Стенограма пленарного засідання

17 жовтня 2001

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  17  ж о в т н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу колег готуватися до реєстрації.

 

     Сьогодні в народних депутатів Сергія Володимировича Шевчука і Олександра Юрійовича Данильчука день народження. Я прошу привітати їх  і  побажати їм всіляких гараздів.  Поки вони народні депутати, постанови немає. Де-юре, Петре Миколайовичу.

 

     Ми привітали   своїх   колег.   Прошу   народних    депутатів реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися   398  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту Верховної Ради в середу ми  маємо  30 хвилин для оголошення запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій  народних  депутатів.  Прошу  записатися,  а   я   буду оголошувати депутатські запити.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Петре Миколайовичу,   вчора   система   працювала  нормально. Абрамов декілька разів був другим.  Я прошу уваги. Шановні народні депутати,  у  понеділок  на засіданні Погоджувальної ради керівник депутатської   фракції   Комуністичної   партії   України    Петро Миколайович  Симоненко просив,  щоб ми уважно подивилися на роботу системи "Рада".  Я тоді просив,  щоб  кожна  фракція  виділила  по одному народному депутату,  бажано, щоб депутат мав уже якийсь там досвід або знання щодо роботи системи,  Ковалю, керівнику апарату, цим  депутатам  і людям,  які обслуговують систему,  провести таке робоче засідання,  на якому з'ясувати ці  питання.  Іншого  важеля впливу  я  не  маю.  Кому доручимо це питання?  З процедури я буду записувати.  Давайте запишемося з процедури. Станіславе Івановичу, зараз  запишемося  з  процедури і потім я вам увімкну поза чергою. Зніміть,  зніміть,  будь  ласка.  Прошу  записатися  з  процедури. Говорять  так,  якщо  ми  зараз  проведемо  запис,  то  ми зіб'ємо попередню чергу. Перезапишемося?

 

     Давайте перезапишемося. З процедури, будь ласка, запишіться.

 

     Висвітіть.

 

     Кочерга є,  сьомий. Станіславе Івановичу Гуренко, будь ласка. Я обіцяв увімкнути. Я вже оголосив.

 

     ГУРЕНКО С.І.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії.  Іване Степановичу, я маю справу з обчислювальною технікою з 1964  року.  І  хочу  вам  сказати,  що  можливості  програмного забезпечення  нашої  системи  такі,  що можна тут скільки завгодно розказувати,  що там нічого немає. І ніяка комісія з депутатів там нічого  не  знайде.  Треба  залучити експертів,  які проаналізують програмне забезпечення запису, і регламентному комітету доручити з цією справою розібратися, тому що цей розсів, який робиться, можна зробити по програмі як завгодно,  в тому числі і  як  вигідно  для нинішньої більшості. Це не годиться, що робиться сьогодні. Вчора в залі були одні комуністи,  пробачте,  записалися ми всі - ніхто не потрапляє  туди  на запис.  Так не може бути.  Це в людей викликає недовіру, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  одне друге доповнює.  От, Станіславе Івановичу, ви в цій комісії можете внести таку пропозицію. Комісія скаже:  давайте створимо експертну групу.  Ви з  1964  року  маєте справу  з  обчислювальною технікою,  а зараз у нас система "Рада", вона встановлена в 90-му році,  в 64-му ви  її  не  могли  бачити. Іншого виходу немає.  Давайте створимо експертну групу,  називайте експертів. Так же не можна. Орест Фурдичко.

 

     ФУРДИЧКО О.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 125,  Львівська  область).  Шановний  Іване Степановичу,  у мене є пропозиція:  оскільки  починаються  такі  дебати  з  приводу  того записали чи не записали, почати роботу над бюджетом без оголошень, без розминки. Це дуже серйозне питання.

 

     ГОЛОВА. Оресте Івановичу, вчора, коли ми приймали постанову з цього  питання,  ми  домовилися,  що  тридцяти  хвилинну  розминку проведемо. Я все це знаю. Депутате Полюхович, будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Фракція Українського руху. Іване Степановичу, як ви бачите, по самій схемі запису,   вже  вкотре  є  задоволені  й  незадоволені.  Хто  встиг записатися,  той каже,  що не можна цього робити,  хто  не  встиг, каже, що це вже обман. Як кажуть діти, правда справдиться.

 

     Але, Іване  Степановичу,  дивіться,  що  виходить.  Є простий шантаж.  Якщо я не  попав  у  запис  і  мені  не  дали  можливості висловитися, то винна система. Я вважаю, що потрібно покласти край такій практиці.

 

     Хто хоче,  нехай підключається до  вивчення  системи  "Рада", робить якісь висновки, правдиві чи неправдиві, і з певними фактами тоді заявляє.

 

     Інше, Іване Степановичу.  За  попереднім  записом  я  мав  би третім виступити і оголосити позицію стосовно бюджету,  бо я знаю, що на сьогодні буде стільки записів  плюс  комітети,  фракції,  що може не бути можливості.

 

     ГОЛОВА. Іване Павловичу, а може ви першим будете тепер.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Дай Боже. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Десять хвилин пройшло, я вас прошу.

 

     Ми завершили.   Я   починаю   оголошувати   запити,  а  потім запишемося.

 

     Народного депутата Анатолія Доманського

- до  Президента  України  у  зв'язку  з незадоволенням відповіддю Генеральної прокуратури України на  запит  стосовно  неправомірних дій  голови  правління  ВАТ "Укрнафта" Салміна.  Прошу голосувати. Нагадую - до Президента.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  Голови  Верховної Ради стосовно обговорення на сесії Верховної Ради відповідей  Генерального  прокурора  України  на  депутатські запити та прийняття рішення з цього питання.

 

     Шановні колеги  Омельченко  і Єрмак,  є Регламент,  вносьте в порядок денний,  включаємо.  Це не право  Голови  Верховної  Ради. Направили запит, я вам поясню за Регламентом.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 138.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Анатолія Доманського

- до Прем'єр-міністра України,  Генерального прокурора  України  у зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит стосовно неправомірних дій  голови  правління  ВАТ  "Укрнафта"   Олега   Салміна.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 162.

 

     Рішення приймається.

 

     Народних депутатів  Григорія  Омельченка та Анатолія Єрмака - до Прем'єр-міністра,  міністра транспорту,  Генерального прокурора стосовно  звільнення  Петренка Олега Петровича з посади державного секретаря Міністерства транспорту України,  щодо якого Генеральною прокуратурою  порушена  кримінальна справа за викрадення державних коштів у сумі понад  260  тисяч  гривень  і  використання  їх  для придбання квартири в місті Києві.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віталія  Черненка  -  до міністра юстиції України у зв'язку з невиконанням судових рішень.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 97.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Аніщука

- до  Генерального  прокурора  про  факт  порушення Конституції та законів України Гриневецьким Сергієм  Рафаїловичем,  який  суміщає посади  голови Одеської обласної державної адміністрації та голови обласної ради.

 

     "За" - 130.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олександра  Голуба  -   до   Генерального прокурора  України  щодо  незаконних  дій керівництва Національної телекомпанії України у зв'язку з виходом програм телерадіокомпаній "АІТІ"  без  наявності ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення. Прошу голосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Федора  Мармазіна   -   до   Генерального прокурора  України,  голови  Державної  податкової  адміністрації, голови  Фонду  державного  майна  України  про  порушення  чинного законодавства  у  відкритому акціонерному товаристві "Вуглеприлад" міста Луганська. Прошу голосувати.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Григорія Омельченка

- до секретаря Ради національної безпеки і оборони,  голови Служби безпеки,  Генерального прокурора про розгляд звернення Мельниченка Миколи  Івановича  стосовно  вжиття  заходів  щодо  нерозголошення державної таємниці,  записаної ним у кабінеті  Президента  України (Шум у залі). Я не маю права коментувати.

 

     "За" - 79.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях? Покажіть по фракціях.

 

     Народного депутата Віталія Черненка...

 

     Петре Миколайовичу,  я  зачитую той текст запиту,  який є.  Я весь запит не читаю. Повторюю. Ви не кричіть, ви слухайте більше!

 

     Народного депутата Григорія Омельченка

- до секретаря Ради національної безпеки і оборони України, голови Служби  безпеки,  Генерального  прокурора  про  розгляд  звернення Мельниченка   Миколи   Івановича   стосовно  вжиття  заходів  щодо нерозголошення  державної  таємниці,  записаної  ним  у   кабінеті Президента  України.  Що  незрозуміло?  Ви свої помилки на мене не скидайте.  У мене своїх вистачає.  Голосуйте або не голосуйте і не кричіть. Я знаю, що вам незрозуміло.

 

     "За" - 162.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата       Віталія      Черненка      -      до віце-прем'єр-міністра  України  Володимира  Семиноженка   стосовно відкриття в місті Горлівці дитячого притулку.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Аніщука

- до  Генерального  прокурора  України   про   факти   зловживання службовим  становищем  керівником  Одеської  обласної  організації Народно-демократичної партії Небратом В.М. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Івана Кірімова до Прем'єр-міністра України з  приводу  чотирирічної заборгованості з виплати заробітної плати працівникам   колишнього   Поліського    районного    підприємства громадського харчування.

 

     "За" - 112.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Івана  Кірімова  -  до  міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської  катастрофи з приводу багатомісячної заборгованості з виплати грошей  на  чисті  продукти  працівникам  Бородянського, Вишгородського,  Іванківського,  Макарівського, Поліського районів Київської області.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Хунов,  Хара,  Гмиря та інші) -  до Президента України повторний депутатський запит.

 

     "Вдруге звертаємося  до вас,  як до гаранта Конституції,  щоб привернути  увагу  до  відвертого  розкрадання  державного   майна Краснолиманського комбінату силікатної цегли".

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати  про  направлення запиту Президенту.  Він підтриманий.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення не приймається.

 

     Прошу записатися на виступи з трибуни.

 

     Бачите, спрацьовує.

 

     Рефат Чубаров.  За ним - Йосип Вінський.  Та цьому  кінця  не буде - "з процедури"

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна  Республіка  Крим).  Іване  Степановичу,   я   прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Ярослава Кендзьора.  Будь ласка, з трибуни.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні колеги  народні  депутати.  Сьогодні  у  нас  справді  надзвичайно серйозний день:  ми будемо розглядати проект  бюджету  України  на наступний  рік.  Але  я  все-таки  вважаю,  що  перед тим народним депутатам України треба повідомити  про  надзвичайну,  як  на  мій погляд, подію. Минулої неділі, 14 жовтня цього року, у 59 роковини з  початку  формування  Української  повстанської  армії,  у  день Покрови  Пресвятої  Богородиці,  у  місті  Дрогобичі  на Львівщині відкрито пам'ятник Степанові Бандері.

 

     Чому я згадав про цей факт?  Я сьогодні з  трибуни  Верховної Ради   хочу   сердечно   подякувати   громаді   міста   Дрогобича, представникам (хоч  у  минулому)  Комуністичної  партії,  Аграрної партії,  Партії  регіонів  за  те,  що вони разом з громадою міста Львова доклали багато зусиль,  щоб встановити пам'ятник  Степанові Бандері.  Чому  я так кажу?  Тому,  що головною дійовою особою при відкритті пам'ятника  Степанові  Бандері  в  місті  Дрогобичі  був колишній  перший  секретар  Дрогобицького  міськкому Компартії пан Радзієвський,  і  тому  я  дякую  шановним  комуністам,  що   вони допомогли,   виховали   таких   українських   патріотів.  Я  дякую представникам  Аграрної  партії,  я  дякую  представникам   Партії регіонів.

 

     Є, звичайно,  одне непорозуміння, тому що в інших регіонах на сході України,  де представники Партії регіонів  очолюють  обласні адміністрації  чи  займають  посади  мерів,  чомусь  як зіницю ока оберігають пам'ятники  Леніну,  Ворошилову,  Дзержинському  і  так далі.

 

     Отже, шановні    друзі,   незважаючи   на   шалений   спротив антиукраїнських  сил,  ідея  Степана  Бандери  -  ідея  незалежної Української  національної  держави  -  все-таки впевнено вростає у життя Української держави.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Станіславу Ніколаєнку. За ним буде виступати депутат Єщенко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановні  народні  депутати!  У  нас завжди є теми,  які спеціально витягуються із запилених шухляд для того,  щоб розколоти  Верховну Раду на кілька частин, і тоді, звичайно, Президенту і його команді легко керувати в нашій державі.

 

     Користуючись тим,  що сьогодні у  нас  присутні  представники уряду, я хочу звернутися перш за все до гуманітарних міністрів, до Прем'єр-міністра і звернути  їхню  увагу  на  те,  що  сьогодні  в Україні  відбуваються  надзвичайно  тривожні  процеси.  Руйнується свідомість наших дітей,  сьогодні в Україні практично  розпочалася психологічна війна.

 

     Ви подивіться,  що  дають  наші  засоби  масової  інформації! Щоденно   в   ЗМІ   даються   технології,   алгоритми   проведення терористичних  операцій,  смакується  загибель  людей.  Я вам хочу сказати,  що незабаром і в нас уже з'являться конверти (а вони вже йдуть) з порошками. Сьогодні наших дітей учать, як готувати зброю.

 

     Я задаю  запитання керівництву Держінформу:  навіщо ви там є? Чому ви сьогодні не впливаєте на журналістів?  Навіщо оцей  страх, засилля закордонного?  Який бен Ладен?  Що,  ми не знаємо, хто бен Ладена виховав і хто його фінансував? І сьогодні залякують цим бен Ладеном  уже  весь світ.  Єдина мета цього -відвернути увагу наших людей від того,  що у нас підвищуються ціни, від того, що сьогодні завал у сільському господарстві, від того, що сьогодні в економіці напружена ситуація.

 

     Тому я  пропоную  негайно  зупинити  оцей  моральний   терор, насилля  над народом України.  Пропоную доручити сьогодні Академії педнаук,  Інституту психології дослідити ці явища.  Це  нові  види психотропної війни.

 

     Наступне. В  Україні  відбувся Другий з'їзд учителів України. На   жаль,   я   хотів   би   сказати,   що   через   певну   його заформалізованість він не досягнув успіху. Громадська рада освітян України розробила програму "Сім кроків для виходу освіти України з кризи".  Ми  передали  цей  документ  Анатолію  Кириловичу Кінаху, направили іншим керівникам держави.  Я закликаю народних депутатів його   підтримати,  внести  на  розгляд  Верховної  Ради  України, розглянути стан справ з освітою України і прийняти рішення, взявши за  основу  і  доопрацювавши цей документ,  бо те,  що закладено в проекті бюджету 2002 року, - це крах нашої освіти.

 

     І останнє.  Вчора,  щоб виправити  помилку  наших  урядовців, Олександр  Єльяшкевич  чисто  по-людськи  вніс пропозицію хвилиною мовчання вшанувати пам'ять  тих,  хто  загинув  у  збитому  літаку Ту-154.  Я прошу всіх депутатів України встати і вшанувати пам'ять тих людей, які безвинно загинули. Прошу встати.

