Стенограма пленарного засідання

02 грудня 1994

 ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  2 грудня 1994 року. 12 година 30 хвилин. /Після перерви/.

 

Веде засідання  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  сідати,  продовжуємо  роботу.  На трибуну запрошується міністр фінансів Петро Кузьмин Германчук.

 

     Я прошу уваги!  Ми в кінці засідання ще раз  зареєструємося, як і домовилися.  Буду дотримуватися...  Щоб знову, як кажуть, не виникало недоречностей.  Адже сьогодні сказали,  ніби я продовжив самочинно... Такого не було, пане Ємець. Ми з вами проголосували. А "самочинно" я лише один проект поставив на розгляд - про  зміну меж  міста  Каховки,  і  це  одну  хвилину зайняло.  А те,  що ми затягнули обговорення чи  запитання  й  відповіді,  то  вже  інша справа.

 

     Слово для  запитання  надається  депутату Кашлякову.  За ним одержить слово депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КАШЛЯКОВ М.Д.,  член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Жовтневий виборчий округ, Харківська

 

     3

 

     область/. Александр  Николаевич!  Я  по  согласованию  прошу передать слово депутату Гармашу Леониду Ивановичу от Харькова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  не  заперечую.  А  щоб  ми  час  не втрачали,  поки  що надаю слово депутату Суслову.  За ним - тому, кому ви передали.

 

     Будь ласка, висвічуйте на моніторі.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської діяльності /Люботинський виборчий округ, Харківська область/.  Уважаемый  Петр  Кузьмич!  В  том  варианте поправок  к  бюджету,  который  был нам роздан и который подписан Президентом  Украины,  предлагается  утвердить  размер   дефицита государственного  бюджета  -  107  триллионов  карбованцев,  а  в проекте постановления Верховного Совета называется другая цифра - 117  триллионов.  Чье это предложение - увеличить дефицит и каков источник покрытия этого прироста дефицита? И, таким образом, кто, с  вашей  точки  зрения,  должен взять на себя ответственность за предлагаемое увеличение дефицита бюджета?

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.,  міністр фінансів України.  Виктор Иванович, вы внимательно слушали,  что законопроект,  который представлен и подписан  Президентом,  разработан  на   основе   итогов   работы народного   хозяйства,  точнее  выполнения  плана  социального  и экономического  развития  за   девять   месяцев   и   на   основе фактического исполнения бюджета за девять месяцев.

 

     4

 

     То есть расчеты, представленные вам от имени правительства и подписанные Президентом,  сделаны по итогам  девяти  месяцев.  За этот  период,  действительно,  дефицит бюджета составил более 107 триллионов карбованцев.

 

     Вчера на заседании Комиссии по вопросам бюджета  с  участием представителей других комиссий Верховного Совета,  представителей Министерства   экономики,   Министерства   финансов    еще    раз рассматривался этот вопрос. Выяснилось, что на протяжении октября и ноября  произведены  дополнительные  расходы,  в  частности  по топливно-энергетическому  комплексу,  которые  составили более 10 триллионов карбованцев.  Было внесено предложение,  и Комиссия по вопросам   бюджета  единогласно  высказалась  за  включение  этих фактически состоявшихся расходов в дефицит бюджета.  Но,  если вы помните,  в  пункте  2  проекта  постановления  Верховного Совета записано:  "установити  граничний  розмір   дефіциту   Державного бюджету  України  на 1994 рік у сумі 117 трильйонів карбованців". То  есть  это  не  значит,  что  дефицит  бюджета   должен   быть обязательно 117 триллионов.

 

     На сегодняшний день Министерство финансов уже имеет кредитов от Национального банка /Александр Афанасьевич вот сидит, он может подтвердить/  на  сумму порядка 134 триллионов карбованцев.  Даже если предельный уровень дефицита - 117... Виктор Иванович, я хочу подчеркнуть,  что  это  в  рамках  того  кредитного предела - 164 триллиона, который утвердил Верховный Совет. Национальный банк не выходит  за этот предел.  Он может нам сегодня давать кредиты под кассовые разрывы только за  счет  возвращения  кредитов,  которые были   ранее  предоставлены.  Поэтому  я  здесь  не  вижу  ничего страшного.

 

     5

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово для запитання надається депутату Кириченку. За ним депутат Філіпчук одержить слово.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД /Лохвицький виборчий  округ. Полтавська   область/.   Соціалістична  фракція.  Шановний  Петре Кузьмичу,  поданий законопроект уже,  як кажуть,  давно назрів, і його,  безперечно,  сьогодні треба приймати, незважаючи навіть на цейтнот.  Соціалістична фракція ще на  першій  сесії  пропонувала розглядати  це  питання  як  першочергове.  Але Кабінет Міністрів спромігся подати законопроект майже в кінці року.  У чому причина зволікання?

 

     Друге. Мені  і  моїм  колегам  по фракції не зрозумілі деякі цифри. Ми просили б вас пояснити, чому така різниця між витратами на створення матеріально-технічної бази спорту /я ні в якому разі не виступаю проти спорту/ і  кредитами  індивідуальним  сільським забудовникам. 95 мільярдів карбованців для сільських забудовників

- це ніщо, один будинок сьогодні коштує 2-3 мільярди карбованців.

 

     Далі. Державні капітальні вкладення  у  розвиток  галузей  і структурну    перебудову    економіки.    Де    пропонується   їх використовувати?  Тут  написано,  що  7,5  трильйона  підуть   на розвиток агропромислового комплексу.  А решта куди?  Може,  краще використати  частину  цих  коштів  на  збільшення  оплати   праці освітян?  Питання це дуже гостре,  і ви знаєте,  як воно постало. Тут є фраза:  "Фінансування відомчих закладів соціальнокультурної сфери". Чи входять сюди профспілкові заклади?

 

     6

 

     І останнє. Фінансова допомога і часткова сплата відсотків за надані кредити.  Тут теж цифри для мене не  зрозумілі.  Найбільша сума  -  300  мільярдів  -  виділяється  селянським /фермерським/ господарствам,  120 мільярдів - підприємцям і лише 24 мільярди  - колективним  сільськогосподарським  підприємствам.  Я  ні в якому разі не хочу робити якісь висновки.  Хочу,  щоб ви пояснили, чому фінансова      допомога     колективним     сільськогосподарським підприємствам у 12,  5 раза менша,  ніж фермерським,  питома вага яких у виробництві продукції набагато менша.

 

     Дякую за увагу і прошу це пояснити.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  По  первому  вопросу.  Если  вы  внимательно слушали мой доклад,  то я объяснил,  что показатели бюджета  были уточнены  в  соответствии с итогами работы народного хозяйства за первый квартал и с учетом исполнения  бюджета  и  тех  изменений, которые  произошли в Плане социального и экономического развития. Вы знаете,  что в конце первого квартала у нас  начались  выборы, формирование Верховного Совета... Кстати, могу показать вам копию докладной записки,  которую мы  направили  Верховному  Совету  по итогам первого квартала. Ведь в постановлении Верховного Совета о бюджете на 1994 год отмечалось, что по первому кварталу мы должны представить информацию Верховному Совету.

 

     7

 

     Что касается второго квартала, то мы рассмотрели этот вопрос на заседании Кабинета Министров,  принято соответствующее решение правительства.  О  нем  тоже  информирован Верховный Совет.  А по итогам девяти месяцев  мы  уточнили  бюджет  и  представили  свои предложения 19 ноября текущего года. Сегодня мы их рассматриваем.

 

     Вы спрашиваете,  почему так много денег выделено на создание материально-технической базы спорта и так  мало  -  для  сельских застройщиков?    Да,   для   предоставления   льготных   кредитов индивидуальным  сельским  застройщикам  выделено  95   миллиардов карбованцев,  это я по памяти говорю. Но вы вспомните, в Законе о государственном бюджете Украины на 1994 год,  который был  принят Верховным   Советом,   однозначно   сказано,   что  в  1994  году запрещается предоставление всех льготных кредитов,  которые ранее предоставлялись  по  решениям  Верховного Совета и постановлениям Кабинета  Министров.  Ассигнования  предусматривались  только  по выданным ранее кредитам, ведь их уже невозможно забрать назад. Те 95  миллиардов  карбованцев  -  это   средства   на   компенсацию гражданам, которые ранее получили кредиты под эти цели. Поэтому и такая вот сумма. Она исчислена исходя из тех кредитов, по которым нужно   давать  льготы  в  текущем  году.  Как  видите,  она  там пролонгирована по 1 марта следующего года.

 

     Какой третий вопрос? Вы столько вопросов задали, что я...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Філіпчук. За ним запитання задаватиме депутат Янко.

 

     8

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  екологічної   політики   /Кіцманський   виборчий   округ, Чернівецька область/.  Шановний Петре Кузьмичу!  Чи не могли б ви сьогодні назвати інші держави світу,  які формують  свої  бюджети саме  по  закінченні року?  І коли ми отримаємо проект бюджету на 1995 рік, з тим щоб могли аналізувати його краще, ніж робимо це в 1994 році?

 

     Друге запитання.  Чи  не  вважаєте ви,  що нинішня структура бюджету України повинна залишитися такою ж і на перспективу? Адже в Україні сьогодні не проводиться роздержавлення,  не з'являються нові власники,  які  повинні  поповнювати  бюджет  /а  ми  багато структур  тримаємо на шиї державного бюджету/.  Це означає,  що і освіта, і армія, і медицина, і пенсіонери, і чорнобильці і надалі будуть  у  ролі  бідних родичів,  адже від валового національного продукту за останній час бюджетні видатки збільшилися у два рази. Це неприпустима тенденція для України!

 

     І, нарешті,  третє питання,  яке мене сьогодні хвилює,  - це доля  найбільш  обділених  людей,  людей,  які   стали   жертвами чорнобильської катастрофи. Вам відомо, що нині згорнуто практично всі соціальні програми - по будівництву  доріг,  дитячих  садків, лікарень. Ви знаєте, напевно, й інші не менш страшні цифри, що за останній час збільшилася...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся,  відключіть  мікрофон!  Давайте  не будемо виступати! Задавати запитання записалося 64 депутати. Тому просив би задавати  по  одному  запитанню.  Бо  якщо  кожен  буде задавати  по  три-чотири,  то  це встигнуть зробити п'ять - вісім чоловік.  Ну так же не можна! Будь ласка, по одному запитанню від депутата.

 

     9

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Первый  вопрос.  Вы  спрашиваете,  можно  ли назвать такую страну,  которая формирует...  /Шум у  залі/.  Будь ласка,  я можу відповідати державною мовою. /Шум у залі/. Хорошо, не переживайте,  я буду відповідати вам державною мовою, якщо від цього щось...

 

     Отже, чи  є  ще така країна світу,  яка так пізно затверджує бюджет чи вносить до нього зміни в грудні?  Так,  є, якщо вважати країни  СНД  країнами  світу.  Це і Білорусь,  і Росія.  До речі, бюджет на нинішній рік Росія затвердила лише у червні.

 

     Ви запитуєте, коли Верховна Рада одержить проект бюджету на 1995 рік?   Як   ви   знаєте,   нині  відпрацьовується  податкове законодавство.  Вам подано поки що лише проект Закону про податок з   прибутків.   Якщо  буде  сформована...  До  речі,  у  проекті постанови,  якщо  ви  уважно  його  читали,  є  відповідь  на  це запитання.  Там  сказано,  що  в  місячний термін,  після того як Верховна  Рада  прийме  все  податкове   законодавство,   Кабінет Міністрів  зобов'язаний  подати  Верховній Раді проект Державного бюджету на 1995 рік.  Тому це залежатиме не лише від Мінфіну, а в тому числі й від вас,  від того, наскільки ви оперативно вирішите дані питання.

 

     Що стосується ЧАЕС.  Учора на засіданні відповідної  комісії Верховної  Ради,  яке  проводилося  з участю вашої комісії,  було запропоновано /Комісія з питань бюджету нас поправила, і ми з цим погодилися/,   щоб   відрахування  у  фонд  ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи було збільшено більш як на 3  трильйони карбованців,  і це реально.  Я вважаю, що, дай Боже, вам у грудні використати хоч ті кошти, які є. Учора ми збирали фахівців із цих питань з усіх областей.  Міністерству в справах захисту населення від наслідків аварії  на  Чорнобильській  АЕС  слід  оперативніше перерозподіляти кошти,  тому що в одній області вони є, а в іншій

- немає. Просто треба оперативніше їх перерозподіляти.

 

     10

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Кузьмичу,  популярно пояснювати не  треба, все зрозуміло.  Будь ласка,  депутате Янко. Після нього запитання задаватиме депутат Кожушко.

 

     ЯНКО С.В.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з  питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і    зв'язку /Селидівський виборчий округ,  Донецька область/.  Уважаемый Петр Кузьмич!  В соответствии с решениями Верховного Совета, решениями Кабинета  Министров  предусматривалось  выделить  на  капитальные вложения  в  угольную  промышленность  Украины  в  1994  году 2,9 триллиона карбованцев.  Уточненный лимит,  то есть с индексацией, составил  6,6 триллиона карбованцев.  На сегодняшний день отрасль выполнила  работ  на   5,4   триллиона   карбованцев.   Ожидаемое выполнение  составит  где-то  6,6-6,7  триллиона  карбованцев.  А фактически профинансировано на  сегодняшний  день  2,7  триллиона карбованцев. Таким образом, не выделено 3,9 триллиона карбованцев за выполненные угольщикам работы по строительству  новых  шахт  и реконструкции старых. У меня такой вопрос: какая доля из этих 3,9 триллиона предусмотрена в уточненном бюджете на  строительство  и реконструкцию угольных шахт?

 

     ГЕРМАНЧУК Н.К.  Что  касается  строительства и реконструкции шахт, то по этому вопросу есть специальное решение правительства. Да,  я признаю, что мы не полностью профинансировали. Мы должны в ближайшее время профинансировать более 3 триллионов карбованцев.

 

     11

 

     Но здесь я должен объяснить один  момент,  потому  что  этот вопрос   интересует   всех.  Чтобы  не  возникало  дополнительных вопросов, сразу скажу, что первоначально в бюджете на капитальные вложения  было  заложено  более  20  триллионов  карбованцев.  Мы уточнили эту цифру. Финансовых источников имеется более чем на 30 триллионов  карбованцев.  А  Министерство экономики уже довело до областей лимит, он составляет более 50 триллионов карбованцев. То есть  у нас на сегодняшний день существует разрыв между лимитом и его   финансовым   обеспечением.   А   что   касается    угольной промышленности, то проблема действительно существует. И поверьте, мы все постараемся сделать,  чтобы как-то  ее  решить,  поскольку есть конкретное решение правительства по этому вопросу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кожушко,  будь ласка.  За ним - депутат Ямковий.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і    зв'язку /Ясинуватський виборчий округ,  Донецька область/.  Петр Кузьмич! Украина   является   большой   морской  державой,  у  нас  четыре пароходства.  В  бывшем  Союзе   их   финансирование,   а   также поступления  в  бюджет  от деятельности пароходств осуществлялись централизованно, минуя республиканский бюджет. В то вреда за счет этого страна получала 15 процентов всего дохода в валюте. Уже три года Украина - самостоятельная держава. Я хотел бы знать, что в

 

     12

 

     течение этого года планировалось получить в валюте,  что  мы практически  получили  и  какой  осуществляется контроль по этому вопросу?

 

     И второй вопрос. Сколько планировалось...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе.

 

     КОЖУШКО О.М. Усе?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. По одному запитанню.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  По-моему,  вчера   на   заседании   комиссии Верховного  Совета  вам  уже  отвечали на вопрос,  сколько валюты планировалось  получить   в   бюджет...   По   пароходствам?   По пароходствам  у меня нет сейчас отдельной разбивки.  Единственное могу сказать:  планировалось, что в бюджет поступит 1 миллиард 68 миллионов долларов. Получили мы около 600 миллионов долларов.

 

     А что касается вашего вопроса по пароходствам, то я не знаю, сколько по каждому пароходству причитается платежей.  Они  платят по месту своего нахождения, и там за ними осуществляется контроль со стороны налоговой инспекции.  Для этих  целей  у  нас  создано специальное подразделение.

