Стенограма пленарного засідання

20 вересня 1994

 

ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради України.  20 вересня 1994 року. 19 година. /Після перерви/.

 

Веде засідання  заступник  Голови  Верховної  Ради   України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   сідати,   шановні   депутати.  Проведено перереєстрацію.  /Шум  у  залі/.   Давайте   проведемо   поіменну реєстрацію. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     У залі присутні 255 депутатів.

 

     Будь ласка, давайте повторимо поіменну перереєстрацію.

 

     Увімкніть, будь ласка, ще раз систему...

 

     Нам дійсно потрібно 197 голосів для прийняття рішення.  Тому працюватимемо далі, щоб не гаяти часу.

 

     Переходимо до наступного  питання  -  про  проект  Закону  . України   про   внесення   амін  і  доповнень  до  Кримінального, Кримінально-процесуального  кодексів  України  та   Кодексу   про адміністративні   правопорушення   /щодо   захисту  магістральних продуктопроводів/.

 

     Слово надається Ковалку Михайлу Петровичу, голові Державного комітету України по нафті та газу.

 

     Одну хвилиночку.

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область /.  Перше питання,  яке щойно розглядали,  ми вже завершили?  І не повертатимемося до нього? Були ж пропозиції. Проте  я з приводу організації нашої роботи.  Дуже просив би дати завтра інформацію чи вивісити її на відповідному стенді

 

     3

 

     стосовно депутатів, для яких от уже закінчився робочий день. Ми домовлялися.  Треба,  щоб ми знали своїх героїв. Тому що того, хто найбільше кричав,  що треба плідно працювати, якраз не видано в цьому залі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ось тут немає.

 

     ЧИЖ І.С.  Опублікувати,  щоб було видно. Тому що зараз у нас була домовленість провести засідання фракції...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, другий мікрофон.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комісії   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська області/.

 

     Олександре Миколайовичу,  шановний!   Шановні   колеги!   Ви знаєте,  що інколи два-три голоси вирішують усю справу. Невже ми, починаючи  сьогодні  ранкове  засідання,  налічуючи  більше   349 депутатів,  закінчували  при  розв'язанні  проблеми драматичної - проблеми  побудови  термінала  кількістю  309  депутатів,  мусимо продовжувати  цей  абсурд?  Це  абсурдно,  коли  в  залі половина депутатів!  Пропоную такі важливі  питання  обговоримо  зранку  і тільки зранку.  Ми товклися сьогодні півдня, навіть більше, казна на чому,  на другорядному.  А  під  час  вирішення  найважливіших державних, неголовне, державних справ, залишилося на табло: 162 - це ті,  що були за державу,  і 92,  хто був проти держави. Список буде   відомий   завтра.   Але  сьогодні  пропоную  припинити  це обговорення і завтра починати ранкове засідання з 10 години.

 

     4

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми продовжуємо роботу, але гадаю, що всі знають, з чиєї вини ми,  дійсно, дві години ранком втратили. Тому давайте собі не дорікати.

 

     Будь ласка, Михайле Петровичу.

 

     КОВАЛКО М.П.,  голова Державного комітету України по нафті і газу  /Гадяцький  виборчий округ,  Полтавська область/.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  На ваш розгляд вношу проект   Закону   України   про  внесення  змін  і  доповнень  до Кримінального і Кримінально-процесуального  кодексів  України  та Кодексу  України  про  адміністративні .правопорушення.  Внесення змін  і  доповнень  зумовлено   необхідністю   захисту   об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів від умисного пошкодження і руйнування.  По території  України  проходить  32,5 тисячі   кілометрів   магістральних   газопроводів,   3,5  тисячі кілометрів      нафтопроводів,      3      тисячі      кілометрів нафтопродуктопроводів. Останнім часом різко збільшилася кількість пошкоджень цих об'єктів як з метою крадіжки продуктів,  так  і  з іншими цілями.

 

     Так, у   1993   році   лише  на  трубопровідних  магістралях об'єднання нафтопродуктів мали місце 79  таких  випадків.  Збитки становлять майже п'ять мільярдів карбованців. Через пошкодження з грудня    1993    року    не     експлуатується     цілий     ряд нафтопродуктопроводів,   заподіяно   знаної  шкоди  навколишньому середовищу.  Мали місце факти смертельного отруєння людей  парами нафтопродуктів.   Загрозливих   розмірів   набуло  масове  умисне пошкодження,  руйнування  та  розкрадання  обладнання   лінійними частинами  магістральних трубопроводів,  демонтаж огорож кранових майданчиків,  витік  гідрорідини  з  лінійних  кранів,   демонтаж системи телемеханіки та контрольно-вимірювальних приладів тощо.

 

     5

 

     Мають місце  масові  порушення  правил охорони магістральних трубопроводів.  В охоронних зонах  без  дозволу  організацій,  що експлуатують трубопроводи, та з відома місцевих держадміністрацій розміщуються колективні  сади  та  городи,  будуються  колективні гаражі,  споруджуються тваринницькі ферми та інше. Все це ставить під   загрозу   надійну   й    безпечну    експлуатацію    систем трубопровідного транспорту.  Запропонований проект закону України не потребує додаткових фінансових ресурсів  передбачає  посилення відповідальності винних осіб за умисне пошкодження або руйнування об'єктів  магістральних  нафто-   та   нафтопродуктопроводів   за порушення правил охорони магістральних трубопроводів.

