Стенограма пленарного засідання

09 грудня 1994

 ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  9 грудня 1994 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     Доброго ранку, шановні народні депутати, журналісти та гості Верховної Ради!

 

     Я прошу  депутатів  підготуватися до реєстрації.  Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".

 

     У залі  зареєструвалися  314  народних  депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати!  Сьогодні  в  нашому засіданні бере участь висока делегація Республіки Болгарія на чолі з  Президентом  цієї держави Желю Желєвим. /Оплески/.

 

     У знак  поваги  до  нашого  близького  сусіда,  з яким у нас ніколи не було,  і я вірю,  ніколи не буде ніяких конфліктів, і в знак  поваги  з  приводу його приїзду сьогодні до нас надамо йому слово з трибуни Верховної Ради України. Прошу вас. /Оплески/.

 

     3

 

     ЖЕЛЮ ЖЕЛЄВ,  Президент Республіки  Болгарія.  Шановний  пане Президент! Шановний Голово Верховної Ради! Шановні депутати! Пані і панове!  Чотири роки  тому  з  цієї  трибуни  була  проголошена Декларація  про  державний суверенітет України,  була проголошена самостійність Української  держави  з  єдиного  і  недоторканного територією.

 

     5 грудня  1991 року Республіка Болгарія визнала незалежність України.  У такій спосіб  вона  засвідчила  свою  повагу  дружній сусідній країні,  у шість разів більшій за кількістю населення та територією від неї самої.

 

     Ми заявили  також  про  готовність  підтримувати   нормальні дружні відносини,  як це личить двом слов'янським народам,  котрі пов'язані між собою спільними культурно-релігійними традиціями  і підтримували один одного у боротьбі за національне визволення.

 

     Я з  особливим  задоволенням  прийняв  запрошення  виступити перед українською Верховною  Радою  під  час  першого  офіційного візиту  болгарського  державного  керівника в Республіку Україна. Для мене ця можливість  -  велика  честь,  честь,  яка  передусім залежить від доброго імені Болгарії тут.

 

     Є багато   причин   для   подібної   взаємної   симпатії  та близькості,  що  підсилюються  нашим   спільним   прагненням   до демократії і сучасної ринкової економіки.

 

     Ніхто не може усвідомити труднощі переходу краще за тих, хто їх відчуває на собі, взявшись розбудувати громадське суспільство, укріпити   його   демократичні   інститути,   реформувати  основи суспільного та  господарського  життя  країни.  Вимоги  великі  у зв'язку з чим обраного шляху

 

     4

 

     треба дотримуватися   рішуче  і  неухильно.  Микола  Бердяєв писав,  що демократія є та можлива форма суспільного ладу,  котра найбільше  відповідає  гріховній  природі  людини,  але  і дає їй найбільшу можливість виявити себе.

 

     Парламент як верховний законодавчий інститут завжди відіграє вирішальну  роль у сучасній представницькій демократії.  А вона є особливо  важливою  для  країн,  які   здійснюють   перехід   від тоталітарного  суспільства  з централізованою плановою економікою до суспільства з  демократією  та  ринковим  господарством.  Лише парламент   повинен  виковувати  закони,  на  основі,  яких  буде здійснений перехід як у  політичній  сфері,  у  сфері  державного будівництва, так і в суто економічній сфері.

 

     Інколи парламентові закидають, що він перетворюється в арену політичної боротьби замість того,  щоб бути храмом демократії, що є його найпершим призначенням. Ці докори не завжди с виваженими.

 

     Істина полягає  в  тому,  що парламент повинен бути і храмом демократії,  і ареною політичної боротьби,  оскільки він є першим державним  інститутом,  який  складається  з  депутатів,  обраних виборцями  під  час  виборів  на  багатопартійній  основі.   Вони представляють різні соціальні групи, класи і верстви суспільства, їх суперечливі інтереси не можуть не знайти  свого  вираження  на трибуні  парламенту.  Питання полягає у балансі цих двох функцій. Тому ніколи політична боротьба у парламенті не  повинна  доводити до  блокування  його  роботи,  до  неможливості  приймати закони, рішення, тобто виконувати свою головну функцію.

 

     5

 

     Під час перехідного періоду для країн  особливо  важливим  є баланс   відносин   між  державними  інститутами  -  парламентом, Президентом,  урядом,  судовою системою.  Очевидно, потрібен час, аби  ці  інститути  могли  звикнути  поважати і зберігати принцип поділу  влади  і  разом  з  тим  могли  працювати  синхронно  для забезпечення суспільству розумного і результативного управління.

 

     Коли один  інститут  починає привласнювати собі повноваження іншого інституту,  це завжди небезпечно,  але у перехідний період особливо,  оскільки  це  може  призвести до війни між інститутами влади,  котра за певних  обставин  переноситься  на  громадянське суспільство.

 

     Протягом кількох останніх місяців у світових засобах масової інформації  наводяться  схвальні  оцінки  кроків  Верховної  Ради України.  Можливо, найточнішими були слова Збігнєва Бжезинського: "Нарешті Україна взялася за серйозні,  хоча й болючі,  економічні реформи".  Я  хотів також засвідчити повагу,  яку викликає вжиття рішучих  заходів  щодо  поглиблення  та  прискорення  економічних реформ в Україні,  проведення приватизаційного процесу, котрим ви передбачаєте охопити по можливості найбільший периметр економіки. Україна  намагається приборкати інфляцією,  котра у минулому році була найвищою у світі. Зрозуміло, що є необхідна політична воля і відповідальність.  І  лише  вони  в  змозі  забезпечити  успіх  і гарантувати стабільність вашої країни.

 

     В економічній стабілізації України зацікавлена вся Європа. У торговельній та зовнішньоекономічній стратегії

 

     6

 

     Болгарії Україна  завжди  була важливим ринком,  економічним партнером,  чиї постачання та транзитні перевезення впливають  на наш  енергетичний  баланс  та  на  багато  інших  секторів нашого господарства.

 

     Не менш  рішучими  та  плодотворними  є  й  рішення   вашого парламенту   стосовно   зовнішньої   політики   України   та   її національної безпеки.  Три дні тому в  Будапешті  п'ять  країн  - учасниць  Наради  з  питань  безпеки  та співробітництва в Європі оцінили по достоїнству рішення  Верховної  Ради  України  від  16 листопада цього року, прийнятого майже одноголосно, згідно з яким Україна приєдналася  до  Договору  про  нерозповсюдження  ядерної зброї.

 

     Ми поважаємо   обраний   вами   шлях   пошуку  джерел  своєї національної  безпеки   не   в   ядерних   арсеналах,   а   через міжнародноправові   гарантії,  співробітництво  і  партнерство  з Європейським  Союзом,  НАТО  та  СНД.  У  той  же  час  прийняття європейських   стандартів   і   норм  поведінки  є  найважливішою гарантією демократичного процесу в  східно-європейських  країнах. Це повною мірою стосується і України.

 

     Я хочу  скористатися наданою мені можливістю,  щоб висловити свою  високу  оцінку  зусиллям  України  зробити  свій  внесок  у врегулювання   південного   конфлікту,   у  тому  числі  й  через направлення своїх "голубих беретів".  Ця криза у південно-східній частині Європи,  крім усього,  ще принесла нам величезні збитки у зв'язку з  південним  ембарго,  що  таїть  у  собі  непередбачені наслідки.

 

     7

 

     Шановні панове  депутати!  Дружні  зв'язки  між болгарами та українцями мають глибоке коріння. Ці зв'язки датуються ще з часів нашого долучання до європейської та християнської цивілізації.  У цьому  році  24  травня  Україна  вперше  святкувала  день,  коли Болгарія  за  традицією  уславлює  справу святих братів Кирила та Мефодія.

 

     У 1751 році і в 1763 році,  коли Болгарія все ще  перебувала під османським ігом,  виходять два маніфести, на підставі яких на українських землях отримують притулок  кілька  тисяч  болгарських біженців.  Ці  документи передбачали,  що переселенці з того боку Дунаю отримають по 60 десятин землі на  сім'ю,  оскільки  болгари відомі  як  дбайливі  господарі  і  добрі землероби.  У 1871 році пасхальні   дзвони   оповістили   про   поновлену   самостійність болгарської екзархії.

 

     Лише кілька   місяців  тому  освячена  болгарська  церква  в Болграді.  Під час квітневого повстання  в  Болгарії  в  Болграді збиралися  кошти  для загону Ботева,  у Болграді вперше замайорів триколірний  прапор,  котрий  сьогодні   є   нашим   національним прапором.    Болградську    гімназію   закінчили   відомі   діячі болгарського національного визвольного руху і будівники  Болгарії після її визволення. Серед них - прем'єр-міністр Малінов і Димитр Греков.

 

     Думаю, ви розумієте,  чому для Болгарії Болград має особливе значення.  Він  в  джерелом  патріотичного  захоплення  для нас і прагненням, аби болгарська мова, болгарська духовність і сьогодні були в публічному просторі України, бо близько 330 тисяч болгар в Україні є живим зв'язком між нами.

 

     8

 

     Після парламентської ратифікації 2 березня 1994 року  набрав чинності  Договір  про  дружні  відносини  та співробітництво між Республікою Болгарія та Республікою Україна. Враховуючи схвалення інших  важливих  угод /десять із них були підписані вчора/,  став очевидним,  що наші двосторонні відносини  спираються  на  широку парламентську підтримку,  що їх підтримують різні політичні сили, представлені у Верховній Раді.

 

     Я розраховую на цю підтримку і від імені Республіки Болгарія дякую за неї.

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Шановний  пане Президент!  Шановні гості з Болгарії! Дозвольте  подякувати  вам  за  хороші  слова  на  адресу   нашої Верховної Ради і, користуючись нагодою, висловити думку з приводу того, що коли ми самі не задоволені своєю роботою, то, може, це й добре.  Бо  надзвичайно складний предмет нашої діяльності,  нашої роботи все ж таки на віддалі сприймається  краще,  ніж  зблизька. Тому,   я  думаю,  що  у  ваших  словах  висловлена  і  надія,  і впевненість у тому,  що співробітництво між нашими країнами  буде корисним і для України, і для Болгарії.

 

     Сьогодні можна  було  б  багато  прекрасних слів сказати про наше минуле співробітництво,  про нашу спільну історію, починаючи з  древніх  часів,  із  часів  зародження слов'янської культури і слов'янської писемності.  Ця дружба утверджувалася ще  до  героїв Шипки і після того.  І я гадаю,  що ніколи не було конфліктів між українським і болгарським народами.  За нашою допомогою,  якщо ми будемо  розумно  вести  політику,  тільки на користь підуть нашим країнам взаємини, які мають глибокі історичні корені.

 

     9

 

     Велике вам спасибі ще раз за ваш виступ,  за ваші  слова  на адресу  Верховної Рада і в цілому нашої України.  Ми щиро бажаємо скоріше і вам, і собі подолати ті труднощі, які склалися впродовж останніх років, і вийти на нові рубежі економічного і соціального розвитку в наших країнах.

 

     Велике вам спасибі. /Оплески/.

 

     Веде засідання  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Давайте визначимося щодо порядку денного нашої робот.  У вас  є  орієнтовний  перелік питань,  де  враховано  скорочений  регламент,  якого  ми повинні дотримуватися сьогодні у своїй  роботі,  ми  вже  використали  34 хвилини  пленарного  засідання.  Тому  треба  визначитися  з  тих питань,  які маємо розглянути  до  14  години.  Бо  о  15  годині відбудеться засідання Президії,  де розглядатимуться питання, які ми визначили два дні  тому,  у  тому  числі  інформація  Кабінету Міністрів,  щоб  у  вівторок була можливість внести це питання на розгляд Верховної Ради.

 

     Пропонується продовжити     розгляд     проекту      Кодексу торговельного  мореплавства  України  в  другому  читанні.  Потім розглянути питання про обласний суд Автономної  Республіки  Крим; про  обрання суддів Верховного Суду Автономної Республіки Крим та деяких обласних і військових судів та  про  звільнення  з  посади голови  військового суду Центрального регіону;  про проект Закону України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

 

     10

 

     Якщо врахувати час,  який у нас залишився до 14  години,  то можна  ці  питання розглянути,  працюючи за жорстким регламентом. Тому просив би вас не гаяти часу на розминку,  а з вашого дозволу розпочати  з  питання,  яке  ми  вчора  не завершили - із проекту Кодексу торговельного мореплавства.  Немає інших думок? Ставлю на голосування цю пропозицію.  Прошу проголосувати.  Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 199.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Це ж  процедурне  рішення?..  Не  зрозуміли,  за  що голосували?  За  те,  щоб  розглянути сьогодні ті питання і в тій послідовності,  як запропонував Олександр Миколайович.  Так,  без розминки,  бо дуже мало часу... О 16 годині відбудеться засідання Президії.

 

     Я прошу:   підтримайте   цю   пропозицію.   Прошу   ще   раз проголосувати.

 

     "За" - 187.

 

     Що, не зрозуміли знову? /Шум у залі/.

 

     Шановний Богдане Васильовичу,  справа в тому, що коли ви там кричите,  то ніхто не чує. Сядьте, будь ласка, я надам вам слово, а тоді ви скажете все, що вважаєте за потрібне.

 

     11

 

     Давайте відведемо  десять  хвилин,  щоб  ви  мали можливість висловитись. Хто бажає висловитися, запишіться, будь ласка. Слово має депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   /Коростенський   виборчий    округ, Житомирська область/.  Дякую. Шановні колеги! Шановний Олександре Олександровичу!  Я хотів би звернути вашу увагу на  питання,  яке може   бути   внесене   на  розгляд,  якщо  буде  час.  Олександр Миколайович зачитав його в переліку питань,  внесених до  порядку денного.

 

     Йдеться про законопроект про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.  Вже не раз повторюються спроби  виключити  з розгляду   цього   питания   Комісію   з   питань  Чорнобильської катастрофи.  Ми на засіданні домовилися з Олегом Олексійовичем, є відповідне  рішення  Президії  Верховної  Ради,  що доповідають з цього питання  Комісія  з  питань  ядерної  політики  та  ядерної безпеки,  очолювана  депутатом  Павловським,  а  також  Комісія з питань Чорнобильської катастрофи.  Ще раз підкреслюю:  вже не раз апарат  Верховної  Ради з чиєїсь подачі виключає Комісію з питань Чорнобильської катастрофи.  Але ж ми домовилися:  є доповідь і  є співдоповідь голови Комісії з питань Чорнобильської катастрофи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Михайловичу,  документи  підписані  вами обома, і я розумію, що так і повинно бути.

 

     12

 

     ЯЦЕНКО В.М. Подивіться...

 

     ГОЛОВА. Я бачу.  Справа в тому,  що в порядку денному окремо записано  так,  як ви кажете.  Так що тут немає проблем,  тому що абсолютно рівно представлені обидві комісії.  А мова йде про  те, що  ми  затримали  сьогодні  віце-прем'єра і не відпустили його у відрядження,  щоб розглянути це питання.  Ваше зауваження  цілком слушне,  однак  це  питання  і  в  сьогоднішньому порядку денному відображено так, як ви говорите.

 

     Депутат Осадчук. Будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради Україні  з  питань  культурі  та  духовності /Тлумацький виборчий округ,   Івано-Франківська    область/.    Шановний    Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Я думаю, добре, що до цього  порядку  денного  не  включено  проблемних,   суперечливих питань,  які  могли  б  викликати  різні  точки зору і,  зрештою, протистояння.  Те, про що ми говорили вчора та позавчора, справді треба ще раз проаналізувати,  а потім включити до порядку денного на наступній тиждень. Що ж до питань, включених на сьогодні, то я пропоную   їх   проголосувати.  Крім  того,  у  середу  ми  знову пропустили "Різне".  Між тим,  у  нас  накопичилося  дуже  багато проблем,  які  потребують невідкладного розв'язання.  Я би просив уже розпочати  сьогодні  роботу,  з  тим  щоб  усе-таки  відвести півгодини на "Різне".

 

     І останнє.  Мені здається,  що надалі ми могли б запровадити такий порядок: у кінці тижня обговорювати порядок денний

 

     13

 

     на наступний тиждень і не витрачати у  вівторок  по  півтори години на розминку,  яка розмагнічує,  викликає якісь емоції, які потім заважають працювати.  Це,  мені здається,  було б краще для нашої конструктивної роботи. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Добре. Депутат Шевченко. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комісії   Верховної   Ради   Україні законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Багато в чому я приєднуюся до думок колеги,  який щойно виступив. Однак, шановній головуючий,  хочу наголосити на тому, що я розумію, чому депутаті не проголосувала за прийняття порядку денного.  Тому  що він  багато в чому змінений у порівнянні з тим,  що пропонувалося тижневим графіком. У мене особисто є претензії щодо двох пунктів. Перше  - про обрання народних депутатів України членами постійних комісій Верховної Ради.  І друге - про проект Положення  /Закону/ про  Національну  раду  з питань телебачення і радіомовлення.  Ми маємо  випадок,  коли  на  розгляд  вносяться  серйозні  питання, затвердження  кандидатур  серйозних посадових осіб,  однак нам не роздано списків,  ми не знаємо,  про кого йдеться,  а  відтак  не можемо  заздалегідь скласти якоїсь думки.  Принаймні я не знайшов такого  списку  щодо  питання  про  обрання   депутатів   членами постійних  комісій.  Національна  рада - там інший випадок,  я не буду на цьому акцентувати.  Але от щодо членів постійних комісій, то

 

     14

 

     в мене  є  підозра,  що  йдеться  про  той список,  який уже вносився на розгляд  і  справедливо  був  відхилений  депутатами, оскільки  до цього питання застосовувався суто політичний підхід. У нас залишилося не так багато депутатів,  які  не  вибрали  собі комісію,  і ось вочевидь маємо намагання включити по одному чи по два депутати до складу і тих комісій,  де  склався  паритет,  для того, щоб підготувати якусь перевагу сил у тих комісіях.

