Стенограма пленарного засідання

09 листопада 1994

 ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 9 листопада 1994 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  члени  Кабінету Міністрів,  журналісти  і  гості Верховної Ради!  Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу включити систему "Рада".

 

     У залі  зареєстровано  312  депутатів.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Учора відбулося   засідання  Президії  Верховної  Ради,  яка розглянула орієнтовний порядок роботи Верховної Ради з  9  по  11 листопада. Які є зауваження щодо цього порядку? Перший мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.Н.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань  культури  і  духовності  /Подільський  виборчий округ,  Тернопільська область/.  Народний рух України. Я хотів би нагадати,  Олександре  Олександровичу,  про  те,  що   згідно   з Регламентом...  Олександре Олександровичу, ви мене не слухаєте. Я хотів би нагадати, пане

 

     3

 

     Голово, про те,  що  згідно  з  Регламентом  перед  початком розгляду  питань  порядку  денного  /а  в нас перше питання - про орієнтовний  перелік  питань  на  9-11   листопада/   відводиться півгодини   для   заяв,  інформацій  і  тому  подібного  народних депутатів   України.   Я   прошу   цього   положення   Регламенту дотримуватися  щодня,  перш  ніж  говорити  про  питання  порядку денного.

 

     ГОЛОВА. Ми  якраз  і  почали  із  цього.  Три  хвилини   вже минуло...   /Шум  у  залі/.  Я  знаю,  що  це  так.  Є  положення Регламенту,  яке передбачає відведення для  так  званої  розминки півгодини часу.  Але я просив би вашої згоди на те, щоб скоротити цей час хоча б до 15 хвилин.  Я не проти даного положення,  однак на  ці три дні в нас надзвичайно напружений порядок денний.  Дуже напружений він і на наступні чотири дні.  Пропонував би  все-таки скоротити  час  на  заяви  та  інформації  до  15  хвилин.  Немає заперечень?  Можна ставити цю пропозицію на голосування?  Ідеться про засідання нинішнього тижня. Немає заперечень? Отже, ставиться на голосування пропозиція скоротити час на заяви та інформації до 15 хвилин.

 

     "За" - 216.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Прошу надати слово для заяви від групи "Державність" з трибуни чи від мікрофона.

 

     ГОЛОВА. Де чергу займете,  там і одержите слово. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     4

 

     ЧОРНОВІЛ В.М. Народний рух України. Шановний Голово! Шановні народні депутати!  7 листопада відбулися безпрецедентні події. На вулицях  наших  міст  було  проведено  демонстрації  та мітинги з відкрито   антидержавними   гаслами,   закликами   до    знищення української   незалежної   держави.  Керівники  цих  маніфестацій відомі.  Я хочу оголосити заяву фракції Народного Руху України  у Верховній  Раді.  7  листопада  1994  року  в Києві відбулися дві маніфестації.

 

     Скорботний хід   пам'яті   жертв    комунізму,    очолюваний священиками  і народними депутатами,  зібрав понад 20 тисяч киян, не байдужих до долі своєї держави.  Порівняно  нечисленну  колону прихильників  комуністичних  ідей  очолював  лідер  КПУ  народний депутат  України  Симоненко.  У  цій  колоні  несли  транспаранти антидержавного,  антиукраїнського  змісту.  На  мітингу лівих сил звучали заклики до повалення української держави, до насильства і беззаконня. У колоні закликали до відновлення СРСР, революційного повалення   конституційного   ладу,   несли   прапори    колишніх республік-колоній СРСР, що є неприпустимим втручанням у внутрішні справи нині суверенних держав.  Глум  над  українською  державною символікою,  яку  називали  бандерівською,  для  КПУ  став нормою поведінки.

 

     З вини  київської  міської  адміністрації,  яка  не   зуміла поставити маніфестантів у рівні умови, сталося зіткнення...

 

     Мені заважають, додасте хвилину...

 

     Сталося зіткнення   колон   демократичних   сил  зі  ЗМОПом, жорстоко побито учасників скорботного ходу, в тому числі й жінок. Заполітизовані  керівники  міста,  очолювані Косаківським,  таким чином втягли в небезпечне протистояння на боці лівих сил київську міліцію.

 

     5

 

     У зв'язку   з  тим  вимагаємо  від  Генеральної  прокуратури провести    розслідування    антидержавної,    антиконституційної діяльності  нинішньої  КПУ  і в судовому порядку вирішити питання про її  заборону.  Провести  розслідування  щодо  особистої  ролі депутата  Симоненка  в  організації  підбурювальних антидержавних акцій,  закликів до  насильства,  повалення  існуючого  ладу.  За сприяння    антидержавній   комуністичній   акції   притягти   до відповідальності заступника прокурора  міста  Києва  Морозова  та керівництво   правоохоронних   органів,   які   брали   участь  у забезпеченні проведення цієї акції та вдалися до  побиття  мирних учасників скорботного походу.

 

     Вимагаємо від  Верховної  Ради  України  негайно  розглянути питання про порушення  Конституції  та  законів  України  головою Київради Косаківським і дострокове припинення його повноважень.

 

     Вимагаємо опублікувати правдиву інформацію про перебіг подій і про чисельність  маніфестації,  яка  відбулася  7  листопада  в Києві.

 

     Злочин, обман і підступність мають бути покарані".

 

     Дякую за увагу.

 

     У світлі цього хочу сказати, що розгляд завтра знову питання про  відновлення  ще  старої  Комуністичної  партії,  коли  треба забороняти  за злочини проти держави нову Комуністичну партію,  є нонсенсом.  Мені стали відомі факти  залякування  і  шантажу  тих депутатів,  які  не брали участі в голосуванні,  голосували проти або утримувалися.  Я думаю,  що відповідні комісії Верховної Ради повинні розглянути це питання, перш ніж вносити знову питання про те голосування.

 

     Дякую за увагу!

 

     6

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської діяльності /Артемівський виборчий округ, Луганська  область/.   Группа   "Реформи".   Уважаемые   народные депутаты!  Я  предложил бы на сегодня все-таки наложить мораторий на политические  распри  и  вернуться  к  вопросам  экономики,  в частности   к   вопросу  роста  цен.  Все  избиратели,  Александр Александрович, ждут, что сегодня будет прямая трансляция, и хотят услышать, что же произошло.

 

     Мы все  поддержали  программу  Президента.  В этой программе записано,  что будет проводиться  либерализация  цен,  это  нужно делать.  Но  там  же записано и о гарантиях социальной защиты.  К сожалению, эта сторона дела совсем упущена. И поскольку мы бюджет не  рассматривали  и  не знаем ситуацию в государстве,  то должны четко определиться,  Александр Александрович.  Если у нас  просто нет ресурсов для того,  чтобы всех накормить,  то,  конечно, мы с такой политикой ни в коем случае  не  согласны.  Никаких  выплат, упреждающих  повышение  цен,  люди  не  получили.  А поэтому надо вводить гарантированную карточную систему,  чтобы человек получил еду,  получил  тепло  и  мог  жить.  К  сожалению,  мы  не знаем, насколько мы обеспечены  ресурсами,  поэтому,  очевидно,  Виталий Андреевич  Масол  сегодня  должен  выступить,  и  мы тогда сможем четко,  в  деталях  разобраться  в  этих  вопросах.  Я   повторно предлагаю  включить этот вопрос в повестку дня и прошу Александра Александровича   поставить   мое   предложение    на    поименное голосование.

 

     7

 

     Нам, на конец, надо разобраться в организационных вопросах в Верховном Совете.  Ведь сегодня  ничего  не  делается.  Верховный Совет то тянется в любви к Президенту,  то еще чем-то занимается, но только не  формированием  законодательной  базы.  Я  не  знаю, устраивает  или  не устраивает депутатов этот перечень,  но какую проблему он решает - непонятно.  Поэтому нам  надо  определиться, кто и что делает.

 

     Экономической политики у нас нет,  и мы не знаем,  какой она должна быть. Бюджетной политики у нас нет. Финансовой тоже нет. И кто отвечает за экономику - непонятно. Зима с нас строго спросит. Поэтому я предлагаю обязательно включить данный вопрос в повестку дня   и  провести  закрытое  заседание,  на  котором  рассмотреть организационные, чисто внутренние вопросы Верховного Совета.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член комісії Верховної Ради України з питань науки  та народної освіти /Вересневий виборчий округ,  Рівненська область/.  Фракція Народного Руху України.  Шановні  депутати!  У жовтні  нинішнього  року  в  ряді областей України призначено так званих головних консультантів Секретаріату Верховної Ради. Це, як правило, члени Соціалістичної партії. Ці люди з перших днів своєї роботи почали втручатися у всі сфери діяльності місцевих  Рад.  З точки зору законності це - беззаконня,  з точки зору політичної - авантюризм і шахрайство, з точки зору фінансової - марнотратство. Адже  єдиними  законними представниками на місцях,  в округах,  є народні депутати України,  а не міфічні консультанти Секретаріату Верховної Ради.

 

     8

 

     На підтримку цього рішення Президія Верховної Ради 31 жовтня прийняла постанову про структуру і штати  Секретаріату  Верховної Ради,  якою фактично такий стан узаконюється. До речі, планується чисельність Секретаріату довести до 800 чоловік,  з них понад 100

-  так  званий  резерв  Голови  Верховної  Ради,  це  якраз  є ті представники в областях.

 

     Тому фракція  Народного  руху  пропонує  внести  до  порядку денного   сесії   питання  про  структуру  і  штати  Секретаріату Верховної Ради.  Підготовку  питання  доручити  двом  комісіям  - Комісії  з питань Регламенту,  депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів і Комісії з питань правової політики. Проект відповідної  постанови  фракцією  Народного  руху розроблений і у встановленому порядку внесений на розгляд.

 

     Я хочу за дорученням фракції Народного руху заявити  протест першому  заступнику голови Верховної Ради Олександру Ткаченку,  з вини якого був порушений Регламент  і  відповідна  заява  фракції Народного руху не була розповсюджена між депутатами. Мова йде про серйозні питання державного життя.

 

     На закінчення хочу підтримати  попереднього  виступаючого  і пропоную   розглядати   насамперед   питання   державного  життя, економіки  і  відмовитися  від   питань   політичних.   Бо   якщо повернемося  до  питання  про  компартію,  то  знову  під стінами будинку  Верховної  Ради  буде  збурення,  знову  будуть   колони демонстрантів  з  обох  боків і ми ніколи не зможемо прийняти тих рішень, яких чекають люди.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З трибуни.

 

     9

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська  область/.  Шановні  колеги  депутати!  Шановний  пане Головуючий!  Заява  депутатської  групи  "Державність"  з приводу підвищення цін.

 

     Чергове різке   і   кількаразове    підвищення    цін    без упереджувальних  заходів соціального захисту населення,  допущене урядом та Президентом при безконтрольності і  безвідповідальності Президії   та  керівництва  Верховної  Ради,  боляче  вдарило  по українському суспільству,  поставило на межу  виживання  найбільш уразливі  його  верстви  -  пенсіонерів,  інвалідів,  багатодітні сім'ї,  низькооплачувані  категорії  працівників,  студентів   та репресованих.  Цим  фактично  зведено  нанівець попередні рішення Верховної  Ради  та  уряду,  спрямовані   на   підвищення   рівня заробітної плати, пенсій і стипендій.

 

     Таке становище  виникло внаслідок безвідповідальної політики комуністично-соціалістичної  більшості  Верховної   Ради,   котра обрала зі свого середовища керівництво Верховної Ради, сформувала уряд  не  за  рівнем  фахової  компетентності,  а  за   принципом відданості  комуністичним  догмам,  котра  свідомо  здійснювала і здійснює, згубну емісійну політику.

 

     Замість вирішення    невідкладних    економічних     питань, напрацювання    законодавства,   спрямованого   на   реформування економіки,  комуністично-соціалістична більшість  Верховної  Ради поставила  в  основу своєї діяльності нав'язування Верховній Раді політичних  питань,  що  вносять  конфронтацію  і  в   середовище депутатів,  і  в  суспільство.  Зокрема це стосується питання про відновлення  Компартії  України  -  КПРС,  тобто  повернення   до комуністичного  тоталітаризму з його злочинними методами,  про що було цинічно виголошено на сесії Верховної Ради:  "Сколько  надо, расстреляем  и  пойдем  дальше  строить коммунизм".  Без сумніву, здійснити це їм не під силу, але діяти на

 

     10

 

     шкоду державному  будівництву  вони  будуть  і  надалі.   Не виконав   своїх   передвиборних   обіцянок  захистити  народ  від зубожіння і Президент України Леонід Кучма. Лібералізація цін при тотальній   державній   власності   на   засоби   виробництва  та відсутності ефективних  механізмів  антимонопольного  регулювання призвела  в  черговий  раз  до  різкого  падіння  життєвого рівня населення.

 

     Шлях до виходу з економічної кризи  парламентська  більшість та   виконавча  влада  вбачають,  на  жаль,  у  звичайному  руслі посилення  системи  державного  регулювання  економікою,   що   є абсолютно безперспективним.

 

     З другого боку,  політика,  яку проводять сили,  що діють за принципом  "чим  гірше,  тим  краще",  веде  до  руйнації   основ державності,  економіки країни,  породжує політичну конфронтацію, доводить наше суспільство до відчаю.

 

     Найкраще це  продемонструвало   скликання   за   ініціативою фракції комуністів засідання Верховної Ради 4 листопада, для чого формальним приводом стало обвальне підвищення цін.  Через  годину безплідної   дискусії  від  мікрофонів  ставленик  соціалістів  і комуністів Олександр  Мороз  оголосив  сесію  непідготовленою,  а депутати  з  комуністично-соціалістичного  блоку замість роботи в комісіях... "

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон. Регламент три хвилини. Написано, що три хвилини...  /Шум у залі/.  Одну хвилиночку!  Не кричіть, будь ласка.  Я читаю,  послухайте уважно.  "Щоденно на початку першого пленарного  засідання  без  включення  цього  питання  до порядку денного засідання відводиться до 30  хвилин  для  стислих,  до  3 хвилин,  виступів депутатів з внесенням пропозицій,  крім тих, що носять... оголошення запитів, заяв,

 

     11

 

     повідомлень. При цьому обговорення не відкривається".

 

     Я стежу за виступами депутатів.  Жоден з  них  не  перевищив регламенту...  Спитайте дозволу.  Хто за те,  щоб...  Скільки вам треба? Скільки треба вам часу?

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І. Мені дайте одну хвилину закінчити заяву.

 

     ГОЛОВА. Хто за те,  щоб  надати  депутату  Поровському  одну хвилину  часу  для  завершення  заяви?  /Шум  у  залі/.  Це норма Регламенту,  я повинен її дотримуватися. /Шум у залі/. Хто за це, прошу проголосувати. /Шум у залі/.

 

     "За" - 69. Рішення не прийнято. Перший мікрофон.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,   голова   правління   акціонерного   банку "Херсонінвестбанк"  /Дніпровський  виборчий   округ,   Херсонська область/.  Група  "Реформи".  Я присоединяюсь к тому мнению,  что надо наложить мораторий на рассмотрение политических  вопросов  и все внимание уделить экономическим проблемам.  Поэтому необходимо сегодня заслушать информацию Премьер-министра. Я хочу подчеркнуть именно это, потому что... И в прессе, мы знаем, идет дискуссия... Никто не хочет выступать по поводу постановления о повышении цен. Я считаю,  что большинство наших избирателей хотят видеть на этой трибуне человека,  который подписал  это  постановление,  Виталия Андреевича Масола.

 

     12

 

     Решение этого   вопроса,  Александр  Александрович,  зависит прежде всего от вас.

 

     И второй момент.  Правильно поднимался вопрос об организации работы  Верховного  Совета.  Сегодня  в конце заседания мы должны выделить полчаса на рассмотрение этой проблемы.  Дело в том,  что нам не только надо рассмотреть вопрос об изменении Регламента, но и подумать,  как мы войдем в следующий,  1995 год,  то  есть  нам необходимо   принять   целый   пакет   экономических  решений.  И разработать концепцию нашей работы, в конце концов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон.

 

     ЗАРУДНИЙ А.А.,  член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності /Зборівський виборчий округ, Тернопільська область/.  Я також підтримую  те,  що  сьогодні  ми повинні  вирішувати економічні проблеми,  які постали перед нашою державою.  Але перш ніж вирішувати ці проблеми,  треба скинути із себе  політичні.  Зокрема,  дестабілізує  сьогоднішню  ситуацію в Україні те, що Верховну Раду очолює голова Соціалістичної партії. Олександр  Мороз,  якщо  він  дотримується етичних норм,  повинен скласти із себе  повноваження  або  Голови  Верховної  Ради,  або генсека Соціалістичної партії.  Він цього не зробив. Через те всі ці червоні сили,  які є в Україні,  використовують оцю ситуацію і дестабілізують наше життя.

 

     13

 

     Олександре Олександровичу,  ви  повинні  бути позапартійним. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон. Останній виступ.

 

     ГОРБАТЮК М.П.,  провідний інженер Інституту  електродинаміки Національної академії наук України /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Фракція Народного руху України. Шановні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Вам відомо із заяв, які зачитувалися у Верховній Раді,  а також із  звернень  депутатів  про  те,  що  в Київраді  до  сьогоднішнього дня не все в порядку.  Зокрема,  має місце велике протистояння між  головою  Київради  Косаківським  і демократично  обраною Радою.  Це,  звичайно,  справляє негативний вплив на життя в Києві.

 

     Не раз це питання обговорювалося,  зокрема  і  на  засіданні Президії,  було  рішення  Комісії  з питань правової політики про розгляд цього питання на  пленарному  засіданні  Верховної  Ради, було  рішення Президії щодо його розгляду.  Але до сьогоднішнього дня  це  питання  не  включено  ні  до  порядку  денного,  ні  до додаткового списку.  Я прошу підтримати мою пропозицію розглянути це питання на засіданні Верховної Ради.

 

     14

 

     3 другого боку,  кандидатура Косаківського внесена до складу Конституційної  комісії.  Вважаю,  що  людина,  яка  сама порушує законодавство, не повинна бути в складі такої комісії.

 

     Я сподіваюся,  що кияни завтра при розгляді недоречного нині питання  про  Комуністичну партію підійдуть і скажуть своє вагоме слово як жителі демократичного Києва.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я   прошу   депутатів   дозволити   депутату Поровському дочитати заяву.  Хто за те, щоб дозволити, голосуйте. Прошу увімкнути систему "Рада".

 

     "За" - 103.

 

     Миколо Івановичу,  дочитаете  в  "Різному".  У  нас  "Різне" передбачено сьогодні.  У "Різному" дочитаєте. Будь ласка, сідайте на місце. Прошу всіх сідати на місця. /Шум у залі/.

 

     15

 

     Я ще раз  зачитаю.  Уважно  слухайте.  "Щоденно  на  початку першого  пленарного  засідання  /без  включення  цього питання до порядку денного засідання/ відводиться до 30 хвилин  для  стислих /до  3  хвилин/  виступів  депутатів з внесенням пропозицій /крім тих,  що   вносяться   у   спеціально   встановленому   порядку/, оголошенням запитів,  заяв, повідомлень. При цьому обговорення не відкривається"...  Це не має значення.  Я прошу,  не кричіть.  Ви читайте.  Тут написано:  у "Різному" для заяв фракцій. Тому, будь ласка,  ви повторите сьогодні свою  заяву  у  "Різному".  Вибачте мені.  Я стежу за Регламентом належним чином. Я не можу дозволити іти проти волі депутатів.

 

     Миколо Івановичу,  я  пропоную  вам  усе-таки   дочитати   в "Різному". У вас буде там 5 хвилин.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Я  не  можу обірвати заяву на середині.  Це доручення фракції. Дайте мені дочитати заяву...

 

     ГОЛОВА. Я зачитаю вам ще один  пункт.  "Якщо  депутат  своєю поведінкою   заважає   проведенню   засідання   Верховної   Ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально",  що я вам і роблю,  і  вже  робив  кілька  разів,  і закликаю вас до порядку. "Після  повторного  попередження  протягом  дня   головуючий   на засіданні   за   згодою  більшості  депутатів  від  їх  фактичної кількості,  визначеної без обговорення шляхом  голосування,  може запропонувати  депутату  залишити  зал  до кінця засідання.  Якщо депутат  відмовляється  залишати  зал,  головуючий  на  засіданні припиняє  засідання  до виконання депутатом його вимоги.  У таких випадках за висновком комісії, до компетенції якої

 

     16

 

     входять питання  депутатської  етики,  Верховна   Рада   без обговорення  може прийняти рішення про позбавлення депутата права брати участь у  пленарних  засіданнях  /до  п'яти  засідань/.  Це рішення   доводиться  до  відома  виборців  через  газету  "Голос України".

 

     Я прошу  вас,  сядьте  на  місце.  У  сесійному   залі   має вирішальний голос не фракція чи група,  а Верховна Рада.  Я прошу вас, сядьте. Ви одержите час у "Різному". /Шум у залі/.

 

     Я звертаюся до керівників групи "Державність".  Я надам  вам можливість   зробити  заяву.  Зараз  же  ви  зриваєте  засідання, зриваєте навмисне.  /Шум у залі/. Скільки вам потрібно часу? Будь ласка.  Я вас прошу, сідайте. /Шум у залі/. Звільніть місце, будь ласка. Павле Михайловичу, сідайте, будь ласка.

 

     Я вам повторюю: ви одержите у "Різному" 5 хвилин і зачитаєте свою заяву. Сьогодні у "Різному".

 

     Я вас  дуже  прошу,  не  кричіть,  Миколо Івановичу.  Ні,  я попереджав свого часу,  звертався і просив і сам голосував  "за", щоб ви закінчили.  Я вас прошу,  ви її повторите в "Різному". Ні, ми вже вичерпали час - 15  хвилин.  Сядьте,  будь  ласка,  я  вас прошу.  /Шум  у залі/.  Я ще раз прошу депутатів сісти на місця і продовжувати роботу.  Фракція чи група не може керувати Верховною Радою.

