Стенограма пленарного засідання

09 лютого 1995

                   ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  9  л ю т о г о  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

   ГОЛОВА.   Доброго   ранку,   шановні   депутати   і

 журналісти та інші учасники нашого дійства. Керуючись

 регламентом,  на прохання керівників шести фракцій, я

 оголошую  перерву  на  15  хвилин,  тобто,  до 10. 30

 оголошується перерва. Тобто, ми засідання відкриємо в

 10. 30.

 

      ГОЛОВА.  Прошу  депутатів  зайняти  свої місця -

 перерва завершена.

      (Шум у залі)

      Прошу  депутатів  приготуватись  до  реєстрації!

 Вставте картки правильно.

      (Шум у залі)

      Ще раз прошу: сідайте на місця!

 Увімкніть, будь ласка, систему. Голосуйте двома руками.

      В   залі  зареєстровано  334  депутати.  Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Оскільки   час,   відведений   на  розминку,  ми я 
 я                           - 2 - я 

 використали,   відповідно  до  регламенту  ми  можемо

 працювати  над  порядком дня. Але перед тим нам треба

 з'ясувати   два   питання,  котрі  були  дискусійними

 починаючи з вівторка.

      Перше  питання  полягає  в тому, щоб провести на

 наступному   тижні   відповідно  до  регламенту  звіт

 Президії  Верховної  Ради. Я прошу вашої згоди на те,

 щоб  такий звіт провести. Справа в тому, що регламент

 це    передбачає.    Через   місяць   після   початку

 календарного  року  і  не  більше 15 діб, тобто до 15

 лютого треба провести цей звіт. Я в тому зацікавлений

 особисто, щоб зняти якісь двозначності тощо. І тому я

 просив  би  вашої  згоди  включити  в  порядок дня на

 наступному тижні звіт Президії про виконану роботу.

      Ну,   одне   одне   іншому   не  заважає.  прошу

 підтримати    цю   пропозицію   шляхом   голосування.

 Увімкніть систему.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Крім  того група членів Президії Верховної Ради,

 маю   на   увазі   Даниленко,   Олійника,   Сторіжко,

 Буздогана,  Черепа  і  там підпис... І так зрозуміло. я 
 я                           - 3 - я 

 Наполягають   поставити  ще  раз  на  переголосування

 питання    "Про    визнання    повноважень   депутата

 Лек'яненка".  Одну хвилину.

      Справа   в   тому,   що   оскільки   ми   шляхом

 горлосування  не  визнали  повноважень  і  не визнали

 вибори  не  дійсними,  всеодно питання залишається за

 Верховною  Радою, і воно мусить найти розв'язок тут в

 стінах  Верховної  Ради.  Інакше  ми просто не можемо

 його завершити.

      Як  ви  пам'ятаєте  198  голосів було віддано за

 визнання повноважень депутата, і, якщо не  помиляюся,

 103 були про визнання не дійсними вибори. Таким чином

 ми ще раз підтвердили те, фактично підтвердили те, що

 вибори  були  дійсними.  І отже залишати це питання в

 підвішеному  стані  ні  в якому разі не можна. Тому я

 розумію  прекрасно, що з політичних міркувань частина

 депутатів  важаєє,  що  не  можуть бути люди з такими

 переконаннями   членами   Верховної   Ради.   Але  це

 політичні  переконання,  це  зовсім  не  означає,  що

 повинна  ігноруватися думка виборців. З іншого боку у

 Верховній   Раді   є  частина  депутатів,  яка  не  з

 політичних  міркувань,  а  з  міркувань іншого плану,

 заради  інтриги,  за  ради  протистояння  в  середині

 Верховної  Ради голосують проти визнання повноважень, я 
 я                           - 4 - я 

 а  потім  у знак протесту проті того, що його ніби-то

 не  визнали  повноваження  ідуть  і  піднімаються  на

 верхню антресолю.

      (Шум в залі)

      Тому...  Я  знаю,  що  це так. Тому я просив би,

 тому  я  просив  би  все-таки,  шановні депутати, щоб

 зняти  ці  протиріччі  і припинити спекуляцію довкола

 Верховної  Ради  і  в  середені  Верховної Ради, і за

 межами  Верховної Ради. І вкінці-кінців щоб утвердити

 справедливість.   Тобто   висловити   повагу  до  тих

 десятків  тисяч  виборців,  котрі віддали свої голоси

 цьому претенденту на високе звання народного депутата

 України.  Я  прошу  вашої  підтримки  в визнанні його

 повноважень,  щоб  ми  із  себе зняли цю пляму, що ми

 дієму всупереч Конституції.

      Крім  того,  крім  того...  Я  вибачаюсь,  я тут

 сказав  неточно.  Не  всупереч Конституції, щоб ми цю

 недовершеність   у  Конситутції,  неузгодженість  між

 Конституцією  і  законом  владнали найкращим чином. І

 надалі, щоб ми, обравши Конституційний суд, а питання

 про  це включено на порядок дня на наступний тиждень,

 щоб  ми  зняли  поправку до Конституції і передали цю

 функцію  до  Конституційного  суду  взагалі.  Тоді не

 виникатиме протиріч, подібних нинішньому. я 
 я                           - 5 - я 

      Крім  того,  я  дивлюся  на  ясні  очі  Катерини

 Трофимівни Ващук, яка вчора зустрічалася з депутатами

 Волинської  обласної ради, які настійно просять, якщо

 ми   на   сьогодні   не   підтримаємо,   не  визнаємо

 повноваження,   вони  будуть  звертатися  до  нас  із

 клопотанням,  щоб  ми знову поставили на голосування.

 І,  власне кажучи, я можу спрогнозувати ситуацію таку

 ж:  якщо  ми  сьогодні не визнаєм повноваження, то ми

 мусимо   тоді,   все   одно  ми  не  визнаємо  вибори

 недійсними,  і  мусимо  раз  за  разом повертатися до

 цього   питання.  Від  того  ми  виграшу  ніякого  не

 матимемо  ні  політичного,  ін,  тим більше, суттєво,

 скажем,  з  точки  зору  організації роботи Верховної

 Ради.

      Якщо  мої  слова  були  переконливими, то, може,

 будемо...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ні,  це  питання  в порядку дня є, його не треба

 включать   в   порядок   дня,  просто  це  повтор  на

 голосування,   воно   є   у  порядку  дня.  Тільки  з

 процедури.  Є ще бажаючи з процедури висловитися, два

 чоловіки  з  процедури. Більше не даємо, два чоловіки

 досить.  Кармазін  і  Терещук  і но тоді 4 чоловіка 7

 хвилин на процедуру. Долишенко. я 
 я                           - 6 - я 

 

      ___________.  Шановні  народні депутати. Шановні

 народні  депутати, те що зараз робиться воно робиться

 тому   що  ми  порушили  процедуру  ми  не  до  кінця

 говорили,  так  зіжмакали,  і в нас політичні емоції,

 політичні  пристратсі взяли вверх. Давайте визначимся

 в   одному,   ми   самі   не  повинні  порушувати  ні

 конституцію6 ні іншхи законів. В конституції написано

 в  якому  разі  не  визнаються  повноваження.  В разі

 порушення законодавства, давайте подивимся тільки без

 емоцій,  мені  самому не всі погляди Левка Лук"яненко

 подобаються,  особливо ви знаете які, про які тут вже

 говорилося,  але  давайте  подивимось  чи є порушення

 виборчого законодавства.

      Перевіряла  комісія  мандатна, тимчасово членами

 якою  я  являюсь,  приїзжали люди туди. Витратили час

 доповіли  вам, що ні дійсних таких порушень, які мали

 суттєво вплинути на результати голосування нема. Чому

 ми  зараз,  хай буде в нас інша точка зору. хай ми її

 вислухаемо  може  вона  допоможе  нам  приняти  потім

 розумне  рішення,  хай  воно буде крайне ліва, крайне

 права  і  середня.  Нам  краще  буде  вибирати тоді і

 давайте,  ми  зробимо  немаем  ми  на  це права. Така

 стаття  в  Конституції  є,  якщо  є порушення є в нас я 
 я                           - 7 - я 

 можливість  зупинити цей процесс, тут порушенння норм

 права не було, дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА Будь ласка Терещук, Долишенко і Носов.

 

      ТЕРЕЩУК. Шановна президія, шановні депутати.

      Я  хочу  звернути  вашу  увагу  на те що коли по

 цьому  питанню  доповідав голова центральної виборчої

 комісії  я  йому  задавав  питання. Чи за останні два

 роки  цього  виборчого  марафону,  в  якому живе наша

 країна   був   випадок,   коли   кандидат  погрожував

 виборцями  розправою  в  тому  випадку,  якщо вони не

 проголосують.

      Голова Центральної виборчої комісії відповів, що

 такого випадку ще не було в практиці, так ось якщо ми

 зараз   проголосуємо   і   підтвердимо   повноваження

 депутата  Лук'яненка тим самим ми створимо прицидент,

 коли  при  умові погрожувань до виборців депутат таки

 визнається в своїх повноваженнях.

      По-друге,   якщо   ми   зараз   проголосуємо   і

 підтвердимо  повноваження  Лук'яненка  тим  самим  ми

 проігноруємо   голоси   тих   40   тисяч  людей,  які

 проголосували проти, або не з'явилися на вибори і цим

 теж проголосували. я 
 я                           - 8 - я 

      Тому  щоб  нестворювати  прицидент, коли депутат

 який  прийшов на погрозах прийшов у Верховну Раду був

 затверджений, я пропоную це питання не підтримати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  вас ми необговорюємо, ми

 говоримо  з  процедури  тільки. Василь Володимирович,

 справа  в  тому,  що  у  мене  на  окрузі  проти мене

 голосували   теж   30  тисяч,  але  мої  повноваження

 визнали,  це  означає,  що  проігнорували ці 30 тисяч

 голосів, так же не можна  ставити питання, я вибачте.

      Я прошу, будь ласка Долженко.

 

      ДОЛЖЕНКО

 

      Уважаемые   депутаты,   уважаемый  Президиум,  я

 просил  бы  обратить  ваше  внимание  на ту компанию,

 которую  сегодня  развернули представители 6 фракций,

 но  будем  говорить точнее 3 фракций игнорируя мнение

 Верховного  Совета и его Президиума и требуя отставки

 Президиума.

      Более  того  если  взять  истоки  конфликта  это

 политического, то они уходят в начало нашей сессии.

      Во-первых     фракции    которые    представляют я 
 я                           - 9 - я 

 "Державность",     "Рух",     и     "Реформы"    было

 проигнорировано  демократическое  начало,  когда  они

 проголосовали  против отмены незаконного решения

 закрытия Компартии Украины.

      Второе,   сегодня   в   Западных   областях,  по

 политическим    мотивам    нагнетается   политическая

 обстановка, запугиваются ветераны войны и труда. Были

 случаи  избиения ветеранов в Ровно. Недавно, в Ивано-

 Франковске  была сорвана Конференция коммунистов. Это

 тоже по политическим мотивам было сделано.

      И  сегодня  когда  человек,  который  на угрозах

 населению  требует  того,  чтобы  пройти  в Верховный

 Совет.  Возникает  вопрос  так  где же ваши демократы

 отношение  нормальное  к  закону,  к  праву и ко всем

 остальным   вопросам.   Я   ничего   не  имею  против

 Лукьяненка  как  человека, но сама позиция "правых" в

 Верховном Совете меня возмущает.

      Кстати    сказать,  вчера  не  был  проголосован

 вопрос   о   проэкте  Закона  Украины  "Про  внесение

 изменений   Криминавльному   процесуальному   кодексу

 Украины"  по  поводу  порушення  крыминальноё справы,

 который касается привлечения к ответсвености тех, кто

 сегодня разворовывает  добро Украины.

      Я настаиваю на том, чтобы этот вопрос так же был я 
 я                           - 10 - я 

 поставлен  на  повторное голосование, поскольку вчера

 многие депутаты отсутсвовали. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Носов.

 

      НОСОВ В.В.

 

      Шановні депутати, я хотів би виступити тількі по

 процедурі.  Є у нас стаття 3. 2. 4 друга частина, яка

 говорить,  що якщо питання не знято з порядку деного,

 а  в  даному  випадку  питання  не  знято,  Олександр

 Олександрович  вірно каже, що ми повинні прийняти або

 одне   рішення,   або   інше,  тобто  визнати  вибори

 недійсними там.

      Ми цього рішення не прийняли і питання з порядку

 деного  не  зняте. І у ході розгляду законопроекту чи

 іншого   питання,   переголосування   пропозицій   чи

 поправок    здійснюється   Верховною   Радою.   Після

 проведення нового обговорення, при цьому допускається

 проведення  обговорення за скороченою процедурою. І я

 просив  би  саме  з  матеріальної норми дати хоч на 2

 хвилини слово.

      Дякую!

 я 
 я                           - 11 - я 

      ГОЛОВА. Дякую. Добре. Ще є? Будь ласка, Марченко

 і Корнелюк.

 

      МАРЧЕНКО В.Р. (348 виборчий округ)

      Уважамый   Александр   Александрович!  Уважаемые

 депутаты!

      Здесь,  действительно  (вы  правильно заметили),

 есть  2 водораздела: либо политическое противостояние

 и расправы, либо нарушение законности.

      Так  я  хочу,  скажем,  допустим,  заявить  свою

 позицию  и,  признавая  о  том,  что  Верховный Совет

 является  местом,  где  как  раз  собираются  сгустки

 политических   представительств,  я  голосую  за  все

 политические   партии,   которые   в  честной  борьбе

 получили   мандаты.  И  здеь  вопросов  нет!  И  буду

 голосовать  и  за  Лукьяненко, и за Черновила -как за

 политиков. Хоть они и оппоненты!

      Однако,  Александр  Александрович,  в  последнее

 время  нагнетается  ситуация,  что  это -политическая

 расправа.  Так  вот  -политическая  расправа была над

 социалистом,  доктором  экономических  наук  Натальей

 Витренко.   Ни   одного   замечания   в   Центральную

 избирательную  комиссию  не  было поступлено, а когда

 голосовали,  61  депутат  проголосовал  "против",  14 я 
 я                           - 12 - я 

 воздержалось и 43 не принимало участия в голосовании.

 Я   задаю   всем   демократам  вопрос:  это  что  -не

 политическая  расправа?!  Вот здесь была политическая

 распрвав... Ни одного замечания не было...

      Теперь по Лукьяненко, по правовому статусу. Если

 посмотреть  ту  листовку,  которая была выпущена: там

 действительно   угроза   избирателям  -"...  если  не

 прийдете  -мы  отметим,  будет  известно..."  Я задаю

 вопрос.  Если  Верховный Совет сейчас признает о том,

 что   эта  листовка  не  является  нарушениями  норм,

 принципов  и  прочего, то я задаю один вопрос всем (в

 том  числе,  депутатам): следующие выборы что? пойдут

 угроза   над  расправой  семьями,  детьми  и  прочее,

 прочее...   В  данном  случае  я  с  этим...  с  этой

 процедурой,    с   таким   проведением   предвыборной

 кампании,  с такими агитациями согласиться не могу. И

 поэтому, в правовом отношении, я воздержусь и не буду

 голосовать.

      Спасибо!

 

      ГОЛОВА. Корнелюк.

 

      КОРНЕЛЮК А.О. (55 виборчий округ)

      Дякую. я 
 я                           - 13 - я 

      Шановний  Олександр Олександрович, ваше особисте

 намагання завжди найти компроміс на шкоду регламенту.

 тільки шкодить справі, адже в нас іде знову по суті

 обговорення,  а  не по процедурі. Треба по регламенту

 йти.  Раз  рішення про повторне голосування по поводу

 визнання  повноважень  народного  депутата Лук'яненко

 відповідає  регламенту, треба негайно ставити питання

 без обговорення, тому що нічого нового обговорення не

 дасть.   Тому   я   пропоную   негайно  поставити  на

 голосування.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Знову ж таки, керуючись регламентом, на

 що  зіслався  тільки  що знавець регламенту Носов, ми

 можемо  і  коротке  обговорення  провести,  на  що ми

 витратили вже 11, вибачте, 8 хвилин.

      Тому  я  можу або припинити обговорення за вашої

 згодою,  або  продовжити  йього,  відвівши  на  це за

 скороченою процедурою час. Як ви пропонуєте?

      Я  ставлю  на  голосування питання проприпинення

 обговорення.

             (Шум у залі)

      "За" "проти", рішення прийнято про припинення.

      Я  прошу  вибачити тих депутатів, позицію яких я я 
 я                           - 14 - я 

 не   можу  задовольнити,  тому  що  керуючись  нормою

 регламенту,   я  завжди  порушую  регламент  стосовно

 інтересів  якоїсь конкретної людини. Тому я ніколи не

 буду  всім  вгодний, як кажуть не зовсім літературно.

 Але це так є, заспокойтесь,  будь ласка.

             (Шум у залі)

      Ви  знаєте, що є така приказка дуже хороша, що в

 сім'ї  завжди  хтось  винен.  Так  кажуть, хто винен?

 Несістка.  Так що тут давайте на голову, воно зручно,

 я звик вже до цього.

      Добре.  Таким  чином  перед  голосуванням ще раз

 прошу вас, хосередьтесь, хробіть правильний крок і не

 будемо  уподоблятись  тим, хто робив помилки минулого

 разу.

      Я навіть згоден був би так: засудити методи, які

 застосовували  прибічники  відповідного депутата, але

 зважити   на   думку  виборців,  і  треба  підтримати

 голосуванням.

      Ставлю на голосування. Голосуйте двома руками.

 

      "за"

      Відносно того, щоб переголосувать, я можу тільки

 за вашою згодою, я сам на себе брати не буду.

      (Шум в залі) я 
 я                           - 15 - я 

      Хто наполягає на тому, щоб ще раз проголосувати,

 я поставлю.

      (Шум в залі)

      Хто   за   те,   щоб   ще   раз   проголосувать,

 проголосуйте.   Це   процедурне   питання.  Увімкніть

 систему.

 

      "за"

      Ще раз ставлю на голосування.

      (Шум в залі)

      За вашим наполяганням. Ну про що ви?

      (Шум в залі)

      Ще  раз  оголошую.  Голосується проект Постанови

 "Про визнання повноважень депутата Лук'яненка".

      Будь ласка, ставлю на голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      О п л е с к и.

      ГОЛОВА.    Поздоровляємо    Левка    Григоровича

 Лук'яненка з визнанням його повноважень, бажаємо йому

 плідної  роботи, творчих дискусій і констуктивності в

 діяльності парламенту України. я 
 я                           - 16 - я 

      Сидіть    на    місці,   будь   ласка.   Михайло

 Ярославович, Михайло Ярославович! Я до вас звертаюся,

 причому,  як  ви  помітили,  без  помилки. Тому, будь

 ласка,  сідайте.  Засідання  ще  не  закінчилося.  Ми

 продовжуємо   розгляд  тих  питань,  які  включені  в

 порядок дня.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Що?  Так процедура зрозуміла тут. Я дам

 потім слово.

      Шановні   депутати,   згідно   з  Регламентом  я

 зобов'язаний  вас проінформувати про те, прошу уваги,

 прошу уваги, про те, що в Секретаріаті Верховної Ради

 зареєстровано   депутатську   групу   "Незалежні"   в

 кількості  29 депутатів. Представляти групу визначені

 гетьман      Семиноженко,      Симоненко     Валентин

 Константинович, Ландик, Косолапов, Карнаух. В складі,

 склад   цей,   ви   можете   ознайомитися   з  ним  в

 Секретаріаті,  туди увійшли (у вас роздано) як і всі,

 солідні депутати, як всі ініші. Відбулися в зв'язку з

 тим деякі зміни у інших фракціях, але незначні. Таким

 чином   вони   всі   залишаються,   так   би  мовити,

 представлені  у  Верховній  Раді. Крім того, група за

 Регламентом  і  положенням,  яке  ми  затиердили, має

 право   претендувати  на  представництво  у  Президії я 
 я                           - 17 - я 

 Верховної   Ради.  І  вони  внесуть  свої  відповідні

 пропозиції.

      Я  думаю, що ми ці питання зможемо розглчнути. У

 нас  у  порядку  дня  є  питання про голоів постійних

 комісій  Верховної Ради України голів комісії верніше

 так,   з  питань  бюджету,  з  питань  законності  та

 правопорядку. Прошу вашої уваги. Дозвольте я закінчю.

      Фракція  МДГ,  яка  має  за регламентом право, і

 була представлена в Президії головою комісії з питань

 бюджету   пропонує  на  посаду  голови  цієї  комісії

 депутата  Озарова Микола Яновича, він очолює фактично

 уже   7   місяців,   або  навіть  більше  цю  комісію

 користуються  авторитетом в Кабінеті Міністрів, і уже

 визнання  авторитету  цієї  комісії  полягає хоч би в

 тому, що постійно на засіданнях цієї комісії присутні

 представники    міністерства    фінансів,   заступник

 міністра   фінансів,  сьогодні  грунтовно  підготовка

 ведеться   над   підготовкою  бюджету  на  95-й  рік,

 наскільки це складна справа ви можете підтвердити.

      І  мені здається що ми маемо змогу, в цьому році

 одержати   нормальний   бюджет   який  буде  законним

 інструментом  за  контролем  за діяльності виконавчих

 структур   стосовно   цієї,   цього  напрямку  нашого

 економічного  життя.  Тому  я  прошу  до слова Миколу я 
 я                           - 18 - я 

 Яновичу,  коротко  що  ви  хотіли сказать, я може вам

 зададуть  якісь  запитання,  а  ні  тоді  поставим на

 голосування.

      Немає  потреби. Ставлю на голосування пропозицію

 про  затвердження  головою  комісії  з питань бюджету

 Азарова Микола Яновича доктора наук нашого колегу.

 

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      (ОПЛЕСКИ)

      Микола Янович, я думаю, що депутати мають нагоду

 вас привітати і з довірою такою і сподіваються на те,

 що  це  призначення  якісно  позначиться  на роботі і

 комісії,  і  вцілому  Верховної  Ради. І, будь ласка,

 займіть своє місце в Президії.

      Тепер  відносно  призначення  головою  Комісії з

 питань  законності і правопорядку тут є така колізія,

 і  я  хотів  би,  щоб  дві фракції між собою, а потім

 Верховної  Ради  між  собою визначилися. До чого вона

 зводиться?  Я  зараз  призвіщ  не  називаю, але група

 "Реформи"  від  якої  раніше, вибачке група "Єдність"

 від  якої  раніше  головою комісії був Бородіч Леонід

 Васильович,  висунула свою кандидатуру, тим часом, як я 
 я                           - 19 - я 

 група    "Незалежність",    маючи    теж   право   на

 представництво  в  Верховної  Ради,  висунула на цю ж

 комісію  свою кандидатуру. Я просив би ці дві фракції

 між  собою  порадитись, мабудь. Чи у вас... Макрушов,

 будь ласка. Маркушов, будь ласка. Голова фракції один

 і далі дамо голові фракції іншій слово.

