Стенограма пленарного засідання

16 червня 1994

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 16 червня 1994 року. 10 година.

 

 

Веде засідання   перший   заступник  Голови  Верховної  Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати!  Прошу вставити картки і підготуватися до реєстрації.

 

     Будемо реєструватися.     Зареєструвалися    227    народних депутатів...

 

     Прошу повторити  ще   раз.   Увага!   Прошу   реєструватися. Зареєструвався    241   народний   депутат.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні  депутати!   Відповідно   до   затвердженого переліку  питань  сьогодні  пропонується  розглянути  питання про внесення змін і доповнень до Закону про вибори народних депутатів і  голів  сільських,  селищних,  районних,  міських,  районних  у містах, обласних Рад; інформацію тимчасової Мандатної комісії про визнання  повноважень  народних  депутатів,  обраних  по виборних округах N 330 і 376;  інформацію Кабінету Міністрів щодо  запитів народних   депутатів   України   з  питань  несвоєчасної  виплати заробітної плати шахтарям та вчителям.

 

     Питання про стан науки і її роль в економічному розвитку

 

     3

 

     України у зв'язку з прийняттям  вчорашнього  документа  щодо доповіді   Голови   Верховної   Ради  Національна  академія  наук попросила перенести на тиждень, щоб доопрацювати ту доповідь, яка готувалася на сьогодні.  Тому є пропозиція сьогодні не розглядати цього питання.

 

     Далі. Доповідь голови правління Національного банку  Україна про основні напрями грошово-кредитної політики на 1994 рік.

 

     І п'яте   питання  буде  про  подолання  кризового  стану  в агропромисловому комплексі.

 

     Зауваження щодо  порядку   денного?   Будь   ласка,   другий мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  член  президії  НАН  України /Личаківський виборчий округ.  Львівська  область/.  Ми  одержали  проект  дуже важливої Постанови Верховної Ради про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі.  Цей проект дуже  складний.  Він  мав багато  важливих цифр тощо,  і так "з льоту" його просто не можна розглядати. Проект треба вивчити в комісіях.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  начальник   технічного   центру   "Бєларусь" Хмельницького    підприємства    "Агропромтехніка"   /Городоцький виборчий  округ,  Хмельницька  область/.  Ми  домовлялися,   коли затверджували  порядок нашої роботи на цей тиждень,  що як тільки буде   готове   питання   про   подолання   кризового   стану   в агропромисловому  комплексі,  ми  відразу включимо його в порядок денний.

 

     4

 

     Наскільки я знаю,  питання готове до розгляду. Тому пропоную розпочати  сьогодні  роботу  з  розгляду саме цього питання,  тим більше, що воно так і планувалося на четвер.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Другий мїкрофон.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  голова   селянської   спілки   "Бузовицька" Кельменецького району /Кельменецький виборчий округ,  Чернівецька область/.  Підтримую пропозицію депутата Вінського.  І від  групи аграрників  наполягаю на голосуванні пропозиції,  щоб питання про невідкладні   заходи   щодо   фінансово-кредитного   забезпечення агропромислового комплексу розглядати першим.

 

     І з  процедури.  Вважаю,  що  деякі товариші біля мікрофонів затримуються дуже довго.  Слід прийняти регламент на формулювання запитання давати не більше 30 секунд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  колективного  сільськогосподарського підприємства імені Воровського Полтавського  району  /Полтавський виборчий  округ.  Полтавська  область/.  Олександре Миколайовичу! Шановні  колеги!  Це  неправда,  що  питання  не   готове.   Воно розглядалося,  причому  дуже ретельно,  кілька разів і в аграрній комісії, і в аграрній групі. І самі справи не терплять, щоб ми це питання   відкладали.   Тому  підтримую  пропозицію  від  першого мікрофона розглянути сьогодні це питання першим.

 

     Дякую.

 

     5

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ТІТЕНКО В.Г.,  голова  колективного   сільськогосподарського підприємства   імені   М.О.   Посмітного   Березівського   району /Комінтернівський виборчий округ,  Одеська  область/.  Олександре Миколайовичу!  Це питання вже давно назріло.  Люди чекають. і щоб ми не зірвали вибори,  треба сьогодні починати з першого питання. Якщо люди не дочекаються... Ми доведемо до того, що розгляд цього питання може затягнутися до вечора і ми його так і не розглянемо. І ми не знаємо, яку передвиборну роботу завтра проводитимемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Другий мікрофон.

 

     КОРНЕЛЮК В.М., представник Президента України в Ратнівському районі  /Старовижівський  виборчий  округ,  Волинська   область/. Підтримую пропозицію Олександра Миколайовича про те,  щоб негайно розглянути  проект  Постанови  Верховної   Ради   про   подолання кризового  стану  в  агропромисловому  комплексі.  Якщо  ми  його поставимо на останнє місце, то до нього просто не дійдемо.

 

     Це питання достатньо обговорювалося в тих  комісіях  і  тими людьми, які хочуть його обговорювати.

 

     Другим питанням   варто   поставити  інформацію  про  запити народних  депутатів  щодо  негайної  виплати   заробітної   плати вчителям  і  шахтарям.  Це  питання  теж готове,  це дуже коротка інформація.

 

     Дякую.

 

     6

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,    перший    заступник    ради    колективних сільськогосподарських     підприємств    Чернігівської    області /Чернігівський виборчий округ.  Чернігівська область/.  Предлагаю также   рассмотреть  первоочередной  вопрос  о  состоянии  дел  в агропромышленном комплексе. И прошу это поставить на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.    Просив     би,     щоб     доповідач віцепрем'єр-міністр  Дем'янов  зараз  підійшов сюди.  Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  старший викладач  Глухівського  державного педагогічного  інституту імені С.М.СергеєваЦенського /Глухівський виборчий округ,  Сумська область/.  Хочу уточнить, что социалисты также на заседании своей фракции обсуждали этот вопрос и считают, что  надо  обязательно  его  рассматривать.  Ибо  в  предвыборных программах  большинства  присутствующих  в  этом  зале  депутатов первостепенным, приоритетным вопросом был именно данный вопрос.

 

     И второе замечание. Здесь представители Руха заявляют о том, что  они  этот  вопрос  не  рассматривали.  Они  и  не  могли его рассматривать,  потому что ушли категорически и принципиально, не направили  своих  представителей  в  Комиссию  по  вопросам  АПК. Экономисты, которые могли бы прорабатывать эти вопросы, тоже ушли от этого, а сегодня бойкотируют. Это просто их позиция.

 

     Спасибо.

 

     7

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/,  Олександре Миколайовичу!  Я дуже вас прошу поставити це питання на голосування.  Я вважаю,  що  не треба  робити те,  що пропонує;  Ігор Рафаїлович - доопрацювати в комісіях.  Я  щойно  повернувся  з   округу,   побував   в   усіх господарствах  /у мене чисто сільськогосподарський округ/:  60-70 процентів комбайнів не готові до збирання,  немає;  палива, немає запасних  частин /вони ще в Росії знаходяться/.  Голова правління Національного  банку  Ющенко  нам  сьогодні  нічого  не   обіцяє, невідомо,  коли  гроші  будуть перераховані,  50 процентів важких тракторів повністю розвалені.  Це не кризовий стан, це крик душі. Прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановні народні депутати!  У ці дні виповнюється 40 років з дня Кунгурської трагедії. У 1954 році повстали політичні в'язні - українці, росіяни, представники інших національностей - у таборі Кунгур.  Вони були задавлені танками і літаками. Загинуло 750 чоловік під гусеницями танків, а понад 100 чоловік були засуджені до страти.

 

     Прошу вшанувати хвилиною мовчання кунгурську трагедію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні депутати,  я думаю, що питання повторюються.

 

     8

 

     Прошу проголосувати запропонований порядок денній,  до якого не входить питання щодо Національної академії наук  /на  прохання НАН/. Прошу проголосувати. Будь ласка, увімкніть систему "Рада".

 

     "За" -    218.    Рішення    приймається.   Порядок   денний затверджений.

 

     Щодо порядку розгляд питань.  Депутатом  Юхновським  внесена пропозиція   про   перенесення  розгляду  питання  про  подолання кризового стану в агропромисловому комплексі. Оскільки пропозиція внесена, я ставлю її на голосування.

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я не проти розгляду цього питання, але хотів сказати,  тільки що жінка принесла  цей  папір,  він  має  чотири сторінки, я навіть не встиг прочитати, що тут написано.

 

     ГОЛОСУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді я ставлю на голосування. Шановні народні депутати,  пропозицію першим сьогодні  на  розгляд  сесії внести  питання  про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі. Увімкніть систему. Прошу голосувати.

 

     "За" - 202. Рішення приймається.

 

     Таким чином,  першим  розглядаємо  питання   про   подолання кризового   стану   в  агропромисловому  комплексі.  Доповідач  - Дем'янов Володимир Васильович, віце-прем'єр-міністр України. Будь ласка.

 

     Доповідач просить 20 хвилин. Погодимося, так? Спасибі.

 

     9

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.,    віце-прем'єр-міністр    України.   Шановні депутати!  Головно у подоланні кризи в агропромисловому комплексі

- це фінансово-кредитне забезпечення.  Якщо ми це вирішимо, та ще перед  збиранням  врожаю  /а  це  в  діяльності  уряду   сьогодні найголовніше/,  причому без якихось негативних наслідків у цілому для економіки,  для села,  то все  інше  ми  зможемо  купити  для агропромислового комплексу.

 

     Загальна економічна   криза  найбільш  відчутно  вдарила  по аграрній сфері з її сезонним характером  виробництва,  фінансовий стан   та   платоспроможність  господарств  в  умовах  нестримної інфляції різко погіршуються.  При наявності на  ринку  необхідних матеріально-технічних        ресурсів        сільськогосподарські товаровиробники практично не можуть їх придбати через відсутність коштів.

 

     Вироблена сільськогосподарська продукція не завжди знаходить збут /це вже нове  в  нашій  діяльності/,  а  та,  що  поставлена заготівельним   та   переробним  підприємствам,  а  останніми  -в торгівлю,  попередньо  не  оплачується,  і  розрахунки   за   неї проводяться з великим запізненням.

 

     Аграрникам іноді  пропонують  не  відпускати своєї продукції без попередньої сплати,  але це не завжди можливо, оскільки людям треба їсти щодня.  Крім того,  ця продукція не підлягає тривалому зберіганню.

 

     Попит і пропозиція ще  не  відпрацьовані,  і  великий,  спад виробництва  може  призвести  до  великої біди.  Це не верстак на заводі,  який можна  зупинити  і  вночі  запустити,  це  -  живий організм.

 

     10

 

     На сьогоднішній  день  заготівельні і переробні підприємства заборгували селянам за поставлену и  державні  ресурси  продукцію понад  5  трильйонів  карбованців.  А  торгівля  винна переробним підприємствам близько 3,5 трильйона карбованців. Враховуючи такий стан  в аграрному секторі та необхідність забезпечення формування продовольчих ресурсів,  уряд визначив ряд проблем, які підлягають першочерговому вирішенню.

 

     Нам постійно     доводиться     змінювати    тактику    щодо фінансовокредитного  забезпечення  села,  вона  буває  запізніла, невичерпна,  ви пам'ятаєте - і дотації,  й індексації.  Тепер уже нам  усім  зрозуміло,  що  держана  повністю  заплатити  за   всю продукцію сільськогосподарського виробництва не в змозі. В усьому світі сьогодні вільні закупівельні ціни  на  сільськогосподарську продукцію. Але ви знаєте, що за цим стоять ще роздрібні ціни.

 

     На сьогоднішній    день    впроваджений    новий    механізм взаєморозрахунків між державою й агропромисловим  комплексом.  Ви пам'ятаєте,  що нас постійно звинувачували в інфляційних процесах минулого року. Я не можу з цим звинуваченням погодитися повністю. Як це так можна? Адже було багато й інших причин, які призвели до такої страшенної інфляції.  Це й те зокрема,  що в червні  паливо коштувало  1  мільйон  карбованців  за  тонну,  а вже у вересні й жовтні - 15 мільйонів.

 

     Тому головне завдання уряду сьогодні /а воно буде  стояти  й надалі/  -  хоч  трохи фіксувати ціни на продукцію промисловості, яка йде для агропромислового комплексу.  І ми вже якоюсь мірою це робимо. Уряд на цьому буде стояти й далі.

 

     11

 

     Наприклад, тонна  селітри  нашим  заводам сьогодні практично обходиться десь близько трьох з половиною мільйонів  карбованців, а ми її відпускаємо селянам за 800 тисяч.

 

     Ну, паливо, ви знаєте, було й 10 і 12 мільйонів карбованців.

 

     Сьогодні остання  цифра:  3  мільйони 920 тисяч коштує тонна солярки, 4 мільйони 50 тисяч - 4 мільйони 100 тисяч - бензин.

 

     А потім уже можна говорити про якусь стабільну  закупівельну ціну на продукцію села. Тоді і грошей треба менше, і не буде така страшна інфляція,

 

     Тепер дещо   про    розрахунки    по    фінансово-кредитному забезпеченню.  По-перше,  ми  маємо  розрахуватися  з  боргами за поставлену для державних  ресурсів  продукцію.  Фактично  держава бере  на  себе  зобов'язання  заплатити  селянам за цю продукцію. Згідно з указом Президента,  ви знаєте,  вже сьогодні  направлено 1,7  трильйона  карбованців  підприємствам  м'ясної  та  молочної промисловості   з   тих   п'яти   трильйонів,   то    заборговані агропромисловому комплексу. Ці гроші вже пішли в господарства, що дозволить розрахуватися за продукцію.  Багато молочної  продукції вироблено у травні і червні,  а тому сьогодні ці трильйони за два місяці знову накопичилися. І якщо ви підтримуєте проект постанови Верховної  Ради,  уряд  разом  з Національним банком бере на себе зобов'язання до 15 липня й ці завдання вирішити.

 

     Одночасно зобов'язано   уряд   Республіки   Крим,   обласні, Київську   й   Севастопольську   міські   державні  адміністрації забезпечити     завершення      розрахунків      за      одержану сільськогосподарську продукцію.  В разі зволікання до підприємств і  організацій  торгівлі  вживатимуться  в  безспірному   порядку жорсткі фінансові санкції

 

     12

 

     у вигляді    тридцяти    відсоткової    пені    на   користь постачальників і трьохвідсоткового штрафу до місцевого бюджету за кожний день прострочення.

 

     Я хочу звернутися до державних адміністрацій, обласних Рад і народних  депутатів:  коли  ви  будете  у  виборчих  округах,  то допоможіть  нам таки виконати це завдання.  Тобто три з половиною трильйони карбованців, які сьогодні заборгувала торгівля, повинні бути повернені товаровиробникам.

 

     Мабуть, слід  нам  внести  /і  вже  уряд для цього багато що робить/ зміни до діючого законодавства,  щоб захистити як ту нашу продукцію,  яка  реалізується  всередині держави,  так і ту,  яку можемо продавати за кордон.

 

     По-друге, урядом вживаються заходи  щодо  надання  до  кінця нинішнього   місяця  товаровиробникам  належних  їм  авансів  під державний контракт /зерно,  олійні культури,  цукровий  буряк/  в сумі не менше 50 відсотків вартості законтрактованої продукції.

 

     Як ви  знаєте,  в  затвердженому  Верховною Радою бюджеті на нинішній рік передбачено 20  трильйонів  карбованців  позички  по держконтракту. З урахуванням сьогоднішньої ситуації для цієї мети вже витрачено 13,4 трильйона карбованців.  Ці  кошти  використані для   централізованої   закупівлі  пально-мастильних  матеріалів, міндобрив,  засобів захисту рослин тощо за фіксованими цінами  та поставку  їх  товаровиробникам  в рахунок належних їм авансів під держконтракт.  До  кінця  місяця,  за  нашими  домовленостями   з Національним   банком,   для  того  щоб  вийти  на  50  відсотків держконтракту, ще треба 5 трильйонів карбованців. Ми вважаємо, що такі кошти будуть знайдені,  адже це не емісійні гроші, а планова праця Національного банку й уряду, тобто те, що їм дозволено

 

     13

 

     рішенням Верховної Ради.  Тому я думаю; що ця частина грошей піде  на закупівлю і пально-мастильних матеріалів.  Треба ще десь 400 мільярдів карбованців на запасні  частини  й  на  добрива.  І близько  двох  трильйонів  повинні одержати господарства готівкою для того, щоб вийти на 50-процентну плату за державний контракт.

 

     Є домовленість,  що до початку масового збирання  врожаю  ми маємо  проавансувати товаровиробників десь на 60 процентів усього держконтракту, який уклали господарства з державою.

 

     При цьому,  я  ще  раз  скажу,  ми  не   повинні   допустити повторення  минулорічної  ситуації,  в  якій звинуватили сільське господарство.  Вирішальне значення має забезпечення  стабільності цін на матеріально-технічні ресурси, що поставляються селу.

 

     І по-третє,  з  гідно  з  указом Президента України,  а це є також у проекті постанови Верховної Ради,  починаючи з 15  червня цього   року   всі  комерційні  банки  зобов'язані  направити  10 відсотків власних кредитних ресурсів на кредитування  підприємств і   організацій   АПК   /ресурси   ці   будуть  залучатися  через Національний банк і передаватися банку "Україна"/.

 

     Вимог указу Президента,  кажуть,  ми  не  виконали.  Питання діяльності комерційних банків підлягають вирішенню через Верховну Раду.  Може,  ми дещо свої повноваження перевищили,  але я ще раз звертаюся  до  всіх  керівників комерційних банків нашої держави; якщо у вас залишилося хоч якесь почуття відповідальності, почуття доброти до нашого селянина,  ви повинні все зробити, щоб виконати цей пункт указу Президента і постанову Верховної Ради.

 

     Залучені таким чином кредити  будуть  використовуватися  для забезпечення виконання держзамовлення та фінансування конкретних

 

     14

 

     цільових програм.  Тобто  на  всі  ті  речі  /я  не  буду їх перераховувати/,  на які сьогодні потрібні кредити нашим аграрним виробникам.

 

     Хочу звернути увагу і на таке. Сьогодні господарства повинні використовувати  для  покращення   своєї   економіки   можливість самостійно  реалізовувати власну продукцію /цукор,  олію,  зерно, борошно, крупи, молоко, м'ясо і таке інше/.

 

     За нашими підрахунками,  з того, що вже в нас є і з того, що буде  залишатися  надалі,  ми  можемо  на  30-35  відсотків  самі забезпечувати себе продукцією через реалізацію власних товарів на внутрідержавному і на міждержавному ринках.  Ви знаєте, що указом Президента від  3  січня  1994  року  всім  сільськогосподарським товаровиробникам  незалежно  від  виконання державного замовлення дозволено реалізувати на внутрішньому і зовнішньому ринках власну продукцію,   сировину  і  продукти  її  переробки  для  придбання матеріально-технічних ресурсів.  Зазначена продукція звільняється від  сплати  ввізного та вивізного мита.  Для спрощення існуючого порядку експорту сільськогосподарської  продукції  розпорядженням Кабінету   Міністрів   Міністерству   сільського  господарства  і продовольства видані відповідні  генеральні  ліцензії.  Не  треба нікуди  їхати,  ні  в який Київ,  ці ліцензії для м'ясомолочної і м'ясної промисловості ви можете отримувати в себе,  в областях, і вирішувати свої питання.

 

     Щоб мати   якісь  реальні  надходженнями  просимо  піти  нам назустріч і відобразити це в постанові  Верховної  Ради,  зокрема питання валютного регулювання, ідеться про те, щоб оці карбованці й  долари,  якщо   вторгуємо,   залишалися   в   агропромисловому комплексі.   Просимо   дозволити  нам  реалізувати  продукцію  на зовнішній ринок за наші карбованці. Якщо буде дозвіл, це дасть

 

     15

 

     можливість товаровиробнику,  як   сказано   в   законі   про колективне господарство,  вільно розпоряджатися продукцією,  якої буде вироблено більше, ніж передбачено державним контрактом. А ви знаєте,  що  державний контракт увесь час зменшується.  Практично він залишився в тому обсязі, який був, тільки на зерно.

 

     Загалом вжиті заходи дозволили товаровиробникам за ці  п'ять місяців  відправити на експорт власної продукції на 100 мільйонів доларів.   Це   дозволило   колгоспам,   радгоспам,   колективним підприємствам  із закупленого пального десь 250 тисяч тонн купити за власні кошти.

 

     Декілька слів  про  матеріально-технічне  забезпечення.   Ви знаєте,    що   останні   дощі   поправили   трохи   ситуацію   в агропромисловому комплексі й у цілому в нашій  державі,  тому  що після  зими ситуація була складною.  Практично вимерзло близько 3 мільйонів гектарів пшениці.  Пшениця вимерзла на парах. Такого не було  протягом  останніх  тридцяти  років.  Посіяли  6,5 мільйона гектарів,  а залишилося десь близько 4 мільйонів гектарів.  Але в цілому зернова група витримується на рівні минулого року.  Якщо в тому році ми збирали зернові з площі 14,3 мільйона гектарів, то в цьому році десь 14,5 мільйона. Отже, зернова група витримується.

 

     Як показують  сьогодні  розрахунки спеціалістів,  ми повинні все ж таки зібрати десь 40 мільйонів тонн зерна.

