Стенограма пленарного засідання

04 квітня 2002

 

                       ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  4  к в і т н я  2002  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради!  Сьогодні Володимир Васильович Арабаджи народився. Я прошу привітати його з днем народження,  побажати йому  успіхів, здоров'я (Оплески). Колеги по фракції вручають йому квіти.

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвався   351   народний   депутат.  Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Шановні присутні!  Ми на засідання сьогодні  запросили  уряд  на  чолі  з  Прем'єр-міністром  України Анатолієм Кириловичем Кінахом.  Ви бачите,  вони  присутні.  Прошу привітати (Оплески).

 

     У нашому засіданні також беруть участь Голова Конституційного Суду  України  Віктор   Єгорович   Скомороха   (Оплески),   Голова Верховного   Суду   України   Віталій...  Щось  я  його  не  бачу. Запрошували,  і  він  учора...   Незрозуміло.   Я   думаю,   буде. Запрошували  ми  Голову Верховного Суду України Віталія Федоровича Бойка,   Голову   Вищого   арбітражного   суду   Притику,   Голову Національного банку Володимира Стельмаха, Голову Рахункової палати Валентина Симоненка,  Уповноваженого з прав людини Ніну Карпачову. Ми  також  запросили  дипломатів  і  бачимо,  що ложа дипломатична заповнена нашими гостями-дипломатами.  Я прошу усіх  їх  привітати (Оплески).  Я  оголошую,  що  присутній  на  засіданні  запрошений Олександр Олександрович  Омельченко  -  Київський  міський  голова (Оплески).

 

     Шановні народні депутати!  На засіданні Погоджувальної ради в понеділок і на засіданні Ради фракцій у середу ми  домовилися  про сценарій  або  порядок  сьогоднішнього  пленарного  засідання.  Ви знаєте,  що робоча група на чолі з Степаном Гавришем  працювала  і максимально  погоджувала  з  представниками  депутатських  груп  і фракцій сценарій проведення сьогоднішнього засідання.

 

     На засіданні Погоджувальної ради,  на засіданні Ради  фракцій ми  домовилися  в  основному,  що надаємо можливість представникам депутатських груп і фракцій висловитися з трибуни  Верховної  Ради на  предмет  підсумків  роботи  парламенту  третього  скликання  і дев'ятої сесії.  Регламент,  ми домовилися,  5 хвилин.  Скільки це займе   часу,   залежить  від  того,  скільки  буде  бажаючих,  бо пропозиції були різні. Ми домовились, якщо це займе більше години, то будемо робити перерву, якщо це буде оперативно, то ми проведемо без перерви наше засідання.

 

     Я просив  би   цю   пропозицію,   яка   внесена   від   імені Погоджувальної  ради  і  керівників  депутатських  груп і фракцій, погодити. Немає заперечень? Немає.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Як же немає?

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас,  від Роєнка  надійшла  пропозиція,  вона буде врахована.

 

     Увімкніть мікрофон Віктора Роєнка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська    область).    Уманський    виборчий   округ,   фракція Комуністичної партії України.  Шановні народні депутати! Ми в ході проведення  виборчої  кампанії  обрали  Тимчасову  слідчу  комісію Верховної Ради України з питання дотримання виборчих прав громадян України.  Тому  є  пропозиція,  вона  прийнята  рішенням  комісії, рекомендувати Верховній Раді,  щоб вона заслухала інформацію  цієї комісії, щоб можна було висловити думку відносно того, що робилося у нас під час проведення виборів до рад усіх рівнів. Тому я просив би підтримати цю пропозицію і рішення комісії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати!  Я вам ще раз кажу. Ми погодили цю позицію з керівниками депутатських груп і  фракцій. Пропозиція  народного  депутата  Роєнка приймається,  тому що була така позиція,  коли ми обговорювали це питання. І у зв'язку з тим, що  Єльяшкевича  не було і ми не знали,  чи він проводив засідання комісії,  чи в нього є інформація,  ми тоді домовилися,  якщо буде настійливе   прохання   комісії,  ми  надамо  слово.  Приймається? Приймається.

 

     Шановні народні депутати!  Надіслали ми  запрошення  на  наше засідання  і Леоніду Даниловичу Кучмі - Президенту України.  Але у зв'язку  з  тим,  що  Леонід  Кучма  знаходиться  у  короткочасній відпустці,  від його імені надійшов лист на ім'я Верховної Ради, і дозвольте мені його зачитати (Шум у залі). Прошу уваги!

 

     "Завершується конституційний термін діяльності Верховної Ради України  третього скликання.  Її робота була непростою як за своїм законотворчим змістом,  так і за тими  політичними  процесами,  що відбувалися    у   парламентському   середовищі.   На   діяльності законодавчого  органу  безумовно   позначався   непростий,   часом драматичний  розвиток  суспільно-політичної  ситуації  у  державі, викликаний як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками.

 

     Традиційним при   підбитті   підсумків   роботи   парламентів останніх  скликань  стає визначення знакових етапів їх діяльності. Так,  Верховна Рада України першого скликання  увійшла  в  новітню українську історію прийняттям Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України.

 

     Депутати Верховної    Ради    другого     скликання     стали безпосередніми  учасниками  таких  визначальних  для нашої історії подій - ухвалення  Конституційного  договору  та  прийняття  нової Конституції України.

 

     Діяльність Верховної  Ради третього скликання з повним правом можна  назвати  якісно   новим   кроком   на   шляху   становлення українського  парламентаризму,  адже  вперше  в історії України її єдиний законодавчий орган обраний  на  принципово  новій  для  нас основі  -  за змішаною системою.  Ще однією не менш значущою віхою стало сформування парламентської  більшості,  що  дало  можливість ухвалити  ряд  украй  важливих для нашого суспільства законодавчих актів.  Серед них особливо  слід  виділити  Бюджетний,  Земельний, Кримінальний  та  Сімейний  кодекси,  Закон про судоустрій та інші акти, які спрямовані на прискорення адміністративної, земельної та судової  реформи  і  суттєво  зміцнюють  правовий фундамент усього суспільного життя.  Це переконливий аргумент на користь  того,  що дієздатність   законодавчого   органу,  ефективність  його  роботи визначаються   насамперед   наявністю   сталої   постійно   діючої парламентської більшості.

 

     А загалом   підсумки   діяльності   Верховної  Ради  третього скликання переконливо наочно засвідчили:  якщо народних депутатів, незалежно від їх партійної та фракційної приналежності, консолідує головне - ідеї і цілі побудови демократичної, правової, економічно розвиненої  держави,  якщо  вони  керуються не вузькопартійними чи особистими  мотивами,  а  інтересами  суспільства,   держави,   то парламент  успішно виконує своє суспільне призначення.  І в цьому, на мій погляд,  основний урок,  який слід винести з досвіду  своїх попередників депутатам Верховної Ради нового скликання.

 

     Шановні народні    депутати!   Оскільки   нинішнє   засідання Верховної  Ради  України  третього   скликання   є   завершальним, підсумковим,  хочу скористатися з нагоди і висловити вам вдячність за роботу,  здійснену впродовж останніх чотирьох років.  Хотів  би сподіватися,   що   все   краще,  народжене  практикою  парламенту останнього скликання знайде розвиток  і  продовження,  збагатиться новими гранями у роботі ваших наступників. Бажаю успіхів у дальшій трудовій діяльності,  міцного здоров'я, добра і благополуччя вам і вашим родинам.

 

     Президент України Леонід Кучма" (Оплески).

 

     Увімкніть мікрофон депутата Матвєєва. З процедури.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Фракція комуністів.  Іване Степановичу!  В понеділок на  засіданні Погоджувальної  ради,  як  ви пам'ятаєте,  ми домовлялися і давали доручення   Степану   Богдановичу   Гавришу   організувати   пряму радіотрансляцію   цього   останнього   засідання   Верховної  Ради нинішнього скликання.  Я бачу, що ви киваєте головою, але включена зараз  радіотрансляція  чи вона буде тільки з доповіді Плюща Івана Степановича?

 

     ГОЛОВА. Включена.

 

     МАТВЄЄВ В.Г. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Все те, про що домовлялися, виконано.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая   партия   рабочих   и   селян.   Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые  коллеги!  12   марта   мы   провели   День правительства    по    особо   важному   вопросу,   связанному   с жилищнокоммунальными тарифами у нас на Украине.

 

     Иван Степанович!  Этот вопрос не был проголосован  и  остался без  окончальной точки,  которую должен был бы поставить Верховный Совет,  хотя  там  были  подготовлены  проекты  постановлений.   В повестке   дня  на  сегодняшний  день  нет  этого  вопроса  и  нет голосования  по  этому  вопросу.  Я  вношу  предложение   все-таки включить   его   в  повестку  дня,  учитывая  особую  важность,  и проголосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Володимире   Миколайовичу!   Ми   довго   в понеділок  обговорювали  це  питання  -  щодо включення до порядку денного.  І Погоджувальна рада,  знайшовши  консенсус,  дійшла  до висновку,  що  ми  сьогодні  жодного з питань не будемо включати і голосувати.  Я довів до відома залу  цю  позицію.  Вона  погоджена всіма керівниками депутатських груп і фракцій. Уряд присутній, він чує вашу  пропозицію,  вона  конструктивна,  дійсно.  Але  ми  так домовились. Я не можу змінити нашу домовленість.

 

     Шановні народні депутати! Прошу надіслати записки.

 

     Слово надається  керівнику  фракції  Компартії  України Петру Миколайовичу Симоненку.  За ним буде виступати Геннадій  Йосипович Удовенко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Напевне,  я  не  відкрию  великої державної таємниці,  коли скажу,  що нинішня виборча кампанія була найбільш  брудною,  цинічною  і  продажною за останні десять років незалежності.  І сьогодні ми змушені констатувати, що в результаті цього в парламент поряд із справжніми слугами і захисниками народу прийшли,  а точніше,  прорвалися грошові мішки та явні кримінальні авторитети,  що  звикли  жити  не  за  законами  і цивілізаційними нормами,   а   згідно   із   злодійськими   поняттями.   Природно, депутатський  мандат  для  них  -  це  насамперед недоторканність, імунітет  проти  кримінальної  відповідальності   за   вчинене   і награбоване.

 

     Агонізуючий правлячий  режим,  інстинктивно  бажаючи  будь-що зберегти свою злочинну владу і себе у цій владі, пішов на нечувані грубі  порушення всіх демократичних норм,  порушення законів стали масовими і  системними.  Можна  сказати,  що  в  Україні  повністю розтоптано перші паростки громадянського суспільства, сформувалася державна система фальсифікації волевиявлення народу.

 

     По повній програмі був задіяний так  званий  адміністративний ресурс,  дії  якого  були брутальними порушеннями законів України. При цьому використовувалися  підтасовки  при  формуванні  виборчих комісій,  нерівний  доступ  суб'єктів виборчого процесу до засобів масової інформації,  шантаж і залякування  виборців  бритоголовими молодчиками, фальсифікація результатів виборів.

 

     Слід зазначити,  що,  відверто  ігноруючи свої прямі службові обов'язки по забезпеченню законності і правопорядку,  керівники та працівники силових структур, у першу чергу Міністерства внутрішніх справ,  не помічали  або  навіть  сприяли  грубому  свавіллю.  Під контролем   державних  органів,  рівень  корупції  яких  перелякав Європу,  відбулася криміналізація виборчого процесу, перенесення в політику  диких бандитських методів і прийомів тіньової економіки, де все продається і купується, все розкрадається і грабується.

 

     Ми почули заяву Президента,  тільки що проголошену, що якісно новий  крок  зроблено внаслідок виборів.  То мені здається,  що це якісно новий крок  до  утвердження  кримінальної  влади  у  нас  в Україні.

 

     А на підтвердження цього я хотів би народним депутатам і тим, хто закликає всіх нас  визнати,  що  це  вибори  дійсні,  показати протоколи  по  Донецькій області.  Округ 45-й:  за 14-й список "За ЄдУ",  записано,  513  голосів  подано,   додається   дві   цифри, з'являється  51  385  голосів.  Оце "єда" забезпечила бандитськими шляхами в Донецькій області.

 

     Другий протокол,  59-й округ,  обирається  Турманов  народним депутатом,  записано:  "Турманов  Віктор  Іванович  усього голосів набрав  809".  По  всьому  округу.  А  він   оголошений   народним депутатом.

 

     Так само, шановні товариші, і в Дружківці. Я взагалі дивуюся, як будуть  дивитися  в  очі  народу  України  Богатирьова,  Комар, Лєщинський, які бандитизмом займалися. Ось у нас у руках бюлетені, які робили.  Це оригінали,  шановні,  з печатками,  як  все  це  і робилося.  Підписи  стоять.  Бандити  по Донецькій області їздили, кидали пачками.  Забрали ось ці  бюлетені.  Тут  стоїть  за  "єду" тільки  голосування.  То  в  Донецькій  області якраз бандитськими шляхами було все зроблено.  Ось бюлетені,  які ці ж  самі  бандити кидали за обласну раду,  за міського голову, за депутатів. Ось всі вони у нас є. Міліція сотнями забирала, ми зараз не можемо знайти, куди вони поховали ці бюлетені.

 

     Мені здається, що ми повинні всі сьогодні об'єднатися, щоб ще і ще раз заявити,  що не пройде криміналітет до влади в Україні, і треба все зробити, щоб ті винуватці, хто якраз сприяв цьому, як це робили Лєщинський,  Богатирьова і той же Комар в  округах,  сиділи сьогодні за ґратами, а не у Верховній Раді.

 

     На жаль,  всього цього не помітили чи не змогли,  не захотіли помітити   міжнародні   спостерігачі,   напевно,    під    впливом безпрецедентного  втручання Сполучених Штатів у виборчу кампанію в Україні  -  від  фінансування  певних  партій,   засобів   масової інформації до вирішення конкретних питань за рішенням Конгресу.

