Стенограма пленарного засідання

29 липня 1994

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  29 липня 1994 року. 15 година 30 хвилин.

 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Я знаю, що  частина  депутатів  зараз  завершує  роботу  над  тими  двома проектами,  що їх ми будемо голосувати. Проект постанови з питань приватизації вже розмножено,  і зараз ви його одержите.  А проект закону  стосовно порушників доопрацьовується і незабаром теж буде роздано.

 

     Прошу ввімкнути систему "Рада".

 

     Зареєструвалися поки  що  248  депутатів,  проте  ми  можемо розпочинати вечірнє засідання. Прошу тих, хто запізнився, зайняти свої місця.

 

     А пропонував би зараз /поки роздадуть ті два документи/ дати змогу  виступити,  як  і  передбачено  нашим  порядком денним,  з питання про соціальну  політику  доповідачеві  Івану  Сергійовичу Чижу. А потім розглянемо проект /він за обсягом невеликий/ Закону про межу малозабезпеченості. Якраз на той час підготують і ті два законопроекти, які ми повинні проголосувати.

 

     3

 

     Якісь є зауваження? Другий мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО Б.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД /Роменський виборчий  округ, Сумська область/,  Александр Александрович! Я прошу соблюсти одну процедурную формальность.  Вот собирались депутаты левого блока и согласились  с теми поправками,  которые внесены,  и наша группа, которая внесла альтернативный документ, понимая, что надо сегодня принять    постановление,    в    качестве   компромисса   гитова проголосовать за этот документ. Однако есть просьба.

 

     Тот документ,  который  мы  подготовили,  состоит  из   пяти пунктов.  На наш взгляд, он объемнее, содержательнее и раскрывает проблему выхода экономики из кризиса, а также содержит процедуры, которые, мы считаем, обеспечат прежде всего стабильную экономику, и под стабильную экономику - привлечение иностранных  инвестиций. Я просто хотел бы,  чтобы вы поставили его на голосование. Потому что я помню,  как три года назад здесь принимали пакет законов  о приватизации,  как мы с вами готовили документы. Я тогда говорил, что если будут приняты эти механизмы приватизации, они приведут к развалу.  К  сожалению,  худшие мои предположения оправдались.  Я считаю,  что,  к сожалению,  даже вот этот компромиссный документ многого не решит.  Но понимая, что надо что-то принять, поскольку люди верят в то,  что написали...  Я даже не  агитирую  тех,  кто сомневается,  голосовать  или  не голосовать за наш документ,  но все-таки ради данного  исторического  этапа  прошу  поставить  на голосование.

 

     И последнее. Госпожа или пани Кужель, выступая, говорила

 

     4

 

     о том,  что  много  есть  нарушений  в  аренде с выкупом.  Я проверил это в комиссии.  Таких нарушении практически  нет.  Есть только  нарушение  со  стороны  Фонда государственного имущества. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Романовичу! Я, безперечно, можу поставити на  голосування  цю  пропозицію,  щоб,  так би мовити,  дотримати демократичної процедури. Однак давайте поміркуємо. Ви напрацювали документ,  який охоплює і ваші пропозиції, і пропозиції, скажімо, комісії.  Але якщо голосувати зараз цей документ,  якого ми це не бачили,  то  це  означатиме  вирішувати  з  голосу,  і  ви ж самі виступатимете проти цього.  / Шум у залі/. Той, що вчора роздали? Так ми ж учора й обговорювали, зазначали, що він не охоплює якраз усіх нюансів,  давайте я поставлю на голосування,  у чому справа? Одну   хвилину...  То  навіщо  тоді  сьогодні  було  дивитися  ці документи?

 

     Іване Сергійовичу,  будь ласка...  Вибачте, я назву питання. Це потрібно і для стенограми, і для протоколу.

 

     Слухається питання  про звернення громадян до Верховної Ради України із соціальних питань /інформація  за  матеріалами  огляду листів/.  Прошу,  Іване Сергійовичу.  Скільки вам часу треба?  25 хвилин.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  /  Летичівський виборчий округ,  Хмельницька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Щодня і масово приносить пошта

 

     5

 

     у ці  стіни  звернення громадян,  наших виборців.  Переважна більшість цих лист із - це голос болю і відчаю. Доки? - запитують люди.  - Доки терпіти?  Доки триватиме таке життя? Доки, зрештою, загалом правильні декларації  Верховної  Ради,  виконавчої  влади залишатимуться   лише   деклараціями?   Коли   вони  набуватимуть реального  змісту  в  питаннях  забезпечення  життя,   достойного людини?

 

     Підтримавши нас на виборах, люди чекають змін. І сьогодні їх мало обходить те,  що  ми  тільки  почали  свою  роботу,  що  нам дісталася   важка   спадщина,   що  ми  вже,  зрештою,  визначили стратегічні підходи до проблеми становлення економіки в  кризовий період, прийнявши Основні засади, ряд важливих законів і постанов Верховної Ради.  Вони вимагають дій. Рішучих і скоординованих дій усіх гілок влади.

 

     Характер звернень  людей,  а  це  близько  10  тисяч  листів соціального  плану,  що  становить  третину  усіх   звернень   до Верховної Ради,  свідчить,  що наші виборці пов'язують свої надії на поліпшення життя передусім із вирішенням проблем  виробництва, бачать корінь усіх бід у тому, що не працює економіка.

 

     Листи, пов'язані  з  правовими аспектами трудових відносин у суспільстві,  з оплатою  праці,  процесами,  що  відбуваються  на національному  ринку  зайнятості  населення,  рівнем  споживання, займають велику питому вагу в  пошті  Верховної  Ради  загалом  і нашої комісії зокрема.

 

     Ситуація на  ринку праці,  розвал виробництва,  якщо сказати узагальнено,  багато в чому зумовлені тим,  що  участь  людини  у виробництві,  рівень  оплати  її  праці,  вартість  робочої  сили адекватно  не  забезпечуються  економічним  механізмом-податками, цінами,  фінансово-кредитною системою. Про це йдеться, зокрема, у листах голів Рад,  директорів вінницького  обласного  виробничого об'єднання  "Агромаш",  ЦК профспілки працівників науки і освіти, об'єднання профспілок Харківської області та багатьох інших.

 

     6

 

     Мінімальна заробітна  плата  нині  становить  менше   восьми відсотків  від  середньої  по  народному господарству.  А світова практика свідчить,  що  цей  показник  має  бути  в  менах  30-50 відсотків.  Виходячи  з  цього,  люди  наполягають  на  перегляді величини  мінімальної  платні,  і  нам  потрібно   шукати   шляхи розв'язання проблеми спільно з урядом. На цьому наголошують кияни Соловйов,  Максименко,  Онищенко з Миколаєва, Кушнірук зі Львова, Карпенко з Херсона,  Тоцька з Хмельниччини та багато, інших наших виборців.

 

     Чимало виборців вважають, що ненормальним є співвідношення в оплаті    праці    залежно   від   кваліфікації,   складності   й відповідальності виконуваних робіт. Дійсно, хіба це правильно, що розрив між мінімальною і максимальною оплатою за цими параметрами становить  сьогодні  1  до  50.  До  речі,   у   1991   році   це співвідношення  було  1  до  8,  що  загалом відповідало світовим показникам.

 

     Я вже не кажу про розрив у  доходах  між  титли,  хто  ледве зводить  кінці  з кінцями,  рахуючи купони на хліб,  і тими,  хто спокійнісінько  поповнює   власний   парк   престижних   іномарок шикарними   екземплярами.   Такі   соціальні  полюси  -  це  міна сповільненої дії,  закладена у підвалини нашої держави. І якщо ми говоримо про соціальний мир, суспільну злагоду як неодмінну умову державотворчих  процесів,  ми  не  повинні  допустити,  щоб   цей небезпечний заряд здетонував, Соціальну прірву треба ліквідувати, зближуючи людей у  доходах,  Дійсно,  творячи  заможний  середній клас,  основу якого має скласти переважна більшість. людей праці, тих, які живуть власним трудом. Довідково: у

 

     7

 

     Сполучений Штатах Америки  розрив  між  верхньою  і  нижньою межами доходів становить 8,9 до 1.

 

     "Порадьте, як нам прожити, - мовиться в листі 33 працівників дитячих закладів міста Шепетівки,  - коли  наша  заробітна  плата становить  від  146  до  360  тисяч  карбованців.  Та ще й звідси вираховувать податок".

 

     Такий же  клопіт  змусив  звернутися  до  нас  обслуговуючий персонал   середньої  школи  К  28  міста  Полтави,  Горлівського інституту іноземних мов і  ще  сотні  заявників.  Чи  треба  щось коментувати?  Як прожити на такі копійки людям, для яких платня є єдиним джерелом доходів? Як?

 

     Якщо на початку 1993 року середня заробітна плата в  галузях охорони   здоров'я   і   освіти  становила  93-95  відсотків  від заробітної плати у промисловості,  то вже в кінці того ж  року  - лише 46-47 відсотків.  У науці та її обслуговуванні в 1990 році - 115 відсотків від середньої зарплати у промисловості,  а  вже  не початку цього року - лише 84 відсотки.  Зрештою, справа дійшла до того,  що  сьогодні   /вдумайтеся!/   частка   оплати   праці   в собівартості  продукції становить 7 відсотків,  у той час як сама собівартість,  у роздрібній ціні - 40 відсотків,  що є  однією  з причин  платіжної  кризи,  диспропорцій у структурі виробництва і структурі ціни.  Плюс до всього - люди ще місяцями  не  отримують платні.

 

     "Діюча система  оплати праці настільки спотворена,  - пишуть металурги  Стахановського  заводу  феросплавів,  -  що   не   дає можливості   працюючій  людині  забезпечити  елементарні  життєві потреби.  А без дійових стимулів до праці,  як відомо,  не  можна розраховувати на якісь позитивні зрушення у виробництві".

 

     8

 

     Ми цілком поділяємо думку багатьох громадян,  що на сьогодні є ненормальним також і те,  що  гарантована  тривалість  щорічної відпустки  становить  15  робочих  днів.  І  тому  підтримуємо їх пропозиції  щодо   прискорення   підготовки   законопроекту   про відпустки.

 

     Судячи з характеру пошти,  численних зустрічей з людьми, які приходять на прийом /а через комісію вже  пройшли  кілька  сотень громадян/,  актуальною  є проблема зайнятості.  Офіційний рівень, безробіття не повністю відображав реальний  стан  справ  у  сфері зайнятості у зв'язку із значним поширенням його прихованих фірм.

 

     За даними   Мінстату   України,   тільки  останнім  часом  з ініціативи адміністрації перебували  у  відпустках  2,2  мільйона чоловік.   Тобто,  внаслідок  втрат  робочого  часу  фактично  не працювали  майже  900  тисяч   чоловік.   Таким   чином,   рівень прихованого  безробіття  становив  3,2  відсотка  від чисельності працездатного  населення,  що  в  їй   разів   перевищує   рівень офіційного  безробіття.  Де  -  офіційні  дані,  а  неофіційні  є набагато вищими, А з урахуванням широко застосовуваних скорочених режимів  праці  /на таких умовах працювало понад мільйон чоловік/ він ще вищий.

 

     Тому в разі збереження кризової ситуації у виробничій  сфері можна   очікувати  початку  масового  вивільнення  працівників  і стрімкого зростання рівня офіційного  безробіття  в  Україні.  Ми повинні   зробити  все,  щоб  це  лихо  не  застало  наших  людей зненацька.

 

     Не можна  не  погодитися  з  висновками  Національної   ради соціального  партнерства,  надісланими до комісії,  що проведення окремих соціальних заходів перетворилося  на  болісний  для  всіх процес  пристосування  людських  потреб  до обмежених можливостей деградуючого виробництва.

 

     9

 

     відбувається швидке руйнування соціальної  інфраструктури  - закриття дитячих дошкільних закладів, клубів, будинків культури і науково-технічної творчості, профілакторіїв, будинків відпочинку, санаторіїв, їх приватизація та перепрофілювання.

 

     Значне місце у зверненнях до Комісії Верховної Ради з питань соціальної політики та праці,  а тим більше до комісій, зв'язаних з агропромисловим комплексом, займають соціальні проблеми села.

 

     "Політика держави,  яка ведеться до цього часу, - зазначають трудівники колективного селянського підприємства села Богдановець на Хмельниччині,  - не стимулює виробництва продуктів харчування, державного  контролю  за   безумовним   виконанням   закону   про пріоритетність  соціального  розвитку  села  та  агропромислового комплексу не встановлено,  держава - найнеобов'язковіший партнер, з яким ризикуєш прогоріти.  А тому якщо й далі так буде,  продамо їй  тільки  ту  частину  урожаю,  яка  не  вміститься  у  коморах господарства. Ринок - значить, ринок, знайдемо партнерів вигідній і серйозних".

 

     Це, зрозуміло,  уже крайній захід,  крик відчаю.  І  держава повинна  зрозуміти  своїх найневибагливіших і найвідповідальніших партнерів. Не можна без кінця виїжджати за рахунок села!

 

     Селянські спілки,  сільськогосподарські   підприємства,   як свідчать   численні   звернення,  зазнають  великих  збитків  від несвоєчасного  і  далеко  не  повного  відшкодування  витрат   на спорудження  соціальних  об'єктів,  а тому робота в цьому напрямі серйозно гальмується.  Село у соціальному плані  обділене  навіть порівняно з далеко не втішною сучасною ситуацією з місті.

 

     10

 

     Численні звернення до комісії стосуються проблеми споживчого ринку України. Ситуація тут украй тривожна. Уже третій рік підряд високими  темпами  відсуваєтеся  скорочення  випуску  майже  всіх основних  видів  продовольчих  товарів,  одягу,  взуття,  товарів господарчого  призначення,  товарів  для дітей.  Тільки в першому півріччі цього року виробництво  цих  товарів  скоротилося  майже наполовину  порівняно  з тим же періодом 1993 року.  Але й у 1993 році, як ви знаєте, був спад по відношенню до попереднього року.

 

     Різко зменшилася    купівельна    спроможність    населення. Споживання біологічно цінних продуктів харчування в розрахунку на душу населення стадо  меншим  від  норм  мінімального  споживчого бюджету,  прийнятого  після  підвищення  цін  у квітні 1991 року. значно скоротилося споживання  промислових  виробів  вітчизняного виробництва при зростаючому проникненні на внутрішній ринок нашої держави  іноземних  товарів,  що  стає  все  відчутнішим  засобом дестабілізації платіжного балансу України.

 

     У своєму  зверненні до Верховної Ради профспілковий актив та група  керівників   підприємств   торгівлі   Луганської   області підкреслюють: "Поспешные, не продуманные до конца, не учитывающие специфику территории  и  оторванные  от  реальной  жизни  реформы системы  торговли  и всего потребительского рынка,  проводимые по инициативе центральных государственных  органов,  породили  целый ряд проблем, выходящих за рамки компетенции регионов. Сократилась розничная  сеть.  Практически  распалось  общественное   питание. Оскудел  ассортимент товаров,  и в первую очередь дешевых товаров повседневного спроса,  товаров для детей,  малоимущих и  льготных категорий населения".

 

     11

 

     На цьому   наголошують   також   Ради   народних  депутатів, профспілки  промислових  регіонів  України,  зокрема   Запоріжжя, Донецька.

 

     Звертаючись до  Верховної  Ради,  ЦК  профспілки працівників місцевої  промисловості   та   комунально-побутових   підприємств України наголошує на тому,  що останнім часом у галузі побутового обслуговування населення  України  склався  катастрофічний  стан. Обсяги  побутових  послуг  становлять тепер лише 17 відсотків від фактичного обсягу 1990 року,  а в сільській  місцевості  лише  13 відсотків, мережа побутових підприємств скоротилася на 25. тисяч. одиниць,  чисельність  працюючих  -  на  100  тисяч  чоловік.  Не надаються населенню десятки послуг, а в окремих районах неможливо відремонтувати  взуття,  почистити  одяг,  випрати   білизну.   У сільській  місцевості  служба  побуту  практично  припинила  своє існування.  Без  державної  підтримки   залишилися   підприємства житлово-комунального господарства.

 

     Трирогу за  стан забезпечення сільського населення висловили у своєму зверненні до Верховної Ради делегати  з'їзду,  споживчої кооперації    України.    з'їзд   кооператорів   підкреслив,   що "фінансовокредитна  та  податкова  політика,  яка  проводиться  в державі, веде систему споживчої кооперації до банкрутства.

 

     Спорожніли сільські магазини. Під загрозою зриву організація безперебійного харчування в школах, у дитячих закладах, лікарнях. Виробничі  підприємства  не  можуть  придбати  сировину,  паливо, технологічне обладнання,  тару, матеріал. Припинено будівництво і реконструкцію матеріально-технічної бази,  і це при тому, що ще й досі  в  1,5  тисячі   населених   пунктів   немає   стаціонарної торговельної мережі, 5 тисяч магазинів і підприємств

 

     12

 

     громадського харчування  потребують капітального ремонту або заміни".

 

     Виходячи із ситуації,  що склалася, комісія вважає, ще уряду необхідно повернутися до деяких раніше прийнятих рішень,  зокрема з  питань  виробництва  товарів  для   народу,   централізованого розподілу за фондами основних груп товарів народного споживання і продовольства,   відновлення   державної   системи    побутового, комунального   і   торговельного   обслуговування  населення  при одночасному стимулюванні розвитку структур інших форы власності в цій сфері. Як бачите, навіть так ставлять питання: "відновлення". І це треба закарбувати в пам'яті нашим великим приватизаторам.  З увагою треба поставитися до проблем, пов'язаних з оподаткуванням, кредитуванням та фінансуванням цієї сфери економіки.

 

     Особливо важко    витримати    соціальний     удар     людям непрацездатним,  їхні  звернення  становлять  найзначнішу частину пошти,  зокрема пошти нашої комісії. Це й зрозуміло, адже вони за незначним винятком опинилися за межею бідності.

 

     Сьогодні вартість   фіксованого   набору  з  22  найменувань харчових продуктів перевищує 650 тисяч карбованців при середньому розмірі  пенсії  322  тисячі  карбованців,  а  ще треба врахувати витрати на житло і комунальні  послуги,  вартість  ліків  і  таке інше.

 

     Щоб хоч  якось пом'якшити вплив кризового стану економіки на нажени захищені верстви населення,  зокрема на пенсіонерів,  наша комісія    підготувала    проект    закону   України   про   межу малозабезпеченості.  Тяжко народжувався  цей  документ,  оскільки замість пошуку способів допомогти цим людям деякі. чиновники йшли найлегшим шляхом - шляхом його відкидання...

 

     На наш  погляд,  Верховній  Раді  та  уряду  треба   спільно вибудувати  той  бар'єр,  за  який  ніхто  не  має права опустити життєвий рівень людини,  тим більше що є  закон  про  мінімальний споживчий  бюджет,  яким  на  уряд  покладено  регулювання  цього бюджету, прожиткового, рівня і так далі.

 

     13

 

     Уже тепер на порядку денному поряд з  мінімальною  зарплатою постало питання про новий розмір пенсії. Керівники ряду областей, профспілкові об'єднання, трудові колективи вимагають встановлення її на рівні межі малозабезпеченості.  А одеські пенсіонери навіть створили товариство для відстоювання  своїх  законних  інтересів, різко ставили питання про це в листах та на прийомі, в комісії. І от учора знову надіслала нам телеграму з вимогою щось робити,  бо прийдуть сюди до Верховної Ради.  Так далі жити не можна,  пишуть вони.