 

     Я понимаю ваш вопрос. Это - союзное хозяйство, действительно оно,  может быть,  неудобное в плане того,  что им у нас  никогда никто   не   занимался.   Но   мы   сейчас   создали  специальное подразделение - налоговую инспекцию, которая занимается

 

     13

 

     именно этими вопросами, в частности и теми доходами, которые не  поступают  в  бюджет.  Ваш  вопрос я принимаю как депутатский запрос.  Подготовлюсь и тогда дам полную информацию по каждому из четырех пароходств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  депутат  Ямковий,  за  ним - депутат Боженко.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  заступник голови Державного комітету  України по матеріальних резервах /Тростянецький виборчий округ, Вінницька область/.  Шановний Петре Кузьмичу!  Згідно із  законом  кошти  з чорнобильського  фонду повинні повністю спрямовуватися на заходи, пов'язані  з  ліквідацією  наслідків  Чорнобильської   аварії   і соціальний  захист чорнобильців.  Однак Кабінет Міністрів понад 3 трильйони карбованців з цього фонду  направив  на  інші  цілі.  У результаті   чорнобильцям  не  виплачено  гроші,  не  забезпечено фінансування соціальних об'єктів у зоні,  де  живуть  люди.  Тому необхідно,  щоб  усі  кошти  з  цього фонду повністю направлялися тільки на ліквідацію  наслідків  аварії,  на  виплату  знедоленим людям. Тож чи буде це виконано?

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Да,  действительно,  не отрицаю того,  что в начале года...  /Шум у залі/.  Ну, я вже не знаю, кому якою мовою відповідати.

 

     14

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  ви  заважаєте доповідачу.  Якою легше, такою й відповідайте.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Так,  дійсно,  на початку року ми позичили у чорнобильського  фонду  більш як 2 трильйони карбованців.  Але на сьогодні у держави немає  заборгованості  чорнобильському  фонду. Якщо  ви  пам'ятаєте,  з  ініціативи  Міністерства  фінансів було спеціально відкрито рахунок,  кошти якого  ні  в  якому  разі  не можуть   бути  використані  не  за  цільовим  призначенням.  Якщо денебудь не виплачуються чорнобильські пільги,  то в цьому,  я ще раз  кажу,  винні  місцеві  органи  влади.  Тому що до цього часу фінансування проводиться шляхом списання з  цього  рахунку  через районні  фінансові  відділи.  Отже,  не  за призначенням ці кошти використовуватися не можуть.  Щоправда, не виключено, що в якійсь області  недостатньо  цих  коштів.  Але  тоді потрібно оперативно через  міністерство  вирішувати   це   питання,   щоб   своєчасно поповнювати їх за рахунок перерозподілу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутате Боженко,  будь ласка.  За ним поставить запитання депутат Глухівський.

 

     БОЖЕНКО О.В.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму /Ленінський виборчий округ,  Миколаївська область/.  Уважаемый  Петр  Кузьмин!  Вопрос следующий.

 

     15

 

     Среди основных видов поступлений в бюджет такой на них,  как "сборы и другие неналоговые доходы",  смехотворно мал.  Например, комиссия  по  делам  несовершеннолетних  на  родителей  за плохое воспитание детей в первый раз налагает штраф  в  сумме  30  тысяч карбованцев,  во  второй  раз  -  60 тысяч.  Лицензионные сборы с туристической деятельности юридического лица составляет 300 тисяч карбованцев,   физического   -   600   тисяч.   Получается,   что туристическая    предпринимательская     деятельность,     дающая многомиллионный доход, лицензируется на такую смехотворную сумму.

 

     Я понимаю,  что  в  основном  все  сборы поступают в местные бюджеты, но если увеличить эти смехотворные суммы до реальных, до тех,  которые  должны быть сегодня,  то эти поступления в местные бюджеты позволят разгрузить и государственный бюджет.  Так почему бы этого не сделать?

 

     И второй   вопрос.  Он  больше  вас,  Александр  Николаевич, касается...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одне запитання. Будь ласка, відповідайте.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К. Стосовно сміхотворних сум штрафів. Дійсно, це сміхотворна сума, яка зовсім не впливає на результати діяльності, на кишеню того,  хто сплачує ці штрафи. Тому їх уже переглянуто і підготовлено відповідні зміни до чинного законодавства.

 

     16

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання має депутат Глухівський.  За ним одержить слово депутат Сирота.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/.  Шановний пане  міністре  Петре  Кузьмичу!  У своїй  доповіді  ви сказали,  що дефіцит бюджету став більшим ніж він мав бути.  Логічно,  що субвенції областям  на  20  відсотків стали меншими, тобто, іншими словами, пиріг усох.

 

     Логічно було  б,  якби  тепер  менші  шматочки  пирога  були виділені всім областям.  Але якщо порівняти бюджет  1994  року  з тими змінами,  які нам запропоновані,  то виявляється,  що деяким областям  суттєво  збільшили  субвенції,  а  деяким   -   суттєво зменшили.

 

     Зокрема, Львівська   область   повинна   була  отримати  900 мільярдів карбованців,  а отримує лише 50 мільярдів,  що набагато менше.  Більше  того,  мені  повідомили  в обласній Раді,  що 700 мільярдів область уже  отримала.  Яким  же  чином  ви  збираєтеся відібрати  в неї 650 мільярдів,  тобто той шматочок пирога,  який вона вже проковтнула?

 

     Дякую.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Дійсно,  ви дуже  хороше  запитання  задали. Стосовно  субвенцій  учора  в  нас  була  дуже  плідна  розмова з начальниками обласних фінансових управлінь,  особливо Львівської, Київської та ще деяких областей.  Сталося,  справді,  так, що 700 мільярдів карбованців ви отримали і вже витратили.

 

     17

 

     Але уточнення субвенцій проводиться не  тільки  залежно  від того,   яким  став  пиріг...  Я  хочу  сказати,  якщо  ми  будемо орієнтуватися  лише  на  шматування  цього  пирога...  Його   вже практично  ми  з'їли,  його  нема  вже  давно.  Треба  працювати. Сьогодні уряд працює над тим,  як поліпшити становище з доходами, де знайти ці доходи.  А щодо тих субвенцій,  які вже витрачено... Дійсно,  ми  за  пропозицією  Комісії  з  питань  бюджету   після учорашньої наряди з обласними фінансовими керівниками підготували таке  уточнення  до  бюджету,  поданого  урядом:  статті  5  і  6 вилучити,  а  замість  них  записати доручення Кабінету Міністрів відрегулювати всі ці взаємні розрахунки між державним і місцевими бюджетами,  виходячи  з  фактичного  виконання  доходів,  а також видатків бюджету,  з тим щоб дійти якогось компромісу з обласними Радами  щодо  перерозподілу  коштів,  щоб  якось  вийти  з  цього скрутного становища.  Отже,  тут питання є,  і я  вважаю,  що  ми можемо його вирішити.  Ми як фахівці-фінансисти зібралися,  довго міркували над  цим.  І  дійшли  висновку,  що  тільки  заключними оборотами,  які Національний банк дозволяє нам робити до 15 січня кожного наступного року...  Ось тоді ми  всі  зберемося,  в  тому числі  й  львівська  делегація,  для того щоб спільно вирішити ці питання по кожній області.  Самостійно,  без участі обласних Рад, вирішувати ці питання ми не будемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Сирота,  будь  ласка.  За ним одержить слово депутат Смірнов.

 

     18

 

     СИРОТА М.Д., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/.  Шановний доповідачу! На початку року видатки на  освіту  було  затверджено в розмірі 9,  6 відсотка державного бюджету.  Потім їх було зменшено до  6  відсотків.  Сьогодні  вже йдеться  про  менш як 4 відсотки.  Це поставило освітню галузь на межу виживання, вона почала руйнуватися. Сьогодні тисячі вчителів прийшли   до   Кабінету  Міністрів  України  у  зв'язку  з  таким становищем.  Скажіть, будь ласка, чим саме було викликано рішення про  таке  різке  скорочення  коштів?  Хто  конкретно  приймав це рішення?

 

     Дякую.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Ви назвали цифри з Державного бюджету.  А  в консолідованому   бюджеті,  який  затверджувався  в  цьому  залі, загальні видатки на освіту становили  понад  9,  7  процента  від валового внутрішнього продукту.  Зараз, якщо ви уважно подивитеся проект, вони становлять близько 8 процентів.

 

     Чому так сталося?  Якщо ви  уважно  слухали  інформацію  про виконання Державного бюджету, то, дай Боже, щоб ми профінансували ті витрати,  які  заплановано  на  освіту  виходячи  з  реального становища.  Якщо  ми забезпечимо фінансовими джерелами той ліміт, який можемо сьогодні надати, то, ще раз кажу, принаймні виконаємо всі ті видатки, які є нині першочерговими.

 

     19

 

     Я одне   можу  вам  сказати.  Учора  ми  вирішували  питання стосовно  освітян.  Ось  Олександр   Панасович   сидить,   перший заступник   голови   правління   Національного  банку,  він  може підтвердити.  До речі,  проблем не виникало,  і я не  знаю,  чому освітяни  прийшли  до будинку уряду.  Адже виділено 600 мільярдів карбованців для того,  щоб розрахуватися по їх заробітній  штаті, задовольнити   ті   вимоги,   які   вони  висували.  До  речі,  з представниками профспілки освітян  30  листопада  було  досягнуто домовленості    щодо   фінансів.   Так,   є   заборгованість   за електроенергію і таке інше,  але вона є у всіх бюджетних установ. І чому освітяни сьогодні прийшли,  я чесно кажучи, не знаю. Я був здивований,  тому що так,  як до освітян ми ставимося... Повірте, усе те, що є, ми намагаємось їм віддати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат  Смірнов.  За  ним  -  депутат Череп...  Замість Смірнова слово має депутат Череп. Потім депутат Чапюк.

 

     20

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного  розвитку   регіонів /Білопільський виборчий округ,  Сумська область/.  Шановний Петре Кузьмичу,  я поставлю конкретне запитання,  а ви дайте  конкретну відповідь.  Міністерство фінансів є гарантом стягнення податків з підприємств та організацій згідно із законом. Сьогодні податок на добавлену  вартість  становить  28  відсотків,  тобто  до бюджету держави повинна надійти "енна" сума відрахувань.  Але  уряд  дуже часто,   сотні   разів,   дає   пільги   окремим   підприємствам, організаціям за окремими зверненнями.

 

     Я хотів би дізнатися  від  вас  як  від  міністра  фінансів, скільки  у  відсотках  держава  не отримала надходжень до бюджету через  те,   що   давалися   пільги   окремим   підприємствам   і організаціям? Якщо можна, скажіть, скільки це буде у відсотках?

 

     21

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Таку  суму  у  відсотках  назвати неможливо. Чому?  Я поясню.  Наприклад,  за  тією  пільгою,  яку  ми  надали горілчаній  промисловості щодо зменшення акцизу,  вона за рахунок додаткової реалізації принесла державі тільки  користь.  Тому  що наша горілка за ціною стала конкурентоспроможною щодо всіх інших, які сьогодні ви бачите на прилавках.

 

     Або візьмемо   надання   урядом   пільг   підприємствам   по виробництву телевізорів,  іншої побутової техніки,  навіть тому ж АвтоЗАЗу.  Та за рахунок збільшення обсягів реалізації держава не тільки нічого не втратила,  а навпаки,  одержала вигоду.  Важливо те, щоб наш продукція була конкурентоспроможною. Що з того, що ми обкладемо  її  податком  на  добавлену  вартість,  акцизом і тому подібним,  але її ніхто не зможе купити?  Тому якщо є розрахунки, що  зняття  акцизного  збору дасть підприємству змогу реалізувати більше продукції,  а отже,  отримати виручку, обігові кошти /а це заробітна плата,  це платежі в бюджет через податки з населення/, то на таке зняття треба йти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Кузьмичу,  зрозуміло.  Останнє  запитання. Будь ласка, депутате Чапюк.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань економічної  політики  та   управління   народним   господарством /Ківерцівський   виборчий   округ,   Волинська   область/.  Петре Кузьмичу,  скажіть,  будь ласка, яким чином і коли передбачається отоварити  громадянам  речові  облігації  1990  року?  Бо в указі Президента про компенсацію заощаджень громадян нічого про  це  не сказано.

 

     22

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.   В   указі   Президента  /ви,  мабуть,  його недочитали/ однозначно сказано,  що після того як  буде  уточнено бюджет  на 1994 рік,  у десятиденний термін Міністерство фінансів має відпрацювати порядок  і  приступити  до  відшкодування  втрат населенню по облігаціях цільової безпроцентної речової позики.  Я думаю,  що на наступному тижні  ми  вам  роздамо  порядок  цього. Запитів  надходить  дуже  багато,  ми про це знаємо.  Обіцяю,  що принаймні в середу ви матимете цю інформацію.

 

     А в проекті Закону про внесення змін,  доповнень і  уточнень до  Державного  бюджету  України на 1994 рік на ці цілі закладено 13, 5 трильйона карбованців.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Петре Кузьмичу, сідайте на місце.

 

     Слово для співдоповіді  надається  Азарову  Миколі  Яновичу, заступнику голови Комісії з питань бюджету. /Шум у залі/.

 

     Депутате Борзих,  у  мене хороший слух,  не потрібно голосно говорити,  я чую вас прекрасно.  На  відповіді  на  запитання  ми використали 35 хвилин замість 30. Будь ласка, депутате Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемые   народные   депутаты!   Я  прошу  вашого  внимания,  а Секретариат - прибавить громкости, у меня немножко сел голос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Додайте, будь ласка, звуку, щоб чути було.

 

     23

 

     АЗАРОВ М.Я.    Уважаемые    коллеги!    Понятно    отношение правительства,   которое  сегодня  отсутствует  при  рассмотрении бюджета.  Я имею в виду главу правительства.  Но наше-то  с  вами отношение к бюджету непонятно. Я прошу все-таки послушать.

 

     На ваше   рассмотрение  вносится  проект  Закона  Украины  о внесении изменений,  дополнений  и  уточнений  в  Государственный бюджет  Украины  на  1994  год.  Правительство  вносит его только сейчас, когда до завершения года осталось менее месяца. И, будьте уверены,  оно  не внесло бы его и теперь,  если бы не наши с вами настоятельные просьбы и требования. Несмотря на то...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо   Яновичу,   вибачте.   Шановні   колеги, виступає співдоповідач, заступник голови комісії, а в залі шумно, нічого не чути. Прошу уваги.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Оно не сделало этого ни во втором, ни в третьем квартале,  хотя  этого  требовал  Закон Украины о Государственном бюджете.  К слову сказать,  Верховный  Совет  предыдущего  созыва точно  так  же  не  удостоился  чести  рассмотреть  исполнение  и корректировку государственных  бюджетов  на  1992  и  1993  годы, которые  как  небо  и  земля  отличались  от  своих  утвердженных показателей.

 

     Несмотря на  то  что   правительства   меняются,   отношение исполнительной  власти к бюджету остается удивительно одинаковым. Правительство действует по принципу:  все,  что соберу,  - мое, а если не хватит - напечатаю столько,  сколько нужно.  Естественно, при   таком    отношении    контроль    законодательной    власти представляется необязательным.

 

     Так есть ли смысл сейчас принимать скорректированный

 

     24

 

     бюджет на  1994  год?  Те,  кто  имеет  отношение к вопросам финансирования,  знают,  что есть.  Там,  где  лимиты  исчерпаны, Минфин   прекратил   финансирование.  Если  рассматривать  бюджет государства как финансовый план,  может быть, так и можно было бы сделать,  ограничившись  констатацией  факта,  что данный план не выполнен по всем статьям, и не тратить на это время.

 

     Мы же,  Комиссия по вопросам бюджета,  рассматриваем  бюджет как     финансовый    механизм    экономического    планирования, макроэкономической    стабилизации,    всеобъемлющего    процесса распределения  ресурсов,  при  котором главное внимание уделяется анализу затрат в сравнении с результатами.  С этой  точки  зрения неисполнение  бюджета  означает  прежде  всего  грубые  ошибки  в экономическом   планировании   /как   сейчас   модно    говорить, прогнозировании/,     неэффективность     внедрявшихся    методов регулирования   экономики,   ошибочность   целей   и   задач    в распределении    ресурсов.   Эти   ошибки   имели   для   Украины катастрофические последствия.  Впервые валовой внутренний продукт сократился за девять месяцев на 18 процентов,  национальный доход

- на 19,8.  За десять месяцев мы получили беспрецедентный дефицит государственного бюджета - 90 триллионов карбованцев.

 

     На базе каких же показателей экономического планирования был рассчитан сбалансированный бездефицитный бюджет 1994 года? Прежде всего    /обратите,   пожалуйста,   на   это   внимание/   планом экономического и  социального  развития,  утвержденным  Верховным Советом    предыдущего   созыва,   предусматривалось   увеличение промышленного производства на 2,3 процента, ожидался валовой сбор зерна  в размере примерно 38 миллионов тонн.  Как мы знаем,  спад промышленного производства  составил  более  31  процента,  а  по отдельным   отраслям  значительно  выше,  а  валовой  сбор  зерна составил 32,8 миллиона тонн.