 

     ГОЛОВА. Давайте вшануємо,  щоб не було  звинувачень  (Хвилина мовчання).

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Прошу  сідати.  Володимир  Єщенко.  За  ним - депутат Шиллер.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція комуністів. Прошу передати слово Василю Яковичу Круценку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Яковичу.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні народні депутати,  члени  уряду.  На  розгляд Верховної  Ради  у  повторному другому читанні 18 жовтня вноситься проект Земельного кодексу.  Вноситься він  Консультативною  радою, статус   якої  не  визначено  ні  Конституцією,  ні  регламентними нормами.   Робиться   це,   Іване   Степановичу,   незважаючи   на неодноразові   звернення   і   заяви   фракції   комуністів   щодо невідповідності  внесеного  урядом  проекту   Земельного   кодексу статтям 3, 13, 14 Конституції України.

 

     Були допущені грубі порушення Регламенту при прийнятті його в першому читанні.  Коли 24  травня  проект  розглядався  в  другому читанні,   жоден   із   внесених   проектів  постанови  не  набрав відповідної  кількості  голосів,  у   тому   числі   й   той,   де пропонувалося подати проект кодексу на повторне друге читання (він набрав 161 голос).  Отже,  відповідно до статті  6.6.9  Регламенту його  слід зняти з розгляду,  і фракція комуністів заявляє з цього приводу рішучий протест.  Даний законопроект (реєстраційний  номер 5285)  може  розглядатися  лише  в  першому читанні.  І ми просимо поставити це на голосування. Це перше.

 

     Друге, щодо купівлі-продажу землі. Є звернення відомих вчених України до Верховної Ради,  виборців (як безпосередньо до народних депутатів,  так і через газету  "Голос  України")  до  Комітету  з питань аграрної політики,  а також до фракції комуністів (надійшло понад дві з половиною тисячі листів  з  усіх  регіонів  України  з десятками  тисяч  підписів).  Вони  свідчать про масу порушень при розпаюванні КСП,  про несприйняття купівлі-продажу  землі  значною частиною  сільського  і  переважною  більшістю міського населення. Люди небезпідставно  заявляють,  що  це  робиться  для  того,  щоб посіяти  ворожнечу  між містом і селом,  а тим часом доморощені та інші  олігархи  зможуть  скупити  за  безцінь  земельні  наділи  у власність від позбавлених засобів до існування власників.

 

     Тож не  випадково  в  засобах  масової інформації все частіше наводяться висмоктані  з  пальця  факти  нібито  безбідного  життя селянина, котрий у місяць має від корови дохід у тисячу гривень (а ще ж є свині,  кури і город), а йому дали безкоштовно майновий пай і  землю  для  продажу  -  землю,  яка  за Конституцією,  як і всі природні ресурси, належить всьому українському народу, а дісталася чомусь лише 6,4 мільйонам осіб із 49 мільйонів громадян.

 

     Та це лише початок.  А з запровадженням купівлі-продажу, коли доведені до відчаю власники (а серед них 70 відсотків пенсіонерів) будуть продавати свої наділи,  заздрість,  бажання нового переділу неймовірно  зростуть.  І  головне,  що   всенародне,   національне багатство,  земля, врешті-решт, стане власністю кучки олігархів, у тому  числі  іноземних,  які  будуть  завозити  техніку  та   інші матеріальні  ресурси  в  Україну,  а  прибуткове  зерно та насіння соняшнику вивозитимуть на світовий ринок (я закінчую).  Безробіття як  у  місті,  так  і  в  селі  різко зросте.  Люди просто стануть зайвими.  Ці та інші негативні наслідки  очікують  наших  дітей  і онуків.

 

     На наш  погляд,  вимоги  іноземних  радників про перетворення землі на товар і старанне виконання цих вимог певними українськими політиками      спрямовані      на     те,     щоб     забезпечити фінансово-кримінальним силам викуп не землі,  а життєвого простору України. Зрозуміло, що все це робиться не для українського народу. Саме такий справжній...

 

     ГОЛОВА. Завершуйте. Це вже пропаганда тут

 

     КРУЦЕНКО В.Я. Завершую. Саме такий справжній зміст...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Слово надається народному депутату Шиллеру.  За  ним  буде виступати депутат Єльчанінов.  Будь ласка, дотримуйтесь регламенту. Прошу.

 

     ШИЛЛЕР Р.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 167, Тернопільська  область).  Фракція  СДПУ(о).  Шановні народні депутати!  Шановний Голово!  Виконуючи доручення  наших  виборців, напередодні   повторного   розгляду   в  другому  читанні  проекту Земельного кодексу України хочу ознайомити  всіх  вас  із  текстом звернення  Асоціації  фермерів та приватних землевласників України до народних депутатів України та політичних партій.

 

     "Шановні народні депутати!  Звернутися до вас від імені ваших виборців,  майже  40  тисяч  фермерів та півторамільйонної громади приватних землевласників, нас змусили події, що спостерігалися під час  прийняття в другому читанні проекту нової редакції Земельного кодексу України.

 

     24 травня цього року більшість народних обранців  зігнорували вічне  прагнення та природне право українського селянина працювати на власній землі.  Земля і люди - найбільше національне  багатство України. Власність робить людей багатими, а отже, вільними. Вільна праця вільних людей на власній землі - основа  процвітання  кожної нації, кожної держави. Ця аксіома перевірена часом.

 

     Сьогодні приватні власники, маючи у своєму розпорядженні лише 15 відсотків сільськогосподарських  угідь,  виробляють  майже  дві третини  сільськогосподарської  продукції,  у  рослинництві  -  59 відсотків,  у тваринництві - 73 відсотки. Ми хочемо подякувати тим 160   народним   депутатам,   які   розуміють,  що  зволікання  із затвердженням приватної власності на землю,  гальмування земельної реформи  має  абсолютно  негативні наслідки,  які вже відчула наша країна.

 

     Земельний кодекс часто  називають  "земельною  конституцією". Його  прийняття - запорука успіху сільського господарства України. Тому звертаємося до  тих  народних  депутатів,  членів  правих  та центристських  партій і фракцій,  які не підтримали такий важливий для  селян   документ:   відкиньте   дрібні   політичні   амбіції, поступіться інтересами сьогодення і прийдіть на пленарне засідання парламенту в день голосування;  оберіть майбутнє,  проголосуйте за проект Земельного кодексу України.

 

     У нас  немає  часу на зволікання.  Наближаються парламентські вибори 2002 року.  Ми розуміємо, що сьогодні фермерам та приватним землевласникам  практично  неможливо  розраховувати  на  підтримку лівих ортодоксів,  для яких прийняття  нової  редакції  Земельного кодексу,  утвердження приватної власності на землю,  в першу чергу сільськогосподарського  призначення,   делюмпенізації   сільського населення означає значне зниження і практичну втрату електоральної бази.  Вони не хочуть реалізувати  власний  же  лозунг:  "Землю  - селянам!" Хід історії можна загальмувати, але його не зупинити!

 

     Звертаємося до центристських та правих партій: ми не торгуємо голосами,  але ми,  фермери та приватні землевласники,  віддамо на виборах голоси тим політичним силам та кандидатам в депутати,  які зараз підтримають нас. Просимо підтримати нову редакцію Земельного кодексу.  Без  селянина немає держави,  без фермера - майбутнього. Багатий селянин - багата держава.  Ми цього прагнемо. Будьмо разом з нами!"

 

     Уже всі  наші  сусіди,  навіть  Росія,  затвердили  Земельний кодекс,  що передбачає приватну власність на  землю.  В  їх  числі також Польща і Угорщина.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Єльчанінову. За ним буде виступати Олексій Марченко.

 

     ЄЛЬЧАНІНОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Прошу  передати  слово Хазану Віктору Борисовичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хазан. З трибуни, будь ласка.

 

     ХАЗАН В.Б.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановний Голово! Шановні депутати!  Шановні  члени  уряду!  В  Україні  накопичилася велика кількість  залишків  морально   застарілої   військової   техніки, озброєння  і  боєзапасів.  Їх зберігання і утримання лягає чималим тягарем  на  національну   економіку,   створює   передумови   для виникнення   техногенної   та   екологічної   загрози   з  важкими наслідками.  Відсутність комплексної,  повної утилізації елементів озброєння,   військової   техніки   та  боєзапасів  призводить  до вибіркової  переробки  тільки  високорентабельних  елементів,  які насичені коштовними, кольоровими металами та високоякісною сталлю. На   складах   військових   частин    залишаються    твердопаливні прискорювачі і бойові частини ракет, бойові елементи торпед і тому подібне.  Усе це потім спалюється з викидами  в  атмосферу  сотень тонн токсичних речовин. У більшості випадків командири частин, які забезпечують  зберігання  боєзапасів   та   інших   вибухово-   та пожежонебезпечних  виробів,  здійснюють  знищення відходів,  зброї безпосередньо на своїх територіях, у певних "захалявних" куточках, і це фактично завжди завдає чималої шкоди довкіллю.

 

     Таке ж,   по   суті,  відбувається  і  на  офіційному  рівні. Наприклад,   Національний    координаційний    центр    реалізації комплексної   програми   соціальної   та   професійної   адаптації військовослужбовців,  звільнених у запас  (місто  Київ),  утилізує запаси зброї,  вилучаючи кольорові метали, а бойові заряди складає до кращих часів.

 

     А на Павлоградському хімічному заводі в  перебігу  утилізації ракет СС-22 корпуси ракет було розібрано,  а твердопаливні двигуни зосереджено  на  складі.  Протягом  десятиріч  чекають  утилізації склади  старих  боєзапасів  і  списана корабельна техніка в Криму. Замість того,  щоб своєчасно їх утилізувати, військові вважають за краще  відстрілювати  ракети  класу "Земля-повітря".  Тепер ви всі знаєте до чого це призводить.

 

     Ці приклади свідчать про  те,  що  в  Україні,  по  суті,  не розроблено   або  не  втілено  комплексної  та  екологічно  чистої методики утилізації боєзапасів і озброєння.  В той же час у  Росії такі  методики  існують  і  застосовуються  практично,  наприклад, комплексна,  екологічно безпечна переробка озброєння та боєзапасів за  технологією  "Форпост".  Враховуючи те,  що вирішення проблеми комплексної утилізації застарілого озброєння має  вагоме  значення для  екології та економіки України,  пропоную Міністерству оборони розглянути й вивчити питання про застосування нових  методик,  для чого  створити  спеціалізовані  центри у відповідності з Державною програмою утилізації озброєння,  військової техніки та  боєзапасів Збройних Сил України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Олексію Марченку. За ним буде виступати депутат Павловський.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  колеги! Маю  повноваження від фракції партії "Демократичний союз" звернути увагу народних депутатів і уряду України  на  ситуацію  з  оплатою державою послуг Укрпошти.

 

     Послуги з   розповсюдження  періодичних  видань  та  доставки пенсії на  сьогодні  стали  збитковими  в  першу  чергу  внаслідок прийняття   Кабінетом   Міністрів,   на  наш  погляд,  недостатньо обгрунтованих  рішень  з  питань  оплати  поштових  послуг.   Так, протягом  останніх років підвищення плати за послуги,  пов'язані з доставкою  і   виплатою   пенсій   та   грошової   допомоги,   які підвищувалися,   не  здійснювалося  зовсім,  що  було  передбачено відповідними урядовими постановами.  Починаючи з 1997 року,  тариф на  доставку пенсій та грошової допомоги зменшився з 3,75 відсотка до  1,35  відсотка.  При  цьому  реальний  тариф  із   урахуванням неоплачуваних сум становить лише близько 1 відсотка.

 

     Аналогічна ситуація  з  оплатою послуг на доставку друкованих видань  обласного  і  районного  рівня.  Відповідно  до  постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року 1324 оплата цих послуг  повинна  здійснюватися  частково   за   рахунок   місцевих бюджетів,  однак  зазначена  норма  не  виконується,  що пояснюють відсутністю коштів у місцевих бюджетах.

 

     Унаслідок такої    тарифної    політики    сьогодні     вкрай проблематичним стало утримання інфраструктури поштового зв'язку та забезпечення подальшого її розвитку. Але найбільше це відбилося на оплаті  праці  працівників  поштового  зв'язку,  яка зараз вкрай є незадовільною.  Сьогодні середня заробітна плата листоноші, людини яка щодня проходить по своїй дільниці 10- 15 кілометрів з поштовою сумкою вагою до десяти кілограмів,  становить близько 100 гривень. Більше того,  нестача коштів призвела до того,  що сьогодні багато листонош працюють  за  половину  або  навіть  за  третину  ставки, виконуючи  насправді звичайний обсяг роботи.  Якщо додати до цього ризик, пов'язаний з доставкою грошей, то стає зрозумілим моральний стан  рядових  працівників поштового зв'язку,  переважна більшість яких є немолодими людьми.

 

     Ми розуміємо прагнення уряду  здешевити  послуги  з  доставки пенсій і заощадити тим самим пенсійні кошти, однак унаслідок цього не повинні страждати інші категорії населення,  яких, до того ж, з повним  правом  можна  віднести до малозабезпечених.  Якщо держава приймає  рішення,  які  призводять  до  збитковості  певного  виду діяльності, то одночасно мають бути передбачені цільові дотації, а також враховані соціальні наслідки такого рішення.

 

     Враховуючи вищевикладене, фракція партії "Демократичний союз" вважає,  що уряд повинен,  по-перше, забезпечити виконання власних рішень щодо часткової оплати поштових послуг за рахунок  бюджетних коштів,  а по-друге,  здійснити заходи,  які б гарантували належну оплату  праці  працівників  поштового  зв'язку.  Сподіваємося   на підтримку  у  вирішенні  цього  питання і народних депутатів,  які нарешті мають прийняти Закон про поштовий зв'язок  з  пропозиціями Президента, що чекає сьогодні розгляду не перший день.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Михайлу Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Батьківщина".  Я  дякую,  Іване  Степановичу. Шановні  колеги!  Я  хочу  сьогодні   скористатися   тим,   що   є Прем'єр-міністр  Кінах  Анатолій  Кирилович і звернутися до нього. Анатолію Кириловичу!  Анатолію Кириловичу!  Я  звертаюся  до  вас. Верховна  Рада постійно розглядає закони,  спрямовані на вирішення соціальних  проблем,  підвищення  пенсій,  зарплати.   Розглядаючи проект  бюджету,  будемо  також  говорити про вирішення соціальних проблем.  І я хочу просити вас,  Анатолію Кириловичу,  щоб ви дали доручення  працівникам Мінекономіки читати наукову літературу,  її сьогодні багато.  Члени фракції "Батьківщина",  її вчені, написали книги  "Глобалізація і національна стратегія України",  "Стратегія розвитку суспільства:  Україна і світ". Тобто є наукові праці, які треба  використати,  щоб Україна почала рухатися в коло розвинутих держав. Я хочу, щоб ми скрізь враховували досвід розвинутих країн.

