Стенограма пленарного засідання

23 грудня 1994

                 ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ТРЕТЄ

     с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и  23  г р у д н я   1994 р о к у

                          10.00 година

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати!

      Прошу підготуватися до реєстрації!

      (Шум в залі).

      Ввімкніть, будь ласка, систему!

      В залі зареєстровано 307 депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим!

      Є  пропозиція  10  хвилин  для процедури і не більше,

 так, немає заперечень, хто хоче висловитися , будь ласка.

      Будь ласка.

      Опублікуйте.

      Будь ласка, дуже коротко, Кочерга , Донецька облалсть.

 

      КОЧЕРГА.  122  избирательный  округ, Донецкая область

 фракция "Коммунисты Украины".

 

      Уважаемый Александр Александрович!

      Вчера  нас  Президент обвенил в том, что в парламенте

 затянулся вопрос рассмотрение вопроса о земле. Я бы хотел,

 чтобы    мы   сегодня   определились,   когда   мы   будем

 рассматривать этот вопрос и второе.

      Второе. В первом чтении как вы знаете принят Закон "О я 
 я                              - 2 - я 

 Советах  народных  депутатов",  я  считаю,  что мы сегодня

 должны  этот  вопрос  включить  в  повестку дня и первое и

 второе  предложение  я  прошу  поставить  на  голосование.

 Спасибо.

 

 

      ГОЛОВА. Заварзін.

 

      ЗАВАРЗІН.

      129  Красноармейский,  Заварзин,  фракция "Коммунисты

 Украины".

      Во-первых,  я  также  присоединяюсб  к мнению Виктора

 Герасимовича  Кочерги по тому вопросу, что в первом чтении

 Законопроект  по  метсным Советам и вообще по Советам всех

 уровней  у  нас принят. Поэтому его необходимо принимать и

 срочно  в  силу  того,  о чем мы вчера говорили о том, как

 будет  распределена власть. Почему? Потому что, буквально,

 вчера   снова   я   разговаривал   в  председателями  двух

 Горсоветов с моего округа, они настоятельно требуют, чтобы

 этот   Закон   был  принят,  потому  что  нарушены  именно

 структуры  власти на сегодняшний день. Это  во-первых.

      Во-вторых.  Значит, поступила просьба от избирателей,

 это   не   только   моего  округа,  а  и  другого,  срочно

 рассмотреть  вопрос  налогообложения,  точнее не налого, а

 страховки транспорта, о котором мы уже говорили. Поэтому я

 прошу  поставить этот вопрос в ближайшие дни и решить этот я 
 я                              - 3 - я 

 вопрос.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Горбатюк.

 

      ГОРБАТЮК.

 

      Олександр Олександрович! Я думаю, що треба, все-таки,

 в  порядок денний поставити питання про виконання робіт по

 переселенню   тих,   хто  постраждали  від  чорнобильської

 катастрофи.  Справа в тому, що уже пройшло майже 10 років,

 і  складається  таке  враження,  що  це будівництво просто

 затягується.  Для того, щоб розтягувати його... І ті люди,

 які  сьогодні  переселені,  до  них  ставляться так, як до

 нелюдей.  Там,  де  потрібно  проводити  газ  і  де  є всі

 можливості, його, цього газу не проводиться. Там, де треба

 ліквідувати  якісь  недоліки,  вони  не  ліквідовуються. І

 після  нагадування  про  такі всі речі, звернення до наших

 мінстрів,   до   нашого   міністерства   справи   ніяк  не

 виправляються. Тому вже настала пора дуже добре розглянути

 цю  проблему  із  винесенням  якихось певних висновків. Бо

 величезні  гроші  і  величезні ресурси відволікаються, над

 людьми  просто  знущаються.  І  я  просто прошу вас, якщо,

 наприклад,  не  сьогодні-завтра,  то  на наступний тиждень

 обов'язково  поставити це питання у порядок денний. Так не

 можна слідкувати і так не можна контролювати цей процес. я 
 я                              - 4 - я 

      Дякую за увагу.

      І   друге,   Олександр  Олександрович,  щодо  порядку

 денного   або   щодо  питань,  які  будуть  розглянуті  на

 наступній  сесії.  Коли  ми  будемо розглядати це питання?

 Якщо ми будемо розглядати його сьогодні, то я думаю, що це

 буде  дуже  рано. Варто було б все-таки його розглядати на

 наступному  тижні  з  тим,  щоб комісії ще раз продивилися

 його,  щоб у фракціях так само продивилися, і справді дали

 нормальний перелік питань для розгляду на третій сесії.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Яблонський, Хмельницька область.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

 

      Шановний  Олександре  Олександровичу, шановні колеги,

 ми  в  цьому  залі  неодноразово  поверталися  до  питання

 підвищення   заробітної   плати   вчителям  і  працівникам

 бюджетної  сфери.  Це  питання  начебто вирішено, але воно

 перенесено  на  оплату  за  рахунок  місцевого  бюджету, а

 відрахування  в місцевий бюджет у нас змінено, і на місцях

 фактично немає з чого платити ці витрати.

      Друге. Також питання оплати за вугілля. Гаше прийнято

 рішення,  щоби компенсувати на придбання вугілля 600 тисяч

 карбованців,  тоді  коли  1 тонна вугілля курного сьогодні

 коштує  3  мільйони  600 тисяч карбованців, і вчителі не в

 стані забезпечитися вугіллям. я 
 я                              - 5 - я 

      І  третє  питання.  Питання болюче. Ми, демократичний

 устрій наш в Україні запроваджений, багато людей, які були

 реприсовані - реабілітовані, але  не  переглянуте  питання

 відшкодування  за  майно,  яке  у  них націоналізовано. Ті

 кошти, які їм повертають (колгоспнику - всього 60 тисяч чи

 там  навіть  пару  мільйонів карбованців), вони аж ніяк не

 покривають  всіх  витрат  за  відшкодування  цього  майна.

 Потрібно   дати  доручення  комусь  підготувати  зміни  до

 проекту Закону з цього питання.

      І  останнє.  Події  в  Чечні заставляють нас також...

 Необхідно реагувати, бо небезпека над світом назріває.

      Дякую за увагу!

 

      ГОЛОВА. Кириченко, Полтавська.

 

      КИРИЧЕНКО

      (329 виборчий округ, Полтавська область).

      Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні народні

 депутати!

      Я  вчора  слідкував за телебаченням, як було показано

 для наших громадян, висвітлювалось те важливе питання, яке

 ми   розглядали   на   вечірньому  засіданні.  Вважаю,  що

 українське  телебачення  дуже  односторонньо  підійшло  до

 висвітлення  -показано  тільки було виступ Президента і те

 рішення, яке прийняте.

      Я  вважаю, що ми повинні дати доручення телебаченню - я 
 я                              - 6 - я 

 показати  сьогодні,  поскільки  це питання дуже важливе, в

 повному    обсягу    обговорення    поданого    Президенто

 законопроекту "Про владу".

      І друге. Шановні народні депутати, шановний Олександр

 Олександрович,  я вважаю, що ми не повинні закінчити другу

 сесію,  не висловивши свого відношення до Указу Президента

 "Про    компенсацію    громадянам   України   (..........)

 знецінення  грошових  заощаджень".  До  мене, як народного

 депутата,  і  знаю,  що до багатьох моїх колег звертаються

 сотні-тисячі  громадян,  які  не  задоволені  тим, в якому

 вигляді  Президент хоче компенсувати  ці знецінення.

      Я  вважаю,  що  на  сьогодні повинні дати протокольне

 доручення  одній  із  комісій,  яка  б  підготувала певний

 проект  Постанови  з  цього  питання.  І  в понеділок дане

 питання розглянути.

      Те,  що  пропонує Президент, впровадити індексацію на

 суму  2  тисячі  200 разів, і на суму індексації, видавати

 сертифікати,   більшість   людей,   особливо  пенсіонерів,

 говорять,  що не на те кошти, вони збирали все своє життя,

 щоб з цим сертифікатом іти в останню дорогу.

      Я прошу підтримати. Дякую,

 

      ГОЛОВА. Будь ласка. Моцпан.

 

      146 Авросівський виборчий округ

 я 
 я                              - 7 - я 

      Я  поддерживаю  предыдущего  депутата  Кириченко,  по

 поводу  трансляции  вчерашнего  нашего  обсуждения доклада

 Президента в полном обкеме.

      Я  хотел  бы напомнить, уважаемому Леониду Даниловичу

 Кучме,  что когда примерно за 7, за 8 дней до второго тура

 президентских   выборов,   он   обратился  к  спросьбой  к

 Верховному  Совету,  создать равные условия для выступения

 его,  как  кандидата  в  Президенты по телевидению, мы его

 решительно поддержали, в том числе, и я.

      Но  вчерашняя  трансляция по украинскому телевидению,

 на мой взгляд, была несколько тенденциозна. Надо было дать

 в  полном  обкеме  выступление  депутата. Я конечно, как и

 большинство  депутатов,  на  сегодняшний  день считаю, что

 Верховный  Совет не все сделал для стабилизации обстановки

 в  обществе,  особенно, в экономике. Это надо признать. Но

 делать крайним Верховный Совет я бы не советовал.

      И   последнее.   Что  касается,  некоторых  депутатов

 разыграть  чеченскую карту в отношении с Россией. Я против

 силового  вопроса в Чечне. Однако, для того, чтобы сегодня

 противостоять России, и в частности, разыгрывать чеченскую

 карту,  кому  бы  это  хотелось,  надо  иметь как минимум,

 экономику в нашей суверенной Украине, а не что подобие.

      Спасибо за внимание.

 

 

      ГОЛОВА. Долженко. я 
 я                              - 8 - я 

 

      ДОЛЖЕНКО Г.П.

      (450 виборчий округ, фракція комуністів).

       Уважаемый Александр Александрович!   На протяжении

 нескольких  дней  ставится  вопрос  о расмотрении Закона о

 Советах народных депутатов и постоянно вы уходите от этого

 вопроса.

      Настоятельно  прошу, поставить вопрос на голосование,

 а  не  рассмотреть,  потому,  что  он требует немедленного

 рассмотрения.

      И  второе.  Я  поддерживаю депутатов, которые подняли

 вопрос  о  немедленном  рассмотрении  указов о   земле,  о

 землепользовании. Мы должны тоже рассмотреть вопрос, чтобы

 нас не обвиняли в том, что мы не хотим это рассматривать.

      Спасибо!

 

      ГОЛОВА. Дякую. Марченко!

 

      МАРЧЕНКО

      (    виборчий округ).

      Уважаемый Александр Александрович!

      Я   прошу   вас   настоятельно   взять  под  контроль

 выполнение   решения   Верховного   Совета  и  рассмотреть

 результаты,  которые  повлекли  за собой Постановление 733

 Кабинета  Министров  Украины.  Решение такое было принято,

 мною  был  дан  план,  какую информацию нужно заслушать по я 
 я                              - 9 - я 

 заработной плате в сфере промышленности, в сфере бюджетной

 и  сельском  хозяйстве.  Я  прошу,  чтобы такая информация

 была.

      А  также прошу на следующей неделе поставить вопрос о

 национальной  безопасности  Украины.  Потому  что  дефицит

 бюджета  в  результате  этой  политики увеличился, падение

 производства     увеличилось,     государственный     долг

 увеличился -в результате и газ отключают, и свет отключают

 и так далее.

      И   теперь,  безусловно,  в  Постановлении  733  было

 поручение  Комиссии  разработать  механизм  об  индексации

 вкладов   населения.   Я   прошу:   в   рамках   этого  же

 Постановления чтобы Комиссия доложила об этой работе.

      И  последнее.  Сейчас формируется бюджет на 1995 год,

 следующий  год,  год  50  -летия  освобождения  или Победы

 Великой  Отечественной  войны,  я  прошу,  чтобы  там  для

 инвалидов  и  участников войны, была строк для обеспечения

 их  жильем,  чтобы жилье можна было построить и обеспечить

 их квартирами наконец-то. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Алексеев и Кендзер і закінчимо, Алексєєв.

 

      АЛЄКСЄВ.369 избирательный округ, город Харьков.

 

      Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели!

      Я  счел это необходимым взять это слово, чтобы внести я 
 я                             - 10 - я 

 ясность  вопрос, который усиленно мусируются последние дни

 и которые оказывают активное влияние на политическую жизнь

 Украины .

      19   декабря   (..........)  я  проводил  встречу  из

 избирателями  в  городе Харькове на которой присутствовало

 около 200 человек.

      И  входе  ответа  на  заданые  мне  вопросы, высказал

 опасение,   что   консолидация  представителей  6  фракций

 (..........)  давайте заниматся экономикой, а не политикой

 может  быть  использовано  политическими  интриганамы  для

 какой-то кратации руководства Верховного Совета.

      Я   не  смог  не  высказать  свои  опасения  учитывая

 довольно масштабную пропагандистскую команию и даже травлю

 Верховного  Совета,  который идет последнее время, а также

 призывы  со  стороны  Националдемократических  сил  затеют

 новые перевыборы Президиума Верховного Совета.

      Я  считаю,  что и это я сказал избирателям и повторяю

 сейчас,  что  подобные  действия крайне безответственные и

 кроме  дальнейшей дистабилизации обстановки ничего дать не

 могут эти мои слова передало агентство "Интрефакс".

      Но   оно   были   изкяты  из  текста  и  не  переданы

 посредством  массовой  информации.  Подобное  (..........)

 подачи   информации   создало   у   слушателей  превратное

 представление  о  сути дела и обкективно было использовано

 для  фактического  шантажа  руководства Верховного Совета.

 Так  вот,  я  повторяю,  если  учесть  дальнейшую  трудную я 
 я                             - 11 - я 

 ситуацию,  политиканствовать  сейчас  и ставить под угрозу

 судьбу  Украины может лишь тот, кто не думает в дальнейшем

 в Украине жить.

      И   последнее.  Я  хочу  отметить,  что  на встрече с

 избирателями  не  от  имени  этого неформального совещания

 представителей из шести фракций, которая названа "блоком",

 не от имени фракций "Еднисть", я не выступал, я высказывал

 свою личную точку зрения.

      И сейчас я говорю перед всей Украиной. И как депутат,

 и как гражданин, я имею право и  обязан  высказываться  по

 животрепещущим  проблемам  обществам и государства, и буду

 это  делать  и дальше, нравится это кому-нибудь или нет. И

 даже  невзирая  на  опасность  того,  что  мои слова могут

 подать (..........) в урезаном виде.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР.

 

      Шановний  Голово! Шановні колеги народні депутати! На

 превиликий жаль ніхто, ні Олександр Олександрович  ні його

 заступники, ні у виступах останні дні у Верховній Раді, не

 відреагував на появу у Верховній Раді дуже, на мій погляд,

 не   зрозумілої   інформації  і,  яка  ніби-то  вийшла  за

 дорученням  Президії  Верховної Ради і підписана депутатом я 
 я                             - 12 - я 

 Верховної  Ради  Мойсєєнком,  про  другий  Конгрес народів

 Радянського Союзу.

      Поява  такої агітки у сесійному залі Верховної Ради є

 вкрай  обурливою і образливої для Української держави, бо,

 по  суті,  виступає  проти  Української держави, агітує за

 ліквідацію     Української    держави.    І,    Олександре

 Олександровичу,  це  вже  не  перший  раз у сесійному залі

 розмножуються  такі  антиукраїнські матеріали. І не тільки

 ці.   Поява   тих   прапорців   червоних  у  день  роковин

 Незалежності чи у день роковин Референдуму.

      І  відштовхуючись  від початку цієї думки, я хотів би

 сказати,  що, не зважаючи на надзвичайно серйозні проблеми

 економічні,  які  ми  стараємося вирішувати, ми не повинні

 навіть  у  цей надзвичайно складний час думати про обличчя

 нашої держави.

      Олександре  Олександровичу,  гляньмо  на наш сесійний

 зал:  на  трибуні  сесійного  залу  нема герба України, на

 купелі  Верховної  Ради  синьо-жовтий  прапор,  на  фасаді

 Верховної  Ради  -серп  молот.  Яке обличчя нашої держави?

 Давайте  поруч  з іншими проблемами подумати і про це. Тут

 багато грошей не коштує, щоби впорядкувати, так би мовити,

 контури нашої держави.

      І ще одне. Олександре Олександровичу, є ж врешті-решт

 Указ  Президента  України  колишнього  про  знесення  отих

 символів  колишньої  держави,  адже  ми  четвертий рік уже

 живемо в незалежній Українській державі. я 
 я                             - 13 - я 

      Дякую.

 

     ГЛОЛОВА.  Так  я прошу уваги, я прошу не шуміти. Ми не

 про порядок говорили ми порядок затвердили раніше.

      А це було 10 хвилин, які ппередбачені Регламентом, як

 півгодини,  але  в  зв'язку  з  скороченням Регламентом із

 скороченням розгляду питань ми відвели 10 хвилин витратили

 на жаль 14.

      Так от деякі питання просто мені здається депутати не

 вчиталися  в  порядок  дня.  Я  через це назву питання які

 сьогодні  внесені  тімпаче,  що  слухачі  не знають про що

 йдеться.  У  нас  спочатку  передбачено  Закон "Про оренду

 майна державних підприємств". Потім про уточнення переліку

 підприємств , що не підлягають приватизації.

      Потім  проект  закону "Про внесення змін і доповнень,

 що  стосується  трудового  договору до кодексу законів про

 працю.  Потім  питанне про указ про земельну реформу те що

 називають  депутати,  але  я  коментарії  з  цього приводу

 зроблю   в   зв2язку   з   тими   подіями   які   сьогодні

 віждбуваються.

      І  інформація  про  стан торговельного обслуговування

 сільського   населення  товарами  першої  необхідності  за

 протокольним дорученням від 20 числа. Інформація Уряду про

 стан   забезпечення   газом,   електроенергією   народного

 господарства  населення  україни за вимогою депутатів, які

 вчора  виступали.  Марченко  і  інші про це говорили. Тому я  
 я                             - 14 - я 

 порядок  дня  надзвичайно  напружений.  Я  просив би вашої

 згоди, все-таки,  оперативно працювати.

       Тому тим самим я вже відповів на запитання Кочерги і

 декого з депутатів про розгляд питання  про землю.

      Справа  в  тому, що зараз проходить.... ми дамо слово

 потім від комісії, щою хтось проінформував детальніше. Але

 в   комісії   знаходиться   на   узгодженні  проект  Указу

 президента про внесення змін до його попереднього Указу на

 вимогу  депутатів.  І  ми  раніше проголосували таку такий

 порядок  розгляду цього питання -це не видумка, скажем моя

 або що.

      крім   того,   сьогодні   проходить   велика   нарада

 працівників   сільського   господарства   у  адміністрації

 Президента.  Там  бере  участь  частина  наших депутатів і

 представляє Верховну Раду Ткаченко Олександр Міколайович.

      Тому я просив би, я б ...

      (Шум в залі)

      Нє,  ну  ви  кажете,  чому Президент звинуватив нас в

 тому. Це не до мене запитання. По-перше. А по-друге, ну, в

 дискусію  може  буть-яке  слово  вживатися.  Він, до речі,

 сказав  про те, що ми займалися цим питанням і він вважає,

 що  не  потрібно  цим займатися. Ну ну він, кожен має своє

 слово,  право на свою думку. Так що, будь ласка, не будемо

 з цього приводу дискусії розводити.

      Закон   про   владу,  пропозиція  Заварзіна  і  інших

 депутатів.  Я ще раз повторюю, що це не видумка моя, що не я 
 я                             - 15 - я 

 включено  це  в  порядок  дня.  Ми  голосування  визначили

 порядок,  що це питання будемо розглядати разом із Законом

 "Про  владу",  внесеним  Президентом.  Тобто, я бачу такий

 порядок,  якщо  ми  приймаємо в першому читанні Закон "Про

 владу"  і  бачимо  потім  де,  в яких позиціях не потребує

 додаткового узгодження позиція проекту Закону "Про місцеві

 Ради",  ми  відразу починаємо розглядати цей Закон. Він на

 руках,  готовий.  Але це проголосовано депутатами, це ж не

 від мене йде.

      Дальше. Про страхування транспорту, будь ласка, я вас

 дуже   прошу,   коротеньку   Постанову   з  цього  приводу

 підготуйте,  і ми її зразу запустимо. Уже є? Значить, тоді

 у  вівторок  поставимо  її  у  порядок  дня.  Запишіть, на

 порядок дня у вівторок, поставити це питання.

      Відсно  Закону  "Про Ради", я мушу ось ще що сказати.

 Сьогодні  на  місцях, багатьох із вас дорікають в тому, що

 Радам  місцевого  рівня  не  можна  працювати,  бо бачите,

 Верховна Рада не прийняла відповідний Закон.

      Ви  скажіть,  по-перше,  що  це  не  правда.  Тому що

 Верховна  Рада  прийняла  рішення  за  яким продовжена дія

 попереднього  Закону  про  Ради.  І  якщо хтось задає таке

 запитання вам, то відповідайте йому приблизно таким чином,

 на  основі  якого Закону, ти одержуєш заробітну плату? Хай

 він  вияснить для себе, дасть відповідь на це запитання, і

 робить  те,  що  передбачено  нормами діючого Закону, а не

 шукає  крайнього  в  тому,  що не займається Рада тим, чим я 
 я                             - 16 - я 

 потрібно займатися сьогодні.

      Я  просто,  можливо  з  пристрасттю це зранку кажу, я

 розумію,  що  людям  не  просто  працювати,  але тут немає

 предмету для дискуії. Ми підготуємо конкретніший, точніший

 Закон,  він  підготовлений, і всі люди розуміють, чому він

 не   прийнятий.  Тому  що  було  б  потрібно,  безперечно,

 узгоджувати його з іншим законопроектом.

      Горбатюк.  Робота  по  переселенню  ЧАЕС  і людей, що

 постраждали  і  проживають  на ураженій території. Я прошу

 уваги.

      Так   ось,  голови  рад  п"яти  областей:  Київської,

 Черкаської,     Житомирської,     Сумської,    Рівенської,

 Чернігівської, звернулися до Верховної Ради, до Президента

 і  до  Кабінету  Міністрів з цього приводу. Таке доручення

 дане.  Воно  полягає  в  тому,  щоб  кошти передбачені для

 фінансування  будівниицтва  об"єктів,  особливо житла, для

 переселенців,   для   відселення  із  ураженої  території,

 повинні бути під контролем. І під час розгляду бюджету, ми

 обов"язково  повинні цей рядок витрат, взяти під контроль.

 Я  звертаюся і до комісії Володимира Михайловича Яценка, і

 я  сподіваюся,  що  буде  забезпечено освоєння цих коштів.

 Хоч безперечно, люди і правильно і протистують, і є там ще

 інші... Одну хвилиночку.

      А те що ставитися до людей, я думаю, що ми звертаємося

 в  даному  випадку  до  керівників  місцевого  рівня, і до

 представників  влади,  і  до керівників організацій. Треба я 
 я                             - 17 - я 

 мати   на   увазі,  що  кошти,  які  виділяються  сьогодні

 відповідними  законами,  і передбачаються для використання

 за  призначенням,  це  ще не все. Треба, щоб до тих коштів

 душа  додавалася  тих  людей,  які відповідають за те, щоб

 переселенці не відчували себе кинутими у нашій державі.

      А  це  сьогодні  справді  так.  Коли у 1986 році біда

 трапилася  і  сім'ї приймали сімей, по кілька сімей жило в

 будинках  -це  вважалося  нормальним, і надзвичайні заходи

 вживалися,   то   це   вважалися  під  аварію.  Аварія  не

 закінчилася.  Це  явище,  яке  буде з нами, так би мовити,

 весь  вік і нашого життя для цього буде мало. Тому я хотів

 би,  щоб  гострота  цієї  проблеми  не  зникала  і  у діях

 конкретних посадових осіб.

      Про  питання  на  третю сесію ми розглянемо сьогодні.

 Воно  не  включається  до  розгляду, але воно буде роздано

 вам. Я  прошу  пробачення тих, хто задавав. Ні, роздано, а

 обговорювати   ми  його  не  будемо.  Ми  обговоримо  його

 пізніше.

      Пропозиція    Яблонського    про    заробітну   плату

 працівникам  освіти  тощо,  про  дотації на вугілля -це ті

 питання,  які  можна  буде  сьогодні задати віце-прем'єру,

 дати  доручення  відносно  виконання  вже  прийнятих  нами

 рішень.  Воно вже не один раз останні дні тут піднімалося,

 але  піднімалося  саме як питання для постановки, а не для

 розгляду  на  Верховній  Раді.  Ми  просто  не готові його

 розглядати  тут,  тому  що  це все питання комплексні, і в я 
 я                             - 18 - я 

 першу   чергу   це   Закон   про  оподаткування,  який  ми

 обов'язково повинні прийняти на цій сесії.

      Відшкодування  за  майно  репресованим  -теж  питання

 важливе.  Даємо  доручення  таке  Міністерству соціального

 забезпечення  найперше,  Кабінету  Міністрів, бо в мене є,

 скажім,   близькі   люди,   які   в   такому  ж  становищі

 знаходяться.  Це правда, наруга над людиною сьогодні. Якщо

 їй пропонувати за те майно, що вона втратила тоді, скажімо

 120  тис. карбованців. Це кращі вже тоді нічого не давати,

 сказать, що воно пропало.

      І  про  Чечню,  мені  задється,  Моцпан тут правильно

 сказав:   не  треба  нам  сьогодні...  Ми  висловили  свою

 позицію,   ми   сподіваємося,  що  керівництво  російської

 держави здатне само розібратися, як мирним шляхом вирішити

 цю проблему.

      Підказувати ми те що могли сказать, сказали, а більше

 втручатися я думаю просто немає ніякої потреби.

      Кириченко,  відносно  висвітлення засідання в повному

 обсязі,  я  вважаю,  що  питання важливе вчора і вносилися

 пропозиції,  я  через  те,  що напружене йшло засідання не

 зміг  поставити  на голосування. Я гадаю, що і сьогодні до

 мене  заходили  депутати про те, що звонять, телефонують з

 місць,  що  вони  хочуть  розглянути це питання, ну, ширше

 зрозуміти про, що йдеться, як йдеться дискусія.

      Тому я думаю ми могли б зараз проголосувати доручення

 телерадіокомпанії,  щоб  ну, скажемо випустити запитання і я 
 я                             - 19 - я 

 відповіді,  щоб  там  люди не відчували пікеровку, я б так

 сказав,  а  решта  всі  виступи,  щоб  вони  прозвучали на

 телебаченні.

      Я просив би вашої згоди на те, якщо немає заперечень,

 я   ставлю  на  голосування  про  повну  трансляцію,  крім

 запитань  і  відповідей.  Із  запитанням?  Добре про повну

 трансляцію   сьогодні  в  вечері  вчорашнє  засідання  при

 обговоренні Закону "Про владу". Прошу включити систему.

 

      ЗА-

 

      Рішення прийнято . Спасибі.

 

      Ну,  Указ  (це  Кириченко  був), Указ про компенсацію

 заощаджень. Давайте попросимо Комісію з питань бюджету при

 розгляді  відповідних питань проаналізувати ще додатково і

 можливість,  і  механізм  реалізації  цього Указу, і ефект

 його  з  точки  зору  громадянина,  з  точки зору бюджету.

 Можливо,  ми  при  розгляді питання про приватизацію якось

 врахуємо  також  і  уточнення,  пов'язані  з компенсацією,

 відповідним   із   індексацією  заощаджень...  Даємо  таке

 доручення.  Але  сьогодні, мені здається, ніхто не готовий

 його розглядати.

      Про   розгляд   результатів   по   Постанові   733-й.

 Пропозиції  Марченка. Частково сьогодні ця інформація буде

 звучати.  Частково! А частково... Ні, це інше питання. Про я 
 я                             - 20 - я 

 те...  Це  я  розумію,  про що йдеться. Там, наприклад, ми

 давали   доручення   розглянути   питання  про  ліквідацію

 передоплати в межах України -Кабінет Міністрів готовий йти

 сьогодні  на  такий крок, але нам потрібно було... це було

 протокольне  доручення,  воно  повинно було бути зроблене,

 так.  Тому  я  вважаю,  що  треба  було  б все-таки десь у

 вівторок   детальніша   інформація  з  цього  приводу  щоб

 депутати одержали.

      І те ж саме про індексацію вкладів.

      (Шум в залі).

      Значить,  ясно.  Алексєєв...  То  виступ був, який не

 потребує  відповіді  на  запитання.  Незрозуміла,  Ярослав

 Михайлович  Кендзер,  незрозуміла  інформація  про  Другий

 Конгрес  народів  СРСР.  Ви,  мабуть, не були на засіданні

 цьому,  коли  це питання вирішувалось. Поступила скарга на

 те,  що  група  "Державність"  неправильно  коментує зміст

 цього  явища.  Тому  ми вирішили тоді, сесія доручила дать

 точну  інформацію  про  те,  що  ж  там  було.  А були там

 учасники  цього  Конгресу  з  числа  наших депутатів. Вони

 пояснили  так, як бачать. Я думаю, що це не виходить же на

 засоби  масової  інформації,  а  для депутатів вони здатні

 дать оцінку і одній позиції і іншій. Але я думаю, що це не

 принципове питання, щоб ми зараз його обговорювали.

      Указ  про  символіку  попередньої держави. Я займався

 цим  питанням раніше, можу сказати, що немає такого указу.