 

     25

 

     Сегодня кредиторская и дебиторская задолженность предприятий составляет   сотни  триллионов  карбованцев.  Следствие  этого  - задержки в выплате  зарплаты,  снижение  производительных  сил  и дальнейший спад производства.

 

     Давным-давно необходимо  понять  и  уяснить,  что  инфляция, стабилизация,  экономический  рост   и   платежеспособный   спрос населения  - это звенья одного механизма - экономики государства. Они нуждаются в комплексной, всесторонне увязанной регулировке. И до  тех  пор,  пока  мы будем вести себя подобно слону в посудной лавке,  делая то одно,  то  другое  мало  связанные  между  собой движения, результат будет только отрицательный.

 

     К примеру,  под  годовой  рост  объемов  производства  в 2,3 процента  планировалось  введение   в   строй   действующих   449 народнохозяйственных   объектов.   И   это  когда?  Тогда,  когда простаивают  более  50   процентов   имеющихся   производственных мощностей!

 

     Бюджет рассчитывался   на   основе   предполагаемого   роста промышленного производства на 2,3 процента,  получили спад  -  31 процент,  как  я  уже сказал.  Что касается производства наиболее важных  видов  продукции,   то,   например,   по   электроэнергии планировался рост - 4,2 процента, а получили спад - 14 процентов. По углю планировался рост - 10,5 процента,  а получили спад -  19 процентов.  По  прокату  черных  металлов планировался рост - 1,8 процента, а получили спад - 31 процент. По минеральным удобрениям спад  составил  45,3  процента.  И  так  далее,  не  буду  дальше задерживать ваше  внимание.  Я  подготовился  к  более  объемному выступлению, но теперь сокращу его.

 

     О социальной  политике.  Предполагался рост денежных доходов населения в 5,1 раза, фактически они возросли только в 2,16 раза.

 

     26

 

     Но это данные за 9 месяцев,  подчеркиваю. Планировалось, что пенсии  возрастут  в 5,12 раза,  фактически они возросли только в 1,1 раза.

 

     О внешнекономической      деятельности.       Предполагалось осуществить  экспорт  в  объеме  21  миллиарда  долларов  США,  а критичный импорт рассчитывался также в объеме почти 21  миллиарда долларов.  Петр  Кузьмич  приводил  вам  цифры  реального дохода, реальных поступлений в валюте - 588  миллионов  долларов.  Можете сопоставить.

 

     Какие же       меры       экономического       планирования, макроэкономической  стабилизации,   управления   ресурсами   были заложены   в   основу   бюджета   на   1994   год?  Прежде  всего предполагалось осуществлять жесткий государственный  контроль  за установлением  и  изменением  цен  всеми субъектами хозяйственной деятельности  независимо  от  форм  собственности,  особенно   за предприятиями-монополистами.   Был  установлен  единый  граничный уровень  рентабельности.   В   1994   году   сохранялось   прямое государственное  регулирование  цен  и  тарифов  на  уголь,  газ, электро- и тепловую энергию.  Планировалось введение  в  действие механизма    банкротства    предприятий,    намечалась    целевая государственная поддержка товаропроизводителей.

 

     В 1994 году устанавливались и выдавались /это ответ  Валерию Ивановичу  Черепу/  различные  льготы и кредиты.  Петр Кузьмич не ответил,  я могу за него ответить:  по подсчетам  нашей  комиссии ущерб по НДС составил приличную сумму.  За 10 месяцев мы получили 58,  4 триллиона карбованцев, недополучили - почти 100 триллионов карбованцев.   А   рассчитать  ущерб  исключительно  просто:  НДС сопоставляется с валовым внутренним продуктом за 10 месяцев.

 

     Для защиты отечественных товаропроизводителей  планировалось установление   протекционистских   квот   и   акцизов.  Намечался постепенный  отказ   от   фиксированного   курса.   Планировалось дальнейшее

 

     27

 

     размежевание финансов  государственных  предприятий.  Должно было  быть  прекращено  выделение  из  государственного   бюджета регионам  помощи  для осуществления внеплановых или сверхплановых проектов.  Должно  было  быть  введено  ежеквартальное  бюджетное планирование  на  всех  уровнях  на  основе  поквартальных планов производства,  индексов  цен,   утверждения   денежной   эмиссии, установления ежеквартального граничного уровня дефицита бюджета.

 

     Планировалось значительное    уменьшение    централизованных кредитов  Национального  банка  для  покрытия  дефицита  бюджета. Намечались  продажа  кредитных ресурсов коммерческим банкам через аукционы,  обеспечение взаимного кредитования  предприятий  через вексельное    обращение   и   выпуск   ценных   бумаг,   усиление антимонопольных  санкций.  Важное  место  отводилось   выполнению государственных контрактов и заказов.  Государство оставляло себе функцию обеспечения части потребности Украины  в  нефти  и  газе, особенно    для   сельского   хозяйства.   Сохранялась   практика государственной закупки продукции сельского хозяйства.

 

     Насколько были реализованы все  эти  меры  и  насколько  они противоречили друг другу,  можно судить по результатам. Разрешите кратко остановиться на  результатах  выполнения  государственного бюджета.

 

     За 10  месяцев  сумма всех доходов государственного бюджета, подчеркиваю,  составила 234 триллиона карбованцев.  Для  покрытия дефицита  бюджета  был  выдан кредит Национального банка /об этом следует поговорить особо/ в размере 107,8 триллиона  карбованцев. Итого  всех  доходов  государственного  бюджета  было  около  342 триллионов карбованцев.

 

     Задавали вопрос относительно структуры бюджета. Кратко о

 

     28

 

     структуре. Налог  на  добавленную  стоимость,  как   я   уже говорил,  -  58,4  триллиона,  налог  на  доход - 36,2 триллиона, чернобыльский налог -  16,2,  акциз  -  7,9,  внешнеэкономическая деятельность  -  11,6.  Пенсионный  фонд я не называю,  поскольку здесь доходы примерно пропорциональны расходам.

 

     Расходы государственного бюджета за 10 месяцев составили 321 триллион   925  миллиардов  карбованцев.  Основная  структура расходов:  субвенции - 12,9 триллиона,  социальная защита -  13,4 триллиона,    социально-культурная    сфера   -   15,1,   включая образование,  культуру,  здравоохранение,  наука - 3,2,  народное хозяйство  - 120,  8,  включая ссуду в 73,8 триллиона,  оборона - 14,6,  правоохранительные  органы  -   9,5,   внешнеэкономическая деятельность  -  14,4,  Чернобыль - 13,9,  Пенсионный фонд - 58,5 триллиона карбованцев.

 

     Разрешите остановиться кратко  на  основных  корректировках, над  которыми работала Комиссия по вопросам бюджета.  Я вас прошу взять документ в руки, так легче будет ориентироваться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Яновичу, скільки вам ще часу потрібно?

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу добавить минут 10-15.

 

     29

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як, шановні колеги, дамо? Є пропозиція надати ще 10 хвилин. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Спасибо.  Прежде чем перейти к анализу доходной части  бюджета,  кратко  остановлюсь  на   методологии,   которой руководствовалась  Комиссия  по  вопросам  бюджета  при пересчете доходов.  По каждому из источников расходов и доходов была  взята динамика,   то   есть   проанализировано   реальное   ежемесячное поступление средств по каждой статье за последние десять месяцев. Была установлена динамика, и эта динамика прогнозировалась на два месяца - ноябрь и декабрь.

 

     Чтобы было ясно и потом не  пришлось  отвечать  на  вопросы, остановлюсь для примера только на одном показателе.  Например, по НДС.  За 8 месяцев поступило 39,9,  за 9  месяцев  -48,6,  за  10 месяцев - 58,4 триллиона.  Таким образом,  в последние два месяца прирост составлял 8,7-9,8 триллиона,  а средний размер прироста - 9 триллионов.

 

     30

 

     Берем коэффициент индекса цен, который заложен в расчетах.

 

     Кстати, почему   значительно   отличаются  наши  расчеты  от расчетов Минфина?  Вы знаете,  что планировался показатель 10,35, то  есть  в  переводе  на реальные цены планировалось повышение в 2,45 раза.  А в действительности произошло  повышение  цен...  Вы знаете, какое. Мы закладывали в своих расчетах повышение примерно в 2,52 раза,  то есть выходили на  12,  38.  Учитывали  мы  также 20-30-процентный  /в разных отраслях он разный/ спад производства за последних два месяца.  И получается,  что прирост НДС составит 15,4  триллиона.  То есть с учетом фактического результата десяти месяцев поступление налога  на  добавленную  стоимость  достигнет 90,9 триллиона карбованцев.

 

     Таким же   образом   производились   расчеты   и  по  другим показателям,  в результате НДС увеличен на 8,75 триллиона,  налог на доходы предприятий - на 2,2 триллиона,  акцизный сбор - на 1,8 триллиона.

 

     Первоначальные расчеты  поступлений  от   платы   за   землю оказались    совершенно    нереальными,   поскольку   фактическое поступление за 10 месяцев было значительно меньше.  Поэтому здесь сумма  уменьшена  на  466 миллиардов.  Подоходный налог с граждан уменьшен на 1 триллион 325  миллиардов.  Государственная  пошлина увеличена  на  46 миллиардов,  поступления от внешнеэкономической деятельности    -    на    646    миллиардов,    отчисления    на геологоразведочные   работы  -  на  370  миллиардов,  поступления средств от приватизации  -  на  200  миллиардов  /мы  внимательно рассмотрели этот вопрос и пришли к выводу,  что такие поступления являются реальными/

 

     31

 

     Мобилизованные средства   для   финансирования   структурной перестройки  экономики  увеличена  на 36 миллиардов,  поступления средств от продажи военного имущества,  которые по состоянию на 1 ноября  составили  всего-навсего  23  миллиарда  /расчет оказался совершенно нереальным/,  уменьшены на 809 миллиардов. Поступления от  чернобыльского  налога увеличены на 5 триллионов,  отчисления Национального банка в бюджет - на  2  триллиона  980  миллиардов, сумма   превышения   фактического   фонда  потребления  -  на  29 миллиардов,  плата за специальное  использование  недр  -  на  37 миллиардов,      поступления      дивидендов     от     субъектов предпринимательской деятельности  -  на  93  миллиарда,  сборы  и другие  неналоговые  доходы  -  на  4  триллиона  920 миллиардов. Поступления в пенсионный фонд по сравнению с расчетными уменьшены на 1 триллион 844 миллиарда карбованцев.

 

     Таким образом,   планируется  установить  доходы  бюджета  в размере 350 триллионов 854 миллиарда карбованцев.  В связи с этим появилась     возможность     перераспределить     образовавшийся дополнительный доход по следующим статьям расходов.

 

     Социальная защита  населения.   Расходы   по   этой   статье предлагается  увеличить на 1 триллион 100 миллиардов карбованцев. Мы рассмотрели устное пожелание Комиссии по  вопросам  социальной политики  и  труда,  а  также  обращение Министерства социального обеспечения  и  предлагаем  Верховному   Совету   утвердить   это увеличение.  Из  указанной суммы 600 миллиардов добавится к Фонду социальной защиты инвалидов и  500  миллиардов  -  на  содержание домов-интернатов и других учреждений социального обеспечения.

 

     32

 

     Отдельно стоял  вопрос  финансирования  социально-культурных заведений  и  учреждений,  в  том  числе  образования,  культуры, здравоохранения.  Я  обращаю  ваше внимание на то,  что это очень серьезные вопросы,  мы по ним очень долго дебатировали.  Реальное исполнение бюджета за 10 месяцев, обратите, пожалуйста, внимание, 15,1 триллиона карбованцев.  Запланированная цифра  в  бюджете  - 33,9,  округленно - 34 триллиона. 34 минус 15 - сколько будет? 19 триллионов.

 

     Мыслимо ли за оставшийся  месяц  профинансировать  в  полном объеме   эту   статью   расходов,   если   Министерство  финансов располагает возможностью ежедневно расходовать  на  все  примерно

1-1,5  триллиона?  Умножаем  на  тридцать  и получаем возможности Министерства финансов...  Я хочу,  чтобы это все поняли и  меньше было вопросов, так как ответ на них уже ясен.

 

     Таким образом,  от  30  до  45  триллионов  в  месяц  -  это возможности Министерства финансов и наши с  вами  тоже.  И  когда меня спрашивают, почему Комиссия по вопросам бюджета не увеличила ассигнования по этой статье,  я отвечаю:  наша с  вами  задача  - добиться,  чтобы  эта  статья бюджета была Министерством финансов профинансирована в максимальной мере.

 

     В Верховный Совет поступило обращение Национальной  академии наук,  которая  находится  в  тяжелом  финансовом  положении.  Мы предлагаем увеличить финансирование науки на 500 миллиардов.  Эти расходы,  таким  образом,  составят  7  триллионов  16 миллиардов карбованцев.

 

     33

 

     Народное хозяйство.  Предлагаемую  сумму  расходов  комиссия считает возможным увеличить на 11 триллионов 177 миллиардов.  Чем это обусловлено?  Тем,  что фактическое финансирование  народного хозяйства  по  этой  статье государственного бюджета составило по состоянию на 1 ноября 125,7  триллиона  карбованцев.  Ежемесячное финансирование  по этой статье за последних три месяца составляло от 18 до 25 триллионов. Лимиты по ряду показателей уже исчерпаны. Поэтому 11 триллионов на оставшийся месяц - это то,  что позволит еще осуществлять финансирование по всем направлениям, указанным в этой статье.

 

     Финансирование жилищно-коммунального  и дорожного хозяйства. /Это - шестая  страница  законопроекта/.  Предлагается  увеличить расходы на содержание и ремонт дорог республиканского значения на 500 миллиардов,  и,  таким образом,  общие расходы по этой статье составят 1 триллион 331 миллиард карбованцев.

 

     Средства на    мероприятия,    связанные    с   возвращением крымскотатарского и других депортированных народов,  предлагается увеличить на 160 миллиардов.

 

     Финансирование обороны.     Предлагается    согласиться    с предложениями Минфина,  учитывая реальное  финансирование  за  10 месяцев  в  объеме  15,1  триллиона,  и выделить на строительство жилья для военнослужащих 1 триллион карбованцев.

 

     34

 

     Финансирование правоохранительных   органов.    Предлагается увеличить  его  на  1 триллион 576 миллиардов,  что соответствует реальным расходам на эти цели.

 

     Содержание органов   законодательной,    исполнительной    и судебной  власти.  Первоначальная  цифра,  предлагаемая Минфином, составляла 5 триллионов 172  миллиарда,  а  реальные  расходы  на содержание  этих  органов  -  около 3 триллионов карбованцев.  Мы видим, что есть возможность сократить здесь ассигнования примерно на 1 триллион карбованцев и предусмотреть их в объеме 4 триллиона 236  миллиардов  карбованцев.  Расходы  на   содержание   органов законодательной  власти  предлагается  сократить  примерно на 130 миллиардов,  исполнительной  власти  -   на   сумму   около   600 миллиардов,  судебной  власти  - приблизительно на 100 миллиардов карбованцев.

 

     Внешнеэкономическая и внешнеполитическая деятельность -  это наиболее   тяжелый   и   во   многом  неясный  источник  расходов государственного бюджета.  В основном мы рассмотрели  расходы  на содержание   различных   наших   представительств  за  рубежом  - посольств,  постпредств,  на  взносы  Украины   в   международные организации,  которые фактически составили за 10 месяцев около 13 триллионов карбованцев.  Предлагается увеличить расходы  по  этой статье,  чтобы выполнить свои международные обязательства,  до 14 триллионов карбованцев.

 

     35

 

     Другие расходы по факту составили  уже  более  4  триллионов карбованцев.  Поэтому  предлагается  увеличить эти затраты на 505 миллиардов и принять цифру 4 триллиона 300 миллиардов.  Я могу  в ответах на вопросы сказать,  что это за расходы,  чтобы сейчас не задерживать ваше внимание.

 

     Предлагается увеличить  на  5  триллионов   105   миллиардов средства  на  мероприятия,  связанные  с  ликвидацией последствий Чернобыльской катастрофы. О тех недостатках, которые Петр Кузьмич называл, я не буду тут повторяться.

 

     Наконец, предлагается увеличить расходы Пенсионного фонда на один триллион 241 миллиард.

 

     В проекте  закона  о   корректировке   бюджета   сознательно исключены  изъятия и субвенции областям.  Связано это с тем,  что сейчас все области практически  оказались  в  сложном  положении, вызванном  переходом  на  новые  цены.  Когда мы выясняли размеры субвенций и изъятий,  то так и не сумели договориться в Минфине о конкретных суммах ассигнований на эти цели.

