Стенограма пленарного засідання

26 липня 1994

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  26 липня 1994 року. 10 година.

 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий ранок,  шановні депутати, журналісти і гості, присутні  на  засіданні!   Прошу   депутатів   приготуватися   до реєстрації.  Поки ви готуєтеся,  я проінформую про деякі вчорашні події і про те, як ми працюватимемо надалі.

 

     Учора відбулося засідання  Президії  Верховної  Ради.  Серед інших  питань розглядалося питання про порядок роботи у вересні - грудні  нинішнього  року.  Розглянуті  пропозиції  комісій,   які узагальнили   думки   депутатів   щодо  того,  які  питання  слід розглянути  Верховною  Радою   на   наступній   сесії.   Є   така домовленість,  що  остаточно  перелік  питань  буде розглянуто на засіданні Президії на цьому тижні.

 

     Перелік охоплює близько сотні питань, але досвід показує,

 

     3

 

     що більше шістдесяти великих питань  під  час  однієї  сесії розглянути  не  вдається.  Тому  Президія,  спираючись  на  думку комісій,  розгляне  ці  питання  і  викладе,   зважаючи   на   їх важливість,  таким чином,  щоб на кожен місяць були сформульовані питання. І вже наперед повинні бути підготовлені всі проекти, які розглядатимуться  на  засіданнях  Верховної  Рада.  Тому  в  мене прохання до голів комісій продумати роботу комісій  таким  чином, щоб  ті питання,  котрі будуть включені для розгляду на вересень, були повністю підготовлені до 1 вересня з таким розрахунком,  щоб до  початку наступної сесії Верховної Ради вони були розглянуті і в місцевих органах влади.  Маються на увазі ті питання,  відносно яких потрібна думка місцевих органів влади.  Це вимагає від голів комісій організувати відпустки депутатів таким чином,  щоб робота над  підготовкою  законопроектів проводилася і в серпні.  А до 15 вересня   мають   бути   підготовлені   всі   ті   подання,   які розглядатимуться в жовтні.

 

     Ще раз  підкреслюю,  що ці питання розроблені за ініціативою комісій.  Частина  з  них  уже  підготовлена,  а   над   частиною доведеться  ще  серйозно  попрацювати.  Тому я звертався до голів комісій і до всіх депутатів з таким проханням.

 

     Учора під час ранкового засідання висловлювалися  пропозиції про   те,  щоб  на  цьому  тижні  заслухати  інформацію  Кабінету Міністрів  про  виконання  наших  доручень,  які   пов'язані   із забезпеченням  агропромислового комплексу,  з виплатою заробітної плати і відпускних учителям тощо.

 

     Я вчора зустрічався з  Прем'єр-міністром  з  цього  приводу. Було  домовлено,  що  в  четвер з інформацією виступлять міністри сільського    господарства,    фінансів    і     Прем'єр-міністр. Прем'єрміністр  зробить  інформацію,  про  яку  просили депутата, тобто

 

     4

 

     про зміст роботи Кабінету Міністрів у серпні-вересні, так би мовити,  до нового року,  щоб ми, держава в цілому, виборці, мали орієнтири  стосовно  того,  чим  будемо  займатися  на  наступний період.

 

     Я просив    би    тих,    хто   має   якісь   запитання   до Прем'єр-міністра,  сьогодні через Секретаріат у  письмовій  формі подати  їх,  щоб  Віталій  Андрійович мав час підготуватися.  Щоб потім ми  не  перетворювали  засідання  Верховної  Ради,  так  би мовити, на спробу якимось чином свої біди, свої емоції вихлюпнути на одну ліщину.  Тобто буде інформація стисла, концептуальна, без запитань  і відповідей.  Увімкніть,  будь ласка,  систему "Рада". Прошу депутатів зареєструватися.

 

     У залі зареєстровано 292 народні депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Я просив  би  вашого  дозволу  провести  засідання  в  такій послідовності.  Ми   зараз   розглядаємо   питання   про   проект Регламенту.  Вчора  дійшли  до  93  сторінки,  тобто  десь  на 70 відсотків розглянули цей законопроект.

 

     У зв'язку з тим що сьогодні делегація Верховної Ради України відлітає  до  Москви,  а  вчора  ми домовилися про те,  що з моєю участю треба розглянути питання,  яке цікавить сьогодні і вас,  і пресу,  - про забезпечення діяльності депутатів, я все-таки хотів би,  щоб  ми  це  питання  розглянули  сьогодні.  Треба  було   б розглянути  сьогодні  і  зміни  до  Кодексу про шлюб і сім'ю,  бо виникає тривога,  що зволікання з розглядом  цього  питання  може обернутися   непоправною   бідою   для   деяких  дітей.  Документ опрацьований згідно з дорученням, яке давала

 

     5

 

     Верховна Рада. Передбачалося розглянути це питання 25 липня. Учора  цього  не  встигли  зробити,  але далі відтягувати нікуди. Після того  з  12.30  приступимо  до  проекту  Регламенту.  Немає заперечень?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВА. Якщо     такий    порядок    підтримується,    прошу проголосувати.

 

     "За" - 264. Прийнято.

 

     Є зауваження? До процедури?

 

     Перший мікрофон.

 

     ВІТОВИЧ О.В.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин /Жидачівський  виборчий  округ,  Львівська  область/.  Олександре Олександровичу!  Буквально одне коротке запитання до вас, тому що інформація,  яка  просочилася   в   деякі   газети,   надзвичайно стривожила  вчора  депутатів.  У  ряді  офіційних засобів масової інформації опубліковано  про  намір  України  продати  найближчим часом 19 стратегічних бомбардувальників ТУ-160. Ми всі знаємо, що це - носії ядерної зброї.

 

     Я хотів би запитати вас: як такі речі в нашій державі можуть відбуватися   за   спиною   Голови   Верховної  Ради,  за  спиною депутатського корпусу?  Чому голова Комісії з  питань  оборони  і державної безпеки, депутати дізнаються про це

 

     6

 

     не з відповідних джерел,  а з публікацій у пресі? Чи не є це свідченням того,  що нам треба було  вчора  включити  до  порядку денного питання про ядерну зброю, щоб ми могли заслухати у стінах Верховної  Ради  людей,  відповідальних  за  цей  злочин,  а   не добиватися до них по телефону за інформацією?

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Гадаю, це все-таки не процедурне питання. Що друкується в засобах масової  інформації  -  відповіді  на  це запитання сьогодні,  мабуть,  не дасть ніхто. Я не став би робити коментарі з цього  приводу.  А  щодо  міждержавних  операцій  або контактів,  то,  якщо в них ідеться про матеріальні засоби, майно держави,  це,  безперечно,  стосується і Верховної Ради.  Тут я з вами  згоден.  Та  оцінювати  це  як злочин,  гадаю,  передчасно. Давайте дамо доручення Комісії з питань  оборони  і  національної безпеки,  і якщо їх аналіз підтвердить,  що це справді так, то ми тоді зробимо відповідні висновки...

 

     Володимире Васильовичу,  для того щоб  такі  оцінки  робити, будь ласка, готуйте документи. Розглядатимемо їх у Верховній Раді із висновками, які відповідають суті питання.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   Україна   у закордонних  справах і зв'язках з СНД /Роменськии виборчий округ, Сумська область/.  Александр Александрович!  У меня просьба к вам помочь депутатам немножко успокоиться. В каком плане?

 

     7

 

     С одной стороны,  намечен отпуск депутатов.  С другой,  мы и вновь  избранный  Президент  не  ответили  на  ключевые   вопросы экономики, которые требуют немедленного решения.

 

     Вчера Леонид  Данилович  провел  совещание  и  дал поручение подготовить указы.  В Конституции у  нас  заложены  противоречия, которые  могут привести к конфликтам,  чего не хотелось бы.  Ваше заявление,  которое   вы   сделали   вместе   с   Президентом   и Премьерминистром,  на мой взгляд,  поддержано, понято, и мы будем делать все,  чтобы конфликтов не  было.  Но  если  Президент  дал поручение подготовить к 5 августа указы о валютном регулировании, о налогах или еще по каким-либо вопросам  экономики,  которые,  в частности,  регулируются и законодательством, есть такая просьба. Чтобы у нас не было противоречий с самого начала,  чтобы не  было перетягивания  каната Верховным Советом,  Президентом и Кабинетом Министров,  переговорите с Леонидом Даниловичем и нам  поведайте, каким  образом  мы  эти  вопросы совместно урегулируем.  То ли мы продлим на неделю нашу работу и какимто образом  урегулируем  эти вопросы,  то ли они будут отложены.  Переговорить с ним надо.  Мы останемся на неделю,  на две.  Надо, чтобы мы уехали со спокойной душой, со спокойной совестью.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую за пропозицію,  Володимире Романовичу,  Вважаю її цілком слушною.  Сьогодні  о  16  годині  Президент  проводить нараду з керівниками виконавчих структур,  з головами Рад /вони в одній особі/. У цій нараді візьме участь перший

 

     8

 

     заступник Голови  Верховної   Ради   Олександр   Миколайович Ткаченко  і  Олександр  Миколайович  Стешенко,  голова  Комісії з питань державного будівництва,  діяльності Рад і  самоврядування. Нашу  позицію  щодо  погодженої діяльності при регулюванні питань економічного характеру буде  там  передано.  І  завтра  Олександр Миколайович проінформує депутатів про те, на яких, так би мовити, підходах зупинилися керівники держави.

 

     Я з вами повністю згоден і гадаю,  що в нас не повинно  бути розбіжностей  у  здійсненні  таких  повноважень.  І  якщо виникне потреба,  ми  справді  можемо  на  тиждень  затримати   відпустку депутатів і розглянути невідкладні питання.

 

     Я просив  би  припинити  це обговорення,  бо ми не визначали цього питання вчора.  Ми  домовилися,  що  працюємо  за  порядком денним.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань оборони  і  державної   безпеки   /Лубенський   виборчий   округ, Рівненська   область/.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Ви внесли пропозиції щодо коригування порядку денного. Це стосується двох  питань:  про  матеріальне забезпечення вчителів напередодні відпустки,  а також про агропромисловий комплекс. Ваша пропозиція слушна,  але хотів би зауважити, що вирішення цих двох питань, як і  більшості  питань  порядку  денного,  залежить   від   одного: наповнення  нашого бюджету.  А наповнення бюджету,  у свою чергу, пов'язане з нашою податковою політикою /яка є найгіршою у  світі, тому  що  в нас найвищі у світі податки/ і валютним регулюванням, Україна чи не єдина держава, де немає валютної біржі.

 

     9

 

     Якщо ці два питання ми не вирішимо на цьому тижні  і  підемо на  канікули,  то  тоді  ініціативу  Верховна Рада,  без сумніву, втратить,  що і показала вчорашня нарада. Я вважаю, що ці питання є  головними на цьому тижні.  Ми просто зобов'язані розглянути їх для того,  щоб знизити податки хоча б до 30 відсотків замість тих 90,   які  сплачують  наші  підприємства  та  колгоспи,  а  також відновити  діяльність  міжбанківської  валютної  біржі.  Тому  що ситуація   буде   така:   маючи   в   бюджеті   круглі  нулі,  ми виштовхуватимемо  за  кордон  капітал,  який  дорівнює  приблизно обсягові кількох річних бюджетів України.  І купка злочинців, які мають  доступ  до  тендера,  користується  цим  уже  другий  рік. Верховна  Рада  на це дивиться спокійно.  Президент,  слава Богу, звернув на це увагу.  Давайте ж не  будемо  упускати  ініціативу. Давайте робити так,  щоб нас люди не звинувачували в тому,  що ми розглядаємо  лише  питання  свого   матеріального   забезпечення. Давайте   ж  розглянемо  питання,  які  справді  турбують  кожний колгосп, завод, кожну фабрику, кожне підприємство, кожну юридичну особу в Україні.

 

     Тому я пропоную внести корективи в порядок денний саме з цих двох питань: податкова політика і валютне регулювання.

 

     До речі,  Віктор Пинзеник уже два місяці тому зібрав, якщо я не  помиляюся,  115  підписів.  Невже цього замало для того,  щоб розглянути ці питання? Чому Верховна Рада постійно відштовхується від їх розгляду? Я не розумію!

 

     ГОЛОВА. Відповідаю  на  ваше запитання,  Василю Михайловичу. Якби ви бували на всіх засіданнях Верховної Ради, то вже мали б

 

     10

 

     відповідь. Це питання голосувалося... Вибачте, я поясню так, як ви запитали.  Це питання голосували і вчора, і два тижні тому. І  Віктор  Пинзеник  був  учора  на  нараді  у   Президента,   де розглядалося це питання. Поки що однозначного рішення не знайшли.

 

     Якби все  було так легко сьогодні,  якби все тільки залежало від розгляду тут питання про валютне регулювання і  про  податок, якби  це  зняло  всі  проблеми,  то,  безперечно,  ми б уже давно прийняли ці рішення.  Але  ж  ви  самі  прекрасно  розумієте,  що податкове регулювання,  податкова політика, валютне регулювання - це  якраз  ті  ключові  моменти,  які  можуть  або  підняти,  або розвалити економіку.

 

     Якщо ми внесемо ці питання на розгляд,  то це означає, що ми з самого початку  переглядаємо  всю  систему  законодавства,  яке стосується  економіки.  Я вважаю,  що при цьому треба враховувати позицію і Кабінету Міністрів,  і  тих  людей,  які  безпосередньо відповідають за цю проблему.  Вчора у мене була ще одна розмова з Прем'єр-міністром з цього приводу.  Його представники були  вчора на зустрічі у Президента, де розглядалися ці питання. Я гадаю, що Верховна  Рада,  Кабінет  Міністрів  і  Президент,  вирішуючи  ці надзвичайно  важливі  питання,  повинні  діяти  погоджено,  а  не вириватися один поперед одного,  щоб тільки продемонструвати своє бажання вирішити їх. Ці рішення повинні дати позитивний ефект.

 

     Обговорення закінчено.  Це не процедурні питання,  а питання порядку денного. Вони вчора були проголосовані.

 

     11

 

     Учора ми  розглядали  питання  про  забезпечення  діяльності народних  депутатів України.  Вносилося чимало пропозицій.  Учора комісія,  яку   очолює   депутат   Шейко   Петро   Володимирович, підготувала  порівняльну таблицю,  яку вам роздано.  Я хочу перед розглядом цього документа запропонувати вам ще  таке.  У  розділі "Оплата  праці" є пункт 7 "Премії".  Там визначено розмір - 33,33 процента на місяць. Це стосується тих працівників Верховної Ради, які  добросовісно працюють.  Тобто фонд ми закладаємо,  але це не означає,  що премію отримуватимуть усі.  Буде результат  у  нашій роботі  -  тоді  буде  премія.  Не  буде - значить,  не буде.  Це стосується і Голови Верховної Ради,  й інших  посадових  осіб,  і депутатів. Є пропозиція взяти це до уваги.

 

     Я хотів би,  щоб ми зараз не розпочинали знову обговорювати. Вчора ми домовлялися,  що ви розглянете це в комісіях  і  комісії приймуть  відповідні  рішення,  і зараз проголосуємо як документ. Немає заперечень? Немає. За основу ми прийняли.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти  проект  постанови як  постанову.  Прошу  проголосувати.  /Шум  у  залі/.  Все  буде поіменно.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Друге питання - про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю.

 

     Хто доповідач?  Карпачова Ніна Іванівна. Будь ласка. Я прошу уваги.  /Шум у залі/.  Я прошу не заважати вести засідання. Прошу всіх сісти на свої місця. Депутати

 

     12

 

     Заєць і   Соболев,   я  прошу  вас  сісти  на  місце!  Іване Олександровичу, сядьте, будь ласка, на місце! /Шум у залі/. Прошу уваги херсонської депутації. Сядьте, будь ласка, на місця.

 

     Крім порівняльної таблиці, у вас ще є проект постанови, який учора ми проголосували  за  основу.  Я  справді  зробив  помилку, поставивши кілька документів на одне голосування.  Одначе позиція стосовно  принципу,  який  закладений  у  порівняльній   таблиці, визначена.  Хотів  би просити усіх вас виявляти зважений підхід і не робити політичних жестів там, де немає для цього потреби.

 

     Ідеться про те,  що на основі документів,  розглянутих учора комісією,  яка частину пропозицій врахувала,  а частину відхилила /вони тут викладені,  і зрозуміло,  які  саме/,  заробітна  плата депутатів за умови максимального використання всіх складових буде становити приблизно 4 мільйони карбованців.  Я спеціально називаю цю  цифру,  щоб  вона пролунала в ефірі і щоб навколо неї не було спекуляцій.  Це робиться для  того,  щоб  депутат  міг  працювати самостійно,  незалежно,  щоб  він  міг  забезпечити  свою  сім'ю. Береться до уваги й те,  що тривалий час  він  буде  проводити  у поїздах,   у  дорозі.  То  нехай  не  виникає  в  когось  бажання порозмовляти про високу заробітну плату депутата.

 

     Якщо хто хоче такої зарплати,  будь  ласка,  бери  участь  у передвиборній  кампанії,  добивайся  підтримки виборців,  а потім працюй у законодавчому органі.  Хоча,  я хочу  сказати,  сьогодні праця на виробництві, у багатьох структурах не така

 

     13

 

     інтенсивна, як  робота  депутата  /маю на увазі добросовісну роботу/, оплачується значно вище.

 

     Безперечно, треба враховувати, що ми йдемо на таке рішення в той момент,  коли середня заробітна плата і в промисловості,  і в цілому по народному господарству  значно  нижча.  Ви  це  знаєте, Аналіз у вас такий є.

 

     Що стосується забезпечення діяльності депутатів в округах /мається на увазі оплата праці референтів тощо/, то вчорашню пропозицію про  подвоєння  чи потроєння цієї зарплати,  щоб можна було взяти кілька референтів,  комісією  відхилено.  Пояснення  з цього  приводу я вчора давав.  У нас справді сьогодні немає змоги виділити з бюджету  такі  кошти.  І  це  означатиме  потребу  для депутатів частіше бувати в округах,  щоб вести прийом громадян та виконувати інші функції, передбачені статусом народного депутата.

 

     Якщо ми візьмемо  за  основу  документ,  який  запропонувала комісія,  якщо  ми  врахуємо  і те,  що згодом буде переглядатися статус депутата і його громадянські права будуть,  власне кажучи, прирівнюватися до прав усіх громадян України,  то разом це ще раз свідчить про необхідність  незалежної  діяльності  депутата.  Бо, мабуть,  ні для кого не є великим секретом те,  що, працюючи за 1 мільйон  300  тисяч  карбованців  сьогодні,  увесь  час  фактично знаходячись  у  відрядженні,  депутат  не  спроможний елементарно забезпечити виконання своїх депутатських обов'язків. А вчора один із депутатів навіть сказав, що хоча б дали можливість йому купити сорочку чи костюм.  Він як глава сім'ї не виконує  своїх  функцій зовсім.

 

     14

 

     Тому я  вважаю,  що  ми  повинні  сьогодні  відверто  про це говорити,  і не треба з цього приводу робити якогось  політичного протистояння.  Я занепокоєний тим,  що сьогодні звинувачуватимуть один одного:  один говоритиме,  що  це  нібито  велика  заробітна плата,  інший говоритиме,  що мала,  але виллється це врешті-решт просто в політичну агітацію.  І  я  не  хотів  би,  щоб  особливо активно  в цій суперечці брали участь ті,  хто не зовсім,  так би мовити, клопочеться розміром заробітної плати.

 

     У зв'язку з цим  хочу,  щоб  ми  без  надмірних  пристрастей всетаки розглянули ці питання,  які вже кілька разів розглядали і які,  враховуючи їх соціальний підтекст  у  весь  час  привертали увагу і Верховної Ради, і преси, і всіх громадян.

 

     Тому хотів  би,  щоб  була  і  відверта,  і  стисла  розмова стосовно змісту цих документів,  бо  безперечно,  це  не  головне питання, яке ми повинні тут розглядати.