      Будь ласка.

 

      МАРКУШОВ

      78, Маркушов, Дніпропетровськ.

      Ну,  я не знаю чи існує ця група. Якщо Олександр

 Олександрович  сказав,  що  вона  існую, мабудь, вона

 зареєстрована.

 

      ГОЛОВА. Зареєстрована, так.

 

      МАРКУШОВ.  Але  ще  там  треба  подивитись, бо є

 окремі  члени  групи,  які  входять сьогодні і в нашу

 окрему  групу  і  вони  ще  не написали заяви до тієї

 групи, це по-перше, треба все це перевірити, це перше.

      Але  якщо  вона  і існує, і тоді я хочу шановним

 депутатам,  я  прошу  до  уваги,  бо  це дуже важливе

 питання.

      Я  хочу зачитати статтю з регламента глава 4. 2, я 
 я                           - 20 - я 

 яка стосується груп народних депутатів України, пункт

 6,  реорганізація  та  формування нових депутатських

 груп, фракцій можуть проводитися протягом повноважень

 Верховно   Ради   з  зберереженням  їх  пропорційного

 представництва  в  органах Верховної Ради за винятком

 Президії  Верховної  Ради, тобто вона не має сьогодні

 права  претендувати  відповідно  нашого регламента на

 місце Голови цієї комісії.

      Далі  чі  з  відступом  від  нього відповідно до

 рішення   прийнятого   Верховною  Радою  щодо  такого

 представництва,  що  це  означає,  що  якщо ми будемо

 сьогодні  говорити  про  право  нової  групи,  то  ми

 повинні   прийняти  таке  відповідне  окреме  рішення

 Верховної   Ради,   сьогодні   вона   згідно   нашого

 регламенту  немає  права  притендувати на це місце. Я

 прошу це зважити.

 

      ГОЛОВА.  Ясно. Взагалі зауваження слушні цілком,

 я вважаю, що його треба окремо розглянути це питання,

 тобто  тут  можна  в  двох  напрямках,  або керуючись

 сьогодні  нормами існуючого регламенту пропонувати, я

 можу поставити на голосування кандидатури яка йде від

 групи  "  Єдність"  і  це буде теж слушно, тому що це

 зв'язано з регламентом або розглядати питання вже про я 
 я                           - 21 - я 

 повноваження нової групи.

      Як  ви  пропонуєте?  Керуємося регламентом, який

 виник  виходячи,  я  прошу  уваги, одну секунду, одну

 секунду,  відведемо для пропозицій з цього приводу 10

 хвилин. Досить буде?

      Запишіться,   будь   ласка,   хто   хоче  внести

 пропозицію.  Дякую.  Будь ласка, Безуглий, Херсонська

 область.

 

 

 

      БЕЗУГЛИЙ А. Г. Шановний Олександр Олександрович,

 я Безуглий, 398 виборчий округ, місто Каховка.

      Тут вчора пропозицію Марченко вносили і сьогодні

 була    пропозиція.   Поскільки   сьогодні   в   залі

 знаходяться  всі  і  демократи,  які  спустились. Я б

 хотів, щоб народ побачив, яку рубашку сьогодні одягає

 депутат.  І  проголосувать  ще раз за той закон, який

 вчора  ми прийняли -це доповнення до статті 94, пункт

 6  такого змісту "приводом для порушення кримінальної

 справи  є  також  спосіб  життя  громадянина,  що  не

 відповідає  його  достатку.  А також наявність його в

 організації,     установі,     підприємстві    майна,

 нерухомості". я 
 я                           - 22 - я 

      Я  вношу  пропозицію  сьогодні  проголосувати цю

 Постанову,  бо  вона  дуже  важна  для  життя  нашого

 народу. І поіменно, щоб народ побачив, яка рубашка на

 депутатові.

 

      ГОЛОВА.  Я  не  проти цього. Зараз обговорюється

 питання  процедури  про  обрання  Голови  комісії.  Я

 просив   би   бути,   так  би  мовити,  в  матер"ялі.

 Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ   В.   О.  Яворівський,  Світловодск

 Кіровоградської області.

      Шановний    Олександре  Олександровичу,  шановні

 депутати.

      Я  хочу внести таку пропозицію щодо (оскільки ми

 одного  Голову  обрали  і  це добре)... Друге питання

 набагато  складніше.  Зрозумійте  мене!  І, мабуть, у

 такій    ситуаціїї    перебувають   зхначна   частина

 депутатів...   Одна  із  фракцій  пропонує  нам  свою

 кандидатуру.  Кандидатура  (хай  на мене шановний мій

 колега не ображається), яку... яка, власне кажучи, не

 засвідчена  ще,  можливо,  навіть  і  перед Верховною

 Радою...

      Друга  фракція  пропонує  нам людину, яка вже не я 
 я                           - 23 - я 

 раз  виступала.  От  моє  серце  й  колеться: за кого

 голосувать? Я, скажімо, моя позиція -  за  Євдокимова.

 Як проголосує Вероховна Ради -це її справа. Для того,

 щоб  нам  не  вв'язуватися  у нове, так би мовити, не

 виходити   знову   на  лід,  я  пропоную,  Олександре

 Олександровичу,   дати   можливість   все-таки  якось

 отямитися,      проговорити,     з'ясувати     статус

 новостовреної нашої депутатської групи. На тому тижні

 ми   будемо   обговорювати   звіт   Президії  -2  цих

 новообраних  наши ясно, що вони звітувати, мабуть, не

 зможуть,   бо  немає  ще  ж  чим...  Розглянемо  звіт

 Президії, до того часу чітко розставимо всі акценти і

 оберемо на дуже відповідальну посаду (щоб сьогодні не

 помилитися)  того,  хто  справді  буде професійно там

 працювати.

      Просив  би  сьогодні  нам  просто не квапитися з

 цього приводу. Терпіли довше - потерпимо ще тиждень!

      Дякую!

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Про  наших  депутатів... Я зараз... Ні,

 справа  у тому, що я буду ставити на голосування одну

 кандидатуру...  Тому  я зараз не називаю цих прізвищ: я 
 я                           - 24 - я 

 це     достойні     представники    нашого    корпусу

 депутатського.  Але  2  фракції по-різному... і зараз

 виникла  колізія,  тому  я  просив би бути уважними в

 цьому відношенні.

      Зараз слово має Кармазін.

 

      КАРМАЗІН Ю.А. (299 виборчий округ)

      Шановні народні депутати!

      Давайте  згадаємо,  коли ми в цьому залі обирали

 президію,  давайте  згадаємо, як ми тоді мали сумніви

 щодо  того,  відбирати  людей по фаховому принципц чи

 відбирати  людей просто по партійній приналежності чи

 належності  до  тієї  чи іншої групи. Я сьогодні можу

 сказати  (всі  виборці  це  стверджують!  Та  ви  всі

 розумієте,   хто   сидить   в   цьому  залі),  що  ми

 припустилися  страшеної  помилки! Коли ми пішли не по

 фаховому  принципу, не за фаховою ознакою, коли ми не

 поставили  тутконкуруючі  особи і не сказали, давайте

 проголосуємо,  виберемо, хто буде достойнішим. Тому у

 нас  сьогодні вся буксує роботу всієї сесії Верховної

 Ради.  Саме  тому, що є дехто в Президії, хто не може

 працювати на тих посадах, які є.

      Про  що йде сьогодні мова? Мова йде сьогодні про

 одну  з  ключових позицій -про комісію по озаконності я 
 я                           - 25 - я 

 та  правопорядку.  Я  нічого  не  хочу  говорити щодо

 конкретних  осіб,  я  тельки  хочу  сказати,  що  там

 повинен  бути,  ну,  принаймні  юрист,  ну, принаймні

 досвідчений юрист. Це зрозуміло для всіх, мабуть. Ну,

 як ми могли додуматись рекомендувати туди інженера? Я

 не знаю. Я не знаю, хто б сьогодні з юристів пішов би

 очолювати  щось  інженерне, або, що має відношення до

 лікування комісії. Я не знаю, для чого це робити.

      Я  вважаю,  що  сьогодні в нас є список народних

 депутатів,  які  висловили  бажання працювати в групі

 "Незалежність".  Він  всім  розповсюджений.  До речі,

 шановний Олександр Олександрович, ви обіцяли, ну, так

 сердечно обіцяли, принаймні, я в це повірив, що група

 "Реформи",   яка  теж  не  отримала  своєї  квоти,  а

 отримала  тільки одне місце в Президії, вона теж буде

 мати його. І це обіцяння не виконано по цей день, вже

 скільки  місяців!  Тоді  обійшли групу "Реформи", там

 може  з  якихось  політичних  проблем. Я думаю, що це

 треба буде виправляти.

      Говорячи  про  кандидатури,  то сьогодні в світі

 знають,  хто такий Євдокимов, перший заступник голови

 Спілки  юристів,  після  смерті Суміна він очолив цю

 спілку  до  з'їзда.  І  ми  бачимо,  що  він  виконує

 обов'язки. я 
 я                           - 26 - я 

       Я  думаю,  що слушна пропозиція в незалежних. Я

 зараз  подивився  їх список. Різні там люди, різні в

 них погляди. Я думаю, що треба підтримати позицію цю.

 Хоча  в  мене дуже багато друзів в фракції "Єдність",

 але   я  хочу  сказати,  що  в  "Реформах"  ми  маємо

 всього одне  місце.  І  ви  обіцяли,  і  Президія теж

 ставила це питання, що ми теж повинні мати там місце.

      Так  от  я  прошу, хай у нас стане, все-таки, на

 далі  питання  фаховості  -це  найперше.  А вже потім

 фракційність і так далі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам. Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО

      Петренко,   255   Перевальскый   округ,  фракция

 "Коммунисты".

      По  обсуждаемому  вопросу  хочу сказать, что тут

 конечно  нужно  приоритет  отдать  граппе  "Єдність".

 Пусть  она  определяеьтся  со своей кандидатурой, это

 група еще "Незалежність", есть она или не существует,

 впереди  будем  еще  много работать,  найдется  место

 председателя комиссии представителю этой группы.

      И по второму вопросу. Я хочу поддержать депутата я 
 я                           - 27 - я 

 Безуглого,  своего коллегу, потому что нам необходимо

 внести   сегодня   на   голосование  этот  вопрос  по

 изменению Криминально-процессуальному Кодексу. Вчера,

 потому    что   произошла   однодневна   оплачиваемая

 забастовка некоторых наших коллег, этот вопрос просто

 не смог пройти. Поэтому нужно его сегодня, сейчас, он

 в  повестке дня у нас есть, поставить на голосование,

 я  думаю, что этот вопрос важный решится. Этот вопрос

 ждут от нас наши избиратели.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Карнаух.

 

      КАРНАУХ М.В.

      Микола Карнаух, місто Лубни, Полтавська область,

 депутатська група "Незалежність".

      Реалізуючи  своє право, передбачене регламентом,

 наша група пропонує якраз за фаховим рівнем на посаду

 голови  Комісії  з  питань законності і правопорядку,

 людина,   яка   буде  (як  ви  слушно  зауважили)  на

 професійному рівні проводити свою роботу.

      А   тому  я  пропоную  сьогодні  це  питання  не

 обговорювати,  дати можливість на депутатських групах

 і  фракціях ці питання узгодити і через декілька днів я 
 я                           - 28 - я 

 питання це вирішити.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Цушко.

 

      _______________ Цушко відмовився ві слова. Цушко

 відмовився від слова.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Одеська область, Цушко є?

 Левченко.

 

      ЛЕВЧЕНКО  А.І.

 

 

       Левченко,  243-ий,  Краснодонский.  По  Закону,

 конечно,  нужно  дать приоритет группе "Єдність". Это

 их место, ия предлагаю оставить место за "Єдністю".

      Большое спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Отже Гетьман, як голова фракції,

 прошу з місця.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

 я 
 я                           - 29 - я 

 

      Шановні  колеги,  я хотів би, користуючись своїм

 невеличким  регламентом  презентувати вам нашу групу,

 яка  сьогодні  була об'явлена Головою Верховної Ради,

 наголосити  на  основних принципах, на яких вона буде

 будувати  свою роботу. Це перш за все -конструктивізм

 в   створенні   необхідної   законодавчої   бази  для

 здійснення  соціально  орієнтованих  ринкових реформ.

 Це -взятий курс на прискорення структурної перебудови

 економіки,    це   зміна   економічних   відносин   і

 забезпечення  рівних умов на функціонування всіх форм

 власності:   державної,  колективної,  приватної.  Це

 чітке    розмежування    повноважень    законодавчої,

 виконавчої   і   судової  гілок  влади,  це  зміцення

 взаємовигідних економічних зв'язків з усіма країнами,

 і   перш   за  все,  з  країнами  СНД,  це  поважання

 політичних  поглядів  заради  конструктивизму, але ми

 будем  уникати,  політичних протистоянь. Створюючи цю

 группу  ми  мали на увазі перш за все дати можливість

 нашому  парламенту,  не допустити росколу, і зміцнити

 її  і  зробити  конструктивизм  її  роботи.  У  групу

 входять  такі відомі діячі, як Євтухов, Ландик, Йофе,

 Піхота,  Раханський, Сімоненко, академіки, професора,

 юристи, економісти промислових, сільськогосподарських я 
 я                           - 30 - я 

 підприємств.

      Вам  названі  координатори  груп.  Але  з  метою

 уникнення вождізму, вирішенно, що координувати групу,

 по  черзі  спікерами,  будуть по два місяці, по черзі

 кожний із цих координаторів, і таким чином з ротацією

 через   рік   ми   зможемо  дати  можливість  кожному

 реалізувати  свої  можливості  для  керіивництва цією

 групою. Тепер по нашому питанню, ми не претендуемо на

 великий  сьогодня нашу участь у президії, але майте ж

 на  увазі,  Президія  формувалась тоді, коли, не було

 дообрано  одну  ттретину,  цього парламенту, сьогодні

 йде політичне перегрупування сил у парламенті.

      Пропонуючи  евдокимова  Валентина Олександровича

 на голову, голову спілкеи юристів ми мали на увазі як

 раз  те,  що проголошено в нашій программі, а головне

 конструктивизм   в   нашій   роботі  парламенту.  Нам

 потрібен  фахівець.  І  я хотів би при визначенні цих

 кандидатур,  можливо  даже  послухати по 2-3 хвилини,

 кожного  із  них  і визначитись, і якщо вже говорити,

 про наших конкурентів, то хотів би сазати, що замість

 квоти два вони мають сьогодні президії три чоловіки я

 маю  на увазі заступника голови і три члени президії.

 Тому  одна посада члена президії від нашої групи буде

 абсолютно  нормальним  явищем  і  я  прошу підтримати я 
 я                           - 31 - я 

 фахівця. Дякую.

 

      ГОЛОВА  Дякую  вам,  тобто  ми  маемо зараз таку

 ситуацію,  коли  висловилися  всі  хто  мав з приводу

 процедури  свою думку, ні, ні, за відведений час, але

 я  все-таки  повертаюся  знову  ж до регламенту, який

 передбачає  в  статті  6 розділу 4, глави 4, говорить

 про   те,   що   реорганізація  та  формування  нових

 депутатських   груп,   фракцій,   можуть  проводитися

 протягом  повноважень Верховної Ради з збереженням їх

 пропорційно  представництва  в органах Верховної Ради

 за  винятком  Президії  Верховної Ради чи з відступом

 відповідно  до  рішення  прийнятого  Верховною Радою,

 щодо  такого  представництва,  тобто треба ставити на

 голосування,    чи   визначати   окремо   переглянути

 представництво  загальне,  чи  керуватися попередньою

 структурою.

      І  сьогодні ще крім того було інша пропозиція не

 розглядати  цього питання взагалі, а попередньо нехай

 голови фракцій попрацюють над цим положенням.

      Тому   оскільки  регламент  передбачає  спочатку

 ставити   на   голосування  ту  пропозіцію,  котра  в

 принципі  вирішує  питання,  або  розглядати,  або не

 розглядати, я змушений поставити спочатку питання про я 
 я                           - 32 - я 

 те,   чи  зняти  зараз  з  порядку  дня  питання  про

 кандидатуру,  ні,  ні,  так чи розглядати його не так

 хіба. Будь ласка Носов.

 

      НОСОВ.

 

 

      Шановні  депутати  регламент  має статтю 4. 3 де

 передбачається,  що перед тим, як спірні питання буде

 вирішувати  Верховна  Рада,  мають дійти згоди ці дві

 депутатські  групи,  вони  мають зібратися і згідно з

 своїми  квотами  розділити  ці  місця,  якщо  вони не

 дійдуть згоди, то тоді вже Верховна Рада чи стаття 4.

 4. 3 передбачає погод...

 

      ГОЛОВА.  Я  ставлю на голосування пропозицію про

 зняття цього питання, зараз обговорення.

 

      "за"

 

      Ну,  це  процедура,  (..........)  про зняття ми

 маєм  право.  Все в нас написано, шановні депутати, і

 тим  більше, що ми його частково розглянули вже, бо в

 одному  питанні  було  дві  кандидатури.  Так  що тут я 
 я                           - 33 - я 

 взагалі ще одна нова комісія.

      А  ми  його не зняли з порядку дня. Не знімаємо,

 ми  переносимо  голосування  по  ньому  і все. Так що

 цього  якраз  досить.  Це  процедурне  питання.  Мова

 йде...

      Будь ласка, Дніпропетровськ, Костюченко.

 

      КОСТЮЧЕНКО  Л.  М. 77 избирательный округ, город

 Днепропетровск, Костюченко.

      Александр  Александрович, у меня больше вопрос к

 вам.  Если  бы  сегодня  вы  не  поставили  вопрос об

 утверждении   еще  одной  новой  фракции  или  группы

 депутатской,  вопрос  очевидно  был бы решен в пользу

 (..........).

 

      ГОЛОВА. Безусловно.

 

      КОСТЮЧЕНКО  Л.  М.  Тогда  я хочу задать вопрос,

 каким  образом  отягивался  этот  вопрос по выборам и

 каким образом он сегодня возник вместе вот

 с формированием, утверждением сформированных групп?

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Обьясняю. Пояснюю, вірніше... я 
 я                           - 34 - я 

 

      ___________. Будь ласка.

 

      ГОЛОВА.  Я хочу, щоб сьогодні був обраний голова

 Комісії і хочу, щоб при цьому фракції не сварилися. І

 я,  в  порядку  надходження...  я  знаю навіть більше

 того: зараз зберуться 2 (як передбачено Регламентом),

 дві  групи...  Одну  хвилинку!  І  все  одно  вони не

 дійдуть  до  згоди.  І тому я, в порядку  надходження

 пропозиції,  буду ставити пропозицію групи "Єдність",

 оскільки  вона  раніше надійшла. Так що я просто кажу

 про  те, що я змушений робити, керуючись Регламентом.

 Безперечно,  якби  вчора  ми могли голосувати з цього

 приводу  (безпрограшно  я  маю  на  увазі),  щоб були

 депутати   в   залі   -я   б  вчора  поставив  би  на

 голосування...   Але   в  порядок  було  включено  на

 сьогодні  -теж  треба  це  враховувати, як обставина,

 котру  ми...  котрою  ми керуємся. Я пояснюю відверто

 про  ситуацію.  Тому  я  просив  би: ми це питання не

 виключили  з  порядку дня, а перенесли голосування по

 ньому!

      Слухається питання (з порядку дня)... я зараз...

 про  проект Закону "Про екологічну експертизу", друге

 читання.  Так,  як  і  передбачено було Регламентом і я 
 я                           - 35 - я 

 затвердженим  порядком. Доповідач -Писаренко Анатолій

 Аркадійович,   заступник   голови  Комісії  з  питань

 екологічної політики. Будь ласка.

      Питання  підготовлено, мені здається, грунтовно.

 Є у вас що сказати до його розгляду...

      Будь ласка!

 

      ПИСАРЕНКО  А. А. (111 Кіровський виборчий округ,

 м. Донецьк).

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      Поданий  Кабінетом  Міністрів України та минулою

 Комісією   з   питань   екології   та   раціонального

 природокористування   проект  Закону  про  екологічну

 експертизу  був схвалений в першому читанні Верховною

 Радою України 27 липня 19994 року.

      В  процесі дооопрацювання законопроекту надійшло

 159   пропозицій  та  зауважень.  90  відсотків  -143

 пропозиції  -було  враховано.  67 пропозицій надійшло

 від  народних депутатів різних комісій Верховної Ради

 України.  Багато попрацювали депутати Паслько, Гмиря,

 Сирота, Гаманюк,  депутат Васильєв.

      92  пропозиції  буди  внесені  депутатами  нашої

 комісії.   Взіті   до   уваги  пропозиції  Мінприроди я 
 я                           - 36 - я 

 України,  Мінюста  України, Інститута держави і права

 Національної   Академії   Наук   України,  юридичного

 факультета  Київського  державного  університета  ім.

 Тараса    Шевченко.    Активно   з   нами   працювали

 представники громадських організація, як Українського

 товариства охорони природи, Асоціації "Зелений світ",

 Екоцентр,  Екоправо.  Суттєва  допомога  була  надана

 юридичним   відділом   Секретаріату   Верховної  Ради

 України.

      В  запропонованій  редакції  проект  закону  про

 екологічну   експертизу   більш   конструктивний   та

 компактний,  чкладається  з дев'яти роздилів у складі

 51  статті. Кількість статей зменшено з 57 до 51, дві

 статті  об'єднано, чотири вилучено, так як положення,

 викладені   в   них,   зрегульовані   іншими   актами

 законодавства.  Це  в законі про об'єднання громадян,

 санітарно-епідеміологічне благополуччя і інше.

      Ш    шановні    народні    депутати,   прийняття

 цьогодзакону  сприятиме зміцненню соціально-правового

 механізму     абезпечення     екологічної    безпеки,

 оптимізації   егулювання   відносин   по   здійсненню

 екологічної     експертизи     та    підвищенню    її

 результативності в нових економічних  умовах.