 Немає такого указу, ні, ну, що ви, я ж знаю про що кажу. І я 
 я                             - 21 - я 

 якщо... Леонід  Макарович, запитайте його.

      (Шум в залі)

      На  Президії 21 грудня прийнято рішення: поставити на

 переголосування   проект   Закону   про  внесення  змін  у

 законодавчі  акти  щодо приватизації, так як минулого разу

 ніякого рішення прийнято не було, ні в першому читанні, ні

 на  доопрацювання.  Є  заява, 120 депутатів підписалося. Я

 прошу,  власне  кажучи,  суттєва  вимога,  тобто  було дві

 пропозиції,   я,   нажаль,   не  був  на  засіданні,  коли

 розглядали, у першому читанні прийняти, а друга -направити

 на  доопрацювання.  Ні та, ні та резолюція чи постанова не

 пройшла.  Тому  я хотів би зараз поставити це питання, нам

 вирішити  потрібно.  Я  ще  раз повторюю: ставіться проект

 Постанови  Закон про внесення змін у законодавчі акти щодо

 приватизації.  І  так, як  пропонувала комісія: прийняти в

 першому  читанні,  а  друга була пропозиція -відправити на

 доопрацювання.   Тому   я   ставлю  на  голосування  першу

 пропозицію у першому...

      (Шум в залі)

      А?

      (Шум в залі)

      З мотивів голосування, будь ласка, Драгомарецький.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Драгомарецкий Сергей, Одесса.

      Уважаемый   Александр   Александрович!  Что  касается я 
 я                             - 22 - я 

 пакета  Закона  по  приватизации,  предложеного  комиссией

 Олега  Владимировичы,  то  это титанический труд не только

 для  этой комиссии, то также для тех, кто эту работу будет

 изучать  и  потом  высказывать  по ней мнение. У меня есть

 предложение такое: давайте этот труд из 40 законодательных

 актов  разобкем хотя бы на четыре порции. Давайте начнем с

 изменения   в   законодательство   по  приватизации  майна

 державных  пидпрыемств.  Давайте  начнем  с одного закона.

 Потом   возьмем   малую  приватизацию,  ну, невозможно  жн

 переварить  это все одновременно. Мы никогда этот пакет не

 приймем.

 

 

      ГОЛОВА.  Вот мова йде про те давайте відправимо тоді,

 якщо  так  давайте  відправимо  на  опрацювання працюйте в

 комісіям  тоді  вносите  чотири  там  складові, у чотирьох

 складових, або так або рішення треба приймати.

      Або   прийняти  у  першому  читанні  і  направить,  і

 працювать над ним. Тобто є дві пропозиції по суті.

      Не так Юхновський.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.   Я  хочу  запропонувати  Верховній  Раді

 слідуючі  спосіб  розгляду  на  шіх  законів.  як ми будем

 відправляти   на   доопрацювання  мені  ніколи  нічого  не

 примеммо.  Я  хотів  би запропонувати все-таки в основному

 завжди  приймати,  пропозиції  впершому  читанні і тоді ми я 
 я                             - 23 - я 

 будемо по волі рухатися. І тому я пропоную і цей закон які

 я  дуже уважно прочитав, який на справді можно розглянути,

 який  можно  зрозуміти  прийняти  його в першому читанні і

 тоді в другому читанні, дуже поступово рухатися.

 

      ГОЛОВА. Я зрозумів і Валентина Петрівна Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК. 259 виборчий округ депутат Семенюк. Шановний

 Олександр   Олександрович,  шановні  колеги.  Я  б  хотіла

 висловити думку і почати з того, що на попередній сесії ми

 пропонували   провести  інвертаризацію  об"єктів  всі  які

 находяться   на   території.   Це   завдання   було   дано

 статистичному управлінні. До цього часу дана наша вказівка

 була  не  виконана.  Це перше. Друге питанне сьогодні фонд

 регіональний  фонд  державного  майна  нараховує  2 тисячи

 працюючих.

      Сам Фонд державного майна -678 чоловік. Я думаю, що є

 кому   проаналізувати  все  це  і  підготовити  відповідно

 документи. Це друге.

      І  третє.  Я  б  хотіла,  щоб  все-таки був детальний

 аналіз  роботи  тих  підприємст,  які  були приватизовані.

 Недарма  я задавала питання у про те, щоб бюджет, який був

 нам  поданий  був детально проаналізований і розписаний. І

 от із поданих цифр видно, що підприємства, які знаходяться

 в  даний  час  на аренді надійшло в бюджет лише 1 трильйон

 карбованців. я 
 я                             - 24 - я 

      І  сьогодні  виноситься питання про аренду і знов цей

 Закон   недосконалий  і  лише  для  підприємств  державної

 власності.

      І  четверте.  Разглядати питання дійсно потрібно так,

 як   пропонує   Драгомарецький   -постійно,   поетапно   і

 розглядати  пакетами  відповідних документів і відповідних

 законодавчих актів. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ну я так гадаю, що знову, власне, висловлені

 дві   позиції.  Перша  -Юхновського  -прийняти  в  першому

 читанні,  а друга доопрацьовувати далі. І, безперечно, те,

 що  передбачено  було  Постановою 29 липня -інвентаризація

 всього  майна  державного,  -це те, що і є завданням Фонду

 державного  майна разом із його відділеннями на місцях, це

 те, що потрібно зробити.

      Є  все  одно дві думки з цього приводу. Туму я просив

 би   ставити   на  голосування:  спочатку  пропозицію  від

 Комісії  -в  першому  читанні.  Закон  про приватизацію. У

 першому читанні. Та Постанова, яку ми не прийняли минулого

 разу.

 

      "за"

 

      Рішення не проходить.

      І друга пропозиція: доручити Комісії доопрацювати цей

 законопроект  і  винести  його...  на  наступному тижні ви я 
 я                             - 25 - я 

 можете винести?

      Таранов,  будь  ласка, станьте до мікрофону. Включіть

 Таранова.  Я  прошу  уваги. Щоб строк встановити, до якого

 числа. Скажіть, на який строк.

 

      ТАРАНОВ.

 

      На первой неделе будущей сессии: раньше мы не успеем.

 

      ГОЛОВА. Значить, Комісія просить після 10 січня. Будь

 ласка, Дьомін просить.

 

      ДЬОМІН.  Я  хотів  би,  щоб  ми все-таки внесли зараз

 ясність.   По   тому,   що   сказав   Драгомарецький,  уже

 пропонується  сьогодні  розбити  це  питання  на  декілька

 питань.    Тобто   ми   сьогодні   повинні   концептуально

 визначитись:  чи ми все таки будемо приймати цей Закон, як

 як один закон, розглядати як одне питання порядку денного,

 чи  нам  треба розвивати сьогодні його? Ви розумієте, куди

 ми  попадаємо  зараз  в цій ситуації?! Тоді треба приймати

 окреме  рішення і розбивати це питання на декілька питань,

 як пропонує Драгомарецький.

 

      ГОЛОВА.  Я вибачаюся! Так чи інакше, Комісія Таранова

 просить на доопрацювання цього законопроекту строк, час. Є

 пропозиція,  щоб  в період, скажемо, у другій декаді січня я  
 я                             - 26 - я 

 щоб ми  розглянули це питання остаточно. Тобто, строк - до

 20   січня.   Немає   заперечень?  Значить,  ставиться  на

 голосування    пропозиція   направити   на   доопрацювання

 законопроект  і  розглянути  його  в першому читанні до 20

 січня. Щоб розглянути до 20 січня! Прошу проголосувати!

      ЗА -

      Рішення   прийнято.   Тобто,  Постанова  приймається.

 Марченко - з мотивів.

 

      МАРЧЕНКО

      Уважаемый Александр Александрович!

      Я  все-таки хочу напомнить и высказать свою претензию

 к вам, что я не прихожу сюда на вашу пресс-конференцию, на

 вопросы  и  ответы. Как депутат я ставлю вопросы и требую,

 чтоб   они   были  проголосовали  и,  в  том  числе,  вами

 поставлены. Это первое.

      Второе.  Сессия  во  вторник  приняла решение на этой

 неделе   рассмотреть  дополнительную  информацию  Кабинета

 Министров  в  связи  с решением (вот те, которые предложил

 Пензеник)  по  Постановлению 733. А именно: в росте цен на

 товары  первой  необходимости  и  заработной платы в сфере

 производства.  Информацию  с  моей стороны, которую вы мне

 поручили,  я  роздал  Комиссии.  Сегодня информация нам не

 роздана  от  Кабинета Министров. Это было решение, значит,

 сессии, и его необходимо выполнить.

      И  я  думаю и вы и Президиум Верховного Совета обязан я 
 я                             - 27 - я 

 за  этим  следить  и  в порядке дня этого вопроса нет -это

 первое.

      Втрое.  Я  предложил  хотя  бы протокольное поручение

 дать  о том, чтобы в строке бюджета была запысано выделены

 деньги   для   строительства   жилья   инвалидам   Великой

 Отечественной   войны,  участникам  для  того,  чтобы  они

 наконец  могли получить и начало строительство в 1995 году

 в  связи с 50-летием, мы также не дали этого протокольного

 поручение .

      И  третье.  Я знаю и скажем по моим даным и не только

 по  моим  данным, данным специалистов и прогнозов в январе

 может быть очередное повышение цен.

      Поэтому мы знаем к чему привело вот эта либерализация

 в   условиях   кризиса   и  я  просил  включить  вопрос  о

 национальной  безопасности, на следующей неделе на вторник

 или  среду.  Вы  также  не  поставили этот вопрос, я прошу

 больше скажем так не делать.

 

      ГОЛОВА.  Я  вас  теж  прошу і справа в тому, що вчора

 коли  ви піднімали це питання, чи позавчора, я зараз точно

 сказати не можу, здається вчора.

      У  нас  рішення  було сесії таке, що, по-перше, ми не

 голосували   з   цього   приводу.   А  давали  протокольне

 доручення, будь ласка не нервуйте, послухайте .

      Я  ще  раз  кажу  ви пам'ятаєте, я може і помиляюся в

 даному  випадку  я всіх пропозиції врахувати і запам'ятати я 
 я                             - 28 - я 

 не можу, але я пояснюю ще раз, я давав роз'яснення з цього

 приводу.  Яке  пов'язане  з  тим,  що  зробити  інформацію

 детальну,  що  до  змін  внаслідок  733 постанови потрібні

 статистичні дані, які будуть тільки на початок січня.

      Тобто  ми  аналіз  цей  протягом двох місяців зможемо

 зробити  тоді,  коли  будуть  статистичні дані і тоді Уряд

 прозвітує  детально про ці результати. А те, що приймалося

 як   рішення,   будь   ласка,   підніміть  ще  стенограму,

 подивіться,  на  який  час  і  кому дано доручення і, будь

 ласка,   вносьте   свої   пропозиції,  тому  що  з  голосу

 запам'яматати  все  неможливо.  Тим паче, депутат говорить

 швидко  щось  і  вважає, що це питання вже вирішено тільки

 тому що він сказав.

      Слухається  питання  про  проект  Закону України, про

 внесення  змін  і  доповнень  про  аренду  майна державних

 підприємств  і  організацій,  після  доопрацювання  яке ми

 доручали  зробити  комісії  і слово має Михайло Васильович

 Чечетов,  заступник  голови  комісії  з питань економічної

 політики та управлінням народним господасртвом.

      Працюємо, як у звичайному режимі, до 2 годин.

      Я пояснюю тоді ще раз, якщо хто не зрозумів. Ми вчора

 голосували.  Про  те що в суботу ми працюєм тому що працює

 сьогодні узгоджуваьна комісія з ранку. І вона не здатна на

 ту  годин  коли потрібно конкретно депутату підготувати 13

 норм  закону  і  тому  ми  приймали  рішення  про засіданя

 завтра.  А  у чому працювать на тому тижні, тому що повинні я 
 я                             - 29 - я 

 розглянути   ми  закони  про  оподаткування  які  сьогодні

 забрані знову і їх немає в Верховній Раді.

      Все,  слухаеться питання, людина на трибуні, не можна

 перебивати його коли це передбачено регламентом. Будь ласка.

 

      ЧЕЧЕТОВ

      _______________

 

      Уважаемые коллеги! Уважаемый Председатель!

      В течение прошедшего месяца Комиссия по экономической

 политике,   совместно  из  Кабинетом  Министров  и  фондом

 государственного   иммущества,  дважды  выносила  на  ваше

 рассмотрение  проект Закона Украины "О внесении изменений,

 дополнений   в   Закон   Украины  "Про  аренду  иммущества

 государственных предприятий и организаций".

      За прошедшее истекшее время Комиссия по экономической

 политике   коренным   образом  переработала  законопроект,

 максимально  учла  поступившие  предложения,  и  отдельных

 депутатов,   и   комиссий   Верховного   Совета,  и  Союза

 арендаторов, и практически, полностью альернативный проект

 Комиссии  по  контролю  за  приватизацией,  он  включен  в

 сравнительную таблицу, мы учли.

      Мы  вчера  раздали  на  ваше усмотрение сравнительную

 таблицу, для того, чтобы можно было визуально проследмить,

 постатейно.  В  первой  колонке показан проект Закона "Про

 аренду" действующий. Затем, изменения, которые поступили в я 
 я                             - 30 - я 

 комиссию,   и   выводы   комиссии  по  тем  изменениям.  И

 окончательный вариант, который предлагается к рассмотрению

 в первом чтении.

      Комиссия   по  экономической  политике  рассматривает

 аренду,  как более совершенную форму хозяйствования, и как

 ступеньку   к   последующей   приватизации.  Главная  цель

 принятия   данного   законопроекта   состоит  в  повышении

 эффективности   использования,   как   отдельных  обкектов

 основных средств, так и в целом, в повышении эффективности

 производства,    за    счет    более   совершенной   формы

 хозяйствования.    А    также,    в    защите    интересов

 государственного и собственного иммущества.

      Уважаемые  коллеги,  я  сегодня  не  хочу  во  многом

 повторять  те  тезисы  своего  выступления,  и  те  мысли,

 которые  высказывались  коллегой из Фонда государственного

 иммущества  с  этой  трибуны,  на позапрошлом заседании. Я

 хочу остановиться на основном.

      При  разработке  данного  законопроекта  от  чего  мы

 отталкивались?  Мы  отталкивались от главного: от программы

 радикальных  экономических  преобразований, которая была в

 основном  одобрена  парламентом;  и от главного звена этой

 программы   -от   концепции   приватизации.   И   пытались

 законопроект или положение статьи законопроекта об аренеде

 увязать  со  статьями  отдельными  концепции приватизации,

 чтобы они не шли вразрез.

      Кроме  того,  комиссия постаралась на максимальной, я я                             - 31 - я 

 повторяю,  на  максимальной компромиссной основе учесть, с

 одной  стороны,  интересы  трудовых  коллективов  арендных

 предприятий,  а  с  другой  стороны, интересы 52 миллионов

 граждан Украины, вернее, если точнее сказать, 47 миллионов

 граждан Украины, которые должны получить свой сертификат и

 реализовать  свое  право  на  приватизацию.  А кроме того,

 интересы  тех  миллионов  граждан Украины, которые получат

 приватизационные   сертификаты   для  индексации  и  могут

 использовать   их   для   индексации   своихз   вкладов  в

 сберегательных кассах.

      В  чем  сущность  вот  этих  компромиссов?  Я  кратко

 буквально постатейно скажу.

      Первое.   Те  предприятия  арендные,  которые  начали

 заключать  договор  на  выкуп  имущества,  они  свое право

 реализуют.  Кроме  того, не смотря на то, что в Законе "Об

 аренде"  заложены  определенные сроки на аренду (10, 5 и 1

 год),  но  те договора аренды, которые функционируют, если

 даже  на  более длительный срок, они разрываться не будут.

      То   есть   мы   учли,   те   предложения  юристов  и

 справедливые  замечания  юристам,  в том числе и народного

 депутата  профессора  Виктора Лаврентьевича Мусияки о том,

 что  юридический казус -когда  Закон имеет обратную силу.

      Поэтому  мы  убрали  эти пункты и Закон обратной силы

 теперь не имеет.

      Кроме   того,   следующие   компромисы   -что,   если

 предприятия   арендные  бедет  выкупаться,  то  оно  будет я 
 я                             - 32 - я 

 выкупаться,  опять таки, не на аукционе и выкупаться не на

 конкурсной  основе. Само предприятие может реализовать это

 право на выкуп. Единственное единственное ограничение, что

 выкупаться  оно будет на основе уже по новой стоимости, на

 основе  которой уже будет установлено на основе експертной

 оценки. Кроме того, если предприятие получыт такое право и

 решыт  реализовать  его,  оно получает льготу, то есть оно

 платит   30  процентов  сначала,  70  процентов  войдет  в

 рассрочку  в течение года и платит процент, равный учетной

 ставки  Госбанка.

      Дальше. Если предприятие арендное крупное, большое...

 А    большая    приватизация,   вы   знаете,   пойдет   за

 ___________приватизационным  сертификатом  на  безденежной

 основе.  То  в  этой ситуации трудовой коллектив арендного

 предприятия  имеет  опять  таки преимущественное право или

 приоритетное  право  первым  вложить  свои  ваучеры  в это

 предприятие, которое будет акционерным.

      Дальше.  Имеет  право,  как  и все граждане, плюс 50%

 стоимости  ваучера  еще провести акции за деньги. И если в

 арендном  предприятии было уже свое нарощено имущество, то

 это   нарощенное   имущество   войдет   в   уставный  фонд

 акционерного предприятия на сумму этого... до увеличенного

 уставного  фонда  трудовой коллектив арендного предприятия

 получит  дополнительные  акции. Но! В то же время арендное

 предприятие  не имеет права не допустить (если речь идет о

 крупном    акционерном    предприятии,    которое    будет я 
 я                             - 33 - я 

 акционироваться) не имеет права не допустить для участия в

 приватизации  или не имеет не разрешить, воспрепятствовать

 вложить   свой   ваучер  для  приобретения  акций  данного

 предприятия  тому  же  учителю,  тому  же  врачу,  тому же

 воспитателю  детского  сада,  то есть работникам бюджетной

 сферы  или  пенсионерам.  Вот  в  чем  сущность  вот  этих

 компромиссов,  которые  мы,  так  сказать, заложили в этот

 законопроект   для  того,  чтобы  учесть  макчимально  все

 интересы и сгладить те острые углы, которые были.

      Ну,  и  последнее.  Чтоб  не  затягивать... Я хочу...

 Хотелось    бы,   чтоб   при   рассмотрении   сегодняшнего

 законопроекта  исходили  не из... прежде всего исходили из

 экономиченской  целесообразности  данного законопроекта, а

 не  из  политческой,  когда, как  в  прошлый  раз,  когда

 половина  тех,  кто  голосовал  "против",  они голосовали,

 исходя   из   того,   что  данный  законопроект  открывает

 слишком  огромные - половина из них состояла в оппозиции -

 что  данный  законопроект  открывает слишком широкие шлюзы

 для  приватизации,  другая  половина  проголосовала против

 стояла  на  других  крайних  позициях -данный Законопроект

 практически  выхолощивает  приватизацию  и  так  далее.  Я

 повторяю,  мы  старались  максимально  эти  статьи убрать.

 Поэтому  Комиссия  по  экономической  политике  предлагает

 рассмотреть  данный Законопроект в первом чтении для того,

 чтобы   с  учетом  высказанных  сегодня  замечаний  и  тех

 замечаний,   которые  могут  поступить  и  от  комиссий  и я 
 я                             - 34 - я 

 отдельных депутатов. Затем их обощить, вынести во вторую в

 сравнительную  таблицу и затем в окончательном варианте во

 втором   чтении  последующем  принять.  Потому  предлагаем

 принять данный Законопроект в первом чтении.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на запитання хто хоче

 задати доповідачу. Опублікуйте, будь ласка.

      Драгомарецький з процедури.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.

      Сергей  Драгомарецкий, Одесса. Контрольная комиссия з

 пытань приватизации.

      Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги!

 12   дней   назад  в  строгом  соответствии  с  процедурой

 контрольной    Комиссией   з   пытань   приватизации   був

 расповсюджен альтернативный законопроект.

      У мене виникає питання. Чому він не розгладається?

 

      ГОЛОВА. Він розповсюджений серед депутатів?

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.  Да,  конечно.  12 дней назад при том

 поривняльная  таблица  дана,  основной  текст, предложения

 комисии  Олега  Вадимовича, наши предложения и предложения

 Спилки арендарив. Ну как же так?

      Самымы подробным образом отработаны документы. я 
 я                             - 35 - я 

 

      __________   Значит,  Александр....  я  хочу  сказать

 следующее,  что  предложение  мы  первая  колонка это есть

 статьи  закона  или  закон,  который  действует,  а вторая

 колонка в сравнительной таблице, это те предложения, в том

 числе  и  практически ваш весь альтернативный проект здесь

 заложен.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

 

      __________  Поэтому  сейчас  можно  видеть то, что не

 учтено. Давайте прокоментируем.

 

      ГОЛОВА.  Вибачте. Будь ласка. Тут є норма регламенту.

 Якщо  альтернативний  проект  підготовленний  своєчасно  і

 розданий  депутатам,  він за вимогою суб"єкта законодавчої

 ініціативи  повинен  включатися в порядок дня розглядатися

 тим  паче  якщо  це  питання  того ж самого змісту. Тому я

 гадаю,  що  в  даному  випадку Дрогомоцький правий в якому

 плані,  що  ми даємо змогу виступити зараз доповідачу, від

 комісії  відповісти  на  запитання.  А  потім  дати  змогу

 виступити  розробнику  альтернативного проекту йому задать

 запитання,  обговорити  і  прийняти  рішення. Це процедура

 передбачена регламентом.

      Таранов будь ласка.

 я 
 я                             - 36 - я 

      ТАРАНОВ.  Дело в том что на Президиуме рассматривался

 этот  вопрос,  и  приняли решение так два законопроекта по

 сути  об  одном  и  том  же  обьединить их в один, вот тот

 вариант   который   сегодня   роздан  депутатам,  это  два

 законопроекта,  в одной колонке наш законопроект, в другой

 колонке   законопроект   комисии  Дрогомерецького  и  плюс

 некоторые  дополнения  депутатов  которые  были  в работе.

 Поэтому  рассматривая сегодня можно постатейно рассматреть

 этот   законопроект   практически  мы  рассматрим  два.  И

 предложенные нашей комиссией и альтернативной.

 

       ГОЛОВА.  Семенюк,  давайте останній виступ і будемо,

 Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК 159 виборчий округ.

 

      Олександр Олександровичу!

      Коли  розглядалося  питання  винесення  на попередній

 сесії   "про   оренду  державного  майна  підприємств",  я

 запитували  і давала пропозицію повернутися до першого, до

 того  Законопроекту,  який  був  прийнятий 20 березня 1991

 року  "Про  оренду  майна  всіх форм власності" мається на

 увазі  державної,  колективної  і  індевідуальної. Чому не

 зроблене дане повернення все-таки, був такий законопроект,

 який  був  прийнятий  в  першому читанні можна б його було

 повернутися і прийняти(перебиває Голова) я 
 я                             - 37 - я 

 

      ГОЛОВА.  Почекайте  ми зараз обговорюємо інше питання

 це  запитання  ви  задаєте  до  Чечетова,  а  він ми зараз

 вирішуємо  питання  в  принципі про порядок розгляду цього

 законопроекту.  Є ще такий варінат законопроекту, вибачте,

 зробив  доповідь, якщо є автор альтернативного проекту він

 зробить співдоповідь.

      І  тоді  ми будемо говорити тимпаче, що він розданий,

 та    чому    не   розданий,   як   розданий,   Олександра

 Володимирівна.

      Який номер? Який номер питаю ? 255 включіть.

 

      255 виборчий округ _____________

 

 

 

      Александ Александрович!

      Этот     документкоторый     разработала     комиссия

 Драгомарецкого он основателен с розданой таблицей, давайте

 поступим  согласно Регламента. Возмем обсудим два проекта,

 возмем за основу какой либо или комиссию создадим но будем

 работать  по  этому альтернативному проекту. Это небходимо

 делать.

 

       ГОЛОВА.  Я не заперечую такої процедури, тим більше,

 що вона визначена Регламентом. я 
 я                             - 38 - я 

      Тому   просто   керуючись,  я  навіть  не  ставлю  на

 голосування,   керуючись   процедурою   ми  зараз  задаємо

 запитання  Михайлу  Васильовичу,  зважаючи  на  те, що всі

 норми     передбачені     законопроектом    запропонованим

 Драгомарецьким   вони   включені   тут   і  ми  можемо  їх

 обговорювати, а потім виступить Драгомарецький представить

 той  законопроект,  який  він  відстоює,  який  є у вас на

 руках. А визначатися будемо шляхом голосування.

      Я   прошу,   запитання  до  Чечетова.  Йде  процедура

 розгляду  питання, йде розгляд питання конкретного. Прошу,

 запитання до Драгомарецького. Діхтяренко - слово.

 

       ДІХТЯРЕНКО.

 

       Округ 420, (..........) Черкаської області, Григорій

 Діхтяренко.

      Шановний  Голово,  шановні  колеги,  шановний Михайло

 Васильович!

      Запитання  такого  змісту.  Перше.  Я повторюю те, що

 було  сказано:  чому все-таки не враховані пропозиції щодо

 розробки  концепції на оренду майна всіх форм власності, а

 не  лише державних організацій, підприємств і організацій.

 Перше.

      Друге.  Чому  Комісія  все-таки  наполягає на запис в

 преамбулі,  що оренда -це створення передумов для можливої

 приватизації цього майна. я 
 я                             - 39 - я 

      І  третє. Стаття 6 "Орендарі" гласить: "Орендарями (за

 цим Законом) можуть бути громадяни, юридичні особи України

 та  іноземних  держав,  міжнародних  організацій,  а також

 особи без громадянства". І стаття 7 гласить ("Ініціатива в

 укладенні  договору"):  "Ініціатива  в укладенні договору

 оренди може виходити від фізичних та юридичних осіб."

      Виходить,  що,  чому тут надається перевага на оренду

 від   фізичних  осіб  першою.  Приїхав  без  громадянства,

 знайшов об'єкт, який сподобався, наполягає на оренді. Якщо

 ж  нема  згоди, він подає до суду, а стаття 10 це дозволяє

 йому робити.

 

      ГОЛОВА. Прошу, відповідайте.

 

      _______________

 

      Относительно  первого  вопроса, был вопрос изначально

 задан:  почему  мы не взяли за основу тот закон 1991 года,

 который был и так далее.

      Я хочу сказать, что тот первый закон, он был все-таки

 привязан к союзному законодательству. Мы сейчас создаем на

 Украине свою законодательную базу. И теперь было бы просто

 абсурдно тот закон наш, принимать к тому законодательству,

 того государства, которого сейчас нет. Это первое.

      Теперь,  второй  вопрос. Почему мы все-таки записали,

 что  аренду  рассматриваем  как "передумови приватизації". я 
 я                             - 40 - я 

 Дело  в  том,  что  мы  рассматриваем  аренду,  как  более

 совершенную    форму    хозяйства.   И   во   всем   мире,

 приватизируется,    прежде    всего,    высокорентабельные

 предприятия. А государство датируется за счет бюджета, и в

 государственной  собственности  находятся  те предприятия,

 которые  не  хотят  брать  часную собственность. Это у нас

 получилось,  что  наоборот,  мы  пытаемся  создать  часную

 собственность  или приватизировать те предприятия, которые

 государство содержать не может. Во всем мире наоборот.

      Поэтому  мы  пытаемся  сейчас за счет аренды, за счет

 более совершенной формы хозяйствования, в какой-то степени

 подтянуть,   подготовить   предприятия   для   последующей

 приватизации.

      И  последний  вопрос,  относительно  того, что почему

 здесь   стоят  "физические  лица",  а  потом  "юридидеские

 особы", давайте, можно переставить. Давайте первым напишем

 "юридические  особы",  а  потом  "физические  лица"  и так

 далее. Это можно переставить, я согласен.

 

      ГОЛОВА. Васильєв, Донецька область.

 

      ВАСИЛЬЕВ, 109 избирательный округ, г.Донецк

 

      Уважаемый Николай Васильевич!

      Я  прежде  всего,  благодарен  за  то,  что комиссией

 учтены  многие  поданные  замечения.  Но все-таки остается я 
 я                             - 41 - я 

 вопрос,   каким  образом  вы  предполагает  распространить

 действие Закона об аренде...

 

      _______________ Я не слышу ничего.

 

      ГОЛОВА.   Григорій  Андрійович,  будь  ласка,  трошки

 бліжче до мікрофона.

 

      _______________ Ні, так в мене не працює мікрофон.

 

      ГОЛОВА. Візьміть зліва, там ще один є.

 

      ВАСИЛЬЕВ.  Михал  Васильич, каким же образом все-таки

 вы предполагаете распространить действие Закона об аренде,

 имущество   государственных   предприятий   -на   арендные

 отношения, касающиеся негосударственного имущества?

      Не  смущает  ли  вас, в этом плане, статья 4 проекта,

 где  сказано,  перечислены,  вернее,  обкекты аренды? Речь

 идет  лишь  об  имуществе,  относящемся  к государственной

 собственности.   Статья   5,   в  которой  говорится,  что

 арендодатели  выступают в фонд государственного имущества.

 Преамбула  этого  Закона,  тоже  самое, говорит о том, что

 Закон  регулирует  отношения  в  области  аренды,  которая

 складывается  относительно государственного имущества.