 

     Візьмімо, наприклад,  досвід  США.  Він  побудований  не   на лібералізації   й   відкритості,   а  на  протекціонізмі.  Нам  же нав'язують протилежне.  До речі, у Сполучених Штатах Америки, як і у  всіх розвинутих країнах,  заборонено продавати землю іноземцям. Нам же нав'язують інше.  Анатолію Кириловичу,  я вас  дуже  прошу, послухайте  мою пропозицію.  Анатолію Кириловичу,  я хочу,  щоб ви послухали...

 

     От поруч   з   вами   сидить    віце-прем'єр,    який    веде паливно-енергетичний комплекс. Я вас дуже прошу, збережіть в уряді позитивний  досвід  Юлії  Тимошенко.  Саме  він   дав   можливість стабілізувати  діяльність  енергетичного комплексу.  Сьогодні мені дали  інформацію,  що  тільки  в  Атоменерго  заборгованість   5,5 мільярда!

 

     Треба відмінити бартерні схеми.  Треба використати позитивний досвід інших країн і інтегруватися в Європу, не нищити свої високі технології,   не   підтримувати  за  мільйон  доларів  боротьбу  з піратством.  Треба створити комісію і з'ясувати,  куди  пішов  цей мільйон доларів,  кому на хабарі,  коли високі технології (те,  що Україна зробила першою в світі) нам пропонують просто нищити.

 

     Треба розібратися, чому Мінекономіки запропонувало Президенту накласти   вето  на  Закон  про  засади  відродження  та  розвитку електронної промисловості в України,  проект якого подала  фракція "Батьківщина".  Тобто  сьогодні настав вирішальний момент:  або ми врахуємо  позитивний  досвід  розвинутих  країн  або  ми   так   і залишимося  на  периферії світового господарства.  Третього нам не дано.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Михайле Антоновичу,  ви вчора казали,  в якій  книжці написано,  де  взяти  мільярди  коштів.  Скажіть,  скажіть (Сміх у залі).

 

     Шановні колеги, ми використали 46 хвилин замість 30. Сьогодні відповідно  до  Регламенту  Верховна  Рада починає розгляд проекту бюджету на 2002 рік у першому читанні.  Ви  знаєте,  що  вчора  ми прийняли постанову Верховної Ради, яка визначає процедуру розгляду цього питання.  У цій постанові не було передбачено надання  слова Прем'єр-міністру Анатолію Кінаху.  Тому, я думаю, після завершення обговорення  проекту  Верховна   Рада   надасть   Прем'єр-міністру можливість  виступити.  А  зараз  працюємо відповідно до прийнятої постанови.

 

     Слово надається голові Комітету з  питань  бюджету  Турчинову Олександру Валентиновичу. Регламент - 20 хвилин.

 

     Шановні народні депутати, група народних депутатів звернулася з проханням:  у зв'язку з  тим,  що  під  стінами  Верховної  Ради зібралося  багато  людей,  які представляють різні політичні сили, прийняти рішення про трансляцію засідання на площу біля  Верховної Ради. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 205.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях покажіть (Шум у залі).  Я все роблю відповідно до Регламенту. Я прошу вас заспокоїтися.

 

     Будь ласка, Олександре Валентиновичу.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! Під час  представлення  Кабінетом  Міністрів  у Верховній Раді проекту Закону про Державний бюджет України на 2002 рік Комітет  з  питань бюджету  звертав  увагу  на  першочергові  проблемні питання,  які необхідно було опрацювати до першого  читання,  проаналізувати  на предмет  його  відповідності  вимогам  Основних напрямів бюджетної політики на 2002 рік,  положенням та  нормам  Бюджетного  кодексу, чинному законодавству України.

 

     Не буду    зупинятися   на   всіх   проблемах   і   недоліках запропонованого проекту бюджету2002,  скажу лише те,  що в проекті бюджету,  який  на  вимогу  статті  28  Бюджетного  кодексу не був опублікований Кабміном у термін  не  пізніше  7  днів  після  його подання  до парламенту,  на жаль,  не забезпечено у повному обсязі фінансування жодного стратегічного  напряму  соціально-економічної політики.

 

     Поданий проект  бюджету  на 2002 рік недостатньо прозорий - у проекті мав місце прихований значний  фінансовий  ресурс.  Поданий Кабміном проект Закону про Державний бюджет України на 2002 рік не забезпечує виконання всіх положень  Бюджетної  резолюції  на  2002 рік,  додержання  правових  норм  і  засад  Бюджетного  кодексу та чинного законодавства України.  Саме  ці  проблемні  питання  були покладені  в  основу  роботи  комітету при підготовці висновків та пропозицій до законопроекту.

 

     Під час роботи над законопроектом було опрацьовано понад 1600 пропозицій  народних  депутатів,  профільних  комітетів,  фракцій, груп,   Національного   банку,   розглянуто   звернення   головних розпорядників  коштів,  пропозиції місцевих органів влади та інших учасників бюджетного процесу. Понад 1000 з них враховано.

 

     У цілому надійшло пропозицій щодо збільшення видатків, які не збалансовані  з доходними джерелами,  на загальну суму близько 100 мільярдів гривень.  Тільки від  міністерств  і  відомств  надійшло пропозицій щодо збільшення видатків на суму 19,9 мільярда гривень, без яких  на  переконання  їх  керівників,  ці  органи  не  можуть ефективно та якісно виконувати свої повноваження.

 

     Розгляд та  опрацювання  проекту  Закону про Державний бюджет України на 2002 рік відбулися  за  участю  представників  Кабміну, Міністерства   фінансів,  державних  адміністрацій,  Національного банку та  інших  органів  виконавчої  влади,  що  дало  можливість приймати обгрунтовані рішення із важливих проблемних питань.

 

     Потребують перегляду  ряд  положень  та  показників  доходної частини запропонованого  проекту  бюджету.  Це  викликано  значною мірою    тим,   що   запропоновані   в   законопроекті   прогнозні макропоказники   соціальноекономічного   розвитку,   їх   динаміка потребують  серйозного  доопрацювання  разом  з Основними засадами грошовокредитної політики на 2002 рік.

 

     Аналіз законопроекту та ситуація,  що склалася  з  бюджетними надходженнями в поточному році, дали можливість підготувати на ваш розгляд обгрунтовані пропозиції щодо збільшення  доходної  частини бюджету на суму 13,9 мільярда гривень, або майже на одну третину в порівнянні з показником, поданим Кабінетом Міністрів.

 

     З яких ресурсів складається ця  сума?  Поперше,  пропонується включити  до доходної частини бюджету надходження від приватизації в  сумі  5,8  мільярда  гривень,  які  Кабінет  Міністрів  України планував   направити   на   фінансування   дефіциту  та  погашення зовнішнього боргу і в межах яких був прихований реальний  профіцит бюджету.  Це  обгрунтоване  рішення відповідає Бюджетному кодексу, відповідно  до  якого  джерелами  фінансування  дефіциту  є   лише державні  внутрішні  та  зовнішні  запозичення,  а приватизаційний ресурс включається до доходів бюджету.

 

     По-друге, в доходну і відповідно  видаткову  частини  бюджету пропонується  включити  державні  соціальні фонди на загальну суму 4,7 мільярда гривень,  у  тому  числі  Фонд  загальнообов'язкового державного  соціального  страхування  на  випадок безробіття - 1,5 мільярда,  Фонд соціального страхування від нещасних  випадків  на виробництві та професійних захворювань - близько 1 мільярда,  Фонд соціального   страхування    на    випадок    тимчасової    втрати працездатності   -  2,1  мільярда  гривень.  Це  значно  покращить фінансовий контроль держави за цими важливими фондами.

 

     Реальне збільшення доходів бюджету від  окремих  податків  та зборів   становить   3,4   мільярда  гривень.  Зокрема,  додаткові надходження до загального фонду становитимуть: податок на прибуток підприємств  -  810  мільйонів,  збір  за  спеціальне використання водних ресурсів - 150 мільйонів,  акцизний  збір  з  вироблених  в Україні  товарів  -  257  мільйонів,  акцизний  збір з ввезених на територію України товарів - плюс 222 мільйони,  ввізне мито -  150 мільйонів,   надходження   від  перевищення  валових  доходів  над видатками Національного банку України - 300 мільйонів, надходження від  грошово-речових  лотерей  - 20 мільйонів,  дивіденди (доходи, нарахування на акції господарських товариств,  які є  у  державній власності) - 100 мільйонів,  рентна плата за нафту, що добувається в Україні,  - 94  мільйони,  плата  за  оренду  цілісних  майнових комплексів  та  іншого  майна - 100 мільйонів,  додаткові збори на виплату  пенсій  -  250  мільйонів,  повернення  позичок,  наданих Державним інноваційним фондом, - 31 мільйон гривень.

 

     Доходи спеціального   фонду  пропонується  збільшити  на  890 мільйонів гривень,  із  яких  тільки  надходження  міністерств  та відомств, які, на нашу думку, були свідомо занижені, становитимуть додатково 750 мільйонів гривень.

 

     До доходів   загального   фонду   також   доцільно   включити відрахування  до  спеціального  фонду  від  плати  за транзит газу території України (це 2,4 мільярда гривень),  що дасть  можливість забезпечити  належне  фінансування  пільг  та  субсидій  на сплату електроенергії, природного і скрапленого газу, твердого та рідкого палива,  побутового  палива,  житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку для населення.

 

     Відповідно доходи державного  бюджету  України  на  2002  рік становитимуть  57,1  мільярда  гривень,  у  тому  числі  і  доходи загального фонду державного  бюджету  -  43  мільярди  гривень  та доходи  спеціального  фонду  державного  бюджету  -  14  мільярдів гривень (згідно з додатком 1 до цього проекту закону).

 

     Граничний розмір дефіциту загального фонду державного бюджету України  на 2002 рік згідно з додатком 2 пропонується встановити в сумі 1 мільярд 800 мільйонів гривень,  що становить  0,7  відсотка обсягу валового внутрішнього продукту. Для порівняння: в урядовому проекті передбачався дефіцит 1,7 відсотка.

 

     З метою  залучення  та  перерозподілу   додаткових   ресурсів комітетом  прийнято рішення запропонувати скоротити окремі видатки на загальну  суму  понад  700  мільйонів  гривень,  у  тому  числі фінансування  Державного  управління  справами  -  на 40 мільйонів гривень,  Держкомінформу (в питаннях фінансування каналу "УТ-1") - на 107,6 мільйона гривень, Державної податкової адміністрації - на 295 мільйонів гривень,  системи виконавчої влади -  майже  на  200 мільйонів  гривень скорочення.  Пропонується зменшення видатків на обслуговування зовнішнього  боргу  в  результаті  зміни  валютного курсу на 76 мільйонів гривень.

 

     Поряд з  тим  проведено  оцінку  державних  цільових програм, видатки на  реалізацію  яких  передбачаються  у  наступному  році. Встановлено,   що   лише   11   програм  затверджені  законом,  як передбачено.  Бюджетним кодексом, решта їх виконується на підставі указів Президента,  постанов, розпоряджень та рішень уряду. Багато цільових програм взагалі не затверджено.  Термін дії деяких з  них закінчився.  При  цьому комітет вважає за можливе скоротити окремі видатки на реалізацію  програм,  які  не  відповідають  Бюджетному кодексу  або  втратили  свою  актуальність,  на суму 53,1 мільйона гривень.

 

     Враховуючи соціальну  важливість  окремих  програм,   комітет одночасно   пропонує   зберегти   як  виняток  їх  фінансування  у наступному фінансовому  році.  Разом  з  тим  ми  пропонуємо  дати доручення  Кабінету  Міністрів  України  терміново підготувати для розгляду  та  затвердження  Верховною  Радою   України   необхідні державні цільові програми.

 

     Виявивши значний    фінансовий   ресурс,   комітет   пропонує спрямувати його на  вирішення  найважливіших  соціальноекономічних завдань держави та забезпечити соціальну спрямованість бюджету.

 

     Шановні колеги! Хочу наголосити, що сьогодні настав час, коли наш  народ  має   радіти   і   тішитися   не   тільки   покращенню макроекономічних  показників,  про  що  нам  протягом  п'яти років звітують уряд і Національний банк України. Народ має відчути дієві кроки  держави  щодо збільшення реальних доходів людей.  Зростання доходів наших громадян значно активізує попит на ринку  споживання продуктів  та  послуг,  що  у  свою  чергу  сприятиме  пожвавленню суспільного виробництва,  збільшенню обсягу валового  внутрішнього продукту,   зростанню   доходів  громадян  і  значному  збільшенню надходжень до бюджету.

 

     Комітет одноголосно прийняв рішення  пропонувати  розподілити зазначений  додатковий  ресурс  за  такими головними пріоритетними напрямами:  освіта - 1 мільярд гривень;  система охорони  здоров'я повинна  отримати  додатково  800  мільйонів гривень;  компенсація громадянам  втрат  від  знецінення  грошових  заощаджень   повинна становити в наступному році, за нашими пропозиціями, 1 мільярд 100 мільйонів  гривень;  на  погашення  заборгованості  із  соціальних виплат чорнобильцям пропонуємо передбачити додатково 200 мільйонів гривень.  Національна академія наук  має  отримати  додатково  100 мільйонів гривень,  культура - 100 мільйонів гривень. На підтримку молодіжних програм додатково пропонується  виділити  60  мільйонів гривень,   у   тому   числі  на  50  мільйонів  гривень  збільшити фінансування  будівництва  житла  молодим  сім'ям.  На   підтримку вугільної промисловості,  технічне переоснащення вугільних шахт та гірничої галузі пропонується збільшити видатки на  1  мільярд  600 мільйонів гривень.  Фінансова підтримка АПК має збільшитися на 223 мільйони гривень.  Фінансування судової влади та  судової  реформи пропонується  збільшити  на  200  мільйонів  гривень,  видатки  на проведення  місцевих  виборів   -   на   30   мільйонів   гривень. Фінансування  капітальних  вкладень  пропонуємо  збільшити  на 230 мільйонів гривень,  і їх  загальний  обсяг  становитиме  тоді  600 мільйонів гривень.

 

     Комітет не  погодився  з  пропозицією  уряду щодо продовження фінансування дорожнього господарства за  старою  схемою  -  шляхом призупинення  дії  прийнятого  Верховною  Радою Закону про джерела фінансування дорожнього господарства від 16 грудня 1997  року.  Із урахуванням  вишуканих  фінансових  можливостей  запропоновано  не призупиняти дію цього  закону,  а  здійснити  розподіл  надходжень (мається   на   увазі   акцизного   збору   та  ввізного  мита  на нафтопродукти,  акцизного  збору  та  ввізного  мита  на  імпортні транспортні  засоби  та  шини до них) у такому співвідношенні:  65 відсотків - до  спеціального  фонду  для  фінансування  корпорації "Укравтодор",  35  відсотків  -  до  загального  фонду  державного бюджету.  Це  дасть  можливість  збільшити  видатки  на  утримання дорожнього господарства на 610 мільйонів гривень,  а в цілому вони становитимуть близько 1 мільярда 790 мільйонів гривень.

