хвилиночку,   Юрій

 Георгійович.  Значить,  скільки  ми  відведем  часу на

 запитання?

      (Шум в залі)

      А?  Ну питання безперечно незвичайне для кожного

 з  нас, воно тут затрогує, значить, давайте ми що, до

 перерви?

      (Шум в залі)

      Запитання.  Юрій  Геолргійович, ви згодні давати

 запитання  на...,  відповідь на запитання? Ну давайте

 ми  відведем  10 хвилин голові підкомісії, 10 хвилин.

 Запишіться, будь ласка.

      Спасибі. Висвітіть.

      Будь ласка, Моісеєнко,  за ним Заварзін.

      Виставте 10 хвилин. я 
 я                           - 75 - я 

 

      МОІСЕЄНКО В.М.

 

      Уважаемые  депутаты! Уважаемый докладчык! У меня

 вопрос  такого  содержания.  Какие  практические шаги

 собирается предпринять Кмиссия по депутатской этике к

 тек,   кто   регулярно   или   в   какой-то   степени

 регулярности  отсутствует на заседаниях сессии, и как

 это практически будет выражаться?

      И  второй  вопрос.  Хотелось  бы, чтобы все-таки

 вопрос   о  снятии  депутатских  полномочий  с  таких

 депутатов был поставлен более принципиально.

      Спасибо.

 

      ___________.    Значить   перше   питання.   Які

 конкретні  кроки  комісія  робить  для того, щоб були

 присутні народні  депутати, і що ми з ними робим?

      По-перше. Як ви знаєте, комісія наша така ж сама

 свторена  з депутатів, і ми вимушені працювати чемно,

 розумно,  і  в  нас  немає  якихось  заходів  впливу,

 якихось мір, таких, які ефективно б, сильно впливали.

 Тому    головна    наша   робота   -це   роз'яснення,

 попередження,  виклики на наше засідання на комісію з

 поясненням цих депутатів, інформування голів комісій, я 
 я                           - 76 - я 

 які  повинні  працювати з цими людьми, ну, і останнє,

 те,   що   ми   плануєм  зробити,  -це  винесення  на

 обговорення  окремих  (ось  те, що я сьогодні сказав,

 якщо   вони   будуть   повторюваться)   на  засідання

 безпосередньо  Верховної  Ради,  яка повинна приймати

 рішення відповідно до нашого Регламенту.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Заварзін.  За ним -Стоян.

 Натисніть кнопочку. Включіть Стояна.

 

      СТОЯН.

 

      Уважаемый     Председательствующий,    уважаемый

 докладчик,  значит,  прежде  всего  у  меня  возникло

 несколько вопросов.

      Во-первых, этого материала я не вижу ни у одного

 народного  депутата  на столе, а он бы был необходим.

 Это,  во-первых. Для чего? Для того, чтобы, чтобы и в

 округах  рассказать  избирателям,  как  работают наши

 народные  избранники,  и для того, чтобы эти народные

 избранники почувстьвовали, что их избирали люди и они

 обязаны выполнять, и выполнять их наказы.

      И,  во-вторых. Я очень прошу дать эти сведения в

 средствах  массовой  информации:  телевидение, радио, я 
 я                           - 77 - я 

 газеты и т.д.

      Второе. Значит, вопрос. Вопрос такого порядка. У

 нас  по  Регламенту,  если  депута  Верховного Совета

 пропустил  20 и более заседаний, мы обязаны поставить

 этот  вопрос  уже  сегодня  по  постановке  вопроса о

 пребывании его в народных депутатах.

      Поэтому, наверное, как вы считаете, наверное уже

 сегодня  необходимо  этот  вопрос  поставить, и через

 избирателей.

      И  второй  вопрос  такого плана. Здесь, хотим мы

 или не хотим, я сегодня разговаривал с рядом народных

 депутатов,  которые не работают на постоянной основе,

 и  они  заявили,  что на сегодняшний день обеспечение

 народных депутатов архиплохое. Вы прекрасно знаете, и

 не  надо  душою кривить, что часть народных депутатов

 живет  в  самих  неприглядных  условиях,  обеспечение

 условий труда тоже на очень низком уровне. Посему они

 просто  не  идут  из-за этого, имея в особенности те,

 которые  находятся  в Киеве и Киевской области, из-за

 того,  что у них есть условия вести эту работу на тех

 должностях, которые они занимают.

      Как  вы  этот  вопрос рассматриваете? Спасибо за

 внимание.

 я 
 я                           - 78 - я 

      ________________. Я почну з останнього, якраз із

 забезпечення депутатської діяльності. Ми на засіданні

 комісії  тричі  розглядали  цю проблему, заслуховуючи

 керівництво,   Бондаренка,   запрошенням  заступників

 Голови   Президії   нашої.   Розглядали  і  проводили

 останній  раз  тут  в  кінозалі  і  запрошували всіх,

 розширене  засідання  нашої  комісії,  якраз  з цього

 приводу.  Забезпечення  діяльності  депутатів, тобто,

 житлом,   транспортом   і   інші   забезпечення,   що

 стосуються  нормальної  роботи.  Я  звичайно  з  вами

 погоджуюсь,  і  комісія  знає  про  це, можливо якраз

 забезпечення нормальним житлом і підштовхнуло окремих

 перейти  на  постійну  роботу  у Верховну Раду. Тут я

 повністю з вами погоджуюсь.

      Приймаються  заходи, і нам пообіцяли, що до літа

 220  квартир  будуть заселені, а це майже всі ті, хто

 подав заяву на квартири.

      Що   стосується   розмноження  документів  і  їх

 подання,  я  сказав би так, що якщо така необхідність

 буде,  я  думаю,  можна  буде  таки,  такі  документи

 видати.  Що  стосується  преси,  вона в нас присутня,

 якщо їх зацікавила ця інформація, я думаю вони її теж

 видадуть.

      І   що   стосується    останнього,  ми я 
 я                           - 79 - я 

 передамо  обов'язково інформацію в нашу газету "Голос

 України",  і  що  стосується  20  днів,  я про це вже

 говорив.  Якщо  буде  ваша  воля,  комісія внесе такі

 пропозиції вивчевши такі по  окремим депутатам.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще будь ласка.

      Включить 129. Будь ласка.

      ___________.

 

      Значит,  вы  говорите о воле. Воля депутатов как

 вы  знаете  есть. Ибо Регламент утверждал этот зал. А

 значит  это  воля  народных  депутатов Украины. Здесь

 стоит,    я   поставил   вопрос,   считаете   ли   вы

 целесообразным   уже  сегодня  рассмотреть  вопрос  о

 прибывании этих депутатов в депутатских креслах. И по

 средствам  массовой  информации. Я снова таки говорю,

 давайте не только "Голос України", а и по телевидению

 это сделаем. Спасибо.

 

      _______________  Значит, я хотів би вам пояснити

 перше.  Ми  вносили  уже  на  розгляд, вносили проект

 Закону  "Про  достроковий відгук народних депутатів".

 Зараз  такий  проект  готовий у новому уже варіанті і

 він  передбачений  у  нашій,  о  там,  якщо бачили, у я 
 я                           - 80 - я 

 переліку  питань,  що він може бути розглянутий уже у

 цьому місяці.

      Якщо  він  буде  прийнятий  і  ми  одержимо  цей

 механізм,   то   звичайно   розпочнеться  оця  робота

 безпосередньо.  У  нас Регламент не стикується. Якраз

 механізмом відклик.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Стоян,  будь  ласка,  за  ним

 Чапюк.

 

      СТОЯН О.М. Олександр Стоян.

 

      Шановні колеги народні депутати, я в єтом зале в

 самом  початку  був  проти  того,  щоб  всі  депутати

 працювали  на  професійній основі. Тому, що знаєте не

 всі ми професіонали цієї справи. І це дуже пагано, що

 ті, хто записавсь на професійну основу, пропускає. То

 треба спитати чому вони пропускають? Це перше.

      І  друге.  Я  питаю  доповідача,  скажіть,  будь

 ласка,  а  ті,  хто  присутні  вот  счас  в  залі, ви

 аналізували  ефективність  їх  роботи,  чи незря вони

 гроши  отримують лдя того, щоб просижувати, пробачте,

 лавки?  Це питання до вас перше.

      І  друге.  А ті, хто не на професійній основі чи я 
 я                           - 81 - я 

 (..........)   вони,   там  їх  не  було  багато.  Чи

 приносять  ці люди корість в Парламенті? Організували

 їх  участь  в  роботі, людей, які не отримують гроши,

 які   не   мало   роблять   для   того,   щоб  закони

 (..........)  всі.  Що  може їх теж ефективність є. І

 те,  що на відрядженнях сидить, вони виконують великі

 службові обов'язки.

      Тобто   я   за   те    чи   аналізувала  комісія

 ефективність   роботи   депутатів.   Не  тому,  щ  на

 професійній  чи  ні  -це  не критерій. А ефективність

 його  роботи.  А  що стосується того, що до мене було

 зауваження.    То   я   їзджу   тільки   по   справах

 профспілкових  по  всій  Україні  і  буду  їздити. Бо

 вважаю моїм обов'язком, як людини, яка виконує велику

 громадську роботу.

      І  я  економлю  багато грошей, до речі питання я

 хотів   би   поставити,  чому  професіоналам  платять

 добові,  колесні, а мені ні копійки, я витрачаю гроші

 з своєї організації мотаючись по всій Україні, мабуть

 мені  теж  треба  платити  добові,  і  колесні,  бо я

 депутат. І виконую депутатські обов'язки. Дякую.

 

      (Шум в залі)

 я 
 я                           - 82 - я 

     ___________.  Шановний  депутате  Стоян,  ви  тут

 проблем підняли не одну і я хотів би зразу вам так, я

 її  розумію  сказати,  ми  дійсно  аналізуєм  і часто

 намагаємося  деяким  депутатам підказувати про те, що

 ми   не  ефективно  використовуємо  час.  І  тим  хто

 піднімає  часто  руку  з  процедури,  або  з  мотивів

 голосування не по темі, про це ми все говоримо.

      І  дійсно  ми  можемо  спостерігати,.  що ті хто

 працюють  там,  так  чи  інакше,  як  більше чи менше

 вносять  свого  вкладу, але у нас існує з вами закон,

 ми  маємо  з  вами  і  всі ми писали заяви і хотів би

 сказати  про  те,  що  зараз  почалися вже такі нам в

 комісія,  кажуть  а  я  не писав заяву про перехід на

 постійну основу.

      Якщо  він  не писав, то тоді виникає питання, як

 його  могла  окружна комісія зареєструвати без такого

 документу,     значить    ставив    підсумнів    свої

 повноваження.

      Тому  всі  ми  писали,  всі  ми  знали і повинні

 виконувати той закон, який є. Якщо він буде інакший я

 б не говорив би жодного слова.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  добре, я в зв'язку з тим,

 що я Чапюка назвав будь ласка. Чапюк. я 
 я                           - 83 - я 

 

      ЧАПЮК.

 

      Два запитання буде.

      Перше. Як ви оцінюєте позицію голів комісій, які

 посилено   розсилають   народних   депутатів,  що  не

 перейшли на постійну основу по закордонних поїздках?

      Друге.   Чому   ви   сьогодні   не  назвали  про

 відсутніх... відсутність нашого колеги, кількамісячну

 відсутність   Звягільського.   Звягільського!   Масол

 працює, а Звягільський де? Дякую.

 

      (Шум у залі)

 

      ___________. Значить, перше. Про те, і про якраз

 роль  голів  комісій  про  поїздки за кордон народних

 депутатів,  я в своїй інформації сказав. Коротко, але

 раз  ви  наполягаєте  -я ще раз хотів підкреслити, що

 позиція  наша  така:  що  народні  депутати  під  час

 пленарних  засідань повинні працювати в залі. І ті...

 В   залі   повинні  працювати!  А  у  той  час,  який

 відведений  для  роботи  в  окрузі чи там вихідні -як

 завгодно   -хай   використовують  для  поїздок.  Крім

 офіційних  -якщо  це  парламентські зустрічі, якщо це я 
 я                           - 84 - я 

 йде,  ініціюється з керівництва і за згодою Верховної

 Ради.

      Що   стосується   Звягільського.  Що  стосується

 Звягільського   -ми   уже  попередньо  розглядали  це

 питання,  і  якщо  десь одержимо відповідні документи

 про  місце його знаходження, про наміри ми винесем на

 розгляд народних депутатів.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Георгійович, спасибі. Сідацйте,

 будь ласка.

      Шановні  колеги,  враховуючи  ті пропозиції, які

 Юрій  Георгійович  вніс  від  Комісії,  із них такі 4

 основні  позиції,  що щомісячсно інформувати Верховну

 Раду, головам комісій постійно тримати під контролем,

 керівництву   Верховної   Ради   упорядочить  порядок

 виїзду...  Вважаєм,  що  ці  питання дуже справедливо

 Комісією  поставлені,  тому  єсть  пропзиція прийняти

 інформацію    до    відома    і    керуватись    тими

 рекомендаціями, які були внесені від Комісії.