      Все  иные  статьи также регулируют порядок передачи в

 аренду    лишь    государственного    имущества.    Аренда я 
 я                             - 42 - я 

 негосударственного  имущества  имеет  свою  специфику  и в

 конце  концов  мы рассматриваем с вами не проект Закона об

 аренде   вцелом   -проект  Закона  о  внесении  изменений,

 поправок в Закон существующий об аренде имущества. Так при

 чем же здесь аренда не государственного имущества? Имеется

 ввиду статья 1 часть вторая этого Закона.

 

      ___________.   Значит,   что   мы  имели  ввиду?  Мы,

 в принцыпе, исзодили  из  того,  как вот мы с вами приняли

 регламент  работы Парламента. Но в то же время мы сказали,

 что,  в  принципе,  этот  регламент  могут  использовать и

 сессия  областного  Совета,  может  использовать  и сессия

 городсткого Совета, то-есть, как тот процедурный документ,

 на  основании  которого  может  происходить сессии на этом

 уровне. То же самое и здесь имеется ввиду. Если речь идет,

 допустим, о здаче  в аренду  каким-то частным предприятиям

 своего    имущества,    то,    в   принцыпе,   оно   может

 руководствоваться вот этими положениями Закона.

     Ну   в  качестве  арендодателя  будет  выступать  буде

 собственник, выступать будет предприятие. Предприятие, да.

 

      ГОЛОВА.  Мова  йде  про те, Михайле Васильовичу. Мова

 йде про те, що в минулій редакції Закону передбачалося те,

 що арендодавцем виступає не тільки держава. Але я хотів би

 підкреслити  зауваження  Драгомарецького  і  інших,  що ми

 розгладаємо  Закон  про  зміни  до Закону, який так само і я 
 я                             - 43 - я 

 називавза -Закон "Про аренду державних підприємств". Але в

 ньому  були  деякі  ширші  статті, які давали трактування,

 взагалі,  Закону про аренду або відносин арендних, як вони

 повинні  вибудовуваться  тоді  коли мова йде не тільки про

 арендодавців   у   вигляді   держави.  А  в  цьому  Законі

 (..........)  питання тількі до цих підприємств. Ну, треба

 вирішувати,  можливо,  справді треба розширити трактування

 деяких статтей цього закону.

      В  зв"язку  з  тим,  що  ми  два  запитання  задали  і

 витратили на це майже 8 хвилин. Скільки ми відведемо ще на

 запитання, 20 хвилин досить?

      Тому,  що  часу  в  нас  не так багато. Ще 20 хвилин.

 Висвітить на моніторі. Слово має Климпуш за ним Грабар.

 

      КЛИМПУШ.  Дякую.  172 виборчий Рахівський округ Орест

 Климпуш.  Шановний  Михайло Васильович, я хотів, поскільки

 питання  стосується оренди державних підприємств, а відомо

 що  вони мають відповідні органи державного управління цим

 майном,  чому це орендадавців ніякої ролі не відведено цим

 органам державного управління. Адже це запитання про зміну

 до  уже  закону який вже працював і під час його роботи ми

 переконалися,  що присутність органу державного управління

 в цьому процесі не наносить великої шкоди.

      Я  прошу  відповісти на це питання. А також я задавав

 питання і пропозиції стосовно того, що методика оцінки, як

 істотна  умова  орендного  договору  повинна  бути чіткіше я 
 я                             - 44 - я 

 визначена.  Я би вважав за доцільне, щоб отам була внесена

 така  поправка:  якщо  об"єкт  був  придбанний  за  вільно

 конвертовану валюту, тобто за світовими цінами то і оцінка

 цого повинна провадитись за світовими цінами.

      Прошу відповісти. Дякую.

 

      __________Значит,   что   касается   первого  вопроса

 относительно   того,  почему,  как  бы  органы  управления

 посколько   речь   об   аренде  имущества  государственных

 предприятий.  Они  не выпали из этого процесса, поскольку,

 когда  подана заявка на приватизацию и проект договора, то

 Фонд    государственного    имущества    согласовывает   с

 соответствующим  органом  управления  (с  министерством) о

 передпче в аренду. Поэтому...

      (Шум в залі).

       Что касается... Идет согласование, да!

      (Шум в залі).

      А  что  касается  второго  вашего вопроса, то я с ним

 згодженый.  Поэтому  Комиссия рассмотрит как... в качестве

 предложения.

      Спасибо!

 

      ГОЛОВА. Грабар, за ним Чурута.

 

      ГРАБАР М.Ф.

      (176 Хустський виборчий округ, фракція "Реформи"). я 
 я                             - 45 - я 

      Шановний доповідачу!

      Оскільки  в  першому  читанні,  як  правило, депутати

 повинні  задавати  питання  і  обговорювати саму структуру

 проекту  закону,  який розглядається, я хотів саме з цього

 приводу задати вам питання.

      Скажіть,  будь  ласка,  Закон називається "Про оренду

 майна  державних  підприємств  та організацій". В статті 1

 дозволяється  цим  Законом оренда... пункт 2: оренда майна

 інших  форм власності регулюється положенням цього Закону,

 якщо  інше не передбачено законодавством... Чи не здається

 вам,  що було б доцільніше прийняти Закон про оренду? Один

 підрозділ   був   би   "Загальні   положення",   другий  -

 "Особливості  здання  в  оренду  майна  взагалі"  і третій

 розділ  -"Особливості  регулювання,  правового регулювання

 здачі  державного  майна, майна державних підприємств". Це

 перше питання.

      І  друге  питання. В статті 6. Чи не доречніше було б

 записати  там,  щоб  не виникали дійсно питання в народних

 депутатів  з  приводу: хто попереду -громадяни чи юридичні

 особи?    "...    особи   без   громадянства,   міжнародні

 організації..."  записати  просто,  що  орендарями  за цим

 Законом  є  суб'єкти підприємницької діяльності, створені,

 зареєстровані   відповідно   до  чинних  законів  України,

 чинного законодавства України.

      Дякую.

 я 
 я                             - 46 - я 

      ЧЕЧЕТОВ

      Значит, что касается первого вопроса, то, в принципе,

 этот вопрос задавался. Я на этот вопрос отвечал. Ставилась

 задача  внести изменения к аренде имуществ государственных

 предприятий,  поскольку  мы  увязывали  этот законопроект,

 прежде всего, с концепцией приватизации.

      Хотя  в  принципе  комиссия  может  рассмотреть  и  в

 процессе  подготовки  ко  второму чтению и это так сказать

 ваше предложение.

      И второе предложение комиссией рассмотрены.Спасибо.

 

       ГОЛОВА.  Чарута , за ним Кожушко.

 

      ЧАРУТА.

 

      Передаю слово 236 Степанову.

 

       ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ.

 

      Уважаемый    Александр    Александрович!    Уважаемый

 докладчик! Уважаемые народные депутаты!

      Меня   удевляет   до  упорства,  которые  с  которыми

 комиссия  Таранова  не  хочет  учесть  мое  предложение по

 изменению   статьи   4,   то  есть  дополнение  статьи  4. я 
 я                             - 47 - я 

 Характеристикой целестного хозяйственного комплекса.

      В   чем   суть   моего   предложения.?   Это   дается

 характеристика такая.

      В   целостном,  иммущественном  комплексом,  является

 хозяйственный        обкект       завершенный       цыклом

 производства(..........)     с     предоставленным     ему

 государственным   (..........)   участком  на  котором  он

 расположен автономными инженерными комуникациями, системой

 энергоснабжения.

      Вот  комиссия  учла  одну треть этого предложения, то

 есть    целостным   иммущественным   комплексом   является

 хозяйственый обьект завершенный цыклом производства, работ

 и услуг.

      Что  это  означает  эта  хитрость?  Это означает, что

 любой  цех(..........)  крупоного  предприятия может иметь

 законченый    цыкл   работ   и   услуг,   инструментальный

 предположим, автотранспортый и так далее.

      Значит отдельные цеха крупных предприятий можна будет

 приватизировать,  или арендовать -потом приватизировать, и

 таким   образом   разрушать   крупные   машиностроительные

 предприятия. Вот така хитрость.

      Поэтому,  уважаемый  Александр  Александрович,  когда

 будет  рассматриваться  вопрос  о  принятии  этого  Закона

 постатейно,  я  прошу  вас  поставить  мое  предложение на

 отдельное голосование.

      Спасибо. я 
 я                             - 48 - я 

 

      _______________

      Я  отвечу.  Вы  немножко просто не там просмотрели, я

 прошу  прощения.  Но  в  статье  1  пункт  2  мы  немножко

 обобщающе написали так, что "до складу цілісного майнового

 комплексу  підприємства  входить  майно, що знаходиться на

 його балансі". На балансі.

 

      ГОЛОВА. Ще раз Степанов.

 

      _______________  Поэтому  здесь,  если уже на балансе

 структурное   подразделение   стоит,   то   оно  никак  не

 выскочить.  Это  уже  все,  это  бухгалтерский  учет,  это

 деньги.

 

      СТЕПАНОВ.

 

      Меня еще раз интересует, кому мешает вот такая шоткая

 характеристика   целостного   имущественного  кондекса.  Я

 считаю,  что  это  точная характеристика дана, и я еще раз

 настаиваю на голосовании отдельно на моем предложении.

 

      _______________  Хорошо, мы включим и так, и запишем.

 Это не принципиально. Пожалуйста, мы...

 

      СТЕПАНОВ. Спасибо. я 
 я                             - 49 - я 

 

      _______________ Мы просто исходили из того, что более

 (..........) писать, но в то же время обобщающе, привязать

 к деньгам, где это конкретно видно.

 

      ГОЛОВА. Кожушко. За ним - Камінський.

 

      КОЖУШКО.

 

      Уважаемый  Михаил Васильевич, уважаемые коллеги, меня

 не удивляет тот вопрос, почему предложение комиссии нашей,

 топливно-энергетического комплекса, транспорта и связи, не

 включается в данный Закон.

      Я  хочу  сказать,  что  главная  причина,  почему  не

 включается,    потому    что    уважаемая    комиссия   не

 проанализировала,   что   дало   хотя  бы  на  транспорте,

 мореплавстве,  угольной  промышленности аренад та, которая

 действовала  на  тех  законах,  которые, по сути  дела, мы

 копируем.  Поэтому, какая причина, что она не дала пользы,

 потому  что  не  было  контроля,  за выполнением. Вот здан

 обкект  в  аренду и нет его контроля, в фонде имущества не

 мог  контролировать  и  это я могу показать на примере, на

 факте  роботы Азовского пароходства. Роботы Бласко, роботы

 отдельных  карьеров,  которые  удалось  там как говориться

 проконтролировать.  Поэтому  я  настаиваю,  фонд имущества

 никогда  не  будет контролировать. А должен контролировать я 
 я                             - 50 - я 

 орган, который управляет и несет отвественность.

      Мы  угольную  промышленность довели до ручки, давайте

 доведем  остальное.  А  не  против приватизации, но должно

 отвечать  орган  который управляет этив имуществом. Второе

 должна    быть    произведена   оценка   этого   имущества

 соответствующая,  а  не фикция которая есть. Третий вопрос

 не  маловажный  тот,  который  предыдущий  тварищ говорил,

 определение  что такое общегосударственный комплекс, я это

 говорю не со слов откуда то я говорю с опыта.

      Сейчас   вот   Донецкая   догора,   которая  работает

 обспечивает  работой нет тормозов, у нее каждый день хотят

 урвать  кусочки  лакомые,  а  она  комплекс  обьявляеться,

 урвала  один заводик и стал нищим. Я поетому товарищ очень

 четко ставлю вопрос, а вы уходите поэтому от этого вопроса.

      Поэтому,  ввиду  того, что вы упорно не желаете нашей

 Комисии,  которая  несет  ответственность  за такой орган,

 который...  вот  вы все видете, к чему пришел (..........)

 енергетический.  Нельзя  принимать  Закон этот, пока он не

 будет   поставлен   в   цель,  чтоб  поднять  ефективность

 использования переданых обкектов э в аренду.

 

      ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

      ____________ Да, я отвечу на все три вопроса.

      Значит,  первый -относительно контроля. Значит Ф Фонд

 государственного...     собственностю,     государственной я 
 я                             - 51 - я 

 собственностью    владеет    государство.   Распорядителем

 выступает  Фонд  государственного  имущества.  Поэтому,  в

 принцыпе,  и  функции  контроля заложены распорядителю но,

 если   вы   считеете,   что   нужно   еще   подключить   и

 соответствующее  министерство  (коль оно издает) -мы можем

 дописать  также  в  контролирующие  органы  и  это. Это не

 принципиально.

      Теперь  второе.  Что  касается  оценки,  то  здесь мы

 заложили,  здесь  мы  заложыли,  что  на момент заключения

 договора  и  так  далее  должна  быть  произведена  оценка

 имущества предприятий. Это  в Законе заложено.

      И   что   касается   третьего   вопроса  относительно

 трактовки  целого  имущественного  комплекса  -мы  добавим

 формулировку данную предложениями и учтем это, так сказать

 и  это  самое  -да. Я говорю, что мы исходили из того, что

 чтоб  Закон  был  более  читаемым  и не было нагромождения

 слишком  большых  слов.  Мы  думали,  что  такой  оценком,

 обобщить  то,  что  вы  сказали. Ну раз не так, мы сделаем

 так. С этим согласны.

 

      ГОЛОВА. Райковський. За ним Камінський.

 

      Борислав РАЙКОВСЬКИЙ, 385 виборчий округ

 

      Уважаемый докладчик!

      У  меня  к  вам  три вопроса. Первый вопрос, скажите, я 
 я                             - 52 - я 

 какова  судьба  тех  организаций  и организаторов, которые

 были  созданы по старому договору аренды, поскольку раньше

 было  так,  прежде чем заключить довгор аренды, необходимо

 создать   общество  арендатора,  потом  они  только  могли

 заключить договор аренды.

      Второе.  прошу  разкяснить, что такое термин в статьи

 9,  что  в  договоре аренды может быть отказано, если есть

 другие      основания,     предусмотренные     действующим

 законодательством.

      И  третий вопрос. Не кажется ли вам, что ваши статьи,

 которые вы предусматриваете в данном Законе, статья 15, 17

 идет  в  разрез  с  действующим законодательством о труде.

 Поскольку  там  предусматривается,  в  случае  ликвидации,

 реорганизации   предприятия,   если   необходимо   уволить

 работника,  его  необходимо  предупредить  за два месяца о

 том,  что  ликвидируется предприятие. У вас здесь в Законе

 написано,  что орган принимает в трех дневный срок решение

 о  ликвидации  предприятия,  и  все  работники, которые не

 перешли   по   договору   аренды   в  данное  предприятие,

 увольняются  с  работы. Не выдерживается термин "в течении

 двух месяцев".

      Спасибо за внимание.

 

      _______________  Судьба  арендатора.  Я сказал, в чем

 была   достигнут   пункт   компромиса,   что  те  арендные

 предприятия,   которые   функционируют,   и   те,  которые я 
 я                             - 53 - я 

 подготовили договор на выкуп, он будет реализован.

      То-есть  дальше,  те  арендные  предприятия,  которые

 заключили  договор  аренды  по действующему Законопроекту,

 срок  останется  согласно  договора,  несмотря  на то, что

 здесь могут быть ду=ругие сроки по договору.

      И  дальше.  То  арендное  предприятие,  которе сейчас

 функционирует,  приватизация  арендного  предприятия, толи

 это  если  это  малое  на основе выкупа этого предприятия,

 толи   это  большое  предприятие  -целостный  имущественый

 комплекс, который должен приватизироваться за сертификаты,

 то   приватизация   будет   только  с  согласия  арендного

 колеектива.  То-есть,  первоначально  мы  закладывали, что

 если   предприятие   попадает  так  в  список  привтизации

 перевоочередной,  то  анулируется  Закон  об  аренде и так

 далее, то сейчас мы это ликвидировали. Я сказал, что Закон

 уже  обратной  силы  не имеет. Мы эти статьи аннулировали,

 убрали,  то-есть  сгладили  углы. Поэтому судьба арендного

 предприятия остается в руках арендаторов.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Камінський.

 

      ___________.  Нет. Статья 9 шла еще. Я прокоментирую.

 Несколько вопросов было.

      По  статье  9.  Там речь шла о том, что может быть не

 разрешена   аренда  еще  в  случаях,  которые  могут  быть

 предусмотрены законодательством и так далее. Но мы, опять- я 
 я                             - 54 - я 

 таки,  оставляли  возможность для маневра. Дело в том, что

 мы,   все-таки,   старались  увязать  наш  Законопроект  с

 концепцией  приватизации.  И поэтому, поскольку, все-таки,

 план  приватизации  составляется на год, допустим, на 1995

 год,  на  1996 год будет новый и так далее, а аренду, все-

 таки,  ма  рассматриваем на более длительную переспективу,

 чтобы потом можно было подкорректировать этот законопроект

 и  тот же законодательный акт, который будет носить, будет

 приниматься  на  Верховном  Совете  нами,  если  мы сочтем

 целесообразным принять и внести изменения.

 

      ГОЛОВА.  Михайле  Васильовичу,  ви  ще одержите потім

 додатково  хвилини  три  після  відповіді на запитання, ви

 будь  ласка,  продумайте  і  дайте відповідь депутатам, як

 пораховані  вами  комісією  ті  зауваження,  які  під  час

 попереднього  розгляду  цього  питання  були  внесені,  бо

 інколи  може  скластися  таке  враження,  що  це той самий

 законопроект,  той  же,  який  був  раніше.  А він суттєво

 змінений, тому треба акценти з цього приводу буде зробити.

      Запитання  Камінський за ним Дрогоморецький.

 

      КАМІНСЬКИЙ.  Я,  по-перше,  хочу  підтримати колег по

 комісії  Клінпуша,  та голову комісії Кожушко, щодо пункта

 першого статті 5. Хочу тільки добавити, що фонд державного

 майна    ніколи    не   буде   слідкувати   за   тим,   як

 використовуються,  якщо буде тільки він орендадатор. Це на я 
 я                             - 55 - я 

 прикладі  Чорноморського пароплавства. Пароплави зникають,

 коли  запитали  яка ж об"єктивність, фонд державного майна

 не  міг  відповісти на це. І тому я підтримаю вимогу нашої

 комісії,  все-таки  звернути  увагу  на  редакцію,  яку ми

 подаем.

      По-друге,  до  статті  7.  Михайло Васильовичу, я хочу

 узнати,  чим  керувалась  комісія,  коли  переставляла  оце

 фізичні   юридичні   особи   -на  першому  плані,  трудові

 колективи  -на  другому  плані...  Це  що? Просто так воно

 склалося чи якась в цьому думка була закладена?

      І друге. До пункту 2 статті 7. Чи потрібно у випадку,

 коли  ініціаторами  оренди виступають фізичні або юридичні

 особи, чи потрібна в цьому випадку згода колективу?

 

      ЧЕЧЕТОВ

      Значит,  относительно  того,  что...  был ли какой-то

 подтекст  или  какой-то  умысел,  когда  мы писали, первым

 ставили  там  граждан  или  юридические особы и так далее.

 Нет,  здесь  просто  абсолютно  ничего  не предполагалось,

 никакого  подтекста  не  было.  Наоборот даже, мы... здесь

 записано,  что  при  прочих равных условиях преимущество в

 аренде имеет трудовой коллектив.

      Что   касается   второго   пункта   статьи   7:  "...

 якщо  из  статті  укладання  договору  оренди ___________-

 майнового  комплексу  виходить  від  фізичної чи юридичної

 особи  або  орендодавця,  орендодавець  у триденний термін я 
 я                             - 56 - я 

 повинен  повідомити про це трудовий колектив підприємства,

 організації,   структурного  підрозділу  щодо  майна,  яке

 вона...."  Что  мы зесь мы имели?... Для чего это мы здест

 заложили? Опять-таки, это - элемент компромисса. Что еслди

 инициатором  аренды  выступает  какое-то  юридичексое лицо

 не...  потустороннее,  то  есть  не трудовой коллектив, не

 данное предприятие или какое-то частное лицо выступает, то

 в    этой   ситуации   уведомляется   трудовой   коллектив

 предприятия.   То   есть   как   бы   ему  предоставляется

 возможность  тоже  поучаствовать  в  аренде и взять данное

 предприятие  на  аренду.  То  есть  как  бы не делается за

 спиной  трудового  коллектива!  Я  повторяю: здесь заложен

 тоже  элемент  компромисса.  Чтоб  не  делать  за  спиной,

 поставить    в   известность,   да.   Пожалуйста,   берите

 (..........)  коллектив  изволит  то  он  будет  приоритет

 иметь(..........),  а  если нет тогда те юридические лица,

 которые находятся за пределами предприятий.

 

       ГОЛОВА.  Драгомарецький коротко , будь ласка.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКЫЙ.

 

      Уважаемый докладчик!

       У  мене  до вас таке запитання воно касається статті

 4, которое вызывает очень много дискуссионных моментов.

      Вот   например   здесь  есть  такое  выражение  кошти я 
 я                             - 57 - я 

 орендодарець   надає   на  умовах  кредиту  за  обліковими

 (..........)  Національного  банку,  що  діють  на  момент

 укладення  договору "Об оренді", а оборотні засоби, но это

 во  первых  не  по -украински, обігові засоби. Викупуються

 орендарем  тут  возникает  проблема, что оборотни, обігові

 засоби  -це  оборотные  средства, так вот кошти которые на

 счетах  ходят  в состав оборотных средств и получается два

 раза  выкупаем  или  берем  один раз выкупал, а другой раз

 берем  в  кредит  одни  и  теже  суммы  денег, как элемент

 оборотных средств.

      Как вы к этому относитесь?

 

      _____________    Спасибо.   Здесь   очень   грамотное

 замечание,   я  абсолютно  согласен  имелось  ввиду  и  мы

 поправим   здесь   просто  стилистически  подправить  надо

 имелось ввиду, что под оборотными средствами имелось ввиду

 материальные  запасы,  а  что  касается денежной, денежных

 средств,  это  денежные  средства на считу, потом вы более

 четче сформулируем .

 

       ГОЛОВА.   Ми   час  на  запитаня  використали  і  на

 відповіді, я просто таку методичну може б ну таку підказку

 зроблю Михайлу Васильовичу .

      Справа  в тому, що ви вносячи поправки до закону "Про

 оренду"   діючого   закону  зробили  кілька  ну  буквально

 тактичних грубих можна сказати помилок вони стали грубими. я 
 я                             - 58 - я 

      Ви  правильно  сказали.  Що Закон "Про оренду" зміни до

 цього Закону предбачають поліпшення господарювання. Тобто,

 оренад  -це  форма  господарювання, більш ефективна форма.

 Природно,  що  господарювання  здійснюється в тих трудових

 колективах, які є сьогодні. І чому раптом в статті 6, де у

 старій  редакції  абсолютно  точно  виписано  те,  що й ви

 написали, але ви пропустили "трудові колективи як суб'єкти

 оренди".  А  потім уже в статті 7 так, через кому згадуєте

 про них. Ви ж відразу настроюєте тих людей, які входять до

 Спілки  орендарів,  і  так  само  саме  трудовий  колектив

 спочатку  організовує  колектив  орендарів  перед  тим, як

 здійснювати цей акт -взяття в оренду основних засобів.

 

      _______________  Я отвечу. Здесь не ошибка, товарищи,

 о  чем  речь  идет?  Инициатива в укладнні договора аренды

 может  исходить  от трудового коллектива, от частного лица

 от  другого  юридического лица и т. д. Инициатива. Причем,

 приоритет   за   коллективом   остается.   Но   орендарем,

 арендатором  может  быть  уже  только  или  громадянин или

 юридична особа. Почему?

      Дело   в  том,  что  на  момент  заключения  договора

 трудовой   коллектив   должен   образовать   хозяйственное

 общество.  И  поэтому  в  этой  ситуации, когда инициатива

 правильно  идет  от коллектива, а уже арендарем может быть

 уже,   это   уже   будет   не  коллектив,  это  уже  будет

 хозяйственное     общество,     которое    непосредственно я 
 я                             - 59 - я 

 организовал  или  учредил  данный коллектив. Поэтому здесь

 как раз юридически все выдерживается.

 

      _______________   Михайло   Васильович,   не   будемо

 дискутувати,  але  ви ще раз уважно вчитайтеся в статтю 6:

 орендарями  діючого  Закону,  який працює. Отут ще ризик в

 чому  виникає,  тому  що Закон справді працює сьогодні. Де

 контроль  здійснюється  нормально,  ефективно  працює,  де

 зовсім  немає  конролю,  там  небажані  процеси.  Але  там

 записано:   "Орендарями   за   цим   Законом  можуть  бути

 організації  орендарів  (ніхто  ж  не заперечує), створені

 членами  трудового  колективу"  і  т. д. Мені здається, що

 просто  це помилка була тактичного характеру. Ви правильно

 пояснюєте:  сьома  розкриває  суть шостої статті, але все-

 таки  треба  обережно  ставитися  до  поправок  до діючого

 Закону, який справді працює.

      Будь  ласка,  три  хвилини,  як  я  обіцяв,  відносно

 уточнення  щодо  тих  позицій, які вносились депутатами на

 останньому розгляді цього питання. Якщо є потреба в цьому.

 

      _______________  Мы  постарались  практически  все те

 предложения,   которые   были,   занести  в  сравнительную

 таблицу.  И  по  четвертой,  по третьей колонке здесь даны

 висновки, выводы Комиссии, то есть что учтено, если что не

 учтено -почему, или где-то другая редакци и т. д. То есть,

 практически  все,  что  в  комиссию поступило в письменной я 
 я                             - 60 - я 

 форме,  мы  все  в  эту сравнительную таблицу внесли. И, я

 повторяю,  окончательный вариант мы постарались сделать на

 компромиссной основе.

      Ну,  не  можем  мы,  я  ще раз не хочу возвращаться к

 тому,  что  было в начале, не можем мы подогнать Закон под

 какую-то  определенную  группу  людей  или под тот же Союз

 арендаторов.  Мы  старались  максимально  учесть  интересы

 всех,   интересы   всех   на   компромиссной   основе,  на

 максимальной.  Но  есть предел компромисса. Комиссия может

 идти  на компромисс до предела, за определенной чертой уже

 идет  не  комромисс, а лобирование. На позиции лобирования

 комиссиия  никогда  не  станет. Извините, я этого не хотел

 говорить.

 

      ГОЛОВА.  Михайло  Василович,  я вас прошу, спокійніше

 реагуйте  на  це  питання.  Мова  йде про кілька мільйонів

 орендарів   України.   Хіба   ж  можна  лоббірувати  кілька

 мільйонів.  Це  якби  мова йшла про те, що десять чоловік,

 десь  набили собі кармани, і лоббі створили. А це ж зовсім

 інша  ситуація.  Не  треба  так  темпераментно  говорити з

 приводу абсолютно конкретно господарського закону.

      Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

      Хто  хоче  виступити  з  цього приводу, прошу... А, я

 вибачаюся, Драгомарецький, прошу.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ, м.Одеса я 
 я                             - 61 - я 

 

      Уважаемые коллеги!

      Проект   Закона   "Об  изменении  Закона  "Об  аренде

 иммущества   государственных  предприятий  и  организаций"

 возник не случайно, как вы знаете.

      Направление   и   изменение   в  законодательстве,  в

 отношеннии   аренды,   было   определено   нашим   с  вами

 Постановлением,  Постановлением  Верховного Совета Украины

 "Про  вдосконалення  механізма  приватизації  на Україні і

 посилення контролю за її проведенням".

      В  пункте  3  этого  Постановления, четко фиксируется

 приоритеные  изменения  законодательства, которые включают

 защиту  интересов  трудовых  коллективов, защиту интересов

 государства,   как   собственника  иммущества,  социальная

 защита   трудящихся.   То  есть,  предотвращение  массовых

 увольнений,   при   смене  форм  хозяйствования,  и  формы

 собственности,   недопущение   разрушений   иммущественных

 комплексов, циклов, технологий.

      При    этом    обязательно    комиссией   учитывалась

 необходимость  стабильности  законодательства,  как основы

 гражданских  правоотношений. Мы исходили их следующего: не

 надо  вносит  изменения в Закон без крайней необходимости.

 Тем   более,   что  по  этому  Закону  работают  10  тысяч

 предприятий Украины, более 2 тысяч крупных и около 8 тысяч

 мелких.  Все  это  обкясняет  логику  нашего  проекта.  Мы

 предлагаем  вносить  в соответствии с Постановлением от 29 я 
 я                             - 62 - я 

 июля  изменения в действующий Закон, а не менять полностью

 его содержание, структуру и идеологию.

      При  разработке  проекта,  прежде  чем  я  перейду  к

 постатейному  анализу  нашого  Законопроекта,  мы выделили

 несколько   основных   направлений.   Прежде   всего  надо

 определиться  по  поводу  того,  что берется в аренду, во-

 вторых,  кем  берется  в  аренду, в третьих, как соблюдены

 интресы государства, как собственника державного майна, и,

 в четвертых, каковы социальные последствия действия даного

 Закона и перехода предприятий на аренду.

      При этом я хочу заметить, что упреки в адрес Комиссии

 по   экономической   политике   в   плане  того,  что  она

 рассматривает  аренду,  как переходную форму приватизации,

 не  обосновано,  по той простой причине, что мы с вами это

 зафиксировали,  опять-таки,  в  том же Постановлении от 29

 июля.  Нравится  это  нам,  и  в  частности  мне,  или  не

 нравится.