 

     Водночас з  метою  підвищення   рівня   фінансування   шляхів місцевого значення запропоновано спеціальну статтю,  що передбачає уточнення розподілу  податку  з  власників  транспортних  засобів. Пропонується залучати до 50 відсотків цих коштів до бюджетів міста Сімферополя, бюджетів міст - обласних центрів, а 20 відсотків - до бюджетів міст, сіл та селищ у разі реєстрації транспортних засобів на їх території.

 

     До позитивних сторін проекту можна  віднести  положення  щодо формування нової системи взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами (нагадаю,  їх зараз 686),  а  також  щодо  запровадження формального  підходу  до  розробки показників місцевих бюджетів та збереження  механізмів  стимулювання  збільшення   надходжень   до державного та місцевих бюджетів.

 

     Заслухавши висновки майже всіх областей (окрім Київської, яка не виявила в цьому зацікавленості),  а також  окремих  районів  та міст  відповідних територій стосовно прозорості бюджетного процесу і  реальності  бюджетних  показників,  комітет   прийняв   рішення пропонувати  збільшити  обсяги  місцевих бюджетів на 1 мільярд 900 мільйонів гривень і завдяки цьому збільшити їх питому вагу  до  40 відсотків,  як і передбачалося Бюджетною резолюцією. При цьому 1,5 мільярда гривень пропонується  спрямувати  на  дотації  загального вирівнювання  (додаток 5) і 406 мільйонів гривень - на субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам,  визначені у  додатку  7  до цього законопроекту.

 

     Поряд з  цим  Кабінету  Міністрів  необхідно,  на нашу думку, забезпечити протягом 2002 року рівномірне фінансування  субвенцій, визначених  у  додатку 7.  Місячний обсяг перерахування зазначених субвенцій повинен становити не  менше  однієї  дванадцятої  річної суми.  У  разі,  якщо  перераховані  суми не забезпечать отримання квартального обсягу субвенцій,  визначених у додатку 7 до  закону, Державне  казначейство України зобов'язане перерахувати на рахунок відповідного  місцевого  бюджету  недоотриману   квартальну   суму субвенцій не пізніше 20 числа останнього місяця кварталу.

 

     З метою  підвищення  зацікавленості  місцевих органів влади у виконанні доходів  загального  фонду  державного  бюджету  комітет запропонував  нову редакцію статті 32,  якою має бути встановлено, що надходження доходів загального фонду державного бюджету України у  грошовій  формі  понад річні розрахункові обсяги розподіляються між державним та відповідним місцевим бюджетом у  визначених  цією статтею пропорціях.

 

     Одночасно у  статті  пропонується факт фінансування видатків, які  не  закріплені  за  відповідним  бюджетом,  кваліфікувати  як нецільове   використання   бюджетних   коштів.  Вилучення  коштів, передбачених цією  статтею,  до  державного  бюджету  України  має здійснюватися  у  формі  зменшення  на відповідну суму трансфертів місцевому бюджету.

 

     Слід зазначити,  що  із  запровадженням  Бюджетного   кодексу обсяги  майже  всіх місцевих бюджетів стали значно вищими,  ніж до його прийняття,  а взаємовідносини з державним бюджетом -  прямими та   прозорими.  Комітет  не  погоджується  з  урядовою  практикою внесення  змін  до  фінансово-податкового  законодавства  в  межах Закону  про  Державний  бюджет  України  на  поточний  рік,  що  є порушенням Бюджетного кодексу та чинного законодавства.

 

     Окрім цього,  ряд статей пропонується скасувати як  такі,  що суперечать змісту бюджетного законодавства.  Це перш за все стаття 14 (щодо фінансування бюджету);  стаття 15 (щодо джерел формування спеціального фонду);  стаття 22 (щодо дисконтування заборгованості підприємств за іноземні кредити,  залучені під державні гарантії); стаття  42  (щодо  списання  в  односторонньому  порядку бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ); стаття 43 (щодо регламентації сплати ПДВ у залежності від форм експортних операцій тощо).  Поряд з тим комітет пропонує прийняти ряд додаткових текстових статей та окремих  доручень  уряду  з  метою  визначення реальних показників бюджету і забезпечення проведення бюджетної  реформи  в  інтересах народу та держави в цілому.

 

     Шановні колеги!  Важким  та  принциповим  для  комітету стало прийняття рішення стосовно пропозицій  уряду  щодо  продовження  в наступному   році   практики   призупинення  пільг  для  соціально незахищених та інших верств населення. Нагадаю, що ця норма закону з'явилася,  як тимчасова,  два роки тому.  Враховуючи ситуацію, що склалася в Україні,  та те,  що  наявність  зазначених  пільг  для багатьох  громадян є єдиною можливістю існування в складних умовах перехідного періоду,  який,  до  речі,  дуже  затягнувся  в  нашій державі,  комітет  прийняв рішення пропонувати скасувати статтю 48 (щодо обмеження пільг для різних категорій населення) та статтю 50 (щодо призупинення в цій частині відповідних норм законодавства).

 

     Хочу відмітити,  що ряд пропозицій комітет не зміг урахувати, оскільки вони не мали фінансового забезпечення, суперечили вимогам Бюджетного  кодексу  або  не могли бути правовою нормою закону про бюджет.

 

     Отримані нами висновки і пропозиції дали  нам  змогу  суттєво покращити  зміст бюджету та його регіональну і соціальну складову. Комітет  з  питань  бюджету  пропонує  схвалити  ці   висновки   і пропозиції   як  висновки  Верховної  Ради  України  щодо  проекту бюджету. Це дозволить уряду врахувати їх при доопрацюванні проекту бюджету  та своєчасно подати законопроект на друге читання.  Прошу підтримати запропонований проект постанови.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,   відповідно   до   нашої постанови  - 30 хвилин на запитання і відповіді.  Прошу записатися на запитання. Висвітіть список, будь ласка. Слово надається Сергію Терьохіну. За ним - Ярослав Козак.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  214,  м.  Київ).  Шановний  доповідачу!  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності надіслав близько  30  зауважень, які  стосуються  правил формування доходної частини бюджету.  Вони були сформульовані  відповідно  до  Регламенту.  На  жаль,  у  тих документах,  які  були  роздані в залі,  відображено тільки чотири поправки,  що є грубим  порушенням  положень  Регламенту  стосовно підготовки висновків Комітету з питань бюджету.  Скажіть нам, будь ласка,  а де решта 26  поправок,  які  ми  подавали  офіційно  від комітету і які не були включені до таблиці? Як таке могло статися?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за цікаве запитання.  Шановні колеги!  Я нагадаю,  що відповідно до Бюджетного кодексу  бюджетний  комітет, який  працював  у  дуже  стислих  термінах  при підготовці проекту бюджету до першого читання,  мав  право  приймати  пропозиції  від народних депутатів та інших суб'єктів законодавчої ініціативи до 1 жовтня.  За рішенням керівництва Верховної Ради,  за погодженням з усіма  фракціями цей термін був продовжений до 5 жовтня.  Тому всі пропозиції,  які надійшли до 5  жовтня,  враховані  в  таблицях  і відповідно в законопроекті, який вам роздано. Усі інші пропозиції, шановні колеги,  ми просто технічно не змогли врахувати і не  мали для цього законодавчих підстав.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ярослав  Козак.  За  ним  - депутат Чукмасов.  Сергію Анатолійовичу, я не втручаюся ні у запитання, ні у відповіді. Кому передати слово?

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).   Дякую.   Прошу   передати   слово   Марченку   Олексію Андрійовичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олексія Марченка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую. "Демсоюз". Шановний доповідачу! Фракція партії   "Демсоюз"   вносила   цілий  ряд  конкретних  пропозицій, зауважень  до  проекту   бюджету,   які   стосувалися   соціальної спрямованості  бюджету.  Мова йде про видатки,  які держава і ми з вами маємо передбачити в  першу  чергу  для  фінансування  освіти, охорони  здоров'я  і  особливо  культури  на селі.  На жаль,  наші пропозиції враховані лише частково.  І тому я хотів би почути  від вас мотивацію,  чому ми,  порушуючи законодавство, відхиляємо такі пропозиції? Це перше.

 

     Друге. Проект,  який поданий бюджетним комітетом, нагадує нам передвиборну програму окремих народних депутатів,  які намагаються за рахунок державних коштів  вирішити  всі  соціальні  проблеми  в окремих  округах.  Ми  не будемо ніколи голосувати за такий проект бюджету,  який вами напрацьований,  якщо не будуть зняті ці норми. Або  Кабінет  Міністрів  нехай  визначається з цього приводу,  або треба рівномірно між усіма округами поділити невеликі кошти, які є сьогодні в державному бюджеті.

 

     Третє. Скажіть,  будь  ласка,  що  дало  вам підстави всі мої пропозиції,  зауваження,  які  подані  до  комітету  офіційно,   в терміни, зарахувати Володимиру Романовичу Марченку?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання. Шановний колего! Я почну з останнього запитання.  Дійсно,  сталася прикра помилка. Пропозиції шановного   Олексія   Марченка   надійшли  під  іменем  Володимира Марченка.  Цю помилку ми виправимо,  це суто технічна  помилка.  Я приношу   вибачення   від   секретаріату  комітету,  який  готував матеріали.

 

     Що стосується  збільшення  видатків  на   соціальні   потреби держави.  Безумовно,  шановні  колеги,  ми маємо значне збільшення надходжень до бюджету і той ресурс,  який ми  змогли  отримати  за рахунок   зменшення   фінансування   виконавчої  влади,  Державної податкової адміністрації тощо.  Але ми не можемо за рахунок  цього ресурсу врахувати всі пропозиції народних депутатів, які надійшли. Але ж  ми  їх  сконцентрували  на  принципово  важливих  напрямах: освіта,  охорона здоров'я, шахтарі, повернення вкладів населенню і так далі.

 

     Що стосується пропозиції  про  розподіл  коштів  по  округах. Шановні  колеги!  Дуже  багато до мене підходило людей саме з цією проблемою,  і я думаю,  що у зв'язку з цим у  нас  виникне  багато питань. Я хочу дати таке пояснення.

 

     Перше. Ми на 230 мільйонів збільшили капітальні видатки,  але ж до нас надійшло пропозицій щодо збільшення капітальних  видатків на 4,5 мільярда гривень. Безумовно, такого ресурсу в бюджеті ми не могли передбачити,  саме тому всі капітальні видатки розподілялися пропорційно  по  областях  незалежно  від того,  більша область чи менша, і вирішили виділити на область у середньому по 19 мільйонів гривень.

 

     У зв'язку з тим що в нашому комітеті представлені всі фракції Верховної  Ради,  то  саме  представники  ваших  фракцій  приймали рішення  щодо  розподілу  цих видатків.  Який розподіл вийшов,  ви бачите.  Якщо є зауваження,  ми можемо зняти питання про  розподіл цих видатків і залишити його до другого або третього читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сергій Чукмасов. За ним - депутат Місюра.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область). Спасибо, Александр Валентинович, у меня два   коротких   вопроса.   Первый   вопрос.  Хотелось,  чтобы  вы подтвердили или опровергли информацию  о  том,  что  у  вас  между членами  комитета есть негласная договоренность:  на каждого члена комитета  предусмотрено   по   50   миллионов   гривень,   которые распределяются   по   внутреннему  корпоративному  согласованию  в комитете.  Если это  так,  подтвердите,  если  нет,  опровергните. Потому что это вообще вызывает определенные сомнения.

 

     Второй вопрос.  Я  понимаю,  что  вам  не  нравится налоговая администрация.  Мне тоже не нравится, как работают ее служащие. Но сегодня  сократить  финансирование  на  200  миллионов  гривень по сравнению с тем,  что представлено Кабинетом Министров,  и то, что сегодня   делается  налоговой  администрацией  для  поступления  в бюджет,  наверное,  это всетаки не  совсем  продумано.  Прошу  вас ответить на этот вопрос.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановний   колего   Чукмасов!  Що  стосується розподілу  фінансових  ресурсів  -  це,  безумовно,  брехлива,  не підтверджена нічим інформація,  яка розповсюджується для того, щоб відвернути увагу шановних  народних  депутатів  від  тих  складних проблем бюджетного процесу, які є на сьогодні.

 

     Що стосується податкової адміністрації.  Шановні колеги,  вам приймати рішення.  З одного боку, надійшли пропозиції виділити 100 мільярдів  гривень,  які  необхідні  для  фінансування  соціальних програм.  З іншого  боку,  ми  не  можемо  пропонувати  збільшення видатків на освіту, на охорону здоров'я, на повернення заощаджень, на шахтарів,  не маючи реальних ресурсів.  Саме тому було прийняте рішення щодо перерозподілу видатків і зняття фінансування з деяких міністерств і відомств.

 

     Що стосується правильності нашого рішення,  то, безумовно, ми його  можемо  коригувати  до  другого  читання  разом  з Кабінетом Міністрів.  Але ж інших ресурсів,  ніж ті, що ми запропонували, ми не знайшли,  тобто коли будуть запропоновані ще додаткові ресурси, вони не будуть мати ніякого фінансового забезпечення.  І  це  буде просто бюджетна профанація.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вадим Місюра. За ним - депутат Тищенко.

 

     МІСЮРА В.Я.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Прошу  передать  слово  депутату Николаенко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Фракція   Соціалістичної  партії.  Шановний Олександре Валентиновичу! У мене до вас два запитання.

 

     Перше. Згідно з Законом  про  загальну  середню  освіту  з  1 вересня  2001  року  заробітна плата вчителям середніх шкіл мусить виплачуватися з державного бюджету,  а утримання - з місцевих.  Як це питання знайшло своє відображення в бюджеті?

