Стенограма пленарного засідання

11 жовтня 1994
 

ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Рада України. 11 жовтня 1994 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Шановні    депутати,    прошу    зайняти   місця   і підготуватися  до  реєстрації.  Увімкніть,  будь  ласка,  систему "Рада".

 

     У залі   зареєструвалися   334  народних  депутата.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     У засіданні беруть участь Президент України Леонід Данилович Кучма  та  голови обласних Рад.  /Оплески/.  Присутні також члени Кабінету Міністрів  на  чолі  з  Віталієм  Андрійовичем  Масолом, представники  дипломатичного  корпусу  та  багато  інших  хороших людей,  так скажемо.  На прохання депутатів у  нас  зали,  шилося голосування  питання,  розгляд  якого  було  закінчено  у  першій половині дня. Це займе 30 секунд, йдеться про те, що Національний банк мав надавати комерційним банкам ліцензію на право інкасації, а також про те, щоб надати інкасаторам

 

     3

 

     змогу користуватися зброєю у  відповідних  випадках.  Проект постанови  у  вас  в.  Отже,  на  прохання  депутатів  ставлю  на голосування питання про зміни до Закону про  банки  і  банківську діяльність  у  запропонованій  редакції.  Прошу увімкнути систему "Рада".

 

     "За" - 222. Прийнято.

 

     Слово надається Президенту України Леоніду Даниловичу Кучмі.

 

     КУЧМА.Л.Д. Президент  України.  Шановні  народні   депутати! Шановні  запрошені!  Минуло майже три місяці після обрання нового Президента України.  Цей час  був  максимально  використаний  для реального  усвідомлення  тенденцій  і  процесів,  які  визначають розвиток нашого  суспільства.  Вживалися  конкретні  заходи  щодо нормалізації   економічної  та  політичної  ситуації  в  Україні, здійснювалася система принципових,  вагомих заходів,  спрямованих на  зміцнення кадрового потенціалу,  державного впливу на основні сфери  економічного  та  суспільнополітичного  життя,   розбудову управлінської вертикалі,  Збройних Сил та правоохоронних органів, подолання   загальної   розхлябаності   та   безвідповідальності, утвердження правопорядку.

 

     Є й  інші позитивні надбання спільної діяльності Президента, парламенту та уряду.  Але зупинити чи  навіть  послабити  кризові процеси, які нищівно руйнують Україну, ми поки що не змогли.

 

     Відверто кажучи, зазначені заходи неспроможні змінити напрям розвитку  суспільства.  Вони  здатні   лише   до   певного   часу підтримувати безаварійність функціонування зношених механізмів

 

     4

 

     життєзабезпечення України.  Аналіз  стану нашого суспільства переконливо  засвідчив,  що  рятувати   його   старими   методами безнадійно,  що нам необхідна якісно нова соціально-економічна та політична стратегія.

 

     У зв'язку з цим перші  місяці  діяльності  Президента  стали періодом  накопичення  сил,  грунтовного  опрацювання радикальних економічних   та   соціально-політичних   перетворень,   внесення суттєвих  корективів  у внутрішню та зовнішню політику.  Сьогодні підготовчий період завершується.  Президент переходить до рішучих наступальних дій.

 

     Фактично ми  маємо  вступити  у новий етап розвитку України, який або дасть нам шанс вижити і забезпечити гідне життя  нам  та прийдешнім  поколінням,  або  остаточно відкине нас далеко назад, позбавить  останніх  шансів   крокувати   в   ногу   з   сучасною цивілізацією.

 

     Цим і продиктовано рішення звернутися до Верховної Ради,  до всього    суспільства    за     підтримкою     основних     засад соціальноекономічної та політичної стратегії Президента.

 

     Перше, що повинні зробити і Президент,  і Верховна Рада,  це об'єктивно усвідомити,  яка економічна та політична спадщина  нам дісталась,  які  наші  стартові  можливості  і  з якого рубежу ми беремо відповідальність за сьогодення та майбутнє нашого народу.

 

     Депутати отримали  письмову  доповідь  про  стан   економіки України  та нову економічну політику Президента,  тому я зупинюся лише на найбільш принципових її моментах.

 

     5

 

     Як це не прикро,  але ми не можемо не визнати,  що  реальної незалежності  Україна  ще  не здобула.  У 1991 році вона одержала лише атрибути суверенної держави,  але за три роки не спромоглася наповнити   її   реальним   змістом.   Особливо   небезпечним   в незавершеність розбудови національної економіки.

 

     Перехід від    адміністративно-директивної    до    ринкової економіки, від загальносоюзного економічного комплексу до власної економічної системи не міг бути  безболісним.  Це  підтверджує  і досвід інших країн.  Але те,  що сталося з економікою України, не мав історичних аналогів.

 

     У 1991-1993 роках вироблений національний  доход  скоротився на 39 відсотків.  А за роки великої депресії.  спад виробництва у Сполучених Штатах Америки не перевищував 25  відсотків.  У  Союзі під   час   другої   світової   війни  найнижчий  рівень  падіння промислового виробництва становив 30 відсотків.

 

     Ми так  і  не  змогли  утвердити   функціонально   дієздатну фінансову систему, з якої починається будь-яка держава, /країна в лідером серед інших країн світу за обсягами  дефіциту  державного бюджету.  У  1992  році  бюджетні витрати становили 61,7 відсотка наді опаленого доходу,  в минулому році - 73,2,  у цьому році, за підрахунками Мінфіну,  вони перевищать 85 відсотків.  До речі, це пряме  свідчення   посилення   одержавлення   економіки   та   її бюрократизації,  проти  чого  ми  так  активно  виступаємо з часу проголошення незалежності.

 

     Нині фінансування   бюджетного   дефіциту   поглинає   85-95 відсотків  кредитної емісії й досягає майже 20 відсотків валового національного продукту.  За такої ситуації  ми  не  маємо  жодних перспектив нагромадження та розширеного відтворення. У той же час держава збирає 50,  а то й менше відсотків податків,  що є  також переконливим свідченням її економічної недієздатності.

 

     6

 

     Україна першою  серед  країн колишнього Союзу ще влітку 1991 року проголосила свої цілком об?рунтовані  наміри  запровадити  в обіг  власну  національну  грошову  одиницю - гривню.  Однак і це принципове завдання розбудови національної економіки так  і  було до  кінця  реалізовано.  Ми зупинилися на півдорозі,  залишивши в обігу тимчасову грошову одиницю,  про авторитет якої, на жаль, не варто і згадувати.

 

     За даними Світового банку,  рівень інфляції в Україні в 1993 році був найвищим  у  світі.  Відомо,  що  значною  мірою  на  це "досягнення"   вплинули  зовнішні  фактори.  Втім  це  не  знімав проблеми.

 

     У 1994 році  інфляція  значно  знизилася.  Проте  ця  штучна стабілізація   відбулася   через  масове  зупинення  підприємств, відстрочення    бюджетних    виплат    і    небувале    зростання заборгованості.  Тільки соціально-культурній сфері ми заборгувала від 30 до 70 відсотків бюджетних платежів.

 

     Результатом непослідовної  політики  стала  найгостріша   за останні   роки   крива   неплатежів.   На  1  серпня  цього  року кредиторська заборгованість підприємств та організацій  становила 312 трильйонів карбованців, дебіторська - 247 трильйонів. Це в 10 разів гірші показники,  ніж у Росії,  де ще у  березні  поточного року президентом Єльциним проголошено платіжну кризу як явище, що "загрожує національній безпеці країни".

 

     Нам не вдалося опанувати ще одну сферу, від якої також прямо залежить     став     національної     економіка,     -     сферу зовнішньоекономічної діяльності.  Одна в причин цього -  шмагання утвердити  державність  та  економічну  незалежність  України  за допомогою кардинальної переорієнтації політики зі Сходу на Захід. Це був

 

     7

 

     стратегічній прорахунок.  Адже Україна внаслідок сформованої впродовж багатьох  десятиріч  на  основі  союзного  поділу  праці спеціалізації  виробляла  тільки  близько  20 відсотків кінцевого продукту.  Тому вона не повинна була ставати  на  шлях  негайного механічного виходу з налагодженої системи господарських зв'язків. Ситуація  ускладнювалась  і  тим,   що   внаслідок   неготовності випускати  конкурентноспроможну за світовим стандартами продукцію Україна не могла швидко інтегруватися в систему західних ринків.

 

     У кінцевому підсумку непродумана  політика  щодо  збереження національних  інтересів  /або  навіть  неправильне  розуміння цих інтересів/ у період  розпаду  Радянського  Союзу  та  становлення вашої  молодої  держави  призвела до втраті багатьох ринків збуту української продукції.  Є розрахунки,  за якими спад  виробництва впродовж  1991-1993  років  більш як на 35 відсотків визначається факторами,  що  пов'язані  з  помилками  у   зовнішньоекономічній політиці вашої державі.