 

     Висловлюється багато  нарікань  на   недосконалість   закону України  про пенсійне забезпечення,  який не гарантуй соціального захисту пенсіонерів.

 

     Як пишуть  громадяни   Лісничий,   Туманова,   Любановський, Кулініч,  Лепівцев  та  багато інших,  передбачивши в законі,  що пенсіонер має право отримувати пенсію розміром  до  75  відсотків середньої  заробітної плати,  законотворчі тут же перекреслили цю гуманну тезу припискою,  що максимальний розмір  пенсії  не  може перевищувати 3-4 розмірів мінімальної пенсії.

 

     Ці законотворчі  "чудеса" підстригли під один гребінець усіх пенсіонерів.  Вийшла повна зрівнялівка.  Людина, яка пропрацювала 30-40 років,  і та,  що не має такого трудового стажу,  отримують однакову пенсію.

 

     Несправедливим вважають люди  і  Закон  про  основні  засади соціального  захисту  ветеранів  праці,  згідно з яким ветеранами праці вважаються громадяни, які мають трудовий стаж 35-40 років.

 

     При цьому не обумовлено,  який на Україні фактичний середній вік життя,  а ще й Чорнобиль,  як ви знаєте, зменшує нам цей вік. Так от він тепер у нас фактично 69 років:  чоловіки живуть до  64 років,  жінки - до 74.  Уявляєте,  скільки він на пенсії пробуде, якщо повинен мати такий стаж?  більше того,  цей закон не  визнає ветеранами праці громадян,  які були нагороджені медаллю "ветеран праці" в Україні до його введення.

 

     14

 

     Ми розуміємо, що більшість обмежень щодо соціального захисту зумовлені  економічним  станом  країни.  Але  давайте подивимося, якого економічного ефекту досягнуто  із  скасуванням  відповідних пенсій докторам наук, професорському складу.

 

     Я назву   розрахунки,  зроблені  доктором  економічних  наук Яцковим Василем Семеновичем на базі статистичних матеріалів  1923 року, які він надіслав у нашу комісію. 3 близько 9 тисяч докторів наук і професорів право на отримання,  наукової,  назвемо її так, дещо вищої пенсії мають близько 1 тисячі чоловік.

 

     Що ж  зекономила держава на тому,  що не виплачує цій тисячі пенсіонерів того,  що вони заробили? Аж... 1 мільярд карбованців! При  цьому  хто  скаже,  яких  втрат ми зазнали через те,  що 112 докторів і професорів через мізерну зарплату та  невпевненість  у майбутньому лише протягом одного року покинули Україну?!

 

     У своїх зверненнях до нас, шановні народні депутати, люди не просять  якихось  надзвичайних  благ,  їм  хоча  б  повернути  ті соціальні гарантії, які нещодавно це були, повернути увагу з боку держави.

 

     Любов Олексіївна Власюк з Кам'янця-Подільського  народила  і виховала  11  дітей.  Мати-героїня має 27 років стажу,  а отримує сьогодні...  370 тисяч карбованців.  Зверталася вона до Верховної Ради   минулого   скликання,  звертається  й  до  нас:  як  жити? Допоможіть!

 

     15

 

     Чим далі входимо в оцей дикий ринок,  тим більше розвіюються надії  на вирішення надзвичайно гострої для них житлової проблеми у  сім'ї  Добровольських  із  Вовковинець-Деражнянського   району Хмельницької  області.  Мати  - вчителька,  батько - робітник,  у сім'ї семеро дітей. Найбільше горе - невиліковна хвороба старшого сина,  якому  вже  йде  20-й  рік.  У нього церебральний параліч. "Сьогодні в кімнаті на 8 квадратних метрів спить шестеро дітей, - пише сім'я.  - Сьомий - з батьками. Брати віком 20, 18 і 16 років та сестри 14,  ІІ і б років змушені ділити між собою таку мізерну спальню.  Важко і практично неможливо жити в таких умовах.  Цього року вже тричі мама з меншим сином,  якому пішов  тільки  десятий місяць, лежала в районній лікарні. Часто бувають приступи серця у дочок і старшого сина-інваліда, бо не вистачає повітря. У хаті із стін тече вода,  сирість,  тісно.  Немає де розставити ліжка,  то зробили двоярусні саморобні нари, як у тюрмі... "

 

     Даруйте за довгу цитату,  шановні колеги. Але вона потрібна. Бо затлусніємо серцями,  якщо забудемо у нашій державі про таких, як гарна і добра сім'я  вчительки  Добровольської,  яка  сьогодні страшно  бідує.  Мабуть,  на  такий випадок наша держава має своє плече підставити,  а не сподіватися на чиєсь благодійництво чи на те, що такі проблеми витягне порожня казна села або району.

 

     Люди обурюються  також  масовою  торгівлею  ліками з рук.  У своїх численних зверненнях вони  ставлять  питання  про  розвиток власної фармацевтичної промисловості. Зокрема, про

 

     16

 

     свої митарства з приводу лікування радіоактивним йодом, який завозиться з Ташкента, пише з Дніпропетровська Людмила Степанівна Копил. І подібних листів дуже багато.

 

     Оголосивши себе правовою та ще й соціальною державою,  маємо зрозуміти і в цьому залі, і в урядових кабінетах, що не може бути дрібних проблем у ставленні до людини.

 

     Ось яка   "дрібничка"   сталася  з  інвалідом  першої  групи Шаповаловою із Старої Ушиці Хмельницької області.  Вона  одинока, тяжко  хвора,  прикута  до  ліжка.  Зраділа,  коли  її  запросили отримати довго  очікувану  інвалідську  коляску.  Одначе  радість змінилася смутком:  ширина коляски 72 сантиметри, а ширина хатних дверей 65 сантиметрів.  І знову ліжко,  знову нерухомість. Комусь же у нашій державі і про такі "дрібниці" треба думати.

 

     І вже  зовсім  страшно читати рядки з листа ветерана праці з Луганська Івана.  Дмитровича Василенка.  Цитую  мовою  оригіналу: "Тяжко жить, страшно подумать о похоронах. Гробокопатели в начале года требовали 1 миллион карбованцев,  а сейчас уже требуют плати долларами  -  26 долларов.  Содержание умершего в морге в течение трех суток стоит 2 миллиона карбованцев.  Мы с  женой  подошли  к финишу,  а  таких  денег  у  нас  нет и не предвидится.  На наших сберкнижках мы имели в советское время  около  10  тысяч  рублей, собирали  их  около  15 лет на похороны,  на помощь детям.  И вот результат... "

 

     17

 

     Чиє серце не здригнеться?  Якщо й наші теж відкриті  до  бід наших виборців - давайте разом,  усім цим залом,  і не тільки цим залом,  робити їх життя кращим,  як і обіцяли.  Бо це  справа  не однієї  комісії,  і  не тільки однієї гілки влади.  Це всіх нас з вами свята справа.

 

     Ще одне.  У   пошті   комісії   всі   верстви   і   прошарки представлені,  за  винятком наших бізнесменів і банкірів.  Воно й зрозуміло:  навіщо їм цей вседержавний "собес".  Але їм  потрібно зрозуміти,  а державній владі допомогти цьому аргументом законів, що тягар  економічної  кризи,  структурних  перетворень  не  може перекладатися  тільки  на  плечі  трудящих  та державного сектора економіки.

 

     Усі економічні суб'єкти,  передусім банківські та комерційні структури,  повинні обмежувати невиробничне споживання,  брати на державному регіональною  рівні  участь  у  соціальних  програмах, модернізації виробництва? Одне слово, працювати на Україну, на її народ і на себе,  звичайно.  Але на себе в тій мірі, ніскільки це співвідноситься  із  загальною  ситуацією в державі і суспільстві сьогодні.

 

     18

 

     Ця інформація,  шановні  народі   депутати,   зрозуміло,   у найзагальніших  рисах  зачіпає  той  колосальний масив соціальних проблем, які вихлюпнулися через листи наших виборців.

 

     Голос їх у Верховній Раді ми чуємо,  їхні пропозиції знаємо, бачимо.  І вони, власне, і є обгрунтуванням розданого вам проекту постанови Верховної Ради,  що містить завдання нашій  комісії.  - підготувати цілісну концепцію соціальної політики, яка охоплювала б усі аспекти цієї проблеми,  а також містить ряд доручень уряду. Прошу  підтримати  цей проект.  Переконаний,  що Верховній Раді в рамках прийнятих "Основних" засад...  "слід дати  такі  доручення Кабінету  Міністрів,  реалізація  яких  зробила би наступну осінь часом надій і першим етапом на  шляху  до  кращого  життя  народу України. Він чекає цього. І оцінить наші зусилля належно.

 

     Тим більше,   що  і  Президент,  і  Верховна  Рада,  і  уряд оголосили головним пріоритетом поліпшення життя людей..

 

     Дякую!

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване  Сергійовичу.  Вашу  інформацію,  буде взято до відома.  Гадаю,  проект постанови передбачає розв'язання проблем,  які ви порушили в своєму виступі. А запитання з приводу інформації  ми  не практикуєм.  Це не передбачається Регламентом. Сідайте, будь ласка.

 

     19

 

     Щодо цієї  інформації.  Вона,   безперечно,   емоційна,   бо грунтується   на   листах  громадян,  які  просять  у  парламенту підтримки, тому це природно і зрозуміло... Та почекайте, ми ж іще не дійшли до пункту... Зараз я вам надам слово.

 

     Нам потрібно  прийняти  постанову.  Постанова,  на жаль,  не погоджена, точніше не те що не погоджена... Мені прикро від того, що  в  підготовці  таких  документів  Кабінет Міністрів,  в особі міністерств,  не бере участі й цими питаннями  займається  тільки комісія. Так не годиться. Тому і виходить, я от дивуюся, що деякі пункти проекту цієї постанови порушують діюче законодавство.

 

     Наприклад, пункт 4,  другий абзац,  в  якому  мова  йде  про систему  тарифних  ставок,  окладів та доплат з диференціацією по галузях незалежно від форми власності.  Цей пункт  зачіпає  норму закону,  чого робити не можна,  виходить, що ми постановою будемо скасовувати закон. Є у проекті й інші недоробки.

 

     Водночас цілком правильно у проекті постанови говориться про необхідність  і  визначається строк розробки Концепції соціальної політики.  Тому я думаю,  що нам треба прийняти постанову з  двох пунктів.  Пункт  1  - узяти інформацію до відома 1 пункт 2 - дати доручення Кабінету Міністрів разом з Комісією  Верховної  Ради  з питань соціальної політики та праці, а також з іншими комісіями у термін,  який  визначено  тут,  тобто  до  1  жовтня,   розробити Концепцію   соціальної   політики,  як  це  і  передбачається.  в розданому вам проекті постанови.

 

     20

 

     Я зважаю,  що  якби  ми  обмежили  постанову  такими   двома пунктами і ще пунктом 3 - про те,  що контроль за ходом виконання постанови покласти на комісію,  цього було б досить, враховуючи і те,   що   ми   зараз   розглянемо   проект   Закону   про   межу малозабезпеченості і тим самим підведемо  риску  під  цим  етапом розгляду звернень громадян.  Хоч я розумію,  що і ця постанова, і цей закон не  вирішують  усіх  проблем,  точніше  не  розкривають механізм їх вирішення.

 

     Якщо ви не проти, то я поставив би на голосування пропозицію приймати постанову з трьох пунктів,  які я назвав  щойно.  А  всю конкретику,  яка  міститься  в  розданому  проекті,  ми  могли  б розглянути під час обговорення відповідних законопроектів.  Немає заперечень? Якщо немає заперечень, тоді я ставлю проект постанови на голосування в редакції, яку я запропонував.

 

     "За" - 220. Рішення прийнято.

 

     Це питання  тісно  пов'язане  з  проектом  Закону  про  межу малозабезпеченості.  У  вас  цей  законопроект  перед очима.  Він складається всього із шести статей і навряд чи потребує дискусії, бо тут усе чітко написано. Мова йде практично тільки про введення цього закону  в  дію.  Є  у  вас  і  проект  постанови,  в  якому говориться  про  те,  що  закон  може  бути  введений в дію після розробки відповідних нормативних актів до нього. По суті мова йде про  розробку  механізму  визначення  межі  малозабезпеченості на основі закону.  Після такої розробки можна було  б  застосовувати цей закону повному обсязі.

 

     Нині Кабінет Міністрів, Міністерство економіки напрацьовують комплекс законодавчих актів, які стосуватимуться і

 

     21

 

     соціальної політики в цілому,  і врегулювання оплати  праці, цінової    політики    тощо.    Тому    законопроект   про   межу малозабезпеченості  слід  було  б  прийняти  сьогодні  у  першому читанні. /Шум у залі/.

 

     Тоді я  прошу  на  трибуну  голову  комісії,  яка вносила на розгляд цей проект. Де голова? Є голова підкомісії?

 

     Депутате Степанов, будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  член Комісії Верховної Рада України з питань соціальної  політики  та  пращ /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська  область/.  Уважаемые  народные   депутаты!   Уважаемый президиум.  По поручению Комиссии по вопросам социальной политики и труда я вас  проинформирую  о  работе  над  проектом  Закона  о малообеспеченности, который был вам роздан два дня назад.

 

     Если возвратиться    немного    назад,   то   Постановлением Верховного Совета Украины от 23 декабря  1923  года  о  мерах  по стабилизации   социально-экономического   положения   в   Украине правительству было поручено представить до 1 января этого года на рассмотрение  Верховного  Совета  Украины проект Закона Украины о черте малообеспеченности.  Хотя эта работа и  не  была  проведена своевременно,  все  же  14  марта 1994 года на заседании Кабинета Министров  этот  вопрос  был  рассмотрен  и  18  марта  направлен Верховному Совету Украины.

 

     Главный недостаток этого законопроекта состоял не в том, что он был изложен всего на одной  странице,  а  в  том,  что  он  не отражал основных направлений социальной защиты наиболее

 

     22

 

     уязвимых слоев населения,  не учитывал возросший уровень цен и тарифов и так далее.  Учитывая все  это  комиссия  организовала рабочую  группу по подготовке нового варианта законопроекта,  тем более что Федерация профсоюзов Украины разработала альтернативный проект.

 

     Рабочая группа,   в   которую   вошли  специалисты  Кабинета Министров,   Минфина,   Минэкономики,   Минтруда,   Минсоцзащиты, Минстата, Минздрава, а также профсоюзных объединений, Института - экономики  Национальной  Академии  наук,  Комитета  защиты   прав потребителей, Секретариата Верховного Совета Украины, не один раз рассматривала этот  вопрос.  В  конечном  итоге  был  подготовлен согласованный   вариант   проекта  закона,  который  протокольным поручением Верховного Совета Украины  от  1  июля  был  направлен Кабинету   Министров   для   финансового  обоснования,  изыскания источников его финансирования.

 

     На последнем заседании  комиссии,  где  рассматривался  этот вопрос,  было определено, что Кабинет Министров Украины формально подошел к выполнению поручения Верховного Совета, чем практически нарушил срок рассмотрения законопроекта.

 

     Приведу несколько     примеров     относительно     основных экономических    обоснований    проекта    Закона     о     черте малообеспеченности.  Минфин заявил,  что рассмотрит проект закона после подготовки предложений об установлении минимальных размеров зарплаты   и   пенсии   и  соответственно  выплат  по  социальным гарантиям,  которые устанавливаются в зависимости от минимального размера   зарплаты.   Минэкономики   предложило   возвратиться  к рассмотрению вопроса о введении закона в четвертом квартале после уточнения прогноза цен на

 

     23

 

     продукты питания  и  ресурсного обеспечения исходя из нового урожая. Минстат: если принять величину черты малообеспеченности в расчете  775  тысяч карбованцев,  как предлагает комиссия,  то 90 процентов населения страны в соответствии с предложенным проектом окажутся  за  чертой  бедности.  Минтруд:  до  определения  новых размеров  социальных  минимумов  и  изменения  в  связи  с   этим макроэкономических  показателей  предложенный  проект закона:  не может быть внесен на рассмотрение Верховного Совета Украины.

 

     Таким образом, четыре основных министерства после разработки окончательного  варианта  проекта  закона  высказались против его принятия.  В связи с изложенным Комиссия по  вопросам  социальной политики и труда приняла решение внести предложение о том,  чтобы заслушать на  заседании  Верховного  Совета  информацию  Кабинета Министров  о  ходе  выполнения протокольного поручения по данному вопросу,  а мне поручила проинформировать вас о работа  над  этим проектом закона.

 

     И последнее.  Обратил  внимание  -  какое  противоречие!  По первоначальному проекту, который предлагал Кабинет Министров, эта черта устанавливается где-то в пределах 500 тысяч карбованцев. По тому варианту,  который предлагает комиссия,  -  776  тысяч.  Вот здесь вся разница.  И я могу привести последние данные, которые у меня есть.

 

     Это данные  Минстата  о  том,  что  26  июня,  месяц  назад, стоимость   22  жизненно  наиболее  необходимых  видов  продуктов составляла уже примерно 500  тысяч  карбованцев.  В  частности  в Севастополе - 568, в Тернополе - 480 тысяч.

 

     24

 

     Следовательно, если  мы  пойдем по первоначальному варианту, то, собственно, ни о какой черте малообеспеченности речи уже быть не может.  Вот такая ситуация сложилась с этим законопроектом.  У меня все.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Запитання є до доповідача?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ Б.А.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та народної освіти /Кам'янець-Подільський виборчий округ,  Хмельницька область/.  Шановний  Михайле  Володимировичу, скажіть,  будь ласка,  чи при опрацюванні межі малозабезпеченою і ви  виходили  тільки,  як  тут  сказано,   із   соціальних   норм споживання,  чи  враховували  фізіологічні потреби людини,  як це ведеться в усьому світі?  Я  вважаю,  що  в  законі  мусить  бути обов'язково  записана  ця норма.  Треба визначити цю норму - чи 3 тисячі кілокалорій,  як це було, прийнято, чи хоча б не нижче 2,5 тисячі   кілокалорій,  які  людина  повинна  споживати  щодня.  І виходячи з цього визначати вже мінімум продовольчих  товарів  для людини.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Спасибо. Мы как раз из этого и исходили. А вот что предлагал Кабинет Министров,  я  вам  зачитаю:  "Розмір  межі малозабезпеченості  визначається  у  співвідношенні  до  вартості середнього   душового   споживання   населення   продовольчих   і непродовольчих товарів і послуг". Следовательно, здесь этого нет.

 

     25

 

     А мы  говорим  об этом так:"...відповідно до соціальних норм для  осіб  непрацездатного  віку,  що   розробляються   науковими установами і організаціями відповідного профілю". И здесь как раз и был учтен уровень питания, потому у нас и была определена такая черта.   Следовательно,   если  мы  согласимся  с  первоначальным проектом,  то  должны  признать,  что  мы  уже  не   обеспечиваем физиологического минимума, потому что 500 тысяч карбованцев - это уже ниже физиологического минимума. Как раз это мы и учли.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник голови  Комісії  Верховної  Рада України  з питань науки та народної освіти /Личаківський виборчий округ,  Львівська область/.  Я маю до вас запитання і  зауваження відносно порядку ведення засідання Верховної Ради.

 

     До вас   таке  запитання.  Справді,  заробітну  плату  треба підвищити всередині держави,  тому що недостатня заробітна  плата спричиняє  нестачу  оборотних коштів.  І це призводить до падіння виробництва. І тому треба підвищити заробітну плату.

