Стенограма пленарного засідання

30 листопада 1994

 ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 30 листопада 1994 року. 12 година 30 хвилин. /Після перерви/.

 

Веде засідання  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати, шановні депутати. Продовжуємо нашу роботу. На трибуну запрошується Рябченко Сергій Михайлович, У нас залишилися ще два запитання.

 

     Слово надається депутату Кірімову. Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.В.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванівський  виборчий округ, Київська область/. Група "Державність". Як відомо, Україна дедалі  інтенсивніше  співпрацює  з  багатьма  країнами.   Це   й закономірно.  Тож скажіть,  будь ласка,  чи проект Закону України про  наукову  і   науково-технічну   експертизу   стикується   із законодавчими актами інших держав? Якщо так, то якою мірою?

 

     РЯБЧЕНКО С.М.,  голова  Державного комітету України з питань науки і технологій.  Я вже казав,  що нормативні  акти  з  питань проведення  експертизи  прийнято  у  різних країнах.  Але якогось загального підходу в міжнародній практиці немає. У різних країнах

- різні нормативні акти з цього питання... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  /Шум  у  залі/.  Ну давайте  вже  заспокоїмося  після  перерви!  Будь  ласка,  Сергію Михайловичу!

 

     3

 

     РЯБЧЕНКО С.М.  І  я  сказав  би  ще,  що  загальні  принципи організації наукової і науково-технічної експертизи,  закладені в цьому законопроекті,  узгоджуються з принципами нормативних актів інших  країн.  Але  повторюю,  загальних  міжнародних  норм  щодо наукової  і  науково-технічної  експертизи  немає,  ці проблеми в кожній конкретній країні мають свою специфіку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   І   останнє    запитання.    Депутате Костицький, будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ М.В.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради України з питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи /Надвірнянський   виборчий   округ,   ІваноФранківська  область/. Шановний пане Рябченко,  скажіть,  будь ласка, як ви ставитеся до особистої або приватної експертизи?  Такої у законопроекті,  який ви  доповідаєте,   не   передбачається.   Але   ж,   як   відомо, висококваліфікований  спеціаліст,  який не працює в державній або громадській  структурі,  може  бути   залучений   до   проведення експертизи  і  віртуозно користуватися методом експертних оцінок. Як ви поставилися  б  до  пропозиції  включити  до  законопроекту статтю, яка передбачала б статус приватного експерта?

 

     Дякую.

 

     РЯБЧЕНКО С.М.   По-перше,   в  законопроекті  зазначено,  що суб'єктами науково-технічної експертизи можуть бути  спеціалісти, які мають відповідний фаховий досвід.  По-друге,  тут не сказано, що приватні особи не можуть до цього залучатися.

 

     Визначено також,  що можуть  бути  спеціалізовані  експертні організації  недержавного  підпорядкування,  які  повинні  пройти сертифікацію у встановленому порядку,  щоб потім займатися  такою спеціалізованою експертною діяльністю.  Отже,  вважаю,  що проект закону не суперечить тому, про що ви кажете.

 

     4

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Я прошу висвітити на  моніторі  прізвища  тих,  хто записався на обговорення даного питання...   Вибачте,   Ігоре   Рафаїловичу.   Слово    надається співдоповідачу - депутату Юхновському Ігорю Рафаїловичу.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник  голови  Комісії  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Личаківський  виборчий округ,  Львівська  область/.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні депутати!  Дозвольте спершу  від  комісії  зробити  огляд законопроекту,   підготовленого  Державним  комітетом  України  з питань науки і технологій.  Проект складається з восьми розділів, 38 статей.

 

     Розділ 1 присвячений загальним питанням. Мета закону наукове обгрунтування структури і змісту пріоритетних  напрямів  розвитку науки  і  техніки,  соціально-економічних,  екологічних  та інших програм.  Завдання експертизи - встановити відповідність об'єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних знань, перевірити відповідність об'єктів експертизи чинному законодавству.

 

     Стаття 4 законопроекту визначав,  хто може  бути  суб'єктами наукової   і   науково-технічної   експертизи.  Де  -  замовники, виконавці експертизи та експерти.  Окреслено роль замовника, який формує  завдання  на  проведення  експертизи  і забезпечує оплату витрат на її проведення, а також оплату праці експертів.

 

     Виконавцями експертизи є фізичні та юридичні особи,  які  на підставі  договору із замовниками проводять експертизи та подають експертні висновки.

 

     Експерти - це фізичні особи, які мають високу кваліфікацію,

 

     5

 

     спеціальні знання  і  безпосередньо  здійснюють  наукову  чи науково-технічну     експертизу     та     несуть     персональну відповідальність  за  достовірність   і   повноту   аналізу,   за обгрунтованість рекомендацій.

 

     У статті 5 визначаються об'єкти наукової і науково-технічної експертизи. Це - діючі об'єкти техніки та промисловості, споруди, природні  об'єкти,  а  також  проекти  і  програми.  Обов'язковій науковій та науково-технічній експертизі підлягають національні й державні    наукові   й   науково-технічні   програми,   галузеві науково-технічні       програми,       інноваційні       програми загальнодержавного значення.

 

     У статті  7  ідеться про сертифікат на право бути експертом. Сертифікат видає Державний комітет з питань науки і технологій.

 

     Розділ 11   присвячений   формам   і   видам   наукової    і науково-технічної    експертизи.   Є   державна,   громадська   і підприємницька експертиза.

 

     6

 

     Державну експертизу  проводять   органи   державновиконавчої влади  у  сфері наукової і науково-технічної діяльності або різні колективи за дорученням державних органів.  Громадська експертиза проводиться   з   ініціативи  громадських  колективів  на  основі договорів.

 

     Підприємницьку експертизу проводять з ініціативи фізичних та юридичних    осіб    наукові    та   науково-технічні   установи, підприємництва та організації  різних  форм  власності,  статутна діяльність яких передбачає проведення експертиз.

 

     Визначено види  експертиз.  Є попередня експертиза,  первина експертиза,   повторна   експертиза,   додаткова   експертиза   і контрольна експертиза.

 

     Мета попередньої   експертизи   -   з'ясувати  відповідності об'єктів експертизи нормативам і стандартам.  Її  проводять  самі замовники експертизи силами своїх спеціалізованих підрозділів або спеціально найнятих експертів.

 

     Первинна експертиза   є   головною   формою   експертизи   і передбачає   здійснення   всіх   необхідних   заходів  у  процесі підготовки обгрунтованого висновку щодо об'єктів експертизи.

 

     7

 

     Повторна експертиза має  проводитися,  якщо  при  проведенні первинної експертизи було порушено встановлені вимоги і правила.

 

     Додаткова експертиза  повинна  мати місце за наявності нових науково-технічних обставин.

 

     Контрольна експертиза проводиться на  вимогу  замовника  для перевірки висновків первинної експертизи або за ініціативою осіб, зацікавлених у спростуванні висновків експертизи.

 

     Розділ ІV називається "Державне управління у сфері  наукової і   науково-технічної  експертизи".  Державні  органи  здійснюють управління  у  сфері  наукової  і  науково-технічної  експертизи, ініціюють  її  проведення.  Теж саме говориться відносно місцевих органів.  На  мою  думку,  цей  розділ  не  є  чітким.   Потрібен незалежний   від   Кабінету   Міністрів   орган   експертизи,  що фінансується з бюджету.

 

     У розділі  ІV  йдеться  про  права  і  обов'язки   суб'єктів експертизи.   Замовник   зобов'язаний   подавати   на  експертизу відповідні  об'єкти,  засновки  попередньої  експертизи,  сприяти аналізу,  передати у визначені строки матеріали і забезпечувати у передбачених договором випадках анонімність  експертів.  Замовник має   право   заявлять  про  необхідність  проведення  додаткової експертизи.  Результат експертизи є власністю замовника,  якщо  і оте не передбачено договором.

 

     Виконавець експертизи   зобов'язаний   не  вимогу  замовника пред'являти  докази  своєї  компетентності,   свої   сертифікати, надавати   замовнику   інформацію   про   експертизу,   своєчасно інформувати  замовника  про  можливі  конфлікти   за   наслідками експертизи.

 

     Експерт мас ті самі обов'язки,  що і виконавець, і має право брати участь у проведені  експертного  аналізу  на  всіх  стадіях експертизи,  одержати всю можливу інформацію, включаючи і таємну, про об'єкт експертизи. Держава гарантує реалізацію прав експерта.

 

     8

 

     Розділ V  присвячений  питанням  економі  чого  забезпечення експертизи.  Фінансування  державної  експертизи  здійснюється  з державного бюджету,  громадської  -  на  кошти  замовників  і  за рахунок   добровільних   внесків.   Фінансування  підприємницької експертизи - за рахунок замовника.

 

     Максимальний розмір коштів,  що  спрямовуються  на  покриття витрат  на  експертизу,  не  може  перевищувати:  для  експертизи наукових і науково-технічних програм та проектів -  1,5  процента кошторису  витрат,  проектноконструкторських  робіт  - 3 проценти кошторису.

 

     Розділ VІ присвячений порядку проведення експертизи. Статтею 32  визначається  зміст  договору  Про наукову і науково-технічну експертизу.  Висновок  державної  експертизи   обов'язковий   для розгляду і врахування,  а висновок громадської чи підприємницької експертизи  має  рекомендаційне  значення.  Якщо  громадська   чи підприємницька експертиза виконана організацією, що має державний сертифікат,  то   її   висновки   набувають   статусу   державної експертизи.

 

     У статті   33   мова   йде  про  термін  чинності  висновків експертизи.  Він  не  може  бути  меншим  одного  року.   Рішення експертизи  втрачає  свою  силу,  якщо  воно  не було реалізовано протягом встановленого терміну.

 

     Стаття 34 говорить  про  можливість  спростування  висновків експертизи.  Забороняється  до  проведення контрольної експертизи залучати фахівців, що робили первинну експертизу.

 

     Розділ VІІ  називається   "Відповідальність   за   порушення законодавства у сфері наукової і науково-технічної експертизи". У статті  35  визначаються   види   правопорушень.   Це,   зокрема, недодержання  порядку  проведення  експертизи  з боку замовника й експерта,  проведення платної експертизи установами, які не мають сертифікату, і так далі.

 

     9

 

     Стаття 36  визначає порядок відшкодування збитків,  завданих порушенням законодавства у  сфері  наукової  і  науково-технічної експертизи.  Передбачено  обсяг  заподіяної  шкоди  визначати  за згодою сторін,  а  в  разі  виникнення  суперечок  -  у  порядку, передбаченому  законодавством.  Ця частина теж не в чіткою.  Та й увесь розділ потребує доопрацювання.

 

     Нарешті -   розділ   VІІІ   -    "Міжнародні    наукові    і науково-технічні   експертизи".   Тут   ідеться   про  можливість проведення за загальновизнаними нормами і принципами міжнародного права спільних наукових і науково технічних експертиз.

 

     Тепер хочу сказати декілька слів щодо необхідності прийняття закону.

 

     Як відомо,  однією з основних причин кризового стану України в  повне технологічне відставання.  Тому модернізація виробництва за допомогою впровадження як західних технологій,  так і  втаєних досягнень,  є  обов'язковою,  Кредити,  які  Україна  одержує від Заходу,  призначені  головним  чином  для  західних  фірм.  Отже, приймаючи кредиті,  ми допомагаємо тим державам, які їх, надають. Щоб  кредит  був.  І  для  нас  корисним,  необхідно,  щоб   його наповнення  відповідати  найновішим  досягненням світової науки,, техніки,  технології.  І тут слід повторили кроки Японії,  а  для цього   потрібне  незалежне  державна  чи  громадська  експертиза проектів і кредитів.

 

     Необхідно визначати щороку головні проблеми,  відносно  яких експертиза  є  обов'язковою.  Україна  не  має  сертифікатів  для більшості  своєї  продукції.   Необхідно   терміново   створювати сертифікаційні   лабораторії  спільно  з  іноземними  фірмами,  а насамперед засновувати свої експертні лабораторії.

 

     Необхідно створювати  незалежні  експертні  фірми,   як   це роблять  на  Заході,  і  дещо вже народилося в Україні.  Але вони повинні

 

     10

 

     мати дозвіл ДКНТ або певної атестаційної комісії.  Для цього і потрібен цей закон.

 

     Недоліки законопроекту.   Не   всі  розділи  однаково  добре написані.  Зокрема,  слабкими  є  розділ  ІІІ  -   про   державне управління  у  сфері  наукової  і  науково-технічної  експертизи, розділ VІІ - про відповідальність па  порушення  законодавства  і розділ ІV-про права та обов'язки суб'єктів експертизи.

 

     Державі потрібен незалежний від політичних баталій та інтриг орган експертизи,  своєрідний державний ареопаг.  Для цього  його голова мав би призначатися Президентом. Крім того, щоб закон діяв ефективно,  треба правильно розподілити  експертні  завдання  між різними організаціями державної експертизи, зокрема Держпатентом, Інноваційним фондом.  І в законі мав би біти спеціальний  розділ, присвячений цьому питанню.

 

     Позитивними рисами   законопроекту  є  державна  легалізація експертизи,   розмежування   видів   експертизи,    регламентація експертизи,  обов'язковість експертизи, відповідальність експерта за результати експертизи та багато іншого.  У цілому законопроект може бути прийнятий у першому читанні.

 

     11

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, депутати! Вноситься пропозиція відвести 10 хвилин на обговорення. Немає інших думок? Немає.

 

     Слово надається  депутату  Сироті.  За  ним  буде  виступати депутат Яблонський. Усього пописалися на виступ чотири чоловіка.

 

     СИРОТА М.Д., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики  /Придніпровський  виборчий  округ, Черкаська область/.

 

     Шановні народні  депутати!  Шановний головуючий!  Цей проект закону має важливе значення для подальшого розвитку нашої країни, для   нормального   проведення  реформ.  На  жаль,  наша  історія переповнена такими проектами,  які були впроваджені в життя і які призвели до великих негативних наслідків. Ну хоча б отой комплекс водосховищ,  які от сьогодні маємо на Дніпрі, зокрема, нате ріпне Черкаське.  Де  і  Кременчуцьке водосховище,  яке сьогодні завдає великих збитків,  замість того щоб приносити велику користь. Тому проведення  наукової  і науково-технічної експертизи сьогодні має надзвичайно важливе значення.

 

     12

 

     Стаття 5  визначав,  які  можуть  бути  об'єкти  наукової  і науково-технічної експертизи.  Записано: "Обов'язковій науковій і науковотехнічній експертизі підлягають:

 

     національні й    державні    наукові    і    науковотехнічні програми..."   Але  виникає  запитання:  чому  тільки  наукові  і науково-технічні програми?  Можливо,  краще все-таки записати, що обов'язковій  науковій  і науково-технічній експертизі підлягають усі національні і державні програми?

 

     Проектом передбачено,    що    обов'язковій    науковій    і науково-технічній  експертизі підлягають "інноваційні програми та проекти загальнодержавного  значення".  А  як  бути  з  проектами регіонального  значення,  реалізація  яких теж може завдати шкоди здоров'ю   людей?   Очевидно,    і    їх    потрібно    піддавати науковотехнічній   експертизі.   Таким   чином,   якщо   ми   всі загальнодержавні наукові програми  будемо  піддягати  науковій  і науково-технічній   експертизі,   то   зможемо  уникнути  великих неприємностей внаслідок неправильного впровадження проектів.