 

     Катастрофічне збільшується     зовнішньоекономічний     борг України,  зростаючи  щоквартально  на  600   мільйонів   доларів. Сьогодні  він  фактично становіть близько 7 мільярдів доларів.  У той  же  час  не  мільйона,  а  мільярда  доларів  від  вивезеної продукції безконтрольно осідають у закордонних банках.

 

     Грубі прорахунки   в   економічній   політиці   призвели  до загрозливого  зростання  тіньової  економіки  На  її   основі   у суспільстві утворилася напівкримінальна п'ята влада, яка серйозно конкурує з державою.  Достатньо сказати,  що нині  майже  третина грошей знаходиться поза банківським обігом.

 

     8

 

     Катастрофічне падав життєвий рівень народу. У порівнянні з 1991 роком купівельна спроможність населення зменшилася майже у 5 разів. Няні вона у 2,5 рази менша, ніж у Росії.

 

     У державному  секторі  економіки  відбулося повиє знецінення мотиваційних стимулів до продуктивної праці.  Майже кожен  третій із  працюючих  цього  сектора відноситься до категорії прихованих безробітних.

 

     Небезпечних масштабів   набуває   некероване    розшарування населення,  накопичення  багатства  на одному полюсі і все більше зубожіння на іншому.

 

     Відбувається інтенсивне згортання відтворювального  процесу. Щоденно  проїдається  національне багатство,  накопичене багатьма поколіннями.  Розпочався загрозливий процес  де  індустріалізації України.  Наша  держава  мала у п'яти-шести галузях промисловості науково-технічний потенціал,  який забезпечував  світовій  рівень технологій. Сьогодні і вони деградують.

 

     Ще швидше  порівняно  з  фізичним  розпадом продуктивних сил руйнується   науково-технічний   та   інтелектуальний   потенціал суспільства.    Відбуваються    масова    декваліфікація   кадрів виробництва, відплив здібної молоді з галузі наука та техніки. За останні  три роки в Україні вдвічі скороталася мережа проектних і науково-дослідних організацій,  на  30  відсотків  -  чисельність науковців,  значна  частина  їх  виїхала  за кордон.  Питома вага бюджетних асигнувань на ці цілі  зменшилась  із  трьох  відсотків валового національного доходу до 0,7 відсотка в 1994 році.

 

     9

 

     Внаслідок старіння   та  зношення  техніки,  а  також  спаду виробництва ми стоїмо на межі масових економічних та  екологічних катастроф,  виходу  з  ладу  життєзабезпечуючих систем виробничої інфраструктури.  Ми можемо стати  першою  у  світі  країною,  яка виявиться   неспроможною   упоратися  з  власним  промисловим  та військово-технічним потенціалом,  створить  екологічну  небезпеку сусіднім країнам. Це буде моральне позорище нації.

 

     Таким чином,  виникав  реальна загроза витіснення України на периферію світового господарства,  встановлення технологічної  та фінансової   залежності   від   інших   держав,  перетворення  на сировинний  додаток  та  територію  для   розміщення   екологічно шкідливих  виробництв.  Усе  це  створить  об'єктивні  умови  для неоколоніального   статусу    України,    обмеженої    політичної самостійності  та суверенності у вирішенні не тільки міжнародних, але й внутрішніх проблем.  Такого роду залежність не  можна  буде подолати ні масовими політичними акціями, ні страйками, ні навіть збройною боротьбою.  Повернення у коло  високо  розвинутих  країн може   зайняти   десятиліття   або   взагалі   стати  нереальним. Підкреслюю,  саме   повернення,   оскільки   не   можна   вважати слаборозвинутою  країну,  яка  ще  й сьогодні спроможна освоювати космос,  виробляти  новітні  літаки,  кораблі,  двигуни,  системи управління, найсучаснішу військову техніку тощо.

 

     Зроблений аналіз   дає   підстави  стверджувати:  в  Україні економічні підвалини держави,  які забезпечують її  незалежність, внутрішню стабільність та міжнародний авторитет, не розвинені або деформовані.

 

     Необхідно вжити рішучих заходів,  які б органічно поєднували невідкладні  антикризові  дії  з  реалізацією  нової економічної, політичної  стратегії,   і   відвести   завдяки   цьому   загрозу загальнонаціональної  катастрофи.  Який  у  зв'язку  з  цим  курс соціально-економічної   політики   послідовно    й    наполегливо здійснюватиметься Президентом України?

 

     10

 

     Основою цього  курсу  є  визнання  об'єктивної  необхідності суттєвого  прискорення  ринкової  трансформації   економіки.   За нинішньої  економічної  ситуації альтернативи такому курсу немає. Виснажливий  період  переходу  від  адміністративно-командної  до заснованої  на ринкових засадах соціальне зорієнтованої економіки не може розтягуватися нескінченно.

 

     До речі,  розбудову  ринкової  економіки  як  основну   мету економічної  політики  держави  проголосила  і Верховна Рада.  Це повністю відповідає і стратегії Президента.

 

     Зупинюся на    пріоритетах    економічного    курсу,    який проголошується  і  яким  неухильно  йтимуть  усі ланки виконавчої влади як у центрі,  так і на  місцях.  Назву  шість  визначальних позицій   цього  курсу,  зміст  яких  об?рунтовується  у  поданій парламенту письмовій доповіді.

 

     Перший блок проблем.  зводиться до забезпечення стабілізації фінансово-грошової системи. Це основа створення реальних стимулів виробництва,  виведення економіки з кризи та її подальшої якісної перебудови.

 

     Необхідно за будь-яких умов подолати найбільш деструктивну в економіці кризу фінансів.  У цьому зв'язку нам потрібно  разом  з Верховною  Радою  бути  єдиними в тому,  що в межах діючої моделі фінансів забезпечити фінансову стабілізацію в країні неможливо.

 

     Досвід останніх трьох років переконує:  будь-які  косметичні зміни  у  цій  сфері  не  змінять  ситуацію  на  краще.  Вихід  з фінансової кризи можливий лише на основі  глибокого  структурного реформування всієї фінансової системи країни. Основні принципи та механізми цієї реформи мають бути визначені Законом про  бюджетну систему  України.  Проект  такого  закону  найближчим  часом буде внесено на розгляд Верховної Ради.

 

     11

 

     Серед комплексу   проблем   реформи    фінансової    системи визначальною  мав стати докорінна перебудова податкової системи в напрямі її глибокої лібералізації,  зменшення податкового пресу і створення  на  цій  основі  ефективних економічних механізмів для стимулювання виробництва та підприємництва.

 

     Важливою у  такій  перебудові  буде  і  реалізація  принципу стабільності   та   рівності  оподаткування  будь-яких  суб'єктів господарювання.

 

     Фінансово-грошова стабілізація  безпосередньо  пов'язана   з радикальним поглибленням банківської реформи.  Необхідно зміцнити банківську систему країни.  В Україні нерозвинена мережа  банків. Наші  банки неконкурентоспроможні порівняно з російськими,  а тим більше  з  банками  країн  Заходу.  Потрібна  ефективна  державна політика  в  цьому  питанні,  адже  йдеться  про основу вирішення практично   всього   комплексу   наявних   економічних   проблем, забезпечення  економічного  суверенітету держави.  При цьому мова йде  не  про  повернення   до   монополізації   та   одержавлення банківської   системи,   а   навпаки,  про  утвердження  реальної дворівневої  банківської   структури   із   сильним   автономним, наголошую,  саме  автономним  Національним  банком і розгалуженою авторитетною    стабільною     конкурентноспроможною     системою комерційних банків.

 

     Основні шляхи вирішення цього принципового питання визначені у  письмовій  доповіді.  Сподіваюсь  і  в  цьому   на   підтримку парламент/.

 

     Нагальним питанням    фінансово-грошової    стабілізації   є подолання платіжної кризи.  У  письмовій  доповіді  також  подано комплексну  систему  заходів,  яку  ми вже почали і будемо надалі послідовно здійснювати.

 

     Другий блок     проблем     -     проведення     радикальних інституціональних  змін.  Хочу  зосередити  увагу лише на окремих його аспектах.  Головне тут  -  докорінне  реформування  відносин власності. Політика

 

     12

 

     Президента в  цьому  питанні  спрямовуватиметься на всебічне утвердження поряд а державною сучасних  цивілізованих  економічно ефективних форм приватної власності. Це основа основ радикального оновлення нашої економіки,  її  прилучення  до  сучасних  надбань світової   цивілізації,   розкріпачення   особи,   демократизації суспільства.  У той же час я добре розумію,  наскільки складним і неоднозначним  є  шлях  утвердження  справді  цивілізованих  фори приватної власності.  І тут я розраховую на глибоке  розуміння  і співпрацю з парламентом.

 

     Які мої принципові позиції у цьому питанні?