 

     Пропоную це  питання  зараз відкласти.  Закінчуються вибори, комісії  працюють,  і  депутатам  ніхто  не  заважає  ходити   на засідання комісії. Кандидатури всіх депутатів, включаючи і тих, у чиїх  округах  зараз  закінчуються  вибори,  треба  внести  одним списком,  обрати  і  поставити крапку на цьому питанні,  яке,  на жаль, весь час заводять нас у якісь політичні дебати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Україні   з  питань  законності  і  правопорядку  /Добропільський виборчий округ,  Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Александр   Александрович!   Уважаемые   коллеги!   Вчера  мы  не рассмотрели один из важнейших вопросов повестки  дня,  а  именно: проект  Закона  о местных Советах народных депутатов.  Непонятно, почему сегодня не включили этот вопрос в повестку дня.  Предлагаю поставить этот вопрос на голосование.

 

     Спасибо.

 

     15

 

     ГОЛОВА. Депутат Заварзін. Будь ласка.

 

     ЗАВАРЗІН М.В.,  член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки  /Красноармійський  міський  виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Вопервых, Александр Александрович, уважаемые коллеги, мы должны работать по утвержденному  нами  графику.  Сегодняшняя  повестка дня /берем и сопоставляем две повестки дня/  полностью  отходит  от  вопросов, которые  мы  должны  рассматривать.  Почему мы постоянно нарушаем Регламент Верховного Совета?

 

     Во-вторых, остались  нерассмотренными  несколько   важнейших экономических  вопросов,  в  том  числе по земельной реформе.  Мы снова отодвигаем их на какое-то  время,  снова  загоняем  себя  в угол,  а  в  дальнейшем  все глубже и глубже будем увязать в этих вопросах.

 

     Далее. Я поддерживаю депутата Кочергу Виктора Герасимовича в том,  что  законопроект  о  местных  Советах  народных  депутатов необходимо  рассматривать.  Буквально  вчера  я  разговаривал   с председателями   Советов  двух  городов,  где  я  избирался,  она настоятельно требуют,  чтобы мы этот закон быстрее принимали. Это уже требования с мест. А мы все тянем и тянем, не знаю куда.

 

     16

 

     И последнее.  Каждый  месяц  - в первую и третью неделю - на заседаниях  Верховного  Совета  с  16  до  18  часов  мы   должны заслушивать  должностных лиц нашего государства.  А у нас сегодня это не выполняется.  Я прошу на будущее, Александр Александрович, это практиковать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чукмасов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  член Комісії Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного  розвитку   регіонів /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Александр  Александрович!  Уважаемые  депутаты!  Я  настаиваю  на включении в сегодняшнюю повестку дня отчета правительства в связи с  отсутствием  поставок  газа  в  Украину.  Сейчас  стоят  такие комбинаты,  как  "Криворожсталь",  Днепродзержинский меткомбинат, металлургические  заводы.  Мы   обсуждаем   какие-то   мифические законопроекты о приватизации, будем рассматривать законопроекты о налогообложении,  но  брать  эти  налоги  не  с  кого,  поскольку производство стоит.

 

     Я настаиваю,  чтобы  этот отчет был сделан сегодня,  и не на заседании Президиума,  кулуарно,  а  здесь.  Пускай  сегодня,  до окончания заседания,  правительство доложит, что было предпринято в  Москве,  какие  действия,  поскольку  информация,  которой   я располагаю, не совсем утешительна.

 

     Спасибо.

 

     17

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово депутату Дорошевському.

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів  /Феодосійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим/.  Фракция  "Коммунисты   Украины".   Уважаемый   президиум! Уважаемые коллеги народные депутаты! Рассматривая этот обший блок вопросов, мы не можем прийти к окончательному решению. Я хотел бы привлечь   ваше   внимание   к   тому,  чем  вызвано  то  сложное политическое  противостояние,  которое   мешает   нам   нормально работать.   Секрет   очень   прост.   Наш  Президент  практически переиначил программу,  за которую мы голосовали,  и столкнул нас, заставив разбираться в проблемах, которые ясны.

 

     Да, мы за реформы.  Да,  мы за радикализм в экономике. Но мы не за то,  чтобы насильственно загонять страну в капитализм, чего нам  никто  не  поручал.  Локальные  проблемы,  которые  мы здесь пытаемся решать,  - это просто детали общего процесса.  Поэтому я прошу,   чтобы   Президент  Кучма  обязательно  присутствовал  на заседании,  когда  мы  будем  рассматривать  документы,   которые правительство  наконец представит в связи с постановлением N 733. Пускай он нам  ответит,  как  собирается  реализовать  программу, которую мы, поверив ему, поддержали.

 

     И второе.  Я  поддерживаю  своих  коллег:  Закон  о  местном самоуправления должен быть принят как  можно  скорее.  На  местах осуществляется  прямое  давление  на  руководителей  городских  и областных Советов,  чтобы заставить их руководствоваться  нормами не принятого еще Закона о власти. И посмотрите, что

 

     18

 

     получается: документ,  который  дали  Президенту,  подписали руководители областных Советов  без  решения  самих  Советов.  Вы извините,  где  же  демократия,  где  же представительная власть? Какое право имел руководитель области  подписывать  документ,  не имея решения областного или городского Совета?

 

     Хочу сказать,  что  мы не позволим силовым давлением загнать нас,  как стадо, туда, куда хотят. Думаю, этого не позволит народ Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ще  одна пропозиція.  Будь ласка,  слово має депутат М'ясковський.

 

     М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.,  член Комісії Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і  зв'язках  з  СНД  /Великомихайлівський виборчий  округ,  Одеська  область/.  По-перше,  хочу  підтримати депутата  Кочергу.  Незрозуміло  чому  випало  питання про проект Закону про місцеві Ради  народних  депутатів,  яке  мало  бути  в переліку питань на сьогодні.

 

     По-друге, не  можемо  попустити те цькування Верховної Ради, що почалося  з  боку  президентської  команди.  Учорашній  виступ Президента перед головами міських Рад свідчить, що це цькування і ця практика тривають.  Мені здається, Верховній Раді треба було б звернути на це увагу Президента.

 

     І по-третє,  Указ  Президента України про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва треба розглядати сьогодні. Ми його

 

     19

 

     пропустили незрозуміло чому. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Коротенькі відповіді на ці питання.

 

     Щодо пропозиції  Володимира Михаловича Яценка.  Ми з'ясували обставини цієї  колізії.  Проект  закону  одночасно  вносять  дві комісії.  Вони  над  ним працювали,  і тому тут немає проблем.  А поставили ми це питання,  бо воно викликано  потребою  часу.  Усі держави,  котрі мають ядерну енергетику, користуються законами, а в  нас  таких  законів  немає.  Це  утруднює  входження  в  різні міжнародні інститути,  пов'язані з використанням ядерної енергії. Тому сьогодні чи завтра його треба розглядати,  і він був  раніше включений у перелік питань, які потрібно розглянути на цій сесії.

 

     Виходячи з  такої  потреби,  учора ввечері до мене звернувся віцепрем'єр Шмаров і радився,  чи йому їхати  у  відрядження,  чи бути  на  засіданні.  Я попросив його залишитися в Києві,  щоб це питання розглянути.

 

     Стосовно пропозиції депутата Осадчука про  "Різне".  Давайте будемо   оперативніше   працювати   і  відразу  після  закінчення передбачених питань  виділимо  півгодини  чи  навіть  більше  для "Різного". Але я хотів би підкреслити, що сьогодні о 15

 

     20

 

     годині відбудеться  розширене засідання Президії,  і частина депутатів має готуватися до нього.

 

     Щодо того, щоб затверджувати порядок денний у п'ятницю. Дуже слушна пропозиція. У вас є перелік питань, що потребують розгляду на наступному тижні.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВА. Немає? Тираж уже є, вам роздадуть зараз.

 

     Я, власне,  завжди наполягав на тому, щоб саме так і робити. Було  б  прекрасно,  якби  ми  у  вівторок  не  витрачали часу на затвердження  переліку  питань  З  іншого  боку,  можете   більше довіряти  Президії  і  керівникам  фракцій,  які  ці  питання теж розглядають на засіданнях Президії.

 

     Пропозіція депутата Шевченка щодо обрання в Національну раду і в комісії.  Віталій Федорович, я бачу, уже з'ясував ці питання. То я, мабуть, відповідати не буду.

 

     Мова йде не  про  склад  Національної  Ради,  а  про  проект положения про неї.  Його треба затвердити. А склад ми затвердимо, очевидно,  у вівторок, не пізніше, бо далі це питання відтягувати не можна.  Хто читав проект положення про цю раду,  той бачив, що треба скоріше його приймати.

 

     21

 

     Відносно проекту Закону  про  місцеві  Рада.  Я  свідомо  не називаю  /і  Олександр Миколайович не назвав свідомо/ це питання, тому що питання,  розгляд якого ми повинні завершити  про  проект Кодексу торговельного мореплавства,  ми так чи інакше скоріше ніж за дві години не розглянемо.  Розпочинати розгляд проекту закону, який  ми  точно  не  розглянемо  сьогодні,  бо часу не вистачить, мабуть,  нераціонально.  А в тому, що його потрібно розглянути, я ніякого  сумніву  не  маю.  І  ми його будемо на наступному тижні обов'язково розглядати.  Трохи далі я  скажу  про  цю  процедуру. Думаю, що ви з нею погодитеся.

 

     Пропозиція депутата Заварзіна відносно того,  що ми відійшли від порядку денного.  Справа в тому,  що ми цей  порядок,  як  ви пам'ятаєте,  у понеділок не затвердили. І домовилися про те, що в наборі тих питань,  що є,  ми  будемо  розглядати  кожне  окремо, вносячи його до порядку денного.

 

     Але на сьогодні перейшов із попередніх днів ряд питань. Тому ця зміна відбулася.

 

     Відносно питання,  що пов'язане із  земельною  реформою.  Ви пригадуєте,  що  на  тому  тижні  я  запропонував  такий порядок: комісія  розглядає  детально   указ   Президента,   робить   свої зауваження, і з зауваженнями я підписую лист до Президента. І він своїм указом при можливості зупиняє дію тих норм,  які суперечать законодавству.  Сьогодні  о  13.  30 я зустрічаюся з Президентом. Зауваження такі підготовлені,  лист мною підписаний.  Це питання, ряд  питань,  пов'язаних  із  внесеним проектом Закону про владу, інші питання будемо обговорювати  сьогодні.  Я  вас  про  все  це детально  поінформую.  Якщо  не  буде  з  його  боку кроків,  які відповідають чанній Конституції чи закону,

 

     22

 

     то тоді ми самостійно  розглянемо  це  питання.  А  сьогодні треба реалізувати цю можливість,  щоб хтось часом не подумав,  що ми вступаємо у конфлікт і хочемо того конфлікту.

 

     Проект Закону про місцеві Ради - те ж  саме,  я  вже  на  це відповідав.

 

     Заслуховувати звіти   керівників   держави.  Дуже  правильна пропозиція,  і давайте будемо нею  керуватися.  Зокрема  відносно пропозиції   депутата   Чукмасова   -   звіт  про  ситуацію  щодо забезпечення газом.  Попередньо можна сказати  так,  як  говорить Олександр Михайлович Кожушко:  так, як раніше "процес пішов", так тепер "газ пішов"...  Але,  мабуть,  в  обсягах,  які  і  вас  не задовольняють,   і   виборців,   і   особливо   не  задовольняють підприємців.  Прем'єр-міністр зараз у Москві, він має підписати з цього приводу угоду. Сьогодні о 15-й годині на засіданні Президії з участю телебачення, оскільки це питання хвилює людей, ми і його теж  торкнемося.  А у вівторок,  безперечно,  з комплексу питань, включаючи і питання щодо постанови N 733,  про що говорив депутат Дорошевський, і з тих питань, які сьогодні будуть розглядатися на засіданні Президії,  зробить інформацію Прем'єрміністр.  Там буде вже об'єктивна інформація щодо ситуації з енергоносіями.

 

     Відносно проекту  Закону  про  місцеві  Рани було зауваження депутата Дорошевського;  як можна без думки Рад розглядати  такий законопроект?  Я підпасав листа обласним Радам,  щоб вони разом з іншими місцевими  Радами  розглянули  проект  Закону  про  владу, зробили свої висновки і терміново передали їх Верховній Раді, щоб ми під час розгляду цього питання  могли  послатися  і  на  думку місцевих органів влади.

 

     23

 

     Пропозиція депутата   М'ясковського.   Я   на  неї  частково відповів.  Відносно того,  як  він  висловився,  гоніння  з  боку Президента,  я  б  оказав,  що від Президента гоніння такого я не бачу.  А тертя з боку структур,  котрі стоять за Президентом,  чи його команди - це,  мабуть,  є.  Люди спостерігають це, не тільки депутати. Але мені здається, що багато буде залежати від того, як ми  порозуміємося,  як  будемо і далі працювати відповідно до тої тристоронньої заяви, котру ми зробили в липні. Я більш ніж певен, що Президент буде шукати контактів з нами.  І я в свого боку теж. Думаю, що і ви також шукатимете таких контактів. І я гадаю, що ті непорозуміння,  які  виникали  під  час  розгляду  тих  чи  інших законопроектів чи указів,  будуть  зняті  шляхом  нашої  спільної роботи.

 

     Я ще раз кажу:  о 13. 30 я зустрічаюся з Президентом. Думаю, що ми вирішимо ті питання, які сьогодні стали нагальними.

 

     Тому я ще раз проста би вашої згоди розглянути  ті  питання, які  вам  зачитав сьогодні Олександр Миколайович.  Власне кажучи, перше питання ми можемо сьогодні без голосування  розглядати,  бо це є продовженням учорашнього його розгляду. /Шум у залі/.

 

     Ви записуйтесь   і   будемо...   Якби   ви  були  у  списку, безперечно,  надав би...  Погляньте, ви 12-й, але перед вами ще з тих,  що  залишилися,  депутаті Марченко,  Петренко,  Олексєєнко, Черенков,  Кризський і так далі. Усі будуть наполягати. У перерві ви підійдіть, і я гам поясню.

 

     Прошу ті   питання,   які   зачитав  Олександр  Миколайович, включити в порядок денний на сьогодні. Прошу проголосувати.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     24

 

     Володимире Максимовичу, ідіть на трибуну, будь ласка. Стаття 86. До неї є зауваження? Будь ласка, депутате Найда.

 

     НАЙДА Г.І.,  генеральний  директор Асоціації морських портів України,  м.  Херсон  /Суворовський  виборчий  округ,  Херсонська область/.  Фракция "Коммунисты Украины". В статье 86 очень многое учтено.  Мы  предусматриваем,  что  капитан  порта   осуществляет государственный  надзор  за  мореплаванием.  Единственный вопрос, который мы до конца не согласовали, что инспекция и капитан порта входят  в  состав  порта.  Нельзя  единое  предприятие разбивать, нельзя здесь вставлять слово "можуть".  Это мы обсуждали  уже  не единожды,  тем  более,  что  на  конференции  всех  портовиков  в присутствии  замминистра   -   руководителя   департамента   было согласовано, что капитан порта и инспекция входят в состав порта. Капитан порта осуществляет  государственный  надзор,  назначается государством,  но  входит  в  состав  порта.  Уважаемые  народные депутаты,  пожалуйста,  учтите   этот   момент.   Порты   -   это единственные предприятия морской отрасли,  которые не развалились и дают прибыль. Не надо их разваливать...

 

     25

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, повторіть свою пропозицію.

 

     НАЙДА Г.І.  Исключить слово "можуть".  Я вносил предложение, которое  было сформулировано без слова "можуть".  Это слово нужно исключить, и потом можно принимать статью.

 

     ГОЛОВА. Володимире Максимовичу, поясніть, будь ласка.

 

     КОСТЮЧЕНКО В.І.,  заступник директора Департаменту морського транспорту Міністерства транспорту України. Мы вчера договорились о  том,  что  статья  73  будет   голосоваться   отдельно   после рассмотрения  статей  92  и 116.  Это все один комплекс вопросов. Если проголосуете,  что порт  есть  государственное  предприятие, тогда  можно  согласиться с таким предложением.  Но если этого не произойдет,  то есть ви примете норму,  что порт может быть любой формы  собственности,  тогда  функции  надзора  и разбора морских аварий окажутся в руках у частного  предприятия,  что  совсем  не воспринимается.

 

     26

 

     ГОЛОВА. Тобто    ви    пропонуєте   залишити   в   редакції, запропонованій міністерством і комісією. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД /Заставнівський виборчий округ,  Чернівецька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановний доповідачу!  У статті 86 зазначено, що капітан морського рибного порту  підпорядкований  Державному  комітету  України  по рибному  господарству і рибній промисловості.  Але ми знаємо,  що указом  Президента  такий   комітет   ліквідовано,   а   створено Міністерство рибного господарства України.

 

     Тому просив би внести відповідні зміни.  Це стосується також і статті 87,  і всіх інших статей,  де є посилання  на  державний комітет, якого вже немає.

 

     ГОЛОВА. Я  звертаюся  ще  раз  до депутата Манчуленка.  Ваша пропозиція до  цієї  статті  є  чи  вона  збігається  з  такою  ж пропозицією іншого депутата? Немає.

 

     Володимире Максимовичу, будь ласка.

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М.  Совершенно  справедливое замечание.  Дело в том,  что когда подготовлена сравнительная таблица /это  было  15 числа/,  еще  не  было  указа  Президента о создания Министерства рыбного хозяйства.  Безусловно,  везде по тексту документа  нужно будет внести изменения. Вместо

 

     27

 

     "Государственного комитета  по  рыбному  хозяйству  и рыбной промышленности" записать "Министерство рыбного хозяйства".

 

     ГОЛОВА. Тобто  в  усіх  статтях,  де   це   треба,   зробити редакційну поправку /Шум у залі/.

 

     Депутат Найда протестує. Будь ласка, Георгію Івановичу.

