Стенограма пленарного засідання

27 листопада 2001

 

                        ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  27  л и с т о п а д а  2001  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!    Прошу    підготуватися    до реєстрації.  Розпочинаємо вечірнє засідання Верховної Ради.  Прошу розпочати реєстрацію.

 

     У залі  зареєструвалися  389  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Оголошується  до  розгляду проект Закону про внесення зміни  до  статті  43  Закону  України  про  господарські товариства,  7092.  Доповідає  голова  Державної  комісії з цінних паперів   та   фондового   ринку   Мозговий   Олег    Миколайович. Співдоповідає  Олександр  В'ячеславович Слободян,  член Комітету з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій.

 

     Прошу, Олегу Миколайовичу, у вас є 10 хвилин.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.,  голова  Державної комісії з цінних паперів та фондового  ринку.  Шановний  пане  головуючий!   Шановні   народні депутати!  Вашій увазі представлено розроблений Державною комісією з  цінних  паперів  та  фондового  ринку  на  виконання  доручення Кабінету  Міністрів України,  погоджений з Фондом державного майна та Міністерством юстиції  проект  Закону  про  внесення  зміни  до статті  43  Закону про господарські товариства (в частині обмежень щодо проведення загальних зборів акціонерів за межами України).  У зв'язку   з  тим,  що  ринок  цінних  паперів  України  ще  тільки розвивається,  багато зловживань на ринку відбувається, виникає чи взагалі   існує   з   причин   неврегульованості  ситуації  чинним законодавством. До таких зловживань, як ми вважаємо, відноситься і проведення загальних зборів акціонерів за межами України.

 

     Як вам  відомо,  шановні  народні депутати,  загальні збори є вищим органом управління акціонерного товариства,  і акціонери  як власники   товариства,   беручи   участь  у  зборах,  таким  чином реалізують  своє  право  на  участь   в   управлінні   акціонерним товариством і контролюють його діяльність.

 

     З огляду  на  труднощі  практичного  характеру,  як  правило, загальні збори акціонерів  відбуваються  один  раз  на  рік,  якщо статутом   не   передбачено   більшої  кількості  зборів  протягом календарного року.

 

     Вважаємо за  необхідне  наголосити  на  тому,  що  не   кожен акціонер  з  економічних  та  інших причин зможе бути присутнім на зборах акціонерів, якщо вони будуть проводитися за межами України. Це   призведе   до  порушення  прав  акціонерів,  які  не  зможуть скористатися своїм правом  брати  участь  у  прийнятті  рішень  на загальних зборах акціонерів.

 

     Слід зазначити,  що  захист  прав  акціонерів є дуже важливим фактором,  який обумовлює  можливості  товариства  щодо  залучення капіталу.  У  нашій країні,  де ринок капіталу перебуває на стадії розвитку,  найбільш   незахищеними   залишаються   права   дрібних акціонерів,  які  є  найбільш  вразливими.  Крім того,  на випадки порушення прав акціонерів негативно  реагує  і  сам  ринок  цінних паперів зниженням вартості акцій акціонерного товариства.

 

     З таких  підстав  є актуальною розроблена комісією пропозиція щодо внесення зміни до статті 43 Закону України  про  господарські товариства  (в  частині  обмежень щодо проведення загальних зборів акціонерів за межами України).

 

     Даний проект  погоджено  з  Міністерством   юстиції,   Фондом державного майна, підтримано профільним комітетом. Сподіваємося на вашу підтримку щодо внесення зміни до статті 43 закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Миколайовичу. Чи будуть запитання до Олега Миколайовича? Прошу записатися.

 

     Покажіть на табло список народних депутатів.

 

     Народний депутат Матвієнков. За ним - депутат Марамзін.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  55,  Донецька область).  "Регионы Украины".  Уважаемый Олег Николаевич!  Скажите,  пожалуйста,  в практике вашей  деятельности бывали случаи,  когда принимались решения,  даже опросным методом, при стопроцентном согласии?  Может быть, действительно стоит пойти на  такой  шаг для того,  чтобы разблокировать как-то эту ситуацию (ведь,  так сказать,  стопроцентного желания принимать те или иные решения  просто  не  может  быть,  любая  ситуация  -  это рабочая ситуация,  есть рабочие моменты,  кто-то отсутствует и так далее): установить какой-то потолок,  какието ограничения,  пусть будет не 100 процентов,  а 80-90 процентов,  то  есть  установить  разумный какой-то предел.

 

     Спасибо.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Якщо  взагалі  говорити  про актуальне питання щодо проведення  зборів,  прийняття  рішень,  то  воно  може  бути врегульовано,  на мою думку, в такий спосіб. Наступним питанням ви будете розглядати законопроект про акціонерні товариства. Я думаю, що  треба  приймати  Закон про акціонерні товариства і цим законом врегульовувати всі ці питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Марамзін.  За  ним   -народний депутат Гуцол.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України  (виборчий  округ 104,  Луганська область).  Есть такой вот вопрос.  Как вы относитесь к  тому,  что некоторые   крупные   предприниматели   скупают   все   подряд:  и хлебозаводы,  и молокозаводы,  и металлургические комбинаты? И как вы  считаете:  они могут эффективно управлять всем этим хозяйством или нет?  В частности,  в Луганской области  есть  такой  Курилов, который   занимается   угольными   делами.   Сейчас   он   скупает молокозаводы,  хлебокомбинат,  притом подпольно,  не оформляя, как положено,  покупку этих акций и так далее. По сути дела, разрушает предприятия.  Вот было у нас хорошее  объединение  "Луганскхолод", сейчас  оно  практически  лежит  на боку,  потому что акции скупил человек,  который   занимается   сбором   металлолома.   Как   это проконтролировать вообще?

 

     МОЗГОВИЙ О.М. Щодо функцій Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,  то до сфери її компетенції належать  питання, чи   правомірно,  скажімо,  з  точки  зору  чинного  законодавства купуються  та  продаються  акції;  наскільки  легітимно  вноситься власник  до  реєстру;  чи  виконує  реєстратор  свою  функцію щодо внесення інформації відповідно до актів купівліпродажу.

 

     А питання щодо ефективності управління  придбаними  пакетами, щодо  того,  має  право  чи не має,  регулюються взагалі загальним законодавством про право власності,  право фізичної або  юридичної особи   придбавати,   продавати.   Наскільки  ефективно  він  буде управляти цим процесом  -  це  практично  поза  сферою  діяльності Державної комісії з цінних паперів, можна сказати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Миколайовичу.

 

     Народний депутат Гуцол. За ним - депутат Полюхович.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист". Шановний доповідачу! Прослухавши вашу коротку доповідь,  я поставлю вам одне запитання. Скажіть,  будь ласка,  чи передбачений цим законом правовий захист акціонерів - малозабезпечених пенсіонерів?  Адже тут,  як правило, часто  й  густо   порушується   чинне   законодавство   і   навіть Конституція.  Чи  даний законопроект захищає ці верстви населення? Адже ми бачимо,  що в регіонах твориться і з  приватизацією,  і  з цінними  паперами.  Люди  не  можуть  знайти крайнього,  не можуть захистити свої законні конституційні права.  Чи даний  закон  буде захищати якимось чином ці верстви населення?

 

     Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую  за  запитання.  Хотів  би  перш  за все сказати,  що,  дійсно,  в постприватизаційний  період,  який  нині триває  в  Україні,  ми  прийшли  до  ситуації,  коли багато людей (близько  17  мільйонів  громадян  України)  стали  акціонерами  в результаті  приватизації.  І багато з них не розуміють,  не знають своїх  прав,  особливо  якщо  говорити  про  дрібних   акціонерів: пенсіонерів,  акціонерів - працівників підприємств.  Тому сьогодні дійсно треба  думати  про  захист  їхніх  прав,  треба  нам  разом працювати  над  законопроектом  про  акціонерні товариства,  треба приймати його як закон.

 

     Даний законопроект, який розглядається,

- це  зміна  до  закону,  що  передбачає,  скажемо так,  зменшення можливості щодо маніпуляції зборами акціонерів.  Сьогодні на ринку України вже присутній,  наприклад,  російський капітал. І якщо він матиме контрольний пакет акцій підприємства, а ми не внесемо зміни до законодавства, то можуть запропонувати провести збори, скажімо, в Росії, де-небудь у ЯмалоНенецькому автономному окрузі.

 

     Тому сьогодні  пропонується  зміна  до  закону,   щоб   збори проводилися   на   території   України,   як  правило,  за  місцем знаходження  акціонерного  товариства.  Таким  чином,  це   деякий елемент  захисту  прав  акціонерів,  зокрема щодо можливості взяти участь в зборах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І  на  завершення  слово  має  народний   депутат Полюхович. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Фракція Українського  народного  руху. Шановний Олегу Миколайовичу! У мене склалося враження, що депутати не зрозуміли суть зміни до статті 43.  Це  наступним  питанням  ми будемо  розглядати  законопроект  про акціонерні товариства.  Дане питання - законопроект про внесення зміни до статті 43 Закону  про господарські   товариства  (в  частині  обмежень  щодо  проведення загальних зборів акціонерів за межами України).  Я хотів би до вас звернутися  з таким питанням.  Чи не могли б ви навести приклад (з вашої практики або з практики взагалі українських власників  акцій чи  неукраїнських,  тобто резидентів закордонних,  які мають акції українських підприємств) проведення зборів за межами  України?  Як вони відбулися?

 

     Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую  за  запитання.  Я хотів би сказати,  що дійсно за час,  коли Державна комісія з цінних паперів  моніторить ситуацію  зі зборами акціонерів,  у нас є приклади (зараз я просто не назву акціонерне товариство)  проведення  зборів  за  кордоном. Насамперед  це  у ближньому зарубіжжі - в Росії.  І тенденції щодо збільшення концентрації контрольних пакетів акцій,  на нашу думку, можуть  призвести  до  бажання  проведення  таких зборів за межами України.

 

     А якщо ми  промоніторимо  ситуацію  з  придбанням  пакетів  в офшорні  зони,  то  завтра  у  нас  постане питання про проведення зборів на Багамських островах чи десь на Віргінських островах.

 

     Тому така тенденція  має  місце,  і  запропонована  зміна  до закону,   як   ви  правильно  кажете,  на  наш  погляд,  збільшить можливість дрібних акціонерів щодо участі у зборах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу  Миколайовичу,  ви  завершили  свою доповідь, прошу сідати.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  Олександру В'ячеславовичу Слободяну,  члену  Комітету   з   питань   економічної   політики, управління народним господарством,  власності та інвестицій.  Будь ласка, 5 хвилин.

 

     СЛОБОДЯН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 220, м.Київ).   Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні  народні депутати!  Комітет Верховної Ради  України  з  питань  економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій розглянув  на  засіданні  поданий  Кабінетом  Міністрів України  проект  Закону  України  про  внесення зміни до статті 43 Закону України про господарські товариства.  Враховуючи пропозиції народних депутатів, а також висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради,  комітет  рекомендує  Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу в першому читанні. Це буде більше захищати інтереси і права  в  першу  чергу  дрібних акціонерів.  Поправка  настільки  коротка,  що  мені просто більше немає про що говорити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чехов писав,  що "краткость  -  сестра  таланта", тому  ми  можемо  поздоровити  вас  з таким лаконічним професійним виступом.

 

     Запишіться на запитання, будь ласка.

 

     Покажіть на табло список народних депутатів.

 

     Народний депутат Білорус. За ним - депутат Кирильчук, а потім

- депутат Пилипчук.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановний Олександре В'ячеславовичу,  у  мене  таке  запитання.  І  в  доповіді  голови Державної комісії з цінних паперів Олега Миколайовича Мозгового, і у вашій співдоповіді звучить проблема захисту  дрібного  акціонера від  офшорних  акціонерів,  і це добре.  Але от у багатьох країнах світу визначено, що збори акціонерів повинні проводитися за місцем реєстрації акціонерного товариства.

 

     У нас,  дивіться, яка ситуація. Поїхав я до Черкас. Найбільші черкаські підприємства з Черкас усі виписалися,  зареєструвалися в Києві,  а  збори  акціонерів проводять у Трускавці,  де спеціальна економічна зона.  Що це таке? І чому запропонована зміна до закону не враховує й цього спектра? До вас обох запитання.

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Дякую. Це дійсно дуже слушне запитання, на мій погляд.  І, мені здається, при підготовці законопроекту до другого читання  вам  треба  буде  цю  поправку  обов'язково подати,  вона надзвичайно актуальна і слушна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Кирильчук.  За  ним  -  депутат Пилипчук.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Фракція "Батьківщина". Виникає основне запитання:  для чого той закон існує?  Для чого ми вносимо до  нього  поправки,  коли  ваше останнє речення,  яке прозвучало, підтверджує,  що  захист  інтересів   акціонерів   або   власників товариств   абсолютно   нікому  не  потрібен  і  ніхто  закону  не додержується.  Ніхто не контролює виконання цього закону.  Про те, що  Олег  Григорович  щойно  говорив,  я  можу  ще назвати десяток подібних фактів.

 

     "Луцьккондитер" - це луцька кондитерська  фабрика.  Директору вручили  грамоту  як  кращому  платнику  податків.  Вона  пішла  у відпустку,  повертається - фабрики немає,  її просто захопили. Всі знають,   ви   знаєте,   міліція   знає,   прокуратура  знає,  суд відмовляється  приймати  позов,  ви  навіть  не  втрутилися.   Там порушено  все,  що  тільки можна порушити.  Якийсь там "Контініум" (кажуть, що це російський капітал) просто підкупив кілька десятків акціонерів  і  захопив  фабрику.  Яких  заходів  вживати  до таких порушників?