 

     Результати виборів з усією очевидністю підтверджують прогнози комуністів,  що Україні загрожує розчленування на три  частини  за ідеєю   сумнозвісного   Бжезинського.   Підтвердились  і  прогнози комуністів,  що новий склад Верховної Ради порівняно з  попереднім далі дистанціюється від реальних проблем народу. В цьому сесійному залі   домінуватимуть   фінансовокримінальні   інтереси   великого капіталу,   йтиме   нахабна  міжкланова  боротьба  за  розподіл  і перерозподіл загальнодержавної власності,  за використання у своїх злочинних цілях і привласнення бюджетних коштів, а народ зі своїми бідами і  сподіваннями  знову  залишиться  біля  виборчих  урн  до наступних виборів.

 

     Ось чому  ми  сьогодні,  говорячи  про  діяльність  наступної Верховної Ради,  закликаємо всіх привернути увагу і  до  того,  що буде   різко   змінена   зовнішня   політика   -  від  так  званої багатовекторності    до    чітко    вираженої    євроатлантичності американського   зразка,  про  що  вже  заявляє  в  тому  числі  і Президент.

 

     Ми сьогодні звертаємося до вже нового складу Верховної  Ради. Ми, комуністи, будемо наполягати на негайному прийнятті закону про імпічмент  Президента  і  початку  терміново  його   процедури   у Верховній Раді,  проведенні спеціального засідання парламенту,  на якому  заслухати  інформацію   керівників   Центральної   виборчої комісії,  Міністерства  внутрішніх  справ та СБУ щодо забезпечення ними дотримання законів.

 

     Ми також у числі першочергових заходів вважаємо за  необхідне удосконалити  терміново  виборчий  закон,  а також внести зміни до Конституції     про     перехід     від     президентської      до парламентськопрезидентської,  а  можливо,  і  парламентської форми державного правління.

 

     І ми завіряємо наших  виборців,  що  комуністи,  Комуністична партія  України  і надалі будуть боротися за права наших громадян, ми не дамо, щоб ось ці кримінальні авторитети сьогодні хазяйнували у Верховній Раді і чинили злочин проти нашого народу.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Геннадію Йосиповичу Удовенку. За ним буде виступати Олександр Турчинов.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Вибори до Верховної Ради проходили відповідно до вимог нового закону, в розробку якого і  втілення  його  в  життя фракція Народного руху України зробила більш ніж вагомий внесок.  Зокрема, хочу відзначити активну участь заступника  керівника  фракції Юрія Ключковського.  А загалом хочу поздоровити всіх народних депутатів,  хто брав участь у народженні цього  закону,  з  тим,  що наше дитя виявилося достатньо міцним і пішло у світ досить впевнено.

 

     Та головне для України, безперечно, те, що вибори відбулися і стали  подальшим  поступом у процесі демократичного розвитку нашої держави.  Це не тільки стає наразі надбанням історії,  але і являє собою   наш   спільний   позитив,   який  ми  маємо  поглиблювати, поширювати, розвивати та зміцнювати.

 

     Проте ми не можемо залишити поза увагою ті численні порушення і помилки,  які мали місце під час виборчої кампанії.  Це потрібно не  як  констатація  фактів,  які  викликають  соціально-політичну напругу   в   українському  суспільстві,  ми  зобов'язані  зробити висновки на  майбутнє,  висновки  морального  характеру,  висновки політичні і юридичні.

 

     За браком  часу  обмежусь переліком лише основних негативних, на мій погляд, чинників даного виборчого процесу.

 

     Були штучно створені нерівні  умови  щодо  доступу  учасників виборів  до  засобів  масової  інформації.  Близько  50  відсотків ефірного  часу  за  весь  термін  виборчої  кампанії  було  надано представникам  одного  виборчого  блоку.  Але  надмірні  доступ  і реклама  окремих  партій  і  блоків   призвели   до   протилежного результату.

 

     Масовими були  явища  недопущення кандидатів у ті приміщення, де мали відбутися зустрічі з виборцями.

 

     Заслуговують вивчення непоодинокі  випадки  зняття  виборчими комісіями   та   судами   кандидатів   у   депутати  всіх  рівнів, переформування самих виборчих комісій.

 

     Особливо слід    зазначити,    що    рудимент     радянського тоталітаризму   -   прописка,  яка  Конституційним  Судом  визнана антиконституційною,  була визначальним фактором при  знятті  наших кандидатів з реєстрації в ряді районів міста Києва.

 

     Фізичний, психологічний та інший тиск на спостерігачів,  як і їх ігнорування,  - це прикрі недоліки наших виборів.  Мали місце і виклики  кандидатів у депутати до державних адміністрацій,  де від них вимагали зняти свої кандидатури з балотування.

 

     Місцеві органи  державної  влади  не   забезпечили   повсюдно нормальні  умови  для голосування,  в результаті чого на дільницях виникли черги,  непорозуміння.  Мали місце ще й  випадки,  коли  у виборчих списках були наявні "мертві душі", а реальні виборці були відсутні.  Багато  хто,   побачивши   такий   розгардіяж,   просто відмовився брати участь у голосуванні.

 

     Та найбільш   ганебною  подією  стало  вбивство  кандидата  у народні депутати України Миколи Шкрібляка.  Такі злочини створюють політичну   напругу   у  суспільстві,  шкодять  його  розвитку  та підривають міжнародний авторитет України.  Горе рідних і  близьких безмежне.  Народний  Рух України рішуче засудив цей злочин у своїй заяві від 30 березня цього року.

 

     Так званий  чорний   піар,   брудний   компромат,   брутальні провокації, клонування назв і прізвищ, на жаль, стали ознакою цієї виборчої кампанії.  Своєрідною новинкою політичного  сезону  стало використання  відкріплених  без  належних  документів  і їх масове організоване  перевезення  автобусами  під   приводом   екскурсій, відвідань  спортивних  змагань тощо.  У зв'язку з чим звертаюся до Голови Верховної  Ради  з  проханням  дати  доручення  відповідним органам та Генпрокуратурі розібратися у цих подіях.

 

     Загалом Закон   про   вибори   народних   депутатів  потребує вдосконалення з урахуванням досвіду цих виборів.

 

     Хочу відзначити досить високу активність наших виборців,  яка склала  більше  60  відсотків,  а  в  регіонах з найбільш активною участю населення - Тернопільщина, Івано-Франківщина - цей показник перевищив 70 відсотків.

 

     Прикметно, що   вибори  розвіяли  міф  про  велику  підтримку комуністів. Їх нинішній показник взятих голосів є набагато менший, ніж  на  попередніх  виборах.  Особливо про це свідчать результати голосування по мажоритарних округах.  Також невипадковою є нищівна поразка   "Російського   блоку"   та   "ЗУБРу",  що  свідчить  про несприйняття українським народом нав'язуваних зовні ідей утворення союзу Білорусія-Росія-Україна, реанімації СРСР, надання російській мові статусу офіційної та інших.

 

     І на завершення,  Іване Степановичу.  Верховна  Рада  України третього  скликання  під вашим мудрим керівництвом зробила вагомий внесок у подальший розвиток парламентаризму  в  Україні  -  основи демократичності нашої держави.

 

     Але ми відкидаємо всякі спроби розчленувати Україну.  Україна є  незалежною,  самостійною,  соборною  державою.  Слава  Україні! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.     Слово    надається    керівнику    фракції "Батьківщина" Олександру  Валентиновичу  Турчинову.  За  ним  буде виступати Ярослав Сухий.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні колеги!  Відходять в історію чотири роки нашої  спільної  праці.  Впродовж  цього  часу Україна  ствердилася  як  незалежна  держава.  Ми  не дали знищити демократію,  зберегли стабільність, розпочали реальні реформи. І в цьому наша заслуга.  Але сьогодні державою, як і чотири роки тому, керує купка олігархів,  народ живе в злиднях та  бідності,  країна сповзає в безодню хаосу та диктатури, і в цьому наша поразка. Тому ми не повинні озиратися, не повинні відступати, тільки вперед - це наш єдиний курс, наш єдиний шлях.

 

     Фракція "Батьківщина"   впродовж   цих  років  парламентської діяльності  робила  все   можливе,   щоб   зберегти   свободу   та незалежність  України,  зробити  життя  наших  співвітчизників хоч трохи кращим і надійним.

 

     Ми ініціювали прийняття  нового  Бюджетного  кодексу,  почали бюджетну  реформу,  обмежили  можливості  адміністративного  тиску центру  на  регіони.  Ми  формували  перший  в   історії   України реформаторський уряд, приймали закони, які стали фундаментом нашої незалежності,  боролися з можновладним бандитизмом,  ми стояли  на сторожі національних інтересів.

 

     Сьогодні всі  члени  нашої фракції без жодних докорів совісті мають повне і безумовне право вслід за великим  поетом  повторити: "У  нас немає зерна неправди за собою".  У будь-якому випадку і за будь-яких обставин ми  ніколи  не  йшли  на  компроміс  з  власною совістю.  Ми завжди були на боці рядових громадян,  а не злочинних можновладців,  ми захищали права  та  свободи,  а  не  тоталітарні наміри Президента Кучми. Ми відстоювали національні інтереси, а не приватні амбіції кримінальноолігархічних груп. Ми не зламалися, ми вистояли, ми зберегли совість та честь.

 

     І тому,   незважаючи  на  складну,  драматичну  ситуацію,  що склалася в Україні, ми маємо всі підстави сподіватися на краще, бо ж влада, незважаючи на несамовитий терор проти опозиції та власних громадян,  фальсифікації та підтасовки,  незважаючи на  брехню  та спекуляції,  якими  вона  годувала  націю,  незважаючи  на  всі ті злочини, які вона вчинила проти народу, ганебно програла вибори до Верховної  Ради  і  зазнала повного краху.  Народ сказав "Досить!" знущанням,  нарузі,  зневірі.  Демократичні сили,  сили опозиції і здорової,  незаплямованої  альтернативи  злочинному режиму здобули перемогу.

 

     Коли б ця Верховна Рада змогла змусити  Кучму  виконати  його конституційні обов'язки і підписати демократичний закон про вибори на партійній основі,  то вже  в  травні  режим  припинив  би  своє існування.   Але   й   сьогодні   ми  маємо  всі  шанси  ізолювати представників  адміністративно-кримінальних  сил  від  впливу   на прийняття  рішень,  що  мають стратегічне для країни значення.  Ми зобов'язані сформувати новий уряд та привести до влади  в  Україні нових чесних, порядних людей.

 

     Я хочу  зараз  звернутися  до представників так званого блоку "За ЄдУ" та інших пропрезидентських сил. Шановні колеги! Ви вкрали мандати.  Я  дивлюся  вам  в  очі  і  заявляю це.  Я дивлюся в очі урядовцям - ви вкрали мандати! (Оплески).

 

     І нехай влада сьогодні тішиться своїми мандатами,  вкраденими в нечесній та брудній боротьбі. Нехай і надалі займається дрібними інтригами та розподілом місць біля керма - це їх шлях. Наш вибір - спільна  робота  всіх  демократичних  сил на користь України та її народу.

 

     Тому я звертаюся сьогодні до тих політиків, які зазнали тиску з   боку  влади  в  ході  виборчої  кампанії,  до  тих  незалежних депутатів-мажоритарників,  що пробилися крізь  мури  сумнозвісного адміністративного ресурсу,  я звертаюся до представників і лідерів політичних партій та блоків,  що перемогли на виборах:  сьогодні у нас  вже немає жодних ілюзій щодо нинішньої влади в Україні,  вона нічому не навчилася,  не розкаялася в злочинах,  не стала на  шлях бодай морального вдосконалення, вона продовжує брехати, обдурювати людей та чинити все нові і нові злочини.

 

     У нас сьогодні один вихід - рішуче і безкомпромісно  прибрати цю  владу,  змести  корупцію  та політичний бандитизм з політичної карти  України  і  нарешті   побудувати   нормальне   цивілізоване демократичне суспільство.  Вже завтра ми можемо розпочати дискусії про законодавчі пріоритети України.  Сьогодні ж повинні зрозуміти, що  доти,  доки  при  владі  перебуватимуть  ті  ж самі люди,  які поставили за мету перетворити Верховну Раду  у  дрібний  підрозділ президентської   Адміністрації,   у   нас  не  буде  ані  реальної незалежності, ані держави.

 

     Сьогодні настає час істини, час порятунку нації. Демократичні сили  повинні об'єднатися та перемогти державну мафію.  І ми маємо чудовий шанс значно наблизити цей день.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному    депутату    Ярославу Михайловичу  Сухому  від фракції партії "Трудова Україна".  За ним буде виступати Олександр Мороз.

 

     СУХИЙ Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область). Шановний Іване Степановичу! Шановний Анатолію Кириловичу!  Шановні народні депутати!  Депутатська фракція партії "Трудова Україна" вважає,  що найбільш  ємкою  та  повною  оцінкою роботи    Верховної   Ради   третього   скликання   є   результати волевиявлення народу  України  на  виборах  31  березня.  Головний висновок  -  вибір  українців на користь політичного плюралізму та терпимості  до  ідеологічних  постулатів,  на   користь   ринкових механізмів   регулювання   економіки,   самостійного,  незалежного розвитку країни більше ні в кого не повинен викликати сумніву. Цей вибір є остаточним,  як і прагнення народу до утвердження сильної, послідовної  та  авторитетної  влади,  утвердження  зрозумілих  та прозорих параметрів економічної та соціальної політики.

 

     З огляду  на це ми вважаємо,  що головною передумовою,  котра породила специфіку політичних процесів, які мали місце у Верховній Раді   з   1998  року,  слід  вважати  ту  обставину,  що  Україна залишається перехідною державою з усіма притаманними такому  стану проблемами  та недоліками.  Водночас багато проблем та труднощів у роботі третього скликання були породжені суб'єктивною  поведінкою, проявами  політиканських амбіцій з боку тих,  хто сам собі в цьому залі  присвоїв  функції  судді  та  пророка  істини   в   останній інстанції,  тих,  котрі особисту помсту за відсунуте колись корито нині видають за принциповість у боротьбі.  Ще  древні  вчили  нас: turpis  avis  proprium  quae  foedat corenidum (паскудна та птиця, котра  гидить  власне  гніздо).  Паскудно,  що  у  Верховній  Раді знайшлося  декілька  таких колишніх птиць високого польоту,  котрі зробили все, аби опаскудити імідж держави.