      Являючись   специфічним  елементом  економічного я 
 я                           - 37 - я 

 прогнозування експертиза доволить не тільки своєчасно

 передбачити      ступінь      екологічної     безпеки

 запроектованих  об'єктів, комплексів та систем, але і

 дасть можливість екологічно та соціально обгрунтувати

 будь-які   інвестиційні   проекти   і   їх   доцільну

 реалізацію в конкретних природних умовах.

      А   тепер   дозвольте  перейти  до  постатейного

 обговорення Законопроекта.

      Шановні  народні  депутати!  З 1 до 6 статті всі

 пропозиції   враховані,   тому   я  прошу  Олександра

 Олександровича їх проголосувати.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу  вашої  згоди  на  ось  таку

 процедуру розгляду цього питання. Оскільки власне всі

 пропозиції,  які вносилися враховані, а лише декілька

 враховані   астково,  то  виникає  взагалі-то  цікава

 ситуація   при  розгляді  у  нас  в  другому  читанні

 Законопроекта.  Можливо  ми його відразу проголосуємо

 вцілому, як документ?

      Є загальне питання у Василя Івановича Степенка.

 

      СТЕПЕНКО

      Шановний  доповідачу!  Шановні  колеги!  Я  буду

 голосувати    за    цей   Закон,   і   він,   дійсно, я 
 я                           - 38 - я 

 відпрацьований.  У мене таке запитання, я його задава

 і   тоді  і  обговорювалось  у  вас  на  комісії  про

 достовірність  експертизи  і   відповідальність.   Ви

 розумієте  за  що  я  говорю,  що це..... надзвичайне

 питання.  Воно дуже складне. Я розумію, що я задаю, і

 я,  наприклад,  відповіді,  ну,  не знайшов для себе.

 Наприклад,  призначили  експертизу,.......... давайте

 будем   по  терміналу.  Одні  говорять,  що  все  там

 правильно,  інші говорять не правильно. Так обговорює

 це  якийсь  механізм  і чи може щось намітився якийсь

 шлях,  все-таки, відповідальність тих, хто експертизу

 цю підписує, цей документа, за достовірність того, що

 там дійсно есть?

      Дякую.

 

      ___________.  Шановний  Василю  Івановичу, якраз

 цей   Закон   і  регламентує  і  відповідальність,  і

 кваліфікацію,  і  всі-всі  в  кожному  розділі  тут є

 відзначено. Ви знайдете всі відповіді в статтях цього

 Закону.

      Є,  є,  все  є.  Тут  і  стаття  50-а  є. Тому я

 пропоную...

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  в кого з депутатів зауваження до я 
 я                           - 39 - я 

 статей  не  враховані,  як  вони  вважають. Є потреба

 голосувати окремі статті? Можна голосувати в цілому?

      Якщо  нема  заперечень, я ставлю в цілому проект

 Закону  в  другому  читанні  на  голосування як Закон

 Верховної  Ради,  як Закон України. Прошу, голосуйте,

 будь ласка, голосуйте.

 

      "за"

 

      Я  прошу уваги. Я по-перше хочу, щоб всі сіли на

 місця,  а, по-друге, тих, хто перегорів на попередній

 дискусії,  побіг у буфет чи інше місце -біжіть назад.

 Треба голосувати.

      Петро Володимирович, Пасько! Шановний, сядьте на

 місце  і  проголосуйте,  а  тоді привітаєтесь один до

 одного. Зараз дам команду. Прошу уваги. Зосередьтесь,

 будь ласка.

      Голосується  Закон  "Про екологічну експертизу".

 Він   перед  вами.  Всі  ваші  зауваження  враховані.

 Увімкніть систему.

      Члени Президії! Де там вони ходять, інтересно?

 

      "за"

 я 
 я                           - 40 - я 

      Рішення  прийнято. Дякую вам за хорошу доповідь.

 Сідайте, будь ласка.

 

 

      _______________

      Дякую,  Олександр  Олександрович,  наша  комісія

 працює  в дуже тяжких умовах, але плідно. Будь ласка,

 допоможіть, щоб працювали.

 

      ГОЛОВА.  Це видно. Це видно. Що виявляється: чим

 тяжчі   умови,   тим  краща  робота.  Так  що  ви  не

 претендуйте поки що на краще. Це обгрунтоване питання

 бо  воно  справді стосуеться багатьох комісій. Будуть

 поліпшуватись  і  будем  відверті,  сьогодні депутати

 мають  змогу  працювати де що ефективніше, за умовами

 ніж  це було раніше. Але не все зразу можна вирішити.

 Будь ласка терпіть.

      Постанову  так  я  ще  не ставив на голосування,

 тому  ми не прийняли, зараз поставлю, у вас на руках,

 проект  постанови,  прошу проголосувати. ЇЇ в цілому.

 будь ласка.

 

      Рішення прийнято, дякую. я 

                     - 41 - я 

      Тепер   про   доповідь   уряду,  щодо  виконання

 постанову  України  від  18  листопада  про постанову

 Кабінету Міністрів номер 733 " Про ціноутворення". Ми

 створили   як   ви   пам"ятаете  робочу  групу,  ктра

 підготувала  проект  цієї  постанови,  він у вас є на

 руках   я   його  ставлю  на  голосування  за  основу

 прийняття цього проекту.

 

      Рішення  прийнято.  Я  запропонував би вам таке.

 зробити деякі редакційні правки6 там визнати, то що і

 останній пункт розбити на два де є доручення Кабінету

 Міністрів  відносно  перегляду  цінової  політики  та

 внесення  його  на розгляд про ціни та ціноутворення,

 окремим пунктом 5 внести. Немає заперечень.

      Номер? 26 відайте будь ласка.

      Юрій Олександрович.

 

 

      ___________. 26 избирательный округ Крым.

      Я прошу здесь учесть два обстоятельства.

      Первое,  в  4  пункте  в  третей  строке,  здесь

 написано  динамику  роста обкма производства. Ну этот

 рост  может  быть,  а может и не быть, поэтому вместо

 слова "рост" написать " динаміку змін". я 
 я                           - 42 - я 

 

      ГОЛОВА. Динаміку змін.

 

      ___________. Друге. Тут написано, щодо 12 лютого

 подати  на розгляд Верховної Ради України звіт уряду.

 Визначено.  Але  програму  виходу  економіки  з кризи

 п'ята  строка  знизу,  треба  теж визначити термін. Я

 пропоную  так.  Програму виходу економіки написати чи

 до  1  травня,  програму  представити  нам,  оце  моя

 пропозиція.

 

      ГОЛОВА.  Справа  в тому, що Уряд готує програму,

 вона  в такий час, термін, як ви говорите вона просто

 буде  нам  не потрібна, а разом з звітом, щоб він дав

 хоч би план дій, це було б слушно.

      Давайте ми тоді, який рядок ви читаєте?

      Увімкніть будь ласка Мірошниченко.

 

      ___________.  Дивіться  тут  перше так написано,

 Кабінету  Міністрів  України  до  15 лютого 1995 року

 подати  на розгляд Верховної Ради України звіт Уряду,

 це ясна річ, але 5 строка знизу написано, що програму

 виходу  економіки  з  кризи,  що спрямована на захист

 виробника  не  вказано  термін,  тому  я пропоную, цю я 
 я                           - 43 - я 

 програму...

 

      ГОЛОВА.  Там  вказано,  це через кому йде, до 15

 лютого.

 

      ___________.  Можна  через  кому, крапку з комою

 йде, це значить термін не виконаний.

 

      ГОЛОВА.  Значить  витрим крапку, залишимо кому і

 все буде в порядку.

 

      ___________.  Так я згоден.

 

 

      ГОЛОВА. Є пропозиція в цілому прийнять Постанову

 із тими уточненнями редакційними про які ми говорили.

 Ставлю на голосування, будьте уважні.

 

      "за"

 

      Дякую.    Про   інформацію   (..........),   про

 проведення  розрахунків з (..........) виробниками за

 сільгосп  продукція  в  зв"язку з тим, що уточнюється

 ряд   показників,   котрі   треба  відобразити  в  цю я 
 я                           - 44 - я 

 Постанову    є   пропозиція   перенести   голосування

 на завтра.  Не  має  заперечень?  Вашої  згоди  прошу

 голосуванням,    будь   ласка,   перенести  на завтра

 голосування з цього приводу.

 

      "за"

 

      Рішення   прийняте,   переноситься   на   завтра

 питання. Да, ні то не голосують, вони є в залі.

      Про  обрання  народних депутатів члена постійних

 комісій  у  вас  є  на  руках пропозиції, я ставлю на

 голосування.    Це   питання   без   обговорення   за

 регламентом, будь ласка, будьте уважні.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Про  проект  Закону України "Про внесення змін і

 доповнень до Закону "Про плату за землю та земельного

 кодексу""    доповідач    Чепко   Борис   Михайлович,

 співдоповідач  Олексієнко.  Борис  Михайлович, прошу.

 Скільки часу вам треба? Борис Михайлович?!

 

      ___________. До десяти. я 
 я                           - 45 - я 

 

      ГОЛОВА. Поставте 10 хвилин.

 

 

      ___________. Можна?

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      У листопаді цього... у листопаді-місяці прошлого

 року  Верховна  Рада України розглядала проект Закону

 України  про  внесення  змін  і  доповнень  до Закону

 України  "Про плату за землю", який було повернуто на

 доопрацювання.

      З  урахуванням  зауважень  і пропозицій народних

 депутатів,   за   участю   міністерств  та  відомств,

 науковців  Національної  Академії наук та Української

 Академії аграрних наук проект Закону доопрацьовано.

      Головною  причиною  повернення проекту Закону на

 доопрацювання  було  зауваження  щодо  низьких ставок

 земельного податку.

      Було  проаналізовано  ряд  варіантів  з  різними

 концептуальними    підходами    стосовно   визначення

 розмірів  базових  ставок  земельного податку. На ваш

 розгляд   пропонуються   базові   ставки   земельного

 податку,   які   в  порівняні  до  ставок  1994  року я 
 я                           - 46 - я 

 збільшено у 8 разів. Це збільшення прийнято, виходячи

 з  прогнозу на 1995 рік індексу здорожчання продукції

 промисловості,     яка     споживається     сільським

 господарством.   В   Україні  середня  базова  ставка

 земельного  податку  з  1 га   ріллі  та багаторічних

 насаджень  складає  145,2  тис. карбованців.   Розмір

 земельного        податку       сільськогосподарських

 товаровиробників складає 4-5% прогнозного прибутку на

 1995  рік  від рослинництва, що відповідає зарубіжній

 практиці земельного оподаткування.

      Земельний     податок     сільськогосподарського

 підприємства  площею  3 тис. га ріллі в середньому по

 Україні  буде  складати 436 мільйонів карбованців; за

 земельну  ділянку  для  ведення особистого підсобного

 господарства  площею 0,6 га - 87 тис. карбованців; за

 земельну ділянку площею 0, 6 8, 7 тисяч карбованців.

      Відповідно в 8 разів збільшено ставки земельного

 податки     за     землі     несільськогосподарського

 призначення.  Загальна сума земельного податку в 1995

 році   орієнтовно   буде   складати   27   трильйонів

 карбованців.  За даними головної державної податкової

 інспекції  України  в  1994  році  від плати за землю

 надійшло  3  трильйони  448  мільярдів карбованців, в

 тому  числі 3 трильйони 380 мільярдів карбованців від я 
 я                           - 47 - я 

 79,   8   загальної  кількості  юридичних  осіб,  які

 обліковані державними податковими інспекціями, та 67,

 9  мільярди  кабованців від 43, 3 загальної кількості

 облікованих громадян.

      Згідно  статті  11  Закону  України про плату за

 землю  від сплати земельного податку в 1994 році було

 озвільнено  19,  2  проценти  юридичних осіб та 56, 1

 проценти громадян.

      Встрати  бюджету  в  1994 році від надання пільг

 складають майже 900 мільярдів карбованців.

      В  статті  2  передбачено,  що крім фінансування

 витрат   за   рахунок  коштів  від  плати  за  землю,

 навідення  державного земельного кадастру, проведення

 землеустрою оніторінгу земель, чатина цих коштів буде

 направлятись також на проведння земельної реформи, що

 також   необхідно  для  здійснення  її  першочергових

 заходів.

      Відхилено  пропозицію народного депутата України

 Гурвіца  щодо  використання коштів від плати за землю

 на проведення містобудівного кадастру, так як це один

 з   відомчих   кадастрів,   який  предназначений  для

 забезбечення інформацією суб'єктів містобудування.

      Проектом   Закону  пропонується  ввести  замість

 середніх  ставок  земельного  податку поняття базових я 
 я                           - 48 - я 

 ставок,    які   повинні   уточнюватись   при   зміні

 кадастрової    оцінки   земель   та   індексувати   з

 урахуванням  цінових  змін за рішенням Верховної Ради

 України. С

      Ставки земельного податку з 1 га угідь обчислено

 за  принципом  від  загального  до  часткового, тобто

 виходячи  із  данних  по  області  в цілому. Одержані

 величини   ставок   з   відхиленням  є  вихідними  по

 областях,   а   не   середніми,  як  визначається  за

 принципов  від  часткового  до  загального.  Далі  ці

 величини  конкретизуються  тобто  диференціюються  за

 групами  грунтів кожної земельної ділянки залежно від

 її  якості  і міста положення, виходячи з кадастрової

 її оцінки.

      У   статті   6  в  редакції  Кабінету  Міністрів

 врахована   пропозиція   народного  депутата  України

 Гурвіца  щодо  застосування............. коефіцієнтів

 від  1,  1  до  1,  5  до  базових ставок за земельні

 ділянки   населених   пунктів,   що   розташовані   у

 приміських  зонах  міст  чисельністю більше 100 тисяч

 чоловік,  а  в  населених  пунктах,  які віднесені до

 курортних,  крім  зазначених  коефіцієнтів,  за  його

 пропозицією, застосовується коефіцієнт від 1, 5 до 3,

 0.  Це  дасть  можливість при оподаткуванні врахувати я 
 я                           - 49 - я 

 містобудівну цінність цих земель та більш детальне їх

 місцеположення.

      В  редакції  Комісії  з  питань агропромислового

 комплексу  земельних ресурсів та соціального розвитку

 села ця норма виключена, в зв'яку з тим, що приміські

 зони    встановлені    лише   по   містах   обласного

 підпорядкування.

       Кабінет   Мінітсрів   також  пропонує  введення

 підвищуючих  коефіцієнтів  для населених пунктів, які

 віднесені  до курортних, але з цим положенням комісія

 поки не погодилась.

      В проекті Закону враховано також пропозиція щодо

 затвердження  міськими Радами народних депутатів міст

 обласного  підпорядкування  ставок земельного податку

 так,  як  це право надано Київській, Севастопольській

 міським Радам народних депутатів.

      З    пропозицією    про    п'ятикратний   розмір

 оподаткування за ділянки сільськогосподарських угідь,

 що використовуються за цільовим призначенням у містах

 з  чисельністю  населення  більше  500  тисяч чоловік

 відхилено,  тому  що  це  поставить  товаровиробників

 сільськогосподарської  продукції  громадян  в нерівні

 умови оподаткування.

      Відхилена  також  пропозиція  щодо  встановлення я 
 я                           - 50 - я 

 п'ятикратного  розміру  податку  за частину земельних

 ділянок   підприємств,  установ  та  організацій,  що

 перевищують  діючі  норми відведення, так як земельні

 ділянки  для  їх  розміщення  відводились  по  діючих

 нормах відведення в минулі роки.

      Пропонується   конкретизувати   склад  земельних

 ділянок,   які  відносяться  до  житлового  фонду.  У

 зв'язку  з цим стаття шоста доповнюється відповідними

 назвами угідь під будівлями, спорудами та дворами.

      Тобто  за  земельні  ділянки,  що  знаходяться у

 власності    або    користуванні    громадян,    буде

 нараховуватись  окремо податок за забудовані землі та

 сільськогосподарські угіддя.

      Податок  за  ділянки, надані за межами населених

 пунктів для промисловості, транспорту (крім земельних

 ділянок, наданих для залізництва, автомобільних доріг

 загального    користування,    зв'язку    та   іншого

 призначення,  за винятком сілськогосподарських угідь,

 що  використовуються за цільовим призначення) складає

 1200 карбованців за 1 кв м.

      Податок  за  земельні  ділянки, надані за межами

 населених  пунктів для залізниць, автомобільних доріг

 загального  користування,  Збройних  Сил  України  та

 інших   військових   формувань,   буде  складати  600 я 
 я                           - 51 - я 

 карбованців  за  1  кв  м,  тобто 50% ставки за землі

 промисловості.

      За  підсумками  інвентаризації  земель оборони в

 народне  господарство  буде  передано  570  земельних

 ділянок  загальною  площею 42, 4 тис. га. Крім цього,

 запропоновано   залишити  84,  6  тис.  га  земель  у

 користуванні Збройних Сил України терміном до 3 років

 на період їх реформування.

      Податок  за  земельні  ділянки, надані за межами

 населених   пунктів,   не  землях  природоохоронного,

 оздоровчого,   рекреаційного  та  історикокультурного

 призначення (за винятком сільськогосподарських угідь,

 що використовуються за цільовим призначенням) складає

 6 тисяч карбованців за 1 кв. метр.

      В  статті  11 дещо уточнені пільги щодо плати за

 землю.  Враховуючи,  що  право на відстрочення сплати

 земельного  податку  надано фінансовим органам згідно

 декрету  Кабінету Міністрів України "Про стягнення не

 внесених   в   строк   податків   і   неоподаткованих

 платежів",  пропонується виключити цю норму з проекту

 закону.  Стаття  18  зняття  обмеження  щодо  розміру

 арендної   плати   за   землю  сільськогосподарського

 призначення,  а  статтю  21 доповнення положенням, що

 кошти від сплати за землю які знаходять на спеціальні я 
 я                           - 52 - я 

 рахунки  також використовуються для розробки проектів

 земельно-господарського землеустрію. Для забезпечення

 відшкодування     витрат     власників    землі    із

 землекористувачів  пов"язаних  із  господарюванням на

 землях  гірших  якості  зараз доопрацьовуються методи

 відповідна   методика.   Прошу   народних   депутатів

 розглянути  і підтримати внесений проект закону дякую

 за увагу.

 

      ГОЛОВА  Будь  ласка  запитання  до  доповідача і

 перше   запитання  я  хотів  би  поставити  таке  чим

 керувались  будь  ласка  запишиться н запитання, поки

 будете  записуватися  я  буду  задавать питання, чи м

 можна  пояснити,  чим керувалося автори проекту, коли

 ставили   таку   нікчемну   плату   за   землю,   тут

 дискутувалося питання, про те що треба звести взагалі

 д  одного  податку обов"язок землекористувачів, плата

 за  землю  при  наймі щоб це був основний податок, то

 тоді  можна надіятись на те що інші податки зникнуть.

 А  якщо  ми  тепер пропонуемо за гектар землі коробку

 цигарок  вартість за рік треба заплатить, то яка буде

 повага    до    найкращої    у    світі   землі   від

 землекористувача, коли ми таке записуемо таке вибачте

 мене несінитницю, записуемо в проект закону. я 
 я                           - 53 - я 

 

      ___________.    Можно    відповідати.    Верніше

 авторський  колектив  який доопрацьовув проект закону

 України  про оплату землі, керувалося тією філософією

 цього    закону,   яке   визначено,   цільовий   його

 призначення,  тобто потрібность такого розміру коштів

 які  необхідні  для  проведення  землеутрію,  ведення

 земельного  кастру,  земельної  реформи,  боротьби за

 ерозію грунтів і таке інше.

      А  не  тим  положенням, що це єдинний податок за

 землю,  як за природний ресурс. Оцім ми й керувались,

 тому  що  філософія  цього  закону,  вона закладена в

 статті 2 діючого Закона "Про плату за землю".

 

      _______________  Адже  якщо ми використовуємо, я

 вибачаюсь,  зараз я дам слово, якщо ми використовуємо

 закон,  як  накопичення  також  ресурсів  під потреби

 захисту  землі,  то  безперечно, як би мали там кошти

 солідні,  то  можна  б  і  захищати  землю і в бюджет

 закласти  можна  б  було,  і  в місцевий бюджети були

 сформовані  і  спрямовані  ці  витрати б були на такі

 потреби.

      А  ми сьогодні в більшості регіонів, в сільських

 районах   маємо   пусті  бюджеті  на  районому  і  на я 
 я                           - 54 - я 

 сільському  рівні  з  одного  боку,  а  з іншого боку

 нехлюйське      ставлення     до     землі     кругом

 землекористовача. Тоді людина буде думати чи брати їй

 грядку для того, щоб бур"яни там ростить, чи там щось

 росло.  тим  більше  що  пенсіонери,  люди  захищенні

 іншими  законами,  вони  мають пільги, вони не будуть

 платити ці податки.

      Але ми повинні акцент робити в законодавстві про

 оподаткування  акцент  в  бік  податків  за  землю  і

 зменшення   інших   податків,   щоб   ми  стимулювали

 єфективне  використання  землі,  щоб  можна  було там

 нарощувати  переробні  підприємства і так дальше і це

 було в інтересах виробника.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

      _______________        Шановний        Олександр

 Олександрович,    шановні    народні   депутати,   на

 привеликий  жаль, я поділяю вашу точку зору Олександр

 Олександрович,  але  це  не  стосується цього проекту

 Закона.

      на  превеликий  жаль  діючий Закон "Про плату за

 землю"  він  не виконується місцевими Радами народних

 депутатів. І Верховна Рада, коли затверджувала бюджет я 
 я                           - 55 - я 

 України   на   1994   рік   замість  100  надходження

 від  земельного податку в 1994 році передбачила на ці

 цілі, які перелічені в статті 2 і 21 закону плати про

 землю в минулому році лише 7 процентів замість 100, в

 цьому  році в проекті бюджету передбачається ще менше

 5  процентів  від  100. Тому коштів на ці всі моменти

 про  які  ви  кажете  і  ми теж з турботою на це діло

 констатуємо  і  питаємося  якось  вплинути, як бачите

 немає.

 

      ГОЛОВА.  Я  не  буду  далі продовжувати дискусію

 оскільки  логіка  вашого  закону  мала б приводити до

 іншого  визначення  його  назви.  Це  була  б  просто

 податок на утримання земнопорядної служби, так воно і

 є, я так і розумію.

      Тому  запитання з місць, скільки часу відведемо?

 15 хвилин, Анісімов перший.

      Перше запитання буде.