 

     Ми проголосували  порівняльну  таблицю  у  варіанті комісії. Якщо  хтось  заперечує  проти  окремих   пунктів,   будь   ласка, аргументовано доводьте свою думку з цього приводу.

 

     Бо коли тут є одна невірна норма,  я вважаю, що ми можемо до неї  повернутися  й  оговорити.  Мова  йде  про   неоподаткування заробітної плати депутатів. Я знаю, що це справді норма непроста. Але якщо ми її  не  застосовуємо  сьогодні,  то  це  означає,  що ніякого  підвищення  заробітної плати тут не передбачається.  Або поіншому треба діяти.  Треб в бюджет і  закладати  вдвічі  більшу заробітну   плату,   щоб   можна  було  хоч  наблизитись  до  цих параметрів. У зв'язку з тим, що і заро-

 

     15

 

     бітна плата, і відрахування - це все кошти бюджету, тому тут різниці,  власне кажучи, ніякої немає. І якщо як виняток Верховна Рада вдається до такого кроку,  я вважай,  що він у цьому випадку обгрунтований  комісією,  адже  ми  це  питання  зі спеціалістами опрацьовували, /Шум у залі/.

 

     Одну хвилинку.  Прийнято  не  постанову,  а   доповнення   в редакції  комісії.  Якщо  є відносно оподаткування зауваження,  я згоден їх вислухати.  А потім,  якщо буде потреба,  поставимо  на голосування. /Шум у залі/.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  /Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Дуже прикро, що ви так цікаво повелися в цій ситуації з Верховною Радою   України.  Є  голова  комісії,  яка  готувала  цей  проект постанови,  нехай він виходить на трибуну. Є порівняльна таблиця. Є   пропозиції  депутатів.  нехай  ці  пропозиції  ставляться  на голосування і або приймається,  або  ні.  Не  можна  таким  чином приймати  постанову.  Ми  самі себе ставимо в незручне становище. Учора ми обговорювали проект Регламенту в закритому режимі.  Люди не знають, що таке Регламент, і думають, що ми ділимо зарплату. І зараз знову це все так  швидко  проголосовується.  Потрібно,  щоб люди мали повну інформацію про нашу діяльність. Це однозначно.

 

     16

 

     Ще одне.  Шановні колеги депутати! Щоб не виникало ні в кого думок,  що  я,  можливо,  отримую  ліві   доходи,   дам   коротку інформацію.  У  мене  є  дворічна  донька,  дружина знаходиться у відпустці по  догляду  за  нею,  батьки  дружини  і  моя  мати  - пенсіонери.  Але  я  наполягаю на тому,  щоб ми сьогодні прийняли проект  Закону  про  мінімальний  споживчий  бюджет,   а   завтра розглянули питання забезпечення діяльності народних депутатів.

 

     І ще одна річ.  Ви, Олександре Олександровичу, погоджувалися з моєю пропозицією.  Чому ж нам не  роздали  порівняльну  таблицю щодо того,  як забезпечується діяльність членів нашого уряду і як забезпечується  діяльність  депутатів?  Тому  що  завжди  навколо діяльності  депутатів виникають якісь непорозуміння,  поширюються чутки,  плітки й таке інше.  Треба,  щоб люди  чітко  знали,  хто скільки  сьогодні отримує.  І прошу,  щоб при розпаді питання про забезпечення  діяльності   народних   депутатів   було   поіменне голосування.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Якщо ми це встановимо, то зарплата депутатів Верховної Ради дорівнюватиме зарплаті членів уряду.

 

     ГОЛОВА. Ваша  пропозиція  приймається.  Я  просив  би  інших депутатів про своє матеріальне становище зараз не говорити,  бо в кожного воно неоднакове і по-своєму складне.  Я ще  не  зустрічав людину, яка б сказала, що в неї все гаразд. Другий мікрофон.

 

     17

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки /Володимир-Волинський виборчий округ, Волинська область /. Шановний пане Голово! Я пропонував он передбачити щомісячне декларування доходів кожного депутата, якщо можливо,  у пресі. Бо є депутати, які розписуються тільки в одній відомості, в є депутати, які мають побічні доходи. /Оплески/. І я бачу,  що саме ці депутати найбільше говорять...Тому це треба тут врахувати.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Гади  України  з  питань бюджету  /Октябрьський виборчий о круг,  Полтавська область /.  У кінці цього документа є це  проект  змін  до  Закону  про  статус народного  депутата  України.  Я  подав пропозицію,  щоб службове житло  для  депутатів  було  вмебльоване  й  забезпечене   речами загального  вжитку.  Скажімо,  нині  згідно  з  Житловим кодексом службове житло - це тоді стіни й долівка.  У  мене  немає  грошей його обставити.  А якщо купити меблі,  то після закінчення строку повноважень не будеш знати,  куди везти той скарб.  Тому це треба було  б  передбачити.  Бондаренко  каже,  що ніде не передбачено. Тобто службове житло  буде  з  голими  стінами.  Пропозиції  моєї чомусь немає.

 

     ГОЛОВА. Я  вважаю,  до  зауваження слушне.  Це справді треба зробити,  бо це витрати,  так би мовити,  на тривалий  період.  І треба  шукати  можливості  для  того,  щоб  більш-менш  нормально забезпечити життя депутата в службовій квартирі.

 

     18

 

     КОРНЕЛЮК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   Рад   і   самоврядування /Старовижівський виборчий  округ,  Волинська  область/.  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я  є  членом  тієї нещасливої тимчасової комісії,  яка ось уже два місяці товче воду в  ступі,  ходить  навколо  так  званого  забезпечення діяльності депутатів. Олександре Олександровичу, пропоную припинити будь-яке обговорення,  поставити  це  на поіменне голосування.  Якщо деякі депутати  вважають,  що  такої  зарплати  мало,  то  це   не   та організація,  де можуть платити більше.  А той, хто вважає, що це багато, нехай щомісячно ту зайву, на їх думку, суму відраховує до фонду милосердя. Він є в кожному виборчому окрузі.

 

     Треба припинити   ці  балачки  і  сказати  відкрито,  навіть надрукувати в газеті,  яка це буде заробітна плата:  3,5 мільйона чи 4 мільйони карбованців.  Мені легше пояснити виборцям, за що я отримую  таку  зарплату,  ніж,  отримуючи  1  мільйон  140  тисяч карбованців,  пояснити,  як  на  ці  коїти  можна  прожити  тут у відрядженні, коли сякий-такий обід коштує 40 тисяч карбованців, а за  тридцять  днів це 1 мільйон 200 тисяч.  Тому треба це питання поіменно проголосувати  і  працювати  далі.  А  там  у  нас  є  і мінімальний споживчий кошик,  і все,  що потрібно.  Дякую. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Президія чотири рази розглядала  це  питання.  Петро Володимирович   приніс   документ,  на  підставі  якого  робилися розрахунки. Будь ласка, коротко поясніть, до чого

 

     19

 

     прирівняна заробітна плата,  щоб не здавалося комусь, що тут депутати малюють гроші для себе.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  /Бобровицький  виборчий округ,  Чернігівська область/. Шановна президіє!  Шановні колеги депутати!  Я не хотів  би,  щоб членів  комісії,  яка  працює  над  цим  необхідним  для нас усіх документом,  наші виборці сприймали як людей,  які дбають  тільки про своє благополуччя,  а всіх,  хто стоїть перед мікрофоном /а в нас практично одні й ті ж уже вшосте виходять до  мікрофона/,  як великих  уболівальників  за  народ.  Я вважаю,  що ми тут єдині в тому,  щоб підняти життя наших  людей  на  достойний  рівень.  Це перше.

 

     Друге. Ми  вам  дали  сьогодні порівняльну таблицю.  Комісія вчора працювала над цим питанням.  Візьмімо  хоча  б  транспортні витрати.  Це  сьогодні  дуже  актуальне  питання,  і  ви бачите з порівняльної таблиці,  що пропозиція, яку вносили багато народних депутатів,  врахована.  Ми  збільшуємо  рівень оплати транспортах витрат.

 

     Витрати на референтів-консультантів.  Ми знаємо,  що це теж. потрібно.  У  деяких округах є по чотири райони,  депутату треба, може,  в   кожному   районі   мати   референта.   Але   Олександр Олександрович популярно пояснив вам,  що збільшити вдвічі ті суми ми не минемо.  Ми  це  розглядаємо  чисто  з  точки  зору  якоїсь невеличкої економії.

 

     20

 

     І третє.  Депутат  Манчуленко  цікавився,  як забезпечується діяльність членів Кабінету Міністрів і  так  далі.  Я  хотів  би, шановні народні депутати,  щоб ви звернули увагу, що сьогодні наш Голова Верховної Ради /вибачте,  Олександри Олександровичу, може, це не зовсім коректно/ отримує заробітну плату трошки меншу,  ніж завідуючий відділом Секретаріату Верховної Ради,  тому що  той  є державним службовцем,  а Олександр Олександрович невідомо ким.  І так ми всі з вами.  І якщо ми навіть введемо  цей  мінімум  нашої заробітної плати,  який пропонується в порівняльній таблиці, то в порівнянні із членами уряду Голова  Верховної  Ради  отримуватиме заробітну  плату  на  рівні  Прем'єр-міністра;  перший  заступник Голови Верховної Ради - на рівні першого віце-прем'єр-міністра, а далі   -   той  же  принцип  застосовується  для  гонів  комісій, заступників голів комісій і всіх  народних  депутатів.  Тобто  ми застосували  єдиний  принцип  формування  рівнів оплати праці для Верховної Ради і Кабінету Міністрів.

 

     Ви знаєте,  що  відповідні  комісії  і  Міністерство   праці розробляють  проект  Закону  про  оплату  праці.  На цьому тижні, можливо,  ми розглянемо питання про споживчий кошик.  Тому  я  не хотів  би,  щоб  журналістами  і  нашими  виборцями  обговорюване питання розглядалося в такому  плані,  нібито  ми  тут  тільки  і сушимо  голову,  яким  би  чином  встановити  собі  високі  рівні зарплати.

 

     Якщо у вас є запитання,  я на них можу відповісти.  Якщо  ви хочете  голосувати  кожний  пункт  -  давайте.  Є  пропозиції,  є порівняльна таблиця.  Але ми  вчора  прийняли  це  за  основу.  Я вважаю,  що нам треба тепер проголосувати в цілому. І ще, шановні колеги депутати, вам роздано проект постанови Верховної Ради. Тут є конкретні доручення нашій комісії, управлінню

 

     21

 

     справами, Кабінету  Міністрів  розглянути і у вересні внести відповідні зміни до  законів  про  державну  службу,  про  статус народного депутата. Усе це ми напрацюємо і подамо на ваш розгляд.

 

     Ви отримали на минулому тижні чи трохи раніше проекти змін і доповнень до Закону України про статус народного  депутата  і  до Закону  України  про державну службу.  Я хотів би,  щоб ми ці три документи проголосували в пакеті,  бо якщо вирвемо щось із одного документа, то тоді руйнується вся структура.

 

     Зрозумійте, колеги,  це  робиться не з якихось меркантильних міркувань,  а для того,  щоб закінчити із цим питанням,  тому  що мені, наприклад, неприємно вдруге виходити на трибуну, як і моєму колезі Костюченку - вчетверте. Він, мабуть, через це і не приїхав на сесію.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги.  /Шум у залі/. Я хочу ще раз звернутися до вас,  шановні депутати.  Я розумію бажання задати запитання  з цього приводу. Справді, ситуація в державі складна, і тому декому здається сумнівним те,  що спочатку  ми  вирішуємо  питання,  яке стосується депутатів.  Мабуть, є підстави думати так. Одначе, щоб депутати ефективно працювали у  Верховній  Раді,  треба  створити хоча  б  мінімальні умови для їх роботи.  Сьогодні,  якщо взяти в комплексі житло,  забезпечення,  робочі місця і все інше,  то  ми можемо сказати,  що цього немає. Але ми розуміємо, яка ситуація в державі. Просто по-іншому сьогодні вирішити питання не можна.

 

     22

 

     Ми проголосували пропозиції,  які в порівняльній таблиці,  в редакції комісії.  Якщо є потреба голосувати поіменно,  то я можу поставити на поіменне голосування. Давайте проголосуємо поіменно. Тут немає ніякого заперечення.

 

     Щодо процедури? Перший мікрофон. Одне коло.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Хортицький  виборчий округ, Запорізька область/. Я хотів, щоб ви звернули увагу на всі пропозиції,  які є в цій порівняльній таблиці.  Жодна  з  них  не передбачає   зменшення  якихось  виплат.  Саме  тому,  я  вважаю, виправдовуватися,  що в нас висока заробітна плата,  не треба. Це та   заробітна   плата,  яка  справді  може  забезпечити  хоча  б мінімальний прожитковий рівень.

 

     Я хотів би,  щоб ми визначилися з двох  принципових  питань. Перше. Яким чином визначається заробітна плата? Зверніть увагу на пропозицію  групи  "Реформи"  визначити  всю  заробітну  плату  в абсолютних  цифрах.  Якщо  це  приблизно  4  мільйони,  тобто  68 мінімальних заробітних плат,  то таким  чином  і  визначити:  для члена комісії - це така зарплата, для заступника голови комісії - така і так далі.

 

     І друге принципове  питання,  воно  стосується  забезпечення референтів-консультантів.  Я хочу, щоб це було проголосовано так, як викладено в порівняльній таблиці.

 

     23

 

     ГОЛОВА. Тобто пропозиція депутата  Соболева  така:  зарплату визначити  в  абсолютних цифрах,  а не розраховувати,  виходячи з принципу  нарахування  заробітної   плати   в   інших   державних структурах.  Тобто є два варіанти.  Один - комісії,  яка пропонує написати,  що зарплата депутата становить  4  мільйони  4  тисячі карбованців.  Зрозуміло,  що цього робити не можна. І спеціалісти кажуть про те, що так не треба записувати.

 

     З процедури?..

 

     Я поставлю це на голосування.

 

     Другий мікрофон.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби  з організованою злочинністю і корупцією /Комсомольський виборчий округ, херсонська область/. Група "Реформи".

 

     У нас обговорення  вийшло  зібгане.  Воно,  по  суті,  і  не відбулося.   В   заяві  групи  "Реформи"  є  пропозиція  стосовно процедури розгляду цього питання і прийняття по ньому рішення.  Я тільки   зачитаю   кінцівку  цієї  заяви.  Це  одна  хвилина.  Це стосується процедури...

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     24

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД /Святошинський виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановний доповідачу! Шановний Голово! Шановні депутати) Я все-таки хочу привернути вашу увагу до пункту, де йде мова про створення фонду на  утримання  референтів-консультантів. Ви знаєте,  що я вже вдруге депутат Верховної Ради. Прислухайтеся до моїх слів.

 

     Якщо ми не вишукаємо у Верховній Раді коштів у розмірі  хоча б  як  мінімум  півтори  зарплати депутата для фонду на утримання референтів-консультантів,  то ні про яку ваву ефективну роботу не буде  й  мови!  Це я вам прямо кажу.  Тому що апарат комісій дуже мізерний.  Людям доводиться  працювати  по  15,  а  то  й  по  50 напрямах. Депутат є ініціатором п'яти або шести законопроектів. І абсолютно не може проконтролювати їх виконання. І потім, сьогодні такі речі кояться і з приватизацію, і з іншим...

 

     Тому я  прошу  вас,  шановні депутати,  і вас,  пане Голово, всетаки поставити на голосування і проголосувати  пропозицію,  що кошти  на  утримання  референтів  повинні  становити  як  мінімум півтори,  а то й дві заробітні плати  народного  депутата.  І  ще одне. Якщо ми на цьому будемо економити, то це для нашої держави, для нашого народу обернеться збитками в  тисячу  разів  більшими, ніж  коли ми будемо нормально забезпечені.  Тому я прошу шановних депутатів проголосувати саме за те, що я пропоную. Це визначальна умова  нашої  діяльності.  І  ми одного з референтів,  наприклад, можемо взяти в штат комісії,

 

     25

 

     підпорядкувати безпосередньо  депутатові   і   таким   чином працювати.

 

     До речі,  в Росії, яка не багатша за нас, визначили, що може бути не менше п'яти  референтів.  На  цей  фонд  виділяється  дві заробітні  плати.  У  них заробітна плата депутата в 2 - 2,5 раза /якщо ми зараз це приймемо/ більша, ніж у нас.

 

     Олександре Олександровичу!  Я прошу проголосувати це,  Вчора буквально всі до одного члена комісії пообіцяли, що вони включать у таблицю саме таке формулювання. Але, як бачите, не включили.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іване Олександровичу! Ви правильно говорите, Правда, тут посилання на Росію недоречне:  в своїй хаті - своя правда, ви знаєте. У нас поки що немає з чого платити. Тому я пропоную таке, до  фонду  для  утримання референтів ми повернемося в кінці року. Подивимося,  як у нас складатимуться справи з бюджетом, а тоді це розглянемо.   Так?  А  зараз  в  принципова  пропозиція,  внесена депутатом Соболевим,  якому ви посту пилися місцем,  до речі. Він висловив і вашу думку. Тому я на голосування поставлю, вибачайте, пропозицію про принцип. Я прошу уваги. Все голосується поіменно.

 

     отже, пропозиція депутата Соболєва зводилася до того,  щоб в абсолютних цифрах визначати заробітну плату, а пропозиція комісії

- за тим розрахунком,  який вам поданий.  Ставлю  на  голосування пропозицію депутата Соболева. Прошу проголосувати поіменно.

 

     "За" - 47. Не прийнято.

 

     26

 

     Прошу уваги.   Не  хвилюйтеся,  будь  ласка.  Вам  не  можна хвилюватися. /Шум у залі/.

 

     Я прошу уваги. Пропозиція про оподаткування заробітної плати депутатів.  Я  хотів  би,  щоб люди зараз почули:  введення цього оподаткування не стає  полегшенням  для  бюджету.  Тоді  потрібно робити  нові  перерахунки,  і буде просто подвійний рахунок через бюджет; надійшло до бюджету і вилучено з нього. От і все.

 

     Тож я просив би вас наполягати, щоб не ставити цього питання на голосування. Немає заперечень?

 

     Тепер те,  що  є  в  правій колонці порівняльної таблиці,  у комплекс   і   ставиться   на   поіменне    голосування.    Прошу проголосувати.

 

     Вибачте, зніміть, будь ласка, з голосування.

 

     Надійшла пропозиція  депутата  Зайця  відвести  для фонду на утримання референтів не одну, а півтори зарплати

 

     депутата. Пропозиція слушна, але в нас немає

 

     з чого  платити,  вам  відверто  кажу.  Я  знаю  ситуацію  з бюджетом,

 

     тому просив би підтримати все-таки пропозицію комісії. Але я поставлю на голосування пропозицію  депутата  Зайця.  Голосується поіменно  пропозиція  про  півтора  окладу на" фонд для утримання консультантів.  Прошу  проголосувати.  Увімкніть,   будь   ласка, систему.

 

     "За" - 143. Не прийнято.

 

     Тепер поіменно голосується те,  що є в правій колонці, тобто редакція комісії, у комплексі. Прошу проголосувати.

 

     "за" - 232. Прийнято,

 

     27

 

     Учора ми прийняли за основу  проекти  законів  про  внесення змій  до  Закону  про  державну  службу  та  до Закону про статус народного депутата,  а також постанови  з  цього  приводу.  Отже, голосується  проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону  про державну службу як закон. Проїду проголосувати.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  про   статус народного  депутата.  Прошу  проголосувати.  /Шум у залі/.  Прошу вимкнути систему.

 

     Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В. І про житло?..

 

     ГОЛОВА. Так, і про житло.

 

     Давайте проголосуємо внесення  змін  до  Закону  про  статус народного  депутата,  передбачивши  і  ту норму,  про яку говорив депутат Носов, тобто про забезпечення службового житла мінімально необхідним  побутовим обладнанням,  маються на увазі меблі й тому подібне.