 

     Дуже складне  становище  із  зерновими  в  наших   південних областях  - Одеській,  Миколаївській,  Херсонській,  у Республіці Крим,  у частині Запорізької області.  Там чимала площа зернових, навіть  ячменю,  була  в  такому  стані,  що їх довелося списати, випасти тваринам.  Тому найбільший недобір зерна буде в Одеській, Херсонській, Миколаївській

 

     16

 

     областях. А  стан  зернових  у центральних та інших областях свідчить,  що будемо в  цьому  році  з  хлібом.  Якщо  нічого  не станеться, то й держава буде забезпечена продовольчими товарами і матимемо корми для тварин.

 

     Що ми робимо в цьому плані?  Якщо  говорити  про  готовність техніки,  то  згідно з інформацією,  яку ми маємо /це питання і в Комісії з питань АПК розглядалось/, на 1 червня було підготовлено тільки  52  відсотки  зернових комбайнів.  Ще не вирішені й деякі Інші питання,  для  їх  розв'язання  потрібно  ще  200  мільярдів карбованців.  Вони будуть виділені урядом для того,  щоб повністю закупити запасні частини. На сьогодні комбайни вже готові десь на 75  відсотків.  Ми  вирішуємо  питання  щодо забезпечення техніки запасними частинами  через  Львівський  автобусний  завод,  через завод  "Ростсільмаш".  Як  запевнили  мене спеціалісти,  усе буде зроблено, щоб техніку підготувати до жнив своєчасно.

 

     Тепер декілька  слів  про  забезпечення   пально-мастильними матеріалами.  Це сьогодні найголовніше питання. За даними, які ми маємо,  на сьогодні в усьому агропромисловому  комплексі  є  десь близько  200  тисяч  тонн автобензину і 500 тисяч тонн дизпалива. Але ж в одного є,  а в іншого немає.  А  для  того  щоб  провести збирання ранніх зернових, нам треба ще десь близько мільйона тонн солярки і майже мільйон  тонн  бензину.  По  клірингу  в  Україну надійде десь мільйон тонн нафти.  На наших заводах частину палива ми закупили за фіксованою ціною,  зокрема на Лисичанському заводі 250 тисяч тонн палива і 50 тисяч тонн бензину.  З одного мільйона тонн клірингової нафти ще виробимо солярку  й  бензин.  До  кінця червня буде близько 400 тисяч тонн солярки і 200 тисяч

 

     17

 

     тонн бензину.   Підписано   угоди   про  поставку  нафти  на Кременчуцький завод по міждержавних лініях,  і  ціна  для  нас  є прийнятною.  Але, на жаль, не все там погоджено. Якщо ми одержимо ще ті 8 мільйонів тонн нафти,  а я думаю, що це буде зроблено, то це  дасть  нам  можливість  забезпечити  село паливом і своєчасно зібрати врожай.

 

     Що стосується  гербіцидів,  то  сьогодні  в  них   особливої потреби  немає,  але  треба мати їх запас для осінніх робіт,  для майбутнього врожаю.

 

     Ось такі сьогодні дії уряду в справі фінансово-кредитного  і матеріально-технічного  забезпечення  агропромислового комплексу. Під час обговорення проекту постанови  Верховної  Ради  ще  деякі моменти будуть уточнені,  і є така надія і віра,  що нам удасться все зробити,  щоб селяни  нормально  провели  збирання  врожаю  і забезпечили  якусь  стабільність  і  спокій  у  нашій державі для проведення подальших ресори.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідь закінчено,  Шановні  народні  депутати, давайте   порадимося,   скільки  ми  надамо  часу  для  запитань. Півгодини достатньо?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Достатньо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ставлю на голосування  пропозицію,  щоб  на запитання і відповіді відвести півгодини.  Прошу голосувати. "За"

- 207. Приймається. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     18

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., народний депутат України /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Володимире   Васильовичу!   Я   звертаюся   до   вас   з нетрадиційним   у  цьому  залі  запитанням.  Хочу,  щоб  ви  мені допомогли ось у чому.

 

     У моєму виборчому окрузі є, крім міста, два великих, сильних аграрних райони.  Питання, яке ми сьогодні ставимо, ваша доповідь і проект постанови мають, власне кажучи, дволикий характер.

 

     Усі ми прекрасно  розуміймо  і  свідомі  того,  що  сьогодні Україна,  держава  наша,  тримається на селі.  І ні над ким ми не позбиткувалися,  звичайно,  більше,  як над селянином.  І завдяки його терплячості сьогодні ще маємо нормальну ситуацію. Це ясно.

 

     Цілком зрозуміло,  що селянин входить у жнива без надії, без фінансів,  по кілька місяців не виплачується зарплата. Як депутат я,  безперечно,  за те,  щоб справді зараз підтримати,  допомогти селу. Бо ще раз кажу: без селянина, без хліба не буде держави. Це зрозуміло.

 

     Але в  мене,  скажімо,  є  й місто,  про яке я також повинен думати.  Ось я і починаю міркувати.  Ми приймаємо  цю  постанову. Якби  я знав і був переконаний у тому,  що ці гроші ми вишукаємо, скажімо,  щось продавши,  і ці гроші підуть з банку,  то  був  би спокійний.

 

     Але прекрасно розумію,  що до селянина підуть ті гроші,  про які Попандопуло казав:  "Бери, бери, я себе еще нарисую". Тобто я свідомий того, що ми провокуємо виток інфляції. І ми

 

     19

 

     повинні сьогодні людям чесно сказати, що робити і як саме ми це хочемо  зробити.  Я  підтримую  село.  Але  ми  повинні  своїм виборцям  сказати,  що  через два-три місяці посилиться інфляція, підуть догори  ціни.  І  хочу  знати,  що  буде.  Як  мені  бути. Допоможіть мені розібратися в цій ситуації як віце-прем'єр.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Ви знаєте,  протягом останнього року роботи в уряді доводилося з цією ситуацією постійно стикатися.  І розумію, що  коли  сьогодні  треба  4  мільйони карбованців за паливо,  то завтра - 10-І2 мільйонів.  Тоді завтра чи  післязавтра  все  піде шкереберть.  І  ми  ніякого  хліба не заготуємо.  І взагалі зараз будьхто кожен день рахує, каже:

 

     "Ти ж мені пообіцяв сьогодні за такою  ціною,  а  витрати  - такіто.  Завтра  вже  давайте  за тонну зерна не півтора мільйона карбованців, а 3-4 мільйони. Не зрозуміло, чим все це закінчиться ...

 

     Тому ми  протягом  останнього  року,  як ви пам'ятаєте,  усе робили,  щоб  на  ті  надходження   до   аграрного   сектора   не накручувалися  ці проценти.  Ми зразу платили заводам за добрива, стежили, щоб заводи платили за енергоносії - щоб, не дай Боже, не допустити  того,  про що ви кажете.  І таку практику,  якщо у нас будуть сили і можливості,  ми будемо  продовжувати.  Тому  левова частка  цих  грошей  знову йде на державний контракт,  на купівлю палива, гербіцидів, добрив та іншого.

 

     Що ж до оцих грошей...  Вам начебто здається,  що це  великі мільйони,   трильйони.   А   я  вам  скажу:  якщо  1,7  трильйона карбованців

 

     20

 

     розділити на 25 областей,  а в кожній області -  на  450-500 колективів,  так  це ж виходить І50-200 мільйонів карбованців.  А два маленьких двигуни на два  трактори  коштують  200  мільйонів. Отже, це не гроші, це, власне кажучи, сльози на цьому етапі.

 

     Ми з   головою  Національного  банку  Віктором  Андрійовичем Ющенком думали над тим, скільки нам вдалося...

 

     Це ті гроші,  які дозволяє нам виділити  з  кредитної  стелі Національний  банк.  Стосовно  ж  емісійних  грошей,  про  які ви думаєте, що це якісь додаткові, так цього не буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Другий мікрофон.

 

     КОРНЕЛЮК В.М.  Шановний  Володимире  Васильовичу!  Хочу  вас запитати як віце-прем'єра з питань агропромислового комплексу:

 

     чому з  жовтня  І993 року по березень 1994 року господарства поліської зони купляли пально-мастильні матеріали  від  9  до  12 мільйонів карбованців за одну тонну, в той час як зерно від імені держави було забрано у них по 500 тисяч,  як тонна молока  коштує 1,5 мільйона карбованців? Це відповідь моєму колезі Яворівському. Постійно обманюючи народ,  його шантажують  шляхом  шахрайства  і кажуть, що цю інфляцію розкручує АПК. Це перше.

 

     Друге запитання.  Чому  жодним словом у проекті постанови не згадується питання про льон і картоплю? Скажіть, будь ласка, куди подітися  знову  ж  таки  поліській зоні України,  яка є найбільш густонаселеною в сільській місцевості?

 

     І третє питання. Є таке прохання, Володимире Васильовичу: врятуйте честь Президента, Верховної Рада і уряду, які публічно

 

     21

 

     в особі  Президента,  глави уряду і Голови Верховної Ради на з'їзді колгоспників у минулому році заявили, що вони повернуть до кінця  року  всі  борги  за соцкультпобут.  Господарства повірили уряду.  Президенту і Верховній Раді і витратили величезні  кошти. Як же бути?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.,   Добре,   я  зрозумів.  Почну  з  останнього повернути гроші на соцкультпобут за 1993 рік.  У  бюджеті  на  ці цілі  передбачено  десь 750 мільярдів карбованців.  І80 мільярдів карбованців уряд вишукав,  і ці гроші вже направлено  в  області. Щодо інших п'ятисот мільярдів,  то,  як мене запевнили в Мінфіні, усе будемо робити, щоб найближчим часом ці гроші повернути.

 

     Далі. Гроші за льон ми теж  виплатимо.  І  за  вовну  також. Знаю, що в господарства, які мають дуже багато овець.

 

     Щодо картоплі,   овочів   та  іншого.  Дійсно,  господарства поліської зони в цей контракт спочатку не дуже вписувалися,  бо у них  немає  ні  соняшнику,  ні цукрових буряків,  ні зерна.  Тому розроблено механізм,  за яким під  держконтракт  потрапили  і  ці господарства  /через  картоплю,  через стабільні ціни/,  щоб вони одержали паливо.

 

     Є такий механізм,  але він,  на превеликий жаль, пізно почав спрацьовувати. І було те, про до ви кажете. Поліські господарства по 7-8 мільйонів карбованців тратили на  паливо.  Тому  кажу:  що було,  то було.  Сьогодні треба все зробити, щоб з прийняттям цих рішень була надана значна допомога господарствам поліської зони.

 

     22

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕННО В.І.  Шановний Володимире Васильовичу!  Ви вже  два роки  віце-прем'єр,  і  весь  час  ми  латаємо дірки у сільському господарстві.  То ми проривом беремо сівбу,  то  -  збирання,  то підготовку  до зими.  Що ви як віце-прем'єр конкретно зробили для того,     щоб      приватизувати      переробні      підприємства сільськогосподарського  виробництва,  дати  більше  як 51 процент акцій виробнику, створити фірмові магазини, "відшити" торгівлю?

 

     Я тільки один приклад наведу.  Ми продали зерно по 450 тисяч карбованців  за тонну,  а нам грошей не повернули.  Держава рідна продав борошно по 4 тисячі карбованців за кілограм  /це  виходить по  4  мільйони  карбованців за тонну/ - майже в 10 разів більше. Якщо врахувати вихід борошна,  то у 6-7 разів більше.  Це  я  даю відповідь  і  депутату  Яворівському.  Ми помінялися ролями - вже навіть я зрозумів, а Володимир Олександрович ніяк не зрозумів, що сільське  господарство  не створює інфляції.  Це роблять ті,  хто знущається над оцим сільським  господарством.  Так  що  конкретно було  внесено?  І  яка пропозиція була,  щоб усе-таки покінчити з тим?  Те,  що потрібно державі,  давайте продамо, а потім зробимо фірмову  торгівлю  і  будемо гроші швидко повертати виробнику.  А якщо вони повертаються,  то через два-три місяці, ви х розумієте, що  це  буде  безкінечно.  Потрібно  вжити  якихось  кардинальних заходів. І тоді буде порядок.

 

     І ще одне коротеньке запитання /я вам і раніше його ставив/. Що    конкретно    робиться    для    контролю    за    поставкою матеріальнотехнічних ресурсів під держзамовлення і  держконтракт? Адже наліво

 

     23

 

     і направо ділять хто,  кому і як заманеться. І чи думаємо ми цього року взагалі у селян закуповувати зерно? Дякую.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Щодо фірмових магазинів і такого  іншого.  Ця робота  проводиться  сьогодні  дуже плідно,  це вже відчувається. Господарства  хочуть  без  торгівлі   продавати   продукцію.   На превеликий жаль, тут є дуже великі перешкоди, тому що в місцях ми не можемо утримувати магазинів для торгівлі своєю продукцією. Вже все приватизовано,  розкуплено і роздано.  Тому Уряду з місцевими адміністраціями доводиться докладати всіх зусиль, щоб підправляти ці  позиції.  Я  скажу,  що  в Києві зараз значно покращується ця ситуація:  м'ясокомбінати,  наприклад, відкривають свої магазини. Думаю,  ви дійсно правду кажете,  що ще не все зроблено, але ми в цьому плані працюємо.

 

     Щодо приватизації в агропромисловому  комплексі.  Ви  знаєте про  відповідний декрет Кабінету Міністрів і про те.  що сьогодні посилений цей пункт у проекті  постанови  Верховної  Ради.  Я  як віце-прем'єр  і  Міністерство  сільського господарства через Фонд державного майна слідкуємо,  щоб приватизація  проходила  з  тією пропорцією,  про  яку  ви  говорили;  мінімум 51 відсоток акцій - товаровиробнику.  Тут не все йде гладко,  буває,  що не  вистачає грошей,  сертифікатів. Але я думаю, що це тільки одне завдання. І ми  підписуємо  тільки  тоді  документи  на  приватизацію,   коли витримується цей пункт.

 

     Щодо борошна,  яке  коштує  півтора  мільйона карбованців за тонну.  Дійсно,  ми  вже  вп'яте  ці  розрахунки  робимо.   Через процентні  ставки  кредитів  ціна  зростала  на  30-40 відсотків. Зрозуміло,

 

     24

 

     сюди слід додати 28 відсотків-податок на добавлену  вартість та торгові націнки і таке інше.  Тому ціна і стає такою.  Вона на сьогодні  за  нашими  усіма  законами  іншою  бути  не  може.  Ми підготували ряд законодавчих проектів на розгляд Верховної Ради і щодо зменшення податку на добавлену  вартість,  і  щодо  податків взагалі.  Коли  вони  будуть прийняті,  ми зможемо якщо не по 400 тисяч карбованців,  так хоча б по 800 тисяч карбованців продавати борошно,  а  не  по півтора мільйона чи 4 мільйони карбованців за тонну, як ви кажете.

 

     Щодо контролю  за  поставками  по  держконтракту.   Контроль здійснюється  через Мінсільгосппрод,  Агрохімію,  через Державний комітет по харчовій промисловості тощо.  У  нас  врахована  кожна тонна зерна,  закупленого під держконтракт.  Я знаю, що нам ніхто не продасть жодної тонни хліба,  якщо не отримає палива,  яке  ми повинні поставити.  Це ми вже знаємо, до цього готуємося і будемо дуже чесні і відкриті у цих взаємовідносинах.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Перший мікрофон.

 

     КРАНДАКОВА О.В.,  головний економіст агрофірми "Золоте Поле" Кіровського району /Кіровський виборчий округ,  Республіка Крим/. Я очень внимательно прочитала проект этого постановления,  но  не увидела здесь специфической отрасли народного хозяйства Крыма. Мы говорим о мясе,  молоке,  зерне.  Зерно, если случилось стихийное бедствие, можно в течение года пересеять, взять второй урожай. Но мы забываем о такой отрасли, как многолетние культуры, - это сады семечковые, косточковые, виноградники.

 

     25

 

     В этому  году  так сложились погодные условия,  что у нас не будет полного  урожая.  Для  того  чтобы  эту  отрасль  сохранить /дерево  за  один  год  не восстановишь/,  нам нужно ухаживать за садами, механизированные работы проводить в полном объеме, защиту растений  осуществлять.  Чтобы хозяйства смогли хотя бы стоять на ногах,  им нужны средства на полтора года,  то есть до следующего урожая.  Никто  не  подумал  об  этом.  Есть  Главплодвинпром или Садпром,  как  он  называется,  но  о  садах  и   о   многолетних насаждениях никто не думал.

 

     И еще.  Кто  когда  анализировал методику расчета возмещения страховых платежей за убытки  от  стихийных  бедствий?  Если  они наблюдаются /а у нас в Крыму такие зоны есть,  и не один год/, то хозяйства,  считая с третьего года,  получают возмещение платежей на  одну  четверть,  одну  восьмую,  а потом вообще копейки.  Мое хозяйство получило возмещение убытков от стихийных бедствий на  2 миллиона меньше, чем внесло страховой платеж. Эти деньги, которые получили,  мы возместили страховой компании за то,  что  она  нас застраховала, только и всего. Такая отрасль должна иметь средства для существования.  Я считаю, что здесь она совершенно не учтена,

- ни методика,  ни возмещение,  ни содержание этой отрасли. Прошу вас обратить серьезное внимание на этот вопрос.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В. В. Спасибо. Я отвечаю буквально тезисно. По этой отрасли,  еще  раз говорю,  есть программа.  Кабинет Министров ее уточняет  для  того,  чтобы  разрешить  проблемы,  о  которых  вы говорите.  Скажу  только  одно,  что сегодня есть механизм затрат тоже  под  государственный   контракт   на   сдачу   плодоовощной продукции,  чтобы  обеспечить  эти  хозяйства  хотя  бы бензином, соляркой, средствами защиты растений.

 

     26

 

     Далее. Рассматривается вопрос о снижении акциза на вино,  на плодоовощную  продукцию,  чтобы  хозяйства  были заинтересованы в получении большей прибыли.  Думаю, названные направления позволят и этой отраслью заняться очень серьезна.

 

     И относительно  страховых  платежей.  Вы  знаете,  в связи с демократией,   а   это,   говорят,   худшая   форма   управления, руководители  хозяйств  отказались  от обязательного страхования, мол,  хочу - страхуюсь,  хочу - не страхуюсь.  И конечно, кое-кто очень  жестоко  за  это поплатился,  потому что не внес страховые платежи.

 

     Сейчас в связи с приватизацией ситуация в этой отрасли резко меняется.   Я  вижу,  что  все  хозяйства  идут  на  добровольное страхование, зная что возможны всякие беды.

 

     Поэтому если у вас что-то  там  по  хозяйственным  делам  не получилось,   то   очень   серьезно   готовьте   свои  документы, заключения,  будем за страхованием смотреть,  чтобы возмещать все что положено в пределах закона.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,   завідуюча   відділом   Ружинської   районної державної   адміністрації    /Андрушівський    виборчий    округ. Житомирська область/.  Шановний Володимире Васильовичу, у мене до вас  таке  запитання.  Скажіть,  будь  ласка,   за   якою   ціною закуповується  нафта  і за якою ціною в доларах реалізується вона колгоспам?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.   Ви   знаєте,   були   підписані   угоди   на міждержавному   рівні,   що  ми  з  1  січня  1994  року  повинні закуповувати

 

     27

 

     нафту по 110 доларів за тонну.  Так,  Михайле Петровичу? Що? Тепер по 100 доларів?

 

     Сьогодні завдяки нашим з вами старанням з'явилася можливість купляти нафту приблизно по 80 доларів.  І є  можливість  закупити сірчистомістку  нафту,  яка надходить на Кременчуцький завод десь по 60 доларів.

 

     Уряд, Президент,  Верховна Рада чимало зробили, щоб ми могли мати тепер 4 мільйони тонн солярки, про яку я говорив.

 

     Нас же  сьогодні  перевіряють  і  кажуть:  а  чому  ви торік платили по 90,  якщо сьогодні можна купити по 60?  Але повірте  - ринок є ринок.  Та ще коли платиш гроші наперед,  тоді можна й до кращого доторгуватися.  А якщо тебе поставили до стінки і кажуть, що  трубу  перекрили,  не  заплатите  ось  такі гроші,  то завтра взагалі нічого в село не потрапить. Отож ми робили те, що в таких умовах могли робити. Тому й ціна була 110, 80 і 60.

 

     За якими  цінами  в  доларах ця нафта чи цей бензин йдуть до господарства?  Тут  схема  дуже  проста.  Ми  зафіксували   ціни. Пам'ятаєте?  На  зерно  -  мільйон  триста чи десь мільйон двісті дев'яносто.  Якщо нафта закуповується по 60 доларів за тонну,  то господарства  її  одержують  за  коефіцієнтом один по трьох:  три тонні; зерна - тонна солярки. Виходить отака ціна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Із вашої відповіді виходить, що ми в основному

 

     закупляємо нафтопродукти.  Я хочу задати таке запитання.  То чому   ж   зараз   нашому   уряду   для   того,   щоб   здешевіти сільськогосподарську продукцію, не видобувати і не переробляти ту нафту, яка є в Україні?

 

     28

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Та нафта, яка видобувається в Україні /близько 4 мільйонів тонн/,  і паливо,  що з неї виробляють,  за  рішенням уряду  використовуються  для  комунальних  послуг населення,  для спецспоживачів,  машин  швидкої  допомоги  і   таке   інше.   Вам зрозуміло, яка кількість цієї нафти?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     КРАВЧУК В.І.,       голова       правління      колективного сільськогосподарського      підприємства      "Вільнотарасівське" Білоцерківського району /Білоцерківський виборчий округ, Київська область/.  Шановний Олександре Миколайовичу,  шановний Володимире Васильовичу,   шановні   депутати!   Ми  сьогодні  приступили  до обговорення надзвичайно важливого питання і хотілося б, щоб зараз не  тратити часу і не задавати запитань про сільське господарство взагалі і про все,  що  з  ним  зв'язано,  а  задавати  конкретні запитання  щодо проекту постанови,  який нам роздано,  аби швидше приступити до його обговорення.  У зв'язку з цим у  мене  є  лише одне запитання до вас,  Володимире Васильовичу.  У пункті другому проекту постанови до вчорашнього дня,  а конкретніше до 22 години вчорашнього  дня  /Олександре  Миколайовичу,  ви  це знаєте/ було записано,  що Національному  банку  України,  комерційним  банкам потрібно    припинити    нарахування    пені   по   господарствах агропромислового комплексу за несвоєчасне повернення кредитів  та повернути нараховані суми за перше півріччя 1994 року.