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю, що ми приймаєм інформацію

 до відому! Нема заперечень? я 
 я                           - 85 - я 

 

      (Шум у залі)

 

      Що,   єсть   інші   думки?  Я  ставлю  тодлі  на

 голосування.  Хто  за  те, щоб інформацію прийняти до

 відом  -прошу  проголосувати!  Включіть систему, будь

 ласка.

 

      (Шум у залі)

 

      "За" -

 

      Я прошу голосувати!

 

      "За" -

 

      "проти" -

 

      рішення не прийнято.

      Внесена   пропозиція   обговорити.   Скільки  ми

 відведемо  часу?  До  перерви. 12 хвилин, домовились.

 Запишіться, будь ласка, включіть систему. Висвітліть.

 Ми будемо з місць чи з трибуни? З місць, до 3 хвилин,

 будь ласка. я 
 я                           - 86 - я 

 

      КОЧЕРГА, 247, Ровеньки, Луганской  области.

      Уважаемые  коллеги,  я обращаюсь к вам, тут один

 депутат сказал, что наш колега Звягильский. Сибирский

 волк  ему  коллега, а не мы, а не он наш коллега! это

 один вопрос.

       Второй  вопрос.  Вчера  на  заседании Кабинета

 Министров  обсуждался  очень важный вопрос. Много там

 было   нелицеприятных   таких  выражений  в  адрес  и

 Верховной   Рады   и  отдельных  депутатов.  В  части

 депутаты,  которые  работают  в  Кабинете министро не

 перешли    на    работу   в   Верховный   Совет,   на

 профессиональную,  так  сказать,  основу.  Меня  это,

 конечно,  возмущает  как  депутата. Потому что я тоже

 как  зампредседателя  Ровенковского.......  профсоюза

 угольной  промышленности,  проработав  15 лет, и меня

 также  не  отпускали. Но в связи с тем, что заявление

 ыло   написано,   и   надо,   как  говорится,  законы

 выполнять.

      И,  к  сожалению,  было  высказано  слова нашего

 уважаемого    Президента   в   части   депутат   Юрия

 Михайловича Карасика, который подвергался критике, не

 буду говорить, за какие там упущения в работе, и было

 сказано,  если  так  и  дальше будет, то, повидимому, я 
 я                           - 87 - я 

 пойдешь  работать  в Верховну Раду. Так что, Верховна

 Рада,  оказывается  как...  Ну  как можна выразиться,

 уважаемые  депутаты?  Вот  почему  я  считаю,  что мы

 должны    однозначно   принять   постановление.   Все

 депутаты, которые избраны на сегодняшний день, как бы

 он  не  хотел  этого,  должен  перейти  и  работать в

 Верховном  Совете.  Потому что, занимая два места, он

 никогда  не  будет отстаивать то место или свою точку

 зрения   в  Верховном  Совете  согласно  Конституции,

 согласно  Закона,  а будет отстаивать того чиновника,

 где он ходит, под чьим руководством он ходит.

      Если мы это не сделаем - грош цена нам, уважаемые

 депутаты.

 

      ГОЛОВА.   Спасибі.   Товариш  Левченко,  за  ним

 Кириченко.

 

      ЛЕВЧЕНКО А.І.

 

      Прошу передать слово Краснякову, 118 округ.

 

      ГОЛОВА. Крясняков, 118.

 

      КРАСНЯКОВ Є.В. я 
 я                           - 88 - я 

 

      Уважаемые  товарищи!  Вопрос, который мы сегодня

 рассматриваем,  его нужно рассматривать. Вопрос очень

 важный,  поэтому  вот  то,  что предлагаем мы сегодня

 принять только к сведению ту информацию, которую дала

 нам комиссия, вобщем-то, я думаю, что прока от такого

 решения будет очень и очень мало. Поэтому предлагаем,

 чтоб  все-таки  включить  в сегодняшнее наше решение,

 включить  обязательно,  что  опубликовать в средствах

 массовой   информации   информацию,  которую  нам  от

 комиссии  докладывали,  распечатать  и отдать на руки

 депутатам.  Потому что мы бываем в округах, нас прямо

 спрашивают о том, кто работает, как работают, кто шел

 и каким образом шел за этим депутатским мандатом.

      Второе.  Необходимо  также принять меры. Если мы

 ограничимся  только  вот  этим разговором тут, в этом

 зале,  я  думаю,  что  прока от этого разговора будет

 мало.  Тем  депутатам,  которые  пропускают  30-20-10

 дней, к ним надо принимать меры.

      И просьба, и требование к комиссии по этике все-

 таки  ускорить  вынос сюда разрабоку Закона об отзыве

 народных  депутатов.  Нам  в  общем-то трудно понять,

 когда  у  нас люди шли сюда писать законы и вдруг они

 оказались   то   в   президентской  структуре,  то  в я 
 я                           - 89 - я 

 структуре   Кабинета   Министров,   то   стали  стали

 председатели   облисполкомов.   Что,   у   нас   мало

 председателей  облисполкомов,  мало  работы у себя на

 месте?  Но,  скажем,  по  областям,  скажем, по нашей

 Донецкой  области: есть председатель облисполкома, он

 является  депутатом,  в зале я его вижу (ну, не знаю,

 если раз за месяц он в зале, то это хорошо.

      Поэтому   давайте   в   наше   решение  все-таки

 (настаиваем)  включить  такие  предложения:  передать

 средства  массовой информации информацию, распечатать

 серди   депутатов   информацию  и  комиссии  поручить

 принять   все-таки   меры,   какие  возможно,  к  тем

 депутатам,  которые  не  присутствуют  в  зале  и  не

 работают, как народные депутаты.

      И  самое последнее замечание  - выступление нашего

 лидера  профсоюзного  движения. Ну, хочется сказать о

 том,  что все-таки заявления мы писали все, и давайте

 не  кривить  душой: тогда мы его писали, общественная

 деятельность  -это  хорошо,  но есть работа вот тут в

 зале.  Как оценить критерии человека, как он работает

 в  зале?  Если  тот,  кто  действительно по процедуре

 выступает  по  10  раз,  или  тот,  кто  повестку дня

 крутить по несколько раз, то я не знаю: активность ли

 это.  Активность  надо  определять  там:  как человек я 
 я                           - 90 - я 

 работает  в  комиссии,  как он работает над законами,

 какие  он  предложения  вносит  и т. д. И само собой,

 оценку  должны  дать и избиратели в самом округе. Вот

 это - эффективность, вот это качество работы депутата.

      Спасибо большое.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Значить,  Кириченко.  За

 ним -Чернявський.

 

      КИРИЧЕНКО.

 

      329-ий  Лохвицький  виборчий  округ, Полтавщина,

 Кириченко .

      Шановний    Олександре   Миколайовичу,   шановні

 колеги,  я вважаю дуже правильним поставлене сьогодні

 питання.  Воно  вже  назрівало давно. І якби Верховна

 Рада України....

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Шановні колеги-народні депутати, я хотів би, щоб

 ви послухали.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  вибачаюся.  Депутат(..........)

 Олександр  Миколайович,  ну,  давайте заспокоїмось. Я

 розумію:  зараз перерва буде, обміняйтесь думками між я 
 я                           - 91 - я 

 собою.

      Будь ласка.

 

      КИРИЧЕНКО.

 

      Шановні   колеги,   шановні   народні  депутати,

 депутат Стоян, ще й про вас я буду говорити теж.

      Сьогоднішнє  питання,  воно  давно назрівало, як

 назрівало  питання  про  те, що Верховна Рада України

 мала  б  моральний обов'язок ще в травні чи в червні,

 прийняти   Закон  про  порядок  відкликання  народних

 депутатів України.

      Нам  таке  право,  приїхати  в  Київ  на  посаду

 народних  депутатів  народ  дав,  а  ми  тепер  своїм

 виборцям  права  щодо  нас  мали  виборці  відкликати

 чомусь не даємо.

      В   моральному   плані   я  вважаю,  що  розгляд

 сьогоднішнього  питання  він  говорить  про те, що ми

 повинні  прискорити  розгляд  і  прийняття Закону про

 порядок відкликання народного депутата України.

      Я сьогодні хочу сказати також про те, що комісія

 і  шановний  доповідач  від  комісії,  мабуть зробили

 помилку,  що  не  назвала  тих  20 народних депутатів

 України,   які   за  час  роботи  Верховної  Ради  не я 
 я                           - 92 - я 

 пропустили  жодного  засідання.  Я вважаю, що і преса

 повинна  знати,  і  виборці  повинні  знати,  як  тих

 народних  депутатів,  які  не працюють, так і тих, що

 працюють.

      А   говорячи   про   вислови  колеги,  шановного

 народного  депутата  Стояна, я з ним би не погодився.

 Якщо  він  говорить,  що можна тут помилитися, внести

 цінні  пропозиції і не працювати на постійній основі,

 і ставити під сумнів, хто тут постійно працює, яка їх

 ефективність.

      Да,  критерій однозначних у нас немає, але разом

 з  тим ті депутати, які працюють постійно у Верховній

 Раді,   Верховна   Рада  повинна  підтримувати  їх  і

 говорити про це виборцям.

      За  умови,  я розумію те, що говорять колеги, що

 для  одних є умови, для інших немає. Але разом з тим,

 частина  народних  депутатів знайшла можливість і при

 цих  умовах  перейти на постійну основу, а інша шукає

 зацепку для того, щоб не переходити.

      В  зв'язку  з цим, я вношу пропозицію, поскільки

 ми прийняли до відома прийняти таке рішення.

      Перше.   Комісіям   і  фракціям  Верховної  Ради

 України  внести пропозиції про заходи до тих народних

 депутатів,  які  постійно  не  працюють  в  комісіях, я 
 я                           - 93 - я 

 пропускають пленарні засідання Верховної Ради України.

      Друге.   Потрібно  буквально  в  березні  місяці

 розглянути  і  прийняти Закон про порядок відкликання

 народного депутата України.

      І  третє.  Рекомендувати  Президенту звільнити з

 посад  в  виконавчих органах влади народних депутатів

 України,  які порушують відповідне законодавство, які

 щодо  своєї  роботи  у  Верховній Раді на професійній

 основі. Дякую, прошу поставити на голосування.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Чернявський, будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

 

      Шановні  колеги, шановний Олександр Миколайович,

 я  відношусь  до  тих, хто ще не перейшов на постійну

 основу,  тобто,  я являюся порушником закону з оцінки

 деяких  і можливо це дійсно так. Але все зроблено для

 того,  щоб  ті  хто перейшов на постійну основу і для

 тих  що  перейшли  чи  створені  для  цього умови. Я

 вважаю  що  ці умови не створені Більше того, давайте

 подивимося,  Олександр  Миколайович,  і мої колеги, я

 давав   запит  з  цього  приводу.  Скільки  депутатів

 минулого скликання, які так скзать не обрані повторно я 
 я                           - 94 - я 

 сьогодні  знаходяться безробітними. Це тоже впливає в

 якійсь  мірі  на  вирішення окремими депутатами цього

 питання.

      Тому  я  просив би і мандатну комісію, шановного

 Володимира  Мишейко,  щоб  він  разом із Управ ділами

 вирішив  ці  питання,  питання про забезпечення умов.

 Перейти   кожна   людина,   я   розумію,  що  може  і

 зобов'язана на постійну основу, але ж потрібно і мати

 для цього відповідні  побутові умови.

      Я,  наприклад,  поки що без створення таких умов

 перейти  не  можу.  Не  дивлячись  на  це, ви знаєте,

 доповідач   не  називав  мого  прізвища,  тому  що  я

 участвую  постійно  і в пленарних засіданнях, можливо

 інколи допускаю пропуски в комісії.

      Але  я  вважаю,  що  цілком  не  справедливо, що

 ведеться  дискремінація тих депутатів, які з поважних

 можливо  причин, не пейшли на постійну основу. У тому

 забезпеченні,  яке  є  вже  для  тих, хто перейшов на

 постійну  основу.  Я  маю  на  увазі командировочних,

 забезпечення  транспортних  там витрат і таке інше. Я

 вважаю, що ці питання все-таки треба відрегулювати.

      Як  тільки  будуть  умови створенні, я думаю, що

 всі   депутати   перейдуть  на  постійну  основу,  як

 зобов'язувалися  своїми перед виборчими (..........). я 
 я                           - 95 - я 

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі. Таким чином час відведенний на

 обговорння  данної  інформації  ми вичерпали. Внесено

 практично  4-5 пропозицій.

      Перша  пропозиція,  дати  можливість надрукувати

 данну інформацію в засобах масової інформації.

      Друга    пропозиція:   роздрукувати   і   надати

 депутатам   на   руки,  третя  пропозиція  була,  про

 доручити  комісії  по  етиці  депутата  Шейка внести,

 розробити  і  внести  пропозиції  по  притягненню  до

 відповідальності чи інші якісь міри.

      Четверта  пропозиція  була  внесена, про відклик

 тих депутатів, які працюють в Уряді і 5 пропозиція це

 відпрацювати і прийняти Регламент, от такі приміром 5

 було питань і піднято.

