Стенограма пленарного засідання

16 лютого 1995

                  ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

    с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  16  л ю т о г о  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати.

 Я прошу уваги. Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації.

      Юрій     Володимирович...     Підготуйтесь    до

 реєстрації, я прошу. Увімкніть систему!

 

      Й д е  р е є с т р а ц і я.

 

      В  залі  зарежєстровано  320  депутатів. Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

 

      В  порядку  інформації. Делегація Верховної Ради

 тільки  провела зустріч з прем'єр міністром Естонії і

 представниками  їхньої  делегації.  Є  чимало цікавої

 інформації,  але  я  хотів  би  про це сказати не для

 того,  що  за  5 хвилин до початку засідання одержано

 три  листи  Кабінету  Міністрів,  в  яких  є настійне

 прохання  зняти  з  розгляду  три  перших  питання до

 порядку  дня.  Я  зобов'язаний зачитати ці листи і ми

повинні  з  вами  визначитись розгляду чи не розгляду

 цих питань. Прошу вашої уваги.

 

      Перше.  Про  проект  закону  про  оплату  праці.

 Кабінет Міністрів України розглянув проект закону про

 оплату   праці   Верховної  Ради  України  в  першому

 читанні.   Проведена  експертиза  та  обговорення  на

 засіданні  Кабінету  Міністрів України 1 лютого цього

 року  свідчить,  що  прийняття  цього  закону  значно

 поглибить  негативні  тенденції в економіці України і

 не преведе до зниження рівня життя населення масового

 безробіття. Закон передбачає гарантію в оплаті праці,

 що  значно  перевищують  реальні можливості економіки

 України  в  її нинішньому стані. Розрахунки свідчать,

 що  додаткові  витрати  на  оплату  праці в цілому по

 народному  господарству перевищують 4, 8 квадрильйони

 карбованців. В тому числі 440 квадрильйони...

      Витрати   бюджету   у   зв'язку   з  підвищенням

 заробітної    плати    з   нарахуванням   додаткового

 становитимуть   понад   1,   043   крб.   Це   мабуть

 квадрильйони. Підприємства. які перебувають у важкому

 фінансовому  становищі  незможуть  забезпечити високі

 гарантії  держави  в  оплаті  праці,  що  призведе до

 збільшення чисельності безробітних до 7 млн. чоловік. я    я                           - 3 - я 

 Це   в   сою  чергу  потребує  збільшення  затрат  по

 безробіттю  з фонду зайнятості на 239 трильйонів крб.

 Більше,  ніж  передбачено проектом Державної Програми

 зайнятості населення на 1995 рік.

      Відрахування  в  підприємствах  і організаціях в

 фонд  зайнятості  необхідно буде збільшити майже у 40

 разів.   За   цих   умов   відбудеться  масштабування

 макроекономічних   показників.  Причому  повністю  за

 рахунок   різкого   посилення  інфляційних  процесів.

 Зокрема,  зміниться  індекс оптових цін по відношенню

 до  1994  року  з  4, 65 раза до 15, 2 раза. Тільки в

 першому  кварталі поточного року ціни зможуть сзрости

 в  4  рази  порівняно  з четвертим кварталом минулого

 року.  Приблизно  в  цих  же параметрах відбудеться і

 зміна роздрібних цін. Грошова емісія у перпший повний

 місяць  після  введення  в дію цього Закону перевищує

 300 трильйонів карбованців.

      Я прошу уваги!

      (Шум у залі)

      Кабінет  Міністрів України вдруге звертається до

 Верховної   Ради   з   проханням   зняти  з  розгляду

 зазначених  законів  і  доручити  постійним  комісіям

 Верховної  Ради з питань бюджету, з питань фінансів і

 банківської  діяльності,  з  економічної  політики та я    я                           - 4 - я 

 управлінням народним господарством разом з Кабінетом

 Міністрів      України     підготувати     економічне

 обгрунтуванням  та  доопрацювати  його  з урахуванням

 висловлених зауважень.

      Вважаємо  за  доцільне  повернутись  до розгляду

 Закону  України  про  оплату  праці  після  прийняття

 Державного  бюджету України на 1995 рік та визначення

 мінімальних державних гарантій.

      Заперечення  до  окремих  статей  проекту Закону

 України  "Про  оплату праці", характеристика важливих

 економічних...    можливих    економічних   наслідків

 законодавчого    підвищення    розміру    мінімальної

 заробітної    плати    до   межі   малозабезпеченості

 додається.  І  тут,  справді,  є  заперечення. Ми їх,

 безперечно, розмножимо, ви їх одержите.

      Що будемо робити в такій ситуації?

      (Шум у залі)

      Ці   роздані  зауваження?  Прошу  записатися  на

 виступи з місць.

      (Шум у залі)

      Публікуйте   список.   10  хвилин...  15  хвилин

 вистачить?

      (Шум у залі)

      П'ятнадцять хвилин. я    я                           - 5 - я 

       Ну,  тоді давайте так, відведемо півгодини, але

 я тоді зачитаю перед  цим два листи.

      Висловляться ці, хто записався. ... Само собою.

      Прошу. Будьте уважні.

             (Шум у залі)

      Я прошу вас, зараз.

      Валентин Іванович,  я прошу.

      Дальше. За дорученням Верховної Ради України від

 7  лютого  Кабінет  міністрів  розглянув питання щодо

 внесення   матеріалів   про  величину  вартості  межі

 малозабезпеченості.  Увас  цей  лист  на руках чи ні?

 Немає, я читаю зараз. Я розповсюджу зараз.

       Верховної  Ради  України прийняла Закон України

 про  межу  малозабезпеченості....  Всім  роздали. Цей

 докумен  у  вас  теж  є,  а  висновок  такий: Кабінет

 міністрів    визначає    можливості    держави    щодо

 встановлення       вартісної       величини      межи

 малозабезпеченості на 1995 рік з урахуванням лютневих

 змін  в  ціноутворенні  та системі соціальних виплат.

 Детальні  розрахунки та обгрунтування з цього питання

 відповідно  до  частини 1 статті 4 Закону України про

 межу   малозабезпеченості   будуть   подані  разом  з

 проектом   державного  бюжету  на  1995  рік.  І  теж

 відповідний додаток  є. я    я                           - 6 - я 

      І   до  питання  концепції  податкової  політики.

 Відповідно  до  Постанови Верховної Ради від 9 лютого

 Кабінету Міністрів доручалось подати проект концепції

 податкової політики. До внесеного 25 лютого на розгляд

 Президії   Кабінету   міністрів   проекту   концепції

 доручено   міністерствам  і  відомствам  подати  свої

 зважені   пропозиції.   Доопрацьований   проект  буде

 надіслано  до  Верховної  Ради  України  до 24 лютого

 цього року. Тобто, через тиждень.

      Тепер,   будь  ласка,  Радько  Василь  Іванович,

 Сумська область.

 

      РАДЬКО В.І.

 

      Дякую. Олександр Олександрович, я прошу передати

 моє   слово   заступнику   голови  Комісії  з  питань

 соціальної політики та праці Чижу, 414 округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Іван Сергійович.

 

      ЧИЖ І.С.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні  депутати!  Знаєте прочитав я сьогодні зранку я    я                           - 7 - я 

 ці  листи  і  мені  страшно стало. Але страшно не від

 листів,   там   нам   жахають   наслідками  можливими

 економічними,   а   страшно   від   того,   що   далі

 продовжується, я б сказав так, економічний геноцид по

 відношенню  до  власного народу. Слово чиновника стає

 вищим  у нашій державі над усе.

      Йдеться  про  що?  Ви  знаєте,  що  21  грудня я

 доповідав  з  цієї трибуни історію питання Закону про

 оплату праці. Потім був прийнятий цей Закон у першому

 читанні   26   січня.   Були   відповідні   доручення

 неоднорарові   Кабінету   Міністрів   для  того,  щоб

 включитися, працювати і зробити такий Закон, який би,

 скажімо, і виконавчу владу влаштовував.

      Хочу  вам  доповісти,  шановні колеги, що такого

 ігнорування, такого потоптання законодавчого органу я

 просто   не   можу  зрозуміти.  Своїх  людей  Кабінет

 Міністрів,  Міністерство  праці  до  робочої групи не

 представило.    З    порога   відкидається   будь-яка

 пропозиція.  Бульше  того,  оте,  що зараз нам подали

 страшні   цифри  в  квадрильйонах  -це  заморожує  ту

 ситуація,  яка  є, бузперечно, якщо врахувати ту сіть

 тарифну,  яка  існує.  Які  співвідношення?  Якщо  ми

 поставим  межу  малозабезпеченності  в основі, то так

 воно і буде. Але ж ми пропонуємо іншу політику, інший я    я                           - 8 - я 

 підход  до  концепції самої оплати праці. Йдеться про

 те, що треба працювати Кабінету Міністрів,  а .......

 Михайло  Григорович і Міністерство праці. Йдеться про

 те,  що  треба  змінити.  Що ці співвідношення будуть

 один до трьох з половиною, до чотирьох, тобто якщо ми

 межу   поставимо,   скажімо,   2700   чи   2500,   то

 максимальний  розмір  буде  тільки сім з половиною чи

 дев'ять там, а не сто сорок мільонів для Міністра. Ми

 ж не цього хочемо.

      Я не знаю, ми готові доповідати Уряду, от Віктор

 Михайлович  зайшов, дуже приємно його тут бачити, тим

 більше,  він  ще й народний депутат. Уряду була змога

 працювати,  але, вкінці-кінців, у нас же стане колись

 закон  зверху,  чи все таки слово чиновника найвищого

 чи середнього чи якого рангу буде в основі.

      Я  думаю,  що  треба доповісти цей Закон. Більше

 того,  треба  послухати,  яка ж мотивація. Тому що ті

 таблиці, які передані, вони ж нічого не говорять.

      І  крім  усього,  потрібно, якщо ми вирішимо про

 прийняття   цього  Закону,  можна  передбачити  третє

 читання, скажімо, для нього.

      Ще  раз  звертаюсь  до  того,  що сказав, такого

 ігнорування,  такого  (ну,  я  навіть не знаю, слів у

 мене  нема.  Я  намагаюся  не заводитися, але в цьому я    я                           - 9 - я 

 випадку я просто не знаю, як оцінити дії Уряду).

      Спасибі. Я дав інформацію.

 

      ГОЛОВА. Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.

 

       Уважаемый  Александр  Александрович,  я  прежде

 всего процедурный один вопрос хочу поставить, и чтобы

 вы   поставили   на  голосование  и  не  забыли.  Это

 рассмотрение   этого  вопроса  и  дискуссию  по  нему

 поставить,  чтобы  оно  шло  прямым эфиром хотя бы по

 радио. Это первое.

      Второе.  Я не считаю из тех вопросов, которые мы

 рассматривали за последние, скажем, полгода, наиболее

 важной   проблемой,   как  проблема  цен  и  проблема

 заработной платы.

      К   сожалению,   в   октябре   месяце  депутаты-

 социалисты  вышли  и  предложили  свое  направление -

 реформирование    заработной   платы,   выступили   с

 постановлением,  и  было  поручение Верховного Совета

 вместе   с   Кабинетом   Минстров   проработать  наши

 предложения.

      Я  утверждаю,  после  встречи  большего, знаете, я    я                           - 10 - я 

 неуважения  к  решению  Верховного  Совета со стороны

 Кабмина,  мне  трудно  передать  по  такому ключевому

 вопросу.

      Второй  момент.  Мне представляется: Закон нужно

 рассматривать.   И  вот  в  постатейном  рассмотрении

 необходимо  провести  дискуссию, в том числе и по тем

 цифрам,  которые дает Кабинет Министров. В том числе,

 и  по тому вранью, которое иногда используется о том,

 что  депутаты  хотят  изменить минимальную заработную

 плату для того, чтобы повысить свою заработную плату.

 Это абсолютное вранье, потому что, по крайней мере, и

 депутаты-соицалисты,    и    профсоюз,   ограничивают

 заробатную      плату     сверху     соответствующими

 коефициентами.

      Александр Александрович, значит расчеты, которые

 дает  Кабинет  Министров, они находяться совершенно в

 другом  русле рассмотрения политики заработной платы.

 Встречаясь с профсоюзами, учеными, не менее значимыми

 докторами наук экономических было показано совершенно

 ложность   тех   цифр,   которые  показывает  Кабинет

 Министров.    Поэтому    мое    предложение:   вопрос

 рассматривать.  Более  того,  есть Виктор Михайлович,

 есть  профсоюзы,  есть Комисия. По каждому пункту, по

 каждому    давайте    посчитаем,    чтобы   депутаты, я    я                           - 11 - я 

 сознательно   приняли   решение,  и  еще  раз  прошу,

 Александр Александрович, включить в прямой ефир.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилину,  шановний  депутат,  вам

 зараз доведеться вирішувати питання. Ми розглядаєм ці

 питання  чи  не розглядаємо -нам повинно, розглядаючи

 це  питання,  точно  формулювати  норми цього Закону,

 маючи  на  увазі,  що ми на основі нього будемо вести

 систему  заробітної  плати в цілому. Я прошу уваги, я

 прошу  вас  Іляшевич,  будь  ласка. Спокійно, Генадій

 Володимирович, Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.   329   виборчий   округ, Кириченко,

 Полтавська область.

 

      ГОЛОВА  Одну  хвилину,  хто за те щоб це питання

 було   ішло   у   прямій   трансляції   у  записі  на

 телебаченні,  включити  його  я  не  знаю, так чи ні.

 Прошу проголосувати.

       Шановні  депутати,  ми  реєструвалися. Було 320.

 Якщо  ви  не  зрозуміли,  що  голосується,  я  ще раз

 представлю. Але я...

      (Шум в залі)

      А якже півгодини назад  працювала? я    я                           - 12 - я 

      Ану  давайте  перевіремо  ще  раз. Одну секунду,

 зараз подивимося.

      Ті,  хто  не голосував -голосуйте, побачим -який

 буде результат.

      Я  ставлю  на голосування питання про трансляцію

 розгляду цього питання  на телебаченні увечері...

      (Шум в залі)

      Всих трьох цих питань?

      (Шум в залі)

      Я  вам  роблю зауваження, шановний депутат. Я не

 буду називать ваше прізвище... Та не група "Реформи".

 Тому що це не ви говорите. Говорить конкретно депутат

 Оробець.

      Не  треба  кричать  з місця. Я... Була конкретна

 пропозиція  депутата  про  те, щоб питання про оплату

 праці, власне кажучи, про ці три закони транслювалося

 на телебаченні  сьогодні в запису повному.

      Це питання я ставлю на голосування. А ви з місця

 кричите,   так   як   вам   схотілося.   Поставте  на

 (..........)  свою пропозицію, будем голосувати потім

 вашу пропозицію .

      Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" я    я                           - 13 - я 

 

      Ну,  чому "не працює"? Видно ж, погляньте. 154 -

 за,  проти - 79 .

      (Шум в залі)

      Є  пропозиція  така,  розглянемо  ще  раз, після

 розгляду  ще раз поставимо на голосування. Тому що ви

 не  записувались,  зараз  слово  надається Кириченко.

 Запишетесь  і  одережете слово для пропозиції. Прошу,

 Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.   329   виборчий   округ,  Кириченко,

 Соціалістична фракція.

      Олександр  Олександрович,  ну перше по цьому, що

 ми  голосували  про  пряму  радіотрансляцію, показ по

 телебаченню.  Я  б  хотів,  щоб після мого виступу ви

 поставили на поіменне голосування.

      А  тепер  по  суті даних питань. Шановні народні

 депутати,  в  мене  таке враження складається, що нас

 провокують. На поводу Уряду ми йдемо уже 8 місяців. І

 що  маємо,  сидячи  в  цьому залі? Бюджету немає, вже

 березень.  Наступний тиждень робота в округах, ми вже

 не  прийняли.  Порядкове  законодавство  не  змінено,

 пакет економічних Законів не прийнятий.

      Виникає  тоді  закономірне питання, чого ми сюди я    я                           - 14 - я 

 прийшли,  і  що  ми  розглядаємо? Зрушень в економіці

 ніяких.  Мабуть  в  одній  лодці  знаходимися і ми, і

 Уряд, і Президент.

      Я  не знаю кому вигідно так ставити питання, щоб

 законодавчий    орган    країни    не   приймав   тих

 законопроектів,   які   сьогодні   негайно   потрібно

 приймати.

      Я  думаю,  що  у  тому законопроекті "Про оплату

 праці",  який ми прийняли у першому читанні, є певний

 системний  підхід  до тих позицій, які розглядаються.

 Не  може  сьогодні  нормально працювати економіка, не

 можуть нормально жити люди, якщо держава не визначила

 межу   їхньої  малозабезпеченості,  якщо  держава  не

 визнала  своїх  позицій  по  якій  системі  проходить

 оплата  праці.  Це  треугольний камінь розвитку любої

 економіки.

      Тому  я  пропную розглядати, раз комісія готова,

 заступник  голови комісії доповів цей законопроект. А

 по  тих  запереченнях,  які висловив Уряд, треба буде

 мати  нам окрему порівняльну таблицю, окремий підхід,

 підійти і розглянути окремо.

      Я  думаю добре, що тут є міністр праці, є перший

 віце-прем'єр,  які  дадуть  відповідні пояснення. Але

 відтягувати  даний  законопроект  ми  надалі не маємо я    я                           - 15 - я 

 права.  Тим  більше, що цей законопроект,. від нього,

 від  вирішення  цих  питань  багато  в  чому залежить

 рівень життя людей і взагалі робота економіки нашої.

 

      Тому, я ще раз пропоную, законопроект розглядати

 разом  з представниками Уряду, до тих заперечень, які

 є  в  Уряді  підійти  зважено  і мабуть знайти певний

 компроміс.  І ще раз раз, Олександр Олександрович, на

 поіменне   голосування  поставимо  радіотрансляцію  і

 показ   по   телебаченню,   тому   що  питанрня  дуже

 принципове,  люди  повинні  знати, ми зараз поїдемо з

 понеділка  в округ, люди скажуть, це Верховна Рада не

 приймає  ні  законопроекту  про  межу,  ні про оплату

 праці. Прошу поставити на голосування. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас  ще  раз, закликаю вас до

 уваги. Донченко, прошу. Жовтяк.

      ___________.

 

      Нет, я буду говорить на поименное просили поставить.

 

      ГОЛОВА. То я в кінці поставлю.

 

      ___________. я    я                           - 16 - я 

 

      Уважаемые     народные    депутаты,    уважаемый

 Президиум.  Вчера  я встречался с инвалидами, которые

 подходили  под  Верховный  Совет, нас обвиняют в том,

 что   мы   не   рассматриваем  вопросы,  связанные  с

 налоговой  политикой,  вопросы  связанные  с  оплатой

 труда,    с   минимальной   зароботной   платой.   На

 сегодняшний   день   комиссия  Верховного  Совета  по

 социальной   политике   и   труду,   где   я  являюсь

 секретарем,    готова    выносить   на   рассмотрение

 Верховного  Совета  закон  про  оплату  труда.  Закон

 проработан  вместе  с  профсоюзами,  рабочей группой.

 очень   тщательно   подгттовлен,   практически,   все

 замечания., которые поступили от депутатов учтены. То

 что  сегодня наше уважаемое правительство игнорирует,

 это  тоже  надо отметить, тем более, что на заседании

 Кабинета  Министров, когда рассматривался этот вопрос

 я  присутствовал.  Там  было  сказано.,  что министру

 труда    Каскевичу    подключиться   к   работе.   Он

 проигнорировал  не  только наше решение, но и решение

 премьер-министра.   Поэтому   меня  удивляет,  почему

 премьер-министр  к  нам  обращается  на  снятие этого

 закона,  не  приняв соответствующих мервоздействия на

 своего  министра, который должен был, даже обязан был я    я                           - 17 - я 

 в десятидневный срок после первого числа подключиться

 к этой работе, что небыло сделано.

      Поэтому      предложение     такого     порядка:

 рассматривать  этот законопроект во втором чтении. по

 отдельным  статьям,  если мы не найдем згоды, перейти

 тогда   к  третьему  чтению  конкретно  по  отдельным

 статьям.

      Что   касается   межы   молозабезпечености,   то

 аргументация  о  том,  что надо ее принимать только с

 бюджетом,  несерьезна,  по  той  простой причине, что

 бюджет  за  1995  год мы до сих пор еще не утвердили.

 Таким  образом  мы  и  1995 можем утверждать бюджет в

 декабре  месяце  без  межы малозабезпечености. Это не

 подход.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО.  Шановний  Олександр  Олександрович, я

 вношу   пропозицію,   щоб  зараз  питання  про  повну

 радіотрансляцію  поставили б на голосування поіменне,

 списки  всіх,  хто  і  як  проголосує,  надрукували в

 газеті  "Голос  України",  і мені доручили як доктору

 економічних наук офіційно дати коментар щодо тих, хто я    я                           - 18 - я 

 і  як  проголосував.  Це  вже виходить за межі просто

 якихось питань.

      Сьогодні  виконавча  влада  не  хоче  виконувати

 головну  свою  функцію.  І  тому  ви повинні сьогодні

 розглядати  цей  закон, а потім, якщо виконавча влада

 вважає   за  доцільне  накладати  вето,  то  хай  пан

 Президент  накладає  вето  на Закон про оплату праці,

 хай пан Пинзеник виступає по телебаченню і розповідає

 всім,  що  він живе на 8 мільйонів і йому вистачає. І

 пан Каскевич розповідає всьому українському народові,

 як  він  стимулює  працю  в  Україні, як вони готують

 реформи, яки повинні вивести Україну з кризи. Бо якщо

 нема  стимулів до праці, то, взагалі, подолання кризи

 просто  неможливо.  І  якщо  ми не хочемо, щоб завтра

 біля Верховної Ради було не 20 чи дві сотні людей, як

 було  позавчора,  а  щоб  прийшля тисячи до Верховної

 Ради, ми повинні обов'язково розглядати це питання.

