Стенограма пленарного засідання

24 грудня 1994

 

                ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

     с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и  24  г р у д н я   1994 р о к у

                        10.00 година

 

    Засідання веде Голова Верховної Ради України  МОРОЗ  О.О.

 

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку,  шановні народні депутати та

 інші учасники ранкового засідання Верховної Ради!

      Попрошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Увімкніть, будь ласка, систему!

      У  залі  зареєстровано 322 народних депутати. Ранкове

 засідання оголошується відкритим!

      (Шум в залі).

      Шановні  депутати, у вас на руках перелік питань, які

 потрібуно було б розглянути сьогодні. Я його прочитаю. Про

 проект  Закону  України "Про внесення змін і доповнень, що

 стосуються  трудового  договору"  до  Кодексу  законів про

 працю України;

      Про  проект  Закону про податок на добавлену вартість,

 інформація    про    стан   торгівельного   обслуговування

 сільсського  населення  товарами  першої  необхідності  за

 протокольним  дорученням  від 20 числа. Доповідач -Рубенко

 Голова  Правління  центральної спілки споживчих товариств

 України . я 
 я                              - 2 - я 

      Питання  організаційне  про  голову  Верховної Ради з

 питань  законодавства.  Про  проект  Закону  України  "Про

 оподаткування  прибутку  підприємства друге читання. І про

 проект  закону України "Про ратифікацію угоди між Україною

 та  Міжнародним  банком  реконструкціїї  та  розвитку  про

 надання Україні реабілітаційної позики.

      Просив  би  вашого  дозволу ці питання всі включені в

 попередні дні.

      Тому потреби окремо голосувати їх розгляд на сьогодні

 немає крім питання про ратифікацію угоди.

      Тому  я  просив би вашого дозволу включити це питання

 більше того я просив би його проголосувати першим.

      Тому  що  у  нас  просто  немає часу на реалізацію, я

 пізніше  скажу  тої  процедури котра передбачається, після

 такої ратифікації тому я ставлю на голосування питання про

 проект  закону  "Про  ратифікацію  угоди  "  котру  я  вже

 прочитав   щодо   включення  його  в  порядок  дня,  прошу

 проголосувати.

 

      ЗА -

 

      Рішення прийнято.

 

      Я  до Віктора Івановича звертаюся. (..........), будь

 ласка.

      Значить, слухається питання про проект Закону України я 
 я                              - 3 - я 

 про  внесення  змін  і  доповнень, що стосуються трудового

 договору  до  Кодексу Законів про працю - Каскевич Михайло

 Григорович,  міністр праці України, співдоповідач Чиж Іван

 Сергійович,  заступник  голови Комісії з питань соціальної

 політики та праці.

      А другим питанням буде питання про ратифікацію угоди.

      Прошу.

 

      КАСКЕВИЧ М.Г.

 

      Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні наролні

 депутати!  На ваш розгляд виноситься проект Закону України

 про  внесення  змін  і  доповнень, що стосуються трудового

 договору   до  Кодексу  Законів  про  працю  України.  Цей

 Законопроект  передбачає  приведення  норм Кодексу Законів

 про  працю  України,  що  стосуються  трудового договору у

 відповідність  з  Законодавством  України  та  Конвенціями

 Міжнародної  організації праці ь135 від 1971 року, який ми

 зараз    з   профспілковими   об1єдненнаями   готуємо   до

 ратифікації,  а  також  Конвенцією ь158 від 1982 року "Про

 припинення  трудових  відносин  з  ініціативи  підприємця,

 ратифікованого Україною 4 лютого 1994 року.

      Прийняття  зазначеного Закону зумовлено також тим, що

 необхідно  продовжувати  дію строкового трудового договору

 на  невизначений  термін,  якщо трудові відносини фактично

 продовжуються  і жодна із сторін не вимагає їх припинення. я 
 я                              - 4 - я 

 Це  стаття  39,  яка  подається  вам  на  розгляд. А також

 встановлення  додаткових  гарантій  працівникам,  з  якими

 розірвано трудовий договір.

      Також  необхідно,  щоб  в  законодавстві,  в  Кодексі

 законів  про  працю  в  першу чергу знайшла відображеність

 можливість  оскарження  до суду, відмови уповноваженого на

 представництво  трудовим  колективом  органу дати згоду на

 звільнення працівника.

      Таким  чином,  у  вас  є,  шановні  народні депутати,

 порівняльна  таблиця,  і  якщо  є якісь запитання до цього

 законопроекту, тоя міг би на них відповісти.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую  вам за коротку доповідь. Документ, як

 ви   бачите,  складний  дуже,  об'ємний,  але  він  вчасно

 надісланий  в комісії Кабінетом Міністрів. Ви мали змогу з

 ним  ознайомитися.  І  якщо  виникли  у  вас  запитання до

 змісту,  запропонованого  вам,  прошу  задати  ці  питання

 доповідачу. Запишіться на запитання.

      Дякую. Кириченко Полтавська область будь ласка.

      За ним Раенко.

      Прошу.  Щось  не виходіть, будь ласка. Раєнко, за ним

 Безсмертний.

 

      РАЕНКО. 423 Уманськи виборчий округ.

      Ми   той   законопроект  розглядали,  ви  пам"ятаете. я 
 я                              - 5 - я 

 Положення  його  віхилили  в  зв"язку  з тим, що не завжди

 витримується   положення   "захист  прав  членів  трудових

 колективів".  Зокрема,  в  відношенні тому що вони повинні

 бути   узгоджені  з  усім  чинним  законодаством  трудових

 колективів,  то  я  б  хотів  би  задати  з  зв"язку з цим

 запитання.

      Чи  в  нас  вироблена  вже чітка система захисту прав

 трудових  колективів,  у  відношенні із профспілками тобто

 весь  цикл,  замкнутий цикл, як так сказати, щоби сьогодні

 ви знаете профспілки в якійсь мірі відштовхують від участі

 у  діяльності  у захисту прав трудових колективів. Я хотів

 би почути вашу відповідь в відношенні цього.

 

 

      ______________Шановні    народні    депутати,   якраз

 внесення  змін  і доповнень, яке зараз вам пропонується до

 Кодексу  Закону "Про працю", воно значною мірою віпливає з

 Закона,  який  вже  прийнятий.  Це  Закон  "Про колективні

 договори  і  угоди",  де  якраз  і  опусаний весь мехвнізм

 погодження  всіх питань, пов'язаних з трудовим договоро, а

 також  з  вирішенням  проблем,  які  виникають в ході його

 реалізації.

      Але сьогодні сказати, що ці питання вирішили до кінця

 я  не  можу.  Тому  що  ви чудово знаєте, або, ну, ті, хто

 займаються  цими  проблемами,  особливо Комісія соціальних

 питань і праці, що у нас іще на підході проект Закону "Про я 
 я                              - 6 - я 

 вирішення  трудових  спорів  і  конфліктів".  Отам,  якраз

 прийняттям  цього  Закону,  який пройшов уже два читання в

 Верховній  Раді,  і, значить, будуть поставлені крапки над

 і. Тому найближчим часом, я сподіваюсь, що цей проект буде

 винесений  на розгляд Верховної Ради і тоді, як кажуть, ми

 з вами разом спробуємо поставити все на свої місця.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Безсмертний.

 

      220 виборчий округ, БЕЗСМЕРТНИЙ

 

      Шановний  доповідачу  стаття  42  передбачає  надання

 переважного  права  на залишення на роботі при вивільненні

 працівників     інвалідам     війни,     членам     сімей,

 військовослужбовцям і партизанам, які загинули або пропали

 безвісті при захисті СРСР.

      Чи  не  вважаєте  ви  за  обхідне включити сюди також

 учасників  війни  в  Єгипті,  В'єтнамі,  Афганістані і так

 далі.  Тому  що  статус  цих,  скажемо  так працівників на

 сьогодні

 абсолютно рівний, але ми надаємо перевагу одним.

      І  чи  не  вважаєте  ви  за  необхідне,  що  тут слід

 записати  або учасники Великої Вітчизняної війни або якась

 інша  формула  не захисники СРСР, тому що ми дискримінуємо

 деякі  інші категорії, які приймали участь в боротьбі руху я 
 я                              - 7 - я 

 опору.

      Дякую.

 

 

      -------------Я  думаю,  що  зауваження  слушне. І при

 підготовці  законопроекту  до  другого  читання його треба

 врахувати.

 

      ГОЛОВА. Ратушний за ним Жовтяк.

 

      361 Михайло Ратушний,

 

      Шановний доповідачу, перший раз, коли розглядав зміни

 до  Кодексу  Закону  про  працю,  я власне дав ці зміни на

 аналіз  вільним  профспілковим організаціям, вони сказали,

 що з ними вони не погоджуються.

      Я  знаю згідно домовленності так званої тристоронньої

 угоди  між  власниками,  Міністерством  праці,  державою і

 профспілками всі зміни, що вносяться в чинне законодавство

 пов'язане  з  Кодексом  законів  про  працю,  воно повинно

 погоджуватися  з профспілковими об'єднаннями, що існують в

 Україні.  Я  хотів  би  знати:  вони  погоджені, ці зміни,

 КЗОТ  -Кодекс законів про працю, з вільними профспілковими

 об'єднаннями? Ну, взагалі -зі всіма?

 

      ___________  Пане  Михайло! Значить, минулого разу ми я 
 я                              - 8 - я 

 розглядали  дещо  інші  доповнення  до Кодексу законів про

 працю.  І  вони  стосувалися інших розділів і статей цього

 проекту.  Що  стосується оцих, які ми сьогодні розглядаємо

 зміни  й  доповнення, то вони були, значить, на розгляді у

 профспілкових     об'єднаннях.     Значить,     об'єднання

 профспілкові  працювали  в  Комісії  з соціальних питань і

 праці  і, по можливості, ми, ну, "левову" частку зауважень

 і пропозицій врахували. І у нас є така домовленість, що на

 друге  читання  ми  ще раз дуже прискіпливо з профспілками

 попрацюєм над цими статтями.

 

      ГОЛОВА. Степанов. За ним - Сидоренко.

 

      СТЕПАНОВ

      (    виборчий округ)

      Александр Александрович!

      Мой вопрос касался участников войны - я ответ получил.

 Спасибо!

 

      ГОЛОВА. Сидоренко!

 

      СИДОРЕНКО Г.В.

      (162 виборчий округ).

      Шановний доповідачу!

       В  Законі,  на  мій  погляд,  абсолютно нічого немає

 відносно  захисту  керівника  на  право  його  на риск, на я 
 я                              - 9 - я 

 право,  ну,  просто...  ну, до деякої міри, рішати питання

 самостійно не думаючи про те, що завтра він буде покараний

 багатьма нашими законами.

      Питання  дуже важливе, його треба окремо розглянути і

 давайте  можливо  хай  буде чи запит чи зробимо, якщо буде

 Олександр   Олександрович   згоден   і   ви,   протокольне

 доручення,  щоб  окремо  розглянути  це питання, якщо слід

 буде  то  внести відповідні пропозицій до змін відповідних

 знову   ж   таки  статей  Кодексу,  тому  що  сьогодні  ми

 розглядаємо  якраз  питання,  які пов'язані з колективними

 договорами .

      А  те,  ті,  питання,  які ви підняли вони стосуються

 інших  статей Кодексу Законів"Про працю" і ми згодні разом

 з вами його опрацювати тому що питання важливе.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  ми сьогодні приймаєм зміни до законів

 "Про працю", але це не означає, що більше після цього змін

 не можна вносити.

      Тому  я  просив  би  того, хто ставить це запитання і

 очевидно   це   стосується   багатьох  депутатів,  зокрема

 комісії,  яка  готувала цей законопроект. Треба опрацювати

 ті  норми,  які  гарантують права керівника організації на

 господарські дії або на керівні дії, але це окреме питання

 воно  скажемо  не  стосується тих норм, що запропоновані в

 цьому законопроекті.

      Михайло Петрович, сідайте будь ласка, дякую. я 
 я                             - 10 - я 

      Іван Сергійович Чиж - співдоповідь від комісії.

 

 

      ЧИЖ І.С.

 

      Шановний  Олександр  Олександрович!  Шановні  народні

 депутати!   Щойно  Михайло  Григорович  Каскевич  -міністр

 праці,  доповів  вам  основні  положення  Законопроекту  і

 причини,  які  спонукали  до  винесення цього документу на

 сесію  Верховної  Ради.  У  себе  на  комісії ми за участю

 представників  профспілкових об'єднань, достатньо широкого

 кола     спеціалістів,    науковців    двічі    розглядали

 запропонований  проект  і  після   відповідних узгоджень з

 профспілками  про  ті, я скажу нижче, дійшли висновків, що

 його можна виносити на сесію і приймати у першому читанні.

 Прошу  взяти  до  уваги,  що,  як і належить, Законопроект

 пройшов   юридичну  і  наукову  експертизу,  є  позитивний

 висновок юридичною президентської служби.

      Тепер  щодо  принципових  розбіжностей,  що виникли у

 прцесі  обговорення  цього  проекту  на  комісії з тим, що

 пропонує  Уряд і профспілки. Вони стосуються, в головному,

 трьох  статей, а саме: 43, в кого є проек може глянути, 45

 і 252.

      У  діючій нині редакції Кодексу розірвання т рудового

 договору  з ініціативи власника -це стаття 43, передбачено

 лише за попередньою згодою профспілкового органу. я 
 я                             - 11 - я 

      В  урядовому варіанті, який у вас теж є, пропонується

 цю   функцію   надати   уповноваженому  на  представництво

 трудовим  колективом.  У  даному  разі  комія погодились з

 аргументацією    профспілок    і    вважаємо,   що   слова

 "уповноважений на представництво трудовим колективом" слід

 вилучити.  З  чого  ми  виходили?  По-перше,  поки  що  не

 визначено  яким  чином  буде  надаватися повноваження; по-

 друге, оскільки статтею 43.

 1  встановлено  правило, згідно з яким профспілковий орган

 дає  згоду  на  звільнення  за  ініціативою  власника  або

 уповноваженого  ним  органу  лише  членів  профспілки,  то

 взагалі   не   зрозуміло,   причому  тут,  скажімо,  інший

 уповноважений орган, коли йдеться про члена профспілки.

      Виходячи  з  цього,  Комісія  запропонувала статтю 43

 залишити в існуючій нині редакції, так як є в Кодексі, але

 доповнити  її  новою  частиною (ви її бачите), вона такого

 змісту:  "Власник  або  уповноважений  ним орган має право

 розірвати  трудовий договір не пізніше, ніж через місяць з

 дня одержання згоди профспілкового органу.

      Далі,   стаття:  "Розірвання  трудового  договору  на

 вимогу  профспілкового  органу".  У чому тут суть? Перш за

 все  в  тому,  що на підприємстві може бути така ситуація,

 коли відповідно до статті 3 Закону України "Про колективні

 договори  і  угоди", а також статті 12 Кодексу законів про

 працю,  колективний  договір  підписав не профспілковий, а

 інший,  уповноважений  на  те трудовим колективом орган. В я 
 я                             - 12 - я 

 таком  разі при невиконанні умов профдоговору цей же орган

 згідно з статтею 18 зазначеного Закону має право вимоги на

 розірвання  трудового договору з таким керівником. І це ми

 виклали  у  новій  редакції частини другої статті. А першу

 Комісія  вирішила залишити без змін, тобто, як вона діє на

 сьогодні.

      Крім того, вважаємо за доцільне законодавчо закріпити

 порядок   оскарження   власником  або  іншим  працівником,

 відносно  яких  пред'явлені  такі вимоги. Ця норма звучить

 так  (оце  якраз  про  захист керівника): в цьому випадку,

 якщо,  скажімо,  не  виконується  колективний  договір,  є

 ініціатива   профспілкового  комітету  або  уповноваженого

 органу  звільнити  такого керівника за невиконання, то він

 має  певну так би мовити на оскарження. І ми записали якщо

 власник  або  працівник  відносно якого пред"явлена вимога

 пророзірвання  договору  не  згодні  з  цією вимогою, вони

 можуть оскаржити її до суду в двохтижновий термін. У цьому

 разі  виконання  вимоги  про розірвання трудового договору

 призупіняеться   до   винесення  судом  рішень.  На  решті

 сеперчність   стаття  252  щодо  додаткових  гарантій  для

 виборних  профспілкових  працівників  члени рад, правлінь,

 підприємств і рад трудових колективів.

      Комісія була щодо прийняття закону про профспілки над

 яким  до  речі  зараз  працюють  її необхідно залишити і в

 існуючому  нині виді. Тобто без змін, так як існує зараз в

 кодексі  закону про працю. Є у комісії певні зауваження до я 
 я                             - 13 - я 

 разних  інших  статтей законопроекту це стосуеться 32, 38,

 39-1,  42,  99,  232  і  так  далі  ще раз які будуть саме

 внесені  до  порівняльної  таблиці  на друге читанне, вони

 зводяться  де  більше  до  юридичних,  редакційних  правок

 окремих  уточнень. З урахуванням викладок звертаюся до вас

 від  імені  комісії підтримати ще раз у першому читанні на

 друге  читанне ви отримуете таблицю із вашими зауваженнями

 порівняннями я думаю це треба зробити.

 

      ГОЛОВА.  мені  здаеться  дуже грунтовна аргументація,

 одначе  якщо  є у когось які запитання будь ласка задайте,

 запишиться на запитання.

      Донченко Луганська область будь ласка. Зараз буде почекайте.

 

      ДОНЧЕНКО. Уважаемые народные депутаты. Я бы просил не

 столько задать вопрос Александр Сергеевичу Чижу, а столько

 поддержать  -с  чем  он  сейчас  выступил.  Потому что там

 единственное   противоречие   именно  касается  этих  трех

 статей   -73,....  43,  45  и  252.  Профсоюзы  и  Кабинет

 Министров   по   этим   вопросам   ваходят   сегодня,  ну,

 узгоджування,    так   скажем.   Поэтому   остальное   все

 противоречия  не  возникает.  Я  всех, ко всем обращаюсь -

 поддержать данный законопроект в первом чтении. Спасиба.

 

      ГОЛОВА. Дюкую. Райковський. Харківська.

 я 
 я                             - 14 - я 

      РАЙКОВСЬКИЙ. Уважаемый докладчик, скажите пожалуйста.

 В  статье  252  говорится  о  том,  что  на  представителя

 профсоюзного   комитета,   или   представителя   трудового

 коллектива,  который представляет интересы правления, там,

 или  в профсоюзном комитете нельзя наложить дисциплинарные

 взысканий.   Руководители  могут  наложить  дысциплинарные

 взыскания   без,   значит,  заключения  специализированной

 службы, которая надает юридический юридические услуги. Кто

 это  должен дать? Прокурор? Суд? Юридическая консультация?

 В  вашем  понятии! Профсоюзный орган, который...? Правовая

 инспекция? ___________

 

      ___________Йдеться  про  діючу статтю Кодексу законів

 про  працю.  І  тут  механізм настільки відпрацьований, що

 тут,   так  сказать,  він  має  і...  включаються  захисні

 механізми  і  судові,  і  інші  правові важелі. Ми ж її не

 міняємо!  Ми  лишаємо  чому  цю статю? Тому що це, дійсно,

 спірний  момент,  і якщо ми зараз його витягнемо, запишемо

 нову  редакцію  (скажімо, лишимо права захисту отих членів

 профспілки,   керівних   профспілкових,   скажімо,   актив

 профспілковий,  який захищає інтереси трудового колективу,

 то  ми можемо до Закону про профспілки, який ще не прийшов

 поки що в цей зал, взагалі загубити й захист соціальних...

 Тобто,   виключити   профспілки  від  соціального  захисту

 людей).  Тому  там - цілий  механізм.  Це діє норма як для

 будь-якого   громадянина,  якого  ущемили  права.  Так  що я 
 я                             - 15 - я 

 пояснювати  можна  дуже  довго...  На новому ___________ця

 стаття  не  міняється - ми  пропонуємо  її  залишити в тій

 редакції, яка існує в Кодексі законів про працю.

 

      ГОЛОВА.  Кириченко,  Полтавська.  А,  я  вибачаюсь! Я

 вибачаюсь - Райковський  не  задоволений  відповіддю. Будь

 ласка!

 

      ___________ А тепер я вас побачив...

 

      ГОЛОВА.  Включіть  Райковського  ще раз! Увімкніть! Я

 весь час поправляю себе і...

 

      РАЙКОВСЬКИЙ

 

      Вы  понимаете, может быть такая... случиться коллизия

 вот...    Если    это   поручено   профсоюзной   инспекции

 юридической - должна  она давать, потому что сейчас разные

 фирмы  юридические и адвокатские... с одной фирмы принесет

 одно заключение руководителю, с другой - другое заключение.

 И можно попасть в такую вот коллизию...

 

      ___________ Якщо в цьому розумінні -я згоден, тому що

 ми от, до речі,

 

      КИРИЧЕНКО я 
 я                             - 16 - я 

 

      _____________Якщо  в  цьому  не  порозуміння я згоден

 тому  що ми от доречі розглядали скажімо Закон вчора. Про,

 він  не зв'язаний з цим, но йдеться про оренду, написано в

 одній  із  статей, що експертиза, проводиться і не сказано

 кум  найняв  кума  в  експертизу  і безперечно це має бути

 незалежно  юридично  службою  яка  б  дійсно давала в тому

 числі і в органах профспілок.

 

       ГОЛОВА.   Юхимчук, я вибачаюся, я вже оголосив когось.

 

      _____________Тому це тоді буде об'єктивно.

 

       ГОЛОВА.  Прошу.

