Стенограма пленарного засідання

19 жовтня 2001

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  ж о в т н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.  Поки ви готуєтеся,  шановні  колеги, дозвольте  мені  від  вашого  імені  поздоровити з днем народження Сергієнка Олександра Івановича і Строгова Анатолія Никандровича  і побажати їм щастя, здоров'я і всіляких успіхів.

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі Верховної Ради зареєструвалися 375 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Сьогодні, шановні колеги,  у  нас  є  тільки  запити  і  тому переходимо до їх розгляду. Надійшли такі депутатські запити.

 

     Народного депутата  Євгена  Жовтяка  -  до Президента України стосовно  порушень  головою  Київської  облдержадміністрації  прав громадян. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з  невиплатою  заборгованості  з  компенсаційних виплат  громадянам,  які  постраждали  внаслідок  аварії на ЧАЕС і проживають у Святошинському районі міста Києва. Прошу визначитися.

 

     "За" - 122.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олександра Чернічка

- до    Прем'єр-міністра    України    стосовно   реструктуризації підприємства ВАТ "Електрон-Газ" міста Жовті Води Дніпропетровської області.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Івана  Кірімова  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно доцільності використання споруджуваних відповідно до  чорнобильської  програми  житлових  будинків  у  селі Маковище Макарівського району для поселення вчителів місцевої школи.

 

     "За" - 146.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Євгена  Жовтяка  -  до   Прем'єр-міністра України  стосовно порушення головою Київської облдержадміністрації прав громадян.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Василя  Онопенка  -  до  Прем'єр-міністра України    у   зв'язку   з   незадовільним   соціальним   захистом батьківвихователів дитячих будинків сімейного типу.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата     Станіслава     Ніколаєнка     -     до Прем'єр-міністра  України  стосовно відновлення енергопостачання в Херсонській області.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів  (Довганчин,  Федоренко  та  інші  - всього  сім  народних  депутатів)  -  до Прем'єр-міністра України, голови  Фонду  державного   майна   України   щодо   фальсифікації документів   при   формуванні  статутного  фонду  СП  "Росава"  та нанесення при цьому державі збитків у особливо великих розмірах.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Бориса  Кожина  -   до   Прем'єр-міністра України,  міністра  освіти  і науки України щодо надання державної підтримки в побудові школи-колегії у місті Севастополі.

 

     "За" - 78.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата   Володимира   Алексєєва   -   до   Голови Верховного  Суду  України  у  зв'язку  з  відсутністю відповіді на звернення  щодо  застосування  положень  міжнародних   зобов'язань України у цивільному судочинстві.

 

     "За" - 97.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів   Наталії  Жежук  і  Євгена  Лешана  -  до Генерального прокурора України,  голови Служби безпеки  України  з приводу    грабіжницьких    розкопок    в   історикоархеологічному заповіднику "Ольвія" Національної академії наук України.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Євгена Краснякова - до міністра палива  та енергетики  України  про  виділення  цільових коштів підприємствам об'єднання "Артемвугілля" для погашення заборгованості за  теплову енергію.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віталія  Черненка - до міністра палива та енергетики  у  зв'язку  з  відсутністю  реагування  на   звернення стосовно забезпечення вугіллям мешканців міста Горлівки.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Ореста Фурдичка - до міністра закордонних справ  України  у  зв'язку  зі  зволіканням  з  відкриттям  пункту пропуску  автомобільного  транспорту  у  Старосамбірському  районі Львівської області.

 

     "За" - 108.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віталія Черненка  -  до  міністра  охорони здоров'я  України  стосовно  зволікання  з  підтвердженням статусу інваліда першої групи померлого шахтаря.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -  до  голови   Фонду державного  майна України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на звернення стосовно продажу акцій Акціонерного  комерційного  банку "Україна".

 

     "За" - 158.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів  Наталії  Вітренко та Олександра Єрохіна - до генерального директора  "Укрзалізниці"  з  приводу  конфліктної ситуації,  що  виникла у вагонному депо міста Конотоп у зв'язку зі звільненням робітниці депо Муштаєвої.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  України  інформую  про  входження народного депутата України Подобєдова Сергія  Миколайовича  до  складу  депутатської  фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної).

 

     Для оголошення увімкніть мікрофон народного депутата Шишкіна.

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133,  Одеська область). Група  "Соборність".  Заступник голови Спеціальної слідчої комісії щодо Гонгадзе й інших зниклих та вбитих  депутатів  та  політиків. Шановні  колеги  і  представники  засобів  масової  інформації!  У зв'язку  з  тим  що  вчора   Верховна   Рада   України   припинила повноваження народного депутата Лавриновича, який досі був головою цієї спеціальної слідчої комісії,  спеціальна слідча комісія вчора о  15  годині  провела  засідання,  на  якому  головою спеціальної слідчої комісії відповідно до Регламенту  Верховної  Ради  України обрано народного депутата Жира Олександра Олександровича, про що я вам і повідомляю. Таким чином, комісія продовжує свою роботу. Вона провела засідання вчора і продовжить сьогодні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Переходимо  до  розгляду  питань  порядку денного.

 

     --------------

 

     Слухається звіт    Кабінету    Міністрів     України     щодо соціально-економічних наслідків закриття шахт в Україні. Доповідає міністр палива та енергетики Сташевський  Станіслав  Телісфорович. Будь ласка.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.,   міністр  палива  та  енергетики  України. Шановний  Вікторе  Володимировичу!   Шановні   народні   депутати! Сьогоднішньому  розгляду проблеми Верховної Ради України передував інтерес з боку політиків,  керівників місцевих  органів  влади  до процесів,  які пов'язані із закриттям та ліквідацією вугледобувних підприємств.  Вони стурбовані цими процесами,  і ми  поділяємо  цю стурбованість.

 

     На жаль,   реструктуризація   вугільної   галузі   не  завжди достатньою мірою вирішує проблеми  соціально-економічного  захисту працівників,  які вивільняються,  та і самих шахтарських регіонів, де вимушено закриваються  шахти.  Хотів  би  зазначити,  що  шахти закривалися ще до 1996 року,  ще за радянських часів.  Так лише за п'ять років,  у 19711-975  роках,  було  закрито  59  шахт  і  два розрізи.  Їх  виробнича  потужність  становила  понад 14 мільйонів тонн, а це - 12 відсотків від усього видобутку.

 

     Варто зазначити,  що  їх  закриття  здійснювалося  формально. Тобто  людей  разом  із запасами передавали на діючі підприємства, інші  обов'язкові  заходи  (екологічні,  соціального  захисту)  не виконувалися.

 

     Зрозуміло, що  необхідність  комплексного  вирішення проблеми закриття та ліквідації шахт і розрізів була  викликана  насамперед низкою   негативних  явищ,  які  накопичилися  за  минулі  роки  у вугільній промисловості. Серед них - недостатня державна підтримка вугледобувних  підприємств,  різке зменшення виробничої потужності вугледобувних   підприємств,   значне   скорочення   числа   нових підготовлених  горизонтів,  скорочення кількості очисних вибоїв та зниження навантаження на очисний  вибій,  зменшення  з  27  до  14 кількості шахт з річним видобутком вугілля понад 1 мільйон тонн.

 

     Важливо також  відзначити  зниження  продуктивності  праці на видобутку вугілля.  І вона впала з 22 тонн  на  місяць  на  одного чоловіка  до  15  тонн  у  1996  році.  Все  це  разом призвело до зменшення обсягів видобутку вугілля із 135 мільйонів тонн  у  1991 році  до  71  мільйона тонн у 1996 році.  На цьому фоні виділялася група шахт, технікоекономічні показники яких були в декілька разів гіршими, ніж у середньому по галузі. Таких шахт було майже третина від загальної кількості. Їх видобуток становив близько 5 відсотків від загального видобутку вугілля.  Що ж до державної підтримки, то вони отримували більше 20 відсотків.

 

     Аналіз стану кожного такого  підприємства  засвідчив,  що  90 шахт, які сьогодні підлягають ліквідації, 33 повністю відпрацювали свій ресурс,  решта 57 шахт мали  дуже  низькі  техніко-економічні показники.  Серед  них  31  шахта  з  незначними залишками запасів вугілля,  які становлять близько 10 мільйонів тонн.  До того ж  ці шахти  характеризуються дуже складними гірничогеологічними умовами залягання та низькою якістю вугілля.  Розробка залишкових  запасів неодмінно  призвела  б до великих витрат бюджетних коштів,  значно погіршила б соціально-економічний  стан  галузі  та  вугледобувних регіонів у цілому.  Тобто можна стверджувати,  що дві третини шахт зазначеної групи практично вичерпали  ресурс  промислових  запасів вугілля.

 

     Крім цього,   техніко-економічний   аналіз  доводить,  що  на відновлення роботи дуже збиткових і неперспективних шахт  потрібні неабиякі  капітальні  вкладення,  насамперед  з  бюджету.  Що ж до прогнозованої ефективності їх  використання,  то  вона  буде  дуже низькою.  В  умовах  обмеженого бюджетного фінансування це могло б призвести  до  погіршення  техніко-економічних   показників   усіх перспективних вугільних підприємств саме через розпорошення коштів державної підтримки.

 

     Аналіз показників роботи підприємств вугільної  промисловості за  1996-2001 роки переконує,  що рішення про закриття збиткових і неперспективних шахт у сучасних умовах  фінансування  було  досить обгрунтованим.  Насамперед  слід  відзначити,  що,  незважаючи  на зменшення числа працюючих шахт,  починаючи з 1996  року  внаслідок реструктуризації   вугільної   промисловості   видобуток   вугілля збільшився.  У 1996 році він становив 71 мільйон тонн,  а  в  2000 році - 80 мільйонів. Досягнуто цього завдяки концентрації гірничих робіт,  трудових та фінансових матеріальних ресурсів.  До  того  ж оптимізовано  виробничі  потужності,  підвищено рівень механізації гірничих  робіт  в  очисних  забоях.  Внаслідок   реструктуризації скоротилася кількість шахт із низькою продуктивністю праці.

 

     Саме з  метою  оздоровлення  ситуації в галузі 17 лютого 1996 року було видано указ Президента України про структурну перебудову вугільної промисловості. Ним передбачено низку дієвих заходів щодо підвищення ефективності роботи вугледобувних підприємств.  На його розвиток  28  березня  1997  року було прийнято постанову Кабінету Міністрів України і затверджено програму закриття  неперспективних вугільних шахт і розрізів,  якою передбачено ліквідувати 84 шахти, чотири розрізи.

 

     Перспективні проектні  розрахунки  передбачали   необхідність виділення  на закриття шахт і розрізів з 1996 по 2000 роки понад 7 мільярдів гривень,  фактично ж  було  виділено  тільки  близько  2 мільярдів.   У  цьому  році  Мінпаливенерго  визначило  потребу  в бюджетному  фінансуванні  реструктуризації  в  сумі  1,6  мільярда гривень. Фактично передбачено всього 850 мільйонів гривень.

 

     У зазначений  період  на  виділені  кошти  закінчено  фізичну ліквідацію 52 шахт. Це без урахування екологічних витрат та коштів на  водовідвідні  комплекси.  Передбачалося  також  ввести  десять водовідвідних комплексів  для  пониження  затоплення  на  сусідніх шахтах;  добудову  та  введення  в  експлуатацію  близько 30 тисяч квадратних метрів житла для працівників вугільних підприємств,  що закриваються;   створити  понад  3  тисячі  нових  робочих  місць; частково здійснити заходи з охорони довкілля  на  тих  шахтах,  де може створитися аварійна ситуація.

 

     На шахтах,  що  закриті,  на сьогоднішній день майже повністю погашена заборгованість із заробітної плати.  Але, на жаль, багато питань  виникає  з  визначенням  пріоритетності напрямів роботи по ліквідації шахт.

 

     Варто зауважити,  що  середня  вартість   ліквідації   одного підприємства становить понад 65 мільйонів гривень.  Зазначу,  що з отриманих  на   сьогодні   близько   1,8   мільярда   гривень   на соціально-економічні   заходи   витрачено   близько  1,1  мільярда гривень, з яких 215 мільйонів становить заробітна плата звільнених працівників.   Виплата  вихідної  допомоги  становить  суму  в  22 мільйони гривень,  виплата регресних та одноразових допомог в разі втрати   працездатності  -  363  мільйони,  162  мільйони  гривень витрачено на забезпечення працівників вугіллям.

 

     Разом з тим зазначу,  що  через  хронічну  нестачу  бюджетних коштів  із відставанням від проектів ведуться роботи з екології та створення  нових  робочих  місць.   З   початку   реструктуризації внаслідок  ліквідації  шахт  звільнено 72 тисячі гірників,  всього працевлаштовано 60 тисяч чоловік,  з яких  5  тисяч  трудяться  на інших  підприємствах  галузі,  у  тому  числі  на новостворених за рахунок коштів реструктуризації 2 тисячі чоловік.  На сьогодні  на обліку в центрах зайнятості знаходиться близько 9 тисяч чоловік.

 

     Багато зроблено  для  того,  щоб  створити нові робочі місця. Введені  нові  потужності,  вкладалися  гроші  в  розвиток  легкої промисловості,   сільського   господарства,   але  ця  робота,  ми вважаємо,   ще   недостатня   через   відсутність   коштів.    Для упорядкування  цієї  роботи  Кабінетом  Міністрів  України разом з обласними   державними   адміністраціями,   Міністерством   праці, Міністерством   економіки,   Міністерством  палива  та  енергетики розроблено Державну програму переселення людей з районів  масового закриття   вугледобувних   підприємств   в  інші  регіони  країни, насамперед туди,  де існує перспектива та  економічна  доцільність створення  нових  робочих  місць.  Зобов'язано  також  заздалегідь передбачити  створення  робочих  місць  для  ліквідації  вугільних підприємств.

 

     Закриття вугільних підприємств знижує техногенне навантаження на навколишнє середовище,  але разом з тим створює ряд екологічних проблем,   пов'язаних   з   суттєвими   змінами   геологічного  та гідрогеологічного   середовища   в   районах   та   регіонах    їх розташування.    Так,    припинення   роботи   водовідвідного   та вентиляційного обладнання може призвести до підтоплення  території шахти   водами,   розширення  зон  просідання  масиву,  руйнування розташованих на поверхні споруд,  формування нових шляхів міграції метану і таке інше.

 

     Міжнародний досвід   одночасного   групового   закриття  шахт переконує,  що  заходам  з  екологічної  безпеки   територій   має передувати  комплексна  прогнозна  оцінка наслідків.  На жаль,  ця робота була зроблена несвоєчасно. Усвідомлюючи важливість проблеми збереження   навколишнього   середовища,  Міністерство  палива  та енергетики  виконує  низку  природоохоронних   робіт,   для   чого передбачено  1,5  мільярда гривень.  На жаль,  виділено тільки 302 мільйони гривень.

 

     Разом із  проблемою  збереження  екологічної  і   техногенної безпеки районів ліквідації гірничих підприємств виникають проблеми з  визначенням   джерел   фінансування   тих   закритих   гірничих підприємств,  які  постійно  лишаються в режимі відкачки підземної води.  На утримання 28  таких  господарств  потрібно  щорічно  140 мільйонів  гривень.  Саме з метою вирішення питань,  що потребують правового   врегулювання,   розроблено   розпорядження    Кабінету Міністрів  про  заходи  щодо  розв'язання  проблем,  пов'язаних  з ліквідацією вугледобувних підприємств.

 

     Скажу, що проблемні питання,  пов'язані з виконанням програми закриття  і  ліквідації  вугледобувних  підприємств,  іще раз було розглянуто 26 вересня цього  року  на  засіданні  уряду,  де  були прийняті  відповідні  рішення.  Крім  того,  програмою "Українське вугілля",  розробленою  за  дорученням  Президента  України,   яку затверджено  Кабінетом  Міністрів  України,  визначено  перелік та значно зменшено кількість вугледобувних  підприємств,  які  будуть закриватися в 2002-2008 роках.

 

     У цей   період   на   рік   буде  закриватися  двітри  шахти, експлуатація яких  є  зовсім  недоцільною,  де  промислові  запаси вичерпані.  На  початку доповіді я сказав,  що з 1996 року по 2001 рік  щорічно  закривалося  по  20-25  шахт.  Це  значно  підвищить ефективність використання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам ще потрібно часу?

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.   Зараз   закінчую.   Це   значно  підвищить ефективність використання  бюджетних  коштів,  дозволить  понизити темпи   ліквідаційних  робіт  та  нормалізувати  пов'язані  з  цим процеси.  Зрозуміло:  для  цього  потрібні  кошти  і   чималі.   Є відповідні  розрахунки  та  обгрунтування,  де враховані звернення депутатів Верховної Ради,  органів  місцевого  самоврядування,  що були  подані  до Кабінету Міністрів та Верховної Ради.  Просимо це врахувати при голосуванні проекту бюджету на 2002 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.  Висвітіть список. Народний депутат Савенко. Наступний

- депутат Пхиденко.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ).   Спасибо,   Виктор Владимирович. Прошу передать слово депутату Малолитко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).   Шановний   Станіславе   Телісфоровичу!   На   мій   запит міністерство дало відповідь,  що на кошти,  виділені для придбання житла  колишнім  працівникам  закритої  шахти  "Новомиргородська", розпочате будівництво будинку.  Але воно почалося шість років тому і   зведено   тільки  фундамент.  До  цього  часу  ніяких  заходів міністерством не вжито.  Крім того,  не  виконується  домовленість щодо  забезпечення  колишніх шахтарів робочими місцями.  Як надалі планує цю роботу міністерство  і  чому  воно  не  виконує  те,  що обіцяло народному депутату?

 

     Дякую.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.    Усі    роботи,    передбачені   програмою соціальноекономічного розвитку 2001 року і  забезпечені  бюджетним фінансуванням,   виконуються   в  повному  обсязі.  Немає  жодного розділу,  де  б  вони  не  виконувалися.  На   жаль,   коштів   на реструктуризацію  (і я сказав про це в доповіді) недостатньо.  З 1 мільярда 800 мільйонів гривень,  які  ми  запросили,  ми  отримали тільки  850  мільйонів,  тобто  50  відсотків.  Тому  сьогодні і є проблеми,  про які я сказав. Із 72 тисяч звільнених сьогодні ще не працевлаштовані  9  тисяч  працівників.  Тому в проекті бюджету на 2002 рік ми просимо  передбачити  кошти  з  урахуванням  того,  що повинно закриватися,  з урахуванням того,  що не зроблено.  Ми все передбачили і зробили заявку.  Тому я на закінчення просив би  вас підтримати наші пропозиції. Проблеми гірників серйозні, про них ви всі добре знаєте. Тоді, я думаю, цих питань не буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Пхиденко.  Наступна  -  депутат Семенюк.

 

     ПХИДЕНКО С.С.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і  духовності  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Ви розпочали свій виступ з повідомлення, що проблема закриття шахт - це таке собі: і за радянської влади шахти закривалися,  і сьогодні, мовляв, треба закривати. Але я думаю, що ви,  мабуть, розумієте, що раніше малоефективні шахти закривалися, але  за  умов,  коли  Україна займала перші місця серед величезної кількості вугільних країн.  Сьогодні  ж  процес  цей  відбувається зовсім в іншій ситуації, коли галузь розвалена, і ті шахти, які ще могли б працювати,  закриваються свідомо,  на вимогу  Міжнародного валютного фонду. Звичайно, це різні речі.

 

     Це болючі  проблеми,  і  я  від  імені  своїх  виборців міста Нововолинська хотів би задати вам запитання.  Там у нас є  дев'ять шахт і десята будується, мабуть, уже років десятьп'ятнадцять, якщо не більше.  Я дуже просив би вас сказати,  яка доля цих шахт і  як планує міністерство вирішувати проблеми нововолинської групи шахт?

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Дякую  за запитання.  Я хотів би ось про що сказати.  Я  сказав,  що   і   раніше   шахти   закривалися,   для обгрунтування того, що коли закінчуються запаси вугілля, то шахти, безумовно, повинні закриватися. Але, на жаль, проблема їх закриття лишається.

 

     Що стосується того,  що їх треба активно закривати, то тут ми іншої думки.  Чому?  Тому що (тут згоден я з вами) в тій  програмі закриття   шахт,   яка   була   затверджена  (як  це  не  прикро), передбачалося закриття навіть шахт,  які могли  б  іще  працювати. Наведу   приклад.   У   березні  я  був  у  Донбасі  в  об'єднанні "Донбасвугілля".  Тут шахта,  яка ще 30 років може працювати, була поставлена  на закриття.  Вона потребує капітальних вкладень до 50 мільйонів  гривень,  а  щоб  закрити  її,  треба  150   мільйонів. Безумовно,  ми  прийняли  рішення  не  закривати  її.  І  програма "Українське  вугілля"  розрахована  до  2010  року  вже   не   дає можливості   нікому   приймати   рішення   про   закриття  шахт  у геометричній прогресії.

 

     Ми проаналізували  ситуацію,  яка   склалася   із   закриттям підприємств  у вугільній промисловості.  Закриватися будуть тільки ті шахти, де запаси вугілля закінчилися. В усі інші треба вкладати гроші,  треба,  як кажуть шахтарі, "заряджати лави", і вони будуть працювати.  До речі, шахта, про яку я сказав, ще протягом 30 років буде  добувати 1 мільйон тонн вугілля на рік.  Це досить вагомий і переконливий аргумент. Отже, цей процес зупинено. Але, на жаль, ми маємо на сьогодні те,  що лишилося після ліквідації шахт. Лишилися проблеми, які треба вирішувати.

 

     Що стосується вашого конкретного запитання.  Ми включили і це в програму.  Якщо ви знайомилися з програмою,  то мали б побачити, що там є перелік шахт і вказано,  коли вони  будуть  закінчуватися будівництвом.

 

     Хотів би сказати,  що коли програма "Українське вугілля" буде забезпечена фінансуванням,  як передбачено  (це  остання  з  трьох програм,  які розроблялися за останні десять років),  то вона буде реалізована.  Коли  вона  розглядалася   в   Донецькому   регіоні, Президент  України  сказав,  що  вона  повинна  бути національною, просив  зробити  так,  щоб  вона  була  обговорена   з   народними депутатами,  з профспілками,  з представниками регіонів,  щоб вона була,  зрештою,  такою,  за якою можна було б працювати. Це і було зроблено з березня, відтоді, коли вона була затверджена.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян  (Лівий  центр).  Шановний  Станіславе Телісфоровичу,   таке   до   вас   запитання.   Коли   відбувалося затвердження Кінаха Прем'єр-міністром,  умовою  його  затвердження було створення парламентсько-урядової комісії з питання тарифів на житлово-комунальні  послуги.  Мені,  як  члену  фракції,  протягом серпнявересня довелося бути на засіданнях цієї комісії.

 

     Під час   консультацій   з   обласними   адміністраціями   ми дізналися,  що в регіонах,  де  відбувається  закриття  шахт,  без дотримання відповідної технології, території заливаються водою. Це можна гратися в реформи,  але  з  природою  гратися  не  можна!  В Донецькій,  Луганській,  Кіровоградській областях рівень грунтових вод піднявся в чотири-п'ять разів.  Якщо раніше  воду  треба  було подавати  на два рівні,  то сьогодні на сім-вісім.  У результаті - великі витрати.  А кошти  на  закриття  шахт  (30  відсотків,  які повинні  йти на передачу майна у комунальну власність) фактично на сьогодні не виділяються.  І на нашій зустрічі  з  науковцями  було таке   дано   підтвердження,  що  коли  далі  буде  продовжуватися недотримання технологій,  то самі  грунтові  води  нам  доведеться піднімати для того, щоб людей забезпечити водою.

