Стенограма пленарного засідання

12 грудня 2001

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  12  г р у д н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради!

 

     Прошу готуватися до реєстрації.

 

     Сьогодні Василь  Антонович Калінчук буде відзначати свій день народження,  сьогодні йому виповнюються перші 60  років.  Я  прошу привітати нашого колегу,  побажати йому міцного здоров'я, успіхів. Коваль вручає квіти.  Профільний комітет,  в якому  працює  Василь Антонович,  звернувся  з  проханням,  щоб його нагородили Грамотою Верховної  Ради  України.  Ми  виконуємо   доручення   профільного комітету  і  нагороджуємо  його  грамотою.  Прошу  привітати  його (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  369  народних  депутатів.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Катерина Тимофіївна  від  комітету  вручає  Василю Антоновичу квіти (Оплески).

 

     Сьогодні середа,  і відповідно до норми Регламенту, стаття 2.5.2, ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів,  заяв, повідомлень і пропо- зицій  народних депутатів.  Прошу записатися,  а я оголошу депутатські запити.

 

     -----------

 

     Народного депутата Івана Біласа - до Президента України:  про невиконання Розпорядження Президента України від  10  жовтня  1995 року   про   забезпечення   раціонального  використання  природних ресурсів  та  впорядкування  санаторно-курортної   діяльності   на території  курорту  "Трускавець".  Нагадую,  запит  до Президента. Скільки потрібно голосів, ви знаєте. Прошу голосувати.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення не приймається (Шум у залі).

 

     Список я оголошу після запитів (Шум у залі).  Так тоді  ж  не можна   голосувати  запити!  Підождіть,  ну  що  ви,  їй-богу!  Та висвітимо! Не можна ж голосувати буде.

 

     Народного депутата Ігоря Осташа - до Прем'єр-міністра України у   зв'язку   з   невиконанням  судового  рішення  щодо  погашення заборгованості із зарплати працівникам Роздольського  підприємства "Сірка". Прошу голосувати.

 

     "За" - 84.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Валерія  Коновалюка - до Прем'єр-міністра України    стосовно    віялових    відключень    населення     від електропостачання.

 

     "За" - 65.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата   Михайла  Гуцола  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  фінансування  робіт  із  газифікації  населених пунктів Сокирянського району Чернівецької області.

 

     "За" - 71.

 

     Рішення не приймається.

 

     Групи народних  депутатів  (Черняк,  Альошин  та  інші)  - до Прем'єрміністра України стосовно передбачення в  бюджеті  на  2002 рік  коштів на введення в дію газопроводу Олександрівського району Кіровоградської області.

 

     "За" - 55.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України   у   зв'язку  з  ігноруванням  працівниками  Міністерства внутрішніх справ у місті Хмельницькому положень постанови Кабінету Міністрів  України  340  від  8  травня 1999 року стосовно порядку видачі    посвідчень    водіїв    особам,    які    не     досягли вісімнадцятирічного  віку,  чим порушуються їх конституційні права на освіту та здобуття професії.

 

     "За" - 71.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Вячеслава Сокерчака - до  Прем'єр-міністра України  у зв'язку з незадовільним фінансуванням пільг та субсидій населенню Одеської області,  передбачених статтею  41  Закону  про Державний бюджет України на 2001 рік,  зокрема сільських районів у 142-у виборчому окрузі.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних   депутатів   (Хмельовий   та   інші)   -   до Прем'єр-міністра України щодо фінансування заходів,  пов'язаних із закриттям шахти "Новомиргородська".

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валентини Гошовської - до Прем'єр-міністра України   щодо   забезпечення   населення  Барвінківського  району Харківської області твердим паливом за призначеними субсидіями.

 

     "За" - 44.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних   депутатів   (Довганчин   та   інші)   -   до Прем'єр-міністра  України  стосовно бюджетного забезпечення потреб Олександрівського району Кіровоградської області.

 

     "За" - 70.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Хмельовий,  Довганчин, Охріменко) - до   Прем'єр-міністра   України   щодо   фінансування   завершення будівництва  школи  в  селі  Коробчине  Новомиргородського  району Кіровоградської області.

 

     "За" - 101.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Геннадія Удовенка і Богдана Костинюка - до Прем'єрміністра України щодо забезпечення національних інтересів у питаннях  виробництва калійних добрив та розв'язання екологічної і соціальноекономічної  ситуації   на   територіях,   прилеглих   до Калуш-Долинського родовища калійних руд.

 

     "За" - 72.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата     Станіслава     Ніколаєнка     -     до Прем'єр-міністра    України    щодо    фінансування    будівництва Іванівського групового водопроводу на Херсонщині.

 

     "За" - 144.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Івана Біласа - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням Розпорядження Президента України  від  10 жовтня  1995  року  про  забезпечення  раціонального  використання природних ресурсів та впорядкування санаторно-курортної діяльності на території курорту "Трускавець".

 

     "За" - 69.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Алексєєва - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням чинного законодавства  щодо  прав громадян на одержання пенсії за особливі заслуги перед Україною та щодо допомоги інвалідам з дитинства.

 

     "За" - 137.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Яценка  -  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку з незадовільним вирішенням питання фінансового забезпечення місцевих бюджетів Житомирської  області  для  надання пільг та субсидій населенню.

 

     "За" - 130.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віталія  Черненка  -  до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації з забезпеченням мешканців міста Горлівка питною водою.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  - до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку   з   незадоволенням   відповіддю   Волинської облдержадміністрації  на  звернення  стосовно відновлення обеліска загиблим танкістам у місті Горохів.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Володимира Петренка і Анатолія Доманського

-  до  першого  віце-прем'єр-міністра  України  Олега  Дубини щодо незадовільного забезпечення природним газом  житлових  будинків  у селищі Любар Житомирської області.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Олександра   Єрохіна   -   до   міністра транспорту  України  з  приводу   поновлення   функціонування   та недопущення  банкрутства  Конотопського  вагоноремонтного  заводу. Підтримайте.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Петров,  Петренко,  Мигович)  -  до міністра  аграрної  політики  України  у  зв'язку з незадоволенням відповіддю  на  звернення  стосовно  фактів  зловживання   посадою директором Вінницького технікуму м'ясної і молочної промисловості.

 

     "За" - 125.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк - до міністра аграрної політики України стосовно незадовільного погашення  заборгованості з  виплати зарплати працівникам сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" Катеринопільського району Черкаської області.

 

     "За" - 124.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Вітренко та  інші)  -  до  міністра транспорту   України   з   приводу  поновлення  функціонування  та недопущення банкрутства Конотопського вагоноремонтного заводу.

 

     Наталіє Михайлівно,  можна ми ваші прізвища допишемо  туди  і направимо   одним   проголосованим   рішенням.  Немає  заперечень. Секретаріат, об'єднайте, ви ж могли і раніше це зробити.

 

     Народного депутата Віктора Понеділка -  до  міністра  охорони здоров'я  України  у  зв'язку з формальною відповіддю на звернення стосовно   зараження   ртуттю   окремих   приміщень   Запорізького державного  медичного  університету та виниклої через це небезпеки для здоров'я його працівників і студентів.

 

     "За" - 128.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Вітренко,  Гуренко та  інші)  -  до Голови  Верховного Суду України щодо узагальнення судової практики розгляду справ про виселення громадян  із  займаного  ними  житла, відключення газо-, тепло-, електро- та водопостачання при несплаті за житлово-комунальні послуги.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валерія  Коломойцева  -  до  Генерального прокурора  України  щодо заходів реагування на факти контрабанди в Краснодонському районі Луганської області.

 

     "За" - 44.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Петров,  Петренко,  Мигович)  -  до Генерального прокурора України щодо фактів порушення законодавства та зловживання посадою директором Вінницького технікуму м'ясної  і молочної промисловості.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валерія  Коломойцева  -  до  Генерального прокурора України щодо розслідування факту  розкрадання  коштів  у державній холдинговій компанії "Первомайськвугілля".

 

     "За" - 113.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Юрія   Соломатіна   -   до  Генерального прокурора України у зв'язку з незабезпеченням  прокуратурою  міста Києва  реалізації  права  народного  депутата  України  на свободу слова.

 

     "За" - 109.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олексія Лісогорського  -  до  Генерального прокурора   України   щодо  критичної  ситуації,  що  склалася  на Куп'янському ливарному заводі.

 

     "За" - 118.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Федора Марамзіна і Єгора  Аннєнкова  -  до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України щодо незаконного  продажу  державного  майна  відкритого   акціонерного товариства "Лисичанський комбінат хлібопродуктів".

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Анатолія  Наливайка  -  до  Генерального прокурора України у зв'язку з  фактами  примушування  громадян  до вступу в Партію регіонів у місті Єнакієво Донецької області.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів  Ярослава  Федорина і Віктора Омеліча - до Генерального  прокурора  України  щодо  незаконного  доведення  до банкрутства закритого акціонерного товариства "Строммашина".

 

     "За" - 69.

 

     Рішення не прийнято.

 

     -----------

 

     Оголошення. Згідно  зі  статтею  13 Закону України про статус народного депутата України та статтею 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  інформую  про  входження  народного депутата України Олексія Юрійовича Кучеренка до складу депутатської фракції "Єдність".

 

     -----------

 

     Увімкніть мікрофон Івана Біласа.

 

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120,  Львівська область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги  народні депутати!  Я звертаюся до вас з проханням.  Перше. Суть запиту полягає в тому,  що сьогодні в Трускавці - це  курорт, де  ви  майже  всі бували,  зроблена відверта спроба приватизувати свердловини з мінеральною водою,  що  являється  загальнодержавною народною  власністю,  і тому це є неприпустимим.  Прошу підтримати цей запит, щоб припинити це свавілля.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іване Григоровичу,  у нас є процедура.  Якщо запит не проголосований,  ви попрацюйте з депутатами.  У п'ятницю ми будемо оголошувати запити, і в п'ятницю проголосуємо (Шум у залі).

 

     Який повторно проголосувати? До Президента чи до Прем'єра? До Прем'єра.

 

     Народного депутата Івана Біласа - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням Розпорядження Президента України  від  10 жовтня  1995  року  про  забезпечення  раціонального  використання природних ресурсів та впорядкування санаторно-курортної діяльності на території курорту "Трускавець".

 

     "За" - 100.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Оголосіть весь список.

 

     Євген Жовтяк. За ним - депутат Марамзін.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська  область).  Шановні колеги!  Чотири  дні тому в місті Василькові розпочалося політичне голодування семи  членів  територіальної  громади  міста.  Я  хочу зачитати заяву цих людей.

 

     "Два роки     тому    на    замовлення    голови    Київської облдержадміністрації Засухи проти Васильківського міського  голови Поповича була сфальсифікована кримінальна справа та здійснено його арешт.  Причиною арешту та  відсторонення  від  влади  стало  його намагання  захистити  конституційне  право  територіальної громади міста на самоврядування від спроб подружжя Засух узурпувати  владу у Василькові.

 

     Проведені Засухами  в  травні  2000  року  позачергові вибори міського голови були грубо сфальсифіковані.  Самі вибори проходили під  диктатом  спецзагону  "Беркут" та спецзагону "Сокіл".  З часу приходу до влади у місті Василькові  ставленика  Засух  обласна  й васильківська   влади   вдалися   до   переслідування  громадських активістів, які намагалися добитися справедливості у встановленому законом порядку.

 

     Леоніда Ковальчука,   який  захищав  інтереси  територіальної громади Василькова у судових процесах, за сфальсифікованою справою кинули за ґрати на три з половиною роки.  Директора школи Клименко намагаються звільнити з роботи тільки за те,  що на дільниці,  яка знаходиться  в приміщенні школи,  більшість виборців проголосували за Поповича.

 

     З особливою жорстокістю переслідується директор  майолікового заводу  Кузьмич,  який  підтримував на виборах Поповича.  Громадян міста залякують фізичною розправою представники так званої  влади. По   квартирах   ходять   переодягнуті   в   цивільне  злочинці  і попереджують,  що в разі виступів проти влади їхні  сім'ї  стануть меншими.  Бізнесмени  згортають бізнес у регіоні і просто втікають із корумпованого міста.  Це відбувається в той час,  коли в  місті безкарно  вбивають  і  ґвалтують його мешканців,  а місцева влада, користуючись моментом, ділить між собою комунальне майно.

 

     Міліція, прокуратура,  суди, ставши приватною власністю клану Засух, заплющують на все очі.

 

     Усі ці   факти  підтверджені  висновками  тимчасової  слідчої комісії Верховної Ради.  За результатами своєї роботи  ця  комісія рекомендувала  голові  уряду  негайно  звільнити Анатолія Засуху з посади. Проте до цього часу Засуха продовжує залишатись при владі. Нещодавно  його  дружина народний депутат Засуха заявила виборцям, що ті, хто її не любить, повинні боятись її.

 

     Знаючи, чим закінчуються погрози Засух,  не знайшовши захисту в судах та інших правозахисних інституціях, не дочекавшись реакції посадових  осіб  держави,  відчуваючи  загрозу  своєму   фізичному існуванню,  заявляємо про використання всіх засобів,  передбачених чинним законодавством  України.  Сьогодні,  9  грудня  2001  року, оголошуємо   безстрокове  голодування  з  вимогами  звільнення  із в'язниці правозахисника Леоніда  Ковальчука  та  виконання  вимоги постанови  Верховної  Ради України щодо звільнення з посади голови Київської обласної державної адміністрації Анатолія Засухи.

 

     З повагою, мешканці міста Василькова Анатолій Боровик, Віктор Панджакідзе,   Володимир   Русняк,  Валентина  Загородня,  Віталій Левчук, Галина Лозенко, Ольга Вашуленко".

 

     Усі неолігархічні  партії  Київщини  прийняли  звернення   до Президента  з вимогою виконання постанови Верховної Ради України і про підтримку вимог голодуючих.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Борису  Олійнику. За ним буде виступати Олексій Марченко.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Дякую. Вельмишановні колеги! Чистота і справдешність будь-яких намірів і помислів,  як відомо, перевіряється практикою. Отже,  ще раз заохочую колег виступити з пропозицією,  аби систему "Ешелон",  котра вже  понад  півстоліття  прослуховує  службові  й інтимні   перемови   в   усьому  світі,  задіяти  для  боротьби  з тероризмом. Запропонувати хоча б з тим, аби переконатися в щирості антитерористичних  закликів американців та британців як фундаторів згаданої системи.

 

     Стосовно щирості наших намірів нещадно  побивати  терористів, то вони вже перевірені проектом бюджету на 2002 рік.  Скажімо,  на головну функцію СБУ,  на оперативно-розшукові заходи,  виділяється 25  відсотків  од  мінімально  необхідної  потреби.  Цебто  бюджет закликає:   борітеся,   поборете,   вам   Бог   помагає.   А    на науково-дослідну  діяльність  у сфері безпеки держави розщедрилися аж на 0,1 відсотка від потреби.

 

     Досліджувати -  рівнозначно   думати,   і   якби   цю   сферу забезпечили принаймні наполовину,  певно,  долю тих, що скніють за ґратами ще з 9 березня,  додумались би вирішити значно раніше і за фактом.

 

     Але повернуся до "Ешелону".  Щоб за системи, здатної тотально прослуховувати та підслуховувати,  і раптом прогавити  кількарічну підготовку  глобального  теракту  11 вересня,  то це вже й справді містика.

 

     Таке відчуття,  що хтось знав про широкомасштабну  підготовку смертовбивства,  але приховав задля відплати. До подібних роздумів схиляють  сліпі  ракетно-бомбові  удари  по  Афганістану,  де  вже загинули тисячі мирних жителів, як перед цим у Боснії, Герцоговині та Сербії  і  зосібна  в  Косово,  де  американцям  потрібно  було всього-на-всього вгніздитися на Балканах, як нині в Афганістані. А оскільки в цьому просуванні на  Схід  заважають  Сомалі,  Судан  і Ємен,  то  їх  уже визначено кандидатами на бомбардування.  Хто на черзі - відомо лише американцям.

 

     На жаль,  і чорний вівторок нічому не  навчив  нашого  нового старшого брата. Імперська зневага до інтересів усіх інших народів, включно  з  сателітами  і  союзниками,   синдром   зверхності   та безкарності так і не дозволив наддержаві змінити психологію.  Одне слово, комплекс ХіросімиНагасакі залишився непорушним.

 

     Можна було б відмахнутися відомим,  мовляв,  кожен умирає сам один.  Але  ж  цей  монстр,  власноручно копаючи собі яму,  схоже, заповзявся затягти до неї увесь світ.

 

     Відтак усвідомлюючи всю загрозу, підтримую ініціативу Наталії Вітренко звернутися до світового товариства із закликом:  зупинити бомбістів з НАТО хоча б на цьому смертельно  небезпечному  рубежі, бо далі вже нікуди.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Олексію Марченку. За ним буде виступати Лілія Григорович.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська  область).  Шановні  колеги!  Мені  доручено озвучити  заяву  фракції  партії  "Демсоюз".  Фінансово-економічна криза,  яку переживає молода Українська держава, особливо відчутно позначається  на  духовній сфері,  діяльності культурно-освітніх і мистецьких  установ.  З  року  в  рік  катастрофічно  погіршується матеріально-технічне   забезпечення   будинків  культури,  клубів, бібліотек,  музеїв, не виділяються кошти на їх ремонт та опалення, придбання необхідного обладнання,  музичних інструментів,  книг та періодичних видань для бібліотек. Особливо відчутно це в селах, де клуби  і  бібліотеки  є  єдиними закладами культури.  Скажімо,  на Черкащині ліквідація бібліотечної системи розпочалася із  духовної столиці України міста Канева.

 

     Кричущою є ситуація з оплатою праці працівників культури.  Їх заробітна  плата  є  найнижчою  у  порівнянні  з  іншими  галузями народного   господарства  і  становить  менше  половини  середньої зарплати у сфері економіки.  Значна кількість  працівників  галузі вимушено  переведені  на  півставки  і отримують 20-40 гривень.  У колективах закладів культури і мистецтв наростає...  (Шум у залі). Не кричіть, бо пупи порозв'язуються! Не кричіть!

 

     У колективах  закладів  культури  і мистецтва наростає цілком справедливе обурення у зв'язку з байдужим  ставленням  держави  до проблем сфери культури.

 

     Зважаючи на це, фракція партії "Демократичний союз" вважає за необхідне:

 

     забезпечити починаючи з 2002 року поступове підвищення частки бюджетних  видатків  на  сферу культури з метою створення належних умов для функціонування галузі,  виконання вимог статті  28  Основ законодавства України про культуру;

 

     передбачити фінансування   закладів   культури   в  сільській місцевості в обсягах,  достатніх для виплати їх працівникам повних ставок заробітної плати;

 

     відмовитися починаючи  з  2002 року від практики призупинення дії норм законів України про бібліотеки і бібліотечну систему, про музеї і музейну справу,  Основ законодавства України про культуру, якими передбачено виплату доплат за вислугу років,  а також пільги працівникам культури, що працюють у сільській місцевості;

 

     визначити базову  мережу установ та закладів галузі,  яким би гарантувалося повне фінансування всіх статей витрат.

 

     Саме ці пропозиції внесені нами до проекту  бюджету  на  2002 рік і підтримані бюджетним комітетом.

 

     Наша фракція  переконана,  що  працівники  сфери  культури за увагу держави до їх нагальних потреб віддячать  сторицею,  вони  з честю  виконуватимуть  свою велику місію - служіння вищим духовним інтересам  народу,  утвердження  в  нашому   суспільстві   ідеалів державності, добра, національної злагоди, соціального миру.

 

     Наш з  вами  обов'язок  -  робити  все  для  того,  щоб слова "працівник  культури"  викликали  повагу,  а  не  асоціювалися  із злиднями.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Лілії Григорович. За нею буде виступати Вадим Місюра.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух  України,  "Наша  Україна".  Вельмишановний Іване Степановичу! Вельмишановні  колеги  народні  депутати!  Нещодавно  на   розгляд парламенту внесений законопроект народного депутата України Ореста Фурдичка,  який називається  "Про  Червону  книгу  України".  Хочу зазначити,  що  це  надзвичайно  доцільний і вчасний законопроект, оскільки там планується внести в  Охоронний  реєстр  представників рослинного,  тваринного світу та інші об'єкти природи,  які можуть зникнути.

 

     Безумовно, ми повинні ставитися дуже відповідально  до  того, що  на  цьому світі не стане дерева,  рослини,  пташки,  адже ще в минулому столітті розумний мислитель Бред Бредбері  сказав:  "Якщо вбити метелика, то порушиться код Всесвіту".

 

     На думку  Народного  руху  України  і  мою зокрема,  до цього переліку за нинішніх умов (а  хочу  зазначити,  що  при  порушенні довкілля до Червоної книги можуть потрапити об'єкти, які стоять на межі зникнення) може потрапити й українська мова.

 

     Справа в   тому,   що   винесення   відомих    законопроектів напередодні  парламентських  виборів  і  на старті Всеукраїнського перепису населення є,  власне,  тим  законодавчим  неблагополучним довкіллям,  яке  дає підстави говорити про те,  що українська мова також може бути  занесена  до  Червоної  книги,  тільки  до  іншої Червоної  книги  -  до  тієї,  куди  треба  заносити об'єкти,  які страждають або зникають через відсутність моралі та  громадянської позиції.

 

     З огляду на ситуацію,  що складається під час Всеукраїнського перепису, Народний рух України розуміє, що, на превеликий жаль, за наявності  антидержавних  сил  завжди  виникають  такі  блоки,  як Міжрегіональний  блок  реформ,  який   піднімає   гасла   знищення української  мови,  як  "СЛОН",  котрий  після виборів виявляється Моською.  Але те,  що  накладаються  гасла  блоку  руського,  який закликає  до  другої  офіційної  мови,  на Всеукраїнський перепис, безумовно викликає тривогу.  І саме тому я проводжу  паралелі  між Червоною  книгою  України,  куди  ми заносимо зникаючі об'єкти,  і закликаю всіх колег,  які є  депутатами  українського  парламенту, подумати  над ситуацією,  в яку ми ставимо українську мову в нашій державі.