 

     Верховна Рада прийняла таке рішення.  /Шум у залі/. Та нехай би й зачитав, але не дозволяють депутати. Що

 

     17

 

     я можу  зробити?  Я  ще  раз   роблю   зауваження   депутату Поровському:  сядьте  на  місце.  І всіх депутатів прошу сісти на місця.

 

     Я ще  раз  звертаюся   особисто   до   Поровського.   Миколо Івановичу, прошу сісти на місце. Сідайте, будь ласка.

 

     Про орієнтовний перелік питань на 9-11 листопада. Які в кого зауваження до переліку питань?

 

     Перший мікрофон.

 

     18

 

     БОЙКО Б.Ф.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань базових   галузей  та  соціально-економічного  розвитку  регіонів /Гусятинський виборчий  округ,  Тернопільська  область/.  Шановні колеги!  Ознайомившись  із  орієнтовним порядком розгляду питань, вважаю,  що можна в цілому із  ним  погодитися.  Однак,  шановний Олександре  Олександровичу,  у  тому,  що  робиться  на  трибуні, значною мірою є і ваша вина,  тому що  ми  не  можемо  обговорити питання.  Регламент  виступів  від фракції - п'ять хвилин.  Треба було надати Поровському можливість зачитати заяву,  і не  було  б десяти хвилин цієї колотнечі.

 

     Тепер конкретно  щодо порядку денного.  Погоджуючись із тим, що сказано, я водночас наполягаю на знятті з розгляду питання про відновлення діяльності КПРС,  оскільки в неділю, 7 числа, у Києві відбулися сутички і завтра знову,  у  зв'язку  із  включенням  до порядку  денного цього питання,  на 10 годину під Верховною Радою зберуться  люди.  Якщо  дане  питання  буде  знято,  ми   зможемо розглянути   економічні   проблеми.   Тому   вважаю,   Олександре Олександровичу,  що треба поставити конкретно питання про те, щоб вилучити  з  порядку  денного  питання про відновлення діяльності КПУ.  Давайте перенесемо його розгляд на час,  коли буде дообрана Верховна  Рада,  -  після 20 числа.  Тоді й вирішимо його таємним голосуванням. Це перше.

 

     І друге.  Я прошу включити до  порядку  денного,  Олександре Олександровичу,  питання  про суміщення вами як Головою Верховної Ради  посад   першого   секретаря   Соціалістичної   партії   /чи генерального  секретаря,  не  знаю,  як  у вас там називається/ і Голови Верховної Ради, оскільки тут порушується Конституція

 

     19

 

     і закони України.  Думаю,  було  б  доцільно,  щоб  ви  самі запропонували розглянути це питання на сесії. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАНДУРКА О.М.,   ректор  Харківського  Інституту  внутрішніх справ  МВС  України  /Дергачівський  виборчий  округ,  Харківська область/.  Шановні  депутати,  я  прошу вас вгамуватися.  Ви ж не чуєте самих себе,  а ще хочете,  щоб  вас  народ  почув.  Я  хочу порушити два питання.

 

     Перше. Ми  вже  тричі,  шановний  Олександре Олександровичу, включали до  порядку  денного  питання  про  індексацію  грошових вкладів  в  ощадних банках.  Я знаю,  що є п'ять законопроектів і постанов,  які регламентують це питання, але жодного разу ми його не  розглядали.  Тому  просив би включити дане питання до порядку денного і все-таки розглянути на цих засіданнях.

 

     Друге. Шановні депутати, хотів би також звернутися до вас як генерал-лейтенант міліції. Я вас дуже благаю, не втягуйте міліцію у свої політичні спори.  Ну при чому тут органи внутрішніх справ, що  не діляться між собою партійні лідери чи міська Рада Києва не може визначити маршрути?

 

     Сьогодні міліції вже погрожують  кримінальними  справами.  Я категорично  відкидаю  ті  звинувачення,  які є в засобах масової інформації,  які звучать з  боку  окремих  політичних  лідерів  і депутатів.  Міліція  виконує ті обов'язки,  які ви на неї поклали Законом про міліцію. Вона є поза партіями і поза

 

     20

 

     політикою. Тому не вішайте на неї ярликів і  не  втягуйте  в політичні  ігри.  Я прошу,  товариші депутати і пани депутати,  і колеги депутати, до цього питання не повертатися і питання щодо 7 листопада   не   розглядати.  В  усякому  випадку  у  зв'язку  із звинуваченнями органів внутрішніх справ. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з  питань  культури  та  духовності /Тлумацький виборчий округ,   Івано-Франківська    область/.    Шановний    Олександре Олександровичу!  Шановні  народні депутати!  Я скоріше виступлю з процедури,  аніж  з  обговорення  порядку  денного.  І  почну  із цитування,  на  мій  погляд,  дуже мудрих слів,  які прозвучали в цьому залі зовсім недавно,  у червні.  "У нас не ЦК партії  і  не провід Руху, а Верховна Рада". Ці мудрі слова належать Олександру Олександровичу  Морозу,  яких   він,   на   жаль,   сьогодні   не дотримується.  Уже давно помічено, що коли виступають його колеги по партії,  вони говорять скільки хочуть  і  що  хочуть.  Коли  ж виступає  хтось  від  іншого крила,  йому вимикають мікрофон.  Це перше.

 

     Друге. Я хочу  дуже  чітко  означити  ситуацію,  в  якій  ми опинилися.  Понад  два  тижні  тому  в  цьому  залі було схвалено запропонований Президентом курс на радикальні  реформи.  Значить, які   мають   бути  подальші  дії?  Кабінет  Міністрів  розробляє програму,  Верховна Рада - готує правову базу для виконання  цієї програми.

 

     21

 

     Але замість того,  щоб творити правову базу, приймати пакети економічних законів,  що  робить  Верховна  Рада  і  її  фракції? Найчисленніша фракція робить заяву,  в якій не тільки перекреслює програму Президента,  а називає її антинародною і висловлюється в дусі  30-х років.  Ледь не звинувачує багатьох у тому,  що вони є якимись агентами зовнішнього  світу,  агентами  якоїсь  іноземної держави.  Це є не заява комуністів,  а дацзибао. І поки ми тут не домовимося,  що будуємо  державу,  реформуємо  економіку,  ми  не зробимо жодного кроку вперед. Я прошу, Олександре Олександровичу, поводитися не як голова Соцпартії, а як Голова Верховної Ради.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. З трибуни.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комісії   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  /Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська   область/.   Я   змушений   продовжити зачитувати  заяву,  яку  від  імені групи "Державність" зачитував Микола Поровський.

 

     "Політика, яку проводять сили,  що діють за  принципом  "чим гірше,  тим краще", веде до руйнації основ державності, економіки України, породжує політичну конфронтацію, доводить суспільство до відчаю.  Найкраще  це  продемонструвало  скликання за ініціативою фракції комуністів засідання Верховної Ради,

 

     22

 

     4 листопада,  для чого формальним  приводом  стало  обвальне підвищення  цін.  Черед годину безплідної дискусії від мікрофонів ставленик соціалістів і комуністів /от якраз на  цьому  Олександр Олександрович   обірвав   зачитування/   оголосив   засідання  не підготовленим.  А депутати з  комуністично-соціалістичного  блоку замість  роботи  в  комісіях  над  пошуками заходів для подолання неконтрольованого зростання цін подалися на урочисте засідання  з нагоди  чергової  річниці  жовтневого  перевороту  до  колишнього Жовтневого палацу,  колишньої резиденції НКВД, у підвалах якої їх ідейні  попередники  більшовики  катували  борців  за  українську державу.

 

     Таким чином,  скликане комуністами засідання Верховної  Ради стало по суті цинічним дійством наруги над довірою і сподіваннями громадян України.  Усе це є  закономірним  наслідком  цьогорічних виборів,  на  яких  дезорієнтовані  облудними  обіцянками виборці віддали владу в Україні  в  руки  людей,  мета  яких  -  знищення української державності.

 

     Вихід з катастрофічної ситуації,  що склалася, знаходиться в площині  структурного  реформування  економіки,  у   стимулюванні товаровиробника,  у  підвищенні  продуктивності праці.  Для цього необхідно  передусім  скасувати  постанову  Верховної  Ради   про зупинення загальнонародної приватизації, зменшити податковий прес на  товаровиробника,  беручи  податок  лише  з  прибутку,   а   в сільському   господарстві   ввести   єдиний   податок  на  землю, стабілізувати карбованець  реалістичною  бюджетною  політикою  та шляхом проведення грошової реформи.

 

     23

 

     Верховна Рада,   Президент   України   лише  тоді  отримають беззастережну підтримку народу,  якщо зосередять свою  діяльність передусім на проблемах реформування економіки, на об'єднанні всіх сил суспільства для праці,  спрямованої на  поліпшення  добробуту українського народу".

 

     Тут викладено всі економічні вимоги,  спрямовані на те,  щоб змінити  на  краще  сьогоднішню  ситуацію.   Ви   ж,   Олександре Олександровичу,  вкрай  загострили,  політизували цю проблему.  І зрозуміло чому.  Ви хочете всі серйозні проблеми пускати в пісок, у  політичну  боротьбу.  Саме  тому  завтра  вноситься на розгляд питання щодо реабілітації КПУ,  яке є безглуздим для українського народу. Це неприпустимо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.     Я    прошу    виступаючих    все-таки висловлюватися з приводу порядку денного, а не зачіпати політичні питання.  Я прошу уваги.  Ми вже присвятили 20 хвилин обговоренню цього питання.  Є пропозиція надати слово ще від трьох мікрофонів і припинити обговорення. Немає заперечень?

 

     Прошу, перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Красноармійський виборчий округ,  Донецька область/. Фракция "Комуністи України". Я приношу извинения...

 

     ГОЛОВА. Я  вибачаюся.  Давайте проголосуємо пропозицію,  щоб після виступів від трьох мікрофонів припинити обговорення питання про порядок денний.

 

     24

 

     І треба,  щоб  фракції  також  вкладалися в межі,  визначені регламентом.  Прошу проголосувати.  "За" - 210. Рішення прийняте. Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемые наши избиратели!  Я приношу извинения за то,  что сегодня  предпринята попытка очередного политического противостояния. И привнесено все это с одной только целью - сорвать наше заседание.  Мы  вчера  на заседании  фракции,  обсуждая  эти  вопросы,  также  приняли свое заявление,  но даже не думали  вести  разговор  о  нем  здесь,  в сессионном зале, а передали его средствам массовой информации.

 

     События, произошедшие  в  дни празднования годовщины Октября во многих регионах Украины,  свидетельствуют  о  целенаправленной кампании   пронационалистических   сил   на  подрыв  политической стабильности в государстве, о массовом нарушении законодательства и  провоцировании беспорядков.  Реакционные силы в лице различных политических организаций - Руха,  УРП,  КУН,  УНА-УНСО и  других, громко   именующих   себя   демократами,  катастрофически  теряют поддержку  в  народе,  который  они  обманули,  обещая  во  время предвыборной  кампании  всеобщее  благоденствие "неньке Украине", все более скатываются в лоно национал-фашизма,  прибегая в  своих действиях к антизаконным, провоцирующим дестабилизацию обстановки мероприятиям.

 

     В ряде регионов дело дошло до политического бандитизма.  6-7 ноября  в  Луцке  был  устроен  национал-фашистский шабаш с целью воспрепятствовать законному празднованию годовщины Октября.

 

     25

 

     Уместно напомнить,  что это  -  государственный  праздник  в Украине.  Был  жестоко  избит  депутат  областного  Совета первый секретарь   Волынского   обкома   Компартии   Украины   Пхиденко. Противоправные действия совершены против десятков людей,  имеющих свое представление о том, как им отмечать этот праздник.

 

     Львовский городской  Совет   вообще   антизаконно   запретил проведение праздника Октября в городе.

 

     7 ноября  в  городе Киеве был подло и зверски избит у своего дома ветеран партии Георгий Корнеевич Крючков.  В этот же день  в Киеве  под  руководством  народных депутатов Чорновила,  Мовчана, Танюка, Яворивского и других /для которых, как мне кажется, закон не  писан/  была  предпринята попытка спровоцировать общественные беспорядки путем грубого, наглого игнорирования решения исполкома Киевского  горсовета,  регламентирующего проведение мероприятий в городе.   Только   благодаря   четкой,   именно   четкой   работе правоохранительных  органов  и  взвешенной  позиции  многих,  кто пришел на демонстрацию,  удалось избежать  столкновения  огромной массы   людей,   пришедших  отметить  праздник,  с  этой  толпой, подогреваемой  своими  лидерами,  действия  которых   приобретают характер национал-фашизма.

 

     Политический бандитизм  рядящихся  в  тогу  демократов - это угроза для  суверенной  Украины  и,  безусловно,  для  Компартии. Народные  депутаты  требуют  тщательного расследования преступных антиправных  действий  организаторов  побоищ  в  Луцке,  Киеве  и привлечения   всех   виновных   к  ответственности  за  нарушение общественного порядка.

 

     26

 

     Мы заявляем,  что именно из-за  таких  действий  демократия, законы   Украины  да  и  сама  суверенная  Украина  находяться  в опасности.  Мы также требуем,  чтобы Министерство юстиции четко и принципиально   следовало  законам  и,  если  это  требуется  при проведении расследования,  сняло с регистрации такие политические партии и движения,  как УРП,  КУН, УНА, Рух, ВНРУ, которые своими практическими  /подчеркиваю,  именно  практическими/   действиями нарушают закон.

 

     Такова наша позиция.

 

     ГОЛОВА. Я  ще раз прошу,  ближче до порядку денного.  Другий мікрофон.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів  та соціального  розвитку   села   /Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська   область/.  Шановні  депутати!  Шановний  Олександре Олександровичу!  На 10 листопада вноситься  питання  про  перелік підприємств,  що  не  підлягають  приватизації.  А  на  наступний тиждень вноситься питання про зміни законів про  приватизацію.  Я думаю, що ці питання слід ч розглядати одночасно, адже вони мають спільну спрямованість.

 

     І друге. На 15 листопада вноситься питання про проект Закону про уточнення показників Державного бюджету України на 1994 рік

 

     27

 

     Готуючись до   сьогоднішнього   виступу,   я   кілька  разів аналізувала  питання  фінансування   різних   статей   державного бюджету.   І   пропоную,   щоб   Кабінет   Міністрів   спільно  з Міністерством фінансів проаналізував видаткову частину.  Зокрема, скільки коштів було направлено на конверсію, кому вони виділялися і як використані,  скільки збудовано житла? Кожну статтю потрібно розкрити  детально,  щоб  ми,  депутати,  мали  на  руках не лише цифрові дані,  а й аналіз економічної  ефективності  використання коштів, які виділялися на певні потреби.

 

     Тим більше  що  це  питання  є  кому  опрацювати.  У нас діє система КРУ,  яка тепер кількісно дуже зросла - у деяких районах, де був один працівник,  тепер їх 19, у деяких областях замість 15 чоловік стало 144.  Так що нам теж треба над цим замислитися.  Як кажуть  у народі,  не той багатий,  хто має багато грошей,  а той багатий,  хто  розумно  їх  витрачає.  Гадаю,  такий  аналітичний матеріал  треба  перед розглядом цього питання роздати депутатам, щоб ми детально з ним ознайомилися.

 

     І ще  одно,  Олександре  Олександровичу.   Замість   питань, намічених   на   10  число,  Комісія  з  питань  агропромислового комплексу пропонує розглянути питання про плату за землю.  Воно в нас підготовлене, і ми можемо його розглянути 10 листопада.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Яке питання?

 

     СЕМЕНЮК В.П. Про плату за землю.

 

     28

 

     ГОЛОВА. На завтра.

 

     Третій мікрофон. Передостання пропозиція.

 

     АНІСІМОВ Л.О., начальник цеху комбінату "Запоріжсталь" /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Александр Александрович!   Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Леонид Данилович!  Я  сегодня  несколько  смущен   этими   политическими распрями   и  хотел  бы  обратить  особое  внимание  на  то,  что экономические вопросы мы отодвинули на второй план.  Сегодня  нам роздано    согласованное    и    подписанное   Виталием   Масолом постановление об улучшении  работы  угольной  промышленности.  На сегодняшний   день  практически  весь  металлургический  комплекс остановлен.

 

     Если бы не ввозили уголь - стыдно сегодня говорить  об  этом из  Польши,  из  России,  доменные печи практически остановили бы свой  ход.  Я  предлагаю,  Александр  Александрович,  сегодня  же рассмотреть вопрос,  который нам роздан, принять по нему решение. Это первое.

 

     Второе. Я поддерживаю депутатов,  которые настаивают на том, что нужно собраться на закрытое заседание и выяснить,  чего же мы хотим.  Если мы хотим строить экономику и государство, то давайте строить.  Если  же  мы  ни  на  полшага  не  продвинемся вперед в экономических преобразованиях,  то грош нам  всем  цена.  Никакие политические   авантюры  и  страсти  не  принесут  пользы  нашему государству.

 

     Я сейчас обращаюсь  к  товарищу  Чорновилу.  Если  вы  умный человек...  Прошу меня не перебивать.  Если вы считаете,  что для вас дорого украинское государство, не вносите,

 

     29

 

     пожалуйста, политические распри в этот зал. Если мы этого не поймем,  я  еще  раз обращаюсь ко всем народным депутатам,  тогда давайте соберемся и примем решение о моратории, о котором сегодня говорили,  на все политические дискуссии и страсти,  и как только сделаем полшага вперед в экономике, тогда и начнем говорить.

 

     И последнее.  Александр  Александрович,  сейчас   мы   будем рассматривать   вопросы   о  ценообразовании,  заработной  плате, пенсионном обеспечении. Но ведь это все производное от экономики. Если этого мы не осознаем,  ничего не изменится.  Можно здесь еще тысячу  раз  говорить  о  том,  во  сколько   повышать,   сколько прибавлять, кому давать, но ведь экономика летит.

 

     И я,  Леонид  Данилович,  прошу  вас,  включите  все  рычаги исполнительной власти.  Прошла неделя,  но мы не видим ни  одного документа,  который правительство внесло бы в Верховный Совет, по реализации целей,  поставленных в вашем  выступлении  здесь.  Вот такая у меня к вам просьба.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. З трибуни. Останній виступ.

 

     КОЖИН Б.Б.,  радник начальника Академії Збройних Сил України /Рожнятівський  виборчий   округ,   Івано-Франківська   область/. Фракція   Народного  руху  України.  Шановні  депутати!  Шановний Президенте!  Працюючи у виборчому окрузі, я мав розмову з людьми, яким не байдужа доля нашої держави. Мушу вам сказати, що в

 

     30

 

     гірських районах   Прикарпаття   люди   глибоко   стурбовані останніми подіями в Україні,  штучно сформованою  ностальгією  за тоталітаризмом, зубожінням народу, заполітизованістю, нездатністю Президії Верховної Ради  керувати  Верховною  Радою  в  інтересах миру, злагоди, демократії та реформ...

 

     ГОЛОВА. Я  все-таки  прошу  висловлюватися з приводу порядку денного. Будь ласка.

 

     КОЖИН Б.Б.  Обов'язково.  Люди  стурбовані   зволіканням   з прийняттям   нової   демократичної   української  Конституції  та неспроможністю Верховної Ради  приймати  закони  для  будівництва держави.

 

     Пропоную включити до порядку денного такі питання.

 

     Перше. Серйозний  розгляд  ситуації,  пов'язаної  зі  зміною цінової політики і заробітної плати та пенсій.

 

     Друге. Щодня  розглядати  питання,  які   стосуються   нової Конституції України, бо про склад комісії ми говоримо вже місяць, а ніяких зрушень немає.

 

     Третє. Не вносити на  розгляд  Верховної  Ради  питання  про скасування   указів   Президії   Верховної   Ради  щодо  заборони діяльності   Компартії    України,    оскільки    така    система сфальсифікована і за світовим досвідом абсурдна.

 

     І четверте.  На  засіданні Верховної Ради розглянути питання про  заполітизованість  і  нездатність  Президії  Верховної  Ради керувати Радою.

 

     Дякую.

 

     31

 

     ГОЛОВА. Спасибі  всім  за пропозиції.  Тепер щодо їх змісту, оскільки нам потрібно приймати рішення.

 

     Відносно розгляду  прокуратурою  подій  7  листопада.   Було кілька пропозицій з цього приводу. Я вважаю, що ми просто повинні дати, не голосуючи, протокольне доручення прокуратурі, тим більше що до неї, наскільки мені відомо, вже зверталися різні громадські організації.  Нехай прокуратура дасть об'єктивну оцінку тому,  що сталася, зокрема, в Києві.

 

     Стосовно пропозиції   депутата   Ягоферова  про  організацію роботи Верховної Ради,  про підготовку документів, які випливають з  доповіді  Президента  і постанови Верховної Ради,  прийнятої у липні.  Я вважаю що ця пропозиція цілком слушна.  Ми на засіданні Президії обговорювали попередньо перелік тих законопроектів,  які слід було б розглянути.  Це - понад 70 законопроектів.  До  речі, одна  з  останніх  пропозицій  від  третього  мікрофона теж цього питання стосувалася.  Тому пропоную дати таке доручення Президії: підготувати  перелік  і  порядок розгляду питань,  які стосуються доповіді  Президента  і  суті  економічної  реформи,  з  тим  щоб Верховна Рада могла їх затвердити.

 

     До речі,  є  пропозиція  депутата  Грабаря,  яка  стосується законів про систему  оподаткування  в  Україні,  про  податок  на прибуток   підприємств,  про  податок  на  власність,  на  доходи громадян, про механізм фінансової та кредитної реформи в Україні, про  порядок  і строки грошової реформи в Україні.  Тобто йдеться про те,  що ми дамо сьогодні доручення  Президії  Верховної  Ради підготувати  на вирішення Верховної Ради перелік законопроектів і порядок їх розгляду.  Я вважаю,  що саме так потрібно  зробити  і було б

 

     32

 

     правильно, якби  ми  доручили Президії це питання розглянути На  цьому  тижні,  а  не  в  понеділок.  Одну  хвилиночку.  Немає заперечень?  Треба  голосувати  цю пропозицію?  Давайте дамо таке доручення Президії.