 

     НАЙДА Г.І.  Нет,  Александр  Александрович,  я не протестую. Просто нужно согласиться с предложением Владимира Максимовича. Мы пропустили   статью  73.  Когда  вернемся  к  ее  рассмотрению  и проголосуем  за  государственные  морские  порты  /а  это  мнение однозначно   по   Украине   и   работников  отрасли,  и  Кабинета Министров/,  то тогда слово  "можуть"  из  статьи  86  исключаем. Поэтому  давайте  определимся:  или  после рассмотрения статьи 73 будем  голосовать  статью  86,  или  сейчас  оговорим,  что  если проголосуем за государственные порты в статье 73,  то тогда слово "можуть" исключаем из статьи 86.

 

     ГОЛОВА. Георгію Івановичу! Редакція статті 73, запропонована в правій колонці,  означає по суті те, про що ви кажете. Я просив би депутатів  зараз  проголосувати  статтю  73  у  запропонованій редакції.

 

     НАЙДА Г.І. Нет, нет, сейчас нельзя. Только после статей 92 и 116.

 

     28

 

     ГОЛОВА. А статтю 86 можна голосувати?

 

     НАЙДА Г.І.  Можно,  при условии,  что потом  исключим  слово "можуть".

 

     ГОЛОВА. Приймається за такої умови. Ставиться на голосування стаття 86 у редакції комісії  з  редакційною  поправкою  депутата Манчуленка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 222. Прийнято.

 

     До статті 87 є зауваження? Немає.

 

     До статті 88? Є.

 

     Тоді прошу   проголосувати   статтю   87   у  запропонованій редакції.

 

     "За" - 223. Прийнято.

 

     Зауваження до статті 88. Прошу, депутате Запорожець.

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар Комісії Верховної Ради України  з питань   базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку регіонів  /Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська область/.  Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! В статье 88,  которая трактует функции капитана  морского  порта, речь   идет  о  том,  что  капитан  морского  порта  осуществляет руководство лоцманской службой.  Вместе с тем,  основная  функция капитана  морского порта - осуществление надзора,  в частности за безопасностью  мореплавания.  Получается,  что  служба,  функцией которой является обеспечение

 

     29

 

     безопасного мореплавания, подчиняется тому, кто осуществляет надзор  за  безопасностью  мореплавания.   То   есть   фактически начальник   осуществляет  надзор  за  своими  подчиненными,  как, например,  начальник цеха за своими работниками  или  бригадиром. Надзор  за безопасностью мореплавания должен осуществляться теми, кто находится вне прямой подчиненности или прямого участия в этом процессе.

 

     Поэтому предлагаю   вместо   слова   "керівництво"  записать "нагляд та контроль".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Максимовичу, будь ласка.

 

     30

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М.  Понятно,  что это предложение исходит не от того,   кто  осуществляет  надзорные  функции,  а  от  того,  кто руководит.  Буквально через несколько статей будем  рассматривать главу  о  лоцманской службе.  Конечно же,  если лоцманская служба останется  исключительно  государственной,  тогда  этот   вариант статьи  будет  единственно  правильным.  Если  же  будет  принято решение о том,  что лоцманское обеспечение  может  осуществляться предпринимателями,   субъектами  других  форм  собственности,  то тогда, конечно, эта статья...

 

     ГОЛОВА. Володимире Максимовичу, а якщо ми запишемо так: "керівництво, нагляд та контроль",  це не змінює функції по суті, як ви думаєте?

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М. И то, и другое?

 

     ГОЛОВА. Слово "Керівництво" - на першому  місці.  Автори  не заперечують.  Прошу  визначитися щодо такої редакції статті 88 із поправкою, запропонованою депутатом Запорожцем.

 

     "За" - 211. Прийнято.

 

     Є зауваження де статті 89?

 

     Депутате Пасько, будь ласка.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства /Звенигородський виборчий   округ,   Черкаська   область/.   Шановний   Олександре Олександровичу!   Шановні  депутати!  Комісія  з  питань  охорони здоров'я,

 

     31

 

     материнства і дитинства наполягає  на  внесенні  невеличкої, але дуже важливої поправки до статті 91.

 

     ГОЛОВА. Зачекайте,   ми  ще  не  дійшли  до  статті  91.  Ми розглядаємо статтю 89.

 

     ПАСЬКО С.О.  У порівняльній таблиці немає статті  91,  після статті 89 іде стаття 92,  і якщо зараз ми проголосуємо статтю 92, пропустивши статтю 91, якої немає, то буде погано. На наш погляд, вона не може чекати, поки ми підготуємо та приймемо запропоноване Комісією з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства.  Цю статтю легко відкоригувати зараз. Вона звучить так...

 

     ГОЛОВА. Вибачте, про яку статтю ви говорите?

 

     ПАСЬКО С.О. Про статтю 91, про ту, якої немає.

 

     ГОЛОВА. Ми розглядаємо статтю 89.

 

     ПАСЬКО С.О.   Але  ж  до  неї  немає  зауважень,  Олександре Олександровичу!

 

     ГОЛОВА. Зачекайте.  Це у вас немає,  а в когось,  може, є. Є зауваження   до  статті  89?  Немає.  До  статті  90?  Теж  немає зауважень.

 

     Прошу проголосувати статті 89 і 90.

 

     "За" - 221.

 

     Депутате Пасько, будь ласка. З приводу статті 91.

 

     32

 

     ПАСЬКО С.О. Стаття 91 звучить так: ''Капітан морського порту може  відмовити  у  видачі  дозволу  на  вихід  із  порту  у разі непридатності  судна  до  плавання,  порушення  вимог  про   його навантаження,  постачання,  комплектування екіпажу і за наявності інших недоліків,  що  становлять  загрозу  безпеці  плавання  або здоров'ю людей,  які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу"... - і так далі.

 

     Комісія вважає,  що слово  "може"  у  першому  реченні  цієї редакції   статті  91  необхідно  замінити  на  слово  "повинен", оскільки не можна давати можливість капітану порту нехтувати цими важливими вимогами і приймати рішення на свій розсуд.  Маються на увазі ситуації,  коли судно,  наприклад, непридатне для плавання, вийшовши з порту,  може потонути.  Або є недоліки,  що становлять загрозу безпеці плавання чи здоров'ю людей.  Або ж коли є рішення митних органів, санітарно-карантинної служби тощо. Кодекс повинен чітко регламентувати поведінку капітана порту,  а не давати  йому можливість  для  зловживань.  Прошу  проголосувати  це зауваження комісії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Володимире Максимовичу, що скажете?

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М.   Вполне   справедливое    замечание,    оно практически     полностью    отвечает    последним    требованиям Международной  морской  организации,  которая  возлагает   особую ответственность  на  службу  капитана  порта  в  плане надзора за безопасностью...

 

     33

 

     ГОЛОВА. Подякуємо  Сергію  Олексійовичу   за   пильність   і проголосуємо статтю 91. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 213. Прийнято.

 

     Стаття 92  "Організація морської лоцманської служби".  Які є зауваження?

 

     Депутат Запорожець. Будь ласка.

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты!  Ряд поправок, начиная со статьи 92 и дальше, связаны с решением одного принципиального вопроса.  Учитывая,  что  в  свое время  у меня не было возможности полностью изложить аргументацию по этим предложениям в комиссии,  я просил  бы  предоставить  мне сейчас для выступления пять - семь минут.

 

     ГОЛОВА. У  вас  є  поки  що три хвилини,  а потім додамо ще. Говоріть, будь ласка.

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.  Рассматривая предложения  по  этой  статье, готовя поправки, надо было исходить из целого ряда принципиальных вопросов,  прежде  всего  правовых  и  социальноэкономических,  и оценить последствия,  как это будет влиять на судьбу той или иной службы, связанной с мореплаванием.

 

     34

 

     Прежде всего по  правовой  части.  Готовя  законопроект  для сферы,   которая   в  нашем  государстве  еще  не  отрегулирована собственным законодательством,  нужно  было,  во-первых,  достичь согласованности  документа  с  международным  законодательством и нормами,  принятыми в  международных  организациях,  куда  входит Украина.   То   есть   нужно   было,  так  сказать,  вписаться  в международные конвенции, соглашения и так далее.

 

     Основной документ   -   конвенция   Международной    морской организации.   Здесь  предусматривается,  что  лоцманская  служба является  видом  деятельности,   где   могут   существовать   как государственные, так и негосударственные формы обслуживания.

 

     У вас,  уважаемые  депутаты,  есть  справочный материал.  Вы видите,  что во многих отдаленных государствах и  в  сопредельных предусматривается, что лоцманскую деятельность могут осуществлять как государственные служащие  морского  порта,  так  и  работники независимой   организации,   созданной  для  осуществления  такой деятельности.  Это,  в  частности,  записано  в  Морском  кодексе Российской  Федерации.  Обращаю  ваше  внимание на то,  что такая деятельность отдельного предпринимателя, то есть частника /на чем акцентировал   внимание  уважаемый  докладчик/,  исключается.  По аналогии я внес поправку от депутатской группы,  где речь идет  о независимой лоцманской организации,  а не об отдельных участниках

- лоцманах.

 

     Дальше. Новые законодательные нормы,  которые  вносятся,  не должны  противоречить  существующему законодательству.  Что же мы имеем в проекте,  предложенном  комиссией?  Мы  имеем,  вопервых, нарушение статьи 3 Закона о предпринимательстве. Мы

 

     35

 

     имеем нарушение  статей  8 и 9 Закона о транспорте,  который недавно был принят.  Имеем заключение Антимонопольного комитета о том,   что  на  этот  вид  деятельности  нашим  законодательством государственная монополия не предусмотрена.

 

     Это по  поводу   непротиворечивости.   Теперь   о   принципе прецедентности.  У  вас  есть  справочные  материалы,  в  которых приведено  решение  Одесского  областного  арбитражного  суда   о признании  законности  регистрации  общества лоцманов - общества, предусматривающего оказание лоцманских услуг.

 

     Еще о прецедентности.  В Украине имеется такая  организация, как "Речфлот".  Она акционирована и не является уже в чистом виде государственной организацией.  Там есть  лоцманы,  работающие  на речных   трассах   маршрутов.  Они  уже,  по  сути,  не  являются государственными   лоцманами.   Складывается   очень   интересная ситуация.  На маршруте судов река - море лоцман морской /ибо речь идет только о  морских  лоцманах/,  в  случае  если  он  остается государственным,  должен  быть  заменен  лоцманом  уже  с  другим статусом.

 

     Теперь по поводу аргументации,  которая приводится комиссией и уважаемым докладчиком.

 

     Докладчик в  первую  очередь  упирает  на  то,  что этот вид деятельности не  может  рассматриваться  как  предпринимательская деятельность,   а  является  средством  обеспечения  безопасности мореплавания - нечто  вроде  бакена,  маяка  или  других  средств обеспечения   безопасности   мореплавания.   В   таком   качестве предусматриваются живые люди.

 

     36

 

     Аргумент, что  это  не   предпринимательская   деятельность, опровергается  самими  же  представителями  этой сферы.  В ответе заместителя   министра   Артеменко   по   этому   поводу    четко сформулировано,  что  главной причиной отказа учесть предложенную поправку является то,  что лоцманский сбор приносит большую сумму дохода   в   валюте.  А  любая  деятельность  -  самостоятельная, инициативная,  которая  приносит   доход,   согласно   Закону   о предпринимательстве     является     видом    предпринимательской деятельности.

 

     Таким образом,  не считать оказание лоцманских  услуг  видом предпринимательской   деятельности   и  исключить  его  из  сферы действия     законодательства     о     предпринимательстве     и антимонопольного законодательства не удастся.

 

     И, наконец,  в  документах Международной морской организации эта деятельность признается деятельностью  по  оказанию  услуг  и таким образом попадает в разряд предпринимательской деятельности.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка...

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М. Я завершаю.

 

     О последствиях.  Из  справочных и информационных материалов, которые вам розданы,  вы, наверное, уже знаете, в каком кризисном положении   находится   эта   служба.   Сохранение   этого   вида деятельности как монопольной приведет к окончательному ее развалу и  исчезновению  в  Украине,  что  нанесет  ущерб  и  морским,  и экономическим интересам Украины.

 

     37

 

     Поэтому, принимая решение,  уважаемые депутаты,  подумайте о дальнейшей судьбе Украины.

 

     ГОЛОВА. Я   ще   раз  прошу  всіх  депутатів  висловлюватися лаконічно.  Ми як виняток  дали  слово  депутату  Запорожцю.  Він використав більше часу, ніж передбачено Регламентом. Уже до такої форми повертатися не будемо.  Тут майже 400 статей. Помножте на 7 хвилин  і  побачите,  скільки днів треба тоді буде розглядати цей законопроект у другому читанні.

 

     Володимире Максимовичу, відповідайте коротко, будь ласка.

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М.    Первое.    Не    существует     конвенции Международной морской организации, которая гласит, что лоцманство является предпринимательской деятельностью.

 

     Второе. Когда говорим о средствах  обеспечения  безопасности мореплавания,  считаем совершенно некорректным сравнение лоцманов с чем-то вроде бакена  или  маяка.  Об  этом  речь  не  шла.  Как средство     обеспечения     безопасности     имеется    еще    и санитарнокарантинный надзор.  Трудно  сказать,  что  опаснее  для нашего  государства,  о  котором  вы  так  беспокоитесь:  завезти какую-нибудь заразу или, предположим, расколоть танкер, груженный сжиженным  газом,  где-нибудь  на канале.  Но почему-то никому не придет в голову  сделать  санитарно-карантинную  службу  частной. Поэтому  комиссия остается на тех позициях,  что это прежде всего именно средство обеспечения безопасности мореплавания.

 

     38

 

     Ссылка на  международный  опыт  тоже  до  некоторой  степени некорректна,  хотя  в общем-то статистики хватает.  Да,  в России разрешили частную лоцманскую проводку.  Но, слава Богу, что мы не порвали  связи  и  прекрасно информированы о том,  что происходит сегодня в российских морских торговых портах.  Очень  сожалеют  о том,  что  разрешили  частную  лоцманскую  проводку,  потому  что проблем  возникло  гораздо   больше.   Государственные   лоцманы, привлеченные возможностью гораздо более высоких заработков, в том числе и валютных,  начинают уходить  из  государственной  службы. Возникают  проблемы  правового регулирования,  возникают проблемы активного влияния на всю лоцманскую службу и многое другое.  Дело доходит  до  потасовок  на  борту судна,  какой из лоцманов будет обслуживать судно - частный иди государственный.

 

     ГОЛОВА. Давайте виходити з такої, мабуть, концепції: держава незалежною  є  доти,  доки  вона  здійснює контроль над ключовими объектами,  які гарантують їй незалежність і самостійність. Порти в цьому відношенні не можуть бути винятком.

 

     Потім ще   таке.   Ми   ж  порушуємо  сьогодні  питання  про переведення  на  приватний  режим,  скажімо,   авіадиспетчерських служб.  А це приблизно те ж саме, тільки має свою специфіку. Тому я пропоную,  якщо доповнень,  крім зауваження депутата Запорожця, більше  немає,  поставити  статтю  92  на  голосування в редакції комісії. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 207.  Прийнято.  І маємо на увазі,  що  ми  до  цього питання не повертаємося.

 

     До статті 93 немає зауважень? Депутате Свято, будь ласка.

 

     39

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  /Чемеровецький виборчий   округ,   Хмельницька   область/.  Шановний  Олександре Олександровичу! Шановний доповідачу! Я звертаю увагу на статтю 93 "Громадянство державних морських лоцманів": "Державними морськими лоцманами  можуть  бути  громадяни  України...   ""Можуть   бути" трактується неоднозначно - можуть бути, а можуть і на бути.

 

     Тому я  пропоную  записати  чітко,  що лоцмани є громадянами України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Тут усе і так зрозуміло.  Можуть бути. А де сказано, що можуть бути не громадянами України? У Законі про Президента ми записали, що Президентом може бути громадянин України.

 

     Добре, запишемо "є громадянином України". Немає заперечень.

 

     Ставлю на голосування цю статтю із запропонованою поправкою.

 

     "За" - 190.

 

     Є зауваження до статті 94? Вибачте.

 

     Голосується редакція статті 93  без  такої  поправки.  Прошу проголосувати...  Правильніше,  якщо  ми  не проголосували,  тоді залишається у попередній редакції.

 

     До статті 94 немає зауважень. До статей 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102,  103,  104,  105,  106,  107, 108, 109 немає зауважень. Прошу проголосувати статті 94 - 109.

 

     "За" - 218. Приймаються.

 

     40

 

     Глава 4 "Служба регулювання руху суден". Статті 110, 111, 112, 113, 114, 115. Зауважень немає. Голосуються статті 110-115. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 226.

 

     Глава 5 "Морське агентування".

 

     До статті 116 є зауваження?

 

     Депутате Найда, будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.  Статья 116 вызвала  очень  большие  споры.  И  в морских  портах,  и  вне  их территорий - везде могут действовать агентские  и  другие  организации,  так  как  это   предусмотрено предыдущими   статьями.   Тем  не  менее  комиссия  без  широкого обсуждения приняла поправку народного депутата Кармазина  о  том, что    агентирование    осуществляют    только    государственные организации.  Эта  деятельность  не   связана   с   безопасностью мореплавания,  это не государственные дела. Кого отвезти в театр, кого отвезти в больницу - вот вся работа  агента  на  сегодняшний день.  И если мы провозгласили лозунг "Идти к рынку!", то к рынку надо идти.  На  отраслевых  совещаниях,  на  совещаниях,  которые проводились  под  руководством  вице-премьера Плитина,  по-моему, ясно было доказано,  что этим видом деятельности могут заниматься все:  как  частные,  так  и  государственные  компании.  И  пусть доказывают,  кто из них лучше.  Это тот случай,  когда  мы  можем выяснить, можно ли внедрять рыночные отношения.

 

     ГОЛОВА. Володимире Максимовичу, будь ласка.

 

     41

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М.   Уважаемее   народные   депутаты!   Вопрос, действительно,  очень сложный.  И,  наверное, нельзя, рассуждая о нем,  ограничиваться,  скажем,  проблемами,  кто отвезет капитана иностранного судна в театр или в поликлинику.  Ведь  кроме  того, что     агентирование    является    чрезвычайно    рентабельной, высокоприбыльной   деятельностью,   оно   согласно   закону    об иностранных  инвестициях  еще  и освобождается от налогов на пять лет.  Если это в условиях нынешнего состояния бюджета и экономики государства  не  вызывает  ни  у  кого  сомнений,  то  ради Бога, пожалуйста.