      Я  вважаю,  що  нам  потрібно прийняти до відому

 дану інформацію, а комісії доручити ці всі 5 основних

 позиції, які були внесені, ще пропозиції, що прийняти

 до виконання.

      Немає інших думок?  Приймається.

 

      Перерва на 30 хвилин! я                           - 96 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  приступаєм  до  роботи.  Хай  в  зал

 зайдуть, тоді будем процедури... Процедура, щоб у зал

 зайшли.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  всіх  сідать на місця. А? Ну,

 будь  ласка,  Кириченко.  Говоріть,  Кириченко,  поки

 зайдуть депутати.

 

      КИРИЧЕНКО.

 

      Дякую, 329-ий, Полтавщина, Кириченко.

       Олександр  Олександрович,  шановні  колеги,  те

 питання,  яке ми пероед перервою розглянули, я думаю,

 що  воно  має певний інтерес наших виборців, оскільки

 стосується інформації діяльності народнів депутатів у

 Верховній  Раді.  Часто  дуже виникає багато запитань

 при  зустрічах з виборцями і до мене, і чую від своїх

 колег: запитують, як працюють депутати.

      Тому я просив би, чи протокольно дати доручення,

 щоб наше телебачення показало ввечері репортаж про те

 питання, яке ми заслухали перед перервою.

      Дякую. я 
 я                           - 97 - я 

 

      ГОЛОВА. Давайте ми зробим так, якщо ми тільки, я

 з  вами  раджуся  як  ми,  ви  подивитися  безперечно

 питання  цікаве  бо  воно  турбує  виборців,  як їхні

 обранці  працюють  тут  в сесійному залі, але якщо то

 давайте ми тоді ми разом з якимось іншим питання, яке

 сьогодні  можливо  може мати більш загальне значення.

 То   ми   давайте   коли   під   кінець  засідання  з

 орієнтуємося , тоді разом те питання і ще якесь. Добре.

 

      (Шум в залі)

      Слухається питання про проект закону України про

 пстициди  і  агрохімікати,  друге  читання.  Яровенко

 Володимир  Сергійоич,  голова підкомісії запрошується

 на трибуну.

       Одну  хвилинку.  Ще  ж  немає...  уже є всі? Ми

 зараз...   Можливо   зараз  ми  швидко  розглянем  це

 питання.  Почекайте. Уже ж чоловік на трибуні стоїть.

 Якщо ми зможемо  розглянути його таким чином, я прошу

 вашої уваги.

      Я, уважно  готуючись  до  розгляду  цих  питань,

 подивився  документи,  які  і вам роздані так само, і

 звернув  увагу  на  ту  обставину, що, власне кажучи,

 майже  всі   пропозиції,  які  вносилися  депутатами, я 
 я                           - 98 - я 

 враховані  в  цьому в другому варіанті. То я не знаю,

 якщо  є...  Якщо  хтось  наполягає  окремо розглядати

 кожну пропозицію, кожен пункт, то тоді ми поставим це

 питання  пізніше. А якщо можна проголосувати в цілому,

 відразу то я б просив би вас підтримати, не можна да,

 Сирота  заперечує, оскільки це комісія екологічна має

 для  того підстави, то тоді я прошу вибачити депутата

 Яковенка  ви  Володимир Сергійович, ви пізніше будете

 доповідати з цього приводу.

      А  зараз  Закон  "Про бюджетну систему". І перше

 так  би  мовити,  ввідне  слово  для цього має Микола

 Янович Азаров. Будь ласка.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемые  народные  депутаты.  Сегодня

 присутствует  в  зале  заместитель  министра финансов

 Буковинский   Станислав   Альбинович,   представитель

 Министерства   экономики,   так   что  сегодня  можно

 официально рассмотреть проект закона в первом чтении.

      Вчера,   вы   знаете,  я  довожу  закон,  довожу

 основную идеологию, концепцию закону, то есть то, тчо

 нужно  принимат в певом чтении. В процессе обсуждении

 его  уже  предварительного,  и  потом в процессе, так

 сказать,   моих  разговоров  со  многими  депутатами,

 высказывались  замечания, суть которых составляет уже я 
 я                           - 99 - я 

 второе   чтение.  Предположим,  проценты  похододного

 налога,  которые  нужно  закрепить  за  тем  или иным

 уровнем  и  так  далее  -все  это составляет уже суть

 второго  чтения  этого  закона,  когда  мы  пойдем по

 отдельным статьям, когда мы составим сопоставительную

 таблицу,  будем  сравнивать,  будем  голосовать,  там

 будут  проценты,  закрепленные  доходы  и  так далее.

 Сейчас, на мой взгляд, обсуждение необходимо провести

 в  русле обсуждения концепции идеологии этого закона.

 То  есть  то,  что  у  нас требуется по регламенту от

 первого чтения.

      Единственное,   что  я  хотел  остановиться,  на

 нескольких   амечаниях,   скажем  так,  принципиально

 важных.   Ну,   например,   говорилось   о  том,  что

 предлагаемый   проект   закона   противоречит  другим

 законам  Украины.  Ну, к сожалению, это реальная наша

 коллизия,   мы   постоянно   идем,  разрабатывая  наш

 законопроекты идем и сталкиваемся с тем, что какой-то

 наш  новый  закон  либо в чем-то противоречит, либо в

 чем-то  не  учитывает  и  так  далее. Ну, нужно найти

 разумных  выход  из  этой  ситуации.  Я думаю, что ко

 второму чтению, естественно, вот такой подход найдем.

      Много  вопросов, казалось, по различным льготам.

 Ну,  они  ытекают  из  того,  что вообще говорят, что я 
 я                          - 100 - я 

 депутаты  неадекватно  воспринимают  этот  сам закон.

 Никаких льгот ни для каких уровней тут быть не может.

      Возникали   такие   вопросы   по   внебюджетному

 централизованному  и  прочим  фондам.  В  законе  это

 учтено.   Но   это  также  не  имеет  принципиального

 значения  для  самой  концепции закона. Если депутаты

 сочтут необходимым, то на втором чтении мы это учтем.

      Ну и последее замечание, касающееся соответствия

 Закона  о бюджетной системе, вот тому Законопроекту о

 власти,  который  мы,  значит, будем раасматривать. Я

 еще  раз  вчера  детально  посмотрел тот единственный

 вариант,  который  нам  в последнее время раздавался,

 детально   его  прочитал,  попытался  найти  какие-то

 противоречия.  Скажем  так, речь идет о разных вещах,

 абсолютно   разных   вещах,   но   и   если  какие-то

 противоречия гепотетические возможные будут, но тогда

 будем их устранять, когда они возникнут.

      Вот все, что я хотел сказать.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати!  Запитання  Миколі

 Яновичу  вчора задали в достатній кількості. Присутні

 зараз  два  заступники  міністра:  заступник міністра

 фінансів,   який   працював  над  проектом  Закону  і

 заступник  Міністра  економіки,  колега наш, депутат. я 
 я                          - 101 - я 

 Вчора   записалися   на  виступ  група  депутатів,  є

 можливість  їм скористатися своїм правом для виступу.

      Тому   я   прошу,  опублікувати  список.  Власне

 кажучи...   Секретаріат.   Будь   ласка,  Закон  "Про

 бюджетну  систему". Опублікуйте список депутатів, які

 записались на виступ.

      Сирота, прошу.

      Скільки  ми  часу  відведемо  на всі виступи? 20

 хвилин, прошу. Ну тоді зорієнтуємося.

 

      СИРОТА М.Д.

 

      Шановний   Голово!   Шановні  народні  депутати!

 Хотілося  б  чітко  визначитися,  що  ми  не  повинні

 розглядати  в одному зв'язку цей Закон із бюджетом на

 1995  рік,  який  на сьогодні нам не подали. Потрібно

 все-таки  було  б  починати  з  розгляду  Закону "про

 бюджет  на  1995  рік". Тепер щодо цього Закону, який

 без сумніву потрібен і повинен бути прийнятий.

      Стаття  2.  12,  2.  13 про розподіл доходів між

 міськими,   районними,   обласними   Радами  народних

 депутатів.  Тут закладена така ж сама колізія, яку ми

 розглядали   вчора,   коли   розглядали  питання  про

 конфлікт  між Одеською обласною Радою і міською Радою я 
 я                          - 102 - я 

 народних  депутатів.  І  Закон в такому вигляді, який

 він  є сьогодні, провокує на такі постійні конфлікти.

 Очевидно,  у  нас  тут  повинні  бути чітко визначені

 коефіцієнти  відповідні  Верховною Радою, щоб не було

 двозначностей.   Причому,   можна  диференційовано  з

 різними, з урахуванням особливостей різних регіонів.

      Ще  зауваження.  Стаття  4.  26.  Пункт  другий:

 Верховна Рада України розробляє і надсилає Президенту

 України  основні  напрямки  бюджетної  політики. Якщо

 Верховна  Рада  не  затвердить  бюджетну резолюцію до

 першого   липня,   то  Президент  України  має  право

 розробляти  проект державного бюджету на свій роздум.

 Хіба  це  норма  Закону?  Потрібно чітко визначитися:

 якщо  це  Верховна Рада, то Верховна Рада зобов'язана

 до  1 липня подати бюджетну резолюцію -і крапка. Якщо

 вона  не  подає,  то  вона  не справляється із своїми

 обов'язками.

      Далі,  в Законі дуже слушно передбачено, що якщо

 до  1  вересня  проект Закону про державний бюджет не

 подадуть,   то   визивається   автоматично   службове

 розслідування.   І,  на  мою  думку,  з  автоматичною

 відставкою  тих  посадових  осіб, які відповідають за

 розробку цього бюджету.

      Але,  якщо  вже  йти  докінця  і  послідовно, то я 
 я                          - 103 - я 

 потрібно  передбачити  і  такий  пункт Закону: а що ж

 буде  з  Верховною Радою, якщо до неї вчасно подадуть

 бюджет,  а  вона  його  не  прийме.  Очевидно,  треба

 збалансованість у цьому вигляді прийняти.

      Тому я вважаю, що до тих пір, поки чітко не буде

 визначено,  скільки  залишається  доходної  частини у

 районних,   міських,  обласних  Радах,  цей  Закон  у

 першому  читанні  приймати не можна, інакше ми будемо

 захлинатися  в  конфліктах  типу  одеських.  Потрібно

 чітко тут визначитися.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Осадчук. Відмовився Осадчук. Степенко.

 Депутати  можуть скористатися і можливістю говорити з

 місця.

      _______________.

 

      Шановні товариші!

      Ми   сьогодні   розглядаємо,  по  виразу  нашого

 спікера немає неважливих питань, але дійсно, сьогодні

 питання,  яке  хвилює  всіх, тому що без бюджета, без

 концепції  нашої  бюджетної  системи,  дійсно, дальше

 життя  ускладнуюється. І якби ми не хотіли, щоб ми не

 робили,  а  апарат  керівний зростає, затрати на його я 
 я                          - 104 - я 

 утримання  зростають,  а  все це робиться і жирує цей

 апарат тому, що все-таки в нас немає бюджету.

      Якби  було  б  чітко  записано у бюджеті скільки

 витрат  на  ту чи іншу статтю потрібно, хто цю справу

 контролює,  я думаю, що в порядку було в нашій країні

 більше.

      Тому    я    звертаюся    до    вас,   Олександр

 Олександрович, як до Голови Верховної Ради, до колег,

 які в цьому питанні розуміються, нам потрібно чітко і

 ясно  у  цьому Законі напісаті: скільки і хто повинен

 відраховувати податкі, скільки і хто повинен брати із

 бюджету коштів. І зробити це так, щоб не трактувалося

 двозначно, або так, або так.

      І  ще  одне  питання,  на  яке потрібно звернути

 увагу,  я  вношу  таку пропозицію. Все-таки продумати

 шляхи,  як  зацікавити  на  всіх  рівнях, починаючи з

 сільської  Ради,  щоб  були  зацікавлені  у тому, щоб

 дійсно,  поповнювати  цей  бюджет.  І  якщо  він буде

 поповнюватися,  якщо це буде робитися розумна справа,

 щоб   ці   кошти  залишалися  у  бюджеті,  наприклад,

 місцевої  Ради,  і  використовувалися туди, куди вона

 захоче.  А  так,  якщо  ми  зробимо,  що чим більше я

 матиму   в   бюджет   прибутків,   тим   більше  буде

 відрахувань,  я думаю, що ми нічого розумного з цього я 
 я                          - 105 - я 

 питання не зробимо.

      Тому   я   вношу  все-таки  пропозицію  рухатися

 вперед,  прийняти  в  першому читанні, і нічого, якщо

 після  першого читання від нього залишаться "рожки та

 ножки".  Ми  внесемо  відповідні  зміни,  але  вже  в

 другому   читанні  буде  йти  плідна  та  плодотворна

 робота.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Пронюк. Альошин. Безсмертний. Є Альошин,

 я прошу.

 

      АЛЬОШИН

 

 

      Шановні   колеги  депутати,  шановні  розробники

 законопроекту,   думаю,  що  безумовно  є  потреба  в

 прийнятті  такого  законопроекту  Закону про бюджетну

 систему,  але  змістовно  є  необхідність і є потреба

 гооворити про деякі суттєві на мою думкунедоліки того

 що пропонується.