 

     Чи будуть  все-таки 30 відсотків коштів передані?  І яка сума коштів    сьогодні    виділяється     на     передачу     об'єктів житловокомунального господарства?

 

     Дякую.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Затвердженим положенням передбачено, скільки відсотків коштів спрямовується на реструктуризацію галузі.  Я  про це  сказав.  Якщо  ви  уважно  слухали,  то я називав і суми,  які повинні йти від закриття шахт.  Я також володію цією інформацією і поділяю вашу стурбованість.  Але знову ж таки,  на жаль, коштів на реструктуризацію,  які ми отримуємо, удвоє менше, ніж повинні були отримати. Будуть кошти - не буде проблем.

 

     Ми визначилися  з обласними державними адміністраціями,  що з наступного  року  кошти,  які  виділяються  на  соціальний  захист шахтарів, на їх працевлаштування і створення робочих місць, будуть залишатися в регіонах.  Там краще знають,  на що в першу чергу  їх витратити, на що - в другу чергу.

 

     Що стосується витрат коштів,  то я хотів би поінформувати, що Рахунковою палатою було перевірено використання бюджетних коштів і як на недолік вказано,  що понад визначені нормативи Міністерством палива та енергетики  було  витрачено  кошти  саме  на  соціальний захист.  Але  ж  ми  розуміємо,  коли  виникає  ситуація,  що люди лишилися без води, без газу, то не зважати на це не можна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте. Слово для співдоповіді надається заступнику   голови  Комітету  з  питань  промислової  політики  і підприємництва Кравченку Миколі Васильовичу.  Будь  ласка,  Миколо Васильовичу.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 57, Донецька область). Уважаемые коллеги, в связи с тем, что меня ограничили во времени, я вынужден изменить план выступления и хотя бы тезисно рассказать присутствующим коллегам (я уверен,  что они знают эту ситуацию,  но хотел бы,  чтобы и  министр  послушал) историю  развала угольной отрасли,  которая на сегодняшний день на 79  процентов  обеспечивает  потребности  электростанций,  на   81 процент - металлургии. Это отрасль, которая является базовой, и от нее практически зависит экономика Украины.

 

     Итак, в истории развала отрасли можно  условно  выделить  три этапа.  За 1991-1995 годы, после развала Советского Союза, Украина с добычи в 136 миллионов тонн в год съехала на 83  миллиона  тонн. Это  вызвало социально-экономическую напряженность,  обусловленную повышением себестоимости добычи угля,  и в этот период практически были созданы условия для начала закрытия шахт.

 

     Я хочу напомнить, что в 1992 году Украина начала сотрудничать с Международным валютным фондом,  который уже потребовал  закрытия шахт.  В 1995 году,  в условиях когда себестоимость угля высокая и экономика  падает,  Украина  принимает  беспрецедентное  по  своим последствиям   решение  о  прекращении  государственной  поддержки отрасли.  За два года на 80 шахтах были созданы условия для полной их ликвидации.  То есть полностью прекратилась дотация. В период с 1996 года по 1999  год  начинается  закрытие  шахт,  но  пока  еще корректным путем. То есть с составлением проектов и так далее. Эти проекты действительно утверждались,  но, к сожалению, они никем не выполнялись.  Шахты  закрывались,  и  должен  вам сказать,  что по состоянию на 1 января 2000 года на 32 шахтах (это  37,2  процента) весь комплекс работ не был выполнен.  Причем хочу отметить, что не начаты  были  эти  работы  в  связи  с  тем,   что   недостаточное экономическое  обоснование было в необходимости закрытия шахт.  То есть это было сдерживающим фактором.  Не были начаты работы на  33 шахтах в 1996 году. В 1999 году - на 16 шахтах. То есть денег нет, а выполнять требования Международного валютного фонда нужно (Шум у залі).

 

     Уважаемые коллеги, я прошу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  прохання  до  представників Кабінету Міністрів слухати уважно виступ представника комітету.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Дело в том, что министру топлива и энергетики это  неинтересно,  потому что его шахты как таковые не интересуют. Его интересует конечный результат - электроэнергия,  а из чего она добывается,   ему   неинтересно.   Именно   здесь,  уважаемый  пан Сташевский,  включаются механизмы искусственного доведения шахт до технически отсталых и безперспективных.  В тот момент,  когда было развалено министерство,  когда вы стали министром,  когда посадили Хомуляка   предпенсионного   возраста   начальником  департамента, который путем искусственных манипуляций через невыделение денежных средств  довел  26  шахт  до закрытия.  Именно в этот период шахты начали закрываться без защиты проектов,  именно в этот период  без технического  проекта  начали закрытие шахты имени Артема в городе Дзержинске.

 

     Сейчас идет искусственное обанкрочивание  шахт.  Министерство проводит  следующую  политику:  до  шахт  доводятся  обязательства купить  у   фирм,   названных   министерством,   оборудование   по сверхвысоким  ценам,  с  другой стороны,  уголь продается на 20-30 процентов  дешевле.  Это  четвертая   схема,   по   которой   идет обанкрочивание  шахт.  Такая  политика  привела  к  тому,  что  на сегодняшний день мы из возможных 168 миллионов тонн  произвели  58 миллионов. И министр лукавит, потому что 80 миллионов - это горная масса, а не добытый уголь.

 

     На сегодня,  хочу сказать, буйным цветом расцвела коррупция в сфере  закрытия шахт.  В связи с недостатком времени я не могу вам полностью раскрыть этот  вопрос,  но  должен  сказать,  что  всего профинансировано  на  создание  рабочих мест 11,2 процента.  Из 27 тысяч рабочих мест,  которые должны  были  быть  созданы,  создано только 1819, остальные люди разбросаны по разным углам и ничего не получают.

 

     Хочу сказать и об экологической безопасности. То, что сегодня происходит  в  Краснодоне,  Луганске,  -  это  всем  известно,  но следующая катастрофа будет в  центральном  Донбассе  при  закрытии шахты имени Артема, потому что будут подтоплены Горловка, Енакиево и все прилегающие к ним города.  И несмотря на слова министра, что для  того,  чтобы  шахта  работала с запасами 15 лет,  ей нужно 44 миллиона гривень,  на  ее  закрытие  было  выделено  122  миллиона гривень и ее уже закрыли,  200 человек оставили на водоотлив, и на этом все закончилось.

 

     То, что я не досказал, я еще выскажу, поскольку записан еще и на  выступление.  Нами  подготовлен проект постановления.  Я хочу, чтобы депутаты  понимали:  мы  ставили  задачу  дать  политическую оценку процессу, происходящему в этой отрасли. Мы не будем сегодня бороться за 3 или 4 миллиарда,  это бюджетный процесс.  Мы сегодня должны   сказать,   что   политика,   проводимая  министерством  и правительством в целом...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Васильовичу, скільки часу вам ще треба?

 

     КРАВЧЕНКО М.В. Две минуты.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.   Политика, которая проводится министерством и Кабинетом Министров в этой отрасли,  наносит сегодня уже не просто экономический  ущерб  государству,  а  представляет  собой  угрозу национальной безопасности Украины.

 

     Я задаю  вопрос:  в  чьих  интересах  мы проводим сегодня эту политику,  во благо ли это Украины?  В проекте  постановления  для того,   чтобы   ответить   на  эти  вопросы,  мы  попросили  (если проголосуем)  допроверить  эти  факты  и   уже   потом   принимать окончательное решение по этому вопросу.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до співдоповідача?  Будь ласка, запишіться.  Висвітіть.  Народний депутат  Черненко.  Наступний  - депутат Юхновський.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька   область).   Шановний   Миколо  Васильовичу!  Хочу подякувати вам за доповідь. І перше запитання. Я вже почув (про це почали   говорити),   що   сьогодні   вугільна   галузь   найбільш криміналізована  галузь  у  державі.  Що,  на  ваш  погляд,  треба зробити, щоб це становище виправлялось?

 

     Друге запитання.  Миколо Васильовичу,  і Дзержинськ,  і місто Горлівка  знаходяться  поруч.  У  цих   містах   вугільна   галузь містоутворююча.  На  ваш  погляд,  які  компенсаційні важелі треба залучити для того, щоб соціальна сфера не була зруйнована зовсім?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Спасибо.  Виталий Григорьевич,  вы  поставили настолько  серьезный вопрос,  первый особенно,  что нужно сделать, чтобы убрать криминалитет из угольной отрасли?  Мы должны смотреть на  проблему  несколько  шире.  Криминализация  присуща  не только угольной отрасли,  мы сегодня констатируем,  что  практически  вся государственная власть срослась с криминалитетом. Вы знаете, какое место Украина занимает по этому вопросу?

 

     Я хочу  ответить  на  ваш  вопрос  по  поводу   того,   какие компенсационные затраты нужны. Нужно изменить политику в отношении отрасли. Если только появится политическая мудрость и политическое мужество  у  Президента  и  у  Кабинета  Министров  отказаться  от навязываемых МВФ  условий,  который  диктует  нам  довести  до  30 миллионов  тонн  объемы  производства,  мы  решим проблемы за счет увеличения объема производства,  мы решим  проблемы  и  Тореза,  и Шахтерска,  и Горловки,  и Дзержинска, того, который стоит сегодня на грани такого же положения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Юхновський.  Наступний - депутат Гусак.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Український   народний   рух.   Шановний   Миколо Васильовичу!  Чи знаєте ви,  яка собівартість однієї тонни вугілля ставилася перед міністерством?  Чи знаєте ви, що ще три роки тому, коли   було   Міністерство   вугільної   промисловості,    середня собівартість  однієї  тонни  вугілля  становила 60 доларів за одну тонну при світовій ціні на вугілля 30 доларів за тонну.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи вивчали  ви  питання  продуктивності праці шахт і чи вивчали ви собівартість вугілля на окремих шахтах? Є хороші шахти,  а є такі,  де собівартість надзвичайно  висока  і нерентабельна.

 

     Що ви скажете з цього приводу?

 

     КРАВЧЕНКО М.В. Спасибо, Игорь Рафаилович. Несмотря на то, что я к вам с уважением отношусь,  как к ученому,  должен сказать, что вы  ставите  вопрос  несколько  некорректно.  Сегодня  говорить  о себестоимости производства продукции действительно некорректно.  Я начал свое выступление с того, что сказал: в период с 1991 по 1995 годы шахты были искусственно доведены до такого  состояния,  когда покрытие издержек производства составляло только 70 процентов.  На сегодня считать и сравнивать наши  затраты  с  мировыми,  вы  меня извините, это неправильно.

 

     Речь сегодня идет о том, что если мы выйдем на объемы хотя бы 100 миллионов тонн,  то войдем в нормальную себестоимость. Приведу пример по шахте имени Артема, которая закрывается у меня в округе. Если мы вложим 44 миллиона гривень в эту шахту,  то она  выйдет  в рентабельные.

 

     Поэтому, Игорь  Рафаилович,  на  сегодняшний день надо решить главную  проблему  -  вопрос  лежит  не  в  экономической,   а   в политической плоскости.  Если мы повернемся к этой отрасли лицом и поймем,  что она базовая, и не будем слушать МВФ и закрывать шахты насильственным путем,  с социальными последствиями и так далее, то решим проблему себестоимости.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гусак.  Наступний  -   депутат Подгорний.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Місто Полтава. Уважаемый Николай Васильевич! Ваш  доклад,  безусловно,  вызывает  очень  серьезную  тревогу  за положение  дел  в отрасли.  Но я хотел бы задать такой вопрос.  Вы охарактеризовали положение дел  в  Донбассе.  Какая  обстановка  в других регионах,  в частности в Западной Украине, с закрытием шахт и состоянием этой отрасли промышленности? Это первый вопрос.

 

     И второй   вопрос.   Анализировали   ли   вы    ситуацию    с трудоустройством   и  состоянием  дел  в  высвободившихся  шахтах, особенно там, где шахты были градообразующие?

 

     Спасибо.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Эти данные есть в материалах Счетной  палаты. Единственный  обобщающий  показатель  такой:  из  27  тысяч  мест, которые должны были быть созданы,  на сегодняшний день  официально создано  1  тысячу  819 рабочих мест - это 11,2 процента.  Вот все социальные последствия.

 

     По Западной  Украине   есть   данные,   свидетельствующие   о коррупции,  которая там также процветает.  На шахте Нововолынская, например,  при средней стоимости создания одного рабочего места  в 43,9 тисячи гривень на сегодняшний день 214,9 тысячи гривень стоит одно рабочее место. То есть и в этой сфере имеем коррупцию.

 

     Если говорить о том,  что вы  сказали  по  Донбассу.  Донбасс является  ключевым регионом в угольной отрасли.  Луганск,  Донецк, Донецкая область - это главные месторождения,  в  которых  Украина разрабатывает   уголь.   Сегодня   есть  колоссальные  примеры  по Краснодону, где, вы знаете, поспешность с закрытием шахт привела к серьезным  экологическим  последствиям.  В  Стаханове где-то 76-78 домов затоплено. В целом по Луганской области подтоплено где-то 25 квадратных километров общей площади.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Подгорний.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП). "Яблуко". Прошу передати слово депутату Гуцолу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Яблуко",  екологічна  партія  України  "Захист".  Шановні колеги!  Дуже  дякую  вам  за  змістовну доповідь.  Вона,  дійсно, захищає права шахтарів.  Я - шахтар у минулому,  який не один  рік пропрацював  у  забої,  знаю,  що  таке проблеми шахтарів.  І тому тотальне закриття шахт є економічно невигідним, хто б що не казав. Тому,  що працевлаштувати шахтаря, котрий працював у забої, не так просто, не так легко, як хтось думає. Це проблема.

 

     Але у мене,  шановний доповідачу,  є до вас  одне  запитання. Якщо  можете,  дайте,  будь ласка,  відповідь.  Чи відомо вам,  що робиться  урядом  в  цілому,  і  міністерством  зокрема,  щоб   не закривати   шахти?  Чи  залучають  вони  інвестиції  для  розвитку вугільної галузі?  Чи вводяться нові технології, щоб у нас не було смертей,  щоб  шахтарі нагора виїжджали і не думали їхні сім'ї про похорони?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Спасибо.  Отвечу  на  ваш  вопрос  конкретным примером.   У   меня   в   округе,  в  Селидово,  шахту  "Украина" искусственно  довели  до  банкротства,  посадили  так  называемого управляющего, который неделями не бывает на шахте.

 

     Шахта осталась    без   средств   существования,   не   имеет возможности даже материально-технически обеспечить себя,  гоняется за   этим   человеком,   который   закончил   трехмесячные   курсы ликвидаторов. Вот таким образом министерство окончательно добивает те шахты, которые еще работают.

 

     Второе, что   делает   министерство.   Я  вам  рассказывал  о коррупции,  которая творится в поставках оборудования. Так вот, на шахте "Россия" в Селидово по 15 дней миллионы денег, выделенных из господдержки,  лежат на расчетном счете,  потому что ждут указаний министерства,  у  какой фирмы купить оборудование и по какой цене. Но нестыковка во времени, поэтому деньги зависают.

 

     Исходя из этих примеров, я вам говорю о том, что министерство не  просто  не  заинтересовано,  оно  сознательно  проводит  такую политику.  Можно сказать так,  что Министерство  сегодня  проводит политику двойных стандартов.

 

     За два   дня   до  принятия  бюджета  на  заседании  Кабинета Министров,  на которые  были  приглашены  депутаты,  рассматривали программу   "Украинский   уголь".   Было  выделено  практически  6 миллиардов.  И действительно,  с ней нужно было согласиться. И тут же  при  молчаливом согласии министерства вносится на рассмотрение 2,3 миллиарда. Вот вам ответ на ваш вопрос.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Миколо   Васильовичу.   Шановні колеги, переходимо...

 

     КРАВЧЕНКО М.В. Извините, Виктор Владимирович. Вы по процедуре не начали вопрос.  Я  хотел  бы  обратить  ваше  внимание,  Виктор Владимирович,   на   то,   что   фракция  коммунистов  просила  на рассмотрение этого важнейшего вопроса (за подписью Симоненко  есть документ у руководства Верховного Совета) пригласить председателей администраций  угольных  областей,  меров   городов,   генеральных директоров,   чтобы   серьезно   отнестись  к  этому  вопросу.  На сегодняшний день это не сделано.  По какой  причине  не  выполнено требование? Это первое.

 

     Второе. Как  можно  министру  дать  десять  минут  по  такому вопросу,  содокладчику пять минут по этому вопросу,  когда галопом по Европе бежишь,  эти цифры называешь, перескакиваешь с одного на другое?  Неужели у нас не нашлось времени,  чтобы хотя  бы  полдня обсудить  проблемы отрасли,  которая занимает 5,7 процента в общем объеме промышленного производства?

 

     Я считаю,  это профанация, я считаю, что это чистый формализм и попытка уйти от решения этого вопроса.

 

     Спасибо .

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Васильовичу. Я хочу поінформувати, що в мене немає ніякої інформації про лист Петра  Миколайовича,  і рішення  з  цього приводу не приймалося.  Більше того,  це питання слухається за звичайних обставин, врегульованих Регламентом, тобто 45 хвилин.  Ми вже витратили 43 хвилини,  залишилось 2, і записано на виступ в обговоренні 14 народних депутатів. Давайте порадимося, що будемо робити.

 

     Ви знаєте,  для того щоб продовжити час, треба проголосувати. Усі погоджуються,  що треба надати можливість  виступити  всім  14 народним депутатам? Немає заперечень? Тоді не будемо голосувати.

 

     Слово для  виступу  надається  народному депутату Коновалюку. Наступний - депутат Цибенко.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий округ 62,  Донецька область).  Уважаемый Виктор Владимирович!  Уважаемый  Олег  Викторович!   Уважаемые   народные депутаты!  Сегодня  угольная отрасль имеет стратегическое значение не только с точки зрения потребности промышленности страны в угле, но и с точки зрения будущего шахтерских регионов.

 

     Перспективность капитальных  вложений в долгосрочные угольные проекты очевидна,  однако для закрытия  шахт,  которые  выработали свой  ресурс,  также необходимы большие инвестиции.  Это не только финансирование  всего  производственнотехнологического  цикла   по закрытию  или  консервации  угольных предприятий,  это и выделение значительных средств на диверсификацию  промышленности  шахтерских городов  и  районов,  строительство  новых  предприятий и создание рабочих мест,  на  профессиональную  и  социальную  переориентацию шахтеров   и   членов   их   семей.   Как  правило,  под  понятием "реструктуризация"  подразумевается  только  физическое   закрытие шахт,  и,  к  сожалению,  почти  не  имеются  в виду одновременные мероприятия      по      предотвращению      экологических       и социально-экономических последствий этого процесса.

 

     В худшем  положении  в  связи  с  реструктуризацией  угольной отрасли  оказались   малые   и   средние   шахтерские   города   с моноотраслевой структурой промышленности. В узкоспециализированном хозяйственном комплексе этих городов освобождаются горняки,  и для них  нет  достаточного количества рабочих мест.  Всего за 10 лет в Украине закрыто более 60 шахт, многие из которых имели запасы угля еще  не  на  один  десяток  лет.  Из  предусмотренных  программами закрытия почти 20 тысяч рабочих мест для шахтеров  создано  только 1600.

 

     Согласно данным      перспективного     развития     угольная промышленность нуждается в ежегодных капиталовложениях в объеме  4 миллиарда гривень.  Реструктуризация шахтного фонда осуществляется в основном за  счет  собственных  средств  предприятий  и  средств государственной   поддержки.   Из   необходимых   централизованных бюджетных  средств  на  капитальное  строительство  в  сумме   400 миллионов  гривень  на  текущий  год  выделено и профинансированно только 10 миллионов.

 

     В целом по отрасли с начала года приостановлено строительство 32  горизонтов  из  123,  а  36 горизонтов финансируется только на 15-20   процентов.   В   этом   году   государственная    компания "Укруглереструктуризация"  планирует  ликвидировать  семь  шахт  в Донецкой   области.   Пока   что   работы   по    закрытию    шахт профинансированны  на 29 процентов,  при этом четко прослеживается недостаток финансирования мер социальной направленности.

 

     Планом ликвидации шахт в Донецкой области,  которые входят  в состав  компаний,  предусмотрено  создание  10 тысяч рабочих мест. Фактически с начала ликвидации шахт в этом  регионе  было  создано только 550 рабочих мест, или 5,5 процента.

 

     Поскольку экологически    упреждающими    мероприятиями   при закрытии шахт пренебрегают,  уже сегодня подтопление территорий не является  случайным,  как,  собственно,  не  является  случайным и загрязнение водозабора питьевой воды, накопление под жилыми домами метана.

 

     В Краснодоне,  например,  вследствие прекращения водослива на закрытой шахте имени Тюленина произошло подтопление массива в  650 жилых домов площадью 48 гектаров. В Стаханове, как уже говорилось, на территории закрытых шахт в 78 домах установлено наличие метана.

 

     Подтопление жилых массивов и  промышленных  объектов,  систем канализации  и  очищения  бытовых  стоков,  выход  газа  метана на поверхность,  возможные оползни и провалы земной поверхности, рост безработицы,    заболеваемости,    отрицательная   демографическая ситуация - главные проблемы закрытия шахт  и  проблемы  шахтерских регионов.

 

     Мы неоднократно   обращались   с   тем,  чтобы  сегодня  сама концепция  закрытия  шахт  была  пересмотрена  правительством.  Мы неоднократно   обращали   внимание   на  то,  чтобы  использование бюджетных   средств   было   действительно   прозрачным   и   было подконтрольно  сегодня  не  только  правительству,  но  и  местным органам власти.  Мы неоднократно обращались  с  тем,  что  сегодня необходимо  освободить  от  занимаемой должности руководителя этой компании Семенова.

 

     В процессе закрытия шахт возникает также проблема определения дальнейших    перспектив    эксплуатации    объектов    социальной инфраструктуры.

 

     И в заключение.  Для решения  перечисленных  проблем  считаем необходимым:  придать  программе реструктуризации угольной отрасли общегосударственный статус и вывести ее из-под  узковедомственного управления; провести ревизию положений программы с целью уточнения целесообразности  закрытия  шахт  с  достаточным   запасом   угля; провести   независимую  экспертизу  на  закрытых  шахтах  с  целью экологической оценки последствий их закрытия;  составить  комиссию для анализа ситуации в шахтерских регионах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Слово   для  виступу надається депутату Цибенку.  Я хочу  зробити  оголошення,  шановні колеги.  У  нас присутні на слуханні цього питання Басакін Георгій Мокійович - начальник Головного  управління  промислової  політики Луганської  обласної  держадміністрації,  Клімчук Борис Петрович - голова  Волинської  обласної  держадміністрації,   Моцний   Василь Кузьмович    -    голова    Кіровоградської   обласної   державної адміністрації,  Білий  -  заступник  голови   Донецької   обласної держадміністрації,  Корзун  Анатолій Васильович - перший заступник держсекретаря Мінпалива, Ніколаєв Геннадій Миколайович - заступник начальника  управління  Секретаріату  Кабінету Міністрів і Єрмаков Віктор  Миколайович  -  перший  заступник  генерального  директора державної компанії "Укрвуглереструктуризація". Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Уважаемые коллеги!  Уважаемые избиратели!  Я, наверное, один  из  немногих,  а  может  быть,   единственный   депутат,   в избирательном   округе   которого  находится  две  государственные холдинговые  компании  по  добыче  угля  -  "Ровенькиантрацит"   и "Свердловантрацит",    причем    обе    в    сентябре    выполнили государственное задание по добыче угля.