 

     Поэтому предлагается на рассмотрение Верховного Совета такое решение: ограничившись общей суммой доходов и поступлений по этим статьям,  исключить  из  закона  конкретные  размеры  субвенций и изъятий и поручить Кабинету Министров произвести взаимные расчеты между  государственным  бюджетом  и бюджетами Крымской Автономной Республики, областей, городов Киева и Севастополя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте порадимося: чи будемо голові комісії задавати запитання, чи відразу перейдемо до обговорення? /Шум у залі/.

 

     36

 

     Надати депутату Гармашу слово?  Будь ласка, депутате Гармаш, з процедури.

 

     ГАРМАШ Л.І.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки / Орджонікідзевський виборчий  округ, Харківська  область/.  Александр  Николаевич!  Убедительно  прошу обратить внимание на интересную деталь:  почему депутат  является холопом в нашем парламенте? Почему для того, чтобы добиться права высказаться по процедуре, необходимо шесть часов простоять, потом еще  ждать,  как  двоечник,  в  углу?  Я  просил  бы вас обратить внимание на Закон о статусе народного депутата, прочитать его еще раз   и   дать   все-таки  депутату  возможность  выполнять  свои функциональные обязанности. Депутат не холоп в этом парламенте!

 

     Дальше. Почему   я   попросил   слова   по   процедуре?   Мы проголосовали,  чтобы  этот вопрос не вносить и не обсуждать.  Вы его внесли, и мы его обсуждаем. Это первое.

 

     Второе - относительно  телевидения.  Здесь  красиво  говорил депутат Понедилко по этому вопросу. Я направил депутатский запрос и просил дать ответ по поводу Национального  совета  по  вопросам телевидения и радиовещания. В Законе о телевидении и радиовещании записано,  что если Президент  и  Верховный  Совет  не  достигают согласия  по  членам  Национального  совета,  то  в силу вступает Конституция.  Президент не хочет иметь этот совет, это его право. Тогда   пусть  Верховный  Совет  согласно  Конституции  принимает решение о совете.  Предыдущий парламент обманывал с телеэкрана, и сегодня тоже вводят в обман.

 

     37

 

     Еще по  поводу  моих  депутатских запросов.  У меня их целая пачка,  один из них о нарушении строков рассмотрения  депутатских запросов. Никто из нашего руководства не читал, что нужно делать, я просто удивляюсь этому. Я Президенту подал депутатский запрос о нарушении Конституции. Там у него какойто есть работник, я его не знаю, Табачник...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте   до    серйозних    питань    підходити посерйозному. Якщо вам невідомо, хто такий Табачник, я вам скажу, що це керівник Адміністрації Президента. І не треба переводити це на жарт.

 

     ГАРМАШ Л.І.  Александр  Николаевич,  я не перевожу на шутку. Для меня нет такого  Табачника  в  администрации  такой.  /Шум  у залі/.

 

     Так вот.  Президент не ответил на мой запрос. Пускай готовит ответ хоть дворник,  я  не  возражаю,  но  подписывать  ответ  на депутатский  запрос  должен Президент.  Он должен направить ответ мне и вам как председательствующему на сегодняшнем  заседании.  И вы  должны  зачитать его ответ /я имею право настаивать на этом/. И, кроме того опубликовать в газете "Голос Украины".

 

     Я удивляюсь,  что депутаты, сидящие в зале, позволяют делать Президиуму то, что он считает нужным. А наша Комиссия по вопросам Регламента, извините, восседает здесь...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон,  будь ласка. Депутате Гармаш, ви три хвилини використали. Давайте працювати... /Шум у залі/.

 

     38

 

     Я з  вами  погоджуюсь,  що  згідно  зі статтею 12 Закону про статус народного  депутата  на  будь-який  запит  депутата,  який подається  до  Президії  Верховної  Ради  чи  до Верховної Рада у цілому,  надсилається відповідь і Верховній  Раді,  і  тому,  хто подав цей запит.

 

     Стосовно того,  що вас хтось вважає не депутатом, а холопом. Не потрібно це казати,  ми всі тут рівні.  І я,  що сиджу за  цим столом, і ви, що сидите там, у партері.

 

     Що стосується  інших запитів.  Шановні колеги,  адже питання порядку денного,  які ми сьогодні розглядаємо,  затверджені нами. Із  16  депутатів,  які  виступили  у тридцятихвилинній розминці, чотирнадцять були за те,  щоб розглядати це питання. Я вважав, що порядок  денний  затверджений,  ми  перейшли  до  розгляду  цього питання і згідно з Регламентом запросили людей, які повинні брати участь у ньому.  Але ми не розуміли, наскільки це питання складне і велике за обсягом. Сьогодні його за відведений час, безперечно, ми не зможемо розглянути.

 

     Депутате Борзих, будь ласка.

 

     39

 

     БОРЗИХ О.І.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства   /Кам'янобрідський виборчий  округ,  Луганська  область/.  Александр Николаевич!  Вы только  что  сказали,  что  все  депутаты  равны.  Почему  же  вы злоупотребляете споим положением председательствующего?  Согласно записи на выступление  я  должен  был  задавать  вопрос  министру финансов  десятым.  Задали  вопросы  12  депутатов,  я  уточнил в Секретариате.  Я вопроса не задавал. На каком основании вы лишили меня права задать вопрос? Я хотел бы услышать от вас ответ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідаю.  Я вас не позбавляв цього права.  Ми просто  використали  час,  відведений  на  запитання.  35  хвилин тривали  відповіді на запитанім.  Ми надамо вам право виступити в обговоренні даного питання після доповідача і співдоповідача.

 

     БОРЗИХ О.І.  Но ведь выступило 12 депутатов, а я был записан десятым!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переді  мною монітор,  і я користуюсь...  /Шум у залі/. Сідайте, будь ласка, не треба кричати.

 

     Шановні колеги!  Записалися  на  виступ  в  обговоренні   12 депутатів.  Будь ласка,  висвітліть список. /Шум у залі/. Шановні колеги! Ми ж домовилися так: на запитання записуватися з місця, а на  виступ  в  обговоренні - у Секретаріаті.  Ми так уже працюємо третій день, і за це проголосували.

 

     40

 

     Скільки хвилин відводимо на виступ? П'ять хвилин.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 201. Прийнято.

 

     Слово надається  депутату  Кострубі.  За   ним   виступатиме депутат Пасько.

 

     КОСТРУБА І.Ф.,  заступник  голови Житомирської обласної Ради народних  депутатів  /Чуднівський  виборчий  округ,   Житомирська область/.  Соціалістична  фракція.  Шановні депутати!  Якщо ми не уточнимо сьогодні бюджет на 1994 рік,  то в нас  виникне  така  ж ситуація,  як  і в минулому,  і в цьому році - бюджет на 1995 рік будемо затверджувати десь у лютому-березні,  а сільські, селищні, міські,  районні бюджети - у травні-червні.  А це означатиме,  що місцеві Ради працюватимуть і житимуть без бюджетів,  тобто будуть використовувати кошти хто як і на що захоче. Це перше.

 

     Друге. Завершується бюджетний рік. Хочемо ми того чи ні, але повинні складати звіт про його виконання. Без уточнення бюджетних асигнувань, повірте мені як фахівцю, це зробити дуже важко, майже неможливо.

 

     Третє. Якщо не внести зміни і уточнення в  бюджет  сьогодні, то його обговорення і доопрацювання триватиме протягом грудня.  В областях, містах і районах місцеві фінансові органи не знають, що фінансувати,    як    проводити    взаєморозрахунки.    Практично фінансування зупинено, а треба завершувати рік. Уточнення бюджету дасть можливість не тільки Житомирській області,  а й іншим уже в цьому місяці розрахуватися з  сільськогосподарськими  виробниками по доплатах за молоко, м'ясо худоби і птиці,

 

     41

 

     що реалізується до державних ресурсів, за рахунок податку на добавлену вартість у  сумі  191  мільярд  карбованців;  збільшити кошти  в  розмірі  майже  200  мільярдів  карбованців  на виплату компенсацій і  пільг  населенню,  яке  потерпіло  від  аварії  на Чорнобильській  АЕС;  одержати  субвенцію  з державного бюджету в розмірі майже 400 мільярдів карбованців,  щоб своєчасно виплатити заробітну плату вчителям, працівникам охорони здоров'я, культури, розрахуватися за паливо,  капітальний ремонт та інше.  Тому вчора на   нараді  всі  начальники  обласних  фінансових  управлінь  за дорученням обласних Рад просили вас,  шановні депутати,  уточнити Державний   бюджет  з  урахуванням  поправок  комісій.  Це  дасть можливість внести зміни ще в грудні цього року в обласні бюджети.

 

     І останнє.  Ми не повинні гаяти часу. Винних у тому, що весь рік не уточнювався бюджет,  знайти сьогодні важко. Верховна Рада, яка затверджувала бюджет,  склала свої  повноваження;  нова  Рада почала  працювати  в  травні,  і  їй  було  не до бюджету.  Потім почалися літні канікули.  І тільки в жовтні  було  поставлено  це питання.   Безумовно,   цей  проект  Закону  про  внесення  змін, доповнень і уточнень до Державного бюджету має недоліки.  Але щоб не  повторювати  ці  помилки  в  1995 році,  проект бюджету треба затвердити,  поставивши це питання на голосування.  Нам  потрібно негайно   сконцентрувати  всю  увагу,  всі  зусилля  депутатських комісій і депутатів на складання бюджету на 1995 рік.

 

     Дякую.

 

     42

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається   депутату   Паську.   За   ним виступатиме депутат Чемерис.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства /Звенигородський виборчий   округ,   Черкаська   область/.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  Хочу сказати декілька слів  про фінансування у 1994 році насамперед закладів охорони здоров'я, бо я секретар Комісії  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і дитинства.

 

     За 9   місяців   поточного  року  заклади  охорони  здоров'я отримали всього 2,8 трильйона карбованців,  що становить  близько 40 відсотків від запланованого.  Треба перевести ще 3,8 трильйона карбованців.  То хіба це буде зроблено за два місяці?  Аналогічна ситуація  з  фінансуванням  закладів освіти,  ще гірша - закладів культури, які отримали 2,1 трильйона карбованців при запланованих на рік 8,38 трильйона карбованців.

 

     43

 

     Тепер подивіться  розрахунки  витрат  на охорону здоров'я до проекту бюджету на 1994 рік  /сторінка  37,  пункт  3  "Додаткові витрати на 1994 рік"/.  Для зарплати працівників охорони здоров'я взято коефіцієнт 2. Але ж згідно з постановою N 720 зарплату їм з 1  жовтня вже підвищено в 3,5-4 рази.  Окрім того,  з 1 листопада зарплата працівників охорони  здоров'я  відповідно  до  постанови Верховної  Ради  дорівнює середній у промисловості і збільшується на 48 відсотків посадового окладу.  Тобто цей коефіцієнт  повинен бути  не меншим 3-3,5.  Особливо вражає коефіцієнт 0,5 щодо інших статей.  Це господарчі витрати /стаття 3/,  витрати на харчування хворих   /стаття   9/,  медикаменти  /стаття  10/,  обладнання  й устаткування /стаття 12/, м'який інвентар /стаття 14/.

 

     Як можна лікувати,  нагодувати  й  одягнути  належним  чином хворих,  маючи таке мізерне збільшення коштів з коефіцієнтом 0,5? Адже ціни на ліки,  продовольчі та промислові  товари  тільки  за останній час збільшилися в 2-5 разів.

 

     Шановні українці!  Не  медпрацівники,  вчителі та працівники культури відповідальні за такий жалюгідний стан охорони здоров'я, освіти   та   культури.  Винна  в  цьому  наша  держава,  Кабінет Міністрів.  Хіба може бути  інакше,  якщо  на  охорону  здоров'я, освіту  і культуру було виділено коштів менше,  ніж на оборону чи на зовнішньоекономічну діяльність? Та й те не буде виконано!

 

     Учора на  засіданні  Комісії   з   питань   бюджету   перший віцепрем'єр   Віктор   Михайлович   Пинзеник  пообіцяв  нам  нову ідеологію складання  бюджету  на  1995  рік.  Я  сподіваюся,  що, зрештою, на сто відсотків будуть враховані інтереси цих галузей - і

 

     44

 

     охорони здоров'я,  і науки та освіти,  і культури. Згадайте, скільки  разів  ми  просили  Кабінет Міністрів і особисто Віталія Андрійовича Масола подати нам на розгляд проект бюджету  на  1994 рік. Це було зроблено, але ж за три тижні до кінця року. За умов, коли  держава  опинилася  в  такому  економічному  становищі,  ми повинні мати бюджет і контролювати його виконання щоквартально.

 

     Учора на   засіданні   Комісії   з  питань  бюджету  депутат Павловський  запропонував  міністру  фінансів  Германчуку  подати проект  бюджету  на  1995  рік до 1 січня 1995 року.  На це Петро Кузьмич   із   посмішкою   відповів:   "Давайте   нам   податкове законодавство і ми вчасно подамо проект бюджету".  Отож, шановний Голово  Верховної  Ради,  шановні  заступники  і  шановні  колеги депутати,  я прошу вас облишити політичні баталії в парламенті, і до нового  року  відповідним  комісіям  Верховної  Ради  разом  з Кабінетом  Міністрів  підготувати  /а ми приймемо/ нове податкове законодавство і примусити Кабінет Міністрів /може,  за зволікання когось  із  посадових  осіб треба буде звільнити з роботи/ подати проект бюджету на 1995 рік хоча б  на  початку  наступного  року. Якщо  ми  цього  не  доб'ємося і не будемо контролювати виконання бюджету  щоквартально,  то  порядку  і  поліпшення   економічного становища  України  не  буде.  А  вина за цей катастрофічний стан держави ляже і на Верховну Раду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Чемерису.

 

     45

 

     ЧЕМЕРИС В.В.,   народний   депутат   України   /Франківський виборчий  округ,  Львівська область/.  Українська республіканська партія. Шановні колеги! Я вважав, що внесення поправок до бюджету пояснюється  тим,  що  економічні реалії кінця року відрізняються від тих,  які були тоді,  коли приймався бюджет на  1994  рік.  І думав,  що  доповнення повинні враховувати ці зміни.  Насправді ж доповнення до бюджету все далі відводять нас від цих реалій.

 

     Міністерство фінансів,  прогнозуючи економічні показники  до кінця  року,  оперує числами,  які постійно зводяться до магічної цифри,  а саме до 107 трильйонів карбованців дефіциту бюджету, що становить   10   відсотків  валового  внутрішнього  продукту.  За результатами виконання бюджету за десять місяців цей дефіцит  уже становить  понад  17  відсотків  валового внутрішнього продукту і звести за два місяці цей дефіцит до 10  відсотків  нереально  /це всі  розуміють/,  бо  для цього потрібно було б,  щоб надходження перевищували видатки приблизно на 100 трильйонів карбованців.

 

     Учора на засіданні Комісії з питань бюджету називалася цифра 12 трильйонів    карбованців,    які   необхідно   виділити   для забезпечення   підготовки    до    зими    та    для    закупівлі сільгосппродукції. Ця цифра до бюджету взагалі не увійшла.

 

     У проекті, поданому Мінфіном, зазначена цифра 20,5 трильйона карбованців.  Це ті кошти,  які повинні бути передані у державний бюджет   із  бюджетів  регіонів.  Фактично  передано  тільки  800 мільярдів.  Регіони  заявили,  що  повернути  ці  20   трильйонів практично неможливо.

 

     Отже, в   проекті   Міністерства   фінансів   реальна   сума надходжень завищена, а сума видатків занижена.

 

     46

 

     Окреме питання  /його   порушив   Національний   банк/   про повернення  кредитів на суму 134,5 трильйона карбованців,  на які видані векселі Міністерства фінансів.

 

     Наскільки я   розумію,   Національний   банк   пропонує   їх зарахувати як державний борг.  Якби ми ще це зарахували, то у нас дефіцит бюджету зашкалив би всі мислимі цифри.  Щоб  вирішити  це питання,  я  прошу  згадати Постанову Верховної Ради про первинну кредитну  емісію,  у  якій  ми  зобов'язали   Кабінет   Міністрів забезпечити   погашення   і   безумовну   сплату   процентів   за користування кредитами, наданими Національним банком України.

 

     Усе це показує, наскільки далекий наш бюджет і наші поправки до нього від реальності. Уточнення показників бюджету, те, чим ми з вами зараз займаємося,  не наближає нас до цієї реальності.  То чим же ми,  власне,  тут займаємося? Чому з'являється ця цифра 10 відсотків дефіциту бюджету, яка не є реальною?

 

     Відповідь дуже  проста.  Вона  є  у  пояснювальній   записці Міністерства  фінансів  та в меморандумі про політику економічних реформ.  Це вимога Міжнародного валютного фонду, коли йдеться про надання  наступної  порції  кредитів  Україні.  Ці  кредити  дуже вигідні у фінансовому плані,  оскільки вони  надаються  під  дуже невеликий відсоток і передбачають тривалий термін повернення. Але Міжнародний валютний фонд ставить певні  вимоги  до  економічного розвитку  України,  до  послідовності реформаційних кроків.  Такі вимоги були застосовані до інших країн,  але не завжди  приводили до позитивних результатів.

