Стенограма пленарного засідання

17 травня 1994

 

ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 17 травня 1994 року. 16 година.

 

 

Веде засідання народний депутат України ЧОРНОВІЛ В.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Шановні депутаті!  Проводимо реєстрацію учасників вечірнього засідання.  Прошу  ввімкнути  систему.  У  залі  -  279  народних депутатів. Можемо розпочинати вечірнє засідання.

 

     Нагадую, що  ми  продовжуємо обговорення питання про обрання Голові Верховної Ради України;  регламент: 30 хвилин - на виступ, 30  хвилин  -  на відповіді на запитання.  Обговорення кандидатур буде завтра.

 

     Отже, слово для виступу надається кандидату на посаду Голови Верховної  Ради  України  народному  депутату  Морозу  Олександру Олександровичу. Прошу Олександровичу.

 

     Вибачте, Олександре Олександровичу, біля мікрофона щось дуже жестикулюють. З порядку ведення?

 

     Прошу, третій мікрофон.

 

     3

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,     науковий     співробітник    Інституту українознавства імені Крип'якевича НАН України  /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. В'ячеславе Максимовичу! Чи не можна зробити озвучення на  вулицю.  Народ  хоче  послухати  пана Мороза.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю,  що  ми зараз дамо доручення Секретаріату організувати озвучення на вулицю.  дозволяли усе одно ж  повністю транслюємо   роботу   сесії.   Прошу   Секретаріат   організувати озвучення.

 

     Олександре Олександровичу, прошу.

 

     МОРОЗ О.О.,  народний депутат України /Таращанський виборчий округ,   Київська   область/.   Шановні   депутати!  Мені  вдруге доводиться підніматися на найвищу в  державі  трибуну  з  приводу обрання на посаду Голови Верховної Ради.

 

     Уперше це  було  в  грудні  199І  року  за  минулого  складу Верховної   Ради.   Відмова  тоді  від  боротьби  за  керівництво Верховною  Радою  була  викликана  бажанням   зробити   крок   до консолідації  суспільства.  Така  консолідація  потрібна і тепер. Більше того,  потреба в ній незрівнянно зросла.  Ідея  суспільної злагоди,  пошук порозуміння з усіма депутатами рухає мною і тепер із тією хіба що різницею,  що тепер знімати свою кандидатуру я не буду.

 

     Кожному претендентові,  що піднімається на цю трибуну,  перш ніж говорити про аналіз ситуації і механізми перемін,  хотілося б сказати про його бачення перспектив України як суб'єкта світового

 

     4

 

     процесу розвитку  і  залежно  від  того про внутрішній зміст цього суб'єкта,  сказати про намагання втілити в  життя  намічене майстрування   голосування  зазнала  в  результаті  цієї  поразки /головним чином,  я про інші фактори не  кажу/  утворилася  група самостійних держав. Україні Він відображає ту об'єктність, з якої повинні виходити і яку повинні зміцнювати  політики,  що  бажають добра народу і державі.

 

     Непотрібна. Сподіватися   на   те,   що  нам  надаватиметься допомога іншими країнами, не доводиться. стратегії

 

     Вибраний останніми роками ізоляціоністський курс України  ще досі,   як  і  очікувалося,  виявився  помилковим.  Це  визнав  і Президент України.  Нам  доведеться  в  цьому  відношенні  робити серйозні корективи, які, проте, не означають послаблення жодної

 

     5

 

     із сторін суверенності. У всякому разі у відносинах а Росією нам треба постійно перебувати в стадії перманентних  переговорів, котрі  безперервно видавали б продукцію - взаємовигідні рішення в економічній,  політичній,  духовній та Іншій сферах.  Ми  повинні збудувати Україну сильною, процвітаючою державою з багатоукладною соціально зорієнтованою економікою,  де мірилом  честі  і  пошани людини була б її праця.

 

     Настав час,  коли  про  розумні  рішення,  урядові  та  інші програми говорити просто  пізно.  Нас  може  порятувати  якщо  не злагода  в  суспільстві,  то  бодай  порозуміння,  тобто  спільне відчуття біди, поєднання зусиль для подолання небезпеки незалежно від   обставин,   що  відрізняють  між  собою  людей,  їх  групи, земляцтва, покоління, конфесії, партії тощо.

 

     І тому я  не  буду  торкатися  безперечно  важливих  проблем економіки, культури, освіти, медицини тощо. Важливо не стільки їх розуміння,  скільки здатність згуртуватися для їх розв'язання.  А прикладом такого згуртування мусить стати Верховна Рада,  котра і сама є відбитком нашого суспільства.  Вона повинна показати, як і що  робити для зміцнення держави і влади на демократичній основі, для  відновлення  зацікавленості  у  виробництві  й  продуктивній праці,  для забезпечення конституційних гарантій соціальних прав, для захисту духовності і національної культури.

 

     Отже, усі,  хто не на словах,  а  насправді  турбується  про Україну,  про  її  гідне  місце  у світовому співтоваристві,  про добробут її народу,  повинні зважити,  чим поступитися,  а що  зі свого досвіду,  розуму чи таланту принести до джерела громадської волі - у цей зал, у ті документи, які ми будемо приймати.

 

     6

 

     Ми приступаємо  до  роботи  не  на  порожньому  місці,  хоча відомо,  що  в  суспільстві  протягом тривалого часу через засоби винуватців каміння в  її  бік  летить  дружно.  Це  продовжується навіть тепер.  Хотів би просити цих "метальників" /і в цьому залі теж/ припинити такі змагання.  Власними руками ми  вбиваємо  своє політичне майбутнє.

 

     А минулий  склад  Верховної Ради зробив свій вклад в історію нашої держави і тим визначив своє історичне місце.  Але  йому  не вдалося   сформувати   таку   систему   державної  влади,  яка  б забезпечила ефективне функціонування всього державного  механізму на користь переважної більшості народу.

 

     Послідовно і  до  кінця  не  реалізований  принцип розподілу функцій влади законодавчої,  виконавчої та  судової.  Не  вдалося створити  цілісну  правову  систему,  несуперечливе правове поле. Ліквідувавши систему народного контролю, якою б недосконалою вона не  була,  Верховна Рада натомість не створила жодних контрольних механізмів.  Їх відсутність відчувається болісно, і про це відомо всім нам.

 

     Ці та  інші  недоліки  в  роботі  попередньої Верховної Ради стали  однією  з  причин  поглиблення   соціальноекономічної   та політичної кризи в Україні.

 

     Суть кризи   насамперед  полягає  в  руйнуванні  економічної системи,    що    в    кінцевому    підсумку    зумовлює    кризу соціально-політичну,

 

     7

 

     духовну, культурну,   національну,   спричиняє   ускладнення міжнародних відносин, загрожує самому існуванню держави.

 

     Кризовий стан помітно відбивається на  житті  людей,  скрізь панує  деградація,  незахищеність,  дике матеріальне розшарування населення, злочинність, невпевненість у завтрашньому дні.

 

     Звернемо увагу,   що   некерованою   залишилась   економіка, унікальна  за  рівнем  концентрації і монополізму,  специфічністю структури та інтегрованості в сусідні  держави.  непродуманою  ця політика  призвела  до  втрати  ними  надійного  ринку,  за  який доведеться тепер боротися.  Досить сказати,  що тепер у Росії діє власна  програма  "цукор",  а  ми  думаємо,  де  незабаром будемо реалізовувати наш  товар,  ціна  на  який  вище  світової.  Криза викликана  поспішним,  не виваженим,  малограмотним впровадженням ринкових  структур,  які  відразу  опинилися  в  руках   мафіозно корумпованих   ділків,   що  призвело  до  жахливого  викривлення ринкових відносин у бік криміналізації економіки і дискредитувала саму ідею впровадження ринкових механізмів.  Виявилося, що чесній підприємливій людині місця в нашому "ринку" немає.  Його задушить злочинний або державний рекет.

 

     8

 

     Суспільство тримається  не  тому,  що ринок впроваджений,  а тому,  що  не  розвалилися  іще  до  кінця  залишки   попередньої економічної   системи.   Руйнування   економічного   базису,   що супроводжується немислимим спадом  виробництва,  розпорошенням  і деградацією продуктивних сил,  зростанням безробіття,  зубожінням переважної більшості населення на фоні шаленого збагачення  купки ділків,   неминуче  веде  до  зростання  соціальної  напруги,  до залежності  й  непослідовності   у   формуванні   внутрішньої   і зовнішньої політики України.

 

     Закономірно, що   втрачається   система   цінностей   нашого суспільства.  Усе це веде до фізичного і духовного виродження, до тяжких  демографічних  наслідків  врешті-решт  до втрати Україною перспективи прогресивного, цивілізованого розвитку.

 

     Перше. Спрямувати національні  зусилля  тими  засобами,  які притаманні  саме  законодавчій  владі у системі розподілу владних функцій.

 

     Друге. Про формування чітких напрямів економічної політики і створення   дієздатного   уряду,   спроможного  здійснювати  таку політику. Причому не можна розглядати обстановку у Верховній Раді у  відриві  від  інших  ланок  найвищої  влади  -  в  уряді  і  в президентському оточенні.  Треба,  щоб ці ланки діяли  узгоджено, тягли,  так би мовити,  в один бік,  проте ведуча ланка, від якої найбільше залежить все це,  знаходиться в цьому залі. Так повинно бути!

 

     9

 

     Трете. Взаємовідносини.  Цьому  приділялося  багато  уваги в роботі підготовчої групи і,  на мій погляд,  у нашу аудиторію,  у сесійний зал,  прийшло багато спеціалістів, які добре знають саме цей бік проблеми. Документи.

 

     Четверте. Організація ефективної бюджетної політики,  яка  б забезпечувала  соціальну орієнтацію держави,  поєднання інтересів центру й регіонів.  Нам  потрібен  закон  про  порядок  складання бюджету,   зрозумілий   у   всіх  його  вимогах  людям,  зайнятим формуванням і витратами бюджету,  закон,  який би і  в  центрі  й особливо   в   регіонах   розкривав  перспективність  ефективного самостійного господарювання.

 

     П'яте. Формування   ефективної    системи    парламентського контролю    за    здійсненням   законів   виконавчою   владою   і представницькими  органами  на  місцях,  значне  посилення   ролі правоохоронних органів, особливо судової влади, негайне створення Конституційного Суду.

 

     Шосте. Забезпечення правової основи діяльності всіх  органів державної влади, суб'єктів господарювання і громадян, невідкладне прийняття конституційного закону,  інших основоположних  законів, що регулюють основні інститути державної влади.

 

     Для забезпечення   такої  перебудови  Верховної  Ради  треба вирішити ряд суто внутрішніх питань організації її діяльності.

 

     10

 

     Я торкнуся тих питань, більша частина яких вносилася мною на розгляд минулої Верховної Ради ще в грудні 1990 року. Йдеться про таке.

 

     Визначення статусу   народних   депутатів,   поглиблення   і уточнення   відповідного   закону,   їх  матеріальне  і  побутове забезпечення, зростання їхнього професійного рівня.

 

     Треба покінчити з практикою  недобросовісних  спекуляцій  на привілеях   депутатів,  зрозуміти,  що  дешевий  для  суспільства депутат невигідний для суспільства. Робити це треба чесно, гласно і, напевне, у залежності від ефективності роботи Верховної Ради і ефективності роботи конкретного депутата.

 

     Треба також   створити   при   Верховній    Раді    інститут законодавства.  Я  підтримую  в  цьому  плані  Василя Васильовича Дурдинця.  Попередні розрахунки  для  цього  зроблені,  є  хороші кадри,  є  бажання правової академії і є попередня домовленість а її президентом Василем Яковичем Тацієм.

 

     Визначення оптимального   складу   постійних   комітетів   і комісій.  Цікаві пропозиції надходять від депутатів з промислових центрів,  зокрема щодо створення робочих органів Верховної  Ради, для  контролю над банківською діяльністю,  валютним регулюванням. Напевно,  таку комісію створити треба,  взявши під  безпосередній контроль   діяльність   Національного   банку,   валютної  біржі, Антимонопольного комітету і Фонду державного майна.