 

     С рассмотрением  вот  этого  вопроса,  который   мы   сегодня обсуждаем, мы опоздали минимум на 10 лет по одной простой причине: нормальный   хозяин,   прежде   чем    начать    что-то    делать, проанализирует,  какими будут последствия. А мы сегодня, когда они наступили,  пытаемся говорить о  последствиях  того,  чего  мы  не предусмотрели.

 

     Горько об  этом  говорить,  но угольная отрасль оказалась тем полигоном,  на  котором   отрабатывается   варварская   технология уничтожения  отечественного товаропроизводства.  Отработана она на угле, а теперь внедряется и по другим отраслям экономики.

 

     Сегодня немало разговоров о рыночных отношениях,  о  рыночной экономике.  Но то, что происходит у нас, это никакой не рынок, это украинский вариант рынка.  О  чем  я  говорю?  Например,  угольное объединение заключает договора на поставку угля.  Причем заключает эти договора  на  вполне  приемлемых  условиях.  Но  вопреки  всем рыночным механизмам государство уголь, добытый горянками, забирает подчистую  для  электростанций.  Таким  образом,  мало  того,  что толкает объединение на нарушение прямых договоров, но еще и за тот уголь,  который забирает,  рассчитывается с большим  опозданием  и частями.

 

     Что происходит  после так называемого закрытия шахт?  Если во время  строительства  большинства   шахт   исповедовался   принцип создания   вокруг   них   рабочих   поселков,  то  закрытие  шахт, происходящее сегодня,  выглядит не как цивилизованный процесс, как это  происходит во всем мире,  а как элементарное засыпание,  если хотите,  бульдозером  территории  шахт,  поселков  со  всеми  теми проблемами,  которые  сегодня  есть.  Не  рассчитываются с людьми, закрываются больницы,  закрываются школы, закрываются садики и так далее.

 

     Что касается  предложений.  Первое  предложение  - прекратить компанейщину,  немотивированное,  экономически   не   обоснованное закрытие шахт, а я бы сказал, не закрытие, а засыпание шахт.

 

     Второе -    финансировать    из   бюджета   либо   содержание социально-культурной  сферы  угольных  регионов,   либо   выделять необходимые  средства  на  передачу объектов социально-культурного назначения для содержания на бюджетные средства.

 

     Почему я об  этом  говорю?  Свежий  пример.  В  этом  году  я обратился  в  преддверии  принятия  бюджета с просьбой выделить 14 миллионов   гривень   на   передачу   социально-культурной   сферы холдинговой   компании   "Ровенькиантрацит"   на   баланс  города. Предусмотрели выделить 2 миллиона,  но я понимаю,  что реально  не будет   ничего.   Поэтому  я  абсолютно  убежден,  что  необходимо корректировать  ту  политику,  которая  осуществляется  сегодня  в угольной промышленности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Степанову. Наступний - депутат Петренко.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция      социалистов,     Луганская     область.     Уважаемый председательствующий!  Уважаемые депутаты!  Я  хочу  обратиться  к министру.   Уважаемый   Станислав  Телисфорович!  Судя  из  вашего доклада,  либо вас обманывают,  либо вы сами обманываетесь, потому что  реструктуризация,  та,  которая  сейчас проводится,  - это не какая-то кампания, это не мероприятие, это гуманитарная катастрофа в угольных регионах, хуже чем в Косово. Сейчас Минтопэнерго уходит из угольных регионов хуже,  чем  оккупанты  уходили,  оставляя  за собой выжженную землю.

 

     Особенно страшная    ситуация   складывается   в   шахтерских поселках,  где,   кроме   шахты,   ничего   нет,   где   оставляют инфраструктуру,  телефонные узлы, подстанции, водокачки, не говоря уже о жилье и обо всем остальном.  И никто об этом вроде бы ничего и не знает.

 

     Прежде всего неправильно проводится реструктуризация: сначала идет физическое закрытие  шахт,  а  потом  уже  все  остальное.  И неоднократно   уже   обращались,  в  частности,  городские  головы угольных городов Луганска, еще к предыдущему правительству, с тем, что нужно сначала создавать рабочие места, решать вопрос с жильем, инфраструктурой, а потом уже проводить физическое закрытие шахт.

 

     Кроме того,  нужно решить вопрос о  правоприемниках  закрытых шахт.  Холдинговые  компании  от них отказываются,  а УДКР тоже не хочет брать на себя эти обязательства. Остаются долги, в том числе и  местных  бюджетов,  и  рядом  работающих  предприятий,  которые связаны с угольной промышленностью.

 

     Не решен вопрос и о долговременных последствиях. Что делать с метаном,  который собирается в погребах и подвалах,  что делать со стволами,  что  делать  с  подтоплениями?  Этим  никто  не   хочет заниматься.

 

     Приведу пример.  В  Стаханове  удалось  сохранить предприятие "Екология",  которое этим  занимается.  Я  вашему  предшественнику задавал  вопрос  о  погашении  перед этим предприятием долга в 1,3 миллиона.  Ходил к Хомуляку год и выходил то,  что была погашена 1 тысяча  гривень  (шахта Вергилевская).  Это просто издевательство, уважаемые члены правительства.

 

     Поэтому нужно немедленно менять Горный  закон.  Прежде  всего часть   средств   не  деребанить  там,  в  УДКР,  по-бандитски,  а передавать местным советам,  пусть они занимаются трудоустройством шахтеров, пусть они занимаются социальной сферой.

 

     Та реструктуризация,   которая   проводится   сейчас,  -  это преступление. Кучмовский режим не вечен, и инициаторов, и прорабов вот  этой  самой реструктуризации будут судить,  и они займут свое законное место у параши.

 

     Но мы до этого,  пока у нас  еще  не  закончился  депутатский срок, должны внести в Горный закон изменения, чтобы деньги хотя бы частично шли в местные  бюджеты.  И  те  города,  те  районы,  где брошены шахты, пусть хоть немного денег потратят на своих людей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Петренко.  Наступний - депутат Кочерга. Прошу всіх колег дотримуватися регламенту.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська область).  Уважаемые коллеги!  Обсуждаемый сегодня вопрос  прежде  всего  нужно  рассматривать   с   политической   и экономической  точек зрения.  Почему мы сегодня рассматриваем этот вопрос?

 

     Многие выступающие говорили о  тех  бедах,  которые  принесла реструктуризация.   Но  началось  все  в  1991-1992  годах,  когда международные финансовые круги  хотели  устранить  с  европейского экономического   рынка   украинский   уголь,   который  обладал  и потенциалом, и, соответственно, запасами. Поэтому и была придумана так называемая реструктуризация.

 

     Второй момент.  Правительство,  начиная  от правительства еще при  Кравчуке,  заложило  основы  реструктуризации.  И  разрушение угольной промышленности через реструктуризацию было подтверждено в книге "Шляхом радикальных реформ",  где уголь вообще не упоминался в программе. Это первоисток.

 

     Под давлением   международных   финансовых   кругов  началось уничтожение нашей отрасли.  Сегодня мы, говоря о реструктуризации, наверное,  все-таки  рассматриваем  глобальные  вопросы  и вопросы создания угля. Игорь Рафаилович задавал тут вопрос о себестоимости угля.  Мы  с ним спорим с 1994 года.  В 1994 году большинство зала было привержено той мысли,  что нам дешевле уголь купить в Польше. И   только  сегодня  начало  меняться  отношение,  но  уже  сейчас возвратиться на тот момент  и  реструктуризацию  провести...  Ведь реструктуризация  - это не только закрытие шахт,  реструктуризация предусматривала  прежде  всего  создание  новых  мощностей  взамен выбывающих мощностей.  И устанавливать себестоимость в размере 300 гривень  за  одну  тонну  или  50   гривень   за   тонну   -   это нецелесообразно,   не   по-государственному.   Мы  должны  с  вами подходить  с  позиции  (и  в  первую  очередь  это   относится   к правительству),  сколько  нам  нужно угля.  И потом уже внутренним регулированием себестоимости угля делать так,  чтобы  и  экономике Украины  было  выгодно,  и  гражданам  Украины.  Уголь  мы  должны считать,  за исключением кокса,  промежуточным этапом в  получении электрической энергии. Вот это самое важное.

 

     Нельзя так   относиться  к  этому  вопросу.  Специалисты  уже подсчитали,  что самая дешевая  электроэнергия  -  из  украинского угля.  Разве дурные руководители Федеративной Республики Германии, которые установили себестоимость одной тонны в 135 долларов? Общая дотация  на уголь в Германии - 9 миллиардов долларов,  при средней мировой цене 35 долларов за тонну (это в  Австралии).  Все  страны дотируют угольную отрасль, и мы будем дотировать. Только начнем мы это  делать  на  развалинах,  уничтожив  своих  людей  и  подорвав экономику Украины.

 

     И предложения,  что нужно сделать по закрытию шахт, исходя из реальной ситуации.  Да,  наломали предыдущие правительства, сейчас мы делаем ошибки, но предложения нужно немедленно учесть.

 

     Во-первых, нужно  в Министерстве топлива и энергетики создать департамент     угольной     промышленности     и      департамент реструктуризации.   Ведь  это  давление  Международного  валютного фонда.  Я помню,  как это происходило.  Нас загнали,  сказали, что одна единственная структура должна быть и должна отчитываться. Так вот,  нужен департамент  реструктуризации,  основное  ядро  должно находиться   в   министерстве,  в  Киеве,  а  в  регионе  оставить региональные отделения.  Тогда мы исключим перетаскивание  средств на реструктуризацию под давлением областных администраций.  Потому что как бы мы  не  хотели,  а  основная,  львиная  доля  пошла  на Донецкую  область,  поскольку  под  Донецком  находится знаменитое управление.

 

     Во-вторых, должен  быть  контроль  за  составлением  проектов закрытия  шахт.  Чтобы не только Министерство топлива и энергетики могло вносить изменения,  но и обязательно это было под  контролем Кабинета   Министров   -  Министерства  экономики  и  Министерства финансов. Тогда опять мы можем исключить.

 

     И третий вопрос. Нужно сократить общее.

 

     И последнее,  о чем я хочу сказать.  Всетаки  нужно  Кабинету Министров   вместе   с   нами  (инициатором  должен  быть  Кабинет Министров) создать нормативную базу позволяющую исключить давление из регионов на вопросы, касающиеся общегосударственных интересов в угольной промышленности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Кочерга.  Наступний  -  депутат Красняков.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ  49,  Донецька  область).  Коммунистическая  партия Украины. Уважаемые  члены  правительства!  Уважаемый  Виктор  Владимирович! Уважаемые  народные  депутаты!  В  моем  избирательном округе тоже находятся  две  холдинговые  компании.   Они   пока   относительно благополучные  в  части  закрытия шахт.  Но при нынешнем подходе к угольной отрасли со стороны правительства, я думаю, что беда может грянуть в любой момент.

 

     Один из  примеров.  В прошлом году шахта "Новодонецкая" еще в августе выполнила годовой план по  производству  угля,  но  уже  в ноябре   ее   хотели  объявить  банкротом.  И  только  мои  усилия способствовали   тому,   чтобы   отвести   эту   беду   от   шахты "Новодонецкая".

 

     Еще один  пример  в отношении закрытия шахт.  Есть гидрошахта "Красноармейская". Уважаемый Олег Викторович! Запасы угля там - 47 миллионов  тонн.  Но  беда  этой шахты заключается в том,  что там гидроподъем угля.  Для того чтобы переоборудовать  на  этой  шахте подъем,  нужно было,  по подсчетам специалистов,  50- 60 миллионов гривень.  Но решили все-таки эту шахту затопить,  закрыть,  потому что  не нашлось вот этой суммы.  Она,  конечно,  значительная,  но все-таки 1 миллиард (стоимость строительства шахты) и  50  или  60 миллионов - это две огромные разницы.

 

     Так вот,  уважаемые  товарищи,  я хочу сказать,  что я был на заседании правительства,  присутствовал при утверждении  программы "Українське вугілля". К счастью, все-таки там сделан акцент уже не на закрытии шахт,  а на сохранении  существующих  шахт.  И  сейчас руководство    гидрошахт    "Красноармейская"   и   "Новодонецкая" предлагают,  чтобы  все-таки  использовали  мощности  этих   шахт. Поэтому  я  хотел  бы  попросить  сегодня,  на  этом заседании,  и правительство,  и руководство Министерства топлива  и  энергетики, чтобы внимательно рассмотрели предложения специалистов холдинговой компании и сохранили эту  шахту  или  чтобы  мощности  шахты  были использованы.

 

     Еще одна  проблема  -  это  сохранение  имущества  на шахтах, которые закрываются,  и на предприятиях  угольной  промышленности. Здесь полная вакханалия.

 

     Хочу привести примеры. На этой же гидрошахте, хотя она еще не закрыта,  уже  растащили  подъездные  пути  -  2,4  километра.  На гидрошахте "Пионер" 7 километров уже раскурочили, разобрали путей, не нашлось  хозяина.  Растащили  железнодорожные  пути  и  на  уже закрытой шахте имени Шевченко.

 

     И, наконец, в одном комплексе с гидрошахтой "Красноармейская" работает обогатительная фабрика,  тоже "Красноармейская". Так вот, из-за  того,  что  развалили эту фабрику,  разобрали 15 километров трубопровода где-то диаметром 600 мм.

 

     Я являюсь автором проекта постановления по  вопросу,  который сегодня   рассматривается   и  хочу  предложить  поручить  органам прокуратуры изучить, как сохраняется государственное имущество тех предприятий, которые закрываются.

 

     И еще.  Я  просил  бы,  чтобы вы,  Виктор Владимирович,  дали протокольное поручение, чтобы рассмотреть законопроект, который мы внесли,  - я, Кравченко и Станислав Иванович Гуренко - о наложении моратория на  приватизацию  угольных  предприятий,  рассмотреть  в первоочередном порядке.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дамо доручення таке.  Слово для виступу надається народному  депутату  Краснякову.  Наступний  -  депутат   Давидов. Регламент, шановні колеги.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция  Коммунистической партии Украины.  Уважаемый Виктор Владимирович!  Уважаемые  народные  депутаты!   Сегодня   угольная промышленность  Украины напоминает организм,  из которого медленно вытекает кровь.  Это я услышал от одного  из  авторитетных  людей, который всю свою сознательную жизнь проработал в угольной отрасли. Рассказывая о положении дел на шахте в городе Горловке, он образно точно высказался по этому поводу.  Болезнь глубоко загнана в самые жизнеобеспечивающие органы отрасли.  К тому же  реально  не  видны попытки  врачевания  со стороны центрального органа исполнительной власти.

 

     Цифры свидетельствуют,  что около 80 процентов угольных  шахт работают  без  реконструкции.  Вводимые  в  строй  новые  шахты  с 80-процентной  строительной  готовностью  не   финансируются.   По сравнению  с  1990  годом  добыча  угля  упала в три раза (сегодня звучали цифры, сколько нам надо угля). В то же время под видом так называемой     реструктуризации     закрываются     угледобывающие предприятия,  уголь  импортируется   из-за   рубежа,   дотации   - общепринятая мировая практика - остаются мизерными, что приводит к полному  уничтожению  отрасли.  Жители   шахтерских   городов   не понаслышке знают, чувствуют на себе последствия закрытия шахт.

 

     На карте  Украины  появились вымирающие города и территории - Стаханов,  Антрацит,  Красный Луч, Краснодон, Дзержинск, Горловка, другие  города  Донбасса.  Вместе  с  городом  умирают  шахтерские поселки,   разрушается   добротная   социальнокультурная    сфера, созданная угольщиками,  прогрессирует массовая безработица и,  как следствие, массовая преступность и массовая бедность.

 

     Город Горловка.  За десять лет закрыто три угольных шахты, на улицу  выброшено  6  тысяч человек,  уровень безработицы достиг 14 процентов - один из самых высоких в городах Донбасса.

 

     На тех шахтах,  которые еще работают,  требуются рабочие.  Но бывшие шахтеры не идут вновь на шахту,  не идут только потому, что заработная плата  Министр сказал,  что  почти  полностью  погасили задолженность   по   зарплате.   Неправда!   Сегодня   в  Горловке выплачивается  зарплата  в  размере  от   30   до   70   процентов заработанных   за   месяц   денег.   Задолженность   по   зарплате производственного  объединения  "Артемуголь",   задолженность   за потребленную   теплоэнергию   самим   объединением   составили  10 миллионов гривень.  Сегодня город останется полностью без тепла. А нам  рассказывают,  что якобы население должно большую часть денег за теплообеспечение.

 

     Называю цифры:  государственные угольные предприятия, холдинг должен большую часть денег теплообъединению.

 

     Разрекламированная программа "Украинский уголь" не решает, а, наоборот,  загоняет проблему в угол. В ходе принятия программы так и   не   проанализировано   выполнение   президентского   указа  о структурной перестройке угледобывающей  отрасли,  изданном  еще  в 1996 году.

 

     Чем можно  объяснить,  что  в программе на поддержку угольной промышленности предусмотрено 6 миллиардов  гривень,  а  в  проекте бюджета,  который  подписывает  и  сам  министр,  и  вице-премьер, отвечающий  за  этот  участок  работы,  вносится  чуть  больше   2 миллиардов?

 

     Намечено приватизацию рентабельных шахт,  хотя до конца никто не знает, сколько таких предприятий. Само правительство не верит в то,  что  благодаря  приватизации  придут  инвестиции  на развитие угольных  предприятий.  Неужто   не   научила   нас   приватизация центральных   обогатительных   фабрик.   Часть  из  них  полностью уничтожена.  Яркий  пример  опять  же  в  Горловке  -  Никитовская центральная   обогатительная   фабрика   разграблена  коммерческой структурой.

 

     Программа не дает ответ на вопрос, как искоренить коррупцию в угольной отрасли. Не секрет, что вокруг угольных предприятий рыщут угольные кланы.  Цель их деятельности  -извлечение  сверхприбылей. Именно  они  стоят в очереди на приватизацию рентабельных шахт.  В Донбассе знают эти кланы:  Индустриальный союз Донбасса,  компания "Данко",  "Донбассуглеобогащение",  Донецкий  индустриальный союз. Спасти базовую отрасль экономики может только политическое решение Президента, Кабинета Министров и Верховного Совета. Нужна угольная программа не под кланы, а под общегосударственные нужды.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Давидову. Наступний - депутат Гуцол.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  108,  Луганська   область).   Уважаемые коллеги! Уважаемые члены правительства! Если исходить из того, что на уголь в Украине  приходится  95,4  процента  всех  органических запасов   топлива,  то,  безусловно,  энергетическая  безопасность Украины зависит прежде всего от этой отрасли и состояния ее дел.

 

     Можно много называть сегодня причин,  почему реструктуризация (такое красивое слово),  которая должна была бы быть направлена на увеличение добычи угля,  на улучшение состояния угольной  отрасли, стала как бы гибелью для угольной отрасли, и цифры говорят сами за себя.  Безусловно,  те 1,5 миллиарда,  которые  были  выделены  на закрытие шахт, в первую очередь пошли на их физическое закрытие. И сегодня  в  бюджетном  комитете  мы  подали  предложения  Кабинету Министров,  чтобы  несколько  изменить  направление  вложения  тех денег, которые выделяются из государственного бюджета: не на новое закрытие шахт,  а привести в порядок те 152 или 107 шахт,  которые сегодня  находятся  на  стадии  закрытия.  Хотя   считается,   что физически  закрыты  52  шахты,  но  не  решены социальные вопросы. Поэтому немножко надо изменить ситуацию, и не на закрытие, еще раз говорю,  а  на  решение  социальных  вопросов  отдать  сегодня 850 миллионов гривень.

 

     Я могу показать практически, как обстоят дела и какие причины все-таки закрытия сегодня шахт.  Это, безусловно, отсутствие денег на их оснащение.

 

     Для примера скажу, что в 1999 году готовая под закрытие шахта "Матросская"  "Лисичанскугля"  была  передана на реструктуризацию. Сегодня эта  шахта  рентабельная,  работает  с  прибылью,  но  там приведено  в  соответствие количество работников шахты и нормально руководят этой шахтой.  Шахта "Привольнянка",  на которой  с  1999 года горными работами подготовлена лава,  стоит.  В 2000 году было выделено 500 тысяч,  в этом году - 5 миллионов гривень.  Еще нужно

3-4  миллиона.  Шахта  имеет  запасы угля около 50 миллионов тонн, перспективная,  у нее есть абсолютно новый ствол.  Если не дать  в этом  году  еще 3-4 миллиона для того,  чтобы запустить эту шахту, она, безусловно, уйдет на реструктуризацию и будет закрыта.

 

     Поэтому, Олег Викторович,  мы имеем сегодня  все  возможности оснастить эти шахты,  которые как бы стоят на очереди на закрытие. Мы в Верховном Совете,  в бюджетном комитете, будем делать все для того,  чтобы эти деньги - 1 миллиард 600 тысяч - пошли все-таки на поддержку  угольной   отрасли,   1   миллиард   -   на   оснащение угледобывающих предприятий.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Гуцол.  Наступний  -  депутат Моісеєнко.  Михайле Васильовичу,  ви  ж  дисциплінований  депутат, пам'ятаєте про регламент.

 

     Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Яблуко",  екологічна  партія  України "Захист".  Шановні колеги,  панове журналісти і гості!  Екологічна партія України "Захист" підтримує альтернативу атомній енергетиці, а вугільна галузь якраз і є такою альтернативою.

 

     Наше вугілля  найдорожче  у  світі  і  саме   безпечне.   Але закривати  рентабельні  шахти - це злочин проти шахтарів,  тому що працевлаштувати шахтарів не так просто, як я сьогодні вже говорив.

 

     Ми повинні   залучати    інвестиції,    впроваджувати    нові технології,  щоб  наші  шахти  були безпечні,  щоб шахтар виїжджав на-гора, знав, що повернеться до своєї сім'ї.

 

     Які причини  всіх  наших  бід?   Я   вважаю,   причина   одна

-використання  бюджетних коштів не за призначенням.  І це є злочин не тільки перед шахтарями.  Пане міністре, послухайте, будь ласка, що  я скажу.  Я вибачаюсь,  що я вас відриваю від справи.  Є у нас Рахункова  палата,  котра  дає  висновки,  куди   використовуються бюджетні кошти.

 

     То я хотів би вас спитати: яким чином і куди ви спрямували 31 мільйон гривень,  якщо вони були використані не  за  призначенням? Звідси  і  всі  наші біди,  тому в нас бракує робочих місць,  тому закриваються шахти,  тому що бюджетні кошти використовуються не за призначенням.

 

     Якщо ми  шануємо  Україну,  любимо  свій  народ,  дбаємо  про національні інтереси України, а не польських шахтарів та інших, то повинні в першу чергу робити так, щоб вугільна галузь розвивалася, а не нищити її.