 

     47

 

     Сьогодні, якщо  ми  проголосуємо  за такий бюджет і за такий дефіцит,  то фактично приховаємо від кредитодавців,  від власного народу справжній стан нашого бюджету. Але ми не зможемо приховати економічних наслідків тих кроків, які вже почали робити Президент і  уряд,  а  також  наших  рішень,  жовтневих  постанов  Кабінету Міністрів і реалізації цього бюджету.

 

     Думаю, що тут питання стоїть ширше. Це не тільки питання про бюджет.  Він  просто віддзеркалює той економічний шлях,  яким іде наш Президент  і  уряд.  Я  вважаю,  що  ліберальномонетаристська модель економіки,  запропонована Міжнародним валютним фондом, так само,  як  і  соціалістична  модель  економіки,  непридатні   для України.  Нам  треба шукати український шлях реформ.  Слава Богу, світова  економічна  думка  не  зійшлася   клином   на   рецептах Міжнародного валютного фонду.

 

     Якщо голосувати  за  цей бюджет,  ми погрішимо проти істини. Але й не проголосувавши за нього,  ми так  само  погрішимо  проти істини. Тому я утримаюся при голосуванні. Але прошу у майбутньому під час голосування за бюджет 1995 року  і  під  час  голосування проекту  Закону про владу,  про який Президент буде говорити,  що його необхідно прийняти для того, щоб проводити реформи, все-таки подумати і правим, і лівим про відповідальність, яку ми беремо на себе, голосуючи "за" чи "проти".

 

     Дякую за увагу.

 

     48

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату  Шевченку.   За   ним виступатиме депутат Степенко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації  /Фастівський  виборчий округ,  Київська область/.  На жаль,  п'ять хвилин надто мало для того, щоб сказати про всі вади запропонованого  проекту.  Тому  спинюся  лише на одному нюансі - вестиму мову про агропромисловий сектор  народного  господарства. Зі  мною,  напевне,  всі  погодяться,  наскільки  це  важливо  на сьогодні у світлі наших останніх реформаторських новацій.

 

     Один аспект цієї справи. Пригадаймо, що місяць тому об'єктом нашої  уваги в цьому залі був Державний фонд підтримки селянських /фермерських/ господарств як державна  структура  і  як  сполучна ланка між держаною і приватним виробником.

 

     Нагадаю, що  на  1994 рік у бюджеті України було виділено на ці  потреби  мізерну  суму  державних  коштів  -  300   мільярдів карбованців, що в 5,3 раза менше, ніж того треба було, виходячи - наголошую на цьому - з розрахунків Мінсільгосппроду, на придбання мінімальної  кількості  техніки.  По факту в натуральних цінах це вийшло в 4 рази менше,  ніж  пропонувалося  в  попередньому  1993 році.  У нас є ті цифри,  які показують,  як ми насправді рухаємо нашу аграрну реформу. Що з цього вийшло?

 

     Гроші, виділені державою,  в державному бюджеті  вичерпалися фактично  вже  на  1 листопада цього року.  А державні видатки не було проіндексовано. І, таким чином, державний фонд тепер не може бути  гарантом  для  замовлень щодо відведення земель,  придбання техніки тощо. Хоч і запрошувалася для цього мізерна сума в 69,1

 

     49

 

     мільярда замість  1,6  трильйона   карбованців,   які   були розраховані теж відповідно до нормативів Мінсільгосппроду.

 

     Наскільки я  знаю,  з  цього приводу голова фонду Бебех Іван Ігорович мав  розмову  в  Комісії  з  питань  бюджету.  Там  його вислухали.  Рекомендації було подано в профільну Комісію з питань розвитку АПК.  Мені здається,  там якраз розуміють, що треба піти їм назустріч.

 

     Ще кілька промовистих цифр з цього приводу.  У вересні, коли трактор коштував 300-350 мільйонів,  за прогнозними оцінками, для того  щоб  закупити  мінімально техніку на 1995 рік,  цьому фонду треба було б виділити 18 трильйонів  карбованців.  Зараз  трактор коштує  700 мільйонів карбованців,  і мову можна вести,  напевне, про 36 чи,  може,  й більше трильйонів. Задумаймося, що ж просить фонд.  А  він  просить  лише  69,1 мільярда,  це краплина в морі. Причому це ті гроші,  які безпосередньо працюватимуть на  аграрну реформу.

 

     Прошу вас,  передусім аграріїв,  підтримати,  все це в наших інтересах - в інтересах аграрної реформи в нашій державі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Час   згідно   з   Регламентом вичерпано.   Давайте  порадимося.  Ми  розглянули  трошки  більше половини питання.  Якщо ми  домовимося  і  проголосуємо,  щоб  ще попрацювати і сьогодні прийняти рішення...  Прийняти законопроект справді  потрібно.  Треба  виплачувати  зарплату  і  вчителям,  і соцкультпрацівникам,  і медикам,  й іншим верствам населення.  Ми повинні затвердити цей бюджет, чітко визначити статті видатків.

 

     Скільки ми відведемо для продовження обговорення?  На виступ записані   ще  14  чоловік.  Також  запрошений  перший  заступник міністра

 

     50

 

     внутрішніх справ Іщенко Олександр Михайлович  для  відповіді на  запит  /питання про це тільки що піднімали/,  його виступ був передбачений. І є ще три запити, які треба було б оголосити.

 

     Тому давайте порадимося,  скільки часу  відведемо.  Тридцять хвилин?  Ми  за  30  хвилин,  повірте,  не встигнемо - 14 чоловік записано. До 15-ї години?

 

     Ставлю на голосування пропозицію продовжити роботу  до  15-ї години і завершити її.  Прошу проголосувати.  А в кінці проведемо поіменну реєстрацію.

 

     "За" - 181.

 

     Депутати не    встигли    сісти    на     місця...     Прошу переголосувати... Ну, це суто процедурне питання. Тому тут питань немає.

 

     Слово надається  депутату  Степенку.  За   ним   виступатиме депутат Тодоров.  Прошу вкладатися в три-чотири хвилини,  щоб усі встигли.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний головуючий! Шановні колеги!   Я   підтримую   нашого  головуючого,  який  сказав,  що важливішого питання,  ніж те,  що ми сьогодні розглядаємо, немає. Але він, мабуть, трохи помилився. Треба сказати, що взагалі немає більш важливого питання, ніж розгляд бюджету.

 

     Ми сьогодні повинні визнати чесно й відверто, що наша країна живе взагалі без бюджету.  Ми повинні давно вже розглянути проект бюджету на 1995 рік,  а ми тільки сьогодні затверджуємо бюджет на 1994 рік.

 

     51

 

     Я не   називатиму   цифри,   вони   всім  відомі.  Але  мені незрозуміло,  коли кричать, що треба більше дати і на культуру, і на освіту... Правильно, я теж за те, щоб більше дати. Але виникає запитання:  де взяти кошти,  щоб забезпечити всі  ті  потреби?  У законопроекті,  який нам сьогодні поданий, немає і не передбачено компенсацію на витрати на будівництво об'єктів соцкультпобуту  на селі.  Я вже піднімав це питання. Ну як же так? Хочу звернутися і до вас,  Олександре  Миколайовичу,  і  до  вас,  Петре  Кузьмичу. Повертають  витрати  на будівництво об'єктів соцкультпобуту.  Але якщо у березні,  наприклад,  було витрачено  на  газифікацію  140 мільйонів  карбованців,  то у зв'язку з цією інфляцією чого варті сьогодні оті 140 мільйонів?  Навіщо про це сьогодні взагалі вести мову?   Яка   ж   це  компенсація  і  яке  це  повернення  витрат господарствам?

 

     Питання про продану продукцію сільського господарства я  вже теж порушував.  У проекті бюджету теж цю справу не передбачено. Я вам назву такі цифри /вчора наводив їх Віктор

 

     52

 

     Михайлович Пинзеник/. Якщо в липні ми продавали зерно по 84 долари  за  тонну,  у вересні - по 64,  то в листопаді - по 32 долари.  Ну як же може сьогодні господарство працювати,  як  воно може готуватися до весняно-польових робіт, коли йде отака скажена інфляція? І ніде, в жодному документі це не враховано!

 

     Я з  упевненістю  вам  скажу,  що  на  Полтавщині   вирощено нормальний  урожай.  Усе  робиться  для того,  щоб якось провести кампанію весною.  Але як?  Я з десятками керівників мав  розмову. Усі  намагання  селянина  щось зробити знищує оця страшна нинішня інфляція.

 

     Звичайно, треба цей закон приймати.  Хоч приймемо його,  хоч не  приймемо  -  це все одно як ото кажуть про мак:  сім років не родив і голоду не робив. Можна обговорювати законопроект ще шість днів - абсолютно нічого, шановні друзі, не зміниться. Але якщо ми його приймемо, то, може, сільське господарство одержить хоч якісь крихти з того, що йому належить.

 

     Основну увагу  сьогодні все-таки треба звернути на складання бюджету на 1995 рік.

 

     53

 

     Не позаздриш міністру фінансів  Петру  Кузьмичу.  Він  новий міністр,  можна сказати,  стілець під ним ще холодний, а ми давай його критикувати.  Ну за  що?  Адже  немає  пакетів  законодавчих актів.  Хто  хоч  трошки розбирається у складанні бюджету,  нехай мені пояснить,  як можна скласти бюджет,  якщо  немає  податкової системи.  Як  можна  скласти  бюджет для того ж села,  якщо ми не знаємо, скільки платити за землю?

 

     Я думаю,  що нам  треба  відкинути  всі  політичні  амбіції, докази і гуртом зробити все для того,  щоб був пакет законодавчих актів,  на основі його сформувати бюджет на 1995 рік  і  жити  за бюджетом як цивілізована держава.

 

     Свої письмові пропозиції я передаю головуючому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Івановичу.  Я прошу дотримуватися регламенту, як ми домовилися, тобто вкладатися в три хвилини.

 

     Слово має  депутат  Тодоров.  За  ним  виступатиме   депутат Роєнко.

 

     ТОДОРОВ Є.С.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань економічної  політики  /Бердянський   міський   виборчий   округ, Запорізька  область/.  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги! Уважаемые члены правительства! Чем удачней мы рассмотрим проект  бюджета  на  окончание финансового 1994 года,  чем больше внесем уточнений, наметим первоочередные объекты

 

     54

 

     финансирования, тем  меньше  будем  стоять  под   кабинетами Министерства финансов и выколачивать деньги.

 

     Я хочу    уточнить    только   один   вопрос.   На   водовод КаховкаБердянск затрачено  45  миллионов  долларов.  Эта  стройка длится  восемь  лет,  уже  уложено  в  землю 175 километров труб, построены мощные насосные станции в Акимовке, Приморске, завезено уникальное  оборудование.  Если  в бюджете на 1994 год за эти три недели не найдете  хотя  бы  200  миллиардов  карбованцев,  чтобы рассчитаться  с  долгами и продолжить строительство водовода,  то может погибнуть все ранее с таким трудом сделанное.  Могут прийти в негодность мощные насосы,  электродвигатели,  мостовые краны. А самое главное - Бердянск останется  без  воды,  нехватка  которой катастрофически  ощущается  не  только  в  курортный сезон,  но и сейчас,  зимой,  когда в городе остается всего 140 тысяч жителей. На будущий год, как говорится, дай Бог, чтобы холеры не было.

 

     Дирекция строящегося    водовода    уже   сейчас   задолжала строителям  100  миллиардов  карбованцев.  Я  предлагаю  за   эти оставшиеся   три   недели  выполнить  следующее:  на  странице  6 рассматриваемого законопроекта после  слов  "благоустрій  міст  і селищ    міського    типу"    написать:   "будівництво   водоводу КаховкаБердянськ" і вишукати 200 мільярдів карбованців за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів, який є в проекті бюджету.

 

     Если это  будет  сделано,  то  ввод  в  1995  году  водовода КаховкаБердянск станет реальностью.  Прошу,  уважаемые  депутаты, поддержать меня и проголосовать за мое предложение.

 

     55

 

     Александра Николаевича  прошу  это  предложение поставить на голосование. Заранее благодарен за поддержку.

 

     А что касается рассматриваемого проекта  закона,  то  я  его поддерживаю и призываю вас проголосовать за него и утвердить.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   депутату   Роєнку.   За  ним виступатиме депутат Симоненко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  голова  колгоспу  імені  Горького   Уманського району /Уманський виборчий округ,  Черкаська область/.  Звичайно, сьогодні в нашому залі прецедент:  ми розглядаємо проект  бюджету на 1994 рік, який закінчується, не розглянувши проекту бюджету на 1995 рік.  Я думаю,  що це  востаннє  в  цьому  залі,  надалі  ми виправимо  становище.  Бо  як  же  можна  планувати  завдання  на наступний рік, не бачачи і не порівнюючи, що ми маємо робити, яка розкладка  цифр  буде на 1995 рік?  Усе-таки треба зробити хоча б коротенький аналіз того, що робиться з бюджетом 1994 року.

 

     Насамперед не  отримано   відповіді,   хоча   ці   запитання задавалися,  щодо сільського господарства. Наприклад, підприємці, невідомо  які,  отримали  120  мільярдів  карбованців  фінансової допомоги,  селянські  і  фермерські  господарства - 300 мільярдів карбованців,  а колективні  сільськогосподарські  підприємства  - лише 24 мільярди карбованців.

 

     У зовнішньоекономічній  діяльності маємо мінусове сальдо,  а витрати на неї були з великим плюсом,  тобто перевитрати.  Як  це можна зрозуміти?

 

     56

 

     І чему  в  першому  варіанті  проекту,  що  нам був розданий раніше,  і в сьогоднішньому є дуже велика різниця щодо витрат  на виконавчу  владу  - більше трильйона карбованців?  Куди ділися ці кошти,  правильніше,  куди сховані ці кошти,  хотів би я запитати міністра фінансів? Якщо і надалі від Верховної Ради будуть ховати гроші,  перекидати з однієї статті на іншу,  щоб затерти, то тоді можна   зрозуміти,  чому  на  освіту,  на  охорону  здоров'я,  на соціальний захист у нас так мало виділяється коптів.  Чи не чисто ми  їздимо за кордон,  витрачаючи ці кошти,  і не даємо пояснення Верховній Раді і нашому народу?

 

     Думаю, що нам треба прийняти цей  закон,  бо  іншого  виходу немає.   Я  пропоную  прийняти  його  лише  заради  села,  заради соціального захисту малозахищених людей, у тому числі працівників соціальної сфери.  Лише тому я буду голосувати за його прийняття. Але одночасно пропоную  врахувати  пропозиції  Комісії  з  питань агропромислового  комплексу  /від  цієї  комісії  буде  виступати представник/. Тоді цей бюджет можна затверджувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається депутату  Симоненку.  За ним виступатиме депутат Грабар.

 

     57

 

     СИМОНЕНКО І.П., член Комісії Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти   /Новозаводський   виборчий   округ, Чернігівська область/.  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемый Петр Кузьмич!  Уважаемые коллеги!  Думаю, вы согласитесь со мной, если я скажу, что три проклятья лежат на Украине - это коррупция, инфляция и внешний долг.

 

     Проблема ликвидации внешнего долга ясна, и способ может быть один  -  мы вынуждены будем расплатиться тем богатством,  которое имеет Украина.

 

     Я считаю,  что  это  богатство  -  наши  мозги,  наш  ум.  И капиталовложения   в   область   образования   могут   стать  тем источником, который поставит на ноги в целом наше государство.

 

     Но если судить по проекту бюджета,  то надо  сделать  вывод, что  мы  этого  не понимаем и делать это не собираемся.  Согласно уточненным данным, на нужды образования должно быть выделено 4, 4 процента.  А  в  проекте,  который  мы  обсуждаем,  -  всего  3,6 процента.  Для  местных  бюджетов  эта  цифра  не   превышает   8 процентов.   Разве   можно   таким  образом  реализовать  вопросы ликвидации внешнего долга? Конечно, нет.

 

     58

 

     Есть и еще одна  проблема.  Говорят,  что  этих  денег  нет. Почему?  Есть цифры,  и мы знаем, куда ушли эти деньги. Я спробую назвати  виборцям,  куди  пішли  кошти,  які  повинні  були  бути вкладені в освіту.  А ви подивіться, що написано в кінці: витрати на викуп державної  цільової  безпроцентної  позики,  видатки  по обслуговуванню   зовнішнього   боргу;   резервний  фонд  Кабінету Міністрів,  фінансування  робіт  по  спорудженню   будинків   для посольств  і  представництв.  Саме  сюди  пішли гроші освіти!  Ці видатки не були предбачені в бюджеті на 1994 рік,  а тепер ми  їх затверджуємо. Це і є ті кошти, які відняли в освіти!