      Звичайно   бюджетна   система   України  повинна

 вирішити і повинна розв'язати деякі суперечності, які

 ще    не    скоро    ми    зможемо    розв'язати   на я  
 я                          - 106 - я 

 загальнодержавному рівні.

      Зокрема  це суперечність між звичним традиційним

 централізмом   в   еконгомиці   і  певною  автономією

 державних утворень і місцевого самоврядування.

      На   мою  думку  запропонований  проект  не  дає

 достатньо  аргументованої  відповіді відносного того,

 розв'язувати цю суперечку.

      Пропонується  звична  ситема,  коли Радою вищого

 рівня,  дається  якась  певна  свобода,  певні доходи

 фіксуються для Рад чи для бюджетів нижчого рівня. Той

 конфлікт, який ми розглядали в контексті відносин між

 Одеською  міською Радою і Одеською обласною Радою дає

 нам  можливісті  говорити  про  те, що такі конфлікти

 можуть  повторюватися. Тому що залежність така і поле

 для суб'єктивізму запропонованний проект залишай.

      Інший  момент, який би я хотів зафіксувати окрім

 оцієї  піраміди  в  залежності доходів різного рівня.

 В   законопроекти  чомусь  дуже  чітко  розписані  за

 чотирьма   рівнями  доходи  бюджету,  а  ось  видатки

 зафіксовані  і більш чітко конкретизовані лише у двох

 рівнях витрат.

      Я думаю, що це те ж є досить суттєвим недоліком.

 Тому,  на  мою  думку, все-таки треба більше детально

 подивитись  на  і  механізми  перерозподілу бюджетних я 
 я                          - 107 - я 

 коштів. Розумієте, ну, від перерозподілу ми нікуди не

 дінемося, тому що ось я, наприклад, представляю такий

 регіон,  який звично є дотаційним регіоном. Але, якщо

 говорити  уже  про  ті  зафіксовані доходи до бюджету

 області,  то  вони не дадуть змоги забезпечити навіть

 елементарне утримання соціальної інфроструктури.

      Навіщо ж тоді фіксувати це в проекті Закону "Про

 бюджетну  систему".  Думаю,  що розробникам є над чим

 працювати   для   того,   щоб  цей  законопроект  був

 прийнятий в першому читанні.

 

      ГОЛОВА. Лавринович від Руху прошу.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.

 

      ГОЛОВА. За ним Юхновський.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.

 

      Шановний пане Голово! Шановні колеги депутати!

      Я хочу підтримати точку зору пана Степенка, який

 висловив  з  цієї  трибуни,  що зважаючи на те, що ми

 маємо у нас питань неможливих, але питання державного

 бюджету це питання по суті, яке одночасно вирішує дві я 
 я                          - 108 - я 

 великі  проблеми  і  проблему  управління  і проблему

 функціонування економічного механізму в значній мірі.

      Тому   і   підхід  до  цього  питання  має  бути

 надзвичайно    уважним.    Коли   ми   говоримо   про

 необхідність  врегулювання  бюджетних  стосунків  між

 різними  рівнями державної влади сьогодні. Ми повинні

 запропонувати  сьогодні  вичерпний спосіб розв'язання

 всіх  проблем,  які  виникають  в  бюджетній  системі

 різних  рівнів, якщо сказати, що 23 лютого цього року

 Міністр фінансів України -Германчук за благословенням

 Голови   комісії   нашої   бюджетної  -пана  Азарова.

 Дозволяє  собі  надсилати  програму  про  те,  як має

 вирішуватися  питання зарахування податку на прибуток

 підприємств,  що  суперечить  Закону,  які прийняті в

 цьому  залі,  то  виникає  питання  для  чого взагалі

 функціонує парламент в Україні.

      Якщо    Закон,    який   ми   приймаємо   можуть

 порушуватися   в   будь-якій   частині   працівниками

 виконавчої  влади  і дозволяти собі дії. Члени нашого

 депутатського  корпусу, які йдуть в розріз з існуючим

 сьогодні законодавством.

      Інше  питання,  яке  я  хотів по самій структурі

 цього   Закону.   Тут   уже  порушене  питання,  щодо

 витратної частини і про право прийняття рішень по ній я  
 я                          - 109 - я 

 і  по  тих  хто формує бюджет і як його витрачає, тут

 виникає  відразу питання що по всіх статтях суцільною

 смугою  проходить  взаємна підпорядкованість і працює

 принцип  "матрьошки",  коли слова "рада вищого рівня"

 зустрічаються,  практично,  в  кожній  статті. Тобто,

 немає  визначеного, вичерпного переліку надходжень до

 бюджету  кожного  рівня  і право на розпорядження цим

 бюджетом.

      За  таких  умов  ніколи  не  можна  бути досягти

 відповідальної   роботи   органів   місцевої   влади,

 оскільки  вони  постійно будуть залежати від настрою,

 який  буде  у  керівного органу зхверху. І якщо ми не

 покладем  край  цій системі взаємної залежності і від

 осіб,  і  від  рішень  органів,  а  не від Закону, то

 бюджетна  система  не  буде ніколи ефективною в нашій

 державі.  Я  можу  зрозуміти,  що хотілось прив'язати

 максимально  цю  бюджетну  систему  до  великою мірою

 збереженою   у   нас  структури  радянської  влади  і

 говорити  при цьому, що існують Ради нижчого й вищого

 рівнів...

      І  хоча  в  статті  3.  19.  і  3.  20.  є

 відзначені  інші  рівні  і  говориться  про  те, що є

 рівень  місцевого самоврядування і про те, що існують

 ради  місцеві...  Я  думаю,  що  ми, зрештою, повинні я 
 я                          - 110 - я 

 будемо  зробити  крок,  який  визначить,  що  у нас в

 державі   існує   самоурядний  рівень,  існує  рівень

 регіонального   представництва   і   існує  державний

 рівень.

      І на цих трьох рівнях мають формуватися бюджети,

 які   будуть   мати  незалежні  і  нормовані  Законом

 надходження, і будуть органи на цих рівнях мати право

 самостійного   вирішення   питань,   які   стосуються

 витратної  частини.  І  будуть  врегульовані стосунки

 можливі   при   розподілі  між  різними  рівнями  цих

 бюджетів.  Бо так, як зараз записано в статті 1. 2. в

 пункті  п'ятому,  про  те,  що в області існує єдиний

 бюджет області, ну, і відповідно, потім, звичайно, по

 всіх статтях про то все говориться...

      Така  система  не  зможе  ефективно  забезпечити

 функціонування  всього  суспільного організму в нашій

 державі.

      І  інший  бік  справи,  який  тут  є  -право  на

 прийняття   рішень  щодо  витратної  частини  бюджету

 органові  вищого рівня. Якщо ми будемо встановлювати,

 який тип податків іде, скажем, на рівень області, то,

 звичайно,  що витрати цих податків і тієї частини, по

 них   має   приймати   рішення   орган  регіонального

 представництва,  обласна  Рада,  щоб  ми  з  вами  не я 
 я                          - 111 - я 

 дохволяли   собі   ці  рішення,  коли  ми  тут  часом

 приймаємо  підвищення,  збільшення виплати, які треба

 робити   за  рахунок  місцевих  бюджетів.  А  місцеві

 бюджети  не  планували собі такі типи витрат. І таким

 чином  ми  постійно створювали ситуацію, коли не було

 чіткості функціонування нашої бюджетної системи.

      Я вважаю, що цей закон в такому вигляді, в якому

 він   винесений   на   наш   розгляд,  не  може  бути

 підтриманий,   оскільки   він   суперечить  і  планам

 реформування системи управління в нашій державі, і не

 врегульовує   найголовніших  питань,  які  існують  в

 співвідношенні  бюджетів різних  рівнів.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Юхновський, за ним Борзих.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.  Шановний  Олександр  Олександрович.

 шановні  народні  депутати!  Кожний  закон  має  бути

 впорядкуванням  тих  необхідностей,  які  виникають в

 житті   держави.   Запропонований  комісії  з  питань

 бюджету  проект  закону  свідчить про хорошу роботу і

 про  комісію,  і  про  її голову, які набирають такої

 необхідної  для  нас  зараз  кваліфікації в бюджетній

 сфері. я 
 я                          - 112 - я 

      Позитивні сторони в проекті є. Такими є розділ 4

 "Про  основи  бюджетного процесу". Тут описані стадії

 підготовки  бюджету,  і  ми  їх повинні затвердити ті

 стадії.   Нам   потрібно  більш  жорстко  підійти  до

 визначення  дисціплінарних  норм  відносно  Мінфіну і

 Мінекономіки,  якщо  до  першого  вересня Президент і

 Уряд е представить нам проект бюджету.

      Верховна   Рада,  якщо  вона  на  протязі  трьох

 місяців  після  представлення  бюджету  не  може його

 затвердити,  теж  треба  знати, що ми будемо робити в

 себе в Верховній  Раді.

      Другий  і  третій  розділ  присвячені  доходам і

 видаткам.  Я  вважаю,  що  ці  два  розділи  потрібно

 переписати  більш  загально,  ввівши перелік основних

 статей і доходів і основних видатків.

      Серед   доходів  бюджету  слід  мати  на  уивазі

 податок на землю. Навіть якщо в середньому по державі

 брати  по  2  центнера  умовної пшениці з 1 гектара і

 включати  податку  на  землю  в населених пунктах, ми

 одержуем  біля  вісьми  мільйонів  тон,  умовних  тон

 пшениці,  що  рівноцінне 1 мільярдові доларів або 150

 трильйонів карбованців.

      Ми  суттєво покращуємо становище областей бідних

 підприємствами  таким, як Кіровоградська, Чернівецька я 
 я                          - 113 - я 

 і Тернопільська.

      Проект  Закону  "Про оплату за землю" наша група

 представіть завтра для розгляду.

      Другий   і   третій   розділи  мають  перехідний

 характер. В них обласна Ради є базовою при визначенні

 розподілу    податків    і   прибетків.   Може   бути

 суперечливим і спосіб розподілу податків і прибутків.

 Конкретний   розподіл   податків   і   прибутків   -є

 предметолм  Закону  "Про бюджет". Доки не розберемося

 зі  структурою  влади,  другий  і  третій  розділи  є

 актуальними  тільки  на  1995  рік. А після прийняття

 Закону  "Про  владу", Закон наш потрібно змінити саме

 в.......... другого і третього розділів.

      У   зв'язку  з  розподілом  по  адміністративних

 рівнях  податків  і  витрат,  гостро  стоїть бюджетна

 проблема   дотації   і   себвенції.   В   проекті  не

 опрацьована    система   субвенції,   не   перенесено

 міжнародної  практики  визначення субвенції. Подана в

 кінце  проекту  таблиця  потреби і розподілу ресурсів

 свідчить  про необхідність введення податку на землю,

 про  визначення середнього прибутку на душу населення

 по областях і про розподіл субвенцій. Ми повинні мати

 на  увазі, що повітря, вода, земля і корисні копалини

 є  власністю  усього  народу, а не окремої області. І я 
 я                          - 114 - я 

 розподіл   частини   одержуваного   з   них  прибутку

 становить основу субвенції, що розподіляється по всій

 державі.

      Я  пропоную  схвалити  роботу  виконану Азаровим

 Миколою  Яновичем  і  його  комісією, схвалити розділ

 четвертий.   У   розділі  п'ятому  деталізувати  міри

 покарання  за  недодежання термінів процесу створення

 бюджету, за порушення процесу  видатків бюджету.

      Третє.  Розділ  перший,  другий і третій вважати

 такими,  що визначають бюджетний процес тільки в 1995

 Виключити   з   них  розміри  і  пропорції  розподілу

 податків.

      І   четверте:  більш  чітко  визначити  принципи

 політики   дотацій   і   субвенцій   при   можливості

 зпрогнозувати  таблицю забезпеченості областей у 1995

 році.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Борзих,   Гетьман   -за  ним.

 Терьохін,  а  потім  Гетьман  -так  ви  хочете? Чи ви

 готові   зараз?  Ну,  я  зрозумів.  Терьохін  -зараз,

 потім - Гетьман. Прошу.

 

      ТЕРЬОХІН. я 
 я                          - 115 - я 

 

      Уважаемые  коллеги,  нет  надобности  говорить о

 важности этого Закона о бюджетной системе, потому что

 я  считаю,  что  Верховный  Совет,  это  его основная

 функция   -принятие   бюджета   и   контроль  за  его

 исполнением.

      Но   я   вчера  уже  высказывал  мнение  фракции

 "Центр",  что  мы ни в коем образе не хотим увязывать

 принятие  этого Закона с Закон о бюджете на 1995 год.

