Стенограма пленарного засідання

16 листопада 2001

 

                    ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  16  л и с т о п а д а  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, шановні гості, запрошені!

 

     Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Шановні колеги,  поки  ви готуєтеся до реєстрації,  дозвольте від вашого імені привітати наших сьогоднішніх іменинників, у першу чергу  з ювілейною датою Штепу Наталію Петрівну (скільки їй років, я говорити не буду,  думаю,  що не більше 30), а також Кондратенка Анатолія  Івановича,  Лешана  Євгена  Анатолійовича  і Матвієнкова Сергія Анатолійовича. Щастя, успіху і всього їм найкращого!

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі Верховної Ради України  зареєструвалися  376  народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні   депутати,   шановні  гості  Верховної  Ради України! Дозвольте від вашого імені привітати з професійним святом усіх  працівників  радіо,  телебачення  і  зв'язку.  Поздоровляємо журналістів і режисерів, інженерів і техніків, ліриків і фізиків - усіх працівників цієї галузі масових комунікацій.

 

     Завдяки вашим    численним    мікрофонам    і    телекамерам, встановленим у ложі преси,  для сучасників і  нащадків  фіксується кожне   наше  слово,  а  ввечері  перед  екранами  телевізорів  ми отримуємо можливість пересвідчитися у його вазі  і  значущості.  У ваших  відео-  і  аудіоархівах зберігаються численні матеріали про визначні події в історії становлення  держави,  місцем  яких  став український парламент. Я впевнений, що й надалі у стінах Верховної Ради ви створите чимало нових сюжетів, гідних історії.

 

     Бажаємо всім  іменинникам,  щоб  у  сесійній  залі  про   них згадували, не лише говорячи про трансляцію пленарних засідань, щоб опікувалися  ними  не  лише  напередодні  парламентських  виборів. Зичимо доброго,  святкового настрою, творчих успіхів, здоров'я вам і вашим сім'ям (Оплески).

 

     Шановні колеги, надійшли депутатські запити:

 

     Народного депутата  Володимира  Матвєєва  -   до   Президента України    про    недопущення    ліквідації    науково-виробничого підприємства "Машпроект" -  розробника  газотурбінних  двигунів  і устаткування. Прошу визначитися народних депутатів.

 

     "За" - 146.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Анатолія  Мангула  -  до Прем'єр-міністра України щодо  налагодження  більш  оперативної  роботи  Комісії  з встановлення   пенсій  за  особливі  заслуги  перед  Україною  при Кабінеті Міністрів України.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю  на депутатське звернення  щодо  проведення  економічного  експерименту  на   базі нафтогазовидобувних підприємств Полтавського регіону.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Володимира  Яценка  - до Прем'єр-міністра України  стосовно  розрахунків  за  борги  з  пільг  та   субсидій населенню Житомирської області.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Павла   Мовчана  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно увічнення пам'яті та збереження  спадщини  родини Симиренків.

 

     "За" - 98.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Юрія  Кармазіна  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  порушень  конституційних   прав   фізичних   та юридичних  осіб  органами  центральної  виконавчої влади та вжиття термінових     заходів     по     відшкодуванню      шкоди      СП "Промторгінвесткомпанії" міста Кривого Рогу, завданої корупційними незаконними діями посадових осіб Державної податкової інспекції  в місті Красному Лучі Луганської області.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Василя Цушка - до Прем'єр-міністра України стосовно  відновлення   фінансування   Чорноморської   Центральної басейнової клінічної лікарні на водному транспорті.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віталія  Черненка  -  до Прем'єр-міністра України стосовно  вирішення  питання  про  забезпечення  побутовим вугіллям  працівників  вуглезбагачувальної  фабрики  "Микитівська" міста Горлівки.

 

     "За" - 127.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Івана  Кірімова  -  до   Прем'єр-міністра України  з  приводу  тяганини з переселенням із зони гарантованого добровільного відселення  мешканки  села  Обуховичі  Іванківського району Київської області Перетятько Г.М.

 

     "За" - 128.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України про недостовірність інформації Кабінету Міністрів України, наданої  парламенту  до  Дня  уряду  13  листопада 2001 року,  про готовність житлово-комунального господарства у місті Хмельницькому до  роботи  в  осінньо-зимовий  період  у  зв'язку  з  відсутністю централізованого опалення.

 

     "За" - 112.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Вячеслава Сокерчака

- до      Прем'єр-міністра     України     стосовно     приведення нормативно-правових  актів   з   питань   державного   регулювання виробництва  та  обігу  спирту,  алкогольних  напоїв  і  тютюнових виробів у відповідність з чинним законодавством.

 

     "За" -126.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Ореста Мельникова  -  до  Прем'єр-міністра України,  міністра  палива  та  енергетики  України  щодо реальної загрози національній безпеці  України  внаслідок  неконтрольованої добудови блоків атомних електростанцій.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Наталії   Жежук  -  до  Прем'єр-міністра України,  міністра охорони здоров'я  України,  міністра  праці  та соціальної  політики України стосовно надання допомоги у лікуванні ветерана праці Катаржнова С.М.

 

     "За" - 117.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Бережного -  до  міністра  охорони здоров'я   України  стосовно  безкоштовного  лікування  громадянки Д'яченко Г.С.

 

     "За" - 124.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Івана Кірімова  -  до  міністра  праці  та соціальної  політики України з приводу незадовільного забезпечення пально-мастильними  матеріалами  автомобілів   інвалідів   Великої Вітчизняної війни.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Ореста  Фурдичка  -  до міністра праці та соціальної політики України у зв'язку з  невиконанням  Закону  про статус гірських населених пунктів в Україні щодо умов оплати праці осіб, які працюють у гірських населених пунктах.

 

     "За" - 97.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валентини Семенюк - до  міністра  аграрної політики  України  у зв'язку з відсутністю реагування на звернення стосовно        керівництва        радгоспу        "Заліснянський" Кам'янця-Подільського району Хмельницької області.

 

     "За" - 98.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олександра Кушніра - до міністра економіки та   з   питань   Європейської   інтеграції    України    стосовно передбачуваного підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.

 

     "За" - 110.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олександра  Кулика  - до міністра науки і освіти України у зв'язку з невідповідністю  чинному  законодавству оплати праці вчителів трудового навчання.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Євгена  Лешана  -  до  міністра  фінансів України,  міністра фінансів Автономної  Республіки  Крим  стосовно ситуації,  що  склалася  з  підготовкою  бюджету селища ДРЕС міста Сімферополя.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -   до   Генерального прокурора   України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю  на звернення стосовно перевірки дотримання  вимог  законодавства  при реорганізації КСП "Зоря" Путивльського району Сумської області.

 

     "За" - 111.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олексія  Лісогорського  - до Генерального прокурора   України   у   зв'язку   з   уникненням    прокуратурою Миколаївської  області  від  конкретної  відповіді  на депутатське звернення.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Вітренко  та  інші,  всього  чотири депутати)   -  до  Генерального  прокурора  України  у  зв'язку  з незадоволенням  відповіддю  на  звернення  стосовно   порушень   у Верховній  Раді України при прийнятті Земельного кодексу 25 жовтня 2001 року.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Сергія  Чукмасова   -   до   Генерального прокурора  України  стосовно  порушень  законодавства  при продажі акцій  відкритого  акціонерного  товариства  "Південний  ГЗК",  що нанесло значних збитків державі.

 

     "За" - 112.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віктора  Мироненка  - до голови правління Українського Національного фонду  "Взаєморозуміння  і  примирення" стосовно  недоліків  у  роботі фонду при розгляді звернення в'язня відділення (філії) концтабору Бухенвальд.

 

     "За" - 105.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Євгена  Кирильчука  -   до   генерального директора  "Укрзалізниці"  стосовно  дворічної тяганини з ремонтом залізничного вокзалу станції Олика у Волинській області.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Федора  Абрамова  -  до  голови  Донецької обласної    державної    адміністрації    стосовно    комунального обслуговування мешканців міста Тореза.

 

     "За" - 102.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олександра  Задорожнього  -   до   голови Київської  міської  державної  адміністрації,  Київського міського голови  стосовно  порушення  Дарницьким   комбінатом   будівельних матеріалів і конструкцій прав громадян на безпечне довкілля.

 

     "За" - 57.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Леоніда  Стрижка - до голови Таранівської селищної ради  Зміївського  району  Харківської  області  відносно надання  земельної  ділянки для переробки нафтопродуктів на землях ВАТ "Таранівка".

 

     "За" - 95.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Івана  Кірімова  -  до   Прем'єр-міністра України з приводу забезпечення житлом родини інвалідівліквідаторів Боровика Івана Федоровича та Боровик Віри Яківни,  евакуйованих із міста Чорнобиля, які нині проживають у місті Вишгороді.

 

     "За" - 103.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

 

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  вихід  народних  депутатів   України Єльчанінова  Володимира  Сергійовича  та  Крука Юрія Борисовича зі складу   депутатської   фракції   Партії   зелених   України    та Костржевського     Дениса    Борисовича    зі    складу    фракції Народно-демократичної  партії.  Інформую   також   про   входження народного   депутата  України  Крука  Юрія  Борисовича  до  складу депутатської фракції Народнодемократичної партії.

 

     -----------

 

 

 

     Переходимо до  розгляду  питань  порядку  денного.  Про   хід виконання  Кабінетом  Міністрів  України  Постанови Верховної Ради України від 7 червня 2001  року  про  стан  і  формування  цін  та тарифів у житловокомунальній сфері. Доповідає міністр економіки та з  питань  європейської  інтеграції   України   Шлапак   Олександр Віталійович. Будь ласка, Олександре Віталійовичу.

 

     ШЛАПАК О.В.,  міністр  економіки  та  з  питань  європейської інтеграції  України.  Шановний  Вікторе  Володимировичу!   Шановні народні  депутати!  Інформація  уряду щодо виконання постанови є у вас на руках,  тому прошу дозволу не коментувати  детально  кожний пункт,  а зупинитися на тих,  які можуть викликати дискусії,  і на тих,  що викликали  питання  у  народних  депутатів  на  засіданні профільного комітету.

 

     Спочатку декілька   слів   про  те,  що  зроблено  урядом  на виконання постанови Верховної Ради.

 

     Перше. Розроблені проекти законів про внесення змін до Закону України  про  місцеві  державні адміністрації та до Закону України про  місцеве  самоврядування  в  Україні  щодо  делегування  права встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.

 

     Друге. Розроблено  проект Закону щодо часткової компенсації і реструктуризації  заборгованості  населення  за  житловокомунальні послуги.

 

     Третє. Розроблено  і прийнято Закон України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів  України  про  державний  нагляд  за додержанням  стандартів,  норм  і правил та відповідальність за їх порушення.

 

     Четверте. Запроваджено новий порядок  формування  тарифів  на послуги  централізованого  водопостачання та водовідведення,  який відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

 

     П'яте. Проведені   суцільні   перевірки   силами    Державної інспекції   по   цінах,   Антимонопольного   комітету,  Державного стандарту та ГоловКРУ практики встановлення тарифів на  місцях  на всіх  базових  підприємствах  галузі.  Було  здійснено коригування тарифів у  бік  їх  зменшення.  За  рахунок  цього  заборгованість місцевих бюджетів, наприклад, у Дніпропетровській області зменшено на 12 мільйонів гривень,  у Полтавській - на 15 мільйонів гривень, у Харківській - на 6,5 мільйонів гривень, всього - на 40 мільйонів гривень.  Матеріали   перевірок   18   підприємств   передано   до правоохоронних   органів.   До  адміністративної  відповідальності притягнуто  52  посадові  особи.   Ми   продовжуємо   роботу   над розв'язанням таких проблем.

 

     Зараз ми    розробляємо    проект    програми    реформування житлово-комунального господарства на період  до  2005  року,  який буде розглянуто урядом у грудні поточного року.

 

     Щодо вдосконалення  нормативної  бази формування тарифів.  Ми працюємо над внесенням змін у правила  надання  послуг,  розробкою нового   порядку   ціноутворення   на   послуги   централізованого теплопостачання,  приведенням  у  відповідність   до   міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, інструкцій з планування обліку, калькулювання собівартості робіт,  послуг  на  підприємствах  і  в організаціях житлово-комунального господарства.

 

     Працюємо над   поліпшенням   фінансового   стану  підприємств галузі,  підготували  проект  постанови  Кабінету  Міністрів  щодо врегулювання  так званої проблеми курсової різниці,  яка виникла у період дії цін на  природний  газ  у  доларовому  еквіваленті,  та реструктуризації заборгованості населення за спожиті послуги.

 

     Продовжується реалізація   програми   впровадження   приладів обліку споживання газу,  тепла та води.  Ми  розробляємо  методику визначення  соціальних  нормативів  споживання житлово-комунальних послуг, переглядаємо норми споживання води і природного газу.

 

     Найскладнішими для  реалізації  є  ті   положення   постанови Верховної  Ради  від  7  червня 2001 року,  що потребують суттєвих фінансових витрат, джерела яких не визначені. Так уряду доручалося підготувати  проект  закону,  в  якому  передбачалися б дотації із державного  і  місцевих  бюджетів  на  оплату  житлово-комунальних послуг   сім'ям,   фактичний  сукупний  доход  яких  не  перевищує сукупного прожиткового мінімуму членів їх сімей. Цей закон повинен стосуватися пенсіонерів та громадян з низькими доходами.  Але якщо проаналізувати,  які категорії населення користуються  субсидіями, побачимо, що це пенсіонери та малозабезпечені громадяни.

 

     За станом на 1 листопада житлові субсидії отримують 1 мільйон 800 тисяч сімей,  з  яких  1  мільйон  400  тисяч  сімей,  або  77 відсотків,  оплачують  послуги  в  межах  15  відсотків  сукупного середньомісячного доходу сім'ї.  Тобто це сім'ї,  що складаються з самих пенсіонерів або одиноких громадян.

 

     Тобто чинна  програма  житлових  субсидій  гарантує дотування оплати   житловокомунальних   послуг   малозабезпеченим   верствам населення.   Отже,   реалізація   запропонованої  ідеї  означатиме запровадження паралельно з програмою житлових субсидій  ще  одного механізму  дотування  населення,  і в умовах обмежених можливостей державного бюджету стане лише черговою декларацією  захисту  наших громадян.

 

     Щодо списання  заборгованості населення за житлово-комунальні послуги.   За   даними   Держкомстату   України,   загальна   сума заборгованості  населення  за  житловокомунальні послуги на кінець жовтня 2001 року становила 6,9  мільярда  гривень.  Позиція  уряду полягає в недопущенні соціальної несправедливості по відношенню до тієї частини громадян,  які отримували доходи,  рівень яких нижчий за  прожитковий  мінімум,  але  вчасно  попри всі труднощі вносили квартирну плату,  плату за комунальні послуги  та  електроенергію. Проблема списання та реструктуризації боргів потребує комплексного розв'язання  з  урахуванням  інтересів   як   населення,   так   і підприємства житлово-комунального господарства України.

 

     До речі,  більше  половини  сьогоднішніх  злісних неплатників мають сукупний дохід,  що перевищує сукупний прожитковий  мінімум. Таким  чином,  погашення  або прощення боргів незмінно призведе до послаблення   платіжної   дисципліни   населення    щодо    оплати житлово-комунальних  послуг  та  погіршить  і  без  того  скрутний фінансовий стан галузі.

 

     Робочою групою  у  складі  народних  депутатів  та   фахівців центральних органів державного управління було підготовлено проект Закону України про списання та реструктуризацію  боргів  населення за квартирну плату,  комунальні послуги,  спожиті побутовий газ та електроенергію,    яким    передбачалася    як    реструктуризація заборгованості населення, так і списання її частини.

 

     Проте на  друге  читання  профільним комітетом Верховної Ради України  пропонується   внести   інший   законопроект,   у   якому передбачається лише списання заборгованості.

 

     Щодо використання     трудових    заощаджень    для    оплати житлово-комунальних   послуг.   Запропонована    схема    здається привабливою   і   простою,   але  постає  питання:  хто  заплатить енергетикам і комунальникам за їхню роботу,  адже в бюджеті  немає додаткових  7  мільярдів  гривень,  а  це  більш  як річний бюджет комунальників?

 

     Я, очевидно,  не відкрию таємниці,  якщо скажу,  що  сьогодні житлово-комунальне  господарство залишається і однією з найслабших ланок в економіці України,  і сферою головних соціальних  ризиків. Фінансові,  технічні  і  технологічні  показники  галузі  у  своїй більшості негативні. Криза платежів як споживачів, так і надавачів послуг  залишається надзвичайно гострою.  За станом на 1 листопада дебіторська  заборгованість  підприємств  галузі   перевищує   8,5 мільярда гривень,  а кредиторська - більш як 7,5 мільярда гривень, у тому числі за енергоносії - 3,9 мільярда гривень.

 

     Фізичне старіння основних засобів виробництва зумовлює низьку ефективність   комунальних   систем  та  спричиняє  значні  втрати ресурсів і перевитрати енергоносіїв.  Погіршується  інфраструктура послуг. Комунальні підприємства не відшкодовують витрат, понесених на надання послуг,  і продовжують працювати лише завдяки тому,  що самі не сплачують у повному обсязі свої рахунки,  у першу чергу за використані енергоносії.

 

     Заборгованість із заробітної плати в галузі  найбільша  серед інших  галузей  економіки держави.  Галузь практично досягла межі, коли обмеження в постачанні  електроенергії  та  газу  комунальним підприємствам   унеможливлює   надання   ними  послуг  споживачам. Житлово-комунальний    ринок     значною     мірою     залишається монополізованим,  галузь  не  може  розвиватися за рахунок власних фінансових  ресурсів,   вона   неприваблива   для   інвестора   та недержавних   господарських   структур,  тому  безперспективною  і небезпечною є практика,  коли  тарифи  для  населення  утримуються нижчими,  ніж собівартість послуг,  а для промислових споживачів у декілька,  навіть у десятки разів вищими.  Ця практика,  до  речі, поширена майже в усіх регіонах України.  Таким чином, відбувається покриття збитків від низьких тарифів для населення,  але при цьому зростають  ціни  на  вітчизняні  товари  і  послуги,  які споживає населення щодня.

 

     Якщо ціновий тиск на малозабезпечені  верстви  населення  при зростанні  тарифів  на  житлово-комунальні  послуги ми компенсуємо програмою  житлових  субсидій,  то  приховане  подорожчання  через високі ціни на товари щоденного вжитку компенсувати не можемо.

 

     Підсумовуючи, хочу  підкреслити,  що  позиція уряду в питанні перегляду тарифів залишається незмінною: не форсуючи подій, шукати компроміси  між  інтересами  галузі  і можливостями наших громадян сплачувати  послуги,  задіяти  всі  можливі  резерви   здешевлення вартості послуг.

 

     Уряд сподівається  на  плідну співпрацю,  виважену позицію та допомогу з  боку  Верховної  Ради  України,  в  першу  чергу  щодо законодавчого    забезпечення    реформ   у   житлово-комунальному господарстві.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть. Народний депутат Кульчинський. Наступний - депутат Юхновський.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Шановний доповідачу! На практиці по всій Україні відбуваються такі речі.  У будинках немає гарячої води,  зменшений тиск газу,  однак квартиронаймачі  платять за тарифами (скажімо,  за 300 літрів води на людину в місяць),  і гроші їм  не  повертаються.  Де  ці  гроші осідають?  Адже вони десь осідають.  Послуг не було, а люди за них заплатили. Який механізм повернення цих коштів? Бо механізм, може, є,  але  часто-густо  люди  навіть  не звертаються.  І це повсюдна практика.

 

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Ви праві в  тому,  що  механізм  захисту інтересів  громадян у цьому відношенні є.  Діє той Декрет Кабінету Міністрів, який був прийнятий ще в 1993 році і на який я посилався у своєму виступі.

 

     Щодо контролю  за  ефективністю  такого  механізму.  Над  цим працюють відповідні державні органи.  І мова йде про те, що можемо зробити  з  центру.  Ми  намагаємося  це  робити  силами Державної інспекції  по  цінах,  силами  Антимонопольного  комітету.  Я  вам доповідав про те,  що тільки після перевірки, здійсненої Верховною Радою,  ми  змогли  повернути  більш  як  40   мільйонів   гривень громадянам  за фактично не надані послуги.  Але дуже важливо,  щоб цією роботою займалися місцеві органи виконавчої  влади,  оскільки звідси,  з  Києва,  перевірити  кожен  фактор  порушень  практично неможливо.  Законодавча база для відповідної адекватної реакції на негативну  роботу житлово-комунального господарства з цих питань у нас є.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Юхновський.  Наступний - депутат Кірімов.

 

 

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре Віталійовичу! У зв'язку з тим що підвищення тарифів на електроенергію для населення є неминучим, бо не може бути плата за електроенергію нижча від її собівартості, як ви дивитеся на можливість введення депозитних грошей для населення для оплати за додаткову електроенергію з тим, щоб ці гроші ставали банківськими грішми після того,  коли  рахунки  надійдуть  уже  на генеруючі  станції?  Тобто  ці  гроші стають нормальними грішми на генеруючих станціях,  а для населення  це  лише  депозитні  гроші, якими громадяни мають право платити за електричну енергію.

 

     ШЛАПАК О.В.  Шановний Ігоре Рафаїловичу,  я хочу підкреслити, що,  починаючи  з  1999  року,  не  дивлячись  на  всі   складнощі економічної   системи   України,   тарифи  на  електроенергію  для населення  не  піднімалися,  і  сьогодні  дійсно  вони  становлять близько 70 відсотків вартості самої електроенергії.

 

     Для нас  це  надзвичайно  складна проблема.  Однак найближчим часом уряд не планує підняття цін на електроенергію для населення. Щодо  ідеї,  яку  ви висловили.  На мою думку,  вона є надзвичайно цікавою і слушною.  І я просив би, якщо можна, спробувати викласти її, формалізувати. Ми обов'язково над нею попрацюємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кірімов.  Наступний  - депутат Сіренко.

 

 

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий   округ   95,   Київська   область).   Дякую,    Вікторе Володимировичу.  Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".  Шановний Олександре Віталійовичу!  Я уважно  слухав  ваш  виступ.  Ви  мені вибачте,  він такий округлий,  наче про все і ні про що.  Але я не про це хочу вам сказати, я хочу поставити запитання.

 

     Справа в тому, що в Україні сфера, яку ви нині представляєте, в  дуже  жалюгідному  стані,  і я хотів би знати,  коли вона зможе піднятися? Адже, скажімо, по всіх райцентрах Київської області уже кілька   років  немає  і,  мабуть,  не  скоро  буде  теплої  води, опалювальний сезон тут розпочався на  дватри  тижні  пізніше.  Але мене  цікавить ось що:  чи аналізуєте ви в Кабінеті Міністрів,  як співвідносяться оплата за комунальні послуги  і  заробітна  плата. Адже  якщо будуть підвищені тарифи,  зарплата ж не підніметься,  і більшість населення України не зможе платити за комунальні послуги при цих жалюгідних заробітних платах.

 

     Тому я  хотів  би  чути  від  вас  відповідь,  як  це питання розв'язати? Треба щоб плата за комунальні послуги узгоджувалася із заробітною платою і пенсійним забезпеченням.

 

     Дякую.

 

     ШЛАПАК О.В. Дякую вам за запитання, але тоді мушу сказати, що ви неуважно слухали,  про що я  говорив.  Я  теж  говорю,  що  без взаємного погодження цих двох питань рухатися далі неможливо.

 

     Щодо неплатежів. Я доведу вам ту статистику, з якою ви можете познайомитися,  яку ми вивчаємо в  Кабінеті  Міністрів.  70  і  75 відсотків  населення  на  сьогоднішній  день  абсолютно  своєчасно сплачують за житлово-комунальні послуги! 10-15 відсотків населення сплачують  за  послуги  із  затримкою  в  три-чотири  місяці,  але сплачують.  Ми маємо всього-на-всього 10-12  відсотків  населення, яке  не  платить.  І  я  про  це у виступі казав.  Більше половини неплатників - це ті  люди,  які  мають,  за  нашими  розрахунками, достатньо  можливостей  для  того,  щоб  сплачувати  за комунальні послуги.  Інша річ, що сьогодні законодавчої можливості змусити їх це робити у нас немає.

 

     Тому я ще раз хочу підкреслити, що позиція уряду в подальшому полягатиме  в  тому,  щоб   шукати   відповідний   компроміс   між можливостями  людей сплачувати за послуги і можливостями галузей у подальшому надавати такі послуги з відповідними дотаціями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сіренко.

 

     СІРЕНКО В.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів.  Місто Кривий Ріг.  Перше  запитання.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  вивчалась   у Кабінетів  Міністрів  практика  попереднього  списання  боргів  за комунальні послуги під час президентських виборів у 1999 році і чи не передбачається застосувати той досвід і зараз?

 

     Наступне. Безнадійні борги людей,  які не можуть платити, є і будуть,  тож давайте виробляти механізм, як їх позбутися. Люди вже знають,   що   Верховна   Рада   прийняла   відповідну  постанову, представники засобів масової інформації,  зокрема в Кривому  Розі, мене  запитують:  "Чому  ці  борги  не списуються?" І звинувачують Верховну Раду.  На жаль,  списання  повинні  здійснити  відповідні структури, а не ми.

 

     І наступне.  Якщо ми списали борги НАКу, списали борги різним "крутим" фірмам,  починаючи з 2000 року,  то скажіть,  будь ласка, чому  ми  не виробимо механізм щодо списання боргів людям таким же самим методом?  У нас є органи самоврядування,  вони знають,  кому можна  списати,  а  кому не можна,  підключивши до вирішення цього питання,  звичайно,  і відповідні ветеранські організації.  А то в нас виходить так:  тим, які крадуть, ми борги списуємо, а тим, які не можуть погасити заборгованість через відсутність  зарплати,  ми цього не робимо.

 

     Дякую.

 

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Скажу відверто, мені дуже близько те, що ви зараз пропонуєте.  Ми підготували відповідний  законопроект,  у якому дійсно вибірково пропонується провести реструктуризацію там, де це необхідно.  А  там,  де  немає  такої  можливості,  провести списання.