      Стосовно циф, які називає Уряд, я хочу сказати і

 підтримати  нашого  Іван  Сергійовича, що це, дійсно,

 нісенітниця.    Які    були    розрахунки    виконані

 профспілками, я можу підтвердити їх коректність, вони

 зовсім  показують іншу картину. Тому виконавча влада,

 якщо може, повинна працювати. Якщо не може, то людина

 яка  не  може  повинна  це  визнавати, складати своюї я    я                           - 19 - я 

 обов'язки для тих, хто може працювати.

      Ще  раз повертаюсь до своєї пропозиції. Поіменне

 голосування  і друкування списком з моїм коментарем в

 "Голосі України".

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Жовтяк.

 

      ЖОВТЯК Є.Д.

 

      Шановні  колеги!  Шановні  колеги!  Щойно виступ

 колеги   Вітренко  підтвердив  ще  раз,  що  депутати

 Вітренко,  Марченко  і  інші з ними прийшли в цей зал

 зовсім  не  для того, щоб вирішувати проблеми народу.

 Вони  прийшли  сюди,  щоб  займатися популізмом. Вони

 поставили  собі  за  мету  все, що завгодно для того,

 щоби  виконати свій головний принцип: "Чим гірше, тим

 краше",  і  на  цій  хвилі  прийти  до влади. Це всім

 зрозуміло. Тому я хочу, щоб ми ще раз задумались, хто

 ми  в  цій  залі -державні мужі чи популісти. Якщо ми

 державні   мужі,   то  ми  повинні  сказати  чітко  і

 однозначно  своєму  народову: так, питання про оплату

 праці   актуальне,   його   треба   розглядати.   Але

 розглядати  його  треба  не  попульськими  гаслами, а я    я                           - 20 - я 

 серйозно   зваживши,   які  макроекономічні  наслідки

 покличе  кожна  стаття,  кожен рядок цього Закону. На

 жаль,  цей  Закон протягують в пожарному порядку, без

 обговорень.  Ні в економічній комісії, ні в бюджетній

 комісії, ні в Комісії з питань фінансів і банківської

 діяльності   шановні  панове  популісти  не  побажали

 прийтя  і захищати цей Закон. Він підпільно винесений

 на  Верховну  Раду,  розданий за три дні, депутати не

 змогли   проголосувати,  здійснюється  шалений  тиск,

 лякаючи  депутатів  поіменним голосуванням. Економіку

 України намагаються ввергнути в колапс.

      Я   закликаю  всіх  все-таки  керуватися  вищими

 державними  інтересами  і  повернути  це  питання  на

 доопрацювання:   серйозно,   з   цифрами   в   руках,

 розглянути їх в Комісії з питань економічної реформи,

 в Комісії з питань фінансів і банківської діяльності,

 в Комісії з питань бюджету. Розглядати це питання без

 попереднього розгляду в цих комісіях, ставити його на

 голосування   -це   буде  злочин  проти  українскього

 народу.

      І   я   хочу,   закликаю,   щоб   поіменне  було

 голосування  і щоб було опубліковано, тому що ті, хто

 за  те,  щоб цей Закон сьогодні приймати, -є злочинці

 проти українського народу. я    я                           - 21 - я 

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

 

      178-ой, город Запорожье, Анисимов.

      Я   обращаюсь   к  народным  депутатам  и  своим

 коллегам, что такой важный вопрос (даже три), сегодня

 вынесеный  в этот зал, не надо сводить к политическим

 аспектам.  Я  с  уважением  отношусь к исполнительной

 власти (здесь присутствует Виктор Михайлович), но то,

 что  вопрос  сегодня назрел о рассмотрении заработной

 платы,  потому  что  мы  говорим о субкекте реформ, о

 человеке,   -это,   конечно,   факт.   Но  мы  должны

 рассматривать  его, даже посмотрев на статьи, которые

 сегодня  предложены  впереди  рассматрев  минимальный

 потребительський  бюджет.  А рассматривая минимальный

 потребительський  бюджет (кто давно рассматривал этот

 Закон, который был принят в 1991 году, посмотрите: мы

 отдали   эти  полномочия  правительству). И  где  ему

 поручено   рассматрение   утверждение   и   пересмотр

 минимального  потребительського  бюджета  поэтому без

 этого  нельзя  включиться в рассматрение о заработной я    я                           - 22 - я 

 плате.  Сегодня  вопрос  стоит  очень остро. И просто

 отбросить   и   не  послушать  здесь   представителей

 исполнительной власти, которые будут работать над тем,

 чтобы   включить   механизмы  все  тоже  нельзя.

      Что  касается  вопроса о налогооблажении. Виктор

 Михайлович,  вчера  вы  были  на  президиуме Совмина,

 слышали,  что  правительство  само  наткнулося  на те

 препятствия,  которые  мы  получили,  и  с законами о

 налогооблажении.  Нет,  концепции подхода мы не видим

 расчеты,  не положен, на стол слева то, что мы имели,

 справа  то,  что  надо  иметь. В диалоге, который нам

 провозгласил  здесь  Президент,  концепция развития и

 строения  системы  налогооблажения,  надо  было снять

 бремя  давление  на  производителя.  Но  то,  что  мы

 сегодня  принимаем  и  то,  что пытаеться сегодня нам

 подсунуть.

      Даже  правительство,  в  конце  концов, увидев в

 целом  принятые  эти  законы,  возьметься  за голову.

 Поэтому я поддерживаю народных депутатов в том плане,

 что  вопрос  надо рассматривать, но не оторванно и не

 забывать,  что  мы  вместе  будем  выполнять принятое

 здесь  решение  исполнительной  власти.  Это  сделать

 надо,  потому  что  она исполнительная власть. Мы как

 законодатели  должны,  прослушав нормально, взвешенно я    я                           - 23 - я 

 принять это решение. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Винский.

 

      ВІНСЬКИЙ.

 

 

      Шановні  колеги! Судячи із виступу героя України

 Жовтяка,   це   питання  треба  сьогодні  обов'язково

 розглядати. Проте, перед початком засідання мені було

 абсолютно  зрозуміло,  що  виконавчою  владою  будуть

 зроблені  певні  кроки  по зриву розгляду цих питань,

 які  на  сьогодні  намічені.  І  це  не випадково. Як

 тільки  ми  з вами доходимо до ключових питань -життя

 народу  України,  зарплата,  податки,  бюджет  і таке

 інше   -обов'язково   в   нас   виникають  колізії  з

 виконавчою  владою.  В  цьому  вже  намітилась  чітка

 система.  І,  якщо  ми  з вами, як депутати Верховної

 Ради, в кінці кінців не станем на принципову позицію,

 то ці колізії з... Верховної Ради і виконавчою владою

 будуть   продовжуватись  до...  безкінечно.  Сьогодні

 абсолютно зрозуміло: виконавча влада хоче заблокувати

 прийняття  Верховною  Радою  принципових питань життя

 народу. Тому ми повинні з вами всі разом зосередитись я    я                           - 24 - я 

 на  цій роботі. Я пропоную питання заробітної плати і

 всі   інші,   які  заплановані,  розглядати  сьогодні

 обв'язково.  Зважено,  виважено,  прораховувати і так

 дальше.  Но розглядати і вирішувати, тому що вона вже

 давно перезріли і час їх було вирішити вже пройшов.

      Я  вважаю,  що  необхідно,  все-таки,  в прямому

 ефірі   дати   особливо   виступ   Жовтяка,  щоб  всі

 зрозуміли:  хто  і  до  чого  прагне  і  я вважаю, що

 враховуючи  ситуацію,  яка  склалась  по  закону "Про

 оплату  праці"  ми повинні поставити питання сьогодні

 по  відставку  міністра  праці  Казкевича.  Дякую  за

 увагу.

 

      ГОЛОВА.  Азаров.

 

      АЗАРОВ.

      Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы сказать,

 что  на комиссии бюджетной этот вопрос рассматривался

 и   давайте  мы  сейчас,  действительно,  как  сказал

 Онисимов,  депутат, отбросим политические пристрастия

 и отложым этот вопрос не потому, что он не актуален и

 злободневен.  Он  актуален  и  он  и  злободневен. Но

 давайте  мы  будем  обсуждать  его тогда, когда будем

 знать  реальные  финансовые  возможности  державы.  Я я    я                           - 25 - я 

 думаю,  что  это в ближайшее время будет рассмотрение

 этого вопроса и одновременно с ним нада рассматривать

 вопрос и об оплате труда.

      Я  вас  очень  прошу,  сейчас его не обсуждать и

 слушать  его  одновременно с расмотрением бюджета, по

 крайней мере в один из дней. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Буздуган.

 

      БУЗДУГАН.  Шановні  колеги,  438 виборчий округ,

 Новослевський, Юрій Буздуган, Голова комісії.

      Шановні колеги, відповідно  до рішення Верховної

 Ради  України  про  прискорений розгляд цього питання

 комісія  зробила  неможливе, я вважаю, що я маю право

 це  стверджувати,  комісія  дійсно зробила неможливе,

 вона  підготувала  на сьогоднішній день цей проект до

 другого  читання.  Уряд  ухилився  від розгляду цього

 питання. Це фактична сторона. І як нам тепер діяти.

      На  мою  думку  є два можливих варіанти. Варіант

 перший,   який   запропонований   комісією,  сьогодні

 розглядати в другому читанні, винести на 28 лютого на

 перше  березня  на третє читання, щоб дати можливість

 Уряду все такі зробити те, що він мав давно зробити.

      А  бо  другий  варіант, сьогодні не розглядати і я    я                           - 26 - я 

 винести знову ж такі на друге читання на перше число,

 на перше березня.

      Я особисто є прихильник першого шляху, тим паче,

 що за це проголосувала Верховна Рада, коли голосувала

 за  прискорений розгляд цього питання. Тому я пропную

 зараз   поставити   це   питання  на голосування  про

 перенесення  другого читання на перше березня. І якщо

 воно  набере  потрібну  кількість,  то  перенести  це

 питання. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  думаю  є нагода чи потреба послухати

 Міністра  праці  Каскевича,  що  він  скаже  з  цього

 приводу. Прошу. Ні, ні я вас прошу.

 

      КАСКЕВИЧ.

 

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 народні  депутати.  Коли  приймався  закон про оплату

 праці,  я з цієї трибуни пробував тоді переконати вас

 про  те,  що  наслідки його прийняття будуть такі, як

 викладані  зараз  у  листах,  які  вам роздані, і які

 підписав  прем'єр міністр України. Я ще раз наголошую

 на  тому,  що в принципі такий закон потрібний. Як би я    я                           - 27 - я 

 ми  тут  справедливо  чи  не  справедливо критикувало

 міністерство,  він  підготовлений  вже більше 3 років

 тому  назад.  І  практично,  ще  раз  підкреслюю, той

 закон,  який  внесли профспілки, він багато в чому на

 90  з  лишнім  відсотків  подібний і співпадає з тим,

 який розроблений міністерством праці. Його треба буде

 приймати,   але   прохання  Уряду  не  приймати  його

 сьогодні. Зважити все з розглядом бюджету, том у що з

 бюджету потрібно буде, я підкреслюю, тільки з бюджету

 більше   одного  квадрильйони  крб.  виплачувати.  Ви

 чудово  розумієте,  що  треба  зважити всі розходні і

 доходні   частини  бюджету.  подивитися,  що  ми  там

 зможемо  зробити. І в той же час я хочу наголосити на

 тому.,  що  звичайно  ви  вболіваєте  за  людей  і ви

 знаєте,  що  зараз ми щомісячно перегльядаємо виплати

 для малозабезпечених. 1 млн. 110, 1 млн. 400, зараз 1

 млн. 700 і т.д.

       Цей  період  до  розгляду  бюджету  ми  і будемо

 продовжувати       цю       роботу,      підтримувати

 малозабезпечених,  а  потім  сядемо з вами розпишемо,

 зважимо.  Якщо  ми знайдемо якісь додаткові кошти, то

 давайте як кажуть будемо це робити.

      А   закон,  звичайно,  треба  розглядати,  треба

 працювати  над  ним, і в недалекому майбутньому треба я    я                           - 28 - я 

 буде  його  приймати. Але не сьогодні. Я би попросив,

 щоб  сьогодні  це питання зняти з розгляду і доручити

 урядові, комісіям, значіть, щоб іще раз попрацбвали і

 разом  з  бюджетом  подивилісь на можливість внесення

 його на другу читання  і прийняття.

 

      ГОЛОВА.  Михайле  Григоровичу,  ождне запитання,

 скажіть,  будь  ласка, мищо, повинні під кожен бюджет

 щороку приймати закон  про оплату праці, чи як?

 

      ___________.   Справа   не   в  тім,  Олександре

 Олександровичу,  що  не  під  кожен  бюджет, звичайно

 закон  про  оплату  праці.  Але  в цьому законі є дві

 статті,  які прямо кореспондуються з бюджетом.

      Перша  стаття,  це  та,  що мінімальна заробітна

 плата  повинна бути на рівні межі малозабезпеченості.

 Якщо  мінімальна  заробітна  плата  і  ставка першого

 тарифного розряду буде на межі малозабезпеченості, то

 про  які б коефіцієнти тут не говорили, що понижцючи,

 вони дійсно є і для вас і для державних службовців, і

 працівників,  праця  яких  оплачується  з бюжету, все

 рівно йде кратність в 17 разів, в 15, 12 і так далі і

 так далі.

      Значить,  чьогодні  не може бути такої різниці в я    я                           - 29 - я 

 заробітній платі.

 

      ГОЛОВА.  То  давайте,  де  ваш варіант, де можна

 було  б переглянути ці коефіцієнти відразу і в законі

 закласти,  щоб не було таких протиріч? Де ваш варіант

 проекту закону.

 

      ___________.    Олександр   Олександрович,   наш

 варіант, варіант Міністерства праці офіційно давно, в

 ховтні  минулого  року  подано на розгляд Уряду. Уряд

 розглядав,  це  не  Міністерство праці, це Уряд. Уряд

 розглядав  це  питання  і  прийшов до висновку, що на

 сьогоднішній  день, на сьогоднішній, підкреслюю, його

 не  можна  вводити. Це не Каскевич приймав рішення, а

 Уряд, його не можна вносити на розгляд Верховної Ради

 з  оцих причин, про які я вам казав.

      Тому я пропоную, ще раз кажу, що сьогодні давате

 його  не  слухати,  а  ще  раз  наш варіант, який є в

 Уряді.  І  цей  спробуємо,  як  кажуть,  звести,  але

 порахувавши гроші. Це закон, який вимагає грошей.

 

      ГОЛОВА.   Є потреба задавати запитання?

      Ну,  хто  забажав,  будь  ласка, запишіться, хто

 хоче   задати   запитання,  буквально  5  хвилин.  Ми я    я                           - 30 - я 

 витратили  час  і  він  не робив доповіді, він хробив

 інформацію , своє бачення з цього приводу.

      5 хвилин буквально.

       Терець, прошу.

 

      ТЕРЕЦЬ.

 

 

      Уважаемый Михаил Григорович!

 

      ГОЛОВА. Михайло Григорович.

 

      ___________.  Я хочу задать конкретный вопрос. Я

 знаю,  что  Закон  об  оплате  за труд рассмотрен еще

 осенью   прошлого   года.  Скажите  конкретыне  сроки

 рассмотрения  этого  вопроса  на Верховном Совете. то

 что  предлагает комиссия, вы счытаете реальным срок 1

 марта или нет?

 

      ___________.  Я казав і ще хочу раз підкреслити,

 що  його  можна  розглянути  і  1  березня. Але ми би

 просили,  все-таки,  щоб  його  розгляд і, от, ще раз

 повертаючись   до   запитання,  яке  задав  Олександр

 Олександрович, що з кожним бюджетом чи ні? От давайте я    я                           - 31 - я 

 ми  його сьогоднішнім сьогорічним бюджетом подивимося

 разом.  Ми  ж...  у  наступному  році  у  нас не буде

 набагато  кращий, мабудь, бюджет. Ми сподіваємося, що

 він   буде  кращий,  але,  мабудь,  ненабагато.  Тому

 приміряємо  його  давайте  до  цього бюджету -бюджету

 1995 року. І тоді приймемо може якусь статтю, дійсно,

 введемо  в  дію,  ну,  не  з  1  березня,  не  з  дня

 опублікування  Закону,  а  пізніше  визначимося.  Але

 давайте  ми  його  приміряємо до бюджету 1995 року, і

 тоді  нам всім буде, ну, багато чого зрозуміло і оціх

 балачок не буде, а ми вже визначимося і всі разом, як

 кажуть, приймемо тоді рішення. Можливо і неможливо.

 

      ГОЛОВА. Осадчук.

 

      ОСАДЧУК

 

      Шановний  доповідачу!  Ви,  звичайно, знаєте про

 те, що ближчим часом Верховна Рада повинна розглянути

 проект   концепції  податкової  політики  в  Україні,

 проект Закону України "Про бюджетну систему України",

 цілу  назку  законів,  пов'язаних  із  приватизацією.

 Скажіть,  будь  ласка,  якщо  ми приймемо сьогодні чи

 завтра  Закон  "Про  оплату  праці",  а  я за те, щоб я    я                           - 32 - я 

 платили  по-людські, щоб люди добрі жили; які будуть,

 все-таки, наслідки? Я хотів би почути конкретніше, до

 прийняття  бюджету,  до  прийняття  цих  законів дуже

 важливих   економічних,   до  того,  як  ми  піднімем

 виробництво.   Коли   буде   прийнятий   цей   Закон?

 Розтлумачте,  будь  ласка,  щоб  і  люди почули, які,

 може,  потім  чутимуть у трансляції: які наслідки для

 економіки,  для  нашого дальшого руху шляхом реформ і

 власне  наслідки  для  самого  житття  народу у плані

 забезпечення  елементарних  потреб  і вартості нашого

 нещасного купона-карбованця.

      Дякую за увагу.

 

      _______________

 

      Добре,  я  вдячний  вам  за  таке  запитання.  Я

 глибоко  переконаний,  що реформування системи оплати

 праці  повинно в нашому суспільстві проходити разом з

 реформуванням     налогової    системи,    бюджетної,

 кредитної, грошової. Тому що, якщо ми сьогодні будемо

 займатися  тільки питаннями оплати праці, то буде те,

 що  уже  вдванадцяте чи втринадцяте у нас в країні є.

 Підвищується  зарплата,  переглядаються  мінімуми  чи

 якісь гарантії, як зараз мінімуми не переглядаються - я    я                           - 33 - я 

 переглядаються  гарантії,  йде  знову інфляція, знову

 зростають ціни, і люди від цього нічого не мають.

      Ми  сьогодні  можемо  любий  закон прийняти. Але

 якщо ми не реформуємо економіку, якщо ми не піднімемо

 виробництво  (а  це саме головне), то ділити ж нічого

 буде,  не  з'явиться  більше  товарів,  благ. Тому ці

 гроші,  які  ми  дамо  людям,  -це  будуть папірці. І

 справа,  як  кажуть,  в  тім,  що дійсно повинна бути

 система  оплати  праці,  яка  б  стимулювала людей до

 виробництва,  до  збільшення продуктивності праці. Це

 так. І в зв'язку з цим треба приймати не тільки Закон

 "Про  оплату  праці",  а і інші законодавчі акти, які

 будуть  витікати  з  Закону  "Про  оплату праці". Але

 треба дійсно це робити разом і в комплексі з заходами

 по підйому виробництва.

 

      ГОЛОВА.  Шановний Михайле Григоровичу, вам Петро

 Іллія  задав  конкретне питання, ви-міністр. Ви, будь

 ласка, не ведіть загальні розмови з цього приводу. Ви

 могли  б  сказати:  це  передбачає  такі-то  суми  по

 мінімальній  оплаті  праці  і  т.  д.  І  тоді давати

 відповідь.

 

      _______________ я    я                           - 34 - я 

 

      Олександре  Олександровичу,  я  чому не кажу про

 конкретні  цифри, тому що, ну, я все-таки сподіваюся,

 що   роздані  ці  матеріали  і  тут  конкретні  цифри

 сказані.  І  ви  читали, зачитували зараз листа, який

 Віталій  Андрійович  Масол  підписав,  і там наслідки

 передбачені.  Я  просто  не  хочу  повторювати. 4 і 7

 десятих   квадрильони,   квадрильон  43  трильони  із

 бюджету,  7  мільонів безробітних, я не хочу ці цифри

 повторювати тому що вони є.

 

      ГОЛОВА   Сідайте   будь  ласка.  Дякую.  так  ми

 використали  час  відведенний півгодини, 5 хвилин для

 запитань  міністру.  Були  пропозиції,  розгляд цього

 питання  поставити, на поіменне голосування, я маю на

 увазі  про  трансляцію  в  ефірі  цього  питання.  на

 поіменне  голосування.  Трьох питань, хто за те що за

 поіменне   голосування,  прошу  визначитися  відносно

 поіменного голосування.

 

      Рішення прийнято.

 

      Питання  ставиться  на  поіменне голосування про

 трансляцію розгляду цього питання цих питань, прошу. я    я                           - 35 - я 

 

      З публікацією безперечно.

 

      Одну хвилинку, ну публікація буде але трансляції

 откритої не буде.

      Будь ласка Василь Іванович ви записувалися, я на

 вас зупинився, тому прошу, будь ласка Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.   Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги.  Давайте  заспокоїмось, я дуже хочу Олександр

 Олександрович,  щоб сейчас витсупили, голови комісії,

 які  мають  відношення  до  фінансів  і сказали, свою

 думку,   чітко   розглядалось   це   питання,  чи  не

 розглядалось,  я  б  дуже хотів щоб виступив сьогодні

 Віктор  Михайлович  Пинзениек і все такі сказав, чому

 ми не приймаємо Концепцію податкової політики.