 

     Одну хвилинку!  Я ще раз повторюю. На засіданні Президії вже попередньо розглядався перелік питань.  До речі, він охоплює і ці питання,  які я зачитав.  І це збігається з пропозицією  депутата Ягоферова  та  іншими  пропозиціями.  Тому  я  пропоную дати таке доручення Президії:  розглянути ще раз  на  цьому  тижні  перелік питань  і  порядок  їх  розгляду  з  тим  щоб  внести  на розгляд Верховної Ради цей документ. І там, у тому документі, передбачити вже  і ті невідкладні питання,  які треба розглядати в листопаді, на чому депутат Грабар наголошував.  Я  хотів  би  одержати  вашу підтримку щодо цього.

 

     Прошу проголосувати    пропозицію    про    таке   доручення Президії... Почекайте хвилинку. Я поясню зараз. Прошу голосувати.

 

     "За" - 232.

 

     Коли будемо розглядати конкретно ці  питання,  тоді  ви  всі свої   зауваження   зможете   внести.   Давайте   розглянемо  всі пропозиції, а потім повернемося до цього.

 

     Зауваження депутата Коліушка  щодо  головних  консультантів. Оскільки  тут  цифра прозвучала,  то хочу сказати,  що ніяких ста консультантів ніде немає.  Мова йде про сімох консультантів,  які працюють,  і  це  не  є  порушенням  ні закону,  ні положення про комісії,  ні положення про Секретаріат.  Тому,  вважаю, тут немає самого питання.  Не будемо відкривати дискусію з цього приводу. Я своє слово вже сказав. А ви, якщо хочете,

 

     33

 

     готуйте проект постанови /я знаю,  що він уже  є/.  Президія його  розгляне,  і,  якщо  там справді є порушення Регламенту чи, скажімо,  функціональних обов'язків Голови,  тоді ми  внесемо  на розгляд  Верховної  Ради  і  приймемо  рішення.  Ще  раз змушений сказати,  що я зовсім не коментую заяву,  але немає  у  Верховній Раді більшості, на жаль. Немає! Тому посилатися на це не слід.

 

     Про пропозицію  депутата  Єльяшкевича.  Інформація  Кабінету Міністрів сьогодні передбачається,  у  порядку  денному  вона  є. Треба уважніше читати документи, які у вас на руках.

 

     Відносно, пропозиції  депутата Зарудного,  щоб я зняв з себе повноваження.  Я  прислухаюсь  до  вашої   думки,   але   рішення прийматиму сам відповідно до Конституції.

 

     Депутат Горбатюк говорив про Київраду, де не все в порядку.

 

     У Президії  є  відповідні  документи,  вона  прийме  з цього питання рішення, і якщо буде ваша згода, Верховна Рада це питання розгляне. Тобто ми за пропозицією Президії включимо це питання до порядку денного і розглянемо його.

 

     Про зняття з порядку денного питання про Компартію  України. Справа  в  тому,  що ми не таке питання збираємося розглядати,  а інформацію комісій,  яким ми доручили розібратися у цій справі. І ми  повинні,  безперечно,  послухати,  що  ж  вони виявили в ході розгляду.  Ми дали таке доручення  двом  комісіям,  і  завтра  їх інформацію заслухаємо.

 

     Депутат Бойко   говорив  про  суміщення.  Він  не  знає,  як називається  моя  громадська  чи  політична  посада.  Не   перший секретар, а голова партії, голова Соціалістичної партії. І

 

     34

 

     слід наголосити, що за функціями... У статуті Соціалістичної партії зазначено,  що  голова  партії  не  виконує  безпосередніх керівних функцій. Тому, будь ласка, зважте на це.

 

     Далі. Пропозиція   депутата   Осадчука  щодо  правової  бази реформи.  Я  відповідаю  на   вашу   пропозицію   так:   ми   вже проголосували за це, давши доручення Президії.

 

     Зауваження Павла Михайловича Мовчана. Я на засіданні 4 числа не після годинної  дискусії,  проти  якої  я  виступав  з  самого початку,  а  ще  до розгляду питання оголосив про те,  що Кабінет Міністрів не готовий доповісти того дня,  а комісії не можуть без цього зробити відповідні висновки.

 

     Депутат Семенюк   говорила  про  приватизацію,  що  потрібно розгляд цього питання привести раніше.  Олегу Вадимовичу Таранов, чи готові ми перенести розгляд питання про приватизацію,  щоб, як пропонує Валентина Петрівна, розглянути його одночасно з питанням про  перелік підприємств?  Як бачите,  комісія просить розглядати окремо. Давайте все-таки прислухаємося. Якщо ви не наполягаєте, я не буду ставити на голосування.

 

     Аналіз щодо  бюджету...  Я думаю,  це слушна пропозиція.  Ми даємо  доручення  міністру  фінансів  завчасно  підготувати   для депутатів  такий  аналіз,  тобто  ще до розгляду цього питання на сесії.

 

     Питання про плату за землю. Пропонувалося включити його на 10 число.  Анатолію  Степановичу Даниленко,  ми готові це питання розглянути 10 числа?  Де Даниленко?  Будь  ласка,  чи  готові  ми розглянути це питання 10 листопада? Готові? Отже,

 

     35

 

     ставиться на  голосування  пропозиція  перенести на 10 число питання про плату за землю. Прошу голосувати.

 

     "За" - 245. Рішення прийнято.

 

     Про поліпшення роботи вугільної промисловості. Проект закону у  вас  на  руках,  і просять розглянути його сьогодні.  Одначе я хотів би,  щоб він усе-таки пройшов... Тому давайте включимо його принаймні  на  завтра.  Треба,  щоб  депутати  хоча б почитали ці документи, які вони лише сьогодні одержали. Хто за те, щоб завтра розглянути  цей  проект закону?  На сьогодні не треба.  Ви ж самі себе повинні поважати. Те, що доопрацьований, це добре, але треба ж  хоча б прочитати цей документ.  Я прошу все-таки проект Закону про  вугільну  промисловість   розглянути   завтра.   Ставлю   на голосування цю пропозицію.

 

     "За" -  242.  Рішення  прийнято.  Отже,  питання включено на завтра.

 

     Пропозиція депутата  Кожина  відносно  ситуації  із  ціновою політикою.  У порядку денному на сьогодні,  почитайте уважно,  це питання стоїть першим.

 

     Питання про Конституційну комісію.  Воно  теж  є  в  порядку денному на сьогодні, тому не треба вести за це агітацію.

 

     Про недосконалу  роботу Президії.  Вносьте пропозиції,  кого конкретно треба виводити зі складу Президії,  і будемо розглядати в  порядку,  передбаченому  в Регламенті.  Думаю,  голосувати тут немає необхідності.

 

     На завтра у нас  включено  питання  про  ситуацію  в  Криму. Володимир  Миколайович  Стретович,  голова  комісії,  просить  30 секунд, щоб внести пропозицію щодо розгляду цього питання.

 

     36

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  правової політики і судово-правової реформи /Немирівський виборчий округ,  Вінницька область/.  Шановні колеги! На завтра у нас  внесене  питання  про  ситуацію  в  Криму  і виконання нашої постанови від 22 вересня,  згідно з якою до кримського парламенту було  доведено вимогу привести своє законодавство у відповідність із Конституцією України.  Сьогодні  о  14  годині  в  Сімферополі збереться  актив  Автономної Республіки Крим,  де будуть присутні голови міських Рад,  районних Рад,  частини  сільських  Рад,  які всебічно обговорять дане питання,  і завтра кримський парламент у першій половині дня повернеться  до  розгляду  цього  питання.  Я просив би вас, щоб не випереджати події, перенести розгляд даного питання на п'ятницю,  на першу половину дня.  Не на 10,  а на  11 число  залежно  від  рішення,  яке буде прийнято завтра кримським парламентом.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечення проти цього?  Цю пропозицію  прошу проголосувати.

 

     "За" - 251. Рішення прийнято.

 

     Є пропозиція  проголосувати в цілому з урахуванням того,  що ми вже проголосували... /Шум у залі/.

 

     Вибачте, депутат  Бандурка  вносив   пропозицію   розглянути питання  про  компенсацію  грошових  вкладів.  Віталію  Івановичу Суслов,  що ви можете сказати із цього приводу,  що комісія  може сказати?

 

     37

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський  виборчий  округ, Харківська область/.  Уважаемые депутаты! Проект соответствующего постановления был внесен Кабинетом Министров и роздан  депутатам. Комиссия его рассмотрела и приняла решение о том, что этот проект нуждается  в  доработке.  Мы  провели  также  ряд   заседаний   с представителями  исполнительной  власти,  теми,  кто  этот проект готовил. Они также согласились с тем, что данный проект нуждается в доработке. Комиссия создала рабочую группу и будет дорабатывать проект.  Дело в том,  что предложенный проект проблемы не решает. Поэтому комиссия предложила рассмотрение этого вопроса отложить.

 

     ГОЛОВА. На який строк?

 

     СУСЛОВ В.І.  Я думаю, что нужно еще дополнительно от двух до трех недель.

 

     38

 

     ГОЛОВА. Тоді пропонується дати доручення  комісії  разом  із відповідними  представниками  виконавчої влади,  з міністерствами підготувати це питання до 29 листопада,  щоб ми могли  розглянути його  на  пленарному  тижні  із  29 листопада по 2 грудня.  Немає заперечень? Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 225. Рішення прийнято.

 

     Які ще не проголосовано пропозиції? Депутате Бойко, яка була ваша пропозиція? Будь ласка, з трибуни.

 

     БОЙКО Б.Ф.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Я  вносив пропозицію,  щоб до порядку денного  було  включено  питання  про суміщення  посад  Голови  Верховної  Ради і голови Соціалістичної партії. Чому? На засіданні Верховної Ради /стенограма від 24. 05. 1994  року/ ви говорили:  "І ще одне.  Як Голова Верховної Ради я зобов'язаний  повідомити  депутатів  про   те,   що,   враховуючи необхідність консолідації представників різних політичних течій у Верховній Раді,  політрада Соціалістичної партії України в суботу пішла   назустріч   моєму  проханню  і  припинила  мою  практичну діяльність у партії.  Тому я хотів би,  щоб це теж  враховувалося під час обговорення тих питань, які ми будемо зараз розглядати".

 

     39

 

     То де ж ви, Олександре Олександровичу, справжній - чи тоді, 24-го, чи тепер? Я хотів би, щоб ви підтримали мою пропозицію про включення до порядку денного цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  це  питання  не потребує обговорення. Справа в тому,  що й тоді я був правий,  і тепер правий.  Готуйте питання.  Якщо будуть обгрунтування,  висновки, як це передбачено Регламентом,  будемо його розглядати.  Що ж голосувати? Я не можу ставити непідготовлене питання на голосування. /Шум у залі/. Я не маю  права  як  головуючий  ставити  непідготовлені  питання   на голосування.  Тому  готуйте  це питання і будемо включати його до порядку денного.

 

     Ще в кого є внесені, але не проголосовані пропозиції?

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Олександре Олександровичу!  Я все-таки попрошу поставити  мою пропозицію щодо приватизації на голосування.  Тому що  затверджувати   списки   підприємств,   які   не   підлягають приватизації, і давати хід дії відповідних законодавчих актів без механізму приватизації,  я думаю,  не слід.  А тим більше,  що  в списку   немає   пропозиції,   яку   подавала  комісія  з  питань агропромислового комплексу,  отже,  нічого не враховано.  Тому  я прошу поставити на голосування мою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Добре.  На голосування ставиться пропозиція депутата Семенюк про те, щоб в один день розглядати і перелік підприємств, які не підлягають приватизації,  і питання про зміни до механізму приватизації. "За" - 214. Рішення прийнято.

 

     40

 

     Була ще  пропозиція  депутата  Ягоферова  провести   закрите засідання Верховної Ради.  Гадаю,  час для цього настав. Але його треба серйозно підготувати, тому пропоную провести це засідання у період   з  15  по  19  листопада.  Так,  Леоніде  Даниловичу?  Я вибачаюся,  роблю перерву у  веденні  засідання,  щоб  повідомити радіослухачам  і  телеглядачам,  що  в  роботі  сесії бере участь Президент України Леонід Данилович Кучма.

 

     Прошу уваги.  Я хотів запитати, коли ви, Леоніде Даниловичу, повернетеся  з  відрядження,  щоб  можна  було  тоді разом з вами провести таке закрите засідання?  Давайте так  домовимося:  після повернення  Леоніда Даниловича з відрядження ми проведемо закрите засідання,  про  що  приймемо  окреме  рішення.   Немає   потреби голосувати?  Немає.  /Шум  у  залі/.  Голосувати?  Так,  під  час розгляду економічних питань. Усе.

 

     Я вибачаюся,  Миколо Федоровичу, я прочитав вашу пропозицію. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я хочу уточнити свою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Уточняйте, тільки не агітуйте.

 

     ГРАБАР М.Ф.,  народний  депутат  України /Хустський виборчий округ,   Закарпатська   область/.   Шановний   Голово!   Шановний Президенте!  Шановні депутати!  /Шум у залі/.  Я просив би вас не кричати,  бо я вивчу  ваші  прізвища  і  поіменно  буду  в  ефірі називати...

 

     ГОЛОВА. Або говоріть, або сядьте.

 

     41

 

     ГРАБАР М.Ф. Тепер - по суті. Я письмово вніс пропозицію, але вона не була проголосована.  Таким чином,  порушено  Регламент  і Закон  про статус народного депутата.  Моя пропозиція стосувалася дуже важливого питання. Багато ми з вами вже говорили на цю тему, одного   разу   нарешті  проголосували.  12  жовтня  ми  прийняли постанову про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсій.  У цій постанові було зазначено, що Кабінет Міністрів має подати Верховній  Раді  до  15  листопада  свої  пропозиції  щодо соціального  захисту населення,  а Верховна Рада в першочерговому порядку до 1 грудня 1994 року має  розглянути  законопроекти  про систему оподаткування,  про податок на власність,  про податок на прибуток, про податок на доходи громадян, про механізм фінансової та  кредитної  системи  в Україні,  про порядок і строки грошової реформи.

 

     Шановний Леоніде Даниловичу,  я  звертаюся  до  вас,  у  вас хороша команда,  я не вірю,  що вам ваша команда не підказала про цю постанову, якою передбачається комплекс таких заходів. Зараз у виборчих округах склалося враження,  що Верховна Рада причетна до адміністративного підвищення цін,  що ми з вами бездіяльні.  А це фактично  так  і  є.  Ви подивіться перелік питань,  які ми маємо розглядати в листопаді. Де ви знайдете в період з 29 листопада по 2 грудня економічні питання?  У кінці тижня, правда, пропонується розглянути проект Закону про валютне регулювання і проект  Закону про оподаткування прибутку підприємств і організацій.  Отже, ми з вами проголосували  за  такий  порядок.  А  моя  пропозиція  була фактично спотворена.

 

     Як говорив  один великий,  найкраще в комісію або в Президію відіслати. Оце таке вирішення питання. Тому я вимагаю

 

     42

 

     зараз проголосувати мою письмову  пропозицію  про  те,  щоб, розглянути в період з 15 по 29 листопада пакет цих документів.  Я думаю, що тут ми будемо заодно з командою Президента, з Кабінетом Міністрів.  І  це  йтиме  в  розрізі тих питань,  які ми сьогодні розглядаємо.  І  давайте   накладемо,   дійсно,   мораторій,   як пропонував депутат...

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  вас,  сідайте на місце,  не використовуйте трибуну не за призначенням.

 

     ГРАБАР М.Ф.  Я прошу проголосувати. Це першочергові питання. Проголосуйте, будь ласка. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Це питання, яке ви тільки що внесли, в установленому регламентом   порядку   було   поставлено   на   голосування    і проголосовано  як  доручення  Президії,  яка на наступне пленарне засідання внесе нам цей документ.  Крім того, хочу сказати, що не тільки  ви вносили такі пропозиції і що вони підтримані Верховною Радою. Отже, ви використали час не за призначенням. /Шум у залі/.

 

     Я ще раз хочу сказати, що Президія ваші пропозиції розгляне. Більше  того,  раз уже ви розпочали цю дискусію,  то скажу,  що в мене багато є пропозицій.  Я просто не міг припиняти виступи  від мікрофонів і ставити їх на голосування.  Вашу я поставив,  хоч ви її подали останнім.  Тому,  будь ласка,  не звинувачуйте  мене  і Верховну Раду в цілому,  а робіть так,  як роблять інші депутати. Якщо ви хочете висловитися,  займайте  чергу  біля  мікрофона  чи робіть якось інакше, як це передбачається Регламентом.

 

     43

 

     Є пропозиція  затвердити перелік питань на 9-11 листопада зі змінами,  які ми вже проголосували.  Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 236. Рішення прийнято.

 

     Слухається інформація   Кабінету   Міністрів  про  виконання постанови Верховної Ради від 4 листопада.

 

     У вас на  руках  є  орієнтовний  регламент  розгляду  питань порядку денного,  тобто визначено час. Але я думаю, що це питання потребує більше часу,  ніж там передбачено.  Тому ми по ходу його розгляду...  А,  це  тільки  в мене,  тоді я вибачаюся.  Стосовно процедури  була  пропозиція  це  питання  розглядати   з   повною трансляцією по телебаченню.  Рішення щодо нього пропоную прийняти після розгляду цього питання.  Немає заперечень?  А що стосується радіотрансляції, то вона вже проходять.

 

     Віталію Андрійовичу,  будь ласка.  Скільки вам потрібно часу для виступу? Двадцять хвилин? Будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А.,  Прем'єр-міністр України  /Козелецький  виборчий округ,   Чернігівська   область/.  Шановний  Леоніде  Даниловичу! Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати! Уряд  України  і  я  як  його  глава  з  розумінням  сприйняли ту неоднозначну реакцію, яку викликали в нашій державі, у тому числі і   в   її   парламенті,  прийняті  останнім  часом  документи  з економічних і соціальних питань.

 

     Ці документи  є  справді  неординарними  і  зачіпають,   без перебільшення, життєві інтереси всіх разом і кожного зокрема.

 

     44

 

     Їх слід розглядати як практичний крок до кардинальних змін в економічній  політиці  держави,  що  здійснюються  відповідно  до рішень  Президента  і  Верховної  Ради  України.  Прийняття таких рішень було викликано тим,  що  сьогодні  в  нашої  державі  дуже велика заборгованість і дефіцит бюджету надто великий.

 

     Гадаю, ні  в кого вже немає сумніву в необхідності глибокого реформування економіки.  Як і в тому,  що братися за нього  треба негайно:  надто  далеко  зайшли  руйнівні процеси в цій сфері,  і чимало з них можуть стати  незворотними.  Саме  цим,  безперечно, пояснюється практично повна одностайність думок,  висловлених під час обговорення  на  сесії  Верховної  Ради  доповіді  Президента України про основні засади економічної та соціальної політики.  У прийнятій постанові сказано /цитую/:  "Основні положення доповіді Президента   Україні   про   здійснення   економічних  реформ  та соціальної політики в цілому підтримати".

 

     Змушений нагадати про все це і тому,  що нині роль  Уряду  у виробленні    та    прийнятті   зазначеного   пакета   документів трактується, м'яко кажучи, досить своєрідно. Як відомо, згідно зі статтею     117    Конституції    України    Кабінет    Міністрів підпорядковується Президенту і  є  підзвітним  та  відповідальним перед   Верховною   Радою.   І   якщо  ми  всерйоз  говоримо  про необхідність чіткої системи виконавчої влади,  то треба розуміти, що саме уряд є найважливішим елементом цієї вертикалі. Відповідно головна його функція - виконання рішень  Президента  і  Верховної Раді, а не дискусії навколо них.

 

     Можуть бути,   ясна  річ,  якісь  розбіжності  в  часткових, тактичних моментах. Але коли прийнято, як у даному разі,

 

     45

 

     політичне рішення,  коли схвалено  стратегію,  то  обов'язок уряду полягає в тому,  щоб прийняти їх до виконання і перевести в площину конкретних документів та практичних дій.

 

     Хочу, щоб це мали на увазі й враховували всі, у тому числі й народні депутати, оцінюючи прийняті Кабінетом Міністрів постанови та їх можливі  соціально-політичні  наслідки.  Дозвольте  коротко зупинитися   на  комплексі  об'єктивних  факторів,  які  настійно поставили на порядок денний реформи в ціноутворенні. Найважливіші з них,  - зростання зовнішньої заборгованості,  криза неплатежів, відмова   держави   від   безпосереднього    регулювання    курсу національної  валюти,  вступ  до  Міжнародного  валютного фонду і великий дефіцит державного бюджету -  до  20  відсотків  валового внутрішнього продукту.

 

     Зростання зовнішньої   заборгованості  зумовлено  насамперед непомірно високою енергоємністю нашої  продукції,  у  тому  числі експортної.  Затрати  на  її виробництво в доларовому еквіваленті досить часто вищі,  ніж виручка від продажу.  У  нинішньому  році внаслідок   несвоєчасних   розрахунків   за  енергоносії  сталося лавиноподібне  збільшення  цієї   заборгованості,   особливо   за природний  газ,  поставлений  з  Росії  та  Туркменистану.  На  1 листопада сума боргу досягла 2, 5 мільярда доларів США.

 

     Не менш боляче б'є по економіці України платіжна криза. Вона є  відображенням  загальної  економічної  ситуації,  неефективної енерго- і ресурсоємної структури народного господарства,  збоїв у роботі  банківської  системи,  важкого,  а  нерідко  і критичного фінансового стану підприємств.