 

     Перше. Перехід   від   збанкрутілого   деструктивного  курсу повзучого  роздержавлення,  який  призвів   нашу   економіку   до нинішньої  некерованості  та  суцільної "тінізації" до здійснення швидкої,  керованої   державою   широкомасштабної   приватизації. Потрібно зрозуміти,  що той, хто намагається стримати цей процес, хоче він того чи ні,  працює не на державу, не на благо народу, а на тіньовий капітал.

 

     13

 

     Друге. Ефективне  використання  методу корпоратизації,  який утверджує приватну власність і в той же час  зберігаю  колективні форми  господарювання.  У  даному  разі  здійснюється перехід від колективного  об'єднання,  де  власність.  належить  усім  і   що історично   не  виправдало  себе,  до  об'єднання,  де  власність належить кожному.  Ми повинні визнати,  що головною  метою  нашої політики  в цьому питанні має бути формування середнього класу як основи економічної та політичної стабільності суспільства.

 

     Третє. Нам  слід   зрозуміти,   що   основним   інструментом ефективного перетворення відносин власності мав стати утвердження в Україні сучасного фондового ринку.  Фондовий ринок і банківська система   -   взаємопов'язані   структури,   які   повинні  стати локомотивом не лише  економічних  перетворень,  а  й  відповідної перебудови відносин власності.

 

     Особливо значущою  для  нас  в  проблема  радикальних змін у системі управління економікою.  Маємо визнати /і  я  хотів  би  в цьому   знайти   підтримку  парламенту/,  що  галузева  структура управління   економікою   себе    практично    вичерпала.    Вона перетворилася  чи  не  в головне гальмо радикального реформування економіки.

 

     Я добре розумію складнощі відповідної перебудови  управління економічними   процесами.   Я  стояв  і  стою  за  міцну  систему державного управління.  Але реалізація цього завдання  на  основі галузевого принципу практично неможлива. Потрібні принципово інші рішення.  Вони пропонуються також у письмовій  доповіді.  Зокрема передбачається,    що    галузеві   міністерства   виконуватимуть координаційні  функції,   стануть   центрами   науково-технічної, прогностичної та кадрової політики.

 

     Ідеться про дві принципові речі: перебудову організаційної

 

     14

 

     структури виробництва,   утвердження   фінансово-промислових груп,  холдингів,  інших аналогічних структур та  децентралізацію управлінських  функцій,  передачу  значного  кола  повноважень і, звичайно, відповідальності регіонам.

 

     Закликаю депутатів  Верховної  Ради  до   спільного   пошуку оптимальних рішень і в цьому невідкладному питанні.

 

     Третій блок проблем стосується структурної політики. Україна до цього часу не має економічно об?рунтованих  засад  структурної політики.  Це найслабше місце в нашій економічній системі. В усіх попередніх програмах  визначалося  близько  десятка  пріоритетних галузей. Нереальність такого підходу є очевидною.

 

     Запропонований курс   економічної   політики   базується  на визначенні пріоритетності наукомістких  та  високо  технологічних галузей  нашої  економіки,  які  ще  до кінця не зруйновано і які спроможні  зберегти  Україну  як  державу,  що  здатна  увійти  у світовий економічний простір з високо технологічним потенціалом.

 

     Ми маємо   розробити   та   здійснити   відповідну  державну програму,  зосередивши  на  її  реалізації  всі  наші  економічні ресурси. Якщо не зробимо цього, то й далі сповзатимемо на узбіччя сучасного світового індустріального процесу.

 

     Використовуючи економічні    важелі,    маємо    забезпечити випереджаючий  розвиток  галузей  із  швидким  оборотом капіталу: виробництво товарів широкого  вжитку,  найпріоритетніших  галузей агропромислового комплексу, сфери побуту й торгівлі.

 

     Четверта проблема  -  проблема розвитку аграрного сектора та аграрної політики Президента.

 

     Усі ми маємо чітко  усвідомити  таке:  будь-яке  стримування входження сільського господарства в систему реальних ринкових

 

     15

 

     відносин, тупцювання на місці в проведенні аграрних реформ в одним з основних факторів,  ар перешкоджають  подоланню  кризових процесів  в  економіці  країни.  Одночасно створюється безвихідна ситуація і в самому сільському господарстві.

 

     Серед великого комплексу  проблем,  пов'язаних  з  аграрними перетвореннями,   що   подані  в  письмовій  доповіді,  хотів  би привернути увагу лише до однієї - ключової:  здійснення в Україні радикальної  земельної  реформи.  Моя політика полягатиме в тому, щоб підтримувати на селі всі наявні  форми  власності:  державну, колективну,  приватну  - і відповідні їм форми господарювання.  У той же час хочу з  усією  відвертістю  сказати,  щоб  була  повна ясність:  перш  за  все  мої  дії  будуть спрямовані на енергійне утвердження на селі достатньо  широкого  простору  для  приватної власності на землю.

 

     Ми повинні робити висновки з власної історії. Україна ніколи не  зможе  реалізувати   свої   надзвичайно   високі   потенційні можливості  та конкурентні переваги в розвитку аграрного сектора, якщо піде шляхом не радикальної перебудови,  а дише  косметичного ремонту   ідеологізованих  за  своєю  суттю  земельних  відносин, утверджених  свого  часу  силою,  ціною  величезних  національних втрат.

 

     16

 

     Я добре розумію всі складнощі вирішення цієї проблеми.  Тут, по-перше,  мають враховуватися регіональні особливості.  Подруге, використовуватися  перехідні  форми,  зокрема  такі,  як паювання землі в колгоспі. По-третє, буде застосована найжорсткіша система державних регуляторів. Обов'язково.

 

     Земля має належати тим,  хто її обробляє,  хоча ми не можемо допустити штучного подрібнення земельних угідь. Водночас я ставлю питання й про те,  що виробникові сільськогосподарської продукції в повному обсязі мають належати результати його праці.

 

     Ми всі  часто  говоримо,   що   земля   є   нашим   основним національним   багатством.   І   це  відповідає  дійсності.  Тоді прискорене  і  в  той  же   час   виважене   державно-регульоване запровадження  у  сферу аграрного виробництва приватної власності на землю - це шлях не до розбазарювання,  як намагаються  довести окремі політичні сили,  а навпаки, до реального утвердження землі як національного  багатства  держави.  Це  основний  захід,  який відповідає   безпосереднім   інтересам  кожного  селянина,  засіб вирішення Україною проблем продовольства і реального  відродження села.  Таким  є розуміння цієї проблеми Президентом України,  яке визначатиме його практичні дії.

 

     17

 

     Наступна, п'ята   проблема   стосується    основних    засад зовнішньоекономічної політики.  Наша мета - поступове утвердження відкритої економіки і входження України  у  світовий  економічний простір,   механізм   її   досягнення  докладно  розглядається  у доповіді, зупинюся лише на проблемах енергоносіїв і пов'язаного з ними платіжного дефіциту, який невпинно зростав.

 

     Вимушений з усією відповідальністю заявити /і хотів би,  щоб це глибоко усвідомили і депутати,  і громадськість/:  у нас немає можливостей розв'язати цю проблему власними силами.

 

     Є два  шляхи  виходу з цієї ситуації:  або розплачуватися за борги основними фондами та національним багатством,  або  вдатись до  іноземних  кредитів.  Другий  шлях  є меншою мірою економічно деструктивним.  Він не загрожує безпосередньо  нашій  економічній суверенності,  тому  Президент  виступив  ініціатором інтенсивних переговорів з міжнародними фінансовими  організаціями  з  приводу одержання  відповідних кредитів насамперед на зазначені цілі.  На сьогодні тільки одна  країна  з  колишніх  республік  Радянського Союзу  не отримувала кредити для проведення структурних змін.  Ця країна - Україна.

 

     Маємо надію  на   позитивне   розв'язання   цієї   проблеми. Обговорення на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради інформації про участь нашої делегації в роботі сесії Міжнародного  валютного фонду  дає  підстави  вважати,  що більшість народних депутатів з розумінням ставляться до цієї позиції.

 

     Я хочу,  щоб усі ми зрозуміли:  до кінця року нам  необхідно сплатити  лише  Росії та Туркменистану понад один мільярд доларів тільки за газ.  Таких коштів у нас немає, тому можете собі уявити наслідки зриву в сьогоднішній ситуації переговорного

 

     18

 

     процесу з міжнародними організаціями.

 

     Принагідне хочу  звернутися  до  Верховної  Ради  і з такого питання.  Нам конче необхідно  створити  стабільну  й  сприятливу правову  основу  для залучення іноземних інвестицій,  якнайшвидше прийняти пакет відповідних законів.

 

     Але важко  сподіватися  на  зарубіжне   інвестування,   якщо український  капітал  у твердій валюті не повертається в Україну, кредитує інші держави.