      Вісім  місяців (..........), я розумію, що Закон

 можна  не  приймать  "Про  оплату  праці"  дійсно тут

 (..........) попахує. От хай Віктор Михайлович скаже,

 що  заважало Уряду зробить цю Концепцію. Ну, не можна

 ж  так  без бюджету жить. Чи може так красивіше. І ми

 тоді  кажем  жирує  там  допустім  Табачник. Та він і

 жируватиме,  бо  бюджету  не  має.  Хто, що хоче, тей

 робить. Ну, не може держава жити  без бюджета. я    я                           - 36 - я 

      Олександр   Олександрович,  нада  дійсно  за  це

 спитать  Уряд,  чому  немає?  Я вас дуже прошу, дайте

 таку можливість, щоб депутати чітко і ясно почули оці

 два питання. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я пройду до кінця по пропозиціях, котрі

 висловлювали  депутати.  ті  що  ми  проголосували, я

 більше  говорити  не  буду.  Жовтяк Євген Дмитрович -

 непідпільний  Закон, а Закон з приводу якого прийнято

 рішення  Верховної  Ради  і  записано як невідкладний

 Закон.  І  зобов'язання вашої комісії не чекати, коли

 до вас прийдуть захищати цей законом, а працювати над

 цим  законом.  І  ви мали його після першого читання,

 так  сказати,  у  повній  красі. якщо ваша комісія не

 розглядала його, то це, вибачте, мінус вашій комісії.

      Відносно    пропозиції    депутата    Анісімова.

 Пропозиція зводилася до того, щоб спочатку розглянути

 Закон  "Про  мінімальний  споживчий  бюджет", а потім

 розглядати  Закон "Про оплату праці". Так я зрозумів,

 Леонід Олександрович.

      Ставлю  на голосування. Ставиться на голосування

 пропозиція   депутата   Анісімова.  Спочатку  розгляд

 питання про мінімальний споживчий бюджет, а потім про

 Закон "Про оплату праці". я    я                           - 37 - я 

 

      "за"

 

      Дякую.  Що не зрозуміло? Ну, я можу повторити ще

 раз.  Мова  йде  про  те,  що  голосується,  спочатку

 розглядатимиться  Закон  "Про  мінімальний  споживчий

 бюджет",  а  потім  закон  про  оплату праці. Він так

 пояснив,    що   сьогодні.   Будь   ласка,   повтріть

 пропозицію. Ідіть на трибуну.

 

      ___________.  Уважаемые народные депутаты, закон

 который  нам роздан пересикается в нескольких пунктах

 с  потребительским минимальным бюджетом. Не зная его,

 мы  не сможем в принципе принять этот закон. Поэтому,

 я   предложил,   для   того,   чтобы   приступить   к

 рассмотрению  этого вопроса, давайте послушаем вопрос

 о  минимальном  потребительском  бюджете,  он заложен

 сюда.   Вот   это   было   одно   предложение,  потом

 расчсматривать закон о зароботной плате.

 

      ГОЛОВА. Всім зрозуміло.

 

      ___________.   Ну   внесен   он,   три  вопроса:

 зароботной плате, минимальном потребительском бюджете я    я                           - 38 - я 

 и концепции налогообложения. Три вопроса.

 

      ГОЛОВА. Від розробників що скажуть.

 

      ___________.

 

      Шановні колеги, шановний депутат Анісімов, закон

 про  мінімальний  споживчий бюджет є прийнятий давно,

 виключений Кабінетом Міністрів декретом. Це перше.

 

      Питання сьогодні в нас стоїть в порядку денному,

 вчитуйтесь  будь ласка, про межу малозабезпеченності,

 але Уряду і тут нас обманув, нічого не дав. Ми готові

 доповідати    комісію,   депутат   Степанов   готовий

 розказати  за  підпільні цифри, там 2, 7 млн. і т. д.

 Тому,  ставити  в такий порядок, тим більше, вважати,

 що   закон   існує.   Та   декретне   поле  переорало

 законодавче  поле.  Оце інформаці, я вважаю, що треба

 розглянути.  Я буду просити зал, навіть, якщо не буде

 розглядатись дати пояснення від комісії наші позиції,

 а не те, що нам тут пояснюють. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Будь ласка.

 я    я                           - 39 - я 

      ___________.

 

      Я  еще  раз обращаюсь к народным депутатам, не о

 законе  идет  речь,  он принят в 1991 году, идет  о

 минимальном  потребительском  бюджете. А (..........)

 ее  депутата  установлены  только  дв  миллиона, пять

 миллионов,  десять.  Ее нету, она заложена в законе о

 заработной  плате. Мы сейчас будем читать постатейно.

 Вы  увидите,  а  этой суммы нет. Мы ж не зеаем, какая

 сумма, от чего плясать будем. Вот о чем идет речь.

      ГОЛОВА.  Я  прошу уваги. Тобто, мова йде про те,

 щоб   ми  спочатку,  як  це  і  передбачено  законом,

 визначили  розмір  мінімального споживчого бюджету, а

 потім розглядали Закон про оплату праці. Оскільки він ...

      Сідайте,  будь  ласка. Була пропозиція, я ставлю

 пропозицію  депутата  Анісімова  на голосування. Будь

 ласка, увімкніть систему.

 

      за

 

      Рішення   не   прийнято.   Пропозиція   депутата

 Вінського   відносно  відставки  міністра  вона  може

 розглядатися, але якщо вона буде оформлена не так, як

 слід. я    я                           - 40 - я 

      Будь ласка.

 

      Пропозиція    Буздугана   відносно   того,   щоб

 розглядати   Закон  у  другому  читанні  "Про  оплату

 праці",  а  в третьому остаточно приймати рішення уже

 після того, як будуть розрахунки з Кабінетом Міністрів.

 

             (Шум у залі)

      Зрозуміло.  Ставиться  на голосування пропозиція

 Буздугана  відносно прийняття цього Закону в другому і

 третьому читанні.

      Ставлю на голосування.

      "За"    "проти"    , рішення не прийнято.

      Я  пропоную дептутатам, натискувати кнопку треба

 тоді,  як  пішов  сигнал.  Я  прошу  уваги.  Я  прошу

 пробачення,  керуйтесь  регламентом,  регламентом  не

 передбачено   з   місця   кричать.  Будь  ласка.  Про

 перенесення   цього   питання   до  першого  березня,

 пропозицію    депутата    Буздугана   я   ставлю   на

 голосування.

      "За"    "проти"    , рішення не прийнято.

      Таким  чином,  жодна  з  пропозицій  не  набрала

 потрібного... Азарова,  будь ласка.

 я    я                           - 41 - я 

      АЗАРОВ.

      Уважаемий  Председатель,  я  вносил предложение

 рассмотреть   Закон   об   оплаті  праці   вместе  с

 рассмотрением   бюджета.   Прошу   поставить  это  на

 голосование.

 

      ГОЛОВА.   Ставлю на голосування.

      "За"    "проти"    , рішення ен прийнято.

      Ще  які будуть пропозиції? Я так не буду давать,

 буду давать тільки за записом.

      Згідно  з  нашим Регламентом... Я прошу уваги, я

 прошу  уваги.  Оскільки жодна з пропозицій не пройшла

 стосовно  перенесення і так далі, у порядку дня у нас

 стоїть питання, виключити ми його не можемо, бо немає

 потрібної кількості голосів, ми повинні розгладати це

 питання так, як воно внесено.

      Слово надається Чижу.

      А питання про видання, ну, можемо розглянути під

 час прийняття Постанови.

 

      ЧИЖ І.С.

 

      Шановні  народні  депутати!  Шановний  Олександр

 Олександрович! Оскільки це питання, дійсно, непросте. я    я                           - 42 - я  

 Воно  бачите  викликало скільки хвилю яку збурення, я

 повинен  перед  тим,  як ми перейдемо до постатейного

 обговорення,      до     постатейного     голосування

 Законопроекту,  кілька  слів  сказати  з  приводу цих

 колізій,  які  сьогодні тут виникли і нашого бачення,

 бачення  комісії  і  розробників  проекту  з  приводу

 самого Закону.

      Ну,  те,  як продемонстрував віце-прем'єр уход з

 залу зараз Верховної Ради, ще одне свідчення про  те,

 що  такий Закон, при такому Уряді ніколи в цей зал не

 буде внесений. Це перше.

      Депутату   Жовтяку   хотів  би  сказати,  ще  не

 Марченко   його   вніс,  а  народний  депутат  Стоян,

 відповідно процедури і Регламенту. І цей Законопроект

 відпрацьований  достньо серьйозними науковими силами.

 Після  прийняття  його в першому читанні, він уже був

 розглянутий на круглому столі і отримав підстримку.

      Повинен сказати лише одне, що так відноситися до

 доручень   Верховної   Ради,  як  це  останнім  часом

 демонструє Кабінет Міністрів, ну, я такого відношення

 просто не розумію і слів для оцінки не находжу.

      У  нашій  Постанові  від 26 січня дано доручення

 ряду комісій разом з Кабінетом Міністрів і Федерацією

 профспілок підготувати данний Законопроект до другого я    я                           - 43 - я 

 читання.  Підкреслюю: разом. Проте урядові структури,

 навіть,  відмовилися  назвати  кандидатуру  до складу

 робочої групи.

      Уряд  вибрав  дещо інший шлях. 1 лютого Президія

 Кабінету  Мінітсрів доручила  Пинзенику,  Каскевичу,

 Шпеку,  Герасимчуку, Германчуку, Борисенку, Онофенку,

 Харченку  разом  з  Федерацією профспілок, постійними

 комісіями   Верховної   Ради  у  десятиденний  термін

 (першого лютого було), у десятиденний термін провести

 необхідні розрахунки і експертизу проекту.

      З   урахуванням  прийнятого  у  першому  читанні

 Верховною   Радою  проекту  та  реальних  можливостей

 економіки    підготувати   пропозиції   для   подання

 Верховній Раді.

      У  понеділок  13  лютого  Комісія проінформувала

 Президію  Верховної  Ради про те, що таких матеріалів

 поки  що  немає.  І,  безперечно,  що  ми чекали такі

 матеріали, якщо це серйозний підхід Уряду.

      Сьогодні   вони   потрапили  сюди,  причому,  як

 бачите,   в   (..........)   комісій   і  можливостей

 відпрацювати.

      Безперечно,  ми розуміємо, що такий законопроект

 повинен пройти юридичну експертизу -раз, повинен мати

 фінансово-економічне  обгрунтування  -два.  І  тому є я    я                           - 44 - я 

 процедура   третього   читання.  Але  далі  зволікати

 просто... Може, й четвертого -це життя покаже, як він

 буде  проходити.  А ле такий Закон потрібне і, Микола

 Янович, він тим більше потрібен до бюджету раніше. Та

 тому  що  не  можна  формувати  бюджетної системи без

 податкового  законодавства.  Але  і  без  Закону "про

 оплату   праці",   бо   ми   ж   не  знаєм,  як  буде

 обчислюватися,  що  ляже на бюджетну... Як же ж можна

 бюджет  формувати, не закладаючи основи?! Я такого не

 розумію.

      Ми  узагальнили  всі  пропозиції,  які надійшли,

 плідно   працювала   робоча   група,  у  нас  останні

 засідання  були  нічні,  до  ночі. Понад 100 народних

 депутатів  внесли... чи понад 100 пропозицій було від

 народних  епутатів. Переважна більшість врахована. Ви

 подивитеся,  статті  є,  перед  вами  є законопроект,

 будемо в цьому плані працювати.

      І  я  хотів  би тільки одне ще сказати. Чому він

 потрібен, як аргументація на противагу тому, чому він

 не потрібен, як тут сказали?

      Ви   знаєте,   що  зараз  ніби-то  оплата  праці

 регулюється  декретом  Кабінету Міністрів "Про оплату

 праці".  Якщо залишимо і т. д., я назву тільки кілька

 основних   моментів,   щоб  депутати  зрозуміли  суть я 
 я                           - 45 - я 

 проблеми.

      Декрет    Кабінету   Міністрів   практично   уже

 розвалений.  На  сьогодні з Декрету вилучено 7 статей

 14 пунктів. 6 статей Декрету вступилив суперечність з

 Законом  "Про підприємство" в Україні статтею 19, яку

 відновили  ту  з  подачі  депутата Анісімова. Законом

 України  "Про  колективні  договори і угоди" та рядом

 інших законодавчих актів. Перший аргумент.

      Далі.   Подальше   поглиблення  необгрунтованних

 хибних,  як  з  економічних,  так  і соціальних точок

 зору,  співвідношень  між  мінімальною  та  середньою

 заробітною  платою,  буде  зберігатися,  і  про це не

 говорять у нас зараз. Оця різниця одни до 55. Хіба ми

 можемо  дальше  це тримати співвідношення. Далі, якщо

 ми  не  приймемо  цей закон, будуть зберігаться хибні

 принципи  побудови  тарифної  системи  за яких частка

 тарифу  не перевищує 10-15 відсотки, треба хоча б 70.

 Ви ж розуміете ситуацію, далі подальше зменшення ціни

 робочої  сили  буде  відбуватися.  Частки  заробітної

 плати,      валового     нацйіонального     продукта,

 платоспроможнього  попиту  населення я думаю, повинен

 сказати  і  вчора  до  речі  в  Кабінеті Міністрів це

 говорилося.  У  нас зараз 30 відсотків продукції, яку

 виробляем,  ми  не купляєм, бо нема платоспроможності я 
 я                           - 46 - я 

 населення.  Це блокує виробництво. Разом з тим, треба

 нагадати,  що  ми  виробляемо,  тільки  до  того,  що

 виробляли,   в   90-му   році.   Куди  дальше  можна.

 Збільшення  тиску (...............) соціальних витрат

 на  бюджет  держави, так як значна частина, працюючих

 підподає  до категорії малозабезпеченних, нам скоро з

 вами  народним депутатм, якщо буде декрет діяти треба

 буде  платити  як  малозабезпеченним.  Ну  хіба  це ж

 годиться.

      І,  нарешті,  остаточна втрата заробітної плати,

 платою,  так би мовити, мовитаційної своєї функції, і

 ще  дві  цифри,  і дійдем до статті. Я хочу нагадати,

 про  те,  що  на  кінець 94-го року на грудень місяць

 заробітна   номінальна   зарплата   у  нас  піднялася

 порівняно  з  90 -м роком, у 10, 4 тисячі разів. Ціни

 зросли  в  38,  4  тисячи разів. Представте, ми маємо

 заробітну  плату  до  90-го року 27 відсотків, а якщо

 співставити,  вартість  так би мовити цих величин, то

 наша  зарплата  зараз,  реальна  вартість зарплати 67

 карбованців.  Якщо порівняти до 90-го року. А реально

 менше  40 карбованців більшості населення. Я не знаю,

 як  ще  треба  розгортати  аргументацію.  Безперечно,

 прийняття   такого   закону   вимагатиме   від  уряду

 перегляду тарифної сітки. я 
 я                           - 47 - я 

      Треба   дивитися   на   ціни,   бо  не  можна  ж

 відпускати.   Вони   ж   лібералізують   ціни,  а  не

 займаються  питаннями нормальної оплати праці. Більше

 того,   така   позиція  Уряду  суперечить  і  позиції

 Президента, яку він тут виклав.

      У  вас є на руках табличка. Подивіться, що казав

 Президент,  як  ми  це  передбачили  в  статтях цього

 Закону  і як блокується це Урядом. Дякую за те, що ви

 вислухали  таку інформацію. Я готовий до постатейного

 розгляду .  Будь ласка.

 

      ГОЛОВА.   Розглядається  питання  за  процедурою

 другого читання. Відносно продовження його в третьому

 читанні  в нас ми приймемо відповідне рішення. Тому я

 відносно... відповідно до цієї процедури буду ставити

 питання.

      Закон,   назва   Закону   і  преамбула  викликає

 заперечення у когось з депутатів?

      Є? Будь ласка, Степенко.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

 

      Олександр   Олександрович,   в   мене  запитання

 загального характеру. До вас перше. я 
 я                           - 48 - я 

      Я   вносив   свою   пропозицію.  І  мені  чогось

 кажеться,  що ви... ну, як мені кажеться, мої розумні

 пропозивції   ігноріруєте.   Щоб  послухати  все-таки

 Азарова  й Суслова. Щоб вони сказали: розглядалось чи

 не  розглядалось  це  питання? Іван Сергійович, я вас

 прошу.

      І  ще.  Я голосував за повістку дня, де написано

 начетвер, 16 лютого: перше питання стоїть -про проект

 концепції  податкової  політики в Україні. Це питання

 ніхто  не знімав. І чомусь розглядаєм те питання, яке

 стоїть  третім.  Вірніше, стояло ще на 15 лютого. Так

 давайте ми його перенесем!

      Я  іще  раз, Іван Сергійович, хочу вас запитати.

 Це   питання   розглядалось   __________  Комісія?  Я

 підтримую  цей Закон. І хто ж його не підтримує?! Але

 якщо   немає  чим  платить,  так  навіщо  ж  нам  тут

 займатись цією справою?

      Дякую!

 

      ___________.  Василь  Іванович,  пропозиції (ну,

 Олександр   Олександрович  тут  відповідав  одному  з

 народних  депутатів),  що  законопроект, прийнятий 26

 січня,  розглянути  можна  було  152  рази, якщо дуже

 хотіти розглядати. я 
 я                           - 49 - я 

      Пропозиції від цих комісій до нас не надійшло, а

 молчаніе  -знак  согласія. Ми розуміємо, що якби були

 серйозні  зауваження, до нас би надійшли... Ходити 13

 депутатів  по  23-х  комісіях  не будуть! Кожен... Ми

 працюємо  в тих комісіях і працюєм, де ми бачимо свій

 інтерес. Це перший момент.

      Тепер,  вони  вчиталися  добре я думаю ви зараз,

 коли   ми   будем   розглядати   ви   вчитаєтеся.  Та

 співідношення  будуть мінятися. Не може бути градації

 мінімальний  рівень  2 мільйона 700, а максимальний в

 19  чи  17 розряд 140 мільйонів. Безперечно такого не

 може  бути.  Уряду  треба  буде  це відпрацьовувати в

 зовсім іншу тарифну сітку, все інше. Не закладено ми.

 Ми  співідношення  кладемо  1  до 3, 5 до 4 максімум.

 Якщо  в  мінімум іде 2, 7 то в максімум умножте на 4.

 Такі співідношення в принципі зберігаються.

      І   нам  здаються  коректними  оцінки  Федерації

 профспілок, там вони є теж підкладені. Поєтому він не

 зриває з нашої точки зору всієї економічної ситуації.

 Більше  того третє читання дасть знову Уряду таки вже

 вникнути і скорегувати свої позицію. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз,  вибачайте,  в  нас  йде друге

 читання.  Якщо  ви  вносили  пропозицію  до  назви  і я 
 я                           - 50 - я 

 приамбули,  то я буду вам давати слово, якщо ні, то я

 буду  ставити на голосування. Немає більш заауважень.

 До  першої  статті  які  є зауваження? Теж не має. До

 статті 1. 1. 2 є зауваження. До статті 1. 2. 1, 1. 2.

 2, 1. 2. 3, 1.2.4, 1.2.5.

      Давайте від приамбули до третьої статті включно,

 без третьої вірніше статті, першої і другої статті. Я

 ставлю на голосування.

 

      "за"

 

   рішення прийнято.

 

      Проводиться   поіменна   реєстрація.   Прошу.  Я

 обіцяю, поіменна реєстрація буде опублікована.

 

      Йде голосування.

 

      Преамбула,  перша  і  друга  стаття ставиться на

 голосування. Загальні положення, прошу проголосувати.

 

 

      Йде голосування    ЗА - я 

      Голів фракцій прошу зайти в кабінет.

 

      Оголошується перерва на 15 хвилин. я 

                         - 51 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕВИ

 

 

      ГОЛОВА.   Прошу   зайняти  свої  місця.  Шановні

 депутати,   прошу   уваги.  Рада  фракції  розглянула

 ситуацію,  яка виникла із розглядом Закону про оплату

 праці   і   двома  іншими  законами  цього  циклу.  І

 рекомендує  вам  проект  рішення, який я зараз скажу,

 але   перед   тим  я  маю  два  слова  сказати,  щодо

 підготовки цього закону.

 

      Мова  йде  про те, по-перше, що комісія з питань

 соціальної  політики, виконуючи  постанову  Верховної

 Ради,  добросовісно  доопрацювала  цей законопроект і

 він  не  викликає  сьогодні  відносно  якості  ніяких

 зауважень.    Відповідно    до   нашого   Регламенту,

 законопроекти, які стосуються бюджетної сфери повинні

 розглядатися відповідними комісіями Верховної Ради і

 на  основі  їх  висновків ми приймаємо теж відповідне

 рішення.

      Якщо  такого  рішення немає, то також відповідно

 до  Регламенту  ми  не  маємо  змоги  розглядати  цей

 законопроект.  Одначе  Комісія  бюджетна  питання  це

 розглядала   і   висновки   Комісії  були  розмножені я 
 я                           - 52 - я 

 своєчасно,    розглядалися   на   Президії,   і   тут

 проінформував  Микола  Янович  теж  з  цього приводу.

 Одначе на основі статей 3. 5. 5. частина перша, 3. 5.

 6,  3.  5.  7  частина  4 ми, виходячи із складнощів,

 котрі  виникли сьогодні, і суті самого Закону повинні

 доручити   ще   Комісії   з   питання  банківської  і

 фінансової і економічної політики також........