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Шановний колего!  Я точно так само, як і ви, є народним  депутатом,  і  я  не  міг  захистити Луцьку кондитерську фабрику.  А якщо говорити про Закон про  господарські  товариства, який  сьогодні  діє,  і  про дев'ять поправок до нього,  які також діють,  то він,  на мій  погляд,  дає  достатньо  можливостей  для захисту  акціонерних  товариств.  Є  прецеденти судові,  які також враховуються,  в  тому  числі   при   захисті   прав   акціонерів, акціонерних  товариств  і  при  забезпеченні  безпеки  акціонерних товариств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  На завершення  виступів  слово  має  Ігор Мар'янович Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий  округ  124,  Львівська  область).  Прошу передати слово Білорусу Олегу Григоровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     БІЛОРУС О.Г.  Шановний Олександре В'ячеславовичу!  Мій колега Євген  Іванович  Кирильчук говорив про "Луцьккондитер".  Я знаю це підприємство, це модернізоване підприємство, нове, воно завалювало карамеллю не тільки Україну,  а й Білорусію і Росію. Сьогодні його вартість становить десь 20  мільйонів  доларів,  кажуть,  що  його хочуть продати за 3 мільйони доларів.  Це запитання і до вас, і до Олега Миколайовича:  що  це  у  нас  за  система  оцінки  вартості підприємств при приватизації,  при акціонуванні і при передачі?  У світі є методики,  за якими дуже точно можна оцінити вартість  або визначити  ринкову ціну підприємства.  Чому в нас так вільно і так зацікавлено встановлюються такі ціни на підприємства і що з  цього приводу думає комітет?

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Дякую  за  запитання.  Мені  здається,  що  це питання сьогодні для нашої галузі актуальне.

 

     Якщо повернутися  взагалі  до   проведення   приватизації   в Україні,  ви знаєте, до 1995 року багато підприємств акціонувалося через оренду з правом дострокового викупу.

 

     І, дійсно,  були різні методики оцінки  вартості  підприємств при  приватизації.  Сьогодні  акцент зроблено на ринкову методику, тобто  купівлю  підприємств  з  аукціону,  в  цьому  зацікавлений, мабуть, у першу чергу бюджет держави.

 

     На мій  погляд,  принцип  справедливості  в  приватизаційному процесі в Україні не спрацьовує,  і дуже жаль, що в 1995 році наші попередники,  депутати  минулого  скликання,  скасували  дію цього законодавства.  Але мені здається,  що  мотивація  персоналу  цієї кондитерської фабрики,  і не тільки мотивація персоналу, а в першу чергу мотивація цих акціонерів,  була на низькому рівні, і це дало змогу  акціонерам  так  просто  і  вільно продавати свої акції чи, може, позбуватися своїх акцій, коли підприємство, ринкова вартість якого  становить  приблизно 20 мільйонів доларів,  продається за 3 мільйони доларів.

 

     Мені здається, що менеджер і керівник акціонерного товариства повинен був подбати про його захист,  а також про реальну вартість акцій акціонерного товариства.  На мій погляд,  необхідно  було  б усе-таки  добиватися того,  щоб дивіденди акціонерам виплачувалися стабільно,  регулярно,  кожен рік,  і тоді б вони  так  просто  не збували своїх акцій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре В'ячеславовичу.  Прошу сідати, ви завершили свою співдоповідь.

 

     Шановні колеги,   для    обговорення    цього    питання    з парламентської трибуни народні депутати не записалися.

 

     Тому я  надаю заключне слово Олегу Миколайовичу Мозговому.  І завершуємо розгляд цього питання.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Я скажу буквально два слова. Олегу Григоровичу я  хотів  би  відповісти  на  запитання  щодо  проведення зборів в Україні,  але не за місцем реєстрації.  На жаль,  за  Законом  про господарські товариства,  як правило, це дозволяється. Тобто збори можуть відбуватися і не за місцем реєстрації.  Якщо  потрібно,  це буде  одним,  скажімо,  проектом.  Можна  внести  такі  зміни:  на території України, за місцем реєстрації акціонерного товариства. Я думаю, це нормально.

 

     Що стосується  оцінки,  то  хотів  би  сказати,  що це більше відноситься до прийнятого Закону про оцінку. Фонд держмайна працює над цим питанням.

 

     Що стосується взагалі технологій. Ми пробували провести через парламент   проект   Закону   про   концентрацію    торгівлі    на організованому ринку.

 

     Сьогодні прийняті  в  державі  такі  моделі:  є  стратегічний інвестор, вартість об'єкта визначається через конкурс. А ми завжди пропонували "розігрівати" ринок через продаж, через фондові біржі, створення реальної,  прозорої ціни,  а після встановлення реальної ціни - конкурс, і тоді можна буде визначати ціну об'єкта.

 

     Але сьогодні  в  державі  реалізуються  такі  прийняті моделі приватизації. На жаль, вони призводять до такої оцінки і, можливо, до якихось помилок з точки зору оцінки майна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу Миколайовичу. На цьому ми завершили розгляд проекту Закону про внесення  зміни  до  статті  43  Закону України про господарські товариства за номером 7092.

 

     ------------

 

     Оголошую до  розгляду  наступне  питання  порядку  денного  - проект Закону про внесення змін до Закону України про господарські товариства  за  номером  7447.  Доповідає народний депутат України Віктор  Валентинович  Борщевський.   Співдоповідає   -   Олександр В'ячеславович Слободян.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые коллеги!  Наша поправка  небольшая,  но  очень  важная  для  выполнения  реальных полномочий обществ с ограниченной ответственностью.

 

     Действующая норма  закона  предполагает  при решении довольно важных вопросов - определение  основных  направлений  деятельности акционерных   обществ,   утверждение   планов,  отчетов,  внесение изменений в устав - принцип единогласия.  Понятно было  стремление авторов  этого  закона  в  свое  время  закрепить демократию и так далее. Но иногда это может довести до абсурда.

 

     Вы сами  понимаете,  что  для  решения  оперативных  вопросов принцип   единогласия   очень   трудно  реализовать  на  практике. Организационно трудно,  собрав сто процентов акционеров,  особенно если  членов  акционерного общества насчитывается сотни,  добиться единогласного решения.  И практически  этот  закон  в  сегодняшней редакции  предполагает  право  вето для одного-единственного члена акционерного общества.

 

     Поэтому мы предлагаем принцип единогласия из закона убрать  - из соответствующих статей 59, 60 и 64.

 

     Я хотел бы, завершая краткое ознакомление вас с этим проектом закона,  поблагодарить   Главное   научно-экспертное   управление, которое, одобрив в принципе эту поправку к закону, внесло, с нашей точки зрения,  положительные предложения, которые можно учесть при втором  чтении.  Комитет при рассмотрении этого вопроса высказался единогласно за принятие этого проекта закона.

 

     У меня все. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Валентиновичу. Чи будуть запитання до Віктора Валентиновича? Одне запитання.

 

     Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую. Вікторе Валентиновичу, я зрозумів так, що ви нібито пропонуєте взагалі вилучити статті 59,  60, 64. Але ж ми вносимо зміни до цих статей!

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.  Нет,  нет,  я  говорю,  что  в  эти  статьи вносится изменение, которое касается нормы единогласия. Я могу эту редакцию зачитать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Валентиновичу, дослухайте запитання.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Моє запитання,  відповідь ваша потім.  Суть у тому,  що ми сьогодні вносимо толкову поправку,  немає заперечень. Просто  дивно,  як  воно  існувало  до  цих  пір у такому вигляді. Поправка дуже своєчасна,  а може, навіть і з запізненням. Помоєму, до  другого читання тут немає що і готувати.  Але я пропоную,  щоб чітко було виписано - 3/4 або більше 50  відсотків.  Якщо  введемо норму  більше  від  присутніх  - це буде розмита норма.  Якщо є це уточнення, то роз'ясніть, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Я в этом отношении соглашаюсь с предложением Главного  научно-экспертного  управления  -  более 50 процентов от списочного состава. Вот это довольно ценное предложение надо будет внести.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Валентиновичу.  Прошу сідати.  Ви завершили свою доповідь.

 

     Слово для співдоповіді  надається  Олександру  В'ячеславовичу Слободяну.

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Шановний Степане Богдановичу!  Шановні народні депутати! Комітет розглянув цей законопроект на своєму засіданні і пропонує Верховній Раді України прийняти його за основу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   зрозумів,  що  ви  знову  -  і  це  похвально

-лаконічно зробили свою доповідь. Дякую.

 

     Чи будуть запитання? Є запитання. Запишіться, будь ласка.

 

     Народний депутат Полюхович.  За ним - депутат Мусієнко. Потім

- депутат Баулін.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Олександре В'ячеславовичу,  вам сам Бог велів роз'яснити в цій залі суть поправки,  тому що ви з цими  питаннями постійно  стикаєтеся  і  розумієте необхідність цієї поправки.  Ви сказали,  що комітет рекомендує прийняти за основу поправки до цих трьох  статей.  А  яке  ваше  бачення уточнення щодо кількості?  Я доповідачу ставив запитання,  що доцільно записати:  більше ніж 50 відсотків  складу акціонерів чи все-таки визначити - не менше 3/4? Чи фігурують саме такі поняття в цих поправках?

 

     Дякую.

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Що  стосується  цих  поправок   і   зауваження Головного   науковоекспертного  управління.  Я  не  був  би  таким однозначним,  Іване Павловичу,  тому що  чинна  норма  Закону  про господарські   товариства  щодо  правомочності  проведення  зборів акціонерного товариства передбачає участь  у  них  акціонерів,  що мають більш як 60 відсотків голосів.  А за такої кількості голосів не завжди потрібно,  щоб у зборах брали участь більше 50 відсотків акціонерів.

 

     Наприклад, коли рішення приймається 55 відсотками акціонерів, а присутні в залі акціонери  мають  62  відсотки  голосів,  то  ви розумієте,  що  у  зборах  бере  участь менше половини акціонерів. Тобто однозначно  теж  не  можна  говорити,  тому  що  практика  є практика, і вона підказує, що нам потрібно в першу чергу скасувати саме  принцип  одностайності,  що  і   пропонують   автори   цього законопроекту.  Ми  їх  підтримуємо,  оскільки навіть зібрати самі збори товариства з обмеженою відповідальністю із 100-  відсотковою присутністю   акціонерів  дуже  важко,  тому  що  є  товариства  з обмеженою відповідальністю,  які нараховують 100, 200, 300 чоловік і більше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Мусієнко.  Потім  -  депутат Баулін.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Спасибі.  Фракція "Лівий центр".  Шановний Олександре В'ячеславовичу! Я звертаюся до вас  як  до  одного  із  керівників  нашого  ключового   комітету, пов'язаного з реформами в економіці, власністю, інвестиціями і так далі.  При всій важливості поправок,  які ми сьогодні разглядаємо, скажіть,  будь ласка,  як ми,  Верховна Рада,  законодавчий орган, будемо впливати,  знаходити засіб,  як  впливати  на  ту  критичну ситуацію,  що  складається  сьогодні  з  перерозподілом власності? Схема ж абсолютно очевидна.

 

     Наприклад, я нещодавно був у Сумах.  Автопарк  -підприємство, яке  має досить значну заборгованість,  змушують підписати договір на 173 тисячі  гривень  з  фірмою,  яка  підпорядкована  одному  з керівників адміністрації.  Не встигли й половину тої суми дати, як розпочали процес банкрутства.  Майно оцінили саме на цю суму - 173 тисячі, накладають арешт на все, хоча там тільки одних автомобілів більше 100.  І немає  управи  ні  з  боку  колективу,  ні  з  боку прокуратури,  ні з боку суду! Чи аналізуємо ми такі ситуації, такі проблеми?

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Звичайно,  це  дуже  складне  питання  і  дуже непросте.   Це   питання  суду,  це  питання  Цивільного  кодексу, Кримінального кодексу.  І один випадок,  ви  знаєте,  не  подібний іншому. У нас так само за борги забирають великі електростанції, і це дуже резонансні явища.  Тобто  ми,  законодавці,  повинні  дати правила  гри  і,  звичайно,  законодавці  в  першу  чергу  повинні проконтролювати,  щоб у державі ті,  хто  наглядає  за  виконанням законів, дотримувалися всіх законів і цих правил гри.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).   Фракция  Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемый Александр Вячеславович!  Вопрос о том,  какой  должна  быть  норма голосов  для  принятия  того  или  иного  решения,  представляется дискуссионным.  По версии,  которую предлагает  сегодня  уважаемый автор законопроекта,  получается так: норма представительства - 60 процентов  голосов,  и  половина  принимает   решение.   То   есть получается, что владельцы 30 процентов акций (а сейчас, когда идет передел собственности, это может происходить и криминальным путем) по сути дела получают полный контроль над обществом с ограниченной ответственностью.  Насколько это соответствует, так сказать, праву и нормам, к которым мы стремимся?

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Ну, світова практика говорить про те, що сім'я Дюпонів свого часу контролювала  свою  хімічну  корпорацію,  маючи контрольний пакет акцій 12 процентів. Я кажу про світову практику.

 

     А взагалі  я  думаю,  що  зал  нас розсудить,  коли ми будемо голосувати.  Звичайно,  ми повинні максимально  гарантувати  права дрібних акціонерів,  це безперечно. Але бувають такі випадки, коли неможливо провести навіть  один  раз  на  рік  збори  акціонерного товариства.  І саме тому авторів цього законопроекту, в тому числі з  вашої  фракції,  ми  підтримуємо  в  тому,  що   нам   потрібно відмовитися від принципу одностайності, в першу чергу розблокувати дії керівництва акціонерних товариств  чи  товариств  з  обмеженою відповідальністю, а вони теж мають певну частку в нашій економіці. Тобто  нам  потрібно  дати  можливість  працювати  товариствам   з обмеженою відповідальністю,  і тому ми підтримали це в комітеті. А щодо процедури можна  сперечатися  тривалий  час.  Я  думаю,  буде справедливо,  коли рішення буде прийматися кількістю голосів,  яка представлятиме більше 50 відсотків капіталу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре В'ячеславовичу,  ви  завершили свою співдоповідь. Прошу сідати.

 

     Для виступу  з  парламентської  трибуни  в  обговоренні цього законопроекту записався  один  народний  депутат  Павло  Борисович Баулін. Надаю йому слово.

 

     БАУЛІН П.Б.    Фракция   Коммунистической   партии   Украины. Уважаемые коллеги! Безусловно, представленный сегодня законопроект имеет под собой реальные основания. Действующая сегодня в Законе о хозяйственных  обществах   норма   о   необходимости   единогласия участников  общества  с ограниченной ответственностью при принятии целого ряда решений объективно, как здесь уже говорили, сдерживает возможности эффективной работы предприятия.