 

     Організувати діяльність цих робочих органів та забезпечувати умови діяльності депутатів має апарат Верховної Ради. У зв'язку з цим передбачається перегляд його складу і функцій.

 

     Вирішення кадрових  питань,  формування  складу  фракцій   і комісій,  їх керівництва.  При цьому слід забезпечити стійкість і структур Верховної Ради, і її самої в цілому.

 

     11

 

     Про Президію Верховної Ради - як інструмент для  організації законотворчої  роботи,  а не орган над сесійним залом.  Нам треба докорінно поламати практику, яка утверджувалася раніше.

 

     Утворення фракцій,   вироблення   механізмів    попереднього погодження  рішень Верховної Ради.  Це потрібно для того,  щоб не допустити перетворення сесійного залу в дискусійний клуб.

 

     Об'єктивне висвітлення  роботи   Верховної   Ради   засобами масової інформації, перетворення газети "Голос України" в справді друкований орган Верховної Ради.  Ми  не  можемо  допустити,  щоб газета,  а  не  Верховна Рада тлумачила закони,  як це сталося із Законом про приватизацію,  коди документ,  підписаний Президентом 22  лютого  цього  року,  уточнюється газетою,  і вже Інший зміст друкується в номері від ІЗ травня.  Щоб  газета  інформувала  про позицію  депутата,  а  не  про  думку журналіста стосовно позиції депутата.

 

     В основі вирішення непростих проблем внутрішньої  діяльності Верховної  Ради,  за  моїм  глибоким  переконанням,  повинно бути досягнення консолідації зусиль різних фракцій, депутатських груп, окремих   депутатів   для   реалізації   нашої  історичної  місії становлення і зміцнення Української держави.

 

     Треба також   використати   безцінний    досвід    депутатів попереднього скликання,  таких,  наприклад,  як Печеров, Барабаш, Сальніченко,  Гнаткевич,  Півень,  Білий із Запорізької  області, Дорогунцов, Швайка, Корнєєв, Мельник, Мельничук і багатьох інших. Можливості для залучення цих людей до законодавчої роботи  є,  їх треба використати.  Я повторюю, це просто розтринькування коштів, якщо ми здобутий гуртом досвід потім не використаємо.

 

     12

 

     Повторюю ще раз:  наша консолідація в парламент і є першої і необхідним кроком для консолідації суспільства,  дія досягнення в ньому  злагоди   і   спокою.   Як   претендент   на   організацію конструктивної  роботи  парламенту  зобов'язуюся зважати на кожну думку,  що  переносить  у  цей  зал  тривогу  народу,  досвід   і переконання кожного депутата.  Ми з вами різні люди. Це нормальне явище. Але ми, і лише ми можемо дати людям упевненість у тому, що вони  недарма  покладали  на  нас  надії,  що  ми  виведемо  наше неоднорідне  суспільство,  нашу  прекрасну  Україну  на  передові позиції у світовому співтоваристві. Прагну того, бачу в тому сенс роботи Голови Верховної Ради. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Олександровичу.  Далі  будуть запитання.  Мабуть,  використаємо  той  самий принцип:  від трьох мікрофонів і одне письмове запитання.

 

     Прощу, перший мікрофон.

 

     ЧИЖ І.С.,   завідуючий   відділом   Хмельницької    обласної державної адміністрації /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/.  Олександре Олександровичу!  Скажіть, будь ласка, як ви ставитеся  до  зміни  бюджетної  політики  в  державі  на користь місцевих органів самоврядування,  щоб вони після виборів отримали реальну владу, і не просто декларовану.

 

     Дякую.

 

     13

 

     МОРОЗ О.О.  Дякую  за  запитання.  Я  думаю,  що  це  одне з основних питань  Верховної  Ради,  питання,  яким  вона  постійно повинна займатися. Ми повинні робити такі кроки у зміні бюджетної політики,  щоб регіональне самоврядування  мало  міцну  фінансову основу  на  стадії  формування  бюджету і особливо на стадії його розподілу.

 

     Те, що в нас сьогодні є,  це все-таки командна система, коли бюджет  фактично  перерозподіляється  з  центру і головні витрати йдуть на центральні,  на загальні проблеми  держави,  причому  не враховуються інтереси регіонів.

 

     Я переконаний,   що   успіху  досягнемо  тільки  тоді,  коди відродимо виробництво, коли діяльність підприємств, організацій і установ    буде   прибутковою.   За   таких   умов   ці   питання вирішуватимуться надійніше. Але я ще раз повторюю, принцип такий: перерозподіл  або акценти в бік фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, другий мікрофон.

 

     МУХІН В.В., начальник відділу національного наукового центру "Харківський   фізико-технічний   інститут"  /Київський  виборчий округ, Харківська область/. Александр Александрович! Вот у меня в руках   документы,   свидетельствующие   о   том,  каким  образом президентская  власть   исказила   принятое   Верховным   Советом предыдущего созыва постановление по приватизации. Верховный Совет принял решение

 

     14

 

     о том,  что  крупные   государственные   предприятия   могут приватизироваться  только в том случае,  если они на 50 процентов находятся в собственности тех,  кто работает на этом предприятии. Президент буквально через две недели издает указ,  в соответствии с которым этот  пункт  постановления  Верховного  Совета  Украины опускается.  Таким образом,  Президент превысил свои полномочия и фактически  решил   распределить   собственность,   принадлежащую народу,  между  своими  подчиненными.  Как вы к этому относитесь? Кстати, "Голос Украины" - это то, о чем вы говорили - опубликовал все  с искажениями.  И только 13 мая,  после заседания Верховного Совета нынешнего созыва,  они испугались и решили  исправиться.Не считаете ли вы, что необходимо создать парламентскую комиссию для расследования этих фактов и  сделать  соответствующие  выводы  по поводу структур Президента?

 

     И второй  вопрос.  Я  избран депутатом по округу,  в котором находится большое количество научноисследовательских  институтов, работает  более  300  докторов  наук  и профессоров,  более тысяч кандидатов  наук.  Эти  люди,  в  том   числе   младшие   научные сотрудники,  старшие научные сотрудники, инженеры, уже два месяца не  получают  заработную  плату.  Как  вы,   если   вас   изберут Председателем  Верховного Совета,  будете относиться к тому,  что наша интеллектуальная  элита  не  обеспечивается  соответствующей заработной платой?

 

     МОРОЗ 0.0.  Дякую  за запитання.  Перше.  Ви,  очевидно,  це пропустили:  у своїй доповіді я посилався  на  приклад  порушення права тлумачення законів тільки Верховною Радою і перебирання

 

     15

 

     газетою цих функцій на себе.  Думаю,  що в даному випадку це скоріше якась недоречність організаційного чи редакційного плану, а  не  принцип  редколегії.  Тому  навряд  чи потрібно створювати парламентську комісію.  Треба просто розібратися,  для чого  слід дати відповідне протокольне доручення.

 

     Стосовно приватизації.  Я  відстоюю  той механізм,  який був закладений у перших варіантах проекту цього закону і прийнятий  в законі.  При  здійсненні  приватизації ми повинні виходити з двох основоположних  принципів:  по-перше,   підвищення   ефективності виробництва, по-друге, захист інтересів трудового колективу.

 

     Щодо стану науки, то, безумовно, це ганьба, коли професор чи завідуючий відділом інституту одержує заробітну  плату  на  рівні десь 700 тисяч карбованців за місяць. Це ніщо, і це призводить до колосального відпливу кадрів Із сфери науки в інші структури і за кордон.  Тому  я  вважаю,  що  в  будь-якому  разі  ми не повинні опускатися до залишкового принципу фінансування з бюджету  потреб науки - і великої, і прикладної. Це стосується не тільки науки, а й освіти.  У складі нашого  парламенту,  по-моєму,  більше  шести десятків учителів.  Ми повинні відновити дію статті 52 Закону про освіту,  згідно з якою рівень оплати праці вчителя  прирівнюється до  середньої  заробітної плати інженерно-технічного працівника в промисловості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні депутати!  Дуже багато  депутатів  мають  запитання. Прошу  задавати  тільки  одне  запитання  і не перетворювати їх у виступи.

 

     Третій мікрофон.

 

     16

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,   народний   депутат  України  /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Микола Поровський, заступник голові Української республіканської партії.

 

     Шановний пане   Мороз!   Я  хотів  би  вам  задати  просторе запитання.

 

     Ви згадали про безцінний досвід попередньої Верховної  Ради. Дивлячись   на   вас,  я  згадав  минулу  Верховну  Раду,  де  ви точнісінько  так  виступали  з  цієї  ж  трибуни  із  заявою  про створення  більшості  у  Верховній Раді групи 239,  де,  зокрема, ішлося про формування депутатської більшості  у  Верховній  Раді, головною   метою  якої  в  забезпечення  стабілізації  правового, економічного та політичного становища в Україні.

 

     Це надруковано у бюлетені  N  22.  Це  виголошували  ви.  То скажіть,  чи несете ви відповідальність за той провал у політиці, в економіці /бо комуністична  більшість  формувала  і  уряд/,  до якого  призвела країну комуністична більшість - група 239,  одним із лідерів якої ви були?  І якщо несете відповідальність, то яку? І  чи в разі обрання на посаду Голови Верховної Ради ви вестимете Верховну Раду тим шляхом і за тими ж орієнтирами,  за якими  вела минулу Верховну Раду комуністична більшість - група 239,  лідером якої, підкреслюю, ви були теж?

 

     І наступне.  Ви є лідером українських  соціалістівкомуністів /Оплески/,  які  вас  підтримують,  тобто  комуністична фракція у Верховній Раді вас підтримує, наскільки я зрозумів із цієї

 

     17

 

     реакції залу.  В ідеологічному плані чи ви  спадкоємець  тих українських соціалістів,  які будували Українську державу і якими були  Петлюра,  Винниченко,  інші   українські   соціалісти,   чи продовжувач  політики  тих  соціалістів,  які разом з комуністами нищили українську державу,  влаштовували голодомор,  розстріли  і були, по суті, антиукраїнською, антидержавною організацією?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Я розумію вас,  але я не мав права перебивати депутата.  Давайте проголосуємо, щоб було тільки одне  запитання  від  мікрофона.  А потім Олександр Олександрович відповість на запитання депутата.

 

     Хто за те,  щоб більше одного  запитання  від  мікрофона  не задавати, прошу проголосувати.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Прошу, Олександре Олександровичу, відповідайте.

 

     18

 

     МОРОЗ 0.0.  Шановні депутати! Я хочу сказати новим депутатам Верховної Ради,  що у нас э Миколою Поровським завжди були  добрі стосунки.  Як ви бачите, він дуже грунтовно підготував запитання, поважаючи, певно, ж, і мене. /Оплески/.

 

     Я хочу  сказати:  так,  більшість  за  вісім  місяців  своєї діяльності свою місію виконала. Розпущена вона була у червні 1991 року,  і їй вдалося утримати Верховну Раду в робочому стані тоді, коли дехто намагався їх розвалити. Але не будемо згадувати хто.

 

     Я вважаю,  що  ми  всі  вийшли  з  тих  соціалістів  і з тих комуністів так само,  як і  ви,  Миколо  Івановичу,  як  колишній активіст Комуністичної партії. /Оплески/.

 

     Сьогодні принципово змінюється ситуація в суспільстві.  І ми будемо розумними політиками, якщо враховуватимемо всі реалії, які є  сьогодні  в  цьому  суспільстві.  От  таким  чином  я хотів би відповісти  на  це  загальне   запитання,   бо   воно   настільки неконкретне, що не вимагав конкретної відповіді. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Як  я  зрозумів,  це відповідь на обидва запитання.  Тоді  прошу   відповісти   на   письмове   запитання, Олександре Олександровичу.

 

     МОРОЗ 0.0.   "Какими  вы  видите  взаимоотношения  Донецкого региона и так называемого центра,и на базе каких  документов  они будут  строиться  после  прямых  выборов  председателя областного Совета? Щербань, Донецк".

 

     19

 

     Я считал,  что взаимоотношения  между  регионами  и  центром должны строиться на основе Конституции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Перший мікрофон. Одне запитання.

