Стенограма пленарного засідання

29 листопада 1994

 ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 29 листопада 1994 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  дорогі  депутати  та  інші  учасники засідання  Верховної  Ради!  Прошу  підготуватися  до реєстрації. Попрошу всіх зареєструватися.

 

     У залі зареєстровано 304  депутата.  Хоч  депутатів  ніби  й більше, але вдруге реєструватися не будемо.

 

     Ранкове засідання оголошується відкритим. Хочу поінформувати вас перед початком засідання,  що вчора відновлено конституційний процес,  відбулося  перше  засідання Конституційної комісії.  Нам доведеться   провести   велику   роботу   по   підготовці   нової Конституції.  Я  сподіваюся на те,  що Верховна Рада,  як і члени Конституційної  комісії,   працюватимуть   інтенсивно,   щоб   не зволікати  з  цією  роботою  і  своєчасно  підготувати  текст для розгляду.

 

     Учора ввечері і  в  п'ятницю  відбулися  засідання  Президії Верховної Ради,  яка розглянула цілий комплекс питань, пов'язаних з організацією нашої роботи на цей період. Розглянуто також

 

     3

 

     перелік питань,  які  пропонуються  для  розгляду   на   цей тиждень,  і пропозиції щодо організації нашої роботи у грудні.  У вас,  можливо,  будуть пропозиції щодо першого блоку питань,  які вам пропонуються для розгляду. Якщо заперечень немає, то я у двох словах скажу, про що йдеться. Йдеться про те, щоб ми продовжили у грудні  засідання  в  сесійному  режимі  до обіду,  а після обіду працювали в комісіях. З цього питання будуть внесені доповнення і уточнення  до  Регламенту.  Ми  це  питання  окремо  обговоримо і домовимося з вами,  як усе це владнати з точки зору відповідності такого  порядку Регламентові.  Тоді ми зможемо відводити на кожне питання певний час. Деякі питання будемо розглядати у скороченому режимі,  а  інші  -  за  повним  обсягом часу,  як це передбачено Регламентом.  Тобто йдеться про те, щоб ми все-таки зосереджували більше уваги на організації роботи комісій і менше часу витрачали на  пленарні  засідання,  на  обговорення  тих  питань,  які   не потребують участі всіх депутатів у пленарних засіданнях.

 

     Як я розумію,  коли ми працюємо за скороченим режимом, то на так звану розминку, як уже склалося за традицією, ми не півгодини витрачаємо, а менше. Якщо ви не заперечуєте, давайте відведемо 15 хвилин.  Оскільки ви тиждень працювали в округах,  очевидно, у юс на сьогоднішній день виникло чимало пропозицій, які потрібно було б розглянути. Тому поставте, будь ласка, на моніторі 15 хвилин... 20 хвилин? Давайте 20 хвилин, домовились.

 

     І ще  одна  обставина.  У  нас  від сьогоднішнього дня можна користуватися мікрофонами з місць.  Вам  роздано  відносно  цього орієнтацію.  Давайте  навіть  з  приводу цієї процедури спробуємо говорити з місць.  Тому ті,  хто біля мікрофонів, поки що сядьте, будь ласка, на місця. Давайте почнемо в такій послідовності

 

     4

 

     скажімо, депутати   Кияк,   Кендзьор  і  Запорожець  першими отримають слово.  А всі інші -  потім.  Отже,  сідайте,  з  місця скажете те, що ви хочете сказати. /Шум у залі/.

 

     Будь ласка,   не  поспішайте.  Нехай  спочатку  висловляться депутати Кияк,  Кендзьор  і  Запорожець,  оскільки  вони  першими стояли біля мікрофонів. А решта, хто хоче з місця взяти слово для виступу,  натисніть,  будь ласка,  кнопки і  запишіться.  /Шум  у залі/.

 

     Досить. Обнародуйте, будь ласка, список. /Шум у залі/.

 

     Отже, описок  уже  є.  Я  ще  раз  повторю  для тих,  хто не зрозумів.  Вибачте,  все  одно  ж  усі  не   зможуть   виступити, розумієте?

 

     Прошу уваги,   шановні  депутати.  Пояснюю  ще  раз,  будьте уважні.  Депутати Кияк, Кендзьор і Запорожець стояли першими біля мікрофонів.   Ми  домовилися  а  дими,  що  вони  матимуть  змогу виступати першими. А далі буде надано слово тим, хто записався на виступ,   тобто   протягом   20   хвилин.  Список  цих  депутатів обнародувано.

 

     Тепер з місця виступить  депутат  Кияк.  Будь  ласка.  Прошу уваги...

 

     Все чути.  Менше  галасуйте,  і все буде чути.  Ви голосніше говоріть, а ви уважніше слухайте. Будь ласка.

 

     КИЯК Т.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ленінський виборчий округ,  Чернівецька область/.  Добре, буду голосніше говорити. ...А хто розраховує на сто

 

     5

 

     років, виховує   дітей   і   працює   вчителем?  Складається враження,  що ми не хочемо довговічності України,  бо ситуація  в галузі освіти та в інших бюджетних сферах більш ніж критична.

 

     Я зустрічався з освітянами,  діяв як християнин. Мене били в одну щоку - я підставляв другу.  Я приймав  удари  на  себе,  щоб відвернута їх від держави.  Але далі я не хотів би бути хлопчиком для побиття.  Я вношу пропозицію від групи "Державність" про  те, щоб катання,  що стосується бюджетної сфери,  включити до порядку денного. Користуючись нагодою, хотів би внести депутатський запит з  цього питання.  Це стосується не лише ситуації у Чернівцях,  а всієї  освіти  в  нашій  державі.  Я  приніс  із   собою   вимоги спеціальних,    зборів   страйкових   комітетів   і   працівників Чернівецького державного  університету.  Звісна  річ,  медики  не хочуть  залишати всіх хворих,  вчителі - своїх дітей і таке Інше. Вони розуміють критичну ситуацію в нашій державі, але хочуть, щоб і до них ми повернулися лицем.

 

     Пропоную доручити Кабінету Міністрів розглянути це питання і зробити хоча б якусь індексацію їх зарплатні.  Усі інші проблеми, що передані тут у списку, можна далі вирішувати перманентно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Кендзьор. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань  культури  і  духовності  /Сокальський  виборчий округ,  Львівська  область/.  Шановні колеги депутати!  27 жовтня цього року Луганська обласна

 

     6

 

     рада народних  депутатів   прийняла   ухвалу   про   надання російській  мові  статусу  офіційної  мови.  Аналогічне  рішення, наскільки мені відомо,  прийняла і Дніпропетровська обласна Рада. Готуються  прийняти  аналогічні  рішення  ще  деякі обласні Ради. Вважаю, що це є грубим порушенням Конституції. Такого офіційного, державного  мовного Вавилону в нашій державі бути не може.  Тому, Олександре Олександровичу, я прошу вас дати доручення відповіднім комісіям Верховної Ради,  щоб вони визначили відповідність рішень названих обласних  Рад  центральному  законодавству  України.  Це одне.

 

     Друге. Антиукраїнські,   антидержавні   маніфестації,   чужі прапори,  портрети Сталіна, Леніна, вимога ліквідувати Українську державу  -  чи  було  б можливим щось аналогічне в іншій державі? Таке ми маємо,  на превеликий жаль,  у Києві, коли дозвіл на такі антиукраїнські  маніфестації  дає  голова  Київської міської Ради Косаківський.  Є у нас відповідні комісії,  є відповідні  органи, які  повинні чітко з'ясувати всі ці проблеми.  Одночасно я хочу з цього приводу акцентувати увагу  і  на  подіях  у  Криму,  де  до сьогоднішнього  дня  також  чиняться  антидержавні акції,  і наші правоохоронні органи, прокуратура все це спокійно спостерігають.

 

     І останнє.  Згідно  з  порядком  денним  сьогодні  ми  маємо заслухати   інформацію   тимчасової   депутатської   комісії  про результати перевірки  використання  Україною  кредиту  Сполучених Штатів   Америки.   Олександре   Олександровичу,   у   нас   була домовленість під час попереднього розгляду цього питання, що коли ми  вдруге  будемо  його  розглядати,  ви заплануєте співдоповідь члена цієї депутатської комісії Леся Танюка. І щоб у нас

 

     7

 

     знову не було непорозумінь,  треба  заздалегідь  запланувати /як  це передбачено Регламентом/ виступ члена цієї комісії,  який мав іншу думку, ніж голова комісії Чечетов. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Запорожець.

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар Комісії Верховної Ради України  з питань   базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку регіонів  /Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська область/.  Уважаемый Александр Александрович, уважаемые депутаты! На 2 декабря в нашу повестку дня внесено рассмотрение  во  втором чтении проекта Кодекса торгового мореплавания Украины.

 

     Для этого  Регламентом  предусмотрена рассылка материалов не позднее чем за 12 дней.  А материалы по этому вопросу разосланы в комиссии только вчера. Согласно Регламенту мы можем рассматривать этот вопрос не раньше 10 декабря.  За это время  депутаты  должны иметь возможность подать и дополнительные поправки,  и поправки к поправкам;   более   того,   они   должны    иметь    возможность распространить эти материалы не позднее чем за два дня.

 

     При таком же режиме работы, который складывается сейчас, это все  исключается,  таких  возможностей   практически   нет.   Мне непонятно,  почему на ровном,  что называется,  месте,  когда без всяких  процедурных  нарушений  можно  рассмотреть  законопроект, проработать его как положено, соблюсти Регламент, приходится идти вразрез с Регламентом?  Необходимо,  чтобы все-таки  рассмотрение этого  вопроса  было  назначено  на 10 или 11 декабря,  чтобы все соответствовало Регламенту.

 

     Спасибо.

 

     8

 

     ГОЛОВА. Обнародуйте,  будь ласка,  ще раз описок.  Слово має депутат Кіяшко. За ним виступатиме депутат Корнелюк.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   /Ворошиловський  виборчий  округ,  Донецька  область/. Уважаемый Председатель,  уважаемые депутаты!  Мы  с  вами  совсем недавно  принимали  постановление по высшей школе,  чтобы навести порядок  в  системе  оплаты  труда   работников   высшей   школы, работников  культуры,  детских  учреждений.  Но до сих пор ничего этого  не  сделано   в   соответствии   с   требованиями   нашего постановления.

 

     Вы все,   наверное,  были  свидетелями  того,  как  в  Киеве состоялась демонстрация  и  манифестация  учителей  и  работников дошкольных  учреждений с законными требованиями навести порядок в системе оплаты труда этой сферы образования.  Кабинет  Министров, наверное,   не   сможет   оказать   нам,  почему  не  выполняется постановление Верховного  Совета.  Я  хотел  бы,  чтобы  мы  дали протокольное поручение Кабинету Министров срочно доложить, что же делается  для  решения  вопроса  об  оплате  труда  и   повышении заработной платы.  Ведь на 1 декабря готовится новая забастовка в городе  Киеве.  Социалисты   поддерживают   основные   требования забастовщиков.  Но для того чтобы не доводить ситуацию до крайних мер,  хотелось бы,  чтобы Кабинет Министров высказался  по  этому поводу. Это первое.

 

     И второе.  Еще  7  ноября  Президент  издал  указ  об  учете отдельных видов внешнеэкономических договоров, в том числе и

 

     9

 

     бартеров. Мы не против того, что необходимо наводить порядок во внешнеэкономической деятельности.  Необходимо,  может быть,  и перезаключить  договоры,  и  проверить  правильность   заключения договоров. Но сегодня эти договоры действуют.

 

     Мне хотелось  бы  попросить  наш  Президиум  и,  может быть, поручить Кабинету  Министров  дать  время  организациям,  которые занимаются внешнеэкономической деятельностью,  хотя бы до первого числа на  переоформление  документов,  чтобы  в  это  время  была возможность    работать.    Иначе   в   Донбассе   промышленность остановится.  Партнеры приезжают,  а грузить  мы  ухе  ничего  не можем.  Таможня тормозит все перевозки. Поэтому необходимо решить этот вопрос как можно быстрее.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Вам слово, депутате Корнелюк.

 

     КОРНЕЛЮК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   Рад   і   самоврядування /Старовижівський виборчий  округ,  Волинська  область/.  Шановний Олександре  Олександровичу!  Я  пропоную  ввести  якусь  ясність: будемо розглядати проект  бюджету  на  четвертий  квартал  чи  не будемо?  Завершується  не  тільки  квартал,  але й рік,  а такого бюджету ми не маємо. Це перше.

 

     Друге. Я  підтримую  запит  депутата  Кияка  щодо  негайного розгляду  стану справ,  що склався в бюджетній сфері,  особливо у сфері освіти та медицини.  Школи й лікарні  залишилися  практично без вугілля, учителі й лікарі - без зарплати.

 

     10

 

     Значить, треба,  щоб  хтось поінформував і Верховну Раду,  і працівників цієї сфери, як же ці питання вирішуватимуться.

 

     Третє. Пропоную питання  про  Указ  Президента  України  про невідкладні  заходи  щодо прискорення земельної,  реформи у сфері сільськогосподарського   виробництва   зняти   як    неактуальне. Натомість слід би розглянути питання про невідкладні заходи уряду щодо  стабілізації  сільськогосподарського  виробництва.  Маю  на увазі  особливий  стан  справ,  що  склався  в  поліських районах України  внаслідок  засухи,  адже  там  немає   ні   грошей,   ні сільськогосподарської продукції.  Дійшло до того, що нічим навіть молока вивезти сьогодні з двору, бо немає за що купити пальне.

 

     Четверте. Олександре Олександровичу, було прийнято постанову про    те,    що    до    20   грудня   уряд   має   компенсувати сільськогосподарським товаровиробникам затрати,  які вони понесли в  1993-1994  роках  на  будівництво закладів соціальнокультурної сфери.  Жодної  копійки  досі  ніхто  не  повернув.  І  знову   ж неясність: буде це повернуто чи ні?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате  Ткаченко,  будь ласка.  За ним виступатиме депутат Кочерга.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.,  член Комісії Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи /Охтирський виборчий округ, Сумська область/. Під час перебування у виборчому окрузі я зустрічався  як  із педагогічними колективами,  так і з медичними працівниками. Зараз у місті Охтирці, як і в Сумах,

 

     11

 

     формуються страйкові  комітети  вчителів.  Одна  з  головних вимог - це надання вчителям статусу державних службовців. Тому що сьогодні є невидимий Рубікон, скажімо, мів; працівниками районних чи  міських  Рад,  райвно  чи  міськвно  і вчителями.  А щоб його подолати,  треба надати вчителям статус державного  службовця.  Я хотів би звернутися до Комісії з питань науки та народної освіти, щоб вона якнайшвидше підготували це питання і внесла  на  розгляд Верховної Ради.

 

     Також я  хотів  би  порушити  питання,  яке вже кілька разів ставиться  на  розгляд,  але  жодного  разу  так  і  не  отримали інформації. Це щодо зникнення ?Михайла Бойчишина. Я хотів би, щоб воно було включення,  бо ми вже збирали підписи депутатів,  і щоб воно було розглянуто. Хочу почути інформацію з цього приводу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово має депутат Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА Б.Г.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і  правопорядку   /Добропільський виборчий округ,  Донецька область/.  Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович!  Действительно,  мы сейчас вернулись  из округов.  Исходя  из  той  ситуации,  которая  сложилась  в  моем избирательном  округе  и  в  ряде   округов   Донецкой   области, необходимо  принять меры по неведению порядка в энергообеспечения и   предприятий,   и   хозяйств.   Сейчас   планово   отключаются предприятия,  причем даже те, продукция которых крайне необходима нашему   народному   хозяйству.   Например,   в    моем    округе систематически отключается электроэнергия от центральной

 

     12

 

     обогатительной фабрики Добропольская, которая связана единым комплексом с шахтой "Добропольская".  Из-за этого шахта не  может качать  уголь  или  горную  массу  на это предприятие и вынуждена останавливаться.  Это единственное предприятие в  нашем  регионе, которое выполняет народнохозяйственный план. Но с 15 ноября из-за отключений горняки уже недодали государству 12 тысяч  тонн  угля. Отключаются  также  колхозы,  притом  в  то  время,  когда крайне необходимо проводить работы на фермах,  то есть поить  или  доить коров  и  так  далее.  Поэтому я бы попросил дать соответствующее поручение Минэнерго по данному вопросу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми використали відведені 20 хвилин.  З того, як  ми користувалися мікрофонами з місць,  видно,  що це все-таки краще,  ніж вистоювати чергу біля  першого,  другого  і  третього мікрофонів. Так? Тоді працюймо так і далі.

 

     Щодо тих пропозицій, які внесли депутати. Депутат Кияк - про вимога вчителів, і я думаю, що цілий ряд депутатів підтримують цю пропозицію. Вона слушна. Є необхідність, по-перше, дати доручення Кабінету  Міністрів  щодо  надання  нам  інформації   з   приводу індексації   заробітної  плати  і  в  цілому  оплати  працівників бюджетної сфери.  А те,  про що говорив  депутат  Ткаченко,  будь ласка,  готуйте  разом  з  відповідною  комісією  пропозицію щодо внесення змін до Закону про державну службу. Я гадаю, що вчитель, безперечно,  є  державним службовцем.  Якщо ви пам'ятаєте,  свого часу і з нашій державі,  і в Росії учителі мали і ранги, і навіть відповідну  форму  як  держанні  службовці.  Можливо,  У  цьому є потреба, бо, справді, люди несуть державну службу.

 

     13

 

     Якщо ви не заперечуєте, візьміться за це питання, зверніться з ініціативою до комісій,  У яких готуватимуть ці поправки,  а ми тим  часом  дамо  доручення  уряду,  щоб  зробив  інформацію.  Ми доручимо   також   Секретаріату   підготувати  документ,  зробити інформацію про стан справ у бюджетній сфері,  зокрема про  оплату праці вчителів.

 

     Щодо пропозицій  Кендзьора про дії Луганської обласної Ради, то  давайте  дамо  доручення  комісіям,  які  очолюють   депутати Буткевич  і  Стретович.  оцінити  ці  рішення,  зробити необхідні висновки і доповісти потім Верховній Раді.

 

     Щодо антидержавних  демонстрацій   і   так   далі,   дозволу Косаківського.  Ми  це  питання  вже розглядали.  Безперечно,  це сьогодні чисто політичне питання.  З  другого  боку,  треба,  щоб нашими  нормами  було врегульовано те,  хто і з якими гаслами,  з якими  закликами  має  виходити  на  демонстрацію.  Думаю,  треба Комісії   з   питань   законності   і   правопорядку  підготувати відповідний аналіз і  внести  пропозицію  щодо  законодавчого  чи якогось іншого,  скажімо нормативного, урегулювання цих процесів. Я переконаний, що в нас і раніше, і тепер допускаються невиважені дії   під   час  масових  акцій,  і  це  не  сприяє  консолідації суспільства і будівництву держави.

 

     Питання про використання кредитів ми ще будемо обговорювати. Під час обговорення домовимося про процедуру розгляду.

 

     Депутат Танюк,  безперечно, виступить у процесі обговорення. Щодо часу будемо вирішувати.  Справа в тому,  що в  нас  не  було альтернативного   проекту.   Ми   розглядали   той  проект,  який запропонувала  комісія,  тому  процедура  співдоповіді   тут   не підходить.  Але  для виступу,  якщо лому треба п'ять хвилин на це питання, я думаю, можна буде дати.

 

     Про Кодекс торговельного мореплавства.  Тут  не  треба  буде голосувати ще раз. Таким чином, ми швидко розглянемо це питання.

 

     14

 

     Що може   Олександр  Михайлович  сказати  з  цього  приводу? Натисніть кнопку і скажіть.

 

     Будь ласка,  прошу  уваги,  ближче  до  мікрофона.  Ще   раз натисніть кнопку і говоріть.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ряди України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і    зв'язку /Ясинуватський виборчий округ,  донецька область/. Проект кодекса готов,  18 числа он сдан в печать.  Учитывая  то,  что  депутатов неделю не было,  они получили его только вчера. А 18 числа он был полностью готов на второе чтение.

 

     ГОЛОВА. Тобто можна зрозуміти з відповіді так,  що матеріали в  комісії  розіслані  своєчасно,  але  не  всі  депутати  з ними ознайомилися.  Депутат  Запорожець  запропонував   перенести   на тиждень розгляд цього питання. А комісія пропонує розглянути його завтра...  Що,  у п'ятницю? Можливо, встигнемо, але ж до п'ятниці навіть  спеціалісти  із  цієї  справи  повинні  мати  змогу  його детально обгрунтувати. Давайте на будемо поспішати... Ну добре, я розумію.  Ставлю на голосування пропозицій перенести це питання з п'ятниці  не  наступний  тиждень,  скажімо  на  вівторок.   Прошу проголосувати.

 

     "За" -  155.  Рішення  не  прийнято.  Ні,  це  не процедурне питання.  Коли  ми  дійдемо  до  цього  питання,  тобто  ще   раз повернемося до нього, тоді ще порадимося.

 

     Щодо пропозиції  депутата  Кіяшка про школу й інтелігенцію а цілому.  Ми таке доручення вже дали Кабінету Міністрів.  Дамо, ще додаткове доручення Комісії з питань науки та народної

 

     15

 

     освіти, яку  очолює  депутат  Сторіжко  Володимир  Юхимович. Нехай він контролює підготовку інформації з цього питання.

 

     Щодо указу про зовнішньоекономічну діяльність звернімося  до Кабінету   Міністрів,   котрий  має  переоформити  договори,  які сьогодні діють.  Із цього приводу є пропозиції і від акціонерного товариства   "Норд".   Я  думаю,  ми  подамо  запит  до  Кабінету Міністрів, щоб там урегулювали ці питання.

 

     Пропозиція депутата  Корнелюка  щодо  бюджету  на  четвертий квартал.  Проект бюджету ваг роздано.  Він,  правда,  не має тієї завершеної форми,  яка потрібна для роботи  з  таким  документом, але, на жаль, ми поки в ньому плані не просунулися настільки, щоб можна було справді бюджет розглядати так як бюджет.  Одначе там є баланси,   цифри,  розрахунки.  І  ми  потінні  його  обов'язково розглянути найближчим часом. Звернемося де Миколи Яновича Азарова з проханням прискорити цю роботу.

 

     Боюся, на цьому тижні ми не зможемо його розглянути.  Микола Янович на місці? Є можливість на цьому тижні розглянути питання?

 

     16

 

     Зробімо так:  на п'ятницю внесено  це  питання.  Хто  за  цю пропозицію, прошу голосувати.

 

     "За" - 233. Рішення прийнято.

 

     Стосовно указу  Президента  про  земельну  реформу.  З цього приводу сьогодні буде від комісії зроблена коротка інформація.  Я ж  продовжу  відповідати  на запитання депутата Корнелюка.  Учора відбулася велика нарада з представниками всіх областей України  і тими спеціалістами,  які займаються земельною реформою. І вчора я зустрічався з Президентом. У нашій розмові взяли участь Олександр Миколайович і Олег Олексійович.  Ми домовились у принципі про те, що   аналіз   статей   указу   буде    зроблено    юристами    та спеціалістами-практиками.   А   потім   направимо   такий  аналіз Президентові.   І   якщо   там   буде   невідповідність   діючому законодавству ,  то він сам призупинить деякі норми,  передбачені цим указом. Гадаю, це сприятиме і збереженню юридичної точності в даному  разі,  і  вирішенню  питань,  що  передбачені  указом,  у принципі.

 

     Щодо нашого  розпорядження  про  компенсації  в   соціальній сфері.  Так  я зрозумів пропозицію?  Буздугане Юрію Олексійовичу, зверніться  до  Кабінету  Міністрів,  до  відповідних  служб,  до Міністерства  фінансів  і  теж наступного вівторка зробіть про це інформацію. А на засідання Президії /я звертаюся до Секретаріату/ треба включити це питання в порядок денний, щоб ми його могли там затвердити.