 

      ___________.  178 город Запорожье, в продолжение

 того,  что  сказал Александр Александрович, я стою на

 позиции,  чтобы  земля  никогда  не стала товаром, до

 того    покуда    мы    разберемся    с   финансовыми

 приобретениями  в  нашем  государстве, но то, что она я 
 я                           - 56 - я 

 сегодня  не  имеит  ценности, как раз один из шагов и

 толчек  некоторых  для  того, чтобы сделать безценным

 товаром.

      Поэтому  у меня такой к вам вопрос, назовите два

 фактора,   или   есть   идеология  предусматривающая,

 захотел купить гектар земли. Ее цена? И гектар земли,

 государство  на  которой  построило  производство -ее

 цена?

 

      ___________.    Значит,    Кабинетом   Министров

 разработана   Методика  определения  денежной  оценки

 земли.     По     двум    категориям:    по    землям

 сельскохозяйственного    назначения   и   по   землям

 населенных пунктов. Она еще находится сейчас в стадии

 утверждения,   и  там  определены  сроки  определения

 выполнения  этих работ. Вот когда эта денежная оценка

 земли будет выполнена по всем категориям земли, тогда

 мы  можем говорить об изменении системы оподаткування

 за використання земель.

 

      ГОЛОВА.   Оголошується   перерва  на  півгодини.

 Прошу! я  

                        - 57 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 6 хвилин стенограми втрачено внаслідок відсутності звуку

 

      ГОЛОВА. Рябець.

 

      ___________.

      Замість Рябця Климпуш. 172.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, 172.

 

      КЛИМПУШ.

 

      Значить,  шановний  Борисе Михайловичу, скажіть,

 будь  ласка, оскільки ви в принципі погодилися з тим,

 що підходи до визначення ціни  ......................

 на  сьогодні  є  хибними,  то  чи  не вважаєте ви, що

 спочатку   треба   дійсно   сьогодні   визначитися  і

 затвердити  на Верховній Раді тот підхід, який був би

 прийнятний,  і  на  його  основі,  дійсно, розробляти

 Закон. Це перше моє запитання.

      І друге запитання відносно того, ви знаєте, що в

 таких  районах, як мій виборчий округ Рахівський, там

 на  одного  жітеля приходиться до 10 соток, а часто 6 я 
 я                           - 58 - я 

 соток орної землі. Я хотів би спитати, чи не вважаєте

 ви  за доцільне і можливе передбачити диференційовану

 прогресеючу  оплату  за  землю  в  залежно  від   тої

 кількості землі, яка вже кимось споживається  занадто

 багато, а хтось немає   мінімального кусочка.

      Дякую.

 

      ___________. Шановний Орест Дмитрович, я поділяю

 вашу  точку  зору,  що  спочатку  треба визначитись в

 стратегії оподаткування, а потім розглядати такі суто

 локальні питання.

      І  на  друге питання я відповім вам таким чином,

 свою  думку  висловлю,  що якщо ми проведемо вартісну

 очцінку землі, якщо будуть вами визначено, що податок

 буде  сплачуватись за нерухомість, включаючи і землю,

 вартість  землі,  то в такому випадку в тих процентах

 від  загальної вартості цієї нерухомості всі будуть в

 рівних умовах, а не так, що один буде більш сплачуть,

 а  другий  -менше,  тому  що  різна  площа.  Воно так

 повинно  буть,  так  за кордоном воно є. Від вартості

 нерухомості. Все.

 

      ГОЛОВА. Ви задоволені відповіддю? Ясно. Ямковий.

 Є Ямковий? Відмовився від слова. Юхимчук. я 
 я                           - 59 - я 

 

      ЮХИМЧУК А.П.

 

       Депутат Яхимчук, Жмеринський виборчий округ ь 50.

      Шановний   Олександр   Олександрович,   шановний

 доповідач,  як  пригадується, на попердньому розгляді

 цього питання аналогічні запитання щодо ціноутворення

 на  землю ставились, і, на жаль, комісія не змогла їх

 врахувать  і  прийняти  до  відома. У мене є декілька

 запитань.

      Перше.  Скажіть, будь ласка, шановний доповідач,

 які  основні критерії у формуванні ціни, як основного

 гасла  держави,  враховувала комісія при напрацюванні

 цього   питання?  Сьогодні  більшість  сільських  рад

 очікують  реальної  ціни на землю, тому що це є одним

 із  реальних  джерел поповнення до бюджету. Якщо буде

 така  ціна за землю, звичайно, бюджет сільської ради,

 районної не буде поповнюватись. Це перше питання.

      Друге   запитання.   Скажіть,   будь  ласка,  чи

 враховувалась думка шляхових об'єднань при формуванні

 ціни податку за землі, які відведені під автомобільні

 дороги? Друге запитання.

      І  третє  -чисто  редакційне  запитання  таке. В

 статті  11 ви вводите таку норму, де звільняються від я 
 я                           - 60 - я 

 сплати  за  землю  органи  законодавчої влади. На мою

 думку,  в  нас  єдиний  орган законодавчий орган єсть

 сьогодні Верховна Рада. І іншого органу не може буть.

 Оце  такі  в  мене  три  запитання. Будь ласка, дайте

 відповідь.

 

      _______________

      Як  я  вже  доповідав  вам  і повторюсь, якщо ви

 не  заперечуете,  про  ціну  землі  як такову, не йде

 мова,  про  ціну  землі.  це  перше, і по-друге, даже

 навіть  місцеві органи, місцеві органи влади, вони ви

 кажете поповнювати бюджет,, в статті 21 там написано,

 для  яких  цілей  всі  кошти  повинні йти. І о цей не

 просто  бюджет  поповнювати  його,  а  і виключно для

 виконання тих робіт які там перечислені. Це перше.

      Коли  розроблялися, вносилися зміни і доповнення

 до  закону  плату  за землю. Враховувалися пропозиції

 всіх  міністерств  і  відомств,  і всі міністерства і

 відомства,  які  нам  давали зауваження, і пропозиції

 вони  всі  були  направлені  на те що би ввести якусь

 норму  звільнення  від  податків плати за землю. Я до

 вашого  відома відповідно до нашого законодавства, на

 сьогоднішній   день   неоподатковуються   5  мільонів

 гектарів  я  наводив  вам цифри, такого порядку, що в я 
 я                           - 61 - я 

 прошлому  році  пільговики одержали внесли до бюджету

 України  900  мільярдів  карбованців.  А на наш вибір

 робіт  ті  які  повинні  виконуватись  відповідно  до

 земельного  кодексу інших всього держава виделила 254

 мільярди,   пільговики  900  мільярдів,  одержали  на

 виконання робіт 254 мільярдів.

      Що стосуеться органів законодавчої влади, то тут

 написано  що  органи  державної  виконавчої  влади та

 місцевого самоврядування в одній строке так об"єднали

 це  питання, щось редакійно треба внести, я думаю, що

 можна попрацювать з юристами, і літредакторами.

 

      ГОЛОВА Алексеєв.

 

      АЛЕКСЕЄВ,    Уважаемый   Борис   Михайлович,   я

 внимательно   изучил   поівняльну   таблицю   у  меня

 несколько вопросов к вам есть, вот вопрос тот который

 я кардинально на Верховном Совете и за которую мы еще

 раз  проголосовали,  который  потом  был вычеркнут из

 законопроекта по транспорту усилиями чиновников.

      Речь  идет  о  статье  7,  податок  за  земельні

 ділянки     надані     для    транспортних    потреб,

 устанавливается 600 карбованцев за квадратный метр, в

 тоже  время  похоже  сам луг находящийся (..........) я 
 я                           - 62 - я 

 сельхоз  предприятия  4,  8  карбованца за квадратный

 метр,  за  что  транспортные  ведомтва, которые и так

 (..........) дышут облагают налогом, в 80 раз большим

 ведь  понятно,  что  этот налог можно взять только из

 кармана  пассажиров  за  счет  тарифов,  либо за счет

 грузоотправителей за счет тех же грузовых тарифов.

      Мало  того, я вам добавлю, сейчас для того чтобы

 сохранять  хоть  как-то  работающие  железные дороги,

 Управление  дорог  пришло к тому, что разбирают часть

 путей,    для    того    чтобы    найти   возможность

 отремонтировать  те,  которы  еще  более важны, таким

 образом этот налог мы обеспечиваем еще один канал, по

 которому  будет производится освещение карманов наших

 избирателей. Спасибо.

 

      ___________.  На  це питання, я зможу відповісти

 теж прикладом, як ви задали нам питання.

      За    один   тільки   день   Леонід   Григорович

 Косаківський з відповідними службами поїздив по місту

 Києву по залізницям і знайшлі 200 гектарів землі, які

 безперешкодливо можна вилучити з відання залізниці.

      Тому  це  моя  особиста  точка зору і точка зору

 співавторів  цієї  пропозиції,  що  поки ми не будемо

 підходити  до  використання  землі,  до раціонального я 
 я                           - 63 - я 

 використання  землі  і  платити  за  це  використання

 землі,   от   такі   приклади   у   нас  вони  будуть

 поширюватися  і я вам наводив приклад по Міністерству

 оборони.  42 тисячі уже вилучили і 84 тисячі вилучимо

 через,  на протязі двох років. А вони теж доказували,

 що воно все це діло їм потрібно.

 

      ГОЛОВА.   Сідайте,   будь   ласка.   Олексєєнко.

 Співдоповідь, прошу. Ви маєте 10 хвилин, будь ласка.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО  В.  К.  151 Марьенский избирательный

 округ, Алексеенко.

      Шановна  Президія,  шановні народні депутати, із

 всіх  тіх  питань, що поступили до Чепкова, ми путаєм

 дві  протележні  речі  -це  ціна  землі  і податок за

 землю.

      І  я  рахую,  мені не вдобно читать вам лекцію і

 доказивать,  що  це  таке  і в чому, це різні речі. І

 кожний  з  вас  задає  вопрос справедливий в тому, що

 кожного хвилює те ставлення до землі, яке на сьогодні

 єсть.

      І Чепюк задавав, що Волинській області, а я можу

 привести і під Київом вже одну сотку продають за 1000

 доларів.  Це чорний ринок. І ми ніде не знаємо такого я 
 я                           - 64 - я 

 приклада, щоб у світі установлювали яку-то нормативну

 ціну землі ілі та ціна землі, яка сьогодні відповідає

 дійсності.

      Як  ви пам'ятаєте, в ноябрі-місяці ми розглядали

 цей    законопроект.    Його    тоді   повернули   на

 доопрацювання.   Ми   декілька   раз  робочою  групою

 обсуждали  ці  питання  і  збіглися  на  одній-єдиній

 думці, що нам терміново і негайно треба встановлювати

 реальну  ціну  на  землю. До цього часу у нас ціни на

 землю немає. Той податок, що ми писали раніше, в тому

 законодавстві,  в  цьому Законі "Плата про землю", що

 він   сьогодні   працює...   Та   ціна  складала  121

 карбованець  і  помножений  на  коефіцієнт  1200 -оце

 виникла  отсюда  145 тисяч карбованців. Но це податок

 за  землю.  Я  іще  раз підкреслюю! Що сюда входило в

 податок?   І   Закон   цей   податок  за  землю  -він

 спрямований  на те, щоб ми могли зберегти нашу землю.

 От із чого виходили.

      Якби  ви  сказали...  і  когда  Борис Михайлович

 виступав,  він  підкреслив,  що  ми порахували туда і

 заклали  в  ету  ціну можливість всіх наших структур,

 які  здійснюють  природоохоронні  міропріятія. А сюди

 входять   і  рекультивація  земель,  і  землювання  і

 прочєє,  прочєє, і землевпорядні роботи, які потрібно я 
 я                           - 65 - я 

 проводить.  Ось  у  чому...  І така низька ціна землі

 сьогодні,  Василь Іванович шановний... Прошу уваги! І

 ми   уже   не   раз  бєсєлдовали...  Я  розумію  його

 відношення.   Він  каже,  що  у  любому  господарстві

 повинна   бути   одна  ціна  за  землю.  Да!  У  його

 господарства -  4  тисячі  гектарів  землі,  і  рядом

 птахофабрика,  яка має тільки 200 гектарів землів. но

 податок вони будуть тоже різний! А по інтенсивності і

 по  насиченості виробництва  - яке  господарство друг

 другу  не  буде  уступать?  Це  ще  надо  подумати  і

 порахувати!  А  хто буде платити за використання тієї

 електроенергії,   газу   і   прочєє,   прочєє  в  тіх

 державних... і на птицефабрикі работають, і в нього в

 колгоспі  работають  люди,  яким потрібно создать той

 пенсіонний  фонд.  А  з чого брать? З того податку за

 землю?

      І  сьогодні,  ви  добре  знаєте, а більшість нас

 аграрників  знає  це  хорошо,  що  діє така податкова

 система, яка з сільхозвиробника бере більше 12 різних

 податків.

      Так  якщо  ми  кажемо,  що сьогодні встановлений

 один    податок    на    землю    з   товаровиробника

 мільськогосподарського,    то    давайте   тоді   всі

 розглянему   оту  обойму  податків,  відкинемо  їх  і я 
 я                           - 66 - я 

 скажемо,  що  бути  посєму.  Плате селянин податок за

 замлю,  плате  він із зароботної плати, от дохода ілі

 од  чого  там,  і  оставить йому 2-3 якихось податка.

 Пенсіонеров надо тоже забезпечувати. І єсть наука нам

 дала  пряму відповідь на те, що ми сьогодні не готові

 перейти на те, щоб в нас був єдиний податок.

      Чому  затримується встановлення ціни на землю? В

 принципі,  ми вже в робочій групі домовились, що десь

 середня  ставка, середня ціна землі по Україні буде в

 межах  3 тисяч карбованців. Або якщо перевести, то це

 десь  350-370  мільйонів карбованців. Це середня. Або

 більше,  менше,  десь в межах до 10 тисяч доларів оця

 ціна буде складать.

      І   уже  тоді,  коли  ми  визначим  ціну  землі,

 затвердим це відповідними документами, тоді можемо ми

 балакать  і  сказать, що ми должни в цей закон внести

 отаку  нормативну  ціну,  од неї ми будемо плясать, і

 отсюда  скажемо,  що  од тої нормативної ціни селянин

 плате 6 процентів податку, пенсіонер там 0, 5 податку

 і  другі  відомства  і  організації  і прочєє должни,

 який-то,   ну,   пропорціонально   цьому   розрахунку

 повивнен  платити,  тогда  ми  можем только прийти до

 цьої істіни.

      То  що  задавав  сьогодні  Орест Дмитрович, ви ж я 
 я                           - 67 - я 

 зрозумійте  так, що в Закарпатті на одного припадає 6

 сотих,  в  Кіровоградскій  області  40 сотих, так там

 оказиваєтся буде получать, мать одні права громадянин

 і  в  Кіровоградскій  області  один. Це ж не можливо.

 Надо  єслі  встанавлювать,  то  совершенно  підходити

 різними  другими  мєрками,  танцюя від єдиной ціни на

 землю.

      Що  стосується  тих  зауважень, що подав Кабінет

 Міністрів,  то  я  должем  вам  сказать,  що  ми  тут

 в  порівняльну  таблицю декілька внесли правок. Перша

 така  правка стосується, це стосується 6 статті. І от

 я  прошу  вас  всіх  відкрийте 4 сторінку і там після

 ряду   колонки   цифр   іде:  "У  населених  пунктах,

 віднесених  до курортних до базових ставок земельного

 податку,  визначених  у  частині  першій цієї статті,

 застосовуються  коефіцієнти".  Комісія,  при розгляді

 цього  моменту,  не  погодилась і чому не погодились?

 Тому  що  до  сьогоднішнього  часу ми ще не визначили

 межі  оцих,  де  це єсть. Південне узбережжя Криму де

 єсть  друге,  або  єсть тут таке. Пропозиція Кабінету

 Міністрів, у нас уже роздали проект Указу про гірські

 райони,  то  написано,  що  у гірських та передгірних

 районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франковської

 та   Чернівецької   області  податок  на  землю  надо я 
 я                           - 68 - я 

 збільшити  в  2,  3.  Та  нада  сказать  людям велику

 подяку,  що вони живуть у тих гірських условіях, а ми

 вводим   такий  коефіцієнт.  Тому  ми  відкинули  цей

 коефіцієнт.

      По-друге,   у   нас  получилися  розбіжності  із

 Кабінетом Міністрів по 11 статті. Думка комісії нашої

 спочатку  була  та,  що взагалі ці пільги убрать, щоб

 ніяких  пільг  не  було.  Я  вже  сказав вам по цьому

 питанню, але ми дещо добавили, що в межах нормативних

 розмірів   площ   земельних   ділянок,   встановлених

 Кабінетом    Міністрів,    від   земельного   податку

 звільняються... - і далі по тексту.

      Слеєдующеє  зауваження.  Це  стаття  20. Ми в 20

 статтю вводимо те, що Кабінет Міністрів не вносив. Ми

 пишем,  що  "для  централізованого  виконання  робіт,

 передбачених  статтею  21 цього Закону 30% коштів від

 плати  за  землю,  що надійшли на спеціальні бюджетні

 рахунки  Рад  народних депутатів, визначені по статті

 19,   централізуються   на   спеціальному  бюджетному

 рахунку  Державного  комітету  України  по  земельних

 ресурсах".  Чому  ми це написали? А тому, що сьогодні

 із  бюджету ми... Основа цього Закона -це той податок

 повинен  весь  вертатися на землю. Але нам із бюджету

 виділяють  за  всі роки, в 1994 році виділено 11% і в я 
 я                           - 69 - я 

 ті  роки  ще  менше  -4-7%.  Так  що  це  ж  іде явне

 порушення. Тому ми внесли.

      І   в  23  статтю.  В  23  статтю  ми  пропнуємо

 записать  в  редакції  комісії,  що  "Нормативна ціна

 земель  визначається законодавством України". Оце те,

 що  я  вам  казав,  що  за  ті 3000 долларів сьогодні

 Кабінет  Міністрів доопрацьовує цей варіант, і він...

 треба   накласти   по  деяких  регіонах  з  тим,  щоб

 перевірити:  відповідає  істині...  Щоб  ми  потім не

 поверталися знову до цього Закону.

      Я  пропоную,  що  потрібно  прийняти цей Закон з

 нашими   пропозиціями   і   по   цих  статтях  окремо

 проголосувати, і, як треба проголосувати.

      Я  прошу  ще одну минутку щоб мені дали, є таке,

 тут Борис Михайлович сказав, що Міністерства оборони,

 як  ми  використуваем  землю. І вот є переписка нашої

 колеги  Пшеничної  з  Криму, на території Ленінського

 району  автономної  республіки  Крим  таких земель 58

 тисяч гектарів у ведомстве Міністерства оброни. Після

 інвентеризації  передали  до  використання  лише  109

 гектарів  землі  і  от що пише бивший міністр оборони

 Раевскій.   Я   чітаю  із  земель,  що  залишились  в

 тимчасовому  використанні  сроком  до  трьох років 14

 тисяч   440   гектарів   використовуються   сільськом я 
 я                           - 70 - я 

 радгоспом       азовський       для       вирощування

 сільськогосподарської   продукції,  і  хай  аграрники

 вслухаються  в  цифри.  Військовий  радгосп Азовськ є

 багатогалузеве господарство з розвинутою матеріально-

 технічною  базоб.  Виробництово  господарства  досить

 насичене.   А  радгосп  має  в  своему  розпорядженні

 утримує  630 голів великої рогатої худоби, 1410 голів

 свиней,  3970  голів  овець  і так далі. Тобто значно

 ниже  і в заключення районної ради, що врожайність на

 цих  землях на 40-50 процентів нижче чим в середньому

 по району. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до доповідача. Прошу.

      397.

 

      ___________.  У  менявопрос есть к содокладчику,

 есть    дорожно-ремонтные   службы,   которые   стоят

 полностью  на  бюджете,  и  вот они вынуждены платить

 налог  на  землю,  как  вы  считаете ведь организация

 этого бюджета.

 

      ___________.  Все  правильно,  податок на землю в

 основі  своїй,  він  вже  надто  зберегти  ту землю в

 основі  своєї він же нада зберігти ту землю, бюджетна я 
 я                           - 71 - я 

 організація,   не   бюджетна,  Міністерство  оборони,

 железна  дорога,  люба.  Всі  хто  є  на бюджеті нада

 навєрно  зберегти  і  щоб  ми своїм нащадкам оставили

 землю, а не...

 

      _______________  У  дорожной службы никакой  нет

 прибыли,  а  нет  бюджетной  организациии. Ведь мы не

 платим налог на то, что мы ездим по нашим дорогам.

 

      _______________   А   ви   подивіться,   давайте

 повернемся,  хто  був  за  граніцей ви бачили, що там

 желєзна  дорога  і  межі  ніякої  полоси  немає.  Все

 близько  возле  полоси.  А  ви  подивіться  які в нас

 широкі  полоси  і  лісополоси  в якому вони стані, ви

 подивіться, больно на ті полоси дивиться. То давай те

 ж,   навєрно,  сразу  определимся,  а  потом  з  вами

 вирішим,  якщо  наведем порядок (..........). А потом

 скажем,  що те, що знаходиться під полотном дальше не

 оподатковується. Це перше.

      Або  те  що під полотном автомобільної дороги, а

 тут  от  колега  задавав  з  Вінницької області, а ви

 подивіться  ота  з  Вінниці, що Єкатерина їздила, яка

 там  у  вас  смуга  полоси.  Там по 150 метров полоса

 возле  отой  автомобільной дорогі, так надаж їх як то я 
 я                           - 72 - я 

 використовувать.

      Чому  це  так  відносимся ми? Ми самі задаєм, що

 (..........)  ціни і в тоже время все кругом єто 5, 5

 мільйонов  гектаров  4,  9  мільйонов  гектаров у нас

 взагалі не використовується. Одні пільговикі.

 

      ГОЛОВА.  Володимире  Кириловичу,  таке запитання

 минулого  разу,  коли  цей  закон виникав тут в залі,

 його    відправили   на   доопрацювання,   враховуючи

 необхідність  змінити  в  цілому  концепцію  закону і

 ставити нормальну плату за землю.

      Пройшло  два  з половиною, навіть три місяці. Ми

 знову  дивимося  суттєво  не  змінений  це  той самий

 Закон. Запитання виникає. Так чим пояснити це.

 

      ___________.

 

      Александр Александрович!

      Так тогда треба начать те, що ви сказали раньше,

 що треба начати із концепції оподаткування.

      І  от давайте ми зробимо концепцію оподаткування

 і  виробимо єдиний підхід і потім ми вже відповідно і

 введемо цю плату за землю і  введемо цю плату за землю.

