Стенограма пленарного засідання

21 жовтня 1994

 ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 21 жовтня 1994 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго решту,  дорогі  депутати  та  інші  учасники засідання,  вимовні радіослухачі!  Розпочинаємо чергове засіданню Ярову підготуватися до реєстрації.

 

     Поки ви розсядетеся на місця  і  вставите  картки,  я  скажу кілька  слів  про  ряд  депутатських  запитів.  Депутати  Чинюк і Корнелюк звертаються до Генерального  прокурора  щодо  здійснення прокурорського  нагляду  за  додержанням  житлового законодавства колишніми народними депутатами,  які одержали службові квартири в Києві.  Я  відправлю  цей  запит  у  прокуратуру.  Із  запитом до міністра   сільського   господарства   щодо   державних    боргів колективним  сільгосппідприємствам  за  здану продукцію звернувся депутат  Кірімов.  І,  якщо  не  помилявся,  депутати  Кулініч  і Шевченко  подали  залип  за приводу ситуації в Ічнянському районі Чернігівської області  /ідеться  про  опротестування  результатів виборів  голови Парафіївської селищної Ради/ і з приводу ситуації в Київській міській Раді /щодо призначення

 

     3

 

     виконавчих структур і так далі/.  Ми також  дамо  відповідні доручення структурам, котрі займатимуться цими питаннями.

 

     Прошу увімкнути систему "Рада".

 

     У залі   зареєстровано   326   народних  депутатів.  Рамкове засідання оголошується відкритий.

 

     У вас в перелік питань,  котрі потрібно розглянути сьогодні. Із  них  частина  -  це  ті питання,  що перенесені з учорашнього засідання,  одне потребує тільки прийняття рішення,  бо  документ уже   обговорено.  Наскільки  я  розумів,  цей  проект  депутатам роздано. Я мав на увазі документ, підготовлений комісією Анатолія Степановича Даниленка.  Ваше питання якраз і стоїть перами, тобто прийняття Постанови про стан реалізації Постанови Верховної  Ради України   про   подолання   кризового  стану  в  агропромисловому комплексі.

 

     Я для радіослухачів коротко зачитаю. Мова йде про документи, пов'язані з приватизацією;  про склад Конституційної комісії; про друге читання проекту Закону яро транспорт; про проект Закону яро внесення  змін  до статті 32 Закону про дорожній рух;  про проект Закону про інформаційні  агентства;  яра  кошторис  Національного банку /очевидно,  ми це питання розглянете раніше за деякі інші/; про проект Положення  /Закону/  про  Національну  раду  з  питань телебачення і радіомовлення.  Справа в тому, що до останнього дня від Президента не подано кандидатури до складу цієї  ради,  може, знімемо тоді його а самого початку.

 

     Проекти законів   про   ратифікацію  угод:  між  Україною  і Республікою В'єтнам,  між Україною і Сполученими Штатами Америки; про  проект  Закону про зміни і доповнення до деяких законодавчих актів /у зв'язку з прийняттям патентних законів/.

 

     4

 

     Далі: про  проект  Закону  про  адміністративний  нагляд  за особами,  які  звільнені  а  місць  позбавлення волі;  про проект Закону про внесення амін і доповнень за деяких законодавчих актів України /стосовно адміністративного нагляду/ і про проект Закону. України про внесення амін і  доповнень  до  Кодексу  України  про адміністративні  правопорушення /у зв'язку в прийняттям до Закону України про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні/.

 

     От приблизно такий перелік.  Ще раз повторюю:  частина,, цих питань потребує тільки прийняття нами рішення, а частину потрібно обговорити, окремі законопроекти розглянути в другому даванні.

 

     Давайте 15  хвилин  за  вашою згодою відведемо на пропозиції щодо процедури розгляду питань сьогодні,  а потім почнемо роботу. Немає заперечень?

 

     Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" -261. Прийнято.

 

     Перший мікрофон.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби а організованою злочинністю і корупцією  /Комсомольський виборчий округ,  Херсонська область/. Я хочу скористатися правом, наданим мені Регламентом,  і оголосити свій  депутатський  запит, чого не вдавалося мені зробити вже протягом двох тижнів.

 

     Депутатський запит  Голові  Верховної  Ради  України  Морозу Олександру Олександровичу.

 

     5

 

     У цьому  залі  під  вашим  головуванням  уже  шостий  місяць розглянеться інші питання,  окрім тих,  які конче потрібні народу Україна,  нашій державі,  а саме:  економічних питань,  включаючи належне  врегулювання  виробничих  відносин,  проведення реформ у народному господарстві,  спрямованих на  поліпшення  економічного стану підприємств, добробуту громадян України.

 

     19 жовтня я подав вам запит про те,  коли вже,  нарешті буде розглянута моя заява від 28 липня цього року  стосовно  порушення вами   Конституції  Україна,  чинного  законодавства.  Регламенту Верховної Ради України,  оскільки ви систематично в  ході  роботи першої  сесії  учиняли  дії  для  блокування розгляду економічних питань,  котрі пропонувала депутатська група  "Реформи"  та  інші депутати.

 

     При цьому  віт  не  тільки  дозволяли  собі  коментувати мої виступи  та  пропозиції,  що  заборонено  Регламентом.  Коли   ви побачили,  що  саме  економічне  питання про валютне регулювання, внесене 115 народними депутатами,  може бути включене до  порядку денного,  то  протизаконно  прямо  закликали депутатів голосувати проти цього. Є стенограма.

 

     Тим самим ви вчинили грубий психологічний тиск на  депутатів і дії, прямо заборонені чинним законодавством.

 

     На мій  запит  ви  не  дали  конкретної  відповіді,  а  мали необережність безпідставно звинуватити мене в тому,  що  я  часто пропускав  засідання,  не  маючи  про  те  ніяких  документів  та доказів.  Та їх і бути не може. Саме з цього приводу ми я вами це розберемося. А дайте відповідь на цей запит: коли

 

     6

 

     ви і   я   зустрінемося   на   засіданні  Комісії  з  питань Регламенту,  депутатської  етики   та   забезпечення   діяльності депутатів,  щоб  комісія мала змогу прийняти рішення по суті моєї заяви  від  28  липня  нинішнього   року   про   порушення   вами депутатської етики?  Бо мені відомо,  що вас уже багато разів від комісії запрошували, але ви не хочете йти. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і судово-правової реформи /Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний пане Голово!   Шановні   народні  депутати?  Сьогодні  перед  початком засідання  Голова  Верховної  Ради  оголосив  деякі   депутатські запити. Я хочу сказати, що один із них пролунав, як мій іншім, що дано доручення відповідним структурам розібратися із  ситуацію  в Київській міській Раді.

 

     Я хочу  звернутися  до  депутатів Верховної Ради.  У нас мав місце грубий прецедент,  коли голом постійної  комісії  Верховної Ради  пан  Степенко та керівник підрозділу Секретаріату Верховної Ради пан Волонець своїм хистом на ім'я голови  Київської  міської Ради  скасували  статтю  3 Закону про формування місцевих органів влади і самоврядування.

 

     Випадок безпрецедентний,  і тому він заслуговує на  те,  щоб його окремо розглянули тут,  у сесійному залі,  оскільки ми маємо законодавство. І хоч воно недосконале, але ми його

 

     7

 

     маємо. Нехтувати  ним,  а  тим  паче  розвивати  авторитарні тенденції  там,  де це врегульовано законом,  нікому не може бути дозволено. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Третій мікрофон.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи /Іванівський виборчий округ,  Київська область/.  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановна  президія!  Шановні  колеги  депутати!  Я хотів би ще раз нагадати  про  те,  що  ми  припиняли  обговорення  і   припинили прийняття  рішення щодо питання про врегулювання заробітної плати працівникам освіти, охорони здоров'я, культури та науки.

 

     Мені здається,  що не тільки я,  а всі переконані в тому, що злидні як дамоклів меч нависли над працівниками цих категорій.  І тому я вважаю,  що нам обов'язково потрібно повернутися до  цього питання.  Ми обов'язкове повинні прийняти рішення. Бо що б там не було,  а саме від цих категорій працівників залежить,  яким  буде майбутнє  України.  Бо  виховання дітей,  їхнє здоров'я та рівень культури,  до якої ми будемо їх привчати,  залежить від того,  як працюватимуть учителі,  медики, працівники культури. Я сподіваюся на підтримку  депутатів,  кажучи,  що  заробітну  плату  потрібно підвищувати   не   тільки   вже   згаданим  категоріям  людей,  а техпрацівникам вищої,  середньої спеціальної і  середньої  школи, санітарам  і санітарка,  а також технічним працівникам дошкільних закладів.

 

     Дякую за увагу.

 

     8

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони   і   державної  безпеки  /Комунарський  виборчий  округ, Запорізька область/. Фракція "Комуністи України".

 

     Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Шановні колеги!  Я звертаюсь  у  першу  чергу  до  тих,  хто колинебудь  керував  хоч  яким-небудь  невеликим  колективом спів робітників.  Скажіть,  будь ласка,  чи вам коли-небудь  вдавалося досягати якихось результатів своїми управлінськими діями, коли ці результати були не персоніфіковані?  Ви самі розумієте,  що  доки немає  персональної  відповідальності  підлеглого за свої вчинки, доти ніяких конкретних результатів добитися не вдається.

 

     Тому я пропоную  всім  комісіям,  які  розробляють  будь-які проекти  рішень,  від загальних фраз переходити до персоніфікації відповідальності за ті чи інші упущення.  Конкретно.  Коли  ми  з вами будемо голосувати резолюцію щодо агропромислового комплексу, то зверніть увагу,  що перший пункт цієї резолюції є взірцем тієї загальної  фрази-штампу,  яка не дає змоги приймати відповідальні рішення і покладати відповідальність  на  конкретних  виконавців, які  з  якихось  причин не виконали доручення Верховної Ради,  не виконали закону.

 

     Я вважаю,  що без того доповнення  до  цієї  резолюції,  яке внесли  депутати  Малєвський,  Роєнко,  Черенков  та Довгань,  ця резолюція  не  допоможе  нам  зробити   тієї   справи,   яку   ми сподіваємось зробити.

 

     9

 

     Я наполягаю на тому,  щоб ця резолюція була проголосована ,8 поправкою.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД /Роменський виборчий округ, Сумська  область/.  Поскольку  для  "Разного"  времени  нет,   я, пользуясь  случаем,  все-таки  хочу  обратиться  к правительству, чтобы решить вопрос обеспечения населения фондовым углем,  изучая этот  вопрос  в  Роменском  районе,  в  Сумской области я выяснил следующее. По коммерческим ценам население не может купить уголь, а фондовых поставок нет.

 

     Хочу обратиться   к   вам,   Александр  Александрович,  и  к соответствующим комиссиям,  чтобы  были  приняты  меры  защиты  к кандидатам  в  депутаты,  которые избираются.  Так,  например,  в Сумской   области    в    квартиру    председателя    Политсовета Социалистической  партии Леонида мордовца ворвалось два человека, избили жену,  требовали снять кандидатуру. Леонид Мордовец дважды избирался,  он  пользуется  популярностью  у  населения.  Я прошу соответствующие службы принять меры с  тем,  чтобы  кандидатов  в депутаты и их семьи оградить от таких нападок.

 

     И последнее.  На этой неделе,  я считаю, лживо использовался факт моего отсутствия для того,  чтобы сказать, что я вроде бы за кого-то  там  голосовал  или  кто-то  за меня.  Я не буду трогать депутатов  Чорновила  или   Зайца,   потому   что   это   у   них специальность.

 

     А вот  от  председателя  комиссии  депутата  Шейки я требую, чтобы  он  принес  публичное  извинение,  поскольку,   зная   всю ситуацию,  он ее извратил, нарушив все регламентные и процедурные нормы,  вышел на трибуну и уже  профессионально  врал.  Я  прошу, чтобы сегодня он попросил извинения публично. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     10

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комісії Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  /Іванівський  виборчий  округ, Херсонська   область/.   Запитання   у   мене  коротке,  шановний Олександре  Олександровичу.   Я   знаю,   що   сьогодні   питання паливно-енергетичного комплексу будуть розглядатися. Та хотів би, незалежно від того,  чи будуть вони обговорюватись чи не  будуть, щоб  ми негайно розглянули питання погашення взаємозаборгованості бюджетних організацій за паливо.  Нині у нас не опалюються  вузи, технікуми,    профтехучилища,    тому    що    вони   заборгували "Теплокомуненерго".  У свою чергу "Теплокомуненерго"  заборгувало величезні  суми  державі.  Держава  не  може  дати  кошти учбовим закладам,  щоб  вони  розрахувалися   з   "Теплокомуненерго",   а "Теплокомуненерго"  не розрахувалося з державою.  Про це вже мова йде три місяці. Це перше.

 

     І друге,  про що я не  хотів  говорити,  але  мене  змусили. Сьогодні  депутат з навої депутації Кириченко вже вкотре /нагадаю відомим усім вислів Крилова "А моська  лает  на  слова"/  починав ображати  Голову  Верховної Ради.  Такі ж спробі він робив і щодо депутата Довганя,  неправильно  трактуючи  його  виступ  стосовно компартії, приписуючи йому слова, які той не говорив. Я від імені переважної більшості херсонської депутації хочу звернутися  і  до депутатів,  і до всіх виборців Херсонщини.  Нам соромно за нашого колегу депутата,  тому що він нас не  раз  і  в  газетах  обливав брудом.  І я хотів би і за Сергія,  і за всіх херсонців попросити вибачення у Голови за неправильний запит Сергія.