 

     Друге питання.  Стаття 35 передбачає відповідальність  осіб, які повинні забезпечувати проведення наукової та науковотехнічної експертизи.   Водночас   ця   стаття   не    передбачає    ніякої відповідальності    експерта,    який   провів   неправильну   чи необ'єктивну експертизу.  У такому разі може виникнути  ситуація, коли   експертизу   проведено,  але  результати  її  недостовірні внаслідок,  м'яко кажучи,  можливої заінтересованості  експертів. Коли  такі  проекти  реалізовуватимуться,  народному господарству країни може бути завдано надзвичайно серйозної шкоди.

 

     13

 

     Тому я вважаю,  що ми в обов'язковому порядку повинні внести до  статті  35  доповнення  про  те,  то за результати експертизи експерти повинні нести всю повноту відповідальності, у тому числі й кримінальної. Це підвищить їх відповідальність за об'єктивність висновків, які вони дають щодо проектів.

 

     Вважаю, що  цей  законопроект  треба  приймати   в   першому читанні,  але  ми повинні посилити механізм проведення наукової і науковотехнічної експертизи. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  депутату  Яблонському.  За  ним виступатиме депутат Бандурка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  /Кам'янець-Подільський виборчий   округ,   Хмельницька   область/.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Закон,   який   нам   пропонують прийняти,  новий,  і він конче потрібний.  Мета закону - підвести правову основу під об'єктивність вибору того  чи  іншого  об'єкта техніки,  промисловості,  тих  чи  інших  споруд,  тієї  чи іншої наукової технології. Кожному керівникові нині доводиться вибирати той чи інший сорт, породу, ту чи іншу будівлю, закуповувати ту чи іншу технологію.  І не можна сказати,  що не  проводиться  ніякої експертизи. Безумовно, результатами експертизи керуються, але тут є певні елементи суб'єктивізму,

 

     14

 

     яких потрібно  позбутися.  Окремі  керівники  нині,   вільно закуповують  за  кордоном  технології,  механізми,  розробки.  Це добре. У демократичній країні так і повинно робитися. Але нерідко ці  технології,  якщо  вони  не  піддаються  відповідній науковій експертизі,  можуть завдати і завдають великих збитків  народному господарству. Тому такий закон конче потрібен.

 

     У законопроекті   записано,   що   експертиза  повинна  бути компетентною й об'єктивною.  Тут не може бути якихось  політичних підходів,   прислужництва.  Згадаймо,  скільки  коштувало  силове запровадження різних  методів,  різних  технологій,  про  що  вже говорив  наш  колега Сирота,  скільки шкоди завдало проведення за єдиним  шаблоном  меліорації  земель.  Тому  цілком   закономірно одесити ставній питання: дайте нам об'єктивну оцінку терміналу, і тоді відпадуть усі  заперечення.  Треба  погодитися  з  ними,  що об'єктивна наукова експертиза мусить бути обов'язково.

 

     А згадаймо,  як часто ми говоримо про закриття тієї чи іншої атомної станції, того чи іншого реактора. Але до цього питання ми також   підходимо   суб'єктивно,  оскільки  не  маємо  конкретних об'єктивних наукових досліджень.  А  скільки  суперечок  ведеться навколо  застосування  того  чи  іншого  гербіциду або пестициду. Згадаймо хоча б публікацію  в  "Киевских  ведомостях"  з  приводу застосування  гербіциду хармес.  Описане там стало можливим тому, що не було проведено відповідної експертизи. Тому я підтримую цей законопроект.

 

     У статті 5 проекту записано: "Об'єктами... експертизи можуть бути..." Або далі:  "Об'єкти...  експертизи можуть  підлягати..." Тобто  хочу  -  проводжу  експертизу,  а  не  хочу - не проводжу. Потрібно чітко записати, що об'єктами експертизи

 

     15

 

     Є такі-то об'єкти,  що  експертизі  підлягають  ті  чи  інші об'єкти.

 

     Проектом закону передбачено,  що об'єктами експертизи можуть бути  міждержавні  наукові  і   науково-технічні   програми.   Це правильно,  але  тоді потрібно,  щоб цей закон,  ця стаття закону були приведені у  відповідність  з  аналогічними  законами  інших країн.

 

     І останнє.  Закон конче потрібен. Він новий, він, безумовно, буде ще доопрацьовуватись.  Але необхідно,  щоб даний закон діяв, щоб  ніхто не міг ухилитися від його виконання,  інакше народному господарству країни буде завдаватися великої шкоди.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово надається депутату Бандурці.  За ним виступатиме депутат Костицький.

 

     БАНДУРКА О.М.,   ректор  Харківського  інституту  внутрішніх справ  МВС  України  /Дергачівський  виборчий  округ,  Харківська область/.

 

     Шановні депутати! До проведення експертиз маю відношення Вже десятки років і переконаний у тому, що законопроект про наукову і науковотехнічну  /я  б додав - і спеціальну/ експертизу необхідно прийняти, щоб навести у цій справі державний порядок.

 

     Вивчивши запропонований законопроект,  хочу  висловити  свої зауваження. Що мене турбує? Якщо ми приймемо цей закон

 

     16

 

     у запропонованому  вигляді  /я  виступатиму за те,  щоб його прийняти/,  буде багато бюрократизму та зволікань в організації і проведенні експертиз.  Зокрема,  у проекті сказано,  що об'єктами наукової і науковотехнічної експертизи  можуть  бути  монографії, доповіді,  рукописи,  посібники.  Чи  не  є  це  цензурою,  чи не зв'яжемо ми цією нормою руки науковим колективам,  ученим  радам, спеціалізованим  радам  вищих навчальних закладів?  Уявіть,  що в інституті готується науково-практична конференція.  Скільки  часу потрібно буде для того,  щоб пройшли наукову експертизу доповіді, наукові інформаційні повідомлення і таке інше?

 

     Стаття 13 передбачає такі види експертиз: попередню, первинну,  повторну, додаткову, контрольну. Пальців на руці не вистачить, щоб усі їх перелічити!

 

     Шановні депутати,  уявіть собі,  що  молодий  учений  зробив винахід чи наукове відкриття.  Метри, які стоять над ним, пошлють його по колу. І скільки ж він років ходитиме, поки буде узаконено дисертаційне  дослідження чи проект?  Та його винахід втратить за цей час свою актуальність, новизну або ним хтось скористається за кордоном.

 

     17

 

     Вважаю, що   законопроект   обмежує  права  державних  вищих навчальних закладів.  Вузи мають вчені ради,  спеціалізовані ради по захисту дисертацій, науково-дослідні центри і лабораторії. Тим часом  законопроект  передбачає,  що  потрібно  проводити   цілий комплекс  експертиз  відносно монографій,  довідники,  доповідей, дисертаційних досліджень. Хто повинен проводити ці експертизи для Київського  державного університету чи інших шанованих нами вищих навчальних закладів? У законі потрібно це чітко визначити.

 

     Нарешті, є ціла низка спеціальних  експертних  установ,  які виконують  спеціальні  експертні  дослідження  - криміналістичні, судові,  автотехнічні,  товарні,  майнові та інші.  Тому в законі необхідно визначити їх правовий статус, компетенцію, визначити, а чиєму віданні вони перебувають.  Після прийняття цього закону має бути внесено зміни до цілого ряду нормативних актів - Законів про освіту,  положень про Вищу атестаційну комісію /ВАК/ України, про Торгову    палату,    Кримінального    кодексу,    Кодексу    про адміністративні   правопорушення   та   інших   законодавчих   та нормативних актів.

 

     У цілому,  вважаю,  законопроект  можна  прийняти  в першому читанні та доопрацювати в комісіях.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово надається депутату  Костицькому. За ним виступатиме депутат Череп.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В., голова підкомісії Комісії Верховної

 

     18

 

     Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і дитинства /Залізничний виборчий округ Івано-Франківська область/. Християнськедемократична  партія.  Шановний  головуючий,  шановні народні депутати!  Я хотів би сказати,  що в основі проблеми, яка сьогодні   розглядається,   лежіть  експертологія  як  наука,  що досліджує ці питання. Методи експертних оцім ж мають місце в усіх галузях  науки  -  від  математики до історії і застосуються як у теоретичних дослідженнях, так і в практиці. Разом з тим скажу, що експертологія  і  теорія  експертиз  л  найбільше  розвивалася  в математиці /теорія ігор/ і в юриспруденції.  Однак,  урегульовано ці питання на даний момент тільки в юриспруденції.

 

     Від проекту,  який  ми  сьогодні  розглядаємо,  я  хотів  би відзначити,    що    в    чинному    законодавстві    передбачено відповідальність   за   порушення   експертизи  /відповідальність експерта/,  але  йдеться  тільки  про  судову  експертизу.  Я  не погоджуюся з вами.  Сергію Михайловичу,  що у проекті передбачено право провести приватну експертизу.  Відомій вчений не  може  сам провести  експертизу.  Тільки якщо зареєструється як підприємець, це стане можливим.

 

     Вважаю, що в статтю 3,  це йдеться про принципи  експертизи, слід   було  б  записати  такий  принцип,  як  змагальність,  або конкурсний порядок проведення експертизи.

 

     Мені здається,  що  найслабшим  місцем  денного  проекту   є вирішення   питання  про  предмет  науково-технічної  експертизи. Предмет науковотехнічної експертизи не визначено. У зв'язку з цим виникають  і  ті проблеми і ті проблемі,  про які говорив депутат Бандурка. І я думаю, що без відпрацювання питання про предмет

 

     19

 

     науково-технічної експертизи потреба в такому законі взагалі відпадає.

 

     У проекті   не  вирішено  питання  і  про  взаємозалежність, взаємозв'язок між науковотехнічною експертизою та  іншими  видами експертизи,   такими,   як  екологічна  експертиза,  містобудівна експертиза, судова експертиза.

 

     Крім того,  не  вирішено  у  проекті  питання  про  те,  хто фінансує контрольну експертизу.

 

     Ще хотів би звернути вашу увагу,  шановні колеги, ось на що. Свого часу ми  домовлялися,  що  законопроекти  вноситимуться  на розгляд  разом  із списком актів,  які треба прийняти у зв'язку з введенням закону в дію,  а також із списком актів,  до яких треба вносити зміни.

 

     Я підтримую  депутата  Бандурку,  що проект можна прийняти в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  І  останній  виступ.  Слово  надається депутату Черепу.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціальноекономічного   розвитку   регіонів /Білопольський виборчий округ,  Сумська область/. Шановні колеги, я скажу коротко.  Хочу звернути вашу увагу на  те,  що  до  цього законопроекту  підхід повинен бути дуже серйозний.  Я за те,  щоб такий закон у нас був,  за те,  щоб його швидше прийняли.  Та все таки сьогодні я б утримався від прийняття його в першому читанні. Обгрунтуйте це, спираючись на конкретні приклади.

 

     20

 

     Законопроект, як видно з довідки,  розробляли  дуже  поважні фахівці,  науковці.  Але  давайте задамо собі таке запитання:  чи може  такий  законопроект  розроблятися  без  участі   Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації? Тим часом у  Держстандарті  розробляється  24  тисячі  нормативних   актів, стандартів і так далі для всіх галузей народного господарства. Чи можна приймати цей законопроект,  якщо в його підготовці не  брав участі  Державний комітет у справах містобудування і архітектури, де розробляється 12 тисяч норм і стандартів для всіх  будівельних організацій?

 

     Давайте подивимось   статтю   9.   Тут  чітко  записано,  що "наукова,  науково-технічна  експертиза   проводиться   у   формі державної,  громадської  і  підприємницької експертизи".  Це дуже важливо.  Ми даємо право займатись експертизою практично кожному, хто  в  цьому  заінтересований  і  хто  може це робити.  Але якщо подивитись діючі нормативні акти,  то можна зробити висновок,  що механізмів   дійового   контролю  за  проведенням  експертизи,  а особливо відповідальності за її проведення у нас сьогодні  немає. А ми тут записуємо,  що експертизу будуть виконувати і міжнародні організації та іноземні фірми.

 

     Тепер -  щодо  перевірок.  Приклад  з  терміналом  в   Одесі переконує  нас,  що  до  питань  експертизи  взагалі,  і особливо експертизи екологічної,  ставлення має бути дуже і дуже  уважним. Тому  я просив би сьогодні цей законопроект не приймати в першому читанні,  оскільки перше читання - це вже основа і від неї далеко не  підеш  ні  вправо,  ні  вліво.  Його  не  треба  доопрацювати декільком  комісіям,  а  також  Держкомітету  з  питань  науки  і технологій, Держкомітету по

 

     21

 

     стандартизації, метрології  та сертифікації і Держкомітету у справах  містобудування  і  архітектури,  після  цього  ми   його розглянемо і приймемо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги!  Ми  уважно вислухали доповідача  і  співдоповідача.  Уважно  вислухали   запитання   і відповіді на них.  Вислухали виступаючих, які внесли ряд суттєвих зауважень  і  поправок  до   проекту   Закону   про   наукову   і науково-технічну експертизу.  Кожен прекрасно розуміє, що нам цей закон   потрібен.   Нам,   сьогодні,    як    ніколи,    потрібна науковотехнічна експертиза для обгрунтування всіх тих проектів на території України в усіх галузях народогосподарчого комплексу, де вкладаються іноземні кошти.

 

     Внесено дві пропозиції.  Перша - прийняти цей законопроект у першому читанні.  Друга пропозиція - повернути проект на серйозне доопрацювання.   У   такій   послідовності   я  і  ставлю  їх  на голосування... /Шум у залі/. Будь ласка, депутате Юхновський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Г.  Те,  що  сказав  шановний   депутат   Череп відносно  того,  щоб комісія,  яка готувала цей проект,  погодила його з різноманітними міністерськими  структурами,  2  правильно. Але  в даному законопроекті написано,  що є різні експертизи.  І, зокрема,  першою  є   попередня   експертиза.   Якраз   попередня експертиза  передбачає  перевірку  відповідності  об'єкта  діючим стандартам й нормативам що до чого,  як  буде  проведено  первину експертизу.   Отже,   те,  про  що  говорив  депутат,  у  проекті враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Череп, будь ласка.

 

     22

 

     ЧЕРЕП В.І,  Шановні  колеги?  Я  просив  би  подивитися   на сторінці  9  статті 16-18.  Ними передбачено,  Ігоре Рафаїловичу, первинну,   повторну,   додаткову   і   контрольну   наукову    і науково-технічну  експертизу.  Почитайте,  Не треба говорити,  що попередня  це  перший  етап.  Мене  турбує   те,   що   у   цьому законопроекті  всі  пі  етапи  проходять із урахуванням того,  що експертизу в нас проводитимуть і державні,  і приватні  експерти. Тому я і вношу пропозицій доопрацювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.    Ще   є   зауваження?   Чи   будемо голосувати?  Голосувати.  Отже,  ставлю на голосування пропозицію прийняти    розданий    вам   проект   Закону   про   наукову   і науково-технічну експертизу у першому читанні.

 

     "За" - 183. Не прийнято.

 

     Якщо ця пропозиція не прийнята,  то ставити  на  голосування другу  немає  сенсу.  Просто проект треба повернути в комісію для доопрацювання із урахуванням висловлених пропозицій і  зауважень. /Шум у залі/.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Хмельницька  область/.  Олександре Миколайовичу?  Шановні народні депутати!  38 народних  депутатів,  мабуть,  не  зрозуміли  і  не голосували.  Згідно  з  Регламентом  цього не повинно бути.  Якщо депутат присутній  у  сесійному  залі,  то  він  має  голосувати, визначитися,  "за"  він  чи  "проти".  Пропоную  переголосувати і прийняти рішення.