 

     Прошу поставити на поіменне  голосування  внесенім  змін  до Закону  України  про  статус  народного  депутата  з  доповненням депутата Носова, Прошу проголосувати.

 

     "За" - 271. Прийнято.

 

     Проект постанови про введення цих законів у  дію  у  вас  є. Прошу поставити його на голосування.

 

     "За" - 266. Прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка. Дякую,

 

     28

 

     Щодо процедури?..  /Шум у залі/. Про щомісячну декларацію?.. Я не проти,  але в нас законом визначені строки,  коли  подається декларація. Давайте щорічно, але це є в законі. /Шум у залі/.

 

     Прошу уваги.  Справа в тому, що громадянином, у тому числі й депутатом,  декларація заповнюється під певні умови і  під  певну потребу.  Наприклад, для того щоб проконтролювати витрачання того чи іншого фонду під час передвиборної  кампанії.  Таїш  щомісячна декларація для контролю нічого не дасть. Це тоді треба створювати ще один  такий  колектив,  як  Верховна  Рада,  щоб  контролювати декларацію. /Шум у залі/.

 

     Давайте домовимося так. Олександр Олександрович Скіпальський сформулює і письмово подасть свою пропозицію,  її  розглянуть  на засіданні  комісії,  яку очолює депутат Шейко,  а потім вона буде внесена на розгляд Верховної Ради. Це потім, коли буде розроблено цей документ.

 

     Першій мікрофон, будь ласка, 3 процедури.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань Фінансів і банківської діяльності  /Староміський  виборчий округ, Вінницька область/. Справа в тому, що вчора на - засіданні Комісії з питань фінансів і банківської  діяльності  розглядалося це  питання.  Я  хочу  сказати  всім  депутатам,  що  джерела для фінансування ще одного референта-консультанта е. Тому я хочу, щоб ми  повернулися  до  цього  питання або відразу після обіду,  або завтра.

 

     29

 

     ГОЛОВА. Дякую,  давайте ми повернемося до цього питання, але все-таки  на осінній сесії.  Ми матимемо чіткіший розрахунок щодо бюджету. І якщо буде така можливість, безперечно, ми розглянемо і внесемо додатково. Це не проблема.

 

     Другий мікрофон, останній з процедури.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Зараз  у  цьому залі порушується питання про поліпшення життя та умов  праці  народних  депутатів  України.  У багатьох заблищали очі, і ми забули, що зовсім не поліпшили умови праці та життя народу. Більшість народу отримує менше мільйона... /Шум у залі/.

 

     Отже, з  процедури.  Є пропозиція приймати остаточне рішення щодо о обговореного  і  проголосованого  проекту  постанови  лише після того,  як будуть вирішені наступні питання. Перше. Прийняти постанову про підвищення розміру мінімальної заробітної плати  та мінімальної  пенсії до прожиткового рівня з одночасними розглядом і затвердженням програми скорочення зайвих державних витрат.

 

     Друга. Прийняти   постанову   про   компенсацію   громадянам знецінених коштів.

 

     Третє. Внести   зміни   і   доповнення  в  існуючий  порядок оподаткувати  підприємств,  зменшивши   кількість   податків   та знизивши їх рівень.

 

     І четверте.  Внести  зміни  і  доповнення  до  законодавства України щодо валютного регулювання.  До речі,  пропозиція внесена 14 червня 115 депутатами.

 

     30

 

     А сьогодні   пропоную   прийняти   рішення   лише   стосовно транспортних     витрат      і      коштів      на      утримання референтівконсультантів.   Це   дуже   важливо...   Нас  люди  не розуміють... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло, сідайте, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     Немає більше зауважень? Немає.

 

     Слухається питання про внесення змін і доповнень до  Кодексу про шлюб та сім'ю.

 

     Доповідає народний депутат Ніна Іванівна Карпачова.

 

     Прошу.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин /Алуштинський виборчий округ, республіка Крим/.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Я гадаю,  що питання,  яке ми зараз повинні закінчити розглядати, об'єднує наш зал,  а не розколює,  як попереднє, бо воно стосується долі наших дітей, долі наших сімей.

 

     19 липня  1994  року  на  розгляд Верховної Ради України був внесений проект Закону України про внесення змін і  доповнень  до Кодексу  про  шлюб та сім'ю України.  Запропонований законопроект приводить у відповідність норми Кодексу про шлюб та

 

     31

 

     сім'ю з Конвенцією про права людини, ратифікованою Верховною Радого України 27 лютого 1991 року.

 

     Інші норми проекту закону стосуються стягнення аліментів, що повинно сприяти захисту майнових  прав  дітей  те  непрацездатних осіб,   які.   потребують   матеріальної  допомоги.  Йдеться  про удосконалення механізму  стягнення  аліментів  між  подружжям,  а також між батьками та дітьми.

 

     Як ви пам'ятаєте, шановні колеги, особливо палке обговорення викликала частина четверта статті 199 Кодексу про шлюб  та  сім'ю стосовно   усиновлення  дітей,  які  перебувають  у  громадянстві України, іноземними громадянами.

 

     Верховна Рада дійшла висновку,  що чинне  законодавство  про усиновлення   дітей,  які  перебувають  у  громадянстві  України, іноземними  громадянами   недосконале,   не   відповідає   нормам міжнародного  права  і  чітко не врегульовує механізм усиновленім цих  дітей  іноземними  громадянами,  а   також   не   передбачає здійснення  контролю  на  державному  рівні  за  подальшою  долею усиновлених дітей,  їх розвитком,  вихованням, як цього вимагають статті 19, 20 та 21 Конвенції про права дитини.

 

     Крім того,  недосконалість  чинного  законодавства  з  цього питання сприяє масовому вивозу  дітей-сиріт  окремими  посадовими особами, як це було в січні 1992 року в Тернопільській області.

 

     Незважаючи на те що Кабінетом Міністрів України листом від 12 травня  1993  року  призупинено   оформлення   документів   на усиновлення дітей іноземними громадянами до прийняття нового

 

     32

 

     законодавства про  шлюб та сім'ю України та Закону про права дитини, цей процес продовжується.

 

     Останнім часом різні комерційні фірми,  зарубіжні  релігійні організації,  міжнародні  агентства  ведуть активну посередницьку роботу на всій території  СНД,  у  тому  числі  в  Україні,  щодо усиновлення дітей України іноземними громадянами, перетворивши цю благодійну місію у чималий прибутковий бізнес.

 

     Під час обговорення проекту Закону України про внесення змін і   доповнень   до   Кодексу  про  шлюб  та  сім'ю  України  була запропонована нова редакція проекту  постанови,  яка  увібрала  і редакцію  проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу про  шлюб  та  сім'ю  України,  і  запропонований  проект постанови  стосовно  термінового  призупинення усиновлення дітей, які перебувають у громадянстві України, іноземними громадянами, а також  суттєві  пропозиції  народних депутатів,  оскільки вони не суперечили один одному.  Така  редакція  проекту  постанови  була поставлена   на   голосування,   і  її  підтримали  247  народних депутатів.

 

     Комісії з  питань  прав  людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   та   з   питань   охорони  здоров'я, материнства  і  дитинства  згідно  з  дорученням  Верховної  Ради України  за  результатами  розгляду  зазначеного  законопроекту в першому читанні 19 липня цього року доопрацювали проект Постанови Верховної  Ради  України  про  проект Закону України про внесення змін  і  доповнень  до  Кодексу  про  шлюб  та  сім'ю  України  з урахуванням  проголосованих  положень  нової редакції і внесли на ваш розгляд.

 

     33

 

     До прийняття проекту Закону про внесення змін і доповнень л" Кодексу  про шлюб та сім'ю України /у другому читанні/ пропонуємо вам зазначений проект постанови. Просимо вашої

 

     підтримки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Щодо  проекту   постанови   є   зауваження?   Перший мікрофон.

 

     ТИМА Ю.К., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини,   національних   меншин   і   міжнаціональних    відносин /Чортківський   виборчий   округ,   Тернопільська   область/.  За дорученням Комісії з питань прав людини,  на ці опальних меншин і міжнаціональних  відносин  хочу  процитувати один документ,  який проливає світло на  цю  проблему.  Це  лист  управління  народної освіти  виконавчого  комітету Тернопільської обласної Ради від 30 квітня 1992 року. Лист направленій

 

     у Сполучені Штати Америки.

 

     "Вельмишановним пану Ярославу і пані Роксоляні!

 

     Обласне управління  народної  освіті,   педколективи   шкіл, громадськість Тернопільщини щиро і сердечно дякують вам особисто, членам лютеранської організації  "Думка  про  віру".  всім  людям доброї  волі  за  надану гуманітарну допомогу одягом,  продуктами харчування, духовною літературою, так необхідними нам сьогодні, у час відродження і становлення самостійної незалежної України,  на плечах якої залишилася важка спадщина старого режиму.

 

     34

 

     Ми також дуже дякуємо вам за надану можливість  оздоровлення і   лікування  дітей-сиріток  у  вашій  країні,  де  їм  створено прекрасні умові і дано змогу для вивчення англійської мові.

 

     З великою  вдячністю  і  глибокою  шаною  ставимося  до  тих американських  родин,  які  виявили бажання усиновити,  удочерити наших дітей-сиріт,  і будемо сприяти цьому. А тому при управлінні народної  освіти  створено спеціальну комісію,  яка відповідно до законодавства  в  індивідуальному   порядку   вирішуватиме   далі питання.

 

     Одночасно хочемо   повідомити,  що  усиновлення,  удочеріння наших дітей-сиріт є пріоритетом України,  а  тому  немає  потреби створювати паралельні комісії в США.

 

     З повагою  начальник  управління  народної  освіти...".  І є підпис.

 

     Хочу зазначити,  що люди,  які вивозили дітей і  писали  цей лист, у пресі і на прес-конференціях заявляли, що вони ні про які усиновлення не знали. Тобто цей лист готувався практично таємно і був таємно відправлений без участі і відома громадськості.

 

     Після всіх цих подій,  19 січня 1994 року Президія Верховної Ради України прийняла Постанову про додержання законодавства щодо усиновлення дітей України іноземними громадянами:

 

     "Президія Верховної Ради України постановляє:

 

     1. Погодитися  з висновками комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства, у питаннях законодавства  і  законності,  з  питань народної освіти і науки, викладеними у доповідній записці  "Про  додержання  законодавства щодо усиновлення дітей України іноземними й громадянами".

 

     35

 

     2. Доручити Кабінету Міністрів Україні:  підготувати зміни і доповнення до законодавчих актів України щодо  усиновлення  дітей України  іноземними  громадянами і внести їх на розгляд Верховної Ради України в лютому 1994 року;  вжити заходів щодо  притягнення до відповідальності посадових осіб,  винних у неповерненні дітей, які вибули в Тернопільської області на лікування і відпочинок  до США, а також вирішити подальшу долю цих дітей".

 

     Як наслідок  ми приймаємо тепер постанову Верховної Ради про проект Закону України про внесення змін і  доповнень  до  Кодексу про  шлюб  та  сім'ю  України.  Від  комісії  хочу  зробити  таке зауваження.  Пункт 4 треба замінити текстом з проекту  постанови, який  вносила  наша  комісія,  тобто записати так:  "4.  Зупинити усиновлення  дітей,  які  перебувають  у  громадянстві   України, іноземними  громадянами  на  період  до  внесення Верховної Радою України змін і доповнень до глави  14,  зокрема  до  статті  199, Кодексу про шлюб та сім'ю України".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. я просів би більше не робити таких тривалих виступів під час запитань доповідачу.

 

     На прохання комісії депутат Тяма зробив цю інформацію.  Суть її  вводиться до зміни редакції пункту 4 проекту постанови,  який стосується четвертої частині  статті  199  Кодексу  про  шлюб  та сім'ю. Цю пропозицію ми окремо поставимо на голосування.

 

     36

 

     і зараз   задавайте   запитання  Ніні  Іванівні.  ВИ  хочете відповісти? Будь ласка.

 

     КАРПАЧОВА. Н.І.  Шановні Юрію Казимировичу!  Ви маєте рацію. Це  питання  вже  давно  чекає  на  обговорення  у Верховній Раді Україні.  Ми сьогодні розглядаємо  проект  Постанови  про  проект Закону  України  цю внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю України. Щодо дітей з Тернопільської області, які вибули до США.  на відпочинок і лікування /я підкреслю: на відпочинок та лікування/, то із 126 дітей-сиріт досі не повернулося 56, тому що американські  сім'ї  виявили  бажання їх усиновити.  Але це різні речі.

 

     Ми сьогодні розглядаємо правовій порядок  усиновлення  дітей України,  і стосовно дітей,  які вибули з Тернопільської області, ви зачитали постанову Президії  Верховної  Ради  України  від  19 січня,  якою  дано  доручення  Кабінету  Міністрів  України вжити заходів щодо  притягнення  до  відповідальності  посадових  осіб, винних у неповерненні дітей,  які вибули з Тернопільської області на лікування та відпочинок до США, а також вирішити подальшу долю цих дітей.

 

     Хочу сказати,  що  в  тому  році  делегація  у  складі  двох представників Кабінету Міністрів і двох депутатів Верховної  Ради дванадцятого окликання була у США. і перевіряла умови утримання і виховання цих дітей  у  сім'ях  американських  громадян.  Але  це питання  не  сьогоднішнього  засідання.  Я  хочу,  щоб  воно було внесено на сесію якомога швидше.  Це - щодо долі дітей,  які були вивезені з Тернопільської області.

 

     37

 

     Стосовно пункту  4.  Я  пропоную  записати не "зупинити",  а "призупинити",  бо це трошки різні речі.  "Призупинити з 26 липня /уже  не  з  25 липня/ 1994 року дію частини четвертої статті 199 Кодексу про шлюб та сім'ю України",  а в дужках додати - стосовно усиновлення, щоб було зрозуміло всім громадянам України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ніно Іванівно, у мене таке запитання до вас.

 

     КАРПАЧОВА Н.І. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Ми  зараз розглядаємо доповнення до Кодексу про шлюб та сім'ю. Це буде закон. А в проекті постанови в пункті 4 пишемо: "Призупинити  з  25  липня 1994 року дію частини четвертої статті 199 до прийняття Закону України про внесення змін і доповнень..." Ми  сьогодні приймаємо закон про доповнення,  і виходить,  що тим самим  сьогодні  ж  припиняємо  дію  пункту  4  постанови  -  про зупинення дії частини четвертої статті 199?

 

     38

 

     КАРПАЧОВА Н.І. Шановний Голово! Ми сьогодні призупиняємо дію частини четвертої статті 199 Кодексу про шлюб та сім'ю України до прийняття  проекту закону України в другому читанні.  Пам'ятаєте, що ми розглядали його тільки в першому читанні,  не дійшли згоди, напрацювали  компромісний  проект  постанови і внесли його на ваш високий суд. Тому до другого читання ми маємо прийняти постанову, проект якої сьогодні запропонований двома комісіями.

 

     ГОЛОВА. Тобто ми, прийнявши проект закону в першому читанні, сьогодні в другому читанні його не розглядаємо.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.  Ми  розглядаємо  тільки  проект   постанови. ГОЛОВА. Тепер зрозуміло.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.  Шановний  Голово!  Є  час,  передбачений для відповідей на запитання. 10 хвилин ви вже маєте, як то кажуть ...

 

     ГОЛОВА. Ніно Іванівно,  це вже мій клопіт,  вибачте.  Другий мікрофон.

 

     БОРЗИХ О.І.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань охорони здоров  "я,  материнства  і  дитинства  /Кам'янобрідський виборчий   округ,   Луганська   область/.   Уважаемый   Александр Александрович!

 

     39

 

     Уважаемые депутаты!  Больше я к  вам  обращаюсь.  В  прошлом составе Верховного Совета я был членом комиссии, которая готовила этот проект закона.  И я хочу напомнить,  что данный законопроект планировалось  рассмотреть на шестой,  седьмой,  восьмой сессиях. Окончательный вариант был подан 21 апреля 1994 года.

 

     В предложенном  проекте  постановления   все   эти   вопросы урегулированы.  Я призываю вас сейчас принять постановление. Хоть это и не основной закон, но в такой редакции оно влияет на многие вопросы.    Поэтому   я   прошу   депутатов   побыстрее   принять постановление.  Проект   обсуждался   в   острой   дискуссии,   и дискутировать больше нечего. Все здесь изложено.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань законності і правопорядку /Здолбунівський виборчий  округ, Рівненська область/.  Шановний доповідачу! Я хочу задати вам одне запитання.  Скажіть,  будь ласка,  при розгляді цієї законодавчої норми   чи  враховувалися  питання  майбутнього  громадянства?  Я розумію,  що місячна чи трирічна дитина вибуває з держави.  Але у 18  років  вона  стає  дієздатною  і  має  право вирішити питання приналежності до однієї чи другої держави.  Як у  такому  випадку наше  законодавство  забезпечує  їй  це  право,  коли  вона стане дієздатною, тобто досягне 18 років? Чи десь це враховано?

 

     40

 

     КАРПАЧОВА Н.І.  Шановний колего Матковський!  Дякую  вам  за справді дуже важливе запитання. Коли проект розглядався в Комісії з питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин,  то  питання  про  громадянство  було в порядку денному засідання нашої комісії.  З цього приводу я хочу вам  відповісти, що  це  норма Закону про громадянство України.  І ми не можемо це питання включити до проекту постанови,  який сьогодні внесено  на наш розгляд.  Але коли буде розглядатися у другому читанні проект закону,  ми будемо передбачати і питання про громадянство.  Тобто наша  комісія запропонувала,  щоб під час другого читання проекту закону в ньому була передбачена норма прямої дії.  Бо сьогодні ми маємо таку практику,  що наші діти,  які виїздять до інших країн, мають право по досягненні чотирнадцятирічного  віку,  підкреслюю, чотирнадцятирічного віку,  отримати громадянство України. Але для цього повинні бути укладені двосторонні угоди між державами,  які вирішують це питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Останнє коло. Перший мікрофон.

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів   /Феодосійський  виборчий  округ,  Республіка.  Крим/. Фракція "Коммунисты Украины".

 

     41

 

     Уважаемый Председатель!  Уважаемые мои коллеги!  Мы  сегодня били себя в грудь,  какие мы защитники нашего нового независимого государства.  И вот что мы имеем  сейчас.  Ведь  это  цена  нашей независимости...

 

     ГОЛОВА. Я прошу, задавайте запитання Ніні Іванівні.

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.  Мы,  государство,  не  можем обеспечить и прокормить наших детей, А постоянно показываем пальцем на империю зла,  которая  в  1917  году нищая,  раздетая обеспечила защиту и обучение наших отцов,  ставших академиками, великими людьми. Было два   с   половиной   миллиона   сирот...  Я  поддерживаю  проект постановления,  который предлагает комиссия.  Но я хочу поставить вопрос немножко шире.

 

     Дело в  том,  что мы не видим корень зла.  Ведь отдают детей те, кто совершенно не может их содержать. И мы их ставим на грань того,  что...  Вот я сам дед,  воспитываю внучку,  потому что моя дочь ее прокормить просто не может.  300 тысяч - это пенсия  моей супруги.  Это  только на молоко.  Я получал примерно на 100 тысяч больше...

 

     ГОЛОВА. Яке у вас запитання до Ніни Іванівни?

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.  Поэтому я хочу,  чтобы  при  рассмотрении вопроса  о  повышении минимальной заработной платы мы рассмотрели вопрос об увеличении доплат женщинам,  которые воспитывают детей. Если мы не решим вопрос в принципе, не определим источник, откуда берется вот это наше несчастье...

 

     42

 

     ГОЛОВА. Шановний    Михайле    Володимировичу,     задавайте запитання.  Якщо ми так будемо задавати запитання, то до розгляду того питання, про яке ви говорите, не дійдемо.