 

      Лохвицький   виборчий   округ,   Полтавська   область

 КИРИЧЕНКО.

 

      Шановний  Олександр  Олександрович!  Шановні  народні

 депутати!

      Я  підтримую  доповідача  і співдоповідача оскільки у

 нас  сьогодні  у  нас напружений порядок денний я хотів би

 запропонувати прийняти зараз в першому читанні і поставити

 на голосування і перейти до лучших питань, питань тут немає.

 

       ГОЛОВА.  Ясно.Дякую. я 
 я                             - 17 - я 

      Юхимчук  немає іншої думки, чи є запитання? Вінницька

 область, будь ласка включіть.

 

      Дякую.Депутат Якимчук.Жмеринський виборчий округ.

 

      Іван  Стергійович!  Я також підтримую позицію комісії

 дійсно  об'єктивну,  конструктивні  зауваження пропозиції,

 однак в мене є запитання такого складу.

      Скажіть  будь  ласка  перспективу  розгляду питання в

 частині  відміни  статті  40  і 233 нині діючої закону, Що

 закон має силу зворотнього характеру.

      ЧИЖ.  І.  С. Анатолій Петрович тут така історія знову

 таки  йдеться  про  те, що зараз ведеться масштабна робота

 взагалі  по  відпрацюванню Кодексу Законів "Про працю" так

 як  це  має  бути  вже з на основі сучасного законодавства

 відбулися  колосальні  зміни  в  законодавчий базі і тому,

 певною  мірою  мабуть і ці статті заторкнуті, але це зараз

 не  предмет сьогоднішньої нашої розмови. Тому я єдине., що

 скажу ми працюємо із міністерством і з Кабінетом Міністрів

 це  надзвичайно  буде  широкий  і  об'ємний документ, який

 зачіпатиме все поле трудових відносин.

 

 

      ГОЛОВА. Дякую. Вернигора, Полтавська область.

 

      ВЕРНИГОРА я 
 я                             - 18 - я 

      Леонід Вернигора, 332 (..........) виборчий округ.

      Іване Сергійовичу! Я теж підтримую ваше звернення про

 голосування  у  першому  читанні, ви знаєте чому, бо чи не

 найперше  в  житті, я так скажу, і Михайлом Григоровичем і

 всіма    враховані   всі   пропозицїї   профспілок.   Тому

 (..........), але щоби на друге читання ми,  все-таки,  не

 забули  оту поправочку, що ми весь час домагаємось. Ми або

 інший  уповноважений орган від трудового колективу, а якщо

 в  разі  немає  профспілкового,  тоді  інший. А так завтра

 з'явиться дуже багато інших уповноважених органів.

 

      ___________.  Леонід Михайлович, я звами згодний, але

 знаєте  позицію. Інший орган можна створити під директора,

 під  якийсь інтерес і це буде інший орган. Безперечно, там

 де  є  профспілки  вони захищають, у всьому світі  так,  а

 якщо немає його, дійсно, я згоден ми коли прийдемо до цієї

 редакції, я думаю, ми узгодимо ці позиції.

 

      ГОЛОВА. До другого читання, будь ласка, підготуйте цю

 поправку.

      Сумська область  Ткаченко, потім Радченко, Рудченко.

 

      ТКАЧЕНКО

 

      Я   відмовляюся  від  запитання,  тому  що  воно  вже

 прозвучало те, що я хотів  запитанти. я 
 я                             - 19 - я 

 

      ГОЛОВА. Як? Відмовляєтесь?

 

      ТКАЧЕНКО. Відмовляюсь.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Рудченко.

 

      РУДЧЕНКО.

 

      Вже відповіли на моє запитання.

 

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Хвилиночку, хвиланочку, я не можу ігнорувати

 право  депутата. Курелюк сказав, що, так я зрозумів, що не

 буде задавать запитання.

      Олександр  Миколайович  -голова Федерації профспілок,

 будь ласка. Стоян.

 

      СТОЯН

 

      Я   хочу   сказати,   що,   дійсно,  ми  дуже  плідно

 попрацювали   з   Міністерством  праці,  провспілкові  всі

 об'єднання,   і,  впринципі,  найшли  розуміння.  Є  деякі

 питання,  з  якими  ми  не зовсім погодилась. Це, я думаю,

 можна   з'ясувати  у  другому  читання  і  те,  що  сказав я 
 я                             - 20 - я 

 Вернигора.  Тому я просив би також шановних колег народних

 депутатів підтримати цей проект і проголосувати за нього.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Іван  Сергійович,  дякую  вас, сідайте, будь

 ласка.

      Ще є потреба обговорювати Законопроект, який... добре

 буде?  Ніхто не наполягає на виступі? Ні. Тоді я ставлю на

 голосування  проект  внесеного  Закону  у першому читанні.

 Проект Постанови у вас на руках. Прошу.

 

 

      "за"   - 296.

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Ви бачите самі, що коли, це, мабуть зразок того, якщо

 комісія  разом  із  відомством,  із  профспілками серйозно

 працюють над документом, тоді не виникає проблем щодо його

 проходження   через   Верховну   Раду.   Досить,   мабуть,

 подякувати розробникам проекту Закону і попоросити їх, щоб

 вони  врахували  до другого читання всі ті пропозиції, які

 висловлювалися тут і будуть ще висловлені в комісіях.

      Слухається  питання  про  Проект  Закону  України про

 ратифікацією  угоди  між  Україною  та  Міжнародним банком

 реконструкції    та    розвитку    про   надання   Україні

 реабілітаційної  позики,  позички. Доповідач -Мітюков Ігор я 
 я                             - 21 - я 

 Олександрович, віце-прем'єр-міністр України. Прошу.

      Співдоповідачі  від  Комісії з питань бюджету -Азаров

 Микола   Янович,   і   з   Комісії  з  питань  банківської

 діяльності - Суслов Віктор Іванович.

      Ігор  Олександрович,  мені  вчора  сказали (я не можу

 наполягати  на  цьому),  але ви доповідали один документ, і

 сказали, що не достатньо аргументовано ви доповідали, тому

 що  ви  користувалися українською мовою, тоді, як вам було

 зручніше   російською.   Я   хотів  би,  щоб  ви  говорили

 українською мовою,  але на ваш розсуд, як хочете, так говоріть.

 

      МІТЮКОВ.  Спасибі.  Я  буду намагатися вдосконалювати

 свою  українську  мову,  тому  буду  виступати українською

 мовою.  А  якщо  мені  буде важко, тоді я з вашого дозволу

 перейду на російську.

       Моя доповідь написана українською мовою.

      Шановні  народні  депутати. На ваш розгляд виноситься

 проект закону України про ратифікацію договору про подання

 Міжнародним     банком     реконструкції     і    розвитку

 реабілітаційної  позики  Україні. Вона була підписана, Цей

 договір був підпвсаний  22 грудня 94 року у Вашінгтоні.

       В  зв'язку  з цим, дозвольте мені проінформувати вас

 про  зміст цьорго договору та мотиви, якими керувався уряд

 при  його  розробці  та  підписанні. За попередніми даними

 дефіцит  торгівельного балансу в 94 році складає 1. 6 млн.

 доларів  США.  Це  по  товарам  і послугам. При загальному я 
 я                             - 22 - я 

 обсязі  експорту  товарів  в  Україну -11. 8 млрд. доларів

 США, їх імпорт склав 14.2 млрд. доларів США.

      Аналіз  показує,  що  дефіцит  торгівельного  балансу

 повністю  виникає  за  рахунок критичного імпорту паливно-

 енергетичних  ресурсів  з  країн  СНД, відж якого сьогодні

 віждм овитися неможливо.

      По  іншим  напрямкам експортно-імпортних операцій, із

 дальнім   зарубіжжям,   і  по  неенергетичному  експортно-

 імпортному   баланку  ми  маємо  позитивний  баланс.  Отже

 виникає   проблема   пошуку   джерел  фінансування  такого

 дефіциту.  Одним  із  напрямків  рішення  цієї  проблеми є

 залучення зовнішнього фінансування у вигляді кредитів.

      Як  член Міжнародного валютного фонду Світового банку

 Україна   має  право  отримання  фінансової  допомоги  від

 світового товариства.

      І ми повинні вимагати її надання.   Згідно із статею

 6  Закону України від 3 червня 1992 року про вступ України

 до  Міжнародног  Валютного  фонду,  Банку реконструкції та

 розвитку  Кабінет  Міністрів  України має право одержувати

 кошти  на  будь-яку  суму,  що  повинна  бути сплачена або

 переведена до Україною із кризового стану. Тому уряд після

 проведення   відповідних   переговорів   уклав  договор  з

 світовим  банком про надання реабілітаційної позики у сумі

 500  міліонів  доларів  США, яка згідно закону України про

 міжнародні договори України підлягає ратифікації Верховної

 Ради. Реабілітаційна позика світового банку це стандартний я 
 я                             - 23 - я 

 кредит  що  надаеться  країнам економіка яких находиться в

 стадії реформування.

      З  країн  бувшего РСР таку позику вже отримали Росія,

 Казахстан,  Белорусія,  Молдова,  та країни Балтії. Згідно

 умов   надання  позики  вона  надаеться  для  фінансування

 платіжного  балансу  і  має  бути  використане  для оплати

 товарів критичного імпорту. Для нас це газ, нафта, вугілля

 інше.

      Позика  надається  на  звичайних  для Світового банку

 умовах,   із  строком  боргового  зобов'язання  17  років.

 Включаючи  відсрочку по основним виплатам перші 5 років і

 під  банківську  стандартну  процентну ставку, що в даному

 випадку дорівнює 7,1 процента.

      Безпосередньо отрімувач коштів Міністерство фінансів,

 надходження  коштів будуть формувати доходи бюджету, тобто

 прийняття  рішення  про  ратифікацію  дає  змогу  включити

 доходну  частину бюджету суму еквівалентну на сьогоднішній

 день 54 трильонам карбованців.

      Стосовно     угоди.     Дозвольте     мені    коротко

 охарактеризувати  сам документ, який підлягає ратифікації,

 він складається з преамбули та конкретних статей.

      Перша стаття визначає загальні умови і дає визначення

 термінів,  які  використовуються в угоді. Мова йде про те,

 що специфікації

 цього  кредитного  договору,  згідно  специфікації,  кошти

 повинні  витрачатися  на  фінансування імпорту в Україну з я 
 я                             - 24 - я 

 інших країн, потреб критичного імпорту. У цій статті також

 записано,  що позичальник (це - Україна) повинен звітувати

 про хід виконання економічних реформ; про хід заходів, які

 вона вживає для того, щоби покращити свої платіжний баланс

 і дефіцит бюджету кредитору.

      Хочу  окремо відмітити, що кредит надається без будь-

 яких  застав  майнових, валютних або товарних, на виключно

 вигідних  умовах,  і стандартна звітність від позичальника

 кредитору - це  нормальне явище в будь-якому міждержавному

 або міжнародному, або навіть комерційному кредиту.

      Доуга  стаття  визначає  обсяг позики - 500 мільйонів

 доларів  США, визначає термін закінчення дії позики (це 30

 червня  1996  року),  визначає  суму,  порядок нарахування

 відсотків  по  цьому кредиту і поярдок їх сплати Світовому

 банку.

      Третя  стаття - "Особливі  зобов'язання" - формалізує

 відношення між позичальником та кредитором стосовно обміну

 інформацією  про  використання  коштів позики і реалізації

 Програми     на    Україні.    Передбачається    створення

 відповідного    міжвідомчого   координаційного   комітету,

 призначення керівника проекту і інші деталі.

      Хочу  окремо  відмітити,  що  статті  4,  5  і  6 -це

 стандартні  банківські  статті.  В кожній банківські угоди

 про надання кредиту, вони присутні. Згідно додатку першого

 ми  не маємо права використовувати кошти позики на імпорт,

 так званих, товарів, які знаходяться в негативному списку. я 
 я                             - 25 - я 

 Це  алкогольні  напої,  тютюн,  радіоактивні  і споріднені

 матеріали,   предмети   розкошу,   ядерні   реактори.   Це

 стандартна вимога для всіх країн, які отримують таку позику.

      Додаток  другий  оговорює  порядок  сплати повернення

 боргу  рівними частинами, починаючи з 2000-го року. Тут же

 установлюються  преміальні премії за дострокове і акуратне

 сплачення процентів повернення основних коштів.

      Окремо  в додатку третьому оговорюється: якщо Україна

 хоче профінансувати імпортний контракт на суму більше, ніж

 3  мільйони долларів за рахунок цієї позики, то ми повинні

 організовувати  тендр,  тобто  на конкурсних умовах шукати

 замовника на виконання цього контракту.

      Підсумовуючи  умови  і  характер  угоди,  я  хотів би

 відмітити,  що  це одна з найвигідніших умов в фінансовому

 плані,  тому що, якщо порівнювати з цими кредитами, які ми

 на  сьогоднішній день отримуємо на двосторонній основі від

 Німеччини,  від  Італії, від Франції, процентні ставки там

 вище,  кредіті  надаються  не грошима, а товарами власного

 виробництва,  тобто,  тих країн, які нас кредитують; і, як

 правило,  ці  кредити даються при предоплаті з нашого боку

 15 відсотків проекту, та під державні гарантії.

      На  відміну  від  оцих  кредитів, як вже я доповідав,

 гарантії  від  нас  не  вимагають,  застави  не вимагають,

 процентні  відсотки  дуже-дуже  вигідні,  відстрочка  на 5

 років. тобто з цього боку  питань не викликає.

      Яким  же  чином ми плануємо повертати цю позику? Мова я 
 я                             - 26 - я 

 йде   про   фінансування  дефіциту  платіжного  балансу  і

 завезення на Україну  товарів критичного імпорту.

      Це,  передусім,  паливно-енергетичний комплекс. Це те

 питання, яке вчора ви обговорювали з віце-прем'єром Дюбою.

 Ми  врахуємо,  що  збільшення  поставок  на Україну нафти,

 газу,  інших  енергетичних  ресурсів,  дає  можливість нам

 завантажити    повністю    наших    експортерів.    Тобто,

 збільшується   надходження   від   валютної  виручки,  від

 експорту  України.  Збільшення  виробництва електроенергії

 дає можливість підняти загальне виробництво -промиславе та

 сільськогосподарське.  І  це  дає  можливість нам отримати

 більше  доходів,  а  значить,  більше  більше  податків до

 бюджету і  бюджет  буде мати  повну можливість

 розраховувати,  за  цю  позику  маючи можлвість отримувати

 додаткові доходи до бюджет. По цьому питанню у мене все.

 

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до Ігоря Олександровича прошу

 записатися.   Кузьменко.   Скільки  ми  відведем,  давайте

 опублікуем список. Одну хвилиночку.

      Ну безперечно всі не зможуть задати запитання. хочу в

 порядкі   інформації   сказати   що   комісія,   профільні

 розглядали  уважно  матеріали  цього  договору.  І  я хочу

 підкреслити  договір  він так і звучить як документ і тому

 безперечно  запитанне виникає найперше багато у тих хто не

 добре  ознайомився  з  цим документом. Але тут є обставини

 котрі  зумовлюють розгляд його сьогодні. Я пізніше про них я 
 я                             - 27 - я 

 скажу. А тепер будь ласка Кузьенко, потім Масенко.

      Ну ясно.

 

      __________   спасибі   Сергій   Кузьменко,  Запоріжжя

 комуністи України. уважаемий .

 

      ГОЛОВА. Вибачаюсь виступ 15 хвилин.

 

      __________ Я буду отвечать на русском

 

      ГОЛОВА. 15-20 хвилин.

 

 

 

       ГОЛОВА.  Я вибачаюся виставте 15 хвилин.

 

      _____________отвечать  на русском, я вам. Я вам задам

 вопрос на русском языке.

 

       ГОЛОВА.  Я прошу, одну хвилиночку.

 

      _____________ Але прошу не заважати.

 

       ГОЛОВА.  Сергій.......,  я  прошу  уваги .

 

      _____________  В  мене  таке  питання  до  вас базові я 
 я                             - 28 - я 

 договори про надання позики, як розумію із документа, який

 нам  виданий.  Є  програма.,  яку  повинен був представити

 Уряд. Скажіть будь ласка, що це за програма - це по-перше.

      По-друге.  Наскільки  грунтовний звіт згідно статті 3

 стандартного  договору пункт "Б" повинен подавати Уряд про

 виконання позики. І чи не являється дискримінаційним право

 банку  такого жорсткого контролю право переривання надання

 позики,  якщо  він  буде  вважати,  що  ми не правильно її

 використовуємо. Спасибі.

 

      _____________ Спасибі за запитання.

      Дійсно  специфіка  цього  кредиту,  як  я  вже  казав

 заключається в тому, що він дається не під заставу, не під

 гарантію,  а  під  певну послідовність дій Уряду, програму

 економічних реформ.

      Ми   виклали   позицію   нашого  Уряду  по  напрямках

 реформування  економіки України, яка повністю базується на

 доповіді    Президента    на   програмі   широкомасштабних

 економічних реформ.

      І  ця  програма  вона  коротша  вона  була  сприйнята

 міжнародним  банком  розвитку  реконструкцій, як достатньо

 для  того,  щоб  надати  позику  нашій  країні. Я хотів би

 відмітити,  що сьогодні питання іде про ратифікацію угоди,

 а  не  обговорення програми, яку ми готові обговорювати це

 дії   Уряду.  І  в  нашому  листі  до  міжнародного  банку

 реконструкції  ми  описали ції, які Конституційно Уряд має я 
 я                             - 29 - я 

 право  виконува.  І  ми  готові,  я  готовив  цей матеріал

 передати  на  обговорення, але я хотів ще раз підкреслити,

 що  ми  вважаємо,  що  не  слід  зараз  змішувати  поняття

 ратифікації  Угоди як конкретного документу з обговоренням

 Програми дій уряду, яку ми можем зробити на ваше прохання.

       (Шум в залі).

      Під повноваження... Я ще раз повторюю...

 

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги! І звертаюся, роблю зауваження

 депутату  Мовчану  Павлу Михайловичу, тому що ви заважаєте

 іншому депутату використати своє право.

      Масенко, на ним - Немировський.

 

      МАСЕНКО О.М.

      (330 ___________    виборчий округ, Полтавщина).

      Шановний доповідачу!

     Якщо можна - конкретніше поясніть, що мається на увазі

 під  висловом:  "позика  надається  під  прийняті Україною

 наміри   реформування  економіки,  які  зосереджуються  на

 чотирьох   ключових   взаємозалежних   елементах  ринкової

 економіки"?  І  чи  не  криється  за  цим ще щось таке, на

 перший погляд несприйнятне для нас?

 

      ___________  Я  хотів  би  відмітити, що уряд бере на

 себе  ті зобов'язання, які витікають з його конституційних

 прав. І нічого більше! Якщо мова буде йти про якісь зміни, я 
 я                             - 30 - я 

 які  будуть вимагати рішення Верховної Ради, то ми вийдемо

 з  певними,  з  такими  пропозиціями до Верховної Ради. Та

 послідовність дій,  про  яку  ми кажемо, - макроекономічна

 стабілізація,   зменшення   дефіциту  платіжного  балансу,

 розпочаток  приватизаційних  процесів - у тій сфері... тій

 мірі, в якій залежать від компетенції уряду, - вони будуть

 робитися  урядом.  Але  там,  де  нам треба буде підтримка

 Верховної  Ради,  ваші  рішення - ми  будемо  виходити  на

 відповідні... з відповідними проханнями до Верховної Ради.

 Мова   йде   ще   про   створення  конкурентно  споможного

 середовища  на  внутрішньому, зовнішньому ринку. Ви знаєте

 це питання. Знаєте питання стосовно цін, стосовно дотацій.

 На  сьогоднішній  день,  навіть, по газу ситуація така, що

 населення  платить  п'ять  відсотків від реальної вартості

 виплачуваного  газу,  95  відсотків  платисься  за рахунок

 держави.  І  держава  бере  ці  кошти з цієї позики. Тобто

 є(..........)  технічна послідовність, яку ми виконуємо. І

 незалежно  від  вимог  чи  якихось умов Світового банку чи

 когось іншого.

      Я  хотів  би  вам сказати, що більш жорсткі умови нам

 ставить  не  Світовий банк та Міжнародний валютний фонд, а

 Туркменістан,  який  газ  півтора  місяці нам не постачає.

 Оце, дійсно, є тиск.

 

      ГОЛОВА.   Немировський,  За  ним  Павловський.  Прошу

 короче запитання, короче відповіді. я 
 я                             - 31 - я 

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ

      309 изирательный округ, Немировский.

      Игорь Александрович! Подалуста, помогите разобраться.

 Согласно   Закона   от  22  декабря  1993  года  за  N3767

 предусмотрено  данную ратификацию проводить после того, ка

 "Уряд   подає  пропозиції"  с  обкяснительной  запиской  о

 возможных    политических,    правовых   и   материальных,

 финансовых  последствиях  данного  договора.  Кроме  того,

 предусматривается    пунктом    пять   этого   же   Закона

 обязательное  рассмотрение  данного договора Президентом и

 его  заключение,  также  Минюстом.  Как вписывается данное

 положение с тем, что мы рассматриваем сегодня договор?

      И второй вопрос. На том экзепляре, который вы роздали

 нам  для рассмотрения написано:"Підлягає змінам...", каким

 зминам, что мы утверждаем договор или кота в мешке?