 А  если  это  не  увязывать,  то  какой смысл сегодня

 спешить  с этим Законом? Его надо разрабатывать, но я

 вот  взял Закон существующий о бюджетной системе, еще

 принятый в 1990-ом году, и основные принципы ничем не

 отличаются  заложенные  в  этом  законе и который нам

 сегодня   предлагается.   То   какой   смысл  сегодня

 говорить,  что  мы  не  можем принять бюджет, если не

 примем   Закон  даже  в  первом  чтении  о  бюджетной

 системе?  Если  уж  принимать  Закон,  то  необходимо

 менять  принципы формирования бюджета. То есть, здесь

 высказывали  уже  большинство депутатов, в частности,

 большая   группа,  что  они  сторонники  формирования

 бюджета  снизу  вверх,  а  не  наоборот,  ака сегодня

 делается.

      Нам  уже  четвертый  год или пятый доказуют, что я 
 я                          - 116 - я 

 это   невозможно   сделать.   Но  если  мы  принялись

 реформировать нашу экономику, то почему мы сегодня не

 реформируем  бюджетную  систему  нашу?  И этот Закон,

 который  нам  предлагается,  он  никакой  реформы  не

 вносит.    Это    порождает    существующий   принцип

 безинициативности на местах местных оранов управления

 и местных производительных сил.

      Мне,  например, сложно при встрече с депутатами,

 особенно,   это   касается  восточных  областей,  те,

 которые   формируют   государственный  бюджет  на  90

 процентов,   обкяснять  почему  в  западных  регионах

 дешевле продукты, по сути, в два раза.

      Да    потому    что    я    говорю,    что   там

 сельскохозяйственная  область  и так далее. Нам когда

 говорят,  что  не  может  формироваться  бюджет снизу

 вверх, потому что сельськохозяйственные области будут

 обделены. Да это все вранье. Если всю сумму бюджетных

 средств,  которые поступают, я имею ввиду, и налог на

 добавленную  стоимость,  и акциз, и особенно валютные

 поступления,   если   их  оставлять  на  региональном

 уровне,  то  их  вполне  достаточно  будет и сельских

 областей   хватать,   чтобы   покрыть  любые  затраты

 связанные с бюджетными организациями.

      Нам  же  опять  предлагают, по сути 90 процентов я 
 я                          - 117 - я 

 всех   поступлений,  должно  идти  в  государственные

 бюджеты  и  государство  в  лице  Кабинета  Министров

 распоряжаться этими средствами.

      Мне   понятно,   у   нас   на  сегодняшний  день

 существует  такая  система,  что нас подводят к тому,

 что  мы  мае-июне  принимаем бюджет, потому в декабре

 возращаемся  к нему и утверждаем все по факту. Но я в

 принципе,  абсолютно  не  за  то,  чтобы  переместить

 формирование  бюджета  и  распределение  с  Киева  на

 уровне  области. И это должно перемещаться на уровень

 только региональный.

      Скажите,  пожалуйста, я задаю себе вопрос и вам,

 где  находятся  школы,  больницы  и  другие бюджетные

 учереждения.  Они  находятся  в  селе,  в  поселке, в

 городе.  То почему мы с вами считаем, что мы патриоты

 и  болеем  за государство, и за расходование средств,

 почему-то  вы  считаете, что если этими средствами не

 будет   распоряжаться   сельский  Совет,  поселковый,

 городской.  Почему  вы  считаете,  что  депутаты этих

 структур  не  такие  патриоты  своего села, поселка и

 города.

      Я  бы  предложил  такую  схематичность,  но  это

 должен   сделать   Кабинет   Министров,   дать   свои

 коэффициенты   и   расчеты.   На   мой   взгляд,  что я 
 я                          - 118 - я 

 необходимо,  если  все поступления бюджетные взять за

 100  процентов то 50 процентов дожны расходываться на

 базовом    уровне,   30   процентов,   примерно,   на

 государственном,  на  армию,  на  другие  структуры и

 только  лиш 10 процентов, по 10 процентов на районный

 и обласной уровень.

      Потому  что районный и обласной уровень это тоже

 надстройка,  есть  какие-то  расходы  и  потом  будет

 видно,   куда  эти  10  процентов  или  30  процентов

 направляются.  Мы  сразу  видим  сколько традиться на

 аппарат  управления.  Сколько  расходывается средств,

 которые  не  всякого  контроля сегодня идут, особенно

 валютные   средства,  которые  поступают  и  кто  ими

 распоряджается,  нам  даже  не  дают  при утверждении

 бюджета   на   тот   или   иной  год  валютную  часть

 поступления.

      Поэтому  я  думаю,  что  принципиально  и группа

 Реформы  возражает  против  принятия  закона в первом

 чтении,   а   нужно   координально   изменить  подход

 формирования бюджетной  системы.  Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Терьохін за   ним Гетьман.

 

      ТЕРЬОХІН я 
 я                          - 119 - я 

 

 

      Я  дуже  дякую,  що  вже представили думку групи

 Реформи. Я думаю групи Центру. Але думки сходяться.

      Шановні  депутати,  зміну  бюджетного  устрою за

 своїм  значенням  стоїть  на  одному  щаблі зі зміною

 Конституції або територіального поділу країни.

      Тому   внесенне   питання   мало  бути  ретельно

 обговорене,  мало  отримати  прихільників у більшості

 комісій  та  усіх без виключення економічних комісіях

 Верховної Ради.

      На   то   мість   комісія  з  питань  фінансів і

 банківської  діяльності прийняла рішення про зняття з

 обговорення запропонованого проекту, як концептуально

 хибного.

      Що ж викликало несприйняття у багатьох депутатів

 і   у   членів   групи   Реформи.  Перше.  Вважається

 концептуально хибним підхід до розмежування бюджетних

 доходів   між   бюджетами   різних  регіонів.  Бачте,

 встановлюється   норма   за   якою   всі  податки, за

 виключенням    ПДВ   акцизів   і   митних   платежів,

 розпорошуються  між  центральними обласними місцевими

 бюджетами.

      Таким   чином   повністю   відкидається  принцип я 
 я                          - 120 - я 

 територіальної   прив'язки   податків  як  стабільних

 прогнозованих    джерел.    Замість    нього    знову

 пропонується  віддати  на рішення місцевих Рад вищого

 рівня долю бюджетів  нижчого рівня.

      Така  матрьошка  може  б  й мала сенс, коли б ці

 Ради  повністю  планували  фінансові, товарні, цінові

 пропорції.  Зрозуміло,  що  така  система  теоретично

 можлива може бути побудована. Але практично, я думаю,

 що  усім  ясно  принаймні  протягом  цього бюджетного

 року - ні.

      Проект  закону  на  нашу думку вирішує далеко не

 економічні  питання,  а  на жаль питання влади. Чітко

 видно  намагання  жорсткої  централізації  доходів  з

 наступним  перерозподілом  до низу. Знов пропонується

 побудувати  перамиду, яка стоїть догори ногами, отак.

      Чи  є ця фігура стабільною, а чи буде економіка,

 яка  базується  на  такій  системі стабільній то може

 перевернемо  піраміду,  бюджет має формувати знизу до

 верху це вже набило оскому для всіх.

      Головною  бюджетною  ланкою  мають стати міста і

 сільські  райони  до яких будуть прив'язані стабільні

 податки,    наприбуток    підприємтсв   прибутковість

 громадян майнові податки, місцеві податки і збори.

      Обласні    бюджети    мають   відігравати   роль я 
 я                          - 121 - я 

 регулювання         доходності        підпорядкованих

 адміністративно-територіальних одиниць.

      Зрозуміло,  що  видатки,  які  в  минулому  були

 закріплені  за  областями  мають  теж  перенесений до

 базового рівня.

      Перерозподіл   доходів  мають  здійснюватися  на

 засадах  рівного бюджетного забезпечення громадян. Ви

 знаєте,  я  мав  розмову з деякими розробниками цього

 законопроекту    і   вони   признаються   так   треба

 розподіляти  видатки  місцевих  бюджетів  по принципу

 мінімальної бюджетної забезпеченості.

      Але  кажуть  не  знаємо,  як це зробити. А чи не

 достаток     знань    змусив    розробників    закону

 запропонувати  нам  взяти  і  просто з неба нормативи

 перерозподілу .

      Подивіться 10 процентів землі плати за землю іде

 області  70  процентів  Києву  в  селі залишається 60

 процентів,  вже  таке ну знаєте священно, як плату за

 землю і ту частину забирають в сільських районах.

      30  процентів  забирається  в центральний бюджет

 від  податку  на  прибуток  незважаючи на те, що ми з

 вами прийняли, що цей податок розподіляється повністю

 між  бюджетами  місцевими  базового  рівня  областю і

 нижче стоящими. я 
 я                          - 122 - я 

      Через  не  звагу  до  закону може змусила колегу

 Азарова  підписати  4  дні  тому. Разом з невгамонним

 міністром  фінансів,  який  вже  третій  раз  порушує

 Закони.

      Циркуляр  за яким......... порушення Закону про

 податок    на   прибуток   50   відсотків,   прибутку

 підприємств  знову  йде  до  Києвської  кишені  і  не

 залишається на місцях.

      Такі  дії  в  правових  державах  вже не тягнуть

 відставку а попадають до слухання судів між іншим і в

 проекті закону - це класифікується як порушення 166-ї

 167-ї  статті  Кримінального  кодексу.  Сама бюджетна

 Комісія  подала  цю  пропозицію! Але за 2 дні до того

 порушили Закон!..

      А    щодо   нормативів   мінімальної   бюджетної

 забезпеченості,  то  вони  розраховані  з прогнозу...

 мають  розраховуватися  з прогнозу бюджетних витрат у

 розрахунках на душу населення, скоригованих на рівень

 витрат на утримання соціпльної інфраструктури.

      Не   маю   часу  зупинятись  на  інших  статтях.

 Подивіться  на  структуру  побудови третього розділу:

 видатки  бюджетів  знов  на  першому  пріоритеті,  на

 першому  місці  -капіталовкладення  і  перебудова,  а

 соціальний захист вже десь позаду. я 
 я                          - 123 - я 

      Тому  група  РЕФОРМИ  пропонує  зняти з розгляду

 проект   Закону  і  доручити  бюджетній  Комісії,  за

 узгодженням  з усіма економічними комісіями, внести у

 місячний термін новий варіант Закону. Змінивши робочу

 групу й президії... Не розбудувавши чітку систему так

 званого  "фіскального  федералізму",  ми  дуже  скоро

 зіткнемося з проблемою політичного конфедералізму.

      Дякую за увагу!

 

      ГОЛОВА.   Гетьман,  прошу.  За  ним  виступатиме

 Гаманюк  від  "Єдності".  Будь ласка, Вадим Петрович,

 можете  з місця, можете... як хочете! Увімкніть, будь

 ласка, Гетьмана з місця, щзоб він зекономив час.

 

      ГЕТЬМАН   В.   П.,  426  виборчий  округ,  група

 "Незалежні".

      Вчора, вистапючи в попередній дискусії з приводу

 цього Закону, я вже відмічав, що такий Закон, дійсно,

 потрібний. В той же час ми в своїй депутатській групі

 маємо  сумнів, що в сьогоднішню фінансову скруту ми в

 змозі прийняти єдино правильне рішення. І я, до речі,

 не   хотів  би  поділяти  думки,  яка  вчора  Миколою

 Яновичем  була  тут, з трибуни проголошена про те, що

 краще  прийняти,  як  він  сказав, поганий Закон, чим я 
 я                          - 124 - я 

 жити  без  Закону!  Тому,  я  думаю,  що нам потрібен

 хороший  Закон  і  регулювати  ці відносини тільки на

 базі хорошого Закону.

      При  цьому  вчора  я наголошував вже на тому, що

 основополагаючі  принципи  формування  бюджету  знизу

 доверху  уже  закріплені  в  Декларації про державний

 суверенітет   України  і  в  Заокні  "Про  економічну

 незалежність  України". Тобто, приймаючизапропоновану

 концепцію  побудови  бюджетної  системи  ми  в тій чи

 іншій мірі втручаємось в те законодавче поле, яке вже

 чітко визначено вищезгаданими нормативними актами.

      Я  впевнений,  що  в  майбутньому ми прийдемо до

 цього  і  так  і  буде.  Разом з тим ми розуміємо, що

 сьогодні, коли необхідно фінансувати армію, необхідно

 фінансувати утримання чиновників потрібен якийсь акт,

 який  би  дозволяв  Мінфіну  керуватись  таким актом.

 Тому, резюміруя сказане, я підтримую думки про те, що

 сьогодні  в  такій  формі,  як  це нам запропоновано,

 такий  закон приймати недоцільно, а доцільно прийнято

 тимчасовий  акт,  який  би  регулював ці відносини на

 короткий   період.  Закон  прийняти  такий,  який  би

 відповідав тим принципам, які уже було закладено тими

 основополагаючими актами, які ми уже з вами прийнялв.

      Дякую за увагу. я 
 я                          - 125 - я 

 

      ГОЛОВА.   Гаманюк, прошу.

 

      ГАМАНЮК,  84,  Днепропетровская  область,  група

 "Єдність".

      В  представленном  проекте  Закона  "О бюджентой

 системе" в основном учтены те замечания и предложения

 регионов,  членов  бюджетной  комиссии.  Однако часть

 предложений и некоторые суждения хотел бы высказать в

 своем выступлении.