 я 
 я                           - 73 - я 

      ГОЛОВА.   Володимир   Кирилович.  Ви  просто  не

 зрозуміли  питання.  Я  ще раз кажу вам було дручення

 від  Верховної  Ради  підготувати Закон "Про плату за

 землю"    з    урахуванням   нової   концепції,   яку

 висловлювали депутати, логіки цього Закону.

      Так.  Да.  І  тому  тут  буде  концепція не буде

 концепції  ви  пропонуйте  Закон і в тому числі плату

 розрахунок  в  таблиці  вже  тій, яка буде виходити з

 цієї логіки.

      А ви знову поговорите про те, що немає концепції

 оподаткування.  То  інше  питання., хоч воно зв'язано

 безперечно .

 

      ___________.  Александр Александрович. Я еще раз

 повторюю, що ми цю ціну доопрацювали ще вона в сирому

 матеріалі  в  Кабінеті Міністрів. І Кабінет Міністрів

 пропонує,  що  цю  ціну  з тим, щоб накласти на якісь

 регіони  і по рахувати, яка повинна істина бути, ціна

 землі.  Це  треба  час.  А  ми  виходили  з того., що

 сьогодні  формується  бюджет  і  цей податок за землю

 дожен, повинен війти  складовою частиною в бюджет.

 

      ГОЛОВА. Бондаренко.

 я 
 я                           - 74 - я 

      БОНДАРЕНКО 252 округ.

 

 

      Вот  мы  уже  третий  или  второй в этом на этих

 сессиях   рассматривали  Закон  "О  земле"  я  дважды

 выступал и по параграфу 12 или по статье как было так

 и остается, там записано значит про Вооруженные Силы.

 Там  опять  записано про железные дороги про все, что

 угодно.  Но  я  ведь  дважды  уже  говорил, что есть,

 значит,     химические     производства    оборонного

 назначения,  которые,  в  принципе,  так же, как базы

 оборонные  входят  в этот состав. Писали письменно на

 это дело... Что еще нужно сделать, чтоб это дело учли

 в  конце  концов?  Ведь десятки гектаров (так?) нужны

 для   того,   чтобы   обеспечить   безопасность   при

 производстве  взрывчатых  веществ,  при производстве,

 так  сказать,  порохов,  при  производстве  ракетного

 топлива.  Если мы не будем делать -давайте мы все это

 закроем  и  закончим бал на этом! Потому что, сколько

 ни обращаешься, а "воз и ныне там!".

 

      ___________.   Ну,  мы  учли  те  предложения  и

 установили 50% ... надали пільги.

 я 
 я                           - 75 - я 

      З ЗАЛУ...........................................

 

      ГОЛОВА. Включіть...

 

      ___________.............      за     механизмом,

 за..............  населенных  пунктов,  для  железных

 дорог  всеобщего пользования, для автомобильных дорог

 всеобщего пользования. И Вооруженных Сил Украины... И

 других  войсковых  формирований.  Где  написано,  что

 это -для Министерства машиностроения и конверсии, для

 оборонных предприятий спецхимии?

 

      ___________.  Ну,  все  ж  входят в Министерство

 обороны!..

 

      ___________.  Не  входит  это все в Министерство

 обороны и никогда не входило! Понимаете!?

 

      ___________. Давайте окремо ми розберемся...

 

      ___________.  Мы не можем так, что пишем одно, а

 два в уме откоадываем... Придет податковая инспекция,

 придут  другие,  так  сказать,  органы  и  скажут: ты

 почему,  на  каком  основании  не  платишь? Мы должны я 
 я                           - 76 - я 

 четко   записывать,   что  это  -для  спецхимии,  для

 Министерства    машиностроения   и   конверсии,   для

 спецпроизводств.  Тогда  мы будем, так сказать, иметь

 право... До этого мы не будем иметь никакого права.

 

      ГОЛОВА. Володимир Кирилович, мова йде про те, що

 була така пропозиція.. Чому вона... навіть не згадано

 про неї? Я не кажу вже, що проігнорована?!

 

      ___________.  Ну,  письмово (я іще раз кажу).. у

 нас в Комісії письмово...

 

      ГОЛОВА.   Та   під   час   обговорення   питання

 включається   в  порівняльну  таблицю  із  стенограми

 пропозиції!  На  те  і ведеться обговорення в першому

 читанні!..

      Кризський.

 

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О. (246 виборчий округ)

 

      ___________. 246. У мене запитання до вас. Як

 от розцінювати статтю 7? Ви знаєте, що прикордонники,

 вони мають прикордонну смугу, так би мовити. Ця земля

 прінадлежит   погранічнікам,   оні   за  неї  повинні я 
 я                           - 77 - я 

 платить,  чи  ця  земля  належить  государству  і  ми

 винуждены, наше государство отвести определенную, так

 сказать,  полосу земля, которая является прикордонной

 смугой  нашей?  Как  им  платить,  если сказано, один

 квадратный  метр?  Пограничныкам  эта земля не нужна.

 Она   нужна   нашему   государству.   Обкясните  мне,

 пожалуйста,  очему  пограничники  должны  платить  за

 прикордонну  смугу?

 

      ___________.  Ще  раз повторюю, що принцип цього

 закону  в  основу покладено те, що платить податок за

 землю,  і  щоб  зберегти  ту землю і прикордонникам і

 Міністерство  оборони  і прочєє, прочєє. Всі з одного

 карману, ну надо за тою землею треба доглядать кінець

 кінцем.

 

      ГОЛОВА.  Олексієнко.

      Я помвлився, вибачте.

 

      АНІСІМОВ,   178.   Александр   Александрович,  я

 обращаюсь  к  вам,  обращаюсь  к ленам Президиума и к

 народным  депутатам.  Вы  видите,  сколько  мы задали

 вопросов  и  не получили на них ответов. И сегодня не

 случайно  снят  вопрос о концепции налогообложения. я я 
 я                           - 78 - я 

 скажу  общую мысль: если мы, и пока мы не рассмотрели

 концепции  о  налогообложении,  и не увидели финишную

 точку,  что  мы  хотим взять об производителя, у меня

 просьба  не вносить на рассмотрение Верховного Совета

 ни одного закона, который касается налогообложения.

      Мы   не   увидели   концепции,  а  уже  пытаемсы

 протянуть  два  налога! А идеология заложена была и в

 докладе  Президента, и нами здесь в Верховном Совете,

 и   в  вашем  выступлении  снять  пресс  налоговый  с

 пролизводителя.   Мы   имеем   сегодня,   как  назвал

 Прездидент,.........  налогов и оплат. 19 вырисованых

 добавляем  еще  2  и,  будем  говорить, мы никогда не

 определимся в этом сложном механизме.

      Поэтому   у   меня  предложение  к  вам,  как  к

 руководытелю,  членам  Президиума, пока не рассмотрим

 концепцию  налогообложения,  ни  один  закон, ни одна

 цена  здесь  не должна фигурировать, потому что мы не

 знаем  к  чему мы идем. Вот у меня общее замечание. А

 этот вопрос сегодня снять. Он сырой. Ни одного ответа

 конкретыного  мы  не  получили.  И мы не видим, что ж

 будет   с  производителем,  что  будет  с  человеком,

 живущим  на этой земле.

 

      ГОЛОВА.  Ясно,  пропозиция  зрозуміла, вона дуже я 
 я                           - 79 - я 

 точно виражена.

      Тому,  знову  ж  таки можна пред'явити претензії

 найперше  до  комісії  нашої  Таранова  і до Кабінету

 Міністрів  відносно  того,  що не подається концепція

 оподаткування.

      Я   поставлю   на   голосування   цю  пропозицію

 обов'язково.   Ще,  я  вибачте,  ми  передбачали  для

 відповідей  на  запитання  той же самий час, як і для

 основного   доповідача.  Вже  цей  час  використаний,

 просто  я  не  записував,  осільки мені здавалося, що

 буде  там  два  запитання  не  більше.  А оскільки їх

 більше,  то  ще Ярослав Ілясевич і Мухін.

      Мухін,   будь  ласка,  потім  Ілясевич  і  будем

 закінчувать.

 

      МУХІН В.В.

 

 

      370 округ, Мухин, социалистическая фракция.

      Дело в том, что мы достаточно подробно в прошлый

 раз  обсуждали  этот  Закон  и  не было дано ответа в

 соответствующих.  Мы  сейчас обсуждаем, и опять мы не

 вилдим  ответов.  Дело в том, что единственно ценное,

 что  осталось  у  нашего народа сегодня -это земля. И я 
 я                           - 80 - я 

 поэтому  прежде  чем  нажать  кнопку,  я  двести  раз

 подумаю,  потому что земля должна приналдежать народу

 и  ни в коем случае никаких глупостей здесь не должно

 быть.

      Ну,  скажем, посмотрим такие цифры. Вы за гектар

 там назначаете цену там, типа, 100 тысяч, да или что-

 то  в  этом  роде.  Значит,  я  считаю,  что ценность

 гектара,  значительно  выше, надо внимательно это все

 смотреть.

      А    что   касается   вопроса,   который   задал

 представитель    нашей    Комисии    по    оброне   и

 госбезопасности,  в  самом  деле:  кому  больше нужна

 граница,   как   не  самому  государству.  Поэтому  я

 предлагаю в таком виде Закон отклонить.

 

      ГОЛОВА. Ілясевич.

 

      ІЛЯСЕВИЧ Я.М.

 

 

      Шановний  доповідачу,  мені  здається,  що Мухін

 вірно каже: отклонить треба Закон, як недосконалий це

 одне.  Але  в  нас  буде  і  далі недосконалий Закон.

 Справа  в  тому,  що  в  нас дійсно нема ні концепції я 
 я                           - 81 - я 

 оподаткування,  ні  концепції  політики, ні концепції

 використання   землі.   Я   так  думаю  і  прошу  вас

 відповісти на одне запитання.

      Я  так думаю, не треба нам боятися високої плати

 за землю, не треба боятися високих податків на землю.

 Треба  боятися  невикористання землі. Це саме стршне,

 коли  земля  безгосопдарськи використовується.

      Тому   в   мене   таке   запитання  до  вас.  Чи

 прораховував  Кабінет  Міністрів або комісія, скільки

 отримає  українська казна, бюджет, якщо ми встановили

 ціни  в  21,  8  мільйона  карбованців за 1 га ріллі?

 Скільки отримає казна?

      І  ще  хотів  би  сказати,  що  оці  пропозиції:

 боязнь,  що  великі полоси відчуження біля залізниць,

 для   військових   частин,  пограничних  зон  -це  не

 страшно,   ця   земля   якраз   найбільш  раціонально

 використовується.  Вона  віддається  людям, і люди за

 неї  живуть,  але не віддається отим новим нуварішам,

 новим банкірам і  новим буржуа під дачі.

      Дякую. Прошу відповісти, скільки отримує казна.

 

 

      _______________

      Когда    докладывал   (..........),   цифри   ці я 
 я                           - 82 - я 

 називали:   скільки   поступає   від  плати  налогів,

 податків  за  землю. Він називав скільки в 1994 -ому,

 скільки  в  1993-ому, він ці ціфри... Тобто я не буду

 повторювать їх.

      І  ще. Те, що Мухін задає і ви, шановний колега,

 я  ще  раз  вам  повторюю, що податок за землю і ціна

 землі - це  совершенно  різні  речі, совершенно різні

 речі.  І  все-таки  настоюю  Олександр  Олександрвич,

 сьогодні  надо принять цей закон у першому читанні, а

 потім   уже   доопрацювать  з  урахуванням  всіх  цих

 зауважень і пропозицій.

 

      ГОЛОВА Отже, останній 255.

 

      ___________.  Я  согласен  с виступающімі що цей

 закон  не  проработан.  И в частности я хочу обратить

 внимание на одну вещи в этом законе. Значит комисия з

 базовых  отраслей  социально-економического  развития

 регионов, давало достаточное обоснование для принятие

 статьи  21,  в  которой  говориться, что 80 процентов

 средств которые поступают в бюджет от сплаты за землю

 это   те   земли,   налог  на  которые  платиться  не

 сельськохозяйственные,    а    поселки   города,   не

 сельськохозяйственные  земли, они составляют всего 8- я 
 я                           - 83 - я 

 10  процентов  територии,  то есть максимальную часть

 дают.  Мы  предлагали  для  того, чтобы стимулировать

 работу   местынх   советов,  упорядочитьградостроение

 наших  городов  застройку  поселков.  С всего прочего

 выделять  часть  бюджета прямо местным советам на ген

 план  на  разработку  это большие средства. Это опять

 упущено  в  этом  законе в статье 21, мы подавали эти

 предложения.  Нужно  чтобы это было включено именно в

 закон про оплату за землю.

 

      ___________.  Значіт  шановні колеги, о тут в 20

 статі  написано,  що  для  централізованого виконання

 робіт  передбачено  30 відсотків коштів від сплати за

 землю6 що надійшли на спеціальні бюджетні рахунки рад

 народних депутатів, зазначені в статті і ідуть як раз

 30 відсотків.

 

      ГОЛОВА  Дякую.  Сідайте  будь  ласка  Володимиру

 Кириловичу.  Вносилися  пропозиція яка може виключити

 інші   пропозиції,  тому  я  ставлю  її  спочатку  на

 голосування,   вона   зводиться  до  того,  перенести

 розгляд  цього  питання після прийняття концепції про

 оподаткування.

      Почекайте хвилинку, почекайте хвилинку. я 
 я                           - 84 - я 

      Петро  Ілліч  ви  мабуть  не  розібралися про що

 йдеться.

      Кожен  хто  задавав  запитання  зводив  його  до

 концепції  податкової  бо це форма податку теж тільки

 специфічного, там подивіться в тексті написано так.

       Будь  ласка  Володимир  Іванович  Кравчук,  він

 записаний від комісії співдоповідачем із Олексєєнком,

 тільки будь ласка дуже коротко, будь ласка пропозиція.

      Кравчук прошу.

      Мова  йде  ось  про що, якщо ми визначимо, що ми

 так  і  будемо  обговорювати і приймати цей закон, то

 будемо  обговорювати,  а  якщо будемо його розглядати

 після  прийняття  концепції, то навіщо ж обговорювати

 зараз.

 

      ___________.  Шановний  Олександр  Олексадрович,

 шановні колеги.

      Я  вас  дуже  прошу,  я  розумію,  що земля - це

 питання  таке,  що  турбує  всіх,  але давайте будемо

 працювати  конкретно  по  тому  в  крайній  мірі,  що

 розробила комісія.

      Комісія  чотири  раза  вертася до цього питання.

 Над  цім  питанням  працювала Академія Наук, працював

 Кабінет   Міністрів,  працювали  спеціалісти  всі.  І я 
 я                           - 85 - я 

 просто  так загальні питання, які мають відношення до

 землі  взагалі  в  цілому  не  можна  судити по цьому

 закону.

      Я  попросив  би,  якщо у всіх єсть цей матеріал,

 який  роздала  комісія,  пояснюючу  записку, а іми її

 роздали, давайте ми її візьмемо і ви получите тут всі

 конкретні відповіді на ті запитання, які подавались.

      Якщо  мені  дадуть  пару  хвилин, я хочу сказати

 декілька  питань.  Перше,  потрібно  в  даному законі

 чітко  розрізнити  питання податку на землю, плату за

 землю і ціну, грошовий вираз ціни землі.

      Чому   саме  в  даному  законі  це  саме  гостре

 питання?  Встановлена  ціна 145 тисяч за один гектар.

 Це дійсно закон не має наукового обгрунтування. Закон

 побудований  на  практиці,  на  логиці.  І  цифра 145

 тисяч,  так  як  доповідав  Чіпков, обгрунтована тим,

 скільки  практично  може  бути  використано землі для

 відновлення цієї землі  з одної сторони.

      А  з  другої  сторони,  скільки ж товаровиробник

 може  заплатити  за  землю,  і  я  вас прошу відкрити

 табличку  на  4 сторінці, на якій є графа і написано.

 Якщо   ми  будемо  платити  145  тисяч,  то  тоді  до

 загального    податку    у   виразі   100   процентів

 товаровиробнику   прийдеться   платити   4   проценти я 
 я                           - 86 - я 

 податку,  якщо  ми  піднімемо  землі скажемо до такої

 ціни до 700 ставку з одного гектара, як 75 трильйонів

 то  тоді  211 податків. Тобто може стати момент в тій

 рівновазі  коли товаровиробник навіть не розрахується

 за плату за землю. Тому логічна ціна, логічна ціна із

 точки  зору, щоб оплатити той податок і з точки зору,

 щоб  відтворити  землю  нашу от встановлено 145 тисяч

 карбованців.    Так.    Є    загальна    мрія    всіх

 товаровиробників  всіх селян про те, що кінець-кінцем

 дойти до єдиного податку на землю.

      Але  це  на  сьогоднішній  день може бути тільки

 мрією,  чому?  Тому  що  на сьогоднішній день в нашій

 державі  немає методики грошового виразу оцінки, і ті

 варіанти  я  дуже  поважаю  розробку нашого шановного

 Ігора  Рафаїловича, але його розробка сьогодні тільки

 на  бонітетній  оцінці  базується,  нам  же,  якщо ми

 думаємо    про    державу   повинно   мати   механізм

 економічного  розразунку  такий  сьогодні механізм є.

 Кабінет.   Вам   доповідали,   що  Кабінет  Міністрів

 запропонував такий механізм де враховуються не просто

 бонітетна оцінка, а враховуються умови, я вам показую

 де  от  скажемо, розрізняється оцінка, грошова оцінка

 сільськогосподарських угідь, грошова оцінка населених

 пунктів  і  грошова  оцінка  не сільськогосподарських я 
 я                           - 87 - я 

 угідь.

      Ось,   наприклад,   сільськогосподарська  оцінка

 населених    пунктів.    Тут   повинно   врахуватися:

 місцеположення земельної ділянки; природно-кліматичні

 та  інженерно-геологічні  умови;  рівень облаштування

 інженерно-транспортною,         соціальною         та

 природоохоронною     інфраструктурою:    архітектура:

 історико-культурні  цінності;  екологічний  стан і т.

 д. -більше десяти таких, ну... значень.

      Так само - і по сільськогосподарських угіддях.

      І  лише  після  того,  як  ми затвердим Методику

 грошової оцінки, можна буде принципово поміняти Закон

 про  податок,  про сплату за землю. Сьогодні просто в

 мішках,  просто  в бонітетній оцінці... Адже сьогодні

 кусочок   землі  біля  Верховної  Ради,  такої  самої

 якості - можна найти і у Волинській області таку саму

 якість   землі   по  бонітету,  але  вона  має  різну

 вартість!  Вона  не  враховує...  і сьогодні на мішки

 зерна  її  не  можна  переводити... Тільки -коли буде

 обгрунтована...  обгрунтована методична оцінка землі.

 Раз.

      Друге.   Сьогодні  наші  закони  дуже  правильно

 говорили,   що  податкова  система  не  позволяє  нам

 зробити  єдину  оцінку  на  землю.  Чому? Я вас прошу я 
 я                           - 88 - я 

 одкрити   останню  сторінку  по...  останню  сторінку

 посянюючої  записки,  де  ми  чітко виложили позицію.

 Наприклад,    із    100%,    яке   платить   сільське

 господарсьво...   Чи  можемо  ми...  Які  види  можна

 платити  за  землю...  за рахунок єдиного пордатку на

 землю?  Скажіть,  будь  ласка,  податок  на добавлену

 вартість  можна сьогодні платити із землі? Ні! Ми вже

 її прийняли.

      Дальше. Податок на доходи громадян можна платити

 із землі? З єдиної? Перспектива, це -мрія, а сьогодні

 платити її не можна...

      Акцизний  збір можна платити із податку, єдиного

 податку  на  землю?  Ні!  Ми  сьогодні  до  цього  не

 готові...

      Ми  готові, наприклад... да, четвертий пункт, де

 будівництво  шляхів  -так!  Тут ми можем уже сьогодні

 платити  цей  податок  за  рахунок єдиного податку на

 землю.

      Відрахування до іноваційного фонду? Можемо!

      Відрахування  до Фонду соціального страхування і

 Пенсійного  фонду -можему ми сьогодні це винести? Ні,

 сьогодні не можемо.

      Отже, я переконую, я хочу вас переконати в тому,

 що  так,  єдиний  податок  на землю -це перспектива і я 
 я                           - 89 - я 

 перспектива  така,  можна  її  ввести тоді, коли буде

 відпрацьована грошова методика оцінки землі. Сьогодні

 піроку,   іде  час,  січень,  лютий,  сьогодні  немає

 закону.  Я  вас прошу прийняти його в першому читанні

 для  того,  щоб  всі  могли сплачувати оцей практично

 обгрунтований податок за землю.

      Дякую   за  увагу.  Ще  раз  переконую  вас  від

 комісії,  яка  одноголосно  чотири  рази верталась до

 цього  питання і просить прийняти цей закон в першому

 читанні.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  В мене складається враження, і я думаю,

 воно  не  безпідставне,  що частина комісії в себе на

 лзасіданні уважно не розглянула цей законопроект.

      З  одного  боку це пояснюється тим, що аграрники

 всі  зібрались в комісію аграрну і бояться йти в інші

 комісії,  а  там  от сьогодні ми бачимо, що аграрники

 повинні  буть  в  інших  комісіях і пояснити позицію,

 пояснити  характер  цього  закону  і  інших  законів.

 Виявляється,   що   спеціалісти   зібрались  в  одній

 комісії,   один   одного   переконують,   одноголосно

 голосують,  а  потім  не можуть переконати депутатів.

 Але це вже, так би мовити, наслідок попередніх дій. я 
 я                           - 90 - я 

      За   процедурою   передбачається  розгляд  цього

 питання  в такій послідовності: коли є альтернативний

 проект,   є   співдоповідь   автора   альтернативного

 проекту,  то  тоді надаємо слово Юхновському, а потім

 за записом будуть виступи.

      10 хвилин.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.  Шановний Олександр Олександрович,

 шановні  народні депутати, як вам відомо, поряд з тим

 проектом,   який   сьогодні   доповідався,  був  мною

 внесений  інший  проект  на  основі бонітетної оцінки

 землі.  Було дано доручення і мені, і комісії, щоб ми

 разом  попрацювали  над  певним  спільним проектом. І

 справді  я  приймав  дуже  активну  участь  в роботах

 комісії   в   Інституті   землеустрою,   в  Інституті

 економіки   сільського  господарства  для  того,  щоб

 знайти якийсь єдиний підхід для визначення податку на

 землю.