 

      _______________Спасибо за вопрос.

      Речь  идет  о  том,  что, как вы знаете, соглашение о

 займе  было  подписано  22  числа,  то  есть  позавчера, в

 Вашингтоне. Ситуация с энергообеспечением Украины вам тоже

 известна,  и  у  нас  на  сегодняшний  день  есть реальная

 возможность   возобновить   поставки   газа   на  Украине,

 использовать  часть средств, которые могут поступить уже в

 этом  году  по  реабилитационному  займу. Этим обусловлена

 определенная  срочность предоставления данного документа в я 
 я                             - 32 - я 

 Верховный Совет.

      Заключение  Министерства  юстиции  по  этому вопросу,

 проект  его  был  согласован,  и такое соглашение имеется.

 Президент   этот   Договор   и   Программу   осматривал  и

 уполномачивал  делегацию правительства выехать в Вашингтон

 для  проведения  переговоров и заключения соответствующего

 соглашения.

 

      ГОЛОВА.   Є   доручення  Президента  міністру,  послу

 України  у  Сполучених Штатах підписати цей Договір. Тобто

 Президент  свою  свою  з  цього приводу висловив, тобто це

 відповідає  тим вимогам статті, про котру ви (..........).

 Є юридичне підтвердження такої згоди.

      Павловський.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

 

      Шановний  Ігор  Олександрович,  дуже  приємно,  що ви

 будете  керувати  розподілом  цієї  позики,  але  хотів би

 звернути  вашу  увагу  на  те,  що  за досвідом (як ви вже

 казали)  Італії,  Німеччини, звернути увагу на те, щоб нам

 поставляли якраз, ми купляли тільки сировину для того, щоб

 завантажити свою переробну промисловість, з одного боку. З

 другого  боку,  поскільки  вже  пішла  така допомога як ви

 дивитесь  на  те,  щоб  розробити  відповідний  закон, про

 допомогу  позики  і  кредити іноземних держав для того щоб я 
 я                             - 33 - я 

 виключити  зловживання  і щоб захистити свій ринок і свого

 виробника. Дякую.

 

      __________  Спасибі  за запитання я б хотів би тільки

 підкрслити  що  за  урахування  коштів позиків до доходної

 частини   бюджету  автоматично  веде  до  контролю  за  її

 використаннем  через  податкову  частину  бюджету,  яку ви

 будете затверджувати.

      Стосовно  більш  загального питання, по координації і

 ефективного  використання валютних і інших кредитів які ми

 отримуемо  зовні, я повністю з вами погоджуюсь і думаю, що

 найближчим   часом   Кабінетом   Міністрів   України  буде

 розроблено  пропозиція  стосовно  цього  пиання.  Буде  це

 проект   закону,   чи   якісб   інші  документи  ми  можем

 говорить... Але таки документ потрібен.

 

      ГОЛОВА. Добре дякую, Мулява. За ним Черенков.

 

      МУЛЯВА.  Аналіз  і вивчення показують, що серед позик

 на  огашення дефіциту платіжного балансу, даний вид позики

 справді  досить вигідний. І я думаю, що треба ратіфікувати

 цю угоду, іншого виходу нема, хоча. Я хотів би сказати, що

 міжнародний  валютний фонд, і світовий банк дають позики і

 ми бачимо що ці країни які брали ці позики попадали у дуже

 скрутне   становище   і  фактично  вони  не  правля...  не

 поправляли, а гробили свою економіку. я 
 я                             - 34 - я 

      В  даному  разі  в  нас  іншого  виходу нема. Сучасно

 наукадає   можливість   вивчити   механізми,  ну,  розвалу

 економіки  і пограбування держави і народу, я думаю, що ми

 в  цьому  залі ще будем ставити питання про притягнення ло

 відповідальності  вінних  у  розкраданні держави, народу і

 розвалу  економіки, але сьогодні в нас іншого виходу нема.

 Щоб  не  загинути  зовсім,  ми  мусимо  йти на позики, тим

 більше,   що   ця  позика  стандартна  реабілітаційна  дає

 можливість.   Але   для   того,  щоб  ми  були,  все-таки,

 прогнозували  результати,  хотілося би, щоби Парламент був

 не лише сесійним по постійному складу, а й по своїй роботі.

      І,  в  зв'язку з цим, я хочу вам задати запитання. Ви

 говорите  про  програму використання позики. А чи, хоча б,

 складалася хоча б приблизно програма віддачі цієї позики?

 

      ____________  Спасибі.  Як  я  вже  говорив,  віддача

 пизики планується починаючи з 2000 року. Тому і розрахунки

 і  плани  носять  досить попередній характер. Віддавати цю

 позику  повинна буде держава безпосередньо з бюджету. І ми

 виходимо  з того, що на цей період економіка України вийде

 з кризового стану.

      І буде забезпечувати не тільки повернення цього, цієї

 позики,  а  всіх  інших,  які ми будемо брати в цей важкий

 період.  Нам  на  сьогодні  дуже  важливо  підтримати нашу

 економіку  за  рахунок  зовнішнього  фактору,  максимально

 зменшити  негативні  явища,  які  можуть  бути  в наслідок я 
 я                             - 35 - я 

 лібералізації  цін та ринкових перетворень. Та максимально

 захистити  соціальну  сферу.  Це  дасть  нам можливість на

 протязі  1995,  1996  року провести структурну перебудову.

 Збільшити  обсяги  виробництва,  збільшіти надходження від

 експорту,  збільшити  доходи  до  бюджету  і  таким  чином

 розрахуватися за цю позику.

 

      ГОЛОВА. Черенков, за ним Чурута.

 

      ЧЕРЕНКОВ

 

      Уважаемый   (..........)   у  меня  к  вам  несколько

 вопросов,  в  связи  с  тем,  что Международному валютному

 фонду  и  Международному банку недавно исполнилось 50 лет.

 Так  вот  в  журнале(..........)  опубликовано то, что все

 страны   которые   работают   или  берут  кредиты  в  этих

 организациях остаются вечными должниками, в связи с этим я

 думаю  вы  просчытывали,  а  сколько же кредитов в виде, в

 долларовом  исчеслении взяла Украина в период 45-48 год, а

 также  как мы используем кредиты, которые недавно получены

 от  Международного  валютного  фонда и есть ли возможность

 использовать  денежные средства находящиеся в коммерческих

 банках,  посколько мы находимся на таких же условиях, хотя

 бы. Посколько мы находимся в такой ситуации.

       И последнее.

      Я  все-таки  думаю  и  понимаю,  что ратификация есть я 
 я                             - 36 - я 

 ратификация  и  мы  обязаны это рассматривать, но все-таки

 наше   правительство  предоставило  в  банк  международный

 програму,   так   почему   оно   не  предоставило  не  для

 рассмотрения  в  Верховный Совет, а для руководства, здесь

 хотябы в комиссия бюджета , финансов.

      Вот этот , программу эту.

 

      _____________Значит      существует     действительно

 противоречие,    в    международном    сообществе    между

 международнымы и финансовымы организациямы, международными

 економическими  групировками, и конкретнымы странамы. И та

 критика  о  которой вы говорите действительно имеет место.

 Но   и   имеют   место   и   положительные  оценкы  работы

 международных  финансовых организаций яркым примером этого

 служит  Индия,  которая  начала возращать реабилитационные

 кредиты  и другие кредиты международного валютного фонда и

 мирового   банка   на   несколь  лет  раньше  вперед  -это

 общеизвестный   пример.,   то   есть  негативных,  есть  и

 позитивные  примеры использования этих средств. Я думаю мы

 можем  следувать  этим  примером.  Говоря  о  программе мы

 готовы  обсудить  и представить соответствующей комисии ту

 программу  -эта  программа  действия  правительства.  И мы

 готовы это делать.

 

       ГОЛОВА.  Игорь  Александрович,  я  прошу вас коли ви

 говорите  ті  слова  -це  не  означає,  що  ви  готові, ви я 
 я                             - 37 - я 

 зобов'язані  вже давно були дати цю програму так ставилося

 питання.

      І я прошу вас, як віце-Прем'єра враховувати, що після

 виступу  Президента  з доповіддю в постанові Верхоної Ради

 передбачено,  що  Уряд  повинен представити Верховній Раді

 програми  і  проекти  законів.  До цього часу їх немає. Це

 недолік у роботі Кабінету Міністрів, безперечно.

      Чурута, за ним - Безсмертний.

 

      ЧУРУТА.

 

       Михаил Чурута, 251 Стахановский округ.

      22 декабря, как вы сказали, в Вашингтоне был подписан

 договор    между    Украиной    и   Международным   банком

 реконструкции  и  развития.  Вчера  мы только получили эти

 документы,  и  вчера  чуть  было мы не ратифицировали этот

 Договор.  У  меня  вопрос:  почему  такая  спешка? Чем она

 вызвана?

      Следующий  вопрос.  Вы  сказали,  что  особлива увага

 приділяється забезпечення захисту груп населення, найбільш

 вразливих  до  змін, пов'язаних із структурною перебудовою

 економіки.  Із  цією  метою  створюється  мережа цільового

 соціального захисту.

      У меня вопрос. Что она будет из себя представлять? На

 какой срок она создается? И во что это обойдется казне?

      И    следующий    вопрос.   Как   будет   происходить я 
 я                             - 38 - я 

 обслуживание  кредита и во что это обойдется Украине через

 17 лет?

      Спасибо.

 

      _______________  Срочность рассмотрения этого вопроса

 определяется  остротой энергетического кризиса на Украине,

 о  котором  вчера  докладывал  вице-премьер-министр  Дюба.

 Поэтому  мы обратились с просьбой в Верховный Совет срочно

 рассмотреть   этот   документ.  И  только  вчера,  получив

 оригинал   подписанного  документа,  мы  за  ночь  сделали

 официальный  перевод,  который ничем не отличается от того

 документа, который был вам представлен для

 рассмотрения.

      Погашение   средств   реабилитационного  займа  будет

 осуществляться  за  счет  расходов бюджета в этом годжу мы

 платим  только  проценты  получая  в  бюджет  500 милионов

 доларов,  мы  должны  заплатить  в  зависимости от обьемов

 выбранных  средств  30-35 милионов доларв из бюджета и так

 из    этого   источника   ежегодно   мы   должны   платить

 соответствующие  проценты  таким  образом  можно посчитать

 сколько мы будем ежегодно 30-35 милионов доларов платить в

 течении  10  лет  вот  это может прибавить соответствующую

 добвку к суме основного долга.

      Однако  проценты  под которые можно получать размещая

 валютные  средства в коммерческих банках, значительно выше

 чем  процент  который  мы  платим. Временно имея свободные я 
 я                             - 39 - я 

 валютные  средства  от  экспортной выручки размещая их под

 проценты  мы  будем  аким  образом  компенсировать  оплату

 обслуживания  долга сможем вернуть дальше, вернем раньше и

 уменьшым суму насчитанных процентов.

 

      ГОЛОВА. Незадоволений відповідью сейчас не ясно ще.

 

      __________ Я мабуть, убдь ласка ще включить.

 

     ГОЛОВА. Ще раз включить Шурупу Луганська область.

 

     __________   Я   спрашивал   как   будет   происходить

 обслуживание  кредита  и  во  что это обойдеться Украине в

 целом черз 16 лет, как вы сказали в год по 30-35 милионов.

 Вот так назовите суму какая во что это выльеться.

 

      _________Обслуживание   кредита  будет  производиться

 Министерством  финансов,  которое  со  своих  счетов будет

 платить   Международному  Мировому  банку  соответствующие

 суммы  процентов  ежегодно.  Ежегодно! Это будут платежи в

 районе  30-35  миллионов долларов. Если мы кредит берем на

 17  лет  и  начинаем  его  гасить  через  5  лет, то нам к

 основной  сумме  долга  в  500  миллионов  долларов  нужно

 прибавить   сумму   насчитаннях   процентов.  И  получится

 результат.  Если  кредит возвращается раньше, эти проценты

 не насчитываются. Это простая арифметическая операция. я 
  я                             - 40 - я 

 

      ГОЛОВА.  Мова  йде  про  те... Я прошу уваги! Шановні

 депутати,  ну...  Мова  йде  про  те, що на обслуговування

 цього  кредиту, як і на обслуговування будь-якого кредиту,

 треба  буде  платити 7% річних через 5 років розпочинаючи.

 Тобто,  по  35 мільйонів доларів на рік. Зрозуміло? Так чи

 ні?  З першого року, з першого року! Я вибачаюсь... Тобто,

 мова йде про те, що треба віддавать гроші, безперечно! Але

 я  зобов'язаний  у  відповідь на запитання депутата Чурути

 сказати  те,  що  просив  мене  передати  сьогодні  ранком

 Прем'єр-міністр України.

      Я прошу уваги! Я прошу уваги!

      Схема  рішення  нашого  розглядається таким чином. 22

 числа Договір підписаний. Якщо ми приймаємо сьогодні, якщо

 ми   ратифікуємо   цей   Договір,   тоді   ми   телеграмою

 повідомляємо  Світовий  банк  про  те,  що  ми ратифікацію

 зробили,  і тоді ми одержуємо, на наш рахунок переводиться

 вже   навіть  сьогодні  (ну,  скажемо,  в  понеділок)  110

 мільйонів  доларів.  Ми  переводимо  їх  таким  же чином в

 Туркменістан

 (..........),  ну  частину  з  цих  коштів.  Переводимо  в

 Туркменістан.   Вони   в   понеділок  будуть  приймати  на

 народному  Віче  рішення про відкриття трубопроводу, тобто

 пропуск  газу  на  Україну. На Віче. Віче збирається раз у

 квартал.   Тому,   якщо   ми  сьогодні  не  приймаємо,  не

 ратифікуємо  договір,  то тоді ми уже будемо розглядати це я 
 я                             - 41 - я 

 питання через три місяці. А газу немає сьогодні. Газ буде,

 приблизно,   з    врахуванням    відстані   і  можливостей

 продуктопроводу,  приблизно,  1 січня,  якщо  все  це буде

 зроблено так, як ми передбачаємо.

      Причому,   Віталій   Андрійович   просив  іще  також,

 користуючись  трибуною  Верховної Ради чи мікрофоном нашим

 звернутися   до  громадян  України  і  до  виробництв,  до

 підприємств,  щоб  вони розраховувалися за газ, інакше цей

 кран знову буде перекритий.

      Але  сьогодні  ми  рощглядаємо  конкретне питання про

 можливість   використання   реабілітаціви   і  позики  для

 придбання газу на Україну.

      Безсметний, за ним Донченко.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

 

      Шановний   Ігор  Олександрович!  Ми  всі  напередодні

 початку другої сесії ознайомилися з матеріалими, які надав

 Світовий   банк  про  топливо-енергетичний  комплекс,  про

 металургію  в Україні, про сільське господарство, де чітко

 сказано  структуру цього виробництва, частину енергоносіїв

 в товарі.

      Я   хочу  запитати  ось  що  у  вас.  Вони  прекрасно

 розуміють,  як ми будем віддавати цей кредит. Що спонукало

 їх  надати  цей  кредит,  і  які  аргументи були настільки

 переконливими,  щоб,  по-перше,  надати настільки вигідний я 
 я                             - 42 - я 

 кредит  в  порівнянні з  тими  кредитами, які вони надають

 іншим   країним,  по  друге,  процент  значно  знизити  по

 відношенню  до  тих  процентів,  під  які  вони видають ці

 кредити іншим країнам?

      Дякую.

 

      ___________.  Як  мені  відомо, обговорення проекту і

 договору  у  Вашінгтоні  зайняло  майже  три години. І всі

 виступаючі  -це  представники всіх країн, членів Світового

 банку,  виступили  дуже  позитивно, оцінюючи ті зміни, які

 зараз  розпочаті на Україні. Вони розуміють, що у нас дуже

 важке  економічне,  соціальне положення. Але ці зміни, які

 ми   почали,   заслуговують   на   підтримку,  по  їхньому

 (..........),  і  тому прийняте рішення було зроблено буде

 швидко,   навіть  за  процедури  Світового  банку.  Кредит

 повинен був надати нам в 1995 році, і рішення повинно було

 розглядатися  в  1995  році.  Але,  розуміючи наше складне

 становище і розуміючи необхідність підтримки реформ, банк

 

 

     обрыв  записи

 

 

 

 

                       ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні  депутати!  Я  прошу  сідати  і

 продовжуєм роботу.

      Станіслав Григорович, будь ласка, на трибуну!

      Я  прошу  включить систему і записаться на запитання.

 Скільки   відведемо?   Га?   Десять,   да?  Десять  хвилин

 достатньо?  П'ятнадцять? Хто за те, щоб 15 хвилин -  прошу

 проголосувати!

      Включіть, будь ласка, це процедурне питання...

      (Шум в залі).

      ЗА -

      Прийнято  рішення.  Виставте, будь ласка, 15 хвилин і

 висвітіть  список.  Достатньо...  Слово надається депутату

 Кочерга, за ним -Капустян.

 

      КОЧЕРГА.   122   избирательный   округ,   Доброполье.

 Донецкой области   , фракция "Коммунисты Украины".

 

      Уважаемый    Станисла   Григороьевич!   И   Александр

 Николаевич!

      Ну  вы в своей информации довольно обьективно оценили

 состояние  торгового обслуживания тружеников села. Я хотел

 еще  к  тому  добавить  и испросить, а какие все-таки меры

 предпринимаются   для   улчешния   торгового  обслуживания

 инвалидов  Великой  Отчественной  войны, участников войны. я 
 я                              - 2 - я 

 Ведь  мы  знаем,  что  из-за того, что сейчас очень плохое

 транспортное  обслуживание  эта  категория  людей не может

 поехать в город и купить себе самое необходимое.

      Я   был  последний  раз  на  округе,  кроме,  скажем,

 гороховой  сечки  и соли, ничего нет в сельских магазинах.

 Какие  вы  предложения  вносили на этот счет для улучшения

 торгового обслуживание, скажем, в Кабинет Министров? Какая

 нужна поддержка со стороны Верховного Совета?

      Александр   Николаевич,   я  вполне  согласен  с  тем

 проектом  постановления  или  поручения,  которое  огласил

 Александр   Александрович,   есть  предложение,  все-таки.

 Давайте  мы,  от,  в  части обслуживания участников войны,

 инвалидов  войны,  давайте  мы  как-то выделим в отдельное

 поручение. Этот вопрос требует безотлагательного решения.

      Спасибо.

 

      ___________.  Спасибі  вам  за  запитання і відповідь

 буде  така.  Правління  коопспілки неодноразово вносило це

 питання на розгляд Кабінету Мінітсров з таким розрахунком,

 щоб  для  цієї категорії були держамовлення. На привеликий

 жаль  сьогодні  цого  не  робиться,  хотя  потрібно було б

 робити. Це перше.

      Друге.  Ми  проводили наради  в  себе, і є відповідні

 рішення  для  того,  щоб  з  тих ресурсів, які є в системі

 споживчої  кооперації,  а  ми маємо і м'ясо, маємо і олію,

 маємо  і  крупи,  і  зерно, щоб в першу чергу задовольняли я 
 я                              - 3 - я 

 цією  продукцією  інвалідій  війни.  І з головами селищних

 Рад,  з  Дадами  ми  в  цьому  плані  працюємо,  і  там де

 нормально  працює  керівник  цього підприємства, нормально

 працює Рада, це питання вирішується.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Капустян, за ним - Гаманюк.

 

      КАПУСТЯН.

 

      327-ий, Капустян.

      У  мене  декілька  запитань.  Перше.  Чи  не завелика

 кількість  бюрократичного  апарату  у  споживспільці? Чому

 товари  зі  складу споживчої кооперації потрапляють в руки

 спекулянтів?  Чому  заготівельні  організації  фактично не

 працюють?  Вовну в колгоспах поїла міль, овець в колгоспах

 повирізали, бо вовна вам не потрібна. Зараз крілячі шкірки

 люди   викидають  в  навоз,  тому  що  не  закуповує  ваша

 кооперація.   Свиней   у  нас,  наприклад,  на  Полтавщині

 закуповує  Харків.  Люди здають їм за безцінь, а в Харкові

 м'ясо дороге. Чому заготконтори нічого не роблять?

      І  ще  одне.  З  чиєї  вказівки в магазинах деруть із

 полвних  пайщиків  іще  пай в 15-тис. карбованців? Адже на

 селі  люди  повні  пайщики.  Що  це за вказівки такі? Чому

 комерційні  магазини живуть, а споживспілка животіє? Чи не

 пора її розігнати?

 я 
 я                              - 4 - я 

      _______________

 

      Перше.    Апарат    споживчої    кооперації,   апарат

 управління,  як і любий апарат управління, він має бути. Я

 хочу  тільки  сказати, що проти 1990-року чи 1980 року він

 скорочений  практично  в  5,  6  і  більше  разів.  Апарат

 управління. І скажу, через що, і ви вірно зрозумійте.

      Був  апарат управління під ті вимоги, який були в той

 час,  коли  ми  працювали: коли були централізовані фонди,

 ценралізований  розподіл  ресурсів.  Сьогодні цього нема і

 цього апарату нема. Це перше.

      Друге.  Ви  задали  питання, чому попадають товари із

 складів до спекулянтів? Я просив би вас, якщо в вас є такі

 матеріали,  передайте  їх, будь ласка, слідчим органам. Це

 перше,  а  з  другої  сторони, ми постійно ведем роботу із

 нашими  працвіниками  в  тому напрямку, щоб цього не було.

 Третє  вовна,  питання серьозне і складне, і повірте, якщо

 говорити  про  вовну, то треба починати говорити про того,

 хто  використовує цю вовну. Держкомлекстец закупив вовну і

 ви  дуже  добре  знаете, де і через те держава ця вовна не

 потрібна,  а куди ж її діне кооперація. Теж і стосується і

 шкірки кроля.