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. У меня есть конкретное предложение: дополнить пункт  5  такой фразой:  Кабинету Министров рассмотреть вопрос о  возможности  увеличения  минимальных  выплат  женщинам, которые содержат семью и детей.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.  Уважаемый  Михаил Владимирович!  дело в том, что  пробка  постановления,  который  рассматривают  сегодня,   к сожалению,  не  может  охватить  всех  проблем,  которые касаются материального положения наших  семей.  Поставленный  вами  вопрос действительно  очень  важный.  Думаю,  что  Комиссия  по вопросам охраны  здоровья,  материнства   и   детства   ваше   предложение обязательно учтет.

 

     ГОЛОВА. Михайле   Володимировичу,   тільки   не   пов'язуйте незалежність зі становищам дітей,  бо у світі є багато незалежних держав,  де  діти  не  вивозяться.  Це  вже  залежить  від  того, наскільки ми тут господарі і як уміємо наводити лад у державі.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.  Я  бы  хотела  еще  добавить,  что  в  части четвертой   статьи  199  Кодекса  о  браке  и  семье  как  раз  и предлагался на прошлом  пленарном  заседании  правовой  механизм, который  бы  прежде  всего  предусматривал  право  на усыновление детей-сирот семьями граждан Украины.  Это самое главное. И только как  альтернатива согласно Конвенции о правах ребенка допускается в исключительных случаях -  я  хочу  это  подчеркнуть,  уважаемые коллеги,  усыновление  наших  детей иностранцами.  И очень важно, чтобы сам  процесс  усыновления  не  допускал  и  не  приводил  к получению  сторонами  определенных  финансовых  выгод,  что также предусмотрено Конвенцией о правах ребенка.

 

     43

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ніно Іванівно. Ви, будь ласка, трішки коротше відповідайте,  бо той, хто задавав запитання, зрозуміло, читав цю конвенцію і знав ці матеріали.

 

     Другий мікрофон.

 

     ІЛЬЯСЕВИЧ Я.М., член Комісії Верховної Ради Україні з питань оборони   і   державної   безпеки  /Яворівський  виборчий  округ, Львівська область/. У мене в три зауваження.

 

     Перше. Стосовно пункту 4 проекту  постанови,  який  депутати одержали сьогодні.  На жаль, продовжується те, що і було: годують дитину рідкою кашкою з дірявої ложки. Ви призупиняєте чомусь лише дію частини статті 199, забувши про цілу главу 14. Необхідно /про це і в попередньому виступі йшлося/ призупинити усиновлення дітей до внесення змін до глави 14,  бо саме там закладено механізм для злочинів.

 

     Друге зауваження...

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас,  дорогі депутати!  Зауваження і виступи щодо  змісту  проекту  цього  документа  ви  вже  зробили під час попереднього обговорення. Нині ви одержали проект постанови, який враховує  всі ті зауваження,  тому зараз задавайте запитання,  на які одержите відповіді.

 

     Ваш колега Тима Юрій Казимирович уже задав запитання та вніс пропозицію. Я думаю, що ми її проголосуємо і вона буде врахована. Ви зараз нічого нового не говорите. І текст надрукований у мене є /його  мені  поклав  депутат  Вітович/.  Я поставлю цей текст на, голосування. Тобто якщо є запитання, то задавайте, а якщо немає - то давайте не марнувати час.

 

     44

 

     ІЛЬЯСЕВИЧ Я.М.  Запитання  в.  Чопу  в  проекті пропонується внести зміні лише до частіші четвертої статті 199,  а не до всієї глави 14?

 

     Друге запитання. У пункті 7 є таке: "Генеральній прокуратурі Україна до 1 жовтня  1994  року  подати  Верховній  Раді  Україні інформацію   про   дотримання   чинного   законодавства  стосовно усиновлення  на  території  Україні  дітей,  які  перебувають   у громадянстві Україні, іноземними громадянами".

 

     Ви пам'ятаєте,  під  час  попереднього  обговорення  я якраз пропонував,  щоб  прокуратура  не  лише  здійснювала  контроль  у майбутньому,  а  й  розібралася з тими фактами злочинів,  які вже мають місце.  З чого ви виходили, не включивши мою пропозицію про те,   щоб  прокуратура  розслідувала  злочині,  які  вже  скоєні? Матеріали в слідчих органах.

 

     І ще  одну  пропозицію  я  висловив  під  час   попереднього обговорення.

 

     Я мав на увазі,  щоб ми уникли того, коли в семи няньок дитя без нагляду.  Знову мі маємо сім няньок. Я пропонував доручити цю справу  не семи нянькам,  а Міністерству освіти.  Отож запитання: чому ми знову маємо сім няньок?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ГОЛОВА. Я хочу поновити в  пам'яті  депутата  Ільясевича,  а також усіх депутатів те, що було, коли ви висловили минулого разу свою пропозицію.

 

     Щоб не  було  сім  няньок,  депутати  на   вашу   пропозицію проголосували за те, щоб доручити цю справу не кільком

 

     45

 

     міністерствам, а   Кабінету  Міністрів.  Тепер  у  вас  "сім няньок" трактується вже  по-іншому.  Давайте  вже  зупинимося  на одній,  тобто на Кабінеті Міністрів.  А він знає,  кому доручити, щоб розібратися з цією справою.

 

     Минулого разу ви вносили також пропозицію про притягнення до відповідальності тих,  хто винен у якихось,  скажімо, порушеннях. Тоді,  відповідаючи вам,  я сказав:  "Будь  ласка,  подавайте  до прокуратури конкретні факти про такі зловживання чи порушення,  і винні будуть притягуватися до відповідальності.  Виходить,  за ці два  тижні  ви  не  внесли  таких пропозицій,  але хочете,  щоб у проекті постанови  знову  ж  таки  це  було  записано.  Якщо  про порушення   поінформує   Кабінет  Міністрів,  тоді  винні  будуть притягнуті до відповідальності.

 

     Я вважаю,  що пропозиція, викладена в пункті 5, охоплює і ті зауваження, які ви висловлювали минулого разу.

 

     Якщо у вас, Ніно Іванівно, є доповнення, будь ласка.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.   Так,   доповнення   є.   Шановний   колего! Відповідно  до  вашої  пропозиції,  яка  стосувалася  Генеральної прокуратури України,  було дано протокольне доручення розібратися з кримінальними випадками вивезення наших дітей. Це вже зроблено. Це по-перше.

 

     Стосовно пропозиції  про  зміну глави 14 Кодексу про шлюб та сім'ю України.  Зараз Міністерство юстиції України розробляє нову редакцію  всього кодексу.  Нині чинна редакція кодексу дів в нас, як ви пам'ятаєте, із 1970 року. Коли буде нова редакція, всі наші пропозиції   будуть   там  обов'язково  враховані.  Але  без  цих пропозицій,  які є в пункті 4, ми не зможемо внести проект закону на друге читання.

 

     Дякую.

 

     46

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, останнє запитання.

 

     БІТОВІЙ О.В.  Шановна Ніно Іванівно!  Чи не вважаєте ви,  що проект постанови Верховної Ради з цього приводу, який був поданий нашою комісією раніше, юридично більш точно сформульований? Тобто чи не вважаєте ви,  що справді було б доцільно пункт 4 викласти в тій редакції,  яка зараз знаходиться в Олександра Олександровича, а саме:  призупинити процес усиновлення дітей до внесення змін та доповнень до глави 14 Кодексу про шлюб та сім'ю України /там саме до цього зводиться/? Це було б юридично точніше формулювання.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.  Шановні колеги!  Справді,  Комісія з  питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин стосовно частини четвертої статті 199 Кодексу про шлюб  та  сім'ю запропонувала проект постанови, в якому передбачалося призупинити дію частини четвертої статті 199 кодексу. В пункті 4 цього

 

     проекту постанови ця пропозиція врахована. Ми вже казали про це. Немає ніяких суперечностей у цьому.

 

     І, до  речі,  відповідаючи  на  запитання вашого колеги Тими Юрія Казимировича, ми вже сказали, що зробимо додаток і напишемо, про що йдеться в частині четвертій статті 199 Кодексу про шлюб та сім'ю України.

 

     47

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ніно Іванівно,  і ви маєте рацію,  і він має рацію.  Саме ця фраза юридичне точніша, зараз ми її проголосуємо. Але внесений на розгляд проект постанови ширший,  бо він  охоплює більше коло проблем. Думаю, що його треба прийняти за основу.

 

     Ставиться на    голосування   пропозиція   прийняти   проект постанови за основу. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 247. Приймається.

 

     У депутатів,  які виступали,  задавали  запитання,  викликав сумнів  тільки  пункт  4 цього проекту постанови.  Замість тексту пункту 4, який є в розданому проекті, пропонується інший /він теж поданий   у   надрукованому   вигляді,  у  комісії  розглядався/: "Призупинити усиновлення дітей,  які перебувають  у  громадянстві України,  іноземними  громадянами на період до внесення Верховною Радою України змін і доповнень до глави 14,  зокрема статті  199, Кодексу про шлюб та сім'ю України". Тобто до того часу, поки ми в другому читанні не розглянемо цей законопроект.

 

     Які будуть думки?  У мене до юристів  лише  одне  запитання. Діти,  які перебувають у громадянстві,  - це правильна категорія? Так.  Тоді ставиться на голосування ця редакція пункту 4  проекту постанови. Немає заперечень? /Шум у залі/. Так, з 26 липня. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Ще раз повторюю для  стенограми:  "Призупинити  з  26  липня усиновлення   дітей,  які  перебувають  у  громадянстві  України, іноземними громадянами на  період  до  внесення  Верховною  Радою України змін і доповнень до глави 14, зокрема статті 199, Кодексу про шлюб та сім'ю України".

 

     48

 

     Прошу проголосувати проект постанови як постанову.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Я дуже  прошу  Комісію  з  питань  прав  людини   прискорити підготовку  законопроекту  в другому читанні,  тому що в окремих, можливо,  у рідкісних випадках у людей є надія саме на можливість такого усиновлення.  Ви розумієте,  про що йдеться. Ми це питання обговорювали минулого разу на засіданні Верховної Ради...

 

     Будь ласка,  Ніно Іванівно, простежте, щоб була підготовлена остаточна редакція цього документа,  і дайте його засобам масової інформації, щоб він був обов'язково і негайно опублікований.

 

     До перерви залишається 25 хвилин,  а в нас  передбачений  ще сьогодні  розгляд  проекту  Закону  про  бібліотеки і бібліотечну справу в першому читанні.  Надаю слово народному депутату Михайлу Васильовичу Косіву для доповіді з цього питання.

 

     І хотів би попросити всіх,  хто нас слухає і хто бере участь в обговоренні: щоб не було спекуляцій щодо цього питання. У якому розумінні?  Дехто  вважає,  що  це другорядне питання порівняно з тими проблемами,  які сьогодні є в нашій державі.  Можливо,  і  є сенс у такому міркуванні.  Але якщо ми подивимося на це питання з точки зору майбутнього України, то нинішнє становище бібліотечної справи  викликає тривогу і занепокоєння.  Будьте ласкаві,  уважно послухайте думку голови комісії.

 

     49

 

     КОСІВ І.В.,  голова Комісії Верховної! Ради України з питань культури і духовності /Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний Голово Верховної Ради! Шановні колеги народні депутати! Узагалі-то цей законопроект, Олександре Олександровичу, мав би доповідати міністр культури Іван  Михайлович  Дзюба.  Наша комісія  розглядала  цей  проект дуже уважно і ретельно.  Він був поданий ще попередньому складу Верховної Ради 31 січня 1994 року.

 

     Над розробкою цього проекту працювали не  лише  члени  нашої комісії,  але  й  працівники провідних бібліотек Києва і багатьох інших  міст  України.  Ми  одержали  багато   відгуків   на   цей законопроект і внесли поправки до нього. Ось у такому вигляді він вам пропонується в першому читанні.

 

     З приводу самого законопроекту хочу сказати,  що він має  29 статей,  7  розділів.  У  ньому  передбачені  наукова організація бібліотечних  фондів,   принципи   бібліотечного   обслуговування громадян   України,  підприємств,  установ,  організацій,  робота бібліотечних  працівників  над  вивченням  фондів  як   одна   із складових  частин  інформаційної,  виховної,  культурно-освітньої діяльності,  різні  профілі   бібліотек,   зокрема   національні, культурно-просвітницькі      бібліотеки,      загальнодоступність використання бібліотечних фондів і так далі.

 

     50

 

     Одна з основоположних правових норм цього закону  передбачав принципи   збереження  наших  бібліотечних  національних  фондів. Комісія отримала багато відомостей про те, що рідкісні екземпляри наших національних багатств стають предметом спекуляції, наживи і вивозяться   за   межі    держави.    У    проекті    передбачено відповідальність за збереження бібліотечних фондів.

 

     Тут також  визначено  основи  організації  і  функціонування системи  бібліотек,  зокрема,  введене  положення  про   те,   що бібліотеки  можуть  надавати  як безплатні,  так і платні послуги своїм абонентам.

 

     Особливий розділ - "бібліотечні фонди".  Тут  визначено,  як вони формуються,  з чого складаються,  як комплектується і з чого складається державний бібліотечний фонд України.

 

     Один із розділів -  "Управління  бібліотечною  справою".  Це важлива   державна   справа.   Управління  бібліотеками  здійснює Міністерство культури.  Це  і  спеціальне  методичне,  і  наукове керівництво  бібліотеками,  і координація їх роботи незалежно від підпорядкування.  Але  разом  з  тим  приділяється  значна  увага самоуправлінню   і   громадському   самоврядуванню  в  управлінні бібліотечною   справою.   Ті,   кому   доводилося   працювати   в бібліотеках,  очевидно,  знають, що персонал бібліотек - справжні подвижники, бо держава наша до сьогодні фінансує бібліотеки не на належному рівні.  Зокрема, наші провідні бібліотеки Академії наук мають   дуже   великі   клопоти   із   комплектацією   зарубіжною літературою,  за  яку  потрібно  платити валюту - рублі в Росію і долари в інші  країни.  Отже,  додаткове  фінансування  державних бібліотек є однією з найважливіших умов їх функціонування.

 

     51

 

     Проектом передбачені   соціальні  гарантії  для  працівників бібліотек і міжнародна діяльність  бібліотечних  працівників.  Ви знаєте,  очевидно,  про виставки, які організуються в нас, у тому числі в Києві,  і про виставки наших багатств за межами  України. Вони стали звичайною справою.

 

     Правда, не  все  ще  враховане  і  не все внормоване в цьому законопроекті.  Ми маємо тільки постанову Кабінету Міністрів  про збереження  наших  фондів  при  транспортуванні,  експонуванні за межами держави, а потрібен спеціальний закон. Ми його готуємо.

 

     На цьому я закінчую. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Михайле  Васильовичу!  Тепер  перейдемо   до запитань.  Депутати  зададуть  їх  вам,  а я скористаюся тим,  що ближче до мікрофона, і задам перше запитання.

 

     Чи не вважаєте ви,  що в статті 18 проекту закону треба було б  передбачити  жорсткіші  заходи  в  разі втрати особливо цінних фондів.  У фондах,  наприклад,  є матеріали,  що взагалі не мають ціни.  А  відшкодування  їх вартості в десятикратному розмірі для того,  хто скористався цим матеріалом,  нічого не означає в  тому випадку,  коли  не  можна  оцінити  пропажу.  І тому ми бачимо ці пропажі у віденських,  паризьких  магазинах,  у  магазинах  інших країн.  А  тут  можна  розрахуватися  в такий спосіб.  Це занадто вигідно для того, хто, вибачте, краде книжку, особливо цінну.

 

     Чи не можна було б якимось чином  виділити  окремо  особливо цінні фонди?

 

     52

 

     КОСІВ М.В.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Це і справді дуже   важливе   питання,   чи   не   найосновніше   для   даного законопроекту.

 

     Але біда  в  тому,  що  бібліотечні  фонди,  так  само  як і музейні,  дуже часто взагалі не оцінені.  І  їх  оцінюють  тільки тоді,  коди вони пропали.  Тоді утворюється комісія, яка визначає ціну документа, що пропав, і на основі цієї ціни встановлюється і міра відшкодування.

 

     Очевидно, є  сенс не в десятикратному розмірі відшкодовувати вартість матеріалів,  які пропали,  а передбачити якусь  суворішу відповідальність,  у  тому  числі  відповідно  і  в Кримінальному кодексі України.  Я не заперечував  би,  щоб  у  другому  читанні заявилося таке положення. Гадаю, над ним варто попрацювати.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СИРОТА М.Д.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  /Придніпровський   виборчий   округ, Черкаська

 

     область/. Шановний  доповідачу!  У  мене  два запитання.  Як відомо,  бібліотека відіграє  велику  роль  у  науково-технічному розвитку  нашої  країни.  Але  в статті 12 "Взаємодія бібліотек з органами   науково-технічної   інформації..."   і    статті    15 "Комплектування  бібліотечних  фондів",  на жаль,  не передбачено механізму  надходження  до  бібліотек   авторефератів,   наукових дисертацій,  їх  ксерокопій  і  так далі.  Немає тут і механізму, згідно  з  яким  до  бібліотек   надходили   звіти   про   роботу науково-технічних конференцій,  які відбуваються в нашій державі, тези доповідей.  Як же передбачити доступ до такої  інформації  в бібліотеках?  Адже без цього не можна нормально розвивати науку і освіту.

 

     53

 

     І друге.  Стосовно  статті  Соціальні  гарантії  працівників бібліотек".  На жаль,  ця стаття настільки куца,  що практично не передбачає соціальних гарантій більшості  працівників  бібліотек. Ми  можемо  прийняти  найкращий закон,  але сьогодні оплата праці бібліотекарів така низька,  що туди практично мало хто хоче  йти. Залишилися  тільки  окремі  ентузіасти.  Чи  не  можна було в цій статті передбачити справжні соціальні гарантії,  які б  дозволили зберегти потенціал бібліотек?

 

     Дякую.

 

     КОСІВ М.В.  Щодо статей 12 і 15 про поповнення бібліотечного фонду. Як ви, очевидно, знаєте, усі примірника дисертацій, навіть примірники  дипломних робіт,  скажімо,  в університеті,  який має свою наукову бібліотеку, зберігаються у бібліотечних фондах. Щодо можливостей користування ними, то кожна бібліотека, звичайно, має свої,  так би мовити, правила і механізми. Наскільки мені відомо, якихось   утруднень  у  цьому  немає.  Якщо  у  вас  є  конкретні пропозиції щодо поліпшення цих статей,  будь ласка,  ми радо  вас вислухаємо.

 

     Стосовно соціального   захисту  працівників  бібліотек.  Він такий самий,  як і всіх працівників культури. Я можу вам сказати, що  в  першому  півріччі  тільки на 33 відсотки забезпечувалися з бюджету мінімальні потреби культури,  які  дозволяють  їй  просто вижати,  не загинути.  Дуже багато закривається закладів культури через те,  що не фінансується навіть освітлення, опалення. Ще раз повторюю,  тільки на 33 відсотки фінансувались у першому півріччі з бюджету мінімальні потреби культури.

 

     54

 

     Ми подали пропозиції у Кабінет  Міністрів.  Якщо  ми,  як  і передбачалося  Основами  законодавства про культуру,  з 1994 року введемо норму, що 8 відсотків національного доходу виділятиметься на фінансування культури, то, без сумніву, соціальній захист, про який ви кажете, буде нормальним.

 

     Веде засідання  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  в питань науки та народної освіти  /Кам'янець-Подільський  виборчий округ,   Хмельницька   область/.  Шановний  Михайле  Васильовичу! Шановні депутати!  Безумовно,  закон такий потрібен. Мені відомий стад   ваших   бібліотек,   у   тому  числі  й  бібліотеки  імені Вернадського,  нашої парламентської бібліотеки,  які у порівнянні зі світовими бідні.