 

     Більше того,   там   є   механізм   зацікавленості.   І  коли підприємець   сплачує   відповідні   невеликі   суми,   то   решта заборгованості автоматично списується.

 

     Натомість нам сьогодні пропонує Верховна Рада (у всякому разі профільний комітет) безоглядно,  без розборки списати борги  всім, хто  сьогодні  заборгував.  Профільний  комітет  наполягає саме на такому, на жаль, законопроекті. Тому підтримайте той законопроект, який ми разом з народними депутатами напрацювали, де говориться як про реструктуризацію, так і про списання. Це перше.

 

     Друге. Ми ніколи не списували боргів НАКу "Нафтогаз України". Бюджетом   сьогодні  проводиться  взаємний  залік  заборгованості. Враховується те,  що заборгували їм,  і те, що заборгували вони. А зараз пропонується безальтернативне, так би мовити, списання.

 

     І останнє.  Що стосується питання, хто несе відповідальність. Списати сьогодні борги можна тільки прийнявши закон України.  Тому я закликаю вас до спільної роботи над таким проектом закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Сідайте,    будь    ласка,   Олександре Віталійовичу.

 

     Слово для співдоповіді  надається  члену  Комітету  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Вітренко Наталії  Михайлівні.  Будь  ласка,  Наталіє Михайлівно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановні  колеги  депутати!  Попри  всі труднощі роботи у Верховній Раді,  все-таки Верховна Рада поступово, дуже важко, але стає  на  захист конституційних прав громадян України.  Постанова, прийнята Верховною  Радою  7  червня  цього  року,  спрямована  на реалізацію конституційних прав. Вона передбачає те, що закладено в Конституції України. Ви знаєте, як не люблять наші урядовці читати Конституцію, але я саме для пана міністра економіки зачитаю статтю 48 Конституції:  "Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї,  що включає достатнє харчування, одяг, житло". Тобто право на житло гарантовано Конституцією.  Те, що відбулося у 2000  році,  не може забути ніхто в Україні,  бо весь час зростали ціни,  і пан Лазаренко приклав свою руку до  того,  що  тарифи  на теплопостачання стали обчислюватися не з житлової,  а із загальної площі квартири,  від чого вони збільшилися на  30  відсотків.  Але 2000  рік  привів  до повного цінового вибуху в житловокомунальній сфері.

 

     Я нагадаю, що тарифи зросли на 39 відсотків.  До чого це призвело? Це призвело до того, що зросла захворюваність і смертність народу України.  Люди почали віддавати останнє,  щоб  розплатитися  за  житло  і комунальні послуги.  Пан міністр знає, що на сьогодні найбільш ретельний, найбільш порядний платник  - це населення.  Скільки громадян сьогодні погашають свої борги?  89 відсотків населення сплачують вартість послуг.  Виникає нормальне питання:  чи може населення сплачувати такі тарифи,  які зросли і продовжують зростати, чи потребує ця проблема вирішення?

 

     Я нагадаю,  що  292  депутати  проголосували  за   постанову. Постанова прийнята Верховною Радою, і уряд повинен не обговорювати постанову, а виконувати її.

 

     Коли ми розглядали це питання на засіданні Комітету з  питань економічної політики,  то з'ясували: жодного пункту постанови уряд не виконав, жодного.

 

     Я назву найголовніші  пункти.  По-перше,  що  відбувається  з тарифами. В уряді посилаються на Закон про місцеве самоврядування. Якщо є недоліки в законі,  то давайте терміново  змінювати  закон. Але не може бути, щоб в одній державі кожний губернатор творив, що він хоче.

 

     Ми беремо таблицю,  яку пропонує Кабмін до цієї постанови,  і бачимо (я знову наводжу приклад Сумської області.  До речі,  вчора якраз проголосовано створення слідчої комісії щодо пана  Щербаня), що  відбувається  в  Сумській  області.  Беремо дані про тарифи на послуги   теплопостачання:   тарифи   на    теплопостачання    для промисловості  - 368 гривень,  у той же час у Вінницькій області - 72 гривні,  у Чернігівській області,  яка знаходиться на сході, це північна область,  - 120 гривень.  Виходить, що у Сумській області тарифи втроє  вищі,  ніж  у  Чернігівській.  Абсолютно  нічого  не робиться урядом для того, щоб виправити ситуацію.

 

     Беремо квартирну плату (будинки з ліфтами). Будинки з ліфтами мають приблизно однакову побудову.  Так  от,  у  Сумській  області вартість  одного  квадратного  метра  в  будинку  з  ліфтом - 0,49 гривні,  у той же час у Житомирській області - 0,19 гривні.  Знову різниця  в  2,5  раза.  Що  зробив  уряд  для  того,  щоб вирішити проблему, порушену нами в постанові? Нічого.

 

     Далі. Бескоштовне забезпечення лічильниками  всіх  видів.  Це норма  постанови?  Норма постанови.  Що зробив уряд?  Не тільки не реалізує, а навіть приховує прийняту постанову, щоб люди не знали, що вони мають право на безкоштовне встановлення лічильників.

 

     Наступне. Протягом   тижня,  як  тут  записано,  внести  свої пропозиції до Верховної Ради,  щоб можна  було  заборгованість  за житлово-комунальні  послуги списувати за рахунок погашення вкладів населення.  Абсолютно ніякої ініціативи від Кабміну не надходить і він нічого для цього не робить.

 

     І, безумовно,  останнє  питання  - це дотації.  Не грайтеся в субсидії,  це абсолютно інша економічна природа. Ми кажемо: робіть ретельний  аналіз на місцях.  Якщо сукупний доход сім'ї нижчий від сукупного прожиткового мінімуму,  то сім'ї потрібно давати дотацію на сплату житловокомунальних послуг. І в постанові чітко записано: "Ніхто не має права -  ні  центральні  органи  влади,  ні  місцеві органи  влади,  ні  комунальні  підприємства  - відключати світло, тепло,  воду,  газ за несплату,  якщо сукупний прожитковий мінімум сім'ї набагато вищий, ніж її сукупний доход.

 

     Що сьогодні  відбувається  в  Україні?  Здійснюється політика геноциду.  Я взяла тільки невеличку частку  адресних  звернень  до нас,  у  яких люди скаржаться,  що відключають світло,  відрізають газ.  Вимагають,  щоб люди  сплатили,  а  їм  платити  немає  чим. Наприклад, у Луганську на вулиці Дзержинського, будинок 9, за борг у розмірі 107 тисяч гривень відключили теплопостачання,  поки люди не  розрахуються.  Люди  фізично не можуть це сплатити.  Наведу ще один приклад.  Дніпропетровськ,  мікрорайон Тополя, будинок 30, де проживає  Батеженко Таїса (я завершую),  відключили за несплату за електроенергію.

 

     Тобто, я підкреслюю, для всіх депутатів і для преси, щоб було зрозуміло: в Україні бандитизм, а рішення Верховної Ради уряд взяв собі за правило взагалі не виконувати.  Як можна  вести  мову  про правову  державу?!  І  не  тільки  наш  комітет  пропонує  визнати незадовільною роботу уряду,  не тільки наш комітет вимагає,  щоб у лютому уряд звітував про виконання цієї постанови. Ми вважаємо, що це настільки важливе питання,  що якщо не буде до лютого  виконана постанова,  треба  ставити питання про недовіру уряду.  Такий уряд Україні непотрібний.  Якщо Верховна Рада  прийняла  рішення,  уряд зобов'язаний його виконувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє   Михайлівно,   порушуючи  Регламент,  ви порушуєте права народних  депутатів  взяти  участь  в  обговоренні цього питання.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Після  прийняття Земельного кодексу давайте не згадувати слово "регламент".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Михайлівно!

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Бо це вже, ви знаєте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє  Михайлівно,  ви  перша   записалися   на обговорення.  У  нас 45 хвилин на це питання,  а ви хочете за всіх встигнути.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ні,  я хочу встигнути за комітет,  бо  комітет ретельно розглядав це питання на своєму засіданні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно  з  Регламентом  комітету  відведено п'ять хвилин  для  доповіді.  Є  запитання?  Запишіться,   будь   ласка. Висвітіть.  Народний  депутат  Павловський.  Наступний  -  депутат Тищенко.

 

 

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Я  дякую,  Вікторе Володимировичу.  Наталіє Михайлівно, коли вам треба ставити запитання, я завжди випадаю першим.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Вам повезло.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  У мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, чи можна поставити питання так, щоб уряд переглянув систему оплати праці,  щоб  незалежно  від  того,  які  будуть  тарифи,  вони  не перевищували  15  відсотків  заробітної  плати?  Зростуть тарифи - зросте зарплата, і немає проблеми.

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Знаєте,  Михайле   Антоновичу,   хоч   вас   і "попутала"  Юлія Тимошенко,  але ж все-таки розум залишився,  і ви абсолютно чітко і вірно кажете.  Корінь проблеми в тому,  що людям не платять заробітної плати,  не платять нормальної пенсії.  От би ми вирішили проблему оплати праці і  пенсій,  то  ми  би  створили фундамент  для  того,  щоб  люди  змогли нормально платити за свої комунальні послуги,  за житло.  Це, безумовно, вирішальний фактор, але  є  й  інший  фактор.  Уряд  не працює над впорядкуванням цієї сфери,  немає належної роботи уряду стосовно скорочення втрат усіх видів   ресурсів.   Ці  втрати  доходять  сьогодні  вже  до  40-60 відсотків.  Втрачається теплоенергія,  втрачається  вода,  і  уряд нічого  не  робить  для  того,  щоб  це припинити.  Треба ж робити модернізацію систем,  треба вдосконалювати технології, працювати з комунальними  підприємствами,  захищаючи  їх  і  навіть надаючи їм дотації. Уряд цього не робить.

 

     А от якби дві проблеми  вирішувалися  одразу  і  створювалися нормальні  умови  для населення сплачувати за комунальні послуги і одночасно скорочувалися б обсяги втрат енергетичних і інших  видів ресурсів  у житлово-комунальній сфері,  то,  безумовно,  країна не відчувала б такої проблеми у цій сфері, як зараз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Тищенко.  Наступний  -  депутат Журавський.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція комуністів. Прошу передать слово депутату Кузнецову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

 

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов Украины. Большое спасибо за предоставленную возможность задать вопрос.  Наталья Михайловна! У меня в руках заключение  Антимонопольного  комитета  Украины  по Донецкому областному территориальному управлению. В этом документе говорится о троекратном завышении цен по отношению к себестоимости электроэнергии,  вырабатываемой на Краматорской ТЭЦ, для населения и промышленных предприятий.

 

     Ваш комитет  занимается  изучением   этого   вопроса.   Какие отношения  у  вас  с  правительством  в этом плане?  Ведь документ подписан  в  общем-то  представителями  правительства,  и  в   нем признается,  что  в  три  раза  завышается  цена  на  тепло,  и мы заставляем наше население оплачивать это.  Как можно оценить такие действия нашего правительства по отношению к собственному народу?

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Павел  Сергеевич,  нам теперь легче,  я думаю, будет работать,  потому что председатель нашего комитета возглавил Антимонопольный  комитет.  И Алексей Алексеевич Костусев прекрасно эту проблему знает.  Я просто убеждена,  если Завада не знал и  не делал,  то Костусев точно знает и есть надежда,  что будет делать. Безусловно,  над этим вопросом должен работать  и  Антимонопольный комитет,  и Госстандарт,  и другие соответствующие структуры. Но в первую очередь должен  работать  Кабинет  Министров,  это  функция правительства.      Нужно     управлять     страной,     управлять жилищно-коммунальной сферой. Ведь там же природные монополии, ведь там  же непосредственно создается основа себестоимости продукции и обслуживается население.

 

     Кабинет Министров решил, что ему позволено не делать этого. И мне просто стыдно,  я откровенно говорю,  за нашего министра,  еще молодого человека.  Вместо того,  чтобы говорить, мол, извините, у нас  пока  что  не  получилось  это,  но  мы будем делать,  только чуть-чуть нам добавьте времени,  чтобы это выполнить, вы начинаете устраивать  пинп-понг:  это мы сделали,  а это неправильно,  а это популистское решение Верховной Рады.  Да кто вам дал право  судить Верховную  Раду.  Верховная  Рада  принимает  решения большинством голосов. И это постановление было принято не как Земельный кодекс, не  бюллетенями  втайне,  а  открытым  голосованием,  обсуждением, поименным голосованием.

 

     Поэтому, безусловно,   вопросы   к    правительству,    Павел Сергеевич.  Нужно  менять ситуацию в стране,  менять курс реформ и необходимо менять правительство.  И  мы  с  вами  должны  об  этом серьезно задуматься.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

 

 

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Наталіє Михайлівно! З великою повагою до вас, я хотів би вам сказати,  що Верховну Раду може оцінювати будь-який громадянин України,  у тому числі й уряд.  Так само,  як  і  ми  маємо  право оцінювати  уряд.  Але  по  суті  два  запитання.  Як  бути  з тими юридичними особами,  які не платять за енергопослуги?  Чи не варто все-таки   звернути   увагу  уряду  на  роботу  правоохоронних  та фіскальних органів?  У них же достатньо і повноважень,  і функцій. Це перше.

 

     Друге. Як бути з тими громадянами,  які мають високі зарплати і не платять за комунальні послуги?

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ми  якраз  у  постанові,  прийнятій  у   залі, передбачили  таку  ситуацію.  Ми сказали,  що місцеві органи влади повинні працювати індивідуально,  роблячи аналіз,  хто сплачує,  а хто  не  сплачує.  І,  безумовно,  до  тих,  у кого сукупний доход перевищує  сукупний  прожитковий  мінімум  і  не  сплачується   за житлово-комунальні послуги, місцеві органи влади мають повне право застосовувати санкції,  бо це отримання  товарів,  послуг  без  їх проплати, тобто це крадіжка, якщо людина отримує і не платить. Але ситуація в тому,  що місцеві органи влади не хочуть  робити  такий аналіз  і  розглядати  кожну  сім'ю,  чи  може  вона  сплатити  за житлово-комунальні послуги,  чи фізично не  може.  От  якщо  сім'я сплатити  не  може,  бо  такі умови створені в суспільстві:  немає роботи,  немає  зарплати,  не  вистачає  пенсії,  -  що  мені  вам перераховувати, ви ж розумієте, - то тоді треба вирішувати питання про   дотації.   Не   знущатися   з   людей   і   не   розвалювати житлово-комунальні підприємства,  бо їм потрібно отримувати гроші. І  це  завдання  місцевих  органів  влади.  Уряд  повинен   своїми нормативними документами давати такі накази у виконавчі структури. А вони які дають накази?  Не звертайте уваги на  цю  постанову.  І потім  до  нас звертаються з Харкова,  з Кременчука:  "То скажіть, постанова прийнята чи не прийнята,  вона діє чи не діє?" І ми всім підкреслюємо:  діє.  І  якщо  місцеві органи влади не виконують цю постанову, то можна подавати в суд.

 

     До речі,  вже йдуть судові процеси,  деякі з них уже виграні. Виграні  судові  процеси  в  місті Шостка,  в місті Ромни Сумської області.  Це надруковано в нашій газеті "Досвітні вогні" 45 за цей рік.  Я  можу  вам,  шановний  пане Віталію,  навіть подарувати цю газету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Наталіє Михайлівно. Дякую. Переходимо до обговорення   даного  питання  (Шум  у  залі).  Я  надам  в  кінці обговорення репліку.

 

     Слово для виступу надається Наталії Михайлівні Вітренко. Куди ви пішли, Наталіє Михайлівно?

 

     Народний депутат Марченко. Наступний - депутат Моісеєнко.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Не чути.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Виктор Владимирович!  Я обращаюсь прежде всего к вам.  Забудьте  о  своем  праве  делать  замечание   о   нарушении Регламента прогрессивными социалистами. Просто забудьте, вытравите из сознания и никогда не делайте нам такого замечания.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу,  я говорити не  буду,  але зараз вимкну мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Отключайте микрофон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступайте з обговорення даного питання.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  В  Регламенте,  на который вы ссылаетесь,  вам запрещено   комментировать   выступления   депутатов.    Почитайте Конституцию. Это мое законодательное право.

 

     Вы знаете, что Регламент - не закон, и в Конституционном Суде в моем присутствии вы как раз доказывали,  что Регламент - не есть закон. И на базе этого пытались оправдать парламентский переворот. А теперь,  Виктор  Владимирович,  давайте  посмотрим  Конституцию, которая действует, которая является высшим законом...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Володимире Романовичу, якщо ви будете зараз виступати з обговорення даного  питання,  я  мікрофон увімкну.  Якщо ви будете розповідати про Конституцію, то відкрийте Регламент і побачите право  головуючого  вимкнути  мікрофон,  якщо виступають  не з обговорюваного питання.  Будете сперечатися на цю тему? Увімкніть мікрофон, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Виктор  Владимирович!  Я   буду   говорить   о конституционных правах граждан,  которые нарушаются через политику цен и тарифов на жилищнокоммунальные услуги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Виктор Владимирович, откройте Конституцию. Там записано:  "Цензура  в  Украине  запрещена".  И  так  как я считаю раскрывать тему,  так я ее  и  буду  раскрывать.  И  не  нарушайте Конституцию.

 

     В Конституции  четко  определено,  что  является  прожиточным минимумом,  что является  правом  на  жизнь.  Когда  на  заседании комитета  пан министр давал оценку деятельности Кабинета Министров в жилищно-коммунальной сфере, то у меня было одно желание - надеть ему  наручники  и  в  зону  отправить.  Пусть побудет среди людей, которые сегодня получают заработную плату 118 гривень и пенсию  59 гривень. Пусть он попытается прокормить себя и свою семью, а также оплатить жилищно-коммунальные услуги.  Или Верховный Совет  должен принять решение.  Есть понятие право на жизнь и есть международное право.  А есть политика геноцида.  То,  что происходит  сегодня  в Украине,  это политика геноцида. Масса населения не может оплатить жилищнокоммунальные  услуги.  Из-за  политики  цен  и  тарифов  на жилищно-коммунальные услуги люди не могут нормально питаться, идет разрушение  генофонда.  И  действительно  молодой  министр,  видно живущий  в достатке,  не понимает этой проблемы вообще.  Просто не понимает проблемы.

 

     Совершенно не  выполнено  постановление.  Люди  не   получают достаточной  заработной  платы  и пенсий для того,  чтобы оплатить жилищно-коммунальные услуги,  не получают! И поэтому правительство в соответствии с международным правом (а если Кабинет Министров не знает,  то обратитесь,  Виктор Владимирович вас  проконсультирует) должно  принять  меры  по  обеспечению  прав  и  свобод человека и гражданина,  гарантированных Конституцией,  в том числе  права  на жизнь.

 

     Поэтому, уважаемые депутаты, из-за того что Кабинет Министров ничего по существу не сделал, необходимо признать его деятельность неудовлетворительной.  И  я думаю,  что,  если до февраля не будет исправлено  положение,  нужно  принимать  резолюцию  о   недоверии правительству. Это предложение было внесено комитетом. Соглашаться с таким бедственным неконституционным положением наших  граждан  в Украине недопустимо каждому депутату.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Народний депутат Моісеєнко. Наступний - депутат Красняков.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемые коллеги! Я был одним из авторов постановления,  которое мы сегодня рассматриваем, и   мною  в  нем  были  заложены  несколько  идей,  которые  потом конституционным большинством были поддержаны  в  Верховном  Совете Украины.  Поэтому  я  пойду  по  порядку по пунктам постановления, которые, на мой взгляд, кажутся наиболее важными.

 

     Пункт первый.    Признать    работу    Кабинета     Министров неудовлетворительной.   Вы  видите,  что  качество  их  работы,  к сожалению,  не изменилось. И в предложенных проектах постановления снова признается работа неудовлетворительной.

 

     В подпункте  1  второй  части пункта 2 постановления сказано, что нужно предусмотреть  снижение  тарифов,  я  обращаю  внимание, снижение,  а не замораживание их на определенном уровне. В этом же пункте не говорится о  15  процентах,  о  которых  сейчас  говорил представитель   правительства,   там   четко   написано,   что   в соответствии   с   действующим   законодательством    оплата    за жилищнокоммунальные  услуги  должна быть на уровне 12 процентов от совокупного дохода семьи. В этом же пункте написано, что ежегодно, начиная  с  2002  года,  необходимо  предусматривать  средства для дотаций и снижение тарифов на жилищнокоммунальные услуги  за  счет государственного   бюджета.   Даже  бюджетный  комитет  Верховного Совета,  нарушив это постановление (я вносил  такое  предложение), пошел на поводу у правительства и не предусмотрел этих средств.

 

     Дальше. В   подпункте  2  второй  части  пункта  2  говорится (обратите    внимание):     необходимо     обеспечить     качество предоставляемых услуг,  в том числе качество питьевой воды.  У нас нигде,  даже в Киеве,  нет питьевой  воды,  которая  соответствует санитарным   нормам.   Ради   этого   Омельченко   понарыл   здесь артезианских колодцев.  С кого вы собираетесь брать  деньги  и  за что, уважаемые господа, члены правительства?

 

     Дальше. Вы  здесь  пытались инсинуировать то,  что мы списали долги для всех.  Я не знаю, для кого вы списали, что обсуждалось в комитете с вашей подачи. В постановлении написано абсолютно точно, что до "1 липня 2001 року забезпечити (я  обращаю  ваше  внимание) погашення   заборгованості  за  житлово-комунальні  послуги  всіма верствами  населення,  за  винятком  сімей,   фактично   отриманий сукупний  доход  яких менше сукупного прожиткового мінімуму членів цих сімей". Что вы сделали в этом отношении? Ничего вы не сделали, а срок прошел.

 

     Следующее. Уже   не   вы   первый  пытаетесь  какой-то  лепет произносить о том,  что долги не списаны.  Все списано тем, кто не мог   платить,  читайте  постановление.  Читаю  для  безграмотных: "Погасити заборгованість сімей,  фактично отриманий сукупний доход яких  на  момент  утворення  заборгованості  був  менше  сукупного прожиткового мінімуму  членів  цих  сімей,  за  житлово-комунальні послуги,  що утворилася за станом на 1 червня 2001 року".  У людей уже нет задолженности.

 

     Есть задолженность у Верховной Рады,  которая от имени народа взяла  ее  на  себя,  и  у правительства,  которому Верховная Рада поручила  списать  все  это.  Я  подчеркиваю,  у  людей  уже   нет задолженности.  И для тех, кто безграмотный и не понимает этого, я напомню,  что есть статья 56 Конституции  Украины,  где  записано: "Кожен  має  право  на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними  рішеннями,  діями  чи бездіяльністю органів державної влади,  органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень".

 

     На сегодня  действия  правительства  полностью  попадают  под действие статьи 56 Конституции. Я заканчиваю, Виктор Владимирович, тем более что я, как содокладчик и автор постановления, имею право на пятиминутное выступление.  Я обращаю ваше внимание на  то,  что правительство  сегодня  попадает  под меру ответственности по этой статье Конституции,  а  Конституция  у  нас  прямого  действия,  я обращаю  еще  раз  ваше  внимание,  господа,  члены правительства, прямого действия.  Более того,  в этом постановлении есть пункт 4, автором  которого я тоже являюсь,  где сказано,  что "до виконання цієї постанови в повному обсязі",  в том числе по очистке питьевой воды,  вы не имеете права и никто не имеет права применять санкции к жителям нашего государства, так как ответственность за это взяли на себя Верховная Рада и правительство.

 

     Я хочу    сказать    в    конце   своего   выступления,   что Коммунистическая партия рабочих  и  селян  подготовила  и  массово распространила соответствующие материалы среди населения Украины и поднимает сегодня общественное мнение против  незаконных  действий правительства,  связанных с невыполнением постановления Верховного Совета.  Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян   высказывает глубокую уверенность в том, что народ заставит вас его выполнить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Красняков.  Наступна - депутат Семенюк.

 

 

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Не  для  кого  не  секрет,  что в Украине нарушаются права граждан через  искусственное  завышение  тарифов  на  жилищно-коммунальные услуги.   Выступавшие   до   этого   правильно   называли   статьи Конституции,  которые   гарантируют   гражданам   право   получать заработную плату,  пенсию,  достаточную для того, чтобы оплачивать жилищно-коммунальные услуги.

 

     Тот, кто проводит прием граждан (а я убежден и знаю,  что  не все депутаты Верховного Совета проводят прием граждан), знают, что 70 процентов всех обращений людей касаются одного:  "Каким образом можно  выжить,  получая  пенсию  117  гривень,  а за двухкомнатную квартиру надо заплатить 129 гривень?"

 

     Хочу спросить  у   представителей   правительства.   Скажите, финансисты,  экономисты:  можно,  получая 117 гривень пенсии,  еще как-то   одеваясь,   питаясь,    заплатить    129    гривень    за жилищнокоммунальные услуги?

 

     В стране   сложилась   губительная  практика,  когда  Кабинет Министров игнорирует выполнение  постановлений  Верховного  Совета Украины.  Не выполнено и постановление, ход выполнения которого мы обсуждаем,  и постановление о ситуации в системе образования от 16 апреля.  Ни  одним  пальцем  не  пошевелило  правительство,  чтобы выполнить эти постановления. Это первое.

 

     Второе. Действительно есть факт,  что Кабинет Министров  дает негласное   распоряжение,   чтобы   на   местах   не   выполнялось постановление от 7 июня.  Мы это знаем  по  Донецкой  области.  Из областной администрации эти негласные распоряжения затем поступили во все города и районы Донецкой области.

 

     Третье. Система  субсидий.  Уважаемые  члены   правительства! Давайте  не  будем насмехаться над собой и над людьми.  Вот передо мной платежки по Краматорску и Горловке.  Начисляется субсидия - 2 копейки,  начисляется субсидия - 79 копеек.  Представляете:  сидит штат людей,  которые начисляют эти субсидии.  Давайте не  смеяться над людьми и над собой.