 

     Стосовно пропозиції  депутата   Ткаченка   з   Охтирки   про вчителів.  Ми  вже  домовилися,  що  матеріали  готує він разом з відповідною комісією.

 

     17

 

     Про зникнення Бойчишина.  Питання порушувалося вже  не  раз. Детальна  інформація  з  цього  приводу  Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки  України  роздана. Вона  є  в кожній комісії.  Члени Президії,  голови фракцій з нею ознайомлені.  Якщо ж  в  потреба,  то  ми  можемо  цю  інформацію розповсюдити  серед  усіх  депутатів.  Тобто  тут ніхто не робить ніякої таємниці, хоч, безперечно, винних поки що не знайшли.

 

     Ще раз  про   порядок   енергозабезпечення,   про   те,   що відключення  ні з ким не погоджуються і так далі.  Таке звернення до нас від депутата  Кочерги.  Даємо  доручення  комісії  Кожушка Олександра  Михайловича  і  Міністерству енергетики розібратися з цим.  Подібних скарг сьогодні справді в багато.  Я гадаю,  що без почергового відключення ми все одно не обійдемося, але ж потрібно його погоджувати з тими  підприємствами  й  організаціями,  котрі користуються  електроенергією.  Може,  доведеться змінювати режим роботи.  Думаю,  що комісія та міністерство розберуться і внесуть відповідні пропозиції.

 

     Хочу також  сказати про те,  що надійшли депутатські запити. Зокрема,  від  народного  депутата   Саханя   до   Президента   і Прем'єрміністра  стосовно  планів  уряду щодо перспектив розвитку кооперативного та індивідуально-житлового  будівництва,  Це  буде передано  за  призначенням.  Ще запит від групи депутатів /Шибка, Мармазова  та  інших  -  всього  12  підписів/   до   Генеральної прокуратури  щодо  дій  на  факти порушення Конституції України з боку певних громадян,  окремих громадських організацій, об'єднань та засобів масової інформації,  що пов'язано,  я так зрозумів, із незаконними воєнізованими формуваннями. Ці депутатські

 

     18

 

     запити також будуть передані за призначенням і на  них  буде відповідна реакція.

 

     Крім того,   ще   надійшло   кілька  запитів  від  депутатів Гаманюка.... і Брита. Вони теж будуть передані за адресою. /Шум у залі/.

 

     Вибачте, я помилився.  Тут не запит, а пропозиція, яку треба поставити на голосування.  Виявляється,  мова йде про внесення до порядку  денного  згідно  зі  статтею 5 Закону України про статус народного   депутата   питання   щодо   припинення   депутатських повноважень  тих наших колег,  які дискредитують звання народного депутата  Верховної  Ради,  ігноруючи  Закон  України,  Регламент Верховної Ради, постанови Верховної Ради, де йдеться про постійну роботу у  Верховній  Раді,  а  також  свої  депутатські  письмові зобов'язання.

 

     Я хочу  сказати,  що  в нас внесено в порядок денний питання про деякі доповнення до Закону про статус  народного  депутаті  і розглядатиметься  новий  проект  Закону  про  порядок відкликання народник депутатів.  Все те,  що ви у цій пропозиції згадуєте,  є нормами  того  проекту.  Отож  під  час його розгляду ми у всьому зможемо визначитися. Це й буде точною і повною відповіддю на вашу пропозицію.  Я хетів би, щоб ви на те зважили. /Шум у залі/. Так, так  -  тут,  я  вважаю,   надзвичайно   радикальні   пропозиції. Розглянуті вони в усіх комісіях, і тому... Одну секундочку!..

 

     Я розумію:  це треба оголосити,  але треба вкластися і в наш Регламент.  А ми вже перевитратили 6 хвилин... Будь ласка, сядьте на місця! Від мікрофона не будемо давати слова.

 

     19

 

     Ми використали час, відведений для розминки. Я прошу уваги.

 

     У вас   на   руках   проект   порядку  денного,  розглянутий Президією. Отже, він вам пропонується.

 

     Тимчасовий порядок роботи Верховної Ради України  і  порядок розгляду  питань  на  пленарних  засіданнях  з  29 листопада по 2 грудня.  Я спочатку хочу поставити  на  голосування  питання  про орієнтовний порядок денний з урахуванням ваших пропозицій.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 212. Рішення прийнято, порядок затверджений.

 

     Тепер стосовно процедури.  Хто хоче виступити  з  процедури? Скільки   відведемо   на   процедурні   питання?   П'ять  хвилин. Запишіться, будь ласка, хто хоче виступити.

 

     Будь ласка, депутате Грабар.

 

     ГРАБАР М.Ф.,  народний депутат України  /Хустський  виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!  Я хочу виступити з процедури.  Правда, мені   особисто   хотілося  внести  конкретні  пропозиції,  проте можливості для цього при такому варіанті роботи в  нас  практично немає.   А   тому,   Олександре  Олександровичу,  просив  би  вас забезпечити,  щоб формування порядку денного на  початку  кожного тижня робилося за нашим Регламентом,  Це є важливим пунктом нашої роботи,  а тому ми його повинні  обговорити,  виступити  за  тією повною процедурою, яка нам надана. Я, наприклад, не розумію, чому в черговий раз ми з вами не включили до порядку денного /а відтак потураємо неповазі Кабінету

 

     20

 

     Міністрів до   нас,   Верховної   Ради  /  блок  питань  про забезпечення економічної реформи, питання про індексацію грошових заощаджень.  Я особисто хотів би, щоб вони були включені. А також питання про індексацію приватизаційних сертифікатів.

 

     Тому, Олександре Олександровичу, я попросив би вас врахувати цей   мій   виступ  і  поставити  на  голосування  мої  конкретні пропозиції,  які я не мав можливості внести під  час  обговорення порядку денного.

 

     Дві постанови  у нас є з цього приводу.  Ви знаєте,  що до 1 грудня ці документи повинні бути у Верховній Раді, а їх немає.

 

     ГОЛОВА. Ще раз даю інформацію:  учора на засіданні  Президії першим   питанням   заслухано   інформацію  віце-прем'єр-міністра Пинзеника Віктора Михайловича з приводу підготовки  для  розгляду Верховною  Радою  питань,  що стосуються економічної реформи.  Ви правильно кажете,  що у нас були і постанови,  й інші документи з цього приводу, але до сьогоднішнього дня з вини певних виконавців у Кабінеті Міністрів і  Адміністрації  Президента  ми,  на  жаль, жодного  законопроекту  не  одержали.  Тож вчора за рекомендацією Президії я звернувся до Президента і  до  кабінету  Міністрів  по суті  цього  питання.  Я  переконаний і вірю в те,  що найближчим часом ми одержимо і сам перелік,  і  ті  законопроекти,  які  нам потрібно  розглядати.  Якщо цього не буде,  я приєднаюся потім до вашої" пропозиції,  яку ви вже не  один  раз  висловлювали,  щодо відповідного  реагування  на  дії  тих  представників  виконавчої влади, які не виконують доручень Верховної Ради.

 

     Прошу уваги. Слово має депутат Косів.

 

     21

 

     КОСІВ М.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань культури і духовності /Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область/.  У  мене  два  уточнення,  які,  на  мою  думку,  мають процедурний характер.

 

     Перше. До  виконання  доручення  про  дотримання  Закону про мови, що було дано Комісії з питань правової політики, яку очолює депутат Стретович, я просив би залучити Комісію з питань культури і духовності.

 

     Друге, Щодо того питання,  яке порушували  народні  депутати Кияк  і Кіяшко.  Наша комісія звернулася до віце-прем'єр-міністра Курага Івана Федоровича з проханням дати  доручення  Міністерству праці,  Міністерству  юстиції  і  Головному  управлінню державної служби визначити нарешті соціальний статус не лише  освітян,  про що сьогодні говорилося,  але й працівників усієї бюджетної сфери; і лікарів, і працівників культури і так долі. Бо раніше вони були державними  службовцями,  а  після  введення  Закону про державну службу чомусь втратили свій соціальний статус.

 

     Отже, я думаю,  що треба було б дати  протокольне  доручення відповідним міністерствам,  які я назвав,  щоб вони розібралися з цією сферою і внесли нам пропозиції. Бо якщо ми будемо розглядати питання  про  бібліотеки,  це питання виникне,  про музеї - також виникне і так далі.

 

     ГОЛОВА. Я  зрозумів.   Оскільки   запитання   процедури   не стосується,  а стосується порядку денного,  я скажу на доповнення до того, що сказав раніше відносно пропозиції депутата Грабара. Я вже  сказав,  Що  буде  зроблено  і Що було зроблено.  Щодо вашої пропозиції, то вважаю, ви правильно висловлює

 

     22

 

     те бажання брати участь у підготовці висновків про виконання Закону про мови.  Будь ласка, приєднуйтесь до цієї справи. А вашу інформацію про те,  що ви  звернулися  до  віце-прем'єр-міністра, беремо до відома.  Думаю, це слушне зауваження. Будь ласка, разом з депутатом Ткаченком  переключіться  до  підготовки  відповідних уточнень до Закону про державну службу.

 

     Я хочу поставити на голосування проект Постанови про порядок роботи Верховної Ради України.  Ми вчора  на  засіданні  Президії уважно його розглянули.  Ми вже працювали за. таким режимом. Тому я прошу вашої згоди, щоб проголосувати внесений проект постанови. Прошу голосувати.

 

     "За" - 226. Рішення прийнято.

 

     Отже, ми працюємо у скороченому режимі,  крім тих питань, на які ми спеціально відводимо додатковий час.

 

     Таким чином сьогодні... /Шум у залі/.

 

     Я до всіх ставлюсь однаково...  Так треба ж було  сидіти  на місці,  натиснути  кнопку  і внести пропозицію.  Я не можу робити виняток  депутату  Поровському  порівняно  з  іншими  депутатами. Сідайте, будь ласка, на місце.

 

     Пропонується на сьогодні такий розклад часу.

 

     Про порядок   роботи  Верховної  Ради.  Це  питання  ми  вже проголосували і використали відповідний час.

 

     Про Указ Президента  України  пре  невідкладні  заходи  щодо прискорення  земельної  реформи  -  10  хвилин  для  інформації і прийняття рішення /я наперед кажу/ про перенесення розгляду цього питання або реагування на інформацію з цього приводу.

 

     Про проект  Закону  про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю. Доповідач - Каскевич, співдоповідач - Буздуган

- 50 хвилин.

 

     23

 

     Про проект Закону про постійні комісії Верховної Ради - одна година, тобто майже в повному обсязі, Доповідач - Стецьків.

 

     Про внесення змін до пункту 6 додатку до Постанови Верховної Ради  про забезпечення діяльності народних депутатів України - 10 хвилин. Мова йде про оподаткування заробітної плати депутатів.

 

     Про інформацію   тимчасової   депутатської    комісії    про результати   перевірки   використання   Україною   кредиту   США, продовження обговорення - передбачається  ЗО  хвилин.  Якщо  буде потреба,  ми можемо продовжити розгляд цього питання, скажімо, на 20 хвилин, чи на скільки визначимося.

 

     Про проект Закону  України  про  ратифікацію  Конвенції  про охорону  біологічного  різноманіття  -  10 хвилин,  у скороченому режимі. Доповідач - Костенко.

 

     Про обрання народних  депутатів  України  членами  постійних комісій - теж 10 хвилин.

 

     Таким чином, три питання - про Кодекс законів про працю, про проект Закону про постійні комісії і  про  інформацію  тимчасової комісії  про використання кредиту США - пропонується розглянути у звичайному режимі,  а решту питань - у скороченому. Цю пропозицію ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 241. Рішення прийнято.

 

     Як ви  пригадуєте,  півтора тижні тому ми обговорили питання про указ Президента щодо земельної  реформи  і  зупинилися  перед голосуванням.  З цього приводу інформацію робить заступник голови Комісії з питань агропромислового комплексу,  земельних  ресурсів та  соціального  розвитку  села Володимир Іванович Кравчук.  Будь ласка.

 

     24

 

     КРАВЧУК В.І.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради України  з питань агропромислового комплексу,  земельних ресурсів та соціального розвитку  села  /Білоцерківський  виборчий  округ, Київська  область/.  Дякую.  Шановна  президіє,  шановні  колеги! Дозвольте вам нагадати,  що позаминулої п'ятниці  ми  подали  вам рішення   комісії   з   приводу   Указу  Президента  України  про невідкладні заходи щодо прискорення  земельної  реформи  у  сфері сільськогосподарського виробництва.  Комісія прийшла до висновку, що незважаючи на значну законодавчу базу  з  питань  реформування земельних  відносин,  напрацьовану  і  прийняту  Верховною  Радою України,  реалізація  земельної  реформи  стримується,  темпи  її здійснення  залишаються  незадовільними,  що стало можливим через відсутність належної координації з боку виконавчої влади за ходом реформи  та  несвоєчасне  вирішення  питань матеріально-технічної бази, фінансових, організаційних та правових питань.

 

     У зв'язку з цим комісія погодилася з  основними  положеннями указу  Президента,  проте  відмітила  неузгодженість  деяких його частин з чинним законодавством.  В обговоренні цього питання,  як ви  знаєте,  виступили  і  подали свої зауваження 22 депутати.  З цього питання ми одержали офіційний висновок  юридичного  відділу Секретаріату  Верховної  Ради.  Але розгляд цього питання не було закінчено і перенесено на сьогодні.

 

     25

 

     За цей час ми неодноразово зустрічалися з  авторами  проекту указу,   які  підготували  довідку  про  відповідність  положень, викладених в указі Президента України,  а також пояснення до цієї довідки.  Довідку,  до речі, віддруковано і найближчим часом буде роздано  Секретаріатом  Верховної  Ради  України.  За   цей   час /оскільки  питання  надто  складне/ були проведені інші зустрічі, зокрема зустріч членів комісії з головами комісій обласних Рад  з питань   АПК.  У  нараді  брав  участь  перший  заступник  Голови Верховної Ради України Олександр Миколайович Ткаченко,  Учора, як ви.  вже  чули,  відбулася  зустріч  Олександра Олександровича те Олександра Миколайовича з Президентом.

 

     Таким чином,  за  цей  період  ми  одержали   надто   багато зауважень  і пропозицій,  які потрібно ще раз розглянути і внести на ваше обговорення.  Я ще раз повторюю,  що  пропозиції  наші  й відповідні  довідки  віддруковані  і  будуть  роздані  депутатам. Найближчим  часом  є  необхідність  роздати  ті   пропозиції   та зауваження, які виникли буквально вчора.

 

     Враховуючи ц!  зауваження,  а  також  те,  що  на сьогодні у восьми прийнятих раніше законах є розбіжності,  суперечності щодо земельних  відносин,  які  теж  треба  врахувати,  логічно постає питання /як уже говорив Олександр Олександрович/ про  перенесення обговорення цього питання.  Прошу підтримати пропозицію комісії і відповідно пропозицію Президії Верховної Ради. Дякую за увагу.

 

     26

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень  проти  пропозиції  перенести   це питання  на наступний тиждень і направити інформацію щодо аналізу статей указу Президента? Прошу проголосувати пропозицію.

 

     "За" - 234. Рішення прийнято.

 

     Якщо у вас під час розгляду  якогось  питання  виникають  до доповідача  запитання,  то по закінченні виступу я або головуючий оголошуємо про це і проводиться запис на запитання. /Шум у залі/.

 

     Та це не треба затверджувати.  Ми затвердили Регламент,  а в Регламенті це записано.  Тек ще,  будь ласка, не ведіть дискусію, якщо в цьому немає потреби.

 

     Переходимо до наступного питання - про проект Закону України про  знесення  змін  і  доповнень  до Кодексу законів України про працю. Доповідач - Каскевич Михайло Григорович.

 

     Я прошу ще одну Хвилиночку,  Михайле Григоровичу.  Хто  хоче висловитися  з  цього приводу - прошу запинатися з місця.  Ще раз повторюю:  зараз слухається питання про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю. Хто. хоче поставити  запитання  доповідачу,  натисніть  на  кнопку,   тобто запишіться.

 

     Михайле Григоровичу, будь ласка.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.,   міністр   праці  України.  Шановні  народні депутати,  шановний Олександре  Олександровичу!  На  ваш  розгляд подається  проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу  законів  про  працю.  Уся  справа  в  тому,  що  в   нас законодавство  про  працю  є  недосконалим,  і Кодекс законів про працю /ті, хто ним користується, знають/ потребує фундаментальних змін.  Але на підході проект Закону про оплату праці; пройшов два читання проект

 

     27

 

     Закону - про вирішення колективних спорів та  конфліктів;  є проект Закону про відпустки і так далі.  Усі ці закони, звичайно, повинні суттєво вплинути на зміст Кодексу законів про працю.

 

     Сьогодні ми вносимо пропозицію про внесення деяких змін.  На підході  ще  два  документи  щодо  внесення  змін  і доповнень до Кодексу законів про працю.  Усі зміни й доповнення,  які сьогодні вам  подані  на  розгляд,  випливають  із  уже діючого сьогодні в Україні законодавства.  Тому промову я виголошувати не буду. Якщо є якісь запитання конкретно щодо статей будь ласка, ставте.

 

     ГОЛОВА. Справа  в тому,  що закон,  безперечно,  надзвичайно складний,  бо він зачіпає всі  законодавчі  акти,  що  стосуються питання  праці.  Чи є запитання до Михайла Григоровича?  Депутате Анісімов, будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  базових  галузей  т  л соціально-економічного розвитку  регіонів   /Заводський   виборчий   округ,   Запорізька область/.  У меня вопрос по статье 197. Первое - о предоставлении границам  Украины  от  15   до   28   лет   рабочих   мест.   Кем предоставляются?  Кто  обязан  предоставить  рабочее  место?  Нет никакой  расшифровки  этого  положения.   Молодым   специалистам, выпускникам     государственных     учебных    заведений,    тоже предоставляется рабочие места, если есть заявка.

 

     Сегодня мы  столкнулись  с  таким  фактом:  и  техникумы,  и институты  не знают,  куда определить своих студентов.  Как быть? Кто будет конкретно направлять и организовывать эти рабочие места для  молодых специалистов,  закончивших вузы,  воли нет заявки из учреждений? Сегодня их все меньше и меньше.

 

     Пожалуйста.

 

     28

 

     КАКЕВИЧ М.Г. Дякую за запитання. Відповідь така. Сьогодні на території  України  діє Закон про зайнятість населення,  згідно з яким обов'язки по працевлаштуванню покладені на відповідні центри зайнятості. І сьогодні є квота - до 5 відсотків працюючих на тому чи іншому підприємстві, які можуть заповнювати служби зайнятості. Зокрема     й     молодиш     спеціалістами,     які    закінчили професійно-технічні, загальноосвітні й вищі учбові заклади.

 

     Крім того,  ви знаєте, що згідно із Законом про освіту у нас встановлюються   прямі   зв'язки   між  навчальними  закладами  і підприємствами  і  йде  підготовка  згідно  з  договорами.   Якщо спеціаліста   підготовлено   поза  договором,  то  тоді  /це  раз повторюю/ його  працевлаштуванням  займаються  відповідні  служби зайнятості.

 

     Нагадаю вам ще один момент. Нещодавно в цьому залі ви внесли таку поправку до діючого законодавства,  згідно з якою,  якщо  на підприємстві  в цих важких економічних умовах звільняється більше п'яти процентів  працюючих,  то  місцева  Рада  /райвиконком  або міськвиконком/  може це підприємство звільнити від квоти на п'ять процентів. Але не вже справа місцевої влади.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кириченко, будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/.  Шановний доповідачу!  У статті 142 /Правила внутрішнього   трудового   розпорядку.  Статути  про  дисципліну/ записано,  що в деяких галузях народного господарства для окремих категорій  працівників  діють статути і положення про дисципліну. Чи не вважаєте ви за необхідне цей абзац статті взагалі вилучити? Які галузі народного господарства ви маєте на увазі?

 

     29

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.  Ви  знаєте,  у  чому справа.  Ця проблема має велику передісторію.  Звичайно,  треба, щоб усе це вирішувалося в окремому законі.  Два читання пройшов проект Закону про вирішення трудових спорів і конфліктів.  І там чітко відображається, в яких галузях  та  підгалузях  і  видах виробництва не може відбуватися страйк /а все Інше,  як кажуть,  будь ласка/.  Я думаю,  коли  ми приймемо  той  закон,  тоді можна буде вносити відповідні зміни в діюче законодавство.  А нещодавно ви прийняли Закон про транспорт і  там засвідчили,  що діють статути і положення в цій галузі про дисципліну. Так от, коли ми приймемо Закон про вирішення трудових опорів і конфліктів,  думаю, доцільно буде розглянути питання про внесення змін і доповнень до чинних галузевих законів,  згідно  з якими  сьогодні  /а  це реальність/ діють статути і положення про .дисципліну.

 

     ГОЛОВА. Запитання  ставить  депутат  Левченко  з  Луганської області.

 

     Його немає?   У   мене  є  така  пропозиція:  хто  говорить, піднесіть спочатку руки,  щоб аудиторія зорієнтувалася,  про кого йдеться, щоб діалог був визначеним. Слово має депутат Петренко... Запитання  ставить  депутат  Кузьменко  із  Запорізької  області. Прошу.

 

     Він не повірив,  що йому нададуть слово. Депутат. Швидкий із Львівської області, /Шум у залі/.

 

     Список? Будь ласка,  опублікуйте список.  Депутате Кочерга з Донецької області, ставте, будь ласка, запитання.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Я  попрошу  обратить внимание на статью 243 на странице 16, где речь идет о праве "працівників на об'єднання

 

     30

 

     в професійні спілки".  Я  предлагаю  часть  3  этой  статьи, изложенную  в  следующей  редакции:  "Державні  органи,  а  також підприємства,  установи,  організації  повинні  всіляко   сприяти професійним  спілкам  в  їх  діяльності",  дополнить  после слова "організації" такой фразой "незалежно  від  форм  власності".  То есть  речь  идет  о  том,  чтобы  на  всех  предприятиях  не было препятствий в деятельности профсоюзных организаций.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г. Я думаю, що цю поправку треба прийняти.

 

     ГОЛОВА. Ясно.  Тільки я пробив би вас ставити  запитання,  а пропозиції  можете зносити потім,  уже в процесі обговорення.  До сама ви могли подати й у вигляді запитання.  Так що граба  просто орієнтуватися.  Будь  ласка,  опублікуйте  ще  раз список.  Ясно. Дякую. Слово має депутат Микола Поровський з Рівненської області.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний пане Голово! Шановний доповідачу! Я хочу внести пропозицію з приводу розгляду цього та інших питань у Верховній Раді.  Наші міжнародні  договори  та  угоди,  підписані Президентом України Кучмою,  не повинні суперечити законодавству, зокрема в цьому питанні,  яке ми розглядаємо,  а законодавство, у свою чергу,  не повинно суперечити указам і угодам,  які підписує Президент.

 

     Я вношу пропозицію,  щоб кожному депутатові  Верховної  Ради було  роздано договори,  підписані Президентом у Москві з приводу Міждержавного

 

     31

 

     економічного комітету,  а також угода, підписані Президентом з  Міжнародним  валютним  фондом  і  Всесвітнім банком.  Зокрема, тільки з проси  можна  було  довідатися,  що  там  підписано.  Що Україна  погодилася  за підписом Кучми і Шпека про те,  що будуть квоти на  експорт  зерня  і  вугілля,  що  буде  ліквідовано  всі держзамовлення  на  кінцеву  закупівлю  зерна,  що  буде зменшено податок на прибуток від посередницької та банківської діяльності, зменшено  максимальні  ставки  імпортного тарифу на 30 процентів. Якщо ми приймаємо нове законодавство,  то  повинні  орієнтуватися щодо  тих  угод і міжнародних договорів,  які підписує Президент. Інакше те,  що прийме Верховна Рада,  не буде в'язатися з  нашими міжнародними договорами.