 

     Но есть и вторая сторона этой  проблемы.  Она  принципиальна вот  в  каком  плане.  Мы  говорили  об этом вчера,  скажем еще и сегодня.  Украине   достался   морской   потенциал,   значительно превышающий    ее   собственные   потребности   для   обеспечения внешнеторговых перевозок морем.  Это сбалансированный  потенциал. Провозные способности флота соответствуют пропускным способностям порта,   мощностям   судоремонтных   заводов   без   технического обслуживания  флота.  Морские  учебные  заведения  рассчитаны  на подготовку достаточного количества специалистов для флота  и  для берега.  Морское  обеспечение  рассчитано  на защиту моряков,  их подготовку,  на  поддержание  нормального  состояния  здоровья  и многое другое.

 

     42

 

     Решением Верховного  Совета  в  январе  этого  года  Кабинет Министров   был   обязан   подготовить   национальную   программу жизнеобеспечения  и  развития морского транспорта.  В основе этой программы может быть только одно - государственный  протекционизм в отношении своего судоходства, защита грузовой базы или, другими словами,  создание  привилегированных  условий  для  национальных судовладельцев. Эта мера в крайней степени не популярна в мире. В чистых  рыночных  отношениях  считается,  что  это   неспортивное поведение - попытки государства защищать своих предпринимателей.

 

     И уж  если  быть  совсем откровенным:  не много государств в мире,  которые сегодня практикуют  такие  меры.  В  их  числе,  к примеру,  Китай, Индия, Египет и ряд других, которые, скажем так, не менее рыночно ориентированы,  чем мы с вами,  а может быть, по уровне  жизни  даже  чуть  и повыше.  Но тем не менее они считают возможном  сохранять  государственный   контроль   за   агентской деятельностью, как за деятельностью, которая является фактическим посредником между грузом  и  судном,  между  грузоотправителем  и судовладельцем. Поэтому сегодня, представляя нейтральную позицию, не настаивая ни на одном,  ни на другом  направлении,  Верховному Совету  придется  принять  решение  либо оставляем чисто рыночные отношения  и  совершенно  равные  условия   для   конкуренции   и судовладельцев,  и агентских компаний, либо государство сохраняет за собой право и возможность регулировать эти отношения в  защиту своих национальных предпринимателей.

 

     43

 

     И последнее,  о чем нужно проинформировать всех. Параллельно с разработкой проекта кодекса, с дебатами и в Кабинете Министров, и в Министерстве транспорта по поводу постановления N 27 Кабинета Министров шел процесс  разработки  и  согласования  для  принятия соглашения   между   Украиной   и   Европейским   сообществом   о сотрудничестве,  дружбе,  в том числе раздела  "Сотрудничество  в области  транспорта".  Все  эти  согласования  проходили в четыре этапа.  Первые  три,  скажем  так,  раунда  переговоров   -   это соглашение   в   отношении   морского  транспорта  /только  права судоходных компаний на территории Украины, на территории ЕС и его членов соответственно/.

 

     На последнем,  четвертом этапе переговоров в меморандуме без согласования с Министерством транспорта эта статья была  заменена статьей  о  правах  агентских  компаний  на  территорий Украины и Европейского сообщества.

 

     Это соглашение  было   ратифицировано   Верховным   Советом. Сегодня оно получило законную силу и превалирует над национальным законодательством.

 

     Вот такая информация,  и вам приходится принимать решение  в этих условиях.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Максимовичу,  Григорій  Іванович  Найда подав ось договір між Україною і ЕС,  згідно  з  яким  ми  нібито повинні працювати контактно у цих питаннях.  Скажіть, будь ласка, тут немає суперечностей?

 

     44

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М.  Есть очень серьезные противоречия,  которые состоят  в том,  что,  исходя из условий этого соглашения,  мы не можем создавать каких-либо препятствий в  деятельности  агентской компании.  Более  того,  в  соответствия с этим соглашением мы не имеем права  рассматривать  никаких  собственных  законодательных актов    без    предварительного   согласования   с   Европейским сообществом.

 

     ГОЛОВА. Тоді чому ми говоримо, що треба міняти редакцію цієї статті?

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М.  Во  всяком случае,  надо обсудить ситуацию, может, есть еще замечания народных депутатов.

 

     ГОЛОВА. Депутате Драгомарецький, будь ласка.

 

     ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.,  член Комісії Верховної Ради Україні  з питань  економічної політики та управління народним господарством /Іллічівський  виборчий  округ,   Одеська   область/.   Уважаемые товарищи, уважаемые депутаты! Хочу обратить ваше внимание, что мы попадаем в очень  интересную  ситуацию,  которая  характеризуется одной  фразой:  "Зло  всегда  рядится  в добро,  ибо добру другие одежды ни к чему".  Послушайте,  нас убеждают в  том,  что  из-за дефицита валюты надо вводить монополию государства Аргентины.  Я, кстати,  хочу вас поправить,  Владимир Максимович:  в Китае  пять агентских компаний.  И этот процесс,  как говорят, пошел, сегодня только одна страна в мире имеет монополию - это Северная Корея.

 

     45

 

     Так вот,  я хочу заметить,  что и  государственная  компания платит 22 процента на доход, и негосударственная - то же самое. Я подчеркиваю,  негосударственная,  потому что те компании, которые называют  частными,  платят больше,  чем государственные компании Инфлота.  Подавляющая   масса   из   них   имеют   соучредителями государственные  структуры:  Фонд  государственного  имущества  и порты.

 

     Дальше. В этих условиях они отчисляют  этим  государственным структурам как учредителям,  а те платят налоги.  Мы имеем дало с новыми  производственными  и   новыми   хозяйственными   формами. Численность сотрудников этих компаний достигает 20,  30,  40 - до ста человек, притом это диверсификационные компании.

 

     Как же так - приватизируя предприятие,  где работают  тысячи человек,  мы  отказываем в праве на жизнь негосударственным малым хозяйственным формам. И понятно, кстати, почему.

 

     Представьте ситуацию, когда отстреливаются негосударственные структуры,  валюта  оказывается  только  у Инфлота.  Но,  кстати, информирую:  Инфлот по приказу N 186,  1988 года,  еще  союзного, оказывает строго определенный перечень услуг, а негосударственные компании  /кстати,  там  есть   и   коллективная   собственность/ оказывают  плюс  к  этому  и  другие  услуги,  тем самым расширяя предложения для валютного рынка, получают больше валютных доходов и больше отчисляют государству.

 

     46

 

     Есть еще   один   момент,   который   вводит  в  заблуждение парламент.  Ведь восемь иностранных компаний останутся  даже  при ликвидации негосударственных структур,  потому что на 10 лет есть гарантия иностранных инвестиций.  Что же  мы  делаем?  Уничтожаем национального   предпринимателя   в  угоду  кому  -  иностранному предпринимателю?  Он будет все равно конкурентоспособным,  потому что работает лучше государственной структуры.

 

     Еще один   момент.   Разве   мы   сделаем  добро  Инфлоту  - государственной агентской структуре,  если создадим ему тепличные условия?  Так он никогда вне конкуренции работать понастоящему не будет.

 

     И последняя фраза.  Любая монополия приводит  к  загниванию. Абсолютная   монополия  приводит  к  абсолютному  загниванию.  Мы получаем  меньше  валюты  в  Украину,   не   получаем   налоговых отчислений.  Мы  только  теряем,  а  за  этим всем стоят интересы сугубо ведомственные,  потому что  Инфлот  подчинен  Минтрансу  и обеспечивает все его поездки за рубеж. Вот в чем суть вопроса.

 

     47

 

     ГОЛОВА. Сергію  Дмитровичу,  ви  дуже  палко  і  переконливо виступали,  але було б добре,  якби  ви  так  виступили  під  час розгляду  законопроекту  в першому читанні.  Тому що зауважень ні від вас, ні від інших, хто сьогодні наполягає на цьому, у таблиці немає. /Шум у залі/.

 

     Прошу уваги.  Поправка  вноситься  не  обов'язково  під  час розгляду проекту в першому читанні.  Вона може вноситися під  час розгляду його в комісії.

 

     Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Приморський виборчий округ,  Одеська область/. Прошу меня извинить. Я буду говорить на русском языке,  поскольку избиратели Одесчины  ждут  рассмотрения этого вопроса. Я хочу, чтобы страна знала своих "героев".

 

     ГОЛОВА. Я дуже вас прошу, Юрію Анатолійовичу, висловлюватися без політичних підтекстів.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Нет,  нет.  Я никаких политических  вещей  не говорю. Я беспартийный.

 

     Так вот,  с  января  не  выполняется  постановление Кабинета Министров,  которое  было  принято  в  соответствии  с   решением Верховного  Совета.  Кто  и  на  каком  основании приостановил до сегодняшнего дня выполнение постановления об оплате за  лицензии? Надо было платить за лицензию 80 тысяч долларов, а до этого

 

     48

 

     месяца платили   800   долларов.   До   настоящего   времени показанное  постановление  никто  не  выполняет.  Решение   этого вопроса все время откладывалось ходоками, которых сегодня водят и в эти кабинеты.

 

     Далее. Сейчас тут говорили о  соглашении  с  ЕЭС.  Верховный Совет просто обманули, и мы должны сегодня это рассмотреть, чтобы в следующий раз нас не обманывали.  Тогда нам представили  только первую страницу этого соглашения.  Сейчас Костюченко доложил, что было четыре раунда переговоров,  и на четвертом раунде без ведома Министерства  транспорта  подменили  статью.  Не  является ли это опасным для государства?

 

     Следующее. Мы  говорим:  Северная  Корея,  Китай,  маленькие государства. Да дай нам Бог, чтобы у нас хотя бы через десять лет было столько грузов или столько кораблей,  сколько производит  их сегодня  Северная  Корея.  Она  занимает  второе  место в мире по производству кораблей. А по грузам Китай намного превосходит нас.

 

     И когда мы сегодня говорим,  что в нашу казну  не  поступают деньги,  то  это же чистый доход,  который мы могли получить,  но сейчас его потеряли.  По подсчетам специалистов он составляет  до 15   миллионов  долларов!  А  мы  сегодня  не  имеем  возможности заплатить даже за членство в ООН. Так давайте посмотрим, кому это выгодно?     Или    агентское    обслуживание    будет    сегодня государственным,  тем более что такая практика в мире  есть,  или нам  просто  выкручивают  руки,  и мы сегодня подкармливаем чужие экономики.

 

     49

 

     Давайте же посмотрим,  Александр Александрович, кому выгодно это   сегодня?  Я  утверждаю,  что  в  нынешнем  состоянии  нашей экономики сегодня надо принимать  только  такое  решение.  Только такое!  И я прошу,  чтобы протокольно дать поручение разобраться, почему Кабинет Министров не выполнял постановление, в угоду каким деловым кругам это делалось. С января месяца! Я не знаю подобного аналога, чтобы не выполнялось постановление.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Голова комісії Кожушко. Будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і    зв'язку /Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька  область/.   Уважаемые коллеги! Наша комиссия очень внимательно рассмотрела этот вопрос. И мы не пришли к единому мнению.  Я наберусь смелости и скажу вам о тех моряках, которые здесь выступают. Они выступают от имени... Считают так: кто живет в Одессе - тот и моряк. У нас единственный моряк,  который  25  лет работает в пароходстве.  Этот специалист стоит на трибуне, и вы видите, как он квалифицированно отвечает.

 

     Суть вопроса заключается в том, что есть различные трактовки агентирования.  Что такое агентирование?  Об этом только он может сказать:  агент - это глаза и уши судовладельца в  порту.  И  так случилось,  уважаемые  коллеги,  что  такая  морская страна,  как Украина, на 100 процентов обеспечивала себя контейнерными

 

     50

 

     перевозками. В настоящее время 75 процентов всех контейнеров перевозит  израильская  фирма,  15  процентов  - американская,  5 процентов - датская и только 4  процента  перевозок  контейнерами осуществляет  Украина.  Мы  фрахтуем суда,  наши контейнеры везут суда других стран.  А каждый заход судна в порт дает  в  доход  3 миллиона долларов. Каждое судно /а их у нас 600/ должно приносить стране миллионы и миллионы долларов дохода.  Поэтому подумайте  о нашем  бюджете,  который  имеет  дырку  размером в 200 триллионов карбованцев.

 

     Я выступаю только за то -  и  мы  должны  за  это  бороться,

-чтобы  наши  суда  возили  грузы,  а  не  ходили  по  три года в неизвестном  направлении.  Я  говорю  вам:  в  парламенте  нельзя допускать  лоббирования.  И  прошу  вас проголосовать за редакцию статьи 116 в правой колонке.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Севрюков. Останній виступ.

 

     СЕВРЮКОВ В.В.,  керівник відділу  Департаменту  морського  і річкового     транспорту    Міністерства    транспорту    України /Малиновський  виборчий  округ,   Одеська   область/.   Уважаемый Председатель, уважаемые коллеги! Краткая предистория. До принятия Кодекса о торговом мореплавании Украины  мы  пользуемся  кодексом бывшего  СССР  .В  1993  году  на  запрос Департамента морского и речного транспорта Южноукраинская транспортная прокуратура

 

     51

 

     ответила, что созданные компании /тогда это были в  основном совместные     предприятия/     противоречат    законодательству. Прокуратура - орган надзирательский.

 

     В чем суть проблемы,  которая у  нас  возникла?  Одна  пятая часть  агентских  компаний - это компании со смешанным капиталом, которые на сегодняшний день имеют контрольный пакет  обслуживания иностранного  флота  и  имеют  уже  сейчас  преимущества  и перед государственной агентской компанией,  и перед нашим  новым  малым бизнесом. Поэтому если сейчас мы примем редакцию, которая в левой колонке,  то вместе  с  нашим  новым  зарождающимся  бизнесом  мы оставим  наши совместные предприятия,  которые благодаря "умному" Закону об инвестициях не подпадают под налогообложение,  и валюта уходит за рубеж.

 

     Что касается соглашения,  которое мы ратифицировали,  то оно лишний раз свидетельствует о том,  что Верховный Совет, Президиум не  организуют  на должном уровне отработку материала.  Депутатам раздается одна страница,  а все остальное - читайте в комиссии, а в  комиссии  ничего  не  найдешь.  Надо  серьезнее  относиться  к затратным  документам,  таким  как  международные   договоры.   Я предлагаю  дать  еще  одно  протокольное  поручение органам нашей прокуратуры и Антимонопольному комитету,  который все время  дает комментарии,  еще раз дать оценку, на основании чего, в нарушение какого   закона   были   созданы   совместные   предприятия    по агентированию.

 

     Спасибо за внимание.

 

     52

 

     ГОЛОВА. Таким чином, шановні депутати, ми маємо колізію. Хоч її  за  Регламентом,  власне  кажучи,  немає,  тому  що   частина депутатів не скористалася своїм правом вчасно.

 

     Ми мали  досить  часу  на розгляд цього питання.  Проте суть колізії полягає в тому,  що частина депутатів вважає  за  можливе проводити   агентування   суден   недержавними  організаціями.  А розробники законопроекту вважають,  що на нинішній  період  треба залишити це право тільки за державою.

 

     Тому, я думаю,  нам треба спочатку в принципі визначитися, а потім будемо голосувати за  текстом.  Тобто  так,  як  пропонують розробники проекту.

 

     Агентування морських    суден    здійснюватиметься    тільки державними  структурами,  що  підтвердили  деякі  депутати,   які сьогодні вже висловлювалися. А інші мають протилежну думку.

 

     Тому я  ставлю  на  голосування  в  принципі...  Хвилиночку. Григорію Івановичу.  Пробачте,  ну все  ж  зрозуміло,  15  хвилин витратили   на  цю  статтю.  Я  ще  раз  хочу  сказати,  Григорію Івановичу.

 

     Я посилався на  статтю  30  угоди  між  Україною  і  ЄС.  Ми одержали з цього приводу пояснення.  Є колізія,  тому вийти з неї можна  тільки  одним  шляхом  -  голосуванням.  Хоч  би   як   ми переконували один одного, все одно буде так, як проголосуємо.

 

     Увімкніть ще  раз мікрофон депутата Найди,  бо він наполягає голосніше за всіх.

 

     НАЙДА Г.І.  Уважаемые депутаты!  Разработчик проекта Кодекса торгового мореплавания - юрист,  самый главный юрист Министерства транспорта. Но он неделю назад поехал в Брюссель.

 

     53

 

     При обсуждении  этой  "угоды"  он  вынужден   был   признать неправильные действия Министерства транспорта.  Это зафиксировано в протоколе,  который подписан между  Европейским  сообществом  и Министерством  транспорта  о  прекращении  действия постановления Кабинета  Министров  N  27.  Подумайте,  что   будет,   если   мы проголосуем  за  то,  чтобы отдать право только государству?  Это будет  антинародная,  антигосударственная  практика.  Ни  в  коем случае нельзя допустить, чтобы была монополия!

 

     ГОЛОВА. Григорію Івановичу,  у Брюсселі тривогу викликала не монополія,  бо я там теж був, і в єврокомісії ми про це говорили. Мова йде про тарифи з агентування,  які не влазять, вибачте мені, ні в які рамки. А треба робити так, як це робиться у світі. Тобто вони  повинні  бути  не  такими,  що  не  дають змогу провести це агентування. Але це інша справа.

 

     Депутате Климпуш, будь ласка.

 

     КЛИМПУШ С.Д.,  член Комісії Верховної Ради Україні з  питань енергетичного   комплексу,   транспорту   і  зв'язку  /Рахівський виборчий округ,  Закарпатська область/.  Шановні  колеги  народні депутати!  Дозвольте  мені  дати  вам  деяку інформацію з досвіду попередньої роботи в Міністерстві транспорту, що стосується якраз цього питання.  Це надзвичайно складне і важливе питання. Тому що ця діяльність справді рентабельна,  рівень  рентабельності  сягає часом тисячі відсотків, а то й більше.