 

     Четвертое. Давайте прямо скажем: сегодня задолженность предприятий,  в  том  числе  государственных предприятий  значительно выше,  чем задолженость населения страны. Например, город Горловка. Здесь задолженность населения составляет 8  процентов  всей  задолженности по жилищно-коммунальным услугам, более  90  процентов  должны  предприятия,  в  основном   угольной промышленности.   Так   давайте  же  решать,  как  будет  выживать жилищно-коммунальное  хозяйство.  Давайте  искать  деньги,   пусть расплачивается  в  первую  очередь  не  население,  не та бабушка, которая получает 100 гривень,  а 129 должна заплатить,  а в первую очередь предприятия государственной формы собственности.

 

     Фракция коммунистов требует.

 

     Первое. Наконец-то, Виктор Владимирович, внести на обсуждение проект закона,  который внесли коммунисты  Дорогунцов,  Кравченко, Гуренко, Хара,

 8186 о   моратории   на    повышение    цен    и    тарифов    на жилищно-коммунальные услуги. Мы требуем, чтобы безотлагательно был внесен наш проект,  который лежит уже давно,  внесенный депутатами Симоненко,  Гуренко,  Кузнецовым,  о  списании  и реструктуризации задолженности населения по квартирной плате,  коммунальным услугам за потребляемые бытовой газ и электроэнергию.  Он готов ко второму чтению.  И сегодня госкомитет и  правительство  просто  саботируют рассмотрение и принятие этого законопроекта.

 

     Я и  наша фракция полностью поддерживаем тот проект,  который внесен Гуренко и другими.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк. Немає. Народний депутат Юхновський. Наступний - депутат Журавський.

 

 

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.   Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні депутати!  Уся біда полягає в тому,  що  погане  господарювання  в середині держави переноситься,  врештірешт, на населення, і за все розплачується  населення.   Разом   з   тим   я   вважаю,   що   в електроенергетиці і в енергетиці взагалі уряд мав певні успіхи.  У зв'язку з  цим  зараз  приймається  від  шахт  вугілля  нормальної калорійності  (4800 кілокалорій),  а зольність вугілля зменшена до 26 процентів. Це, безумовно, суттєве досягнення.

 

     Однак ми вчора  досягли  домовленостей,  згідно  з  якими  ми купуємо  газ по 80 доларів за 1 тисячу кубічних метрів.  При такій ціні використання газу  в  електроенергетиці  є  нерентабельним  і ляже, безумовно, важким тягарем на населення.

 

     Разом з  тим  я  хочу звернути увагу Міністерства економіки і Міністерства енергетики на те, що згідно з проектними потужностями на  одну кіловат-годину треба витратити 360 грамів вугілля.  Зараз ми витрачаємо 599 грамів вугілля. Отже, якщо зменшити технологічні витрати,  ми  виграємо 30 мільйонів доларів на рік лише за рахунок впровадження  нормальної  технології,  яка  була   передбачена   в проекті.

 

     Так само  я  хочу  звернути  увагу  і  на  втрати електричної енергії в мережах.  Вони дорівнюють 25 процентів від тієї енергії, яка  проходить  мережами.  Якщо  ми  навіть  зменшили  б  не  до 6 процентів,  а це норма, а хоча б до 15 процентів, то ми одержали б майже  2  мільярди  гривень  чистого  доходу.  Отож  модернізація, шановні народні депутати, є одним з найважливіших наших завдань.

 

     Разом з тим ми повинні розуміти, що існують певні базові ціни в  середині  держави,  на  основі  яких треба розраховувати доходи населення.  Це базові ціни на газ -  80  доларів  за  одну  тисячу кубічних  метрів.  Так підписав уряд.  Це 30 доларів за одну тонну вугілля при його нормальній калорійності і зольності.  Це 3  центи за електричну енергію. З цього потрібно виходити.

 

     Отже, який   вихід   з  цієї  ситуації?  Я  вважаю,  що  ціна електричної енергії в державі не може бути нижчою її собівартості. Тому,  безумовно,  ціни  на електричну енергію доведеться підняти. Але  перед  цим  необхідно  збільшити  доходи  населення,   тільки збільшивши  заробітну плату населення,  можна встановити нормальну різницю між тарифами і його доходами (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Житомирщина.  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги!  З одного  боку,  не  можна  вимагати  сплати  за  житлово-комунальні послуги  тоді,  коли  розмір оплати за комунальні послуги є вищим, ніж зарплата чи пенсія певних категорій населення. І це зрозуміло.

 

     З другого   боку,   треба   відпрацювати   механізм    оплати комунальних платежів тим, хто має високі зарплати і пенсії, але не хоче платити.  Тут є над чим попрацювати депутатам разом з урядом. Але  не можна цього вирішити на рівні постанови.  Ну,  прийняли ми постанову,  то  й  що?  Потрібен  закон  як  акт  колективної  дії законодавчої  і  виконавчої  влади,  тільки після цього можна щось зрушити і щось зробити реально для наших виборців.

 

     І на завершення.  Треба розібратися із собівартістю продукції по  всіх  енергетичних  напрямах і тільки після ретельного аналізу вносити питання про перегляд тарифів. Ця робота потребує часу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Час, відведений на розгляд цього питання,  закінчився.  Я  можу поставити на голосування пропозицію про продовження розгляду, але ми витратили 53 хвилини замість 45.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Репліку мені надай!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для репліки я  надам  слово.  При  чому  тут  час обговорення і репліка Павловського? Поясніть, будь ласка.

 

     Будь ласка, для репліки надаю хвилину депутату Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я  дякую.  Хоча  Наталія  Михайлівна мене й образила,  але я їй дуже дякую,  бо  є  можливість  викласти  свою позицію.

 

     Саме за  рекомендацією  отієї Юлії Володимирівни,  про яку ви казали,  я вношу до проекту постанови пункт 4  про  те,  що  треба збільшити  відповідним  чином  зарплату,  щоб  плата за комунальні послуги не перевищувала 15 відсотків доходів.  А де  взяти  гроші? Ота сама Тимошенко показала:  треба з тіньовою економікою боротися не указами,  а фінансово їх можна знищити.  І вона показала, як це зробити.   А   для  того  щоб  витрачати  менше,  треба  займатися енергозбереженням,  і саме Тимошенко  розробила  декілька  програм енергозбереження,  але  реалізувати їй не дали.  Тому,  пане...  Я хотів назвати його прізвище, але ж він тоді буде виступати, тож не буду  називати.  Тому  я  дякую Наталії Михайлівні за те,  що вона підтримала Юлію Володимирівну Тимошенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле  Антоновичу.  Увімкніть  мікрофон народного депутата Дорогунцова для репліки.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановний  Вікторе Володимировичу!  Я хочу звернути вашу увагу як юриста,  як вченого,  як академіка на  таке формулювання.  У проекті постанови написано:  "Інформацію Кабінету Міністрів   (з   якою   виступив   шановний    міністр)    визнати незадовільною".  Чому це? Чого ми його ображаємо? Його виступ мені сподобався за формою,  він добре відповідав,  а  ми  визнаємо  той факт,  що  він  виступив  незадовільно.  Треба діяльність Кабінету Міністрів визнати незадовільною.  А все інше правильно.  Я  прошу, щоб ви над цим подумали.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Це редакційне уточнення. Я думаю, над цим подумає комітет.

 

     Шановні колеги!  Ми закінчили обговорення даного питання (Шум у залі).

 

     Володимире Романовичу,  я  вам  поясню  Регламент.  Ви  знову помиляєтеся. Але це під час перерви.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  В своем заключительном слове я  хочу  все-таки заострить  внимание  депутатов на том,  что нам нужно предложенный проект постановления,  внесенный депутатами Чукмасовым и  Гуренко, изменить.  Нам  нужно  снять второй пункт рекомендаций:  "Прийняти проект постанови Верховної Ради про мораторій на підвищення  цін". Нам  не  нужен  мораторий  на повышение цен,  нам нужно выполнение нашего  постановления,  где  написано:  удешевление  тарифов,   их снижение. Это другая задача. Уважаемый Сергей Иванович Дорогунцов, я к вам обращаюсь!  Мы с вами коллеги, я думаю, вы объясните своей фракции,  что это две разные экономические проблемы. Зачем вводить мораторий?  Они искусственно повысили  тарифы,  искусственно!  Они загнали  туда  Бог  знает  какие потери.  Вместо того,  чтобы газ, который добывает Украина, свой газ, себестоимость которого намного ниже, вместо того, чтобы 30 миллиардов кубов, которые из России мы получаем бесплатно,  дать населению по минимальным  ценам,  вместо того,    чтобы    дать   населению   электроэнергию   от   атомных электростанций,  где тарифы  намного  ниже,  они  все  бросили  на население.  Тарифы  должны быть снижены!  Это норма постановления, принятого Верховной Радой.  Поэтому предложение  вашей  фракции  о моратории,  я  считаю,  не  нужно  вносить,  оно только приведет в данном случае правовую коллизию.  Нам нужно  требовать  выполнения нашего постановления.

 

     И я   обращаюсь   к  Кабинету  Министров,  конкретно  к  пану министру. Вы создали комиссию "по опрацюванню цієї постанови чи її реалізації",  не знаю,  как вы ее назвали.  Я говорила в комитете, понимаете,  Витренко  может  кому-то  нравиться,  а   кому-то   не нравиться  - это одна проблема.  Но то,  что Витренко Комитетом по вопросам экономической политики уполномочена  вести  этот  вопрос, то,  что  я  автор  проекта  постановления,  который докладывала с трибуны парламента, обязывает меня садиться вместе с вами и искать резервы  снижения  тарифов,  выполнения  постановления.  И я,  как экономист,  утверждаю:  тарифы можно  снизить.  Их  нужно  снижать немедленно,  тем  самым  защищая население,  сбалансировав всю эту сферу на нормальном,  приемлемом для всех уровне.  Поэтому,  кроме глобальных   проблем   смены   курса   реформ,  от  которых  я  не отказываюсь,  есть  конкретные  проблемы,  которые  нужно   решать сейчас.

 

     И я благодарна за заключительное слово.  Хочу сказать,  что я прошу поддержать,  когда будет голосование,  проект постановления, внесенний  членами нашего комитета,  за исключением второго пункта рекомендаций:  не принимать проект постановления  о  моратории,  а требовать  выполнения  нашего  постановления,  где  есть  пункт  о снижении тарифов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне  слово  надається   міністру   економіки Шлапаку.

 

     ШЛАПАК О.В.  Дякую,  Вікторе Володимировичу.  Шановні народні депутати!  Мені сьогодні і просто,  і  складно  виступати  з  цієї трибуни.  Просто тому, що я не маю наміру потрапити до парламенту, тому не маю потреби брати  участь  у  шоу  на  визначення  кращого комунального месії. А складно тому, що мені кожного дня доводиться займатися проблемами комунального господарства, у тому числі тими, про  які  сьогодні  йшла мова з цієї трибуни.  Але цими проблемами доводиться займатися виключно  практично,  виходячи  з  економіки, яка,  як  відомо навіть прогресивним економістам,  є в першу чергу математикою.

 

     А математика така.  Якщо людина отримує сьогодні  пенсію  117 гривень,  а  129  гривень  повинна  платити  за житлово-комунальні послуги,  то вона заплатить за нашим законодавством 19 гривень.  Я підкреслюю:  19  гривень,  а  не  129.  І  тому треба просто знати законодавчу базу і вміти порахувати.

 

     Якщо ми поставимо питання про мораторій,  це обійдеться нашій державі у 4,5 мільярда гривень.  Причому 4,5 мільярда гривень - це ті  додаткові  кошти,  які  будуть  виплачені  житлово-комунальним господарствам.  І тоді ця пільга розповзеться по всіх.  І той, хто має одну "жирівочку" і "брехунець",  буде отримувати  трішечки,  а той, хто має триповерховий будинок, буде отримувати значно більше. Тому уряд не буде підтримувати мораторій і  дотації  з  державного бюджету.

 

     Реконструкція сьогодні лічильної бази - 4,2 мільярда.  Усе це треба  враховувати.  Я  закликаю  тільки  до одного,  Наталіє Михайлівно,  я перепрошую,  що не запросив вас до цієї  комісії,  обов'язково  це  зроблю  і  просив  би  вас   бути порадником  і  консультантом,  як  нам  з  кожного  такого питання вибиратися.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу.

 

     Шановні колеги! Ми закінчили обговорення даного питання.

 

     -----------

 

     Переходимо до наступного питання порядку  денного  -  проекту Закону   про  призначення  керівників  (президентів)  Національної телекомпанії  України  і  Національної  радіокомпанії  України  та припинення їх повноважень.

 

     Доповідає секретар   Комітету   з  питань  свободи  слова  та інформації Віталій Федорович Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановний   головуючий! Шановні присутні сьогодні колеги!  Передусім про правове підгрунтя для розв'язання питань про призначення та дострокове звільнення  з посад керівників унікальних інформаційних державних систем,  якими є в Україні Національна телекомпанія і  Національна  радіокомпанія України.

 

     У преамбулі   пропонованого   на  ваш  розгляд  законопроекту зазначається,  що цей закон у разі його схвалення  буде  складовою частиною  законодавства України про засади утворення та діяльності засобів масової інформації.

 

     Конституція України (конкретно пункт 11 статті 92) стверджує, що   засади   утворення  і  діяльності  політичних  партій,  інших об'єднань   громадян,   а   також   засобів   масової   інформації визначаються виключно законами України. Себто найвищий закон нашої держави відніс нашу інформаційну  сферу,  як  і  сферу  політичної діяльності,  до особливих сфер у державі, де відносини регулюються виключно законом.

 

     Подібні закони, які стосуються інформаційної сфери і відносин у  ній,  найчастіше  викликають  гострі політичні дискусії,  часто піддаються  ветуванню  з  боку  Президента   України.   Знову-таки найчастішими  мотивами  накладання вето чи повернення на повторний розгляд,  що  висуваються  в  пояснювальних  записках,  є  те,  що Верховна  Рада  перебирає на себе чи намагається перебрати на себе більше повноважень, іншими словами, порушує баланс гілок влади.

 

     У цьому законопроекті автори подбали про те,  щоб цей  баланс якраз не порушувався,  а навпаки,  посилювався. Часом наші подібні закони,  в яких ідеться про те, що Верховна Рада і Президент разом призначають  керівників  чи  формують  якийсь  орган,  які в цьому випадку   буксують,   тому   що   в   них   щось   недописано   чи недорегламентовано.

 

     Цей законопроект   фактично   не  лишає  щілин  для  вільного трактування норм законодавства.  Скажімо,  передбачено,  що в разі появи   вакантної   посади   президента   Національної   теле-  чи Національної радіокомпанії,  якщо протягом 15  днів  Президент  не подасть кандидатуру на затвердження на цю відповідальну посаду, то в  безумовному,  визначеному  законом   порядку   це   призначення здійснить Верховна Рада.

 

     Так само передбачено,  що коли Верховна Рада протягом 15 днів не  розгляне  відповідне  подання,   то   Президент   це   зробить одноосібно, не питаючи на те нашої згоди.

 

     Подібний підхід  застосовується  щодо багатьох випадків,  які можуть виникати в  цій  дуже  делікатній  сфері.  Іншими  словами, законодавці намагалися побудувати законопроект таким чином, щоб на будь-які запитання завжди була безпосередня відповідь, викладена в конкретній нормі.

 

     На законопроект        поданий       висновок       Головного науково-експертного  управління  Апарату  Верховної  Ради.  Ну,  у нашого  профільного Комітету з питань свободи слова та інформації, який однозначно рекомендував схвалити цей законопроект  у  першому читанні,  не склалися стосунки щодо нашої проблематики, тематики з Головним науковоекспертним управлінням, де, як правило, один і той самий  експерт  дає  висновки.  І  зауваження  до  цього проекту з їхнього боку зводяться, власне, до двох речей.

 

     По-перше, Головне науково-експертне управління рекомендує  не приймати  такий  закон  під  назвою:  "Про  призначення керівників (президентів) Національної  телекомпанії  України  і  Національної радіокомпанії  України  та  про  припинення їхніх повноважень",  а розробити законопроект загального плану,  у якому передбачити,  як обираються президенти. Однак це є нашою компетенцією.

 

     Маємо нагадати, що йдеться про унікальні за статусом і якоюсь мірою навіть монопольні за  умовами  утримання  та  функціонування інформаційні системи. І немає нічого дивного, щоб саме ці стосунки були врегульовані окремим законом,  а не якимись побічними нормами в Законі про телебачення і радіомовлення чи в якийсь інший спосіб. І це є наше право.

 

     І по-друге,  Головне науково-експертне  управління  зауважило нам,  що ми вчиняємо некоректно,  вимагаючи від Президента подання кандидатур саме в такий спосіб.  Ну, зокрема, така норма зі статті "Внесення   кандидатур":   "Протягом   15  днів  після  припинення повноважень керівника Національної телекомпанії  або  Національної радіокомпанії  України Президент України вносить до Верховної Ради України три кандидатури для призначення  одного  з  кандидатів  на відповідну  вакантну посаду".  Звичайно,  вона звучить інтригуюче. Таку норму ми ніколи в подібних випадках  не  пропонували.  Завжди Президент  мав  право  вносити  лише одну,  на свій смак підібрану кандидатуру.  Однак цей спосіб є абсолютно коректним,  адже  ми  в багатьох випадках формуємо колегіальні органи, застосовуючи підхід із проведенням рейтингових голосувань і тому подібне. І нічого тут дивного немає.  Якщо ми просимо Президента подати три кандидатури, то це означає,  що всі три він підбиратиме сам. А якщо ми виберемо з  них  одну,  так,  очевидно,  що вона все одно відповідатиме тим вимогам і тим розумінням,  які висуває  Президент  до  надзвичайно важливої посадової особи в нашій державі.

 

     Тому нам   вважається,   що,  звичайно,  зважати  на  всі  ці побажання Головного науково-експертного управління треба,  але нам думається,  що  в  такий спосіб ми можемо розв'язувати законодавчу проблему.  І ми пропонуємо прийняти цей законопроект за  основу  в першому читанні.

 

     До цього  я  ще додам єдине.  У разі схвалення законопроекту, його  "Перехідні  положення"  передбачають,  що  "з  дня  набрання чинності   цим   законом   застосовується   процедура  призначення (перепризначення)   керівників   Національної   телекомпанії    та Національної  радіокомпанії України відповідно до статей 4-6 цього закону".  Себто тих статей,  де безпосередньо і розписано,  у який спосіб ці президенти призначаються.

 

     Можливо, варто  додати,  що статус цих національних систем як унікальних  інформаційних  систем,  які   утримуються   на   гроші платників  податків,  на  сьогодні  до  кінця ще не врегульований. Навіть не зроблено те,  що вимагається законом.  Скажімо,  те,  що відповідна    національна    компанія   мусить   утворюватися   чи засновуватися  спільним  рішенням   Верховної   Ради   України   і Президента України,  що не зроблено до цього часу.  І я думаю,  що ніхто не уявляє,  коли ми приймемо таке спільне рішення і створимо ті національні компанії, які давнимдавно функціонують.

 

     І зрозуміло,  що  цю  сферу,  в якій невідомо звідки беруться керівники,  і  тим  більше  невідомо,  за  якою  процедурою   вони звільняються, треба врегулювати.

 

     Дякую за  увагу,  я  навіть  зекономив  трохи часу.  Можливо, виникнуть  запитання.  І  в  мене  ще  одне   прохання.   Сьогодні передбачено  також  розгляд  питання  про процедуру ротації членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.  Якби ви, колеги,  погодилися перенести це питання,  щоб я доповів одразу (і якраз охочих виступити зранку не було),  то я б уклався у  півтори хвилини для доповіді,  і ми б питання,  яке давно гальмується, так само розглянули.

 

     Дякую за увагу. Прошу, якщо є запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію  Федоровичу.  Чи   є   запитання? Запишіться,  будь ласка.  Висвітіть,  будь ласка. Народний депутат Олійник. Наступний - депутат Черняк.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Віталію Федоровичу! Я хотів би вас запитати. Проект  постанови  про процедуру ротації членів Національної ради. Чи не змінили  б  ви  дещо  у  формулюванні?  Тому  що  за  кожною компанією стоїть хазяїн.  У нас немає державного телебачення. Тому краще назвати проект постанови "Про процедуру ротації членів  ради з питань телебачення і радіомовлення з частини її складу".

 

     Або коли  подаєте  документи,  то треба й список хазяїв,  які контролюють ту чи іншу радіокомпанію.  Тому,  що  ми  таким  чином дезорієнтуємо   населення,  яке  думає,  що  це  справді  державна телекомпанія.

 

     Я абсолютно згоден з усім іншим, а це мене завжди хвилювало і хвилює.

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Спасибі,  Борисе  Іллічу.  Ви  трошки  забігли наперед, бо я якраз просив, щоб це питання також розглянули зараз. Це  в  разі вашої згоди.  Але якщо вона буде і ми розглядатимемо й про  процедуру  ротації,  то  вашу  пропозицію,  безумовно,  можна врахувати  і  цю  процедуру  можна прийняти так само в режимі двох читань:  першого  і   доопрацювання   висловлених   зауважень   та пропозицій.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черняк. Наступний - Ніколаєнко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Шановний  Віталію   Федоровичу!   Теле-   і радіопростір  -  це пікантна і делікатна сфера,  вона недостатньою мірою законодавчо врегульована  і  є  яскравим  проявом  конфлікту інтересів.

 

     У зв'язку з цим у мене запитання.  Як ви вважаєте,  прийняття цього законопроекту  буде  попереджувати  конфлікт  інтересів  або сприяти його вирішенню, чи те й інше?

 

     Наступне запитання.  Все-таки,  чи  не  залишає проект закону якоїсь шпаринки для неадекватної інтерпретації  цих  питань  і  чи буде він механізмом посилення балансу між гілками влади? Який саме передбачено механізм і чи не буде він давати збої?

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.   Якраз   баланс   між   гілками   влади    він посилюватиме.  Щодо  конфлікту  інтересів,  то конфлікт інтересів, звичайно, у сфері інформаційної політики завжди буде. Інша річ, що одна справа, коли йдеться про комерційні засоби інформації, то тут претензій немає,  які вже вони є.  Друга справа,  коли йдеться про державні,  які  утримуються  на  гроші платників податків.  І тут, знаєте,  дуже делікатна сфера.  Які  інтереси  вони  переслідують? Інтереси влади по відношенню до державних засобів інформації, доки ми не проведемо роздержавлення,  що треба зробити, все одно завжди будуть присутні.  Тут якраз вони зведені нанівець у тому плані, що завжди  завдяки  збереженню   балансу   між   гілками   влади   чи врівноваженню,  чи  нормам,  які  розписані  на  досягнення різних компромісів,  усе  це  й  врегульовується.   Іншими   словами,   у законопроекті  максимально вилущені ті випадки,  які б передбачали ситуацію, коли якась з гілок влади починає тягнути ковдру на себе, а в законодавчий спосіб накласти обмеження на такі дії неможливо.

 

     Мені думається,   що  цей  проект  закону  якраз  дуже  повно враховує всі ці речі і збалансовує всі ці інтереси.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.  Наступний - депутат Подгорний.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція  соціалістів  і  селян  "Лівий  центр".  Шановний  Віталію Федоровичу!  Думаю,  що  потрібно  голосувати,  звичайно,  за  той законопроект,  який  пропонує  ваш  комітет  і  ви  особисто,  він абсолютно на часі і слушний. Але я хотів би, щоб ви прокоментували кілька моментів.

 

     Перше. Чи   не   вважаєте  ви  парадоксальною  ситуацію,  яка склалася сьогодні в державних засобах масової інформації на  радіо та  на  телебаченні,  коли  за  рахунок бюджету,  тобто за рахунок рядових громадян фінансуються ці установи, а потім вже ці установи на догоду 1- 2 відсоткам населення України знущаються з тих людей, які їх фінансують?  От подивіться,  було 7  листопада.  По-різному люди  ставляться до цього свята,  але показують людину,  яка йде в порваних черевиках,  і державне телебачення висміює її,  що вона у порваних  черевиках вийшла.  То це ж гріх на душу беремо:  держава сміється над тим, кого зробила злиднем!

 

     І ще одне.  Я хотів би  до  вашого  комітету  звернутися,  до Віктора  Володимировича.  Є затверджений графік висвітлення роботи сесії  Верховної  Ради,  депутатів,   фракцій.   Пішов   Олександр Олександрович  Мороз  на  телебачення - відправили.  Ми поїхали на "Промінь" - "Промінь" відправив нас звідти.  З НДП у нас так і  не відбулося навіть радіодебатів на "Промені". То що це за знущання з нас? Як можна взагалі про це говорити?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего Ніколаєнко, сьогодні ж свято.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Зрозуміло. Ви знаєте, я...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято  сьогодні  ж!  Сьогодні  свято  працівників радіо і телебачення.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я  не коментуватиму цей випадок із черевиками, бо вже в нас буде конфлікт  інтересів,  але  в  цілому  ви  праві. Звичайно,  так не має бути,  і це парадоксально, безумовно. Якщо в нас  існують  державні  інформаційні  системи,  якщо  ми  на   них витрачаємо  величезні бюджетні гроші,  а потім хтось одноосібно їх використовує, то це не є нормальним.

 

     На сьогодні склалася ситуація,  коли  Президент  України  сам може призначити себе президентом Національної телерадіокомпанії і, крім нього,  ніхто не зможе достроково припинити ці  повноваження. Це ненормально.

 

     Це складна система. Ми йдемо до громадянського суспільства і, звичайно,  повинні  вишукувати  будь-які  форми,  щоб  суспільство напряму  керувало  всім  у  державі.  Очевидно,  цього ще не можна зробити, все одно керуватимуть державні органи. Але навіть, якщо і вони керують,  так ми повинні законодавчо подбати, щоб ці державні органи  в  якийсь  найбільш  плюралістичний  спосіб   висловлювали інтереси  суспільства  і  всі  його  настрої,  спираючись на якісь законодавчі правила,  а не на практику,  яка в нас в  Україні,  на жаль, у цій сфері не є найкращою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть  мікрофон  депутата Ніколаєнка на п'ять секунд.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Спасибі,  Вікторе Володимировичу.  Я ось  що хотів сказати.  От у нас сьогодні зриваються всі телетрансляції на УТ-1.  Давайте ці 110 мільйонів віддамо "Інтеру".  Благо, що в нас керівник комітету має вплив там якийсь, хоч він і почесний голова. І Віктор  Володимирович  може  впливати.  Давайте,  нехай  "Інтер" транслює  теледебати  і  депутатські  всі  справи,  і це буде тоді нібито незалежна компанія. Хоч щось зробимо.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Знаєте, якщо ми підтримаємо цей законопроект у такому вигляді чи спільно доопрацюємо,  то керівник тієї компанії, яку ви  критикуєте,  очевидно,  якось  інакше  буде  ставитися  до побажань парламенту, не наказів, а побажань парламенту, як повинно висвітлюватися життя в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Подгорний.