 

     Друге. У   нас   є  депресивні  території.  Таких  територій, скажімо,  у   нас   більше   половини,   зокрема   Херсонщина   та Тернопільщина. Херсонській області, за нормативами, не вистачає до 50  мільйонів  на  мінімальні  соціальні  стандарти,   передбачені Конституцією,  -  це освіта,  медицина і таке інше.  Немає коштів, скажімо,  на  підтримку  меліорації,  забезпечення  питною   водою (Іванівський водогін) і таке інше.  Ви розумієте, якщо в школі 100 або  300  дітей,  то  затрати  майже  однакові,  бо  тепло,   вода використовуються так само. Поясніть, будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Що  стосується  фінансування освіти,  то я вже втретє повторюю,  що ми змогли знайти  додатково ресурс  близько  1  мільярда  гривень,  і  ці  кошти ми пропонуємо скерувати в першу чергу на підвищення заробітної платні  вчителям, які   працюють   у  школах  та  інших  освітянських  закладах.  Що стосується капітальних видатків,  яких,  безумовно, потребує кожна територія.   Я  повторюю,  що  ми  їх  розподілили  пропорційно  з урахуванням вимог кожної області.  Але ж деякі видатки,  до  речі, залишилися  зараз  нерозподіленими.  Вийшла  така  ситуація.  Щодо деяких областей надійшло  надто  багато  пропозицій  від  народних депутатів,  щодо  деяких  областей  (на  жаль,  так  працюють наші колеги) пропозицій взагалі не надійшло.  І нам треба було приймати рішення:  або  перекинути кошти і збільшити фінансування областей, щодо яких є пропозиції,  або залишити нерозподілений резерв.  І ми залишили  нерозподілений  резерв,  у  тому  числі  і в капітальних видатках,  і в  субвенціях,  які  також  будуть  скеровуватися  на першочергові потреби регіонів.  І є нерозподілений резерв, рішення про розподілення якого можна буде прийняти до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Павло Тищенко. За ним - депутат Сирота.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Спасибо.   Александр Владимирович, вы, как и все народные депутаты, вступая в должность народного депутата, принимали здесь присягу о соблюдении законов и Конституции.  У  меня  вопрос этического плана.  Как голосовать за статью  48,  которая  нарушает  Конституцию  Украины?  Это  первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Вы,  наверное, знаете, что в Украине есть ряд областей,  которые,  так сказать,  были донорами,  в том  числе  и Харьковская область. Я обратился в комитет с просьбой из субвенций или  же  за  счет  уменьшения  количества  отчислений  из  бюджета Харьковской  области  решить  проблему  жилищного хозяйства города Харькова,  а именно содержание и ремонт жилищного  фонда.  Дело  в том, что сейчас он находится в критическом состоянии. Предприятия, которые  не  могут  содержать  предприятия,  продают  коммунальную собственность. 50 процентов обращений граждан практически касаются именно этой проблемы. Мне было отказано.

 

     В то же время в  комитете  было  распределено  300  миллионов гривень   субвенций.   Вы  назвали  сумму  400  миллионов  гривень субвенций.  Вопрос: куда пошли 100 миллионов гривень? Нельзя ли их направить   именно   на  решение  этой  проблемы?  Я  считаю,  что несправедливо распределить одинаково - по 19 миллионов - на каждую область,   не   учитывая  особенностей,  не  учитывая  численности населения,  крупные города,  небольшие и так далее.  Я считаю, что надо   все-таки   подходить  дифференцированно  в  соответствии  с количеством населения в этом регионе.

 

     Спасибо.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Я підтверджую, що дійсно значна сума  субвенцій  не розподілена,  і саме тому ми маємо близько 100 мільйонів нерозподілених субвенцій.  У першу чергу ми  пропонували їх  використовувати на заклади культури,  які також,  ми вважаємо, треба додатково фінансувати.  Але ж до другого читання  в  нас  із вами є можливість вирішити ті проблеми, які ми не змогли вирішити, тому що в нас просто не було часу провести  консультації  з  усіма регіонами. У нас фактично залишалося всього три доби для прийняття відповідних   рішень.   Тому   значний   ресурс    ще    залишився нерозподіленим по капітальних видатках та субвенціях регіонів.

 

     Що стосується статті 48.  Шановні колеги!  Я так зрозумів, що колеги виходили з залу під час моєї доповіді.  Я якраз  наголосив, що комітет прийняв складне рішення і практично більшість комітетів підтримала це рішення - скасувати  статті  48  і  50,  які  дійсно суперечать  Конституції,  і  питання  щодо  змін  законодавства не повинні вирішуватися традиційно в межах безпосередньо  закону  про бюджет.  Для  цього  треба  приймати  окремі законодавчі акти і не треба  підміняти  бюджетним  законодавством  усі   проблеми,   які накопичуються в державі протягом останніх років.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайло Сирота. За ним - депутат Кириленко.

 

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 200,   Черкаська  область).  Шановний  доповідачу!  Дозвольте  два запитання.   Перше   запитання   стосується   доходної    частини. Запланували податок на прибуток підприємств у розмірі 10 мільярдів гривень,  а на цей рік  усього-на-всього  було  6  мільярдів,  тим більше  що  виконання  йде  на рівні 90 відсотків.  Тобто звідки є впевненість,  що у два рази  збільшаться  надходження  за  рахунок прибутку підприємств?

 

     Друге запитання.  Відповідно до прийнятого Бюджетного кодексу України з 2002 року введено нові принципи  міжбюджетних  відносин, де  взагалі не передбачено утримання професійної пожежної охорони. У той же час передбачається утримання місцевої  пожежної  охорони, яка ще не створена і фактично не існує. Одночасно Бюджетний кодекс передбачає,  що видатки на пожежну  охорону  не  враховуються  при визначенні обсягу міжбюджетних трансферів.  Ситуація, що склалася, призводить до того,  що  з  січня  2002  року  професійна  пожежна охорона внаслідок відсутності фінансування перестає існувати, і це якраз під час серйозного загострення зовнішніх загроз, коли можуть бути в тому числі і терористичні акти, хай Господь милує.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Я підтримую вашу позицію,  і саме цю позицію зайняв бюджетний комітет. Вона стосується того, що ми  повинні  виконувати  закони,  які  приймаємо,  у  тому числі і Бюджетний кодекс.  У Бюджетному кодексі чітко розписано,  з  якого бюджету фінансується яка державна установа,  яка місцева установа, і саме це є в наших висновках і дорученнях  Кабінету  Міністрів  - привести  відносини  між  державним і місцевими бюджетами до вимог Бюджетного кодексу.

 

     Що стосується збільшення надходжень від податку на  прибуток, які ми прогнозуємо, то наша позиція грунтується на тих матеріалах, які надав нам Кабінет Міністрів,  зокрема на прогнозах  збільшення валового   внутрішнього   продукту   та  збільшення  прибутковості підприємств народного господарства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. В'ячеслав Кириленко. За ним - депутат Удовенко.

 

     Увімкніть мікрофон Удовенка Геннадія Йосиповича.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний доповідачу!  Ви,  можливо,  пригадаєте,  що голови трьох фракцій - "Реформи-Конгрес", Народний рух України і Український народний рух

- звернулися до вас і вашого комітету з листом,  в якому була дана оцінка проекту бюджету на 2002 рік.  Зокрема,  зазначалося, що, за нашими  підрахунками,  сума  надходжень  до  бюджету занижена на 6 мільярдів гривень.  Я хотів би запитати вас,  наскільки  врахована пропозиція  щодо  повного обсягу надходжень до зведеного бюджету в розмірі 6 мільярдів гривень? Це перше.

 

     Друге. На  нашу  думку,  проект  бюджету  містить  принципову ідеологічну суперечність:  при зростаючій економіці доходи бюджету зменшуються. Який ваш коментар щодо цього питання?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання.  Шановний  пане  Удовенко! Дійсно,  ми  врахували пропозиції,  які надійшли і від вас,  і від пана  Пинзеника,  щодо  прихованих   ресурсів   у   бюджеті,   які запропонував Кабінет Міністрів.  І я доповідав Верховній Раді,  що на 13,9 мільярда гривень ми пропонуємо збільшити  доходну  частину зведеного бюджету. І саме цим, ми вважаємо, кроком відповідаємо на ті проблемні  питання,  які  виникають  постійно:  макроекономічні показники  збільшуються,  покращуються,  а  реального відчуття від цього населення не має,  реального збільшення доходів населення не відбувається.  І  коли  перерахувати  бюджет,  скажімо,  у  тому ж валютному еквіваленті,  то, дійсно, його маса постійно пропорційно збільшується  незалежно  від  зростання  потужності або можливості нашої економіки.  І саме на  цьому  базувалися  пропозиції  нашого комітету  щодо збільшення доходної і відповідно видаткової частини бюджету.

 

     ГОЛОВА. Сергій Іванов. За ним - депутат Гуцол.

 

     ІВАНОВ С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  3,   Автономна   Республіка   Крим). Александр Валентинович!  Я благодарен вам, что вы нашли 1 миллиард для учителей,  и долго  пытался  понять,  как  вы  умудрились  это сделать,  потому что в общем-то трудно где-то найти эти деньги. Но сегодня,  слушая  телевидение,  средства  массовой  информации  по поводу  финансирования  органов  внутренних дел,  у меня последние волосы становятся дыбом.  Если  мы  закладываем  3-4  процента  от потребностей на техническое оснащение,  то что мы в конечном итоге можем ожидать от  этих  вооруженных  людей?  Развала  государства? Какого-то  внутреннего  бунта?  И  в вашем докладе об этом сегодня ничего не прозвучало.  Я бы хотел, чтобы вы это прокомментировали. Это первое.

 

     Второе. К вам, к Президенту, к Премьерминистру было обращение крымских депутатов по  поводу  бюджета  Крыма.  Я  хотел  бы  тоже услышать ваши комментарии, пожалуйста.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую. Я почну з першого запитання. Ви знаєте, у нас практично на всіх засіданнях комітету був  присутній  голова Комітету  з  питань  науки і освіти Ігор Рафаїлович Юхновський.  У нього була дуже конкретна вимога: підняти фінансування вчителів до рівня   постових   міліціонерів,  розумієте?  Ми  порахували,  щоб здійснити це,  необхідно додатково залучити  близько  6  мільярдів гривень. Таких ресурсів у нас немає. І пояснити Ігорю Рафаїловичу, що постовий міліціонер  усе-таки  працює  більше,  ніж  учитель  у школі,  нам  також  досить  важко.  Є  в нас диспропорції,  і вони залишаються    в    державному    і    місцевих    бюджетах.    Це загальнонаціональна     проблема,     я    би    навіть    сказав, загальнонаціональна трагедія,  і її не можна виправити за один-два роки.

 

     У той  же  час ми знайшли можливість додатково профінансувати Міністерство внутрішніх справ.  Із  загального  фонду  бюджету  їм передбачається  додатково  50  мільйонів гривень і із спеціального фонду - 247  мільйонів  гривень.  Це  значні  додаткові  фінансові ресурси.

 

     Що стосується проблеми людей,  які захищають,  в усякому разі повинні захищати правопорядок у державі,  то їх  також  стосується стаття 48 щодо скасування пільг, яку ми пропонуємо зняти з проекту цього бюджету. І ця стаття також допоможе багатьом і військовим, і працівникам системи внутрішніх справ.

 

     Що стосується Автономної Республіки Крим, то, шановні колеги, ми працюємо в межах тих повноважень,  які нам дає Бюджетний кодекс України  (ми  разом  з  вами  його  приймали),  і  всі міжбюджетні відносини,  у тому числі ті, що стосуються і Автономної Республіки Крим, там прописані, і порушувати їх ми не маємо права.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайло Гуцол. За ним - депутат Онопенко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване Степановичу.  Фракція "Яблуко",  Екологічна  партія  України "Захист".  Шановний  доповідачу!  Я  дуже  уважно  прослухав  вашу доповідь,  і тому в мене є декілька запитань. Скажіть, будь ласка, чи  ви  особисто,  чи  ваша  партія  "Батьківщина"  захищаєте наше українське навколишнє середовище? Адже ці копійки, чи копієчки, як їх можна назвати,  котрі передбачені в проекті Державного бюджету, ні в якому разі не в змозі захистити  екологію  як  велику  науку, захистити довкілля,  флору та фауну і людину як невід'ємну частину нашої природи.  Це я б хотів,  щоб ви обов'язково знали.  З  таким бюджетом  нас чекає екологічна катастрофа та лихо.  Це однозначно. Тому що маємо ті сірчані шахти на Львівщині, ті ядерні могильники, і  знищуються  легені  Європи  -  Карпати  і багато,  багато інших проблем.  Я не можу підтримати  такий  проект  Державного  бюджету тому,   що   він   не  передбачає  фінансування  для  забезпечення нормальної екології.  Я сподіваюся,  що зелена фракція обов'язково підтримає  мій  виступ.  Я  проти.  Як  голова  Екологічної партії України "Захист" буду голосувати обов'язково проти.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання.  Шановний  пане  Гуцол!  І партія  "Батьківщина",  і я особисто вважаємо питання екологічного захисту дуже важливим і принциповим,  і ми  все  робимо  для  його вирішення. Що стосується проблем державного бюджету, то я декілька разів уже про це говорив,  ми не можемо  в  межах  одного  бюджету вирішити всі проблеми,  які накопичувалися десятками років. І саме тому  ми  запропонували  сконцентрувати   фінансові   ресурси   на пріоритетних   соціальних   програмах,   які,  безумовно,  зможуть впливати і на покращання екологічної ситуації.

 

     Візьміть, будь  ласка,  приклад  -  Донбас.  Ви  знаєте,  яка страшна  екологічна  трагедія  там  сьогодні  формується.  І той 1 мільярд 600 мільйонів,  який ми пропонуємо передати  додатково  на фінансування не тільки виплат за регресними позовами шахтарів, але й  на  переоснащення  шахт,  на  питання,   пов'язані   з   новими технологіями,   безумовно,  буде  сприяти  покращенню  екологічної ситуації не тільки в Донбасі, а й у всій Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Василь Онопенко. За ним - депутат Гусак.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Іване Степановичу.    Фракція    "Батьківщина".    Шановний   Олександре Валентиновичу!  Я  досить  високо   оцінюю   проект   бюджету   як збалансований,  виважений.  Практично  ми  вперше  в Україні маємо бюджет, який можна назвати соціальним, а можливо, навіть народним.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Василю  Васильовичу,   ви   маєте   на   увазі пропозиції бюджетного комітету, так я розумію?

 

     ОНОПЕНКО В.В. Так. Тому я хочу сказати, що суддівський корпус надзвичайно вдячний комітету за те,  що  додатково  були  виділені кошти. Але я повинен зазначити, що для проведення судової реформи, зокрема для введення судів адміністративної юстиції,  не  вистачає 92 мільйонів гривень. Це конституційне положення, і я думаю, що ви повинні ще раз подивитися.  Я розумію, наскільки важко вирішити цю проблему.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний Василю Васильовичу, я говорив у своїй доповіді і наголошую ще раз,  що дійсно судова реформа -  це  дуже важлива   проблема  для  всієї  нашої  держави.  І  саме  тому  ми запропонували збільшити фінансування судової влади, у тому числі і для   забезпечення   проведення  судової  реформи,  на  суму,  яка практично перевищує  200  мільйонів  гривень.  Фактично  вдвоє  ми збільшуємо  видатки  на  судову  владу.  Я  вважаю,  що це значний ресурс, який допоможе і Верховному Суду, і місцевим судам провести реальну судову реформу і забезпечити правосуддя в нашій країні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Леонід Гусак. За ним - депутат Косів.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська    область).    Шановний    Олександре   Валентиновичу! Складається таке враження,  що бюджетний комітет перетворено зараз на   закрите   акціонерне   товариство,  яке  між  своїми  членами розподілило всі бюджетні витрати на свої округи. Але ж у нас не 15 округів,  а 225.  Треба, очевидно, розподілити кошти на всі округи рівною мірою. Це перше.