 

     Хочеться вірити,  що в  новій  Верховній  Раді  різного  роду політичні  психопати  нарешті отримають гідну відсіч,  перестануть будоражити громадську думку,  дезінформувати населення,  бо у  нас попереду багато законодавчої роботи, саме її від нас чекають люди.

 

     Шановні народні   депутати!   Визначальним   чинником,   який обумовлює зміст і якість законодавства,  є  забезпечення  наукової законотворчості,    організації   підготовки   законопроектів   та координації зусиль усіх гілок влади,  законотворчої галузі на всіх етапах процесу.  Цілком зрозуміло, що для цього нам у суспільстві, якщо ми щирі у своєму прагненні зробити життя кращим,  мають  бути забезпечені  громадянський  мир,  спокій та стабільність.  В таких умовах  буде   найбільш   ефективною   робота   по   законодавчому забезпеченню    створення    нових   робочих   місць,   піднесення конкурентоспроможності  вітчизняного  товаровиробника,   залучення інвестицій,  в  тому  числі  в першу чергу внутрішніх,  перебудови фінансово-кредитної системи,  яка має в першу чергу  обслуговувати власного виробника. Тільки за таких умов буде ефективною робота по удосконаленню  адміністративного  та  фінансового   законодавства, трудового і соціального законодавства,  аграрного, господарського, кримінального, кримінально-процесуального та судового.

 

     Шановні народні депутати! Депутатська фракція партії "Трудова Україна" вважає:  нам слід негайно,  найближчим часом віддати борг людям - завершити роботу над пенсійною реформою  та  впровадженням нових  фінансових  механізмів  у  системі  охорони  здоров'я через державне страхування.

 

     Верховна Рада, Кабінет Міністрів мають виявити політичну волю і  нарешті  прийти  до  злагоди  у розв'язанні проблеми повернення заощаджень громадян.  Я нагадаю:  ні закон 96-го  року,  ні  закон 97-го  року,  жодне з розпоряджень Президента України в цій галузі не  виконуються  і  саботуються.  Потрібно  чітко  відповісти   на запитання:  що  собою  являють  ці  заощадження,  чиї це борги?  А головне  -  розробити  чітку  та   зрозумілу   людям   законодавчо забезпечену систему повернення грошей.  Саме грошей,  а не товарів чи послуг.  Повернення заощаджень неминуче,  як візит  до  зубного лікаря. Рано чи пізно, але розв'язувати цю проблему нам доведеться тут, у цьому залі.

 

     Вибори всім показали:  люди все рішучіше вимагають  від  усіх гілок влади не балаканини, а наведення елементарного порядку. Всіх лякає  розгул  злочинності,  наркоманії,  засилля  корупції.  Слід законодавчо  забезпечити  більш  жорсткі  санкції  за посягання на гідність та життя людини.  Я впевнений,  в цьому залі ми з вами ще повернемося до питання про введення смертної кари.

 

     Шановні народні  депутати!  Подобається  це чи не подобається окремим політичним силам,  але  ми  зобов'язані  реалізувати  волю народу,  висловлену  на референдумі.  Від цього залежить не тільки авторитет, але й легітимність української влади.

 

     Шановні народні депутати!  Результати роботи  Верховної  Ради третього  скликання стають надбанням вітчизняної історії.  Фракція партії "Трудова Україна" закликає  всіх  суб'єктів  законотворчого процесу   на   основі   здобутого   суспільно-політичного  досвіду зосередитися на динамічному розвитку законодавства,  що  дозволить ефективно забезпечити економічні,  соціальні та політичні реформи, спрямовані на утвердження і гарантування  державою  конституційних прав і свобод людини праці і громадянина.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Олександру Олександровичу  Морозу  від  фракції  соціалістів.  За  ним   буде виступати Володимир Рибак.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні  колеги!  У  новітній історії України чотири   останні   роки   мали   своє    політичне    забарвлення. Найхарактернішою   їх   ознакою  стала  боротьба  двох  тенденцій: диктаторської і демократичної.  Парламент нагадував сцену, де йшов спектакль   про  цю  боротьбу.  Хоч  основні  й  вирішальні  події відбувалися за його межами,  проте парламентські епізоди дозволяли або   в   сконцентрованому  вигляді  побачити  всю  проблему,  або висвітлити її якусь грань.

 

     Ще рано говорити,  на чийому боці більше успіхів чи  поразок, проте,  незважаючи на деякі арифметичні здобутки зла,  зміцнюється надія на добро. Зміцнюється, бо впродовж чотирьох років у великому суспільному  спектаклі  про  свою  провідну  роль  почав згадувати основний персонаж - народ.  Окрадений, десятки разів одурений, він відкрив  для  себе  ворога в особі влади.  І це страшно.  Але це і природно,  бо він сам є джерелом влади і хоче її довірити тим, хто буде відстоювати його інтереси.

 

     Нинішні вибори  підтвердили,  що  там,  де  фальсифікувати їх результати було складніше - в багатомандатному  загальнодержавному виборчому  окрузі,  народ  демонстративно  відвернувся  від влади, здійснив  подвиг,  вручаючи  тим,  кому   вірить,   плацдарм   для розгортання  наступу за демократію,  права і свободи громадян,  за спокій і добробут людей.

 

     Тенденція до  диктатури  своєю  кульмінацією  мала   наскрізь фальшивий  референдум,  де  пройшов перевірку адмінресурс,  вперше масштабно використаний на президентських виборах.  До честі нашого парламенту  він не піймався на фальшивку,  замасковану у яскраву і привабливу  для   затурканого   обивателя   обгортку:   ліквідацію недоторканності  депутатів і скорочення їх кількості.  Насправді ж то переслідувалася єдина мета:  закрити  рота  депутатам,  зробити парламент кишеньковим.

 

     Соціалісти вважають   найбільшим   здобутком  Верховної  Ради нинішнього  скликання  захист  конституційного   ладу.   Хвалитися проведенням   референдуму,   створенням   для   впровадження  його результатів ґвалтівним шляхом парламентської так званої  більшості можуть  лише  прислужники  авторитарного  режиму,  які,  на  жаль, знають, що творять.

 

     Диктатура і демократія - антиподи.  Не буде демократії  -  не буде ефективної економіки. На прикладі України це підтверджувалося десятки разів,  бо народ і його представники  відсторонюються  від вирішення  найважливіших питань,  а виконавча влада разом з главою держави  стає  інструментом  у  кланів,  інструментом  накопичення особистих багатств шляхом перерозподілу багатств загальнодержавних на  користь  окремих  достойників.  Хіба  не   про   це   свідчить приватизація обленерго і стрімкий ріст цін і тарифів?  Хіба не так прибиралися  до   рук   металургійні   й   алюмінієві   комбінати, нафтопереробні  і  цементні  заводи  чи  інформаційний  простір та засоби комунікації? Хіба не в такий спосіб нажилися пройдисвіти на минулорічному  врожаї  зерна?  Хіба не тим пояснюється баталія про лазерні диски?  Все це робилося всупереч законам  під  крокодилячі сльози  про  їх  недохват  або неякісний рівень.  Неправда,  у нас блискучі  закони  про  фондовий  ринок,  але  хто  блокує   роботу електронного  депозитарію?  Хто  намагається  підпорядкувати  його іноземній  комерційній  структурі,  віддати  під  чужий   контроль систему, важливішу за Національний банк?

 

     Склалося враження,  що  парламент,  його керівні структури не контролювали виконання  цих  важливих  законів,  відмахнулася  від свого дітища Державна комісія з цінних паперів. Втрачаючи контроль за дотриманням законів,  Верховна Рада навіть не інформується  про те, як корінні інтереси України здаються за поплескування по плечу від різновекторних сусідів.  Бронетанкова  галузь  -  вочевидь  за сприятливий  клімат для рідної труби.  Суднобудівна галузь - бозна за що.  Власна територія - під проходи до моря сусідній державі на власний збиток.  Українська родюча земля заради схвального "о'кей" чи "ґут".  Кого ми дуримо,  кажучи, що землю дали селянам? Так, як заводи і фабрики власному народові?  І хто посміє заперечувати, що протягування  так  званого  Земельного   кодексу   було   вершиною антирегламентної   наруги   над   парламентом.   Невже   в  когось повернеться язик віднести цю ганьбу до здобутків?

 

     Упосліджена роль парламенту помітна і у законотворенні.  Так, після  антиконституційного  перевороту  можна  наводити  кількісні порівняння.  Але яка з того користь, коли парламент збирався двічі на  місяць,  щоб  проголосувати  сотню небачених документів?  Та й більшість найважливіших органічних законів прийнято до перевороту. А  всі  гучні  назви  про  сесії кодексів тощо розбивалися об вето Президента. Логіки не видно. Більшість, сформована ним, дихає ним, як раніше один із поетів,  теперішніх патріотів,  дихав Леніним. А закони раз по раз наштовхуються  на  поверхові  за  змістом  вето. Навіть  перша  зміна  до  Конституції,  абсолютно  необхідна,  про посилення функцій Рахункової палати,  і та наразилася на нічим  не обґрунтоване антиконституційне вето.

 

     Нехтування парламентом слід і можна було припинити на користь суспільству,  але для того  потрібні  були  реальні  кроки:  і  по відновленню трансляцій засідань,  і по подоланню вето на Закон про тимчасові слідчі комісії і на Закон  про  вибори,  за  яким  тепер жалкують ті з більшості, хто сподівався зарезервувати собі місце в парламенті  назавжди,  і  при  звільненні   з   посади   залежного Генпрокурора,  і при голосуванні процедури імпічменту.  Йдеться не про зведення рахунків чи окремі  фрагменти.  Йдеться  про  правові механізми  встановлення  балансу  влад,  про механізми,  здебільше передбачені Конституцією.  Отже, йдеться про невиконання Основного Закону.

 

     Добре, що  в  цьому  парламенті  зародилося розуміння потреби більшості. Не тієї більшості, що сформує керівництво парламенту, - це питання другорядне для суспільства, отже, для Верховної Ради, а більшості,  яка формуватиме уряд на юридично обґрунтованій основі, беручи  на  себе відповідальність за його роботу.  Іншими словами, потрібна така більшість,  яка  згуртує  парламент  задля  внесення невеликих уточнень в Конституцію і зміни системи влади. Без цього, без утвердження демократії нічого сподіватися ні  на  ефективність економіки, ні на захист прав громадян, ні на суверенність держави. Це найважливіше завдання,  яке ми як естафету маємо  передати  вже обраному  новому  парламенту.  І нехай пощастить йому більше,  ніж нам.  І нехай гострі  дискусії  і  протистояння  впродовж  минулих чотирьох років не засліплять наші душі злістю і ворожнечею,  у нас ще  так  багато  боргів  перед  Батьківщиною,  перед  її   народом (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Васильовичу Рибаку - керівнику фракції "Регіони України".  За  ним буде виступати Віталій Кононов.

 

     РИБАК В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ 45,  Донецька область).  Шановний Іване   Степановичу!   Шановні   народні   депутати!   Від   імені депутатської  фракції  "Регіони  України"  вітаю  вас із заключним пленарним засіданням Верховної Ради третього скликання. Вітаю всіх новообраних народних депутатів України четвертого скликання.

 

     Підсумовуючи результати     виборів    по    багатомандатному загальнодержавному  виборчому  округу  та  одномандатних  виборчих округах,  слід  визначити успіх Партії регіонів як члена виборчого блоку "За Єдину Україну".  Нашу працю оцінив народ (Шум  у  залі). Про  цей успіх особливо переконливо свідчать результати виборів по округах.  Там кількість  обраних  депутатів  від  Партії  регіонів становить  значну  частку  у  виборчому блоці (Шум у залі,  вигуки "Ганьба!").

 

     Говорячи про   підсумки   діяльності   депутатської   фракції "Регіони  України" у Верховній Раді третього скликання,  необхідно відзначити,  що наша фракція брала активну участь  у  законодавчій роботі    парламенту,    будуючи    свою   роботу   на   принципах соціально-економічної  доцільності  та  конструктивізму.  Про   це красномовно  свідчать  не  тільки  результати голосування з тих чи інших питань,  а  й  результати  законотворчої  діяльності  членів фракції.

 

     Партія регіонів,   що   представлена   депутатською  фракцією "Регіони України",  націлена  не  лише  зберегти  свою  позицію  в парламенті,  а й посилити її,  при цьому ми сподіваємося на те, що парламент  нового   скликання   зможе   сформувати   конструктивну більшість,  яка  дозволила  б  забезпечити  ефективну  законодавчу роботу.

 

     Депутати від Партії регіонів мають намір скласти основу  цієї конструктивної  більшості  у  Верховній Раді четвертого скликання. При цьому вважаємо,  що партії,  які увійшли до  блоку  "За  Єдину Україну",  у  парламенті  нового  скликання  мають  стати  центром тяжіння для всіх центристських сил,  які  забезпечуватимуть  темпи соціальноекономічних зрушень в Україні і нестимуть за це політичну відповідальність.

 

     Також наші  зусилля   будуть   спрямовані   на   реформування регіональної політики, реформування податкової системи України для забезпечення   як   загальнодержавного,   так   і    регіонального економічного зростання. Всі ми розуміємо, що для розвитку регіонів необхідні  кардинальні  зміни  і  в  бюджетній  політиці  держави, зокрема,  треба  змінити  акценти  у  площині  відносин  центру  і регіонів  при  формуванні  бюджету.  Ця  позиція  ґрунтується   на переконанні,  що  майбутнє  України  буде вирішуватися у регіонах, саме на регіональному  рівні  будуть  вирішуватися  економічні  та соціальні проблеми.

 

     І на  завершення.  Від  імені  депутатської  фракції "Регіони України" хочу ще раз привітати переможців цих виборів та  побажати успіхів у подальшій роботі.  Сподіваюся,  ця робота буде плідною і благотворною для України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Кононову  Віталію Миколайовичу  від  фракції зелених.  За ним буде виступати депутат Матвієнко.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань молодіжної   політики,   фізичної   культури,   спорту  і  туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні друзі!  Настав  час  підводити  підсумки  нашої роботи.  Парламент третього скликання стає історією нашої держави.  І є різні  оцінки наших досягнень. Аналітики, журналісти, різні політичні оглядачі і сили і нарешті народ України мають  власне  бачення  і  по-різному розставляють   акценти,   різні   речі   вважають   важливими   та другорядними.  Звичайно,  лише час, лише історія розставить все по своїх місцях.