 

 

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Депутату Сахно передайте слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     САХНО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).   Фракція   "Яблуко".   Шановний   Віталію Федоровичу!  Це  дуже  добре,  я  підтримую ту ініціативу,  яку ви намагаєтесь  провести  через  парламент,  але   все-таки,   уважно прочитавши  ту  статтю  Конституції,  на  яку  ви  посилаєтесь,  я прогнозую,  що,  на жаль,  всі  наші  спроби  будуть  марними,  бо все-таки йдеться про засади утворення і діяльності засобів масової інформації,  тобто кожен  юрист,  у  тому  числі  поважний  Віктор Володимирович,  який у вас за спиною сидить і веде наше засідання, прокоментує і пояснить,  що це можна трактувати і так,  і так, але тільки не так,  як трактуєте ви,  що саме під засадами розуміється спосіб призначення керівника.

 

     Тобто як ви це прокоментуєте,  чи не марні наші спроби, чи не витрачаємо ми час марно?

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Дозвольте  вам заперечити.  Якби діяльність не викликала питань, то, очевидно, ми навіть не подумали б про те, що такого закону немає.  Саме діяльність найкраще свідчить про те, що не все в порядку і що ця сфера є таки сферою діяльності, бо інакше ми   не  говорили  б  про  те,  що  в  нас  діється,  зокрема,  на телебаченні, про що вже сьогодні згадували колеги.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Федоровичу. Сідайте.

 

     Переходимо до обговорення даного питання.  Слово для  виступу надається   народному  депутату  Кармазіну.  Наступний  -  депутат Моісеєнко.

 

 

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни,  "Солідарність".  Шановні народні депутати України! Щодо того законопроекту,  який сьогодні запропонований.  Я вдячний пану Шевченку  за те,  що він звернув увагу,  що Конституція зобов'язує засади утворення і діяльності засобів масової інформації визначати виключно  законами  України.  І я дійсно здивований,  що парламент досі не виконав свій конституційний обов'язок і не впорядкував  ці засади.

 

     Більше того, я хочу нагадати, що відповідно до Закону України про телебачення і радіомовлення від 1995 року було  визначено,  що рішення  про заснування цих компаній приймається спільно Верховною Радою України та Президентом України,  спільно,  це  я  нагадую  і нашому колезі,  який зараз говорив,  що немає таких повноважень. Я не хочу називати прізвищ, щоб не давати права на репліку.

 

     Так от,  саме  цим  законом  встановлена  їхня   підзвітність Верховній  Раді  України  і  Президенту України.  Це статті 1 і 13 Закону про телебачення і радіомовлення.

 

     На жаль,  у пана Долганова не вистачає  освіти  прочитати  ці статті.  Ми сьогодні фінансуємо не національне телебачення, а пана Долганова.  І всім зрозуміло,  що гроші йдуть у пісок. Зрозуміло й інше.  Як тільки я,  як голова комітету,  звернувся до Генеральної прокуратури щодо перевірки тих фактів,  які надали люди,  яких він розігнав  з  роботи,  то відразу з'явилось (за державні кошти хіба шкода!) паплюження самого Кармазіна і Партії захисників Вітчизни.

 

     Ну що ж, я думаю, що пан Долганов ще буде звітувати, куди він дів   гроші,  які  надходили  за  рекламу.  А  гроші  там  ох  які немаленькі!  І чому для деяких  партій  можна  зробити  знижки  на рекламу, а для інших - ні.

 

     Дійсно, за   п'ять   років  закон  не  почав  діяти.  Мовчить прокуратура,  на жаль,  мовчить і парламент.  Статус  національних телерадіокомпаній не приведений у відповідність,  і вони керуються у своїй діяльності статутами.  Ким вони затверджуються?  Державним комітетом  інформаційної  політики,  телебачення  та радіомовлення України.  Здавалося б,  виходець з парламенту вже мав би прочитати статути і скасувати їх, бо це неконституційно, незаконно!

 

     Тому треба  приймати  даний  законопроект,  але  в  мене дуже велике питання щодо змісту.  Тому і я  підтверджую,  що  є  слушні пропозиції Головного науковоекспертного управління,  яке говорить, що  треба  змінювати  назву:  "про  національні  телерадіокомпанії України". Це перше.

 

     Друге. Якщо  ми  встановлюємо,  що  "батьківство"  є у Голови Верховної   Ради   і   Президента,   то   не   треба   передбачати альтернативних   призначень.   Це  я  щодо  статей  3,  6  і  щодо звільнення.

 

     І стосовно  трьох  кандидатур.  Хіба   нам   пропонують   три кандидатури   на   посади   голови   Національного  банку,  голови Рахункової палати чи Генерального прокурора?  Та станьте на  місце цих людей!

 

     І тому я за те, щоб, по-перше, прийняти в першому читанні.

 

     А по-друге,  повністю змінити зміст і назву законопроекту під час другого читання, але врегулювати, узгодити з Президентом. Мені здається,   той  бандитизм,  який  відбувається,  сімейно-клановий бандитизм на УТ-1,  уже навіть Президент бачить і всі за  кордоном бачать.   І  мабуть,  треба  припиняти  цей  бандитизм.  Тому  цей законопроект якраз має бути направлений на це припинення.

 

     І я  просив  би  пана  Шевченка  (я  буду  голосувати  за   і агітуватиму  фракцію)  зробити,  щоб  призначалися  і  звільнялися тільки Верховною Радою.

 

     Я перепрошую,  коли щось перебрав.  Щиро  дякую  за  увагу  і сподіваюсь на вашу підтримку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, не щось, а регламент.

 

     Народний депутат Моісеєнко. Наступний - депутат Степанов.

 

 

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемые коллеги!  Я не могу согласиться с содержанием статьи  9: "Звільнення з посади Президентом України".  И считаю,  что,  кроме Президента  Украины,  должны  быть  здесь  предусмотрены  и  права граждан  Украины.  Как их предусмотреть - это уже нам с вами нужно будет поискать пути и юридические нормы.

 

     Почему? Потому,  что сегодня  мы  сталкиваемся  с  совершенно диким,  необъективным  освещением событий,  в том числе крупнейших государственных  событий,  в  первую  очередь  на  государственных телерадиокомпаниях.

 

     Я хочу   привести  вам  совершенно  конкретный  пример.  Идет итоговая   семидневная   передача   в   воскресенье,   в   которой рассказывается  о  праздновании 84-й годовщины Великой Октябрьской социалистической революции.  Более пяти минут на экране издеваются над  колонной  КПУ,  показывая  то,  что  уже здесь говорилось.  Я уверен,  что у наших товарищей по  борьбе  было  что  показать  не только так, как показала эта передача.

 

     Но смешнее всего то, что вообще не нашли никакого отражения в этой передаче (как будто бы этого события вообще не было) действия КПСС,   которая  вывела  на  улицы  города  Киева  более  7  тысяч представителей молодежи из 27 регионов Украины.  Они прошли  через весь   город   и   провели   два  массовых  мероприятия:  одно  на Бессарабской площади рядом с памятником Ленину,  а второе - митинг перед  музеем  Владимира  Ильича  Ленина.  В  результате чего было перекрыто движение в городе Киеве и так  далее.  Можно  еще  очень много по этому поводу говорить.

 

     Я рассматриваю   такое   отношение,   вопервых,   как  прямое оскорбление тех представителей регионов,  которые прибыли со  всей Украины,   представителей  нашего  народа,  разделяющих  идеологию Коммунистической партии рабочих и селян,  а во-вторых,  как прямое преступление   перед  народом  Украины  со  стороны  замалчивающих структур  руководства  телерадиокомпании   в   этом   вопросе.   Я напоминаю,  что  эти  действия  подпадают  под  действие статьи 56 Конституции об ответственности этих органов государственной власти перед  гражданами  за  нанесение  им  морального  и  материального ущерба.

 

     Здесь можно приводить еще много  примеров  совершенно  дикого отношения к оппозиционным силам. Но мы не будем останавливаться на них.

 

     Я хочу  внести  предложение  по  содержанию  статьи  9   "Про звільнення   з   посади   Президентом  України  керівників  телета радіокомпаній".  Я считаю, что в первую очередь инициатором такого "звільнення" должна быть Верховная Рада Украины (здесь об этом,  к сожалению,  ни слова не  сказано),  так  как  мы  являемся  высшим представительским органом народа и имеем право и обязаны выступать от его имени в оценке действий  лиц,  имеющих  прямое  влияние  на сознание народа.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Степанов.  Наступний - депутат Мовчан.

 

 

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Социалистическая  партия Украины.  Уважаемый председательствующий! Уважаемые  депутаты!   События   последних   лет   показали,   что телевидение  часто  становится  поводом для серьезных политических кризисов.  Вспомним события в сверхдемократической Чехии,  события последних  дней  в Грузии.  И в этом контексте,  очевидно,  пришло время уже и Украине посмотреть,  что же делается на телевидении, и не только на государственном.  Вспомним телекомпанию "ТОР", к чему все привело.  Вот газета "Сільські  вісті"  пишет  о  том,  что  в Луганске  голодает  коллектив телекомпании "Эфир-1".  И,  конечно, особое внимание нужно обратить на государственное телевидение.

 

     Что мы  там  видим?  Абсолютная  необъективность,  абсолютное вранье,   ложь   везде.   Это   действительно   уже  империя  лжи. Государственное телевидение,  которое фактически  должно  освещать точку  зрения  и исполнительной,  и законодательной ветвей власти, рассказывает и показывает материалы только о  Президенте  Украины, как будто вообще на Украине никого больше нет,  выливает не то что ушаты,  целые цистерны грязи на  высший  законодательный  орган  и просто соревнуется в издевательствах над Верховной Радой. Я уже не говорю о том,  как левые силы,  оппозиция преподносятся  этим  так называемым   государственным  телевидением.  И  возникает  вопрос: "Почему граждане Украины за  свои  деньги  должны  оплачивать  эту унылую,    серую    долгановщину,    которая    господствует    на государственном телевидении?" Конечно,  дело не в тех  чиновниках, которые   там   сейчас  сидят  и  руководят  этим  государственным телевидением. Сегодня они есть, завтра их выкинут, возьмут других. Все дело в том политическом режиме, который ныне существует, в том Президенте,  который не  видит  нарушений  Конституции,  нарушений основ  свободы слова.  И в конце концов пора уже и Верховной Раде, которая представляет интересы народа Украины,  посмотреть,  что же там делается.  И не только посмотреть,  но и повлиять. Повлиять на формирование руководства, его смещение.

 

     Я считаю,  что  этот  законопроект   слабенький,   его   надо значительно усилить.  Правильно Кармазин говорит:  и "підтримати", как первый шаг.  Но только,  как первый шаг. Если граждане Украины платят деньги за это телевидение, они имеют право потребовать и от Верховной Рады, и от Президента, и от Кабинета Министров, чтобы на государственном  телевидении  говорилась правда,  чтобы освещались все точки зрения.  А для этого Верховная Рада должна иметь  рычаги влияния  на  эту  пока еще империю лжи (пока еще,  я подчеркиваю), чтобы это было нормальное телевидение,  как во всем цивилизованном мире.  Хотелось бы такое иметь.  Хотелось бы.  И я уверен, что оно будет,  если мы это сделаем.  Народ заставит это сделать рано  или поздно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Мовчан.

 

 

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область).  Фракція "Український народний рух".  Я переглянув щойно Конституцію,  думав, може десь знайду той пункт, який дає підстави для  спростування  всіх  тих звинувачень,  які сьогодні лунають на адресу і  керівництва  Національних  теле-  та  радіокомпаній,  і, зокрема, пана Долганова. І побачив, що ми самі винні.

 

     На місці  Долганова  я так само чинив би,  як і він:  брав би гроші із державного бюджету,  витискав би із Держкомітету з питань інформації  той  141  мільйон,  який  передбачено  в  бюджеті.  Ми обумовили,  що на тендерних  умовах.  Але  у  зв'язку  з  тим,  що неврегульовано всі ці питання,  то,  коли ми, представники кількох фракцій,  на  засіданні  колегії  Державного  комітету  з   питань інформації спробували вплинути на ситуацію і зобов'язати Долганова йти через тендер,  він застосував усі  способи  тиску,  можливі  і неможливі, і все-таки отримав усі кошти, які йому необхідні.

 

     Більше того,   ми  чудово  знаємо,  яку  він  утворив  мережу господарчих  структур,  де  він  бере  додаткові  кошти.  А  потім питають:  звідки у нього ті кошти і яким чином вони утворюються? А тому,  що ми самі не  врегулювали  це  законодавчо.  І  пропозиція Віталія Шевченка якраз найдоречніша - все підвести під закон, тоді ми не будемо  мати  прецеденту  долгановщини,  яка  укорінилася  в Україні  і  діє абсолютно безконтрольно.  Він же буде і наступного року кошти,  які вже ми вчора схвалили,  вибивати чи з Драча, чи з того,  хто буде заміщати Івана Федоровича, але він буде це робити. І  ніякі  наші  обумовленості  -  тендер,  конкурс  -  не   будуть виконуватися, бо він сьогодні сам себе підпорядкував Президенту. І це прекрасна ситуація,  він знайшов собі "дах".  Але  чому  ми  до сьогодні не могли ці питання унормувати?  І актуальність полягає в тому,  щоб наступного року він тих грошей не мав і не розікрав, бо ми  знаємо,  які  суми  осідають у кишенях,  ми знаємо,  які кошти збираються за так звану рекламу або оповіщення.

 

     Тому я обома руками за цей законопроект, і його необхідно уже в наступний четвер, тобто через четвер, проголосувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ми закінчили обговорення даного питання.  Прийняття рішення відбудеться  згідно  з  Регламентом  в черговий четвер. Будь ласка, хвилину. Заключне слово надаю Віталію Федоровичу Шевченку.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Спасибі за побажання і зауваження. Три моменти. Тут пропонувалося, щоб все-таки закон називався не про призначення і  дострокове  припинення  повноважень,  а  про   одну   і   другу національні  компанії.  Я  не  зовсім  згоден.  Через те,  що ми є засновниками цих компаній,  у них є свої статути і навряд чи варто їх переписувати в наші закони.  Нам треба призначати керівника,  і нехай працює відповідно до тих статутів, які ми самі і затвердили. Це перше.

 

     Друге. Я  вважаю,  що  коректно вибирати з трьох кандидатур і просити на першому етапі від Президента  три  кандидатури.  Інакше уявіть  собі  таку  ситуацію.  Через  два роки я стану Президентом України і  буду  чотири  роки  зумисно  вносити  в  цей  зал  одну кандидатуру, знаючи, що вона буде відхилена. А поїзд їхатиме далі, і Національна телекомпанія працюватиме так,  як вона працює зараз, нічого  неможливо  змінити.  Це  нормальний плюралістичний підхід, адже і Нацраду ми обираємо  з  кількох  кандидатур,  люди  свідомо йдуть на ці голосування і нічого тут некоректного не бачать.

 

     І третє.  З приводу пропозиції депутата Моісеєнка.  Я згоден, що можна зробити ще жорсткіші норми,  в яких випадках звільняється достроково.  У  цьому  законопроекті  передбачені  ситуації,  коли взагалі звільняється,  коли звільняється  з  ініціативи  Верховної Ради,  з  ініціативи  Президента  і  так  далі.  Причому  жоден із засновників не робить це одноосібно.  Обов'язково це  робиться  за погодженням   з   іншим   співзасновником.   Але  якщо  є  потреба відрегулювати жорсткіше,  я абсолютно приймаю цю пропозицію.  Тому прошу,  давайте  в першому читанні схвалимо,  а все інше ми можемо врахувати на стадії другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми закінчили обговорення даного питання.

 

     -----------

 

     Наступне питання - проект Закону про внесення змін до Кодексу України  про  адміністративні правопорушення.  Доповідає Олександр Вікторович Задорожній, голова комітету. Олександре Вікторовичу, до перерви ми повинні розглянути цей законопроект.

 

 

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики (виборчий округ  217,  м.  Київ).  Дякую. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Ми скоротимо час. Оскільки,  як  каже  Іван  Григорович  Білас,   пан   Лісогорський відсутній, співдоповіді не буде. Але є відповідне рішення комітету (ось його копія) щодо рекомендації законопроекту

 7388.

 

     Шановні колеги!  Звертаю  вашу  увагу  на  те,  що  в чинному Кодексі про адміністративні правопорушення дві статті  -  186-2  і 186-4   містять   положення,  пов'язані  з  відповідальністю  щодо порушення законодавства про вибори  Президента  України,  народних депутатів  і  про референдум.  У даному законопроекті я і народний депутат Юлій Якович Іоффе,  який є  його  співавтором,  розширюємо зміст  глави  15-А  Кодексу  про  адміністративні правопорушення і пропонуємо врегулювати цілий ряд положень,  які до цього часу не є врегульованими.

 

     Аналіз положень   кодексу   свідчить  про  те,  що  переважна більшість положень законів України про вибори  і  референдум,  які містять обмеження і заборону на здійснення певних дій, залишаються незахищеними нормами адміністративного права.  Разом з тим уже має місце колізія цілої низки норм кримінального, адміністративного та виборчого законодавства.

 

     Так, наприклад, у частині другій статті 186-2 зазначеного кодексу закріплено положення про адміністративну відповідальність члена  дільничної  комісії  за  видачу  виборчого бюлетеня  для  голосування за іншу особу,  тоді як частиною першою статті 158 нового Кримінального кодексу передбачається кримінальна відповідальність за це діяння.

 

     Крім того,  передбачене  частиною  першою  статті  186-2 таке адміністративне правопорушення,  як публікування або  поширення  в інший  спосіб неправдивих відомостей не узгоджується з положеннями законів України про вибори Президента України, про вибори народних депутатів України, якими встановлено обов'язок відповідного засобу масової  інформації  надати  можливість  спростувати  опубліковані недостовірні матеріали.

 

     З метою    належного    забезпечення    реалізації   положень законодавства   про   вибори    і    референдуми    законопроектом передбачається   встановити  адміністративну  відповідальність  за порушення  законів  про  вибори  (включаючи  вибори   до   органів місцевого самоврядування та референдуми) громадян,  посадових осіб органів  виконавчої  влади  і  органів  місцевого  самоврядування, працівників підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності,  керівників політичних партій,  громадських  об'єднань, членів виборчих комісій, комісій з референдуму тощо.

 

     Пропонується встановити  адміністративну  відповідальність за наступні види діянь (я коротко їх перерахую).

 

     Перше. За невиконання рішення виборчої комісії  і  комісії  з референдуму.

 

     Друге. За  відмову  звільнити  в  установленому  порядку  від виконання виробничих або службових обов'язків за  основним  місцем роботи члена виборчої комісії,  комісії з референдуму для участі в підготовці та проведенні виборів, референдуму.

 

     Третє. Порушення прав громадянина на ознайомлення зі  списком виборців,  тобто ненадання списку громадян,  які мають право брати участь у референдумі та виборах.

 

     Четверте. Порушення передбаченого  законами  порядку  ведення передвиборної агітації.

 

     П'яте. Ненадання   розпорядником   коштів   виборчого  фонду, банківською установою, фінансового звіту.

 

     І останнє. Надання, а також використання грошових коштів поза межами виборчих фондів.

 

     Вноситься також  пропозиція про включення голів,  заступників голів та інших членів виборчої  комісії,  комісії  з  референдуму, уповноважених  посадових  осіб органів внутрішніх справ,  місцевих органів виконавчої влади і  органів  місцевого  самоврядування  до кола   осіб,   яким   надано   право   складання   протоколів  про адміністративні  порушення.  Ми  знаємо,  що  під  час  проведення останніх виборів це було складною проблемою.

 

     Прийняття Верховною  Радою запропонованих змін до Кодексу про адмінправопорушення   забезпечує   створення,   на   мій   погляд, ефективного механізму організації та проведення виборів в Україні.

 

     І останнє. Цей законопроект я і народний депутат Іоффе внесли ще  в  серпні.  Після  цього   комітет   пана   Біласа   розглянув законопроект   і   рекомендував   його   доопрацювати.   Ми   його доопрацювали разом з працівниками Центральної виборчої комісії  та Головного   юридичного   управління  і  внесли  на  заміну  раніше розданого.  Після цього отримали позитивний  висновок  комітету  і просимо Верховну Раду підтримати цей законопроект.

 

     Він досить   великий,  містить  зміни  до  двох  статей,  які сьогодні є в кодексі,  і нові 12 статей.  На мій погляд,  у  ньому досить детально і відповідально врегульовуються питання. Просив би вас  прийняти  його  за  основу  і  в  подальшому  доопрацювати  з урахуванням  ваших  зауважень  таким  чином,  щоб  ми  підійшли до виборів з урегульованим  питанням  відповідальності  перш  за  все посадових осіб, які відповідають за проведення виборів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є запитання?  Підніміть руки, будь ласка. Тоді записуйтеся.  Висвітіть.  Народний депутат Сахно. Наступний - депутат Черняк.

 

     САХНО Ю.П. Фракція "Яблуко". Шановний Олександре Вікторовичу! У мене і  моїх  колег  два  запитання.  Перше.  Чи  адаптовані  ці пропозиції   до   вже  прийнятого  закону?  Тобто  ви  казали,  що перенесли,  зробили,  врахували,  але через зауваження чи через ту редакцію, яку ми прийняли?

 

     І друге   запитання.   Ви   сказали,   що   будуть  вживатися адміністративні заходи до посадових осіб,  які працюють в комісіях і  таке інше.  Чи не будуть вони застосовуватися до спостерігачів, до представників громадських організацій, тобто до третіх осіб, до третьої сторони, до громадськості, яка бере участь у виборах?

 

     Дякую.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую,  шановний Юрію Петровичу.  Я хотів би звернути увагу на те,  до чого  ми  адаптували  цей  законопроект. По-перше,  до  Кримінального  кодексу.  Звертаю  вашу увагу,  що в Кримінальному  кодексі  чотири  статті  передбачають   кримінальну відповідальність   за   порушення   виборчого   законодавства,  за порушення прав громадян на участь у виборах.

 

     По-друге, ці наші зміни до  Кодексу  про  адмінправопорушення адаптовані  до нового Закону про вибори.  Але я б не перебільшував цю адаптацію,  оскільки ми виходили з досвіду  роботи  Центральної виборчої  комісії  протягом  шести  років  і  з  інформації про ті правопорушення, які здійснювались.

 

     Тому можна  сказати.  Зміни,   які   ми   пропонуємо,   можна використовувати,  і  вони  дійсно  стоять на охороні прав громадян незалежно від того,  який закон буде застосовуватися.  Але головне те, що він адаптований.

 

     Відповідь на  друге  запитання.  Мені  здається,  що я трошки неправильно зрозумів.  На ваш погляд,  представники  громадськості мають право порушувати закон?

 

     Якщо це   так,   то   ми   цим   законопроектом  передбачаємо відповідальність   будь-яких   осіб,   які    порушують    виборче законодавство і порядок голосування.

 

     Тут є така стаття - "Порушення порядку надання відомостей про виборців,  учасників референдуму чи  списків".  Маються  на  увазі посадові особи,  які не надають.  Але є й така стаття:  "Порушення порядку  ведення  передвиборної   агітації,   агітації   під   час підготовки   і  проведення  референдуму  з  використанням  засобів масової інформації". Це буде стосуватися всіх.

 

     Ми вводимо нову  статтю:  "Порушення  права  на  користування приміщеннями  під  час виборчої кампанії".  Ми вводимо нову статтю "Виготовлення  або  поширення  анонімних  агітаційних   друкованих матеріалів".  Це  було  великою проблемою під час усіх виборів і в 1998,  і в  1999  роках.  Ми  вводимо  статтю  "Порушення  порядку розміщення інформаційних і агітаційних матеріалів". Тобто не в тих місцях,  де  передбачено,  і  не  в  той  час,   як   встановлено. Відповідальність  за  ці  правопорушення  нестимуть усі,  оскільки передбачається обмежене коло осіб. Він застосовуватиметься не лише до   службових   осіб,   а  до  всіх.  Тому  за  порушення  закону відповідатимуть і представники громадськості.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Вікторовичу,  подивіться,  будь ласка, на годинник:  скільки часу ви відповідали? Нормально? Але я думаю, що ненормально для Роєнка і  Підгорного,  які  не  зможуть  задати запитання.

 

     Народний депутат Черняк. Наступний - депутат Кармазін.

 

     ЧЕРНЯК В.К.     Шановний     Олександре    Вікторовичу,    чи передбачається  в  законопроекті  адміністративна  і   кримінальна відповідальність  за  фальсифікацію результатів виборів?  В усьому цивілізованому світі вважається,  що є два найтяжчих злочини -  це вбивство людини і фальсифікація результатів виборів.