 

     Прошу проголосувати за зміни і доповнення до цього проекту.

 

     Дякую.

 

     6

 

     ГОЛОВА. Як   ви   бачите,   шановні   депутати,  ці  питання розглянуті попередньо і з позитивні  висновки  щодо  передбачених тут   пунктів.   Є   потреба   обговорювати?  Чи  можна  прийняти голосуванням? Прошу проголосувати проект.

 

     "За" - 230. Рішення прийнято.

 

     Далі. Питання про проект Закону України про зв'язок.

 

     У нас  у  залі  присутній  заступник  міністра  зв'язку.   Я пропоную піти,  так би мовити,  на компроміс самим із собою.  Він доповість,  ви після  цього  задасте  йому  запитання  і  почуєте відповіді,   а   потім   подумаєте  над  обговоренням.  Завтра  ж продовжимо Це обговорення. /Шум у залі/.

 

     Прошу уваги!  Ви, будь ласка, один одному відповідно читайте нотації,  коли  ми товчемо воду у ступі,  а коли треба вирішувати питання,  то треба їх вирішувати. Усі тут знають, про що йдеться. Вернемося на ранкове засідання, і тоді визначите, що це саме так.

 

     Будь ласка,  Юрію Олексійовичу. Після його виступу я вам дам слово.

 

     Скільки часу треба для доповіді? Десять хвилин? Гаразд.

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О.,  перший заступник міністра  зв'язку  України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

 

     Даний проект  Закону  України  про  зв'язок  необхідний  для сприяння  розвитку  та   функціонуванню   ефективної,   всебічної інфраструктури зв'язку в країні, а також для гарантії доступності всіх її служб для всіх громадян і підприємств на розумних умовах, які можуть бути реалізованими практично,  а також для становлення єдиної національної системи зв'язку України.

 

     7

 

     Те, що немає закону,  гальмує розвиток і в багатьох випадках ефективну   експлуатацію   засобів   зв'язку.   Для   нормального функціонування галузі необхідно прийняти 9 підзаконних актів, які б  регулювали  діяльність  у  тій  або  іншій  підгалузі зв'язку. Проекти їх в основному підготовлені,  але не можуть бути  введені Кабінетом Міністрів без прийняття основного закону.

 

     Проект відповідав   Конституції,   законам  України,  указам Президента,  декретам  та  рішенням  уряду.  У  ньому   враховані зауваження   депутатів,   відповідних  державних  та  громадських організацій.  В обговоренні проекту закону брали  участь  трудові колективи підприємств зв'язку.

 

     Запропонований проект  Закону  України про зв'язок - це акт, який  встановлює  правові,  економічні  та  організаційні  основи діяльності системи зв'язку в державі,  визначає правове становище галузі серед інших галузей народного господарства.  Проект закону визначає взаємовідносини об'єднань,  підприємств, органів зв'язку в  органами  державної  виконавчої  влади  і  споживачами  послуг зв'язку,   а  також  відбиває  особливості  галузі,  пов'язані  з надзвичайними  суспільними  інтересами.  Зараз   ці   питання   в основному  вирішуються відповідно до нормативних актів колишнього Союзу  РСР,  які  буяв  спрямовані  на   надмірну   централізацію управління в галузі.

 

     Якість роботи  діючої  мережі  зв'язку  України значно нижча світових стандартів через вимушене використання протягом останніх десятиліть  застарілих  технологій і як наслідок - великі затрати ручної праці.

 

     8

 

     Галузь потребує перебудови не тільки в  технічному,  а  й  у структурному   та   організаційному   відношенні,  з  урахуванням розвитку ринкових відносин в Україні  та  необхідністю  залучення значних інвестицій для її розвитку та модернізації. Проект Закону про зв'язок визначає місце галузі  зв'язку  в  системі  народного господарства,   його   структуру   та   управління.  Цим  законом встановлений порядок та умови надання послуг зв'язку  споживачам. Він,   з   одного   боку,  захищає  інтереси  держави,  громадян, підприємств і організацій,  що користуються послугами зв'язку,  з другого  боку - забезпечує цілісність єдиної національної системи зв'язку України з урахуванням  світової  практики,  відповідність вимогам  міжнародних договорів,  укладених Україною,  та положень Міжнародного союзу електрозв'язку і Всесвітнього поштового союзу, членом яких є Україна.

 

     Так, згідно   з  сучасними  методами  організації  економіки засоби електрозв'язку повинні функціонувати окремо від  поштового зв'язку та інших служб, що обумовлено проектом закону.

 

     У всіх державах світу, у тому числі і СНД, окрім Монголії та Бєларусі,  в  галузі  зв'язку  функціонують  окремі  підприємства поштового зв'язку та електрозв'язку.