 

     29

 

     Сьогодні ж   на   ранок  ця  друге  частина  про  повернення нарахованот пені за перше півріччя 1994 року  зникла.  Мотивація, чому цього не треба робити, у тому, що зараз товаровиробник, який віддав продукцію і не одержав своєчасно гроші, а взяв кредити, не винен, що йому нарахували пеню.

 

     Отже, Володимире   Васильовичу,  як  ви  ставитеся  до  тієї вчорашньої другої частини і чи ви наполягаєте  на  тому,  щоб  її включити в другий пункт нашої постанови?

 

     Дякую.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Ми  вчора  обговорювали  проект  постанови  у Верховній Раді,  у першого заступника - і на це запитання, яке ви мені  задали,  давали  відповідь і голова Національного банку,  і голова правління банку "Україна".

 

     Щодо першої частини,  то така  телеграма  від  Національного банку,  щоб не брати цієї пені,  штрафів і такого іншого,  дійсно пішла.  Що ж до другої частини,  то і в Національному банку,  і в банку  "Україна"  сказали,  що вирішити це питання нині практично неможливо.  Платежі пройшла вже ціле коло, і повернутися до нього не можна. Тому ми сьогодні й не включили цього питання до проекту постанови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     КРАВЧУК В.І.  У такому випадку ми хочемо послухати пояснення голови  правління  Національного банку.  Я наполягаю на включенні цього доповнення  до  проекту  постанови  і  прошу  поставити  це питання на голосування.

 

     Дякую.

 

     30

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,       проректор      Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту /Кам'янець-Подільський  виборчий округ,   Хмельницька   область/.  Шановний  доповідачу,  шановний Олександре   Миколайовичу!   Питання   внесено   на   сьогоднішнє обговорення  дуже  важливе  -  про  подолання  кризового  стану в агропромисловому    комплексі.    Але,    заслухавши    доповідь, ознайомившись-з проектом постанови,  приходиш до висновку,  що ми обговорюємо питання в значно вужчому аспекті.  Звичайно,  питання грошово-кредитного    регулювання    та    матеріально-технічного забезпечення є важливе але якщо ми  вносимо  питання  в  широкому аспекті  -  про  подолання  кризового  стану  в  агропромисловому комплексі,  то ми ні в якому разі не можемо за півгодини вирішити такі  глобальні  питання.  Тим  більше  що  з  поля зору випали і питання   побуту,   і   соціального    захисту    населення,    і сільськогосподарської науки і так далі.

 

     Отже, якщо  іншого  разу  буде  вноситися  це питання,  воно повинно бути конкретним, і конкретним має бути рішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Я  з  вами  згоден.  Сьогодні   розглядається практично  тільки  два напрями:  матеріально-технічне і фінансове забезпечення агропромислового комплексу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     31

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.     Шановний     Володимире     Васильовичу! Господарство   в  нас  повністю  централізоване,  і  Міністерство сільського   господарства   має   всі   цифри,   які   стосуються господарств.  У  зв'язку  з  цим  у мене до вас є таке запитання. Віцепрем'єр сказав,  що всім треба затягнути пояси.  І,  справді, усім треба затягнути пояси.

 

     Так ось   запитання.   Скільки  грошей  потрібно  сільському господарству,  щоб зібрати врожай і розплатитися за  борги  -  за електроенергію,  за  ремонт  техніки  і  таке  інше?  Як ці гроші виглядають у порівнянні з тими 4,9 трильйонами  карбованців,  які банк повинен нібито видати?  Чи ті 4,9 трильйона становлять увесь борг,  який треба повернути?  Скільки насправді потрібно  грошей, щоб  господарства  могли  зібрати  врожай  і  розрахуватися за ті борги, які вони мають за енергоносії, електроенергію і таке інше? Скільки треба таких грошей?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.   Ігоре   Рафаїловичу,   щодо   4,9  трильйона карбованців,  про які ви зараз сказали,  то ці гроші дійсно треба заплатити за продукцію, яка сьогодні вже використана державою...

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я розумію, нехай буде так...

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Де ми візьмемо ці гроші? Ми так думаємо, що на виконання указу Президента 3,2 трильйона поверне торгівля.  Отже, 4,9  мінус  3,2  - залишається ще більше одного трильйона.  Але ж сьогодні й село винне.  Якщо порахувати,  скільки село  винне  за продукцію, яку воно закупляло на кредити і таке інше, то це

 

     32

 

     становитиме близько 6 трильйонів карбованців. Йому ж винні з урахуванням усіх  боргів  десь  5  трильйонів  карбованців.  Якби віддали те,  що взяли, то практично не треба було б не робити, як кажуть,  ніякої операції.  Ви запитуєте,  скільки  взагалі  треба грошей, щоб виконати держконтракт. Держава купляє хліб, соняшник, цукрові буряки, .для цього треба 44 трильйони карбованців.

 

     Я вже казав,  якщо не буде інфляції,  не треба  буде  робити індексацій і все залишиться у стабільних цінах,  то 20 трильйонів ми заплатимо,  а ще 20 трильйонів буде повернено через реалізацію продукції, яку ми продаватимемо вже в другому півріччі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз включіть другий мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  У  мене  є ще друге запитання.  Як ці гроші дійдуть до колгоспів? Чи колгоспам буде відкрито рахунки в банку, де  вони зможуть брати під певним контролем ці гроші на погашення заборгованості,  на ремонтні роботи  і  так  далі?  Чи  ті  гроші якимось чином десь осядуть?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Ігоре Рафаїловичу,  я вам скажу,  що ми оці 5 місяців так контролювали надання кредитів і вкладень  у  сільське господарство,  що  вони  від  нас не отримали жодного карбованця, крім  тих  ресурсів,  які  передбачалися.  Усі  інші  гроші  вони одержували за те, що хтось щось продав.

 

     Ви пам'ятаєте, виконуючий обов'язки Прем'єра сказав про

 

     33

 

     3 трильйони  карбованців.  Ми частину виплатили за продукцію /за молоко і м'ясо/ до і травня,  і це пішло на заробітну  плату. Слідкували за кожним господарством,  за кожним колективом, щоб ці гроші пішли тільки на заробітну  плату.  Так  що  сьогодні  якась частина   коштів  -  оцей  трильйон  і,  можливо,  два  трильйони відповідно до держконтракту - повинна піти живими грішми прямо на рахунки   господарств  /у  нас  є  можливість  це  уточнити/  для вирішення їх внутрішніх питань - заплатити зарплату,  щось купити для своїх потреб. Не одним же паливом живе господарство.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  Іванківської  селищної  Ради народних депутатів  Іванківського  району  /Іванківський  виборчий  округ. Київська область/.  Шановний доповідачу, шановні колеги депутати, шановні журналісти,  шановні міністри!  Безперечно,  сьогодні  ми обговорюємо не те що важливе, а винятково важливе питання. Округ, який я представляю,  - це в основному сільськогосподарський округ /крім   міста  Славутича/.  До  нього  відноситься  Поліський  та Іванківський   райони,   а   також    два    господарства,    два сільськогосподарських   підприємства  колишнього  Чорнобильського району.  І питання дальшого розвитку села - це  вузлове  питання. Чому?  Тому  що  останні шість років держава практично не приймає продукції яка вирощується на території цього виборчого округу.  А якщо продукцію держава і приймав, то, наприклад яловичину, за

 

     34

 

     цінами 1993 року.  Це,  звичайно, величезні збитки для наших господарств, для району з цілому. І це відбивається на заробітній платі всіх селян.

 

     Багато років підряд ідеться про пере профілювання сільського господарства цієї зони,  яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Але, як кажуть, віз і нині там. Тому до вас конкретне запитання:  скажіть, будь ласка, як ви займалися і чи плануєте ви займатися    конкретно   питанням   перепрофілювання   сільського господарства   в   тих   районах,   які   постраждали   внаслідок Чорнобильської    катастрофи    і    грунти    яких    забруднені радіонуклідами?

 

     Дякую.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Спасибі. На ті речі в тому бюджеті, за який ви проголосували,  виділена якась частина грошей.  Це,  звісно, дуже недостатньо.  І ви правду кажете,  що продукція,  яка вироблена в цих  умовах,  повинна  закуповуватися  за якоюсь іншою ціною,  що держава повинна тут допомогти цим  людям  і  цій  території,  яка знаходиться   в   такому  стані.  Зроблено  недостатньо,  ще  раз повторюю,  Ваш виступ,  як кажуть,  натяк на те,  що треба  більш серйозно цим питанням займатися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.    Час   вичерпано   на   запитання   й відповіді...

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Тут мене ще про  бджіл  запитують.  Буквально кілька  слів.  Так,  треба  допомагати  бджолярам.  Я  скажу,  що сьогодні

 

     35

 

     стан такий,  зокрема  ціни  на  цукор...   Колись   бджолярі просили,  щоб їм виділили державні ресурси на цукор для того, щоб підгодовувати бджіл.  Так ви знаєте, що сьогодні державна ціна на цукор  уже  десь  12-13  тисяч карбованців за кілограм.  А раніше можна було купити мішок цукру за  6-7  тисяч  по  дорозі...  Тому думаю,  що  сьогодні  для  бджолярів є така можливість самим себе захищати.  Держава ж у цьому році їм,  напевно,  нічим  не  зможе допомогти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Слово для співдоповіді надається голові Комісії з питань АПК Даниленку Анатолію Степановичу...  Вибачте, Анатолію Степановичу. Я бачу, що зайшов голова Лічильної комісії. Ви готові доповісти?

 

     Шановні народні  депутати!  Не заперечуєте,  якщо ми зробимо таку вставку.  Слово надається голові  Лічильної  комісії  Сироті Михайлу Дмитровичу.

 

     Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д., голова Лічильної комісії Верховної Ради України /Придніпровський  виборчий  округ,  Черкаська  область/.  Шановні народні  депутати!  Дозвольте  оголосити  вам  протокол засідання Лічильної комісії

 

     "Протокол N 8 засідання  Лічильної  комісії  Верховної  Ради України 16 червня 1994 року.  Присутні:  голова Лічильної комісії Михайло  Сирота,  заступник  голови  Лічильної  комісії   Михайло Павловський,  секретар  Лічильної  комісії  Володимир  Стретович. Члени  Лічильної  комісії:   Бобриньов,   Мостиськнй,   Чукмасов, Кузнєцов, Сидоренко, Данча, Брит, Осадчук, Лінчак, Шаланський,

 

     36

 

     Левченко, Білас,     Запорожець,     Сокерчак,     Капустян, Ярошинський, Бережний, Єльяшкевич, Буздуган, Симоненко, Горбатюк.

 

     Слухали: про підсумки таємного голосування  по  затвердженню Прем'єр-міністра України.

 

     У бюлетень   для   таємного   голосування   по  затвердженню Прем'єр-міністра України була включена кандидатура Масола Віталія Андрійовича.

 

     На підставі   результатів   таємного   голосування  Лічильна комісія  встановила;  загальна   кількість   народних   депутатів України,  обраних  на  час  проведення сесії,  - 337.  /Вмер один депутат із Тернопільської області/.

 

     Кількість народних  депутатів  України,  повноваження   яких визнані   Верховною   Радою   України,  -  335.  /Як  ви  знаєте, повноваження депутатів Кудюкіна і  Грнньова  не  підтверджені  до цього часу/.

 

     Кількість народних депутатів України,  які одержали бюлетені для таємного голосування, - 302.

 

     Кількість народних депутатів України,  які  взяли  участь  у голосуванні, - 224.

 

     Кількість голосів,   поданих   за   кандидата,   -   199..." /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу сідати.

 

     СИРОТА М.Д."...Кількість голосів, поданих проти кандидата, - 24.

 

     Кількість бюлетенів,  визнаних  недійсними,  -  1.  В урні з бюлетенями виявлено два аркуші паперу,  що не  є  бюлетенями.  /Я можу продемонструвати їх членам Верховної Ради.

 

     Це проект постанови Верховної Ради України/.

 

     37

 

     Відповідно до   статті   97  Конституції  України  і  пункту Тимчасового регламенту засідань Верховної Ради  України  Лічильна комісія вирішила: вважати Масола Віталія Андрійовича затвердженим Прем'єр-міністром  України,  Голова  Лічильної  комісії   Сирота, заступник, секретар". /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Будь ласка,  чи  є  запитання  до  голови Лічильної комісії? Немає. Спасибі.

 

     Тоді, шановні  народні  депутати,  ставлю   на   голосування пропозицію,  щоб  результати  голосування,  повідомлені комісією. затвердити.

 

     "За" - 238. Приймається. /Оплески/.

 

     Шановні народні депутати!  Нам необхідно прийняти  постанову Верховної  Ради.  Вноситься  такий проект:  "Про Прем'єр-міністра України;

 

     1. Призначити  Прем'єр-міністром  України   Масола   Віталія Андрійовича.

 

     2. Доручити    Прем'єр-міністру   України   Масолу   Віталію Андрійовичу  внести  на  розгляд  Верховної  Ради  України   план невідкладних   заходів   по  стабілізації  соціально-економічного становища в країні та  запропонувати  відповідно  до  Конституції України необхідні зміни в складі уряду".

 

     Є зауваження  до  проекту постанови?  Немає.  Будь ласка,  - депутате Сирота. Другий мікрофон.

 

     38

 

     СИРОТА М.Д.  У постанові слід,  записати "затвердити",  а не "призначити".     Верховна     Рада     затверджує    кандидатуру Прем'єрміністра,  а не призначає,  тому в постанові так  і  треба написати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.  Оскільки  вчора  наш новообраний голова уряду сказав,  що він підтримує  документ  "Основні  засаді  і  напрями становлення  економіки України в кризовий період",  який ми вчора обговорювали  і  прийняли,  пропоную  до  пункту  2  внести  таке доповнення: "На основі прийнятих Основних засад..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю,    шановні    народні   депутати,   можна погодитися? Другий, мікрофон, будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  По-перше,  як ми вчора домовилися,  до  тих Основних засад,  про які доповідав Олександр Олександрович, мають бути  внесені  доповнення  згідно  з  виступами.  Ці   доповнення необхідно  зробити.  Я  не  хочу  сказати,  що  вони  недостатньо опрацьовані,  їх можна взяти за основу, але, повторюю, доповнення необхідні.

 

     39

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і прийнято. Спасибі.

 

     Шановні народні   депутати,  якщо  зауважень  більше  немає, тільки  зауваження   про   заміну   слива   "призначити"   словом "затвердити",  то я в такій редакції ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 236. Постанова приймається.

 

     Віталій Андрійовичу,  будь ласка,  займіть своє місце в ложі уряду. /Оплески/.

 

     МАСОЛ В.А.,  Прем'єр-міністр  України  /Козелецький виборчий округ.  Чернігівська область/,  Шановні народні депутати, я хотів попросити 10 хвилин для виступу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не заперечуєте? Будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А. Шановний головуючий, шановний Президенте, Шановні народні депутати,  вельмишановні  громадяни  України!  Насамперед дозвольте  висловити  щиру  і  глибоку  подяку  всім тим народним депутатам України,  які підтримали і проголосували за моє обрання на   дуже   почесну,   але  й  надзвичайно  відповідальну  посаду Прем'єр-міністра України.  А також дякую  тим,  хто  сьогодні  не голосував  за  мене,  і  сподіваюся,  що  ми будемо співпрацювати разом.  Вашу в достатній мірі одностайну підтримку  і  висловлену високу  довіру  я  особисто  розглядаю  як  приємну ознаку певної консолідованості нашого депутатського корпусу,  як  щире  бахання депутатів  Верховної Ради нового скликання об'єднати свої наміри, зусилля і практичні дії для спільної

 

     40

 

     праці щодо  вирішення  гострих  економічних   проблем,   які постали перед нашою молодою незалежною державою.

 

     Переконаний, що кожен з нас,  хто сидить зараз у цьому залі, добре усвідомлює,  в який  надзвичайно  складний  час  для  нашої Вітчизни  ми  живемо  і працюємо,  яка-величезна відповідальність покладається сьогодні на  найвищий  законодавчий  орган  і  уряд, країни  по  зміцненню  її  державності,  суверенітету,  подоланню кризових явищ в економіці, підвищенню життєвого рівня і добробуту наших людей.

 

     Без перебільшення,  ми  переживаємо  історичний  час  -  час вибору і рішучих дій  в  ім'я  народу  України,  в  ім'я  молодої незалежної української держави.

 

     Хочу з  усією  відвертістю  запевнити  вас,  шановні народні депутати,  що я  повною  мірою  усвідомлюю  всю  складність  тієї економічної і політичної ситуації,  що склалася в нашій країні, і глибоко розумію,  який відчутний моральний тягар,  яку  величезну відповідальність    покладаю    на   себе   з   моменту   обрання Прем'єрміністром України.

 

     Сподіваюсь, у мене вистачить сил і  життєвого  досвіду,  щоб виправдати  вашу  високу  довіру,  зрозумілі людські сподівання і великі надії на припинення сповзання країни в прірву,  на скоріше покращення життя нашого народу.

 

     Звичайно, успішна  діяльність  уряду,  який ви довірили мені очолити,  значною мірою  буде  залежати  від  його  персонального складу,   від   рівня   компетенції   та   відповідальності   тих особистостей, які дадуть згоду в ньому працювати.

 

     41

 

     Я хотів би,  щоб це був  уряд  однодумців-професіоналів,  як сповідували  б  сучасні  економічні  погляди,  впевнено стояли на ринковій платформі,  керувалися  у  своїй  практичній  діяльності виключно  національними  інтересами України,  а не особистими,  і були поза політикою.  У моєму,  розумінні для урядовця будь-якого рівня економіка є найголовніша і найвища політика.

 

     У той же час /я це добре усвідомлюю/ саме політичний чинник, атмосфера,  що буде панувати навколо  уряду  і  в  суспільстві  в цілому,  повинні відіграти надзвичайно важливу роль, щоб створити національному господарству належні умови для його  відродження  і піднесення. За останні роки ми на власному та й на чужому досвіді вже  переконалися,  що  глибокі  економічні   реформи   неможливо здійснити,  якщо  в  суспільстві  не  будуть панувати національна злагода,  громадянська  єдність,  атмосфера  розуміння  і  повної підтримки економічної політики уряду.

 

     Виходячи з  цього,  я запропонував би всім політичним силам, мільйонам працюючих у різних галузях народного господарства, всім громадянам   України  утриматися  на  певний  час  від  будь-яких деструктивних,  руйнівних дій,  до яких я  відношу  перш  за  все страйки   та  інших  форм  припинення  виробництва.  Особливо  це небезпечно   зараз   у   вугільній   промисловості,   в    усьому паливноенергетичному комплексі.

 

     42

 

     Звичайно, ми  не  будемо  жити в якомусь там безконфліктному суспільстві,  де  панують  виключно  мир   та   спокій.   Але   я переконаний, що навіть за сьогоднішньої надзвичайної ситуації всі непорозуміння,  всі гострі питання,  які виникатимуть, ми зможемо вирішити  в  робочій обстановці,  шляхом з'ясування обставин,  що склалися,  переговорів,  не вдаючись до крайніх заходів. А жити і працювати нам доведеться в нелегкі часи, адже криза ще не минула, вона поглиблюється. І, можливо, найтяжчі її наслідки ще попереду. Нас, мабуть, чекає ще не один інфляційний вибух, але уряд повинен все  зробити,  щоб  зменшити  соціально-негатівні  наслідки,   не допустити подальшої економічної дестабілізації в країні.

 

     Більше того,  Кабінет  Міністрів  разом  з  парламентом буде вживати ефективних заходів до поступового  підвищення  заробітної плати рівня народу,  заробітної плати,  пенсій,  інших соціальних виплат,  але  це  буде  здійснюватися  на  основі  пожвавлення  у виробництві,  зростання  національного доходу.  І хоча соціальній сфері уряд надаватиме безумовного пріоритету,  я вважаю, що зміни на  краще,  в  нашому  житті,  стабілізація  в економіці в цілому можуть розпочатися не раніше,  ніж через рікпівтора.  Гадаю,  нам вже не варто. обіцяти нездійсненного.

 

     Мені вже  доводилося говорити,  але я хочу повторити ще раз, що ми повинні створити уряд,  який був би повновладним і  реально відповідав за стан в економіці.

 

     При цьому   я   виходжу   з   того,   що  компетентність  та дієздатність будь-якої управлінської,  структури  в  першу  чергу залежить   від  того,  якою  мірою  в  її  практичній  діяльності співвідносяться надані їй повноваження і відповідальність.  І тут повинна існувати чітка пряма залежність.

 

     43

 

     Виходячи з  цього,  я підтримую положення проекту Закону про зміни в Конституції,  де передбачено,  що Прем'єр-міністр  країни повинен   бути   главою  виконавчої  влади  і  нести  персональну відповідальність перед Верховною Радою і  народом  за  реалізацію прийнятих законів,  постанов, економічних програм та їх соціальні наслідки.