 

     М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.,           консультант           спільного українсько-кіпрського  підприємства  "Тіра"  /Великомихайлівський виборчий    округ,    Одеська   область/.   Шановний   Олександре Олександровичу!  Я хочу,  щоб ви відповіли на такі запитання: яке ваше  бачення  майбутнього  президентської  влади в Україні і яке ваше ставлення до останнього звернення  Президента  до  Верховної Ради?

 

     МОРОЗ 0.0.  Я вважаю,  що в перспективі ми все-таки прийдемо до парламентської республіки.  Але це в перспективі.  Сьогодні ми повинні  враховувати  ту  реальність,  ті настрої у суспільстві і потребу в якомусь,  я сказав би,  арбітрі між гілками  влади.  Цю функцію нині виконує Президент.

 

     Відносно перевиборів    Президента.    Ми    повинні    бути законопослушними і послідовними.  У нас є закон, і ми повинні ним керуватися.

 

     Я не наводитиму іншу аргументацію з цього приводу,  бо робив власну заяву з цього питання.  Я вважаю,  що Президент як людина, що   мав   законодавчу  ініціативу,  має  право  виступати  перед Верховною Радою  з  тією  чи  іншою  пропозицією.  Але  нагнітати політичний  ажіотаж напередодні розгляду цього питання,  я думаю, недоречно і це не сприяє  позитивному  вирішенню  порушеного  ним питання.

 

     20

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

 

     МОЦПАН А.Ф.,    викладач   Амвросіївського   індустріального технікуму  /Амвросіївеький  виборчий  округ,  Донецька  область/. Анатолий Моцпан, преподаватель техникума, беспартийный.

 

     Уважаемый Александр Александрович!  Скажите, пожалуйста, как депутат предыдущего парламента, что лично вы пытались сделать для того,-  чтобы  предотвратить  гибельную  экономическую  политику, которую проводили большинство парламента,  все  составы  Кабинета Министров  и  лично  Президент  и  которая довела нас до позорной нищеты?  И,  наконец,  последнее:  что вы сделали для того, чтобы предотвратить  разгул  коррупции,  должностных злоупотреблений со стороны руководящих работников,  государственных чиновников  всех уровней?

 

     Спасибо.

 

     МОРОЗ 0.0.  Дякую за запитання.  Правда, відповісти на нього дуже складно,  тому що треба розповісти про всю роботу  Верховної Ради  за  чотири  роки  або  про свою діяльність у парламенті.  Я відіслав би  вас  до  своєї  книжки  "Куди  йдемо?",  яка  видана наприкінці  минулого  року і де зібрано більшість моїх виступів у Верховній Раді, і не тільки тут.

 

     А конкретніше можу сказати так:  першим законом прямої  дії, прийнятим   Верховною   Радою,   був   Закон  про  пріоритетність соціального розвитку села,  писаний мною і потім  доопрацьований, так би мовити, удосконалений групою спеціалістів. І ще приблизно

 

     21

 

     16 законопроектів    розглядалися   в   Комісії   з   питань агропромислового комплексу і нею подавалися на розгляд  Верховної Ради.

 

     Крім того,  я брав участь у розробці ряду документів, у тому числі  альтернативних  проектів  законів  про   приватизацію.   Я переконаний,   що  якби  вони  були  прийняті  в  запропонованому варіанті,  то не було б цього розгулу  безправ'я  і  пограбування народу  і  держави,  що  ми спостерігаємо в результаті здійснення прийнятого закону,  а вірніше,  того механізму,  який цим законом упроваджується.  Я  міг  би  ще  багато щодо цього говорити,  але просто шкодую і ваш час, і час аудиторії.

 

     Щодо корупції.  Я вважаю,  що в цілому Верховна Рада в цьому відношенні зробила мало. Тому що коріння корупції - в економічній структурі, в економічній системі. Безперечно, реорганізовуючи раз за  разом  уряд,  ми  не  торкались  основних питань - механізмів роботи  уряду,  механізмів  функціонування  виконавчої  влади.  Я гадаю,  що  все-таки сьогодні Закон про Кабінет Міністрів повинен бути першим і,  мабуть,  основним документом,  який  регулюватиме відносини   виконавчих   структур,   визначатиме   роль  Кабінету Міністрів і даватиме законодавчу основу для боротьби з корупцією, для  її  недопущення  там.  Бо  сьогодні корупція - це не стільки явище  привнесене,  скільки  таке,  що  має  місце   саме   через недосконалість   функціонування   механізмів   виконавчої  влади, зокрема ліцензування, квотування і тому подібне. Це є прямий шлях до зрощення криміналітету і влади. Приблизно така відповідь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, третій мікрофон.

 

     22

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  колективного  сільськогосподарського підприємства імені Воровського  Полтавського  району  Полтавської області  /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/.  Я не член  Соціалістичної  партії,  але   чотири   роки   працював   з Олександром  Олександровичем  у Комісії з питань агропромислового комплексу.  Повірте,  звинувачень, які тут лунають, як людина він не заслуговує.

 

     У мене  до  вас  запитання,  Олександре Олександровичу.  Усі претенденти /і ви,  і Дурдинець Василь Васильович/ наголошують  у своїх   програмах   на  необхідності  дотримання  законності.  Ви скажіть,  якщо законів не будуть дотримуватися /Таку практику  ми мали  в  попередній  Верховній  Раді/,  то  чи  варто  їх взагалі приймати?  Адже підзаконні акти фактично  їх  скасовують.  Я  вже кілька  разів порушував це питання.  Ми вже обговорювали це.  Яка повинна бути чітка управлінська структура для  їх  виконання?  Чи можливе їх дотримання при тій структурі, що є, чи ні?

 

     МОРОЗ 0.0.  Василю  Івановичу,  дякую  за добрі слова.  Ваше запитання вдало.  От була розмова з представниками Запорізької та Дніпропетровської  областей.  Вони говорили про те,  що Закон про підприємства  перевернутий  з  ніг  на  голову.  І   перевернутий підзаконними актами.

 

     Я вважаю, ми повинні побудувати свою роботу таким чином, щоб завчасно,  готуючи закон,  ми мали вже і всі підзаконні акти, які будуть   його   супроводжували.   Тобто  і  розрахунок  наслідків упровадження цього закону,  і його фінансове обгрунтування.  Тоді цих явищ не було.

 

     23

 

     А закони треба приймати. Без законів суспільство існувати не може.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу зачитати записку.

 

     МОРОЗ 0.0.  Надійшла записка такого змісту: "В новом проекте постоянного  Регламента Председатель Верховного Совета становится просто спикером.  Будете ли вы поддерживать принятие Регламента в этой   части?  Что  вы  думаете  о  том,  что  парламент  объявят профессиональным, а фактически в законах имеются противоречия?"

 

     Я вважаю,  що Голова Верховної  Ради  повинен  бути  Головою Верховної Ради,  а не просто спікером. Його функції, у тому числі і представницькі,  повинні бути забезпечені.  Це додає авторитету владі  в цілому.  Я вважаю,  що в тому повинні бути зацікавлені і депутати.  Думаю,  коли ми будемо обговорювати  конкретні  статті проекту Регламенту, то зупинимося на цьому питанні детальніше.

 

     Щодо професійності  парламенту.  У  мене  в цьому відношенні сумнівів майже  немає.  Є  тільки  один  сумнів  щодо  можливості забезпечити   професійний  рівень  парламенту.  Не  випадково  на засіданні У п'ятницю ми домовилися  про  створення  комісії,  яка детально  проаналізує  ситуацію,  умови,  які  може запропонувати Верховна Рада депутатам для такої роботи. Я певен, що ми знайдемо всі можливості, щоб забезпечити такий рівень роботи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

 

     24

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,   директор   Артемівської   загальноосвітньої профільної школи N 5 І-Ш ступенів /Артемівський  виборчий  округ, Донецька  область/.  Уважаемый Александр Александрович!  Нынешние правители,  обесценив вклады, в одночасье ограбили народ Украины, сделали  большинство  населения  нищим,  в частности,  отобрали у стариков даже отложенное на черный день. Имеете ли вы как соавтор антикризисной программы механизм решения этой проблемы? Мне, да и каждому  синящему  в  этом  зале,  я  думаю,  избиратели   давали поручения решить этот вопрос об индексации вкладов населения.

 

     МОРОЗ 0.0.  Дякую за запитання.  Очевидно,  кожен із вас під час передвиборної кампанії мало не в кожному колективі відповідав на  це запитання.  Тому мені не так важко на нього відповісти.  Я зупинюсь на ньому схематично.

 

     Мова йде ось про що.  Є різні підходи до проблеми індексації заощаджень  громадян.  Думаю,  що ми повернемося до цього ближчим часом.  Я  обіцяв  виборцям,  що   це   буде   один   із   перших законопроектів, який прийме нова Верховна Рада.

 

     Тут можна застосовувати принцип, яким скористався свого часу Ерхард у Німеччині,  коли  поступово  після  проведення  грошової реформи   повертали   вклади   пріоритетно  до  певних  категорій населення,  скажімо,  пенсіонерів,  тих громадян,  які потребують більшої допомоги з боку держави.  І певну частину, яку може взяти на себе держава /скажімо,  10  відсотків/,  потім  збільшувати  і поширювати на інші верстви населення.

 

     А можна  обрати  інший  шлях,  скажімо,  випуск  майнових  , сертифікатів, цінних паперів із відстрочкою платежів, випуск

 

     25

 

     облігацій, і  тому  подібне.  Але  важливо,  щоб  люди  були переконані,    що    вклади   справді   проіндексовані   в   тому співвідношенні,  яке визначається  нинішнім  рівнем  інфляції.  З іншого боку, треба, щоб люди на практиці переконувалися, що ще до повної  індексації,  скажімо,  по  майнових   сертифікатах   вони одержують ті цінні речі,  які, принаймні, виробляються в Україні. Мається на увазі холодильники, телевізори та інше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М., заступник начальника управління Херсонської обласної  державної  адміністрації  /Іванівський  виборчий округ, Херсонська область/.  Сьогодні в цьому залі відбувається  розмова про вибори Голови Верховної Ради, а значить, і про майбутнє нашої країни.  І не випадково кожному кандидату  на  цей  високий  пост задається  одне  і  те  ж  запитання.  Я  його теж задам.  Як ви, шановний Олександре Олександровичу,  ставитеся до проблем освіти, які  бачите  першочергові  кроки  у  їх  розв'язанні?  Я  не буду характеризувати стан освіти, він і так зрозумілий для всіх.

 

     МОРОЗ 0.0.  Дякую за запитання.  Частково  на  нього  я  вже відповів,  і,  очевидно,  тут  щось  додати важко.  Я просто хочу сказати,  розуміючи, що ці відповіді слухають не тільки депутати, а й,  очевидно,  широке коло представників інтелігенції,  зокрема учительства України,  що  становище,  в  якому  вони  знаходяться сьогодні - принизливе. Принизливе не стільки для них, скільки для держави.  Тому все те,  про що  я  говорив  раніше  /а  це  і  не залишковий   принцип   розподілу   бюджету,   і  відновлення  дії відповідної статті Закону про освіту,  і все інше/,  повинно бути прийнято  нами  тепер.  І  якщо  ми боїмося нового витка інфляції через,  скажімо, збільшення емісії тощо, то ми повинні виходити з того,  що  вчителі  інфляції  не  роблять  і  економія за рахунок вчителів теж не робиться.  Тобто вони не повинні в даному випадку бути  заложниками  економічної  ситуації,  бо  без учителів у нас немає майбутнього.

 

     26

 

     Я розумію,  що це відповідь сьогодні не конкретна, так само, скажімо,  як і стосовно представників науки.  Але я переконаний у тому,  що  це   повинна   бути   привілейована   частина   нашого суспільства.  Тобто  вона  повинна  мати  свою пріоритети,  бо це майбутнє нашої держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, третій мікрофон.

 

     КРУЦИК Р.М.,  завідуючий відділом ІваноФранківської обласної Ради    народних    депутатів   /Рогатинський   виборчий   округ, Івано-Франківська область/.  Рогатинщина,  202-й виборчий  округ, Конгрес українських націоналістів.