 

     23

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г,І.,  генеральний директор Асоціації морських  портів України,  м.  Херсон  /Суворовський  виборчий  округ.  Херсонська область/.  Фракция "Коммунисты Украины".  Я полностью поддерживав Валерия   Ивановича.   Кто  сталкивался  со  строительством,  кто сталкивался с этими экспертизами,  тот знает,  что если мы пойдем по пути,  предлагаемому депутатом Юхновским, то ни одного объекта не построим.  Там у них все покупается,  все  продается.  Поэтому должна быть только государственная экспертиза.

 

     В проекте    закона    предусматриваются    предварительная, первичная,  повторная,  дополнительная, а потом еще и контрольная экспертизы.  Если  мы  хотим  строить государство,  нужно создать государственную  экспертизу.  Поэтому  следует  отложить  проект, отправить  его  на  доработку.  И  никаких повторных голосований. Депутаты поступили  правильно.  Александр  Николаевич.  Не  нужно давить, не нужно использовать свое влияние председательствующего.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату  Носову.  І  на цьому завершуємо. Бо я бачу, що всі хочуть побалакати. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати!  Хочу звернути вашу увагу на те,  що згідно з  вимогами Регламенту  стосовно  розгляду проекту в першому читанні Верховна Рада розглядає основні положення законопроекту,  його структуру і приймає рішення.

 

     24

 

     Усе, що  можна змінити шляхом внесення поправок,  змінюється під час підготовки  документа  до  другого  читання.  Тобто  якщо потрібно   внести  якісь  поправки  і  таким  чином  удосконалити Законопроект,  це не виключає можливості прийняття його в першому читанні.  Проект відхиляється тільки тоді, коли він концептуально неприйнятний.  Скажімо,  коли виникли розбіжності відносно  того, однопалатний  чи двопалатний буде парламент,  буде в нас інститут президентства чи ні.  Це я кажу для прикладу.  Так  і  тут.  Якщо проект  можна  змінити  доповненнями і поправками,  то його треба приймати в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я  думаю,  уст  в  цьому  залі розуміють,  що  цей  закон  потрібен.  Із  внесеними поправками і доповненнями,  але  він  потрібен  і  повинен  діяти.  Не   треба звинувачувати, що хтось когось купить...

 

     Я ще  раз  хочу  поставити  на  голосування  проект  закону, можливо,  хтось неправильно зрозумів. Дозвольте зачитати внесений проект  постанови:  "Постанова  Верховної Ради України про проект Закону України про наукову т науково-технічну експертизу.

 

     25

 

     Верховна Рада України постановляв:

 

     1. Схвалити у першому  читанні  проект  Закону  України  про наукову і науково-технічну експертизу.

 

     2. Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  разом  з  Кабінетом  Міністрів  України   з   урахуванням зауважень  та  пропозицій  інших  комісій  та  народних депутатів України доопрацювати зазначений законопроект  і  внести  його  на розгляд Верховної Ради України".

 

     Отже, ставлю   на   голосування.   Прошу  включити  монітор. Візьмемо гріх на душу.

 

     "За" -221. Рішення прийнято.

 

     Про проект Закону України про зміни !  доповнення до  деяких законодавчих  актів  /у  зв'язку з прийняттям патентних законів/. Доповідач  -  Жаров  Володимир  Олександрович  заступник   голови Державного   патентного  відомства  України  Державного  комітету України з питань науки  і  технологій.  Співдоповідач  -  депутат Глухівський. Будь ласка.

 

     26

 

     Шановні колеги!  Прошу  стежити за часом,  враховувати,  які питання ми повинні ще розглянути, і працювати чітко й оперативно.

 

     Будь ласка.

 

     ЖАРОВ В.О., заступник голови Державного патентного відомства України  Державного комітету України з питань науки і технологій. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  депутати!  На   ваш розгляд  поданий  проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до  деяких  законодавчих  актів  України.  Ці  зміни  і доповнення пов'язані з тим,  що 15 грудня 1993 року Верховна Рада України  прийняла  закони  з   питань   охорони   інтелектуальної власності, а саме: про охорону прав на винаходи і корисні моделі, про охорону прав на промислові знаки та про охорону прав на знаки для  товарів і послуг.  Зміни і доповнення пропонується внести до дев'яти законодавчих актів,  які,  на нашу думку,  є головними  у вирішенні питань,  пов'язаних із регулюванням правових відносин у сфері охорони інтелектуальної  власності.  Це  Цивільний  кодекс, Цивільний процесуальний кодекс.  Кримінальний кодекс,  Кодекс про адміністративні правопорушення.  Кодекс законів про працю, Митний кодекс,  Закон України про зовнішньо економічну діяльність, Закон України про обмеження монополізму та недопущення  недобросовісної конкуренції  у  підприємницькій  діяльності  та  Декрет  Кабінету Міністрів про державне мито.

 

     Якщо узагальнити ці зміни і доповнення,  то можна визначити, що   вони   пов'язані,   по-перше,   з   появою  в  національному законодавстві з питань охорони інтелектуальної власності нового

 

     27

 

     об'єкта охорони - це корисна модель.  Подруге, відповідно до міжнародної   конвенції,   яка   засновує  Всесвітню  організацію інтелектуальної  власності,  поняття  "інтелектуальна  власність" охоплює  об'єкти,  що  відносяться  до промислової власності,  та авторське  право.  По-третє,  з'явилися  нові  терміни,  такі  як "власник  охоронного  документа",  "автор об'єкта інтелектуальної власності" тощо,  замінено назву товарного  знака  на  "знак  для товарів і послуг", визнано ряд статей кодексів України такими, що поглинуті  зазначеними  законами  про   охорону   інтелектуальної власності  /це  стосується  питань,  пов'язаних  з  використанням винаходів,  правом власника патенту на винахід тощо/. Почетверте, виникла  необхідність  внести  зміни  і  доповнення  в Декрет про державне мито,  тому що  зараз  сплачуватимуться  за  законом  не державне   мито,   а  збори  за  дії,  пов'язані  з  наданням  та використанням прав на об'єкти промислової власності.

 

     Запропоновані зміни і доповнення дадуть  змогу  впорядкувати чинне  законодавство  України,  привести  його у відповідність із прийнятими законами з потань охорони інтелектуальної власності.

 

     Законопроект погоджений    із     Міністерством     юстиції, Міністерством    праці,   Міністерством   зовнішніх   економічних зв'язків,  Антимонопольним комітетом, Державним митним комітетом, Національною  Академією  наук  України,  обговорений на засіданні Комісії з питань науки та народної освіти.  Просимо прийняти його в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     28

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, будь ласка. Немає? Є. Висвітіть, будь ласка, прізвища на моніторі. Дякую.

 

     Прошу, Павловський Михайле Антоновичу.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комісії Верховної Ради  України  з питань  ядерної політики та ядерної безпеки /Центральний виборчий округ,  Хмельницька область/.  У мене є таке серйозне зауваження. Ми  удосконалюємо  дуже  важливий закон.  І в ньому у статті 23 є пункт 2 /чудовий  пункт/,  де  записано,  що  патент  надає  його власнику   виключне   право   використовувати  винахід  за  своїм розсудом.  А в статті 25 "Дії, які не визнаються порушенням прав" у пункті 3 написано: "Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, введення в господарський оборот продукту, виготовленого із  застосуванням  запатентованого  винаходу  /корисної  моделі/, після введення цього продукту в  господарський  оборот  власником патенту чи з його спеціального дозволу".  Щоб ясніше було,  скажу так:  якщо ви щось впровадили на якомусь одному  підприємстві,  а тут же паралельно це впроваджується на іншому, то ви вже не є, по суті,  власником. А в статті 23 було зазначено про виключне право власника патенту. Це суттєве протиріччя, і я гадаю, що його треба обов'язково розв'язати під час прийняття цих поправок.

 

     Дякую.

 

     ЖАРОВ В.О.  Це запитання стосується Закону про охорону  прав на винаходи і корисні моделі,  я так розумію.  Ми тут розглядаємо дещо інше - питання про внесення змін і

 

     29

 

     доповнень до законодавства України у зв'язку з  введенням  у дію Закону про охорону прав на винаходи і корисні моделі.

 

     Однак можу  сказати,  що дехто просто неправильно розуміє цю статтю 25.  У ній ідеться про таке.  Якщо цей винахід  стосується якогось предмета,  скажімо,  моєї авторучки, і я цю авторучку вже виготовив і пустив у господарський  оборот,  то  той,  хто  купив партію  цих  авторучок  /саме  цих,  а не таких самих,  там так і сказано:  "цього продукту"/,  може ними розпоряджатися за власним розсудом - так,  як хоче. Може їх продавати, може використовувати для інших цілей.

 

     Такі статті  є  в  багатьох   законах   інших   держав.   Ми проаналізували   одинадцять  законів  таких  країну  як  Франція, Нідерланди, Бельгія та інших.

 

     Просто треба розуміти цю статтю закону...  Це стосується  не права на виготовлення такого самого продукту, а права на введення в господарський оборот предмета,  який  уже  виготовлений,  після того як дав згоду на це власник патенту на цей предмет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Горбатюк.

 

     ГОРБАТЮК М.П.  член  Комісії Верховної Ради України а питань науки та народної освіти /Радянський виборчий  округ,  м.  Київ/. Шановний   доповідачу!   Як  ви  ставитеся  до  того,  що  своїми поправками втручаєтеся  у  свята  святих  правової  політики.  Ви вносите поправки до Цивільного Кодексу, Цивільного процесуального кодексу.  Кримінального кодексу, Кодексу законів про працю. У той же  час  законопроект  не  погоджено  з Комісією Верховної Ради з питань правової політики і судово-правової реформи.

 

     30

 

     ЖАРОВ В.О.  Якщо ви читали цей законопроект, то помітили, Що ми  вносимо  суто  косметичні  поправки.  Я  вже  назвав  причини внесення цих правок.  Наше втручання  не  приведе  до  докорінної зміни  цих  кодексів.  Ця  термінологія  вже  прийнята  в  нашому законодавстві з питань охорони інтелектуальної  власності.  Мають бути внесені такі зміни в ці кодекси та інші законодавчі акти, де є старі терміни, які треба змінити.. Ось така моя відповідь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

 

     Слово надається співдоповідачу Глухівському Леву Йосиповичу, члену Комісії з питань науки та народної освіти.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань науки та народної  освіти  /Золочівський  виборчий  округ, Львівська   область/.   Шановний   головуючий!   Шановні  народні депутати!  Пані і панове!  До 1991 року  Україна  як  колоніальна складова   радянської  імперії,  зрозуміло,  не  мала  можливості проводити незалежну політику  в  галузі  правової  охорони  своїх об'єктів промислової власності. Цим заправляла виключно Москва.

 

     31

 

     Після проголошення  Україною  незалежності  актуальним стало завдання  розбудови  власної  патентної  справи.   Для   розробки проектів і прийняття відповідних законів потрібен був час.  Тому, щоб заповнити поки що порожню ділянку правового поля у цій сфері, указом  Президента  у  вересні  1992  року  було  введено  в  дію розроблене Кабінетом Міністрів Тимчасове  положення  про  правову охорону  об'єктів  промислової  власності  та раціоналізаторських пропозицій в Україні.

 

     Це тимчасове положення було чинним до 1 липня поточного року

-  до  дня введення в дію трьох нових законів України про правову охорону об'єктів промислової власності.  Ці  закони  про  охорону прав на винаходи і корисні моделі, про охорону прав на промислові зразки, про охорону прав на знаки для товарів і послуг - прийняла Верховна  Рада минулого скликання 15 грудня 1993 року.  Механізми введення цих законів у дію були  розроблені  в  трьох  постановах Верховної Ради від 23 грудня 1993 року.

 

     Ці постанови,   зокрема,   зобов'язували  Кабінет  Міністрів подати  на  розгляд  Верховної  Ради  пропозиції  про   зміни   і доповнення   до   всіх   законодавчих  актів  України,  що  мають відношення до правової охорони об'єктів промислової  власності  і повинні бути приведені у відповідність із згаданими трьома новими законами.  Кабінет  Міністрів  поставлене  перед   ним   завдання виконав.  Ми  щойно  заслухали  доповідь  заступника  Держпатенту України пана Володимира Жарова,  який ознайомив нас  із  проектом Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України.

 

     32

 

     Проект цього закону розглядався в Комісії з питань науки  та народної освіти. Було зроблено і його експертизу.

 

     У проекті закону запропоновано внести 30 змін і доповнень до восьми законів України і одного декрету  Кабінету  Міністрів.  Це такі   закони:  Цивільний  кодекс  /дев'ять  змін  і  доповнень/, Цивільний  процесуальний  кодекс  /шість   змін   і   доповнень/, Кримінальний  кодекс  /одна  зміна/,  Кодекс  про адміністративні правопорушення /дві зміни/, Кодекс законів про працю /три зміни/, Митний   кодекс   /одна  зміна/,  Закон  про  зовнішньоекономічну діяльність /одна  зміна/,  Закон  про  обмеження  монополізму  та недопущення   недобросовісної   конкуренції   у   підприємницькій діяльності /дві зміни/ і Декрет Кабінету Міністрів  про  державне мито /п'ять змін/.

 

     Усі запропоновані зміни можна розбити на шість груп.

 

     Перша, найбільша група - зміни,  пов'язані із запровадженням більш широкого поняття "інтелектуальна  власність",  яке  охоплює авторське   право  та  об'єкти,  що  відносяться  до  промислової власності,  а також із  уведенням  у  наше  законодавство  нового об'єкта    промислової    власності    -   корисної   моделі   та перейменуванням товарного знака із "знака для обслуговування"  на "знак  для  товарів  і  послуг".  Це  зміна  назви  до розділу VІ Цивільного кодексу,  зміни до статей 70, 126, 218, 374 Цивільного процесуального кодексу,  до статті 74 Митного кодексу,  статті 17 Закону про зовнішньоекономічну діяльність,  статті 2 Закону,  про обмеження  монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у

 

     33

 

     підприємницькій діяльності,   статті    137    Кримінального кодексу, статті 42, 91, 126 Кодексу законів про працю.

 

     Друга група  -  зміни  і доповнення,  зумовлені необхідністю вилучення чи зміни статей,  які були введені до  різних  законів, тому що не було окремих законів про охорону об'єктів. промислової власності.  Із уведенням у дію останніх  потреба  у  частині  цих статей відпадає з причини дублювання,  а інші потребують змін. Це статті 517,  518,  519, 520(1), 521, 522, 523 Цивільного кодексу, стаття 70 Цивільного процесуального кодексу.

 

     Третя група - зміни і доповнення у зв'язку з тим, що введені в дію нові закони  про  охорону  об'єктів  промислової  власності передбачають  вирішення всіх суперечок щодо охорони прав об'єктів промислової власності тільки  у  судовому  порядку,  і  це  не  є компетенцією  адміністративних  органів.  Це  зміни до статті 136 Цивільного процесуального кодексу, до статей 164(3) і 255 Кодексу про адміністративні правопорушення.