 

     46

 

     Що стосується відмови від безпосереднього регулювання  курсу національної   валюти,   то   воно   відбувається   у   винятково несприятливих умовах. Це насамперед від'ємне сальдо торговельного балансу,  значна зовнішня заборгованість,  відсутність розвинутої ринкової інфраструктури. У результаті різко впав курс карбованця. А це,  у свою чергу,  об'єктивно призвело до збільшення цін,  або затрат,  на  виробництво  електро-  і   теплоенергії,   видобуток вугілля,   на   інші   енергоносії,   що  реалізуються  державним споживачам і населенню.

 

     І, нарешті,  про лібералізацію система ціноутворення.  Вступ до  Міжнародного  валютного  фонду був однією з передумов надання Україні його кредитів.  Із цього питання  Верховну  Раду  не  раз інформував  міністр економіки Шпек,  який відповідає за зв'язок з Міжнародним валютним фондом, тобто є головним координатором.

 

     Таким чином,  усе викладене вище дає підстави для  висновку, що  постанова  Кабінету  Міністрів  про  ціноутворення  в  умовах реформування економіки є  не  вольовим  чи  недостатньо  зваженим актом,   а  необхідним  і  відповідальним  кроком,  продиктованим сукупністю об'єктивних обставин.

 

     47

 

     У чому основна економічна суть цього документа?

 

     Ми вбачаємо її,  по-перше,  у докорінній зміні  поглядів  на ціни  і  процес  їх  утворення.  Це чи не найперша реальна спроба зробити ціну ефективним економічним важелем,  який стимулював  би виробництво, підвищував заінтересованість виробників у збільшенні випуску, поліпшенні якості і зниженні собівартості продукції.

 

     По-друге, цим  рішенням  уряду  значно  скорочуються  обсяги державного   регулювання  цін  і  тарифів,  розширюється  перелік товарів і послуг,  на які  не  поширюється  державне  регулювання рівня рентабельності.

 

     По-третє, з прийняттям постанови розширюються права регіонів /чого  вони  дуже  добиваються/  у  сфері  ціноутворення.   Отже, зростають   обсяги   і   номенклатура   продукції,  ціни  на  які регулюватимуться не з центру,  а на місцях. Збільшується і питома вага вільних цін.

 

     У більш  широкому плані йдеться про велику і складну роботу, яка має наблизити нашу  економіку  до  стандартів  цивілізованого ринку.  Водночас ми розглядаємо ринок не як самоціль,  а як засіб виходу економіки на якісно нові рубежі і параметри. І насамперед, як головну передумову поліпшення умов життя людей,  підвищення їх матеріального рівня.

 

     Природно, виникає   запитання:   а   чи   не   вступають   у суперечність   із   соціальною   орієнтованістю  перетворень,  що розгортаються,  можливі їх найближчі наслідки? Сьогодні це хвилює всіх  -  від  керівників  держави  і економістів-професіоналів до мільйонів простих людей.

 

     Що можна сказати з цього приводу?

 

     48

 

     Заходи, безумовно,  радикальні.  І,  як зазначено в доповіді Президента,  не завжди популярні.  Питання стоїть так: бути чи не бути.  Тобто або йти шляхом  реальних  реформ,  або  продовжувати нескінченні  балачки  з ритуальними заклинаниями про необхідність цих реформ,  нічого не роблячи на ділі.  Останнє ми вже маємо, як говориться, проходили з добре відомими наслідками.

 

     Я був би нечесним перед народом України і самим собою,  якби поспішив запевнити,  що прийняті рішення відразу дадуть позитивні результати.  Треба  дивитися  правді у вічі:  нас чекають нелегкі часи і непрості випробування.  Ало тільки через них можна  прийти до намічених цілей. Іншого просто не дано.

 

     Помиляється той,  хто  вважає,  що  ціни  відпущені у вільне плавання і народ приноситься в жертву цій некерованій стихії.

 

     На базі макроекономічних показників прогнозуються  тенденції поведінки цін у найближчий період.

 

     Передбачається, зокрема,  що  починаючи з листопада вартість споживчого кошика зросте порівняно з вереснем у 1,6 -  1,7  раза. На  кінець  року  індекс споживчих цін підвищиться,  знову ж таки проти вересня,  в 2,1 - 2,2 раза.  Дещо  нижчим  буде  очікуваний рівень зростання цін на основну масу промислових товарів.

 

     Не залишаться  незмінними  і ціни,  що регулюються державою. Ніякого парадоксу тут немає,  а є об'єктивні причини, що не дають змоги  уникнути цього зростання.  Це насамперед /я хочу,  щоб усі зрозуміли/ підвищення з 1 жовтня  заробітної  плати,  пенсій,  що закладатимуться у структуру собівартості продукції. Впливатиме на рівень цін і подальше скорочення обсягів виробництва,  якщо  його не вдасться зупинити. Ще один чинник - перехід до

 

     49

 

     єдиного валютного  курсу.  Пов'язані  з  цим зміни ми будемо змушені враховувати в цінах, передусім на енергоносії.

 

     Нарешті, відчутно  дасться  взнаки  перегляд   підходів   до дотацій.    Через    те    що    механізм   адресного   дотування малозабезпечених   верств   населення   ще   не    відпрацьовано, залишатимуться   дотації   цілим   галузям  виробництва,  зокрема вугільній промисловості,  житлово-комунальній  сфері  і  частково сільському господарству.

 

     Зміни в рівнях допомоги держави,  природно,  впливатимуть на рівень цін і тарифів.  Але уряд передбачає,  що відповідно до цих темпів переглядатимуться і розміри заробітної плати та соціальних виплат.

 

     Я хочу вам сказати,  що за станом на 4  листопада  згідно  з постановами   уряду   вже  виплачена  15  трильйонів  карбованців соціальної допомоги.  Ми прогнозуємо,  що до кінця поточного року темпи зростання цін загалом будуть у 5-6 разів нижчі,  ніж торік. А в наступному році є можливість зменшити цей показник удвічі.

 

     На чому базується такий прогноз?

 

     По-перше, нині немає зовнішнього фактора,  який  призвів  до цінової  розкрутки  у  1992-1993  роках,  коли  ми  переходили до світових цін на енергоносії. По-друге, є можливість стабілізувати процес  ціноутворення  завдяки  своєчасним і адекватним заходам в інших  напрямах.  Маю  на  увазі  перегляд  підходів  до  системи оподаткування  за  умови,  якщо  виконуватиметься план фінансової стабілізації,  структурної  перебудови  економіки,   зміни   форм власності, впровадження антимонопольних правил.

 

     50

 

     Підсумувати сказане   можна   так:   уряд  застосовує  цілий комплекс економічних заходів,  які мають  ефективно  вплинути  на процес  ціноутворення  і  вже  найближчим часом дадуть можливість його стабілізувати.

 

     Усвідомлюючи як  Прем'єр-міністр  Україна  і   ваш   колега, народний  депутат,  відповідальність за долю і наслідки прийнятих рішень,  вважаю своїм обов'язком висловити особисту позицію  щодо питань,  про які сьогодні йде мова. Тим більша, що останнім часом навколо цього спостерігається чимало перекручень,  дезінформації, прямих спекуляцій.

 

     Ви знаєте  про рішення щодо скасування фіксованого курсу.  З ним і вільний курс карбованця різко пішов униз.  Тим, хто в цьому звинувачує  тільки  уряд,  варто  нагадати,  що  і  в  цих стінах частиною  депутатів  активно  нагніталася  напруженість   навколо валютного регулювання.  Крім усього іншого,  це стало не останнім чинником ажіотажного  попиту  на  іноземну  валюту  і  відповідно зростання   цін.   Я   хочу   нам  сказати,  що  за  розрахунками спеціалістів на ажіотажний попит припадає близько однієї  третини всього зростання цін.

 

     Про дотації   сільському   господарству.  Так,  я  обстоював доцільність  надання  таких  дотацій.   Звичайно,   безпосереднім сільськогосподарським  виробникам  і  передусім на зерно.  Тут ми знову ж таки не є першовідкривачами.  Були  різні  точки  зору  з цього  приводу,  але  я  вважаю,  Президент  вчинив дуже розумно, зібравши регіональну  раду  голів  обласних  Рад,  на  якій  було обговорено  це  питання  і  прийнято рішення /з урахуванням думок голів Рад,  а  також  голови  Комісії  Верxовної  Ради  з  питань бюджету/, що ціни на хліб повинні бути відпущені, вільні і надано дотацію малозабезпеченим верствам населення.

 

     51

 

     Тому я хотів би звернутися до засобів масової інформації: думки можуть  бути  різні,  але  коли  прийнято рішення,  то його повинні виконувати.

 

     На жаль, дотації та кредити сільському господарству - основа основ  нашої економіки і всього нашого буття - чомусь продовжують сприйматися певними колами,  у тому числі і в парламенті, як мало не головна загроза ринковим реформам. Усе залежить від того, якою буде дотація. Ми і сьогодні дотуємо енергозабезпечення сільського господарства.   Назвіть   мене   хоч   сто  разів  популістом  чи консерватором,  але про які  реформи  може  йти  мова  без  хліба насущного на столі?

 

     Про підвищення   заробітної  плати.  Вам  також  відома  моя позиція в цьому  питанні?  Я  -  за  підвищення.  Але  таке,  яке підкріплювалося   б  реальним  приростом  виробництва  і  доходів бюджету,  інакше це не призведе ні до чого іншого, крім чергового витка інфляції і погіршення життя людей.

 

     Разом з   тим   Кабінет  Міністрів  із  розумінням  сприйняв постанови Верховної Ради  від  12  і  20  жовтня  про  підвищення заробітної  плати,  пенсій  та  соціальних  виплат.  Вони  набули чинності з 1 жовтня,  а в листопаді  і  грудні  буде  забезпечено своєчасний  перегляд  пенсій,  соціальних і компенсаційних виплат громадянам відповідно до зміни індексу споживчих цін.

 

     Шановні колеги! У дуже непростій ситуації, що склалася, уряд України   робив   і  робить  усе  можливе  для  її  стабілізації, намагається приймати максимально зважені і конкретні  рішення.  У чому наші сьогоднішні пріоритети?

 

     Ми вважаємо  /і  дуже  просимо,  щоб  це зрозуміли всі/,  що найголовніше нині - зростання виробництва і реалізації.  Бо  саме воно,

 

     52

 

     товарне виробництво, є фундаментом ринкового господарства, а отже,  і збільшення  доходів  бюджету  та  підвищення  заробітної плати.  Давайте  не  будемо  забувати  про це.  При обговоренні у Верховній Раді слід надавати  перевагу  саме  тим  питанням,  від вирішення яких залежить віддача величезного і ще посправжньому не задіяного потенціалу нашої держави.  Давайте ще раз звернемося до світового досвіду, який переконує і вчить, що є лише один шлях до економічного процвітання, яким незалежно від своєї специфіки йшли всі  розвинуті  країни.  Цей шлях пролягає тільки через ефективне використання національних ресурсів.

 

     У зв'язку з цим просив би з увагою і розумінням  поставитися до  законопроектів,  які  внесені  або  найближчим  часом  будуть внесені урядом на розгляд парламенту.  Вони стосуються насамперед змін у бюджетній системі, податковій системі, балансу виробництва і   споживання   продукції   на   внутрішньому   ринку   України. Завершується  і напружена робота над проектами плану і бюджету на 1995 рік.  Хочу звернути вашу увагу на те, що якщо ви не приймете найближчим часом нові закони про податкову і бюджетну системи, ми не зможемо подати вам проекти на 1995 рік.

 

     Вважав би також за потрібне зазначити, що результатом зусиль Кабінету Міністрів є не лише підготовка і прийняття документів, а й певні  реальні  зрушення  в  народному  господарстві.  Зокрема, відчутно   сповільнилися  темпи  спаду  обсягів  виробництва.  За останні три місяці випуск продукції перевищив рівень січня на  26 відсотків, у тому числі в жовтні - на 43 відсотки. Уже три місяці спостерігається збільшення обсягів реалізації  по  відношенню  до попереднього  місяця.  У  серпні  по відношенню до липня було 4,3 процента, у вересні по відношенню до серпня - 10,4 і в жовтні по

 

     53

 

     відношенню до вересня - 10 відсотків.  Це,  зрозуміло,  лише початок, але початок обнадійливий. Для мене особисто він свідчить про  те,  що  є  всі  можливості  для  стабілізації  становища  в економіці.

 

     Сповна використати  ці  можливості  - наше спільне завдання, наш  обов'язок  перед  народом   України.   Потрібні   насамперед злагодженість і взаєморозуміння між усіма гілками влади,  активна і послідовна реалізація принципів,  викладених у  спільній  заяві Президента,   Голови   Верховної  Ради  і  Прем'єр-міністра,  яка схвально сприйнята більшістю населення нашої держави.

 

     Президент і Верховна Рада уже  прийняли  принципові  рішення щодо  курсу  і  головних  напрямів економічних перетворень.  Якщо уряду буде дано можливість нормально працювати, якщо, врештірешт, в  інтересах  спільної  справи припиняться спекуляції навколо так званого  "консерватизму",   "невизначеності   позиції"   і   тому подібного,   то   наступний   рік   стане   для   України   роком конструктивних економічних реформ і поступового поліпшення  стану справ  в  економіці  та  соціальній  сфері.  З  надією  на це я і закінчую свою інформацію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є потреба задавати  запитання  Прем'єру?  Давайте діяти в такій послідовності.  Віталій Андрійович пропонував,  щоб виступили з  інформаціями  міністр  економіки  Шпек  і  заступник міністра   фінансів  Гончарук,  а  тоді  можна  було  б  задавати запитання  всім  трьом  разом.  Адже  вони  виступають  з  одного питання. Немає заперечень?

 

     Слово надається    Роману    Васильовичу   Шпеку,   міністру економіки.

 

     54

 

     ШПЕК Р.В.,  міністр економіки України  /Косівський  виборчий округ,  Івано-Франківська  область/.  Шановні Леоніде Даниловичу, Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Уряд і  Національний банк  України  були  змушені  піти  на докорінні зміни в напрямах економічної політики.  Цим змінам відповідають заходи,  що почали здійснюватися   останніми  днями.  Дефіцити,  в  умовах  яких  ми проводим  нашу  економічну  політику,  без  реальних  джерел   їх покриття,  не давали змоги проводити цю політику послідовно. Нині ми маємо такі дефіцити: бюджету - понад 20 відсотків від валового внутрішнього  продукту,  торговельного  балансу  - 1,  8 мільярда доларів,  платіжного балансу - 965 мільйонів  доларів.  Зовнішній борг  України  становить  4,  3  мільярда  доларів і збільшився з початку року на  670  мільйонів.  При  цьому  немає  на  сьогодні неемісійних джерел покриття цих дефіцитів та покриття зовнішнього боргу.

 

     Ми були змушені піти на здійснення лібералізаційної політики з   метою  досягнення  стабілізації.  У  стабілізації  насамперед заінтересований виробник,  а збільшення обсягів виробництва -  це збільшення   доходної   частини   бюджету.  Але  при  цьому  уряд зобов'язується   і   надалі   здійснювати   відповідну   політику соціального захисту.

 

     Хочу наголосити  ще  раз,  що  це не є традиційне підвищення цін,  це є лібералізація цін,  продиктована  зовнішньоекономічною політикою,   яка   пов'язана   з  жорсткою  грошово-кредитною  та виваженою бюджетною політикою,  мета якої -  створення  умов  для збільшення  обсягів  виробництва продукції,  збільшення експорту, збільшення  надходжень  валютної  виручки   на   ринок   України, зростання доходів бюджету.

 

     55

 

     Ми маємо  намір  стримувати  дефіцит  бюджету  на  рівні  10 відсотків від валового внутрішнього продукту. Це рівень, на якому держава   може   запобігти   переходу  до  стадії  гіперінфляції. Економіка знаходиться в такому стані,  що нині не стоїть  питання про те,  скорочувати дефіцит бюджету чи не скорочувати. Ми тільки повинні  визначити,  за  рахунок   чого   ми   будемо   проводити скорочення.  Для  того щоб мати можливість здійснювати соціальний захист,  ми  повинні  відмовитися  від  дотування  виробників  та підтримки  занадто низького рівня цін на імпортовані енергоносії. Адже вигравали від цього далеко не виробники.

 

     Якщо говорити   про   вплив   зміни   валютного   курсу   на ціноутворення  тепер,  то потрібно повернутися в недалеке минуле. Тому що з початку року до цього періоду  внутрішня  ціна  на  газ обраховувалася так. 50 доларів множилося на 13 тисяч карбованців. Уже в травні курс,  який діяв, становив 24, 5 тисячі карбованців. Він  визначався  на  основі  бартеру,  клірингу,  50- процентного обов'язкового продажу валюти,  офіційного курсу тощо і  виводився як середньозважений із шести показників.

 

     Але з   травня   ринковий   курс   був   значно  нижчим.  І, використовуючи для закупки енергоносіїв офіційний  курс,  ми  тим самим   поглиблювали  зовнішній  борг  України  нашим  найбільшим кредиторам,  тобто Росії та Туркменистану. Це призводило до того, що   фактично   занижувалися   затрати   на   електроенергію,  на виробництво продукції вугільної промисловості,  металургії, інших галузей,   а   зобов'язання  держави  перед  нашими  сусідами  не виконувалися.  І  виникла  реальна  загроза  припинення  поставки енергоносіїв, газу зокрема, у зв'язку з неоплатою їх.

 

     56

 

     Треба віддати  належне  значення і тому факту,  що кількість грошової  маси  в  обігу  різко  зростала.  Збільшення  кількості грошової  маси  при  подальшому  спаді  виробництва призводило до того,  що ціни і далі зростали.  Якщо за 9 місяців поточного року оптові  ціни зросли в 2,1 раза,  а реальні грошові доходи - у 3,3 раза /мається на увазі до грудня/, то це свідчить, що в економіці нагромаджено значні інфляційні потенціали, які в той чи інший час повинні були вибухнути.

 

     Ми не можемо більше  штучно  стримувати  внутрішні  ціни  та занадто  високий  офіційний курс карбованця,  бо це призводить до неефективного використання енергоносіїв,  збільшення  зовнішнього боргу,  штучної  підтримки  не  виробників,  а посередників.  І в основному посередники,  комерційні структури  одержували  основну частину  прибутку,  тоді  як виробничники страждали від обмеження цін,  від скорочення надходження валютної виручки,  від зменшення можливого  прибутку,  який  насамперед повинен був стати джерелом поповнення власних обігових коштів товаровиробників.

 

     Я вчора на засіданні Президії Верховної Ради  наводив  деякі цифри, а сьогодні хотів би повернутися до них ще раз.

 

     У 1990 році комунальний сектор держадміністрації,  включаючи село, споживав 20 мільярдів кубометрів газу. На 1994 рік ця цифра сягнула  35  мільярдів.  При  скороченні виробництва майже вдвічі наші   підприємства   хімічної,    металургійної    промисловості споживання газу скоротили неадекватно. При скороченні виробництва сільськогосподарської продукції в державному секторі відбувається також   зростання  споживання  газу.  Ми  повинні  зрозуміти,  що неправильно  сформована  ціна  ніколи   не   може   привести   до ефективного   використання  цих  енергоносіїв.  Ми  не  можемо  з політичних міркувань змінювати

 

     57

 

     хід дії  економічних  законів.  Занадто   швидке   зростання грошової  маси  в  обігу  за рахунок невиправданих кредитів лягає важким тягарем на плечі споживачів.  Допомагаючи виробничнику при зниженні  обсягів  виробництва,  ми в той же час ставимо в значно гірші  умови  споживачів.  Це  також  сприяє   підвищенню   рівня інфляції.  Така  політика  не  тільки ускладнює кризову ситуацію. Однобоке стримування інфляції дотуванням  цін  на  газ  не  зняло напруження,  а  лише загострило його.  Навіть стримуючи внутрішні ціни,  знижуючи рівень інфляції, нам не вдалося досягти зростання обсягів  виробництва,  скорочення  дефіциту  бюджету,  скорочення зовнішнього боргу.

 

     Здійснення стабілізаційної політики розпочато.  Ця  політика підтримана   на   нараді   голів   Рад  регіонів.  Уже  відбулися випереджувальні  виплати  заробітної  плати,  пенсій,  стипендій, грошової  допомоги.  Вони будуть постійно коригуватися відповідно до змін темпів інфляції в майбутньому.

 

     Розпочато ретельну роботу щодо роз'яснення цілей  і  намірів уряду  і  Національного  банку.  Необхідне  усвідомлення  з  боку виробника,  що занадто високі рівні прибутку та заробітної плати, закладені в собівартість продукції,  надмірне підвищення цін, яке не узгоджується з рівнем  попиту  та  пропозиції,  призведуть  до значних  збитків  для підприємств.  А на підтримку бюджету вже не можна чекати.

 

     Сьогодні в ряді областей проводиться вичікувальна політика: будуть відпускатися  ціни  чи  не будуть?  А це призводить ось до чого.   Випереджувальні   виплати   населенню   здійснено.   Ціни залишилися  на  попередньому  рівні.  Товару  на прилавках немає. Замість  отримання  виробником  прибутку  і  поповнення  обігових коштів  нестача  товарів  на  прилавках  магазинів  призводить до штучного роздмухування цін через комерційні структури, базари /до цього часу вони мають назву "колгоспні ринки", хоч там колгоспний сектор представлений не так явно/.

 

     58

 

     У здійсненні стабілізаційної політики ми розраховуємо  також і  на  зовнішню  допомогу,  на отримання кредитів від міжнародних фінансових організацій.  Частина з них уже почала надходити. А на 1995  рік  ми  розраховуємо  одержати  близько  п'яти з половиною мільярда доларів.  Кроки, які сьогодні здійснюються відповідно до програми уряду,  програми Президента,  схваленої Верховною Радою, узгоджуються з пропозиціями світового співтовариства.