 

     Тому й  було  створено  цілий  ряд спільних підприємств,  де засновниками часто виступали родичі керівництва портів. Ці

 

     54

 

     підприємства не підлягають оподаткуванню. Таким чином, кошти /валюта/   виходили   за  межі  держави.  У  рамках  попереднього законодавства ми не мали можливості ніяк на це вплинути,  тому-то за  нашим поданням і було прийнято рішення Кабінету Міністрів про ліцензування цієї діяльності.  Але, як справедливо сказав депутат Кармазін,  ліцензії протягом цілого року не оплачувалися.  Навіть більше,  питання про ліцензування  вирішували  майже  рік,  Вісім місяців  я  домагався  того,  щоб це питання було прийнято,  воно також блокувалося.  Тому,  безперечно,  сьогодні ми зацікавлені в тому, щоб ця валюта потрапляла в державу.

 

     З другого боку,  агентування - це можливість керування нашим флотом і протектування нашого флоту, якого ми маємо надлишок.

 

     Справді, при   зустрічі   з   представниками    Європейської спільноти  це  питання  порушувалося  кілька  разів,  та й в усіх державах  світу  цим  займаються  не   тільки   державні,   а   й альтернативні  компанії.  Тому,  як  на мене,  було б справедливо вирішити питання так, що акціонування - де діяльність, яку можуть виконувати   і  державні,  і  недержавні  організації,  але  вона підлягає суворому державному регулюванню і ліцензуванню. Сьогодні організації ліцензій не мають.  Коли вони їх матимуть,  то будуть підконтрольні й платитимуть кошти і податки нашій державі. Так ми вийдемо  з цієї колізії і не станемо державою,  яка все абсолютно заборонить, але забезпечимо державне регулювання і ліцензування.

 

     Я просив би прийняти такий варіант.  Думаю,  що він  влаштує всі сторони.

 

     55

 

     ГОЛОВА. Тобто  ми з однієї колізії маємо тепер дві.  Я прошу уваги.  Тут усе ясно,  ну навіщо ви агітуєте?  Позиція  всіх  уже ясна,  будемо визначатися голосуванням.  По-перше, я прошу уваги, щоб чітко  було  зрозуміло,  за  що  ми  голосуємо.  Спочатку  за принцип,  що  держава  здійснює  агентування;  другий принцип - і недержавні  структури;  третій   принцип   -   і   недержавні   з ліцензуванням з боку держави. Зрозуміло всім?

 

     Отже, першим ставиться принцип: залишити агентування в руках держави. Прошу його проголосувати.

 

     "За" - 170.

 

     170...Ми шляхом рейтингового голосування визначимося.

 

     Тепер: і недержавні структури мають право ліцензувати. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 61.

 

     Третій варіант  такий:  і  недержавні з ліцензуванням з боку держави...Що? Та ні, вибачте, це не те, що є. Про що ви говорите! Будь ласка, визначайтеся.

 

     "За" - 144.

 

     Отже, шляхом  рейтингового  голосування  ми визначилися,  що перевагу має сьогодні підхід державний.  Тому,  щоб не було в нас суперечок,  давайте ми шляхом поіменного голосування визначимося, як будемо діяти далі.

 

     Хто за те, щоб проголосувати цю статтю поіменно?

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Ставиться на голосування стаття  в  редакції  комісії.  Вона надрукована   в   правій  колонці.  Мається  на  увазі  "державне регулювання". Голосуємо поіменно.

 

     "За" - 181. Рішення не прийнято.

 

     56

 

     Тоді залишається ліва колонка. /Шум у залі/.

 

     Прошу уваги.  Григорію  Івановичу,  з   вашого   дозволу   я прочитаю,  що  тут  написано.  "У  морському  порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації   /морський   агент/,   які  за  договором  морського агентування  за  винагороду  зобов'язуються  надавати  послуги  в галузі торговельного мореплавства.

 

     Плата за  послуги агентських організацій усіх форм власності встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням  з Міністерством економіки України.

 

     При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної  сторони,  якщо  вона  його  на те уповноважила і якщо судновласник із цим згоден.

 

     Агентування морського     флоту     здійснюють      суб'єкти підприємницької   діяльності,   що   мають   ліцензію,   одержану відповідно до чинного законодавства України".

 

     Усе правильно?  Ну  то  нема  чого  голосувати,  бо  ми  вже проголосували цю статтю в першому читанні.

 

     Голосувати ще  раз?  Давайте!  Хто  за  цю  редакцію,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 184. Рішення не прийнято.

 

     З мотивів голосування слово має голова комісії Кожушо.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые коллеги!  Я обращаюсь к вам еще раз. Как  видите,  вследствие  того что независимая Украина существует три года, а никаких законов по мореплаванию вообще

 

     57

 

     не было принято,  у нас возле каждого  порта  и  пароходства создалось очень много компаний,  которые уже лоббируют даже здесь этот важнейший вопрос, чтобы государство получало валюту. Я прошу вас  проголосовать,  чтобы  деньги  поступали  в  государственнуя казну, а не шли на сторону. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Я прошу одеситів не вести дискусії по-одеськи.  Будь ласка, заспокойтеся.

 

     Олександре Михайловичу,  сядьте, будь ласка, і скажіть усе в мікрофон. Ну, по-перше, не всі ті, хто агентує, - шахраї, хоч є й такі. І навіть у різних видах діяльності є. Оскільки виникла така серйозна дискусія,  я прошу  вашої  уваги...Ні,  навіть  депутату Найді не надам слова, хоч він і спеціаліст з морського права.

 

     Я хочу звернутися до вас іще раз з таким проханням. Оскільки тут розглядається принциповий момент,  то потрібно оцінити  думки різних  сторін.  Наскільки  я  зрозумів,  ми  шляхом рейтингового голосування зупинилися на правій колонці,  де йдеться про те,  що держава повинна контролювати агентування.

 

     Я хочу вам із цього приводу зачитати листа від моряків,  які щойно передали нам своє побажання. Я мушу його озвучити, оскільки він стосується саме цієї статті.

 

     Проте давайте поки що проголосуємо наступні статті,  а потім повернемося до цієї. Я прошу уваги! /Шум у залі/.

 

     Прошу вибачення, 12 година 1 хвилина. Перерва на півгодини.

 

     58

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів зайняти свої місця.  /Шум  у  залі/. Прошу уваги.

 

     Депутат Яворівський. Будь ласка, говоріть.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних    відносин   /Світловодський   виборчий   округ, Кіровоградська  область/.  Шановний  Олександре   Олександровичу, шановні народні депутати!  Ми,  мабуть, будемо зараз продовжувати роботу.  Я хочу зробити з процедури коротеньку  заяву  до  голови нашої   Комісії   з  питань  Регламенту  Шейка  і  до  Олександра Олександровича Мороза.  У чому суть справи?  Наш  Регламент  дуже чітко регламентує... Я зачитаю: "Під час засідання Верховної Ради особи,  які  не  є  народними  депутатами  України,  не   повинні знаходитися  в місці розміщення депутатів,  за винятком тих осіб, які супроводжують депутатів-інвалідів..." Це зрозуміло.

 

     Олександре Олександровичу,  мабуть, за нашою спиною Верховна Рада  перетворюється  в  Голівуд.  Під  час  обідньої перерви тут відбулися кінозйомки нібито  з  дозволу  Олександра  Миколайовича Ткаченка, хоч це і не належить до його компетенції. Було відзнято матеріал про кандидата в народні депутати Вітренко, за її участю. Я вважаю, що це вже виходить за будь-які рамки. Цього робити ні в якому разі не можна.  Що ж відбувається?  Це ж усе-таки  Верховна Рада!  Ми  навіть  не  допускаємо  наших  помічників!  І  це дуже правильно і справедливо!

 

     59

 

     Я вважаю,  що це  є  грубим  порушенням  Регламенту.  Та  ще напередодні  виборів.  Залишити  це  поза увагою я не маю права і роблю офіційний запит голові комісії Шейку.  Треба розібратися  в цій  ситуації,  бо  ми  тут  настільки заполітизувалися,  що далі взагалі жодного питання не зможемо розглянути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. У сесійному залі - ви маєте на увазі?

 

     ТКАЧЕНКО О.М. А хто дозволяв? А що ж ви кажете: "Ткаченко". Та Ткаченко тільки що був на засіданні комісії.  /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги і прошу не  популяризувати  кандидата  в депутати  Вітренко.  Не  треба  цього робити.  Я думаю,  що в неї вистачить аргументів і без такої реклами. /Шум у залі/.

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Я був на засіданні комісії.

 

     ГОЛОВА. Петре Володимировичу,  уточніть,  будь ласка. Що там було./Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Прошу всіх сісти на свої місця і заспокоїтися.

 

     Давайте не  будемо  шляхом  дискусій у Верховній Раді робити рекламу тому чи іншому кандидату в депутати.

 

     За вашої згоди я ще раз  поставлю  на  поіменне  голосування статтю   116,   яка   визначає   принципи  агентування,  оскільки розійшлися голоси. А всі розуміють, що тут мова йде про

 

     60

 

     корінне питання цього розділу.  Ми з вами домовилися  так  і шляхом рейтингового голосування дійшли до цифри 176.  Ідеться про те,  щоб це право було  залишено  за  державою,  особливо  в  наш складний  час,  коли  розтягуються  багатства,  коли не надходять валютні кошти і так далі.  Тому комісія просила  залишити  статтю 116 в редакції,  уміщеній у правій колонці. І шляхом рейтингового голосування ми вийшли на цю цифру,  Олександр Михайлович  про  це також   сказав,   посилаючись  на  те,  що  ми  незабаром  будемо розглядати бюджет  і  його  валютну  частину,  будемо  розглядати джерела  народження  до  цієї  частини.  Тому текст цієї статті в правій колонці,  тобто в редакції комісії,  я ще  раз  ставлю  на поіменне голосування,  як ми з вами і домовилися.  Текст у вас є. Прошу зосередитися і проголосувати.

 

     "За" - 169.  Рішення не прийнято.  Тоді залишається редакція статті в лівій колонці.

 

     Стаття 117. Зауважень немає? 118, 119. Немає.

 

     Отже, статті 117-119 ставляться на голосування.

 

     "За" - 225. Рішення прийнято.

 

     Стаття 120.  Зауважень немає? 121, 122, 123... До статті 123 є зауваження?

 

     Отже, статті 120-122 ставляться на голосування.

 

     "За" - 245. Рішення прийнято.

 

     Які зауваження до статті 123? Депутат Пасько? Будь ласка.

 

     Прошу вибачення. Депутат Пономаренко, Черкаська область.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку

 

     61

 

     регіонів /Смілянський  виборчий  округ,  Черкаська область/. Олександре Олександровичу,  Черкащина продовжує пильнувати. Читаю другий  абзац  статті 123:  "Якщо майно,  що затонуло,  становить безпосередньо загрозу безпеці судноплавства,  життю  чи  здоров'ю людей,  забруднення навколишнього природного середовища,  власник майна,  що затонуло,  не піднімає  його  в  термін,  установлений портом згідно з цієї статтею,  порт має право за рахунок власника затонулого майна" і далі за текстом.

 

     Якщо має місце безпосередня загроза  безпеці  судноплавства, то мова повинна йти не про право,  а про обов'язок. Тому пропоную таку редакцію:"...капітан морського порту зобов'язаний за рахунок власника  затонулого  майна  вжити  необхідних  заходів  до  його негайного підняття" і далі за текстом.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 124 є зауваження? Немає.

 

     До статті 125? Немає. До статей 126, 127, 128, 129, 130,131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161... Є зауваження до статті 161?

 

     Ставлю на  голосування  статті   до   160   включно.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 245. Рішення прийнято.

 

     Депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     62

 

     РОЄНКО В.Г.,   голова  колгоспу  імені  Горького  Уманського району  /Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область/.  Дайте роз'яснення ось тут: "не вважається порушенням договору морського перевезення вантажу  будь-яке  відхилення  судна  від  наміченого шляху з метою рятування на морі людей,  суден і вантажів, а також інше розумне  відхилення".  Що  означає  "а  також  інше  розумне відхилення"? Бажано його зняти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово "розумне" мається на увазі.

 

     РОЄНКО В.Г. Так. Що означає "розумне"?

 

     КОСТЮЧЕНКО В.М. Отклонение от шторма.

 

     РОЄНКО В.Г.  То чи не краще було б конкретизувати це? А якщо це - прийняття контрабанди! То це розумно чи нерозумно?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Облишмо... Це так будь-яке поняття можна ставити під сумнів.  Або так, або так. Аби тільки час згаяти?.. Я вважаю, що погодимося з таким формулюванням.

 

     63

 

     Зауваження до статей 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254, 255, 256, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 329, 350, 331, 332, 333, 334, 335, 336, 337, 338, 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 355, 356, 357, 358, 359, 360, 361, 362, 363, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 372, 373, 374, 375, 376, 377, 378, 379, 380, 381, 382,  383, 384, 385, 386, 387, 388, 389, 390, 391, 392, 393, 394.  Ставлю  на  голосування всі статті включно до 394-ї.  Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 224. Рішення прийнято.

 

     Що, є  зауваження  до  статті  273?  Повертаємося  до   неї. Увімкніть  мікрофон  депутата Найди,  він хоче внести пропозицію. Вибачте, ви письмово вносили пропозицію?

 

     64

 

     НАЙДА Г.І. Александр Николаевич! Просто мы вчера пропустили, вы помните?  Ее надо проголосовать,  там все учтено и все сделано правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  я ставлю на  голосування  праву  колонку. Будь ласка, увімкніть систему. Стаття 273, права колонка.

 

     "За" - 213. Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Ставлю на  голосування в цілому проект Кодексу торговельного мореплавства України. Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 224.Кодекс прийнято. Спасибі.

 

     Ви хотіли з місця? Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые коллеги!  Когда мы принимали Закон о транспорте,   надо   было  сделать  редакционные  уточнення.  Это касается  статей  23  и  31,  где  написано  о  землях,   которые выделяются для потребностей транспорта. Было написано "бесплатно" и   "без   налогообложения".   Это   противоречит    действующему законодательству. Поэтому просьба...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте!  Я  думав,  що  ви  хотіли  добре слово сказати розробникам проекту.  Нам потрібно ще постанову прийняти. У вас є проект постанови.  Зачитувати немає потреба? Отже, ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради з даного  питання. Прошу голосувати. Увімкніть, будь ласка, систему.

 

     "За" - 220. Постанову прийнято. Спасибі!

 

     65

 

     Це питання  ми закінчили.  Із цього питання ще є зауваження? Назвіть, будь ласка, округ 297-й. Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     СЕВРЮКОВ В.В.  Уважаемый   председательствующий,   уважаемые депутаты! Очень хорошо, что приняты два закона - это позволит нам двигать нормативную базу в области транспорта.  Однако  есть  два момента.  До сих пор не выполнено постановление Верховного Совета о совершенствовании  структуры  управления  морским  транспортом. Полгода Кабинет Министров не принимает решения.

 

     И второй   вопрос.  Уже  полгода  нет  министра  транспорта! Полгода нет даже исполняющего  обязанности  министра  транспорта! Есть  только  первый  заместитель министра.  Поэтому просьба дать поручений Кабинету Министров,  во-первых,  выполнить постановлена Верховного  Совета  о  совершенствовании  структури  управляння в морской отрасли,  а во-вторых,  решить наконец, вопрос с кадрами. То есть назначить министра транспорта.

 

     И маленькая   справка,   уважаемые   коллеги,   относительно технического надзора.  В связи с болезнью я вчера не мог сказать. На  сегодняшний  день  технический  надзор за украинскими речными судами осуществляет  организация  Укргосходнадзор.  Что  касается украинского морского регистра судоходства,  то он создан.  Однако сейчас идет его организационное становление. Эти для справки.

 

     Спасибо.

 

     66

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається  ваша  пропозиція.  Я  думаю,   щодо міністра  транспорту  буде  вирішувати  Президент,  а  відповідне доручення Кабінету Міністрів ми дамо.

 

     Будь ласка,  ще  пропозиції.  Округ   303-й.   Будь   ласка, ввімкніть мікрофон.

 

     ЛОБЕНКО А.О.,      генеральний     директор     Українського науковопрактичного     об'єднання      "Медицина      транспорту" /Чорноморський   виборчий   округ,  Одеська  область/.  Уважаемый Александр Николаевич!  Я 17 числа передал замечания и предложения к  первой  редакции  проекта  Кодекса  торгового  мореплавания  в Комиссию   по   вопросам   топливно-энергетического    комплекса, транспорта и связи господину Сергиенко Виталию Петровичу. Однако, к сожалению, эти замечания и предложения /свыше тридцати/ в новой редакции не учтены.  Это предложения о создании правовой базы для медицинского обеспечения безопасности мореплавания,  охраны жизни и  здоровья  моряков и пассажиров,  карантинной защиты территорий Украины и обеспечения санитарно-эпидемиологического  благополучия населения.

 

     Кодекс имеет  огромное  значение.  Но в нем не учтены важные законодательные  международные  акты  и  конвенции  по   вопросам медицинского       санитарно-эпидемиологического      обеспечения безопасности мореплавания. Кодекс оторван от человека, от моряка, который  круглосуточно  работает  в  экстремальных  ситуациях  на плавсредствах и  испытывает  комплекс  отрицательных  рейсовых  и судовых  факторов.  Игнорировать предложение медицины,  я считаю, некорректно и недопустимо. Учитывая

 

     67

 

     важность всего   этого,   вношу   предложение    разработать подзаконный  документ  к  Кодексу  о  медицинском  обеспечении  и безопасности торгового мореплавания.  Мы  беремся  подготовить  и представить на рассмотрение этот подзаконный документ.  Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  що депутат Шевченко уважно вас слухав. Комісія ваші документи прийме і доопрацює. Стосовно цього питання вносилася пропозиція і вчора,  коли ми розглядали проект  Кодексу торговельного мореплавства.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кожушка.