 

     Запитання: чи    прийняття    цього    закону    забезпечить перетворення наших бібліотек у справжні сучасні  центри  наукової інформації?  Я  наведу  такий  приклад.  Коли  я був у Сполучених Штатах  Америки,  я  попутно  цікавився  цим  питанням.  Маленьке містечко  Мілфорд  /13  тисяч мешканців/,  заїжджаю в бібліотеку, запитую:  "Що у вас можна прочитати про  Україну?"  Співробітниця сіла  за  комп'ютер  і  з'ясувала,  що  за  останніх 5 років є 28 позицій.  Каже:  якщо це не влаштовує вас,  то  я  підключуся  до бібліотеки штату або до бібліотеки конгресу Сполучених

 

     55

 

     Штатів Америки.  Чи  є  в нас така структура інформації?  Чи буде в Україні хоча б одна така найновітніша структура чи  ні?  І якщо буде, то коли? Чи цьому сприятиме даний закон? Дякую.

 

     КОСІВ М.В.  Недавно  я  на  засіданні  Президії сказав,  щоб депутатам заборонили їздити за кордон,  а тим паче посилатися  на зарубіжний досвід.  Це суцільне горе з розуму! Ми не можемо брати за приклад  національну  бібліотеку  конгресу  Сполучених  Штатів Америки.  Правда, я не був у цій бібліотеці, але знаю, як і ви, з тієї інформації,  що до нас  доходить.  Якщо  взяти  фінансування тільки  однієї  цієї бібліотеки,  то воно незрівнянно більш,  ніж фінансування всіх бібліотек України. Отже, усе, про що ви кажете, упирається тільки в одне - у наші фінансові можливості.  Повірте, що в нас не бракує спеціалістів,  які вміють працювати.  Але  для того, щоб закласти інформацію в комп'ютери і щоб протягом хвилини він видавав її з будь-якого питання,  то,  принаймні,  треба мати спочатку ці комп'ютери. Ми їх, на жаль, не маємо.

 

     Чи буде  забезпечувати  саме  таку  діяльність бібліотек цей закон,  якщо ми його приймеш?  Я вважаю,  що закон  допоможе  нам наблизитися до того ідеального стану, про який ви кажете.

 

     У нас  дуже  багато  законів  не  діють на повну силу тільки тому,  що вони не мають належного фінансового  забезпечення.  Але без законів обійтися також неможливо.

 

     Дякую.

 

     56

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради Україні МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БРИТ В.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань екологічної політики  /Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область/.  Мой вопрос касается статей 1 и 3.  В статье 3 "Основні напрями бібліотечної  діяльності"  речь  идет  о  том,  что  этим основным    направлением    является    "формування,   збереження документально-інформаційних ресурсів".  А в статье 1 сказано, что "бібліотечна  справа - складова частина інформаційної,  виховної, культурно-освітньої    діяльності".    В    библиотеках,    кроме документально-информационных ресурсов,  есть еще и художественная литература.  Она из статьи 3 выпадает. Может быть, следует как-то дополнить  ее?  Ведь  художественная  литература  не  относится к документам и информационному материалу.

 

     КОСІВ М.В.  Дякую вам. Я не вбачаю якихось суперечностей між статтями  1  і  3.  Але  якщо  ви гадаєте,  що тут крім норми про формування і збереження  документально-інформаційних  ресурсів  і забезпечення  їх  доступності  для громадян треба знову повторити тезу про виховну функцію,  то над цим треба  подумати.  Я  тільки хочу  вам  сказати,  що  художня література в загальному теж може бути визначена як документ естетичного освоєння дійсності  певної епохи. Отже, суперечностей, мені здається, тут немає. Але давайте подумаємо над цим, до другого читання,

 

     57

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     М'ЯСКОВСЪКИЙ М.М.,  член Комісії Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і  зв'язках  з  СНД  /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська  область/.  Михайле  Васильовичу!  Після одержання проекту цього закону я у вашу комісію подав пропозицію. Але ви про неї не згадали.  Це  стосується  абзацу  3  статті  23 "Фінансування   бібліотек".   "Додаткове  фінансування  державних бібліотек може  здійснюватися  за  рахунок  коштів  позабюджетних фондів,  добровільних внесків..." Я пропонував додати: "Звільнити від оподаткування суми, переказані на бібліотеки".

 

     КОСІВ М.В.  Дякую.  Те,  що ви кажете,  дуже важливо. Але ми розглядали   це  питання  і  вирішили,  що,  очевидно,  не  варто розпорошувати цю дуже важливу  справу  по  окремих  законах.  От, скажімо,   меценатські   пожертві   на  бібліотеку  -  Закон  про бібліотеки,  на художню самодіяльність - Закон /щоправда,  такого не  маємо/ про художню самодіяльність,  на кіно - Закон про кіно, для творчих спілок - Закон про творчі спілки.  Я вважаю /і ми так домовилися   з   Кабінетом   Міністрів,   зокрема   Міністерством фінансів/,  що  всі  ці  принципи  мають  бути  раз  і   назавжди передбачені  в  Законі  про  систему  оподаткування.  Маючи  один універсальний закон,  легше буде застосовувати в усіх галузях,  у тому числі і в галузі бібліотечної справи,  принцип,  про який ви кажете.

 

     58

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної освіти /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область/.  Шановний Михайле  Васильовичу!  Знову хочу привернути вашу увагу до статті 3,  бо від неї залежить суть цього закону.

 

     Чи не вважаєте ви за доцільне,  крім тих напрямів,  які  тут вказані,  та  ще  доповнень,  які лунали від мікрофонів,  сказати також про те,  що  бібліотеки  масть  право  займатися  науковими дослідженнями?  Адже  вони,  по  суті,  займаються  цим.  Якщо ми обмежимо їх тільки тим,  що вони будуть комірниками, то тоді буде вихолощений весь закон.

 

     КОСІВ М.В. Дякую. Якщо ви вважаєте, що це має бути в статті 3, то ми це туди і запишемо,  але далі,  я вже не пам'ятаю в якій саме  статті,  передбачається  наукова  діяльність  бібліотек.  Я просто на ходу не  можу  вам  її  назвати.  Але  така  стаття  е. Даруйте, вгадав; це передбачає стаття 12.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ТКАЧЕНКО С.К.,   член   Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масово! інформації /Мелітопольський виборчий

 

     59

 

     округ, Запорізька область/.  Зверніть,  будь ласка, увагу на другий абзац  статті  6:  "Право  на  створення  бібліотек  мають юридичні  особі або громадяни".  Тобто тут з'являється принципово нове положення про те,  це  окремі  громадяни  можуть  маті  свої бібліотеки.  А  відтак  стаття  19 недостатньо регулює діяльність саме   бібліотек    окремих    громадян.    Безплатні    послуги, безперешкодний доступ до бібліотечного фонду, очевидно, на них не повинні поширюватися.  Мабуть,  ці бібліотеки мають працювати  за якимись Іншими правовими нормами.  Оце, мені здається, треба буде передбачити,  аби не  виникало  потім  запитань  і  суперечностей стосовно цього захожу.

 

     Далі. Стаття 4 передбачає безплатність послуг, а стаття 5 /третій абзац/ платні послуги. Очевидно, і це питання треба буде більше узгодити.

 

     Дякую.

 

     КОСІВ М.Л.  Якщо  ви  вважаєте,  що  цей  механізм  мав бути розписаний у законі,  то,  я думаю,  можна це  зробити.  Але  він регламентується  багатьма  іншими  законодавчими актами,  які вже діють у навій державі.  Зокрема,  те,  то  стосується  будь-якого державного  підприємства,  це  один  підхід,  а  те що стосується приватного  чи  індивідуального  підприємства,  це  зовсім  інший відхід.  Нормативні  акти,  які  регламентують усе те,  про що ви кажете, в нас уже є. Але і справді треба подумати над тям, про що ви  кажете,  чи це може мати дуже суттєвій впив,  чи ні.  Під час другого читання ми поміркуємо над цим питанням.

 

     60

 

     ГОЛОВА. Час  використано.   Запитання,   які   були   задані доповідачу,  свідчать, що питання не таке просте, як здавалося на перший  погляд.  Я  просив  би  вас  усіх  попрацювати  над   цим законопроектом,  подати свої конкретні пропозиції та зауваження в Комісію з питань культури і духовності,  щоб можна було врахувати їх в остаточній редакції.

 

     Якби ви  не  заперечували,  то  можна було б прийняти проект закону  в  першому  читанні,  тим  більше  що   такі   пропозиції надходили.   Якщо   ви   хочете   організувати   це   повнокровне обговорення, будь ласка, можна й це зробити. У першому читанні?..

 

     Ставлю на голосування,  пропозицію  прийняти  цей  проект  у першому читанні. Прошу проголосувати. "За" - 248. Прийнято.

 

     З огляду  на те що я не зможу брати участь у засіданні після перерви,  хотів би попросити і  вас,  депутатів,  і  тих,  хто  у найближчі  дні  буде  проводить  святкування  з  нагоди  50-річчя визволення   міст,   областей    та    регіонів    України    від німецькофашистських загарбників,  виконувати вимоги,  передбачені документами, прийнятими і Верховною Радою, і Кабінетом Міністрів. Є також указ Президента з цього приводу.  Мова йде про те, щоб ці вимоги виконувалися буквально.  Вшановуються ця подія,  ті  люди, які  поклали  голови за наше визволення.  Тому я не буду говорити про  адреси,  де  є  якісь  там  відхилення.  Будьте  уважні,  бо інформація   з  місць  свідчить  про  те,  що  не  всі  розуміють колосальне значення святкування 50-річчя визволення  України  від німецько-фашистсьхих

 

     61

 

     загарбників і 50-річчя перемога у Великій Вітчизняній війні. Все це має величезне виховне  значення.  Я  просив  би,  щоб  усі представники  влади,  які відповідають за забезпечення реагування нашого покоління адекватно значенню цих  подій,  зробили  все  як слід.

 

     Оголошується перерва до 12.30.

 

     62

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошуйте людей до залу.  Прошу сідати, шановні депутати!  Продовжуємо роботу.  Слово надається  депутату  Носову Владиславу Васильовичу. Будь ласка. Ми зупинилися на главі 5.2.

 

     НОСОВ В.В. Щодо статті 5.2.1 не було пропозицій, так що,

 

     може, ми підемо далі...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  глава  5.2  "Формування  органів  судової влади,  обрання,  призначення  і  звільнення   керівників   інших органів". Які зауваження щодо статті 5.2.1?

 

     другий мікрофон, будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД  /Червоноградський  виборчий округ,  Львівська область/.  Прошу вибачення і в головуючого, і в залу.  Я підняв руку до того,  як розпочалося обговорення проекту Регламенту.  Хочу сказати про стенограми засідань Верховної Ради. Це,  до  речі,  один  з  тих  моментів,  який  у  проекті  нашого Регламенту  так  само  не  обумовлюється.  Тобто йдеться про наші стосунки із Секретаріатом і так далі.

 

     63

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Хочу  сказати,  що  це  в   проекті   Регламенту передбачено,   якщо  ви  уважно  читали:  кожну  сторінку  тексту стенограми  підписує  особа;  яка  відповідальна  за   фіксування закріпленого там тексту.

 

     От бачите, ви запитання задавали, а не слухаєте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До статей 5.2.1 і 5.2.2 немає зауважень. Статті 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7. Немає зауважень.

 

     Ставлю на голосування пропозицію,  щоб главу 5.2 прийняти  в цілому.

 

     "За" - 213. Главу прийнято.

 

     Глава 5.3   "Відставка   Прем'єр-міністра,   окремих  членів Кабінету Міністрів або Кабінету Міністрів України",  сторінка 96. Стаття  5.3.1.  Зауважень  немає.  Стаття 5.3.2.  Також зауважень немає.

 

     64

 

     Тоді ставлю на голосування в цілому главу 5.3.  Будь  ласка, другий мікрофон.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Пропоную  до  цієї  глави  додати пункт 3. Звучить він так: "Рішення про відставку Прем'єр-міністра, окремих членів  або  всього  складу  Кабінету Міністрів приймається в той самий день,  коли це  питання  було  внесене  на  обговорення  на пленарне  засідання.  При потребі головуючий має право продовжити засідання без голосування".

 

     Думаю, що всі розуміють,  для чого ця поправка.  Річ у тому, що  коли  йдеться  про  відставку  Прем'єр-міністра  чи  окремого міністра,  наводяться якісь дані й факти.  І якщо ми в той  самий день не приймаємо рішення,  то люди, про відставку яких іде мова, мають час для того, щоб провести відповідну розмову з депутатами, вийти на якісь джерела. Тому це положення включено ...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю поправку.

 

     НОСОВ В.В. Ні, одну секундочку! Справа в тому, що в главі 3.7, де передбачено таємне голосування,  усе,  що ви сказали,  є, тобто те; що голосування щодо кандидатур не може відокремлюватися в часі від  обговорення.  Єдиний  виняток  у  проекті  Регламенту зроблено  стосовно  імпічменту.  Там  окрема процедура,  там свої мотиви є для цього. Отже, це є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     65

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Хочу звернути увагу на те,  що  там,  крім того,   ще   є  поправка,  що  головуючий  має  право  продовжити засідання.  А в статті 2.1.5  написано,  що  це  головуючий  може зробити лише на 15 хвилин.

 

     Ідеться про  те,  щоб на засіданні було прийто рішення в той же день, холи розпочалося обговорення.

 

     НОСОВ В.В.  У главі 3.7  саме  так  і  викладено.  У  нас  є загальна  глава  3.7,  яка  визначає  голосування щодо кандидатур шляхом подачі бюлетенів таємно - для всіх,  кого б ми не обирали: чи  Прем'єра,  чи  суддів,  чи  Голову  Верховної Ради.  І там це передбачено. Тому звідси йде тільки посилання.

 

     Є окремий   випадок,   коли   передбачена   відстрочка   від голосування, це на випадок імпічменту. Тоді може бути відстрочка. А тут відстрочки бути  не  може.  Якщо  зроблена  відстрочка,  то розгляд питання починається з початку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не погоджуєтеся?

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Хочу внести ще одне істотне зауваження, яке стосується в  цілому  цього  Регламенту.  Річ  у  тому,  шановний Владиславе  Васильовичу,  що цей Регламент ніхто не знатиме.  І я вважаю, що тут повинна бути так звана надлишковість.

 

     Тобто часом   буде    дуже    корисно,    якщо    інформація повторюватиметься в різних місцях.  Буде легше користуватися нею, Наприклад,  така конкретна ситуація:  треба терміново  знайти  це положення  в  Регламенті.  Якщо воно ще раз буде обумовлено,  від того не буде ніякої шкоди.

 

     66

 

     НОСОВ В.В.  Нас і так  звинувачують,  що  проект  Регламенту великий  за обсягом.  Що ж ми одне і те саме почнемо повторювати? Ми від цього вже відмовилися.

 

     Спеціально розроблена модульна структура,  модуль  -  таємне голосування.  Яке  б  воно не було,  іде звернення туди.  В інших регламентах світу, які ви читали, зроблено погано - як тільки йде голосування,  без кінця виписується одна й та сама процедура.  Ми зробили краще, тепер вам це не подобається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є потреба голосувати? Немає.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Я  просто  наполягаю  на  тому,   щоб   це поставили на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставимо   на   голосування.  Прошу  голосувати поправку депутата Жеребецького до статті 5.3.2.  Прошу  увімкнути систему,

 

     "За" - 116. Поправка не прийнята.

 

     Прошу голосувати   главу   5.3  в  цілому.  Прошу  увімкнути систему.

 

     "За" - 235, Прийнято.

 

     Будь ласка, перший мікрофон, щодо процедури.

 

     МІШУРА В.Д.,  секретар  Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової

 

     інформації /Центральний   виборчий   округ,   Кіровоградська область/.

 

     67

 

     У нас у проекті є третя колонка,  де  написано  "враховано", треба на це зважати і йти далі. Ми знову витрачаємо час.

 

     НОСОВ В.В.  Просто  ми  обговорювали  пропозиції,  які  були поширені депутатом окремо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розділ  6  "Законодавча  процедура".  Глава  6.1 "Розробка  проектів  законів!  Тут  зауважень  немає.  Пропонуєте прийняти в цілому?  Ставлю на голосування.  Прошу  голосувати  цю пропозицію. Увімкніть систему, будь ласка.

 

     "За" - 225. Приймається.

 

     Глава 6.2  "Внесення  і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок".

 

     НОСОВ В.В. Неврахованих поправок немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано все.

 

     НОСОВ В.В. Кажуть, що є зауваження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження?  Щодо  якої  статті?  Будь  ласка, статтю назвіть.

 

     Третій мікрофон, будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань здоров'я,  материнства і дитинства  /Залізничний  виборчий округ, Івано-

 

     68

 

     Франківська область/.  Ми  вже  один раз,  по-моєму,  навіть проголосували протокольне доручення.  Я  прошу  до  статті  6.2.8 додати  ще  два  підпункти,  в яких вказати,  що до законопроекту додається перелік документів,  в які треба вносити зміни /перелік законодавчих   нормативних  актів/,  а  також  додається  перелік правових актів,  які необхідно прийняти у зв'язку із введенням  у дію цього законопроекту.

 

     НОСОВ В.В.  Це  передбачено  при  внесенні  законопроекту на трете читання,  тому що до того,  як Верховна Рада висловлювалася постатейно,  важко  визначитися,  що саме треба.  Коли ж Верховна Рада визначилася постатейно  на  другому  читанні,  то  на  третє читання вноситься перелік документів.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Це  я  читав,  там в тільки один з цих двох підпунктів, які я щойно назвав. Я просто прошу вас врахувати.

 

     НОСОВ В.В.  Ні,  внесення змін і доповнень передбачається  у проекті  постанови про введення в дію цього закону,  а документи, які має розробити уряд, зазначено окремим рядочком. Ми дійдемо до цього пункту, воно є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  погодилися.  Більше  зауважень  немає? Перший мікрофон, будь ласка.

 

     69

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Два  місяці  тому  ви  збирали   пропозиції, Владиславе  Васильовичу,  і в току примірнику,  що я вам особисто давав,  була пропозиція у статті 6.2.2 частину  2  вилучити.  Але чомусь у порівняльній таблиці цього немає.  Про що йде мова? Мова йде  про  те,  що  законодавчі  пропозиції  і  законопроекти,  не прийняті   в   першому   читанні   Верховною  Радою  попереднього скликання,  вважаються відкликаними.  Я вважаю, що не можна цього робити, коли вже в напрацьовані проекти, навіть і в тому випадку, коди вони й першого разу не читалися. Не треба їх ховати.

 

     НОСОВ В.В.  Справа має  такий  вигляд.  Якщо  Верховна  Рада висловилася  щодо  них,  то  вони  не можуть бути відкликані,  ці законопроекти не пропадуть. Голова Верховної Ради, як ви звернули увагу,  на першій сесії передає всі документи наступному складові Верховної Ради,  у тому числі ті, щодо яких і голосувань не було. А вже депутати можуть за своєю підтримкою вносити їх. Тобто, якщо Верховна   Рада   попереднього   скликання   своєї   думки   щодо законопроекту  не  висловила,  то  немає  ж ініціатора внесення - депутатські   повноваження   закінчилися.   Документи   перейдуть наступному  складові  Верховної  Ради  в загальному пакеті,  який дасть Голова Верховної Ради,  а  вже  там,  будь  ласка,  беріть, вносьте, ніякий проект не пропадає.

 

     70

 

     КИРИЧЕНКО С.О.   Тоді   треба   було  чіткіше  цю  процедуру визначити. Чи зазначити, що вони не ховаються.

 

     НОСОВ В.В.  Це розписано в статті про внесення  законодавчих пропозицій. Зверніть увагу, там окрема стаття.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше немає зауважень щодо глави 6.2?

 

     Ставлю на голосування в цілому. Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 230. Приймається рішення.

 

     Глава 6.3 "Розгляд законодавчих пропозицій,  законопроектів, поправок у комісіях Верховної Ради".

 

     НОСОВ В.В. Тут або не було зауважень, або вони враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут зауважень не було. У цілому голосувати, так? /Шум у залі/.

 

     Немає зауважень?  Ставлю  на голосування главу 6.3 в цілому. Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 236. Рішення прийнято.

 

     Глава 6.4 "Загальні положення щодо  розгляду  законопроектів Верховною Радого".