 

     Мільярди доларів знаходяться на руках у населення. Це значно більше від обіцяної нам допомоги.  Однак цей капітал не працює на українську економіку,  оскільки  державі  не  довіряють  ні  наші господарники,  ні  наші громадяни.  Для розв'язання цієї проблеми потрібна глибоко продумана,  зважена  політика  і  парламенту,  і виконавчої  влади.  Одними  адміністративними  заходами,  до чого вдавалися попередні керівники, тут не обійтися.

 

     Шоста, і  найважливіша  проблема   -   проблема   соціальної політики.

 

     Як Президент  держави  я мушу з усією відповідальністю перед народом заявити:  нині ми не маємо реальних  ресурсів  підвищення життєвого рівня наших людей.

 

     Як уже  зазначалося,  продовжується спад виробництва.  Різко скоротилися  обсяги  сільськогосподарської  продукції.  Ми  маємо порожню казну,  непосильні державні борги, величезний інфляційний потенціал,  що загрожує провалом до нової,  більш глибокої, ніж у минулому, прірви гіперінфляції.

 

     Це не перебільшення. Це те, що ми маємо сьогодні, що дістали у сумний спадок. У народі кажуть: бачили очі, що брали.

 

     Про існуючий економічний стан я добре знав і до виборів.

 

     19

 

     Ішов на них лише  з  одним  наміром:  у  разі  обрання  мене Президентом не скаржитись, а діяти, і діяти на благо народу.

 

     Хотів би, щоб сумні реалії сьогодення були глибоко осмислені всім суспільством. Президент усе робитиме для того, щоб в Україні не  було  голоду,  щоб  у  кожній оселі було тепло,  щоб зберегти спокій та політичну стабільність.

 

     Однак радикально змінити ситуацію у  сфері  життєвого  рівня вже сьогодні я не зможу.  Стверджуючи це, хочу бути чесним, хочу, щоб люди мене зрозуміли.

 

     У той же час усі заходи радикальної  перебудови  економічної системи  мають  одну  єдину  спрямованість  -  рішуче  переламати ситуацію на краще і на цій основі зупинити в най коротший  термін катастрофічне   падіння   життєвого  рівня  населення,  запобігти масовому безробіттю, прогресуючому розпаду соціальної сфери.

 

     За розрахунками міністерства економіки,  у  разі  реалізації заходів,  що намічаються,  вже у другому півріччі наступного року середня  заробітна  плата  робітників  та  службовців  зросте   у доларовому  еквіваленті майже на третину.  Поки що це прогноз,  і від нас із вами буде залежати його реальність.

 

     У зв'язку з проведенням цінової лібералізації  першочерговим завданням   Президента  буде  здійснення  упереджуючи  соціальних заходів, зокрема, надання адресної допомоги найбільш

 

     20

 

     уразливим верствам населення.  Ми маємо  за  будь-яких  умов пройти    найскладніший    і   найболісніший   етап   економічних перетворень.  Держава  робитиме  все,  щоб  пом'якшити   неминучі складнощі цих процесів. Уже розроблено диференційовану відповідно до  рівня  доходів  різних  верств  населення  систему   адресних матеріальних та грошових доплат.  А повинен забезпечити своєчасне і неухильне втілення цієї системи в життя.

 

     Тепер про нові акценти соціальної політики.

 

     Перше. Основний зміст соціальної політики  зводитиметься  до створення  необхідних  умов  підвищення  кожним трудівником свого добробуту перш за все за  рахунок  особистого  трудового  внеску, ділової активності. Ми маємо все зробити для того, щоб кожен, хто працює,  міг  прогодувати   свою   сім'ю,   здійснити   необхідні накопичення.  Потрібно  дати  людям можливість заробляти.  З цією метою я запропоную скасувати існуючі нині штучні обмеження  фонду споживання;   проводитиметься   політика   стимулювання,   а   не стримування ефективного платоспроможного попиту.

 

     Стрижневим рішенням  стане  поетапне   здійснення   глибокої реформи   заробітної   плати.   Така   реформа   матиме  за  мету забезпечення переходу  від  діючої  моделі,  що  зорієнтована  на низьку  ціну  робочої  сили і високу частку безплатних соціальних послуг,  до нової,  яка передбачатиме високу ціну робочої сили  і платне    задоволення   високооплачуваної   категорії   населення відповідними послугами.

 

     Проведення такої реформи дозволить не лише суттєво збільшити частку  заробітної плати в структурі суспільного доходу,  підняти її обсяги до зрослого масштабу цін,  а й  суттєво  зменшити  тиск соціальних витрат на бюджет держави. Суттєве зростання

 

     21

 

     ціни робочої  сили  матиме  винятково  важливе  значення і з точки зору її захисту в  процесі  входження  України  у  світовий економічний простір.

 

     Друге. Основна   увага   в   здійсненні   захисту  соціальне незахищеного населення зосереджуватиметься на проведенні глибокої пенсійної реформи, на забезпеченні справедливої системи пенсійних виплат  з  урахуванням  трудового  внеску  особи,  на  ефективній реалізації принципу адресної допомоги.

 

     Така допомога  буде здійснюватися на диференційованій основі в грошовій та натуральній формі,  а також  у  вигляді  необхідної медичної допомоги,  різного виду комунальних та побутових послуг, фінансових пільг.

 

     Держава запроваджуватиме  моральні  та   фіскальні   стимули утворення  та  розширення  сфери діяльності територіальних фондів соціальної підтримки населення.

 

     Третє. Важливим   питанням   соціальної   політика   стануть передача через акції у приватне користування населення державного майна,  забезпечення на цій основі формування  широкого  прошарку працюючих  власників,  їх  реальної участі у розподілі прибутків. Президентом  буде  пропонуватися  прийняття   законодавства,   що надійно  захищатиме  права акціонерів.  Будуть внесені пропозиції щодо створення системи державного страхування депозитних  вкладів населення,   поточної  індексації  заощаджень  в  ощадних  касах, поетапної  компенсації  втрат  минулих   заощаджень   шляхом   їх конверсії у майнові активи.

 

     Четверте. Предметом   постійної   турботи  Президента  стане сприяння   всебічному   державному    захисту    інтелектуального потенціалу   суспільства,   його   ефективному   використанню  та примноженню, неухильному

 

     22

 

     зростанню ролі  та  престижу   інженерно-технічних   кадрів, менеджерів, наукових та творчої інтелігенції.

 

     Мною вживатимуться   невідкладні  заходи  щодо  забезпечення стабільного фінансування та державної підтримки розвитку  охорони здоров'я,  освіти,  науки  і  культури.  Для  більшості населення медичні  послуги,   освіта   залишаться   безплатними.   Водночас стимулюватиметься розвиток недержавних закладів науки,  культури, освіти,  як  і   становлення   страхової   медицини,   здійснення партнерства  держави з приватними інституціями у вирішенні багато аспектних питань соціальної політики.

 

     П'яте. Буде   здійснено   докорінну   перебудову    житлової політики,  перехід до всебічного розвитку іпотечного кредитування будівництва та  купівлі  житла,  становлення  та  розвитку  ринку житла,   послідовного   нарощування   житлового  будівництва.  За соціальне незахищеними верствами населення збережеться  право  на безплатне  отримання  житла,  що  перебуває  у  державному фонді, обсяги якого будуть розширюватися.

 

     Шосте. Суттєвім  моментом  соціальної  політики   стане   її децентралізація  та роздержавлення.  Передбачається,  що основний обсяг соціальних витрат усе  більшою  мірою  переноситиметься  на місцевий  та  регіональний  рівні.  Водночас  засобами фіскальної політики стимулюватимуться соціальні  інвестиції  підприємств  та організацій недержавного сектора.  Передбачається, що їх частка в загальній структурі соціальних витрат буде невпинно зростати.

 

     Обравши шлях радикальних реформ,  Президент розуміє масштаби зрушень,   які   відбудуться  у  зв'язку  з  цим  у  суспільстві, усвідомлює вагу відповідальності,  що лягає на його плечі. Тут не вистачить лише політичної волі, рішучості та самовідданості

 

     23

 

     які сьогодні є команди моїх подвижників.  До цього необхідно мати могутній  управлінський  та  науково-аналітичний  потенціал, здатний   оперативно   оцінювати   ситуацію,   яка   буде  швидко змінюватися,  приймати  адекватні  рішення,  забезпечити   високу ефективність   і   надійність   функціонування   усіх   державних інститутів.

 

     З ініціативи  Президента  розробляється  державна   програма підготовки  та  перепідготовки  управлінських  кадрів та фахівців ринкової економіки.  Хочу запевнити,  що кошти на ці цілі  ми  не жалітимемо.  Для цього будемо широко використовувати і міжнародну допомогу.

 

     По суті нам необхідно не тільки реформувати економіку, але й докорінно   реорганізувати  державно-політичну  систему,  зробити переворот у свідомості населення,  на  принципово  нових  засадах будувати  стосунки держави з політичними партіями та громадськими організаціями.