 

     Мені особисто  приємно,  що завдяки роботі фракції зелених за період повноважень цього парламенту прийнято  цілу  низку  законів екологічного  спрямування.  Серед  них:  про  охорону атмосферного повітря, про поводження з тваринами в населених пунктах, про питну воду  та безпечне водопостачання,  про внесення змін до Закону про відходи.  Саме з ініціативи Партії зелених  парламент  ратифікував Орхуську конвенцію про доступ до інформації,  участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя  з  питань,  що стосуються довкілля.

 

     Я міг  би й далі перелічувати.  Ще багато досягнень.  Але сам особисто вважаю,  що якщо подивитись на  той  шлях,  який  всі  ми пройшли за роки незалежності, і відкинути все, в тій чи іншій мірі другорядне,  а  залишити  тільки  найголовніше,  що   є   найбільш визначним досягненням, то це, безумовно, скасування смертної кари. Важко переоцінити прийняття такого важливого для України рішення.

 

     Я вважаю,  що саме скасування смертної кари,  так само,  як і проголошення  незалежності  в  1990 році,  прийняття Конституції в 1996 році,  стане для парламенту цього скликання визначною  подією на   шляху  України  до  побудови  цивілізованого,  демократичного суспільства.  І я гордий,  що прийняття цього  рішення  ініціювала саме Партія зелених. Бо скасування смертної кари є втіленням засад нашої програми,  є її  виконанням.  Саме  це  я  би  назвав  нашим внеском, практичним втіленням наших ідей, нашою зеленою політикою.

 

     Декілька слів я хотів би сказати про вибори. Звичайно, все це ми говоримо з боку партії,  яка не виграла,  і я не вправі  робити оцінки,  але  є задоволені і є ображені.  Зелені вважають,  що той результат, який сьогодні нам показали, це не результат зелених, це результат політичних інтриг проти зелених.  Якщо відкинути емоції, на те ми й політики,  то можна зазначити,  що  результати  виборів 2002 року навчать нас багато чому.

 

     Що стосується   подальших   перспектив.   Мені   хотілося   б привернути увагу  до  деяких,  я  вважаю,  визначальних  моментів. Зелені  дуже  занепокоєні  новим  складом  парламенту.  Самостійно пройшли лише три  партії,  що  мають  власну  ідеологію.  Все  це, безумовно, призведе до протистояння політики Сходу та Заходу.

 

     Ну а  що стосується нас,  зелених,  то скажу:  нам не соромно дивитись у вічі своїм виборцям.  Ми існуємо  12  років,  робили  і робити  будемо  те,  що обіцяли.  В Україні залишаються екологічні проблеми, вони потребують вирішення - і я підкреслюю - політичного вирішення. Ми знаємо, і можемо, і будемо їх вирішувати. А стосовно влади - ми обов'язково повернемося!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному    депутату    Анатолію Сергійовичу Матвієнку. За ним буде виступати Юрій Костенко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор", група "Соборність".  Шановні колеги!  Є перше засідання,  і є,  на жаль, останнє засідання нашої Верховної Ради кожного скликання. Сьогодні ми маємо останнє засідання Верховної Ради  третього  скликання.  І тому  я  хотів би найперше звернутися до колег депутатів Верховної Ради третього скликання,  подякувати  всім  вам  за  нашу  спільну роботу,  висловити  вдячність  за те,  що в нас вистачило взаємної поваги,  толерантності, взаємного терпіння. Я хочу висловити слова солідарності всім,  хто сьогодні завершує свою роботу,  і найперше тим,  хто не кандидував на наступний період, а тим більше тим, хто не   здобув  мандата  депутата  Верховної  Ради,  сказати,  що  ми співчуваємо і будемо завжди з вами,  готові  вас  підтримувати,  і побажати всім добра і здоров'я.

 

     Крім того, ми хотіли б сьогодні висловити подяку і громадянам за підтримку Верховної Ради вже нового четвертого  скликання,  тих депутатів  найперше,  хто стоїть на демократичних позиціях,  і тих політичних партій  і  політичних  блоків,  які  сьогодні  найперше захищають  Конституцію  і  законність  і  на  перше місце ставлять національний інтерес.

 

     Але, на жаль, Україна за підсумками чергових виборів черговий раз  стоїть сьогодні на переломному рубежі.  Ми сьогодні маємо два можливих варіанти перспективи руху України.  Підсумки  виборів  це демонструють.  31  березня може стати початком динамічного процесу кінця режиму,  який очолює Леонід  Данилович  Кучма,  або  ми  вже Україну   всю   перетворимо   в   зону  диктатури,  знищення  всіх демократичних норм і прав людини,  що найбільше продемонстровано у багатьох   областях,   особливо  в  Донецькій,  Дніпропетровській, Харківській областях,  а потім в ім'я  спасіння  цього  режиму,  а найперше  його  вождя  Леоніда  Даниловича  Кучми,  просто продамо Україну.  Цього  допустити  ми  не  маємо  права.  Підштукатурити, підфарбувати  цей  режим неможливо.  І я хотів би опонувати з цієї трибуни сьогодні пану Сухому,  який закликає нас  саме  до  такого шляху.  Необхідно  його  демонтувати.  Це потрібно не партіям,  не депутатам, не політичним блокам, це потрібно найперше українському народу,   це   потрібно   майбутньому   України.   Ми   закликаємо відповідальні політичні сили об'єднатися  найперше  навколо  цього завдання.

 

     Які висновки сьогодні можна було б зробити із виборів, які ми провели  в  2002  році?  Перше.  Рівень  фальсифікації  і   наруги посилюється.  Проаналізуйте, будь ласка, яким він був у 1998 році, яким він став у 1999 році на виборах Президента, яким цинічним цей рівень   фальсифікації  був  у  2000  році  під  час  так  званого референдуму і який цей рівень фальсифікації на виборах 2002  року. У  мене  виникає  закономірне  запитання:  а  що  далі?  Далі крах України. Далі крах демократії і далі крах Конституції і законності у нашій державі.

 

     Другий висновок.  Суспільство прокидається,  і це підтвердили вибори 2002 року.  Значить,  діяльність наша з вами,  хто стояв на захисті  демократії,  не  є  марною.  У  такий  спосіб  я хотів би сьогодні нагадати, що і діяльність тих політиків і політичних сил, які у свій час об'єдналися у Форумі національного порятунку, також пройшла  немарно.  Саме  завдяки  існуванню  Форуму  національного порятунку ми сьогодні маємо пробудження нашого українського народу і його дії на захист демократичних сил.  То ж вставаймо  сьогодні, не біймося, за нами правда, і правда обов'язково переможе!

 

     Третє. Нищилися,  безперечно, демократичні сили, представники яких обиралися за однією і за іншою  формою,  як  за  пропорційною системою,  так  і  за  мажоритарною.  А особливо сьогодні потрібно відзначити,  що нищилися мажоритарники.  Ті депутати,  які ставили перед собою за мету зміну режиму, сьогодні залишилися у результаті такого нищення поза парламентом:  Єльяшкевич, Шишкін, Шовкошитний, Єрмак.

 

     Нищиться сьогодні,  і це наступний висновок,  самоврядування. Сьогодні практично самоврядування перетворилося не  в  раду,  а  в нараду керівників. Нам потрібно змінювати закон. І сьогодні є факт кричущий,   коли   влада,   усуваючи   неугодних,   переступає   і Конституцію,   і   закон.   Таке  беззаконня  сьогодні  діється  у Черкаській області з посадою мера.  Волошин,  який не має  ніякого мандата,  зайняв кабінет самочинно,  підтримується режимом Кучми і підтримується Адміністрацією Президента.

 

     Я закликаю  всіх  об'єднатися  в  ім'я  майбутнього  України. Майбутнє України - тільки демократичне,  майбутнє України - тільки незалежне,  майбутнє України - найперше в захисті її національного інтересу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Юрію Івановичу Костенку від фракції Руху. За ним буде виступати Олександр Карпов.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Шановний Голово! Шановні колеги! Завершує свою роботу парламент третього скликання, і можна підвести певні підсумки щодо нашого вкладу у розвиток та добробут держави.

 

     Як і   дві   попередні   Верховні   Ради,   що  дали  Україні незалежність та першу українську Конституцію, наше скликання також зробило суттєвий внесок у розвиток української демократії.  Вперше було сформовано політичну відповідальну більшість,  яка  разом  із урядом Ющенка добилася найвизначальніших економічних та соціальних зрушень за останні десять років.  І хоча ця більшість протрималася недовго внаслідок переваги ідеологічно-корпоративних інтересів над державними,  але все-таки це був визначальний крок до формування в Україні європейської моделі парламентаризму та народовладдя.

 

     Проте мусимо констатувати,  що український шлях до демократії виявився набагато довшим і складнішим,  ніж ми  очікували  у  1991 році.  Про  це  переконливо  свідчать виборчі перегони,  які щойно завершилися.  Такої зухвало цинічної поведінки влади,  як  на  цих виборах, не зазнавала жодна інша виборча кампанія.

 

     Лише один  приклад.  Обраний на Київщині із великою перевагою народним депутатом України Євген  Жовтяк.  До  сьогоднішнього  дня окружна  виборча  комісія  не  надала  йому  відповідні документи. Більше того,  сьогодні  вночі  була  спроба  спалити  всі  виборчі бюлетені.

 

     Непідконтрольність та  непідзвітність  українським громадянам органів виконавчої влади  дозволила  перетворити  на  цих  виборах адмінресурс  в  адмінтерор  проти своїх опонентів,  що ставить під сумнів можливість подальшого демократичного розвитку  України  без докорінної реформи системи формування влади.

 

     Задля об'єктивності   слід   відзначити  і  наші  законодавчі помилки,  які створили низку проблем на  цих  виборах.  Наприклад, якби  в  новому  виборчому законі,  а це пропонувала наша фракція, були  більш   чіткі   положення   щодо   регламентації   процедури голосування, то не було б принизливих черг біля виборчих дільниць, спецдесантів  із  відкріплювальними  талонами   для   протягування потрібних  владі  кандидатів-мажоритарників  або  ж  на  вибори не запрошувалися б "мертві душі".

 

     Не завжди  висока  якість   нашої   законодавчої   роботи   - українського  парламенту обертається як проблемами для демократії, так і великими втратами для  наших  громадян.  Згадаймо,  хіба  не через  законодавчі  прорахунки  або  ж свідомо закладені так звані законодавчі  дірки  відбулася  "прихватизація"  народного   добра, перекачування  мільярдів  державних коштів у приватні кишені або ж безконтрольне вивезення з України великих капіталів?

 

     Шановні народні     депутати!     Ми     залишаємо      своїм колегам-наступникам  багато  законодавчих  проблем,  які  так і не вдалося нам вирішити.

 

     По-перше, це низка законів,  без яких українська влада ніколи не  зможе  бути  відповідальною  перед  своїм народом.  Закони про імпічмент Президента,  про достроковий розпуск Верховної Ради, про Кабінет  Міністрів  давно  могли  б  працювати  на  демократію  та добробут України,  якби на це була політична воля та державницький підхід парламентаріїв.

 

     По-друге, ми  так  і  не  спромоглися  піднятися  вище  своїх корпоративноідеологічних інтересів  і  не  забезпечили  українську економіку новим податковим законодавством,  законами для земельної реформи та добрими пенсійними законами.

 

     Врешті-решт, Верховна Рада не змогла  через  закони  укріпити парламентаризм   як   основу   народовладдя   і   саме   через  це адміністративна  влада  все  більше  перебуває  поза   громадським контролем   та  все  чіткіше  набуває  ознак  старої  тоталітарної системи,  а народні  депутати  мають  все  менше  повноважень  для відстоювання інтересів своїх виборців.  Ми не захистили своє право спілкуватися із українським народом безпосередньо,  без Долганових та  Лапікур,  і  від  цього потерпає не лише свобода слова,  але й виборець,  якого позбавили  права  самому  ставити  оцінку  своєму обранцю за його законодавчу роботу.

 

     Але найгіршим в Україні стало те,  що довголітня інформаційна війна  проти  парламенту  і  парламентаризму  поступово   привчила українське суспільство до думки, що усі наші біди виходять із стін Верховної Ради.  Саме тому хоча б  наприкінці  наших  депутатських повноважень   мусимо   усвідомити,   що  попри  різне  ідеологічне забарвлення  та  різні  політичні  інтереси  нашого  депутатського корпусу  маємо  докласти  усіх  зусиль,  аби  наступний  парламент нарешті ухвалив низку законодавчих рішень, які б не лише захистили український парламент та парламентаризм,  але й змусили усіх - від пересічного громадянина до Президента - поважати владу, яку обирає народ,  бо  у світі ніколи не може бути як поганого народу,  так і поганого парламенту,  який сам  народ  вільно  обирає.  Якщо  наші наступники  зможуть  зробити  те,  що не змогли зробити ми з вами, лише тоді можемо впевнено  сказати,  що  демократія,  а  з  нею  і добробут нарешті увійшли в наш український дім.

 

     Дякую за увагу та співпрацю.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Миколайовичу Карпову від фракції Народно-демократичної партії.  За ним буде виступати депутат Зінченко.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Шановний Голово! Шановні колеги! Вибори відбулися, і вибори продовжуються.  Свідченням цьому є і сьогоднішнє наше обговорення. Проблеми,  які мали місце у зв'язку з виборами народних депутатів, у  зв'язку  з підведенням підсумків роботи Верховної Ради в цілому за 4 роки. Є різні оцінки, є різні підходи. З моєї точки зору, всі вони мають право на життя, як, до речі, відповідно до Конституції, "право на убеждение и заблуждение" має не тільки  кожний  народний депутат, але й кожний громадянин.

 

     Для нас винятково важливо, підбиваючи підсумки, винести уроки та зробити висновки,  які були б трішки  глибшими,  аніж  емоційна оцінка тих подій,  які відбулися.  У зв'язку з цим я хочу нагадати два постулати  організаційної  науки,  на  підставі  яких  і  буду виходити на пропозиції і на аналіз.