 

     Але виникає запитання - як її підвищити?  Це  треба  зробити таким  чином,  щоб не сприяти зростанню інфляції,  щоб не сприяти зростанню цін,  щоб не сприяти зростанню курсу долара. Чи комісія проробила  ці питання?  Чи вона погодила ці питання,  скажімо,  з Міністерством фінансів і Міністерством  економіки,  як  це  треба запровадити державі? Сказати, що ми живемо бідно, а

 

     26

 

     пропонуємо жити  багато,  -  це  всі ми знаємо.  Але ж треба знати, як це треба зробити. Чи ви знаєте, як то треба зробити?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я считаю,  что это у нас  коллективный  труд, труд всей комиссии.  Конечно,  черта малообеспеченности связана с минимальной заработной платой.  Это безусловно так. И о повышении ее вопрос уже стоял давно.  Но я хотел бы. обратить ваша внимание на то,  что все эти выплаты идут не автоматически всем,  они идут адресно. То есть в законопроекте предусмотрено, что если, человек остро  нуждается,  то  он  должен  обратиться  с   заявлением   в учреждение,  которое  назначает  пенсии.  И  это  касается только нетрудоспособных,  то  есть  людей,  которые  вышли  на   пенсию, инвалидов  и  так  далее.  Это,  конечно,  в определенной степени приведет к повышению и зарплаты.  Я не считаю,  что  это  так  уж фатально.  Если будем дальше отрабатывать этот проект, то, думаю, мы сможем каким-то образом выйти из этого положения.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧЕЙПЕШ С.І.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань оборони  і  державної  безпеки  /Виноградівський  виборчий округ, Закарпатська область/.  У мене,  є запитання щодо  статті  5,  де йдеться про право на державну допомогу.

 

     Тут сказано:  "Призначення  державної  допомоги здійснюється органами, що призначають пенсію за місцем проживання особи, за її особистою  заявою".  І  далі:  "До заяви додаються документи,  що підтверджують величину середньодушового сукупного доходу".  То  я хотів  би запитати,  які саме документи потрібно додати до заяви, щоб людина отримала державну допомогу?

 

     27

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я не могу сейчас четко ответить, какой именно документ  будет:  справка  иди  что-то иное.  Что здесь имелось в виду?  Имелась в виду адресность,  что это не будет автоматически распространяться  на  всех  и каждого.  Этим учреждениям и дается возможность разобраться на месте.

 

     Вы прекрасно знаете,  что есть у нас люди, которые просто не хотят  работать.  Вот и предлагается такое решение,  чтобы отсечь эти категории.

 

     А форма документа будет разработана Министерством социальной защиты  населения.  Я  конкретно  сейчас  ничего сказать о ней не могу.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  але  в  законопроекті  ж  передбачено:  "в порядку,  визначеному  Кабінетом  міністрів  України".  Тобто тут закладено процедуру визначення.  Безперечно,  у законі всі нюанси передбачити неможливо.

 

     Є ще потреба задавати запитання доповідачу?

 

     Перший мікрофон.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   Рад   і   самоврядування /Балаклавський виборчий округ,  м.  Севастополь/. Ваша комиссия - основная,  куда депутаты  пошли,  чтобы  бороться  за  социальную зашиту населения.

 

     Верховный Совет   прошлого  созыва  принял  закон,  согласно которому социальная защита обеспечивается  путем  ежеквартального повышения   уровня   минимальной  заработной  платы  и  пенсии  в зависимости от уровня инфляции. 1 декабря 1993 года минимальная

 

     28

 

     зарплата и минимальная пенсия были установлены в размере  60 и 120 тысяч соответственно.  В мае,  когда мы пришли сюда, Минфин дал нам справку,  что инфляция за период с 1 декабря достигла 158 процентов,  то  есть  уже  в  мае  вы  должны  были бить тревогу, настаивая на том,  чтобы поднять минимальную зарплату в 2,5 раза. Почему   этого   не  делалось?  Потому  что  разрабатываем  черту малообеспеченности  на  основе  социал-демократических  принципов Запада. Вы три месяца не делали ничего, чтобы поднять зарплату. .

 

     Я прошу, Александр Александрович, поставить сегодня вопрос о том,  чтобы поднять  в  три  раза  /именно  так  должно  быть  на сегодняшний  день/  уровни  минимальной  зарплаты  и  минимальной пенсии.  Я собирал подписи.  Только три человека отказали  мне  в этом.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  це  до  мене було запитання?  До нього,  а потім до мене?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Что  мне  ответить  вам?  Я  не   уполномочен отвечать  за  всю  комиссию,  но мы этот вопрос поднимали и будем поднимать.  А если кто-то хочет  бороться,  то  давайте  бороться вместе.   Нас   девять   человек,   и  свою  подкомиссию  я  один представляю.  Сижу за столом,  а  рядом,  допустим,  пять  замов, которые на меня давят.  Приходите,  будем вместе бороться с ними. Вот так я могу вам ответить.

 

     ГОЛОВА. Я відповім на  ваше  запитання  таким  чином,  можна зробити  підвищення заробітної плати і в 10 разів,  якби від того вона справді зросла. Ви прекрасно розумієте, що зараз це

 

     29

 

     нереально, це призведе до того,  що  наше  виробництво  буде вщент розвалене.  І цю норму треба приймати разом з усіма іншими, із тими,  які визначені в Основних засадах і над  розробкою  яких будуть працювати і Верховна Рада,  і Кабінет міністрів.  Сьогодні цього зробити просто не можна.  Не  випадково  Комісія  з  питань бюджету навіть виступила проти цього проекту. А там теж депутати, які борються за соціальний захист людей. Другий мікрофон.

 

     ВАЩУК К.Т.,  член   Комісії   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  /Горохівський виборчий округ,  Волинська область/.  У пункті  2  проекту  постанови  про порядок введення в дію Закону України про межу малозабезпеченості говориться про єдине Положення про  порядок  визначення  переліку громадян   непрацездатного   віку  та  розміру  грошового  доходу громадян,  що  потребують  встановлення  соціальних  допомог.  Це маються на увазі лише пенсіонери чи також ті непрацюючі мами, які мають по троє і більше дітей і,  одержуючи на кожну  дитину  дуже малу допомогу,  приходять практично до кожного з нас, бо ту сім'ю велику неможливо прогодувати?

 

     Думаю, вашій комісії треба взяти це на контроль  і  включити сюди  багатодітні  сім'ї,  що  отримують допомогу на дітей.  І ще одне,  може,  це не стосується цього закону,  та тільки нам треба було б дати протокольне доручення Кабінетові міністрів,  тим, хто займається цим питанням.  Іде зима, завозиться паливо. У багатьох населених  пунктах  пенсіонерам  сьогодні дають на зиму тонну або півтори тонни брикету. Цієї кількості

 

     30

 

     не вистачити,  щоб протягом зими якось  обігрівати  житло  і готувати їжу.

 

     Тому я  думаю,  що  на  доповнення  до  того закону,  навіть випереджаючи його,  треба дати протокольне доручення  переглянути норми палива, яке виділяється на зиму пенсіонерам і взагалі всім, хто живе на селі і палить грубками,  пічками.  Бо люди замерзнуть узимку, якщо будуть такі норми.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Что касается многодетных матерей,  то, как вы поняли  из  проекта,  перечень  граждан  определяется   Кабинетом министров.  Полагаю,  мы  еще  будем работать над этим проектом и учтем ваше предложение.

 

     Что касается жилья,  то в статье 2 записано  так:  "Вартість непродовольчих  товарів  і  послуг  та  вартість  утримання житла визначається відповідно до  фактичних  витрат  сімей  з  низькими доходами  згідно  з положенням,  затвердженим Кабінетом міністрів України. Тут это предусмотрено...

 

     Норма - это  уже  компетенция  Кабинета  Министров.  Это  не компетенция комиссии, вы меня поймите.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, погано чути було. Ще раз повторіть.

 

     ВАЩУК К.Т.  Олександре Олександровичу!  Я дуже прошу, щоб ми дали протокольне доручення Кабінету і.  міністрів,  тим  службам, хто це визначає, збільшити норму палива на зиму для села, тому що тонни замало. Люди зимою замерзають, а це в основному пенсіонери. Газу на селах немає. Одна тонна палива - цього ніяк не вистачить, щоб обігріти житло,  наварити їсти.  Один балон газу на рік... То страшна проблема,  закінчиться серпень, вересень, і тоді вже буде пізно думати,  бо люди просто не встигнуть  те  паливо  купити  й завезти.

 

     31

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги.  Давайте зробимо таким чином.  Дамо протокольне доручений Кабінету  Міністрів,  нехай  він  перегляне норми  видачі палива для сільських пенсіонерів,  для всіх жителів села.  Хоч, зрозуміло, вирішити це питання буде дуже непросто, бо нам  у  цьому році доведеться купувати вугілля.  Але то - турбота насамперед Кабінету Міністрів. А ми повинні звернутися до нього з цього приводу.

 

     Друге питання.  Я  звертаюся  до всіх тих,  хто дивиться цей проект закону.  Мова йде про механізм, який закладається в ньому, а не про введення цього закону в дію сьогодні. Тому це не повинно відлякувати тих,  хто з різних сторін аналізує його. Бо постанову про  введення  ми сьогодні не приймаємо,  адже не маємо права при прийнятті у першому читанні документа вводити його в дію.  Але ми пропонуємо  вам  проект  постанови  про  порядок  введення  цього закону, де дамо доручення Кабінету Міністрів, тобто називаємо те, що  повинен зробити уряд перед тим,  як ми остаточно приймемо цей закон.  У дорученні все визначено чітко,  і строки теж визначені, тобто тут немає застереження навіть з боку Кабінету Міністрів про те, що цього не можна робити. Мова йде про підготовку до введення в   дію  цього  закону.  Якби  у  нас,  скажімо,  була  нормальна економічна ситуація,  і ми  справді  могли  сьогодні  ввести  цей закон,  то ви тоді могли б висловити свої заперечення. А так мова йде  про  інше.  І  статті  цього  проекту  закону   передбачають процедуру визначення межі малозабезпеченості. Тобто те, що раніше не було унормоване законом,  можна і треба  прийняти  сьогодні  в першому читанні. Тому я вам

 

     32

 

     запропонував би все-таки схилитися до думки комісії,  тільки переробити дещо проект постанови.

 

     Так, у пункті 1 написати просто:  схвалити проект  закону  в першому читанні.  А пункт 2,  де йде перелік доручень,  направити Кабінету Міністрів. Бо, хочу сказати, до цих документів додається інформація від чотирьох міністерств і кожна закінчується словами, що цього закону взагалі не можна приймати. Це не підходить уряду. Якщо заступники міністрів,  які були на засіданні комісії, будуть і далі так продовжувати працювати  з  комісіями,  то  треба  тоді цукати  інших  людей.  Бо  не  можна  далі відтягувати це питання тільки через те,  що,  бачите,  сьогодні ще час не  назрів.  Люди турбують Верховну Раду й уряд небезпідставно,  і про це говорив у своїй інформації  Іван  Сергійович  Чиж.  Я  думаю,  що  це  всім зрозуміло.

 

     До доповідача є ще запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Будь ласка,  перший мікрофон.  Вибачте,  третій мікрофон,  а потім - перший.

 

     ШПЕК Р.В.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з  питань економічної   політики   та   управління  народним  господарством /Косівський виборчий округ,  Івано-Франківська область/. Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги народні депутати!  Я також у своїй передвиборній програмі обіцяв дбати про

 

     33

 

     соціальний захист населення.  Але ми сьогодні  говорили  про те, що треба дотримувати законів. А виходить, самі порушуємо нами ж прийняті закони.

 

     Комісією внесено  на  розгляд   проект   закону.   Але   він суперечить  діючому  законодавству  про  бюджет,  де сказано,  що ініціатор,  тобто той,  хто вносить  на  розгляд  Верховної  Ради проект  закону,  внаслідок  введення  якого  в  дію  збільшується видаткова частина  бюджету,  повинен  одночасно  вказати  джерела поповнення доходної частини бюджету. Комісією цього не зроблено.

 

     І крім того, Комісія Верховної Ради з питань бюджету зробила негативні висновки відносно проекту закону.  Не береться до уваги точка  зору  уряду.  Давайте  скажемо:  уряд поганий!  Але якщо у Верховній Раді  Комісія  з  питань  бюджету  говорить,  що  немає джерел,  а  Комісія з питань соціальної політики та праці хоче це зробити, то треба самих себе запитати, чи зробимо ми людям добро, якщо  ціни  в нас будуть зростати від таких рішень.  І,  подруге, нечесно виходить перед собою:  коли ми приймали Закон про бюджет, то говорили одне, а тут процедура розгляду зовсім інша.

 

     ГОЛОВА. Романе Васильовичу,  як до міністра економіки, як до депутата я до вас звертаюся.  Скажіть,  будь ласка, чи за змістом цей закон гірший від тих,  що діють, скажімо, за кордоном? Маю на увазі процедуру визначення межі  малозабезпеченості.  Я  не  кажу зараз про бюджетні витрати, які повинні бути передбачені у законі і в постанові про введення в дію

 

     34

 

     цього закону,  а про сам механізм визначення. Він відповідає стандартам міжнародним чи ні? Третій мікрофон.

 

     ШПЕК Р.В.    Міжнародним    стандартам    цей   законопроект відповідає,  але життя,  умови життя, реальності наші сьогодні не відповідають їм.  Більше того,  у цьому проекті ми закладаємо те, чого не буде у сфері матеріального  виробництва,  не  буде  ні  в сільському господарстві, ні в промисловості.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Вот  сейчас  у меня в руках документ Кабинета Министров.  Зачитаю его:  "Кабінет  Міністрів  України  подає  на розгляд   Верховної   Ради   України  проекти  законів  про  межу малозабезпеченості та про внесення змін  і  доповнень  до  Закону Української РСР про мінімальний споживчий бюджет".

 

     Значит, вносил  Кабинет  Министров такое предложение,  вот и подпись  вице-премьера   Ландика   стоит.   Нельзя,   получается, говорить,  что  это предложение абсолютно не обосновано.  Если уж Кабинет Министров внес его,  то он же, наверное, как-то обосновал свое предложение?

 

     Речь здесь  идет именно о сумме,  которая необходима,  чтобы вводить  закон  в  действие,  если  уж  говорить  откровенно.  Я, например,  вчера,  слушая  министра  финансов Германчука,  сделал вывод,  что Кабинет Министров вообще отказывается от того,  чтобы определять какую бы то ни было черту

 

     35

 

     обеспеченности. Так   что   давайте   и   дальше   говорить. Называется сумма в 250 триллионов.  Я не знаю,  есть ли у нас там разница в 225 тысяч. Наши расчеты уже доходят до 250 миллионов. Я не знаю,  с чьей позиции нам теперь считать - с позиции  Кабинета Министров  или  с  позиции  комиссий.  Это мое мнение - человека, который непосредственно работал над этим проектом.

 

     ГОЛОВА. На доповнення хочу  сказати,  що  треба  рахувати  з точки зору людини. Законопроект якраз і передбачає, як це робити. Такий закон повинен бути в нашому суспільстві.  Інша справа, коли ми  його  можемо  ввести.  Відносно  цього вже будемо визначатися разом з  Кабінетом  Міністрів.  Але  сьогодні  блокувати  розгляд самого  законопроекту  через те,  що Кабінет Міністрів нездатний, тобто,  економіка нездатна сьогодні забезпечити його виконання, я вважаю, неправильно.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я  хотел  бы  попросить  уважаемого  министра экономики,  который говорит о том,  что Верховный Совет  нарушает законодательство,   открыть   Конституцию,  ныне  действующую,  и прочитать статьи 37,  38 и 40,  в которых заложены гарантии нашим людям  на  их  труд  и  обеспеченность.  Я зачитаю вам статью 38: "Громадяни України мають  право  на  працю,  тобто  на  одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державою мінімального  розміру... "

 

     36

 

     Давайте скажем  откровенно,  что,  к сожалению,  те реформы, которые  проводились,  не  дали  возможности  людям  получить  те гарантии,  которые  заложены  в  Конституции.  И теперь Верховный Совет в пожарном порядке начинает принимать хоть  какие-то  меры, чтобы  спасти  наших людей от вымирания.  И я думаю,  что Виталий Андреевич это понимает.  И  Президент  Украины  Леонид  Данилович Кучма заявил о том, что свои первые шаги он сделает в направлении обеспечения социальной защиты населения. Поэтому, я думаю, что не надо,  скажем,  министру  экономики  игнорировать права граждан и блокировать   наказы,   которые   получили   наши   депутаты   от избирателей, и особенно от малообеспеченных.

 

     ГОЛОВА. Я вибачаюся, запитання у вас є?

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Мой  вопрос  касается  статьи  4  "Визначення величини  вартості   межі   забезпеченості".   Здесь   говорится: "Величина вартості межі малозабезпеченою і щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України..." На мой взгляд,  эту норму  должен установить  законодатель,  именно  Верховный Совет Украины,  а не Кабинет  Министров.  Например,  норма  минимального  прожиточного уровня или социальных гарантий закладывается..

 

     ГОЛОВА. Володимире Романовичу, яке ваше запитання?

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Согласны  ли  вы,  чтобы  в  пункте 4 уровень малообеспеченности определял Верховный Совет Украины? Спасибо.

 

     37

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Чисто  теоретически  я   полностью   с   вами согласен.  Но, учитывая нынешнюю ситуацию, я все-таки остановился бы на том  положении,  которое  содержится  в  статье  4.  Да,  в нормальном   государстве   и   при   нормальной   экономике  ваше предложение было бы наиболее приемлемым. Но пока мы живем в таком переходном и непонятном периоде /конечно, это мнение мое и членов комиссии,  мы спорили долго об этом/,  лучше делать это ежегодно. Здесь есть привязка к бюджету,  в отсутствии которой кстати,  нас министр и упрекал.  А  когда  в  нашей  стране  будет  нормальная экономика,  то именно так, как вы говорите, и должна определяться эта черта.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон. Два останніх запитання, будь ласка, сформулюйте коротко.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  /Белградський  виборчий округ,   Одеська,  область/.  Скажите,  пожалуйста,  привязан  ли законопроект к той  средней  заработной  плате,  которую  сегодня получают работники в отраслях народного хозяйства?..

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ваше запитання.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я считаю, что закон необходимо принимать, но привязан ли он к среднему уровню нашей заработной платы?

 

     38

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Естественно,  все  выплаты   соотносятся   с. минимальной  заработной  платой.  Все  те  расчеты,  которые были сделаны в Минэкономики и Минсельхозпроде,  проводились именно  на этой основе.

 

     Я так понимаю ваш вопрос:  нужно ли нам повышать минимальную заработную плату?  Считаю,  что необходимо, иного пути у нас нет. Эти   60   тысяч  карбованцев  вообще  не  соответствуют  никаким экономическим обоснованиям,  и,  может быть,  как  раз  от  этого следовало бы отталкиваться.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою  злочинністю  та  корупцією  /Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область/.  Шановний  доповідачу! Шановні колеги!  Я хочу поставити запитання.  Чого ми цим законом під  завісу  сесії  хочемо  досягти?  Того,  з чим усі ми йшли на вибори, - реальної допомоги малозабезпеченим? Чи ми хочемо просто прийняти  закон,  точніше  механізм,  як  сказав Голова Верховної Ради,  і нічим реально не допомогти тим  же  малозабезпеченим,  а лише зробити політичний ефект на догоду більшості Верховної Ради?