 стосовно  цього  проекту  винести. Тому для прийняття

 такого рішення досить третини голосів Верховної Ради,

 як передбачено це Регламентом.

      Тому   я  хотів  би  вашої  підтримки,  стосовно

 перенесення  і розгляду цього питання до 1 березня (в

 період   до   1  березня  маючи  на  увазі  одержання

 висновків   цих   двох   комісій).  Також  враховуючи

 інформацію  і  звертання Кабінету Міністрів підписане

 Прем'єр-міністром.   Я   ставлю   на  голосування  цю

 пропозицію.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

      "За" -

      "Проти" -

 

      Рішення  прийнято. я 
 я                           - 53 - я 

      Тепер  відносно  розгляду  наступних  питань. Ми

 можемо   двома   шляхами   піти.  Поскільки  я  давав

 оголошення  тільки  на  15  хвилин, я не знаю, чи хто

 скористався  перервою, а виникло, що, сталось так, що

 ми  мусили  40 хвилин проводити засідання. Ми могли б

 зараз  розглядати  наступне  питання. А можна зробити

 перерву на 20 хвилин, вибачте, щоб ви порадились щодо

 їх розгляду, і о 12.30 продовжити роботу.

      Я  прошу  вибачити.  Зачитаю ті питання, які нам

 треба   розглянути.  Про  доповнення  до  Закону  про

 обмеження   монополізму,  другий - про  оренду  майна

 державних  підприємств,  і,  мабуть,  з цього питання

 треба розпочати друге читання; про приватизацію майна

 державних  підприємств,  проект  Закону;  про  проект

 Закону  про  внесення змін і доповнень до Закону  про

 приватизацію  невеликих  державних  підприємств, малу

 приватизацію,   нова   редакція;   внесення   змін  і

 доповнень  до  деяких  законодавчих  актів  з  питань

 приватизації.

      Я  гадаю,  що  ми  саме  в  такій  послідовності

 повинні піти.

      І інші питання. Прошу - 20 хвилин перерва.

 
 я                           - 54 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Продовжуєм роботу.

 Прошу сідати. Я прошу запросити людей до залу.

      Завада єсть? Єсть. Слухається питання про проект

 Закону  України  "Про  внесення  змін  і доповнень до

 Закону  "Про  обмеження  монополізму  на  недопущення

 недобросовістної    конкуренції   у   підприємницькій

 діяльності".  Доповідач Завада Олександр Леонідович -

 голова Антимонопольного комітету.

      Будь ласка.  Скільки вам потрібно часу?

 

      ЗАВАДА О.Л. Три хвилини.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ЗАВАДА О.О.

 

      Шановний    Олександр    Миколайович!    Шановні

 депутати! Я уже доповідав з приводу цього  Закону,  і

 тоді    рішення    було    прийняте -  повернути   на

 доопрацювання.  І  таке доопрацювання було проведено.

 Відбулося   ряд   засідань   Комісії   з  економічної

 політики,   і  ми  уважно  проаналізували  стенограму я 
 я                           - 55 - я 

 засідання, врахували ті критичні зауваження, які вами

 висловлювалися   при   попередньому   розгляді  цього

 питання. Сьогодні тут, відповідно до ваших пропозицій,

 відпрацьовано  питання  монопольних цін, проведено їх

 розмежування,  в якому випадку монопольно високі ціни

 мають  місце,  в  якому  випадку  монопольно  низькі.

 Вилучено   доповнення   до   статті   16   з  приводу

 прамусового   поділу,  і  чіткіше  прописано  питання

 накладення  штрафів,  зменшено їх розмір і прив'язано

 до  розміру самого підприєства, в залежності від його

 валового   доходу.   Тобто,  це   і  спрощує  порядок

 застосування    фінансових    стягнень,   і   зменшує

 можливості  для  суб'єктивізму  при  застосуванні цих

 фінансових стягнень.

      Тому, оскільки  про  інші  питання я минулий раз

 доповідав,  думаю,  що  не варто зараз повторювати ці

 питання. Отже, якщо будуть питання,  я відповім.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання   єсть?  Включіть,  будь

 ласка, систему і запишіться на запитання.

      Скільки  ми  відведем часу? 5 хвилин? 10 хвилин.

 Виставте,   будь   ласка,  10  хвилин  і  запишіться.

       Достатньо. Висвітліть, будь ласка.

      Я  просив  би  тоді коротко задавати запитання і я 
 я                           - 56 - я 

 так же лаконічно відповідати. Кірімов, будь ласка. За

 ним -  Карнелюк.

 

      КІРІМОВ.

 

      Шановний  доповідачу, у мене коротесеньке до вас

 запитання.  Скажіть, будь ласка, як ви бачите мехінку

 впровадження цього Закону в дію?

 

      _______________

 

      Дякую  за  запитання. Річ у тім, що ці поправки,

 які ми пропонуємо, сьогодні механізм їх запровадження

 відпрацьований,  є  відповідні  нормативні  акти. І в

 даному  випадку (я уже попереднього разу говорив), що

 ми  приводимо  у  відповідність,  гармонізуємо окремі

 законодавчі    акти.    Тобто,   фактично   нове   не

 впроваджується. І стосовно (якщо коротко) про питання

 застосування   монопольних   цін,   то  ми  одержуємо

 відповідні  заяви  від  підприємців,  розглядаємо  ці

 заяви       з'ясовуємо      обставини,      порушення

 антимонопольного   законодавства,   даємо  можливість

 сторонам   висказати   свої  заперечення   з  приводу

 висновків   антимонопольного  комітету.  І  потім,  з я 
 я                           - 57 - я 

 урахуванням  всіх  цих обставин, приймаємо рішення про

 припинення  порушень.  І  так  по  кожному  питанню є

 відповідний   механізм,   всі   ці   нормативні  акти

 друкувались в пресі, вони є доступні для обговорення,

 дискусії,  для критики. Ми з вдячністю приймемо якісь

 зауваження з приводу цього механізму.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Корнелюк, за ним Манчуленко.

 

      КОРНЕЛЮК.

 

      Дякую.  Шановний  доповідач, в мене до вас є два

 запитання.  Перше  скажіть  будь  ласка  як  ви  собі

 уявляете  боротьбу з монополізмом, не в державному, а

 в приватному секторі. Що я маю на увазі?

      Скажімо,    це    з    приватизації   переробних

 підприємств    сільськогосподарського    виробництва:

 м'ясокомбінатів,  молокозаводів,  і  так  далі і тому

 подібне.   Якщо,   скажімо,  м'ясокомбінат  (коли  це

 державна  форма власності) ще підлягає якомусь впливу

 з    органів    державної    виконавчої   влади,   то

 приватизований  навіть  трудовим  колективом,  уже на

 умовах    аренди   стає   абсолютно   безконтрольним,

 некерованним  монополістом  вже  не  на  100 -на 1000 я 
 я                           - 58 - я 

 відсотків.  Що  може сказати антімонопольний комітет,

 на  переспективу?  Як  ці  приватизовані підприємства

 будуть якусь корнерацію роботу з товаровиробниками.

      І  слідуюче  питання.  Скажіть,  будь  ласка, як

 можуть  ваші  структурні  підрозділи  і  працювати  в

 областях,   якщо  вони  не  мають  не  тільки  нічого

 необхідного  для  роботи,  а  й  стільців  не мають в

 кабінетах? Дякую.

 

      ___________.  Дякую  вам за запитання. З приводу

 приватизації, то Монопольний комітет погоджує перелік

 і підприємств, які підлягають приватизації, зокрема у

 1995   році   і  в  процесі  цієї  при...  погодження

 переліків ми разом з Фондом Державного майна вирішуєм

 питання щодо створення конкурентного середовища таким

 чином,   щоб  в  приватному  секторі  не  формувалися

 монопольні  утворення. Механізм такий відпрацьований,

 він сьогодні діє, і на перспективу, я великих проблем

 не вбачаю.

      Стосовно   тих   підприємств,   які   вже   були

 приватизовані   в   такому  вигляді,  як  регіональні

 монополісти,   ми  зараз  ведемо  відповідну  роботу.

 Порушені    справи    про   зловживання   монопольним

 становищем там де ці факти мали місце. І в результаті я 
 я                           - 59 - я 

 розгляду  цих  справ  буде  припинено  порушення і це

 призведе  до  зниження  цін  і зокрема до того, що не

 дискремінуватися                сільськогосподарський

 товаровиробник.

      І  третє  питання, як ви знаєте є віповідні Указ

 Президента і перед цим був прийнятий, діяв Декрет від

 Кабінету    Міністрів    з    приводу    особливостей

 приватизації    в    агропромисловому   комплексі   і

 сільськогосподарським  товаровиробникам  буде продано

 не  меньше  51  процента акцій підприємств переробної

 промисловості.  Таким  чином  цей елемент монополізму

 буде усунутий.

      Стосовно  стільців ми це питання дійсно болюче і

 є  відповідна  Постанова  Верховної  Ради  про те, що

 місцеві  органи  вирішили  питання  надання службових

 приміщень.   Кабінет   Міністрів  виділив  відповідне

 фінансування, але ж ви знаєте, що рішення і та скрута

 з  фінансуванням, з бюджетом дуже сильно вдарила і по

 нас.   Тому   що  ми  організація,  яка  створювалася

 фактично  з  нуля.  Нам  приходилося  починати саме з

 стільців свою роботу рік тому. І ці проблеми зараз ми

 ставимо перед Міністерством фінансів, перед Кабінетом

 Міністрів і Президентом.

      І  я  сподіваюсь,  що  найближчим  часом  ми  їх я 
 я                           - 60 - я 

 повирішуєм  і  якщо будуть якісь проблеми, то я думаю

 при  розгляді бюджету, у нас є відповідні розмови і і

 постановка  питаня з Комісією по бюджету і з Комісією

 з  економічної  політики,  і там це питання теж можна

 буде врегулювати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Манчуленко, за ним - Моцпан.

 

      МАНЧУЛЕНКО.

 

      Георгій  Манчуленко,  435 Заставницький виборчий

 округ,  Чернівецька область.

       Шановний    Олександр   Миколайович,   шановний

 доповідачу,   шановні  колегі-депутати.  Я  хотів  би

 поставити  запитання в жещо іншому ракурсі. Як на ваш

 погляд,  чи  достатньо  на  сьогоднішній  день  є  та

 законодавча  база,  яка є в Україні, для повнрцінного

 функціонування антимонопольного комітету і здійснення

 ним  тих  функцій,  які  він  повинен здійснювати. Це

 перше питання.

      Друге  питання.  Ви знаєте, що указом Президента

 України  створені  фінансові промислові групи. На мій

 погляд  це  нагадує  такого  монопольного монстра, ця

 структура.  Ваше  ствлення  до  цих  структур і що ви я 
 я                           - 61 - я 

 вважаєте,   що   потрібно   було   би   зробити,  які

 законодавчі  акти  прийняти,  щоб база нормативна під

 сферу діяльності, що стосується оюмеження монополізму

 та   недопущення   недобросовісної  конкуренції  була

 повною. Дякую.

 

      _____________З приводу достатності бази. Якщо ви

 підтримаєте запрпонований вам сьогодні проект закону,

 також ті закони, які ви прийняли в першому читанні, і

 сьогодні   буде   засідання   комісії,   вони  будуть

 розглядатися  в  другому  читанні, то я вважаю, що це

 буде   означати   створення   достатньої   бази   для

 ефективного        застосування       антимонопльного

 законодавства.

      Але,   звичайно,   процес   удосконалення   буде

 продовжуватись,   і  найближчим  часом  зараз  проект

 Закону  про  недобросовісну конкуренцію знаходиться в

 адміністрації  Президента, і днями, я думаю, він буде

 направлений  в  Верховну  Раду,  і  це буде предметом

 розгляду на комісіях і тут в цьому залі.

      Також  нами готується проект Закону про природні

 монополії. Це надзвичайно верьйозне питання і ми його

 внесемо  а  ваш  розгляд  після  завершення роботи. І

 готується  антимонопольний  просесуальний  Кодекс,  я я 
 я                           - 62 - я 

 кому  буде  чітко  прописана  процедура. До речі, я в

 минулий  раз відповідав на одне з запитань. Я вважаю,

 що   кожен   державний   орган   повинен   діяти   на

 законодавчій  роцедурі,  яка  визначена  на Верховній

 Раді.

      Таким    чином   в   1995   році   ми   повністю

 вкомплектуємо   необхідну  нормативну  базу,  але  по

 першому   рівню   цей   проект,   який   ви  сьогодні

 розглядаєте,  і ті, які ви прийняли в першому читанні

 після  їх  прийняття  буде достатнім для повноцінного

 функціонування комітету.

      Стосовно   ФПГ.  В  цьому  Указі  закладений,  я

 вважаю,   тут   є   в   залі  керівники  підприємств,

 виробничники,   непоганий   потенціал  для  вирішення

 окремих    проблем,    пов'язаних    з    підвищенням

 конкурентноздатності    української   продукції,   її

 експортної  спроможності.  Зокрема  це  стосується  і

 системи оподаткування і участі банків в цьому процесі

 і  так  далі.  І тому цей указ може бути використаний

 для покращення цункціонування  економіки  України.

      Разом  з тим я вважаю, що зараз на опрацюванні в

 міністерствах  і відомствах знаходиться проект Закону

 про  інансово-промислові групи. І якщо ми відпрацюємо

 на  декілько  пілотних  проектах  механізм і одержимо я 
 я                           - 63 - я 

 досвід,  виявимо  певні  недолілклли. І при прийнятті

 Верховною   Радою   Закону  про  фінансово-промислові

 групи  ми  одержимо  остаточний документ, який буде з

 усіх сторін гармонізований.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будь ласка, включіть вмісто

 Моцпана 159 округ. Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК

 

      159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний  доповідачу! Я хочу трошечки відступити

 від  вашого  виступу  і навест приклад Суворова, коли

 йому   доповіли,   що  в  армії  пропадають  продукти

 харчування,  він зібрав військовий підрозділ, згорнув

 сніжку  і  дав  першому,  хто стояв в шерензі. І коли

 сніжка дійшла до кінця, і з великої  сніжки  лишилася

 лише  маленька.  Цей  приклад я вам привожу для того,

 щоб вияснити з вами таку цікаву деталь. Як зараз,  в

 даний    час    монопольний   комістет   працює   над

 законодавчими актами, які ліквідовували посередницьку

 діяльність? Це перше питання.

      Друге  питання. Скажіть, будь ласка, монопольний я 
 я                           - 64 - я 

 комітет  уже  довгий час працює, а чому до цього часу

 немає Закону про монополію на високі і низькі ціни? В

 даний    час    в   нас   на   Україні   дефіцит   не

 перевиробництва,  а  дефіцит  продукції.  Що зроблено

 вами в цьому плані?

      І  третє  питання.  В умовах ринку в даний час у

 нас  практично  не захищені права споживача. Де Закон

 прямої дії про дескримінації прав споживача?

      Прошу дати  відповідь. Дякую за увагу.

 

      ___________.  Дякую вам. Стосовно посередницької

 діяльності.  Ну, я можу сказати, що Верховна Рада при

 розгляді проекту Закону і прийнятті його "Про податок

 на   прибуток"   визначила   механізм   оподаткування

 посередницької  діяльності  стосовного  того,  що  це

 питання   потребує   додаткового  регулювання.  То  я

 вважаю,    що    Антимонопольне   законодавство   -це

 корилюється  з  попереднім питанням, у разі прийняття

 оцих доповнень, які протягом останніх тижнів(я тут на

 трибуні  перед  вами  стою) буде достатньо ефективним

 для того, щоби подадолати монополізм у посередніцькій

 діяльності.  А  якщо буде в посередницькій діяльності

 конкурентне середовище, то ця сфера буде працювати на

 споживача. І, зокрема, сьогодні ми розглядали проект- я 
 я                           - 65 - я 

 схему  приватизації  в  одному  з районів міста Києва

 торгівельних  підприємств.  І,  ви знаєте, це колишні

 торги,  які  пройшли  комерціалізацію,  які  зберегли

 певну  там  інфраструктуру. І сьогодні вони починають

 успішно     конкурувати    з    колишніми    оптовими

 об'єднаннями,  які  зловживали,  встановлюючи  високі

 націнки,  а  це підприємство, застосовуючи на порядок

 нижче  торгові  націнки,  збиває  ціну, і таким чином

 працює на споживача.

      Тобто   це   саме  дія  створення  конкурентного

 середовища.  І цей процес буде набирати силу і в ході

 малої приватизації.

      Таким   чином,   якщо  будуть  якісь  змови  між

 підприємцями, то ми будемо застосовувати ті фінансові

 санкції, які сьогодні ви розглядаєте.

      Стосовно   монопольновисоких,  монопольнонизьких

 цін  я вже декілька разів відповідав з різних причин,

 з  різних підстав на це питання. Саме в цьому проекті

 Закону   передбачена   чітка   диференціація,   що  є

 монопльновисокою  ціною, що є монопольнонизькою ціною

 і  в  якому  випадку ці ціни зашкодять споживачеві, і

 передбачені     санкції     за     встановлення     і

 монопольновисоких, і монопольнонизьких цін.

      Таким  чином, антимонопольний комітет посилить і я 
 я                           - 66 - я 

 підвищить   ефективність   боротьби   з  цим  явищем,

 оскільки  (я  звертаю  вашу  увагу)  є  ще в статті 4

 Закону  про  обмеження,  яка називається "Зловживання

 ммонопольним  становищем",  такий  вид зловживання як

 створення   дефіциту   продукції  на  ринку  з  метою

 встановлення   монопольних   цін.   Тобто  дефіцит  і

 монопольна ціна -це взаємно пов'язані речі. І в це, і

 в  це  питання сьогодні законодавством антимонопльним

 регулюється,  у нас є з цього приводу багато справ, є

 справи   завершені.   І  в  результаті  цих  справ  і

 знижується  ціна,  і  ми  готуєм  зараз  подання  про

 незаконно   одержаний  прибуток,  вилучення  його  до

 державного бюджету.

      І   стосовно  захисту  споживача  антимонопольне

 законодавство    повністю    спрямоване   на   захист

 споживача.   Тому   що  при  створенні  конкурентного

 середовища  і  коли  антимонопольний  комітет  вживає

 заходів  до  захисту  цього конкурентного середовища,

 споживач  одержує можливість обрати дешевший товар, і

 це призводить до зниження в кінцевому рахунку ціни на

 продукцію.   Взагалі   конкуренти  -це  рушійна  сила

 економіки, тому я думаю, що ми вирішуєм ці питання. В

 тому числі, і сьогодні. Дякую.

 я 
 я                           - 67 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   Олександр   Леонідович,

 сідайте,  будь ласка. Я прошу, шановні колеги, в залі

 шум. Що, не цікавить? Та хоч давайте вислухаєм. Слово

 надається     співдоповідачу     Кужель    Олександрі

 Володимирівні,  заступнику  голови  комісії  з питань

 економічної політики, будь ласка.

 

      КУЖИЛЬ.    Уважаемый    Александр    Николаевич!

 Уважаемые   депутаты!

      Все  ваши  вопросы  еще раз подчеркнули важность

 того, что в существующее законодательство по борьбе с

 монополизмом,    и    недобросовестной    конкуренции

 необходимо  вносить изменения. Єтим вызнавано то, что

 на  ваше  рассматрение  вызван в первом чтении проект

 Закона о внесении изменений. Что просила бы вас очень

 комисия? Єто то, что поддержать Закон в первом чтении

 и  обратить  внимание,  принять  активное участие для

 работы во втором чтении. Что именно?

      Посмотрите,   пожалуйста,  в  статье  4  впервые

 пробуем  обозначить, что являеться монопольно высокой

 ценой.  Потому  что  мы  понимаем, что на местах есть

 прирегиональное   отделение   монопольного  комитета,

 антимонопольного   комитета,   и  он  определяет  эту

 монопольную цену. я 
 я                           - 68 - я 

      Мы хотели бы знать, что этот человек должен быть

 совершенно  четко  обозначен  в  границах  и не может

 злоупотреблять и кого-то наказать незаслуженно.

      Монопольно высокие цены -это есть нарушение прав

 потребителя.   Монопольно   низкие  -это  ограничение

 конкуренции.   Но   самое  важное  в  этом  изменении

 законодательства   -это  изменение  величины  штрафа.

 Никогда     не    будет    дееспособным    какое-либо

 законодательство,  какая-либо  возможность  бороться,

 если у нас будут маленькие штрафы.

      В  статье  19.  Очень  долго работала комисия по

 этой  статье,  массу вариантов перебирала, перенимала

 опыт   других   стран.   И   определила,   что  самый

 оптимальный  вариант  -это,  чтобы  быстро брать этот

 штраф.   Это   зависимость  фтрафа  от  оборота.  Вот

 посмотрите:  на примере сегодняшнего. Вы помните все,

 когда  у нас с вами на проспектах продавалась газвода

 по  3  -5  копеек.  Сегодня  она  отсутствует Сегодня

 полная монополия "Пепси". "Пепси", "Кока-кола". И что

 может   выставить  наш  Антимонопольный  комитет?  Он

 выставляет   штраф  100  тысяч  карбованцев.  Это  не

 правильно.  Мы  должны защищать свой рынок. Точно так

 же,  каждый в вашей области как вы приобретали уголь.

 Определили  одного  монополиста,  который обеспечивал я 
 я                           - 69 - я 

 углем  областьь.  В  конечном  итоге,  лично у меня в

 Запорожской  области  уголь  с  3  миллионов, которую

 получили   шахтеры,   дошел   до   потребителя   с  9

 миллионами.   Но  самый  важный  вопрос,  который  бы

 просила комиссия обратить вас -это то, что мы считаем

 необходимым  и важным -усилить права Антимонопольного

 комитета в борьбе с государственным монополизмом.