 

     Дякую.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую,  шановний Володимире Кириловичу. Дуже коротко.   Цей    законопроект    не    передбачає    кримінальної відповідальності,  оскільки йдеться про Кодекс про адміністративні правопорушення.  І дозвольте я  вам  відповім  так.  Фальсифікація результатів  виборів  -  це синтетичне поняття,  яке складається з низки дрібних правопорушень,  які ми з шановним народним депутатом Іоффе тут розписали.  Тобто просто фальсифікувати вибори - це ж не означає сказати,  що переміг той-то.  Це досягається шляхом вжиття низки  дій,  відповідальність  за  які ми тут передбачили.  Але це головне,  оскільки в Кримінальному кодексі передбачена як загальна норма кримінальна відповідальність за це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Партія захисників Вітчизни,  депутатська група "Солідарність".  Шановний доповідачу,  безумовно,  ваші  починання дуже  хороші.  Я  так кажу з огляду на ті виборчі кампанії,  які я проходив.  Але в мене важливе запитання щодо статті 212-4,  де  ви пишете: "Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів, бюлетенів для голосування під час референдуму понад встановлену  кількість". Та  що  ж  це ми робимо?  Амністуємо всіх,  хто підробив все це по референдуму? Ви знаєте, що й досі не притягнуті ще до кримінальної відповідальності,  включно  з членами ЦВК,  які фальсифікували все це.  Ви знаєте, що мається на увазі. По Львову ще немає відповіді, як і по інших регіонах.

 

     А в частині другій статті 158 Кримінального кодексу записано: "Підлог,  тобто виготовлення виборчого  документа  невстановленого зразка".  То  ми що,  приймаємо цей закон,  щоб нівелювати частину другу статті 158 кодексу?  Для чого це робити,  ви  ж  досвідчений юрист,  професор?  Хто  вам  це  підсунув?  Це  зрада національних інтересів України.  Я категорично буду вимагати це вилучити. Та це ж  не  виготовлення,  це  фальсифікація,  це злочин,  причому дуже тяжкий.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую,  Юрію Анатолійовичу,  але ви,  як теж досвідчений  юрист,  зверніть  увагу  на відмінність формулювань у Кримінальному   кодексі   і   в   Кодексі   про    адміністративні правопорушення.  Ми  передбачаємо не встановлений зразок.  Справді зміст  злочину,  про  який  ви  говорите,  є  злочином.  Але  якщо встановленого зразка виготовляється не 10 тисяч 273 бюлетені, а 10 тисяч 573,  за це відповідальності не передбачено. Згідно з тим що записано  в  Кримінальному кодексі,  за те відповідальності немає. Прочитайте ще раз зміст тієї статті,  яку ви  щойно  цитували.  Ми передбачаємо відповідальність, оскільки бачимо, що це запобігатиме якраз цьому прямому шляху до фальсифікації виборів.  Ось і все.  І звинувачувати  в тому,  що мені це хтось підсунув,  я думаю,  - це некоректно, Юрію Анатолійовичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Вікторовичу,  сідайте,   будь ласка.

 

     Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

 

                         (Після перерви).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо слухання даного питання.

 

     Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Партія захисників Вітчизни,  депутатська група "Солідарність".  Шановні  народні депутати!  Шановний авторе,  мій колего!  Я з великим  задоволенням  ознайомився  з  текстом  цього законопроекту.  Але  хотів  би  дозволити собі спинитися на деяких питаннях, які мають унеможливити той бандитизм, який відбувався на виборах   у  1998  році  і  який  відбувався  під  час  проведення референдуму.

 

     Я для  всіх  скажу,  що  під  час  проведення  референдуму  в місті-герої Одесі за проголосували близько 10 відсотків населення. Правда, за звітними цифрами було 80.

 

     Ми пам'ятаємо, скільки людей, які "черги" стояли і в Києві. І пам'ятаємо   цифри.   Тому   для   того,   щоб   не  було  поняття "адміністративний ресурс", для того, щоб узагалі цього не було, ми в  Кримінальному  кодексі  і  записали  статті,  які  передбачають відповідальність за цей найтяжчий злочин перед  державою.  І  мені здається,  що  та назва в кодексі,  яка зараз пропонується,  глави 15-А "Адміністративні правопорушення,  що посягають на  здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення" є юридично не зовсім правильною.  Треба було б усе-таки писати, що це   адміністративні  правопорушення,  що  посягають  на  виборчі, трудові та інші особисті права і свободи людини і громадянина.  Це було б цілком правильно.

 

     У статті 212-3 треба зняти колізії,  які виникають із статтею 160  Кримінального  кодексу.  Я  нагадую  вам,  що  там  написано: "Перешкоджання насильством, обманом, погрозою, підкупом, або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати  або  не  брати участі у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму і  вести  агітацію".  А  тут  публічні  заклики  або  агітація  за бойкотування виборів, референдуму.

 

     Ви бачите,  що тут колізія з Кримінальним кодексом. Навіщо це створювати? Не треба цього робити.

 

     Ще одне питання.  Безумовно,  добре,  що ми передбачаємо,  що посадовці,   які   незаконно   надаватимуть   фінансову  або  іншу матеріальну підтримку виборчій кампанії,  будуть притягуватись  до адміністративної відповідальності.  Але,  шановні, вони підпадають під  Закон  про  боротьбу  з  корупцією,  це   по-перше,   і   під Кримінальний  кодекс щодо перевищення своїх службових повноважень, це по-друге. Тому тут теж є питання.

 

     І третє,  найсуттєвіше,  теж  хотів  би  поділитися  з   вами думками.  Стаття  212-20  передбачає  відповідальність  керівників політичних партій.  Як голова Партії захисників Вітчизни,  я  хочу сказати,  що  відповідальність  має бути винна за винні дії,  а не просто керівника.  На цьому може бути зроблена політична розправа. І  мені  здається,  що  ця  норма  спеціально закинута саме з цією метою.  Скажіть,  будь ласка,  а що, наша країна побачила авторів, які випустили фальшиві "Сільські вісті"?  Не побачила. Отже, треба це виписати.

 

     Шановні народні депутати,  я просив  би  вас  підтримати  цей законопроект. Але до другого читання слід вилучити з нього все, що не потрібно,  змінити його назву і передбачити гарантії  виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

 

     Дякую вам за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ми  завершили  розгляд  даного  питання. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.

 

     -----------

 

     Наступне питання порядку денного - проект Закону про внесення змін  до  Закону  України  про статус гірських населених пунктів в Україні.  Доповідає  народний  депутат  України   Фурдичко   Орест Іванович. Будь ласка, Оресте Івановичу.

 

     ФУРДИЧКО О.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 125,  Львівська область). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні  депутати!  Вашій  увазі  пропонується  проект  Закону про внесення змін до Закону  України  про  статус  гірських  населених пунктів  в  Україні.  Ви  пам'ятаєте,  що  з метою поліпшення умов проживання мешканців гірських населених пунктів  та  посилення  їх соціального  захисту  13  липня 2000 року Верховною Радою вже було прийнято Закон про внесення змін  до  Закону  України  про  статус гірських   населених  пунктів.  Цим  законом  уточнювались  окремі критерії  віднесення  населених  пунктів  до  категорії  гірських. Основною  зміною,  закладеною  у  ньому,  стало  зменшення  такого критерію,  як розташування гірського населеного пункту над  рівнем моря  із  500 метрів над рівнем моря до 400.  Передбачалося,  що у зв'язку з цією  зміною  кількість  гірських  населених  пунктів  в Україні збільшиться на 151, а кількість їх мешканців на 277 тисяч. Однак цього не відбулося,  оскільки в  законі  не  були  враховані кліматичні  зміни,  які  обов'язково відбуваються із зміною висоти розташованого населеного  пункту.  У  першу  чергу  це  стосується тривалості  зими,  літа  та  середньодобової температури повітря у січні.  У результаті цього упущення  прийнятий  закон  не  працює. Поліпшення   умов   господарювання,  проживання  жителів  гірських населених пунктів не  відбулося.  Кількість  населених  пунктів  у зв'язку  з прийняттям цього закону збільшилось лише на 39 одиниць, або на 25 відсотків від очікуваного.

 

     Враховуючи цей фактор,  з метою посилення соціального захисту гірських  жителів  мною  розроблено  ще  один  проект  закону  про внесення змін до Закону  України  про  статус  гірських  населених пунктів,  який пропонується на ваш розгляд.  Основною його метою є підвищення кліматичних критеріїв відповідно  до  критеріїв  висоти розташованості   населеного   пункту.  За  даними  метеорологічних спостережень  та  розрахунків  науковців,  спеціалістів   обласних державних  адміністрацій Карпатського регіону,  гірським населеним пунктам, розташованим на висоті в межах 400- 500 метрів над рівнем моря,  притаманні  такі  кліматичні  умови:  холодна і довга зима, середня тривалість - не менше 97 днів,  середня добова температура повітря  в січні не перевищує 3,9 градуса за Цельсієм і прохолодне літо - середня  тривалість  не  більше  69  днів,  середня  добова температура  в липні не перевищує 20 градусів за Цельсієм,  велика кількість опадів (середньорічна сума опадів у рідкому  і  твердому стані - не менше 600 міліметрів).

 

     Для приведення  цих  фактичних кліматичних умов,  притаманних гірським районам,  у  відповідність  до  чинного  критерію  висоти розташованості  населеного пункту,  запропоновано внести до Закону України про статус гірських населених пунктів зі змінами в частині кліматичних  критеріїв,  необхідних  для  віднесення  до гірського населеного пункту.

 

     Шановні народні депутати,  оскільки цей  закон  має  на  меті сприяти   розвитку   депресивних   гірських   районів,  прошу  вас підтримати цей законопроект.  Проти цього не заперечує  і  Кабінет Міністрів. Комітети екологічний та з питань аграрної політики дали позитивні  висновки.  Головне  науковоекспертне  управління  також підтримує цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть. Народний   депутат   Гуцол.  Наступний  -  депутат Манчуленко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист". Шановний доповідачу, я уважно прослухав вашу коротку доповідь.  У мене є до вас  кілька запитань.

 

     Яка практична   фінансова   вигода,   якщо  ми  приймемо  цей законопроект?  Чи менше будуть вирубувати наші  Карпати  і  гуцули матимуть  роботу?  Тому  що соціальний захист завжди є тоді,  коли людина має роботу, коли поповнюється наш бюджет.

 

     Але коли в Карпатах  панують  всі,  окрім  гуцула,  про  який соціальний захист можна взагалі говорити.

 

     Тому, будь  ласка,  скажіть,  що  дасть  практичне  прийняття даного закону?

 

     ФУРДИЧКО О.І. Я хочу вас запитати: хто панує в Карпатах гуцул чи Гуцол?

 

     Щодо соціальної  вигоди,  то  згідно  з  постановою  Кабінету Міністрів,  яка прийнята після прийняття цього  закону,  мешканець гірського  населеного  пункту,  якому  надано  статус  "гірський", одержує 25 відсотків до заробітної плати незалежно  від  того,  на підприємстві  якої  форми власності він працює,  і 20 відсотків до пенсії,  стипендії,  якщо ці мешканці живуть і  працюють  у  цьому населеному пункті.

 

     Щодо вирубування    лісів,   я   думаю,   це   запитання   не стосуватиметься норм цього закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Манчуленко.  Наступний - депутат Стрижко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух, об'єднання  "Наша  Україна".  Шановний  Оресте  Івановичу!  Цілком поділяю   ідеологію   вашого   законопроекту  і  думаю,  що  варто підтримати його. У зв'язку з цим кілька запитань.

 

     Чи могли б  ви  назвати  цифру,  на  скільки  у  Чернівецькій області  збільшиться населених пунктів із статусом "гірських"?  Це перше запитання.

 

     І друге.  Я пригадую,  скільки  ми  списів  зламали,  коли  у попередньому скликанні приймали цей закон.  Але,  врешті-решт, він виявився недієвим,  тому що під нього не було передбачене достатнє фінансування.

 

     Чи виправимо  ми  ситуацію  зараз  з  допомогою бюджету,  щоб справді люди,  які живуть у горах,  і живуть дуже складно, відчули на собі ефект від прийняття такого законопроекту?

 

     Дякую.

 

     ФУРДИЧКО О.І. Дякую за запитання. З прийняттям цього закону в Чернівецькій області буде 94 населені пункти із статусом гірських. Усього  в  Україні  буде  759  населених  пунктів.  Зокрема,  їх у Івано-Франківській - 227,  у Львівській - 204  і  в  Закарпатській

-234.

 

     Але статус  гірського  населеного  пункту не визначається цим законом,  ним визначаються критерії,  за якими відносять до  цього статусу   населені   пункти.   А   статус  гірського  визначається постановою Кабінету Міністрів.

 

     Щодо фінансового забезпечення - так,  і в державному бюджеті, і  в  бюджетах місцевих органів самоврядування мають бути записані відповідні кошти на компенсацію додаткових виплат цих гірських, як ми їх називаємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Я  тоже  хотел  бы поприветствовать подход,  который вы  исповедуете.  Вы,  очевидно, хотели бы следовать тем рекомендациям,  которые предложены Советом Европы.  Но вся штука в том,  что на территории Украины есть много равнинных   мест,  где,  в  частности,  продолжительность  зимнего периода,  может быть,  даже  превышает  продолжительность  зимы  в горных районах, о которых вы говорите.

 

     Так как   у   нас   особые,   отличающиеся   от   европейских климатические условия,  насколько корректно, с вашей точки зрения, вообще   использовать   продолжительность   зимнего   периода  для отнесения того или  иного  населенного  пункта  к  этому  статусу? Речь-то  идет  сегодня  уже  об  отнесении  к  горному населенному пункту,  буквально находящемуся ну чуть ли не на высоте 300 метров над уровнем моря. Если и дальше двигаться по этому пути, то придем к тому,  что,  например,  Холодная гора  в  Харькове  тоже  должна превратиться в горный населенный пункт.

 

     Спасибо.

 

     ФУРДИЧКО О.І.  Дякую за запитання.  Ви знаєте,  що віднесення населеного пункту до статусу  гірського  визначається  за  п'ятьма основними критеріями. Одним із основних із них є висота над рівнем моря,  а також метеорологічні  умови,  кількість  орної  землі  та кількість  угідь  на одного мешканця.  Наприклад,  якщо у гірських умовах на одного мешканця припадає 0,15 гектара  орної  землі  або 0,60   гектара   сільськогосподарських   угідь,   то,  скажімо,  у Харківській області - 1 гектар. І тут людина може працювати на цій землі  і створювати собі належні умови для проживання.  У гірських умовах вона не має таких умов.  І тому мешканці гірських населених пунктів  повинні  мати  соціальний  захист  від  держави,  оті  25 відсотків до  заробітної  плати.  Ви  розумієте,  що  це  один  із критеріїв.  У  попередньому  законі  зменшили  критерій висоти над рівнем моря, кількість орної землі на одного мешканця, а критеріям метеорологічним не надали уваги.  І до нас звертаються спеціалісти з тим,  що є депресивні населені пункти,  проте через цей критерій їх не можна віднести до статусу гірських.  Тому треба дещо знизити і   критерії   метеорологічні.   Отже,   цей   законопроект   дуже коротенький.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Оресте Івановичу.

 

     Слово для   доповіді  надається  народному  депутату  України Костицькому Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую.  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Одночасно  сьогодні внесено два законопроекти на розгляд Верховної Ради.  Мій проект закону дуже короткий.  Він стосується доповнення до статті 5 Закону про статус гірських населених пунктів в Україні і зумовлений практикою застосування чинного закону.

 

     У процесі діяльності суб'єктів господарювання з'ясувалося, що є  підприємства  і організації,  які розміщені у низинних районах, але мають структурні підрозділи у горах.  І  там  відповідно  інші кліматичні умови і умови праці значно складніші,  ніж у низовинних районах.

 

     Водночас проблема надання статусу особам,  які працюють у цих структурних  підрозділах,  і  надання  їм  пільг  викликала певний спротив з боку цих суб'єктів господарювання.  І це породжує судові спори.

 

     Я, знаючи,  що  судова  система  України  перебуває  у стадії перебудови,  знаючи про величезну  кількість  судових  справ,  яка очікує  свого  розгляду  у  зв'язку  з запровадженням апеляційного судочинства тощо,  знаючи,  що тільки  Верховний  Суд  отримує  за місяць на перегляд старих справ 1200, окрім нових, вніс цей проект закону, який дасть змогу врегулювати цю проблему.

 

     Йдеться про те,  що люди,  які працюють у гірських  населених пунктах,  згідно  з  чинним законодавством і там мають такі права. Але оскільки в процесі застосування виникають конфліктні ситуації, то  внесена  пропозиція  дасть  змогу  уникнути  цих  конфліктів і усунути проблеми,  що спричиняють  багато  звернень  у  суд,  який завантажений їх розглядом.

 

     Йдеться про  те,  щоб  у  статті  5 чинного Закону про статус гірських населених пунктів в Україні додати ще одну  частину,  яка буде  передбачати:  "У  разі  коли  головне  приміщення  установи, організації розташоване за межами населеного пункту,  якому надано статус   гірського,  а  інші  структурні  підрозділи  розміщені  у гірському районі,  особи,  які працюють у гірських умовах в  цьому підрозділі,  мають такі ж права,  як і мешканці гірських населених пунктів або працівники підприємств, що розташовані в горах".

 

     Я отримав позитивні висновки на  цей  законопроект  Головного науково-експертного   управління  і  комітет  підтримав.  Я  прошу Верховну Раду також підтримати цей проект закону,  який дає  змогу вдосконалити вже чинний закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку, Василю Васильовичу.

 

     Є запитання? Будь ласка. Народний депутат Роєнко. Наступний - депутат Баулін.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська  область).  Фракція  Комуністичної  партії  України.  На засіданні комітету це питання вам я вже ставив,  але хотів би, щоб почули і народні депутати в сесійному залі  про  те,  чи  не  буде зловживань з боку фірм,  які створюються в низинній місцевості,  а потім використовують статус гірського населеного пункту  і,  таким чином,  зникаючи, за собою залишають право користуватися пільгами, які будуть визначені законом?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую,  шановний депутате Роєнко, я пригадую нашу  дискусію  на  засіданні  комітету і міг би повторити те,  що сказав тоді. Надання статусу працівнику підприємства, яке працює в гірських  умовах,  матиме  місце тільки для тих осіб,  які справді працюють у гірських умовах  незалежно  від  того,  що  сама  фірма знаходиться  у низинному районі.  І ми говорили з вами тоді,  що в процесі доопрацювання проекту закону і в разі об'єднання цих  двох проектів,  на  що  вже  є  попередня  згода депутата Фурдичка,  ми спробуємо ще відпрацювати  механізм,  який  дасть  змогу  уникнути зловживань.  І  ви  на  це  погодилися.  Але ви знаєте,  що завжди знайдуться люди,  які зловживають і порушують закон, але для цього є відповідні органи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Баулін.  Наступний  -  депутат Філіпчук.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракція Комуністичної партії України.  Шановний  Василю Васильовичу,  я  завжди  підтримував  закони і ті пропозиції,  які розширювали соціальні гарантії громадян,  їхні соціальні  права  і пільги.  І,  безумовно,  ваш  законопроект  має  бути  підтриманий народними депутатами України.

 

     Але я хотів спитати  вас  ось  про  що.  Учора  на  одному  з політичних  зібрань  голова  партії  "Регіони  України" пан Азаров висловився приблизно так,  що,  мовляв, Верховна Рада дуже погана, тому  що  тільки  в  цьому  році  прийняла закони,  внаслідок чого вилучає з бюджету понад 20 мільярдів гривень.  А  це  ж  -  пільги громадянам,  підприємствам і так далі. Чи не підсилює позицію пана Азарова законопроект, який ви сьогодні пропонуєте?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Я вдячний вам,  шановний депутате Баулін, за підтримку  самої  пропозиції.  Я  не  хочу  вступати  в  полеміку, оскільки я насамперед юрист, а вже потім, мабуть, політик. І хотів би сказати з цього приводу таке.  Справа в тому,  що ці люди і так мають таке право і вони його  в  судовому  порядку  захищають.  Це по-перше.

 

     По-друге, за моїми попередніми підрахунками, таких людей, які працюють  у  гірських  умовах,  але  не  мають  відповідних  прав, буквально  кілька  тисяч.  Мені здається,  що це якогось суттєвого впливу на бюджетну ситуацію мати не може.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Я хотів запитати одне.  Звісно,  законопроект слід підтримати, тому що він соціально  зорієнтований  на  ту  групу  населення,  яка  сьогодні порівняно  з  іншими  регіонами  України   має   найвищий   рівень безробіття  в  тих  регіонах,  найнижчий  прожитковий мінімум,  і, безперечно,  на це потрібно реагувати.  І критерії надання статусу гірського населеного пункту треба відкоригувати,  але, зокрема, не в питанні температурного режиму  чи  опадів.  Багато  є  населених пунктів,  які  знаходяться  високо  в  горах.  А  ми пропонуємо як критерій віднесення до категорії гірських розташування  населеного пункту  або  частини  його  та  розміщення  50  і більше відсотків сільськогосподарських  угідь  у  межах  цього  пункту  на   схилах крутизною 12 градусів і більше.  Такого не може бути,  хто реально мислить і знає цю ситуацію.

 

     Ми пропонуємо, щоб виїхала група спеціалістів - представників різних  міністерств  і  нарешті розібралася з цим критерієм,  який дискримінує сьогодні ряд  населених  пунктів,  і  вони  не  можуть отримувати  сьогодні  цей  статус,  зокрема  селище  міського типу Берегомет Чернівецької області,  де вже  два  роки  за  це  триває боротьба.    Надійшла    абсолютно    некваліфікована    відповідь Міністерства екології, інших міністерств з цього приводу. Яка ваша точка зору на це?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.   Дякую,   шановний   депутате   Філіпчук.  Я підтримую вашу пропозицію. Якщо шановний Віктор Володимирович може дати  відповідне  протокольне  доручення,  то  разом з цією групою представників міністерств могли б виїхати і народні  депутати.  Це допомогло б удосконалити чинний, дуже потрібний закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ініціюйте - ми підтримуємо.

 

     Дякую, сідайте, Василю Васильовичу.

 

     Слово від   комітету  для  співдоповіді  надається  народному депутату Марченку Олексію Андрійовичу.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська область).  Шановні колеги!  Аграрний комітет розглянув  обидва  законопроекти,  в мене є поглиблена інформація. Під час розгляду були враховані всі доводи за і проти.  І  комітет прийняв  рішення  по  обох  законопроектах  - підтримати в першому читанні.

 

     Більше того,  на стадії другого читання спробувати  об'єднати їх в один і прийняти як один закон.

 

     Навряд чи  в  когось  є  інші  аргументи,  аби відхилити такі законопроекти.

 

     Оскільки залишилось зовсім мало часу, Вікторе Володимировичу, а  є  бажання  народних депутатів розглянути ще один законопроект, наступний,  ми просили б,  аби на цьому  завершити  обговорення  і розгляд цього законопроекту і перейти до наступного.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви домовтесь з народним депутатом Миговичем, який хоче взяти участь в обговоренні.

 

     Переходимо до  обговорення.  Слово  для   виступу   надається народному депутату Філіпчуку.

 

     Наступний - депутат Мигович.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Я  хочу  сказати,  що свій ліміт часу я віддаю вам. А оскільки мені головуючий надав слово, я скористаюсь ним для того,  щоб ще раз підкреслити важливість,  соціальну спрямованість цього документа.  Його потрібно професійно  відпрацювати  в  групі представників  від  Верховної  Ради і Кабінету Міністрів для того, щоб нарешті розібратись з цією недосконалою критеріальністю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Мигович.  Наступний  - депутат Роєнко.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція   комуністів.   Шановні   колеги! Необхідність внесення доповнень до обговорюваного закону очевидна. Якщо соціально-економічний розвиток  сьогодні  скрізь  по  Україні погіршився,  то  гірські  населені  пункти,  можна  прямо сказати, деградують.

 

     На наших  очах  у  центрі  Європи  на  початку  ХХІ  століття формується   ганебна   для   України   резервація  для  знедолених аборигенів.  Без  державної  допомоги  гірські   населені   пункти приречені на вимирання.  Хоча запропоновані зміни до закону про їх статус мають частковий характер, вони заслуговують підтримки.

 

     Щодо фінансового обгрунтування,  то додаткові витрати  будуть мізерними,  вони  не  йдуть  ні  в  які  порівняння з потенційними позитивними  соціальними,  економічними,   морально-психологічними наслідками.  Ці  витрати  слід  передбачити  в  проекті державного бюджету, що нині доопрацьовується урядом.

 

     А взагалі не варто,  мабуть,  кожного року займатися латанням цього  закону,  потрібен  більш радикальний підхід.  ООН оголосила наступний рік  роком  гір.  У  всьому  світі,  навіть  у  найбільш цивілізованих  країнах  - Іспанії,  Франції,  Швейцарії та інших - людям доплачують за те,  що вони живуть за екстремальних умов -  у гірській  місцевості.  На  Закарпатті  готується  своя  відповідна програма,  проте область обмежена коштами.  Тим більше що з  січня наступного року вона зможе надавати допомогу гірським районам лише з резервних фондів, тобто близько 1 відсотка бюджету.

 

     Справедливо і логічно  було  б  розробити  Державну  програму сталого розвитку Карпат,  в якій комплексно розглянути економічні, екологічні,  соціокультурні проблеми цього регіону. Особливу увагу при  цьому  слід  звернути на працевлаштування людей,  відродження туристичного   комплексу   і   художніх   промислів,   продовольче забезпечення і соціальний захист мешканців високогір'я, збереження і підтримку тут самобутніх народних традицій.  Для реалізації  цих завдань  варто  використати  напрацювання  Інституту  регіональних досліджень,  який  діє  у  Львові,   Ужгородського   національного інституту та інших наукових центрів, зарубіжний досвід, можливості міжнародних фондів і, звичайно, вітчизняні умови.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Роєнку. Наступний - депутат Круценко.

 

     РОЄНКО В.Г. Фракція Комуністичної партії України. Я буду дуже лаконічним,   тому   що   товариші   просять   підтримати    інший законопроект.

 

     Обидва законопроекти  про внесення змін до Закону України про статус гірських населених пунктів в Україні заслуговують на  увагу і відповідно коригування і прийняття. Мої пропозиції.

 

     Перша. Обидва  законопроекти  треба  об'єднати,  і тоді у нас буде менше затрачено часу.

 

     Друга. Треба врахувати в цих законопроектах те,  щоб не  було зловживань,   про  які  я  говорив,  ставлячи  запитання  депутату Костицькому.