 

     На закінчення хотів би зробити кілька висновків. Якщо ми вже розпочали   здійснення  стабілізаційної  програми,  то  не  можна зупиняти цей  процес.  Ми  вже  зробили  випереджувальні  виплати значних  коштів.  Збільшення  готівкової  маси в жовтні становить 78,5  трильйона  карбованців,  у  листопаді  буде  36  трильйонів карбованців,  що в 1,8 раза більше порівняно з вереснем.  Якщо ми повернемося до завищення офіційного курсу карбованця  і  на  його основі   будемо   встановлювати   занижену  ціну  на  імпортовані енергоносії,  то тим самим збільшуватимемо наш зовнішній борг,  а головні кредитори - Росія,  Туркменистан не хочуть цього терпіти, про що свідчать і останні переговори.  І ми можемо залишити  нашу промисловість і комунальний сектор на порозі зими без газу.

 

     Завдання полягає   в  тому,  щоб  тепер  завершити  системні спостереження за змінами,  що відбуваються, насамперед у цінах по регіонах  і  по  різних  товарних  групах  і  різних галузях.  Це забезпечить  можливість  постійного  приведення   показників   до прогнозованих,   здійснення  випереджувальних  виплат  заробітної плати та соціальної допомоги.  І надалі зберігатиметься  контроль держави за ціноутворенням, за поведінкою монополістів на ринках.

 

     59

 

     У кожній області, у кожному регіоні, у кожній галузі повинні бути  розроблені  і  впроваджуватися  заходи  на  мікрорівні.  Ми повинні   добитися   проведення  макроекономічної  політики  і  з впровадженням її на мікрорівні,  тобто на підприємстві, у галузі, на території.

 

     Для підбиття підсумків і внесення коректив урядові необхідно постійно /і ми зараз уже це робимо/ проводити спостереження, а на основі  спостережень  можна  буде  вносити корективи.  А в цілому економічний  курс  обрано  правильний,  і   таким   він   повинен залишатися.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Перед тим як виступатиме Гончарук,  я хотів би попросити і тих,  хто робитиме доповіді,  і тих,  хто  задаватиме  запитання  і братиме участь в обговоренні, бути  абсолютно  конкретними  і  відповідати  за  свої  слова.  Я змушений   наголосити   на   цьому,   бо  починають  гуляти  такі ідеологічного характеру тези,  висновки, як, наприклад, "уся біда в  тому,  що дотували село".  Ніхто ніяких дотацій селу не давав. Держава у своєрідний спосіб хотіла  закупити  зерно,  і  сьогодні ніякого  пріоритету  там  немає,  не  це стало причиною створення такої ситуації.  І якщо вже ми говоримо про  ці  речі,  то  треба говорити  і про те,  а що ж можна було робити інакше.  Тому що ми всі розумні,  коли хліб у кишені,  і говоримо,  що не треба  було платити  гроші  за хліб.  Я просив би бути стриманими у висловах. Тим часом і в документах Національного банку це простежується,  і в деяких виступах.

 

     60

 

     Будьте уважні, стежте за своїми словами. Будь ласка.

 

     ГОНЧАРУК М.О., заступник міністра фінансів України. Шановний Голово Верховної Ради,  шановні народні депутати і всі  присутні! Дозвольте  поінформувати  вас про заходи щодо соціального захисту населення,  які  здійснюються  відповідно  до  прийнятого  урядом пакета  документів і пов'язані з лібералізацією цінової політики, а також  політики  зовнішньоекономічної  діяльності  та  курсової політики.

 

     Додаткові витрати  з  консолідованого  бюджету на реалізацію всіх заходів щодо соціального захисту населення,  передбачених  у пакеті  постанов  Кабінету Міністрів України в жовтні-грудні 1994 року, становитимуть понад 57 трильйонів карбованців, у тому числі в жовтні - 19,8 трильйона карбованців.  Зазначені витрати повинні бути профінансовані за  рахунок  коштів  державного  та  місцевих бюджетів,   пенсійного  і  чорнобильських  фондів.  З  державного бюджету за  станом  на  9  листопада  1994  року  ці  заходи  вже профінансовані  в  сумі 16,1 трильйона карбованців при потребі 17 трильйонів.  Крім того,  з державного  бюджету  надано  субвенції місцевим   бюджетам   в   сумі   750  мільярдів  карбованців  для забезпечення  соціальних  виплат.  Виплату  залишку   коштів   на фінансування зазначених заходів буде здійснено найближчим часом.

 

     Я хочу  сказати,  що  7 і 8 листопада банківські установи не працювали і Національний банк разом з Мінфіном перераховували

 

     61

 

     кошти на місця для того,  щоб  сьогодні  і  завтра  не  було затримки  виплати  коштів.  Це  стосується  насамперед  коштів на виплату пенсій,  а також субвенцій областям,  для того  щоб  вони змогли виплатити заробітну плату працівникам бюджетної сфери.

 

     Значні труднощі  виникають  з фінансуванням окремих виплат у листопаді  цього  року.  Вже  необхідно  виплачувати  пенсії   за листопад.  На  виплату пенсій у листопаді буде спрямовано близько 11,7  трильйона  карбованців,  причому  більша   частина   витрат покриватиметься  за рахунок страхових внесків,  які надходитимуть до пенсійного фонду.

 

     Разом з тим вишукуються  додаткові  джерела  для  поповнення пенсійного   фонду.   Частково   це  буде  здійснено  за  рахунок позабюджетних  фондів.  Ми   також   розраховуємо   на   допомогу Національного банку в реалізації постанови Верховної Ради України про кошторис Національного банку України на  друге  півріччя,  де передбачається  видати уряду 3,1 трильйона карбованців для виплат по заробітній платі,  у соціальній та бюджетній сферах. Необхідно також  вжити  додаткових  заходів  щодо  погашення заборгованості Пенсійному фонду,  яка становить на сьогодні понад  7  трильйонів карбованців,  у  тому числі по Донецькій області - 2,6 трильйона, по Луганській - 1,7 трильйона і по Дніпропетровській - 1 трильйон карбованців.   Якби  не  ця  заборгованість,  то  було  б  меншим напруження з виплатою пенсій через Пенсійний фонд.

 

     62

 

     Щодо забезпечення  виплат  заробітної  плати  і  допомог   з місцевих   бюджетів.  На  зазначену  мету  з  державного  бюджету місцевим бюджетам надані цільові субвенції на суму 750  мільярдів карбованців.  Разом  з  тим  зазначене  питання  вирішується дуже складно,  оскільки окремі місцеві  бюджети  заборгували,  в  свою чергу, державному бюджету. Через це стримується надання субвенцій дотаційним областям.  Так,  за станом на 1  листопада  1994  року місцеві   бюджети   заборгували   державному   бюджету  понад  11 трильйонів карбованців,  у тому  числі  Харківська  область  -  4 трильйони,   Донецька  -  3,2,  Автономна  Республіка  Крим  -  2 трильйони.

 

     Водночас, аналізуючи  виконання  бюджету,  слід   відзначити таке:  якщо  в  цілому  державний  бюджет по доходах за 9 місяців цього року виконано до річного показника на 56, 6 відсотка, то по місцевих  бюджетах  -  на 112 відсотків.  Тобто фінансовий тиск і найбільшу скруту нині відчуває якраз соціальний бюджет.

 

     Водночас надпланові залишки по місцевих  держбюджетах  на  1 жовтня становили 11,6 трильйона карбованців, а на 25 жовтня - вже 25,5 трильйона карбованців. Тобто кошти у місцевих бюджетів є. Це не  дуже великі кошти,  враховуючи кількість бюджетів.  Але все ж таки залишки цих коштів є,  і  ми  просимо  уряд,  щоб  ці  кошти насамперед  використовувалися  для  вирішення  питань соціального захисту.

 

     Що стосується уточнення проекту бюджету на 1994 рік.  Справа в  тому,  що  всі  ці  показники,  які  нині  прийняті  в  пакеті соціального  захисту,  а  також  цінові  рішення,   враховані   в уточненому проекті бюджету, який знаходиться у Кабінеті Міністрів України.

 

     63

 

     Та слід зазначити,  що ми все ж таки  розраховували,  що  ці заходи    проводитимуться   паралельно,   тобто   пакет   заходів соціального захисту піде з 1 жовтня, а що стосується цінового, то всі ці зміни відбуватимуться протягом листопада-грудня.

 

     Ми розраховували,   що   результатом   цих   заходів  будуть додаткові  надходження   до   бюджетів.   Якщо   ці   заходи   не здійснюватимуться  додатково,  то  у  нас виникне ситуація,  коли пакет соціального  захисту  вже  діє,  а  коштів  для  того,  щоб фінансувати   ці  заходи,  немає,  і  їх  треба  буде  вишукувати емісійним шляхом.

 

     Але враховуючи те,  що Верховна Рада вже затвердила емісійні заходи до кінця року,  бюджет має працювати в тому плані, що його дефіцит  буде  профінансований  Національним  банком  за  рахунок емісійних  кредитів  лише  у  розмірі 100 трильйонів карбованців, тобто 10,3 відсотка до валового внутрішнього продукту.  Водночас, якщо  зіставити  бюджет  і  намічені у поточному році заходи,  то дефіцит консолідованого бюджету підрахований приблизно у  розмірі 20  відсотків до валового внутрішнього продукту.  Але справа не в самому розмірі дефіциту бюджету,  а в джерелі його фінансування - єдиним  джерелом  фінансування  до  кінця  року  ми  маємо тільки емісійні   кредити   Національного   банку,   розмір   яких   уже затверджений.

 

     Хочу поінформувати  також про ту роботу,  яку провів уряд на виконання постанови Верховної Ради щодо підготовки  пакета  інших законодавчих  актів,  пов'язаних з реформуванням економіки.  Так, підготовлено пакет законопроектів щодо змін  до  діючих  і  пакет нових законодавчих актів з питань оподаткування.

 

     64

 

     Це стосується,   зокрема,   оподаткування   прибутку,  тобто передбачається перехід від оподаткування доходів до оподаткування прибутків. Також підготовлено нову редакцію Закону про податок на добавлену  вартість,  проект  Закону  про   податок   на   майно. Передбачається  поетапне  реформування  оподаткування прибутковим податком громадян.  Нині цей пакет  законопроектів  перебуває  на розгляді в Кабінеті Міністрів і в апараті Президента.  Найближчим часом законопроекти будуть внесені  на  розгляд  Верховної  Ради. Також  підготовлено і направлено в апарат Президента проект нової редакції  Закону  про  бюджетну  систему,  про  бюджетний  устрій України.

 

     Ще два питання.  Справа в тому, що в деяких областях місцеві органи влади забороняють перерозподіляти кошти пенсійного  фонду. У нас є таке прохання до уряду і до народних депутатів,  оскільки це  централізований  фонд  і  він  перебуває  у  складі  бюджету, дозволити робити перерозподіл коштів.  Тому що в окремих регіонах на певний час утворюються надпланові залишки пенсійного  фонду  і тимчасово  вільні  кошті,  а  в  інших областях бракує коштів для своєчасної виплати пенсій.  Ми  цю  роботу  проводимо  оперативно разом   з   Укрсоцбанком.  І  щоб  не  було  ніяких,  як  кажуть, ускладнень,  щоб ми знімали напруження,  яке виникає у регіонах у зв'язку   з   виплатою   заробітної   плати,   просимо  дозволити перерозподіл коштів.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати! Перед тим як оголосити перерву, я хотів би запросити  вас  до  зваженої і розумної роботи після перерви.  Ми повинні визначитися щодо, власне кажучи, таких моментів.

 

     65

 

     Сьогодні діють такі фактори  -  підвищення  цін,  підвищення заробітної плати,  пенсій і компенсацій. З цього питання прийнято 9 постанов Кабінету Міністрів,  зокрема постанову  N  733  -  про підвищення  цін.  Перед  тим  як  приймати  рішення,  ми  повинні з'ясувати принаймні три питання.  І я хотів би, щоб на ці питання ми одержали у цифровому вигляді відповіді.  По-перше,  про обсяги виробництва в четвертому кварталі як основу бюджету і  надходжень до бюджету - в процентному відношенні або, якщо це можна зробити,

- у порівнянних цінах.  По-друге,  про стан бюджету в  четвертому кварталі.  По-третє,  про  стан  сімейного  бюджету,  як на ньому позначиться  підвищення  цін  принаймні  хоча  б  у   процентному відношенні.

 

     Гадаю, це  потрібно  нам  усім знати для того,  щоб приймати відповідні рішення.

 

     А тепер  оголошується  перерва  на  півгодини.  Будь  ласка, підготуйтеся до запитань і обговорення цього питання.

 

     66

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів зайняти місця.

 

     Скільки часу відведемо на запитання доповідачам? Півгодини?

 

     Прошу проголосувати   пропозицію   відвести   півгодини   на запитання і відповіді.

 

     "За" - 187. Прийнято.

 

     Я пропоную такий порядок:  ви задаєте загальне запитання,  а доповідачі  між собою визначаються,  хто відповідає відповідно до функціональних обов'язків. Перший мікрофон.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради України  у закордонних справах і зв'язках з СНД /Олександрійський виборчий округ.  Кіровоградська область/.  Виталий  Андреевич,  у меня  к  вам  два  вопроса.  Известно,  что  20  октября  Кабинет Министров принял постановление.  4 ноября Кабинет Министров здесь заявил,  что он не готов сообщить о последствиях, которые ожидают народ Украины в случае выполнения этого постановления.  Вчера  на заседании  Президиума  министр  экономики  господин  Шпек  просил рассмотреть этот вопрос после 20 ноября, ибо Кабинет Министров не готов.  Прослушав  ваше  выступление,  я бы сказал,  что оно не в вашем духе.  У вас всегда есть конкретность:  указываются  сроки, результаты...  Если бы вы сегодня доложили Верховному Совету, что действительно будет с объемом производства, что будет с

 

     67

 

     государственным бюджетом,  что  будет  с  тем  же   семейным бюджетом. Но это не прозвучало.

 

     Как могло   появиться   это   постановление,  когда  Кабинет Министров не может  объяснить  детально,  какие  последствия  его выполнения? Это первый вопрос.

 

     И второй.   У   нас   здесь   много   разговоров   о  помощи Международного валютного фонда.  И вы в  своем  докладе  об  этом говорили.  Пожалуйста, скажите, какие обязательства взяла на себя Украина по выполнению требований Международного валютного фонда и какие документы она подписала? Ведь 371 миллион за красивые глаза Украине не дадут. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Я прошу всіх бути уважними в залі. Ідуть запитання і відповіді на них. Потрібно забезпечити увагу. Будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А.  По-перше, хочу сказати, що урядом усі розрахунки були зроблені і уряд ніде  не  заявляв,  що  він  не  прогнозував ситуацію.  Усі  розрахунки були зроблені з урахуванням і вільного валютного  курсу,  і  підвищення  цін  на  зерно,  і   підвищення заробітної  плати,  пенсій,  компенсаційних виплат.  І ми підняли неоподатковуваний мінімум до 780 тисяч карбованців трошки пізніше після   того,   як  були  зроблені  розрахунки.  Підкреслюю,  всі розрахунки на  макроекономічному  рівні  були  зроблені,  і  було розраховане очікуване зростання цін.

 

     По-друге, уряд  підготував  проект постанови /і ця постанова буде  прийнята,  проект  ми   вже   обговорили/   про   структуру собівартості. Бо дуже багато керівників підприємств

 

     68

 

     сьогодні на  собівартість  списують  усе,  що можливо.  Узяв кредит під 500 відсотків - списав на собівартість,  узяв під  100 відсотків  -  теж  списав на собівартість.  Дуже багато податків, штрафів,  пені тощо теж списується на  собівартість.  Є  кредитна ставка Національного банку. Тому в постанові буде зазначено /я її сьогодні  чи  завтра  підпишу/  -   50   відсотків   від   ставки Національного   банку,  а  інше  -  за  рахунок  прибутку.  Зараз найголовніше  питання  у  виробництві  -   створити   умови   для віднесення на собівартість тих витрат,  які насправді відносяться на собівартість продукції.

 

     Щодо допомоги Міжнародного валютного фонду. Повинен сказати, що  там  теж  робилися  розрахунки.  Головою  Координаційної ради Міжнародного валютного фонду був  призначений  міністр  економіки Шпек. Разом з Міжнародним валютним фондом робилися розрахунки для надання Україні допомоги.

 

     Що стосується вимог Міжнародного  валютного  фонду  відносно плану  стабілізації,  деякі  питання.  Це  дефіцит  бюджету до 10 відсотків   валового   внутрішнього   продукту,   вільні    ціни, лібералізація  зовнішніх  зв'язків,  зростання  споживчих  цін  і зростання заробітної плати у співвідношенні 1 до 0,  8 тощо.  Усі ці  розрахунки були зроблені,  вони відображені в тих постановах, які були прийняті урядом.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією /Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область/.  Конгрес   українських націоналістів.

 

     У мене  два запитання до Прем'єр-міністра.  Перше запитання. Зараз біля будинку  Верховної  Ради  стоять  вкладники  трастових компаній. Знаємо, що компанії розпадаються, людей обдурено, гроші пропадають. Як ці процеси контролює уряд і яка реакція на все це? Думаю, людям важливо знати і позицію Верховної Ради.

 

     69

 

     І друге запитання. Пане Прем'єр-міністр! Кілька місяців тому ви заявляли,  що коли будете на чолі уряду,  то найближчим  часом ціни не підвищуватимуться.  Ви є на чолі уряду, а ціни відпущено, лібералізовано.

 

     У цій  ситуації  будь-яка  посадова  особа  повинна  була  б скласти  з  себе  повноваження,  бо  не  дотримала взятих на себе публічно зобов'язань...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, скоріше.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Або ви просто  змінилися  за  кілька  місяців після  того,  як  проголосили,  що коли очолюватимете уряд,  ціни підніматися не будуть?

 

     Дякую.

 

     МАСОЛ В.А.  Виходить, що ви неуважно слухали мою інформацію. Я  сказав  тоді,  що рішення приймається колективно.  Можуть бути різні думки,  різні точки зору,  але якщо  Верховна  Рада  прийме закон  чи  Президент видасть указ,  то уряд повинен виконувати ці закони й укази.

 

     Щодо товариств,  то урядом  готується  документ,  який  буде поданий Верховній Раді на затвердження.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Гощанський виборчий  округ. Рівненська область/. Республіканська партія, група "Державність".

 

     70

 

     Шановний Віталію Андрійовичу!  У мене є до вас ряд запитань, Скажіть чесно мені й усьому залу,  і всьому українському  народу: нове підвищення цін,  що відбулося недавно, це є результат, м'яко кажучи,  незваженої бюджетної політики,  яка проводилася з червня до цього часу і внаслідок якої відбувалося агресивне вторгнення в бюджетну  сферу,  здійснювалося  фінансування  витрат,   які   не стосувалися конкретно бюджету, чи це є початок реформ? В Україні. за останні чотири роки ми звикли вбачати в понятті реформи тільки підвищення цін, за яким немає. ніяких інших кроків.

 

     Друге запитання.  Чи є сьогодні якісь конкретні прогнози: що уряд робитиме найближчим часом і до яких  кроків  в  економічному плані вдаватиметься, щоб життя народу поліпшилося?

 

     І ще таке запитання /я хочу додати до того, що казав Михайло Ратушний/.  Трастова проблема стосується  не  тільки  людей,  які вклали  туди  гроші.  Це  також і політична проблема.  Якщо уряд, Верховна  Рада  не  помічатимуть  процесів,  які  відбуваються  з трастовими компаніями, куди населення вклало свої гроші та майно, то  втрачатиметься  довір'я  до  Верховної  Ради,  до  уряду,  до Президента і до тих реформ, що пропонуються.

 

     То які   конкретно   заходи   з   погляду   нової   політики пропонуються щодо трастів, інших компаній, які конкретно гарантії уряд дає, щоб того, що тепер діється з тими компаніями, більше не траплялося в Україні?

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Багато   хто   бажає   поставити запитання.  Тому  я прошу економити час і не використовувати його для виголошення промов. Запитання - відповідь.

 

     Будь ласка.

 

     71

 

     МАСОЛ В.А.  По-перше,  я  повторю  те,  що  сказав  у  своїй інформації   міністр  економіки  Шпек.  Попередній  уряд  справді утримував валютний курс на дуже низькому рівні.  Була дуже велика різниця.   І  сьогодні  всі  ціни  в  нас  залежать  від  цін  на енергоносії.  Якщо не буде застабілізовано валютний  курс  нашого карбованця   відносно  долара,  то  ціни  зростатимуть.  Одним  з найголовніших факторів  нинішнього  підвищення  цін  був  вільний валютний  курс,  бо  в  першому  півріччі ми утримували його дуже низьким.  А потім ми купували нафту,  і  держава  й  підприємства мають дуже велику заборгованість за енергоносії.

 

     По-друге, уряд  робив  ці розрахунки і хоче вам сказати,  що він робитиме все для того,  щоб  збільшувати  обсяги  виробництва продукції  та  її  реалізації,  заохочувати свого виробничника за допомогою законів і рішень Верховної Ради.

 

     Якщо ми  вважатимемо,  що  тільки  оці  "зелененькі"  будуть вирішувати справу, то в нас нічого не вийде. Ми повинні збільшити обсяги реалізації. Я вже вам доповідав, що за серпень, вересень і жовтень спостерігається стабільне збільшення цих обсягів. Якщо ми й далі утримаємося і нас не зіштовхне  з  цієї  позиції  валютний курс  нашого  карбованця,  то  збільшуватимуться  доходи бюджету, збільшуватимуться обсяги виробництва, підвищуватиметься заробітна плата. Указом Президента скасовано верхню межу заробітної плати і піднято,  як я вже казав,  межу неоподатковуваного доходу до  780 тисяч.

 

     ГОЛОВА. Дякую. З трибуни.