      Посмотрите,  новый  Указ  Президента по созданию

 Укрресурсы.   Это   новый  монополист.  Вы  прекрасно

 знаете,  когда  был  Указ  Президента  и были созданы

 всего 4 организации, которым было позволено торговать

 ферросплавами  и  был нонсенс, когда завод производил

 ферросплавы, но не мог ими торговать. Поэтому, в этом

 законодательстве,  особенно  в  статье  14, мы просим

 четко    помочь    нам    обозначить   именно   права

 Антимонопольного  комитета  против  создания  заранее

 предопределенных  государственных монополий.

      По  вопросу: почему в статье 14 еще вставлен был

 вопрос  о  ликвидации государственных обкектов. Много

 было споров по этому вопросу. Нужно ли при ликвидации

 государственных предприятий подпись Антимонопольного,

 однако   по   тому   примеру,  по  которым  нам  были

 представлены   статистические   данные,  очень  много

 предприятий,  когда  их  не  пускают на приватизацию, я 
 я                           - 70 - я 

 или,   когда   они  хотят  другим  способом  провести

 приватизацию неоткрытой для подписи акций открытой, -

 они  делают  быстро:  закрывают  предприятий делается

 через Министерство  ликвидация его.

      Поэтому   здесь   для   того,   чтобы   не  было

 злоупотреблений   мы   ввели,   чтобы   этот   момент

 контролировал Антимонопольный  комитет.

      Я  благодарю  вас  за внимание и очень прошу вас

 поддержать  этот проект в первом чтении и участвовать

 для подготовки ко второму.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Я  прошу  висвітить  тих

 депутатів,  хто записався для виступу на обговорення,

 будь ласка.

      Пронюк, будь ласка, за ним Кияшко.

 

      ПРОНЮК.

 

      Шановний  пане головуючий, шановні колегі!

      Нашою   колишньою  Постановою  "Про  перехід  до

 ринкової екноміки", а потім нашою підтримкою доповіді

 Президента   у   жовтні   місяці,  Україна  остаточно

 визначилася,  що  вона йде до реформ, йде до ринкової я 
 я                           - 71 - я 

 економіки.

      У   цьому   процесі  діяльність  Антимонопльного

 комітету,  ну, просто такі важлива. І вона має прямий

 вихід  на  соціальний  захист наших малозабезпеченних

 категорій  громадян,  який  пов'язаний  з тим, щоб не

 допускати високіх цін.

      І  разом з тим Антимонопльний комітет, і в цьому

 його   не   меньша   місія,   це  сприяння  створенню

 конкурентного середовища. Мені видається, що ці зміни

 що   тут   внесені,   вони  сприяють  виконання  цієї

 генеральної  лінії і ми маємо їх підтримувати. І я за

 те,  щоб  ми прийняли ці доповнення і зміни в першому

 читанні.

 

      Проте,  я  хотів  би  звернути  увагу  на те, що

 антимонопольний  комітет  і  сам  повинен бути досить

 демократичним.   З  одного  боку  сіпати,  де  треба,

 допускати, штрафувати, хто установляює монополію. Ну,

 і  тут говорилось з тис, щоб недопускати низьких цін,

 які обмежують конкуренцію. Але ж він і сам не повинен

 перетворюватись   в   орган,  який  все  регулює.  Це

 недопустимо.

 

      Тому,  я  хотів би звернути вашу увагу до статті я 
 я                           - 72 - я 

 15,  вона  називається  "Контроль за придбання часток

 акцій  паїв господарських товариств". Тобто, мова йде

 за  контроль.  Правильно, антимонопольний комітет має

 контролювати.  Але  в  самій  статті  ми читаємо,. що

 придбання   акцій,   паїв,  господарських  товариств,

 господарюючим  суб"єктів  підприємствами  передбачено

 чинним  законодаством,  здійнюється за умов одержання

 згоди  на  це антимонопольного комітету України. Мені

 видається,  що  це  перебільшення  його  повноважень.

 Антимонопольний  комітет  не  повинен  брати на себе,

 здійснювати,    давати   дозвіл.   Але   йому   треба

 контролювати.   Я  згоден,  що  дійсно  зміст  статті

 суперечить назві статті 15.

 

      Тому,  я  пропоную,  для  того,  щоб забезпечити

 контроль,   так  як  і  називається  стаття,  замість

 одержання  згоди,  написати  погодження. Таким чином,

 антимопнольний   комітет   міг  би  забезпечити  собі

 контроль  над цим процесом, але невдаватися до згоди.

 Тобто,  не давати дозвіл. Це так само буде гальмувати

 створення  конкурентного  середовища. Ось власне така

 моя пропозиція. А в цілому мені даються ці доповнення

 доречними  і  зміни.  І вони справді сприятимуть отим

 реформам  економічним, до яких ми йдемо. Ну, в мене є я 
 я                           - 73 - я 

 ще маленьке зауваження мовного характеру. Я хотів би,

 щоб  наші  документи,  які йдуть і від комісій, і від

 Верховної   Ради,  щоб  воні  були,  так  би  мовити,

 бездоганні щодо мовного порядку. Скажімо, на сторінці

 6   замість   "строк"   треба   писати   "термін",  "

 співпадання"  -"збігання".  На  першій  сторінці,  на

 третій,  тобто.  Я  гадаю,  що  такі  також  треба не

 допскати.  Ми  повинні рости у всіх напрямках, в тому

 числі і в мовному. Я дякую за увагу і прошу врахувати

 це зауваження до 15 статті.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат Кіяшко,будь ласка.

 

 

      КИЯШКО.  Кіяшко,  108,  Донецк. Социалистическая

 фракция.   Уважаемые   коллеги.  Несомненно,  вопросы

 антимонопольного   законодательства   и  деятельности

 антимонопольного  комитета,  вопросы важные, нужные и

 необходимые  для  нашего  государства.  Но я хотел бы

 обратить   ваше   внимание  на  нескольких  следующих

 моментах.  Во-первых,  в  любом  обществе антимонопол

 ьные  комитеты  в  первую  очередь  работают  на само

 государство.   Тоесть,   ограничивают   вмешательство

 каких-либо  структур, которые своими действиями могут я 
 я                           - 74 - я 

 монополизировать  выпуск  той  или  иной  проукции и,

 соответственно,    исходя    из    этого,    получать

 сверхприбыль за счет наших вот потребителей.

      С  другой  стороны.  То,  что  у  нас  сегодня в

 обществе делается, во многом идет в разрез к этому. И

 те  законодательные  акты,  под  которые подводится и

 антимонопольный  комитет,  они  во многом не защищают

 нашего   государственного  товаропроизводителя,  а  в

 большей    или    меньшей   степени   ограничат   его

 деятельность.

      Вот  с  точки  зрения  Закона  Украины  внесения

 ограничений монополизма, недопущения недобросовестной

 конкуренции в этой сфере. Несомненно, этот закон надо

 принимать  и  поддерживать его в первом чтении. Хотя,

 есть несколько замечаний.

      Вот  то,  что  касается,  например,  статьи 4 по

 дополнениям,  которые  предлагают  наши  разработчики

 закона.    Я    понимаю,    когда    государство    и

 Антимонопольный комитет регулирует монопольно высокие

 цены,  то  есть, устанавливает определенныет пределы,

 накладывает  определенные санкции для того, чтобы наш

 потребитель,  все  наши люди, граждане могли покупать

 тот или иной товар, каким-то образом выходить из этой

 ситуации. я 
 я                           - 75 - я 

      Но   с   другой   стороны   здесь  предлагается,

 посмотрите,   установление   монопольно   никих  цен,

 тарифов  и  расценок  на  свои товары, что приводит к

 ограничению  конкуренции.  С  моей точки зрения, этот

 абзац  надо  убрать  и не вносить его никуда. Если мы

 говорим  о конкуренции товаропроизводителей, что если

 я  имею  право и имею возможность выпускать товары по

 более  низким  ценам,  чем  кому-то  хотелось бы, и с

 точки  зрения моего производства мне это выгодно, а с

 точки  зрения  потребителя  это тем более выгодно, то

 получается,  что  Антимонопольный комитет, за вот эти

 монопольно  низнкие  цены,  допустим, на тот же хлеб,

 там,   соль,   на   что   угодно,   с   точки  зрения

 государственной  программы,  он  будет накладывать на

 эти предприятия штрафные санкции. В интересах ли лхто

 государства?    Я    думаю,    нет.    В    интересах

 товаропроизводителя?   Тоже  нет,  В  интересах  того

 чиновника,  который  будет определять, монопольно это

 низкая цена или высокая цена, кому она подходит и так

 далее.

      И  последнее.  Когда  мы  говорим о Монопольном,

 Антимонопольном законодательстве, я хотел бы изменить

 немножко  акцент  деятельности  и  нашего  Верховного

 Совета  в  отношении  вот  Антимонопольного комитета, я 
 я                           - 76 - я 

 сделать  так,  чтобы  Антимонопольный  комитет именно

 работал на государство. Чтобы Антимонопольный комитет

 не  разрушал  монополию  государства  в тех сферах, в

 которых    государство    нуждается.    Потому   что,

 посмотрите,  сегодня  мы  переходим от так называемой

 командной системы экономики к рыночной. Но если у нас

 80-90  процентов  предприятий  были в государственном

 секторе,  то  одним вот этим положением закрепить или

 запретить  деятельность  предприятий,  которые  у нас

 сегодня   монополисты,   обкективно  сложилась  такая

 ситуация.   И  давить  их  штрафнымы  санкциями,  чем

 угодно, я думаю, как говорят на Украине, недоцільно.

      Поэтому  я призываю о том, чтобы в первом чтении

 рассмотреть  этот  Законопроект,  внести определенные

 изменения  и  в большей или меньшей степени пожелания

 председателю   Антимонопольного   комитета   изменить

 немножко  тональность  в деятельности самого комитета

 по выполнению законодательств Украины.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Від  фракції  "Комуністи

 України" надається слово депутату Драгомарецькому.

 

      ДРАГОМАРЕЦКИЙ С.Д. я 
 я                           - 77 - я 

 

      Уважаемые  коллеги! Я считаю, что Закон, который

 мы  сегодня  обсуждаем, является принципиально важным

 для  нашей экономики, потому что она, к сожалению, до

 сих  пор в значытельной мере дважны монополизирована.

 Монополизирована    прежде    всего    по   социально

 економическому  укладу до сих пор, огромное влияние и

 зачастую не в тех отраслях, где это надо, имеет  один

 уклад.  И,  во-вторых, она монополизирована во вторую

 очередь   по   вертикали,   потому  что  очень  много

 предприятий (таких предариятияй на Украине сегодня по

 1200    товарным    групам    составляет   400),  она

 монополизирована по вертикали.

      Хочу   сказать   поправку   одну   в   связи   с

 Регламентом.    Очень    сложно    обсуждать   Закон,

 интенсивность  обсуждения  его столь мала, потому что

 нет   поривняльной   таблицы.   И  поэтому,  конечно,

 депутаты оказались в крайне сложном положении.

      Я  бы  хотел  поддержать  в  этой  ситуации пани

 Кужель  вот  в  каком  плане.  Обмеження  конкуренции

 снизу -это тоже очень важный момент. Конечно когда мы

 говорим  о совершенной конкуренции, которой,  кстати,

 никогда  нигде  ни в одной стране не было, така точка

 зрения  кажется  сугубо  абстрактной.  Но вот если мы я 
 я                           - 78 - я 

 вернемся  к практике с которой столкнулись совершенно

 недавно   при  обсуждении  проблемы  агентских  фирм,

 представте  себе  фирмы, работающие на внешний рынок.

 Давайте не бедут снижать и бороться друг с другом при

 помощи   демпинговых   цен.  Что  от  этого  получить

 государство   в  плане  поступления  валюты?  Поэтому

 совершенно   правильно   ставится  вопрос  и  в  этом

 документе -статья 4.  У  меня есть претензии по этому

 поводу  в  другом  плане.  Что здесь надо ограничение

 конкуренции.  Конечно надо задать норму, ниже которой

 эта  цена не опускается. Кстати в морском бизнесе так

 оно, собственно,  и случилось.

      Следующий  момент. Поэтому я поддерживаю в даной

 ситуации статью 4 - это разумная статья.

      Следующий момент -по поводу штрафов. То, что они

 нужны,  не вызывает никаких вопросов. И то, что никто

 достаточно  точно,  научно  обоснованно не определит,

 сколько это: 5%, 6 или 7, -тоже ясно. Но мне кажется,

 что  вот  эти  вот "5 % до валового доходу за минулий

 рік"  надо корректировать на уровень инфляции. Потому

 что в противном случае они потеряют цены.

      Нам  вот  тут  обещают  некоторые члены Кабинета

 Минстров  рост  цен  в  ближайший  месяц -в 3 раза, а

 через   год  -чуть  ли  не  в  миллион.  Так  что  вы я 
 я                           - 79 - я 

 представляете, во что превратятся вот эти 5 %.

      Поэтому   я   считаю,   что   этот   Закон  надо

 обязательно   поддержать.   Он   нужен   нам   просто

 "позарез".    И    вообще   поддержать   деятельность

 антимонопольного  комитета,  поскольку  это  один  из

 немногих  комитетов, которые каждый день сталкивается

 с  проблемами,  и,  по-моему,  до  сих пор достаточно

 достойно их решает.

      Поэтому    я   прошу   поддержать   этот   Закон

 обязательно.    При    втором    чтении,    уважаемые

 разработчики, представьте нам таблицу поривняльную, в

 противном случае работать просто крайне сложно.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Більше ніхто не записався

 ні  від  фракцій, ні від комісій. У вас на руках єсть

 проект постанови даного Закону.

      Я  ставлю  на  голосування, якщо зауважень нема.

 Хто  за  те,  щоб  прийняти  в  першому читанні даний

 проект   Закону   згідно   проекту  Постанови,  прошу

 проголосувати.   Прошу   включити  систему.  Я  прошу

 голосувати.

 

      "за" я 
 я                           - 80 - я 

 

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про  внесення змін і доповнень до Закону "Про оренду

 майна  державних  підприємств  і  організацій". Друге

 читання.   Депутат   Чечетов   Михайло  Васильович  -

 заступник   голови   Комісії   з  питань  економічної

 політики та управління народним госоподарством.

      Одну хвилиночку. Будь ласка, Драгомарецький.

 

      ДРАГОМОРЕЦЬКИЙ.

      Уважаемые   депутаты,   уважаемый   докладчик  и

 уважаемый  президиум!

      Тот  проект  закона, который мы одержали сегодня

 утром являється просто плодом титанического труда. Но

 я хочу заметить, что сегодня получив утром Закон и 99

 процентов  депутатов, даже не прочтя его, разве могут

 решать   судьбу,   и   нормы  деятельности  10  тысяч

 предприятий,  из  которых 2 тысячи являються крупными

 на   Украине?!   У  меня  есть  предложение:  давайте

 выдержим  Регламент,  так  положено  дадим  время  на

 изучение  этого документа. Сегодня надо этот документ

 с  обсуждения  снять  -не  по содержанию, а по форме,

 потому что мы сегодня не готовы к его обсуждению. я 
 я                           - 81 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що ви самі ж працювали над

 проектом закону після першого читання... Вносите таку

 пропозицію, знаючи наперед, що ви його досконально не

 просто  знаєте, а володієте питаннями. І ставити, щоб

 ще  переносити  його  розгляд... Ви ж працювали в цій

 Комісії.  Я розумію, но опрацювали у комісіях над цим

 документом,  я думаю, у комісіях всі його розглядали,

 тому   є   необхідність  його  розглядати  в  другому

 читанні.  І  двічі у першому читанні розглядали. Будь

 ласка, Михайло Васильович.

 

      ___________.  Уважаемые  коллеги, я хочу сказать

 одно:  что  работа  очень кропотливая шла не только в

 єкономической  политике, а об окончательной доработке

 второго   варианта  или  вынесение  законопроекта  на

 второе  чтение  принимала вся согласительная комисия.

 Там   и   члены   той   же  Комисии  по  контролю  за

 приватизацией, и Комисия по экономической политике. И

 принимали участие и представители Кабинета Министров,

 Фонд  государственного  имущества.  Я повторяю: очень

 интенсивно работа шла. И то, что это, так сказать, до

 был  сегодня  только роздан, говорит о том, что много

 было  противоречивых  моментов,  которые  нужно  было я 
 я                           - 82 - я 

 согласовывать.

      Ну, а контекст, который вынесен на второе чтение

 (я  повторяю) -он выносится согласительной комиссией,

 которая доработала этот законопроект.

      Поэтому,  коль  очень  интенсивно,  и  тогда  мы

 довольно    подробно    и    детально    расматривали

 концептуальную сторону проекта, то сейчас речь идет о

 втором   чтении,   причем  практически  90  процентов

 предложений,   которые   здесь  были,  они  учтены  и

 согласованы.

      Поэтому    я   предлагаю   сегодня   рассмотреть

 законопроект во втором чтении.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. До назви Закону зауваження єсть? Ті,

 хто  вносив -Радченко, єсть зауваження? Редакційного,

 тоже воно все враховано.

      Я  ставлю  на  голосування, будь ласка, включіть

 систему. Назву і преамбулу.

 

      "за"  -

 

      Не  зрозуміли?  Я не розумію, чого не голсують. З

 залу  роздається  такий  вислів,  що  не знаємо, за що

 голосуєм.  То  давайте  ж, мабуть, якщо розглядаємо в я 
 я                           - 83 - я 

 другому   читанні   Закон,   а  це  ми  вже  в  третє

 розглядаєм, то давайте ж слухати один одного.

      Тому   я   прошу   переголосувати.   Раньше   не

 відпускайте кнопочки, будь ласка.

 

      "за"

 

      Я прошу голосувати. Спасибі. Прийнято.

      Стаття  перша,  сторінка  три.  Семенюк  вносила

 пропозицію.

      Сторінка  3.  Семенюк  вносив  пропозицію. Немає

 зауважень?

 

      Стаття 2. Нема зауважень?

 

      Стаття  3.  Стаття  4.  По  4 статті. Давайте ми

 проголосуємо  1  і  3  включно.  Будь ласка, включіть

 систему. По якій статті, я незрозумів.

 

     Одну хвилиночку, по першій статті є зауваження?

 

      ___________.  Є.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гмиря, включіть будь ласка. я 
 я                           - 84 - я 

 

      ГМИРЯ

 

      Александр  Николаевич,  я голосовал за название,

 потому  что  названия  я  видел,  больше  ничего я не

 читал,  и  80 процентов депутатов тоже не голосовали.

 Как  можно  голосовать  за документ, который никто не

 читал. Поэтому я принципиально буду воздерживаться по

 всем статьям. Я не читал этот документ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам хочу дати відповідь таку. Якщо

 вже  третій  раз  виносимо на розгляд, і ви назнайшли

 часу проитати, то мені незрозуміло.

 

      І  друге.  Якщо  знімати це питанрня з розгляду,

 нам потрібно 2, 3 голосів. Давайте ми проголосуємо, я

 не заперечую. Будемо ставити на голосування чи будемо

 працювати? Працюємо.

 

      Я ставлю на голосування 1 і 3 статтю включно, по

 яких нема зауважень. Включіть будь ласка систему.

 

      Йде  голосування.  Манчуленко,  голосуйте,  будь

 ласка. я 
 я                           - 85 - я 

 

      "за" -

 

      Якщо  ми... Я прошу, давайте зареєструємся. Будь

 ласка, включіть систему.

 

       В залі 320 депутатів.

      (Шум у залі)

      Я ставлю на голосування тоді пропозицію депутата

 Драгомарецького,  яку він вніс попередню про зняття з

 розгляду  в другому читанні даного законопроекту, про

 перенесення,   я  маю  на  увазі.  Я  прошу  включити

 систему.

      "За" -

      "проти" -

      Рішення не прийнято.

      Тоді працюємо далі.

      Значить, Найда, будь ласка.

      Я  не  розумію,  ми сьогодні розпочали день щось

 невдало,  і, по-моєму, не всі зрозуміли, що михочемо,

 чи працювать,  чи просто пошуткувать.

      Будь ласка...

 

       НАЙДА, Херсон, фракція комуністів. я 
 я                           - 86 - я 

      Александр Николаевич, ну, действительно, проект,

 который  нам  сегодня  утром  роздали,  он  несколько

 отличается,  или  будем говорить, много отличается от

 того,  что  нам  был роздан неделю или полторы назад,

 над  которым  мы могли поработать. И не надо, если мы

 хотим просто гнать картину, давайте тогда все вместе,

 сознательно  будем идти, ну, хотя бы медленнее, чтобы

 можно  было  почитать  статью,  обдумать. Ну, то, что

 дали мне сегодня утром, оно отличается от того, что я

 читал раньше. За что мне голосовать, за какой проект?

 

      ГОЛОВА.       Кожушко, будь  ласка.

 

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги,  я  вчера  был  на

 заседании  Презиума Кабинета министров. Там выступали

 министры,  депутаты  и  задавали  премьер-министру  и

 сидящим  депутатам,  а  их  было много, такой вопрос:

 почему  снижается  уровень  промышленности?  Министры

 говорят:   "Вы  отдали  урпавление  имуществом  Фонду

 имущества".   Вот   он  сидит,  а  я  отчитываюсь  за

 производство. Вот скажите: при такой системе порядка,

 который   у  нас  есть,  что  тот,  кто  отвечает  за

 производство,  не  управляет  этим процессом. Это что

 значит:  директора  он назначить не может, потому что я 
 я                           - 87 - я 

 назначает  Фонд  имущества.  И  задают вопрос: " Фонд

 имущества, отчитайтесь, почему у вас нет работы!"

      Я,  например, считаю, что у нашей исполнительной

 власти,  в  том  числе  и  Президента,  не определены

 конкретные  вопросы  распредления  власти, управление

 тем процессом.