 

     І третя.  Потрібно підтримати пропозицію,  яка  була  внесена сьогодні в залі,  про те,  що треба добре вивчити це питання,  щоб потім обидва законопроекти ми прийняли без будьяких застережень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Таким чином,  обговорення даного  питання завершено. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.

 

     -----------

 

     Колеги наполягають  заслухати  ще  один законопроект - проект Закону про внесення змін до Закону України  про  перелік  об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Народний депутат України Марченко  Олексій  Андрійович,  будь  ласка.  Дуже коротко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Я підтверджую,  що використаю максимум півтори хвилини...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже піврегламенту використали.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Законопроект,  запропонований мною, передбачає заборону   приватизації   двох  підприємств  -  Київського  заводу "Більшовик" і Черкаського приладобудівного  заводу.  Мотиви  такої законодавчої  ініціативи  полягають  у  тому,  що  ці підприємства сьогодні вийшли з кризи,  в якій перебували до  недавна  і  почали працювати.  Є  попит  на  продукцію,  знайшли  замовників і почали нормально  входити  у   економічний   простір.   Тим   більше   що підприємства  ці  особливі.  Черкаський  приладобудівний  завод  є оборонним об'єктом,  виготовляє продукцію оборонного значення,  до речі,  як  і  завод  "Більшовик".  Я міг би вдаватися до глибокого аналізу,  але   він   міститься   в   пояснювальній   записці   до законопроекту.

 

     Я думаю,  що  навряд чи є багато аргументів і відводів,  крім позиції Кабінету Міністрів,  Мінекономіки,  яка заперечує поки  що рішення,   аби   ці   підприємства   віднести  до  заборонених  до приватизації.

 

     Комітети з питань промислової політики і з питань економічної політики розглянули і підтримали законопроект.

 

     І тому   я   просив  би  народних  депутатів  прийняти  такий законопроект у першому читанні,  а далі  будемо  шукати  узгоджені позиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитань немає. Сідайте.

 

     Слово для  доповіді надається народному депутату Павловському Михайлу Антоновичу. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Вікторе   Володимировичу.   Шановні колеги,  я  представляю законопроект,  у якому є три підприємства, які  не  можна  включати  до  списку  приватизації.  Це  передусім виробниче  об'єднання  "Зоря"  (місто Миколаїв).  Усі ви,  мабуть, добре знаєте це унікальне, конкурентоспроможне підприємство, яке в тому   числі   працює   і  на  оборону,  воно  виготовляє  суднові енергетичні газові турбіни,  редуктори, газотурбіни, устаткування. Підприємство останні три роки має нарощування виробництва,  не має ніякої заборгованості,  і  я  думаю,  що  змінювати  його  статус, враховуючи все це, не потрібно.

 

     Друге підприємство   -   Київський   завод  автоматики  імені Петровського. Це унікальне підприємство в галузі приладобудування, яке  працює  на  подвійних  технологіях,  які  мають  значення для обороноздатності   країни.   Із   тим   заводом   трапилося   таке непорозуміння.  Ми  прийняли цей закон (у стенограмі є),  але коли готували  його,  то  в  загальному   переліку   просто   механічно пропустили  це підприємство.  Це наше упущення.  Тому треба просто виправити  допущену  помилку.   Підприємство   нормально   працює, заборгованості із зарплати немає.

 

     І третє  підприємство  - "Електроприлад".  Ми це підприємство включили в два закони про пріоритет авіаційної  промисловості.  Це підприємство  виготовляє  80  відсотків авіаційного обладнання для літака "Ан-70" і для двадцяти інших типів  літаків.  Це  унікальне підприємство,  але  є конкуренти,  які хочуть його просто знищити, щоб самим увійти на цей ринок.  Це  підприємство  заслуговує,  щоб його оберігати.

 

     Рішення пропонується  таке.  Підприємство  "Зоря"  (Миколаїв) доповнити до додатку 1.  А до переліку  об'єктів  права  державної власності,   що   не  підлягають  приватизації,  але  можуть  бути корпоратизовані,  доповнити два підприємства:  Державний Київський завод   автоматики   імені   Петровського  і  відкрите  акціонерне товариство, науково-технічний комплекс "Електроприлад".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання  є?  Народний  депутат  Москвін.   Будь ласка.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Михайле Антоновичу,   в   мене  запитання  щодо  заводу  автоматики  імені Петровського. Там уже якась частка приватизована. Отже, запитання: ви хочете його реприватизувати чи ні?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Ні, справа...

 

     МОСКВІН С.О.  Дайте я закінчу запитання.  Тобто яким чином це буде відбуватися?  Ви його включаєте до списку підприємств,  що не підлягають приватизації, а воно вже приватизується?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Ні, не так. Але можуть бути корпоратизовані, тобто на підприємстві обов'язково є частка державної власності для того,  щоб  ми могли визначати напрям його діяльності.  Так що тут немає суперечностей.  Корпоратизоване.  Ми  його  в  другий  пункт включаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.   Спасибо.   Уважаемый   Михаил   Антонович,   я, безусловно,  буду поддерживать ваш законопроект, потому что вообще являюсь  сторонником поддержки государственного сектора экономики. В связи с этим у меня следующий вопрос.  В странах,  в которых  мы привыкли  считать,  что  экономика  является достаточно развитой и которые  с  легкой  руки  диссидентов  80-х  мы   стали   называть цивилизованными,  форма  собственности  объекта используется не во имя какой-то программы,  а во имя целесообразности.  То есть форма собственности  та,  которая  наиболее  целесообразна  для  данного предприятия:  государственные,  акционерные, частные, совместные и так далее.  У нас, к сожалению, идет процесс такой односторонний - только  приватизация.  И  слава   Богу,   что   появляются   такие законопроекты, которые немножко позволяют оставить государственный сектор экономики.  Какое ваше отношение к этому процессу? Известны ли вам факты реприватизации каких-либо крупных предприятий Украины в целях целесообразности?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  В Україні  я  не  знаю,  а  у  світі  є.  І державний сектор США становить 20 відсотків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Михайле Антоновичу.

 

     Рішення і думка комітету в нас є.

 

     На обговорення    записалися   кілька   народних   депутатів. Увімкніть мікрофон народного депутата Пухкала.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область). Партія "Нова політика". Я справді записався для виступу, але,  враховуючи  необхідність  розгляду  ще одного законопроекту, хочу сказати коротко на підтримку цього законопроекту.  Я  вважаю, якщо   підприємства   сьогодні   вибираються   з  кризи,  працюють рентабельно,    прибутково,    немає    потреби    змінювати    їх організаційноправову форму діяльності, змінювати форму власності.

 

     Більше того,  вважаю,  що  на  даному  етапі  розвитку  нашої економіки ми повинні гармонійно  поєднувати  такі  регулятори,  як державний  і  ринковий.  Державне  регулювання потрібне особливо у стратегічних галузях  економіки,  на  стратегічних  підприємствах. Тому  я  цілком  підтримую  законопроект,  який внесено депутатами Марченком і Рябченком, і пропоную проголосувати за нього в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановні  народні  депутати!  Я  також  не  буду заперечувати проти цього законопроекту і,  мабуть,  його підтримаю під  час  голосування,  але я все-таки взяв слово задля того,  щоб зробити одне концептуальне  заперечення,  яке,  на  мою  думку,  є хибним. Воно полягає ось у чому. Якщо підприємство успішно працює, то його приватизовувати не потрібно.  Це хибна точка зору,  і вона була проголошена у нас ще на початку приватизації:  давайте будемо приватизовувати збиткові підприємства.  І чим  це  скінчилося,  ми знаємо, - жодне з них не працює успішно, і ми в цьому звинувачуємо приватизацію.  Не ситуацію, яка склалася там, якою вона була, і це її   наслідки.   І   коли   ми  просимо:  покажіть  нам  хоч  одне приватизоване підприємство,  яке успішно працює,  то, звичайно, не можемо цього зробити.

 

     Що робила Маргарет Тетчер?  Вона приватизувала дуже мало, але вона спочатку підприємства реструктуризовувала, модернізовувала, а потім    приватизовувала.   І   в   нас   також   існує   проблема передприватизаційної підготовки підприємств,  структуризації їх. І тому   я   вийшов   для  того,  щоб  заперечити  проти  цієї  тези концептуально. Можливо, дійсно, кожне з цих трьох підприємств, які тут   названі   в  законі,  не  повинні  бути  приватизовані,  але аргументація має бути  іншою.  Чому  саме  вони  не  повинні  бути приватизовані?  Не тому,  що успішно працюють. І не тільки тому, а тому, що справді є підстави внести їх до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ми  завершили обговорення даного питання, прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.

 

     Шановні колеги,  у нас записані 24 народні депутати на виступ у  "Різному".  І  звернувся  Юхновський  Олег Іванович з проханням надати йому дві хвилини щодо законопроекту про  внесення  змін  до Закону України про насіння. Надамо чи переходимо до "Різного"?

 

     -----------

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про насіння. Будь ласка, Олегу Івановичу, коротко.

 

 

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (виборчий округ 13,  Вінницька область).  Дякую,  шановні  колеги. Оскільки  аналогічний  проект  за  7111 розглядався минулої сесії, практично  під  час  розгляду  цього  проекту  майже  не  надійшло критичних зауважень. Крім того, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин,  розглянувши  проект  закону  за  8066  про насіння,  підтримав його. Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку,  розглянувши цей проект, також підтримав його. Ми маємо висновки   Кабінету   Міністрів,   загалом   підтримує  зазначений законопроект.

 

     Я лише  коротко  нагадаю  зміст   зазначеного   проекту   для стенограми.  Основний  зміст  змін,  які  пропонуються,  полягає в правовому  регулюванні  ринку   насіннєвих   матеріалів,   захисті вітчизняного   виробництва   від   напливу   неякісних  насіннєвих матеріалів,  правовому   та   соціальному   захисті   спеціалістів державних насіннєвих інспекцій.

 

     Необхідно також   привести  у  відповідність  та  законодавчо закріпити структурні зміни  в  органах  державного  управління  та державного  контролю  в насінництві,  які відбувалися в результаті численних  реорганізацій  у  органах  виконавчої  влади,  оскільки чинний  Закон  про насіння був прийнятий Верховною Радою ще в 1994 році.

 

     Дякую, шановні колеги, за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання  до  доповідача?  У  нас голосування відбудеться відповідно до Регламенту в четвер.  Дякую, Олегу Івановичу.

 

     На обговорення записався народний депутат Пухкал.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Пухкала.

 

 

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановні  колеги!  Я  теж   дуже   коротко   хочу висловитися   з  приводу  цього  законопроекту.  Вважаю,  що  його потрібно підтримати.  Його  прийняття  дасть  можливість  подолати негативне    явище    в    системі    селекції    та   насінництва сільськогосподарських культур і  негативні  тенденції  взагалі  на ринку   насіння.  Сьогодні  недостатньо  законодавчо  врегульовані питання обігу насіння сільськогосподарських та  інших  культур  та взаєморозрахунки  між  виробниками і споживачами.  Прийняття цього законопроекту  необхідне,  і  це  дасть   можливість   врегулювати питання,  які  на  сьогодні  ще законодавчо у нас не врегульовані. Звичайно,  є  необхідність  доопрацювати   деякі   аспекти   цього законопроекту,   але   в  першому  читанні  його  можна  прийняти, безумовно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення  даного  питання   завершено. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  переходимо  до  "Різного".  Прошу  висвітити прізвища депутатів,  які записалися для виступу.  Народний депутат Кірімов. Наступний депутат Роєнко.

 

     КІРІМОВ І.З.    Фракція    "Батьківщина".    Дякую,   Вікторе Володимировичу.  Шановні друзі,  зараз,  коли я дивлюся  на  майже порожній зал, мені пригадується латинське прислів'я "finis coronat opus" - "кінець - справі вінець".  Наприкінці тижня справі  вінець дуже  поганий,  хоч  ми  цього  тижня  прийняли  два  дуже важливі кодекси.  Але в принципі мені хотілося б,  щоб  у  п'ятницю,  коли колеги  виступають  з  важливими  повідомленнями  і заявами,  було більше депутатів,  які могли б  підтримувати  своїх  колег  у  тих принципових  питаннях  чи проблемах,  які вони ставлять чи з якими звертаються до  Президента,  до  Прем'єрміністра  чи  до  Кабінету Міністрів.

 

     Шановні друзі,  я  не можу порушувати свою традицію,  тому що мій виборчий округ,  Іванківський  -  це  чорнобильський  виборчий округ.  І  оскільки  в нашому парламенті дедалі рідше можна почути про проблеми,  які постали перед чорнобильцями,  я зобов'язаний цю проблему  порушувати,  приділяти  їй увагу,  тому що за нею стоять тисячі моїх співвітчизників, виборців, громадян України.

 

     Приблизно місяць тому я виступив  із  заявою  про  те,  що  в Поліському  районі Київської області з селища Поліського відселено людей,  і  приблизно  із  48  тисяч  громадян  Поліського   району залишилося проживати лише 8,5 тисячі.  Однак у Поліському до цього часу мешкає 16 сімей. Це сім'ї, яких не відселили у зв'язку з тим, що  їм  не  запропонували житло.  Однак ці люди позбавлені всього. Електроенергію  в  Поліському  відключено,  водопостачання  немає, пошта не приходить,  ніяких магазинів,  ні автолавок немає. Місяць тому я виступав,  з цими словами  звертався  до  Президента  і  до Прем'єр-міністра, щоб якимось чином цю проблему до того часу, поки буде цим людям,  які проживають в Поліському, надане житло, щоб до них возили листи і щоб вони могли відсилати пошту,  щоб хоч раз на тиждень приїжджала автолавка,  щоб була підключена електроенергія, щоб  було  водопостачання.  Всього цього як не було,  так і немає. Люди виживають,  як можуть. Це дуже катастрофічно і дуже трагічно, що в наш час ось таке відбувається.

 

     Я хотів  би  зазначити,  що  в місті Славутичі виникло багато проблем  після  закриття  Чорнобильської  атомної  електростанції. Безперечно,  ті  проблеми Славутича,  які потрібно вирішувати,  не вирішуються.

 

     І останнє,  що я хотів би зазначити. В усіх районах, зокрема, Київської,  Житомирської,  Чернігівської областей, які постраждали внаслідок   Чорнобильської   катастрофи,    практично    припинено спорудження   водопостачання,   а  також  газопроводів.  Це  також справляє негативний вплив на всіх  людей,  які  там  проживають  і працюють.  І  з  цього  приводу  я  хотів  би згадати третій закон Ньютона: яка дія - така й протидія. Дія кепська - отож, якої можна чекати протидії від громадян, які там проживають?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Роєнко.  Наступний  -  депутат Гуцол.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної партії України.  Відкритий лист до Президента України.

 

     "Пане Кучмо,   після   підписання  вами  антиконституційного, антинародного,  не прийнятого Верховною Радою  України  Земельного кодексу,  який  передбачає розпродаж земель сільськогосподарського призначення,  я не  можу  звертатися  до  вас  у  звичайній  формі "шановний",  бо  ви  давно  не заслуговуєте такого звернення.  Вже немає сумніву, що у вас немає, та й ніколи не було, совісті, проте ви  підписували  Земельний  кодекс  за  повної  ясності  розуму  і свідомості, від чого стає страшно. Ви завжди були байдужим до долі селян   і   всього  народу  України.  Тому  і  переступили  навіть Конституцію України,  якої дуже прагнули, підписуючи цей Земельний кодекс.

 

     Згадуючи у   спогадах  своє  важке  повоєнне  дитинство,  ви, продовжуючи чорну справу Кравчука,  як помста,  зробили  все,  щоб створити  для  селян і їх дітей умови,  які прирівнюються до часів кріпацтва в царській Росії.

 

     Невже ви думаєте,  що вам ніколи не доведеться відповідати за скоєні вами злочини і вас не торкнеться рука народного правосуддя? Якщо ви в це не вірите,  то ви глибоко  помиляєтесь.  Тому  прийде час, і ви будете відповідати.

 

     А зараз пропонував би вам піти у відставку за всі ті злочини, які ви здійснили перед українським народом.

 

     Народний депутат України Роєнко Віктор Григорович".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гуцол.  Наступний  -   депутат Моісеєнко.

 

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист".  Шановні колеги,  панове журналісти,  гості!  Сьогодні я хочу   зачитати  заяву  Екологічної  партії  України  "Захист"  до Прем'єр-міністра України Анатолія Кириловича Кінаха.

 

     "Шановний Анатолію Кириловичу!

 

     Екологічна партія України "Захист" ставить вас до відома,  що в   Хмельницькій   області,  де  головою  державної  адміністрації Лундишев Віктор Михайлович,  грубо  порушуються  укази  Президента щодо    реформування   агропромислового   комплексу,   порушуються конституційні права селян, нехтується чинне законодавство України, не виконується Земельний кодекс України.

 

     Наприклад, у  Хмельницькій  області  в  Чемеровецькому районі села Чорна і Івахнівці,  з яких до мене,  як до секретаря Комітету Верховної  Ради з питань прав людини,  звернулися понад три тисячі селян з проханням захистити їхні конституційні права.

 

     Справа в тому,  що хлібороби не в змозі одержати свої  паї  в натурі, і це твориться, як правило, по всій Україні.

 

     Шановний Анатолію  Кириловичу!  Протягом  багатьох  місяців я намагався потрапити  до  вас  на  прийом  саме  з  цього  питання. Оскільки ви не в змозі мене прийняти, то за дорученням Екологічної партії України ми звертаємося до вас, просимо, і вимагаємо від вас примусити  голову  Хмельницької  обласної  державної адміністрації пана Лундишева Віктора Михайловича  та  міністра  Івана  Кириленка зробити все,  щоб хлібороби,  тобто селяни,  почували себе в нашій демократичній,  суверенній,  незалежній країні  господарями  своєї власної землі".

 

     Дякую за  увагу.  А  головуючого  прошу  обов'язково цю заяву підписати на ім'я Прем'єр-міністра Кінаха.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.  Наступний -  депутат Крючков.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемые коллеги, 7 ноября в городе Киеве более 7 тысяч молодежи, в  основном  в возрасте до 25 лет,  приняли участие в демонстрации трудящихся под знаменами Коммунистической партии рабочих и  селян. Более  трех  часов,  с  14-ти  до 18-ти,  город Киев был полностью управляем этими людьми.  Хочу обратить ваше внимание на то,  какие основные лозунги выдвигали представители 27 регионов,  участвующих в этом мероприятии.

 

     Первое. Немедленно возвратить праздник трудящимся  Украины  - день Великой Октябрьской социалистической революции.  К сожалению, Верховный Совет Украины в  последний  четверг  не  удосужился  это сделать и противопоставил себя народу Украины.

 

     Возникает вопрос  не  только  об  отставке  этого  Верховного Совета,  но и о прямой ответственности депутатов,  проголосовавших против этого.

 

     Второе - это "Нет войне!",  в которую втягивает правительство Президент,  Верховный  главнокомандующий,   де-факто   разрешивший пролет  самолетов Соединенных Штатов Америки через нашу территорию для участия в войне в Афганистане.  Молодежь Украины категорически против этого.

 

     Третье -  это  антинатовские  действия  и  действия за союз с Белоруссией и Россией.

 

     Хочу обратить особое внимание на то,  что, принимая участие в демонстрации  и митинге,  многие товарищи говорили о невозможности применения насилия над депутатами при принятии Земельного  кодекса и   об   ответственности   за   это.  Одним  из  главных  лозунгов демонстрации стал лозунг:  "Землю - крестьянам, заводы и фабрики - рабочим".  Вы  прекрасно  понимаете,  что  тот  лозунг,  с которым состоялся    великий    Октябрь,    сегодня    становится    самым животрепещущим.  Почему так?  Дело ведь не в том,  что землю могут скупить какие-то  иностранцы,  на  что  все  время  указывает  наш Президент в своих выступлениях,  говоря о том, что это невозможно, это непредусмотрено в этом кодексе.  Дело в том,  что взращиваются свои паны и появляются классовые противоречия в самой деревне.  Мы прекрасно все помним стихи великого Тараса Григорьевича  Шевченко, посвященные противоречиям между крепосничеством и панством.

 

     Сегодня народ Украины говорит решительное "нет" кулачеству на территории Украины и крупному феодальному землевладению.

 

     Уважаемые товарищи,  я рад тому, что львовские товарищи после двух   поездок   КПРС   во  Львов  спокойно  провели  в  этот  раз празднование  7  ноября.  И  ни  одна  националистическая  гадина, которая собиралась применить силу к ним, не посмела этого сделать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Крючкову. Наступний - депутат Донченко.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Змушений знову говорити про депутатство  Павла  Лазаренка.  Після  попереднього мого виступу з цього приводу я одержав одночасно від першого віце-спікера  і  від голови регламентного комітету (до речі, вдруге) висновок Інституту законодавства Верховної Ради у зв'язку з рішенням суду  Республіки і  Кантону  Женева  (Швейцарія)  від  28 червня 2000 року в справі Лазаренка.

 

     Першим віце-спікером   ставлення   до   висновку   не    було висловлено,   але   виділено  фломастером  основну  думку  авторів згадуваного документа.  Голова  ж  Комітету  з  питань  Регламенту зазначив,  що висновок інституту є "вичерпною відповіддю з приводу відсутності підстав для припинення повноважень народного  депутата України Лазаренка П.І.",  і додав,  що "ми Вам повідомляємо про це вдруге". Мовляв, відчепись...

 

     Надіслав голова    регламентного    комітету    і    висновок Міністерства  юстиції  України  в  цій справі від 6 листопада 2000 року.

 

     Ознайомившись з цими документами,  я звернув увагу  на  таке: Мін'юст   не  взяв  на  себе  місії  заявляти  про  можливість  чи неможливість поширення дії  пункту  2  другої  частини  статті  81 Конституції  України  на  вироки,  винесені  судами  інших держав, пославшись на  те,  що  це  є  компетенцією  Конституційного  Суду України.

 

     Далі. Відмітивши,  що двосторонніх відносин у галузі правової допомоги між Україною і Швейцарською Конфедерацією не встановлено, Мін'юст  водночас визнав за потрібне привернути увагу до того,  що наші країни є учасницями низки багатосторонніх конвенцій з  питань кримінального судочинства,  в тому числі щодо відмивання,  пошуку, арешту і конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом.

 

     Цікавий сюжет є й у висновку нашого Інституту  законодавства. Я  цитую:  "У  випадку,  якщо  Україна  не  зв'язана  міжнародними зобов'язаннями,  то судові  вироки  стосовно  правопорушень  своїх громадян  на  території  інших  держав  вона може визнавати або не визнавати.  Якщо  вона  не  визнає   адекватності   правопорушення понесеному  за  нього  покаранню,  то  у  відповідності з вимогами Конституції  України  державні  органи  нашої  держави  повинні  з використанням    дипломатичних    каналів    вимагати   припинення неправомірного    переслідування     українського     громадянина, компенсувати завдану йому моральну та матеріальну шкоду тощо".

 

     Як бачите, позиція і Мін'юсту, і Інституту законодавства не є такою  однозначною,  як  її  пропонують  мені  розглядати   голова регламентного  комітету  і віце-спікер.  Між рядків листа Мін'юсту виразно  проглядається  думка:  думайте,   шановні   парламентарі, шукайте рішення в цій неординарній справі.

 

     Однак усе  свідчить про те,  що ті,  кому належить це робити, чомусь не хочуть.

 

     Можу зрозуміти тих, хто не приховує, що робитиме все, аби, за їх   словами,  "Пашу  визволити".  Не  розумію  тільки  керівників Верховної Ради,  Президента України,  яких таке становище  чомусь, схоже, влаштовує.

 

     Чи не  тому  я  досі не одержав від спікера відповіді на своє звернення від 2  липня  цього  року,  в  якому  просив  ознайомити народних   депутатів   з   вироком  швейцарського  суду  в  справі Лазаренка?

 

     Думаю, є підстави ставити питання і так: якщо ви,   панове,   вважаєте   заходи   швейцарських,   а   тепер американських властей неправомірними,  неадекватними чи ще якимись стосовно  Лазаренка,  то  чому  не  берете  під захист громадянина України, тим паче народного депутата?

 

     Нещодавно наш колега Дмитро Табачник в  одній  з  телепередач заявив,  що  "він  не  виключає  можливості повернення Лазаренка в Україну на білому коні.  Не  сьогодні,  а  через  якийсь  час".  А колишній глава президентської Адміністрації - досить поінформована людина в таких справах.

 

     Чи не заради цього створена така ситуація навколо питання про депутатство Павла Лазаренка?

 

     Про яку  реальну боротьбу з корупцією,  відмиванням злочинним шляхом здобутих грошей при таких підходах найвищих урядовців можна говорити в цій державі?

 

     Сподіваюся не  на  формальний,  а  на  діловий,  зацікавлений підхід до порушених мною тут питань.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Георгію  Корнійовичу.  Народний   депутат Журавський. Наступна - депутат Безугла.

 

 

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні  колеги!   У   проекті Державного  бюджету  на  2002  рік  надходження  від  прибуткового податку з громадян плануються в сумі майже 10  мільярдів  гривень. При  цьому  відповідно  до  чинного  законодавства доходи громадян оподатковуються за ставками від 10 до 40 відсотків.  Якщо взяти до уваги,  що  ці кошти є базою для нарахувань у соціальні фонди,  то при цьому стають зрозумілі мотиви як підприємців,  так і  найманих працівників  офіційно не показувати реальну заробітну плату.  Якщо доходи сягають більше 1700 гривень,  40 процентів  треба  віддати. Хто ж буде показувати такі доходи?

 

     Досвід росіян   свідчить   про   те,   що   зниження   ставки прибуткового податку на доходи фізичних осіб до  13  відсотків  на 40- 45 відсотків збільшує надходження від цього податку за рахунок розширення  кола  платників  податків.   Тобто   зниження   ставки прибуткового  податку  з  громадян  дасть  можливість отримати 4-5 мільярдів  гривень,  які  можуть  бути  спрямовані  на  підвищення заробітної плати найбільш незахищеним громадянам,  зокрема лікарям і освітянам.  В Україні  приблизно  півтора  мільйона  лікарів  та освітян.   За   умови  зниження  ставки  прибуткового  податку  та розширення бази оподаткування річний дохід цих категорій  громадян можна збільшити майже вдвоє.