 

     Относительно второй  проблемы - инфляции.  Я могу указать ее источник.  Посмотрите   процентовку   по   народному   хозяйству. Народному хозяйству на 1994 год планировалось выделить в целом 24 процента от Государственного бюджета,  по уточненным данным  было предложено 25,  9,  а ныне мы утверждаем 33 процента. В очередной раз мы дотируем товаропроизводителя.  То есть тот,  кто  выплатил налоги,  получает  эти  деньги  назад.  Зачем же мы их отнимали?! Пусть бы они у них и оставались.  И в то же время бюджетная сфера до сих пор остается голой и босой.  Забастовщики, которые сегодня находятся у здания Кабинета Министров, правы, потому что источник инфляции  и  внешнего  долга здесь,  в бюджете.  И он сознательно спланирован Министерством финансов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату   Грабару.   За   ним виступатиме депутат Болдирєв.

 

     59

 

     Шановні колеги, давайте ще послухаємо одного-двох депутатів, а потім порадимося, бо вже йде повторення.

 

     ГРАБАР М.Ф.,  народний депутат України  /Хустський  виборчий округ,  Закарпатська область/.  Група "Реформи".  Шановні народні депутати!  Шановний головуючий!  Я не буду, мабуть, оригінальним, якщо  скажу,  що  прикро  належати  до органу,  який не хоче або, можливо,  не  може  навести  порядок  у  державі,  маючи  на   те відповідні необхідні повноваження, надані народом. Я маю на увазі нас,  шановні колеги. Як не прикро, але наша непринципова позиція приводить  до  того,  що  проект  бюджету  нам подали фактично за місяць до кінця  року.  Лунають  прохання  від  окремих  народних депутатів:  конче потрібно цей документ затвердити,  тоді вчителі щось  отримають;  якщо  ми  його  не  затвердимо,   то   сільське господарство   занепаде...   Нічого   не  станеться!  Подані  нам документи треба опрацьовувати не за два дні /а  нам  їх  два  дні тому  вручили/.  Проект бюджету - це надзвичайно важливе питання. Ми по сім разів розглядаємо будьякі другорядні питання,  а ті, що є основними для нас, хочемо за два дні прогнати.

 

     Приймемо ми  чи  не  приймемо цей бюджет - життя від цього в країні  не  зміниться.  Чому?  Тому  що  в  нас  немає  концепції державної   бюджетної   політики.  Ми  бюджет  формуємо  похапки, наприкінці робочого дня,  відводячи три хвилини  на  обговорення, навіть якщо виступ від фракції.

 

     Конкретні зауваження.    Я    вважаю,   що   розгляд   цього законопроекту про бюджет повинен бути певною мірою репетицією

 

     60

 

     розгляду проекту Закону України про Державний бюджет на 1995 рік.   Поданий  проект  можна  було  б  вважати  звітом  про виконання  Державного  бюджету  на  1994  рік.  І  моя  конкретна пропозиція - не приймати зараз нічого,  не смішити один одного, а зняти це питання з розгляду і підготувати проект цього закону  як реальний  звіт  про  виконання бюджету,  який буде дещо уточнений кінцевим річним результатом.

 

     Наша концепція повинна бути такою:  ми  повинні  враховувати інтереси на місцях,  інтереси регіонів. Сьогодні комісія пропонує зняти  субвенції  областям  і  дати  право   Кабінету   Міністрів вирішувати,  якій  області  скільки  дати  і  що повернути.  Це є ненормальним явищем.  Особисто я вважаю,  що моя  бідна,  нещасна Закарпатська область так і залишиться забутою і Богом,  і людьми. Особисто  я,  наприклад,  звернувся  з  конкретним   питанням   - завершення  фінансування будівництва середньої школи в Хусті,  на що  було  потрібно  всього-навсього  800  мільйонів  карбованців. Фактично уряд у цьому відмовив.

 

     Подивіться, як використовуються кошти! Де ж причини дефіциту бюджету в 117 трильйонів?  Я вже не кажу про ту вакханалію, яка є в наданні пільг і Президентом,  і Кабінетом Міністрів.  Про нас я взагалі мовчу, бо це наша компетенція...

 

     Прошу дати мені  ще  декілька  хвилин,  бо  я  виступаю  від фракції.  Я  конкретно висловлююся,  по суті.  І я записувався на десятихвилинний виступ...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми домовилися - по три хвилини.  Я домовлявся не з вами особисто, а із залом.

 

     61

 

     ГРАБАР М.Ф.  Я  виступаю  від фракції...  Дякую,  Олександре Миколайовичу, за те, що ви погодилися. Говоритиму конкретно.

 

     Звідки ж узялися ці 117 трильйонів, яких могло б і не бути?

 

     Дивіться: фінансування згідно з  Указом  Президента  України про  невідкладні  заходи  щодо  фінансово-кредитного забезпечення державних продовольчих ресурсів 1994-1995 років - 40  трильйонів. Цієї  суми  в  Законі  про  Державний бюджет на 1994 рік не було. Зараз записана.  У чинному законі  були  заплановані  видатки  на надання  позички  заготівельним  і  переробним  підприємствам  та організаціям  для  заготівлі   сільгосппродукції   за   державним контрактом  у  розмірі  20  трильйонів.  Зараз  нам пропонують 79 трильйонів.  Тобто різниця 59 трильйонів.  Кому пішли ці позички? Користуючись нагодою, вношу офіційний депутатський запит міністру фінансів.  Прошу Секретаріат оформити його письмово  і  надіслати міністру  фінансів.  Я хочу в установлений законом строк отримати відповідь на таке запитання: які юридичні особи /подати їх повний перелік/ і коли отримували ці позички і як використали?  Такий же запит стосовно 40 трильйонів на виконання указу Президента.

 

     Закінчуючи свій виступ, хочу сказати, що не буде в нас цього бюджету і не буде,  мабуть, скоро проекту бюджету на 1995 рік, бо щось не  видно,  щоб  уряд  поспішав  виконувати  наші  постанови стосовно податкового законодавства.  Ми всі про це говоримо,  нам роздано перелік питань,  запропонованих до розгляду на  наступний тиждень,  але знову,  як мовиться,  віз і нині там. Жодного з цих питань у переліку немає з незрозумілих для мене причин.  При всій моїй  величезній  повазі  до  Віктора Пинзеника як віце-прем'єра, відповідального за цю ділянку роботи, хотів би все-таки...

 

     62

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Та не потрібно цього...

 

     ГРАБАР М.Ф.  Я хотів би просити,  щоб ми з вами виконали це, бо то є основа майбутнього бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  якщо  ви уважно ознайомилися з розданими кожному документами,  то побачили і джерела надходження коштів,  і  видатки.  І не треба наводити тут таку арифметику,  я думаю,  що кожен це розуміє.  Сьогодні потрібно подбати,  про  це правильно зауважували, про бюджет 1995 року. Це репетиція, щоб ми бачили, звідки брати кошти, маючи такі мізерні надходження: 23 із 24  областей  перевиконали показники,  а в державний бюджет гроші дає тільки п'ять із них та ще Київ.

 

     Депутат Болдирєв просить всього дві хвилини. Будь ласка.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,   заступник   голови   виконавчого   комітету Донецької  міської Ради народних депутатів /КіровськийШахтарський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый председательствующий!   Уважаемые  члены  правительства!  Мы  все понимаем,  о чем идет речь.  Денег нет,  и от того что мы  примем бюджет,  их больше не станет.  Но бюджет надо принять, потому что без  бюджета  невозможно  финансировать  те  статьи,  по  которым средства  уже  исчерпаны.  Вы же понимаете:  цены возросли,  я по некоторый статьям

 

     63

 

     финансирование исчерпано в силу увеличения абсолютных цифр.

 

     Главное для нас - проект бюджета на 1995  год.  У  нас  есть новый  первый  вице-премьер,  как  справедливо заметил предыдущий оратор,  отвечающий за этот вопрос. Вчера на совместном заседании комиссий   он  пообещал,  что  проект  следующего  бюджета  будет сверстан в соответствии с новой концепцией.

 

     Поэтому давайте  дадим  правительству  возможность   довести финансовый год до конца.  Мы вчера договорились, что статьи 5 и 6 исключаем,  даем  возможность  правительству  по  согласованию  с Комиссией  по  вопросам  бюджета  произвести расчеты с областями. Вчера мы учли все требования,  высказанные  представителями  всех комиссий,   в   том   числе   Комиссии   по  вопросам  обороны  и государственной безопасности,  Комиссии по  вопросам  культуры  и духовности. В общем, вчера мы договорились со всеми. И я призываю всех нажать кнопку "за".  А уже бюджет 1995 года мы примем такой, чтобы он устроил всех. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Косів,  будь ласка.  За ним виступатиме депутат Косолапов.

 

     КОСІВ М.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань культури і духовності /Пустомитівський виборчий округ.  Львівська область/.  Шановні колеги народні депутати!  Процедура,  розгляду питання,  на яке ми сьогодні витрачаємо час, не відрізняється від процедури розгляду аналогічних питань протягом

 

     64

 

     усіх п'яти років,  які я тут працюю. Спочатку нас ставлять в таке становище, що бюджет не затверджувати не можна, бо якщо його не затвердити,  то не буде ніяких фінансувань.  Але претензії  до цього проекту бюджету є,  причому дуже і дуже серйозні. Ми маємо, принаймні сьогодні, зробити два загальні висновки.

 

     Перше. Принцип,  за яким складено бюджет на 1994 рік,  тобто бездефіцитний  бюджет,  був  абсолютно хибний,  і ми це зараз уже бачимо.

 

     Друге. Ми будували бюджет на тому, що встановили максимальні податки  на  виробництво,  чим  його  успішно  й задушили.  Тепер виробничники,  виступаючи тут, цілком логічно питають: за рахунок чого ми будемо фінансувати бюджетні сфери, коли виробництво у нас падає?

 

     Отже, формуючи  бюджет  на   наступний   рік,   Міністерство фінансів  має  відстояти  новий  принцип  оподаткування,  який би стимулював зростання, розвиток виробництва.

 

     І останнє.   Наша   комісія   встигла   проаналізувати    ці доповнення,   зміни   і   уточнення,  які  пропонує  Міністерство фінансів.  І,  звичайно,  ми хочемо виступити від імені комісії з аналізом тих показників,  які стосуються культури.  Я вже не буду нагадувати вам законоположення,  відповідно до якого на  розвиток культури  має  виділятися  не  менше  8  відсотків  національного доходу.  Це сьогодні просто неможливо.  За одностайним визнанням, культура  сьогодні фінансується всього на 30 відсотків від рівня, затвердженого в бюджеті.

 

     Показних, який розрахувало Міністерство культури,  становить близько 13 трильйонів карбованців, або 2, 6 відсотка.

 

     65

 

     Це і є той абсолютний мінімум,  який дасть можливість вижити закладам  культури.  Інакше  закриватимуться  бібліотеки,  клуби, музеї, кінотеатри...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутате Косолапов,  будь ласка.  За ним виступатиме депутат Чернявський.

 

     КОСОЛАПОВ А.Г.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності /Вовчанський виборчий  округ,  Харківська  область/.  Уважаемые   коллеги!   Я поддерживаю  позицию Суслова Виктора Ивановича,  который считает, что сегодня мы не готовы всесторонне оценить пагубную  для  нашей экономики   структуру   этого   бюджета.   Ситуация   на   местах складывается таким образом,  что мы сегодня все-таки должны будем проголосовать за предложенный проект постановления.

 

     Однако мне  хотелось  бы,  чтобы мы дали политическую оценку нашему   сегодняшнему   разговору,   поскольку   какие-то    силы ответственность  за  все  пробелы  в  использовании  бюджета,  за раскручивание  инфляционного  процесса  хотят  снова  свалить  на Верховный Совет. И завтра же будет напечатано в прессе информацию о том,  что Верховный Совет принял бюджет  с  такт  дефицитом,  и предложение распустить Верховний Совет.

 

     Давайте внимательно вчитаемся в статьи предложенного проекта бюджета. Если в 1993 году государственные

 

     66

 

     затраты составили 70 процентов национального дохода,  то уже в  этом  году  они  превышают 80 процентов.  Никакая экономика не выдержит такого груза расточительства со стороны государства.

 

     Следующее. В пункте 6  проекта  постановления  закладывается инфляционная  мина  замедленного  действия:  "Національному банку України пролонгувати надані в  1994  році  Міністерству  фінансів України  кредити та оплату процентів по них у межах затвердженого бюджетного дефіциту до  1999  року".  Данный  пункт  надо  снять, потому что это инфляционная политика до 1999 года.

 

     И еще  один  вопрос,  на  который я не могу не обратить ваше внимание.  Председатель Комиссии по вопросам бюджета отметил, что необходимо снять с финансирования судебной системы 100 миллиардов карбованцев.  Товарищи!  Я скажу,  что судебная система сегодня у нас  в  стране  и  так  на ладан дышит.  Если мы еще прекратим ее финансирование,  оттуда уйдут лучшие люди. А мы должны знать, что у нас существует три ветви власти,  в том числе и судебная.  И мы должны беспокоиться о  том,  чтобы  эта  ветвь  власти  постоянно укреплялась.

 

     Как специалист   хочу   дать   оценку  именно  использованию бюджета.  Эта оценка  такая:  сегодня  можно  выразить  недоверие Кабинету Министров.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чернявський. За ним - депутат Самофалов.

 

     67

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  /Сумський  виборчий округ, Сумська область/.

 

     Шановні колеги!  Хочу сказати буквально кілька слів,  щоб не затримувати  вашу  увагу.  Я  як  представник  аграрників   прошу підтримати  і все-таки прийняти цей закон про бюджет на 1994 рік. І не тому,  що він вирішує  питання  сільського  господарства  чи інших галузей, і не тому, що він уже такий досконалий, а тому, що прийняття цього закону очікує  багато  людей,  які  залежать  від бюджету.  Наближається  Новий  рік,  і якщо ми хоч на одну годину зволікатимемо з прийняттям бюджету,  то, гадаю, постраждає багато тих  людей,  які  до  цього не причетні.  Тому просив би всіх вас усе-таки  проголосувати  і  вважати,  що  це  перший  щабель   до наступного  -  до  прийняття  бюджету  на 1995 рік.  І ми повинні звільнити працівників,  які в  разі  неприйняття  сьогодні  цього бюджету  на  1994  рік  будуть його доопрацьовувати і не матимуть можливості формувати бюджет на 1995 рік.

 

     Я, звичайно,  не згоден з тим,  що  в  бюджеті  не  знайдено способу   відшкодування   тих   величезних  втрат,  яких  зазнало сільськогосподарське виробництво у зв'язку з прийняттям постанови N  733 та інфляційними процесами.  Можу вам навести тільки кілька цифр.  Дивіться,  який  індекс  цін.  Якщо   взяти   за   одиницю сільськогосподарську продукцію, то вартість сільськогосподарської техніки - індекс 2,  будівництва - 4,  мінеральних добрив - 4,  а пального,    то    взагалі...   Якщо   брати   вартість   одиниці сільськогосподарської продукції 10 тисяч,  то індекс  буде  6,  а якщо  вартість  30  тисяч,  як  сьогодні  пропонується,  і навіть більше, то індекс буде 18.

 

     68

 

     Вважаю, що   це   такий   удар   по   сільськогосподарському виробнику,  який не витримала б жодна галузь. Не витримує цього й сільське господарство.  Про це я кажу не з точки зору критики,  а для  того,  щоб  привернути  до цього увагу під час планування на 1995 рік.

 

     Тут депутат Косів виступав,  а я пам'ятаю,  шановний колего, ваші  виступи  чотири роки тому.  Ми сьогодні маємо оте єзуїтське "маємо, що маємо" завдяки і нашій співпраці отут, у парламенті. І весь  час  закликав:  "Давайте  політичне  -  он  туди,  а туди - економічне".  І тоді ми не мали б таких наслідків,  які  сьогодні маємо.

 

     А бюджет,  вважаю,  треба  підтримати.  Хоч якісь крихти для села, на соціальні потреби ми зможемо використати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція надати слово депутатам Самофалову і Павловському і припинити обговорення. Немає заперечень?

 

     Будь ласка.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  /Дзержинський виборчий округ,  Донецька область/.  Уважаемые коллеги!  Мы часто критикуем те документы,  которые готовятся комиссиями.  Сегодня я должен сказать,  что /это мое личное мнение/ надо, видимо, отдать должное Комиссии по вопросам бюджета,  товарищу  Азарову  Николаю Яновичу за ту действительно большую работу, которую они

 

     69

 

     проделали по подготовке проекта бюджета.