 

     Четверта група  -  зміни і доповнення,  пов'язані з тим,  що постійно  змінюється  курс  карбованця,  і  виражати   штрафи   в абсолютній цифрах безглуздо. Це треба робити у відносних одиницях

- по відношенню до мінімальної зарплати.  Це зміна до статті  137 Кримінального кодексу.

 

     П'ята група  -  це  зміни,  викликані  там,  що  нові закони передбачають збір за дії,  пов'язані з наданням прав  на  об'єкти промислової власності,  а не мито.  Це зміни до статей 2, З, 4, 6 Декрету Кабінету Міністрів про державне мито.

 

     34

 

     Шоста група включає зміни,  зумовлені іншими  причинами.  Це зміни  до  статті  520  Цивільного  кодексу,  статті  11  Декрету Кабінету Міністрів про  державне  мито  і  статті  7  Закону  про обмеження монополізму.

 

     Комісія вважає,   що  запропонований  законопроект  сьогодні можна прийняти, але тільки в першому читанні. Чому?

 

     Перше. Щодо деяких запропонованих змін  і  доповнень,  можна сперечатися.    Так,   у   статті   137   Кримінального   кодексу запропонований штраф  за  привласнення  авторства  у  розмірі  30 мінімальних зарплат,  що нині становить менше двох мільйонів,  по суті, це ніякий не штраф.

 

     Статті 91, 120 Кодексу законів про працю, які дають гарантію авторам винаходів,  корисних моделей,  промислових зразків при їх впровадженні,  не  проектуються  на  різні  форми  власності   та ринковий  механізм і в такими,  як і були в умовах соціалістичної економіки.

 

     Крім того,   у    багатьох    випадках    замість    терміна "впровадження" доцільно,  на нашу душу, писати "використання". Бо той процес болісного впровадження винаходів,  як  ми  пам'ятаємо, був характерним для нашої колишньої соціалістичної економіки.

 

     Друге. Проект  закону був прорецензований науково-експертним відділом Секретаріату Верховної Ради.  У рецензії,  надісланій на адресу комісії, є ряд суттєвих зауважень, які необхідно врахувати під час підготовки законопроекту до другого читання.

 

     Третє. Комісія поставила мету перевірити,  наскільки повно у запропонованому  Кабінетом  Міністрів проекті закону виконано всі необхідні зміни і доповнення. Зрозуміло, ще

 

     35

 

     здійснити детальний пошук по всьому  правовому  полю  нашого законодавства  у  стислі  часові  терміни  є  можливим  тільки за допомогою комп'ютера.  У  Верховній  Раді,  як  відомо,  є  центр комп'ютеризованих    інформаційних    систем,   а   в   ньому   - автоматизований банк "Закони і підзаконні акти України" або  його ще  називають  "Право".  З  допомогою заступника керівника центру пані Тетяни Дрогаль та персоналу був проведений пошук  необхідних змін,  віднесених  до  згаданої першої групи змін і доповнень,  і було виявлено ще 12 законодавчих актів, у яких треба здійсните ще 14  змін.  За  браком  часу  я не буду наголошувати на конкретних змінах,  а тільки перерахую ті закони і статті,  до яких їх треба вносити.

 

     Це пункт 2 статті 13 і стаття 41 Закону про власність, пункт 2 статті 7 Закону про авторське право і сумісні права;  стаття 36 Закону про мови в УРСР;  абзац 4 статті 10?  Повітряного кодексу; абзац 2 пункту 1 статті 1,  абзац 3 пункту 2 статті 9 Закону  про підприємства в Україні;  пункт 1 статті 12 Закону про захист прав споживачів;  абзац  5  статті  30  Закону   про   телебачення   і радіомовлення;  абзац  3 статті 31 Закону про зовнішньоекономічну діяльність:  стаття 20 Закону про  основи  державної  політики  у сфері  науки  і науково-технічної діяльності;  пункт "є" статті 3 Закону  про  оподаткування  доходів  підприємств  і  організацій; стаття 29 Закону пре охорону атмосферного повітря; пункт 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів про режим іноземного інвестування.

 

     На жаль,  здійснити комп'ютерний пошук  для  виконання  змін інших п'яти груп не вдалося,  бо наявна пошукова система здійснює пошук тільки за ключовими словами, реквізитами та темами.

 

     36

 

     Водночас хочеться висловити таке зауваження.  База даних про закони  України  Центру  комп'ютеризованих  інформаційних  систем нашого парламенту є недостатньо досконалою.  Вона відносно  слабо структурована і десь не сучасна.  Я вважаю, що її потрібно було б модернізувати,  а,  може, й заново розробити, якщо ми хочемо, щоб ця    система   ефективніше   допомагала   нам   у   роботі   над законопроектами.

 

     Виявлені нами за допомогою комп'ютерної  системи  необхідні, зміни  і  доповнення до законів я перерахував для того?  щоб вони були зафіксовані у стенограмі,  і щоб потім можна було внести  їх до порівняльної таблиці для другого читання.

 

     Звичайно, цей пошук могли б здійснити і фахівці Держпатенту. Але,  як виявилося,  вони такого банку даних не  мають.  То  чому Верховній Раді не поділитися б з Держпатентом своєю базою даних?

 

     До речі,  у Постанові Верховної Ради від 23 грудня 1993 року про введення в дію Закону України про охорону прав на винаходи  і корисні  моделі  є  завдання  для  Кабінету  Міністрів /я цитую/: "забезпечити до 1 липня 1997 року  створення  довідково-полкового апарату та патентно-інформаційної бази".

 

     Я хочу  нагадати  про  це  Кабінету Міністрів.  Якщо ця база даних має бути готовою до ,1997 року,  то роботу  над  нею  треба розпочати  вже  зараз  і передбачити для цього кошти в бюджеті на 1995 рік та залучити висококваліфікованих спеціалістів.

 

     На завершення хочу сказати, що введені в дію з 1 липня цього року  закони  про  правову охорону об'єктів промислової власності мають чимало недоліків. Вони вже критикувалися у пресі, у листах, що надійшли до нашої комісії, у тих запитаннях, які сьогодні були сформульовані з місць. Комісія

 

     37

 

     з питань науки та народної освіти вже розпочала  роботу  над поправками, змінами і доповненнями до цих трьох законів.

 

     Хочу скористатися  тим,  що  зараз  нас,  напевне,  слухають винахідники і працівники патентних відділів, установ, підприємств і фірм усієї України,  й попросити їх прислати свої зауваження та пропозиції щодо вдосконалення законів України про правову охорону об'єктів промислової власності на адресу нашої комісії.

 

     Запропонований законопроект  комісія  рекомендує  прийняти у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ІШОВШИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги! Є необхідність обговорювати?

 

     Слово надаєтеся депутату Павловському. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Шановні   народні   депутати!    Шановний головуючий!  Я  не збирався виступати,  але відповідь пана Жарова змусила взяти слово.

 

     Закони повинні  писатися  так,  щоб   не   було   двозначних трактувань.  Отже,  вношу  таку  пропозицію.  Доопрацьовуючи інші законодавчі акті, слід усе-таки повернутися до базового закону та внести  до  нього  зміни,  оскільки саме ті протиріччя,  на які я звернув увагу,  вже завдали Україні шкоди.  Ось  дуже  конкретний приклад.  Хмельницький  завод  "Термопластавтомат"  продавав свої верстати у Польщу приблизно за 20 тисяч доларів за верстат.  Одна з комерційних фірм закупила в нього всі ці верстати і продала їх. у Польщу, тільки за демпінговими

 

     38

 

     цінами. А   потім,   оскільки   обслуговування    вона    не гарантувала,  усі  претензії  пішли  на  адресу  заводу,  який це обладнання   полякам   не   продавав.    У    результаті    завод "Термопластавтомат"  втратив  ринок.  Оце  вам  приклад того,  що хочеш,  те й робиш.  У  світі  такого  немає.  Якщо  якась  фірма виробляє якісь свої системи, прилади, то той, хто перепродує, все одно все це .  робить за погодженням із основною фірмою, яка несе відповідальність за свою марку.

 

     Якщо подавитися  базовий  закон,  то  в  ньому жодного слова немає про інтелектуальну  власність.  Сьогодні  найбільших  втрат Україна зазнає від того, що не захищена інтелектуальна власність. А це те, що в Україні є сьогодні конкурентоспроможним.

 

     Я хочу,  щоб було  задіяно  весь  інтелектуальний  потенціал нашої  Верховної  Ради  і  щоб ми разом із урядом доопрацювали ці закони.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще  бажає  виступити?  Анатолію  Андрійовичу Петренко, будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу,  земельних  ресурсів та   соціального  розвитку  села  /Слов'янський  виборчий  округ, Донецька область/.  Уважаемый председательствующий!  Я хотел  бы, чтобы  коллеги  обратили  внимание на то,  что докладчик допустил такой политический трюк вначале выступления.  Прошу депутатов  не учитывать   эту   политическую   игру,  вникнуть  в  суть  самого законопроекта и проголосовать как положено.

 

     39

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутате Пономаренко, будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  з питань   базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку регіонів  /Смілянський  виборчий   округ,   Черкаська   область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Враховуючи те, що винахідництво та  раціоналізація  в  Україні  сьогодні  знаходяться   в   стані занепаду,  а також для матеріального стимулювання вирішення цього важливого питання пропоную внести такі  доповнення:  "Винагорода, яка   не   перевищує   15   мінімальних   заробітних   плат,   не оподатковується;  винагорода,   що   перевищує   15   мінімальних заробітних   плат,   оподатковується   в  розмірі  не  більше  20 відсотків.   Винагорода   не   повинна   вхопити   до   сукупного оподатковуваного прибутку".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутате Горбатюк, будь ласка.

 

     ГОРБАТЮК М.П.  Шановний головуючий! Шановні колеги депутати! До внесеного законопроекту в мене такі зауваження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу  вибачення.  Якщо  ваш  виступ   не   з процедури, я не надаватиму слова.

 

     Будь ласка.

 

     40

 

     ГОРБАТЮК М.П.  У  виступі  депутата  Павловського  пролунало кілька  суттєвих   зауважень   по   базових   законів   у   сфері патентознавства.  На  цих  базових  законах будуються поправки до інших  законодавчих  актів.  У  свій  час  Верховною  Радою,   45 депутатами,   була  ініційована  перевірка  Держпатенту  України. Висновки цієї перевірки для нас поки що невідомі.  Крім того, рік тому   Всеукраїнська   конкуренція   з   питань   реформування  і демократизації науки в  Україні  висловила  недовіру  Держпатенту України.   Преса   рясніє   багатьма   зауваженнями  Щодо  роботи патентного відомства України.  У зв'язку  а  цим  я  пропоную  до проекту  постанови  записати:  схвалити  законопроект  у  першому читанні,  а Комісії з питань науки та  народної  освіти  доручити перевірити роботу Держпатенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     З процедури слово має депутат Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.  У мене є прохання до всіх депутатів, які будуть виступати від комісій,  не висловлювати від  імені  комісії  своє бачення  тих  чи  інших політичних проблем,  що зробив депутат на самому початку.  Я думаю,  що вся комісія так не вважає,  як  він сказав.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Переходимо до голосування.  Я прошу запросити всіх депутатів у зал для голосування.

 

     41

 

     Внесено дві  пропозиції.  Ставиться  на  голосування   перша пропозиція - прийняти в першому читанні законопроект про внесення змін і доповнень до законодавчих актів /маємо  на  увазі  дев'ять основних  позицій/ і врахувати висловлені депутатами зауваження і пропозиції. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 213. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Слухається питання про  проект  Закону  України  про  музеї. Доповідав   Яковина  Микола  Михайлович  -  виконуючий  обов'язки міністра  культури  України.  Співдоповідач   -   Косів   Михайло Васильович.

 

     ЯКОВИНА М.М.,   виконуючий   обов'язки   міністра   культури України.  Вельмишановний Олександре  Миколайовичу?  Вельмишановні народні  депутати!  Важливу роль у духовному житті кожного народу покликані відігравати музеї,  В Україні сформувалася  розгалужена мережа  різноманітних за профілем музейних закладів,  яка налічує понад 500 державних музеїв і близько 5000 музеїв,  що працюють на громадських  засадах.  Щороку  музеї приймають майже 20 мільйонів відвідувачів.  У  музейному  фонді  України  понад  10  мільйонів пам'яток   історії,  культури  та  природи,  що  мають  виняткову історичну і художню цінність і є невід'ємною  складовою  частиною світового культурного надбання.

 

     Музеї кожної країни - це візитна картка, що повідомляв світу про стан здоров'я культури та  економіки  будь-якої  нації  Музеї України демонструють як вікопомність, духовний потенціал,

 

     42

 

     закладений у народі України,  так і сумні хвороби і наслідки хвороб, якими страждало і страждає наше суспільство й економіка.

 

     Сумнозвісний залишковий   принцип   фінансування    культури поставив   музеї  на  грань  жебрацького  існування.  У  питаннях матеріальнотехнічного забезпечення музеїв, оснащення їх належними технічними засобами охорони,  використання комп'ютерної техніки і створення  на  її  базі  інформаційно-довідкових  систем  Україна значно  відстає  від  розвинутих  країн  світу.  Більшість музеїв України розташовані в  тісних,  непристосованих  приміщеннях,  це неможливо   належним   чином   організувати  збереження,  наукове вивчення  і  популяризацію  історико-культурних  цінностей,   які належать народу України.

 

     На жаль,  місцеві  органи  влади  нерідко  вольовим рішенням позбавляють музеї приміщень,  які належали їм довгі роки, причому нічого не передаючи на заміну. Величезна орендна плата, яку часто мають платити музеї за приміщення,  ставить під загрозу  саме  їх існування.

 

     Гостро стоїть  проблема  музейної  безпеки,  бо,  як відомо, останнім  часом  значно  збільшилася  кількість   пограбувань   і крадіжок  музейних  колекції.  Кілька років тому серед білого пня озброєними грабіжниками було вбито  двох  працівників  Львівської картинної  галереї,  які  стали  на захист колекції.  Убивці,  на превеликий жаль,  ще й досі на волі, а кількість викрадених речей та випадків пограбувань музеїв дедалі збільшується.

 

     Шановні депутати!     Назріла     необхідність     докорінно перебудувати, осучаснити роботу музеїв України. Проте неможливо

 

     43

 

     здійснити радикальну  реформу  музейної  справи,  не   маючи відповідної юридичної бази.

 

     Пропонований вашій  увазі  проект  Закону  про  музеї,  який повинен підвести юридичний фундамент під  діяльність  музеїв,  на нашу  думку,  повинен  стимулювати їх роботу,  піднести суспільне значення музею і музейного працівника  до  рівня,  що  відповідає вимогам реального життя європейської суверенної держави.

 

     Концептуальну основу  проекту  закону  визначає  правовий  і культурологічний аналіз ключових понять:  музейна справа, музейна діяльність, музейний фонд, музей як соціальний інститут.

 

     При підготовці  проекту  враховувалися положення відповідних міжнародно-правових документів, конвенцій та рекомендацій ЮНЕСКО, Кодексу професійної етики Міжнародної ради музеїв,  а також зміст нових законів України.  Проект визначає основні завдання, напрями і   засоби   національної   музейної  політики,  важливою  умовою реалізації якої є вдосконалення керівництва музейною галуззю.

 

     44

 

     У проекті закону вперше здійснено поділ музеїв відповідно до Форм власності.