      Харківський м"ясо, Харків закупляє свиней, закупляють

 свиней харківчани, в Полтаві і на сьогоднішній цей день це

 дійсно  так  через  те  що  ми  практично немаемо сьогодні

 коштів  і ресурсів, для того щоб це м"ясо закупити. Немає, я 
 я                              - 5 - я 

 через  те  я  стою  на  трибуні  і  останнє. Пай 150 тисяч

 карбованців    ніхто   централізовано   ніяких   паїв   не

 встановлює,  це  рішення  зборів  споживчої, уповноважених

 споживчих  товариств  який  прийняли  це  рішення  про цей

 паїовий   внесок  згідно  із  концепцією  по  розмежуванню

 власності,  ая в своему виступі говорив що власность в нас

 розподіляється  на подільну і неподільну. Подільна частина

 працює   на   відтворення  виробництва  і  буде  працювати

 сьогодні  і  на  наступні  покоління,  а  частина подільна

 закріпляється за польовиками.

      Для  підтвердження  того  вони  повинні заплатити той

 пайоий  внесок. А якщо по великому рахунку -то сьогодні та

 неактивна  частина  основних  фондів,  яка  в  нас є, вона

 повинна  працювати.  Для  того  (..........)  ця  робота й

 проводиться.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Депутат Гаманюк. За ним   Олексієнко.

 

      ГАМАНЮК.    Гаманюк.    84    избирательный    округ,

 Днепропетровская область, "Єдність".

 

      У  меня к вам два вопроса. Первый. Третий месяц пошел

 со  дня  принятия Указа Президента от 22 октября " О мерах

 по  взаиморасчету  предприятий кооперации с поставщиками".

 Как  он  выполняется?  Как  он  сработал  и  какие вы меры

 принимаете, чтобы  он  помог в создавшейся  ситуации? я 
 я                              - 6 - я 

      И   второй   вопрос.

      Учытывая  отсутствие  оборотных  средств,  отсутствие

 индексации,   наличие   структур,  которые  более  верткие

 сегодня,  не  считаете  ли вы необходимым и целесообразным

 ввести госзаказ хотя бы на предметы первой необходимости и

 ввести фондовое распределение на эти товары.

      Спасибо.

 

     _______________  Но перш за все я зіден з тим, що указ

 Президента  надав  можливість  і  промислові  підприємства

 відпустили  нам  товари.  Бо  якщо  порахувати наші наявні

 кредитні  ресурси  і власне обігові кошти, то получиться у

 нас така картина.

      Торгівля  має  власних  обігових коштів 850 мільярдів

 карбованців,  кредитних  ресурсів  агробанку  і  кредитний

 ресурс  Уряду  складає  півтора  трильйона  і  того  2,  3

 трильйона  карбованців, це наші можливості в закупці, а ми

 маєммо товарних залишків 7, 5. То єсть промисловість пішла

 на  те,  щоби  на консигнацію віддавати товари, розрахунки

 проводити  через  30  днів.  Но,  з  другої  сторони, коли

 готовили  цей  Указ,  то  йшла тоді розмова, щоб відмінити

 попередню оплату для всіх. Тоді б цей механізм запрацював.

 Промисловість   віддала,   чекає   30   днів,  а  споживча

 кооперація....   і   не   може  промисловість  викупити  і

 сировину, і заплатити заробітну плату, бо вона працює не в

 рівних умовах. То єсть, Указ Президента спрацював, але для я 
 я                              - 7 - я 

 того,  щоб  вона  пішла,  вся  ця  робота, треба відміняти

 попередню оплату.

      І    друге.    Держзамовлення   по   товарам   першої

 необхідності.  Хто  що  б  сьогодні  не говорив і як би не

 говорили  про  те, що ми будуємо ринкову економіку, на цей

 перехідний  час нам потрібно встановити, і держава повинна

 профінансувати    держзамовлення    на    товари    першої

 необхідності.   І   я   вам  скажу  одне  (ви  вірно  мене

 зрозумійте):  я  називав  цифру  37  мільйонів пар, які ми

 закупили  на  майбутній  рік  із  79, які буде вироблено в

 нашій  промисловості.  А  в  1990  році  ми  виробляли 196

 мільйонів  пар  взуття!  Ми,  практично, якщо не наведем в

 цьому  ділі порядок, ми залишим населення без взуття. А за

 счьот імпорту ми не одягнем їх - це нереально.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексєєнко, за ним Ілляшевич.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К.

 

      (151___________    виборчий округ, Донецька область).

      Шановний Станіславе Григоровичу!

      Вам  та  багатьом  із  залу  добре відомо, як на селі

 створювалась  торгова  мережа. Я нагадаю вам, що більшість

 всіх  магазинів побудовано при участі господарств, а потім

 за  умовну  ціну  продали  вам.  А  тепер  ви зачиняєте ці

 магазини  під  гаслом,  що  вони дають вам збитки, виникає я 
 я                              - 8 - я 

 питання,  а як же тім старикам за коробкою сірників, чи за

 буханкою хліба долати 5, чи 3 кілометри -це перше.

      Друге.  Не  вважаєте,  ви, що в цей час треба шукати,

 які-то  нові  форми.  Нові  форми  найти,  і  щоб  спільно

 торгувати може об'єднатися із тими господарствами.

      І  третє.  Як  ви  вважаєте  правильно  це  чи ні, що

 сьогодні  ви  найшли  місця для торгівлі комерсантам в цих

 магазинах,  но,  щоб  господарства прийняли участь, яку то

 посильно,  торговать  спільно  ви не вирішуєте ці питання.

 Дякую за увагу.

 

      _____________Ну,  перше,  дякую  за запитання. Перше.

 Ціна  магазинів  за  умовними  цінами,  я  хотів  би на це

 сказати,  що  була на це смета і по смете оплачувалися, по

 витратам  виплачувалися  магазини  і  тут питання по-моєму

 ясне - це перше.

      Закриття  магазинів  я говорив через, що закриваються

 магазини  бо  немає  в  тих  магазинах  чим торгувати. -це

 перше, що треба кредитна серйозна підтримка бо 22 мільйона

 чоловік  все-таки кооперація на сьогодні обслуговує.

      І  друге.  Треба  мати на увазі ще й те, що населення

 доходів   ви   подивіться   за   9   місяців   цього  року

 середньомісячна   заробітна   плата  сільскогосподарського

 виробника  склала  633 тисячі карбованців. Про що ми ведем

 розмову?  А  та ж фувайка ч и кирзові сапоги, я називаю їх

 разом,  коштують  кодна  з  них по півтора. Ось про що йде я 
 я                              - 9 - я 

 розмова.

      Спільні  форми торгівлі з господарствами. Я не думаю,

 що тут повинно бути питанняі, якщо це в Донецькій області,

 скажіть,  будь ласка, де це не робиться, ми підскажем, щоб

 вони цю роботу робили разом із господарствами.

 

      ГОЛОВА. Єльясевич, за ним Долженко.

 

      ЄЛЬЯСЕВИЧ.

 

      Шановний  доповідачу!  Мене  цікавить  таке  питання.

 Перше.  Я  не  повністю  погоджуюсь  з вашою аргументацією

 відносні  звільнення  з податку сліпих і інвалідів, і таке

 інше.  Тому  що  ми гуманітарні питання перекладем на інші

 плечі.  Все  буде залежати від місцевих влад. Ця концепція

 мені  не  подобається,  я зотів би, щоб ви бтльш серьйозно

 аргументували.

      З цим пов'язане інше питання. Згідно з резолюцією ООН

 1934/47 1984 року всі, хто знаходиться в тюрмі, но повинні

 працювати  на прибуток. І згідно нашої концепції трудового

 виховання  тих,  що в тюрмі, у нас є ВТК -трудова виправна

 колонія, ЛТП і таке інше. Цебто сама назва говорить за то,

 що це виховна робота. І ми з вами чудово розуміємо, що там

 не  ударники  комтруда  працюють  а  "зеки", і їм, як вони

 кажуть, це "по (..........)". Їм відбуть, або втікти.

      Тому  мене  цікавить,  чому ми даємо можливість нашій я 
 я                             - 10 - я 

 злиденній  міліції  хоть якто вижити. Ми ж не маємо грошей

 на   утримання.   Так   от   давайте,   все-таки,  на  них

 розповсюдимо  це  правило,  яке  існує  у всьому світі. Не

 можна  оподатковувати  їх, не можна: ні сліпих, ні глухих,

 ні   тих  інших.  Прошу  відповісти,  з  яких  мотивів  ви

 виходили.

 

      _______________Ви  знаєте,  я,  може,  не  фахівець в

 цьому  питанні,  і  якщо потрібна на нього відповідь, то я

 прошу,  будьте  ласкаві,  дайте  письмовий запит, а ми вже

 порадимся, як зробити вам відповідь.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Долженко, будь ласка.

 

      ДОЛЖЕНКО.

 

      Шановний    доповідачу,    зараз    на    селі    про

 потребкооперацію   кажуть,   що   це  спошна  маніпуляція,

 махінація  і  спекуляція, бо в магазинах немає господарчих

 товарів,  не  можна  купити  сокиру,  лопату,  кіс, відер,

 цвяхів,  робочого  одягу,  взуття,  нательної  білизни. До

 виборців, особливо до жінок, стидно приїжджати туди, перед

 ними  звітуватись. Бо показують (..........), кажуть, коли

 нам  привезете  труси,  щоб  можна  було одітись, ходить в

 чомусь.   Панчох   немає,  немає  хімічних  засобів:  мила

 прального  порошку,  газу.  Крім  того,  у  тих  магазинах я 
 я                             - 11 - я 

 залишився  тільки  хліб,  і  то  негодної  якості, сіль та

 горілка.  От  все,  що  є від потребкооперації. То що ж ми

 маємо робить сьогодні?

      Я  розумію,  що  потрібні  пільгові кредити. Але вони

 виділяються,  ці  пільгові  кредити,  то невідомо, де вони

 залишаються.  Чи не краще надавати безпосередньо виконкому

 районних  рад,  які  відповідають за населення, щоб ті вже

 виділяли  для  сільпо  ці  гроші,  щоб можна було закупать

 якусь  продукцію.  Або ж передати сільгосппідприємтсвам ті

 магазини,  які  ви закриваєте сьогодні або здаєте в оренду

 комерцінйим  структурам,  які  не  вживають, а привозять с

 Турції  товар  та  з  інших  держав,  щоб  продавати  його

 втридорога нашому населенню.

 

      __________   ну  я  в  своїй  доповіді,  зупинився  і

 охарактеризував  стан  забезпечення  російського населення

 товарами і хотів би сказати одне. Дійсно складна ситуація.

 Ми  сьогодні  ввозим  тільки  товари  першої необхідності,

 сіль,   хліб,   мабуть   макаронні   вироби,   те,  що  ми

 заготавлюємо, те що ми даемо в кредит.

      Тут ви прави що зробити потрібно, треба дати кредитні

 ресурси,  якщо  вони есть у бюджеті району це було б добре

 як  би  ви надали їх, непосредньо споживчому товариству чи

 райспоживспілки.  Пільгові кредити селищним радам, про них

 я  говорив, якщо є будь ласка. Но держава коли дає кредити

 то  куди вони йдуть я тоже вам відповім. Вони йдуть на 726 я 
 я                             - 12 - я 

 рахунок і йдуть на закупку товарів у власних у вітчизняних

 виробників,  ми  за  них не закупляем продукцію імпорту чи

 другу  зовсім. Передати магазини радгоспам чи колгоспам ви

 знаете  це  слушна  пропозиція,  в якому плані, ну перш за

 все,  якщо  колгосп,  радгосп, візьме і буде забезпечувати

 завезення  в  цей  магазин  і хліба і солі, і все того, що

 потрібно  для  того  щоб  він  працював,  цей  магазин  що

 забезпечує,  питання  нема,  можно  цей  магазин  здати  в

 аренду.

      І  сьогодні  ніхто  не  мішає  вирішувати питання про

 передачу   закритих   магазинів   в  оренду  колгоспам  чи

 радгоспам.  Тільки  треба,  щоб  Ради  визначили, що в тих

 магазинах повино бути, якщо цей магазин здається в оренду.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Сідайте. Час вичерпано. Шановні

 депутати!   До   перерви  вам  було  запропоновано  проект

 Постанови  по  даній інформації. До того проекту Постанови

 внесене одне доповнення депутатом Кочергою: щоб до другого

 пункту включити ичасників та інвалідів Великої Вітчизняної

 війни.

      (Шум в залі)

      Що? Обговорювать будем?

      (Шум в залі)

      Ну   не  розстраюйся.  Сідайте,  будь  ласка.  Вне...

 Внесена пропозиція, щоб обговорювати дану інформацію.

      Єсть потреба обговорювати? я 
 я                             - 13 - я 

      (Шум в залі)

      Я  тоді  ставлю  на  голосування.  Я  думаю,  що всім

 відомо,  хто  стикається, а якщо не щоденно, то буваючи на

 своїх  виборчих  округах  з  тею ситуацією по забезпеченню

 сільського  населення,  та  й  міського -товарами широкого

 вжитку. І про роботу  кооперації.

      (Шум в залі).

      Значить,  я  ставлю  на  голосування.  Хто за те, щоб

 обговорювати   дану   інформацію   -прошу   проголосувати!

 Включіть, будь ласка, систему!

 

      ЗА -

 

      Рішення не прийнято.

      Значить,  іде  розмова за те, що на руках у депутатів

 немає  проекту  Постанови. Я хотів би з вами порадиться. Я

 зачитаю  цей  проект  Постанови,  який вже раз зачитували.

 Перед  тим,  як  перейти,  ми  будем розглядать послідуюче

 питання,  її  віддрукують,  роздамо  всім. І тоді, в кінці

 засідання - приймем. Немає заперечень? Но я хотів би з вами

 тільки...  вам  ще  раз  прочитати  її, і щоб могли внести

 відповідні зміни.

 

      (Шум в залі).

 

      По  процедурі?  Будь  ласка!  Який? 394 по процедурі, я 
 я                             - 14 - я 

 будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ     ___________

      (    виборчий округ, група "Реформи", Херсон).

      Уважаемый  Александр Николаевич и уважаемые депутаты!

      Сколько  раз  уже  мне  приходилось  отмечать,  что в

 Верховном   Совета   Украины   не  соблюдаются  требования

 Регламента?!   Опять   рассматривается   проект,  который,

 кстати,  не  роздан  депутатам, касающийся финансов. И нет

 выводов  соответствующей  комиссии,  Комиссии по бюджету и

 Комиссии  по  финансам  и  банковской  деятельности.  Этот

 вопрос  не  рассматривался  этими  комиссиями.  Поэтому  я

 категорически против рассмотрения данного вопроса сейчас и

 прошу снять с рассмотрения этот вопрос!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Який округ?

      (Шум в залі).

      Включіть, будь ласка. Будь ласка!

 

      ___________

      (    виборчий округ)

      Шановний головуючий!

      Я  пропонував взагалі розгляд питання трошки в іншому

 підтексті - я  пропоную  і  наголошую  на розширенні цього

 питання.  Пропоную  повернутись  до  його  розгляду саме в

 такій   постановці:  забезпечення  жителів  села  товарами я 
 я                             - 15 - я 

 першої  необхідності  з  залученням  не тільки керівництва

 кооперації,  а  й  керівників  відповідних  міністерств  і

 відомств.  Сьогоднішнє  обговорення  нічого  абсолютно  не

 дало,  а  село  в  катастрофічному  стані! В селі не можна

 купить    розчьоски,   а   ми   так,   обмежились   тільки

 обговоренням,  сказали:  от  щось у нас негарне і на цьому

 прикрили...  Я  прошу повернутись до цього, розгляду цього

 питання на більш високому рівні!

      Дякую за увагу!

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що ваше зауваження дійсно, я не

 хочу  коментувати, скажуть, що воно і всі його розділяють.

 Йде   розмова   і   стоїть   питання   і  прохання  Голови

 Українського  споживчого  товариства  про надання кредитів

 даній системі для того, щоб можна було заключити договір з

 відповідними відомствами для поставки і забезпечення село,

 в  цьому  плані  депутат  Ілясевич вносить пропозицію, щоб

 розглянути  перед  тим,  як  розглядати  фінансові питання

 надання кредитів, розглянути в комісіях.

      Є  необхідність переносити для розгляду в комісіях. Є

 необхідність .

      І  друге,  якщо  його переносити в комісію, то мабуть

 тоді  внесена пропозиція і справедлива, щоб при розгляді і

 прийнятті  того  проекту,  який  буде  підготовлений після

 того, як буде розглянутий в комісіях, запросити дійсно тих я 
 я                             - 16 - я 

 керівників   відомств  і  міністерств,  які  безпосередньо

 виробляють  ту  продукцію, яка конче необхідна для жителів

 міста і села.

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  69 включіть будь ласка.

 

      69 виборчий округ, Волинська область ВАЩУК.

 

      Олександр Миколайович!

      Я  підтримую  цього  колегу,  який  сказав,  що треба

 обов'язково  запросити  і  вас,  але  до  тогоо,  що  таке

 обслуговування  на  селі  треба  добавити,  що  побутового

 взагалі ніякого немає.

      І  сьогодні,  якщо зламався телевізор чи холодильник,

 чи  треба  хімчистку, то треба людям добиратися за десятки

 кілометрів і ще тоді коли не ходить автобусний транспорт і

 немає ніякого сполучення.

      Тому.,  якщо  ми плануємо таке поставити на січень то

 треба  із залучення тої служби, яка відповідає за побутові

 обслуговування сільського населення.

      Торгівлю і побут разом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пилипчук , будь ласка включіть.

 я 
 я                             - 17 - я 

      ПИЛИПЧУК В.М. Івано-Франківськ.

 

      Справа  в  тім,  що  на  сьогоднішній  день  бюджет є

 дефіцитним.  Друге.  Ми прийняли бюджет, як Закон де немає

 такої    статті    за    якою   надається   кредити   саме

 Укрспоживспілці в зв'язку з цим я пропонував би перше:

      -щоб  вони  зменшили  усушку, утряску, забувчуватість

 покупців і так далі.

      Друге.  Кредити  вони  можуть  взяти.,  як  і  всі  в

 комерційному  банку,  а  не  в бюджеті дефіцитному бо це є

 кредитна емісія.

      Друге.  Зменшить  витрати  на  апарат  управління. На

 сьогоднішній  день  вони  мають велику вертикаль зверху до

 низу,  яка  фактично не виробляє, а торгують лише первинні

 ланки  економіки -магазини. І в зв'язки з цим, що в нас на

 сьогодняшній  день  немає грошей, а надать кредити в сорок

 трильйонів  в  той  час,  бюджетна сфера: вчителі, лікарі,

 армія   залишаються  без  заробітної  плати,  а  ми  будет

 кредитуват госпрозрахункову сферу, тобто в даному випадку,

 бюджет  предназначений  для  бюджетної  сфери,  а  не  для

 госпрозрахункової.

      Я  пропонував  би  зняти це питання з розгляду, бо це

 буде   чергова  кредитна  емісія  і  тим  більше,  яка  не

 передбачена,  не Законом про бюджет і  не входить у ліміти

 кредитної  емісії  і,  яку  ми тут затвердили на Верховній

 Раді. я 
 я                             - 18 - я 

 

      ГОЛОВА.  Я думаю, шановні колеги, давайте ми, дійсно,

 пропозицію   депутата   Ващук   Катерини  Тимофіївни,  щоб

 перенести  це  питання для розгляду в комплексі і торгівлю

 кооперативну,   і   побутове   обслуговування   сільського

 населення  перенести  на  січень  місяць. Його підготувати

 відповідно,  розглянути,  дійсно,  і  в  комісіях  і  тоді

 фундаментально  винести  на  розгляд і прийняти відповідне

 рішення. Нема заперечень?

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу не шуміть. Включіть, будь ласка,

 Кравчука Леніда Макаровича.

 

      КРАВЧУК Л.М.

 

      Шановні  народні депутати, в четвер, коли тут слухали

 питання   про  владу,  була  серйозна  критика  на  адресу

 Верховної  Ради,  й  справедлива,  що ми замість того, щоб

 займатися  законотворчою  роботою, втручаємося в проблеми,

 якими має займатись безпосередньо Кабінет Міністрів. Вже й

 на  вулиці  дітей питають: "Що б ви хотіли від влади?". то

 вони   кажуть:  "Щоб  Верховна  Рада  підвищила  заробітну

 плату".

      Я задаю запитання всім: після сьогоднішнього розгляду

 питання,  яке  абсолютно  нічого  не  дасть, зрушиться що- я 
 я                             - 19 - я 

 небуть на селі? Ні. Яка стане думка у трудівника? Верховна

 Рада слухала, а все залишилося, як було.

      У  нас  є  комісії,  є  конституційні обов'язки. Якщо

 особи,  які  стоять  на  чолі  міністерств  або  уряду, не

 виконують  своїх  повноважень, Верховна Рада має висловити

 недовіру  будь-кому  і  зняти  його  з посади. І займатися

 законотворчою роботою.

      Що  за  постанову ви пропонуєте? Прийняти до відома і

 доручити  уряду  дати 30 трильйонів? Де цей уряд візьме 30

 трильйонів?  Тоді  приймайте  рішення про емісійний кредит

 для споживчої кооперації.