 

     І друге  запитання.  Давайте  подумаємо  по-державному,  яка конкретно видаткова сума з бюджету потрібна для реалізації  цього закону?  Я  зрозумів,  що  він  зараз  не  буде  реалізовуватися, постанову не буде прийнято. Тоді для чого ми його

 

     39

 

     приймаємо? Я прошу доповідача пояснити,  чого ми ним  хочемо досягнути  -  пропагандистського ефекту всього-на-всього?  Так їх багато  вже  було,  скажімо,  постанова   щодо   агропромислового комплексу та інші А результатів же немає!

 

     СТЕПАНОВ М.В.    Я   полагаю,   что   никакой   политической конъюнктуры здесь нет,  тем более что  нам  этот  Закон  о  черте малообеспеченности  достался  от  Верховного  Совета  предыдущего созыва.  И когда мы пришли работать в комиссию,  то  этот  проект Кабинета  Министров  у  нас  был.  Мы  тогда  уже  понимали,  что принимать его нельзя,  старались его переработать  в  том  плане, чтобы   действительно   человек   что-то   получил.  Если  бы  мы остановились на том,  я  подчеркиваю  это,  что  нам  предложили, действительно  люди  ничего  не  получили  бы.  Это  был бы,  как говорится,  холостой выстрел.  Поэтому комиссия два  месяца  этим вопросом  занималась  -  согласованиями,  совещаниями,  в рабочих группах мы определяли цифры и так далее.  Вы  можете  здесь  вот, пожалуйста,  посмотреть  все расчеты,  например,  черты,  которая составляет 197 тысяч.

 

     40

 

     И я считаю,  что это нормальная работа.  Может быть,  не все получается  так,  как  хотелось  бы.  Нам действительно на первой сессии хотелось  принять  решение,  которое  помогло  бы  реально улучшить положение трудящихся.  Вы правильно подчеркивали, что мы это обещали все,  но жизнь и экономика,  вносят свои  коррективы. Поэтому  я категорически отвергаю обвинение комиссии в какой-либо политической конъюнктуре.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Я доповню вашу відповідь.

 

     Я звертаюся до депутата Ратушного.  Якщо ви вважаєте,  що не треба  було  розглядіти  проект  цього  закону,  то  чому ж ви не наполягли на тому,  щоб вилучити його з переліку тих питань,  які мали  розглядатися  сьогодні?  Ви  голосували за порядок денний і знаєте,  що цей  законопроект  треба  розглядати.  Мова  йде  про розгляд  проекту  в  першому читанні.  Якщо ми його не розглянемо сьогодні в першому читанні,  то ми до нього  не  дійдемо  ніколи. Однак його все одно доведеться розглядіти. Тому я вважаю, що буде початок тієї роботи, яку треба буде все одно виконати.

 

     41

 

     Досить дві хвилини для виступу голова  Федерації  профспілок України  депутат  Стоян.  Я думаю,  що можна надати,  оскільки це специфічний документ.

 

     СТОЯН О.М.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань соціальної  політики  та  праці  /Шаргородський  виборчий  округ, Вінницька область/.  Шановні колеги!  Я попросив три  хвилини  не тільки  як  депутат,  а й як голова Федерації профспілок України, оскільки  питання,   пов'язане   з   оплатою   праці,   з   межею малозабезпеченості,  -  це кардинальне питання у взаємовідносинах Федерації профспілок та уряду.  Хочу сказати,  шановні колеги, що за   допомогою  встановлення  межі  малозабезпеченості,  якщо  її правильно визначити, ми якраз могли б соціально захистити людей.

 

     Дозвольте нагадати   одне    положення,    щоб    підтримати пропозицію,  яку  вніс  депутат  Марченко.  Ще  в липні 1991 року Верховна Рада прийняла Закон про мінімальний споживчий бюджет.  У цьому  законі  визначено,  що  мінімальний  споживчий бюджет - це набір  продовольчих  і  непродовольчих  товарів   та   послуг   у натуральному та вартісному вираженні, що забезпечують задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людей. Тобто мінімальний споживчий бюджет,  згідно з законом,  дає змогу людям забезпечити себе і продуктами харчування, і одягом, і всім іншим, чого потребує людина.  Але цей закон не працює. І він не працює з вини держави.  І тому  з'явився  інший  норматив,  який  ввели  в минулому році,  - межа малозабезпеченості.  А це вже зовсім інший підхід до питання соціального захисту.

 

     Якщо говорити просто, то межа малозабезпеченості - це та

 

     42

 

     норма або та оплата,  яка дає людині можливість фізіологічне вижити і не більше.  Ми вже не кажемо про одяг,  оплату квартири, про забезпечення культурних потреб,  про соціальний захист людей. Тобто сьогодні вже йде мова про те,  що людина повинна отримувати таку пенсію,  стипендію чи такі доплати, щоб фізіологічно вижити. Проте  ми  не  можемо  забезпечити  людям  оплату  навіть на межі фізіологічного виживання людини.  Основний аргумент уряду  такий: немає грошей.

 

     Дивіться, що  знову  пропонується.  Межу  малозабезпеченості визначає уряд. Якою ж він її визначив? У грудні 1993 року це було 197 тисяч карбованців.  А як зростали ціни?  У грудні ціни зросли на 190 процентів,  до  червня  1994-го  вони  зросли  ще  на  164 відсотки.  А межу малозабезпеченості не переглянуто.  То скажіть, будь ласка,  як  сьогодні  пенсіонер,  багатодітна  сім'я  можуть вижити за ці 197 тисяч?  Це, пробачте, не фізіологічне виживання, а фізіологічна смерть.

 

     То хіба можна сьогодні вважати серйозним той аргумент, що не треба  розглядати  питання про зміну межі малозабезпеченості,  бо немає грошей?  По-перше,  їх можна знайти.  Де,  на мою думку, їх можна   знайти?   Безумовно,   у   виробництві.  По-друге,  треба переглянути податкову політику,  додатки задушили виробництво,  а тому значно зменшилися надходження до бюджету.

 

     Тому я пропоную:

 

     Перше. Усе-таки нам треба чітко визначити,  хто ж встановлює межу малозабезпеченості. Я підтримую депутата Марченка в тому, що не   можна   передавати   цю  функцію  Кабінету  міністрів,  межу малозабезпеченості має встановлювати Верховна Рада  одночасно  із затвердженням державного бюджету. Це треба робити раз на рік, а

 

     43

 

     потім Кабінет    міністрів    повинен    переглядати    межу забезпеченості відповідно до зростання цін або рівня інфляції.

 

     Друге. Я  вважаю,  що  ми  могли  б  сьогодні  погодитися  з пропозицією  повернутися  у  вересні до питання про проект Закону Про  межу  малозабезпеченості/  і  так  воно,  мабуть,  і   буде, Олександре  Олександровичу/.  Але  лише за однієї умови /оскільки значна частина людей не дочекає до вересня/:  уже  сьогодні  дати доручення  Кабінету  міністрів усе-таки проіндексувати відповідно до  сьогоднішнього   зростання   цін   межу   малозабезпеченості, встановлену в грудні. Це стосується насамперед пенсіонерів.

 

     Третя пропозиція.  Безумовно, шановні колеги, Закон про межу малозабезпеченості  не  можна  приймати  сам  по  собі.  Потрібно прийняти законодавчі акти про оплату праці,  про зміну податкової системи,  про мінімальну заробітну плату та про цінову  політику, тобто комплекс документів.

 

     Але я  дуже  хотів  би,  шановний Олександре Олександровичу, шановні  колеги,  щоб  ми  сьогодні  дали   конкретне   доручення Кабінетові міністрів,  якщо ми маємо таке право. Нам треба знати, коли ці документи будуть підготовлені, в який термін? Бо уряд рік уже обіцяє це зробити,  а сьогодні ми почули,  що вирішення цього питання знову затягується на невизначений час.  Треба  встановити термін і потім до цього питання повернутися.

 

     Дякую за увагу.

 

     44

 

     ГОЛОВА. Я хочу привернути увагу всіх виступаючих до того, що це  наш  уряд,  ми  його  сформували,  разом  працюємо  і   разом відповідаємо,  ми домовилися про це з першого дня.  Тому не треба вважати,  що там хтось, так би мовити, ворог ідеї визначення межі малозабезпеченості.  Ми  повинні  щось пропонувати таке,  щоб нам разом і  виконувати.  Бо  те,  що  сказав  Олександр  Миколайович відносно проведення індексації з грудня 1993 року, означає просто повний розвал фінансової системи.  І тоді  не  буде  вже  про  що говорити, не тільки про межу малозабезпеченості.

 

     Будемо обговорювати цей проект? Є пропозиція прийняти його в першому читанні.  Тобто пункт 1 схвалити  в  першому  читанні,  в пункті  2  записати ті доручення,  які є,  і щодо пункту З ми вже визначилися,  урахувавши те,  що пропонувала Катерина Трохимівна. Немає заперечень?

 

     "За" - 230. Рішення прийнято.

 

     Наступне питання  -  проект  Закону про запобіжне затримання особи.  Цей документ є у вас на руках,  у ньому,  мені  здається, враховано ті пропозиції, які вносилися під час обговорення. Тобто ми маємо можливість прийняти його як закон.

 

     45

 

     До преамбули є зауваження?  /Шум у залі/.  Текст не  роздали ще? Тоді зачекаємо. Зараз роздадуть, будемо голосувати.

 

     У вас   є   проект  постанови  про  вдосконалення  механізму приватизації в Україні... Він погоджений у фракціях та комісіях.

 

     Олегу Васильовичу, будь ласка.

 

     ТАРАНОВ О.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління  народним  господарством /Комсомольський виборчий округ,  Харківська  область/.  Товарищи, вам раздали по два листочка. Это проект постановления, в пункте 2 которого   учтено   предложение   Президиума,   и   документ    с предложениями  депутатских  групп  и  фракций.  Есть  предложение голосовать по пунктам.

 

     ГОЛОВА. Давайте по пунктах.  Тоді я беру ініціативу  в  свої руки. Пункт І.

 

     ТАРАНОВ О.В.   Пункт  І.  К  нему  есть  дополнение  фракции коммунистов.  Своих выводов по этому поводу комиссия  не  делала. Предложение   звучит   следующим   образом:  "Пункт  1  Постанови доповнити  словами?  "голові  Фонду  державного   майна   України виразити недовіру".

 

     46

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування це доповнення.  "За" - 190. Рішення прийнято. Далі читайте.

 

     ТАРАНОВ О.В.  Пункт 2.  По этому пункту фракции, Президиум и комиссия не пришли к согласию. Есть две редакции. Одна - редакция Президиума  /она  у  вас  есть/.  Вторая   редакция   -   фракции коммунистов /она касается первого абзаца/и звучит она так: "Фонду державного майна України,  а також його регіональним  відділенням до затвердження Верховною Радою переліку галузей та об'єктів,  що не  підлягають  приватизації,  призупинити  укладення   договорів купівлі-продажу об'єктів і оренди з "викупом".

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Отже, тут мова йде це про припинення процесу приватизації.  Це стосується нових об'єктів приватизації, перелік яких не затверджений ще Верховною Радою, так?

 

     ТАРАНОВ О.В.  Нет,  дело тут в том, что пока Верховный Совет не  утвердит  список  предприятий,  не  подлежащих  приватизации, предлагается   приватизацию  фактически  прекратить.  Предложение Президиума такое:  до 15 августа определить  список  предприятий, которые   не   подлежат   приватизации,   чтобы   они   не   были приватизированы.  Таким  образом,  есть  два  предложения.   Одно предложение  -  от  Президиума  и  комиссии,  второе - от фракции коммунистов.

 

     47

 

     ГОЛОВА. Олегу   Вадимовичу,   справа   втому,    що    немає суперечностей   між  цими  двома  варіантами,  вони  один  одного доповнюють.  Я б  усе-таки  запропонував  вам  об'єднати  ці  два пункти. Мова йде про те, що перелік визначається до 15 вересня за поданням Кабінету  Міністрів,  і  доки  це  не  буде  зроблено  і затверджено    Верховною    Радою,    не   укладаються   договори купівліпродажу.

 

     ТАРАНОВ О.В. Александр Александрович, дело в том, что... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Це різні речі,  але дані варіанти не суперечать один одному.

 

     ТАРАНОВ О.В.  Не противоречат.  Просто  комиссия  предлагает только  составить список,  а фракция коммунистов предлагает кроме этого еще и не заключать договора купли-продажи, пока этот список не будет утвержден Верховным Советом.  /Шум у залі/.  Да,  это от левого блока... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину.  Процедура другого читання передбачає, що   аргументи   "за"   і  "проти"  висловлюють  ті,  хто  вносив пропозиції. Ви вносили пропозицію?

 

     Перший мікрофон, будь ласка.

 

     48

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  член комісії Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і банківської діяльності /Староміський виборчий округ,  Вінницька область/.  Група "Реформи" вносила  пропозицію, перший абзац взагалі вилучити. Із пропозицією комісії, яку очолює Депутат Таранов, ми згодні.

 

     ГОЛОВА. Ви згодні. з тим, що комісія пропонує?

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і судово-правової реформи /Дрогобицький  виборчий  округ,  Львівська   область/.   У   мене пропозиція   з   процедури.  Ми  підтримуємо  пропозицію  фракції комуністів голосувати всі ці поправки поіменно. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Я   зараз   поставлю   на   голосування   пропозицію голосувати поіменно.  Мані лиш здається, що тут усі згодні з тим, що ми повинні  прийняти  правильне  рішення,  і  тиск  або  якісь спекуляції  після  його  прийняття  були  б  недоречні.  Хочу вам сказати,  що яке рішення:  ми не прийняли  б,  завжди  знайдуться достойники з того чи іншого боку, щоб поспекулювати з цього

 

     49

 

     приводу. Тому  я  просив  би прийняти рішення без поіменного голосування.  /Шум у залі/.  Та причому  тут  історичне  рішення? Поіменно?  Давайте поіменно.  Хто за те, щоб голосувати поіменно, прошу голосувати.

 

     Вячеславе Максимовичу,   не   можна   говорити    під    час голосування.

 

     "За" - 205. Рішення прийнято. Все голосується поіменно.

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Подільський виборчий округ,  Тернопільська область/.  Ми приймали за основу не той текст, що зараз вноситься Комісією з питань економічної політики,  а трохи інший. Іншим був пункт   2.  Тому  пропонується  спочатку  поіменно  проголосувати редакцію пункту 2,  яка вносилася Комісією з  питань  економічної політики  та управління народним господарством.  Бо він за основу не так  голосувався.  А  потім  уже  голосувати  поіменно,  як  і пропонують комуністи. Це була перша пропозиція, її зачитав голова комісії задовго до  того,  як  зачитали  від  фракції  комуністів сьогодні  вранці.  Отже,  спочатку проголосувати поіменно те,  що зачитав  голова  комісії,  тобто   пункт   2.   А   після   цього проголосувати поправку депутатів-комуністів. Це буде правильно, в порядку надходження.

 

     50

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Максимовичу,  вибачте,  ви  правильно  все сказали,   навіщо   ще   пояснювати?  Зразу  сказали:  була  одна пропозиція,  потім інша.  Це абсолютно  несуттєво.  Тому  я  буду ставити на голосування.

 

     Але я  ще  хотів  запитати  Олега  Вадимовича,  чи  не можна об'єднати пункт 2 з поправкою?

 

     ТАРАНОВ О.В.  Дело в том,  что одно дополняется  другим,  но смысл пункта с дополнением меняется.  Поэтому комиссия настаивает на своей  редакции  пункта,  без  поправки  фракций  коммунистов, социалистов и аграриев.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів.  Отже,  вибачте, є три пропозиції. Перша пропозиція - від комісії,  друга -  від  групи  фракцій  і  третя пропозиція - об'єднати пункт і поправку.  Ставлю на голосування в порядку надходження цих пропозицій.

 

     Перша - від комісії.  Прошу,  я зачитаю. "Кабінету Міністрів України до 15 серпня 1994 року визначити перелік об'єктів,  що не підлягають  приватизації  у  зв'язку   з   їх   загальнодержавним значенням /у першу чергу паливно-енергетичний комплекс, транспорт та зв'язок/,  та внески його на  затвердження  Верховної  Ради  у вересні 1994 року".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 134. Рішення не прийнято.

 

     Друга пропозиція    надійшла    від    фракцій   комуністів, соціалістів і групи аграрників. 'Фонду державного майна, а

 

     51

 

     також його регіональним відділеним до затвердження Верховною Радою   переліку   галузей   та   об'єктів,   що   не  підлягають Приватизації,  призупинити  укладення  договорів  купівлі-продажу об'єктів і оренди з викупом".

 

     Ставлю до  пропозицію  на  голосування.  Будь  ласка,  прошу голосувати.

 

     "За" - 155. Рішення не прийнято.

 

     І третій варіант.  Об'єднати пункт 2 від комісії і поправку, яку  я тільки що зачитав.  Я вважаю,  що логіка тут є.  Тому що в редакції,  яку ми прослухали,  не закладено механізму, хто ж буде визначати  перелік  галузей  і  об'єктів.  А  це функцій Кабінету Міністрів. Тому вона і передбачена у редакції, поданій комісією.

 

     Перед тим як поставити на голосування в об'єднаному вигляді, я  зачитаю  все  разом.  "Кабінету Міністрів України до 15 серпня 1994  рожу  визначити  перелік   об'єктів,   що   не   підлягають приватизації  у зв'язку з їх загальнодержавним значенням /у першу чергу  паливно-енергетичний  комплекс,  транспорт  і  зв'язок  та внести його на затвердження Верховної Ради у вересні 1994 року.

 

     Фонду державного  майна  України,  а також його регіональним відділенням до затвердження Верховною Радою переліку  галузей  та об'єктів,  що  не підлягають приватизації,  призупинити укладення договорів купівлі-продажу об'єктів і оренди з викупом".

 

     Отже, ставиться на голосування об'єднаний пункт.

 

     "За"-170. /Оплески/.

 

     52

 

     Я дуже прошу вас,  якщо розглядається  питання  неурочистого характеру, не аплодувати в залі.

 

     Далі. Пункт 3 не потребував зміни,  так? Пункт 3 голосується в редакції комісії. Прошу голосувати.

 

     "За" -169. Рішення прийнято.

 

     Пункт 4.

 

     ТАРАНОВ О.В.  Группа "Реформы" внесла предложение добавить в список  комиссий  Комиссия  по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности. У нас нет возражений против этого.

 

     Есть еще  предложение  Межрегиональной  депутатской  группы, которое    звучит   так:   "О   порядке   приватизации   объектов объединениями  граждан".  Но  дело  в  том,  что   в   Законе   о приватизации   эта  категория  не  предусмотрена.  Поэтому  такая поправка будет противоречить Закону о приватизации.

 

     И есть дополнение к  пункту  4,  предложенное  комиссией,  - "захист  інтересів сільгоспвиробників при приватизації переробних підприємств".  Я думаю,  что это не  принципиальное  предложение, поэтому можно проголосовать вместе.

 

     ГОЛОВА. Тобто  ви  не  заперечуєте  проти такого доповнення? Можна  проголосувати   пункт   4   з   цим   доповненням?   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 226. Рішення прийнято.

 

     ТАРАНОВ О.В. По пункту 5 замечаний нет.

 

     53

 

     ГОЛОВА. А до пункту 6?

 

     ТАРАНОВ О.В. По пункту 6 тоже.

 

     ГОЛОВА. Пункти 5 і 6 голосуются.