 

     Но я хотел бы остановиться на следующем.  Вот страница 4. На государственные  капитальные  вложения  в  развитие  отраслей   и структурную  перестройку  экономики  выделено  17  триллионов 176 миллиардов карбованцев, в том числе на развитие агропромышленного комплекса 7 триллионов 500 миллиардов карбованцев.  Но мы забыли: есть еще одна приоритетная отрасль - это угольная промышленность. Я  бы все-таки предложил /там есть и строительство,  и социальная сфера,  которые сегодня находятся в очень плохом состоянии/  сюда записать   также   отдельной   строкой  следующее:  строительство предприятий угольной промышленности - 6, 6 триллиона карбованцев. Почему?  Потому что 2,  7 триллиона уже профинансировано,  а 3, 9 триллиона не хватает для того, чтобы свести концы с концами.

 

     Далее. Я   сегодня   выражаю   признательность   от    имени подкомиссии по вопросам социальной защиты военнослужащих Комиссии по вопросам бюджета за то,  что они  нашли  возможность  включить отдельной  строкой  выделение  одного  триллиона  карбованцев  на строительство жилья для военнослужащих.

 

     Конечно, это немного,  учитывая то,  что сегодня  72  тысячи семей  кадровых военнослужащих и 35 тысяч семей офицеров запаса - безквартирные.  Вот эта  сумма  даст  нам  возможность  построить всего-навсего  3,  5  тысячи  квартир.  Но  это  первый шаг,  и я надеюсь, что в будущем году мы сделаем следующий.

 

     70

 

     Министерству обороны  сегодня   фактически   нужно   21,   3 триллиона  карбованцев  для того,  чтобы нормально закончить год. Министерство обороны задолжало /я просто назову отдельные цифры/: военно-промышленному   комплексу   260   миллиардов  карбованцев, ремзаводам  -  300  миллиардов,  науке  -   243   миллиарда,   за коммунальные услуги и топливо - один триллион карбованцев, за ГСМ

- 270 миллиардов и так далее.

 

     Но есть один платеж,  который нам необходим /я предложил  бы внести  его/:  добавить  еще 150 миллиардов карбованцев на оплату долгов учебным организациям Общества содействия обороне  Украины. Это  хозрасчетная организация.  Если мы их не профинансируем,  то сегодня поток остановится,  армия не получит военных водителей, а потом  народное  хозяйство их недополучит.  Потому что разойдутся преподаватели,  мастера, и мы просто утратим, будем говорить так, механизм четкого регулирования данной работы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Павловський.  За  ним виступить депутат Суслов як голова комісії.  І від Комісії з питань  АПК  - депутат Душейко. Так? Ну, вони наполягають, записані...

 

     71

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Центральний  виборчий округ,  Хмельницька область/.  Шановні народні депутати! Шановний головуючий!  Шановні члени уряду! Я закликаю вас підтримати, а не схвалити   цей  законопроект.  Ми  повинні  востаннє  ставити  на голосування такий недосконалий  закон.  На  майбутнє  ми  повинні скласти   проект  нового  бюджету  виходячи  з  нової  податкової системи, з нової грошово-фінансової системи і виходячи із системи захисту свого ринку і свого виробника.  Про це ще ніхто не казав, але це найсуттєвіше.

 

     У законопроекті зазначено,  куди витрачати гроші,  а  де  їх взяти  -  не видно.  То я хочу тільки один приклад навести,  чому потрібно захищати свого виробника і свій ринок. Ось Петро Кузьмич сказав:  у  нас немає конкурентоспроможної продукції.  Не багато, але є.  Наше вино,  продукція виноробної промисловості мають  400 золотих   медалей   і   близько  десятка  гран-прі.  Але  все  це виробництво сьогодні в нас загублено.  При середній урожайності в Херсонській області такій, як у Франції, французький виробник має три тисячі доларів,  а наш -  аж  10  доларів.  Може,  він  гірше працює?   Ні.   Він   обробляє   сім  гектарів  виноградників,  а французький - чотири. Ми втратили наші ринки повністю, ми віддали все.  Нам завезли,  до речі,  вино з отрутохімікатами на два роки вперед.  То як ми захищаємо свій ринок, до чого ми йдемо? І так у всіх галузях. Сьогодні такі приклади наводилися.

 

     Моя пропозиція.  Якщо  ми  разом  з урядом не будемо мати на кінець року проекту бюджету на 1995 рік, то повинні

 

     72

 

     відправити цей уряд у  відставку,  а  самі  -  розпуститися. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   депутату   Суслову.  За  ним виступатиме депутат Душейко.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты!  Я убежден в том,  что  это обсуждение мы должны будем продолжить на следующей неделе, потому что вопрос действительно  не  готов.  Аргумент  о  том,  что  без принятия   решения   сегодня   будет  прекращено  финансирование, малосостоятелен хотя бы потому, что есть финансирование или нет - зависит от того, есть ли в бюджете деньги.

 

     Размер дефицита,  который  был вам назван,  показывает,  что денег нет.  Значит,  если мы даже примем  решение  об  увеличении расходов  по тем или иными статьями,  возникнет вопрос о том,  за счет каких источников должно быть проведено это финансирование.

 

     Я должен  вас  проинформировать,  что  известное  вам   наше решение  о  пределах  кредитной  эмиссии  до конца этого года уже выполнено.  Этот  предел  сегодня  практически  достигнут  -  164 триллиона карбованцев. Таким образом, возможности дополнительного выпуска денег исчерпаны.

 

     В настоящее время задолженность бюджета Национальному  банку составляет 136 триллионов и в дальнейшем Национальный банк если и сможет что-то дать бюджету, то только за счет изъятия кредитов из экономики и перекладывания этих кредитов в бюджет. Таким образом, никакого решения в этом отношении нет.

 

     73

 

     Происходит разрушение  финансовой  системы.  Сегодня  спешно внесен  вопрос,  но так или иначе нам придется вернуться к оценке финансовой политики правительства и,  наверное,  прийти к выводу, что  многие  решения,  связанные с либерализацией цен,  и другие, наверное,  были непродуманы  и  не  подготовлены,  они  усугубили финансовый кризис, и нам нужно найти выход из этой ситуации.

 

     Я не   могу   согласиться   и   с   предложенным  в  проекте постановления пунктом о пролонгации возврата  кредитов,  выданных Национальным   банком  правительству,  до  1999  года.  Ведь  это признание   правительства   неплатежеспособным.    Здесь    нужно специальное   обоснование   правительства.   И  без  специального обсуждения этого вопроса мы никакого решения принимать не должны.

 

     Я думаю,  что в связи с обсуждением уточнений к  бюджету  мы должны  будем  сделать  заключение,  оценив  финансовую  политику правительства.  Все-таки  ненормально   то,   что   подавался   и утверждался  проект  бездефицитного  бюджета,  а  сводится  он  с большим дефицитом.  Это свидетельствует о  неудачах  в  бюджетной политике.  Значит,  нам  нужно  вносить  изменения  и в бюджетную политику, а не просто утверждать показатели.

 

     Просьба об   отсрочке   долгов   характеризует    финансовое состояние бюджета. И здесь нужно принимать решение.

 

     И еще.   Правительство   не  внесло,  как  это  положено  по законодательству,  предложение по  утверждению  лимитов  внешнего долга на 1994 год,  порядку его обслуживания. Должен вам сказать, что  такое  дополнение  необходимо  в  связи  с  тем,  что  счета Национального   банка   в   шестнадцати  иностранных  банках  уже заблокированы,  поскольку не выполняются гарантии по платежам  по внешнему долгу.

 

     74

 

     Я предлагаю  не  принимать решения и перенести обсуждение на следующую неделю, лучше всего на среду. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається   депутату   Душейку.   Депутат Яковенко відмовився від виступу. Будь ласка, депутате Душейко.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,   голова   колгоспу  "Дніпро"  Чорнобаївського району  /Чорнобаївський  виборчий  округ,   Черкаська   область/. Шановні  товариші  депутати!  Шановний  головуючий!  Я  не беруся остаточно судити,  наскільки правильно  зроблено  всі  розрахунки щодо  проекту  Закону  України  про  внесення  змін,  доповнень і уточнень до Державного бюджету України на 1994 рік.  Я вважаю,  і комісія  так вважає,  що багато розрахунків викликають сумнів - з деякими  можна   погодитися,   а   з   деякими   ні.   Але   нас, депутатіваграрників,  непокоїть  питання:  чи  уточнювався перший проект з другим,  внесеним комісією.  Збільшилася доходна частина на  11,  5  трильйона  карбованців,  видаткова  - на 22 трильйони карбованців, але селу не дали жодної копійки по всіх витратах. Ще раз повторюю:  збільшилася доходна частина,  збільшилися видатки, але на фінансування села не додано жодної копійки.  Щоб про селян згадували   не  лише  тоді,  коли  треба  нагодувати  державу,  я звертаюся від імені комісії з питань АПК з тим,  щоб вирішити  ці питання, внести це до проекту Постанови про реалізацію Закону про внесення змін, доповнень і уточнень до Державного бюджету на 1994 рік,  а  також  дати  протокольне  доручення врахувати невиконані пункти Закону про пріоритетність  соціального  розвитку  села  та інших  законів,  що  стосуються  села,  під  час розробки проекту бюджету на 1995 рік.

 

     75

 

     Від нашої комісії  до  Комісії  з  питань  бюджету  передано пропозиції.  А  також  просимо  вирішити питання про фінансування робіт по підвищенню родючості грунтів,  без чого не може існувати жодна  цивілізована  країна  /це треба зробити найближчим часом/. Профінансувати розвиток сільського  машинобудування.  Обов'язково слід   включити   в   проект   постанови   питання   фінансування проіндексованих  лімітів  державних  централізованих  капітальних вкладень у повному обсязі. Прохання при поверненні боргів за 1993 рік /про це говорив  депутат  Степенко/  врахувати  те,  що  вони повертаються  із  запізненням  більш  як на рік.  Тому суми,  які будуть повертати,  слід індексувати.  У бюджеті  на  1995  рік  у пункті  про  компенсації  селу  врахувати  втрати  від знецінення продукції,  яку село продало державі,  про що вже говорив  Віктор Михайлович.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У залі зареєстровано 302 народні депутати.  Кворум  для  прийняття  рішення,  безперечно,  є.  Вам роздано  проект  постанови  Верховної Ради,  але до нього внесено багато поправок і  зауважень.  Згідно  з  Регламентом,  кожен  це прекрасно  знає,  голосувати  поправки  на  слух не дозволяється. Справді,  сьогоднішній розгляд цього питання повинен стати уроком як для депутатів,  так і для уряду як виконавчої влади: працювати без  бюджету,  без   балансу   -   практично   неможливо   жодній організації.

 

     Усі зауваження  були слушні,  може ще й надто м'які і не все розкрито.  Справді,  як контролювалася доходна частина бюджету  у розрізі   областей?   Якби   депутатам   роздали  таблицю,  де  б зазначалися видаткова і доходна частини, то, думаю,

 

     76

 

     було б зрозуміло,  хто і як працює,  хто дбає про бюджет,  а хто  тільки  про  те,  як  ним  користуватись  і вимагати з нього відповідних коштів.

 

     Пропоную з  урахуванням  внесених  пропозицій  прийняти  цей проект за основу і доопрацювати його.  Наступного вівторка,  коли ми будемо затверджувати порядок денний /а вам роздано  приблизний перелік питань/,  ми до цього питання з відповідними зауваженнями повернемося і доопрацьований проект приймемо. Немає інших думок?

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  прийняти  цей  проект  за основу. Прошу голосувати.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Нам потрібно прийняти закон.  Я так зрозумів, що його проект підтримують усі. Прошу проголосувати. /Шум у залі/.

 

     "За" - 164.

 

     Якщо ви  не  розібралися  в  розданих   документах...   Одну хвилиночку! Петре Кузьмичу, вам слово.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.   Вам   роздано  проект  Закону  України  про внесення змін, доповнень і уточнень до Державного бюджету на 1994 рік.  Ви його розглядали. Це основа для того, щоб із завтрашнього дня почати фінансування.  Ви прийняли проект постанови за основу, тому  що  треба з "ясувати питання щодо кредитної емісії,  про що говорив Віктор Іванович,  про додаткові  капітальні  вкладення  і таке інше.  Усе це ви ще будете доопрацьовувати.  А законопроект, який вам роздано, сьогодні треба прийняти як закон. /Шум у залі/.

 

     77

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 218. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги!  Слово надається першому заступнику міністра внутрішніх  справ Олександру Михайловичу Іщенку з приводу запиту, який  надійшов  на  ім'я  міністра  внутрішніх  справ.   За   ним виступатиме депутат Стешенко.

 

     Будь ласка.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  перший  заступник  міністра  внутрішніх  справ України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні   народні депутати! /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачити. Пропонуєте припинити трансляцію? Ні?

 

     Будь ласка,  у вас,  Олександре  Михайловичу,  є  три-чотири хвилини.

 

     ІЩЕНКО О.М.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  За період виборів  та  роботи  Верховної  Ради України  щодо  народних  депутатів  України  нового  скликання за станом на 1 грудня 1994 року вчинено 18 правопорушень.

 

     Розслідування двох кримінальних справ  за  фактами  крадіжок майна закінчено. Справи будуть розглядатися в суді.

 

     За трьома  фактами  правопорушень  щодо народних депутатів у порушенні кримінальних справ  відмовлено  через  те,  що  там  не виявлено складу злочину.

 

     78

 

     У восьми  справах  слідство зупинено у зв'язку з тим,  що не встановлені особи, які вчинили злочин, триває їх розшук.

 

     У провадженні зараз - п'ять кримінальних  справ,  щодо  яких проводяться  оперативно-розшукові  та слідчі дії для встановлення злочинців.  Це, зокрема, кримінальні справи про замах на вбивство народного  депутата  Бортника,  викрадення автомобіля у народного депутата Чорновола /до речі,  автомашину знайдено  і  повернено/, хуліганські дії щодо народного депутата Петрука, напад на сім'ю і вбивство дружини депутата  Чукмасова,  хуліганські  дії  стосовно народного депутата Шестакова. І є сьогодні запит.

 

     20 листопада  о 19 годин 30 хвилин народний депутат Шестаков зайшов у під'їзд свого будинку.  В  цей  час  з  ліфту  вийшов  у нетверезому  стані його знайомий,  який проживає в цьому будинку, електромонтер  одного  з  підприємств   Прокопенко,   1976   року народження.  З  ним  були  ще двоє молодих людей і дівчина.  Вони поводили себе непристойно,  і депутат  зробив  їм  зауваження.  У відповідь  на  це Прокопенко та інші почали його бити.  За даними міської лікарні,  Шестакову  внаслідок  побиття  були  пошкоджено груди, м'які тканини обличчя і переламано кістки носа. Прокопенко заарештований. Ведеться слідство.

 

     Доповідаючи вам  про  цей  запит,  від  імені   Міністерства внутрішніх справ хочу сказати,  що ми вживаємо додаткових заходів для гарантування особистої та майнової безпеки народних депутатів та  членів  їх  сімей.  Переглянуто дислокацію контрольнопостових нарядів,  їх маршрути наближено до готелів та житлових  будинків, де проживають сім'ї народних депутатів, до стоянок автомобілів.

 

     79

 

     Для працівників   міліції,  які  залучені  до  цієї  роботи, визначено спеціальні обов'язки,  проводяться ретельні інструктажі щодо  дій,  спрямованих  на  те,  щоб запобігати правопорушенням, класти їм  край.  На  міліцію  міста  Києва  покладено  обов'язки розгорнути  на  період  роботи  сесії  Верховної  Ради відповідну роботу в готелях "Київ",  "Національний"  та  "Москва".  Створено спеціальні оперативні групи /це крім постів Національної гвардії, які є в самих приміщеннях/,  посилено пропускний режим.  Скажімо, біля   готелів   "Київ"   і  "Національний"  встановлено  по  два цілодобових пости, ведеться відповідна робота.

 

     Для запобігання  викраденням  автотранспорту  депутатів   та службових  автомобілів визначено місце їх паркування на прилеглій до  адмінбудинку  Верховної  Ради  території   /вулиця   Садова/, організовано охорону.  Я, до речі, йдучи сюди, перевіряв, там усе діє і машини можна паркувати.

 

     Особливу увагу  Міністерство   внутрішніх   справ   приділяє забезпеченню  охорони  житла народних депутатів.  Державна служба охорони обладнала охоронною сигналізацією 101 квартиру з 248,  що розташовані у зоні дії пунктів централізованої охорони. Квартири, в яких немає  технічної  можливості  це  зробити,  підключені  до централізованої  охорони.  За  згодою депутатів вони обладнуються автономною сигналізацією.