      Інститут   економіки   сільського   господарства

 вимагав,  щоб оцінка землі йшла на основі економічних

 властивостей   грунту,   економічної   оцінки  землі,

 Інститут  землеустрою  на  основі  бонітетної  оцінки

 землі.  Однак,  коли ці дві оцінки почали зводити між

 собою,  то  виявилось,  що  вони  зводяться  до  дуже я 
 я                           - 91 - я 

 близьких  результатів.  Але,  якщо іти від бонітетної

 оцінки  від низу, від конкретної земельної ділянки до

 середньозважених  балів району, області і держави, ми

 получаєм  певну  єдину  таку  структуру. Якщо ж брати

 економічку  оцінку  для  держави,  для  області,  для

 району   абонітетну   оцінку  для  окремої  земельної

 ділянки,  одержується  логічний  розрив.  І тому дуже

 уважно,  проаналізувавши  то,  що  пропонує  Інститут

 економіки   сільського  господарства  і  що  пропонує

 Інститут  землеустрою,  ми прийшли до думки, що треба

 ввести  податок на землю на основі того проекту, який

 сьогодні вам всім запропонований.

      В  чому  лежить  основа цього проекту. Ви знаєте

 що,  я  вже  повторював  це,  на  протязі останніх 20

 років, може і 30 років на території України проведена

 повсемістна   бонітетна   оцінка  землі.  Всі  райони

 України  розбиті  на  214  агровиробничих груп. Кожна

 агровиробнича  група  має ще свої ділянки агрогруп, в

 залежності   ід   того,   яка  якість  цієї  ділянки.

 Безумовно,  що повної кількості характеристик з точки

 зору  місця  положення,  з  точки  зору  нахилу і так

 дальше,  тут  не врахована. Але ті речі не можут бути

 враховані  повністю,  якщо  ми  йдем  до  так  званої

 ринкової   економіки,   то   ми   повинні   поставити я 
 я                           - 92 - я 

 нормативну  величину  податку,  ми  повинні поставтит

 нормативну  ціну  землі.  А  від тої нормативної ціни

 землі  повинні  бути  дані  якісь свободи відповідним

 органам  влади  чи відповідним біржовим організаціям,

 щоб  вони  коливалися коло тої нормативної ціни землі

 то в одну, чи другу сторону.

      Говорити,   що   податок  на  землю...  І  тому,

 об'єднавши   те,   що   сьогодні  пропонував  Комітет

 Держкомзему,   і   те,   що  ми  раніше  пропонували,

 об'єднавши   те,   що  пропонуав  Інститут  економіки

 сільського  господарства,  Інститут  землеустрою,  ми

 запропонували  вам зовсім розумний, послідовний Закон

 "Про податок на землю".

      Податок  на землю має бути єдиним податком, який

 сплачує  господарство.  Під  кінець  своєї доповіді я

 прочитаю, які податки вилучаються, якщо вводиться цей

 податок. Податок на землю і ціна землі є фактори дуже

 тісно  взаємно  пов'язані  між  собою. У цілому світі

 відомо,  що податок на землю в середньому дорівнює 1%

 від іни землі. Отож, як визначалася ціна землі.

      Ціна   землі   (і  з  тим  погоджуються  обидва

 інститути)  визначалася  слідуючим чином. Приймалося,

 що   середньозважений   бал  бонітету  всієї  України

 дорівнює  41.  Приймалося,  що  середній  урожай  для я 
 я                           - 93 - я 

 України  дорівнює  40  центнерів пшениці з га. І коли

 було  пораховано  собівартість продукції 40 центнерів

 пшениці  з  га,  було  показано,  що  чистий прибуток

 дорівнює 9,1 ц пшениці.

      30%   цієї   величини   було   взято  за  основу

 визначення  податку  на землю при 41 балові бонітету.

 І  в результаті було визначено середній податок, який

 повинен бути сплачений для землі любого бонітету б).

      Так  були  визначені середньозважені податки для

 областей,  і  вони  подані  в  статті  7. А на основі

 середньозважених  балів  бонітету  для... А на основі

 середньозваженої  ціни  на  землю  для  областей була

 визначена у формулі (.............................)

 четвертій,  ціна  земельної ділянки якщо бал банітету

 її дорівнює б. В середьному по Україні було показано,

 що  в  середньому ціна одного гектара землі, дорівнює

 2800 долларів. ми вважали, що ціну землі і податок на

 землі  можна  виражати  в  долларах, а можна виражати

 просто  в  центерах  пшениці,  хоч і податок, і землю

 купуеться   звичайно   за   карбованці.   Але   плата

 відповідна  визначаеться на той момент на який момент

 данний  центнер пшениці коштує, на внутрішньому ринку

 чи  на  світовому  ринку.  Тому тут в таблиці першій,

 подані  ціни  на  рилю  і багаторічні надасадження, і я 
 я                           - 94 - я 

 ціни  на сеножаті, в центнерах пшениці, таким чином в

 середньому  один  гектар  землі по україні коштує 227

 центнерів  пшениці,  отож  в  середньому  по  Україні

 податок  з  одного  гектара  землі  дорівнює два і 27

 сотих  пшениці  з  одного  гектару. Якщо є якийсь бал

 банитету  б то відповідно шукаеться по цій формі який

 відповідно  повинна бути ціна, і який податок повинен

 бути для данної області.

      Тут  є  ілюстрація  і  я  хочу  вам  показати як

 виглядають  ці  карти які повинні існувати і снують в

 більшості  сільських  рад  нашої республіки де о такі

 карти,  де  нанесені  агрогрупи,  кожна агрогрупа має

 свій колір...

 

      ГОЛОВА Я прошу уваги він потім повторе.

 

      ___________.   Кожна   агрогрупа  має  свій  бал

 банитету  і  селянин знаючи, і голова колгоспу знаючи

 де лежить його ділянка землі і якій бал банитету цієї

 ділянки точно знає скільки податку він може заплатити

 і скільки центнерів зерна коштує ця ділянка землі.

      Виникає  тепер  питання  про  плату за землю, ми

 розрізняємо три різні плати на землю, плата на землю,

 коли земля передається від одного селянина до другого я 
 я                           - 95 - я 

 селянина,  ця  плата  на  землю,  як  я  вже сказав в

 середньому  по державі дорівнює 2 тисячі 800 доларів,

 або  дорівню, або в середньому дорівнює 227 центнерів

 пшениці.

      Друге діло, коли земля забирається із сільського

 господарства  в  принципі  ні  одна  держава світу не

 дозволяє  так  вільно  забирати  ріллю  на інші цілі,

 скажемо будувати на тій землі, або щось таке.

      В   тому   випадку  вартість  земельної  ділянки

 дорівнює  урожаєві,  який  може  бути  одержаний  при

 середньому   банківському  кредиті  4  проценти,  або

 напротязі  25  років, який може бити одержаний з цієї

 землі,  ця  земля, коли вона забирається з поля в три

 рази  дорожча,  ніж  тоді  коли  вона передається від

 одного господаря до другого господаря.

      Третя   ціна  землі  в  населених  пунктах.  Щоб

 визначити   ціну   землі   в  населених  пунктах,  ми

 використали  ті  коефіцієнти,  які  державний комітет

 Держкомзем   дає   для  населених  пунктів  з  різною

 кількістю  населення  і  ті коефіцієнти приведенні на

 сторінці 6 і на сторінці 7.

      Таким  чином ми визначили в принципі ціну землі-

 ріллі,  ціну  коли  земля  забирається з ріллі і ціну

 землі в населених пунктах. я 
 я                           - 96 - я 

      Чому  так  важливо мати ціну землі? Важливо мати

 ціну  землі  для  того,  що  вона йде на заставу, для

 того,  щоб в кінці-кінців прийти і приватизацію землі

 безумовно будуть купляти. І ця земля мусить мати свою

 вартість.  Іначе  ми можем розпродати свою державу ні

 за що.

      Що  є  особливого  в цьому податку? Особливого в

 цьому  податку  є  то,  що береться податок із земель

 любого    балобонітету.    Шановні    депутати,   при

 дослідженні  нам  не було показано, і при дослідженні

 сільради  було  показано,  що  існують  землі з таким

 низьким  балом  бонітету,  що  завідомо  застосування

 сільського господарства на тих землях є збитковим.

      Був   визначений  так  званий  кретичний  урожай

 різних  культур картоплі, цукрового буряка і пшениці.

 Було  показано,  що  критичний  урожай  пшениці  є 18

 центерів  з  гектара.  Тобто  якщо ви одержете урожай

 меньший 18 центерів з гектара цей урожай є збитковим.

 І  тому  були  виділені  певні  ділянки землі з таким

 низьким балом бонітету, які в принципі не можуть бути

 піддані до сільськогосподарського господарювання.

      Такі     землі    мають    бути    вилучені    з

 сільськогосподарського  господарювання.  Вони  можуть

 бути  роздані горожанам, на них можна робити будівлю, я 
 я                           - 97 - я 

 але   на   них  не  можна  планувати  ні  пальне,  ні

 гербіциди, ні добрива.

      З  точки  зору диференціального прибутку існують

 землі  для яких диференціальний прибуток є від"ємний.

 Ці  землі  це  звичайно  землі  з  дуже низьким балом

 бонітету.

      Шановні  депутати, я вважаю, що той проект, який

 нами  тут представлений може бути прийнятий в першому

 читанні  за  основу.  Я хочу просити Верховну Раду, я

 хочу просити Голову Верховної Ради, щоб прийнявши цей

 проект  за основу, доручили мені очолити цю групу, ця

 група може складатися із членів комісії по сільському

 господарству, очолити цю комісію, як доведе проект до

 другого читання з урахуванням всіх ваших зауважень.

      Тим  не  менше, я вважаю, що цей проект Закону є

 абсолютно  об'єктивний.  Він  виходить із об'єктивних

 умов  землі  на  яких  ведеться  господарювання, якщо

 господар  добре  веде  господарювання він має більший

 прибуток,  але  то його справа. Він повинен заплатити

 податок  за  землю  на  основі  фізичних властивостей

 землі.

      Розподіл  податку  дуже  важлива стаття. Шановні

 друзі!  Я  хочу  звернути  вашу  увагу. Земля, вода і

 повітря   є  три  складові  частини,  які  визначають я 
 я                           - 98 - я 

 планету  Земля  і Земля належить геть усім громадянам

 держави.

      Тому  коли  наприклад  я  працюю  у  науці, а ви

 працюєте  в сільському господарстві то це означає, що

 моя частка землі знаходиться, якби то у вас в оренді.

 З  цієї  точки  зору  виходить,  що  податок, який ми

 беремо  з  землі  взагалі кажучи має розподілятися на

 три частини. Перша частина амартизацію землі.

      Друга    частина.    На    розвиток   сільського

 господарства.   Третя   частина  належить  державі  і

 необхідна  їй  для того, щоб вивести з кризи. Тому ми

 пропонуємо  в  цьому  проекті  50  процентів  податку

 землі  -це  є  державний  податок землі, 40 процентів

 залишається  для  потреб  сільського  господарства  у

 місцевій  Раді.  І  10  процентів для Обласної Ради з

 цього податку землі.

      Мені   здається,   що   такий  підхід  є  цілком

 нормальний   і   останнє   зауваження.   Які  податки

 вилучаються   тут   Володимир  Іванович  говорив  про

 податки,  які треба платити, які податки вилучаються,

 якщо вводиться податок на землю, вилучаються слідуючі

 податки,  податок  на добавлену вартість, який займає

 40,  2  процентів  податкування.  Податок  на  доходи

 громадян через те, що все, що господареві залишається я 
 я                           - 99 - я 

 після  сплати  податку  є  його  дохід  і там же його

 заробітня плата.

      Іноваційний  фонд  -5,  7%;  плата за землю -2%;

 податок  на  доход  -3, 6%. Таким чином, із сучасного

 оподаткування,  не  рахуючи "чорнобильського", 58, 2%

 знімається  всіх  податків і вводиться єдиний податок

 на  землю.  Я прошу прийняти цей пода... цей проект у

 першому читанні.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Шановні   депутати...   Запитання?   Ну,  прошу.

 Скільки  часу  відведем  на  запитання? П'ять хвилин.

 Досить!  Виставте,  прошу. Кравчук. Київська область,

 Кравчук. Потім Алексєєнко.

 

      КРАВЧУК В.І. (215 виборчий округ)

      Шановний Ігоре Рафаїловичу!

      В принципі, підходи абсолютно правильні, але, як

 кажуть,  не  по  часу...  Якщо  погодитись  з вами, є

 принципова  різниця  в  методиці підходу до оцінки. У

 статті  1 ви пишете, що ділянки... що плата за землю,

 "...  виходячи  із  бонітетної  оцінки  землі...".  Я

 хотів  би  почути від вас, наскільки бонітетна оцінка

 відповідає реальній оцінці землі? Раз. я                          - 100 - я 

      Друге.  І хочу з вами не погодитись, що в основу

 Закону   повинно   лягти   не   бонітетна  оцінка,  а

 економічна  оцінка  землі. Тільки тоді ми можем вести

 розмову   про  всі  інші  питання,  податки,  зняття,

 відміну і ___________.

      Дякую!

     

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Так. Перше питання забувся...

     

      ГОЛОВА.   Наскільки   бонітетна   оцінка   землі

 відповідає дійсній оцінці, так?

     

      ЮХНОВСЬКИЙ  І.  Р.  Так, значить, перше питання:

 наскільки  бонітетна оцінка землі відповідає реальній

 оцінці даної землі.

      Володимир  Іванович,  я абсолютно з вами згоден,

 що  під  словом  "бонітетна  оцінка  землі"  і словом

 "економічна оцінка землі" ми часто розумієм одні й ті

 ж  самі  категорії.  Під оцінкою землі, яку я називаю

 словом...  Володимир Іванович, під оцінкою землі, яку

 я  називаю  словом  "бонітетна", включена вся можлива

 сукупність  вся  можлива сукупність оцінки землі, яка

 включає  в  себе  фізичну  структуру землі, кількість

 гумосу   на  сонячність,  величина  схилу,  кількість я 
 я                          - 101 - я 

 вологи,   кліматичний   пояс,   відстань   від  місця

 зберігання,  відстань від дорого і так дальше. Все це

 в  купі  певними  коейіцієнтами  входить  в означення

 бонітетної  оцінки. Тобто, я включаю і економічну, як

 ви  кажете,  тоже  сюди  в  слово  "бонітетна  оцінка

 землі".

      Тобто,  з  тим  як ми бедемо розростатись, і всі

 наші  науки  стануть  ще крищі    і розумніші, ми все

 більшу  кількість  факторів  будемо  включать в слово

 "бонітетна оцінка землі". Але зараз ми маємо те, що у

 нас  зроблено  тими двома інститутами, і я вважаю, що

 ці результати, які зроблені двома інститутами, можуть

 бути   введені  в  означення  оцінки  кожної  окремої

 агрогрупи.

      Якщо  Інститут  економіки  хоче  ще щось додати,

 можна ще додати, будь ласка.

     

      ГОЛОВА.   Кравчук незадоволений. Будь ласка.

     

      КРАВЧУК.  Тоді  в мене є пропозиція: внесіть свої

 оті  зауваження  і  коефіцієнти  в  загальну методику

 оцінки   грошової  оцінки  землі,  затвердимо  її  на

 Президії  Кабінету  Міністрів  і знімемо всі питання.

 Але ж  цього сьогодні немає. я 
 я                          - 102 - я 

     

      ГОЛОВА.   Тобто, в статтю  5 проекту закону.

     

      КРАВЧУК.  Абсолютно так.

     

      ___________.  тобто,  те,  що  ви  говорите, вже

 входить  в  принцип  виконання  того  закону.  Тобто,

 Міністерство   сільського   господарства  чи  Кабінет

 Міністрів  дає нормативи, що означає слово "бонітетна

 оцінка  землі",  що  входить  в означення цього балу.

 Безумовно,  що  Міністерство  дасть  ці  означення на

 основі тих даних, які дасть інститут землеустрою, які

 дасть Інститут економіки і сільського господарства.

      Ці  дані  треба  взяти,  збити  той  бал, тут ми

 написали,  скажемо, бал для України 41, він може бути

 40,  40,5    і  так  дальше.  Господи,  то мені все є

 байдуже. Але я вважаю,  що треба ....Послухайте мене,

 ....................., треба ж на чомусь стати, треба

 ж з согось почати. Почати з того, що вже є, а пізніше

 покращувати  це діло. Якщо ж дати можливість шановним

 вченим дискутувати, я вас запевняю, що вони ще будуть

 цілий рік дискутувати і не дойдуть до ніякої згоди.

      Тому  треба затвердити ті бали, які вже зараз є.

 Для  них є карти. Вони зроблені в єдиному маштабі для я 
 я                          - 103 - я 

 всієї  держави,  а  тоді вже вносити окремі поправки.

 Більше   того,   можна  дати  право  місцевим  Радам,

 обласній   чи   районній   Раді   вводити  відповідні

 поправки.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Олексєєнко. Останнє запитання і

 відповідь.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К.

     

      Шановний  Ігор Рафаїлович, в 5 статті ви пишите,

 що   плата   за  землю  справляється  в  карбованцях,

 виходячи  з  ціни  одного  центнера озимої пшениці на

 товарній    біржі.   І   дальше.   Плата   за   землю

 визначається,   виходячи   з  нормативної  ціни.  Так

 скажіть,  будь ласка, з якого принципу ви виходите чи

 товарна  біржа...?  Розумієте,  що  получається, якщо

 сьогодні  у  нас  неурожай,  на  товарній  біржі ціна

 підскочила,  так  мало того ще товаровиробник повинен

 більше платить податок бо неурожай. Це перше.

      І  по-друге. Ігор Рафаїлович, ми в робочій групі

 сиділи  разом  з  вами, обговорювали ці питання. І ми

 тоді,   по-моєму,   дійшли   до  згоди.  І  ми  разом

 відпрацьовували  ту методику, яка поступила в Кабінет я 
 я                          - 104 - я 

 Міністрів.  А  сьогодні  перед буквально обсуждєнієм,

 внесли  оцей  свій  альтернативний  Законопроект. Так

 коли ви був іскрений, тоді чи вчора, коли родився цей

 документ?

     

      ЮХНОВСЬКИЙ  І.  Р. Володимир Кирилович, ви даєте

 завжди  удар  під  бік.  Треба  зовсім  спокійно.  Я,

 дійсно,  вважаю,  що  повинна  бути  ціна, коли ви на

 даний...  Ну,  я можу перевести ціну в доларах, але я

 хотів  би,  щоб  ми  не  мали  перед  собою той долар

 зелененький  вічно як якийсь таки, як то називається,

 як  зірець.  Я  так  вважав,  що  пшениця  є  основне

 багатство,  яке є в Україні. І якщо на товарній біржі

 на  даний момент часу пшениця коштує стільки-то, а ви

 маєте  заплатити, скажімо, 2 ц податку, то ви податок

 платите  в грошах на час вартості пшениці на товарній

 біржі.

      Тому я не буду з вами сперечатися відносно того,

 яку   ціну   брати:  чи  ту  ціну,  яку  Міністерство

 визначило,  чи  на  товарній  біржі.  Я  вважав би, в

 одному  місці  треба  ввести поправку. Я вважав би...

 того Закону, ту, яка є на товарній біржі. Перше.

      Друге.   Тепер  відносно  того,  що  ми  з  вами

 працювали.  Ми-то  з  вами  почали  працювати, але ви я 
 я                          - 105 - я 

 докінця  з  нами  не  працювали, а докінця працював з

 усіма.  Тобто я їздив по всіх інститутах і був у всіх

 сперечаннях,  які були. І мушу вам сказати, що якби я

 не  мирив  отих вчених з одного інституту і з другого

 інституту,  то,  чесне  слово,  нічого  між  ними  не

 получилось би.

      Але  коли  я  уважно зважив те, що хоче Інститут

 економіки  з  економічною  оцінкою,  і  того, що хоче

 Інститут   землеустрою   з   бонітетною  оцінкою,  то

 кінцеві  результати  співпадають. І тому я вважав, що

 не  треба  селянам крутити голови: то така оцінка, то

 така  оцінка,  -тому що вони зовсім близько між собою

 співпадають,  то  дати  їм  один  напрямок. Тому що я

 вважав,  що  податок повинен бути дуже простий і дуже

 просто  повинен  визначатися.  І  повинна  висіти оця

 карта, щоб селянин бачив своє місце і ніякий бюрократ

 не  міг  йому  там  поставити  таку якусь загвоздку і

 взяти більший якийсь податок, ніж треба.

 

      ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович, сідайте, дякую.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати, тут цікава в нас зараз я 
 я                          - 106 - я 

 ситуація.  Безперечно,  ми  повинні  виходити із двох

 обставин:  перша-наше  бажання  підійти  все-таки  до

 зміни логіки розрахунку товаровиробника за землю. А з

 іншого боку виходити ще з тої ситуації, що ми повинні

 певний  час  витратити  на  такий  підхід. Тому ми не

 можемо  ігнорувати  розробку від комісії Держкомзему.

 Вона  закладає  логіку, тільки ми... закладає механіз

 оплати  за землю, але ми хотіли б по-іншому визначати

 вартість  землі  і  плату  за неї. Можна погодитися з

 методикою,   котру   пропонує   Ігор   іллич,  але  в

 середньому  навіть  прикинути,  що у світі ціна давно

 визначена  на землю, це від 3 до 15 тисяч долларів. В

 середньому  якщо  взяти  то  буде  десь  8  тисяч,  а

 українська  земля  краща,  це  буде  майже  10  тисяч

 взагалі,  візьміть один процент від цієї вартості хоч

 поляки  платять  3  проценти  ось вам буде інша ціна.

 Якщо  перевести  на ту методику про яку говорить Ігор

 Рафаїлович 30 центнерів візьміть на біржі сьогодні 15

 міліонів  тонна,  стартова  ціна  і  то  ще  вона  не

 повністю  визначається  за  дві,  за  20, 30 міліонів

 візьміть,  з  від  ти  відповідні проценти, теж можна

 таким шляхом вийти. Про що йдеться, йдеться про те що

 ми  маемо,  сьогодні  логіку сформульовану, в поданні

 від комісії, але б хотіли начинку туди зробити та яка я 
 я                          - 107 - я 

 відповідає  нашим  інтересам  і  завданням перебудови

 механізму  плати  за землю, тому я гадаю, що ми можем

 зараз говорити бо власно кажучи обговорення там чітко

 запропоновано  вже  в  самомму проеткі документу. Він

 надзвичайно опрацьованний тут нема чого сказати. Крім

 деяких  там  редакційних  уточнень, тощо, і тому наша

 дискусія  буде зводиться власно кажучи і запитання це

 показало до того так чи так, оплата за землю.