 

     Відокремлення електрозв'язку сприятиме підготовці галузі для входження  в  ринкові  відносини,  які  формуються  в  Україні  і пов'язані з акціонуванням підприємств, дасть можливість підвищити її конкурентоспроможність.  Це дозволить  підвищити  ефективність роботи   кожної   підгалузі   за   рахунок  активізації  власного виробництва,  пошуку  нових  видів  послуг   зв'язку,   залучення інвестиційних коштів акціонерів, а також інвестфондів і компаній. Це дасть також  можливість  визначення  галузі  як  національного оператора, встановлення

 

     9

 

     нею прямих  договірних стосунків по співробітництву окремо з поштовими та телекомунікаційними  організаціями  /фірмами/  інших держав, де вони функціонують як національні оператори.

 

     Укріплення та оновлення матеріальної бази пошти буде вестися за  рахунок  доходів,  які  мають  витрачатися  тільки  для  цієї підгалузі.

 

     Експеримент по  відокремленню  електрозв'язку  від  поштової діяльності,  який  здійснюється  з   1   липня   цього   року   в Закарпатській  області,  свідчить про те,  що кількість та якість послуг,  які  надаються  окремими  підприємствами   поштового   і електрозв'язку, має тенденцію до зростання та покращення.

 

     Загалом же  аналіз  роздільного  обліку  доходів  і витрат у першому  півріччі  цього  року  показує,  що  можна   забезпечити прибуткову-діяльність як пошти,  так і електрозв'язку в цілому до Україні і в кожній області.

 

     Проект закону визначає право власності на мережі,  засоби та споруди  зв'язку,  а  також  встановлює антимонопольні обмеження, передбачає всі форми власності, в тому числі і приватну.

 

     Паралельно з наявними мережами зв'язку можуть створюватися й інші.  У  той  же  час  передбачене  необхідне регулювання з боку держави  в  таких  важливих  видах  діяльності,  як  розподіл  та використання   радіочастотного  ресурсу  та  виготовлення  знаків поштової оплати.

 

     10

 

     Проект закону встановлює порядок регулювання і  використання радіочастот і радіоелектронних засобів. Радіочастоти як обмежений природний ресурс передбачається надавати на  пріоритетній  основі для  задоволення  насамперед  державних  потреб  у  радіозв'язку, супутниковому зв'язку,  телерадіомовленні,  а також і для  потреб комерційної діяльності.

 

     Для посилення  координації  роботи  міністерств  і відомств, пов'язаної зі створенням Єдиної національної  системи  зв'язку  і використання    радіочастотного    ресурсу,    в    законопроекті передбачається і практично вже створена Державна комісія з питань зв'язку і радіочастот.

 

     У законопроекті  надається можливість розвитку конкуренції і підприємництва,  залучення інвестицій для розвитку галузі, у тому числі приватних та іноземних.

 

     Для впровадження  ринкових  відносин у галузі передбачається регулювання цього сектора економіки у відкритий  та  справедливий спосіб.   Для   цього   передбачено  ліцензування  окремих  видів діяльності в галузі  зв'язку.  Метою  ліцензування  є  здійснення єдиної  державної  політики  в галузі зв'язку та захист інтересів споживачів,  координація  діяльності   різних   підприємств   для створення   і   розвитку   мереж,   систем  і  служб  зв'язку  та забезпечення їх взаємодії між собою і з державними мережами.

 

     Ураховуючи, що  галузь  зв'язку  має   суттєвий   вплив   на обороноздатність  і безпеку держави,  у законопроекті передбачено повний перелік положень, які забезпечують надійність роботи мереж та   засобів   зв'язку   в   надзвичайних   обставинах,  а  також встановлюються  обмеження  щодо  впливу  іноземного  капіталу   у важливих сферах діяльності.

 

     11

 

     У законопроекті передбачається охорона інформації.  Таємниця листування,  телефонних  розмов,  телеграфних,  а   також   інших повідомлень,   що   передаються  засобами  зв'язку,  охороняється законом.

 

     Виймання й обмін поштової кореспонденції  та  документальних повідомлень,  одержання  необхідних  довідок про них,  здійснення контролю  за  технічними   каналами   зв'язку,   в   тому   числі прослуховування   телефонних   розмов  на  підприємствах  зв'язку незалежно від форм власності  можуть  провадитися  уповноваженими органами у випадках і порядку, встановленими законами України.

 

     Прийняття Закону   України   про  зв'язок  дасть  можливість підвищити ефективність  функціонування  галузі  в  нових  умовах, прискорити її розвиток при збереженні за органами державної влади відповідальності  за  надання   всім   споживачам   сучасних   та доброякісних   послуг   зв'язку,   забезпечити   стабільність  та надійність роботи галузі в системі народного господарства.

 

     Прийняття Закону України про зв'язок не потребує  додаткових бюджетних коштів для його введення в дію.

 

     Пропонується прийняти  проект  Закону  про зв'язок у першому читанні.

 

     Дякує за увагу.