      Я как депутат выступил и говорю:" Что ж, товарищ

 Голубченко,  уважаемый  минстр, вы же депутат, почему

 же  вы  не  прийдете  завтра  на  рассмотрение  этого

 вопроса и не скажете как специалист, что это тормозит

 развитие  Украины?" И сегодня Голубченко нет, а мы за

 Голубченка   решаем   вопросы  и  хотим,  чтобы  было

 развитие  производственных  сил  и подкемы экономики,

 как  говорится...  Так и премьер должен прийти. он же

 тоже депутат!

      И  мы сейчас, видите ли, смотрим на эти вопросы,

 рассматриваем,  почему  они  не  идут. Да они не идут

 потому,  что большинство депутатов чувствует, что это

 не  так  делается,  как  должно  делаться.  Поэтому и

 голосуют 50 % так, а 50% -так.

       Александр Николаевич, я внес много предложений.

 Я  говорю,  внес  много  предложений.  Я  его сегодня

 получил,  но  могу  я  помнить, что я три недели сюда

 записал(..........). Мы его рассматриваем. я 
 я                           - 88 - я 

      И   поэтому   у   меня,  коль  я  говорю,  такое

 предложение.   Те   министры,   которые  управляют  и

 критикуют  Верховный  Совет, что он принимает законы,

 при  принятии  вот  тех законов мы обязаны, чтобы они

 были  здесь.  И  выступали  именно  потому,  что  они

 ответственны  там  решать  эти  вопросы, свою позицию

 высказывали, а не депутатов, которые, я не говорю то,

 что  они  меньше  там владеют этим вопросом, но им же

 исполнять  эти  законы,  которые  мы  принимаем.  Это

 принципиальный вопрос.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Олександр    Михайлович,    ваша

 пропозиція.

 

      ___________. Моя пропозиція така, что этот закон

 отложить,  пригласить  всех  тех  министров,  которые

 выступали.  Петров,  Голубченко,  обвиняет  Верховный

 Совет  о  том, что они не могут управлять, руководить

 министерствами,  коль  им  доверили, пусть они скажут

 свое мнение, что необходимо внести в этот закон, чтоб

 заработала промышленность.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить, я думаю, шановні депутати,

 якщо  міністр не може управлять тою галузею, яку йому я 
 я                           - 89 - я 

 доручено,  то  він  не  міністр. Це по-перше, но я не

 думаю,   що   той   закон,   який   ми   розглядаємо,

 підганяється  під  міністра.  А  він підганяється під

 державу,  під ту ситуацію, той процес, який ми з вами

 називаєм  проведення  реформ  в економіці України. Із

 цього  потрібно  мабуть  і виходити. А не з особистих

 амбіций того чи іншого керівника рангу міністра.

      Тому  я  просив би, давайте ми опрідилимося, або

 ми  будемо  розглядать  його  в  другому читанні, або

 перенесемо розгляд, як комісія будь ласка.

 

      ___________.  Комисия готова докладывать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Михайло     Васильович,     якщо

 наполягають   депутати   на   перенесенні   ще   його

 розглянути уже в тій редакції в якій ми сьогодні.

 

      ___________.  Александр  Николаевич, тут делал два

 предложения и две пропозиции, которые параллельно идут,

 но  не  соприкасаються,  что  касается  того, что не

 выдержана  процедура  я  согласен  и  даже  обьяснил

 почему.  Поскольку,  довольно  интенсивно  шел процес

 согласования и кропотливо так. А, что касается второй

 вопрос:  доработки,  то какое может быть "доработки". я 
 я                           - 90 - я 

 Мы   уже   уже...   все   предложения   внесены,  уже

 Согласительная  комиссия  сделала  и  так  далее, да,

 вариант.  Что  можна  еще дорабатывать? Что еще можно

 дорабатывать?  По  срокам  -я  согласен.  Переносить,

 переносить   -это   право   зала   решать.  Счытается

 целеобразным  на  завтра перенести -на завтра да. Ну,

 дело   в   том,  что  завтра  там  пойдет  обсуждение

 рассмотрения  вопроса  по  освите, и мы втянемся там,

 наверно,  часа  в  два  -три,  там, и практически, мы

 выскакиваем  аж  на  март  месяц  тода.  Если реально

 смотреть...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  думаю...  Депутат  Свято,  будь

 ласка.

 

      СВЯТО.

      Дякую.

      Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановний

 доповідачу!  Шановні  колеги-депутати!  Я бачу, що ми

 тут  займаемся  питанням  ліквідації  наслідків,  які

 неоднократно  виникають  в  цьому  залі. А я хотів би

 звернуться  до  причини,  яка ці наслідки породжує. А

 саме  до Голови комісії постійцної з пітань економіки

 і управління народним господарством Олега Вадимовича. я 
 я                           - 91 - я 

 Олег  Вадімовичу, шановний, скажіть, будь ласка, чому

 буквально   за   день,  а  то  й  в  той  самий  день

 систематично  подаються  проекти  на  стіл депутатам?

 Чому   це  не  подаеться  завчасно?  Щоб  люди  могли

 познайомиться  з  ними  і могли, відповідно, прийняти

 те,  чи інше рішення. Щоб у людей склалася відповідна

 думка   відносно   цих   питань.   Це  найпереше,  це

 відноситься   до   речі   і   до  законопроекту  "Про

 приватизацію  майна  державних  підприємств, про малу

 приватизацію".  Ці  законопректи ми заполучили тільки

 вчора.   Ці  питання  являються  дуже  і  надзвичайно

 важливі. Це ті питання, які ставлять нас перед фактом

 бути  чи  не  бути державі, чи бути нам придатком, чи

 бути  нам  нормальною державою. А ми так з кабачка це

 все діло вирішуєм.

      Тому   виходячи   з  того,  я  хотів  би  почути

 відповідь  Олега Вадимовича, чому саме так склалося в

 залі, що ми сьогодні не можемо приймати рішення.

 

      _______________  Отвечу  я,  поскольку  гостовил

 законопроэкт   я   и   как  заместитель  председателя

 комиссии.  Я  еще  раз  говорю, что те законопроэкты,

 которые  проходят  через  комиссию  по  экономической

 политике -это блок законов по приватизации, по аренде я 
 я                           - 92 - я 

 имущеста  и  так  далее.  Это  очень, ну я бы сказал,

 сложнейший законопроэкт. И согласованием, вы возьмите

 по  приватизации,  да  в  комисси  до 10 вечера несут

 списки  и  предложения.  Уже  верстали,  написалибудь

 ласка,  говорят  включите  сюда, включите этот обкект

 или включите это положение обязательно. До последнего

 момента,  кроме  того,  даже  согласительная комиссия

 работала,  я повторяю, по этому законопроэкту. Это не

 одна    комиссия,   согласительная,   узгоджувальная.

 Возглавлял  зам.  председатель Верховного Совета Олег

 Алексеевич  Демин даже. И то мы так сказать вынуждены

 буквально  до  последнего  дня. Не от того, что никто

 ничего  не  делал. По 4 по 5 часов узгоджували каждые

 позиции.  Это  сложнейшие  законопрэкты. Нет я просто

 говорю, чтоб вопрос

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, Михайло Васильйович, не надо

 в  сердцах,  не надо. Спокійно, вам задали запитання,

 ви дали відповідь.

      Будь ласка, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.

 

 я 
 я                           - 93 - я 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты,  мне представляется и докладчик говорит, то

 существо дело и ту работу, которая действительно была

 проведена.  Мне  представляется, найден компромисс. И

 практически,  между  всеми заинтересованными силамы и

 предложениями     вот    этот    документ    является

 компромисным.   И   я   лично,   если  бы,  посколько

 участвовал   там,  проголосовал  бы  за  него  За.  И

 призывал бы депутатов.

 

      Однако,  Александр  Николаевич,  депутаты  имеют

 право  на  то,  чтобы ознакомиться. Поэтому, я думаю,

 что  ненадо  ни  докладчика  теробить  ни  нам  нервы

 торобить.  А  дать возможность его передвинуть, не на

 доработку,  а  просто  передвинуть  на  ознакомление.

 Чтобы   депутаты   могли  получить  аргументированные

 ответы  по  тем вопросам, вошел или отклонен, и чтобы

 мы провели дискуссии. Мне представляется, закон можно

 будет принять вот только процедуру соблюдать. А я его

 предлагаю  перенести  на  завтра.  Если  бы  депутаты

 согласились,  то  как раз было бы то решение, которое

 нужно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. На який час вносите цю пропозицію? я 
 я                           - 94 - я 

 

      ___________.  После парламентских слушаний.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. На слідуюче сесійне засідання.

 

      ___________.   На  завтра,  после  парламентских

 слушаний  по  освіті, и этот первый закон пропустить,

 потому что он очень важный, очень нужен.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ви знаєте,

 що  завтра в нас читання. Ви розумїєте, що день у нас

 буде  завантажений.  Це  не реально, що ми завтра цей

 законопроект  розглянемо. Тому, давайте оприділимось,

 якщо дійсно його потрібно, а я теж переконуюсь в тому

 із  виступів  депутатів,  що  не  всі  ознайомились з

 текстом   в  другому  читанні,  то  давайте  ми  його

 пренесемо на слідуючий тиждень, тобто, після роботи в

 округах,  це  десь  28,  29. 28 чи 1 березня. Але нам

 потрібно   це   прийняти   і   проголосувати  за  це.

 Переносимо?

       Переносим?

      Я  прошу тоді всіх проголосувати, щоб ми набрати

 голосів. Будь ласка, включіть систему.

 я 
 я                           - 95 - я 

      за

 

       Рішення   прийнято.   Про  перенесення  простою

 більшістю.

       Слухається  питання  про  проект закону України

 про   внесення   змін   і  доповнень  до  Закону  про

 приватизацію майна державних підприємств. Доповідач -

 Угаров  Геннадій Юрійович, Голова підкомісії з питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством. Будь ласка.

 

      УГАРОВ.

 

      Уважаемые    коллеги,    Президиум.    На   ваше

 рассмотрение  выносится  проект  закона  Украины "Про

 внесення  змін і доповнень до закону про приватизацію

 майна   державних   підприємств".  Комиссия  выражает

 признательность   депутатам   и   комиссиям,  которые

 приняли активное участие в работе над этим проектом и

 предоставили     достаточно     много    деловых    и

 конструктивных предложений  и замечаний.

      Сразу  же  оговорюсь, что проект закона вносится

 на   первое   чтение.   И   поэтому  все  поступившие

 предложения  будут  более  детально  рассмотрены  при я 
 я                           - 96 - я 

 подготовке ко сторому чтению.

      Представленный   проект   предлагается  в  итоге

 принять  как  новую  редакцию Закона про приватизацию

 майна  державних  підприємств  в  связи  с  тем,  что

 поступило  предложение  изменений  практически  к  80

 процентам статей предложенного законопроекта. Замечу,

 что учитывая важность приватизационнных процессов для

 всех    слоев   нашого   общества,   комиссия   сочла

 преждевременным  дистанцирование Верховного Совета от

 тесной  работы  с  Фондом  госимущества,  в частности

 назначения   председат/еля,   утверждения   программы

 приватизации,   подотчетночти   фонда  и  утверждения

 списков груп  предприятий.

      Предлагается  в  предложенном  проекте сохранить

 ныне    существующие   положения   по   перечисленным

 позициям, а именно: в статьях 4, 5 и 7 Фонд держмайна

 и  о  том,  что  программа  приватизации утверждается

 Верховным   Советом   с  подачи  Кабинета  министров.

 Верховный  Совет  утверждает отчет по выполнению этой

 программы,  перечень  групп обкектов, что не опдлежат

 приватизации   в   связи   с  их  общегосударственным

 значением   утверждается   Верховным   Советом,   это

 предложено в законопроекте.

      Фонд  госимущества подчинен Кабинету министров и я 
 я                           - 97 - я 

 подотчетен  Верхвоному  Совету  и  председатель Фонда

 госимущества   назначается  и  увольняется  ВЕрховным

 Советом.

      Таким  образом учтено концептуальное положение о

 том,  что Верховный Совет сохраняет за собой контроль

 за деятельностью  Фонда госимущества.

      отмечу  также,  что  предложения  и замечания по

 приватизации  обкектов  социально-культурной сферы не

 рассматривались  в этом проекте закона в связи с тем,

 что   Кабинетом   министров   разработана   концепция

 приватизации  социально-экономической сферы, она уже,

 так  сказать,  поступила  в  комиссию.  Эта концепция

 будет  внесена  на  рассмотрение  Верховного Совета с

 последующим   принятием   соответствующего  Закона  о

 приватизации  обкекта социально-культурной сферы.

      И,   уважаемые   коллеги,   изучая   стенограмму

 рассмотрения   подобных   вопросов,  можно  прийти  к

 выводу, что часто ход обсуждения несколько уклоняется

 от  темы  конкретного  закона.  И  так как я лично не

 уполномочен    отвечать    за    деятельность   Фонда

 госимущества  и за ход приватизации вцелом по стране,

 то  я  постараюсь ответить на ваши вопросы касательно

 конкретного предложеного Закоопроекта.

      Спасибо. я 
 я                           - 98 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання   будуть?   Будь  ласка,

 запишіться.10 хвилин достатньо?

      Будь ласка, Семенюк, за нею Вітренко.

      Виставте 10 хвилин.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

      159 вибоорчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь  ласка, що

 зробила  комісія, яка сьогодні определяє всю політику

 в  державі,  на реакцію, вірніше на Указ, який вийшов

 виданий   5   сіяня   1995   року  "Про  заходи  щодо

 прискорення  процесу малої приватизації"? Моє питання

 трактується  на  тому,  що якщо взяти цей Указ другий

 розділ  другий  пункт  четвертий абзац говориться, що

 "Управлінням Автономної  Республіки  Крим, виконавчим

 комітетам місцевих Рад затвердити у двомісячний строк

 перелік   об'єктів,   що   перебувають   у  власності

 Автономної     Республіки    Крим    та    відповідно

 територіальних  одиниць  і що підлягають приватизації

 цим  Указом".  Якщо  взяти, тільки що ви говорили, що

 Фонд  державного  майна  і  власність  підпорядкована

 Верховній   Раді.   Сьогодні  видається  Закон,  який

 протирічить  і  Конституції, і законодавству України. я 
 я                           - 99 - я 

 Що зробила комісія? Це перше.

      Друге.  Декілька  я виступала тут, у цьому залі,

 про те, що перед тим, як повинна пройти приватизація,

 повинно    пройти   чітке   розмежування   власності,

 інвентаризація    об'єктів,    поділ   власності   на

 комунальну,    урядову.    І   закріпити   відповідно

 повноваження управління державним майном.

      Це  і  сьогодні  про  це  говорив  і  наш голова

 комісії  Кожушко, що зроблено комісією у цьому плані.

 Тому   що   такий   хаос,   броунівський   рух,  який

 відбувається  в  нас  із  Фондом,  у Фонді державного

 майна  і,  вірніше,  з  гласністю, це вигідно, комусь

 наруку,   щоб   і   не   йшла  приватизація,  і  йшла

 приватизація  з  порушенням  закону,  і, вірніше, без

 законодавчої бази.

      Що  зробила  комісія, яку ви представляєте? Тому

 що  Таранову  я вже декілька раз задавала це питання.

 Чомусь я відповіді так і не отримую.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз прошу: ми відводим, шановні

 колеги,  10 хвилин на запитання, а потім на відповідь

 2-3  чоловіки  несе.  Ну,  давайте лаконічно задавать

 запитання. я 
 я                          - 100 - я 

      Будь ласка.

 

      _______________

       Я не зря, так сказать, в конце своего короткого

 доклада оговорился, что я не отвечаю за деятельность,

 лично    я   не   отвечаю   за   деятельность   Фонда

 госимущества,  а  тем  более за ход в целом по стране

 процессов    приватизации,    вернее,   самого   хода

 приватизации.

      А  ваши  вопросы  в  большей  мере  носят  общий

 характер,  а не касаются конкретного законопроекта.

      Но  тем  не  менее, что я могу сказать по поводу

 (сначала  на  второй  вопрос),  по  поводу разделения

 собственности.

      Закон    "О    собственности"    предусматривает

 разделение  по видам ее. И вот вы говорили о урядовой

 власности. Правительственная собственность... ну, мне

 трудно  подобрать  определение,  вернее, так сказать,

 трактовку вашего термина. Надо будет уточнить, что вы

 имели ввиду.

      В      Комисси     готовятся     соответствующие

 законопроекты,   и   в  частности  на  очереди  стоит

 законопроект,  так  сказать,  в  плане  о поправках и

 дополнениях  к  внесению  к  Закону "О собственности" я 

                        - 101 - я 

 вообще. И там, я думаю, мы вполне с вами можем решить

 все    вопросы,    которые    касаются   всех   видов

 собственности.

      Теперь,  что  сделано  по  Указу.  Указ касается

 малой    приватизации.    Мы   сейчас   рассматриваем

 законопроект  о приватизации "майна держпідприємств".

 Поэтому,  когда  мы к нему подойдем, я готов ответить

 на этот вопрос.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко, за ним Ялісевич.

     

      ВІТРЕНКО. шановний доповідач. Скажіть будь ласка

 із  яких  підстав,  ви  пішли  на  порушення  кількох

 законів  України закону про власність, де у 31 статті

 державна  власність  поділяеться на загально державну

 ікомунальну  ласність  і  ви в пропонованому проекті,

 зовсім    усунули    місцеві    органи   влади,   від

 розпорядження  своєю  власністю. Починаючи з 7 статті

 закону  і  далі,  12,  і  далі в статтях закону, ніде

 ніяких прав, по приватизації місцевих органи влади не

 мають.  Все  віддано  тільки регіональним відділенням

 фонду майна розкажіть будь ласка ваші підстави.

     

      ___________.  Спасибо  за  вопрос.  Я думаю, что я 
 я                          - 102 - я 

 полномочия местных органов власти заключаються в том,

 что  они  участвуют  в  комисиях  по  приватизации. В

 комисиях    обьектов   так   сказать   по   маленькой

 приватизация,   имущества  небольших  государственных

 предприятий  и здесь. Поэтому они нельзя сказать, что

 они  устранены  от  процесса приватизации, полностью

 они  участвуют в этих приватизациях, но так как фонд

 госимущества  осуществляет соответствующие полномочия

 а  не  местные советы, кстати процессов приватизации,

 то  естсвенно  они  и  обладают полномочиями в рамках

 этого    положения.    Я   подчеркиваю,   что   закон

 принимаеться  в первом чтении, если есть кардинальные

 существенные изменения в последующем, то мы готовы их

 обсуждать    естсвенно    на    комисии,   и   можете

 соответствующим   образом   дать   свои  замечания  и

 предложения.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Іллясевич за ним Степанов.

     

      ІЛЛЯСЕВИЧ.  Шановний  доповідачу.  Мене цікавить

 таке  питання.  Якими  мотивами  ви  керувались  коли

 розробляючи цей закон дали приоритетне фактично право

 скупу  українських  національних  багатств  іноземним

 бинкірам і іноземним громадянам. Це одне питання. я 
 я                          - 103 - я 

      Друге  питання. Згідно статті 7, пункт 2, там ви

 говорите  про  положення, що затверджеється Кабінетом

 Міністрів.  Чи  врахували  ви  цю ситуацію, яка існує

 сьогодні  на  Україні,  коли  Фонд  державного майна,

 Кабінет   Міністрів,   Президент,   грубо   порушуючи

 Конституцію   України,   змінюють   форми  власності.

 Державну  власність  переводять в комунальну і іншими

 шляхами.  Чи  ви  це  врахували  при  згадці  про  це

 положення?  Тому  що  тут  у  вас  виходить,  що воно

 затверджується  Кабінетом  Міністрів  України.  Прошу

 пояснити.

     

      ___________.  Ну,  во-первых, я не могу ответить

 на  то, чего нет. у нас нет никаких мотивов и никаких

 руководящих указаний по поводу разграбления имущества

 иноземными банкирами  и инвесторами.

      Поэтому  я вам говорю, что таких, так сказать, у

 нас  никаких  мотивов нет, а если, значыт, их нет, то

 мы  и  не руководствовались и этой цели, естественно,

 пеерд собой не ставили.

       Теперь,  что касается статьи 7, второго пункта.

 Значыт,  Фонд и все его отделения действуют на основе

 этого Закона, актов законодательства и, счас скажу, и

 положений.  Положения  -это чисто внутренний документ я 
 я                          - 104 - я 

 Фонда,  как  и любого как и любой другой организации.

 Поэтому,  они,  Кабинет  Министров  имеет  право, так

 сказать, разрабатывать  аткие положения.

      Если  это  положение  не  соответствует текущему

 законодательстку, если у вас есть какие-то конкретные

 существенные   замечания,   возражения   -пожалуйста,

 изложите их в письменном виде, представьте в комиссию

 и   я   вам  гарантирую,  что  ваши  замечания  будут

 обязательно  рассмотрены.

      Так   же,   что  касается  указов  и  так  далее

 распоряжений, декретов Кабинета Министров. Отказа еще

 никому не  було.

 

     

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов, будь ласка.

     

     

      СТЕПАНОВ.

     

      Уважаемый  Президиум,  уважаемый  докладчик,  по

 всем   законопрэктам,   которые   вносяться  в  вашей

 комисси,  я  старался  с  вами  сотрудничать.  Но что

 получается?  Это  не  только  по  мне,  по Закону "Об я 
 я                          - 105 - я 

 аренде"  было  49,  то  есть  71 предложение, вы учли

 только  8.  "По приватизации" было 82 предложения, вы

 учли только 28.