 

     КОЖУШКО О.М.  Я продовжу те, що говорив. Прошу частину другу статті  23  викласти  в  такій  редакції:   "До   складу   земель залізничного   транспорту   входять   землі,   що  прилягають  до залізничного полотна,  є смутою відведення залізниць і  надаються їм у користування відповідно до чинного законодавства".

 

     Частину четверту   статті  31  викласти  в  такій  редакції: "Землі,  що знаходяться під  автомобільними  дорогами  загального користування  і  їх спорудами,  надаються дорожнім організаціям у користування відповідно до чинного законодавства".

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається.  Будь  ласка,  увімкніть   мікрофон депутата Донченка.

 

     68

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  /Старобільський  виборчий округ,   Луганська   область/.   Фракция   "Коммунисты  Украины". Уважаемые депутаты!  Вы сегодня получили дополнительно поправку к статье  18 Закона о транспорте,  касающейся вопроса забастовки на транспорте.  Сейчас  тут  Александр  Михайлович  очень  правильно сказал  о  тех двух положениях этого закона,  которые не попали в законодательное  поле.  То  же   самое   касается   и   трактовки действующей статьи 18.  Она не погадает в международную конвенцию МОД о добровольном примирении и арбитраже.  Я могу сейчас сказать дословно, что звучит в статье 7 этой рекомендации. Здесь сказано, что  ни  одно  из  положений  настоящей  рекомендации  не   может истолковываться  как  ограничение в каком бы то ни было отношении права на забастовку. То есть статья 18 нашего Закона о транспорте не  попадает  в  эту  статью  МОД.  Я  просил  бы,  чтобы  мы  не возвращались через  2,  3,  4,  5  дней  к  статье  18  Закона  о транспорте,  а  проголосовать  за  ту  редакцию,  которая сегодня роздана вам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутате Кожушко, будь ласка, говоріть.

 

     КОЖУШКО О.М.  Я  еще   раз   повторяю,   что   комиссия   не рассматривала.  Но  в  нашем  законе  есть  статья /я ее номер не помню/, где записано четко, что если Украина

 

     69

 

     вступает в международное сообщество,  в  положение  которого входят то,  что вы нам сообщили, то оно выполняется автоматически по международному договору.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  що комісії погодять це між собою, і ми не будемо тут так голосно сперечатися.

 

     Які ще є зауваження до поправок?  Є?  Будь ласка,  увімкніть мікрофон депутата Найди. А потім - Манчуленка.

 

     НАЙДА Г.І.   Уважаемые    депутаты!    Внесенная    поправка вынужденная.  Ми  с вами уже проголосовали,  что земле железных и автомобильных дорог даются им бесплатно.  Теперь же нашу комиссию просто   вынуждают   принять   поправку   о  том,  чтобы  сегодня государство,  которое  выделяет   деньги   на   строительство   и содержание   железных  и  автомобильных  дорог,  давало  свои  же государственные  деньги  этим  дорогам  для  уплаты  налога.   Ну какая-то логика должна быть в наших действиях?

 

     В тот  раз  мы проголосовали правильно.  И нечего сейчас эти правки  вносить.  Нас  просто  вынуждают  это   делать.vАлександр Михайлович еще не все сказал, ибо постеснялся говорить все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  До  вашого відома доводжу таку довідку.  У нас із 34  мільйонів  гектарів  орної  землі  і  41,2 мільйона гектарів сільгоспугідь - 5 мільйонів не оподатковуються. А ми ж сьогодні хочемо,  щоб земля була товаром /так  записано  в указі/.  А  якщо  товар  не має ціни,  то він уже не товар.  Тому давайте не будемо даремно ламати  списи...  Депутате  Манчуленко, будь ласка.

 

     70

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М. Шановний Олександре Миколайовичу! Я хотів би звернути  вашу  увагу  на  такий  факт.  До  нинішнього  часу  на території    Чернівецької   області   частина   нашої   залізниці підпорядкована Молдавській залізниці.  Якщо ми залишимо все  так, як  у  нас було записано /без оплати,  без оподаткування/,  то це буде дивним кроком.  Адже практично  свої  землі  надаватимемо  в безоплатне  користування  іншій державі.  Це відносно поправок до статті 23 і 31.

 

     Щодо поправки в статті 18,  то я з нею погоджуюся, але вношу на  ваш розгляд ще й таку свою пропозицію,  щоб доручити комісії, яку очолює Кожушко,  розібратися із цією поправкою і, скажімо, на наступний тиждень,  на середу,  внести на розгляд рішення комісії стосовно  цієї  поправки  щодо  припинення  роботи  /страйку/  на підприємствах транспорту.

 

     Дякую.

 

     71

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Є ще зауваження? Підтримаємо? Ставлю на голосування ці поправки. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 217. Рішення прийнято.

 

     А тепер, як ми з вами домовилися вранці, розглянемо наступне питання  порядку денного - про обласний суд Автономної Республіки Крим. Доповідач - Стефанюк Володимир Сергійович, перший заступник Голови Верховного Суду України. Будь ласка.

 

     СТЕФАНЮК В.С.,   перший  заступник  Голови  Верховного  Суду України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні   народні депутати!   Необхідність   розгляду  цього  питання  зумовлюється змінами,  внесеними до Конституції України відповідно до  законів від 24 лютого і 21 вересня 1994 року, та недоцільністю проведення дострокових виборів суддів цієї судової ланки, бо їх повноваження практично  не змінилися.  Тобто передбачається лише перейменувати обласний  суд  Автономної  Республіки  Крим   у   Верховний   Суд Автономної Республіки Крим. А посади голови, заступників голови і суддів обласного суду  перейменувати  на  посади  голови  і  його заступників,  суддів Верховного Суду Автономної Республіки Крим з визнанням повноважень їх та народних засідателів.

 

     Проект постанова зам роздано. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимося?  Підтримаємо?  Ставлю на голосування внесену пропозицію. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 197.

 

     72

 

     Не зрозуміли?  Чи  не  підтримуєте?  Не  підтримуєте.  Хоч і запитань  не  було  з  цього  питання,  так?  /Шум  у  залі/.   Я думаю...Одну хвилиночку. Будь ласка.

 

     СТЕФАНЮК В.С.  Шановні депутати!  Справа в тому, що згідно з Конституцією повинен  діяти  Верховний  Суд.  Обласного  суду  як такого немає. Тому треба було б зараз проводити вибори, а в цьому немає потреби,  тому що повноваження практично не  змінилися,  і, отже,  доцільно  лише  зробити перейменування суду та відповідних посад. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання?  Депутат  від  округу  N  85.  Будь ласка.

 

     КОРОЛЕНКО А.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України з питань молоді,  спорту і туризму  /Заводський  виборчий округ, Дніпропетровська область/. Фракція "Комуністи України".

 

     Шановні депутати,  шановний головуючий! Вважаю, що ми робимо ті кроки,  які нам не потрібно робити.  Що я маю на  увазі?  Десь місяць  тому Республіку Крим перейменували в Автономну распубліку Крим,  а судді залишилися обласними.  Тому доцільно проголосувати цей проект.

 

     Але в  мене є і запитання.  А прокурор обласний залишається? Він не має права зараз...  Те, що було в Криму... І дай Боже, щоб усе було нормально...  Але ж прокурор обласний залишається. Чи це запитання, може, до Міністерства юстиції?

 

     73

 

     СТЕФАНЮК В.С.  До  Генеральної  прокуратури.  Це   не   наша компетенція.

 

     КОРОПЕНКО А.А.   Я   розумію.   Але   все-таки,   Олександре Миколайовичу,  прокурор області має  і  відповідні  права,  а  ми проголосували місяць тому за те,  що це автономна республіка. Тож давайте будемо, як казав Президент, толерантними і надалі.

 

     СТЕФАНЮК В.С.  У Конституції України не передбачено,  що має бути Генеральний прокурор Криму,  а те, що повинен бути Верховний Суд Автономної Республіки Крим,  -  це  передбачено.  Тому  треба привести все у відповідність до чинної Конституції.

 

     КОРОПЕНКО А.А. Я не говорю о Генеральной прокуратуре, только этого нам еще не хватало...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Слово має депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Шановний Олександре Миколайовичу,  шановний доповідачу!   Дійсно,   ми  внесли  певні  зміни  до  Конституції /Основного Закону/ України,  але ми також знаємо і  ту  ситуацію, яка  на  сьогоднішній  день склалася в Криму.  І ми скасували ряд постанов  Верховної  Ради   Автономної   Республіки   Крим,   які суперечать  законодавству України.  Але ми знаємо також і про те, що  кримська  влада  вимагає  Конституцію  України   привести   у відповідність до Конституції Криму. Мені здається,

 

     74

 

     що ми   йдемо  логічно  до  такого  висновку,  що,  можливо, автономія Криму не те що недоцільна, а взагалі не потрібна. То чи варто сьогодні випереджати події і вносити це питання на розгляд? Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін... Одну хвилиночку!

 

     СТАФАНЮК В.С. Олександре Миколайовичу; я дам відповідь.

 

     ГОЛОВА. Володимире Сергійовичу, будь ласка.

 

     СТЕФАНЮК В.С.  Не можна ставити питання так: доцільно чи ні. Доцільно,  тому що є Конституція,  суд повинен працювати щодня, і він повинен відповідати Конституції.  Інакше треба обирати  новий суд,  але  немає  в  цьому  доцільності.  Треба  привести  все  у відповідність до законодавства. А якщо відбудуться нові зміни, ми зможімо  його перейменувати відповідно до тієї нової Конституції. А зараз треба привести назву суду і назви посад  у  відповідність до чинної Конституції.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кармазін, будь ласка.

 

     75

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати!  Чого ми хочемо від Автономної Республіки Крим? Щоб вона поважала Конституцію України і  привела  у  відповідність до неї законодавство.  Але чому ж ми самі  не  поважаємо  свою  Конституцію?  Ми  давно  повинні  буди прийняти  це  рішення,  але  не  зробила  цього.  Може,  хтось не зрозумів,  про що саме йшла мова?  Якщо не буде прийнято зараз цю зміну,  то  потім  у  цьому залі постане питання,  як бути,  якщо Верховна  Рада  Автономної  Республіки  Крим  не   приведе   свою Конституцію та закони у відповідність до законодавства України.

 

     Запропонований проект    постанови    розумний,   виважений, відповідає чинній Конституції України. Давайте ми її поважатимемо і  служитимемо  Конституції.  Нас за нею обрали.  Я закликаю всіх зараз проголосувати "за"  і  не  створювати  проблеми  на  голому місці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вислухали голову тимчасової комісії по Криму, досвідченого юриста.  Давайте зважимо  на  пропозицію,  яку  вніс депутат Кармазін.  Прошу проголосувати проект Постанови Верховної Ради України про обласний суд Автономної Республіки Крим.

 

     Увімкніть, будь ласка, систему. Прошу голосувати.

 

     "За" - 208. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     76

 

     Розглядається питання про  обрання  суддів  Верховного  Суду Автономної  Республіки Крим та деяких обласних і військових судів та про звільнення з посади голови військового  суду  Центрального регіону.

 

     Будь ласка, Володимире Сергійовичу.

 

     СТЕФАНЮК В.С. Шановні народні депутати! Відповідно до статті 150 Конституції України і статті  9  Закону  України  про  статус суддів  вам  сьогодні  належить  обрати 11 суддів обласних судів, голову військового суду Центрального регіону та двох  заступників голів військових судів регіонів.

 

     Усі кандидати  -  досвідчені юристи,  мають відповідний стаж судової  роботи,  усі   без   винятку   характеризуються   тільки позитивно, їх до обрання рекомендують Вища кваліфікаційна комісія суддів України та кваліфікаційна комісія суддів обласних судів.

 

     Комісія Верховної Ради України з питань правової політики  і судово-правової  реформи  дійшла  висновку про можливість обрання цих кандидатів на відповідні судові посади.

 

     Крім того,  згідно зі статтею 15 України про  статус  суддів вам  належить  вирішити питання про припинення повноважень голови військового  суду   Центрального   регіону   Богатирьова   Василя Івановича у зв'язку з виїздом за межі України.

 

     Проекти постанов   вам   роздано,   прошу  їх  розглянути  і підтримати.

 

     77

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть    запитання?     Підтримаємо?..     Одну хвилиночку! Володимир Сергійович хоче додати.

 

     СТЕФАНЮК В.С.  Богатирьов  звільнився  з  роботи,  виїхав на постійне проживания до Москви і  працює  в  Міністерстві  юстиції Російської Федерації. Там проживають його близькі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Будь ласка, депутате Круцик.

 

     КРУЦИК Р.М.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю  і  корупцією  /Рогатинський виборчий округ,  Івано-Франківська область/. Шановний доповідачу! У нас діє Закон про судочинство, є також Закон про статус суддів, є   положення  про  кваліфікаційні  комісії.  Я  розумію,  що  ці кандидатури проходили через старі кваліфікаційні комісії.  Чому б нам спочатку не поставити питання про затвердження представництва в  кваліфікаційній  комісії  від  Верховної  Рада,  а  тоді   вже приступати?   І  хай  би  ці  кандидатури  проходили  через  нові кваліфікаційні комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Сергійовичу.

 

     СТЕФАНЮК В.С.   Ці   кандидатури    пройшли    через    нові кваліфікаційні  комісії.  Діють і Вища кваліфікаційна комісія,  і кваліфікаційні комісії суддів обласних  судів.  Вони  новообрані. Вища кваліфікаційна комісія обрана другим з'їздом

 

     78

 

     суддів. Тому  не можна говорити,  що це старі кваліфікаційні комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є запитання?  Немає.  Ставлю  на  голосування проект  Постанови  Верховної  Ради  України  про  обрання  суддів Верховного Суду Автономної Республіки Крим та деяких  обласних  і військових   судів.   Будь   ласка,   увімкніть   систему.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 220. Постанову прийнято. Спасибі.

 

     Тепер проект  постанови  про  звільнення  з  посади   голови військового  суду Центрального регіону Богатирьова.  Запитання є? Немає. Зауваження? Немає. Прошу проголосувати проект.

 

     "За" - 233. Рішення прийнято.

 

     Спасибі. Сідайте, Володимире Сергійовичу.

 

     Шановні колеги,  у  вас  на  руках  є  проекти  законів  про ратифікацію  консульських конвенцій між Україною і Соціалістичною Республікою   В'єтнам    та    між    Україною    і    Корейською Народно-Демократичною  Республікою.  Будемо  їх  розглядати?  Тут присутній  Ліпатов  Валентин  Миколайович,   заступник   міністра закордоннях справ... Одразу голосуємо?

 

     79

 

     Ставлю на   голосування   проект   Закону   про  ратифікацію Консульської Конвенції між Україною і Соціалістичною  Республікою В'єтнам. Прошу голосувати.

 

     "За" - 247. Рішення прийнято.

 

     Ставлю на  голосування проект Закону України про ратифікацію Консульської    Конвенції    між    Україною     і     Корейською НародноДемократичною Республікою. Прошу голосувати.

 

     "За" - 242. Рішення прийнято.

 

     Спасибі, Валентине Миколайовичу, за плідну роботу.

 

     Сідайте.

 

     Було внесено пропозицію відвести час на "Різне". Але у нас є ще одне питання - про  проект  Закону  про  використання  ядерної енергії та радіаційну безпеку. /Шум у залі/.

 

     80

 

     Давайте порадимося.  Безперечно,  для розгляду цього питання сьогодні часу у  нас  не  вистачить.  Тоді,  може,  перейдемо  до "Різного"?   Але   спочатку   надамо   слово   з  місця  депутату Павловському,  щоб знати,  скільки  часу  потрібно  для  розгляду питання.

 

     Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Центральний  виборчий округ,  Хмельницька область/. Для розгляду цього питання потрібно півтори години. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Півтори  години.   Отже,   що   будемо   робити? Перенесемо   на   наступний  тиждень,  на  вівторок,  так?  Прошу проголосувати цю пропозицію. /Шум у залі/. Сьогодні?

 

     Прошу проголосувати  пропозицію  розглянути  це  питання  за скороченою програмою, сьогодні.

 

     "За" - 108.

 

     Отже, переносимо на вівторок. Питань немає.

 

     Тоді той час, який залишився, відведемо на "Різне".

 

     Депутат Кіяшко. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/.

 

     81

 

     Уважаемый Александр  Николаевич!  В повестке дня у нас стоит очень простой вопрос -  о  порядке  применения  статьи  6  Закона Украины  о  гражданстве  Украины относительно военнослужащих.  Он подготовлен,  я доложил бы его в течение  трех  минут,  и  мы  бы проголосовали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  думаю,  можна  підтримати  депутата  Кіяшка і розглянути це питання.

 

     Слово надається  Сергію  Миколайовичу   Кіяшку,   заступнику голови Комісії з питань прав людини.

 

     КІЯШКО С.М.  Уважаемые коллеги!  14 июля сего года Верховный Совет принял Закон Украины о внесении изменения к Закону  Украины о   гражданстве   Украины.   Затем   было  принято  постановление Верховного Совета о  том,  что  военнослужащим  выдается  паспорт гражданина  Украины.  Кабинет  Министров  обратился  к Верховному Совету с предложением ввести в действие данный закон с  1  января 1995  года,  а  также  отменить  пункт  20  Положения  о паспорте гражданина  Украины,   в   котором   устанавливается   норма   об обязательной  сдаче  в  военкомат  или  воинскую часть паспорта в случае призыва гражданина на военную службу либо на сборы.

 

     У вас есть проект постановления о порядке применения статьи 6 Закона    Украины    о    гражданстве    Украины   относительно военнослужащих. Он состоит из двух пунктов. Пункт 1: "Установити, що  частина  перша  статті  5  Закону  України  про  громадянство України... щодо військовослужбовців застосовується з 1 січня 1995 року." І пункт 2: "Визнати таким, що втратив

 

     82

 

     чинність з 1 січня 1995 року, пункт 20 Положення про паспорт громадянина  України,  затвердженого  Постановою  Верховної  Ради України  від 2 вересня 1993 року про внесення змін і доповнень до Положення  про   паспорт   громадянина   України,   затвердженого Постановою  Верховної  Ради України про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження".