 

     Треба прямо сказати,  що сьогодні при існуючому  розщепленні та роздвоєнні виконавчої влади наш уряд не в таким.  І це не може не позначатися на  його  дієздатності.  Ми  зобов'язані  добитися чіткого,   раціонального  розподілу  і  розмежування  функцій  та відповідальності між представницькими і виконавчими органами, між центром і регіонами з передачою останнім повноважень по вирішення всіх   питань   місцевого   життя   при   безумовній    підтримці загальнодержавних   інтересів,  збереженні  державної  цілісності України.

 

     Нам конче потрібна гнучка,  ефективно діюча вертикаль влади, без якої просто не може існувати держава. Тут є певні наміри, і я сподіваюсь,  що наш парламент прийде до згоди в  цьому  важливому питанні і прийме відповідний закон.

 

     Використовуючи своє право законодавчої ініціативи, уряд буде брати активну  участь  у  створенні  надійної  правової  бази,  в опрацюванні  законів,  необхідних  для  прискорення економічних і політичних реформ.  Ми повинні внести відповідні зміни до  деяких діючих  законів,  скоріше відмовитися від застарілих законодавчих нормативних актів,  які стримують оздоровлення нашої економіки  і суспільства в цілому.  І тут я,  безумовно, сподіваюся на спільну конструктивну  працю  з  парламентом,  його  комісіями,  з  усіма народними депутатами.

 

     44

 

     Звичайно, в  ситуації,  що  склалася сьогодні,  уряду і мені особисто не варто,  мабуть,  розраховувати на  спокійну  працю  в затишних кабінетах. Та я про це навіть і не думаю. Але все ж таки сподіваюся,  що новому  складу  Кабінету  Міністрів  буде  надана можливість  плідно працювати,  виявити свої потенційні можливості та  зробити  все  від  нього  залежне  для   виправлення   нашого економічного стану.

 

     У цій  роботі  я  буду  завжди  готовий  розглядати будь-яку антикризову пропозицію народних  депутатів,  яка  буде  достатньо обгрунтована,  підкріплена відповідними економічними розрахунками і матиме позитивні наслідки від її впровадження.  Саме для  цього двері  Кабінету  Міністрів  будуть  відчинені  для  будь-кого.  І навпаки,  ставати в чергу на прийом до Прем'єрміністра,  щоб дещо випросити,  як  кажуть,  "вирвати"  з державної казни,  я вважаю, сьогодні не потрібно.  Дайте нам  можливість  працювати.  А  якщо будуть  катастрофічні  явища  - ми будемо приймати.  На урядовому рівні, по-перше вже майже нема: чого розподіляти. Ви про це чули. А по-друге,  в ринкових умовах,  до яких ми переходимо, функції і повноваження уряду будуть зовсім іншими.

 

     На закінчення,  шановні народні депутати,  дозвольте ще  раз висловити  всім  вам  щиру,  глибоку  подяку  за  виявлену високу довіру.

 

     Дякую за увагу.

 

     /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію  Андрійовичу!  /Шум  у  залі/.   Шановні народні депутати! /Шум, оплески/.

 

     45

 

     Шановні народні   депутати,  продовжуємо  роботу.  Побажаємо Віталію Андрійовичу міцного здоров'я,  успіхів і плідної  роботи. /Оплески/.

 

     А зараз  слово  для  співдоповіді надається голові постійної Комісії Верховної Ради по  АПК  Даниленку  Анатолію  Степановичу. Анатолію  Степановичу,  скільки  вам  потрібно  часу для виступу? Вісім хвилин? Будь ласка.

 

     Шановні народні депутати,  у мене таке прохання,  давайте ми через  систему "Рада" зареєструємося на виступи,  бо зараз подали записки на обговорення тільки чотири депутати. А що робити потім, визначилося по ходу справи.

 

     А зараз надається слово Анатолію Степановичу. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України з питань  агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села /Миронівський виборчий округ.  Київська область/.

 

     46

 

     Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! За  свою  багатовікову  історію  український  народ  знав  багато трагічних періодів.  На жаль,  і сьогоднішня ситуація ні що інше, як  національна  трагедія;  Важко  змиритися  з  тим,  що  одна з найбагатших  за  природними  ресурсами  і  людським   потенціалом держава у своєму розвитку опускається все нижче й нижче. Руйнівні процеси в сільському  господарстві  ідуть  набагато  швидше,  ніж розбудовчі.

 

     Заспокоювати себе тім, що й у інших галузях справи не кращі, не варто.  Сільське господарство годує  народ,  і  цим  має  бути сказано  все.  Заява  народних  депутатів-аграрників про кризовий стан АПК - це крик душі селянина,  це біль за долю держави.  Буде жити  село  -  буде  жити  Україна  як держава.  Усім відомо,  що сільське господарство України за всіх соціально-економічних  умов і складнощів у післявоєнні роки розвивалося по висхідній і давало державі достатньо сільськогосподарської продукції для  того,  щоб вирішити   продовольчу   проблему.   Спад  виробництва  в  галузі розпочався з 1991 року.  Але, я вважаю, звинувачувати селянство в цьому - неправильно.

 

     47

 

     Причини, які породили і продовжують поглиблювати продовольчу кризу,  мають набагато глибше коріння. Одна з них полягає в тому, що   владні   структури,   Президент,   Верховна  Рада,  уряд  не спромоглися піднятися до усвідомлення того,  що мудрість держави, громадянська  цілість  суспільства,  рівень  його цивілізованості якщо не повністю,  то  дуже  великою  мірою  характеризується  їх ставленням   до   села,   до  сільського  господарства,  до  його першооснови - селянина.

 

     Ці причини виходять за межі сільського господарства. Вони не тільки  не підтримують розвиток аграрного сектора,  а й гальмують його. Насамперед, це невідповідність цінового механізму інтересам села  -  купити  його  продукцію якомога дешевше і за фіксованими цінами,  а  продати  йому  промислові  товари  найдорожче.   Село споживає  закінчену  продукцію  промислових  галузей,  а реалізує сировину  або  продукцію  перших  технологічних   процесів,   яка віддасться  в  інші галузі за безцінь.  Невідповідність інтересам села фінансово-кредитного механізму -  дати  кредит  під  найвищі проценти  і стягнути ще більшу пеню за несвоєчасне їх повернення. І це дійсно так.

 

     Система оподаткування,   яка   сьогодні   грабує   сільських товаровиробників  і  не  забезпечує навіть умов для самоокупності вирибництва,   призвела   до   неплатоспроможності   господарств. Практично ліквідовано пільги щодо оподаткування,  втрачено всякий стимул  нарощення  виробництва  продукції  в   товаропромисловому комплексі.

 

     Матеріально-технічне забезпечення під державне замовлення: гарантії постачання енергетичних і матеріально-технічних ресурсів держава нам сьогодні не дає.

 

     48

 

     Прикро, що  сьогодні  в уряді не всі розуміють,  і я хочу це особливо підкреслити,  що  першопричиною  зростаючого  погіршення продовольчого  забезпечення населення є штучно створені умови,  в які поставлено  сільське  господарство  України,  увесь  аграрний сектор. Сільське господарство і зараз є заложником промисловості, фінансової системи, владних структур.

 

     Процеси, що відсуваються в  агропромисловому  комплексі,  це наслідок  відсутності виваженої,  обгрунтованої аграрної політики держави,  соціальної   та   економічної   підтримки   і   захисту сільськогосподарських товаровиробників.

 

     Заходи, які  були  останнім  часом вжити урядом України щодо подолання кризової ситуації в сільському господарстві, не змінили ситуацію на краще. Це можна сказати і про Указ Президента України від  2  червня   цього   року   про   невідкладні   заходи   щодо фінансово-кредитного     забезпечення     формування    державних продовольчих  ресурсів  І994-1995  років,  які   розраховані   на тривалий  період,  і  не  передбачають  реального  механізму щодо термінового вирішення  проблеми  збирання  врожаю  цього  року  і заготівель тваринницької продукції.

 

     Чому я  так  кажу?  Тому що стоїмо на порозі жнив,  а зелені жнива,  як ви знаєте,  уже розпочалися.  Їх не організовано через відсутність пально-мастильних матеріалів,  акумуляторів, запасних частин   до   збиральної   техніки,    тому    що    строки    по фінансовокредитному   забезпеченню   агропромислового  комплексу, визначені указом Президента щодо ліквідації заборгованості  перед сільськогосподарськими        товаровиробниками,        придбання паливомастильних матеріалів і матеріально-технічних ресурсів  для проведення комплексу збирання робіт, заготівлі державного резерву продовольства, та

 

     49

 

     надання виробникам 50-процентного авансу  під  держконтракт, уже   минули.  Відповідальність  за  виконання  указу  покладено, звичайно,  на Кабінет Міністрів і  Національний  банк.  Але  вони свого слова до кінця ще не сказали і не додержали його.  І за це, на жаль, сьогодні ніхто не поніс відповідальності.

 

     Комісія з  питань  агропромислового   комплексу,   земельних ресурсів  та  соціального  розвитку  села 13 червня цього року на своєму засіданні розглянула питання  виходу  галузі  з  кризового стану  і  внесла пропозиції на ваш розгляд,  ми вважаємо,  що для подолання кризи в агропромисловому комплексі необхідно  здійснити таке.

 

     Перше. Визнати  не  на  словах,  а на ділі галузь сільського господарства  базовою  і   пріоритетною,   припинити   економічну дискримінацію     сільських    товаровиробників,    особливо    в крупнотоварному виробництві.

 

     Друге. Розробити і затвердити на  державному  рівні  аграрну політику  і  продовольчу  програму,  які були б обов'язковими для уряду і для всіх гілок виконавчої влади і враховували  б  основні положення діючого законодавства з аграрних питань.

 

     Трете. Вирішити  питання  закупівельних  цін і збалансованої цінової  політики  для   промислового   та   аграрного   секторів економіки.   Ціни   на   сільськогосподарську  продукцію  повинні гарантувати  беззбитковість  виробництва  і  сприяти   реалізації продукції аграрного сектора, впровадити фіксовані ціни на основні види матеріально-технічних ресурсів,  які споживаються  сільським господарством.   Це  -  паливо,  нафтопродукти,  газ,  мінеральні добрива та інше.

 

     Четверте. Створити   умови,   за   яких   селянин   був   би зацікавлений  у  збільшенні  реалізації  виробленої  продукції  у вигляді продовольчих товарів, а не сировини.

 

     Урегулювати систему        економічних        взаємовідносин сільськогосподарських

 

     50

 

     виробників з  переробними  і  обслуговуючими підприємствами. При  акціонуванні  заготівельних,  агросервісних,  переробних  та харчових  підприємств контрольний пакет акцій повинен,  звичайно, належати  виробником  сільськогосподарської  сировини.  Необхідно заборонити Фонду державного майна і місцевим органам приватизації укладати договори оренди  майна  підприємств  агропромислового  . комплексу  та  додаткові  угоди  на  право йоги викупу без участі сільськогосподарських товаровиробників.

 

     П'яте. Удосконалити          систему           оподаткування сільськогосподарських підприємств в такому напрямі,  щоб основним податком для села був податок на землю.  Слід обмежити  загальний рівень  усіх  платежів  з  господарства  в  розмірі  не більше 30 процентів від одержаного прибутку.

 

     З метою стримування росту роздрібних  цін  на  продовольство звільнити   з   1   червня  цього  року  заготівельні,  переробні підприємства  від  сплати  податку  на  добавлену   вартість   на продукцію   тваринництва,   рибництва,  насінництва  та  племінну продукцію.

 

     Шосте. Встановити       рівень       заробітної        плати сільськогосподарським   товаровиробникам   не   нижчий,   ніж;  в середньому в промисловості.

 

     Наступний пункт.  Переглянути  систему  зовнішньоекономічних відносин,  при  яких вивільнені валютні кошти спрямовувалися б на матеріальне стимулювання заготівель власної сільськогосподарської продукції.

 

     Було б  доцільно звільнити сільськогосподарські підприємства та підприємства переробної помисливості від обов'язкового продажу на  міжбанківському валютному ринку 50 процентів валютних коштів, які будуть надходити від експорту продукції,  реалізованої  понад державний  контракт  і  державне  замовлення,  а  також дозволити здійснювати конвертацію всієї  валютної  виручки  за  комерційним курсом.

 

     Шановні народі депутати!  Дорогі мої друзі,  колеги! Вносячи це питання на розгляд Верховної Ради,  ми  гостро  дискутували  з головою   Національного   банку  Віктором  Андрійовичем  Ющенком, проводили  велику   роботу   з   міністром   фінансів   Григорієм Олександровичем П'ятаченком,  з головою Агропромбанку Олександром Миколайовичем Коваленком,  а також рядом відповідальних  осіб  на найвищому рівні.

 

     51

 

     Хочу звернутися до вас!  До наших виборців.  Ця постанова не розрахована  на   довготривалий   час.   Звичайно,   ми   повинні повернутися  до розгляду питання,  що стосується агропромислового комплексу і розробити  чітку  програму.  Сьогодні,  на  жаль,  ми працюємо у старому руслі,  як працювала раніше попередня Верховна Рада.  Тобто виконуємо роль  пожежників  -  через  кожні  два-три місяці збираємося, б'ємо себе у груди і кажемо: дайте один одному і так далі.  Чому це так?  Тому що  немає  справжньої,  виваженої політики на рівні держави щодо села.  А тому прошу сьогодні вашої підтримки,  шановні мої колеги.  Треба зрозуміти, що ця постанова не  направлена  на  емісію,  не  направлена  на  інфляцію,  Ми  ж розуміємо,  що за цими грішми стоять люди - доярка,  механізатор, пенсіонер,   студент.  І  ми  не  маємо  права  піти  тим  шляхом подорожчання продукції, бо це ляже на плечі трудівників.

 

     Спасибі вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка.  Шановні народні депутати!  Давайте  ми не будемо задавати співдоповідачу запитань від мікрофонів,  а приступимо до обговорення і  не  будемо  гаяти часу,

 

     Не заперечуєте? Ні. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні народні  депутати!  Слово  для обговорення від групи аграрників надається депутату Боровику.

 

     Будь ласка,  увімкніть  систему  запису.  Записалося  вже  7 чоловік.

 

     Будь ласка.

 

     52

 

     БОРОВИК О.Г.,   голова  колективного  сільськогосподарського підприємства "Авангард"  Коропського  району  /Менський  виборчий округ,  Чернігівська область/. Шановні колеги! Почну я, мабуть, з прописних істин.  Ми не збудуємо міцну  державу,  не  піднявши  з колін  села.  Лише  та  держава має право на гідне майбутнє,  яка всебічно  дбає  про  свого  годувальника.  Лише  те   суспільство благополучне,  де добре живеться і працюється селянину.  Ось,  по суті,  три кити моєї програми,  з якою прийшов я до парламенту, і не один.  Всі ми,  депутати-аграрники,  прийшли сюди з вірою, що, зрештою, "восторжествует" ця проста і очевидна правда.

 

     Та поки що в небезпечні ігри граємося з найближчим майбутнім і   долею   народу.   Відверто   кажучи,  мене  страхає  цинічне, споживацьке ставлення до землі-годувальниці,  до  людей  на  ній. Живемо,  як росіяни кажуть,  "на авось".  Ну добре, пару останніх років прощала нам  земля  несусвітне  глупство  і  політиканство. Виручала земля буквально в останній момент доброю погодою і не за нашими  заслугами  високими  врожаями.  Та  скільки  ж  так  може тривати?

 

     В цьому році великого хліба не буде.  Земля вже стомилася. В результаті недалекоглядної  політики  пішли  ми  на  невиправдане скорочення  площ.  І  не  доберемо  чимало іншої,  можна сказати, стратегічної   продукції.   Додайте   сюди   критичний   стан   у тваринництві...   Так   не   приведи   Господи  недобору  на  цій занапащеній землі!  Що тоді зможемо вдіяти з розваленою сільською економікою,  порушеними  технологіями,  занедбаним  насінництвом, спустошеними грунтами,  розореними фермами,  без  нової  техніки, добрив  і  пального?  Що  будемо  їсти і пити?  Що дітям і старим покладемо на стіл?

 

     53

 

     Я все це говорю, звертаючись до тих людей, кому доведеться в новому   уряді  займатися  аграрними  проблемами  -  кричущими  і болючими. Нам уже набридло стукати в щільно зачинені двері.

 

     Пам'ятаю, на минулому з'їзді селян-колективістів  ми,  можна сказати,  викликали до себе на килим найвищих керівників держави. І скільки почули тоді  від  них  гарячих  запевнень  і  урочистих обіцянок!  Наш  шановний  Президент  запевнив  нас,  що гратися в жмурки із сільським виробництвом - це програшна політика.

 

     А що ж ми маємо?  Ще в глибшу яму загнали село.  Це  тугіший зашморг  накинули  на  його  шию.  Керівна  невідповідальність  і верхоглядство вже не просто обурюють, а лякають.

 

     Я ще таке вам скажу.  У наших поліських обпалених Чорнобилем сільських регіонах на одне народження нової людини припадає вісім смертей. Хіба це не страшно?!

 

     І що ми,  аграрники,  хочемо?  Хочемо,  щоб  наші  керманичі нарешті зрозуміли елементарне;  коли цивілізована держава справді збирається нагодувати народ,  вона обов'язково бере на свої плечі солідну частку економічного тягаря.  Не той характер у сільського виробництва, щоб тут можна було з повітря "варити" мільйона. Тут, як  дитину,  місяцями  треба  чекати кінцеву продукцію.  А нас не підтримують,  обдирають  нас,  творців   хліба,   з   якого   все починається, без якого все закінчується на землі.

 

     54

 

     Ну де,  в  якій  країні селянина змушують весь рік трудитися майже задарма та ще й задушують оброками?  Нехай задумаються  над цим наші нові урядовці.

 

     Дерти з  села  грабіжницькі проценти за кредити - це свідомо йти на величезні,  непоправні збитки в державному масштабі. Плата за  кредити  селу,  і  колгоспу  зокрема,  повинна  бути  хіба що символічною як завдаток під замовлену продукцію.

 

     Взагалі, в аграрників така чітка позиція. Будемо реалістами; промисловість  зараз  глибоко  паралізована.  При всьому шаленому тиску - організаційному,  економічному і духовному  острівцем  ще тримається село,  а на плечах його - хвора і голодна держава. Так от,  саме село і повинно послужити отим стартером,  що увімкне  в роботу весь економічний механізм.

 

     Іншого реального шляху,  повірте,  немає.  Саме звідси треба починати,  тоді и зрушимо з місця.  Тому ця постанова буде тільки ключем  до  стартера.  Прошу  народних  депутатів  підтримати  цю постанову.

 

     Дякую за увагу.

 

     55

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Думаю, можна надати по п'ять  хвилин  на  виступи.  Давайте  встановимо  такий  порядок: надаватимемо слово одному депутату,  прізвище якого  записане  на табло,  а потім за списком,  що є у президії, тобто через одного. Не заперечуєте?

 

     Третій мікрофон.

 

     ШКРАБАК П.А.,    директор     міжколгоспного     садівничого підприємства  "Зоря  Інгулу"  Баштмнського  району /Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область/. Мы нажимали кнопки системы "Рада", вероятно, она не сработала, потому что мы хотим выступить а на табло наших фамилий нет.  Я  прошу  каким  то  образом  дать возможность людямі высказаться сегодня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Тоді давайте домовимося. Уже надійшло 12 письмових заявок і записалося 50  депутатів.  Пропоную  на  табло записувати  й  далі,  але  порадимося,  скільки часу відведемо на обговорення.

 

     Дві години?  Немає   заперечень?   Ставлю   на   голосування пропозицію на обговорення відвести дві години. Прошу голосувати.

 

     "За" - 125.

 

     Одну годину?

 

     Тоді ставлю    на   голосування   пропозиції   відвести   на обговорення одну годину. Прошу голосувати.

 

     56

 

     "За" - 179. Рішення приймається. Будь ласка, щодо процедури. Перший мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  народний  депутат України /Октябрський виборчий округ,  Полтавська область/. Шановні депутати! У мене є прохання: ми обговорюємо конкретний. документ, адже Верховна Рада не просто веде  обговорення,  а  працює  над  конкретним  документом.  Якби виступаючі  говорили,  що  в  ньому  так,  а що не так,  наводили аргументи - було б діло.  Тому що ці заклики - де ми візьмемо той шматок хліба тощо - це для виступів в округах. А тут, будь ласка, обговорюйте документ, бо неможливо зосередитися. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається .депутату Душейку.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,  голова  колгоспу   "Дніпро"   Чорнобаївського району   /Чорнобаївський   виборчий  округ.  Черкаська  область/. Шановні  колеги,  шановний  головуючий!  Я   не   буду   ще   раз наголошувати  на  важливості  сьогоднішнього питання.  Про це вже достатньо сказано і в  доповіді,  і  в  співдоповіді,  і  в  тому виступі,  який прозвучав. Я не буду говорити, що проект постанови досконалий,  що прийнявши її,  ми одним махом розрубаємо  гордіїв вузом  проблем  села.  Цілком зрозуміло,  що нам доведеться /і це передбачено цим  проектом/  ще  не  раз  повертатися  до  проблем агропромислового    комплексу,    як    і   до   проблем   усього народногосподарського комплексу України.

 

     57

 

     Зрозуміло також,  що  ця  постанова  не  вирішить   основних стратегічних питань села,  а саме,  ціноутворення, тобто паритету цін  на  сільськогосподарську  й  іншу  продукцію,   дотаційності сільського  господарства,  бо  без дотації не може існувати жодне нормально    сільське    господарство,    системи    розрахунків, фінансування і кредитування села,  захисту внутрішнього ринку від засилля імпортних продовольчих товарів,  тобто  захисту  власного товаровиробника,    налагодження    взаємовигідних    економічних зв'язків, експорту сільськогосподарської продукції.