 

     Я наполягаю  на  тому,  щоб  у найкоротший термін,  на цьому тиші,  було роздано всі угоди,  підписані з Міжнародним  валютним фондом   і  Всесвітнім  банком,  а  також  угоди  з  Міждержавним економічним комітетом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую  вам,  Миколо  Івановичу.  Але  ви   прекрасно розумієте, що виступили не з приводу обговорюваного питання.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І. Із загальної процедури.

 

     ГОЛОВА. А,   ну  то  інша  річ.  На  запитання  з  процедури відводиться окремий час. Я проїду не зловживати часом, відведеним на розгляд конкретних питань. А в цілому пропозиція слушна.

 

     Слово має депутат Стоян.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.   Олександре   Олександровичу,   пробачте.   Я все-таки  хотів  би  висловитися  щодо  питання  депутата  Миколи Поровського.

 

     32

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.  Сановний Миколо Івановичу!  Уся справа в тім, що останнім часом встановлено такий порядок у  гілках  виконавчої влади,  що  всі  проекти  законів,  які  вносяться  на  засідання Верховної Ради,  проходять експертизу в Адміністрації Президента. Якраз  на  предмет  відповідності  чи невідповідності міжнародним договорам,  а також тим актам  законодавства,  що  вже  підписані Президентом.

 

     Цей проект пройшов там відповідну апробацію. Ті зауваження і пропозиції, які були внесені, враховано в ньому.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Слово  має  депутат  Стоян.   Олександре Миколайовичу!  Ваше  прізвище  зараз висвітлять на табло,  а тоді говоріть.

 

     СТОЯН О.М., голова Федерації профспілок України /Шаргородський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Михайле Івановичу!  По-перше,  я б хотів  усе-таки  не  запитання поставити, а виступити. Але нехай це буде й запитання.

 

     Я вважаю,   що   зміни,   які  зараз  вносяться,  нічого  не вирішують.

 

     Це так,  латання дірок у цьому кодексі,  а  треба  вийти  на концепцію трудового законодавства. Це оцінка. А щодо запитань, то вони такі.  Чому знову такий важливий  документ  не  погоджено  з профспілками? Чи знову доведеться звертатися до Президента, як це було недавно щодо двох відомих постанов,  і просити  його  видати чергове  розпорядження  про порушення Генеральної тарифної угода? Це перше.

 

     І друге.  У статтях ви міняєте або взагалі  викидаєте  слова "профспілковий    комітет",    а    пишете:   "уповноважений   на представництво трудовим колективом чи  інший  орган"  або  обрані уповноважені представники цього колективу" і мотивуєте тим, що це відповідає Закону про колективні договори.  Так ось у Законі  про колективні договори і

 

     33

 

     угоди є якраз пункт про те, що всі питання трудових відносин на договірних засадах визначаються договором  між  адміністрацією та профспілковими комітетами.  Викидаючи профспілковий комітет зі статей,  ви самі для  себе  робите  гірше,  тому  що  знаєте,  ті страйкові  комітети,  які  працюють  на  постійних  засадах,  які отримують гроші, і надалі будуть диктувати політику.

 

     У колективах в профспілки.  І треба, щоб саме вони передусім мали  право  укладати  трудові  договори і налагоджувати звичайні людські стосунки.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Що стосується законодавства  про  працю,  то  я  погоджуюся  з  вашою  оцінкою. Законодавство формуватиметься ще не один рік. Я у вступному слові говорив, що сьогоднішній розгляд проекту, можливо, не найзначніша віха  у  формуванні  законодавства  про  працю.  Учора  відбулося засідання  створеної ради по підготовці нової концепції трудового законодавства,  в якому брали участь і  представники  профспілок. Хотілося б, щоб вони дійсно були активнішими.

 

     Що стосується   проекту,   то   він   проходив  апробацію  у відповідних професійних спілках.  Інформую,  що є лист  Федерації профспілок  України,  підписаний  вашим  першим  заступником,  де висловлені побажання та зауваження.  Ці  побажання  і  зауваження розглядалися  в  Комісії  з  питань соціальної політики та праці. Вважаю,  що  ми  виконали   зобов'язання   перед   профспілковими об'єднаннями .

 

     Стосовно редакції  відповідних  пунктів.  Чому  ми пишемо не "професійні  спілки"  а   "інші   громадські   організації,   які уповноважені колективами"? Ми виходимо з тих реалій, що, на

 

     34

 

     жаль /це з моєї точки зору-на жаль/, на деяких підприємствах сьогодні   немає   профспілкових   організацій.   Але   ж   певні уповноважені органи повинні бути, і вони мають вирішувати всілякі спірні питання,  що стосуються управління та користування майном. Думаю,  така редакція відповідає сьогоднішнім реаліям, і ніхто не збирався ущемлювати права профспілкових комітетів на місцях.

 

     ГОЛОВА. Запитання депутата Боженка з Миколаївської області.

 

     БОЖЕНКО О.В.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму /Ленінський виборчий округ,  Миколаївська область/.  У мене запитання:  чому виключена стаття 200?  У ній ішлося про участь комсомольських організацій у розгляді питань, що стосуються праці та побуту молоді. Я розумію, що  комсомолу  вже  нема,  але  існують  молодіжні організації та молодіжні державні установи,  зокрема і на підприємствах.  Тому я пропоную записати так:  "Участь молодіжних установ та організацій у  розгляді  питань  праці  та  побуту   молоді"   замість   слів "комсомольських  організацій".  І  в  останньому  реченні  статті записати:  "молодіжної установи  та  організації",  щоб  замінити слова "комітету комсомолу".

 

     Я не  розумію,  чому  в  нас  молодь  і  досі  залишається в незаконодавчому полі.

 

     Дякую.

 

     35

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.  Якщо комсомол буде зареєстровано  відповідним чином   у   Міністерстві   юстиції,   то  він  нарівні  з  іншими громадськими організаціями братиме участь  у  вирішенні  трудових спорів, конфліктів та інших питань, пов'язаних з працею.

 

     Тому в  інших  статтях,  а  не  лише  в  статті 200 /якраз і Олександр Миколайович Стоян вів про це  мову/  можуть  називатися різні об'єднання, зокрема і молодіжні. А що стосується молодіжних об'єднань,  то тут є  й  інші  статті,  які  дають  їм  право  на співпрацю   з   відповідними   адміністративними   органами   /це стосується працевлаштування молоді/.

 

     ГОЛОВА. Просить слово депутат Боженко.

 

     БОЖЕНКО О.В.  Перепрошую,  я  говорив  не  про  комсомол,  а взагалі  про  статтю  200.  Пропоную  в  цій статті замість слова "комсомол" записати  "молодіжні  установи  та  організації"  А  в останньому  реченні  слова  "комітет  комсомолу" замінити словами "молодіжні установи та організації".  Повторюю:  статтю в Кодексі законів  про  працю слід доповнити словами "молодіжні установи та організації".  Треба,  щоб говорилося не про комсомол,  а взагалі про молодіжні установи та організації.

 

     ГОЛОВА. Михайле Григоровичу,  я .думаю,  що на друге читання треба обов'язково передбачити пропозицію  депутата  Боженка.  Він правий.  Тут  мова  йде  не про якусь конкретну організацію,  а в цілому про молодіжний напрям.

 

     36

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.  Під   час   другого   читання   проаналізуймо пропозиції та зауваження і врахуємо їх.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Матковський.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань законності і правопорядку /Здолбунівський виборчий  округ, Рівненська область/.  Шановний доповідачу! Погодитесь ви з тим чи ні, але мені здається, що в цьому законопроекті щодо змін ідеться про заміну поняття "профспілки" на "орган, уповноважений трудовим колективом". Це, на мою думку, недопустимо. Ви знаєте, що в Києві у  вересні  пройшла міжнародна конференція,  яка так і називалася "Реформування ринку праці та соціальної політики в  Україні".  На ній   якраз   і  зверталась  увага  на  те,  що  підміна  поняття ''профспілки"  в  захисті  прав   людини   на   поняття   "орган, уповноважений  трудовим  колективом" недопустима.  Ми знаємо,  до чого  це  сьогодні  призводить,   коли   керівник   підприємства, наприклад директор заводу чи ще хтось, вступав у певні контакти з таким представником. Він фактично не захищає прав людини.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г. Стосовно конференції. Якраз Міністерство праці було  ініціатором  та  організатором проведення цієї конференції. Там  мова  йшла  про  представництво  в   переговорному   процесі профспілок  або,  ще  раз  скажу,  інших  уповноважених трудовими колективами  органів  для  ведення  цих  переговорів,   вирішення конфліктної  ситуації  і  таке  інше.  Я ще раз повторюю,  що вже сказав Олександру Миколайовичу: ми ніяк не хотіли

 

     37

 

     ущемлювати ролі профспілок,  а виходили з таких реалій: якщо є професійна спілка на підприємстві,  є комітет,  то, звичайно ж, він,  а не хтось інший, буде займатися цими справами; якщо к його немає,  то  скликають збори,  і вони визначають представників від трудового колективу,  які вже вступають у переговорний процес  до вирішення  питання з адміністрацією цього підприємства.  Тому тут ніякого підводного,  як кажуть, рифу немає. І ми не зацікавлені в тому,  щоб  якось  ущемлювати  профспілки.  Нам легше працювати з профспілками, ніж з іншими об'єднаннями, які сьогодні виникають.

 

     ГОЛОВА. Михайле Григоровичу,  мова йде,  мабуть,  про те, як сказав  депутат  Матковський,  що ми повинні записати "профспілки або при їх відсутності" хтось інший.  Ні,  ні і ні!  Саме при  їх відсутності!  Бо за інших обставин буде так, що профспілки ніколи не дійдуть до... Я розумію.

 

     Так, так,  зауваження слушні - і депутата Стояна, і депутата Матковського.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.    Олександре    Олександровичу,    Олександре Миколайовичу!  Я погоджуюся,  що на друге читання, можливо, треба буде  написати так:  "профспілка або інший уповноважений трудовим колективом орган".

 

     ГОЛОВА. При відсутності профспілки.

 

     38

 

     КАСКЕВИЧ М.Г. Олександре Олександровичу, на підприємстві, де працює багато тисяч людей, до профспілки можуть входити, скажімо, десять чоловік.  І таке може бути.  То загальні збори працівників цього   підприємства  все-таки  повинні  визначити,  хто  ж  буде представляти основну масу працівників.

 

     ГОЛОВА. Ще раз,  будь ласка,  подивіться Кодекс законів  про працю,    подивіться    інші   діючі   закони,   які   стосуються профспілкового руху.  І на  друге  читання  треба  справді  точно написати формулу.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чуруті.

 

     Останнє запитання, бо регламент, відведений для запитань, ми вже використали.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Стахановський виборчий округ,  Луганська область/.  Мой вопрос касается статьи 196,  где речь  идет о приеме на работу молодых людей в возрасте до 18 лет. Так вот здесь говорится о том,  что в случае отказа в  приеме  на работу  такой  отказ  может  быть  обжалован в народном суде.  На сегодняшний день я не помню, чтобы такие случаи рассматривались в суде.  Как  вы считаете,  возможно ли 16-,  17- летнему парню или девушке, как говорится, несовершеннолетним, обращаться в суд? Как все  это  будет  выглядеть?  Мне  кажется,  что  здесь  не совсем правильно записано.

 

     39

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.  Справа  в  тому,  що  діючим   законодавством визначено,   що  в  нас  мають  право  працювати  молоді  люди  з І5-річного віку. Це вже врегульовано нормою закону. І суд повинен брати до розгляду такі справи.  Якщо практика свідчить,  що немає відповідних важелів,  будемо  казати  так,  впливу  на  тих,  хто самоправне  вирішує  ці проблеми,  давайте розглянемо питання про внесення відповідних змін і  доповнень  до  Кодексу  України  про адміністративні  правопорушення.  Тому  що це не б нормою закону, проект якого ми розглядаємо.

 

     ГОЛОВА. Я  звертаюся  до  депутата  Чурути:  ви   задоволені відповіддю?

 

     ЧУРУТА М.І. Спасибо, удовлетворен.

 

     ГОЛОВА. Михайле Григоровичу, сідайте, будь ласка.

 

     Ми вже  використали  30  хвилин  із відведених 50 на розгляд цього питання.  Зараз  виступить  голова  комісії  Буздуган.  Він говорить,  що  виступатиме  не  як  співдоповідач,  а  просто  як депутат.  Хто хотів би ще висловитися з  приводу  цього  питання, прошу записатися. /Шум у залі/.

 

     Одну хвилиночку. Будь ласка, обнародуйте список. Дякую.

 

     Будь ласка, депутате Буздуган.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  /Новоселицький  виборчий округ,  Чернівецька область/. Соціал-демократична партія України. Шановні

 

     40

 

     колеги! Я хочу звернути вашу увагу на те,  що проект закону, який  вам  зараз пропонується,  розглядався нашою комісією двічі. Після першого розгляду ми висловили щодо  цього  проекту  істотні зауваження,   які   полягали  в  тому,  що  він  значно  змінював законодавчий  статус  профспілок.  На  думку  нашої  комісії,  до прийняття Закону про профспілки це не повинно було б прийматися.

 

     Наші зауваження  були  враховані Кабінетом Міністрів,  і цей проект,  який вам зараз пропонується,  як на мене, уже не містить надто спірних питань.

 

     Хочу сказати,  що  цей  законопроект  не  раз  розглядався в комісії,  пройшов економічну експертизу,  доопрацьовувався. З ним знайомилися профспілкові об'єднання, практичні працівники окремих підприємств.

 

     Я зараз не буду зупинятися на змісті  всіх  пунктів  і  всіх пропозицій,  які є в цьому законопроекті.  Хочу лише сказати,  що мін статтями 3, 8, 43, 93, 133, 245 узгодженості ще немає. Статті будуть доопрацьовані під час другого читання.

 

     І все   ж  я  глибоко  переконаний,  що  в  першому  читанні законопроект приймати можна.  Закликаю вас проголосувати за  його прийняття. Але слід висловити пропозиції, а потім подати на друге читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  має   депутат   Вернигора.   За   ним виступатиме депутат Чивюк.

 

     41

 

     ВЕРНИГОРА Л.М.,  голова Полтавської обласної ради профспілок /Хорольський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні народні депутати!  Проект Закону про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про  працю,  на  мій  погляд,  не  може  бути  прийнятий, оскільки запропоновані зміни не є актуальними, нічого не змінюють у суті  трудових  відносин  і  не  грунтуються  на  ратифікованих Україною останнім часом конвенціях міжнародної організації праці, зокрема  Конвенції  N  158  про  припинення  трудових   відносин. Федерація профспілок України не раз наголошувала, що фрагментарні зміни не поліпшують ні структури кодексу,  ні  його  змісту,  але ускладнюють    можливість   користування   ним   через   численні дріб'язкові  поправки.  Тому  ми  наполягаємо,  щоб  зміни,   які заплановані  Кабінетом  Міністрів  внесені до кодексу ще два роки тому,  були опрацьовані разом з профспілками /причому офіційно/ і щоб   на  розгляд  Верховної  Ради  України  було  подано  єдиний законодавчий акт,  в якому були б узгоджені всі розділи і  статті кодексу.  Ще краще було б негайно приступати до опрацювання нової концепції трудового законодавства.  Кабінет Міністрів,  на  жаль, вводить нас в оману, стверджуючи, що цей проект з нами погоджено. А  причина  непогодження  зрозуміла,  У   проекті   є   підступна пропозиція:   у  всіх  статтях  поняття  "профспілковий  комітет" замінити  словами:  "уповноважений  на  представництво   трудовим колективом  профспілковий чи інший орган".  Наполягаємо,  щоб там було записано:  "якщо такого немає". Тому може бути уповноважений якимись профспілками чи органами. При цьому Кабінет Міністрів дає хибну аргументацію цих змін, посилаючись на необхідність

 

     42

 

     приведення кодексу у відповідність із Законом про колективні договори і угоди. І це не так, як ви знаєте. Глава 11 кодексу вже приведена у відповідність із цим законом,  за  яким,  як  відомо, регулюються  відносини  на  договірних  засадах через колективний договір.

 

     Але в кодексі є чимало норм,  які мають  застосовуватися  за погодженням  із  профспілковим  комітетом  т  які  не належать до договірного регулювання.  Не відповідають запропоновані  зміни  і Закону  про  охорону  праці,  за яким певні повноваження має саме профспілковий,  а не інший  уповноважений  на  це  представництво орган.  Ще більше: чи маємо ми право сьогодні основною мотивацією по праці вважати визначену державою мінімальну заробітну плату, а не ціну робочої сили? Це щодо статті другої.

 

     Незабаром ми    будемо    розглядати   альтернативний   /від профспілок/ проект Закону про оплату праці,  де саме ціна робочої сили повинна стати мотивацією не лише до праці,  я й до життя.  А тому,  я гадаю,  нам  треба  припинити  обговорення  саме  такого варіанта цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Дякую  вам.  Що з цього приводу скаже депутат Чивюк? Будь ласка. Потім депутати Матковський, Донченко, Стоян.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю і корупцією /Ново-бузький виборчий округ,  Миколаївська область/.  Сьогодні ми  розглядаємо законопроект, який врегульовує трудові відносини, що певною мірою впливають

 

     43

 

     на стан справ у нашому суспільстві.  Я хотів би все  т  таки закликати   колег   депутатів  прийняти  ці  зміни  законодавчого характеру,  тому  що  в  невідкладні  питання,   які   потребують термінового врегулювання у плані законодавства.

 

     Я хотів  би  також цокати,  що до цього проекту закону треба внести ряд  змін,  які  стосуються  розв'язання  проблеми  праці, врегулювання трудових відносин на селі.

 

     Я хотів  би  наголосити  на тому,  що терміново треба внести зміни до Кодексу законів про працю,  а  точніше,  до  Закону  про селянське  /фермерське/  господарство.  На превеликий жаль,  досі по-різному трактують положення пункту 7 статті 2 цього закону, де написано,  що  голова і члени фермерського господарства не можуть працювати в інших установах,  організаціях  незалежно  від  форми власності.

 

     На місцях   /я   вже   раз  наводив  приклади/  дуже  багато перекручень,  коли люди працюють у державних установах,  в  інших установах,  і, крім того, ще рахуються фермерами. На жаль, прямої норми в Кодексі законів про працю,  що стосується  цього,  немає. Там сказано про розв'язання проблем тих людей, які пересівають на примусовому лікуванні від алкоголізму. У нас зараз офіційно понад 30 тисяч фермерів.  Я розумію, алкоголіків і хворих багато. І про них стаття 37 говорить,  що стосується трудового поговору.  А  от про   конкретне   виконання   Закону   України   про   Фермерське господарство у статті нічого немає. І тому вихопить: маємо те, що маємо.

 

     Є ще   одна  проблема,  її  треба  обов'язково  врегулювати. Стосується вона студентів, батьки яких є

 

     44

 

     фермерами. Це ті,  що навчаються на очних відділеннях  вищих учбових закладів,  а в цей час їхня земля - 50 га - обробляється. Вони гризуть граніт науки,  а в цей час їхні поля обробляються, і вони  потім  причетні  до  того  врожаю,  який  там зібраний.  Ці питання, звісна річ, дуже складно врегулювати.

 

     Я хочу,  щоб ми все  ж  таки  прийняли  цей  законопроект  у першому читанні, внесли корективи. І поки не готовий новий Кодекс законів про працю,  я наполягаю,  щоб ми терміново  внесли  деякі зміни в чинний і врегулювали ці трудові відносини.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую  вам.  Слово  має  депутат Матковський.  Після нього слово надамо депутату Донченку.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.  Шановний Голово,  шановні депутати!  Перед тим  як  розглянути запропонований законопроект,  неодмінно маємо взяти до уваги таке.

 

     По-перше, переважна  більшість  підприємств  в   Україні   в загальнодержавною   власністю  і  право  управління  нею  надано. Кабінету Міністрів та  відповідним  міністерствам.  Тому  Кабінет Міністрів   значною   мірою   можна  розцінювати  як  найбільшого роботодавця. А згідно з Конвенцією МОП N 98 недопустиме втручання роботодавця   в   діяльність   профспілок  або  обмеження  їхньої діяльності.   Такт   обмеження    в    законопроекті    практично запропоновані.

 

     По-друге, ми  стоїмо  на  порозі масової приватизації,  тому неприпустимо обмежувати права профспілок, передусім таких,

 

     45

 

     як Всеукраїнське об'єднання солідарності трудівників /ВОСТ/, Вільних профспілок України та інших,  як! діють у відповідності з конвенцією МОП і є фактично єдиними організаціями,  що  об'єднали принципових працівників т стоять на обороні їх прав.

 

     Трете. Заміна    поняття    "профспілки"   на   "орган,   ще уповноважений трудовим колективом",  є фактично недопустимою. Нам усім добре відомо, які безчинства творять деякі керівники, і тому на  таких  підприємствах  колективну  угоду   Фактично   підписує керівник   зі   своїм   апаратом   або  кишеньковою  одержавленою профспілкою,  а не з труповим колективом,  як  це  мало  б  бути. Навіть   часткова   підміна   функцій   профспілок   органом,  що уповноважений трудовий колективом,  призвела до того, що експерти ВСП   на  Конференції  реформування  ринку  праці  та  соціальної політики в Україні, що проходила в Києві 26-27 вересня того року, визнали,  що певні статті Закону про колективні поговори та угоди суперечать Конвенції МОП N 154 та рекомендаціям МОП N  163.  Тому давайте  не будемо продовжувати цю ганебну практику,  якщо хочемо увійти до цивілізованого світу з  цивілізованим  ринком  праці  і цивілізованими  труповими  взаємовідносинами.  Посилання  в листі Кабінету  Міністрів  від  16  липня   1993   року   на   те,   що запропонований  законопроект підготовлено за участю профспілкових об'єднань України,  є,  м'яко кажучи,  просто  некоректним,  якщо врахувати,   що  участь  профспілок  зводила  до  того,  що  їхні пропозиції вислухали і... відклали. То праві профспілкові лідери, коли  зауважують,  що в такому випадку краще з цим урядом взагалі не мати ніяких справ.

 

     46

 

     Наслідки таких деструктивних дій з  боку  уряду  передбачити також  важко,  а  тому пропоную в цілому прийняти текст у першому читанні,  врахувавши оці всі поправки.  Не маючи більше часу  для виступу,  я  передам свої пропозиції щодо змін у конкретну статтю окремо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Виступає депутат  Донченко,  а  після  нього депутат Стоян. Далі ж будемо ранитися, бо ми вже виходимо за межі визначеного нами часу. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комісії Верховної  Рани  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  /Старобільський виборчий округ,  Луганська   область/.   Фракция   "Коммунисты   Украины". Уважаемый  президиум!  Уважаемые  народные депутаты!  Безусловно, рассматриваемый сегодня документ является  одним  из  главных  на этой  неделе.  И то,  что сегодня предложил Кабинет Министров,  в целом можно  было  бы  поддержать,  тем  более  что  этот  вопрос обсуждался в комиссии,  в которой я работаю секретарем.  Но и при рассмотрении  в  комиссий  полного   "узгодження"   с   Кабинетом Министров  мы  не  нашли.  Поэтому  по  целому  ряду  пунктов мне хотелось бы высказать замечания, в частности, по статье 3.

 

     Она излечена в документе в редакции,  преодоленной Кабинетом Министров, а посему принимать ее нельзя. Здесь не учтены в полной мере права человека труда, недостаточно четко определены все виды трудовых  отношений.  Эти  вопросы  надо  еще  отрегулировать при дальнейшей доработке.