 

     Які конкретні  заходи  необхідно  здійснити,  щоб   створити сприятливі  умови  для  реалізації  нової  економічної  політики, уникнути економічного колапсу?

 

     Перше. Ми    маємо    піднести    на     рівень     найвищої загальнонаціональної мети ідею розбудови власної високоефективної економіки,  маємо забезпечити єдність дій  Президента,  Верховної Ради  та уряду в напрямі стабілізації економіки та її ефективного реформування. Консолідація заради реформ, реформи - основний

 

     24

 

     засіб виживання.  Ось  платформа  такого  об'єднання,  такий лейтмотив мого звернення.  Я хочу бути почутим кожним присутнім у цьому залі,  я розраховую на це Життя вимагає спільних дій іншого нам сьогодні не дано.

 

     Друге. В Україні не може бути здійснена ефективна економічна політика без невідкладних і глибоких  політичних  перетворень.  У нас  є  всі  підстави  вважати,  що вихід із кризи неможливий без вжиття економічних заходів надзвичайного характеру.

 

     Президент поки що утримується від постановки питання у такій площині  перед  Верховною Радою.  Разом з тим я відверто заявляю: економічна стабілізація неможлива без чіткого розмежування влади, зміцнення виконавчої гілки.

 

     Верховна Рада  не  повніша виконувати невластиву їй функцію. Мова йде про намагання комісій,  Президії Верховної Ради  загалом займатися  конкретними  управлінськими  питаннями,  про намагання самотужки вирішувати економічні проблеми.

 

     Нова економічна  політика  Президента  передбачає  прийняття дуже великої кількості нових законів та внесення суттєвих змін до чинного   законодавства.    Паралельно    з    підготовкою    цих законопроектів  Президент буде видавати в межах своєї компетенції необхідні  укази.  Розраховую,  що  вони  знайдуть  підтримку   у Верховній Раді.

 

     25

 

     Розмежування повноважень  законодавчої і виконавчої влад має відбутись і в  інших  галузях  державної  діяльності.  При  цьому Президент  не  ставить  за  мету  привласнити жодну Із прерогатив законодавчого  органу,  а  претендує  лише  на  ті  функції,  які об'єктивно належать виконавчій владі.

 

     Зрозуміло, що  зазначені  питання  не  можуть бути остаточно вирішені без  прийняття  нової  Конституції  України.  Я  вдячний Верховній  Раді  за  підтримку  позицій  Президента щодо принципу розробки  проекту  Конституції   та   формування   Конституційної комісії.  Але  процес  створення  нового Основного Закону занадто тривалий.  А працювати,  причому працювати напружено і кожному на своїй  ділянці  роботи,  треба  вже  сьогодні.  Тому  Президент у порядку законодавчої ініціативи внесе в листопаді цього  року  на розгляд  Верховної Рада України проект конституційного Закону про владу,  який  має  врегулювати  всі  спірні  питання  перехідного періоду. Цей закон покликаний цивілізованим шляхом вирішити також несумісні суперечності між парламентом і Президентом.

 

     Щодо вертикалі виконавчої влади, то вона має пронизувате всі структурні поверхи держави: від Президента - до міста і села. Має бути чітка підпорядкованість  та  підзвітність  знизу  доверху  з правом  звільнення  органом  вищого  рівня посадових осіб нижчого рівня,  які  не  справляються  з  виконанням  покладених  на  них завдань,  а також за порушення ними закону. При цьому не викликає заперечень право населення шляхом виборів  персонально  визначати керівників місцевих органів державної виконавчої влади.

 

     Одночасно треба  розмежувати  державний  і місцевий бюджети, виділити муніципальну власність,  що наповнить  реальним  змістом владні    повноваження    місцевих    органів    управління    та самоврядування.

 

     26

 

     Це позиція не лише Президента,  але й Ради регіонів, яка, як вам   відомо,   об'єднує   всіх   голів  обласних,  Київської  та Севастопольської міських  Рад  народних  депутатів,  представника уряду   Республіки  Крим.  Президент  спільно  з  Радою  регіонів направив до Верховної Ради поправки до проекту Закону про місцеві Ради  народних  депутатів,  які  закріплюють  зазначені  підходи. Сподіваюся,  що народні депутати  також  усвідомлюють  об'єктивну необхідність   зміцнення  виконавчої  влади  і  підтримають  наші пропозиції.

 

     Нагальним є питання розбудови повноцінної судової  влади,  в найкоротші строки слід провести судову реформу.

 

     Далі. Немає  альтернативи  нарощуванню боротьби з так званою п'ятою   владою.   Запропоновані   економічні   заходи   створять можливість для вивільнення з тіньових пут частини економіки.

 

     Зміцнення виконавчої   та   судової  гілок  влади  підвищить конкурентоспроможність держави у змаганні з криміналом.

 

     Одночасно Президент у межах наданих йому законом повноважень та   прав  активно  спрямує  зусилля  правоохоронних  органів  на боротьбу з корупцією і економічними злочинами.

 

     Президент розраховує на більш активну роботу Верховної  Ради України  по  створенню законодавчої бази боротьби з організованою злочинністю,  зокрема на те,  що вона прийме закони про  корупцію /його  проект  уже  більше  року  знаходиться у парламенті/,  про декларування доходів, про органи державного контролю тощо.

 

     Разом з тим Президент, користуючись нагодою, ще раз заявляє, що не допустить перетворення боротьби з організованою злочинністю в політичну кампанію,  суворо стоятиме на захисті прав  і  свобод громадян, додержуватиме принципів справедливості покарання.

 

     Економічне та духовне відродження неможливе без збереження

 

     27

 

     громадянського миру  в  Україні.  Які заходи доцільно було б здійснити для вирішення цієї проблеми?

 

     Перше. Президент пропонує партіям, громадським рухам спільно з  державою укласти акт національної злагоди,  який би передбачав утримання на  період  економічної  стабілізації  від  організації масових   акцій   громадянської   непокори,   страйків,  будьяких насильницьких дій.

 

     Друге. Президент ініціюватиме прийняття закону про опозицію, який  би  чітко визначав зміст та ознаки політичної опозиції,  її права та обов'язки, бо сьогодні у нас так виходить, що всі, окрім Президента і уряду, в опозиції.

 

     Але закон  про опозицію не тільки визначить хто і за що несе відповідальність,  але й зменшить проблемність переходу влади від одних до інших політичних сил, оскільки буде передбачене право на створення тіньового кабінету міністрів,  на доступ до  інформації про  діяльність  уряду,  на підготовку та внесення альтернативних Проектів законів тощо.

 

     Третє. Усі політичні партії і рухи, якщо вони справді дбають про свій народ і українську державність, мають погодитися з ідеєю пріоритету економічної необхідності над  політичною  доцільністю, вийти   за  межі  ідеологічних  та  вузько  партійних  інтересів. Практично це означав прийняття таких принципово важливих напрямів зовнішньої та внутрішньої державної політики.

 

     Перший напрям   -   це   курс   на   розвиток  стратегічного партнерства з Росією й іншими країнами СНД,  але  не  за  рахунок наших  зв'язків  та  відносин  із  країнами Заходу.  Хто б не був Президентом України:  чи Кучма,  чи Плющ,  чи Чорновіл,  чи Левко Лук'яненко  -  після  об'єктивного  аналізу ситуації кожен із них рано чи пізно повів би державу саме цим курсом.  Тільки Чорноволу і   Лукашенку   було  б  легше  це  зробити,  оскільки  їх  менше підозрювали б у проімперських настроях. /Оплески/.

 

     28

 

     Президент добре  усвідомлює,   що   лінія   на   активізацію економічного  співробітництва  з  країнами  СНД  викличе протидію певних політичних сил,  особливо в  тих  випадках,  коли  постане питання  /чи  воно вже постало/ узгодження митної,  податкової та валютно-фінансової політики.  Хочу,  щоб ні в  кого  не  виникало ілюзій  щодо  можливості  переорієнтації Президента з цих питань. Такий курс має принциповий характер.  Він пов'язаний  з  вимогами економічного виживання України, і альтернативи я не бачу.

 

     Продовження попередньої    політики    самоізоляції   -   це економічне та й політичне самогубство.  Президент не  буде  вести народ   цим   шляхом.   При   цьому   питання   суверенності   та територіальної цілісності України не підлягав навіть обговоренню. Це теж принципова позиція. /Оплески/.

 

     Президент буде  послідовно виступати за зміцнення й розвиток економічного співтовариства в рамках СНД,  повноправну  участь  у ньому   України.   Одночасно  домагатимусь  утвердження  в  цьому співтоваристві умов реальної рівноправності та взаємо вигідності. Треба  врешті-решт зрозуміти:  там,  де ми не беремо участі,  всі проблеми все одно вирішуються, але без нас і не на нашу користь.