 

     Шановний пане міністре!  Ви коли-небудь підійдіть на Банкову, де   страйкують   шахтарі,   не  бійтеся,  порозмовляйте  з  ними, подивіться,  як вони плачуть.  Повірте мені, людині, котра не один рік пропрацювала в забої і знає, що таке добути тонну вугілля, або менше,  або більше.  Бюджетні кошти повинні  використовуватися  за призначенням.

 

     Тому в   мене   є   пропозиція   створити  слідчу  комісію  в парламенті,  розібратися і  дати  правову  оцінку,  звернутися  до Генерального прокурора,  нехай він теж дасть правову оцінку,  куди були використані бюджетні кошти.  А виходить так,  що минулого,  а також цього року вони витратили не за призначенням бюджетні кошти, і наступного буде так само.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Михайле   Васильовичу,   за   дотримання регламенту.

 

     Народний депутат Моісеєнко. Наступна - депутат Федоренко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия  рабочих  и  селян,  Макеевский  горняцкий избирательный округ.  В отличие от многих депутатов, которые здесь сидят, я дважды избран шахтерами Макеевки.

 

     Уважаемые коллеги!  Говорить о бесперспективности украинского угля   может   только  человек,  ничего  не  понимающий  вообще  в государственности Украины,  ее самостоятельности,  в  основе  всех экономических процессов.

 

     Я не буду повторять то,  что сказали мои коллеги. Но только в прошлом ХХ веке немцы дважды шли войной на Украину для того, чтобы завладеть  Донбассом и его углем.  Поверьте мне,  немцы не дураки. Сейчас эти процессы продолжаются, но уже на новом витке.

 

     Не далее,  как две недели тому назад, мне пришлось беседовать с одним европарламентарием из Шотландии, который ехал в Донецк для того,  чтобы  изучить  возможности  реструктуризации  шахты  имени Челюскинцев  объединения  "Донецкуголь" и так далее.  Эти процессы уже начались.

 

     Возникает вопрос:  перспективен или неперспективен украинский и  в  первую  очередь  донецкий уголь?  Конечно,  перспективен.  И говорить о  себестоимости  и  всем  остальном,  когда  наш  шахтер получает  в  сотни  раз  меньшую  заработную плату,  чем,  скажем, шотландский...  К примеру,  этот  же  шотландец  мне  сказал,  что заработная  плата  шахтеров  Шотландии   В его городе из пяти шахт четыре закрыты,  осталась одна,  причем количество  трудящихся  на этой  шахте всего 600 человек.  Вы знаете,  что у нас шахтоучасток такого количества не имеет,  у нас в среднем количество трудящихся на  шахте  -  около  3  тысяч.  Так  вот  средняя заработная плата шотландского шахтера в долларах - 20 тысяч в год.  То есть  где-то 1700-1800  долларов  в  месяц.  Это  та заработная плата,  которая совершенно обоснована, как показано мною в моей статье "Заработная плата шахтеров",  то есть 10 тысяч гривень.  И говорить о том, что сегодня нельзя выплатить эту заработную плату,  может только  тот, кто покрывает нынешний правящий режим и мафиозные кланы, о которых сегодня говорили. Все прекрасно знают, что, если бы теми деньгами, которые уходят за бугор через металлургию, через электроэнергетику и прочие вещи,  расплачивались с шахтерами,  а не с посредниками и не  приобретали  бы  на  них  сверхценности  за пределами Украины, решили бы все наши проблемы.

 

     Завершая, хочу  сказать  министру.  Не  надо  даже  думать  в программе  о  переселении  шахтеров,  иначе  вас просто выкинут из вашего министерства. Это я вам гарантирую.

 

     5 миллионов в Донецкой области и почти 3,5 миллиона в Луганской,  в основе которых семьи горняков,  вы не переселите.  Лучше  создавайте  рабочие  места  в  Донбассе,  если собираетесь   в   какой-то  степени  реструктуризировать  угольную отрасль. И не дай вам Бог шутить с Донбассом!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Федоренко.

 

     ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые присутствующие в зале! Позвольте вначале не согласится с заявлением  пана  министра  о  том,  что  раньше шахты закрывались формально,  и привести конкретный пример.  В городе Донецке  шахта "Заперевальная",  которая  входила  в управление "Социалистический Донбасс",  была закрыта не формально,  а цивилизовано. Ее директор Баранов,  как хозяин рачительный, забрал все оборудование, которое можно было использовать на других шахтах, помещения, которые можно было использовать для других целей, в отличие от того, как сегодня закрываются шахты компанией УДКР.

 

     Теперь по существу. Для того чтобы сделать правильные выводы, нужно  просто  провести  конкретный  и правильный анализ.  Давайте проанализируем цифры,  товарищи,  и посмотрим,  что мы  имеем,  на основе  доклада  пана  министра,  доклада  9 октября,  который был сделан  на  День  правительства,  посвященному  состоянию  дел   с занятостью, и по некоторым материалам Счетной палаты.

 

     По данным Кабмина от 9 октября, всего с 1996 по июль 2001 года уволено 88,8 тысячи шахтеров.  Сегодня  пан министр  докладывает  -  72  тысячи,  в  том  числе пенсионеров по информации 9 октября было 9,8 тысячи, а сейчас - уже 12,3.

 

     В информации Кабинета Министров 9 октября было  сказано,  что трудоустроено  13,5  тысячи,  а  сегодня пан министр докладывает - 59,6 тысячи.

 

     Создание рабочих мест.  По данным Кабинета Министров в отчете по  занятости,  на  создание рабочих мест предусмотрено выделить 1 миллиард   гривень,   фактически   направлено   (товарищ    Сахань докладывал)   -  718  миллионов  гривень.  Сегодня  в  информации, полученной  из  Минтопэнерго,  сказано,  что  всего  82   миллиона направлено  на  создание  новых рабочих мест.  А по данным Счетной палаты - 161 миллион.

 

     В сегодняшней информации (не знаю,  кто вам  готовит  данные, пан Сташевский) отмечено,  что на строительство жилья истрачено 25 миллионов.  Но трудно сказать,  много это  или  мало,  потому  что шахтоуправлению "Правда",  которое закрывалось первым по пилотному проекту,  предоставлено всего 28 квартир.  И на сегодня 105  семей стоят на очереди еще с 1996 года.

 

     Шахта "Мушкетовская". Предоставлено 25 квартир,  65  человек  стоит  на  очереди.  Сегодня  в  Донецке закрывается шахта "6- красная" шахтоуправления "Красная звезда", и люди с этих шахт,  наученные горьким опытом  неполучения  квартир, уже  сегодня  неоднократно  обращаются  ко  мне,  как депутату,  с просьбой решить вопрос о приобретении жилья именно этой шахте.

 

     Уважаемые товарищи! Не знаю, как вы, а я на все мои обращения в Министерство топлива и энергетики получаю фиктивные отписки. Вот здесь сидит товарищ Корзун,  который даже не  удосужился  прочесть мои  письма.  А  в  июле  и  сентябре прислал один и тот же ответ, заменив только июльскую фразу "зараз готує" на "підготували".

 

     Я поддерживаю мнение Петренко о том, что необходимо вопрос по УДКР  решить  кардинально  и  убрать  его из Донецкой области,  из регионов,  а  направить  именно  в  Киев.  В  моем  понимании  эта структура  была  создана  для  перекачки денег.  Вспомните,  здесь отмечается, что реабилитационный центр строится для шахтеров. А вы знаете  о  том,  что  он  в  нарушение включен в закрытый пилотный проект по "Правде"?  И все мои обращения в Генеральную прокуратуру остались на бумаге. Да, сегодня Поштух не работает директором этой компании,  но тем не  менее  он  выстроил  себе  офис  за  высоким железным  забором.  Я  не  думаю,  что  это сделано за собственные средства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Самойленко.  Наступний - депутат Ржавський.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановні  члени  уряду!  Шановні народні депутати! Все-таки  найбільші  збитки,  які  приносить  нам  Донбас,  -   це екологічні  збитки.  Проте  я  категорично не погоджуся з тим,  що вугільна  промисловість  України  має  вмерти.  "Це   перспективна галузь,  це  перспектива  України",  - ці слова я сказав у першому своєму виступі з цієї трибуни.

 

     Закриваючи шахти,  нам треба думати про вирішення екологічних та  соціальних  проблем і про те,  як створити галузь,  яка б була зацікавлена  в  донецькому  вугіллі,  у  вугіллі  України,   тобто енергетику,  яка  б  працювала на технологіях спалювання вугілля в кип'ячому шарі.  Цього,  на жаль,  не  роблять  або  роблять  дуже повільно.

 

     Тепер про  екологічні  проблеми.  Найбільших  збитків Україні вони завдають в аграрному секторі,  де з кожного  гектара  щорічно змивається  по одній тонні чорнозему.  А на другому місці вугільна галузь, що загрожує втратою майбутнього України.

 

     Тому я із задоволенням підтримаю даний проект постанови,  але ні в якому разі не можна писати:  доручити Міністерству екології і природних  ресурсів  вжити  негайних  заходів.  Та  що  вживе   це міністерство зі своїми 11 мільйонами екологічного фонду?! Це сміх! Сюди  треба  записати  (і  ми  погоджуємося  бути   супроводжуючим комітетом,  якщо  напишуть),  щоб  з оцих 3,6 мільярда виділити 50 відсотків на вирішення екологічних, соціальних проблем і створення нових  робочих місць.  От тоді ми будемо супроводжувати цей проект постанови і відповідно будуть вирішуватися  екологічні  питання  в галузі.

 

     Кому ж вирішувати ці екологічні питання?  Коли трапилося лихо в Закарпатті,  до мене прийшли  і  голова  Держводгоспу  Хорєв,  і Самоплавський,  і голова облдержадміністрації. І ми знайшли кошти, ви знаєте, як відстоювали.

 

     Станіславе Телісфоровичу,  я знаю  вас  давно,  немає  у  вас заступників,  немає кадрів в очолюваному вами міністерстві,  які б піклувалися про екологію.  Немає з  кого  спитати.  Всі  вони  або скорочені,  або не працюють. Я їх жодного разу в комітеті не бачив з пропозиціями.  А поки не буде цих  кадрів,  поки  ми  не  будемо спільно займатися, не будуть ці питання вирішені.

 

     Я хотів би ще раз звернутися до народних депутатів, до уряду. Вугільна галузь України - це  майбутнє  України,  давайте  зробимо все,  щоб  вирішити  її  проблеми  саме  через  державні механізми регулювання,  саме  через  вирішення  екологічних   і   соціальних проблем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат Ржавський. Будь ласка.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з  питань  молодіжної  політики,  фізичної  культури, спорту і туризму (виборчий округ

 46, Донецька область). Дорогие друзья! Я не знаю, кто как работал в забоях,  о чем тут выступали мои коллеги,  однако и сам три года проработал на отбойном молотке в шахте Луганской области, поэтому, конечно,  проблемы шахтеров мне близки и понятны.  И как бы нам не хотелось сохранить каждую шахту и каждый шахтерский  поселок,  все равно   некоторые   шахты   придется   закрыть.  Здесь  не  только экономические причины,  но и чисто технологические. Однако я хотел бы,  чтобы подход к закрытию шахт был более взвешенным, поскольку, несмотря на определенную убыточность угольной отрасли,  мы  знаем, что решаем массу демографических проблем,  массу проблем занятости населения,  и вот эта  убыточность  сегодня  через  налоги,  через зарплату и через занятость людей все-таки дает большой плюс.

 

     Кроме того,  нам надо подумать,  сколько всего нам нужно шахт для того,  чтобы угольная отрасль  развивалась  и  был  позитивный баланс добычи угля.

 

     Я считаю,  что таких мощных угольных современных промышленных предприятий должно  быть  70,  максимум  100,  которые  бы  смогли действительно  добывать  в  больших количествах высококачественный уголь.

 

     Но нужно сказать и о тех шахтах, которые сегодня закрываются, и о деньгах,  которые выделяются на их реструктуризацию, а по сути

- на закрытие этих шахт.

 

     Я считаю,  что нужно проводить тендеры  среди  тех  компаний, которые  бы  за  наиболее  короткие  сроки  и за наименьшие деньги смогли бы провести закрытие шахт,  поскольку бывает, что мы тратим на   закрытие   шахт  такие  деньги,  которых  бы  хватило  на  их восстановление.

 

     Воровство, которое    процветает    сегодня    в     угольной промышленности,   и   те  нарушения,  которые  процветают,  -  это действительно наш бич, и от него нам надо избавляться.

 

     Мне очень приятно,  что с приходом нового министра впервые за последние   несколько   лет   начала   разрабатываться  большая  и комплексная программа развития угольной отрасли.

 

     Я надеюсь, что в скором времени начнет работать та программа, которая презентована, что даст возможность действительно увеличить объемы добычи.

 

     И последнее.  Станислав Телисфорович,  обратите  внимание  на кадры.  А  то  получается,  что  Николай  Янович  дает данные о 25 угольных  делах  по   объединению   "Луганскуголь",   однако   все генеральные  директора  на  месте.  Люди  с вашего же министерства жалуются.  Вчера  ваши  руководители  выступали   на   встрече   с профсоюзами: мол, он еще с 1993 года руководитель и все равно, как непотопляемый корабль!  Но ведь надо же  посмотреть,  неужели  нет рядом кадров?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення даного питання закінчено.  Прийняття рішення згідно із запропонованими  проектами постанов   відбудеться   у   наступний   четвер.  Я  вдячний  всім представникам виконавчої гілки влади,  які взяли участь в розгляді цього  питання.  Переходимо до слухання наступного питання порядку денного.

 

     --------------

 

     Слухається проект  Закону  про  внесення   змін   до   деяких законодавчих  актів  України у зв'язку з прийняттям Закону України про банки і банківську діяльність.  Доповідач -  заступник  голови Національного банку України Павло Миколайович Сенищ.

 

     Будь ласка, Павле Миколайовичу.

 

     СЕНИЩ П.М.,  заступник  голови  Національного  банку України. Дякую.  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується розроблений Національним банком України і внесений у порядку законодавчої ініціативи  на  розгляд  Верховної Ради   України   проект   Закону   про  внесення  змін  до  деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям  Закону  України про банки і банківську діяльність.

 

     Цей законопроект  розроблений  на виконання вимог розділу VII "Прикінцеві положення"  Закону  України  про  банки  і  банківську діяльність  і  відповідно  в  шестимісячний  строк був внесений на розгляд до Верховної Ради.

 

     Мета внесення  на  розгляд  змін   полягає   у   необхідності приведення  у  відповідність  з  прийнятим  Законом  про  банки  і банківську діяльність цілого ряду законів та законодавчих актів.

 

     У ньому  містяться  принципово   нові   механізми   правового регулювання   діяльності   банків   (у   тому   числі   здійснення Національним банком функцій банківського нагляду на консолідованій основі),  визначення  інформації,  що  є банківською таємницею,  а також порядку її розкриття та ряду інших норм.

 

     З метою усунення дублювання окремих термінів вносяться  зміни і  до ряду статей Закону про Національний банк як шляхом вилучення повторень,  так і розширенням деяких статей,  що  містять  питання банківського   нагляду,   у   зв'язку   з   тим   що  вони  будуть розповсюджуватися на діяльність афілійованих та  споріднених  осіб банків на території України та за кордоном, банківських об'єднань, філій та представництв іноземних банків в Україні.

 

     Шановні народні депутати! Наступне питання, яке заслуговує на увагу,  -  це  прагнення  усунути  суперечності  між законодавчими актами  України  з  питань  розкриття  інформації,   яка   містить банківську таємницю.

 

     Нічого кардинально  нового  не передбачено.  Стаття 62 Закону про  банки  і  банківську  діяльність  чітко   регламентує,   кому розкривається   інформація,  яка  носить  банківську  таємницю,  і порядок розкриття цієї інформації.

 

     Але ряд  законів,  наведених  у  додатку,   кожен   по-своєму трактував розкриття цієї інформації.  Число тих, хто має доступ до неї, не зменшується, а тільки йде упорядкування її отримання.

 

     Наступний блок питань стосується приведення  у  відповідність окремих  законів  з  питань оподаткування та діяльності податкових органів.  Що тут нового вноситься?  Сьогодні відкриття  рахунку  є банківською  операцією.  А  банківські операції регламентуються як банківська таємниця з точки зору інформації як такої.  Сьогодні по старих  правилах  банки інформували податкові органи про відкриття рахунків юридичними та фізичними особами.

 

     Згідно з даним законопроектом надання такої  інформації  буде проводитись самими власниками, які відкривають ці рахунки, тому що банки  законодавчо  позбавлені  права  надавати  таку  інформацію. Більше того, банки ставляться в однакові умови з іншими юридичними та  фізичними  особами  і  повідомляють  податковим  органам   про відкриття своїх кореспондентських рахунків. Це питання на сьогодні неколізійне,   воно   відпрацьоване   з    Державною    податковою адміністрацією, і вже запроваджено новий механізм.

 

     Окремим пунктом  законопроекту вносяться зміни до законів про державне   регулювання   ринку   цінних   паперів   та    державну контрольно-ревізійну службу в Україні.  Право цих органів зупиняти видаткові операції  за  банківськими  рахунками  буде  визначатися згідно  з  цими  законами,  а  надходження  на  ці рахунки з метою збереження коштів як таких буде продовжуватися.

 

     Внесення цих змін зумовлено вимогами  статті  59  Закону  про банки  і  банківську  діяльність,  відповідно  до  якої  зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками  та  зупинення видаткових  операцій  за  рахунками  юридичних  або  фізичних осіб здійснюються  уповноваженими   відповідно   до   законів   України державними  органами і виключно у випадках,  передбачених законами України.

 

     У відповідність до Закону  України  про  банки  і  банківську діяльність   приводиться   і   Закон   України   про   відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом  у  частині регулювання питань про банкрутство банків саме Законом про банки і банківську діяльність.  Враховуючи особливості  провадження  справ про банкрутство банків, вважаємо, що загальний механізм ліквідації підприємств,     встановлений     Законом     про      відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, не повинен повністю застосовуватися до банків.  Процес банкрутства банків має контролюватися  центральним банком,  у даному випадку Національним банком,  починаючи з його відкриттям,  супроводженням в  роботі  і закінчуючи механізмом його ліквідації.

 

     Прийняття цього   законопроекту,  на  наш  погляд,  сприятиме вдосконаленню  чинного  законодавства  і  усуненню   колізій   між законодавчими   актами   України,   що   регулюють   вищезазначені правовідносини.

 

     Враховуючи викладене,  шановні народні  депутати,  прошу  вас підтримати законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Миколайовичу.

 

     Чи є  запитання?  Будь  ласка,  запишіться.  Висвітіть,  будь ласка.

 

     Народний депутат Моісеєнко. Наступний - депутат Волок.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемый  Павел  Николаевич!  У  меня  вопрос  такого содержания. Охватывают ли изменения,  внесенные в  Закон  о  банках,  проблему существования  теневой банковой системы в Украине,  обеспечивающей свободное проведение махинаций с долларовой массой  на  территории Украины,  которая  в  несколько  раз  превышает  денежную  массу в гривнях?

 

     Почему я об этом спрашиваю?  Потому,  что еще в 1995  году  я обращался  с  подобным вопросом к тогдашнему председателю Нацбанка Ющенко и к Президенту Украины.  Меня поддержал  в  этом  тогдашний Председатель  Верховного  Совета  Украины Мороз.  Но ответа мы,  к сожалению, до сих пор не получили. В то же время громадные обороты в  долларах  имеют  место  в  Украине при осуществлении банковских финансовых операций.

 

     Спасибо.

 

     СЕНИЩ П.М.  Дякую за запитання.  У даному  випадку  зміни  до Закону  про банки і банківську діяльність не вносяться.  Вноситься ряд змін до інших законів.  Але серед них немає тих  законів,  які стосуються вашого запитання. Це норма інших законів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Волок.  Наступний  -  депутат Яценко.

 

     ВОЛОК А.М.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної партії. Шановний Павле Миколайовичу!  Законопроектом  пропонується внести зміни до Закону України про державне регулювання ринку цінних паперів  в  Україні. Це  стосовно повноважень Державної комісії з цінних паперів.  Вона може припиняти операції на банківських рахунках самих банків.

 

     Та якщо буде претензія від  цієї  комісії  до  банку,  як  до суб'єкта   діяльності,   і   будуть  припинені  операції  на  його кореспондентському рахунку,  чи не постраждають від цього  клієнти банку,  які  не  мають  ніяких  проблем,  а  отже,  не можуть бути припинені їхні операції?

 

     Дякую за відповідь.

 

     СЕНИЩ П.М.  Дякую за запитання. Воно, звичайно, заслуговує на увагу.  Мова  йде  про  обмеження  в  даному  випадку.  Ми вносимо обмеження тому, що і видаткові операції, і операції по зарахуванню мали  право  зупинятися  цим  законом  до  внесення змін.  Першими змінами ми вносимо норму,  що в  даному  випадку  операції  будуть продовжуватися  по  зарахуванню  на рахунок,  а надходження будуть здійснюватися з метою збереження коштів як таких.

 

     Що стосується  кореспондентських  рахунків.   Ми   цю   норму трактували   для  банківських  рахунків  юридичної  особи,  а  для кореспондентських рахунків ми  не  трактували.  Ваші  застереження слушні,   проте  ми  не  розповсюджували  це  на  кореспондентські рахунки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Яценко.  Наступний  -  депутат Журавський.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую.  Павле Миколайовичу,  запитання таке.  Безумовно,  законопроект,  який ви вносите,  важливий.  Але погодьтеся,  що Національний банк мав би зробити певні висновки із доповіді  тимчасової  депутатської  слідчої  комісії стосовно долі банку   "Україна"   щодо   того,   що   кошти   вкладників   банку використовувались  для  досягнення  певних  політичних і приватних інтересів.

 

     Крім цього,  голова комісії повідомив  про  те,  що  в  інших комерційних   банках   подібне   розбещення  продовжується:  кошти використовуються для задоволення приватних і політичних інтересів, а не для інвестицій у вітчизняне виробництво.

 

     Які конкретні висновки зробив з цього Національний банк?

 

     І друге запитання.  Чи думає Національний банк повернутися до реалізації чудової ідеї про створення  бюджетного  банку,  щоб  не комерційні   банки,   а  державний  бюджетний  банк  розпоряджався бюджетними грошима?

 

     Дякую.

 

     СЕНИЩ П.М.  Дякую  за  запитання.  Щодо   першого   запитання відповідь  буде  короткою.  Ми сьогодні в запропонованих змінах до законів не ставили за мету розглянути якісь персональні питання, у тому  числі  й  колізійні (зокрема щодо банку "Україна").  Є деяка інформація, яку можна і прокоментувати, але я не став би зараз цим займатися,   тому   що   працює  комісія,  створена  вами,  працює ліквідаційна  комісія.  І  якщо  в  парламенті  буде  розглядатись питання  стосовно  банку  "Україна",  ми  готові  взяти  участь  і коментувати ті чи інші висновки. Що стосується другого питання, то воно  дуже  цікаве.  Ми  готові  були  вирішити  це  питання двома шляхами.  Ми погодились із створенням державного банку,  і від нас пакет документів вийшов.  Але в даний час,  ви знаєте, розширилися повноваження Державного казначейства України.  Вони працюють через єдиний казначейський рахунок по доходах і видатках. Тільки вони не мають статусу,  але за функціями  працюють  сьогодні  як  прототип державного  банку.  Просто  в  них ще йде процес становлення,  але режим обмеження і  розпилювання  рахунків  уже  пройшов.  Сьогодні рахунки закриті,  як у комерційних банках.  Практично всі операції проходять  через  єдині  казначейські  рахунки,  які  відкриті   в обласних управліннях Національного банку України.