      Итак  перейдем,  непосредственно,  к содержанию нашых

 предложений.  Статья  4.  Считаем,  что  изменять ее в том

 варианте,   как   предлагает  комиссия  Олега  Вадимовича,

 нецелесообразно.  По  той  простой причине, что на балансе

 предприятий,  а  именно  так  очерчивается  круг имущества

 предприятия,  как  целостного  комплекса,  находятся такие

 элементы,   которые   никакого   отношения  к  собственной

 производственной деятельности предприятия не имеют.

      Например,  на  балансе  предприятия  может  находится я 
 я                             - 63 - я 

 имущество и имущественные права, в частности даже право на

 аренду,  в  частности:  облигации,  акции,  патенты. Они к

 хозяйственной деятельности предприятий отношения не имеют.

      И,  во-вторых,  вот  эта  вот  пространная  подробная

 статья, которая

   предлагает   комисии  по  экономической

 политике  больше  нпоминает инструкцию Кабинета Министров,

 достаточно  четко  в  перовначальном варианте выделено, или

 майновым комплексом есть господарский обьект с закинченным

 цыклов  виробництва  продукции. У меня есть предложение не

 отказываться от этой позициии.

      Следующий  момент,  и  это  принципиальный  момент  с

 которым   наш  законопроект  расходиться  с  той  позицией

 которые  предлагают  наши  цуважаемые колеги это вот в чем

 заключаеться  кто  имеет  преимущественные  права  оренды.

 Давайте   возьмем   статтю   6.  Кстати  совершенно  четко

 прозвучала   в   зале   реакция.  Ну  и  что  в  статье  6

 выделяеться,  что  юридическое  лицо  берет  в  аренду, но

 обратите внимание по существу это попытка дискриминировать

 трудовой  колектив, могут возразить, что термин юридичсеко

 лицо  есть  лишь  более  широкое  понятие, чем организация

 арендаторов,  и  это  формально между прочим действительно

 так,   однако   если  организация  арендатора,  создаеться

 заявительным  порядком сегодня, создание юридического лица

 требует  формирования  хозяйственного  об"экта  с уставным

 фондом , аэто усложняет положение трудового колектива. я 
 я                             - 64 - я 

      Подобной дискреминирующие моменты есть в статье 9, 6,

 9, 19.

      Следующее дальше в этой ситуации возникает вопрос, но

 почему  вы  настаиваете  на  том, что первоочередное право

 принадлежало именно трудовому колективу. Мы возвращаемся к

 исходной  позиции  которая  всегда  присутствует при наших

 анализах  економической  ситуации. Проблема заключаеться в

 одном  критерии  еффективности, Поэтому когда мы говорим о

 приватизации,   мы  говорим  об  еффективности,  когда  мы

 говорим   об   аренде,  как  условие  возникновения  много

 хозяйствующих субкектов, мы тоже говорим об эффективности.

 Логика   эффективности   сегодняшней  экономической  жизни

 заключается  в  следующем.  Чем  ближе  будет  работник  и

 собственник,   а  в  идеальном  варианте  он  должен  быть

 воплощен  в  одном  лице, тем выше уровень его мотивации к

 труду. Это во-первых.

      Во-вторых.    Перед    нами    несколько    субкектов

 претендующих   на   аренду.   Первый   субкект  экономико-

 технологически  связанный  с  данным  майном  или,  как мы

 говорим,  производственный  коллектив;  второй  субкект  -

 граждане  Украины  и юридические лица украинские; и третий

 субкект, который представлен различными формамы иноземного

 капитала.  Скажите, пожалуйста, если мы будем использовать

 тезис  из  права  наследования  в  очередности -кто в этом

 порядке  должен  быть  на первом, втором и третьем местах?

 Естественно,   на   первом   месте  должен  быть  трудовой я 
 я                             - 65 - я 

 коллектив, потому что, именно благодаря его конкретному  и

 абстрактному  труду,  стоимость  имущества  переносится на

 готовый  продукт  через  систему  амортизации  -раз, и во-

 вторых -создается вновь созданная стоимость. А по большому

 счету,  учитывая,  что  обновление основных фондов в нашем

 хозяйстве  идет страшно замеделенными темпами, то сегодня,

 по   существу,   вся  стоимость,  которая  присутствует  в

 основных    фондах,  - это   стоимость,   созданная   этим

 коллективом.   Поэтому   отсекать   коллектив  от  позиции

 первоочередника,  с  нашей точки зрения, неправомерно. Это

 ведет  к  потере  ситуации,  когда  работник и собственник

 максимально сближаются или воплощаются в одном лице.

      Следующий  момент.  И  это  будет  вызывать (я твердо

 убежден)     серьезнейшие     разногласия.    Серьезнейшие

 разногласия!  Это  о том, сколько же будет стоить или, как

 говорят, цена вопроса.

      Вы  помните,  что метались стрелы во время обсуждения

 Постановления,  а  я настаиваю, что этот документ является

 источником       рассмотрения       данного      изменения

 законодательства,   что   аренда  с  выкупом  -это  грабеж

 государств и я хочу сказать, что все это действительно так,

 в   той   ситуации,   в   которой  мы  оказались.

      Давайте     проанализируем     положение.    Скажите

 пожалуйста,   у   нас  индексация  основных  фондов  когда

 проводилась?

      Правильно.  Три  года  назад.  В  этой ситуации, если я 
 я                             - 66 - я 

 осуществление,  если  аренда  с  выкупом  производится  по

 методике,  которая  ничем не определена. Возмите статью 14

 на  законопроекта, посмотрите пожалуйста -там сказано, что

 по  методике,  разработаной Кабинетом министров. Так вот я

 хочу  вам,  уважаемые  колеги,  сказать,  что  если  мы не

 зададим  стратегию  разработки  этой  методики,  то  у нас

 получится  следующее:  вчера уважаемый министр економики -

 Роман  Васильевич  Шпек,  выступая по радио с тезисами о с

 меморандумом  об економической политике сказал: " мы будем

 проводить  приватизацию  ускореными  темпами по балансовой

 стоимости."  Я  глубоко  убежден,  что  если мы не зададим

 стратегии   определения   -"стоимости  майна",  то  мы  по

 балансовой стоимости так ее и выкупим до конца.

      Идем  дальше.  Я  прошу  меня не коментировать. Я вам

 уступлю  место  с  трибуной  и  вы  сможете высказать свою

 позицию.

      Поэтому,  поэтому, я считаю..... Значит я считаю, что

 в  статье 14 в статье 14 Закона должно быть четко указано,

 что  выкуп должен осуществляться по методике, разработаной

 Кабинетом  министров,  с учетом востановительной стоимости

 этого майна. Под "восстановительной стоимостью" понимается

 стоимость  обкекта,  если бы он был произведен в настоящее

 время.  В  противном  случае  мы за бесценок по балансовой

 стоимости  спустим  все:  и  приватизируемое  имущество  и

 арендованое.

      Следующий  момент. Я еще раз хочу повторить, что все- я 
 я                             - 67 - я 

 таки  аренда  по Постановлению 29 июля рассматривается как

 переходная форма приватизации.

      В этой ситуации очень важно было разделить имущества,

 которое  принадлежит  арендаторам  и то имущество, которое

 арендаторам не принадлежит. И мы это в своем законопроекте

 четко  предусматриваем. Более того, мы предусматриваем то,

 что  в  статуте Господарского товарыства арендарив повынен

 вмистыты  порядок (..........) части майна и майновых прав

 його  учасников,  что  належать  каждому,  а также порядок

 можлывой уступки.

      То   есть,   мы   предусматриваем   перераспредиление

 собственности внутри хозяйственного общества арендаторов.

      И  последний  момент.  Докладчику был задан вопрос по

 социальным  последствиям.  Хочу  сказать,  что этот вопрос

 очень острый. Поэтому в статье 15 мы вносим норму, которая

 социально защищает.

      Я  извиняюсь,  не  в  статье 15, а в статье 18, норму

 которая    социально   защищает   работников   "державного

 підприємства"  и  его  структурных  подразделений, которые

 переходят на аренду.

      Есть     также     эллементы,    которые    усиливают

 ответственность      коллектива      за      использования

 государственного иммущества.

     Я  прошу  обратить  ваше  внимание,  на статью... Все,

 тогда  я на статью ссылаться не буду, скажу, что только мы

 предусматриваем   формирование   страховых  фондов.  Таким я 
 я                             - 68 - я 

 образом,  подчеркнув  основную  идеологию нашего Закона, я

 прошу  поддержать  его, поддержать проект Закона внесенный

 контрольной   Комиссией,  принять  его  в  первом  чтении,

 поручить нашей комиссии доработать его для второго чтения,

 с  самым добросовестным учетом ваших предложений. А также,

 предложения  заинтересованных  организаций,  в  частности,

 Союза арендаторов.

 

      ГОЛОВА.  Хто  хоче  задати запитання Драгомарецькому,

 будь ласка, 15 хвилин на табло, запишіться.

 

      (ЙДЕ ЗАПИС)

 

 Прошу опублікуйте.Лященко будь ласка.

 

      ЛЯЩЕНКО.

      Прошу передать мое слово Шибко.

 

      ШИБКО.

 

      Олександр Олександрович !

      Я був звідси говорити, щоб не переключатися.

 

      ШИБКО  82 изберательный округ, город Днепропетровск.

 

      Я хотел спросить докладчика, как он относится к тому, я 
 я                             - 69 - я 

 что  законодатели  и  авторы  вот этих изменений полностью

 исключают   статью  15,  то  есть  совсем  утраняют  права

 орендаря  на выборы организацийно-правовых форм здійснення

 підприємницької діяльності.

 

      _____________Сторінка 23.

 

      _____________  Значить це запитаня не до мене тому що

 в  нашому  проекте  -это  как раз 4 колонка. Это есть и мы

 даже не добавляем еще 3 пункт.

      Статья   15.   Мы   дополняем  "До  статутного  фонду

 створеного  ним  господарського  товариства,  орендар може

 залучати  лише  майно.,  що  є  його власністю, орендоване

 майно  включати  до  балансу  підприємств.  Господарства і

 товаристива зазначені , що це майно є орендованим.

     Это третий пункт мы добавляем, а не выбрасываем первые

 два это удачи(..........) у нас нет.

 

       ГОЛОВА.   Кужель, будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ 181 , Запорожье.

 

      У   меня   к  вам  такой  вопрос  статья  9.  Скажите

 пожалуйста  где  вы  в  законодательстве Украины встречали

 такое  обращение, как "господарське товариство арендарів".

 Во  всей  законах  Украины у нас есть просто "господарське я 
 я                             - 70 - я 

 товариство". Значит надо вводить в Закон, такого понятия у

 нас  нет.  И потом, если вы наложили на этот Закон, законы

 действующие   в  России,  где  есть  акционерные  общества

 "відкритого  типу"  та  "закритого  типу", которые вы сюда

 вносите,  у  нас  есть  "відкриті  товариства  та  закриті

 товариства", тут треба зробить поправки такі юридичні.

      И  еще  у  меня  к  вам  есть  такой вопрос. Вы очень

 здорово  представляете Комссиию  по приватизации. Конечно,

 вот  то,  что  выступал товарищ Кожушко, хотелось бу перед

 тем  как  вносится  этот  Закон посмотреть за полгода, что

 ваша  комиссия  сделала  по анализу нарушений всех аренд с

 правом  выкупа  и вообще все, что здано в аренду? Мы хотим

 увидеть   анализ.   Потому,   что  вы  говорите,  что  это

 прекрасный  вид  аренды  с  правом  выкупа.  Покажите  нам

 анализ,  что  было  здано, как оно прошло и сколько прошло

 через суд?

 

      ___________. Уважаемая ...

 

      ГОЛОВА. Александра Владимировна.

 

      ___________.... Александра Владимировна! Знаете, я не

 первый  раз  оказываюсь на этой трибуне должен отвечать за

 то,  что  не  делал  и никогда не говорил. Но посколько вы

 коснулись   принципиально   одного  вопроса,  то,  я  хочу

 заметить,  что  в  том  проекте Закона, кроме поривняльной я 
 я                             - 71 - я 

 таблицы  наша  комисия  еще  распространяла  проект Закона

 постатейно.   Так   в   первом  пункте  этого  проекта  мы

 указывали,  что  мы и теперь вместо выражения "організація

 орендарів"    вносим   термин   "господарське   товариство

 арендарів".  Это  тоже  самое  господарское товарыство, но

 имеющее  одно  условие,  что оно состоит из членов данного

 трудового коллектива, то-есть, арендарив.

      Теперь    Контрольная   комиссия   по   приватизации,

 уважаемая  Александра Владимировна, не контролирует, между

 прочим,  ситуацию  с  арендой.  А  что касается ситуации с

 приватизацией,  то  если бы вы чаще бывали в этом зале, то

 вы  бы знали, что мы неоднократно уже докладывали по этому

 поводу  и  готовы  доложить, между прочим, в любой удобный

 для  зала  момент.  Потому  что  тот  ворох бумаг, который

 попадает сюда, невозможно переварить.

      Теперь  по поводу "відкритого типу". Резонный вопрос,

 и мы это предложение будем стараться проводить в жизнь вот

 почему.   Потому  что  жизнь  течет.  Допустим,  хозяйское

 товариство орендарів выкупило этот обкект. А дальше? Разве

 он  должен  оставаться только закрытого типа, тем более мы

 знаем,   сколько  там  нарушений  в  этой  ситуации  есть,

 выталкивание   людей   и   т.   д.   И   для  того,  чтобы

 аккумулировать   средства,   оно   может   превращаться  в

 акционерное   общество  открытого  типа  для  того,  чтобы

 привлекать капиталы инвестиций.

 я 
 я                             - 72 - я 

      ГОЛОВА. Юхимчук, за ним - Радько.

 

      ЮХИМЧУК.

 

      Депутат Юхимчук, Жмеринський виборчий округ ь 50.

      Шановний   доповідачу,   скажіть,   будь   ласка,   в

 попередньому  виступі була філософська відповідь на статтю

 номер  6  стосовно  право  викупу,  право оренди іноземним

 громадянам.   Скажіть  вашу  особисту  позицію  щодо  цієї

 частини статті.

      І  слідуюче  запитання. Статтю 15, безумовно, тут уже

 було  сказано,  вилучено,  однак,  скажіть, там зазначено:

 "Статут  не  може  суперечити договору оренди". Чи не є це

 допущеною помилкою?

      І  третє  запитання,  скажіть ваше бачення механізму,

 щодо експертної оцінки об"єктів, які даються в оренду. Три

 запитання.

 

      __________По  поводу  второго,  да  вы  имеете в виду

 вторая часть особливости аренди державного майна громадян,

 та  особами иноземних держав, та особами без громадянства.

 Так  они описаны в законах о собственности о предприятиях,

 а   также   в   декретах   Кабинета   Министров  о  режиме

 иностранного  инвестирования. Этот вопрос отрегулирован. И

 я считаю, что ссылка тут совершенно не резонна, потому что

 в законодательстве это есть. я 
 я                             - 73 - я 

      Теперь  второй  вопрос,  извините,  я  немножечко. 15

 статья,  вы  видите  у  меня  здесь  такой  специально для

 наглядности  большой  лист. Ну, товарищи, ну посмотрите на

 наш законопроект, вот основной текст, вот вылучено, это не

 нами  вылучено,  вот  третья  колонка -это не наша колнка.

 Наша  четвертая,  доплненая.  Мы  как  раз  не  режем,  мы

 добавляем, и последнее.

      Так   по   поводу   механизма   экпертной   оценки  я

 останавливался, я считаю, что тезис экспертная оценка, это

 неопределенные  цели,  это  сугубо  абстрактные. Мы должны

 задать  режим этой экспертной оценки. Мы настаиваем, чтобы

 эта    экспертная    оценка   осуществлялась,   с   учетом

 восстановительной  стоимости,  восстановительная стоимость

 это    стоимость    имущества,    производство    которого

 осуществлялось   в   настоящих  условиях.  Ну  потому  что

 экспертная  оценка,  ну  экспертная оценка может предавать

 любые  направления. Мы считаем, что напраление должно быть

 такое. А это уже задача ведомственных структур. Мы в своем

 проект  показали,  по  восстановительной  стоимости, а уже

 реализовать это вы требуете от меня роботы чрезмеру.

 

      ГОЛОВА.Радько, будь ласка. Сумська область.

 

      РАДЬКО.  Олександр  Олександрович  я  прошу  передати

 слово Марченко 348 округ.

 я 
 я                             - 74 - я 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО. Уважаемый Сергей Дмитриевич, если и вносить

 какие-либо  изменения  в действующий закон об аренде, то я

 поддерживаю,  именно  концепцию  вашего закона, потому что

 здесь   действительно   обьединяються  и  мотивы  трудовго

 колектива  и  мотивы работающего и более того сохраняються

 права  реального  трудового  колектива,,  разграбление тех

 основных  фондов  которые  ими  же создавались. Более того

 именно  концепция вашего закона на мой взгляд и вы про это

 не   сказали,   соответствует   тем   тенденциям   которые

 развиваються   в   мире.   Например   в  програме  ИСО  по

 американски  когда  трудовые  колективы  выкупают  в  свою

 собственность  предприятие, поетому если и брать за основу

 то ваш проект.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Час використаний сідайте. Будь ласка.

      Дякую.  Отже ви розглянули два, зроблені дві доповіді

 стосвно  одного  й  того  ж  Закону.  Маєте  на  руках два

 альтернативних  проекти.  За  процедурою передбачається їх

 обговорення, хоч ьтреба сказати, ми вже тривалий час ведем

 це обговорення -можна було визначитися і голосуванням, але

 я  не маю права порушувати без вашої угоди, тим більше -цю

 процедуру. Тому я просив би...

      Хвилинку! Хвилинку! я 
 я                             - 75 - я 

      ...  На  виступ  з  трибуни  записалися  поки  що  10

 депутатів.  Слово  має Мусіяка від Харківської області, за

 ним - Квятковський від "Реформ".

      Поки  дійде  виступаючий дол трибуни, я хочу сказати,

 щоб  ніхто  не сумнівався в тому, що ніби-то розгляд цього

 питання   якимось   чином   гальмує  процеси  реформування

 відносини   власності   і   поліпшення   господарювання  з

 допомогою  застосовування  оренди.  Бо Закон є, він працює

 сьогодні, ми просто хочемо зробити його кращим.

      Будь ласка!

 

      МУСІЯКА

      (    виборчий округ)

      Уважаемые коллеги!

      Есть  такие  идеи,  которые  еще  в  ммомент  зачатия

 являются  вредоносными,  порочными. А будучи облеченными в

 какие-то правовые формы - просто разрушаю правовое поле.

      Таковой  идеей  является  идея придания обратной силы

 тому  Закону,  который  ухудшает  положение участников тех

 либо иных отношений.

      И   вот   применительно   к   предмету   сегодняшнего

 обсуждения  я  хотел  бы  сказать  своему  коллеге, нашему

 коллеге  Михаилу  Васильевичу  о том, что не в полной мере

 те,  кто помогал разрабатывать вот этот второй вариант для

 первого  чтения,  учли  это  положение.  Ну, нашу критику,

 скажем,  то,  что  мы  обращали внимание на это положение. я 
 я                             - 76 - я 

      Знаете, это то, с чем я согласен с вами совершенно та

 грань,  которую  переходить  нельзя. Там где мы перейти не

 можем  где  просто  переступают  через  Законы  это просто

 ценизм будет.

      Что  я имею ввиду статья 11. Вы смотрите почему пункт

 3  все-таки  изьят пункт 3, который говорит о том, о чем я

 сейчас  сказал.  Что  нельзя ухудшать положение участников

 тех либо иных отношений новым Законом.

      Только на будующее этот Закон может действовать взяли

 и  распихали это положение по, в 18 статью говорят там оно

 заложено  -это право. Скажем вы нарушаете договор, который

 был   заключен   до   принятия   этого  закона  продолжает

 действувать  но  извините это только по времени действует,

 11  статья  говорит об условиях договора. А условия это не

 только срок, а это и оплата, это право  (..........).

      Речь  идет  не только о тех договорах, которые сейчас

 существуют  протсо  аренды  с  выкупом, а и тех договорах,

 которые будут заключатся на основе этого нами принимаемого

 закона если мы будем его принимать.

      Значит   это  положение  порочно,  статья  27.  Право

 выкупа.  От  взяли, говорят, мы заложили право выкупа либо

 скажемо    приобразование   Акционерного   общества,   тех

 предприятий,  арендных  предприятий,  которые  все  были с

 выкупом  согласия  арендаторов, та извините вы перечислели

 группы "Б", "В","Г", а "А" вывалилась. Как раз те 8 тысяч,

 которые назывались. я 
 я                             - 77 - я 

      Значит  получается там можна и без согласия. Я больше

 не  буду  на  эту тему говорить по поводу этого положения,

 здесь ясно, в таком  виде принимать это положение нельзя.

      Есть   целый   ряд  иных  моментов,  которые  требуют

 пояснения  и  требуют  наверное  доработки.

      И   вот   когда   мы  говорим  о  том,  кто  является

 арендодателем.  Здесь  коллега Климпуш, и ряд других наших

 коллег,   говорили   о   том,   что   необходимо  в  число

 арендодателей  включить  также  и  государственные  органы

 управления.

      Вы  знаете, мы это уже проходили. Они, действительно,

 включены    в    систему   тех   субкектов,   с   которыми

 согласовывается    этот    вопрос.    Вот    вы   спросите

 представителей    Фонда    госиммущества,   представителей

 Министерства  экономики, сидит там Лада Павлюковская -зам.

 Министра,   она   нам   обещала   4   тысячи   предприятий

 приватизированных   за   этот   год,   как   минимум.  Они

 согласовывают  с министерством, и до сих пор, министерство

 не  дает  возможности  приводить  предприятия  к категории

 арендных,   то   есть,   арендовать   их,  акционированных

 предприятий.

 

      ГОЛОВА. Він ще хвилину просить. Можна? Да. Будь ласка.

 

      _______________ Дякую.

      Потом,  о  вопросу  по хозяйственных обществах, здесь я 
 я                             - 78 - я 

 шла  речь.  Задавали вопросы о хозяйственных обществах. Вы

 знаете,   почему-то  не  смущает  организация  арендаторов

 категория,  а  хозяйственные общества арендаторов смущает.

 Это  говорит  лишь  о  том,  что это общества созданы теми

 членами  трудового коллектива, которые берут на аренду это

 предприятие.

      Поэтому   здесь  все  в  соответствии  с  действующим

 законодательством.  Есть  у  нас  хозяйственные  общества,

 разновидности    акционерные   общества   с   ограниченной

 ответственностью и так далее. А общества акционерные могут

 быть   закрытого   и   открытого  типа.  Значит,  делается

 открытого типа.

      И  еще  такой  момент.  По  правоприемству -это очень

 важный  момент.  Я  думаю, что здесь очень хороший заложен

 механизм  в  том  проекте,  который предложен Комиссией по

 контролю  за приватизацией, когда речь идет о приватизации

 не   просто   иммущественного  комплекса,  а  предприятия,

 юридического  лица.  Значит, создается вот это акционерное

 общество  арендаторов, хозяйственное общество арендаторов,

 и   к  нему  присоединяется  вот  этот  уже  имущественный

 комплекс   арендованого  предприятия.  Тогда  у  нас  есть

 правовое  основание не для ликвидации ппредприятия просто,

 есто  правопреемство.  Когда  ликвидируются правопреемства

 нет,   а  здесь  мы  присоединяемся,  здесь  реорганизация

 происходит  и  присоединяются все права и обязанности того

 предприятия, которое берется в данном случае в аренду. я 
 я                             - 79 - я 

      Есть целый ряд других положений, которые, я думаю, мы

 выясним  и устраним, скажем, те разночтения, которые здесь

 были  предложены  в  двух вариантах. Но я все-таки считаю,

 что   вариант,   предложенный  Комиссией  по  контролю  за

 приватизацией  более гармоничный, более цельный, учитывает

 все  те  важнейшие  положения, которые должны быть в таком

 Закону,  и  которые  в  конечном  счете  (вот  здесь  было

 предложение о том, что надо принять отдельный закон) будет

 учтено   при   принятии   гражданского   кодекса,   раздел

 "Имущественный наем". А еще, может быть, мы предварительно

 Закон о лизинге примем? Я уже не буду об этом говорить. Мы

 специально   будем  об  этом,  наверное,  обсуждать  такой

 законопроект. Это все будет учтено.

      Поэтому   сейчас   давайте   именно  на  этом  Законе

 остановимся  и  будем брать в качестве основы законопроект

 Комиссии по приватизации.

 

      ГОЛОВА.   Після   перерви   першим  виступатиме  Ігор

 Квятковський   від   групи   "Реформи",   потім  Степенко,

 Семеноженко, Марченко, Кужаль, Чиж, Шибко, раєнко, Грабар.

      Дякую, перерва. я                             - 80 - я 

 

                    ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Прошу депутатів зайняти свої місця!

      (Шум в залі).

      Поки  ви  займете свої місця, я викрнаю свою функцію,

 котра  передбачена  Регламентом,  щодо  оголошення  деяких

 депутатських запитів, котрі надійшли вчора й сьогодні.

      Це,  найперше, депутати Левченко, Кочерга... у нас це

 247  округу,  тому що у нас три депутати з таким прізвищем

 українським.  Мова  йде  про те, що чому Національний банк

 України   і   Міністерство   фінансів   України,  ними  не

 виконується  пункт  5 Постанови Кабінету Міністрів України

 від   10.   12.   94   р.,   яким   передбачено  виділення

 Мінвуглепрому  України  цільового  кредиту  в  сумі  6,  3

 трильйони   карбованців   на   придбання   обладнання  для

 оснащення   підготовлених   вугільних   забоїв,  що  дасть

 можливість  на  працювати,  наростити  углевидобуток,  так

 необхідних  для  народного  господарства всієї України. Це

 питання   не   один  раз  виносилося  і  Міністерством  чи

 комітетом.  Сьогодні  буде  виступати  Віце-Прем'єр -через

 півгодини  буквально, він дасть відповіді на це запитання,

 бо  в  тій  постанові написано було, про виділення кредиту

 при  наявності  коштів у бюджеті і виділити потрібну суму,

 саме принаявності коштів у бюджеті.

      Коштів  таких  немає,  але  вчора  у  мене  була така я 
 я                             - 81 - я 

 розмова  з  Прем'єр-Міністром  і знову ж таки Віце-Прем'єр

 вважає,  що  навіть  якби  ми  на  емісію  пішли додаткову

 сьогодні  було  б це виграшно, тому що ми б дали вугілля і

 не  згорнули  виробництво  те,  яке б дало і доповнення до

 бюджету і перекрило б. Тобто навіть, якщо б могли говорити

 і  про  певний  ріст  інфляції  в  майбутньому,  то вона б

 випереджалася ростом виробництва.

      Але   це   треьа   ставити  питання  перед  Кабінетом

 Міністрів  і  під  час  виступу  Віце-Прем'єра ми на нього

 одержимо відповідь. Теж саме стосується депутатського того

 ж  самого питання стосується депутатський запит Тихонова з

 округу  101.  Про  відсутність  кредитних ресурсів закупку

 топлива,  палива,  мазуту  привело  до  зупинки  котельної

 прядильно-ниточного    комбінату    в    місті    Нікополь

 Дніпропетровська   область.   А   ця  котельна  обслуговує

 бройлерну  фабрику  "Дніпровська",  де  на  даний  час  на

 відгодівлі  знаходиться  близько 900 тисяч голів птиці. Це

 припинено  падача на птахофабрику, де (..........) приведе

 до  гібелі,  до  загибелі плитці. І він просить повідомити

 хто буде нести відповідальність за цей матеріальний збиток

 для  держави. Тут, мені здається, не скільки матеріальний,

 як  ширше  можна  дивитися  до моралі і, що завгодно. Але,

 безперечно,  найперше  це  колосальні матеріально збитки і

 таких прикладів, нажаль, багато.

      Я  ваш  депутатський  запит направлю у прокуратуру за

 призначенням і копію у Кабінет Міністрів для реагування по я 
 я                             - 82 - я 

 суті.   Але,   впринципі,   я   думаю,   що  віце-прем'єр,

 відповідаючи  на  ці  питання,  дасть нам і роз'яснення по

 суті   цих   питань.   І   також   депутатський  запит,  я

 зобов'язаний  це  був  зробити з самого початку засідання,

 депутат  Московенко  звертається  з  приводу  радіаційного

 забруднення  у  місті  Жовті  Води, тобто про необхідність

 розробки  Законопроекту про радіаційний захист населення в

 місті  Жовті  Води  і  про  віднесення міста Жовті Води до

 перешої групи оплати праці бюджетних установ.

      Я  думаю,  що  це питання треба окремо розглянути і з

 подачі  Кабінету  Міністрів,  від  Мінчорнобилю  в Кабінет

 Міністрів,  і  ми  на  третій  сесії пованні розглянути це

 питання.

      І депутат Гармаш звертався щодо запиту до Президента

 відносно  допущення,  з  його  слів, порушення Конституції

 України та принесення ним присяги при вступі на посаду. Це

 відповіді   від   Президента.   Я  повинен  зачитувати  ці

 відповіді від Адміністрації Президента. Зміст зводиться до

 того, що згідно з пунктом 29 статті 97 Конституції України

 висновок   щодо   конституційності  та  законності  указів

 Президента  України  може  дати  лише  Конституційний  суд

 України,  а  не  народний  депутат  України. Вето на укази

 Президента  накладає  Верховна Рада України. І з огляду на

 вище   зазначене  немає  жодних  підстав  давати  будь-які

 роз'яснення з порушених депутатом питань.