 

     З огляду на  це  Народний  рух  України  вважає  недоцільним, неприпустимим  винесення  даних  законопроектів,  які  політизують ситуацію і  підіграють  антидержавним  силам  напередодні  початку виборчої кампанії та при проведенні Всеукраїнського перепису.

 

     Ми закликаємо  український  народ бути відповідальним під час проведення перепису,  а також звертаємося до української влади  із закликом  проявити всю свою відповідальність і спроможність як під час проведення перепису,  так і під час обробки його  даних  задля того, щоб ми виглядали як дійсно члени Ради Європи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Вадиму Місюрі.  За ним - депутат Гуцол.

 

     МІСЮРА В.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Соціалістична партія. Прошу передати слово Покотило.

 

     ГОЛОВА. Ніна Покотило.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної партії України.  Шановні депутати! Відбулося чергове пограбування України Президентом.  Державний фонд 441-й,  що  зберігався  в  Державному архівімузеї,   800  тисяч  сторінок  рукописів  та  старих  видань композиторів XVI- XVIII століть з приїздом пана Шрьодера в Україну відправлено   гореПрезидентом   Кучмою  до  Німеччини.  Архів  був врятований радянськими  танкістами  в  Польщі,  а  вартість  цього архіву  -  більше  10  мільярдів  доларів США.  Отут плакалися про культуру,  то,  напевно, пупок розв'язався вже у Президента і тих, хто  його  захищає.  Це  вже третя колекція,  передана Президентом Кучмою до Німеччини. Взамін Україна не отримала жодного втраченого в  роки війни експоната.  До речі,  журналістів на акт передачі не запросили.

 

     Антихрист Кучма продовжує  торгувати  кров'ю  загиблих  своїх батьків,  аби  в  очах Заходу якимось чином поправити своє добряче зіпсоване президентське реноме,  думаючи,  що  справа  Гонгадзе  і плівки  Мельниченка швидко забудуться.  Ні,  помиляєтесь,  панове, навпаки!

 

     А що ж громадськість?  А братія мовчить собі, витріщивши очі. Ющенко  підписав  постанову  про  вивезення в січні Кучмою частини архіву.  Кінах підписав постанову про вивезення всього архіву. Оце вам і наша Україна, і єдина Україна. Міністерство внутрішніх справ супроводжує  вивезення,  СБУ  забезпечує,  Державна  митна  служба переправляє через кордон. Це про вас Ліна Костенко написала:

 

     "Отак воно і йдеться до руїни.

 

     Отак ми й загрузаємо в убозтво.

 

     Є боротьба за долю України.

 

     Все інше - то велике мискоборство".

 

     А ці  документи  безвідносно  до  їх  походження  є складовою частиною національного архівного фонду України, власністю держави, і    українське   законодавство   забороняє   їх   купівлю-продаж, роздержавлення.  Висновок один:  в  Україні  злодій  при  владі  - незалежно від того, чи він у фашистському мундирі, чи у смокінгу.

 

     Питання про  реституцію,  повернення  вивезених під час війни культурних цінностей, у законодавчому порядку не обговорювалося. У ЯлтинськоПотсдамських   домовленостях   зазначено,   що   німецькі культурні цінності, які опинилися у союзників по антигітлерівській коаліції, є компенсацією збитків від німецької агресії. Стаття 107 Статуту  ООН  також  забороняє  повернення   Німеччині   будь-яких трофеїв.  Віддавати треба розумно, щоб авторитет держави ріс, а не падав.  Неодноразова практика односторонньої  передачі  культурних цінностей  України іншим державам суперечить чинному законодавству України і не відповідає національним інтересам.  Німці  вимагають, вони  дбають  про культуру,  їм вигідна наша малопрофесійна і така ница позиція.

 

     Фракція СПУ вважає за  необхідне  Верховній  Раді  на  своєму засіданні  розглянути питання про реституцію культурних цінностей. Коли виникає потреба такої передачі,  то необхідно її  законодавчо врегулювати,   бо  остаточно  пустите  по  світу  Україну,  панове урядовці, - і голу, і босу!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу. За ним буде виступати Євген Кирильчук.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко".  Екологічна партія України "Захист".  Шановна  президіє! Шановні   панове  журналісти,  гості!  Екологічна  партія  України "Захист" стояла і буде стояти на захисті прав людини і відстоювати її  конституційні  права.  Ми відстоюємо екологію як велику науку, робили це і будемо  робити.  Ми  захищаємо  людину  як  невід'ємну частину  природи,  стоїмо на захисті флори і фауни і будемо робити це і надалі. На жаль, усі наші заяви, вимоги, звернення з найвищої трибуни Верховної Ради України залишаються поза увагою.

 

     Іване Степановичу, Екологічна партія України "Захист" просить вас, щоб заяви, котрі ми виголошуємо з цієї трибуни, були все-таки направлені адресату,  тобто Кабінету Міністрів,  міністру,  котрий повинен захищати наше довкілля (я маю на увазі пана Курикіна).  На жаль, цього не робиться, і відповіді ми не отримуємо.

 

     І останнє.  Шановний  Іване  Степановичу!  Екологічна  партія України "Захист" підтримує Всеукраїнський  перепис.  Це  нормальне явище,  це  є  в  усьому світі.  Та є одне "але":  не дотримуються Конституція і права людей.  У самому бланку перепису є, наприклад, такі  пункти:  яка  квартира,  який номер телефону,  чи є земельна ділянка,  яка, де. Це не має ніякого відношення до перепису. Я цей бланк зараз знайду і передам вам.  Іване Степановичу,  зверніть на це увагу і, будь ласка, вжийте заходів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Євгена  Кирильчука.  За  ним  буде виступати депутат Мичко.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Прошу передати слово члену фракції "Батьківщина" народному депутату Черненку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Віталію Григоровичу.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Дякую. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні  депутати!  Щойно  був  проголошений запит до Генерального прокурора стосовно Партії регіонів. У мене є тема для виступу, але я хочу що сказати?  Народ радіє!  Вже майже весь регіон записали в Партію регіонів. А тема виступу така.

 

     "Президенту України  Леоніду   Кучмі.   Заява   президії   ЦК Профспілки  працівників охорони здоров'я України від 4 грудня 2001 року.

 

     Шановний Леоніде Даниловичу!  Профспілка працівників  охорони здоров'я  України  посідає третє місце серед членських організацій Федерації профспілок України і  об'єднує  майже  півтора  мільйона членів  профспілки.  Галузь  продовжує  перебувати  в  надзвичайно критичному стані через украй обмежене фінансування системи охорони здоров'я  та принизливо низький рівень оплати праці.  На порушення статті 77 Основ  законодавства  про  охорону  здоров'я  урядом  не виконуються   зобов'язання  про  підвищення  посадових  окладів  у медичній  галузі   до   рівня   середньої   заробітної   плати   в промисловості.

 

     Продовжується погіршення   матеріальної  захищеності  медиків порівняно з  працівниками  не  тільки  промисловості,  а  й  інших бюджетних галузей.

 

     Медики обурені рівнем оплати їх праці. Якщо десять років тому оплата праці лікарів майже в шість разів, а медичних сестер втричі перевищувала   прожитковий  мінімум  працездатного  населення,  то сьогодні  вона  значно  нижча  від  рівня,  гарантованого   чинним законодавством.  Середня  заробітна  плата - 197 гривень проти 433 гривень у промисловості.  Це призводить до зростання зубожіння  та кількості малозабезпечених сімей медиків, втрати професіоналізму.

 

     У трудових  колективах зростає незадоволення ставленням влади до  нагальних  проблем  галузі  та  соціальним   станом   медичних працівників,  що змушує їх до здійснення заходів масового протесту аж до страйків. У кінцевому підсумку таке ставлення уряду призведе до ще більшого обмеження конституційних прав громадян України щодо надання їм гарантованої медичної допомоги.

 

     У ході переговорів профспілкової сторони з урядом у серпні  - вересні  поточного  року з приводу вимог найманих працівників щодо критичного  соціально-економічного  стану  галузі  було  досягнуто домовленості  про  підвищення  заробітної  плати  та надання інших законодавчо визначених гарантій працівникам галузі. Але підписаний сторонами  протокол  про підвищення з 1 жовтня заробітної плати на 15 відсотків залишається не виконаним урядом.

 

     Викликає стурбованість те,  що в проекті бюджету на 2002  рік видатки  на  охорону  здоров'я  передбачені  в  сумі  5,7 мільярда гривень при потребі 12 мільярдів,  що не  забезпечить  нормального функціонування  галузі.  Лише  для  підвищення  посадових  окладів працівників галузі на 15 відсотків необхідно 563 мільйони гривень.

 

     Враховуючи ситуацію,  що склалася  в  галузі  з  вини  уряду, президія  ЦК  Профспілки  працівників  охорони здоров'я України на засіданні 4 грудня 2001  року  постановила  визнати  роботу  уряду незадовільною та висловити йому недовіру.

 

     ЦК профспілки медичних працівників".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Миколі Мичку.  За ним буде виступати депутат Журавський.

 

     МИЧКО М.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 60, Донецька область).  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Мое   выступление   связано   с   требованием   моих   избирателей избирательного округа 60 Донецкой области, которое поступило в мой адрес и адрес народного депутата Украины Абрамова.

 

     "Совет председателей   профсоюзных  комитетов,  выражая  волю трудовых  коллективов  медицинских  учреждений  города  Шахтерска, заявляет,   что   Верховная   Рада  не  имеет  ни  морального,  ни человеческого,  ни конституционного права согласиться с  принятием бюджета  на 2002 год без необходимого увеличения финансирования на здравоохранение и социальную защиту работников отрасли.

 

     Большинство работников отрасли влачат  жалкое  существование, получая  заработную  плату  чуть  более  100 гривень без удержания налогов. Не выполняется статья 77 Основ законодательства Украины о здравоохранении   относительно   установления   в  государственных учреждениях здравоохранения средних ставок и  должностных  окладов на   уровне   не   ниже   средней   заработной   платы  работников промышленности.

 

     Выполнение обещания правительства повысить заработную плату с 1 октября на 15 процентов перенесено на январь следующего года, но будет  ли  это  повышение  профинансировано?  Или  чтобы  повысить заработную плату одним,  сократят других?  В здравоохранении и без того наметилась стойкая тенденция к оттоку высококвалифицированных кадров,  так  как  одна  из трех самых престижных профессий в мире превращена в тяжкий бюджетный  балласт,  а  большинство  населения нашей  страны  остается  без  самого  человеческого  -  облегчения страданий.

 

     В то же  время  в  системе  бюджетных  отраслей  отношение  к здравоохранению   и  работникам  отрасли  не  только  не  является приоритетным,  но постоянно принимаются документы, решающие вопрос оплаты   труда  работников  образования  и  науки.  Таким  образом подчеркивается,  что акциями  протеста  можно  достичь  выполнения требований.

 

     Просим вас  проголосовать  за  бюджет  2002  года  с условием существенного увеличения финансирования на  конкретную  социальную защиту  медицинских работников - заработную плату в соответствии с существующим законодательством,  а  также  с  финансированием  для выполнения статьи 44 Закона Украины о профессиональных союзах,  их правах  и  гарантиях   деятельности,   обязывающей   работодателей отчислить  средства профсоюзным организациям на культурно-массовую и физкультурную работу в  размерах,  предусмотренных  коллективным договором, но не менее 0,3 процента фонда оплаты труда".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Віталію Журавському. За ним буде виступати депутат Моісеєнко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область).  Християнсько-демократична  партія  України. Депутатська фракція "Регіони України". Шановний Іване Степановичу! Шановні  колеги!  Сьогодні,  на  жаль,  недостатньо  говорять  про екологічну  небезпеку,  що  таїться  в Донбасі.  Для цього регіону характерне велике  техногенне  навантаження.  Вже  зараз  у  цьому регіоні  найвищий  рівень забруднення навколишнього середовища,  а звідси маємо те,  що рівень захворюваності в Донецькому регіоні  в півтора раза вищий,  ніж у середньому по Україні. Велика кількість шкідливих викидів в  атмосферу  спричиняє  в  людей  різного  роду захворювання.  Збільшується  також кількість випадків онкологічних захворювань, ураження серцево-судинної системи.

 

     Надзвичайно складною є  також  ситуація  з  питною  водою.  В регіоні  міліють  і навіть зникають річки.  Багато запасів прісної води забруднено, тому ця вода є непридатною для використання її як питної.   В  останні  роки  більш  інтенсивним  стало  підтоплення грунтовими водами, що виходять на поверхню.

 

     Є великі проблеми щодо екології Азовського моря. Викид у море забруднюючих  речовин  і браконьєрство створюють загрозу зникнення цінних порід риб.

 

     Донецький регіон стає зоною, небезпечною для життя і здоров'я людини,  і  ми  не  можемо  не помічати цього і робити вигляд,  що проблеми не існує. Якщо не вживати необхідних заходів сьогодні, то в  майбутньому Донбас стане зоною екологічного лиха,  обсяги якого можуть бути більшими, ніж наслідки Чорнобиля.

 

     Існуючі на сьогодні державні екологічні програми не вирішують накопичених   проблем,  а  через  недостатнє  їх  фінансування  не виконуються передбачені природоохоронні заходи. Тому для того, щоб врятувати   природу  Донбасу,  одного  з  найбільш  густонаселених регіонів країни,  потрібна державна  екологічна  програма,  яка  б ураховувала  його  специфіку.  Також  слід зазначити,  що державне фінансування природоохоронних заходів повинно здійснюватися повною мірою, а не за залишковим принципом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  Володимира  Моісеєнка.  За ним - депутат Полюхович, і все.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить внимание всех нас на тот беспредел,  который  творится  в исполнительных    структурах    органов   власти   по   выполнению Постановления "про інформацію Кабінету Міністрів України про  стан і   формування   цін  та  тарифів  у  житлово-комунальній  сфері", принятого  Верховным  Советом  Украины  7   июня   2001   года   и опубликованного в газете "Голос Украины" 21 июня 2001 года.

 

     Сталкиваешься с совершенно дикими фактами,  когда,  например, ответственные  работники  управления  жилищного  хозяйства  города Макеевки в своем письме утверждают,  что газета "Голос Украины" не является официальным органом и не обязательны  ее  публикации  для учета органами власти в своей работе.  Обращаю внимание на то, что в судах начинаются проблемы после высказываний Президента Украины, Премьер-министра  и  других представителей исполнительных структур власти, связанные с применением нашего постановления.

 

     Обращаю внимание  на  то,  что  идет  оскорбление   в   целом Верховного  Совета  в  отдельных средствах массовой информации,  в публикациях которых  говорится  о  том,  что  депутаты  занимаются популизмом   и  принимают  непонятно  что,  непонятно,  под  каким действием и так далее.

 

     Самое неприятное заключается в том,  что возглавляет всю  эту пирамиду  лично  господин  Президент,  который вместо того,  чтобы защитить малоимущих людей,  которых  постановление  освободило  от уплаты  долгов,  полностью искажает документы,  принятые Верховным Советом Украины.  Для тех,  кто забыл,  я хочу  напомнить,  что  в пункте  4  этого  постановления  сказано:  "До  1  липня 2001 року забезпечити погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги всіма верствами населення,  за винятком сімей,  фактично отриманий сукупний доход яких менший сукупного прожиткового мінімуму  членів цих сімей".

 

     Здесь нет  ни  слова о том,  что освобождаются все,  но здесь четко показано,  что Кабинет Министров не выполнил возложенную  на него Верховным Советом Украины от имени народа обязанность.

 

     Уважаемые коллеги!  Я  хочу обратиться к товарищам по фракции КПУ, так как ко мне обратилась фракция КПРС в Макеевском городском совете.  В  следующую  среду на сессии горсовета будет приниматься решение о льготе для жилищно-коммунальных организаций  в  связи  с подачей  в  суды  исков  по  поводу  жилищно-коммунальных тарифов. Товарищи очень просят обратиться к фракции КПУ, которая составляет подавляющее  большинство  депутатов  городского совета,  чтобы они помогли не допустить принятия такого решения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Останній виступ. Іван Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Щиро вам вдячний, Іване Степановичу. Я не буду говорити сьогодні з трибуни про те,  яку  важливу  функцію має  в  нашому  житті  вода,  і  про те,  які партії чиї захищають інтереси. Хочу привернути вашу увагу, шановні народні депутати, до дуже важливого явища,  яке відбувається повсякденно, і, мабуть, ви з цим теж не раз стикалися.  Я хочу звернути увагу вашу на  роботу Міністерства   охорони  здоров'я.  До  мене  вчетверте  звернулися нейрохірурги України,  які відкрили свій нейрохірургічний центр  і робили найскладніші операції вперше в Україні,  про що телеглядачі України,  мабуть,  і більшість з вас,  шановні колеги, дізналися з програми на каналі "1+1". Якщо я не помиляюся, це було в неділю чи в понеділок.  Ідеться про  нейрохірурга  України  Ігоря  Петровича Курільця та його колег.

 

     Я звернувся  до  міністра  охорони  здоров'я  з  депутатським запитом,  аби він мені роз'яснив,  чому не може отримати  ліцензії протягом    5   місяців,   як   передбачено   законодавством,   ця нейрохірургічна група (я  буду  так  називати  цих  лікарів),  яка впродовж  уже  трьох років робить унікальні операції в Україні.  Я знаю,  що  дехто  з  числа  народних  депутатів  України  третього скликання  лікувався  у цього лікаря,  і знаю про результати цього лікування.

 

     Міністр охорони  здоров'я   пан   Москаленко   дав   письмову відповідь,  що на засіданні ліцензійної комісії ця нейрохірургічна організація отримає ліцензію.  За підписом  заступника  державного секретаря  я  отримав  навздогін  іншу  відповідь,  що є Асоціація нейрохірургів України,  і вона прийняла рішення  (сама  асоціація, наголошую) не давати цієї ліцензії.

 

     Є звернення    Антимонопольного    комітету    України,   яке зобов'язувало Міністерство охорони здоров'я протягом місяця видати ліцензію,   а  винних  у  зволіканні  притягти  до  дисциплінарної відповідальності. Воно залишилося без уваги.

 

     Голова Державного комітету з питань регуляторної політики  та підприємництва  пані  Кужель  також звернулася до міністра охорони здоров'я,  і її звернення теж проігноровано.  І от чотири дні тому нейрохірург   Курілець   із   своїм   колективом   звернулися   до господарського суду.

 

     Прошу вас,   Іване   Степановичу,   мій    виступ    оформити протокольно,  дати доручення Секретаріату Верховної Ради України і звернутися вже від Верховної  Ради  України  до  міністра  охорони здоров'я  пана Москаленка.  Може,  тоді він виконає свою обіцянку, яку він дав у телеефірі. А найкраще, аби він виконав закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, ми використали повністю час на запити і  заяви,  ви бачите,  вже два регламенти.  Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до деяких  законів  України,  8061.  Доповідає  заступник  державного секретаря  Міністерства  економіки  та   з   питань   європейської інтеграції Ігор Іванович Уманський.  Співдоповідь Вадима Зачосова. Будь ласка.

 

     УМАНСЬКИЙ І.І.,  заступник державного секретаря  Міністерства економіки  та  з питань європейської інтеграції України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Останнім часом набула поширення практика стягування боргів з підприємств, у тому числі і державних  підприємств,   шляхом   звернення   до   суду   окремих кредиторів,  які діють в інтересах певних сил,  з метою накладення арешту на майно боржника та його подальшої реалізації.  При  цьому стягнення   звертається  перш  за  все  на  найбільш  ліквідне  та необхідне  для  діяльності  підприємств  майно,   внаслідок   чого ставиться  під  загрозу  не  тільки  подальша виробнича діяльність підприємства,  а  й  загалом  його  існування.  Крім  того,   таке стягнення  призводить до зниження інвестиційної та приватизаційної привабливості цих підприємств і як наслідок - недоотримання коштів від їх приватизації, зменшення надходжень до Державного бюджету.

 

     Особливо небезпечною  така  практика  стягнення  боргів  є  в енергетичному секторі економіки,  найбільш вражаючими  є  приклади ВАТ "Донбасенерго" та ВАТ "Росава".

 

     Така ситуація  склалася  у  зв'язку  тим,  що  на даний час в Україні   запроваджено   три   законодавчо   самостійні    системи примусового стягнення боргів,  які регулюються відповідно законами про  виконавче  провадження,  про  порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання  його банкрутом,  застосування двох з яких призводить, на наш погляд, до руйнації  підприємств  шляхом  накладення  арешту  та   реалізації найбільш  ліквідних  активів  підприємств,  безакцептного списання їхніх грошових коштів за розпорядженнями органів стягнення.

 

     На наше  переконання,  лише  цивілізоване  застосування  норм Закону  України  про  відновлення  платоспроможності  боржника або визнання його  банкрутом  здатне  унеможливити  подібні  ситуації. Реалізація цих норм дасть змогу підприємствам уникнути примусового стягнення за борги будьяких їхніх активів,  безакцептного списання грошових коштів і,  крім того, залучити до проведення заходів щодо відновлення платоспроможності підприємства,  зокрема його  санації чи реструктуризації,  як вітчизняних,  так і іноземних інвесторів. Хоча   процедури    відновлення    платоспроможності,    визначені відповідним  законом,  забезпечують найбільший захист підприємства від  таких  дій,  проте  і  цей  закон  має  цілу  низку  суттєвих недоліків.