 

     11

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КРУЦИК Р.М.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю і корупцією /Рогатинський виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Конгрес українських націоналістів.

 

     Олександре Олександровичу!   Я   звертаюся   до   вас.   Від дисципліни,  від порядку в нашому залі залежить і  продуктивність нашої роботи.

 

     У залі  є дуже багато депутатів,  які постійно ігнорують /на жаль,  і ви собі це часом дозволяєте/ статтю 9 Закону про  статус народного  депутата  в  частині,  що  стосується нагрудного знака депутата.  Я  хочу,  щоб  ви  виконували  свій  обов'язок  Голови Верховної  Ради  і нагадували про це хоча б щодня перед пленарним засіданням. Це перше.

 

     Друге. У вівторок від івано-франківської депутації вам  була подана  записка  з  проханням  оголосити  про  те,  що у вівторок пройшла   дезінформація:    нібито    в    Івано-Франківську    в радіотрансляції  було  передано  - збір людей і поїздка до Києва. Перевірена стенограма радіопередач. Це неправда! Але ви чомусь не оголосили цієї записки, поданої від 12 депутатів.

 

     ГОЛОВА. Дякую. З трибуни.

 

     12

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  екологічної   політики   /Кіцманський   виборчий   округ, Чернівецька   область/.  Шановні  депутати!  Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановний  Леоніде  Даниловичу!  Власне,  я  хочу сказати сьогодні те, що є абсолютно не новим. Хочу наголосити, що вчорашні  рішення,  вчорашні  наші  розглядини  щодо   підвищення заробітної плати вчителям, науковцям, іншим працівникам бюджетної сфери практично не дають ніякого конкретного результату.

 

     Ситуація вкрай критична. Зараз під Верховною Радою стоять 50 чоловік,  які принесли петицію Президенту і Голові Верховної Ради для того,  щоб запитати одне:  чи це йде свідомий розвал освіти і науки і комусь це справді вигідно,  чи ми, власне, зробимо якийсь кардинальний крок?

 

     На Буковині нині не  вистачав  майже  тисячі  вчителів.  Уже немає   кому   вчити,   бо  заробітна  плата  вчителя  450  тисяч карбованців, обслуговуючого персоналу - 160 тисяч. Якщо ми будемо вести дискусію, то не ввійде освіта України в зиму.

 

     І коли ми розглядаємо тут інколи справді другорядні питання, то  повинні  Віталія  Масола  запитати  першочергово  /Олександре Олександровичу,  я говорив про це і на засіданні Президії/,  чому досі немає міністра освіти?  Адже це  найбільш  значуща  сьогодні сфера в Україні, Якщо немає міністра освіти, то, зрозуміло, немає кому брати відповідальність  за  той  ганебний  стан,  який  є  в системі освіти і науки.  Леоніде Даниловичу,  якщо ви слухаєте чи слухають ваші радники: треба

 

     13

 

     негайно вирішити це питання,  щоб був міністр освіти  і  щоб Верховна  Рада  прийняла  радикальні  заходи  і не були розвалені освіта і наука.  Я вчора говорив з академіком, яким від'їжджав на конференцію  в  Китай.  Перед  цим  він побував у Франції.  І він розповідав,  що  50  тисяч  наших  науковців  працюють  нині  там задарма. Відбувається втеча інтелекту з нашої держави. Ми повинні зреагувати на де так,  як належить людям,  які творять  закони  в державі. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Останнє коло. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ С.П.,     науковий     співробітник    Інституту українознавства імені Крип'якевича НАН України  /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. Група "Реформи".

 

     Шановний Голово! Шановні депутате! Я прошу звернута увагу на те,  що  інформація  про  стан  підготовки  паливно-енергетичного комплексу стоїть четвертий питанням. Перед тим стоять питання про вдосконалення  механізму  приватизації  і  про  склад  Комісії  з опрацювання  проекту нової Конституції.  Цілком зрозуміло,  що це питання скоріше всього ми сьогодні не розглянемо.

 

     У понеділок я  був  на  засіданні  Президії  і  просив  вас, Олександре  Олександровичу,  щоб  це  питання  поставили в четвер першим, оскільки його розгляд уже вчетверте переноситься.

 

     14

 

     У вівторок  я   стояв   біля   цього   мікрофона   і   хотів запропонувати,  щоб депутати внесли це в порядок денний.  Під тим приводом,  що я нібито влаштував бійку біля мікрофона, ви мені не надали   слова.  Тепер  я  звертаюся  до  всіх  депутатів,  Мене, підтримує член депутатської Фракції комуністів.

 

     Давайте поставало це питання першим.  Усі говорять, що немає вугілля на селі.  Треба сказати, нарешті, що робиться у вугільній промисловості.  І не можна це питання розглядати  ЗО  хвилин.  Ми тричі на тиждень розглядаємо питання про АПК.

 

     Поставте на  голосування  пропозицію  відвести на це питання півтори години і поставити його першим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й., начальник ливарного виробництва виробничою об'єднання   "Смілянський   машинобудівний   завод"  /Смілянський виборчий округ,  Черкаська  область/.  Шановний  Голово!  Шановні народні  депутати!  Два  дні громадяни України були свідками,  що парламент України може продуктивно  працювати.  Може  продуктивно працювати,   коли  відмовляється  від  власних  амбіцій.  Тому  я пропоную лідерам політичних фракцій  відмовитися  від  політичних амбіцій  і  хоч  би до Нового року не включати до порядку денного питання політичного характеру,  вирішувати тільки ті питання, які мають економічне чи народногосподарське значення.

 

     15

 

     Ще одна.  Прошу в листопаді одним із перша питань розглянути законопроект про місцем самоврядування. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  а  питань  культури  і  духовності  /Тлумацький виборчий округ,   Івано-Франківська    область/.    Шановний    Олександре Олександровичу!   Шановні   колеги  депутати!  Тут  розповсюджено звернення до депутатів від імені  Об'єднання  вільних  профспілок залізничників  України.  Звичайно,  ножа було б його підтримати в тій частині,  що треба нарешті розглянути  Закон  про  транспорт. Нібито ще 21 серпня він був поданий і так далі.

 

     Але все  звернення  складається  з певних погроз /і мимоволі згадуються слова,  які ми всі знаємо:  той будує, той руйнує, той неситим  оком  на  край світу заглядає/ аж до дезінформації,  яка спрямована на збурення обстановки. У цьому зверненні написано, що почалася  розправа  над  учасниками  акції в Конотопі,  Козятині, Котовську та Івано-Франківську.

 

     Так от,  я офіційно заявляв,  бо навів такі  довідки  і  мав розмову  з  головою Ради,  що ніяких розправ над залізничниками в ІваноФранківську  немає.  І  я  пропоную,   шановний   Олександре Олександровичу, розглянути це звернення - таку начебто непомітну, неважливу штуку на засіданні Президії  і  дати  доручення  Службі безпеки,   щоб   вона  розібралася,  якою  діяльністю  займається об'єднання вільних  профспілок  залізничників.  Чи  воно  справді захищає

 

     16

 

     залізничників, чи    збурює    обстановку,   спрямовану   на деструкцій і руйнування держали?

 

     І це одне дуже просте і скромне питання. Я попросив би своїх колег  депутатів,  коли  ми  робимо  розминки  чи з'ясовуємо свої політичні орієнтації,  якось чіткіше і тактовніше  будувати  свої речення,  висловлювати думки, тям паче таких майстрів стилістики, які можуть вжити вислів "на этой неделе лживо использовался  факт моего  отсутствия".  Це  стилістичний  шедевр.  І  тим  часом цей чоловік  говорить  прямо:  "плести  інтриги  стало  спеціальністю Зайця".  У  депутата  Зайця  спеціальність  - економістматематик. Подивіться,  будь ласка, довідних про депутатів і будьте обережні у висловах.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Останній виступ.

 

     ЛЕЙКО О.В.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  /Бобровицький  виборчий округ,  Чернігівська область/. Шановна президія!  Шановні колеги депутати! Ви знаєте, я не хотів виходити на це трибуну,  але Марченко вже протягом тижня просить, щоб я перед ним вибачився,  що й  спонукало  мене  вийти  сюди  і сказати таке.

 

     Наша, комісія зараз працює над тими грубими порушеннями, які відбулися в нашому залі,  і ми обов'язково доповімо на сесії  про це.  І обов'язково прозвучить прізвище Марченка як депутата, який грубо порушив Регламент і якого не було на

 

     17

 

     засіданні. /Шум у залі/. Він же сам перед мікрофоном говорив про   це  і  сьогодні  сказав,  що  "мое  отсутствие  было  лживо использовано".  То я хотів би  порадити  своєму  колезі  Марченку поїхати  в  Романський  виборчий  округ і вибачитися перед своїми виборцями за таку роботу в парламенті. Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Я відповім і зроблю те,  що й  передбачається  після розгляду такого питання.

 

     З приводу зауваження депутата Кириченка.

 

     Його претензії  до мене відомі.  Я думаю,  що пропозицію про включення на розгляд питання про валютне регулювання  давнимдавно реалізовано. Ми двічі голосували з цього приводу. Очевидно, він з різних причин не все відслідковує,  що відбувається на засіданні, та це кого справа.  /Шум у залі/.  Будь ласка,  заспокойтеся,  не нервуйте. Це не потрібно, ви ще молода людина.

 

     Щодо явки на засідання комісії. Я справді вчора одержав таке запрошення.  Якщо  воно  буде  обгрунтоване,  я піду на засідання будь-якої комісії.  А поки що там є доручення.  Нехай розберуться ті,  до кого вже комісія побігла попередньо,  щоб знайти кримінал на мене.  Та я  вам  хочу  сказати,  що  я  складний  об'єкт  для розслідування.  Я  не  беру хабарів,  от у чому причина.  Ніколи, розумієте?  Ні живими хортенятами,  ні "зеленими'',  нічим іншим. Тому ті,  хто хотів би на мене кримінал завести, незручний об'єкт обрали. А вас підставляють, щоб ви оголошували оці всі справи. Не потрібно цього робити. Будьте достойними.

 

     Депутат Лавринович звертав увагу на ситуацію в Київській

 

     18

 

     міській Раді.  Я прошу:  підготуйте проект дія розгляду, щоб ми могли його включити в порядок денний. І тоді приймемо рішення. /Шум  у  залі/.  Разом з комісією Степенка,  хоч там претензії до нього пред'являються, одначе питання мав пройти через цю комісію.

 

     Щодо оплати праці вчителів,  у цілому інтелігенції,  скажемо так.  Як  ви  пам'ятаєте,  це  питання  ми  розглядали і прийняли постанову,  якою передбачили відмовлення дії статті 52 Закону про освіту,  зняття  обмежень,  які  були  введені  декретом Кабінету Міністрів.

 

     Учора в доповіді  віце-прем'єр  казав  про  методику  оплати праці вчителів, підвищення їх заробітної плати, яка враховує малу вимогу.  І за жовтень зарплата вчителів буде більшою, ніж середня зарплата  працівників  промисловості.  Віце-прем'єр також сказав, що,  враховуючи наше доручення,  вони мають внести в листопаді на розгляд  Верховної  Ради  проект  Закону  про оплату праці,  який докорінно   змінюватиме   ситуацію.    Заробітна    плата    буде обраховуватися  незалежно  від  мінімального  розміру  заробітної плати,  а переважно на основі тарифних угод.  Уряд бере  на  себе відповідальність  за  регулювання заробітної плати до нового року за цією тимчасовою схемою.  А з нового року все буде регулюватися Законом про оплату праці.

 

     19

 

     Ми можемо  повернутися до цього питання,  але мені вдасться, що пояснення Кабінету Міністрів досить вичерпне.  Якщо ви згодні, давайте  дамо  йому можливість відрегулювати сьогодні це питання. Воно охоплює також оплату праці і працівників культури,  науки  й так далі.

 

     А щодо  врегулювання  заробітної  плат  техперсоналу,  серед іншого  медичного  персоналу  в  лікарнях,  то  ви  маєте  рація. Безперечно, і в законі, проект якого ми ще розглядатимемо, це має бути відбито.

 

     Депутат Кузьменко вів мову про  відповідальність  за  роботу посадових осіб,  і депутатів у тому числі,  очевидно,  і комісій, які пропонують на розгляд ті чи  інші  законопроекти.  Думав,  ви маєте рацію.  Але тут є деякі обставини, в питання, ті ми вносимо на пленарні засідання, щоб привернути увагу і примусити працювати в  цьому  напрямі.  І  Кабінет  Міністрів  /у  даному  випадку ви торкалися агропромислового комплексу/ робив те,  що міг вробити в ситуації, котра склалася в державі.

 

     Скажу більше.  Хоч сьогодні дехто висуває звинувачення,  що, бачите, через ту постанову з'явилося джерело інфляції і таж далі, та  якби  ми не прийняли її,  не було б зроблено те,  що потрібно було вробити на сьогоднішній день.  Сьогодні  держава  в  хлібом. Сьогодні  ми дали змогу більш-менш справитися із сільгоспроботами в літній період і таж Делі.