 

     Поэтому предлагается   упростить  процедуру  и  требования  к принятию решений.  Идея,  я еще раз подчеркиваю, в целом разумная. Но  у  меня  все-таки  есть  одно  сомнение,  которым  я  хотел бы поделиться. Порог голосов, который необходим для принятия решения, предлагается авторами законопроекта следующий: большинство голосов участников собрания общества с ограниченной  ответственностью  при участии  в  нем  числа  акционеров,  имеющих не менее 60 процентов голосов.  Возможно,  присутствующие в зале, к которым я отношусь с большим  уважением,  не  до  конца  просчитали  последствия  этого предложения.  Поэтому  абсолютно  право  Главное  научноэкспертное управление  Аппарата  Верховной  Рады,  которое в своем заключении обратило особое внимание именно на эту проблему. И вот почему.

 

     В так  называемой  незалежной  Украине  начался  второй  этап передела собственности.  Как вы помните,  в начале "прихватизации" по-украински  ударники   капиталистического   труда   ринулись   в распродажу   народного  достояния,  созданного  трудом  нескольких поколений советских людей.  Производственная сфера тогда не давала таких  фантастических  доходов,  как  спекуляция  или  бизнес,  по терминологии правящего  режима.  Поэтому  украинские  криминальные нувориши,  или просто бандиты, так называемые птенцы незалежности, не особенно стремились лезть в производство. Но нет ничего вечного под   луной.   То,   что   можно   было,   разворовали,   то  бишь приватизировали.  Естественно,  выиграли  далеко   не   этнические славяне.  Но,  тем не менее, окончательный переход капиталов нашей страны  в  руки,  так  скажем,  богоизбранного   народа   истинные националисты почему-то назвали "відродженням України".

 

     И теперь  та же самая полукриминальная мафия сконцентрировала свои  аппетиты  на  тех  ликвидных  предприятиях,  которые  выжили вопреки политике украинских националистов - все уничтожить.  И вот сегодня производственная  собственность  в  этой  коррумпированной стране   во  все  большей  степени  стала  переходить  к  симбиозу украиноязычных чиновников,  банкиров-иудеев,  спекулянтов,  ну  и, естественно,  интернационального криминального мира.  А в правовом оформлении бандитского грабежа широко используются  представляемые законодательством возможности относительно акционерных обществ.  И поэтому  созданием  возможности,  завладев  30  процентами  акций, установить   реальный  контроль  над  хозяйственным  обществом  мы просто-напросто откроем шлюзы для бандитских наездов и на общества с ограниченной ответственностью.

 

     Мое предложение: в законопроекте должна быть заложена норма о принятии решения не менее чем  тремя  четвертями  голосов,  а  при исключении  из  общества  (статья  64) - возможно,  и единогласным голосованием.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Надаю  слово  для  формулювання   позиції Державної комісії з цінних паперів Олегу Миколайовичу Мозговому.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  У  даному  випадку  ці  питання не відносяться прямо до компетенції Державної комісії з цінних паперів.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Борщевський. Заключне слово.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.   Во-первых,   это   касается   обществ    с ограниченной   ответственностью,   и   во-вторых,  правильно  было сказано,  что у нас очень много этих обществ.  Это обычно трудовые коллективы   брали   собственность   в  свои  руки.  Эти  общества насчитывают по несколько сотен человек.

 

     Поэтому я  прошу  коллег  поддержать  этот  законопроект.   А замечания  Главного  научноэкспертного  управления авторы согласны учесть во втором чтении и внести законопроект уже на голосование в целом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Валентиновичу.  Прийняття рішення відбудеться в четвер згідно з Регламентом.

 

     ------------

 

     Переходимо до    наступного    питання    порядку    денного. Розглядається проект Закону про акціонерні товариства.

 

     Доповідає голова   Державної  комісії  з  цінних  паперів  та фондового ринку Мозговий Олег Миколайович. Будь ласка.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Шановний  пане  головуючий!  Шановні   народні депутати!  На  повторний  розгляд  Верховної Ради вноситься проект Закону України про акціонерні товариства. Представляючи влітку цей законопроект,  ми  охарактеризували  більшість  його  положень  та зробили  його  порівняльний  аналіз   із   Законом   України   про господарські товариства.

 

     За час, що минув від попереднього розгляду проекту Закону про акціонерні товариства,  ми відчули велику  зацікавленість  з  боку народних  депутатів  у  необхідності  вирішення  проблемних питань захисту прав інвесторів, акціонерів та акціонерних товариств.

 

     Народними депутатами внесено на розгляд Верховної Ради  понад десять  законопроектів,  спрямованих  на  вдосконалення  механізму захисту прав акціонерів шляхом внесення змін і доповнень до Закону України про господарські товариства.

 

     Крім того,  депутатами  Москвіним  і Костржевським внесено на розгляд парламенту проект закону України за такою ж назвою  -  про акціонерні  товариства,  що  містить слушні положення,  які можуть бути враховані при подальшому опрацюванні законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів.

 

     З огляду   на   це  дозвольте  більш  детально  спинитись  на положеннях проекту Закону України про акціонерні  товариства,  які стосуються   безпосередньо  захисту  прав  та  законних  інтересів акціонерів.

 

     У результаті масової приватизації  значна  частина  населення України  стала акціонерами,  приблизно третина населення України є власниками  акцій  вітчизняних  акціонерних   товариств.   Сумарна кількість  працівників  підприємств  -  емітентів  цінних  паперів становить  близько  3  мільйонів  осіб.  Це  близько  6  відсотків загальної  кількості  населення  України або дві третини загальної чисельності промислово-виробничого персоналу України.

 

     Тому законопроект  про  акціонерні   товариства   спрямований насамперед  на  захист  інтересів  більш як 30 відсотків населення України,  що є власниками акцій українських акціонерних товариств. Тобто   законопроектом   вирішується  низка  соціально-економічних питань,  що постали перед Україною в процесі економічних  ринкових перетворень.

 

     Принципово важливим   є  те,  щоб  інтереси  акціонерів  були захищені саме законом.  Практика діяльності акціонерних  товариств довела неефективність того, що врегулювання певних ключових питань діяльності  акціонерних  товариств  та  корпоративного  управління здійснюється   статутом  кожного  акціонерного  товариства,  а  не законом.

 

     Щоб більш  детально  розглянути  висвітлені  в  законопроекті норми,  що  захищають права акціонерів,  дозвольте мені зосередити увагу на кількох питаннях.

 

     Перше -  це  встановлення  порядку   реалізації   акціонерами переважного права на придбання акцій додаткових випусків. Це право дозволяє  кожному   акціонеру   придбати   акції,   що   додатково розміщуються,  пропорційно  до кількості вже належних йому акцій і таким чином зберегти свою частку в статутному капіталі товариства. Закон  про  господарські  товариства  лише  згадує переважне право акціонерів на придбання додатково випущених акцій.

 

     Друге - це врегулювання питань виплати дивідендів. На відміну від  чинного  Закону про господарські товариства проект Закону про акціонерні товариства містить чіткі положення щодо порядку,  форми та граничного терміну виплати дивідендів акціонерам. Відповідно до законопроекту дивіденди можуть виплачуватися виключно  в  грошовій формі та в термін не пізніш як 6 місяців після закінчення року, за який нараховуються дивіденди.

 

     Третє - це розширення кола питань, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.  До таких питань належать прийняття рішення про  викуп  товариством  розміщених  ним  акцій, обрання  наглядової  ради,  затвердження  внутрішніх  положень про загальні збори,  наглядову раду,  виконавчий  орган  та  ревізійну комісію товариства, також інших внутрішніх положень.

 

     Четверте -  це  закріплення  прав акціонера в певних випадках вимагати викупу товариством  належних  йому  акцій.  За  проектом, внесеним   Кабінетом  Міністрів  України,  таке  право  виникає  у акціонерів у випадках, коли рішення загальних зборів обмежує права акціонера  та  якщо  акціонер голосував проти прийняття загальними зборами такого рішення.  Викуп акцій здійснюється за  їх  ринковою вартістю.  Це  спрямовано на захист насамперед дрібних акціонерів. До речі, такий механізм існує в багатьох розвинених країнах світу.

 

     П'яте - це забезпечення представництва меншості акціонерів  у наглядовій раді товариства. Ефективно захищати інтереси акціонерів наглядова  рада  може  лише  тоді,  коли  її   склад   максимально відображає  реальний склад акціонерів і не обирається контролюючою більшістю.  Законопроект  про  акціонерні  товариства   передбачає використання  кумулятивного  голосування  під  час  обрання членів наглядової ради,  за якого кількість акцій, що належать акціонеру, перемножується  на  кількість місць у наглядовій раді,  і акціонер отримує право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата   або   розподілити   їх  між  кількома  кандидатами  до наглядової ради акціонерного товариства. Такий порядок голосування дасть змогу акціонерам,  що не володіють контрольним пакетом акцій товариства, мати своїх представників у наглядовій раді.

 

     Окремо хотілося б спинитися на  проблемах  захисту  інтересів акціонерів  - працівників акціонерного товариства.  Для них робота конкретного підприємства означає ще й збереження робочих місць  та своєчасну     виплату     заробітної    плати.    Зрозуміло,    що акціонери-працівники  є  більш  вразливою  категорією,  ніж  решта акціонерів.   Тому   законопроект   містить  додаткові  положення, спрямовані саме на захист акціонерівпрацівників.

 

     Так, законопроект  передбачає,  що  посадові  особи   органів товариства  не  мають  права  вимагати  від акціонера - працівника товариства  надання  відомостей  про  те,  як   акціонер-працівник голосував  чи має намір голосувати на загальних зборах.  Зазначені посадові особи товариства не матимуть  права  вимагати  відомостей про  відчуження акціонером-працівником своїх акцій чи про намір їх відчуження.

 

     Проект також встановлює,  що корпоративні права  за  акціями, які   належать   акціонерам-працівникам,   можуть   бути  передані посадовим особам органів  товариства  та  їх  афілійованим  особам тільки на підставі довіреності.  Це означає, що акціонер-працівник зможе в будь-який час легко скасувати видану ним довіреність.

 

     Безумовно, дуже  важливим   є   вирішення   питання   захисту інтересів  держави  в  разі,  якщо  вона  володіє  акціями якогось акціонерного товариства.  Це питання постає особливо гостро,  якщо воно  стосується  підприємств,  які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

 

     Проект Закону  про  акціонерні  товариства   спрямований   на поліпшення  інвестиційного клімату в Україні,  що стане додатковим чинником для заохочення як внутрішніх,  так і зовнішніх інвесторів вкладати гроші в українські підприємства.

 

     Привабливість вкладень   в   акції   та   захист   акціонерів впливатимуть на збільшення надходжень від приватизації.

 

     Активізація виробничої   діяльності   акціонерних   товариств сприятиме  піднесенню економіки в цілому,  зростанню надходжень до бюджету у вигляді податків, запобігатиме безробіттю.

 

     Якщо взяти  до  уваги,  що  держава  володіє  пакетами  акцій багатьох  акціонерних товариств,  то положення проекту закону щодо захисту прав акціонерів спрямовані на  захист  прав  та  інтересів держави як акціонера.

 

     Шановні народні депутати!  Сьогодні необхідно вибирати: або і надалі в Україні залишається  застаріле  законодавство  і  слабкий захист  прав  інвесторів,  що  не  сприяє  залученню  інвестицій у реальний сектор економіки,  або ми ухвалюємо нові закони,  в  тому числі проект Закону про акціонерні товариства, спрямований саме на інвестиційний розвиток економіки України.

 

     З огляду на це ми звертаємося до вас з проханням підтримати в першому читанні проект Закону про акціонерні товариства,  який уже вдруге підтримали народні  депутати  -  члени  Комітету  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  і  який  запропоновано  до  вашого   розгляду   як першочерговий Президентом України.

 

     У разі  прийняття  цього  законопроекту в першому читанні під час підготовки його до другого читання можна буде врахувати слушні положення  законопроекту  про акціонерні товариства,  розробленого народними депутатами України Сергієм Олександровичем Москвіним  та Денисом  Борисовичем  Костржевським,  як  це  зазначено  в рішенні Комітету з питань економічної політики.

 

     На завершення  хотів  би  наголосити,  що  прийняття   Закону України  про акціонерні товариства стане важливим кроком у напрямі створення розвинутого правового середовища діяльності  вітчизняних підприємств.  За  цим  кроком  мають  бути  здійснені  розробка та прийняття   концепції   корпоративного   управління   в   Україні, впровадження загальноприйнятих принципів корпоративного управління в  практичну  діяльність  акціонерних  товариств,  розробка  низки підзаконних нормативних актів у цій сфері.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу  Миколайовичу.  Чи  є  запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Черняк. Наступний - депутат Костинюк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Шановний  Олегу Миколайовичу!  Мені імпонує пафос  вашої  доповіді  стосовно  того,  що  потрібно   оновлювати законодавство. Справді, у нас застарілі закони, особливо Закон про господарські товариства.  Але в мене є до вас  запитання  стосовно цього законопроекту і тих двох законопроектів,  які були до цього. Ви  нічого  не  сказали  про  узгодження  цих  законопроектів   із проектами  Господарського  кодексу,  Цивільного  кодексу,  які  ми будемо приймати в четвер, і, я сподіваюся, ми їх приймемо.

 

     І чи не має в нас тут,  так би мовити, законодавчого сумбуру? Можливо,  ці  питання  слід  урегулювати в Цивільному кодексі.  Чи якісь є питання,  які потрібно врегулювати в спеціальному  законі? От такі запитання.

 

     Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую.  Насамперед я хотів би підкреслити,  що деякі положення про акціонерні товариства містяться в Книзі першій нового  Цивільного  кодексу  України,  що  була прийнята Верховною Радою в червні.  На акціонерні  товариства  поширюються,  зокрема, глава  7  "Загальні  положення  про  юридичну  особу"  та  глава 8 "Підприємницькі товариства" нового Цивільного  кодексу,  положення частини  першої  (це сторінки 113 і 118,  я тут виписав),  частини п'ятої,  де  йдеться  про   акціонерні   товариства.   У   проекті Господарського  кодексу,  прийнятого в другому читанні,  є глава 9 "Господарські товариства".  Але найголовнішим є те,  що як  низкою статей  проекту Цивільного кодексу,  так і проектом Господарського кодексу  (статті  81,  92)  передбачено  прийняття  ще  й  окремих законів,   які   регулюють  особливості  існування  окремих  видів товариств, у тому числі акціонерних.