      Ми  заганяємо  себе  в глухий кут. На потрібно думати

 про  авторитет Верховної Ради. Йде тиск на Верховну Раду з

 усіх  боків.  Засоби масової інформації, команди, посадові

 особи,  які  оточують  відповідні  урядовці, кінець кінцем

 просто  знищяння над нами, а ми самі в якій кут заходимо і

 ставимо   себе  в  таке  незручне  становище,  я  пропоную

 зайнятися  тими  повноваженнями,  які  має  Верховна Рада,

 згідно Конституції.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Я  шановні колеги, одну хвилиночку

 япрошу заспокоїтись, на попередньому засіданні, депутат, а

 точніше   група  депутатів  внесла  пропозицію  в  вигляді

 депутатського  запиту,  щоб  заслухати на сесії інформацію

 про стан. Ми сьогодні заслухали.

      Но  дійсно сьогодні внесено ряд і питань і пропозицій я 
 я                             - 20 - я 

 щоб  ми розгляд і прийняття відповідного рішення перенесли

 на  січень місяць. Хто за те щоб доопрацювать дане питанне

 і  в  комплексі з побутом розглянути в січні місяці. Проше

 проголосувати.

 

      Хто   за   те   щоб  зняти  з  порядку  деного  прошу

 проголосувать. Прошу включить систему.

 

      "За"

 

      Рішення прийнято.

 

      (Оплески)

 

      Слухається  питання  про  проект  Закону України "Про

 оподаткування прибутку підприємств". Друге читання.

      Слово  надається  члену робочої групи з  опрацьовання

 законопроектів  з питань оподаткування -народному депутату

 Тірьохіну  Сергію Анатольєвичу. Будь ласка.

      (Шум в залі)

      Роздали  вже.  Роздали.  Роздали.  Роздали  те, що ви

 задавали.....

      (Шум в залі)

      Я прошу до уваги. Заспокійтесь, будь ласка.

      (Шум в залі)

 я 
 я                             - 21 - я 

      ТІРЬОХІН. Шановні депутати!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  до  уваги. Слухається питаннь.

 Будь ласка. Сергій Анатольєвич.

 

      ТІРЬОХІН. Дякую.

      Шановні  депутати!  До  вашого  розгляду пропонується

 проект  Закона  "Про оподаткування прибутку підприємств" у

 другому читанні.

      Робоча  група, створена з представників всіх Комісій,

 парламентських  груп  розглянула  декілька сот зауважень і

 пропозиці.  Останні пропозиції надійшли вчора ввечері і не

 були включені в порівняльну, але я обов'язково зупинюся на

 них.

      Ну як кажуть немає меж для вдосконалення, але закон є

 дуже   важливий,   виробничники  чекають  його,  як  манни

 небісної.  Тому за проханням робочої групи, я закликаю вас

 шановні   колеги   плідно  попрацювати  і  прийняти  закон

 сьогодні.   І   прошу   дозволу   в  Президії  перейти  до

 постатейного обговорення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

      Значить відповідно до назви закону, які питання є? Немає.

      Хто   за   те,   щоб   затвердити  таку  назву  прошу

 проголосувати, включіть будь ласка систему.

 я 
 я                             - 22 - я 

      ЗА-

 

 

      Рішення прийнято.

      Значить стаття 1.

      Немає  зауваження,  є зауваження, будь ласка, депутат

 Грабар.

 

      ГРАБАР.   176  виборчий  округ.  Закарпаття.  Фракція

 "Реформи" .

 

      Я  пропоную  після  слів  від усіх видів діяльності в

 пункті  один  -один  записати  слова: "за звітний період".

 Тому  що  повинна бути чіткість здаються звіти квартальні,

 річні  і в кожному випадку за звітний період треба, щоб ці

 слова там були.Далі по тексту без змін.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає заперечень погодимося.

 

      Ще до статті першої , будь ласка.

      Значить давайте, шановні колеги, ми будемо так стаття

 1.  1,  1.  2,  Да,  будь ласка. 1. 1 я прошу поставити на

 голосування.

 

      З тею поправкою , яка була внесена.

 

      ЗА- я 
 я                             - 23 - я 

 

      Рішення прийнято.

      1.2, будь ласка Грабар.

 

      ГРАБАР.

 

      176,  Грабар.  Значить,  я  пропоную,  в  пункті 1. 2

 замість  слів  " робіт, послуг" написати слова " виконання

 робіт,  надання  послуг",  тому  що  реалізовувати  роботи

 неможна,  послуги  ц =ще можна реалізовувати, а роботи ні.

 Тому  треба  чітко  вказувати  "виконання  робіт,  надання

 послу",  а  слово  "нарахованого"  вилучити.  Повинно бути

 чітко  відомо  чи нарахований, чи сплачений податок, бо не

 зрозуміло   -це   різні   дещо   речі.  Якщо  просто  лише

 нарахований,  але  не  сплачений,  він  може  й не бути по

 якимось мотивам не сплачений. Тому треба чітко "сплаченого

 податку на добавлену вартість."

      Дякую.

 

      ___________.  Я вважаю, що це не є доцільним, тому що

 в  статті  1  пункт  1.  3,  яка  називається  "Реалізація

 продукції,   робіт,   послуг"  і  виписується  те,  що  на

 виконання робіт і надання послуг. Тобто не треба займатися

 тофтологією.

 

      ГОЛОВА. Погодимся? я 
 я                             - 24 - я 

      (Шум в залі)

      Значить, дупутат Кожушко, ви ж, по-моєму, не один тут

 в залі, тут ще є депутати. Будь ласка, депутат Кржушко.

 

      КОЖУШКО.

 

      Наша поправка четко записана в даном Законопроекте. Я

 хочу  обкяснить уважаемым депутатам, что та прибыль, и как

 записано  в левой стороне, не ситается, она считается так,

 как  записано  в  нашей поправке. Я просил бы эту поправку

 проголосовать.

 

      ___________.  Ви  знаєте,  нажаль, прибуток рахується

 так,  як  записано  в правому боці, в правій колонці, тому

 що,  уявіть собі, пропунується таке зробити, що прибуток -

 це  виручка  реалізації,  включаючи податоток на добавлену

 вартість,   який   нарахований,   включаючи  митні  збори,

 платежі"  і  т.  д.  Це є окремі податки, які мають окремі

 бази,  і  вони  мають оподатковуватися окремо. Тому у всіх

 податкових системах, і між іншим в тому, що в нас існувала

 до   цього   моменту,   завжди   прибуток  від  реалізації

 визначався так, як визначається в цьому Законі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є один, два? Будь ласка. 182-ий? 187.

 

      ТЕРЕЦЬ. я 
 я                             - 25 - я 

 

       Терец, 187-ой Токмацкий избирательный округ.

      Сергей  Анатольевич,  в  конце  пункта  1. 2 добавить

 таким  текстом:  "Витрати виробництваобігу, що відносяться

 на  собівартість  продукції,  робіт,  послуг і витрати, що

 відносяться на збитки підприємств". В конце.

 

      _______________   Так,   я   зрозумів.  Але  якщо  ви

 подивитеся  на  визначення  пункту  1.  1, де визначається

 балансовий прибуток, то він визначається як сума прибутків

 від  реалізації  зменшено на те, що ви кажете. А для того,

 щоб  оподатковувати,  у нас є категорія 1. 1. Тобто ми вже

 врахували  те,  що  ви  кажете,  але  в  першому пункті, в

 "Балансовому прибутку".

 

      ТЕРЕЦЬ.  Сергей  Анатольевич,  вы  обещали,  что  это

 замечание будет учтено при обсуждение.

 

      _______________ Ми на робочій групі вирішили, якщо ви

 пам"ятаете не включати його.

 

      __________Прошу тогда проголосовать.

 

      ГОЛОВА.  Голосуєм  за статтю 1, 2. Но давайте ми тоді

 за кожну поправку окремо.

      Я Грабара прошу ще, будь ласка. Включіть. я 
 я                             - 26 - я 

 

      ГРАБАР.    Шановний   головуючий,   шановні   народні

 депутати, я не згодний з тим поясненням, яке доповідач дав

 тому  що  реалізація  продукції, виконання робіт і надання

 послуг  це дещо інші речі, зверніть увагу на пункт 1, 3 де

 йде  пояснення  терміу  що  таке реалізація продукції.

      Там  мова  йде про те що це є передача правовласності

 на    продукцію,    якажіть   будь   ласка   як   юридично

 правовласності  на  роботу  можно  передати,  в результаті

 виконання  в  результаті роботи якийсь конкретний продукт,

 якусь продукцію, це є передача правав власності, виконання

 послуг  це  те  ж  процес,  а  ми  говоримо  про  передачу

 правовласності на ці речі.

      Саме  тому я пропоную проголосувати зараз, щоб в усіх

 випадках  законів,  де мова йде робіт, послуг в дужках, де

 мова йде про виконання робіт, надання послуг у відповідних

 відмінках  по  тексту,  вот  така  моя пропозиція, і друга

 пропозиція  зняти слово нарахованого, тому що порядок дачі

 відповідних  декларацій і сплати податків, за прибуток, на

 доходи  на  прибуток одні терміни, а на добавлену вартість

 інші і тому це різні речі, нараховане і реально сплачене.

 

     _______________  Це не можна робити, тому що наприклад

 для   ціни   оподаткування  це  нарахований  податок  на

 добавлену  вартість,  сплачене  ввізне  мито,  тому і було

 поставлене  нараховане  в  дужечках сплачене. І я хотів би я 
 я                             - 27 - я 

 сказати  колезі  Грабару, що він присутній був на багатьох

 засіданнях  робочої  групи  і  міг  би чесно кажучи ці всі

 зауваження подати туди, а не збуджувати Верховну Раду.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить  депутат  Даниленко  будь ласка.

 Даниленко.

 

      ДАНИЛЕНКО

 

      Шановний   Олександ   Миколайович,   шановні  народні

 депутати.  Я  від  імені членів комісії нашої хочу сказати

 слідуюче,  справа  в  тому, що ми 14 грудня, 16 грудня, 20

 грудня  подали  офіційно у Комісію по податках та фінансах

 свої   пропозиції,   зауваження.   І   сьогодні,  коли  ми

 ознайомились  з  таблицями,  наші  пропозиції і зауваження

 щодо  питань, які ми сьогодні розглядаєм, проігноровані. А

 тому  ми  рахуєм,  що  сьогодні...  Не включені. А тому ми

 рахуємо, що це єсть грубе порушення, і це сьогодні питання

 розглядати, в даний час, не можна.

      Спасибі за увагу!

      Просим підтримати!

 

      ___________ Можна відповісти?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, можна.

 я 
 я                             - 28 - я 

      ___________    Всі    пропозиції,    які   надавалися

 аграрниками,  включені  в проект цього Закону і враховані,

 між іншим. І я, коли ми будемо йти далі по статтях, я буду

 посилатися  на  конкретні статті, конкретні абзаци в ваших

 листах, які подавались до Комісії.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я...

      (Шум в залі).

      (Окремі вигуки із залу).

 

      ___________  Шановні  депутати!  Це  є  норма восьмої

 статті...  Сьомої  статті  (я перепрошую!) про особливості

 оподаткування   сільськогосподарського  сектору.  Є  різні

 думки,  тому  давайте  дійдемо  до сьомої статті, і там ви

 скажете,  що  у  вас  є  окрема  думка від думки Комісії з

 питань фінансів і робочої групи Президії. І таким чином ми

 там можемо вирішити...

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімається, да. Домовилися, Лановий, будь

 ласка.

 

      ЛАНОВИЙ.

 

      Висловити  думку,  економічну  думку з цього приводу,

 село не можна обкладати податком на землю, тому що в цьому я 
 я                             - 29 - я 

 випадку  ми  визнаємо, що власником землі є не селянин, як

 (..........) , а хтось інший кому сплачується податок.

      В  цьому  випадку  селянин  буде  включати податок на

 землю  в  ціну  товару  і  ми  просто підвищиму всі ціни в

 нашому народному господарстві.

      Тому  об'єктивно  треба селянину треба платити тільки

 податок  з прибутку. Малий буде прибуток, малий податок. І

 ніхто від села не буде поставлений в ситуацію коли в нього

 немає прибутку він збитковий, а за землю повинен заплатит,

 розумієте,  тому  треба, давайте перейдемо до однокального

 оподаткування  всіх  і  промисловість, транспорт в селян і

 будемо  розглядати  в  концепції  податку  на  прибуток, а

 податок  на  землю повинні платити всі хто не використовує

 землю    в    сільськогосподарському   відношенні.   Тобто

 промисловість , побуту і тому інше, там повинен бути.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  я думаю дойдемо до 7 статті. І

 тоді  будемо.  Я шановні колеги, давайте будемо все-таки з

 цею процедурою, давайте ми будемо працювати. А ми весь час

 по процедурі, 62 включіть будь ласка.

 

      _____________

 

      Шановний Олександр Олександрович!

      Є у нас процедура, що визначається, що коли йде друге

 читаня включається все в таблицю і потім говорить, а зараз я 
 я                             - 30 - я 

 нам  подав  шановний депутат Грабар, 55 пропозицій, знаючи

 його  характер  ми  будемо  тиждень  тут  сидіти  він буде

 відстоювати. Або давайте включати так: те, що подав Грабар

 і   те,   що  каже  Даниленко  не  було  включено  і  пере

 (..........)   ми   будемо   обговорювати,   або   давайте

 обговорювати те, тільки, що є в таблиці.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 315 включіть, будь ласка.

 

      СУШКО.

      315 округ . Депутат Сушко.  Аграрии Украины.

      Уважаемый Александр Николаевич! Мы приняли этот Закон

 в первом чтении без обговаривания и договорились, что все,

 кто имеет  предложения  подают всё в рабочую  гуппу.

      Я  член  рабочей  группы  от  банковской Комисии и от

 аграрий.  Значыт,  по  аграриям,  действительно, допущено,

 что...  Сергей  Анатольевич  отклонил, потому что в первом

 варианте  поривняльной  таблицы  было...  Нада  было  сюда

 вписать  и  не  было бы проблем. А по остальным -извините,

 товарищи,  24  Грабар  подал  свои  предложения. 24 или 23

 Бюджетная комиссия подала. Все члены базовых комиссий были

 членами  рабочей  группы. Не ходили на рабочую группу, кто

 не  ходил, сейчас подают. И, извините, давайте работать по

 таблице,  потому  что  должен  быть  какой-то  порядок.  И

 Регламент  у  нас  это  вызначает.  А мы этого не делаем и

 потом превращаем не знаю, во что. я 
 я                             - 31 - я 

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимся з такою пропозицією?

      Я   прошу.   Хто   за  те,  щоб  дійсно  іти  по  цій

 порівняльній таблиці, яка роздана всім, яка розглядалася в

 комісіях, я прошу проголосувати. Прошу, включіть систему.

 

      "за"

 

      Рішення  прийнято. Сядьте на місце. Я вам дам, сядьте

 на місце. Заспокойте Грабара, дайте слово, Грабара.

 

      ГРАБАР.

 

      176 виборчий округ, Грабар Микола, Хуст.

      Я просив би вас, шановний Олександре Миколайовичу, не

 маніпулювати  тут точкою зору і правом народного депутата.

      Я  заявляю протест рішучий колезі Тірьохіну, що я був

 присутній хоч на одному засіданні робочої групи. В жодному

 зх них я не прийняв участі. Раз.

      Друге.  Я просив би Суслова підтвердити дату передачі

 мною йому пропозицій. Я направив Голові Верховної Ради ось

 цей  документ  від  16  грудня, вихідний номер 226/176 і в

 постійну комісію за номером 227/176, в зв"язку з хворобою,

 в   понеділок   і   вівторок,   ви   можете  перевірити  в

 Секретаріаті. Я був відсутній на сесії, в ранці в середу я я 
 я                             - 32 - я 

 підійшов до Сухова, я передав йому ці пропозиції, він мені

 пообіцяв  в  додаткову  таблицю  буде включено. Сьогодні я

 виясняю,  що нічого не зроблено, пропозиції не розмножені,

 разом  з  тим, комісія Азарова розмножила свої пропозиції,

 це не може депутат розмножить. Скажіть де я порушив закон,

 регламентом  передбачено після першого читання в 14 денний

 термін  сдача  пропозицій.  Я  вчасно зробив за три дні ці

 пропозиції ви мене тепер звинувачуєте в чомусь. Я вимагаю,

 розглядати кожну мою пропозицію. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Хорошо. Я прошу давайте заспокоїмся на руках

 у  вас  є  розмножені  пропозиції,  і ці пропозиції будемо

 походу в по статейному голосуванні будем враховувати.

      Давайте заспокоїмся.

      Значить  внесена пропозиція по статті 1-2, значить те

 що  йде  в скобках робіт і послуг в редакції не лише в цій

 статті, а ів послідуючих, викласти виконання робіт, послуг

 і  далі  по  тексту  по  всіх  що оно повторюється в інших

 статтях.

      Хто за дану поправку прошу проголосувати.

 Рішення не прийнято, я ставлю, я прошу заспокойтеся.

 

      _______________  Всі  враховані, я про це окремо буду

 казати. І  де вони враховані.

 

      (Шум в залі). я 
 я                             - 33 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу заспокойтеся, або ми відключемо

 трансляцію  і  будемо  працювати без трансляції, а ви покі

 між собою поговорите і вияснете відношення.

      Я  ставлю  на  голосування статтю 1. 2 прошу включити

 систему.

 

      ЗА-

 

      Рішення прийнято. Один - три.

      Душейко, будь ласка, один - три.

 

      ДУШЕЙКО

      (    виборчий округ)

      Значить, Олександр Миколайович і шановні депутати!

      Я  свою  позицію  висловив,  виступаючи  вчора тут, і

 скажу її сьогодні.

      Перше-наперше,  у нас залишається дуже мало часу, щоб

 обговорювать і вирішувать таке серйозне питання -тут треба

 його, як кажуть, починать своєчасно і вирішувать.

      Друге.  І  група  аграрників,  і  депутат  Грабар, і,

 наскільки   я  знаю,  зараз  з  Херсону  вносили  письмові

 пропозиції,  які  при  підготовці порівняльної таблиці для

 другого  читання  не  відображені там. Справа Комісії, яка

 готувала   питання,   відхилить  чи  прийнять.  Це  справа

 Комісії - ніхто  ж  не  заперечує!  Але  якщо внесена була я 
 я                             - 34 - я 

 пропозиція  чи  поправка - вона повинна буть надрукована у

 порівняльній  таблиці.  А  вже  Верховна  Рада визначиться

 голосуванням.   Тому   я   принципово   підтримую,   прошу

 аграрників  підтримать  мене - не розглядать, поки не буде

 надрукована така як слід порівняльна таблиця. В противному

 випадку ми будем тикатися з пустого в порожнє!

      Я вибачаюсь, дякую за увагу!

 

      ___________ Шановний колега Душейко!

      Все...  ви  знаєте,  що у нас для розгляду на робочій

 групі   було  подано  більше  230  пропозицій.  Теоретично

 навіть,   технічно  зробити  за  2  тижні  внесення...  ви

 подивіться на цю пачку! Було дуже важко. Але всі поправки,

 які  давали  аграрії,  вони  є  в  тексті.  Я  кажу  вже в

 четвертий  раз!  Окрім  статті 7, де є принципові питання,

 які  ми  маємо вирішити на сесії. Стосовно... І там є ваша

 позиція.  Стосовно структури собівартості, припустимо, всі

 ваші поправки враховані, я про це скажу окремо.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Та, не надо викрикувать.

      Депутат Азаров, будь ласка.

 

      АЗАРОВ.

 

      Уважаемые  депутаты!  Уважаемый Александр Николаевич! я 
 я                             - 35 - я 

 Мы  договаривались,  что  сегодня мы будем рассматривать в

 первом  чтении  Закон  про  добавненную  стоимость. Это мы

 могли  бы  сегодня рассмотреть. Мы только сегодня получили

 этот  сложный документ, сравнительную таблице. Она требует

 детального изучения. Если честно говорить, я, например, ее

 не   успел  прочитать.  Тем  более  не  успел  сравнить  с

 поправками    других    депутатов.   Закон     чрезвычайно

 серьезный. Давайте мы его будем, посвятим ему целый день и

 будем   рассматривать   его   в   понедельник,  а  сегодня

 рассмотрим   в   первом   чтении   Закон  про  добавленную

 стоимость.

 

       ГОЛОВА.  Нема  заперечень?  Хто  за  то,  щоб  його,

 дійсно,  доопрацювать,  ще  врахувать  і  ті поправки, які

 внесли,  і  перенести  на  вівторок.  Вівторок, середа. Ми

 порядок  денний  роздамо сейчас на руки. Чи вже роздали? І

 ми його включим на слідуючий тиждень.

      Я прошу включить систему.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Тепер  друге в мене. Враховуючи (одну хвилиночку, ну,

 підождіть.  Спасибі,  Сергій  анатолійович) враховуючи час

 наший   (в  нас  15  хвилин  по  Регламенту),  давайте  ми

 домовимся:  якщо  переходить до розгляду питанн, а точніше я 
 я                             - 36 - я 

 проекту  Закону  про,  на  добавлену вартість, в нас часу,

 давайте  ми  тоді  оприділимося в регламенті сьогоднішньої

 роботи  нашої.  Якщо  ми  будемо регламент роботи сьогодні

 проголосуєм  такий,  що працювать і в другій половині дня,

 тобто після 16-ої години, то тоді дійсно доцільно сьогодні

 його виносити. А якщо в нас 15 хвилин залишилося до кінця,

 ми не вкладемося, то для чого його розпочинати розглядать.

      Тому  я хотів би поставити на голосування. Хто за те,

 щоб  ми  з  вами  безперерви попрацювали до 15-ої години і

 розглянули проект Закону в першому читанні "Про податок на

 добавлену вартість"? Прошу включить систему.