 

     Так, особливості  процедур банкрутства державних підприємств, підприємств,  які мають  стратегічне  значення  для  економіки  та безпеки   держави,  та  підприємств,  що  є  суб'єктами  природної монополії,  визнані лише в тих випадках,  коли вони  мають  ознаки особливо небезпечних або містоутворюючих підприємств.  Разом з тим значна  частка  підприємств  паливно-енергетичного   комплексу   і підприємств,  які  мають  стратегічне  значення  для  економіки  і безпеки держави,  відноситься до  суб'єктів  природної  монополії, особливості   процедур   банкрутства   яких   чинним   законом  не врегульовані.

 

     Закон не  повною  мірою  відображає  можливість   координації зусиль   центральних   і  місцевих  органів  влади  в  запобіганні банкрутству  державних   підприємств,   підприємств,   які   мають стратегічне  значення  для економіки та безпеки держави,  потребує узгодження із законодавством з питань приватизації.

 

     З метою  врегулювання  порушених  питань  Кабінет   Міністрів України розробив проект Закону України про внесення змін до деяких законів  України,  зокрема  до  законів  України  про  відновлення платоспроможності   боржника  або  визнання  його  банкрутом,  про виконавче провадження, про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами та про заставу.  Проект  спрямований  на   недопущення   зловживань   при застосуванні  процедур  банкрутства та примусової реалізації майна зазначених підприємств.

 

     Основними цілями законопроекту є посилення ролі  держави  при вирішенні  питань подальшого функціонування державних підприємств, містоутворюючих підприємств,  підприємств,  які мають  стратегічне значення  для  економіки та безпеки держави,  особливо небезпечних підприємств і підприємств,  що є суб'єктами  природної  монополії, проти   яких   порушено  провадження  у  справі  про  банкрутство; унеможливлення   заподіяння   шкоди   цим   підприємствам   шляхом неконтрольованого  застосування  до них будь-яких інших механізмів примусового  стягнення  боргів,  крім  передбачених   процедурами, визначеними  Законом  України  про  відновлення  платоспроможності боржника  або  визнання  його  банкрутом;  збереження  виробничого потенціалу;  забезпечення  умов  для  здійснення  щодо  зазначених підприємств повноважень органів приватизації.

 

     З цією метою пропонується внести цілу низку  змін  до  Закону України  про  відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.  Проектом закону передбачено встановлення заборони на  реалізацію  окремих  видів  майна,  що забезпечують діяльність підприємств,  у ході  виконавчого  провадження  та  як  податкової застави,  а також обов'язковість порушення справи про банкрутство, якщо реалізація  майна  буде  мати  наслідком  неплатоспроможність підприємства.

 

     Пропонується також  врегулювати  питання продажу заставленого майна державного підприємства та підприємства,  в статутному фонді якого  частка  державної  власності  перевищує  25 відсотків,  при зверненні   стягнення   на   таке   майно   відповідним    органом приватизації.

 

     Підсумовуючи сказане,   вважаємо,   що   застосування   норм, передбачених у цьому проекті закону, забезпечить вжиття своєчасних і   більш   ефективних  заходів  з  відновлення  платоспроможності державних підприємств,  містоутворюючих підприємств,  підприємств, які  мають  стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств і суб'єктів природної  монополії, сприятиме   підвищенню  ефективності  взаємодії  органів  влади  і господарського суду у виборі оптимальних шляхів задоволення  вимог кредиторів,  звільненню  підприємств  від  накопичених  у минулому боргів і як наслідок - поліпшенню загальної  соціально-економічної ситуації  у  країні  в цілому.  До того ж реалізація закону в разі його прийняття не потребуватиме  додаткових  витрат  з  Державного бюджету,  матеріальних  або  інших  витрат.  Прошу  підтримати  та схвалити запропонований законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  запитання  до  Ігоря  Івановича?   Леонід Стрижко, Мангул, Моісеєнко, Кірімов. Достатньо. 4-5 хвилин.

 

     Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Харьков. Соответствующим законопроектом,  который   вы   сегодня   докладываете,   вносятся изменения  в  уже действующие законы,  в частности,  эти изменения регламентируют  порядок   признания   банкротства   стратегических предприятий и градообразующих предприятий. К сожалению, вы об этом мало что  сказали.  А  ведь  речь  идет  о  тех  предприятиях,  от деятельности  которых  зависит жизнь десятков тысяч граждан.  Даже такой крупный город,  например,  как Николаев,  зависит целиком  и полностью  от работы судостроительных заводов,  и эти николаевские предприятия тоже подпадают под действие данного  закона.  Комиссия для     регулирования     этих     проблем,    создание    которой предусматривается,  на самом  деле  не  будет  выполнять  основных функций,  связанных  с  жизнью  этих граждан.  Социальные вопросы, связанные с работой предприятий,  находятся вне поля действия этой комиссии.

 

     Скажите, пожалуйста,  можно  ли  рассматривать  вопросы чисто хозяйственные в отрыве от вопросов социальных в том случае,  когда речь идет о банкротстве градообразующих предприятий?

 

     УМАНСЬКИЙ І.І.   Дякую  за  запитання.  Функціонування  такої інституції,  як  Комісія  з   питань   неплатоспроможності,   було передбачено у законопроекті саме з метою забезпечення реалізації у процедурах банкрутства інтересів держави  з  урахуванням  всіх  її функцій,  у тому числі соціальних.  На жаль, сьогодні ні державний орган з питань банкрутства,  ні Кабінет Міністрів не є сторонами у справі  про банкрутство і не мають жодного впливу на провадження у цих справах.  І саме тому було передбачено створення  комісії,  що розглядатиме  план  санації,  в  якому передбачаються повністю всі заходи щодо відновлення платоспроможності, якщо це містоутворююче, стратегічне підприємство,  в тому числі і соціального захисту.  Це має бути одним із основних завдань.  Те,  що там  виписано,  -  це процедурні повноваження. Але держава має певну відповідальність, в тому числі соціальну.  Окремо ми її тут не виписували, ми виписали процедурні повноваження комісії для того,  щоб вона ці завдання та функції могла виконувати,  мала право впливати на рішення  суду  і формувати це рішення згідно із своїми повноваженнями.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мангул. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     МАНГУЛ А.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 81,  Запорізька область). Шановний Ігоре Івановичу! Я погоджуюся з вами в тому, що, дійсно, всі ці чотири закони не працюють на повну силу  в  нас  у  державі.  І тому ви змушені були внести саме такі пропозиції,  які ви внесли. Я скажу, що ми будемо підтримувати цей законопроект,  тому  що  порядок  треба навести.  Але дайте,  будь ласка,  відповідь на таке  запитання.  У  статті  42  "Особливості банкрутства  містоутворюючих підприємств і підприємств,  які мають стратегічне значення для економіки та безпеки  держави"  записано, що  учасниками  провадження  у  справі  про  банкрутство  є органи місцевого самоврядування та державний орган з питань  банкрутства. І там записано, що "учасником провадження у справі про банкрутство містоутворюючого  підприємства  господарським  судом   може   бути визнано   також   центральний   орган  виконавчої  влади  за  його клопотанням".  З чим це пов'язано?  Це підсилююча норма чи  просто недовіра до тих суб'єктів, які вже визначені?

 

     Дякую.

 

     УМАНСЬКИЙ І.І.  Дякую  за  запитання.  Ні,  тут  немає жодної недовіри.  У чому проблема?  Коли зазначені підприємства,  в  тому числі   містоутворюючі,  проходять  таку  процедуру,  є  соціальні питання,  питання  розвитку  регіонів,  які  мають  відстежуватися органами  місцевого  самоврядування;  загальні питання відновлення платоспроможності та розв'язання боргових проблем - це компетенція державного  органу  з питань банкрутства.  Але здебільшого виникає потреба залучити профільне міністерство для  забезпечення  функцій саме  виробничих  і збереження того сегмента,  який на сьогодні це підприємство забезпечує,  щоб і в подальшому цей сегмент за  даним підприємством закріпити.  Це пов'язано з необхідністю, щоб у плані санації також знайшли відображення зазначені питання.

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко. За ним - Іван Кірімов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих   и   селян (КПРС). Уважаемый Игорь Иванович! У меня к вам два вопроса.

 

     Первый вопрос.   Решает   ли   этот   законопроект  проблему, связанную с тем,  что сегодня  предприятие  умышленно  доводят  до банкротства,  а  потом  пускают его по схеме очень дешевой продажи для дальнейшего использования мафиозными структурами?

 

     Второй вопрос,  совершенно конкретный.  Мне пришлось  в  1998 году вместе с тогдашним Премьер-министром непосредственно выводить из-под банкротства металлургический комбинат имени Кирова в городе Макеевке.  Этот  комбинат  вносит  порядка  80  процентов в бюджет города,  то есть как раз является бюджетообразующим  предприятием. Вместе   с  тем  это  предприятие  было  основным  пайщиком  банка "Славянский".  На данный момент меня волнует вопрос:  вернутся  ли деньги комбината, которые были использованы банком "Славянский", в связи с тем разбирательством и уголовными делами,  которые сегодня возбуждены  по  фактам  преступной  деятельности руководства этого банка?

 

     Спасибо.

 

     УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання. Щодо першого запитання про доведення  підприємств  до банкрутства або навмисного банкрутства. На наш погляд,  за допомогою закону, проект якого пропонується, ми повинні навести певний порядок у цій сфері.  На сьогодні, на жаль, належного державного контролю ні з боку Кабінету Міністрів,  ні  з боку  місцевих  органів  виконавчої влади,  ні з боку Міністерства економіки як державного органу з питань банкрутства у цих  справах немає.     Принаймні     найважливіші     для     економіки     та соціально-економічного   розвитку   держави   підприємства   мають підпадати  під  сферу  безпосереднього контролю за проходженням їх через процедуру банкрутства. У тому числі щоб унеможливити те, про що ви казали, коли відбувається навмисне заниження активів, продаж майна.  Тут передбачені норми щодо  відповідальності  і  керівника підприємства, і відповідних державних установ, що вони зобов'язані у  разі  подібної  ситуації  зробити   подання   про   банкрутство підприємства та забезпечити реалізацію його майна не через місцеві якісь аукціони,  а через  оголошені  у  загальнодержавних  засобах масової  інформації,  через  прозорі процедури,  в тому числі якщо частка  держави  становить  більш  як  25  відсотків  -   за   вже перевіреними  процедурами  приватизації державного майна і продажу саме цими органами приватизації.  На  наш  погляд,  у  зазначеному законопроекті  передбачається  наведення  в  цьому  сенсі  певного порядку.

 

     Щодо конкретного підприємства,  яке має  претензії  до  банку "Слов'янський".  На  жаль,  а можливо,  на щастя,  ми як державний орган з питань банкрутства не ведемо  процедуру  ліквідації  банку "Слов'янський", цим займається Національний банк.

 

     Але якщо в цьому є потреба,  ми можемо уточнити щодо питань і конкретної   кредиторської   заборгованості,   і   можливості   її повернення. На жаль, у мене немає інформації.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Іван Кірімов. Останнє запитання.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановний Ігоре Івановичу! Мені імпонує ваша глибока аргументація даного законопроекту.  Але дещо опонуючи вам, хочу сказати,  що в нинішній період у економіці України,  напевно, немає не стратегічних підприємств.  Усі вони стратегічні,  тому що нам потрібно вирішувати основну проблему -  виведення  з  глибокої кризи нашої держави. А тепер запитання. Чи ви передбачаєте перелік стратегічних підприємств,  яких стосуватимуться зміни,  про які ви сказали?

 

     Дякую.

 

     УМАНСЬКИЙ І.І.  Постановою Кабінету Міністрів,  на жаль, я не пам'ятаю   її   номера,   вже   визначено   перелік   стратегічних підприємств.  Цим  проектом  закону також передбачено,  що перелік стратегічних   підприємств   визначається   відповідним   рішенням Кабінету  Міністрів.  Сьогодні  до  зазначеного  переліку  входить близько 995 підприємств, якщо я не помиляюся.

 

     До речі,  в цю п'ятницю у віце-прем'єра Рогового  відбудеться чергове  засідання  комісії,  на  якому будуть затверджені і більш актуалізовані критерії,  за якими необхідно відносити підприємства до зазначеного переліку.  Якщо ці критерії будуть затверджені у цю п'ятницю,  ми будемо переглядати зазначений перелік,  і,  на  нашу думку, він може набагато збільшитися.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Івановичу.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  члену  Комітету  з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Вадиму Олександровичу Зачосову.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  225,  м.Севастополь).  Уважаемые депутаты!  Комитет по вопросам экономической политики,  управления народным  хозяйством,  собственности  и  инвестиций  рассмотрел на своем заседании  поданный  Кабинетом  Министров  проект  Закона  о внесении изменений в некоторые законы, которые называл заместитель государственного секретаря.

 

     В проекте  четко  прослеживается  линия  на   усиление   роли государства   при   рассмотрении   вопросов   неплатежеспособности государственных предприятий,  а  именно  предприятий,  в  уставном фонде  которых  доля  государственной  собственности составляет 25 процентов и выше.  Действующим  ныне  законом  для  таких  случаев предусмотрена   норма   -  доля  государственной  собственности  в уставном фонде предприятия составляет не менее 50  процентов.  Так что  это  явное  усиление  роли  государства  при  проведении этих процедур.

 

     Особое внимание в  этом  законопроекте  уделено  предприятиям градообразующим,  особо  опасным,  предприятиям,  которые являются субъектами природной монополии. Все достоинства и недостатки этого проекта  очень  доходчиво,  четко  изложены в заключении на проект Главного  научно-экспертного  управления.   Комитет   в   основном согласен  с замечаниями Главного научно-экспертного управления,  в частности с  замечанием  о  необходимости  существенной  доработки проекта.

 

     Особенно реакцию      членов      комитета     и     Главного научно-экспертного управления вызвала норма,  на основании которой в  судебный  процесс восстановления платежеспособности предприятия вводится комиссия,  которая создается при Кабинете Министров.  Это так называемая комиссия по вопросам неплатежеспособности.

 

     В законопроекте  предусмотрено,  чем  должна  заниматься  эта комиссия,  какие она  принимает  решения.  В  первую  очередь  это решения     по     вопросам     целесообразности    предоставления государственной   поддержки    неплатежеспособным    предприятиям; разработки   мероприятий,   направленных   на  обеспечение  защиты интересов государства, и выбора оптимальных путей реструктуризации и погашения долговых обязательств;  проведения анализа финансового состояния должника,  его санации  и  согласования  плана  санации; подготовки  предложений  относительно  исключения  соответствующих субъектов    хозяйствования,    являющихся     объектами     права государственной собственности,  из перечня предприятий, которые не подлежат  приватизации,  и  целесообразности  применения   к   ним процедуры санации или ликвидации.

 

     Как видим,  перечень  вопросов,  решения  по  которым  должна принимать эта комиссия,  довольно-таки обширный,  но, к сожалению, все  эти  вопросы решаются в той же степени при открытии процедуры банкротства или восстановления  платежеспособности  предприятия  и хозяйственным  судом,  и  комитетом кредиторов.  Возникает вопрос: какие же полномочия в этой ситуации будут у комиссии  по  вопросам неплатежеспособности,  которую  предлагается  создать при Кабинете Министров?

 

     Получается, что полномочия этой комиссии в  законопроекте  не выписаны.  Поэтому  комитет  считает,  что  комиссия  по  вопросам неплатежеспособности при Кабинете Министров должна  действовать  в процессе  досудебного  рассмотрения  вопросов неплатежеспособности предприятия и  осуществлять  меры  по  предупреждению  банкротства должника.  А  уже тогда,  когда кредиторы подали заявление в суд и требуют от должника соответствующей оплаты, вмешательство комиссии по  вопросам неплатежеспособности приведет к разрушению той схемы, которая предусмотрена в Законе о восстановлении платежеспособности должника.

 

     Кроме того,  предлагается,  чтобы  создана  была эта комиссия после принятия закона  Верховной  Радой.  А  согласно  Конституции только  Президент и Кабинет Министров могут назначать в структурах исполнительных  органов  власти   соответствующие   дополнительные комиссии.  Поэтому волей-неволей Верховная Рада как бы вмешается в компетенцию Кабинета Министров и  Президента,  принимая  закон,  в котором    предусматривается   создание   комиссии   по   вопросам неплатежеспособности.

 

     Комитет предлагает принять за основу предлагаемый проект  при условии  исключения  из него нормы о создании комиссии по вопросам неплатежеспособности  при   Кабинете   Министров   с   последующей доработкой  в  Комитете  по  вопросам  экономической  политики  ко второму чтению.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Федір Абрамов. За ним - депутат Москвін.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистичекая партия.  Уважаемый Вадим Александрович, вы  хорошо  знаете,  что  известные  нам политики приложили руку к тому,  что большая часть государственных предприятий разрушены или близки   к   этому.   Принудительное   взыскание   долгов   с  них окончательно, на мой взгляд, их уничтожит.

 

     Скажите, пожалуйста,  неужели за десять прошедших лет  власти так и не поняли причины гибели многих государственных предприятий? Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос:  кто берет на  себя  ответственность  за  те изменения, которые предлагаются правительством?

 

     Спасибо.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Во-первых,  еще  на  стадии разработки закона о восстановлении  платежеспособности  должника   предполагалось   не допустить  развала  этих  предприятий.  Я  уже  здесь докладывал с трибуны о том,  что до принятия этого закона процессу  банкротства подвергалось  более  12  тысяч предприятий.  С 1 января 2000 года, когда  введен  в  действие  этот  закон,  рассматривается   вопрос банкротства уже около 6 тысяч предприятий. То есть нельзя сказать, что меньше стала применяться эта процедура и таким образом  у  нас меньше  стало  случаев  банкротства предприятий,  наоборот,  закон просто не позволял грабить эти предприятия, вводя другие процедуры

-  налоговый залог и исполнительное производство.  Вот сейчас этим законопроектом действительно укрепляется  положение,  когда  через налоговый  залог  и  исполнительное  производство будет прекращена возможность  грабить   предприятия.   Это   самое   главное,   что предлагается  в  этом  законопроекте,  и  я  думаю,  что  в этом и заключается его положительная оценка.

 

     ГОЛОВА. Сергій Москвін. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний    виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Вадиме Олександровичу,  в мене до вас суто процедурне  запитання.  Чинний закон  про банкрутство потребує зміни,  Верховна Рада вже ухвалила за основу один законопроект про внесення змін  до  чинного  закону про  банкрутство.  Це  вже  другий  законопроект.  Як  далі будемо рухатися з цим законопроектом,  чи ми їх у підсумку об'єднаємо, чи це будуть різні законопроекти?

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Безусловно,  мы их объединяем, у нас уже есть с Кабинетом Министров согласованное решение  эти  два  законопроекта объединить и выйти на второе чтение с одним.

 

     ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко. За ним - депутат Черняк.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Соціалістична  фракція.  Шановний доповідачу!  Без сумніву,  певна доцільність  у  прийнятті   цього   закону   є,   і   необхідність удосконалення  процедур  санації та банкрутства також є.  Скажіть, будь  ласка,  що  зміниться  з  прийняттям   цього   закону   щодо банкрутства  сільськогосподарських підприємств,  чи й далі буде на це якийсь мораторій? Тому що їх одні оголошують банкрутами, інші - ні,  потім  розтягують майно цих підприємств,  і не зрозуміла їхня доля. Люди не знають, до кого звертатись.

 

     Тобто як     цей     законодавчий     акт     стосуватиметься агропромислового комплексу?

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Этот закон, в случае его принятия, коснется этих предприятий точно так же,  как любого  другого  предприятия.  Если помните,  когда в 2000 году мы принимали этот базовый закон, тогда был предусмотрен мораторий относительно сельхозпредприятий до 2004 года.  Но  затем  последующими  изменениями  в  связи  с развитием сельхозпроизводства  эта  норма  другим  законом  была  исключена. Поэтому  сейчас  сельхозпредприятия  подпадают  только  под  норму действия этого общего закона.

 

     ГОЛОВА. Володимир Черняк. За ним - депутат Коломойцев.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Шановний Вадиме Олександровичу,  ви вже дещо торкнулись питання про критерії  визначення  стратегічно  важливих підприємств.

 

     Мені здається, що в законопроекті не зовсім чітко ці критерії визначені, і чи не буде у зв'язку з цим проблем?

 

     Які, на вашу думку,  основні критерії віднесення  підприємств до цієї групи, на яку пошириться дія цього закону?

 

     Дякую.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Критерии  должен  определить Кабинет Министров. Таких предприятий намечается около  900.  А  критерии  ни  в  этом законопроекте,  ни в других законах не предусмотрены. Это остается за Кабинетом Министров,  он определяет критерии,  по которым можно отнести  предприятия к стратегическим.  Поэтому в законопроекте не говорится четко, какие предприятия можно отнести к этой группе.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Валерій Коломойцев.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Уважаемый Вадим Александрович!  Я поддерживаю ваше предложение о том,  чтобы принять  законопроект  в  первом чтении.  Почему?  Потому что этот закон в том числе позволит остановить то,  что называется  теневой приватизацией, когда предприятие намеренно доводят до банкротства, а затем скупают за копейки.  Я знаю позицию  Президента  по  этому вопросу.  Президент  говорит,  что  нужно наводить порядок,  нужно сделать  так,  чтобы   не   было   теневой   приватизации,   чтобы искусственно не банкротили предприятия и за копейки их не скупали. Поэтому закон надо принимать. Я с этим согласен.