 

     До пункту 6 є зауваження? Голосується пункт 5.

 

     "За" - 225. Рішення прийнято.

 

     ТАРАНОВ О.В.  По пункту 6 были возражения, но мы нашли общий язык, поэтому пункт 6 вносится без изменений.

 

     ГОЛОВА. До мене не надійшло зауважень до пункту 6.

 

     ТАРАНОВ О.В. К нам они тоже не поступали.

 

     54

 

     ГОЛОВА. Я читаю пункт 6,  прошу уваги.  "Кабінету  міністрів України  разом  а  комісіями  Верховної  Ради  України  з  питань економічної політики  та  управління  народним  господарством,  з питань фінансів і банківської діяльності підготувати та внести на розгляд наступної сесії Верховної Ради України  проект  концепції створення та розвитку фондового ринку України"..

 

     Голосуємо пункт 6. Ставлю цей пункт на голосування.

 

     "За" - 154. Рішення не прийнято.

 

     Мабуть, хтось  із  депутатів  не зрозумів,  що тут записано. Якщо немає зауважень,  якщо тут усе нормально записано, то в чому справа?   Виникає  питання:  -  а  хто  ж  тоді  розроблятиме  це положення?   Сталиться   конкретне    доручення,    його    треба реалізовувати. Я прошу підтримати, бо треба з цим визначатися.

 

     Ставлю цей   пункт   ще   раз   на  голосування.  Ставлю  на голосування повторно. Дехто з депутатів не зрозумів.

 

     "За" - 156.

 

     З процедури? Другий мікрофон.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності /Ленінський виборчий округ, Луганська область/. У нас по табло в зале присутствуют 287 человек. Но посмотрите, сколько пустых мест! Вот сейчас посчитали тут, в зале - 160 человек. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. У нас у залі 283 депутати,  до речі,  сьогодні вдень явка навіть краща, ніж була вранці.

 

     Востаннє ставлю на голосування цю норму. Але хочу попросити

 

     55

 

     всіх депутатів проголосувати. /Шум у залі/. Одну хвилинку, з процедури? Другий мікрофон.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України у  питань  прав  людини,  національних  меншин  і міжнаціональних відносин  /Ворошиловський  виборчий  округ,  Донецька   область/. Уважаемые  депутаты,  у  меня замечание по процедуре голосования. Если у нас нет замечаний к пунктам 6,  7,  8 и так далее,  то нет необходимости  сейчас  их голосовать.  Давайте потом за все сразу проголосуем.

 

     ГОЛОВА. Є до пункту 7. Я тому й іду по пунктах, що до пункту 7  є  зауваження.  Востаннє  ставлю  на  голосування,  прошу  вас підтримати.  "Кабінету  міністрів  України  разом   з   комісіями Верховної   Ради   України   з  питань  економічної  політики  та управління  народним   господарством,   з   питань   фінансів   і банківської діяльності підготувати та внести на розгляд наступної сесії  Верховної  Ради  України  проект  концепції  створення  та розвитку фондового ринку України".

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 207. Рішення прийнято, дякую.

 

     Пункт 7. Є зауваження?

 

     ТАРАНОВ О.В.  По пункту 7 есть поправка. Фракции коммунистов и социалистов  предлагают  такую  редакцию:  "Кабінету  міністрів України  за  погодженням з Комісією з питань економічної політики та управління народним господарством, Національному банку

 

     56

 

     України, Ощадному банку України розробити механізм  введення в  готівковій формі іменних приватизаційних майнових сертифікатів /купонна книжка/.  Розробити і здійснити заходи для  впровадження взаємної конвертованості приватизаційних паперів".  Комісія проти такого формулювання не заперечує.

 

     ГОЛОВА. Комісія не заперечує.  Але є заперечення  від  групи "Реформи", перший мікрофон.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Одне  уточнення:  додати  сюди  Комісію з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТАРАНОВ О.В. Нет возражений, можно добавить туда Комиссию по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Ставиться  на голосування пункт 7 з внесеним доповненнях, прошу голосувати.

 

     "За" - 244. Рішення прийнято. До пункту 8 немає зауважень.

 

     ТАРАНОВ О.В. По пункту 9 тоже.

 

     ГОЛОВА. По пункту 9 теж немає.  Пункти 8 і 9  ставляться  на голосування.

 

     "За" - 253. Рішення прийнято. Пункт 10.

 

     57

 

     ТАРАНОВ О.В.   По  пункту  10  есть  дополнения  от  фракций коммунистов и социалистов следующего содержания:

 

     "З метою  більш  глибокого  аналізу   наслідків   проведення приватизації   та   її  здійснення  в  1993-1994  роках  доручити Генеральній прокуратурі України,  Службі безпеки  України  до  їй вересня  1994  року  подати  Контрольній  комісії  Верховної Ради України інформацію про результати перевірок  дотримання  органами приватизації чинного законодавства".

 

     Возражений по этому поводу у нас нет.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування ця редакція.  "За" - 245. Рішення приймається.

 

     До решти  пунктів   зауважень   не   було.   Ставляться   на голосування пункти 11-17.

 

     ТАРАНОВ О.В. По пункту 17 было замечание.

 

     ГОЛОВА. Зніміть,    будь    ласка,   голосування.   Вибачте. Ставляться на голосування  пункти  11-16.  "За"  -  253.  Рішення прийнято.

 

     58

 

     ТАРАНОВ О.В. Группа "Реформи" предлагает исключить пункт 17. Мы  категорически  возражаем,  так  как   этот   пункт   отражает социальную  защиту работников предприятий,  которые за счет своей прибыли развивали  производство,  а  также  работников  бюджетной сферы. Поэтому мы настаиваем на том, чтобы этот пункт остался без изменений.

 

     ГОЛОВА. Група "Реформи"  наполягає  на  голосуванні?  Перший мікрофон.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Мы  считаем,  что  принятие  этого пункта внесет такой хаос в приватизацию,  что мы его  не  расхлебаем  до конца своей работы здесь.

 

     ГОЛОВА. Давайте я прочитаю цей пункт, щоб слухачі знали, про що  йдеться.  А  ви  вже  потім  аргументуєте.  Отже,  пункт  17: "Кабінету Міністрів України разом з Комісією з питань економічної політики та управління народним господарством розглянути  питання щодо  передачі  безплатно  трудовим  колективам  підприємств,  що приватизуються,  частини  майна   зазначених   підприємств,   яке придбане  за  рахунок  коштів  підприємств після прийняття Закону України про  підприємства  в  Україні,  введення  підвищувального коефіцієнта  вартості  приватизаційного сертифіката для громадян, на яких не поширюється  пільги,  передбачені  статтею  25  Закону України  про  приватизацію  майна державних підприємств,  надання відстрочки   платежу   трудовим   колективам   при   приватизації нерентабельних підприємств і внести, до 1 листопада пропозиції на розгляд Верховної Ради. України."

 

     59

 

     ТАРАНОВ О.В. Объяснять нужно, что это? Или ясно?

 

     ГОЛОВА. Ще одне зауваження,  і буду ставити на  голосування. Депутате Лановий. Будь ласка. Перший мікрофон.

 

     ЛАНОВИЙ В.Т., директор Центру ринкових реформ /Русанівський виборчий округ, м. Київ/. Формулювання цього пункту некоректне.  Тому  що  майнові  сертифікати - це і є форма безплатної передачі у  власність  майна.  Трудівники  підприємств мають  сертифікати,  а  це  і  є форма безплатної передачі частки майна підприємств.  Так,  і записано:  "Щодо  передачі  безплатно трудовим колективам підприємств, що приватизуються, частини майна зазначених підприємств... "Навіщо ця тавтологія?

 

     ТАРАНОВ О.В. Нет, это не тавтология. Дело в том, что Законом о  предприятиях  было  предусмотрено,  что прибыль,  остающаяся в распоряжении  предприятия,  после  уплаты  налогов   остается   в собственности коллектива. Потом было внесена изменение в закон. И поэтому  предприятия,  которые  за  счет  средств   на   развитие соцкультбыта, за счет премий, которые они могли бы выплачивать из своей прибыли,  тем не менее строили цехи, покупали оборудование, сегодня  фактически  повторно должны это оборудование выкупать за счет имущественных сертификатов. То есть здесь скорее учитывается интерес  одного  человека,  а  не в целом коллектива.  Поэтому мы вносим такое предложение:  то, что принадлежит коллективам, и то, что создано за счет их прибыли, передать им бесплатно.

 

     60

 

     ГОЛОВА. Олегу Вадимовичу, шановні народні депутати! Мова йде про те,  що ми повинні даний механізм закласти в цей  документ  і розглянути його на засіданні Верховної Ради до 1 листопада. Тобто під час розгляду цього питання  ми  все  зважимо,  щоб  не  було, вибачте,   дурної  роботи.  Обговоримо  і  те,  про  що  говорить Володимир  Тимофійович.  Тоді  він  матиме   змогу   підтвердити, правильно  це  чи  неправильно,  і ми тоді визначимося остаточно. Адже  цей  момент  дуже  специфічний,  тому  що  справді  об'єкти приватизації неоднакові - і неоднаково захищаються права трудових колективів.  Це треба передбачити.  Тому я ставлю на  голосування пункт 17 у редакції комісії.

 

     "За" - 169. Рішення прийнято.

 

     Будь ласка. Є зауваження з мотивів голосування? Немає? Пункт 18.

 

     ТАРАНОВ О.В.  К пункту 18 есть предложение внести  в  список комиссий,  которым поручается изучение этого вопроса, Комиссию по вопросам  агропромышленного  комплекса,  земельных   ресурсов   и социального развития селе.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень  у  вас?  Одну хвилинку,  не можна суперечити кінці. Другий мікрофон.

 

     ВАЩУК К.Т.  Я хочу дізнатися,  де справедливість. Ось тут не надруковано   відносно   підприємств   переробної  промисловості. Кажуть, що це не надруковано. Але мене дуже цікавить, чи

 

     61

 

     включено питання  про  те,  що  в  приватизації  підприємств переробної   промисловості   переважне   право   буде  надаватися виробникам  сільськогосподарської   продукції,   тобто   трудовим колективам?

 

     ТАРАНОВ К.Т. Это уже проголосовано в пункте 4.

 

     ГОЛОВА. Ми вранці проголосували таке доповнення до пункту 4.

 

     ВАЩУК К.Т.  Нас уже так обманювали багато разів.  Отже,  я й хочу....

 

     ГОЛОВА. Це   проголосовано.   Тому  пункт  16  ставиться  на голосування  а   доповненням   про   право   Комісії   з   питань агропромислового комплексу брати участь у цій роботі.

 

     "За" - 222. Рішення прийнято.

 

     У вас процедурне зауваження?

 

     Перший мікрофон.

 

     ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи та управління  народним  господарством /Іллічівський виборчий округ, Одеська область/. Я прошу прощения, нельзя после таких мук принять постановление,  которое напрямую в своем пункте 17 нарушает закон.  Вот я не поленился,  принес сюда два закона, о которых идет речь.

 

     По поводу  передачи  прибыли.  Тут   четко   записано,   что распоряжается прибылью собственник. Это - статья 18, пункт 1.

 

     62

 

     И только в случаях,  когда часть этой прибыли в соответствии с уставом передается трудовому коллективу,  тогда она попадает  в его распоряжение. Это во-первых.

 

     Во-вторых. Как же так можно:  с одной стороны,  мы по закону предоставляем льготы трудовому коллективу,  то  есть  тем  людям, которые  непосредственно  создают  блага и воспроизводят основные фонды а с другой стороны,  мы тут  же  порождаем  противоречия  в бюджетной сфере, потому что вводим повышающий коэффициент? Что же мы такое делаем?

 

     ГОЛОВА. Я ще раз хочу пояснити депутатам,  які,  можливо, не дуже  вчиталися  в  цей  пункт.  Мова йде про те,  що особливості різних колективів,  різних об'єктів  приватизації  повинні,  бути враховані.

 

     У зв'язку з цим ми даємо доручення Кабінету Міністрів,  який внесе пропозиції,  що  враховували  б  ці  особливості.  І  до  1 листопада  наші комісії і Верховна Рада на своєму засіданні мають розглянути  ці  пропозиції.  Якщо  вони  виявляться  такими,   що порушують  той  принцип,  про  який  ви тільки що згадали,  ми їх просто не будемо  брати  до  виконання,  і  все.  Тобто  механізм закладено   такий,  який  насамперед  не  утискував  би  інтереси трудового колективу.  От і все. Так що тут немає ніякої небезпеки і немає порушень, про які ви тільки що згадували. З мотивів?

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     63

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  член  Комісії  Верховної  Рада України з питань оборони і державної безпеки /Володимир-Волинський виборчий округ,  Волинська  область/.  Панове Голово і доповідачу!  Я хочу запитати, чи передбачають ці доповнення те, що військовослужбовці також матимуть право брати участь у приватизації?

 

     ТАРАНОВ О.В.  Естественно,  да,  как  раз  пункт 17 на это и направлен.

 

     ГОЛОВА. Ще є зауваження? Третій мікрофон.

 

     МУСІЯКА В.Д.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань економічної   політики   та   управління  народним  господарством Фрунзенський  виборчий  округ,  Харківська  область/.   Уважаемые народные  депутаты!  Ми  приняли  пункт 2 проекта постановления в редакции,  предложенной фракцией "Коммунисты Украины...  "И далее повторили то,  что было записано в пункте 2. Здесь надо бы внести изменения,  чтобы не было  тавтологии.  Но  главное  не  в  этом. Главное, что мы приняли пункт 15, где речь идет о создании единой системы органов приватизации,  а  это  противоречит  действующему законодательству о местных Советах народных депутатов и местном и региональном самоуправлении, о приватизации, об аренде.

 

     64

 

     К чему я веду?  Если мы так отстаиваем то,  что  записано  в проекте  постановления,  и  если  оно  противоречит  действующему законодательству,  то надо приостановить действие  этих  законов. Поэтому  этот  проект  не должен быть проектом постановления,  он должен приобрести статус законопроекта, и мы должны его принимать как   закон.  Иначе  это  будет  противоречить  и  нашему  новому Регламенту.

 

     ГОЛОВА. Ви,   очевидно,   праві.   Але,   з   одного   боку, законопроект  розглядається  зовсім  за  іншою,  так  би  мовити, процедурою.  Тому,  вибачте мені,  ми не  можемо  зараз  надавати статус  закону  постанові  і  ставити  цей  проект таким чином на голосування.  На можна цього робити.  Я згодний,  що цим проектом порушуються  діючі  закони.  І ви маєте рацію,  коли говорите про єдину систему органів приватизації,  тут,  справді,  треба було б якесь уточнення зробити.

 

     Будь ласка, Олегу Вадимовичу.

 

     ТАРАНОВ О.В. Это поручение. Прочитайте внимательно пункт 15: "Кабінету Міністрів України,  Верховній Раді республіки Крим, місцевим   Радам  народних  депутатів  до  1  жовтня  забезпечити створення єдиної системи органів  приватизації".  Не  создать,  а обеспечить создание единой системи органов приватизации.  То есть сегодня  мы  должны  это  принять  как  поручение,  по   которому необходимо  выполнить  данное  задание.  А  уже по окончательному варианту будет внесено изменение в законодательство.

 

     65

 

     ГОЛОВА. Ще раз третій мікрофон.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Ведь вы начади  об  этом  говорить,  то  скажу следующее.  Мы прекрасно знаем, что есть указ Президента, которым было предписано Фонду госимущества, региональным фондам подчинить все  фонды  коммунальной  собственности.  Теперь  уже  они  будут назначать руководителей в системе  коммунальной  собственности  и так  далее.  То  есть система органов приватизации уже создается. Причем здесь это - обеспечить ее создание?

 

     А теперь по пункту  2.  Александр  Александрович,  уважаемые коллеги!  Все  дело  в  том,  что  когда  мы записали положение о приостановлении заключения договоров  купли-продажи  и  аренды  с викупом, то этим парализовали действие двух законов - об аренде и о приватизации.  Причем,  есть договоры  с  правом  выкупа,  есть договоры купли-продажи.  Иначе говоря,  мы останавливаем действие закона.  Но разве можем мы постановлением останавливать  действие закона?

 

     ГОЛОВА. Вікторе   Лаврентійовичу,   я  вас,  по-перше,  хочу попросити,  щоб ви не хвилювалися,  а  по-друге,  попросити  всіх депутатів,  щоб  не  хвилювалися.  У чому справа?  Ви переконливо говорите,  але  ви  говорите  трохи  пізно.  Ви  ж  могли  внести пропозицію раніше. Чому ж ви досі мовчали?

 

     Тому, вибачте,  я  пропоную  такий варіант.  Цей пункт треба переголосувати з таким уточненням: "Кабінету Міністрів, Верховній Раді  Республіки  Крим,  місцевим  Радам  народних депутатів до 1 жовтня 1994 року підготувати пропозиції щодо

 

     66

 

     створення єдиної системи органів  приватизації".  А  там  ми подивимося,  яку  вона повинна мати структурну форму.  Бо те,  що треба регулювати цей процес по вертикалі, сумнівів не викликає. А з  другого  боку,  ми не повинні втручатися у право розпорядників комунальної  власності.  Тому  треба  також   подумати   відносно пропозицій   щодо   вдосконалення  самої  структури.  А  в  такій редакції, як я зараз зачитав, я просив би прийняти цей пункт.

 

     ТАРАНОВ О.В.  Александр Александрович!  Дело в том,  что как раз  пункт  15  мы  проголосовали о Виктором Лаврентиевичем.  Это касается больше пункта 2,  где мы практически  отменяем  действия двух законов.

 

     ГОЛОВА. Почекайте, давайте ми спочатку пункт 15 розглянемо у тому варіанті,  який прочитав  я.  Немає  заперечень?  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 190. Рішення прийнято.

 

     Яке уточнення? Я Віктора Лаврентійовича запитую.

 

     Третій мікрофон.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Олександре  Олександровичу,  а  як бути тоді з пунктом 2?

 

     ГОЛОВА. От ви і скажіть як.

 

     67

 

     МУСІЯКА. В.Л.  Я вважаю,  що його або треба записати  в  тій редакції,  яку запропонувала комісія,  або зняти зовсім.  Або, ще краще,  оголосити цю постанову законом, і тоді нехай буде так, як є. Я не проти.

 

     ТАРАНОВ О.В.  Дело  в том,  что комиссия именно поэтому тоже возражала...

 

     МУСІЯКА В.Л. Александр Александрович, чтобы вы знали, я тоже предлагал это,  ходил и предлагал,  чтобы назвать этот акт именно так. Так что не думайте, что я только сейчас об этом вспомнил.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  одну   хвилиночку!   Одну   хвилинку,   не поспішайте!  У  закон  ми  цей  акт  перетворювати  не будемо,  а спробуємо реалізовувати цю постанову.  Тим  більше  що  корективи будуть вноситися протягом серпня-вересня, і ми на наступній сесії розглянемо  ці  питання.  Ви  вносьте  розумні  пропозиції.  Але, зауважу,   жоден  депутат  не  може  бути  розумніший  від  усієї Верховної Ради.  Тому мені здається,  що давайте ми,  якщо будемо переголосовувати,  то відмінимо доповнення до пункту 2. А якщо же проголосували,   то   нехай   він   таким    залишається.    Так? Переголосувати?  Ні.  Усе  разом.  Тільки  перед  цим  я хотів би сказати,  що вранці  ми  погодилися  пункт  4  закінчити  фразою: "Захист   інтересів  сільськогосподарських  товаровиробників  при приватизації переробних підприємств, щоб не забули, це те, про що Катерина Трохимівна говорила.