 

     Олександре Олександровичу!  Ви  сьогодні  "кандидатуєте"  на пост Голови Верховної Ради.  Чи не означає це,  що ви таким чином намагаєтеся  скоріше  потрапити  в  крісло Президента,  адже ви є претендентом на цей пост?

 

     МОРОЗ 0.0.  Дякую  за  запитання.  Ви  знаєте,  я  в  такому контексті що проблему ще не розглядав.  /Пожвавлення в залі/. Але дякую за підказку, я тепер зважу і на цю обставину.

 

     Хочу сказати  таким  чином.  На   посаду   Президента   мене рекомендувала  партія,  і  свою  довіру висловили майже І50 тисяч громадян України,  які підписалися за такий  варіант.  Думаю,  що остаточно   це  питання  буде  вирішено  тими,  хто  висував  мою кандидатуру.  Але в будь-якому випадку це не позначиться на  моїй роботі як Голови Верховної Ради, якщо так станеться.

 

     27

 

     Бо я  вважаю,  що і будучи Головою Верховної Ради,  і будучи Президентом,  я робив би все для того,  щоб роль  Рад  і  робочих органів  Верховної  Ради  була посилена.  І насамперед у кадровій політиці,  щоб призначення тих чи інших державних посадових  осіб здійснювалося за згодою Верховної Ради,  щоб це не була узурпація влади.  Ми можемо за приклад  взяти  той  же  конгрес  Сполучених Штатів, який налічує дві з половиною тисячі кандидатів, тобто має свою номенклатуру.  І в  тому  немає  нічого  поганого,  що  люди проходять перевірку тут, у цьому залі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, записка.

 

     МОРОЗ 0.0.  "Как вы относитесь к вопросу о создании комиссии по освобождению наших  74  ребят,  которые  считаются  без  вести пропавшими во время войны в Афганистане?"

 

     Я считаю,  что  такую или другую комиссию надо создавать для того, чтобы эти ребята возвратились на Родину.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Ще одне коло. Прошу, перший мікрофон.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  старший викладач  Глухівського  державного педагогічного    інституту    імені    С.М.Сергеєва-Ценського   / Глухівський   виборчий   округ,   Сумська   область/.   Александр Александрович!  Какие  вы  видите  последствия,  если  президенту удастся  сорвать  выборы  ІІрезидента  и  председателей   местных Советов? Я прошу прощения, что прослушал

 

     28

 

     ваш предыдущий   ответ,   поскольку  тут  волнуется  коллега Мовчан, говоря, что у вас есть готовые ответы на все вопросы.

 

     Так вот, я держу в руках товарные облигации, выданные в 1990 году.  Владельцы,  а  их,  наверное,  миллионы по Украине,  очень обеспокоены тем,  будут ли когда-то возвращены им деньги, которые они вложили в товарные облигации? Скажем, гражданка Бушуй Пелагея Михайловна для приобретения видеомагнитофона купила облигацию  за 2500 рублей. Это были большие деньги в 1990 году.

 

     МОРОЗ 0.0.   Я  дякую  за  запитання  і  за  підказку  Павла Михайловича Мовчана.  Хочу сказати,  що у мене є відповіді на всі запитання,  які ви можете задати, Павле Михайловичу, бо, я думаю, що кожна людина,  яка сидить у цьому залі,  мав відповіді  на  ці запитання,  оскільки  ми  просто  озвучуємо ті питання,  які люди порушують сьогодні,  і ми їх ще раз оновили під час передвиборної кампанії. Тому я не потребую підказок.

 

     На друге  запитання  з вашого дозволу я відповідати не буду, бо вже на нього відповів.  А на перше  запитання  відповім  таким чином.  Ми,  звичайно,  можемо порадитися і прийняти рішення, щоб відтягнути вибори  Президента.  Одначе  це  підрив  і  авторитету Президента,  і  авторитету  Верховної Ради,  і авторитету влади в цілому.

 

     Тут виникає суперечність. Ми увійшли в нову хвилю формування структур  влади.  Верховна  Рада  над цими структурами вивищилася своєю  новизною.  А  структура  президентська  і   місцевих   Рад залишилася  нібито в старій системі.  І ця суперечність раз у раз буде підкидати нам дискусію у цей зал.  Я думаю, що в цьому немає потреби.

 

     29

 

     Крім того,  ми,  приймаючи  Закон  про місцеві Ради народних депутатів  і  Закон  про  вибори  депутатів  і  голів  сільських, селищних,  районних,  міських,  районних  у містах,  обласних Рад зробили дуже реальний  крок  у  бік  приєднання  до  Європейської хартії  стосовно  самоврядування.  Якщо ми не скористаємося таким кроком,  то це нас ще віддалить від  того  абсолютно  нормального явища,  коли ми будемо визнаними у міжнародному співтоваристві. Є ще й  інші  наслідки  морального  плану,  просто  я  їх  не  хочу торкатися, бо це, власне кажучи, питання не Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Очевидно, ми вже закінчимо коло,  хоча час вичерпався, бо ми вмикали додатково мікрофон. Отже, другий мікрофон.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  соціальний педагог середньої школи N  2,  м. Зимогір'я /Слов'яносербський виборчий округ,  Луганська область/. Уважаемый Александр Александрович!  Я думаю,  вы согласитесь, что для нас сейчас главное - выйти из экономического кризиса.  Как вы считаете,  какие законы Верховный Совет должен принять  в  первую очередь, чтобы этот выход был как можно более быстрым и как можно менее болезненным?

 

     МОРОЗ 0.0. Ви знаєте, ви задали абсолютно конкретне і, може, найскладніше  запитання  для  сьогоднішнього дня.  Але я на нього відповім тільки загальною фразою. Ми повинні прийняти закони, які стимулюватимуть  виробництво,  розблокують  його,  які  захистять товаровиробника в Україні від руйнування виробництва чи шляхом не виваженого імпорту, особливо некритичних товарів, чи непродуманою

 

     30

 

     експортною політикою, коди нею може займатися будь-хто, крім товаровиробника,  чи непорядком у банківській системі тощо.  Якщо ми  візьмемо  блоки  цих  проблем  і покладемо їх на мову закону, думаю,  це буде поштовхом для подолання кризової ситуації, в якій знаходиться наше суспільство.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, третій мікрофон.

 

     МУЛЯВА В.С., помічник міністра оборони України /Калузький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Олександре   Олександровичу!   За  часів  радянських  в системі соціалістичних виробничих відносин  селянин  фактично  не був суб'єктом відносин власності. Я хотів би почути, як ви бачите конкретно шлях до того,  аби селянин  став,  по-перше,  власником продукту,   який   він   виробляє,  по-друге,  власником  засобів виробництва і власником землі в тому числі.

 

     Глибоко переконаний,  що це питання має принципове значення, і хотів би почути неабстрактну відповідь.

 

     МОРОЗ 0.0.  Дякую  за запитання.  Я давно знайомий з автором запитання і з повагою до нього ставлюся. Щоб ця відповідь не була абстрактною,  то  ви,  будь  ласка,  підніміть  Земельний кодекс, закони  про  колективне  сільськогосподарське  підприємство,  про плату за землю,  про селянське /фермерське/ господарство і ще ряд інших,  які стосуються земельних відносин.  На жаль,  багато  хто сьогодні,  особливо  в  передвиборній  кампанії,  не  читавши цих законів,  відкриває Америку і говорить про те, що там давнимдавно визначено, у тому числі і про приватну власність на землю

 

     31

 

     в розумних  межах.  Я  не повторюватиму те,  про що протягом півтора дня  говорив  із  цієї  трибуни,  коли  доповідав  проект Земельного кодексу.

 

     Усе, що стосується земельних відносин,  земельної реформи, є дуже наболілим питанням у нашій державі.  Ми все шукаємо суб'єкта ринку і заради цього хочемо зруйнувати господарство, яке сьогодні працює.  Суб'єкт готовий.  Він чекає створення відповідних  умов. Цим     суб'єктом     є     сьогодні     насамперед    колективне сільськогосподарське  підприємство  в  різних  модифікаціях  і  з різними  формами організації праці,  які вибрали самі члени цього підприємства.  Це  є  фермерські  господарства,  є  індивідуальні господарства.  І  треба  їм  створити умови для того,  щоб вони в ринку почували себе як слід.

 

     А стосовно,  скажімо,  конкретного питання про  перетворення землі в товар, то я категорично проти цього. Я не приховував і не приховую цього.

 

     Я знаю, що ви великий шанувальник Тараса Шевченка. У нього у вірші "Холодний яр", якщо я не помиляюся, є такі слова: "По якому правдивому,  святому закону і землею,  всім  даною,  і  сердечним людом  торгуєте?"  Я  думаю,  що в даному випадку Шевченко далеко дивився,  як великий політеконом.  Не можна перетворювати землю в предмет купівліпродажу в Україні. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     МОРОЗ 0.0.  Я  хочу  закінчити  відповідь на запитання таким чином. Шановні депутати! Через І0-І5 років питанням, яке викликає найбільше протистояння в Україні,  вірніше у світі,  буде питання землі. І те, хто буде власником цієї землі: чи ми, народ України,

 

     32

 

     чи хтось  інший   -   залежить   від   нашої   сьогоднішньої діяльності.  Я  сподіваюся  на  те,  що  ми порозуміємося в цьому відношенні,  щоб люди,  які тоді житимуть,  дякували нам за  наші правильні,  розумні  кроки.  А  всі пропозиції щодо вдосконалення відносин і так  далі  від  вас  чи  від  інших  депутатів  Голова Верховної Ради,  який буде обраний,  думаю, враховуватиме, щоб це було якнайкраще для нашого суспільства.

 

     Дякую. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Ми   вдруге включали табло. Ви відповідали 30 хвилин. Прошу сідати.

 

     Слово надається  кандидату  на  посаду Голови Верховної Ради України Павловському Михайлу Антоновичу.

 

     Прошу, Михайле Антоновичу. Нагадую регламент: 30 хвилин на виступ і 30 хвилин - на відповіді.

 

     Прошу уваги, шановні депутати.

 

     ІІАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  декан факультету авіаційних та космічних систем    Київського    політехнічного    інституту,     директор науково-дослідного   інституту   проблем   механіки   "Ритм"  при Київському політехнічному інституті /Центральний Виборчий  округ, Хмельницька область/. Шановні народні депутати! Шановна Президія! Перш ніж говорити про моє бачення завдань і ролі нашої  Верховної Ради,  я хотів би,  щоб ми згадали про те, чим жила наша країна в період виборів.  А жила наша країна тільки одним:  вірою і надією на те,  у чому ми її самі переконали - що наша Верховна Рада буде займатися

 

     33

 

     питаннями економічного   відродження   України,   бо    всім зрозуміло,  що нікого не влаштовує такий стан у державі, коли два відсотки живуть заможно,  20 - ледь зводять кінці з кінцями, а 78

-  за  межею  бідності.  І це в державі з най родючішими в Європі землями,  Причому всі без винятку, хто пов'язаний з виробництвом, і  ми  з  вами,  є  бідні,  а  той  невеликий  прошарок,  який не пов'язаний з виробництвом, оті живуть заможно. То що ж це таке?

 

     Я вважаю,  що експерименти над народом потрібно закінчувати. Нам потрібні реформи. Реформи для народу, а не за рахунок народу. Ми маємо непоганий закон сам по собі,  який прийнятий ще 3 серпня 1990  року  - про економічну самостійність Української Радянської Соціалістичної Республіки.  Закон ідеальний. Але Україна сьогодні стала  країною крайнощів і парадоксів.  Якщо в розвинутих країнах падає виробництво - терплять збитки банки.  А в  нас  чим  швидше падає  виробництво,  тим  більші,  навіть феноменальні,  прибутки отримують банки і комерційні структури.

 

     34

 

     Це ми створили таку грошово  фінансову  систему,  яка  зразу одночасно  по  чотирьох напрямах зупиняє і,  отже,  знищує власне виробництво.  Я  тільки  перерахую  ці  напрями.  Це  відсутність власної валюти. Це тривалий режим шокової терапії, гіперінфляції. Це низький рівень зарплати у всіх,  хто працює.  Середній  рівень фонду зарплати в минулому році в Україні становив 9,5 відсотка, у той час як у розвинутих країнах - 50-70  відсотків.  І,  нарешті, четвертий,  добре відомий напрям - це вкрай нераціональна система оподаткування.