      Тому,  я  думаю,  що  тут  є  відповідь.  З нею можна я 
 я                             - 83 - я 

 погоджуватися,  можна  не погоджуватися, але ми дискусію з

 цього приводу розгортати зараз не будемо.

      Я  прошу  вас.  Скажете,  у різному скажете. Зараз ми

 обговорюємо    питання    про   оренду   майна   державних

 підприємств.  Ну навіщо ви це будете робить? Ви ж розумний

 депутат,  навіщо...  Я  дуже прошу вас, не треба. я зробив

 порушення,   якщо  на  те  пішло,  в  процесі  обговорення

 питання, компенсував той недолік, який не зміг, через який

 ви не прослухали відповіді на депутатські запити.

      Ви  свій  дали, до речі, мені на ходу, як я йшов сюди

 вже.  Я  скористався  такою  нагодою,  щоб  заодно  і  ваш

 зачитать. А тепер ви до мене претензії пред'являєте.

 

      _______________(Не чути)

 

      Оголошений  до  виступу Ігор Квятковський, я прошу на

 трибуну. Підійдете, потім поговорим.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ. Я вчора вам подавав депутатський запит,

 що  місто  Винниця  залишалася  без  газу,  але ви його не

 оголосили.

 

      ГОЛОВА. Вибачаюсь, я вчора оголосив.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.  Тоді  пробачте,  про  аренду закон про

 аренду   являється   одним  із  найголовніших  економічних я 
 я                             - 84 - я 

 законів, тому депутатська група "Реформи" вважає, що жоден

 із  запропонованих  варіантів  зараз  голосувати не можна,

 потрібно  створити  узгоджувальну групу, яка це доопрацює,

 складе  єдину  таблицю  с  колонками  по  тих  статтях, де

 відбулося узгодження.

      Крім того, я хочу ще раз оголосити, якщо я власник, я

 не  по  першому варіанту, не по другому, майно в аренду не

 віддам, бо я після цього буду жебраком. І ще одне, давайте

 говорити   відверто,   доки   буде  зберігатися  укладання

 договорів   оренди   з   викупом,   доти  вчителі,  медики

 пенсіонери, службовці будуть відірвані від приватизації.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Слово надаеться депутату Степенко

 

      СТЕПЕНКО. Шановний головуючий, шановні колегі!

 

      Задаючи  запитання,  коли  обговорювалось  у  першому

 читанні  без доопрацювання, я вносив тоді таку пропозицію:

 давайте  ми  чітко  визначимось.  У  нас  єсть  Закон "Про

 оренду"   і   Закон   "Про  приватизацію  майна  державних

 підприємств". Мені не зовсім зрозуміло, і в цьому Законі і

 у  порівняльній  таблиці, яка вноситься комісією Верховної

 Ради,  контрольною,  з питань приватизації стаття 28 знову

 ми   читаємо  "  орендар  здійснює  викуп  об'єкту  оренди

 відповідно до  законодавчих актів і  договору оренди. я 
 я                             - 85 - я 

      Чому  ми  це  робимо? Якщо ми беремо об"єкт в оренду,

 хай   він  буде  в  оренді.  Якщо  ми  хочемо  цей  об"єкт

 приватизувати, дайте ми будемо його приватизувати.

      Я  вважаю, взагалі це повинно бути не прийнятне, тому

 що  якщо  закінчиться,  наприклад,  строк оренди воно може

 бути  приватизоване  або  викуплене.  А  якщо  цей  об"єкт

 знаходиться  в  оренді  і  згідно  нашого Закону, який тут

 подається,  той  хто  взяв  в оренду має право розторгнути

 договір або той, хто дає цей об"єкт в оренду.

      Тому,  я  вважаю,  що  таке  питання прийняти бути не

 може,  особисто  я, буду голосувати проти цієї 28 статті і

 те, що стосується оренди з викупом.

      І  ще  одне  така  пропозиція. Я вважаю, що стаття 18

 "Термін  договору оренди", стаття 19 "Укладення договору",

 20,  21  "Орендна  плата",  все  це переобтяжує цей Закон.

 Адже, є коли я беру в оренду, наприклад, об"єкт, я складаю

 договір,  і  цим  договором  повинен все передбачити. Хіба

 можна  серйозно читати обов"язки орендаря, стаття 20. Обов

 "язки  будуть убумовлені, коли буде складатися відповідний

 договір. Тому я думаю, що тут просто можна його упростити,

 і  викунути  те, що на мою думку, абсолютно в цьому Законі

 не потрібно, а тільки переобтяжує цей Закон.

      І  ще,  у  статті  20  написано:  "За  договір оренди

 орендаря  може  бути  зобов"язана  використовувати  об"єкт

 оренди  за  цільовим  призначенням,  відповідно до профілю

 виробничої діяльності". Я вважаю, що може чи не може також я 
 я                             - 86 - я 

 передбачити  в  Договорі. Це вже справа того, хто здає цей

 об'єкт в оренду, щоб він використовувався.

      І   на   закінчення   я   хочу   сказать  таке,  Олег

 Олексійович.  Ми чомусь боїмось в першому читанні приймать

 і  говорим: давайте на доопрацювання. То сама краща форма.

 Щоб  щось завалить, надо дать на доопрацювання в комісію -

 це точно, що вже дальше з цього нічого не вийде. Я вважаю,

 що  ми  його  обговорили.  І  ви  знаєте,  у  нас  є  такі

 випадки...  Є  процедура,  що до першого читання подаються

 всі  зауваження,  і  ми  можемо  в  друге читання прийнять

 документ,  який  абсолютно, на 90% не буде похожий на той,

 що  ми  обговорюємо  у  першому  читанні. Тому і в першому

 читанні   його  потрібно  приймать,  але,  може,  намітити

 пріоритети.  Наприклад,  проголосувать -при доопрацюванні:

 чи  може буть оренда з викупом, чи не можеть буть такої...

 І інші такі концептуальні самі головні питання.

      Дякую за увагу!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Марченко.

      Слідуючим буде виступать депутат Кужель.

 

 

      МАРЧЕНКО

      (    виборчий округ).

      Уважаемые депутаты!

      Ну,  первое   - мне   представляется,   Комиссия   по я 
 я                             - 87 - я 

 экономической  реформы  с точки зрения процедуры не совсем

 корректно  подошла,  потому что тот альтернативный проект,

 который   подготовила   группа,  Контрольная  Комиссия  по

 приватизации  под  руководством  Драгомарецкого,  ее здесь

 отдельной  строкой  как  это положено или отдельной графой

 нет.

      Я думаю еще не коректность происходит или есть в том,

 что  такая  крупнейшая организация, как Совет арендаторов.

 Так же подготовил свою позицию работал с этими комиссиями,

 с   комиссией   экономической   реформы   и  в  дискуссиях

 участвовал  и  тоже свое мнение должно было быть показано,

 адля этого было все подготовлено.

      Более  того я думаю, что мы бы тогда с оритрировались

 потому,   что  аренда  является  сегодня  одной  из  самой

 перспективных  форм приватизации розгосударствления и я на

 помню  даже  о том, что Мировой банк разития реконструкции

 три  года  назад говорил о том, что найболее перспективный

 путь приватизации.

      Более  того  жизнь  подтвердила  это,  и  сегодня  20

 процентов пердприятий находится в аренде, а если посчитать

 о  том,  что  два с половиною миллиона человек работает на

 этих предприятиях умножим на три это порядка 7, 5 миллиона

 человек связанные с работай на арендных предприятиях.

      Безусловно   закон   необходимо   от  шлифовать  -это

 правильно  и  предложение  есть,  однако,  что  предлагает

 комиссия Таранова или комиссия по экономической реформе. я 
 я                             - 88 - я 

      Я  зачитаю  статью 6. Арендарям за цим Законом можуть

 бути   громадяни,  юридичні  особи  України  та  іноземних

 держав,    міжнародні    оргнізації,    а    також   особи

 безгромадянства.  Но  вроде такая обобщенная статья, а что

 она говорит по сути.

      По  сути  она  лишает  права  трудовых коллективов на

 приоритетное  получение  прав  на  аренду. И я считаю, это

 принципиальный   вопросом,   из-за   которого  я  не  буду

 голосовать  за этот Закон, который представила Комиссия по

 экономической реформе.

      Я   считаю,   что   в  статье  6  должны  быть  четко

 расставлены  приоритеты.  Я  вижу  их  таковыми: приоритет

 трудового   коллективапервым   на   получение   заключения

 договора  аренды.  Более  того,  трудовой коллектив обязан

 иметь  такое законное право вибирать форму хозяйствования,

 создавать   хозяйственные   товарищества,  и  более  того,

 контролировать администрацию, контролировать распределение

 прибыли.

      Я хочу сказать: это не какие-то мифы, которые сегодня

 не  нравяться  нашим реформаторам, а изучив права трудовых

 коллективов  таких  стран,  как Швеция, Германия, Испания,

 там   трудовые   коллективы  имеют  законодательное  право

 контролировать   финансовую  деятельность,  контролировать

 администрацию   и   участвовать  в  выработке  технических

 предложений  и решений и празвития предприятия независимо

 от  форм собственности. Таким же образом процессы, которые я 
 я                             - 89 - я 

 развиваются  в  Соединенных Штатах Америки об этом говорят

 также.

      Следующим  приоритетом  может  быть  право  на аренду

 получать   граждане   Украины.  И  в  последнем  случае  -

 иностранные граждане.

      Три минуты, да? Я, к сожалению, не знал...

 

      _______________Давайте предложение на второе чтение.

 

      _______________  Поэтому  я  предлагаю  дополнить или

 статьи  Закона,  которые  дала  Комиссия  по экономической

 реформе  или процедурно. Выйти таким образом, есть сегодня

 закон,  его можно усовершенствовать, внеся предложения и я

 предлагаю  проголосовать за альтернативный проект, который

 предложила    контрольная    комиссия    по   приватизации

 Дрогомарецького.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Слово  надається депутату, Кужель,

 підготуватись депутату Чижу.

 

      КУЖЕЛЬ.  У  меня  создается такое впечатление, что в

 принципе  очень  многие  не  до конца, может быть было мало

 времени,  вникли  в разницу между двумя проектами. Владимир

 Марченко  сейчас  сказал, что в проекте не было отмечено

 замечание  комисии,  посмотрите в статье 19 везде написано я 
 я                             - 90 - я 

 предложения комисии по контролю за приватизацией.

      Сейчас  было  сказано  Владимиром Марченко о том, что

 нету  приоритета трудового колектива, отбросьте статью 9 -

 6, что при всіх рівних умовах переважне право на укладення

 договору оренди має трудовий колектив підприємства. Однако

 это  не  самая  важная разница между двумя законами. Самое

 важное  ложится  в  том, о чем мы с вами начинали говорить

 еще  в  июле месяце этого года. Вы помните, сколько раз мы

 слышали о той беде, которая сложилась на Луганском заводе,

 а теперь открываем закон предложенный комисией по контролю

 за приватизацией стаття 8 пункт 2. Там говорится, что если

 половина  коллектива решила взять в аренду предприятие или

 его  цех,  половина  цеха.  То  предприятие, администрация

 предприятия  не  имеет  права  ему в этом отказать. Это то

 против  чего  мы  с вами боролись чтобы не было разрывания

 общего целостного майнового комплекса. Здесь оно заложено.

 Так что ж мы противоречим  сами себе.

      Теперь,  у  меня  к  вам большая просьба. Я, конечно,

 буду   просить   вас  поддержать  и  фракция  наша  именно

 редакцию,  которую  предложила Комисия. Правильно говорят,

 правильно сказал Истепенко. Это та основная концептуальная

 разница,  которая  должна  быть заложена. И для того, чтоб

 вам  окончательно  проголосовать по очень важному Закону -

 Закону  "Об аренде", я бы хотела, чтоб вы здесь дали слово

 и  Первому  заместителю  Фонда  держмайна;  мы  должны  бы

 послушать  и  специалистов  по этому поводу, чем принимать я 
 я                             - 91 - я 

 решение  и определить еще с вами.

      Мы  даем права всем бюджетникам, всем, абсолютно, кто

 не работает на государственных предприятиях, участвовать в

 приватизации  или  их не даем. И что такое право трудового

 коллектива.   Это  что  -трудовой  коллектив  -замороженое

 состояние?

      Смотрите,  что  происходит  на  самом  деле.  Работал

 человек,  ушел  на  пенсию, ушла-уволилась, а она является

 собственником.   Пришли   новые   люди,   а   они  уже  не

 собственники  и  начинается  игра.  Игра людей, которые не

 работают    на    (..........)    заводе,    но   являются

 собственниками.   Мы   с  вами  говорили  все  время,  что

 приватизация  должна  быть прозрачной. Приватизация должна

 быть  справедливой.  Поэтому,  аренда  есть аренда. И чаще

 всего  она  пойдет  на тех с вами предприятиях, которые мы

 сказали,  что  не  подлежат приватизации. Мы должны помочь

 сегодня  директору  завода дать в тех цехах, которые он не

 тянет, возможность людям работать на свободных условиях.

      И  даже Указ Президента счас подготовлен, о том чтобы

 те  средства,  которые  получает  предприятие,  сдав  свои

 участки  в  аренду,  шло  тролько  на попопление оборотных

 средств   предприятия.  Это  будет  стимулировать  сегодня

 руководителей   предприятий    отдавать   неиспользованные

 участки  в  аренду. И мы с вами должны этому помочь. Но на

 момент  приватизации мы не имеем право обидеть ни учителя,

 ни   врача.   Он   должен  на  таких  же  равных  условиях я 
 я                             - 92 - я 

 участвовать  в  приватизации этого имущества. Давайте...

      У  меня просьба к вам. Перед тем как будем голосовать

 во  втором  чтении  данный  Закон, принять  можна это, как

 депутатский запрос. Я бы попросила Комиссию по контролю за

 приватизацияей,   дать   выборку   нам   с   вами, сколько

 арбитражный  суд  за  1993-1994  год  рассмотрел споров по

 аренде  правом  выкупа,  чтобы  вы  видели,  что это очень

 опасный сегодня для нашей экономики и державы  вопрос.

      Мы  просим  фракции  поддержать именно проект Закона,

 который выдвинула Комиссия по эекономической политике.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Володимирівна, час закінчився.

 Я  прошу  виступаючих, все-таки, додержуватись регламенту,

 він  у  нас  невеликий,  всього  3 хвилини, але, все-таки,

 дотримуватись.

      Слово надається депутату Чижу, підготовутись депутату

 Шибко.

 

      ЧИЖ

 

      Шановні колеги!

      Виступаю  за  дорученням  соціалістичної  фракції. Ми

 підтримуємо  підхід,  який  висловив  тут Сергій Дмитрович

 Драгомарецький.  І  абсолютно  те,  що він висловився, чим

 ближче  буде  працівник і власник, тим вище його мотивація я 
 я                             - 93 - я 

 до праці.

      Але  оскільки,  законопроект  винесений  ось  в такій

 формі,   як   він   винесений  порівняльною  таблицею,  то

 поважаючи Регламент і з огляду на те, що не потрібні певні

 уточнення, я буду говорити саме про цю таблицю.

      Не  потрібно,  безперечно,  конфліктувати з трудовими

 колективами,   я   підтримую   тут  Володимира  Романовича

 Марченка,  п"ята  частина  у  нас  трудових підприємств на

 оренді,  і  до  речі,  вони  ще  якось  втримуються  в цій

 ситуації.  Якщо  ми  зворотню  силу надаємо певним статтям

 Закону, тим самим ми губимо справу.

      Кажуть  тут,  що  оренда  губить приватизацію. На наш

 погляд,  вона губить лише тоді, коли держава сама виключає

 себе  з  контролю  цих  процесів. І зовсім ми говоримо про

 інші  речі.  Сьогодні ми розглядаємо Закон "Про оренду", а

 не  Закон  "Про  приватизацію".  І  ідеться  тільки про ті

 норми,  які  регулюють  відносини  орендні. І я вважаю, що

 навпаки,  оренда є більш справедливою формою по відношенню

 до тих, хто своєю працею творить блага. А коли прийдемо до

 приватизації,  тоді безперечно і бюджетники матимуть змогу

 отримати свою частку державного майна.

      Тепер  по суті деяких статтей проекту. До, як сказав,

 по   порівняльній  таблиці.  Перше  зауваження.  5  стаття

 "Орендодавці".   По-перше,  треба  знати,  і  ми  па"ятати

 повинні,   записуючи  в  цю  статтю,  що  в  нас  державна

 власність  -це власність народу, це конституційна норма. І я 
 я                             - 94 - я 

 тому  держава є власником, а не фонд. Фонд є уповноваженим

 органом,  тому пріоритети визначення цих ситуацій, повинні

 бути  за Кабінетом Міністрів, за урядовою структурою, і за

 обласними Радами, як власниками державного майна.

      Далі. Дуже важливе питання, це і проблема закладена в

 статті  9.  Це  мабуть  одна  із  найвагоміших  статей.  Я

 переконаний  має  бути, тим більлше такий Закон абсолютний

 чіткими   формулюваннями   без   хитрувань.  А  тут  є  це

 хитрування,  от  скажімо стаття 9 пункт 6. Останнє речення

 при   рівних   умовах,   я  конкретно  пропоную  записати,

 виключити,  записати,  що  при  передачі  майна  в оренду,

 орендарями першої черги виступають трудові колективи, інші

 громадяни  та  юридичні  особи  є орендарями другої черги,

 громадяни  та юридичні особи іноземних держав є орендарями

 третьої черги, все стає на свої місця.

      Тепер  стосовно  інших  пунктів,  скажімо  стаття  12

 передача  об'єкта оренди, пунктом 4 пропонується доповнити

 у  разі передачі спору на розгляд суду, Арбітражного Суду,

 договір  оренди  вважається  вкладеним  з моменту набрання

 чинності  рішенням  Суду,  Арбітражного Суду про укладанні

 договору оренди і на умовах зазначених у ньому.

      Це  буде  захищати  права  колективу  і права тих хто

 орендує,  тепер тут надзвичайно багато пропозицій, я хотів

 би  ще  одні  принципові  моменти. Я закінчую термін ще не

 вийшов  час, дуже важливо відновити не виключати статтю 28

 з  усіма  підпунктами  тут  в  Законі"  Про приватизацію " я 
 я                             - 95 - я 

 розширимо  так  би  мовити  ці нюанси, але поки що повинні

 діяти  ця  норма, а ми або пишемо новий Закон, або вносимо

 зміни все-таки  до діючого Закону .

      І  на  закінчення  я  передам  звичайно пропозіції до

 другого  читання  від  фракції. Хотів  би  сказати ось що.

      Захист  інтересів трудових колективів і взагалі людей

 праці  нами,  повинен  бути  в  основі наших діянь. Звести

 потрібно, на мій погляд і на погляд фракції, все краще, що

 є  в  проектах  комісій, і в проектах Драгомарецького, і в

 такому  разі можна було б його прийняти в першому читанні.

 А зараз треба голосувати за той проект, який візьметься за

 основу.  Ми  віддаємо  перевагу  проекту Сергія Дмитровича

 Драгомарецького.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Депутат Шибко від слова відмовляється, я

 бачу. Так? Тоді я надаю слово депутатові Раєнко. Слідуючим

 буде виступати Грабар.

 

      РАЄНКО.

 

      Шановні  товариші, насамперед перед треба сказати, що

 в   даному   проекті,  представленому  Комісією  з  питань

 економічної  політики та управління народним господарством

 не  тільки  по  мінімуму  враховано пропозиції Контрольної

 комісії  з  питань приватизації, які внесла альтернативний я 
 я                             - 96 - я 

 проект,  а  й не внесено в порівняльну таблицю. Так що тут

 уже  суперечки  в  тому,  що  Комісія  свідомо  не вносила

 пропозиції Констрольної комісії.

      Разом  з  тим,  я стою на цьому і буду відстоювати, і

 закликаю  всіх  тих, кому дорогі, як кажуть, прагнення про

 трудові  колективи, про людей праці, що потрібно зняти всі

 статті (це статті 27, 28 в обох проектах), які вказують на

 оренду з викупом.

      Що  сьогодні  зроблено внаслідок оренди з викупом, ми

 знаємо, але частково, тому вперто сьогодні Фонд державного

 майна, інші структури, яким було дано завдання контрольної

 комісії   з   питань  приватизації,  щоб  дати  дані,  яка

 економічна ефективність від оренди з викупом, і відповідно

 які  збитки  нанесені  державі  внаслідок  як раз оренди з

 викупом.

      Разом  з  тим,  в проекті статті 18, 17 двох проектів

 зовсім не змінено, я говорю про проект, який комісія дає з

 питань  економічної  реформи.  Були і мої пропозиції, вони

 закладені  в  проекті контрольної комісії, де йде мова про

 гарантії   прав   працівників   державних  підприємств  та

 організацій.

      Що припинили свою діяльність. Виходить взяли в аренду

 державне    підприємство,    чи   організацію,   розвалили

 підприємство,  його  базу  розвалили,  викинули  внаслідок

 цього  людей  на вулицю. І хай держава турбуеться знов про

 них.   Я  вважаю  це  недоцільне  і  треба  взяти  варіант я 
 я                             - 97 - я 

 контрольної  комісії. Про іноземців тут уже все говорилося

 і  я  завжди  виступав  і  виступаю за те що чому це в нас

 стало  традицією  іноземців ставити на рівні із населенням

 України.  Виходячи  з  великих  недоліків, які допущені ще

 оцінці  в  підході  до оцінки майна, стаття 14 не фактично

 ставимо  в  невідповідність. Адже повинен бути один підхід

 для оцінки об"єктів оренди, а не тільки к проектам.

      Стаття  10 пункт 2 говорить, що оцінка об'єкта оренди

 здійснюється  в  порядку,  визначеному законодавством. А в

 статті   14   говориться,   що   оцінка   об'єктів  оренди

 здійснюється    за   методикою,   затвердженою   Кабінетом

 міністрів  України. Значить, тут треба узгодити, що єдиний

 підхід до оцінки об'єктів оренди. Разом з тим, стаття 21 -

 орендна плата не узгоджується з статтею 23 -зміна розмірів

 орендної плати.

      Я   теж   тут  прошу  внести  корективи  будем,  коли

 розглядати   дальше   це   питання.   Виходячи  з  великих

 недоліків,  які  допущені  в  проекті,  подано Комісією з

 питань економічної політики і управління, вношу пропозицію

 відхилити   його   і  взяти  за  основу  проект,  внесений

 контрольною  Комісією,  який  прогресивніший. Але, знову ж

 таки,  виключивши  питання  про аренду з викупом. Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово  надається депутату Грабар. А далі

 будем радитись. я 
 я                             - 98 - я 

 

      ГРАБАР. Шановні народні депутати!

      Депут Грабар, (..........) виборчий округ 176.

      Я  хотів  би,  враховаючи,  що  в нас проходить перше

 читання,   все-таки  звернутись  до  авторів  проекту,  до

 комісії    відповідної,   з   проханням   врахувати   таку

 пропозицію.   Пропозиція  така:  знаєте,  за  нині  діючим

 Законом,  в  принципі,  є  можливість  регулювати  орендні

 відносини   стосовно   майна,   яке   анледить   державним

 підприємствам.

      Я  вважав би за доцільне, що, оскільки ми підійшли до

 проблеми  внесеня  змін  до  цього  Закону,  замінити його

 принципово, перебудувавши саму структуру Закону.

      Я  пропоную  таку  структуру Закону. Перше. Преамбула

 щоб  була.  Її  можна,  в  принципі, залишити такою, як є,

 вилучивши єдине тільки у ній слово "державних підприємств"

 і  слово "цього майна" в кінці: "... можливої приватизації

 цього  майна".  Вилучити  слово "цього" й записати замість

 нього "можливої приватизації державного майна". Далі назва

 залишається.  Залишити  її  такою,  як  є, вилучивши слово

 "державних підприємств", щоб це був Закон про оренду майна

 підприємств  і  організацій  взагалі.  І пропоную такі три

 розділи:

      Перший розділ - це  "Загальні положення",  куди  слід

 було  б  після  доопрацювання,  з  урахуванням  пропозицій

 народних  депутатів,  включити статті  1 - 6  проекту, від я 
 я                             - 99 - я 

 першої до шостої.

      Другий розділ  -  під  назвою  "Порядок  здачі  майна

 підприємств, організацій в оренду". Це статі з 7 по 17.

      І  третій розділ  - "Особливості здачі в оренду майна

 державних  підприємств,  організацій". Тобто, якщо є якась

 специфіка   особлива,   яка  повинна  бути  врахована  при

 врегулюванні  цих  стосунків,  і  вона розкидана по всьому

 Закону, слід там повилучати... Я конкретні пропозиції свої

 передам Комісії, щоб зараз, за браком часу, не можу всі ці

 перерахувати,  і  внести  їх,  згрупувавши  в один окремий

 розділ.  Це  стосується  і цілісних майнових комплексів, і

 якогось особливого виду державного майна.

      І  останній  розділ, четвертий -"Заключні положення",

 які  стосувались би окремих моментів, теж згрупувавши дати

 їх в кінці.

      Ну,  що  стосується  конкретних деяких пропозицій, то

 хотів би назвати серед такі, наприклад.

      В  статті  2 "Оренда" доповнити слова після слів "...

 орендою  є  засноване  на Договорі..." доповнити слово "на

 Договорі оренди".

      В статті 1 вилучити "...державних...".

      В статі 1 вилучити частину 2 повністю всю.

      Частину    5    "Орендодавці"    записати   її   так:

 "Орендодавцем  майна є власник майна або уповноважений ним

 орган".  Цього  достатньо.  Власником майна відомо хто є і

 відповідний орган, який здійснює регулювання стосунків цих я 
 я                             - 100 - я 

 майнових від його імені теж відомо в кожному випадку, який

 є  орган.  Це  враховувало  б  всі  випадки,  які  в житті

 виникають.

      Статтю 6 записати в такій редакції: "орендарі (стаття

 6  -це  "Орендарі")  орендарями за цим Законом можуть бути

 суб'єкти      підприємницької     діяльності,     створені

 (зареєстровані)   відповідно   до   чинного  законодавства

 України, а також окремі фізичні особи".

      Ну, і, власне, закінчуюючи, хочу сказати, що пропоную

 прийняти  в першому читанні, з урахуванням цих пропозицій,

 цих зауважень по структурній перебудові Закону, проект, що

 внесено Комісією.

      Дякую!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Всі, хто записався в нас, виступили. Але

 давайте порадимось. Дійсно, питання непросте. Питання, яке

 вже  у  нас  вдруге  виноситься,  і ми ніяк не можем дійти

 згоди  щодо  першого  читання. Але мені здається, що треба

 було  б  нам  все-таки надати змогу виступити представнику

 Фонда  державного  майна.  Тут у нас єсть перший заступник

 голови   Фонду,   тому   давайте  ми  дамо  слово  Копцову

 Олександру Івановичу і послухаємо його теж три хвилини.

      Будь  ласка.  Давайте послухаємо, давайте. Голосувати

 встигнемо.

 

      КОПЦОВ О.І. я 
 я                             - 101 - я 

 

      Я  вношу  маленьку поправку. Я не перший заступник, я

 просто заступник.

      Шановні народні депутати! Фонд державного майна, коли

 пропонував  нову  редакцію Закону про оренду, мав на увазі

 відокремити  ці  два  різних  процеси.  Є процес оренди, є

 процес    приватизації.    Оренда    -це   добрий   спосіб

 господарювання.     Він     прогресивний,     як    спосіб

 господарювання.  І  він  повинен  регулюватись Законом про

 оренду.

      Приватизація -це інший процес, завсім інший процес. І

 він   повинен   регулюватись   цей   процес   Законом  про

 приватизацію.

      Далі.  Якщо  ми поєднали ці два закони в цьому Законі

 про  аренду, вписали статті про приватизацію, ми цим самим

 грубо  порушили принцим, який закладений в статті 2 Закону

 про  приватизацію  -рівності прав громадян щодо доступу до

 об'єктів приватизації. Ми даємо монополіз обному суб'єкту,

 тобто   орендарю.   Якщо  він  має  право  на  викуп,  він

 становиться  монополістом.  Цього допускати неможна. Тобто

 наша   до   цього  сводіться  пропозиція:  відокремити  ці

 процеси,  обов'язково відокремити. Зробити посилку Законів

 про   аренду   на  Закон  про  приватизацію - приватизація

 орендованого  майна повинна здійснюватись згідно з Законом

 про  приватизацію.  Якщо  орендар  хоче купити,  хай  бере

 участь  в  купівлі  цього  майна  на загальних підставах з я 
 я                             - 102 - я 

 іншими   громадянами  і  з  іншими  юридичними,  фізичними

 особами і суб'єктами приватизації. Це буде справедливо.

      Далі  ми  маємо  досвід використаня оренди з викупом,

 коли   ми   встановлювали   квоту   використання  майнових

 сертифікатів  70 відсотків, жоден орендар не виконав всієї

 квоти  в срок. Були численні звернення до Фонду державного

 майна.   Продовжити  термін,  зменшитит  квоту,  ніхто  не

 виконав  в  срок, жоден орендар не виконав цю квоту. Після

 того,  як  створено організація орендарів, викупила майно,

 вона  повинна  створити  акціонерне  товариство. Виникають

 великі  труднощі  як  зібрати  12 тисяч працюючих щоб вони

 підписали  угоду  про  створення  акціонерного товариства,

 який  нотаріус  це  вам зарейструє зафіксує, це не можливо

 зробити,   фізично   не   можливо  зробити  12,  20  тисяч

 працюючих.   Тут   є  представники  одного  Краматорського

 машинно-будівного  заводу  вони знають, про це вони знають

 цю проблему.