      Прежде   всего   статья   2   "Доходы   бюджета"

 предусматривает    полное    зачисление    в    доход

 государственного бюджета таких важных источников, как

 поступление налога на добавленную стоимость, акцизный

 сбор,  а  также  30  процентров поступления налога на

 прибыль   предприятий   и   организаций   всех   форм

 собственностей,  в  том  числе  и коммунальных. Такой

 порядок   распределения   государственных  финансовых

 рессурсов  между  звеньями  бюджетной системы, на наш

 взгляд, носит конфискационный характер и не направлен

 на прямую заинтересованость регионов в развити своего

 промышленного  потенциала, увеличения выпуска товаров

 народного    потребления,   расширения   модернизации

 производства  и  укрепления  в  связи  с  этим  своей я 
 я                          - 126 - я 

 финансовой     базы.

      Исходя  из  этого для сбалансированности местных

 бюджетов  и обеспечения финансирования их минимальных

 потребностей,   налог   на  добавленную  стоимость  и

 акцизный сбор должен зачисляться в местные бюджеты по

 нормативам  не  менее 50 процентов. А налог на доходы

 предприятий  и организаций коммунальной собственности

 соответствующего уровня полностью.

      Учитывая   также  то,  что  вопросами  повышения

 плодородия  земель, более  рациональным использование

 охраны  их, ведением земельного кадастра, проведением

 землеустройства         мониторинга,        развитием

 информаструктуры    населенных   пунктов   занимаются

 местные Советы, плана за землю должна в полном обкеме

 зачисляться в местные бюджеты.

      В  ходе подготовки и утверждения бюджета Украины

 в  1994  году  широко обсуждались проблемы финансовой

 самостоятельности  регионов.  Анализ  же формирования

 использования  бюджетных  средств  за  последние годы

 показал,   что   существующая  система  распределения

 финансовых  рессурсов по звуньям бюджетной системы не

 способствует  повышению заинтересованности в развитии

 финансовой  базы регионов. Не дает возможности решать

 серьезнейшие  проблемы  социального  развития, защиты я 
 я                          - 127 - я 

 населения,  что влечет на сегодняшний день социальную

 напряженность.

      Поэтому  считаем,  что одной из главных задач по

 реформированию     бюджетной     системы     является

 децентрализация       государственных       финансов,

 осуществление  на  республиканском  уровне  лишь  тех

 расходов,     которые    связаны    с    обеспечением

 финансирования  общегосударственных потребностей. Это

 охрана  границ, оборона, содержание законодательной и

 исполнительной  власти,  затраты  на  фундаментальную

 науку,   космические  исследования,  охрана  природы,

 связанные   с   проведением  структурной  перестройки

 экономики  и т. д. Засчет централизованных источников

 финансирования   должны   производиться   расходы  на

 выравнивание    уровня    социальной    обеспечености

 регионов,   расходы,  связанные  с  решением  проблем

 местного   уровня,   должны   финансироваться  засчет

 средств соответствующих местных бюджетов.

      Сегодня      доля     местных     бюджетов     в

 консолидированном  бюджете  Украины составляет только

 30%   (об   говорил   предыдущий   выступающий).  70%

 приходится на государственный бюджет.

      С  целью заинтересованности регионов в повышении

 эффективности   хозяйствования,   увеличение  доходов я 
 я                          - 128 - я 

 бюджета необходимо эту пирамиду поставить с головы на

 ноги  -70 и 30 -без ущерба государственным интересам.

 В противном случае для повышения роли местных Советов

 и  местного  самоуправления финансовая база сведена к

 нулю,  и местные Светы превращаются не в созидателей,

 а в просителей к центру.

      Хотелось   бы   также   отметить,   что  Законом

 необходимо   предусмотреть   более  четче  определить

 порядок   осуществления   контроля  за  расходованием

 средств   расходной   части   бюджета,  использование

 средств   резервного  фонда,  оговорить  меры,  какие

 должны  приниматься  при  неутверждении  бюджетов  на

 местах на уровне областей, городов, районов.

      Мы  сегодня  должны  определить порядок принятия

 всех    решений,   поставлений   Верховным   Советом,

 исоплнение  которых  требует  дополнительных  средств

 расходной части бюджета.

      Мы   предалаем   учитывая   то,   что   и  вчера

 ознакомились   с   этим   проектом   Закона,  сегодня

 предлагаем  все-таки,  принять проект Закона в первом

 чтении  с учетом того, что мы его доработаем с учетом

 замечаний  комиссий,  депутатов  и  во  втором чтении

 будут учтены замечания.

      Спасибо за внимание. я 
 я                          - 129 - я 

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  давайте порадимося.

 Тут   ситуація   така,   в   нас  ще  наполягає  Юрій

 Олександрович....  Одну  хвилиночку.  У вас немає від

 фракції.  А  точно,  є,  я  вибачаюся. Тобто ми маємо

 змогу заслухати ще виступ від фракції соціалістів від

 МДГ. Вітренко, прошу.

 

      ВІТРЕНКО

 

      Шановні колеги!

      Сьогодні  ми  обговорюємо з вами один, дійсно, з

 найважливіших    законопроектів.   Законопроект   про

 бюджетну  систему  України. Якщо ми хочемо створювати

 правову  державу,  то  нам  потрібні  закони. Якщо ми

 хочемо,  щоб  продовжувався той хаос, і щоб страждали

 всі,    починаючи    від   місцевих   Рад,   галузей,

 підприємств, населення то ми не будемо приймати цього

 Закону  і  будемо надалі рухатися так, як стихія буде

 веліти.

      Я  хочу,  щоб ми звернули увагу на те, яка група

 фахівців працювала над Законом. Остання сторінка. І я

 приймала  невелику  участь  тоді, як ще радник Голови

 Верховної  Ради, я хочу сказати, що дійсно, було дуже я 
 я                          - 130 - я 

 приємно  працювати  з  такою  групою,  яка поєднала і

 фахівців  з  Секретаріату,  і  фахівців  науковців, і

 депутатів, і представників виконавчої влади. Особливо

 Станіслава  Альбіновича  Буковинського.  Це,  дійсно,

 приклад   того,   як   потрібно   співпрацювати,  щоб

 створювати якісний закон.

      У  цьому  законі  я хочу наголосити на декількох

 позиціях.

      Стаття  1.  4. пункт 6. Стосується принципі, які

 покладаються  в  основу  бюджетного  устрою.  Взагалі

 закон  побудований  з  урахуванням досвіду світового.

 Для   того,   щоб   бюджетний   процес   був   у  нас

 організований в країні.

      І   ось   6   принцип.   Принцип  наочності  -це

 відображення  показників  в бюджеті у взаємозв'язку з

 загальноекономічними    показниками   в   Україні   і

 зарубіжем,  шляхом  використання засобів максимальної

 інформативності  результатів  порівняльного  аналізу,

 визначення темпів і пропорції розвитку.

      Якщо  мі  цей закон з вами приймаємо, то ми може

 маємо  надію на, вже подальше отримати якісний проект

 державного  бюджету.  Ось  ми  з  вами  будемо  через

 тиждень розглядати проект бюджету.

      Ви  розумієте  знову неповага до Верховної Ради, я 
 я                          - 131 - я 

 до  депутатів.  Що  це  за  проект  бюджету? Що це за

 показникі  в  абсолютних розмірах? Це мало, це більше

 ніж  було,  це частка така як була чи вона зменьшена.

 Наочності  ніякої,  порівняння  ніякого.  В зв'язку з

 макроекономічними    показниками   розвитку   держави

 ніякого. А проект Закону "Про бюджетний устрій" якраз

 ці питання і знімає.

      Далі.  Стаття  1.  7,  пункт  5.   Верховна Рада

 визначає    основні    напрями   бюджетної   політики

 спеціальною  постановою,  бюджетною резолюцією. Тобто

 ось   тут   наша   законодавча  місія.  Ми  приймаємо

 резолюцію,  а  потім  вже,  як  буде розглядатися вся

 технологія побудови бюджету вона вся тут викреслена.

      Починаючи   з   першого  липня,  як  повинно  це

 нормально  йти,  хто  за  що  відповідає.  І  я  хочу

 особливо  наголосити  на  статті  4.  25, пункт 8 -це

 сторінка  17.  Мені  як  науковцю дуже інпонує, що ми

 будемо   нормально   займатися   побудовою   бюджету,

 виходячи     з     розробки    основних    прогнозних

 макроекономічних показників.

      Те,   що   сьогодні   робиться   в  Україні  -це

 економічний  нонсенс.  Спочатку  прийміть  бюджет,  а

 потім  ми  поговоримо  про макроекономічні показникі.

 Ну,  це  треба  було  так  додуматись,  щоб  вот  так я 
 я                          - 132 - я 

 переставити "де телега, а де кінь".

      А  тут  же  закладенний  нормальний порядок. І я

 думаю    чому    деякі   попередні   виступаючі   так

 піклувались,  що перевернута піраміда. Та ні, шановні

 колеги,  подивіться  на  формування  доходів бюджету.

 Якраз  нема  перевернутої  піраміди,  якраз нормально

 тридцять  відсотків  податку  з прибутку залишає собі

 держава,  якщо  вона  держава.  70 відсотків йдуть на

 області нижче.

      Але  дехто пропонує,  щоб держава зовсім не мала

 податку  цього.  Ну,  тоді  дійсно  ми  породимо нові

 Чечні,  проблеми Криму і так далі. Бо ми спочатку все

 віддамо,  а  потім  будемо  випрошувати,  бо  у нас є

 Армія, є наука і таке інше.

      Ну  і останнє це стаття 4. 26, пункт 9, сторінка

 18,   яка  стаття  наголошує  на  тому,  яка  ж  буде

 відповідальність  за не представлення проекту бюджету

 і його і за його не виконання.

      Тобто   це   якісний   проект,   який   повністю

 технологію  розробки  прийняття контролю за державним

 бюджетом  ставить  на  цивілізовані  такий шлях. Наша

 фракція, соціалістична фракція пропонує Верховні Раді

 прийняти   цей   законопроект  в  першому  читанні  і

 допрацювати  його  з  урахування зауважень депутатів. я 
 я                          - 133 - я 

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Оскільки  Регламент

 передбачає  право розробників і представників фракцій

 виступати поза відведеним часом, я не можу обмежувати

 їх право, але я хотів би вашого дозволу дати змогу ще

 15  хвилин  використати для того, щоб цим правом люди

 скористалися.

      Тому я надаю слово Шеховцову в порядку чергу він

 якраз  йде,  а  за  ним  буде  виступати від аграрної

 фракції Діхтяренко.

 

     ШЕХОВЦОВ.

 

      Уважаемые коллегы!

      Я  ну  как  говорится сам себя не похвалиш, а от

 других  не  дождешся  ряда  положений  этого  Закона,

 которые    получили    здесь   поддержку   в   разных

 выступлениях вот Ветренко и Терехин и Юхновский .

      Речь идет о разделах 4. 3 о бюджетной процедуре,

 бюджетной дисциплине.

      Депутат Борзых показывал вам действующий вариант

 Закона,  я  надеюсь  вам  будет приятно узнать, что в

 действующем   законе   абсолютно  нет,  говорящих  об я 
 я                          - 134 - я 

 ответственности,  о  бюджетной  дисциплине, о порядке

 разработки  представления  о  сроках  именно  поэтому

 сегодня второе марта , а проекта бюджета нет.

      Поэтому  мне  будет искренне жаль если Верховный

 Совет отклонит законопроект в первом чтении.

      Но  я  хочу  возразить  тем,  кто  на мой взгляд

 критиковал даже эти разделы все-таки несколько на мой

 взгляд не обосновано.

      Ну,  первое.  И  вчера,  и,  может  быть, меньше

 сегодня  говорили о том, что ответственность выписана

 недостаточно.  Ну,  статья  5. 39. -это полностью мой

 текст...  Конечно,  я  как  автор  даже  больше  могу

 сказать  критических замечаний в адрес этого текста -

 там неисчерпывающий перечень возможных нарушений. Но,

 во-первых, он открыт -оговаривается, что он"... любые

 нарушения   законодательства,  ведущие  к  незаконным

 расходам...".    А    незаконными    считаются    все

 неутвержденные  в  законном  порядке!  Таким образом,

 расходы  при  непринятом  бюджете  или при непринятом

 временном решении -уже есть незаконные расходы. Более

 того,   сказано,  что  не  принятие  мер  вышестоящим

 должностным  лицом  подчиненным,  которые сделали эти

 нарушения,  является  уже  нарушением им самим. Таким

 образом,  Президент страны, министр финансов, который я 
 я                          - 135 - я 

 не подал до установленного срока проект бюджета и при

 этом    занимает    свое   кресло   -сам   становится

 нарушителем.   А   по  смыслу  Уголовного  кодекса  -

 преступником.

      Так  жестко  и  так  резко  мы  еще  о бюджетном

 законодательстве  не  говорили. И, на мой взгляд, те,

 кто    говорит,    что    мало    здесь    норм    об

 ответственности...  Я  считаю,  что  они вполне могут

 быть  приняты  в  первом чтении и есть возможность их

 доработать ко второму чтению.