 

     ГОЛОВА. Прошу  уваги!  Зараз  -  запитання  до   доповідача. Скільки  ми  часу відведемо на запитання?  Перший мікрофон,  будь ласка.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної освіти /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська

 

     12

 

     область/. Шановний доповідачу!  Зверніть  увагу,  ласка,  на сторінку 4, передостанній та попередній пункти. Чи не гадаєте ви, що їх треба трошки уточнити?  Що мається  на  увазі?  Треба,  щоб Міністерство  зв'язку  України  мало  якісь чіткі інструкції щодо того,  коли воно мав право ліквідувати об'єднання і за що.  Чому? Тому що наступний пункт каже,  що Міністерство зв'язку України не мав  права  втручатися  в  господарську  діяльність  національних об'єднань тощо.

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О.  Це зумовлено Законом про підприємництво, який діє,  і тому ми не можемо це змінити.  Ми,  міністерство як орган регулюючий,  не  повинні втручатися в господарську й операторську діяльність підприємств зв'язку.  Воно діє тільки як регулятор  на ринку  телекомунікації,  а  вони  самі  повинні  здійснювати свою діяльність відповідно до господарських та операторських функцій.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШИБКО В.Я.  Це так.  Я з вами згоден,  що це узгоджується  з Законом  про  підприємництво.  Але  ви  подивіться  на попередній пункт,  де  йдеться  про  те,  що  це  міністерство   мав   право ліквідувати  національні об'єднання.  Тому треба уточнити - за що ліквідувати, тобто треба це уточнити.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  що відповідні уточнення ви зробите  під  час обговорення.  І  в  другому читанні ми виправимо ті моменти,  які сьогодні не узгоджуються один з одним.

 

     Другий мікрофон. З процедури, будь ласка.

 

     13

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,   заступник   голови   виконавчого   комітету Донецької  міської Ради народних депутатів /КіровськийШахтарський виборчий округ, Донецька область/. Извините, уважаемый докладчик, у меня не к вам вопрос, а у меня замечание по процедуре.

 

     Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Мы все

- хотим этого или не хотим - подчиняемся объективным  законам,  в частности   объективным   законам   социальной  и  индивидуальной психологии.  И  вне  зависимости  от  нашего  желания   совершать трудовые    депутатские    подвиги    эффективность    обсуждения законопроектов сегодня, в данный момент, не определяется желанием нашего Председателя,  желанием автора Регламента депутата Носова, который,  кстати,  покинул  зал,  а  определяется   исключительно психологическими  и  физиологическими  возможностями наших с вами организмов.  Поэтому предлагаю  вернуться  к  здравому  смыслу  - необходимо установить временно ограничитель в нашей работе. Ми не можем работать до тех пор,  пока не выполним формальные  условия, заложенные  в  регламент  нашим  коллегой Носовым я сегодня слепо исполняемые президиумом.  Мы  обсуждаем,  действительно,  слишком важные вещи,  чтобы сейчас, ничего не соображая, по ним принимать решения.

 

     То, что мы делаем, -это абсурд. Я думал так.

 

     ГОЛОВА. Ясно,  дякую.  Це,  я так зрозумів, не до доповідача запитання,  а  скоріше  до  мене  як  до головуючого.  Я теж усіх закликаю до здорового глузду:  не марнувати час,  коли немає  для цього ніякої потреби, а працювати продуктивно.

 

     14

 

     Зверніть увагу  на  те,  що  сьогодні в залі немає тих,  хто спеціально затягував роботу зранку. Це теж, до речі, оцінка того, хто,  як і чого сюди приходить.  Ось у чому справа.  Ми закінчимо задавати запитання,  так, як домовилися, приймемо ще одне рішення і  припинимо  сьогодні  роботу.  Я думаю,  що ми зробимо для себе висновки і в інші дні.

 

     Третій мікрофон.

 

     НАЙДА Г.І.,  генеральний директор асоціації морських  портів України,  м.  Херсон  /Суворовський  виборчий  округ,  Херсонська область/.  Фракция коммунистов.  Мы все сегодня устали,  поверьте нам.   Я   от  имени  комиссии  говори.  Мы  связистов  вымучили. Практически все те вопросы,  которые вы будете сегодня  задавать, мы им задавали.  Некоторые из них уже решены, некоторые находятся в  работе.  Запретить  депутатам  вносить   предложения   нельзя. Поэтому,  Александр Александрович,  я вношу предложение:  давайте сейчас  проголосуем  этот  законопроект  в  первом   чтении.   Он рассматривался   в   прошлом   году   и   еще   будет  много  раз рассматриваться.  У вас еще будет время  задать  вопросы.  Проект находится  у вас более трех месяцев.  В первом чтении этот проект закона можно принять.  Поверь те,  у нас было больше вопросов, но мы  детальнейшим  образом  с  ними  разобрались.  Можно послушать сегодня небольшой доклад - на 3-5  минут  -  представителя  нашей комиссии и принять проект закона в первом чтении. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Запитання  або пропозиції ще є?  Немає.  Будь ласка, перший мікрофон.

 

     15

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  соціальний педагог середньої школи N  2,  м. Зимогір'я /Слов'яносербський виборчий округ,  Луганська область/. В течение двух последних десятилетий мы  строили  узлы  связи,  а теперь  говорим о разделении электросвязи и почтовой связи.  Я не знаю,  что  собой  представляет  эксперимент  в  Закарпатье,  но, например,  в  моем  округе,  в городе Кировске Луганской области, коллектив узла связи заявил,  что это делать нецелесообразно. Как вы считаете, может быть, этот вопрос еще недостаточно проработан?