 

     Безперечно, це не функція Верховної Ради.  Це мав би  робити сам  Кабінет  Міністрів.  Але,  в другого боку,  виборці у вашому окрузі ставлять перед вами питання не для  передачі  їх  Кабінету Міністрів. І я розумію, чому депутати піднімають

 

     20

 

     ці питання. Скажімо, той же Петро Осадчук, хоч, здається, не спеціаліст у цій галузі,  постійно порушує їх,  бо його  хвилюють справи виборців. Току ми мусили доглянути це питання.

 

     Безперечно, дії  Кабінету  Міністрів,  відповідних посадових осіб не повною мірою відповідають потребам дня. Але скажіть мені, де  сьогодні  в нашому суспільстві дається вичерпна відповідь для виходу  а  тієї  ситуації,  що  склалася  об'єктивно,   а   часом суб'єктивної Тому треба і тут терпимість проявляти,  але при чому не давати спуску людям, які не виконують своїх обов'язків.

 

     Володимир Марченко  порушував   питання   про   забезпечення населення  вугіллям,  про  забезпечення  фондових  його поставок. Маються  на  увазі  поставки  за  державними   чи   хоча   б   за контрольованими  державою  цінами  або  на  якихось інших умовах, присутній віце-прем'єр-міністр. Він чув ваву репліку. Сьогодні ми будемо   слухати   інформація   про   стан  паливно-енергетичного комплексу і в постанові це якось відобразимо. Ви це подумайте, як це записати.

 

     Стосовно заходів  захисту кандидатів у депутаті.  Я знаю про цю ситуацію.  До речі,  Леонід Мордовець - от ви собі як  депутат прикиньте  -  на  минулих  виборах  одержав  підтримку  37  тисяч виборців.  Якби в нас був досконалий закон,  він сидів би в цьому валі. Безперечно, це, мабуть, комусь не подобається там, у Сумах. Гадаю,  люди почули цю вашу інформацію.  Я переконаний,  по  вони мають підійти справедливо й все-таки прийти на вибори.  Я не можу проводити агітацію за  нього,  хоч  особисто  я,  безперечно,  за нього.  Тому вважав,  яр треба дати доручення прокуратурі.  Нехай розберуться,  хто вчинив оце безчинство.  Треба наводити в  цьому порядок.

 

     21

 

     Депутат Ніколаєнко    порушив    питання,   яке   стосується паливноенергетичного комплексу: погашення взаємозаборгованості за паливо   в   бюджетній  сфері.  Цього  питання  також  торкнеться віцепрем'єр, коли буде виступати.

 

     Щодо позиції депутата Кириченка з Херсону,  Думаю це питання для  його  виборців і для нього.  Гадаю,  люди там розумні,  вони обрали того депутата,  якого вважали за потрібне. Це, скажімо, на мій  погляд,  він  щось не так робить,  але він думав,  що робить правильно.  Гадаю,  Бог йому допоможе в цьому відношенні.  Він на нього посилався перші рази,  поки, так би мовити, зрозумів, що не зовсім  добре  знає  Біблію.  Але  то  вже   деталі.   Хай   люди розбираються самі, я не буду з ним конфліктувати.

 

     Про дисципліну   в   залі  йшлося  від  третього  мікрофона. Нагрудний значок  депутати  повним  і  носити,  й  повторюю  вашу пропозицію,  але ви,  може,  не мені підказуйте,  а тому,  хто не носись його, і питання буде вичерпано.

 

     Стосовно того,  що в  Івано-Франківську  по  радіо  не  було інформації,  про  що  мені  повідомили в записці на депутатському бланку,  яку я не оголосив.  Вважаю,  що ви цю помилку  виправили своїм виступом. Я вам за це вдячний.

 

     Заява депутата   Філіпчука  щодо  оплати  праці  повторює  у депутата Кірімова. Я вже давав інформацію з цього питання.

 

     Чому немає міністра освіти?  Мене це теж турбує,  але це  не входить в компетенцію Верховної Ради і Голови Верховної Ради.  Це компетенція Кабінету Міністрів  і  Президента.  Після  повернення Леоніда Даниловича з відрядження я обов'язково

 

     22

 

     буду говорить  з  ним  про  призначення  міністра.  Так далі продовжуватися не може.

 

     Правильно, вважав,  ставить  питання  депутат   Жеребецький. Після  розгляду  першого  питання - боргу нашого вчорашнього,  ми одразу заслухаємо інформацію про паливно-енергетичний комплекс. Я маю право зробити це за вашою згодою.

 

     Депутат Пономаренко пропонує лідерам фракції відмовитися від амбіцій.  Я теж того хочу.  Так це передав  ваву  думку  а  цього приводу.  Безперечно,  вони  прислухаються,  і  все стане на своє місце.

 

     Законопроект про  місцеві  Ради  буде  розглянутий   ближчим часом.   На  наступному  тижні  ми  проведемо  нараду  керівників обласних і деяких районних Рад.  Розглянемо той варіант,  який ми будемо обговорювати ближчим часом на засіданнях Верховної Ради.

 

     Петро Ілліч  Осадчук виступав а приводу звернення об'єднання вільних профспілок залізничників.  Думав,  ми дамо доручення  СВУ або   скоріше   прокуратурі,   бо   вона   контролює   дотримання законодавства.  Нехай вони подивляться предмет діяльності,  форми впливу  на  суспільну  свідомість  і  їх  відповідність статутним вимогам цієї профспілки.  Питання  слушне.  Сьогодні  багато  так званих   громадських  організацій  займається  не  властивими  їм питаннями.

 

     23

 

     І треба бути тактовнішими,  я погоджуюсь із  цим.  Навіть  у цитуванні   деяких  виступів  треба  бути  тактовнішим.  Ви  самі розумієте,  не всі звикли весь час говорити від мікрофонів, а тим паче   під  стенограму.  І,  мабуть,  впливає  й  те,  що  людина хвилюється.  Усі розуміють зміст, але коли ми вдумаємось у те, що говоримо,   і   коли   почитаємо   неопрацьовану  стенограму,  то найавторитетніші, я так сказав би, метри слова можуть здивуватися тим,  наскільки  вони  негарно  ведуть  розмову.  Це здобувається досвідом.  Отже,  давайте вибачати один  одному.  Власне  кажучи, важливо, щоб депутат говорив діло, хоч форма тем має значення.

 

     Ви, депутате   Шейко,  мабуть,  своєрідно  вибачилися  перед депутатом Марченком.  Я так не вибачився б хоча б тому, що він... /Шум у залі/. Я не коментую, я чому так хочу сказати. Бо все-таки повинна бути справедливість у цьому відношенні.  Серед  депутатів минулого скликання я був одним Із тих депутатів, які майже ніколи не припускали засідань. І я знаю, що депутатів, які були майже на всіх засіданнях,  небагато,  у тему числі й депутат Марченко... І депутат Заєць,  безперечно,  крім тих засідань,  коли він  був  у відрядженнях.

 

     Тому я просив би: ви все-таки з'ясуйте стосунки між собою, а оцінку кожному депутатові,  як і  всій  Верховній  Раді,  виборці дадуть самі.

 

     Дякую за  те,  що  ви  були  стриманими  у  своїх  виступах. Усе-таки я просив би наступного разу скорочуватися у запитаннях.

 

     24

 

     Слухається питання про  прийняття  Постанови  про  подолання кризового стану в агропромисловому комплексі...

 

     Одну хвилиночку.  Давайте ми приймемо постанову,  а тоді вже надамо слово з мотивів голосування.  Ми не повинні  затверджувати порядок  денний.  Ми  його  затвердили у вівторок...  Яке питання випало?

 

     Третій мікрофон.

 

     ТЕРЕЩУК.В.В., секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  культури  і  духовності  Лі  арі  у польський приморський виборчий округ,  Донецька область/.  Учора  під  час  обговорення доповіді  віце-прем'єра  Мітюкова  ви  давали  доручення  роздати сьогодні депутатам розрахунки.  Цієї інформації немає.  Ми всліпу прийняли   рішення.   І  подивіться:  сьогодні  з  п'ятої  години телефонують пенсіонери з Маріуполя,  з Києва і кажуть:  що  ж  ви зробили?   Пам'ятаєте,  депутат  Михайленко  пропонував  спочатку підвищили пенсію в два рази, щоб...

 

     ГОЛОВА. Зрозумів.  Давайте домовимося, по-перше, що оскільки ми  сьогодні  нечітко знаємо всі цифри,  то треба обережніше ними оперувати:  у скільки разів піднято пенсію,  з якого числа і тому подібне, бо можемо збурити людей.

 

     По-друге, інформацію,  про  яку  вчора  йшлося,  не  треба ж включати до порядку денного. Кабінет Міністрів готує її, і ви всі сьогодні ознайомитесь із нею.

 

     У вас   є   проект  постанови.  Є  зауваження  до  нього?  Я запропонував би зробити так: давайте спочатку приймемо за основу,

 

     25

 

     а вже потім вноситимемо запропоновані  доповнення.  Що?  Уже прийнято за основу? Ідеться тільки про доповнення? Тим паче.

 

     Є зауваження до проекту постанови?

 

     Перший мікрофон.

 

     Вибачте, вимкніть перший мікрофон.  Я сказав:  зауваження до проекту постанови.  Ви не стійте біля мікрофона,  я бачив,  як це робилося.

 

     Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації /Фастівський виборчий округ, Київська область/. У мене таке зауваження.  Я не хочу когось курити,  бо не знаю,  чому так вийшло.  Але  свого  часу,  багато  днів  тему,  я розповсюджував доповнення до проекту цієї постанови.  Чомусь так виходить,  що с скільки не роздруковуються варіанти проекту постанови,  воно сюди не потрапило.  Поза  тим,  це  доповнення  принципове.  Воно  вже перестало  бути  моїм,  оскільки  щодо нього Президентом уже дані доручення Кабінету Міністрів, його вже підтримав письмово міністр Мінсільгосппроду.  Учора  він  підтвердив  свою  позицію  з цього приводу з цієї трибуни.

 

     Можливі посилання /шкода,  що немає доповідача/ на те, що це доповнення  передбачено  пунктом  3 проекту постанови,  але це не так.   Навпаки,   таке   формулювання   -   концепція    розвитку агрокомплексу  в  цілому  -  вибиває підгрунтя для втілення цього доповнення на місцях.

 

     26

 

     Я просив би,  коли буде  голосування  доповнень,  дати  мені можливість  висловити  аргументи,  чому треба проголосувати за це формулювання.

 

     ГОЛОВА. То ви відразу и скажіть,  як  його  записати,  ми  ж обговорюємо це питання.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Редакцію  доповнення роздано,  тому буквальне кілька слів.  Ідеться про те,  щоб  доручити  Кабінету  Міністрів України  до  30  грудня  1954  року розробити й подати на розгляд Верховної Ради державну програму розвитку фермерства в Україні як складної  частини  аграрної  реформи.  Депутат  Даниленко пояснив мені,  що свого часу це доповнення не включалося,  бо є пункт  3, який  передбачає  розробку  концепції  розвитку  агропромислового комплексу. Та це не так.

 

     По-перше, будь-які загальні рішення щодо концепції  розвитку агропромислового комплексу завжди обходили фермерство.

 

     27

 

     По-друге, тут  ідеться  про  концепцію,  а я пропоную внести конкретну програму. Це різні речі.

 

     По-третє, концепцію пропонується розробити до  1  листопада. Програму,  вибачте,  в такі строки напрацьовувати не можна,  тому пропонується термін - до 30 грудня.

 

     По-четверте, там    ідеться    про    доручення    державним організаціям   розробити   концепцію.   А  до  розробки  програми фермерства,  треба  залучити  і  громадські  організації  /ту   ж Асоціацію фермерів,  Фонд підтримки фермерських господарств і так далі/.

 

     По-п'яте, я вже говорив про те, що на всіх рівнях виконавчої влади ця пропозиція абсолютно всіма підтримана, самим Президентом дані доручення.  Ми схвалили доповідь Президента,  це  доповнення абсолютно в руслі доповіді, залишається лише проголосувати.

 

     І, нарешті,   шостий   момент,   найпринциповіщий.  Якщо  ми приймемо рішення про таку програму /а  це  те,  що  підтримувала. Верховна Рада попереднього скликання,  зокрема, Комісії депутатів Сухого,  Чепурного і ви, Олександре Олександровичу, теж підписали документ/, то тоді всі непорозуміння, бійки за землю, за майно на місцях будуть поставлені під контроль держави.  Що ще  може  бути краще?

 

     Я вас дуже прошу. Це зачіпає інтереси 31 тисячі виробників.

 

     Дякую.

 

     28

 

     ГОЛОВА. Віталію Федоровичу,  ви не будете заперечувати, якщо ми запитаємо так.  Постанова має загальний характер,  а те, що ви пропонуєте,  абсолютно  конкретна  справа.  І  хоча ми і доручимо Кабінету Міністрів,  але ви  разом  із  фермерськім  товариством, спілою готуватимете ці документи,  бо ні хочете відобразити з них те,  що хвилює фермерів, чи не так? Тому в цьому відношенні прошу вашого   дозволу   внести  таку  поправку:  "Розробити  концепцію розвитку агропромислового комплексу,  в тому числі фермерства..." і  так  далі.  А вже у зміст цього ви вкладете те,  це хочете.  І думай,  що так було б краще,  бо просто давати доручення відносно фермерства...  Концепція  передбачає  різні  напрями:  переробка, продовження реформування колективного господарства,  у тому числі й розвиток фермерства.  Цього було в досить. Добре? /Шум у залі/. Про це і ідеться, щоб із спілкою фермерів, із фондом, який очолює Бобих Іван Єгорович. Щоб вони займалися цим питанням. Домовилися? Так.