 

     Ми хочемо створити ринкові відносини без  головного  об'єкта ринкових  відносин  - без виробництва,  без ефективного власника, без зацікавленого виробника,  без  конкуренції.  На  сьогодні  ми маємо  такий  стан,  що  наші  малі підприємства зовсім нічого не виробляють. У той час як у Німеччині малі підприємства виробляють більше половини всієї продукції.

 

     Які ж  головні причини цього?  Я вважаю,  що одна з головних причин  -  це  вкрай  нераціональна   макроекономічна   структура економіки. Україна виробляв багато, але не те, що потрібно людям. Україна виробляє багато, але не те, що приносить прибутки. Якщо в розвинутих     країнах     продукція    паливноенергетичного    і металургійного комплексів не перевищує 20-25 відсотків,  то в нас у  декілька  разів  більше.  А  де ж отримують прибутки розвинуті країни?  Вони  отримують  прибутки  в  обробній  промисловості  і основні  -  в  наукомістких  виробництвах.  А  в  нас  ситуація з виробництвом така,  що першими  ми  зупиняємо  якраз  наукомісткі виробництва. І тепер усім зрозуміло: що б не виробила Україна, їй ніколи  не  вистачить  коштів,  щоб   розрахуватися   тільки   за енергоносії.

 

     35

 

     Я хочу  ще одну цифру навести.  У цілому сьогодні відношення імпорту до нашого національного валового  продукту  перевищує  50 відсотків.  У той час як скажімо,  в таких розвинутих країнах, як Японія,  це відношення  становить  13,6  відсотка,  у  Сполучених Штатах Америки - 9,5.  Що це означав?  Що Сполучені Штати Америки можуть одночасно порвати всі  свої  економічні  зв'язки  з  усіма своїми  партнерами  і їх виробництво не зупиниться.  А що означає наша цифра?  Це  означає,  умовно  кажучи,  що  важелі  керування економікою   України   знаходяться  десь  не  в  Україні.  Ми  це відчуваємо кожен день.

 

     Отже, звідси випливав,  що головне стратегічне завдання - це забезпечення економічної незалежності України, тому що коли її не буде,  то буде загроза втрати і політичної незалежності. І звідси

-  головне  завдання  нашої  Верховної  Ради.  Якщо Верховна Рада попереднього скликання прийняла історичне  рішення  -  Декларацію про   державний   суверенітет   України,   оголосивши   політичну незалежність,  то  головне  завдання  нашої  Верховної   Ради   - забезпечити економічну незалежність України.

 

     Таким чином, першочерговим завданням нашої Верховної Ради е: розробка стратегії економічного розвитку України, її забезпечення відповідними   законами,  розробка  чіткої  структури  виконавчої влади,  розмежування повноважень  і  прийняття  Конституції.  При цьому  пріоритетними  мають  бути  закони  /або  їх пакети/,  які захищали б саме власне  виробництво,  свого  виробника  та  свого споживача.  Бо сьогодні людям незрозумілі деякі дії нашого уряду, коли у нас зростає безробіття,  а ми  роботу  на  терені  України віддаємо

 

     36

 

     іноземним фірмам.  Тільки  один  приклад.  Після  об'єднання Німеччини   нам   дали   гроші,   щоб    будувати    житло    для військовослужбовців.  І хто в нас його будує? В Київській області

- турки,  у Хмельницькій - болгари і  румуни.  І  ми  в  цей  час зупиняємо роботу наших житлово-будівельних комбінатів.

 

     Яким же  шляхом  іти  Україні?  А нам залишається тільки два шляхи: або ми опускаємо руки, піддаємося зовнішньому економічному і політичному тиску і перетворюємося на сировинний придаток або й сміттєзвалище розвинутих країн, або все-таки шукаємо свій шлях до кола розвинутих країн, виходячи з того, що в нас є.

 

     Давайте звернемося   до  досвіду  країн,  які  піднялися  до економічного дива. Є три шляхи, про які ми знаємо.

 

     Перший шлях - це шлях Японії і Німеччини, які зробили ставку на інтелект своєї нації,  на наукомісткі технології,  застосували жорстке державне регулювання на перехідному етапі. Результати нам відомі.

 

     Другий шлях - це шлях Південної Кореї,  Сінгапуру,  Тайваню, які мають вигідне географічне положення,  дешеву робочу силу і, я хочу наголосити, великий патріотизм. І результат теж відомий.

 

     І третій  шлях - його обирають примітивні країни,  які мають великі сировинні запаси і їм не потрібен  інтелект,  не  потрібно нічого виробляти. Вони теж живуть непогано.

 

     Так чому ж Україні не повторити хоча б один Із цих шляхів? У повному обсязі -  ні.  Але  перевага  України  в  тому,  що  вона одночасно  має всі три складові цих передумов,  а звідси логічний висновок:  ми не можемо нікого наслідувати,  ми повинні розробити свій шлях. Отже, Україна має піднятися не наслідуючи.

 

     37

 

     Я спробую обгрунтувати хоча б один із цих напрямів. Сьогодні наша преса пише,  що ми не маємо високих технологій, ми відсталі. Я  хочу  заперечити це.  Є цілі напрями в науці,  де Україна ще й сьогодні посідав чільне  місце  у  світі.  Це  матеріалознавство, авіаційна,  ракетна і космічна техніка,  це фундаментальні науки. Навіть в електроніці Україна має сьогодні  деякі  технології  XXІ століття.  Це  ароеногалові  технології.  Україна  єдина країна у світі,  яка сьогодні серійно випускає п'єзотрансформатори, якими, до речі, недавно зацікавилася Японія. Це Україна розробила, літак "АН-70",  який випередив  провідні  фірми  світу.  Це  літак  XXІ століття.  Росія  має  налагодити випуск одного типу ракети-носія "Протон",  в Україні в  дві  ракети-носії:  "Циклон"  і  найкраща ракета у світі "Зеніт".

 

     І що ж,  після цього ми погодимось із ними?  У нас,  у сфері науки, зайнято 700 тисяч працівників, серед них 70 тисяч докторів і кандидатів наук.  Найбільше їх,  до речі, у системі освіти: 5,4 відсотка від усього працездатного населення /у Сполучених  Штатах Америки  цей  показник  становить  6,4 відсотка/.  Але вся біда в тому,  що оці наші передумови -  а  це  й  наш  науково-технічний потенціал  -  ми  не  використовуємо  цілеспрямовано  в інтересах виробництва в Україні.

 

     Що для цього потрібно  робити?  Потрібно  змінити  структуру виконавчої   влади  і  розробити  механізми,  відповідні  закони, розумно скористатися тим,  що в нас є. Отже, я виходжу з того, що нам  потрібно  спиратися  на  власні  сили,  на  розум,  талант і працьовитість свого народу, ми повинні вірити в нього. Ми повинні

 

     38

 

     спиратися на розвиток власного  виробництва,  захищати  свій ринок, свого виробника і свого споживача.

 

     Яким же  шляхом  досягнути  цього  підйому?  Головний напрям економічного відродження -  макроструктурна  зміна  в  економіці. Головний  механізм цієї зміни - розробка відповідних національних над галузевих програм. Чи можна їх бачити? Вони є.

 

     Я наведу   такий    приклад.    У    програмі    Української республіканської  партії  та  фракції,  яку  я  хочу утворити /ця робота  ще  не  завершилась,  і  я  запрошую   до   неї   фракцію "Державність"/,   ми  бачимо  1І  таких  технологічно  завершених напрямів або національних програм.

 

     Серед них  найпріоритетнішими   програма   енергопостачання, енергозбереження   і  пошук  нових  альтернативних  видів  джерел енергії;  програма  розвитку  агропромислового  комплексу   /саме комплексу/:      вирощування,      зберігання     і     переробка сільськогосподарської  продукції.  Це  також,  як  я  вже  казав, розвиток авіації та нашої космічної техніки й інші програми.

 

     Я хочу  підкреслити:  особливе  значення  ми  повинні надати програмі конверсії, підійти до неї виважено. Україна має сьогодні відповідну  потужність,  може  і  повинна виробляти звичайні види зброї,  причому в такій кількості,  щоб забезпечити своє військо, зробити  галузь  самоокупною  і  одержати прибутки хоча б у такій кількості,  щоб вирішити  проблеми  військовослужбовців.  Давайте подивимося   навкруги:  хто  сьогодні  продає  зброю?  Нідерланди продають танки,  Іспанія - літаки-винищувачі,  Чехія - стрілецьку зброю. Я вже не кажу про основних постачальників зброї на ринок - Сполучені Штати Америки, Францію, Росію.

 

     39

 

     А Україна  може  виробляти,  але  нічого  не  продав  і   не виробляє. Чи доцільно це?

 

     Зрозуміло, що    структурна   перебудова   вимагає   великих капіталовкладень.  І  тут  треба  досить  виважено  підходити  до питання,  що робити і де взяти кошти. Причому якщо ми будемо мати структуру економічного розвитку України,  то зможемо  раціонально використати  також  Я  іноземні  інвестиції.  Я хотів би звернути увагу на те,  що якби наші гроші,  які  знаходяться  в  іноземних банках...  повернулися до нас хоча б як інвестиції,  то ми б мали вже декілька десятків мільярдів доларів.

 

     Нам потрібно визначитися, на які ринки працювати і що робити в  цьому  відношенні.  Я  бачу  таку раціональну схему.  Сьогодні рівень нашого виробництва  впав  удвоє.  То  нехай  половина,  що залишилася,   працює  на  традиційних  зв'язках.  Ми  не  повинні втрачати ринки Росії,  ринки СНД.  Але весь новий  приріст,  нове виробництво  у  зв'язку  з  тим,  що я виклав раніше,  ми повинні будувати на нових зв'язках,  у першу чергу  на  нашій  внутрішній кооперації.

 

     Реальність такої  схеми  я  продемонструю  тільки  на одному прикладі Запорізького автомобільного  заводу.  Два  роки  тому  я започатковував  програму "Автомобіль України".  І що ж виявилося? 85 відсотків комплектуючих завозилися з Росії. Я провів нараду за участю,  з одного боку, головних конструкторів і технологів ЗАЗу, з  другого  -  представників  академії   та   промисловості.   Ми проаналізували всі позиції без винятку.  І хочу вас здивувати: на жодній не зупинилися. Виготовлення комплектуючих

 

     40

 

     деталей не є проблемою для України. Перший раз ЗАЗ зупинився через те, що Курський завод не поставив без оплати валютою гумові втулки.  І це в  умовах,  коли  в  Україні  в  вісім  підприємств гумотехнічних виробів. То що ж це таке?

 

     Я б  ще  раз  хотів  наголосити:  найсприятливіші  умови для ринкових  відносин  дає,  знову  ж  таки  раціональна   структура економіки.  Із чого нам треба розпочинати?  Я вважаю, з наведення елементарного правового порядку в  державі.  І  приклад  тут  мав подати  наша  Верховна  Рада.  Вона  повинна  взяти  на себе такі обов'язки,  щоб за будь-якої ситуації бюджет починав працювати 15 січня.  Будь-яка  затримка  з  роботою  бюджету в штучною ілюзією стабілізації.  Людей не влаштовує,  що  стабілізація  досягається тим, що ми не виплачуємо зарплату.

 

     Ми повинні добитися того,  щоб закони не мали зворотної дії, щоб вони не приймалися заднім  числом.  Ми  повинні  інформаційно забезпечити всю роботу в державі,  у тому числі й виробництво, бо сьогодні іноземні фірми знають більше і краще,  що  роблять  наші підприємства, які досягнення в нашій науці. А ми, як я вже казав, не знаємо, що в нас є і як його використати.