 

     У меня вопрос один. Что нужно доработать в этом законопроекте ко  второму  чтению,  чтобы  прекратить  эту теневую приватизацию, которая наносит большой ущерб бюджету?  А  потом  говорят,  что  в бюджете  нет  денег  на  индексацию вкладов,  на увеличение пенсий пенсионерам и так далее.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  В связи с тем, что комитет предлагает исключить из  этого  законопроекта  норму  о  создании  комиссии по вопросам неплатежеспособности, потребуется более тщательная его проработка. Будет  создана рабочая группа по доработке этого законопроекта,  и мы постараемся предложения,  которые вы будете вносить, а я думаю, вы обязательно это сделаете, учесть.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  На  виступ  записалися  два народні депутати. Слово надається народному депутату Леоніду Стрижку.  За  ним  буде виступати депутат Черняк.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Уважаемые  коллеги!  Предлагаемый  законопроект регулирует   процедуру   банкротства,   причем   банкротства   тех предприятий,  которые  имеют  стратегическое  значение  для  нашей страны,  а  также  градообразующих   предприятий.   Что   касается стратегических предприятий,  то понятно, какие к ним относятся. Но что касается предприятий,  которые являются  градообразующими,  то здесь, на мой взгляд, нормы выписаны не совсем четко. В частности, предполагается признать градообразующими предприятия, "чисельність працівників  яких  з урахуванням членів їх сімей становить не менш як половину чисельності  населення  адміністративно-територіальної одиниці".

 

     Действительно, у   нас   много   таких  городов  и  поселков. Например,  город Первомайск Харьковской области, где большая часть населения работает на одном или на двух таких предприятиях.

 

     Но что  интересно,  и предприятия,  численность работающих на которых превышает 5 тысяч человек, тоже являются градообразующими. И  такой  крупный  город,  как  Харьков,  таким  образом целиком и полностью  состоит  из  таких  градообразующих   предприятий.   И, конечно,  нормы этого закона будут распространяться и на него.  Но возникает вопрос:  5 тысяч человек - это численность работающих на предприятии  до  банкротства  или  же  численность  работающих  по штатному расписанию на этом предприятии?  Мы знаем много  случаев, когда  предприятия,  на  которых  работали  еще 10 лет назад 20-30 тысяч человек,  сегодня через свои проходные пропускают всего лишь

2-3   тысячи   человек.  Таким  образом,  эта  норма  нуждается  в уточнении.

 

     Конечно, положительным моментом  законопроекта  является  то, что  он  усиливает роль государства.  Я приветствую снижение нормы долевого участия государства с 50 до 25 процентов. И таким образом круг предприятий,  на которые распространяется участие государства в процедуре признания банкротства,  расширяется.  Но в то же самое время   центральный   орган,   который  предполагается  создать  в соответствии  с  этим  законопроектом  -  комиссия   по   вопросам неплатежеспособности, будет заниматься только процедурой признания банкротства, а вопросы социального характера, о чем я уже говорил, задавая   вопрос   докладчику,  останутся  вне  поля  зрения  этой комиссии.  Комиссия принимает  решение  по  вопросам  "доцільності надання   державної   підтримки  неплатоспроможним  підприємствам, розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави, проведення аналізу фінансового стану боржника, підготовки пропозицій    стосовно    виключення     відповідних     суб'єктів господарювання  з  переліку  підприємств,  що  є  об'єктами  права державної власності" и так далее.  Но вот  что  касается  вопросов социального плана, то единственную статью, которая как-то касается этих проблем,  статью 43 ныне  действующего  Закона  Украины  "про відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його банкрутом" предлагается изложить  в  новой  редакции,  записав,  в частности,   в   пункте   13   этой  новой  редакции  о  том,  что "зобов'язання щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників   особливо  небезпечного  підприємства  і  запобігання заподіянню можливої  шкоди  життю  та  здоров'ю  громадян,  майну, спорудам,  навколишньому  природному середовищу може взяти на себе центральний орган виконавчої влади за пропозицією комісії з питань неплатоспроможності".

 

     С моей  точки  зрения,  не "може",  а "зобов'язаний" взять на себя именно центральный орган государственной власти,  потому  что создавались    градообразущие    предприятия    и   стратегические предприятия по решению центральных органов власти.  И, конечно же, государство  и  государственные  органы власти должны нести полную ответственность, в том числе и за будущее тех, кто работал на этих предприятиях и не по своей воле оказался за заводскими воротами.

 

     Таким образом,  законопроект  в  целом может быть поддержан с учетом  сделанных  замечаний,  в  частности,  о   наполнении   его содержания большим социальным смыслом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Черняку.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні   народні депутати!  На  мій погляд,  законопроект у першому читанні можна і потрібно приймати.  Дійсно,  існує серйозна проблема, яку потрібно вирішувати. І законопроект якраз є кроком в напрямі її вирішення.

 

     Суть законопроекту полягає в тому,  щоб через заставу і через виконавче  провадження  зупинити   штучне   банкрутство,   тіньову приватизацію  і  скуповування  стратегічно важливих підприємств за безцінь.

 

     Я думаю,  що  це  актуальна  проблема,  яка  стукає  у  двері парламенту,  і  потрібно її вирішувати.  Тому ще раз кажу,  на мій погляд, законопроект потрібно приймати.

 

     Але разом з тим існують питання, які потрібно врегулювати при підготовці  законопроекту до другого читання.  Звичайно,  ми проти штучного банкрутства.  Але з іншого  боку,  не  потрібно  зупиняти процес банкрутства,  якщо він є нормальним.  У зв'язку з цим даний законопроект потрібно узгодити із законопроектом про внесення змін до  закону про банкрутство та об'єднати (я повністю поділяю думку, висловлену депутатом  Зачосовим)  ці  два  законопроекти  в  один, оскільки   по  суті  даний  законопроект  є  аспектом  закону  про банкрутство і спрямований проти штучного банкрутства.  Але він  не може   бути   спрямований  проти  банкрутства  нормального,  що  є необхідним явищем в ринковій економіці.

 

     Наступне питання  -  це  питання  про   критерії   віднесення підприємств  до  стратегічно  важливих.  У законопроекті про це не йдеться.  Я думаю,  що це не нормально.  Якщо  ми  надаємо  такого важливого  значення  цьому  питанню,  то,  мабуть,  треба виписати норму,  в якій будуть визначені критерії,  на підставі  яких  буде складатися список підприємств.

 

     Тут названі  можливі  критерії - містоутворюючі підприємства, особливо небезпечні, природні монополії. Я погоджуюся з тим, що це дуже важливі критерії, але, на мій погляд, найважливішим критерієм віднесення підприємств до  стратегічно  важливих  є  їхня  роль  у системах   життєзабезпечення.   Ось   основна  проблема.  Саме  ті підприємства,   які   стосуються   систем   життєзабезпечення,   є стратегічно важливими,  і,  як ми знаємо,  ці підприємства зараз у жахливому стані.  Ми нині вступили  практично  в  смугу  аварій  і катастроф: 7,5 тисячі об'єктів в Україні особливо небезпечні. Саме з цим пов'язані заходи стосовно  цих  підприємств,  їх  санація  і особливо оновлення виробничого і невиробничого апарату.  Я вважаю, до речі,  що основна проблема нашої економіки -  це  оновлення.  В тому стані, в якому знаходяться зараз підприємства, вони не будуть знаходитися,  і саме під цим кутом зору,  на мій погляд,  потрібно вирішувати питання про стратегічно важливі підприємства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,    Володимире    Кириловичу.    Ми   завершили обговорення цього питання.  Пропозиції  зводилися  до  одного,  що внесення таких змін покращить законодавчу базу,  і комітет, і уряд тут знайшли спільну  мову.  Правильно,  Вадиме  Олександровичу?  Я констатую  для стенограми,  що у нас є всі підстави вносити проект на голосування для прийняття його в першому читанні.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду питання (реєстраційний номер  8093)  - проект  Закону  про  списання  та реструктуризацію відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість станом на  1  вересня  2001 року.  Шановні колеги!  У зв'язку з тим, що у Ігоря Олександровича Мітюкова,  який знаходиться тут, але у нього є проблеми з голосом, доповідатиме  Регурецький,  а  Ігор  Олександрович  буде  сидіти й слухати (Шум у залі). У вас що, голос ніколи не хрипів?

 

     Регурецький Василь Васильович. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Кабінет Міністрів України вносить на ваш розгляд законопроект про списання та  реструктуризацію відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість станом на  1  вересня  2001  року.  Взагалі  я  хотів  би звернути   вашу   увагу,   що   в  порядку  денному  стоять  п'ять законопроектів з  питань  оподаткування  і  всі  ці  законопроекти об'єднує  єдина  мета.  Ми  пропонуємо врахувати ці законопроекти, оскільки вони зв'язані з проектом бюджету на наступний рік. Усі ці законопроекти  направлені  на  вишукування  додаткових  фінансових ресурсів,  які могли би бути використані і направлені на ті статті видатків  бюджету,  які  не  знайшли  своє  відображення у проекті бюджету, але нагальність фінансування яких є досить актуальною.

 

     І друге,  що об'єднує ці законопроекти, - усі вони направлені не на посилення податкового навантаження на платників податку. Усі вони направлені на усунення  тих  прогалин  у  законодавстві,  які дозволяють платникам податку свідомо ухилятися від оподаткування.

 

     Перший із    цих    законопроектів    -   про   списання   та реструктуризацію відшкодування з бюджету  сум  податку  на  додану вартість.  З тих чи інших причин залишилась невідшкодованою значна сума податку на додану вартість, яка належить відповідно до закону платникам  податку,  в  першу чергу тим,  які здійснюють експортні поставки і для них застосовується так звана  нульова  ставка,  яка передбачає   відшкодування   всіх   сум  податку,  сплачених  цими суб'єктами  при  виробництві  або  придбанні  товарів,  які  потім відправляються на експорт.

 

     На сьогодні,  за  даними  Державної податкової адміністрації, сума заборгованого ПДВ,  строки  відшкодування  якої  вже  збігли, сягає 1,9 мільярда гривень.  Усього замовлено до відшкодування 5,7 мільярда гривень,  але щодо інших сум,  то ще строки відшкодування відповідно  до  закону  не  збігли,  і податкова адміністрація має визначатися  із  правомірністю  цих  вимог  платників  податку   і провести  відшкодування  відповідно  до  законодавства.  Сума  1,9 мільярда  гривень,  яка  залишилась  невідшкодованою,   є   досить великою,   і   проблема   списання   цієї  заборгованості  є  дуже актуальною, виходячи з інтересів бюджету наступного року.

 

     Кабінет Міністрів розуміє:  те, що є невідшкодовані суми ПДВ, у  першу  чергу  впливає  на фінансовий стан платників податку,  а фактори,  які впливали на накопичення цих  заборгованостей,  є  як суб'єктивні, так і, можна сказати, об'єктивні.

 

     У першу чергу законодавство передбачає,  що відшкодування ПДВ має проводитись  за  рахунок  надходжень  від  податку  на  додану вартість,   сплаченого   тими   платниками,  які  мають  податкові зобов'язання з цього податку.

 

     Якби ці  дві  умови  виконувалися  досить  чітко,  усі   суми надходили   до   бюджету,   не   виникало   б   ніяких  проблем  з відшкодуванням  податку  на  додану  вартість.  Але,  на  жаль,  і платники податку,  і контролюючі органи не повністю виконують свої функції,  і ми маємо ту ситуацію,  що ресурсів для відшкодування в Державному  бюджеті немає.  Відшкодування вимушені проводити не за рахунок сум ПДВ, а за рахунок надходжень від інших видів податків, які   планувалося  спрямувати  на  фінансування  тих  статей,  які затверджені у Державному бюджеті.

 

     За цієї ситуації Кабінет Міністрів  звертається  до  народних депутатів   з  проханням  прийняти  взаємоприйнятне  рішення,  яке допомогло  б  вийти  з  глухого  кута,  в  якому   ми   опинилися, задовольняло  б  потреби бюджету,  давало б можливість фінансувати програми  Державного  бюджету  і  можливість   цим   підприємствам отримати необхідні кошти для використання в своєму резерві.

 

     Ми запропонували  народним  депутатам  законопроект,  в якому передбачається,   по-перше,   списати    певну    суму    податку, невідшкодовану   з   бюджету,   і   по-друге,   решту   цієї  суми реструктуризувати на певний період.

 

     Як ви пам'ятаєте,  на підставі статті 18 Закону  про  порядок погашення   зобов'язань   платників   податків   перед  бюджетами, прийнятого вами,  Кабінет Міністрів списав ту заборгованість перед бюджетами, яка виникла за станом на 1 січня 2000 року.

 

     За даними  Державної  податкової адміністрації,  на виконання цієї вимоги закону платникам податків списано більше 14  мільярдів гривень,  у  тому  числі  6,3  мільярда  гривень  заборгованості з податку  на  додану  вартість   -   це   те   джерело,   з   якого відшкодовується   ПДВ.   Тобто  держава  прокредитувала  платників податку, списавши їм борги.

 

     Виникає абсолютно  логічне  твердження,  що  і  держава   має використати  цю  правову  основу,  щоб провести списання бюджетної заборгованості на еквівалентних умовах.

 

     Тому Кабінет Міністрів пропонує,  по-перше, для тих платників податків,  яким  списані  заборгованості перед бюджетом,  провести списання заборгованості з податку  на  додану  вартість  в  рівних сумах, і по-друге, провести реструктуризацію.

 

     У ході   обговорення  і  зустрічей  з  народними  депутатами, обговорення  цього  проекту  в  комітеті  і  фракціях  ми   дійшли висновку,  що  тут  є  необхідність провести деякі коригування тих норм,  які запропонував Кабінет Міністрів.  І я хотів  би,  щоб  у стенограмі   була   зафіксована  та  пропозиція,  з  якою  Кабінет Міністрів звертається  до  вас,  народні  депутати:  прийняти  цей законопроект  у  першому  читанні,  а до другого читання внести ті корективи,  які ми на зустрічі з народними депутатами  погодили  і щодо яких знайшли порозуміння.

 

     Наші пропозиції  погоджені  з  Комітетом  з  питань фінансів, народними депутатами,  зокрема  з  фракції  "Регіони  України",  і полягають у тому,  що Кабінет Міністрів пропонує ввести норму, яка гарантувала б відшкодування податку на  додану  вартість  для  тих суб'єктів, які є експорто зорієнтовані, які легально працюють, які мають великі обсяги експортних поставок і відповідно великі обсяги відшкодувань.

 

     Це автоматичне  відшкодування  буде передбачати,  що платники податку мають звертатись безпосередньо до Державного казначейства, і  Державне  казначейство  має  повернути ці суми,  які пред'являє платник податку

 

     Друге. Списати,  як я вже говорив,  заборгованість із ПДВ тим платникам, яким списані заборгованості перед державою.

 

     Третє. Реструктуризувати  відшкодування з бюджету певної суми податку тим його платникам,  яким реструктуризовані заборгованості перед бюджетом, в еквівалентних сумах.

 

     І четверте.   На  добровільних  засадах  за  згодою  платника податку  провести  добровільну  реструктуризацію  відшкодування  з бюджету  сум ПДВ,  але надати право цим платникам податку отримати автоматичне відшкодування ПДВ по експортних  поставках,  які  вони здійснюють,  і  ПДВ,  який  буде мати мінусове сальдо,  в порядку, передбаченому цим законопроектом.

 

     На наш погляд,  такі підходи  будуть  задовольняти  і  будуть збалансовані як з боку Державного бюджету,  так і з боку платників податку.

 

     Звертаюся до  вас,  шановні  народні  депутати,  з  проханням прийняти  в  першому  читанні  цей  законопроект з урахуванням тих пропозицій, які Кабінет Міністрів внесе до другого читання разом з народними депутатами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Раїса Богатирьова. За нею - Марченко Олексій.

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В., народний депутат України (виборчий округ

 41, Донецька область). Прошу передати слово депутату Матвієнкову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Сергія Матвієнкова.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 55, Донецька   область).   "Регионы   Украины".   Спасибо,  Раиса Васильевна.  Уважаемый  Василий  Васильевич!  Я  не  буду   сейчас говорить  по  сути  предложений,  думаю,  мы  более  предметно  на совещании это обсудим.

 

     Я сейчас хочу сказать о форме,  о процедуре.  Если мы сегодня проголосуем   концептуально   за   этот  законопроект,  в  котором предусматриваются списание задолженности, полная реструктуризация, то  есть  то,  о  чем  вы  сегодня  говорили,  это  абсолютно иная концепция, не войдем ли мы в какое-то юридическое противоречие, не говоря уже о внутренней начинке этого предложения?  Сумеем ли мы с вами выйти из этой юридической коллизии?  Не проще ли было  бы  на сегодняшний  день  уже  вынести какой-то вариант,  хотя бы в сыром виде,  более-менее подготовленный  -  тот,  над  которым  работала комиссия?

 

     Спасибо.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Ми погоджуємося із зауваженнями,  які зробив  народний  депутат  Матвієнков,  але  ми хотіли  б  запропонувати прийняти в першому читанні цей проект,  і нам Регламент Верховної Ради дозволяє наш законопроект викласти  в тій  редакції,  в  якій  я  його  озвучив.  Я  не бачу тут якихось суперечностей з правом, яке ви маєте, - правом внесення пропозицій до другого читання. Але повернути і внести новий законопроект - ця процедура може розтягнутися  знову  на  певний  термін,  і  ми  не встигнемо розглянути цей законопроект.

 

     Я все-таки  прошу,  щоб ми всі пропозиції врахували в другому читанні, щоб не був зупинений процес розгляду цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. За ним - депутат Москвін.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Черкащина,  "Демсоюз". Шановний Василю Васильовичу!   Зрозуміле  ваше  бажання,  і,  мабуть,  ми  повинні підтримати його,  врегулювати проблеми,  які є  сьогодні  у  сфері наповнення  бюджету,  у тому числі через ПДВ.  Мені і моїм колегам зрозуміле також бажання відсікти не  зовсім  правомірні  намагання "спритників"  запустити  руку  до кишені.  Звичайно,  треба шукати механізми боротьби з тими,  хто продає протигази за  кордон  і  за рахунок цього робить свій бізнес.

 

     Звичайно, паралельно є проблеми,  про які казали Матвієнков і член нашої фракції Вадим Миколайович Гуров,  - про  ситуацію,  яка складається в гірничо-металургійному комплексі. Нас насторожує те, що з цієї сфери буде вилучено велику кількість обігових коштів.

 

     Ситуація складається  таким  чином,  що  навряд  чи  вдасться серйозно  підтримати те,  що було до останнього часу,  скажімо,  в промисловості, яка працювала на бюджет, яка працювала на економіку держави.  Так  ось,  чи  немає  таких  побоювань,  що  ми можемо з прийняттям цього закону поставити на коліна такі підприємства,  як "Криворіжсталь", про що розповідав свого часу Гуров тут з трибуни?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  На  цій  зустрічі,  до речі,  були присутні керівники металургійних заводів,  і я хочу запевнити вас, що в тій розмові,  яка  відбулася  з  Вадимом  Миколайовичем  у ході нашого обговорення цих  процедур,  все,  що  було  нами  запропоновано  і обговорено,  в  принципі,  ми так зрозуміли,  їх задовольнило.  Ми якраз спрямовуємо наші  пропозиції  на  вирішення  тих  проблем  з відшкодуванням  ПДВ,  які  виникли  в першу чергу в металургійному комплексі.  І криворізькому заводу, і заводу імені Ілліча, і іншим металургійним  заводам  та  схема  автоматичного відшкодування ПДВ гарантує,  що вони  в  майбутньому  не  будуть  стикатися  з  цими проблемами щодо відшкодування ПДВ, які мають на сьогоднішній день. І в цьому відношенні ми якраз знайшли порозуміння.

 

     Щодо інших питань,  які ви  задали,  -  продаж  протигазів  і висування вимоги про відшкодування.  У цьому законопроекті є деякі заходи, які, на наш погляд, будуть унеможливлювати подібні факти.

 

     ГОЛОВА. Сергій Москвін. За ним - депутат Костинюк.

 

     МОСКВІН С.О.  Шановний Василю Васильовичу! У мене до вас дуже коротке запитання.  Уряд хоче списати разом із заборгованістю і ті проценти,  які  нараховані  на  цю  заборгованість  відповідно  до законодавства.   А  на  оту  суму,  що  реструктуризується,  тобто вноситься до оплати, будуть нараховуватися проценти чи ні?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Ми виходимо з того,  що списана як  основна заборгованість перед бюджетом,  так і проценти,  які нараховані на цю заборгованість.  Відповідно  і  наша  пропозиція  про  списання невідшкодованого ПДВ полягає в тому,  що і проценти, нараховані на цю суму,  мають еквівалентно списатися.  Щодо реструктуризації,  я повторюю,  це  буде добровільна реструктуризація без нарахування у подальшому процентів на ці суми  і  реструктуризація  на  підставі еквівалентної  суми  реструктуризованих боргів перед бюджетом,  де також списані проценти, нараховані на суму цих боргів.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Богдан Костинюк.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний доповідачу!  Скажіть, будь ласка, чи є у світі прецедент, щоб держава законом списувала відшкодування з  бюджету  в  сумі  4 мільярди?  Це близько 1 мільярда доларів.  Чи це чисто український винахід?  Іншими словами,  в якій державі діє норма "все те, що ми вам винні, ми вам прощаємо"?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я не впевнений, що знаю всі випадки в інших державах.  Але я впевнений,  що немає такого  прецеденту  в  інших державах,  який  є  в  Україні.  Ми  списали  заборгованість перед бюджетом - 14 мільярдів лише одним законом.  А враховуючи всі інші списання згідно з законами для окремих галузей,  ця сума перевищує 20 мільярдів.  Це більше половини  бюджету!  Такого  прецеденту  в інших державах ми теж не знайдемо.