 

     Не зрушить з мертвої  точки  втілення  в  життя  Закону  про пріоритетність соціального розвитку села і багато інших питань.

 

     Зрозуміло, що  проект  постанови  можна  критикувати і так і сяк,  можна підходити до нього і справа,  і зліва,  і  зверху,  і знизу.  Можна  критикувати  заслужено  і не заслужено теж;  можна вести мову про  якийсь  виток  інфляції,  про  грошову  емісію  і залякувати  нас,  парламентаріїв,  і наш народ,  особливо жителів міста,  що й роблять окремі горе-депутати,  у тому  числі  й  від села.

 

     Але давайте глянемо на проект постанови реально. Чи породжує виток інфляції розрахунок за забрану в селян продукцію,  коли вже вона реалізована і кошти за неї вже використані?  Це перший пункт проекту,  де  мова  йде  про  4,9  трильйона   карбованців.   Ні. 50-процентний  аванс  під  договори  контрактації  дає можливість закупити пізніше сільськогосподарську продукцію за  дуже  і  дуже низькими  фіксованими цінами.  Ні,  це не сприяв ні інфляції,  ні емісії грошей,

 

     А кредитування з процентною  ставкою  30  процентів?  Якоюсь мірою так, сприяв інфляції, тому що в цивілізованому

 

     58

 

     світі ця  ставка встановлюється в межах 7-11 процентів.  Але біда тут буде не в цьому, а в покритті різниці банківської ставки і  ставки комерційних банків.  Мається на увазі,  що 80 процентів піде комерційним банкам.

 

     Хоча на  сьогоднішній  день  це  теж  не   сприятиме   витку інфляції.  Чому?  Тому  що  кредитна ставки комерційних банків на сьогоднішній день не менша ніж 240-260 процентів,  а значно вища. Тому  110  процентів,  які  заплатить Національний банк,  ніяк не спонукають витку  інфляції.  Зрозуміло,  про  це  можна  говорити більше, але немає часу.

 

     Щодо іншої проблеми - банковської.  Цікавить,  наприклад,  і мене,  і моїх виборців; де взялися взагалі комерційні банки, коли стали комерційними Агропромбанк,  Укрсоцбанк, Промінвестбанк, які були створені  з  Державного  будівельного  банку?  Чому  держава стимулює,  не  село  /хоч  туг  був  шум,  що  нібито  в  проекті передбачено  значне  стимулювання  села/,   а   стимулює   більше комерційні  банки,  замість  того щоб змусити і їх жити за єдиним законом:  гірше живе держава гірше живуть і банки.  У нас  же  на сьогоднішній день все навпаки: держава живе гірше, а банки живуть краще.  Не буду перелічувати всіх пунктів,  а я маю  на  увазі  і закладення  в  державний  резерв,  що  не сприяє ні інфляції,  ні емісії;  і звільнення від податку на добавлену  вартість,  бо  це перша  спроба дотації;  і дозвіл продавати на експорт.  І валютне регулювання можна зачепити.  Так чи ні,  але справа в тому, що не так уже й багато валюти в сільськогосподарських товаровиробників, і не так часто вони її отримують.

 

     59

 

     Я хочу,  не  затримуючи  вашої  уваги,  сказати  головне   і закликати  всіх  депутатів,  які  обрані  від  сільських виборчих округів,  виправдати довір'я селян.  А тих депутатів,  які обрані від  міських  виборчих  округів,  проявити глибоке розуміння суті справи,  зрозуміти,  що ми не маємо права допустити голоду.  Отож проголосуймо за цю постанову.  Хай вона, може, и недосконала, хай це віддушина на два місяці, але ми її повинні прийняти.

 

     Є ще таке доповнення.  Все-таки найближчим  часом  /можливо, включити   це   в   постанову,   а   можливо,   записати  окремо/ розрахуватися   хоча   б   частково   за   будівництво   об'єктів соціальнокультурного  призначення,  як  цього  вимагає  Закон про пріоритетність соціального розвитку села.

 

     І друге  суттєве  доповнення,   яке   потрібно   вписати   в постанову,  щоб  не  було  подальшого  обману  селян,  бо  в  нас приймалося багато постанов про село, та нічого не мінялося. Треба внести такий пункт; доручити аграрній комісії, Кабінету Міністрів встановити персональну відповідальність конкретних посадових осіб і   визначити   конкретні  строки  виконання  конкретних  пунктів постанови. І пропоную розглянути не пізніше 1 липня хід виконання цієї постанови на пленарному засіданні Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Слово  надається  народному  депутату Цибенку.  У вас зауваження щодо процедури?  Третій мікрофон, будь ласка.

 

     60

 

     КАРАСИК В.М.,  генеральний  директор асоціації "Харківцукор" /Богодухівський виборчий округ.  Харківська  область/.  Уважаемый Александр Николаевич!  От группы депутатов у меня есть конкретное предложение.  Учитывая  важность  этого  постановления,  учитывая большое   количество   желающих   выступить,  предоставить  слово представителям фракций и перейти к рассмотрению проекта конкретно по каждому пункту. У кого есть конкретные предложения, то вносить и голосовать Причем провести поименное  голосование,  чтобы  было видно отношение каждого к вопросам агропромышленного комплекса.

 

     Прошу поставить мое предложение на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    народні    депутати!   Внесена   нова пропозиція, але ми вже проголосували за інше. Депутати записалися на виступи і в письмовій формі,  і через систему "Рада".  Давайте ми вже,  мабуть,  не будемо ламати те,  за  що  проголосували,  а будемо працювати.

 

     Слово надається народному депутату Цибенку.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  учитель  середньої школи N 7 м.  Свердловська /Свердловський  виборчий  округ,  Луганська  область/.  Уважаемые коллеги!  Вопрос,  внесенный сегодня на рассмотрение, относится к вопросам чрезвычайной важности.  Он давно назрел,  и это еще  раз подтверждают  сегодняшние выступления и та заинтересованность,  с которой идет обсуждение. Обсуждается состояние дел в

 

     61

 

     одной из тех отраслей,  на которых держится наша  экономика, на  которых держимся мы и в том числе наше государство.  Хотел бы сказать вот о чем. Я пришел сюда, а если еще точнее, меня послали сюда   мои   избиратели  для  того,  чтобы  я  вместе  со  своими союзниками,  вместе со  своими  единомышленниками  восстанавливал нормальное  государство,  которое  служило  бы  своему труженику, налогоплательщика, а не спекулянту, вору и проходимцу.

 

     И в этом смысле вопрос,  который  мы  сегодня  обсуждаем,  я рассматриваю  прежде  всего  в  контексте вот той большой задачи, которую мы должны решить.  Если мы эту задачу  решим,  то  и  все остальные задачи решим, поскольку они второстепенны и вытекают из нашей главной задачи.

 

     К сожалению,  на сегодняшний день ситуация в этом  отношении очень   сложная.   Я   в   данном  случае  представляю  регион  и избирательный округ,  в которое  в  равной  мере  представлены  и работники промышленности, и шахтеры, и аграрники. Поэтому считаю, что если мы не решим те  проблемы,  те  задачи,  которые  сегодня поставлены и в выступлениях депутатов, и в докладе вице-премьера, то выходить нам  из  нынешнего  положения  будет  очень  и  очень сложно.

 

     В этой связи у меня есть ряд, конкретных предложений.

 

     62

 

     Первое. Я считаю, что государство должно прекратить практику насильственной  ликвидации   колхозов   и   вообще   коллективных хозяйств, которая, к сожалению, продолжается. Вы помните, что эта практика,  начатая год-два назад,  не получила поддержки  народа. Пошли  иным  путем,  то есть стараются ликвидировать коллективное хозяйство путем экономического удушения.  Необходимо эту практику прекратить.

 

     Второе. Также  необходимо  рассчитаться  с  селом за сданную продукцию,  Это задача  задач.  И  это  не  делает  чести  нашему государству.

 

     Надо установить   паритет   цен  на  сельскохозяйственную  и промышленную продукцию. Без решения этой задачи мы никакие другие вопросы  не  решим.  И  надо  такие  по  возможности восстановить поставку  селу  всего   необходимого   для   развития   сельского хозяйства.

 

     Что касается  проекта постановления.  В нем есть пункты,  по которым можно придерживаться той или  иной  точки  зрения.  Но  я считаю, что по большому счету здесь отражается реальное положение вещей и его необходимо поддержать и руководствоваться им в  своей практической деятельности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     БЕРЕЖНИЙ О.Т., голова колгоспу імені Леніна Нововодолазького району  /Зміївський  виборчий  округ.  Харківська   область/.   Я поддерживаю  народного депутата Карасика в том,  что каждый пункт мы должны проголосовать.  Эти приоритеты  были  еще  при  молодом Брежневе.  Все  время  -  приоритеты,  приоритеты.  А сейчас надо решать конкретно. Это серьезный вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  коли ми закінчимо  обговорювати,  тоді порадимося.  А зараз слово надається народному депутату Мельнику. Ми, по-моєму, багато часу витрачаємо на процедуру.

 

     63

 

     МЕЛЬНИК П.Я.,  голова  колгоспу  імені  Ілліча   Кодимського району  /Котовський  виборчий округ,  Одеська область/.  Шановний головуючий!  Шановні депутати!  Спочатку я хотів  би  поздоровити Віталія  Андрійовича  з високою посадою і побажати плідної роботи всьому парламенту у співдружності з нашим урядом.

 

     Усім відомо,  що всі біди у платежах: звалюються врешті-решт на  сільськогосподарське  виробництво,  на  сільськогосподарський сектор.  Де хто щось не доплатив,  усе це  врешті-решт  сходиться туди, де щось народжується. Народжується, нас тільки в сільському господарстві - на землі і під землею.  І те, що народжується, ми, цю маленьку дитину,  обкладаємо великими податками, і душимо його на самому початку.

 

     А хотілося  б,  шановні  депутати,  щоб  ми  зрозуміли,   що вкладення    коштів    у   сільськогосподарське   виробництво   є найефективнішим,  тому що оборотність коштів сприятиме поповненню бюджету,  а  вже  звідти  кошти  підуть на інші потреби народного господарства.

 

     Учора було дуже приємно  слухати  Леоніда  Макаровича,  який говорив,  що у нас, в Україні, немає занепаду, що у нас будується житло.  Іде  реконструкція  заводів,   фабрик,   будуються   нові підприємства. Це дуже добре. Але ті справи - на перспективу, а ця справа - на сьогодні.  І через сільське господарство  повернуться кошти тій же нашій державі.

 

     Виконуючий обов'язки  Прем'єр-міністра  Звягільський ратував за те,  щоб була попередня оплата шахтарям за  вугілля,  згадував металургію  і  таке інше.  А нам же не платять по півроку,  а без попередньої оплати  сільськогосподарському  виробнику  не  дають, нічого!  Мало того, що не платять, і нічого ж не дають! Підніміть руку,

 

     64

 

     кому дали задарма пальне або ще щось. Або змушують нас брати кредити, або виживай хто як може, позичаючи один в одного.

 

     По-перше, сільськогосподарське   виробництво   поставлено  в умови  виживання  і  цією,  і  попередньою  оплатою,  і  цими   ж податками.  По-друге  я  хочу  сказати про цінозабезпечення нашої продукції.  Ціни нам фіксують.  Але  замість  фіксованих  цін  ми фактично  продаємо  свою продукцію,  не продаємо,  а віддаємо,  я прошу вибачення...  Нам ціни виставляють,  хто  які  може,  і  за вугілля,  і за енергоносії, і за всю продукцію промисловості. Тут що  хочете  можна   назвати.   Я   вважаю,   що   це   є   грабіж сільськогосподарських  підприємств  і  державою,  і  промисловими підприємствами. Грабіж серед білого дня.

 

     На селі і в селищах міського типу теж живуть люди.  місто  в нас будується за рахунок відрахувань заводів,  фабрик,  великих і малих підприємств,  за рахунок бюджету. І дороги, і водопровід, і опалення,  і все,  що ви тільки хочете.  А в нас, на селі, зовсім інше.  Ми сьогодні говорили про те,  щоб повернути селу кошти.  А Звягільський сказав:  "Подобається це кому чи не подобається - не буде". То як же це так? Давайте ж будемо жити в однакових умовах! Не  можна  ж такі ми люди однієї держави і дбаємо про цю державу. Село будується саме,  хто як може.  А якщо  щось  давали,  то  ми будували трошки краще.

 

     Село сьогодні не забезпечене вугіллям,  дровами, немає газу. А все це - знову ж таки кошти.  І це знову ж таки людина, міській людині легше.  Прийшов додому,  коли є гаряча вода, коли немає, є водопровід,  не знає,  що таке сокира,  де ті дрова  беруться.  А селяни?  У  проекті  постанови нічого не сказано про забезпечення села необхідними,  життєво важливими ресурсами.  Не можна  ділити суспільстві   на   міських  жителів  і  сільських.  Нам,  шановні товариші, не

 

     65

 

     потрібно було  б  сьогодні  вести  мову  про  кредити,  якби своєчасно,  за  паритетними  цінами  розраховувалися з нами за ту продукцію, яку ми реалізовуємо. Тоді вже залежало б від того, як, як господарює сільський трудівник.

 

     Давайте, шановні товариші,  виявимо у цьому питанні здоровий глузд.  Я хотів би закінчити таким стареньким  висловом:  "Любовь приходит  и  уходит,  а кушать хочется всегда".  Я закохався,  як Папандопуло,  в Івана Олександровича і думаю,  що  загітую  своїх людей, бо йому потрібна енергія, треба щось їсти.

 

     Давайте проголосуємо за цю постанову.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     66

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається депутату Роєнку.

 

     РОЄНКО В.Г.,   голова  колгоспу  імені  Горького  Уманського району /Уманський виборчий  округ,  Черкаська  область/.  Шановні депутати!  Хто  як  ставиться  до сільського господарства,  можна визначити за настроєм у цьому залі. Частина депутатів пропонувала не розглядати це питання,  а коли розгляд все-таки почався,  вони просто не беруть участі  в  засіданні.  Про  це  я  хочу  сказати народові   України,   працівникам  сільського  господарства.  Усі чекають багатого врожаю зерна,  дешевого  масла  і  м'яса,  а  от вирішувати ці питання хочуть не всі.

 

     Я вважаю,  що  обговорюване питання архіважливе,  і не можна обмежитися його сьогоднішнім розглядом.  Треба найближчим часом у комплексі розглянути проблеми агропромислового комплексу. Тому що те,  про що ми ведемо мову сьогодні,  є всетаки черговою подачкою сільському господарству.

 

     Ще й  досі держава не віддала борги сільському господарству, продовжується знущання над основними  галузями  виробництва,  які забезпечують народ продовольством. З чого я виходжу?

 

     По-перше, до  цього  часу  ще  не  про  індексовано кошти за продукцію,  продану в 1993 році.  А ми в проекті  постанови  лише зазначаємо, що повинні повернути ці кошти.

 

     По-друге, мало  хто  з вас знає,  що ті колгоспи і радгоспи, які продали продукцію, а потім дуже довго чекали грошей за

 

     67

 

     неї, змушені були йти  і  вклонитися  до  землі,  щоб  взяти кредити,  аби  не  розпалося  виробництво  і  можна було придбати пальне-мастильні матеріали,  мінеральні добрива,  закупите зерно, запчастини  і техніку.  А в результаті - знову нас покарали:  740 процентів  за  прострочені  кредити.  То  я  хотів  би   сьогодні послухати  виступи  голови правління Національного банку,  голови правління Агропромбанку "Україна",  які пояснили б нам,  за якими нормативами нараховувалися ці проценти. А ми тут говоримо про те, що  треба  припинити  нараховування  пені.  То  я   хочу   почути пояснення: чи буде нараховуватися пеня на оцих 740 процентів?

 

     Далі. Я хотів би, щоб голова правління Національного банку і голова   правління   Агропромбанку   сказали,   як   наші   банки реалізовуватимуть оце все,  що тут написано, зокрема, у підпункті 1.3:"...за рахунок державного  бюджету  шляхом  зарахування  суми платежів  до  нього від доходів комерційних банків за відповідний період,  а в разі їх недостачі - за рахунок прямого відшкодування з державного бюджету". Я хотів би почути відповідь, чи є ці кошти в цих банках.  Їх же там  немає,  особливо  в  Агропромбанку.  І, зокрема,  це  блокується кореспондентськими рахунками.  Я не буду більші  детально  про  це  розповідати,  фінансисти  і  всі,  хто займається цими питаннями, знають, про що йде мова.

 

     Разом з   тим,  сьогодні  дехто  тут  говорив,  що  сільське господарство сприяє новому витку інфляції.  Так от, я хочу зупини ти  тих,  хто  так би мовити,  з асфальту,  але вдасться до таких тверджень. Шановні мої, якщо ви поцікавитесь, то дізнаєтесь,

 

     68

 

     що, на окремих елеваторах 70  процентів  зерна  врожаю  1993 року  не  продано.  Це  стосується  і запасів м'яса,  масла,  які псуються,  подекуди змушені знижувати  ціни  на  цю  продукцію  і продавати її, вибачте, уже трошки не з тим запахом.

 

     Якби ми     торгували    сільськогосподарською    продукцію, зрозуміло,  до такого не докотилися б.  Комусь вигідно, щоб ми не торгували.  Не  торгували,  зокрема,  з іншими державами,  у тому числі  з  державами  колишнього  Радянського  Союзу.  Наше  зерно лежить,  а  ми  кажемо,  що не можемо заплатити за нафтопродукти, газ,  техніку, які до нас надходять з інших держав. Тим часом є у нас зерно, яким можна торгувати і відповідно мати додаткові кошти для  того,  щоб  хоч  трошки  поліпшили  становите  в  сільському господарстві.

 

     А якщо  взяти  до  уваги  те,  що більша частина мінеральних добрив  продається  в  західні  країни,  то  як  виручені   кошти повертаються   сільському   господарству?  Цим  хтось  цікавився? Відповідь на це запитання я теж хотів би почути.

 

     Ось такий  короткий  перелік  питань,  які,  вважаю,   треба сьогодні вирішувати. І ще раз вношу про пропозицію повернутися до цього питання, можливо, десь через місяць або через півмісяця і в комплексі розглянути всі проблеми сільського господарства

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Суслову.

 

     69

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область/.  Уважаемый председательствующий,  уважаемые народные депутаты!  Данный проект не рассматривался в комиссии по вопросам   финансов   и  банковской  деятельности,  председателем которой я являюсь. И я выскажу таким образом свою позицию.

 

     Давайте оставим эмоциональные разговоры в стороне и проведем конкретный анализ этого проекта. Посмотрим например подпункт 1.3. В соответствии  с  ним  кредитование  предприятий  и  организаций агропромышленного   комплекса   должны   осуществляться   под  30 процентов,  предусматривается проводить компенсацию  коммерческим банкам  разницы  между учетной ставкой Национального банка/сейчас это 210 процентов/ и  льготной  ставкой  30  процентов,  то  есть компенсацию 180 процентов, за счет государственного бюджета в том числе  здесь  предусмотрена  возможность  зачисления  в   порядке компенсации   тех  платежей  которые  коммерческие  банки  должны вносить в бюджет.  Что это означает.  Это  означает,  что  данный пункт   составлен   таким  образом,  что  дает  льготы  вовсе  не сельскохозяйственным производителям, а коммерческим банкам.

 

     70

 

     Посмотрим на  конкретную  ситуацию.   Я   как   председатель правления,  например, коммерческого банка имею все основания дать кооперативу "Рога и копыта",  который,  безусловно,  относится  к предприятиям  и организациям агропромышленного комплекса,  кредит под 30 процентов при условии,  что он положит обратно в мой  банк или  в  другой  по  договоренности на депозит под 40 и получит 10 процентов.  Оставшиеся проценты я, так сказать, уберу из прибыли, подлежащей налогообложению и компенсирую себе разницу,  указанную выше.  Таким образом,  создается фантастическая  возможность  для очень эффективных финансовых операции в банковской сфере.

 

     Подобные пункты  появились  в  проекте постановления потому, что специалистами в полной мере этот проект не отрабатывался,  он не обсуждался в комиссиях. Я сторонник того, чтобы мы дали льготы сельскохозяйственным производителям также и по кредитам,  но  эти выплаты    должны   идти   непосредственно   сельскохозяйственным производителям и ни в коем случае не коммерческим банкам.  Потому что  иначе мы окажемся в ситуации,  когда резко уменьшатся доходи государственного   бюджета   и    реально    сельскохозяйственный производитель ничего не получит. Это очень серьезный вопрос.

 

     Или давайте   посмотрим,   на   пример,   пункт   6  проекта постановления.  Им предлагается  создать  особый  валютный  режим опять     таки    для    сельскохозяйственных    предприятий    и перерабатывающей промышленности.  Предлагается освободить  их  от обязательной продажи валюты на межбанковском валютном рынке.

 

     Это, на     первый     взгляд,     кажется    льготой    для сельхозпроизводителей практически же это не совсем так, поскольку пробивается

 

     71

 

     брешь в системе валютного законодательства. Вы должны знать, как долго в прошлом году шла борьба за  отмену  всяческих  льгот, освобождение  от обязательной продажи валюты.  Такое решение было принято в ноябре 1993 года.  Теперь снова  пробивается  брешь,  в которую  с помощью в том числе и сельскохозяйственных предприятий пойдет,  конечно,  поток валюты, принадлежащий не только им, и не только от выручки продукции.