 

     Всяке політичне питання є питання організаційне, це по-перше. По-друге,  нагадую класика,  який стверджував,  "что  не  личность должна   гарантировать  людей  от  несовершенства  организации,  а наоборот,  организация,  в  широком  смысле  этого  слова,  должна гарантировать людей от произвола отдельных личностей".

 

     У зв'язку  з  цим я виходжу на статтю 19 Конституції України, де чітко і ясно сказано:  всі органи і посадові особи мають  діяти на   підставі,   в   межах  повноважень  і  у  спосіб,  визначений Конституцією і законами України.

 

     У зв'язку з  цим  ми  маємо  розуміти,  що  завдання  і  тієї Верховної  Ради,  яка відбулася,  і наступної Верховної Ради,  яка прийде на зміну Верховній Раді третього скликання,  -  підвищувати саму  роль  законодавчого  органу  в  організації державної влади, підвищенні ефективності управління.  Я маю на увазі і  нормотворчу функцію,  і контрольну функцію.  У зв'язку з цим хочу, посилаючись на статтю 19,  чітко сказати,  що ми  маємо  розуміти,  що  багато недоліків (я не маю на увазі чисту конкретику, реалізацію багатьох положень, як раніше колись казали: все чудово, є окремі недоліки), пов'язані  з  тим,  що  нормативна  база не є досконалою і вона не створює в повному обсязі перепони для того, щоб вона порушувалася. Це стосується і закону про вибори,  і відкріплювальних талонів,  і часу голосування,  і багатьох інших питань,  які використовувались по-різному, але були закладені в самому нормативному законі.

 

     Ми маємо  розуміти,  що робота Верховної Ради має відбуватися на плановій,  конструктивній,  послідовній основі.  Для  цього  ми маємо  і  мали  до  того  прийняти  абсолютно унормовану і науково обґрунтовану державну програму законотворення,  де  відповідно  до пріоритетності  мають  бути  розставлені  ті законопроекти,  які в першу чергу необхідно приймати.  Адже всі ми розуміємо,  що до тої пори,  поки  ми  не  приймемо  Податковий  кодекс  і  не сформуємо Державний бюджет на новій  основі,  вести  розмову  про  виконання зобов'язань,  пов'язаних з зарплатою,  пенсіями і всім іншим, то є віртуальщина і обіцянки, а не реалістичний підхід.

 

     Ми маємо обов'язково вирішити питання  інвентаризації  нашого законодавства,   де   є,   як   юристи  стверджують,  21,5  тисячі нормативних актів,  які між собою не  кореспондуються.  І  це  теж створює   умови   для   того,   що   відбуваються  ті  події,  які відбуваються.

 

     Різне бачення є в плані  змістовного  розуміння,  що  є  таке парламентська   більшість.   Але  є  розуміння,  і  воно  сьогодні прозвучало з вуст різних представників,  що  без  створення  такої більшості  у  Верховній  Раді - правого,  лівого,  центристського, якого завгодно ґатунку  -  ми  не  будемо  мати  ефективно  діючої Верховної  Ради,  як,  до  речі,  не  будемо мати ефективно діючої управлінської системи і влади,  поки ми не вирішимо питання  зміни пріоритетів   у   підходах   до   формування  Кабінету  Міністрів, унормування впливу Верховної Ради на Кабінет Міністрів,  створення системи взаємної відповідальності і взаємодії між цими органами.

 

     Тобто, іншими  словами,  мова  йде про необхідність суттєвого підвищення ефективності державної влади і державного управління, і нормативна  і контрольна функція Верховної Ради в цьому відношенні має бути винятково великою.

 

     І на закінчення я хотів би щиро подякувати  від  себе  і  від фракції депутатам попереднього скликання за співпрацю,  взаємодію, взаємопорозуміння,  а  інколи  і  ще  більше  взаємопорозуміння  і побажати депутатам наступного скликання ще більш значних успіхів у роботі, як і добра, благополуччя українському народові.

 

     Щиро дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Олексійовичу  Зінченку  від  фракції  Соціал-демократичної  партії України (об'єднаної). За ним буде виступати Олександр Стоян.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Голово! Шановні  колеги  та  гості!  Чотири роки роботи стали для всіх нас великим випробуванням.  Зроблено чимало,  і  головним  досягненням Верховної Ради ми,  об'єднані соціал-демократи, вважаємо прийняття системних кодексів,  що у свою чергу стало можливим тільки завдяки утворенню парламентської більшості.

 

     Ця робота  заклала  підвалини  для  подальшого  продуктивного процесу реформування інститутів державної  влади  в  інтересах  не окремих  кіл  чи  груп,  а  всіх  громадян України.  Були прийняті Бюджетний,  Господарський,   Сімейний,   Цивільний,   Кримінальний кодекси.   Завдяки   Земельному   кодексу   11   мільйонів   наших співгромадян стали власниками землі,  на якій живуть та  працюють. Аграрна  реформа  має  стати  дієвим засобом підйому,  справжнього відродження всього господарства країни. Наступний склад парламенту має забезпечити прозорість процесу земельної приватизації.

 

     Сьогодні слід     продовжити     роботу     над    системними законопроектами.  Наші пріоритети:  охорона здоров'я,  боротьба  з бідністю, насамперед з бідністю працюючих, створення нових робочих місць.  Наш вибір -  глибокі  реформи,  реформи  і  в  економічних інституціях,  і  в розвитку інститутів державної влади.  Влада має стати більш відкритою,  більш прозорою,  більш чесною,  такою,  що викликає довіру.

 

     Ми гарантуємо   підтримку   тим   партіям   і   блокам,   які докладатимуть  максимальних  зусиль  задля  прийняття  Податкового кодексу,  прийняття  та  реалізації  Європейської хартії місцевого самоврядування та Європейської хартії  регіональних  мов  або  мов меншин.

 

     На жаль,  діючому  парламенту  не  вдалося вирішити проблеми, пов'язані з дисбалансом функцій  та  повноважень  гілок  влади,  з укріпленням  судової влади,  збільшенням довіри до неї,  розвитком місцевого  самоврядування,  зі  свободою  слова  та   становленням інститутів громадянського суспільства.  Ми зробили тільки півкроку в напрямку до пропорційної системи виборів.

 

     Надзвичайно важливою  проблемою   ми   вважаємо   відсутність системних відносин між Верховною Радою та урядом.  Ця співпраця не є бажаною,  вона є абсолютно винятково необхідною.  Конче потрібно доопрацювати   положення,   які   б  закріпили  можливість  впливу Верховної  Ради  на  формування  уряду  і  його  відповідальну  та енергійну  діяльність.  Тільки  таким чином ми могли б забезпечити стабільність економічного законодавства,  де лихоманка призвела до нерозуміння   не  тільки  громадянами,  а  й  спеціалістами  самих пріоритетних вимог законів.

 

     Наша фракція послідовно  виступала  і  продовжує  пропонувати терміново прийняти закон про опозицію.

 

     Авторитет Верховної  Ради  значною  мірою буде залежати і від того,  чи виконаємо ми наказ абсолютної більшості наших виборців - негайне   скасування   інституту   депутатської   недоторканності, обмеження  привілеїв,  які  відрізняють  народного   обранця   від пересічного громадянина держави. Це не просто важливі питання - це питання справжньої довіри громадян до парламенту.

 

     Такою є принципова соціал-демократична позиція та  прийнятний поріг  для компромісів з нашого боку.  У разі,  якщо парламентська більшість  не  підтримає   цих   настанов,   ми   готові   скласти парламентську опозицію.

 

     Виборчі перегони були жорстокими,  а в деяких випадках навіть трагічними. Наша партія втратила свого товариша, винятково чесну і порядну  людину,  справжнього  патріота України Миколу Васильовича Шкрібляка і глибоко сумує.

 

     На жаль, чимало політичних сил, учасників нинішньої кампанії, йшли на вибори,  спираючись не на програми ренесансу України, а на гасла боротьби з усіма "темними  силами".  Самим  собі,  звичайно, було зарезервовано білий колір та пухнастий, привабливий вигляд.

 

     На результатах   виборів   позначилися   і   зловживання.  Ми закінчимо власний  прискіпливий  аналіз  за  день  і  вимагатимемо виправлення  всіх  грубих  порушень,  в  тому  числі  і в судовому порядку.

 

     Висловлюючи вдячність усім громадянам, хто віддав нам голоси, запевняємо,  що  свою програму ми виконаємо.  Нам і через наступні чотири роки буде про що доповісти виборцям.

 

     Вдячний всім,  хто був поруч,  хто разом з  нами  пройшов  цю непросту школу публічної політики.

 

     Поздоровляємо всіх    тих,    хто   виборов   кредит   довіри співвітчизників на наступний термін роботи Верховної  Ради.  Маємо щиру надію,  що цей термін не пройде у зайвих, нікому не потрібних суперечках.  У такі хвилини особливо гостро помічаєш,  що саме від нас  залежить  майбутнє  країни.  І  ми  маємо  бути  гідними цієї відповідальної місії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Миколайовичу  Стояну від фракції "Солідарність".  За ним виступить депутат Єльяшкевич.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область).  Шановні  колеги  народні  депутати!  Шановний Іване   Степановичу!   Дійсно,  сьогодні  Верховна  Рада  третього скликання завершує свої повноваження.  Я  хочу  сказати,  що  нам, депутатам,  які йшли повторно на вибори,  було про що сказати. Від імені Комітету з питань соціальної політики та праці ми вдячні тим депутатам,  які  голосували  за  соціальні  питання.  Нам  вдалося провести понад 200 соціальних питань.  Зазначу, що вдалося сім раз поміняти  мінімальний  рівень  оплати  праці,  близько  підійти до вирішення  питань  пенсійного  законодавства,   вирішити   питання зайнятості і багато чого іншого.

 

     Але що  не  вдалося  зробити  і що треба зробити?  Безумовно, шановні друзі,  сьогодні залишається ганебний  мінімальний  рівень оплати   праці   в   140  гривень.  Сьогодні  залишається  ганебна мінімальна  пенсія  в  79  гривень.  Чому  ганебні?  Тому  що,  за визначенням  самого  Президента,  у  нашій  державі  24,6 відсотка населення - бідні,  а  12  відсотків  -  украй  бідні  і  критерій бідності  - сукупний дохід 176 гривень.  Ось чому майже 4 мільйони людей  -  за  межею  бідності.  Ось   чому   абсолютна   більшість пенсіонерів - за межею бідності.  І першочергові закони,  які буде ініціювати фракція блоку "Наша Україна",  це закони, в яких будуть вирішуватися саме ці питання.

 

     Хочу також   сказати,  шановні  друзі,  що  багато  депутатів минулого скликання знову стали депутатами.  Я думаю, що ми повинні подякувати  громадянам  України,  які  зробили  вибір  за велінням розуму і серця і не повірили в  той  потік  бруду,  який  лився  з телеекранів,  з газет. Український народ не прийняв тієї їжі, якою хотіли насильно нагодувати.  І ми також вдячні за це  українському народу.

 

     Український народ проголосував за тих, хто не словом, а ділом доказав  спроможність  вирішувати   питання.   Український   народ підтримав опозиційні сили. І це свідчить про те, що, по-перше, нам треба негайно ставити  питання  про  владу.  По-друге,  нам  треба ставити  питання,  які  пов'язані  з  виробництвом,  -  Податковий кодекс. Потретє, нам треба вирішити цілий блок соціальних питань.

 

     Я думаю,  шановні колеги,  ми повинні в ім'я  людей,  в  ім'я нашої  держави  об'єднатися.  Шість  партій  і  блоків  прийшли до парламенту.  І треба починати не з того, що з'ясовувати, хто з ким буде,  хто з ким не буде, хто кого сприймає, хто кого не сприймає. Ми повинні розуміти,  що прийшли ті люди,  яким  довірили  виборці нашої  України.  І  перш  за  все  ми  повинні об'єднатися навколо прийняття законів, а не навколо політики. Давайте відкинемо те, що нас роз'єднує,  давайте будемо працювати над законами,  а прийняти їх треба дуже багато.

 

     Нам сьогодні роздали список проектів законів, які нам залишає Верховна Рада третього скликання. В першу чергу треба прийняти їх. Нам треба прийняти пакет соціальних законопроектів.  Виборчий блок "Наша Україна" вже підготував десяток проектів законів, найближчим часом ми їх внесемо.  І ми просили б,  щоб  депутати  навколо  них об'єдналися.

 

     На завершення,  шановні друзі, я хочу подякувати ще раз всім, хто працював в третьому скликанні,  від імені депутатської фракції "Солідарність",  побажати депутатам,  які залишаються,  і тим, хто прийде працювати в новій  Верховній  Раді,  щоб  ми  розуміли,  що людина - понад усе,  Україна - понад усе.  В ім'я цього ми повинні працювати в наступному парламенті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається  голові  тимчасової  слідчої  комісії Олександру Єльяшкевичу. За ним буде виступати депутат Бондаренко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Шановні колеги! Я хочу сказати, що, на жаль,  керівництво  Верховної  Ради  України  разом  з   більшістю народних  депутатів  України  прийняло  рішення,  що сьогодні буде останнє засідання Верховної Ради України.

 

     Наша комісія сьогодні не готова надати кінцеву  доповідь  про роботу  комісії,  але  відповідно  до  рішення  комісії сьогодні я виступаю з проміжною інформацією,  яку я повинен довести до відома народних депутатів України.

 

     У той  же час я як голова слідчої комісії глибоко стурбований тим фактом,  що і зараз надходять  повідомлення  про  те,  що  йде процес  фальсифікації  результатів голосування.  На жаль,  те,  що Верховна Рада України не буде працювати більше в квітні місяці,  є однією із складових процесу фальсифікації результатів голосування. І якщо б народні депутати України сьогодні  прийняли  рішення  про продовження  своєї  роботи,  то,  на  мій  погляд,  це було б дуже закономірно і правильно. Але все ж таки я розумію настрій народних депутатів України і переходжу до короткої інформації.