 

     72

 

     КОРНЕЛЮК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   Рад   і   самоврядування /Старовижівський  виборчий  округ,  Волинська область/.  Шановний Віталію Андрійовичу!  Ви кілька разів підкреслили,  що,  судячи з обсягів    реалізації,    спостерігається    підвищення   обсягів виробництва.  Скажіть, будь ласка, обсяги реалізації збільшуються внаслідок  підвищення  цін  на  реалізовану  продукцію чи завдяки збільшенню кількості вироблюваної продукції? Це перше запитання.

 

     І друге.  Скажіть,  будь ласка,  чи прогнозує уряд  наслідки того,  що сьогодні сільськогосподарські товаровиробники, купляючи пально-мастильні матеріали,  знову сплачують від 22 до  37  тисяч карбованців  за  літр бензину і солярки?  Ви знаєте,  яка ціна на молоко.  То які ж  наслідки  можна  чекати  на  весну  від  такої політики,  якщо сьогодні, крім мізерної кількості молока і м'яса, господарства не мають чого продавати?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу депутатів:  не заважайте представнику уряду відповідати на запитання.

 

     Прошу.

 

     МАСОЛ В.А. Відповідаючи на перше запитання, хочу сказати, що статистика завжди  веде  облік  у  порівнянних  цінах.  У  нас  є збільшення   обсягів   виробництва.  У  серпні,  вересні,  жовтні збільшилися   обсяги   виробництва   в   легкій    та    хімічній промисловості,  сільському  господарстві.  Трошки гірше працювала наша  металургійна   промисловість.   У   машинобудуванні   деякі підприємства почали

 

     73

 

     краще працювати, а деякі - гірше.

 

     Друге запитання   стосувалося   сільського  господарства.  У Міністерстві сільського господарства  і  продовольства  готується прогноз,  як ми в цілому будемо працювати в 1995 році. Є декілька точок   зору   щодо   питань   забезпечення    пально-мастильними матеріалами,  мінеральними  добривами  та пестицидами,  технікою. Нині такі розрахунки  готуються.  Ми  вже  двічі  збиралися,  щоб відпрацювати,  як кажуть, стратегію на 1995 рік. Домовилися, що в суботу ще раз розглядатимемо це питання.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності Рад і самоврядування /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Шановний Віталію Андрійовичу!  У  мене  запитання,  мабуть,  більш політичні,  але все-таки я їх задам.

 

     Перше. Скажіть,  будь ласка,  як могло  таке  трапитися,  що минуло  майже два тижні після того,  як Кабінет Міністрів прийняв відповідні документи,  а 4 листопада  нікому  було  доповідати  в сесійному  залі?  Я  вважаю,  що  дуже  впав  авторитет  і ваш як Прем'єр-міністра України, і наш, Верховної Ради в цілому.

 

     І друге запитання.  Спровокував його задати Роман Васильович Шпек.  Учора,  коли  він  доповідав  на  засіданні  Президії,  то наполягав на тому,  щоб розгляд цього питання перенести  десь  на кінець  місяця  і  добре  вивчити його на місцях.  І сьогодні він посилається на Раду регіонів. А я знаю, що у 15 регіонах оці

 

     74

 

     дії уряду не сприйняті,  не введений новий ціновий механізм, не проведені упереджувальні виплати і таке інше.  То які наслідки

- політичні,  економічні  -  цих  дій?  Який  у  вас  зв'язок  із регіонами?  Які  будуть  вжиті  заходи  з  вашого боку найближчим часом? Дякую.

 

     МАСОЛ В.А.  Ви знаєте,  коли ми  дуже  поспішно  готуємо  на розгляд  Верховної  Ради  питання  і  коли  кажуть,  які наслідки прийняття постанови,  то я можу вам  так  сказати:  є  постанова, наслідки можуть бути через місяць.

 

     Питання про  наслідки  стояло.  У  нас велися певні розмови, були суперечки і тому подібне. А коли ми, як кажуть, уже вирішили остаточно,   щоб   зробити  інформацію,  були  підготовлені,  всі документи, включаючи і наслідки. Це в нас є.

 

     Щодо регіонів. Так, я підкреслив, були різні точки зору щодо підвищення ціни на зерно. Ми купували зерно в цьому році по три з половиною мільйони за тонну і по  п'ять  з  половиною  мільйонів. Була  така  точка зору:  повинна бути єдина ціна на зерно по всій Україні.  Але  коли  обговорювали  це  питання  на  нараді  голів регіонів, то більшість підтвердила вільні ціни на хліб, мотивуючи це тим,  що дуже багато хліба вивозиться за  межі  України.  Таке рішення  було  прийнято.  Якщо  воно  прийнято  більшістю,  ти ми повинні його виконувати, що й було зроблено в розрахунках, і були з цього приводу прийняті ці постанови.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     75

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  /Дзержинський виборчий   округ.   Донецька   область/.   Виталий  Андреевич!  Я внимательно выслушал все три  доклада  и  пришел,  как  и  вы,  к убеждению,  что  другого  выхода  из  создавшейся  ситуации у нас просто нет.  Но  у  меня  есть  серьезное  сомнение  в  отношении механизма  выполнения  наших  решений.  Почему?  Сегодня  шахтеры Донбасса получают заработную плачу только за сентябрь. Есть такая категория  граждан  Украины,  как военнослужащие.  Сегодня офицер украинских Вооруженных Сил не  получил  зарплату  за  октябрь.  А зарплата такова:  в звании капитана офицер получает 1 миллион 800 тысяч карбованцев,  жена не работает,  в семье двое детей. Как им жить,  когда  на  каждого  члена  семьи  приходится по 450 тысяч? Предположим,  завтра повышение цен.  В какие сроки эти  категории людей получат социальную защиту?

 

     МАСОЛ В.А.   Постанова   про   підчищення  заробітної  плати підписана 1 жовтня.  Вільні ціни,  будемо  казати,  введені  з  1 листопада.  Сьогодні  у  нас  дефіцит  бюджету.  Тому  якщо  десь військовим ще не виплатили заробітну плату, то це відбулося через те,  що немає надходжень до бюджету. У цьому році був сформований бездефіцитний  бюджет.  Із  урахуванням  цього  затримка   видачі заробітної  плати  пояснюється  тим,  що надходжень до бюджету не вистачає.

 

     Що ми  зробили?  Про  це  вже  сказав  виконуючий  обов'язки міністра  фінансів Гончарук.  Я хочу це підтвердити.  Так,  ми на виплату заробітної плати віддали з бюджету частину інвестицій, за винятком  капітального будівництва.  Зараз до Національного банку надійшли гроші з міжнародного валютного фонду.  Банк реалізує  їх на  валютній  біржі.  Після цього ці гроші надійдуть до бюджету і будуть спрямовані на виплату  заробітної  плати.  Тобто  це  буде дотація бюджету.

 

     76

 

     ГОЛОВА. Тим   часом   хтось  із  військових  чи  представник Мінфіну,  чи керівник Національної гвардії може  відповісти:  яка нині заробітна плата у капітана? Тепер вона буде не 1 мільйон 800 тисяч. Але справа в тому, що він просто не одержав грошей...

 

     Третій мікрофон.

 

     ПРОНЮК Є.В.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин    /Тисменицький    виборчий    округ, ІваноФранківська   область/.   Група   "Державність".  Українська республіканська партія.  Пане Прем'єр-міністре!  У  мене  до  вас запитання  про  постанови на виконання законів України,  зокрема. Закону про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні  від 17 квітня 1991 року. Постанови, які передбачають реалізацію цього закону,  встановлюють   таку   мізерну   допомогу,   що   колишні політв'язні просто в знак протесту її не беруть.

 

     Я хочу   вас   запитати,  і  це  я  прошу  прийняти  як  мій депутатський запит: чи до цього часу вашим урядом не були внесені зміни  до постанов на виконання цього закону просто через те,  що ви  не  встигли,  як  кажуть,  не  дійшли  руки,  чи  це   просто ігнорування інтересів цієї категорії наших громадян?

 

     77

 

     І те  саме  стосується  постанови  щодо виконання Закону про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту. Там так само   проігноровано  питання  про  репресованих.  А  як  відомо, величезна частина їх - це колишні воїни Української  повстанської армії.  То  я  прошу  відповісти,  чи це упущення,  чи це свідоме ігнорування інтересів цієї категорії наших громадян?

 

     МАСОЛ В.А.  Я відповім,  що це  не  упущення  і  не  свідоме ігнорування.   На   це  потрібний  час.  Зараз  готується  проект постанови про збільшення цих виплат.  Але нам треба,  як  кажуть, звести кінці з кінцями. Сьогодні доходи бюджету не дозволяють нам вирішити всі  ці  питання.  Тому  ми  розраховували  на  допомогу Міжнародного валютного фонду.  Ми закінчуємо розрахунки, і будуть прийняті відповідні постанови про збільшення виплат.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Третій мікрофон.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ковельський виборчий округ, Волинська область/.  Шановний Віталію Андрійовичу!  Очевидно, для того,  щоб  були проведені реформи,  про які ми стільки говоримо, потрібна підтримка і довіра народу.  Без підтримки  народу  важко буде робити якісь зміни. Для того щоб була ця підтримка, потрібно як один із кроків компенсувати всетаки

 

     78

 

     втрати від знецінення вкладів населення,  внесених  до  1990 року.  Про  це говорила і попередня Верховна Рада,  і ця Верховна Рада.  Чи передбачається це найближчим часом і яким чином  будуть компенсовані ці втрати?

 

     МАСОЛ В.А.  Будемо казати так:  є дві індексації - та, що не була  зроблена  в  1991  році,  й  індексація  нинішніх   вкладів населення,  коли  ми  зробили підвищення цін.  Нині ми закінчуємо розрахунки,  а голова правління Ощадбанку готує проект постанови. Він  обіцяє  через  декілька днів проект цієї постанови подати на розгляд уряду,  і ми будемо приймати рішення. У цілому ми разом з Президентом хотіли б це питання вирішити позитивно.

 

     Інше питання  -  індексація  вкладів населення,  яка не була зроблена в 1991 році.  На мій погляд,  це  питання  повинно  бути розглянуто під час проведення грошової реформи.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     Просив би вас задавати запитання дуже коротко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний  директор  наукововиробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні Віталію Андрійовичу і члени уряду!  Я не хотів би наводити відомий анекдот про  те,  що спочатку  ріжуть,  а  потім  рахують.  Але,  поважаючи всіх,  хто приймав оці рішення, я не впевнений, чи є в уряді

 

     79

 

     розрахунок, яким   буде   становище   сільського    вчителя, робітника, будь-якого жителя внаслідок прийняття цих постанов. Це перше.

 

     І друге.  Усі ви говорите про те,  що заходи  спрямовані  на збільшення  виробництва.  Я вже п'ятий рік отут слухаю,  що треба збільшувати виробництво.  Ми мільярди коштів у  доларах  втратили через    те,    що    знизили    виробництво,    у   тому   числі сільськогосподарське майже у два рази.  А зараз на коліна  стаємо за  те,  що  Міжнародний  валютний фонд дасть нам по 7 доларів на жителя  України.  То  як  це  відіб'ється  на  виробництві?  Якщо говорити про сільськогосподарське,  то воно и далі знищується.  Я проїхав Київську,  Чернігівську області.  Лежать буряки на полях, поля не зорано, не внесено добрива. Хіба допоможе в цьому випадку нам Міжнародний валютний фонд,  якщо ми не будемо робити все  для того, щоб отримати більше експортної продукції?

 

     Дякую.

 

     МАСОЛ В.А.  Розрахунки є щодо родини вчителя, родини лікаря, родина військовослужбовця,  родини державного  службовця,  родини робітника   і   службовця   в  галузі  машинобудування  і  родини працівника сільського господарства.  Сукупний доход сім'ї вчителя збільшується  в  1,9 раза,  лікаря - в 1,8,  військовослужбовця - практично в 2 рази,  державного службовця, науковця - в 2,1 раза, робітника і службовця - в 2 рази. Серед видатків сукупного доходу збільшується питома вага плати за  житло,  комунальні  послуги  і зменшуються  на  3-5  відсотків суми доходу,  які витрачаються на непродовольчі товари.

 

     80

 

     Щодо сільського господарства.  Я вже казав  і  можу  ще  раз підкреслити,  що  зараз  міністр  сільського господарства і новий віце-прем'єр працюють  над  цими  питаннями.  Так,  вони  справді складні.  Але я вважаю,  що ми знайдемо рішення, яке допомагатиме нам збільшити виробництво сільськогосподарської продукції.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник голови  Комісії  Верховної  Ради України  з питань науки та народної освіти /Личаківський виборчий округ,  Львівська область/. Група "Державність". Шановний Віталію Андрійовичу!  Без наведення сильної адміністративної дисципліни в державі не зможуть піти реформи.  У мене перше запитання  до  вас таке.    Якою    буде   митна   й   експортна   політика   і   як використовуватимуться   фонди   Світового   банку   для   процесу стабілізації курсу карбованця?

 

     І друге   запитання.  Чому  не  можна  використати  трафарет світових цін, світових зарплат і світових прибутків для того, щоб по  тому  трафарету дивитися,  як мають співвідноситися внутрішні ціни, зарплата і прибутки?

 

     МАСОЛ В.А.  Про валютний  курс  краще  від  мене  відповість голова   правління   Національного  банку.  А  щодо  використання трафарету світових цін,  то  в  нас  є  свої  внутрішні  ціни.  І сьогодні, будемо казати, є невідповідність рівня заробітної плати і продуктивності праці, є невідповідність цін на енергоносії

 

     81

 

     і не створено ринкові умови.  Ви повинні зрозуміти,  що  для того  щоб  валютна  біржа  працювала сьогодні як у цивілізованому світі,  повинні бути ринок цінних паперів,  ринок акцій, приватна власність і тому подібне.

 

     Поки ми  не  відпрацюємо  цих  критеріїв і не створимо ринку цінних паперів,  поки в нас не буде приватної власності в більших обсягах,  ніж  сьогодні,  ми  не матимемо того співвідношення між цінами на енергоносії та вартістю комунальних послуг.  Ви знаєте, що   в   інших   країнах  на  оплату  комунальних  послуг,  житла витрачається сьогодні приблизно третина заробітної плати, а в нас на  квартплату  і  плату  за  електроенергію  припадає  десь  6-8 відсотків сімейного бюджету.

 

     Оце все треба робити поступово, і ми до цього будемо йти.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Виталий Андреевич! Уважаемый Леонид Данилович! Первый  вопрос  -  об  авторитете  исполнительной  власти и,  так сказать, подставленной подножке Верховному Совету.

 

     Возвращаюсь к вашим тезисам.  Казалось бы,  стратегия даже в это сложное время была прекрасная. Первое: рост цен и сдерживание заработной платы - это нонсенс.  И второе - не либерализация цен, а либерализация зарплат.

 

     Я обращаюсь    ко    всем   сидящим   здесь   представителям исполнительной власти.  Президент указал  направление.  Что  вами было  сделано?  Заработная  плата  на  сегодняшний  день  еще  не выплачена, а тезис повис в воздухе.

 

     82

 

     Субъектом любой экономической реформы  есть  человек  труда. Леонид Данилович,  я еще раз обращаюсь к вам. Если таким путем мы будем двигаться к человеку,  создающему  материальные  блага,  то когда появятся ресурсы, мы не запустим механизм ни в металлургии, ни в химии,  ни в машиностроительном комплексе.  Поэтому надо как можно быстрее решать вопросы и отдать то, что сегодня заработано.

 

     Снизили производство  в  два раза по сравнению с 1990 годом? Давайте и заплатим им в два раза  меньше.  Но  не  в  6,  8  раза меньше.   Надо  привязываться  к  производству.  Так  давайте  же привязываться к производству.

 

     Спасибо.

 

     МАСОЛ В.А.  Коли кажуть,  що не звільнили заробітну плату, я не  зовсім  із  цим погоджуюся.  По-перше,  скасовано верхню межу заробітної  плати,  доходів.  Її  сьогодні  немає.  Видано   указ Президента,   згідно  з  яким  неоподатковуваний  доход  громадян становить тепер 780 тисяч карбованців,  а верхня межа досягла  19 мільйонів  карбованців.  По-друге,  ми сьогодні частково знімаємо обмеження  на  рентабельність,  а  це  означає,  що  таким  чином збільшуватимуться фонди споживання і так далі.

 

     Отже, ще  раз  підкреслюю:  ми будемо стимулювати підвищення заробітної плати,  але за рахунок збільшення обсягів виробництва. Ми  повинні  це  зрозуміти,  тому  що  сьогодні  одним з факторів підвищення цін є  скорочення  обсягів  виробництва  і  збільшення частки  витрат,  віднесених  на  одиницю  вироблюваної продукції. Колись ми  виробляли  38  мільйонів  тонн  прокату,  а  тепер  18 мільйонів. Основні фонди збереглися, але вони тепер списуються не на 38 мільйонів тонн

 

     83

 

     прокату, а тільки на 18.  Це найголовніше питання  для  всіх галузей  промисловості.  І  ми  будемо працювати над тим,  щоб за рахунок збільшення виробництва збільшувати заробітну плату.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань культури і духовності /Маріупольський-Приморський виборчий округ,  Донецька область/. У мене запитання до міністра економіки Романа  Васильовича Шпека.  У вашому виступі прозвучало,  що мова нині йде не про скорочення чи не скорочення  дефіциту  державного бюджету, а про те, за рахунок чого його скорочувати.

 

     Складається враження,   що   Кабінет   Міністрів,  прийнявши рішення  про  підвищення  цін,  іде  не  до  скорочення  дефіциту бюджету,  а  до  скорочення  життя  людей,  особливо пенсіонерів. Справа в тому,  що покоління тих,  хто був дітьми під час  війни, тепер фактично не може вижити.

 

     Прораховували ви   як  міністр  економіки,  чи  цей  указ  є випереджувальним заходом щодо соціального захисту цієї  категорії населення?  У порівнянні із заробітною платою в промисловості, де її було підвищено в 6 тисяч разів за період з

 

     84

 

     1990 року,  мінімальна пенсія  підвищилася  набагато  менше, тільки в 2 тисячі разів. Чи можуть люди вижити на ці гроші?

 

     І останнє.   Чи   ті  реформи,  які  пропонуються  Кабінетом Міністрів, не можуть здійснюватися інакше, аніж шляхом скорочення життя  людей?  І  чому  вони  не зачіпають інтересів комерційних, посередницьких структур?  Ви казали,  що ці  структури  виграють. Чому жодна комерційна, посередницька структура, яка створила свій капітал,  не  виплачує  грошей,  а  за  рахунок   пенсіонерів   і робітників хочуть скоротити дефіцит бюджету?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще раз повторюю: це було останнє запитання.

 

     ШПЕК Р.В. Я не казав, скорочувати чи не скорочувати. Питання однозначне:  ми не можемо допустити такого дефіциту бюджету, який призведе до розкручування гіперінфляції.  Треба розібратися,  які статті видатків скоротити  чи  припинити  фінансувати.  Заробітна плата зростає в працюючих,  і так повинно бути,  щоб мати джерело надходження коштів до Пенсійного фонду.

 

     85

 

     Але всі засоби соціального захисту спрямовано насамперед  на те,  щоб захистити малоімущих.  Крім підвищення пенсій, є доплати на  продукти  харчування,  житло   і   тому   подібне.   Політика соціального  захисту  держави на цьому проміжку часу будується на соціальному захисті малоімущих, а працюючий сам повинен заробляти на себе.

 

     Чи можуть  йти  реформи  іншим  шляхом,  щоб життєвий рівень людей не падав і комерційні структури не  наживалися?  Для  цього прийнято   постанови   уряду   щодо   лібералізації   цін,   щодо лібералізації зовнішньоекономічної діяльності,  щодо  соціального захисту населення.  Тільки тоді,  коли ціна відображатиме реальні витрати на виробництво,  коли вона дасть  можливість  за  рахунок прибутку  поповнювати  обігові кошти і формувати фонд споживання, ми зможемо вижити.

 

     Було запитання   до   Віталія   Андрійовича   від   депутата Самофалова: чому заробітну плату шахтарям своєчасно не виплачено? Не виплачено її своєчасно через велику частку дотацій у  ціні  на вугілля.    У   бюджеті   немає   коштів,   вони   своєчасно   не перераховуються,  і заробітна плата не виплачується.  А ті  суми, які  сплачуються  коксохіміками чи іншими споживачами за вугілля, не дають можливості своєчасно виплатити  зарплату,  розрахуватися за  електроенергію,  за транспортні послуги,  профінансувати інші витрати, які обслуговують виробництво.

 

     Я ще раз підкреслюю:  рішення, прийняті урядом, Національним банком відповідно до своєї компетенції,  спрямовані на збільшення обсягів виробництва,  на збільшення доходної частини бюджету. Але Віталій  Андрійович  говорив  відверто,  що нам треба буде пройти через важкі випробування.

 

     86

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А.  Я хочу торкнутися кількох питань, щоб ви про них знали.

 

     За 8 місяців споживчі ціни зросли в 1,7 раза, середні доходи населення  -  у  2,1  раза,  фонд  заробітної  плати  працівників народного господарства - у 2,2 раза.  А от найголовніше,  на що я хочу звернути вашу увагу і що призводить до інфляції,  - у той же час  виробництво  товарів  народного  споживання  в  порівняні  з минулим роком зменшилося в порівнянних цінах на 37  відсотків,  у тому  числі  продовольчих  -  на  23  і  непродовольчих  -  да 48 відсотків. Гроші є, а купувати немає чого.

 

     Тому давайте,  я ще раз про це кажу,  працювати над тим, щоб збільшувати  реалізацію,  за  рахунок  цього  збільшувати  доходи бюджету.  Все це дасть нам можливість підвищити  життєвий  рівень населення.