 

     Проект визначає  повноваження  державних  органів та основні завдання,  напрями, принципи, форми і методи діяльності держави і суспільства  в  галузі  музейної справи.  Чітко визначаються межі державного втручання в музейну діяльність.

 

     Ряд статей    спрямовано    на     юридичне     забезпечення найсприятливіших   можливостей   щодо   виконання  музеями  своїх функцій.  Музейному  фонду  України  присвячено  окремий   розділ проекту  закону,  де регламентується виявлення,  облік,  охорона, зберігання, реставрація та використання культурних цінностей.

 

     У законопроекті викладено порядок і умови  створення  музеїв та   припинення   їх  діяльності,  горянок  державної  реєстрації створених музеїв, гарантується правовий захист музейних приміщень та  музейної  території.  Зокрема,  у  статті  9 передбачено,  що музейне приміщення може бути вилучено лише за умов надання  музею іншого  рівноцінного приміщення,  а спеціально побудовані музейні приміщення використовуються виключно для розміщення в них музеїв.

 

     45

 

     Останнє положення є надзвичайно важливим в умовах,  коли  на музеї  місцевого  підпорядкування  нерідко  зазіхають  комерційні структури, а законне задоволення потреб віруючих, яким повертають раніше  відібрані  культові  приміщення,  часто  відбувається без урахування необхідності забезпечення  діяльності  музеїв,  раніше вольовим  порядком  у них розміщених.  Адже музеї - не комерційні структури,  і їм потрібні пільгові умови  господарювання.  Більше того,  ми вважаємо, що від податків повинні звільнятися ті кошти, які  надаються  музеям  іншими   установами,   організаціями   та комерційними структурами.

 

     Тільки за таких умов кошти будуть надаватися музеям і будуть закладені умови для розвитку меценатства в Україні. Тим більше що пільгове оподаткування,  закладене,  наприклад,  у Законі України про Національний архівний фонд і архівні  установи.  Цим  законом архівні  установи  звільнені  від  усіх  видів  податків,  мита і зборів.

 

     Проект закону  обговорено  в  колективах  державних   музеїв України,  прорецензовано  Інститутом держави і права Національної академії наук України,  Київським інститутом  культури,  кафедрою археології  та  музеєзнавства  Київського державного університету імені Шевченка,  Українським товариством охорони пам'яток Історії та   культури  та  погоджено  з  Міністерством  юстиції  України, Міністерством  освіти,  Міністерством  економіки,   Міністерством фінансів,  Національною  комісією  з  питань повернення в Україну культурних цінностей.  Проект підтримала Комісія  Верховної  Ради України з питань культури і духовності.  Прохання схвалити його в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     46

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  є  запитання,  будь   ласка,   запишіться. Висвітіть   прізвища   на   табло.  Мішура,  Яворівський,  Чиж... Відводимо на запитання 10 хвилин. Депутате Мішура, будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д.,  секретар  Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації /Центральний виборчий округ,  Кіровоградська область/. Шановний доповідачу!  Я вважаю,  що такий закон потрібний. І його проект треба приймати в першому читанні.

 

     У мене є до вас таке запитання.  Ми приймаємо  закон  не  на один день, а на перспективу. Як ви дивитеся на те, щоб у статті 9 ми записали останнім таке речення:  діти  користуються  послугами музеїв  усіх форм власності безплатно?  Це є в усіх демократичних країнах.

 

     ЯКОВИНА М.М. Я згоден. Така практика частково запроваджена в деяких  музеях України.  Більше того,  рішеннями місцевих органів влади введено один день, коли музеї можна відвідувати безплатно.

 

     МІШУРА В.Д. Тобто ви врахуєте мою пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Яворівський, будь ласка.

 

     ЯВОРІВСШИЙ В.О.,  голова підкомісії Комісії  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   /Світловодський   виборчий    округ, Кіровоградська  область/.  Демократична партія України.  Шановний доповідачу!

 

     47

 

     Нині така ситуація,  що,  я думаю,  самі музейні  працівники незабаром можуть стати унікальними музейними експонатами з огляду на  їхню  заробітну  плату.  Яка  нині  середня  заробітна  плата музейного працівника? Це перше запитання.

 

     Друге. Історія, про яку говорили десь рік тому, -це спалення меморіальної хати Тараса Григоровича Шевченка.  Сьогодні  про  це абсолютно забуто.  Ви як заступник міністра і сьогодні виконуючий його обов'язки скажіть: чим закінчилося це розслідування? І як ви дивитеся  на  те,  щоби  створити музей Верховної Ради,  можливо, навіть із діючими експонатами?

 

     ЯКОВИНА М.М.  Я почну відповідати  з  останнього  запитання. Думаю,  що створювати музей Верховної Ради - це компетенція самої Верховної Ради.

 

     Що стосується спалення хати батьків Тараса  Шевченка.  Я  за браком  часу  не навів сумного переліку тих втрат,  котрі ми мали останніми роками. До речі, ці втрати будуть множитись, якщо ми не підведемо  під  діяльність  музеїв  юридичну основу,  якщо в тому числі не приймемо і цей закон.

 

     І щодо злочину,  що стався у Львівській картинній галереї, і щодо   опалення   хати  Шевченка,  і  щодо  викрадення  козацьких клейнодів із  Переяслава-Хмельницького  музею  та  кількох  інших злочинів - злочинців установити не вдалося.

 

     Стосовно заробітної   плати.   Це   запитання  було  першим. Вибачте,  можливо,  я наведу дуже грубий приклад. Я не називатиму музею,  якого  це стосується.  Напевно,  це біда всіх краєзнавчих музеїв. Директор одного з краєзнавчих музеїв Лівобережної України поскаржився, що його платня значно менша ніж,

 

     48

 

     наприклад, витрати,  які передбачені на утримання службового собаки по охороні музею. Ось яка прикра ситуація.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Чиж, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С. Соціалістична фракція. Пане Яковина! Хотілося б вас запитати, що, на вашу думку, реально зміниться в музейній справі, в її матеріальному,  фінансовому забезпеченні з прийняттям  цього закону?  Адже  є  навіть випадки /їх дуже багато/ коли вже готові проекти,  скажімо,  у моєму місті Хмельницькому,  а десятки років питання музеїв не вирішується. Це перше запитання.

 

     Друге. Наскільки   цей  закон  захищатиме  від  чиновницьких волюнтаризму,  а тому числі і людей  ваших  поглядів?  Наприклад, зазіхання на музей Миколи Островського у Шепетивці.

 

     Тільки тому,  що це стосується Миколи Островського, хоча цей музей  занесений  до  каталогу  ЮНЕСКО,  цілі  розділи   музейних експонатів   викидаються.  Нещодавно  мені  довелося  побувати  в Тернополі.  Можна вважати музейними кімнати,  які є у  військовій частині,  де  ми  побували.  Все  там  є /дивізія створена в 1942 році/, але своєї біографії немає. Чи це йдуть вказівки чиновників від культури? Дякую за відповідь.

 

     ЯКОВИНА М.М.   Я   сподіваюся,  що  прийняття  цього  закону кардинально поліпшить стан справ.  Але це не відбудеться протягом найближчого  року  чи  кількох  років,  оскільки  для  реалізації окремих статей будуть потрібні додаткові кошти.  Проте ми  більше втратимо, якщо зараз не передбачимо цієї досить

 

     49

 

     тривалої роботи вже в найближчому майбутньому.  Зрештою,  це питання виходить за межі компетенції  Міністерства  культури.  Це дієвість  тих  нормативних  актів,  тих  законів,  котрі  приймає Верховна Рада. Вибачте, я не смію зараз тут це коментувати.

 

     Щодо захисту  від  волюнтаризму.  У  кількох  статтях   /ви, напевно,  в цьому переконалися/ пропонується встановлення чіткого механізму передовсім захисту експонатів  від  знищення  незалежно від  якихось  ідеологічних  міркувань.  Жодна пам'ятка не повинна знищуватися.  Більше   того,   передбачено   право   держави   на першочергове  придбання тих колекцій,  котрі ліквідуються.  Коли, наприклад,  ліквідується громадський музей чи розпродується якась приватна колекція.

 

     Стосовно того волюнтаризму,  котрий ви згадуєте, -щодо музею Миколи Островського.  На жаль,  ви трохи помилилися.  До  реєстру всесвітньої культурної та природної спадщини внесено два об'єктів з України.  Це Софія Київська  та  Києво-Печерська  Лавра.  Маємо надію, що ми зможемо занести до цього реєстру більше об'єктів. Що ж стосується загрози існування різних музеїв то вона виникає,  до речі,  не обов'язково через ідеологічні міркування.  Вона виникає через брак коштів на утримання цих  музеїв.  Для  прикладу  можна навести шкільні музеї. Подібні приклади є, до речі, і в близькому зарубіжжі.

 

     В одному з останніх фільмів білоруської письменниці Світлани Олексієвим   є   епізод.   Ветеран  прийшов  до  шкільного  музею подивитися,  де ж його нагороди,  але на дверях побачив  табличку малого   підприємства.   Я  думаю,  що  в  Білорусі  також  не  з ідеологічних міркувань  припинили  існування  деякі  музеї.  Наша економічна округа тому виною.

 

     50

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Вноситься пропозиція всетаки довести питання до логічного завершення сьогодні,  а,  вже потім зробимо перерву. Немає інших думок? Без співдоповіді?

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  прийняти  даний  проект закону в першому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Шановні колеги!  Депутат  Байрак   вносив   пропозицію   /ми проголосували  її  /доповнити  наш  порядок  денний  питанням про організацію  дитячих  новорічних  та  різдвяних  свят.  Є  проект постанови. Я ставлю його на голосування.

 

     Я прошу вибачення, зніміть, будь ласка, голосування. Слово з процедури має депутат Яворівський.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.   Шановні   колеги!   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Це  дуже важливо.  Ми хочемо,  щоб прийняття цього документа мало якийсь певний агітаційний характер.  А тому я дуже прошу зачитати його зараз, щоб знали про що йдеться, і звернутися до  бізнесменів,  до  всіх,  хто  може  допомогти  нам  нормально провести   різдвяні   свята,  щоб  це  було  зрозуміло  всім.  Ми підтримуємо проект, але зачитайте, будь ласка, його.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Байрак вносив пропозицію,  яку я міг би зачитати.  Але я хотів би, щоб саме від вас її почули наші виборці. Будь ласка.

 

     51

 

     БАЙРАК М.В.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань охорони  здоров'я,  материнства і дитинства /Баглійський виборчий округ,  Дніпропетровська  область/.  Шановні  колеги,  дякую   за підтримку.  Я  зачитаю проект постанови,  який вноситься Комісією Верховної  Ради  з  питань  охорони   здоров'я,   материнства   і дитинства.

 

     "Постанова Верховної Ради про організацію дитячих новорічних та різдвяних свят.

 

     Наближається найчудовіша  пора  для  дітей  -  новорічні  та різдвяні  свята.  Але економічні та соціальні негаразди в Україні суттєво наклалися на соціально-культурні установи, які тепер не в змозі самостійно,  без допомоги,  організувати проведення дитячих вистав, забезпечити їх дарунками.

 

     Враховуючи, що виховання дітей,  їх відпочинок - національна загальнодержавна справа, Верховна Рада України постановляє :

 

     1. Запропонувати    Кабінету    Міністрів,    міністерствам, відомствам,  місцевим Радам,  підприємствам усіх форм  власності, профспілкам,  релігійним общинам, фондам, підприємцям вишукати та внести  кошти  на   позабюджетні   рахунки   місцевих   Рад   або безпосередньо   на  рахунки  культурних,  спортивних  та  дитячих установ для цільового використання в організації дитячих свят.  З цією  метою  можлива  передача за свій рахунок як дарунок товарів народного споживання.

 

     2. Обласним Радам народних депутатів  подати  в  секретаріат Комісії  Верховної  Ради  України  у  справах  охорони  здоров'я, материнства та дитинства до 10 лютого інформацію  щодо  виконання даної постанови згідно з додатком".

 

     А від  себе  додам  таке.  Цей проект можна було б зробити у вигляді звернення до нації, до людей. Але для того щоб ми з

 

     52

 

     вами не  мали  тут  вигляд  людей,  які  не  спроможні  щось зробити,  пропонується  прийняти постанову.  А для контролю за її виконанням в додаток, котрий ви маєте. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     На ваш  розгляд  вносяться   суто   редакційні   зауваження. Зокрема,  у пункті 1 перед словами "місцевим Радам" слід, мабуть, додати:  "Автономній Республіці  Крим,  міським  Радам  Києва  та Севастополя".  У  пункті  2  це теж потрібно врахувати.  Я маю на увазі,  що ми врахуємо доповнення,  доопрацюємо, а завтра внесемо проект на голосування. Так?

 

     Будь ласка.

 

     НАЙДА ГЛ. Фракция "Коммунисты Украины". Все правильно, никто не выступает против детей.  Все мы  проголосуем  за  этот  проект единогласно.  Но  у  меня  есть  предложение  - добавить пункт 3. Никто,  ни один бизнесмен, ни одна госорганизация сегодня не даст денет,  если  мы не освободим от налогов эту подачку нашим детям. Поэтому давайте внесем пункт 3,  которым освободим от налогов эти суммы.

 

     53

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю,  за  півдня нічого не зміниться,  якщо ми цей проект  доопрацюємо,  врахувавши  зауваження  та  пропозиції, відредагуємо його і роздамо вам завтра. Прийняти за основу?

 

     Ставлю на  голосування пропозицію прийняти проект за основу. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Ми не  встигли  розглянути  питання,  які   запланували   на сьогодні, у тому числі й "Різне".

 

     54

 

     Враховуючи, що  й  на  минулому  тижні  ми не виділили на це часу,  хотів би, щоб сьогодні ми відвели 30-40 хвилин на "Різне". Немає і нішах думок?

 

     Прощ проголосувати пропозицію про те, щоб відвести 30 хвилин на "Різне".

 

     "За" - 107.

 

     Півгодини відводимо на "Різне".  Вистачить часу і в комісіях попрацювати.

 

     Депутате Моісеєнко,  будь  ласка.  Я зачитуватиму,  у мене є список.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України   з  питань  державного  будівництва,  діяльності  Рад  і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий  округ,  Донецька область/.  Дорогие  товарищи!  Мною  получен ответ на депутатский запрос по поводу событий,  происшедших 7 ноября в городе Киеве. И 15  депутатов  тоже обращались с таким запросом.  Согласно статье 6.3.3.  Регламента  я  обратился   к   председательствующему   на заседании,   чтобы  огласить  ответ  Генеральной  прокуратуры.  Я благодарю за представленную мне возможность.

 

     "Генеральною прокуратурою  України  розглянуто  депутатський запит   групи   народних   депутатів,  оголошенні!  на  засіданні Верховної Ради України 11 листопада 1994 року, стосовно подій, що сталися  під час проведення 7 листопада 1994 року масових заходів у місті Києві. Повідомляю, що 10 листопада 1994 року прокуратурою міста  Києва  порушено  кримінальну  справу за фактом організації групових дій, що порушили громадський порядок /стаття 187(3)/, та опору  працівникам  міліції  під час виконання ними обов'язків по схороні  громадського  порядку  /частина  друга   статті   188(1) Кримінального

 

     55

 

     кодексу України/,  які  відбулися  7 листопада цього року на вулиці Хрещатик у місті Києві під час проведення  демонстрації  з нагоди річниці Жовтневої революції.