 

     Я звертаюся до всіх депутатів:  у пункті 3 проекту постанови після  слів "агропромислового комплексу" треба дописати:  "у тому числі фермерства".

 

     Третій мікрофон.

 

     ГЛУХ І.В.,       голова        правління        колективного сільськогосподарського  підприємства "Колос" Доманівського району /Доманівський виборчий округ,  Миколаївська  область/.  Не  треба окремо  зазначати  про  фермерство,  йдеться  про агропромисловий комплекс. Отже, мається на увазі, звичайно, і фермерство.

 

     29

 

     Я хочу сказати Олександре Олександровичу,  що  ми,  аграрії, затіяли  цю  війну  з  нашою постановою і самі цьому не раді.  Ми взяли функції і контролю,  і виконання,  і самі з  себе  питаємо. Сьогодні  члени  Кабінету  Міністрів  відповідають  за  виконання постанови кожний окремо по пунктах,  а не  Кабінет  Міністрів  за виконання  постанови в цілому.  Треба,  щоб хтось один розказав у комплексі,  чому постанова не виконується. Ми крайнього знайти не можемо.

 

     А тепер  щодо  проекту  постанови.  Якщо  ми  її  приймемо у запропонованому вигляді, то приїдемо в округи і нічого не зможемо пояснити  ні  собі,  ні  людям.  Перше,  що сьогодні треба було б зробити,  це для виробників,  які отримали аванси і кредити і  не можуть розрахуватися,  дати відстрочку,  мабуть, до нового врожаю 1996 року.  У проекті постанови  передбачено  тільки  на  місяць, точніше до кінця року. Це нікого не задовольняє.

 

     Звичайно, з  голосу  запропоноване  приймати дуже важко.  Це треба  розрахувати   Міністерству   сільського   господарства   і продовольства і внести через Кабінет Міністрів на наш розгляд.

 

     Друге. Кредит,   самі  по  собі.  Хтось  набрав  їж  багато, незрозуміло під що.  І дати відстрочку щодо всіх кредитів теж  не можна.  Тут  треба  розібратися:  під  що брав,  хто брав,  у яки обсягах, а потім вирішувати це питання.

 

     І нарешті останнє.  Щоб швидше прийняти цю постанову,  треба пропозиції,   що   вносилися   до   кожного  пункту,  ставити  на голосування і визначатися, брати до увага цінне і приймати.

 

     Дякую.

 

     30

 

     ГОЛОВА. Ви все правильно кажете.  Але справа в  тому,  і  ви самі  це  помічаєте,  -що  ми  займаємося питанням,  якам повинен займатися Кабінет Міністрів.  Нездатні ми,  не така наша функція, повірте.  Ця  проблема  пече  сьогодні  людям,  і через них ми її ставимо.  Але  уряд  повинен  відповідати  за  розв'язання   цієї проблеми.

 

     Олександре Михайловичу,   дайте   конкретну   відповідь,  бо депутат займався цим питанням упродовж останніх днів.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.,  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України /Шполянський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний депутате!  Думаю,  що в суть  питання,  яке  сьогодні  так  довго мусується  в цьому валі і яке ми розглядаємо щотижня,  повертаюсь до одних і тих же його аспектів,  вмикають на всі депутат,  а ті, хто  справді  займається  аграрними питаннями.  І не можна,  щось почутим або прочитаним, потім влаштовувати, вибачте, свій лікнеп.

 

     Ми вчора тричі засідали. Врахували зауваження Голови,

 

     31

 

     врахували зауваження,     висловлені     від     мікрофонів, переговорили  з  міністрами,  заступниками міністрів і сільського господарства,  і фінансів,  а керівництвом Національного банку. І ми  прийшли до цієї редакції,  яка повною мірою відображав і стан справ,  і перспективу:  до 1  листопада  спрямувати  ресурсі  для завершення       формування      фондів      продовольства      і сільськогосподарських робіт і  до  1998  року  продовжити  терпін повернення  кредитів,  про  які  ведеться  мова.  Тобто  до кінця п'ятирічки, якщо можна використати таку термінологію.

 

     Тому давайте ми приймемо ця постанову  і  будімо  працювати, зважити на те, що тут є доручення і для нас.

 

     Мабуть, для  аграріїв,  які  цим  питанням займаються,  воно зрозуміліше порівняно з тими,  хто ним не  займається,  а  просто хоче якось його торкнутися,  щоб і свою якусь причетність виявити до нього.

 

     Я вважаю,  що  жодній  галузі  народного   господарства   не приділено  стільки  уваги,  в  жодній  галузі стільки не зроблено Верховною Радою,  скільки вироблено в агропромисловому комплексі, починаючи в 17 червня і до сьогодні.

 

     32

 

     Я розумію й інше,  шановні колеги.  Безперечно, стопроцентно вирішити питання практично неможливо. Три позиції залишилося, над якими працює Міністерство сільського господарства і продовольства і  Кабінет  Міністрів:  завершити  збирання   цукрового   буряку, соняшнику  і  зорати на зяб.  На цьому сьогодні зосереджена увага Кабінету Міністрів і міністерства.

 

     Тому я прошу прийняти цю постанову, перейти до інших питань, і не робити те, що роблять від мікрофонів.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КУЗЬМЕНКО С.Л.   По-перше,   я  хочу  подякувати  Олександру Олександровичу за змістовний коментар мого виступу,  а  по-друге, хочу ще раз повернути вас перед голосуванням до того,  що доки не буде персональної відповідальності за ті рішення,  за ті дії, які були, доти наші рішення не будуть мати тієї сили і тієї дієвості, якої ми від них хочемо домогтися.

 

     Я наполягаю на тому, щоб пункт 1 проекту постанови, який нам роздано,  доповнити  другою  пропозицією  з  переліку пропозицій, надрукованих на третій сторінці.

 

     Ще раз     хочу     запевнити     вас     /усі     керівники сільськогосподарських   підприємств,   які   тут   є,   зі   мною погодяться/,  що без персональної відповідальності рішення ніколи не буде втілено в тих обсягах, в яких ми хотів б його втілити.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Тобто  йдеться  про  недовіру двом посадовим особам.  Я поставлю це на голосування.  Ще є  зауваження?  Перший мікрофон.

 

     33

 

     ЦУШКО В.П.,   директор  радгоспу-заводу  імені  Сергія  Лазо Тарутинського  району  /Тарутинський  виборчий   округ,   Одеська область/.  Группа  "Аграрники  Украины".  Уважаемые  коллеги!  Вы знаете,  что Юг и Полесье в этому году пострадали  от  засухи.  В абзаце  втором  пункта  2  нам  предлагают продлить срок возврата кредитов до І998 года тем,  кто их получил.  Я предлагаю  другое: товаропроизводителям,  которые получили аванс под госконтракт, но из-за засухи не смогли выполнить этот  контракт,  оформить  сумму долга  государству  как  кредит под 35 процентов,  за который они будут рассчитываться до уборки урожая 1995 года.

 

     Об оценке работы председателя правления Национального банка. Вчера была роздана информация. Национальный банк выполнил условия постановления на 99 процентов.  Поэтому  считаю,  что  всем  надо поддержать  предложение  депутата Черепа исключить это из проекта постановления.

 

     Надо поддержать    и    предложение    депутата    Корнелюка относительно    компенсации    расходов   сельхозпредприятий   на строительство школ и тек далее.

 

     Еще один вопрос. Я обращаюсь к министру сельского хозяйства. Уважаемый Юрий Михайлович,  вы не сможете выполнять никаких наших постановлений до тех  пор,  пока  в  зале  /я  все  понимаю  и  с уважением  отношусь к людям/ будут постоянно находиться три ваших заместителя.  Кто  занимается  вопросами  сельского  хозяйства  в министерстве?

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Є постанова Кабінету Міністрів,  в якій записано, що Міністерство сільського господарства і продовольства для

 

     34

 

     потерпілих від  засухи...  переносить  на  1995  рік  термін повернення  в  державні  ресурси  насіння,  відпущеного в позичку відповідно до розпоряджень  Кабінету  Міністрів  України  від  22 лютого  1994  року і 25 березня 1994 року для весняної сівби,  та виділеного їм насіння  озимих  культур  яровизованих  сортів  під урожай 1995 року.  Це,  власне кажучи,  те,  що ви пропонуєте про відстрочення повернення  кредитів  для  тих,  які  потерпіли  від засухи. Ця постанова прийнята 1 липня. /Шум у залі/.

 

     Дайте мені той текст, я його поставлю на голосування.

 

     Другий мікрофон.

 

     КОРНЕЛЮК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,    діяльності    Раді    самоврядування /Старовижівський  виборчий  округ,  Волинська область/.  Шановний Олександре Олександровичу і Хочу привернути вашу увагу  знову  до нашого  Регламенту  і  взагалі до процедурних питань.  Це питання розглядається не вперше.  Вчора вами було сказано: всі пропозиції подати в комісію, що і було зроблено. Навіщо ми знову відкриваємо безплідну дискусію?  Є конкретний проект постанови,  і в  внесені письмові  пропозиції.  Не можна так:  хтось спав,  спав,  а потім прокинувся і почав знову вводити Верховну Раду у блуд.

 

     Давайте голосувати пропозиції, скільки ми будемо тягнути? .

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Остання пропозиція.

 

     35

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією /Полтавський виборчий округ,  Полтавська  область/.  Я  виступаю  від  себе  і депутата Гетьмана. Олександре Олександровичу! Щодо другого абзацу пункту  2:  "продовжити  термін  повернення   кредитів,   наданих сільськогосподарським товаровиробникам,  до 1998 року". По-перше, комерційний банк з клієнтом  уклав  договір,  і  нереально  тепер зобов'язувати його.

 

     По-друге, дуже  важко  в  сільському господарстві,  у десять разів важче,  коли є оця страшна несправедливість.  Хто набрав ці кредити, під що? Ну не можна ж так писати взагалі.

 

     Я хочу,  щоб  мене  підтримали  мої  колеги,  давайте вчиниш справедливо.  Ось дивіться:  той,  хто міг взяти за горло,  -взяв кредитів, наприклад, 5 чи 10 мільярдів. Якщо ми продовжимо термін їх повернення до 1998 року, то тоді це буде 4 карбованці. То хіба ми можемо так робити?

 

     Шановні мої колеги!  Я аграрник, повірте, у мене дута болить не  найменше,  але  я  ще  раз  кажу  /і  депутат  Гетьман   мене підтримує/:  давайте  вилучимо цей абзац і не будемо втручатися в дії Кабінету Міністрів. Я дуже вас прошу, шановні товариші.

 

     І останнє.  Я роблю  .депутатський  запит  готові  правління Національного  банку  Кленку,  щоб  розповсюдити  серед депутатів довідку:  хто із аграрників - керівників і скільки взяв пільгових кредитів.

 

     Дякую за увагу.

 

     36

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Останній  виступ  -  і  я  буду  ставити  на голосування.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,    начальник     Головного     управління Міністерства   оборони   України  /Володимир-Волинський  виборчий округ, Волинська область/. Я приєднуюся до колеги Корнелюка і теж вважаю, що необхідно ці пропозиції узагальнити. Але, користуючись нагодою,  закликаю колег не підштовхувати Верховну Раду до  того, щоб  вона  стада  караючим  мечем революції,  щоб ми не підміняли функції Кабінету Міністрів.

 

     Тому пропоную питання про недовіру зняти,  нехай сам Кабінет Міністрів вирішує долю своїх міністрів.

 

     І ще одне доповнення пропоную.  У нас на Волині дуже окладне становище із  школами  і  лікарнями,  будівництво  яких  ведеться протягом   багатьох  років.  Тому  я  хотів  би,  щоб  у  восьмій пропозиції,  яка є в  тому  переліку,  передбачити  і  закінчення будівництва цих шкіл і лікарень.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Давайте   діяти  згідно  з  процедурою. Депутатами було подано вісім поправок, які вчора обговорювалися в комісії.  Перші  три  торкаються  одного  питання.  Одні депутати висловлюють недовіру  двом  посадовим  особам  -  члену  Кабінету Міністрів  і голові правління Національного банку.  Депутат Череп вважає, що не можна цього робити і треба вилучити ці слова...

 

     Перш пропозиція - депутата  Грабаря:  вважати  незадовільною роботу  Кабінету  Міністрів  і  Національного  банку.  Ставлю  на голосування...

 

     Третій мікрофон.

 

     ГРАБАР М.Ф.,  народний депутат України  /Хустський  виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати!  Після обговорення цього питання я уточною свою пропозицію  і прошу зняти слова "Національного банку".  Учора нам роздали документи,  і я переконався в тому, що вини Національного банку  з  невиконанні цієї постанови немає.  Тому прошу цей пункт читати так:  "Роботу Кабінету Міністрів України  по  виконанню... визнати незадовільною".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.     Питання    стоїть    так:    записати "недостатньою" чи "незадовільною"? Голосуємо поправку...

 

     Ну, можна хоч що-небудь проголосувати? Ми ж повинні рухатися вперед. Уже другу годину ведемо мову про те, що й учора.

 

     Будь ласка, з мотивів.