      Я  приведу конкретный пример. Я уже неоднократно

 говорил,  что  при  принятии  Законов  об  аренде,  о

 приватизации    мы    ж    их   принимаем   с   целью

 совершенствования   этих   законов.  Надо   соблюдать

 Постановление  Верховного  Совета, которое мы приняли

 29  июля.  То  есть  в ходе приватизации не допускать

 разрушение предприятий.

      А вы что написали, пятое, "до об'єктов державної

 власності, що підлягають приватизації надлежать майно

 підприємств,   цехів,   виробництв,   дільниць  інших

 підрозділів,    що   виділяються   в   самостоятельні

 підприємства    і    є   єдиним   цілосним   майновим

 комплексом". Самим не смешно?

      То   есть   мы  разрушаем,  мы  даже  не  только

 разрушаем,   мы   призываем  этой  статьей  разрушать

 крупные   производственный   предприятия.  Разве  это

 возможно?

      И   вы   (..........),   когда   отклоняете  мои

 предложения, что это учтено в Законе "Об аренде". Или

 вот если об аренде, учтено в Законе "О приватизации".

 И нигде ничего не учтено . Ответьте, пожалуйста. я 
 я                          - 106 - я 

     

      _______________   Мне   очень  жаль,  что  могло

 сложиться  впечатление,  что  мы  смеялись в какой то

 мере  над чьими либо предложениями. Я уверяю вас, что

 этого   нет.   Предложения  были  изучены  достаточно

 серьезно.

      Что  касается  конкретно  вопроса  не розрушения

 целостных  иммущественных  комплексом,  значит, самое

 главное, что все эти условия могут быть предусмотрены

 в  проектах  плана  приватизации и в условиях купли и

 продажи.  Если  это  в проектах есть, если это есть в

 договоре  купли  и  продажи,  то  значит  это  должно

 выполняться. Если это не выполняется по тем или инным

 причинам, то значит это все анулируется. Поэтому, это

 все учтено.

     

      А  что  касается проведенного вами постановления

 29  числа.  Я должен сказать, что пункт 3, где даются

 поручения   по   выполнению   их   из   целью  учесть

 предложенных  законопроектов,  так  я могу вам сейчас

 перечислить,  если так мне позволит врем, то все, что

 мы  намчали  выполнено  и  внесено  уже  в  указанные

 законопроекты.  Мы  с  вами  потом можем встретиться,

 детально обговорить и вы сами убедитесь, что это правда. я 
 я                          - 107 - я 

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Незадовлений депутат.

      Не чути до мікрофону, говоріть.

     

      ___________.

     

      Уважаемый докладчик. Я прочту всего две строчки.

 Постановление    сказано,    недопустить   разрушения

 целостных    производственных    комплексом,   циклов

 технологий,  а вы своим законом, статьей 5 призываете

 растаскивать по участкам крупные предприятия. Неужели

 это неясно?

     

      ___________.   Я  сейчас  как  раз  хочу  найти,

 значит, о том, что...

     

      ___________. Статья 5!

     

      ___________. Проект плана приватизации вклюбчает

 в себя... Ага, вот! Одну секундочку!

      Четырнадцая  статья, второй пункт: "Проект плана

 приватизации    обязан   включать   в   себя..."   (я

 подчеркиваю  -не просто желательно, а обязан включать

 в  себя!)  и  так  далее,  а  также  "... недопущення я 
 я                          - 108 - я 

 руйнування   цілісних  майнових  комплексів,  циклів,

 технологій".   Вы  понимаете?  Если  это  обязательно

 включено  в  план....  в проект плана приватизации, и

 если  этот  проект  принят в обязательном порядке, то

 значит  -он  подлежит  выполнению. Кто не выполняет -

 должен   нести   соотвествующую  отвественность,  так

 сказать, по всей строгости наших законов....

     

      З ЗАЛУ.........................................

     

      ___________. Ну, я сожалею...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято.

     

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ

     

     

      Шановний  Олександр Миколайович, Шановні народні

 депутати,  шановний  доповідачу,  я  насамперед  хочу

 звернутись  до  залу  пленарних  засідань. СЧи всі ви

 прочитали   законопроект   про   приватизацію   майна

 державних  підприємств.  Чому я так ставлю питання? Я

 вніс  пропозицію  в статтю 2 "Принципи приватизації",

 14  пунктів.  Ці  принципи  приватизації,  за  іншими я 
 я                          - 109 - я 

 словами, концепція приватизації. Приватизація в нашій

 державі  то питання, по якому шляху ми підемо в плані

 ринкових   відносин,  чи  по  шляху  монополізації  і

 відсунення   в   соціально-економічному  розвитку  на

 століття,  тобто,  на  той час, який потрібен був для

 досягнення  теперішнього  рівня  ринкових  відносин в

 сучасних  державах,  чи  ми підемо по шялху соціально

 орієнтованої ринкової економіки.

       Ті пропозиції, які я вніс, вони відхилені мною,

 хоча  там  написано, частково враховано. Їх можна або

 приймати  або  не  приймати  як цілісну концепцію. От

 виходячи   з   цього,   я   дуже   прошу   Олександра

 Миколайовича, прошу депутатів, щоб я міг виступити по

 кожній  з цих позицій з трибуни і поговорити, якщо ми

 проголосуємо сьогодні за цей проект в першому читанні

 в  тій  редакції,  яка  вона  є,  ми  проголосуємо за

 сировинний  придаток, з розвал нашої держави, а не її

 збереження.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, депутат Святов, давайте ми,

 пры обговоренні и скажете проце, щоб ми просто час не

 гаяли.

     

      ___________.   Я   думаю,  что  не  стоит  столь я 
 я                          - 110 - я 

 категорично  ставить  вопросы  о,  так сказать, общем

 значении   этого   закона.  Что  касается  конкретных

 предложений,  конкретно депутат Святова, к сожалению,

 неучтенные   пункты  не  содержат  конкретных  четких

 юридических  формулировок. Как вы сами понимаете, это

 одно  из  условий  закона,  чтобы  он  был  четкий  и

 конкретно   сформулирован.  А  почему  написано,  что

 учтено  редакционно?  Потому  что очень многие пункты

 вошли в предложеную редакцию, только в более сжатом и

 в  более  конкретном  виде. Но это, безусловно, право

 депутата  настаивать  на  своей  точке  зрения.  Но я

 повторяю, что очень многие пункты учтены. И обращаюсь

 сразу   же  ко  всем  коллегам,  которые  не  уведели

 отражение  своих  замечаний  и предложений. Я еще раз

 подчеркиваю,  что  во  втором  чтении  все  они будут

 рассматриваться  детально  и персонально. Сейчас идет

 разговор о принятии в первом чтении. Поэтому я прошу,

 все-таки, поддержать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   Генадій   Георгійович,

 сідайте, будь ласка.

      Я  прошу  висвітить  всіх  тих, хто записався на

 обговорення даного питання, даного проекту.

      Значить, і ще депутат Свято подав, шостий. я 
 я                          - 111 - я 

      Будь ласка, Моцпан, за ним Кияк. Спетанов?

      Значить,   Кияк,   будь   ласка.   Моцпан  зняв.

 Вітренко?  Ну,  Вітренко  тоді. Будь ласка. Хорошо, я

 зрозумів.

      Та в Регламенті викрикувать заборонено.

     

      ___________.

     

      Шановний  пане  головуючий! Шановні колеги! Буду

 виступати   тезисно.  Вивчення  ходу  праватизаційних

 процесів  в  Чернівецькій  області, про що детальніше

 буде  написано  в наступних номерах "Голосу України",

 підтверджує  необхідність  вжиття  окремих  кроків  і

 прийняття  деяких поправок до чинного законодавства у

 сфері приватизації.

      Отже  перша  пропозиція.  Проведення один раз на

 рік  на протязі певного періоду фінансово-економічної

 експертизи   функціонування   підприємств   державно-

 комунального       сектору      економіки,      котрі

 приватизувалися.  Мета зрозуміла -це аналіз виконання

 покупцем всіх умов договору.

      Як   пам'ятаєте,  в  угоді  було  закладено,  що

 підприємство,    що    приватизується,    зобов'язане

 дотримуватись  того  ж  обсягу  виробництва,  тієї  ж я 
 я                          - 112 - я 

 номенклатури  товарів,  тієї  ж  кількості  працюючих

 тощо.

      Друге. За умови порушення договірних зобов'язань

 або  тривалої  збитковості приватизованих підприємств

 провести  їх  реприватизацію.  Зауважимо, що намомент

 приватизації   типовим  явищщем  була  повна  зупинка

 багатьох   підприємств,  що  спровоковано  прагненням

 "вигідної   приватизації"  через  зменшення  вартості

 оцінки   державної   частки  майна  та  через  масове

 звільнення  працюючих  з метою скорочення потенційної

 кількості власників.

      Третє.  При скороченні обсягів виробництва або у

 випадках,  коли приватизовані підприємства взагалі не

 розпочали   свою   роботу   слід  заборонити  всякову

 пільгову санацію за рахунок бюджетних коштів.

      Четверте.   У  вищезгаданих  випадках  необхідно

 застосовувати     метод     примусового    відкритого

 акціонування  з  реалізацією частини додаткових акцій

 на фондовому ринку через аукціон.

      Зауважимо:  можливість  випуску  таких додаткових

 акцій,  безумовно,  є, оскільки державна частка майна

 була  приватизована  не у відповідності до її дійсної

 вартості  без  врахування  потенційної  прибутковості

 об'єкту   приватизації,  без  відповідної  експертизи я 
 я                          - 113 - я 

 вартості  майна.  Чомусь  така  експертиза  та оцінка

 проводиться   самим   покупцем.  Над  цим  теж  треба

 задуматися.  І  часто  без  необхідної  індексації та

 поправки  на  інфляцію.  Отже  методами, далекими від

 ринкових.

      П'яте.  ввести  обов'язково  дооцінку  на основі

 застосування  ринкових  цін  тієї  частки  державного

 майна,  що  приватизується  шляхом  викупу  за власні

 кошти товариства покупців чи орендарі.

      Шосте.  Заборонити використання всяких кредитних

 ресурсів  суб'єктами  приватизації  для  приватизації

 державно-комунального майна, що приватизується шляхом

 викупу.

      Сьоме.     Заборонити    примусове    виключення

 акціонерними  товариствами,  товариствами з обмеженою

 відповідальністю    із    числа   своїх   акціонерів,

 співвласників,  фізичних осіб, на підставі припинення

 їх трудових стосунків, з відновідним товариством, для

 чого внести відповідні поправки до закону України про

 господарське товариство, 8 відновити права власників,

 акціонерів   тих,  кому  примосово,  у  всякому  разі

 безписьмової згоди акціонера повернули вартість, його

 приватизаційного   сертифікату,   мільон   50   тисяч

 карбованців. я 
 я                          - 114 - я 

      Передбачити  при  тому  покарання  тих посадових

 осіб,  які  припустили  подібних  дій.  9  заборонити

 трастовим  кампаніям,  та  інвестиційним  фондам  без

 відповідного  забезпечення,  ато є наявність реальної

 власності,   у   приватизованому  сектору  економіки,

 приватизайіні  сертифікати  в  обмін  на готівку6 або

 обмінювати   на   свої  акції,  навіть  якщо  останнє

 забезепчені  власним  майном.  І  10  передбачити,  у

 законодавстві обов"язкове залучення 60 відсотків, від

 загальної   кількості  сертифікатів,  приватизацінйих

 документів  інвалідів,  одиноких  ветеранів  війни та

 праці,  багатодітних  сімей інших категорій населення

 які  отримуються  за рахунок бюджетних коштів і котрі

 не є працівниками підприємств, що приватизуються.

      В цілому документ потрібний я буду голосувати за

 в  першому  читанні  для  чого  закликаю  своїх колег

 депутатів,  але отриманні нами результати переконують

 у    необхідності    проведення    глибшого   аналізу

 приватизації  в  Чернівецькій  області  із залученням

 компетентної  комісії  про  що  наші депутація облсна

 подає  депутатські  звернення  до  комісії  депутатів

 Драгоморецького і Таранова. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановний  депутат. Ну в залі не так я 
 я                          - 115 - я 

 нас  багато  тут  но  стоїть  такий шум, що нічого не

 чути, ну давайте якось дотримуватися. Слово надаеться

 депутату Шандрюк, за ним Пятковський.

     

      ШАНДРЮК.

 

      Олександр Шандрюк,  266  виборчий  округ, Львів,

 Українська республіканська партія.

      Шановний  пане  Голово! Шановні панове депутати!

 Як    відомо,    основними    недоліками    механізму

 приватизації,  що  призводили  до масових зловживань,

 були: оренда з викупом, яка дає можливість обмеженому

 колу  керівників, практично за безцінь, привласнювати

 підприємства,  умови для суб'єктивізму, а то й прямих

 зловживань в процесі приватизації. В  першу чергу під

 виглядом,     так    званих,    конкурсів    проектів

 приватизації, і величезні переваги певному колу осіб,

 перш  за все для тих, хто за посадою має пріоритет на

 право  доступу  до відповідної інформації.

      Я   зразу  хочу  наголосити  на  тому,  що  буду

 голосувати   за  прийняття  цього  Закону  в  першому

 читанні  і  саме  тому,  що  він  передбачає усунення

 принаймні  найсерйознішого джерела зловживань в сфері

 приватизації.  А саме - оренду  з викупом. я 
 я                          - 116 - я 

      Але,   відверто   кажучи,  надія  на  радикальне

 вдосконалення  законодавства з питань приватизації на

 концептуальному  рівні не виправдалися. Нагадаю, що у

 своїй доповіді шляхом радикальний економічних реформ,

 Президент   першочерговим   напрямком   удосконалення

 механізму  приватизації  назвав  забезпечення  рівних

 стартових    можливостей   громадян   та   балансових

 інтересів    усіх    верств   населення   в   процесі

 приватизації.     Як     трудових    коллективів    і

 адміністрацій,     зайнятих    на    об'єктах,    щор

 приватизуються,  так і громадян, зайнятих у бюджетній

 сфері:   науці   6   культурі,   освіті,   мистецтві,

 військовослужбовців,    інвалідів    та   людей,   що

 перебувають  на  пенсії.  Важко  не погодитись саме з

 таким   визначенням  пріоритетів  цього  надскладного

 процесу,    оскільки    рівні   стартові   умови   та

 балансування  інтересів переважної більшості громадян

 України   гарантувалор   при   формуванні   економіки

 необхідну  соціальну  політичну підтримку і сприяла б

 створенню    в    Україні   врешті-решт   справжнього

 суспільства  власників.

      На  томість,  складаеться  враження,  що  автори

 пропозиції щодо удосконалення механізмів приватизиції

 розтавили  пріоритети  з  точністю  майже  донавпаки. я 
 я                          - 117 - я 

 Чому?

      Перше.  Фактично  недоступними для непрацівників

 конкретного     підприємства    стають    прибуткові,

 привабливі  для  приватизації підприєсмтва, віднесені

 до  так  званої  групи Б. Бо це саме ті підприємства,

 доречі, немалі за вартістю своїх основних фондів, які

 за  бажанням  можуть  повністю  бути  викуплені  його

 працівниками.

      Друге,  для  приватизації за майнові сертифікати

 практично  не  доступними стають об'єкти громадського

 харчування,  готельного і туристичного комплексів, не

 залежно  від  вартості  основних  фондів  відповідних

 підприємств.

      Це  зокр  ема  випливає  із  пункту 2, статті 15

 способи приватизації, яка при наймні у запропрнованій

 редакції    не   передбачає   їхнього   акціонування.

 Абстрактно  звичайно  можна  собі уявити, що власники

 сертифікатів  створять  згідно  пункту  2,  статті  8

 господарське  товарство, яке візьме участь в аукціоні

 чи   конкурсі  пакетом  майнових  сертифікатів  своїх

 членів.

      Але  досвід  приватизації  показує, що за теміни

 передбачені  існуючим  законом  30  днів  це  зробити

 практично не можливо. я 
 я                          - 118 - я 

      Третє,  надається  величезна  пільга керівництву

 підприємства,  яке приватизується у порівнняні навіть

 з  його  рядовими працівниками, а тим більше з іншими

 громадянами.  5  відсотків акцій, звертаю вашу увагу,

 без  всяких  обмежень  щодо  вартості  майна,  це  за

 реальною  вартістю  фондів  може  складати  величезну

 суму.

      Четвете,    30    відсотків   акцій   найбільших

 підприємств,   що   залишаються  нібито  у  власності

 держави,   а   насправді  призначені  дя  конпенсації

 заощаджень  населення,  вилучаються  з  реалізації на

 рівних  умовах  для  всіх громадян України за майнові

 сертифікати.

      Якщо  згадати  про  те, що згідно з Законом "Про

 приватизацію  невеликих  державних  підприємств, малу

 приаватизацію" ці підприємства також не акціонуються,

 а одже стають практично недоступними для приватизації

 їх  за  майнові  сертифікати  громадянами України, то

 виходить, що останнє фактично доступне є лише частина

 об'єктів  груп  Б і Г. Якщо звичайно не звертатись до

 послуг посередників, як от інвестиційні фонди.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Час закінчився ваший, спасибі. Да по

 три  хвилини.  У  нас  часу нема, по три хвилини. я 
 я                          - 119 - я 

      Від фракції 5 хвилин. Спасибі.

      Квятковський, за ним Ілляшевич.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ

     

      Я  хотів  би  зазначити,  питання надто важливе,

 було роздано нам лише декілька днів тому назад. Тому,

 на  мій  погляд  передчасно зараз розглядати питання,

 яке  буде стосуватись відносин в нашій державі. Тому,

 моя   пропозиція,  перенести  розгляд  цього  питання

 сьогодні на більш пізний період.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ілляшевич, за ним Вітренко.

     

      ___________.

     

     

      Шановні  колеги  депутати,  повинен  сказати, що

 закон  в цілому я вважаю, приймати треба, такий закон

 потрібен.  По цілому ряду причин в такому вигляді, як

 нам  цей  закон  представлений, він прийнятий бути не

 може. Я поділюсь з вами своїми думками і пропозиціями.

      Перш  за  все,  26  липня минулого року Верховна

 Рада прийняла постанову про призупинення приватизації я 
 я                          - 120 - я 

 з   якими   цілями   ми   знаємо.   Це   удосконалити

 законодавство,  викрити  тих порушників приватизації,

 які  поприхватизовували  і  тоді  лише  була  можлива

 приватизація.   Я  вас  питаю,  хто  викритий  і  хто

 покараний.  Народ  вірно охрестив, не приватизація, а

 прихватизація.  Якщо  уважно подивимось на цей закон,

 він продовжує ту ж лінію.

     

      Друге.  Я  вважаю, що поки нема державного плану

 оборони,   поки   нема   навіть  чіткої  концепції  і

 національної  безпеки  України, не може бути мови про

 приватизацію  об'єктів  ВПК. По цьому ж Закону це все

 робиться.

      Крім того, Закон недостатньо узгоджений з діючою

 Конституцією.  Перш  за все, зміна форми власності (а

 приватизація  об'єктів -це і є зміна форми власності)

 це  є  виключно  прерогатива  Верховної  Ради,  а  не

 Президента  і  не  інших виконавчих структур. Однако,

 якщо  ми уважно подивимся на цей... на запропонований

 нам проект Закону: взяти, наприклад, хоч би статтю 3,

 пункт   1.  Законодавство  України  про  приватизацію

 складається з цього Закону, указів Президента Укрїни,

 інших  актів  законодавства,  що  регулює  здійснення

 приватизації. я 
 я                          - 121 - я 

      Здійснення  приватизації  -це є здійснення зміни

 форми   власності.   Я   вважаю,   що  це  -порушення

 Конституції.  І  в  зв'язку  з  тим  цей  пункт треба

 змінити.

      Крім  цього,  в мене є зауваження до цілого ряду

 пунктів.  Я  не  хочу  забирати ваш дорогий час -я ці

 пропозиції  передам в президію. Думаю, що вони будуть

 вивчені і враховані.

      Но, однако, мене насторожує той факт, що, згідно

 цьому  Закону,  ми відкриваємо пряму, "зелену" вулицю

 для  іноземних  так  називаемих  інвесторів.  Себто і

 навіть  прямо іноземного капіталу для скупівлі всього

 національного    майна.    Це    -достояніє    всього

 українського    народу,    а   не   достояніє   Фонду

 приватизації  і  не  достояніє  виконавчої  влади.  Я

 вважаю,  ща  національне багатство, яке складається з

 підприємств  і  з  землі  під  ними і інших об'єктів,

 повинно  належати  українському  народові, громадянам

 України.   В   той   же   час   ми  ще  не  визначили

 Конституцію   -Конституція  нова  не  прийнята  -"Про

 статус  іноземних  громадян і осіб без громадянства".

 Однако такий Закон приймаємо...

      Дякую, час витік. Дякую за увагу!

       я 
 я                          - 122 - я 

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Соціалістичної фракції Вітренко,

 за нею Святов.

     

      ВІТРЕНКО.  Шановні колеги, Соціалістична Фракція

 пропонує  всім  нам не приймати цього закону навіть в

 першому  читанні.  І  не  приймати  через  принципові

 неузгодження. Я зупинюсь тільки на  двох з них.

      Перше  це  те,  що  я намагалась вже з'ясувати в

 своєму  питанні  про  те,  що  місцеві  органи  влади

 повністю   цим   законом  усунені  від  розпорядження

 комунальною  власністю.  І  я  звертаю  вашу увагу на

 статтю,  бо  в  колишньому,  ну,  сьогодні ще діючому

 законі о приватизації, записано, що державну політику

 в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна

 України,   органи  приватизації  Республіки  Крим  та

 адміністративно-територіальних    одиниць.   Державну

 політику!  Тобто,  вони  відповідають  за  все:  і за

 формування   державних  програм  приватизації,  і  за

 виконання  бізнес-планів,  і за контроль, за все вони

 відповідають.