 

     Статья 8 действующего закона,  где  говорится  о  применении Украиной трудового законодательства других союзных республик.

 

     47

 

     Ми знаем  много примеров,  когда граждане Украины работают в других странах СНГ  и  на  них  практически  не  распространяется действующее  законодательство.  Они не имеют права на забастовки, получают  заработную  плату  гораздо  ниже,  чем   граждане   тех государств,  в  которых  они работают.  Это недопустимо.  Поэтому исключать статью 8 ни в коем случае нельзя.

 

     И самая главная статья, посвященная праву граждан на труд, - это статья 49 "Гарантії забезпечення права громадян на працю".  В изложенной   редакции   эта    статья    практически    исключает предоставление  гарантий  человеку  труда.  Фактически  она  идет вразрез с действующей Конституцией,  в статье 38 которой сказано: "Граждане  Украины  имеют  право  на  труд..." В статье 49 ничего этого не предусмотрено.  Ссылка на Закон  о  занятости  населения является   совершенно  неубедительной.  В  предложенной  редакции данную статью принимать ни в коем случае нельзя.

 

     Серьезные замечания есть к статьям 133, 135. Имею в виду то, что   говорили   сегодня  относительно  профсоюзов.  Я  полностью поддерживаю сказанное по этому вопросу предыдущими выступающими.

 

     Также хотел бы обратить  внимание  на  статью  200,  которую предлагают  исключить.  Если  мы исключим данную статью,  значит, отстраним нашу молодежь от участия в рассмотрении вопросов  труда и быта.  В статье 200 сказано об участии комсомола в рассмотрении вопросов.  Комсомола сегодня в трудовых коллективах действительно нет.  Но есть общественные молодежные организации,  есть комитеты комсомола  в  округах,   которые   должны   все   эти   отношения регулировать.  И  просил  бы  статью  200  ни  в  коем  случае не исключать из действующего закона.

 

     48

 

     В статье 245 говорится о народном контроле.  Положение о нем тоже предлагают исключить.  Считаю,  что его исключать нельзя,  а нужно дать поручение  Кабинету  Министров  восстановить  народный контроль на территории нашего государства.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Стоян, голова Федерації профспілок України.

 

     СТОЯН О.М.  Шановний  Олександре   Олександровичу!   Шановні колеги    народні    депутати!   Виступи   депутатів   Вернигори, Матковського і Донченка звільняють мене від необхідності  йти  по окремих  статтях  проекту.  Тому  хотів  би  в цілому сказати про зміни,  які пропонується  внести.  На  думку  не  лише  Федерації профспілок Україна, а й інших профспілкових об'єднань, а якими ми плідно  співпрацюємо,  запропонований   законопроект   не   можна приймати  в першому читанні.  Тому що тут,  по-перше,  в серйозні розбіжності з Конвенцією МОП N 158.  По-друге,  як я  вже  казав, ставлячи запитання, він, по суті, не вносить нічого, а. ще більше ускладнює користування цими статтями.

 

     І найголовніше,  навколо чого точаться суперечки,  -це право представництва   профспілкових   комітетів  у  захисті  інтересів трудового колективу.  Знаєте,  можна говорити,  що в  профспілки, можна  говорити,  що  їх  немає,  але за такого підходу,  коли ми надаватимемо ще комусь право,  їх не буде.  І  це  цілеспрямовано робиться. Ми знаємо, нині проводиться приватизація, і міжнародний досвід свідчить,  що новий капіталіст не заінтересований у  тому, щоб мати профспілку на своєму підприємстві.

 

     49

 

     І він не укладатиме з робітником ні контракту,  ні договору, якщо той робітник належить до профспілки,  а створить якесь  інше представництво,  і люди не будуть захищені.  Ось до чого призведе прийняття цієї редакції.

 

     Далі. Сьогодні,  дійсно,  державні  підприємства  становлять понад 90 відсотків. На державних підприємствах є профспілки, вони різні - одні входять до федерації,  інші не входять. Ми вважаємо, що  це  нормально.  Люди  йдуть  до  того,  хто  краще захищає їх інтереси.  Як би тям не було,  є організація,  якій  люди  можуть довірити  право  захищати  свої  інтереси.  Тому цю позицію треба залишити.

 

     І останнє. Шановний Олександре Олександровичу! У нас є Закон про об'єднання громадян,  де йдеться про політичні партії, рухи і таке інше.  Одним рядком там сказано, що відносини з профспілками визначаються Законом про профспілки. Але цього закону досі немає. Минулого року Верховна Рада України розглядала його  проект,  але так  і  не  прийняла.  Я  дуже  просив  би колег депутатів,  вас, шановний Олександре Олександровичу,  усетаки повернутися до цього документа.  Він  визначає місце і роль у нашому суспільстві такої великої громадської організації, як профспілкові об'єднання. І от тоді,  коли  буде Закон про профспілки,  виходячи з нього,  можна буде вносити зміні до інших законів,  пій тез  повторяю,  що  цей закон  повинен  визначити роль і місце профспілок України в нашій державі.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви задавали запитання,  і  серед  них  були, власне кажучи, виступи. Міністерство праці, точніше Кабінет

 

     50

 

     Міністрів підготував  проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень до Кодексу законів про працю. Нам роздали і порівняльну таблицю,  щоб ви не весь Кодекс законів про працю гортали, а мали під руками конкретні статті,  до яких Кабінет Міністрів  пропонує внести зміни.

 

     У виступах   з   місць   та  з  трибуни  висловлювалися  дві пропозиції.  Одна з  них  -  підтримати  законопроект  у  першому читанні,  щоб  потім уже детально доопрацьовувати його в комісіях на основі вивчення положень Кодексу законів про працю і змін, які сьогодні пропонуються.  Друга пропозиція полягає в тому /особливо на ній  наполягають  активісти  профспілок/,  що  даний  документ приймати  в першому читанні не можна,  а потрібно розглянути його після  доопрацювання  або  навіть  після  прийняття  Закону   про профспілки.  У  такій  послідовності,  якщо ви не заперечуєте,  я хотів би поставити ці пропозиції на голосування.

 

     Перший варіант  такий:  прийняти  проект  закону  в  першому читанні з відповідними дорученнями комісії. Прошу голосувати.

 

     "За" - 115. Рішення не прийнято.

 

     Тоді ставиться  на  голосування пропозиція доручити Кабінету Міністрів і  відповідним  комісіям  Верховної  Ради  доопрацювати проект закону разом із профспілками.  Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Тобто щоб доопрацювати разом із профспілками.

 

     "За" - 228. Рішення прийнято.

 

     51

 

     Будь ласка, депутате Болдирєв, з мотивів...

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,   заступник   голови   виконавчого   комітету Донецької  міської Ради народних депутатів /КіровськийШахтарський виборчий  округ,  Донецька  область/.   Уважаемый   Председатель! Уважаемые  депутаты!  Я  обсуждал  этот  вопрос с представителями рабочих комитетов и шахтерских  профсоюзов,  и  вот  на  чем  они посоветовали нам акцентировать свое внимание.

 

     Дело в  том,  что прокурорский надзор за соблюдением Кодекса законов о труде недостаточен.  К сожалению,  я не могу предложить какую-то  конкретную  поправку,  так же как и они не смогли этого сделать.  Но нам всем вместе необходимо что-то  придумать,  чтобы прокурорский  надзор  за  соблюдением Кодекса законов о труде был действенным. Администрация, как правило, нарушает закон, прокурор делает представление, но администрация не реагирует. И эта бодяга тянется очень долго, а профсоюз и трудящиеся страдают. Я призываю всех, у кого есть какие-то идеи, включиться в эту работу.

 

     Спасибо.

 

     52

 

     ГОЛОВА. Добре.  Дякую, Юрію Олексійовичу. Будь ласка, ви теж підключайтеся,  треба щось придумати, тому що так ми, безперечно, не можемо розглядати це питання.

 

     Слухається питання  про  проект  Закону України про постійні комісії Верховної Ради  України.  Доповідач  -  депутат  Стецьків Тарас  Степанович.  На  це питання відводиться одна година,  як і було проголосовано на самому початку.

 

     Прошу, Тарасе Степановичу.  Будьте дуже уважні, оскільки цей закон охоплює,  власне кажучи,  всю депутатську діяльність,  а не лише роботу в комісіях.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Городоцький виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний Олександре  Олександровичу! Шановні  народні  депутати!  Комісія з питань правової політики і судово-правової реформи вносить на  розгляд  Верховної  Ради  для прийняття  в  першому  читанні проект Закону про постійні комісії Верховної   Ради.   Прийняття   такого   закону    передбачається Регламентом,  який  ми  прийняли  на  першій  сесії.  Закон стане органічним продовженням і доповненням Регламенту Верховної Ради в частині регламентації діяльності постійних комісій.

 

     Закон про  постійні  комісії Верховної Ради дає відповідь на такі  питання:  якими  є  повноваження  постійних  комісій;  коло питань,  що  належать  до  їх  компетенції;  порядок  внутрішньої діяльності комісій щодо  підготовки  законопроектів.  Отже,  якщо Регламент /глава 4.4/ визначає порядок створення і ліквідації

 

     53

 

     постійних комісій, обрання та відкликання їх голів, то Закон про постійні комісії регулює  всі  інші  питання  діяльності  цих органів  Верховної  Ради  /це  відповідає статті 4.4.1 Регламенту Верховної Ради/.

 

     Я хотів би коротко  зупинитися  на  історії  цього  питання. Проект  Закону  про  постійні  комісії  Верховної  Ради готувався Комісією  у  питаннях  законодавства  і   законності   парламенту попереднього  скликання  і  в  червні  1993  року був прийнятий у першому читанні.  Тоді над цим  законопроектом  працювала  робоча група  під  керівництвом  Анатолія  Ткачука.  Однак  до  розгляду проекту в другому читанні справа не  дійшла,  і  тепер  уже  наша комісія  відповідно  до  пункту 3 статті 6.2.1 Регламенту вносить цей законопроект на розгляд у першому читанні.

 

     Зупинюся коротко  на  характеристиці  основних,  принципових положень   законопроекту.   Проект   складається  із  34  статей, об'єднаних у три розділи.  У статті 2  законодавче  закріплюється перелік  комісій  Верховної Ради,  утворення яких є обов'язковим. Це,  зокрема,  комісії з питань:  Регламенту;  правової політики; фінансів  і  бюджету;  оборони  і  державної безпеки;  соціальної політики;  екологічної політики;  у  закордонних  справах.  Решта комісій   утворюється  Верховною  Радою  залежно  від  потреб  чи необхідності.

 

     Слід сказати,  що  правові  акти  різних  держав  по-різному вирішують   питання  компетенції  та  функцій  окремих  постійних комісій.  Вони можуть міститися в регламенті, в законодавстві про постійні  комісії  або в положеннях про окремі комісії.  Ми пішли третій шляхом,  що й закріплено у статті 8 проекту. Кожна комісія самостійно  розроблятиме положення,  де буде визначено перелік її санкцій, компетенцію і предмет відання,

 

     54

 

     після чого  Верховна  Рада  затверджуватиме  ці   положення. Видається,  що  це  дасть  можливість врахувати специфіку окремих постійних комісій, відобразити їх особливий статус.

 

     Законопроект визначає  лише  основні   функціональні   рамки діяльності  комісій,  і зокрема чотири класичні функції постійних комісій   Верховної   Ради:   ведення   законопроектної   роботи; контрольна  функція;  підготовка  пропозицій  щодо ратифікації та денонсації   міжнародних   договорів;   обговорення    кандидатур посадових  осіб,  які  обираються  або  затверджуються  Верховною Радою.

 

     Значна увага  приділяється   визначенню   та   регламентації контрольної   функції  постійних  комісій,  а  саме:  нагляду  за діяльністю виконавчих органів  влади;  заслуховуванню  кандидатур для  призначення  на  відповідні  посади;  прийняттю  рішень  про невідповідність  окремих   посадових   осіб   займаним   посадам; проведенню  слухань з приводу окремих питань вищих посадових осіб виконавчої влади. Причому чітко визначено юридичні наслідки таких дій постійних комісій,  а це суттєво підвищує їх відповідальність і ефективність контролю за виконавчою владою.  Зокрема,  висновки комісій  підлягають обов'язковому розгляду органами та посадовими особами виконавчої влади,  а в необхідних випадках - вносяться на розгляд Верховної Ради. передбачено також обов'язковість розгляду висновків та рекомендацій постійних комісій.

 

     Важливим у проекті закону є положення, яке міститься у статті 18, -про  право  постійних  комісій  давати  роз'яснення положень чинних законів України з обов'язковим погодженням їх у Комісії  з питань  правової  політики.  Проте  такі  роз'яснення не матимуть статусу офіційного тлумачення,  яке згідно Конституцією  належить тільки Верховній Раді.

 

     55

 

     Поряд з   повноваженнями   постійних   комісій  законопроект визначає  і  їх  обов'язки,  і  насамперед  обов'язок  періодично звітувати перед Верховною Радою про свою діяльність та виконувати головну свою функцію  -  законотворчу.  Передбачено  також  право ставити   питання   про   заміну  голови  комісії,  якщо  він  не справляється з цими обов'язками.

 

     ІЗ статей,  а  це  цілий  розділ   3   проекту,   присвячено надзвичайно   важливій   проблемі   -  регламентації  внутрішньої діяльності  комісій.  Йдеться  про   підготовку   законопроектів, процедуру  проведення  засідань,  ведення протоколу та стенограми засідання,  порядок прийняття рішень,  обов'язки голів  постійних комісій,   їх   заступників  та  секретарів.  Передбачається,  що постійні комісії  за  результатами  обговорення  можуть  приймати рішення,  рекомендації  чи  висновки.  Ці  документи  для  різних комісій можуть відповідати різним вимогам.  Наприклад, рішення чи рекомендації   постійної   Комісії   з   питань   бюджету  можуть оформлятися в одному порядку, а Комісії у закордонних справах - в іншому.

 

     Думаю, що  при  підготовці  проекту до другого читання /якщо він буде схвалений у першому/ слід буде викласти  ці  відмінності детальніше   у  статтях  22  і  23.  Решта  вимог  до  оформлення документації за наслідками обговорення питань мав бути  визначена у положеннях про ці комісії.

 

     Проект Закону  про  постійні  комісії  Верховної Ради не дає відповіді на всі питання,  пов'язані із  законотворчим  процесом. Такі  питання,  як порядок розробки законопроектів,  процедура їх проходження у Верховній Раді та її органах,  повинні регулюватися Положенням  про  порядок  роботи  з проектами законодавчих актів, проект якого наша комісія невдовзі подасть на розгляд

 

     56

 

     Верховної Ради.  Ми також маємо  намір  на  наступній  сесії подати на ваш розгляд проект Закону про нормативно-правові акти в Україні.

 

     З прийняттям розглядуваного сьогодні та названих  мною  двох інших  законодавчих  актів  буде в основному завершено формування нормативної бази,  яка регулюватиме законодавчий процес в Україні і  роль  у  ньому  Верховної  Ради та постійних комісій Верховної Ради.  Тому наша комісія пропонує прийняти законопроект у першому читанні  і доручити підготувати його для постатейного голосування у другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Прохання  записуватися  на  запитання. Проводиться запис.  Будь ласка,  висвітіть. /Шум у залі/. Ще раз, будь ласка,  висвітіть на моніторі прізвища тих, хто записався на запитання.

 

     Слово для  запитання  надається  депутату  Уланову.  За  ним одержить слово депутат Степанов.

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань законності і  правопорядку  /Станично-Луганський  виборчий округ,   Луганська  область/.  Фракция  "Коммунисты  Украины".  В предлагаемом докладчиком перечне постоянных  комиссий  Верховного Совета  не  названа  постоянная Комиссия по вопросам законности и правопорядка.  Напрашивается вопрос: почему? Что, в Украине все в порядке с законностью, с выполнением Конституции?

 

     57

 

     Что, у   нас   соблюдаются  права  человека,  обеспечивается гарантия жить в безопасности?  Этого нет.  Я считаю, что в данный перечень должна быть включена и эта комиссия, жизненно важная для деятельности правового государства.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Дякую.  Відповідаю на це запитання.  Справа в тому,  що  стаття  2,  в  якій  дано перелік необхідного мінімуму комісій Верховної Ради, має не настільки принциповий характер, як це  може  здатися на перший погляд.  Звичайно,  можна включити до статті 2 перелік усіх без винятку 24 комісій, утворених Верховною Радою  України цього скликання.  Але ми підійшли до цієї проблеми по-іншому.  Ми вважали за  необхідне,  і  це  відповідає  досвіду законотворчості   в  інших  державах  світу,  визначити  лише  ті комісії,  без яких функціонування Верховної  Ради  в  принципі  є неможливим.

 

     Що стосується  решти комісій,  то ми не можемо сьогодні бути впевненими,  що наявні 24 комісії будуть у нас і через  п'ять  чи через  десять  років.  А  змінювати  статтю  2 цього закону після кожних виборів Верховної Ради було б,  очевидно, нерозумним. Тому ми  й  записали,  що  Верховна Рада України створює інші постійні комісії  з  питань,  що  належать  до  її  компетенції,  в   міру необхідності.  Це зовсім не означає, що інтереси Комісії з питань законності і правопорядку не враховано.  Хоча,  якщо наполягаєте, вносьте  поправку,  і  ми  можемо  її  проголосувати  в  .другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Степанов,  за ним  виступатиме депутат Брит.

 

     58

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з  питань  соціальної  політики  та  праці  /Ватутінський виборчий  округ,  Луганська  область/.  "В  предлагаемом  проекте ничего не говорится о подкомиссиях.  Есть такие комиссии, которые не могут работать без создания подкомиссий. Например, Комиссия по вопросам социальной политики и труда,  которая  охватывает  такие сферы,  как  организация  труда  и  заработной платы,  пенсионное обеспечение,  обеспечение  ветеранов,  инвалидов  и  так   далее. Поэтому я считаю,  что в составе комиссий обязательно должны быть подкомиссии и должно быть положение о них в законе.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Право   комісій   на   створення   підкомісій регулюється статтею 29. Передбачається, що чисельність підкомісії не може бути меншою, ніж 3 чоловіки. Ми виходили з того, що кожна комісія в положенні про свою діяльність зазначить, зокрема, і те, які підкомісії їй необхідно створювати. І відповідно до положення створюватиме їх.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  депутат  Брит,  за  ним  виступатиме депутат Кочерга.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань екологічної  політики  /Приазовський  виборчий округ,  Запорізька область/.  Уважаемый  докладчик,  у  меня  конкретный  вопрос.  Я секретарь  Комиссии  по  вопросам  экологической  политики.  Наша комиссия  входит  в  перечень  обязательных  комиссий,   которые, согласно проекту, должны быть созданы в Верховном Совете.

 

     59

 

     В статье  3  записано:  "У  складі постійної комісії не може бути менше 15 осіб..." В связи с этим хочу сказать,  что в  нашей комиссии  уже в течение полугода числятся 6 человек.  К нам никто не хочет идти.  Если в составе комиссии будет все-таки меньше  15 человек  /так  как депутаты избираются в комиссию по собственному желанию/,  что в этом случае следует делать?  Ведь если мы примем эту  статью  закона  в  предложенной  редакции,  то нашу комиссию придется распустить.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.О.  На  жаль,  з  таких  питань,  як  чисельність постійної   комісії,  ми  поки  що  не  маємо  ні  процедури,  ні можливостей  забезпечення.  І  взагалі,  коли   в   законопроекті записують  конкретні  цифри,  це завжди суб'єктивно і завжди може бути піддано критиці.  Я не  можу  відповісти  на  запитання,  як забезпечити додержання цієї норми,  що робити з комісіями, в яких кількість членів менша 15,  оскільки й Регламент, і Положення про депутатські   групи  /фракції/  містять  дещо  відмінні  критерії обрання депутатів до тієї чи іншої комісії.  Там ідеться про  те, що треба враховувати думку фракції і фах депутата.

 

     Мені здається,  що  єдиний  вихід  /але  це  не  норма цього закону/ - це зобов'язувати партійні фракції і  депутатські  групи рівномірно  розподіляти своїх депутатів по комісіях.  Принаймні в інших парламентах, це дає результат.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Кочерга,  за  ним  виступатиме депутат Степанов.

 

     60

 

     КОЧЕРГА В.Г.  У меня несколько вопросов.  Первый.  Учитывая, что  данный  законопроект  затрагивает  в  значительной   степени интересы  всех  комиссий,  ответьте,  пожалуйста,  есть  ли у вас заключение всех постоянных комиссий Верховного Совета по  данному законопроекту.

 

     Второй. В   статье  8  вы  пишете:  "Верховна  Рада  України затверджує положення про окремі постійні  комісії".  Я  хотів  би знати, які це окремі?

 

     И еще  один вопрос.  Статья 11:  "Постійні комісії Верховної Ради мають право:  публікувати до винесення на розгляд у  першому читанні  Верховної  Ради проекти законів..." Как вы считаете,  не будет ли это формой давления  на  остальные  комиссии  с  помощью публикации в средствах массовой информации?

 

     Спасибо.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.М.  Відповідаю на перше запитання - чи є висновки всіх комісій Верховної Ради України.  По-перше,  таких  висновків усіх  комісій  не  передбачалося.  Було доручення нашій комісії і Комісії з питань Регламенту,  депутатської етики та  забезпечення діяльності  депутатів  розглянути цей законопроект.  Наша комісія була визначена головного.

 

     Відповідь на друге запитання,  щодо статті 8, частина друга. Мається  на  увазі,  що  Верховна Рада України буде затверджувати положення про кокну окрему постійну комісію.

 

     61

 

     КОЧЕРГА В.Г. Значить, таки треба і записати.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.О.  Якщо наша редакція викликав різні тлумачення, то  необхідне  уточнення ми зробимо під час підготовки проекту до другого читання.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Я почему этот вопрос задал?  В статье 2  опять прослеживается  попытка создать какие-то особые комиссии с особым полномочиями.  "Верховна Рада  України  на  першій  сесії  обирає постійну  Комісію  з  питань  Регламенту  та  депутатської етики. Комісію з питань правової політики..." То  есть  особые  комиссии перечисляется,  а  дальше  -  все остальные.  Знаете,  как Петр І говорил о том, как следовать войскам на параде?..

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Я зрозумів. Очевидно, ви маєте рацію. Під час підготовки проекту до другого читання ми цей нюанс врахуємо,  щоб не склалося враження, що про одні комісії будуть положення, а про інші - ні.

 

     Трете ваше запитання стосувалося статті 11. Точка зору нашої комісії така:  нам здається, що право комісії публікувати проекти законодавчих   актів  до  розгляду  їх  на  пленарному  засіданні Верховної Рада не є способом  тиску.  По-перше,  комісія  приймав вмотивоване  рішення  із  цього  приводу.  Якщо  вона  вважав  за потрібне,  щоб широкий загал ознайомився а  проектом  закону,  то чому б його не надрукувати? Це, гадаю, не в формою тиску.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу,   депутате   Степанов.  Потім  задаватиме запитання депутат Мішура.

 

     62

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з питань соціальної політики та праці /Слов'яносербський виборчий округ,  Луганська область/.  Хочу обратить ваше внимание на статье 29 относительно подкомиссий. Боли о комиссиях в проекте сказано подробно /иногда даже,  может бить,  и излишке подробно/, то все,  что нужно было сказать о подкомиссиях, уместилось в трех предложениях.  Тут говорится, что "підкомісія може утворюватися у складі не мене як трьох членів комісії".  А что делать,  если там только два члена и никто не хочет туда идти? Вы же сами говорили, что  к  фракциям  нужно обращаться и так далее.  Ваше мнение?  Не лучше ли это положение просто опустить?  Пусть будет два, три или четыре  члена.  Также  считав  необходимым  расширить эту статье, чтобы отразить права подкомиссий и их обязанности.