      И  что  касается  еще  вот  такого прозвучавшего

 нюанса  выступления  ряда  депутатов.  Ну, что это за

 нормы?  Если  до 1 июля не принял, то Президент может

 сам... А где ответственность? Если Президент не подал

 до  1  сентября,  то Верховный Совет может привлечь и

 провести   расследование...   Не  бывает  в  политике

 автоматической  ответственности!  И  в  первом,  и во

 втором случае, и в случае, если парламент (даже после

 своевременного представления) не принят за 3 месяца -

 речь    не    идет    о    какой-то    автоматической

 ответственности.   Давайте   не  будем  смешить  друг

 друга  -ее  никогда не будет и нигде ее не было! Речь

 идет об ответственности политической!

      А  фокус политической ответственности в том, что я 
 я                          - 136 - я 

 она  может  наступать даже без вины - Верховный Совет,

 имея   большинство,   может   отправить   в  отставку

 правительство,  которое  ни в чем не выновато -но она

 может  и  не  наступать  при  абсолютно понятной всем

 вине.  Мы  имеем  сейчас  абсолютную, доказанную вину

 правительства:  2  марта  -нет  проекта  бюджета.  Но

 Верховный   Совет   не   принимает   решения   ни  об

 ответственности  правительства, ни Президента, потому

 что  это политическая ответственность -этот Верховный

 Совет     такую     ответственность...     к    такой

 ответственности привлекать виновных не желает.

      И  та  демагогия  о  том, тчо мы не можем подать

 проект  закона  бюджете  потому  что  нет  налогового

 законодательства,  это всего лишь уловка. ДОлжен быть

 подать   Кабинет   Министров,   а,  следовательно,  и

 Президент     проект,    исходя    из    действующего

 законодательства. Из налога на доходы, из действующих

 налогов   на   дохды  граждан  и  так  далее.  А  мы,

 опубликовав  Закон  "О  налоге на прибыль" 9 февраля,

 должны  были бы по уму ввести его с 1 июня. И вот с 1

 июня внести изменения в закон о бюджете, так, как это

 предусматривает   представленный   комиссией  вариант

 обращения с законом о бюжете и способы его изменения.

      И еще одно, я прошу выслушать меня до конца. Что я 
 я                          - 137 - я 

 касается  проблемы  урегулирования  бюджетов базового

 уровня  и взаимоотношений с государственным бюджетом.

 Да, к сожалению такая проблема, на мой взгляд, тоже в

 этом  проекте  не разрешена. Но я хочу сказать, что я

 был  единственным  из участвовавших в разработке, кто

 предлагал  вариант,  как  представить достойное место

 базовому    уровню.    Самое   интересное,   что   ни

 представитель   Министерства   финансов,  замминистра

 Буковинский,   ни   представители  научных  кругов  в

 рпинципе  не  возражали,  с  идеей согласились. Но за

 неимением   времени  (почему-то  мы  спешили  с  этим

 законом)  не  смогли обсчитать этот вариант и вложить

 его  в  этот  проект  закона.  Но  коль  скора  такая

 оппозиция   попытки   с   базовым  уровнем  разрешить

 конфликт  отсутствует  фактически  и  в  комиссии и в

 составе  рабочей  группы,  то я считал бы, что и этот

 вопрос, ну, с известной долей риска можно разрешить в

 ходе  работы  между  первым и вторым чтением. Однако,

 если  этот  результат будет достигнут, то закон будет

 настолько  отличаться  от поданного на первое чтение,

 что   фактически   добросовестный  разработчик  будет

 вынужден  вынести  его на повторное первое чтение. То

 есть,  тут,  не  мытьем, так катанием, нам лишнего

 первого чтения не миновать. Так у нас, кстати, было с я 
 я                          - 138 - я 

 регламентом  Верховного  Совета,  когда в ходе работы

 между первым чтением и вторым он был так изменен, что

 стало   ясно   разработчику,   что.........  Я  прошу

 прощения, в порядке ...

 

      ГОЛОВА. Ще дать слово, дамо ще слово?

      Оскільки він дуже рідко виступає...

 

 

      ___________. Уважаемые  коллеги!  Ну я хотел бы,

 чтобы вы все поняли, что сейчас идеального решения по

 этой  проблеме  не  будет.  И как бы я не уважал моих

 коллег,  которые  говорят,  что  оны  знают  как  это

 сделать,   не  будет  такого  варианта.  Почему?  Ну,

 например, цивилизованное государство изходит из того,

 что  сли  мы  единое государство, то разница в уровне

 жизни  между  самым  бедным  и самым багатым регионом

 может  быть,  ну,............,  20  процентов.  Можна

 говорить  -это  много  или  мало,  но  все  равно все

 понимают,  что какой-то должен быть предельный разбег

 уровня  жизни  при котором государство еще претендует

 на  то,  что  оно  целостное,  а нация на то, что она

 солидарна.

      Чем   глубже  кризис  экономический,  чем  более я 
 я                          - 139 - я 

 неравномерно  распределены  производительные  силы по

 территории,   тем   меньше   шансов   у   государства

 однозначно и навсегда определиться: какие налоги куда

 поступают,  и  какие  уровни  как взаимодействуют при

 перераспределении.

      Может   так  оказаться,  что  в  наших  условиях

 достичь  этого консенсуса, этого идеального состояния

 невозможно,  потому что ни у областного бюджета, ни у

 государственного  не окажится средств для того, чтобы

 бедные   регионы   поднять  хотя  бы  на  уровень  50

 процентов богатых.

      Вот я хочу сослаться на проект Закона о бюджете,

 расссамтривая  вчера  на  Кабмине, обратите внимание,

 что у государства, если оно отдаст подоходный налог и

 налог  на  прибыль,  ну  скажем  на  базовый уровень,

 практически  ничего  не остается, потому что основные

 источники  -это  Пенсионный  фонд,  это Чернобыльский

 фонд,  тоесть целевые фонды, это не существующий пока

 что  стабилизационный налог, это условные доходы... Я

 заканчиваю.    Условные    дохы    от    деятельности

 Госкомрезерва  по  реализации  госрезерва.  Ну это на

 год.

      Тоесть.  Я только хочу подчеркнуть, что над этим

 работать  нужно,  но  это  не  так  просто.  У нас не я 
 я                          - 140 - я 

 развитая система законодательства, у нас не так много

 действует  налоговых  законов,  чтобы  их  хватило на

 всех.  Поэтому мне кажется, может я и сомневаюсь, что

 пока нам не избежать  вот этого процентного деления.

      Все.  Спасибо  за  внимание.  Я  извеняюсь перед

 теми, кого поставил...

 

 

      ГОЛОВА.  Я  пояснюю ситуацію в зв'язку з тим, що

 він  працював  над  цим  варіантом, треба було просто

 внести   в   порядок   обговорення   це  питання,  як

 співдоповідача  -Леся  Дмитрійовича  -і  було  б  все

 нормально.  І  тоді  не  виникало б питання, чому він

 перебирає свій регламент порівняно з іншими.

      Від  групи  аграрників слово має Діхтяренко. Він

 теж  скористається  можливістю вкластися в час менше,

 неж 5 хвилин.

 

      ДІХТЯРЕНКО.

 

      Шановний  Голово,  шановні  колеги, думаю, що не

 буде  перебільшенням,  коли  скажу,  що найголовнішим

 щорічним  нашим обов'язком по Конституції є розгляд і

 прийняття  Закону  про державний бюджет. Але сьогодні я                          - 141 - я 

 ми  визнаємо,  що  цей  головний  обов'язок  нами  не

 виконується.

      Причини  тут  різні.  Думаю,  однією  з  них, і,

 мабуть, це головною -є те, що Кабінетом Міністрів так

 і  не  було  внесено  на  розгляд Верховної Ради до 1

 листопада  минулого  року,  як  це  обіцяв Президент,

 оголошуючи доповідь про основні засади економічної та

 соціальної  політики,  проекту  Закону  України  "Про

 бюджетну   систему   України".  Благо,  сьогодні  нам

 запропоновано  даний  проект робочою групою Верховної

 Ради.  І,  на  мою думку, його вартов першому читанні

 схвалити і дати комісії на доопрацювання не більше 10

 днів  з тим, щоб до 15 березня даний законопроект був

 прийнятий.

      І,  одмічаючи  позитивні сторони ціього проекту,

 дозвольте висловити ряд міркувань, які, на мою думку,

 виписані частково або упущені.

      Перше.  Вважаю,  що у проекті чітко не виписана,

 не  визначена концепція бюджетної політики держави на

 період  здійснення  радикальних  економічних  реформ,

 тобто   на   перехідний  період.  Відсутність  чіткої

 визначеної   концепції   не  дає  відповіді  на  такі

 запитання:   чи   буде   відбуватися  децентралізація

 бюджету.  Ми  знаємо,  що за останні роки поки що йде я 
 я                          - 142 - я 

 централізація.   Чи   буде   забезпечуватися  головна

 вимога: утворення частково або повністю беземісійного

 бюджету? Чи буде мати право на життя субвенція?

      Наявність    розуміння    останнього    визначає

 методологію  формування  бюджету.  А  головний  зміст

 методології -це поєднання інтересів держави, області,

 регіонів. Я маю на увазі: район, місто, сільска Рада.

      Вважаю, що головний критерій поєднання інтересів

 це  нам  потрібно  віднайти  той  оптимальний варіант

 сталих   відрахувань,   який  в  тій  чи  іншій  мірі

 узгоджував би, урівноважував би обстановку в центрі і

 на місцях.

      Друге.  Даному  проекту варто провести ще раз на

 рівні    комісій    Кабінету    Міністрів   юридичну,

 економічну, якщо хочете, соціальну експертизу про те,

 наскільки   цей  Закон  реалізовує  головний  принцип

 бюджетного  устрою,  єдність  бюджетної системи через

 єдину    соціальну-економічну    політику    держави.

 Наскільки  цей  Закон  розвиває  і закріплює лінію на

 вдосконалення   діяльності   місцевих   Рад  народних

 депутатів,    якщо   хочете,   утверждує   лінію   на

 регіональне управління.

      Наскільки     цей     Закон     у    перспективі

 узгоджуватиметься   із   Законом  "Про  місцеві  Ради я 
 я                          - 143 - я 

 народних  депутатів" на рівні району і міста. Головне

 не  в  тому,  кому  підзвітний,  я  працював  головою

 районної  Ради  і  знаю,  а  головне,  що  ти  можеш,

 фінансового,    ресурсового,   кадрового   саме   цим

 визначається рівень і авторитет місцевої влади.

      Аналіз  статей  проекту  примушує  визнати, що і

 надалі  ми  владно  залишаємо  право,  за  таке слово

 пробачте,  згрібати  всі  кошти до центру, і тут було

 сказано,  під  настрій,  давати  у  вигляді субвенсій

 Міністерству   фінансів,  або  обласними  фінансовими

 управліннями.    Зокрема,   до   бюджетів,   областей

 передається  в  стопроцентних  відсотках  прибутковий

 податок з громадян, 7О відсотків податок на прибуток.

      Ось  і  виходить, що відповідно статті 2. 13 про

 доходи  районних та міських бюджетів із 9 джерел по 5

 джерелах  відрахування  йтимуть в розмірах визначених

 Радою вищого рівня. Тобто, самостійності немає.

      Щодо   того,   як  Рада  вищого  рівня  визначає

 відрахування  приведу  на  прикладі міста Золотоноші,

 тобто  того міста, яке я представляю. У минулому році

 до  місцевого бюджету зараховувалося 10 відсотків від

 податку   з   доходу   підприємств,  2  відсотки  від

 акцизного  збору, і 2, 5 відсотки це із (..........).

 От весь бюджет і господарюй. я 
 я                          - 144 - я 

      ТОму всі ці міркування неузгоджуються із пунктом

 7  статті  1.  і  4.  в  якому  записано, що бюджет є

 самостійним,  а  самостійні  забезпечуються наявністю

 власних  доходних  джерел  і  право визначення напрям

 різних (..........).

      Я  цілком  підтримую  і  погоджуюся  із  змістом

 статті  2.  15.  Що  формування  селещних і сільських

 бюджетів можливо лише за наявністю необхідної бази.

      Але  тут  варто вказати, що і сільська і селищна

 Рада  має право не лише на 20 відсотків моболізованих

 коштів  бо всю решта без будь-якої згоди переводиться

 у верхній бюджет.

      Це не стимулює на місцях (..........) додаткових

 бюджетів надходжень.

      Враховуючи все це вважаю доцільним.

      Щоб   виконувати  програму  соціального  захисту

 малозабюезпечених   не  доводити  до  останньої  межі

 міське господарство, міста, райцентри (..........) на

 три  рівні  розподілу  бюджетів:  державний, обланий,

 місцевий.

      Причому щодо місцевого бюджету закласти бюджетну

 систему постійні джерела надходжень .