 

     41

 

     Таким чином,  найважливішим пріоритетом у державі мав  стати розвиток   власного  виробництва,  захист  свого  ринку  і  свого виробника.  Ще ключова ідея.  Бо зростання власного виробництва - це  потреба в кваліфікованих робочих руках,  це потреба в людях з вищою освітою,  це потреба в науці,  взагалі у творчій праці,  це перспектива .для молоді.  І, я хотів би звернути увагу, зростання власного виробництва - це кращий спосіб вирішення всіх соціальних проблем.  Але якщо ми приймемо ще декілька законів про соціальний захист,  то тоді впадемо всі  разом.  Тому  що  сьогодні  на  1,5 працівника  припадає  одна  людина  із  сфери соціально вразливих верств - пенсіонер чи студент.  При цьому досить  часто  зарплата виробника менша,  ніж пенсія.  Отже,  зрозуміло, що нам нічого не залишається,  як розвивати тільки своє виробництво.  А  зростання свого виробництва - це і створення об'єктивних умов для зменшення злочинності і корупції.  Верховна Рада має відстояти  справедливу приватизацію,  припинити розграбування, яке сьогодні відбувається в  нашій  державі.  Відстояти  справедливу  адекватну  індексацію заощаджень населення.

 

     З огляду  на  історичні  обставини  -  я хочу на це звернути увагу - для нас є  актуальною  проблема  національного  творення, духовного  відродження.  У  зв'язку з цим пропагую замість одного Комітету з питань гуманітарної політики ввести  три  комітети:  з питань культури і духовного відродження, по пресі та інформації і з питань освіти і науки.  Хочу звернути  вашу  увагу  на  те,  що Сабуро Акіто - ідеолог, батько політико-економічного дива Японії, розробляв ці програми.  Так от,  культуру він визначав як головну складову стратегії

 

     42

 

     всього економічного розвитку.  І ми цим нехтувати не можемо. Хотів би підкреслити,  що комітет з питань освіти і науки повинен бути самостійним ще й тому,  що ми ставимо завдання,  щоб Україна піднялася  до  рівня  постіндустріальних  держав.  А  ці  держави будують   своє   виробництво  на  наукомістких,  інтелектуальних, інформаційних Технологіях, і визначальним у цьому в рівень освіти і науки.

 

     Для виходу  України  з кризи,  для вирішення цих проблем нам потрібна  дисциплінована,  добре  організована  тверда  виконавча влада.  Усе  це  потрібно  забезпечити відповідними законодавчими актами і пакетами законів.  І біда,  я з  самого  початку  на  це вказував,  у  тому,  що наші закони в нібито хороші,  але вони не працюють.  І тому при розробці  нових  законопроектів  їх  автори повинні  давати  відповідні обгрунтування,  зазначати механізм їх дії і прогнозувати соціально-економічні наслідки  введення  таких законів   для  того,  щоб  ми  не  проводили  експерименти  з  не прогнозованими наслідками для народу.

 

     У Конституції - хочу на  цьому  наголосити  -  записано,  Що Кабінет Міністрів працює за програмою Президента.  А я думаю,  ми повинні зробити доповнення,  що Президент  працює  за  стратегією соціально-економічного  розвитку,  розробленою  Верховного Радою. Потрібно  змінити  структуру  виконавчої  влади  так,  щоб   вона працювала на досягнення тих цілей, про які я вів мову.

 

     І на  завершення  хотів  би  зауважити,  що  сьогодні багато говорять про  оздоровлення  грошово-фінансової  системи.  На  мою думку,     цього    замало.    Необхідно    радикально    змінити грошово-фінансову систему.  Бона повинна працювати на наше власне виробництво,  а  отже,  па  користь широких верств населення.  Ми повинні негайно ввести свою валюту як фактор

 

     43

 

     стабілізації економіки,  заборонити обіг будь-якої іноземної валюти на терені України.  Одночасно з переходом на власну валюту потрібно перейти на світові ціни і відповідну зарплату.

 

     Верховна Рада,  таким чином,  має бути творцем першочергових законів  для  забезпечення  найважливіших пріоритетів у державі і повною мірою реалізовувати свої контрольні функції.  А наші  нові комітети,  які ми створимо, мають виробляти відповідну політику у відповідних галузях народного господарства,  у всіх сферах  життя нашого суспільства.

 

     Головне ж завдання Голови Верховної Ради - досягти злагоди і співпраці у Верховній Раді,  шукати  і  завжди  знаходити  золоту середину   і   об'єднати  Верховну  Раду  і  суспільство  навколо проведення реформ,  мета яких - економічне  відродження  України, підвищення життєвого рівня і добробуту людей. Нехай нам щастить!

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Михайле   Антоновичу.   Переходимо   до запитань.  Порядок той самий. Нагадую, що ми проголосували за те, щоб було по одному запитанню від кожного мікрофона.

 

     44

 

     Прошу, перший мікрофон.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,       проректор       Кам'янецьПодільського сільськогосподарського інституту /Кам'янець-Подільський  виборчий округ,  Хмельницька  область/.  Шановний Михайле Антоновичу!  Я з задоволенням вислухав вашу ємко  доповідь.  Але  я  знаю  вас  як відомого  вченого  у  галузі стратегічних досліджень і хотів би у зв'язку з цим почути вашу думку: як ви бачите проблему подальшого розвитку нашої суднобудівної промисловості? І одночасно з цим: як ви уявляєте розв'язання проблеми Чорноморського флоту?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую за запитання.  Ці два  питання  дуже тісно пов'язані. Хочу звернути увагу на те, що Україна має досить сильну  і  організовану  суднобудівну  промисловість,  причому  в деяких  напрямах  Україна  була  монополістом у рамках колишнього Союзу.

 

     Але сьогодні   у   зв'язку    з    невирішеністю    проблеми Чорноморського  флоту  ця  промисловість  руйнується,  ї  якщо ще трошки ми й надалі зволікатимемо з вирішенням цієї  проблеми,  ми втратимо більше, ніж Чорноморський флот.

 

     Я, наприклад,  бачу  таку  схему:  якби нам вдалося з самого початку віддати всі кораблі Росії, а ті кошти, що їх ми витратили на   підтримання   Чорноморського   флоту,   направили   у   свою промисловість,  ми б сьогодні мали  і  кращий  флот,  і  декілька мільйонів робочих місць. Отже, питання

 

     45

 

     Чорноморського флоту потрібно вирішувати негайно, тому що ми втрачаємо більше, ніж цей флот.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, другий мікрофон.

 

     РОЄНКО В.Г.,  голова колгоспу  їм.  Горького  села  Ропотуха Уманського району /Уманський виборчий округ,  Черкаська область/. Михайле Антоновичу!  Як мені відомо,  ви були міністром,  а отже, брали  участь  у  розвалі  економіки,  і  думаю,  що вам під силу відповісти на запитання, яке я задам.

 

     Як ви поставитеся до того,  щоб при розгляді Верховною Радою питання  про  зміни  і  доповнення  до  законів  про приватизацію взагалі зупинити їх дію і створити комісію,  яка доповіла  б,  чи працюють  ці  закони  на  користь  виробництва  і на користь кого проведено приватизацію?  Ії ж у народі,  як ви знаєте,  називають прихватизацією.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дуже добре знаю. Дякую за запитання.

 

     Що ж я маю вам сказати,  шановний?  Я дійсно хотів розвалити оцю промисловість.  Але коли мене призначили міністром, я два дні посидів у Верховній Раці,  і ви мене відправили у відставку.  І я не встиг.  Але  я  все-таки  місяць  попрацював  і  побачив,  які невичерпні можливості має Україна.

 

     Хочу наголосити, що я звертав вашу увагу на патріотизм. Якби ми мали уряд реформаторів,  професіоналів і патріотів, ми могли б зробити   значно  більше,  ніж  зроблено  сьогодні.  Ми  могли  б підніматися, а не надати.

 

     46

 

     Чорноморського флоту потрібно вирішувати негайно, тому що ми втрачаємо більше, ніж цей флот.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, другий мікрофон.

 

     РОЄНКО В.Г.,  голова  колгоспу  їм.  Горького  села Ропотуха Уманського району /Уманський виборчий округ,  Черкаська область/. Михайле Антоновичу!  Як мені відомо,  ви були міністром,  а отже, брали участь у розвалі  економіки,  і  думаю,  що  вам  під  силу відповісти на запитання, яке я задам.

 

     Як ви поставитеся до того,  щоб при розгляді Верховною Радою питання про  зміни  і  доповнення  до  законів  про  приватизацію взагалі  зупинити їх дію і створити комісію,  яка доповіла б,  чи працюють ці закони на користь виробництва і  на  .  користь  кого проведено приватизацію?  її ж у народі,  як ви знаєте,  називають прихватизацією.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дуже добре знаю. Дякую за запитання.

 

     Але я маю вам сказати,  шановний?  Я дійсно хотів  розвалити оцю промисловість.  Але коли мене призначили міністром, я два дні посидів у Верховній Раці,  і ви мене відправили у відставку.  І я не  встиг.  Але  я  все-таки  місяць  попрацював  і побачив,  які невичерпні можливості має Україна.

 

     Хочу наголосити, що я звертав вашу увагу на патріотизм. Якби ми мали уряд реформаторів,  професіоналів і патріотів, ми могли б зробити  значно  більше,  ніж  зроблено  сьогодні.  Ми  могли   б підніматися, а не падати.

 

     А стосовно  прихватизації,  як кажуть у народі,  то я з вами згоден.  Тут повинні бути початкові умови. Треба подивитися, де є порушення закону і повернутися назад, на вихідні позиції. Держава повинна  взяти  відповідальність   за   державну   власність   до завершення приватизації в повній відповідальності із законом.

 

     Якось я читав статтю одного економіста з Канади /не пам'ятаю його прізвища/,  який звернув увагу на недоречності  деяких  ідей приватизації,  які  є  в  Росії закладені в нашому законі.  У нас основна ідея: якщо за аукціоном максимум грошей. А я вважаю, як з урахуванням  наших  проблем  треба,  щоб  у нас був конкурс не на максимум грошей, а на кращий бізнесплан. Щоб той, хто приватизує, показав,  як  він використає обладнання,  технологію й таке інше, скільки створить робочих місць,  яку  проведе  модернізацію  й  у виконанні яких програм України братиме участь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, третій мікрофон.

 

     ОМЕЛЬЧУК Р.Ю.,  інженер  малого  підприємства  "Калина",  м. Рівне  /Замковий  виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановний Михайле Антоновичу!  Конкретне запитання:  які  ви  бачите  шляхи вирішення  проблеми  забезпечення України енергоносіями і яким ви вбачаєте майбутнє атомної енергетики України?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую. Дуже цікаве запитання. Я хоча і

 

     47

 

     був відправлений  у  відставку  з  посади міністра,  Усетаки встиг  провести  одну  нараду  представників   організацій,   які займаються  видобутком,  транспортуванням  і  переробкою  нафти і газу,  їх у нас,  в Україні,  аж ІІІ.  Це  ж  40  відсотків  того потенціалу,   який  був  у  Союзі.  Але  сьогодні  цей  потенціал завантажений десь на 30 відсотків, тобто ми його зруйновуємо.

 

     Що я виніс із цієї наради? В Україні сьогодні немає де легко дістати  енергоносії.  Але  є  на  суходолі на глибині п'яти-семи кілометрів великі запаси  нафти  і  газу.  На  шельфі  Чорного  і Азовського морів прогнозовано запаси 1,4 мільярда тонн.  Ї тільки Україна в цілому потенційно має досягнення в науці  і  техніці  є такі  технології,  що  якби  ми на це звернули увагу,  то могли б використати ці наші можливості і заробити валюту.

 

     Більше того.  Хочу звернути  увагу  на  те,  що  це  питання стратегічне, і тому ми повинні розглянути його з різних боків, .використовувати нетрадиційні  методи  і  таке  інше,  тобто  тут потрібно підійти   комплексно,   подержавному   і  не  зволікати, скажімо,  з  будівництвом  того  терміналу.  Що  це  таке  -   ми розуміємо,  його можна було б давно побудувати,  і я переконаний, що якби хоча б одна  тонна  нафти  з'явилася  з  іншого  джерела, зовсім  інша  була  б  поведінка  монополіста.  Тому  ця проблема

-стратегічна.  Але вона має своє вирішення.  Нею  треба  серйозно займатися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, відповідь на записку.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Атомна енергетика.