 

     И еще один вопрос.  В статье 24  говорится  о  том,  что  на заседания  постоянной  комиссии  могут приглашаться представители правительства и  так  далее.  В  последнем  предложении  сказано: "Запрошена  особа зобов'язана прибути на засідання своєчасно".  А если "не  прибуде"?  В  нашей  Комиссии  по  вопросам  социальной политики  и  труда  были случая,  что не прибывали.  Не только не своевременно,  но и вообще мы их не видали.  Что же тогда делать? Не следует ли это вопрос подробно оговорить?

 

     Спасибо.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С. Дякую. Що стосується запитання щодо підкомісій /стаття 29/.  Узагалі,  тут  можливі  два  рівнозначних  варіанти вирішення цього питання. Один із них пропонуєте ви -

 

     63

 

     розширити статтю    29,    записавши    специфічні   функції підкомісій.  Ми виходили з іншої концепції, згідно а якою функції і  межі компетенції підкомісій повинна визначити комісія у своєму положенні.  Нам здавалося, що це буде краще. Хоча, ще раз кажу, в два рівнозначних вирішення питання.

 

     І щодо   запитання,  якщо  запрошена  особа  не  прибуде  на засідання своєчасно.  Оскільки  у  Верховній  Раді  справді  були подібні прецеденти, я погоджуюся з тим, що можна передбачити якщо не санкцію,  то принаймні відповідальність посадової особи за те, що   не   прибула  на  засідання  своєчасно.  Хоча,  думав,  і  в нормативних актах Кабінету Міністрів повинні бути положення,  які б  зобов'язували посадових осіб з'являтися на засідання постійних комісій на їх запрошення.  Але до  цієї  статті  слід,  очевидно, включити додаткове положення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується   перерва   на   півгодини.  /Після перерви/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати,  продовжуємо  роботу.  На  трибуну запрошується  Стецьків Тарас Степанович,  доповідач.  Будь ласка. Продовжуємо відповіді на запитання. Слово для запитання надається депутату Мішурі.  За ним слово одержить депутат Ніколаєнко.  Будь ласка.

 

     64

 

     МІШУРА В.Д.,  секретар  Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації /Центральний виборчий округ,  Кіровоградська область/. Шановний  доповідачу!  Мені здається,  що поданий документ більше схожий  на  інструкцію  з  організації  роботи  комісій,  ніж  на законопроект.   У   законі  має  бути  чітко  визначено  функції, розшифровано ці функції і обов'язково визначено, відповідальність за  їх  невиконання.  Навантаження  на  наші комісії,  на голів і членів  комісій   нерівномірне.   Головна   функція   комісій   - законотворчість.  Але  якщо  інші функції тут визначені порівняно широко,  то найголовніша  функція  як  слід  не  відображена.  Ви говорите,  що буде спеціальний закон про законотворчу діяльність. Але якщо ми розглядаємо  питання  про  постійні  комісії,  то  ця головна  функція  повинна  бути  позначена  й розшифрована.  Інша справа - відповідальність комісій, членів та голів комісій за те, що  невчасно  й несумлінно готуються документи.  Ці питання треба краще відобразити в даному законопроекті.

 

     Друге. У проекті закону зовсім нічого не  сказано  про  таку посаду,  як секретар комісії,  який, по суті, є начальником штабу комісії.

 

     І третє зауваження. Мова йде про включення членів комісій до складу  делегацій  Для  поїздок  за  рубіж.  У  мене є пропозиція дописати там слова "за пропорційним принципом".

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Ви сказали,  що  даний  законопроект  нагадує інструкцію   На  мою  .думку,  Закон  про  постійні  комісії  має конкретизувати  Регламент  у   частині   внутрішньої   діяльності комісій. Саме для цього він і приймається.

 

     65

 

     Що стосується   нерівномірного   розподілу  навантаження  на комісії...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе Степановичу, я вибачаюся. Шановні колеги, нічого  ж не чути.  Не чути відповіді на задане запитання.  Прошу уваги.

 

     СТЕЩК1В Т.О.   Що   стосується   нерівномірного    розподілу навантаження на комісії, то Закон про постійні комісії тут ні при чому.  Претензії треба пред'являти Верховній Раді, яка затвердила такий  перелік  і  структуру комісій.  Ви ж знаєте,  що цілий ряд комісій дублюють одна одну.  Це  становище  треба  розглянути  на засіданні  Верховної  Ради  і виправити його.  Потрібно скоротити кількість постійних комісій,  щоб не було  такого,  що  п'ять  чи шість комісій несуть основне законотворче навантаження, а інші за два роки готують по одному законопроекту.

 

     Тепер щодо розширення функцій.  Я сказав би,  що в статті  9 законопроекту  про  постійні  комісії  визначено  чотири  основні функції комісій,  зокрема законотворчу і контрольну. Без сумніву, найголовніша  з  них  -  законотворча,  але  не слід вважати,  що контрольна  функція   комісій   Верховної   Ради   така   вже   й підпорядкована.   Повинен  сказати,  що  контрольні  повноваження комісій Верховної Рада є мірилом реальної  влади  парламенту.  Не думаю,   що   варто   спеціально   деталізувати   і   розписувати законотворчу функцію комісій.  Про те,  як готувати законопроект, прийматиметься  спеціальний нормативний акт.  І немає потреби тут змінювати  предмет  відання  цього  закону  і  законодавства  про нормативно-правові акти України.

 

     МІШУРА Б.Д.  Шановний  доповідачу!  Просив  би все-таки мене поважати як колегу. Я задаю одні запитання, а ви відповідаєте

 

     66

 

     зовсім на інші. Дякую. Я більше не буку задавати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Слово для запитання надається Ніколаєнку. Потім слово одержить депутат М'ясковський.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комісії Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  /Іванівський  виборчий  округ, Херсонська  область/.  Шановний  доповідачу!  Я вважаю,  що немає нічого більш вічного",  як питання виховання і навчання  молодого покоління. Чи не вважаєте ви, що в статті 2 необхідно передбачити як таку,  що завжди буде в нашій Верховній Раді, Комісію з питань науки та освіти?

 

     Друге запитання.  При  обранні  голів  постійних  комісій ми керуємося пропорційним принципом.  А відкликання?  Я знаю, що це, може, не зовсім цього документа стосується, але все-таки задам це запитання.  Якщо,  скажімо, голова вийшов із даної фракції, то як його  відкликати?  І  ще.  Чи можна відкликати голову за рішенням членів комісії?

 

     І третє запитання.  Чому в  проекті  не  передбачено  посаду секретаря комісії?

 

     Дякую.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Звичайно,  в  статті  2  можна  передбачити і постійну Комісію з питань науки і  освіти.  Хоч,  очевидно,  такі наші дії призведуть до того, що ми просто включимо до цієї статті всі 24 комісії, які нині утворено у Верховній Раді.

 

     Що стосується  порядку  призначення  Верховною  Радою  голів постійних комісій і порядку їх відкликання, то це визначено

 

     67

 

     Регламентом. Ми   не   вважали   за   .потрібне   .дублювати відповідні його статті і норми в Законі про постійні комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Московський.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. А третє запитання?

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Що  стосується  того,  що  не  регламентовано функції секретаря комісії, то це одне з наших невеличких упущень. Під час підготовки проекту до .другого читання  ми  усунемо  дане упущення.

 

     М"ЯСКОВСЬКИЙ М.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з   СНД   /Великомихайлівський виборчий  округ,  Одеська  область/.  Після  того  як нам роздали проект цього документа,  наскільки мені відомо,  до вашої комісії від  різних  комісій  було  подано  великий  перелік пропозицій і зауважень. Але у своїй доповіді ви про це не сказали. Це перше.

 

     Друге. У  статті  3   проекту   читаємо:   "При   формуванні персонального   складу  постійних  комісій  враховуються  фах  та особисте  бажання  депутата,  а   такий   принцип   пропорційного представництва різних депутатських груп /фракцій/".  Я думаю,  що потрібно говорити не про представництво різних депутатських  груп /фракцій/, а про представництво створених у складі Верховної Ради політичних фракцій і депутатських груп. Це зовсім різні речі.

 

     Третє. Тут уже говорилося,  що в  статті  26  ви  нічого  не сказали про посада секретаря комісії. Думаю, що там треба сказати і про його функції.

 

     68

 

     Четверте моє зауваження стосується статті 27.  Треба  писати не  "заступника",  а  "заступників",  тому  що в комісії є кілька заступників голови.

 

     Дякую.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Постараюся відповісти коротко на ваші  чотири запитання.

 

     Перше. До  комісії  надійшло  вже досить багато зауважень та пропозицій з інших постійних комісій. Якщо Верховна Рада схвалить проект у першому читанні, ми плануємо включити їх до порівняльної таблиці.

 

     Що стосується  зауваження  щодо  статті  3,  то  я  з   вами погоджуюся.  Таке  уточнення,  очевидно,  необхідне,  і  ми  ваше зауваження врахуємо.

 

     Що стосується статті 26,  то у своїй відповіді на  запитання попереднього  депутата  я  говорив,  що уточнення стосуватиметься регламентації функцій секретаря постійної комісії Верховної Ради.

 

     69

 

     Стаття 27.  Справді,  багато комісій мають заступників, а не одного заступника. І необхідне уточнення буде внесено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І  останнє  запитання.  Депутате Корнелюк,  будь ласка. Потім перейдемо до обговорення.

 

     КОРНЕЛЮК В.М. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи є сенс у розгляді цього законопроекту, якщо, скажімо, регламентація діяльності комісії має бути відображена у Конституції?  Яка  ваша точка зору0

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Конституція не може регламентувати діяльність постійних комісій, крім загального визначення їх правого статусу. Регламент,  який  ми  прийняли  на першій сесії,  регулює порядок утворення комісій,  обрання  і  відкликання  їх  голів,  а  також ліквідації  комісій.  Порядок  внутрішньої  діяльності комісій на даний момент не регламентований жодним законодавчим актом.  Він є предметом  відання  Закону  про  постійні  комісії Верховної Ради Україні.  Після цього нам  належить  ще  прийняти  документи  про порядок    підготовки    нормативних    актів    і    про    самі нормативно-правові акти в Україні, і тоді буде створена завершену систему.  Тобто даний закон мав свою,  абсолютно специфічну сферу регулювання,  і з огляду на це прийняття його видасться нам конче необхідним.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Решту  запитань  і  зауважень прохання пере дати в комісію.

 

     Прошу записатися  на  обговорення.  Увімкніть,  будь  ласка, монітор.

 

     70

 

     З процедури слово надається депутату Гармашу. Будь ласка. /Шум у залі/. Ще раз, будь ласка, висвітіть на моніторі прізвища депутатів, які записалися на обговорення. Спасибі.

 

     Депутате Гармаш,  будь  ласка.  Кнопку натисніть!  Не працює кнопка?  Другу.  Можливо,  друга працює.  Поки розберуться...  Ми потім надамо слово Гармашу.

 

     А зараз слово в обговоренні надається депутату Носову.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради /країни з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати!   Цей  законопроект  допали  розробляти  досить  давно. Виникала така проблема:  як розподілити норми Закону про постійні комісії і Регламенту. Ще парламент минулого скликання вирішив, що все, що здійсняє Верховна Рада відносно комісій, буде зафіксовано в Регламенті /скажімо, утворення комісій, і тому положення про це внесено в Регламент/, а все, що стосується внутрішньої діяльності комісій, мав бути записано в окремому законі відповідно до статті 114 Конституції,  де сказано:  "Порядок діяльності Верховної Ради України  та  її  органів  визначається Регламентом Верховної Ради України та іншими  законами  України".  !  тому  цього  розподілу давайте дотримуватися.

 

     У зв'язку  з цим я пропонував ще під час роботи в парламенті минулого скликання не включати до законопроекту перші статті, які визначають  порядок утворення комісій.  Тут просто іншими словами фактично повторено норми Регламенту.  Ну,  за такі речі,  коли  в різних  законах  різними  словами повторюються одні і ті ж норми, юристів треба вбивати, тому ер це спричиняє конфлікти

 

     71

 

     при застосуванні цих норм. Я буду писати пропозицію вилучити їх і в даному випадку послатися саме на Регламент.

 

     Хочу звернути увагу ще на деякі обставини. Скажімо, у статті 28 визначаються обов'язки депутата.  Але я знаю,  з якою хитрість складалася  ця  стаття.  Це апарат,  який працював при парламенті минулого скликання, дуже мріяв, щоб депутати працювали як юристи. Але  ж  депутати  - це представники народу.  Серед депутатів може бути і домогосподарка,  і академік, але, скажімо, з фізіології. І такий депутат не може сидіти і розробляти законопроекти. Отже, не можна цю вимогу виставляти. Тут написано, що член комісії повинен готувати  висновки  для  розгляду  на засіданні комісії.  Це мрія апаратників -  скинути  цю  роботу  на  депутатів.  Насправді  це повинен робити апарат.  Саме тому в кожній комісії має бути 30-40 працівників апарату,  а не так,  як у нас, -3-4. А депутати потім уже готове читають, порівнюють, оцінюють і так далі.

 

     Це ж  стосується  і  положення  про  те,  що  члени  комісій зобов'язані  за  дорученням  комісії  брати  участь  у   розробці законопроектів.  Як же ви мені будете доручати, коли я скажу: а я тракторист, я не фахівець, це мають академіки писати. Тому я буду письмово подавати свою пропозицію внести зміни в цю статтю, а вас я прошу постатейним голосуванням мене підтримати,  бо цю хитрість я вам довів.

 

     Щодо секретаря комісії.  На мою .думку,  секретарем мас бути службовець.  Тепер ці фактично  технічні  функції  звалюються  на депутата. У нас був Секретаріат сесії /пам'ятаєте, ми створили?/, я казав:  не треба туди вводити депутатів. Ні, захотіли. Потім ті ж самі, що були в секретаріаті, погодилися, що це технічні

 

     72

 

     функції. Тому тут це положення і не включено. Його не просто пропустили /шановний пан Стецьків забув про це/, воно не включене для того, щоб секретарем був апаратний.

 

     Далі. Найголовніший  недолік  цього  законопроекту такий:  у ньому  немає  глави  "Вимоги  до  документів  комісії".  Якщо  ви візьмете, скажімо, Кримінально-процесуальний кодекс, то побачите, що коли в порядку нагляду приймається постанова,  то  обов'язково викладається   зміст   кожного  документа.  Навіть  для  юристів, фахівців,  які все життя цим займаються,  вимоги записані.  У нас немає.  Наслідки ви бачите,  виходять,  доповідають,  скажімо про розгляд комісією якогось документі,  і розказують,  скільки там у них  голосів  було:  7  на  8  чи  6  на 5.  Верховній Раді це не потрібно.  Верховній Раді потрібна інша доповідь. Оцієї глави, на жаль, немає.

 

     Я думаю, що цей законопроект можна було б прийняти в першому читанні,  але  все-таки  доручити  комісії  розробити  відповідну главу, а на це потрібно досить багато часу.

 

     І ще  - щодо переліку комісій.  Пропонувалося цей перелік не наводити ні в  законі,  ні  в  Регламенті,  тільки  -  в  окремій постанові.  Бо приходить нова Верховна Рада і формує новий склад. На жаль,  нинішній  склад  комісій  зараз  не  в  оптимальним  за завантаженням.  На мій погляд, там вісім комісій зайвих, а чотири ми не створили.  От,  комісія Стретовича  почне  першою  вимирати фізично,  тому що вона перевантажена.  І тому в закон це не варто було б включати. Досить окремої постанови.

 

     Я пропоную прийняти цей законопроект,  але в  постанові  про порядок  введення в дію записати:  доручити регламентній комісії, щоб вона за декілька років вивчила це питання /я зараз  закінчую/ і розробила оптимальний, склад комісій Верховної Ради,

 

     73

 

     виходячи із    світового    досвіду    і    висновків   щодо завантаженості наших комісій. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово надається депутату Шибку. За ним виступатиме депутат Брит...  Шибка немає. Слою надасться депутату Бриту. За ним виступатиме депутат Чупахін.

 

     БРИТ В.П.  Уважаемые коллеги  народные  депутаты,  уважаемый председательствующий!   Не  буду  говорить  о  недостатках  этого законопроекта.  Я мог бы принести ряд  таких  примеров,  но  чуть позже  приведу только один.  А сейчас хотел бы сказать вот о чем. Поскольку мне не представилась возможность предложить не включать

-тот  законопроект  в  перечень вопросов для рассмотрения на этой неделе,  хочу попросить вас поддержать меня и  не  голосовать  за принятие его даже в первом чтении. Я вот почему.

 

     С этим  законопроектом  тесно  связано  Положение  о  работе народных депутатов  в  Верховном  Совете  на  постоянной  основе. Поэтому  предлагаю  не  принимать  чакон,  пока  мы не решил этот вопрос,  пока будем и дальше делать  вид,  будто  ном  ничего  не известно о том, что народные депутаты должны работать в Верховном Совете на постоянной основе.  Может  быть,  мы  примем  четвертое решение  Верховного Сонета о том,  что народные депутаты все-таки должны выполнить спои письменные обязательства  и  принятые  нами решения.   Может   быть,   в  этом  постановлении  будут  указаны пофамильно депутаты,  полномочия которых будут прекращены в связи с  невыполнением  решений  Верховного  Совета  и своих письменных обязательств. А до тех пор законопроект рассматривать не следует.

 

     74

 

     Приведу следующий пример из этого законопроекта.  Статья  28 гласит,   что   "члени  постійних  комісій,  які  пропустили  без сповнених причин більше  1/З  засідань  комісії,  що  проводились упродовж сесії,  за рішенням Верховної Ради України виводяться із складу постійної комісії і не  можуть  входити  до  складу  іншої комісії протягом місяця".

 

     Ну, во-первых,  не  ясно,  наказание ли это для депутата или внеочередной оплачиваемый отпуск. Во-вторых, может быть, ктото из вас,  дорогие  коллеги,  обратил  внимание,  что в вестибюле есть стенд,  на котором помещаются данные о регистрации  депутатов.  И там   можно   прочесть   о  причинах  отсутствия:  "відрядження", "робота".  Слово  "робота"  стоит  против  фамилий  депутатов   - министров,   заместителей   министров,  руководителей  комитетов, крупных предприятий и так далее.  Что же это за работа  депутата, которая  дает  ему право отсутствовать на пленарном заседании или на заседании комиссии? И по нашему ли поручению они выполняют эту работу?   Поэтому   я   предлагаю:   не   принимать  сейчас  этот законопроект,  отложить его хотя бы на неделю,  пока  не  решится вопрос о постоянной работе депутаток.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово надається депутату Чупахіну.  За ним виступатиме депутат Сирота.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар Комісії  Верховної  Рада  України  з питань  оборони  і державної безпеки /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/.  Уважаемые коллеги!  Вопросами и ответами на них  практически  началось  обсуждение  этого законопроекта.  И я постараюсь не

 

     75

 

     повторять того, о чем уже здесь говорили.

 

     Но все же возвращусь к  статье  2,  где  идет  речь  о  семи постоянных комиссиях. Считаю нужным либо убрать первый абзац этой статьи,  либо дать более детальный перечень комиссий.  А наиболее целесообразно,  на мой взгляд, было бы оставить в статье 2 только второй абзац,  где указано, что Верховный Совет сам решает, какое количество постоянных комиссий он образует.

 

     Уже говорилось   о   том,  что  статья  3  не  совсем  точно определяет количественный состав комиссий - не менее 15 человек и не   более   1/12  общего  количества  народных  депутатов.  Сами разработчики   законопроекта   признали,   что   это   требование практически   невыполнимо.  Так  зачем  же  закладывать  в  закон положение,  которое  не  будет  выполняться?  Считаю,   что   это предложение нужно исключить из проекта.

 

     Во втором   абзаце  этой  же  статьи  указывается,  что  при формировании   персонального    состава    постоянных    комиссий учитываются  специальность  и  личное желание народного депутата. Кем учитываются?  Кому дано  такое  право  учитывать?  В  проекте закона об этом ничего не говорится.

 

     Статья 4!  определяет,  что  народный  депутат Украины имеет право и должен быть членом  одной  ил  постоянных  комиссий.  Эти слова  скорее  всего  подошли  бы  к  Закону  о статусе народного депутата,  но никак не к Закону о постоянных комиссиях Верховного Совета. Поэтому предлагаю эти слова из статьи 4 убрать.

 

     В статье  8 говорится о законодательных актах,  определяющих правовой  статус  постоялых  комиссий.  Наряду   с   Конституцией Украины, Регламентом Верховного Совета и данным законом речь идет "о других актах Верховного Совета Украины". На мой взгляд,

 

     76

 

     правовой статус  и  порядок  деятельности  комиссий   должен определяться  только  Конституцией  и настоящим законом,  то есть минимумам законодательных актов.

 

     Статья 11 гласит, что постоянные комиссии могут использовать выделенные им средства для заключения договоров со специалистами. Но порядок заключения договоров и порядок расходования средств  в этой   статье   не  определяется.  Ссылки  на  какие-либо  другие законодательные акты в этой статье также нет.

 

     Статья 16  ограничивает  перечень  лиц   и   государственных органов,  к  которым  могут  обращаться комиссии в процессе своей деятельности.  Между тем у народного депутата согласно  Закону  о статусе народного депутата этих прав гораздо больше. Но не должно же быть такого,  чтобы у народного депутата было прав больше, чем у  постоянных  комиссий Верховного Совета!  Поэтому это положение предлагаю изложить с учетом прав народного депутата, изложенные в соответствующем законе.

 

     3 статье 20 не раскрывается механизм досрочного освобождения от своих обязанностей председателя комиссии  или  роспуска  всего состава комиссии. Здесь считаю необходимым сделать ссылку либо на Регламент  Верховного  Совета   /где   говорится   о   том,   как освобождается председатель комиссии от своих обязанностей,  но не говорится о том,  как распускается комиссия/, либо изложить белее детально этот вопрос в этом законе.

 

     Теперь о    председателе    комиссии,    его   обязанностях, заместителях   председателя   и   секретаре    комиссии.    Среди обязанностей председателя /статья 26/ называются и такие, которые в принципе  не  относятся  к  чисто  управленческой  деятельности председателя.  Это элементарные организационные обязанности.  Их, однако,  не могут  выполнять  работники  секретариата,  поскольку функции контроля за подготовкой заседаний комиссии, формированием плана работы комиссии, контроля за выполнением

 

     77

 

     решений комиссии,   оповещением   членом   комиссии    могут выполняться  только самими народными депутатами.  Поэтому считаю, что  вполне  возможно  введение  должности   секретаря   с   теми функциями, которые я назвал.

 

     И последнее. Если мы предусматриваем создание подкомиссий /об этом говорится в соответствующей статье закона/, то целесообразно было   бы   определить   и   функции  председателей подкомиссий.

 

     Учитывая, что  здесь  прозвучало  очень  много  замечаний  и предложений, считаю целесообразным отправить этот законопроект на доработку,  причем как минимум на двухнедельный срок.  Лишь после этого следует рассмотреть проект в первом чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   депутату   Сироті.   За  ним виступатиме депутат Хмара.

 

     СИРОТА М.Д., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики /Придніпровський виборчий округ, Черкаська   область/.   Шановні   народні   депутати!    Шановний головуючий!   На   думку   нашої   депутатської   групи  "Центр", законопроект можна прийняти в першому читанні.  Водночас у нас  є декілька принципових зауважень, які слід було б врахувати в цьому законі.

 

     78

 

     Перше. У статті 3 записано, що в складі постійної комісії не може  бути  менше  15  депутатів.  Сьогодні  в  нас  є півдесятка комісій,  які мають меншу чисельність.  І  якщо  ми  залишимо  це положення  в  такій жорсткій редакції,  то паралізуємо роботу цих комісій.  Тому,  очевидно, можна було б м'якше записати: "Комісії повинні мати у своєму складі, як правило, не менше 15 депутатів".