 

     Тому прийняття Цивільного і Господарського кодексів,  на нашу думку,  не виключає необхідності прийняття спеціального закону про акціонерні товариства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Костинюк.  Наступний  -  депутат Лісогорський.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний доповідачу!  У своїй  доповіді  ви  нічого  не   сказали   про   недоліки   цього законопроекту. І на продовження того, що запитував депутат Черняк, я  хочу  ствердити,  що  в  цьому  законопроекті  ряд  статей   не узгоджується  з  проектом Цивільного кодексу,  зокрема зі статтями 118, 152, 153.

 

     Чи ще  один  приклад.  Уже  десять  років   діє   Закон   про підприємництво,  за  яким  відбувається  державна  реєстрація саме юридичної особи як суб'єкта підприємницької  діяльності.  А  ви  в цьому  законопроекті  пишете,  що  реєструється  статут  юридичної особи.

 

     Отже, чи  не  вважаєте  ви  за  доцільне,  коли  буде  в  нас голосування,   підготувати   новий   проект   постанови,  де  буде зазначено:  прийняти законопроект у першому читанні,  а в  другому читанні узгодити всі ці норми з проектом Цивільного кодексу?

 

     МОЗГОВИЙ О.М. Дякую за запитання. Дійсно, є деякі розбіжності між цим проектом закону  і  проектом  Цивільного  кодексу,  але  є розбіжності  і  між проектами Цивільного кодексу та Господарського кодексу.  Тобто є сьогодні багато розбіжностей між ними.  Тому  ми пропонуємо  все-таки  прийняти  законопроект  у  першому читанні і дійсно підготувати проект постанови (ми готові взяти  участь),  де передбачити  узгодження  урядового  проекту  Закону про акціонерні товариства з проектами Цивільного кодексу, Господарського кодексу, а також депутатським законопроектом про акціонерні товариства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лісогорський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності (виборчий округ 177,  Харківська область). Дякую. Прошу передати слово депутату Стрижку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Олег Николаевич!  Я  хотел бы узнать ваше мнение.  Как вы полагаете,  в достаточной ли степени законопроект защищает права меньшинства?

 

     Дело в том,  что мелкие  держатели  акций,  будучи  никак  не объединенными,  зачастую являются марионеткой в руках тех людей, у кого  контрольный  пакет  акций.  И  зачастую  как  раз  эти  люди предпочитают  осуществлять  деятельность  акционерного  общества в тени,  не показывая прибыльность деятельности  общества.  Успешная деятельность  в тени позволяет оставлять без каких-либо дивидендов мелких держателей акций,  и те,  с одной стороны, не имеют никаких возможностей  получать  прибыль,  а  с  другой стороны,  влиять на характер деятельности тех,  у кого на руках находится  контрольный пакет акций.

 

     Как будет проект закона защищать интересы меньшинства?

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую.  Я  хотів  би сказати про те,  що важко зробити такий закон,  який би передбачав усі негативні моменти,  з якими ми стикаємось у своїй діяльності. І через депутатські запити ми практично беремо участь  у  розгляді  всіх  проблемних  питань. Звичайно,  цей  законопроект  не  є  абсолютним і не розв'язує всі проблемні питання.  Але,  без сумніву,  він має досить статей, які розширюють  можливості дрібних акціонерів.  А сказати,  що дрібний акціонер після прийняття цього закону буде отримувати на  тому  чи іншому  підприємстві  дивіденди...  Я можу вам тільки сказати,  що сьогодні багато професійних учасників ринку, які мають пакет акцій більше  30 відсотків,  теж не можуть отримати прибуток,  тому що є проблема щодо оподаткування, є інші проблеми, впливу яких зазнає у своїй діяльності акціонерне товариство.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте.  Слово  для  доповіді  надається народному депутату України Денису Борисовичу Костржевському.  Будь ласка.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Вікторе  Володимировичу.  Шановний  головуючий!  Шановні   народні депутати!  На ваш розгляд сьогодні внесено два законопроекти. Один з них,  розроблений урядом,  який не набрав  необхідної  кількості голосів  на  минулій  сесії,  без  жодних  змін  і доповнень знову вноситься урядом  на  наш  розгляд,  і  знову  представники  уряду намагаються  протягнути  цей  законопроект  через наш зал.  Другий законопроект  -  це  законопроект   про   акціонерні   товариства, розроблений народними депутатами,  одним із співавторів якого є я. Те, що законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, на минулій сесії не  набрав  необхідної кількості голосів,  в основному і спонукало мене  і  моїх  колег  подати   альтернативний   законопроект   про акціонерні товариства.

 

     Актуальність прийняття закону, який би впорядкував і закріпив питання  створення,  функціонування   і   ліквідації   акціонерних товариств, ні в кого не викликає жодних сумнівів. Адже ті декілька статей Закону про господарські товариства,  що зараз регулюють всі ці   питання,   не   можуть   задовольнити  потреби  сьогодення  в законодавчому  забезпеченні  цього   сегмента   фінансово-майнових відносин.

 

     Представлений нами   законопроект  систематично  і  змістовно висвітлює  всі  питання  в  цій  сфері,  починаючи  із  визначення термінів.  Усі питання врегульовані з урахуванням і того,  що нами зараз розробляються проекти Цивільного та Господарського кодексів.

 

     Велику увагу при розробці законопроекту нами  було  приділено найбільш   резонансним  і  актуальним  питанням,  що  виникають  у діяльності  акціонерних  товариств.  Це   стосується,   наприклад, порядку  скликання  і  проведення загальних зборів,  визначення їх компетенції,  взаємовідносин між  керівними  органами  акціонерних товариств.  Дуже  детально  визначені майнові права акціонерів,  і зокрема акціонерів, що володіють дрібними пакетами акцій. Детально виписаний  порядок  проведення  додаткової  підписки  на  акції  і визначено порядок її проведення.

 

     Хочу підкреслити,  що  всі   питання,   виписані   в   нашому законопроекті,   розглядались  саме  з  урахуванням  захисту  прав акціонерів,  що не тримають  великих  пакетів  акцій,  так  званих дрібних  акціонерів.  І  саме  з  метою  захисту  прав цих дрібних акціонерів нами введено  і  підтримано  те,  що  було  записано  в урядовому  законопроекті,  -  процедуру кумулятивного голосування, яка дозволяє власникам невеликих пакетів проводити до  керівництва акціонерним товариством своїх претендентів.

 

     Значно спрощено   порядок   посвідчення  доручення  на  право представляти   інтереси   акціонера.   На   законодавчому    рівні пропонується  закріпити переважне право акціонера придбавати акції додаткової емісії пропорційно тому пакету, що він ним володіє.

 

     З метою обмеження дій з боку посадових  осіб  товариства,  що можуть  завдати  шкоди  акціонерам,  введено  механізм контролю за укладанням значних угод.

 

     Передбачаючи захист   простих   акціонерів   в   акціонерному товаристві,   ми  як  автори  законопроекту  намагалися  захистити товариство в цілому від надмірного  втручання  і  зарегулювання  з боку державних органів.

 

     Саме з  огляду  на це пропонується для закритого акціонерного товариства  відмінити  процедуру  реєстрації   випуску   акцій   в Державній   комісії   з   цінних  паперів,  оскільки  в  закритому товаристві  акції  вільному  обігу  не  підлягають,   отже,   така реєстрація  ніякого  змісту  в  собі  не  несе,  окрім  додаткової звітності, що накладається на акціонерне товариство.

 

     У чому  ж  різниця  між  двома  законопроектами,   що   зараз розглядаються?  Оскільки  мова  йде  про перше читання,  я не буду вдаватися до постатейного порівняння цих законопроектів,  а  скажу лише  про  один  момент,  який  є принциповим.  Ось у мене в руках порівняльна    таблиця,    розроблена    Міжнародною    фінансовою корпорацією.  І тут написано, що ця корпорація фінансується урядом Канади.

 

     У цій порівняльній  таблиці  дуже  вихваляється  законопроект уряду  і  принижується  законопроект  народних депутатів.  Виникає запитання:  чому уряд Канади так стурбувався долею  цього  проекту закону і чому саме законопроект уряду підтримується урядом Канади? Може,  наші зарубіжні інвестори ще не все скупили в Україні і тому намагаються  руками  уряду  пропхнути  той  законопроект,  який їм вигідно?

 

     Я не кажу,  що законопроект,  розроблений  мною  і  колегами, ідеальний.  Так, в урядовому законопроекті теж дуже багато слушних моментів.  Але мова зараз іде не про те.  Мова йде про те, чи буде прийнято  в  першому  читанні  законопроект,  розроблений  нами  - народними депутатами,  представниками Українського народу, чи буде прийнято   законопроект,   що   надиктований   нашими  зарубіжними радниками.

 

     На завершення  я  хочу   ще   раз   підкреслити   надзвичайну актуальність і необхідність прийняття цього законопроекту, тому що правовідносини  на  фінансовому  ринку  зараз  дуже  заплутані   і неврегульовані.

 

     Я закликаю   народних   депутатів   підтримати  законопроект, розроблений народними  депутатами  Костржевським  і  Москвіним,  з урахуванням у другому читанні всіх тих моментів,  що передбачені в урядовому законопроекті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до  доповідача?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Литюк. Наступний - Володимир Марченко.

 

     ЛИТЮК А.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ

 56, Донецька область).  Шановний Денисе Борисовичу!  І  у  вашому законопроекті,  і  в  урядовому  законопроекті декларується захист прав рядових,  дрібних акціонерів. Але що для цього зроблено в цих законопроектах? Адже ні для кого не секрет, що якщо у вас сьогодні 50 відсотків і одна акція, а у мене 49 з лишком, то вони нічого не варті проти ваших 50.  Ви вручну управляєте бізнесом. Так? Так. То ви і великого  акціонера  не  захищаєте  своїм  законопроектом.  Я ознайомився з ним добре.

 

     Тому таке   запитання.   На   вашу  думку,  може,  вже  можна антимонопольне законодавство  розповсюджувати  і  на  корпоративні права,  щоб  не  допускати  тієї  ситуації,  з  якою ми сьогодні в Україні зіткнулися?

 

     І ще одне запитання.  Олег Миколайович, мабуть, краще за всіх у  цьому залі знає,  скільки відкритих акціонерних товариств після реєстрації роками не  проводять  навіть  перших  загальних  зборів акціонерів,  чим  теж  порушуються права дрібних акціонерів.  То є механізм у вашому чи в урядовому законопроектах, який би вирішував цю проблему?

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.  Дякую  за запитання.  Перше.  Захист прав дрібних  акціонерів,  якщо  ви   уважно   читали,   і   в   нашому законопроекті, і в урядовому передбачено досить детально. Саме для цього введено  інститут  кумулятивного  голосування,  що  дозволяє акціонерам, що мають навіть невеликі пакети, об'єднавши ці пакети, висунути свої кандидатури і до спостережної ради,  і до правління. Це дуже прогресивна норма, і вона захищає саме дрібних акціонерів.

 

     Що стосується зборів.  Дійсно, є порушення в цьому питанні. І багато є акціонерних товариств,  що не проводять перші  і  чергові збори,  а  також  порушують права з приводу скликання позачергових зборів.  Що ж стосується механізму,  як на це впливати,  то  зараз Державна  комісія  з  цінних паперів наділена всіма повноваженнями для того,  щоб штрафувати такі акціонерні товариства і примушувати їх  проводити  чергові  збори.  Чому  вони  це не роблять?  Це вже запитання, мабуть, до них.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Володимир Марченко.  Наступний - депутат Чернічко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область). Прошу передать слово Наталии Витренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановний доповідачу!  Якщо можна,  детальніше  розкажіть нам,  чому  така  зацікавленість  канадських  радників у прийнятті законів стосовно роботи акціонерних товариств в Україні?  Чи  наші фахівці  недостатньо підготовлені і не розуміють проблем,  з якими сьогодні зустрічаються працюючі акціонерні товариства?  Чи  Канада вже  налаштувалась прибрати акціонерні товариства України до своїх рук?  І яким чином вони це погодять із Сполученими Штатами?  Бо  в тих  свої  апетити.  Як вони тоді домовлятися будуть?  Будь ласка, детальніше.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б. Дякую за запитання, Наталіє Михайлівно. На жаль,  я  не  знаю,  як  канадські  радники  будуть  погоджувати з американськими свої позиції.  А стосовно того, який у них інтерес, я теж не можу сказати, тому що я не спілкувався особисто.

 

     Я маю документ.  До речі,  він утричі товщий, ніж відповідний документ  Кабінету  Міністрів  і   Головного   науково-експертного управління,  які  тільки  дві  сторінки  приділили  порівнянню цих законопроектів, а тут, бачте, десь сторінок п'ятнадцять точно.

 

     Тому це  запитання,   мабуть,   до   Міжнародної   фінансової корпорації,  у  чому  їхній  інтерес.  На  жаль,  я  не можу на це відповісти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чернічко.  Наступний  -  депутат Полюхович.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська  область).  Прошу  передать  слово  депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.   Шановний  доповідачу!  Чи  ваш  проект  ставить  які-небудь перестороги проти такої ситуації,  яка склалася  в  місті  Кривому Розі  із  Південним  гірничо-збагачувальним комбінатом,  коли одна фінансова група "наїхала" на іншу фінансову групу,  яка  була  при управлінні,  якимось чином взяла у свої руки державний пакет акцій і  змінила  систему  управління?  Тепер  ті  з  тими  судяться,  а страждає,  як  правило,  простий  акціонер.  Так  усе-таки  у  вас виписано,  як не допустити,  щоб  маніпулювали  державним  пакетом акцій,  чи ні?  Того,  хто натиснув, я знаю, не буду зараз казати. Натиснули,  там віддали,  а тепер кажуть,  що це неправильно. Яким чином цьому всьому можна запобігти?

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.  Я дуже дякую вам за запитання.  Це дійсно дуже актуальна проблема - ці майнові відносини.  А там,  де майно, там   і   гроші,   особливо   ця   проблема  є  на  таких  великих підприємствах.