 

     71

 

     НОСОВ В.В.  Була пропозиція у цій главі дещо вилучити, але я з тим не згодний,  тону що норми, які викладені тут, є загальними і в усіх інших частинах Регламенту на них ідуть посилання.  Тобто інші статті тільки віддзеркалюють її.  Якщо забрати предмет, тоді ж ні на що буде посилатися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження,  пропозиції? Ставлю на голосування главу 6.4 в цілому. Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 242. Приймається.

 

     Глава 6.5 "Розгляд законопроектів у першому читанні".

 

     НОСОВ В.В. Тут теж усе враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якісь зауваження є?  Всі  пропозиції  враховані? Ставлю на голосування в цілому главу 6.5.

 

     "За" - 236. Рішення приймається.

 

     Сторінка 111,  глава  6.6  "Розгляд законопроектів у другому читанні".

 

     НОСОВ В.В. Тут теж усе враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає ніяких  зауважень?  Ставлю  главу  6.6  на голосування в цілому. Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 240. Рішення приймається.

 

     Глава 6.7,  сторінка 117? "Розгляд законопроектів У третьому читанні".

 

     72

 

     НОСОВ В.В.  Я хотів би  сказати  тут  вступне  слово.  Трете читання - це найскладніше читання.  Воно ніде чітко не розписане. Литовський сейм прийняв  свій  статут.  Ми  там  зустрічалися  на конференції.  У  них теж є з цим проблеми.  Отож довелося зробити все у главі щільнішим та  чіткішим.  І  просив  би  депутатів  не ображатися,  що  я  тут  від  себе  вніс  деякі поправки.  Вони є наслідком обговорення даної проблеми на конференції в Литві.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Владиславе   Васильовичу!   Хочу   все-таки звернути вашу увагу на статтю 6.7.2 в частині третій:  "Одночасно з законопроектом на третє читання...  подаються..." Так  ось  тут чітко  не  простежується,  що  на  третє  читання має бути подано перелік правових актів, які треба прийняти у зв'язку із введенням в дію цього акта, і немає переліку нормативних актів, у які треба вносити зміни.  Мені здається, то коли ці два підпункти допишемо, то  вони абсолютно не зіпсують логічності викладу матеріалу,  але все буде чітко зафіксовано. До того ж ми вже раз проголосували за таку потребу тут, у Верховній Раді.

 

     НОСОВ В.В.  Підпункт 1: "Проект постанови Верховної Ради або проект закону про порядок введення розглядуваного закону  в  дію, який   повинен   містити  також  зміни  і  доповнення  до  чинних законів"...  Ця вимога записана.  Саме цією постановою доведеться вносити зміни в усе інше.

 

     73

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Але  ж зрозумійте,  що реально законотворча практика така,  що ми не можемо в кожному випадку  при  прийнятті закону  підготувати  аміни  до  всіх  потрібних  законів.  Буде ж визначатися якийсь період. Через те я і пропоную оце включити.

 

     НОСОВ В.В.  Оце  ж  і  є  хибною   практикою.   Скажімо,   в американському конгресі,  коли подали договір "Нафта", то сам він був дуже тоненьким, а всі зміни до нього - отакенний фоліант. Він подається разом і голосується разом.

 

     Ми це зробили,  щоб не було тієї нашої хибної практики, коли доручаємо уряду внести пропозиції,  а уряд по два-три роки їх  не вносить. Іде колотнеча в законодавстві. Це буде дисциплінувати.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Владиславе Васильовичу,  але нам треба бути реалістами,  В такому  випадку  ми  заблокуємо  всю  законотворчу роботу.  Адже тоді може вийти кожен депутат і сказати: немає змін до закону - ми його не приймаємо. Розумієте?

 

     74

 

     НОСОВ В.В.  Так треба ж подавати все  разом.  Ви  розумієте, дисципліни  ніхто не хоче,  всі кричать:  закони не підходять,  а коли записуєш вимоги,  щоб вони, ті закони, були хорошими, це теж вам не підходить.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Я за те, щоб так робити. Але треба приймати реальні законодавчі акти,  які не будуть заздалегідь закладати  в собі можливості для порушень.

 

     НОСОВ В.В.  Та  так  же  і зроблено.  Є процедура узгодження законів.  Скажімо,  якщо ви приймаєте закон,  який не  відповідав Конституції,  то  5 стаття 3,5.6,  у якій іде мова про те,  що ви голосуєте його постатейно, але в цілому не приймаєте,

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Я прочитав ту статтю.

 

     НОСОВ В.В. Це - одна процедура.

 

     Друга процедура.  При введенні в дію цього закону  одночасно вносяться  й  зміни.  Дійсно,  треба  попрацювати.  Але від цього нікуди не дінетесь.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Тоді прошу поставити  на  голосування,  щоб сюди  ще  дописати  пункт про те,  що до законопроекту в третьому читанні додається перелік правових актів,  які треба  прийняти  у зв'язку з введенням його в дію.

 

     75

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ставлю на голосування поправку до статті 6.7.2, пункту 2, внесену депутатом Костицьким.

 

     "За" - 134. Поправка не приймається.

 

     Більше зауважень щодо цієї глави не надходило.

 

     НОСОВ В.В.  У мене є одне прохання, можна сказати, єдине. На сторінці  119  - стаття 6.7.4,  частина 6.  Маючи досвід роботи в попередній Верховній Раді, коли після голосування потім ви бачили закони,   надруковані  зовсім  в  іншому  вигляді,  навіть  зміст змінювався,  тут ми записали:  "Після прийняття закону  в  цілому внесення   до   його  тексту  будь-яких  змін,  у  тому  числі  і стилістичних,  не допускається.  Усунення неточностей чи  помилок здійснюється за процедурою внесення змін і доповнень до законів".

 

     Коли ми  працювали  в  редакційно-видавничому відділі,  вони сказали,  що це дуже жорстка норма.  Буває,  що в  реченні  немає крапки. Формально треба вносити зміни і доповнення.

 

     Тому і внесене пропозицію на сторінці 119 записати так: "Усунення неточностей чи помилок, за винятком орфографічних /тобто тих, що є в словнику, щоб не голосували тут словник/ та технічних, які  не  впливають  на  зміст   і   розуміння   тексту закону..." А всі інші вносяться за процедурою.

 

     Дійсно, як  не  робиш...  Навіть комп'ютер видрукував:  ліва колонка не відповідає правій - то  проковтнуло  букву,  то  зайву букву вставило, то лапки з'явилися. Тобто є технічні помилки.

 

     76

 

     Тому просив би врахувати таке прохання редакційновидавничого відділу.  Я ще раз підкреслюю:  "Усунення неточностей чи помилок, за винятком орфографічних та технічних, які не впливають на зміст і розуміння тексту закону,  здійснюється за  процедурою  внесення змін і доповнень до закону".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на  голосування  цю  поправку,  внесену депутатом Носовим  /це  стаття  6.7.4,  пункт  6/.  "За"  -  230. Поправка приймається.

 

     НОСОВ В.В.  І ще одна стаття 6.7.5 /сторінка 120/,  підпункт 2,  яким  за   результатами   третього   читання   передбачається повернення законопроекту або документів, зазначених у підпунктах, на доопрацювання.

 

     Пропонується додати такі слова в дужках:  "/в тому  числі  з винесенням  його  на всенародне обговорення/".  Тобто на третьому читанні можна взагалі відхилити законопроект.  І щоб не відхиляти взагалі,   можна  вирішити,  зібрати  пропозиції  за  всенародним обговоренням і знову внести на третє читання.  І така  можливість всенародного обговорення була пропущена.  Під час другого читання є,  при першому є,  а от на третьому - пропущена.  Просив  би  це врахувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає  інших  думок?  Ставлю  на  голосування цю поправку щодо статті 6.7.5,  підпункт 2.  "За"  -  220.  Поправка приймається.

 

     77

 

     Більше зауважень  немає.  Тоді  ставлю главу 6.7 у цілому на голосування.

 

     "За" - 220. Приймається.

 

     Глава 6.8 "Відміна, внесення змін і доповнень до законів" /сторінка 123/.

 

     НОСОВ В.В.  Тут була редакційна правка. Сказали, що треба не "відміна",  а "скасування".  І по  всьому  тексту  замість  слова "відміна" вставили "скасування". Так юридична практика вимагав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає  більше  зауважень?  Ставлю на голосування главу 6.8.

 

     "За" - 239. Приймається.

 

     Глава 6.9  /сторінка  124/.  Є  зауваження?  Всі  пропозиції враховано.

 

     Ставлю главу 6.9 у цілому на голосування.

 

     "За" - 236. Приймається.

 

     Глава 6.10  "Опублікування  і введення в дію законів і інших актів Верховної Ради "/сторінка 125/.

 

     78

 

     НОСОВ В.В.  До статті  6.10.3,  пункт  1,  на  сторінці  126 редакційно-видавничий відділ просив внести таку поправку...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це який пункт?

 

     НОСОВ В.В. Стаття 6.10.3, пункт 1 /сторінка 126/: "Підписані Президентом  закони  та  інші  акти,  прийняті  Верховною  Радою, публікуються  державною  та російською мовами Президією Верховної Ради у "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів".

 

     Тому що 5 днів,  які  йдуть  далі,  просто  не  реальні  для друкування   "Відомостей".   А  от  для  газети  "Голос  України" п'ятиденний термін дається,  і це нормально.  Цю поправку щодо 30 днів  для  "Відомостей  Верховної  Ради  України"  просив  внести редакційно-видавничий відділ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю цю поправку на голосування.

 

     "За" - 212. Приймається.

 

     Більше немає зауважень? Тоді ставлю на голосування главу 6.10 в цілому,

 

     "За" - 230, Рішення прийнято.

 

     Розділ 7  /сторінка  127/ "Прийняття постанов та інших актів Верховною Радою України, її органами і посадовими особами".

 

     79

 

     НОСОВ В.В. Тут зауважень не було, а ті, що були, враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження?  Немає.  Тоді ставлю  розділ  7  і відповідні  статті  в  цілому  на  голосування.  Прошу  увімкнути систему.

 

     "За" - 237. Рішення приймається.

 

     Розділ 8 /сторінка 127/ "Здійснення Верховною  Радою  та  її органами контрольних функцій і повноважень".

 

     НОСОВ В.В. Зауважень не було, а ті, що були, враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень? До глави 8.1 немає? Тоді ставлю на голосування. Прошу голосувати в цілому цю главу.

 

     "За" - 231. Приймається.

 

     Глава 8.2   "Здійснення   контрольних    функцій    відносно виконавчої та судової влади" /сторінка 128/. Є зауваження? Немає. Ставлю на голосування главу 8.2. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 227. Приймається.

 

     Сторінка 130, глава 8.3 "Розгляд депутатських запитів".

 

     НОСОВ В.В. Тут я хочу додати, що друга частина змінена, тому що  все  це  розписано  в  Законі  про  статус народного депутата України і повторювати в Регламент і в іншому викладі недоцільно.

 

     80

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає   інших   змін,   доповнень?   Ставлю   на голосування з цією поправкою главу 8.3 в цілому.  Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 228. Приймається рішення.

 

     Сторінка 132, глава 8.4 "Контрольна діяльність інших органів та депутатів Верховної Ради".

 

     НОСОВ В.В. Зауваження до статті 8.4.1. Мені навіть соромно в цьому зізнатися,  що ми,  ті,  хто готував документ, недогледіли. Редакційно-видавничий  відділ  зауважив.  "За ініціативою органів Верховної  Ради  або  за  ініціативою  групи  народних  депутатів України  не  менше  як  ЗО  чоловік може призначатися депутатське розслідування".  Тут не визначено,  з яких питань.  Скажімо, чому Макар на Одарці не оженився, ми не можемо розслідувати. Тому вони пропонували  це  уточнити,  і  я  просив  би  вас  врахувати:  "з будь-якого  питання,  що  входить до повноважень Верховної Ради". Щоб це не було так всеохопно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  цю  поправку   на   голосування.   Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     НОСОВ В.В.  Щодо  статті 8.4.2.  Теж дещо звужено,  зверніть увагу.  Мені  теж  підказали  працівники   редакційно-видавничого відділу.  Хочу  сказати,  що  мені  було дуже приємно працювати з кваліфікованими людьми. "Підставами для призначення та

 

     81

 

     проведення депутатського  розслідування   є..."   Далі   йде вичерпний  перелік  підстав.  У законі так робити не можна.  Вони пропонують  зробити  так:  "можуть  бути",   і   далі   пішло   - "повідомлення"  і  так  далі.  Адже можуть бути й інші обставини, скажімо, землетрус, не дай Бог, відбувся, тобто якась подія, а не тільки повідомлення. Тому слово "є" пропонується замінити словами "може бути".  Оскільки це суттєво міняє зміст,  я  просив  би  це підтримати голосуванням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   цю  поправку.  Прошу Увімкнути систему. Стаття 8.4.2.

 

     "За" - 230. Приймається.

 

     Немає більше зауважень щодо цієї глави?  Ставлю главу 8.4  в цілому на голосування. Прошу ввімкнути систему.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Розділ 9   /сторінка   133/   "Розгляд  і  прийняття  рішень Верховною  Радою  за   спеціальними   процедурами".   Глава   9.1 "Затвердження  Державного  бюджету  України  і  контроль  за його виконанням".

 

     НОСОВ В.В. Щодо статті 9,1.1. я теж хотів би зауважити. Коли я  почав переглядати це раз Конституцію,  то виявив,  що звіт про бюджет подається Президентом України,  а не Кабінетом  Міністрів. Кабінет  Міністрів готує,  обговорює,  а подає Президент.  Тому в частині першій статті 9.1.1  пропонується  зробити  так:  "Процес прийняття  бюджету  на  наступний  фінансовий  рік  починається з моменту затвердження Верховною Радою

 

     82

 

     звіту, поданого Президентом України" - і далі за текстом. Не Кабінету Міністрів ,  а "поданого Президентом України". Тоді буде у відповідності з Конституцією.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю поправку до статті 9.1.1. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 227. Поправка приймається.

 

     Більше немає зауважень? Тоді ставлю на голосування главу 9.1 в цілому. Одну хвилиночку! Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Якщо ми вносимо поправку в пункт І  статті 9.1.1,  то потрібно внести таку поправку і в пункт 5 на сторінці 134:  "Верховна  Рада  приймає  постанову  про  розробку проекту  Державного  бюджету на наступний рік...  Перед розглядом проекту бюджетної резолюції Верховна Рада може  прийняти  рішення про  звіт  Кабінету Міністрів з питань...  Ось тут слід записати: "про звіт Президента".

 

     НОСОВ В.В.  Так.  Тоді тут треба теж вносити зміну: Верховна Рада не "приймає", а "може прийняти" /бо може й не прийняти/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймаємо цю поправку? НОСОВ В.В. Вона витікає з попередньої.

 

     83

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  вона виходить  з  попередньої.  Ставлю  на голосування внесену поправку. Будь ласка, -увімкніть систему.

 

     "За" - 221. Приймається.

 

     Ставлю на  голосування  главу  9.1  в  цілому.  Будь  ласка, Увімкніть систему.

 

     "За" - 232. Приймається.

 

     Глава 9.2   /сторінка   141/   "Розгляд    і    затвердження найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України і звітів та інформацій про їх виконання".

 

     НОСОВ В.В.  Тут теж дві поправки.  Коли читаєш усе разом, то виявляєш недоліки. На сторінці 141 у статті 9.2.1 /третя частина/ записано:   "Головна  комісія  і  Комісія  з  питань  бюджету  на спільному засіданні..."  Тут  сказано:  "приймають  рішення  щодо повноти фінансового обгрунтування..."

 

     Це прочитується  як  остаточне  рішення.  А  за Конституцією комісії тільки готують висновки, а рішення приймає Верховна Рада, Тому  точніше  буде  записати,  що комісії на спільному засіданні готують висновки  щодо  повноти,  а  вже  Верховна  Рада  приймає рішення. Це можна було б і не голосувати, бо то просто приведення до конституційної норми.  Проте робіть так,  як  ви  вважаєте  за потрібне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимося?

 

     84

 

     НОСОВ В. В. Й інше, що теж пропущено. Сторінка 142, стаття 9.2.4, друга частина.  У нас у першій частині  передбачено  звіти або інформації про виконання цих програм. У другій же частині, що починається   словами   "затверджені...   програми"   звіти   або інформації  не  передбачаються.  Треба  внести  ці  слова у другу частину:  "Затверджені  найважливіші  загальнодержавні   програми економічного,   соціального  і  національно-культурного  розвитку України,  звіти або інформації про їх  виконання  публікуються  в газеті  "Голос  України".  Тобто ми розглянули,  але через наш же недогляд ця частина випала для публікації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ, прошу проголосувати таке  доповнення.  Увімкніть систему.

 

     "За" - 241. Приймається.

 

     Глава 9.3 /сторінка 142/ "Розгляд питань про надзвичайний та воєнний стан".

 

     НОСОВ В.В.  Давайте всю главу  9.2  проголосуємо,  бо  ми  ж проголосували лише поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.  Хто  за  те,  щоб главу 9.2 прийняти в цілому,  прошу  голосувати.  Увімкніть  систему.  "За"   -   239. Приймається.  Глава  9.3  "Розгляд  питань  про  надзвичайний  та воєнний стан".

 

     85

 

     НОСОВ В.В.  Тут була, одна редакційна поправка про те, що не Верховна  Рада  вводить  надзвичайний  стан  /вона вводить тільки режим  надзвичайного  стану/,  бо  сам  надзвичайний  стан   може виникнути внаслідок катаклізмів /не дай Боже,  звісно/.  Тобто ми тільки вводимо режим.  І така редакційна поправка йде  через  усю главу.  А потрібно записати не "введення надзвичайного стану",  а "запровадження", бо в Конституції саме це слово - "запровадження" записано.  Це теж редакційно-видавничий відділ підказав,  і треба це враховувати. Гадаю, що це можна зробити без голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю,  ми погодимося  без  голосування.  Другий мікрофон, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.  Владислав  Васильевич,  сейчас готовятся и  рассматриваются  поправки  в  Комиссии  по  вопросам обороны  и  государственной безопасности по некоторым законам,  в том числе  и  о  правовом  режиме  чрезвычайного  положения.  Они каким-то    образом   согласованы   с   предполагаемым   проектом Регламента?

 

     86

 

     НОСОВ В.В.  Ні,  бо ця глава готувалася  раніше.  У  проекті закону  тільки  надзвичайний  стан  враховувався,  процедура  має загальний характер. Я не знаю, що там може таке бути.

 

     ДЕПУТАТ. Дело  в  том,  что  мы  здесь   принимаем   решение рассмотреть  в  течение  24 часов введение военного положения,  а ведь уже есть другие цифры.  Допустим,  не  позднее  72  часов  с момента  его  принятия,  В  этих  же проектах закона эти цифры не предусмотрены. То есть мы Регламент ставим выше закона.

 

     НОСОВ В.В.  Закон же передбачає "запровадження",  а це ж  ми розглядаємо порядок діяльності Верховної Ради. В усьому світі так робиться, якщо оголошується надзвичайний стан.

 

     ДЕПУТАТ. В  том   числе   в   этом   законе   предполагается рассмотрение   Верховным   Советом  статьи  режима  чрезвычайного положения.

 

     НОСОВ В.В.  Ну процедури  розгляду  в  той  закон  не  треба включати.  Процедури розгляду будуть у Регламенті.  Саме для того порядок діяльності Верховної Ради визначається Регламентом.  Це і в  Конституції  записано.  Просто  ви там зробіть таке посилання: "прийняття  рішення  Верховної  Рада  щодо  запровадження  режиму воєнного стану здійснюється згідно з Регламентом".  Це відсилочна норма,  а от тут - процедура.  Коли щось  виникне  необхідне,  то можна внести сюди зміни, доповнення.