 

     Друге. Практично всі комісії Верховної Ради України працюють над  створенням  законопроектів,   які   мають   загальнодержавне значення.  Але є в нас Комісія з питань Регламенту,  депутатської етики та  забезпечення  діяльності  депутатів,  яка  в  основному працює на внутрішні потреби Верховної Ради.  Що маю на увазі? Під час розгляду різних питань на сесії часом допускаються  порушення Регламенту як з боку народних депутатів,  так і з боку головуючих та керівних органів Верховної Ради. І в таких випадках потрібно , на   наш  погляд,  не  втручання  окремих  депутатів  /блокування мікрофонів,  трибуни чи інші подібні способи/,  а втручання якраз постійної  Комісії  з  питань  Регламенту.  Тому  бажано було б у законі  мати  окреме  положення   стосовно   Комісії   з   питань Регламенту, яке давало б їй право втручатися з будь-якого приводу порушення Регламенту в будь-який час пленарного засідання.  Тобто щоб  голова або член цієї комісії не стояли в черзі до мікрофона, а мали  право  безперешкодного  втручання  в  процес  обговорення будь-якого питання, якщо, на їм думку, є порушення Регламенту.

 

     Депутатська група   "Центр"  вважає,  що  законопроект  слід прийняти є першому читанні, але водночас потрібно внести до нього такі два суттєвих доповнення.

 

     Дякую.

 

     79

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Хмарі.

 

     Немає? Тоді  депутату  Боженку.  За  ним виступатиме депутат Болдирєв.

 

     БОЖЕНКО О.В.  Комісія з  питань  молоці,  спорту  і  туризму вважає, що розгляд запропонованого проекту закону в актуальним і, більше того,  проект  внесено  навіть  з  певним  запізненням.  У комісії в кілька запитань,  які,  гадаю,  будуть враховані в ході доопрацювання законопроекту.

 

     Запитання перше,  стосується статті 2,  абзац  перший.  Чому передбачається   поділ  комісій  Верховної  Ради  на  головні  та другорядні?  Можливо,  автори передбачають,  що в  державі  через чотири  роки  зникнуть культура,  освіта,  вимре молодь,  не буде проблем з охороною здоров'я?

 

     Друге запитання стосується статті 3,  абзац перший.  За яким критерієм  визначено кількісний склад постійних комісій?  Чому 15 членів, а не десять і не двадцять або не три чи чотири десятки?

 

     Запитання наступне.  Народний депутат має право  чи  повинен бути членом однієї з постійних комісій?

 

     Далі -   стаття   7.   Читаємо:"...свою  роботу  будують  на основі...  вільного,  ділового обговорення". Яка ж може бути інша основа?  Що можуть означати слова:  "Результати перевірки повинні бути належним чином письмово оформлені" /стаття 12/? Чи підходить такий  термін  до норми закону?  Подібні формулювання є і в інших статтях проекту.

 

     Стаття 18,  абзац третій.  Для чого надавати комісіям  право роз'яснювати положення чинних законів, якщо вони не мають

 

     80

 

     статусу офіційного   тлумачення?  Для  чого  морочити  нашим виборцям голови?

 

     Чому комісії /стаття 19,  абзац  другий/  можуть  делегувати своїх членів тільки до складу офіційних парламентських делегацій? А як бути,  якщо запрошують не  конкретну  особу,  а  саме  члена постійної  комісії  до  складу  офіційної,  але не парламентської делегації?

 

     Чому обмежуються права  комісій  у  міжсесійний  період?  Це зауваження до статті 21, абзац четвертий.

 

     І останнє запитання,  яке виникло в нашої комісії. Як бути з дотриманням такої  норми?  Порядок  денний  засідання  доводиться головою  комісії  до  її  членів  не  пізніш  як  за 24 години до засідання" /стаття 25, абзац п'ятий/? Як бути, якщо виникає якесь нагальне питання,  а за нормою закону треба повідомляти про це за кілька годин?

 

     Наша комісія також вважав,  що в першому абзаці статті 2  /я це  питання вже порушував/ закладається нерівноправність комісій. Тобто комісії,  які називаються в першому  абзаці  статті,  мають статус  головних,  а  всі інші - другорядних.  Тому пропонуємо не давати  ніякого,  навіть  часткового  переліку  комісій,   і   не вказувати їх спрямованості. Або ж визначити весь перелік комісій, які в нас в,  оскільки проблеми суспільства,  які закладаються  в основу діяльності комісій і зазначені в їх назвах, не зникнуть за час нашої роботи.

 

     Таке саме зауваження в мене і до статті 8,  абзац другий, де відзначається,  що  Верховна Рада затверджує положення тільки про окремі постійні комісії.  Тобто  всі  інші,  що  не  належать  до категорії "окремих", є другорядними, нікому не потрібними,

 

     81

 

     а тому   положення   про   них,   визначення  їх  функцій  і повноважень затверджувати нема потреби.  То, можливо, і закон цей треба  назвати так:  "Про основні та другорядні комісії Верховної Ради"?  Але чи знайдуться депутати,  які  захочуть  вважати  себе другорядними членами Верховної Ради, і чи будуть вони працювати в таких комісіях?!

 

     Стаття 3. Тут закладено міну сповільненої дії. З уведенням у дію  цієї  статті /маю на увазі вимогу щодо кількості депутатів у постійних комісіях/ значна частина  постійних  комісій  Верховної Ради нинішнього скликання має припинити свою діяльність.  Що таке може статися, уже казав мій колега Брит.

 

     Згідно з такими  підходами  до  формування  комісій  у  разі недообрання  повного  складу  парламенту,  що  зараз  ми й маємо, дотримуватися цього положення статті 3 просто  неможливо.  Досвід діяльності   парламентаріїв  інших  країн  свідчить  про  те,  що аналогічні парламентські комісії, комітети плідно працюють, маючи зовсім    інше,   далеке   він   запропонованого   співвідношення кількісного складу.

 

     Нарешті ще одне.  Ця стаття 3 ущемляє права депутатів, що не є  членами  фракцій,  тобто позбавляє їх можливості стати членами комісій, якщо представники груп і фракцій становлять

 

     82

 

     1/12 загальної кількості народних депутатів.  Ми  пропонуємо визначати  мінімальну кількість членів постійної комісії за таким принципом:  вона мав бути прямо пропорційною кількості Фракцій  і груп  парламенту,  який  у  нас не в обраним на партійній основі. Найбільша кількість  членів  постійної  комісії  має  визначатися згідно  з  тим,  скільки  в  бажаючих  працювати  в  тій чи іншій комісії.  Таким чином будуть забезпечені  права  кожної  фракції, групи,  і  кожна  з них матиме своїх представників у тій чи іншій комісії,  а  також  не  будуть  ущемлені   права   позафракційних депутатів.

 

     Розділ 2,  стаття  9,  абзац  другий.  Подібний  контроль  є можливим і доцільним,  якщо кожна комісія здійснюватиме  його  не взагалі,   а   тільки   в  межах  своєї  компетенції.  Вважаю  не другорядною і норму закону про надання постійним  комісіям  права укладати  договори  на розробку та експертизу законопроектів.  Це стаття 11, абзац третій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час!

 

     БОЖЕНКО О.В.  Перепрошую,  я виступаю від комісії.  Можна ще дві хвилини?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розглядаємо проект у першому читанні.  Думаю, що це не від комісії. Внесете в письмовій формі в комісію.

 

     83

 

     БОЖЕНКО О.В. Є ще кілька пропозицій, я передам їх до комісії Стретовича,  яка розробляла цей проект.  Комісія з питань молоді, спорту і туризму вважає,  що проект  сирий  і  приймати  його  не можна, а слід відправити на доопрацювання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається  депутату  Болдирєву.  За  ним виступатиме депутат Мовчан.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.  Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые коллеги!  Для  того  чтобы  обсуждать  этот проект,  мы,  как мне кажется, должны сделать один шаг назад и обсудить концепцию нашей работы вообще.

 

     Дело в том,  что статьи 12,  13 и 14 написаны таким образом, что Верховный Совет  может  превратиться  из  законодательного  в контролирующий  орган.  Это  принципиальный  вопрос:  будем ли мы заниматься сразу всеми делами или всё же выполнение законов будет контролировать     прокуратура,    а    мы    будем    заниматься законотворчеством,  Я не первый раз в  этом  зале  поднимаю  этот вопрос. Я говорил об этом, когда мы обсуждали постановление N 733 правительства, и сегодня обстоятельства вынуждают меня. вернуться к этой теме.

 

     Я согласен,  что могут быть аргументы и в пользу контрольной функции Верховного Совета. Но понимаете, в нашем обществе сегодня складывается такая ситуация, что мы, как бы не зная чем заняться, сами натягиваем на себя одеяло всех забот и в  итоге  оказываемся виновными  не  только  в  своих  собственных  просчетах,  но  и в ошибках, просчетах, а иногда

 

     84

 

     даже преступлениях других ветвей власти.  И если  мы  примем статьи  12,  13  и  14 в том виде,  в каком они предлагаются,  то только усугубим ситуацию.

 

     Я думаю,   что   было   бы    целесообразнее    определиться концептуально:   мы   -   законодательный  орган,  мы  занимаемся законотворчеством.  И здесь поле деятельности для  нас  огромное, поскольку  в  нашей  стране  на  сегодняшний день нет необходимей законодательной базы. Думаю, с этим все согласятся. А контрольную функцию мы предоставляем прокуратуре.

 

     Я могу  конкретно  назвать  те формулировки,  о которых идет речь.  Это первый и второй  абзацы  статьи  12,  последняя  фраза статьи  13  и  конец  первого  абзаца  статьи 14.  Если мы все же законотворческий  орган,  давайте  заниматься  своим   делом.   Я понимаю,  что  парламент  не  может  совершенно не контролировать исполнительную власть.  Но если мы будем записывать в  упомянутых статьях это себе едва ли не основным правом,  то,  я думаю, толку от нашей работы не будет.

 

     Я специально не вношу конкретных предложений  по  исключению каких-то   фраз.   Думаю,  это  может  быть  сделано  в  процессе подготовки проекта ко второму чтению.  Но хотел  бы,  чтобы  меня услышали коллеги и определились концептуально.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово на дається депутату Мовчану.

 

     За ним виступатиме депутат Іоффе.

 

     85

 

     МОВЧАН П.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД,  /Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська область/. Шановний головуючий! Шановні колеги! Ми весь час запізнюємося. І зрозуміла річ, що цей законопроект   треба   було  обговорювати  слідом  за  прийняттям Регламенту   і   узгоджувати   з   Регламентом,   який    вимагав структурування роботи Верховної Ради і напрямів її діяльності.

 

     Справді, багато слушних зауважень сьогодні прозвучало.  Я їх не буду повторювати і на  цьому  наголошувати.  Але  мене  дивує, Олександре  Миколайовичу,  що ми третього числа,  роз.  оглядаючи орієнтовний графік  роботи  на  листопад,  зазначали  надзвичайно важливі законопроекти, але вони не внесені і на цей тиждень. Я не буду їх перераховувати, але серед них є такі, які, будемо казати, не   дають   життя  цілій  державі,  зокрема  Закон  про  систему оподаткування.  Це я принагідне роблю зауваження, тому що ми весь час   відкладаємо   те,   що  на  часі,  те,  що  нагальне  треба розв'язувати, а другорядне стає головним.

 

     Зрозуміло, з  нас  будуть  кепкувати:  знову  Верховна  Рада займається  тим,  чим  повинна  була  займатися  в травні-червні. Робота Верховної Ради  і  її  структурування  -  це  те,  з  чого починають  стартувати.  І  новий  склад,  безперечно,  треба було розглядати тоді. Але що робити, коли справді необхідність вимагав того, щоб ми вже, як кажуть, за якимись новими правилами грали.

 

     86

 

     Було багато  часу,  і  раптом виходить представник комісії і оголошує про те, що законопроект треба взагалі відкинути. Скільки часу  минуло відтоді,  коли Стецьків виголошував ті необхідності, які закладалися в роботу нової Верховної Ради України!

 

     У законопроекті багато неузгодженостей. Наприклад, у частині другій статті 3 зазначено, що при формуванні персонального складу комісій враховуються фах та особисте бажання  депутата,  а  також принцип  пропорційного  представництва.  Але к ми сюди прийшли за імперативними мандатами,  а тут закладається норма  за  абсолютно іншим принципом виборів - за принципом багатопартійності.

 

     Ось друга  частина  статті  2:  "Перелік постійних комісій і функціональна спрямованість їх діяльності визначається  Верховною Радою  України  з  урахуванням  структури  і  важливості  проблем державного, господарського і соціально-культурного будівництва, а також  інших  факторів  об'єктивного  характеру".  А  тепер друга частина статті 5:  "Верховна Рада України може  утворювати  нові, ліквідовувати  або  реорганізовувати  існуючі  постійні  комісії, вносити зміни до їх окладу".  І стаття 8:  "Верховна Рада України затверджує положення про окремі постійні комісії".  Це треба було зазначити в статті 2.  Тобто все це є свідченням того, що знову ж таки мі не допрацьовуємо.

 

     Я звертаюся передовсім до мого побратима Стецьківа. Ось такі розкидані по всьому законопроекту неузгодженості,  і це дає право і на критику, і на те, щоб повернути законопроект

 

     87

 

     на доопрацювання,   хоча   його   необхідно  приймати.  Тому пропоную сьогодні  прийняти  законопроект  у  першому  читанні  і врахувати та узгодити все те, що необхідно.

 

     І ще одне зауваження.  Мені здається, що тут є ті норми, які треба було б насамперед обговорювати в самих комісіях,  щоб знати думку кожної.  Норма одна дванадцята загальної кількості буде нас весь час змушувати заходити  в  патову  ситуацію.  Кількість  має визначатися   відповідно  до  потреб  Верховної  Ради  або  самої комісії.  Якщо Мандатна комісія справді може справитися зі своїми завданнями, маючи 6 членів, то чому кількість її членів неодмінно треба доводити до 12? А для іншої комісії достатньо 7 членів.

 

     І, нарешті,  питання,  яке  обговорювалося  ще   попередньою Верховною   Радою   -   комітети  чи  комісії.  У  нас  весь  час термінологічна плутанина - комісія постійна і комісія  тимчасова. Давайте ми виберемо якийсь один термін,  одну дефініцію. Можливо, назва "комітет" буде доцільнішою.  Ми в цей  законопроект  можемо включити  це  поняття.  Воно  внесе  чіткість і ясність,  і ми не будемо весь час плутатися в комісіях.  Ми внесемо,  і  відповідна конституційна  зміна пройде,  я вас запевняю.  Ви ж проголосуєте, правда?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Іоффе.

 

     88

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і    зв'язку /Рубіжанський  виборчий  округ,  Луганська  область/.   Уважаемые коллеги!  Когда  создается  любой орган,  то чтобы этот орган нес нормальную   функциональную   нагрузку,   прежде    всего    надо определиться, для чего он создается. Так же и наш Верховный Совет и его основные подразделения - комиссии.

 

     Я сегодня вернулся из округа.  Избиратели мне говорят, что в Верховном  Совете левая рука не знает,  что делает правая.  И это абсолютно справедливо.  С одной стороны,  мы принимаем  программу Президента,  с  другой  - тормозим все его начинания.  Почему это происходит?  Нас с вами избрали на четыре года.  Наверное, прежде всего  нам  надо  было  определиться,  что  мы за эти четыре года сделаем,  какую  правовую   базу   подведем   под   существование государства.  Ее практически нет,  она напоминает дырявое одеяло, которое можно натянуть в любую сторону.

 

     Недавно наш  уважаемый   Председатель,   который   почему-то называет себя главой законодательной власти,  чему нет аналогов в мире,  сказал здесь,  что уголовное дело можно завести на  любого сидящего  в  этом  зале.  Я  бы  его,  несколько  перефразировав, поправил:  сегодня можно сфабриковать дело на  любого  гражданина Украины,  потому  что  нет  правовой  базы,  которую  мы  с вами, уважаемые, должны создать.

 

     За четыре  года  мы  должны  создать  правовой  коридор,  по которому исполнительная власть должна вывести Украину из кризиса. И нам нужно в этом определиться. Этого же пока нет.

 

     89

 

     Мы занимаемся политическими сварами, и об этом сегодня прямо говорят  избиратели.  Они  говорят о том,  что то,  что,  скажем, годится  главе  партии,  не  годится  главе  Верховного   Совета: хождение  на митинги и так далее.  Председатель Верховного Совета должен строго и беспристрастно соблюдать  наш  Регламент  и  наши законы.

 

     Сегодня мы обсуждаем законопроект о комиссиях.  Скажу прямо: структура,  которую нам предлагают,  вбирает в себя /я согласен с депутатом Болдыревым/ не только контрольные функции, но и функции исполнительной власти.  Мы подгребаем под себя все,  хотя  у  нас должно  быть  четко  обозначено,  что  мы  должны творить законы, создавать правовую базу нашего государства, нашего общества.

 

     По аналогии с хозяйственным органом  мы  создаем  Президиум. Мне непонятно само создание этого Президиума,  говоря честно.  Мы разделили депутатов на два сорта:  на членов Президиума и простых депутатов.  Уже  два  месяца,  как  я избран в Верховный Совет /я пришел не сразу,  избирался в свободном округе/,  и наблюдаю, что даже  малейший  намек  на  ротацию  Президиума  вызывает страшное неодобрение.  Так,  может быть, давайте примем в этом законе, что эта  должность будет передаваться по наследству?  И это возможно. Мы - Верховный Совет, мы можем все. Давайте это сделаем.

 

     Мне непонятно,  почему не может быть автоматической  ротации внутри  комиссии,  чтобы это делала сама комиссия:  предлагала на должность председателя того, кто ведет закон, кто лучше знает его положения.  Мы не можем,  очевидно, без начальства. Хотя, вони бы это было в

 

     90

 

     интересах дела,  если   бы   это,   как   говорится,   имело функциональное значение, тогда пускай. Но это если действовать по старым добрым  традициям,  когда  надо  было  штурмовать  какойто проект,  какую-то  стройку и требовался начальник,  чтобы вовремя сказать,  как в том фильме,  "пасть  порву"  /прошу  прощения  за непарламентское выражение,  но это классика/...  Однако, я думаю, сегодня нам этого не надо.

 

     Главное, мы должны определиться с пакетом  законов,  которые необходимо  принять,  и  со структурой и идти в этом направлении. Люди должны знать,  что те,  кого они кормят здесь, в парламенте, за  четыре  года  создадут вот это,  вот это и вот это,  и что им станет жить легче. Когда нас избирали, мы все до единого обещали, что  жизнь  непременно  станет  лучше.  С  марта прошло уже более полугода, но никто, наверное, не скажет, что жизнь улучшилась или есть  какие-то  подвижки.  И  мы  для  этого  ничего не сделали в законодательном плане. Однако если что-нибудь возникает, мы можем очень здорово кричать тут возле микрофонов. Отрепетировали.

 

     В Верховном Совете - громадный аппарат:  больше 400 человек. Однако у нас с  вами  не  хватает  желания  или  мудрости,  чтобы создать   элементарную...  /Я  первый  раз  выступаю,  прошу  еще полминуты.  За хорошее поведение, за то, что не бегал к микрофону целых  два  месяца,  сидел  смирно  и  слушал.  Если  можно - еще немножко.../

 

     Не хватает у нас мудрости,  уважаемые коллеги, чтобы создать элементарную  аналитическую  группу  из независимых специалистов, которая будет давать  на  каждый  предложенный  нам  законопроект заключение о негативных последствиях

 

     91

 

     введения этого закона, чтобы мы видели, что превалирует: негативные последствия или положительные результаты,  у  нас  все решается  на  эмоциях,  а  аналитических  выводов нет.  У нас 400 человек  в  аппарате,  которые  замкнуты   на   руководство,   на Президиум.  Бели  бы  это было функционально,  тогда это имело бы смысл. Но я считаю, что это не функционально.

 

     Хочу привести в подтверждение один  единственный  пример  из работы  прошлого  Верховного  Совета.  В  свое  время  под бурные аплодисменты  здесь,  в  этом  зале,  приняли   Постановление   о моратории  на  строительство новых атомных электростанций.  Все с радостью говорили, что Украина, страна, перенесшая Чернобыль, как выразился   сегодняшний  наш  коллега  и  тогдашний  председатель Чернобыльской комиссии Яворивский,  объявляет,  наконец, первый в мире мораторий на строительство ядерных электростанций. Я не знаю другого закона,  который  принес  бы  больший  материальный  вред Украине. Мы остановили строительство пяти блоков нового поколения и работаем на Чернобыльской АЭС.

 

     Думаю, нам нужно вначале отработать все предложения. Поэтому законопроект, который мы сейчас обсуждаем, предлагаю отклонить.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     92

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Ми обговорили проект закону.  Те, що казав Юлій Якович,  що сказали інші  депутати,  само  по  собі слушне.  Треба,  безперечно,  поліпшувати роботу Верховної Ради в цілому.  Але механізм поліпшення  якраз  і  закладений  в  нормах законопроекту   про  постійні  комісії.  Ми  повинні  врегулювати насамперед усі взаємини,  які виникають сьогодні між депутатами в комісії,   процедуру   їх   роботи,   обов'язки   депутатів.  Цей законопроект складний і нібито має непрямий  вихід  на  конкретні результати.  Але ми повинні все-таки врегулювати те,  що потребує врегулювання.  Я дуже прошу вас,  підтримуючи тих,  хто розробляв цей  законопроект,  проголосувати за нього в першому читанні.  Ви всі матимете  можливість  внести  доповнення,  уточнення.  Більше того,  я  просив би не відтягувати цю роботу і десь протягом двох тижнів її завершити.  Правильно сказав один із депутатів,  що цей закон треба було б прийняти ще три роки тому.

 

     Отже, ще  раз  прошу  вас  підтримати  пропозицію  комісії і проголосувати  законопроект  у  першому  читанні.  Ставлю  це  на голосування.

 

     "За" - 174. Не прийнято.

 

     Були зауваження, що не висловилися представники фракцій, Але ми проголосували за те, що розглядатимемо це питання одну годину. Обговорюємо вже більше години.

 

     У нас в ще кілька питань, які невідкладно треба розглянути. /Шум у залі/.

 

     Прошу вашої уваги. Оскільки дехто не з'ясував цю ситуацію, я ще  раз  поставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти проект у першому читанні, а потім, якщо це не пройде, будемо

 

     93

 

     голосувати іншу пропозицію.  Прошу вашої підтримки,  треба в першому читанні прийняти проект. Ставлю на голосування...

 

     "За" - 179.

 

     Друга пропозиція  -  відправити  проект  на  доопрацювання в комісію  і  через  два  тижні  внести   на   обговорення.   Прошу проголосувати .

 

     "За" - 215. Прийнято.

 

     У вас в проект Постанови Верховної Ради України про внесення зміни до пункту 6 додатку до Постанови Верховної Ради України про забезпечення діяльності народних депутатів України. Конкретно йде мова  про  оподаткування  заробітної   плати   депутатів.   Немає заперечень, щоб відразу поставити на голосування?

 

     Зміст проекту такий: "Пункт 6 додатку до Постанови Верховної Ради України від 26 липня 1994 року N 122/94-ВР про  забезпечення діяльності  народних депутатів України викласти в такій редакції: "Заробітна  плата  народних  депутатів   підлягає   оподаткуванню відповідно до чинного законодавства".

 

     Оскільки радіослухачі чули багато пліток про заробітну плату депутатів,  то перед тим,  як поставити на  голосування,  я  хочу сказати,  що  з  уведенням  такої нормі "заробітна плата депутата буде прирівняна до заробітної плати старшого офіцера чи в  армії, чи в міліції, чи в інших структурах.