 

     Цей законопроект  не  вирішує  питання   взаємовідносин   між акціонерами  і  державними  органами,  що  уповноважені  управляти державними   пакетами.   Законопроект   направлений   тільки    на законодавче  регулювання  взаємовідносин,  а  різні  маніпуляції з державними пакетами акцій,  з фальсифікацією  підсумків  зборів  і таке інше - то,  я думаю, більше проблема правоохоронних і судових органів. Це не є предметом цього законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Фракція Українського народного руху. Шановний Денисе  Борисовичу!  Чи  передбачено  вашим законопроектом захист, навіть не захист,  а законне право участі дрібних акціонерів,  про яких  ми  тільки-но  говорили?  Хоча визначення "дрібні" не зовсім точне і коректне. В акціонерному товаристві можуть бути всі дрібні акціонери.  Я вам наводжу приклад.  Акціонерне товариство розсилає запрошення на загальні збори і  повідомляє,  що  участь  у  зборах можуть  взяти  тільки ті акціонери,  які мають,  скажімо,  5 тисяч акцій.  А якщо менше,  то відразу висилається бланк  доручення,  у якому  акціонер  пише,  кому  він доручає представляти своє право. Зрозуміло, що не всі розуміють, що таке доручення і що таке право. Мало хто знає з тих людей,  кому доручити і хто є теж членом цього акціонерного  товариства.  І,   як   правило,   збори   акціонерів проводяться вузьким колом людей.  Що передбачено урядовим чи вашим законопроектом з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.  Дякую за запитання.  Нашим законопроектом передбачено  те,  що  голосування  на  загальних зборах акціонерів здійснюється за принципом "одна акція - один голос".

 

     Тому такого обмеження згори з точки  зору,  що  якщо  в  тебе менше 5 тисяч акцій,  то на збори не приходь,  не встановлено і не може бути встановлено.  Усі акціонери мають  бути  рівні  у  своїх правах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Денисе Борисовичу.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  члену  Комітету  з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  Олександру  В'ячеславовичу Слободяну.  Будь ласка, Олександре В'ячеславовичу.

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Шановний   Вікторе   Володимировичу!   Шановні народні   депутати!   Комітет  Верховної  Ради  України  з  питань економічної політики повторно розглянув на своєму засіданні проект Закону   України  про  акціонерні  товариства,  поданий  Кабінетом Міністрів  України,  та  проект  Закону  України  про   акціонерні товариства,  поданий  народними депутатами України Костржевським і Москвіним.

 

     Враховуючи зауваження і пропозиції народних депутатів України

-  членів  комітету  та  Головного  науково-експертного управління Апарату  Верховної  Ради  України,  а  також  те,  що   розглянуті законопроекти зачіпають інтереси значної частини населення України та  близько  70  процентів  промислового  виробництва  в  Україні, комітет  рекомендує  Верховній  Раді  України  прийняти  за основу поданий Кабінетом Міністрів  України  проект  Закону  України  про акціонерні  товариства,  за  винятком  частин  четвертої та шостої статті 8,  частини третьої статті 37,  частини першої статті 52  і частин дев'ятої та десятої статті 92.

 

     Щодо проекту   Закону   України  про  акціонерні  товариства, поданого народними депутатами.  Оскільки переважна більшість  його положень  збігається  за  змістом  з  проектом закону,  який подав Кабінет  Міністрів,  комітет  пропонує   окремі   його   положення врахувати  при  підготовці  проекту до другого читання,  а поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України  про  акціонерні товариства прийняти за основу, за винятком перелічених положень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання до співдоповідача?

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Москвіна.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую. Шановний Олександре В'ячеславовичу!  Хоча  ви  і  виступаєте від комітету,  я хотів би знати вашу особисту точку зору.  Чи можливе,  з вашої точки  зору, прийняття  за основу законопроекту за номером 8050,  який сьогодні обговорювався   і   в   якому   враховано   ті   зауваження,   які висловлювалися   до   урядового   проекту  закону?  Бо  в  проекті постанови,  який  пропонується  від  комітету   (ви   його   щойно оголосили),  говориться:  за  винятком  таких-то  частин  таких-то статей,  а в проекті закону 8050 ці положення  або  вилучені,  або змінені.  То  яка  ваша  особиста  точка  зору,  чи ви підтримуєте законопроект

 8050?

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Так,  Сергію Олександровичу.  Ваш законопроект також міг  би  бути  прийнятий  за  основу  і  рекомендований  для розгляду в другому читанні, але з обов'язковим доопрацюванням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Сідайте,   Олександре   В'ячеславовичу. Переходимо  до  обговорення  даного  питання.  Слово  для  виступу надається народному депутату Козаку. Наступний - депутат Черняк.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Фракція  партії "Демократичний союз".  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні  колеги!  Внаслідок  приватизації  значна частина  підприємств була перетворена на акціонерні товариства,  а більшість наших громадян стали акціонерами.  Акціонерні товариства володіють  значною  часткою власності в Україні,  тому регулювання акціонерних  відносин  є  надзвичайно  важливим  для   економічної системи держави. Цілком зрозуміло, що в процесі розбудови ринкової системи у  цій  сфері  виявилося  багато  проблемних  питань,  які значною  мірою  ускладнювали розвиток фондового ринку та залучення інвестицій.  Отже,  необхідність  прийняття  нового   Закону   про акціонерні товариства є очевидною.

 

     Сьогодні ми   розглядаємо   два   проекти,  що  мають  багато спільного.  У  проектах  запропоновано  скасувати  ряд  наявних  у чинному законодавстві положень, що не відображають вимог та реалій сьогодення,  запровадити нарешті процедуру оцінки при оплаті акцій в  натуральній  формі та в ряді інших випадків.  Це,  без сумніву, буде сприяти легальності  та  прозорості  процесів  заснування  та подальшої діяльності акціонерних товариств.

 

     Що стосується   відмінностей,   то   надзвичайно  важливою  є пропозиція уряду  про  обмеження  кількості  акціонерів  закритого акціонерного  товариства.  Є  багато  прикладів,  коли з допомогою погроз працівникам та зловживань з боку  керівництва  підприємство перетворювалося  на  закрите товариство.  Відповідно працівники не могли  продати  свої  акції,  а  величезні  підприємства   ставали фактично закритими для інвестора.

 

     Безперечно, це потребує виправлення,  а результатом прийняття запропонованих  змін  може  стати  хоча  б  деяке  пожвавлення  на фондовому  ринку  та  вихід  на  цей  ринок  багатьох  вітчизняних підприємств.  Численні суперечки між  акціонерами  та  правліннями щодо  збільшення  статутних  фондів  засвідчили необхідність зміни механізму додаткової емісії акцій та захисту прав  акціонерів  при реалізації такої емісії. В поданих проектах пропонується вирішення певною мірою і  цієї  проблеми.  Можна  тільки  вітати  розширення переліку питань, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів, це значно розширює права акціонерів.

 

     Звичайно, обом  запропонованим  проектам  притаманний  і  ряд недоліків,  частина яких відзначена в експертних висновках, але ці вади можна усунути  в  процесі  підготовки  документа  до  другого читання.   При   цьому   ми   вважаємо,  що  в  урядовому  проекті пропонується значно кращий захист інтересів  акціонерів,  у  першу чергу   -   дрібних   підприємств.   На   думку   фракції   партії "Демократичний союз",  прийняття цього проекту буде  корисним  для створення  прозорого,  цивілізованого  фінансового ринку в країні, наближеного до  західних  стандартів.  Глобальним  наслідком  може стати   покращення   загальної   економічної   ситуації.  Тому  ми пропонуємо підтримати пропозиції профільного комітету та  прийняти за   основу   проект   Кабінету   Міністрів   з   подальшим   його доопрацюванням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Черняку.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  народні  депутати!  На мій погляд,  цей законопроект потрібно приймати.  У цьому в  мене  немає  сумнівів. Справа в тому,  що діяльність акціонерних товариств законодавчо не врегульована.  Закон  про  господарські  товариства,  де  про   це йдеться,  застарів,  і ви бачите,  що ми постійно вносимо до нього зміни.  Навіть сьогодні ми обговорювали на засіданні комітету  два законопроекти з цього питання.

 

     Я не буду говорити про позитив. Про це вже сказано у виступах і голови Державної комісії з  цінних  паперів,  і  співдоповідача. Хочу  звернути уваги тільки на те,  що в першому читанні за основу його можна приймати,  але серйозно попрацювати  з  ним  у  процесі підготовки до другого читання, на мій погляд, ще треба.

 

     Які тут  є  питання?  Перше.  Треба більш детально опрацювати механізм захисту дрібних акціонерів і захисту прав  меншості,  про що сьогодні, я думаю, абсолютно слушно ставили питання депутати.

 

     Друге. Потрібно       розробити      ефективний      механізм відповідальності за порушення закону і прав акціонерів. Ми бачимо, що в нас є суцільна,  я б сказав,  практика порушення цих прав,  і буває  навіть  так,  що  акціонерне  товариство  не  збирає  збори протягом п'яти років,  тобто це товариство практично не відбулося, і не несе за це ніякої відповідальності.  Отже,  треба виписати ці моменти,  зобов'язати,  примусити адміністративно,  ну, я не знаю, кримінально  вплинути  на  те,  щоб  це  було  справді  акціонерне товариство.  Бо  є  товариство  з  обмеженою  відповідальністю і є товариство з дуже обмеженою відповідальністю.  Тобто є  вакханалія безвідповідальності,  і,  я  думаю,  це якраз те лихо,  з яким нам потрібно боротися і ці моменти виписати в законі.

 

     Третє. Цей  законопроект  потрібно  повністю  узгодити  і   з проектом Господарського кодексу,  і з проектом Цивільного кодексу, щоб це у нас був спеціальний закон, так би мовити, рамковий закон, своєрідний кодекс. Треба, щоб норми, виписані в цьому законі, були концептуально узгоджені з Цивільним кодексом.

 

     І четверте.   Сьогодні   подано   два   законопроекти.   Один законопроект  кращий,  ніж  інший,  але можна було б голосувати за обидва.  Проте ми можемо розпорошити голоси і не  прийняти  жоден. Тому я думаю, що треба, мабуть, погодитися з пропозицією, яку вніс депутат   Слободян   від   комітету,   і    попросити    депутатів Костржевського  і  Москвіна  погодитися,  щоб  окремі положення їх проекту  врахувати  при  підготовці  урядового  законопроекту   до другого  читання,  щоб  у  кінцевому  підсумку  законопроект  було всетаки прийнято.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Журавському. З місця. Увімкніть мікрофон.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Депутатська група "Регіони  України".  Мій  виступ  буде коротким.  Наша  група  вважає,  що  проект  Закону про акціонерні товариства за реєстраційним номером 8050 може  бути  прийнятий  за основу   в   першому  читанні,  а  деякі  конструктивні  положення законопроекту за реєстраційним номером 6300 можуть бути  враховані при подальшому опрацюванні законопроекту номер 8050.

 

     У той  же  час  депутатська група "Регіони України" вважає за доцільне приймати Закон про акціонерні товариства лише після того, як будуть прийняті Цивільний та Господарський кодекси.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  ми закінчили обговорення даного питання, прийняття рішення відбудеться в четвер. Переходимо до наступного питання порядку денного.

 

     ------------

 

     Слухається проект  Закону  про  продовольчі банки.  Доповідає народний депутат України Кушнір Олександр Дмитрович.  Будь  ласка, Олександре Дмитровичу.

 

     КУШНІР О.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні  депутати!  Незважаючи  на   те,   що   Україна   сьогодні знаходиться  в  досить скрутному економічному становищі,  і рівень забезпечення  населення  харчовими  продуктами  навряд  чи   можна вважати достатнім,  проблема раціонального використання навіть тих продуктів, які є, залишається невирішеною.

 

     Частина високоякісних    харчових    продуктів    залишається нереалізованою  з  декількох  причин,  основні  з  яких:  надлишок окремих  видів  продуктів  на  певних  територіях  чи  в   окремих підприємств;     порушення     упаковки    при    транспортуванні; невідповідність  товарного  вигляду  на   початку   чи   в   кінці технологічного   процесу  виготовлення  продуктів;  наближення  до завершення терміну реалізації продуктів,  що веде до припинення їх продажу, тощо.

 

     Проблема раціонального  використання продовольчих ресурсів не є новою і для інших країн.  У більшості країн Європи, у Сполучених Штатах Америки вже напрацьований досвід вирішення цього питання. У цих країнах вирішення проблеми раціонального використання харчових ресурсів забезпечує система продовольчих банків. За цією системою, виробники  харчових  продуктів  (сюди  ж  відносяться  і  ті,   що реалізують ці продукти),  у яких з'явилися харчові продукти,  що з різних причин не  можуть  бути  продані  за  нормальною  ціною,  а знижувати  ціну  недоцільно чи затратно,  передають безкоштовно ці продукти у спеціально для цього утворені продовольчі банки.

 

     Продовольчі банки  -   це   непідприємницькі,   безприбуткові організації,   які  виконують  важливу  соціальну  місію.  Вони  є сполучною ланкою між виробником та споживачем харчових  продуктів, причому споживачем,  який у звичайних умовах не здатен придбати ці харчові продукти.  Причому  самі  продовольчі  банки  не  роздають накопичені продукти безпосередньо громадянам, що їх потребують. Ці банки мають договори з різноманітними  громадськими,  благодійними організаціями,  які  безпосередньо працюють з окремими проблемними категоріями населення. За цими договорами та за заявками від таких організацій  продовольчі  банки  передають їм харчові продукти уже безпосередньо  для  роздачі   фізичним   особам   чи   організації безкоштовних обідів малозабезпечених.

 

     Сьогодні в  Україні  немає  спеціального  законодавства,  яке сприяло б утворенню та  ефективній  діяльності  таких  специфічних організацій,  як продовольчі банки. Навіть утворені нині в Україні організації,  які називаються продовольчими банками, стати ними по суті   не   можуть,   оскільки   вони   утворені  за  Законом  про благодійність  та  благодійні  організації,  який  для   цього   є малопридатним.  Ще  менш  придатним  для  цього виглядає Закон про об'єднання громадян.  Тому був розроблений і внесений  на  розгляд Верховної  Ради  проект  спеціального  закону  для  вирішення цієї проблеми - про продовольчі банки.