 

      "за"

 

      Це  процедурне  питання.  Ну,  не надо шуміть. Воно в

 порядку  денному у нас сьогодні єсть. Значить, працюємо до

 15-ої години.

      Слово надається Терьохіну Сергію Анатолійовичу.

      Сергій Анатолійович.

      Який округ? 351 включіть будь ласка. 251.

 

      Уважаемые депутаты ЧУРУТА 251 округ.

      Я   предлагаю   наш   закон   во  втором  чтении  про

 оподаткування  прибутку підприємств розглядати в понеділок

 після обіду, визначемося...

 я 
 я                             - 37 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. В понеділок Президія ви знаєте

      (Шум у залі)

 

      _____________ Президія о 16 годині?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

     _____________ Розглянути до Президії цей Закон.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми вже проголосували.

 

      Сергій Анатолійович , будь ласка.

      Я прошу до уваги.

 

      _____________

 

      Шановні депутати !

      На  ваш  розгляд  виноситься в першому читанні проект

 Закону"про  податок на добавлену вартість", а також проект

 постанови "Про схвалення в першому читанні цього Закону, я

 дуже   коротко  скажу  чим  він  відрізняється.  Від  тієї

 системи,яка існує у нас сьогодні.

      Саме  головне, що робоча група йшла двома напрямками.

 Це  зменшити  з одного боку не виправдані пільги перенести

 пільгову підтримку окремих громадян на прибутковий податок я 
 я                             - 38 - я 

 з  громадян,  а  також  на  структуру,  на пряму структуру

 соціального  захисту.  А  з  другого  боку  ми  пропонуємо

 зменшити  ставку  на  добавлену  вартість податку, тому що

 розширяємо базу оподаткування до 20 процентів -це дорівнює

 16, 67 проценти із оподаткованого обороту.

      Я би вас шановні колеги просив сьогодні проголосувати

 за  цей  Закон  в  першому  читанні. Бо єдинею статею, яка

 викличе  у  нас  дискусію  такі  широкі  в цьому залі буде

 стаття  про  пільги  і думаю, що цю статтю ми маємо окремо

 обсудити  на  другому  читанні  і  обговорити  перед цим в

 робочій  групі.  Сьогодні  просто  мені  вважаеться і моїм

 колегам немає цензу роспочинати дискусію з цього питання.

      Тому  прошу прийняти в першому читанні цей закон.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку. Значить скільки ми відведем

 часу на запитання. 10 хвилин будь ласка. Включить систему.

 Запишиться. Достатньо.

      Кравчук Володимир Іванович, за ним Еляшкевич.

 

      __________ 220 передаю.

 

      ГОЛОВА. 220 будь ласка.

 

      __________  Шановний  Сергій Анатольевич, Безсмертний

 220  виборчий  округ.  Податок на добавлену вартість даний

 закон  передбачає  оподаткування бартерних операцій, як ви я 
 я                             - 39 - я 

 гадаете чи ця цей захід не є ще зарано введений.

      Дякую.

 

      __________Дійсно  цей  закон передбачає оподаткування

 експорту при здійсненні бартерних товарообмінних операцій,

 в  зовнішній  торгівлі  і  ми  вважаемо, що це є нормальна

 система регулювання господарської діяльності експортерів і

 імпортерів.

      Сьогодні  більше  80 процентів зовнішньої торгівлі, в

 першу чергу з країнами СНД, робиться на бартерних основах.

 До  чого  це  призаодить?  Ви  знаєте,  що  бартер  -це  є

 найперший  найкращий  спосіб сховати валютну виручку. Раз.

       По-друге,  зрозуміло,  що підприємства були вимушені

 переходити  на  безгрошову систему розрахунків, коли в нас

 існував  фіксований  курс  і коли збиткі, які підприємство

 отримувало  при експорті, воно не могло врахувати імпортні

 продукції. Сьогодні цього немає. І тому ми вважаємо, що 80

 процентів  бартерного  товарообмінного  обміну  -це  не  є

 нормально  для  нашої  країни.  І,  але  не  не  хочемо їх

 забороняти,  бо є випадки, коли тіки бартером можна робити

 зовнішньо-торговельний  оборот.  Але кажемо, що "ви можете

 це   робити,   але   це  буде  менш  вигідно,  ніж  просто

 експортувати,   але   просто  імпортувати  за  за  валютні

 цінності.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ільяшкевич, за ним Кожушко. я 
 я                             - 40 - я 

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ, Херсон депутатская группа Реформы

 

      Сергей  Анатольевич,  каковы  на  ваш взгляд основные

 отличия  этого  законопроекта от того налога на добавленую

 стоимость, который существует теперь.

      Что  в  результате этого получит предприятие, если мы

 его примем.

 

      _______________  Я вже спочатку, коли представляв цей

 закон  трошки  сказав,  що  для  підприємств  це  зниження

 податкового  пресу, але бюджет нічого теж не втрачає, тому

 що  ми  розширяємо податкову базу, тому для підприємств це

 буде набагато легше планувати свої результати, коли ставка

 буде 20 процентів. Це по-перше.

      По-друге.    Ви   можете   подивитися   на   механізм

 нарахування  податку на добавлену вартість і сплати, він є

 облегшений, якщо порівнювати з сьогоднішньою ситуацією.

      І  крім того, я хочу розповісти вам ідеї, які у нас є

 у спеціалістів з оподаткування. Розроблені вже, я можу вам

 доложить   нормальний   закон  про  податок  на  добавлену

 вартість, якй буде мабуть вводитися з 1996-19997 років , цей Закон передбачає

 впровадження  спеціальних таких... Как мы их называем? Пан

 Ільїн?  Декларація про податок на добавлену вартість, так?

 Фактур.  В  яких  буде враховуватись і вхідний, і вихідний я                             - 41 - я 

 податок,  і  підприємство  не буде використовувати свій 80

 рахунок  для  того,  щоб  там  тримати  ці  гроші,  а буде

 накопичувати   це  на  цій  фактурі  вартівській  або  ПДВ

 фактурі  і  сплачувати  раз на квартал і щось таке. Але це

 буде вже, кори два треба адаптувати нашу податкову систему

 до нової системи ПДВ.

      Сьогодні  головний  сенз  цього  податку  -це знизити

 податкову ставку і розширити податкове поле. Це все.

 

      ГОЛОВА. Кожушко, за ним Безуглий.

      Будь ласка, Олександр Михайлович.

 

      КОЖУШКО.

 

      Уважаемые коллеги! Я понимаю, в бюджете очень тяжелое

 положение,  но вы должны были коллегам своим и избирателям

 сказать   правду,   какая   разница   между   существующим

 оподаткованням,  как  говорится, и то, что вы предлагаете.

 Скольким  категориям  предприятий  уменьшается  льготы те,

 которые   существовали,   назвать  эти  предприятия,  чтоб

 депутаты  знали, за что они голосуют, и, я понимаю, что мы

 должны   каким-то   образом  стабилизацию  произвести,  но

 сознательно,  а  не  так,  голосуя  и  не  зная  за что мы

 голосуем, в спешке, потому что ничего нет.

      Я  хотел  бы,  чтоб  вы  так,  40  там,  наименований

 назвали. Тогда всем будет ясно. я 
 я                             - 42 - я 

 

      _______________  Якщо  б я, навіть, хотів назвати 40,

 то не получиться. Тому що в існуючому податку 34 вилучення

 всього  є  для  підприємств.  Але, шановні колеги, ви коли

 аналізували  Закон  "Про прибуток" або дивилися цей Закон,

 ("Оподаткування  прибутку",  перепрошую) або цей Закон, ви

 знаєте,   що  робляться  сьогодні  зміни  в  структурі,  в

 загальній  структурі  соціального захисту, новий пенсійний

 Закон  готується.  Ми  переходимо до іншої психології: від

 підтримки  підприємства  до підтримки людини, яка потребує

 підтримки  від  держави. Бо підприємство -то є не головна,

 підтримка  підприємств  -це  є  не  головний сенс держава.

 Держава має піклуватися про окремого громадянина, який від

 Бога  не  може  на  себе  заробити,  на  життя, і має його

 підтримувати.

      Податок  на  добавлену  вартість  -це  є  податок  на

 споживання.  Тому,  якщо ми звільняємо якусь категорію від

 податку  на  добавлену  вартість, ми тим самим підтримуємо

 якийсь особливий вид споживання.

      Я  знову,  перед тим, як розглядати цей проект, я вас

 би  просив,  щоб  стаття  5,  яка  стосується  пільг, була

 розглянута  у двотижневий термі всіма комісіями, фракціями

 і  групами  депутатськими,  бо  це  є  найболючаша стаття.

 Дійсно  там  пільги  зменшені  для  підприємств.  Дійсно є

 питанне  чи треба обкладати імпорт енергоносіїв наприклад.

 Я  наприклад  власно  ввжаю,  що не треба. Але це випало з я 
 я                             - 43 - я 

 цього  проекту.  І  тому  в  мене  ще раз є одне прохання.

 Пільги  мають  обговорюватися  в робочому порядку і по них

 головна  дискусія  має  розвернутися  на  другому читанні.

 Сьогодні  нам  треба  прийняти принцип, Що це 20 процентів

 податок  на добавлену вартість і що цей закон орієнтується

 на розширення податкової бази.

      Я  ще  раз  вас закликаю, в робочому порядку всі свої

 пропозиції   внести  до  робочої  групи  Президії  і  якщо

 запропоновано  буде  для  культури  послуги  які надаються

 установам  культури  звільніть  від оподаткування. Давайте

 будемо звільняти якщо проголосує зал.

      Давайте треба окрему таблицю порівняьну скалсти, а це

 можливо тільки на другому читанні. не на першому. Я думаю,

 що  запитання депутата Кожушко слушне, щоб кожний депутат,

 яку  він,  який  регіон  представляє,  чи від якої галузі,

 просто  як  спеціаліст  розуміється  в  цих  питаннях, він

 повинен зрозуміть, що цей новий закон що дає позитивне

 негативного  і взагалі - що він принесе в бюджет. Це я так

 розумію.  Депутат  Кожушко  хотів почути. Тому не потрібно

 уходити  від  відповіді,  а  дать  відповідь,  мабуть, при

 другому   читанні,   якщо   це   потрібно,   зробить  таку

 порівняльну  таблицю - дійсно її зробить. Но щоб воно було

 всім зрозумілим.

      Депутат Безуглий, будь ласка, за ним - Гаманюк.

 

      БЕЗУГЛИЙ А.Г. я 
 я                             - 44 - я 

      (398 Ново-Каховський виборчий округ).

      Я  хотів  би  задати  таке  питання:  як  податок  на

 добавлену   вартість   позитивно   відіграє   на  сільське

 господарство (а з винятку - це виноградарі)?

      І  ще - що  з  цього,  який прибуток получить з цього

 бюджет? Отаке запитання.

 

      ___________   Ага.  Дякую.  Стосовно  другої  частини

 відповіді:  розрахунки  надходжень  до  бюджету  ми можемо

 приблизно зробити лише тоді, коли будемо знати склад міль,

 по яких за 2 тижні ми маємо визначитися.

      Стосовно    сільського    господарства.   Ви   можете

 подивитися - є спеціальний пункт в статті четвертій, пункт

 7,  який каже про те, що підприємств с сезонним характером

 виробництва,  тобто  сільськогосподарському  виробнику  та

 заготівельним  підприємствам  і  організаціям за залишками

 відповідно   невикористаної   сировини  та  нереалізованих

 товарів  заготівлі проводиться кредитування з бюджетів сум

 податку  на  добавлену вартість, сплаченого постачальникам

 основної сировини та товарозаготівлі. Про що йдеться мова?

      Про те, що йдеться мова про те., що нараховані вхідні

 податки  будуть  компенсуватися  державою,  або за рахунок

 державних коштів прямо з бюджету, або за рахунок зменшення

 податкових      і      інших      податкових      платежів

 сільскогосподарського виробника на майбутній період. тобто

 встанолюєтьтся      система     компенсації     сплаченого я 
 я                             - 45 - я 

 (..........)    і    це    дійсно    буде    заохочуватися

 сільськогосподарського виробника (..........) організації,

 збільшень  прибутку  направляти  не насплату цих 16, 67 до

 бюджету,  а  на  розвиток  власної  бази і інвестиції таке

 саме.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  І  останнє  запитання,  депутат Гаманюк,

 будь ласка.

 

      ГАМАНЮК   84   виборчий  округ,  Дніпровський  округ,

 Дніпропетровська область.

 

      Нам  відомо, що ми сьогодні розглядаємо проект закону

 розроблений робочою групою Верховної Ради.

      Вчора,  як  нам відомо Кабінет Міністрів розглядав це

 питання.  З цього приводу в мене два запитання.

      Чи  запрошували  від  робочої групи Верховної Ради на

 засідання  Кабінету Міністрів, який проект вони розглядали

 чи  свій,  який  нам  його  не  давали  на розгляд чи наш,

 розроблений  вами.  Які  результати  вчорашнього  розгляду

 цього  питання  на  засідання  чи  Президії,  чи  Кабінету

 Міністрів. Дякую.

 

      _____________Да,  дякую,  да  дійсно  в робочій групі

 працювали   багато   представників   Кабінету   Міністрів,

 Міністерство  фінансів, Міністерство економіки, податкової я 
 я                             - 46 - я 

 служби  і  вони  працювали над цим проектом на експортому

 рівні.

      Стосовно  того  проекту,  який  розроблений Кабінетом

 Міністрів.  Практично  вони  співпадають,  окрім статті 5,

 окрім  складу  пільг.  Тому  я  не думаю, що будуть великі

 різночтіння  між  двома проектами: робочої групи і проекту

 Кабінету  Міністрів.  Я вам хочу ще нагадити історію цього

 питання,  чому  так  виникло,  що  робоча група внесла без

 узгодження  з  Кабінетом  Міністрів.  Два  місяці  тому до

 Верховної  Ради  надійшов  проект  Закону  "Про  добавлену

 вартість",  але, і він був прийнятий до роботи Комісією по

 фінансам  і бінківській діяльності, але після того він був

 Кабінетом  Міністрів відізваний назад. Ми рахували, що всі

 податкові закони, хоча б принципово, мають бути внесені на

 розгляд Верховної Ради до нового бюджетного року. І в нас,

 нажаль,  є думка,  що в нас немає часу чекати від Кабінета

 Міністра   доброї   волі,  коли  вони  захочуть  подати  у

 майбутньому цей Закон.

      Тому  ми  вирішили  робочою  групою взяти закон, який

 поданий   був   Кабінетом   Міністрів   два  місяці  тому,

 попрацювати   над   нам,   і  ми  таки  зробили,  разом  з

 представниками  Кабінету  Міністрів  і зробити оцей перший

 варіант,  який виноситься сьогодні. Я думаю, що пропозиції

 Кабміну   стосовно  п'ятої  статті  можуть  ввійти  теж  в

 порівняльну  таблицю,  і  ми можемо по них теж визначитися

 при другому читанні. я 
 я                             - 47 - я 

 

      ГОЛОВА. Ну, логіка есть, безперечно. Значить, депутат

 Семенюк.  А  потім,  хто  не  задав  запитання, я думаю, у

 виступах розкриєте свої позиції.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

       159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний   доповідачу,  в  мене  до  вас  більш  таке

 розширене питання.

      Сьогодні  сільські  товаровиробники сплачують біля 15

 видів   податків.   Всі  ті  податки  регулюються  різними

 постановами,   законами   Верховної  Ради,  постановами  і

 рішеннями  декрету  Кабінету  Міністрів.  Доречно  було  б

 зробити єдиний кодекс про податок. Це перше.

      Друге.  Як ви дивитесь на те, щоб звільнити сільських

 товаровиробників  від сплати налогу на добавлену вартість,

 тому  що  та  сума  компенсації,  яка  надходить із бюдету,

 надходить із запізненням, а якщо вже надійшла, то інфляція

 її фактично з'їдає? Як ви дивитесь на це?

 

      _______________ Дуже дякую.

      Я хотів би на перше запитання відповісти позитивно. Я

 знаю,  проект  розроблений аграріями, він дуже цікавий, ми

 маємо розглядати його.

      Стосовно  другого  запитання.  Отут  я  хотів би, щоб я 
 я                             - 48 - я 

 представники аграрного сектору були дуже обережні. Коли ми

 кажемо, що податок на добавлену вартість знімається, то це

 значить,   що   єдиним   джерелом  відшкодування  вхідного

 податку,  є  прибуток сільськогосподарського підприємства.

 По  окремих  видах продукції, які мають суспільне значення

 (ми  сьогодні  з  вами,  між  іншим,  про це вже говорили)

 доцільно  було б встановити цільову ставку так звану на цб

 продукцію,  коли  підприємство села, відвантажує нараховує

 ПДВ,  але ПДВ сплачує не покупець продукції, а ПДВ сплачує

 держава в вигляді непрямої дотації, нульова ставка ПДВ, на

 сільськогосподарську  продукцію  розповсюджено практично в

 усьому  світі  на  жаль  у  нас такого не існувало, тому я

 думаю,  що  ми  маемо  окремо  поговорити про впровадження

 компенсаторів,  для  обхідного ПДВ на сільськогосподарську

 продукцію.

      Але я підтримую цю думку теж.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі  Сергій  Анатольевич  сідайте.  Будь

 ласка.  Час  ваш  вичерпний від комісії у нас. Я дам слово

 Азарову, значить ми обговорювати будем.

      Азаров просить і депутат Свято.Будь ласка.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемые  депутаты,  я  хотел задать вопрос

 повторив  вопрос члена бюджетной комисии, Гаманюка Леонида

 Ефимовича , на который Сергие анатольевич не дал ответ.

      Вот  здесь  присутствует Ильин, может быть он ответит я 
 я                             - 49 - я 

 на  этот вопрос потому что он чрезвычайно важный. Все-таки

 чем  закончилось  рассматрение  этого  закона  на Кабинете

 Министров Україны. А потом  яб хотел несколько слов сказать.

 

      ГОЛОВА.Я думаю, що , да будь ласка.

 

     (Шум в залі)

      Ну, будь ласка.

 

      ____________   Не   включил.....   Есть.

 

      ____________  Вчора  було  засіданя Президії Кабінету

 Мінітрів, на якому розглядався податок на добав.... проект

 Закону  "Про  податок  на  добавну  вартість" і цей проект

 Закону  прийнятий. Сьогодні підписаний Прем'єр-міністром і

 сьогодні він направлений до Верховною Ради.

 

      ____________  Спасибо.  Уважаемые  народные депутаты!

 Комиссия  по  вопросам  бюджета  довольно детально -дважды

 рассматривала  Закон " на добавненую стоимость".

      У  нас  есть ряд серьйозных замечаний к этому Закону.

 Они  будут  поданы  в рабочую группу в процессе подготовки

 сравнительной  таблицы рассмотрения этого Закона во втором

 чтении.  В  принцыпе, Комиссия по вопросам бюджета считает

 Закон  необходимым  принять  в первом чтении и рекомендует

 народным депутатам  сделать это. я 
 я                             - 50 - я 

      А  что  касается  вопроса,  который задавали и Сергей

 Анатольевич  не  ответил, то просчеты, конечно, сделаны по

 новой  тарифной  ставке налога на добавленную стоимость. И

 примерно  это  будет  507 триллионов, что на 27 триллионов

 выше,  чем по действующей налоговой ставке. Но естественно

 не  учтены льготы, которые сейчас предоставляются угольной

 промышленности,   предоставляются  сельскому  хозяйству  и

 другие льготы, они естественно не учтены.

      По    этому   если   сессия   рассматривая   отдельно

 соответствующую статью 5 этого закона расширит существенно

 льготы,  которые сейчас есть в этом законе, то естественно

 налоговая   база  доходная  часть  бюджета  уменьшится,  а

 насколько  это  надо считать. Какие льготы дадим настолько

 уменьшим  по  этому  в  заключение я прошу поддержать этот

 закон в первом чтении, спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   Депутат   Свято,   за   ним

 Чернявський.   Я  вибачаюся  скільки  ми  відведемо  часу,

 півгодини.   Хто   за  те  щоб  відвести  півгодини  прошу

 проголосувати. Ну записано 11 депутатів на обговорення.

 

      ЗА -

      Рішення прийнято. Будь ласка.

 

      СВЯТО В.П.

      (416  виборчий  округ, Хмельниччина, Комісія з питань я 
 я                             - 51 - я 

 ядерної політики та ядерної безпеки).

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати!

      Ми   сьогодні   знову  таки  вирішуємо  питання,  яке

 являється  одним  із  надзвичайно  важливих  з  точки зору

 виходу   економіки   з  тої  глибокої  кризи,  в  якій  ми

 знаходимся.  А  тому  знову  таки  треба  ставити  питання

 концептуально,  стратегічно.  То  єсть,  стан,  в якому ми

 опинилися   і  те,  що  ми  зараз  робимо - ми  намагаємся

 ліквідовувати  наслідки,  не  торкаючись  тих  причин, які

 призвели  до цих наслідків. Так от, з точки зору причин. З

 точки  зору  того стану, в якому знаходиться наш виробник.

 Чи це випадковість, чи це закономірність?!

      Я  скажу  з усією впевненістю, що це -закономірність.

 Тому  що,  з  одного  боку, виробника загнали в глухий кут

 шляхом  опосередковано  витягування з нього тих прибутків,

 яких  він  ще  не  встиг  виробити. Шляхом витягування цих

 прибутків!   За   рахунок   надання  кредитів  по  високих

 відсотках  через  посередницькі структури. Я в свій час, в

 кінці  липня-місяця  задавав  питання  від  мікрофону  -де

 логіка  і  здоровий  глузд,  коли держава в одній особі як

 власник  державних  підприємств  і  як  власник  державних

 грошей не надає сама собі, а саме -державним підприємствам

 кредити?