 

     48

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Що  до  атомної  енергетики,  то  нас,  як кажуть,  загнали в глухий кут.  Діватися нікуди.  Ми  маємо  нині використовувати  те,  що є.  Але за тими схемами,  які є,  атомна енергетика в Україні,  як і в інших країнах, перспективи розвитку не має.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, записка. ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Записок багато. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачитайте одну.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Мені вдалося трошки обманути аудиторію.  Я хотів  підкреслити,  що я молодий,  і не надів окуляри.  Але коли написали так дрібненько, то треба надіти їх. Нікуди не дінешся.

 

     "Уважаемый Михаил Антонович!  Прокомментируйте слова Уильяма Тафта, председателя Верховного суда США : "Мы

 

     49

 

     должны отказаться  от  нововведений и терпеть зло,  ибо сами эти нововведения могут оказаться еще большим злом".

 

     Так завжди кажуть консерватори. А ми повинні дивитися вперед і впроваджувати нове, якщо в нас є для цього підстави.

 

     Ще є записки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Прошу, перший мікрофон.

 

     РАДЬМО В.І.,     заступник     голови     колгоспу-асоціації "Дептівська" Конотопського району /Кролевецький  виборчий  округ, Сумська  область  / Шановний Михайле Антоновичу!  Як я зрозумів з вашого  виступу  і  частого  посилання  на  те,  як  розвивається економіка   в   західних   країнах,   то  ви  вважаєте,  що  малі підприємства  повинні  стати  основою  економіки  нашої   держави Україна. А як же бути з тими нашими розвинутими ракетобудуванням, кораблебудуванням,  авіабудуванням,  продукція  яких  стоїть   на першому   місці   у   світі   та  є  конкурентоспроможною?  Прошу відповісти.

 

     50

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Ви,  мабуть,  не .дуже уважно мене слухали.   Я  казав:  виробництво.  А  виробництво  може  бути  і державне,  і приватне. Сьогодні і те, й інше вагоме, і ми повинні розвивати  і  те,  й  інше.  Причому усе має своє місце.  Складні комплекси,   пов'язані,   наприклад,   з    автомобілебудуванням, літакобудуванням,   на   приватних   підприємствах  і  фірмах  не побудуємо.

 

     А багато товарів широкого вжитку можна  виробляти  якраз  на малих  підприємствах.  Ця  ідея  була,  але  на  сьогодні вона не реалізована. До неї треба знову повернутися на новому рівні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, другий мікрофон.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ Б.Е.,  генеральний  директор  малого   приватного підприємства  "СПІН",  м.  Луганськ  /Ленінський  виборчий округ, Луганська  область/.  Сегодня  один   из   важных   экономических вопросов,   как  вернуть  людям  вклады,которые  обесценились  на сберегательных книжках.  По предварительным подсчетам,  стоимость потребительской  корзины  по  сравнению с1990 годом подорожала не менее чем в 20 тысяч раз.  Если люди клали деньги на сберкнижку в 1990  году,  собирая  по  пятерке  и десятке на старость,  то они должны получить компенсацию.  Есть ли у вас какая-либо  программа по этому вопросу?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я за те,  щоб таку індексацію в повному ії обсязі  провести.  А  як  розрахуватись  із  людьми?  Я  повністю приєднуюсь  до  того,  що  сказав Олександр Олександрович.  Є два шляхи:  або поступово виплачувати грішми, або запропонувати людям розраховуватися з ними майновими сертифікатами.

 

     51

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, третій мікрофон.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  вчитель  історії  Бороцянської  середньої школи  N2  Бородянського  району  Макарївський  виборчий   округ, Київська область/. Шановний Михаиле Антоновичу! Як ви гадаєте, чи можемо ми  для  підвищення  кваліфікації  наших  кадрів  піти  на поєднання вищої освіти і фундаментальної галузевої науки? Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  вважаю я маю, навіть невеличкий досвід. До приходу у Верховну Раду я створив у КПІ факультет  авіаційних  та космічних  систем  нового  типу.  Цей факультет побудований таким чином:  п'ять кафедр і п'ять науково-дослідних Інститутів.  І цим самим вирішуються проблеми так, як ви цього бажаєте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зачитуйте записку, прошу.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  "Шановний  Михаиле Антоновичу!  Яким чином ув'язати патріотизм із розвитком виробництва?"

 

     Я хочу  сказати,   що   мою   увагу   до   цього   привернув віце-президент  південнокорейської  фірми "ДЕЛ".  Якось він був у мене,  і я йому показав декілька  технологій,  яких  немає  ні  в Південній Кореї,  ні в Японії.  Він подивився мені у вічі й каже: "От дивно,  маєте такі технології,  а чому ж ви  такі  бідні?"  Я нічого  не  міг  сказати  на  це,  лише  подивився  йому у вічі і відповів запитанням , на запитання: "А як ви вважаєте, чому?" Він трошки подумав і

 

     52

 

     каже: "Тому,  що у вас в Україні немає патріотизму". Потім я зрозумів,  що  таке  південнокорейський  патріотизм.  Вони  мають спеціальний  інститут  технологій.  Завдання  його  працівників - їздити по світу,  шукати нові ідеї та технології,  а повернувшись додому,  організовувати  виробництво.  А  в  нас що робиться?  Не будемо називати прізвища.  У мене в  інституті  п'ять  років  був технічний  центр датської фірми "Брюлік'єр".  Побачивши,  що ми в Україні  можемо  виробляти  кращі  комплекси,  ніж  ця  фірма,  я звернувся  до одного директора,  який "вибив" багато валюти,  щоб купувати прилади цієї фірми.  Я йому кажу: "Давай разом "виб'ємо" тільки не валюту, а карбованців стільки ж, скільки у тебе валюти, і створимо галузь в Україні".  А він каже:  "Це мені  невигідно". "Чому?" - питаю. Він і каже: "Якщо я поїду в Лондон у відрядження і куплю там застарілі прилади,  то мені як посереднику  заплатять стільки  доларів,  що  на  все  життя вистачить.  А якщо ж я буду займатися своєю проблемою, то треба їздити у відрядження в Київ і ще й свої гроші доплачувати". Оце такий патріотизм. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, перший мікрофон.

 

     ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.,    докторант    Одеського    державного економічного університету /Ілліче вський виборчий округ,  Одеська область/.  Я  представляю 295- й Ильичевский избирательный округ. Это округ, где много промышленных предприятий. Поэтому, уважаемый кандидат,  я с вдохновениием и глубоким удовлетворением воспринял вашу мысль,  которую,  кстати,  разделяет подавляющая часть нашей аудитории, о том,  что надо развивать собственное производство. Я понимаю, что как министру вам

 

     53

 

     помешали это  сделать.  Скажите,  пожалуйста,  как   будущий спикер  парламента,  какие  бы  вы  сделали  первые  шаги,  чтобы все-таки  маховик  нашего  собственного  производства  пришел   в движение?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Для того щоб маховик почав крутитися, його треба розкручувати,  тобто направляти відповідні кошти,  вкладати їх у виробництво. Ми повинні, я звертав увагу на це, змінити нашу грошовофінансову систему так,  щоб вона працювала на виробництво. Тому  що  сьогодні  ми  маємо  такий  стан  з  нашими процентними ставками:  вони  сягнули  тисячі  відсотків,  певністю  блоковане виробництво.  Немає  значення,  яке  -  державне  чи приватне.  Я перераховував чотири напрями.  Треба те,  ще заважає,  усунути  і повернути все на виробництво.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ Другий мікрофон.

 

     ГМИРЯ С.П.,    доцент    Донбаського   гірничометалургійного інституту,  м.Алчевськ /А л ч евський виборчий  округ,  Луганська область/.   Сергей   Гмыря,   240-й  округ,  фракция  "Коммунисты Украины".

 

     Уважаемый Михаил   Антонович!    В    своем    эмоциональном выступлении вы очень убедительно,  с моей точки зрения, показали, что существует три,  и  только  три,  возможных  пути  выхода  из кризиса.  И тут же подчеркнули, что Украина должна идти четвертым путем.  Что  это,  диалектическое  противоречие  или   формальная ошибка?

 

     54

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Ви знаєте,  я теж вивчав філософію і знаю, що нічого не можна формулювати в  заперечній  формі  -  тільки  у стверджувальній.  Тому  я казав,  що з досвіду бачу три шляхи,  а Україна має свій, четвертий. І тут немає ніякого протиріччя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І., народний депутат України /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Михайле  Антоновичу!  Ви  говорили  не  тільки емоційно,  а  й  дуже аргументовано та переконливо.  Але я трошки здивований тим,  що у своїх переконливих аргументах ви  так  само переконливо  уникли  розмови про єдиний економічний,  а також про єдиний рублевий,  інформаційний та  культурний  простір.  Про  це зараз дуже багато говориться. Поряд з тим ті ж самі люди агітують за перехід до ринку,  за надання свободи підприємствам, за пошуки вільних, конкуруючих підприємств, постачальників і так далі.

 

     Скажіть будь  ласка,  всі  ці розмови про ринок та про різні простори,  які,  певно,  мають десь там зімкнутися в якийсь  один суперпростір, і там ми загубимося - ці розмови взагалі сполучні з точки зору людини з конкретним економічним мисленням чи ні?

 

     55

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую за запитання.  Зрозумів.  Я все-таки викладач і звернув увагу ось на що.  Древні казали:  хочеш когось чомусь навчити - розказуй йому і сам зрозумієш.  Так от,  я  себе переконав   і   хотів  і  вас  переконати  в  тому,  що  все-таки стратегічне питання для України  -  то  макроекономічні  зміни  в структурі нашої економіки.  Якщо ми,  уявіть собі,  відновимо всі старі зв'язки,  то це значить,  що ніякої  структурної  зміни  ми провести не зможемо.  З іншого боку, якщо ми порвемо всі зв'язки, то знову зупинимося.

 

     Тому я й пропоную таку схему:  оскільки  рівень  виробництва впав удвічі, то нехай ця половина працює на традиційних зв'язках. їх треба підтримувати і навіть розвивати.  А от весь  приріст  /у нас в така умова/ робити на нових зв'язках, на кооперації в межах України.  Ми  не  зупинімо  виробництва   і   вирішимо   проблему економічної незалежності. Така ідеологія.

 

     А стосовно  єдиного  простору,  то  все  це  стане на заваді реалізації  даної  ідеї.  Тому  нас  можуть  влаштовувати  тільки двосторонні  рівноправні  суто  економічні  угоди  без політичних забарвлень, щоб ми могли вирішувати ті питання, які нам потрібно. Сьогодні наше завдання - інтеграція у світову економіку.  А цього ми не досягнемо,  якщо будемо слабкими,  якщо не  зміцнимо  своєї економічної  незалежності.  Отже,  ми  повинні інтегруватися в цю економіку через підсилення своєї економічної незалежності. Отакий шлях я бачу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Прошу, зачитайте, будь ласка, записку.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Є таке запитання. "На мою думку, багате

 

     56

 

     село - то багата держава. Якщо вас оберуть Головою Верховної Ради,  якими будуть ваші перші кроки,  щоб запрацювала  економіка села  і виконувався Закон про пріоритетність соціального розвитку села та  агропромислового  комплексу  в  народному  господарстві? Волочиський виборчий округ, Анатолій Головко".

 

     Оберуть мене   Головою  чи  не  оберуть,  я  все  одно  буду відстоювати свою програму.  Я повністю поціляю вашу думку про те, що нам і оправці треба підтримувати пріоритетний розвиток села. А це  означає,  що  всі  можливості,  які  в  Україні,  ми  повинні направити  на  розвиток  села.  Це  значить,  що  і наша Академія аграрних наук,  і  вузи  повинні  задіяти  невикористані  наукові досягнення теж на розвиток села.  Не слід забувати про можливості нашої хімічної промисловості. Як колишній міністр промисловості я скажу що Україна має найпотужнішу в Європі хімічну промисловість. І мене дивує,  чому досі ми не розв'язали проблеми з мінеральними добривами та засобами захисту рослин /якщо це спільні технології, то чому ми не вирішили проблеми з ліками/?  Україна  все  може  і повинна   робити,   і   досить  швидко,  треба  тількираціонально використати ту валюту,  яку ми виділяємо  і  на  медицину,  і  на забезпечення сільського господарства.