 

     38

 

     МОВЧАН П.М.,   член   Комісії   Верховної   Ради  України  у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  /Коломийський  виборчий округ,    Івано-Франківська    область/.    Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Я з цих проблем рідко виступаю, але мені здається, що формула, які запропоновані, мають оціночний характер і фактично не впливають суттєво на механізм  поліпшення, задіяння. Пропоную це зняти, як і депутат Цушко. "Незадовільною", "задовільною" - це нагадує  старі  часи.  За  цим  усім  криється зовсім інша політика.

 

     А якщо  ми  хочемо поліпшити становище,  то давайте врахуємо найважливіше:  "До 1 листопада..." Пункт 1 треба вилучити,  бо це дає  можливість,  як того домагаються деякі сили,  робити зміни в Національному банку, в Кабінеті Міністрів.

 

     І далі.  Давайте говорити прямим  текстом:  якщо  продовжити термін  повернення  кредитів,  то  це  означатиме  взагалі  їх не повертати.  Те,  що   сказав   депутат   Степенко,   -найслушніша пропозиція.  Отримати  ці  дані,  а потім уже говорити про термін продовження повернення кредитів.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Проект постанови прийнято за основу.  Зараз голосуємо тільки доповнення.  Депутат  Грабар вважає,  що з того тексту,  який він запропонував,  треба вилучити слова "Національного  банку".  Суть поправки така:  роботу Кабінету Міністрів визнати незадовільного. Прошу проголосувати цю поправку.

 

     "За" - 172. Не прийнято.

 

     39

 

     Депутати Малєвський,  Роєнко,  Черенков,  Довгань пропонують висловити  недовір'я  посадовим  особам.  Поправка  не  врахована комісією.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 118.

 

     Отже, цим ми підтримали  пропозицію  депутата  Черепа,  який вважав, що це треба вилучити.

 

     Наступна пропозиція    -   депутатів   Грабаря   і   Черепа: "Зобов'язати Кабінет Міністрів  України  спільно  з  Національним банком  України  та  відповідними  міністерствами  та відомствами вжити необхідних заходів  щодо  безумовного  виконання  Постанови Верховної   Ради   України   про   подолання  кризового  стану  в агропромисловому комплексі і 11 жовтня інформувати Верховну  Раду України".  Це подавалося раніше і враховано в іншій редакції.  Не наполягаєте на тому? Я не ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     Третій мікрофон.

 

     ГРАБАР М.Ф. Шановні депутати! Я не згоден з Павлом Мовчаном, що  ми  з  вами  не повинні були оцінювати роботу.  Ми ж включили питання,  яке називається "Про стан реалізації постанови".  І  що нам з вами треба було зробити?

 

     Перше. Оцінити  роботу  по  виконанню  постанови.  Як  ми її оцінюємо: достатньою чи недостатньою?

 

     ГОЛОВА. Оцінили недостатньою.

 

     ГРАБАР М.Ф. Я зараз з приводу цього хочу сказати.

 

     40

 

     Друге. Ми повинні  були  чітко,  якщо  визнаємо,  що  робота недостатня   або   незадовільна,   вказати   Кабінету  Міністрів, зобов'язати його виконати прийняту нами постанову.

 

     До речі,  якщо  ми  приймаємо  пункт:  "Зобов'язати  Кабінет Міністрів   України   спільно  з  Національним  банком...  до  15 листопада 1994  року  вжити  необхідних  заходів  по  безумовному виконанню   Постанови   Верховної   Ради  України  про  подолання кризового стану в агропромисловому комплексі,  про що інформувати Верховну  Раду  України не пізніше 1 грудня 1994 року",  - то він вмивав в себе і пункт 2,  який ми прийняли за основу. Там ідеться про  спрямування  коштів  на  завершення  формування продовольчих фондів і сільськогосподарських  робіт.  Це  є  в  тій  попередній постанові.  То  нащо  нам  ще  раз  це писати?  Ми ж зобов'язуємо виконати всі пункти.  Тому пропоную,  щоб це був не  пункт  4,  а пункт 2, а той пункт 2, який був прийнятий за основу, зяяти.

 

     Пункт 3  так  і залишити третім,  а четвертий записати такий пункт:  контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника  Ткаченка  і  Комісію  з  питань АПК.  І це знімає всі проблеми.

 

     Дякую.

 

     41

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу  проголосувати   пропозицію   депутата Грабаря.

 

     "За" - 68. Не прийнято.

 

     Я поясню вам,  чому це так. Ви подали слушну пропозицію, але ви це не там,  де треба, пропонуєте. Ви повинні буяй вчора піти в комісію  і  під  час  підготовки документа наполягти.  А ви після голосування почали мені пояснювати.

 

     Я не можу всі проекти постанов редагувати. /Шум у залі/.

 

     Так, дали мені,  і я передав  у  комісію.  Я  ще  раз  кажу: комісія  готує документ.  Я ж не можу відповідати за всіх.  Щойно вас підтримали 68 депутатів. Але якби ви подали свою пропозицію в комісію,  то в загальній редакції вона набрала б 218 голосів, все було б нормально.  Але це  нам  усім  наука;  хто  відстоює  свої позиції - готуйте документи як слід і раніше.

 

     42

 

     Депутат Глух запропонував вилучити із пункту 3 слова: "разом з комісіями Верховної Ради України з агропромислового  комплексу, земельних  ресурсів  і  соціального  розвитку  села,  фінансів  і банківської діяльності та з питань бюджету".

 

     Ставлю цю  пропозицію  на  голосування.  У  проекті   є   це конкретне  зобов'язання  для  наших комісій.  Прошу проголосувати пропозицію депутата Глуха.

 

     "За" - 80. Не прийнято.

 

     "Враховуючи вкрай  обмежені   асигнування   на   будівництво об'єктів  виробничого  призначення,  Національному банку України, комерційним банкам разом із Міністерством фінансів України надати підприємствам  АПК пільгові інвестиційні кредити".  Це пропозиція депутата Яковенка та групи депутатів.

 

     Другий мікрофон.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів  та соціального   розвитку   села   /Адрушівський   виборчий   округ, Житомирська  область/.  Шановні колеги!  Ми маємо пункт 3 проекту постанови,  в якому чітко сказано,  що всі законодавчі  документи будуть розроблятися.  Пропозиція депутата Яковенка буде врахована при розробці документів, які будуть пришиті нами. Отже, сьогодні, .думаю,   не  потрібно  приймати  постанову  на  постанову  -  то порушення нашого законодавчого процесу.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви пропонуєте цю пропозицію не підтримувати.

 

     43

 

     Треба це голосувати?

 

     Ставлю на голосування пропозицію  депутата  Яковенка.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 179. Не прийнято.

 

     Пояснення дав  заступник  міністра фінансів Гончарук Михайло Олексійович. Будь ласка.

 

     ГОНЧАРУК М.О.,  заступник міністра фінансів України. Шановні народні  депутати!  Я  хочу  внести  ясність.  Справа в тому,  що відповідно до указу Президента,  який був виданий  ще  в  червні, питання  про  надання  пільгових кредитів сільському господарству практично  вирішено.  Для  комерційних  банків,  які  направляють мобілізовані  кредитні  ресурси  на  кредитування  підприємств  і організацій агропромислового комплексу та на  купівлю  депозитних сертифікатів  Національного  банку,  зменшуються  до 11 відсотків ставки податку на доход.

 

     Надання кредитів     підприємствам      та      організаціям агропромислового  комплексу  на  фінансування  державних аграрних програм здійснюється за ставкою 30 відсотків  річних,  а  різниця між ставкою,  за якою залучаються кредитні ресурси, але не більша облікової  ставки  Національного  банку  та   пільгової   ставки, компенсується  за  рахунок державного бюджету.  У нинішньому році таких  кредитів  уже  оформлено  на  суму  майже   9   трильйонів карбованців.   Відшкодування   з   бюджету  становить  майже  1,6 трильйона карбованців.

 

     Я думаю,  що нам треба було б підійти  до  цього  зважено  і залишити так, як визначено в указі Президента.

 

     44

 

     Хочу сказати  щодо  сьомої  пропозиції  про  звільнення  від податку на добавлену  вартість.  Справа  в  тому,  що  постановою Кабінету    Міністрів,    прийнятою    в    липні,   підприємства агропромислового комплексу,  включаючи і переробну промисловість, звільнені   від   податку  на  добавлену  вартість.  Цей  податок спрямовується на доплати надбавок по  м'ясу  і  молоку.  Тому  це питання теж вирішене.

 

     Зверну ще  вашу  увагу  на  те,  що  відшкодувати суми цього податку з початку 1994 року немає можливості. Вони вже сплачені й профінансовані в бюджетній сфері:  у заробітній платі,  на той же держконтракт для села.  Це технічно неможливо. Ми знову надіваємо самі собі на шию зашморг: 1 грудня будемо доповідати, що цього не виконали,  оскільки це просто неможливо виконати. Я прошу, щоб ви взяли це до уваги.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую і вам.

 

     Пригадуєте, коли  готувався  проект  цієї постанови,  то всі депутати,  а  найперше  аграрники,  зустрічалися  з  Президентом, членами  Кабінету Міністрів,  деякі питання вирішувалися,  так би мовити,  на ходу,  не чекаючи розгляду цього питання у  Верховній Раді.  Одне  з  них  стосується  кредитування  або  інвестиційної політики на  селі.  Тому,  вважаю,  голосувати  сьогодні  те,  що фактично вирішується вже зараз, мабуть, немає потреби.

 

     Депутат Масенко    пропонує:    "Враховуючи   недосконалість механізму мобілізації сільськогосподарської продукції в  державні ресурси,    що    призвело    до    тяжкого   фінансового   стану сільськогосподарських товаровиробників, звільнити їх від

 

     45

 

     сплати податку  на  добавлену  вартість  та  продукцію,  яка реалізується по держзамовленню і держконтракту. Суми податку, які були сплачені в  1994  році,  відшкодувати  сільськогосподарським товаровиробникам за рахунок державного бюджету".  Щойно заступник міністра зробив з цього приводу інформацію.  Якщо депутат Масенко не буде наполягати... Третій мікрофон.

 

     МАСЕНКО О.М.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності  Рад   і самоврядування  /Оржицький  виборчий округ,  Полтавська область/. Шановні депутати!  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Ще  раз наголошую:  ми  весь час ведемо мову про те,  що ті кредити,  які видаються   державою   сільськогосподарським    товаровиробникам, передбачають   дуже  складний  механізм.  Пока  вони  дійдуть  до товаровиробника через заготівельні організації...  А якщо  ми  не будемо   знімати   додатку  на  добавлену  вартість  з  продукції сільського господарства,  то ці суми залишаються безпосередньо  у товаровиробника. Невже це не зрозуміло?

 

     46

 

     Заступник міністра твердить, що ці суми підуть на доплату на продукцію тваринництва.  А рослинництва? Щойно наводили приклади: господарства  сплачують  десятки  мільярдів карбованців податку т добавлену вартість і  взагалі  залишаються  без  грошей.  Не  так потрібно робити, невже це не зрозуміло?

 

     ГОЛОВА. Ви маєте на увазі обидва абзаци?  Чи,  може,  другий абзац усе-таки зняти?

 

     МАСЕНКО О.М.  Я вважаю,  що  треба  повернути  ці  кошти  на продукцію рослинництва.  Якщо це неможливо зробити щодо продукції тваринництва, то хоч відшкодувати суми цього податку, сплачені за 1994 рік,  щодо продукції рослинництва. Бо цей процес іще триває, буряки,  соняшник та зерно ще  продають.  Я  вважаю,  що  було  б доцільно   повернути   ті  суми  за  1994  рік.  Прошу  депутатів підтримати цю пропозицію.

 

     47

 

     ГОЛОВА. Я не хочу вдаватися в деталі.  Одначе  перший  абзац вашої   пропозиції   фактично   схоплює  те,  що  ви  кажете  про рослинництво, тому що там маються на увазі всі види продукції. Ви кажете,  що  продукція ще зараз продається.  А заступник міністра пояснює, що повернути суми, сплачені з початку року, немає змоги.

 

     Ви хочете,   щоб   пройшла...   Давайте   поабзацно   будемо голосувати.

 

     Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний  Голово!  Я  давно  прошу слова,  не виходило у мене  до  мікрофона  дістатися.  Після  того  як  було відхилено шосте доповнення, у мене є підстави сказати ще про одну препозицію, яку я вчора вносив, і вона...

 

     ГОЛОВА. Та ми зараз голосуємо пропозицію депутата Масенка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Ні, Олександре Олександровичу, це по суті. Це стосується пункту 2 проекту постанови,  який прийнято за основу і в якому йдеться пре продовження термінів погашення кредитів і так далі.  Я  особисто  критично ставлюся до будь-яких кредитів.  Але оскільки ми вже проводимо  лінію  на  надання  їх  і  продовження терміну  погашення,  то  я  вчора  від  першого  мікрофона вносив пропозицію  дописати:  "Розробити   механізм   надання   кредитів селянським  індивідуальним  господарствам",  бо пункт 5 постанови про Національний банк від 29 лютого абсолютно  блокує  це.  І  ми ставимо у нерівне становище різних виробників аграрного сектора.

 

     48

 

     Я цю пропозицію вносив, вона не зараз придумана. Отже, прошу її проголосувати також.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю її на голосування.

 

     Пропозиція депутата Масенка. Ставиться на голосування перший абзац:    "Враховуючи    недосконалість   механізму   мобілізації сільськогосподарської продукції в державні ресурси,  що  призвело до     тяжкого     фінансового     стану    сільськогосподарських товаровиробників...  звільнити їх від сплати податку на добавлену вартість  на  продукцію,  яка  реалізується  по  держзамовленню і держконтракту". Проїду проголосувати.