 

     Прошу поставить этот проект постановления на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Поровський.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І, член Комісії Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки  /Рівненський  виборчий  округ, Рівненська область/.  Скажіть,  будь ласка,  чи надання  паспорта військовослужбовцям  стосується  виключно офіцерів і прапорщиків, чи також  військовослужбовців  дійсної  служби?  Виходить,  що  і призвані на службу будуть із паспортами?

 

     КІЯШКО С.М.  Согласно тому закону, который мы принимали, это касается  только   сержантов,   солдат,   офицеров,   прапорщиков действующей  армии,  то  есть  военнослужащих  постоянного  срока службы.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Тоді скажіть,  будь ласка,  чи не  буде  це сприяти тому, що дезертири, які трапляються у нас у Збройних

 

     83

 

     Силах, із  паспортом  виявляться  взагалі невловимими?  Вони подорожуватимуть по  всій  Україні,  на  всіх  видах  транспорту, перебуватимуть у різних містах.  І чи не буде це сприяти тому, що людина,  яка матиме паспорт на руках,  буде взагалі  невловима  у разі дезертирства із Збройних Сил?

 

     КІЯШКО С.М.  Мы рассматривали этот вопрос и в комиссии, и на заседании Верховного Совета, когда анализировали проблему, должен ли наш офицер или прапорщик иметь только военный билет либо,  как все граждане Украины,  иметь и паспорт,  то есть иметь  прописку, планы  на  жилье и так далее.  И было принято постановление,  где говорилось,  что  офицеры  и  вообще   все   кто   находится   на профессиональной   воинской  службе,  имеют  право  носить  кроме военного билета еще и паспорт.  Этим же постановлением мы  только вводим в действие то постановление,  которое приняли раньше.  Оно касается только военнослужащих,  которые профессионально служат в Вооруженных Силах.

 

     84

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Недригайло, будь ласка.

 

     НЕДРИГАЙЛО В.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань законності і правопорядку /Новоазовський  виборчий  округ, Донецька область/. Шановний доповідачу! Одного разу було допущено помилку відносно комерційних банків,  коли вели мову про зброю  і приймали  відповідні  документи.  Зараз  я  хочу  запитати:  а  з Міністерством внутрішніх справ  цей  документ  погоджено,  там  є візи? Це необхідно, щоб знову не допустити якихось недоречностей. Дякую.

 

     КІЯШКО С.М.  Со  всеми  министерствами,  в   том   числе   и Министерством внутренних дел, согласовано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є запитання? Нема. Є пропозиція прийняти дану постанову. Голосуємо.

 

     "За" - 221. Рішення прийнято. Спасибі.

 

     85

 

     Шановні колеги!  Давайте  порадимося.  Ми  не  розглянули  в четвер  одне  невелике  питання  - про обрання народних депутатів України  членами  постійних  комісій   Верховної   Ради.   Проект постанови у вас на руках є, я можу зачитати. Зачитати?

 

     "Постанова Верховної   Ради  України  про  обрання  народних депутатів України членами постійних комісій.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     Обрати народних депутатів України:

 

     БАБИЧА Валерія   Георгійовича   членом   постійної   Комісії Верховної   Ради   України   з  питань  економічної  політики  та управління народним господарством;

 

     ВАСИЛЬЄВА Геннадія  Андрійовича  членом  постійної   Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку;

 

     ЗАГОРОДНЬОГО Григорія  Дмитровича  членом  постійної Комісії Верховної  Ради  України  з  питань  агропромислового  комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села;

 

     ДІХТЯРЕНКА Григорія   Юхимовича   членом  постійної  Комісії Верховної  Ради  України  з   питань   фінансів   і   банківської діяльності;

 

     КАВУНА Василя Михайловича членом постійної Комісії Верховної Ради  України  з  питань  агропромислового  комплексу,  земельних ресурсів та соціального розвитку села;

 

     МАГДУ Івана  Івановича  членом  постійної  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності;

 

     ОЛЬХОВСЬКОГО Бориса  Івановича  членом   постійної   Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД;

 

     86

 

     ЧЕМЕРИСА Володимира  Володимировича членом постійної Комісії Верховної   Ради   України   з   питань   базових   галузей    та соціально-економічного розвитку регіонів".

 

     Зауваження з  мотивів  голосування?  Увімкніть,  будь ласка, мікрофон депутата Шейка.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та  забезпечення  діяльності депутатів /Бобровицький виборчий  округ,  Чернігівська  область/. Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги депутати!  Нам зараз запропоновано точнісінько такий  же  список,  який  ми  вже одного  разу  не  затвердили.  Півтора  тижні тому заяві до нашої комісії подали депутати Бортник і Семенчук.  Я їх належним  чином оформив  і  віддав  до  Секретаріату.  Однак  ці  два  прізвища у повідомленні Олександра Миколайовича сьогодні  не  прозвучали.  Я все-таки  просив  би  зважити  на  пропозицію,  яка  сьогодні вже звучала в залі,  і не ставити зараз це  питання  на  голосування. Його   потрібно  як  слід  відпрацювати,  визначитися  і  з  тими депутатами,  які нещодавно поповнили депутатський корпус, а потім проголосувати за всіх разом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не коментуватиму пояснення депутата Шейка, але давайте подумаємо: чому один депутат повинен чекати, поки оберуть іншого?  Адже працювати потрібно вже сьогодні. Якщо буде потреба, то,  думаю,  ми можемо і за  одного  депутата  проголосувати,  не обов'язково за всіх.

 

     87

 

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  депутата Шевченка.  /Шум у залі/.

 

     Я прошу уваги!  Не чути!  Депутате Шевченко, треба на своему місці    бути!    Увімкніть   мікрофон   депутата   Зайця   Івана Олександровича.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД /Святошинський виборчий округ,  м,  Київ/.  Шановні  депутати!  Шановний  головуючий!   Я підтримую пропозицію депутата Шейка ось із яких міркувань.  Як ви пам'ятаєте,  позавчора ми проголосували за встановлення мораторію на  проведения  виборів  до  Верховної  Ради  протягом  року.  Це означає,  що буквально через тиждень  ми  будемо  мати  постійний склад  Верховної  Ради  на цілий рік.  Залишилося провести вибори лише в одному окрузі.  Таким  чином,  ми  справді  матимемо  коло людей,  яких,  скажемо  так,  треба  буде  розкидати по постійних комісіях. Тому мова йде не про затяжку на півроку вирішення цього питання, а про те, щоб раз і назавжди затвердити даний список.

 

     Мушу вам  сказати,  що  багато  комісій навіть не розглядали питання про тих чи інших депутатів. Зокрема Комісія у закордонних справах не слухала цього питання,  а нам знову дають людей. У нас уже 23 чоловіка,  тепер буде 24.  Гадаю,  це робиться  з  якихось політичних  міркувань.  А ось в інших комісіях,  зокрема з питань Регламенту та з питань екологічної  політики,  людей  дуже  мало. Тому  просив  би  прислухатися до пропозиції депутата Шейка.  Ось буквально через  тиждень  буде  обрано  останнього  депутата,  ми матимемо повний склад, комісії

 

     88

 

     розглянуть ці  пропозиції  Президії,  і тоді ми проголосуємо весь список.  У цих рішеннях не повинно бути ніякого  політичного підтексту.   Не  треба  змінювати  той  баланс,  який  склався  у Верховній Раді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожний має рацію зі свого  боку.  У  тому  числі правий  і  Іван  Олександрович,  якщо  виходити з його міркувань. Мікрофон депутата від округу N 270. Будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. Шановний головуючий! Шановні депутати? У мене теж зауваження з мотивів.  Як ви пам'ятаєте, цей же список ми минулого разу не схвалили.  Але є ще один момент.  Річ у тому, що  деякі наші комісії роздуті,  в них по 27-28 чоловік,  а деякі комісії просто на грані вимирання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну навіщо повторювати те, що вже було сказано?

 

     89

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Тому є пропозиція до кінця наступного тижня оформити остаточний список. Тобто щоб усі депутати розібралися по комісіях,  комісії це  питання  розглянули  і  внесли  остаточний список  на  засідання Верховної Ради.  Бо я знаю точно,  що деякі члени нашої фракції подавали заявки до Секретаріату  про  те,  що йдуть  у  ту чи іншу комісію,  але до цього списку вони чомусь не включені.  Тому пропоную не  голосувати  за  проект  постанови  і відкласти розгляд цього питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  внесено  пропозицію  зняти дане питання з розгляду.  /Шум  у  залі/.   Але   першою   надійшла   пропозиція проголосувати  внесений  проект  постанови,  тому  ставлю  її  на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 170. Рішення не прийнято.

 

     Таким чином, питання знімається. /Шум у залі/.

 

     90

 

     Слово з процедури надається депутату Носову. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати!  Регламент передбачає,  що в разі відступу від принципу пропорційного  представництва  при  формуванні  комісії  має бути прийнято рішення Погоджувальної ради депутатських груп /фракції/. Якби  таке  рішення  було,  то  у  нашому  залі не виникло б цієї суперечки.  І тому,  колі наступного разу виникне така  ситуація, ви, будь ласка, зачекайте рішення Погоджувальної раді.

 

     Крім того,  Регламент передбачає можливість обміну місцями в комісіях один раз на рік.  Можна цю можливість використовувати за домовленістю.  Отже,  маємо досить гнучкий механізм, треба тільки вміти ним користуватися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні колеги,  ми з вами  домовилися розглянути питання порядку денного, а потім відвести півгодини на "Різне". Тому я прошу... З процедури? Увімкніть мікрофон депутата Чернявського.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  /Сумський  виборчий округ,   Сумська  область/.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу,  я звертаюся до вас. І вас, шановні

 

     91

 

     колеги, просив би  підтримати.  Знаючи,  що  сьогодні  о  15 годині  буде засідання Президії,  я просив би розглянути на цьому засіданні таке питання.

 

     Надзвичайно тяжке становище склалося на Сумщині /та напевне, й   у   інших   областях/   із  завезенням  пального.  У  окремих господарствах...  Навіть не в окремих  господарствах,  а  районах доходить  до  того,  що немає чим відвезти м'ясо,  молоко та інші такі необхідні продукти.  Я вже не говорю про те,  що  на  фермах немає чим підвезти корми для худоби.

 

     Тому, повторюю, я просив би, щоб ви це питання розглянули на засіданні  Президії  і  потім  у  вівторок  повідомили  нам   про результати розгляду.

 

     І друге  питання.  Ми  підвищили заробітну плату в бюджетних організаціях,  а тим часом багато колективних господарств взагалі не  мають  змоги виплатити її,  причому вже за кілька місяців.  Я просив би, щоб і це питання було розглянуте. Розв'язати його слід чи  то  шляхом  виділення  кредитів,  чи  шляхом  компенсації тих витрат, що їх ми зазнали від прийняття постанови уряду N 733.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз,  одну хвилинку! Я повинен записати. Таким чином,  ми перейшли до "Різного"...  Добре, надам слово ще одному депутатові і перейдемо до "Різного". Будь ласка.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної освіти /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська    область/.    Шановні    колеги!    Олександре Миколайовичу! Ми

 

     92

 

     вже вкотре  відкладаємо  питання,  яке  сьогодні є у порядку денному,  - про проект Положення /Закону/ про Національну раду  з питань телебачення і радіомовлення та її склад. Не знаю, чому так робиться.  Тому я й запитую.  Тут  у  нас  є  голова,  нехай  він відповість, чому це так.

 

     Далі. Ми  сьогодні витратили вже багато часу,  тому пропоную не переходити  зараз  до  "Різного",  а  розглянути  питання  про перелік  питань для розгляду на пленарних засіданнях на наступний тиждень.  У нас є  ще  20  хвилин,  і  ми,  отже,  ці  20  хвилин зекономимо у вівторок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання хороше. Усім роздано на руки перелік? Що стосується  розгляду  питання  про  Національну  раду  з   питань телебачення  і  радіо,  то  воно,  шановні  колеги,  уточнюється. Дійсно,  підібрано чотири кандидатури з боку  Верховної  Ради.  А кандидатури   з   боку   Президента  уточнюються.  Думаю,  що  на наступному тижні ми це питання обов'язково розглянемо, затвердимо Національну раду. Це перше.

 

     Друге. На   ранковому   засіданні  було  внесено  пропозицію сьогодні розглянути порядок  денний  на  наступній  тиждень.  Вам роздано  на руки проект порядку денного.  Будемо його розглядати? Ставлю пропозицію на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 202. Рішення прийнято.

 

     Тепер щодо  розданого  вам  проекту  орієнтовного   переліку розгляду   питань   на  наступний  тиждень.  По-перше,  ми  маємо розглянути ті питання, які не встигли розглянуті на цьому тижні.

 

     93

 

     Далі в проекті  названо  нові  питання.  Давайте  обговоримо доцільність  їх  включення.  Прошу  увімкнути систему на запис... Усе. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Донченко. За нам - депутат Довгань.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция   "Коммунисты   Украины".   Александр Николаевич,  я  внимательно ознакомился с этим перечнем и не вижу здесь вопроса относительно указа Президента о  земле.  Он  был  в повестке дня на эту неделю,  точно так же,  как и проект Закона о Местных  Советах  народных  депутатов.  Законопроект  остался,  а вопроса об указе нет.

 

     И еще один вопрос...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  З  цього приводу вже давав пояснення Олександр Мороз.  На пропозицію нашої аграрної комісії  підписано лист  щодо доцільності внесення уточнень до пунктів 2,  3,  4 і 6 указу. Я думаю, що ми на наступному тижні...

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Александр Николаевич!  Пусть это так и будет, пусть они вносят, если...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну не треба уточнювати. Ми час гаємо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. И второй вопрос. Когда мы рассматривали вопрос о внесении уточнений в Закон о транспорте,  то  приняли  решение, чтобы  в  среду  рассмотреть  и  статью  18.  Я просил бы ее тоже включить в перечень вопросов.

 

     94

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Депутат  Довгань.  За  нам   -   депутат Аксененко.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,   директор  радгоспу  "Космос"  Бериславського району   /Великоолександрівський   виборчий   округ,   Херсонська область/.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Вважаю,  що всетаки питання про указ Президента,  який стосується землі,  ми  повинні включити  до  порядку  денного  і  розглянути  його  в  спокійній обстановці,  вислухавши  всі  сторони,  запросивши  сюди   членів Кабінету  Міністрів  і  представників  Президента.  Це  - важливе питання для нашої держави, і треба розставити, нарешті, точки вад "і".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.  Депутат Аксененко. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     95

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  /Лутугинський  виборчий   округ,   Луганська область/.  Я  хотел  бы коснуться вопроса,  о котором сегодня уже говорили:  о Национальном совете по телевидению  и  радиовещанию. Дело в том,  что в нашей комиссии накопилось очень много жалоб от телекомпаний.  Новые  телекомпании  не  могут  зарегистрироваться потому,  что  до сих пор указанный совет не создан.  И я хотел бы воспользоваться этим микрофоном,  чтобы напомнить соответствующим президентским  структурам  о  необходимости назвать кандидатуры в совет, с тем чтобы на следующей неделе можно было решить вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Суслов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комісії Верховної Ради України  з питань  науки  та  народної  освіти  /Іванівський виборчий округ. Херсонська область/.  Підтримую пропозицію депутата Довганя  щодо розгляду  питання  про указ Президента,  і обов'язково розглянути його слід у спокійній, нормальній обстановці.

 

     Також пропоную розглянути інформацію Кабінету Міністрів  про стан забезпечення електроенергією та паливом. Нині на Херсонщині, зокрема в Генічеському,  Іванівському та інших районах,  майже на десять  годин  на  добу  відключають  електроенергію.  У  мене 12 телеграм від виборців зі  скаргами.  Одесенерго  сьогодні  чинить неправильно,  так  не  можна.  Перегоріли  всі водяні насоси,  не працюють котельні. Це просто крах! На дві

 

     96

 

     години на добу,  кажуть,  за графіком будемо  відключати,  а відключають на десять годин.

 

     Тому прошу   розглянути   це   питання   негайно   або  дати протокольне доручення, або реагувати як на депутатський запит.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З   питання,   яке   ви    порушили,    надійшов депутатський  запит.  Під  час  обідньої  перерви  я  розмовляв з міністром  енергетики,  ми  домовилися,  що  в   понеділок   буде розглянуто це питання і, сподіваюся, поінформуємо депутатів.

 

     Депутат Суслов. За ним - депутат Пономаренко.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський  виборчий  округ, Харківська   область/.  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый Александр  Николаевич!  Я  прошу  рассмотреть  сейчас  вопрос   о включении  в  состав  Комиссии  по вопросам финансов и банковской деятельности депутатов Дихтяренко и Магды.  Это депутаты, которые на   протяжении  двух  месяцев  принимают  участие  в  заседаниях комиссии,  работают.  В то же  время  сложилась  ситуация,  когда отдельные  фракции,  многократно  превысив  квоту,  провели,  так сказать,  своих.  Названные депутаты  идут  в  счет  квоты  своих фракций,  но их избрание в комиссию блокируется непонятно почему. Я прошу депутатов все-таки проголосовать  за  включение  народных депутатов Дихтяренко и Магды в состав нашей комиссии.

 

     Спасибо.

 

     97

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу,  безперечно,  ваша пропозиція слушна,  і  я  вас  чисто  по-людськи  підтримав   би.   Але   ми проголосували  за  те,  щоб  після обрання депутата в тому одному окрузі,  який у нас залишився,  повернутися до  цього  питання  і вирішити  його  остаточно,  прийнявши одну постанову.  Розглядати одну чи дві кандидатури окремо,  мабуть, недоцільно. Більше того, це  було  б  порушенням  Регламенту,  бо треба приймати постанову практично з голосу.

 

     Депутате Пономаренко, будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.  Шановний   головуючий,   шановні   народні депутати!  Виборці  Смілянщини,  з  якими  я зустрічався минулого тижня, просили мене порушити кілька життєво важливих питань.