 

     Сьогодні державна  служба  охорони   має   змогу   обладнати помешкання народних депутатів спеціальними пристроями термінового виклику  міліції,  тобто  кнопками.  Сьогодні  вартість   охорони квартири за місяць становить 500 тисяч карбованців,

 

     80

 

     вартість обладнання  /це  одноразовий внесок/ - 1,7 мільйона карбованців. Це робиться на договірних засадах.

 

     Нами вивчається також питання про взяття під  централізовану охорону  готельних  кімнат.  У  зв'язку  з  прийняттям  Президією Верховної Ради 10 листопада нинішнього року постанови про надання у  тимчасове користування народним депутатам України вогнепальної зброї  це  особливо  важливо.  Проблема  надійного   забезпечення схоронності  зброї потребує сьогодні особливого підходу.  Мається на увазі забезпечення депутатів, крім зброї, спеціальними сейфами для  її  зберігання,  оскільки  надання зброї депутатам не тільки підвищує їх захищеність,  але  й  привертає  увагу  злочинців  до зброї.   МВС   України   розробляє  з  цього  питання  спеціальну інструкцію.  У  зв'язку  з  випадками  крадіжок,  особливо  майна пасажирів  поїздів,  транспортними  та  територіальними  органами внутрішніх справ забезпечується контроль за безпекою  пересування народних  депутатів  на  залізниці,  на  повітряному  та  водному транспорті.  Але це здійснюється тоді,  коли про їх  проїзд  стає відомо міліції.

 

     У разі    організованих    поїздок    автотранспортом   нами передбачено супроводження працівниками  державної  автоінспекції. Для  сприяння  народним депутатам у виконанні їхніх обов'язків та безперешкодному пересуванні на автомашинах у червні  запроваджено спеціальний  вкладний  талон  до  посвідчення народного депутата, затверджено інструкцію про порядок його видачі та використання.

 

     На початку листопада на місця направлена вказівка міністра з конкретними вимогами до керівників органів

 

     81

 

     внутрішніх справ   щодо   вжиття   додаткових   заходів  для забезпечення особистої та майнової безпеки парламентаріїв.

 

     Поставлено завдання проводити регулярні зустрічі  керівників управлінь в областях із народними депутатами України, а керівного складу міськ/рай/органів - із депутатами місцевих Рад. Вони мають постійно  інформувати  їх про оперативну обстановку та діяльність міліції,  спрямовану на зміцнення правопорядку,  в тому числі про заходи  щодо  запобігання  правопорушенням  та розкриття злочинів стосовно народних депутатів і їх сімей.  Усі випадки несумлінного ставлення    до    виконання   службових   обов'язків   міністром розглядаються особисто і приймаються відповідні рішення.

 

     Ми бачимо й інші можливості для посилення  гарантій  безпеки народних  депутатів.  Про них ми доповідали на засіданні Президії Верховної Ради,  а 16 листопада - на засіданні Комісії  з  питань оборони  і державної безпеки.  Сьогодні йдеться про чітке правове врегулювання  цієї  проблеми.  Я  б  так  сказав  однією  фразою: потрібно прийняти відповідний закон,  де передбачити для народних депутатів  такий  же  державний  захист,   як   це   прийнято   в законодавстві для працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

 

     Я хотів би ще доповісти,  що за станом на 1 грудня на адресу МВС  надійшло  114 звернень народних депутатів,  із них 26 - щодо кадрових  питань,  12  -  з  питань  об'єктивності  розслідування кримінальних справ, 13 - про недоліки в роботі органів внутрішніх справ,  29 - про виділення автотранспорту,  10  -  про  виділення коштів, 24 - з інших

 

     82

 

     питань. Кожний депутатський запит перевіряється з виїздом на місце,  вживається необхідних  заходів  для  усунення  недоліків, зокрема  в  роботі  органів внутрішніх справ.  Ми вдячні народним депутатам за увагу, за підтримку. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Для короткого повідомлення на  прохання  депутатів,  у  тому числі  й  депутата Говоруна,  слово надається Стешенку Олександру Миколайовичу, голові комісії.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності Рад і самоврядування /Сватівський виборчий округ,  Луганська область/. Шановні колеги! Останнім  часом  у  засобах масової інформації повідомляється про те,  що  від  Президента  на  адресу  Верховної   Ради   надійшов законопроект   про   владу.  Аналогічні  запитання  направляються керівництву Верховної Ради,  а  також  членам  нашої  комісії.  Я офіційно повідомляю: подібного законопроекту до Верховної Ради не надійшло.  Прошу взяти це до  відома  і  готуватися  до  розгляду законопроекту про місцеві Ради народних депутатів.

 

     Дякую.

 

     83

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Квятковський,  будь  ласка,  буквально півхвилини, ми вже вичерпали регламент.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  голова підкомісії Комісії Верховної Ради України  з питань фінансів і банківської діяльності /Староміський виборчий округ,  Вінницька область/. Шановний головуючий! Шановні депутати! Думаю, що зараз усі ви попросите продовжити час.

 

     Днями в  Лондоні  було  заарештовано двох громадян іноземних держав.  Під час обшуку в них було вилучено  бони,  або  державні товарні  облігації  матеріальних  ресурсів  України,  на суму 500 мільйонів доларів США.  Я не буду акцентувати увагу на  тому,  що державні  цінні папери України знаходились у власності осіб,  які потрапили під слідство...

 

     84

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Квятковський,  одну  хвилиночку!  Прошу трансляцію припинити... /Шум у залі/.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Чому?! Я не розумію цього.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь-ласка, говоріть.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В... бо на ту суму, на яку вони були випущені /а це 10 мільярдів доларів/,  і на тих умовах /  а  ці  умови  не відповідають  ніяким  стандартам  єврооблігацій/ просто неможливо було  б  розраховувати  на  залучення  валютних  надходжень   від цивілізованих іноземних інвесторів.

 

     Хотілося б  звернути  увагу  ось  на  що:  ці облігації були випущені указом Президента від 7 квітня 1994 року. Відмічу, що це був  повторний  указ  про  ці  облігації  після  того,  як минула Верховна Рада наклала на перший указ вето.  Повторюю, що указ був підписаний, коли минула Верховна Рада була фактично недієздатною, а депутати нашого скликання ще не приступили до  виконання  своїх повноважень, бо проходили вибори.

 

     Я як голова підкомісії з питань цінних паперів не раз просив голову Комісії з питань фінансів пана Суслова отримати відповідні матеріали  та  запросити  посадових осіб на засідання комісії для того,  щоб виявити відповідність цього указу законодавству  нашої держави та її інтересам. Але досі це не виконано.

 

     Ось ксерокопії. Зверніть увагу на номер державної облігації - 264. Продана вона  26  серпня  цього  року.  Номінальна  вартість кожної облігації - 25 мільйонів доларів.

 

     85

 

     Це ж не для дрібних інвесторів, ви розумієте. Через чотири з половиною місяця після підписання указу було продано облігацій на суму 6 мільярдів 660 мільйонів доларів,  тобто дві третини всього випуску.  Минуло 8 місяців,  і,  мабуть,  усі  ці  облігації  вже продано. До речі, кошти надійшли до Цюріхського банку.

 

     Постає питання:  під державні гарантії залучено 10 мільярдів доларів - де вони?  Ми тут щось обговорюємо, бюджет, здається? Ми бідкаємося,   що   немає  валюти.  А  це  10  мільярдів  доларів! Відбуваються величезні операції з величезними  сумами  валюти,  і ніхто  про  це  не  знає.  Тим  більше що ці операції гарантовано державою,  тобто під заставу цих цінних  паперів  пішло  державне майно.

 

     Хотілося б  відмітити,  що  за  міжнародними стандартами для забезпечення ліквідності та гарантій застави під  такі  облігації повинні  не менш як у 2,  5 раза перевершувати самі зобов'язання. Тобто під заставу повинні піти активи держави,  що оцінюються  не менш  як у 25 мільярдів доларів.  А це,  враховуючи наші методики оцінки вартості майна,  - майже все майно  державних  підприємств України.

 

     Виникає запитання:   а   чи  розуміють  ті,  хто  голосує  в парламенті  проти   приватизації,   що   вони   виконують   чиєсь замовлення?  Адже  якщо  дозволити  приватизацію,  то дуже швидко відкриється, що приватизувати нічого, усе віддано під заставу. Ви тільки  послухайте  ці  перлини  Положення  про  державні товарні облігації матеріальних ресурсів  України,  які  можуть  призвести /якщо  вже не призвели/ до продажу за безцінь усієї України та її державних підприємств. Я цитую

 

     86

 

     положення: "У разі зміни власника застав майна  та  майнових правил  новий  власник  є правонаступником щодо всіх зобов'язань, які випливають з  одержання  коштів  від  реалізації  відповідної серії облігацій".  І далі: "Зобов'язання емітента /тобто держави/ по сплаті заборгованості можуть бути передані ним іншим юридичним особам лише за згодою власників облігацій".  Тобто зміна власника державного майна згідно з цим указом  можлива  тільки  за  згодою власників облігацій.

 

     А всі дивуються,  чому в Україні зупинена приватизація. Тому що на приватизацію державних підприємств  громадянам  України  не дають згоду ті, хто заарештований англійською поліцією в Лондоні. Бо прийде час погашення боргів по  облігаціях,  а  погашати  буде нічим,  і  погасять за рахунок підприємств України.  І чи не тому весь  час  збільшується  список  підприємств,  що  не  підлягають приватизації?  Бо  це  є  перелік  підприємств для застави під ці облігації.

 

     У нашому парламенті  вже  нарешті  з'явилися  депутати,  які розуміють, які шахрайства можна скоювати на ринку цінних паперів. Запевняю вас,  що той,  хто добре розуміється у всій цій  справі, використовуючи   всі   недоліки  випуску  таких  облігацій,  може утворити таке,  що справа Звягільського здаватиметься  лепетанням немовляти.

 

     Уважно вивчивши  зміст  указу  Президента  та  Положення про державні товарні облігації,  приходимо до висновку,  що їх випуск переслідує проведення звичайнісіньких операцій з валютою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Висновків  не  робіть,  дамо доручення,  і нехай займаються.

 

     87

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Але чому тоді ці облігації - державні?  І чому  наш народ повинен бути гарантом цих спекуляцій,  а заставою повинно виступати майно?..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Квятковський, доручимо органам.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.   Виходячи   з   вищезазначеного,    групи "Реформи",   "Центр",   "Державність",  фракція  Народного  руху, депутати Карпов,  Носов, Хмара вимагають негайно створити комісію парламенту   для   виявлення   всіх  обставин  щодо  випуску  цих облігацій.

 

     Національному банку України,  Міністерству фінансів,  СБУ та Українському  кредитному  фонду в триденний термін надати комісії всю інформацію для відповіді на такі питання:  на  яку  суму  вже продано  облігацій;  кому  /перелік  первинних власників емісій/; умови договору купівлі-продажу облігацій; чому кошти акумулюються в швейцарському банку; в які підприємства України розміщені кошти і за яких умов; які інвестиційні програми; які постанови були...

 

     88

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон!

 

     Шановні народні  депутати!  Ще  два  оголошення   -   і   ми закінчуємо.

 

     Будь ласка, депутате Моцпан.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  /Амвросівський виборчий округ, Донецька область/ Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые  народные  депутаты!  Я  выбрал  не  лучшее  время  для заявления, однако прошу у вас две минуты внимания.

 

     11 мая  текущего года в телепередаче Украинского телевидения "Вільний селянин",  посвященной проблемам  села,  были  приведены факты  вопиющего  произвола  по  отношению к девяти фермерам села Остаповка Лубенского района Полтавской области со стороны местных чиновников: землю и урожай 1993 года у фермеров конфисковали.

 

     30 ноября  и  1  декабря  снова  в  этой  же  программе были освещены очередные факты  гонения  как  на  фермеров,  так  и  на рядовых  колхозников  в селе Миньковцы Сквирского района Киевской области.  Жертвами произвола руководства местного  колхоза  стали фермер   Виктор   Кныш,   колхозники.  Добросовестных  тружеников выселяют,   лишают   работы,   средств   существования,   сжигают имущество.   Ведущий   телепередачи  Аркадий  Степанович  Музычук показал полную правовую беззащитность людей, их личную трагедию и беспомощность   перед   зарвавшимися   администраторами,   манеры поведения которых напоминают элементарный феодализм.

 

     К сожалению, нечто подобное происходит или может произойти в любом /подчеркиваю, в любом/ сельском районе. Такова

 

     89

 

     сегодня, с  позволения  сказать,  правовая  ситуация в нашей Украине - в стране,  заявившей на  весь  мир  о  желании  строить подлинно демократическое и правовое государство.

 

     Уважаемые депутаты!  Если мы будем безучастно проходить мимо фактов произвола и издевательств над людьми,  если  мы  не  будем адекватно реагировать, то, извините, грош нам цена и нашему долгу перед избирателями.

 

     В связи с этим я обращаюсь к Александру Николаевичу и как  к председательствующему,  и как к человеку,  который знает село,  с просьбой  дать  протокольное  поручение  Генеральной  прокуратуре провести   расследование   и  при  подтверждении  фактов  оказать необходимую правовую помощь потерпевшим.  И, в конечном итоге так примерно наказать виновных, в чиновничьем произволе с последующим сообщением по телевидению,  чтобы потенциальные бюрократы надолго запомнили.

 

     Прошу поддержать   мое   предложении.  Я  также  надеюсь  на соответствующее внимание к этой истории и со стороны руководителя группы аграрников уважаемого мною Сергея Васильевича Довганя.

 

     И в  заключение.  События,  происшедшие  в селе Остаповка на Полтавщине и в селе Миньковцы Киевской области, стали возможны по многим  причинам,  однако  во  всем  этом  есть  одно  негативное явление,  истинное название которому не даем ни мы,  депутаты, ни Президент страны уважаемый Кучма Леонид Данилович.  Убежден, пока они не будут раскрыты и,  главное,  искоренены,  не может быть  и речи   о   реформировании   колхозов   и   совхозов  в  настоящие высокоэффективные сельскохозяйственные кооперативы. Как, впрочем, не  будет  и  нормальных  условий  для  развития  честного,  а не воровского фермерства.

 

     90

 

     Телепрограммы, которые я просмотрел,  транслировались только для населения Киевской области. Хотя было бы важным транслировать их на всю Украину. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх сісти на місця, ми зареєструємось і на цьому завершимо.  /Шум у залі/.  Шановні колеги! Заспокойтеся, будь ласка, я розумію, що ми перебрали 15 хвилин того регламенту, за   який   проголосували.  Голова  комісії  попросив  дати  йому можливість для роз'яснення щодо  того  питання,  яке  ми  повинні розглядати. Півхвилини йому - і зареєструємося.

 

     КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Я обращаюсь к вам с просьбой и прошу вашего согласия.  Вы получили проект документа о торговом мореплавании, подготовленный для первого чтения. Получили все, мы проверили.  Проект этого документа /565 страниц/,  подготовленный ко  второму  чтению,  не все получили,  я проверил.  Прошу вашего согласия,   чтобы   для   рассмотрения   вы    взяли    документ, подготовленный  к  первому  чтению.  Изменения  есть по отдельным статьям,  и мы вам дадим приложение - те статьи,  к которым  есть поправки. Если вы дадите согласие, я буду вам благодарен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     91

 

     Шановні депутати!  Вам роздано орієнтовний перелік питань на наступний тиждень.  Прошу  попрацювати  і  внести  препозиції.  У понеділок ми будемо розглядати його на засіданні Президії.

 

     Увімкніть, будь   ласка,   систему.  Прошу  зареєструватися. Зареєструвалися 295 депутатів. Список матимемо в понеділок.

 

     Група депутатів,  які вчора потрапили,  як кажуть,  у  графу недисциплінованих,  подали  заяву.  Це депутати Омеліч,  Гаманюк, Москаленко,  Носів,  Болдирєв,  Ємець,  Улинець. Вони працювали в комісіях,  тому я, як кажуть, знімаю те, що про них сьогодні було сказано.

     Засідання оголошується закритим. Продовжимо роботу у вівторок о 10 годині.

 

     92

 

 Довідка  Народний  депутат  Кривський  Ю.А.  (в.о.   246)     звернувся до Секретаріату Верховної Ради України з проханням

     врахувати його голос "за" при голосуванні  пункту  3  Закону    України про внесення змін і доповнень до законів "Про вибори    народних депутатів Укр їни" та  "Про  загальний військовий обов'язок і військову службу" (голосування проведене на засіданні 1 грудня 1994 року).