 

     Друге. Чому бюджетним комітетом зменшені витрати на податкову адміністрацію? Намічалося 982 мільйони, але значно зменшено.

 

     Але ж  це  той  мінімум,  який  вкрай  необхідний.  Якщо його зменшити, то самі фіскальні органи будуть шукати, як забезпечувати себе. Це, на мій погляд, недоцільно.

 

     І третє запитання.  Все-таки Полтавська область обійдена.  Як по капіталовкладеннях не враховані їх потреби,  так  і  по  кошику доходів.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Дякую  за  цікаві  запитання.  Що  стосується акціонерного  товариства.  Коли  партія  або  представник   Партії регіонів  мислить саме такими категоріями:  акціонерне товариство, то мені важко дати відповідь на  це  питання.  Але  ж  це  не  має відношення до представників бюджетного комітету, в тому числі і до представника вашої партії, який працює в нашому комітеті, і працює достатньо ефективно.

 

     Що стосується   податкової  адміністрації,  то  я  вже  давав відповідь на це питання.  Ви знаєте,  шановні колеги, треба просто пройтись  великими  містами  і  невеликими містами нашої держави і подивитись, в яких умовах працюють державні податківці. Це палаци. І зайдіть, будь ласка, в школи, зокрема в сільські школи, зайдіть, будь ласка, в судові приміщення, де у нас відбувається правосуддя, і порівняйте.  Я думаю,  що тоді ви зрозумієте, що питання, яке ви задали, не зовсім коректне.

 

     Що стосується Полтавської області,  то я  вважаю,  що  значно підвищено її фінансування і за рахунок дотацій,  і вирівнювання, і за рахунок субвенцій, і за рахунок капітальних видатків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайло Косів. За ним - Іван Бокий.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область). Фракція "Реформи-Конгрес". Шановний Олександре Валентиновичу!  Я був дуже втішений, коли почув на пресконференції ваше повідомлення,  що ви знайшли 13  мільярдів  дохідної  частини державного бюджету.  Скажіть,  будь ласка, наскільки реальним є це ваше твердження і за який рахунок воно вами зроблено?

 

     Також дуже добре,  що бюджетний комітет знайшов 1 мільярд для вчителів,  але  цього  вистачить тільки для того,  щоб забезпечити виплати  вчителям-освітянам  у  нинішньому  бюджетному  році.   Чи усвідомлюєте ви,  що коли ми повністю не реалізуємо статтю 57,  то абсолютно неможливо буде затверджувати цей бюджет?

 

     І останнє.  Іване Степановичу,  знайдіть  можливість  ще  раз поставити  на  голосування пропозицію про трансляцію на вулицю.  Я думаю,  що депутати проголосують,  бо там зібралося  багато  наших виборців.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу, ми не розриваємо обговорення, ми зараз завершимо, і я звернуся до вас із таким проханням.

 

     Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний колего!  Я говорив у своїй доповіді і готовий  повторити  стільки разів,  скільки це необхідно,  що 13,9 мільярда - це сума, на яку ми пропонуємо збільшити доходну частину бюджету, формується фактично з трьох основних джерел.

 

     Перше. Ми  пропонуємо  включити  до складу державного бюджету соціальні фонди,  фактично  всі  державні  соціальні  фонди,  крім пенсійного,  які  знаходилися  за  межами  бюджету,  для  того щоб посилити фінансовий контроль за державними коштами.

 

     Друге. Це кошти від приватизації,  які  ми  також  пропонуємо включити до складу державного бюджету.

 

     І третє.  Це збільшення, за нашими прогнозами, надходжень від доходів і зборів,  які планується зібрати  в  наступному  році,  а також   економія   за   рахунок  скорочення  видатків  на  систему виконавчої влади,  на податкову адміністрацію,  за що нас тут  уже багато разів критикували.  Тобто ось структура додаткової доходної частини.

 

     Що стосується  статті  57  і  підвищення  зарплати  вчителям. Шановні  колеги!  Ми  хотіли  пропонувати  тільки реальний ресурс, який,  ми бачимо,  можна використовувати для  цього.  Я  хотів  би підтримати   Ігоря   Рафаїловича,  який  вважає,  що  6  мільярдів необхідно додатково передати на освіту.  Але ж тоді нам треба буде ще  зменшувати  видатки по інших соціальних програмах:  для тих же лікарень, шахтарів, чорнобильців і так далі, за що також не можуть проголосувати представники інших комітетів і фракцій. Саме тому ми знайшли такий оптимальний варіант, який вам пропонуємо. Коли разом з  вами  до другого читання ми знайдемо ще додаткові ресурси і нам допоможе Кабінет Міністрів,  зокрема,  він пропонує  проголосувати декілька законодавчих актів,  які можуть реально збільшити доходну частину  бюджету,  то,  я  думаю,  ми  із  задоволенням  збільшимо фінансування   на  освіту  для  підвищення  заробітної  платні  до необхідного рівня. Але ж навіть цей ресурс, який ми запропонували, практично  дозволяє на 15 відсотків (ще на 15 відсотків) збільшити зарплатню вчителям.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Іван Бокий.

 

 

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція соціалістів і селян. Олександре  Валентиновичу,  у  мене  до вас таке запитання.  Як ви знаєте (і в бюджеті це проходить окремим рядком),  у нашій державі діє  Програма  підтримки  індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім".  І Президент схвалив її своїм указом ще в 1998 році.  Але,  але,  але. У нас все, що схвалюється, якось поступово згасає. За програмою "Власний дім" зараз споруджують і газифікують більше 5 тисяч садиб.  Але,  дивіться, з державного бюджету в 2000 році на цю програму було виділено 10 мільйонів гривень, цього року

-  7,5  мільйона  гривень,  а  на  наступний Міністерство фінансів передбачає лише 7 мільйонів  гривень,  що  призведе  практично  до згортання цієї важливої соціальної програми.

 

     Прошу вас відповісти на таке запитання: чи не могли б ми все-таки збільшити цю кількість із 7 мільйонів до 50   мільйонів,   щоб   бодай   задовольнити   мінімальні  потреби індивідуальних забудовників на селі у кредитах, я маю на увазі?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! Мені підказують мої колеги, що 25  мільйонів  ми надали саме додаткових ресурсів для фінансування цього напряму.  Це значний ресурс, і я думаю, що дуже багато людей зможуть за допомогою цього реально побудувати свої домівки.

 

     Шановні колеги!  На  закінчення свого виступу (я так розумію, що кількість питань обмежена) я хотів би сказати про проблему, яка багатьма вами піднімалася,  що ми врахували не всі пропозиції.  Це дійсно так,  тому що ресурс,  який ми розподіляли, дуже обмежений. Але  ж розподіляли цей ресурс,  виходячи з двох критеріїв.  Перший критерій  -  це  концентрація  значних  фінансових   ресурсів   на національно  важливих  програмах,  які  стосуються  в  першу чергу соціального захисту, соціальної орієнтації нашого бюджету.

 

     І друга проблема - нерозподілений ресурс,  який  залишався  в бюджетному   комітеті,   ми   спробували  розподілити  пропорційно потребам  різних  регіонів,  щоб  жодний  з  них  не  вважав  себе ображеним,  а  також  відповідно  до пропозицій,  які надійшли від різних депутатських груп і фракцій.  Тобто  тут  ми  також  шукали баланс. Наскільки ми його змогли знайти, вирішувати вам.

 

     Але, шановні колеги,  я прошу вас,  коли ви будете виступати, коли будете голосувати,  свідомо приймати рішення, пам'ятаючи, що, підтримуючи  постанову  Верховної  Ради,  запропоновану  бюджетним комітетом, ми тим самим реально збільшуємо фінансування і освітян, і працівників охорони здоров'я,  і повертаємо вклади,  і вирішуємо шахтарські проблеми,  і багато всього іншого.  Я не хотів  би,  що негативне враження,  яке у багатьох депутатів склалося від проекту бюджету,  запропонованого Кабінетом Міністрів,  було перенесено на пропозиції  комітету,  які  реально  покращують  ситуацію  і дають можливість зробити бюджет соціальним, народним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилину,  Олександре   Валентиновичу.   Шановні народні депутати! Я не розривав доповідь і відповіді на запитання, але  за  час,  який  пройшов  (як  нам  повідомляють),  на  вулиці зібралося   дуже  багато  людей,  серед  них  переважна  більшість представників   постраждалих   під   час   ліквідації    наслідків Чорнобильської  катастрофи.  Тому  я  прошу  вас  проголосувати за виведення трансляції на вулицю,  я ще раз поставлю на голосування. І  у  зв'язку  з  тим  що  я  в  обідню  перерву приймаю делегацію Сполученого Королівства Великої Британії,  прошу дати  протокольне доручення  голові  профільного  комітету  Олександру Валентиновичу Турчинову,  голові профільного комітету Самойленку Юрію  Івановичу або   заступнику   і  від  уряду  -  Василю  Васильовичу  Дурдинцю зустрітися з представниками пікетуючих.

 

     Прошу підтримати пропозицію щодо виведення трансляції.  Прошу проголосувати (Шум у залі). Для того, що є прецедент. Або ви дайте доручення  Голові,  щоб  він  мав   право   сам...   Так,   прошу, проголосуйте!

 

     "За" - 251.

 

     Рішення прийнято. Трансляція буде включена.

 

     Повторюю, прошу  Олександра  Валентиновича Турчинова - голову бюджетного комітету,  від профільного комітету -  Самойленка  Юрія Івановича  і  Василя  Васильовича  Дурдинця від уряду зустрітися з представниками пікетуючих. Володимире Михайловичу Яценко, прошу на зв'язок.

 

     Слово для   виступу   надається   голові   Рахункової  палати Симоненку  Валентину  Костянтиновичу.  Будь   ласка,   10   хвилин регламент.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова  Рахункової  палати.  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемый  Анатолий  Кириллович!  Уважаемые  народные депутаты!  Сегодня в этом зале звучало множество цифр, сопоставляя которые практически невозможно в целом  оценить  проект  основного финансово-экономического  закона  государства на 2002 год.  На наш взгляд,  критерием  оценки  должны  быть  возможности   реализации приоритетов   в   экономической   политике,  продекларированных  и утвержденных правительством.

 

     Итак, одним из основных  приоритетов  объявлено  создание  за счет  бюджетной  политики  условий для экономического роста в 2002 году.  В проекте бюджета предусмотрено увеличение объемов  доходов за    счет    усиления    налогового   давления   на   предприятия горнометаллургического комплекса,  фискальных сборов с  граждан  и субъектов  предпринимательства.  Более  того,  предлагается ввести мораторий на возмещение из бюджета,  причитающегося  предприятиям, сумм налогов на добавленную стоимость.

 

     В то  же  время  вопреки  бюджетной  резолюции  мы  не  видим конкретных предложений  по  сокращению  неэффективности  налоговых льгот,  расширению  налоговой базы и легализации теневого сектора. Будут ли созданы за счет прогнозируемой бюджетной политики условия для инновационного и инвестиционного развития при выделении на эти цели  2,5  процента  бюджетных  расходов   и   0,8   процента   на государственные капиталовложения? Ответ однозначный: конечно, нет. А  как  же  с  нашей  провозглашенной  поддержкой   отечественного товаропроизводителя?      Финансовая     поддержка     предприятий агропромышленного комплекса через механизм удешевления кредитов  в коммерческих  банках  предусматривается  на уровне текущего года - 0,3 процента общего объема расходов государственного бюджета. А на финансовую  поддержку предприятий транспортно-дорожного комплекса, предприятий машиностроительного комплекса, на создание и внедрение в  производство  современных  образцов  гражданской продукции - 40 миллионов,  или  0,08   процента   общего   расхода.   Думаю,   вы согласитесь,  что  это  условие  не развития и роста экономики,  а скорее всего стагнации,  ведь средств не хватит  даже  на  простое выживание.

 

     Второй приоритет  - усиление социальных функций бюджета.  Как ни прискорбно это звучит,  но коллегия  Счетной  палаты  пришла  к выводу,  что  даже  при  стопроцентном  выполнении  определенных в законе  норм  социальное  положение  населения  не  улучшится,   а ухудшится. Предусматривается рост безработицы, значительный разрыв между  минимальной  заработной  платой  и  прожиточным  минимумом. Ожидается,  что  рост реальных денежных доходов населения превысит рост валового внутреннего продукта только на 0,5 процента,  а рост заработной  платы  на  0,4  процента.  При  этом вопреки Бюджетной резолюции   правительство    прогнозирует    рост    тарифов    на жилищно-коммунальные   услуги   до   9   процентов,  рост  цен  на продовольствие в пределах от 8,6 до 12,4  процента.  На  погашение задолженности   по   социальным   выплатам  чернобыльцам,  которая составляет 700 миллионов гривень,  намечено  выделить  только  100 миллионов,  о  долге перед бюджетниками по зарплате вообще забыли, хотя он на сегодня составляет ни  много,  ни  мало  140  миллионов гривень.

 

     Не обеспечено   в   полном   объеме   средствами  объявленное правительством повышение на  15  процентов  зарплаты  в  бюджетной сфере.    Ограничивается    или    вообще   не   предусматривается финансирование мероприятий социальной направленности по 38 законам Украины.

 

     Так что, судя по всем приведенным данным, наш крестовый поход на борьбу с бедностью откладывается на будущее.

 

     Третий приоритет - существенное  укрепление  финансовой  базы местных  бюджетов,  невыполнение требований Бюджетной резолюции об увеличении до 40  процентов  удельного  веса  местных  бюджетов  в сводном бюджете.  Хотя Минфин и говорит,  что удельный вес местных бюджетов в сводном бюджете составляет 39,3 процента,  но если 22,1 миллиарда  гривень  расходов  бюджета  соотнести  с 61,4 миллиарда расходов сводного бюджета, то получается только 36 процентов. Это, к сожалению, не арифметика, это политика.

 

     Объявленная правительством    децентрализация    доходов   на региональном уровне и  перевод  местных  бюджетов  на  собственную доходную  базу  ничем  не  подтверждено.  Свыше  одной  трети - 34 процента  доходной  части   местных   бюджетов   предусматривается формировать  за счет трансфертов из государственного бюджета.  Для сравнения:  в 2000 году  этот  показатель  составлял  только  29,4 процента.

 

     Несмотря на      увеличение      объемов      расходов     на социально-культурную сферу,  в целом их удельный  вес  в  расходах общего  фонда  местных  бюджетов  уменьшен по сравнению с нынешним годом на 4,7 процента.

 

     Реальные расходы на социальнокультурную  сферу  и  социальную защиту   населения   по   сравнению  с  текущим  годом  фактически уменьшаются.   В   этой   связи   наблюдается   явная   нестыковка провозглашенных   намерений,  касающихся  реализации  региональной политики, и реального реформирования межбюджетных отношений.