 

     И второе. В статье 17 законопроекта говорится о языке связи. Я не возражаю против того, чтобы бюрократическая переписка велась на  украинском  языке.  Но  не  получится  ли так,  что конверт с адресом на русском языке не  дойдет  до  адресата?  И  кто  будет переводить телеграммы на телеграфах? У меня вот такие вопросы.

 

     СОЛОВЙОВ В.О.  Относительно  разделения  отрасли.  Я  должен сказать,  что мы эту работу начали полтора года  назад.  Впервые, когда  в  январе  прошлого  года  мы  собрали весь актив страны и рассказали,  почему мы хотим разделить, это было новым для людей, они  не  были  к  этому  подготовлены.  Сегодня  все готовы и все понимают необходимость этой работы.  Дело  в  том,  что  если  мы отрасль  введем  в рыночные отношения,  то нам этого не избежать. Потому что у нас работают  вместе  технологически  совершенно  не связанные  электросвязь  /это  телефонная  система,  телеграфная, спутниковая  связь  и  так  далее/  и   почта,   где   передается вещественная информация: посылки, письма, где работает транспорт, где ручная сортировка и так далее.

 

     Я вам скажу,  что фактически эти две отрасли у нас  работают на  уровне  страны.  В  Киеве  они  работают отдельно,  здесь уже созданы

 

     16

 

     объединения. В области - тоже  отдельно.  В  районных  узлах раньше  они  отдельно  работали.  Где-то  в  начале 80-х годов их объединили,  и они просуществовали в таком положении 15  лет.  Во всем  мире  эти  отрасли  связи работают отдельно.  Если мы их не разделим,  то не введем рыночных отношений в телекоммуникации.  А мы  уже этот процесс начали,  выдано около сотни лицензий.  Я вам скажу,  что в первом полугодии этого года 15 процентов  мощностей местных  телефонных станций мы ввели за счет частных предприятий. Это движение уже началось.  И если мы оставим это так,  как есть, то  предприятия связи бывших госструктур,  которыми мы управляем, будут неконкурентоспособными.  Они просто погибнут. Вот к чему, к сожалению, это приведет.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Відносно мови зв'язку.

 

     СОЛОВЙОВ С.О.  Відносно мови. У проекті є посилання на Закон про мови, говориться про державну мову. Але я скажу, що коли люди звертаються  російською  мовою  або  приносять  відправлення,  де адреса написана російською мовою,  ніяких проблем не виникає.  Із Росії  листів надходить теж дуже багато.  Усе це обробляється,  і ніяких проблем немає.

 

     ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу,  я вам допоможу.  Очевидно,  ви й самі   демонструєте  складнощі  в  цьому  відношенні.  Тому  мені здається,  що закон пишуть для розумних людей.  І коли  задаються такі запитання,  то є для цього якісь підстави. Але все зводиться до того,  хто реалізує закон.  Якщо людина  розумна,  то  буде  й порядок. Якщо людина нерозумна, то напишіть найрозумніше в законі

- все одно порядку не буде.  Так що давайте терпимо поставимося і до цієї норми.

 

     Чи є ще запитання? Є?

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     17

 

     БЕЗУГЛИЙ А.Г.,  член Комісії Верховної Ради України а питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин /Новокаховський виборчий округ,  Херсонська область/.  Я не знаю, где и как вы обсуждали,  но в моем  округе  /это  Каховка,  Новая Каховка/  сельские  районные  узлы  связи  и областное управление связи,  где я беседовал с работниками,  против разделения  связи, потому что,  если мы ее разделим, то почты у нас не будет. Она не выживет,  особенно в сельских районных  центрах.  Ни  письма,  ни газеты  туда  вообще  поступать  не  будут.  Я предлагаю оставить разделение на уровне Киева,  а на уровне районных центров -  надо еще посмотреть.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло, Запитання тут немає, є пропозиція. Третій мікрофон.

 

     КРАВЧУК В.М.,      голова       правління       колективного сільськогосподарського      підприємства      "Вільнотарасівське" Білоцерківського   району,   /Білоцерківський   виборчий   округ, Київська область/.  Шановний доповідачу,  незалежно від того,  чи буде сьогодні прийнято проект закону в першому  читанні,  чи  ні, нам би хотілося вияснити питання, чи узгоджена стаття 6 з нормами Земельного  кодексу  і  правши  землекористувача.  Тому  що  дана стаття, на нашу думку, йде врозріз з існуючим положенням.

 

     Дякую.

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О.  Мы обсуждали этот вопрос с Госкомземом. У них были замечания, которые могут быть учтены во втором чтении, Мы их обязательно учтем.  Принципиальных вопросов по землепользованию у нас нет. За землю будем платить как положено.

 

     18

 

     ГОЛОВА. Справа в тому,  що в Земельному кодексі записано, що всі   закони,   які   приймаються   в   Україні,   приводяться  у відповідність із цим кодексом, а не навпаки. Тому з цього треба й виходити.