      А надає ці кредити посередницьким структурам, зокрема

 комерційним банкам, по низьким відсоткам, які в свою чергу

 по незрівнянно більш високих відсотках надають кредити тим я 
 я                             - 52 - я 

 самим державним підприємствам -це один бік ножиць.

      Другий бік ножиців це те, що під егідою покриття отої

 дирки дефіциту бюджету, яка винекла ми намагаємося покрити

 яким способом, шляхом підвищення податків.

      Але   рівень  міжнародний  рівень  науки  і  практики

 показує,  що  коли  податок  більший 28, 30 процентів то в

 такому випадку підприємство стає не рентабельним цей Закон

 який  ми поки що призупинили про оподаткування підприємств

 про  податок  на прибутки тут сказано в статті 3. 4. 1. що

 базова вставка на підприємства уже 30 відсотків. І коли ми

 говоримо  за  податок  на  добавлену  вартість,  чи він 28

 процентів  чи  він 20, про сумуємо добавимо і ми побачимо,

 що цей податок за надто за багато більший 30 процентів. То

 навіть для розвинутих підприємств, які в нормальному стані

 знаходяться,  30  процентів  уже  межа,  яку переходити не

 можна.  А  у нас зараз виробництво загнано в такому стані.

 Що навіть цю межу 30 процентів не можна ставити, а суттєво

 нижче .

      Тому якщо говорити про податки на добавлену вартість,

 не  надобавлену  вартість,  а  на  прибуток підпріємств то

 треба   ставити   питання   про   деференційований  підхід

 оподаткування .

      Не  робиті  каламбор-асорті  підприємств  визначення,

 куди  входить  і  все.  І  виробник і всі хто завгодно, по

 відношенню  до  виробника  повинно поставлено питання бути

 чітко    підприємство   виробник-повинно   мати   і   бути я 
 я                             - 53 - я 

 оподаткованим  не  більше  15-20  процентів.  З точки зору

 податків    перерозподілу    їм    треба   перерозподілити

 (..........)  сферу, як таку. Якщо ми хочемо вийти з цього

 положення,  якщо ми хочемо захистити наш народ, цей захист

 можливий   реальний,   не   шляхом  тимчасових  заполучень

 (..........),  як  сьогодні сказали 110 мільйонів доларів,

 які  ми  втопці  спалимо, за рахунок куповлення вугілля, а

 шляхом тільки оживлення виробництва, як такого. А звідци у

 нас  стратугія  повинна  бути  чіткою і однозначною. Дайте

 можливість  захопити повітря виробникові, дайте можливість

 оподаткування  його  майже  15-20  процентів  і не більше.

 Диференційованого підходу до всіх суб'єктів оподаткування.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.    Спасибі.    Депутат    Чернявський.   Нема

 Чернявського.  Поровський.  Ковтунець,  будь ласка, за ним

 Сушко.

 

      КОВТУНЕЦЬ.

      Шановний   головуючий!   Шановні   колеги   депутати!

 Виконуючи  програму,  запропоновану Президенктом, програму

 економічних  реформ,  після  стабілізації  нашої фінасової

 системи, наступні питання, які ми конче повинні вирішити -

 це    відновлення    виробництва,    збільшення    обсягів

 виробництва.  І  з  цієї  точки зору, в першу чергу, маємо

 розглядати пакет податкових законів. Чи влаштовує сьогодні я 
 я                             - 54 - я 

 виробників  ставка  податку -20 відсотків. Чому саме такий

 відсоток ми встановлюємо?

      Цієї  відповіді  ми  з  вами  сьогодні не почули. Так

 само,  як  не  отримали точної відповіді, чи достатня така

 ставка  для  повноцінного формування бюджету, щоб повністю

 забезпечити потреби бюджетної галузі.

      Ми  не  вперше  говоримо, що при переході до світових

 цін   на   енергоносії   багато  наших  виробництв  стають

 збитковими,   неконкурентноздатними.  Але,  накладаючи  на

 енергоносії ще податок на добавлену вартість, ми тим самим

 збільшуємо   їхню   вхідну   ціну,   тим   самим  змушуємо

 підприємства,   які   хочуть  випускати  конкурентноздатну

 продукцію,  продавати її за світовими цінами, маючи високі

 вхідні   ціни,  знижувати  вартість  робочої  сили,  тобто

 знижувати   доходи,  прибутки  наших  громадян,  знижувати

 заробітну плату.

      Тому,  на  мій  погляд,  здається  доцільним все-таки

 об'єкти  критичного  імпорту,  товари  критичного імпорту,

 енергоресурси, іншу сировину, якої ми не маємо в достатній

 кількості  в  Україні, і яку отримуємо тільки з країн СНД,

 зокрема  з  Росії, очевидно, треба подумати над тим, як не

 обкладати  цим  податком  на  добавлену  вартість. Або, як

 говорив  Сергій  Анатолійович,  встановити  нульову ставку

 такого податку.

      Наступна  позиція стосується пільг. Протягом останніх

 років  все-таки  ми  не  обкладали  податками на добавлену я 
 я                             - 55 - я 

 вартість  науково-дослідні роботи. На цей раз пропонується

 таку  пільгу  для  наукових  закладів  зняти. Більше того,

 тепер  будуть  обкладатися,  якщо  ми  приймемо цей закон,

 податком  на  добавлену  варість,  будуть обкладатися і ті

 прилади,  і  апаратура, яка як благодійні пожертви, будуть

 ввозитися,  в Україну для наших наукових установ і податок

 на  добалвену вартість за які наші наукові установи просто

 не спроможні заплатити.

      Скажімо,  ввозиться  прилад  ціною  10 тисяч доларів,

 звідти   наукові   інститути,  який  не  може  отримати  з

 бюджетних осігнувань навіть коштів на зарплату візьме ті 2

 тисячі  доларів  щоб  заплатити  цей  податок на добавлену

 вартість.

      Тому  коли  говорити  про  статтю  5,  тут треба дуже

 серьозно  до  неї  підійти,  до надання тих пільг по-перше

 передбачити  надалі  звільнення  від податку тих імпортних

 матеріальних  цінностей,  які  призначаються  для  установ

 освіти, культури, науки, медичного обслуговування, а також

 передбачити звільнення від податку науково-дослідних робіт

 які   виконуються   освітними  науковими  закладами  котрі

 частково, або повністю фінансуються з бюджету.

      Я  розумію, що це знову буде збужувати коло платників

 податків, і при формуванні бюджету виникне бажання в нашій

 фінансистів  підняти  ставку  податків, але якщо в бюджету

 надалі ми зменшимо бюджетні витрати на на виробничу сферу,

 а  не  на за рахунок сфери чисто бюджетної, я думаю, що ці я 
 я                             - 56 - я 

 проблеми можна вирішити.

      По  тих  роботах,  які ведуться зараз над бюджетом, я

 прошу пробачення, дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваші зауваження передавайте в комісію.

      Сушко  відмовився,  Осадчук, за ним Безсмертний, будь

 ласка.

 

      ОСАДЧУК

 

      Шановний Голово, шановні народні депутати, вважаю, як

 член   робочої   групи   по  підготовці  законопроектів  з

 оподаткування,  що  цей  проект  можна  приймати в першому

 читанні,  але  свій короткий виступ, я побудую виходячи з

 такої  концептуальної  позиції.  Якщо  театр,  симфонічний

 оркестр,  хорова капела, ансамбль, чи книжкове видавництво

 будь  який  заклад  культури  це підприємство, як вважають

 ідеологи автори пакету законопроектів про оподаткування то

 таке  підприємство не може оподатковуватися за тими самими

 принципами,  що  і завод, комерційний магазин, колгосп, чи

 радгосп.

      Якщо  заклад культури не підприємство, то він взагалі

 не    оподатковується   або   підлягає   лише   пільговому

 оподаткуванню, як у більшості нормальних держав.

      Я говорив про це на засіданнях робочої групи з питань

 розробки   законопроектів  по  оподаткуванню.  Мені  дехто я 
 я                             - 57 - я 

 дорікав,  що  я  займаюсь  снобізмом  на користь культури.

 Відповідаю ще раз! Публічно. Культура -не окрема галузь, а

 духовний клімат усього суспільства, спосіб життя, мислення

 і  поведінки  людини  в  себе вдома і на роботі. Комісія з

 питань  культури  і  духовності  протягом сотанніх кількох

 років   неодноразово  вносила  пропозиції  до  відповідних

 постійних  комісій  Верховної  Ради,  Президента, Кабінету

 Міністрів  України  щодо введення в ті чи інші законодавчі

 акти   правових  норм,  спрямованих  на  державний  захист

 української культури. Зокрема, виживання в умовах переходу

 до   ринкових  відносин  творчих  спілок,  книговидавничої

 справи.

      На  жаль,  голос  нашої  Комісії  не  був  почутий...

 Культура  фінансується  з  державного  бюджету  на 30% від

 загальної   потреби.   Внаслідок   драконівською   системи

 оподаткування  занепадають  видавництва, різко скоротилось

 видання  українських  книжок,  що  є,  я вважаю, ганьбою і

 небезпекою  для  української  незалежної держави. 11-го...

 точніше  14  грудня  цього  року,  на пленарному засідання

 Верховної  Ради  під  головуванням Олександра Ткаченка без

 обговорення  було  прийнято  у першому читанні дуже добрий

 Закон  про  оподаткування прибутку підприємств, де знову ж

 таки  заклади культури, по суті, покладені на одну площину

 з  промисловими  і  комерційними  підприємствами;  і, отже

 позбавлені   будь-яких   пільг  в  оподаткуванні.  Такі  ж

 безпільгові засади оподаткування закладені щодо культури і я 
 я                             - 58 - я 

 в цьому законопроекті, який сьогодні розглядаємо.

      Це  не  що  інше,  як  нерозуміння  ролі  культури  в

 державному  житті  суспільства, а, може, і зумисний приціл

 на остаточне її руйнування.

      Є два шляхи вирішення цієї проблеми. Перший. Верховна

 Рада  може  скорегувати више названі та інші законопроекти

 щодо  оподаткування  таким  чином, щоб у майбутніх законах

 були   закладені   правові  норми,  спрямовані  на  захист

 української    культури,    виживання    творчих    спілок

 (..........).

      Другий шлях. Якщо передбачаеться розробка і прийняття

 окремого  Закону про пільгове оподаткування, то він міг би

 включити  всі  необхідні засади, які сприяли б виживанню і

 розвитку  культури  у  жорстких і жорстоких для неї умовах

 переходу  до ринку. Всі необхідні пропозиції вже подані на

 ім'я Голови Верховної Ради Україні і в відповідні комісії,

 у  повному  обсязі  щодо  цього  Закону, інших будуть вони

 подані надалі.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Безсмертний, за ним - Кужаль.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

 

      220    виборчий    округ,   Безсмертний,   Українська

 республіканська партія, група "Державність". я 
 я                             - 59 - я 

      Шановні   народні  депутати,  шановний  пане  Голово,

 важливість  законопроекту,  який  ми сьогодні розглядаємо,

 очевидна.  Разом  з  тим,  цей  законопроект носить в собі

 деякі значні недоліки.

      Сама  структура  законопроекту  в  зв'язку  з тим, що

 відсутня  перша частина, а саме термінологія і трактування

 терміну, вона в тексті носить такі іноді трактові моменти,

 де  передбачаються окремі терміни, вони потім пояснюються,

 ще  ускладнюючи  табельність  цього  тексту,  як  оборот з

 реалізації, митна вартість і т.д.

      Проблематичним  є твердження того, що (які є в першій

 статті), що податок на добавлену вартість нараховується на

 товари на етапах їх виробництва.

      Ну,  по-перше, річ на етапах виробництва не є товаром.

 Вона  єсть товаром тільки в момент купівлі-продажу. Більше

 того,  є  класична  формула,  що  таке  товар.  Тому, мені

 здається, розуміючи такий запис, його необхідно поправити,

 довести до вдосконалення.

      Наступне. Я не став би в цьому Законі пов'язувати, як

 і  в  решті  законів, скажем штрафні санкції з мінімальною

 заробітною  платою,  навіть з неоподатковуваним мінімумом.

 Чому?

      Ми  весь  час постаємо перед проблемою визначення цих

 штрафних  санкцій і це змушує нас вертатися до мінімальної

 заробітної  плати,  неоподаткованого мінімума, очевидно на

 сьогоднішній  день слід встановлювати штрафні санкції одну я 
 я                             - 60 - я 

 дві  три,  і  на  Верховній  Раді  визначати їх розмір. Це

 значно  змінить ситуацію це не дасть можливості нам з вами

 скажем  спричиняти  амісію  за  рахунок збільшення розміру

 мінімальної заробітної плати чи то оподаткованого мінімума.

      Наступне.  стаття  4  де  йде  мова  про оподатквання

 бартерних  операцій.  Мені  здаеться  що  цю  статтю  слід

 проаналізуватиі  подумати,  чи  насупив  саме  цей час для

 оподаткування  таких  оперцій  можливо  слід  ввести  його

 пізніше.

      Стаття 5 пункт 2 носить чисто редкційний недолік коли

 молодь  до  18  років  називаеться  дітьми, там де указани

 пільги.

      наступна   стаття   це  стаття  7  де  йде  мова  про

 оподаткування імпортних товарів. Коли ми візьмемо сьогодні

 законодавство,  про оподаткування імпортних товарів, то ми

 побачимо  що  закон  про  іноземні інвестиції складає його

 одні умови. декрет про режим іноземного інвестування другі

 умови.    Роз"яснувальні    листи,   інструкції   головної

 оподаткової інспекіцї треті умови.

      Очевидно  настав  час  зібрати  це  законодавство яке

 регулює  питання  оподаткування  саме  імпортних товарів і

 узгодити  його,  якщо  взяти  ті  процеси,  які  проводить

 Арбітражний Суд, то половина з них приблизно виграється на

 користь  експортерів  половина з них виграється на користь

 організації, які стягують плату за імпорт товарів.

      Тому   здається   настав  час  узгодити  ці  питання. я 
 я                             - 61 - я 

 Наступна  проблема.  Це  проблема  того,  що  даний  Закон

 містить  дуже  багато  віднесень  до  повноважень Кабінету

 Міністрів,  ще  буквально  хвилинку  і роз'яснень головної

 державної податкової іспекції.

      Мені   здається,   що   всі   ці   механізми  порядок

 нарахування  порядок обчислення має бути закладений саме в

 цьому  Законі  тому, що ми надаємо можливість маніпулювати

 чиновниками  саме  процесом  нарахування  сплати  і дивним

 навіть   стороками,  коли  податковий  інспектор  виглядає

 вибачте,  як благодетель, відстрочивши черговий раз сплату

 податків  тому чи іншому платнику. Дякую за увагу пропоную

 підтримати в першому читанні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Депутат Кужель за нею Мовчан.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.

 

      Уважаемые  коллеги!

 

      Я  думаю,  что  именно  окончание  второй  сессии  мы

 отзнаменуем именно тем, что мы с вами предступили к работе

 над  самими  важными Законами. Это система налогообложения

 предприятий  вы  знаете,  что  рабочая  группа подготовила

 сейчас три закона. Рассматривается еще два -это те законы,

 которые  каждый из вас, из нас приезжая на округ и общаясь

 с  директорами  предприятий  говорит о том, что эти законы я 
 я                             - 62 - я 

 необходимы.

      Я думаю, чтобы было бы приятно, чтобы наш парламент в

 первые за время существования Верховного Совета дал бы эти

 Законы   до  Нового  Года,  до  того,  когда  руководители

 предприятий  начали  работать.  Каждый  из  вас, почти что

 руководители  предприятий,  знаете  как  неприятно,  когда

 начался новый год и ты не знаешь, а как же тебе считать, в

 каких  условиях  закона  ты  живешь?  И  уже  эта  система

 принятия  закона  обратным  числом,  когда в марте прошлый

 Верховный  Совет говорил, что и теперь с первого января вы

 живете  не по прибыли, а по доходу, порочная практика. И я

 надеюсь,  что  мы  с вамы уйдем от этого, и до нового года

 прыймем    основные    два   основополагающих   Закона   о

 налогообложении -это налогообложение прибыли и НДС.

      Закон,   который   подготовлен  сегодня  для  первого

 чтения,  есть  замечания, мы их будем дорабатывать. Но что

 положительно?  Он  удобен  для  работы.  Чтобы  я  считала

 необходимо  внести сюда обязательно, и, что предусмотрено в

 Законе  о  налоге  на  прибыль.  Это то, что этот Закон не

 подлежит  изменению. Вы знаете, только за 1993 год 74 было

 добавлений к Закону о налоге на НДС, налоге на добавленную

 стоимость,  74  дополнения. То-есть налоговому инспектору,

 когда  он приходил, вот эти доклеечки, а это читать тут, а

 это  от  туда,  а  произволственнику, в принцыпе, соблюсти

 Закон  было  невозможно.  Вот  простота  чтения  и  должна

 остаться без изменений. Мы обратимся, надеюсь, к налоговой я 
 я                             - 63 - я 

 инспекции,  и  комиссия проконтролирует, чтобы в ближайшие

 дни  под  этот Закон была выпущена, как и под Закон налога

 на прибыль, четкая инструкция и это должно быть неизменно.

 И никакие изменения Закон не должен нести.

      Что  бы  я хотела отметить очень положительное в этом

 Законе  то,  что  мешало. Я думаю, что к многим к вам и ко

 мне  в  том  числе,  обращались  очень  много.  Вот ко мне

 обращался Пастор из Америки. Когда он в Запорожскую тюрьму

 прислал продукты питания, но нужно было по прошлому Закону

 заплатить  НДС  тюрьме, а у них денег таких не было. Это -

 глупость!  И  правильно  вы  говорили,  что если присылают

 учебники,   книги,   произведения   искусства  -здесь  все

 отмечено   в  статье  5,  пункт  2  -эти  товары,  которые

 благодийно  присылаются  сюда,  освобождены  от  НДС. Этим

 Законом   предусмотрено,  что  государство  сегодня  будет

 стимулировать тех, кто экспортирует продукцию и дает нашей

 стране  с  вами  валюту.  Но  будет сдерживать импорт -это

 нормальная   государственная   позиция   для  того,  чтобы

 защитить собственный рынок.

      У меня больша просьба поддержать этот проект в первом

 чтении, и все замечания, пожалуйста, подавайте в Комиссию,

 и мы учтем.

      Спасибо!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Мовчан, за ним - Гаманюк.

 я 
 я                             - 64 - я 

      МОВЧАН

      (    виборчий округ)

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!

      Зрощуміла  річ,  що цей Закон треба приймати, тому що

 ми  всі  стали  жертвою  тієї  системи  оподаткування, яка

 спричинилася  до  загального  загальмування  всього нашого

 виробництва.  І  одним  із чинників, який дуже працював на

 руйнацію всієї сфери виробничої, це був Закон на добавлену

 вартість.  В  цьому  Закорні,  який винесений на розгляд у

 цьому  проекті, є найважливіше - є спроба відійти від того

 принципу,  який був "принципом у дужки". 20 відсотків - це

 мінімально,  але,  можливо,  (і  я мав консультацію тут, в

 паузі,  із фахівцем, який дуже орієнтується, бо я пригадую

 його пропозиції ще дворічної давності. Це депутат Лановий.

 На  той  час  він  виконував обов'язки Віце-прем'єра. Його

 ідея  не  найшла тоді втілення в цьому залі, на превеликий

 жаль, і це стало наслідками наших багатьх нагараздів.

      Світова  практика  застосовує  тоді  високі сідсотки,

 коли  процес  інфляційний.  Але  для  того, щоб боротися з

 інфляцією, треба, якраз, і понижувати цей відсоток. До 15,

 якомога менше, якомога менше. Але треба обраховувати. Якщо

 ми  застосовуємо 20 відсотків, то які будуть наслідки? Але

 оцей  перелік, і мене найбльше бентежіть стаття 5 "Перелік

 пільг".   Якщо   ми   обрахуемо   всі  дійсні  потреби  на

 опільгування,  то  тоді  ми будемо мати реальну цифру, яка

 буде  складовою  нашого  бюджету.  І  ясна  річ, що це все я 
 я                             - 65 - я 

 виноситься  на  той,  бо  і  в  Законі  "Про оподаткування

 підприємств" і в цьому Законі є ті пункти, які мусять буди

 винесені   в  окремий  закон  про  пільги,  тому  що  вони

 розпорушуються  те, що вже ми мали, це рецидиви минулого і

 я  думаю  те,  на  чому зупиняв свою увагу Осадчук депутат

 Осадчук, це все має місце дійсно в тому законі, тому що ми

 сьогодні   будемо   відвойовувати   аграрники  своє,  люди

 культурної  сфери  свої,  а  мусить  бути  чітка  програма

 дійсних   пільг  для  стимулювання  тих  сфер,  які  є  не

 прибутковими, а які дійсно мусять бути або дотаційними або

 дійсно пільговими.

      Сьогодні ми маємо справу із тим, що називається, якщо

 ми   розглядаємо   скажімо  цю  сферу  бо  нам(..........)