 

     Ставлю проект на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 195. /Шум у залі/.

 

     Пропонуєте поіменно проголосувати?  Будь ласка.  Голосується пропозиція про поіменне голосування.

 

     "За" - 193. Прийнято.

 

     94

 

     Запропонований проект    голосується     поіменно.     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Про інформацію    тимчасової    депутатської   комісії   про результати перевірки .використання Україною кредиту США.

 

     Це питання ми обговорювали минулого разу.  Пропонується така процедура.  Минулого  разу  група  депутатів,  у тому числі члени комісії,  наполягали на тому,  щоб дати змогу виступити  з  іншою думкою депутату Танюку.  Я гадаю, що ми дамо йому змогу виступити протягом п'яти хвилин,  оскільки він виступатиме в даному випадку не  тільки  від  себе.  Потім  дамо  змогу  виступити  Олександру Миколайовичу Ткаченку  і  відповісти  на  запитання,  які  будуть задані.

 

     З процедури просить слова депутат Найда. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  генеральний  директор Асоціації морських портів України,  м.  Херсон  /Суворовський  виборчий  округ,  Херсонська область/.   Фракция   коммунистов.   Мы  столько  подучили  писем докладных от депутата Танюка,  столько начитались об этом деле... Я вношу предложение проголосовать. Ведь не изменит мнение каждого из нас ни выступ-донна Танюка,  ни выступление  Ткаченко.  Каждый депутат  уже  определился.  Кто  за  то,  чтобы  кукуруза  была в Херсонской области,  пусть голосует за Ткаченко.  А  кто  против, пусть голосует за Танюка.

 

     Спасибо.

 

     95

 

     ГОЛОВА. Я  згоден.  Пропозиція ваша цікава і можна було б її проголосувати.  Але справа в тому,  що громадськість не знає, про що йдеться.  Одні вважають, що це злочинна акція, і спекулюють на тому,  а інші вважають навпаки.  Давайте послухаємо одну і  другу думку, а тоді проголосуємо.

 

     Будь ласка, ідіть на трибуну.

 

     Прошу виступати дуже стисло. П'ять хвилин... Ми ж домовилися працювати за скороченою процедурою.

 

     ТАНЮК Л.С.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності /Дрогобицький міський виборчий округ, Львівська область/. Прошу тільки не п'ять хвилин, а хоча б двадцять.  Я виступаю від імені п'яти фракцій.  Є заява від імені п'яти фракцій,  і я хотів би мати час не п'ять хвилин...  /Шум  у залі/.

 

     ГОЛОВА. Прошу  вибачення  у  шановних  депутатів  і депутата Танюка.  Мені щойно дали уточнення з того питання,  яке ми тільки що  проголосували.  Старший  офіцер має заробітку плату близько 9 мільйонів.  Депутат пі ом оподаткування матиме 7,3 мільйона. Це - для уточнення.

 

     Депутату Танюку  відводиться  п'ять хвилин,  але він просить двадцять. Я вважаю, що це не співдоповідь, а виступ. Давайте так: десять хвилин,  щоб ви висловилися з цього приводу.  Встановлюємо час, який передбачено Регламентом. Будь ласка.

 

     96

 

     ТАНЮК Л.С.  Шановні депутати! Я буду говорити коротко. Більш повний текст можу дати особисто тому, хто захоче його взяти.

 

     Отже, я  належну  до  тих  членів  комісії,  які відмовилися підписати  довідку,  одноосібне  складену   паном   Чечетовим   і запропоновану   нам   до   механічного   підписання.  Відмовилися підписати  цю  довідку:  Єльяшкевич  від   "Реформ",   Кияк   від "Державності",  секретар Комісії Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією,  член МДГ  Старовойтова, Крандакова   від  МДГ,  Тима  від  УНА-УНСО  і  Танюк  від  Руху. Підписали: Чечетов, Вишневецький від КПУ, Карасик від "Аграрників України",   Ольховський,   Косолапов   від  КПУ,  Лавриненко  від Соціалістичної фракції і Немировський від КПУ.

 

     Роботу комісії  не   можна   вважати   достатньою.   Рішення Верховної  Ради  не  виконано.  Майже  за  п'ять  місяців комісія провела лите чотири засідання. На них жодного разу, незважаючи на наші  вимоги,  не  прийшов  Ткаченко.  Я  вже  не кажу про вперте приховування ним своєї декларації про доходи.  Членам комісії  не було   надано  повної  документації,  заплановані  виїзди  в  ряд господарств,  що підписали угоди з  АПА  "ЗЛ",  було  зірвано,  а голова комісії постійно вів роботу по згортанню перевірки, як він пояснював, "з патріотичних міркувань".

 

     97

 

     Ткаченко і    Чечехов    називають    проект    "якнайглибше пропрацьовано  по  той  час  пропозицією".  Це  неправда.  Проект опрацьовано надзвичайно погано.  Генеральний  директор  асоціації Білокопитов  повідомляє,  що Кабінет Міністрів розглянув проект у лютому 1993 року. А вже 4 лютого проект було підписано. Затвердив його Кабінет Міністрів 9 лютого. Не було проведено експортної оці нот договору,  організаційні  роботи  виконано  нашвидкуруч  і  з великим   запізненням,   вантажі   завезено   до  господарств  із порушенням строків.  "Сівбу ми провели до  15-16  травня,"  -лише Ткаченко.   Це   неправда.  Наприклад,  господарства  Рівненської області  отримували  насіння  ще  25  травня   і   змушені   булл відмовитися від нього,  бо хто ж сіє кукурудзу так пізно? Хіба що пан Найда.  Та  й  узагалі,  АПА  "ЗЛ"  регулярно  не  виконувала обіцяних  термінів  поставки  насіння,  гербіцидів  і техніки.  А керівники АПА "ЗЛ" і досі не домовляться між собою - на  семи  чи на  дев'яти  пароплавах  було  доставлено  вантажі /за доповідною Ільїна їх було 7,  а за актом КРУ - 9/.  Так само вони й досі  не можуть  підрахувати,  скільки  господарств ним було "ощасливлено" угодами: 350, 765 чи 808 /у різних документах різні цифри/.

 

     Отже, у березні АПА "ЗЛ" отримала під гарантію двох урядів 70 мільйонів доларів, виявилась неспроможною їх повернути по суті збанкрутувала,  і ці долари булл повернуті з державного  бюджету. Бюджет  України  зазнав  збитків  на суму 71,75 мільйона доларів, тобто 79 мільйонів доларів плюс проценти.

 

     "Враховуючи викладене,  -писав у  своїй  доповідній  записці Ільїн,  -Головна державна податкова інспекція України вважає,  що асоціації" "Земля і  люди  в  подальшому  недоцільно  включати  у список суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до

 

     98

 

     використанню державних цільових кредитів". І запропонував: "Зобов'язати асоціацію   в   терміновому   порядку    реалізувати сільпгоспродукцію  й  техніку,  що  є  на складах,  для погашення заборгованості"...

 

     звичайно, цього ніхто не зробив,  тому що  фірма,  по  суті, збанкрутувала і сподівалася тільки на державний порятунок.  А всі балачки її президента про високі прибутки від  проекту,  які  він оцінює  у міфічні сотні мільйонів доларів,  які нібито не віддані державі тільки тому,  що лежать  у  колгоспах,  -тільки  легенда. Легенда  створена для того,  щоб приховати від людей і держави ті величезні збитки,  що  їх  заподіяла  асоціація  "Земля  і  люди" Україні.   Ткаченкові   хочеться   ототожнити  власну  комерційну структуру і Українську державу.

 

     Лише переплутавши   власну   кишеню   з   державною,   можна стверджувати,     що     все,     закуплене     асоціацією,     є загальнонаціональною власністю і  пішло  в  "закрома  Родины",  а тому, мовляв, нічого бамкати у дзвони - "все залишилося в Україні і вже принесло віддачу".  Але одним  воно  залишилося  у  вигляді розбудованих панських маєтків та розкішних іномарок,  а іншим - у вигляді податків з дірявих кишень та простягнутих жебрацьких  рук в електричках, де вчорашні селяни сьогодні старцюють хліба. Можна зрозуміти радість міністра Карасика,  який одне зі своїх інтерв'ю бадьоро  назвав:  "Мы  нормально  себя обеспечиваем!" Хотілося б, однак,  щоб наші  можновладні  аграрії  і  керівники  міністерств забезпечували не себе, а Україну.

 

     Однак повернуся  де  всього  того,  про  що  не  сказав  пан Чечетов.  Він приховує у своїй записці, а Ткаченко у своїй статті той  факт,  що  при  укладенні  угоди в лютому 1993 року АДА "ЗЛ" вдалася до підміни свого юридичного статусу. Будучи комерційною

 

     99

 

     структурою, вона видала себе ;в угоді за  /цитую/  "державне підприємство    під    керівництвом    Міністерства    сільського господарства,  яке від імені  уряду  приєднується  до  договору". Тільки  це  дозволило  їй  отримати державний цільовий кредит під гарантію урядів двох держав - України і США.

 

     Але ж,  пане Ткаченко,  така дія  підпадає  під  статтю  172 Кримінального кодексу України. Адже йдеться про службовий підлог, про внесення  службовою  особою  в  офіційні  документи  завідомо неправдивих відомостей.

 

     Ви мусили знати,  що це відомості неправдиві, оскільки ви як президент: підписували установчі документи фірми, і я сподіваюся, що підписуючи, ви їх читали.

 

     Метою цього  підлогу  було  одержання  пільг  для діяльності власної комерційної фірми. Такі пільги АПА або одержала /державна гарантія  на  повернення  кредиту,  безмитне  одержання  вантажів вартістю   понад   65   мільйонів    доларів    або    намагалася одержати/ліцензії  на  вивіз  продукції,  обернення карбованцевої маси за державним курсом у долари та інше/.

 

     Отже, перше.  Зерно,  закуплене  асоціацією,  було,  за   її твердженням,  частково  непридатним  до українських умов,  а тому більша частина зернової кукурудзи  або  вимерзла,  або  пішла  на силос.  Це  суперечить пункту 2,  викладеному на сторінці 3 листа від  президента  фірми  "Зенека",  де  чітко  зазначено  /цитую/: "Зенека"  вважає,  що  насіння,  яке  було  поставлено,  повністю відповідало всім специфікаціям за контрактом".

 

     Друге. Важко  збагнути,  чому  такий  кукурудзяний  ас,   як Ткаченко,  наполіг не тому,  щоб заморську кукурудзу висіяти не з чотирьох,  як передбачалося,  а в 17 областях України. Саме тему, що було порушено умови контракту, вона й не зійшла.

 

     100

 

     Третє. При   закупівлі  комбайнів  та  іншої  техніки  через посередницькі  фірми  була,   як   відомо,   здійснена   потрійна переплата, на тому Україна втратила близько 11 мільйонів доларів. Парламент хотів би знатиму чиїх кишенях ці долари осіли?

 

     Четверте. За державні гроші були  закуплені  товари,  що  не мали прямого відношення до проекту /32 легкові автомашини, офісні меблі, офісна техніка, комп'ютери, факси, телефонні апарати/.

 

     П'яте. Було встановлено численні факти  обміну,  продажу  та безплатної  передачі  автомобілів та інших матеріальних цінностей на  баланс  іншим  фірмам,   що   унеможливлює   відповідальність асоціації перед держзаставою майне в повному обсязі.  Автомобілі, зокрема,  виконували роль розмінної монети.  Ними платили  борги, розплачувалися за оренду, бензин тощо.

 

     Шосте. Угоди,   які  укладала  АПА  з  партнерами,  вона  не виконувала.  Наслідком цього стали збитки по всій  Україні.  Так, довідка  КРУ лише по одному Вінницькому району Вінницької області свідчить, що АПА завдала їхнім господарствам збитків на 926 тисяч американських доларів. Нагадаємо, що таких господарств було понад 800.  Сумарні збитки,  що їх завдала АПА господарствам, за нашими підрахунками  можуть сягати від 300 до 320 мільйонів домрі в,  не рахуючи кредиту.  Для  підтвердження  чи  заперечення  дах  даних необхідно провести незалежну аудиторську перевірку.

 

     Сьоме. Значної  шкоди  завдали Україні гербіциди,  закуплені асоціацією,  її споживацький та хижацький підхід до справи. Деякі з них, зокрема харнес і стомп, не були дозволені для використання в Україні. Важко визичити шкоду, яку вони завдали Україні.

 

     101

 

     Восьме. Операція  доставки  техніки  й  зерна  здійснювалася суднами США.  Ми рідко про це говоримо у парламенті,  -але мусимо пам'ятати,  що платня за фрахт американських  суден  у  тричотири рази перевищує міжнародну вартість фрахту.

 

     Дев'яте. Кукурудзяний  проект  Ткаченка  завдав  страшенного удару вітчизняній селекційній справі.  Академік Созінов писав, що на значній частині площ зерно не визріло не тільки через дощ.  Це сталося через те, що злегковажили різницею в індексах ФАО.

 

     Десяте. За американську техніку АПА "ЗЛ" заплатило понад  39 мільйонів  доларів.  Чому ці гроші не були спрямовані на розвиток вітчизняної техніки?  Чому значна частина цієї техніки і сьогодні не числиться ніде на балансі?  Чому вона не дає сьогодні належної віддачі?

 

     Одинадцяте. На оплату послуг американських фермерів АПА "ЗЛ" списала  2  мільйони  740  тисяч  доларів США.  Як насправді були витрачені Ці гроті?  Я двічі  наполягав  не  розслідуванні  цього епізоду.  Мені  в  цьому  відмовили,  які з таємничою Ткаченковою декларацією про доходи. Американці повідомляють, що вони ці гроші не одержували.

 

     102

 

     ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.

 

     ТАНЮК Л.С. Я хотів би ще дві хвилини...

 

     ГОЛОВА. Ще півхвилини на закінчення. Будь ласка.

 

     ТАНЮК Л.С.  Я  тільки проілюструю,  до чого призводить сліпе копіювання чужих документів. Пан Чечетов писав у своїй доповідній і виступав тут,  що США.  відправили нам сім траків,  а надійшло, мовляв,  десять  траків,  тільки  меншою  вагою.  Ну   вони   що, розплодилися   в   дорозі,   ці   траки,  і  не  встигли  наорати батьківської  ваги?  Справа  в  тому,   що   траки   вираховували американці у фунтах,  а ми в кілограмах.  Звідси та різниця. Дуже багато вантажу - вісім котлів,  косарка і так далі було приховано неофіційним шляхом, його ніде не зареєстровано.

 

     Тому ми пропонуємо він імені п'яти фракцій, які уповноважили мене на це,  такий проект Постанови  Верховної  Ради  про  роботу тимчасової комісії.

 

     1. Роботу комісії вважати недостатньою.

 

     103

 

     2. Провести  незалежну  аудиторську перевірку діяльності АПА "Земля і люди",  банку "Альянс",  асоціацій "Одеса",  "Тевеба"  і "Транс-Агро-Україна".

 

     3. Зібрані  комісією  документи передати до Комісії з питань боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією   та   до Генеральної прокуратури. Президентові ми вже їх передали.

 

     4. Комісії продовжити свою роботу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має Олександр Миколайович Ткаченко. /Шум у залі /.

 

     Він не  доповідь  робив,  а  виступив у ході обговорення.  А після такого виступу запитання не ставляться за Регламентом. /Шум у залі/. Це була не співдоповідь, я ще раз пояснюю.

 

     Прошу, говоріть. Прошу уваги.

 

     104

 

     ТКАЧЕНКО О.М.,   перший   заступник  Голови  Верховної  Ради України /Шполянський виборчий округ,  Черкаська область/. Шановні колеги!  Безперечно,  стояти  на цій трибуні і виправдовуватися у мене потреби немає.  Думаю,  що кожний з нас чудово  розумів,  що фахівець у певній галузі,  мабуть,  себе найкраще повинен у ній і розкривати. Я не взявся б сьогодні виступати з питань драматургії чи з інших питань,  скажімо, журналістики. Але візьмуся і спробую не просто спростувати,  а поставити всі крапки над "і" в питанні, навколо якого так багато ведеться розмов,  і ми витрачаємо час не на те,  щоб справді працювати,  а на те,  щоб зводити, я не боюся цього  слова,  професіонально  наклепи  на  політичних  діячів  і керівників нашої держави.

 

     А тепер   по   суті.   Класичних   способів    компрометації керівників,  державних діячів дуже багато. І ми з вами в свідками цього. Я наведу лише один приклад. Восени 1993 року одному деркав йому  діячеві Союзу РСР у Німеччині запропонували подивитись один об'єкт.  І коли його оглянули,  то запитали:  що він вам нагадує? Ході  цей  керівник  сказав,  що в цьому об'єкті щось в рідне від Союзу,  але він не зрозумів що.  йому відповіли,  що це  -  макет Красної площі і підходи до неї. На цьому макеті, який обійшовся в 17 мільйонів дойчмарок,  проводили тренування три  молоді  пілоти ФРН,  у  тому  числі Руст.  Ви знаєте,  що сталося потім,  коли в підсумку увільнили з посад міністра оборони і ще 14 генералів.

 

     Тому сьогодні,  коли йде  розмова  про  проект  комплексного підходу у вирощуванні тієї чи іншої культури,  а в даному випадку

- кукурудзи, вій якраз і нагадує те, про що я хочу сказати.

 

     105

 

     Сьогодні ви всі чудово розумієте,  що йде жорстока  боротьба за ринок. На нашому ринку вже 10-12 років добре господарюють такі фірми,  як "Монсанто", "Форшрітт", "Піонер" та інші, які акуратно поставляють насіння, техніку, засоби захисту рослим, інвентар для переробної промисловості.

 

     Фірма "Зенека"  перше  в  історії   відпрацювала   разом   з Міністерством  сільського  господарства  України  в  199З  році і внесла пропозицію не в Спілку журналістів чи  письменників,  а  в Міністерство  сільського  господарства  -  впровадити комплексний проект по вирощуванню кукурудзи,  в якому передбачалися  поставки насіння,   засобів   захисту   рослин,   сівалок,  обприскувачів, комбайнів і  сушарок.  Де  справді  проект  унікальний  за  своїм задумом і масштабністю.

 

     У той  час  до  цього  проекту  я  особисто  не  мав ніякого відношення.  Та коли мене  запросили  в  Міністерство  сільського господарства  для ознайомлення з проектом і запропонували очолити його здійснення /я в той час був без  роботи/,  я  попросив,  щоб мені дали три дні подумати. І коли ми провели експертизу разом із спеціалістами,  то дійшли висновку,  що цей проект справді не мав аналогів у нашій практиці /думав,  і у світовій також/.  Справді, він передбачав вирощування кукурудзи на зерно на площі 200  тисяч гектарів.  Причому за півтора місяця належало провести величезний обсяг робіт по доставці необхідних  вантажів  і  впровадити  дану технологію.  Коли  ми прийняли цю роботу на свої плечі,  нам дали можливість виїхати в  Америку  для  розгляду  проекту  на  місці, ознайомлення   з   його   технічним   забезпеченням   і  науковим обгрунтуванням.  Зі мною були спеціалісти Міністерства сільського господарства і асоціації "Земля і

 

     106

 

     люди". Протягом трьох днів ми розглянули ці питання і дійшли висновку, що проект заслуговує на його застосування в Україні.

 

     Я вважаю,  що такий підхід дав нам змогу за короткий термін, з  середини  березня  до  20  квітня,  одержати всі вантажі,  які передбачалися проектом.  І не тільки це,  ми одержали  відповідну підтримку   з   боку   наших  організацій,  а  саме  Міністерства сільського    господарства,    митних     служб,     Українського науководослідного інституту по випробуванню сільськогосподарських машин /УНДІМ/.

 

     Таким чином,  за півтора місяця ми провели величезну роботу, пов'язану   з   доставкою  всього  необхідного  в  Україну,  і  з реалізацією проекту в цілому.  Було охоплено 765 господарств у І7 областях.  Американська сторона направила до нас за контрактом 20 агрономів-інженерів  для  роботи  від  посівної   до   збиральної кампанії, безпосередню участь у проведенні весняно-польових робіт взяли 96 фермерів.

 

     Результат роботи такий.  У 1993 році у зв'язку  із  стислими термінами  ми  засіяли  не  200  тисяч,  а 100,6 тисячі гектарів. Незважаючи на складність погодних умов  1993  року  /заморозки  у вересні/,  ми одержали 197 тисяч тонн зерна, 2 мільйони 100 тисяч тонн силосу,  це дані Міністерства сільського господарства і  тих господарств, з якими було укладено контракт. За цінами, що були в нас в  Україні,  ми  одержали  продукції  на  суму  49  мільйонів доларів.  Ці  дані  підтвердили  президент Академії аграрних наук Созінов і міністр сільського господарства Карасик. Була проведена незалежна  експертиза  американською  стороною.  Урожай,  який ми повинні зібрати /і зерно,  і силос/, було оцінено у 166 мільйонів доларів.

 

     107

 

     Напрошується висновок,   що   компрометація   пішла  у  двох напрямах. По-перше, справді, було показано, що в Україну не варто комплексно  вкладати інвестиції.  Вони розрахували за п'ять років мати  70  мільйонів  доларів  зиску  з  проекту.  Проте   за   їх розрахунками  в  перший рік ми одержали продукції більш як на 166 мільйонів доларів.  А за підрахунками нашого міністерства - на 49 мільйонів  плюс  на 49 мільйонів маємо техніки.  І по-друге,  цей комплексний проект може успішно застосовуватися і на  вирощуванні інших сільгоспкультур.

 

     Я вважаю,  що  цей проект не був зупинений,  ми працювали за ним у 1994 році і продовжуємо працювати.

 

     Але тут почалися перевірки.  3 грудня 1993 року по  середину травня  1994  року  було  проведено дев'ять ревізій.  Вказівку на проведення ревізій було дано  Головою  Верховної  Ради  Плющем  і виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра Звягільським.

 

     Я вважав, що перевірки проводилися правильно, їх результати, висновки друкувалися в пресі,  хоча  це  йшло  в  порушення  всіх законодавчих і юридичних норм,  мене особисто тричі запрошували в Генеральну прокуратуру.

 

     Асоціацію перевіряли      державна       митна       служба, дорожньотранспортна  прокуратура,  КРУ  /від республіканського до районного/.  Я тоді  просив  провести  "круглий  стіл"  у  газеті "Киевские   ведомости"  і  запросити  на  нього  пана  Плюща  для з'ясування обставин,  пов'язаних із статтею,  в якій він виступав проти  цього  проекту  і  проти мене особисто.  У цьому мені було відмовлено.

 

     Та справа не в цьому. Оці всі ревізії не дали нам можливості засіяти в цьому році 100 тисяч гектарів кукурудзи, і ми

 

     108

 

     засіяли 60 тисяч. Урожай цього року підтвердив, що в жодному регіоні,  в жодному господарстві не було такого, щоб кукурудза не дозріла.

 

     минулого року   середня  врожайність  кукурудзи  по  Україні становила 25,2 центнера  з  гектара.  Наша  кукурудза  дама  49,3 центнера,  майже в два рази більше.  У цьому році,  незважаючи на всі складнощі,  ми одержали 39 центнерів кукурудзи з гектара  при середній врожайності по Україні 20,6 центнера.

 

     Але мене  цікавить  зовсім  інше.  За два роки ми цей проект окупили  втроє.  Продуктивність  техніки,   яка   завезена   /200 зернозбиральних  комбайнів,  100  обприскувачів,  54 сівалки/ у 5 разів вища від нашої.  Обприскувачем можна за день обробити  300- 350  гектарів,  сівалкою  засіяти  100-120 гектарів,  їх технічні нормативи - від 10 до 15 років.  Якщо тільки  використовувати  цю техніку,  то окупність становитиме 4-5 років. Це висновок УНДІма, академіка Погорелова.