      Тому  як  би  можна  було зробити таким чином, У

 першому  читанні  прийняти  документ  запропонованний

 комісією, одну хвилинку, далі доручити розгляд його з

 урахуванням  методику  яку пропонував в доповіді Ігор

 Рафоілович,   це  питання  в  другому  читанні  після

 прийняття   концепції   про  оподаткову  політику.  І

 методики оцінки землі безперечно.

      Тому  що там може бути спірно я переконанний, що

 прийдеться буде 90 відсотків того що ви говорили буде

 введено  в цю методику. Але там Ігор Рафаілович, я не

 хочу  сперечатися,  я  міг  би з вами з цього приводу

 говорити  я  не  такій  великій фахівець, але я трохи

 знаю,  як  це  все оцінюється і визначаеться. Тому ще

 пропоную.

      Будьте  уважні, якщо ви погодитесь, бо ви можете

 наполягти на обговоренні будемо починати обговорення. я 
 я                          - 108 - я 

      Тобто  в  першому  читанні  приймаємо  митодику,

 доручаємо  за  цей  час  підготувати,  я вибачаюся, у

 першому  читанні  голосується  варіант  від  комісії,

 доручаємо їй же разом з розробниками іншими розробити

 методику  оцінки  землі.  Врахувати  в статті 5 цього

 проекту  необхідність  відображення цієї методики і в

 другому  читанні  повернутися  до  цього закону після

 прийняття конценпції про оподаткування.

      Зрозуміла пропозиція? Зрозуміла. Не зрозуміла.

      Наполягаєте на обговоренні. ні, ні, я вибачаюся,

 я не можу ставити на голосування оскільки записалися,

 якби   депутати   відмовлялися,   я  б,  з  процедури

 Кравчука, поки дійде Степенко, як перший виступаючий.

     

 

      ___________.   Дякую.  Олександр  Олександрович,

 шановні   депутати,  я  повністю  погоджуюся  з  тією

 пропозицією, що сказав Олександр Олександрович, в тій

 послідовності  і хочу добавити вашу ж таки Олексаандр

 Олександрович пропозицію.

      Не  треба  розуміти,  що  даний  закон це просто

 любітельская  справа,  це  досить  професійний  закон

 повинен  бути  і ми підтримуємо ваше зауваження, і ми

 готові від своєї комісії піти у всі комісії і замість я 
 я                          - 109 - я 

 того,  щоб тут втрачати час на обговорення, ми готові

 піти  у  всі  комісії  і  цей закон в першому читанні

 розказати,  розібрати  до  кісточки  і  вислухати всі

 зауваження і прийняти...

     

     

      ГОЛОВА.  Тобто  до  другого  читання.  Але це ви

 переконайте (..........), якщо він не захоче, то тоді

 я  буду голосовать.

     

      _______________    Василь   Іванович   став   на

 принципову позицію - обрати.

     

      _______________   Шановні  друзі,  як  каже  наш

 Голова  Верховної  Ради,  вже  таку  класичну  фразу:

 "Верховна  Рада не розглядає неважливих питань". І це

 дійсно так.

      Але є такі питання, які не просто хвилюють усіх,

 а які повині насторожити нас, як законодавців, щоб ми

 прийняли   таке   законодавство,   яке   дійсно  буде

 відповідать вимогам нашого часу. Ми вже все, ну майже

 все,   розвалили.   Осталось   єдине  розвалить,  або

 угробить землю.

      І  оцей  проект,  який  дала  комісія з аграрних я 
 я                          - 110 - я 

 питань, він  це  завдання  успішно вирішить. Це я вам

 сьогодні гарантую. Я не розумію, говорять принцип від

 загального  до часткового, од покі не буде концепції,

 так нічого в нас не получиться.

      А   ми   давайте  другий  принцип  візьмем  -від

 часткового  до  загального.  Тобто  розробим класично

 один  Закон  "Про  плату  заземлю"  і  внесем  його у

 концепцію,  яка буде розроблена по нашій політиці. Де

 ж в чому ж тут нелогічність?

      І  ще  одне,  я  не  знаю  яким  принципом  нада

 користуваться.  Мені  думається,  що  нада  принципом

 одним  єдиним,  щоб  був на землі господарь. Виступає

 Володимир  Іванович  говорять:  "Логіки там нема, а в

 нас єсть логіка".

      Ну, знаєш  не  має трансляції, це похоже на отой

 анікдот, як той взявсь за голову каже: "Боже, а яки ж

 у них тоді цигани". Еслі вже тут є логіка, а логіка в

 слідуючому.  Я  ще  раз,  третій раз на цій Верховній

 Раді  кажу: "Проїдте від Києва до Белгорода, до Умані

 і поза Уманью і подивіться тисячі гектар, які заросли

 бур'янами  -це  логіка,  логіка  в  тому, що ця земля

 нічого  не  стоє,  ніхто за цю землю не думає, просто

 землю взяли працювати на ній не хотять і ця земля, ми

 знижчуємо найдорожче багатство на нашій Україні. я 
 я                          - 111 - я 

      Я  вношу  ще  одну  пропозицію  тут  дискутували

 дійсно  є кордон там є земля, є військові, є.........

 всі  повинні за землю платити, але наприклад шяховики

 повинен  бути  норматив  стільки  по  нормативу  в їх

 повинно  бути землі і за неї нехай вони не платять. А

 якщо  в тебе більше нормативу землі ти за неї платити

 податок.   А   навіщо  ти  тоді  її  держиш.  І  якщо

 Косаківський  находить  200  гектар так хіба це можна

 цей  приклад,  як  класичний приводити і ще одне діло

 зайшло  за  птахофабрику,  от  там  200  гектарів а в

 колгоспі  4  тисячі.  Так  це  пахофабрика можна тоді

 завод брати нехай він купляє корма в того хто платить

 за  4  тисячі,  буде  більша  урожайність  він матиме

 дешевшими  і  нехай  фабрика виробляє свою продукцію.

 Тобто  в  цеї фабрики земля не є як основний виробник

 продукції.

      Тому тут абсолютно нічого це не можна змиритися.

 Останнє, що я хочу сказати.

      Просто  так,  ви  візьміть статтю 22 і статтю 23

 те,  що нам пропонується. І от коли уважно прочитати,

 це   так   коли  не  думати,  дивіться,  що  написано

 нормативна  ціна  земельної  ділянки установлюється у

 150 кратному розмірі земельного податку на землю.

      Земельний  податок  на  землю взяли з потолка із я 
 я                          - 112 - я 

 стелі  по  українському  Володимир Іванович, і тоді в

 150 раз її збільшили і зробили ціну землі.

      Ну, що може бути більш абсурдне чим це, я просто

 хочу  сказати,  шановні  мої друзі, якщо ми з вами не

 заставимо  працювати  мене, як виробника на землі цим

 законом ця земля нікому потрібно не буде. Я вибачаюся

 Олександр  Олександрович,  я  був в інституті під час

 зустрічі  Ігора  Рафаїловича  був на комісії... Єдине

 розумне,   що   сказали   представники  від  Кабінету

 Міністерів..  кажуть:  те,  що  пропонує  і  відстоює

 Степенко  -це  ж  для  тих, хто хоче робить... А що ж

 отим  лежачим  тоді?  Як  же  їм  буть? А лежачий хай

 лежить!  Як  почуствує, що надо за землю платить, він

 устане і буде працювать.

      Дякую за увагу.

      (Оплески)

     

      ГОЛОВА.   Ні,   дискусію   -це,  будь  ласка,  у

 Комісії... Не треба, Володимир Іванович!

      Розкажіть йому окремо.

      Наполягає Петрук на слові? Прошу!

      За ним Пронюк.

     

      ПЕТРУК В.І. (336 виборчий округ) я 
 я                          - 113 - я 

      Шановні депутати!

      В   принципі,   із   пропозиціями   Степенка   я

 погоджуюсь. Але я хотів би сказати слідуюче.

      Закон,  який  був прийнятий раніше, про плату за

 землю,  до  якого  ми сьогодні вносимо зміни і хочемо

 прийняти, був направлений на раціональне використання

 і   охорону  земель,  підвищення  родючості  грунтів,

 вирівнювання        соціально-економічних        умов

 господарювання  на землях різної якості, фінансування

 витрат  на  ведення  земельного  кадастру, проведення

 землеустрою  та  моніторингу земель, а також розвитку

 інфраструктури населених пунктів.

      Як показує аналіз, цей Закон, в основному, своєї

 функції  не  виконав.  Я  б  хотів  би навести кілька

 цього...  кілька прикладів з тим, щоб все-таки ми цей

 Закон  повинні  прийняти  розумно  і правильно з тим,

 щоб,    дійсно,   сьогодні   зберегти   ефективне   і

 раціональне   використання   земель.

      Припустим,   я   наведу...   Так,   сьогодні   я

 представляю  зону  Полісся. Сьогодні на Поліссі кожен

 другий  гектар  потребує  вапнування, тобто, хімічної

 меліорації.  Уже  держава сьогодні фактично 3 роки не

 виділяє  жодної  копійки  на проведення цього заходу.

 Через  економічні негаразди в економіці (сьогодні які я 
 я                          - 114 - я 

 у  нас  єсть)  господарства  не в змозі проводити цей

 захід.  Як показує аналіз, уже в цьому році на землях

 Полісся  пішла  кислотна рослинність. Якщо ми ще два-

 три  року  не  приймемо  ніяких  заходів до цього, ми

 повністю закислемо землі і взагалі не будемо мати там

 ніякої віддачі.

      Я  веду  до того, що як ми встановимо нормальний

 податок  на  землю, якщо ми встановимо нормальну ціну

 на    землю,    нам   необхідно   не   30   процентів

 використовувати коштів, які направлені на спецрахунки

 сільських  Рад і використовувати на землю. Ми повинні

 сюди  направити  не  менше  70 процентів, які повинні

 використати іменно в цьому напрямку.

      За  рахунок  цих коштів я маю відплати за землю,

 ми також, як говориться в законі, повинні вирівнювати

 соціально-економічні  умови  господарювання на землях

 різної якості.

      Я   хчу   навести   слідуюче.  Що  ж  жце  таке?

 Припустимо,  зона  Полісся  сьогодні  дає один гектар

 зерна  до  10,  а  в  деяких  місцях трошки більше 10

 центрнерів з гектару землі. Що таке один гектар землі

 посіяти  на  Поліссі і в любих районах нашої України?

 Один  гектар  потребує  ту саму норму висіву, ту саму

 норму  кількості  сівалок,  ту  саму  норму кількість я 
 я                          - 115 - я 

 паливно-мастильних  матеріалів  і  кількість  затрат.

 Крім   ого,   поліська   земля   без   добрив  ніякої

 врожайності  не  дасть.  Але  врожайність  на Поліссі

 сьогодні  складає  до  10  центнерів з гектару, я маю

 даже  в  Саранському  районі,  Володимерецькому районі

 Ровенської   області  і  південні  райони  Ровенської

 області більше 40 центнерів з гектара.

      Вартість  зерна,  які  закупляє держава одна. То

 чому ж, питається в задачі, чому селянин, який працює

 одинаково  там  і там, у десять раз і більше обіжений

 на Поліссі, ніж в інших регіонах області?

      Тому  встановити  правильний сьогодні податок на

 землю і використати ці кошти, ми зобов'язані все-таки

 вирівняти ці соціально-економічні умови.

      Я  вважаю,  ціна  землі,  яка  запропонована цим

 законом,   є   дійсно   низькою,   ці   землі   треба

 встановлювати вищою. Але поскільки ми сьогодоні з цим

 зволікати, закон все-таки прийняти в першому читанні,

 а в другому читанні все-таки ці моменти уяснити.

      Дякую.

     

     

      ГОЛОВА.    Дякую,   Вікторе   Івановичу.   Орест

 Дмитрович, наполягаєте? Прошу. я 
 я                          - 116 - я 

      Попеско  відмовився  від  слова, я так зрозумів?

 Теж ні, будь ласка.

     

      КЛИМПУШ О.Д.

     

      

      Шановні   колеги   народні   депутати!   Шановна

 Президія!  Я сьогодні тут на цій трибуні, тому що так

 склалося.  З  одного  боку  я представляю той район в

 Україїни де кількість землі, що приходиться на одного

 жителя  є  чи  не  найменша.  І  тому  питання  землі

 сьогодні, коли особливо змінилася   ситуація,  це  ви

 знаєте,  яка  вона, питання землі -це питання життя і

 смерті. І ціни немає там іншої у нас, у наших умовах.

 У  наших  умовах  уже  за  останні  два роки були три

 сметрельні випадки тільки на тому, що люди не моджуть

 розділитися   і   розійтися  на  цих  проблемах,  яки

 виникають   навкруг  землі.

      90  процентів  відсотків  зістрічів  з виборцями

 стосуються  виключно земельного питання. І ми прийшли

 до  висновку,  що це питання можни врегулювати і слід

 обов'язково    врегулювати   економічними   методами.

 Внаслідок    недосконало   Земельного   законодавства

 сталося  так,  що  декому  різниця  між власності, не я 
 я                          - 117 - я 

 власності,  а  земля  яка  є  сьогодні в користуванні

 відрізняється в деяких сім'ях в 100 разів. В когось 4

 сотки,  а  в  когось  4 гектари. І тому є надзвичайно

 складно  і це треба обов'язково відрегулювати.

       Тому  ми не можемо погодитися з тим, як сьогодні

 пропонується  нам,  коли  є  один  загальний  підхід.

 Здається,  що підхід мусить бути диференційованим, що

 мусить   бути   надана   можливість   місцевій  владі

 встановити, дійсно, і встановлючати ціну не тільки по

 тих  підходах,  як  ми  сьогодні тут пропонували, але

 залежно від того, яку вона має цінність на місці.

      Сьогодні  ми  виходимо до визначення цінності із

 тих  витрат,  які необхідні були для утримання різних

 земельних,  землевпорядних  організацій. Так не можна

 підходити.  Але  до  того  часу  поки ми не перейдемо

 повністю  не  те,  що  земля має свою вартість, ми не

 зможемо цього досягти.

      Що   я   зотів  інше  сказати  стосовно...  Інша

 сторона,  яку  я  також  повинен  зачіпит, стосується

 транспорту. Транспорт сьогодні є загальнодержавний, є

 інші  види  транспорту.  Я  думаю,  що ми повинні, ви

 повинні  погодитися,  що  сьогодні всі, весь податок,

 який  платить  залізниця, оплачують її споживачі. Тут

 іще  є  якийсь  вихід. Але обсяги падають і упали в 4 я 
 я                          - 118 - я 

 рази,  а  відповідно  в  тарифах ця ціна піднімається

 зараз.

      І друге. Стосовно автомобільних доріг. Тут немає

 інших  доходів.  І тут єтакий парадоксальний випадок.

 Наприклад,   за   цією   схемою,   яка  сьогодні  нам

 пропонується,  автомобільні  дороги повинні заплатити

 податок  5,  6  трильйона  карбованців.  А  бюджетом,

 проектом  бюджету  передбачено  всього  5  трильйонів

 карбованців  на будівництво автомобільних доріг. Тому

 тут треба відійти і найти правильне вирішення.

      Я  згоден,  і наша комісія пропонувала, щоб було

 під дороги загального користування питання вирішено -

 звільнити  від  податку.  І  це  було  в  Законі "Про

 транспорт".

      Ви  знаєте,  що потім питання було переглянуто і

 сказли,  що  це  ми вирішимо при розгляді питання про

 податок на землю.

      Я  просив  би це питання вирішити. Зокрема тому,

 що  треба  перейти  на  норматив  (дійсно,  правильно

 звучало),  треба  перейти на норматив, норматив треба

 переглянути  і  залишити  тільки  те, що знаходиться,

 неоподатковувати,  що  знаходиться  під будовою колії

 або під будовою дороги. Так, дійсно це треба зробити,

 але таке справедливе рішення повинно бути знайдене. я 
 я                          - 119 - я 

      І  останнє.  Я хотів би попросити вас, щоби якщо

 цей   Закон   все-таки   буде   прийнятий,  щоб  було

 передбачено, що облвиконкоми можуть, мають право ще й

 в  широких  межах  диференціювати  плату  за  землю і

 розглядати   (я   закінчую)   і   розглядати  питання

 прогресивного податку. Тобто там, де землі дуже мало,

 в  місцях,  де  мало,  там  повинен бути прогресивний

 податок,  тому  що  щоб людина, яка вже взяла другий,

 третій  гектар,  вона думала, чи воно їй потрібно, чи

 треба поділитися зі своїм сусідом.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Попеску. Я проси би Петренко, Алексєєва,

 Анісімова,  Шаланського  і  Харламова відмовитися від

 слів. Перший раз.

     

      __________.   444  виборчий  округ,  Чернівецька

 область,    голова   підкомісії   з   міжнаціональних

 відносин.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 колеги,  соглашаясь  в основном с мнением высказанным

 здесь  и уважаю наше с вами время я буду конкретным и

 лаконичным.  Сегодня  у  нас  на  руках  два  проекта

 сводных,  проект  предложеный  Кабінетом  Міністрів и я 
 я                          - 120 - я 

 паралельно  комисией по агропромышленому комплексу, и

 проект групы Игоря Рафаиловича Юхновського.

      Я не буду касаться методики оценки земли, других

 вопросов, которые здесь очень професионально говорили

 предыдущие   ораторы,  а  остановлюсь,  лишь  на  той

 проблеме,  которая  непосредственно  связана  с нашей

 комисией и комисией по правам человека и национальных

 меньшинств.  Касаясь вопроса о льготах в оплате земли

 я  б  хотел  сказать следующее, в законопроекте групы

 Юхновського  вопрос  об освобождении, от этого налога

 религиозных  орагнизаций6 вообще выпал из поля зрения

 и  если  в  проекте  комисии и Кабинета Министров это

 предусмотрено, то выпала другая деталь освободение от

 этого  налога национальных культурных общетв, конечно

 имееться  в  виду  только те религиозные национальные

 культурные     организации,    которые,    официально

 зарегистрированы и не имеют хозрасчетной структуры.

      Исходя  из вышеизложенного я предлагаю в области

 предосталвение    льгот    поддержать    законопроект

 предложенной  комисии по агропромышленному комплексу,

 а  пункт  6 статьи 11 этого проекта изложить от слов,

 "від   земельного   податку   звільняються,  пункт  6

 зарейстрований  релігійоною організацію, національно-

 культурні  товариства  і  далі за текстом, благодійні я 
 я                          - 121 - я 

 фонди крім тих, що мають розрахункові підприємства."

 Доказать  необходимость  внесения  такой  поправки  я

 думаю,  излишне,  я  думаю, такым образом, прелагаю в

 области  предоставление  льгот  принять за основу все

 речи  льготников, предложеные комисией по АПК. Что же

 касаеться закона в целом, предлагаю принять за основу

 законопроекты   изложенные   от  комисии  и  поручить

 комисии      по      агропромышленному      комплексу

 совместно   с  групой  Игоря  Рафаиловича  Юхновского

 подготовить согласованный проект для второго чтения с

 учетом всех предложенных поправок спасибо.

     

      ГОЛОВА Дякую вам , Петренко.

      За ним Алексеев.

     

      ПЕТРЕНКО.   Уважаемые   колеги  я  соглашаюсь  с

 мнением  многих  депутатов,  которые высказывали, что

 этот   закон  не  проработан  он  требует  дальнейшей

 детальной  разработки,  принятие таких важных законов

 поспешно  не приведет ни к чему хорошему. Более того,

 комиссии,    которые    работали    почти   полностью

 проигнорировали   предложение   комиссий   Верховного

 Совета,  в частности хочу опять же вернуться к статье

 21,  в  которой  говорится,  и  предложение  это было я 
 я                          - 122 - я 

 комиссии  базовых отраслей, внести в той части, когда

 на   специальные   бюджетные   рахунки  Рад  народных

 депутатов    выкористовуются    для    таких   целей,

 обязательно   нужно  добавить,  розробка  генеральних

 планів,  населених  пунктів  та  іншої  містобудівної

 документації,  щодо  визначення  теріторій  та вибору

 земель   для   розвитку   міст   курортів,   об'єктів

 природного   заповідного  фонду,  інженеротранспортну

 інфраструктуру  та  інші, а також введення державного

 земельного   (..........)   земліустрою,  моніторингу

 земель,  еще  раз  предлагаю  этот закон отправить на

 доработку и только после этого голосовать.

 

 

      ГОЛОВА. Дякую Алексєєв.

     

      ___________. Уважаемые коллеги давайте прекратим

 разговор,  послушайте,  что  я  скажу, потому как это

 касается  всех,  и  левых и правых, и националистов и

 социалистов и центристов.

      Мы   сейчас   рассматриваем   важнейший  вопрос,

 который  будет  определять  как  жить  дальше  нашему

 государству.

       Так  вот  мне  очень  жаль, что мне приходиться я 
 я                          - 123 - я 

 выходить  по этому вопросу повторно, выступать второй

 раз, что я имею ввиду.

      Вот  по  этому вопросу я выступил у вас в ноябре

 месяце,  вы все выслушали, при втором чтении вопроса,

 проголосовали   это   есть  в  стенограмме,  но  наши

 уажаемые   чиновники,  когда  делали  так  называемую

 редакторскую  правку, все это вычистили, мы тут сидим

 спорим, (..........) голосуем, а потом этого в законе

 нет, так вот приходиться выходить второй раз.

      О  чем  я  говорю.  Нам  говорять  мы  принимаем

 законность  по  земле  и  он  будет  стимулировать ее

 более эффективное использование, правильно если земля

 находится  под  цехом,  то эта земля либо стимулирует

 либо выпуск продукции, либо этажность цехов, ну более

 рационральное  использование, но есть ведь совершенно

 отдельные элемент, которых никто не желает учитывать,

 речь  идет  о  землях  транспорта,  земли  транспорта

 выполняют  охранную  функцию  и  не предназначены для

 производства.  О  чем  речь  идет? Речь идет о полосе

 отвода железных дорог, шоссе, автомобильных дорог.

      Для  чего  они  отведены? Не для красоты. Дело в

 том,   что   та  же  железная  дорога,  а  я  поверте

 железнодорожник   с   четверть  вековым  стажем  -это

 сложнейшее  инженерное  сооружение.  Ну, мы все видим я 
 я                          - 124 - я 

 обычно  шпалы  и  рельсы,  иногда насыпь. В этом есть

 система    водоотвода,    система    канал,   система

 укрепляющая.  И  наконец,  те  самые посадки, которые

 большинство  из вас видят из окон, и считает, что они

 посажены  для  красоты.  Да,  ни  в  коем случае. Это

 элемент    инженерного   сооружения,   служащий   для

 снегозащиты.    Когда   их   не   было   при   Иосифе

 (..........),   можна  было  мобилизовывать  людей  с

 лопатами и чистить пути. Сейчас эту функцию выполняют

 посадки.