 

     Законопроект складається з  11  розділів,  що  охоплюють  усі основні проблеми, які має вирішити майбутній закон. Так, у розділі 1 говориться,  що метою правового регулювання є створення умов для раціонального  використання  продовольчих  ресурсів  в Україні.  У розділі  2  розглядаються  всі  питання  утворення  та  реєстрації продовольчих   банків  з  урахуванням  їх  особливостей.  Найбільш важливими  тут  є  обмеження  щодо   організаційно-правових   форм продовольчого   банку   та  щодо  засновників.  Скорочено  перелік можливих засновників з боку юридичних осіб.

 

     Принципово новим є те,  що автори роблять спробу  врегулювати назву  таких  організацій.  Це  важливо,  оскільки в Україні слово "банк" використовується передусім як назва фінансової установи.

 

     У розділі 4  викладені  основні  засади  утворення  об'єднань продовольчих  банків  з  регіональним  та всеукраїнським статусом. Передбачається утворення таких об'єднань на постійній і тимчасовій основі.  Найбільш  принциповою  новелою тут є можливість утворення Української національної федерації  продовольчих  банків.  Причому така  федерація  в  Україні  може  бути  лише  одна.  Такий підхід зумовлений передусім специфікою діяльності продовольчих банків  та існуванням  Європейської  федерації продовольчих банків,  де кожна країна-член представлена лише однією національною федерацією.

 

     У розділі 7 визначені принципи діяльності продовольчих банків як посередників між виробниками й продавцями харчових продуктів та набувачами допомоги від продовольчих  банків.  Важливим  елементом цього  розділу  є  правила,  за якими виробники харчових продуктів можуть передавати їх продовольчим банкам.

 

     У розділі 8 запропоноване важливе для діяльності продовольчих банків  положення про поділ майна продовольчих банків на два види: власне майно продовольчих банків та продовольчі  ресурси,  зібрані продовольчими  банками.  Це  надзвичайно  важливо  для  визначення правового статусу майна,  особливо в разі ліквідації  продовольчих банків  та  при  визначенні  підходів  до  оподаткування.  У цьому розділі є норми щодо регулювання відносин між продовольчим  банком та  отримувачем  харчових  продуктів,  а  також  уточнено принципи застосування правил конфліктів інтересів при  здійсненні  майнових угод.

 

     У розділі 9 містяться норми,  що стосуються правил державного нагляду за діяльністю продовольчих банків, водночас передбачається захист   інтересів   самого  продовольчого  банку  від  надмірного державного  втручання  шляхом   встановлення   правил   прозорості діяльності продовольчих банків.

 

     Проект закону      пройшов     експертизу     в     Головному науково-експертному  управлінні  Апарату  Верховної  Ради   та   в Кабінеті  Міністрів  України  і отримав підтримку.  Прошу народних депутатів підтримати цей проект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Дмитровичу.  Чи  є  запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть список.

 

     Народний депутат Коновалюк. Наступний

- депутат Сухий.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ 62,  Донецька область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу. Прошу передати слово депутату Журавському.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Скажіть,  будь  ласка,  як  усе-таки   можна забезпечити прозорість роботи продовольчих банків і чи звернули ви на це увагу в проекті цього закону?

 

     Дякую.

 

     КУШНІР О.Д.  Дякую  за   запитання.   У   розділі   9   цього законопроекту   передбачається  введення  державного  контролю  та юридичної  відповідальності   за   порушення   законодавства   про продовольчі банки.  У статтях 77,  79,  80 та інших передбачається прозорість діяльності банків і можливість нагляду за ними держави. И  основная  цель  принятия  этого  проекта  закона  - обеспечение контроля государства и прозрачность деятельности этих организаций.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Сухий.  Наступний  -   депутат Матвієнко.

 

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька область).  Дякую.  "Трудова Україна",  місто Запоріжжя. Олександре Дмитровичу!  Я не буду виступати,  щоб зекономити  час. Три коротеньких запитання.

 

     Перше. Дійсно на Заході є така форма благодійної роботи,  але там слова "продовольчі банки" беруть в  лапки.  У  вашому  проекті закону мова йде саме про банки як фінансові установи?

 

     Друге. Є  два  закони:  про господарські товариства (зміни до нього ми  сьогодні  вже  обговорювали)  і  про  благодійництво  та благодійні  організації.  Чи  передбачає ваш законопроект внесення змін та доповнень до цих двох  законів,  бо  ряд  положень  вашого законопроекту суперечить цим двом законам, які я назвав?

 

     Третє. Що ви маєте на увазі,  пропонуючи сприятливі податкові умови для діяльності цих продовольчих банків?

 

     Дякую.

 

     КУШНІР О.Д.  Щодо першого питання.  Мы исходили из того,  что банк   -   это   более   широкое   понятие,   чем  организация  по аккумулированию финансовых средств. И когда вносили слово "банк" в название без кавычек, мы исходили из того, что обязательно к слову "банк"  будет  определение  "продовольственный"  -   "продовольчий банк". И вот в проекте закона мы записали, как будет называться та или иная организация,  которая будет зарегистрирована  именно  как продовольственный     банк.    Например:    "Дружківське    міське представництво непідприємницького товариства  "Донецький  обласний продовольчий  банк".  Мы исходили из того,  что слову "банк" будет предшествовать ряд слов, которых вполне достаточно будет для того, чтобы  подчеркнуть,  что  это  не  тот  банк,  который мы привыкли воспринимать как финансовую организацию.

 

     Что касается внесения изменений. Я думаю, что такие изменения мы  имеем  все основания внести,  если будет принят проект закона, который я сегодня вам доложил.

 

     Что касается "сприятливих податкових  умов".  Подразумевается возможность  внесения  также изменений в законы о налогообложении, связанных с тем,  что,  возможно,  какие-то  предприятия,  которые производят    какие-то    продукты   питания,   будут   передавать продовольственным банкам не только продукты питания с критическими сроками реализации, но и продукты питания, которые еще могли бы им приносить  прибыль,   и   мы,   внеся   изменения   в   законы   о налогообложении,  могли  бы  с  меньшими затратами для государства накормить большую часть людей.  Но это нормы будущего.  И  поэтому эта   запись   принципиально   не  влияет  на  содержание  данного законопроекта.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор", група "Соборність". Я хотів би, щоб ви більш чітко, якщо можна, сказали, до яких законів ми повинні внести ще пропозиції у зв'язку  з  тим, що вводиться новий інститут у нас в Україні? Це перше.

 

     Друге. Чи  не  вважаєте  ви,  що  тоді  потрібно  передбачити кримінальну відповідальність цих  банків,  зокрема  за  реалізацію неякісної  продукції,  в  тій  частині,  в якій вони повинні за це відповідати?

 

     Дякую.

 

     КУШНІР О.Д.  Я благодарю за вопросы. Хотел бы начать отвечать со  второго  вопроса.  В  законопроекте  предусматривается  именно государственный контроль за деятельностью продовольственных банков с  точки  зрения  обеспечения  ими  реализации  продуктов питания, которые  обязательно  должны   быть   качественными.   И   никаких некачественных   продуктов  питания,  которые  сегодня  утром  еще качественные,  а после обеда,  то есть после того,  как их получил человек,  будут  некачественными,  придут  в негодность,  не может быть.   И   именно   в   законопроекте   предусматривается   такая деятельность продовольственных банков,  которая будет обеспечивать население качественными продуктами питания.

 

     А что   касается    внесения    изменений    в    действующее законодательство, то, на мой взгляд, сейчас говорить об этом рано, потому что этот закон создаст  возможность  для  действия  системы продовольственных  банков,  но  если  эта  система будет входить в противоречие с действующими законами,  о которых мы  говорили,  то внесение изменений будет предусмотрено.

 

     Я повторяю  еще  раз,  что  мы сейчас пока говорим о принятии закона,  который создаст систему,  которая будет функционировать и приносить пользу нашим людям.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександре Дмитровичу.

 

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань аграрної політики Мартиновському  Валерію  Павловичу.  Будь ласка, Валерію Павловичу.

 

     МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 29,  Дніпропетровська область). Уважаемые коллеги! Я, честно говоря, не собирался выходить на трибуну по одной простой причине. Потому  что  хоть  тут  слово  "продовольствие"  написано,  но наш аграрный комитет,  вы внимательно разберитесь и поймете,  никакого отношения  к  этому проекту не имеет.  И тем не менее мы обсуждали этот законопроект.  Аграрный комитет поддержал саму идею, хотя мое личное  мнение,  эта  идея  абсолютно надумана и не имеет никакого принципиального значения сейчас.  Мы должны развивать производство детского питания,  перерабатывающую и пищевую промышленность, а не заниматься вещами,  которые абсолютно  несвоевременны  в  нынешней экономической ситуации и не согласуются с теми процессами, которые происходят в пищевой и перерабатывающей промышленности.  Поэтому я высказываю   общее  мнение  комитета,  что  мы  поддерживаем  этот законопроект, хотя смысла в его принятии лично я не вижу абсолютно никакого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до співдоповідача? Немає. Сідайте, Валерію Павловичу.

 

     МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.  Я  думаю,  что  ни  у  кого  и  не  будет вопросов,  потому  что  никто  не  понял,  зачем этот законопроект принимается.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію  Павловичу,  навіщо  ви  так?   Є   думка комітету,  ви про це повідомили офіційно. Комітет же ваш знає, для чого приймається законопроект.  Там написано:  прийняти в  першому читанні.

 

     Переходимо до  обговорення даного питання.  Слово для виступу надається  народному  депутату  Бауліну.   Наступний   -   депутат Матвієнко.

 

     БАУЛІН П.Б.   Уважаемые   коллеги!   Простите,  что  начну  с банальности, но не зря говорят, что история никого ничему не учит. Десять  лет  мы  имеет  отрицательный  опыт  внедрения  институтов западной экономики в Украине. Не надо только путать ее с рыночной, это  миф,  что  рыночная  экономика - это обязательно западная.  В Советском Союзе,  начиная с нэпа,  также была рыночная  экономика, пусть   со   своей   спецификой.  Просто  любая  экономика  бывает эффективной и неэффективной.  Да,  в тех условиях, которые созданы благодаря  господству  "золотого  миллиарда"  над остальным миром, западная экономика эффективна.  Остальной мир прозябает в  нищете. Списанная  с западных рецептов экономика Латинской Америки уже 200 лет пасет задних, так и не догнав западную, хотя уж куда более чем рыночная.  В  чем-то  преуспела  Юго-Восточная  Азия,  но в первую очередь благодаря учету своей специфики и  ментальности,  чего  не хотят понять наши реформаторы.

 

     Украиноязычная элита выбрала метод латинос,  как мартышки,  - все  копировать.  Я  не   хочу   обидеть   авторов   предложенного законопроекта,  но,  извините,  то,  что  30 лет хорошо работает в Штатах в условиях перенасыщенного потребления,  в  наших  условиях звучит порой просто цинично.  Приятно,  конечно,  осознавать,  что теперь чуть ли не просроченную продукцию  могли  бы  раздавать  на шару  через  продовольственные  банки.  Но  вы  в  это верите?  Да спуститесь  в  буфет  Верховной   Рады:   там   спокойно   продают просроченный  чай,  его покупают.  И как-то ни у кого не возникает вопроса сдавать его в какой-то банк.  Неужели в  воровской  стране сегодня  кто-то  будет  отдавать товар с испорченной упаковкой или истекшим сроком годности бедным людям?  Единицы. Остальные находят и будут находить каналы,  как его сплавлять по предыдущей цене, то есть цене хороших продуктов. Такой закон пока не для нашей страны.

 

     Вместе с  тем  хочу  отметить  профессионализм,   с   которым подготовлен  документ.  Сам  проект  выписан образцово:  механизмы деятельности продбанков,  их объединений и так далее.  Однако  нам сегодня   нужны  такие  законопроекты,  которые  не  будут  давать кучмовским чиновникам воровать,  торгашам подделывать  продукты  и так далее.  А уж в условиях налаженной экономики можно будет,  так сказать,  с жиру подумать, как не дать пропасть продуктам питания, потенциально еще годным к потреблению.

 

     Я думаю,  что  полностью  эту  идею  отбрасывать  нельзя.  Но спецзакона  для  нее  многовато.  Было  бы  неплохо   присоединить наработки  данного  законопроекта к законопроекту о некоммерческих организациях, чтобы была возможность подобным учреждениям, ну, как продбанки,  работать  в  Киеве,  если  будет такая необходимость у Александра Омельченко  показать  свою  крутизну.  А  в  провинции, извините   за   натурализм,  многие  граждане  незалежной  державы мусорные ящики подчищают лишь бы  выжить.  У  них  проблемы  срока упаковок не стоят.

 

     Мое предложение.  Наработки  законопроекта  использовать  при подготовке других проектов, об одном из которых я уже сказал выше.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Матвієнку.

 

     МАТВІЄНКО А.С.   Українська  народна  партія  "Собор",  група "Соборність". Шановні колеги! Я думаю, що якщо ми з якимось явищем не знайомі або його не знаємо, то це не означає, що воно не існує, або тим більше,  що воно не повинно врегульовуватися  відповідними законами.

 

     Я хочу   сказати,   що   я   був  автором  законопроекту  про непідприємницькі  організації,  де  вперше   була   введена   така категорія, як продовольчі банки. І не наша це з вами новація. Така категорія або такі інститути сьогодні існують у світі вже  близько 40 років.  У тому числі ці інститути існують сьогодні в Україні. І якщо їх хоч  і  небагато,  то  наше  з  вами,  очевидно,  сьогодні завдання все-таки прийняти законодавство, яке регулює ці проблеми. А ховатися від цих проблем, бо ми їх не розуміємо або вважаємо, що вони другорядні,  є, на мій погляд, не зовсім серйозно, тим більше для такого органу, як Верховна Рада.

 

     Я пропоную цей законопроект  розглянути  і  прийняти  його  в першому  читанні  і  вважаю,  що  це  дійсно  надзвичайно важливий законопроект.  Тим більше звертаюся до всіх, хто сьогодні оголосив у  своїх  партійних  політичних програмах про боротьбу з бідністю. Цей законопроект якраз і спрямований великою мірою на вирішення  і врегулювання  цієї  проблеми на законодавчому рівні.  Тому я вітаю авторів  і  ще  раз  звертаюся  до  всіх:  просто  спокійно   його почитайте,   вникніть  у  суть  цього  законопроекту,  його  варто підтримати.