 

     Справа знаходиться в провадженні прокуратури Старокиївського району,  і  для  її  розслідування  створена  слідча  група,  лід слідства контролюється Генеральною прокуратурою країни.

 

     З повагою заступник Генерального прокурора Мельник".

 

     Учитывая то    что    уголовное    дело    касается   группы депутатов-националистов во главе  с  Чорновилом,  Танюком  и  так далее,  прошу дать протокольное поручение Генеральной прокуратуры еженедельно информировать депутатов  о  ходе  рассмотрения  дела. Считаю это важным политическим моментом.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  /Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!

 

     У зв'язку з тим що цей запит,  з яким звертався наш  колега, пролунав  перед  закриттям  пленарного засідання,  то я вважаю за доречно зробити певні спростувала.  Ми мели,  в с і підстави  для того,  щоб  скорботний хід на Хрещатику відбувся,  бо була вчасно подана заявка до відповідних організацій і було підтвердження  на наш  право.  Потім  його  чомусь переглянули під ретельним тиском певних сил.

 

     Я хотів  би   запропонувати   інше.   Або   ми   не   будемо перетворювати    "різне"   на   арену   політичної   боротьби   і розглядатимемо соціальні проблеми, які кожний з депутатів повинен тут оприлюднювати, або ми будемо весь час вести тут діалог.

 

     56

 

     У такому випадку,  Олександре Миколайовичу,  від імені групи "Державність" і як учасник цього скорботного ходу я  звертаюся  з депутатським  запитом до Генеральної прокуратури України стосовно притягнення  до  судової   відповідальності   представників   тих антидержавних сил,  які йшли з символікою неіснуючої держави, які закликали   до    повалення    існуючого    ладу,    які    несли антипрезидентські, антидержавні гасла, і серед них передовсім був ваш вождь, шановні, Петро Миколайович Симоненко.

 

     І, зокрема,  хотів би,  щоб була порушена кримінальна справа щодо  антидержавних  дій,  що  були  вчені  7 листопада у столиці України.

 

     Тепер я б хоті в,  користуючись нагодою, виступити з приводу іншого  питання.  Олександре  Миколайовичу  і  шановні колеги!  Є справи невідкладні.  Якщо ми не розберемося з податками,  якщо  в ціновій політиці не наведемо ладу,  то будемо мати вічну проблему з Україні. Ви знаєте, яка сьогодні закупівельна ціна одного літра молока? Чотири-п'ять тисяч. Скільки ми витрачаємо бензину на один літр молока?  Порахуйте.  І порахуйте,  скільки коштує один  літр олії.  Сьогодні олія скуплена дочиста,  і вже, мабуть, закуплений майбутній урожай голландсько-українською фірмою,  яка  переробляє цю сировину в Україні і продає за світовими цінами. /Шум у залі/.

 

     Мені здається, що тут, з цієї трибуни, треба кричати про те, що чиниться в Україні у  сфері  продовольчій,  у  промисловці.  А постійно  порушуються  інші  проблеми.  Але  якщо  мова  йде  про політичні проблеми,  то  я  хетів  би  почути  від  вас,  шановні комуністи,  чому  ви не заявляєте про той кричущий факт порушення прав людини і прав нації,  яке є на території  колишнього  Союзу? Розстрілюють парламент Чечні,  йде відверта ескалація війни проти того народу невеликого. Аби вона не перекинулася в Україну,

 

     57

 

     я прошу вас вчасно зреагувати на це. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.С.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з  питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку  регіонів   /Заводський   виборчий   округ,   Запорізька область/.  Александр  Николаевич  обращаюсь к вам и к президиуму. Проведение "Разного" на сегодняшний день очень важный  фактор,  а мы этот вопрос все время отбрасываем.

 

     А сейчас - по сути. Мы в этом зале много говорили о том, что из бюджета нужно направить ассигнование для повышения  заработной платы   учителям,   работникам   здравоохранения.   Но  этого  не произойдет только  по  одной  причине.  На  сегодняшний  день  ни правительством, ни структурами Президента не рассматривается один из основных вопросов,  который  должен  дать  толчок  для  работы промышленности, -индексация оборотных средств.

 

     Мое обращение  -  к  Премьер-министру  Засолу  и  Президенту Кучме.  Авторитет  любого  лидера,   в   первую   очередь   главы государства,  зависит  от  того,  как его слова соотносятся с его действиями.

 

     Выступая здесь,   Президент   в   своем   докладе    "Шляхом радикальних    економічних   реформ"   определил   стратегическое направление развития  нашего  государства.  В  главе  "Перебудова відносин  власності"  конкретно говорится:  "Стрижневим завданням нової економічної політики Президента  України  буде  утвердження ринкової  багатоукладної /змішаної/ економіки".  Безусловно,  это должно способствовать развитию государства.

 

     На сегодняшний  день  происходит  все  на  оборот.   Первое. Изменения в статье 19 Закона о предприятиях, о которой я говорил, руководством  государства  с  правительством  не   отменены.   На сегодняшний день в

 

     58

 

     неравных условиях    работают    предприятия   разных   форм собственности.   Не   является   ли   это   путем   подталкивания государственных   структур   к   тому,   чтобы   изменить   формы собственности,  к тому,  чтобы избавиться от  бремени  своего  же государства?

 

     Второе -  индексация  оборотных средств.  Это один из камней преткновения  в  развитии  нашей   экономики.   Не   будет   этой индексации, не будут решены социальные вопросы.

 

     Я обращаюсь  к  Премьер-министру,  обращаюсь  к  Президенту: дайте конкретный ответ на затронутые мною вопросы,  так  как  это связано   с   остановкой  работы  предприятий  промышленности.  В конечном итоге никакие подачки извне нам не помогут.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Кириченко,   будь   ласка.   За   ним виступатиме депутат Смірнов.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СЕД /Лохвицький виборчий  округ, Полтавська область/.  Соціалістична фракція.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Нещодавно ми затвердили склад  Конституційної  комісії,  і  вона позавчора розпочала свою роботу.  Я  сподівайся,  що  так   і   буде:   основні   позиції, фундаментальні  засади  майбутнього  Основного  Закону України ми вирішуватимемо    на    всеукраїнському    референдумі,     тобто найдемократичнішим шляхом. А я думаю, що ми всі намагаємося діяти і творити державу демократичним правовим шляхом.

 

     59

 

     До основних  позицій  майбутньої  Конституції,  крім   форми держави  та  форми  суспільного  устрою,  відносяться  і державні символи.  Пригадайте:  майже три роки тому,  коли  Верховна  Рада минулого  скликання  затверджувала  державну  символіку,  то були застереження, що це тимчасово, .до ці символи будуть переглянуті, доповнені і таке інше.  Зокрема,  малося на увазі, що комісія, до складу якої входили й  поети,  створить  новий  текст  гімну,  що тризуб  -  це  так званий малий герб,  а великий,  так би мовити, головний герб буде затверджено  пізніше.  Але  мене  як  народною депутата  та  громадянина  і  багатьох моїх виборців /маю з цього приводу багато листів,  дзвінків,  телеграм, звернень/ обурює, що ті  обіцянки  так  і  на  бум  виконані.  І депутати попереднього скликання,  і керівництво держави  після  затвердження  державних символів /до речі, не конституційною більшістю/діяли за принципом

- заховати як страус-голову в пісок і чекати,  що час мине і люди забудуть про дані обіцянки.

 

     До чого  я веду?  До того,  що для підготовки до референдуму потрібно  провести  велику  організаційну  роботу,  яка  потребує тривалого часу,  мабуть, не одного місяця. І ця робота повинна не відставати від конституційного процесу, який розпочався.

 

     Тому вношу пропозицію: протокольно доручити Комісії з питань державного  будівництва,  діяльності  Рад  і самоврядування,  як; очолює депутат Степенко,  підготувати проект постанови  Верховної Рада  про  оголошення  всеукраїнського  конкурсу  не проект Герба України  Державного  гімну  України  /музика  і  текст/,  прапора України  і  внести  їх  на  розгляд Верховної Ради Згідно з чиною Конституцією це  право  лише  Верховної  Ради.  Ці  Конституційна комісія,  ні  виконавча  чи  судова влада не мають право приймати таке  рішення.  Я  маю  на  увазі  організацію   позаукраїнського референдуму.

 

     60

 

     Тому давайте  не гаяти часу.  Для проведення такого конкурсу потрібно створити  відповідну  комісію.  Як  народний  депутат  я готовий працювати в ній. Прошу це врахувати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Смірнов, будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю  і  корупцією  /Тульчинський виборчий округ,  Вінницька область/.  Спілка українського народу. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Депутатський запит Голові Верховної Ради і Президенту.

 

     19 січня  1994  року біля села Голубівка Жмеринського району вінницької області сталася сутичка румунських жандармів із групою партизан,  які  рухалися  з-під Вінниці до Могилева-Подільського. Сутичка була нетривалою і закінчилася тим,  що з обох сторін буде вбито  і  поранено декілька чоловік.  Партизани продовжили рух на південний схід, а жандарми повернулися до осідку.

 

     Наступного дня,  20 січня 1944 року,  до Голубівки увірвався румунський   каральний   загін  кількістю  близько  200  чоловік. Румунські жандарми повиганяли з хат мешканців  села,  серед  яких переважно  були  діти  і люди похилого віку,  вивели їх за село і розстріляли з трьох кулеметів. Жертвами стали і кілька чоловік із сусідніх сіл,  які випадково опинялися біля Голубівки.  Поранених жандарми  добили  пострілами  з  гвинтівок  та  багнетами.  Після екзекуції каральний загін повернувся до села, спалив усі будівлі, навіть ті, в яких залишилися прикуті хворобою до ліжок люди.

 

     З певних причин  цю  трагедію  замовчували,  власне,  аж  до сьогодні. Родичі загиблих просять Верховну Раду України і

 

     61

 

     Президента поставити   перед   урядом   Румунії  вимогу  про відшкодування збитків, завданих спаленням села, і про компенсацію родинам  загиблих,  а також сприяти увічненню пам'яті жертв цього злочину.

 

     Перелік розстріляних мешканців села Голубівки  та  мешканців інших сіл додається.

 

     Хочу сказати,   що   дані  про  загиблих  зібрані  мешканцем Жмеринки Шаблинським Степаном Яковичем. Гадаю, що вирішення цього питання  чи  навіть  сама  його  постановка  перед урядом Румунії матиме, крім морального, ще й неабияке політичне значення.

 

     І ще одне.  Не треба нікого агітувати,  всі  знають  про  ту ситуацію,   яка   склалася   в  країні  з  постачанням  населення медикаментами. На наших очах сформувалася нова мафія, Медикаменти крадуть по всьому шляху їх проходження - зверху донизу. Я не хочу багате говорити з цього приводу.  Всі  усе  прекрасно  розуміють. Прошу   дати   доручення  відповідним  комісіям  Верховної  Ради, насамперед  правничим,  у  найкоротший  термін,  навіть  негайно, розробити   проекти   законів,   які   категорично  забороняли  б спекуляцію,  торгівлю медикаментами недержавними установами. Слід ввести  кримінальне  покарання,  найсуворіші санкції за порушення цих законів аж до тюремного ув'язнення на  термін  від  5  до  10 років.

 

     Дякую.

 

     62

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кожушко, будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М.  голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і    зв'язку /Ясинуватський   виборчий  округ,  Донецька  область/.  Уважаемые коллеги!  Как  вы  знаете,  в  Киеве   состоялся   первый   съезд железнодорожников.     Мне     поручено     зачитать    обращение железнодорожников к Верховному Совету.

 

     "Шановні народні   депутати!   З'їзд   залізняків   України, обговоривши   соціальноекономічний  стан  галузі,  відзначає,  що залізничний  транспорт  знаходиться   в   дуже   важкому   стані. Надзвичайно   гостро   відчувається   нестача   рухомого  складу, матеріалів покриття колії,  запасних частин, палива, в тому числі для  побутових  потреб,  та  іншого.  Різко  впав життєвий рівень працівників  галузі.  За  підсумками   серпня   нинішнього   року залізничники  знаходилися  на  23-му місці за рішенням заробітної плати і на  26-му  -  за  рівнем  надходжень,  що  не  відповідає інтенсивності та складності їх праці.

 

     З'їзд наполягає   на  вирішені  таких  питань  та  прийнятті парламентом відповідних законодавчих актів.

 

     Перше. Якнайшвидше прийняти Закон  України  про  залізничний транспорт з урахуванням пропозицій і зауважень залізничників.

 

     Друге. Передбачити  в  законі про залізничний транспорт та в законодавстві про вирішення  колективних  трудових  спорів  право залізничників на страйк.

 

     Третє. Вивести  залізничний транспорт зі складу Міністерства транспорту України та утворити Міністерство шляхів сполучень  або залізничну державну компанію.

 

     63

 

     Четверте. Затверджуючи державний бюджет на 1995 рік,  на  наступні  роїш,  передбачати   виділення   коштів, необхідних для технічного переозброєння залізничного транспорту.

 

     П'яте. Поширити  на  залізничників  дію  Закону  України про державну службу, надавши їм статус державного службовця.

 

     Шосте. Звільнити підприємства залізничного  транспорту  він, податків на добавлену вартість та за користування землею.

 

     Сьоме. Встановити   для  залізничних  відділків  підприємств залізничного  транспорту  оподаткування  не  на  доходи,   я   на прибуток.

 

     Восьме. Зменшити  відсоток відрахувань від прибутку в бюджет па сумі!,  необхідні для  утримання  об'єктів  охорони  здоров'я, дошкільних дитячих установ, закладів культури та сперту.

 

     Дев'яте. Затвердити розмір мінімальної заробітної плати, яка була б не нижчою від прожиткового мінімуму.

 

     Десяте. Звести  помісячну  індексацію  заробітної  плати   у зв'язку зі зростанням цін.

 

     З'їзд залізничників сподівається, що Верховна Рада України з розумінням поставиться до наших вимог і прийме  такі  законодавчі акти,  які  будуть  сприяти  відродженню  та  подальшому розвитку залізниць і України в цілому. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової інформації /Індустріальний

 

     64

 

     виборчий округ,  Харківська область/.  Сегодня в  этом  зале через  микрофон  на  всю  Украину  прозвучала весьма сомнительная информация  о  том,  что,  "російські  ракети   перенацілені   на Україну",  Я постарался... / Шум у залі/. Меня перебивает депутат Мовчан, он кричит на весь зал. Ведите себя, пожалуйста, прилично.

 

     Я проверил источник этой информации... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення, одну хвилинку.

 

     Ви що  мене  пригонили і розповідали,  як під час канікул /я прошу вибачення,  це для розрядки/ були на Сумщині і  бачити,  як вирощує  кукурудзу  асоціація  "Земля  і  люди".  І  мені кажуть: Олександре Миколайовичу,  ти мій рідний  брат.  Учора  дивлюся  - голосує проти...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це мова про депутата Мовчана...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вже не знаю..  Ну якщо вже Мовчана колгоспники переагітували... Голосує ж проти.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Сейчас на трибуне депутат Алексеев. Прошу меня не перебивать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г,  Итак, за короткое время я постарался выяснить источник  этой  информации.  Оказалось,  что  в  этом  зале  была тиражирована еще весенняя "утка" "Універсальної

 

     65

 

     газети". В  этой  газете  с посылкой на совершенно анонимную информацию было сообщено о нацеливании этих ракет.