 

     Стосовно машинобудування.     Всі    проблеми    виробництва відповідної техніки Україна теж  може  вирішити.  Але  цим  треба предметно  займатися/  Мене  колись  на  засіданні Думи за участю Ігоря    Рафаїловича,    це    розглядали    програму    розвитку сільськогосподарського     машинобудування,    здивувало    таке: з'ясувалося, що передній міст із колесами виробляється в Україні, задній  міст  із  колесами  -  теж,  двигун-дизель - теж,  жатка, барабан - теж.  Усе це збирається, доставляється в Ростов-на-Дону

-  і  маємо  комбайн "Дон".  То треба розвернути все на Україну і будемо мати свій комбайн.

 

     57

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, перший мікрофон.

 

     ГОРБАЛЬ Л.А.,   голова   Київської   крайової    організації Української  республіканської партії /Борщівський виборчий округ, Тернопільська область/.  Михайле Антоновичу!  Із вашої грунтовної розповідідоповіді   стає  очевидним,  що  найбільшою  цінністю  в Україні,  можливо навіть стратегічною,  є її інтелект. Але, як не парадоксально,   сьогодні   цей  інтелект  не  завжди  працює  на державотворчий процес,  а буває,  що працює навіть проти творення України.  В  разі обрання вас Головою Верховної Ради чи бачите ви якісь законодавчі важелі,  які б залучили весь цей інтелект  саме до державотворчого процесу?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую  за запитання.  Якщо ви оберете мене Головою Верховної Ради,  то я бачу,  як  його  задіяти.  Якщо  не оберете,  то  я  знаю,  що  запропонувати.  Я запропонував би при кожному  комітеті  Верховної  Ради  створити  відповідний   орган /назвемо  його науково-технічною радою консультантів/,  до складу якого слід підібрати добрих фахівців. А вони є у нас в Україні. І вони  допомагали б нам творити закони і розв'язувати ті проблеми, про які я говорив.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, другий мікрофон.

 

     58

 

     СТЕПАНОВ ІІ.С.,  начальник бюро відділу  кадрів  виробничого об'єднання    "Луганськтепловоз"   /Ватутінський   виборчийокруг, Луганська область/.  Если я вас  правильно  понял,  вы  милостиво отводите  России  роль  рынка  для сбыта наших товаров,  а не для производственных операций.  Хочу спросить:  если только луганские заводы  получают комплектующие от восьми тысяч российских заводов /лишь тепловозостроительный завод - от двух  тысяч  заводов/,  то сколько  заводов  надо  построить  в  Украине,  чтобы  обеспечить нынешнюю номенклатуру производства хотя бы машиностроения?

 

     ПАВЛОВСЪКИЙ М.А. Я відповім на це запитання так. Ми йдемо до ринкових відносин. А в ринкових відносинах кожна держава дивиться на свого сусіда як на потенційний ринок.  і ми теж  повинні  мати таку психологію.

 

     А відносно машинобудування,  то я спеціально наводив приклад з автомобілебудування,  тому що автомобілебудування -  це  ознака розвинутої  держави.  Якщо  є  автомобілебудування - є .розвинута держава,  немає його - немає розвинутої держави. Так от, виходячи з цього досвіду, не треба нам нових підприємств створювати. Треба використати ті, які є в Україні, тільки раціонально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, третії мікрофон.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова Іванківської  селищної  Ради  народник депутатів  Іванківського  району  /Іванківський  виборчий  округ, Київська область/.  Шановний Михайле Антоновичу! Яким чином можна підпорядкувати,

 

     59

 

     як ви сказали у своєму виступі, банківську систему інтересам власного виробництва?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Я,  як і  всі  новообрані  народні депутати,  не  дуже  знаю  закони.  Ми  тільки  їх  вивчаємо,  бо попередня Верховна Рада їх натворила дуже багато.  Але Закон  про банки  і  банківську  діяльність  я встиг переглянути.  І на що я звернув увагу.  В цьому законі немає жодного  слова  про  те,  що банки повинні працювати на виробництво.  Там тільки зазначено, як їм брати  гроші,  як  формувати  бюджет,  а  як  повертати  гроші виробництву   -   немає.  Звідки  беруться  кошти  в  державі?  З виробництва.  З державних підприємств вони потрапляють у державну структуру  -  Національний банк,  потім з державної структури - в комерційні структури,  комерційні банки. Звідти в інші комерційні структури,  а потім - за кордон і,  як багато хто каже, покидають Україну назавжди.  Як бачите, отой ланцюжок не замикається. Отже, потрібно прийняти відповідні норми та закони таким чином,  щоб ми замкнули оцей цикл,  щоб гроші повертались  на  виробництво,  щоб процентні ставки сприяли розвитку виробництва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, записку.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  "Пане  Павловський!  Де ви взяли цифру 8-9 процентів  щодо   фонду   заробітної   плати?   У   металургійній промисловості ця цифра ледь сягав одного відсотка".

 

     Я назвав цифру 9,5 відсотка.  Я її взяв з літератури. А от у моєму окрузі - трошки більше  трьох  відсотків,  у  металургійній промисловості  -  один відсоток.  То ми маємо,  бачите,  ще гірше становище, я, виявляється, прикрасив його.

 

     60

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний директор  науково-виробничого об'єднання  "Еліта"  /Сумський виборчий округ,  Сумська область/. Шановний Михайле Антоновичу! Як на вашу думку, чи свідомо, чи від того,  що  наш  уряд некомпетентний,  село знищується?  Чому?  Би знаєте,  що  смертність   на   селі   нині   вдвічі   вища,   ніж народжуваність. Технічне оснащення за два останніх роки у півтора раза   знизилося.   Відтворення   цінової   вартості   того,   що виробляється  на  селі,  не  компенсується цінами реалізації.  Як можна за цих умов вижити селу?  А говорили, що міцне село - міцна держава.

 

     ІІАВЛОВСЬКИЙ М А. Дякую. Я, щоб не скривдити уряд, скажу, що він не свідомо  село  знищує,  а  не  має  свідомості,  щоб  його підтримати. Оскільки щодо розвитку сільське господарство має бути пріоритетною  галуззю,  то  ми  повинні  все  робити  для  цього. Виходячи з досвіду минулих років /у цьому залі ви обговорювали ці проблеми/,  я  думаю,  ми  побудуємо  так  нашу  роботу   і   так використаємо   наші   контрольні  функції,  щоб  ці  проблеми  не виникали. Тоді дійсно можна зрушити з місця.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, другий мікрофон.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  радник  з  політичних   питань   Української інформаційної  служби  /Збаразький виборчий округ,  Тернопільська область/.  Я  прошу  зрозуміти  мене  правильно,   оскільки   моє запитання   цілком   щире.   Перед   вами   виступав  претендент, представник тих політичних сил,

 

     61

 

     очолювання якими  Верховної  Ради  може  не  тільки  зробити проблематичними   створення  фракцій,  а  й  поставити  під  знак запитання  взагалі  існування   української   державності.   Тому запитання  до  вас.  Чи  не  вважаєте  ви  за  доцільне  хоча б з тактичних міркувань як патріот зняти свою кандидатуру на  користь людини,  яка  як  альтернатива  тим  силам  могла  б  протистояти Олександру Морозу на  посаду  Голови  Верховної  Ради?  Дякую  за відповідь.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую, я врахую вашу пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Михайле  Антоновичу!  Мені  сподобалася  ваша програма. Ну, може, вона більше на програму міністра схожа...

 

     Група депутатів - ми порадилися - просить вас прокоментувати таку  цитату:  "На  початку  XX століття - йдеться про економічну кризу в США -  в  країну  з  високо  розвинутою  промисловістю  і багатими     фермерськими     господарствами     прибула    група фінансистів-емігрантів,  яка захопила випуск долара у свої руки і створила  сітку  банків  по всій країні.  Банкіри,  зговорившись, спеціально  притримали  величезну  суму  доларів  у  банках.   На підприємствах  не стало чим платити зарплату,  тисячі підприємств розорилися.  Людей позвільняли з роботи.  Тисячі людей залишились без засобів існування.  Американський рай став пеклом. Після того як розорені підприємства були скуплені тими,  у кого були  гроші, долари  були пущені в обіг,  і все запрацювало".  /Кей.  "Мировой заговор"/.

 

     Чи не здається вам, що ситуація в Україні нагадує все це?

 

     62

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую за запитання. Хочу звернути увагу, що я   таку  одну  фразу  сказав:  ми  повинні  протистояти  "дикому капіталізму".  І тим, що ви процитували, ви якраз підтвердили мою думку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Антоновичу,  час на запитання вичерпано. Я вам сердечно дякую і прошу сідати.

 

     З процедури? Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.  В'ячеслав Максимович. Я обращаюсь к вам и  к  вашим  коллегам  в Президиуме.  Мне кажется,  что не к лицу депутатам,  задающим вопросы очередному соискателю поста спикера, прямо или косвенно бросать тень на его конкурентов.  Я просил бы, чтобы эта норма была выдержана. Вопросы есть вопросы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.Прошу  враховувати  це  зауваження,   коли обговорюватимемо наступні кандидатури.

 

     Шановні депутати!  Уже  немає  часу  розпочинати  слухати ще одного претендента, тому я ознайомлю вас із деякими зверненнями і оголошеннями.

 

     Секретаріат уже  вдруге  наполягає,  щоб  була зачитана така записка народного депутата Харламова:  "Пропоную тим,  хто  бажав виступити з місця,  слово надавати безпосередньо з робочого місця депутата,  яке обладнане мікрофоном та  системою  управління  для надання   та   відмовив   наданні  слова.  Поточний  контроль  па додержанням  черги  робити,  висвітлюючи  чергу  тих,  хто  бажав виступити,  на  одному з екранів системи "Рада".  Інші мікрофони, окрім розміщених на місцях робочих депутатів та Президії, із залу винести.

 

     63

 

     Таким чином   ми   зможемо   уникнути  ситуації  театральної популярності деяких депутатів,  які,  до речі,  вносять розлад  у проведення засідань і у великій мірі плямують Верховну Раду перед виборцями.

 

     Прошу проголосувати за прийняття цієї пропозиції.

 

     Ми порадилися  в  Президії.  Очевидно,  зараз  недоречно  це голосувати.  Така можливість передбачена на ваших робочих місцях. Ми про це говорили ще під час роботи попередньої Верховної  Ради. Нехай  ми  вже  справимося з нашими організаційними питаннями.  А коли тут сидітиме не тимчасова Президія,  а господарі цих крісел, думаю,  можна буде повернутися до цієї пропозиції.  А зараз немає часу вчитися, треба йти вперед.

 

     Далі така записка: "В Президиум сессии". Тут запитують, коли і на підставі якого юридичного документа народні депутати зможуть оформляти своїх помічників-консультантів  і  яка  система  видачі посвідчень  цим  консультантам.  Це  запитує депутат Михайленко з округу N 76.

 

     Попередньою Верховною  Радою  було  затверджено   спеціальне положення.   Думаю   /ми   тут   теж  радилися/,  треба  доручити Секретаріату,  не  відтягуючи,  бо  нам   справді   потрібні   ці консультанти чи помічники, опрацювати таке положення. І коли воно буде готове,  ми зможемо його  проголосувати.  Оскільки  все-таки положення  ми  приймали,  можна  підтвердити  те,  яке було,  або проголосувати нове.

 

     І в кілька оголошень. Сьогодні о 18.30 у кімнаті N 12 /вулиця  Грушевського,  18/2,  це  через  дорогу/  відбудеться зустріч донецької депутації з віце-прем'єрміністром Ландиком.

 

     64

 

     До Ще одне оголошення.  Фракція Народного руху України о  18 годині збирається нагорі на 30 хвилин.

 

     На цьому  ми закінчуємо свою роботу.  Продовжимо її завтра о 10 годині.

 

     До побачення.

 

     65