      Обкладывая  их  непосильным налогом мы тем самым

 стимулируем  разрушение  вот  этой сложной инженерной

 системы.  Все железнодорожники согласны отказаться им

 не за что платить. Я приведу несколько цифр.

      По  Южной  дороге,  одной  из  шести  дорог,  за

 прошлый  год  было  разобрано 48 киломметров путей, в

 том   числе   и  11  киломметров  вторых,  снято  100

 стрелочных переводов. Что это значит? Железные дороги

 живут  за  счет  самоедства.  И  накладывая   на  них

 непосильное  налоговое бремя мы тем самым провацируем

 дальнейшее их разрушение.

      Давайте  вспомним 18, 19 год. Стану ростащили на

 части    колчаковцы,   деникинцы,   красные,   белые,

 петлюровцы,   (..........).   Но   работали  железные я 
 я                          - 125 - я 

 дороги, (..........)  бедно общество жило.

      Сейчас  железные  дороги, автомобильные -это то,

 что  пока  соединяет Украину. Убивая их, мы тем самым

 убиваем  и ту страну, где мы живем.

      Я хочу еще один пример привести. Раньше от Киева

 до  Харькова  поезд шел 10 часов. Сейчас идет 12. Что

 расширилось  растояние?  Да  ни в коем случае. Просто

 из-за   плохого   состояния  пути  вынуждены  снижать

 скорость, чтобы не было аварии.

      Конкретное  предложение:  есть  статья  7 и есть

 статья  11, ее проигнорировали и........ за то, чтомы

 проголосовали.     Имеется     ввиду,     если    луг

 находится............  колхозов, совхозов или фермера

 по   Харьковской   области   по   таблице,   за  него

 выплатчивается  4,  8  карбованца за квадратный метр,

 если  он  находится  ведомстве железной дороги с него

 берут 600 карбованцев, то есть почти у 80 раз больше.

      Выдержит  кто  небудь  или  нет? Поэтому давайте

 подойдем    не   с   ведомственных   позиций,   а   с

 государственных  в  этом  проекте  Закона должно быть

 четко  отражены  льготы  для охранных зон транспорта,

 если  мы  это  не  сделаем,  то  мы  тем  самым будем

 правоцировать разрушение нашей транспортной системы.

      Ну   и   на   конец   последнее.   Регламент,  я я 
 я                          - 126 - я 

 закругляюсь и считаю(перебиває ГОЛОВА)

     

      ГОЛОВА.  Ну  у  вас  було  записано.,  що ви від

 "Єдності"  виступаєте,  тому  я  вас не зупиняю. Ваша

 одна хвилина, щ 40 секунд говоріть.

     

      ___________. Но коль у меня еще 40 секунд есть я

 постараюсь  вас  убедить еще раз проголосовать за то,

 что  мы  уже проголосовали, что есть в стенограммах и

 потвердить в конце концов., что мы принимаем решение,

 которые никто не имеет права отменять.

      Но  это  я  думаю  пойдет  на  пользу  и  нам  и

 транспорту и всей Украине*.

     

      ГОЛОВА. Слово маэ Анісімов, одну хвилину просить

 за  ним  вперше на трибуні Верховної Ради виступатиме

 депутат Шаланський.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.

     

      Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр

 Александрович !

      Я  много не займу времени, я буквально минуту, я

 еще  хочу  подтвердить то, что я сказал. Что ценность я 
 я                          - 127 - я 

 земли  на  сегодняшний  день  конечно этим законом не

 определена  -это  одно.  Плодородие  земли и увязка с

 налогами  и  симулированием  труда  на земле, тоже не

 определены.  Но я хочу сказать самое главное. Отвечая

 за  одно  и товарищу Степенко. Я в принципе согласен,

 что надо ......... от частного , потом увидеть общее.

      Но  если мы на сегодняшний день общее возьмем за

 сто  процентов  прибыли,  а  в  частное можем вложить

 столько,  что  потом  сложив  вместе получим, что оно

 перепрыгнет  сто процентов, которое прибыль имеется в

 данном  вопросе, то такое общее то тогда нам придется

 совсем по - другому пересматривать.

      Александр  Александрович,  я  обращаюсь  к  вам:

 давайте   сделаем   все-таки   прокольное   поручение

 правительству  (и я согласен с тем, что вы сказал: ни

 один   закон   по  налогообложению  в  этом  зале  не

 рассматривать,  если  мы  не  увидим  концепцию  и не

 увидим этого общего.

      Сегодня  кто-то в уме это общее держит, но он не

 хочет  сказать,  сколько будет стоить это общее, если

 мы частным путем будем принимать здесь законы. Мы уже

 один  приняли,  теперь, во втором чтении на НДС, а мы

 не видим общего -что мы получим на конечном итоге....

 переделе.  Поэтому  я  еще раз прошу поставить это на я 
 я                          - 128 - я 

 голосование.  Не  дав  общею картину налогообложения,

 что  будет  иметь  государство  и производитель, ни в

 коем   случае   не   вырывать   из   контекста  и  не

 рассматривать поодиночке.

     

      ГОЛОВА.    Дякую,   Леонід   Олександрович,   за

 лаконічність.

      Шаланський, прошу. анатолій Миколайович!

     

      ШАЛАНСЬКИЙ   А.  М.  (226  Знаменський  виборчий

 округ).

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 депутати!

      Законопроект   про   плату   за  землю,  як  уже

 відмічалося,  це (простіше кажучи) -джерело існування

 Державного  комітету України по земельним ресурсам  в

 частині  виплати  заробітної  плати  працівників цієї

 служби.  За  останні  3 роки не проводяться роботи по

 збереженню  земельних  угідь та відновленню родючості

 грунту.  Державний  комітет ледь животіє сам і ніяких

 програм  не  розробляє і не впроваджує у виробництво.

 Держава   повинна   забезпечити   нашим  нащадкам  не

 пустелю,   а  квітучу  землю  -для  цього  й  повинні

 справлятися  податки  і спрямовуватися на відновлення я 
 я                          - 129 - я 

 родючості  грунтів.

      Я  ніколи  не  погоджуся на те, щоб оцінка землі

 відкрила  можливість  торгувати  нею! Це недопустимо.

 Земля  не  створювалась  нами, а дана нам Природою. І

 повинна бути загальнодержавною власністю.

      Вартісна оцінка землі повинна дати реальні кошти

 для  підтримання  її  родючості  і забезпечення життя

 людей  на  ній.

      А  поскільки  це  питаня  не  вирішено  в даному

 законопроекті,   я   вважаю,   що  він  повинен  бути

 направлений на серьйозне доопрацювання.

      Але  хотів  би  зробити ще одне таке зауваження.

 Я не розумію нашого такого підходу взагалі до питання

 аграрних  питань. Постійно поширюється думка, що от в

 цивілізованому  світі  все надзвичано прекрасно і нам

 необхідно   їм  слідувати.  Розбудову  держави  майже

 завершили,     розбудували     -далі    вже    нічого

 розбудовувать.   Потрібно   вже   починать  будувать,

 товариші.

      У  складі  Верховної  Ради  є  комісія в справах

 агропромислового  комплексу.  У держави є в наявності

 більше  10  науково-дослідних  інститутів,  які  своєю

 програмою    повинні    забезпечити   цілеспрямований

 розвиток  цієї  науки.  Але  ми  на сьогоднішній день я 
 я                          - 130 - я 

 чекаємо  від Кабінету Міністрів концепцію по розвитку

 агропромислового  комплексу.  Це, мабуть, неправильна

 позиція. Ми повинні скористатись законодавчо, комісія

 скористатись  цим  потенціалом  наукових працівників,

 які є армією  професорів, академіків у нашій державі,

 і,  виходячи з реального положення в агропромисловому

 виробництві  в нашій державі, розробити нашу конкретну

 для умов  України програму.

      Концентрацію  і  колективізацію провів уже увесь

 світ.  Ми  ж,  маючи реальне колективне підприємство,

 починаємо працювати на фермерство.

      10  місяців  працюємо  в  Верховній  Раді нового

 скликання,  за  законами  природи дитина давно мала б

 вже народитись, а ми ще не маємо навіть концепції. то

 яка  ж тут роль комісії? Кабінет Міністрів не виражає

 на  сьогоднішній  день думки тих, хто працює сьогодні

 безпосередньо на землі.

      Я   вважаю,   що   на   сьогоднішній  день  наша

 законотворчий  процес повинен бути направлений на те,

 щоб забезпечити висовоефективне використання землі, а

 тих,  хто  на ній працює, достойних умов життя. І щоб

 люди гордились  своїм званням хлібороба.

      Дякую за увагу.

       я 
 я                          - 131 - я 

      ГОЛОВА.   Дякую.

      Останній виступ Харламов Віктор Григорович.

     

      ХАРЛАМОВ.     Товарищи    депутаты,    уважаемый

 председательствующий.

      Мне  второй раз за два дня последних приходиться

 выходить  на  эту трибуну для того, что злоупотребить

 вашым вниманием. На сегодня особый вопрос, сегодня мы

 рассматриваем  налог  на землю. Земля, как вы знаете,

 сегодня  в  беде.  В беде люди, которые живут на этой

 земле. И мы должны с вами взвесить эти обстоятельства

 перед принятием этого Закона.

      Какая идеология Закона. Кое кто хочет ее видеть,

 как   кто  эфективнее  работает,  тот  меньше  должет

 платить.  И правда. Тот, кто эфективнее работает, тот

 больше  вкладывает  в  эту  землю.  Оставляет нам эту

 землю  богаче. Вправе ли мы накладывать на него такой

 большой  долг платежа? Наверное нужно задуматься. Вся

 проблема принятия этого Закона, мне кажется состоит в

 одном: в том, как правильно определить эту плату. Как

 бы  не было мне больно говорить, на сегодня я стою на

 стороне Игоря Рафаиловича Юхновского, я считаю что он

 правильнее  и, будем говорить так, менее субкективнее

 изложил эту проблему. я 
 я                          - 132 - я 

      Мои  друзья  по  агропромышленному комплексу, по

 комисси,  как  бы  они  не  были  мне близки, я не на

 стороне  их. Почему? Я напомню вам такие испорические

 факты.   Еще  в  1976  году,  когда  только  начинала

 развиваться  наша бонитетная система, во всех странах

 мира   уже   давно   применяли  эту  систему.  И  там

 доводились   и   планы,  и  рессурсы  вкладывались  в

 соответствии  с  плодородием  почвы. У нас же все шло

 наоборот.  И  вот  когда  я  проанализировал,  у  нас

 в   хозяйстве   было   очень  много  различных  почв,

 плодородие отличалось от 66 балов и до 90. Оказалось,

 что  люды  получали  награды  вплоть  до звезд героев

 социалистического труда за то, что работали на землях

 более  высокого качества. То-есть земля выводила их в

 герои. Но эффективнее работал тот, кто работал на тех

 землях,  которые менее плодородные. Когда мы поделили

 и  определили  урожай на  гектаробалл, то руководство

 района,  руководство хозяйства взялось за голову. Как

 же так? Почему так происходит?

      А,  оказывается,  только  потому  что мы требуем

 больше  с  того,  кто  получает меньший урожай. А он,

 работая  на  этой  земле, (вот не случайно волыняне и

 тернопольцы  выступали  и  говорят) не могут получить

 той  отдачи, которую мы получаем на более плодородных я 
 я                          - 133 - я 

 черноземах.

      Поэтому  не  случайно  в расчет положен платежей

 налогов,  положена обкективная оценка. Допустим, 40 ц

 с   гектара   -получение   урожая   пшеницы  на  всей

 территории  Украины.  В  каждой  области,  на  каждом

 отдельном   типе   и   плодородии  почвы  -это  будет

 различное  вложение.  Это  будет  и  различная  плата

 налога.   И   самое   интересное,  что  при  этом  не

 пострадает  тот,  кто  лучше  работает  на земле, как

 говорил, товарищ Степенко.

      Дело  в  том,  что  мы  должны закладывать такую

 норму:   не   субкективную,   не   скрытую  Кабинетом

 Министров  сегодня  в  каких-то  расчетах,  им  одним

 известных,   а   таких,  которые  нам  предкявлены  и

 показаны.

      Нормативная  цена  земли  -не  стоит ее бояться.

 Дело  в том, что нормативная цена земли закладывается

 сегодня  для  того,  чтобы  учесть ее в себестоимости

 произведенной  продукции.  Мы не учитывали до сих пор

 этого. И тут же не учитывалось, сколько каждый из нас

 вкладывает  в  эту землю. Поэтому она должна быть, но

 должна  быть,  я  считаю,  тоже так же расчитана, как

 предложил академик Юхновский.

      Что   еще  мне  хотелось  бы  сказать?  Что  те, я 
 я                          - 134 - я 

 требования,  которых  добиваются  депутаты Алексеев и

 Климпуш  в  принципе  не  имеют  под собой основания.

 Пользуйтесь  землей,  посмотрите такой же беспорядок,

 как   и   на  некоторых  землях,  которые  здесь  уже

 приводили:   вдоль   железных   дорог,   вдоль  дорог

 полнейший беспорядок в отношении использования земли.

 И, может быть, эти платежи заставят их или отказаться

 от  использования  этой  земли, или же навести на ней

 порядок.

      При  этом  мы  не ставим вопрос о продаже земли.

 Да, продажа -это будет свой этап. Поэтому я прошу вас

 учесть, что все-таки мы должны помочь, потому что она

 находится  в  беде  и  принять той вариант, который я

 просил.     В    принципе    концепцию    закона    и

 агропромышленного комплекса, расчет только такой, как

 предложил академик Юхновский.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Зараз будемо визначатися шляхом

 голосування.  Я  просив  би зайняти всім свої місця,.

 Тим часом я сформулюю пропозицію до голосування.

 Обговорення  засвідчало, що в чистому вигляді, не той

 ні  інший  варіант не пройде. Тому були запропоновані

 варіанти, компромісні, я б сказав так узгоджувальні.

 Я  формулюю  можливо  не  зовсім  точно в редакйіному я 
 я                          - 135 - я 

 відношенні  але  за  змістом  я  б хотів ви продумали

 варіант,  по-перше у порядку надходження пропонуеться

 взяти  за  основу,  тобто  прийняти  у пешому читанні

 варіант  запропонованний  комісією і доручити комісії

 разом   з  іншими  розробниками  до  другого  читання

 підготувати  закон  про  методику  оцінку  землі  і в

 статті  5  проекту  передбачити  розрахунки на основі

 цієї   методики.   Друге,   закон,  дати  протокольне

 доручення    Кабінету   Міністрів   про   прискорення

 підготовки  концепції  оподаткування.  І  третє друге

 читання  цього  закону  провести  після  затвердження

 концепції оподаткування . Це перша пропозиція.

      І  друга  пропозиція, прийняти в першому читанні

 закон  запропонований Ігорем Рафаіловичем Юхновським.

      Зрозуміло.   Можно   ставити   на   голосування.

 Марченко прошу.

     

      МАРЧЕНКО.  Александр александрович принципиально

 я  не  против этой процедуры, но знаете меня тревожит

 вот  в  полседнее неделю, о том что мы масу вопросов,

 масу решений сложнейших принимаем з голоса, пусть это

 голос будет председателя Верховного совета или других

 авторитетов,   но  мы  идем  постоянно  на  нарушение

 регламента. Я думаю что от этого много страдаеться, я я 
 я                          - 136 - я 

 прошу  вас под такие важные решения давайте мы значит

 и   впроцедурном   плане  и  в  содержательном,  и  в

 принципиальном,  хотя  бы  уважая  депутатов, давайте

 решения на руки чтобы мы могли голосовать.  Спасибо.

     

      ГОЛОВА  Дякую.  Я  певно  не  відношусь  до  тих

 авторитетів,  але  все-таки  в нас на руках є проекти

 постанов з цього приводу, в тому числі той проект про

 який  ви  говорите,  на  який я зіслався, просто мова

 йде,  що  ми  його  оголосили  в першому читанні, але

 даємо  крім  того  доручення, яке між іншим в проекті

 закону, на нього є посилання відносно методики оцінки

 землі,   що   оцінка  землі  здійснюється  на  основі

 законодавства   України.   А  ми  визначаємо  строки,

 наближаємо це все до прийняття у другому читанні.

      Ставлю  на голосування першу пропозицію. Вибачте

 зніміть  Пилипенко  має  свою,  Петренко вибачте. Він

 вносив теж пропозицію.

     

      ___________.  Александр Александрович. Во-первых

 этот    закон    должен   идти   с   общей   системой

 налогообложения  то  есть  принятие  или  не принятие

 этого   закона  сейчас  существенно  не  повлияет  на

 политику,  я  предлагал,  и  многие здесь предлагали, я 
 я                          - 137 - я 

 учитывая   то,   что  ни  одна  ни  другая  комиссия,

 предложения  которые  пошли  от  постоянных комиссий,

 игнорировала   не   включила,   нужно  этот  документ

 отпоравить  на  доработку и только с учетом этого уже

 приступать к его первому чтению.

     

      ГОЛОВА.   Я   поставлю  на  голосування  и  вашу

 пропопозицію третьою.

     

     ___________.  Спасибо.

     

      ГОЛОВА.   Була   пропозиція   ваша  з  процедури

 почекайте, Кравчук.

     

      ___________.  Дякую.  Шановні  колеги, коли мова

 йде   в   принципі  по  тому  варіанту,  який  сказав

 Олександр  Олександрович,  ми не викидаємо пропозицій

 Ігоря Рафаїловича.

      Але  я  вас  переконую,  що  прийняти в першомму

 читанні  потрібно,  тому  що на сьогоднішній день діє

 закон,  той що був прийнятий раніше. І сьогодні, якщо

 ми спорим, що 145 тисяч за гектар, то на сьогоднішній

 день  платиться  лише  20  тисяч.  І  продається,  ви

 знаєте,  що продається земля. Через те треба прийняти я 
 я                          - 138 - я 

 у   першому   читанні.   Це   дозволить  формувати  і

 совершенствувати  дальше. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Бутейко.

     

      БУТЕЙКО   А.   Д.   Дякую.   Шановний  Олександр

 Олександрович,  я  просив би чуть уточнити, тому що я

 можливо не дуже добре зрозумів.

      Ви  маєте  на  увазі, що перший варіант рішення,

 прийняти   за  основу  той  проект,  який  розроблено

 комісієї,  але  методика  буде  на  основі  того,  що

 запропонував  Юхновський.  Таке моє розуміння, чи ні?

 Дякую.

     

      ГОЛОВА. Майже таке, але не зовсім. Точніше, я ще

 раз  пояснюю, ми беремо за основу проект, розроблений

 комісією,  і  робимо  доручення.  Оскільки  в проекті

 Закону,   подивіться,   передбачається,  що  методика

 оцінки   землі  визначається  на  основі  закону.  Ми

 пропонуємо  до  другого  читання  визначити  методику

 оцінки  землі. І п"яту статтю викласти на основі цієї

 методики.

      Ця  методика  може бути на 99 відсотків такою як

 пропонує  Юхновський,  я  не  заперечую, але це треба я 
 я                          - 139 - я 

 зробити.  От  про  що  йдеться. А крім того доручення

 Кабінету  Міністрів  відносно  розробки  концепції  і

 оподаткування,   і   друге  читання  проводити  після

 затвердження концепції.

      Ще раз Бутейко, а потім Юхновський.

     

      БУТЕЙКО.Дякую.

     

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні депутати!

      Так  можливо  оскільки  вже  проект  Юхновського

 також розглядувався, розглядався то може ми вже зараз

 також  приймемо  рішення,  що  ми схвалюємо в першому

 читанні   проект   запропонований   комісії.   І   що

 стосується  методики то буде схвалено також в першому

 читанні проект який запропонував Юхновський. Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Так  я  поставлю,  так  я  сказав,  що

 поставлю  на  голосування  три пропозиції. Перша, яка

 від  комісії  і  в порядку надоходження перша. Другу,

 від розробника альтернативного варіанту. І третя. Про

 зняття надоопрацювання. Прошу.

      Юхновский.

       я 
 я                          - 140 - я 

      ЮХНОВСЬКІЙ І.Р.

     

      Олександр Олександровичу !

      Ви  ж  дуже  відомий  спеціаліст  по  сільському

 господарству,   Олександр   Миколайович   теж.  Ви  ж

 розумієте,  що проект, який запропонувала комісія, то

 є  старий  проект  помножений  на  2650  раз і більше

 нічого там не змінено.

      То  зовсім  сішний  проект коли податок на землю

 коштує  145,  а  ціна  землі в сто раз більша. Тому я

 пропоную  все-таке, або прийняти за основу мій проект

 і  створити  комісію,  яка  його  доопрацює, я згоден

 прийняти  до  уваги  зауваження геть усіх інститутів.

 Єдине,  я  хочу вам сказати, я ж був на засіданні тих

 інститутів  вони  сваряться і неможуть дойти згоди. Я

 посторонній  чоловік  і  я  можу їх якось помирити. І

 вони  мене  слухаються  коли я їх мирю. І тому я хочу

 запропонувати прийняти за основу мій проект.

      І  дати доручення мені і комісії доопрацювати. Я

 чесно  попрацюю  разом  з  ним,  мені не треба ніякої

 особистої  слави,  нічого, але то єдиний проект, який

 відповідає  світовим стандартам, бо всюди в світі так

 робиться.

       я 
 я                          - 141 - я 

      ГОЛОВА.  Власне  кажучи ви не заперечуєте зовсім

 того, що я сказав із самого початку.

      Тому     ненервуйте     будь     ласка,    Іване

 Олександровичу,  спокійно.  Я ставлю першу пропозицію

 на голосуваня.

      Голосуйте уважно!

     

      "За" -

     

      Рішення не прийнято.

      Голосується  пропозиція Юхновського. За основу -

 його варіант. Прошу! В першому читанні.

     

      "За" -

     

      Рішення  не прийнято. Ставиться третя пропозиція

 відправить    проект,    розроблений   Комісією,   на

 доопрацювання. Ставиться на голосування.

     

      (Шум у залі)

     

      "За"  -

     

      Рішення прийнято.

      Засідання   відбудеться  завтра  о  10-й  годині

 ранку!