 

     Рівною мірою наші зусилля спрямовані на розширення співпраці України   із  західними  країнами,  її  інтеграцію  в  міжнародні економічні   організації.   У   проведенні   зовнішньоекономічної політики  Президент  розраховуватиме  на  конструктивну підтримку світового  співтовариства,  міжнародних  організацій,  зокрема  і фінансових,  таких  як Міжнародний валютний фонд,  Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку та інші.

 

     Зоною особливої  уваги  в  зовнішньоекономічній   діяльності стануть  країни,  що  розвиваються.  Ми  маємо реальні можливості освоєння  нових  ринків  у  цих  регіонах,  розширення   власного експортного потенціалу.

 

     29

 

     Сподіваюся, що  політичні  партії,  громадська думка України підтримають такий курс.  В іншому випадку ми не маємо  шансів  на врятування  економіки,  а  в  кінцевому  рахунку  - на збереження державності.

 

     Водночас радикальні  ліві  сили  мають  облишити  надії   на відродження Радянського Союзу.  Позбавлення України державності - це громадянська війна.  Такі жертви не можуть  виправдати  жодних політичних  цілей.  /Оплески/.  Трошки  поаплодували,  а  тепер я продовжуватиму.

 

     Другий напрям  пов'язаний  з   відмовою   від   уніфікованої гуманітарної   політики   держави.   Регіональні  та  національні особливості  України  такі,  що  збереження  лінії   попереднього керівництва  фактично  сприятиме  зростанню напруги між заходом і сходом,  центральною владою і східними та  південними  регіонами, підживлюватиме сепаратистські настрої.  Маються на увазі перга за все  мовна  та  освітянська  політика,   розвиток   культури   та мистецтва.

 

     Президент максимально сприятиме відродженню української мови та культури,  утвердженню духовних засад української державності. Здійснюватися  така  політика  буде  не  шляхом адміністративного тиску,  заходів  примусового  характеру,  а  в  основному   через матеріальну  та  моральну  підтримку,  виваженість  і продовження строку реалізації вже прийнятих у цій сфері  законодавчих  актів. Уряду дано доручення підготувати відповідні державні програми.

 

     Президент не   відмовляється   і   від  своїх  передвиборних зобов'язань щодо гуманітарної політики,  оскільки вважає їх конче необхідними  для  збереження  цілісності  України та громадського спокою.  Усі ми маємо пам'ятати, що на виборах Президента України більшість виборців підтримала ідею плюралістичного громадянського суспільства.

 

     30

 

     Якщо ми справді хочемо  мати  демократичну  державу,  то  не маємо   ні   морального,  ні  юридичного  права  ігнорувати  волю більшості наших громадян, Інакше спровокуємо внутрішній конфлікт, який буде десятиріччями дестабілізувати державу.

 

     Президент всіляко    сприятиме    утвердженню    політичного плюралізму,  багатопартійності, свободи совісті та віросповідання громадян.  Постійний діалог з громадськістю, забезпечення на ділі широкої  та  правдивої  гласності,  всебічна  підтримка   засобів масової  інформації,  демократичної преси,  сприяння її реальному впливу на  цивілізований  розвиток  суспільних  процесів  стануть повсякденною турботою Президента.

 

     Ще одна вадлива проблема соціального партнерства.  Президент пропонуватиме   прийняти   спеціальний   Закон   про    соціальне партнерство в Україні, в якому мають бути чітко визначені основні суб'єкти  соціального  партнерства,   процедура   узгодження   їх Інтересів, механізм прийняття та виконання рішень.

 

     Враховуючи складність економічної ситуації, Президент і уряд будуть ініціювати підписання угоди з профспілками,  оголошення на шість  місяців  мораторію  на  страйки.  Урядова комісія розпочне роботу з профспілками одразу  ж  після  проголошення  Президентом основних засад його соціально-економічної стратегії.

 

     Подана доповідь    та    звернення   Президента   визначають стратегічні  напрями  соціально-економічної  політики  виконавчої влади.   За  дорученням  Президента  урядом  будуть  підготовлені конкретні заходи на її виконання.

 

     Сподівався, що народні депутати підтримають нову  економічну та  політичну  стратегію Президента,  подадуть свої пропозиції до неї, які будуть враховані при розробці зазначених заходів.

 

     Шановні народні депутати! Держава стоїть на порозі серйозних випробувань, її майбутнє, життя, добробут наших співвітчизників,

 

     31

 

     громадський спокій,  мир в Україні сьогодні й завтра значною мірою залежать від нас із вами від  нашої  державної  мудрості  і компетентності,   спроможності   піднятися   над   особистими   і корпоративними  інтересами,  мужності   прийняти   рішення,   які сьогодні,  можливо, і не принесуть нам слави та овацій, викличуть критику та нарікання,  але є єдино правильними  в  цій  ситуації, стануть  першими  кроками на тернистому шляху до подолання кризи, врятування наших дітей і онуків від принизливого життя у  злиднях в історично безперспективній країні. Нехай нас об'єднують честь і рішучість,  потреба робити конкретні справи на користь нараду  та спільна  робота,  а  не гучні слова та пошук особистого комфорту. Якщо ми будемо  разом,  перемога  буде  за  українським  народом. Дякую. /Тривалі оплески/.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Як ви пам'ятаєте,  перед перервою за вашим дорученням я мав розмову з Леонідом Даниловичем стосовно процедури подальшого розгляду цього питання.  У принципі, як ви й пропонували,  вона буде складатися із двох  частин.  Сьогодні  ви зможете, скажімо, протягом 40 хвилин задати запитання та одержати на них відповіді від Леоніда Даниловича. І це буде перша частина. Але  оскільки  порушується  багато  питань,  я  сказав би,  ще не визначених, не завершених з юридичної точки зору, та й не тільки, то  ми  домовилися зробити ці запитання і відповіді в присутності представників засобів масової інформації та наших гостей, але без трансляції по радіо і телебаченню.  Думаю,  що це буде правильно. Це для того, щоб уберегти суспільство від якихось невизначених... Як ви розцінюєте таку пропозицію?

 

     32

 

     КУЧМА Л.Д. Я сподівався, що буде передих хоч на 10 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Що ж, давайте зробимо десятихвилинну перерву. /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Займайте, будь ласка, свої місця, перерва закінчилася.

 

     Шановні депутати! Я прошу вас проголосувати проект постанови про введення в дію закону, який ми прийняли перед заслуховуванням доповіді Президента.  Проект цієї постанови у вас є. До постанови додається протокольне  доручення  Комісії  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  щодо  контролю  за процесом ліцензування комерційних  банків  на  право   інкасації.   Отже,   ставлю   на голосування  пропозицію прийняти Постанову про порядок введення в дію Закону України про внесення доповнень до Закону  України  про банки і банківську діяльність. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 201. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Було прохання надати слово з процедурі.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  народний  депутат  України  /Галицький виборчий округ, Львівська область/. Група "Реформи".

 

     Шановні депутати!  Я  звертаюся  до  вас   стосовно   такого процедурного  питання.  Світова практика не знає прикладів,  коли Президент стоїть на трибуні  і  відповідає  на  запитання.  Можна обговорювати  доповідь,  можна  що  завгодно  робити,  але на всі запитання, які

 

     33

 

     можуть виникнути,  одна людина не в змозі дати відповіді.  У таких випадках відповідають міністри.

 

     Пропоную запитання до Президента зняти. /Оплески/.

 

     КУЧМА Л.Д.   Я   дуже   вдячний   Олександру  Ємцю  за  таку пропозицію. Я хотів з цього почати.

 

     ГОЛОВА. Леоніде Даниловичу,  ви мене переконали в  тому,  що хочете послухати запитання. Я так зрозумів...

 

     КУЧМА Л.Д.  Я погоджуюсь із пропозицією Олександра Ємця. Щоб не ламати світову практику...

 

     ГОЛОВА. Оскільки була одна пропозиція і була друга,  то мене ніхто  не  звинуватить  у порушенні Регламенту,  якщо ми спочатку проголосуємо пропозицію не задавати  запитань  Президенту.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 203. Прийнято. /Оплески/.

 

     Сідайте, будь   ласка,  на  місця.  Павле  Михайловичу!  Усі знають, що ви любите Президента. Не треба цього демонструвати...

 

     За попередньою домовленістю ми це питання обговорювали вчора на  засіданні  Президії,  також обмінялися думками з Президентом. Текст доповіді Президента більший за обсягом, ніж текст, який він виголосив  сьогодні  тут.  Ви  повинні опрацювати їх у комісіях з таким розрахунком,  щоб,  скажімо, в наступний вівторок чи середу ми  прийняли  розгорнуту  постанову,  в  якій  дали  б оцінку цих напрямів,  визначивши ми тут працюємо в такому ж напрямі, заодно, дали  доручення  Кабінету  Міністрів  і  комісіям щодо підготовки законодавчої бази під ті напрями, де є в цьому

 

     34

 

     потреба, внесли  свої  пропозиції,  уточнення  і,   можливо, застереження. Це має пройти через Верховну Раду, і ми маємо дійти такої згоди,  щоб той документ був,  так би мовити,  формулою або умовою  чи  стимулом  для спільної відповідальності за реалізацію економічної політики  Президента,  Верховної  Ради  та  уряду.  Я вважаю,  що  треба  діяти таким чином,  і прошу вашої підтримки в цьому відношенні.