 

     Тому я ставлю на голосування всю постанову.  Щодо процедури? Другий мікрофон.

 

     68

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та  забезпечення  діяльності депутатів /Бобровицький виборчий  округ,  Чернігівська  область/. Шановний Олександре Олександровичу!  Я хочу сказати про те,  що в пункті 1 ми висловили недовіру голові Фонду державного майна, при тому  порушивши,  мені здається,  і регламентні,  і етичні норми. По-перше, ми не заслуховували його доповідь, ніхто не обговорював цього питання, але висловили йому недовіру. Це не по-людськи.

 

     По-друге, коли  ми  проголосували і на табло з'явилася цифра "190",  тобто  стільки  депутатів  проголосували  "за",  у   залі знаходилося 192 народні депутати. Принаймні 10 із них, це я точно знаю,  голосували "проти". Отже, я вважаю, що дані системи "Рада" щодо пункту 1...

 

     ГОЛОВА. Шановний Петре Володимировичу!  Я прошу вас та інших депутатів не користуватися цим  прийомом,  яким  користуються  не зовсім  досвідчені  депутати,  наполягаючи на процедурі,  коли це збігається  з  їх  поглядами,  або  не   наполягаючи,   коли   не збігається. Будь ласка, члени цієї комісії, стежте один за одним, щоб кожен голосував тільки за себе.  Повірте мені,  я голосую  за себе,  і тим більше,  це поіменне голосування.  Будь ласка, кожен відповідайте за себе і не давайте один одному оцінок.  Нам  дасть оцінку історія.

 

     Тепер я   ставлю   всю...   З  мотивів  голосування?  Перший мікрофон.

 

     69

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань правової  політики і судово-правової реформи /Хортицький виборчий округ,  Запорізька область/.  За  дорученням  депутатської  групи "Реформи" я звертаю вашу увагу на те, що фактично голосуванням по пункту 2 проекту постанови  ми  порушили  відповідні  законодавчі акти України.  Саме тому депутатська група "Реформи" уповноважила мене заявити,  що вона не  буде  голосувати  за  що  постанову  в цілому,  якщо  пункт  2 не буде перероблене відповідно до чинного законодавства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З мотивів голосування? Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Фракція Народного руху  України  уповноважила мене заявити теж ж саме,  що и група "Реформи". Ми не можемо піти на порушення закону,  скасовуючи  постановою  закон.  І  тому  ми будемо голосувати проти такої незаконної постанови.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Третій мікрофон.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань економічної  політики  та   управління   народним   господарством /Юнокомунарівський

 

     70

 

     виборчий округ,  Донецька  область/.  Уважаемые коллеги!  Не надо,  наверное,  делать  глупости  перед  отпуском,  тем   более нарушать  закон.  Поэтому  есть  предложение проголосовать проект постановления в целом без пункта 2.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.  Олег Вадимович,  у меня есть  маленькое замечание относительно пункта 10.  После слов "дотримання чинного законодавства      у      процесі      приватизації      об'єктів соціально-культурного     призначення,    торгівлі,    побутового обслуговування... "я бы добавил обязательно слово "туризм".

 

     ТАРАНОВ О.В. Туризм - это тоже социально-культурные объекты. Туризм в этот список попадает.

 

     ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д. Тогда голосуем в целом.

 

     ГОЛОВА. Це  з мотивів голосування є?  Немає.  Я прошу уваги. Від кого ви виступаєте? Від себе? Перший мікрофон.

 

     СУДНИЦИН Ф.С.,  член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Шевченківський виборчий округ, Запорізька область/.  В  проекте  постановления  не  урегулирован следующий   вопрос.   Есть  предприятия,  которые  уже  заключили договоры купли-продажи. Как им сейчас быть?

 

     71

 

     ГОЛОВА. Олегу Вадимовичу,  не відповідайте.  Там  усе  чітко сказано.  Якщо є договір, то вже працюйте в межах цього договору. Мова йде про нові договори.

 

     З мотивів голосування? Третій мікрофон.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з    питань   економічної   політики   та   управління   народним господарством Ленінський  виборчий  округ,  Запорізька  область/. Уважаемые коллеги! Я прошу, последний раз подчеркиваю, говорю как специалист.  Если  вы  проголосуєте...   Послушайте,   я   прошу, пожалуйста...  /Шум у залі/. Вы еще не знаєте, что я скажу, а уже не даєте говорить.  Если  вы  оставите  пункт  2  таким,  как  вы проголосовали,   я   вам   продиктую   пять  способов  отчуждения государственной  собственности,  которыми  в  это   время   будут пользоваться  все  предприниматели.  Пять способов.  Вы уйдете на каникулы и будете думать, что

 

     72

 

     приватизация не идет.  А  в  это  время  люди,  которые  вам посоветовали,  будут  все  приватизировать.  А  ведь мы в проекте постановления предусмотрели  такую  возможность,  продумали,  как закрыть все дыры.  Вы же даете возможность забрать собственность. Надо нести за это ответственность...

 

     ГОЛОВА. Я  прошу   уваги!   Олександре   Володимирівно,   ви спокійніше  пояснюйте свою позицію.  По-перше,  я не дам вам часу для того,  щоб ви ці п'ять мотивів чи методів  оголосили,  бо  ви розумієте, що ми не можемо такий процес провокувати.

 

     У вас з мотивів теж? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Если бы госпожа Кужель хотела навести порядок в приватизации,  то, работая в Комиссии по экономической реформе, она  предприняла бы все,  чтобы эти пять способов,  о которых она знает,  перекрыть...  Потихонечку,  помолчите...  Она,  работая в комиссии,   могла  бы  внести  предложение  для  того,  чтобы  их перекрыть. Этого не сделано. А теперь...

 

     ГОЛОВА. З мотивів голосування, я вибачаюсь.

 

     73

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  А теперь, Александр Александрович, я хотел бы обратиться к группе "Реформы" и депутатам из фракции Руха.  Прошу вас,  уважаемые депутаты,  тем более тех,  которые были в прошлом составе Верховного Совета, аргументируя свои выступления и мотивы протестов,  не лукавьте.  Вы хорошо знаете,  что действие главы 2 Конституции  приостановлено,  а в этой главе как раз определяется право наших людей на собственность.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Вибачте. Другий мікрофон.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету    /Кіровський-Шахтарський   виборчий   округ,   Донецька область/.  Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты!  Мы здесь все   время   рассматриваем  вопрос  с  точки  зрения  сохранения народного достояния,  защиты  интересов  наших  граждан.  Но  мне кажется, все мы забыли о политическом аспекте проблемы. Мы все, в том числе и коммунисты, и представители Руха, не учитываем, какие политические  последствия будет иметь пункт 2,  который мы только что  проголосовали.  Парламент,  приняв   его   в   таком   виде, приобретает ярлык органа,  который останавливает приватизацию.  Я не забыл,  что меня слушают мои избиратели,  но дело в  тем,  что детали,  которые сегодня мы с вами весь день обсуждали, пресса не будет объяснять нашим избирателям. Она будет

 

     74

 

     действовать просто:  повесит на нас этот ярлык.  И так о нас будут судить наши избиратели,  международное сообщество... /Шум у залі/.  Уважаемые депутаты!  Я прошу  вас  дать  мне  возможность высказаться до конца. Когда вы говорите, быть может, более мудрые вещи, я слушаю вас внимательно и никогда не перебиваю.

 

     Уважаемые депутаты!  Мы,  к  сожалению,  не  сможем  вернуть старое  время.  И  если  коммунизм  в  Советском  Союзе  рухнул в Капиталистическом окружении,  то в Украине он тем более не  может возродиться...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть, будь ласка, другий мікрофон.

 

     Я хочу  сказати депутату Болдыреву:  ви маете право як кожен депутат висловлювати міркування з  мотивів  голосування.  Але  не перетворюйте  сесійний  зал у місце політичної дискусії.  У цьому немає ніякої потреби.

 

     По суті я з вами згоден,  як згоден і з багатьма іншими.  Ми не повинні в постанові допускати порушення чинного законодавства.

 

     Олегу Вадимовичу, дайте відповідь, уточнення.

 

     Ще раз прошу депутатів біля третього мікрофона: заспокойтеся врешті.

 

     ТАРАНОВ О.В. Мы нарушили два закона, проголосовав пункт 2 в такой редакции.  От имени комиссии я настаиваю на том,  чтобы переголосовать этот пункт. Комиссия предлагает редакцию

 

     75

 

     этого пункта,  в которой нет  нарушения  законов.  Механизмы практически  все  те  же,  то  же  наведение  порядка  в вопросах приватизации.

 

     Я считаю это крайне принципиальным и прошу еще раз поставить пункт 2 на голосование.

 

     ГОЛОВА. Прошу  уваги.  З  мотивів  голосування ще хтось хоче висловитися? Перший мікрофон. /Шум у залі/.

 

     Я ще надам слово від першого,  другого і третього мікрофонів для пропозицій - і все.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Социалистическая фракция.

 

     За долгий   период   времени   мы   с  вами  убедились,  что приватизация в том виде, в каком она проходит, имеет антинародный и   антизаконный   характер.  Нас  сейчас  пытаются  упрекнуть  в нарушении закона. В чем же нарушение, если мы пытаемся поправить, войти внутрь закона для того,  чтобы этот процесс был направлен в русло защиты народа.

 

     Мы с вами убедились, что здесь имеются два аспекта: политический и  экономический.  И  если  мы  сейчас  снова  будем спорить,  то перессоримся до конца.  Поэтому прошу  поставить  на голосование, и каждый голосованием определит свою позицию.

 

     76

 

     ГОЛОВА. Я  надам  депутатам  слово  від  другого  і третього мікрофонів з мотивів голосування.

 

     Прошу уваги.  Хочу підкреслити,  що мотивацію голосування ви не  повинні  пов'язувати з якимось іншими моментами,  що не мають безпосереднього відношення до цього документа.

 

     Другий мікрофон.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.   Александр   Александрович!    Вы    сейчас занимаетесь  большой международной деятельностью как Председатель Верховного   Совета.   И   вы   понимаете,   что    приватизация, инвестиционный  климат  и инвестиции в нашу промышленность /туда, куда  нужно  государству  Украина,  а   не   мелким   иностранным партнерам/- это все очень тесно связано. И поэтому сегодня нельзя было голосовать пункт 2 в том виде,  в  каком  он  был  предложен фракциями. Я считаю, что нужно вернуться к формулировке комиссии. В комиссии эти вопросы прорабатывали.  Пожалуйста,  поставьте  на голосование пункт 2 в редакции комиссии.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  ви  звернулися  до  мене,  я  відповім.  Я справді займаюся і міжнародною  діяльністю  як  Голова  Верховної Ради.   У   даному  випадку  я  розглядаю  конкретне  питання  як Головуючий на пленарному засіданні.

 

     77

 

     Ще раз хочу прочитати  цей  пункт,  довкола  якого  ведуться політичні суперечки. /Шум у залі/. Ні, я прочитаю, тому що не всі чують. Той, хто по радіо слухає нас зараз, він же не бачить перед собою цього пункту і вважає, що один хоче добра людям, а другий - зла.  Тому треба зачитати. І ви, будь ласка, не переконуєте мене, що  не треба.  Пункт 2 звучить тепер у такій редакції:  "Кабінету Міністрів України  до  15  серпня  1994  року  визначити  перелік об'єктів,   що   не   підлягають  приватизації  у  зв'язку  з  їх загальнодержавним значенням /у  першу  чергу  паливноенергетичний комплекс,  транспорт  та  зв'язок  та внести його на затвердження Верховної Ради у вересні 1994 року".

 

     Це пропозиція комісії, яку всі підтримали.

 

     Доповнення до цього пункту: "Фонду державного майна України, а  також  його регіональним відділенням до затвердження Верховною Радою  переліку   галузей   та   об'єктів,   що   не   підлягають приватизації,  призупинити  укладення  договорів  купівлі-продажу об'єктів і оренди з викупом". /Шум у залі/.

 

     78

 

     На початку вересня ми затвердимо перелік.  Ті договори,  які сьогодні працюють,  реалізуються, і подальший процес приватизації здійснюється. Тут усе зрозуміло. Немає великого порушення.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому...  Я  прошу вибачення,  відмініть  голосування,  о  мотивів  голосування я не надав слова від третього мікрофона.

 

     НОВІКОВ О.В.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю і корупцією / Броварський виборчий округ, Київська область/. Первое. Хочу спросить, что мне соблюдать:  закон или постановление?  Или, может, мы протокольным поручением и Конституцию отменим?

 

     Второе. Мы  вчера,  и  не  только  вчера,  условились,   что все-таки будет договоренность с Кабинетом Министров.  Этот проект постановления  принимался  с  голоса.  Может,  кто-то   и   умеет телепатически  общаться  с  Кабинетом Министров.  Тогда это будет первый  случай  в  истории   законодательных   органов.   Кабинет министров не мог согласовать то, что здесь было принято с голоса.

 

     Я хочу также напомнить вам, что наш народ избрал Президента, мы его здесь приветствовали.  Мнение Президента тоже не учтено. И в  какое  положение мы поставим сейчас все министерства,  которые заключают договора о кредитах и так  далее?  В  нашей  стране  по ходу,   за   пять   секунд,  полностью  меняется  правовая  база. Фундаментальные принципы и даже принятые нами  законы  отменяются постановлением.  Кто будет потом восстанавливать доверие к нашему государству? Скажите мне - и я уйду счастливый.

 

     79

 

     ГОЛОВА. Я прошу вибачення.  Коли надходять такі  пропозиції, то я хотів би... /Шум у залі/.

 

     Зараз ми проголосуємо, більше я не надаватиму нікому слова з мотивів голосування.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  те,  щоб  припинити надавати слово з мотивів голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За"-206. Прийнято.

 

     Перед тим  як остаточно проголосувати,  я хочу відповісти на зауваження депутата Новікова і звернутися  до  вас  із  проханням підтримати цей проект постанови.

 

     Справа в тому, що ніякого зупинення приватизації немає. Мова йде про те,  що  дається  доручення  Кабінету  міністрів  скласти перелік  об'єктів,  які  не  можна  взагалі приватизувати.  На це відводиться  півтора  місяця,  Фонду  державного  майна,  дається доручення  протягом  цих  півтора місяця не укладати договорів на приватизацію,  бо якраз с найбільша загроза,  що об'єкти,  які не повинні бути приватизовані,  якраз і будуть приватизуватися в цей період. Підстави так думати є. Я знаю, про що кажу.

 

     Відносно погодження а Кабінетом Міністрів... Ми цю форму тут закладаємо.  Ми  й  звертаємося  до  нього  для  того,  щоб  його пропозиція була врахована Верховною Радою.

 

     Щодо голосування з голосу,  депутат  неправий,  бо  в  нього перед очима є документ,  який розглядався. Більше сотні депутатів вносили його.

 

     Щодо контактів із Президентом.  Безперечно, це треба робити. Я  абсолютно цього не відкидаю.  Він як керівник виконавчої влади через Кабінет міністрів буде впливати на цей процес.  А щоб  було попереднє погодження, то мені здаєтеся, що тут потрібно,

 

     80

 

     щоб ті   люди,   які   забезпечують   правову   консультацію Президента,  оперативніше працювали.  Тоді можна буде погоджувати такі нюанси завчасно.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  в  цілому.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 180. Прийнято. /Оплески/.

 

     Вам роздано проект Закону України про  запобіжне  затримання особи, це друге читання.

 

     До преамбули  і  назви  є зауваження?  Немає.  До статті 1 є зауваження? Немає.

 

     Я прошу всіх  залишатися  на  місцях,  ми  ще  не  закінчили засідання,  до статті 2 є зауваження?  Немає. До статей 3, 4 і 5? До статті 5 є.

 

     Третій мікрофон.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комісії   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  /Коломийський виборчий округ,   Івано-Франківська    область/.    Шановний    Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Я звертався з трибуни і просив, щоб строк затримання був меншим,  не Зо діб.  У разі необхідності прокурор  може  його  збільшити.  Але записати треба - до 10 діб. Мотивація моя  така:  у  разі  необхідності  прокурор  має  право додавати ще 10 діб. Ви зрозуміли мене?

 

     Дякую.

 

     81

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  Комісії  Верховної  Ради України з питань  боротьби  з   організованім   злочинністю   і   корупцією /Кременчуцький-Краківський  виборчий округ,  Полтавська область/. Шановний колего!  Те,  що тут  записаний  строк  до  30  діб,  не означає,  що  прокурор кожного разу буде давати 30 діб.  Він може дати 5,  7 чи 10 діб.  Розумієте?  / Шум у залі /. Ні-ні, шановні депутати, записано все нормально.

 

     ГОЛОВА. Я   зачитую:   "Строк   затримання   визначається  в постанові про  його  здійснення.  Він  може  бути  скорочений  чи збільшений  прокурором  при  дачі  санкції на затримання,  але не більшим тридцяти діб".

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Все нормально. Він може бути і 2, і 3 доби. Все правильно.

 

     ГОЛОВА. Інших мотивів немає?

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Немає.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О. Я хотів би підтримати саме строк до 30 діб через те,  що не кожну  справу  можна  розглянути  навіть  у  цей термін. Хочу акцентувати увагу шановного пана Мовчана

 

     82

 

     на тому, що тут строк буде залежати від обставин, зазначених у  постанові.  Користуючись  нагодою,  хотів  би  закликати  всіх депутатів   підтримати   проект   цього   важливого   для  роботи правоохоронних органів закону.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     До статті 6 є зауваження? До статей 7, 8, 9, 10?

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Немає.

 

     ГОЛОВА. До статті 11?

 

     Є зауваження до статті 11.

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань бюджету  /Октябрський  виборчий округ,  Полтавська область/.  Маю таке запитання до доповідача:  чи можна робити допит  особи,  яка затримана  відповідно  до  цього закону?  Адже допит можна робити після порушення кримінальної справи.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. А тут - пояснення.

 

     НОСОВ В.В. Тільки пояснення?

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Тут про пояснення йде мова.

 

     НОСОВ В.В.  І затриманий може й не давати їх?  Тобто  людину затримали, і вона 30 діб сидить собі, щоб не заважала щось інше

 

     83

 

     робити? Я не можу зрозуміти змісту. Людина сидить 30 діб, ви її запитуєте, а вона відповідає: я вам нічого не скажу?

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Шановний  колего  Носов!  Прочитайте,  будь ласка, статтю 3 "Права затриманого". Там зазначено, що затриманий має право давати пояснення.  Може і  не  давати  їх.  Якщо  особу затримали на підставах,  передбачених законом,  то орган, який її затримав,  відповідно до статті  11  проводить  заходи,  які  тут зазначені.  Якщо  затриманий  не  дає  якихось пояснень - це його право.

 

     НОСОВ В.В.  Я зрозумів.  Відсторонити людину,  щоб  вона  не заважала  вести  оперативно-розшукову  діяльність  - ось основний зміст цього закону.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Основний зміст закону викладено ще у статті 1.

 

     ГОЛОВА. Це вже починається дискусія...  Мене цікавить, яке ж зауваження до цієї статті? Яку ви редакцію пропонуєте?

 

     НОСОВ В.В.  У мене  було  запитання  щодо  суті  затримання. Доповідач  відповів  на  нього,  я  задоволений і буду голосувати "за".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Інколи і це потрібно. Зрозуміло. Ще є запитання щодо статті 11? /Шум у залі/. Ні, статтю 10 ми вже проголосували.