 

     Ми з  Раїсою  Богатирьовою  подали  законопроект про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з   громадян,   де   якраз  і  представлений  механізм  збільшення заробітної плати вчителів і лікарів майже вдвоє.  Законопроект  не потребуватиме додаткових витрат з бюджету.  Він зареєстрований під номером 8249.

 

     Користаючись нагодою,   я   просив   би   шановного   Віктора Володимировича    розглянути    наше    прохання    на   засіданні Погоджувальної ради і внести згаданий законопроект у сесійну залу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Безуглій. Наступний - депутат Єрохін.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний    загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ). Прогрессивная социалистическая  партия  Украины,  социалистическая оппозиция.  Сегодня,  16  ноября,  в этом зале первым вопросом был поставлен один из проблемных для Украины в  целом  вопрос  о  ходе выполнения   Кабинетом   Министров  постановления  Верховной  Рады Украины от 7 июня 2001 года.  Напоминаю: именно наша фракция стала инициатором принятия этого постановления.

 

     Но самое главное, я хочу напомнить, что 292 народных депутата без нажима,  без выкручивания рук,  как  это происходило  в  конституционную ночь,  как это было в феврале 2000 года при перевороте в Верховном Совете,  как это было при принятии Земельного кодекса,  нажали добровольно на кнопки и поддержали это постановление, чтобы защитить своих избирателей от самоуправства в жилищнокоммунальной  сфере.  Что  же изменилось в жизни Украины за это время?

 

     Я свидетельствую:  ничего.  Стало еще значительно хуже. Более того,  органы  местного  самоуправления  устроили  самый настоящий саботаж.  У них нет этого постановления,  и  они  не  считают  его важным  и  обязательным  для  выполнения.  Когда люди обращаются к чиновникам местного уровня,  то те делают вид,  что вообще впервые об этом слышат.  На местах принимаются собственные решения, идущие вразрез со статьями Конституции и законами Украины.

 

     Так, Белоцерковский горисполком  своим  решением  287  от  30 августа  2001  года  про  повышение тарифов на отопление и горячую воду в среднем на 42 процента поднял эти тарифы, а в зимний период в два раза. При этом ссылается опять-таки не на какие-то законы, а я на внутреннее постановление Киевского областного исполкома.

 

     Самое катастрофическое и  унизительное  положение  у  жителей Херсонской   области.   После   бездарной   и  преступной  продажи Херсонского   облэнерго    иностранным    инвесторам    беспощадно выключается свет как у тех, кто не платит за электроэнергию, так и у тех,  кто добросовестно платит,  отказывая себе в пище,  одежде, причем  отключается  с  9  до  12,  с  15  до 18 и с 0 до 5 часов. Представьте  себе,  как  сегодня  молодой  маме   растить   своего младенца,  у  которого  постоянно  мокрые  пеленки.  Мало того,  в Бериславе,  как мне рассказывали,  люди вынуждены ночью выходить в парки,  лесопосадки, прибрежную зону, чтобы справить нужду, потому что у них месяцами нет воды на верхних этажах.

 

     Народу Украины надоело ждать,  когда  образумится  Президент, когда   образумится  Верховная  Рада,  когда  образумится  Кабинет Министров и будут их  защищать.  Они  вышли  на  митинги.  Что  же делается сегодня в этой области?  Да,  в результате напугались уже на местах местные чиновники и начинают издавать свои указы,  чтобы запретить проведение митингов.

 

     Поэтому я сейчас обращаюсь к вам,  господин Медведчук,  как к председательствующему:  дайте протокольное поручение  Комитету  по вопросам  правовой  политки,  чтобы  в порядке контрольных функций Верховная Рада  Украины  дала  оценку  нормативным  актам  местных органов  самоуправления  и госадминистрации,  изданных в Киевской, Одесской,   Херсонской   областях   по    регулированию    проблем жилищнокоммунальных   услуг   и   по  противодействию  митингующим гражданам Украины с целью защиты своих прав на жизнь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єрохін.

 

     ЄРОХІН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Прогрессивная  социалистическая партия Украины.  Прошедшая сессионная неделя еще раз продемонстрировала антинародную сущность так   называемой   пропрезидентской   "більшості"  Верховной  Рады Украины,  которая в угоду мировому капиталу в лице США,  игнорируя Основной  Закон Украины - Конституцию,  интересы державы и народа, протаскивает      законопроекты,      значительно       ухудшающие социально-экономическое   положение   страны.  Так,  с  нарушением Конституции был принят Земельный кодекс, и Президент его подписал. С  нарушением статей 46 и 48 Конституции вчера был принят в первом чтении бюджет на 2002 год.  Несоблюдение Конституции уже входит  в систему,   в   норму   деятельности   высших   законодательных   и исполнительных институтов власти.  О  какой  демократии,  о  каком правовом  государстве может идти речь,  господа?  Это беспредел на высшем государственном уровне.  И если вы думаете,  что это сойдет вам   с   рук,   то   вы   глубоко   заблуждаетесь.  История  тому подтверждение.  Все это рано или поздно, но обязательно вернется к вам в том же виде - в виде беспредела то ли со стороны власти,  то ли со стороны народа. Нарушение норм закона представителями высших эшелонов  власти  провоцирует  и  стимулирует аналогичные действия чиновников  на  местах.  И  поэтому  нет  ничего  удивительного  в беспредельщине,  возведенной  в  ранг  закона сумским губернатором Щербанем.  Удивительно  не  это.   Удивительно   то,   что   когда противоправные  действия  Щербаня  наконец-то  вынудили  парламент создать следственную комиссию,  то президентские структуры  власти через  свои  СМИ  пытаются  защитить  своего  отпрыска,  подвергая сомнению  правомерность  создания  такой  следственной   комиссии. Видите ли, нет закона о следственных комиссиях.

 

     Да, закона   пока  нет.  Его  рассмотрение  тормозит  комитет Задорожного.  Но я хочу пропрезидентским СМИ пояснить:  есть норма прямого действия,  закрепленная в статье 89 Конституции Украины, а также в статьях  14  и  17  Закона  Украины  о  статусе  народного депутата, позволяющая создавать временные следственные комиссии. А в том, что для этого есть все основания, у депутатов нет сомнений.

 

     Вот еще один пример. Недавно пришло письмо из Сумской области о том,  что селянам,  которым не платили семь лет зарплату, начали погашать ее,  но не деньгами, а зерном. Причем за одну тонну зерна им предлагают 700 гривень.  Когда же они обращаются,  так сказать, на биржу пана Щербаня,  то там им за тонну предлагают уже  300-350 гривень. Они возмущаются тем, что это обдираловка.

 

     Но даже   после   таких   действий   их  насильно  заставляют подписываться в поддержку господина Щербаня.

 

     Хотелось бы,  чтобы журналисты защищали прежде всего  простых граждан,   а  не  пытались  обелить  погрязших  в  правонарушениях чиновников   различного   уровня.   Мы   поздравляем   радио-    и тележурналистов   с  их  профессиональным  праздником  и  еще  раз подчеркиваем: служите трудовому народу, а не денежным мешкам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Яценко.  Наступний   - депутат Баулін.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).   Шановний   Вікторе   Володимировичу! Шановні колеги і радіослухачі,  хто має можливість почути!  Я хочу констатувати той факт,  що "ничегонеделание" саме для  розв'язання найнагальніших  проблем  життя наших людей стало характерною рисою нашої влади.  Презентації, святкування, торжества ми бачимо кожний день  по  телевізору.  А  от щодо розв'язання нагальних проблем не вистачає ні тижнів, ні місяців, ні такого іншого.

 

     Зокрема, буквально на днях ми бачимо по телевізору тих людей, які поздоровляють наших аграрників з їх професійним святом.  Я, до речі,  хочу поздоровити всіх аграріїв України з їхнім  професійним святом.  І в той же час серед тих, хто поздоровляє, хто красується на телеекрані, саме ті особи, які розікрали аграрний банк України, а то й фактично обікрали всіх селян.

 

     Ми розглянули це питання на засіданні Верховної Ради України, прослухали звіт нашої спеціальної слідчої комісії.  Я  питаю  вас, Вікторе  Володимировичу,  де цей звіт,  який повинні були одержати всі народні депутати згідно  з  нашою  постановою?  Він  має  бути опублікований в "Голосі України" - нашій парламентській газеті. Де кінцевий продукт роботи нашої  депутатської  слідчої  комісії?  Де кінцевий продукт роботи ліквідаторів банку "Україна"?  Де кінцевий продукт роботи Генеральної прокуратури України,  якій,  за словами Президента України, передані всі матеріали?

 

     Минуло два  місяці.  Ми  не  бачимо  конкретних  результатів. Звертаються багатодітні сім'ї,  люди, у сім'ях яких є хворі і яким сьогодні  нагально необхідно робити операції,- безліч звернень.  І всі спокійнесенько спостерігають,  влада хоче спустити це  питання на гальма.

 

     Вікторе Володимировичу,  я вимагаю в наступний парламентський тиждень поставити це питання в порядок денний  засідань  Верховної Ради України.  І всі ті особи,  інстанції, які я згадав у виступі, повинні прозвітувати,  коли остаточно будуть вирішені всі проблеми по банку "Україна", а також по банківській системі взагалі. Ще раз повторюю:  в суботніх "Фактах" Президент України скаржиться народу України,  що  в  нас  порівняно  з  іншими  країнами  СНД найбільш неефективна банківська система. І в той же час ніхто жодного кроку не зробить для того, щоб дійсно забезпечити в нас стабільну роботу банківської системи,  щоб вона  була  надійним  інвестором  нашого вітчизняного   виробництва,  а  не  просто  способом  пограбування власного народу і виробника.

 

     Те саме  питання  стосується  і  енергетичної  галузі.  Знову нічого  не  роблять.  Я буквально два тижні тому звертався з цього приводу до  уряду  України.  Як  продати  обленерго  знали,  а  як налагодити  їхні  відносини  із  споживачами  знову-таки  ніхто не відпрацював.  І сьогодні споживачі,  люди звичайні повинні платити наперед  гроші  на  вимогу  приватників.  І  знову ми не одержуємо жодної відповіді.

 

     Те саме  стосується  і  питання  забезпечення  шкіл,  зокрема Коростенського  району Житомирської області,  пальним,  вугіллям - забезпечені лише на 23 відсотки.  Тиждень минув,  знову  телефоную сьогодні  вранці:  "Ну  як?"  А  ніяких  зрушень,  ніхто і не хоче вирішувати  питання  щодо  енергоносіїв,  вугілля  і  таке   інше. Давайте,  кажуть,  рубайте  дрова.  Школярів,  вчителів  терміново кинути   на   заготовлення   дров.   Що   це   діється?    Вікторе Володимировичу,  я  підкреслюю,  що  ми  повинні  суттєво посилити контроль за виконанням наших рішень для того,  щоб влада  все-таки безпосередньо  займалася  розв'язанням  найбільш  гострих  проблем нашого життя.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  колего Яценко,  і  пропоную  в  понеділок через   тиждень  керівнику  вашої  фракції  поставити  питання  на засіданні Погоджувальної ради, щоб ми включили до порядку денного.

 

     Народний депутат Баулін. Наступний - депутат Москвін.

 

     БАУЛІН П.Б.  Уважаемые коллеги,  с исходом процесса  принятия бюджета на 2002 год мне приходят многочисленные письма и обращения моих   избирателей,   общественных    организаций    с    просьбой переадресовать    их    Президенту    Украины,   Премьер-министру, Председателю Верховной  Рады  Украины.  С  соответствующими  моими депутатскими   обращениями  эти  документы  направлены  адресатам. Однако я хотел бы познакомить вас с фрагментами этих обращений.

 

     Вот обращение ветеранов  акционерного  общества  "Запорожский кабельный завод".

 

     "Ознакомившись с проектом бюджета на 2002 год,  в  котором   правительство   предлагает   ликвидировать ежегодные  социальные  выплаты и льготы,  предусмотренные законами Украины для  ветеранов  войны  и  труда  и  для  других  категорий наименее  социально защищенных граждан,  мы от имени 350 ветеранов войны и труда выражаем  свое  недоумение  и  решительный  протест. Совет   ветеранов   считает,  что  такое  намерение  правительства предварительно согласовано с Президентом и руководителями  фракций и групп, входящих в так называемую "більшість" в Верховном Совете, и направлено на безжалостное  истребление  наименее  защищенных  и наиболее обездоленных категорий населения.

 

     Акционерное общество "Завод "Преобразователь".

 

     Не имея   возможности   оплатить   лечение,  многие  ветераны вынуждены отказаться от лечения,  а  соответственно  от  продления своей  жизни.  Наше  предприятие после приватизации практически не работает,  а  следственно  и  не   имеет   возможности   оказывать материальную  поддержку  своим  ветеранам.  Третий  год  подряд  в нарушение  статьи  22  Конституции   Украины   правительство   при формировании  бюджета  предусматривает  очередное сокращение льгот ветеранам и так далее.

 

     Коллектив Днепровской  гидроэлектростанции  имени   Владимира Ильича Ленина".

 

     Прошло уже  несколько  лет с тех пор,  как у ветеранов отняли законно заработанные пенсии - они заменены нищенским уравниловским пособием.  В настоящее время минимальный размер пенсии в несколько раз  меньше  прожиточного  минимума,   что   наглядно   показывает стремление властей к умышленному геноциду ветеранов.

 

     Вот протест   ветеранов   закрытого   акционерного   общества "Днепрострой".

 

     "Неужели мы  так  осточертели,  что  нас  насильно   "родное" правительство  решило  уничтожить,  объявляя войну бедным,  вместо обещанной Кинахом борьбы с бедностью?  Мы с  этим  не  согласны  и объявляем вам,  господин Кинах, свой протест. Неужели вы, господин Кучма,  все долгие годы своего  правления  страной  будете  только созерцать  наше  с  каждым годом ухудшающееся жизнеобеспечение "не выполняя свои прямые обязанности?"

 

     Вот протесты      ветеранов       акционерного       общества "Запорожтрансформатор", акционерного общества "Электротехнология". И,  наконец,  завершает Ленинская районная организация  ветеранов. Обращение подписал Герой Социалистического Труда Борис Терентьевич Кузьменко.

 

     Один фрагмент.  "Заява  голови   уряду   про   основну   мету діяльності Кабінету Міністрів,  як боротьбу з бідністю,  втілено в проекті державного бюджету навпаки - як боротьба з бідними.  Заяви та   висловлювання   керівників   держави,   які  не  підтверджені практичною діяльністю,  не  додають  їм  поваги  і  довіри  народу України, а громадянам держави - оптимізму і віри в їх майбутнє".

 

     Уважаемые коллеги, я прошу учесть эти обращения ветеранов при принятии нами бюджета во втором чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Москвін.  Наступний  -  депутат Пхиденко.

 

     МОСКВІН С.О.  Фракція  Партії  зелених.  Шановні  колеги,  до фракції Партії зелених України надійшов лист від 161  громадянина, які  мешкають  по  вулицях Інститутській та Шовковичній,  стосовно захисту  архітектурної   цілісності   та   природного   середовища історичного центру міста Києва.

 

     "Печерський район Києва, зокрема мікрорайон Липки, унікальний тим,  що тут значною мірою збереглася первісна садиба та  палацова структура  міської забудівлі.  Але зараз на межі століть ми стаємо свідками  того,  як  сучасні  ділки,  прагнучи  урвати  з  кожного квадратного   метра  максимум  прибутку,  намагаються  перетворити історичний центр Києва  на  бездарне  нагромадження  урбаністичних монстрів.   Одним  з  них  повинен  стати  житловоадміністративний комплекс по вулиці Інститутській, 18.

 

     Проект будівництва   передбачає   13-   поверховий   будинок,

8-поверхову адміністративну споруду,  підземні гаражі на 185 машин та наземну автостоянку на 20  місць  прямо  під  вікнами  житлових приміщень.  Цей  монстр вилізе прищем на другому по висоті пагорбі Києва,  посеред трикутника "Кабмін - Верховна Рада - Адміністрація Президента".  А  ця безлика громада не тільки затінить розташовані поруч  житлові  будівлі,  позбавить  їх  сонячного  світла,  а   й спотворить  гармонію краєвиду.  Вона знищить структуру заповідного планування кварталу і загубить  значну  частину  його  озеленення, ущемить   життєві  інтереси  громадян  та  значно  погіршить  стан навколишнього середовища в архітектурно-охоронній зоні Києва.

 

     Уже зараз  у  зоні   будівельно-монтажних   робіт   у   людей відключають   опалення,  знищено  дитячий  майданчик,  вирубуються дерева.  Уже на сьогодні знищено понад два десятки великих  дерев. Така сама доля чекає і на десятки інших.

 

     Я хочу   підкреслити,   що   проект   цього  будівництва  був відхилений рішенням міської пам'ятко-охоронної  науково-методичної ради  при  Управлінні  охорони пам'яток (протокол засідання від 16 березня 2000 року),  оскільки таке будівництво є порушенням Закону про охорону культурної спадщини.  Тому,  певно, проект будівництва замаскований під  реконструкцію  п'ятиповерхової  частини  будинку номер 18.

 

     За висновками  фахівців,  після  зведення планованих будівель лінія осаду порід  у  парковій  зоні  переміститься  в  небезпечну близкість до будинку Верховної Ради.  Відбудеться розлом породи та її зсув з переміщенням цієї лінії  безпосередньо  під  Маріїнський палац.

 

     Фракція Партії  зелених  України  рішуче одностайно протестує проти  цієї  небезпечної  і  надто  тяжкої  за  своїми  наслідками будівельної  акції,  яка  відбувається  без  належної  екологічної експертизи всупереч волі громадян.

 

     Прошу вважати цей виступ депутатським зверненням і  направити його до Київського міського голови пана Омельченка".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Пхиденко.  Наступний - депутат Цушко.

 

     ПХИДЕНКО С.С.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  культури  і  духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Вікторе  Володимировичу!  Шановні колеги народні депутати!  Ми всі добре знаємо,  що ми з вами маємо право звертатися  із  депутатськими  зверненнями  та  запитами  до чиновників  різного  рангу  і  вимагати  від них вирішення того чи іншого  питання  по  суті  звернення.  Чинні  закони   категорично забороняють  порушувати  терміни  відповіді  або давати неправдиві відповіді та формальні відписки на звернення  народних  депутатів. Ми  це знаємо,  але біда в тім,  що чимало державних чиновників не хочуть цього знати. Я кажу ці, здається, зрозумілі речі тому, що в практиці  Верховної  Ради,  її  керівництва та й з вини нас самих, народних  депутатів,  вкорінилася  небажана  і  шкідлива  практика непринципового   і   майже  примиренського  ставлення  до  масових порушень службовими особами вищезгаданих норм законів.

 

     Я кажу про це ще й з тією метою,  щоб  підтримати  пропозицію провести  спеціальний День уряду,  на якому заслухати й обговорити звіт голови уряду України,  і не менше,  про діяльність виконавчої влади  всіх рівнів по виконанню депутатських запитів,  звернень до керівників державних служб.

 

     Як приклад.  Хочу послатися на той факт,  що рівно рік тому в місті  Луцьку  формально  невідомими,  а  насправді  відомими  для міліції  та  СБУ  особами  було  здійснено  напад  на   приміщення Волинського  обкому  Компартії  України  та на кімнату для прийому громадян народного  депутата  України  Станіслава  Пхиденка.  Було потрощено двері,  виламано замок, брутально обписано стіни будинку ганебними лозунгами й  гаслами.  Мені,  як  народному  депутатові, заподіяно  моральних  збитків.  Але найбільші моральні збитки були заподіяні керівниками Генеральної прокуратури,  МВС,  СБУ, а також керівниками  відповідних  служб у Волинській області.  На два моїх депутатських звернення і на протокольне доручення Верховної Ради я отримав формальні відписки.

 

     Три тижні тому, фактично майже місяць, я особисто звернувся з цього питання до міністра внутрішніх справ пана  Смірнова.  Ніякої відповіді   не  надійшло,  хоча  пан  міністр  запевнив  мене,  що розбереться об'єктивно.  Зауважу,  що мова йде  не  про  будь-яких керівників, а про людей високого рангу, які саме стоять на охороні державних законів.  Напрошується висновок: правоохоронні органи як столичного,  так  і  регіонального  масштабу  не лише не спроможні розслідувати цю справу до кінця, а навпаки, вони, особливо міліція і  СБУ,  навмисно  покривають  злочинців,  прізвища  яких їм давно відомі.

 

     Звертаюся з проханням дати протокольне доручення Генеральному прокурору  України,  керівництву МВС і СБУ зажадати від керівників відповідних  служб   у   Волинській   області   провести   належне розслідування,  притягнути  винних  осіб  до  відповідальності  та оперативно і об'єктивно поінформувати мене  особисто  та  Верховну Раду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Цушко.  Наступний  -  депутат Тищенко.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 140,  Одеська область).  Спасибо,  Виктор Владимирович. Фракция Социалистической партии Украины. Ко мне обратились работники независимых профсоюзов Ильичевского морского порта с просьбой зачитать их жалобу  на  имя Премьер-министра и Генерального прокурора в связи со сложившейся у них ситуацией.

 

     "Действуя в  строгом  соответствии  с  законами   Украины   о профсоюзах,   их   правах  и  гарантиях  деятельности,  о  порядке разрешения трудовых споров  (конфликтов)  и  другими  нормативными актами,  начиная  с  февраля-марта  2001 года независимый профсоюз работников Ильичевского порта,  представляющий  интересы  более  2 тысяч  500  человек,  в  большинстве  своем  занятых  во вредных и опасных условиях грузоперерабатывающих  комплексов,  выдвинул  ряд требований   в  части  грубых  нарушений  администрацией  порта  - работодателем - действующего коллективного договора предприятия.

 

     В дальнейшем эти  требования,  по  причине  их  игнорирования работодателем,   были   надлежащим   образом   оформлены  в  пакет требований, зарегистрированный Национальной службой посредничества и примирения при Президенте Украины 15 мая 2001 года.

 

     Отказ администрации порта следовать им в разрешении трудового конфликта законным путем,  равнодушие и грубое нарушение трудового законодательства  руководителями Министерства транспорта послужили причиной   голодовки   руководителей    независимого    профсоюза, проводившейся  в  период  с  25 июня по 4 июля 2001 года,  - акции протеста и отчаяния.

 

     В ответ на эти требования и  законные  действия  независимого профсоюза  и  его  руководителей  администрация  порта  во главе с начальником порта Стрибко при активной поддержке городской  власти в  лице  городского  головы  города Ильичевска господина Хмельнюка вопреки требованиям статей 12,  13,  26,  42 закона о  профсоюзах, принципам  социального  партнерства,  провозглашенным  Президентом Украины,  положениям Закона о государственной  службе  в  Украине, злоупотребляя   своим   служебным   положением,   спланировали   и осуществили целый ряд противоправных мероприятий,  направленных не просто   на  противодействие  законной  деятельности  независимого профсоюза Ильичевского морского порта,  но и в конечном  счете  на его  ликвидацию  и  превращение  в  марионеточный и подконтрольный администрации и городской власти орган.

 

     Учитывая все изложенное,  считаем,  что рядом должностных лиц Ильичевского    морского    торгового    порта,    развязавших   и целенаправленно      проводивших      кампанию       преследования демократической,  действующей  на  законных основаниях профсоюзной организации,  представляющей   интересы   большинства   работников основного производства, допущены грубые нарушения конституционных, профсоюзных   прав,   соответствующих   международных   конвенций, являющихся  составной  частью  украинского  законодательства.  Эти действия  совершены  умышленно  и  содержат  признаки  должностных преступлений, предусмотренных уголовным законодательством.

 

     Всеми вышеперечисленными      противоправными     действиями, допущенными  должностными  лицами  города  Ильичевска   и   порта, независимому  профсоюзу причинен огромный материальный и моральный ущерб,  практически парализовано осуществление его конституционных и социальноэкономических прав и обязанностей.

 

     Поэтому, руководствуясь  законом  о  профсоюзах,  независимый профсоюз  просит  возбудить  уголовное  дело  по   этому   поводу, поскольку   речь   идет   о   грубых   злоупотреблениях   высокими должностными лицами,  о нарушении прав тысяч людей,  о возможности нормального   правового   функционирования  нашей  демократической профсоюзной организации,  и взять ведение и расследование  данного дела   под  контроль  Генерального  прокурора,  а  Премьерминистру принять соответствующие меры.  Председатель независимого профсоюза А.М.Бойчук".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Тищенко.  Наступний  - депутат Стрижко.

 

     ТИЩЕНКО П.В. Уважаемые коллеги, 25 октября   здесь,   в   зале,   233  депутатами  было  совершено преступление,  которое я не могу квалифицировать иначе как  измена Родине, предательство по отношению к интересам государства, своему народу, своим избирателям и нарушение присяги.

 

     В связи с этим вместе с моим коллегой Александром Тищенко  мы подготовили   открытое   письмо   секретарю   Совета  национальной безопасности и обороны Украины Марчуку.

 

     "Уважаемый Евгений Кириллович!

 

     В 1999 году,  будучи  кандидатом  в  Президенты  Украины,  вы выпустили  книгу  под  названием  "Пять  лет украинской трагедии". Приводим отдельные выдержки из этой книги.

 

     В разделе   "Земельная   реформа   в   общей   разрушительной стратегии"  вы  пишете:  "Эксперименты  власти в области сельского хозяйства привели к катастрофе аграрного сектора.  Идет  настоящий бой  с  международным  участием  по  поводу  куплипродажи  больших массивов пахотной земли в Украине.  Почему?  Бой идет потому,  что всерьез  никто  не  хочет  пахотную  землю  в  Украине покупать ни сейчас,  ни в будущем. Ее хотят получить в собственность бесплатно или за бесценок.

 

     Идея немедленного  введения куплипродажи сельскохозяйственной земли преследует цель - получение спекулятивного дохода, который в целом по Украине может исчисляться сотнями миллиардов долларов.