 

     Но это   даже   не   самое   главное.   Главное,  что  здесь предусмотрена возможность реализации этой валюты исключительно по коммерческому  курсу,  а следовательно,  мы создаем искусственную эффективность  экспорта   специально   для   сельскохозяйственной продукции.  С  учетом  пункта 7,  которым ограничения по экспорту предлагается снять,  оказывается,  что это  касается  в  основном России,  что у нас пойдет поток сельскохозяйственной продукции по демпинговым ценам в Россию.  Это может оказаться все,  что  сверх госзаказа и госконтракта,  как этим проектом и предусматривается. То есть вероятные потери для государства  будут  огромными.  А  в том,  что  будет  значительный  выигрыш  для сельскохозяйственных производителей, я сильно сомневаюсь.

 

     Все сказанное - еще один аргумент в пользу того,  что проект постановления  нужно было сначала обсудить в комиссиях,  обсудить очень  тщательно,  по   пунктам.   Необходимо   было   пригласить специалистов   и   проанализировать  последствия  принятия  таких решений.

 

     В целом же я,  безусловно,  за то, что поддержка селу должна быть оказана, что долги селу надо погасить, что нужно выплатить и причитающиеся проценты за  задержку  платежей  и  так  далее.  Но просил бы учесть и другие моменты, касающиеся не

 

     72

 

     только сельского      хозяйства,      но     и     состояния кредитнофинансовой  системы,  внешнеэкономических  отношений.   В конце  концов  необходимо защищать не только село,  но и интересы Украины как государства, не забывая, кстати, и о бюджетной сфере.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т., голова правління агрофірми "Колос" Горохівського району /Горохівський виборчий округ. Волинська область/. Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  Дуже  шкода,  що  в  залі залишається   так  мало  депутатів  і  що  повертаються  традиції Верховної Ради попереднього скликання,  коли проблеми села завжди розглядалися менш як половиною депутатів.  Але я сподіваюся, що в цьому залі присутні хоча б усі ті,  хто балотувався по  сільських виборчих  округах,  хто  у  своїх  передвиборних програмах обіцяв селянам  щось  зробити  для  того,  аби   сільське   господарство працювало ефективно... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не перебивайте, будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.  Ми  сьогодні  розглядаємо  проект  дуже важливої постанови.  Селяни розуміють,  що ця  постанова  не  зніме  всієї напруги,  яка склалася нині в аграрному секторі нашої держави. Це сота частка заходів,  які нами повинні  вживатися  для  виведення сільського господарства з кризи.

 

     73

 

     Хочу, щоб   усі   присутні   тут   зрозуміли,   що  сільське господарство сьогодні не просить милостині,  що ми  не  вимагаємо чергової  подачки.  Просто  треба  хоча  б якоюсь мірою відновити справедливість, яка регулярно порушується державою у ставленні до селянина.

 

     Скажіть, кого  винуватити  в  тому,  що  село  нині на грані банкрутства?  Вчора і позавчора тут виступали Ю.Л.Звягільський  і В.А.Масол і говорили про Закон про банкрутство. Хто винен у тому, що сьогодні кожне колективне і фермерське господарство  на  грані банкрутства?

 

     Давайте зробимо такий аналіз. Коли колективні господарства і фермери одержали гроші  за  продане  ними  державі  у  листопаді, грудні,  січні,  лютому та березні молоко і м'ясо? У квітні. А як мали  жити  господарства  в  грудні,  листопаді,  січні,  лютому, березні?  Що  у  квітні  залишилося  з тих грошей?  І як ці п'ять місяців мали існувати господарства?

 

     Я наведу приклад по своєму  господарству.  Весь  цей  період треба  було жити,  техніку,  пально-мастильні матеріали купувати, виплачувати заробітну плату. Грошей немає. Держава нам винна була 3,5   мільярда  карбованців.  Ми  мусили  брати  кредит  під  230 процентів,  на  який  потім  стали  нараховувати   пеню.   Віктор Андрійович Ющенко сказав,  що пеню буде скасовано. Але сьогодні я прошу,  щоб селу повернули і ті гроші,  які  ми  вже  сплатили  у вигляді  пені  за  кредит.  Вона  щодня  становила  40  мільйонів карбованців.  Отже,  можемо порахувати,  скільки  це  буде,  адже сьогодні  всі  люди грамотні.  І виходить,  ми беремо кредит,  за кредит платимо проценти,  на державні платежі  в  бюджет  зростає пеня,

 

     74

 

     на податок на добавлену вартість зростає пеня,  зростає пеня за несвоєчасну плату за електроенергію або за газ.  Іще нас щодня лякають,  що  газ  відключать.  А  ми  практично нічого не можемо одержати за свою продукцію.

 

     То скажіть,  чому за ті 4,9 трильйона, що треба повернути за продукцію, якою держава користується постійно, з місяця в місяць, село ставлять на коліна?  Отже,  пропоную,  щоб цей пункт проекту постанови   був  виконаний  обов'язково.  І  прошу  вас,  шановні депутати,  голосувати за те,  щоб скасувати пеню - не тільки  ту, яка   нараховуватиметься  надалі,  а  й  ту,  яку  нарахували  до сьогоднішнього дня.

 

     Вважаю, що  нам  ще  треба  сьогодні  обов'язково   прийняти рішення,  щоб  усе-таки  ті  гроші  /25  процентів/,  які  будуть даватися як аванс під  продукцію,  як  передбачено  цим  проектом постанови,  дійшли до села.  В цьому я підтримую голову Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.  Обов'язково  це  треба зробити,  бо гроші розійдуться по різних структурах,  і селяни їх не побачать.

 

     Хочеться також,  щоб ми  надалі  не  працювали,  як  пожежна команда,  а  саме  так працював Кабінет Міністрів.  Ми мусимо так працювати,  щоб  на  перспективу  була  вироблене  така  політика взаємовідносин із селом, яка б гарантувала якусь стабільність. Ми просимо,  щоб не було двох видів продажу продукції. Має бути один

-  державний  контракт.  І  під  державний  контракт  мають  бути закладені гроші в бюджеті.  Вони і зараз у бюджеті  повинні  бути закладені. Думаю, вони там є. А нам усе кажуть, що це знову виток інфляції.  Але яка інфляція,  коли за  свою  продукцію  ми  гроші одержуємо?

 

     75

 

     І ще   одну   хвилинку,   будь   ласка.  Дуже  важливо,  щоб обов'язково дозволили господарствам продавати свою продукцію. І я тут  не  згодна  з  паном Сусловим,  який так боїться,  що ми все вивеземо.  Ми нагодуємо свій народ спочатку,  виконаємо державний контракт,  а  потім  будемо продавати - і у себе в державі,  і за кордон. Але це право треба дати товаровиробнику. До сьогодні селу ринок  і  не  пахне.  Ціна  на  продукцію диктується.  Диктується несправедливо.  Ми  ще  не  продавали  продукцію.  Ми  її  завжди здавали. І я, закликаючи депутатів об'єктивно, зважено підійти до прийняття того рішення, розуміючи, що воно, можливо, недосконале, все-таки  прошу  вас,  шановні  депутати,  проголосуйте за нього. Інакше ми залишимося без заробітної плати і  не  зможемо  зібрати хліб, який дозрів у полі.

 

     І ще  пропоную  голосування цього проекту постанови провести поіменне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Юхновському.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  В Україні є дві основні галузі виробництва,  яким ми і повинні приділити основну  увагу.  Це  -  металургія  і  сільське господарство.  Сьогодні  ми  розглядаємо питання,  яке стосується сільського господарства.  Основною причиною  кризи  в  державі  є вкрай   низька   заробітна   плата   людей,   низька   купівельна спроможність і брак обігових коштів. Усе це ми повинні виправити.

 

     Відносно проекту,  який ми сьогодні розглядаємо,  у  мене  є такі зауваження.

 

     76

 

     На мою  думку,  проект  треба доповнити пунктом про введення єдиного податку на землю,  а саме податку,  визначеного на основі бонітетної   оцінки   землі.  Сотні  мільйонів  карбованців  були витрачені через його брак за часів колишнього Радянського  Союзу. І тепер щоб по всій Україні визначити грунтові властивості земель і здійснити повсюдно за єдиним масштабом бонітетну оцінку  землі, потрібні гроші.

 

     В Україні є десять тисяч сільських Рад.  Для кожної сільради є  карта,  на  кожній  карті  визначені  типи  агрогруп,  вказано врожайність  відповідної  агрогрупи.  На  основі цієї врожайності можна визначити абсолютно  об'єктивний  податок,  і  цей  податок становить  ренту  номер  один  -  податок  на  основі об'єктивних властивостей землі.

 

     А те,  що господарство крім  цього  заробить,  то  вже  його прибуток.  Коли цей податок буде справленій, навіть якщо він буде справлятися від третини бонітетного врожаю /а  бонітетний  урожай майже дорівнює третині середнього урожаю,  але він є фіксований/, то  держава  отримає,  приміром,  вісімнадцять   мільйонів   тонн умовного   зерна,   хоч  податок  становить  десяту  частину  від середнього врожаю.

 

     Така кількість зерна  дає  можливість  мати,  фактично,  2,5 мільярда   доларів,   і   ці  гроші  можуть  бути  направлені  на нормалізацію зарплат,  нормалізацію цін та  інвестування  того  ж сільського господарства.

 

     Безумовно, що      обрахунок      собівартості     вирощення сільськогосподарської продукції ми  повинні  вести  за  світовими стандартами і у світових цінах.  І в ту собівартість продукції не повинна включатися заробітна плата, яку одержують на селі.

 

     77

 

     Село має сплатити податок,  а далі - продавати продукцію  за такими цінами, які відповідають світовим. Ми повинні встановити і такі зарплати,  які відповідають світовим.  Навколо нас є здорова економічна система,  і ми повинні наближатися до цієї системи,  і це наближення має стати справою уряду.

 

     Тому я пропоную додати ще один пункт до проекту постанови, а саме; змінити податкову систему в сільському господарстві а метою введення  єдиного  податку  на  землю,  визначеного   на   основі бонітетної оцінки землі.

 

     Дозвольте мені  тепер  звернути  вашу  увагу  на інші пункти проекту постанови.

 

     Підпункт 1.1  і  пункт  3,   які   стосуються   фінансування сільського   господарства,  мають  бути  обговорені  спочатку  на засіданнях комісій з участю  міністра  фінансів  і  представників Національного  банку  та  Агропромбанку.  Я  вважаю і підтримую в цьому пана Суслова, що пункт 8, у якому йдеться про зміну порядку валютного  регулювання  на  селі,  потрібно вилучити.  З великими труднощами  держава  починає  забирати  валюту  в   різноманітних підприємств.   І   згадувана  в  пункті  8  50-процентна  частина заробленої валюти  повинна  здаватися  державі  за  тим  валютним курсом, який визначив уряд. Інша справа, що уряд має подбати, щоб валютний урядовий курс і біржовий курс зближалися.

 

     Я вже вчора говорив,  як робиться  біржовий  курс.  Біржовий курс - це курс,  обманний для нашої держави.  Люди,  які вивозять гроші за кордон,  продають їх і  одержують  долари,  повертаються назад,  і вони заінтересовані,  щоб за кожен долар одержати в нас багато карбованців.  Бони йдуть на те,  щоб на біржі купити долар за  дуже  високою  ціною,  з  тим щоб за виручені долари одержати багато карбованців при обміні.

 

     78

 

     Тому ми повинні дуже уважно проаналізувати  цей  проект.  Ще раз  пропоную  підпункт  1.1  і  пункт  3 розглянути в комісіях у присутності  представників  Національного  банку  і  Міністерства фінансів,  а також вилучити з проекту пункт 8. І вирішити питання про те,  щоб колгоспам були відкриті рахунки  для  одержання  тих коштів, які будуть визначені цією постановою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Ківшику.

 

     КІВШИК П.А.,      генеральний      директор     Полтавського облагропостачу /Глобинський виборчий округ,  Полтавська область/. Шановний   головуючий!  Шановні  народні  депутати!  Робота  наша розпочалася в  дуже  складний  час:  триває  катастрофічний  спад виробництва,   занепад   економіки.   Не  відкидаючи  об'єктивних факторів, цілком поділяю думку тих депутатів, які дають негативну оцінку  діяльності  уряду.  Дійсно,  Кабінет  Міністрів  не зумів суттєво вплинути на роботу галузей народного  господарства,  а  в окремих  випадках  своїми  діями  ще  більше  загострив ситуацію, зокрема в сільськогосподарському  виробництві.  Аграрна  політика держави спрямована, як і раніше, на закабаления селян, нехтування їх   інтересами.   Триває   практика   безплатного   привласнення результатів їх праці.  Співучасниками такого,  без перебільшення, злочинного підходу є,  крім уряду,  Мінсільгосппрод, різноманітні комерційні структури.

 

     Не розраховуючись   з   сільгоспвиробниками   за   вироблену продукцію,  уряд  направляє  десятки  трильйонів  карбованців   з державного бюджету на так звані товарні кредити. Внаслідок цього

 

     79

 

     господарство залишається без коштів, не в змозі задовольняти свої елементарні потреби,  паралізовано весь економічний ланцюжок по  обслуговуванню  сільськогосподарського  виробництва.  Про  це добре знають у Кабінеті Міністрів, Мінсільгосппроді. Та нічого не змінюється.  Величезні  кошти  продовжують  працювати на інтереси концерну. "Украгротехсервіс", інвестують зарубіжну економіку, хоч це   шкодить   не   лише   аграрному   сектору   України,   а   й паливноенергетичному  комплексу.  З  незрозумілих  причин  великі кредити,   призначені   для   сільгоспвиробників,   потрапили  до хлібоприймальних організацій,  тобто до держави,  яка  в  великим боржником  щодо  селян.  Хлібоприймальні  підприємства  і концерн "Украгротехсервіс" дістали  можливість  тримати  село  в  кабалі, викручувати   руки   не   лише  сільгоспвиробникам,  а  також  їх партнерам.  Тільки  в  Полтавській  області   борги   господарств облагорпостачу  становили  на  1  травня  більш  як  172 мільярди карбованців.  І це тоді,  коли за рахунок  прямих  зв'язків  наше об'єднання      зуміло      значно      здешевіти      постачання матеріальнотехнічних ресурсів.

 

     Здавалося б,  уряд  і   Мінсільгосппрод   повинні   були   б поширювати  подібну  практику  на  інші області України.  Так ні, інтереси чиновників понад усе!  Наприклад, тонна пшениці сьогодні коштує  на  світовому  ринку 70-100 доларів США,  а тонна нафти з Башкортостану  і  Туркменистану  -  70  доларів,  причому  з  неї виходить  чистих  нафтопродуктів  лише 50 відсотків.  Ось де наші кошти!  Не дивно, що в товаровиробників виникла невіра в державу, вони   бачать,  що  їх  продукцією  спекулюють.  Зерноелеватор  - млинпроми нині жирують.

 

     80

 

     Я багато в чому не задоволений роботою банків,  але сьогодні хотів  би виступити на захист Національного банку.  Нам виділяють великі  кредитні   кошти,   однак   треба   подивитися,   як   їх розподіляють.  Бо ті,  що розподіляють,  переконують нас,  ніби в усьому винен Національний банк.  Тому Національний  банк  повинен переглянути ці ставки. І я підтримую шановну Катерину Тимофіївну, яка говорила,  що кредити не дійдуть до селянина, що вони осядуть там.  Але  й кредитні ставки потрібно зменшити.  Комісії з питань фінансів і банківської  діяльності  слід  проаналізувати  ці  всі ставки.  Комерційним  структурам,  може,  вони  і  потрібні,  але виробникам не потрібні,  бо завдають великих збитків.  Ви знаєте, що  таким  чином  нас  змучують  купувати  заморський бензин по 4 мільйони 150 тисяч карбованців за тонну,  хоч  ми  могли  б  себе забезпечити ним за набагато нижчими цінами, якби закупили нафту і переробили її на своїх переробних  заводах  /до  речі,  і  їх  би завантажили роботою/. Менше було б і транспортних витрат.

 

     Таке економічне    безглуздя   супроводжується   не   меншим безглуздям організаційним. Щотижня нас змушують везти в техсервіс усі  ці  звітні-документи.  Порахуйте,  які  це затрати.  Є в нас комп'ютери, є в нас факси, є в нас телетайпи, це все не те, треба обов'язково   везти   і   особисто   персоні,  якомусь  чиновнику техсервісу,  здавати ці документи в руки.  При  цьому  нехтуються наші    економічні    інтереси   та   інтереси   постачальницьких підприємств. Подібних прикладів кожен із нас може навести багато.

 

     Чи є вихід?  Так є.  Думаю, нам потрібно доопрацювати пункти проекту постанови і обов'язково її прийняти.  Я хотів би звернути увагу на підпункт 1.1. Ним потрібно передбачити виділення

 

     81

 

     товаровиробникам цільових     кредитів     на      придбання нафтопродуктів  і  запасних  частин  для збирання врожаю зернових культур, Чому я це пропоную? Тому що велика кількість господарств нині спеціалізована, тобто займається в основному виробництвом чи то свинини,  чи то овочів,  чи то насіння. Якщо ми не передбачимо виділення  їм  цільових  кредитів,  то  вони  взагалі  нічого  не одержать.

 

     На закінчення хотів би дати відповідь  на  репліку  Степенко Василя  Івановича.  Я  запрошую  його  на екскурсію в Полтавський облагропостач і пояснюю,  що розподіл усіх ресурсів,  які одержує Полтавський облагропостач, контролюється з допомогою комп'ютерів. Господарства  одержують  все  під  здану  продукцію  та  укладені контракти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  надається  депутату  Шестакову... Будь ласка, другий мікрофон, з процедури.

 

     САДЬКО В.Г.,  голова   колективного   сільськогосподарського підприємства   "Колос"  Номосковського  району  /Ново-московський сільський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Є пропозиція припинити обговорення.  З депутатів,  які залишилися в залі,  майже ніхто не  слухає.  Кому цікаво,   кому  нецікаво...  Виступаючі  вже  повторюються.  Тому давайте перейдемо конкретно до проекту постанови,  приймемо  його за  основу  і  будемо  йти  по  пунктах.  Тому що ми не встигнемо прийняти її до обідньої перерви.

 

     Ще раз пропоную вам перейти до проекту постанови.

 

     82

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Ми з вами  затвердили регламент.  Я  розумію,  що  люди  готувалися,  хочуть виступити, давайте регламент, який ми встановили...

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ТИХОНОВ Ю.Т., директор Нікопольської бройлерної птахофабрики /Нікопольський   сільський   виборчий   округ.   Дніпропетровська область/.  Я хотел бы сегодня обязательно услышать с этой трибуны мнение     нового     Премьер-министра    относительно    проекта постановления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон. Щодо процедури.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Уважаемые  коллеги!  Мы  сегодня обсуждаем  проект  очень серьезного экономического постановления. Сейчас практически все выступления идут с  одного  берега.  Дайте возможность выступить представителям экономических комиссий. Ведь решается сложный вопрос,  и цена ошибки  при  его  решении  будет очень высокая. Прекращать прения, не заслушав представителей этих комиссий, просто неблагоразумно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з трибуни.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  старший  викладач  Приазовського   державного технічного   університету   /Маріупольський-Приморський  виборчий округ, Донецька область /. Население пункті нашего округа

 

     83

 

     находятся на  берегу  Азовского  моря.  И  я  как  раз  хочу обратить  ваше  внимание  на  то,  что  в  проекте  постановления Верховного Совета, который мы сейчас будем принимать /сначала его нужно принять за основу/,  есть целый ряд противоречий, связанных с тем,  что не полностью учтены вопросы  воспроизводства  рыбного хозяйства,  не  учтены  интересы  рыбхозов и рыбоперерабатывающей промышленности.  Поэтому хотел бы внести ряд поправок,  чтобы эти недостатки устранить.

 

     Предлагаю в     подпункте     1.2    /"Сільськогосподарським товаровиробникам,   включаючи    рибгоспи,    та    підприємствам обслуговуючих  їх  галузей  .../после  слов  "молодняку  худоби і птиці" записать: "відтворення рибних запасів".

 

     Далі. Підпункт   5.1.   Відносно   затвердження    механізму ціноутворення.  Пропоную в останньому рядку цього підпункту після слів "вартості худоби, птиці" додати: "риби".

 

     Підпункт 6.2,  третій  рядок.  Після  слів  "на  виробництві продукції тваринництва" записати:  "і рибництва". У п'ятому рядку після  слів  "вирощуванні  племінної  худоби  і  птиці"   додати: "рибного молодняку".

 

     84

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  зараз не обговорюємо проект постанови.  Коли ми обговорюватимемо проект постанови, тоді ці питання вирішимо.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.  Наступна моя пропозиція такого плану. Пропоную до  тексту  проекту постанови після пункту 12 додати пункт такого змісту:  "Комісії з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  в  місячний  термін  підготувати необхідні заходи щодо припинення злочинних дій,  які руйнують агропромисловий комплекс: корупції,    зловживань    службовим    становищем,   розкрадання матеріально-технічних та фінансових ресурсів /насамперед у галузі забезпечення пально-мастильними матеріалами/.

 

     Прийняття цієї   пропозиції   дасть  нам  змогу  забезпечити виконання постанови в інтересах виробників  сільськогосподарської продукції.