 

     І друге.  В  інших  державах немає прецеденту,  коли платники податку просто свідомо,  нахабно (вибачте,  може,  не  таке  слово вживати  треба)  не  платять  податки,  які належить їм платити до бюджету.  Ми списали всю заборгованість і вийшли майже на нуль,  а на   сьогоднішній  день  маємо  вже  заборгованість  6,7  мільярда гривень,  у тому числі 3,5 - за рахунок ПДВ.  І якщо вирішувати цю проблему  пошуком  прецеденту,  то  я  хотів би сказати,  що треба враховувати специфіку нашої української дійсності.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  запитання  на  завершення.  Яка динаміка  ставки  дисконту  за списання боргів?  У вас немає таких даних?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Іване Степановичу, немає.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  для  співдоповіді   надається   голові Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Валерію Борисовичу Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Ще на засіданні комітету 19 вересня ми розглянули  проект  Закону  про  списання  та  реструктуризацію відшкодування  з бюджету сум податку на додану вартість,  внесений Кабінетом Міністрів.  Комітет відзначає,  що  закладений  механізм списання  та  розстрочення  відшкодування  сум  податку  на додану вартість суперечить частині шостій статті 41 Конституції  України, законам України про власність,  про підриємницьку діяльність,  про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами та  державними  цільовими фондами.  Його введення в дію суперечить також статті 27 Бюджетного кодексу України.

 

     Запровадження норм  законопроекту  негативно  відіб'ється  на фінансовому стані суб'єктів підприємництва, створить нерівні умови для платників податку на додану вартість, у тому числі з огляду на те, що окремим платникам таке відшкодування здійснювалося, а решті запропоновано списати.

 

     Виходячи з цього, комітет пропонує не підтримувати зазначений законопроект.  Однак  я  хотів  би поінформувати також про те,  що останнім  часом  у  Кабінеті  Міністрів  велася  робота   стосовно вдосконалення  зазначеного  законопроекту і уточнення окремих його норм.  І в разі, якщо від Кабінету Міністрів надійде законопроект, який  передбачає  ті  норми,  про  які  говорив доповідач,  то той законопроект,  очевидно,  мав би окремо  розглядатися.  У  разі  ж розгляду  в другому читанні Верховна Рада не гарантована від того, що ми можемо уникнути збереження в прийнятому законі тих норм, які містяться    і   зараз,   тобто   стосовно   загального   списання заборгованості бюджету перед тими платниками,  яким  було  списано податкову   заборгованість   відповідно   до  Закону  про  порядок погашення зобов'язань платників податків.

 

     Крім того, ми говорили і поділяємо необхідність запровадження добровільності  підходу  платників  податків  до  визначення своїх стосунків з  Держбюджетом.  У  разі  добровільної  згоди  платника податку  на  запровадження процедури реструктуризації з адекватним механізмом подальшого відшкодування бюджетної заборгованості  щодо ПДВ чи бюджетних виплат щодо ПДВ, я думаю, що в такому варіанті ми можемо обговорювати це питання і відповідно приймати рішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Валерія Борисовича? Записуйтесь.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Валерій Коломойцев. За ним - Петро Цибенко.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.   Луганск,   Краснодон.   Уважаемый   Валерий Борисович!  Вы  сказали,  что  принятие  этого закона противоречит Конституции.  Я привожу конкретный пример:  если мы  в  этом  виде примем закон (я поддерживаю решение комитета,  что в этом виде его принимать  нельзя),  то  фактически   пойдем   на   экспроприацию. Допустим, есть предприятие "Интерсплав". Десять лет оно работает с иностранными  инвестициями,   член   Лондонской   биржи   металла, поставляет  на  экспорт  металлы,  обеспечивает  работой  людей  в Свердловске и в Свердловском  районе.  Ему  должны  возвратить  26 миллионов  НДС.  Там  масса  была проверок,  все законно.  Так что сделать? Давайте вместе обратимся к Николаю Яновичу Азарову, чтобы вернули этот НДС, это же оборотные средства, это зарплата людей.

 

     Кроме того,  посольство Испании официально обратилось с нотой в  МИД  Украины.  Испания  будет  и  в  дальнейшем  обращаться   с протестом,  потому  что  не возвращают НДС иностранному инвестору. Они будут обращаться в Совет Европы,  в международные суды. Это же наносит  ущерб  имиджу  Украины,  у нас же тогда полностью рейтинг теряется.  Поэтому я считаю,  что решение этого вопроса  находится абсолютно   в   другой   плоскости.  Нужно,  чтобы  НДС  возмещали предприятиям,  а в бюджет должен поступать НДС от тех,  кто должен платить,  но  не  платит  -  это и "Нефтегаз Украины" и ряд других структур.  И  вот  здесь  нужно  вексельные  зачеты  проводить   и прорабатывать  экономический  механизм.  Только  так  можно решить вопрос и всем предприятиям-экспортерам.  Предприятия Донбасса  уже на колени поставлены,  металлурги.  Значит,  нужно возвращать НДС. Как вы считаете, как эти вопросы можно решать?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Валерію Едуардовичу,  я думаю, що в нас спільна оцінка законопроекту.  Я озвучив думку комітету,  рішення комітету щодо законопроекту в тій редакції,  яка  є  на  руках  у  народних депутатів.  А  стосовно проблеми відшкодування я хотів би сказати, що навіть в економічному обгрунтуванні  зазначеного  законопроекту дещо  завищеною  є цифра реального боргу бюджету з ПДВ,  вона десь вдвічі завищена.

 

     За останніми розрахунками,  мова може йти щодо суми близько 2 мільярдів  гривень.  Однак  ця  заборгованість  реально  існує,  і реально існують проблеми в тих підприємств чи  підприємств  такого типу, про які ви говорили, які в першу чергу займаються експортом. Це підприємства металургійного комплексу, інші.

 

     У той же час існує кілька великих  боржників  перед  бюджетом щодо  ПДВ.  Тому  ми  і очікуємо від уряду тих пропозицій,  які ми обговорювали в робочій групі, що дозволять вирішити цю проблему.

 

     ГОЛОВА. Слово надається  Петру  Цибенку.  За  ним  -  депутат Тягнибок.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Валерий Борисович!  Вы понимаете,  я смотрю,  что Верховный Совет с  подачи  Министерства финансов   и   налоговой   администрации   все   больше  и  больше совершенствуется.  Вначале посписывали долги,  в том числе и перед местными бюджетами,  то есть то,  что мы вообще делать не можем. А сегодня  уже  делаем  следующий   шаг,   то   есть   списываем   и реструктуризируем  бюджетные  долги,  но  ведь  Украине подчас эти суммы не принадлежат.  В данном случае я имею в виду СП, где часть уставного  капитала  принадлежит  не  Украине,  и  тем не менее мы списываем часть этой задолженности, а часть реструктуризируем.

 

     Как вы  вообще  относитесь  к   этому,   ну,   если   хотите, международному  терроризму?  Подобное  я  квалифицировать иначе не могу.

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Ставлення до законопроекту визначено в  рішенні комітету. Ми не підтримуємо законопроект.

 

     Стосовно того,  чим  керувались  у  комітеті і чим керувалась Верховна  Рада  при  прийнятті  Закону   про   порядок   погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами,  я думаю, що ви добре знаєте. Ми намагались тим рішенням    про   списання   податкової   заборгованості   і   про реструктуризацію  податкової  заборгованості   прийняти   загальне рішення  для  всіх  платників  податків,  тому  що існувало безліч галузевих чи конкретно по підприємствах  пропозицій  від  народних депутатів.

 

     Більше того,   таке   рішення   ми  приймали  для  того,  щоб запровадити   механізм   майнової   відповідальності    податкових боржників.  На  жаль,  де-факто  ми  можемо говорити,  що механізм майнової відповідальності зараз  реально  не  використовується,  у тому числі й адміністративними органами.  Хоча, я думаю, необхідно більш   ефективно    використовувати    і    процедури    майнової відповідальності,  і процедури банкрутства тих,  хто не платить до бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тягнибок. За ним - депутат Марковська.

 

     ТЯГНИБОК О.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ 119,  Львівська область).  Дякую.  Прошу передати слово депутату Полюховичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Полюховича.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.   Рівненщина,   фракція   Українського   руху. Шановний  Валерію  Борисовичу!  Я  зрозумів з цього законопроекту, який подав Кабінет Міністрів,  що та заборгованість  з  повернення ПДВ,  яка  сьогодні  існує,  має  всі шанси,  так би мовити,  бути похованою податковою адміністрацією.

 

     Якщо і  буде  погоджений  варіант  двох  сторін   -   вибрані підприємства,   які   працюють   на  експорт,  це  вже  буде  таке неспрацьовування,  такі будуть можливості одним дати,  а іншим  не дати, що ми законом не передбачимо всіх нюансів.

 

     Я до чого веду? Є одне підприємство в Одесі - "Звермет", яке експортує 70 відсотків своєї продукції.  Виробництво 100-відсоткове.  І от у зв'язку з неповерненням ПДВ (а йому не повернули ні минулого року, ні цього року жодної копійки) це підприємство сьогодні зупинилося. Зовсім зупинилося.  Я звертався до податкової адміністрації.  Було обіцяно   головою   податкової   адміністрації,   обіцяли   графік розробити,  цей  директор  сидить  тут  у  Києві.  Ходили  з ним у понеділок теж удвох.  Знову обіцяно. До цього часу нічого не було. То  що,  буде  реструктуризовано і він нічого не отримає,  Валерію Борисовичу?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  запитання.  Воно   дублює   й   інші запитання, які звучали до основного доповідача.

 

     Я хочу  сказати,  що в цілому ми не підтримуємо ту ідеологію, яка закладена в законопроекті. Це перше.

 

     Друге. Проблема з відшкодуванням ПДВ реально  існує.  Це  теж факт,  і  всі народні депутати відчувають це,  отримуючи звернення підприємств, які просять допомогти отримати їхні кошти.

 

     Третє. Народні депутати, особливо палкі противники податку на додану  вартість,  розповсюджують інформацію про те,  що процедуру відшкодування можна провести, але з певним дисконтом.

 

     Далі. Я підкреслюю,  що поява цього законопроекту стимулювала суттєве  погіршення  в  стосунках  платників  податків  з органами адміністрування ПДВ.  І оце той ефект,  який не  можна  економічно прорахувати.  Але я підкреслюю,  що цю проблему треба вирішувати і знаходити спільну позицію законодавчого органу влади і уряду.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Валерію Борисовичу.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви).

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо нашу роботу.  На  виступи  в  обговоренні записалися   три   народних   депутати.  Вони  наполягають.  Слово надається  Сергію  Матвієнкову.  За  ним  буде  виступати  депутат Коломойцев.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Город Мариуполь, "Регионы Украины". Уважаемые коллеги! О том, что законопроект, который нам предложили и который мы сегодня рассматриваем, не выдерживает никакой критики, я думаю, говорить  не  стоит,  и  я  думаю,  что  все  депутаты,  и   члены правительства в том числе, это прекрасно понимают.

 

     Ситуация складывается  очень и очень непросто.  У предприятий вымыли   полностью   оборотные   средства   (я   имею    в    виду предприятияэкспортеры),   и   им   сегодня  рассказывается  о  тех сложностях, которые сложились в бюджете.

 

     Сегодня в мире развивается экономический кризис,  причем этот кризис имеет очень глубокие корни,  и выход из этого кризиса будет довольно непростым.  Наша экономика вступает в этот  кризис  очень обескровленной и в такой период, когда мы начинаем борьбу за рынки в этой очень непростой ситуации.  Казалось бы  государство  должно предоставлять  определенные  льготы  для  того,  чтобы  поддержать своего экспортера и создать ему нормальные условия для  завоевания рынков.  У нас же,  наоборот, меняются правила игры, и государство вместо  поддержки  еще  с  внутреннего  рынка   подбивает   своего экспортера.  Картину,  которая  может получиться при развитии этой ситуации, я вам могу элементарно нарисовать. Через некоторое время мы  перейдем  на  бартерные схемы,  после этого остановим проплаты угольщикам,  рударям и так далее и  возвратимся  к  той  ситуации, которую мы имели 5-6 лет тому назад,  когда любыми путями пытались пополнить или найти живые средства в обороте для того,  чтобы хоть что-то поотправлять в бюджет.

 

     Поэтому я  не  хочу долго останавливаться на том,  что данный законопроект в том виде, в котором он есть, ничего, кроме развала, не  даст.  Я  хочу  остановиться  и  сказать  несколько слов о тех наработках,  которые  я  за  ночь  посмотрел  и  которые   Кабинет Министров  предлагает нам рассмотреть уже как второй вариант этого законопроекта.

 

     Ну, прежде всего,  увеличение срока  "відшкодування"  на  180 дней.   Вы  меня  извините,  если  речь  идет  о  вновь  созданных предприятиях - вопросов нет.  Я понимаю,  что там нужно  проверить эти  так называемые предприятия"летучки",  которых создали,  и они ушли в тень.  А для предприятий,  которые работают  на  протяжении длительного времени на рынке,  какие 180 дней "для відшкодування"! Зачем  они  на  такой   промежуток   времени   будут   кредитовать государство, и зачем мы будем вымывать у них оборотные средства?

 

     Второе. У  кого  такой большой интерес?  Все время,  какой бы законопроект ни рассматривали - представьте контракты!  Ну в конце концов,  мы  живем  в  рыночной  стране  или  нет?  Контракт - это конкретный живой интерес  каждой  фирмы,  конкретное  дело  каждой фирмы.  Если  для  контроля - вопросов нет.  Но если эти контракты будут использованы в плане коммерческой  какой-то  борьбы,  против фирм кем-то в недобросовестной борьбе - так вы меня извините.

 

     Следующий момент.  Мы  нашли  общее  согласие,  о  чем  четко говорили.  Есть экспортер  и  есть  казначейство.  Давайте  уберем отсюда  налоговую,  поставим ее как рефери,  который может в любой момент как-то влезть тогда,  когда он  видит  какие-то  нарушения. Опять  же  мы  выписываем права или механизм таким образом,  что в любой момент налоговая может остановить это процесс,  влезть туда, не  имея на это никаких четких оснований.  Извините,  правила игры должны быть однозначны.  И действующий закон  о  возврате  НДС  не предусматривает   никакого  вмешательства  налоговой  инспекции  в решение этого вопроса.

 

     И последний вопрос - о списании,  то,  что вы говорите. Я все прекрасно понимаю.  Но закон о списании задолженности, который был принят Верховным Советом,  был продиктован не хорошей жизнью. Лишь при  условии,  что  ни  копейки  уже с этих предприятий невозможно будет взять,  задолженность была списана со стороны государства. И я  думаю,  что правомерно было бы ставить вопрос теперь со стороны государства  в  отношении  того  же  НДС.   Но,   извините,   есть инвестиционный  фонд,  есть  налог  на  прибыль,  к  примеру,  или экологическая  безопасность,  другие  вещи  -  тут  надо   подойти болееменее  разумно  и  посмотреть,  каким образом,  из чего и как проводить этот взаимозачет.

 

     Поэтому я считаю,  что у нас с вами работы еще предостаточно. Этот законопроект концептуально вообще не может быть принят. Лучше мы его отправим на повторное второе чтение,  как хотите, но должен быть  внесен  конкретный  проект  закона,  который предусматривает механизмы  списания  и  реструктуризации,  а  не   то,   что   нам предлагается сегодня.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Валерію  Коломойцеву.  За  ним буде виступати депутат Моісеєнко.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Краснодон,   Луганск.   Уважаемые   коллеги! Принятие этого закона несет угрозу экономике государства. Объясняю почему.  У нас рост достигнут за счет увеличения  экспорта,  а  62 процента   увеличения   экспорта   составляет   экспорт  продукции металлургических и химических предприятий.  Таким образом, если мы примем  этот  закон,  мы разрушим пока еще работающие предприятия. Конкретные  примеры  я  уже  приводил  (и  я  поддерживаю  коллегу Матвиенкова и коллегу Цибенко) - это совместные предприятия, то же СП "Интерсплав", которому на сегодня должны 26 миллионов гривень.

 

     Я с  трибуны  Верховного  Совета,  Иван   Степанович,   прошу официально это отправить моим депутатским обращением.  Я обращаюсь в  налоговую  администрацию,  чтобы  вернули  эти  деньги.  Это  - зарплата людей.

 

     Значит, принимать этот закон нельзя.

 

     Второй вопрос.  Где  взять  деньги на возврат НДС?  Где взять реальные деньги?  Потому что мы не должны допустить возврат НДС за счет  бюджета,  за  счет пенсий,  за счет социальной сферы.  Я даю ответ на этот вопрос. Есть очень серьезные должники перед бюджетом по  НДС,  например,  энергорынок.  Так  вот пусть этот энергорынок рассчитывается с бюджетом, а бюджет рассчитывается с экспортерами. Социальные вопросы трогать нельзя. Вот сейчас передали энергорынок на   обслуживание   (Кабмин   правильное   решение    принял)    в "Проминвестбанк",  и  я  думаю,  что  совместно Премьер и Владимир Павлович Матвиенко наведут порядок в этом вопросе, и пойдут деньги энергорынка  туда,  куда  они должны идти - в бюджет и шахтерам за отгруженный уголь.

 

     Третий вопрос.  Принятие  этого  закона  о   реструктуризации долгов  по НДС означает международный скандал для Украины,  потому что все совместные предприятия сразу же обратятся в  Страсбургский суд  по  защите  прав человека,  потому что Украина ратифицировала конвенцию по защите прав человека, а Протоколом 1 к этой конвенции предусмотрено   защищать  и  юридических,  и  физических  лиц.  СП обратятся и  будут  отсуживать,  и  Украине  придется  еще  больше платить денег по возврату НДС.

 

     Кроме того,  я  подал  официально свои предложения и министру финансов Митюкову,  и еще  Премьер-министру  Ющенко  отправлял,  и Николаю Яновичу Азарову:  необходимо ввести разделение счетов. Как экономист я разработал эти подходы: разделение счетов с тем, чтобы отсечь  от возврата НДС тех,  кто наживается на справочном бизнесе (якобы по документам они что-то поставили за границу,  и им  чтобы возмещали НДС за дисконт и так далее).

 

     Я знаю,   что   Митюков   Игорь   Александрович   принял  эту информацию. Надо работать, и, Игорь Александрович, реальные деньги отсечь только для тех,  кто не должен получать НДС,  кто ничего не производит,  и вернуть обязательно тем,  кто этот  НДС  фактически должен  получать,  тому  же СП "Интерсплав",  тому же заводу имени Ильича.  Это предприятия Донбасса,  поставленные на колени. Только через экономический механизм можно решать эти вопросы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемые коллеги! Наша партия выступает в принципе за отмену ПДВ. И вот этот документ очень напоминает то,  о чем предупреждал здесь депутат Балашов, когда мы голосовали законопроект об отмене ПДВ.

 

     Здесь очень попахивает откатом,  и откатом очень солидным. Вы видите,  сумма 4 миллиарда гривень.  Если даже взять 10 процентов, которые  обычно  откатывают,  это 400 миллионов,  и здесь уже надо задавать вопрос Генеральной прокуратуре и Управлению по  борьбе  с организованной преступностью о том,  каковы интересы лиц,  которые внесли этот документ?

 

     Тем более это становится злободневным,  так как к  документам не   приложен   список   физических  и  юридических  лиц,  которым списывается этот долг.

 

     Кстати, здесь речь идет о списании,  а  не  реструктуризации. Реструктуризация только начнется с 1 января 2002 года.

 

     Обращаю ваше  внимание  на  убогость финансово-экономического обоснования  этого  документа.  Мне,  честно  говоря,  стыдно   за Анатолия  Кирилловича Кинаха,  который подписал "подання" по этому проекту   закона,   в    котором    все    финансово-экономическое "обгрунтування"  сводится  к  одному:  "реалізація запропонованого проекту закону не протребує додаткових  фінансових  витрат".  А  4 миллиарда? Где же финансовое обоснование того, как и куда, зачем и почему?

 

     Я хочу обратить внимание  на  то,  что  эти  же  4  миллиарда приблизительно  как  раз  и стоит то постановление "Про інформацію Кабинету Міністрів України "Про стан і формування цін та тарифів у житловокомунальній  сфері",  о  которых правительство просто хочет забыть.

 

     Я уже неоднократно с трибуны  Верховного  Совета  говорил  об этом   постановлении.  Там  в  пункте  втором  сказано:  "Кабінету Міністрів  України   погасити   заборгованість   сімей,   фактично отриманий  сукупний  доход яких на момент утворення заборгованості був менший сукупного прожиткового мінімуму членів  цих  сімей,  за житлово-комунальні послуги,  що утворилася станом на 1 червня 2001 року".

 

     Это значит,  что предпринимательскому корпусу мы 4  миллиарда списать можем, а населению, которое не в состоянии платить и стоит перед страхом быть выселенным из квартир,  мы  списать  не  можем. Точнее  -  правительство  наше.  Этот  документ как никакой другой говорит об антинародной функции нашего правительства и Президента.

 

     Хочу обратить  ваше  внимание  на  содержание   предложенного комитетом  проекта  постановления.  Я  бы  убрал  вторую  часть  и остановился только на первой:  проект закона Украины "відхилити як неприйнятний".

 

     Я хочу  еще  раз  обратить  внимание на то,  что все действия нынешнего "уряду"  в  отношении  списания  долгов  имеют,  знаете, этакую  двойную  мораль:  с бедного три шкуры содрать,  а багатому можно и простить.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ми завершили обговорення, пропозиції ви чули.

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.   Дякую.   Шановні народні  депутати!  На  завершення  цієї  дискусії  я  хочу ще раз звернути вашу увагу на те,  що нами під час доопрацювання і  після внесення   цього   законопроекту   сама  ідея  його  була  суттєво перероблена. І зараз наша ідея полягає у двох базових пропозиціях.

 

     Перше. Якщо  запроваджувати  реструктуризацію  боргів   перед підприємствами з боку уряду, то робити це виключно на добровільній засаді.