 

     Перше. Ми нещодавно прийняли постанову про  стан  підготовки паливно-енергетичного   комплексу  до  роботи  в  осінньо-зимовий період.  Постанова потрібна,  але вона спрацює в  майбутньому,  в перспективі.  А що ж сьогодні? Як людям пережити цю страшну зиму, яка насувається на нас?

 

     За даними Смілянської районної Ради, жителям району завезено лише близько 60 відсотків твердого палива.  Цілком зрозуміло,  що серед тих  40  відсотків,  хто  не  отримав  палива,  здебільшого пенсіонери,  неімущі  люди.  То чи маємо ми право закривати на це очі?  З  цієї  ж  причини  сьогодні   ледь   працюють   котельні. Температура в жилих будинках,  студентських гуртожитках, школах є далекою від оптимальної.  А зима тільки починається.  Що  ж  буде далі?

 

     Я нещодавно   зустрічався  з  міністром  енергетики,  і  він сказав, що зараз зовсім немає запасів палива для забезпечення

 

     98

 

     робот електростанцій.  Тому пропоную найближчим часом  знову розглянуті  питання  забезпечення  населення  твердим  паливом та електростанцій  мазутом  і  вугіллям.   Уряду   дати   відповідні доручення.  Треба  сьогодні  ж,  не  гаючи  часу,  вирішувати  це питання.

 

     Друге болюче для селян питання.  Сьогодні  полиці  сільських магазинів майже скрізь порожні.  Селяни просять відповісти,  чому так сталося.  Вони ж працюють так,  як і  працювали.  Купують  за цінами,  вищими,  ніж у місті,  оплачують паї,  а товарів, навіть найпростіших,  найнеобхідніших,  немає.  Чому при всіх негараздах магазини  в містах усе-таки наповнені товарами?  Хай дорого,  хай багатьом не по кишені, але товар є.

 

     А люди в селах,  які своею працею годують  усю  державу,  не можуть  придбати гребінця чи навіть відра.  І до міста поїхати не можуть через украй  погане  місцеве  транспортне  сполучення.  Як відомо, забезпеченням на селі торгівлі займається тільки споживча кооперація.  Але  з  ряду   причин,   як   об'єктивних,   так   і суб'єктивних,  ця  організація  ледь  животіє.  Тут  є проблеми з кадрами, з оподаткуванням, з фінансуванням, оплатою праці тощо...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу...

 

     99

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.  Селянам,  наприклад,  не  зрозуміло,  чему деякі оптові бази одержали вказівки на кінець року вийти на нулі. А що,  з нового року життя припиняється?  А чому  не  виконується указ   Президента   про   скасування   для  споживчої  кооперації передоплати і про право на розрахунок з реалізації?

 

     Люди з села просять допомоги,  і я пропоную дати щодо  цього доручення  відповідним службам і розглянути на одному із засідань питання про роботу споживчої кооперації, а також розробити заходи щодо забезпечення села товарами першої необхідності.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сінченко. За ним - депутат Заварзін. /Шум у залі/. Слово - депутату Чуруті.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Стахановський виборчий округ,  Луганська  область/.  Уважаемый   Александр   Николаевич! Согласно  пункту  5  статьи  2.  5.  2  Регламента в повестку дня каждого последнего пленарного заседания  недели  без  голосования включается  вопрос  о причинах отсутствия депутатов.  Я просил бы вас сделать это и сейчас. Это - первое.

 

     И второе.  Вношу  предложение  провести   сейчас   поименную регистрацию.  Ведь мы видим,  сколько нас присутствует. Вячеслава Максимовича Чорновила я не вижу, Яворивского не вижу и так далее.

 

     100

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте не будемо коментувати.  Коли закінчиться час, ми тоді... /Шум у залі/. Депутате Заварзін, будь ласка.

 

     ЗАВАРЗІН М.В.  Пожалуйста, передайте слово депутату Кочерге. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги.  /Шум у залі/.  Шановні депутати, ми засідання не завершили,  і я прошу уваги.  Правильну претензію пред'явив  депутат.  Він  є  в  залі,  і   не   треба   на   жарт перетворювати.

 

     Будь ласка, депутате Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.   Фракция   "Коммунисты   Украины".   Уважаемые товарищи!   На   вторник    намечено    рассмотреть    информацию правительства  по трем вопросам:  о механизме ценообразования;  о выплате заработной платы в бюджетной  сфере;  о  ходе  выполнения решений     относительно     компенсации     сельскохозяйственным товаропроизводителям.  Я хочу напомнить вам, товарищи, о том, что Верховный Совет в ответ на постановление Кабинета Министров N 733 дал протокольное поручение Кабинету Министров рассмотреть  вопрос об    отмене    предварительной    оплаты    в   расчетах   между государственными предприятиями.  Я хотел бы,  чтобы  и  по  этому вопросу   мы   заслушали   информацию   Кабинета   Министров.  Мы приближаемся  к  Новому  году.  И   люди   хоть   как-то   должны подготовиться к этому празднику.  Но полки магазинов пусты, и это вызвано тем, что в связи с повышением цен у торгующих

 

     101

 

     предприятий, прежде   всего   государственной   торговли   и потребительской кооперации, нет средств для приобретения товаров. Поэтому хотелось бы,  чтобы хотя бы  относительно  этого  Кабинет Министров принял положительное решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Питання   дуже  правильне,  його  вже порушував депутат Кузьмін.  Повідомляю:  Кабінет Міністрів працює над  цим  питанням.  Думаю,  що  у  вівторок  ми  дамо відповідь. Депутате Чупахін, будь ласка.

 

     ЧУПАХІН О.М..  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і державної безпеки /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/.  Александр Николаевич!  Согласно Конституции Президент   Украины  подает  на  рассмотрение  Верховного  Совета ежегодные  доклады  о  выполнении  принятых   Верховным   Советом социально-экономических и других программ, о внутриполитической и внешнеполитической  деятельности   Президента   и   правительства Украины.  Поскольку  год заканчивается,  работать нам осталось не так уж много,  вношу предложение:  Президиуму  Верховного  Совета обратиться  к  Президенту  Украины  с  предложением  выступить на заседании Верховного Совета с таким докладом.  В противном случае мы  опять  войдем в 1995 год без программы практических действий. Тот доклад,  с которым Президент выступил  в  октябре,  никак  не может рассматриваться как практическая программа действий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Корнелюк. За ним - депутат Чапюк.

 

     102

 

     КОРНЕЛЮК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   Рад   і   самоврядування /Старовижівський  виборчий  округ,  Волинська область/.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Я прошу,  щоб,  коли уряд виступатиме з інформаціями  щодо  цих трьох злободенних питань,  усім депутатам були роздані короткі,  але  чіткі  письмові  матеріали.  Тоді  ми будемо витрачати менше часу і по суті розглянемо, що вирішено, що і коли має бути вирішено і  чого  не  можна  вирішити.  Це  треба визначити зараз, щоб ми потім не товкли воду в ступі.

 

     Наступне питання.   Є   Указ   Президента   про   підготовку законопроектів,  що стосуються виконання його програмної доповіді тут,  у  парламенті.  Завершується  рік.  Це якраз час формування бюджету  і  прийняття   законів   про   податок,   оподаткування, ціноутворення  і  так  далі.  Ніяких  таких  проектів  сьогодні в депутатів на руках немає.  А вони ж усі  мають  пройти  ще  через відповідні комісії!  Знову мине січень, а може, минуть і лютий, і березень,  а ми нічого не приймемо.  Я просив би,  щоб це питання теж було погоджене.

 

     Дякую.

 

     103

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чапюк. За ним - депутат Осташ.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань економічної  політики  та   управління   народним   господарством /Ківерцівський виборчий округ,  Волинська область/. У липні цього року   акціонерно-комерційним    банком    України    колективним сільгосппідприємствам  було  надано  пільговий  короткотерміновий кредит  під  30  процентів  річних  для  придбання   матеріальних ресурсів під урожай 1995 року. Було обіцяно відстрочити погашення даних  кредитів.  Однак   через   прийняття   постанови   N   733 господарства  виявилися  позбавленими  коштів  для їх повернення. Водночас 1 грудня у зв'язку з настанням терміну  погашення  даних кредитів  їх  винесено  на  прострочку  під 360 процентів річних. Необхідно, щоб уряд, коли виступатиме з інформацією, також дав на цю тему роз'яснення. А ще краще - прийняв відповідне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Осташ. Депутат Кендзьор - за ним.

 

     104

 

     ОСТАШ І.І.,  директор  Міжнародної  школи  україністики  НАН України /Стрийський виборчий округ,  Львівська область/.  Шановні народні  депутати!  Ще  минулого  вівторка,  6  грудня,  згідно з орієнтовним порядком  ми  мали  розглянути  питання  про  виплату заробітної  плати,  - а також її індексацію працівникам бюджетної сфери,  у тому числі викладачам вищої школи,  працівникам освіти, медицини,  культури. Але ці бюджетні працівники уже цілий тиждень чекають від нас якоїсь інформації і не отримують її. Я вважаю, що у вівторок, 13 грудня, це питання треба розглянути першим.

 

     Наступного тижня  заплановано також розглянути проект Закону про місцеві Ради народних депутатів.  Думаю,  що наступного тижня його  розглядати  недоцільно.  Чому?  Ми  знаємо,  що Президентом внесено законопроект про владу і місцеве самоврядування, а це все ж  таки  закон конституційний.  Тому вважаю,  що краще починати з конституційного закону.

 

     Щодо пропозиції депутата Суслова включити до очолюваної  ним комісії двох членів.  Я дуже хотів би,  щоб наступного тижня такі речі не повторювалися. Ми знову порушили Регламент, знову внесемо список, який ніким не затверджений. Немає відповідальної комісії, це  питання  не  пройшло  через   комісії.   Документ   абсолютно безіменний,   і   не   зрозуміло,   за  яким  принципом  Президія включила...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж зняли це  питання,  тому  не  потрібно  час гаяти.

 

     105

 

     ОСТАШ І.І. І останнє. Я хочу запропонувати депутатові Чуруті вибачитися перед своїми виборцями та іншими громадянами  України, перед  депутатами  Чорноволом  і Яворівським.  Думаю,  він вчинив неетично і некоректно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кендзьор, будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомісії Комісії Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності /Сокальський виборчий округ,  Львівська  область/.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  колеги  народні  депутати!  Я передбачаю,  що наступного тижня ми змарнуємо в сесійному залі багато часу на дискусію  щодо того,  який  же  проект  закону  про владу спочатку розглядати чи варіант комісії Стешенка,  чи варіант Президента. Тому пропонував би,   щоб  розробники  варіанта  Президента  і  варіанта  комісії Верховної Ради  погодили  між  собою  всі  розбіжності  і,  може, запропонували  нам  спільний  проект  закону.  Іншого виходу я не бачу.  Адже  які  критерії  надання  переваги  тому   чи   іншому варіантові?  А закон це надзвичайно важливий,  і до його розгляду ми повинні підійти, досягнувши злагоди.

 

     Далі. Вважаю,  що   наступного   тижня   треба   обов'язково повернутися  до  розгляду  питання про ситуацію в Криму.  Шановні колеги,  ви бачите,  наскільки безцеремонно Верховна  Рада  Криму ігнорує рішення Верховної Ради України. Усі наші 351-і

 

     106

 

     попередження абсолютно не беруться до уваги. Знову ми бачимо загравання із Думою Росії,  знову порушуються питання  подвійного громадянства,   про   представництво   кримського  парламенту  як парламенту суверенної республіки в Думі Росії і  таке  інше.  Так що, вважаю, нам обов'язково треба розглянути це питання і, так би мовити,  раз і назавжди принципово вирішити питання із  кримською Верховною Радою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Шановні   колеги,  час,  передбачений Регламентом,  ми вичерпали.  Ми уважно вислухали всі зауваження і пропозиції   тринадцяти   депутатів.  Думаю,  що,  відпрацьовуючи перелік питань,  намічених для розгляду на наступному  тижні,  ми врахуємо  ці  пропозиції  і зауваження.  У понеділок на засіданні Президії за участю представників груп і фракцій  ми  цей  перелік остаточно  уточнимо  і  внесемо  у  вівторок  для затвердження на пленарному засіданні.  У даному  переліку  мають  бути  враховані думка Президії і членів груп та фракцій.

 

     Депутат Чорновіл подав головуючому записку такого змісту: "Прошу на підставі статті 3.  0.  2 Регламенту спростувати  перед сесією і всіма радіослухачами заяву депутата Чурути... "

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Наклеп!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ."... Про   відсутність   депутата   Чорновола  на сесії".

 

     Депутат Чорновіл  був  і  є  сьогодні  на  сесії,  тому   ми спростовуємо заяву депутата Чурути.

 

     А зараз  я хотів би,  щоб ми зареєструвалися поіменно.  Будь ласка,  увімкніть систему.  Прошу реєструватися.  Списки ми вам у понеділок роздамо. Спасибі. Сесія продовжить роботу у вівторок. А в понеділок о 16 годині - засідання Президії Верховної Ради.

 

     107

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     /До питання про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  у  зв'язку  а  прийняттям  змін до Закону про систему оподаткування/

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комісії Верховної Ради України  з питань  науки  та  народної  освіти  /Іванівський виборчий округ, Херсонська область/.

 

     Обговорюючи цей проект закону,  слід  відзначити,  що  намір його  авторів упорядкувати всі пільги щодо оподаткування сумнівів ніби не викликає.  Проте детальний аналіз його свідчить, що думка про  те,  що  добрими  намірами  стелеться  дорога  до  пекла,  є правильною й нині.  Тому що більшість пільг просто  відміняється. Ось  і  все  впорядкування.  Лишаються  ж 19 державних податків і платежів,  які,  на жаль, платять державні підприємства, радгоспи тощо.

 

     Тепер по  суті.  У  моїх  товаришів  по  комісії  і  фракції соціалістів викликає сумнів пропозиція про виключення  зі  статті 56  /про  освіту/  частини  п'ятої,  в  якій  ідеться про те,  що прибуток підприємств,  який спрямовується на освіту, звільняється від  оподаткування  в  установленому  порядку.  Виключення  цього положення мотивується тим, що Закон про оподаткування підприємств і організацій передбачає його.  Але дивіться,  тут є поправка - у розмірі не більше двох процентів оподатковуваного доходу,  а якщо мова  йде про внески громадян,  то лише 12 мінімальних заробітних плат.

 

     З цим погодитися не можна.  Оскільки заклади  освіти,  науки практично не фінансуються, то позбавивши їх ще й цих доходів, ми

 

     108

 

     зупинимо їх  діяльність.  Розмір  неоподатковуваного  доходу підприємств,  що спрямовується на освіту,  слід збільшити  до  10 процентів, а внесків громадян - 30 мінімальними зарплатами.

 

     Далі. Практично  вихолощується  Закон  про  основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності.  Не  можна скасовувати  пункти 2,  3 статті 22 цього закону,  вони хоч якось стимулювали  діяльність  дослідно-конструкторських   організацій, розробку і освоєння прогресивних технологій.

 

     Не можу категорично погодитись із Комісією з питань фінансів і банківської діяльності,  яка пропонує не оподатковувати спільні підприємства, а також підприємства з іноземними інвестиціями /ст. 5 законопроекту/.

 

     Особливий подив  викликає  пропозиція  комісії   вихолостити Закон  про пріоритетність соціального розвитку села.  До речі,  в цьому ми маємо підтримку і аграрників.  Як  можна  погодитись  із скасуванням статей 7,  19,  20,  які дозволяли вести на пільгових умовах  спорудження  об'єктів  соцкультпобуту,  виробничої  бази? Незрозумілим  є  і  намагання позбавити пільг фермерів.  Я маю на увазі тих, хто працює, а не тих фермерів, що з ферми несуть.

 

     Вважаю дискримінаційним   і   скасування   статті   23   про зарахування   прибуткового   податку  з  сільських  жителів,  які працюють у місті, до бюджетів сільських Рад.

 

     У Законі про плату за землю /пункт 7/  чомусь  випало  право пенсіонерів не платити за землю.

 

     І останнє,  та  не  по  значимості.  Щодо  Декрету  Кабінету Міністрів України N 13 від 25 грудня 1992  року  про  прибутковий податок з громадян.  Викликає повагу поправка до пункту у/ статті 5 щодо звільнення  доходів  працівників  села  за  здане  державі зерно,  отримане ними в рахунок сплати праці. Але можу погодитися з

 

     109

 

     пропозицією Комісії  з   питань   фінансів   і   банківської діяльності  щодо  оподаткування селян за продукцію,  отримувану в натуральній формі.  По-перше,  нерозумно пов'язувати пільги  щодо оподаткування з поставками господарствами продукції для державних потреб.  При чому тут  механізатор  чи  доярка,  що  господарство виконало зобов'язання перед державою?

 

     Погоджуючись із  авторами  проекту щодо зменшення податку на натуральну  продукцію,  на  різницю  між  закупівельною  ціною  і собівартістю, вважаю за необхідне зробити таке доповнення: доходи за натуральну продукцію рознести на всі 12 місяців року.  Бо  рік ремонтував комбайнер техніку, а оплату в серпні отримав у вигляді зерна за весь рік і віддав її  як  податок.  От  і  має  сьогодні механізатор,   водій,  доярка  платню  в  розмірі  400-500  тисяч карбованців на місяць.

 

     Не можна погодитись із 50-процентною пільгою тим громадянам, які  отримують доходи в іноземній валюті.  Авторам проекту скажу, що вислів "гроші люблять гроші" спрацьовує.

 

     І ще одне.  Чому неправильно встановлено  податок  з  учнів, студентів,  які  працюють  улітку чи підробляють за сумісництвом? Чому з  них  береться  удвічі  більший  податок  /20  процентів/? Навпаки,  слід  внести  доповнення і не оподатковувати дітей,  що працюють влітку,  чи студентів, щоправда тоді, коли вони працюють за  профілем  професії.  В інших випадках податок обраховувати за звичайною ставкою.

 

     110