 

     85

 

     Я думаю,   депутатам   відомо,  що  Верховна  Рада  минулого скликання,  уряд зробили чимало для того,  щоб  своїми  рішеннями протиставити   інтереси   робітників   і  колгоспників,  інтереси металургів і хліборобів.  І  тому  я  дуже  сподіваюся,  що  наша Верховна  Рада  зробить усе необхідне для того,  щоб союз серпа і молота був міцним.  І прийняття цієї постанови -  один  з  кроків зміцнення цього союзу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,    доцент    Кіровоградського    педагогічного інституту імені В.К.Винниченка  /Індустріальний  виборчий  округ, Кіровоградська  область/.  Я  не  хотів  би  вдаватися  до якоїсь агітації,  не  хотів  би  переконувати  вас  у  тому,   наскільки важливими є питання агропромислового комплексу.  Думаю, що в усіх передвиборних програмах ці питання порушу валися.  І  ми  з  вами намагалися  знайти  правильні,  оптимальні відповіді на них.  Але важливість питання ще не означає,  що воно  раціонально,  розумно вирішується   в   запропонованому   проекті   постанови,  давайте вдумаємося хоча б у такі аспекти цього документа.  Назва  проекту постанови така: "Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі". У зв'язку з цим у мене виникає запитання: якщо ми всі дружно,  одноголосне  проголосуємо  за  цей проект постанови,  то скажіть,  будь ласка,  чи означав це,  що ми  подолаємо  кризу  в агропромисловому комплексі?  Аж ніяк!  Якщо хтось буде голосувати проти прийняття цієї постанови,  то чи означатиме це,  що ті люди проти села, проти

 

     86

 

     селян? Абсолютно ні.

 

     А тепер відносно деяких питань,  які мене турбують у зв'язку з нашою роботою і, зокрема, із змістом цього проекту постанови. Я

- член Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.  І те, що цей проект вноситься однією комісією у складі  якої  переважно керівники колгоспів та інші представники аграрної сфери, означає, що такого роду документ,  у якому вирішуються питання  фінансової системи,  зокрема  функціонування  національної грошової одиниці, обов'язково  повинен  проходити   апробацію   й   обговорення   у відповідних комісіях. Цього не було зроблено.

 

     Тепер давайте подивимося на деякі конкретні речі.  Я не буду повторюватись, а просто скажу про дух проекту постанови. На жаль, цей документ значною мірою повторює відомі всім нам номенклатурні акти.  Чому я це стверджую? Та тому, що коли з'являються пільгові кредити   без   спеціально  розробленого,  підкреслюю,  механізму доведення  цих  кредитних  ресурсів  до  товаровиробника,  то  це означає  не  що  інше  як можливість заробити на цих кредитах тим людям, які вже звикли заробляти багато і ні на чому.

 

     Не буду вдаватися до якихось так морально-етичних міркувань, але   наявність   того  пункту,  що  кредитування  підприємств  і організацій агропромислового комплексу згідно з  цією  постановою слід здійснювати за ставкою 30 відсотків річних,  викликає в мене великі  сумніви  щоди  того,  що  ці  ресурси  знову  дійдуть  до товаровиробника,  якщо  не  буде розроблено конкретного механізму контролю за цими кредитними ресурсами.

 

     Далі. Якщо говорити про скасування обов'язкового продажу

 

     87

 

     валюти то це не лише підриває правила валютного регулювання, які  є  загальними,  тобто  для  всіх,  а можливо,  поставить під загрозу і формування державних  продовольчих  ресурсів.  Тому  що виникне  дуже  великий  і дуже гострий інтерес,  зорієнтований на експорт продовольчих ресурсів,  можливо,  за демпінговими цінами, оскільки  валютну  виручку  можна буде конвертувати вже за зовсім іншим курсом.

 

     Ну і, нарешті, останнє. Я не хотів би, щоб фракцію Народного руху  сприймали як людей,  які не хочуть підтримати село.  Але ми виступаємо за те,  що тільки комплексні  реформи  аграрної  сфери можуть   подолати   кризу   серйозно   і,  як  кажуть,  назавжди. Запропоновані заходи - це пожежні заходи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  надається...   ми   багато   часу витрачаємо   на  процедурні  питання,  Василю  Івановичу.  Третій мікрофон, будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре Миколайовичу,  ви  краще  за  мене знаєте  стан  справ  у сільському господарстві.  Повторюється вже все.  Я вношу пропозицію від групи "Аграрники України",  а не від себе.  Ми  були  ініціаторами  розгляду цієї справи,  пропонували заслухати голову правління Національного банку Ющенка,  заслухати міністра  фінансів  П'ятаченка,  голову правління банку "Україна" Коваленка.  Ми ж не припиняємо обговорення.  Нехай виступлять  ці спеціалісти,  і  потім підійдемо до прийняття постанови.  Я прошу вас поставити це на голосування, так зал хоче, народ.

 

     Дякую.

 

     88

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я, шановні народні депутати, перед тим як депутат  на  трибуні  почне  виступати,  хочу сказати,  що всі ці керівники відомств,  яких щойно назвав шановний Василь  Іванович, завізували   цей  документ.  Учора  вони  читали,  вчитувалися  і візували. Будь ласка.

 

     КРАВЧУК Б.І. Шановна президіє, шановні депутати! Прошу вашої уваги. Складається враження, що нарешті до обговорюваного питання виявляється інтерес,  тактично колеги депутати поділилися на  три групи,  одна  з яких категорично вимагає "гроші на бочку",  друга говорить категорично "ні",  бо це призведе  до  емісії,  і  третя група  депутатів твердить,  що треба це питання відкласти,  з тим щоб спочатку обговорити,  завізувати,  а простіше кажучи, вибачте за грубий вислів, трошки пом'яти.

 

     У зв'язку  з  цим  хотів  би  поінформувати  всі  три  групи депутатів про стан справ,  який  склався  напередодні  жнив.  Ось свіжі дані нашого статистичного управління. Я займу буквально дві хвилини вашої уваги.

 

     Зниження, купівельної спроможності господарств  призвело  до скорочення комбайнового парку за 5 років на 16 відсотків,  або на 9  тисяч  комбайнів.  Крім  цього,   нові   комбайни   майже   не закуповуються.   Із   запланованих   на   цей   рік   6,4  тисячі зернозбиральних комбайнів за 5 місяців закуплено лише десять.  На всю  Україну  закуплено  за  5  місяців  10  комбайнів!  Я  прошу вслухатися в цю цифру.

 

     89

 

     Ремонт зернозбиральної  техніки  затягується.  Низькі  темпи підготовки  техніки для збирання врожаю значною мірою пояснюються недостатнім  забезпеченням  господарств  запасними  частинами  і, зокрема,  відмовою акціонерного товариства "Россельмаш" продавати запчастини.  Воно не  поставляє  деталі  навіть  до  трьох  тисяч комбайнів "Дон-1500" і до 4600 комбайнів "Нива",  які знаходяться на гарантії.  "Россельмаш" пояснює  це  невідповідністю  вартості рубля і карбованця.  А заборгованість України перед "Росселмашем" становить 1,7 мільярда карбованців.

 

     За станом  на  7  червня  поставлено   сільськогосподарським товаровиробникам  під  держконтракт  270 тисяч тонн автобензину і 921 тисячу  тонн  дизельного  палива,  або  відповідно  34  і  77 відсотків від виділеної кількості.

 

     Отже, ця інформація повинна змусити всіх нас замислитися над тим. Із чим ми прийдемо до жнив. Повертаючись до початку виступу, хочу сказати,  що ми не вимагаємо "гроші на бочку", ми вимагаємо, щоб віддали за продукцію гроші. І де вже сьогодні банк їх візьме, це його справа,  але заплатити за продану продукцію треба. І ніяк сьогодні не можна вести мову про емісію.

 

     Я думаю,  питання сьогодні  поставлено  правильно.  Так,  це авральний  захід,  але  його  необхідно  здійснити.  Говорити про недоліки  можна  багато,  але  ми  повинні  все  одно  цей  захід здійснити,   а   вже   завтра-післязавтра  будемо  приступати  до комплексного вирішення питань розвитку сільського господарства.

 

     Стосовно того,  чи розглядалося це питання  в  комісіях.  Із цього  приводу  ще  скаже головуючий.  Є тут і міністр сільського господарства, який теж підтвердить, що практцтщо в робочому

 

     90

 

     порядку це питання погоджено з усіма нашими заінтересованими міністерствами і відомствами.

 

     Стосовно зауваження  депутата  Суслова.  Я погоджуюся з ним, що,  дійсно,  треба внести доповнення  до  підпункту  1.3,  а  от пропозиції,  щодо  пунктів  7  і  8 викликають сумніви.  Ніхто не заперечує проти того,  щоб запропонувати відповідний механізм для виконання постанови.

 

     Прошу вас ще раз уважно почитати проект постанови і сьогодні її прийняти, щоб вона якнайшвидше почала діяти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Верхогляду.

 

     ВЕРХОГЛЯД Е.К.,      заступник      голови      колективного сільськогосподарського підприємства "Врожаї" Шепетівоького району /Шепетівський  виборчий  округ,  Хмельницька  область/.   Шановні депутати,  шановний  Олександре  Миколайовичу!  Від  Хмельниччини вперше виступають, по-моєму, із цієї трибуни в питанні сільського господарства..  Я  виступаю вперше і дуже схвильований.  Катерина Трохимівна не дасть мені нікого обдурити,  але я тільки  не  можу знайти слів, щоб переконати аудиторію, що таке кусень хліба, бо я вчитель за  професією,  хоч  у  господарстві  пропрацював  більше десяти років продовжую працювати.

 

     Так от, товариші, постанова, яку ми хочемо сьогодні прийняти /над проектом її ми в Комісії з питань АПК працювали багато/, - цє крапля  в  морі.  Якщо врахувати,  скільки держава заборгувала селу за попередні роки,  то це крапля в морі.  До того  ж  чимало боргів зроблено і за останні роки.

 

     91

 

     Уявіть собі,  що шахтар,  чи сталевар, чи учитель, чи медик, чи інвалід,  чи пенсіонер прийшов у магазин.  Чи зможе він  узяти якийсь  продукт  безплатно?  А держава,  починаючи ще з листопада минулого  року,  забрала   продукцію   і   не   дала   сільському господарству  ні копійки за те,  що взяла.  Ну де ви бачили таких покупця і  продавця,  якими  виявилися  сільське  господарство  і Кабінет Міністрів?

 

     Кажуть, немає  грошей.  Товариші,  гроші треба знаходити для товаровиробника.

 

     Нині становище на селі  дуже  важке.  Я  не  буду  говорити, скільки посівів вимерзло,  що означає пересівати і як важко взяти з пересіяної площі такий урожай пшениці,  який би  вона  дала  за доброї  зимівлі.  Не  буду  також  робити закликів чи аналізувати проект постанови,  бо всі  напам'ять  знають,  особливо  ті,  хто працював над його підготовкою,  у тому числі і я.  Скажу лише:  і фінансистам,  і політикам,  і тим, хто в Народному русі і хто без Народного руху,  як тут говорили сьогодні,  треба все зробити для виправлення становища на селі.  Я  кинув  би  тільки  репліку  на адресу товаришів із Народного руху. Би мені вибачте, але чомусь у нашій комісії немає жодного  вашого  представника.  Та  й  у  тих комісіях,  які  вирішують долю економіки,  вас теж дуже мало.  Ви багато гиркалися...  Пробачте  мені,  вислухайте.  Я  вас  слухав завжди.

 

     Закінчую. Осередків Руху в селі немає. Ви працюєте в місті і трохи далекі від села.  Тому мусите нас потерпіти  і  зважити  на наші прохання. Це поки що прохання, але вони можуть перерости й у вимогу, і вельми суворі вимоги. Бо як не буде з Запоріжжі хліба і шматка м'яса на прилавку, то знову

 

     92

 

     буде бунт.     То    хто    спричинить    його?    Виробники сільськогосподарської продукції?  Я  думав,  що  хтось  інший.  І давайте в цих проблемах дуже уважно розберемося.

 

     Володимире Васильовичу,   я  вас  прошу,  встановіть  кращий контроль за постачанням селу матеріально-технічних  ресурсів.  Бо солярка і нафта,  призначені для села,  часто губляться в дорозі. При  наших   базах   постворювали   чимало   лазівок   /то   мале підприємство,  то ще менше, то якась структура/, через які пальне та інші  ресурси  йдуть  невідомо  куди.  Подивіться  на  них  та поліквідовуйте.  Щоб виробник одержував усе,  що йому призначено. Тоді краще підуть справи у сільському господарстві.

 

     А що стосується боргів, то це питання ще треба вивчити. Наша комісія мусить розробити програму відродження села,  над якою іде робота давно, і досі нічого не зроблено.

 

     І ще одне.  У цьому залі є і гуманітарії,  і технарі,  як  у народі  називають  вчену  людину.  Я  прошу  зважити  на проблеми сільського господарства, допомогти селянам у їх вирішенні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні депутати! У нас ще є 2-3 хвилини, ми надаємо слово депутату Вінському, а потім порадимося. Ми, як і домовилися, обговорюємо це питання годину.

 

     ВІНСЬКИЙ П.Б.  Шановні  депутати!  Шановний  головуючий!   Я виступаю за дорученням Соціалістичної фракції.  Тоді, коли багато з вас працювали в округах,  я  займався  цією  проблемою  тут,  у Києві.  Безумовно, не всі ви знаєте про труднощі цієї роботи, про те,  чому ми прийшли  до  розуміння  необхідності  прийняти  дану постанову. Тому хотів би дещо прояснити, бо

 

     93

 

     бачу, що дехто не розуміє або не хоче розуміти ситуації.

 

     Чому ми сьогодні розглядаємо це питання?  Тому що так комусь захотілося?  Ні.  Тому що всім нам абсолютно  зрозуміло,  що  без екстрених    дійових   заходів,   особливо   кредитно-фінансового характеру,  ми  не  зберемо  урожай  цього  року.  Якщо  говорити відверто,   то   ми   запізнилися  з  прийняттям  цієї  постанови щонайменше на два місяці.  Причини цього є,  але факт залишається фактом.

 

     Чому ми  внесли дане питання на сесію?  Тому що нам,  членам Комісії з питань  агропромислового  комплексу,  після  предметної роботи над Указом Президента України від 2 червня про невідкладні заходи   щодо   фінансово-кредитного   забезпечення    формування державних продовольчих ресурсів стало абсолютно зрозуміло, що він підготовлений формально, не має чіткого механізму виконання. Тому можна дати гарантію, що цей указ не буде виконано, а отже, урожай ми не зберемо.

 

     І факт, що до 10 червня за виконання указу фактично ніхто не брався,  і факт, що з тих мізерних 1,7 трильйона карбованців, які вже повинні були піти в село,  досі господарства не  одержали  ні копійки, свідчать про те, що селян готувалися ще раз обдурити, Що цей указ чекала доля всіх інших указів, які приймалися досі.

 

     Тому ми й вийшли на сесію Верховної  Ради  з  надією,  що  в цьому  залі  сидять люди,  які розуміють усю складність ситуації, розуміють,  що необхідно рятувати її не завтра, не післязавтра, а сьогодні. Вважаю, що всі розмови про перенесення

 

     94

 

     розгляду питання,  про  те,  що  там  щось не так,  потрібно припинити.  Ми сьогодні повинні прийняти цей документ,  інакше  у нас просто не залишається часу.

 

     Зауваження до   проекту  по  суті.  Безумовно,  це  пожежний документ. Він не вирішує всіх проблем агропромислового комплексу, але  дає  селу  ковток  повітря,  без якого воно взагалі не зможе зібрати хліб.

 

     Два конкретних доповнення,  які,  до речі,  були враховані в попередніх варіантах цього документа.

 

     Перше. У  підпункті 1.1 потрібно передбачити термін не до 10 липня,  а до 1 липня, як було передбачено в попередніх варіантах. Тому що після 10 липня будуть гроші,  але нікуди буде їх вкласти. Для того щоб вкласти гроші, потрібен час.

 

     У пункті 3 слід передбачити виділення коштів пропорційно  по місяцях. Тому в кінці пропоную добавити: "в тому числі у червні - 2,1 трильйона карбованців". Тому що ці гроші можна дати в серпні, коли вони нікому не будуть потрібні.

 

     95

 

     Шановні депутати!  Нам необхідно серйозно вирішувати питання агропромислового комплексу. Вчора ми визнали в Основних засадах і напрямах  становлення  економіки  в  кризовий  період,  що  АПК є найбільшим пріоритетом нашої економічної  політики.  Переконаний, що  це  пункт  не  тільки  моєї  передвиборної  платформи,  але й багатьох  інших.  Тому  ми  повинні  розробити  чітку   концепцію розвитку агропромислового комплексу, схвалити її Верховною Радою, привести у відповідність з  неп  всі  закони,  укази,  постанови, декрети,  виявити  всі  неврегульовані  питання  і,  таким чином, надати нашій аграрній політиці чіткої стратегії і тактики.

 

     І далі. Нехай не ображаються на мене пани, які представляють національно-демократичні  сили,  але  в сьогоднішніх деяких їхніх виступах звучали знайомі нотки: пустити все це на самоплив, нехай буде тяганина і так далі.  Словом, "не мытьем, так катаньем", але рішення не приймати. Хочу підтримати свого колегу і сказати; якщо ви  хочете  займатися програмою АПК,  приходьте по нас у комісію. Там є дуже багато роботи,  і тоді не буде неясності,  звідки воно взялося.  Усім ясно, звідки воно взялося. Не ясно тільки тим, хто не хоче цього знати.  Зрозумійте, ніякої мови про те, що ми даємо щось селу,  бути не може. Ми просто повертаємо те, що награбували у села.  Я можу вам навести безліч цифр,  які свідчать,  що  село фактично півроку утримувало державу,  народ жив за кошти села.  А нині стоїть питання про те,  щоб ми  повернули  борги,  аби  село вижило.

 

     Сьогодні ми  обрали  нового  голову  уряду.  Для  нього  цей документ - перший, на якому він може і повинен проявити

 

     96

 

     свою здатність працювати  в  нових  умовах,  засвідчити,  що більше  ми  село обманювати не будемо.  І я дуже надіюсь на главу Кабінету Міністрів.

 

     І останнє,  буквально хвилинку.  Я хотів би зауважити голові комісії Суслову. Представники комісії працювали разом зі мною над цим документом ще 4 червня.  І ви прекрасно  знали,  про  що  йде мова.  Але  замість  того  щоб  допомогти  кваліфіковано вирішити питання, ви нам відписали, що, мовляв, все це не те. Але і словом не обмовились,  як саме потрібно зробити. Вважаю, що у комісії не таким має бути підхід.  Комісія повинна не  блокувати  проект,  а кваліфіковано шукати шляхи подолання розбіжностей.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Шановні   народні  депутати!  Давайте порадимося.  Час, відведений за Регламентом, ми з вами вичерпали. Є  пропозиції  від  двох  груп  - "Реформи" і "Єдність" /депутати Рябченко і Пинзеник/ і від Комісії з питань-економічної політики. Давайте  дамо  їм  по  три  хвилини.  Не заперечуєте?  І на цьому припинимо обговорення.

 

     Від Комісії з питань економічної політики, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань економічної  політики  та  управління  народним  господарством  / Юнокомунарівський виборчий округ,  Донецька  область/.  Уважаемые коллеги!  Да,  действительно,  агропромышленный  комплекс  - это. приоритетная

 

     97

 

     отрасль. Селу  надо   помогать,   и   крепко   помогать.   И материально,  и финансово.  Это однозначно.  И здесь двух мнений, никаких.  двойственных толкований быть не должно.  Но прежде  чем принять постановление, я прошу учесть следующие обстоятельства.

 

     Первое. На сегодняшний день, к сожалению, карман государства не то что пуст, он еще и дырявый. Поэтому, поскольку речь идет об огромных  суммах  денег,  нужно контролировать,  чтобы эти деньги использовались  целенаправленно   и   с   максимальной   степенью эффективности.

 

     Второе. Поскольку  речь  идет и принятии постановления,  где предусматривается  выделение;  больших   денежных   ассигнований, предоставление   огромных   кредитные   ресурсов,  предоставление больших  налоговых  льгот,  то  нужно,  чтобы   этот   проект   в обязательном   порядке   обсуждался   в  экономических  комиссиях парламента.  В противном случае грош цена таким комиссиям.  Тогда надо  эти  комиссии  ликвидировать,  я  имею  в  виду Комиссию по бюджету, Комиссию по финансам, Комиссию по экономической политике и  управлению  народным хозяйством.  Этот проект постановления не обсуждался, мы его увидели только сегодня.

 

     И третье.  Принятие этого постановления приведет к инфляции. Надо  быть  реалистами  - инфляции не избегать.  Вопрос в том,  в большей мере она будет, или в меньшей.

 

     Мы сегодня избрали нового Премьер-министра.  Да,  кто-то  из прошлого Кабинета,  из Минфина,  из банка "подмахнул" этот проект постановления.  Но еще не известно,  будут ли эти люди работать в новом Кабинете. А выполнять это постановление надо будет Масолу и его команде.  Поэтому было бы целесообразным,  наверное, все-таки этот проект постановления рассмотреть в экономических

 

     98

 

     комиссиям парламента.  Хорошо бы, чтобы его рассмотрел и, по крайней мере, завизировал новый Премьер. И тогда можно было бы во вторник-среду вернуться к этому проекту.

 

     Постановление надо  принимать.  Но  принимать  в таком виде, чтобы оно учитывало интересы и государства,  и  агропромышленного комплекса.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Від   Комісії   з   питань  фінансів  і банківської діяльності слово,  надається депутату  Немировському. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  /Белградський  виборчий округ.  Одеська область/.  Я попросил буквально две-три минуты от Комиссии по вопросам финансов,  потому что нужна ясность.  Мы  не блокировали это решение и не считаем,  что его не надо принимать. Мы  считаем,  что  его  надо  принимать,   но   грамотно,   чтобы постановление работало.