 

     Этот процесс  еще  долгие десятилетия будет сопровождаться не повышением  эффективности  использования   земли,   а,   наоборот, окончательным разрушением сельскохозяйственного производства,  как это произошло в промышленности.

 

     Заинтересованы в  том  те   силы,   которые   в   современном украинском  обществе  определяют  реальную политику и обеспечивают его обратное движение.

 

     Из сказанного в этом разделе  следует,  что  нынешняя  власть создала  целостную  систему  обеспечения интересов соответствующих внутренних и внешних сил за счет ограбления украинского народа, за счет уничтожения экономики и сельского хозяйства.

 

     С таким  утверждением трудно не согласиться,  тем более что в подтверждение к  сказанному  25  октября  сего  года,  в  четверг, который  может  оказаться  самым  черным  днем  в истории Украины, преступное  большинство   в   Верховной   Раде   сфальсифицировало голосование   за  антиконституционный  Земельный  кодекс,  который запускает механизм купли-продажи земли,  в том числе и иностранным гражданам,  и  лицам  без  гражданства.  Это  угроза  национальной безопасности Украины.

 

     Но сегодня вы не рядовой кандидат  в  Президенты  Украины,  а секретарь  Совета национальной безопасности,  и в ваши обязанности входит не допустить уничтожения экономики и сельского хозяйства  и поставить на место те силы, которые обеспечивают обратное движение общества.

 

     Следует ли ожидать,  что вы исполните  свой  долг  по  защите Отечества?  Надеемся  также,  что  вы  публично  ответите  на  это открытое письмо.

 

     Народные депутаты   Украины,   фракция   коммунистов:   Павел Тищенко, Александр Тищенко".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов, Харьков. Уважаемые коллеги, годы так называемых реформ стали на самом деле годами разграбления общенародного достояния:  фабрик, заводов, энергетических систем и связных сетей, распродажей Украины оптом и в розницу.

 

     Сегодня подобрались и к главному достоянию -  земле  Украины. За  эти  годы  правящим  режимом отработана удобная схема придания видимости законности грабежу и произволу.  Очередной виток грабежа запускается  серией  президентских  указов.  Их реализация создает отношения,  не регулируемые законом и противоречащие  законам,  то есть попросту хаос и беспредел.

 

     И после  того  как  процесс  пошел,  следует пропагандистская кампания,  убеждающая население в необходимости принятия  законов, превращающих совершенное беззаконие в норму.

 

     По этой  схеме  с  нарушением  Конституции  проводится  и так называемая земельная реформа,  которая теперь должна обслуживаться протащенным Земельным кодексом.

 

     Однако произвол  стал  настолько привычным образом действия в центре  и  на  местах,  что   его   невозможно   ограничить   даже грабительским кодексом. Конкретным примером нарушения кодекса 1992 года  и   недавно   подписанного   Земельного   кодекса   является происходящее  в  Змиевском  районе  Харьковской области.  Здесь на землях сельскохозяйственного  назначения  Тарановского  сельсовета некий  частный  предприниматель Веглерис вознамерился осуществлять переработку  нефтепродуктов  -  производить  бензин.  Два  гектара земли,  необходимых ему для этой цели,  - это земли хозяйственного двора  ОАО  "Тарановка",  часть  распаеванной  земли  бывшего  КСП "Тарановка", которая может быть отнесена к особо ценным землям.

 

     Исполком сельсовета не только выделил ему сельхозземлю,  но и умудрился принять решение о смене ее целевого назначения, превысив тем самым свои полномочия и нарушив нормы Земельного кодекса.

 

     Ряд обстоятельств  указывает,  что  сельсовет  был здесь лишь инструментом в руках районных властей.  Так, районная комиссия, не имея   никаких  материалов,  необходимых  для  согласования  места расположения объекта,  дала согласие на  выделение  земли  еще  до того,  как  в  сельсовет  поступило  заявление  с  просьбой  о  ее выделении.  Было проигнорировано нахождение  на  выделенной  земле скважины,  снабжающей  питьевой  водой близлежащие дома,  близость водоемов с промысловой рыбой и, конечно, протесты местных жителей.

 

     Видимо, пылая особой любовью к заявителю, исполком сельсовета выделил землю именно в постоянное пользование,  хотя тот об этом и не просил.  Строительство  уже  ведется,  хотя  в  сельсовете  нет никакой   проектно-технической  документации,  и  оценить  степень возможного загрязнения невозможно.

 

     Хочу привлечь внимание  к  известным  мне  фактам  не  только прокуратуры,  но  и Харьковской областной администрации,  которая, очевидно,  слабо  координирует   старания   районных   властей   в обеспечении области бензином. Ведь в соседнем Балаклейском районе, где добывают газ,  уже в крупных масштабах производят и бензин. Да и  на  территории  простаивающего  комбината  "Химпром" в соседнем Первомайском районе  производство  бензина  могло  бы  быть  более эффективным.  Не  является  ли размещение подобного производства в сельской глубинке способом ухода в тень,  подальше от  любопытства налоговой  инспекции?  Как видим,  еще не успела высохнуть подпись гаранта Конституции  на  Земельном  кодексе,  как  уже  становится известно  о его нарушении.  Превращение земли в товар подтолкнет к выводу из сельхозоборота даже  особо  ценных  земель,  ибо  теперь единственным  целевым  назначением  всех земель становится нажива, даже  если  платой  за  нее  станут  отравленные   нефтепродуктами черноземы Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Таран  (Терен).  Наступний  - депутат Сахно.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги, я, власне, хотів би,  щоб це прозвучало у Верховній Раді. І тому треба про це сказати.  Тобто ситуація така,  як і в кожного з нас  на  округах. Скажімо,  у  Кременчуці  величезна  проблема  з  виплатою  зарплат працівникам освіти та медицини. Коли, скажімо, про це прозвучить у Верховній Раді,  тоді, може, якимось чином зрушиться проблема. Там заборгованість із заробітної плати перед освітянами сягнула  за  3 мільйони  гривень.  Лікарі  отримали  зарплату  лише  за  серпень. Відбувається  також   збільшення   заборгованості   по   виплатах, передбачених   статтею  57  Закону  України  про  освіту.  Причини заборгованості   в   тому,   що   Полтавська   обласна    державна адміністрація  не виконує пункт четвертий постанови Кабміну від 14 серпня 2001 року,  в  якій  говориться  про  підвищення  посадових окладів  та збільшення погодинної оплати праці працівників установ і закладів освіти.

 

     І тому звертаю  увагу  Прем'єр-міністра  Анатолія  Кінаха  на необхідність    з'ясувати    причину    невиконання    Полтавською адміністрацією згаданої постанови Кабміну.

 

     На мою думку,  крім локального вирішення цієї проблеми,  нам, може,  треба подумати,  що вирішенням проблем освітян є, звичайно, прийняття бюджету, в якому передбачене і різке збільшення видатків на  освіту,  тим  більше  що  ми  проголосували  за це.  Але також очевидною  є  необхідність  визнати  заборгованість  по  виплатах, передбачених  статтею  57  Закону  України  про освіту,  державним боргом перед освітянами.

 

     З огляду на  хронічне  недофінансування  освіти  та  медицини (можливо,  я помиляюся) є сенс подумати,  і це спірне питання, але тим не менше і, може, внести в Закон про місцеве самоврядування, а саме  в  той  розділ,  в  якому  йдеться  про формування місцевого бюджету,  положення,  яке б унеможливлювало фінансування освіти та медицини за традиційним сумнозвісним залишковим принципом.

 

     І останнє.  Я  хотів би звернути увагу ось на що.  Сьогодні в ощадбанках є кошти,  і немалі кошти.  Це залишки тих сум, які були виділені  для компенсації втрат від знецінення трудових заощаджень громадян,  яким виповнилося 80 років.  Людям не  встигли  віддати: хтось помер, хтось не прийшов і таке інше. Я не знаю, але, мабуть, якось треба подумати (я звертаюся до вас особисто),  щоб ці  кошти не пропали.  Може,  їх внести до цих 1,1 мільярда, які виділені на наступний  рік  на  компенсацію  втрат  від  знецінення   трудових заощаджень?

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Сахно.  Наступний  -  депутат Мельников.

 

     САХНО Ю.П.  Шановні колеги! У 1997 році було прийнято рішення Кабміну,  ви пам'ятаєте,  про відрахування певних коштів з купівлі ювелірних  виробів,  машин,  валюти  для  того,  щоб   ліквідувати заборгованість  Пенсійного  фонду.  Після  цього  в  1998  році ми прийняли доповнення до закону, згідно з яким ці речі теж робилися. Ну,  я не буду коментувати,  чи це ліберально, чи спрямовано це на підтримку певних прошарків нашого населення.  У принципі цей захід був позитивний і спрацював на те,  щоб Пенсійний фонд поповнити. Я нагадаю,  що рік чи півтора тому пан Зайчук  з  цієї  трибуни  нам рапортував,  що  заборгованості  до  Пенсійного фонду немає і вже, навіть, маємо профіцит грошей.

 

     Але незважаючи на те, що в цьому законі було написано, що він діє  доти,  поки  не  буде  ліквідована  заборгованість  з виплати пенсій,  ще  два  роки  ці  гроші  успішно  стягуються  з   нашого населення,  надходять до бюджету і, мабуть, спрямовуються на якісь соціальні виплати.

 

     Усі наші запити і до пана Пустовойтенка свого часу,  і  потім до Віктора Ющенка,  і тепер уже до Кінаха, і до міністра Мітюкова, і до голови бюджетного комітету, які ми робили від партії "Яблуко" стосовно  того,  доки  це  буде  тривати,  на  жаль,  не знаходять підтримки,  і  найголовніший  аргумент,  який  наводився  з  цього приводу,  це те,  що, мовляв, воно вже забито, вибачте за слово, в бюджет і треба його до кінця виконувати.  Ну,  я думаю, що цей рік уже  нехай  буде  як  є,  але  я  би  попросив  і  головуючого,  і представників Кабміну, і профільний комітет Верховної Ради, щоб ці кошти (1 відсоток),  які ми стягуємо якраз,  я ще раз нагадаю, при купівлі ювелірних виробів,  валюти і машин  усе-таки  в  наступний бюджет уже не забивалися, щоб цей закон уже дійсно не діяв.

 

     Якщо мої  ліві  колеги будуть апелювати до того,  що ці гроші стягувалися нібито з найбільш забезпечених верств населення,  то я смію вас переконати, що якраз купівля всіх цих речей - і ювелірних виробів,  і,  на жаль,  валюти,  - як свідчить  статистика,  якраз здійснюється  не  найбагатшими  людьми.  А  що  стосується купівлі дорогих машин,  то ви знаєте,  що ця категорія людей підходить  до цих речей дуже розумно і знає,  як обійти певні речі, а потерпають якраз і дають додаткові гроші ті середні прошарки, про яких ми всі турбуємося.

 

     Ну, і на завершення. Шановні колеги, я нагадаю, що ми вчора в Законі про реклами прийняли доленосне рішення - заборонити рекламу тютюнових  виробів  і  спиртних  напоїв.  Ще не всі засоби масової інформації,  а  також  діячі  табачних  компаній   до   кінця   це усвідомили.  Мені  би теж хотілося,  щоб це питання було взято під контроль Кабміном і нашими регулюючими органами,  які готують  цей закон до другого читання,  щоб раптово ця дуже важлива річ, яку ми проголосували 226 голосами, не пропала в новій редакції закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мельников.

 

     МЕЛЬНИКОВ О.Б.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Партія  зелених  - XXI століття,  фракція "Яблуко".  Ця заява була підтримана центральною радою нашої партії 17 листопада цього року, і я її хочу оголосити.

 

     "Шановний головуючий!  Шановні  народні  депутати!  25 жовтня 2001 року 232 депутати України в коридорах Верховної Ради  України проголосували  за антиекологічний Земельний кодекс України.  Це ні що інше,  як терор проти природи та екологічних прав  громадян  на безпечне життя і здоров'я довкілля, проти народу України.

 

     Стаття 3   Земельного  кодексу  України  повністю  суперечить чинному законодавству України,  адже стаття 2 Закону  України  про охорону   навколишнього   середовища   передбачає,   що   земельне законодавство    розробляється     відповідно     до     вказаного природоохоронного закону, а не навпаки, як це прийнято в кодексі.

 

     Косметичне вилучення   одіозної   третьої  частини  статті  3 кодексу аж ніяк не змінило  всіх  інших  законів,  підпорядкованих вимогам  Земельного  кодексу,  про  що  свідчить її друга частина. Отже,  Закон  України   про   охорону   навколишнього   середовища знову-таки брутально порушено.

 

     На жаль,  основна частина моїх поправок до проекту Земельного кодексу України не була врахована,  наслідком чого є така ситуація (наведу  просто  два  приклади).  Уздовж морів та навколо морських заток  і  лиманів  прибережна  захисна   смуга   вже   не   матиме обов'язкової щонайменше двокілометрової ширини,  як це передбачено статтею 88 Водного кодексу  України.  Адже  розмір  та  межі  цієї найважливішої   частини   зони   санітарної   охорони  моря  тепер передбачено встановлювати проектами землеустрою.  Результатом буде знищення оздоровчих пляжів та рекреаційних зон.

 

     Аналогічну ситуацію  тепер будемо мати і в населених пунктах, де  розміри  і  межі  прибережної  захисної  смуги  також   будуть встановлюватися не з урахуванням конкретних умов,  що склалися, як це  визначено   Водним   кодексом   України,   а   з   урахуванням містобудівної  документації,  що неминуче призведе до перетворення прибережних захисних смуг водних об'єктів у населених  пунктах  на місця  масової  забудови.  Таким  чином,  прибережна захисна смуга перестане  слугувати  своєму  головному  призначенню   -   охороні поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення.

 

     Із наведених   прикладів   уже,   безперечно,   випливає,  що прийнятий  Верховною  Радою  України  закон   суперечить   чинному природоохоронному   законодавству.   Його  прийняття  призвело  до звуження  обсягу  конституційних  прав  громадян,  що   є   грубим порушенням статті 22 Конституції України.

 

     На превеликий   жаль,   фракція   Партії  зелених  України  у Верховній Раді стовідсотково проголосувала за цей  антиекологічний кодекс,   що   свідчить  про  свідомі,  умисні  дії  фракції  ПЗУ, спрямовані на знищення природи.  Жоден терорист не зміг  заподіяти такої  шкоди Україні,  як ПЗУ,  яка на попередніх виборах постійно нагадувала в рекламних роликах про брудні  річки  і  хворих  дітей України,   а   сьогодні   розробила   та   пролобіювала  прийняття антиекологічного  Закону  України  про  внесення  змін  до  Закону України  про охорону атмосферного повітря (це інший проект),  який фактично зняв заборону на розміщення в містах і населених  пунктах України  териконів і відвалів,  а також скасував умови виведення з густонаселених  житлових  кварталів  автозаправочних  станцій   на догоду комерційним структурам, тісно пов'язаним з ПЗУ.

 

     Ось чому  я  заявляю,  що  зрадники екологічних прав громадян України протягнули антиекологічний Земельний  кодекс  з  нечуваним порушенням  процедури  його  прийняття,  що  і  створило умови для неконтрольованого погіршення гарантованих  Конституцією  безпечних умов існування народу України і подальшого його пограбування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Александровська.  Наступний  - депутат Костинюк.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Уважаемые  коллеги,  несколько  слов  хочу  сказать  о сложившейся практике в сфере назначения субсидий,  которая  свидетельствует  о полной  несостоятельности  этой  системы в условиях экономического кризиса,  который сегодня развернулся у нас  в  государстве.  Всем известно,  что  сегодня  практически  75 процентов населения имеет право на получение субсидий,  и вместе с тем мы знаем,  что далеко не  все  граждане Украины обращаются за субсидиями и далеко не все их получают. Почему?

 

     С одной стороны, страшная волокита, которая существует в этой сфере,  а  с  другой  стороны,  целенаправленное  ограничение прав граждан  на  получение  субсидий  со  стороны  Кабинета  Министров Украины.

 

     Мы с вами видим,  что постоянно вносятся поправки в положение о субсидиях,  ограничивающие право жителей на получение  субсидий. Например,  введено ограничение,  связанное с тем, что те граждане, которые имеют в частной собственности жилые дома,  не имеют  права на получение субсидий.

 

     Вместе с  тем  мы  знаем,  что  очень  многие  жители городов получают в наследство  дома  от  своих  родителей,  находящиеся  в сельской местности, дома, построенные до войны, после войны, дома, которые  уже  не  могут  быть  постоянным  жилищем  и  чаще  всего используются как дачные домики. Но поскольку люди вступают в право наследования, они лишаются возможности оформить субсидии.

 

     Следующее. Вводятся ограничения, различные нормативы, которые используются при начислении субсидий,  нормативы на жилую площадь, на которую назначается субсидия, нормативы на потребляемый газ, на электроэнергию  и  так  далее.  Фактически  субсидия - это доплата гражданам  до  необходимого  размера  оплаты   жилищнокоммунальных услуг,  исходя  из  их  доходов.  Вместе  с тем это право серьезно Кабинетом Министров сегодня ограничивается.

 

     Я также  хочу  сказать,  что   нормативы,   которые   сегодня существуют  в жилищнокоммунальной сфере,  не соответствуют никаким обоснованиям.

 

     Поэтому я  прошу  дать  протокольные  поручения:  профильному Комитету  по  вопросам экономической политики рассмотреть вопрос о неэффективности системы субсидий в условиях экономического кризиса в Украине, Комитету по вопросам прав человека рассмотреть вопрос о нарушениях прав граждан Украины в связи с введением ограничений  в положение   о  субсидиях,  которые  вносятся  Кабинетом  Министров Украины,  Комитету по вопросам  государственного  строительства  и местного самоуправления внести предложение по изменениям в Закон о местном самоуправлении,  дающий исключительное право  установления цен  и  тарифов  за  жилищно-коммунальные  услуги и контроля за их уровнем местным органам власти.

 

     Я считаю,  что вопрос этот очень актуальный, и мы обязательно должны его решить.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Костинюку.

 

 

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановні  народні  депутати!  На превеликий жаль,  події останнього часу викликають занепокоєння щодо майбутнього таких  миколаївських підприємств,  як  "Машпроект" та "Зоря",  які є визнаними лідерами турбобудування не тільки в Україні. Завдяки розробкам фахівців НВП "Машпроект"  Україна  входить до першої п'ятірки держав-виробників газових турбін і парогазових установок.

 

     За підсумками   робочої   поїздки   Президента   України   до Миколаївської області 30 жовтня цього року Кабінету Міністрів було дано доручення про фінансування в  цьому  та  наступних  роках  за рахунок централізованих капітальних вкладень добудови і введення в експлуатацію дослідно-промислової електростанції НВП  "Машпроект". Це  рішення  заслуговує  на  увагу,  і його фракція Народного руху домагалася майже два роки.

 

     Натомість доручення   Президента   України   про   об'єднання виробничого  об'єднання  "Зоря"  та  НВП  "Машпроект"  у  цілісний науково-виробничий комплекс і про розгляд питання щодо  виключення новоутвореного  науково-виробничого  комплексу з переліку об'єктів права державної власності,  які підлягають приватизації, викликали у нас занепокоєння.

 

     Невдовзі події набрали прогресуючих темпів і,  на нашу думку, увійшли в суперечність з чинними правовими нормами. Не дочекавшись відповідного  доручення  Кабінету  Міністрів України,  керівництво Мінпромполітики вже на третій день,  2  листопада,  видало  наказ, яким  фактично  ліквідувало НВП "Машпроект",  оголосивши створення науково-виробничого комплексу газотурбобудування "Зоря".

 

     Хоча в  тексті   наказу   є   посилання   на   законодавство, Міністерство  промислової політики свої дії провело без дотримання вимог  антимонопольного  законодавства,   без   участі   трудового колективу,   наперекір   рішенню   профспілкового   комітету,  без погодження з Миколаївською міською та  районними  радами  народних депутатів.

 

     Усі перелічені   норми   статті   34   Закону   України   про підприємництво в Україні Мінпромполітики не виконало.

 

     На відміну від  Міністерства  промполітики,  яке  намагається свої  дії  прикрити  словесами  з правового лексикону,  працівники регіональної влади і керівництво "Зорі" відверті  у  своїх  планах відтяти  з  державної  власності  прибуткові  стратегічні об'єкти. Навіть не гребують цинічними методами обману і змови.

 

     Я хотів би внести пропозиції про те, що ліквідація...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ми не спішимо нікуди.

 

     КОСТИНЮК Б.І.    У  зв'язку  з  цим  фракція  Народного  руху вимагає:   Кабінету   Міністрів  негайно  призупинити  дії  наказу Мінпромполітики  України  про  створення  державного  підприємства наукововиробничого     комплексу     газотурбобудування    "Зоря"; дотримуватися норм чинного  законодавства,  що  регулюють  процеси реорганізації  підприємств  та  наукових  установ  з  метою вибору оптимальної,  економічної,  ефективної  форми  правовласності  для створення державного науково-виробничого комплексу турбобудування, в тому числі узгодженої наприкінці травня  цього  року  пропозиції виробничого об'єднання "Зоря", НВП "Машпроект", обласної державної адміністрації  та   Мінпромполітики   щодо   утворення   державної кооперації   "Миколаївські  газові  турбіни";  подати  до  фракції Народного  руху  України  свою  пропозицію  щодо   цього   питання міністрам промислової політики,  палива та енергетики,  економіки, науки і освіти,  праці,  голові Антимонопольного комітету і голові Фонду державного майна України.

 

     Прошу вважати  це  депутатським запитом від фракції Народного руху України".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, бажаючі скористатися своїм правом, у "Різному" реалізували своє право. Усі звернення і заяви, які надійшли до розділу "Різне",  будуть направлені  за  адресами, будуть  дані  відповідні протокольні доручення від імені Верховної Ради України.

 

     Хотів би окремо зупинитися  на  виступі  Георгія  Корнійовича Крючкова.  Я  хочу  сказати,  Георгію Корнійовичу,  що нам спільно треба подумати,  яке рішення запропонувати Верховній Раді України, тому  що я,  направляючи вам висновок науководослідного інституту, теж не мав однозначної позиції  з  приводу  того,  як  ми  повинні чинити.

 

     Давайте разом  запропонуємо проект постанови,  внесемо його в зал,  і це буде тестом на ставлення народних депутатів до боротьби із злочинністю,  корупцією і всіма іншими явищами,  про які ми так багато говоримо з трибуни,  і це ми повинні  реалізувати,  в  тому числі і в законодавчій парламентській діяльності.

 

     Щодо інших   виступів  і  заяв,  то  вони  будуть  відповідно направлені на адресу тих установ,  яких вони торкаються, включаючи Президента   України,   Кабінет  Міністрів  і  органи  центральної виконавчої влади.

 

     З процедури,  будь  ласка,   увімкніть   мікрофон   народного депутата Моісеєнка.

 

 

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Спасибо, Виктор Владимирович. Коммунистическая партия рабочих и селян.  Я хочу обратить внимание присутствующих в зале  пяти народных депутатов Украины,  что на 14.26 все остальные депутаты,  видимо,  не интересуются  вопросами,  которые  сегодня, может  быть,  и  не  включены  в  повестку  дня,  но поднимаются в "Разном" народными депутатами Украины как наиболее  животрепещущие и жизненно необходимые.

 

     Я неоднократно просил,  Виктор Владимирович,  о том, чтобы мы внесли какое-то изменение в Регламент,  и вы, помоему, даже давали по  этому  поводу  поручение  регламентному комитету о том,  чтобы обеспечивать  присутствие  депутатов  на  этих  заседаниях,  когда решаются  наиболее  важные  вопросы,  связанные  с  жизнью  нашего народа.

 

     Поэтому я прошу,  чтобы вы сейчас сказали,  сколько у вас  на мониторе отмечено карточек?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу погодитися, що зараз у залі п'ять народних депутатів, але на моніторі - 168.

 

     А щодо вашої пропозиції,  то я хочу  сказати:  мабуть,  треба звертатися не до депутатів, а до виборців.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Крючкова.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Шановний Вікторе Володимировичу! Я хочу сказати, що задоволений вашою  реакцією  на  мій  сьогоднішній  виступ.  Це перше.

 

     Друге. Із задоволенням візьму участь в опрацюванні пропозицій з цього питання. Воно, мабуть, назріло і перезріло.

 

     Але є  одне  прохання:  усе-таки   треба,   щоб   керівництво Верховної   Ради   ознайомило   народних   депутатів   з   вироком швейцарського суду.  Я не думаю,  що  це  є  якась  така  державна таємниця,  щоб  її  приховувати  від  громадськості,  тим паче від народних депутатів. А готувати пропозиції, не маючи правової бази, не  знаючи  за  що все-таки ця людина там засуджена (може,  дійсно вона засуджена за те, що у нас не є злочином), неможливо.

 

     До речі,  я його  висловлював  у  зверненні  на  ім'я  Голови Верховної Ради і хотів би,  щоб воно було реалізоване.  Я готовий, як тільки буде  прийнятий  цей  документ,  ознайомитися  з  ним  і запропонувати  свої  пропозиції.  І,  можливо,  ми  б разом з вами вийшли з конкретними пропозиціями Верховній Раді.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  дякую,   Георгію   Корнійовичу.   Даю   окреме доручення про те,  щоб ми отримали такий вирок, хоч я пам'ятаю, що підписував особисто на ім'я Зленка лист,  і це  було  дуже  давно, Георгію Корнійовичу.

 

     Щодо того,  щоб  у  нас  був відповідний переклад і надіслати його для ознайомлення  Георгію  Корнійовичу  Крючкову.  Я  готовий разом з вами внести проект постанови, Георгію Корнійовичу. Зробимо таким чином і розповсюдимо серед всіх депутатів.

 

     Шановні колеги!  Я щиро вдячний тим, хто залишився, за плідну співпрацю.

 

     Оголошується засідання  закритим.  Наступний  тиждень у нас - робота в комітетах.  Продовження  пленарних  засідань  відбудеться через тиждень, у черговий вівторок (Шум у залі). В округах? Тоді в округах.

 

     Дякую. До побачення, всього найкращого.