 

     Проте ми розробили пакет документів щодо створення бюджетного банку і готові до дискусії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановний  доповідачу!  У  мене  є  запитання до вас.  Ви знаєте,  що більшість аспектів банківської діяльності  регулюється нормативними актами саме Нацбанку, а не законами. І я не скажу, що серед  суб'єктів  законодавчої  ініціативи  Нацбанк  є   активним. Активні Президент, Кабмін, народні депутати України. А Нацбанк тут пасе задніх.

 

     Чи не вважаєте ви,  що вам уже час приступити до  розробки  і подання  до  Верховної  Ради України проекту Банківського кодексу, який би зняв багато питань,  які мають до вас  народні  обранці  і працівники банківської сфери.

 

     Дякую.

 

     СЕНИЩ П.М.  Запитання  дійсно  цікаве.  Воно  заслуговує і на критику,  і  на  повагу,  і  на  допомогу.  Ми  згодні  з   вашими зауваженнями   і  розглянемо  питання  щодо  проекту  Банківського кодексу.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності Ігорю Олеговичу Юшку. Будь ласка.

 

     ЮШКО І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий  округ 42, Донецька  область).  Спасибо.   Уважаемый   Виктор   Владимирович! Уважаемые коллеги! Я сэкономлю время. Хочу только напомнить, что в феврале  этого  года  вступил  в  действие  Закон  о   банках,   в "Переходных   положениях"   которого  было  записано  о  том,  что необходимо   привести   действующую   законодательную    базу    в соответствие   с   принятым   законом.   Собственно   говоря,  тот законопроект,  доклад о  котором  мы  сегодня  услышали,  как  раз отвечает   задачам  приведения  в  соответствие  законодательства, которое так или иначе связано с банковским сектором.

 

     Профильный комитет   рассмотрел   данный    законопроект    и рекомендует принять его в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитання є? Запишіться, будь ласка.

 

     Народний депутат Яценко. Наступний - депутат Журавський.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Передаю слово Наталії Вітренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть  мікрофон  Наталії Михайлівни Вітренко, якій  передано  слово  від  народного  депутата   Яценка.   Дякую, Володимире Михайловичу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область).  Я  хочу  задать  очень  серьезный  вопрос специалисту банковского дела.

 

     Когда мы  на заседании следственной комиссии по расследованию кризисной  ситуации  в  банке   "Украина"   проводили   допрос   - распрашивали  руководителей  Национального  банка,  как  нынешнего председателя  Стельмаха,  так   и   эксруководителя   Ющенко,   то выяснилась  интересная вещь.  Национальный банк,  который является субъектом законодательной инициативы и который и по Конституции, и по  законам  Украины  отвечает за деятельность коммерческих банков (тем более за деятельность банка "Украина",  13  процентами  акций которого владело государство), оказывается, ничего не мог сделать, видя,  как  разворовывается  банк  "Украина".  У   них   не   было достаточной  законодательной  базы  для  того,  чтобы не допустить разворовывания банка "Украина".

 

     И я задала вопрос на заседании следственной комиссии: так что же нужно нам,  депутатам,  сделать,  какой закон принять,  чтобы у Нацбанка   была   достаточная   база,   которая    бы    позволяла контролировать деятельность банковских учереждений в Украине?

 

     На этот вопрос я ответ не получила и поэтому задаю его сейчас содокладчику:  вот вы вносите  поправку  к  законам,  а  когда  вы наконец  решите  этот  вопрос,  чтобы  Нацбанк  в  соответствии  с законами Украины отвечал за деятельность коммерческих  банков,  не допуская их разворовывания?

 

     Пожалуйста.

 

     ЮШКО І.О.  Спасибо,  Наталья  Михайловна.  Я  хочу  напомнить законодательную историю  вопроса.  Дело  в  том,  что  до  февраля текущего года действовал Закон о банках и банковской деятельности, который был принят в апреле 1991  года.  Понятно,  что  во  второй половине 90-х годов он уже не мог объективно соответствовать новым реалиям,  потому что была структурно изменена банковская  система, принципиально изменены взаимоотношения между Национальным банком и коммерческими банками.

 

     В феврале  с  принятием  нового  Закона  о  банках   ситуация кардинально  изменилась.  Если  вы  посмотрите  раздел  "Временная администрация"  в  Законе  о  банках,   то   увидите,   что   если Национальный банк видит наличие проблем в коммерческом банке то ли с  управлением,  то  ли  с  ликвидностью,  то  есть  с   какими-то нормативами,   он  имеет  право  применять  очень  широкий  спектр "заходів впливу",  как сказано  в  законе,  вплоть  до  временного отстранения руководства и назначения временного администратора.

 

     Я так  понимаю,  что  ответы  руководства Национального банка касались периода  до  февраля  текущего  года,  то  есть  до  того момента,  как  новый закон вступил в действие.  Сегодня полномочий более чем достаточно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  Наступний - депутат Полюхович.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України, Житомирщина.  У  мене  до  вас  таке  запитання.  Ми,   по   суті, розглядаємо  законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону про банки і банківську діяльність.  Але  при  цьому  при  всьому ми повинні дотримуватися юридичної чистоти в термінах.  Законопроектом,  який  ми  сьогодні розглядаємо,  пропонується  вилучити  термін "фінансова установа". Але цим терміном широко користуються банківські  спеціалісти,  цей термін широко використовується в банківській практиці.  Цей термін визначено також і  в  Законі  України  про  фінансові  послуги  та державне регулювання ринків фінансових послуг.

 

     Задаю вам,  як  фахівцю  і  одному  з  керівників профільного комітету, запитання: "Що треба в цьому плані зробити?"

 

     ЮШКО О.І.  Спасибо.  Я думаю,  вы не так поняли. Речь идет об исключении     термина     "кредитно-фінансова    установа"    как неопределенного и введении единого термина:  "фінансова установа", потому что банки являются финансовыми учреждениями.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Полюхович.  Наступний -депутат Сахно.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Дякую, Вікторе Володимировичу. Фракція "Український рух".  Ігоре Олеговичу,  у  мене  до  вас  буде  одне конкретне  запитання.  Ми  вносимо  цим законопроектом поправку до статті 62,  що стосується конфіденційності банківської інформації, так?

 

     Я член   тимчасової  спеціальної  слідчої  комісії  по  банку "Україна".  Коли ми працювали,  то наткнулися з таким  фактом,  що Національний  банк  України  згідно  зі  статтею 62 не може надати потрібну нам інформацію,  що стосувалась певних кредитів по  банку "Україна".

 

     Ми вирішили, що внесемо поправку до статті 62, тому що в мене є передчуття (я записався на виступ і буду говорити конкретно  про один  з  банків),  що  банк "Україна" - це тільки перший банк.  Ми матимемо таку ситуацію з багатьма банками, я про це буду говорити.

 

     Так от  скажіть,  будь  ласка,  Ігоре  Олеговичу,  чи  будуть запропоновані  зміни  до  даної  статті  62  (я  думаю,  що  ми їх проголосуємо) підставою для того,  щоб Національний  банк  України надавав певну інформацію?

 

     Дякую.

 

     ЮШКО І.О.  Спасибо за вопрос.  Дело в том, что в законе очень четко  прописано,  кому  и  на  каких  основаниях  предоставляется информация, которая составляет служебную или банковскую тайну.

 

     К сожалению,  до упорядочения этого вопроса в рамках Закона о банках  имел  место  бы  беспредел  в   пользовании   инсайдерской информацией   из   банков,   которая   объективно  мешала  ведению хозяйственной деятельности и приводила к ряду больших проблем.

 

     Я думаю,  что  вопрос  о  следственных  комиссиях  Верховного Совета  нам  нужно  будет  отрегулировать,  а  именно включить эти комиссии  в  список  субъектов,  которые  имеют   право   получать информацию   из   банков,  и  тогда  не  будет  таких  ответов  от Национального банка. Однако мне кажется, что более правильным было бы  принять  закон  о  статусе  специальных  следственных комиссий Верховного Совета,  мы  об  этом  уже  достаточно  давно  говорили непосредственно в сессионном зале.

 

     Если говорить  с  формальной  точки зрения или с точки зрения юридической казуистики, наверное, у Национального банка были такие права  -  не  давать  эту информацию.  Хотя я думаю,  что это было сделано напрасно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно.

 

     САХНО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція "Яблуко". Шановний Ігоре Олеговичу, як  фахівець  банківської  справи,  як  заступник голови комітету, поясніть дію статті 62 щодо конфіденційності і зміни до  неї,  які вносить  своїми  інструкціями  податкова адміністрація та СБУ.  Чи дійсно в банках введена система  самоінформування  клієнтів  банку про  відкриття  рахунків,  про суми,  які розміщаються,  і якихось періодичних звітів перед податковою адміністрацією про рух коштів? Тобто  йдеться  про  все  те,  що  раніше  належало до банківської таємниці і зумовлювало певні конфлікти між  банками  і  податковою адміністрацією. Чи зняте це питання у такий спосіб і що нам робити з точки зору таємниці і прав людини?

 

     Дякую.

 

     ЮШКО І.О.  Спасибо.  Налоговая администрация сегодня получает информацию  исключительно  об  открытии  счетов  юридических лиц - налогоплательщиков.  Что  касается  движения  денег  по  счетам  в банковской системе,  остатков, каких бы то ни было операций, - эту информацию можно получить либо по решению суда (это записано очень четко  в  законе),  либо "на вимогу слідчого за ухвалою суду".  То есть только эти две процедуры позволяют  получить  информацию.  Но для  того  чтобы  налоговая  администрация  владела  информацией о счетах налогоплательщиков,  чтобы нельзя было  подделать  балансы, они   формируют   (или   банки   помогают   им  формировать)  базу исключительно о наличии счетов,  открытых в банковской системе.  Я считаю, что это правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олеговичу. Сідайте.

 

     Оголошується перерва до 12 години 40 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  в обговоренні надається народному депутату Полюховичу. Наступний - депутат Журавський.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,   Вікторе   Володимировичу.   Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  Приступаючи до обговорення цього  питання,  ми,  по-моєму,  повинні  врахувати   і   наступні законопроекти, які йдуть в цьому блоці, - 8054, 6028 і

 6028-1. Вони  так  чи  інакше   теж   стосуються   розділу   VIII "Прикінцеві  положення"  Закону про банки і банківську діяльність, який ми трохи більше як півроку тому прийняли в цій сесійній залі.

 

     Ви пам'ятаєте,  як важко він приймався,  скільки було проблем зі  статтею 7 Закону про банки і банківську діяльність.  Здавалось би,  все було узгоджено,  і нарешті наша фінансова система  матиме законодавчий акт,  який регулюватиме її діяльність. І насамперед - діяльність основної фінансової установи  держави  -  Національного банку України.  Виявляється (і життя це кожний день нам доводить), що це далеко не так.

 

     Я хочу сказати про одну подію, яка трапилася в нашій державі. Усі  ми  про  неї  знаємо  і  слухали  проміжну  інформацію  (саме інформацію,  а  не  висновки)  тимчасової  слідчої  комісії   щодо з'ясування причин банкрутства банку "Україна".  Мені, як депутату, і групі інших  депутатів  трапилась  нагода  ознайомитися  з  тими схемами,  які  є в нашій державі.  На превеликий жаль,  сьогодні з найбільшого банку України  при  бажанні  можна  зробити  банкрута, після  чого  забрати  його  собі знову-таки за бюджетні кошти.  Ми знаємо про такі спроби, вони робилися з подання уряду.

 

     Наступним банком,  наскільки  я  розумію,  у  нас  буде  банк "Столичний".  Чому  я так кажу?  Тому,  що я і ще кілька депутатів зверталися до голови Національного банку пана Стельмаха з  великою кількістю документів,  свідчень про те, що в банку "Столичний" уже більше року створюється та сама  система,  аби  цей  банк  зробити банкрутом, вивести з нього головних акціонерів і зробити власністю однієї особи - голови цього акціонерного банку пана Кухтаркова.

 

     Я звернувся з цими документами до голови Національного  банку лише з одним проханням:  ось вам документи,  ось вам рішення суду, введіть тимчасове правління,  ви маєте  на  це  повноваження,  вам прописана  спеціальна стаття,  у яких випадках вводиться тимчасове правління, допустіть до ревізії банку голову ревізійної комісії.

 

     Що було зроблено замість того?  Швиденько було скликано збори акціонерів,  які  мали  проходити  за  статутним  терміном.  І  ці акціонери,  абсолютно безпідставно забравши через суд 37 відсотків акцій,  на  цих  зборах  затвердили  голову правління цього банку. Мається на увазі, що зроблено практично все для того, аби цей банк пішов  по  шляху  банку  "Україна".  Звичайно,  розміри цих банків різні,  але сам факт і  процедура  банкрутства  банку  буде  точно такою, як і у випадку з банком "Україна".

 

     Тому я,   використовуючи   свій  час,  звертаюся  ще  раз  до заступників голови Національного банку:  направте туди комісію, ви маєте  право затвердити тимчасову адміністрацію,  ввести тимчасове правління банку.  І допустіть законно обраного  голову  ревізійної комісії. Більше нічого від вас не вимагається.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Законопроект, поданий Національним банком України, узгоджує значну частину  положень українського законодавства з нещодавно прийнятою новою редакцією Закону України про банки і банківську  діяльність. Сам факт внесення таких змін,  безперечно, є позитивним, проте є і деякі пропозиції.

 

     Наприклад, пропонується вилучити термін "фінансова установа". Там   прямо  сказано.  Я  цитую:  "абзаци  другий,  чотирнадцятий, двадцять шостий та  двадцять  восьмий  вилучити".  Абзац  двадцять шостий  містить  визначення  поняття "фінансова установа".  Термін "фінансова установа" є в статтях 2,  10,  12 Закону  про  банки  і банківську  діяльність.  Крім того,  слід нагадати,  що цей термін визначено також і  в  Законі  України  про  фінансові  послуги  та державне  регулювання  ринків фінансових послуг,  який ми прийняли влітку цього року.

 

     На мою думку, доцільно було б або узгодити ці визначення, або зробити  посилання  на  Закон  України  про  фінансові  послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Це цілком конкретне зауваження.  Те,  що говорив шановний пан Ігор, то він говорив про фінансово-кредитну установу. Це визначено в Положенні про валютний контроль, яке затверджено постановою правління Національного банку України. А саме визначення фінансової установи, кредитної установи є у вищезазначених законах. А, як відомо, підзаконні акти і закони

- це різні речі.  Це зрозуміло для  всіх,  і  мова  йде  лише  про приведення у відповідність і узгодження термінів,  про які я щойно говорив.

 

     Проте мені хотілося б  сказати  кілька  слів  про  банківське законодавство  в  цілому.  Слід зазначити,  що протягом останнього часу було прийнято кілька законів щодо  законодавчого  регулювання банківського  сектора  економіки.  Але  натомість  ми  й  досі  не прийняли низку законів з питань регулювання діяльності банківської системи  України.  Зокрема,  з  питань кредитування,  у тому числі кредитування житлового будівництва,  кредитування малого  бізнесу, функціонування спеціалізованих банків і таке інше.

 

     На мою  думку,  як  законодавець,  Національний  банк  працює незадовільно.   І   серед   суб'єктів   законодавчої   ініціативи, визначених  в  Основному  Законі  України,  він відчутно програє і Президенту,  і Кабміну,  і народним депутатам України.  Була б моя воля,   я  б  його  вилучив  із  переліку  суб'єктів  законодавчої ініціативи.   Це   була   помилка   законодавців,   які   приймали Конституцію.  Але це питання внесення змін до Конституції.  Поки є така Конституція, ми її мусимо дотримуватися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Увімкніть мікрофон  заступнику  голови  Державної  податкової адміністрації Шитрі.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановний Вікторе  Володимировичу!  Шановні народні   депутати!   Я  хочу  підтвердити,  що  цей  законопроект потрібний і його треба розглядати і приймати.  Але в той же час  я хотів звернути увагу на те,  що в розділі І пункти 2,  4,  5, 6, 7 суперечать  іншим  нормам  цього  проекту  закону  і   статті   22 Кримінальнопроцесуального кодексу. Тому при доопрацюванні це треба врахувати.

 

     Друге питання.  На виконання конвенції Організації Об'єднаних Націй  про  боротьбу  з  незаконним  обігом  наркотичних засобів і психотропних  речовин,  конвенції  Ради  Європи  про  боротьбу   з відмиванням,   пошук,  арешт  та  конфіскацію  доходів,  одержаних злочинним шляхом,  Кабінет Міністрів і Національний банк  прийняли постанову  від 28 серпня 2001 року 1124,  у якій визначили порядок надання інформації стосовно сумнівних операцій.

 

     У той же час  у  змінах,  які  пропонуються,  це  питання  не вирішується,  а  якраз навпаки.  Тому,  на наш погляд,  і це треба узгодити.

 

     І третє питання,  про  яке  я  хотів  би  сказати.  Це  обмін інформацією, передбачений статтею 62 Закону про банки і банківську діяльність,  і питання,  пов'язані  з  наданням  правоохоронним  і податковим органам інформації стосовно відкриттязакриття рахунків.

 

     У той спосіб,  який викладено в цій статті, що платник мусить сам  подати  інформацію   про   відкриття   рахунків,   враховуючи сьогоднішнє  становище  з  фіктивними  фірмами,  яких же тільки за дев'ять місяців правоохоронними органами виявлено понад 4  тисячі, на  нашу  думку,  -  це  призведе  до  того,  що з цим явищем буде боротися ще складніше.

 

     Тому ми вважаємо,  що при доопрацюванні даного проекту закону треба суттєво виправити ці статті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ми  закінчили  розгляд  даного  питання. Згідно з Регламентом прийняття рішення відбудеться у четвер.

 

     --------------

 

     Слухається наступне питання - проект Закону про внесення змін та  визнання  такими,  що  втратили чинність,  деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України  про  платіжні системи  та  переказ  грошей в Україні.  Реєстраційний номер 8054. Доповідає  заступник  голови  Національного  банку  України  Павло Миколайович Сенищ. Будь ласка, Павле Миколайовичу.

 

     СЕНИЩ П.М.  Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям  Закону  про  платіжні  системи  та переказ  грошей  в  Україні,  який був прийнятий Верховною Радою 5 квітня 2001 року і розроблений відповідно до  загальноприйнятих  у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів обліку та звітності.

 

     Якщо коротко,  то я побудую свою доповідь на викладенні  двох питань.

 

     Перше. Ці  зміни  стосуються 35 законів і постанови Верховної Ради.  На  перший  погляд,   начебто   багато   законів   підлягає коригуванню, а якщо вникнути, то й не дуже.

 

     У нас  у всіх законах по-різному визначено назви рахунків:  і дохідно-розподільчі,  і розрахункові,  і розподільчі. Але з часом, за 10 останніх років, з прийняттям багатьох функціональних законів та нормативних актів поняття цих рахунків стали схожими.

 

     У прийнятому Законі про платіжні системи встановлені поняття: поточний рахунок, депозитний (вкладний) рахунок. І у зв'язку з цим треба  провести  термінологію  всіх  раніше  прийнятих  законів  у відповідність із вищезгаданим законом.  Але, повірте, немає ніяких обмежень щодо відкриття рахунку,  щодо його функцій і щодо валюти. Не змінюється економічна сутність мультивалютного рахунку,  він на сьогодні ще більш розширений.

 

     Друге. У  Законі  про   платіжні   системи   чітко   виписано відповідальність    як    банку    відправника,    що   обслуговує клієнта-практика,  так і банку, що обслуговує клієнтаотримувача за затримку  платежу  як  такого  і  за  помилково  зараховані суми у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 відсотка від суми,  що затримана чи помилково зарахована,  але не більше 10 відсотків від цієї суми і за одне, і за друге порушення.

 

     Зазначеним нормам Закону  України  про  платіжні  системи  не відповідають    положення    статті    2    чинного   Закону   про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових  зобов'язань  у частині відповідальності банків перед одержувачами грошових коштів у разі затримки зарахування грошових коштів  на  рахунок  клієнта. Тому  цей закон треба змінювати тільки в частині відповідальності, про яку я сказав.

 

     І пропонується визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної  Ради  від  25  червня  1993  року  про  норматив  обігу платіжних документів в Україні, оскільки її положення щодо строків проведення  переказу  грошей  на  сьогодні  врегульовані прийнятим Законом про  платіжні  системи.  Сьогодні  в  межах  банку  термін проходження платежу два дні, міжбанківській платіж - три дні. Тому повністю  норма  вищезгаданої  постанови  на   сьогодні   втратила актуальність.

 

     У зв'язку  з  прокоментованим  прошу вас підтримати у першому читанні внесений законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Два запитання.

 

     Депутати Гуцол і Абрамов. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую.  Шановний доповідачу,  я уважно  прослухав вашу  коротку  і,  на  мій  погляд,  змістовну доповідь.  Але мене цікавить дещо інше питання.  Скажіть,  будь ласка, як фахівець, що потрібно зробити в країні, які потрібно прийняти закони, щоб у нас була своя власна  українська  банківська  кредитна  система?  Адже відсутність   банківської   кредитної  системи  -  це  відсутність економічної волі.  І аксіома тут дуже проста. Тому що далі Україна не може проводити будь-які реформи. І які б ми не приймали в цьому сесійному залі гарні закони,  котрі повинні працювати на  реформи, на  наших  людей,  на  наших виборців,  нічого не вийде,  шановний доповідачу, абсолютно, я в цьому впевнений.

 

     Дякую.

 

     СЕНИЩ П.М.  Дякую за запитання.  Ви самі собі  зразу  ж  дали відповідь:  ваше  запитання  не стосується змін,  які вносяться на розгляд.  Коротко,  у двох словах: створена банківська система, на мій  погляд,  отримала кілька кардинальних законів за останніх два роки,  які регулюють її діяльність.  Перш за все це нова  редакція Закону  про  банки і банківську діяльність.  Цей закон щойно почав діяти,  а ми вносимо зміни до інших законодавчих актів. І сьогодні ми готові вже в цей діючий Закон про банки вносити доповнення.

 

     Наступний закон  -  це  Закон  про Національний банк України, яким  Національному  банку  України  повністю  делеговані  функції нагляду і контролю, перш за все (я про це теж говорив у попередній доповіді) - це розширення сфери нагляду за діяльністю  комерційних банків і розширення сфери інформації.

 

     Сьогодні на   розгляді   ряд   законів,   я   не  буду  зараз коментувати:  і закон про кредит,  який  тільки  що  був  підданий критиці, що довго приймається, і ряд інших законів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо,  Виктор Владимирович. Коммунистическая партия. Уважаемый   Павел   Николаевич!   Скажите,   пожалуйста,    какова финансово-экономическая эффективность вносимых изменений?

 

     И второе.  Есть  ли  такой опыт в других странах,  и о чем он говорит?

 

     Спасибо.