 

     84

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Усі прогледіли одне слово.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань культури    і    духовності    /Тлумацький    виборчий     округ, ІваноФранківська   область/,   Під   час   обговорення   багатьма депутатами було зауважено...

 

     ГОЛОВА. Читайте, будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І.  У преамбулі замість "причетних  до  готування" /це  було в першому читанні/ написано:  "запідозрених у готуванні або вчиненні  тяжких  злочинів".  А  в  статті  10  через  поспіх залишилося слово "в причетності".  І ми маємо:  "затримана особа, вина якої в причетності до  готування".  Тому  я  пропоную  зняти слово  "в  причетності"  і  написати:  "вина якої в готуванні або вчиненні злочинів...  / Це слово було оскаржено; сказали, що воно є неточним з юридичної точки зору, і його вилучили з преамбули. А в статті 10 залишилося "в причетності".  Тому я пропоную вилучити "в причетності" і записати "в готуванні".

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Вилучили.

 

     ГОЛОВА. Петре    Іллічу,    дякую.    Редакційне   уточнення приймається. Ще є зауваження?

 

     Третій мікрофон.

 

     85

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  законності і правопорядку /Здолбунівський виборчий округ, Рівненська область/. Маю зауваження з приводу того, що право дачі санкції на затримання повинен мати в крайньому разі...

 

     ГОЛОВА. Яку статтю ви маєте на увазі?

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б. Статтю 2.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  ми  вже  проголосували  її,  зауважень  не надходило.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.  Ми її не голосували.  У мене  було  окреме зауваження з приводу того...

 

     ГОЛОВА. Ми    йдемо    за    процедурою   другого   читання. Передбачається,  що якщо  немає  зауважень  до  цієї  статті,  то переходимо  до наступної,  і потім голосуємо разом кілька статей, щодо яких не надійшло зауважень.  Ми дійшли до статті 11.  Якщо у вас є до неї зауваження, давайте розглянемо.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Немає. Ставлю на голосування.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,   ви   працювали  над  проектом  постанови? Давайте зробимо виняток і більше не будемо вертатися до цього.

 

     Будь ласка, третій мікрофон.

 

     86

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.  Шановний доповідачу!  Ми  ж  мали  з  вами розмову  про  те,  щоб  не  включати до переліку осіб,  які дають санкцію на затримання,  прокурорів району.  Ви  погодилися.  Чому знову   повертаємося   до   цього?  Це  помилка  чи  це  зроблено спеціально?

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Шановний  мій  колего!  Ви  забули,  що  ми прийняли  статтю  4,  відповідно  до  якої  затриманий  має право оскаржити постанову про запобіжне затримання і до районного суду.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.  Немає   значення.   Ці   зауваження   були враховані  в  першому  читанні.  Я  прошу поставити це питання на голосування.

 

     ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.  Я прошу виключити  з  переліку  осіб,  які дають санкції на затримання, прокурорів міст і районів. Стаття 2.

 

     ГОЛОВА. Прошу  уваги.  Я  зачитаю:  "При наявності достатніх оперативних даних,  отриманих відповідно до  Закону  України  про оперативно-розшукову діяльність..." останній абзац?

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б. Я веду мову про останній абзац статті 2.

 

     ГОЛОВА. Він  сформульований  так:  "Право  дачі  санкції  на затримання мають Генеральний прокурор України, прокурори

 

     87

 

     Республіки Крим,  областей,  міст Киева  та  Севастополя  та прирівнені  до  них прокурори,  їх заступники,  а також прокурори міст та районів".

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.  Я прошу слова "прокурори міст та  районів" вилучити.  Пояснюю  чому.  Дуже  небезпечні  і  тяжкі  злочини  в основному веде прокуратура області.  Як  прокурор  району  в  цих випадках  буде  давати санкції на затримання?  Це А безглуздо.  Я прошу вилучити ці слова.  І прошу  поставити  на  голосування  це питання.

 

     ГОЛОВА. Ось  Генеральний  прокурор.  Будь ласка,  Владиславе Володимировичу, перший мікрофон.

 

     ДАЦЮК В.В.,  Генеральний прокурор України.  Шановні  народні депутати!   Цього  не  можна  робити.  Це  право  дано  прокурору Конституцією і Законом про прокуратуру. Якщо ми затриманому Даємо право на оскарження до суду, районному суду даємо право оскаржити будь-яку санкцію,  а районному  прокурору  не  даємо  права  дачі санкції, то тут немає ніякої логіки.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  поіменне  голосування  проект  закону  в цілому.

 

     88

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не працює...

 

     ГОЛОВА. Система стомилася...  Щось  не  так?  А,  зрозуміло. Вибачте.  То ж я оголосив, що голосування закрите, тому система і не показала.

 

     Прошу, голосуємо у відкритому режимі.

 

     "За" - 220. Прийнято.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Дякую, шановні колеги.

 

     ГОЛОВА. Григорію Омеляновичу, побудьте да на трибуні трошки. Проект  постанови про введення в дію цього закону у вас є.  Можна голосувати?

 

     ГОЛОСИ І3 ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 237. Прийнято.

 

     У вес і проект Закону /країни про внесення  змія  до  статті 80'  Кримінального  кодексу  України.  Передбачається  в третьому рядку тексту статті 80' після  слове  "відкриття"  сполучник  "і" замінити словом "або". Це має принципове значення.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Я поясню.

 

     89

 

     ГОЛОВА. Не треба пояснювати, це й так зрозуміло.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     З процедури?

 

     Другий мікрофон, будь ласка.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О. Шановний Григорію Омеляновичу! У Постанові про  введення  в  дію  Закону  про  запобіжне  затримання   особи записано:  "Контроль  за  виконанням  цього  Закону  покласти  на комісії  Верховної  Ради   України   з   питань   законності   та правопорядку,  боротьби з організованою злочинністю і корупцією". У законі передбачено діяльність і дано право застосування санкцій органам Служби безпеки. Тому треба включити в постанову і Комісію з питань оборони і державної безпеки. Це процедурна порушення.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ГОВОРУН В.П.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань законності  і  правопорядку /Іванівський виборчий округ,  Одеська область/.  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні депутати!  Я не ревізую прийнятий закон,  а звертаю вашу увагу на виконання постанови про затримання.  Це  здійснюватиметься  через ізолятори  тимчасового  утримання  і  слідчі ізолятори.  Хотів би сказати, що сьогодні слідчі ізолятори переповнені.

 

     90

 

     У мене така пропозиція: дати доручення щодо розгляду питання про  подальшу долю лікувально-трудових профілакторіїв.  Україна - єдина держава,  де ці установи є. І Міністерство внутрішніх справ могло  б  збільшити  кількість  виправно-трудових  установ.  Такі документи є в комісії. Потрібне ваше доручення.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я вчора мав розмову з Президентом України  з приводу  введення в дію цього закону.  Президент передбачав вжити деяких заходів,  завдяки яким будуть звільнені місця,  щоб  можна було реалізувати цей закон.  Але це місія Президента. Він зробить це сам, як вважає потрібним.

 

     У нас іще не розглянуто ряд питань.  Будемо розглядати? /Шум у залі/. Я не зрозумів.

 

     Другий мікрофон, поки з'ясують.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  /Старобільський  виборчий округ,  Луганська область/.  Александр Александрович!  Мы сегодня рассматривали    вопрос    о     социальной     защите,     черте малообеспеченности   А   я   хотел   выступить   и  внести  такое предложение,  так как боюсь,  что мм разойдемся,  а очень  важный вопрос зависнет. Я просил бы дать протокольное поручение Кабинету Министров в связи с  празднованием  50-летием  Победы.  Кабинетом Министров не подписано постановление по этому вопросу, принятое в рамках СНГ /из 4 пунктов/ и так  далее.  Это  не  законодательная сфера, а вот со стороны Кабинета

 

     91

 

     Министров такое  решение  должно  быть.  И  мне хотелось бы, чтобы пока мы будем отдыхать, все было сделано. Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Тобто є потреба уточнити цю постанову. Вона прийнята Кабінетом Міністрів. До речі, і Президент, і Прем'єрміністр мають однакове бачення значення цього святкування. Тому я вважаю, що ми можемо  за  дорученням  депутатів дати таке протокольне доручення Кабінету Міністрів. Тут немає заперечень.

 

     Ми не розглянули сьогодні  ще  кілька  питань.  Зокрема  про створення   тимчасової  Комісії  по  розробці  нової  Конституції України. На руках у вас є ці пропозиції, депутат Стретович є?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  правової політики і судово-правової реформи /Немирівський виборчий округ,  Вінницька область/.  Шановні колеги!  Враховуючи цейтнотну ситуацію, яка склалася, я займу вашу увагу мінімально - хвилин на п'ять.  Але прошу мене  уважно  вислухати  з  тим,  щоб отримати  вашу  згоду  на  подальше  продовження  роботи  в плані конституційного процесу.

 

     Як ви знаєте,  16  липня  Президія  Верховної  Ради  України розглянула  це  питання.  Було зроблено висновок про необхідність активізувати розробку проекту нової  Конституції.  Нашій  комісії було дано доручення узагальнити всі пропозиції відносно

 

     92

 

     персонального складу  Комісії  по розробці нової Конституції України і надіслано відповідну постанову в усі комісії.

 

     Але коли  почали  надходити  пропозиції  від  комісій,   то, виявилося,   що   19  комісій,  які  вчора  подали  свої  заявки, запропонували 35 кандидатур.  Причому,  одна комісія подала  одну кандидатуру,  інша - три кандидатури, ще інша пішла таким шляхом: по,  явилася попередній склад Конституційної комісії,  з'ясувала, що  там  було чотири народних депутати від цієї комісії,  і вир і шла  зберегти  свою  квоту  у  нинішньому  складі  Конституційної комісії.  Таким чином, щоб задовольнити всі заявки, Конституційна комісія повинна складатися з 78 осіб.  Тому  на  засіданні  нашої Комісії  з питань правової політики і судовоправової реформи було вирішено піти  іншим  шляхом.  Щоб  представити  весь  політичний спектр,  який  в  є  нашому  парламенті,  достатньо запропонувати представників  від  фракцій.  І  ми  встановили  такий   принцип: фракція,  яка  складається  з  25 осіб,  має запропонувати одного представника.  Якщо у складі фракції 50 осіб,  то  вона  пропонує двох представників, від 50 до 75 - трьох представників.

 

     Вам роздано  ці пропозиції.  Фракція "Комуністі України" має 84 члени,  вони пропонують  трьох  представників,  інші  групи  і фракції - по одному представнику. Таким чином ми кількісний склад комісії  зменшуємо  по  суті  до  12  осіб  замість  тих  38,  що планувалися.  Це потрібно зробити також і тому,  що Конституційна комісія в такому чисельному  складі  малоефективна,  нею  складно керувати. Навіть зібрати кворум для розгляду,

 

     93

 

     коли є 78 членів, дуже складно.

 

     У пункті  5 наших пропозицій ідеться про підкомісію з питань конституційної реформи  Комісії  з  питань  правової  політики  і судово-правової реформи.  Питання Конституції є сьогодні ключовим у роботі цієї  підкомісії.  Для  того  щоб  створити  відповідний координуючий  аналітичний  робочий орган ми вносимо пропозицію /і просимо погодитися  з  нею/  включите  до  складу  Конституційної комісії  6  чоловік  від  названої підкомісії,  які безпосередньо займалися розробкою проекту Конституції.

 

     Далі зазначена квота для  Конституційного  Суду,  Верховного Суду,   Вищого   арбітражного   суду,   Генеральної  прокуратури, Міністерства юстиції і так далі.  Єдине, що нам завадило сьогодні внести  на ваш розгляд і затвердження повний склад Конституційної комісії,  - це непогодженість позицій із апаратом Президента. Від депутатських груп і фракцій пропозиції вже надійшли, і ці 12 осіб визначені.  Від  судових  установ  представники  визначені,   від навчальних і наукових центрів - теж. Нам залишилося, ще раз кажу, тільки погодити позиції із  апаратом  Президента  -  персональний склад і кількість представників.  Я думаю, що за цей місяць, поки ми будемо на канікулах,  ніяких  процесів  не  відбудеться.  Тому прошу  вашої  згоди  погодитися  з  внесеними  пропозиціями  щодо принципу  формування  Конституційної  комісії,  а  на  перших  же засіданнях  після  канікул  вам  буде  запропоновано персональний склад цієї  комісії  і  ви  його  затвердите.  Назву  її  давайте сформулюємо  не  як кальку з російської - комісія по розробці,  а українською мовою  -  Комісія  з  опрацювання  нової  Конституції України.  І  будемо  стимулювати  конституційний  процес  у нашій державі.

 

     94

 

     ГОЛОВА. Мова йде про те,  щоб ви  схвалили  пропозиції  щодо принципу  формування  складу  та  представництва  в  комісії для, розробки /чи  опрацювання/  проекту  нової  Конституції  Україні. Немає заперечень?

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ВІНСЬКИЙ Г.В.,   начальник   технічного   центру  "Білорусь" Хмельницького   підприємства    "Агропромтехніка"    /Городоцький виборчий  округ,  Хмельницька  область/.  Я хотів би.  привернути увагу ось до чого. Знову в числі представників від фракцій і груп в  представник  від  так  званої  позафракційної  групи.  Щоб  ми врештірешт могли структурувати наш парламент,  я просив би нікого не  включати  до  складу  Конституційної  комісії  від так званої позафракційної групи.  Тобто у цій комісії повинно бути не 12,  а 11 осіб.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Я дякую вам за зауваження. Але ми, розглядати на засіданні комісії  це  питання,  дійшли  висновку,  що  в  цій позафракційнїй  групі,  як  ми  її  називаємо,  перебував великий знавець  конституційного   процесу,   який   входив   до   складу попередньої Конституційної комісії, колега Носов. Для того щоб не позбавляти  його  такого  права,   щоб   була   спадкоємність   у конституційному процесі, ми вирішили виділити цю квоту спеціально для депутата Носова. /Оплески/.

 

     95

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. У зв'язку з тим, що депутат Носов скромна людина, слова в цьому відношенні не надаємо. Другий мікрофон.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань законності  і  правопорядку   /Добропільський   виборчий   округ, Донецька область/.  Хочу напомнить уважаемым коллегам о том,  что Конституция - это Основной  Закон  жизни  нашего  общества.  Я  с глубоким  уважением отношусь к юристам /я тоже юрист/,  и всетаки хочу поставить под сомнение принцип формирования этой комиссии.

 

     Считаю, что в ней должны  быть  представители  и  от  других комиссий  Верховного  Совета.  Здесь нужны и специалисты,  хорошо знающие  и  земельные  отношения,  и  представитель  Комиссии  по вопросам  базовых  отраслей  и  социальноэкономического  развития регионов. Удивляет, почему нет представителя Комиссии по вопросам государственного    строительства,    деятельности    Советов   и самоуправления. Поэтому в целом численность может быть в пределах 30-35  депутатов.  Но  хотелось  бы,  чтобы  в этой комиссии были представители всех постоянных комиссий Верховного Совета.

 

     С другой стороны,  как-то удивляет, почему от подкомиссии из комиссии,  которую возглавляет депутат Стретович, представлено аж шесть     специалистов?     Это     что,     самые     уникальные специалистыправовики у нас? Это, я считаю, даже неэтично.

 

     96

 

     ГОЛОВА. Хотів би, не заперечуючи вашої пропозиції, сказати: мова йде  про  те,  що  проект  нової  Конституції   розглядатиме Верховна  Рада  в  цілому.  Просто  потрібно  підготувати предает розгляду.  Тому обрано такий  принцип.  Якщо  ви  наполягаєте  на представництві  від кожної комісії,  то це значить,  що кількість членів Конституційної комісії треба збільшити ще на 24 особи.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Олександре Олександровичу,  ми  пішли  таким шляхом  ось чому.  Коли почади надходити пропозиції від постійних комісій,  то виявилося,  одні й  ті  ж  кандидати  висуваються  і фракціями, і комісіями. Ось подання Комісії у закордонних справах і зв'язках з СНД.  Просять включити до  складу  комісії  чотирьох депутатів, а саме: Олійника, Мармазова, Зайця та Головатого, Коли надійшли пропозиції  від  групи  "Реформи",  то  з'ясувалося,  що запропоновано Головатого Сергія Петровича; Фракція Народного руху України запропонувала Зайця Івана Олександровича. То що нам брати за  основу  - представництво від фракцій чи від комісій?  І таких прикладів я можу вам навести багато.

 

     97

 

     ГОЛОВА. Давайте домовимося так.  У Положенні про  формування комісій, у тому числі і тимчасових, у нас закладено принцип, який уже проголосовано.  Він,  якщо я не помиляюся,  відображений і  в нинішньому регламенті. Так от, той принцип означає пропорційність представлення фракцій і груп  у  різних  структурах,  створюваних Верховною  Радою.  У  даному випадку ми повинні визначитися:  або представництво від комісій,  або від фракцій. Прийнятий принцип - від  фракцій  - збігається з тим,  що ми затвердили раніше.  Тому вважаю, що ваша пропозиція слушна. Але її можна врахувати під час розгляду  варіантів  у  комісіях,  який  буде йти в установленому порядку.

 

     Просив би схвалити пропозицію,  бо  це  не  таке  принципове питання.

 

     Другий мікрофон.

 

     98

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань державного будівництва,  діяльності Рад  і  самоврядування /Харцизський   виборчий   округ,   Донецька  область/.  Александр Александрович!  Здесь   говорилось   о   Комиссии   по   вопросам государственного   строительства.   И   я   целиком  и  полностью поддерживаю  выступление  депутата  Кочерги  по  этому   вопросу. Действительно,     Комиссия    по    вопросам    государственного строительства сегодня ведущая. И несомненно, члены ее должны быть в  комиссии,  которая  будет заниматься вопросами Конституции.  И совершенно не понятно,  почему, скажем, от Киевского университета вдруг  есть  представитель...  А что,  от других университетов не должны быть здесь представители? Совершенно непонятный подход.

 

     ГОЛОВА. Ясно.  Давайте  ми...  Одну  хвилину,  почекайте!  Я відповідаю на запитання, яке надійшло від другого мікрофона. Якщо ви наполягаєте,  давайте ми тут  запишемо  "підкомісія  з  питань конституційної  реформи,  Комісія  з  питань  правової політики і судово-правової   реформи   і   Комісія   з   питань   державного будівництва...". Але цифра 6 залишається та сама. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Шановний доповідачу!  Я з вами цілком згоден, що розширення,  збільшення кола  учасників  комісії  по  розробці нової Конституції не приведе до ефективної її роботи...

 

     99

 

     ГОЛОВА. Запитання, будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Я запитаю,  Олександре Олександровичу.  Чи не вважаєте ви,  що все-таки,  окрім того що  Конституція  має  бути Основним Законом,  тут є певна диспропорція,  якась дискримінація виконавчої влади.  Я не знаю,  чи надійшли якісь  пропозиції  від президентської влади. Він погоджується, щоб було два чоловіки?

 

     Далі. Усі   усвідомлюють,   Конституція  як  Основний  Закон повинна стати якимось договором  національного  компромісу.  І  у такій  комісії  мають бути рівно представлені всі політичні сили, хоча б має бути по одного представнику  від  тих  сил,  які  є  в теперішній Верховній Раді. Адже є різні концепції.