 

     "За" - 243. прийнято.

 

     Другий абзац:  "Суми податну, які були сплачені в 1994 році, відшкодувати  сільськогосподарським  товаровиробникам  за рахунок державного бюджету". Прошу проголосувати.

 

     "За" - 108. Не проходить.

 

     До цього  ж  пропозиція  депутата  Шевченка:  "Національному банку    розробити    механізм    надання   кредитів   селянським господарствам".

 

     Я пропоную підтримати. Цей механізм справді потрібен. Ставлю пропозицію на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 193.

 

     Хтось неуважне  голосував.  Це раз повторюю:  "Національному банку   розробити   механізм    надання    кредитів    селянським господарствам".  Абсолютно  чітка норма.  Вона потрібна.  Я прошу проголосувати її ще раз.

 

     Перший мікрофон.

 

     49

 

     МЕЛЬНИК В.С.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань законності    і   правопорядку   /Інгулецький   виборчий   округ, Дніпропетровська область/.  Александр Александрович! Как аграрник я  категорически  против внесения этой формулировки.  Почему?  Мы забыли о том,  что наши фермеры имеют льготы:  три  года  они  не платят налогов.  А коллективные товаропроизводители платят налог. Я считаю, что этот пункт вносить не следует.

 

     ГОЛОВА. Але якщо ми вже поставили на голосування, то давайте проголосуємо.   Мова   йде   про   механізм  кредитування.  Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 199. Прийнято.

 

     Тепер пропозиція  депутата  Корнелюка:  "Кабінету  Міністрів України   до   15  листопада  цього  року  вирішити  питання  про компенсацію   витрат   сільськогосподарських    підприємств    на будівництво шкіл,  лікарень, газифікацію в 1993-1994 роках". Мова йде про виконання Закону про пріоритетність соціального  розвитку села.  Давайте тільки запишемо - до 15 грудня.  /Шум у залі/.  Та інших об'єктів соціальної сфери? Якщо так, то інших об'єктів. Але треба тоді записувати - до 20 грудня.

 

     Депутате Карасик, будь ласка.

 

     Третій мікрофон.

 

     КАРАСИК В.М., генеральний директор асоціації "Харківцукор" /Богодухівський виборчий округ, Харківська область/. Шановні народні депутати!  Я .дуже прошу всіх підтримати цей пункт тільки з  одним   доповненням:   "сільскогосподарських   підприємств   і переробних підприємств,  які знаходяться у сільській місцевості". Тому що нині до школи, яка будується цукровим заводом, ідуть усі, хто живе в цій місцевості.  Течію так і з газифікацією.  Прошу це підтримати.

 

     50

 

     ГОЛОВА. Владлене  Михайловичу,  ми  не  випадково  нагадуємо Кабінету  Міністрів  про  те,  що  ця норма відповідав Закону про пріоритетність соціального розвитку села. Там відображено те, про що ви кажете.  /Шум у залі/.  Давайте дотанемо так: відповідно до Закону  про   пріоритетність   соціального   розвитку   села   та агропромислового комплексу в народному господарстві.

 

     Я зачитаю  це раз те,  що ставитиму на голосування,  якщо не буде інших доповнень:  "Кабінету Міністрів України до  20  грудня цього    року    вирішити    питання   про   компенсацію   витрат сільськогосподарських підприємств на будівництво шкіл,  лікарень, газифікацію та інших об'єктів соціальної сфери в 1993- 1994 роках відповідно до Закону про пріоритетність соціального розвитку села та  агропромислового комплексу в народному господарстві".  /Шум у залі/.

 

     У вас є доповнення? Немає. Можна ставити на голосування?

 

     Прошу проголосувати це пропозицію.

 

     "За" - 280. Прийнято.

 

     Якщо я не помилюся,  до пункту 3  було  доповнення  депутата Шевченка  - у тому числі фермерського господарства,  і думаю,  що можна це записати.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЧЕЙПЕШ С.І.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань оборони  і  державної  безпеки  /Виноградівський  виборчий округ. Закарпатська область/.  Християнсько-демократична партія України. Шановний Голово! Я неодноразово вносив від мікрофонів про

 

     51

 

     позицію про  те,  щоб  усе  ж  таки  роздержавити колгоспи і радгоспи,  ввести приватну власність на  землю,  щоб  можна  було вести ефективно господарство.  Тобто повернути землю тим,  хто на ній працює.  І чомусь моя пропозиція в  цьому  проекті  постанови знову не відображена.

 

     ГОЛОВА. Справа  в  тому,  що ми керуємося Конституцією,  а в Конституції записано,  що  на  земле  в  державна,  колективна  і приватна   власність.   Ще  раз  записувати  немає  потреби.  Дія недержавних відносин власності  нині  відведено  близько  третини всіх  земель  в  Україні.  Реалізуйте це право ефективно,  у тому числі допомагаючи місцевим виконавчим органам. Зверніть увагу, ми весь  час вступаємо з вами в дискусію з цього приводу,  Очевидно, ви не дочитали ті норми Конституції:  та законів,  які стосуються земельної реформи.

 

     Другий мікрофон.

 

     ГРАБАР М.Ф.   Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Перед голосуванням у цілому за  цей  проект  я хотів  би  отримати  відповідь  на два запитання.  Чи залишився в пункті 2 другий абзац:  "продовжити термін  повернення  кредитів, наданих  сільськогосподарським  товаровиробникам,  до 1998 року"? Хочу нагадати, що з першому варіанті, прийнятому за основу, цього абзацу  не  було.  Він  заявився в результаті роботи комісії.  Де треба з'ясувати. Це перше.

 

     І друге.  Мене цікавить,  як звучить пункт 4.  Чи залишилася редакція  Кабінету  Міністрів України разом з обласними Радами" і так далі /якої, до речі, теж не було в проекті, прийнятому

 

     52

 

     за основу/,  чи  та,  що  на  цьому  папірці,  де  в   слова "доповнення"? Як слід читати пункт 4?

 

     ГОЛОВА. Насамперед  ви уважно слухайте.  Залишилася редакція комісії. Я ставив на голосування, і ви проголосували.

 

     Щодо пункту 3. Я зараз ставитиму на голосування, тому просив би вашої уваги, ми його прийняли за основу.

 

     До пункту 1 зауважень немає,  ми проголосували поправку, яка його уточнювала.

 

     Пункт 2.  "До 1 листопада 1994 року  Кабінету  Міністрів  та Національному      банку     України     спрямувати     необхідні матеріальнотехнічні  і  фінансово-кредитні  ресурси,  передбачені постановою,  для  завершення  формування  продовольчих  фондів  і сільськогосподарських  робіт   цього   року".   Це   питання   не дискутувалося,  воно  так  і перейшло з попередньої постанови.  А далі була дискусія,  яку започаткували депутати Степенко, Гетьман та   інші,  щодо,  продовження  строку  поверненням  кредитів,  і обговорювалася  така  редакція:  "Продовжити  термін   повернення кредитів,   наданих  сільськогосподарським  товаровиробникам  для виконання державного контракту, до І998 року". /Шум у залі/.

 

     Доповнено: "Для виконання  державного  контракту".  Якщо  це пов'язано з державним контрактом...

 

     Одну хвилину.  Власне кажучи, є пропозиція депутата Степенка та інших зняти цей пункт. Прошу проголосувати цю пропозицію. /Шум у залі/. Одну хвилину, прошу уваги.

 

     ГОНЧАРУК М.О.  Шановні народні депутати!  Хочу наголосити на тому, що сьогодні під держконтракт виплачемо кредити на суму

 

     53

 

     62 трильйони,  до  кінця  року  ця   сума   становитиме   80 трильйонів,  і  ми  розробили  графік  повернення  тих  кредитів. Справді,  в деякі господарства,  які  через  засуху,  через  інші причини не зможуть розрахуватися.  Ми дали доручення Міністерству сільського господарства узагальнити ці дані.  Але є господарства, які  вже  повертають  ці  кошти.  Хочу сказати,  що коштами,  які повертаються,  ми  знову  фінансуємо  сільські  господарства  дія виконання держконтракту.

 

     Якщо ми  зараз  приймаємо  таке рішення,  тобто без розгляду причин  і  термінів  неповернення,  тоді  ми  збільшуємо  дефіцит бюджету  на  80  трильйонів  і  знову  ж таки не даємо можливість працювати грошам через їх повернення.

 

     Думаю, що треба було б сформулювати так:  "Доручити Кабінету Міністрів  разом  з  Національним  банком розглянути питання щодо пролонгації кредитів,  які виникають через не залежні від  роботи причини".

 

     Зрозумійте, тільки так треба зробити,  інакше ми повернемося до того, що гроші знову не будуть працювати.

 

     ГОЛОВА. Чіткіше сформулюйте, будь ласка, і ще раз повторіть.

 

     ГОНЧАРУК М.О.  Я пропоную записати так:  розглянути  питання про    продовження    термінів   повернення   кредитів,   наданих сільськогосподарським товаровиробникам,  які виникають  незалежно від результатів їх роботи.

 

     ГОЛОВА. Зміст зрозуміли?

 

     54

 

     Мова йде  про  те,  що  не  повертаються  кредити /на розсуд Кабінету Міністрів і Національного банку/ тих суб'єктів, які ними скористалися і повернення кредитів якими неможливе через причини, від них не залежні,  тобто через об'єктивні причини.  Ось про  що йшлося. Навіть депутат Степенко підтримує цю пропозицію.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу проголосувати.

 

     А потім я надам вам слово з мотивів голосування.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     ГОНЧАРУК М.О. Дякую.

 

     ГОЛОВА. З мотивів голосування. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний  директор  наукововиробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий  округ,  Сумська  область/. Дякую.  Хоча й після голосування, але я хотів би. до цього пункту внести уточнення.  Багато  господарств  мають  заборгованість  по кредитах  саме  з  вини держави через несвоєчасні розрахунки.  То повернення цих боргів треба пролонгувати.

 

     ГОЛОВА. Про це і йдеться.

 

     До цього ж пункту? Третій мікрофон.

 

     МАСЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу!   Враховуючи,   що пропозиція  депутата Шевченка голосувалася двічі,  я наполягаю на тому,  щоб другий абзац моєї поправки проголосувати  ще  раз,  бо депутати, напевно, не зрозуміли.

 

     55

 

     Люди добрі! 3 урожаю цього року забрано продукцію і стягнуто податок на  добавлену  вартість.  Треба  повернути  хоча  б  суми податку на продукцію рослинництва.  Хай заступник міністра,  який тут присутній,  підтвердить, що це можливо. Ці суми стягнуто лише два тижні тому.  Мова не йде про початок року, зрозумійте це. З 1 вересня чи з 1 липня.  Давайте  повернемося  й  проголосуємо  цей пункт, бо не можна ж так!

 

     ГОЛОВА. Я прошу всіх депутатів,  хто виступав від мікрофона, незважаючи на те,  як  вашу  думу  пече  та  чи  інша  обставина, говорити  тихіше.  У  нас дуже потужна техніка,  яка дозволяв все чути і радіослухачам, і всім у цьому залі.

 

     Будь ласка.

 

     ГОНЧАРУК М.О.  Шановні  народні  депутати!  Я  просто   хочу наголосити     на     тому,    що    рішення    про    звільнення сільськогосподарської продукції від податку на добавлену вартість уже прийнято.  /Шум у залі/. Я вам зараз зачитаю пункт постанови: "Встановити,  що  починаючи  з  1  липня  1994  року  податок  на добавлену       вартість       від      реалізації      продукції сільськогосподарськими підприємствами та підприємствами м'ясної і молочної  промисловості  усіх  форм  власності  зараховується  на бюджетний рахунок і використовується на виплату доплат на молоко, худобу й птицю, що закуповується в державні ресурси".

 

     Податок на   добавлену   вартість   від   реалізації   усієї сільськогосподарської продукції  стягується  і  зараховується  на спеціальний бюджетний рахунок і йде на відшкодування

 

     56

 

     затрат, про яке я сказав...  Це ж рішення прийнято Верховною Радою. /Шум у залі/.

 

     Давайте розділимо це питання.  Податок на добавлену вартість від реалізації всієї сільськогосподарської продукції, включаючи і м'ясну,  і  молочну,  зараховується  на   спеціальний   бюджетний рахунок.  Тобто  господарства сплачують цей податок.  Але кошти з цього бюджетного рахунку йдуть не в доход  бюджету,  а  згідно  з постановою Верховної Ради, -на доплати на м'ясо й молоко.

 

     Не можна  ж з одного джерела зробити два.  Якщо ми приймаємо рішення,  що ці кошти йдуть на доплату на рослинницьку продукцію, то це означає,  що ми не будемо фінансувати тваринництво. Джерело одне.

 

     Зрозумійте, цей   податок   на   добавлену    вартість    не спрямовується в доход бюджету;

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилиночку.   Я   пропоную  вам  компромісний варіант. Заспокойтеся... Прошу уваги. Ну, не сперечайтеся.

 

     Є інформація Кабінету Міністрів.  Давайте запишемо цей пункт таким  чином:  узяти  до  відома,  що  Кабінет Міністрів розгляне питання щодо відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам сум   податків,  які  були  сплачені  в  1994  році,  за  рахунок державного бюджету...

 

     Давайте жінці надамо слово, а потім вам.