 

     Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Юрий Александрович, я внимательно прочитал ваш проект закона и честно скажу:  я им очень недоволен. Задам  вам  сейчас  очень  небесспорный для вас вопрос.  Под этим проектом закона стоит дата 2.08.  1994 года.  По крайней мере, он был тогда отпечатан. А вот постановление Кабинета Министров от 22 августа 1994 года N 576 совсем не отражено в этом проекте закона. Если   вы   не  успели,  то  сделайте  какое-то  приложение.  Это принципиальное постановление Кабинета Министров.  А то получается по  вашему законопроекту так,  что ,вы можете привлекать средства населения. Вы привлекаете один год, привлекаете два года, строите АТС за деньги населения, а потом берете у них абонентную плату, и получается,  что эти люди абсолютно бесправные.  Человек поменяет квартиру   и   остается   без  телефона.  В  проекте  закона  это постановление  Кабинета  Министров  не  отражено.  Вот   у   меня постановление,  а  вот  ваш  проект  закона.  Если  я неправильно говорю, пожалуйста, объясните мне.

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О.  Деньги,  которые человек внес  на  телефон  и получил   его,   не   пропадают.   Этот   телефон   является  его собственностью, и он имеет право им распоряжаться. Может передать его,  продать, подарить и так далее. Но если человек переезжает в другой район,  куда ему не могут перенести  его  номер,  так  как жителей  того района обслуживает другая телефонная станция,  то в этом случает предприятие ему будет возмещать стоимость...

 

     19

 

     ГОЛОВА. Понесенных затрат. /Шум у залі/.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Было  такое,  что   все   двери приходилось  открывать  и доказывать то,  о чем говорите вы.  Вот поэтому появилось постановление.  Отметьте все это  в  законе,  и тогда претензий людей к вам не будет.

 

     ГОЛОВА. Ну,  я  думаю,  ми повинні обговорювати зараз проект закону,  а  не  постанови,  а  постанова   буде   приводитися   у відповідність   із  законом,  який  треба  писати  так,  щоб  він відповідав інтересам людей.

 

     Другий мікрофон.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки   та  народної  освіти  /Горлівський-Калінінський  виборчий округ,  Донецька   областъ/.   Фракция   коммунистов.   Уважаемый докладчик!  Я к слову,  чтобы еще раз обратить внимание депутатов на то,  о чем  вы  говоріте.  Эксперимент  по  поводу  разделения проводится  не  в  одной Закарпатской области.  Он проводится и в Донецкой области.  А вы об этом не сказали.  Есть такая же точная информация  даже  по  большим городам,  где это полностью себя не оправдывает.  Между двумя ветками связи началась настоящая  тяжба при  разделении:  кому  увозить  сколько стульев,  кому же делить базу,  которая там рассчитана всего на 40 человек.  И к  тому  же называю точную цифру начальнику Главсвязи, что на почтах вводится штат только руководящих  работников  до  25  человек.  Это  город Горловка, Донецкая область. Стоит ли? У нас что, монополист один, и мы можем содержать так много  людей  за  счет  монополии  нашей почтовой связи и электросвязи? Это в плане информации.

 

     20

 

     И второй  вопрос.  Наш закон якобы гарантирует право каждого человека получать услуги почтой.  Людей беспокоит такой вопрос. И у  меня  три письма по этому поводу.  Люди обращаются с вопросом: почему к нам не поступают газеты,  в частности газета "Правда"? У нас  прямо  объявлено,  что  подписка  на  газету  разрешена.  Но Министерство связи в своей телеграмме  за  N  1328  от  29  марта отвечает,   что   печатание   "Правды"   в  Украине  экономически нецелесообразно.  Позвольте  не  согласиться.   Газеты,   те   же "известия",  тот  же "Труд",  в нашем регионе,  а он вообще-то по плотности    населения    значительный,    пользуются     меньшей популярностью,  чем  газета,  которую  я  назвал.  "Правда" более популярна. Как объяснить этот вопрос?

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О. Относительно газеты " Правда". На эту газету в прошлом  году  была  проведена подписка на 1994 год точно так же, как  и  на  все  остальные  газеты.  После  того,  как  проведена подписка,   все  издательства  заключают  договор  на  то,  чтобы предприятия связи транспортировали и доводили до потребителей эти газеты. Издательство газеты "Правда",

 

     21

 

     единственной из  всех  российских  газет,  такой  договор не заключило в начале этого года.  И в связи  с  этим  нам  пришлось извиниться  перед подписчиками и вернуть им деньги.  И эта газета по подписке у нас в Украине в этом году не распространяется.

 

     Что касается печатания газет.  Для  этого  нужно  арендовать канал  связи,  печатать  их в типографии,  и все это оплачивается издательством.  Каждое издательство определяет,  в каких  пунктах выгодно или невыгодно печатать.  Если им это выгодно печатать, то заключается договор,  и вся эта работа выполняется как со стороны связистов  /каналы  связи,  передачи  газет/,  так  и  со стороны типографии,  которая все это печатает.  Поэтому  ли  издательство газеты "Правда" или любой другой газеты решит, что в этом городе, исходя из тиражей,  которые там распространяются, рентабельно или там  по каким-то политическим причинам можно платить деньги и эту газету печатать,  значит никаких проблем нет ни у связистов, ни у типографии, все это делается.