 

     Я знаю, що це може збільшити. кількість членів цієї комісії. Але, як мені здається, тоді сам механізм прийняття Конституції на референдумі  чи  на  Конституційній  асамблеї  пройде  вже  більш безболісно.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую. По-перше, що стосується вашої репліки відносно  виконавчої  влади.  Я  пояснював  у своєму виступі,  що персональний склад  не  може  сьогодні  бути  запропонований  вам тільки  через  те,  що  Президент  нашої держави Леонід Данилович Кучма  не  визначився   з   кількістю   своїх   представників   і персональний  їх  складом  -  хто  це може бути.  Це право за ніш залишається,  але я не думаю,  що воно буде таким  безмежним,  що комісія виросте до 70 чоловік.

 

     100

 

     По-друге, що   стосується   судової   влади,   то  вона  тут представлена,  як ви бачите,  і Конституційним Судом, і Верховним Судом,  і  Вищим  арбітражним  судом,  тут  є  представники  всіх органів.

 

     А відносно  процедури  прийняття,  бо   ця   процедура   теж узгоджується для того,  щоб виступати єдиним полем,  то,  вважаю, можна прийняти трьома  шляхами:  Верховною  Радою  відповідно  до статті  97,  пункт  1;  на всеукраїнському референдумі,  стаття 3 Закону про всеукраїнський референдум; можна створити третій орган

-  спеціальний  для  прийняття  Конституції  /чи то Конституційна асамблея,  Конституційні збори чи Конгрес Рад,  врешті-решт/. Але це  повинні  визначити  після  того,  як  збереться Конституційна комісія в такому  складі  і  буде  досягнуто  угоди  між  Головою Верховної Рада і Президентом про шлях прийняття цієї Конституції. Тоді ми визначимося законодавче, як цей процес організувати.

 

     ГОЛОВА. Ясно. Перший мікрофон.

 

     ВАЩУК К.Т.  Олександре Олександровичу і шановний доповідачу! Вважаю,  що  це  той випадок,  коли треба врахувати у цій комісії позицію жінок.  Може статися таке,  що жодна жінка від політичних партій чи комісій представлена не буде. І Конституція Української держави  творитиметься  без  участі  хоча  б  однієї  жінки.   Ми довіряємо вам,  Голові нашої Верховної Ради, питання про те, кого з жінок включити до складу цієї комісії,  хто найбільше  до  того підходить професійно. Ми будемо вдячні, якщо це буде враховано.

 

     101

 

     ГОЛОВА. Я відразу даю доручення Володимиру Миколайовичу, щоб він це врахував.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Катерино Тимофіївно!  Хочу вибачитися за  ту редакційну  помилку,  яку  ми  допустили.  Тут  написано,  що  33 чоловіки/ Думаю,  що якби було написано "33  особи",  то  у  вас, може,  і  не  виникло  б  питання  про  "дискримінацію".  Але  ми приймаємо до уваги вашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ясно. Ще є зауваження? Другий мікрофон.

 

     ГОРОХІВСЬКИЙ Л.Т.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з питань  ядерної,  долі  тиси  та  ядерної  безпеки  /Бережанський виборчий округ,  Тернопільська область/.  Відповідно до Положення про депутатські групи /фракції/ я вважаю,  що пропорційний підхід до побудови структур  не  може  бути  віднесений,  наприклад,  до створення такої відповідальної комісії,  як комісія по підготовці Конституції.

 

     Конституція все ж таки стоїть віще від усяких там постанов і положень.  Тому, якщо говорити про фракції, депутатські групи, то найсправедливіше  і  найправильніше  було  б,  якби  від   кожної депутатської групи,  фракції було б по одному представникові.  Бо це чисто більшовицький підхід: де є більшість, наприклад, фракція комуністів,   значить,   три   представники.   Я  вважаю,  що  це неправильний підхід.

 

     102

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я вам дякую  за  запитання..  Але  хотів  би повернути   ситуацію  на  ту  позицію,  коли  б  ті  представники нечисленних фракцій мали таку більшість,  яку зараз  має  фракція комуністів  України,  -  хотів би знати,  чи задавали б вони таке запитання в тому разі, чи не задавали? Думаю, його просто не було б.

 

     ГОЛОВА. Ясно. Третій мікрофон/

 

     МОІСЕЄНКО В.М., заступник голови Комісії з питань державного будівництва,      діяльності      Рад      і       самоврядування /Макіївський-Гірницький   виборчий   округ,   Донецька  область/. Уважаемые коллеги!  Учитывая то,  что вряд ли подучится выступить при обсуждении,  потому что, я смотрю, мы готовы проголосовать за этот качественный состав,  предложенный нашим Председателем, хочу сделать за явление от нашей комиссии, а не задать вопрос.

 

     103

 

     Дело в том, что такое комплектование количественного состава комиссии принципиально неправильное.  Каждая из  наших  комиссий, созданных  в  парламенте,  тем  или  иным образом руководствуется Конституцией.  Естественно,  что  все  они  должны  иметь   своих представителей, при подготовке этого основного документа.

 

     Есть еще  такой  вопрос.  Когда  мы обсуждаем количественный состав,  нас почему-то пугает то,  что комиссия, которой придется готовить Основной Закон, будет насчитывать порядка 70 человек.

 

     Но ведь проект постановления по аграрному комплексу готовили 30 человек,  а здесь предлагается 33.  Неужели  это  сопоставимые документы?!

 

     Поэтому я    категорически    против   вот   такой   системы комплектования и знаю,  что  наша  комиссия  предложила  включить Чумака,     председателя    подкомиссии    по    государственному строительству.  Я не  согласен  с  тем  компромиссным  вариантом, который  президиум  предложил  сейчас:  вот  возьмите,  мол,  три человека от вас,  три человека  от  них...  Это  лишь  бы  только погасить возмущение в зале.

 

     Я абсолютно уверен, что каждая из комиссий имеет основания и необходимость поработать над проектом Конституции,  причем  не  с правом  совещательного  голоса,  а  с  правом  решающего.  В этом отличие члена комиссии от того, кто просто участвует в ее работе.

 

     104

 

     Поэтому я  заявляю  протест  от  нашей  комиссии  по  поводу формирования  таким  образом количественного состава.  Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі й вам за чітку  позицію.  Стосовно  внесеної пропозиції слід урахувати.  особливу роль вашої комісії,  бо вона займається саме цими питаннями.

 

     Нам треба домовитися  ось  про  що.  Ми  закладаємо  принцип формування  від  фракцій  чи  від  комісії?  Вибачте,  положенням передбачено принцип формування  від  фракцій.  А  ще,  враховуючи особливий  статус двох комісій,  їм буде гарантовано представлені місця.  Тому  я  пропоную  схвалити  пропозицію   з   урахуванням висмолених доповнень.

 

     Прошу увімкнули систему.

 

     "За" - 157. Рішення не прийнято.

 

     Прошу вас,  сядьте на місце.  Катерино Тимофіївно,  це ви не проголосували?

 

     Повторимо голосування.  Ставлю  на  голосування   пропозицію схвалити  принцип  формування  комісії.  Прошу.  Ви не сваріться, голосуйте. Підтримаєте - добре, а ні - то так і буде.

 

     "За" - 154. Рішення не прийнято.

 

     Даємо доручення голові комісії Стретовичу внести на  розгляд під  час  другої  сесії  персональний  склад.  Адже все одно його повинна затверджувати Верховна Рада. А зараз не треба дискутувати абстрактно, бо саме тоді все виявиться і все буде ясно.

 

     105

 

     У вас   на  руках  є  проект  Закону  України  про  внесення доповнень і змін до Кодексу про  адміністративні  правопорушення. Мова йде про відповідальність за ухиляння від інкасації, фактично

- здачі торгової виручки.

 

     Опрацьовано законопроект чітко,  тут  усього  п'ять  правок. Тому я просив би його проголосувати. Він у другому читанні. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 198. Рішення прийнято.

 

     У нас у Регламенті записано:  "на початок реєстрації"!  Тому хочу   попросити   ініціаторів   звернення  до  депутатів  різних парламентів про таке.  Ми ж не  повинні  писати  це  звернення  в нікуди.  Адже  зараз  такий  час,  -  коли  люди  масою  йдуть  у відпустки, а тому на наше звернення не буде відповідної реакції.

 

     Отож я просив би  підготувати  відповідний  текст  такого  . звернення  до початку роботи наступної сесії.  Тобто перенести це питання на той час, урахувавши всі можливі нюанси.

 

     Ми нічого від того не програємо,  а навпаки,  виграємо. Адже тоді буде належна реакція, бо зараз проводиться відповідна робота по наведенню контактів.

 

     Я просив  би  також,  якщо  не  заперечують   комісії,   які розробляли  ті  чи  інші  -питання,  решту  питань /вони не мають сьогодні  такого  невідкладного  характеру/  перенести  на  другу сесію. /Шум у залі/.

 

     Надійшла пропозиція  Сироту  Михайла  Дмитровича перевести в Комісію з питань екологічної політики.

 

     Прошу проголосувати пропозицію.

 

     106

 

     "За" - 190.  Рішення прийнято.  /Шум у залі/.  У  нас  є  ще проект  постанови,  що стосується виконкомів місцевих Рад.  Такий текст у вас на руках є.  Я прошу  уваги:  "Встановити,  що  після обрання голів сільських,  селищних, міських, район: их і обласних Рад  народних  депутатів  населенням  відповідної  території   та формування  виконавчих комітетів сільських,  селищних,  районних, міських,  районних у  місті,  обласних  Рад  на  них  поширюються положення пунктів 2,  4 статті 19,  статей 31,  32,  43-49 Закону України  про  місцеві  Ради  -народних  депутатів  та  місцеве  і регіональне    самоврядування,   які   регламентують   діяльність виконавчих комітетів сільських,  селищних і міських Рад  народних депутатів.

 

     107

 

     Положення вказаних статей діють у частині,  що не суперечить Закону України від 26  червня  1994  року  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про формування місцевих органів влади і самоврядування".  Тобто йдеться про те, що ми зараз даємо змогу виконкомам працювати за законом. Прошу голосувати!

 

     "За" - 192. Придається.

 

     І це,  так би мовити, на завершення, щоб крапку поставити. Є приємний обов'язок,  який,  мені здається, необхідно виконати. До нас  звернулося кілька установ,  у тому числі Державний аграрний, університет.  Ураховуючи велике його значення в підготовці кадрів для села,  ми маємо прийняти тану постанову, текст проекту якої я зачитаю:  "Постанова Верховної  Ради  про  Український  державний аграрний університет...  "Ідеться про те, щоб присвоїти аграрному університету статус національного  із  тими  повноваженнями,  які витікають із такої постанови,  і тут є розширене трактування. Цей документ є у вас на  руках.  Просу  проголосувати.  "За"  -  173. Приймається.

 

     Я вам  дякую.  Але  відразу даємо доручення Комісії з питань науки та народної освіти:  поки вони будуть  у  відпустці,  нехай внесуть   пропозиції   про   впорядкування   структури  академій, університетів і всього,  що пов'язано з наукою й освітою,  щоб ми не  мали не зовсім солідного вигляду у світовому співтоваристві й перед своїми громадянами,  коли у нас сьогодні  академіком  можна стати за бажанням. Тому просив би все це врахувати.

 

     108

 

     Тепер просив  би  дозволити  мені  сказати  кілька  слів  на завершення роботи першої сесії Верховної Ради.

 

     Ви одержали  на  руки  довідку  про  роботу  першої   сесії, Верховної Ради України.  Оскільки вона не буде публікуватися, але люди дають оцінку нашій роботі,  хотів би коротко ознайомити з її змістом.

 

     Верховна Рада  України  нинішнього  скликання розпочала свою діяльність ІІ травня цього року. За два з половиною місяця роботи відбулося  55 пленарних засідань,  на яких розглянуто близько 150 різних  питань.  Спрямованість  їх  значною   мірою   визначалася специфікою  першої  сесії,  яка  покликана вирішити в першу чергу організаційні  питання.  Обрано   керівництво   Верховної   Ради, створено   24   комісії   Верховної   Ради   України,   проведено структуризацию народних депутатів по фракціях. У даний час їх діє дев'ять.  Прийнято  22  закони,  понад  100 постанов та ряд інших документів.

 

     Для порівняння:  на першій сесії минулого скликання за такий же час прийнято 2 закони і 98 постанов.

 

     На першій   сесії  Верховна  Рада  розглянула  ряд  важливих економічних питань  і  прийняла  відповідні  акти.  Зокрема,  про основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період, про стан науки і її роль в економічному розвитку України, про деякі питання оподаткування,  про подолання кризового стану в агропромисловому  комплексі,  закони  про  енергозбереження,  про захист  інформації  в  автоматизованих  системах,  про екологічну експертизу,  Кодекс  про  надра,  про   вдосконалення   механізму приватизації.

 

     109

 

     Прийнято більше  двадцяти  актів  щодо  врегулювання чинного законодавства.  Так,  внесено зміни й доповнення до  законів  про державне мито,  про освіту, до Цивільного процесуального кодексу, до  Кодексу  про  шлюб  та  сім'ю,  Кодексу  про  адміністративні правопорушення, до Закону про вибори депутатів і голів сільських, селищних,  районних,  міських,  районних у кістах  Рад.  Вирішено питання про здешевлення путівок для оздоровлення дітей.

 

     Затверджено Регламент  Верховної Ради України.  Ратифіковано ряд міжнародних угод.

 

     Верховна Рада аналізувала питання щодо конституційних  основ державності Республіки Крим.

 

     Певною мірою  Верховна  Рада здійснювала контрольні функції. Так,  розглянуте питання щодо удосконалення механізму і посилення контролю  за  здійсненням  програм приватизації,  ходом виконання прийнятих  постанов  з  питань  діяльності   концерну   "Бласко". Неодноразово  Верховна  Рада  України розглядала питання про стан справ  в  агропромисловому  комплексі  та  положення  з  виплатою заробітнеї  плати вчителям і шахтарям /інформацію з цього приводу ви вчора одержали/.

 

     У комісіях Верховної Ради разом із відповідними підрозділами Кабінету   Міністрів   опрацьовуються   законодавчі   акти   щодо вдосконалення  системи  оподаткування,   валютного   регулювання, визначення   межі   малозабезпеченості  громадян  України  та  їх соціального захисту.  І з цього приводу прийнято сьогодні закон у першому читанні.

 

     Складність роботи Верховної Ради України обумовлювалася

 

     110

 

     тим, що  вона  працювала не в повному складі.  На цей період випало проведення  виборів  Президента  України,  вибори  органів місцевої   влади,   довибори   народних   депутатів  України.  Я, користуючись  нагодою,  хотів  би  звернутися  до  виборців,  які прийдуть   на   повторні  вибори,  з  таким  проханням:  усе-таки допоможіть сформувати повнокровну Верховну Раду,  яка працювала б стабільніше.  Будь  ласка,  усе-таки  прийдіть  на  вибори  через тиждень і проведіть голосування щодо тих двох кандидатур, які вам припадає  обрати /мова йде про 38 кандидатів у депутати,  точніше сказати, можливих депутатів/.

 

     Перша сесія   відзначалася   високою   активністю   народних депутатів.  Усі  вони мали змогу відкрито висловлювати свої думки як з трибуни,  так і від мікрофонів. На пленарних засіданнях було оголошено  18 депутатських запитів до Кабінету Міністрів України, деяких міністерств і відомств,  правоохоронних органів,  дано  39 протокольних  доручень,  29  з  яких  виконано,  10  -  у  стадії виконання, два з них мають постійний характер.

 

     У даний  час  головна  увага  зосереджується  на  роботі   у постійних комісіях,  робочих групах,  які готують проекти законів /їх уже зараз понад 120/,  що мають бути розглянутими  на  другій сесії.  Перелік  питань  розглянуто,  послідовність  розгляду теж визначено. Дано доручення щодо підготовки цих законопроектів до 1 вересня  /на період розгляд цих питань у вересні/ і до 15 вересня

- тих  питань,  що  розглядатимуться  у  жовтні.  Тобто  є  цілий комплекс  питань,  які потрібно розглянути,  а робота над ними не повинна припинятися і в період відпустки.

 

     111

 

     Перша сесія Верховної Ради нинішнього скликання  завершує  - роботу.  Мені  не  треба багато говорити про те,  в яких складних соціально-політичних умовах вона працювала.  Насамперед  це  було зумовлено зміною структури і,  по суті, усіх ешелонів влади. Тому на нашу роботу впливала й та соціальна напруга,  яка пов'язана  з глибокою  економічною кризою та невирішеністю питань реформ.  Це, зрештою,  і підвищені очікування в суспільстві  змін  щодо  самої Верховної - Ради, того складу, який знаходиться тут, у залі.

 

     Мені здається,  що  ми повинні і маємо підстави сказати,  що очікування людей все-таки справдилися.  Переконання це  засноване на  тому,  що  Верховна Рада працювала ритмічно,  що відвідування сесійних засідань було повнокровним.  Я маю на увазі те,  що коли близько 290 або 300 депутатів із 330,  які обрані, присутні щодня на сесії,  то це досить високий рівень відвідування.  А відтак, я думаю,  що претензій з цього приводу у виборців до нас немає і не повинно бути.  А специфіка ситуації якраз полягає в тому,  що  ми об'єктивно  не  могли  почати  роботу  відразу,  як того хотілося виборцям, бо це визначалося процедурою першої сесії.

 

     Верховна Рада розпочала свою діяльність.  І що вона зробила, про  це  я  вам  щойно  доповів.  Розумію,  що сьогодні ще багато проблем залишаються невирішеними,  бо вони настільки складні, що, безперечно, за дещо більш як два місяці вирішити, їх не вдасться. Це не так просто.

 

     112

 

     Тому я вважаю,  що в  мене  є  всі  підстави.  як  у  Голови Верховної Ради висловити слова вдячності всім тим депутатам,  які напружено і активно працювали  над  розробкою  проектів  законів, постанов  Верховної Ради,  здійснювали контрольні функції у своїх округах.

 

     Ви зараз  одержали  на  руки   пояснення   щодо   можливості матеріального  забезпечення  роботи  консультантів.  Це пояснення роздано вам.  Воно є,  ви просто були неуважні. Тому, будь ласка, доукомплектуйте  консультантів  там,  де  ви  це  ще  не  встигли зробити.

 

     До мене зверталися приблизно 146 депутатів з тим,  щоб  дали їм змогу оформити консультантів тут,  на території Києва, у межах того  ліміту   грошей,   який   виділений.   Дано   розпорядження Секретаріату. Я думаю, що це можна зробити, заперечень не буде.

 

     Хотів би ще раз,  звертаючись до вас, перед тим як ви підете у відпустку,  подякувати за добру  роботу  й  дозволити  Президії Верховної  Ради скликати вас усіх на сесійне засідання у вересні. А якщо буде потреба  або  виникатимуть  обставини  для  скликання раніше, то це теж передбачено законом. Ми скличемо вас раніше.

 

     Також хотів би,  щоб ви скористалися можливістю відпустки. І якщо раптом  хтось  не  зможе  використати  її  через  дострокове скликання   сесії,  то  ви  матимете  для  того  змогу,  говорячи російською  мовою,  "по  скользящему  графику"   використати   її пізніше, щоб не зупиняти роботу Верховної Ради.

 

     113

 

     Я всім вам бажаю добра, успіхів, благополуччя! Хотів би, щоб ми із добрим настроєм,  поспілкувавшись з виборцями, зібралися на наступну сесію.

 

     Дякую вам! Щасливої дороги! /Оплески/.

 

     114