 

     Четвертый приоритет - сокращение  государственного  долга.  В 2002  году  нашему государству необходимо погасить государственный долг на общую сумму 6,6 миллиарда гривень.  В следующем году  этот показатель  возрастет  еще  больше,  и  в  2005  году  превысит 14 миллиардов гривень. Вдумайтесь в эту цифру: 14 миллиардов гривень. Этот   процесс   происходит  на  фоне  сокращения  поступлений  от заимствований и может привести к очередному финансовому кризису.

 

     Министерство финансов  решает  эту  проблему   таким   путем. Во-первых,   реструктуризируются  долги  или  переносится  возврат долгов  на  более  поздний  срок,  даже  не  останавливаясь  перед проблемой увеличения процентов за использование кредитов.

 

     Во-вторых, бюджет 2002 года формируется с дефицитом в связи с тем,  что финансирование бюджета  не  покрывает  заимствования  на полтора   миллиарда   гривень.   Минфин   предлагает   привлечь  к финансированию средства от приватизации государственного имущества в сумме 5,8 миллиарда гривень. В итоге получается профицит бюджета в сумме 4,3 миллиарда гривень. Эту сумму предлагается направить на погашение  государственного  долга.  Выглядит  эта  идея  довольно привлекательно,  но при этом сознательно  игнорируются  требования Бюджетного кодекса.

 

     Статья 13  прямо  запрещает  формирование дефицита спецфонда. Однако  согласно  проекту  устанавливается  дефицит  в  сумме  1,3 миллиарда  гривень.  В  соответствии со статьей 14 дефицит бюджета разрешается   только   при   наличии    обоснованных    источников финансирования.    Статья   15   конкретно   определяет   источник финансирования бюджета - это заимствование средств.  Не говоря уже о статье 29.

 

     Таким образом,  только  по одной позиции,  правда,  важнейшей позиции проекта бюджета авторы умудрились нарушить  четыре  статьи Бюджетного  кодекса,  на  котором еще не высохли чернила после его подписания.  Зачем же тогда мы принимали этот Бюджетный  кодекс  и здесь 3,5 года ломали копья?

 

     А теперь  о  "ноу-хау"  бюджета  2002  года.  Как  утверждает правительство,   проект    Госбюджета    составлен    на    основе программно-целевого   метода.   К   сожалению,   этот  важный  шаг осуществляется      без      предварительной      законодательной, методологической,  инструктивной  и  профессиональной  подготовки. Программноцелевое планирование должно строиться по логичной схеме. По-моему,  это  знают все:  цели - пути - способы - средства.  При программном управлении  бюджетными  средствами  за  основу  должна браться  не  сложившаяся  организационная структура,  а управление элементами программы, программными действиями.

 

     В предложенном проекте бюджета преобладающее большинство  так называемых  программ не имеет четко сформулированной цели,  а лишь маскируются функции,  которые  и  раньше  выполняли  те  или  иные министерства и ведомства,  только была статья на их содержание.  В представленных программах поданы  лишь  общие  показатели  о  сети учреждений,  их  штатном  контингенте,  а  также  сумме  бюджетных назначений по основным направлениям расходов.  При этом,  как и  в прошлые годы,  проект бюджета осуществлен с использованием заранее определенных ограничений  по  направлению  бюджетных  расходов,  а программ  как не было,  так и нет.  Налицо использование под новым флагом старых методов планирования от достигнутого уровня и  плохо скрываемое  желание  уйти  от  ответственности  за  составление  и исполнение бюджета,  переложить  эту  ответственность  на  главных распорядителей бюджетных средств. А тем не привыкать, коллективная безответственность все спишет.

 

     Итак, цели  и  задачи  бюджетной  политики  на  будущий   год правительством продекларированны.  Проект Государственного бюджета есть,  но,  к сожалению,  нет бюджета как реального и эффективного инструмента финансовой политики государства.

 

     Конкретные предложения    Счетной    палаты    по   доработке законопроекта представлены народным депутатам в брошюре,  а  также направлены  правительству и Президенту.  Предложенный законопроект нужно серьезно дорабатывать,  уйти от декларации,  заземлить  его, учесть насущные проблемы налогоплательщиков.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Валентине  Костянтиновичу.  Шановні  народні депутати!  Ми домовлялися,  що після доповідей будуть виступи  від фракцій  і  комітетів  -  до  5  хвилин.  Записалися  57  народних депутатів і надійшли пропозиції від фракцій.

 

     Переходимо... Міністра фінансів немає. Залишилося 5 хвилин до перерви.   Може,   ми  все-таки  заслухаємо  Ігоря  Олександровича Мітюкова 10 хвилин,  а потім зробимо  перерву?  Немає  заперечень? Немає.

 

     Слово надається     міністру     фінансів    України    Ігорю Олександровичу Мітюкову.

 

     МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Дякую. Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Хочу  вам нагадати,  що згідно  з  регламентом  розгляду  питання  про   бюджет   Кабінету Міністрів  вами  запропоновано  10 хвилин.  Я зараз ці 10 хвилин і буду займати.

 

     Що стосується обговорюваного сьогодні питання,  то  згідно  з Бюджетним  кодексом  України  ми  уважно доопрацювали підготовлені Комітетом з питань  бюджету  висновки  та  пропозиції  до  проекту Закону про Державний бюджет.

 

     Слід відзначити,   що   ряд   положень   цього   документа  є конструктивними.    Зокрема,    знайшли    порозуміння    стосовно необхідності    впровадження    програмно-цільового   методу   при формуванні бюджету на 2002  рік  щодо  шляхів  реалізації  реформи міжбюджетних стосунків.

 

     Ми вважаємо   за   можливе  погодитися  з  пропозиціями  щодо уточнення   макропоказників,    створення    спеціального    фонду фінансування    дорожнього   господарства,   включення   державних спеціальних  фондів  до  складу  спеціального   фонду   державного бюджету,  спрямування до загального фонду відрахувань від плати за транзит природного газу та  продажу  газу  та  нафти  виключно  на аукціонах,   більшістю  запропонованих  уточнень  і  доповнень  до розділу проекту закону про міжбюджетні відносини.

 

     Крім того,  можливо уточнити прогнозні обсяги  надходжень  до спеціального  фонду  додаткових зборів на виплату пенсій,  власних надходжень   бюджетних   установ,   надходжень   від    реалізації надлишкового  озброєння та надходжень до Фонду соціального захисту інвалідів України на загальну суму біля 1 мільярда гривень.

 

     Разом з  тим  Міністерство  фінансів   не   може   підтримати пропозиції  Комітету  з  питань  бюджету  щодо збільшення ресурсів загального фонду проекту бюджету на 6,5 мільярда гривень порівняно з  поданими урядом пропозиціями.  На нашу думку,  викликає великий сумнів пропозиція щодо додаткового залучення внутрішніх запозичень на суму 3,3 мільярда гривень без будь-яких обгрунтувань реальності можливості  здійснення  таких  операцій  на   внутрішньому   ринку капіталу.   Це  означає  збільшення  розміру  дефіциту  державного бюджету з 4,3 мільярда гривень до 7,8 мільярда гривень, або на 3,1 відсотка валового продукту. Це суперечить частині першій статті 14 та частині другій  статті  40  Бюджетного  кодексу.  Також  це  не відповідає  і підпункту 2 пункту 1.4 Бюджетної резолюції Верховної Ради,  яка,  як ви пам'ятаєте,  прийняла рішення про  забезпечення бездефіцитного бюджету в наступному році.

 

     Важко погодитися  і  з пропозиціями про збільшення надходжень від податку на прибуток на 800 мільйонів гривень,  особливо беручи до  уваги  те,  що з 1 січня вступає в дію Закон про оподаткування прибутку  підприємств  зі  змінами,  пов'язаними  з  пільгами   на будівництво житла для військовослужбовців.

 

     Нагадаю, що  згідно  з  Бюджетним  кодексом  України питання, пов'язані   із   збільшенням   видатків,    повинні    обов'язково узгоджуватися з Міністерством фінансів.

 

     Виникають також питання і щодо скорочення видатків.  На цьому етапі ми не можемо підтримати пропозиції бюджетного комітету  щодо скорочення   видатків   на   фінансування   Державного  управління справами,  Державної податкової адміністрації, Національної ради з питань    телебачення    і   радіомовлення,   місцевих   державних адміністрацій та інших головних розпорядників коштів.  Ці  питання потребують   додаткового   розгляду   і  уточнення  між  бюджетним комітетом і Міністерством фінансів.

 

     Особливою проблемою,  яка  потребує  додаткової  дискусії  (у цьому  мене  переконав  і  виступ  голови  Рахункової  палати),  є проблема формування дефіциту бюджету,  джерел його фінансування  і класифікації доходів від приватизації.  Думаю,  ми повинні мати на увазі,  що Бюджетний кодекс не заперечує проти віднесення  доходів від приватизації до розділу "Фінансування бюджету".

 

     Разом з  тим  їх  пряме  включення  в доходну частину,  як це відбувається в нинішньому році,  створює  додаткове  напруження  і розбалансовує  бюджет.  І  ми повинні ці ризики разом обговорити і знайти розумне, ефективне і правильне рішення з цього приводу, щоб ми штучно не створювали собі проблем у наступному році.

 

     Вважаю, що   додатково   треба  обговорити  питання,  з  яких висловився бюджетний комітет, щодо статті 42. Проблема ПДВ взагалі потребує комплексного розв'язання,  і я думаю,  що ми в період між першим  і  другим  читаннями  обов'язково  цю   проблему   повинні обговорити  додатково  і запропонувати ряд кроків,  які дали б нам можливість це питання зняти з порядку денного у бюджеті 2002 року.

 

     Додаткові дискусії також викликає доля статей  48  і  50.  Ми розуміємо  соціальну  значимість  цих  статей,  але  їх  вилучення вимагатиме додаткового фінансування по  відповідних  галузях,  які надають послуги або реалізують товари населенню.

 

     Я думаю,  треба повернутися до дискусії щодо підтримки шляхом здешевлення кредитів  сільськогосподарських  товаровиробників.  На жаль,  бюджетний комітет цю позицію не підтримує, водночас базовий комітет наполягає на її підтримці і збільшенні таких видатків.  Це збігається   з   позицією  уряду.  Треба  повернутися  до  питання відшкодування  з  державного  бюджету   страхових   платежів   для сільгоспвиробників.  На  жаль,  це  питання  бюджетний  комітет не підтримав, а базовий комітет підтримав.

 

     Якщо говорити про  висновки,  подані  Рахунковою  палатою  до проекту  Закону  про  Державний бюджет,  то цілий ряд позицій не є нормою даного законопроекту.  Наприклад,  порядок  відображення  у звітності  списаного  податкового  боргу  відповідно  до статті 18 Закону  України  про  порядок  погашення   зобов'язань   платників податків перед бюджетом.  На нашу думку, неможливо та й недоцільно затверджувати в законі  про  бюджет  структуру  державного  боргу. Пропозиція  щодо  скасування  обмеження  ставок державного мита не може бути запроваджена,  виходячи з  вимог  статті  27  Бюджетного кодексу.

 

     Також суперечить законодавству пропозиція щодо зарахування до загального фонду Державного бюджету власних  надходжень  бюджетних установ,  треба  міняти  закон.  Без  внесення  змін до Закону про оподаткування  прибутку  підприємств  пропонується   включити   до розрахунку надходжень цього податку балансові збитки минулих років і збільшити таким чином прогноз надходжень цього  податку  на  1,6 мільярда  гривень.  Ця пропозиція збігається з ініціативами уряду, але вона вимагає законодавчого закріплення.

 

     Підсумовуючи результати   розгляду   урядом    висновків    і пропозицій   бюджетного   комітету,  можна  сказати,  що  головною причиною розбіжностей є завищений  обсяг  ресурсів  бюджету,  який пропонується  комітетом.  Це  порушить  реальність показників і не може бути автоматично сприйнято урядом.  Разом з  тим,  ми  готові разом  із  комітетом  і  фракціями шукати реальні шляхи збільшення доходів і врахування відповідних пропозицій при підготовці проекту закону до другого читання.

 

     Дозвольте ще  раз нагадати ті питання,  які,  на думку уряду, обов'язково   вимагають   свого   вирішення   при    доопрацюванні законопроекту  до  другого читання.  Це доля чорнобильських виплат (заборгованості),  це реалізація статті 57 Закону про  освіту,  це фінансування  вугільної  галузі,  фінансування  силових структур і вирішення питання фінансування дорожнього господарства.  Є й  інші питання і проблеми,  які, я впевнений, під час спільної роботи при підготовці до другого читання ми зможемо вирішити.

 

     На нашу  думку,  проект  постанови   Верховної   Ради,   який запропоновано, може бути підтриманий з уточненням до пункту 2 щодо невід'ємної частини проекту Закону про Державний бюджет в  частині висновків і пропозицій бюджетного комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Олександровичу.  У нас немає питань до міністра фінансів.  Це  виступ.  Шановні  колеги!  Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Продовжуємо  обговорення питання порядку денного - проект Закону про Державний  бюджету  на 2002 рік.  Відповідно до прийнятої постанови слово буде надаватися керівникам фракцій  або  тим,  кого  вони  уповноважують,  головам комітетів або уповноваженим ними, і по списку.

 

     Як ми  з  вами домовимося,  бо записок поки що від фракцій не надійшло.

 

     У мене списку поки немає, у мене є тільки депутатський список

-  депутати,  заявлені на виступ,  і є дві записки - від зелених і Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.  Тоді  я  надаю слово від фракції зелених Віталію Кононову.  За ним буде виступати від  комітету  Олександр  Гудима.  А  потім  -  Михайло  Антонович Павловський, так, як узгодили.

 

 

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної   культури,   спорту   і   туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний пане Голово!  Шановні колеги! У мене на першому ряду лежить халат, який мені подарував лікар районної лікарні,  щоб я показав вам,  у чому сьогодні працюють наші медики.  Він продезинфікований,  пахне карболкою,  але він такий брудний.  Я, чесно кажучи, не хочу цього робити. Я про бюджет.

 

     Згідно із законом,  який ми з вами прийняли,  шановні колеги, 10  відсотків ВВП ми повинні віддавати на розвиток медицини.  І ви теж голосували за це. Ми говоримо про бюджет 2002 року. І сьогодні стан фінансування не дотягує навіть 3 відсотків.

 

     Тому фракція зелених під час розгляду проекту бюджету на 2002 рік вважає для себе першочерговим завданням максимально  збільшити видатки на охорону здоров'я.

 

     Підготовлені депутатами  нашої фракції пропозиції є абсолютно реальними і аргументованими.  Ми спираємося на конкретні  дані  та факти,  про які дізналися від медичних працівників після численних зустрічей з ними по всій Україні. До нас надійшло близько 20 тисяч підписів лікарів.