      У  пропонованому  нас варіанті вже ми залишились

 тільки  з  регіональними  відділеннями Фонду майна. Я

 розумію,  що  Фонду  майна дуже зручно формувати свою я 
 я                          - 123 - я 

 систему  без  всякого  контролю  від місцевих органів

 влади,  і самі депутати місцевих органів влади будуть

 усунені  від  процесів  зміни  форм власності. Те, що

 вони повинні відповідати перед своїми виборцями.

      І  друге  принципове  неузгодження, ми вважаємо,

 через   яке   не   можна   приймати   цей  закон.  Це

 неузгодження  стосується  прав трудових колективів. В

 законі,  який  діє,  є  стаття  номер  2, де трудовим

 колективам надається пріоритетне право на вибір форми

 власності  і  придбання  майна  своїх підприємств. Це

 дуже важливо - право на вибір форми власності.

      Що  залишилось  в новому варіанті? Надання пільг

 на   придбання   державного   майна  членам  трудових

 колективів  підприємств, що приватизуються -це велика

 різниця.  Надання  пільг чи цим добавлять ще зроблять

 коефіцієнт   пістора   буде   те,   що   зроблено  на

 "Ленінській  кузні".  Ось  з  усіма пільгами трудових

 колектив  міг  викупити двадцять відсотків власності.

 Все  останнє,  80  відсотків, пішло, і зараз трудовий

 колектив розбирається кому і чого пішло.

      Я   хочу   сказати,  що  таке  нерозуміння  ролі

 трудових  олективів  полягає  через  те,  що  Україну

 підпирають  сьогодні  гарячі  гроші,  криміналізовані

 гроші,    які   штовфають   на   форсування   процесу я 
 я                          - 124 - я 

 приватизиції, на розгортання аукціонів. І ми вже чули

 сьогодні  у  вистипі  Квятковського,  що  давайте без

 всяких  кредитів, без всяких пільг, давайте швиденько

 з'ясуємо  хто  ж буде новим власником. Так ось я хочу

 звернути вашу увагу на висновки Міжнародного семінару

 (на   російській  мові  це  надруковано)  "Экономика,

 перехоной   период   и   проблемы   занятости.   Роль

 кооперативного  и  ассоциативного секторов" 11-14 мая

 1993  года  в  Киеве  был  семинар.  На этом семинаре

 выступал  Генрих  Хансон,  университет  штата Ютта. И

 докладывал    о    проблеме,    о   решении   вопроса

 собственности  в  США.  О  программе ЭСОП. Привел все

 убедительные доказательства о том, что программа ЭСОП

 продемонстрировала     наиболее    высокий    уровень

 эффективности   тем,   что   вовлекла   трудящихся  в

 управление   производством.   Суть   программы   ЭСОП

 заклбючается   в   том,  что  предприятия  выкупаются

 непосредственно  работающими.  Результаты работы этих

 предприятий  выше и по рентабельности, по числу новых

 рабочих мест и так далее, и так далее.

      Какой   же   вывод   делает  этот  Международный

 семинар?  Читаем: "В производственной сфере идеальной

 является  собственность,  которой  влдадеют работники

 предприятий,  тоесть  в  лице работника соединяется и я 
 я                          - 125 - я 

 работник,  и  собственник  -вот идеальная схема". Яка

 мижнародним  семінаром  визнана  і  рекомендована для

 України .

      Тому  я  вважаю,  що  група,  яка  працювала над

 Законом  пішла  у русі сьогоднішніх тенденцій швидкої

 приватизації,  для  того  щоб  закінчити  цей  процес

 якомога  швидше, щоб і на України був такий же досвід

 приватзації, як в Росії.

      Я  звертаюсь  до  колег-депутатів: знайдіть час,

 зараз  багато  друкується  про  ітоги  приватизації в

 Росії.  Прийшла нова людина замість Чубальца, прийшов

 Поліванов, який сказав, що те, що скоїлось в Росії, -

 це  пограбування  нації.  І  залишається  без власної

 власності своєї.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Свято.  Депутат Свято. За

 ним - Кожушко.

     

      СВЯТО.

     

      Василь Свято, 416-ий виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановний    Олександре   Миколайовичу,   шановні

 колеги-депутати,  ми  сьогодні приймаємо надзвичайної я 
 я                          - 126 - я 

 ваги Закон, Закон, який буде визначаться, по якому ми

 шляху  підемо. Ми стоїмо на роздоріжжі двох шляхів: і

 там  ринкові  відносини, і там ринкові відносини. Але

 одні -це перший етап, це монополізація, це сировинний

 придаток,  і другий етап -це ринкові відносини, які є

 в   сильно   розвинутих   державах  світу,  соціально

 орієнтовані ринкові відносини як такі.

      Виходячи  з  цього  і  виступаючи з цієї трибуни

 попередній  раз,  я вносив пропозиції і вніс письмові

 пропозиції  до  статті  2.  Стаття  2 -то є концепція

 приватизація.  Якщо  буде  прийнята  стаття  2  в тій

 редакції,  яку  я вніс, то відповідно і згідно з цією

 концепцією,  приватизації,  можна ставити питання про

 перехід    до    ринкових    відносин,    які   є   в

 сильнорозвинутих державах світу.

      Но   різним  каменем  це  є  приватизація  через

 державу  і  під контролем держави, без посередницьких

 структур,  при  посередництві держави. В нас є досвід

 Росії  і  той  незворотний  шлях  на який вона стала.

 виходячи з цього слідуючим пунктом моеї прогррами, це

 є   пункт   державної   власності  на  базові  галузі

 народного  господарства,  ми  вийшли із союзу з одною

 формою  власності.  В  нас немає ринкових відносин. А

 значить  держава  повинна  забезпечити цей перехід до я 
 я                          - 127 - я 

 ринкових  відносин,  а  якщо  так  в неї повинен бути

 фундамент.  Це  базові галузі народного господарства,

 це  прибутково  рентабельні  підприємства.  А  ті  що

 хочуть  показати  які  вони  гарні  господарі, ті хто

 патріоти  нашої  держави  хочуть  допомогти  створити

 додаткові  соціальні  продукт, хай це створять на тій

 частині  яка  є  прибуткова  не  рентабельною, на тих

 об'єктах   які   являються  об'єктами  незавершенного

 будівництва.

      Я  всі  пункти перераховувати не буду, їх є дуже

 багато,  але  основні  засади  це  пункт 5 соціальної

 захищенності,  справедливості  та  рівності прав всіх

 громадян  України  на  придбвання  державного майна і

 указую конкретні механізми як це зробити. Перший етап

 приватизації  два  повинно  бути  послідовних  етапа,

 приватизації,   перший  етап  безоплатна  різнопайова

 основа  в грошовому еквіваленті, другий етап викуп за

 рахунок компенсації тих грошових заощаджень, які були

 на  збереженні  громадян України за станом на 1 січня

 1992 року.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Петрович час.

     

      ___________.  І  третій  етап,  це  те майно яке я 
 я                          - 128 - я 

 залишилося   на   перших   двох   етапах  передача  в

 довготемінову  оренду. Справа в післяорендноговикупу.

 Яка  довготемінова?  Не меньше 10 років. Для чого? Це

 буде своєрідний фільтр, щоб показати чи приватник, чи

 господар,  чи  спекулянт,  чи той хто хоче розтягнути

 державу, чи той хто хоче її зберигти.

      І  тільки  4  пунктом  приватизації -це повиннао

 бути   приватизація   з  аукціону  те  що  залишиться

 приватизації з аукціону.

      Якщо можна одну хвилиночку тільки.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, не можна, спасибі, сідайте, будь

 ласка.

     

      _______________  Прошу  проголосувати  за статтю

 другу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  депутат  Кожушко,  за ним

 депутат Степанов.

     

      КОЖУШКО.

     

      Уважаемые  коллеги,  я сразу скажу вам, что я за

 приватизацию и за аренду. Но за приватизацию и аренду я 
 я                          - 129 - я 

 ту, которая обеспечит эффективное использование всего

 народного  хозяйства.  Но  я  против той приватизации

 сейчас  и  буду  в  дальнейшем  и  против той аренды,

 которая  ведет  к  обнищанию людей и теми методами, и

 формами,   которая   она   производится  у  нас  и  в

 законодательном плане.

      Я  хочу  и  вношу  предложение,  что  необходимо

 сделать,  тут  можно критики много вводить. Надо быть

 последовательным,  возвратиться  к решению Верховного

 Совета, который был 6 месяцев назад. А там четко было

 записано  дать  анализ.  И  надо  поставить сюда фонд

 Державного  майна,  пусть  отчитается,  что  дала нам

 аренда  конкретно в финансовых результатах, бюджетно-

 финансовых результатов, бюджет?

      Что   дала   нам   аренда  конкретно  финансовых

 результатов  бюджет,  что дала приватизация конкретно

 финансовых  бюджет,  что  вот  этот закон, который мы

 даем,  даст нам при проведении этого закона в бюджет,

 тогда  сразу  всем  депутатам  будет  видно,  что это

 разумный  и  это можно спросить и розработчиков и кто

 сейчас  предлагает  ответственность  за  это  дело. К

 сожалению этого вопроса пока нет.

     

      Поэтому,  я предлагаю, первое, отчет. Второе, вы я 
 я                          - 130 - я 

 должны  утвердить  прежде всего перечень предприятий,

 которые    не   подлежат   приватизации.   И   нечего

 откладывать  по  этому  вопросу и поэтапно, что мы

 должны  приватизировать,  чтобы  конкретно было в тем

 рассчетом,   чтобы   был   экономический   эффект.  А

 егодняшний  закон  отложить,  не готовый, заслушать с

 докладом  Прокуратуру от тех фактов, которые мы имеем

 место. Почему наша Прокуратура за 6 месяцев не одного

 случая  розграбления  страны  не  привела  к  примеру

 здесь,.  поэтому  нас не понимают исполнители, потому

 что мы не твердо требуем от исполнительной власти что

 она  должна  отчитаться. Мы законодатели, имеем права

 требовать от них не ухмыляются пусть они, а отвечают,

 не   могут,  должны  добровольно  уйти.  Такой  закон

 приниматьб нельзя.

      Я   хочу   сказать   в   отношении  комиссии.  Я

 уважительно  отношусь,  но  товарищи  родные, давайте

 соблюдать   какой-то   регламент,  срок  давайте  эти

 документы. Я понимаю, 12 дней нельзя, ну хотя бы 3, 4

 дня.   Ведь   это   важнейшие   вопросы.   И  у  меня

 складывается  такое  мнение,  что  вот  то, что у нас

 делается  с  главнейшими  вопросами экономики,  это

 умышленное,  для разрушения окончатетельной экономики

 нашей страны. я 
 я                          - 131 - я 

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олександр   Михайлович.   Спасибі.

 Депутат Степанов за ним, Семенюк.

     

      СТЕПАНОВ

      Уважаемые   депутаты,   уважаемый президиум!

      Я  полностью  поддерживаю Александра Михайловича

 Кожушко  о  том, что надо выполнять те постановления,

 которые   мы  принимаем.  Мы  о  своем  постановлении

 забыли. И если и Генеральная прокуратура не хочет, ни

 Кабинет  Министров,  ни Фонд госимущества выступать с

 отчетом,  надо  бы  хотя  б удовлетворять просьбы тех

 депутатов,  которые  ставят вопросы  о  проверке хода

 приватизации  на своих областях. Вот недавно выступил

 Киян,   попросил  проверить  ход  по  приватизации  в

 Черновицкой области.

      Что касается нынешнего... этого, представленного

 законопроекта. Раньше, когда говорили, что политика -

 это  грязная вещь, я никак не мог понимать... понять,

 в  чем  причина. Ведь посмотрите, что делается. Мы на

 белое................  и черное. Я говорю докладчику,

 что  большинство предложений  не  учитываются. Нет, -

 говорит     докладчик,   -  абсолютное    большинство

 предложений учтено! я 
 я                          - 132 - я 

      Конкретно  по  этому законопроекту. Всего подано

 82  предложения,  принято всего 14 и частично 28! 43,

 то    есть    абсолютное   большинство   предложений,

 отклонено... И притом - многие без обкяснения!

      Я... чтоб не занимать время, я буквально на двух

 статьях. Я конкретизировал статью 5. Какие обкекты не

 могут    быть   приватизированы.   Это  - структурные

 подразделения  предприятий: цехи, отделы, лаборатории

 и  так  далее. Нет, в статье 5 открыто говорится, что

 могут  быть  обкектом  приватизации  имущество цехов,

 производств,   участков   даже...   То   есть  статья

 призывает  растаскивать дальше крупные предприятия по

 участкам и отделам!

      Мне  ссылаются  на  статью  14, которая вроде бы

 рекомендует   при   составлении   плана  приватизации

 учитывать  определенные  требования,  в  том  числе и

 сохранение    единых    технологических   комплексов.

 Учитывать!  Тогда зачем, спрашивается, стаья 5 нужна,

 которая  позволяет  растаскивать?!  А  в  14-й статье

 призывает учитывать это?

      И   другое.   В   Законе   об  аренде  я  просил

 обязательно     дать    характеристики    целостности

 производственнохозяйственного  комплекса.  И от этого

 открещиваются. я 
 я                          - 133 - я 

      Я  убедительно  прошу  коллег народных депутатов

 при  принятии  этих  законов,  которые  направлены на

 совершенствование  действующих  ныне  законов, учесть

 эти предложения  и не допустить, чтобы они хуже были,

 чем ныне действующие.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      Депутат  Семенюк.  Я  прошу,  шановні колеги, до

 уваги,  ну,  нічого ж не чуть! Найда проводить нараду

 вже півгодини.

     

      СЕМЕНЮК.  Шановні  колеги,  я  хочу тут сьогодні

 підтримати  попередніх  виступаючих, які говорили, що

 давайте  овернемось  до 29 липня 1994 року. Чому тоді

 постало  питання  про призупинення діяльності органів

 приватизації?  Я  ще раз повторюю, діяльності органів

 приватизації,   а   не   самої   приваттизації.   Цей

 необхідний крок був для того, щоб дійсно розібратись,

 що  ми  маємо, які економічні прорахунки наперед. Але

 сьогодні  ми  бачимо, що і комісія, і зокрема Кабінет

 міністрів  затягує це питання. Комусь вигідно, щоб не

 було   правового  поля,  не  було  того  економічного

 прорахунку,   що   нам   дійсно  дасть  приватизація. я 
 я                          - 134 - я 

 Сьогодні  я  бачу, як затягується питання і винесення

 документів  на  Верховну  Раду, а тим часом видаються

 Укази,  які  притирічать  і Конституції, і даже самим

 закона по приватизації,  які вже є.

      Я   ось   декілька  днів  тому  взяла  Постанову

 Кабінету  Міністрів  від 17 січня 1995 року номер 32.

 Уже  Кабінет міністрів затверджує в перелік підприємств

 приватизації майна, яке перебуває в загальнодержавній

 власності   доцільно  здійснити  з  участю  іноземних

 інвестицій.   Уявляєте,   що  ми  лише  будемо  потім

 трактувати   ту   дію  Кабінету  міністрів,  яка  вже

 відбулась.

      І  сьогодні,  як  видно  з  тієї  доповіді,  яку

 представляв  нам  представник  від комісії про те, що

 концепція  приватизації  подалася.  Сперва  подаються

 закони,  а потім концепції Я думаю, що висловлю думку

 фракції  про  те,  що нам потрібно спочатку послухати

 концепцію,   подивитися   економічні  прорахунки  від

 приватизації, а потім приймати, дійсно, закони.

      Підтримую пропозицію Вітренко і Свято.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  народні  депутати!  Ви  для  заключення я 
 я                          - 135 - я 

 хочете слово? Будь ласка.

     

      ___________.

      Уважаемые  коллеги!  Я  благодарю  всех тех, кто

 выступил  по  этому  предложенному  проекту,  и  хочу

 сказать,  что очень много предложений и, так сказать,

 обоснований,           рассуждений           касается

 постпрыватизационного  периода  и  сферы деятельности

 других  законов,  о  чем  я  уже  говорил в начале. К

 сожалению, мы очень часто все это смешиваем. Сразу же

 говорю,  что  касается  утверждения концепции, то она

 уже   утверждена   Верховным  Советом,  и  если  есть

 необходимость    еще    раз,    то    давайте    весь

 приватизационный  процес, так сказать, будем начинать

 с  самого  начала. Надо тут сказать, чтоб кто-то взял

 на себя эту ответственность.

      Значит,   по  отдельным  замечаниям,  буквально,

 коротко.   По   этому   Закону   все,   что  касается

 национальной    обороны,    не   приватизируется.   А

 предприятия     ВПК     попадают    в    список    не

 приватизированных    предприятий.    Конституция   не

 нарушается, так как приватизация -это изменение формы

 управления.  И,  ксожалению  или не к сожалению, но у

 Президента   у   нас   сегодня  есть  законодательная я 
 я                          - 136 - я 

 инициатива.  Как  это  вам  уже,  так  сказать, самим

 судить.

      Что  касается  отдельных, так сказать, замечаний

 чисто   общего  плана.  Я  подчеркиваю,  что  никаких

 оснований  для  утверждения,  что этот Закон ускоряет

 приватизацию,   нет,   то   о  чем  говорила  госпожа

 Ветренко.  Закон  предполагает  нормальную  работу  в

 нормальном  режиме.  И  это  не кнут, который все это

 подстегнет. У нас многое идет нормальным процесом.

      Дальше. Что касается права собственника. Закон о

 приватизации  имущества  государственных  предприятий

 прежде  всего предусматривает их акционирование. Если

 рабочие  на  предприятиях  станут  акционерами  этого

 предприятия  -это  и  есть  единение  производителя и

 собственника.     Неужели    надо,    как,    понятие

 собственника  -это  взять свой станок в руки и стоять

 около  него  или  как  еще? Это конкретное воплощение

 собственности  -акции  предприятия.  Согласитесь, что

 это достаточно нормальный способ.

      Дальше.    государственная    собственность   на

 основные  отрасли  (то,  о чем говорил товарищ Свято)

 заключается  в  том списке предприятий, не подлежащих

 приватизации.  М  ы утвердим этот список -вот у нас и

 будут  отрасли под государственным контролем. А таких я 
 я                          - 137 - я 

 отраслей,  как  вы  знаете,  достаточно  много в этом

 списке. И это правда.

      Другое  дело, что сейчас мы должны разрабатывать

 закон,   и   он   стоит   в   плане   об   управлении

 государственным  сектором  экономики.  Это  тоже надо

 управлять, тоже надо разрабатывать.

      И    я    абсолютно    поддерживаю    Александра

 Михайловича,  его,  так  сказать, требования в отчете

 Фонда  Держмайна.  У  нас  это  тоже запланировано, и

 будет  отчет Фонда госимущества, принятие программы и

 приватизации на 1995 год, и т.д.

      Я  сейчас веду речь о конкретном законе, который

 достаточно  нормальный  для  принятия  его  в  первом

 чтении.  И хочу обратить ваше внимание, что мы его не

 примем,  а о достоинствах новой редакции уже говорили

 много  депутатов,  то  у нас будет действовать старый

 Закон,  старая  редакция. Я тоже говорил об этом, что

 это  новая редакция Закона. А старая редакция как раз

 предусматривает очень много несоответствий.

      И  последнее. Закон принимается в первом чтении,

 в    первом    чтении.    Поэтому    второе    чтение

 предусматривает  постатейное голосование. Если что-то

 кому-то  не  нравится,  вы  имеете  абсолютное  право

 высказать  свои  возражения  и замечания. Но в первом я 
 я                          - 138 - я 

 чтении я все-таки поддерживаю его принять.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  прошу сісти на

 місця,  заспокоїтись.  У  нас  після  розгляду даного

 проекту,    запитань   і   виступів   поступило   дві

 пропозиції.

      Перша, від комісії, про прийняття даного проекту

 закону  в  першому  читанні, і друге про неприйняття,

 тобто  направлення  його  на  доопрацювання, і внесла

 група  депутатів,  Кв'ятковський,  Вітренко, Кожушко,

 Степанов.   Тому   я   ставлю  на  голосування  першу

 пропозицію   від   комісії   про   прийняття   даного

 законопроекту  в даному читанні. Будь ласка, включить

 систему.

      І голосуєм.

     

      Рішення не прийнято.

     

      Ставлю другу пропозицію, внесену депутатами. Про

 направлення  в  комісії  на  доопрацювання, але уже з

 урахуванням  тих, хто виступав, що вони тоже прийняли

 участь в доопрацюванні цього проекту закону.

      І друге. Я хотів би, щоб ми з вами в якійсь мірі я 
 я                          - 139 - я 

 і  визначили і в сроках, тому що, дійсно, ми не можем

 так  відхиливши,  не визначившись в строках, десь щоб

 ми до 10 березня винесли його на розгляд. Немає інших

 думок? Я ставлю другу пропозицію на голосування. Будь

 ласка, включить систему.

     

      Рішення  прийнято.  І  перед  тим, як оголосити,

 завершення  пленарної  частини нашої сесії, я хочу до

 вас   звернутись.   Шановні   колеги,  завтра  в  нас

 парламентське слухання.

      Перше.  До  нас  будуть  запрошені  гості з усіх

 областей,  наші виборці з вами, і, безперечно, будуть

 запрошені  десь в кількості не менше двохсот чоловік,

 то  вони  займуть  місця  відповідні  в цьому залі. Я

 просив  би,  щоб, по-перше, щоб ми з вами всі прийшли

 на   засідання   сесії,   зареєструвались  і  провели

 організовано це перше слухання.

      (Шум в залі)

      Спасибі за увагу. На цьому ми роботу завершуємо.