 

     ГОЛОВА. Користуючись    правом   депутата,   хочу   одержати відповідь на ті запитання,  які я поставив до перерви  /очевидно, це найбільше стосується міністра економіки/:

 

     який прогноз  щодо четвертого кварталу:  обсяги виробництва, стан бюджету і стан сімейного бюджету в порівнянних цінах  або  в процентах - як завгодно. Тобто ті розрахунки, які ви вже зробили, які дають право оцінювати кроки уряду.  Бо щойно сказане Віталієм Андрійовичем переконливе, але ж треба робити аналіз по категоріях населення, бо якраз тим, хто

 

     87

 

     потребує захисту,  зарплати не підвищували.  За рахунок кого підвищувалася зарплата - це треба розглядати окремо.  Будь ласка, Романе Васильовичу.

 

     ШПЕК Р.В. Обсяги виробництва в четвертому кварталі 1994 року в   порівнянних   цінах  становитимуть  151,3  трильйона.  Обсяги виробництва в третьому кварталі становили 133, в другому - 123, у першому  -  122  трильйони.  При  цьому  далі  прогнозується спад продукції  в  сільськогосподарському   секторі.   У   1995   році прогнозується...

 

     ГОЛОВА. Ні,  про  прогноз  на  1995  рік  не  треба,  Романе Васильовичу. Відповідний бюджет...

 

     ГОНЧАРУК М.О.  Про  бюджет,  Олександре  Олександровичу,   я доповім.

 

     Відповідно до  розрахунків,  які були зроблені Міністерством економіки /і зараз вони прозвучали/,  у нас перераховано бюджет з кінця  року  і  окремо  виділено четвертий квартал.  Для того щоб виконати всі ті заходи щодо соціального захисту,  нам потрібно до кінця  року  57,4 трильйона карбованців з урахуванням усіх джерел фінансування.  З них 12,6 трильйона - це виплати безпосередньо  з державного бюджету, 9,5 - з місцевих бюджетів, 33,3 трильйона - з пенсійного фонду, 1,9 трильйона - з Чорнобильського фонду. Із цих цифр видно, що найбільше напруження буде в пенсійному фонді. Тому у своїй доповіді до перерви я казав, що в листопаді та грудні нам треба  буде підкріпити пенсійний фонд для того,  щоб ми своєчасно виплатили пенсії.

 

     88

 

     Які ж  джерела  підкріплення?   Насамперед   у   зв'язку   з лібералізацією цін на зерно ми плануємо повернення кредитів,  які були надані сільгоспвиробникам.  У  зв'язку  з  тим  що  ми  ціни стримували  в  жовтні,  дотація  становила в бюджеті 34 трильйони карбованців в розрахунку на рік.  Можна сказати, що до кінця року це  приблизно  9 трильйонів карбованців.  Ми розраховуємо,  що ці кошти надійдуть до бюджету у зв'язку з відпуском цін  на  хліб  і хлібобулочні  вироби,  і  вони  будуть спрямовані на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

 

     Відповідно до лібералізації цін у нас зменшена напруга  щодо дотації  по  інших  галузях народного господарства /це і вугільна промисловість,  і транспорт,  і житлово-комунальне господарство/, що  теж  дасть змогу мобілізувати кошти для виплат по соціальному захисту.

 

     Зростання заробітної плати забезпечить збільшення надходжень у пенсійний фонд.  Але розрив у часі створює тут напругу, про яку я вже сказав.

 

     89

 

     Я просив би народних депутатів усе ж таки концентрувати свою увагу  не  тільки  на  цьому  році.  Справа в тому,  що коли уряд приймав ці заходи,  то ми розраховували,  що вони матимуть  ще  й довготерміновий характер. Чому? Тому що, скажімо, на відпуску цін бюджет зароблятиме трошки пізніше,  ніж будуть зроблені  виплати. Прем'єр-міністр   уже  казав,  що  в  нас,  по  суті  справи,  на сьогоднішній день /я не знаю,  чому тут кажуть,  що зовсім ніяких заходів  не  зроблено/  17  трильйонів  карбованців  пішли  на ті заходи,  які передбачені.  Я зараз можу доповісти:  на  заробітну штату  -  3,9  трильйона  карбованців,  державну  допомогу  - 200 мільярдів карбованців,  стипендії  -  263  мільярди  карбованців, пенсії - 11,6 трильйона карбованців, допомоги на проживання - 175 мільярдів і субвенції місцевим бюджетам  для  виплати  заробітної плати  -  один трильйон 500 мільярдів карбованців.  У принципі на цей   період   необидно   19   трильйонів   карбованців.    Тобто заборгованість  є,  але  вона не така катастрофічна відповідно до тих сум, які вже проплачуються.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. І останнє запитання...

 

     КУЧМА Л.М.,  Президент України.  Олександре  Олександровичу, прошу  пробачити,  але  я  хотів би трошки допомогти у відповідях нашим фінансистам.

 

     Михайло Олексійовичу,  скажіть,  будь  ласка,  який   розмір від'ємного платіжного балансу України по четвертому кварталу?

 

     90

 

     ГОНЧАРУК М.О. Разом з поточними проплатами це приблизно 2,5 мільярда доларів.

 

     КУЧМА Л.Д.  2,5 мільярда доларів.  А де у вас ці долари є  і які ж ви прогнози дасте Верховній Раді?

 

     ГОНЧАРУК М.О.  Справа в тому, Леоніде Даниловичу, що коли ми доповідали перший раз,  то казали,  що практично  наші  внутрішні проблеми не закриваються зовнішніми...

 

     КУЧМА Л.Д. Я б хотів, щоб депутати розуміли, коли фінансисти доповідають.

 

     Тепер скажіть,  будь  ласка,  скільки  недопрофінансовано  з бюджету   на   сьогодні,  які  суми?  Я  кажу  про  всі  бюджетні організації - про освіту,  культуру,  про пенсіонерів,  учителів, які чомусь пишуть мені листи, а не вам.

 

     ГОНЧАРУК М.О. Я думаю, не менше 8 трильйонів...

 

     КУЧМА Л.Д. Скільки?

 

     ГОНЧАРУК М.О..  Згідно  з  бюджетом 8 трильйонів,  а взагалі десь 15-17 трильйонів...

 

     КУЧМА Л.Д.   Я   думаю,   що   ви   погано   знаєте   цифри. Недопрофінансовано  з бюджету 51,7 трильйона карбованців,  щоб ви знали,  шановний виконуючий обов'язки,  а перефінансовано на інші цілі 70. Коли ви відповідаєте шановному Олександру

 

     91

 

     Олександровичу щодо  прогнозів,  то,  мені  здається,  у вас цифри повинні якось збігатися.  Навіщо ж прогнози робити,  якщо в кишені нічого немає? Дякую.

 

     ГОЛОВА. І  все-таки  останнє  запитання  було  задано,  будь ласка, відповідайте. Одну хвилинку...

 

     КУЧМА Л.Д.  Я хочу підкреслити, що 2,5 мільярда доларів - це і  плата за нафту,  за газ,  без чого країна не може жити.  І тут емісійні наші купони ніяк не допоможуть,  скільки  б  ми  з  вами емісій   не   робили   чи   через  Національний  банк,  чи  через Міністерство фінансів.

 

     ГОЛОВА. Я так розумію, що Міністерство фінансів точної цифри назвати не може. Треба порадитися...

 

     ГОНЧАРУК М.О.  Олександре Олександровичу, я так зрозумів, що мова йшла про заборгованість. Тобто витрати проведені, але бюджет не розрахувався,  скажімо,  за газ.  А Президент правильно сказав про те,  що недопрофінансовано.  Загальна цифра - це  те,  що  не фінансувалося,  разом  із  заборгованістю.  Я  просто не зрозумів запитання.  У нас  ці  цифри  є.  Вони  справді  такі,  як  навів Президент.

 

     ГОЛОВА. Хочу   пояснити   депутатам,   чому   такі   питання виникають.  Вони порушувалися на засіданні  Президії  і  під  час роботи депутатів в областях, коли аналізувалися можливі

 

     92

 

     наслідки кроків,    прийнятих    згідно   з   відомими   вам постановами.

 

     Чому я такі запитання задавав? Тому що погіршується ситуація з  бюджетом,  на  виробництві і з бюджетом окремої сім'ї.  Якщо є об'єктивні причини,  то ви /я звертаюся до виконуючого  обов'язки міністра  фінансів/  повинні  назвати  причину  такої  ситуації і сказати,  коли це буде подолано.  А  просто  говорити  загальними фразами, я вважаю, немає потреби.

 

     На обговорення  цього питання записався 51 народний депутат. Я вважаю,  що ми його можемо провести  таким  чином.  Це  питання обговорювалося  в усіх комісіях,  тому я просив би вас домовитися між собою, хто з названих депутатів виступатиме від комісій і від фракцій.  А якщо немає названого депутата,  то поміняйте на того, кого вважаєте за потрібне.  Домовляйтеся  між  собою,  щоб  таким чином  ішло  обговорення,  бо іншого виходу просто немає.  /Шум у залі/.

 

     Список, будь  ласка,  висвітліть.   Є   пропозиція   на   це обговорення   відвести   40   хвилин.   Немає  заперечень?  Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 191. Прийнято.

 

     Від комісії,  яка готувала це  питання,  слово  має  депутат Азаров. Регламент 10 хвилин, як для співдоповіді.

 

     АЗАРОВ М.Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський виборчий округ, Донецька область/.

 

     93

 

     Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Президент! Уважаемый Председатель!  Очень много слов сказано о бюджете.  Но я хотел бы спросить уважаемого Виталия Андреевича, когда же мы, наконец, его увидим,  чтобы  говорить  о  нем  "не  взагалі",  а  опираясь  на конкретные цифры?

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, одну хвилинку.

 

     Шановні депутати,  хто не хоче слухати  це  питання,  можете звільнити  зал,  ваше  право.  А  хто  хоче слухати,  будь ласка, слухайте.

 

     Прошу, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я. Даже если рассматривать бюджет как финплан, то и в  этом  случае  такое отношение к бюджету и к Верховному Совету, который его принимает,  наверное,  не очень корректное.  Но  если рассматривать  бюджет  как  механизм экономического планирования, как механизм всеобъемлющего распределения  ресурсов  государства, тогда  наш  сегодняшний  разговор был бы предметным,  имел бы под собой естественную почву.

 

     При рассмотрении этого вопроса в  комиссии  состоялся  очень сложный  разговор,  высказывались  неоднозначные мнения.  Поэтому сейчас,  докладывая от  имени  комиссии  этот  вопрос,  я  обязан сказать обо всем спектре мнений.

 

     Но прежде  всего  я  хотел бы поддержать правительство в том плане, что нельзя говорить о необоснованности этого решения.

 

     94

 

     Во-первых, экономическая  ситуация  в  стране,  диспропорция цен.  Назову  только  несколько цифр.  Валовой внутренний продукт снизился на 18 процентов, национальный доход - на 19, 8 процента. На 15 миллионов тонн меньше собрали зерна, чем собирали в среднем за год.  Прибыли от промышленного производства получили всего 113 триллионов  карбованцев,  а  от  банков - обращаю ваше внимание - получили 35 триллионов.  Есть над  чем  подумать.  Разница  между кредиторской  я  дебиторской задолженностью предприятий составила на 1 октября,  то есть за 9 месяцев,  84  триллиона  карбованцев. Разница   между   доходами  /249  триллионов/  и  расходами  /297 триллионов/  бюджетов  составила   48   триллионов   карбованцев. Продолжалось   в  этом  году  колоссальное  вливание  в  народное хозяйство /имеется в виду в сопоставимых ценах/.  Долги бюджету и платежи возросли до критической суммы.

 

     Все это,   конечно,   должно  было  служить  основанием  для пересмотра механизма  формирования  цен,  для  изменения  ценовой политики.  Это объективный фактор, который должен лежать в основе принимаемых решений.

 

     95

 

     Следующий фактор  -  цена  все-таки   должна   стимулировать развитие  производства.  Тут  мы  согласны  с  Премьер-министром, согласны с линией,  которую мы с вами рассматривали и утверждали. Товаропроизводитель  должен иметь возможность сам определять цену производимой им продукции.  И в этом направлении необходимо  было двигаться и принимать решения.

 

     В конце концов,  мы все прекрасно понимаем, что наш путь - к свободным ценам.  Вопрос в том,  каким  образом  формировать  эти свободные цены,  каково здесь влияние государства, бюджета. Вот в чем корень разногласий, возникших в нашей комиссии.

 

     В связи с этим я хотел бы  сказать,  что  объяснения  нашего правительства  представляются  совершенно  неудовлетворительными, Взять  хотя  бы  сегодняшние  аргументы  плюс  те,   которые   мы рассматривали   в  комиссии.  Хотелось  бы  знать,  как  все-таки внутренние цены влияют на  внешний  долг  государства?  Наверное, внешняя  задолженность государства не уменьшится от того,  что мы повысим у себя цены.  Она уменьшится, если мы будем поощрять нашу экспортную политику.

 

     Мы очень  много  /вы,  Виталий  Андреевич,  критиковали сами себя,  получается/ критиковали свою экспортную политику.  Но один вопрос  все-таки остался без ответа:  почему при плане экспорта в 20,6  миллиарда  долларов  /это  цифра,  которую  принял  прежний Верховный  Совет/  реально выполнимая цифра - около 5 миллиардов, да  и  тех,  наверное,  не  будет?  Ведь  ошибиться  в  4-5   раз практически невозможно.

 

     Второй очень серьезный вопрос возникает.  Как рост цен может решить проблему неплатежей? Кто мне может объяснить?

 

     96

 

     Ну допустим,  были  убытки  у  угледобывающего  предприятия. Подняли  цену  на  уголь  и  в  первый  момент  каким-то  образом выкрутились из этой ситуации.  Но эта же цена снова вернулась  на это предприятие в виде цены на металл,  на лес, на электроэнергию и так далее.

 

     Опыт принятия подобных решений показывает, что такое резкое, я подчеркиваю,  резкое, не контролируемое государством увеличение цены, как правило, приводит к возрастанию объема неплатежей.

 

     Третий довод  правительства:  невозможность   удерживать   и регулировать курс валюты.  Но никто же не говорит о том, что надо отказываться от свободного курса. Однако допускать резкое падение курса  основной валюты государство не должно.  И это подтверждает опыт всех государств мира. Мы обязаны не допускать резких падений курса основной валюты.

 

     И, наконец,  главный  вопрос.  Сработает  ли  это решение на сокращение  дефицита  государственного   бюджета?   К   сожалению /правительство никаких расчетов нам не представило/,  это решение не  приведет  к  сокращению  дефицита  бюджета.  Дефицит  бюджета составляет  48  триллионов  карбованцев.  По данным правительства бюджет на четвертый квартал планируется в размере 107  триллионов карбованцев.  Если  даже  пересчитаем  на цены - умножим на два с половиной - то получим тот же дефицит бюджета.

 

     А ведь это же заниженный дефицит.  Прибавим сюда  разрывы  в бюджетах  местных  Советов,  которые  уже  сейчас  появились  при пересчете на новые цены.  Скажу только,  что по Киеву,  например, разрыв  достигает  7  триллионов,  по  Чернигову  -  4  триллиона карбованцев.  Откуда все это будет восполняться?  Трудно на  этот вопрос ответить.

 

     97

 

     Какие рассматривались варианты решения?

 

     Первое. Рекомендовать    Верховном    Совету   приостановить действие  этого  постановления.  Это  решение  было   отвергнуто. Приостановить  сейчас  этот  механизм  означало  бы  нанести  еще большие убытки народному хозяйству.  Это,  уважаемые депутаты, мы должны четко себе уяснить. Этот процесс приостановить уже нельзя. Но нужно разработать  механизмы,  корректирующие  запущенный  уже сейчас  механизм,  и прежде всего по пополнению оборотных средств предприятий.  Не  решив  эту  проблему,  мы  не  решим   проблему увеличения  объемов производства,  не решим вопросы экономической стабилизации.

 

     Дальнейшее понижение  покупательной  способности  населения. Конечно,  не имея на руках цифр,  можно оперировать какими угодно цифрами.  Но  все-таки  объективно:  денежные  доходы   населения увеличились  в  2,2 раза,  относительно пенсионеров - в 1,1 раза, цены выросли за соответствующий период времени  в  2,2  раза.  То есть  был какой-то сбалансированный уровень между ростом денежных доходов и ценами.  Сейчас этот  механизм  сорван.  Сорван  резко. Хотелось  бы знать:  какие меры предполагаются для восстановления этого баланса покупательной способности?  Ведь не зря мы говорим: наша  текстильная  промышленность  в загоне,  спад по текстильной промышленности 49 процентов. Я мог бы и другие цифры привести.

 

     Поэтому наша комиссия предлагает такое решение.

 

     Первое. Принять к сведению информацию Кабинета Министров.

 

     Второе. Обратить    внимание    Кабинета    Министров     на недопустимость   некомплексного   решения   вопросов   финансовой стабилизации и социальной политики.

 

     98

 

     Третье. Обязать  Кабинет  Министров  в  двухнедельный   срок проанализировать фактический уровень сложившихся цен,  потому что они уже  сейчас  /нам  такие  данные  поступают/  превосходят  те расчеты,  которые  были  заложены,  и  решить вопрос о пополнении оборотных средств предприятий.

 

     Четвертое. Обязать Кабинет Министров  в  двухнедельный  срок представить  на  рассмотрение Верховного Совета проект решения по механизму индексации денежных доходов населения в связи с  ростом цен в увязке с бюджетом страны.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, рішення від комісії розповсюджено?

 

     АЗАРОВ М.Я. Нет.

 

     ГОЛОВА. Зараз розповсюдимо його серед депутатів.

 

     Хто робитиме  інформацію  від  Комісії  з питань економічної політики?  Будь  ласка.  Той  регламент,  який  ми   відвели   на обговорення, поставимо поза цими виступами. Тобто 40 хвилин у нас відведено, вони будуть використані.

 

     Прошу.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з    питань   економічної   політики   та   управління   народним господарством /Ленінський виборчий  округ,  Запорізька  область/. Шановний Леоніде Даниловичу!  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Для вас  і  наших  виборців  уже  звичним  стало обговорення кроків

 

     99

 

     уряду та   Національного  банку  в  тих  чи  інших  напрямах економічної реформи.  На жаль,  кожен такий крок  стає  предметом політичних   баталій.   Замість   об'єктивного   аналізу  в  залі часто-густо лунають гасла та майорять прапори.

 

     Одразу зазначу,  що Комісія з  питань  економічної  політики уважно   розглянула   пакет   рішень  уряду  щодо  ціноутворення, валютного   регулювання,   лібералізації   зовнішньої   торгівлі, соціального захисту населення і підтримує його.

 

     З юридичної точки зору до нього зауважень немає. Вважаємо за необхідне проаналізувати  можливі  соціально-економічні  наслідки прийнятих  рішень  не відірвано,  як питання підвищення цін,  а в контексті економічної реформи в  цілому.  І  тут  комісія  дійшла згоди,  що  пакет  документів відповідає духу Постанови Верховної Ради України про основні засади становлення економіки  України  в кризовий період та програми Президента.

 

     Які ж   головні  проблеми  з  точки  зору  загальної  логіки економічної реформи вирішуються урядовими документами?

 

     По-перше, скасування системи субсидій виробникам продукції є фактором стимулювання виробника. Разом з тим включення цих коштів у заробітну плату та  адресну  грошову  виплату  малозабезпеченим громадянам є фактором підтримки, стимулювання покупця.

 

     Займаючись цифровою   еквілібристикою,   можна   підтвердити будь-яку позицію.  Це спостерігали депутати достатньо. Але думаю, що  запитання  щодо  зниження життєвого рівня населення внаслідок підвищення цін є риторичним. Так, тимчасово

 

     100

 

     знизиться. Але прийняті урядом рішення створюють  умови  для його  підвищення.  Це  означає,  що  вони  відповідають загальній логіці реформі.

 

     По-друге, звільнення  від   регламентування   рентабельності створює умови для розвитку підприємництва,  підвищення зайнятості у тих  сферах  виробництва,  в  яких  раніше  підприємцям  просто невигідно було працювати.

 

     Звичайно, не  дивно,  що  кількість приватних хлібопекарень, підприємств побуту та обслуговування  населення  прикро  мала.  А державні  товаровиробники  втратили всі стимули нарощувати обсяги виробництва. Бо хто ж нарощуватиме свої збитки?

 

     Система регламентації  рентабельності   особливо   негативно впливає на сільськогосподарського товаровиробника, з яким держава поводить себе за принципом собаки на сіні  -  і  сам  не  гам,  і другому не дам.

 

     Що тут треба підкреслити?  Є така позитивна практика. У 1993 році сільському  господарнику  індексували  закупівельну  ціну  в залежності   від  змін  індексу  цін.  Якщо  держава  не  створює конкурентного середовища сільському господарству,  то нехай  вона бере  на  себе  відповідальність за паритетність цін у сільському господарстві.

 

     У нас є  такі  дані.  У  1994  році,  коли  була  знята  оця індексація на вході ціни /це ціни, за якими сільське господарство закупляє собі продукцію/ зросла на  114  процентів,  а  ціни,  за якими  держава  закупляє  продукцію  у  сільського  господарства, зросли всього  на  28  процентів.  Це  приведе  нас  до  знищення сільського господарства.

 

     101

 

     Нові виробники,  які  прийдуть  у  раніше  збиткові  галузі, безумовно, будуть конкурувати. Саме конкуренція - надійний гарант зниження  цін  у  подальшому.  Тільки  через  неї можна розірвати замкнуте коло - ціни й інфляція.  Отже,  і з цього  боку  рішення уряду - не латання дірок, а крок у майбутнє.

 

     Зрозуміло, що  звільнення від регламентування рентабельності значної частини товарів,  на які  склалася  вже  рівноважна  ціна попиту  та  пропозиції /це деякі продовольчі товари,  парфюмерія, холодильники,  пральні машини та інше/,  не приведе до подальшого зростання   цін  на  ці  товари,  а,  навпаки,  буде  стимулювати виробників до зниження собівартості продукції.