      Це  ж  ми  самі  для  себе  робимо. Тоді виникає таке

 питанне.   Якщо   приватизувати  арендоване  майно  шляхом

 створення  акціонерного  товариства, це буде нормально два

 суб"єкта  засновники  організація  орендарів  і  державу в

 вигляді  фонду  державного майна підписують цю угоду, воно

 вже  створено, далі приймаються члени всі купують майно на

 пільгах  трудовго  колективу ніхто не обмежує цих пільг. Я

 не  знаю,  чому  ви  вважаете що хтось намагаеться зробити

 якісь  перешкоди  трудовим колективам, всі інтереси членів я 
 я                             - 103 - я 

 трудових     колективівв     законі     враховані,    вони

 будутьприватизовувати   таким  же  чином,  як  і  державні

 підприємства,   всі   пільги   будуть  витремані.  Далі  і

 останнеОренда ні в яком разі не повинна бути схованкою від

 приватизації.  Бо  якщо буде це робитись на великий термін

 до  договору  оренди  вкладатись,  і  якщо орендар не буде

 давати   згоди   на  приватизацію  це  буде  схованка  від

 приватизації.  Таким  чином, ми не зможемо виконати те, що

 нам запропонував наш шановний Президент.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні,  питання ми не будемо завадати. Як я

 зрозумів  Олександра Івановича, проект, який вноситься від

 Комісії   -це   проект,  над  яким  працював,  якраз  Фонд

 державного майна. Так чи ні?

      Будь ласка.

 

      _______________  Фонд  державного  майна  офіційно не

 отримав  альтернативного  проекта.  Я  незнаю,  чи він є в

 Уряді.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  А  я  маю  на  увазі  той  проект,  який

 вноситься  Михайлом  Васильовичем,  від  комісії.  Це  той

 проект, над яким працював Фонд державного майна, чи ні?

 

      _______________  Над  першим  проектом,  який вносила я 
 я                             - 104 - я 

 Комісія  по  економічній політиці, працював Фонд спільно з

 комісією.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно. Я бачу, що від комісії просять два

 слова доповідач, будь ласка.

 

      _______________

 

      Уважаемые коллеги! Мы пришли к тому, с чего начинали.

 В  любом случае, мы должны достичь компромисса на разумной

 основе.

      Вот  сейчас  ярко выразилось три точки зрения. Кто-то

 стоит,  опять  таки на позиции аренды с выкупом, кто-то на

 позиции  дать  право  выкупить  предприятию,  но  уже  без

 аукциона.  И  есть точка зрения, которая с позиции, жестко

 увязанных  программы реформ, где предоставляют возможность

 разорвать этим Законом задним числом аренду.

      Когда  мы  первый  раз  выносили на сто процентов был

 согласован  проект с фондом Государственного майна. На сто

 процентов, согласовано.

      Но  поскольку  дальше мы видем, что в зале не пройдет

 этот  вариант  Закона  мы  пошли на копромис с галдили, то

 есть  задним  чыслом,  чтоб  допустим  даже аренда -это не

 согласовано  не  увязнано  позиции,  но  я повторяю шли на

 копромис,  что  аренда  только  вернее  договор аренды или

 приватизации  будут осуществляться только при условии згод я 
 я                             - 105 - я 

 или  согласия  арендатора мы на это пошлы, чтоб Закон все-

 таки  приниять. Но тем не менее опять не принят, но я хочу

 сказать  одну,  ведь смотрите на чем больше всего ломались

 копья на аренде с выкупом.

      Сейчас  даже  представытель  комисси  по  кнтролю  за

 приватизации  говорит  нет  аренда  с  выкупом нельзя надо

 откынуть  так  мы  тоже  откынули,  вот здесь же компромис

 достигнут,  мы  в  своем  Законе заложили, что предприятия

 имеют   право   арендное   выкупить,  но  выкупить  не  по

 остаточной   стоимости  забезценок(..........)  экспорнтой

 оценки .

      То  есть,  а  экспортная оценка -это востановительная

 оценка  по,  отвечающая  сегодня  стоимости  предприятия и

 поэтому  приоритет  заложили  трудовому коллективу, что 30

 проценту   сразу,   70   процентов   в  росрочку,  ну  что

 еще(..........) где мы можем действительно сойтись.

      Дальше.   Если  речь  идет  о  акцеонировании  крпных

 предприятий,  опять  таки  паритет  идет  заложен  паритет

 предприятию,  что  может  арендне  предприятие.,  трудовой

 коллектив  вложить  первые  свои  ваучеры, но в тоже время

 правильно  было  сказано, куда мы денем, ну нельзя мы ж не

 можем   подойти   к   тому,  чтоб  вышел  Указ  Президента

 (перебиває Головуючий.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович,

 я 
 я                             - 106 - я 

      _____________ Люди придут вместо того, чтобы получить

 индексацию   зарплаты   им   датут  ваучер  он  придет  на

 предпприятие  то,  что  говорил,  а  там(..........) замок

 арендаторы  повесят(..........)  нельзя  сюда, воспитателю

 нельзя сюда.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Михайло    Васильович,   заспокойтесь,

 заспокойтесь. Зрозуміло, зрозуміло.

      Михайло  Васильович, я тільки маю сказати, що якби ви

 з  цими доказами виступили в першій частині свого виступу,

 воно  було  б  більш зрозуміло і для тих, хто обговорював.

 Але добре, що ви це сказали.

      У нас... Давайте так, давайте так, ні... давайте так.

 Я  вважаю,  що...  Заспокойтесь.  Ми зараз порадимось і по

 заключному  слову і т. д. і т. д. Є в нас головна комісія,

 яка  розробляла  цей  проект.  Я розумію, що у нас під час

 нашого  обговорення  і  першого разу, і другого разу у нас

 нема    сьогодні    якогось   спільного   підходу.   Думки

 розділились.  На жаль, дійсно, альтернативний проект, який

 сьогодні  називається альтернативним проекто, але він все-

 таки  врахований  в  першому варіанті, я маю на увазі, він

 там є. Тобто для розгляду у другому читанні цей проект теж

 підготовлений з урахуванням якраз цих пропозицій.

      У  нас  є  головна  комісія,  ми  можемо  порадитись.

 Просить  слова  Голова  Комісії.  Він  не виступав з цього

 приводу. Я думаю, що можна йому дати декілька хвилин. Ті ж я 
 я                             - 107 - я 

 три хвилини. Будь ласка, Олег Вадимович.

 

      _______________

 

      Уважаемые   товарищи,  концептуальная  разница  наших

 предложений  в альтернативных проектах в одном: в проекте,

 который  предложила  Комиссия по экономической политике, а

 точнее, это проект Кабинета Министров, Фонда госимущества,

 который   дорабатывался   в   Комиссии   по  экономической

 полититке.  Аренда  с выкупом определена в очень усеченном

 виде,  то  есть  после экспертной оценки, с интересом всех

 граждан Украины.

      В   том  предлложении,  которое  дает  альтернативный

 проект,  фактически  сохраняется  аренда  с  выкупом в том

 виде,  в  котором  она  была  до сегодняшнего дня. Вот это

 принципиальная разница.

      Ваше   право  проголосовать  либо  тот,  либо  другой

 проект,  но  я  предлагаю:  для  того,  чтобы мы не ломали

 копья,  давайте  примем...  То есть мы дали в таблице одну

 колонку:  это  наша редакция, вторую колонку-предложения и

 Комиссии  по  контролю  за приватизацией, а также и других

 депутатов.

      Я  предлагаю,  давайте  примем  в  первом чтении нашу

 редакцию,  не  нашу,  собственно  тот  проект,  который мы

 предлагаем;   создадим   согласительную   комиссию,  и  мы

 доработаем  вместе  с Комиссией Драгомарецкого и с другими я 
 я                             - 108 - я 

 депутатами Закон ко второму чтению. И, я думаю, что он уже

 полностью согласован и выйдет на второе обсуждение.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Дякую.     Дорогі    колеги...    Що,

 Драгомарецький просить заключного слова? Та, по-моєму, все

 зрозуміло. Будь ласка, будь ласка, Сергій, будь ласка.

 

      _______________

 

      Ну  нет  совершенно  никаких  вопросов  у тех, кто не

 читал  проект,  потому  что  любой  проект  всегда требует

 критического  анализа и серьезных овпросов, особенно такой

 проект, как "Об аренде". Я не буду говорить громко, в этом

 нету  смысла.

      Концептуальное    различие    понятно:   наш   проект

 ориентирован на то, чтобы собственность и труд были слитны

 воедино. Это главное отличие.

      Второе.  По поводу аренды с выкупом. Аренда с выкупом

 есть  что  в  этом,  одно  проекте, что в другом. Но мы не

 отделываемся круглой формой экспертной оценки. Если ко мне

 обратиться,   скажем,  Олег  Алексеевич  Демин  и  я  буду

 экспертом,  то при всей своей принципиальности я пойду ему

 навстречу  и  сделаю экспертную оценку так, чтобы все были

 довольны.  А  если  мы  ставим  вопрос  о  том,  чтобы эта

 экспертная    оценка    была,   во-первых,   ориентирована

 соответственно,   а  во-вторых,  посмотрите-ка  21  статью я 
 я                             - 109 - я 

 нашего     проекта,     посмотрите,     посмотрите,    как

 пересматривается  арендная плата, то вы поймете, що выкуп,

 выкуп  имущества  при  нашем  варианте  не  буде  грабежом

 общенародного достояния, это во-первых.

      Во-вторых,   я  очень  сомневаюсь,  что  если  оценка

 основных  средств, а не фондов, кстати, будет приближена к

 реальным,  то  столь  уж  быстро  пойдет  выкуп  трудовыми

 колективами,  они вынуждены будут перейти на хозяйственные

 товарищеские  орендаторов  и привлекать другие средства, и

 тогда интересы бюджетников, которые тут так пекутся, будут

 учтены,  но  между тем, хочу заметить, что главный интерес

 бюджтеников   заключается   в   одно,   чтоб  материальное

 производство  работало  ефективно,  создавало  прибавочный

 продукт за счет которого содержиться бюджетная сфера, а не

 выкручивание руки через эти вещи.

 

      ГОЛОВА.  Так  увага  ми  підійшли  до  голосування. Я

 повинен  сказати що всі ми аналізували і те і інший проект

 і  бачимо  що  в  принципі  в  першому  читанні, якщо ми в

 першому  читанні приймаемо той чи інший проект все рівно є

 основа  доопрацювання.  І  мені  здається,  що  ми дійсно,

 вфийшли  сьогодні на головну думку, нашого обговорення, що

 нам  все-таки  треба створить якусь узгоджувальну комісію,

 яка б узгодила о ці основні питання.

      Тому  ми  мабуть  зробимо  так,  проголосуемо варіант

 комісії,  альтернативний варіант потім якщо той не пройде. я 
 я                             - 110 - я 

 в  першому  читанні  і  все-таки  таку  комісію  створим і

 доручим їй щоб вона доопрацювала. Нема заперечень.

      Тоді   я  ставлю  на  голосування.  Проект  який  був

 запропонований   Чечетовим   від  комісії  оп  економічній

 політиці  в  першому  читанні,  голосуем. Включить систему

 будь ласка.

 

      "За"

 

      Рішення не прийнято.

      Давайте   проголосуєм.   Ставиться   на   голосування

 альтернативний  проект. Теж в першому читанні. Будь ласка,

 я прошу проголосувати.

      Да.

 

      "За"

 

      Теж рішення не прийнято.

      Якщо  якщо  ми не дійшли сьгодні до висновку, то тоді

 давайте   так:   ми  змушені,  Василій  Іванович  не  бачу

 Степенка, все-таки з вами не погодились, що не прийняття в

 першому   читанні   і   віддання   на   доопрацювання  -це

 відтягування часу. Але ж що зробиш.

      Тоді,   мабуть,   ми   все-таки  таку  комісію  узгод

 узгоджену   створимо.   Хай   її   очолює   і   Чечитов  і

 Драгомарецький.  Якщо  в вас нема заперечень, а я зрозумів я 
 я                             - 111 - я 

 так, що Драгомарецького нема. Я особисто теж прийму участь

 у роботі цієї комісії, якщо немає заперечень. І давайте ми

 тоді,  дійсно,  доопрацюємо і винесемо тоді вже цей проект

 доопрацьований, мабуть, чи встигнемо на слідуючому тижні.

 

      ГОЛОВА. В мене є пропозиція така. Доручити Чечетову і

 Драгомарецькому,  узгодити  законопроект  і  вийти з одним

 варіантом.  Якщо вони це встигнуть зробити на вівторок, ми

 у  вівторок розглянемо це питання. Ви ж самі розумієте, що

 там  є  десь три принципові позиції, якщо вони їх узгодять

 так,  щоб ми могли врахувати навіть рейтингове голосування

 сьогодні, то думаю, що ми вийдемо на нормальний результат.

      І  потім,  репліка про те, що ми зволікаємо нічого не

 варта.  В  тому  розумінні,  що Закон сьогодні є на основі

 якого  здійснюється  орендні відносини. Але таке доручення

 ми  повинні  зробити,  бо  справді,  обидва  законопроекти

 хороші, вони поліпшують діючий Закон, але вони мають деякі

 серйозні  розходження. І треба, щоб ці дві групи депутатів

 зійшлися  на  одній позиції, вони нам запропонують і ми їх

 підтримаємо.

      Тому  є  пропозиція  така,  щоб  доручити  Чечетову і

 Драгомарецькому, і покласти контроль за організацією такої

 роботи  на  Дьоміна  Олега  Олексійовича  для того, щоб ми

 наступного тижня змогли розглянути узгоджений варіант.

 

      _______________ Немає заперечень? Ми іншого просто не я 
 я                             - 112 - я 

 можемо сьогодні вирішити.

      Так.  Все  зрозуміло?  Давайте  проголосуємо за такий

 варіант. Не чую.

 

      ___________.   Доручити   комісіям  під  головуванням

 Чечетова і Драгамарецького, так.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм, голосуєм за цб пропозицію. Ігор

 Рафаїлович!  Ну,  будь  ласка,  включіть Юхновського, будь

 ласка.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.

      Юхновський, 263.

      Я хочу звернути увагу, що знов таки це питання вкотре

 залишається  не підготовлене. Я вважаю, що комісію повинен

 очолити  Олег Олексійович, і він повинен буб би її очолити

 і  на сьогодні, коли видно, що от є протилежні думки. Тому

 поручити  йому  очолити  цю  комісію  і  представити її на

 Верховну  Ради.  Тому  що  задача  Президії  і керівництва

 Президії якраз робити узгодження різних пропозицій.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте проголосуємо за цю пропозицію. Я

 тільки повинен сказати, Ігор Рафаїлович, що ми на Президії

 якраз  і  прийняли рішення, що буде один проект, і він, по

 суті, один і єсть. Але сьогодні виник іще один.

      Добре. Давайте проголосуємо за пропозицію з поправкою я 
 я                             - 113 - я 

 депутата   Юхновського.  Хто  за  те,  щоб  створити  таку

 комісію... Іще Драгомарецькому, будь ласка.

 

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Уважаемые коллеги!

      Конечно, можно сказать, что мы согласились, но в этой

 ситуации  добавить,  что наш договор остается в силе. Олег

 Алексеевич,  надо  смотреть  правде  в глаза. И, уважаемые

 коллеги, я вас призываю сделать то же самое.

      Вы прекрасно понимаете, что позиция нашего докладчика

 по поводу компромисса и границы компромисса, позиция нашей

 Комиссии - это  две  разные экономические и идеологические

 схемы.  Поэтому  у  меня  есть  такое  предложение  в этой

 ситуации.   Ужа   и  ежа  поженить  нельзя.  Мы  не  будем

 настаивать  на  своем законопроекте -если нет рейтингового

 варианта,  значит,  он  не  проходит.  Поэтому у меня есть

 предложение:  давайте  пусть  Комиссия  основная,  которая

 готовит этот законопроект, его дорабатывает с учетом наших

 предложений, а мы будем его обсуждать дальше тогда. Потому

 что вы прекрасно понимаете, что совершенно разные позиции,

 разная  идеология  лежит  в  основе  этих  работ! И Михаил

 Васильевич  четко сказал по этому поводу... Зачем же мы на

 уровне  Комиссии  мешать  будем?!  Мы  из Комиссии выйдем.

 Пусть  Комиссия  готовит  до  конца законопроект, учитывая

 наши  предложения,  -это ее право. Она может не учитывать, я 
 я                             - 114 - я 

 как сейчас она это сделала; может учесть -это ее право. Но

 в  условиях  такого  разночтения не стоит тратить время на

 это попусту!

      (Шум в залі).

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку! Давайте послухаєм Чечетова

 ще. Тільки я прошу - покоротше! З місця, будь ласка.

 

      ___________

      (    виборчий округ).

      Я,  конечно,  польщен таким доверием, да. Спасибо? Но

 эта  может процедура вытянуться не то, что в один год, а в

 пятилетку!   И   новый  парламент  не  примет!  Поэтому  я

 полностью   поддерживаю   Игоря  Рафаиловича  Юхновського:

 создать Комиссию под руководством Олега Алексеевича Демина

 и  потом  посмотрим,  кто  есть  что. Когда будем выносить

 окончательный законопроект!  Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь  ласка,  депутат  Чиж.  І  на цьому

 закінчуємо.

 

      ЧИЖ І.С.

      (414   Летичівський   виборчий  округ,  соціалістична

 фракція).

      Шановні колеги!

      В  мене  така пропозиція. У нас... давайте вважати те я 
 я                             - 115 - я 

 голосування,  яке у нас відбулося, рейтинговим. І оскільки

 за  рейтинговим  голосуванням 165 голосів "за" було подано

 (більше  пропозицій)  взяти за основу проект, підготований

 Комісією  Драгомарецького, проголосуємо ще раз уже, так би

 мовити,  в першому читанні. Пройде - значить працює основа

 цього  проекту.  В  іншому варіанті, якщо цього не буде, я

 пропоную:   значить,   тоді   треба  дійсно  узгоджувальну

 Комісію...    І   тут   уже   Верховна   Рада.   Проситься

 Драгомарецький чи ні, але поскільки висловлюється більше в

 користь  його  законопроекту,  він  мусить працювати в цій

 комісії  і  винести на перше читаннея. Але прошу поставити

 на голосування саме цей варіант.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  давайте  приймати  таке  рішення.  Іван

 Сергійович  і  інші  народні  депутати,  не  менш шановні,

 давайте ось ми до чого домовимся, ми не визначали з самого

 початку,  що  ведемо рейтингове гоосування, тому не зовсім

 коректно,   вважати   те  голосування,  яке  вже  було  за

 рейтингове,   тому  давайте  зробим  інакше.  Я  пропоную,

 давайте ми поставим зараз на поіменне голосування і ще раз

 ту  і  ту пропозицію, і яка набере більше голосів, та буде

 призвана за рейтенгову.

      Але  я прошу пробачити, вона не може розглядатися, як

 в   першому   читанні.   Вона   може   бути   основою  для

 домовленності  якоїсь,  тобто  знову  буде працювати рада, я 
 я                             - 116 - я 

 знову    буде    узгоджувальна    рада    прайцювати,    і

 доопрацьовувати це.

      Нема заперечень. Давайте прголосуем за те що провести

 поіменне голосуванне з цього питання.

      Регламент, за поіменне.

 

      Рішеня прийняту. Проводиться поіменне голосування, я ще

 раз,  я  прошу  уваги.  Ставиться на голосування, поіменне

 голосування.

      Прийняти  в  першому читані проект, який поступив від

 Комісії,   від   Комісії   Чечитова.   Тобто,  Комісії  по

 економічній політиці.

      Включіть, будь ласка, систему.

 

      "За"

 

      139. Так. Тепер ставиться на голосування проект, який

 був у , який поступив від Комісії Драгомарецького.

      Теж поіменне голосування.

 

      "За"

 

      Так. Результати зрозумілі всім. Тобто, Комісія працює

 в тому складі, як ми домовились.

      Комісія  працює,  як  була  пропозиція  іще  депутата

 Юхновського. я 
 я                             - 117 - я 

      Якщо  нема заперечень, я думаю, що голосувати не нема

 потреби.

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію,  Олег  Олексійович,  що зараз не

 зручно   голосувати   за  себе.  Тому  я  хочу  внести  цю

 пропозицію.

      "Доручити  Олегу  Олексійовичу Дьоміну, разом з двома

 комісіями  винести  у  вівторок  на розгляд Верховної Ради

 узгоджений законопроект".

      Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

      "За" -

 

      Шановні  депутати,  я  зобов"язаний вам зробити деяку

 інформацію. Тому я прошу вашої уваги.

      Вчора ми шляхом голосування визначили, що завтра буде

 проходити  засідання  Верховної  Ради  з  приводу розгляду

 проекту  Закону  "Про  владу  і  місцеве самоврядування" в

 редакції від Президента.

      Вчора   ми  затвердили  Узгоджувальну  комісію,  вона

 провела   сьогодні   засідання.  Головою  комісії  обраний

 Буткевич Володимир Григорович. Комісія працює плідно, вона

 узгодила  уже шість додаткових статей і ведеться робота, і

 є  надія  на  те,  що буде узгодено ще інші статті, але на

 завтра  вона  не  готова  доповісти  про  резульати  своєї

 роботи. я 
 я                             - 118 - я 

      Тому  я  хотів  одержати вашу згоду на те, щоб завтра

 хто  буде  працювати  комісіях,  працюйте  в  комісіях,  у

 понеділок   після   обіду  ви  розглянете  законопроект  у

 фракціях,  а  у вівторок о 10 годині проведемо засідання в

 сесійному залі по розгляду цього законопроекту.

      (Шум у залі)

      Я прошу уваги.

      Я  прошу депутат Гармаша не коментуйте я вам слова не

 давав  ще,  будь ласка сядьте, я ще раз повторюю. Я ще раз

 повторюю із місця не коментуйте.

      Я прошу уваги, прошу уваги.

      Значить  наполягають  депутати  на  тому,  щоб завтра

 провести  нормальне  засідання оскільки у нас є Закон "Про

 оподаткування" немає заперечень.

      Немає  заперечень,  тобто  мова йде тільки про те, що

 Закон  "Про  владу  "  ми  розглянемо  у  вівторок,  немає

 заперечень?

      Тому  оскільки це зміна, я прошу уваги, я до депутата

 Гармаша  звертаюся,  ну,  ви  зараз  відволікаєте зараз не

 можна  вести  засідання  я  прошу сядьте на місце, а потім

 скористайтеся своїм правом

      (Шум в залі)

      Ну, я прошу сядьте.

      (Шум в залі)

      Ви в "різному" одержите слово, а зараз  сядьте,  будь

 ласка. Проголосуєм, якщо сьогодні відведуть... я 
 я                             - 119 - я 

      (Шум в залі)

      Значить, я ще раз повторюю пропозицію, котру потрібно

 проголосувать.

      (Шум в залі)

      Я прошу уваги. Я прошу уваги. Отже в св'язку з тим...

      (Шум в залі)

      Я на всю України кажу: ви одержите слово в "різному",

 а   якщо   депутати  проведуть  це  "різне"  сьогодні,  то

 сьогодні.

      Я прошу уваги.

      (Шум в залі)

      Я   вас  дуже  прошу:  сядьте  на  місце,  ну  будьте

 розумнішими.  Я  вам  ще раз кажу, ви одержите 3 хвилини в

 різному. Сьогодні ваше питання взагалі могло не виникнути,

 якщо  ви  б не дали листа перед тим, як я йшов на трибуну.

 Отже,  я тоді без голосування ставлю вас до відома про те,

 що  завтра  о  10  годині  відбудеться розгляд питання про

 оподаткування,  а  Закон  про  владу  буде  розглядатися у

 вівторок  вранці.  У  понеділок ви одержите цей варіант на

 руки  від узгоджувальної комісії. Якщо ви будете готові до

 розгляду  його після обіду в понеділок, то проведемо тут у

 16  годині  спільне  засіданні  комісії або засідання якщо

 буде готовий варіант до розгляду. Зрозуміло так.

      Отже   завтра   нормальне   засідання,   питання  про

 понеділок  вирішимо  завтра. Завтра буде сесійне нормальне

 засідання.  Це  щоб ясно було всім. Тепер зараз інформація я 
 я                             - 120 - я 

 Кабінету  Міністрів  України,  віце-прем"єр  від'їжджає  в

 відрядження  через  годину.  Він  просив  дать  змогу йому

 наблизити час не так як було передбачено нашим розпорядком

 на  сьогоді.  Тому  я  прошу дати можливість віце-прем"єру

 виступити с трибуни. Будь ласка. (Шум в залі)

      Шановний колега...

      (Шум в залі)

      Хто за те, щоб дати слово депутату Гармашу?

      (Шум в залі)

 

      "За"

 

      Рішення не прийнято. Я  прошу вас, сядьте.

      Ви  можете  не  вірити мені, але ви все ж так повірте

 сесії.   Ви  скористаєтесь  своїм  правом  тоді,  колі  це

 передбачено регламентом. Я ще раз хочу сказать, виникло це

 питаня  абсолютно випадково.

      (Шум в залі)

      Я.  Я пояснюю. Я пояснююю ще раз. Будь ласка, сядьте.

 Сесія вже проголосувала.

      (Шум в залі)

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА. Я дуже прошу вас, сядьте на місце, будь ласка.

      (Шум в залі)

 я 
 я                             - 121 - я 

  ГОЛОВА.  Протягом останніх хвилин, ще звернулися депутати

 відносно  роз'яснення стосовно розгляду Закону "Про владу"

 я  пояснюю,  що вчора по 19 статтях Закону, проекту закону

 ми не мали узгодження.

      Тому  вчора Верховна Рада проголосувала за узгодження

 продовження  роботи  узгоджувальної  комісії,  створила цю

 комісію і вона тепер працює.

      Робота складна надзвичайно, адже розглядаються Закони

 стосовно   діяльності  і  функцій  Кабінету  Міністрів,  і

 місцевих органів влади.

      Тому   комісія   не  встигає  підготтуватися  і  вона

 складається  рівною  частиною  від представників Верховної

 Ради   і   представників  виконавчої  влади,  і  говорити,

 звинувачувати  в  тому  ту  чи  іншу  частину не можна, це

 просто  складна робота, вони просять вашого дозволу на те,

 щоб  розглянути  це питання у вівторок ми його вирішили. Я

 даю це пояснення тим депутатам, які не зрозуміли.

      В  даний же час, я прошу депутата Гармаша ви одержите

 слово  для  свого  виступу  у  визначений Регламентом час.

 Пояснюю  ще  раз  для  тих  хто не зрозумів чому коннфлікт

 виник.  Перед  тим як розпочинати після перерви засідання,

 депутат  Гармаш  дав  мені відповідь на свій запит з якими

 звертався він до Президента, він справді активно працює, в

 нього  багато  є  депутатських  запитів.  Я  вже  говорив,

 звертаючись   до  вас  тут  в  залі,  що  якщо  ми  будемо

 озвучувати  депутатські  запити черег головуючого і ним же я 
 я                             - 122 - я 

 давати   відповіді  на  депутатські  запити,  то  (так  це

 записано   в   регламенті)   не   будем  ми  більш  нічого

 розглядати, а тільки озвучувати запити і відповіді на них.

 Треба уточнювати позиції регламенту.

      Я  прошу пробачення, будь ласка, не перебивайте мене.

 Так от, я зрозумів так, що це і є депутатський запит. Якби

 я зразу помітив, що це відповідь на запит, я б його просто

 не  озвучував.  Але  тепер вийшла колізія, він не згоден з

 тим,  що  я  прочитав із того фрагменту, я так зрозумів. І

 тому  ви  одержите слово для виступу, але дайте можливість

 можливість виконати волю Верховної Ради, яка проголосувала

 виступ  сьогодні  віце-прем'єра.  От  і  все, про що я вас

 прошу.

      Леонід Іванович, вам дасть слово Олег Олексійович, бо

 я  не  буду  дальше вести засідання, я не можу більше бути

 тут.

      (Шум в залі)

      Ясно.  Анатолій  Федорович,  будь  ласка,  змісця від

 мікрофону говоріть.

      Слово має віце-прем'єр Дюба.

      (Шум в залі)

      Будь  ласка,  слово  має віце-прем'єр. Я вам роблю...

 Керуючись регламентом, я роблю вам зауваження.

      Слово  має  віце-прем'єр.  Керуючись  Регламентом,  я

 роблю   вам   зауваження,   депутат  Гармаш.  Будь  ласка,

 говоріть, говоріть. Прошу. Включіть мікрофон на трибуні. я 
 я                             - 123 - я 

 

      ДЮБА.

 

      Уважаемый  Председатель, уважаемые народные депутаты,

 по  вашим  многочисленным  запросам правительство поручило

 мне  проинформировать вас о ситуации, которая сложилась на

 сегодняшний   день   в  обеспечении  народного  хозяйства,

 населения топливом, электрической и тепловой энергией.