 

     Слідча парламентська   комісія  має  у  своєму  розпорядженні численні  факти  системних  порушень  виборчого  законодавства  та конституційних  виборчих  прав громадян України.  Тому на підставі цих фактів,  власних досліджень,  а також  інформації  громадських організацій,  що  займалися  спостереженням за перебігом виборчого процесу, комісія констатує: вибори народних депутатів України 2002 року проходили з порушенням абсолютної більшості засад, викладених у статті 10 Закону України про вибори народних депутатів  України. А саме:

 

     законності та  заборони  незаконного  втручання  будь-кого  у виборчий процес;

 

     гласності і відкритості виборчого процесу;

 

     рівності прав суб'єктів виборчого процесу

- кандидатів у народні депутати та партій (блоків);

 

     рівних можливостей доступу до засобів масової інформації;

 

     неупередженості до  партій  (блоків),  кандидатів  у  народні депутати України з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,  їх  посадових  і  службових  осіб  та  керівників підприємств, установ і організацій.

 

     Перелічені вище  засади  порушувалися  на  всіх  без  винятку етапах виборчого процесу:  на етапі складання списків виборців, на етапі утворення одномандатних округів, на етапі утворення виборчих комісій,  на  етапах  реєстрації,  а  потім  зняття  з  реєстрації кандидатів у народні депутати від партій та блоків  та  кандидатів по   одномандатних  округах,  на  етапі  проведення  передвиборної агітації,  на  етапі  голосування,  на  етапі  підрахунку  голосів виборців  та  встановлення  підсумків  голосування  і  результатів виборів депутатів.

 

     Списки виборців фактично уточнювалися постійно,  у тому числі і  в  день  голосування.  В  багатьох  округах до списків виборців включалися так звані  мертві  душі,  громадяни,  яких  узагалі  не існує,  особи,  що не мають права голосу,  а деякі громадяни,  які постійно проживають на відповідній території, дивним чином не були внесені у списки виборців,  про що вони дізнавалися тільки під час процесу голосування.

 

     Остання інформація  ЦВК  щодо  кількості   виборців   суттєво відрізняється  від  попередньої  розрахункової,  на  підставі якої виготовлялися виборчі бюлетені,  причому різниця складає приблизно 2,5   мільйона   громадян.  Маніпуляція  списками  виборців  не  є випадковою,  це  є  складовою  процесу  фальсифікації  результатів голосування.

 

     Керівний склад   окружних   виборчих  комісій  та  дільничних виборчих   комісій   був   сформований   не    пропорційно    щодо представництва   суб'єктів  виборчого  процесу,  що  в  абсолютній більшості  комісій  дало  змогу  владі  фактично  всупереч  прямій забороні  в  законодавстві  контролювати  діяльність цих комісій з метою отримання бажаного для  влади  результату.  Виборчі  комісії виходили  з  принципів  подвійних  стандартів  у процесі перевірок необхідних  документів  для  реєстрації   кандидатів   у   народні депутати,  партій  (блоків),  у  процесі  розгляду  отриманих  від відповідних  органів  інформацій  щодо  підстав   для   зняття   з реєстрації кандидатів у народні депутати.

 

     Особливої уваги   потребує   питання  використання  Державної податкової адміністрації для зняття кандидатів у народні  депутати України.

 

     Комісія отримала   численні   факти  абсолютно  безпідставних інформацій про нібито приховування доходів та майна  кандидатів  у народні  депутати,  які  призвели  до  необґрунтованих  рішень  як Центральної виборчої комісії, так і окружних виборчих комісій щодо зняття  з  реєстрації  кандидатів,  які потім були скасовані.  Але через такі дії фактично  ці  кандидати  у  народні  депутати  мали нерівні  можливості  у  виборчому  процесі  у порівнянні із іншими суб'єктами виборчого процесу,  а розповсюдження  засобами  масової інформації  недостовірної інформації щодо таких кандидатів завдало їм суттєвої шкоди у виборчому процесі.  У той же час по жодному  з кандидатів  у  народні  депутати,  щодо  яких  ідуть відомі судові процеси за  межами  України,  пов'язані  з  отриманням  незаконних доходів, ніяких рішень щодо зняття з реєстрації за недостовірність даних у декларації прийнято не було.

 

     Найжахливішим процесом  у  виборчій   кампанії   був   процес використання  владою  державних  та  комунальних  засобів  масової інформації для фактичної фальсифікації свідомості наших  громадян. Практично  державні  та  комунальні  засоби масової інформації,  в першу чергу Національна телекомпанія України, всупереч відповідній забороні  (частина  четверта  статті 56 Закону про вибори народних депутатів  України)  у  інформаційних  випусках   новин   фактично агітували  за  або  проти  певних  кандидатів  у  народні депутати України,  партій (блоків),  оцінювали їх передвиборні програми або віддавали їм перевагу у різних формах.

 

     Центральна виборча  комісія свідомо усунулась від контролю та реагування на  порушення  Національною  телекомпанією  України  та іншими державними та комунальними засобами масової інформації норм виборчого законодавства.

 

     У недержавних електронних засобах масової інформації фактично були створені нерівні умови для розміщення передвиборної агітації, порушувалась частина п'ята статті 53 Закону про  вибори,  а  також фактично   йшла  як  прихована,  так  і  неприхована  передвиборна агітація політичних сил,  які  мають  безпосереднє  відношення  до власників  засобів  масової  інформації,  яка  не фінансувалася за рахунок  коштів  відповідного  виборчого  фонду   (Лунає   дзвінок головуючого).

 

     Взагалі на   проблему   фінансування  передвиборної  агітації суб'єктами виборчого процесу...

 

     ГОЛОВА. Олександре Сергійовичу,  завершуйте.  Я ще раз  кажу: завершуйте! Ми домовлялись - п'ятихвилинний регламент, вже шість з половиною. Я ще раз вам кажу: не ламайте те, про що ми домовились, завершуйте! Бо позбавлю зараз слова.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Це - інформація комісії. Ви можете позбавити слова,  але я обіцяю цю інформацію  оприлюднити,  як  і  остаточну доповідь комісії.

 

     Взагалі на проблему фінансування передвиборної агітації...

 

     ГОЛОВА. Завершуйте, а потім оприлюдните!

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Іване Степановичу,  народні депутати України вимагають, щоб я оголосив цю інформацію.

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу, завершуйте!

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я  ще  раз  повторюю.  Взагалі  на  проблему фінансування  передвиборної агітації суб'єктами виборчого процесу, які підтримувались владою,  поза межами виборчого фонду Центральна виборча комісія просто заплющила очі.  Достатньо було,  наприклад, перерахувати кількість біг-бордів  блоку  "За  Єдину  Україну"  та помножити  на  розцінки  фірм,  які займались цим розміщенням,  як максимально передбачений законом розмір  виборчого  фонду  був  би вичерпаний.  Але  проблема  у  Центральної  виборчої  комісії не з математичними розрахунками,  а з виконанням політичного замовлення влади.

 

     Сподіваюсь, що   пройде  не  так  багато  часу  і  "фінансові Мельниченки" нададуть нам джерела незаконних фінансувань виборчого процесу,  можливо,  нададуть допомогу і правоохоронні органи інших держав,  де суттєво знизились залишки на рахунках у  банках  наших відомих осіб. Але, на жаль, це питання не сьогоднішнього дня.

 

     На жаль,   Центральна  виборча  комісія  та  окружні  виборчі комісії  здебільшого  не  реагували  на  численні  факти   підкупу виборців.   Єдиним,   що   залишає   надії  на  безперспективність використання цього сумнівного аргументу під час виборчого процесу, є  результати  голосування  по багатомандатному виборчому округу - більшість наших виборців  обрали  абсолютно  правильну  поведінку: вони брали все,  що дають, але відповідним чином голосували. Проте використання підкупу виборців  під  час  виборів  по  мажоритарних округах було досить ефективним. Не завжди самовисуванців від влади громадяни ідентифікували з владою,  а тому вважали,  що  подарунки таких   кандидатів   не  мають  відношення  до  певної  політичної орієнтації.

 

     У день  голосування  вся  країна  бачила  результат  свідомої діяльності  Центральної виборчої комісії.  Для тих,  хто ще уважно прислуховується до філософських думок голови Центральної  виборчої комісії  Михайла Рябця,  я вимушений ще раз зачитати частину першу статті 65 Закону про вибори народних депутатів України. Я зачитую: "Голосування  проводиться  в спеціально відведених приміщеннях,  в яких у  достатній  кількості  обладнуються  кабіни  (кімнати)  для таємного голосування".

 

     Тих, хто  сумнівається,  чи  Центральна  виборча комісія мала можливість прорахувати необхідну кількість кабін для  голосування, вимушений  розчарувати,  повідомивши:  Комітет виборців України ще задовго до дня голосування попереджав Центральну виборчу  комісію, що  дільниці  та кількість кабін для голосування не є такими,  щоб було  забезпечене  виконання  конституційної   вимоги   проведення таємного голосування.

 

     Але у   Центральної  виборчої  комісії  було  інше  завдання, протилежного змісту:  унеможливити таємничість голосування  та  не дати  багатьом виборцям проголосувати самим.  Не кожний громадянин був готовий до  героїчних  дій:  тривалої  витримки  у  величезних чергах   для  отримання  бюлетенів  та  голосування.  Тому  багато громадян  не  змогли  скористатись  своїм  конституційним   правом проголосувати   або  голосували  на  колінах  чи  будь-яким  іншим відкритим способом.

 

     Для виконання  завдань,  поставлених  владою  у  мажоритарних округах,  ефективно  організовували  численні  колективні  приїзди громадян,  які  терміново  забажали  голосувати   не   за   місцем проживання,  а  там,  де  була  небезпека  проходження опозиційних кандидатів,  за відкріплювальними талонами. Причому іноді численні колективи складались із солдат строкової служби або,  що цікавіше, з осіб, які відбувають покарання і терміново побажали ознайомитись з іншими виправними закладами. Цікаво, хто давав розпорядження про організацію таких екскурсій? (Лунає дзвінок головуючого).

 

     Іване Степановичу,  це для вас.  До  речі,  щодо  результатів голосування громадян, які відбувають покарання у виправно-трудових закладах. Практично всі голоси таких громадян були віддані певному провладному  блоку  "За Єдину Україну".  Я думаю,  що ні в кого не може виникати сумнівів,  що деяких кандидатів від блоку "За  Єдину Україну" громадяни з виправно-трудових закладів,  дійсно,  люблять та чекають.

 

     Підрахунок голосів до цього часу продовжує Центральна виборча комісія.  Дуже  б  хотілось,  щоб  дані,  які оголосить Центральна виборча комісія,  збіглися з даними суб'єктів  виборчого  процесу, які  у  складних  умовах  все ж таки виривали в комісіях протоколи результатів голосування.  І  хоча  може  справдитись  прогноз  про фальсифікацію і цих протоколів, надія вмирає останньою.

 

     І ще хочу додати. Ви знаєте, що 15 березня я оприлюднив план фальсифікації виборів.  На жаль,  все те, що було записано в цьому плані, практично виконано.

 

     Незважаючи на рішення суду, яке було прийняте всупереч нормам Конституції (суддя не захотіла провести експертизу цих документів, не  захотіла викликати свідків,  взагалі цей процес був жахливий), свідомо громадянам України...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Все.  Слово  надається  народному депутату Володимиру Бондаренку.

 

     Ну, скільки ж можна? Ви подивіться на годинник!

 

     Бондаренко, будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це інформація...

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  кажу,  це  вже  зловживання.  Я  ж просив завершувати.  10 хвилин.  Він  знає,  що...  Ні,  ні,  ніяких  дві хвилини. Ви що, дві хвилини? (Шум у залі).

 

     Я поставлю на голосування.  Хто за те,  щоб надати можливість продовжити, прошу голосувати.

 

     "За" - 182.

 

     Дякую. Завершено. Рішення прийнято (Шум у залі).

 

     Не забирайте часу, Валентине Григоровичу. Це не процедура.

 

     Слово надається Володимиру Бондаренку. Будь ласка.

 

     Я вас просив три хвилини.  Я вам не надам слова. Я вам ще раз кажу: я вам не надам слова.

 

     Будь ласка. Володимир Бондаренко.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви боїтесь народу, бо є чого боятися.

 

     ГОЛОВА. Я не боюсь народу. Іване Сидоровичу, я вас прошу...

 

     Будь ласка, Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 212, м.  Київ).  Іване  Степановичу!  Я віддаю одну хвилину свого часу Олександрові, а потім я виступлю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  одна хвилина,  а Бондаренку - дві.  Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Так  от  я  хочу  сказати,  що  29 березня у засобах масової інформації було оприлюднене  рішення  суду  (судді Печерського    районного   суду   міста   Києва   Волкової)   щодо недостовірності  того  плану   фальсифікації   виборів,   який   я оприлюднив.  На жаль, засоби масової інформації свідомо не заявили про те,  яке у мене ставлення до цього рішення суду.  Я заявив, що це  рішення є злочинним,  і відповідно до Конституції України я не буду його виконувати,  тому що суд не вивчив узагалі  питання,  не з'ясував,  чи  є ця інформація достовірною або недостовірною.  Суд вирішував питання для того,  щоб  задовольнити  владу  і  показати міжнародним спостерігачам,  що все нормально у виборчому процесі в Україні.  Насправді все зовсім не так.  Я ще раз повторюю: комісія продовжує свою роботу і буде готова доповідь,  вона буде поширена, оприлюднена.  І Голові Верховної Ради України,  я  сподіваюсь,  не вдасться заблокувати роботу комісії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Бондаренку. Про регламент ми домовилися.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Фракція "РеформиКонгрес". Шановні друзі! Для того,  щоб  сьогодні  підвести  підсумки  нашої діяльності,  треба відповісти як мінімум на три питання:  в яких умовах ми працювали, що вдалося нам зробити і що слід зробити буде тим,  хто обраний до нового парламенту? А тут сидить велика частина якраз таких людей.

 

     Я хочу  сказати,  що  ми  проаналізували  нашу  діяльність  і вважаємо, що парламент працював в умовах інформаційної блокади. Це питання треба  розв'язати  перш  за  все.  Не  тільки  Долганов  і Лапікура мають розповідати про те,  як ми тут працюємо,  не тільки заангажовані олігархами засоби масової інформації повинні доносити "правду" про роботу парламенту.