 

     Стосовно конкретних проблем,  які є  в  цьому  законопроекті. Дійсно,  суперечить Закону про банки і банківську діяльність назва із словом "банки".  Але я не вважаю,  що  якщо  ми  навіть  хочемо інтегруватися  у  європейську  федерацію чи спільноту продовольчих банків,  то  ми  обов'язково  повинні  вживати  в  Україні  термін "продовольчі  банки".  Давайте  назвемо  цей  банк за нашою доброю традицією,  як мені підказали мої  колеги  із  ПСПУ,  "продовольча комора".  Нормальна назва,  і не потрібно боятися,  що,  входячи в Європейську федерацію продовольчих банків,  ми  будемо  мати  саме таку назву. Бо, наприклад, я із досвіду знаю, що у світі поширений скаутський  рух,  але  скаути  на  території  України  називаються "пластуни". І це не ускладнює їх інтеграцію у світову молодіжну чи дитячу організацію. Це перше.

 

     Друге. Є проблема щодо національної федерації.  Я вважаю,  що взагалі ми не повинні прописувати так жорстко,  як ми це написали, я не погоджуюся  з  такою  новацією.  Дійсно,  повинна  бути  одна національна федерація,  швидше,  конфедерація,  і її має визнавати Міністерство  юстиції.  Я  вважаю,  що   це   є   необхідним   при доопрацюванні законопроекту.

 

     Я думаю,  що  ми  повинні  подивитися і прописати більш чіткі норми підтримки з боку держави,  особливо з боку місцевих  органів самоврядування   і   громад,   як   створювати   такі  банки,  яку відповідальність їм нести.

 

     І останнє,  з приводу контролю за якістю.  Мені здається,  що потрібно  паралельно  подивитися,  в  які  закони  потрібно внести зміни,  щоб ми не отримали проблем і мали з кого спитати за масове отруєння або якісь інші факти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Обговорення  даного  питання  завершено. Прийняття рішення відбудеться в четвер.

 

     ------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих актів України  з  питань  страхування.  Доповідає  заступник  державного секретаря Міністерства фінансів Лісовенко Віталій Васильович.

 

     ЛІСОВЕНКО В.В.,  заступник  державного секретаря Міністерства фінансів України.  Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  На  ваш розгляд  вноситься  проект  Закону  України  про  внесення змін до деяких законодавчих актів з питань страхування.  Чим же  викликана необхідність  внесення  такого  законопроекту?  Згідно  з  Законом України про страхування від 7 березня 1996 року було  передбачено, що  повинно здійснюватися обов'язкове державне страхування окремих категорій державних  службовців,  виконання  службових  обов'язків яких пов'язано з ризиком для життя та подібними ситуаціями.

 

     Згідно зі  статтею  41 цього ж Закону про страхування держава повністю взяла  на  себе  зобов'язання  щодо  впровадження  такого обов'язкового державного страхування. За своєю суттю виплати таких страхових  сум  прирівнюються  до  стовідсоткової  компенсації   з Державного  бюджету.  У  страхових  випадках,  коли  пошкоджується здоров'я працівника чи  він  гине,  держава  повністю  відшкодовує витрати.  Чинний  механізм  цих  компенсацій  задіює три установи: акціонерна страхова компанія "Оранта",  міністерство чи відомство, в  якому  працює  цей  працівник,  та  Міністерство фінансів,  яке виділяє кошти з Державного бюджету.  На  жаль,  поточний  механізм виплати  таких страхових сум є недосконалим і призвів до того,  що за станом на 1 листопада цього року виникла заборгованість з таких виплат у розмірі більше ніж 3,5 мільйона гривень.

 

     З метою  вдосконалення  цього  механізму  та  стовідсоткового забезпечення прав відповідних категорій  працівників  і  державних службовців   ми   пропонуємо   зазначений  законопроект,  в  якому відміняється  обов'язкове  державне  страхування   цих   категорій працівників  і запроваджується механізм прямих виплат з Державного бюджету без наявності посередника  у  вигляді  страхової  компанії "Оранта".

 

     Прийняття законопроекту,  який  ми пропонуємо,  та перехід до запропонованої  схеми  забезпечить  100-відсоткове   відшкодування таких компенсацій з Державного бюджету,  і,  що,  на наш погляд, є дуже важливим,  це зекономить бюджетні  кошти,  які  в  розмірі  6 відсотків  від  суми  страхових  платежів  направляються страховій компанії "Оранта" для відшкодування витрат  компанії.  Щорічно  ця сума  складає  близько півтора мільйона гривень.  У разі прийняття нашого законопроекту Державний  бюджет  щонайменше  зекономить  цю суму.

 

     І останнє.  У зв'язку з тим,  що 4 жовтня цього року Верховна Рада прийняла у новій редакції Закон  про  страхування,  стаття  7 якого,  по  суті,  відміняє обов'язкове державне страхування,  то, прийнявши законопроект,  який ми пропонуємо,  ми  приведемо  чинне законодавство у відповідність до нового Закону про страхування.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію  Васильовичу.  Чи  є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Стрижка.

 

     СТРИЖКО Л.П.   Скажите,   пожалуйста,   при    переходе    от обязательного  страхования к необязательному не будут ли возникать частые конфликты  в  связи  с  тем,  что  непонятно  будет,  когда наступает   страховой   случай?   Кто   в   данном   случае  будет квалифицировать тот или иной инцидент как страховой случай?

 

     ЛІСОВЕНКО В.В.  Дякую.  Нашим проектом закону  ми  пропонуємо внести зміни, якщо ви помітили, до низки чинних законів. Це закони про міліцію,  про статус народного депутата України,  про  пожежну безпеку, про прокуратуру і інші. В цих законах виписані критерії і механізми відшкодування в таких випадках,  тому,  на  наш  погляд, немає необхідності платити 6 відсотків від суми страхових платежів страховій компанії "Оранта" лише за те,  щоб вона доказала, чи був це  страховий  випадок,  чи  ні.  Якщо людина отримала каліцтво чи захворіла під час виконання своїх службових  обов'язків,  в  цьому випадку, на наш погляд, з Державного бюджету повинні виплачуватися відповідні  кошти  міністерству  чи  відомству,  в  якому   працює працівник. Більш того, ці кошти повинні передбачатися за законом в кошторисі цього міністерства чи відомства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Віталію  Васильовичу.   Альошин відсутній.  Він  на  засіданні  робочої групи з підготовки проекту Податкового кодексу.

 

     Я інформую шановних колег,  що комітет розглянув це питання і пропонує прийняти даний законопроект у першому читанні.

 

     Взяти участь   в   обговоренні   ніхто  не  бажає.  Всім  все зрозуміло.  Прийняття  рішення  відбудеться  в  четвер  згідно   з Регламентом.

 

     ------------

 

     Слухаємо наступне питання порядку денного - проект Закону про Національну  програму  будівництва  суден  рибопромислового  флоту України   на   2001-   2010   роки.  Доповідає  голова  Державного департаменту рибного господарства Міністерства  аграрної  політики Шведенко Микола Миколайович. Будь ласка, Миколо Миколайовичу.

 

     ШВЕДЕНКО М.М.,   голова   Державного   департаменту   рибного господарства  Міністерства  аграрної  політики  України.  Шановний Вікторе  Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Проект закону України    про    Національну    програму    будівництва     суден рибопромислового  флоту  України  на 2001- 2010 роки підготовлений згідно з Постановою Верховної Ради України про Концепцію  розвитку рибного господарства України. Положення програми спрямовані на те, щоб  при  безумовному  пріоритеті   держави   щодо   раціонального використання національних багатств - сировинних ресурсів Світового океану,  якими є водні живі ресурси, створити сприятливі умови для будівництва  суден  для  рибопромислового  флоту,  стабілізації та нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції з  риби  та морепродуктів з метою гарантування продовольчої безпеки держави та задоволення потреб населення в  харчовій  продукції,  забезпечення вітчизняної суднобудівельної промисловості замовленнями.

 

     Згідно з даними Державного суднового реєстру України в галузі нараховується   503   судна,   що   піднаглядні   класифікаційному товариству.   Загальний  фізичний  знос  суден  флоту  досягає  70 відсотків.  Протягом  останніх  років   кількісний   склад   суден скорочується.   Основні  причини  цього  -  відпрацювання  суднами нормативних строків експлуатації та списання нерентабельних суден.

 

     Протягом останніх десяти років списано 133 судна  морського  та океанічного промислів.  Практично до 2010 року всі судна можуть бути списані,  що,  у свою чергу, спричинить припинення промислу у відкритих районах Світового океану.

 

     Вже практично припинено роботу вітчизняних риболовних суден у промислових  районах  північної  частини  Тихого  океану,   уздовж узбережжя Північної Америки та Північної Африки. Значно зменшилась кількість суден, що працюють в Антарктиці.

 

     Окрім погіршення асортименту риби та морепродуктів, зменшення обсягів  їх  вилову,  слід  зазначити,  що  є  ще  один негативний наслідок зменшення кількості  суден,  а  саме:  втрачається  ефект присутності нашої держави в вищезгаданих регіонах.

 

     Зменшення кількості  суден  і  відповідно  зменшення  робочих місць є причиною загострення соціальних питань.

 

     З метою збереження робочих місць  продовжується  експлуатація окремих типів суден зі значним перевищенням нормативних термінів.

 

     Україну поступово  перетворюють  на  імпортера рибопродукції. Протягом 1996- 2000 років імпорт риби та  рибних  консервів  виріс майже  втричі,  а  їх вартість в середньому становила 90 мільйонів доларів США,  в окремі роки сягала 150 мільйонів доларів  США,  що менше    річної   потреби   у   фінансуванні   будівництва   суден рибопромислового флоту.

 

     Заходи, що  проводить  Укрдержрибгосп  з  метою   будівництва суден,  не  забезпечують  належних  темпів  відновлення  кількості суден.  Протягом  1995-2001  років  побудовано  чотири   риболовні траулери,  три  транспортні  рефрижератори і три швидкісних катери для органів рибоохорони.

 

     Через важкий    фінансовий    стан    підприємства    рибного господарства  не мають змоги замовляти судна.  А існуюча в державі система кредитування не дозволяє залучати  кредити  на  економічно вигідних умовах на термін до 10 років.

 

     Сучасний стан  сировинної  бази  дозволяє  щорічно добувати у Світовому океані понад 800 тисяч тонн  риби  та  морепродуктів,  в Азово-Чорноморському  басейні  -  близько  160  тисяч  тонн,  а  у внутрішніх водоймах - близько 130 тисяч тонн риби.

 

     Для вилучення  прогнозованих  обсягів   сировинних   ресурсів необхідно  спроектувати та побудувати до 2010 року риболовні судна різних типів,  у тому  числі  10  велико-,  24  середньо-  та  152 малотонажних  судна,  модернізувати 15 великих морських траулерів. Обсяг капітальних вкладень на будівництво та модернізацію суден до 2010 року оцінюється в 4 мільярди 854 мільйони гривень.  Структура джерел    фінансування    капітальних    вкладень    у    розвиток рибопромислового флоту характеризується такими показниками:  кошти за  рахунок  державної  підтримки  -  5  відсотків  від   вартості будівництва   суден   (і  ці  5  відсотків  тільки  для  бюджетних організацій,  таких як органи рибоохорони,  наукові  та  навчальні заклади);  власні  кошти  підприємств (амортизаційні відрахування, інвестиції з фонду накопичення, використання коштів від реалізації списаних  суден)  -  6  відсотків,  а  89  відсотків  - це кредити комерційних банків та іноземні кредити.

 

     Вважаємо, що завдання програми можливо вирішити шляхом повної реалізації заходів,  передбачених у її розділах VI та VII.  Перше. Це  заходи  державного  рівня,  а  саме:   створення   вітчизняним підприємствам    сприятливих    умов    для    будівництва   суден рибопромислового флоту шляхом регулювання  податкової,  митної  та цінової  політики,  в  тому числі реформування податкової системи, яке передбачає скорочення переліку податків та  зборів,  зменшення ставок податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість тощо, надання компенсацій на платежі за кредити, створення системи довгострокового кредитування, сприяння в реалізації проектів тощо.

 

     Довідково. Держави  ЄС надають підтримку залученим до рибного промислу  господарствам  у  багатьох  напрямках,  у  тому   числі: будівництво  та модернізація суден,  звільнення від ПДВ на пальне, компенсація за виведення з  експлуатації  потужностей  і  освоєння нового виробництва.

 

     Друге. Прийняття  Закону України про стимулювання будівництва суден рибопромислового флоту України.

 

     І третє.  Запровадження  нормативними  актами  довгострокової системи  кредитування  вітчизняних  замовників суден відповідно до прийнятого в Україні Закону про лізинг.

 

     Маємо надію,  що з затвердженням Податкового кодексу  України відпаде  необхідність  внесення змін до окремих нормативних актів. За рахунок виконання програмних завдань в економіку держави тільки за  попередніми  розрахунками  протягом  10  років будуть вкладені кошти,  обсяг  яких  перевищує  5  мільярдів  гривень,  при  цьому обов'язковою умовою є забезпечення повернення залучених коштів.

 

     Передбачені чинним  законодавством відрахування до Державного бюджету  та  позабюджетних  фондів   від   виробничої   діяльності вітчизняних   підприємств,   на  яких  передбачається  здійснювати будівництво суден флоту рибного господарства,  складуть 2 мільярди 660 мільйонів гривень.  Крім того,  повернення коштів, вкладених у будівництво  суден,  забезпечується  від   загальних   результатів виробничої діяльності підприємств до 2012 року.

 

     Реалізація програми  забезпечить  досягнення  обсягів  вилову риби  та  добування  морепродуктів  на  рівні  750   тисяч   тонн, виробництва продовольчої продукції - до 540 тисяч тонн,  кормового рибного борошна - до  33  тисяч  тонн,  а  також  створення  нових робочих  місць  не  тільки  в рибному господарстві,  але і в інших галузях національної економіки  України,  що  сприятиме  зменшенню безробіття та розвитку інших галузей.