 

     22

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Третій мікрофон.

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О.  Извините,  и  что  касается  разделения.  Да, действительно,  в Донецкой области,  так же как и  в  Закарпатье, такой эксперимент проводится. То есть донетчанам дали возможность раньше включиться в эту работу. По нашей информации во всех узлах связи необходимая работа проведена,  но она еще не завершена, она не в такой стадии,  как  в  Закарпатье.  Закарпатье  -  маленькая область,  там это проще сделать.  Поэтому я сегодня и не говорил, что на Донетчане проводится эксперимент.  Он не  завершен,  я  не могу сказать вам о результатах. Но как бы там ни было, увеличения штатов не должно быть.  Я записал то,  что вы оказали о Горловке. 120 человек - это абсурд. Такого не может быть, понимаете?

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло, це питання потребує додаткового вивчення.

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О.  Да.  Мы  разберемся  и поможем решить все эти проблемы.

 

     ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу,  це конкретне питання,  але  воно має і загальний характер.  Прошу вас його і в законі відобразити, і конкретно розглянути справу, про яку щойно говорив депутат.

 

     Третій мікрофон. Останнє запитання.

 

     23

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова підкомісії Комісії  Верховної  Рада  з питань   культури   та  духовності  /Тлумацький  виборчий  округ, Івано-Франківська  область/.  У  мене  запитання   і   пропозиція водночас.  Наскільки  я  зрозумів,  ми розглядаємо проект закону, який не тільки  підведе  правову  базу  під  систему  зв'язку,  а закріпить структурну реформу в цій галузі. У результаті згодом ті матимемо національні об'єднання зв'язку -  Українське  об'єднання електрозв'язку,    Українське   об'єднання   поштового   зв'язку, Українське об'єднання радіомовлення,  радіозв'язку і телебачення. Кожне   це   національне  об'єднання  функціонуватиме  як  єдиний господарський  комплекс,  матиме  свій  рахунок,  буде  юридичною особою тощо. Мене дуже хвилює перспектива розвитку цих об'єднань, особливо  самостійне   функціонування   Українського   об'єднання поштового зв'язку.  Тим паче, що за останні кілька років постійно зростають ціни за доставку газет і журналів.  Останнім часом ціна доставки  перевищує  ціну самого виробництва примірника газети чи журналу.  Скажіть,  будь ласка, які щодо цього у нас перспективи? Коли   Українське  об'єднання  поштового  зв'язку  стане  окремою одиницею в цій системі,  чи зростатимуть ціни за доставку газет і журналів, чи вони будуть зменшуватися? Таке мов запитання.

 

     І пропозиція. Я думаю, справа це настільки серйозна, що було б  легковажно  сьогодні  приймати   в   першому   читанні   даний законопроект   без  обговорення.  Очевидно,  завтра  зранку  його всетаки треба серйозно обговорювати.

 

     24

 

     ГОЛОВА. Петре Іллічу,  що стосується  вашої  пропозиції,  то вона приймається.  Я з самого початку сказав,  що сьогодні будуть лише відповіді на  запитання,  а  обговорення  проведемо  завтра. Рішення ми сьогодні примати не будемо.

 

     Юрію Олексійовичу, відповідайте на запитання, будь ласка. Це було останнє запитання.

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О.  В докладе я уже говорил,  что  во  всем  мире существует   такие   национальные   предприятия:   во  Франции  - "Франстелеком", Англии - "Бритиштелеком" и так далее.

 

     ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу,  він не так  поставив  запитання. Депутат запитав: ціни зростуть на доставку газет і журналів чи не зростуть?

 

     СОЛОВЙОВ Ю.О. Что касается цен. Недавно Президент издал указ об  ограничении  тремя процентами уровня рентабельности услуги по доставке газет.  И мы его завизировали,  согласились.  3 процента рентабельности  -  это  фактически,  как вы понимаете,  на граммы убыточности,  это почти ничего. То есть фактически ничего лишнего за доставку мы не берем.

 

     Если посмотреть  структуру данных затрат,  то это в основном затраты на  транспорт  и  на  зарплату  тем  работникам,  которые разносят  газеты.  Средняя зарплата в отрасли сегодня - 860 тысяч карбованцев.  Поэтому обвинить нас, что у нас высокая зарплата, я думаю, нельзя.

 

     25

 

     ГОЛОВА. Юрію  Олексійовичу,  ви  відповіли  на це запитання, однак ще подумайте,  адже при спеціалізації ви  збільшите  штати, зростуть  накладні витрати.  І навіть за невисокої рентабельності ваших послуг для споживача це буде така ціна,  що  він  не  зможе передплатити газету. Так що тут схема дуже проста.

 

     Тому, будь  ласка,  завтра під час обговорення цього питання прислухайтеся до думок депутатів,  і,  очевидно, перед прийняттям законопроекту  в  першому  читанні  ми  повинні зважити на окремі моменти. Дякую, вам, сідайте, будь ласка.