 

     Хочу напомнить,  что подобная метода уже  была  использована осенью  1991  года  для взвинчивания предвыборной истерии.  Тогда тоже заявили,  что российские ракеты перенаселены.  Авторы "утки" сняли  с этого пропагандистский "навар",  а потом оказались,  что все это - неправда.

 

     Я призываю   коллег   депутатов   все-таки   уважать   наших избирателей  и  не  кормить  их  через эти микрофоны неоднократно пережеванной и неоднократно переваренной пропагандисткой жвачкой.

 

     Хочу сказать еще вот о чем. Мы должны соблюсти формальности. Есть  депутатский  запрос  в  связи  с  информацией о нацеливании ракет.  Это очень серьезный вопрос.  Большинство не  сомневается, конечно,  что  это  очередная  "утка".  Но  тем  не менее я прошу председательствующему дать  протокольное  поручение  Комиссии  по вопросам   обороны  и  государственной  безопасности  и  Комиссии законодательного обеспечения свободы  слова  и  средств  массовой информации,  чтобы  они  пробели расследование.  Если это правда, пусть Комиссия по вопросам обороны и государственной безопасности предпримет  необходимые меры.  Если это неправда,  пусть Комиссия законодательного обеспечения свободы слова - и  средств  массовой информации  привлечет эту газету,  а также тех,  чьим органом она является, к ответственности за тиражирование лжи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Костицький.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Шановний головуючий! Шановні депутати!

 

     66

 

     Економічна ситуація в  Україні  залишається  дуже  складною. Думаю,  одним  із  шляхів подолання економічної кризи є подолання політичного протистояння. Я не хочу ще раз закликати до прийняття рішення  про мораторій на політикоідеологічні дискусії,  яке було відкинуто вже після двох голосувань /ймовірно,  що і з порушенням Регламенту/. Я хочу внести на розгляд іншу пропозицію - підписати громадянський договір про  політичний  нейтралітет  і  суб'єктами цього   договору  визначити  керівників  політичних  партій,  які представлені в парламенті, Президента та Голову Верховної Ради.

 

     Ще одна пропозиція. Я схильний думати, що політичні дискусії треба перевести в інтелектуальну,  конструктивну сферу.  І думаю, що тут добрим прикладом послугує Християнська демократична партія України,  яка  спочатку  підготувала  концепцію,  а  тепер проект Конституції України,  який незабаром буде винесено на  всенародне обговорення.

 

     Хочу попросити   головуючого   дати   відповідне   доручення Секретаріату   організувати    консультації    між    керівниками парламентських  фракцій  з  приводу ймовірності підписання такого договору.

 

     Дякую.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Депутатська група  "Державність".  Шановні депутати!  Хочу  привернути  вашу  увагу  до  проблеми так званих остарбайтерів,  тих, які під час німецької окупації були насильно вивезені   до   Німеччини   для  примусових  робіт.  Ця  проблема торкається не тільки мого виборчого округу,  не  тільки  Західної України, але й усієї України.

 

     67

 

     Чинним законодавством   цій   категорії   громадян   України надаються певні пільга.  Зокрема,  згідно з  Законом  про  статус ветеранів   війни   вони  одержують  статус  ветерана  війни,  їм встановлюється відповідне збільшення пенсій.  Однак  частина  цих остарбайтерів піддасться дискримінації. Ідеться про тих, які нині проживають в Україні,  але до Німеччини були забрані з  території іншої  держави,  зокрема  Польщі.  Вони  двічі  зазнали репресій. Уперше - коли були погнані до Німеччини на  примусові  роботи,  і вдруге  -  коли  були  насильно переселені з етнічних українських земель Лемківщини, Надсяння, Перемишлянщини на території УРСР.

 

     Звертався до відповідних комісій. Статтю 9 Закону про статус ветеранів  війни треба змінити так,  щоб і ця група остарбайтерів могла  одержати  компенсацію.  Тим  більше  що   відповідальність стосовно  них  взяла  на  себе  навіть  і  нинішня  Німеччина.  Є чотиристороння  угода   між   Республікою   Білорусь,   Українок, Російською  федерацією  і  Федеративною  Республікою  Німеччиною, згідно з якою остарбайтери чи їх прямі спадкоємці мають  одержати компенсацію у розмірі 460 і більше дойчмарок на одну особу.

 

     Ці ж  остарбайтери  були у мене в окрузі на прийомі і задали мені запитання,  яке я хочу переадресувати вам, шановні депутати. Чому  вони  одержують грошову компенсацію від нинішньої Німеччини за  свою  рабську  працю  у  колишній  фашистській  Німеччині,  а вестарбайтери   -   сталінські  політв'язні  з  України  за  свою багаторічну каторжну працю на новобудовах  і  шахтах  Норильська, Інти,   Воркути,   Колими,   Комсомольська-на-Амурі,  Находки  та багатьох інших не одержують такої компенсації від

 

     68

 

     Російської Федерації  -  держави  спадкоємиці  РР4СР  і   не одержують   компенсації  за  свою  каторжну  працю  в  Караганді, Джезказгані,  Теміртау  від  Казахстану  -  держави   спадкоємиці Казахської РСР?

 

     Ідеться про тих політв'язнів,  які нині реабілітовані, тобто визнано,  що вони були  засуджені  невинно.  Отже,  за  безплатну каторжну  працю  і  втрачене здоров'я вони мають отримати від тих держав відповідну компенсацію.

 

     Я звертаюся до Міністерства закордонних справ і  до  Комісії Верховної  Ради  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД - прошу вважати це як мій  депутатський  запит  -  ініціювати  відповідні міждержавні  угоди  між  Україною  та  іншими  державами  СНД про компенсацію   за   примусові   роботи   подібно    до    згаданої чотиристоронньої  угоди  між  Німеччиною,  Україною,  Білоруссю і Росією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності Рад і самоврядування /Кролевецький  виборчий  округ,  Сумська   область/,   Олександре Михайловичу! Дорогі депутати! Дозвольте мені використати свій час для  звернення  до  своїх  виборців,  до  виборців  Конотопського виборчого  округу 346.  У цьому окрузі 4 грудня повинні відбутися вибори.  Я сьогодні говорив про це вранці,  а зараз,  оскільки  в засобах  масової  інформації  пройшла плітка,  хочу пояснити,  що вибори не зупиняються.  Я пояснію депутатам,  виборцям,  що це не повторне  голосування.  Вибори  в цьому окрузі відбудуться перший раз замість  депутата,  який  вибув.  Дозвольте  мені  від  імені депутатів

 

     69

 

     Верховної Ради звернутися до виборців з проханням,  щоб вони прийняли на вибори і віддали свій  голос.  Досить  нам  витрачати державні кошти.  Тим більше що тепер ми всі зрозуміли,  як нам не вистачає  спеціалістів.  У  цьому  окрузі  балотується   Вітренко Наталія  Михайлівна,  доктор  економічних  наук.  Як  її  нам  не вистачає!

 

     Я звертався до виборців  з  проханням  прийти  на  вибори  і віддати  свій  голос  на  підтримку Наталії Михайлівни.  Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації  Фастівський  виборчий   округ,   Київська   область/. Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  Я хотів у своєму виступі торкнутися Постанови Кабінету  Міністрів  України  від  3 січня  1994  року  про  розрахуй  за природний газ підприємствами Міністерства  промисловості  та   Міністерства   машинобудування, військово-промислового  комплексу  і конверсії в 1994 році.  Суть постанови полягав в тому,  щоб зобов'язати підприємства цих  двох міністерств   розраховуватися  за  газ  в  інвалюті.  Причому  їм нав'язувалися конкретні посередники,  які  проводіть  конвертацію валют.  Оскільки ми вже прийняли рішення щодо постанови N 733, де принципово домовилися,  що єдиним платіжним  балансом  в  Україні будуть наші національні гроші,  то ця постанова нині є абсолютним анахронізмом і стримує нашу економіку.

 

     Наприклад, великому  фастівському   підприємству   "Червоний Жовтень"  після  цих  тих  званих посередницьких послуг закупівля однієї тисячі кубометрів газу обходиться більш як у 5,5 мільйона

 

     70

 

     карбованців, що  майже  на  2  мільйони  більше,   ніж   для підприємств  інших  галузей.  Очевидно,  що це стосується не лише цього заводу, а дуже багатьох підприємств, які так само потрапили у  невигідне  становище порівняно з багатьма підприємствами інших галузей, які належать до інших міністерств. Так само, скажімо, як і  завод  "Червоний  Жовтень",  ми  угроблюємо дуже багато цінних виробництв,  наприклад   виробництво   емалевого   обладнання   з кислотостійкою емаллю для агресивного середовища. Якщо зараз буде нами загублено вкрай необхідне виробництво,  то щоб  потім  знову його налагодити, потребуватимуться вже не мільйони, а мільярда.

 

     Прошу вважати  це як депутатський запит і розглянути питання про невідкладне висування цієї постанови, яка зараз втратила свою суть.

 

     І оскільки  в  мене  залишається трохи часу,  хочу сказати з приводу  питання,  яке  було  порушено  одним  з  депутатів,  які виступали сьогодні, а саме з приводу нашої національної символіки

- прапора і гімну.

 

     Я не кочу бути категоричним,  але просив би не піднімати  ці питання. Ми повинні всі затямити, що національна символіка ніколи не приймається шляхом творення, вона нам дається. І пам'ятати про те,  що  і  наш  сьогоднішній  гімн,  і  мав  сьогоднішній прапор з'явилися на світ ще тоді,  холи не було наших дідів і  прадідів. Якраз  сьогодні  замість  цього  нам  треба думати про те,  щоб у нашому суспільстві настала хоч якась злагода,  щоб ми могли вийти з цієї економічної прірви.

 

     Дякую за увагу.

 

     71

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,    директор   Міжнародної   шкоди   україністики Національної академії наук України  /Стрийський  виборчий  округ, Львівська область/.  Олександре Миколайовичу!  Я хотів би, щоб ми дали протокольне доручення Укрексімбанку і Кабінету  Міністрів  з приводу    рахунків    наших    громадян,   які   вони   мали   в Зовнішекономбанку.  Де також  стосується  аліментів  і  пенсій  а Росії.  Треба негайно подбати про те, щоб зрушити це дуже важливе питання а місця.  І я думаю,  що було  б  дуже  добре  дати  таке протокольне  доручення.  Це стосується також і долі трипроцентних облігацій українських громадян.

 

     72

 

     Ми вчора порушили також питання про надання статусу -

 

     державних службовців  учителям.  До  мене  звернулася,  крім учителів,  велика  група бухгалтерів централізованих бухгалтерій, які  все  життя  працювали  в  сільських  Радах,  які  все  життя працювали на нашу державу.  Та,  на жаль, вони поставлені в умови набагато гірші,  ніж державні службовці,  хоча фактично виконують функції державних службовців.

 

     Далі я   хотів   би  сказати  про  те,  що  багато  виборців звертаються  з  таким  проханням:  на  жаль,  пенсіонери  змушені платити  в повному обсязі за комунальні послуги.  І виходить так, що пенсії не вистачає на те, щоб навіть оплатити за квартиру, газ і світло.

 

     Я би  дуже  просив  також дати протокольне доручення вивчити питання про можливість адресної допомоги нашим пенсіонерам саме у сплаті комунальних послуг.

 

     І ще  одне.  Я  підтримую  пана  Шевченка,  який говорив про національну символіку.  Я теж думаю,  що зараз кидати  гасло  про зміну  національної  символіки,  звичайно,  безвідповідально.  Ви добре знаєте,  що утворився певний баланс політичних сил у нашому українському суспільстві.  І будьякі кроки на його зміну схожі на заклик до громадянської війні.

 

     А щодо,  так.  би мовити,  легітимності  нашої  національної символіки,  то ви зрозумійте, що нашому гербові не якихось там 70 років  і  нашому  прапорові  також,  Це  кольори,   які   справді вистраждані  нашими  далекими  предками  з  часів Київської Русі, князя Володимира.

 

     До цього хотів би ще додати таке.  Давайте подумаємо ось про що. Зараз лунають заклики провести всеукраїнський

 

     73

 

     референдум. Ми   зараз   не  маємо  чим  заплатити  зарплату вчителям,  медикам,  не маємо чим заплатити пенсію пенсіонерам, а думаємо  про  те,  щоб  викинути  на  вітер  кошти  на якийсь там референдум.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

 

     КОПИЛ Б.Б.,  радник начальника Академії Збройних Сил України /Рожнятівський   виборчий   округ,   Івано-Франківська  область/, Фракція  Народного  руху  Україна.  Шановні  депутати!   Шановний головуючий!   Шановні  військовослужбовці!  Шановні  представники Військово-Морських Сил України!  Виходячи з  того  що  Україна  є морською державою,  хотів би звернути вашу увагу на проблеми, які на сьогодні не дають змоги якісно формувати  національні  збройні сили  і  військово-морські сили України,  ставлять у дуже складне становище  військових  моряків,  ставлять  під  сумнів  прагнення народу  мати  свій  український  флот,  вирішити  питання  Криму, недоторканності кордонів. Які це проблеми?

 

     Перше. Не фінансується будівництво військових  кораблів  для Військово-Морських  Сил  України.  Наприклад,  на  Чорноморському флоті кількість боєздатних кораблів  невелика,  бо  вік  кораблів основних  класів  сьогодні - 15-20 років.  Тому основою розбудови ВійськовоМорських Сил України  повинно  стати  будівництво  нових кораблів   у   відповідності   із  затвердженою  Верховною  Радою державною програмою.

 

     74

 

     Дуже прикро, що зараз немає коштів на завершення будівництва флагмана  українських  Військово-Морських  Сил ракетного крейсера "Україна", побудованого на 94 проценти.

 

     Друге. Дуже болюча проблема - будівництво житла для офіцерів і мічманів Збройних Сил.  Наприклад,  на сьогодні гостра проблема безквартирних військовослужбовців,  кількість яких  становить  75 тисяч осіб,  повторюю, 75 тисяч. А в поточному році введено в дію тільки 2 тисячі квартир.  Таким  чином,  лейтенант  Збройних  Сил України, який прийшов до армії для захисту своєї Батьківщини, мав можливість отримати житло тільки через -35-40  років.  Ось  такий стимул його служби.

 

     Окреме питання  і  щодо  забезпечення  житлом  безквартирних військовослужбовців  ВійськовоМорських  Сіл  України.  Зараз  без житла  2400  цих  військовослужбовців і тільки в Севастополі їх - 1400.  Сьогодні як ніколи  Севастополь  являє  собою  будівельний майданчик,  але прикро те, що отримують туї житло не представники державних  структур  Військово-Морських  Сил  України,  а   інших організацій, у тому числі й представники Чорноморського флоту.

 

     Дізнавшись про окладні умові службі за межами нашої держави, люди підписують контракти на продовження  служби  іншій  державі, яка  подбала про них,  про їхні сім'ї.  До того ж багато офіцерів Військово-Морських  Сил  України  вимушені  написати  рапорти   з проханням   звільнити   їх   у   запас.  І  цей  процес  невпинно активізується.

 

     75

 

     У зв'язку з  цим  пропоную  доручити  Кабінету  Міністрів  у місячний   термін  подати  через  Комісію  з  питань  оборони  та державної  безпеки  на  розгляд  Верховної  Ради  України  проект постанови Верховної Ради з конкретними пропозиціями щодо виходу з цього становища.