      Нужно  сказать, что положение очень напряженное, если

 не  сказать  критическое.  И сегодня Комиссия, назначенная

 Указом  Президента,  принимает  все  меры  для того, чтобы

 сохранить  стабильность  энергоснабжения  за  счет,  может

 быть,   неординарных   мер   и  максимального  ограничения

 потребителей тепловой, электрической энергии.

      Какая  ситуация  сегодня  по  обеспечении  республики

 газом?      В     соответствии     с     теми     планами,

 межправительственными  договорами,  которые были заключены

 на   1994  год,  Россия  выполнила  свои  обязательства  и

 поставила  нам  до  1  декабря 52 миллиарда кубов газа, то

 есть выполнив полностью свои обязательства.

      Туркменистан  из предусмотренных межурядовыми угодами

 при  плане  поставки  28  миллиардов кубов, не поставил на

 сегодняшний  день  13,  6  миллиарда и полностью прекратил

 поставку  газа с 12 ноября 94 года из-за того, что Украина

 не  выполняет свои обязательства по платежам, долг который

 оставил, при проплате в декабре месяце 67, 7 милиона. Долг я 
 я                             - 124 - я 

 Туркменистану по платежам этого года составил 285 милионов

 долларов.

      Исходя  из  создавшегося  положения  критического  мы

 вынуждены  были  для  того  чтобы сохранить подачу тепла и

 электроенергии   ограничит   все  без  исключения  области

 промышленные  предприятия  и  даже  быт  в  поставках газа

 исходя из фактического его наличия.

      Россия  пошла  навстречу  и на декабрь месяц выделила

 дополнительно  Украине  по  договорам  4 миллиарда кубов и

 сегодня   выполняет  свои  обязательства,  при  плане  100

 миллионов  мы ежедневно получаем 140 милионов то есть идет

 перепоставка на 40 миллионов в сутки.

      Однако  резко  вырасло  поттребление  газа  в  быту и

 бытовыми  жилищно-комунальными хозяйствам, подразделения в

 связи  с  резким понижением температуры, Могу сказать, что

 суточных фондах исполкомов потребление 164 милиона кубов в

 сутки  ежедневно  потребляется  175-180 миллионов кубов. И

 все сегодня расходы на быт и жилищно-комунальное хозяйство

 идут за счет ограничениям газопромышленным предприятиям.

      При  жестком  режиме  економии,  к сожалению, сегодня

 нада   отметить,  что  отдельные  области,  не  смотря  на

 установленые  лимиты,  перебирают  сегодня  газ  и сегодня

 проведено   республиканский   селектор,  комисия  обратила

 внимание и попросила навести порядок.

      Только  за вчерашний день и облисполкомы , то есть -

 быт,  и  жилищно-комунальное  хозяйство перерасходовали из я 
 я                             - 125 - я 

 утвержденных   лимитов   1  миллион  700  1  миллиард  739

 миллионов кубов газа.

      Извиняюсь,  1  миллион,  10 миллионов 739 тысяч кубов

 газа.

      Вторая  беда,  которая сегодня есть и которую пока не

 удается  решить  -это  вопросы проплаты за енергоносители.

 Практически,  если взять сегодня должников, то все области,

 без  исключения,  все  министерства  и  ведомства  сегодня

 должны  за,  уже  потребленный газ, и сегодня сумма долгов

 составляет  25  -на  20 число, 25 триллионов 657 миллионов

 миллиардов   карбованцев.  Из  них  задолженность  бюджета

 состаляет   11  триллионов  209  миллиардов,  коммунально-

 бытовые  предприятия  ибюджетные организации -8 триллионов

 536,  другие отрасли народного хозяйства -5 триллионов 912

 миллиардов.

      Кроме того, у нас есть долларовый долг, который нужно

 покрывать.  Я  бы мог называть все суммы по всем областям,

 по  всем  облисполкомам  и  предприятиям,  думаю  что  нет

 необходимости.  Сегодня задача и мы ее ставим, максимально

 увеличить  проплаты  за  газ,  хотя понимаем, что погодные

 условия   на  позволяют  сегодня  нам  принимать  санкции,

 поскольку это отражается на населении.

      Про  проплатам  газа  России. На сегодняшний день, мы

 выдерживаем договоренносты, проплачиваем газ своевременно.

 Проплатили  даже  вот  на  выходные  дни,  сверх того, что

 положено  4, 7 миллиона долларов. Сегодня идет поступление я 
 я                             - 126 - я 

 средств,  от Минпрома, Минмашпрома, других организаций. То

 есть, есть надежда, что мы будем держаться на этом уровне,

 и будет текущие проплаты проводить.

      По  электроэнергии.  Ситуация  в связи с ограничением

 поставок газа, мы вынуждены сегодня ограничить энергетиков

 газом, и при норме сжигания 55 миллионов кубов в сутки, мы

 сегодня  их  ограничиваем  до 50 миллионов. Часть из этого

 газа, отрывая на быт.

      Угольщики   сегодня,  улучшили  добычу.  Если  мы  за

 прошлую  неделю,  я  вам  докладывал, что мы поставляли на

 электростанцию  85-90,  то  вот  по  состоянию  с 19 по 22

 число,  поставки  угля  на электростанцию увеличены до 105

 тысяч,  из  них,  10  тысяч  привозного  и  95 тысяч угля,

 который дает Госуглепром Украины.

      Немножко   удалось  поправить  положение  с  мазутом.

 Довели   сегодня   поставки   до  9  тысяч.  Распоряжением

 Президента  весь  мазут, который будет перерабатываться на

 нефтеперерабатывающих   заводах  в  декабре-месяце,  будет

 полностью поставляться на энергетику.

      Следует  обратить внимание, что в быту (вот в связи с

 холодами)   резко   выросло   потребление  электроэнергии,

 которое   практически   невозможно  проконтролировать.  За

 вчерашний  день,  при ограничении предприятий почти на 30%

 (многие  из них - знают депутаты - полностью остановлены и

 отправлены  на  каникулы)  при  лимите 532, 6 миллиона КвТ

 /часов  электроэнергии  расход  по  системе вчера составил я 
 я                             - 127 - я 

 672, 2... То есть превысил установленный лимит на 25%.

      Здесь  же  та же картина по неплатежам. Все буквально

 области,   многи   предприятия   сегодня   имеют  борг  по

 электроэнергии - 16 триллионов 187 миллиардов карбованцев.

      Какие принимаются меры? Я уже сказал, что мы работаем

 вплотную  с  областными  исполкомами,  с  министерствами и

 ведомствами.  Увеличилась в декабре-месяце проплата против

 ноября  почти  в  2 раза, однако ситуация осень сложная, и

 сегодня   мы   требуем  и  просим  предприятия,  чтоб  они

 произвели текущие проплаты.

      Правительство   изыскало   возможность   и   выделило

 Министерству   энергетики   вот  в  последние  12  дней  3

 триллиона  карбованцев средств для приобретения топлива за

 пределами    Украины.   Такие   договора   заключены.   На

 сегодняшний день за 21 день поступило 260 тысяч тонн угля,

 140 -из России, 10 -из Казахстана, и 110 тысяс из Польщи.

      Набирают  мощность  атомные  станции,  на сегодняшний

 день  загрузка  атомных станций составила 109, то есть 10,

 ну  почти  11 мегаватт. То есть электростанции вышли на ту

 мощность на которую обещали, о которой я вас докладывал на

 предыдущем заседании Верховного Совета.

      Однако  даже  вот эти меры, которые сегодня обязывают

 все  предприятия  и такие лимиты разработаны и доведены до

 предприятия     максимально     ограничить     потребление

 энергоносителей   и   потребление   электроэнергии,  какие

 решения приняла комиссия? я                             - 128 - я 

      Значит  в  соответствии с распоряжением Президента от

 17   числа  и  протоколом  заседания  Кабинета  Министров,

 которое   произошло  10  числа  комиссия  рассмотрела  все

 возможные варианты и приняла такие меры.

      Значит   мы   обязали   органы  власти,  руководители

 министерств  и  ведомств решить вопросы, перевести гарячие

 водоснабжения  населения по утвержденному графику, то есть

 3  часа  утром и 3 часа вечером, после 20 часов для того.,

 чтобы  сократить  расход газа повышение темперетаруры воды

 на  один градус по системе отопления централизованого дают

 экономию по Украине 4 миллиона кубов газу.

      Сегодня  решен  вопрос  договоренность  может быть не

 неординарна,   но   согласован  режим  работы  телевидения

 центрального  и  местрого  с  19  до  23  часов, поскольку

 мощность  сегодня  всей  трансляционной сети составляет по

 Украине  800  мегават,  то-есть  это мощность двух крупных

 металлугрических комбинатов.

      Прийнято  решение отключить все то освещение, которое

 является  излишним,  в том числе и в ночное время. Кой хто

 показывает   на   фонари,  я  тоже  вижу.  За  исключением

 аварийного  освещения, ну, естественно, минимума освещения

 улиц, рекламы выключить и так далее.

      Сегодня  на  определенное  время  есть  необходимость

 остановить   энергоемкие  предприятия,  кроме  предприятий

 непрерывного    цикла    и   тех,   которые   обеспечивают

 жизнедеятельность    населения.   Такие   графики   мы   с я 
 я                             - 129 - я 

 минитерствами и ведомствами согласовываем.

      Начать,  учитывая  ранее  принятое  решение  Кабинета

 Министров по вопросам газопотребления. Значит, мы повысили

 требования к исполкомам для выполнения лимитов и режимов.

      И  вот,  как  мне сказал Игорь Александрович Митюков,

 что  есть  сегодня договоренность с Международным банком о

 выделении  кредита,  кредитной помощи Украине, в том числе

 часть    этого    кредита    для   погашения   долгов   за

 энергоносители.  Завтра  Правительство  выйдет в Верховный

 Совет с просьбой ратифицировать этот договор для того, что

 на следующей неделе Украина была в состоянии получить хотя

 бы  100  миллионов  долларов,  направив  их  на расчета за

 энергоносители.

      Поэтому,   заканчивая   свою   информацию,   я   хочу

 откровенно   и   прямо   сказать:  ситуация  чрезвычайная,

 отдельные  предприятия  прийдется  остановить  до тех пор,

 пока  не решиться вопрос увеличения поставок энергоносиив.

 Вчера  наша  делегация  возвратилась  из  Москвы, где вела

 переговоры   по   Туркмении,   во  вторник  вылетает  наша

 делегация в Узбекистан во главе с минстром Голубченко, где

 будет  вести переговоры, в том числе и на поставку газа из

 Узбекистана.  Но основное требование -это проплата долгов.

 Если  предприятия  не  будут  платить  и местный бюджет не

 будет   платить  за  энергоносители,  ситуация  может  еще

 ухудшиться.

      Дело  в  том,  что  там  связано  по  двум  позициям, я 
 я                             - 130 - я 

 поскольку  Узбекистан попросил согласовать спецификацию на

 поставку  метало  продукции  в  основном металлургического

 комплекса,  и  есть  часть  вопросов,  которая  связана  с

 продовольствием,    то    едут   представители   Минпрома,

 Министерства сельского хозяйства, то есть по тем позициям,

 которые   Узбекистан   попросил.   Мы  по  Узбекистану  по

 договору, который заключен, свои обязательства выполняем.

 

 

      ГОЛОВА.   Так  є  необхідність  задати  питання.  Але

 давайте  так.  Мы  повинні  врахувати,  давайте  дійсно 15

 хвилин  відведем  на  запитання,  а  потім  я зрозумів, що

 виникло  питання  щодо  тієї  позики, про яку сказав віце-

 прем'єр,  ми  тоді ще окремо послухаем Юрія Олександровича

 Мітюкова,  тому  що  якраз  є пропозиція сьогодні прийняти

 рішення  про  ратифікацію  цієї  угоди.  Так.  15  хвилин,

 давайте  проголосуем  за  те  щоб  15 хвилин на запитання.

 Включить систему будь ласка.

      Так прошу записатись до запитань.

      Я думаю досить. Покажіть на моніторі.

      Так, будь ласка, депутат Корпачева.

 будь ласка, депутат Карпачова.

      Відмовляється,  Ніна  Іванівна. А, Старовойтова, будь

 ласка. Включіть Старовойтову.

 

      СТАРОВОЙТОВА я 
 я                             - 131 - я 

 

      Уважаемый Анатолий Федорович!

      Скажите,  пожалуйста, при том чрезвычайном положении,

 которое  у  нас  с энергорессурсами, экпортируем мы их или

 нет  за рубеж. Анализировали мы в этом отношении, не можем

 ли мы там иметь какие-то, скажем, резервы или рессурсы.

      Спасибо.

 

      _______________  По  экспортированию за рубеж. Да, мы

 экспортируем,   но   кроме   энергорессурсов.   Всего   по

 межправительственным   договорам   мы  экспортировали  при

 квотах,   которые   были  4  миллиона,  всего  на  экспорт

 отправлено  1,  9  миллиона  тонн  угля.  Это  в  основном

 Болгария,  Молдавия,  сегодня  поставки  такие прекращены.

 Других    энергосителей   мы   за   пределы   Украины   не

 экспортируем,  за  исключением продукции металлургического

 комплекса  и  химии,  деньги  от  реализации которых, идут

 полностью  на  покрытие  наших проплат российского газа, в

 долларах США.

      Электроэнергию   мы  экспортируем  через  Бурштынскую

 станцию,  за  счет поставок нам в Венгрии, угля из России.

 То   есть,  мы  за  поставленный  на  эту  станцию  уголь,

 расчитываемся  электроэнергией  с  венграми.  Этот экспорт

 составляет, я вам могу сказать сейчас по цифрам, это очень

 мизерные  цифры  -25 процентов электроэнергии остается для

 нужд Украины. я 
 я                             - 132 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь  ласка,  депутат Кочерга, Луганська

 область.

 

      247  избирательный  округ, Луганская область, депутат

 КОЧЕРГА

 

 

      КОЧЕРГА

      (    виборчий округ)

      Анатолий   Федорович,   вы   сказали,   что  угольная

 ропмышленность  наращивает угледобычу. Это благодаря тому,

 что потребовали шахтерские коллективы: все-таки образовано

 на   Украине   Министерство  угольной  промышленности.  Но

 хотелось  бы,  чтобы  вы  сказали  все-таки - как же будет

 решаться со стороны Кабинета Министров вопрос материально-

 технического  снабжения  угольной  отрасли?  И  особенно -

 продовольственного   снабжения   шахтерских   городов.   В

 настоящее   время  сложилось  критическое  положение!  Тем

 болле,   мы  неоднократно  предлагали  Кабинету  Министров

 внести   предложение   по   вопросу   отмены   предоплаты.

 Предоплата - главный  камень  преткновения  на сегодняшний

 день!  Даже  в  нашем  шахтерском городе комбинат, который

 имеет   в  своем  расположении  крупы...  Ну,  а  торговые

 организации  не  имеют средств для выкупки предоплаты этих

 круп...  И  люди  не имеют возможности, значит, приобрести я 
 я                             - 133 - я 

 эти товары.

      И  второй  вопрос.  Что делается по выполнению пятого

 пункта Постановления от 10. 12. ___, которым предусмотрено

 выделение угольной отрасли 6, 3 триллиона карбованцев, так

 сказать,  кредитно-целевых? Пожалуйста!

 

      ДЮБА А.Ф.

      По  организации снабжения и увеличения добычи. Ну, вы

 сегодня  знаете,  что  в  связи  с тем, что государство не

 принимало  на  себя  обязательство  по снабжению основными

 видами ресурсов, а только определенной номенклатуры. Такое

 же  положение  сегодня  сохраняется  на 1995 год... Есть в

 протоколе   распоряжение,   то   есть  Указ  Президента  о

 преобразовании   сегодня   государственного   комитета  по

 материально  техническим  ресурсам  в кампании Укрресурсы,

 которые возмет на себя как орган державний, возмет на себя

 снабжение  по основной номенклатуре угольных предприятий и

 такая номенклатура угольщекама подана и будет решаться.

      Все остальное преобретение будет идти как на рынке то

 есть за счет прямых договоров.

      По   вопросам   снабжение  и  продовольстве.  Министр

 угольной промышленности вышел с предложением о так сказать

 о   возрождении  сегодня  системы  рабочего  снабжения  по

 угольной    промышлености,    с    образованием   главного

 управление,   то   есть  это  бывшее  Главурса,  есть  ряд

 вопросов,    которые    связанные    сегодня    с   фондом я 
 я                             - 134 - я 

 государственного   иммущества,   по   тому   что  ряд  уже

 приватизированные  и  практически сегодня эту систему надо

 создавать заново.

      По-третьему  вопросу.  Я  перед  вами выступаю уже не

 первый раз.

      Я  подымал вопрос о кредите угольщиков 10 октября, на СТанислав  Васильевич Янко, подержал меня здесь прошлый раз

 я   выступал  об  этом  кредите  10  декабря  на  Кабинете

 Министров  есть  записано решение однако Национальный банк

 не   идет  сегодня  на  выделение  кредитов  6  триллионов

 мотивируя небходимостью ввода дополнительной эмиссии.

      Сегодня  на  Кабинете  Министров мы еще раз этот ос и

 будем  просить  Верховный  Совет  уже в который раз решить

 вопрос  выделение  кредитов иначе мы потерям больше чем мы

 сегодня просим.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

      _______________  По  вопросам  предоплаты.  Ну, у нас

 системы  предоплаты  нет.  Поэтому, на 1995 год, поскольку

 сегодня  ликвидирова  госзаказ,  остается госконтракт, то-

 есть сегодня угольщики дали предложение: 30 процентов угля

 пустить  на  вольную продажу, то-есть по прямым договорам.

 Во всяком сулчае в проекте на 1995 год впросо стоит так, и

 в   соответствии   з   заключенными   договорами,   должен

 отрабатываться механизм оплаты. я 
 я                             - 135 - я 

      Конечно  не  дело  сегодня,  что  сегодня все должны.

 Вчера  мы  собирались  на  уровне министерств. Сейчас идет

 вопрос по взаимозачету. Энергетики и угольщики практически

 расчитались   друг   с   другом.   Сегодня  большие  долги

 Министерства   промышленности,  в  основном  коксохимиков,

 которые  должны  сегодня  угольщикам  4,  7  триллиона, но

 обещают  в  течении  трех-четырех дней погасить эти долги,

 нормально выплатить зарплату.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  просив би, все-таки, задавати питання

 по  суті і лаконічно. У нас мало часу, і я прошу всіх, хто

 буде задавати,  перш за  все... Кузнєцов, будь ласка.

 

      КУЗНЄЦОВ.

      127, Кузнецов, фракция "Коммунисты Украины" .

      Анатолий Федорович! У меня такие два вопроса.

      Первый  вопрос.  Просчитывались  ли Кабинет Министров

 убытки  от остановки предприятий ибо, насколько я понимаю,

 речь   идеть   об  остановке,  прежде  всего,  предприятий

 металлургического  комплекса?  А  это предприятия, которые

 обеспечивают   основной   экспорт   Украины.  То-есть,  мы

 останавливаем  эти  предприятия,  экспорта  с  Украины  не

 будет, долларов не будет, рассчитываться за газ нечем. То-

 есть,  мы  проблемы  загоняем  в  угол  и  усугубляем. Это

 первое. я 
 я                             - 136 - я 

      И  второе.  Вот вы сказали о том, что предприятия эти

 будут  остановлены.  А кто же будет платить людям вот этим

 заработную   плату,  на  что  люди  будут  жить,  если  мы

 остановим предприятия металлургического комплекса?

      И  последнее  у  меня-ремарка.  Вы сказали, что мы не

 поставляем  энергоресурсы  за  пределы Украины, кроме 1, 9

 млн.  тонн угля, но, насколько мне известно, мы продолжаем

 экспортировать    электроэнергию    в   Польшу,   Венгрию,

 Чехословакию.  Экспорт  мы не сокращаем. Вы меня извините,

 мы   обеспечиваем   занятость   всех  и  в  Венгрии,  и  в

 Чехословакии,  а  у  себя вообще все отнимаем. Пожалуйста,

 ответьте на эти вопросы.

 

 _______________  Я  бы  попросил  информацию  не выносить,

 которая  не  подтверждена  данными.  Я  начну  с  третьего

 вопроса.

      Экспорт  электроэнергии  у  нас есть по договорам, по

 межправительственным.   Мы  должны  угоды  выполнять.  Нам

 Венгрия  пошла  навстречу:  поставляет на бурштын уголь за

 счет  российских  долгов.  Россия  должна Венгрии, Венгрия

 завозит  уголь  на  бурштын,  и  при  нашем  обязательстве

 экспортировать  каждые сутки 9, 1 млн. кВт. электроэнергии

 мы  всего проэкспортировали вчера только 7, 4. То есть, мы

 даже не выполняем свои обязательства.

      Других   каких-то   прямых   договоров   на   экспорт

 электроэнергии    сегодня    по    Минэнерго    нет.    Но я 
 я                             - 137 - я 

 межправительственные,  извините,  мы держава и должны свое

 слово  держать.  Но это мизер. Если мы вчера потребили 672

 млн.,  а экспортировали только 8, можете понять -это всего

 0, 8 % нашей электроэнергии.

      По вопросу металлугрического комплекса. Мы сегодня (и

 металлугри   могут   это  здесь  подтвердить)  максимально

 пытаемся  обеспечить работу металлургического комплекса, в

 том  числе  рудников  и  металлургов.  И  любая  остановка

 предприятия  -вынужденная,  вот  с  таким  положением идет

 только по согласованию с министерстовом промышленности, мы

 понимаем,  что  сегодня  основное  поступление валюты, это

 металургия   и  химия.  Поэтому  мы  стараемся  максмально

 сохранить, так сказать. работу этих предприятий.

      Ну,  по  вашим  вопросам,  кто  будет  заплату платить,

 значит,  уйдем  вынуждено  в  отпуск, хотим мы этого или не

 хотим,  в  противном  случае, в противном, можно улыбаться

 как   угодно.   Мы  сегодня  работаем  на  частоте  49,  2

 енергетики  сидят  и знают, что это такое, если мы сегодня

 не  будемб  поддерживать  частоту  49,  2 и 3 у нас пойдет

 автоматическая  отключения  от сетиЯ, расбалансировка всей

 енергосистемы  с  остановкой атомной станций и потом будет

 стоять не только металургия или торговля, или кто-то будет

 стоять  все.  И для того чтобы вывести с этого режима надо

 минимум  неделю.  Поэтому  мы сегодня вынуждены вы поймите

 вынуждены еще раз повтряю при падении в сети, мы вынуждены

 отключать   ну   я  сказал  что  атомщики  выполнили  свое я 
 я                             - 138 - я 

 обязателььсто   и   сегодня  работает  атмная  станция  11

 мегават.  Это  то  что  обещал  Умань  здесь  на Верховном

 Совете.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка депутат Донченко.

 

      ДОНЧЕНКО   259  Старобельський  избирательный  округ.

 Анатолий Федорович я здесь. Анатолий Федорович у мея такой

 вопрос   я  задавал  такой  вопрос  первому  вице-премьеру

 Пензенику,  и  я  хотел бы может быть от вас услышу ответ.

 733   постановлениея,   закладывалось  с  целью  получения

 дополнительных финансов в бюджет.

      Получили  ли  мы  эти  финансы  или  мы  только людей

 поставили на  колени?

      И,  если  получили, то -сколько денег получили и куда

 они делись?

      Второй вопрос. Свободный валютный курс, о котором так

 упорно   Пензенык   всем  рассказывает,  что  это  -только

 спасение.   У   меня  складывается  впечатление,  что  это

 наоборот.  Наша петля на шее. Спасибо.

 

      ____________   Что   я  вам  могу  ответить?  Я  несу

 ответственность за топливно-енергетический комплекс. Я вам

 должен   сказать,   что  сегодня,  сегодня,  так  сказать,

 установление    реальных   цен   на   енергоносители,   на

 електроенергию  и  пересмотр  тарифов  на  газ  в какой-то я 
 я                             - 139 - я 

 степени  в какой-то степени позволили немножко енергетикам

 вздохнуть.  Хотя  они  имеют  большие  долги и производить

 сегодня  текущие  проплаты  и  за  счет  получения денег в

 бюджет,  я сказал, что мы выделили енергетикам 3 триллиона

 только  в  декабре  -кредита, для того, чтобы выйти вот из

 этого критического положения.

      Что  касается  остальных, так сказать, ньюансов этого

 економического,   так   сказать,   принятого  решения  -то

 пожалуйста,  вопрос  задаст тот, хто этим вопросом владеет

 более четко, чем я.

      В бюджет частично деньги поступили, но вот эти цифры,

 которые я назвал, это чисто неплатежи предприятий.

      Вы  разводите  руками, хотя вы только недавно приняли

 решение  об  утверждении  дефецита бюджета 117 триллионов,

 что я вам могу сказать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Давайте   останнє   питання,   депутат

 Кириченко, і закінчимо.

 

      Лохвицький   виборчий   округ,   Полтавська  область,

 КИРИЧЕНКО

 

      Шановний Анатолій Федорович!

      Ви  мабуть краще знаєте за мене, що сьогодні по Києву

 нормально    проїхати   автомобілем   не   можна.   Кругом

 автомобільні  пробки.  Мабуть немає бензину. А доживемо до я 
 я                             - 140 - я 

 весни,  я впевнений до весняно-польових робіт, для села не

 буде   катастрофічно   вистачати   енергоносіїв,  бензину,

 дизтоплива і так дальше.

      Що,  держава  не  може  енергоносії тримати під своїм

 контролем?

      І  запитання  такого  плану.  Чи  не  вважаєте  ви, я

 підтримую     попереднього    народного    депутата,    що

 лібералізація  валютного  курсу,  яка  штучно знизила курс

 українського  карбованця  до  російського  рубля і долара,

 зробила  нас  ще більшим боржником, а по суті банкрутом. І

 провела  до неспроможності розраховуватися за енергоносії,

 про  що  ви так нам доповіли. Адже це зробило (..........)

 спекулянтів  на  міжбанківській  валютній біржі, а держава

 стала банкруьтом. Як розуміти це? Дякую.

 

      _______________ Я начну со второго вопроса. Поскольку

 реформы    принимаются   в   соответствии   с   одобренной

 программой,  одним  из  требований  этих  реформ  является

 либерализация цен. И приравнивание курса к международному.

 То  есть  -к  обычной форме. Эти реформы идут. Какие будут

 последствия -мы с вами скоро посчитаем.

      А    теперь    по   сути   вопроса   по   обеспечению

 энергоресурсами  села  (я  так  понял) и нашей посевной. К

 сожалению,  к  сожалению,(надо это признать и, наверное, в

 какой-то  степени  здесь  виноваты  и мы...), сегодня имея

 своих ресурсов, то есть нефти - 4, 2 миллиона тонн добычи, я 
 я                             - 141 - я 

 по  государственному  контракту, то есть по договору между

 Россией  и  Украиной, мы завезли в этом году 3, 8 миллиона

 тонн  нефти. Итого это в общей сумме составило 8 миллионов

 тонн.  Вся эта нефть переработана, и все эти, так сказать,

 материалы    -    и   светлые   бензины,   дизтоплива   -

 направлены  только  на  бюджетную  сферу и только на село.

 Наши же потрбености сегодня в нефти составляют значительно

 больше.   Поэтому   вся   остальная   нефть  - это   нефть

 коммерческих структур, это давальческая нефть. И всего это

 обкем  18 миллионов, что явно недостаточно для того, чтобы

 закрыть  все  потребности  Украины.  Поэтому  все,  что вы

 сегодня    говорите:   "ездит   и   пробки"   -___________

 приобретение.  На 1995 год надо ставить вопрос, и я с вами

 совершенно  согласен.  Государство должно регулировать тот

 обкем  нефти,  который  нужен  для  госсферы  бюджета, для

 сельского  хозяйства. Все остальное - рынок. Все остальное

 будет покупать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую,   Анатолій   Федорович.  Шановні

 депутати,  шановні  депутати! Я думаю, що ті депутати, хто

 не задав запитання, розуміють, що ситуація дійсно сьогодні

 критична.

      До  речі,  ми  вже  вичерпали  час  нашого ранішнього

 засідання,  тому  давайте  ще  декілька  хвилин  буквально

 попрацюємо,   але  закінчимо  конкретним,  на  мою  думку,

 конкретним рішенням це питання. я 
 я                             - 142 - я 

      Ми  сьогодні  можем одне. Ми сьогодні можемо (давайте

 говорити  відверто!)  да,  тяжка  ситуація  за яку я дякую

 Анатолію  Федоровичу  хоч  і  змістовна,  але вона не дуже

 втішна ми можемо цю інформацію прийняти до відома.

      Але ви чули., що дійсно вчора була підписана угода із

 світовим   банком.  Про  надання  Україні  реабілітаційної

 позики  якраз для цих потреб про які ми сьогодні говоримо,

 у  нас  тут присутній і є віце-Прем'єр -Мітюков, який може

 дати  цю  інформацію  і  що  головне  ця  позика може бути

 одержана  Україною  на  буквально  на слідуючий день після

 того як буде ця Угода ратифікована Верховною Радою.

      У  нас  цього питання немає в порядку денному, але ми

 могли б з вами погодитися включити його тут буквально 2, 3

 як  кажуть  два,  три  рядки,  можна  було б його, якщо ви

 погодитеся  я  ще  раз  кажу, проголосувати для того., щоб

 завтра ці гроші могли прийти в Україну.