 

     Какие конкретные предложения сейчас появились?  Замечу,  что предыдущий проект значительно отличается от того,  который роздан вам на руки.

 

     По пункту 1.  Необходимо,  чтобы были не целевые кредиты,  а адресные.    Тогда    эти    деньги    попадут    непосредственно производителям.

 

     99

 

     До пункту 2. Национальный банк практически перекладывает всю ответственность за кредитование  на  коммерческие  структуры  или коммерческие   банку,   которые   потом  будут  делить  проценты. Наверное,  необходима прямая линия кредитования,  по которой  эти кредиты дошли бы до производителей.

 

     В подпункте  5.2 нужно обязательно определиться с налогом на добавленную стоимость,  потому что  постановлением  мы  не  можем отменять  Закон  о налоге на добавленную стоимость.  Поэтому есть предложение внести соответствующие изменения в Закон о налоге  на добавленную стоимость.

 

     В подпункте 5.3 очень красиво написали,  что если разница по налогу будет оседать в хозяйстве /больше уплачено, чем получено/, то  она будет возмещаться из бюджета.  Какого бюджета?  Местного, районного,  или государственного?  Считаю,  что  должно  быть  из государственного бюджета,  потому что местные бюджеты практически эти деньги возвратить не смогут.

 

     100

 

     По пункту 8. Для того чтобы снять этот вопрос и чтобы больше не    говорили,   что   сельскохозяйственные   предприятия   дали возможность  спекулировать  другим  структурам   валютой,   вношу предложение   после  слов  "які  будуть  надходити  від  експорту продукції" добавить: "виробленої в господарстві".

 

     И по пункту 10, которым устанавливаются определенные квоты и тарифы  на  ввоз продукции в целях защиты производителей.  Что мы сегодня видим? И мясо, и шерсть ввозятся, и вино уже закупается в Молдавии,  в  то  время  как  наша  винодельческая промышленность простаивает, нет реализации. Надо навести в этом деле порядок.

 

     И еще один вопрос - об инфляции. Давайте разберемся. Сегодня производителю платят тысячу карбованцев за литр молока, а продаем по пять. То кто же у нас повышает сегодня цены и создает инфляцию

-   производитель   или,  может  быть,  промежуточные  структуры, наживавшиеся на всех людях,  которые работают на земле? Мы забыли о том, что люди уже полгода работают возле земли на совесть, а мы не  рассчитываемся  с  ними.  Сего   дня   инфляция   остановлена исключительно за счет сельского хозяйства.  И еще один довод.  Мы ничего ни у кого не просим,  ведь все  знают,  что  10  процентов населения,  которые  трудятся  на  земле,  создают  75  процентов национального дохода.  Так кто у кого просит?  Почему  мы  должны жалеть  для людей эти копейки,  эти гроши?  Ведь если мы этого не сделаем сегодня,  то  завтра  надо  будет  искать  валюту,  чтобы покупать  за  нее,  а не за карбованцы,  которые необходимо будет вложить в производство.

 

     101

 

     И последнее.  Сегодня  те  деньги,  которые   будут   отданы производителям,  пойдут  в  основном  на  поощрение  картотек  по налогам.  А ведь это социальная сфера - школы,  детские сады, это наша жизнь в городах, в районах. .

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Від  групи  "Реформи"  слово  надається депутату Пинзенику.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  голова Українського фонду  підтримки  реформ /Південний  виборчий округ,  Львівська область/.  Шановні колеги! Ніхто не ставить під сумнів те,  що  село  опинилось  у  нинішній ситуації  не з своєї вини.  Ніхто не сумнівається в наших намірах допомогти селу.  Але давайте  подивимось  на  один  парадокс.  Ми хочемо   зробити   селу  добре,  а  робимо  йому  гірше.  Давайте подивимось хоча б  на  минулі  роки.  Кожного  року  ми  приймали подібну постанову. Що ми в результаті отримували?

 

     Давайте перестанемо   жити   ілюзіями   -  село  не  живе  в автономному  режимі.  Після  того  що  ми  зробимо,  давайте   не лукавити,  буде  емісія,  неминуче  зростуть  ціни.  Що ми будемо змушені зробити?  Підвивати мінімальну заробітну  плату,  пенсії, стипендії.   Це   відбудеться  в  галузі  споживання  і  ляже  на собівартість,  а  в  село  бумерангом  повернеться  новий   виток зростання цін на техніку, яку воно купує.

 

     Пригадайте хоча  б  вересень  минулого  року;  такого удару, якого ви зазнали тоді,  ви не зазнавали ніколи.  Давайте  нарешті виявимо причини, чому село постійно опиняється в такій

 

     102

 

     ситуації. Сьогодні   депутат   Ващук  і  вчора  депутат  від третього мікрофона /на жаль,  не пригадаю його прізвища/  назвали одну причину. Давайте будемо виявляти решту.

 

     Минулого року  держава  купила  у  вас  14,5  мільйона  тонн зерна...  Я прошу вибачення,  не купила,  а конфіскувала. Давайте подумаємо,  чому  конфіскувала і чому вона ніколи не може купити. Візьміть бюджет України чи  будь-якої  іншої  держави,  наприклад Росії.  Держава має єдині кошти - бюджет.  У бюджеті немає коштів під закупку зерна.  Якщо ми будемо йти таким  шляхом  завжди,  ви завжди матимете цю проблему.

 

     Тобто я підтримую те, що вже аграрники говорили: колгоспам і радгоспам треба дати право вільно розпоряджатися продукцією. Уряд нехай замовляє,  що хоче,  але нехай платить спочатку гроші.  А в нього є кошти на зерно,  під соціально-бюджетну сферу.  На  решту немчє і ніколи не буде. і не треба себе обманювати.

 

     Я знаю,  що  робота  в  сільському господарстві має сезонний характер.  Але не слід чекати літа,  коли потрібно робити  велике вливання.  Можна піти іншим шляхом - шляхом так званих ф'ючерсних або майбутніх закупівель. Адже зерно можна купувати вже з вересня і платити виробникам за продукцію.

 

     Є ще  один  шлях - кредит під заставу майбутнього врожаю,  у результаті ми розтягуємо грошову масу на весь період.  У нас же є гроші:  на  початок п'ятого місяця було в обігу 79 трильйонів.  Є гроші, село продукцію продало, але немає взаємного руху назустріч одне одному, і причина тут у державному замовленні.

 

     Як бути  у  нинішній  ситуації,  коли зерно вже забрано?  Ви говорите,  що держава  у  вас  забрала.  Не  держава  забрала,  а комерційні структури,  які є при уряді,  заготівельні, які ми так ганимо чомусь в інших сферах.

 

     103

 

     Я хочу  сказати,  що  коли  ми  проголосуємо...  Є  ще   два небезпечних моменти у проекті постанови.  Які?  Пільгові кредити, які йдуть не вам,  а заготівельним організаціям під 30 відсотків. Шановні колеги,  задумаймось!  Минулого року інфляція була кілька тисяч,  а вони  кредити  отримують  .під  30  відсотків.  А  куди поділася  різниця?  Вона  поділася  в Люксембургу,  Ліхтенштейні, можливо,  в інших державах.  Скільки,  не знаю, і не знаю, в якій державі.

 

     І ще одне. Я прошу одну хвилину ще...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте   ми   спочатку   домовимося.   Я  прошу вибачення.. .

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ще одна обставина.  Ми хочемо  знову  кредити давати селу.  Ну чому ми їх караємо вдруге?  Село уже дало кредит товарний,  воно  віддало  безплатно  зерно,   яким   користується держава.  Навіть  якщо  воно  пільговий  кредит  отримав  під  30 відсотків,  то чому це має робити село,  а не той,  хто  відібрав зерно у колгоспів.

 

     І останнє.  Якщо ми проголосуємо в даному варіанті за проект постанови,  то  треба  бути  свідомими  того,  що  ми  голосуємо, поперше,  за  чергове  підвищення  споживчих  цін,  по-друге,  за черговий удар по селу і,  по-третє,  ми голосуємо  за  збільшення валютних рахунків окремих громадян України за кордоном.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Шановні   народні   депутати!  Я  прошу вибачення за такий  коментар.  Ми  не  сльозу  вибиваємо  один  з одного,  а ведемо розмову про те питання, яке не просто наболіло, а яке потрібно вирішувати. І всі теоретично розуміють і правильно обгрунтовують,  а  от  вирішувати  не  дають можливості.  Давайте будемо вести розмову про вирішення цього питання.

 

     104

 

     Від групи "Єдність" слово надається депутату Рябченку.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   правління    акціонерного    банку "Муніципальний банк" /Вузівський виборчий округ. Дніпропетровська область/.  Уважаемые депутаты!  Мы считаем,  что нужно  поставить себе вопросы и самим на них ответить.

 

     Первый вопрос:   нужно   ли   давать   деньги   селу?  Нужно обязательно.  Нужно ли давать  деньги  так,  как  предлагается  в проекте этого постановления? Нет, так давать деньги не нужно.

 

     Теперь самый главный вопрос, который нас волнует. Каждый год складывается одна и та же ситуация.  Почему же мы не даем  оценку этой ситуации? Кто виноват в ее создании? Кто приводит аграрников и ставит их на колени в Верховном Совете, когда они просят глоток воздуха? Почему мы не называем конкретные организации, конкретные фамилии? Давайте укажем их в пункте 1 постановления, напишем, что виноваты те, те, те и те. Иначе подобное будет повторяться каждый год. Думаю, что специалистами будет сделано.

 

     Задавали, вопрос:  приведет ли к эмиссии это  постановление? Да,  приведет.  Мы относим на бюджет затраты, которые бюджетом не предусмотрены.  На их погашение потребуются деньги,  и это  будет чистейшей воды эмиссия.

 

     По всему проекту постановления есть очень много вопросов.  Я не хочу их называть.  Позиция нашей группы такова.  Село  сегодня действительно  находится  в  критическом  положении.  Поэтому  мы предлагаем  принять  сегодня  подпункт  1.1,  деньги,   выделение которых предусмотрено этим подпунктом, выделить аграрному

 

     105

 

     сектору. А  остальные  пункты  и  подпункты,  начиная с 1.2, передать на доработку Кабинету Министров.  Нужно,  чтобы  Кабинет Министров  в  недельный  срок  доработал  их и со своими выводами сделал нам представление,  какие  должны  быть  приняты  решения, какие   предлагаются   финансовые  источники  и  способы  решения вопросов сельского хозяйства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  групи  "Центр"  слово  надається   депутату Кальнику.

 

     КАЛЬНИК В.М.,    заступник    міністра   економіки   України /Овруцький  виборчий  округ.   Житомирська   область/.   Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  Депутатська група "Центр" уповноважила мене висловити позицію  щодо  внесеного  Комісією  з питань агропромислового комплексу проекту Постанови про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі.

 

     Проблеми, які ми обговорюємо,  справді дуже  серйозні.  Вони потребують  негайного  прийняття  рішення,  оскільки за відпущену сільськогосподарську  продукцію  селянські  господарства  або  не отримують  гроші,  або отримують їх із великим запізненням.  А ці кошти вкрай необхідні  напередодні  збирання  нового  врожаю  для розрахунків за пальне,  міндобрива,  техніку.  Розуміємо, що крім цього  треба,  не  зволікаючи,  послабити  податковий  тягар   та вдосконалити ціновий механізм.

 

     Немає ніякого сумніву, що держава повинна допомогти селянам, щоб вони вчасно і без втрат провели жнива.

 

     106

 

     Оскільки для  вирішення  цієї  проблеми  потрібні  фінансові ресурси,  значна частина яких, по суті, не передбачена в бюджеті, а також враховуючи,  що проект роздано лише  сьогодні  і  не  всі депутати  мали  можливість  його  вивчити  /депутатам  навіть  не роздано економічне обгрунтування до проекту/,  депутатська  група "Центр"  просить  усе-таки  надати  можливість  хоча  б  сьогодні обговорити це питання  в  економічних  комісіях,  у  депутатських фракціях   і  групах,  в  основному  переглянути  всі  відповідні економічні обгрунтування з тим,  щоб  завтра  прийняти  остаточне рішення.

 

     Поспішність не  повинна  призвести до помилок.  Найголовніше тут те,  щоб були механізми і важелі виконання  цього  документа, які  б  не  призвели  до  підвищення  цін  через  неконтрольоване використання пільгових кредитів.

 

     Треба мати на увазі,  що вчора на засіданні були  розглянуті Основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період,  сьогодні обрано Прем'єр-міністра, а тому логічним було б це питання узгодити з вимогами, передбаченими в Основних засадах, а також знати позицію Прем'єра.

 

     У проекті за кожним реченням стоять трильйони карбованців, а гроші,  як ви знаєте,  люблять лік. Усі депутати повинні знати, у що  прийняття  даної  постанови  обійдеться  для  бюджету  і  для держави.

 

     До речі,  до проекту немає ніяких розрахунків. Тому прохання до головуючого і до Президії перед тим як приймати на розгляд від комісій  або депутатських фракцій проекти /особливо з економічних питань/,   треба   зажадати   від   них   відповідне   економічне обгрунтування.

 

     107

 

     Підтримуючи необхідність    надання    негайної    державної підтримки селу,  просимо відвести мінімальний  час  для  розгляду цього  проекту  хоча б в економічних комісіях,  а також фракціях. Звичайно, запропонований проект постанови треба прийняти.

 

     І ще хочу сказати, що селянам потрібен документ, який матиме реальну  фінансову підтримку.  Якщо її не буде,  то прийнята нами постанова знову перетвориться на папірець,  на який самі ж селяни і нарікатимуть.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І   останній   виступ.  Від  фракції  "Комуністи України" слово надається депутату Кочерзі.

 

     КОЧЕРГА В.С.,     заступник      голови      Ровеньківського територіального   комітету   профспілки   працівників   вугільної промисловості /Ровеньківський виборчий округ, Луганська область/. Депутаты-коммунисты   на   заседании   своей   фракции   детально ознакомились с проектом постановления и единодушно поддерживают в основном этот документ, поскольку промедление,

 

     108

 

     как говорится,  смерти  подобно.  Считаем,  что нужно только приблизить сроки исполнения,  потому что есть пункты,  выполнение которых  предусмотрено  до  10 июля.  Если считать с сегодняшнего дня,  то пройдет 24 дня,  по сути дела  месяц,  когда  уже  будет разгар уборочной кампании.

 

     Просил бы поддержать данный проект всех депутатов независимо от того,  кто какую фракцию представляет.  Мы представляем прежде всего народ Украины, и народ Украины ждет от нас решения сегодня, а не завтра.  Потому что,  еще раз повторяю,  промедление  смерти подобно.   Для   того  чтобы  уборочную  кампанию,  сельхозработы завершить, нам необходимо сегодня принять данное постановление.

 

     И еще такое предложение.  В  связи  с  тем  что  мы  сегодня принимаем    первое    постановление    после   избрания   нового Премьерминистра,  хотелось бы,  чтобы Виталий Андреевич  высказал свою  точку  зрения  по данному вопросу.  Также просил бы Виталия Андреевича взять под личный контроль  то  постановление,  которое будет принято сегодня.

 

     Спасибо за внимание.

 

     109

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Від  групи  "Аграрники  України" слово надається депутату Довганю.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  директор  радгоспу  "Космос"   Бериславського району   /Великоолександрівський   виборчий   округ.   Херсонська область/.  Шановні колеги!  У 1989 році українське село продавало за  межі  республіки  продукцію  агропромислового комплексу на 30 мільярдів доларів.  Нам треба 15 мільярдів  для  того,  щоб  воно працювало  в  нормальному  режимі.  Сьогодні його задушили з усіх боків,  забрали все,  що можна,  зупинили виробництво. Ми вже тут три  години  говоримо про те,  як допомогти селу,  але гроші йому дати ніхто не хоче.

 

     Я не буду повторюватися, тут уже казали, що це ті гроші, які забрали  в  колгоспників,  як бандити з-під моста,  із сокирою чи ножем,  підійшли і забрали.  Це не чужі гроші,  а  наші.  Тому  і кажемо сьогодні: наші гроші віддайте!

 

     Більшість людей  у  цьому  залі  розуміють  проблем  села  і проблеми нашої держави. І знають, що ми не селян тут захищаємо, а весь народ України.  За будь-якої ситуації село житиме,  а ці всі філософи,  демагоги, які міркують про наші проблеми, перші підуть з торбою, якщо їх із-за океану не підгодують.

 

     Тому моя пропозиція така. /Оплески/. Пропозиція така: припинити обговорення і прийняти в цілому проект постанови шляхом поіменного  голосування.  Там є деякі неузгодженості.  в робочому порядку  їх  можна  усунути.  Приміром,  там  написано:  доручити Кабінету Міністрів у десятиденний строк щось там уточнити. Це все буде  зроблено.  Але  якщо  ми  зараз  до  кожної  букви   будемо придиратися, то рішення сьогодні не приймемо, а

 

     110

 

     завтра не зможемо їхати додому, бо люди нас не пустять.

 

     Тому я  ще  раз  пропоную  провести  поіменне  голосування і прийняти в цілому цей проект постанови.  Якраз у нас три  хвилини на це є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Від комісії   з   питань  агропромислового  комплексу  слово надається її голові депутату Даниленку.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Я не буду забирати багато часу, тому що ми вже втомилися від розмов.  І,  на жаль,  у нас завжди так виходить /я знаю  з  власного досвіду,  спостерігав за роботою Верховної Ради минулого скликання/,  що всі питання  агропромислового  комплексу вирішуються  під завісу .  Знаємо прекрасно,  що наступного тижня будемо працювати у виборчих округах,  знаємо, що через 10-12 днів почнуться  жнива,  знаємо,  що  без вирішення цього питання ми не маємо права їхати додому. Тому я говоритиму коротко.

 

     Дехто звинувачував,  що комісія не працювала з  відповідними організаціями.  Але  я  можу  показати  вам,  хто  завізував  цей документ.  Тут представники і Національного банку,  і Мінфіну,  й інші високі особи, які несуть відповідальність за фінансовий стан справ у нашій державі.  Тому скажу так.  Люди добрі,  дорогі  мої друзі,  колеги!  Давайте ми вчинимо мудро. Я також усвідомлюю, що прийняття цієї постанови - це  не  вирішення  всіх  проблем,  які стоять   перед  селом.  І  я  дуже  вдячний  Віктору  Михайловичу Пинзенику і Сергію Петровичу Головатому.

 

     111

 

     Півтора року  тому  я  приходив   до   Віктора   Михайловича Пинзеника,  коли  він  ще сидів у тому високому будинку і обіймав високу посаду,  просив:  давайте ми розробимо чітку  програму  по агропромисловому    комплексу.   Дійсно,   якби   тоді,   Вікторе Михайловичу,  півтора року тому,  та  програма  була  розроблена, затверджена,  то ми б сьогодні не виступали в ролі авральників. Я ще раз з Віктором Андрійовичем тільки що розмовляв,  розмовляв  з нашим міністром фінансів П'ятаченком, з Олександром Миколайовичем Коваленком,  і думаю,  що ми все повинні зробити для того, щоб не було емісії.  Так, сьогодні, кажуть, треба вирішити одне питання, друге,  трете,  п'ятнадцяте, тридцяте. Але чомусь їх відсувають у бік, як сказав Довгань Сергій Васильович, мій колега. Прошу, будь ласка,   припиніть   розмови,   давайте   поставимо   проект   на голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати! Ми, як кажуть. уже вичерпали свій регламент, вислухали всі пропозиції, і тепер я попрошу одну хвилину як головуючий.

 

     Справді, максимум  через  два тижні на півдні розпочинається збирання хліба, основи основ нашого буття. Думаю, що хліб - це не просто  продовольчі  фонди.  Це  - економіка наша,  хліб визначає політичну ситуацію,  яку ми повинні з вами утримувати,  і  на  це утримання люди надіються, обравши нас депутатами. і якщо сьогодні говорять,  що ми,  ніби бажаючи селу добра,  зробимо йому зло, то це,  я думаю,  величезна помилка, їсти хоче кожний з нас тричі на день.  І я хотів би, щоб усі розуміли, що це справа не лише одних аграрників, не віце-

 

     112

 

     прем'єр-міністра, не голови комісії,  не міністра сільського господарства. Це всенародна справа.

 

     Враховуючи це,  а також те,  що ми багато часу витратили  на обрання  робочих  органів Верховної Ради,  що ми вже,  як кажуть, підійшли до тієї межі,  через яку переступити недопустимо, просив би  вас  від час перерви добре все обміркувати.  Ми вчора над цім документом сиділи  допізна.  Послухали  всіх.  Є,  безперечно,  і сильні,  і  слабкі  моменти в цьому документі.  Але,  люди добрі, сьогодні селяни одержують  зарплату  від  180  до  400  тисяч  на місяць.  Давайте  ми  будемо виконувати ті обов'язки,  які на нас покладаються.

 

     Тому, я вважаю,  давайте до  цього  питання  підійдемо  так. Протягом  двох  годин  перерви  порадьтеся  між  собою,  зі своєю совістю,  порадьтеся в групах,  комісіях відносно тих пропозицій, які внесли депутати,  вони, дійсно, слушні. й повинні знайти своє відображення.  І давайте  на  вечірньому  засіданні  приймемо  ту постанову,  без  якої  сьогодні  ми  з  вами  просто  не вирішимо завдань,  пов'язаних з формуванням  продовольчих  фондів,  які  є першочерговими.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     113