 

     Ми працювали    в    умовах   цілеспрямованої   дискредитації парламенту.  І піком цієї дискредитації був так званий всенародний референдум,   організований   на   замовлення.  Коли  сьогодні  ми аналізуємо, які питання розглядалися на тому референдумі, для чого вони  розглядалися,  то  усвідомлюємо,  що  все  ставилося  заради досягнення лише однієї мети - розігнати  парламент,  зробити  його нічим  в Україні,  тобто знищити одну з гілок влади,  яка сьогодні Конституцією захищена.

 

     Тому піком дискредитації якраз був  отой  шабаш  так  званого всенародного референдуму.  Сьогодні багато з тих людей, хто строєм ішов,  будучи солдатом, лежав на лікарняному ліжко, будучи хворим, чи вчитель, чи інший бюджетник говорять: нас вели, нам викручували руки, нас залякували.

 

     А що нам вдалося  зробити?  Навіть  в  таких  умовах  вдалося зробити   немало.   Почалася   реальна  кодифікація  законодавства України.  Це дуже важливий етап, коли не розрізнені закони, а цілі блоки законів уже унормовані. Слід продовжити цю роботу.

 

     Я хотів  би  сказати,  що  знаковою  у  нашій діяльності була співпраця  з  урядом  Віктора  Ющенка.  То   був   період   дійсно просвітлення  в  Україні.  І як би сьогодні не поливали брудом той етап,  ніхто не може заперечити,  що до Віктора Ющенка  відключали електроенергію в селах, а при ньому перестали відключати; ніхто не може похвалитися,  що найшов метод, як віддати пенсії, а при ньому віддали  пенсії  і більше не затримують їх виплату;  ніхто не може сказати,  що до нього не брали борги за кордоном -  брали  і  дуже багато,  а при ньому припинили брати і почали віддавати.  Тому ті, хто сьогодні оббріхує цей уряд і парламент у тому числі,  говорять неправду людям.

 

     Я хочу  сказати і про те,  що слід нам зробити.  Слід зробити перше і основне - зменшити залежність  парламенту  від  виконавчої влади  для того,  щоб тут сиділи вільні люди,  обрані народом,  не змушені голосувати так,  як їм хтось вкаже.  Я  думаю,  для  цього треба  ухвалити  хоча  б три закони,  змінити виборчу систему,  не чекаючи виборів,  щоб міняти правила  гри  перед  початком  нового виборчого  етапу.  Тим,  хто  пройшов  у  парламент,  треба одразу зайнятися розробкою виборчого законодавства в Україні.  Через  два роки   вибори   Президента,  вони  повинні  пройти  за  нормальним європейським законом.

 

     Друге, що треба зробити,  - запровадити в Україні  виборність губернаторів.  Призначені  губернатори сьогодні працюють на одного господаря,  а повинні працювати на тих,  хто їх обрав. Я думаю, це треба  змінити.  І  зроблять  це ті люди,  які прийдуть сюди через декілька днів чи декілька тижнів.

 

     Я щиро поздоровляю від імені фракції "Реформи-Конгрес"  всіх, хто  подолав усі перепони,  хто сьогодні знову може гордо заявити, що він представляє народ України у вищому законодавчому органі.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Оресту  Мельникову від  фракції  "Яблуко".  За  ним буде виступати Анатолій Кирилович Кінах.

 

     МЕЛЬНИКОВ О.Б.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  ПЗУ).  Зелена партія України - ХХІ,  фракція "Яблуко". Я дуже дякую Івану Степановичу, він обіцяв мені дати дві хвилини. Я не буду перевищувати регламент.

 

     Я не хочу повторювати те,  що тут казали.  Я хочу сказати, що Верховна Рада третього скликання йде в історію.  Я не буду  давати їй оцінку,  тому що треба трошки почекати,  коли все уляжеться,  і тоді здалеку ми побачимо, чи вона була гарна, чи вона була погана. Але  я  думаю,  що  є  деякі  речі,  які  треба  передати як наказ наступній Верховній Раді четвертого скликання,  яка буде  починати роботу в травні місяці.

 

     Безумовно, це те, що Земельний кодекс не можна вводити в дію. Це можна робити тільки щонайменше через  5  років.  Безумовно,  це зміна  податкової  системи і в першу чергу ліквідація горезвісного ПДВ.

 

     Крім того  (Бондаренко  тут  дуже  правильно  сказав),  треба приймати новий Закон про вибори, адже ми всі бачимо, одна половина парламенту обрана  за  партійними  списками,  і  маємо  одну  волю народу,  друга половина парламенту обрана по мажоритарних округах, і там народ сам собі суперечить,  там зовсім інша ситуація. Тоді я хочу спитати: де правда - зліва чи справа? Там, де народ обирав за партійними списками,  чи там, де обиралися мажоритарники? Я думаю, що  там,  де  депутати обиралися за партійними списками,  адже там тиск влади був щонайменший.

 

     Чи буде змінена форма  правління  президентсько-парламентська на  парламентсько-президентську - це хай вирішує Верховна Рада.  Я думаю,  її головна мета зовсім інша - створити такі умови,  щоб  у країні панував тільки закон і щоб була диктатура саме закону. Якщо Верховна Рада четвертого скликання виконає цю місію,  то я  думаю, що більше нічого від неї не треба бажати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  має Прем'єр-міністр України Анатолій Кирилович Кінах.

 

     КІНАХ А.К.,   Прем'єр-міністр   України.    Шановний    Іване Степановичу!   Шановні   народні  депутати,  колеги,  представники засобів масової інформації та гості Верховної Ради!  Щиро дякую за надану  можливість  привітати  вас  із закриттям дев'ятої сесії та завершенням роботи Верховної Ради  України  третього  скликання  в цілому.

 

     Уряд разом  з  вами  вів постійний пошук оптимальних шляхів і методів вирішення назрілих проблем.  Результатом співпраці уряду і Верховної  Ради  України  є  економічне  зростання  в державі.  За підсумками 2001 року приріст валового внутрішнього продукту  склав 9,1  відсотка,  з  початку  2002  року ми поступово закріплюємо ці позитивні тенденції.  Хочу запевнити, що конструктивна, професійна співпраця Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України є і залишається безумовним пріоритетом у діяльності  уряду.  Ми  добре усвідомлюємо,  що альтернативи цьому немає не тільки тому, що уряд не зможе нормально працювати без політичної підтримки  парламенту, а  й  тому,  що  жодна  з  глибоких соціально-економічних проблем, особливо захист національних інтересів,  не  може  бути  ефективно вирішена  без  законодавчого  забезпечення.  Переконаний,  що така співпраця гілок влади не мусить залежати  від  вузької  політичної кон'юнктури,  а в першу чергу повинна бути спрямована,  системна і охоплювати     основні     напрями     вирішення      пріоритетних загальнодержавних проблем.

 

     З обранням   Верховної   Ради  України  четвертого  скликання народні депутати отримали кредит довіри українського народу  разом із  сподіваннями  на суттєве підвищення ефективності законодавчого вирішення  економічних  і  соціальних  проблем  сучасної  України, поліпшення взаємодії парламенту з виконавчою владою. Дуже важливо, в  якому  напрямі  підуть   процеси   політичного   структурування Верховної Ради України нового скликання. Передусім ми сподіваємося на формування стійкої парламентської більшості,  здатної не тільки забезпечувати  ефективну  законотворчу  діяльність,  а  й  разом з урядом  нести  відповідальність  перед  українським   народом   за результати розвитку економіки і держави.

 

     Сьогодні дуже   важливо  з  урахуванням  глибоких  змін,  які відбуваються  у  світі,  жорсткої  конкуренції  на   економічному, політичному    просторі    закріпити    позитивні    тенденції   в соціально-економічній  сфері,  створити   відповідні   умови   для подальшого  розвитку,  надати  цим  процесам стійкого незворотного характеру, посилити спрямованість соціальних ринкових реформ.

 

     Шановні народні  депутати!  З  нагоди   урочистого   закриття дев'ятої   сесії  та  завершення  роботи  Верховної  Ради  України третього  скликання  дозвольте  подякувати  вам  за  співпрацю   і побажати  всім нам відповідальної роботи в ім'я досягнення гідного рівня життя та зростання добробуту українського народу,  поваги  і авторитету держави України у світі.

 

     Щиро дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Анатолію   Кириловичу.   Шановні  колеги!  У виступах  представників  депутатських  груп  і  фракцій  вносилося багато пропозицій,  які стосувались широкого спектра проблем. Є на ваш розгляд пропозиція: доручити Степану Богдановичу Гавришу разом з  Апаратом  узагальнити  ці пропозиції і дати від імені Верховної Ради  протокольне  доручення  як  профільним  комітетам,   так   і міністерствам і відомствам, яких це стосується.

 

     Пропозиції щодо    підсумків    виборчої    кампанії    також систематизувати,  направити тимчасовій  комісії,  створеній  нами, Центрвиборчкому,  іншим інституціям залежно від змісту пропозицій. Не буде заперечень? Немає. Тоді ми цю частину засідання завершили.

 

     Веде засідання Заступник Голови Верховної Ради України

 

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Слово для доповіді про  підсумки роботи  Верховної  Ради  України  на  дев'ятій сесії та в період з початку третього скликання надається Голові Верховної Ради України Івану Степановичу Плющу.

 

     ПЛЮЩ І.С.,  Голова  Верховної  Ради України.  Шановні народні депутати!  Шановні гості!  Шановні громадяни України! Завершується визначений  Конституцією  України термін діяльності Верховної Ради України третього скликання.

 

     Оглядаючи пройдений шлях, насамперед хотілося б зазначити, що наш   депутатський   корпус,   який  представляє  різні  політичні уподобання і  погляди  своїх  виборців,  найвище  ставив  інтереси України,  і  це,  цілком природно,  відбилося на результатах нашої законотворчої діяльності.

 

     У розданих вам інформаційних матеріалах  міститься  докладний аналіз діяльності парламенту. Тому наведу лише декілька цифр.

 

     З початку  скликання  було  розглянуто  більш  як  три тисячі проектів  законів  та  понад  три  з  половиною  тисячі   проектів постанов.  Прийнято  в  кінцевій  редакції  більш як 1130 законів, тобто значно більше, ніж попереднім складом парламенту.

 

     Проте кількісні  показники  -  не  головне.  На  перший  план виступає змістовний вимір нашої законотворчої діяльності.

 

     Надзвичайно важливим  поступом  у  розвитку  правової системи України стало прийняття  Бюджетного,  Цивільного,  Господарського, Сімейного,  Земельного,  Кримінального  та  Митного  кодексів.  Це засвідчує якісно новий рівень організації процесу  законотворення, що  безпосередньо пов'язаний з появою парламентської більшості.  З того часу робота Верховної Ради  України  набула  прогнозованості, послідовності,  ефективності.  Створення  парламентської більшості сприяло  істотному  поглибленню  співпраці  парламенту  з   урядом України,  іншими  органами  державної влади.  Переконаний,  що цей досвід  буде  розвинено  новообраними  народними  депутатами,  які незабаром приступлять до виконання своїх повноважень.

 

     Вибори народних депутатів України 2002 року відбулися за новим прийнятим нами виборчим  законом.  За визнанням  світових та європейських міжпарламентських організацій, багатьох вітчизняних і зарубіжних експертів,  він є  демократичний за  змістом  і  відповідає сучасним виборчим стандартам.  Однак на практиці не вдалося уникнути  проблем,  пов'язаних  з  реалізацією цього  закону,  про що сьогодні говорили представники депутатських груп і фракцій.

 

     Попередні результати  виборів  до  парламенту   вам   відомі. Сподіваюся,  що в новому складі депутатського корпусу є можливість створити працюючу парламентську більшість.

 

     Аналізуючи конкретні напрями нашої законотворчої  діяльності, хочу розпочати з питань державотворення.

 

     Цілком зрозуміло:    без   розумно   збудованого   державного механізму будь-які, навіть найкращі, закони можуть залишитися лише добрими намірами.

 

     У процесі  удосконалення  законодавчих  засад  побудови нашої держави парламент ухвалив ряд важливих документів.  Першим із  них був Закон про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим. Тим  самим  ми  в  основному  завершили  законодавче  врегулювання статусу Кримської автономії.

 

     На виконання  вимог Конституції законодавчо визначено також і статус нашої столиці міста Києва.

 

     Надзвичайно важливим   є   те,   що   ми   розпочали   процес законодавчого   врегулювання   статусу   та   діяльності   органів виконавчої влади України.  Ухвалено  Закон  про  місцеві  державні адміністрації.

 

     Не менш  складним  завданням,  яке  стояло  перед нами,  було законодавче забезпечення судової реформи в  Україні.  Новий  Закон про   судоустрій,  прийнятий  після  бурхливих  дискусій,  набирає чинності  вже  з  1  червня  поточного  року.  З'явилося   належне законодавче підґрунтя для реформування судової системи,  створення нових,  у тому числі адміністративних,  судів,  Державної  судової адміністрації,  розробки і прийняття нових процесуальних кодексів. Тепер значно легше буде сформувати в  Україні  справді  незалежну, сильну і компетентну судову владу.

 

     Беззаперечний пріоритет  у  діяльності  Верховної  Ради  мали питання соціальноекономічного розвитку,  на які припало  практично дві третини розглянутих законопроектів.

 

     У цій  сфері законотворчості особливе місце займають бюджетна система  та  бюджетнийпроцес.  Досить  сказати,  що  кожного  року розглядалося  у  середньому більш як півсотні законопроектів з цих питань.  З прийняттям Бюджетного кодексу ми  отримали  свого  роду бюджетну  конституцію,  яка регулює всі аспекти бюджетного процесу на державному і місцевому рівнях.  Це дозволило не лише сформувати Державний  бюджет  України  на  2002  рік  на  нових  законодавчих засадах,  але й відповідно до вимог Конституції  України  зміцнити фінансові основи місцевого самоврядування.

 

     І все  ж  наша  бюджетна  система ще не позбавлена недоліків. Безперечно,  їх усуненню значною мірою сприяв би Податковий кодекс України.  На  жаль,  уряду  разом  з  Верховною  Радою  не вдалося підготувати узгоджену редакцію кодексу,  яка б могла бути прийнята парламентом.

 

     Така ж доля спіткала і Закон про державний борг, актуальність якого, враховуючи борговий стан держави, важко переоцінити.