 

     87

 

     ДЕПУТАТ. Ну,  кстати,  специалисты  из  Министерства обороны предполагают рассматривать поданный  указ  Президента  Украины  о введении  военного  или  чрезвычайного  положения  в течение трех часов на сессии  Верховного  Совета,  если  в  это  время  сессия работает.  И  там  есть и другие моменты.  Например,  если сессия Верховного Совета в настоящий момент не работает,  то  в  течение какого времени он должен собраться?

 

     НОСОВ В.В.  Тут це є.  Якщо вона не зібралася, то 72 години, якщо зібралася,  то 24.  За три  години,  я  не  знаю,  збереться Верховна Рада чи ні.

 

     ДЕПУТАТ. А  там  предполагается,  если  сессия  работает,  в течение трех часов.

 

     НОСОВ В.В.  Я не впевнений,  що ви зберете  навіть  протягом трьох годин. І в цьому необхідності немає.

 

     ДЕПУТАТ. Если сессия работает, если идет заседание...

 

     НОСОВ В.В.  рвіться,  сесія в нас відкривається 18 вересня і триває до 25 грудня.  Цей відрізок називається сесією. Тобто коли ви  пишете "сесія",  то треба мати на увазі й таке,  що,  скажімо сьогодні п'ятниця, і всі роз'їхалися. Це також період сесії. Тоді треба  писати:  коли  йдуть безпосередньо засідання.  Зараз у нас засідання, а це трошки тонша справа.

 

     88

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.   Погодилися.    Спасибі.    Ставлю    на голосування главу 9.3 в цілому. "За" - 228. Приймається.

 

     Глава 9.4  "Розгляд  зовнішньополітичних  питань"  /сторінка 143/.

 

     НОСОВ В.В.  Тут є пропозиція щодо  статті  9.4.4,  пункт  І, підпункт 2 /сторінка 144/:  "застереження інших договірних держав щодо"...  І тут нам сказали,  що в Законі про міжнародні договори написано:   не   "інші  договірні  держави",  а  "інші  договірні сторони". І ось цю поправочну просив би вас врахувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахуємо поправку? Ставлю в цілому...

 

     НОСОВ І.І. Ще одне зауваження стосується статті 9,4.9, пункт 1 /сторінка 145/: "Тексти міжнародних договорів України, застереження і застереження щодо них"...  Тут є технічна помилка. Треби так: "Застереження і заперечення щодо них подаються..."

 

     То це теж треба врахувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон,

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   /Коростенський   виборчий    округ, Житомирська область/.  Владиславе Васильовичу!  Хотів би звернути увагу

 

     89

 

     на статтю 9.4.21,  пункт  2  /сторінка  147/.  Сам  механізм формування   офіційних   парламентських   делегацій.   Це  шляхом голосування вони формуються  чи  як?  Адже  останні  чотири  роки Верховна  Рада  взагалі  про  це  нічого не знала.  І це з самого початку діяльності нашої Верховної!  Ради -  вони  формуються  не тут.

 

     НОСОВ В.В.   Якщо   формувати   парламентські  делегації  на засіданні Верховної Ради,  то  ви  розумієте,  до  чого  це  може призвести.  Тому ця функція віддана Президії,  а рішення Президія приймає голосуванням.  Крім того, на кожне засідання Президії /ми ж  це  передбачили/ обов'язково запрошуються члени Погоджувальної ради,  депутатських груп.  Виявляється, голови комісій є /тобто з мотивів  фаху  визначається,  хто  їде/,  лідери  груп є,  кожний депутат може бути присутній. Щось більше передбачити важко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Перший мікрофон, ще уточнення.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Тому що все-таки у вас закладено механізм: "Верховна Рада за поданням Президії Верховної Ради визначає склад офіційних парламентських...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, це на сесії Верховної Ради розглядатиметься?

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Чи це так,  чи не так?  Усе-таки треба це чітко тут визначити.

 

     90

 

     НОСОВ В.В.   У   мене   теж   є  запитання:  чи  Президія  з Погоджувальною  радою  це  визначатиме?  Тому  що  минулого  разу визначала Президія.

 

     Хочу сказати,  що  цю  главу  розробляв  не  я  і доводилося пропозицію вносити...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе   Васильовичу!   Давайте   принципово вирішимо, якщо за поданням Президії, то за поданням Президії.

 

     НОСОВ В.В. Тут може нас утримати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "Верховна  Рада"  -  залишимо,  ви погоджуєтеся? Другий мікрофон, будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Владиславе Васильовичу, я вас прошу звернути увагу  на дві статті - 9.4.8 і 9.4.16.  Пропоную у частині першій статті 9.4.8 написати: "Подані на ратифікацію міжнародні договори попередньо   розглядаються   Комісією   в   закордонних  справах, відповідною  галузевою  комісією..."  А   ви   пишете:   "а   при необхідності   й   іншими  постійними  комісіями".  Хто  визначає необхідність?

 

     НОСОВ В.В.  У  нас  є  загальний  порядок:  коли   вноситься документ,   Президія   визначає,  кому  він  подається.  Якщо  на засіданні Верховної Ради виникне спір, то Верховна Рада вирішує.

 

     91

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть другий мікрофон, будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Наполягаю на  тому,  щоб  це  все-таки  був висновок галузевої комісії. Адже Комісія у закордонних справах не може знати всього обсягу  справ  і  питань,  з  яких  укладаються міжнародні договори. Я думаю, що це нормальна річ. Треба дописати і там, і там.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна погодитися.

 

     НОСОВ В.В.  Справа  в  тому,  що  головну  комісію  визначав Президія.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.   Так,  але  не  треба,  щоб  завжди  тільки Президія  вирішувала.  Є  механізм,  нехай  він  буде   нормально визначений.  Галузева комісія повинна обов'язково давати висновок щодо договору.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре,  давайте  поставимо  на  голосування.   З урахуванням  попереднього розгляду галузевою комісією.  Ставлю на голосування. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 216. Поправка приймається.

 

     Далі стаття 9,4.16, так? Будь ласка, другий мікрофон.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. І ще до 9.4.16, частина перша, у мене є

 

     одне зауваження.  "Пропозицію  про  денонсацію   міжнародних договорів вносить Верховній Раді Кабінет Міністрів України". Мені

 

     92

 

     здається, Що   оскільки  питання  про  ратифікацію  договору вирішується законом,  то необхідно зберігати передбачений порядок і  законодавчу процедуру,  щоб одна третина,  скажімо,  депутатів могла також поставити питання про денонсацію договору,  Я  думаю, що   ми   не  можемо  обмежувати  право  законодавчої  ініціативи депутатів і передавати все на розгляд тільки Кабінету  Міністрів. Практика  показала,  що в одному випадку під час роботи Верховної Ради попереднього скликання ми поставили таке питання, Владиславе Васильовичу.

 

     НОСОВ В.В.  У мене теж я ця поправка,  тільки тут пропозиції про денонсацію міжнародних договорів  України  вносить  Верховній Раді  Президент  України  або Кабінет Міністрів України,  Оці дві інституції записані в Законі України про міжнародні  договори.  Я спеціально  взяв  його,  увесь перелопатив,  а депутатів там,  на жаль, немає. То треба спочатку внести туди, а сюди воно потрапить автоматично. От Президента я просив би вас врахувати.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Я  думаю,  що ми можемо дописати "в порядку законодавчої  процедури"  і  то  а,  і  третина  депутатів  зможе виступити з ініціативою.

 

     НОСОВ В.В.  Ви розумієте,  у нас є спеціальний закон з цього питання. Регламент це тільки відображення всіх законів.

 

     93

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Тоді я ставлю таке питання.  Під час роботи Верховної  Ради  попереднього скликання 165 депутатів підписалися за те,  щоб поставити  на  розгляд  Верховної  Ради  питання  про денонсацію  договору  між  Україною і Росією про взаємне визнання права власності, за яким Україна передавала у власність Росії ряд об'єктів  на  території  нашої  держави.  Це  санаторії,  будинки відпочинку і таке інше. Було підготовлено обгрунтування, але досі це  питання  на розгляд Верховної Ради не внесено.  Якщо ми зараз так проголосуємо,  то воно вже й  не  буде  внесено.  Договір  не виконується,  бо  ми  його заблокували,  ратифікаційну грамоту не можна підписати і розглянути не можна.

 

     НОСОВ В.В.  Те,  про що ви сказали, мені теж не подобається. Треба  тільки  сісти  і скласти пропозицію у порядку законодавчої ініціативи,  внести зміни і  доповнення  до  Закону  України  про міжнародні договори. Регламент - це ж процедура. У нас же є перша стаття чи  друга,  яка  визначає  зміст  Регламенту.  Він  тільки визначає  процедуру  і  розкриває  функції  посадових осіб.  Норм матеріальних Регламент не встановлює.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе Васильовичу,  думаю,  що ми до  цього підійдемо  в  грудні,  Ми  будемо  ще  вносити  поправки до цього Регламенту, Коли ми попрацюємо другу сесію, у цьому буде потреба.

 

     94

 

     НОСОВ В.В.  Я помітив  ще  один  недолік,  хочете  -  скажу. Скажімо, той закон передбачав, що про ті міжнародні договори, які Президент і уряд сам підписує,  повідомляється Верховна Рада.  На жаль /я не складав цю главу/,  тут не передбачено, що в обов'язок Голови Верховної Ради чи голів комісій входить повідомляти про це депутатів. Ми дійсно не знаємо, що там робиться. Тобто у наступну хвилю ми внесемо ці зміни, і документ буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Треба відкласти цей пункт на третє читання, адже  у  нас  є  інші  відкладені  пункти.  Я  беруся підготувати відповідні зміни до Закону про міжнародні договори,  і тоді можна буде цей пункт проголосувати разом зі змінами,

 

     НОСОВ В.В. Ми можемо потім внести разом.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.  В.  Я  прошу  відкласти  цей  пункт  на трете читання. Поставте на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.  Щодо цього пункту?  Будь ласка, третій мікрофон, не треба тільки нервувати.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.   Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Хочу звернути увагу на те,  що обговорення глави 9.4 ви почали  не  по порядку. Я, наприклад, маю поправки до статей 9.4.1, 9.4.16,

 

     95

 

     2.4.21. Маю право говорити і хотів би це висловити.

 

     Отже, стаття     9.4.1:     "Верховна     Рада     розглядав зовнішньополітичні питання згідно з  Конституцією..."  Тобто  тут обумовлюється  процедура,  але  не  говориться про суб'єкти,  які мають право розгляду.  Пропоную додати  таке  речення:  "Верховна Рада...   розглядає   зовнішньополітичні   питання   за   власною ініціативою,  за поданням Президента,  уряду і постійних  комісій Верховної Ради" - а далі за текстом.

 

     Потім поправка  до  статті 9.4.16,  про яку говорив шановний Василь  Васильович:  "Пропозиції   про   денонсацію   міжнародних договорів вносить Верховній Раді Кабінет Міністрів". Ми просто не можемо ці договори денонсувати.

 

     І ще хочу звернути увагу Владислава  Васильовича  і  взагалі шановних депутатів.  Закон про міжнародні договори укладено таким чином,  що ми ще наплачемося.  Там в такі положення, що президент чи  Кабінет  Міністрів мають право укладати договори,  по питаючи нашої згоди, і відповідно денонсувати їх ми теж не можемо.

 

     Тобто як з цієї правової  колізії  вийти,  я,  власне,  хочу проконсультуватися  у  Владислава  Васильовича.  А  саме  і  є  в регламенті  стаття  3.5.6  про  преюдиціальні  /так  правильно?/, відкладені  питання.  Отже,  ми  можемо  це прийняти,  А я маю ще кілька поправок, які не можна прийняти без порушення Конституції. Пізніше  треба  буде  внести  поправки до Конституції.  І якщо ті поправки не будуть внесені,  то,  відповідно,  і ці мої  поправки втратять силу в Регламенті.

 

     Вважаю, що   питання,   яке   порушив   Василь   Васильович, обов'язково треба поставити на голосування і прийняти його.

 

     96

 

     НОСОВ В.В.  Тут поставили запитання.  Я хочу  відповісти  на нього.  В  Конституції  зовнішньополітичні  питання  -  це  ж  не обов'язково тільки ратифікація і денонсація.  Те, що подається на ратифікацій,   денонсацію,   визначено   Законом  про  міжнародні договори.  Він мені не подобається. Шановного депутата Головатого я  дуже просив над ним попрацювати,  але ж...  Де Головатий?  Ось такий і закон. Він мені дуже не подобається.

 

     Що до переліку, хто розглядай зовнішньополітичні питання /крім ратифікації і денонсації/, є загальна стаття в Конституції, де вказано, хто має право законодавчої ініціативи. Ті особи й органи вносять .у загальному порядку, тут повторювати цього не треба. Ви хочете  записати:  "Верховна  Рада  розглядає  зовнішньополітичні питання за власною ініціативою,  за поданням Президента,  уряду". Тобто ви хочете статутні положення записати в регламент. Цього не треба робити, бо те все в Конституції записано.

 

     А ось усе інше,  про що ви говорите, треба вносити, хоч воно мечі дуже не подобається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе Васильовичу,  давайте робити так, щоб у нас не було порушень...

 

     НОСОВ В.В.  Я вам скажу більше, що за таким положенням можна Україну куди-небудь там приєднати,  а Верховна Рада  й  знати  не буде про це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе Васильовичу, стаття 9.4.1.

 

     97

 

     НОСОВ В.В. Давайте іти за статтями...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймаємо в такій редакції статті 9.4.2, 9.4.3, 9.4.4? Будь ласка, увімкніть другий мікрофон.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової Інформації  /Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область/.  Стаття  9.4.4,  пруга  частина:  "До  договорів можуть додаватися  також  фінансово-економічні  розрахунки  і   прогнози можливих наслідків ратифікації відповідних договорів".

 

     Можуть додаватися,   а  можуть  і  не  додаватися  -  це  не визначено. Тому я пропоную замість слова "можуть" поставити слово "повинні".  Ми  вже  ж маємо з вами приклади,  коли три роки тому велика кількість і політиків,  і  державних  діячів  обіцяли  нам через два роки європейський рівень життя, а бачте, зараз ми маємо те,  що маємо, а спитати немає з кого. Словом, оці розрахунки, що "повинні додаватися",  мають бути кимось підписані,  щоб ми потім не шукали винних, а знали точно, хто нас завів у цю багнюку.

 

     НОСОВ В.В.  Справа в тому,  що життя завжди  ширше  будьяких наших уявлень.  І можуть бути договори,  які цього не потребують. Скажімо про дружбу і співробітництво...

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Тоді потрібна пояснювальна записка.  Проте  я наполягаю  /це  суттєво/,  що  замість  слова "можуть" має стояти слово "повинні".

 

     98

 

     НОСОВ В.В. А якщо в тому немає необхідності?

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Я прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   пропозицію   зробити поправку до статті 9.4.4, пункт 2. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 187. Поправка прийнята.

 

     Стаття 9.4.5.

 

     НОСОВ В.В. Немає зауважень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Статті  9.4.6,  9.4,7,  9 4.8,  9,4.9.  І тут ми дійшли до статті 9.4.16

 

     Перший мікрофон. З приводу цієї статті, так?

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.  Я считаю,  что депутат  Костицкий  поднял вопрос  очень большой политической значимости.  Если мм преемники предыдущего парламента,  то  на  нас  возложен  и  весь  груз  не оформленных  им  законов.  Вместе с тем мы долины нести на себе и груз тех ошибок,  которые были совершены не нами. И один из них - тот  Беловежский  договор,  это  преступление  века.  Если  будет продолжиться практика принятия постановлений и законов  Верховным Советом  Украины,  которым народные депутаты не будут иметь права дать оценку по денонсации, то грош ценам нам как законодательному органу и парламентариям государства.  Поэтому я считаю, что нужно найти   законодательную   форму   для   того,   чтобы    депутаты действительно   имели   право  участвовать  в  денонсации  данных договоров.

 

     99

 

     ГОЛОВУЮЧІЙ. Зрозуміло.

 

     НОСОВ В.В.  Так я ж і  пропонував  у  Закон  про  міжнародні договори  внести  відповідні зміни і доповнення.  Є ж спеціальний закон. От якби його не було, то була б інша розмова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З приводу статті 9.4.16 в  ще  зауваження?  Була внесена  пропозиція  відкласти  її,  доопрацювати  і пізніше;  на другій сесії, розглянути. Ставлю на голосування внесену депутатом Костицьким пропозицію.

 

     НОСОВ В.В. А потім внесемо зміни - і все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   увімкніть   систему,   Голосуємо відкладення цієї статті на доопрацювання.

 

     "За" - 173. Прийнято.

 

     Отже, тоді хай депутат Костицький береться за доопрацювання.

 

     НОСОВ В.В.  Так, Костицький, до речі, в законодавчій комісії готував і той Закон про міжнародні поговори,

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А щодо решти статей цієї глави?

 

     НОСОВ В.В.  Я ж вам табличку давав із усіх конституцій інших держав, зміст договорів. Ну що ж...

 

     100

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе Васильовичу,  не потрібно...  Адже ми вже проголосували. Все проголосовано.

 

     До решти  статей  цієї глави є зауваження?  Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Отже,  я пропоную /стаття 9.4.21/ у  кінці пункту  2,  де  йде  мова  про  те,  що Верховна Рада па поданням Президії формує склад офіційних парламентських делегацій,  додати слова:  "і  визначає коло їх повноважень".  Окрім того,  додати в пункт 4 таке положення: "Фракції та депутатські групи направляють свої  делегації  за кордон за власний рахунок.  Такі делегації не мають прала виступати під імені Верховної Ради".

 

     НОСОВ В.В.  Ну, "за власний рахунок" ми в Регламент включати ніяк не можемо,  їздіть за власний рахунок куди хочете. Регламент визначає тільки діяльність парламенту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  вести  розмову  про  те,  що  Регламент визначає саме для депутатів, а кожне власне бажання депутата - то його власне.

 

     Отже, є доповнення до пункту 2 статті 9.4.21 /про визначення повноважень/.

 

     101

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Там чіткіше сформулювати: "і визначає коло їх повноважень".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю поправку.  "За" -  160. Поправку не прийнято.

 

     Якщо немає  більше  зауважень,  тоді ставлю на голосування в цілому цю главу...

 

     НОСОВ В.В. Без однієї статті, яку ми відклали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Пропоную додати  ще  одну  статтю  9.4.22, Справа  полягає  от у чому.  Минулого тижня ми прийняли постанову Верховної Ради про те,  що дипломатичні представники і  керівники офіційних  закордонних  організацій  призначаються Президентом за попереднім погодженням із  Комісією  у  закордонних  справах.  Ми прийняли  цю  постанову.  Але хочу вам скорити,  що прийняли її з порушенням нині діючої Конституції,  зокрема статті 114(5), пункт 8.   Тож   я   вирішив   також  продовжити  "хорошу"  традицію  й запропонувати цю поправку теж з порушенням Конституції.

 

     Однак, думаю, Владислав Васильович прокоментує, що згідно зі статтею 3.5.6 Регламенту ми можемо цю поправку прийняти, але вона вступить у силу після того,  як ми внесемо відповідну поправку до Конституції.

 

     102

 

     Про що  йде  мова  в  цій поправці?  Перша поправка фактично повторює нашу постанову /я  зачитаю  текст/:  "Президент  України затверджує  кандидатури  дипломатичних  представників  України  в іноземних  державах  та  міжнародних  організаціях   лише   після відповідних  консультацій  із  Комісією  у закордонних справах та іншими зацікавленими комісіями.

 

     Проведення таких консультацій у Верховній Раді  покладається на   Міністерство  закордонних  справ  або  інші  міністерства  і відомства,   які   представляють   відповідні   кандидатури   для консультацій   із  Комісією  у  закордонних  справах  або  іншими комісіями за профілем їх діяльності".

 

     Крім того,  я  ще  вношу  три  поправки   до   статті,   яка регламентує процедуру представлення цих кандидатур на дипломатів.

 

     Отже, прошу проголосувати ці поправки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправки депутата Жеребецького у вас на руках є.