 

     СЕНИЩ П.М. Дякую. На два ваших запитання відповідь буде одна. Фінансове обгрунтування.  Звичайно, важко щось зараз сказати, я на це питання не можу дати відповіді, але воно кардинально нове, тому що відповідальність регламентована.  Повторюю: через два дні, якщо банк  не  перераховує  кошти,  вводяться  штрафні  санкції  -  0,1 відсотка  від  сум,  які  не  перераховані  (це в межах банку),  і міжбанківські  перерахування  -через  три  дні,  так  само  до  10 відсотків пеня за затримку перерахування,  і у випадку,  коли банк помилково перераховує суми,  передбачається абсолютно така ж  сама відповідальність.

 

     Щодо приведення   у  відповідність  усіх  норм  законів,  які регламентують назви рахунків.  Ви  цілком  правильно  сказали.  Це прийняті  у  міжнародній  практиці  стандарти  саме  щодо обліку і звітності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Павле Миколайовичу.  Слово  для співдоповіді  надається  Юшку  Ігорю Олеговичу - заступнику голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

 

     ЮШКО І.О.  Уважаемые коллеги!  Профильный комитет  Верховного Совета  по  вопросам финансов и банковской деятельности рассмотрел предлагаемый  законопроект  и  предлагает  принять  его  в  первом чтении.

 

     Никаких принципиальных     замечаний    нет    от    Главного научно-экспертного управления Верховного Совета.  Есть предложение внести  необходимые  изменения  дополнительно  в  два закона.  Эти замечания  могут  быть  учтены  при  подготовке  законопроекта  ко второму чтению.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Ігоря Олеговича?

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемый  Игорь  Олегович,  у  меня  вопрос  более   процедурного характера.  Вы  докладываете  уже  второй  законопроект  о больших изменениях,  особенно  это  касается  первого  законопроекта.  Там изменения были на семи страницах, и по лаконичности доклада равных вам просто нет, скажем прямо и откровенно.

 

     Я понимаю,  что вы уважаете депутатов  и  предполагаете,  что большинство из них ознакомились с законопроектами и так далее.  Но я смотрю на этот пустой зал и  думаю,  что,  может  быть,  не  все успели  ознакомиться.  Может  быть,  все-таки  было  бы правильнее использовать ваше время - 10  минут,  чтобы  хотя  бы  довести  до сведения  депутатов,  какие  статьи  закона  были изменены,  какие принципиальные позиции,  какие  не  совсем  принципиальные,  какие можно было бы отклонить и так далее.

 

     Спасибо.

 

     ЮШКО І.О.   Спасибо.  Я  придерживаюсь  такой  точки  зрения: занимать время уважаемой аудитории,  уважаемых коллег в  Верховном Совете   необходимо   тогда,   когда  речь  идет  о  по-настоящему принципиальных вещах, вносящих изменения в системообразующее.

 

     Что касается данного законопроекта,  он юридически в  большей степени,  нежели,  по сути, приводит в соответствие с уже принятым законом остальные действующие  законные  акты.  Поэтому  я  принял такое решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Олеговичу.  Сідайте, будь ласка. Ми закінчили розгляд даного питання.  На обговорення з цього  питання народні  депутати  не записалися,  тому прийняття рішення по цьому питанню відбудеться згідно з Регламентом у четвер.

 

     Переходимо до "Різного".  Будь ласка,  висвітіть список  тих, хто записався на виступ у "Різному".

 

     Слово для   виступу   надається  народному  депутату  Гуцолу. Наступним буде виступати депутат Соломатін.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Шановні колеги  депутати,  журналісти,  гості  та запрошені! Однією із причин незадовільної якості дніпровської води є її масове забруднення у зв'язку із зливанням  великої  кількості неочищених     промислових,     господарських,     побутових    та сільськогосподарських стічних вод з полів,  територій сіл та міст, талих вод.

 

     Досвід останніх років показав,  що кожна четверта-п'ята проба води  з  водоймищ  першої  та  другої  категорії   не   відповідає гігієнічним  нормам  за  санітарно-хімічними  показниками та кожна третя-четверта  -  за  мікробіологічними  показниками.  Враховуючи надзвичайно  несприятливу  екологічну  ситуацію,  яка  склалася на Київському водосховищі,  Київською  міською  санепідемстанцією  та Київським  водоканалом  наприкінці  грудня  було  прийнято рішення припинити забір води з Дніпра і задіяти схему  подачі  деснянської води,  але результат залишається декларативним, тобто ніякі заходи не вживаються.

 

     За висновками вчених, неблагополуччя у зовнішньому середовищі провокує різного роду хвороби фауни.  На сьогодні українські вчені підтверджують випадки вилову риби із Дніпра  з  ознаками  раку.  У зв'язку   з   тим  що  вживання  хворої  риби  може  призвести  до захворювання  людини,  звертаємося  до  Прем'єр-міністра   України Кінаха Анатолія Кириловича з вимогою вжити суворих заходів, які на сьогодні передбачені новим Кримінальним кодексом,  до підприємств, на  яких  не  встановлено  очисних споруд або які не працюють,  до сільськогосподарських підприємств  та  фермерів,  які  неправильно поводяться з хімічними добривами.  Треба створити комісію у складі представників Міністерства екології та природних ресурсів України, санепідемстанції,    природоохоронної   прокуратури,   громадських природоохоронних організацій, всіх політичних партій з екологічним напрямом   діяльності  вчених,  виділити  кошти  для  фінансування розслідування   вищезазначеною   комісією   причин    захворювання дніпровської риби на рак та ступенях небезпеки дії хвороби риби на органи людини.

 

     На сьогодні я маю відповідь міністра Курикіна.  На жаль,  тут мало "зелених",  але я звертаюсь до вас,  шановна фракція зелених: скажіть своєму міністру,  щоб він не давав нам відповіді, що немає коштів для того, щоб створити комісію для дослідження захворювання риби  на  рак,  інакше  міністр  Курикін  не  відповідає  сучасним екологічним вимогам, які потрібні сьогодні міністру.

 

     І останнє.  Шановні друзі,  у нас на заводі "Радикал" у Києві екологічна  катастрофа.   Екологічна   партія   України   "Захист" звертається  до  Президента  України  Леоніда  Даниловича  Кучми з пропозицією  створити  державну  комісію   і   розслідувати   дану ситуацію,  тому що може бути і вже є біда, залучити всіх фахівців, котрі розуміються на цьому,  щоб раз  і  назавжди  покласти  цьому край, щоб у нас не було таких випадків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Соломатін.  Наступний - депутат Бокий.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Київська область. Шановні колеги! Шановний Вікторе Володимировичу! Багатостраждальний законопроект про  загальнообов'язкове  державне пенсійне  страхування  1128,  визначений  Президентом  України  як невідкладний,  був внесений до Верховної Ради України ще 8  червня 1998 року.

 

     12 липня того ж року він розглядався в режимі першого читання і був відхилений,  13 липня  був  направлений  на  повторне  перше читання.

 

     Удруге Верховна  Рада  України розглянула законопроект 1128 в повторному першому читанні 15 листопада 2000 року в зв'язку з тим, що  в  цьому  законопроекті  урядом  не було враховано дуже багато зауважень  народних  депутатів  України.  І  нарешті  після  низки невдалих  голосувань головуючий на засіданні проголошує:  "Шановні колеги, абсолютно зрозумілі позиції в залі пленарного засідання. Є ще  одна  пропозиція:  направити  на  повторне перше читання даний законопроект.  Я ставлю на голосування: на повторне перше читання. За - 193. Дякую".

 

     Тобто в  повторному  першому  читанні  законопроект  1128 був остаточно  відхилений  і  доручення  щодо  направлення   його   на доопрацювання  взагалі  не було,  оскільки під час його розгляду в повторному першому читанні 16 листопада він не  набрав  необхідної кількості  голосів  на  підтримку.  Тому  зазначений  законопроект згідно  з  положеннями  частини  п'ятої  статті  3.2.1  Регламенту Верховної Ради України вважається відхиленим.

 

     Згідно з  вимогами  статті  6.2.12 такий законопроект не може розглядатися на тій же або наступній позачерговій сесії і  повинен заново  вноситися на розгляд Верховної Ради України і розглядатися за процедурою першого читання.

 

     Після цього   проект   ще   неодноразово   знову   і    знову проштовхувався  і  в липні 2001 року,  і зараз,  23 жовтня,  після відхилення комітетом  він  знову  проштовхується  для  розгляду  в сесійній залі Верховної Ради України.

 

     Виникає низка   запитань:   скільки  ж  разів  урядові  можна подавати на розгляд  в  першому  читанні  неодноразово  відхилений законопроект  під  тим  самим реєстраційним номером,  без суттєвих змін основних його положень, які викликають найбільше заперечень у народних  депутатів України?  Ким і на якій підставі 13 липня було здійснено спробу  внести  законопроект  1128  на  голосування  без попереднього обговорення його в новій редакції в сесійній залі,  і зараз на 23 жовтня знову робиться така ж спроба?

 

     Шановний Вікторе Володимировичу!  Відповідно до вимог  статей 3.5.2  і  3.5.3  Регламенту  Верховної Ради України група народних депутатів просить вас про наступне.

 

     Перше. Зняти з розгляду 23 жовтня законопроект 1128.

 

     Друге. Надати  доручення  Комітету   з   питань   Регламенту. Депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України вивчити питання про відповідність проходження  законопроекту  1128 вимогам  Регламенту Верховної Ради України і Положенню про порядок роботи  з  проектами  законодавчих  актів  та  надати  відповідний висновок та рекомендації.

 

     Третє. Запропонувати  уряду  врахувати  в  законопроекті 1128 законодавчі пропозиції групи народних депутатів  і  з  урахуванням викладеного  до  того часу,  поки не будуть враховані зауваження і пропозиції,  які містяться в попередніх  двох  пунктах,  виключити його  з  порядку денного на 23 жовтня як такого,  який подано,  на нашу думку, з порушенням вимог і норм Регламенту.

 

     Прошу надати терміново таке доручення відповідному комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Бокому. Наступним буде виступати депутат Кравченко.

 

     Я хочу  зразу  відповісти  колезі Соломатіну,  що ми включили 1128 в порядок денний  восьмої  сесії,  і  він  буде  розглядатися згідно з постановою, прийнятою 13 вересня 2001 року.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Шановні колеги!  Як ви  знаєте,  я  є  переконаним опонентом  нашого  Президента  Леоніда  Кучми,  а проте сьогодні я хочу,  і вас закликаю,  захистити честь і гідність  Президента,  а отже, України від іноземних наклепників.

 

     Як відомо,  Леонід Данилович, коментуючи катастрофу з літаком Ту-154, у результаті якої загинули 78 чоловік, мудро сказав, що не треба  робити з цього трагедії,  бо були й більші в інших країнах, не ми перші й не ми останні.

 

     А світ зреагував на цю мудрість  більш  ніж  дивно.  Депутати Російської   Думи,   ізраїльського  кнесету  додумалися  висловити обурення з цього приводу.  Деякі несвідомі російські громадяни  на вітчизняних  телеканалах непристойно крутили пальцями біля скронь, "Независимая газета" посміла надрукувати відкритого листа  Людмилі Кучмі  з  порадою  заборонити  чоловікові взагалі відкривати рота, мовляв,  мовчунів завжди вважали розумними,  а то він же може щось не те бовкнути.

 

     Американські, англійські,  німецькі і навіть японські видання дозволили  собі  засумніватися  в   психічному   здоров'ї   нашого Президента,  а  одна з них навіть процитувала українську приказку: "Якщо в голові капустяна розсада, то не врятує і посада".

 

     Думаю, тут  ніхто,  навіть   найпереконаніші   опоненти,   не сумнівається,  що  то  наклепи,  злісні випади негідників не проти однієї людини,  а проти України,  адже нам наш  Президент  не  раз розказував, що вважає себе символом України як держави. А державні символи треба захищати.  І захищати не словами,  а аргументами.  І всі ми разом зобов'язані це робити.

 

     Найкращим аргументом   проти   ворожих  іноземних  випадів  і втручання  в  наші  внутрішні  проблеми  могла  б  стати  відкрита міжнародна  психіатрична експертиза здоров'я нашого Президента.  Я переконаний,  що  вона  б  показала  абсолютне  психічне  здоров'я Леоніда  Кучми,  а  його висловлювання були б оцінені як звичайний вияв політичної культури. Нездоров'я такого плану для Президента і для  репутації  держави  -  серйозна  вада,  а ось брак культури - тільки характеристика особи.  І таке визнання порятувало б і  його честь,  і його гідність, бо ніде в законі не сказано, що Президент повинен мати чітко визначений  рівень  культури.  Чому  міжнародна експертиза?  Та  тому  просто,  що  українській експертизі світ не повірить, ви ж знаєте, за кого нас там вважають.

 

     Шановний Леонід Данилович правильно каже,  що нам немає  чого боятися,  тому можна з певністю сказати, що він з радістю пристане на  цю  пропозицію  і  сміливо  віддасть  себе  в  руки   світових ескулапів,  щоб порятувати і свою честь,  і гідність,  і головне - честь  України.  Я  закликаю  вас   також   одностайно   захистити Президента  і повстати проти спекуляції навколо такої незрозумілої субстанції, як капустяна розсада.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Кірімов.  Наступний  -  депутат Єрохін.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий    округ   95,   Київська   область).   Дякую,   Вікторе Володимировичу.  Шановні колеги!  Безперечно,  я  знаю,  що  хтось навіть  може  мене  критикувати,  але  мій  виборчий  округ  -  це чорнобильський.  І я думаю,  що цю  проблему  я  повинен  постійно порушувати у Верховній Раді,  адже,  повторюю,  програмамінімум по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС поки що, на жаль, не виконана.

 

     Я хотів би почати з того,  що був такий великий  француз  Жан Поль  Сартр,  який говорив:  "Життя має якийсь сенс,  якщо ми самі надаємо  йому  цього  сенсу".  Я   хочу   зазначити,   що   багато чорнобильців  уже сенсу життю не надають,  уже багато чорнобильців заявляють про те,  що вони згодні  себе  спалити,  щоб  привернути увагу уряду,  парламенту і Президента до тих тривог, до тієї біди, якої завдала Чорнобильська  катастрофа,  до  тих  проблем,  які  і понині не вирішуються.

 

     Але якщо  в  цілому говорити про чорнобильців,  то я хотів би сказати,  що всім тим,  хто хоч трошечки співчуває чорнобильцям, є для кого тягнути каштани з вогню. Адже це ті люди, які у 1986-1987 роках   добровільно    ліквідовували    наслідки    Чорнобильської катастрофи,  для того щоб світ жив спокійно,  для того щоб Україна жила спокійно, для того щоб такі трагедії не повторювалися.

 

     Однак сьогодні я хочу зазначити,  що,  на превеликий жаль, до сьогодні  не вирішені повністю проблеми по відселенню чорнобильців як із 30-кілометрової зони, так і з зони безумовного обов'язкового відселення.  До цього часу в селищі Поліському мешкає 16 сімей, їм ще житло  не  надали,  але,  на  превеликий  жаль,  електроенергію відключили  від  осель  цих  людей,  пошта  не приходить,  хліб не підвозять.  Для  того  щоб  купити  буханку  хліба,  люди  змушені зупиняти  попутні  машини,  які йдуть з Житомира,  по Житомирській області, і просити, щоб їм продали буханку хліба.

 

     Я звертаюся до Президента і  до  Прем'єрміністра  Кінаха:  ці проблеми   селища  Поліського,  проблеми  цих  16  сімей  потрібно вирішити. А що саме? Потрібно, щоб там був ящик для листів, щоб їм доставляли пошту,  щоб була підключена електроенергія і щоб хоча б раз чи двічі на тиждень завозили продукти харчування.

 

     Я хочу добавити,  що до цього часу  півтори  сотні  сімей  не відселені з таких районів,  як Бородянський і Макарівський.  Свого часу в 1986 році з Чорнобильського району цих людей по  2-3  сім'ї поселили  в один будиночок і пообіцяли,  що через півроку - рік їх розселять.  Але до сьогодні цього не сталося,  і це  теж  проблема номер  один.  І  я  звертаюся  до  Президента і до Прем'єрміністра Кінаха, щоб цю проблему вирішили.

 

     Найголовнішою проблемою не тільки  в  моєму  окрузі,  а  й  в Україні   є   проблема  працевлаштування.  Я  хочу  зазначити,  що практично майже 1 тисяча чоловік  з  кожного  із  5  районів,  які підпадають під юрисдикцію мого виборчого округу, не працюють, тому що  немає  роботи  і  невідомо,   коли   вона   буде.   Інтенсивно збільшується число безробітних у місті Славутичі,  тому теж це моє звернення до Прем'єр-міністра Кінаха,  щоб зробити все можливе для того, щоб по всій Україні і, зокрема, в Чорнобильському окрузі всі люди непенсійного віку були працевлаштовані.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Єрохіну. Наступним буде виступати депутат Кулик.

 

     ЄРОХІН О.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Весь мир  сегодня  с нескрываемым ужасом наблюдает за разворачивающейся спиралью военного конфликта, в котором отсутствуют правила и нормы человеческой   морали.   В   Афганистане   под   бомбами   США   и Великобритании гибнут ни в чем  не  повинные  старики,  женщины  и дети.   По  американскому  континенту,  по  всему  западному  миру разворачивается  волна  биотерроризма,  которая  докатилась  и  до Украины.  А парламент страны делает вид, что ничего не происходит. Трижды  (заметьте,  трижды!)   парламент   отказался   от   своего конституционного   права  оградить  свой  народ,  свою  страну  от террактов через рассмотрение проекта  постановления  8114  Наталии Витренко,  отказался  заявить свою позицию.  И это несмотря на то, что уже есть первые предвестники войны - войны без  линии  фронта: заминированный    и    чудом    не   взорвавшийся   троллейбус   в Днепропетровске,  обнаружен белый порошок на  Глуховской  таможне. Неужели  господакапитализаторы 375 миллионов долларов кредита МВФ, предоставляемых Украине в качестве подачки, сопоставимы с жизнью и здоровьем  наших  граждан?!  Неужели господа-демократы вы и впрямь уверовали в свою безнаказанность и свою личную безопасность?

 

     Неужели вы думаете,  что за это не придется  отвечать?  И  не только за это, но и за нищенские зарплаты, пенсии, за высокие цены на жилищно-коммунальные услуги.  Сами не желаете изменять жизнь  к лучшему и другим не даете: целенаправленно блокируете, отодвигаете на задний план социально значимые законопроекты Наталии  Витренко. А  я-то  наивно  думал,  что  порядок  рассмотрения  законов  и их содержание должны защищать интересы большинства населения  страны, а  не интересы депутатов.  Вот и выходит:  в центре - политическая элита государства в  лице  Президента,  Кабмина,  депутатов  "дбає тільки  про  свій  добробут",  на  местах  -  губернаторы областей превращают их в свою вотчину.

 

     Вы только  посмотрите,  что  вытворяет  господин  Щербань  на Сумщине.  Он  себя  ведет так,  как будто вся Сумщина отдана ему в крепостничество вместе с землей,  заводами и людьми.  Вот еще одно тому   подтверждение   -   вчерашний   факт  с  Роменского  завода "Пролісок".  Коллективное   предприятие   пытаются   подмять   под финансовые  структуры  Щербаня через Северо-восточную промышленную группу, которая руководителю "Проліска" откровенно заявила: "Мы не дадим вам работать,  мы будем биться не за ваше коллективное, а за свое".  А если ко всему этому добавить беспредел, который творится на местах?!

 

     Еще не   началась  избирательная  кампания,  а  уже  начались политические репрессии,  преследования  неугодных  властям  людей. Так,   из  Конотопского  вагонного  депо  была  уволена  Валентина Муштаева  лишь  за  то,  что  она  принадлежит  к  нашей   партии. Руководство  вагонного  депо  в  лице директора Хоменко прибегло к гнусной подставке,  за ее спиной проклеймив неготовую продукцию, а затем,  подменив уже изданный приказ другим,  и все это с ведома и под покровительством "Укрзалізниці",  для  которой  честь  мундира дороже  истины,  даже  если  за  эту  истину придется пожертвовать безопасностью движения.  И этот беспредел  происходит  у  всех  на глазах,  но его не замечают или не хотят замечать ни Президент, ни органы прокуратуры, а вслед за ними и журналисты не видят.

 

     Я хочу  обратиться  к  министру  транспорта  Пустовойтенко  и Генпрокурору   Потебенько:  примите  меры,  прекратите  незаконное преследование людей за политические взгляды.  Генпрокурор, примите меры к разнуздавшемуся губернатору Сумщины Щербаню.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Абрамов.  Наступний  - депутат Філіпчук.

 

     АБРАМОВ Ф.М.   Уважаемый   Виктор   Владимирович!   Уважаемые коллеги!  В  связи с обсуждением проекта бюджета-2002 в адрес моих товарищей по фракции и в адрес многих депутатов поступило  большое количество писем от фронтовиков, ветеранов, пенсионеров.

 

     Вот одно  из  них,  которое  поступило в мой адрес от бывшего фронтовика, помощника командира взвода пехоты Виктора Коломазенко. Он  пишет:  "Из 106 фронтовиков нас осталось только четверо как на безымянной высоте, дорогие депутаты. Полная безысходность! Нам уже каждому  80  лет  и более.  Уже нет резервов жизненных.  Мы прошли сотни пехотных атак в 17-20 лет,  в  секунды  становились  седыми, отдав все Победе,  смерти. Это потом уже к нам возвращалась жизнь, к 20-летним.  Мы по несколько раз раненые и контуженые после войны проработали  50-60  лет,  теряли сознание,  зрение,  слух,  жизнь. Сегодня мы уже не можем не только  бастовать,  но  даже  за  собой ухаживать,  топить  печь,  замерзаем  зимой,  часто голодаем.  Нас осталось  "як  у  Петрівку  ягід".  Не  надо  нам  ваших  льготных лекарств,  мы их добиться уже не можем.  Добавьте пенсию,  дорогие депутаты.  Убедительно  просим,  оставьте  нам  льготы,  оставьте! Отдайте жилье тем,  кто стоит в очереди. В очереди стоит 82-85 лет от роду.  Нам уже некогда ждать,  мы - ваша честь и совесть.  Цены растут сегодня, как грибы, а пенсии и индексации стоят насмерть.

 

     Прокуроры, к сожалению, судьи, да и ваши депутаты получают по 500,  1000 и более пенсии, а ветеран беспомощный - 50- 70 гривень. Прекратите  геноцид  своих  отцов  и  дедов!  Просим:  отдайте нам заработанные кровью и потом человеческие  пенсии,  отдайте  жилье, отдайте   льготы  инвалидам  Великой  Отечественной,  фронтовикам, отдайте, нас осталось только четверо!

 

     Уважаемые народные депутаты,  вы сегодня  в  ответе  за  нас, ваших  беспомощных  отцов,  ветеранов  Великой  Отечественной.  Мы верим,  верим  перед   смертью,   что   вы   дадите   нам   дожить по-человечески. Из 106 нас осталось четверо".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату  Філіпчуку. Наступна - депутат Юхимець.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки   і   освіти  (виборчий  округ  203,  Чернівецька  область). Чернівецька область.  Шановні депутати!  Уже деякий час на  різних рівнях   владних   структур,  і  не  лише  владних,  розглядається достатньо  важливе  для  держави  складне  питання  Лопушнянського нафтогазового родовища в Карпатах, що на Буковині.