 

     Контроль за    виконанням    програми   здійснює   спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади,  до відома якого віднесені   питання   державного   управління   у   сфері  рибного господарства через міжвідомчу координаційну раду,  до складу  якої включаються відповідальні представники заінтересованих міністерств та інших органів виконавчої влади.

 

     Кабінет Міністрів  України  на  підставі  наданої  інформації здійснює  коригування  визначених  програмою  заходів,  завдань та обсягів фінансування для їх урахування під час складання  проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України та Державного бюджету України.

 

     Державний департамент  рибного  господарства  звертається  до вас,   шановні  народні  депутати,  щодо  підтримки  проекту  цієї програми.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання  до  Миколи  Миколайовича? Запишіться.

 

     Я продовжую засідання до 18 години 15 хвилин.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Мусієнко. Наступний - депутат Стрижко.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Дякую. Шановний Миколо Миколайовичу! Звичайно, не викликає  сумніву  необхідність  врегульовувати  розвиток  усіх галузей  України,  починаючи  з  рибного господарства і закінчуючи продовольчими банками,  але при цьому виникає запитання щодо наших можливостей. Про це, власне, йдеться і у висновку нашого Головного науково-експертного управління.  Я хотів би почути ваше  пояснення щодо   тих   дуже   серйозних  зауважень,  які  висловлює  Головне науково-експертне  управління.  Йдеться,  насамперед,   про   таке зауваження:  "Затвердження  обсягів  будівництва  практично нового флоту вартістю майже 5 мільярдів гривень  без  прийняття  базового закону  та урахування фінансових можливостей держави можна вважати передчасним".  Або,  скажімо,  далі:  "Таким  чином,  представлена програма  виглядає,  в  основному,  як  інструмент  для фінансової підтримки приватних структур за рахунок  Державного  бюджету".  Бо якщо говорити про плавзасоби для бюджетних організацій, то потреба в їх фінансуванні складає всього  0,25  мільярда  гривень.  Як  ви поясните цю ситуацію і, виходячи з цього, реальність програми, яку ви запропонували?

 

     ШВЕДЕНКО М.М.  Дякую.  Я почну відповідати з того  запитання, яке  ви  задали  останнім,  стосовно  того,  що за рахунок бюджету можуть фінансуватися приватні підприємства.  П'ять процентів від 5 мільярдів  - це 250 мільйонів гривень,  які ми хочемо витратити на органи рибоохорони, науку і, я чітко говорю, навчальні та державні організації,  які  готують кадри.  Я не бачу тут підстав для того, щоб сумніватися,  що десь у нас у програмі написано,  що ми хочемо витратити бюджетні кошти для приватних підприємств.

 

     Щодо першого  запитання.  Я розумію Головне науково-експертне управління,  але і ви зрозумійте,  що якщо ми  не  вирішимо  зараз питання будівництва і відновлення флоту, то ми повинні усвідомити, що у 2010 році Україна  вже  не  буде  морською  державою.  Є  всі можливості   для   того,   щоб   почати  через  свої  суднобудівні підприємства будувати  флот.  Є  всі  можливості,  але  для  цього потрібно,   щоб  запрацював  Закон  про  лізинг,  щоб  запрацювали механізми та правила гри, на які не може впливати ніякий чиновник. Оці правила гри, ми вважаємо, є в цій програмі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Стрижко.  Наступний  -Олексій Марченко.

 

     СТРИЖКО Л.П.   Харьков.    Фракция    коммунистов.    Николай Николаевич,  можно написать программу,  можно и принять программу, но вы  рассказывали  о  происходящем  сегодня  с  рыбопромышленным флотом как о метеорологическом явлении, совершенно не зависящем от воли человека.  У нас  таким  же  непонятным  образом  "испарился" торговый флот,  "испарился" пассажирский флот. И вот теперь у нас, вы говорите,  практически под  угрозой  исчезновения  рыболовецкий флот. А ведь рыбохозяйственная деятельность является прибыльной, и сегодня многие хозяйственные структуры извлекают серьезные  деньги из  лова рыбы.  Почему же,  скажите,  пожалуйста,  государственные структуры оказались на грани банкротства?  Почему за десять лет не приобретено   необходимое   количество   судов,   оснащенных   для эффективного лова рыбы?  Ведь  если  будет  продолжаться  подобная политика,  подобное  отношение,  то  пройдет еще десять лет - и мы будем вынуждены принимать очередную программу по сооружению флота, и так далее,  и так далее. Скажите, пожалуйста, в чем причины того трагического положения, в котором сегодня оказалась эта отрасль?

 

     ШВЕДЕНКО М.М.  Ну, прежде всего, я вам хочу сказать, что, как и  все средства производства,  флот имеет возраст и имеет право на старение. Его срок эксплуатации всего-навсего 25 лет.

 

     Мы сейчас эксплуатируем  суда,  средний  возраст  которых  22 года,  а  есть  и такие (я так понял,  что вы компетентны и знаете флот),  возраст которых 30 и даже 36 лет.  Этот  флот  практически невозможно  страховать,  его  нахождение в океане или в море несет определенный риск.

 

     Что касается торгового флота.  Я не хочу сравнивать,  это  не моя компетенция, но хочу сказать одно: за десять лет независимости нашего государства мы  ни  один  корабль  за  долги  за  рубеж  не продали.  Но, я вам сказал, мы были вынуждены списать по состоянию 133 корабля.

 

     Что касается    убыточности     предприятий     частных     и государственных.   Мы  должны  четко  знать,  что  государственные предприятия  -  это  были  огромные  предприятия  -  представители государства на территории того или иного региона. Например, рыбная отрасль Севастополя.  Может быть,  мало кто знает, что эта отрасль удерживала 30 процентов соцсферы.

 

     При выходе  из  Советского  Союза  (к сожалению,  подписывали развал  Советского  Союза  с  нашей  стороны  не   экономисты,   а политики),  если  Россия  подписала  нулевой вариант,  то наш флот вышел с 72 миллионами долларов долга,  который повесили нам  сразу же. Сейчас этот долг - 46 миллионов, он постепенно отрабатывается, но он висит за  нашими  предприятиями.  А  с  каждым  годом  судно стареет,  и  с каждым годом в его ремонт нужно все больше и больше вкладывать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олексій Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська область).  Дякую.  "ДемСоюз". Прошу передати слово Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо. "Регионы Украины". Уважаемый Николай Николаевич! У меня к вам два вопроса.

 

     Первый вопрос.  Эта  программа   могла   быть   урегулирована постановлением  Кабинета  Министров.  И  зачем  нужна  комплексная программа,  так сказать, комплексный документ? И экспертная группа об этом говорит.

 

     И вопрос второй.  Речь идет о вылове рыбы в Азовском море. Вы мне скажите,  пожалуйста,  как председатель госдепартамента, а что ловить будем в Азовском море,  если на сегодняшний день порядка 40 тральщиков  браконьерским  методом  вылавливают  рыбу   по   всему Азовскому   морю,   и  механизма  контроля  и  регулирования  этих процессов  на  сегодняшний  день  нет?   Мы   будем   просить   их подвинуться,  либо  мы  отправим  эти  суда в Атлантику заниматься рыбной ловлей? Объясните, пожалуйста.

 

     ШВЕДЕНКО М.М. Во-первых, я сказал, что Национальная программа подготовлена   согласно   Постановлению  Верховного  Совета  (могу назвать дату) о Концепции развития рыбного хозяйства Украины. И на основании вашего решения мы представляем Национальную программу.

 

     Во-вторых, Кабинет  Министров  имеет  право  принимать только отраслевые программы,  а национальные программы  принимает  только Верховный Совет. Кроме того, я могу сказать, что до 2003 года была принята Кабинетом Министров Национальная программа развития рыбной отрасли  Украины,  но  она не сработала.  Поэтому мы считаем,  что все-таки эта сработает.

 

     Что касается промысла в Азовском море.  Я  знаю,  что  вы  из этого   региона,  и  я  вам  четко  говорю,  что  сырьевой  ресурс АзовоЧерноморского   бассейна   сейчас   увеличится,    исключение составляют осетровые (мы вместе с Россией подписали запрет). Мы на следующий год,  я думаю, подпишем разрешение на вылов судака и так далее.  Но  чтобы урегулировать вопрос Азовского моря,  необходимо прежде всего урегулировать политический вопрос: чье Азовское море? Не   решив   вопросы   границ,   не  решив  вопросы  разграничения собственности,  очень сложно  регулировать  вопросы,  связанные  с самим Азовским морем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Миколо Миколайовичу.

 

     Слово для    співдоповіді   надається   Чекаліну   Володимиру Миколайовичу,  голові підкомітету Комітету  з  питань  промислової політики і підприємництва.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные  депутаты!  Суть  программы  подробно  изложена   сегодня предыдущим выступающим.  Комитет по вопросам промышленной политики рассмотрел этот вопрос на  своем  заседении  и  предлагает  данный законопроект принять в первом чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Стисло,  але  зрозуміло.  Є  запитання до співдоповідача?

 

     Сідайте, будь ласка, Володимире Миколайовичу.

 

     Переходимо до  обговорення.  Слово   має   народний   депутат Мироненко. Наступний - депутат Матвієнков.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 5, Автономна Республіка Крим). Спасибо.   Уважаемые   коллеги!   Несомненно   поддержать   данный законопроект надо по нескольким причинам.

 

     Первая. Мы приняли Постановление о Концепции развития рыбного хозяйства.  Первым пунктом постановления было: одобрить концепцию, вторым  -  поручить  Кабинету  Министров   разработать   программу строительства судов.  Данная программа сейчас нами рассматривается и,  естественно,  317 голосов,  которые мы отдали именно за это, я думаю,  соответствующим  образом проявятся при голосовании и этого законопроекта.

 

     Вторая причина.  Помимо развития рыбного хозяйства,  мы таким образом  будем  обеспечивать  развитие  перерабатывающей  отрасли, судостроения и других отраслей,  связанных с данной  отраслью.  Но вместе   с   тем  я  хотел  бы  поддержать  моих  коллег,  которые высказывали опасения.  Голосовать, конечно, надо, но я считаю, что надо  как  можно  быстрее прекращать приватизацию,  которая,  надо сказать прямо, может привести к тому, что эти суда могут оказаться где-то  в оффшорных зонах либо еще где-то,  а рыбная отрасль может погибнуть.

 

     Поэтому я  прошу  вас,  уважаемые   коллеги,   готовиться   к следующим  выборам  и  сделать так,  чтобы все же в этой Верховной Раде было большинство честных людей, а не воров-приватизаторов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Матвієнкову.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо. "Регионы Украины". Город Мариуполь. Уважаемые  коллеги!  Конечно,  неоднократно  отмечалось  то,   что решение   любого   вопроса,  выполнение  любой  программы  требует комплексного подхода.  И,  наверное,  то,  что сегодня  предлагает Кабинет Министров, правильно. Нужна какая-то комплексная программа по строительству судов,  по строительству флота,  потому  что  тот флот,  который мы имеем на сегодняшний день в Украине,  в общем-то не подлежит никакой критике.  И вообще опасения  возникают  в  том плане,  как  он  еще ходит по морям?  Но замечания к этой програме возникают серьезные.

 

     Первое. Чем будет этот флот заниматься и где он будет  ловить рыбу?  Если мы его сейчас отправим в Атлантику или Тихий океан для того,  чтобы он работал по давальческой схеме,  как он работал  до этого момента,  при том, что у нас сегодня происходит с рыболовным флотом,  это - одна ситуация.  Тогда мы  не  увидим  ни  рыбы,  ни результатов этой деятельности,  ни поступлений в бюджет,  а просто скажем, что мы создаем рабочие места и наши люди работают где-то в Атлантике для того, чтобы пополнять чьи-то богатые запасы.

 

     Второе. Если мы собираемся ловить рыбу у нас, тогда давайте в конце концов очень серьезно займемся проблемой Азовского и Черного морей.  Я  понимаю,  что  это - работа не вашего департамента.  Мы долго тут спорили и воевали с бывшим министром экологии  и  уже  с нынешним   министром  экологии,  что  проблема  Азовского  моря  - проблема  очень  острая  и  катастрофическая,  это  проблема  двух государств.  И в конце концов нужно поставить этот острый вопрос и решить его.  Прежде всего, сбросы речных вод. То, что Дон и Кубань несут  не  пресные воды,  а все удобрения,  все химикаты с рисовых чеков,  это одна ситуация.  То,  что мы сбрасываем  диарированные, абсолютно  неочищенные  воды  и  тем самым губим и флору,  и фауну Азовского моря,  - это вторая ситуация.  Третья,  не менее  важная ситуация, - это браконьерство.

 

     Я прекрасно  понимаю  ваш  ответ,  но  на  сегодняшний  день, давайте говорить честно и откровенно:  Азовское море  поделили  на квадраты, там есть своя республика, своя ситуация, и каждый правит бал,  как он считает  нужным.  Вы  запретили  вылов  краснюка,  но зайдите в любой ресторан города Киева и закажите краснюк - вам его сегодня принесут в любом виде, в каком вы хотите.

 

     Поэтому одно дело декларировать,  другое дело -  регулировать то, что сегодня фактически происходит. Красной рыбы на сегодняшний день,  практически,  4,5  миллиона  особей  осталось.  Нужно  бить тревогу, нужно кричать.

 

     Что происходит с тем же самым пеленгасом, которого запустили, как он действует на ту ситуацию, которая разворачивается?

 

     То есть в принципе флот нужен,  ловить рыбу нужно,  но  нужно задать вопрос: что мы будет ловить и чем мы будем заниматься через определенное время?

 

     Конечно, можно было бы посмотреть и закон,  который нами  уже принят  -  "про  підтримку  суднобудівної галузі",  он бы тоже мог работать в этом  направлении.  Можно  было  бы  поддержать  и  эту программу  без  вопросов.  Но  еще  раз  подчеркиваю:  без решения основного    экологического    вопроса,    без    постановки    на государственном  уровне  проблемы  Азовского  и  Черного морей нам скоро там ловить будет нечего.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  колего  Матвієнков.  Обговорення   даного питання закінчено.

 

     Шановні колеги,   я   оголошую  закритим  вечірнє  засідання. Оголошується перерва до завтра до 10 години ранку.

 

     До побачення. Дякую за роботу.