 

     Володимире Мефодійовичу,  ви вже завтра одержите...  Якщо  у вас запитання, то підійдіть до нього і запитайте.

 

     Шановні депутати!  У вас на руках проект Постанови,  який за вашим  дорученням  доопрацьовувався  комісією  -  про  епідемічну ситуацію  у  зв'язку  із  поширенням  холери..  За основу ми його прийняли, тепер з пропозиція проголосувати як за постанову. Немає заперечень? Є?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЯМКОВИЙ І.О., заступник голова Державного комітету України з матеріальних ресурсів /Тростянецький  виборчий  округ,  Вінницька область/.  У  мене  є доповнення до цього проекту.  Пункт 3 прошу записати    в    такій    редакції:    "З    метою     поліпшення санітарно-епідемічної ситуації в державі та запобігання подальшим спалахам  кишкових  інфекційних  захворювань  доручити   Кабінету Міністрів  України  до  кінця  поточного року затвердити /а може, так:  розробити та подати Верховній Раді на затвердження/  проект Державної   програми   розвитку  водопостачання  та  водоочищення населених  пунктів   України,   передбачивши   нею   першочергове забезпечення  якісною  питною  водою  та  водоочисними  спорудами населених  пунктів  південних   регіонів   на   1995-2000   роки! "Водоочищення".    Між    водопостачанням   і   водоочищенням   є відмінність.

 

     26

 

     ГОЛОВА. Думаю, уточнення доречне. Можна уточнити, так?

 

     Нема заперечень?

 

     Як ваше прізвище? Назвіться для стенограми, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ. Ямковий Іван Олексійович, виборчий округ N 60.

 

     ГОЛОВА. Дуже приємно.  Це уточнення буде за вашим прізвищем. Другий мікрофон. Будь ласка, депутате Кияк.

 

     КИЯК Т.Р.   завідуючий   кафедрою  Чернівецького  державного університету /Ленінський виборчий  округ,  Чернівецька  область/. Дуже  добре,  що  наша  ідея  знайшла  втілення в пункті 3.  Але, шановні колеги,  я екстраполював ситуацію, власне, на чернівецькі умови,  на  наші  екологічні  проблеми,  на  ту  нашу сумнозвісну хворобу.  З водою в нас у місті ситуація трагічна. Нещодавно було офіційно   заявлено,   що  не  бажано  використовувати  воду  для приготування їжі.

 

     Крім того,  у нас у Чернівцях уже теж є перші прояви холери. Сьогодні  говорилося  про наш Калиновський базар,  який незабаром може виявитися джерелом поширення холери.

 

     Я розумію все,  що стосується південних районів України. Але чому  ми  забуваємо  інші  регіони,  у  даному  разі  Чернівецьку область?  Давайте,  може, так сформулюємо останній рядок третього абзацу:  "передбачивши  нею  почергово забезпечення добре якісною питною водою населення районів України, де ці спалахи виникають". Це може стосуватися й інших потенційних регіонів. Дякую.

 

     27

 

     ГОЛОВА. Отже,  в пропозиція доповнити пункт 3 моментами,  на які звернули увагу депутати Ямковий  і  Кияк.  Немає  заперечень? Прошу проголосувати цю пропозицію як документ, прийнятий нами.

 

     "За" - 239. Рішення прийнято.

 

     Депутат Шейко,  голова  комісії,  хоче  зробити  оголошення. Тридцять секунд.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та  забезпечення  діяльності депутатів /Бобровицький виборчий  округ,  Чернігівська  область/. Шановна  президіє!  Шановні  колеги  депутати!  Ви знаєте,  що на першій сесії  ми  прийняли  положення  про  депутатські  групи  і фракції,  це  питання  знайшло  чільне  відображення в Регламенті /глава  4.2/.  Таким  чином,  парламент  у  нас   структурований, прийняті   документи   регламентують   законотворчий   процес   і процедуру.

 

     Я звертаюся до новообраних народних  депутатів.  Уже  минуло декілька днів, але ми не маємо від вас ніяких пропозицій відносно входження до груп і фракцій,  а також поповнення діючих  комісій. Ви знаєте, що від вашого перебування в групах і фракціях залежить подальша наша робота - і в плані квот груп та фракцій у  керівних органах парламенту, і можливість виступити на сесії, взяти участь в обговоренні,  і навіть таке питання,  як  представництво  наших груп   та   фракцій   у  міжпарламентських  комісіях  за  різними напрямами.  Тому є пропозиція від нашої комісії, щоб ви до завтра до 12

 

     28

 

     години визначилися  і  подали  заяви про входження в групи і фракції та в комісії.  Заяви прохання подавати до груп і фракцій, комісій та Секретаріату.  Таким чином,  до кінця завтрашнього дня ми могли б чітко визначити, як у нас сформовані групи, Фракції та комісії. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам теж. Шановні депутати! У вас на руках план роботи на завтра.  Цей перелік доповнюється проектом  Закону  про зв'язок, який ми завтра обговоримо, а якщо будуть якісь зміни, то порадимося окремо.

 

     Продовжимо роботу завтра о 10 годині. До побачення.

     29