 

     Звісно, такий  інтерес  зрозумілий,  адже  це одне з найбільш перспективних не лише в Карпатському західному регіоні,  але  і  в Україні родовище. І є бажання отримати ліцензію для того, щоб мати право  на  експлуатацію,  для  того  щоб  справді  наживати  потім надприбутки, не вклавши перед цим ніяких коштів.

 

     Тому недискусійним є лише одне питання

- те,  що місцева  громада,  місцеве  населення,  маючи  унікальне родовище,  сьогодні  не  мають юридичної особи,  не мають доходної частини бюджету,  не мають  робочих  місць,  не  мають  можливості сьогодні контролювати те, що відбувається в нафтогазовій політиці.

 

     І тому сьогодні в мене є пропозиція: звертаючись до   Прем'єр-міністра   і   передусім    до    першого віце-прем'єра Дубини, хочу висловити свою точку зору на цю важливу проблему.

 

     Перше. Держава витратила за останні десятки років більше  200 мільйонів   у  доларовому  еквіваленті  на  те,  щоб  розвідати  і пробурити скважину.

 

     Друге. Сьогодні   пропонується   комерційна   структура    із статутним  фондом  50000  гривень  для того,  щоб експлуатувати це родовище,  добратися до 10-15 мільйонів тонн нафти і отримати не в інтересах регіону,  не в інтересах держави,  людей і бюджету,  а в інтересах справді суто корпоративних.

 

     Третє. На запитання Президента (до  речі,  який  перебував  у Чернівцях) щодо мінізаводу,  який пропонується збудувати,  від цих комерсантів була отримана така відповідь:  це 20000 тонн нафти  на рік.  Це свого роду підпільний варіант заводу, який повинен просто приносити малі прибутки для поганих бізнесменів.

 

     Я запитую:  якщо в Надвірній і Дрогобичі  сьогодні  на  30-40 відсотків   завантаженість,  то  навіщо  будувати  в  Карпатському регіоні з відповідним екологічним навантаженням ще одну структуру? Глибина переробки буде становити лише 60 відсотків, в Україні - 80 відсотків. А що будемо робити із 40 відсотками?

 

     Далі. Немає сьогодні завершеної  експертизи.  Ніхто  не  буде відповідати  за  заводнення  скважин.  Тому  сьогодні пропонується створити конкурсну комісію під керівництвом першого  віце-прем'єра Дубини,  створити,  безперечно,  прозору  тендерову  ситуацію.  На Буковині потрібний нафтогазовий комплекс, потрібна юридична особа, але не такий напівпрофесійний підхід,  не такий напівзлодійкуватий підхід,  коли  від  держави  сьогодні  береться  те,  що  вкладено протягом останніх 10-20 років, а це,

 

     підкреслюю, 200  мільйонів  доларів.  І  на  це треба зважити сьогодні Президенту і Прем'єр-міністру України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Юхимець.  Наступний  -  депутат Пилипчук.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  196  Черкаська область).  Шановні  колеги!  Коли  після  вчорашніх  подій  у залі дивилися новини, душа раділа торжеству демократії в нашій державі. Дійсно,  прийнято виборчий закон,  який відлучає від цього процесу практично 90 відсотків населення України.

 

     Коли пан  Лавринович  заявляв,  що  так  просто  взяти   1000 гривень,  покласти в карман і 2 січня йти на вибори, - це означає, що сьогодні дійсно в цей зал будуть прориватися ті 300  депутатів, які  будуть  реалізовувати  пресловуті  рішення того референдуму і вирішувати чисто кланові інтереси:  послушний  парламент,  довічні повноваження Президента й інше.

 

     Дійсно це   цинізм,  я  ще  раз  хочу  на  цьому  наголосити: попираються конституційні права більшості  громадян  України  саме через виборчий закон, який вчора був проголосований.

 

     Інше питання. Сьогодні нам роздали план на наступний тиждень, і знову в четвер голосування Земельного кодексу.

 

     Шановні колеги, не граймося із землею! Є ціна цієї землі. Щоб ми з вами не говорили, всі війни починалися на землі і за землю. І коли сьогодні дехто  для  того,  щоб  закріпити  своє  право  бути поміщиком,  бути  земельним феодалом,  готовий продати,  продавити будьякою ціною, як заявив Іван Степанович: "У нас є 240 голосів, і ми  будь-якою ціною Земельний кодекс продавимо",  то я заявляю від імені  фракції,  шановні  колеги,  вдумайтесь  і  задумайтесь,  що початок продажу землі - це початок продажу України.  Є ціна зради, є ціна того,  що ви хочете вчинити в  цьому  залі.  Але  я  гадаю, достатньо  буде  сил в Україні,  хоча ми знаємо,  який тиск пішов. Дана команда адміністраціям:  негайно почати  процедуру  підтримки прийняття Земельного кодексу. Ми знайдемо на це протидію. Я готова до того,  щоб у цьому залі за прикладом Лілії себе спалити,  але я не дам прийняти цей закон у залі. Є ціна землі, за яку підніметься народ України.  І він підніметься,  врешті-решт, із того болота, в яке він сьогодні загнаний.

 

     Прикладом того,  як сьогодні влада цинічно нищить українській народ,  є третє питання.  У  мене  на  Золотоніщині  з  порушенням чинного  закону  на  49  років  у  приватні руки відданий водогін. Цинічно сьогодні намагаються забрати  землю,  намагаються  забрати воду,  завтра  заберуть  у  нас  повітря.  Але  терпіння народу не безкінечне.

 

     І тому сьогодні,  відображаючи інтереси  обездоленого  народу України,  я ще раз повторюю:  добродії пани,  можна красти, але не безкінечно.  Народ завжди мудріє тоді, коли від шлунка думка дійде до голови.  І вже сьогодні народ України починає задумуватися.  Не робіть останнього кроку! Не допустимо у наступний четвер прийняття Земельного  кодексу  і  припинимо  торгівлю  водою,  яку  сьогодні розпочато по всій Україні!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пилипчук.  Наступний  -  депутат Крючков.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий   округ   124,   Львівська  область).  Шановний  Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! 14 жовтня минула чергова річниця утворення Української повстанської армії. Однак ми змушені констатувати,  що  й  досі  питання  повної  реабілітації   воїнів Української повстанської армії та визнання їх воюючою стороною,  і зокрема  впродовж  каденції  Верховної   Ради   України   третього скликання,  не просунулося вперед.  Воїни Української повстанської армії не потребують реабілітації.  Своєю боротьбою і самопожертвою для  вільної  України  вони  заклали фундамент для покоління,  яке виборювало незалежність наприкінці 80-х - на початку 90-х років. І всі  ми,  учасники "оксамитової" студентської революції на граніті чи просто українці,  що змогли  прорвати  інформаційну  блокаду  і очорнення   історичної   дійсності,  почуваємо  себе  спадкоємцями українських повстанців.  І сьогодні,  через 10 років  проголошення незалежності України,  ті з діячів Української повстанської армії, які залишилися ще живими,  пройшовши через випробовування тюрем  і концентраційних   таборів,   зневагу   і   переслідування  в  часи комуністичноімперського режиму,  давно  навчилися  обходитися  без нас,   тих,   хто  скористався  єдиною  справжньою  винагородою  - історичним сенсом їхнього буття.

 

     Тож проголосивши   Українську   повстанську   армію   воюючою стороною  у  другій  світовій  війні  і прирівнявши її ветеранів у правах з іншими  учасниками  війни,  ми  лише  здійснимо  моральну реабілітацію нашого покоління перед ними.

 

     З огляду на те, що теперішні спроби законодавчого розв'язання проблеми  повної  реабілітації  ОУН-УПА  і  визнання  їх   воюючою стороною  парламентським  шляхом  не дали жодного результату,  ми, народні депутати,  звертаємося до вас,  звертаємося до  Президента України зробити свій внесок у врегулювання даного питання.

 

     Шановний Вікторе Володимировичу!  Ви неодноразово звертали на це увагу і обіцяли,  що це питання буде піднято  і  прийнято,  щоб дійсно  категорія цих людей була визнаною.  Тому той проект Закону про  внесення  змін  про  статус  ветеранів  війни,  гарантії   їх соціального  захисту  (проект депутата Шеховцова),  який ми будемо розглядати,  потрібен, але я буду наполягати на тому, щоб у статтю 16 внести цю категорію людей, яка заслуговує цієї уваги.

 

     Так, дійсно,   виступаючи   переді   мною,   депутат  Абрамов звертається до учасників Великої Вітчизняної війні,  але, повірте, сьогодні  настав  час  примирення,  щоб ця категорія так само була визнана.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Крючков.  Наступний  -  депутат Москвін.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).  Шановні  колеги!  Шановний  головуючий! Питання,  про яке говорив щойно з цієї  трибуни  оратор,  вирішено законодавчо,  вирішено справедливо, і якщо хтось хоче викреслити з закону те, що не реабілітуються ті, хто себе заплямував злочинами, то це, простіть мене, просто непорядно.

 

     Я хотів порушити такі питання, які мене дуже хвилюють.

 

     Учора виповнилося  5  років  Конституційному  Суду.  Ця подія відзначалася,  як у нас це робиться  зазвичай.  Що  мене  вразило? Вітали всі гілки влади,  був Президент,  а від Верховної Ради, яка створила цей  Конституційний  Суд  і  прийняла  Основний  Закон  - Конституцію,  нікого з керівництва не було. Голова Конституційного Суду хотів  якось  врятувати  ситуацію  і  надав  слово  народному депутату   Костицькому,  сказавши:  "Він  від  законодавчої  гілки влади".  А колега виступив і каже:  "Я вас  вітаю  від  приватного інституту права, і ось вам подарунок".

 

     Ви розумієте,  як  було от там ніяково сидіти і думати:  "Ми, мабуть, навіть не папуаси". Це перше.

 

     Друге. Ми майже кожного дня,  коли  розглядаємо  питання  про депутатські запити, обов'язково відзначаємо "запит на незадовільну відповідь на попередній запит".  Я звернув увагу  на  те,  що  нам відповідають  на  порушення  Конституції не ті посадові особи,  до яких ми звертаємося.

 

     Я міг  би  навести  разючі  приклади.  Звертаюся  до   голови Центрвиборчкому.  Він розуміє, що таку відповідь, в якій, як казав класик:  "По форме правильно,  по существу -  издевательство",  не може підписати і відсилає секретареві Центрвиборчкому.

 

     Я направляю  запит до глави Адміністрації Президента відносно фінансування подарунків Президента та його дружини.  Пан Литвин не відповідає,  він  розуміє,  що такий документ,  де сказано,  що ці подарунки фінансуються  за  рахунок  спонсорування,  він  не  може підписати,  бо зрозуміло, що, виявляється, Президент поставлений у залежність від якихось спонсорів.  І в  мене  пропозиція,  Вікторе Володимировичу,  встановити  порядок:  якщо відповідь підписана не тією особою,  до якої зверталися,  вона  повинна  повертатися  без розгляду. І це повинно бути законом.

 

     І останнє.   Я   півтора   року  добиваюся  реалізації  свого конституційного права,  закріпленого в Законі про статус народного депутата  і  в  Регламенті,  на  репліку  з  приводу незадовільних відповідей Генеральної прокуратури. Мене ігнорують. Тому, шановний головуючий,  я прошу: або ви вирішите це питання на Погоджувальній раді в понеділок і поставите його на розгляд наступного тижня, або доручіть  регламентному  комітету,  розглянути  це питання за моєю участю,  і нехай,  можливо,  мені роз'яснять, що я не правий. Я за собою  залишаю  право  зібрати  прес-конференцію  з широкою участю кореспондентів  і  сказати  багато.  Я  не  скажу   все,   Вікторе Володимировичу,  ви  знаєте,  що  в  мене  порядності вистачить не сказати те, що, може, й слід було б сказати, але я не скажу. Але я скажу правду,  і нехай люди знають, хто покриває високопоставлених злочинців у країні. Цьому має бути поставлений край!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Корнійовичу,  ви неодноразово ставите  це питання.  Яким  чином реалізувати ваше право на репліку,  скажіть, будь ласка?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Вікторе Володимировичу, ви створили це питання, його  б  не було.  Якщо народний депутат незадоволений відповіддю, він має право на репліку,  так було в Регламенті, а за Законом про статус народного депутата - на оцінку відповіді.  Він виступив,  і на цьому  все  закінчується,  але  і  в  законі,  і  в  Регламенті записано,  що,  коли  депутат  пропонує цю репліку обговорити,  ця пропозиція ставиться на голосування,  і якщо одна п'ята,  тобто 90 депутатів підтримують,  то дане питання обговорюється, звичайно, з прийняттям рішення.  І  більше  нічого,  я  більше  ні  на  що  не претендую.   Я   не   хочу  сказати  правильно  -  неправильно,  я незадоволений. Суть: сім років ведеться слідство, я одержав чотири відповіді   від   Генеральної   прокуратури,  в  яких  пишуть,  що розслідується, ще ось тето, те, те... Я знаю, що там робиться, але я  хочу,  щоб  це  стало  обговоренням у Верховній Раді,  я більше нічого не хочу.

 

     Включіть до  порядку  денного  мій  запит,  тим  паче  що  ви доручали:  Голова  доручав  двом комітетам.  Два комітети прийняли рішення,  схвалили  проект  постанови   з   цього   питання.   Усе ігнорується!  Це  є  в плані цієї сесії і було в плані тієї сесії, але ж воно викреслюється. Мені голова сказав: "Та ти порозумійся з тим  народним  депутатом".  Чого?  У мене до депутата немає ніяких питань.  У мене питання до Генеральної прокуратури:  чому вона так веде слідство? Більше нічого, Вікторе Володимировичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, зрозуміло.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Я ж стою суто на регламентних позиціях.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Корнійовичу, зважаючи, що ми почали на цю тему дискусію,  я  хочу  сказати  щодо  Конституційного  Суду.  Ви знаєте,  що  там  розпочалося о 10 годині.  Іван Степанович погано себе почував,  і ви знаєте,  що він був хворий вчора на роботі,  і він повинен був бути тут. І я повинен був бути тут, ви знаєте чому

- в четвер голосування.  Ви самі розумієте,  що тут  за  ситуація: важливіше було бути в четвер тут, ніж у Конституційному Суді.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  А  якби депутат Костицький оголосив вітання,  і воно ж, мабуть, якось не так би виглядало...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Згоден, не доопрацювали, але є поважна причина. У четвер керівництво повинно сидіти в залі.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Але ми знаємо, як воно є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.   Ви  ж  зрозумійте,  ми  очікували  розгляд Земельного кодексу,  треба було дотриматися закону, об'єктивності, ви все пам'ятаєте.

 

     Народний депутат Москвін. Наступний - депутат Баулін.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановні колеги! 21 вересня о  8.20  на  мого  помічника  в  Автономній  Республіці  Крим Юрія Космачевського,  який працює  арбітражним  керуючим,  був  скоєний замах  на вбивство.  Замах стався на території стоянки автомобіля, Космачевському невідомим був нанесений дуже сильний удар по голові в  праву  скроневу область.  Лежачи на асфальті,  потерпілий почав відбиватися і тим самим перешкодив нанесенню подальших  ушкоджень. Злочинець,  на  щастя,  утік.  Відразу після нападу були викликані "швидка допомога" і міліція.

 

     У республіканській  клінічній  лікарні  імені  Семашко  міста Сімферополя   Космачевському   був   поставлений   діагноз:  струс головного мозку,  рвана рана голови у два сантиметри  вище  правої скроні,  велика  гематома  на  потиличній частині.  Заява про факт замаху на вбивство була подана  своєчасно  у  Київський  райвідділ Сімферопольського головного управління МВС України в Криму. Але на сьогодні ніякої реакції від органів внутрішніх  справ  Сімферополя немає.  Взагалі невідомо, чи відкрита за фактом замаху на вбивство кримінальна справа.  Даний напад,  скоріш  за  все,  пов'язаний  з професійною діяльністю арбітражного керуючого, зокрема здійсненням ліквідаційної  процедури  у  відношенні  товариства  з   обмеженою відповідальністю "Солвен ЛТД" у місті Сімферополі.

 

     Протягом останніх  дев'яти  місяців,  починаючи  з січня 2001 року,  на адресу  Космачевського  та  його  близьких  неодноразово роздавалися погрози фізичної розправи.  Про факти погроз він двічі належним чином  повідомляв  у  прокуратуру  Автономної  Республіки Крим, але ці заяви залишилися без розгляду.

 

     У той  же  день,  21  вересня,  я  звернувся  до Генерального прокурора України з цього питання.  Генеральна прокуратура України направила  моє  звернення  до  Генерального  прокурора  Автономної Республіки Крим. Я сьогодні хочу мати відповідь на одне запитання: чи порушена кримінальна справа по факту замаху на вбивство? А якщо не порушена,  то чому?  Я прошу мій  виступ  вважати  депутатським зверненням  і направити його до Генеральної прокуратури Автономної Республіки Крим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Бауліну. Наступний - депутат Журавський.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Координатор  депутатского объединения "ЗУБР" - "За союз Украины, Белоруссии и России".

 

     Уважаемые коллеги!   Хочу   вас   проинформировать,   что   в соответствии   со   статьей   4  Учредительного  акта  о  создании Межпарламентского депутатского объединения  "ЗУБР"  16  октября  в городе  Киеве проведено собрание парламентских представителей этой межгосударственной организации.

 

     В его работе приняли участие депутаты  Палаты  представителей Национального  Собрания Республики Беларусь,  Государственной Думы Федерального  Собрания  Российской   Федерации,   Верховной   Рады Украины.

 

     Были обсуждены     проблемы    совместной    законотворческой деятельности   национальных   парламентов   и   ее   влияния    на интеграционные процессы братских государств и народов.

 

     Отмечены положительные моменты в экономическом сотрудничестве трех стран,  в частности, о создании единых транспортных коридоров прежде  всего  на железной дороге,  о начале работы в параллельном режиме энергосистем Российской Федерации и Украины,  о  реализации совместных космических проектов.

 

     Вместе с тем, по мнению депутатов, при принятии экономических законов недостаточно учитывается их влияние на состояние  развития экономических связей трех братских стран.

 

     В частности,  это  не  позволило  реализовать  в  полной мере возможности законов,  которые были призваны стимулировать создание совместных    финансово-промышленных    групп,   в   частности   в сельхозмашиностроении,  авиационной,  автомобильной,   атомной   и других отраслях промышленности.

 

     В законодательствах  трех  славянских  государств  продолжает существовать несогласованность процессов взаимного  инвестирования в экономике,  отсутствуют эффективные механизмы межгосударственных гарантий этих инвестирований.

 

     С целью устранения этих и других недостатков намечено создать рабочую  группу  межпарламентского депутатского объединения "ЗУБР" по изучению влияния принятых в 2000-2001 годах  парламентами  трех стран   нормативно-правовых   актов,  направленных  на  укрепление экономических связей Республики  Беларусь,  Российской  Федерации, Украины и выработке соответствующих предложений.

 

     Парламентарии трех    стран    отметили   огромное   значение информационной  сферы  для  активизации  интеграционных  процессов братских  стран.  Решено всячески способствовать принятию законов, которые   будут   стимулировать   культурный   обмен,   проведение совместных фестивалей, выставок, концертов и так далее.

 

     Предметом особого   внимания  должны  стать  законы,  которые обеспечивают реализацию прав человека,  провозглашенных  основными законами этих государств.

 

     Межпарламентское депутатское   объединение   "ЗУБР"   считает недопустимым принятие законов,  которые ущемляли  бы  гражданские, политические,   экономические,   социальные   и  культурные  права граждан, и прежде всего право на пользование родным языком в сфере образования, экономики, информации.

 

     Кроме вопросов   развития  интеграционного  сотрудничества  в законодательной сфере,  по которым было подписано  соответствующее коммюнике,   принято   специальное   заявление   межпарламентского депутатского объединения  "ЗУБР"  в  связи  с  угрозой  дальнейшей эскалации международного терроризма.

 

     Заслушана также  информация о президентских выборах 2001 года в Республике Беларусь и перспективах  парламентских  выборов  2002 года на Украине.

 

     И последнее. Решено провести очередное собрание парламентских представителей депутатских объединений за союз Украины, Белоруссии и России в городе Москве.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  Наступний - депутат Марченко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні! В цьому залі переважна більшість, хто б що не говорив, є державники.  Це  люди,  які хочуть,  щоб нашим людям жилося краще, краще  жилося  Україні.  Правда,  кожен  по-своєму  бачить   шляхи досягнення цієї мети. І це теж є нормально.

 

     Без побудови  надійної банківської системи побудувати сильну, могутню,  єдину Україну неможливо. Банківська система у нас працює погано,  і люди, наші виборці, в цілому нашим банкам не довіряють. Це зрозуміло,  і не треба особливо  пояснювати  чому  -  всім  усе зрозуміло.

 

     Ми, шановні   народні   депутати,   обрані  сюди  українським народом.  І  ми  шляхом  дискусій  і  шляхом  компромісу   повинні вирішувати складні соціально-економічні проблеми.

 

     За Конституцією,   чинним  законодавством  України  ми  маємо парламент з обмеженою компетенцією.

 

     І серед функцій парламенту основна - законодавча.  Я хотів би продовжити розмову про проблему банківського законодавства. На мою думку,  слід  негайно  приступити  до  розробки  і  в   подальшому прийняття ряду законів з питань регулювання діяльності банківської системи,  зокрема з  питань  про  організацію  та  порядок  роботи банківської  системи  в особливий період,  запобігання легалізації брудних грошей,  кредитування житла, малого і середнього бізнесу і таке інше.

 

     В цілому   хотілося  б  відзначити,  що  переважна  кількість аспектів банківської діяльності ще й досі регулюється нормативними актами   Національного   банку,   а  не  законами  України,  тобто підзаконними актами.

 

     Вважаю доцільним   прискорити    зусилля    всіх    суб'єктів законодавчої  ініціативи в цьому напрямі.  В цілому мені здається, що на часі розробка  і  прийняття  банківського  кодексу  України. Отже,  якщо це не може зробити Національний банк,  давайте зробимо це ми, народні депутати України. І народ нам скаже велике спасибі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат   Володимир   Марченко. Наступний - депутат Моісеєнко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Прогрессивная  социалистическая   партия Украины.  Уважаемые депутаты,  с трибуны Верховного Совета подняли вопрос о деятельности губернатора Сумской области Щербаня  уже  не только прогрессивные социалисты.  То,  что Щербань, на мой взгляд, представляет  угрозу  и  позорит   страну   в   целом,   об   этом прогрессивные   социалисты   говорили  неоднократно  и  с  трибуны Верховного Совета,  и будучи в округе на Сумщине.  Более позорного человека в должности председателя областной администрации в стране просто нет.

 

     Мы с Натальей Михайловной в 1999 году предоставили Президенту Украины   данные,   которые,  на  наш  взгляд,  свидетельствуют  о преступной деятельности пана Щербаня.

 

     К сожалению,  Президент Украины мер не принял.  Щербань начал разворачивать  работу,  пользуясь  прикрытием  Президента Украины. Сегодня не только  обыкновенные  граждане  Сумщины  уже  поднимают бунт,  но  и  представители  бизнеса  говорят  о том,  что Щербань превращает Сумщину в свою вотчину.