 

     Важливим у роботі парламенту було вдосконалення законодавчого регулювання   підприємництва.   Істотно  поліпшені  правові  умови господарювання  суб'єктів  малого  бізнесу,  спрощена  система  їх оподаткування,  врегульовані  відносити  цих  суб'єктів з органами державної влади.

 

     Прийняті також  законодавчі  акти   стосовно   певних   видів підприємницької діяльності,  зокрема,  пов'язаної з виробництвом і торгівлею  алкогольними  напоями,  тютюновими  виробами,  наданням фінансових послуг.

 

     Окремо слід  сказати про ставлення парламенту до виробництва, експорту,  імпорту дисків для лазерних систем зчитування. Гострота проблеми,  як  усі ми пам'ятаємо,  полягала у зовнішньому тиску на нашу державу.  У цій непростій  ситуації  Верховна  Рада  прийняла закон у редакції, яка підтверджує наше прагнення до цивілізованого вирішення питань захисту авторських прав і відповідає національним інтересам України.

 

     Продовжувалося вдосконалення    правових    засад   інституту власності.  Законотворча  діяльність  у  цій   сфері   стосувалася способів  приватизації та ефективного управління державним майном. Увага  парламенту  до  цих  питань  зумовлена   також   негативним суспільним  резонансом  внаслідок  випадків примусового відчуження підприємницькими структурами державного майна,  в  тому  числі  на стратегічно  важливих  підприємствах.  Згадаймо  хоча  б випадки з "Росавою"  та  "Донбасенерго".  З  метою   попередження   тіньової приватизації  Верховна  Рада прийняла Закон про введення мораторію на примусову реалізацію майна.

 

     На захист інтересів держави і  громадянина  спрямовано  також Закон   про  фінансові  послуги  та  державне  регулювання  ринків фінансових послуг.  У ньому враховано негативні  уроки  діяльності трастів  та  необхідність  державної  присутності  у  цій важливій сфері.

 

     Поглиблення економічних реформ  органічно  було  пов'язано  з розвитком  банківської  системи.  Помітними  кроками  у цій галузі законодавства стали нова редакція Закону про  банки  і  банківську діяльність,  закони  про  Національний банк України,  про платіжні системи та переказ грошей в Україні, про фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

 

     Значна увага   приділялася  питанням  підтримки  вітчизняного товаровиробника,  насамперед  у  пріоритетних  галузях  економіки. Зокрема,     це     стосується    суднобудівної,    літакобудівної промисловості,   технологічних   парків,    гірничо-металургійного комплексу,    розвитку   сільського   господарства,   вітчизняного машинобудування для аграрнопромислового комплексу.

 

     У цьому  зв'язку  окремо  слід  сказати  про  експеримент  на підприємствах   гірничометалургійного  комплексу,  правова  основа якого була  закладена  відповідним  законом.  За  оцінками  уряду, експеримент цілком виправдав себе в економічному плані. Враховуючи це,  Верховна Рада наприкінці роботи восьмої сесії ухвалила  Закон про подальший розвиток гірничо-металургійного комплексу України.

 

     Об'єктом постійної  уваги  Верховної  Ради були також питання підтримки  вітчизняних   сільськогосподарських   товаровиробників. Потужний  імпульс  реформам  в  аграрній  сфері  має  надати новий Земельний кодекс України. Він значною мірою враховує інтереси всіх верств  населення  в  процесі  приватизації  сільськогосподарських земель,  врегульовує   право   власності   на   земельні   частки, удосконалює  організаційні  й  правові  механізми  використання та охорони земель.

 

     Варто підкреслити велике значення прийнятого на початку  2001 року   рамкового   Закону  про  стимулювання  розвитку  сільського господарства на період  2001-  2004  роки.  Він  визначив  основні засади  державної  політики  в цій пріоритетній галузі.  Положення цього  закону,  як   відомо,   є   обов'язковими   при   прийнятті законодавчих актів та інших нормативно-правових документів.

 

     Парламент протягом  третього  скликання  у  пленарному режимі розглянув більше 200  законопроектів  соціального  спрямування.  У переважній  більшості  вони  мали  на  меті  посилення соціального захисту  громадян,  виходячи  з  вимог  Конституції   України   та реального   стану   економіки.   Закономірним   проявом  ставлення парламенту до соціальних питань стало відхилення  Верховною  Радою України  пропозиції  уряду про призупинення дії у 2002 році цілого ряду встановлених законами соціальних пільг.

 

     Здобутком Верховної Ради можна вважати прийняття законів, які започаткували  створення  цілісної  системи  загальнообов'язкового державного соціального страхування.  Їх ухвалення також  засвідчує якісно новий рівень законотворчості, властивий парламенту третього скликання.

 

     Постійно вдосконалювалася   законодавча   база    з    питань соціального   захисту   окремих  категорій  громадян.  Встановлено принципово новий порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям   з   дітьми.  Посилено  соціальний  захист  громадян,  які постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи,   ветеранів військової   служби,   доповнено   коло   учасників  бойових  дій, відновлено грошову компенсацію речового майна  окремим  категоріям військовослужбовців.

 

     Законом про  затвердження  прожиткового  мінімуму на 2002 рік передбачено новий розмір прожиткового мінімуму - 342 гривні. Варто нагадати,  що  мінімальна  заробітна плата на перше півріччя цього року встановлена на рівні 140 гривень і 165  гривень  -  на  другу половину року.  На жаль,  поки що параметри мінімальної заробітної плати,  пенсій,  розміри  допомоги  з  окремих  видів  соціального страхування  та  державної  соціальної  допомоги  нижчі прийнятого прожиткового мінімуму.  Проте ми змушені були виходити з  реальних можливостей економіки.

 

     Непростим виявився шлях прийняття Цивільного і Господарського кодексів.  Ці законодавчі акти,  що покликані регламентувати сфери приватного і публічного права та чітко визначити взаємозв'язок між ними,  вкрай  необхідні.  Проте  Президент   України   справедливо зазначив у своїх зауваженнях до обох кодексів, що їх норми повинні виключити   будь-яку    можливість    суперечливого,    подвійного регулювання одного й того ж питання.  Проблема є складною,  але її цілком  можна  розв'язати.  Більше  того,  це  необхідно   зробити якнайскоріше.

 

     Шановні друзі!  Впродовж  скликання Верховна Рада наполегливо працювала над реалізацією зобов'язань України перед Радою  Європи, над приведенням нашого національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів. Як приклад можна зазначити, що ухвалено ряд  комплексних законів,  які заклали засади державної політики в певних галузях з урахуванням вимог таких організацій,  як  СОТ  та Європейського  Союзу.  Йдеться про захист економічної конкуренції, про стандартизацію та систему антидемпінгових законів.

 

     За минулі роки нового імпульсу набув розвиток  процесуального законодавства.  Поперше, було прийнято ряд законів, спрямованих на забезпечення виконання рішень судів,  зокрема Закон про  виконавче провадження,  який  розвинув  прийнятий  парламентом  попереднього скликання Закон про державну виконавчу службу.

 

     По-друге, суттєво  вдосконалено  Цивільний  процесуальний  та Господарський  процесуальний кодекси щодо порядку перегляду справ. Усе це має сприяти як належному забезпеченню конституційного права на  судовий захист,  так і справедливому цивілізованому здійсненню судочинства.

 

     Важливим кроком у сфері попередження злочинності та  боротьби з  нею  справедливо  вважаються прийняті новий Кримінальний кодекс України,  інші закони з цих питань. Було прийнято значну кількість передбачених  Конституцією  законів  України в галузі національної безпеки і  оборони.  Крім  того,  врегульовано  питання  загальної структури  і  чисельності  військових  формувань та правоохоронних органів України.

 

     Водночас національна безпека для нас -  це  не  лише  питання оборони  чи діяльності правоохоронних органів,  значною мірою вона визначається болючою і складною чорнобильською  проблемою.  Вважаю знаковим  не  тільки  для  українців,  але  й  для  всього людства прийняття Закону про  загальні  засади  подальшої  експлуатації  і зняття   з   експлуатації   Чорнобильської   АЕС  та  перетворення зруйнованого  четвертого  енергоблока   на   екологічно   безпечну систему.  Чорнобиль - це біль України, і тому парламент не обійшов увагою  цю  пекучу  проблему,  долю   ліквідаторів,   людей,   які постраждали від цієї катастрофи.

 

     Упродовж скликання   Верховна  Рада  значну  увагу  приділяла правовому   забезпеченню   розвитку   гуманітарної    сфери.    На законодавчому  рівні  визначено  принципово  нову  роль  освіти  в сучасному все більш глобалізованому інформаційному світі.

 

     Завдання пріоритетного розвитку науки в Україні реалізовано в законах   про   наукову   і  науково-технічну  діяльність  та  про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки.

 

     Завдяки новим законам про спеціальний режим інвестиційної  та інноваційної  діяльності технопарків розпочалася нарешті практична реалізація     затвердженої     Верховною     Радою      Концепції науковотехнологічного розвитку України.

 

     Прийнято цілу  низку  важливих  законодавчих  актів  у галузі культури  і  мистецтв,  якими  закладено  правову  основу  охорони культурної   спадщини,  розвитку  бібліотечної,  архівної  справи, державної підтримки народних художніх промислів.

 

     За період  діяльності  Верховної  Ради   третього   скликання ухвалено більше десяти законів у галузі охорони здоров'я.  Проте і надалі актуальним залишається зближення  законодавства  України  у сфері охорони здоров'я із законодавством Європейського Союзу.

 

     Вкрай актуальними  для нашого суспільства залишаються питання забезпечення свободи  слова,  формування  інформаційної  політики, задоволення  інформаційних потреб суспільства,  діяльності засобів масової інформації.  Чимало  зусиль  спрямовано  на  вдосконалення чинного законодавства в цій сфері, приведення його у відповідність до Конституції України.  Загальна оцінка законодавчої бази  з  цих питань Радою Європи та фахівцями є позитивною.

 

     Разом з  тим  слід  сказати  і  про  те,  що  в  нормативному забезпеченні  діяльності  засобів  масової  інформації  є   значна кількість проблем.  Йдеться передусім про нову редакцію Закону про телебачення і радіомовлення,  розробку та прийняття Інформаційного кодексу України,  Закону про супутникове та кабельне телебачення і радіомовлення.

 

     Шановні народні депутати!  Шановні гості! Коротко про питання міжнародної   діяльності   Верховної   Ради   України.   Згідно  з Конституцією  України,  стаття  85,  до   повноважень   парламенту належить   визначення  засад  внутрішньої  і  зовнішньої  політики України.  У цьому залі неодноразово  звучали  пропозиції  прийняти відповідний документ. Проте вони залишилися нереалізованими.

 

     Хотів би  наголосити,  що  такий  стан  речей послаблює вплив Верховної Ради на  формування  і  здійснення  зовнішньої  політики України.  Однак  це  не завадило Верховній Раді прийняти майже 300 законів з питань ратифікації міжнародних договорів.  Їх реалізація сприятиме розвитку багатосторонніх взаємовідносин України з іншими державами  на   загальновизнаних   у   світі   правових   засадах, прискоренню інтеграції України у світовий економічний простір.

 

     У контексті  аналізу міжнародно-правової діяльності Верховної Ради слід  сказати  і  про  міжпарламентські  зв'язки.  За  період третього  скликання  відбулося  18  офіційних  візитів українських парламентських делегацій за кордон, підписано п'ять документів про міжпарламентську  співпрацю.  Постійні  делегації  брали  участь у роботі  міжнародних  парламентських   організацій.   Взаємодія   з Європейським   парламентом   реалізовувалася   через   Комітет   з парламентського  співробітництва  між  Україною  та   Європейським Союзом,   створений   відповідно   до   Угоди  про  партнерство  і співробітництво.

 

     У цілому   можна   сказати,   що    робота    парламенту    у міжнародно-правовій  сфері  була  плідною.  І  це  підтверджується дедалі ширшим залученням України до світових процесів.

 

     Шановні друзі!  Невдовзі  у  цьому  залі   будуть   працювати новообрані  народні  депутати.  За  попередніми даними Центральної виборчої комісії, лише 185 із них є депутатами третього скликання, які мають значний досвід парламентської роботи. Тому вкрай важливо забезпечити спадкоємність законотворчої діяльності,  закріпити  ті позитивні результати,  яких досягла Верховна Рада України третього скликання,  уникнути допущених нею прорахунків,  визначитися  щодо головних  пріоритетів  і  найбільш актуальних напрямів розвитку на перспективу.

 

     До початку роботи  першої  сесії  народним  депутатам  будуть роздані  матеріали  щодо  незавершених  розглядом  Верховною Радою нинішнього  скликання  питань,  інші  інформаційні  матеріали   та відповідні проекти законодавчих актів.

 

     Завершуючи виступ,   хочу  відзначити,  що  результати  нашої діяльності багато в чому залежали  від  роботи  Апарату  Верховної Ради  України.  Його  працівники  здійснювали  на  належному рівні науково-експертне,    юридичне,    організаційне,     комп'ютерне, матеріально-технічне  та інше забезпечення законодавчої діяльності парламенту.  Від  вашого  імені  дозвольте  висловити  працівникам Апарату щиру і велику подяку (Оплески). Дякую.

 

     Шановні колеги!  Зроблено  чимало,  але  не  все задумане нам вдалося реалізувати.  Верховна  Рада  України  третього  скликання пройшла шлях,  відведений їй Конституцією.  Кажучи словами Михайла Грушевського, оцінювати наші справи віддамо суду історії.

 

     Завершується робота дев'ятої  сесії.  Хочу  нагадати,  що  за Конституцією  України  повноваження Верховної Ради зберігаються до першого  засідання  парламенту  нового  скликання.  Тому  ми   всі працюємо, ми всі при посадах, і якщо вже ми більше не зберемося, я хочу всім вам щиро подякувати за співпрацю.  Я розцінюю всіх  нас, наше ставлення один до одного,  виходячи з того,  що ми - друзі, і хочу побажати добра і всіляких успіхів в ім'я нашої України.

 

     Ще раз дякую вам  за  співпрацю  і  на  цьому  дев'яту  сесію Верховної Ради третього скликання оголошую закритою (Оплески).

 

     Звучить Державний Гімн України.