 заробітної  плати,  так  само.  Коли  ми  сьогодні немаємо

 заробітньої  плати, а добові як висловився один вчений, що

 ми  одержуємо  добові, аби швидше їх витратити, тому що не

 відбувається  накопичення,  я  думаю,  що  прийняття цього

 закону  вкрай необхідне. І я не буду робити того переліку,

 наприклад  у 7 пункті де зазначено дитячі журнали, газети,

 учнівські  зошити,  підручники.  Тут можна було розставити

 кому  і  робити  великий  перелік  тут  і посібники, тут і

 наочне  приладдя для шкіл, тут і реферативні журнали, дуже

 багато  всього,  що  потребує  окремої статті. Включено із

 тими  культурними  закладами  і  культурними потребами без

 яких жодна нація себе не мислить.

       І  тому  я  пропоную  прийняти цей закон обов'язково я 
 я                             - 66 - я 

 сьогодні  в першому читанні, але комісію, як рекомендацію,

 щоб  вона  не  робила  тих  узагальнень які сьогодні робив

 Терьохін,  каже  що  це ми все врахували, а насправді щось

 все   відхилено   і   категорично.   Ми  мусимо  думати  і

 враховувати дійсні потреби народу.

      Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Депутат   Гаманюк.   За  ним-

 Семеноженко.

 

      ГАМАНЮК.

 

      Гаманюк,     84    Дніпровський    виборчий    округ,

 Дніпропетровська область, група "Єдність".

      Шановні  народні депутати, проект Закону "Про податок

 на   добавлену  вартість",  розроблений  робочою  комісією

 Верховної  Ради  по опрацюванню і розробці пакету проектів

 законів  про  оподаткування  я  в  цілому підтримую, він в

 цілому    відповідає   сьогоднішньому   дню   і   потребам

 сьогоднішнього   дня.   І  просив  би  народних  депутатів

 прийняти  його сьогодні в першому читанні з тим, щоб можна

 було працювати депутатам над цим проектом.

      За  браком  часу  я не буду зачитувати ті пропозиції,

 які розроблені за участю фахівців-я їх предам Секретаріату

 для порівняльної таблиці.

      Зважаючи   на   важливість  Закону  "Про  податок  на я 
 я                             - 67 - я 

 добавлену  вартість", при розробці проекту бюджету на 1995

 рік,  а  також  для поліпшення господарювання, відновлення

 виробництва  та  покращення  економіки держави, пропоную в

 максимально  короткий  термін,  а  точніше,  не пізніше 28

 грудня цього року, розглянути цей проект у другому читанні

 і прийняти як закон. Цього чекає вся Україна.

      Хотілось  би,  користуючись  нагодою, звернутись і до

 уряду нашого покінчити грати з депутатами Верховної Ради в

 кішки  й  мишки.  Яка  потреба  була  відзивати цей проект

 закону,  продержати  дві неділі, затримати час і опвернути

 як  нам  сьогодні  сказали  в  тому ж вигляді до Верховної

 Ради. Це хорошо, що комісія Верховної Ради, його не внесла

 сьогодні,  я думаю, що ми на тій неділі, приймемо як закон

 і цим ми зробимо новогодній внесок для нашої держави.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Семиноженко, за ним Лановий.

      Давайте Ланового ми все-таки послухаем.

 

      ЛАНОВИЙ.  Шановні  колеги. Я наголошую на тому що цей

 податок є податок який приводить до зростання цін.

      Цей  податок  платиться  з  кожної  галузі  народного

 господарства,  і чим більше галузей господарства проходить

 матеріал   до  кінцевого  виготовлення  тим  більше  разів

 обкладаеться  товар  цим податком, отже тенденція зниження

 податку  є об"єктивно необхідною, для того щоб ми по-перше я 
 я                             - 68 - я 

 зробили   умови   для   зниження   цін   і  зниження  того

 множительного  ефекту,  тому  що  цей  податок  на  жаль є

 податком  на  ціни, а не податком на добавлену вартість ів

 ін  перемножуеться  кожний  раз відоднієї галузі до іншоїі

 зростає  не  за арефмитичною складовою, а мультипликативно

 зростє.  Тому  загальний  підхід  повинен бути по зниженню

 податку і я думаю, що в цьому випадку ми збільшуємо доходи

 до  бюджету.  Тому  що  будуть  цей  податок  платити  і в

 сировинній галузі і в галузі кінцевого споживання.

      Сьогодні  галузі кнцевого споживання не платять, тому

 що люди не купують товари. Отже ми цим самим знижуємо ціни

 кінцеві  людей  поставимо  в  кращі умови щодо рівня свого

 споживання  і  створимо  рівні  підстави для того, щоб всі

 галузі платили податок.

      Я  до  речі  хотів би технічну таку обставину додати,

 там записано ви подивіться уважніше 20 процентний податок,

 але  фактично це 16, 67 включається в ціну, технічно. Тому

 давайте цю величину зробимо нормальною точною не 16, 67, а

 наприкла 16 чи 15 процентів, авже фнкціонально перерахуємо

 той  податок,  який  є  загальним то буде 19 чи 19, 5 тоді

 точніші  будуть  розрахунки  і  кожному  випадку включення

 цього податку в ціну.

      І  останнє. Я хотів додати, щоб це було правило наших

 всіх законопроектів по оподаткуванню.

      Всі  зміни  чи  доповнення  до цього законопроекту по

 оподаткуванню  підлягають затвердженню Верховною Радою і є я 
 я                             - 69 - я 

 складовими частинами кожного Закону про оподаткування. Щоб

 ні  Уряд,  ні  податкова  інспекція  не  могла інструкцією

 відомчого   характеру   змінювати   законодавство,  яке  є

 головним для  економичних стосунків у державі.

      Прошу  підтримати цю пропозицію також і проголосувати

 в першому читанні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   з  місця  час  зараз,  якраз

 вичерпаний . З місця 43

 

      БОБРИНЬОВ.

      Борриньов, 43 округ, Севастополь.

      Я  с  уважением  отношусь к Владимиру Тимофеевичы, но

 есть  некоторые  неточности в его докладе. То, когда много

 раз идет в производстве и налог на добавленную стоимость в

 конечной  стоимости он высчитывается этот НДС. И в цену не

 увеличивается.  Тут  немножко не правы. Уважаемые коллеги!

 Мы  давно  говорили,  что  НДС  28  очень  большой. Сейчас

 сделали  ставку  20  процентов, и она, вполне, нормальная.

 Потому  что  во всем мире, во всех странах она примерно не

 ниже,  а  больше даже есть. И 20 процентов, и 16, 667 -это

 чисто  для  бухгалтера. Если включает стоимость НДС, тогда

 ему  20  процентов, если не включает -16, 667. То-есть это

 чисто  техническая  запись  и, вполне, она нормальная. Они

 все  поймую,  бухгалтера.  И  поверьте  мне, как работнику

 налоговой  инспекции,  что  этот  Закон  отработанный,  он я 
 я                             - 70 - я 

 действовал  и  его уже никуда не деть налог на добавленную

 стоимость. Я предлагаю принять в перво чтении.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  І  останній  з місця Павловський -

 голова комісії. 403,406, будь ласка.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

 

      Шановні  народні  депутати! Шановна Президія! Я хотів

 звернути  увагу  тільки  на  одне.  Приймаючи  такого типу

 закони  в  загальних  положення, наприклад, в цьому Законі

 крім  того,  що треба розширити сферу оподаткування, треба

 обов'язково   сказати   і   сприяти   зростанню   власного

 виробництва. А для цього в розділі, де надаються пільги, я

 б  запропонував  добавити:  "первинна  сировина (не просто

 енергоносії,  а  первинна сировина) -нафта (тому що бензин

 треба вже оподатковувати)", і для того, щоб розвивали наше

 машинобудування,  ще  могли б записати:"комплектуючі". Але

 ті,  які  не  можуть бути виготовлені на Україні. Їх треба

 звільняти від оподаткування.

      Дальше.  А  на  бартерні операції для того, щоб, якщо

 виходити  з  ідеї  зростання  власного  виробництва, то на

 бартерні операції потрібно збільшити НДС до 30%.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.І Семиноженко з місця. я 
 я                             - 71 - я 

 

      СЕМИНОЖЕНКО.

 

      Нашій Комісії дуже приємно, що зауваження, котрі були

 висловлені  у  попередньому  тексті, майже половина із них

 врахована   в  цьому  проекті.  Але  ще  остається  багато

 зауважень,  і  перш за все вони стосуються такої загальної

 проблеми,  щоби  цей Закон дійсно став прямої дії закон, і

 щоб у нас не траплялись такі ситуації, коли є, як це добре

 відомо,  так  би  мовити,  принцип  призумцій  винуватості

 платника податків.

      Ще  я хочу підтримати ті пропозиції, що були зроблені

 депутатом  Ковтунцем.  І треба пам'ятати нам, що ми з вами

 приймали  постанову  Верховної  Ради  про стан науки та її

 роль  в  економічному  розвтику  України.  Не  можу бути в

 уявленні  своєму  бачити  що  у нас буде сучасна держава і

 сучасна держава, якщо вони не побудують з помощью сучасної

 технології.  І  наша  пропозиція  сразу ж включити в текст

 таке  речення,  що  від  податку  на  добавлену  вартість,

 потрібнощоб   була   пільга  стосовно  наукових  приладів,

 обладнання  запасних частини і видаткові матеріали до них,

 реактиви  зразки, матеріали для дослідів, науково-технічні

 та  навчальну  літературу,  що  ввозиться  в  Україну  для

 забезпечення    власної    науково-технічної   діяльності,

 наукових установ і організацій. Це відноситься до Академії

 наук і до вищих навчальних закладів, треба ще взяти нам до я 
 я                             - 72 - я 

 відома  що  в  Росії  існує  така  пільга котру для нашого

 прикладу  можно  було  б  сформувати  так, в статті 6 було

 доцільно  передбачити пільгове оподаткуванне за ставкою 10

 відсотків харчування, і товарів для дітей.

      І  коли  ми  в  7  розділі  перелічаемо  ще пільги ну

 наприклад  підручники та журнали для дітей. Тут тоже можно

 вставити  і  наукову,  науково-технічну, науково-популярну

 літературу,   щоб   опять-таки  щоб  ми  виконали  свою  ж

 постанову Верховної Ради яку ми влітку приймали.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Всі,  хто  приймав  участь  у

 обговоренні,  внесли  єдину  пропозицію  -щоб  прийняти  в

 першому  читанні.  Решту,  хто  хотів  виступити,  -подати

 матеріали  у  Комісію  для  доопрацювання.  Я  думаю, вони

 будуть доопрацьовані і в другому читанні враховані.

      Я  ставлю  на  голосування. Хто за те, щоб прийняти в

 першому читанні данний проект, прошу  проголосувати.

      Счас проголосуєм, я дам - по процедурі.

      Ми на процедурі кажний день втрачаем багато часу.

 

      "За"

 

      Рішення прийнято.

      (Оплески)

      Спасибі.  Шановні  депутати!  Вноситься пропозиція (у я 
 я                             - 73 - я 

 вас   єсть  на  руках  проект  Постанову)  про  увільнення

 народного  депутата  України  Бородича Леоніда Васильовича

 від  обов'язків  Голови Постійної комісії Верховної Ради з

 питань законності і правопорядку в зв'язку з обранням його

 Першим  заступником міністра внутрішніх справ України. Без

 призначення. В зв'язку з призначенням, я вибачаюсь.

      Я ставлю на голосування  даний проект Постанови.

      (Шум в залі)

 

      "За"

 

      Рішення прийнято, спасибі.

      Значить,  всі питання, які сьогодні ми з вами повинні

 були  розглянуть, ми їх розглянули. По процедурі слово має

 депутат Парасунько. Будь ласка!

 

      ПАРАСУНЬКО

      (    виборчий округ)

      Шановні колеги! Шановний Олександр Миколайович!

      (Шум в залі).

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги!

 

      ПАРАСУНЬКО

      Я  все-таки  повертаюся  до  того  проекту  Закону на

 добавлену  вартість. Звичайно, його______________________в я 
 я                             - 74 - я 

 першому  читанні,  але,  Олександре  Миколайовичу, шановні

 колеги,  сьогодні  Кабінет  Міністрів представив, надіслав

 сюди свій варіант також. Тому, значить, я прошу, що там, в

 тому   варіанті  Кабінету  Міністрів  єсть  правильні,  як

 кажуть,       пропозиції       щодо       товаровиробників

 стльськогосподарського  виробництва,  що  не  враховано  у

 цьому,  що ви прийняли. Тому, значить, прошу прийняти наші

 пропозиції.   Ті,   які   враховані  у  варіанті  Кабінету

 Міністрів.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Приймається!  Значить,...  вже

 прийняли рішення...Я прошу - в нас ще єсть 9 хвилин згідно

 Регламенту.  Я  хотів  би, щщоб сіли всі і ті питання, які

 єсть, ми його відведем як для "Різного".

      Я прошу сісти на місця!

      Я прошу - запишіться, будь ласка, по різному на цих 10

 хвилин, які залишились.

      Включіть, будь ласка, систему!

      (Шум в залі).

      Включіть, будь ласка, висвітіть!

      Висвітіть,  будь ласка. Спасибі! ДОстатньо, бо всі не

 встигнуть...

      Я  хочу,  щоб  ми  цих  9 хвилин чи 8 доопрацювали, а

 потім по слідуючому порядку роботи 27 і 28 я хотів би вас проінформувати.

      Осадчук будь ласка.

      Сізенко, я вибачаюся тут список не той. я 
 я                             - 75 - я 

 

      СІЗЕНКО

 

      Уважаемые  товарищи депутаты, я хотел бы обратиться с

 депутатским  запросом  Кабиненту Министров он прежде всего

 касается работы железнодорожного транспорта.

      Мы  прекрасно  сегодня  знаем,  что нашими самолетами

 летают  сегодня единицы, те кто в состоянии сегодня купить

 билет,  что  сегодня  тяжелое  состояние  с  автомобильным

 транспортом,   но  если  остановится  еще  железнодорожный

 транспорт,   это   та  кровяная  артерия  страны,  которая

 помогает  сегодня  помогает не только перевозить пасажиров

 но и перевозить грузы, то произойдет полная катастрофа.

      И  по  этому  я  хотел бы огласить текст депутатского

 запроса.  Железнодорожный  транспорт  Украины  находится в

 кретической...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу,  я  вибачаюся депутат, я прошу

 сісти, ми сесію не завершили, будь ласка

 

      _____________   железнодорожный   транспорт   Украины

 знаходится   в  критической  черты  за  которой  неминуемо

 последует  необратимые  негативные  процессы. За последние

 три  года  тем  устарение  и  выбывания  основных  средств

 железнодорожного транспорта соответствовали темпам падения

 производства  на  Украине только вот некоторые цифры обьем я 
 я                             - 76 - я 

 перевозночно   работы  снизился  в  два  раза.  Количество

 подвижного  состава уменьшилось на 79 тысяч единиц. Или 36

 процентов  обновление  подвижного  состава  практически не

 производится .

      Еще    сложнее    дело    состоит   из   обеспечением

 пассажирських перевозок.

      Обьем, которых снижен по сравнение с 1980 годом всего

 на  17 процентов. А количество вагонов электро и дизельных

 поездов сократилося на 3.225 единиц или на 23 процента.

      Резко ухудшается техническое состояние инфраструктуры

 железных   дорог,  пути,  что  влечет  за  собой  снижение

 скоростей  движения  и  создает прямую угрозу безопасности

 движение поездов.

      В  том  числе  пассажирских. Основной причиной такого

 положения   является  крайне  безответсвенная,  бедственно

 финансовое    положение    предприятий    железнодорожного

 транспорта.   Если   сегодня   вопросы   оказания   помощи

 железнодорожному  транспорту не уделить должного внимания,

 то  завтра будет позно. Я предлагаю справку Укрзализныци -

 это  прежде  всего  связано  с  тем,  что пока шло падение

 производства то сокращались перевозки само собой.

      Сегодня   сложнейшая  обстановка  на  железнодорожном

 транспорте.       Обращается       массовое      обращение

 железнодорожников,  то  что Кабинет Министров не реагирует

 на  сегодняшнее  состояния  железнодорожного транспорта. И

 заканчивая  я  свое выступление я хотел бы от имени прежде я 
 я                             - 77 - я 

 всего   тех  избирателей,  которые  обращаются  ко  мне  в

 Запорожье  в  Жовтневом округе, заострить внимание на том,

 что мы в ближайшее время будем праздновать 50-летие победы

 в  Великой  Отечественной  войне.  очень  многие  ветераны

 обращаются  с просибой, их трудности, особенно связанные с

 получение  жилья,  их  трудности связанные с установлением

 статуса   "ветерана  войны",  сегодня  не  учитываются.  Я

 приведу такой пример, что совсем недавно...

      Я заканчиваю.

 ...мы   вносили   в   повестку  дня  вопрос  об  изменения

 присвоения статуса ветерана войны, но так этот вопрос и не

 был  поставлен  на повестку дня. Поэтому я хотел бы, чтобы

 на  третей  сессии  вначале  работы  мы  рассмотрели  этот

 вопрос - о изменения статуса Ветерана войны.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Олійник Борис Ілліч.

 Список. Він по списку йде.

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

 

      Шановні колеги! У мене три депутатських запити. Як за

 повідолмленням  деяких засобів масової інформації, поки що

 не  спростованих,  до  Севастополя  мав намір завітати мер

 Москви   Юрій  Лушков.  Він  замірявзя,  зокрема,  ніба-то

 вручити ордери на квартири російським військовослужбовцям.

 Якщо  це  не  відповідає  дійсності,  хотілось  би  почути я 
 я                             - 78 - я 

 спростування.  Коли це має місце, то хотілось би знати, як

 відреагували на це компетентні відомства?

      Другий   депутатський   запит.   До  мене  звернулися

 учасники  бойових  дій  Великої  Вітчизняної  війни  місто

 Оріхова,  Запорізька область, з пропозицією: прирівняти до

 пенсії  інвалідів  війни  разом з усіма пільгами пенсії та

 пільги  і  тих учасників бойових дій, які, дякуючи Богові,

 не  дістали ушкоджень на фронті. Нині майже всім учасникам

 війни  уже  десь  за  70.  Переважна  частина їх -інваліди

 загального  захворювання,  але  ж  їхні хвороби -це прямий

 наслідок війни і їхньої окопної одісеї.

      Рішуче  підтримуючи благородне клопотання оріхівських

 фронтовиків,  прошу  піти  їм  назустріч,  тим паче, що ми

 йдемо  до50-ліття  Великої  Вітчизняної Війни. І, до речі,

 цей запит збігається з точкою зору депутата Брита.

      І  ще  один  депутатський  запит.  До мене звернулася

 фермер    господарства    "Іскра",   село   Новопальвівка,

 Оріхівський район, Запорізька область, Кононенко Валентина

 Федорівна  з таким (цітую за оригіналом): "Я здала державі

 зерно,  гроші  за  яке  перерахувала банкові. Нині ж, коли

 мені потрібно закупити посівний матеріал, солярку, бензин,

 реманент  тощо  грошей  банк  не  дає,  ссилаючись на Указ

 Президента,  який  дозволяє  взяти  не  більше  900  тисяч

 карбованців".  Ото  ж  разом  з  Кононеко прошу Президента

 зняти ці обмеження і дозволити банкам видавати, як просить

 Кононенко,  щонайменше  9  мільйонів, а нині вже, напевно, я 
 я                             - 79 - я 

 більше,  бо,  як  твердить  вона, за 900 тисяч карбованців

 можно купити хіба що 2 кілограма колбаси, дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  В  зв"язку  з  тим що час закінчуеться у нас

 значить  я  хотів  оголосити  дальніший  наш порядок, одну

 хвилиночку.  У понеділок у 16 годині відбудеться засідання

 президії і безперечно на Президії ми розглянем той перелік

 питань,  який  роздано  вам, який потрібно підготувати для

 розгляду  на  третю  сесію.  Прохання  до  цього  переліку

 підійти   з   усією   серьозностю,   з   відповідальністю,

 розглянути  в комісіях, внести свої поправки, доповненя, і

 ми  на  президії  повинні  його  розглянути і відповідно у

 вівторокв  остаточній  редакції роздати всім депутатам цей

 перелік.

      В  вівторок  у  10  годині  ми розпочинаем роботу і в

 середу  також  працюємо  в повному режимі, вам розданий на

 руки оріенотовний порядок на 27, 28. Сьогодні внесена була

 пропозиція  по  тому  закону  який  ми тільки що завершили

 розглядати, і прийняли в першому читанні.

      Я хотів би щоб та пропозиція яка була внесена, з цієї

 трибуни,  я  прошу  яка  була  внесена  з цієї трибуни щоб

 встигнуть доопрацювать і десь з 28 що розглянути в другому

 читанні. І щоб прийняти як закон якщо це встигнем, що я це

 далеко і мабуть впевнений і більшість із вас.

      Тому  я  шановні  колеги  прошу  вас  значить  о таки

 розпорядок   ми   повинні   погодити,  а  ми  його  раніше я 
 я                             - 80 - я 

 обговорювали  і  опрацювать  в  понеділок  в  вівторок,  в

 середу, щоб всі ті питиння, які намічалися на другу сесію,

 щб ми їх, як кажуть вичерпали і по них відповідно прийняли

 відповідні рішення і постанови.

      А  зараз  я  хотів перед тим, як оголосити завершення

 роботи, щоб ми зареєструвалися з вами.

      Я  прошу  зареєструватися, сісти на місця. Я оголошу.

 Давайте зареєструємося, а тоді по процедурі. Реєструємося,

 включіть будь ласка систему.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  я думаю, що ми в понеділок там

 роздамо по процедурі. На цьому сесію ми закінчили спасибі.

 процедурі?

      На   цьому   сесію   ми   закінчили.  Спасибі.  Слово

 Манчуленко має. Мансуленко, по процедурі.

      (Шум в залі).