 

     І друге.  Це те,  що ті,  хто погодиться на  реструктуризацію боргів, яка буде проведена в індивідуальному порядку на період від 2 до 3 років,  отримають право доступу до автоматичного  механізму відшкодування  податку  на  додану  вартість  з 1 січня наступного року.  Я думаю, що завтра, коли ми вам передамо вже доопрацьований і  погоджений  сьогодні  на нараді у віцепрем'єр-міністра Рогового уточнений  текст  цього  законопроекту,  то  багато  питань,   які сьогодні лунали в залі, просто будуть зняті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Ігоре   Олександровичу.  Я  б  звернувся  до депутатів Сергія  Матвієнкова  і  інших,  які  виступали.  Є  одна порада. Проблема ця існує у виробництві, в суспільстві і в державі в цілому.  Проблема існує. Тому відкидати проблему неузгодженостей у механізмі відшкодування ПДВ неможливо. А от напрацювати найбільш прозорий і найбільш чесний механізм -  це  вже  наше  завдання.  А відкинути  -  це  ж знову рух у нікуди,  це рух по колу.  Тому я б просив  не  відмітати  запропонований  механізм,   а   максимально вникнути,  щоб його зробити прозорим, який би працював на державу, а не на якісь кола.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду наступного питання - проект Закону про внесення  змін  до Декрету Кабінету Міністрів України про акцизний збір.  Тут два проекти:  8094 - урядовий і 8094-1 -  депутатський. Слово  для  представлення урядового проекту має Регурецький Василь Васильович.  Я ще раз підкреслюю,  що Ігор  Олександрович  Мітюков присутній, і він, ви бачите, бере участь у розгляді.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати!  До вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до  Декрету  Кабінету Міністрів  України  про  акцизний збір.  Я коротко зупинюся на тих причинах,  які викликали  подання  цього  законопроекту.  Вони,  в основному, полягають в тому, що в цьому році і в попередньому році ми отримали дуже велику кількість рішень господарських  судів  про відміну   нарахування   акцизного  збору,  яке  провели  податкові інспекції до тих платників податків з підакцизної  продукції,  які виробляли цю продукцію на давальницьких умовах.

 

     В основному  це  стосується  нафтопереробки.  Більшість сирої нафти завозиться в Україну на умовах  давальницької  переробки,  і недосконалість   нашого   законодавства   дає  формальні  підстави приймати  рішення  судів  про  несплату  акцизного  збору  з  тієї продукції, яка отримується цими суб'єктами після переробки нафти.

 

     Я не  буду  називати  рішень  судів,  їх  у нас є дуже велика кількість.  Я лише назву цифри,  скільки Державний бюджет  втрачає через  цю  недосконалість закону.  В цьому році значно збільшилася поставка сирої  нафти  в  Україну  для  її  переробки.  За  даними статистики,  поставка  нафти в два рази збільшилася в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.  Такі ж  цифри  характеризують отримання нафтопродуктів після переробки цієї нафти:  більше ніж у два рази ми отримали бензину і десь у  1,8  раза  більше  отримали дизельного палива.  Вся ця продукція,  як правило,  реалізована на митній  території  України.  Але  оскільки   використовуються   ці недосконалі закони,  ми не отримуємо акцизного збору до Державного бюджету.  За  11  місяців  держава  отримала  акцизного  збору   з нафтопродуктів   202   мільйони   гривень,  коли  в  бюджеті  було заплановано 500 мільйонів гривень.  Тобто ми і половину цих коштів не змогли зібрати.  Втрати Державного бюджету до кінця року будуть сягати 300 мільйонів гривень.

 

     Кабінет Міністрів  пропонує  внести  в  цей  декрет  Кабінету Міністрів  норми,  які  б  чітко  визначали,  що таке давальницька сировина,  умови переробки і вироблення продукції із давальницької сировини  і  тих суб'єктів підприємницької діяльності,  які будуть платниками податку на підакцизну продукцію, отриману від переробки давальницької сировини.

 

     Ми очікуємо, що ці заходи дадуть можливість в наступному році отримати як мінімум 300 мільйонів гривень.

 

     Ми отримали позитивний висновок Комітету з  питань  фінансів, який розглядав цей законопроект, вам буде, найімовірніше, зроблена доповідь від комітету.  А ми звертаємося до вас,  шановні  народні депутати,  з проханням прийняти цей законопроект і дати можливість закрити ті шпарини в законі, які мають місце на сьогоднішній день.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання до доповідача? Один Коломойцев поки. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Коломойцева.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Независимый кандидат,  106 округ, Краснодон, Луганск.  Уважаемый   Василий   Васильевич,   назовите   депутатам конкретные  цифры:  сколько денег должно было поступить в бюджет в этом году и сколько фактически поступило?  Это же  должны  платить предприятия,   которые   крепко   стоят  на  ногах,  в  частности, нефтеперерабатывающие заводы.  И объясните нам, пожалуйста, почему у  нас  тогда  не  хватает  денег?  Я внес такой же проект закона, потому что предприятие "ЛиНОС" на территории Луганской области  ни копейки  акциза  не  платит,  и нет возможности повышать зарплату, пенсии,  нет  возможности  решать  проблемы  шахтеров   и   другие социальные вопросы. Конкретно: сколько денег должно было поступить в этом году и сколько поступило?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Я  називав  цю  цифру  і  можу   її повторити.  У  Державному  бюджеті  було передбачено від акцизного збору на нафтопродукти  отримати  500  мільйонів  гривень.  За  11 місяців   ми   отримали   202   мільйони   гривень.   Лисичанський нафтопереробний завод за 11 місяців сплатив до Державного  бюджету акцизів  на  суму  12  тисяч  гривень,  у  той  час як,  за нашими підрахунками, ми могли отримати в десять разів більше.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Василю  Васильовичу.  Сідайте,  будь   ласка. Більше запитань немає.

 

     Вячеславе Сокерчак,   ви   щодо  обох  законопроектів  будете доповідати?  Тоді  слово  щодо  другого  законопроекту   надається народному депутату Валерію Коломойцеву.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Уважаемые  коллеги!  Если  мы не примем этот законопроект,  то мы с вами не сможем в будущем  году  добавить  в бюджет средств на социальные цели.

 

     В чем  суть моего законопроекта?  Это два предложения,  я вам зачитаю.

 

     Первое: "Давальницька сировина - сировина,  яка  є  власністю одного   суб'єкта   підприємницької   діяльності   (замовника)   і передається іншому суб'єкту підприємницької діяльності (виробнику) для  виготовлення  підакцизних  товарів  (продукції)  без переходу права власності на таку сировину".

 

     И второе:  "Давальницькі умови - будь які умови,  визначені в договорах  між  суб'єктами  підприємницької  діяльності,  за  яких виготовляється підакцизна продукція, яка є власністю замовника".

 

     Два предложения.  Их принятие  даст  возможность  получить  в бюджет дополнительно не менее 300 миллионов гривень.

 

     Многие из вас не голосовали за проект бюджета,  я голосовал и буду  голосовать  по  одной  причине.  Впервые  на  следующий  год заложены    дотации   для   686   бюджетов   городов   и   районов непосредственно из Государственного бюджета.  Я согласен  с  вами, что   необходимо  значительно  увеличивать  выделение  средств  на шахтеров,  необходимо   увеличивать   пенсии,   необходимо   также увеличивать  зарплату  врачам  и  учителям,  все  это надо делать. Необходимо увеличивать финансирование прокуратуры,  потому  что  у нас  сейчас  тюрьмы забиты людьми,  а прокурор по принятому нами с вами Уголовному кодексу обязан принимать  участие  в  рассмотрении дел  в судах первой инстанции.  Если судам добавили финансирование (на полторы тысячи судей), то надо добавить и прокуратуре.

 

     Необходимо увеличить финансирование  отдельных  подразделений милиции, потому что в нашей области милиционеры получили только 70 процентов заработной платы за ноябрь.  Это участковые милиционеры, которые с бандюгами борются.

 

     Необходимо добавлять  средства  Минобороны,  потому что мы же приняли  программу  реформирования  Вооруженных  Сил.  А  средств, предусмотренных в проекте бюджета,  внесенном Минфином,  не хватит даже, чтобы кормить солдат в армии.

 

     Необходимо увеличить   средства    на    антитеррористическую деятельность.  Мы  уже  имеем пример - 11 сентября в Америке.  Там несколько лет ущемляли в финансировании спецслужбы,  в  результате спецслужбы   полностью   утратили  контроль,  ослабили  агентурную работу, другие виды деятельности и получили 11 сентября.

 

     Мы с вами приняли решение  о  создании  антитеррористического центра,  а денег выделили столько,  что, как сказал уважаемый мной генерал,  которого я знаю много лет,  профессионал, даже на сапоги не хватит, понимаете?

 

     Где же   взять   реально  средства  для  того,  чтобы  решить социальные вопросы?

 

     Речь идет о  следующем.  Есть  нефтеперерабатывающие  заводы, которые получают давальческую нефть, перерабатывают ее и продукцию продают.  И ко мне обращались  с  вопросом,  почему  я  внес  этот проект? Потому что когда мы рассматривали проект бюджета Луганской области,  то представители Луганской области сказали,  что "ЛиНОС" не  заплатил  в бюджет ни копейки.  Они ко мне обратились - я внес законопроект.  Такой же законопроект  внес  и  Кабинет  Министров. Комитет   рассмотрел   и   законопроект  Кабинета  Министров.  Они одинаковы.  Подчеркиваю:  в  этих  двух  абзацах  -  минимум   300 миллионов.

 

     Уважаемые мои коллеги!  "Законом України про Державний бюджет України на 2001 рік надходження акцизного  збору  з  вироблених  в Україні нафтопродуктів до загального фонду Держбюджету у поточному році передбачені в розмірі 505 мільйонів гривень,  що становить 22 відсотки загальних надходжень акцизного збору. Тільки в цьому році втрати   бюджету   через   недонадходження   акцизного   збору   з нафтопродуктів    вітчизняного    виробництва,   виготовлених   на давальницьких умовах,  вже склали майже 182 мільйони гривень, а до кінця  року  такі  втрати  становитимуть  не менш як 296 мільйонів гривень.

 

     Основною причиною,  що впливає на стан  надходжень  акцизного збору  до  бюджету  в 2001 році є впровадження практики скасування господарськими судами рішень податкових  органів  про  нарахування нафтопереробним  підприємствам  акцизного збору,  які не сплачують його з нафтопродуктів, виготовлених із використанням давальницької сировини.  Це  пов'язано  з  відсутністю  законодавчого визначення економічних  термінів  "давальницька  сировина"  та  "давальницькі умови"   у  внутрішньому  господарському  обороті  між  суб'єктами підприємницької діяльності України.

 

     Враховуючи те,  що запропонованим до розгляду проектом Закону України  про  внесення  змін до Декрету Кабінету Міністрів України про акцизний збір,  внесеним на  розгляд  Верховної  Ради  України народним  депутатом  України  Коломойцевим  ( 8094-1 від 22 жовтня 2001 року),  передбачені такі ж норми,  як і аналогічним  проектом закону,  розробленим  урядом  ( 8094 від 17 вересня 2001 року),  а також те, що прийняття їх сприятиме своєчасному і в повному обсязі надходженню  акцизного  збору  до  бюджету,  я прошу вас,  шановні колеги, підтримати мій і урядовий законопроект.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання?

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Извините,  еще два слова.  Товарищи,  с этой высокой  трибуны  я  обращаюсь к вам за помощью.  27 дней голодают журналисты телекомпании "Эфир-1". Пока на их обращение ответа нет, и в Луганской области возможна трагедия Гонгадзе, потому что Ольгу Кузнецову,  журналистку, уже отвезли в реанимацию, она находится в тяжелом состоянии.  Я прошу, Иван Степанович, дать соответствующее поручение   Генеральной   прокуратуре,   обратиться   к    Евгению Кирилловичу  Марчуку,  чтобы  срочно рассмотреть их вопрос и чтобы журналисты вышли из голодовки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Підняли  руки  Федір  Абрамов,  Михайло  Косів,  Єгор Аннєнков і Олександр Пухкал. Все, достатньо.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Абрамова.

 

     АБРАМОВ Ф.М. Спасибо, Иван Степанович. Валерий Эдуардович, вы говорите,  что  благодаря  акцизному   сбору   заметно   улучшится финансовое состояние в регионах.  Скажите,  где гарантия того, что это будет так на практике, в жизни? Это первое.

 

     И второе.  Не поступит ли областная госадминистрация  в  этом вопросе  посвоему,  как она это делала раньше,  когда мы принимали другие законы?

 

     Спасибо.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Уважаемый товарищ Абрамов, есть большая доля правоты  в  вашем  вопросе,  но  мы  эти  средства  закладываем  в Государственный бюджет,  и именно Кабинет  Министров  будет  нести ответственность  за  поступление  этих  средств.  Они  идут  не  в местные,  а в Государственный бюджет,  понимаете?  И терять в этом году 300 миллионов гривень нельзя, ведь даже в этом году еще можно (если мы примем этот закон и Президент его подпишет,  а  я  думаю, что  подпишет)  получить  300  миллионов гривень и в следующий год нормально войти и получить еще не менее 500 миллионов  гривень.  И это   идет  в  Госбюджет.  Это  те  деньги,  которые,  как  сказал Премьер-министр,  в случае принятия закона  пойдут  на  увеличение финансирования   угольной   промышленности,   армии,  милиции,  на повышение зарплаты учителям и врачам.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Косів. За ним - депутат Пухкал.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Фракція "Реформи-Конгрес".  Шановний  Валерію Едуардовичу!  Я  з  вашою аргументацією абсолютно погоджуюся,  але хочу запитати щодо самої суті закону. Я, звичайно, на слух не можу сказати, що це слово в слово, але я встиг прочитати значну частину проекту Податкового кодексу,  так от те,  що ви пропонуєте окремим законом   виділити   про   давальницьку  сировину  і  розпорядника давальницької сировини, є вже як окремі статті проекту Податкового кодексу.  Я  просто хотів би почути від вас,  може,  справді треба приймати окремий закон з цього питання,  а може,  врегулювати це в Податковому   кодексі?   Чи,  може,  прийнявши  ваш  законопроект, визначити,  що він буде діяти до того часу, поки не буде остаточно затверджений Податковий кодекс? Це перше.

 

     І друге.  Мені доводилося бути в цій телекомпанії, про яку ви говорили.  Я абсолютно  вас  підтримую.  Якщо  потрібна  буде  моя підтримка, я готовий.

 

     Дякую.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Дякую.  Шановний пане Косів! Я хочу сказати, що сьогодні це питання унормоване Декретом Кабінету Міністрів  про акцизний  збір.  Цей  декрет  діє  з 1992 року.  Але треба негайно вносити  доповнення  до  цього  декрету  (вони  є  в  порівняльній таблиці,  яку вам роздано). Негайно, щоб ці кошти негайно пішли до бюджету.  Нам  конче  необхідні  додаткові  кошти  на   збільшення заробітної   платні   лікарям,  учителям,  на  збільшення  пенсій. Податковий кодекс буде потім прийнято,  і хай він  працює.  А  цей законопроект  з  двох речень,  які коштують більш як 300 мільйонів гривень,  ми можемо прийняти завтра і вже цього року  отримати  ці додаткові кошти. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  На завершення запитань - народний депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую.  Шановний  Валерію  Едуардовичу!   Я   підтримую запропонований  вами проект про внесення змін до декрету і вважаю, що ці зміни треба було вже давно  внести,  оскільки  декрети,  які видавалися  в  1992-  1993  роках,  давно  застаріли і їх потрібно змінювати.  Я взагалі підтримую всіляке розширення  бази  доходної частини  бюджету.  Разом  з тим у мене таке запитання.  Чи є у вас конкретно розроблена модель економічних наслідків прийняття  цього закону для окремих регіонів України?  Не в цілому для України, а в розрізі регіонів.

 

     Дякую.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е. Я так отвечу на ваш вопрос. Я с уважением, вы знаете,   к   вам  отношусь.  Сегодня  в  Украине  сложился  рынок нефтепродуктов,  и этот рынок,  конечно, зависит от России, откуда тоже   приходят   нефтепродукты.  И  цены  на  них  у  нас  сейчас практически такие же,  как и в России.  Вот мне довелось ехать  из Луганска  в Ростовскую область:  цены одинаковые.  Но в России эти сборы платятся,  они идут в бюджет,  а у нас они не платятся,  они увеличивают  рентабельность  нефтеперегонных  заводов  и тех,  кто торгует ГСМ.  Поэтому что  касается  Украины,  то  я  подчеркиваю: проголосовав  за этот закон,  мы дополнительно дадим на увеличение заработной платы врачей,  учителей, на решение шахтерских проблем, на увеличение финансирования милиции, армии 505 миллионов гривень.

 

     Что касается регионов,  то,  конечно же, и регионам это плюс, потому что у нас сегодня шесть крупнейших заводов  (и  "ЛиНОС",  и заводы в Одессе и Херсоне),  они же больше будут платить в бюджет, и соответственно люди больше будут получать денег.

 

     Поэтому, товарищи,  я вас очень прошу. Я не часто выступаю, а сейчас  прошу,  чтобы мы приняли этот закон,  чтобы деньги пошли в бюджет на увеличение зарплаты учителям, врачам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпано, прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається народному депутату Вячеславу Михайловичу   Сокерчаку,   члену  комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Я думаю, що питання це досить зрозуміле.  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 19 вересня теж  розглянув  законопроект,  поданий Кабінетом  Міністрів.  Що стосується проекту депутата Коломойцева, то він був зареєстрований через  місяць  після  того,  як  комітет розглянув проект Кабінету Міністрів,  але оскільки він аналогічний за змістом,  то  ми  вважаємо,  що,  підтримуючи  проект  Кабінету Міністрів,  ми таким чином підтримуємо і проект, внесений Валерієм Едуардовичем Коломойцевим.

 

     У зазначеному законопроекті пропонується  вдосконалити  чинну систему  справляння  та  адміністрування  акцизного  збору  шляхом внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів, що містять визначення термінів "давальницька сировина" і "давальницькі умови".

 

     Ви знаєте,  що декрет діяв нормально до того часу, поки через суди не почали шукати, яким чином його обійти. Той, хто переробляє давальницьку  сировину,  особливо  нафту,  вважає,  що  не  він  є платником збору,  бо це не  його  сировина,  а  той,  хто  дає  на давальницьких  умовах нафту,  вважає,  що він не виробник і теж не повинен платити акцизного збору.  На жаль,  суди це підтримали,  і таким  чином,  як  було  сказано  Василем  Васильовичем і Валерієм Єдуардовичем,  до бюджету  не  надійшло  приблизно  300  мільйонів гривень.

 

     Я думаю,  переконувати  народних депутатів,  що податки треба платити, немає необхідності.

 

     Я мав   розмову,   наприклад,   з   переробниками   нафти   з Лисичанська.  Вони  не проти того,  щоб платити податки.  Але коли інші переробні підприємства через  суди  отримують  можливість  не платити,  то і вони вважають,  що можуть так діяти. Я не підтримую нікого з тих,  що не платять,  але треба створити такі умови,  щоб суди  не  могли  приймати  незаконні  рішення.  Я вважаю,  що вони незаконні,  тому що це підакцизний товар,  і акцизний  збір  треба платити.

 

     Саме тому  я  пропоную  підтримати цей законопроект у першому читанні і в цілому. Слід врахувати, що й Головне науково-експертне управління  також  вважає,  що  тут  особливих підстав для дебатів немає.

 

     І ще ми пропонуємо додати,  що закон набирає чинності  з  дня його  опублікування  і дія його поширюється на правовідносини,  що виникають  після  набрання  чинності  законом.  Я  вважаю,  що  це прийнятна  норма,  бо  закон  не  має  зворотної сили,  і це треба підтвердити, оскільки це важливо для податківців.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Вячеславе   Михайловичу.    Чи    будуть запитання? Два депутати Кірімов і Абрамов хочуть задати запитання. Прошу, Іване Захаровичу.

 

     КІРІМОВ І.З.  Дякую.  Фракція "Батьківщина".  Це запитання  я хотів поставити депутатові Коломойцеву, але ви самі попросили, щоб я його вам поставив,  хоча  воно  більше  стосується  Коломойцева. Справа ось в чому. Дійсно, за проект бюджету треба голосувати, але за який?

 

     Давайте по порядку: 1 мільярд гривень на освіту - відхилено; 1 мільярд 100 мільйонів  на  погашення  заборгованості  перед  вкладниками - відхилено;  статтю  48,  за  відхилення  якої  ми   проголосували, залишено. Сільське господарство лежить долілиць, і давайте ми його ще  підтопчемо.  Тоді,  вибачте,  за  який   бюджет   ми   повинні голосувати?

 

     Це буде злочинний бюджет,  повірте,  і ми не повинні за нього голосувати.  Ми повинні проголосувати за  той  варіант,  який  був прийнятий   у   першому   читанні.  Яка  ваша  думка  щодо  цього? Відповідайте за Коломойцева.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Стосовно бюджету.  Ви знаєте,  що  я  як  член фракції комуністів остаточно визначився з цим питанням,  і якщо не будуть враховані  пропозиції  фракції  комуністів,  то,  звичайно, відповідним  буде  і  моє  особисте  ставлення  до  цього  проекту бюджету.  Я тут повністю погоджуюся з вами. Але даний законопроект має  дещо  інше значення.  Чому?  Тому що тут ідеться про рівність платників  податків.  Виходить,  що  коли  переробне  підприємство переробляє свою нафту,  воно повинне платити акцизний збір, а якщо воно переробляє давальницьку  нафту,  то  не  повинне  платити,  і взагалі  ніхто  не  повинен  платити.  Це зовсім хибна позиція.  Я вважаю, що саме оці шпаринки, про які говорив Василь Васильович, і будуть  перекриті,  якщо ми дамо визначення термінів "давальницька сировина" і "давальницькі умови".

 

     А стосовно того,  що залишилися в проекті бюджету стаття  48, стаття 50,  я з вами погоджуюсь повністю. Ви мене про це запитали, я вам відповів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо.  Коммунистическая  партия.   Уважаемый Вячеслав  Михайлович,  что  показала  практика  применения Декрета Кабинета Министров об акцизном сборе,  который  действует  с  1992 года? Какова его эффективность и какую роль в этом сыграли суды?