      І останнє. Думаю, що і в статті 5. 3. 9. власних

 крім  відповідальності за порушення законодавства про я 
 я                          - 145 - я 

 бюджет    і    бюджетну    систему   чітко   виписати

 відповідальних посадових осіб. Я маю на увазі рівень,

 селище,  село,  район  за  відповідальне ставлення до

 формування бюджету. Дякую.

 

      ГОЛОВА.     Від     комуністів     слово     має

 Пустовойтовський депутат. Прошу.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.

 

      Уважаемый   Президиум,   уважаемые  коллеги,  мы

 обсуждаем   Закон   "О  бюджетной  системе  України",

 который   призван  стать  стержнем  упорядочения  как

 подготовки утверждения бюджета, так и его выполнения.

      Высказанные   замечания  на  сей  счет,  на  мой

 взгляд, более доказывают необходимость принятия его в

 первом  чтении,  нежели  отложения  до лучших времен.

 Ведь речь идет не о утверждении годового бюджета -это

 у  нас  еще  впереди.  Речь  идет  о том, что следует

 установить толковые правили игры.

      И  в  данном  случае, если можно еще шлифовать и

 шлифовать   раздел   второй   доходы   бюджета,   где

 расматриваются    вопросы   распределения   бюджетных

 поступлений между государственным бюджетом, обласными я 
 я                          - 146 - я 

 городскими  районами.

      Раздел  третий, расходы бюджета, то главные идеи

 проекта  Закона, заложенные в нем, система, создание,

 сроки, порядок, контроль призванны противодействовать

 тем   безобразным  явлениям,  которые  мы  переживаем

 сейчас.

      Из  года  в  год  подряд  бюджет  принимается не

 вовремя.   Закон   "О   бюджете"  не  выполняется.  И

 законодательный орган, Верховный Совет, играет в этом

 деле   роль  дядюшки,  поощряющего  баловство  родных

 племяников.

      С  бюджетом никто в стране не считается. Едут по

 регионам   руководители   страны,   решаются  вопросы

 изменения бюджета. Все предварительные расчеты летят,

 программы,   намеченные   к   выполнению   срываются,

 предусмотренные  законом  доходы  бюджета в бюджет не

 поступают.

      Что  же  в  результате? Несвоевременно поступают

 деньги,   не   в  тех  суммах  и  часто  не  туда,  в

 агропромышленный  комплекс,  не финансируется совсем

 или  финансируется  абсолютно  недостаточно программы

 топливно-энергетического комплекса транспорта связи и

 так далее.

      Уменьшается  добыча  угля нефти, газа, выработка я 
 я                          - 147 - я 

 электоэнергии,    огромные   суммы   денег   залягают

 незавершонным,  не профинансированом в соответствии с

 планом  бюджета,  капитальном  строительстве,  бедное

 государство,   позволяет   себе   розкошь  омертвлять

 штучные  средства  незаконченых  обьектов. В покупках

 более  дорого  испортного  топлива  и  тому подобное.

 Обьем   имеющегося   не   завершенного  строительства

 привысел  годовой  бюджет  страны, за тысячу 1994 год

 строительный  комплекс не имеет финансирования неввел

 в    эксплуатацию   почти   90   процентов   обьектов

 производственного назначения.

      Что   же   это   за  страна  в  которой  так  не

 рассчетливо  и  безхозяйственно  расходуются средства

 государственного бюджета.

      Который  большую  часть  населения  поставлено в

 условиях увядания, а на предложение установить четкий

 и  строгий  порядок  с  расходыванием  средств звучат

 голоса о том, что это преждевременно и пока не нужно,

 когда это будет нужно.

      Видимо в такой противоестественной ситуации кто-

 то заинтересован, кто же.

      Убежден,  что  это не рабочие., не крестьяне, не

 те люди, которые потом добывают свой насущный хлеб.

      Торможение  принятия  Закона в бюджетной системе я 
 я                          - 148 - я 

 Украины  являются  актом консервации произвола и не к

 лицу  Верховному Совету поддерживать такую постановку

 вопроса,   а   потому  предлагаю,  принять  Закон  "О

 бюджетной   системе  Украины  "  в  первом  чтении  и

 интенсивно  приступить  к  его доработке с тем, чтобы

 бюджет   1996   года   был,  уже  принимался  не  для

 узаконения   шалостей   властиЯ.,   а   для  создания

 дисциплинированой,  хорошо  контролированой бюджетно-

 финансовой системы страны. Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую шановні депутати.

      Ми    використали    кілька    Регламентів   для

 обговорення  цього  питання,  кожен  з  вас має змогу

 шляхом  голосування визначити своє ставлення до цього

 законопроекту,  але  я  хотів  би  закликати  вас  до

 зваженості в якому розумінні... Я прошу уваги!

 

      (Шум у залі)

 

      З ЗАЛУ.........................................

 

      ГОЛОВА.   Я  звертаюсь  до  депутата  Болдирєва.

 Представник вашої фракції підійшов і сказав, що ви не

 будете виступать! я 
 я                          - 149 - я 

 

      (Шум у залі)

 

      Я  прошу  уваги!  Я  зрозумів...  Давайте так: я

 перед  голосуванням 2 хвилини Болдирєву від МДГ (і як

 розробник Закону). Будь ласка, 2 хвилини!

 

      (Шум у залі)

 

      І  ви  матимите2 хвилини... Заключне слово потім

 Азарову.

 

      БОЛДИРЄВ Ю.О., 112 виборчий округ.

      Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты!

      В силу сложившейся ситуации сейчас я выступаю не

 от фракции, а от себя, поскольку...

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги! Нехай говорить!..

 

      БОЛДЫРЭВ Ю. О.... Мы все с вами попали в ловушку

 с  этим  Законом!  Дело  в  том, что Закон вынесен от

 Комиссии,   а   в   действительности  он  написан  не я 
 я                          - 150 - я 

 Комиссией    -в    действительности    он    написан,

 практически,    двумя    людьми...    Это   уважаемым

 профессором    Васылыком   и   не   менее   уважаемым

 заместителем     министра     финансов    Буковинским

 Станиславом  Альбиновичем...  Вот  в  чем дело! И все

 предложения,  и  все  предложенеия депутатов, которые

 подавались  (за исключением тех предложений, о кторых

 сказал  депутат  Шеховцов)  были отклонены. Вот в чем

 вопрос,  понимаете?!  Поэтому  при голосовании учтите

 тот  факт,  что  этот Закон содержит в себе идеологию

 консультанта Президента, профессора Васылыка и нашего

 уважаемого заместителя министра... Идеология, которую

 пытались  включить  в  этот  Закон  депутаты, туда не

 вошла!  о  чем  здесь  достаточно интересно и красиво

 рассказывали и депутат Шеховцов, и депутат Терехин, и

 депутат  Гаманюк. Имейте это в вилду при голосовании!

 Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Азаров, прошу.

 

      (Шум у залі)

 

      Завжди  над  законом  працює, як правило, кілька

 чоловік,  і  це  нормально,  а  комісія доопрацьовує, я 
 я                          - 151 - я 

 визначається, враховує пропозиції тощо. Так що нічого

 Болдирєв  нового  в  даному  випадку  не  сказав,  це

 звичайна процедура.

      Я прошу без мікрофону не виступать.

 

      ___________.   Уважаемые   коллеги  депутаты,  в

 отличие  от депутата Болдырева я как глава комисии не

 имею права говорить о том, что я не работал и не имею

 ни  малейшего  отношения к этому рпоекту закона. Хотя

 я,  конечно,  на  заседаниях  рабочей  группы  не был

 достаточное  количесво  раз.  Но  вместе  с  тем этот

 проект  закона четыре раза обговаривался на комиссии,

 в присутствии депутата Болдырева в том числе.

      Депутат   Болдырев,   мой  коллега,  которого  я

 уважаю,  возражал  против некоторых положений, так же

 точно,  как  возражал против некоторых положений и я.

 Но вместе с тем, я еще раз подчеркиваю, что в отличие

 от  него  я такой роскоши себе не позволяю. Закон был

 проголосован  на  комиссии, был вынесен от комиссии и

 именно  поэтому  мы с вами сегодня его рассматриваем.

 Это    что    касается    его   столь   импульсивного

 выступления... Эмоциаонального, да.

      Теперь  что  касается  по  сути тех замечаний, о

 которых  говорили  сногие депутаты. Поверьте мне, что я 
 я                          - 152 - я 

 90  процентов  этих замечаний будет учтено в процессе

 доработки   закона   во   втором  чтении.  Они  имели

 принципиальное   значение,   мы   встречались  вот  в

 перерыве   с  мэрами  городов  базового  уровня.  Они

 ставили  свои  проблемы, проблемы мы эти понимаем, мы

 их  обсуждали,  и  мы будем искать попытку разрешения

 этих проблем в нормальном и приемлемом виде.

      Вместе   с   тем   очень  трудно  возражать  тем

 оппонентам,  которые  вместо расчетов приводили голые

 декларации.  А  в  ряде  случаев начинали с одного, а

 заканчивали  прямо противоположным. Например, вначале

 упрекали  в  том,  что  принятие этого закона ведет к

 централизации   бюджетов  всех  уровней,  а  в  конце

 говорили   о   том,   что   это   приведет   в   фонд

 федерализации.   Ну   скажем   прямо,  согласиться  с

 прямопротивоположным  утверждением  и  оспаривать  их

 чрезвычайно  трудно.  Вместе  с  тем давайте все-таки

 посмотрим  на  декларацию  формирования бюджета снизу

 вверх.  Да  при  такой неравномерности економического

 развития, когда 21 область не обеспечивает себя, даже

 если  мы  закрепим  за ними 100 процентов доходов или

 тогда,  когда  мы  в  одной  области имеем, например,

 город  который  собирает  90 процентов оходов по всей

 области.  Ну  как  мы  серьоезно, если мы серьозные и я 
 я                          - 153 - я 

 ответственные  люди  отвечаем  за  державу  вцелом за

 каждую  область,  за  каждую город и так далее, бцдем

 говорить  об  этом  лозунге.  Да  давайте  ж  сначала

 проведем   политику   выравнивания,   приведем  их  к

 нормальную  для  тех  стран, где хоть в какой-то мере

 этот  принцип осуществляется, а потом будем требовать

 заложить его в Закон о бюджетной системе.

      Теперь.  Совершенно справедливый упрек говорился

 о  том, что мы не успели, как вот аграрный... Закон о

 земле  готовился,  дать карту, положем, по плодородию

 земель  там  разбить, точно такую ж карту финансового

 потенциала  каждого  региона,  мы давным давно должны

 были  сделать  именно  на  базе вот этого финансового

 потенциала осуществлять бюджетного выравнивания.

      Но   ведь   это  все  в  будущем.  Этот  принцип

 закреплен   в  Законе.  И  мы  его  будем  проводить,

 осуществляя бюджетную политику.

       Уважаемые коллеги! Конечно я просто... я    мог

 говорить  по  тем  вопросам, которые ставились. Я вас

 призаваю       тому:      проявить      взвешенность,

 рассудительность, принять этот Закон в первом чтении.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Спасибі. я 
 я                          - 154 - я 

      Шановні  депутати!  Ми  повинні...  Прошу ивашої

 увагі.   Ми   повинні  зважити  на  думку  кожного  з

 депутатів.  Одначе  ми  маємо  виходіти з того, що пр

 складанні бюджету чи на цей рік, чи на наступні роки,

 ми  повинні  мати систему якусь, схему цієї роботи. І

 ось  цю  системність,  основу системності закладать в

 проект  Закону,  котрий  ви  зараз  розглядаєте. Він,

 можливо,  в  певних  розділах недосконалий. тут треба

 погодитись  з  критикою,  але він прийнятий у першому

 читанні,  примусить  і  профільну комісію, і всі, хто

 хоче працювати над законопроектом, до другого читання

 внести  свої  пропозиції і зробити його досконалим. Я

 переконливо  прошу:  нам  не  повинні  прийняти Закон

 сьогодні  в  першому  читанні.  Ставлю  це питання на

 голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Шановні  депутати,  я зобов'язаний зробити сумне

 повідомлення.   Сьогодні   на   58-ому  році  раптово

 обірвалося  життя  Леоніда  Петровича Юзькова -Голови

 Конституційного   суду  України,  академіка  Академії

 правових   наук   України,  доктора  юридичних  наук, я 
 я                          - 155 - я 

 професора Київського університету, члена Комісії Ради

 Європи "Демократія через право", члена Конституційної

 комісії,  видатного  вченого в галузі конституційного

 права і державного будівництва.

      Пропоную  вшанувати  пам'ять одного з поборників

 будівництва  Української  правової  держави  хвилиною

 мовчання.

 

      Прошу сідати.

      Шановні  депутати,  у  вас  на  руках  є  проект

 Постанови  щодо  згоди на притягнення до кримінальної

 відповідальності,  взяття під варту судді Радянського

 району  міста  Києва  Карась. Мені здається, вичерпно

 зрозуміле  питання.  У  вас  документи  є, і я ставлю

 проект Постанови на голосування.

      /ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ/

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую вам.

      Оголошую  перерву  до  16.  00 години. Прошу без

 запізнення прийти на реєстрацію до 16.00 години.