 

     І друге.  Звертаюся до голів обласних, районних Рад, до всіх тих,  хто  прагне  бачити  Україну  морською  і сильною державою, подавати   посильну   допомогу   в   розбудові   Збройних    Сил, Військово-Морських Сил України,  у будівництві кораблів та житла, яке так необхідне для військовослужбовців і держави в цілому.

 

     І останнє.  Шановні виборці,  шановні друзі! Я хочу сказати, що мені дуже приємно було, коли корабель наших Військово-Морських Сил "Гетьман Сагайдачний",  подолавши моря й океани,  прийшов  до французького  порту  Руан.  І там його прапор привітали 50 держав світу. Це є якраз те, про що ми говоримо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Виступлять ще два депутати. Будь ласка.

 

     76

 

     ЛУНЬОВ Г.О.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  /Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ, Запорізька область/. Депутатська група "Аграрники України".   Вношу   пропозицію.  У  1993-  1994  роках  виробники сільськогосподарської продукції,  отінившись у  ринкових  умовах, були   фактично   позбавлені  надійного  збуту  своєї  продукції. Незважаючи на те що в Україні є умови для розвитку вільного ринку сільгосппродукції,  комерційний  капітал  не поспішає засновувати цей ринок.  В умовах невизначеності  механізму  цін  та  інфляції ринкові  суб'єкти  не  бажають  вкладати  кошти в таку ризиковану галузь,  а пристосувались оббирати  сільгоспвиробників  вимушеним бартерним  обміном.  За  відсутністю  ринкового  покупця держава, взявши на  себе  контрактні  обов'язку  по  заготівлі  продукції, фактично  їх  не  виконує.  Не  закладає  до  бюджету  кошти  для своєчасного  авансування  та   закупівлі   сільгосппродукції,   а проводить  закупівлю,  вдаючись до емісійних кредитів,  авансуючи сільського виробника і звинувачуючи його  в  інфляції.  Проводить закупівлю   за   збитковими   цінами,   залишаючи  виробника  без компенсації за знецінення закупівельних цін інфляцією.

 

     77

 

     Невизначеність державної          системи          закупівлі сільськогосподарської продукції та відсутність відповідного ринку цієї продукції призвели  до  такого  рівня  збитковості  і  спаду виробництва, що сільгоспвиробники банкрутують, не мають оборотних коштів для забезпечення виробництва та вирощування врожаю у  1995 році, А держава втратила експортні можливості щодо продажу зерна, насіння соняшнику,  м'яса,  молочної продукції та цукру. Політика комерціалізації   аграрних  відносин,  запропонована  у  доповіді Президента  України,  яка  передбачає  ліквідацію  з  1995   року державної закупівлі та впровадження закупівлі значною мірою через комерційні  підприємства,  не  вирішує  проблеми,   бо   надійної державної  закупівлі  фактично  немає уже два роки,  А комерційні підприємства не здатні і не бажають брати на себе  цю  складну  і ризиковану справу.

 

     Комерціалізація закупівель  сільгосппродукції  за таких умов може призвести до непередбачуваних наслідків -  втрати  державної гарантії   заготівель  сільгосппродукції  для  населення  країни, дальшого   позбавлення   виробників    гарантованої    реалізації сільськогосподарської   продукції   за   не   збитковими  цінами, авансування виробництва  законтрактованої  продукції  та  захисту закупівельних цін від інфляції, ризику некерованого зростання цін на продукти харчування, як це сталося на ринку нафтопродуктів, та спекулятивного  прориву на ринок сільгосппродуктів і продовольчих товарів.

 

     Враховуючи фактичний  брак  ринкового  механізму   закупівлі сільгосппродукції  в  державі  та  беручи  до уваги складні умови сільського  виробництва   внаслідок   великої   засухи,   прогноз зменшення виробництва сільгосппродукції до рівня

 

     78

 

     дефіциту, пропонується  прийняти до розгляду Верховною Радою України проект постанови про систему закупівель сільгосппродукції і  умови  закупівлі її в рахунок державного контракту урожаю 1995 року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Дуже правильне питання.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги депутати!  Безумовно,  в Україні склалася важка економічна ситуація.  Кожен із нас це прекрасно розумів.  Тому я  просив  би вас,  щоб  ми  цей місяць,  який вмовився до Нового року /а потім буде  не  менш  важкий  перший  квартал/,  працювали   лише   над економічними питаннями. Усі інші питання потрібно відкласти.

 

     Друге. Підтримую  те,  про  що  говорив  депутат Костицький. Потрібно прийняти якесь рішення про політичну злагоду,  бо інакше ми жодного питання не вирішимо.

 

     У тяжкому  стані сьогодні опинилися інваліди,  люди похилого віку,  ветерани праці.  Вони мають право на  безплатне  отримання ліків в аптеках, але, на жаль, цих ліків в аптеках немає. Я прошу дати протокольне доручення,  щоб органи  на  місцях  розібралися, куди  ці  ліки поділися,  чому їх в аптеках немає,  чому інваліди наші знаходяться в скрутному становищі.

 

     Третє. Мене запитують виборці,  чи справді прийнято  рішення про те,  щоб норму продажу цукру на одного громадянина встановити у розмірі 850 грамів на квартал,  що дуже мало. Якщо це так, то я просив  би,  щоб  Кабінет  Міністрів  знайшов можливість цю норму збільшити.

 

     79

 

     Четверте. У цьому залі не раз звучали пропозиції освітян. За умови, якщо не буде вжито заходів до задоволення їх вимог, то з 1 грудня,   тобто   із   завтрашнього   дня,   освітяни    обіцяють застрайкувати.   Шановні  колеги,  що  може  бути  страшніше,  як зачинені двері школи? Адже наші діти не отримуватимуть необхідних знань!

 

     Верховна Рада   робить   усе,   що  в  цих  умовах  можливо. Освітянам,  як і іншим категоріям населення,  підвищено заробітну плату.   Безумовно,  ця  зарплата  мала.  Можливо,  на  місцях  є порушення.  Але прошу вас,  шукаймо інші методи  вирішення  даних питань.  Давайте робити так,  щоб діти не страждали,  щоб школи і вузи працювали.

 

     І останнє.  Шановний  Олександре   Миколайовичу,   до   мене звернулися працівники ветеринарної медицини Хмельницької області. 25 червня 1992 року Верховна Рада прийняла Закон про  ветеринарну медицину.   Статтею   В  цього  закону  передбачено  моральне  та матеріальне заохочення працівників ветеринарної медицини за добру роботу.  Ми знаємо, яка це важка праця. Але дана стаття чомусь не діє.  Прошу дати протокольне доручення,  Щоб стаття 8 діяла і щоб люди, які чесно працюють, справді відзначалися державою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ще один виступ, а потім я вас ознайомлю з листом. Хоча в залі і мало депутатів, але нас слухають виборці. У  цьому листі порушуються питання,  які найбільше всіх турбують, вносяться  відповідні  пропозиції,   йдеться   про   ті   головні злободенні   питання,   які   нам   необхідно  розглядати.  Однак незрозуміло, з яких причин вони гальмуються. Будь ласка, депутате Худомака.

 

     80

 

     ХУДОМАКА В.П.,  член Комісії Верховної Ради України а питань бюджету   /Новомосковський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я повністю підтримую депутата Яблонського  і  хочу  доповнити  його виступ своїм депутатським запитом.

 

     Три місяці залишилося до весняної посівної кампанії. І ми як Верховна Рада повинні знати,  що матимемо на  стіл  у  наступному році  -  чи  паляниці  з  ярої пшениці,  чи перепічки з ячменю та вівса.  Тому я роблю депутатський запит урядові і вимагаю, щоб не пізніш   як  у  грудні  Міністерство  сільського  господарства  і продовольства  та  уряд  доповіли  нам,  як  ми  будемо  сіяти  в наступному  році.  І  від  того,  який  урожай  буде в 1995 році, залежатиме стабільність і спокій у нашій державі.

 

     Друге. Минулого тижня голова правління  Національного  банку України   Віктор  Андрійович  Ющенко  сказав  в  інтерв'ю,  що  в результаті проведення економічної реформи,  яка почалася у нас  в Україні,  уже  в  лютому 15 процентів низькорентабельних і погано оснащених підприємств будуть закриті.  Але що буде з тими людьми, ті втратять роботу?  Ми не бачимо державної програми перенавчання цих людей, не знаємо, що буде з ними далі. Центри зайнятості, які є  в  нас  у  районах  і  містах,  не  справляться з цією лавиною безробітних.  Тому звертаюся до уряду з  проханням  запропонувати нам  у  грудні проект програми перенавчання цих людей і створення нових робочих місць.

 

     Наступне. До мене у виборчому окрузі часто звертаються бійці винищувальних загонів /це були хлопці віком 16 - 17 років/,

 

     81

 

     які в  роки  Великої Вітчизняної війни нарівні з регулярними частинами  виконували  важливі  функції:  відловлювали  шпигунів, поліцаїв,  охороняли військові об'єкти. Але чинним законодавством їм не передбачене надання пільг  як  ветеранам  війни  у  повному обсязі.  Крім  того,  вони не масть права на нагородження медаллю "50 років Перемоги у Великій Вітчизняній  війні".  Тому  я  прошу дати  протокольне доручення відповідним міністерствам переглянути діючий порядок і прийняти рішення.

 

     І останнє.  У зв'язку з економічною кризою в нашій країні  у найважчому   становищі  опинилися  пенсіонери.  Тому  вони  часто звертаються до мене як до депутата з вимогою,  щоб Верховна  Рада індексувала   розмір   пенсій   з  урахуванням  ставу  роботи  на виробництві,  Тому що є багато прикладів,  коли  люди,  які  мало працювали,  одержують  таку  ж  пенсію,  як і ті пенсіонери,  які відпрацювали на виробництві по 45-50 років.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Дозвольте, шановні колеги, зачитати вам звернення,   точніше   послання  Голови  Верховної  Ради  України Президенту, Прем'єр-міністру, членам Президії Верховної Ради.

 

     "Шановний Леоніде Даниловичу!  Шановний Віталію Андрійовичу! Склалася   загрозлива   ситуація  із  законодавчим  забезпеченням економічних  реформ.  Сумну  долю  затверджених  Верховною  Радою Основних   засад  і  напрямів  становлення  економіки  України  в кризовий період тепер,  на жаль,  повторюють стратегічні завдання та загальна логіка реформування економіки,  визначені Президентом України і викладені ним у доповіді на  сесії  Верховної  Ради  11 жовтня цього року.

 

     82

 

     Концепція прискореної ринкової трансформації,  сформульована Президентом України  і  в  основному  схвалена  Верховною  Радою, передбачає невідкладне, термінове прийняття 70- 80 законів, які б утворили  .правове  поле  і  забезпечили  необхідні   умови   для проведення   реформ.   Перелік   цих  законів,  визначення  мети, рекомендацій щодо послідовності їх прийняття своєчасно передані в Президію Верховної Ради,  виконавчим структурам.  Проте й дотепер на розгляд Верховної Ради не подано жодного з цих законопроектів. Тим  самим  фактично  призупиняється  робота  Верховної  Ради  із законодавчого  забезпечення   економічних   реформ.   Заблоковано послідовність  заходів  Президента  як глави держави і виконавчої влади у їх здійсненні.

 

     Одночасно в деяких  засобах  масової  інформації  настирливо пропагується  теза  про  зволікання  Верховною  Радою  України  з прийняттям  законів,   штучно   розігрується   протистояння   між законодавчою   та   виконавчою   владами.   Я  особисто  не  бачу протистояння між керівництвом  законодавчої  і  виконавчої  гілок влади.  Іде  нормальний  процес пошуків оптимального рішення щодо врятування нашої економіки і держави  в  цілому.  У  той  же  час переконаний,  що  успіх  реформ залежатиме не в останню чергу від того,  чи спиратимуться вони на законну справу.  Хотів би ще  раз нагадати загальновідому істину:  тільки об'єднані,  скоординовані зусилля здатні вивести наше суспільство з кризи.

 

     Прошу розглядати цей лист як щирий вияв і підтвердження моєї готовності до щоденної конструктивної роботи.

 

     Голова Верховної Ради України Мороз".

 

     83

 

     Для музею.  Це правильно.  Та якщо музеї створюються у селах та селищах,  то цю справу мають фінансувати з місцевого  бюджету, але ні в якому разі не за залишковім принципом.

 

     Ведучи мову  про  пам'ятки  історії та культури,  ах ніяк не можна обійти Чорнобильську катастрофу.  На території, яка зазнала радіоактивного    забруднення    у   зв'язку   з   Чорнобильською катастрофою,  в дуже багато пам'яток історії та  культура,  і  їх потрібно зберегти. Для цього в статті 14, де йдеться про пам'ятки Музейного фонду України у складі Державного реєстру національного культурного    надбання,   треба   зазначити,   що   мають   бути перереєстровані і збережені па 'ятки  історії  та  культури,  які знаходяться в зоні відчуження Чорнобильської АЕС та на територіях обов'язкового відселення населення.

    

84

 

 ТЕКСТ   НЕВИГОЛОШЕНОГО   ВИСТУПУ.

 

  КІРІМОВ  І.З.,  голова     підкомісії  Комісії  Верховної   Раді   Україні   з   питань     Чорнобильської   катастрофи   /Іванівський  виборчий  округ,     Київська область/.  Група "Державність". У народі кажуть хто     не має минулого, той не має майбутнього. Наші музеї - істо ичні, меморіальні,     краєзнавчі,     природничі,     мистецькі, етнографічні,  технічні - це історія нашого народу, нашої країни, яка  сприяв  вихованню  молодого  покоління,   викликав   почуття гордості  за  тих,  хто  жив,  працював і творив десятки,  сотні, тисячі років ому, і яку нам конче необхідно берегти.

 

     Тому зразу   закличу,  до  прийняття  закону,  проект  якого внесено  на  обговорення,  мав  унікальне  важливе  значення  для бережливого ставлення до пам'яток історії та культури, поповнення музейних фондів,  створення  нових  музеїв,  але  насамперед  для усвідо лення того,  що народ України має своє глибоко коріння і в історії, і в культурі.

 

     Однак, на  обговорення  оцінки  проекту  Закону  про  музеї, потрібно  зазначити,  що  останніх  років  музейна  справи   дещо занепала.  Причиною  цього  передусім  є  недостатнє фінансування музейної справи з боку держави. Немає коштів для ремонту музейних примі ень, розширення експозицій музеїв. Так, наша держава бідна, але все-таки левову частку проблем музеїв необхідно вирішувати за рахунок саме державного бюджету.

 

     У статті 5 другого розділу проекту йдеться про те, що засновники музею повинні забезпечити фінансування та кадри

 

     85

 

 На жаль, у нашому залі мало людей. А ці питання порушують     усі.  Ви  знаєте,  що  Верховна  Рада   відпрацювала   пакет

     документів,   який   містить  близько  ста  пропозицій  щодо     законодавчих актів. Тож давайте ми їх розглянемо і приведемо     у відповідність із до овіддю Президента.  Але минає час,  ці документи не надходять  на розгляд   комісій.  Тому  Голова  Верховної  Ради,  від'їжджаючи, направив такий лист керівникам відповідних комісій.  І  я  просив би, щоб ви в комісіях серйозно до цього поставилися і спільно пра ювали і з президентською командою, і з Кабінетом Міністрів.

    

Спасибі вам. На все добре. Засідання відбудеться завтра, о 10 годині.

 

     86