 

     НОСОВ В.Б.  Насамперед  хотів би сказати,  що коли в якомусь нормативному  акті  викладено  текст,  то  треба   вводити   таку практику,  що  не  варто його повторювати іншими словами в іншому законі.  Це,  взагалі, порочна практика. Краще давати посилання в цьому  випадку.  І так ми намагалися робити в проекті Регламенту, Окремі  винятки  є.  Скажімо,  "Голова  Верховної  Ради  підписує закони",  що є" в Конституції, але це тільки ж для того, щоб далі написати, що він несе

 

     103

 

     відповідальність за те-то  і  те-то.  Отже,  повторювати  не варто.

 

     Щодо внесення цієї пропозиції,  то ви самі сказали,  що вона суперечить Конституції.  Особисто я  прихильник  того,  що  треба робити так як треба,  а не навпаки. Бо коли ми робимо навпаки, то потім не треба дивуватися, який результат звідти виходить.

 

     Тому давайте внесемо зміни до  Конституції,  а  потім  і  до Регламенту.  Регламент  -  це  наш внутрішній документ,  він буде найвпливовішим документом у світі для нас.  Кудись назовні він не виходить,  не  впливав  на  зовнішні  відносини в державі.  А при потребі внесемо поправки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе Васильовичу!  Ви проти  цих  чотирьох поправок?

 

     НОСОВ В.В.   Ну  безумовно.  Він  же  сам  сказав,  що  вони суперечать Конституції. Але давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Вам роздано  чотири  поправки /на останній сторінці є статті 9.4.22,  9.4.23,  9.4.24, 9.4,25/. Ставлю на голосування всі ці поправки  з  урахуванням  відхилення цієї пропозиції з боку депутата Носова Владислава Васильовича.

 

     Прошу проголосувати пропозицію прийняти ці поправки депутата Жеребецького.

 

     "За" - 78. Поправки не прийняті.

 

     Таким чином, ставлю на голосування в цілому главу 9.4.

 

     104

 

     НОСОВ В.В.  У нас є виняток:  статтю 9.4.16 відкладено аж на третє  читання.  Трете  читання взагалі-то буде неважким.  Тільки Секретаріат стогне, що розмножити документ такої товщини на трете читання для них важко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас із статті 9.4,16 випав один пункт.  Ставлю главу  9.4  на  голосування  без  цього  пункту.  "За"   -   231. Приймається.

 

     Глава 9,5  "Застосування  процедури  імпічменту".  До статті 9.5.1 немає зауважень. До статті 9.5.2?

 

     НОСОВ В.В.  Щодо статті 9.5.2 були зауваження,  вони виникли останнім  часом.  Редакційно-видавничий  відділ  каже,  що  "інші недостойні дії" - це якось  невизначено.  Що  це  за  "недостойні дії"?  Пропонують  таку  редакцію:  "або  вчинення  нею дій,  які завдали шкоди інтересам України,  заплямували  її  як  державного службовця, дискредитували державний орган, в якому вона працює".

 

     Просив би на це зважити,  тому що,  дійсно,  чітко визначити підстави для імпічменту важко,  доводиться написати таку загальну фразу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимося? Так. Статті 9.5.3, 9.5.4.

 

     НОСОВ В.Б. Вибачте, ще таке прохання: у статті 9.5.2, у пункті 2, вилучити слова, що Голова Конституційного Суду може

 

     105

 

     подавати ці заяви. Чому? Бо далі Голова Конституційного Суду веде  засідання.  У  нас  це  передбачено.  І виходить некрасиво: Голова вніс подання і сам  же  веде  засідання.  Отже,  це  треба вилучити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вилучимо.  Немає інших зауважень? Ні. Тоді пішли далі по статтях.  Щодо статті 9.5.3 сказали.  Зауважень до статті 9.5.4  немає.  До статті 9.5.5?  А можливо,  давайте тоді зробимо так. Щодо якої статті цієї глави є зауваження?

 

     НОСОВ В.В. Усе враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До сторінки 154 включно  зауважень  немає.  Тоді ставлю на голосування главу 9.5. "За" - 229. Прийнято.

 

     Глава 9.6,  "Розгляд  питань  про  згоду  на  притягнення до відповідальності" /сторінка 154/. Будь ласка, перший мікрофон,

 

     ЦЕЛИХ Ю.Г.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та  забезпечення  діяльності депутатів   /Новоукраїнський   виборчий   округ,   Кіровоградська область/.  Владиславе Васильовичу,  стаття 9.6.1 починається так: "Клопотання про дачу згоди  на  притягнення  до  відповідальності депутата адресується Президії Верховної Ради".  Мені здається, що все-таки було б доцільніше адресувати тому, хто вирішує цю

 

     106

 

     проблему, а   вирішує,   дає   згоду   на   притягнення   до відповідальності  Верховна  Рада.  Напише  прокурор,  що  доручає Президії просити Верховну Раду і так далі.  Мені здається, в сенс Іменувати адресату,  який дійсно вирішує,  - Верховній Раді, а не Президії.  Тут є один пункт далі, там роль Президії навіть трошки принижена,  бо  вона  бере  пояснення,  а  потім  передає  його в комісію.  Мабуть, логічніше було б усе-таки починати з комісії. Я потім подам до поправку письмово.

 

     Але просив   би   підтримати   мою   пропозицію   адресувати клопотання Верховній Раді,  бо вирішує /це дуже  важлива  стаття/ все-таки Верховна Рада.

 

     НОСОВ В.В.  От у нас,  на жаль /може,  на жаль,  може, не на жаль/,  ця процедура одержання згоди вже передбачена в Законі про статус народного депутата.

 

     Ні, тут  до  Верховної  Ради.  Я  перепрошую.  У  статті 28, частині першій ідеться  про  подання  Генерального  прокурора  до Верховної Ради. Так, тут треба виправляти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимося з пропозицією? Ставлю на голосування. Прошу проголосувати поправку до  статті  9.6.1.  Прошу  ввімкнути систему.

 

     "За" - 233. Прийнята поправка.

 

     Перший мікрофон увімкніть, будь ласка,

 

     ЦЕЛИХ Ю.Г. Так, ще одна поправка, але вона до статті 9.6.2.

 

     107

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 9.6.2.

 

     ЦЕЛИХ Ю.Г. Так. Тут теж сказано, що Президія пропонує подати письмові пояснення депутату і після того,  як вона заслухає  його усні пояснення, направляє матеріали до Мандатної комісії.

 

     Я вважав, що цей пункт треба було б записати трохи інакше: "Після розгляду письмових та усних пояснень депутата, проти якого подано клопотання, у комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етика, остаточне рішення приймає Верховна Рада".

 

     НОСОВ В .В. У статті 9.6.2 говориться про Президію. Скажімо, депутат   може   чогось  домагатися,  може,  якісь  ще  матеріали потрібні.  У Президії  є  право,  скажімо,  звернутися  до  інших органів   з   вимогою   представити  документи.  Саме  для  цього згадується як  проміжна  ланка  Президія,  а  не  для  того,  щоб перешкодити або затягнути справу.

 

     ЦЕЛИХ Ю.Г.   Мені   здається,   що  функція  брати  письмові пояснення належить комісії,  а не Президії.  Все-таки треба  було починати з комісії, а потім уже подавати документи Президії. Мені здається, було б правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте уважимо,  думаю, це правильно, логіка є. Ставлю  на  голосування  поправку  до  статті 9.6.2.  Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 208. Поправка прийнята.

 

     108

 

     До якої статті є ще  зауваження?  Немає,  В  цілому?  Другий мікрофон, будь ласка.

 

     ГОЛОВКО В.І.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань оборони  і  державної   безпеки   /Ленінський   виборчий   округ. Полтавська область/. Мне кажется, что статьи 9,6.3, 9.6.4 и 9.6.5 требуют кардинального пересмотра.  Потому что здесь все связано с Президиумом Верховного Совета.  Поэтому надо пересмотреть. На мой взгляд,  после  решения  Верховного  Совета  необходимо  передать документы  сразу  в  прокуратуру,  а  не  в  комиссии  или  же  в Президиум.  Принял Верховный Совет - сразу передать  Прокуратуре, пусть занимается дальше.

 

     НОСОВ В.В.  Візьміть  на себе розробку цієї глави,  внесіть, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, ви вважаєте, що статті 9.6.3, 9.6.4, 9.6.5 треба доопрацювати?

 

     ГОЛОВКО В.І. Так. Потрібно доопрацювати.

 

     НОСОВ В.В. Тільки треба визначити, хто буде доопрацьовувати. Не треба думати, що я буду все життя над цим працювати.

 

     ГОЛОВКО В.І.  Будет работать комиссия во главе с Владиславом Васильевичем.

 

     109

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю    на    голосування    пропозицію    про доопрацювання  трьох  статей.  Будь  ласка,  увімкніть   систему, голосуємо внесену пропозицію.

 

     "За" - 95. Пропозиція не прийнята.

 

     Немає більше доповнень? Будь ласка, третій мікрофон.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.  Шановний пане Голово, я хотів би звернути увагу вашу і колег на статтю 9.6.5,  частина 2.  В цілому у  мене немає зауважень,  я б тільки пропонував слово "негайно" вилучити, воно нічого не дає, це такий неюридичний термін, він непотрібний.

 

     НОСОВ В.В. Я не знаю, чому треба вилучити це слово, Відразу, на цьому ж засіданні Верховна Рада дає згоду.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.  "Якщо на засіданні Верховної Ради депутат відмовляється від дачі  пояснень,  Верховна  Рада  дає  згоду  на притягнення   до  кримінальної  відповідальності".  Навіщо  слово "негайно"?

 

     НОСОВ В  .В.   Щоб   не   спрямовували   документи   ще   на розслідування в комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимося?  Тоді  главу 9.6 з поправками у двох статтях ставлю на голосування в цілому. Прошу ввімкнути систему.

 

     "За" - 230. Глава прийнята.

 

     110

 

     Глава 9.7  /сторінка  156/  "Процедури,  зумовлені  рішенням Конституційного  Суду  України".  Є  зауваження  стосовно  якоїсь статті?  У цілому голосувати? Ще є зауваження. Будь ласка, тільки називайте статтю. Третій мікрофон.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  У  мене  зауваження до статті 9.7.2.  Там у частині першій передбачається:  "З текстом  рішення  чи  висновку Конституційного  Суду  України  попередньо  знайомиться  Президія Верховної Ради..." Проти цього  у  мене  немає  абсолютно  ніяких заперечень.  Але  далі  йде таке:  "яка може залучати фахівців до складання  експертного  висновку,  а   також   постійні   комісії Верховної Ради".

 

     У зв'язку з цим виникає запитання: якщо Конституційний Суд у нас стоїть на найвищому щаблі судової влади, то як тоді тлумачити незалежність  третьої  судової  влади  і право Президії Верховної Ради, яка є робочим органом Верховної Ради? Ще створювати комісію для  експертизи рішення Конституційного Суду?  Мені здається,  що оцю частину речення "яка може  залучати  фахівців  для  складання експертного висновку" треба вилучити з цього пункту.

 

     Дякую.

 

     НОСОВ В.В. У нас же є обов'язок Президії готувати питання до розгляду.  Скажімо,  між  сесіями  надійшов  певний  документ,  і Президія створює робочу групу. Можливість створення робочої групи /стаття  4.5.8/  ми  передбачили.  Тобто   Президія   діятиме   в залежності від ситуації; буде на той час комісія - дадуть

 

     111

 

     комісії. Не  буде  комісії  -  доведеться  свою робочу групу створювати,  адже питання,  які розглядає Конституційний  Суд,  є першочерговими,  терміновими.  Це визначено. У міжсесійний період хто буде у Верховній Раді?

 

     І нічого Президія не переоцінює,  а готує питання на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть третій мікрофон.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Владиславе Васильовичу, ви ж пропонуєте, щоб рішення Конституційного Суду ще піддавалися експертизі.

 

     НОСОВ В .В. Перед тим як внести рішення Конституційного Суду на засідання...

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.   Рішення   Конституційного  Суду  не  можна експертувати.  Саме він може експертизу давати, але щоб те робила ще й Президія Верховної Ради,  мені здається,  це ненормально.  Я прошу вказане речення вилучити з проекту Регламенту.

 

     НОСОВ В.Б, Ми говоримо дещо про інше. Ви то вилучити можете, але   тоді   випаде   й   цілий   шматок   відносин.   Наприклад, Конституційний  Суд  щось  скасував  -  прошло  законодавство,  а відносини  вже утворилися в державі.  Що з ними робити?  Верховна Рада  на   своєму   засіданні   не   буде   переглядати   рішення Конституційного Суду, бо їй потрібно визначати інші питання.

 

     112

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Владиславе Васильовичу, вибачте, але ви тут тихенько хочете накласти  лапу  на  незалежність  Конституційного Суду   як   третьої   влади.  Не  можна  робити  експертизи.  Щоб експертувати, треба вносити зміни у законодавство.

 

     НОСОВ В.В.  А готувати питання хто буде?  Де тут сказано, що Президія скасовує рішення Конституційного Суду?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Буде готувати відповідна комісія. Тут немає проблем.

 

     НОСОВ. Це ж тут і сказано.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Я категорично дроти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   поправку,    внесену депутатом   Костицьким.   Прошу   ввімкнути   систему.  Голосуємо пропозицію, внесену депутатом Костицьким.

 

     "За" - 142. Поправка не прийнята.

 

     Які є ще поправки? Другий мікрофон, будь ласка.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.   Дозвольте,   Олександре    Миколайовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо статті?

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.  Так. Шановний пане головуючий! Я б хотів, хоч уже це і проголосовано, все ж повернутися назад.

 

     113

 

     Можливо, це й не принесе вже користі в переголосуванні,  але треба,  щоб  кожен депутат уважно прочитав.  Адже тут усі рішення Конституційного Суду піддаються  сумніву  складанням  експертного висновку. А це - нонсенс. Через те прийняття цієї статті в такому варіанті,  як   вона   записана,   є,   як   мінімум,   юридичною безграмотністю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це з приводу якої статті йде розмова?  З приводу статті 9.7.2?

 

     НОСОВ В.В.  Я хочу звернути вашу увагу на те, що є в кінці г пави результат розгляду Верховної Ради,  прочитайте:  "У випадках визнання  законодавчого  акту  чи  його   окремих   положень   не відповідати Конституції України,  міжнародним угодам, актам тощо, Верховною Радою України приймається рішення...  Яке  рішення?  Не скасування  ж  рішення Конституційного Суду,  а "про врегулювання відповідних відносин". Тобто відносини створилися, закон пропав - як же бути? Відшкодувати комусь щось треба, а за який рахунок? То є зовсім інший зміст.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон увімкніть, будь ласка.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О. Прошу вибачення, але я в продовження свого виступу.

 

     Тут мова не йде про те,  що приймає Верховна Рада.  Мова йде про те, що рішення Конституційного Суду, які є

 

     114

 

     найголовнішими, Президія Верховної Ради ставить під  сумнів, бо  визначає  їх і створює якусь експертну комісію.  А це вносить колотнечу,  не відповідає ролі Конституційного Суду.  Ось про  що йде мова. І правильно пан Костицький про це каже.

 

     НОСОВ В.В.  У  проекті  Регламенту  не написано,  що рішення Конституційного Суду ставиться під сумнів. Я ще раз повторюю, уже втретє,  що не підлягає перегляду рішення Конституційного Суду, а підлягають  розгляду  питання,  які  пов'язані  з  цим  рішенням, розглядаються наслідки.  І це написано у статті 9.7.5.  Це ж,  до речі, записано і в самому Законі про Конституційний Суд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ, Я ставлю главу 9.7 на голосування в цілому. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 191. Приймається.

 

     Стаття 9.8   /сторінка   157/   "Про   порядок  дострокового припинення повноважень народного депутата України".

 

     НОСОВ В.В.  Тут теж,  на мій  сором,  внесена  пропозиція  з редакційно-видавничого   відділу  Верховної  Ради  України.  Мені сказали, що те, про що йдеться у статті 9.8.1, частина 1 /перелік підстав  для  припинення  повноважень  народного  депутата/,  уже визначено в Законі про статус народного депутата.

 

     115

 

     І, на  жаль,  у  проекті  Регламенту  це  викладено   іншими словами. Тому пропоную зробити так. Пункт 1 статті 9.8.1 викласти в такій редакції:  "Верховна Рада України розглядає  питання  про дострокове  припинення  повноважень  народного депутата України у випадках,  зазначених  у  статті  3  Закону  України  про  статус народного  депутата України".  І тоді ніяких повторів не буде.  А вже далі йде процедурний розгляд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимося?

 

     Які є ще зміни,  доповнення до цієї глави? Немає. Ставимо на голосування в цілому главу 9.8 з цією поправкою.

 

     "За" - 237. Приймається. Розділ 10 /сторінка 160/.

 

     НОСОВ В.В. Тут були тільки редакційні правки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "Апарат і кошторис".

 

     НОСОВ В.В.  Не "законотворчої роботи",  а "діяльності" тощо. Тільки такі редакційні правки були.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 10.0.1.  Немає зауважень.  Статті 10.0.2, 10.0.3,  10.0.4,  10.0.5.  Немає зауважень. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому цей розділ.

 

     116

 

     "За" - 226. Приймається. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     КОРНЕЛЮК В.М.  Олександре  Миколайовичу!  Ось   тут   стаття 10.0.5: "Кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради, затверджується Верховною Радою".  Це зрозуміло.  Але -  коли?  На початку року, наприкінці року, щоквартально чи як? Сама процедура нього затвердження?  От ми скільки працюємо, але не знаємо нього, працюємо,   по   суті,   наосліп.   Отже,   яка  процедура  цього затвердження?

 

     НОСОВ В.В.  Там  було,  що  Голова  Верховної   Ради   подає кошторис. От я не пам'ятаю, дату визначено чи ні. Я вам, відверто скажу так:  якби я складав цю главу,  то я б її значно детальніше написав. Але, на жаль, я все не можу скласти. І тому...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, можливо, ми оцей пункт 5 щодо кошторису Верховної Ради доопрацюємо.

 

     НОСОВ В.В. Регламентна комісія доопрацює.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція доопрацювати.  Давайте її  знімемо. Ставлю на голосування.  Прошу вибачення, переголосуємо без статті 10.0,5, Ставимо на голосування. Ми її доопрацюємо.

 

     117

 

     НОСОВ В.В. Хвилиночку. Якщо ми її знімемо, буде гірше. Потім можна  буде  доробити  ще,  зробити  в  цій статті другу,  третю, четверту частини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу увімкнути систему. Голосуємо чотири статті без 9.0.5.

 

     "За" - 162. Не прийнято.

 

     Тоді ставлю розділ на голосування в цілому,  з цією статтею. Прошу увімкнути систему.

 

     "За" - 220. Прийнято.

 

     Шановні народні депутати!  Час  нашого  ранкового  засідання вичерпано.

 

     Попрацюємо ще? Давайте.

 

     Розділ 11 "Заключні положення".

 

     НОСОВ В.В.  У  статті  11.0.1  у  переліку  я  просив би вас включити таке доповнення в першій частині:  "Ч. 1 Ст. 7.0.4." Там передбачається  друкування  постанов  та  інших  рішень Президії, Верховної Ради в семиденний термін.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимося  з  цією   пропозицією?   Ставлю   на голосування пропозицію про внесення цього доповнення. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 231. Рішення прийнято.

 

     Тепер проголосуємо в цілому розділ.  Я  про  розділ.  Що  ви шумите?  Прошу  проголосувати  пропозицію  розділ  11  прийняти в цілому. Прошу увімкнути систему.

 

     118

 

     "За" - 237.  Прийнято.  Спасибі. Шановні народні депутати! У документі  на сторінці 60 є дві статті про дисципліну,  які вчора стали спірними.

 

     НОСОВ В.В. Обговорення їх, мабуть, триватиме довго...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони,  мабуть,  потребують  багато  часу,   тому давайте ми відпочинемо,  а на вечірньому засіданні повернемося до них.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     119