 

     Поднимался вопрос  о  том,  что  принуждали  Сергиенко   (это предприятие резинотехники Сумщины) сделать все для того,  чтобы 51 процент акций передали в структуры,  подконтрольные Щербаню. Здесь я  вот  посмотрел  в  зале раздается вроде бы обращение к народным депутатам Украины,  собраны подписи,  что вроде бы это не  так,  и Сергиенко  не такой,  как о нем здесь говорили.  Может и не такой. Подписи  собрали.  Так  мы  знаем,  что  сейчас  по  всей  Сумщине организовывают  административный  ресурс,  сбор  подписей в защиту Щербаня  для  того,  чтобы   обмануть   общественность,   народных депутатов  Украины.  Не  получится.  Дело  в  том,  что Щербань не занимается вопросами, которыми он наделен Конституцией.

 

     Приведу несколько             примеров.             Вопросами социально-экономическими,   по  сути,  не  занимается.  Конкретно? Пожалуйста,  Глинск - бывший районный центр в  Роменской  области. Закрываются  больница,  скорая  помощь,  и  люди не могут получить элементарной  медицинской  помощи.  Пожалуйста,   Великие   Бубны. Пожалуйста,   экологические  точки  при  добыче  газа.  Ничего  не делается.  Проблемы  заработной  платы,  проблемы   с   паеванием, бесконечное количество проблем. Щербань не ведет работу.

 

     По выборам.  Это  же  просто политический бандит.  Когда была президентская  избирательная   кампания,   все   наши   контролеры показали,  что  этот  человек  - это позор для всего мира,  как он организовывал административный  ресурс,  и  этот  административный ресурс  проводил  репрессии.  Тогда сделали совместное заявление к Президенту Наталья Витренко и Петр Симоненко  о  том,  что  такого человека,  как губернатор Щербань, нужно увольнять, потому что это позор для всей страны. Опять не услышали, дальше все продолжается.

 

     Вот ко мне обратился директор Роменской швейной фабрики.  Ему угрожают, требуют, чтобы он передал 51 процент акций этой северной корпорации,  подконтрольной Щербаню.  Поэтому мириться с  этим  не должны  как  депутаты в целом,  так и прогрессивные социалисты,  в частности.  И я прошу мое выступление, мои требования, чтобы этого губернатора  убрали  с  должности,  чтобы  он  не  позорил страну, считать  депутатским  запросом  на  имя  Президента   и   на   имя Генерального прокурора.

 

     И просто  еще  от  себя  хочу  сказать.  Виктор Владимирович, обращались все:  милиция,  простые граждане.  Его  ненавидят.  Его просто  ненавидят  на Сумщине.  Он позорит нашу страну.  Поэтому я все-таки надеюсь, что и Генеральный прокурор доведет

 

     материалы, которые  ему  переданы,  до  логичного  конца,   и Президент уберет этого человека. Сколько можно мириться?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Моісеєнко.  Наступний - депутат Хазан.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемые   коллеги,   21   сентября  в  "Разном"  я  обратился  к руководству Коммунистической партии Украины с просьбой вмешаться в работу   сессии   Макеевского  городского  совета,  где  более  55 процентов  было  избрано   от   КПУ,   в   связи   с   планируемым переименованием  парка имени 50-летия Октябрьской революции в парк 10-летия независимости Украины.

 

     Фракция Коммунистической партии рабочих и селян поручила  мне высказать благодарность руководству КПУ за то,  что оно вмешалось. Правда,  мы узнали об этом через "Вечернюю Макеевку"  (есть  такая буржуазная  газета  в  Макеевке),  в  которой  было  сказано,  что планировалось прибытие 14 депутатов Верховной Рады. Правда, прибыл один Моисеенко.

 

     Вопрос с повестки дня был снят.  Но, к сожалению, не отменено решение исполкома горсовета, которое продолжает выполняться.

 

     Хотелось бы обратить внимание руководства КПУ еще  и  на  то, что  в повестке дня этой сессии не обратили внимания наши товарищи по борьбе еще на три вопроса, за которые успешно проголосовали.

 

     Первый из них - о ликвидации  государственного  коммунального предприятия "Кинотеатр имени ВЛКСМ". Я понимаю, что ВЛКСМ - не так звонко,  как Великая Октябрьская революция, но все-таки это ВЛКСМ, большинство наших товарищей вышли из этой организации.

 

     Второй вопрос, который не заметили, это выделение средств для награждения в честь 10-й годовщины независимости Украины.  Сначала наградили, а потом задним числом переоформляли.

 

     И третий   вопрос,   на   наш  взгляд,  самый  болезненный  и отражающий,  даже трудно сказать,  какие функции в данном случае в реализации  программы  КПУ  на выборах.  Это вопрос об утверждении положения о районной в городе Макеевке администрации, окончательно решающего   проблему   существования  районных  советов  в  городе Макеевке.

 

     Я напомню,  что в Макеевке пять районов,  было пять  районных советов,  которые  возглавляли коммунисты.  Уважаемые товарищи,  я обращаюсь к  Крючкову,  когда  он  здесь  достаточно  взволнованно отвечал,  что некоторые поручения нам дают.  Я обращаюсь к вам и к руководству КПУ,  если вы что-то делаете  в  городе  Макеевке,  то делайте до конца и внимательно смотрите на то, что совершается под политическим знаменем КПУ.

 

     Я подчеркиваю,  фракция  КПРС,  созданная  на  этой   сессии, выступала и голосовала против этих предложений.  Но,  к сожалению, глава города,  который очень хорошо контактирует  с  руководителем областного    объединения    "За   социальную   справедливость   и народовластие"  господином  Лобановым,  которому  он  там   вручил громадный   букет   цветов   перед  этим,  обеспечили  голосование коммунистов по этим вопросам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Хазану. Наступний - депутат Яценко.

 

     ХАЗАН В.Б.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний   головуючий! Шановні  колеги!  Всі ви знаєте,  що екологічна безпека є однією з основних частин нашої національної  безпеки.  Питання  екологічної безпеки  виходить  зараз  на  перший  план  в  умовах глобалізації людської цивілізації.  До того ж ще більш неконтрольованими стають спроби  завдання  екологічної  шкоди  фанатиками-терористами.  Нам треба запобігати аварійним і екологічно небезпечним ситуаціям. Нам треба  робити прогноз і моніторинг.  Я хочу задати запитання всім, хто є в залі:  а є у нас прилади,  щоб робити цей  моніторинг?  Ми приймаємо хороші закони з екології, контролювати їх зараз нічим.

 

     У 1997   році   була   започаткована   програма   "Екологічна експертиза:  діагностика і моніторинг",  яка затверджена  на  всіх рівнях.  Моніторинг має здійснюватись у реальному масштабі часу на основі  новітніх  апаратних  засобів   з   використанням   швидких алгоритмів оброблення отриманих даних.  Це вже затверджено. І були визначені  головні  виконавці  програми,  це  багато   вітчизняних підприємств.  Але як у нас часто буває,  фінансування цих проектів не відбувається,  лише 5 відсотків профінансовано від запланованої суми.  Ситуація,  яка  склалася,  загрожує  зривом  виконання всіх основних  завдань  програми  і   розпадом   наукових   колективів. Виконання  значної  частини  робіт  призупинено через брак коштів. Бюджет,  який зараз ми будемо приймати,  теж,  мені  здається,  не відповідає в цьому плані,  тому що я не впевнений, що Міністерство екології зможе це профінансувати.

 

     Я думаю,  і певен у цьому,  що від нас  міжнародна  спільнота буде вимагати інформацію про моніторинг,  крім того, що ми повинні і самі знати,  що у нас відбувається.  І через два роки ми  будемо закуповувати ці прилади за дуже високими цінами.  Я не знаю з якою метою не фінансуються наші наукові колективи.

 

     Матеріально-технічна база зазначених організацій-виконавців і наявні  кадри  дають  змогу ще у стисліші терміни викласти основні завдання програми.  Технологічні можливості підприємств колишнього військовопромислового комплексу в основних регіонах України, які і мають здійснювати  цю  програму,  дають  змогу  швидко  тиражувати розробку і забезпечення швидкого впровадження запланованих методів діагностики і моніторингу.

 

     Тому я мушу поінформувати вас, що це питання треба порушувати і перед Міністерством екології,  і перед Кабінетом Міністрів, тому що,  я офіційно вам заявляю, через два роки ми не будемо мати, чим здійснювати моніторинг,  виконувати всі наші екологічні завдання і виконувати наші закони.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Яценко.  Наступний  -  депутат Стрижко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги, я хотів би зосередити вашу увагу на трьох питаннях,  які пов'язані між  собою.  Перше  -  щодо  розгляду  Кабінетом Міністрів України депутатських запитів.  Тричі я  звертався  до  Кабінету  Міністрів України  з  проханням  вирішити  типове  питання  для  робітничого селища,  яке було створене на основі підприємств,  зокрема  селища Гулянка   Коростенського   району  щодо  підготовки  опалювального сезону.  Селище не готове.  Приватизоване підприємство,  яке вчора належало  до власності Мінпаливенерго,  відмовляється опалювати це селище. Область каже, що вона не може вирішити цієї проблеми, уряд

-  тричі  відмовляє,  що  він  не хоче вирішити цю проблему.  Хоча згідно з  Конституцією  у  нас  одна  гілка  виконавчої  влади.  Я особисто  звертався  до Анатолія Кириловича,  мав розмову з Олегом Дубиною,  але до цього часу питання не вирішене.  Я наполягаю, щоб це питання було розглянуте і вирішене остаточно.

 

     Друге запитання  стосується  мого  депутатського  запиту щодо механізму  поведінки  приватизованих  обленерго   з   комунальними споживачами та населенням. Президент знав, як віддати під продаж і розграбування обленерго,  але хто  сьогодні  регулює  відносини  з абонентами?

 

     По Житомирській  області обленерго запровадив таку схему.  До 10 числа поточного  місяця  населення  має  проавансувати  місячну плату   за   спожиту   електричну   енергію,   за  не  спожиту,  а прогнозовану, яка буде спожита. У випадку, якщо воно не проавансує цю   плату   за   електричну  енергію,  обленерго  вимагає  сплати відповідних штрафів.

 

     Взагалі дивна ситуація: з боку уряду - ніякої реакції на це.

 

     Вікторе Володимировичу,  я вимагаю  направити  цей  запит  до Кабінету Міністрів Україні,  щоб усе-таки він відпрацював механізм відносин приватизованих обленерго з нашими споживачами.

 

     І третє питання відносно підготовки до зими.

 

     Я направив свого листа до Прем'єрміністра України  з  приводу того,  що  дійсно  сьогодні  в  нас,  особливо у містах,  склалася надзвичайно загрозлива  ситуація  у  зв'язку  з  тим,  що  місцеві бюджети не здатні придбати газ та інші види енергоносіїв для того, щоб забезпечити стабільне теплопостачання квартир наших громадян.

 

     Я казав про те,  що наші комунальні підприємства мають велику заборгованість, і реальність така, що ця заборгованість погашатися найближчим часом не буде.

 

     Тому я,   по-перше,   пропонував   би   розглянути    питання реструктуризації   цих   боргів   і,  по-друге,  вирішити  питання кредитування місцевих комунальних господарств для того,  щоб  вони мали    можливість    придбати   газ   і   забезпечити   стабільне теплопостачання квартир громадян України.

 

     Я також  наполягаю  на  тому,  що  це  питання  повинно  бути вирішене.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Стрижко.  Наступний  - депутат Тропін.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги,  нет необходимости    объяснять,    насколько   важна   в   предстоящей избирательной   кампании   роль   электронных   средств   массовой информации.

 

     Направленность их  влияния во многом зависит от того,  в чьих руках  находится  тот  или  иной  канал,   не   является   ли   он потенциальным  инструментом  иностранного  влияния  на  ситуацию в нашей стране.

 

     Закон, как известно, ограничивает долю иностранного участия в уставном  фонде  телекомпании  30  процентами.  Соблюдается ли это ограничение?  Появляющиеся время от  времени  публикации  вызывают серьезное сомнение в этом.

 

     12 июня  во влиятельной "Нью-Йорк Таймс" появилась публикация о  проводящемся  в  США  расследовании   обстоятельств   получения лицензий  известным в Украине каналом "1+1".  Интерес американской прокуратуры к каналу "1+1" объясняется  тем,  что,  по  информации "Нью-Йорк  Таймс",  владельцем  60  процентов  акций  студии "1+1" является американский гражданин Рональд Лаудер,  действующий через принадлежащую ему компанию "Централ Европиен-медиа".

 

     Именно эта   компания   обвиняется   в   нарушении  положений антикоррупционного акта,  и  прокуратура  США  изучает  финансовые операции  этой компании,  чтобы выяснить,  выплачивала ли компания 1,2 миллиона  долларов,  которые  могли  пойти  на  взятку  членам Национальной рады Украины по вопросам телевидения и радиовещания.

 

     По утверждению  газеты,  когда  в  1995  году  Лаудер проявил интерес к Украине,  он был предупрежден,  что у его  компании  нет шансов  начать  деятельность  в  Украине.  Но  после переговоров с Александром Волковым,  Вадимом  Рабиновичем  и  Борисом  Фуксманом Лаудер  начал  свой  бизнес  со студией "1+1",  зарегистрированной летом 1996 года.

 

     В этом  же  году,  несмотря  на  действовавший  в  то   время мораторий,  "1+1"  получил  лицензию и начал вещание с января 1997 года.

 

     По утверждению "Нью-Йорк Таймс",  лицензия была предоставлена не  только  в  нарушение  моратория,  но и в отсутствие кворума на заседании Национальной рады  Украины  по  вопросам  телевидения  и радиовещания.

 

     Содержащиеся в   статье  утверждения  должны  были  бы  стать предметом  изучения  в  Генеральной  прокуратуре.  А  Нацрада   по вопросам  телевидения  и  радиовещания  должна была бы выступить с опровержением.

 

     Конечно, ни в прокуратуре, ни в Нацраде не начинают свой день с   утреннего   кофе   и   с  газеты  "Нью-Йорк  Таймс".  Но  наша Генпрокуратура   не    желает    знакомиться    с    публикациями, затрагивающими   национальные   интересы   даже  тогда,  когда  ей указывают на их содержание в депутатском запросе.

 

     Поэтому я,  используя  это  выступление,  еще   раз   обращаю внимание  Генеральной прокуратуры на публикацию в "Нью-Йорк Таймс" от 12 июня 2001 года.  Читайте газеты, уважаемые прокуроры. А если у вас будут трудности с переводом, поможем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Тропін.  Наступний  -  депутат Шиллер.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах (виборчий округ 157,  Сумська область).  Сумы, Компартия Украины. Відкритий лист до Верховної Ради від вкладників банку "Україна".

 

     "Ми, вкладники  Сумського  філіалу  АКБ "Україна",  - це люди похилого віку, ветерани праці, учасники Великої Вітчизняної війни, інваліди,  пенсіонери, які свої трудові заощадження довірили банку "Україна".  Ми травмувалися морально і матеріально, коли нам стало відомо, що наші гроші нам не повернуть.

 

     Ми не  раз  шукали відповідь у Президента Кучми,  у Верховної Ради України, в уряду, але належної відповіді не одержали.

 

     Спланований крах банку "Україна"  підірвав  довіру  до  всієї банківської  системи  і  керівництва  держави.  Після  того  як ми прочитали статтю в газеті "Голос України" про щедрі подачки грошей з АБК "Україна",  нам стало відомо,  що розкрадали ці гроші відомі депутати,  члени уряду, колишній директорат банку "Україна" і інші комерційні фірми.

 

     Що це  за  держава,  яка покриває шахраїв,  дає можливість їм далі працювати і засідати у Верховній Раді  України?  Які  рішення може  прийняти  цей  шахрай  на користь народу?  При обговоренні у Верховній Раді  питання  про  крах  банку  "Україна"  ми  побачили байдуже ставлення депутатів до пограбування народу. Ми маємо надію на  депутатів  із  здоровим  глуздом,   які   захистять   інтереси вкладників.  За  цих депутатів ми й будемо голосувати.  Допоможіть повернути гроші".

 

     С этой трибуны уже  неоднократно  говорилось  о  деятельности сумского губернатора,  здесь приводились самые различные факты.  Я думаю,  что  добавлять  к  этому   нечего.   Сейчас,   когда   над губернатором  Сум  вновь сгустились тучи,  срочно собирают подписи для того,  чтобы его спасать.  Я  просил  бы  Верховный  Совет  по возможности   направить   представителей  компетентных  органов  в область,  чтобы они изучили,  как собираются подписи  в  поддержку Щербаня.  Я  думаю,  что  все  увидят,  какими  методами и как там действует сумской губернатор.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не чути.

 

     ТРОПІН В.І.  Да прокурору уже неоднократно писали и отдавали, вы же знаете.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В отставку.

 

     ТРОПІН В.І.  Уже принимали решение об отставке. Конечно, надо было бы проголосовать то решение, которое вносилось.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Шиллеру.

 

     ШИЛЛЕР Р.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 167, Тернопільська область).  Фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної).   Шановні   народні   депутати!   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Звертаю вашу увагу на ситуацію,  яка  склалася  в системі  забезпечення  електричною  енергією  населення  більшості регіонів    України,    а    саме:     непримусове     відключення електропостачання  цілих  населених пунктів загалом без урахування факту повної проплати  за  спожиту  електроенергію  їх  мешканців. Відключення  проводиться  на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року за

 320 про   перехід  об'єднаної  енергетичної  системи  України  на паралельну  роботу  з  єдиною  енергетичною  системою   Російської Федерації.  Встановивши  ліміти споживання електричної енергії для регіонів і взявши ці ліміти за взірець,  а  також  виправдовуючись низьким  рівнем  поточної  плати  за  спожиту  електричну енергію, попередній уряд Віктора  Ющенка  запровадив  кланові  обмеження  в подачі  електричної  енергії,  зокрема  для сіл і районних центрів України.

 

     В окремих регіонах відключення електропостачання триває майже півдоби.  Так, наприклад, села Чортківського району Тернопільської області залишаються без світла з 1 години ночі до 5 години  ранку, з 8 до 11 години ранку і ввечері з 21 до 23 години.  Зрозуміло, що при цьому позбавляються струму як  боржники,  так  і  добросовісні платники.  Відключення  світла  останнім  вважаю грубим порушенням Конституції і чинного законодавства України. Добросовісні платники з  легкої  руки попереднього складу уряду стали заручниками боргів окремих фізичних і переважно юридичних осіб.  І це при тому,  що в країні  діє  Закон про захист прав споживачів,  у якому немає і не може бути подібних пунктів.  Повальне і  безпідставне  відключення електричної   енергії   є   також   відкритим   нехтуванням  вимог Конституції  України,  зокрема  статті  3,  де  задекларовано,  що забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

 

     Запроваджена попереднім  урядом  система,  з дозволу сказати, колективної   відповідальності   суперечить   також   статті    61 Конституції України,  яка стверджує, що "юридична відповідальність особи має індивідуальний характер".

 

     Проте пункт  шостий  зазначеної  постанови  встановлює:   "На основі розрахункового балансу виробництва і споживання електричної енергії  та  рівнів  її  оплати  встановлювати  регіонам  граничні величини споживання електричної енергії та її потужності,  а також примусово  обмежувати  електропостачання  регіонам  -   порушникам установлених  режимів".  Ця  сама  постанова  вимагає від обласних державних  адміністрацій   забезпечити   дотримання   встановлених граничних  величин  споживання  електроенергії  та  її  потужності шляхом примусового обмеження електропостачання порушникам  режимів та відключення від електромереж споживачів-боржників.

 

     З огляду  на вищенаведене вважаю постанову Кабінету Міністрів України  від  4  квітня   2001   року   320   неконституційною   і протизаконною.  Повністю розуміючи,  що діюча практика примусового відключення населених пунктів від  електричної  мережі  нинішньому складу   Кабінету   Міністрів   України  дісталася  у  спадок  від попереднього уряду,  звертаюся до уряду Анатолія Кириловича Кінаха з  пропозицією  щодо  внесення  змін  та  доповнень  до  постанови Кабінету Міністрів  від  4  квітня  2001  року,  які  б  дозволяли проводити  відключення  від  електричної мережі безпосередньо лише неплатників,  а  не  цілі  населені  пункти.  Внесення   Кабінетом Міністрів України змін у зазначену постанову зніме також соціальну напруженість,  яка  через  відключення   електроенергії   невпинно зростає в суспільстві.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Увімкніть  мікрофон  народного  депутата Крючкова для репліки.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановний  Вікторе  Володимировичу!   Мені   вже доводилося говорити, що я не вважаю трибуну Верховної Ради місцем, де мають даватися оцінки діяльності іншої партії,  її працівників, кадрів і наряди іншим партіям.  Тим паче коли це роблять люди, які поставили себе своїми діями поза партією і викривлено  висвітлюють її  діяльність.  Я  в  цьому зв'язку рішуче ще раз протестую проти провокаційних і політиканських висловлювань депутата Моісеєнка.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Корнійовичу,  я думав,  що ви прізвища не назвете, бо Моісеєнко, здається, цього чекав.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Коммунистическая партия рабочих и селян.

 

     Виктор Владимирович,  ну,  во-первых, я не чекав, назовут мою фамилию или не назовут.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж моя думка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Я вас поправляю,  потому  что  стенограмма  ж идет.  Во-вторых,  не  Крючкову  судить о действиях Моисеенко и об авторитете Моисеенко в коммунистической среде. Почему? Потому, что авторитет Крючкова,  как старого номенклатурщика,  проводящего тот стиль руководства в нынешней КПУ,  который ведет к загниванию КПУ, уже достаточно известен людям.

 

     В связи с этим, чтобы не было в коммунистическом движении вот этой вот номенклатурной "грязи",  когда лучшие люди, которые могли бы  быть  активными  борцами  за  коммунистическое дело в Украине, вычеркиваются из состава бойцов,  и состоялся учредительный  съезд Коммунистической партии рабочих и селян.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   шановні   колеги.  Ми  закінчили  розділ "Різне".  Хочу  сказати,  що  всі  пропозиції,  які  прозвучали  у виступах   народних   депутатів,   що  скористалися  своїм  правом виступити  в  "Різному",  будуть  відповідним  чином  опрацьовані, звернення  будуть направлені на ім'я Президента,  Прем'єр-міністра України і в ті органи,  про які йшлося в заявах.  Окремим народним депутатам я можу відповісти.

 

     Георгію Корнійовичу, передайте керівнику вашої фракції, щоб у понеділок він поставив питання про включення до порядку денного на наступному  тижні  того  питання,  яке  включено  в порядок денний восьмої сесії, про що ви вже говорили. Від Петра Миколайовича, від Погоджувальної  ради  залежить,  чи  будемо  ми розглядати його на цьому тижні чи в наступні тижні роботи восьмої сесії.

 

     Щодо пропозицій народних депутатів Марченка, Тропіна, Єрохіна відносно  губернатора  Сумської  області,  то  вони цілком слушні. Відповідні звернення будуть направлені і на ім'я Президента,  і на ім'я   Генерального   прокурора  України.  Те  саме  стосується  і прохання, з яким звернувся народний депутат Кірімов.

 

     Щодо виступу народного депутата Соломатіна,  то я вже сказав, що це питання включено до порядку денного восьмої сесії, тому буде розглядатися залежно від рішення,  яке буде прийнято на  засіданні Погоджувальної ради.

 

     Шановні колеги,  я  всім  дякую за роботу,  за те,  що ви так пізно затрималися. Наше засідання завершено.

 

     Оголошується перерва до вівторка наступного тижня.  Дякую. До побачення.