 

     Тобто мова  йде  про  те,  щоб  ми  зараз  прийняли  коротку постанову,  що наступної середи ми це розглядаємо,  а зараз даємо доручення  комісіям  і  фракціям,  якщо  є  потреба  вивчити   цю доповідь, внести свої пропозиції і зауваження, висловити загальну оцінку до понеділка.  Комісії з питань  економічної  політики  та управління  народним  господарством,  з питань бюджету,  з питань фінансів  і   банківської   діяльності,   з   питань   державного будівництва,  діяльності  Рад  і самоврядування мають узагальнити подані пропозиції,  і в понеділок на засіданні Президії Верховної Ради  ми їх розглянемо,  а потім усе це разом обговоримо у середу на пленарному засіданні. Немає заперечень щодо такого механізму?

 

     КУЧМА Л.Д. Олександре Олександровичу, я прошу пробачення.

 

     Є пропозиція  запрошувати   на   обговорення   представників Адміністрації Президента і уряду, щоб було менше розбіжностей.

 

     ГОЛОВА. Дуже  резонна пропозиція:  під час обговорення цього питання в  комісіях  залучати  відповідних  працівників  Кабінету Міністрів,  можливо,  і  розробників  програми,  якщо  буде  така потреба.

 

     Перший мікрофон.

 

     35

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  /Сирецький виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановний  пане  Президенті  Шановний Голово  Верховної Ради!  Шановні панове народні депутати!  Правду кажучи,  у  мене  виникає  сумнів  щодо  необхідності   схвалення доповіді Президента,  обговорення в комісіях, а потім голосування окремої постанови про схвалення чи несхвалення.

 

     Справа в тому,  що ми є в  перехідному  періоді.  У  нас  не визначена   форма   правління.  Якби  у  нас  була  парламентська республіка  і  з  доповіддю  виступав  Прем'єр-міністр  як  глава виконавчої  влади,  який  би  представляв  зовнішню  і  внутрішню політику уряду на перспективу,  і  цього  Прем'єра  призначала  б Верховна Рада, це було б логічно.

 

     У той  час,  коли  у нас Президент обраний народом,  і він в главою держави і одночасно главою виконавчої  влади,  і  з  точки зору принципу поділу влад не підпорядкований, не підконтрольний і не  підзвітний  Верховній  Раді,   то   будь-яке   схвалення   чи несхвалення його програми дій,  доповіді - це є втручання у сферу компетенції суто виконавчої влади.

 

     Ми можемо обговорити це в комісіях,  ми можемо обговорити це у  фракціях,  ми  можемо погоджуватися або не погоджуватися,  але документа про схвалення чи несхвалення ми приймати не можемо.  Ми можемо приймати документ щодо доповіді Голови Верховної Ради,  ми можемо приймати документ,  який стосується Прем'єр-міністра. А що стосується  глави  держави,  який  всенародно  обраний  і  очолює незалежну гілку влади, ми цього робити не можемо.

 

     Тому я вважав би,  що,  справді,  ми попрацюємо в  комісіях, попрацюємо в депутатських групах, попрацюємо разом з

 

     36

 

     представниками Адміністрації      Президента,      відомств, міністерств, які готували цю доповідь, але про остаточне рішення, про те,  що ми маємо приймати і в якій формі,  нам слід подумати. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу  уваги!  Ми  так  після  кожного  зауваження будемо  затягувати час.  Тому давайте обміняємося думками з цього "приводу,  зважаючи,  що у нас уже є  проект  постанови  з  цього приводу.

 

     Якщо ми   не   повинні  давати  оцінку,  я  сказав  би  так, висловлювати своє бачення цієї проблеми,  то тоді постає питання: які доручення ми даємо комісії, на основі чого? І чи ми беремо на себе відповідальність чи не  беремо?  Я  вважаю,  що  це  питання суттєве,  і  тому  поспішно  робити  висновків  не  можна.  Я  не помилився, якщо скажу, що Сергій Петрович добре знав Конституцію, але  в  даному  випадку  він  був  неточним.  Учора  на засіданні Президії Верховної Ради ми торкалися цього питання. У Конституції є статті, які дають змогу об'єднати відповідальність за виконання цієї справи.

 

     Другий мікрофон.

 

     37

 

     КАРПОВ О.М., доцент Харківського державного університету /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. Міжрегіональна депутатська група.

 

     Підтримуючи принципові та методологічні пояснення,  які  дав Сергій  Головатий,  я  пропоную  у  пункті  1  розданого  проекту постанови замість  слів  Схвалити  основні  положення"  записати: "прийняти  до  відома  основні положення доповіді Президента".  А пункт 2 залишити у запропонованій редакції.

 

     ГОЛОВА. Я не нав'язую свою думку,  але все-таки гадаю, що ми розглянемо цю пропозицію на наступному тижні. Третій мікрофон.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ковельський виборчий округ, Волинська  область/.  На  мою думку,  Верховна Рада повинна нести свою частку відповідальності за ситуацію  в  державі.  Ми  можемо сьогодні  сказати,  що  ось  є програма Президента і нехай він її виконує,  тому що він непідзвітний Верховній Раді.  Але  ми  тоді потрапляємо в якусь незручну і незрозумілу ситуацію. Я вважаю, що Верховна Рада поряд з Президентом повинна нести  відповідальність за  ситуацію  в  державі.  Але  мені здається,  що обговорювати в комісіях саме доповідь і вносити якісь доповнення і поправки,  це нелогічно   і   неправильно.   Думаю,   що  сьогоднішня  доповідь Президента сподобалась і и підтримують  багато  депутатів.  Після обговорення,  уточнення  і доповнень може принципово змінитися її суть. Тому сьогодні ми маємо поставити на голосування

 

     38

 

     питання про те,  щоб підтримати доповідь  Президента  чи  її основні положення.

 

     ГОЛОВА. Я вважаю, можна і так питання розглядати. Я поставлю його на голосування.  Одначе  межі  для  вдосконалення  немає,  і навіть Президент не може запропонувати ідеального варіанта.  Тому якщо в процесі  обговорення  будуть  якісь  посилення,  уточнення тему, то це буде тільки на користь справі і зовсім не означає, що від цього зміниться концепція. Прошу.

 

     БОЙКО Б.Ф.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань базових   галузей  та  соціально-економічного  розвитку  регіонів /Гусятинський виборчий  округ,  Тернопільська  область/.  Шановні депутати!  Ми  працюємо  вже  півроку.  Я один з тих,  хто працює другий строк у Верховній Раді,  тему хочу сказати вам  таку  річ: те, що пропонується - відправити у комісії, доробляти й таке інше

- означає,  що ми  хочемо  поховати  програму,  з  якою  виступив сьогодні Президент.

 

     По суті  нам  розданий проект постанови / у всіх він є,  тут уже Голова Верховної Ради  не  може  заперечувати/,  де  вказано: "схвалити основні положення доповіді Президента".

 

     Тому питання стоїть так: або ми саме зараз схвалюємо основні положення поіменно,  або відкладаємо на тривалий  строк  і  знову будемо  шукати винних - хто не дає пенсії,  хто не дає заробітної плати,  хто не дає людям можливості жити. Хочуть уряд і Президент працювати, подають свою програму, отже, схвалюємо і працюємо.

 

     39

 

     Тому я   пропоную,   шановний   Олександре   Олександровичу, поставити цей проект постанови на голосування.  Він повинен  бути проголосований сьогодні, щоб дати можливість уряду працювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Ще  одне  коло.  /Шум  у  залі/.  Якось незручно, ми задіяли весь Кабінет Міністрів і Президента...

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД /Роменський виборчий округ, Сумська область/.  Я считаю, что не совсем точно Сергей Головатый предложил  нам  процедуру,  и  обращаю  ваше  внимание на пункт 4 статьи 97  Конституции:  до  виключного  відання  Верховної  Ради України  належить  "визначення  основних  напрямів  внутрішньої і зовнішньої політики України".

 

     Президент выступил  с   докладом   об   основах   внутренней политики, которую мы вправе утвердить голосованием в соответствии с  действующим  Регламентом.  Однако  мне   представляется,   что Верховный   Совет  входит  в  определенную  коллизию,  а  именно: Верховный Совет уже принял  одни  основные  направления.  Сегодня Президент  как  глава  исполнительной  власти  выступил со своими предложениями.  Леонид  Данилович  в  своем  выступлении  сказал: давайте  сотрудничать.  Есть  предложения.  Примет  их  Президент

-спасибо, нет - представит свои аргументы. Но мне представляется, что  сегодня  в  нарушение  всех  процедур  такой важный документ принимать голосованием без обсуждения нелогично, не нужно,

 

     40

 

     даже вредно.  Мы  все  только  выиграем,  если  обсудим  его вместе.