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую  вам за запитання.  Воно досить глибоке, тому  що  в  тому  ж  1992  році  був  виданий  інший  декрет  про стимулювання     інвестицій    у    нашу    державу,    підписаний Прем'єр-міністром  України  Кучмою  (ви   знаєте,   декрети   тоді видавалися).  Так  ось там було такий запис зроблено,  що сьогодні інвестиції судами по-різному тлумачаться, і навіть "окорочка", про які ми говоримо,  і багато інших товарів, готової продукції судами визнаються як інвестиції.  Ми ж самі розуміємо,  що  таке  грошова інвестиція,  що  таке  інвестиція  основними  виробничими фондами, новими лініями,  потужностями,  і що таке інвестиції "окорочками", які  потім  не  купуються,  тому що вони американські,  і продавці пишуть, що вони полтавські або інші. Ви самі це розумієте.

 

     Отже, цей декрет діяв до того часу,  поки у нас  не  склалася оця дуже погана практика, коли можна було через суди змінити норму закону. А це говорить про те, що були не зовсім, мабуть, досконалі норми декрету,  і зараз ми виправляємо те,  що було не враховано в 1992 році при прийнятті цього декрету.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вячеславе Михайловичу. Шановні колеги, для виступу з трибуни записався один народний депутат Аннєнков.  Надаю йому слово.

 

     АННЄНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Уважаемые коллеги!  Необходимость принятия Закона Украины о внесении  изменений  к  Декрету  Кабинета  Министров  Украины   об акцизном  сборе  (регистрационный  номер  8094) продиктована самой жизнью.  Общие   недостатки   законодательства   и   в   частности неразбериха   с   толкованием   понятий   "давальческое  сырье"  и "давальческие условия" привели к  тому,  что  предприятия  Украины погрязли   в   судебных   тяжбах   с   контролирующими   органами. Законопроект,   предложенный   Кабинетом   Министров,   а    также законопроект,  предложенный  депутатом  Коломойцевым  (правда,  он внесен позже),  имеют целью разрубить этот гордиев  узел  проблем, завершить эпопею акцизных разбирательств и, наконец, гарантировать значительное увеличение поступлений в бюджет государства.

 

     Зная ситуацию  на  предприятиях  своего  округа  и   предвидя возможность  неоднозначной  трактовки  положений  будущего  закона налоговыми органами,  хочу  предложить  депутатам  новую  редакцию пункта  2 этого законопроекта:  "Этот закон вступает в силу со дня его  опубликования,  и  его  действие   не   распространяется   на правоотношения, которые возникли до вступления его в силу".

 

     По моему   мнению,   это   будет  способствовать  однозначной трактовке  сферы  применения  этого  законодательного  акта,   что позволит избежать новой волны судебных разбирательств.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  шановні  колеги.  Василю Васильовичу,  ви наполягаєте на заключному слові?

 

     Таким чином,   шановні   колеги,   ми    завершили    розгляд законопроектів 8094 і 8094-1 про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про акцизний збір.

 

     -----------

 

     Оголошую до розгляду  наступне  питання  порядку  денного  за номером  8095  - проект Закону про внесення змін до Закону України про  податок  на  додану  вартість.  Доповідає  Василь  Васильович Регурецький. Співдоповідає Сергій Анатолійович Терьохін.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів пропонує до вашої уваги проект Закону про внесення змін до  Закону України про податок на додану вартість.

 

     Суть нашої    пропозиції.    Кабінет    Міністрів    пропонує вдосконалити форму надання  податкового  векселя  імпортерам,  які імпортують  на  митну  територію  України  товари,  що  підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

 

     Закон передбачає право окремим суб'єктам не  платити  податку при  ввезенні  товарів  на митну територію,  а видавати податковий вексель,  який гарантує справляння цього податку з відстрочкою  на певний період.  Як правило,  податковий вексель видається на строк до 30 днів із умовою,  що цей податковий вексель  може  погашатися коштами.  І  в  подальшому  це  буде враховано у розрахунках цього платника податку в разі наступних операцій.

 

     На жаль,  чинне   законодавство   дає   можливість   багатьом суб'єктам  зловживати  цим правом,  і значні кошти не надходять до Державного бюджету.  Вірніше, безпосередніх втрат Державний бюджет не несе,  але Державний бюджет втрачає великі кошти у часі. Видача векселя і наступне  його  непогашення  дає  можливість  імпортерам затримувати  сплату  податку  на  період  від  трьох до чотирьох і більше місяців,  і заплановані,  прогнозовані суми не надходять до Державного  бюджету у даний бюджетний рік,  ці кошти переходять на наступні періоди,  а ми втрачаємо  джерело  для  фінансування  тих програм, які передбачаються бюджетом.

 

     Кабінет Міністрів  не  пропонує  скасувати  це  право.  Ми не говоримо,  що імпортери не повинні  користуватися  правом  надання векселя,  щоб провезти певний товар,  особливо, коли це завозяться сировинні ресурси для нашого виробника. Кабінет Міністрів пропонує внести  в  закон  зміни,  які  б обмежували термін використання на митній  території  товарів,  які  підлягають  оподаткуванню,   без попередньої сплати податку при ввезені товарів.

 

     Суть пропозиції  полягає в тому,  що будь-який суб'єкт,  який ввозить товари для свого виробництва,  для свого  споживання,  має платити податок. Така логіка. Таким має бути принцип закону.

 

     На внутрішньому  ринку  будь-який  суб'єкт,  що купує товари, податок платить.  Платник податку - імпортер має  право  цього  не робити,  він  має  право відстрочити його сплату.  Тут з'являється нерівність суб'єктів, і ми хотіли б, щоб такої нерівності не було.

 

     Законопроект, ви можете подивитися,  містить три  пропозиції. Ми пропонуємо виданий вексель погашати в першу чергу коштами,  які мають надійти  до  Державного  бюджету  і  передбачені  в  бюджеті окремим рядком.

 

     Наша друга пропозиція полягає в тому,  щоб імпортер мав право надавати   податковий   вексель   лише   на   половину    вартості імпортованого товару, а за другу половину треба платити коштами.

 

     І третя   наша   пропозиція   -   збільшити   обсяг   обороту підприємства,  яке автоматично матиме право на надання векселя. На сьогодні  цим  правом користуються підприємства,  які мають річний оборот товарів  за  минулий  звітний  рік  у  обсязі  5  мільйонів гривень.  Коли ця норма формувалася (це був 1994 рік),  безумовно, на той час 5 мільйонів - це була досить велика сума, а на сьогодні 5 мільйонів не є значною величиною.  Дані митниці свідчать про те, що,  наприклад,  у цьому році векселями  було  оформлено  ввезення товарів і не сплачено податків на 5,5 мільярда гривень, що майже у 2  рази  більше,  ніж  за  аналогічний  період  минулого  року.  І відповідно живими коштами сплачено 3,4 мільярда.  Це більше на 0,5 мільярда,  ніж у минулому  році,  але  тенденція  сплати  ПДВ  при ввезенні товарів коштами значно меншими темпами розвивається,  ніж застосовується право на надання векселя без сплати цього податку.

 

     Ми розуміємо,  що  неоднозначно  сприймається  ця  пропозиція Кабінету   Міністрів,  наше  обговорення  з  народними  депутатами свідчить про те,  що депутати мають своє бачення врегулювання цієї проблеми. Ми не відмітаємо всі ці пропозиції, деякі пропозиції, ми вважаємо,  є слушними і погоджуємося на те,  що при розгляді цього законопроекту  в  другому  читанні  ми  можемо відкоригувати деякі норми, що дало б можливість більш м'яко проводити ввезення товарів і  сплату  цього  податку.  Ми  погоджуємося з такими пропозиціями народних депутатів,  але все-таки переконані,  що  ці  зміни,  які поліпшать закон, треба обов'язково прийняти. І ми просимо народних депутатів проголосувати за цей законопроект у першому читанні  для того, щоб ми могли доопрацювати його остаточно.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Депутати   Матвієнков,   Діброва   і Марковська.

 

     Сергій Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо. Город Мариуполь. Василий Васильевич! Иван Степанович призывал: давайте договариваться. Вот интересный у нас  получается  разговор,  сама  логика  рассуждения,  я   говорю конкретно об этом законопроекте:  мало того, что реструктуризируем задолженность,  то,  что тебе должны, мы у тебя забираем, так плюс ко всему ты еще плати живыми деньгами за то,  что ввозишь.  Такова логика этого законопроекта.

 

     Мы вчера целый день сидели,  позавчера и говорили о том,  что мы  этот  законопроект  снимаем и вводим его в состав того закона. Теперь  возвращаюсь  к  тому,  как  вы  завершили   свой   доклад: законопроект нужно принимать,  но мы тут немножко кое-что смягчим. А что смягчим?  Если вы сегодня должны и не возвращаете,  а помимо того  еще  будете  забирать  из того,  что мы будем ввозить,  так, извините, какая договоренность? О чем кто будет договариваться?

 

     Объясните мне,  пожалуйста,  суть этого.  Мы договаривались о том, что мы снимаем этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Там  є  про  що  домовлятися.  А  от  хто  з ким буде домовлятися?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Дякую.   Шановні   народні   депутати!   Я підтверджую,  що  це  питання  також  обговорювалося на зустрічі з народними депутатами щодо проблеми відшкодування.  Цей  захід  теж впливає на проблему відшкодування, оскільки він створює ресурс для проведення наступних дій.

 

     Так, ми домовлялися про те,  що в деякій іншій  формі  будемо вирішувати це питання,  і я мав на увазі саме це, коли говорив, що ми маємо порозуміння щодо уточнення деяких питань у цьому проекті. Ми,   безумовно,   не  домовлялися  (може,  в  усній  формі  якась домовленість  була),  щоб  знімати  офіційно  цей  законопроект  з розгляду, і його вам представляємо, оскільки це для нас необхідно. І ми хочемо,  щоб цей законопроект  був  прийнятий  передусім  для наступного уточнення, але обов'язково щоб цей проект був у першому читанні розглянутий.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Діброва.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий  округ  19,  Волинська область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний Василю Васильовичу!  Звичайно, законопроект заслуговує  на  розгляд,  тому  що вексельний обіг сьогодні певним чином тінізується,  і  на  50  відсотків  наповнення  його  живими коштами при імпорті сьогодні є доцільно.

 

     Але скажіть, будь ласка, що, ми знову посилюємо ту нерівність у підході до підприємств?  Запроваджуючи  обмеження  10  мільйонів обороту   за   рік,   ми   перетворюємо   власних   виробників  на неконкурентоспроможних.  До того ж Закон про систему оподаткування визначає  рівність  в оподаткуванні всіх суб'єктів підприємницької діяльності,  незалежно від їхнього обороту.  І в цьому плані  я  з вами ніяк не можу погодитися.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  З  наведеним вами аргументом ми,  в принципі,  погоджуємося,  що це є  певна  нерівність  суб'єктів  у сплаті податку.  Але я повертаю вас до того часу, коли ми приймали цей закон. За пропозицією народних депутатів ця норма була введена лише з тих підстав,  щоб не стримувати ввезення на митну територію України сировинних ресурсів для виробництва товарів і обмежити  це право  для  тих суб'єктів,  які ввозять товари для безпосереднього продажу в  роздрібній  мережі.  Тут  певна  була  логіка  в  наших пропозиціях, і тоді народні депутати її сприйняли.

 

     Сьогодні ми  піднімаємо  цю  планку лиш з тою умовою,  щоб не дати право оформляти це ввезення  тимчасово  створеним  суб'єктам, які,   отримавши  вексель,  як  ви  сказали,  не  в  змозі  будуть забезпечити його погашення в майбутньому.  Тому  ми  й  пропонуємо встановити таке обмеження.

 

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. Останнє запитання.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Василю Васильовичу! Фракція Соціалістичної партії  України  буде  підтримувати  запропоновані зміни до закону України, бо ми розуміємо, що Кабінет Міністрів повинен мати якийсь резерв бюджетний і якийсь маневр для бюджету. Але така пропозиція: якщо буде такий резерв бюджетний, то ці кошти щоб не виділялись чи то  на  вибори,  чи  то  на  податкову  адміністрацію,  а щоб вони спрямовувалися саме на поліпшення охорони здоров'я.  Тоді вся наша фракція вас підтримає.

 

     ГОЛОВА. Або якщо на вибори, так знати, кому. Так же?

 

     МАРКОВСЬКА Н.С. Так. Конкретно знати, кому.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Ви  приблизно  знаєте,  які  статті бюджету недофінансовані, або, вірніше, не передбачено фінансування в повному розмірі. Наші розрахунки якраз показують, що з уведенням такого закону ми могли б  розраховувати  на  додаткові  ресурси  в межах  300  мільйонів  гривень,  і  в  першу чергу вони пішли б на фінансування охорони здоров'я, як і пропонував бюджетний комітет.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Василю Васильовичу.  Депутатів,  які  бажають виступити  з цього питання,  немає.  Валерію Борисовичу,  ви потім зможете щодо двох проектів висновок комітету  доповісти,  щоб  нам зекономити час, бо 28 хвилин залишилося?

 

     Шановні народні депутати!  Я пропоную,  щоб Василь Васильович доповів проект 8096,  а потім уже Альошин від комітету висловиться щодо двох законопроектів. Немає заперечень?

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     -----------

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Шановні народні депутати!  До вашої уваги пропонується проект Закону  України  про  внесення  змін  до Закону  України  про  патентування  деяких  видів  підприємницької діяльності.  Суть наших пропозицій полягає в тому,  щоб  поліпшити норму  закону,  яка  передбачає право окремих суб'єктів отримувати спеціальний патент  і  обирати  спрощений  порядок  оподаткування. Маючи цей спеціальний патент,  суб'єкт сплачує не всі податки, які передбачені системою оподаткування, а лише єдиний податок. Це була пропозиція народних депутатів, зокрема народний депутат Шеховцов є автором цього закону,  в якому передбачається,  що  суб'єкти,  які працюють у сфері, де проводяться готівкові розрахунки з покупцями, повинні  мати  можливість  отримувати   спеціальний   патент.   Це роздрібна   торгівля,  система  громадського  харчування,  надання побутових послуг.

 

     Однак практика застосування цього закону  показала,  що  така форма  є  вкрай  недосконалою,  і  багато суб'єктів використовують право на отримання спецпатенту,  щоб мати можливість ухилятися від оподаткування.   Ми  виявили  велику  кількість  порушень  закону, податкова служба, інші служби та органи безпеки поінформували нас, що  цей  законопроект  необхідно  як найбільш терміновий прийняти, поліпшити чинний закон.

 

     Ми вносимо пропозицію,  щоб застосування спецпатенту обмежити лише суб'єктами малого бізнесу,  тому що сьогодні цієї норми немає і право отримати спеціальний патент мають як маленький кіоск,  так і  великий  універмаг,  і  не  платити  податків.  Єдиний  податок сплачується у розмірі 200 гривень при тому,  що підприємство  може продавати товарів на мільйони гривень.

 

     Друга норма  цього  законопроекту  передбачає,  що  ми  маємо відновити стягнення податку на додану вартість  з  цих  суб'єктів, тому  що  в такій формі ми руйнуємо застосування податку на додану вартість,  оскільки, ви розумієте, основна сума податку збирається якраз на останній фазі проходження товарів, у роздрібній торгівлі. Даючи можливість цим суб'єктам не сплачувати податок, ми втрачаємо значні суми коштів. З іншого боку, ці суб'єкти мають право ввозити на митну територію товари без  сплати  податку.  Більше  того,  це використовується  не лише для ввезення товарів для власних потреб, для використання цими суб'єктами, у більшості випадків вони беруть на  себе  функції  аґентів  по  ввезенню  і  розмитненню  товарів. Державна митна служба нас інформує,  що за рахунок дії цієї  норми ввезено  без  сплати  податків на кордоні товарів на суму понад 36 мільйонів гривень.  Ці суттєві втрати вимагають від нас термінових дій для впорядкування сплати податку.

 

     Крім того,  пропонується  внести  деякі уточнення щодо сплати податку з прибутку.  Ця норма полягає в тому,  що ці  суб'єкти  не лише свої податки сплачують, вони зобов'язані утримувати податки з тих доходів,  які вони сплачують іншим,  третім особам,  у вигляді дивідендів,  процентів,  роялті.  Вони в даному разі виступають як аґенти по утриманню податку з інших осіб. Чинна норма дає право не утримувати ці податки, ми маємо її поліпшити.

 

     Ще одна пропозиція щодо ведення обліку. Оскільки всі суб'єкти мають  звітувати   про   обсяги   товарообороту,   ми   пропонуємо зобов'язати їх вести книгу обліку доходів і витрат.  До речі, таке рішення  прийнято   Верховною   Радою   у   Законі   про   ведення бухгалтерського обліку, ми автоматично маємо внести зміни до цього закону.

 

     Оце, в  основному,  всі  пропозиції,  які  Кабінет  Міністрів пропонує  внести  до  чинного Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Василя Васильовича?

 

     Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний   Василю Васильовичу! Я скажу, треба ваш законопроект підтримати, у цьому є сенс.  Але запитання такого характеру:  а коли ми цей закон раніше розглядали,  чому  не  було  ваших  пропозицій?  Ви  що,  не могли спрогнозувати, що будуть обходити ті норми щодо ПДВ, коли матимуть спеціальний патент?  Ви кажете,  що є якісь універмаги,  які мають більш як мільйонні прибутки і платять 200 гривень податку.

 

     Я вважаю,  що це  трапилося  тільки  тому,  що  весь  Кабінет Міністрів  записався  в  депутати,  і вони зараз уже не займаються проблемою.  Іване Степановичу,  це вже до вас  звертаюся.  Давайте призначимо тих, хто не записався ще в депутати, хай вони працюють, а інші нехай вже йдуть займаються виборчою кампанією.

 

     Дякую за відповідь.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Ми це передбачали, коли приймався цей закон,  і  на  стадії  його прийняття уряд якраз заперечував проти запропонованих норм.  Ми розуміли,  що це призведе до ухилення від сплати  податків,  і  саме  для  цього суб'єкти права на одержання спецпатенту  використовуватимуть  цей  спецпатент.  Проте  народні депутати під гаслом підтримки малого бізнесу (до речі, так це було представлено) підтримали цей закон і у вигляді  експерименту  його запровадили,  щоправда,  на  обмежених територіях.  Сьогодні мають право застосовувати цей  патент  16  районів,  міст  на  території України.  До  речі,  вся  Одеса  є  суб'єктом  права  на одержання спецпатенту. І ми розуміємо, які там наслідки були.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу,  ви так  відповіли,  що  ніби  ви передбачали, що всі підуть у депутати. Ви ж не це передбачали?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Іване Степановичу,  абсолютно правильно.  Я маю на увазі лише економічний бік цього проекту. Я ніяким чином не можу коментувати інше запитання.

 

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал. За ним - депутат Матвієнков.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Шановний Василю Васильовичу! Безперечно, пропозиції,  які ви внесли,  мають бути підтримані.  Я особисто їх підтримую. Разом з тим у мене два запитання.

 

     Чи визначено    конкретний   критерій   надання   спецпатенту представникам малого і середнього бізнесу,  тобто той рівень їхніх доходів  чи  оборотних коштів,  за яким буде визначатися,  що саме цьому  суб'єкту  можна  надати  на  певний   вид   підприємницької діяльності  спецпатент,  а  інший  вже  має  сплачувати  податки у повному обсязі? Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи прогнозуєте ви наслідки внесення таких  змін  до закону? Скажімо, чи не буде це справді стримувати розвиток якщо не малого, то середнього підприємництва в Україні?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую за запитання. Я можу назвати конкретні обмеження,   які   пропонується   ввести  цим  законопроектом.  Ми використали те обмеження, яке в законодавчому порядку прийнято для підтримки   малого   бізнесу,  а  саме  1  мільйон  гривень.  І  з урахуванням цього обмеження дається право  застосовувати  спрощену систему оподаткування для малого бізнесу.  У даному проекті ми теж запропонували  встановити  право  на  отримання  спецпатентів  тим суб'єктам, які мають обсяг обороту 1 мільйон гривень.

 

     І наслідки.  Ми  у  першу  чергу прогнозували те,  яких втрат зазнають або які  доходи  додаткові  отримають,  зокрема,  місцеві бюджети  від  запровадження  цих обмежень.  І дійшли висновку,  що суттєво  розвиток  малого  бізнесу  введення  такого   закону   не загальмує,  оскільки  ми лише впорядковуємо,  залишаємо таке право лише  для   суб'єктів   малого   бізнесу.   Ми   відсікли   великі підприємства,  великий бізнес,  який досі користувався цим правом, цими прогалинами у чинному законі.  Ми не вбачаємо це гальмом  для розвитку малого бізнесу.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Сергій Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Уважаемый Василий Васильевич!  Понятно,  что этот законопрокет нужно поддержать,  но у меня вот,  чесно говоря, есть сомнения.  Давайте станем на позицию того же предпринимателя. Человек  получил  какую-то  гарантию  от   государства,   начинает работать,  а мы тут же бьем его по рукам.  Потом удивляемся, что у нас не развивается бизнес и мы не идем вперед.

 

     Когда мы этот закон принимали,  мы что,  не видели?  Ну,  200 гривень  для  малого  бизнеса  -  это  понятно.  А  кто мешает вам установить 2 миллиона для крупного  бизнеса,  для  предприятий,  у которых товарооборот свыше миллиона?  К примеру я говорю.  Ведь, в принципе,  это все в ваших руках. И это можно было бы поправить до того, а не когда возник скандал, связанный с НДС. Это первое.