      Ми   одержимо   інформацію   Володимир  Романович  не

 хвилюйтеся  ми  одержимо інформацію, якщо ви проголосуєте,

 щоб ми включили це питання в порядок денний.

      Якщо  немає  заперечень, є прозиція все-таки прийняти

 до відома інформацію Анатолія Федоровича Дюби і включити в

 порядок денний,  будь ласка.

 

      _____________ У меня есть большая просьба к депутатам

 вам ситуацию охарактеризовали такой как она есть.

      Я  бы  вас  убедительно  просил  на  ряду  с тем, что я 
 я                             - 143 - я 

 правительство  Кабинета  Министров  ведет  разкяснительную

 работу   на   всех   овнях   вплоть  до  местных  радио  и

 телевиденье.  Я бы попросил, что когда возникают вопросы и

 люди   иногда   не  совсем  правильно  трактуют  положения

 убедительная  просьба  депутатов в своих округах обьяснить

 людям,   что   это  временные  меры  трудностей,  да,  они

 временные  и  они  будут  и  не  надо  тут  улыбаться  мне

 интересно вообще. То есть они е просьба обьяснять, чтоб мы

 могли так сказать нормально выйти с этого положения.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так  я  ставлю  на  голосування питання,

 прийняти інформацію Уряду до відома  .

      Прошу проголосувати.

      Після голосування я дам.

 

      "за"

 

      Ну,  рішення  не  прийнято,  але ми іншого рішення не

 приймемо зараз.

      Я  просив  би,  все-таки,  ми можемо сьогодні, ще раз

 скажу,  зробити конкретний крок. Тому дуже просить депутат

 Чукмасов,  я тільки йому даю слово, ми і так вичерпали наш

 регламент.

      Будь ласка. Включіть Чукмасова.

 

      ЧУКМАСОВ. я 
 я                             - 144 - я 

 

      У  меня  конкретное  предложение.  Я прошу секундочку

 внимания.  Мы  уже  несколько  раз  слушаем  здесь и вице-

 премьера,  но,  к  сожалению, положение никак не меняется,

 поэтому есть более конкретное  предложение на будущее.

      Во-первых. С таким отчетом или информацией, все-таки,

 должен выступить премьер-министр. Была  подготовка к зиме,

 подготовка    промышленности,    всего   металлургического

 комплекса,  я уже приводил такой пример, что если за такую

 подготовку  к  зиме  на  любом  из  заводов  выступил  так

 начальник  цеха,  его просто бы выгнали с производства. Не-

 было  б  ничего  другого, никто б не принимал ни во что во

 внимание.

      Просьба   большая.  Сегодня  должен  выступить  здесь

 премье-министр  с  отчетом  о  подготовке промышленности к

 работе в зимних условиях, о работе, о тех потерях, которые

 допущены  и  кто виноват. Тем более, что вчера Президент в

 своем  выступлении  сказал, что 90%, наверное, там и 99, -

 это  личные  упущения  административные. Кто? Есть всегода

 фамилия,   имя,   отчество   у  этихтоварищей,  кторые  не

 выполняли,  и,  наверное, за это нужно нести самую суровую

 ответственность.

      Поэтому  просьба,  чтоб  больше  мы  здесь не слушали

 вице-премьеров.  Есть  премьер-минстр, есть правительство,

 которое  за  ним, он должен доложить и рассказать, сколько

 времени  будут люди гулять в отпусках вынужденных, сколько я 
 я                             - 145 - я 

 времени  будет  еще  стоять производство. И вообще я хотел

 поинтересоваться  у Анатолия Федоровича, кто, интересно, в

 Министерстве  промышленности  дает разрешение на остановку

 предприятий. Известна ли фамилия этого человека?

 

      _______________  Я  вам обкяснял, если вы внимательно

 слушали.   Когда   возникает   падение   частоты  в  сети,

 срабатывает  аппаратура  автоматики, которая не зависит ни

 от  министра, ни отвице-премьера, ни от кого. то есть идет

 в  соответствии  с Регламентом отключение. Для того, чтобы

 отрегулировать  систему и предупредить такие нежелательные

 моменты,  Министерство  энергетики  вместе с Министерством

 промышленности  (товарищ  Семенюк  и  товарищ  Голубченко)

 согласовуют    график    в    соответствии    с    лимитом

 энергопотребления   возможности  и  отключают  в  плановом

 порядке,   для   того,   чтобы   не   было  неожиданности,

 останавливаем  в плановом порядке. Сегодня по Харькову, по

 Днепропетровску   и   т.   д.  согласованы  облиспокомами,

 руководителями предприятий, отдельные предприятия работают

 три  дня,  два дня не работают 3 дня два дня не раболтают,

 то  есть  все вопросы согласуються на уровне руководителей

 министерств, я назвал 2 фамилии.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати  я  думаю, що можно було б

 задати  ще  дуже  багато  питань  я  б  не  хотів  щоб  ви

 переступали   до  другого  сесії  питання  і  ивідповідей. я 
 я                             - 146 - я 

 Давайте ми все-таки домовимся я вважаю що можно погодитись

 з тим що каже депутат Чукмасов. Він має рацію і ми до речі

 минулого  разу  домовлялись  що  в  цьому  відношеннітреба

 навести  порядок  треба  мати  окремий  день  чи то раз на

 місяць  чи  ра  на  тиждень чи як ми вирішем, для того щоб

 день   цей  уряду  був  і  мали  систематичну  і  кнкретну

 інформацію,  бо  цю  інформацію  ми  фактичо  організували

 буквально так с коліс.

      Тому  давайте  підтвердимо те рішення яке ми прийнялв

 раніше.  Щрдо  цього  питання конкретному в свойому виразі

 яке  може  сьогодні  вийти  на  наше рішення. Я сказав яка

 сьогодні є потреба.

      Я  перед тим як поставити на голосування щоб включити

 його   до  порядку  деного  зачитаю,  щоб  ви  розуміли  є

 можливість  сьогодні  і його роздрукувати, роздати, але ми

 затрамаемо час.

      Послухайте.

      Ви будете приймати рішення.

      Значить  закон  Украіни  про  ратифікацію  угоди  між

 міжнародним  банком  реконструкції та розвитку про надання

 Україне  реабілітаційної  позики.  Верховна  Рада  України

 постановляє:  угоди  між  Україною  та  міжнародним банком

 реконструкціі    та    розвитку    про   надання   Україні

 реабілітаційної позики підписано в Вашингтоні 22 грудня 94

 року ратифікувати. По цьому питанню, якщо ми його включем,

 ми дамо слово Віце-прем'єру... Ну почекайте. Ми дамо слово я 
 я                             - 147 - я 

 Віце-прем'єру,  і  послухаємо і про умови і про все те, що

 відноситься до цього питання.

      Тому,  я пропоную, все-таки, давайте ми проголосуємо:

 включаєм   сьогодні   -будем   розглядати   сьогодні,   не

 включаем - будем розглядати завтра.

      Голосуєм.  Хто  за  те,  щоб  включити  це питання до

 порядку денного?

      (Шум в залі)

      Ну що змінить ваша процедура?

      Ну голосуйте -"проти". Голосуйте.

 

      "За"

 

      Рішення не прийнято.

      А  тепер,  будь ласка, по процедурі. Будь ласка. Будь

 ласка, Заварзін.

      По процедурі.

      Включіть Заварзіна.

 

      ЗАВАРЗІН.

      129 Красноармейский, Николай Заварзин.

      Значит,  прежде  всего  по тому вопросу, что вы сразу

 говорили  мы должны заслушивать, там, и так дале, мы должны

 время  выделять  согласно регламента и я уже поднимал этот

 вопрос. Две два раза в неделю с 16 до 18 Кабинет Министров

 должен  вот здесь отчитываться перед нами по тем вопросам, я 
 я                             - 148 - я 

 которые   мы   поставим.   Это  Регламент  и  давайте  его

 выполнять.

      Дальше.  Нарушение  снова  сейчас со стороны вас Олег

 Олексеевич,  в  том  плане,  что  вы  вот  такой серьезный

 вопрос, пытались поставить на слух. Но ведь нельзя нам без

 экономических  выкладок  смотреть  вот  это  всё. Дайте на

 завтра,  на  утро,  мы  же работаем нормально. Утром бы мы

 посмотрели спокойно.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається ваше зауваження. Дякую.

      Будь ласка, Носов по процедурі.

 

      НОСОВ

 

      Шановні  депутати!  Я  просив  би  вас  голосувати за

 включення,   але   згідно   з  Регламентом,  цей  документ

 включається   в   другий  розділ  порядку  денного  сесії,

 передаються   на   підготовку   в   комісії,  вона  збирає

 матеріали,  в  тому  числі, дуже цікаві матеріали, за який

 рахунок,   мають  на  увазі,  потім  розрахуватися,  якими

 заходами,  виносять  на  сесію. А зараз ми взяли і взагалі

 його не включили. Це ми не вірно, на мій погляд, зробили.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю,   що  ми  до  цього  питання я 
 я                             - 149 - я 

 повернемося завтра.

      Будь ласка, Віктор Іванович Суслов.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые депутаты!

      Материал   этот   поступил   официально  от  Кабинета

 Министров,  сейчас  орн  вам  раздается. Я считаю, что 153

 голоса,  которые  были  поданы за включение в повестку дня

 достаточно  по  нашему  Регламенту.  Так ведь? Достаточно,

 одной третьей депутатов.

      Конечно,  по  правилам  нужно было бы рассматривать в

 комиссиях,  обсуждать, готовить. Но речь идет о том, что в

 случае  одобрения  этого  договора, мы получаем эти деньги

 немедленно,   они   предназначены  для  покрытия  дефицита

 государственного  бюджета,  в  части  оплаты  критического

 импорта.  То  есть,  сразу  появляется  возможность начать

 платить за газ.

      Естественно,  если  мы  затянем  принятие  решения на

 несколько   дней,   мы  на  несколько  дней  позже  начнем

 осуществлять эти проплаты на условиях наступивших холодов.

 Лучше,  все-таки,  сделать  раньше,  тем  более, что иного

 решения  у  Верховного  Совета  Украины, кроме ратификации

 договора  в создавшейся сейчас ситуации, нет и не будет, а

 условия этого договора выгодные.

      У  нас  здесь присутствует вице-премьер Митюков Игорь я 
 я                             - 150 - я 

 Александрович, который готов сейчас детально рассказать об

 условиях  договора,  процентных  ставках, сроках и прочем.

 Так  что  если  мы хотим, чтобы промышленность так же само

 работь как работало, мы должны его ратифицировать.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте  порадимся.  Я розумію, що ми не

 прийняли  рішення, і зараз мені скажуть депутати, що ми не

 набрали   необходної   більшості  голосів  для  того,  щоб

 прийняти  інформацію Уряду до відома. І по регламенту вони

 будуть  праві. Але ми з вами давайте теж підходити реально

 до  життя,  яке  у  нас  сьогодні  є.  Чи ми зберем ці 200

 голосів,  202  голоси  чи ні, ми нічого сьогодні іншого не

 зробимо  до покращення реальної ситуація, як те, що можемо

 зробити.

      Ми  можемо  сьогодні  зробити  -розглянути те, що нам

 пропонує  сьогодні  Уряд.  Це не значить, що ми це питання

 обов'язково  повинні  вирішити,  як  кажуть, позитивно. Ми

 повинні  послухати  Уряд.  Ми добивалась того, щоб прийшов

 віце-прем'єр  і  нам розповів про енергетичну нашу кризу і

 як з неї виходити.

      Сьогодні  є  ще  один крок для того, щоб це вирішити.

 Сьогодні   у   нас  є  ще  один  віце-прем'єр,  який  може

 розповісти про ці кроки, які приймаються урядом і про які,

 до речі, наші депутати всі знали. всі про це знали. І тому

 мені  здається,  що я все-таки просив би вас проголосувати я 
 я                             - 151 - я 

 сьогодні  поіменно  за  включення цього питання до порядку

 денного і відвести все-таки десь ще півгодини чи 20 хвилин

 (скільки там треба) для того, щоб розглянути це питання.

      (Шум в залі).

      Ставлю... Так, давайте проголосуєм. Будемс голосувати

 за поіменне? Чи зразу...?

      (Шум в залі).

      Ставлю на поіменне голосування!

      (Шум в залі).

      Ну,  ви  ска...  ви  виразите  своє  пря голосуванні.

 Давайте - поіменно проголосуєм.

      Ні,  давайте  не  порушувати  -голосуєм  за  поіменне

 голосування. Все!

      (Шум в залі).

      За поіменне голосування!

      ЗА -

      Ставлю  на поіменне голосуавння питання про включення

 до  порядку  денного  проекту Закону про ратифікацію даної

 Угоди.

      (Шум в залі).

      Вона роздана у вас!

      (Шум в залі).

      Я  не  зрозумів!  Документи...  Кияшко, що? Документи

 роз.... Кияшко! Включіть Кияшко!

      (Шум в залі).

 я 
 я                             - 152 - я 

 

      КИЯШКО.108 Донецк Соцфракция .

 

      Олег Алексеевич!

      Тот  вопрос который сейчас ставится на в повестку дня

 он конечно важен и рассматривать его надо.

      Но с другой стороны мы только получили эти документы?

 Еслы  мы  будем  ставить вопрос в повестку дня сегодня для

 того, чтобы рассматривать завтра с утра я буду голосовать"

 за",  если же мы ставим вопрос о включении и рассматривать

 сразу я буду голосовать против.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Шибко. Я зрозумів.

 

      ШИБКО 82 избирательный округ.Город Днепропетровск.

 

      Я рекомендую, уважаемые мои коллеги сегодня заслушать

 Митюкова он здесь включить это в повестку дня, а принимать

 решение  завтра  в  10  часов. После обдумывания того, что

 скажет  Митюков и то, что мы прочитаем иначе если мы будем

 долго  думать  или не брать долг вымрем как мамонты в этом

 зале .

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте  принципово.  Давайте,  ну  будь

 ласка назвіть номер.

 я 
 я                             - 153 - я 

      _____________

 

      Шановні колеги!

      Я  хотів  би,  щоб  дійсно  ми  розглянули це питання

 завтра, але перед цим потрібна інформація Уряду про те, що

 ми експортуємо, які експортні зобов'язання ми не виконуємо

 перед  Росією  -це  по  м'ясу  і по цукру. І про те, що ми

 беремо  за  енергоносії,  які йдуть через Україну по наших

 трубопроводах.

      Чому  ми  маємо  таку велику заборгованість? Ми будем

 покривати  за  рахунок  того, що нам будуть давати з цього

 самого  банку,  валютою  будем покривати. А можемо якось і

 самі  трохи  дещо,  частину  цього  покрити.  (..........)

 Давайте не будемо втягуватись знову, щоб за рахунок нашого

 народу    ми   брали   цей   бор   і   потім,   розумієте,

 розраховувались.

      Дякую.

      Дайте нам цифровий матеріал.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мастицький, будь ласка.

 

 

      МАСТИЦЬКИЙ.

 

      Шановні   депутати,  я  думаю,  що  є  сенс  сьогодні

 погодитися  з  пропозицією,  щоб  все-таки заслухати віце-

 прем'єра,  який присутній в цьому залі. Ми можемо вийти на я 
 я                             - 154 - я 

 проблему:  чи  приймати  рішення сьогодні, чи відкласти це

 рішення  назавтра,  чи на інший час. Тому я пропоную зараз

 перейти до того і заслухати віце-прем'єра.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте  так.  Давайте  вийдемо  з  цієї

 колізії  таким чином. Я хотів зовсім буквально, як кажуть,

 додержатись  Регламенту,  якщо  ми  не  включили в порядок

 денний,  ми не обговорюємо. Але у нас... Давайте вийдемо з

 колізії   таким  чином:  у  нас  була  в  порядку  денному

 інформація  уряду  про  ситуацію  в енергетичній нашій цій

 галузі,  так?  Це  питання  пов'язане. Тому, я думаю, ми в

 тому  ж  плані  можемо  послухати  сьогодні  віце-прем'єра

 Мітюкова.

      Нема заперечень? А тоді будемо приймати рішення.

      Ігор Олександрович, будь ласка.

      Не   обов'язково.   Я   ще   раз  кажу:  це  було  не

 обов'язково. Хоча було б краще.

      Ігор Олександрович, будь ласка, по цьому питанню.

 

      МІТЮКОВ.

 

      На  ваш розгльяд виноситься інформація про угоду, про

 надання    Україні    світовим    банком,    так   званої,

 реабілітаційної   позики.   Це   стандартна   позика,  яка

 надається  світовим  банком  країнам,  які  знаходяться  в

 стадії   трансформаційної   економіки.   Такі  позики  вже я 
 я                             - 155 - я 

 отримані  Росією,  отримані  Білорусією  та Молдовою умови

 позиків стандартні, позика надаеться не під заклад якогось

 майна  або  товарів,  або валютних авуарів. А під програму

 ринкових  перетворень,  і  аналіз фахівців світового банку

 довів  так  немає  започаткувавші цю програму уряд України

 взявши  на  себе  зобов"язання по поверненню позики будуть

 здатні  розрахувати  позику  згідно  з тими термінами, які

 визначені,  обсяг позики піимільярда доларів, 500 міліонів

 доларів  США,  термін  позиків  17  років, є можливість по

 умовам   позиків  не  сплачувати  основну  суу  позиків  а

 сплачувати  тільки  проценти.  Проценти  встановлюються на

 рівні  як  кажуть  найбільш  сприятливі  умови для кліенту

 середні   проценти   будуть   коливатися  згідно  від  7-8

 процентів   річних.

      Це  умови  надання  позиків,  кошти позиківя, можуть

 бути  використані  тільки  на  фінансування потреб дефіцту

 платіжного  балансу. Тобто якщо наш імпорт на сьогоднішній

 день перевищує експорт з Україною то на цей період поки ми

 робимо   структурні   перебудови   структурних  зін  нашої

 економіки.  І нашій промисловості сільському господарстві,

 світовий  банк дає нам кошти для фінансування різниці не з

 усього імпорту, а різниці між імпортом і експортом.

      Умови  надання  досить  чітко  визначені  угодою, яка

 складається з, дійсно -це великий документ, це 28 сторінок

 тексту.  Угода  ця  носить  суто банківський, я би сказав,

 бухгалтерський   характер,  де  оговорені  всі  процедури, я 
 я                             - 156 - я 

 пов'язані  з  перерахуванням  коштів,  з списанням коштів,

 порядком  припинення  дії,  порядком  інших бухгалтерських

 проводок,  які  забезпечують  виконання  позики,  а  також

 юридичне зобов'язання між кредитором і позичальником.

      Я   хочу   підкреслити,   що  згідно  з  Закону  "Про

 міжнародні договори" саме угода, а не дії Уряду подлягають

 ратифікації Верховною Радою.

      Що   нам  дасть  позитивне  рішення,  ваше  позитивне

 рішення  по  цьому  питанню?  Згідно  з  Угоди  по наданню

 позики, позика надається в три  етапи.

      Перший етап, хоча угода і надається на 1995 рік, то у

 нас  є  можливість уже в перш.., уже в цьому році отримати

 першу  частину  -100  мільйонів  доларів  США,  які будуть

 готові  вже  і можуть бути перераховані в разі позитивного

 рішення   на   валютні  рахунки  Міністерства  фінансів  і

 Національному   банку.  Тобто,  безпосередньо  на  рахунки

 Міністерства  фінансів,  і вони можуть розраховуватися, як

 доход бюджету.

      Друга  частина  -150 мільйонів доларів, буде надана в

 першому кварталі наступного року.

      І  третя  частина  буде  надана  у  другому  кварталі

 наступного  року.  Для  того,  щоб  отримати  ці кошти, ми

 повиннні   давати   документальне   підтвердження,   митні

 документи   та   рахунки   відповідні,  про  вже  фактично

 здійснений  імпорт.  І  на суму цього фактично здійсненого

 імпорту,  світовий  банк виконує перерахування відповідних я 
 я                             - 157 - я 

 коштів.

      Тому   сама   кредитна   база,   яка   працює,  не  з

 одномоментним  прорахуванням,  а  поступово  нарощує  свій

 обсяг  до  повного розміру 500 мільйонів доларів. Проценти

 нараховуються  на  фактично  видані  кошти,  а не на повну

 суму.

      Це  така  дуже коротка інформація по цьому. Я готовий

 відповісти на ваші запитання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   депутати,   я   що  хотів  би

 запропонувати.  Справа  в тому, що зараз уже приступили, а

 будуть  ще  працювати  сьогодні  три  комісії наші з цього

 приводу.  Це  Комісія  по  економічній політиці, фінансів,

 банків і бюджетна.

      Давайте мабуть, хай вони попрацюють над цим питанням.

 І  завтра  ми  вийдемо  все-таки  на той варіант, який нам

 потрібен.  І  по обговоренню його, і по прийняттю рішення.

 Комісії попрацюють, матимуть свої висновки. Я думаю, що це

 якраз  ті комісії, які мають змогу дати кваліфіковане своє

 враження,  і  свій висновок з приводу цього Закону. Так. У

 вас  по  мотивам цього питання? Костюченко! Ну, щось нове?

 Тільки  я  б хотів так: як що щось принципово нове... Будь

 ласка!

 

      КОСТЮЧЕНКО

      (    виборчий округ). я 
 я                             - 158 - я 

      Олег Алексеевич!

      Я  все-таки  предлагаю, коль мы проявили с вами такой

 партиотизм  и  будем  работать  в  субботу,  сегодня пойти

 пообедать,  мы выслушали информацию вице-премьера, и после

 обеда продолжить наш вопрос. Комиссии поработают за этих 2

 часа.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проголосуєм про це!

 

      КОСТЮЧЕНКО.

      Завтра?  Завтра не  будет кворума - мы этот вопрос не

 примем...

 

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.  Проголосуєм  про це. Так. Мовчан,

 будь ласка. Найда - і все.

      (Шум в залі).

      Пробачте,  Володимир  Романович,  не помітив вас. Дам

 вам слово теж!

 

      НАЙДА

      Шановні.....  Нічого...... казали....... багато......

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. В мікрофон!

 

      НАЙДА я 
 я                             - 159 - я 

      (Шум в залі).

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас хвилина залишилась!

 

      ___________ Олег Олексійович, шановні колеги!

      Критична    ситуація    змушує   нас   діяти   дійсно

 екстремально  відповідно  до неї. Нема чого нам переносити

 на  завтра,  тому  що коли горить хата -треба її рятувать.

 Коли   нам   дають   можливість  позичити,  ми  не  будемо

 розбиратися  про причини їх, вони відомі і треба їх дійсно

 висвітлювати сьогодні треба рятувати домни. Сьогодні треба

 металургійні підприємства.

      Я  вважаю,  що  треба  сьогодні  з  користатися  тією

 ситуацію  тим  паче,  що  це практика світова вже ми стало

 дійсно у заложниками лихварів міжнародних, але що зробиш є

 сьогодні  можливість  це  робити  і треба робити сьогодні,

 прошу   Олег   Олексійович,   і   прошу   шановні  колеги,

 проголосуємо  сьогодні  немає  чого  відкладати,  тому  що

 сьогоднішня  інформація  буде  впливати  на  інші  Урядові

 структури інших держав.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброе  зрозуміло.  Так, Марченко., будь

 ласка.   І  Найда,  Марченко,  я  все-таки  з  Найдо  хочу

 завершити.

 

      МАРЧЕНКО. я 
 я                             - 160 - я 

 

      Я  совершенно  не  против того, чтобы были нормальные

 отношения  между  государствами  и  государства друг другу

 помагали.  И  безусловно  надо этот вопрос рассмотреть и в

 случай  так  сказать  удовлетворительных  данных  или  там

 условий проголосовать за это.

      Однако  я вот хотел бы получить дополнительные данные

 поскольку здесь требования есть реформирования экономики и

 это  нужно  пусть  оно  йдет,  но  я  просил бы Александра

 Александровича   и   комиссию,  чтобы  дали  нам  практыку

 сведение  свободного  валютного  курса,  который  и  здесь

 требуют   у   нас,  что  дефицит  бюджета  уменьшился  или

 увеличился.  У  нас  государственный  долг  уменшился  или

 увеличился.   Тоже   самое   з   ценами,   тоже   самое  с

 реформированием.

      Поэтому я прошу вас завтра дайте нам такие информацию

 уже из нашей реальной практики для того, чтобы мы знали за

 что  сто  миллионов  нас получится выход из кризиса или мы

 вообще  загоним  нашу страну в разпродажу и развал эти 100

 миллионов.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.  Давайте,  я ще раз прошу, по суті.

 Найда, будь ласка, Найда і все.

 

      НАЙДА. я 
 я                             - 161 - я 

 

 

      396 округ, Херсон. Найда, фракция коммунистов.

      Я попросил бы увжаемое, все-таки, Правительство более

 четко   нам   давать   документы.   Мы  недели  две  назад

 ратифицировали   с   вами  тоже  соглашение  -угоду  между

 Украиной  и  Евпопейским  сообществом,  в котором написано

 целый  ряд  пунктов,  с которыми я не согласен, и загоняет

 нашу экономику на сегодняшний день куда-то в угол.

      Так  как  в  краткой  поянительной  записке  Кабинета

 Министров   написано,   что   должны   выполняться  четыре

 ключевых,  "взаємозамежних  елемента  ринвокої  економіки,

 це:  розгортання  процесу  приватизації,  перегляд методів

 управління, конкуренціі і так далі".

      Я  хотел  бы  хотя  бы  по  областям  иметь по одному

 экземпляру  жэтого  соглашения.  Иначе  мы  с  вами  снова

 ратифицируем бог знает что.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що у нас завтра при обговоренні

 цього  питання,  я  думаю,  що ми його включим затра, буде

 можливість   задати  питання  для  тих,  хто  буде  в  нас

 представляти   Уряд.  Ми  сьогодні  до  обговорення  цього

 питання  і до запитів, і до відповідей не приступали. Тому

 я  просив би ці всі свої враження, свої питання приберегти

 до заврішнього дня. я 
 я                             - 162 - я 

      Я   хотів  би  одне  сказати  тільки.  У  нас  будуть

 працювати сьогодні комісії з цього приводу. Хто хоче більш

 детально  до  цього  патання, так сказать, віднестись, хто

 хоче  сам  прийняти  участь,  хай прийде на ці засідання і

 попрацює разом із членами Комісії.

      Сьогодні  питання  про  включення в порядок денний ми

 ставити  не  будемо.  Якщо...  Ви хочете сказати, щоб дати

 питання,  подайте  його  у  письмовій,  ми  ж сесійний час

 витрачаємо,  і  радіо, і телебачення, і все інше. В кого є

 запитання,  будь  ласка,  подайте  до  Мітюкова, подайте в

 комісії.  Ось,  до  речі,  і  Микола  Янович  хоче з цього

 приводу сказати. Нє, тут у нас трибуна...

 

      _______________

 

      Уважаемые коллеги, (трибуну можна включить?)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Трибуну включіть, будь ласка.

 

      _______________Уважаемые  коллеги,  сегодня, когда (я

 удивлен)  я  сейчас,  прошу  прощения,  сидел в Комиссии и

 разбирался,  слушал по радио трансляцию -просто поразился,

 бегом  сюда  и  т.  д.  Мы  сегодня  приглашаем  на 15. 30

 Национальный  банк,  Митюкова  Игоря Александровича -вице-

 премьера,   министра   финансов,   всех,   кто  нужен  для

 рассмотрения  этого вопроса. Мы в нем разберемся, я думаю, я 
 я                             - 163 - я 

 и  завтра  вынесем  его на сессию, обговорив все абсолютно

 вопросы,. Всех депутатов, которые желают принять учатстие,

 приглаю: 15.30, Банковская 6, 613 комната.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Янович, ви правільно сказали, але

 погодьте  тоді  свою думку із Віктором Івановичем, тому що

 по його ініціативі я якраз і поставив це питання сьогодні.

 Так  що  ваша комісія, його комісія, Таранова хай попрацює

 сьогодні.  Все,  ми до цього домовились. Сьогодні до цього

 питання не повертаємося.

      Тепер  у  нас, я прошу пробачити. У нас сьогодні були

 пропозиції  з  місця,  вони  були вже і тому ми повинні їх

 проголосувати,  все-таки  зробити  перерву  і  працювати в

 вечірньому  режимі. Но була пропозиція, я маю поставити її

 на  голосування,  як  проголосуєм  так  і  примем рішення.

 Давайте  проголосуєм  за  те, щоб сьогодні ще знайти змогу

 працювати  в  вечірньому  режимі, хоча я розумію і комісії

 засідають  і  всі  інші  плани  уже побудовані дещо не так

 давайте проголосуем про це.

      Хто за те, щоб працювати в вечірньому режимі.

 

      За

 

      Рішення не прийнято.

      Одну хвилинку. Значить, ми сьогодні розглянули тільки

 частину питань, які були в нас в порядку денному. Сьогодні я 
 я                             - 164 - я 

 в  нас  нема  різного.  І  я  не  хотів  би,  щоб депутати

 зрозуміли,  що  це якась уступка чи то інше. Просто я знаю

 почуття  зараз  теж себе не дуже добро почуваю, я хотів би

 щоб  ми  йому задали одну хвилину, давайте проголосуєм про

 це.

      Добре,  проголосуем  про  те. Будемо різне ми сьогодні

 слухати чи ні. Якщо слухаєм різне, даєм слово Леоніду Івановичу.

      Про різне голосуєм, слухаєм, чи ні.

 

      За

 

      Перерва до завтрашнього дня, до 10 години. Спасибі.