 

     Я думаю,  шановні колеги,  що  не  кожному  дано  вміти  так компрометувати  добру  справу.  Де  нагадує  тридцяті роки,  коли здавали і кращі кадри,  і політичних  діячів.  Сьогодні  ці  ляди продасть  усе,  і  за  це їм платять,  бо за які ж кошти друкують скільки отої макулатури,  яку роздають безплатно?  Гадаю, мабуть, потрібно було б уже про це запитати шановних панів. /Оплески/.

 

     І останнє.  Я думаю, що нашим державним діячам, які їдуть до різних держав з доброю місією - отримати  політичну,  економічну, фінансову   чи   просто   товариську   допомогу,   -треба   вміло користуватися цими інвестиціями.  Користуватися розумно, щоб була віддача, а не було таких розмов, які сьогодні вів мій опонент пан Танок.

 

     109

 

     ГОЛОВА. Сідайте. /Шум у залі/.

 

     Прошу уваги.  У вас в проект постанови з цього питання.  Він був розданий два з дивнім тижні тому. Є зауваження до проекту?

 

     Обговорювали ми минулого разу.  Я зачитав.  Послухайте, будь ласка.

 

     "Інформацію тимчасової   депутатської   комісії,   створеної відповідно  до  Постанови Верховної Ради України від 1 липня 1994 року про перевірку використання в Україні кредиту США,  взяти  до відома".

 

     Прошу проголосувати цей проект.

 

     "За" - 191.

 

     На поіменному  голосуванні наполягав депутат Соболєв.  Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 218.

 

     Голосується поіменно  пропозиція  прийняти  постанову.  Будь ласка.

 

     "За" - 178. Не прийнято. /Шум у залі/.

 

     З мотивів голосування? Перами мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань  культури  і  духовності  /Подільський  виборчий округ.  Тернопільська область/.  Народний рух України.  З мотивів голосування... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть перший мікрофон.

 

     Хто хоче  виступити  з  мотивів  голосування,  будь   ласка, запишіться.

 

     110

 

     Прошу ввімкнути систему.  Будь ласка,  висвітіть на моніторі прізвища тих, хто хоче виступити а мотивів голосування. Чукмасов, Кендзьор, Соболєв, Бублик, Анісімов...

 

     Відведемо на виступи з мотивів голосування 10 хвилин. Прошу, депутате Чукмасов, вам слово.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  член Комісії Верховної Ради України а питань базових   галузей  та  соціально-економічного  розвитку  регіонів /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Александр Александрович!  Большая просьба, поскольку времени немного, слово дать вместо меня депутату Соболеву.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Депутате  Кендзьор,  будь  ласка.  Потім   - депутат Соболєв.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.  Шановні колеги народні депутати! У зв'язку з тим,  що розгляд цього питання набував вже просто  скандального характеру, щоб на вас, Олександре Олександровичу, не падала тінь, що ви намагаєтесь якось відвести  депутатів  від  розгляду  цього питання, пропоную розглянути його у повному, так би мовити, циклі

- провести обговорення.  Адже Олександр Миколайович мав буквально по   пунктах  спростувати  інформацію,  яка  прозвучала  із  вуст народного депутата України Леся  Танюка,  а  він,  на  превеликий жаль,  у  загальних рисах сказав про те,  яким благом для України був цей кукурудзяний проект.  У  мене  виникло  страшенно  багато запитань.  Адже  такий  професіонал  у  кукурудзяній  справі  як, Олександр Ткаченко, все-таки не сказав,

 

     111

 

     яке відношення  до  кукурудзяного  проекту  /я  розумію,  що комбайни  -  це  добре,  сівалки  -  це  добре/  мали 32 легкових лімузини.  Вони що,  кукурудзу повинні були сіяти чи косити?! Усі ці питання треба нам дуже ретельно розглянути.  Де є багато інших нез'ясованих питань.  Як вийшло,  що з Америки відправляються  10 траків,  а  до  України  прибувають?  Олександр  Ткаченко  про це абсолютно нічого не каже.  Я  вважаю,  що  чесно  для  Олександра Миколайовича   спростувати  такі  речі,  якщо  вони  помилкові  і висмоктані з пальця. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановний Ярославе Михайловичу та інші депутати! Якщо виступав представник від комісії,  то він повинен не звертатися з запитаннями  до  сесійного  залу,  а  давати  відповіді   на   ці запитання. Для цього й була створена комісія. Кінець кінцем треба було скористатися матеріалами ревізії,  які  вже  двадцять  разів відповіли на ці запитання.  X про те, що автомобілі були завезені американськими спеціалістами, які їх використовували тут протягом року. Мова йде не про "мерседеси", а про автомобілі з кузовами. І якщо  ви  хочете  організувати  за-питання-відповіді   Олександру Миколайовичу, то це можна зробити. Але ви проголосували і відвели час на розгляд цього питання, цей час використаний.

 

     Якщо говорити відверто,  то ця  справа  не  варта  виїденого яйця.  Перевіркою доведено,  що все зроблено в межах закону.  Але комусь  хочеться,  щоб  ця  справа  стала  політичною,   щоб   ми розглядали  її  як політичну справу.  Я вважаю,  що в цьому немає ніякої потреби.  І взагалі це питання не Верховної Ради  України. Тим  більше  що  прокуратура,  інші  органи розглядали,  висновки зробили.  Навіщо ми зараз починаємо на рівному  місці  створювати якусь проблему?

 

     Будь ласка, депутате Соболєв. З мотивів голосування.

 

     112

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Xортицький  виборчий округ,  Запорізька область/. Депутатська група "Реформи". Я хотів би,  щоб Верховна Рада не перетворювалася  в  орган  караючий  чи помилуючий.  І саме тому,  враховуючи проект постанови,  який був відповідно внесений у виступ депутата Танюка,  хотів би,  щоб усі ці  функції були спрямовані тим органам,  які безпосередньо мають це робити.  Т перш за все,  оскільки це робить  орган,  який  мав займатися аудиторською незалежною перевіркою,  я підтримав би цей проект/треба поставити його на поіменне голосування/.  І  зробити все   це  через  відповідні  органи.  Якщо  виникне  необхідність розгляду цього  питання  Верховною  Радою,  я  вважаю,  що  треба обмежитись    офіційними   висновками   аудиторської   перевірки, перевірки прокуратури і відповідних органів. І на цьому поставити крапку  в  разі,  якщо всі ці перевірки підтвердять те,  що щойно висловив пан Ткаченко. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Все правильно.  Тільки правильно й  те,  що  дев'ять перевірок уже проведено.  І треба було,  щоб комісія, посилаючись на результати цих перевірок...  Так і зробив  депутат  Чечетов  у своїй доповіді. Він сказав, що вноситься така пропозиція, тому що жодна  перевірка  не  підтвердила  натяків,  які  сьогодні  знову прозвучали   тут.   Тобто   зловживань   немає.   Я  не  збираюся вигороджувати когось.  Я хочу, щоб ми не займалися тут дурницями, а    займалися    справді   виконанням   серйозних   депутатських повноважень.

 

     113

 

     Слово надається депутату  Бублику,  будь  ласка,  з  мотивів голосування.

 

     БУБЛИК Ю.Т.,   голова   колективного  сільськогосподарського підприємства імені Леніна  Тростянецького  району  /Тростянецький виборчий    округ,    Сумська   область/.   Шановний   Олександре Олександровичу!   Шановні   колеги!   Як   працівник   сільського господарства  хочу сказати /і всі це розуміють/,  як нам потрібні технології,  і не  тільки  американські.  І  треба,  щоб  до  нас надходили досконалі технології. Думаю, що всі це теж розуміють.

 

     Підкреслюю, я говорю як працівник сільського господарства. У 1994 році  ми  отримали  високий  урожай   американських   сортів кукурудзи "Моно",  "Скандія".  На мою думку,  шановні колеги, нам треба кожному займатися своєю справою, а не кукурудзою!

 

     І останнє.  Комісії з питань Регламенту,  депутатської етики також  треба  якось  дивитися...  жар  будуть  вискакувати  один, другий,  третій...  Ви ж  погляньте:  депутати  сидять,  з  місця відповідають.  А ось так поводити себе... Мабуть, треба закликати таких людей до порядку. Дякую.

 

     ГОЛОВА. З  мотивів  голосування.  Депутате  Анісімов,   будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Уважаемые народные депутаты! Обращаюсь ко всем вам,  здесь сидящим:  я хочу поддержать то,  что уже было сегодня сказано:   в   лице   Верховного   Совета   не   надо   создавать надзирательный прокурорский и судебный орган.

 

     114

 

     Я, Александр  Александрович,  все-таки   прошу   вас   после обсуждения  поставить проект решения на голосование и согласиться с тем,  что предложила комиссия.  І предлагаю вернуться  к  этому вопросу только после топ,  как судебные и прокурорские органы чти дут состав преступления и обратятся к нам, народным депутатам.

 

     А теперь я хочу скатать  своему  коллеге,  Сереже  Соболеву. Давай на сегодняшний день /мы с тобой оба из Запорожской области/ прекратить играть в политические интриги.  Ты  так  язвительно  и сильно  кричишь "Давайте поименно!" дня того,  чтобы,  приезжая к себе в округ, использовать политический нажим или шантаж. Коль ты готовился к реформам,  давай больше кричи о поименном голосовании за реформы.

 

     Дальше. Александр  Александрович,  я  прошу   вас   все-таки придерживаться Регламента в нашей работе,  потому что пас сбивают криками из зала.  Один  и  тот  же  вопрос  мы  переголосовываем, заходим с другой стороны, и это встречается к вам.

 

     А последнее.   Это   уже  касается  общего  состояния  нашей экономики. Я прошу дать сегодня поручение правительству /мы много в этом зале говорили об индексации, о студентах, о пенсионерах, о врачах/ срочно рассмотреть вопрос об индексации оборотных средств на предприятиях, которые на грани остановки.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутате Драгомарецький, будь ласка.

 

     ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.  член  Комісії  Верховної Ради України з питань економічної політика та управління народним господарством

 

     115

 

     /Іллічівський виборний округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги! Мне кажется,  как это часто у нас бывает, принципиальный вопрос,  который  касается  рассмотрения  порядка   использования кредитов  США,  предоставленных Украине,  почему-то свелся /и рам всем известно по каким причинам/ к фамилии и имени только  одного человека.

 

     Я не   ставлю   под   сомнение   необходимость   разбираться персонально.  Но здесь, есть элемент недобросовестности. Проблема использования кредитов значительно тире, чем та, которую пытаются представить некоторые наши коллеги.

 

     У меня есть целый ряд вопросов к комиссии.  Собственно,  они показывают,  что  доклад  построен  узко,  если  не тенденциозно. Например,  в списке предприятий,  которые  пользуются  кредитами, есть предприятие "Атон". Що являє собою підприємство "Атон" якими видами  діяльності  воно  займається?  Хто  його   засновник   та кедрівники?  Скільки  разів  і  в  яких розмірах це підприємств т держало іноземні кредити з наданням гарантій повернення їх урядам України?  Чому  саме  це підприємство мало пріоритетний доступ до втримання урядових  гарантій?  Чи  мали  місце  активні  особисті зв'язки    керівництва    підприємства    ''Атон"   із   колишнім Прем'єр-міністром Кучмою та колишнім Президентом Кравчуком?

 

     Далі. Чи   погашена   заборгованість   підприємства   "Атон" кредиторам  із  американської сторони?  Якщо погашена,  то за чий рахунок?  Якщо заборгованість  не  погашена,  то  яким  чином  це питання врегульовано?

 

     І чи  вважає  депутатська  комісія  за  доцільне  внести  на розгляд Верховної Ради України законопроект про порядок одержання іноземних  кредитів і гарантії їх забезпечення?  Цей законопроект розроблений, але його забалотовано. То есть в конце концов

 

     116

 

     надо решить вопрос принципиально, чтобы мы не возвращались к таким  ситуациям  и не было бы повода для инсинуаций относительно должностных лиц.

 

     И последнее.  Кроме  аргументации  по  мотивам  голосования, прошу  рассматривать это выступление как мой депутатский запрос в адрес комиссии,  которая работает.  Прошу,  чтобы Верховный Совет был проинформирован по этому поводу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  бачу,  що  замість  того,  щоб обмінятися думками з мотивів голосування, усе-таки включилися в обговорення. Мотиви  голосування  зводилися  до  одного,  якщо  не враховувати виступу  останнього  депутата.  Він   попросив   дати   додаткове доручення  комісії  з  приводу  підприємства  "Атон",  яке нібито безпідставно /я не можу  ні  так,  ні  проти  говорити/  одержало кредити  під  невідомо  яким  покровительством  з боку керівників держави.  я гадаю, що депутат зробив зробив депутатський запит, і йому  буде  дано  хід.  а  питання  ми не проголосували,  тому що депутати не можуть зійтися в думках. Гадаю, нічого дивного ми тут не   бачимо.   якщо  є  бажання,  я  ще  раз  можу  поставити  на голосування,  якщо ні -- все одно ми знімаємо це питання,  бо тут немає про що говорити.

 

     Прошу проголосувати  проект  комісії  з окремим протокольним дорученням із виступу депутата Драгомарецького.

 

     "За" -- 152. Не прийнято.

 

     117

 

     Голосується проект,  запропонований депутатом Танюком.  Будь ласка. Він зачитував його.

 

     "За" - 85. Не прийнято.

 

     Питання а обговорення знімається,  оскільки і об'єктивно,  і за процедурою воно не мав вирішення,  бо,  крім усього іншого, це не питання Верховної Ради.

 

     Про проект  Закону  України  про  ратифікацію  Конвенції про охорону біологічного  різноманіття.  Є  у  вас  цей  документ?  Є потреба обговорити його?

 

     Прошу проголосувати    пропозицію   про   ратифікацію   цієї конвенції.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     У вас в проект Постанови Верховної Ради України про  обрання народних депутатів України членами постійних комісій.

 

     З мотивів? Депутате Соболєв, будь ласка.

 

     СОБОЛЄ С.Б.   Депутатська   група   "Реформи".  Я  хотів  би звернутися до  колег  з  приводу  призначень  у  комісії,  які  в переповненими,   та   з  приводу  тих  комісій,  які  справді  не нараховують навіть мінімальної квоти.  Саме тому я хотів би,  щоб усе-таки уважно був вивчений цей список,  а голосування відбулося лише після остаточного узгодження всіх даних по комісіях.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Це так і робилося.  Депутате  Процев'ят, будь ласка.

 

     118

 

     ПРОЦЕВ"ЯТ Т.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби а організованої,  злочини їсте та корупцією /Самбірський виборчий округ,  Львівська область/. Я хотів би це раз підтримати пропозицію депутата Соболева.  І хотів би  зауважити,  що  чомусь часто   Президія   пропонує   до   складу  комісій,  які  справді переповнені,  одні й ті ж кандидатури і втрете,  і  вчетверте.  Я пам'ятаю,  що  минулого разу багато депутатів - фахівців з питань закордонної  політики  були  Верховною  Радою   забалотовані.   І сьогодні  знову  вносяться кандидатури декого з тих депутатів.  Я думав,  що це неправомірно,  і заклякаю депутатів голосувати ляше за  список щодо комісій,  які не переповнені.  А стосовно обрання Комісії у закордонних  справах  не  голосувати.  Якщо  ж  ні,  то голосувати проти всього списку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Президія  розглядала це питання і вважає пропозиції комісії обгрунтованими.

 

     Ставлю на голосування проект постанови. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 174. Не прийнято.

 

     Я прошу всіх депутатів,  у тому числі й депутата Процев'ята, стосовно якого,  ви пам'ятаєте,  велась агітація,  щоб не вводити його в ту чи іншу комісію,  але він усе-таки  входить  до  складу тієї комісії, до якої хотів увійти, мова йде про те, щоб сьогодні депутати,  професійна  підготовка  яких  відповідав  змісту   або функціям   тих   чи   інших   комісій,  продуктивно  працювали  у відповідних комісіях. Це передбачено в нинішніх

 

     119

 

     цій, які стосуються десь півтора десятка депутатів.  Я прошу проголосувати  і  не  блокувати  це рішення,  бо за цим нічого не стоїть,  крім одного - зірвати роботу  Верховної  Ради.  Я  прошу всетаки  проголосувати це раз,  інакше будемо ставити на поіменне голосування.

 

     "За" - 188.

 

     Ставлю на поіменне голосування. /Шум у залі/.

 

     "За" - 181.

 

     Прошу опублікувати список,  щоб видно було, хто не хоче, щоб передавала Верховна Рада.

 

     Робота в комісіях - після 16 години. До побачення.

 

     120

 

     ДЕПУТАТСЬКІ ЗАПИТИ

 

     Президенту України   Кучмі   Л.Д.  Прем'єр-міністру  України Масолу В.А.

 

     Шановний Леоніде Даниловичу! Шановний Віталію Андрійовичу!

 

     Яка економічна ситуація  в  Україні,  добре  відомо.  Відомо також,   що   катастрофічне   впав   життєвий   рівень  людей.  У надзвичайному становищі опинились  сотні  тисяч  сімей,  особливо молодих  сімей,  які втратили можливість отримати житло внаслідок різкого скорочення житлового будівництва. Прошу дати відповідь:

 

     Перше. Яких  заходів  уживає  уряд  України  щодо   розвитку кооперативного будівництва?

 

     Друге. Які    заходи    передбачаються    для   стимулювання індивідуального будівництва?

 

     Третє. Чи  передбачає  уряд  якісь  кроки  по   стимулюванню житлового   будівництва   підприємствами,  установами  /зменшення податку на прибуток, спрямований на житлове будівництво тощо/.

 

     З повагою  Народний  депутат  України  виборчий  округ   417 І.Сахань

 

     121

 

     НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

 

     МІНІСТРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ"Я БОБРОВУ ВОЛОДИМИРУ ОЛЕКСІЙОВИЧУ

 

     ДЕПУТАТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

 

     ШАНОВНИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ!

 

     Дитячі та   терапевтичні   патронажні   медсестри  одержують грошову  доплату  до  тарифної  заробітної  плати  за  патронажне обслуговування на дому.

 

     Проте дільничні патронажні акушерки за виконання аналогічної роботи цієї доплати не мають.

 

     Прошу розглянути   питання   при   надання   такої   доплати дільничним патронажним акушеркам.

 

     З повагою народний депутат України . О.Ігнатенко

 

     122

 

     НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

 

     29.11.94 Прем'єру    Міністру    України    МАСОЛУ   Віталію Андрійовичу

 

     ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

 

     Шановний Віталій Андрійович.

 

     Від колективних      сільськогосподарських.      підприємств Шпунського  району  Терпопільської  області з приводу відключення електроенергії.  За період з  7  по  23  листопада  1994  року  в господарствах   району   протягом  8  днів  без  попереджувальних графіків 20 разів проводилось відключення електроенергії.

 

     Відключення проводилось в ранкові, вечірні і обідні години від 30 хвилин до півтори години доїння корів, що негативно впливаю на продуктивність і здоров'я тварин.

 

     Прошу вашого втручання.

 

     З повагою народний депутат України О. ІГНАТЕНКО

 

     123

 

     НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

 

     17 листопада 1994 р.  Генеральному прокурору України  ДАЦЮКУ В.В.

 

     ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

 

     Просимо надати   відповідь  про  те,  які  заходи  приймають генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори в зв'язку  з поширенням   в  Україні  порушень  Конституції  та  законодавства України  з  боку  певних  громадян,  громадських  організацій   і об'єднань та засобів масової інформації.

 

     Факти таких  порушень  наводились  в зверненні (від 03.12.93 р.) до прокурора м.  Києва С.В. Лотюка, в зверненні (від 15.07.93 р.)  до Генерального прокурора В.І.  Шишкіна від Голови асоціації "За міжнаціональний мир і злагоду в Україні" Ю.А.Огульчанського а також  в  газеті  "Киевские ведомости" від 10.03.1994 р.  (статті "Прокуратура  грозит  пальчиком,  националисты  -  автоматом...", "Фашизм   до   востребования.   Кто   и   как   разжигает   пламя межнациональной вражды в Украине").

 

     Звертаємо Вашу увагу  на  конкретні  порушення  Закону  "Про друковані  засоби масової інформації (пресу) в Україні" - розділу 1,  ст.  З про неприпустимість  зловживавши  свободою  діяльності друкованих  засобів  масової інформації (тобто ЗМІ не можуть бути використанні для пропаганди війни,  насильства та  жорстокості  і для розпалювання расової,  національної, релігійної ворожнечі, не можуть використовуватись для розповсюдження порнографії,  а також з метою вчинення інших кримінальне карних діянь).  Приклади таких порушень  можна  знайти  в  багатьох  номерах  таких  видань,  як "Незборима

 

     124

 

     нація" (додається),    "Українські    обрії)"   (додається), "Тернистий  шлях"  (додається),  "Народна  трибуна"   Вінницького обкому УНА" (додається),  "Нескорена нація",  "Шлях перемоги",  в листівках УНА-УНСО і ДСУ.

 

     Про факти злосних порушень статей 7,  37, 52, 65, 62, 86, 67 Конституції України свідчать такі видання, як "Високий Замок" (за 29.09.94 р.;  13.10.94 р.),  "Тернистий  шлях"  (за  6.08.94  р.) "Незборима  нація"  (за  18.09.94  р.)  та листівки ДСУ (державна самостійність України"), УНА-УНСО.

 

     Ми наполягаємо   на   розслідуванні    антизаконних    діянь керівництва   та   бойовиків  УНСО,  а  також  дій  по  створенню незаконних формувань тилу "Варти ДСУ" (листівки розклеєні  по  м. Києву,   в   т.ч.  по  вул.  Банківська  14.11.04  р.)  і  вжитті відповідних заходів згідно з Законом.

 

     Вважаємо, що не можуть в правовій  державі  залишатись  поза увагою  інформація  представника  УНА-УНСО  Ю.  Тими  про те,  що формування УНСО приймають участь в бойових діях за межами держави ("Тернистий  шлях"  N  32  від 6.08.94 р.) та інформація в газеті "Високий замок" (N 130 від 13.10.94 р.) про самосуд  О.  Вітовича та  бойовиків  УНСО в Жидачівському районі.  Будь-які протиправні дії громадян чи їх об'єднань повинні зупинятись своєчасно і  мати відповідну правову оцінку.

 

     Додаток на 13 аркушах.

 

     125

 

     Кабінету Міністрів України

 

     Останнім часом  у  бюджетній сфері,  надто в системі освіти, склалася  особливо  загрозлива  ситуація,  спровокована  найперше повною  фінансовою  кризою.  Брак  підручників,  відсутність мате реально технічної бази,  неможливість сплати комунальних послуг і наднизький   рівень  зарплати  вчителів  спонукають  учителів  до страйку вже найближчими днями.

 

     Аби якимось чином полагодити ситуацію,  пропоную доручити  і Кабінету   Міністрів   знайти   кошти   для   часткових   дотацій працівниками бюджетної сфери.

 

     Народний депутат України виборчий округ 431 Т.Кияк

 

     126

 

ДОВІДКА  До  Секретаріату  звернулися  народні  депутати     України Мовчан П.М.  /в.о. 198/ і Петренко А.А. /в.о. 153/ з

     проханням   внести   уточнення   в   результати   поіменного     голосування,  проведеного на  засіданні  ?9  листопада  1994     року,  з  питань:  при  голосуванні  проекту  Постанови  про     внесення зміни до пункту 6 додатку  до  Постанови  Верховної     Ради  України  від  26,  липня  1994  року  про забезпечення     діяльності народних депутатів України П.М. Мовчан подав свій     голос "за", "за" подав свій голос .А. Петренко при голосуванні проекту Постанови про інформацію тимчасової депутатської комісії для перевірки використання кредиту США.  144