 

     Другий мікрофон.

 

     57

 

     ВАЩУК К.Т., голова правління агрофірми "Колос" Горохівського району /Горохівський виборчий округ.  Волинська область /. Я хочу уточнити пояснення заступника міністра  фінансів.  Справа  ось  у чому. Частина сум цього податку на добавлену вартість справді йде на компенсацію затрат на продукцію тваринництва.  Але у зв'язку з тим,   що   сьогодні   обсяги  виробництва  цієї  продукції  дуже зменшилися,  сума  цієї  компенсації  становить  не   більше   30 відсотків   від  загальної  суми  податку,  і  тому  селяни  дуже програють.

 

     Отут нас  звинувачують  промисловці,  що  ви  й  те,  й   те відвойовуєте. Але сьогодні, щоб купити одне колесо до автомобіля, треба продати б тонн молока. Скажіть, яке ще треба співвідношення більш  несправедливе?  Півтори тисячі карбованців коштує кілограм молока.  Ну,  ще дадуть тисячу  буде  дві  з  половиною.  Воно  ж збиткове!

 

     Сьогодні відбувається,   справжнє   знищення   тваринництва. Виріжуть курей,  виріжуть худобу,  а далі ми все одно повернемося до  цього  рішення,  але з чим будемо господарювати?  Буде залізо кругом,  метал...  Нині  трактор   уже   коштує   150   мільйонів карбованців.  Тому треба залишити так, як ми прийняли: податок на добавлену   вартість   з   сільськогосподарської   продукції   не стягується.  Якщо не можна повернути того, що вже стягнуто, нехай уже так і буде.  Але надалі не  стягувати,  бо  там  ціна  й  так низька.

 

     58

 

     ГОЛОВА. Ми   вже   прийняли  рішення  про  це.  Йдеться  про повернення того,  що було  сплачено  в  нинішньому  році.  Другий мікрофон іще раз.

 

     ЄЛЬШКЕВИЧ О.С.,    голова   правління   акціонерного   банку "Херсонінвестбанк"  /Дніпровський  виборчий   округ,   Херсонська область/.    По    вопросу    процедуры.    Уважаемый   Александр Александрович!  Уважаемые депутаты!  В который раз  обращаю  ваше внимание,  что в соответствии с Регламентом все вопросы,  которые касаются  изменения  доходной  и   рас-ходней   частей   бюджета, рассматриваются    только    после   заключения   соответствующих профильных комиссий.  Нельзя так вольно,  с  голоса,  пусть  даже после самых эмоциональных выступлений, принимать решение, которое потом скажется на всем государстве.

 

     Александр Александрович!  Я  прекрасно  понимаю,   в   каком тяжелейшем   положении   находится  сельское  хозяйство.  И  надо поддерживать  решение   о   снижении   налогообложении   и   даже освобождении от налогов. Но это необходимо считать с карандашом в руках. Без такого анализа нельзя ставить вопрос на голосование.

 

     Я прошу всех депутатов думать, что мы делаем.

 

     ГОЛОВА. Дякую за правильне зауваження,  але саме не  питання протягом  останніх  двох  тижнів  обговорювалося з представниками Кабінету Міністрів,  які відповідають за цю справу. Тут присутній і  відповідає  на запитання заступник міністра фінансів.  Якщо ви помітили,  кілька пропозицій проголосовані, власне кажучи, в його редакції. Тому говорити, що це не враховано, я не став би.

 

     А про  те,  у що це виллється для бюджету,  я хотів запитати якраз депутата Масенка. Ось теза: суми податку, які були

 

     59

 

     сплачені в  1994  році,  відшкодувати  сільськогосподарським товаровиробникам за рахунок державного бюджету.  Яка цифра стоїть за нею?

 

     Будь ласка, третій мікрофон.

 

     МАСЕНКО О.М.  Я не можу,  Олександре Олександровичу, назвати саме  цю  цифру.  Ще  раз наголошую:  ми весь час ведемо мову про недосконалість механізму дотації товаровиробника,  про те, що він дуже  складний.  Якщо  ми  не  будемо  знімати  суми  податку  на добавлену  вартість,  то  ці  кошти  безпосередньо  залишаться  у товаровиробника. Це ж найпростіший механізм!

 

     Я хотів   доповнити  також  заступника  міністра.  Якщо  йти запропонованим  нам  шляхом,  то   виграють   господарства,   які займаються тваринництвом.  А ті господарства, які спеціалізуються на виробництві рослинницької  продукції,  явно  програють.  Це  ж нерівний підхід до товаровиробника!  Хіба це не зрозуміло, що він так настійливо опирається?

 

     Шановні депутати. Вдумаймося в це, адже йдеться про нерівний підхід  до  товаровиробників.  І  давайте  все-таки  проголосуємо запропоновану поправку.

 

     ГОЛОВА. Ще одна інформація. Будь ласка.

 

     ГОНЧАРУК М.О.  Шановні народні депутати!  Я  хочу  доповісти щодо  обрахунків.  Якщо  буде  прийняте рішення про відшкодування сплати податку на добавлену  вартість,  як  це  пропонується,  то втрати бюджету тільки за два місяці /бо ми маємо відшкодовувати в реальних термінах  до  кінця  року/  становитимуть  23  трильйони карбованців.  Повірте: навіть якщо ви приймете рішення, уряд його не виконає. Це перше.

 

     60

 

     Друге. Я хочу  відповісти  на  запитання  щодо  пріоритетів. Зрозумійте,   ми   виконавча  влада.  Постановою  Верховної  Ради прийнято рішення про введення доплат /і дано  доручення  Кабінету Міністрів/ на ту продукцію,  про яку ви кажете.  Ми,  по-суті,  і досі його виконуємо.

 

     Зрозумійте ситуацію.  На  сьогоднішній  день  заборгованість бюджету  по  доплатах  тільки на тваринницьку продукцію становить 1,2 трильйона карбованців.  Тобто до кінця року ми маємо вишукати і  погасити  1  трильйон карбованців заборгованості і приблизно Є трильйонів профінансувати за рішенням Верховної Ради.

 

     А зараз нам пропонується я одного й того  ж  джерела,  якого вже  не вистачає,  ще дотувати й рослинницьку продукцію.  Я скажу тільки одне: дам єдиним джерелом є податок на добавлену вартість, і ми прийняли рішення.

 

     А тепер я хочу сказати таке.

 

     Відповідно до   постанови   Верховної  Ради  було  доручення Кабінету Міністрів звільнити від податку  на  добавлену  вартість тільки  тваринницьку  продукцію  і  ввести  доплати  на неї,  щоб виробники здавали її державі.  Коди,  ми  зробили  обрахунки,  то побачили,  що податку на добавлену вартість під реалізації тільки тваринницької продукції недостатньо.  Тому я  наголошую:  Кабінет Міністрів уже своїм рішенням розширив що пільгу,  вона стосується всієї сільськогосподарської продукції, включаючи і тваринництво.

 

     Потрібно, щоб ми розуміли один одного. Від того, що ми зараз запишемо,  джерела не з'являться.  Нам треба виконувати постанову Верховної Ради в повному обсязі. Це теж велика напруга. Ми просто знову не виконаємо рішення.

 

     61

 

     А щодо  цифр  -  то  за  два  з  половиною  місяці нам треба вишукати додатково 22 трильйони карбованців.

 

     ГОЛОВА. Те,  що сказав заступник міністра, простіше пояснити можна  приблизно так:  з продукції,  проданої раніше,  податок на добавлену вартість компенсуватися не буде, а з продукції, що буде продаватися тепер, цей податок не буде стягуватися. Так? І ми вже проголосували це /маю на увазі перший абзац пропозиції/,  а  тому немає потреби повертатися.

 

     Дякую.

 

     Є пропозиція  з  урахуванням  усіх  зауважень,  які  ми  вже сьогодні проголосували, прийняти проект цієї постанови в цілому.

 

     Який пункт 4?

 

     Другий мікрофон.

 

     ГРАБАР М.Ф.  Шановний  Олександре  Олександровичу!   Ви   не відповіли на другу частину мого запитання:  як викладено пункт 4? Комісія, яка вчора доопрацьовувала питання, роздала нам папірець, у якому зазначено,  що пункт 4 слід читати:  "Зобов'язати Кабінет Міністрів" - а далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Я зачитую пропозицію: "Зобов'язати Кабінет Міністрів України  спільно  з  Національним  банком України та відповідними міністерствами та відомствами до 15  листопада  1994  року  вжити необхідних  заходів для безумовного виконання Постанови Верховної Ради України про подолання  кризового  стану  в  агропромисловому комплексі , про що інформувати Верховну Раду України не пізніше 1 грудня 1994 року." Прошу  проголосувати  цю  пропозицію.  /Шум  у залі/.

 

     Я прошу вибачення.  Зніміть,  будь ласка,  з голосування.  Я звертаюся до депутата Грабаря. Я зачитав пропозицію і поставив на голосування.  За Регламентом,  коли йде голосування,  всі повинні мовчати - і я,  і ви... Це пропозиція, до речі, комісії. Я ще раз повторюю: вона зобов'язує Кабінет Міністрів до 15 листопада вжити заходів !  поінформувати Верховну Раду не  пізніше  1  грудня.  І проїду   вас  усіх  -  тільки  інформація,  ми  не  можемо  знову повертатися до розгляду цього питання.

 

     62

 

     Ставлю на голосування 4  пункт  проекту  постанови  в  такій редакції.

 

     "За" -  262.  Прийнято.  Тим  самим  пункт  4  у  попередній редакції знімається.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти  в  цілому  проект постанови  з  усіма  поправками,  які  були  внесені  як документ Верховної Ради. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 271. Прийнято.

 

     Дякую вам.

 

     Інформація про   стан    підготовки    паливно-енергетичного комплексу  до роботи є в осінньо-зимовий період.  Слово надається віце-прем'єр-міністру Добі Анатолію Федоровичу.

 

     Скільки вам часу треба? 15 хвилин. Якраз до перерви.

 

     Я прошу всіх депутатів, які стоять біля мікрофонів, сісти на свої місця. Ви встигнете задати запитання.

 

     Будь ласка.

 

     ДЮБА А.Ф.,  віце-прем'єр-міністр  України.  Шановні  народні депутати!  Шановний  Голово!  Ситуація,  що   склалася   нині   з підготовкою  народного  господарства  до роботи в зимовий період, дуже складна.  Природно,  що  вона  викликає  певне  занепокоєння Верховної Ради, потребує рішучих і конкретних дій уряду.

 

     Головне в  цій  проблемі  - стале забезпечення підприємств і населення паливом, електричною та тепловою енергією. Минулої зими нам  вдалося  вирішити  ці  питання.  Не було несподіванок і за 8 місяців цього року. Енергозабезпечення народного

 

     63

 

     господарства здійснювалося  стабільно.   Підприємства   мали можливість  більшість  робочого  часу  працювати  без  обмежень в енергоспоживанні.

 

     Були забезпечені  енергоносіями  в   обсягах,   затверджених планом  економічного  і  соціального  розвитку  на 1994 рік,  усі електростанції України.  За  цей  час  вироблено  147,7  мільярда кіловат-годин  електроенергії,  що  в цілому задовольнило потреби промисловості та сільського господарства.

 

     Виробництво електроенергії   на   атомних    електростанціях зменшилося на У мільярдів кіловат-годин, що стало однією з причин загострення  обстановки  з  накопиченням   палива   на   теплових електростанціях,   які   змушені  були  компенсувати  цю  нестачу енергії,  і призвело до  додаткових  витрат  палива.  З  багатьох причин   -  не  покриття  витрат  на  виробництво  електроенергії внаслідок   помилок   у   тарифній   політиці   держави,   втрати кваліфікованого     персоналу,    зміщення    термінів    ремонту енергетичного обладнання,  необхідність  виконання  обгрунтованих додаткових заходів щодо безпеки ядерних і енергетичних установок, брак коштів,  невчасне придбання та постачання  свіжого  ядерного палива  з  одночасними  витратами  його  запасів,  а також значні простої  енергоблоків   у   аварійних   ремонтах   -   зменшилося виробництво  електроенергії  тільки  в  третьому  кварталі на 2,2 мільярда кіловат-годин.  Перевищення строків ремонту тільки трьох енергоблоків  -  на  Запорізькій /N 1 і 3/ та Південноукраїнській АЕС /N1/ - обійшлося в 2,5 мільярда кіловатгодин  електроенергії, що еквівалентно додатковим витратам 1,2 мільйона тонн вугілля.

 

     Незадовільна робота атомних електростанцій, зменшення

 

     64

 

     поставок вугілля  на  теплові  станції - це головні причини, які призвели до ускладнення обстановки з енергозабезпеченням. Але треба сказати, що ці причини виникли не сьогодні.

 

     Вугілля -  це  хліб  промисловості.  Україна  має можливості забезпечити свої потреби у вугіллі  та  навіть  збільшити  обсяги експортних  поставок.  Промислові  запаси  на  1  січня 1994 року становили 7,7 мільярда тонн.  Є основні фонди,  є спеціалісти,  в кваліфіковані кадри, треба тільки мати чим працювати - необхідний ліс для кріплення,  обладнання, вибухав і та мастильні матеріали. Але,  прямо  кажучи,  неувага  до  розвитку  цієї галузі протягом останніх 5-6 років,  скорочення обсягів капітального будівництва, реконструкції   та  технічного  переоснащення  шахт  призвели  до значного скорочення обсягів видобутку,  поставивши галузь у тяжке фінансове становище,  загострили і без того напружений соціальний стан у суспільстві.  Навіть з виділених у плані  економічного  та соціального  розвитку  на  1994  рік  централізованих капітальних вкладень в обсязі 2,87 трильйона  карбованців  профінансовано  на сьогоднішній    день    тільки   2,2   трильйона.   Сьогодні   не профінансовано   1,2   трильйона    карбованців    заборгованості шахтобудівельникам за вже виконані обсяги робіт. З урахуванням же уточнених Мінекономіки протягом року обсягів капітальних вкладень повинно бути виділено 6,6 трильйона карбованців.