 

     И второй момент.  Не кажется ли вам, что здесь, как правильно говорит Иван Степанович,  "воно не лізе,  а ми премо".  Давайте же все-таки   задумаемся.   Мы   находим   сейчас,   ищем  пути,  как компенсировать НДС. Сегодня в ВВП 60 процентов составляет экспорт, 40 процентов - внутренний рынок.  Плюс эти схемы, которые есть, по металлолому,  где  нет  механизма  возникновения  НДС,  плюс   эти противогазы  и  так далее,  и так далее.  Ну,  даже уберем эти две составляющие.  Сумеем ли мы,  сбалансировав  60  и  40  процентов, компенсировать НДС?  Правильно, мы идем в ЕС. Я все понимаю, там у них такой налог. Но они-то пришли к этому налогу, когда у них были сбалансированы внутренний рынок и внешний,  когда система платежей была прозрачной, только после этого они пришли к НДС. А американцы и  японцы  до  сих  пор  не  пришли,  а просто поднимается налог с реализации, с оборота.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Щодо першого вашого питання.  Право встановлювати розмір податку надано місцевим органам влади: чи 200 гривень,  чи  2  мільйони  -  це  їхнє  право,  і   воно   законом передбачено.  Тобто  впливати на цей процес Кабінет Міністрів,  на жаль, не має права.

 

     Ми не вбачаємо,  що  наше  рішення  може  завдати  шкоди  тим підприємствам, які скористалися правом на спецпатент. Рішення буде прийматися, і вони мають право користуватися ним до кінця року, на цей термін,  до речі,  вони і придбавали патент,  він видається на рік.  Це передбачає,  що наступного року вони будуть  втрачати  на законних підставах і будуть готові до цього кроку.

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні депутати!  Останній із цього блоку законопроект 8097 про внесення змін до  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств. Урядовий проект.

 

     Василю Васильовичу, будь ласка. А потім ми вже обговоримо.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Цей законопроект пропонується вам для розгляду знову з тих мотивів,  що норма,  яка нині  діє,  використовується  у багатьох випадках для ухиляння від сплати податків, і Державний бюджет зазнає прямих втрат.

 

     Безумовно, уряд  ніколи  не  ставив  питання,  щоб  скасувати норму,  що  суб'єкт,  який  отримав збитки за звітний період,  має право врахувати ці збитки у майбутніх звітних періодах,  зменшивши об'єкт  оподаткування,  який  буде  виведений за звітами майбутніх податкових періодів.  Але велика частина норм чинних  законів  дає право   багатьом  суб'єктам  використовувати  право  формування  і перенесення збитків на майбутні періоди і не сплачувати до бюджету значні кошти.

 

     Для статистики  наведу  такі  дані.  На  сьогодні 44 відсотки платників податків - це платники, які мають збитки, 56 відсотків - це платники,  які мають прибуток.  Відповідно сплату до Державного бюджету здійснює якраз та частина підприємств,  що  має  прибуток. Велика  кількість  підприємств  із  44  процентів  збиткових  мали прибутки   у   звітних   періодах,   але,   використовуючи   право перенесення,  вони виводили свою діяльність як збиткову.  Парадокс полягає  ще  і  в  тому,  що   фінансові   звіти   підприємств   є підтвердженням   того,   що   вони  прибутки  отримали.  Податкова звітність  (податкова  декларація,  що  подається  до   податкових органів)  засвідчує,  що  це  підприємство має податковий,  так би мовити, збиток.

 

     Підприємства, які  на  сьогодні  мають  прибутки,  накопичили збитки  минулих  років  і  мають  право  перенести  їх  у  сумі 29 мільярдів гривень,  а у фінансовій  звітності  зафіксовано  збитки лише у розмірі 9 мільярдів гривень.

 

     Ми проаналізували   цю   ситуацію   і   дійшли  висновку,  що підприємства мають змогу штучно формувати  збитки  для  того,  щоб показувати   їх   у   податковій   звітності.   Це   спричинено  і невизначеністю   порядку   формування   цін.    Ми    не    можемо проконтролювати,  за  якими  цінами  укладається  угода,  за якими цінами  пропонується  суб'єкту  купити  той  чи  інший  сировинний ресурс.  Він нам звітує, що він його купив у 10 разів дорожче, ніж фактично це коштувало.

 

     Підприємства мають   можливість   формувати   свої   збиткові показники,   використовуючи  проблему  амортизації.  Амортизаційна політика,   визначена   законом,   дає   можливість   підприємству нараховувати  значні суми амортизації,  які ніколи не покриваються ресурсами від його діяльності,  і вони штучно  виводять  збитки  у своїх звітах.

 

     У зв'язку з цим Кабінет Міністрів звертається до вас, шановні народні  депутати,  з  проханням  з  порозумінням  поставитися  до наведених  аргументів  і,  не  відмовляючи  суб'єктам,  які дійсно зазнали збитків,  у праві врахувати їх у наступних  періодах,  щоб збалансувати    свої    фінансові    ресурси,   всетаки   прийняти запропоновані зміни і обмежити можливість багатьох  підприємств  - реальних платників податку не брати участь у формуванні Державного бюджету за рахунок норми перенесення збитків.

 

     Наші пропозиції  полягають  у  тому,   щоб   обмежити   право підприємств у певних періодах переносити збитки. З іншого боку, ми пропонуємо  деякі   збитки,   завдані   підприємствам   бартерними операціями,  не  враховувати  в  цих  розрахунках,  оскільки ми не можемо гарантувати,  що ціни,  передбачені бартерними контрактами, відповідають дійсності.

 

     Крім того,  цей  законопроект  пропонує  впорядкувати питання нарахування  амортизації  щодо  тих  основних   фондів,   які   не використовуються  у  виробництві,  є  законсервовані  або  взагалі виведені з експлуатації.  Нарахування амортизації  на  цю  частину основних фондів є штучним,  і ми вважаємо, що це не є справедливим кроком при визначенні прав підприємств стосовно  обов'язків  перед державою.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Василя Васильовича? Є. Запишіться.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Константинов. За ним - депутат Марковська.

 

     КОНСТАНТИНОВ Є.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної  безпеки (виборчий округ 51,  Донецька область).  Спасибо, Иван Степанович.  Василий Васильевич,  у меня к вам нет  вопросов. Вопросы уже задавали мои коллеги.  Почему так поздно? Я как бывший директор  сегодня  очень  много  слышу  речей  полезных  таких  по поддержке металлургии,  других отраслей.  Все эти законопроекты, я считаю, обязательно нужно принимать в первом чтении. Лучше поздно, чем никогда. Какие нужно - доработать.

 

     Вот о прибыли. Куда ни посмотришь по региону, все обращаются, чтобы врачам, учителям зарплату повышать. Из бюджета деньги нужны, а  прибыли практически нет.  Она есть.  Она есть,  только тройная, четвертная бухгалтерия.  И вы все об этом знаете.  Значит так,  не слушайте  вы  никого и никаких рабочих комиссий не собирайте,  это все лоббисты.  Вы понимаете, это лоббисты, которые ведут страну... Уже   любимый  Президент  озабочен,  что  экспорт  весь  на  сырье построен.

 

     Я буду поддерживать и товарищей-коллег своих прошу поддержать эти законопроекты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ніна Марковська. За нею - депутат Черняк.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую. Константинов мені якраз допоміг, тому що я хотіла сказати те,  що він сказав. Але в мене таке запитання. Є підприємства, які працюють, сплачують податки, і що, з них тепер будуть брати ще якісь податки?  А ті,  які не працювали, і мови не було про сплату, то що, і не будуть платити? Я так зрозуміла. Чи є якісь нарахування для  них?  Чи  особливий  стан  для  них?  Бо  є директори,  які уболівають, але є і такі, що працюють абияк, то їм ще й такий попуск. Так чи ні?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Я додатково поясню. Мова йде про тих підприємців, які працюють, мають прибуток, постійно звітують перед своїми  акціонерами  або  перед  власниками  про   отримання   цих прибутків.

 

     І мова   йде   якраз   про   великі  підприємства.  До  речі, металургійний комплекс у першу чергу зловживає цим правом.  Той же Криворізький  металургійний  комбінат,  який  має  понад 1 мільярд гривень  прибутку,  сплатив   до   Державного   бюджету   копійки, скориставшись  цим  правом.  Можна  навести  факти  того,  що такі підприємства  десять  років  успішно  працюють,  і  весь   час   є збитковими,  вони  не  платять  податків.  І  це  негативне  явище спонукало Кабінет Міністрів внести цей проект.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  є  узагальнюючий   показник   - валовий  внутрішній  продукт  у  нас  за три роки зріс більш як на третину,  а  бюджет  не  збільшується.  Так  яка  це  бухгалтерія, скажіть?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Іване Степановичу, ви цілком маєте рацію. Ми проаналізували це  явище,  коли  зростання  валового  внутрішнього продукту не є еквівалентним зростанню доходів.

 

     ГОЛОВА. Так такого не може бути. Це циганська бухгалтерія: надоїли - записали, випили - викреслили.

 

     Народний депутат Володимир Черняк. За ним - депутат Литюк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Василю   Васильовичу,   у   мене   два запитання.  Перше - стосовно штучного завищення витрат, що веде до зменшення обсягів об'єкта оподаткування.  А  як  контролювати  цей процес,   щоб   не   було   цього   штучного   заниження   об'єкта оподаткування, інакше не буде спрацьовувати ця норма закону?

 

     І друге запитання.  Виводяться з-під амортизації  фонди,  які виведені  з експлуатації.  А яким тоді буде джерело амортизації на підприємстві, звідки вони братимуть кошти?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Я вже наводив аргументи, що штучний збиток створюється за рахунок таких дій, які проводять суб'єкти, і передусім ми мали на увазі  ту  ж  амортизацію.  Наприклад,  завод "Більшовик"  використовує лише третину своїх потужностей,  третину всіх основних фондів,  і цим задоволений,  він  на  цій  території працює.  Але  амортизацію  нараховує  на  вартість  всіх  основних фондів, які ним не використовуються і взагалі не відомо, що з ними робити.  Він  і  не  ставить  питання  про  те,  що  ця нарахована амортизація йому потрібна.  Зрозуміло,  що виручка від  діяльності однієї  третини тих територій не покриває нарахованої амортизації, він і не розраховує отримати ці кошти,  це джерело, йому достатньо однієї  третини,  і він використовує амортизаційні нарахування для підтримки цієї частини основних фондів.  Тому ми і мали на  увазі, що  на  ті основні фонди,  які не беруть участі у виробництві,  не повинна нараховуватись амортизація,  щоб  не  створювалися  штучні збитки. Насамперед ми мали на увазі це.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Анатолій Литюк. Останнє запитання.

 

     ЛИТЮК А.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 56, Донецька область). Оскільки Василь Васильович звинуватив металургійні підприємства у зловживаннях у  цій  справі,  я  прошу передати слово Матвієнкову для виправдання.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Матвієнкова.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.   Спасибо.   Василий   Васильевич,   в  своем выступлении вы заявили о том, что все эти законопроекты не ведут к усилению   налогового  бремени.  Но  возьмем  конкретно  последний законопроект. На что посягаем? На святое. Сегодня нужны вложения в развитие  основных  фондов,  и  мы  сокращаем  срок  покрытия этих затрат.  В основном кто пострадает от этого?  Крупные промышленные предприятия,  где есть не рублевые,  а миллионные вложения.  И они пострадают больше всего.  Что мы здесь достигнем,  поставив  их  в такие условия, в которых они просто прекратят развиваться?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дозвольте  з  вами  не  погодитись.  Ми  не говоримо,  що ми цим підприємствам створюємо умови,  за яких  вони загинуть,  ми  ведемо  мову  лише  про  те,  що право використання врахування збитків за попередні періоди  підприємство  буде  мати, але в першу чергу ми говоримо про те,  що з отриманого прибутку ми заберемо  державну  частку,  все   інше   буде   використано   цим підприємством для врахування покриття попередніх збитків.

 

     Практично всі металургійні заводи цим правом користуються.  І це не свідчить про те,  що ресурси у них втрачаються,  а  свідчить про  те,  що  ми  в першу чергу маємо нарахувати податки,  в другу чергу - перекрити їх збитки, а не навпаки, як це є на сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Вони вже  давно  все  це  здали  в  оренду,  непогано живуть, і не нараховують амортизації.

 

     Дякую, Василю Васильовичу.

 

     Від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності слово має голова комітету Валерій Борисович Альошин.  Будь  ласка,  щодо всіх трьох законопроектів.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги! Я хотів би зазначити, що з трьох законопроектів народні депутати  члени  комітету  підтримали  лише один - про внесення змін до Закону України про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

 

     Однак, незважаючи на підтримку,  ми вказали також і на окремі недоліки,  які містить зазначений законопроект, і вважаємо, що цей законопроект може бути прийнятий у першому читанні, і в подальшому ті  недоліки,  про які йдеться в наших висновках,  які ви маєте на руках, необхідно уточнити і зняти.

 

     Стосовно двох інших законопроектів,  які нами не  підтримані. Законопроект  щодо  внесення змін до Закону України про податок на додану вартість,  на нашу  думку,  встановлює  нові  правила  щодо відстрочки   сплати   податку  на  додану  вартість  при  ввезенні суб'єктами підприємницької діяльності товарів на  митну  територію України.  Зокрема,  пропонується,  як ви вже добре знаєте,  надати можливість виписувати податковий  вексель  на  суму  50  відсотків податкового  зобов'язання,  а  50  відсотків  одразу  сплатити при перетині митного кордону.  Тим самим очевидним є  факт  збільшення потреби   для   підприємств,   які   здійснюють   імпорт   товарів (продукції), в обігових коштах.

 

     Зрозуміло, що  зараз,  коли  йде  не  лише  товарний  імпорт, імпорт,   пов'язаний   з  сировиною,  а  й  імпорт  технологічного обладнання для  реконструкції,  модернізації  великих  промислових підприємств,   така   норма  дискримінуватиме  ці  підприємства  і ускладнюватиме їм реалізацію їхніх фінансових планів.

 

     Другою проблемою зазначеного законопроекту є те,  що фактично створюються  диференційовані  умови  щодо сплати податку на додану вартість при імпорті. Для одних суб'єктів господарювання - це одні умови  залежно  від обсягів їхніх операцій,  для інших суб'єктів - інші.

 

     Тому комітет не погодився з такою  пропозицією,  принаймні  в частині,  яка  порушує  принцип  рівності  прав і можливостей всіх суб'єктів господарювання і податкових прав насамперед,  і пропонує відхилити зазначений законопроект.

 

     Друга пропозиція,  яка не підтримується комітетом, стосується оподаткування  прибутку  підприємств.  Я  повинен  зазначити,   що предмет  цього законопроекту є темою давніх дискусій між комітетом і Міністерством фінансів. Неодноразові спроби Кабінету Міністрів і Міністерства   фінансів   вирішити  це  питання  шляхом  обмеження терміну, протягом якого можна переносити від'ємне значення об'єкта оподаткування  на наступні податкові періоди,  ми обговорювали і в комітеті  жодного  разу  не  підтримали   їх.   Більше   того,   в законопроекті,  який  отримав назву так званого малого податкового кодексу,  пропонувалася  зовсім  інша  ідеологія  -   взагалі   не обмежувати  термін.  Тобто залишити можливість перенесення збитків на майбутні податкові періоди без обмеження в терміні.

 

     Я хотів  би  зазначити,  що  в  разі  прийняття  законодавчої пропозиції   уряду   значно   погіршаться   умови   господарювання новостворених підприємств,  підприємств з  тривалим  технологічним циклом виробництва,  підприємств, які мають сезонний або циклічний характер виробництва,  тобто коли витрати  акумулюються  в  одному податковому  періоді,  а  доходи  з'являються в іншому податковому періоді.

 

     Водночас абсолютно об'єктивно треба зазначити,  що  ті  факти податкової   поведінки,   коли   штучно   мінімізується  податкове зобов'язання,  мають привернути  увагу  й  податкових  органів,  і Міністерства  фінансів,  і  треба знайти такі шляхи вирішення цієї проблеми,  які  не  зачіпали  б  інтересів   сумлінних   платників податків.   Тому   цей   законопроект   комітетом   так   само  не підтримується.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ми на 5 хвилин продовжуємо роботу.

 

     Федір Абрамов. Запитання.

 

     АБРАМОВ Ф.М. Спасибо, Иван Степанович. Валерий Борисович, вам как    профессионалу    хорошо   известно,   что   немалая   часть предпринимателей не платит налоги с реальной прибыли,  скрывая ее. И мне кажется, в этом зарыта собака, о чем сказал Иван Степанович,

- объем производства перевыполнен на одну треть,  а в  бюджете  от этого - ноль.

 

     Скажите, что  предусматривает  предложенный  нам  проект  для борьбы с этим антигосударственным явлением?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б Дякую за запитання.  Я хотів би зазначити в першу чергу таке. Якщо ми говоримо про прибуток підприємства, то в першу чергу зацікавленим у тому,  щоб підприємство працювало прибутково, має   бути   власник   цього   підприємства.  Якщо  це  акціонерне товариство, це має бути той, хто має контрольний пакет акцій. Якщо Міністерство фінансів починає надзвичайно цікавитися прибутковістю підприємств, то, очевидно, щось у нас тут не так.

 

     Адміністративні органи,  на  мою   думку,   мають   достатньо повноважень  для того,  щоб задіяти всі механізми відповідальності тих суб'єктів господарювання,  які є несумлінними платниками,  які ухиляються   від  сплати  податків.  А  ми  спільно  маємо  шукати вирішення тих проблем,  які містяться в законодавчому полі.  Однак ми  не  повинні своїми рішеннями перекручувати мотивацію поведінки нормального платника податку.  Якщо він зорієнтований на нормальну роботу,  на модернізацію,  на нарощування обсягів виробництва,  на поліпшення своїх фінансових  результатів,  а  ми  своїми  заходами будемо погіршувати умови для нього, то це несправедливо.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Діброва. Будь ласка.

 

     ДІБРОВА В.Г.  Валерію  Борисовичу,  я  в  принципі  підтримую позицію вашого комітету,  яка  відображена  у  висновках  стосовно поданих  законопроектів.  Але  у  зв'язку  з  проектом  Закону про внесення змін до Закону про податок на додану вартість  в  частині вексельного обігу хотілося б почути ваше бачення. Чи не варто було б повернутися до нульової ставки податку на  додану  вартість  при визначенні товарної номенклатури критичного імпорту,  для того щоб не вимивати обігових коштів у разі введення  цього  закону  в  тих підприємств,  які проводять технічне переозброєння,  реконструкцію тощо?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Я хотів зазначити, що запровадження вексельної схеми

- це,  очевидно,  певна  реакція на відміну так званого критичного імпорту.  І  я  переконаний,  що  відміна  критичного  імпорту   є правильним   рішенням,   цілком  справедливим  рішенням,  тому  що наявність переліку критичного імпорту призводила до  дискримінації внутрішніх виробників аналогічної продукції.  Бо якщо з імпорту не сплачується податок на додану вартість,  а з внутрішньої продукції він сплачується, то, зрозуміло, куди будуть націлені всі і що вони захочуть купувати. Тому ліквідація критичного імпорту є правильним рішенням.

 

     Однак я  думаю,  що  ми  поступово  перейдемо і до того,  щоб узагалі не  було  і  податкового  векселя,  але  це,  може,  трохи віддалена перспектива, ну, скажімо, не сьогоднішнього дня рішення.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Валерію   Борисовичу.   Шановні  колеги,  ми обговорили пакет законопроектів,  які надійшли  від  уряду.  І  на засіданні   Погоджувальної   ради   ми  обіцяли  розглянути  їх  у першочерговому  порядку.  Щодо  більшості   з   них   ви   позицію профільного  комітету  в  особі  голови  комітету Валерія Альошина вислухали.

 

     Ігоре Олександровичу,  у  вас  буде  що  сказати  щодо  цього пакета? Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Ми вам дуже вдячні, що ви розглянули ці законопроекти.  Підсумовуючи  обговорення,  можна сказати,  що законопроект про реструктуризацію боргів щодо податку на додану вартість у разі подання  його  доопрацьованого  варіанта завтра  вами  може  бути  обговорений,  і  ми  над ним продовжуємо працювати. Два законопроекти вами підтримані - це зміни до Декрету про  акцизний збір і зміни до Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності.  Я  просив  би  розглянути  можливість завтра  законопроект щодо акцизного збору,  який практично знайшов повну підтримку всіх  промовців,  прийняти  в  першому  і  другому читаннях   і   в   цілому.   Тоді  ми  можемо  передавати  в  разі конструктивного,  позитивного голосування щодо проекту  бюджету  в Комітет з питань бюджету цей документ,  згідно з яким ми отримаємо 300 мільйонів додаткового  ресурсу,  який  можна  розподіляти  при підготовці проекту бюджету до третього читання.

 

     Те ж  саме просив би і щодо законопроекту про зміни до закону про патентування,  врахувавши  пропозиції,  які  сьогодні  лунали, стосовно   дати  введення  і  інші.  Це  можна  завтра  внести  на голосування,  і далі доля його вже буде  визначатися  в  залі.  Ми маємо  можливість  вже  завтра  конкретно  додати 300 мільйонів до ресурсу бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Ігоре   Олександровичу.    Всім    зрозуміло завершення  обговорення  цього  пакета,  профільний  комітет майже підтримує позицію,  яка була висловлена міністром фінансів  Ігорем Олександровичем  Мітюковим.  Тому  я  думаю,  що  ми  до завтра не забудемо цього.

 

     Шановні народні  депутати!  Дозвольте   мені   зробити   одне оголошення.  На  ім'я  Голови надходять листи такого от змісту:  у зв'язку з численними  зверненнями  виборців  просимо  відрядити  в округ...  Я вас прошу,  ну,  у нас,  ви бачите,  що робиться... Ви причину і наслідки розумієте.  Тому я не буду  підписувати,  і  не будемо  звертатися  з  цим  в  час  пленарних  засідань.  А  після пленарного тижня, будь ласка, це передбачено. Тому не пишіть таких записок, ми на них реагувати не будемо.

 

     Я дякую за конструктивну працю. Продовжимо роботу завтра о 10 годині ранку.