 

     ГОЛОВА. Не   буду   загально  відповідати  на  запитання  чи пропозиції.  Я відверто скажу:  сьогодні ніч  присвятив  вивченню цього  документа  /сумніваюся,  що  всі  змогли витратити стільки часу/ і порівняв його з нашими засадами,  які ми вже  розглядали. Десь на 80 відсотків позиції збігаються повністю. Це свідчить про те,  що нам буде неважко його  узгодити,  але  узгодити  потрібно обов'язково. Другий мікрофон.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,   голова   правління   акціонерного   банку "Херсонінвестбанк"  /Дніпровський  виборчий   округ,   Херсонська область/. Группа "Реформы".

 

     Я просил  бы  всех  депутатов обратить внимание на тот факт, что Президент выступил с теми положениями,  которые не  очень,  а иногда  и очень противоречат тем документам,  которые находятся у нас на  рассмотрении.  В  частности,  Премьер-министр  представил проект,   в   котором  предлагает  подчинить  Кабинету  Министров Национальный банк.

 

     Поэтому я  предлагаю  не  рассматривать   проекты,   которые противоречат программным принципам,  провозглашенным Президентом. И мы такое решение должны сейчас принять, иначе сами искусственно будем создавать противоречия между ветвями власти.

 

     Спасибо.

 

     41

 

     ГОЛОВА. Учора  це  питання  якраз  розглядалося на засіданні Президії,  воно не включено до порядку денного,  так що тут немає суперечностей. Третій мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  уповноважений  Комітету з питань соціального захисту  військовослужбовців  при  Кабінеті   Міністрів   України /Костопільський  виборчий  округ,  Рівненська область/.  Ситуація міняється, час минав, і ви бачите, що ця програма на 85 відсотків збігається з програмою нашого Голови. Якщо вона попадав на наше з вами,  так би мовити,  "обсуждение",  то ми її загубимо, бо знову все  затягнеться,  як це було раніше.  У нашій країні бракує нині твердої президентської влади.  Від цього страждає народ.  Тому  я пропоную  прийняти  програму  Президента  за  основу.  А далі вже поправки вносьте як належить.

 

     Дякую.

 

     42

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Остання пропозиція. Будь ласка, Антоне Денисовичу.

 

     БУТЕЙКО А.Д.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Рада України   з   питань   фінансів   і   банківської   діяльності  / КаміньКаширський виборчий  округ,  Волинська  область/.  Шановний Президенте! Шановний Голово! Шановні колеги!

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги. Шановні депутати! Хто вже висловив свої міркування, послухайте інших. Будь ласка, говоріть.

 

     БУТЕЙКО А.Д.  Шановні колеги! На мою думку, ми повинні діяти згідно  з  Конституцією,  за  якою  живемо.  Доповідь  Президента України  була  цікавою,  змістовною.  Але  ми  повинні  діяти,  я повторюю,   як   передбачено   Конституцією.  А  нею  передбачена можливість виступу Президента з доповіддю про внутрішньополітичну і зовнішньополітичну діяльність Президента і уряду України.

 

     Оскільки заголовок     цієї     доповіді    не    відповідає конституційній  нормі,  у  нас  виникає  проблема,  як   вчинити. Тлумачення    може   бути   таке:   це   частина   доповіді   про зовнішньополітичну і внутрішньополітичну діяльність Президента  і уряду України.  Якщо кваліфікувати таким чином,  то Верховна Рада за  Конституцією  зобов'язана  затвердити  цю  програму  або   не затвердити,  якщо,  звичайно,  не  погодиться.  І  тут ми повинні враховувати,  що основні засади вже були схвалені  на  пропозицію Голови Верховної Ради України.

 

     43

 

     Тому, щоб у нас була злагода,  я підтримую пропозицію Голови Верховної Ради розглянути доповідь Президента  в  комісіях,  а  в середу  висловитися  і  тоді  вже  затверджувати.  Але  її  треба зіставити з основними засадами,  які ми схвалили раніше. Тут дещо збігається, дещо суперечить, а дещо можна вважати кроком уперед.

 

     Якщо ми  вирішуємо  затвердити  цю  програму,  то повинні це зробити грамотно,  після розгляду,  щоб потім не говорити:  "А от там  наші  кроки  неоднакові.  Як чинити?" Я вважаю,  що доповідь Президента України була ?рунтовною.  Вона більш деталізована, ніж основні засади. Тому це треба взяти до уваги.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  пропозиція  Президента і Голови Верховної Ради про розгляд цього питання  в  середу  після обговорення   в   комісіях,   внесення  доповнень  і  пропозицій. Обговорення  провести  разом  із  членами  Кабінету  Міністрів  і авторами програми. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 191. Не прийнято.

 

     Тепер ставиться  питання...  Не  треба,  я  вас  дуже прошу. Заспокойтеся, будь ласка. Тут немає ніякої трагедії.

 

     Хто хоче  приймати  рішення,  по-перше,   без   обговорення, подруге,  я  так  делікатно  скажу,  не  ознайомившись  глибоко з документом? Ми не маємо на це права. Тому я ставлю на голосування другу пропозицію-прийняти проект постанови за основу...

 

     Я ж сказав, сядьте, будь ласка. Кому ще не зрозуміло?

 

     "За" - 178. Не прийнято.

 

     Будемо вважати, що відбулося рейтингове голосування.

 

     44

 

     Прошу вас попрацювати над документом,  і все буде нормально. Ми його розглянемо як слід у наступну середу і приймемо позитивне рішення.  У  цьому  ніхто  не сумнівається.  Чому ми робимо якісь політичні демарші,  коли  в  цьому  немає  потреби?  Зараз  немає трансляції по радіо і телебаченню.  Висловлюються тільки ті люди, які зацікавлені. / 0плески/.

 

     Які в міркування? Давайте ще коло зробимо.

 

     Першій мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи   /Коростенський   виборчий   округ, Житомирська  область/.  "Олександре  Олександровичу!   До   вашої пропозиції  хочу  додати  ще  таке:  обговорення  провести  і  на пленарному засіданні.

 

     ГОЛОВА. Само собою зрозуміло.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Не само собою. Ви запропонували приймати рішення після обговорення в комісіях. А треба дати можливість виступити і окремим депутатам,  і від комісій,  і від фракція  на  пленарному засіданні. Тільки після цього прийняти рішення. Я пропоную таке.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     45

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань законності і  правопорядку  /Станично-Луганський  виборчий округ,  Луганська область/.  Я предлагаю вернуться к предложению, которое было высказано, и обсудить доклад Президента в комиссиях, а   потом   на   пленарном  заседании.  Это  будет  правильно,  в соответствии с действующей Конституцией.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Була ще одна пропозиція, яка не проголосована: взяти доповідь до відома.

 

     ГОЛОВА. Можна я запишу: взяти до відома, так? Прошу.

 

     ОСТАШ І.І.,    директор   Міжнародної   школи   україністики Національної академії наук України  /Стрийський  виборчий  округ, Львівська область/. Депутатська група "Реформи".

 

     Я думаю,  що  в  пункті  1 треба зазначити:  взяти до відома положення доповіді Президента.  А пункт 2 тут абсолютно зайвий. У ньому  йдеться про те,  що "Кабінету Міністрів на основі положень доповіді  Президента  України  та  з  урахуванням   пропозицій... розробити  та внести" - і далі за текстом.  Ми знаємо,  що главою виконавчої влади є Президент.

 

     Отже, від групи "Реформи" вноситься пропозиція  -  взяти  до відома. Я вважаю, що варто поставити на поіменне голосування.

 

     46

 

     ГОЛОВА. Є   пропозиція   голосувати   поіменно.   Я  повинен поставити її на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 148. Прийнято.

 

     Ставиться на   поіменне   голосування    перша    пропозиція Президента  і Голови Верховної Ради з доповненням депутата Яценка про те,  щоб розглянути це питання в комісіях,  внести  необхідні пропозиції,  а  в  наступну  середу  розглянути його на засіданні Верховної Ради. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Вважаю, немає  потреби  голосувати   інші   пропозиції   /це передбачено Регламентом/.  Шум у залі/. Заспокойтеся, будь ласка, будьте стримані у висловлюваннях.

 

     Таким чином, ми розглянули всі питання, які були передбачені в  сьогоднішньому  порядку  денному.  Прошу  депутатів  так  само напружено,  як  ви  зараз  ведете   дискусію,   попрацювати   над документом, щоб ви його знади.

     Завтра засідання розпочнеться о 10 годині.

     47