 

     Нині практично  припинено фінансування шахтного будівництва, не  виконуються  обсяги  робіт  по  Програмі  розвитку  вугільної промисловості  та соціальної сфери шахтарських регіонів на період до 2005 року, які затверджені постановок Кабінету Міністрів N 141 від 2 березня 1994 року.  У бюджеті коштів недостатньо, і шахтарі це  розуміють.  Але  галузь  не  може  працювати  без  фінансової підтримки хоч би за рахунок цільових кредитів, але не під 150-170 відсотків.

 

     65

 

     Які вживаються заходи?  У листопаді цього року  навантаження на  АЕС  планується підвищити на 9 мільйонів кіловат,  у грудні у них буде повне навантаження, тобто 11-12 мільйонів кіловат.

 

     Урядом у липні цього року був розглянутий  комплекс  питань, пов'язаних  із  забезпеченням  народного господарства і населення електричною  і  тепловою  енергію  в  наступний  зимовий  період. Міненерго,   Держкоматому  і  Держжитлокомунгоспу  була  частково надана фінансова допомога для закупівлі палива /вугілля,  мазуту, ядерного/  з  наданням пільгового кредиту в розмірі 4,2 трильйона карбованців, а Держжитлокомунгоспу -2,3 трильйона карбованців для підготовки опалювальної котелень і теплових мереж.  Зокрема,  для Держкоматому останнім часом почали виділяти хоч і  невеликі,  але валютні кошти за тендером.

 

     Держвуглепрому і  Держкомнафтогазу  встановлені  завдання на поставку для електростанції 33 мільйонів тонн вугілля за рік, 3,3 мільйона  тонн  топкового  мазуту  -  у  другому  півріччі.  Газу намічено постачати на рівні такого ж періоду минулого року.

 

     Усі ці завдання повинні бути виконані.  Але інфляція знизила ефективність використання коштів, що надходять, а раніш наміченої суми  кредитів  вимушено  треба  збільшити  на  8-10   трильйонів карбованців.   Можливості   ж   Мінфіну   на  сьогодні  практично використані повністю.  Уряд продовжує  вишукувати  необхідні  для закупівлі  палива  кошти,  але  без  надання  пільгових  кредитів Національним банком на розвиток ПЕК ситуація не поліпшиться.

 

     Вживаються заходи   щодо   забезпечення   топковим   мазутом теплових електростанцій /а це головний ланцюг у підготовці

 

     66

 

     до зміни/  і  зараз  на  станціях  його накопичено 666 тисяч тонн,  це більше  на  124  тисячі,  між  було  два  місяці  тому. Позитивно  вирішуються і питання щодо поставок газу,  але за умов обов'язкових своєчасних проплат за використані кого обсяги. Кошти ж  у  бюджет  надходять незадовільно через неплатоспроможність як підприємств, так і бюджетної сфери.

 

     Надскладним, є  питання  накопичення  вугілля.  Його  запаси зараз  становлять  4 мільйони 100 Тисяч тонн,  що на 2,3 мільйона менше,  ніж на цей  час  минулого  року,  хоч  Держвуглепромом  і виконується  завдання  по поставках А 5,3 мільйона тонн/.  Місяць тому запаси вугілля становили 5,6  мільйона  тонн,  але  зниження його постачання і зниження навантаження, атомних станцій призвело до їх значного зменшення.  Сьогодні два блоки із шести,  котрі не працювали,   введено  в  дію,  готується  до  вводу  п'ятий  блок Запорізької  атомної  електростанції,  що  зніме   певною   мірою гостроту питання енергопостачання.

 

     Щоб скоротити  темпи  зменшення  запасів  вугілля,  треба на станції щодобово відвантажувати не менше  90  тисяч  тонн.  Таких ресурсів  у вугільників сьогодні немає.  З урахуванням постачання його населенню і металургам,  про що  казали  депутати,  вугільні підприємства можуть сьогодні відвантажувати енергетикам приблизно 65 тисяч тонн,  але  за  умови  виконання  прийнятих  рішень  про стабілізацію роботи вугільної промисловості.

 

     Ми змушені  констатувати,  що  сьогодні  шахтарі  не  можуть суттєво збільшити видобуток  вугілля  через  об'єктивні  причини. Згідно  з  постановою  Кабінету  Міністрів N 463 реально надійшло шахтарям 1,6 трильйона карбованців /а було передбачено 3,3

 

     67

 

     трильйона карбованців/,  у жовтні виділено це один трильйон. Цих коштів вистачить на обладнання до кінця року 60 підготовлених лав та не десяти - у січні-лютому наступного. А це, в свою чергу, дозволить  дещо  збільшити  добовий  видобуток  та  відвантаження вугілля на електростанції.

 

     Для термінового виправлення ситуації потрібно виділити кошти для  обладнання  вже  підготовлених  лав  і  не  знімати  питання закупівлі вугілля у наша  сусідів.  Тобто  ми  вимушені  сьогодні вкладати  кошти  в розвиток вугільної промисловості інших держав, створюючи їм  додаткові  робочі  місця  і  не  вирішуючи  питання розвитку власної вугільної промисловості. Неувага, до цієї галузі призводить до негативних наслідків.

 

     За дорученням   уряду   керівництвом   Міненерго   проведені переговори а вугільними підприємствами Росії, Казахстану, Польці, які можуть  поставити  у  виновий  період  до  4  мільйонів  тонн вугілля.  Постачальним готові розглянути умови поставки палива за рахунок зустрічних поставок обладнання  і  продукції  українських підприємств.

 

     Над цими  питаннями  уряд працює,  але все ж така ситуація з вугіллям буде напружено,  що вимагає від  керівників  підприємств усіх  галузей  народного господарства раціонального та ощадливого енерго- та теплоспоживання. Ідеться й

 

     68

 

     про те,   що    треба    бути    готовим    до    скорочення електроспоживання  на  2  мільйони кіловат по потужності,  а це 7 відсотків обсягу. Може виникнути ситуація, коли ми будемо вкушені /і  ми  заявляємо  про  це  а трибуни/ значно обмежити споживання електроенергії окремим підприємствам.  Але це дуже  болючий  крок для колективів.

 

     Інші шлях  -  жорсткий  режим  економії,  своєчасні та повні розрахунки  за  використану  енергію.  За  даними  енергонагляду, щорічно   нераціонально   використовується  більше  0,5  мільярда кіловат-годин електроенергії та 1,2 мільйона гігакалорія теплової енергії.  Треба  вирішити питання утворення спеціального органу а витань енергозбереження, про що йде мова останні два роки, інакше зайво   вести  мову  про  реальну  програму  енергозбереження  на виконання  вимог  прийнятого   закону.   Хочу   підкреслити,   що енергетика  завжди була рентабельною галузей,  прибуток її в 1992 році становив 77 мільярдів карбованців. Паливо купувалося за свої кошти,  що  закладалися в тариф.  Нинішнього року цей принциповий відхід було порушимо.  У тариф закладалися ціни значно нижчі, ніж встановлювалися  на  ринку  палива.  До тога ж недооплати,  котрі сьогодні становлять 7 трильйонів карбованців,  не дають нам змоги накопичувати   необхідні   кошти.  Рівниця  між  кредиторською  і дебіторською заборгованістю в 1994 році становить  3,9  трильйона карбованців.

 

     69

 

     Сьогодні уряд змінює підхід до цієї проблеми, переглядаються ціни на енергоносії та відповідно тарифи на електричну і  теплову енергію.  Але  друге  складним є питання про тариф для населення, який /90 карбованців за одну кіловат-годину/  у  7  разів  менший собівартості.   Сьогодні   75   відсотків  населення  платить  за електроенергію за пільговими тарифами.  Ми  проти  безпідставного підвищення тарифу. Але час вимагає конкретно визначитися щодо цих пільг,  захистивши найменш забезпечені верстви  населення.  Зараз опрацьовано  нові тарифі,  які розглядаються Кабінетом Міністрів. Не можна сьогодні вартість однієї  кіловат-години  електроенергії прирівняти до ціни семи сірників.

 

     Щодо підготовка  до  зими житла і комунального господарства. Виділені  урядом  кошти  в  розмірі  2,3  трильйона   карбованців допомогли   збільшити   темпи  підготовки  комунальних  об'єктів, опалювальних котелень, теплових мереж до роботе в зимовий період. Вважаємо,  що  ми  зможемо  організовано  розпочати  опалювальний сезон.  Паспорти готовності  виє  видано  85  відсоткам  житлових будинків.  Системи  гарячого  водопостачання  підготовлено  на 94 відсотки, капітально відремонтовано 75-80 відсотків водопровідних мереж, водозаборів.

 

     Цю ділянку  в  цілому  підготовлено  задовільно.  Завершення робіт під контролем.

 

     Підсумовуючи став справ у  паливно-енергетичному  комплексі, слід визначити такі причини кризи в ньому.

 

     Порою. Недостатньо   обгрунтовано   визначення   пріоритетів розвитку  народного  господарства  на  1994  рік  без  урахування поточного стану конкретних галузей економіки в цілому. У

 

     70

 

     результаті цього  галузі паливно-енергетичного комплексу,  у тому  числі  вугільна  промисловість,  що  на   поточний   момент визначають  існування  хай  слабкої,  але національної економіки, опинилися на грані краху.

 

     Друге. Невиконання в повному обсязі рішень щодо фінансування паливно-енергетичного   комплексу,  зниження  внаслідок  інфляції ефективності використання коштів, що надходять.

 

     Третє. Украй  низька   платіжна   дисципліна.   Кредиторська заборгованість  галузей  тільки  паливно-енергетичного  комплексу перевищує дебіторську /вслухайтеся в ці цифри!/ на 28,9 трильйона карбованців.  Заборгованості по бюджету становлять 15,5 трильйона карбованців. Крім того, боржниками є велика кількість підприємств різних форм власності.  І це при тому, що на їх рахунках є кошти. У той же час за попередніми даними Мінфіну обсяг обігових коштів, загнаних   підприємствами  у  продукцію,  що  лежить  на  складах /своєрідний   "мертвий",   капітал/,   удвічі   перевищує   обсяг внутрішнього валового продукту.

 

     Четверте. Неправильна    державна   тарифна   політика,   її недосконалість поряд з іншими  причинами  призвела  до  того,  що вартість  продукції галузей паливно-енергетичного комплексу нижче реальних витрат.  Про які ринкові  відносини  може  йти  сьогодні мова?

 

     Ці причини  призвели  до  того,  що  галузі  ПЕК не те що не можуть розвиватися,  а  ледь-ледь  животіють.  Якщо  ситуація  не зміниться,  це призведе до того,  що вони перестануть існувати як частка  народногосподарського   комплексу   незалежної   України. Косметичними діями та дрібними вливаннями справу не виправити.

 

     71

 

     Враховуючи все  сказане,  на  виконання Указу Президента про невідкладні заходи щодо  забезпечення  народного  господарства  і населення    України   електричною   і   теплового   енергією   в осінньозимовий період 1994-1995 року від  12  жовтня  цього  року уряд пропонує ряд заходів щодо забезпечення сталої роботи галузей паливно-енергетичного комплексу. Деякі з них уже реалізуються.

 

     Створено оперативну    міжвідомчу    комісію    з     питань енергетичного   комплексу   на   чолі  з  віце-прем'єр-міністром. Визначаються  можливі  граничні  рівні   споживання   електричної енергії.  Вживаються  заходи  щодо своєчасного закінчення ремонту обладнання  електростанцій  та  електричних   мереж;   завершення ремонту обладнання ТЕЦ та теплових мереж; забезпечення справності і чіткої  роботи  пристроїв  протиаварійної  автоматики  та  схем відключення.

 

     До боржників  за  несплату  споживаної електроенергії будуть застосовані всі заходи адміністративного та економічного  впливу, включаючи і зупинку підприємств. Телеграми з попередженням про це 17 жовтня вже надіслані міністерствам та  відомствам,  керівникам облвиконкомів.

 

     Пропонується залучення  підприємств різних форм власності до закупівлі палива з правом реалізації електроенергії та постачання енергії   приватним  і  комерційним  структурам  за  комерційними цінами.

 

     У зв'язку з передачею державного майна в управління місцевим органам  влади  Кабінет  Міністрів вваляє за доцільне передати на місця функції формування тарифів на електричну і теплову  енергію вже в 1994 році.

 

     72

 

     Хочу ще   паз  підкреслити,  що  тільки  за  умови  жорсткої економії енергоресурсів,  орієнтації на реальну  їх  наявність  у країні, допомоги підприємствам вугільної промисловості ми зможемо організувати  нормальну   роботу   основних   галузей   народного господарства, забезпечити електроенергією і теплом населення.

     Дякую за  увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Анатолію Федоровичу. Оголошується перерва на півгодини.

 

     73