 

     І тут малося на увазі те,  щоб уряд виступив  з  ініціативою поновити непродовольчі кредити, які мало б брати наше населення і купувати такі товари споживання,  як холодильники, меблі та інші. Давайте,  виходьте з ініціативою.  І це надзвичайно важливо, адже вже сьогодні 90 відсотків підприємств охоплені не  тільки  кризою неплатежів, а й кризою збуту.

 

     По-третє, зменшення  на  30 відсотків обсягів продукції,  на яку ще й декларувалася зміна ціни,  означає перші кроки у напрямі лібералізації  та  дебюрократизації  процесу  ціноутворення.  При цьому особливого значення набувають державний контроль за  цінами у сферах природної монополії, запобігання

 

     102

 

     зловживанням монопольним   становищем.   І   тут   уряду   й Антимонопольному   комітету   необхідно   вжити   більш   дієвих, практичних заходів.

 

     З точки  зору  комісії,  позитивно  вплинуть прийняті урядом рішення і на структуру державного бюджету.  Передусім за  рахунок поступового розмежування бюджету в державі та підприємстві.  Ми з вами повинні розуміти,  що поки не будуть лібералізовані ціни,  у нас  ніколи  не  буде  бездефіцитного  бюджету  і  ніколи не буде твердої національної валюти.  Ніколи!  Ми звикли, що в нас дешева праця, дешеві продукти харчування. Це є завоювання революції. Але це  призвело  до  повного  знищення  сільського  господарства.  У собівартості  хліба  до  смішного  мала частина заробітної плати, усього 0,  3 відсотка.  Ми зневажаємо людей,  які  вирощують  цей хліб.

 

     Банальна фраза  "жити  по  кишені"  вперше  за  останні роки втілюється на практиці.  "Жити по кишені" у цей перехідний період політичною  мовою  означає:  стільки капіталізму - скільки треба, стільки соціалізму - скільки можна,  скільки  витримає  державний бюджет.

 

     Підсумовуючи, хочу   зауважити,  що  неоднозначну  оцінку  в членів  комісії  викликало  питання  передачі  деяких   прав   по регулюванню цін галузевим міністерствам.  На жаль, сьогодні деякі міністерства відстоюють  інтереси  підприємств  і  забувають  про інтереси споживачів, накручуючи собівартість продукції.

 

     Можна було   б   критикувати   уряд   і   за   те,  що  його реформаторські кроки занадто коротенькі.  Та всі  ми  бачимо,  як зважено треба підходити до цієї вкрай соціально небезпечної гілки перетворень.

 

     103

 

     Шановні депутати! Ще раз хочу наголосити, що ми можемо довго сперечатися і маніпулювати конкретними цифрами, які підтверджують ту чи іншу точку зору.  Однак головне,  що уряд прийняв  рішення, яке  за своїм змістом відповідає змісту економічних реформ.  Саме тому комісія просить парламент підтримати дії уряду,  Президента. А  будь-які спроби будь-яких політичних сил використати тимчасові економічні труднощі для дестабілізації суспільства розцінювати як політичну провокацію.  Урешті-решт,  треба дати можливість уряду, Національному  банку,  виконавчій  владі  спокійно  шукати  шляхи реалізації завдань, накреслених парламентом та Президентом.

 

     Я прошу Секретаріат роздати всім депутатам проект постанови, який підготувала комісія /чомусь його не роздали/,  і дуже  прошу всіх депутатів зважено прочитати його й підтримати.

 

     Дякую. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам, але просив би всіх промовців вживати лише коректні вислови.  Ніхто з депутатів цифрами  не  маніпулює,  так само як,  я сподіваюся,  не маніпулюєте ними й ви.  Ви кажіть про те, де ви зробили аналіз, а чого не знаєте, кажіть, що не знаєте. Не треба,  скажімо, наперед задавати якусь ідеологію обговорення. Треба розібратися в ситуації і прийняти зважене рішення.

 

     У нас залишилося 40  хвилин  на  обговорення.  Ще  раз  хочу нагадати,  що  тільки  від комісій у нас 23 чоловіки,  від груп і фракцій - 9,  уже понад 30. Безперечно, всі виступити не зможуть. Тому  просив  би зважити на це.  Я надаватиму слово для виступу в порядку надходження пропозицій.

 

     104

 

     Від групи "Центр" слово має депутат Бандурка.

 

     БАНДУРКА О.М.  Шановні депутати!  Група "Центр"  вважає,  що уряд  на  цьому  етапі  слід  підтримати.  Висловлювати  сьогодні недовіру членам  уряду,  це  означає  посилити  нестабільність  у державі.  Президентом і Верховною Радою створена урядова команда, потрібно дати можливість їй працювати.

 

     Тут були різні пропозиції,  мабуть,  ще будуть  -  зупинити, скасувати  й  таке  інше.  Якщо  ми  приймемо рішення зупинити чи скасувати,  то що,  ціни сьогодні чи завтра будуть такі,  як були два тижні тому?  Нічого ж від цього не зміниться.  Треба сьогодні працювати над тим,  щоб уряд увів механізм соціального захисту  в дію,  а  не  зв'язувати  йому  руки.  "Центр"  має  свої критичні зауваження  до  уряду,  проте  вважає,  що  сьогодні  уряд   слід підтримати.

 

     Перше. Замість   постійної   роботи  по  приведенню  цін  до реальних змін в економіці уряд накопичує проблеми,  відкладає  ці заходи на майбутнє,  на завтра.  Поетапність у другому і третьому кварталах, щомісячна могла б привести до того, що ціновий удар не був  би  таким важким.  А якби ми це зробили рік тому,  було б ще легше.

 

     Справа в тому, що ми, депутати, вибачайте за таке слово, так замордували  уряд  і  міністрів,  що вони під страхом відставки і недовір'я не приймають часом хоч і непопулярних, але необхідних і своєчасних рішень на тому чи іншому етапі.

 

     Друге. Підприємствам   державного   сектора,   колгоспам   і радгоспам  надано  значну  кредитну  підтримку   для   поповнення обігових коштів. Якщо хтось говорить, що це не так, я можу

 

     105

 

     навести цифри,   вони   обчислюються   трильйонами.  Але  ці ін'єкції   не   вирішили   їхніх   фінансових   проблем.   Низьку ефективність  кредитних  вкладень  можна пояснити підтримкою всіх підприємств загалом,  усіх галузей  у  цілому,  в  тому  числі  і банкрутів, і тих, хто випускає продукцію, яка нікому не потрібна, неефективна і збиткова. І тут ми повинні зорієнтувати уряд на те, що  легко  допомагати тому,  хто працює,  а не тому,  хто не хоче працювати.

 

     Банківська система  не  впливає   на   економічні   процеси. Національний  банк виділяє централізовані кредитні ресурси тільки згідно з рішеннями законодавчої і виконавчої влади.  Ми  з  вами, тобто  Верховна  Рада,  приймаючи популістські рішення,  постійно втручаємося   в   діяльність   уряду   й   Національного   банку, зобов'язуючи  їх  вкладати  гроші  в  ті  чи інші програми.  А як наслідок банк не може здійснювати емісійний контроль,  бо що таке емісія? Це - інфляція. Що таке інфляція? Це - зростання цін.

 

     Уряд і  Національний  банк  фактично  позбавлені  можливості прогнозувати  кредитну  політику,  що  призводить  до  того,   що комерційні  банки  не  направляють  фінанси  насамперед  у  сфери економіки.  Практична  діяльність  комерційних  банків  у  галузі кредитів була спрямована на кредитування комерційних операцій,  а це вже породжує поле діяльності міністерства внутрішніх  справ  і Служби безпеки.

 

     Довгострокові кредити мають незначну питому вагу в кредитних операціях зазначених банків.  Нашим законодавством не встановлено співвідношення  довгострокових  і  короткострокових кредитів.  Це призводить до того, що банки віддають перевагу

 

     106

 

     короткостроковим кредитам.  А промисловим об'єктам  потрібно мати  довгостроковий кредит,  щоб закупити сировину,  переробити, реалізувати,   отримати   прибуток.   Через    ці    суперечності допускаються  зловживання,  процвітає  корупція й хабарництво.  І всім, кому слід тут втручатися, треба втручатися активніше.

 

     І хотів би зауважити,  що запроваджуючи  вільні  ціни,  слід усетаки  надавати  пріоритет закупівлі енергоносіїв.  Особливо це важливо в зимовий період.

 

     І останнє.  Україна розробляє свою  кредитну  політику.  При цьому  завжди  слід  пам'ятати,  що  зростання  процентних ставок комерційних операцій  справляє  безпосередній  вплив  на  систему ціноутворення. Слідом за підвищенням цих ставок підвищуються ціни на товари, я тоді маємо те, що маємо, особливо в умовах згортання виробництва.

 

     Сьогодні ми  повинні  зажадати  від  уряду  приведення в дію всього механізму соціального захисту населення,  який передбачено і  указами  Президента,  і  нашими  власними  рішеннями,  і  дати можливість уряду працювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово від Комісії з питань науки та народної  освіти має депутат Цибенко. За ним виступатиме депутат Семенюк.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Свердловський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели!

 

     107

 

     Сказать, что  вопрос,  внесенный  сегодня  на  рассмотрение, имеет важное или даже чрезвычайно важное значение - это значит не сказать  ничего.  Я  твердо  убежден,  что  вопросов,  равных  по значению  сегодняшнему,  мы  за  весь  созыв  сможем  рассмотреть пять-шесть,  не больше.  Поэтому считаю, что он является жизненно важным.

 

     К сожалению, вопрос действительно стоит о выживании наименее защищенных  категорий  населения.  Какой  же выход из сложившейся ситуации?  Мне,  как и многим в этом зале,  очень не хотелось бы, чтобы    мы    создавали    прецедент,    отменяя   постановление правительства,  в данном случае  постановление  правительства  по ценам. Но иного выхода, с моей точки зрения, просто нет.

 

     Подавляющее большинство населения не в состоянии элементарно выжить в условиях действия  указанного  документа.  Первую  волну либерализации  пережили  только  потому,  что  были  еще какие-то резервы со дня вчерашнего.  Нынешнюю народ,  во всяком случае его значительная  часть,  просто  не  переживет.  Она,  подобно  тому девятому валу,  снесет все на своем пути.  Собственно говоря, это даже  не  либерализация,  а грубое администрирование в его худшем виде.

 

     Небольшой пример  из  нашего  недавнего  прошлого,   имеющий прямое  отношение  к  рассматриваемому сегодня вопросу.  В период отпуска цен в конце 1992 -  начале  1993  года  /а  я  тогда  был депутатом   городского   Совета/  пришлось  столкнуться  с  такой ситуацией.  Собирается сессия городского Совета  и  рассматривает вопрос  о  защите  наиболее  уязвимых  категорий населения.  Кого защищать, понятно: пенсионеров, одиноких граждан, многодетные

 

     108

 

     семьи, инвалидов  и  так  далее.  А  вот  вопрос,  от   кого защищать?   Оказывается,   депутаты  городского  Совета  пытаются защитить своих избирателей от собственного  правительства  и  его антинародной политики.

 

     Что может быть более нелепым и абсурдным, чем защищать своих избирателей от собственного правительства,  существующего, кстати говоря, на деньги тех же налогоплательщиков? А мы в данном случае пытаемся заниматься именно этим.  Ситуация повторяется с той лишь разницей,  что вопрос о выживании народа стоит уже не фигурально, а буквально.

 

     После выступления Президента многие избиратели задавали  мне вопрос:  что  такое  либерализация?  Я объяснял.  Кто-то понимал, кто-то не понимал,  поскольку вырос в другом  времени  и  в  ином измерении.  Но  теперь  правительство вразумительно,  доходчиво и быстро,  причем на практике,  все разъяснило. Убежден, что теперь ни один человек не скажет, что не знает, что такое либерализация.

 

     Принимать решение  о повышении цен недопустимо еще и потому, что происходит эта акция в условиях страшнейшей задолженности  по выплате  заработной  платы.  Она и так мизерная и не обеспечивает выживание многих категорий граждан,  а  плюс  к  тому  же  и  еще выплачивается   не  вовремя.  Скажем,  горняки  производственного объединения "Свердловантрацит" еще не получили  заработную  плату за июнь, не говоря уже об августе и более позднем времени. Именно это  заставило  недавно   горняков   шахты   "Красный   партизан" прибегнуть к крайней мере протеста - к забастовке.

 

     109

 

     И еще   об  одном.  Я  представляю  здесь  город  Свердловск Луганской области, который граничит с Ростовской областью России. В  последнее время у нас сложилась практика,  когда многие жители вынуждены /я подчеркиваю:  вынуждены/ работать на предприятиях, в организациях  и  в  учреждениях  России.  Кто  трудится  вахтовым методом,  кто  каждый  день  выполняет  челночные  рейсы  туда  и обратно.  И  толкает  их  к этому,  вынуждает жить в таком режиме государство.  Повышением цен мы  не  только  не  боремся  с  этим явлением, а наоборот, заставляем новые тысячи людей обрекать себя на подобное существование.

 

     Будучи учителем  и  членом  постоянной  Комиссии  Верховного Совета  по  вопросам  науки  и народного образования,  не могу не сказать еще и вот о чем.  Эта отрасль всегда  финансировалась  по остаточному принципу,  но такой нищеты, как теперь, в ней никогда не было.

 

     Кое-что для работников этой и других бюджетных сфер  удалось сделать  в  сентябре,  октябре.  Однако сейчас есть все основания полагать, что повышение цен вновь отбросит их за грань мыслимой и немыслимой нищеты. Этого допустить нельзя.

 

     Буквально на   днях  по  поручению  Председателя  Верховного Совета  состоялась   встреча   с   представителями   студенчества Харькова.  Есть  ряд  предложений,  которые комиссия наработала в этом плане. Они будут переданы Председателю.

 

     110

 

     Но в самом трудном положении оказались ветераны, пенсионеры, одинокие граждане и семьи,  имеющие детей. Во все времена уровень цивилизованности общества определялся тем,  как оно  относится  к старикам и детям. Так вот, по этим показателям мы уже переступили все допустимые и недопустимые пределы. Дальше идти просто некуда. Можно  по-разному  относиться к тому,  что подтолкнуло к принятию этих непопулярных решений.  Но для  меня  бесспорно  одно  -  это первый  пример  практического выполнения программы Президента,  и избиратели должны быть "благодарны" тем  депутатам,  которые  эту программу поддержали.

 

     Предлагаю -  приостановить выполнение постановления Кабинета Министров  до  принятия  адекватных  мер  по  социальной   защите населения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово   від   Комісії   з   питань  агропромислового комплексу  має  народний  депутат  Семенюк.  За  нею  виступатиме депутат Стоян.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановна  Президіє!  Шановні  колеги  депутати! Кризовий стан сільського господарства в Україні дещо нагадує мені кризову  ситуацію,  яка  була  в Сполучених Штатах Америки в 30-і роки.  У той складний період президент Рузвельт  дійшов  висновку про  необхідність  введення  закону  про  регулювання  сільського господарства.  Наріжним каменем цієї політики було  запровадження паритету цін. Ми ж в аналогічній кризовій ситуації

 

     111

 

     взагалі відмовилися від регулювання цін і,  я сказала б, від підтримки сільського виробника.

 

     У зв'язку з цим я хочу перефразувати Наполеона, який сказав: якщо ви не хочете годувати своєї армії,  то будете годувати чужу. Якщо ми  не  хочемо  підтримувати  нашого  сільськогосподарського виробника,   то   будемо   підтримувати   іноземного,  закупляючи продукцію за кордоном.

 

     Нині практично на  межі  загибелі  знаходяться  такі  галузі виробництва,  як  вівчарство,  промислове птахівництво.  Я вже не кажу про льон, хміль, вирощення яких практично вже загублено.

 

     Як представник   Житомирщини    хочу    запитати    шановних теоретиків:  що  можна вирощувати на моїй рідній Житомирщині з її пісками і після Чорнобиля?

 

     Значною мірою в даний час  згортається  виробництво  молока, м'яса   великої  рогатої  худоби,  свиней.  Це  щодо  колективних господарств.  Та зверніть увагу, товариші, ще на одне. Нас уже не розуміють   фермери  та  індивідуальні  виробники,  коли  за  100 кілограмів  реалізованого  м'яса  свинини  можна  придбати   один флакончик   духів  або  ж  один  чобіток,  зроблений  акціонерним товариством фабрики "Крок".

 

     Скорочення самого виробництва обумовлено  також  тим,  що  в сільському     господарстві     немає     паритету     цін     на сільськогосподарську  продукцію  та  на  засоби   виробництва   і послуги,  що  надаються.  Не  відшкодовуються  витрати  навіть на виробництво /особливо на цьому хотіла б зауважити/  тваринницької продукції. Зокрема, по молоку - на 41 відсоток, по м'ясу

 

     112

 

     великої рогатої  худоби  - на 57 відсотків,  свинини - на 47 відсотків.  Ці розрахунки ще  зроблені  з  урахуванням  державної дотації, яка надходить інколи із запізненням, а в деяких регіонах навіть досі ще не повернута.  Що ж можна говорити за умови,  коли не  буде  зовсім  будь-якого елементу державної підтримки.  Жодна країна світу такого не знає.

 

     На сьогоднішній день формування цін здійснюється  на  різних методологічних  принципах.  Так,  Романе  Васильовичу,  на різних методологічних  принципах.  Ціни  на   засоби   виробництва,   що надходять   сільському   господарству,   формуються   на   основі індивідуальних  витрат.  А  в  сільському   господарстві   навіть суспільно  визначені витрати обраховані як середні більше ніж для 10 тисяч господарств!

 

     Я б  хотіла  привести   приклад,   який   тут   неодноразово використовував  Іван  Степанович  Плющ,  про середню температуру: коли один - мертвий,  інший - з підвищеною температурою.  Середня температура  -  нормальна.  Аналогічна ситуація нині в сільському господарстві.

 

     Прийнятими урядом рішеннями щодо  так  званої  лібералізації цін  закупівельні  ціни  зорієнтовані  на купівельну спроможність населення,  яка надто-надто низька.  Склалася така  ситуація,  як раніше  в  колишньому  Радянському  Союзі,  коли індустріалізація здійснювалась  за  рахунок  села.  Так  тоді  ще  можна  було  це зрозуміти  - Україна і Росія були аграрними.  І та робота була на перспективу.  А тепер за рахунок селян  під  гаслом  входження  в ринок ми збагачуємо кишені новоспечених панів. Практично сільське господарство на сьогоднішній день є донором для населення.  Тобто за  рахунок  зниження  закупівельної  ціни  ми  хочемо  здійснити соціальний захист.

 

     113

 

     Взагалі, про який соціальний  захист  можна  говорити,  коли середня заробітна плата в Чернігівській області, яку ми, до речі, перевіряли,  у  листопаді  становитиме  2   мільйони   4   тисячі карбованців,  у  Тернопільській  області  -  1  мільйон 686 тисяч карбованців,  а мінімальний споживчий кошик,  в  якому  враховано лише  вартість  продуктів  харчування,  квартплата  з  платою  за комунальні послуги та електроенергію,  коштуватиме  відповідно  1 мільйон 538 тисяч карбованців і 1 мільйон 393 тисячі карбованців.

 

     Реформатори, які     проповідують     вільні     ціни     на сільськогосподарську продукцію,  вважають, що це панацея від усіх бід,  і  не  хочуть  бачити  того,  що  в  нас  немає необхідного ринкового середовища.  Маючи надмонополістів у  першій  і  третій сферах   агропромислового   комплексу   та   надзвичайно   низьку платоспроможність...

 

     Олександре Олександровичу,  перепрошую, але по Чернігівській області  я  мушу висловити всі зауваження до кінця.  Прошу надати мені ще одну хвилину.

 

     ГОЛОВА. Дамо ще одну хвилину?  Треба голосувати?  Не  треба. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Маючи надмонополістів у першій і третій сферах агропромислового     комплексу     та     надзвичайно      низьку платоспроможність  населення,  вести  розмову про повністю вільні закупівельні ціни,  та ще й за умови декларування цін на продукти харчування, взагалі нонсенс. Як показав наш аналіз

 

     114

 

     фінансовоекономічного стану     Чернігівської,    Донецької, Тернопільської   областей,   витрати   виробництва    перевищують надходження  від  реалізації  сільськогосподарської  продукції  в Чернігівській області в два рази,  в Тернопільській -  в  півтора раза,  в  Донецькій  -  в  два  рази.  Нееквівалентність відносин підтверджується досить яскраво  тим,  що  за  одну  тонну  м'яса, реалізованого за ціною,  що фактично склалася,  - 30 мільйонів за тонну, можна придбати 1, 2 тонни бензину, коли світова ціна тонни бензину - 10 мільйонів.

 

     Це пояснюється  ще  й  тим,  що  з  України  неконтрольовано вивозиться /а постанови,  що прийняті,  сприятимуть  ще  більшому вивезенню/ поголів'я свиней, молочна і м'ясо-молочна продукція.

 

     І на закінчення,  шановні товариші, хочу сказати, що Комісія з  питань  агропромислового  комплексу,  по-перше,   вважає,   що сільгоспвиробнику  потрібно  забезпечити паритетні ціни.  За цієї умови сільське господарство не стоятиме постійно  з  простягнутою рукою. І механізм забезпечення паритету цін у нас є. Більше того, він діяв, але зараз порушений.

 

     По-друге, ми  вважаємо  за  необхідне   запровадити   єдиний методологічний  підхід  до  формування  ціни в цілому в народному господарстві, який передбачає отримання рівновеликого прибутку на авансований капітал.

 

     І по-третє,    шановні    товариші.    Комісія    з   питань агропромислового  комплексу  вважає,  що   дію   постанови   слід зупинити. Спочатку ввести методологічні підрахунки по всіх

 

     115

 

     цінах у народному господарстві і запровадити виплату пенсій, заробітної плати, а потім проводити поступове підвищення цін.

 

     Дякую за увагу і за надану додатково хвилину.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва  до  16  годині.  Першим  після перерви виступатиме депутат Стоян.

 

     116