 

     У пропозиціях до Держбюджету 2002 року,  поданих до  Кабміну,  ми  вимагаємо  значно  збільшити видатки   на  охорону  здоров'я  і  розвиток  медичної  науки.  Ми звертаємо особливу увагу  на  підтримку  дитячої  медицини.  Кожна сьома  дитина  сьогодні в Україні народжується з вродженими вадами розвитку. І це не може не викликати серйозного занепокоєння.

 

     Ми також звертаємо увагу на рівень заробітної плати  медичних працівників  і  вимагаємо  її  збільшення  на  20  відсотків.  Але складається враження,  що Кабінет Міністрів не  розуміє  або  йому байдужа  та  ситуація,  яка  склалася у системі охорони здоров'я в Україні.

 

     Ми просили 1,5 мільярда гривень,  на які  вимагали  збільшити видатки на охорону здоров'я. Сьогодні уряд з цим не погодився.

 

     Тому ми  закликаємо  врахувати  ці наші вимоги і залишаємо за собою право не голосувати за Держбюджет,  якщо буде  проігноровано один з пріоритетів нормальної держави - здоров'я її народу.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається Олександру Гудимі від Комітету з паливноенергетичного комплексу.  За ним буде  виступати  депутат Павловський.

 

 

 

     ГУДИМА О.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий округ 123,  Львівська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Внесений  урядом  проект Закону  про  Державний бюджет України на 2002 рік мав би закріпити ті позитивні тенденції до стабілізації,  про  які  ми  дуже  часто чуємо від представників влади та засобів масової інформації. Немає потреби    згадувати    зайвий    раз    про    стабільну    угоду паливноенергетичного комплексу в тій ситуації,  коли Верховна Рада буде  наступного  місяця  розглядати  на  Дні  уряду  питання  про готовність галузі до опалювального сезону.  Звичайно, є позитивним той факт,  що Комітет Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету запропонував  збільшити  асигнування  енергетики  на  1,5 мільярда гривень.  Однак ця сума навряд  чи  є  достатньою  для  того,  щоб вирішити,   зокрема,  питання,  пов'язані  з  утриманням  об'єктів Чорнобильської атомної станції, виведених з експлуатації, проблеми вугільної галузі, соціальні питання.

 

     Не є   для  вас  великим  секретом,  що  сьогодні  під  стіни Верховної Ради  прийшли  представники  саме  тих  колективів,  які хотіли   почути  про  вирішення  парламентом  питань  фінансування енергетики.  Із зупиненням  Чорнобильської  атомної  станції  весь тягар економічних проблем,  звичайно, ліг на державний бюджет, але коштів  на  належне  утримання  об'єктів  Чорнобильської  АЕС,  що виведені з експлуатації, виявилося значно менше, ніж необхідно.

 

     Не враховано  пропозицію комітету щодо збільшення видатків на утримання об'єктів на 360 мільйонів гривень.  А від цього  значною мірою залежить забезпечення необхідного рівня ядерної безпеки.

 

     Хочу також  зазначити,  що  залишається непослідовною позиція уряду щодо виконання довгострокових  урядових  програм.  З  одного боку,   вони  приймаються  на  рівні  уряду.  Наприклад,  програма створення ядерного паливного циклу,  програма  "Вугілля  України", програма  "Нафта  і  газ до 2010 року".  А з другого боку,  урядом вносяться проекти бюджету,  які не передбачають необхідних обсягів державної підтримки цих програм.

 

     Зокрема, на реалізацію затвердженої урядом програми створення ядерного паливного циклу необхідно щонайменше  1  мільярд  доларів США,  а  в  проекті  бюджету на наступний рік уряд запросив лише 1 мільйон гривень.  З такими темпами виконання  програми  ми  будемо мати  власне  ядерне  паливо  не  раніше,  ніж через 35- 40 років. Завдяки спільним зусиллям Комітету з питань  паливно-енергетичного комплексу  та  бюджетного комітету запропоновано збільшити цю суму на 30 мільйонів гривень,  що підтримано комітетом,  за що ми  дуже вдячні.  У  цьому питанні ми розраховуємо також на вашу підтримку, оскільки надійне забезпечення паливом власних  атомних  станцій  - важлива складова національної безпеки.  Із року в рік повторюється дискусія стосовно ставки рентної плати на газ власного  видобутку. Але,  на  превеликий  жаль,  і  сьогодні  не  внесено відповідного законопроекту,  який би прозоро врегульовував це питання.  Комітет також звертався з відповідними пропозиціями до уряду.

 

     Крім того,  на  нашу  думку,  в  проекті бюджету невиправдано завищені обсяги відрахувань  плати  за  транзит  природного  газу. Відповідно до досягнутих домовленостей з представниками Російської Федерації обсяги транзиту газу та нафти будуть значно менші,  що у свою  чергу  відповідно  зменшить  суму нарахувань до бюджету.  На засіданні   Кабінету   Міністрів   я   казав,   що   ситуація    в паливно-енергетичному комплексі вимагає створення спільної робочої групи і врегулювання тих спірних питань для того, щоб ми вийшли на друге читання з узгодженою позицією.

 

     Слід відмітити   як   позитивний   факт   збільшення  обсягів фінансування академічної  науки.  Але  я  вважаю,  що  надзвичайно важливо  виділити  фінансування Національної академії наук окремим рядком.

 

     Верховною Радою,  урядом і Адміністрацією Президента прийняті рішення  про  розробку енергетичної стратегії України до 2030 року та нової редакції Національної енергетичної програми до 2020 року. Я думаю,  що ми отримаємо підтримку,  тому що такі два стратегічні документи не повинні розроблятися без належного фінансування.

 

     Крім того,  хочу сказати,  що тривалий час енергетична галузь виконувала  не  властиві  їй функції реального соціального захисту населення та підтримки збиткових підприємств.  У статті 29 проекту Державного  бюджету  встановлено розмір субвенцій на надання пільг та субсидій населенню в сумі 2,2  мільярда,  що  на  20  мільйонів гривень  менше запланованого обсягу на 2001 рік,  це є нелогічним. Згідно з зобов'язанням уряду перед  власниками  обленерго  у  2002 році уряд планує збільшити тарифи на електроенергію,  у тому числі і для населення. Це повинно бути обов'язково враховано.

 

     Крім того,  за  станом  на   1   серпня   заборгованість   із фінансування пільг та субсидій уже становить 150 мільйонів гривень і може сягнути 300 мільйонів.

 

     Шановні народні депутати!  Ми маємо прийняти зважене  рішення щодо   проекту   бюджету  в  першому  читанні.  Ми  повинні  також врахувати,  що ця зима буде  дуже  відповідальною,  бо  вона  буде передвиборною.   Ми  повинні  врахувати  ті  елементи,  щоб  нашим виборцям  не  довелося   страждати   через   політиків   унаслідок відключення електричної енергії.

 

     Думаю, що вам стане для того досвіду і мудрості.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Михайлу Павловському.  За ним буде виступати депутат Симоненко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Фракція    "Батьківщина",    Хмельницький. Шановний   Іване   Степановичу!   Шановні   члени  уряду!  Шановні журналісти!  Виступ міністра фінансів підтвердив,  що він відстоює неправильні позиції. І я думаю, що Прем'єр-міністр зверне увагу на неправильні позиції, які нібито йдуть від уряду.

 

     От під Верховною Радою стоять люди.  І я хочу звернути  увагу на те,  що в проекті бюджету, який представив уряд, наголошується, що нібито в ньому має бути підсилена соціальна функція. Так я хочу сказати,  що  це  подвійна мораль.  Уряд дійсно пропонує підвищити стипендії студентам і навіть передбачити виділення  300  мільйонів для  повернення  заощаджень  і  так  далі.  Разом усе це становить приблизно 1 мільярд.  Але уряд  пропонує  в  проекті  бюджету  дві ганебні  статті  -  48  і  50,  у  яких зупиняється ряд положень у частині надання пільг через те,  що  для  їх  виконання  уряду  не вистачає 11 мільярдів, тобто на 11 мільярдів зменшується соціальне забезпечення населення.  До  переліку,  включеного  в  ці  статті, занесено в першу чергу чорнобильців,  молодь та дітей.  Ми знаємо, що вже 600 тисяч чорнобильців померли.  У цілому в  нашій  державі смертність  удвоє  перевищує  народжуваність,  проте  уряд  вважає моральним скасувати положення про 90 днів декретної відпустки  для жінок,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської аварії.  Оце і є соціальний захист чорнобильців!

 

     А щодо того,  що молоді нібито підвищили стипендію,  - вона ж нічого не варта.  З другого боку, призупиняються відповідні статті закону  про  вирішення  проблем  молоді.  Уряд  економить,  навіть призупиняє  статтю  про охорону дитинства,  уряд хоче економити на харчуванні дітей у 1-3 класах,  дітей-сиріт,  дітей з багатодітних сімей,  які навчаються в професійно-технічних училищах.  І я задаю ще раз запитання, хіба це морально?

 

     Тому, Анатолію  Кириловичу,  у  своєму  виступі  ви   повинні подякувати   Верховній   Раді,  бюджетному  комітету  і  попросити Президента,  щоб зробив це саме (і навіть  подякував  опозиційному голові комітету Турчинову), які дійсно зробили революцію в бюджеті і показали,  що можна щось зробити  для  народу.  Не  вистачає  11 мільярдів,  а  бюджетний комітет пропонує додатково 13,8 мільярда. Ви підриваєте освіту,  охорону здоров'я,  а вони її підтримують  - додатково виділяють 1 мільярд закладам освіти,  охорони здоров'я і таке інше.  Більше того,  навіть у сфері капітального  будівництва відчувається соціальна спрямованість, тому що передбачено виділити кошти на завершення будівництва лікарень,  закладів системи освіти в  різних  областях,  тобто  там,  де  уряд  не зміг взяти на себе відповідальність і підтримати націю.

 

     Де взяти гроші?  У проекті бюджету є одна  "маленька  цифра": уряд  хоче  запозичити 1 мільярд 317 мільйонів доларів і направити їх  на  спеціальні  проекти  (у  додатку  є  ці  проекти,   я   їх проаналізував).  Комітет  відхилив мою пропозицію,  що була в обох попередніх бюджетах. Я пропоную заборонити купляти імпортні товари і   послуги,  якщо  їх  можуть  виробляти  і  надавати  українські підприємства.  Я  вам  сьогодні  зачитував  звернення,   у   якому Укрнафтогаз  пропонує  не купляти українські газові лічильники,  а купляти імпортні, бо вони дорожчі, гірші, але за них дають хабарі. Це перше.

 

     Друге. Аналогічно   нам   пропонують   проекти  реконструкції тепломереж.  Це добре, економія енергії. Каналізацію і комп'ютерні технології  вдосконалювати  теж  треба,  але яка особливість:  все треба  купляти  за  кордоном.  Ви  розумієте,  це  вічна   валютна залежність!  Це високі технології,  особливо комп'ютеризація, тому нам потрібно звернути увагу на цю  мою  пропозицію,  щоб  її  уряд підтримав,  щоб  жодна  копійка  з  бюджету  не  йшла на закупівлю імпортної техніки.  Академік  Лебедєв  у  Києві  першим  в  Європі виготовив електронний комп'ютер, а ми сьогодні занедбали цю галузь зовсім.  Образний комп'ютер має жити! Японія 100 мільярдів доларів уклала,   а  Україна  безплатно  має  кращі  досягнення,  Анатолію Кириловичу.  Тому треба звернути серйозну увагу на ці  пропозиції, які  вносить  фракція  "Батьківщина",  щоб  дійсно  зробити бюджет соціальним,  щоб він відстоював національні інтереси, інтереси тих людей,  які стоять там,  бо їм потрібні робочі місця, зарплата. Як це вирішити? Є можливості!

 

     ГОЛОВА. Михайле Антоновичу,  ви сказали: дають хабарі, але не сказали кому. Може, скажете?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   А   я   вам  скажу.  За  те,  щоб  знищити виробництво компакт-дисків,  дали  1  мільйон  доларів,  і  засоби масової  інформації  вже  відстоюють.  Треба  створити  спеціальну комісію і з'ясувати,  куди пішов 1 мільйон  доларів,  щоб  знищити наше виробництво.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.     Слово    надається    керівнику    фракції Комуністичної  партії  України  Петру  Симоненку.  За   ним   буде виступати депутат Крук.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Нинішній бюджетний процес засвідчує, що в Україні  фактично  не  існує  бюджетної  політики  як  засобу економічного  розвитку,  а  бюджет  трансформовано в розрахунковий план,  де  з  одного   боку   -   прогноз   доходів,   здебільшого необгрунтований,  а з другого - пропозиції щодо розподілу коштів в інтересах пропрезидентських політичних угруповань.

 

     Бюджети останніх років не були і не є  на  сьогодні  реальним балансом  фінансових  ресурсів  держави,  оскільки  формуються  на обмеженому колі незбалансованих,  необгрунтованих макроекономічних показників,     фрагментарній     оцінці     реальних     процесів соціально-економічного розвитку.

 

     Уряд вкотре не може відмовитися від  унікального  винаходу  - робити  гроші  з  повітря  шляхом  випуску  облігацій  внутрішньої державної позики.  У 2002 році за рахунок емісії  ОВДП  планується профінансувати бюджет на 1,8 мільярда гривень.  Слід зазначити, що на сьогодні 75 відсотків внутрішніх запозичень відбувається  якраз за  рахунок  купівлі  ОВДП Національним банком,  а це означає,  що реальні  внутрішні  джерела  надходжень  вичерпані.  Окрім   того, планується залучити ще 1,7 мільярда гривень зовнішніх запозичень.

 

     При всіх "домовленостях і реструктуризаціях" загальні виплати за державним боргом у наступному році становитимуть  11  мільярдів гривень,  або 25 процентів загального обсягу бюджету. Ось головний висновок, на що спрямований бюджет наступного року.

 

     Відсутність стратегічних планів і завдань у сфері  управління державним  боргом  призвели  до  вкрай  низького  рівня соціальних показників бюджету,  до неможливості безболісно знизити податки. А уряд     продовжує     ганебну     політику:     брати     позики, реструктуризовувати,  тобто   збільшувати   витрати   бюджету   на обслуговування позик як у розмірі, так і в часі.

 

     У підсумку відособленість бюджетної політики від стратегічних планів  розвитку  реальної   економіки   поглибилась.   Накопичені негативні  явища  продовжують  консервуватись,  і  як  наслідок  - зберігається тенденція до збільшення навантаження на  фонд  оплати праці та доходи громадян, у результаті чого питома вага заробітної платні в структурі ВВП падає.

 

     Якщо в  цілому  обсяг  видатків  загального  фонду  зведеного бюджету в наступному році має зрости на 13,9 процента,  то видатки на соціальні заходи тільки  на  9,3.  А  за  такими  статтями,  як соціальний  захист  ветеранів  війни  та праці,  соціальний захист сімей,  дітей  та  молоді,  інших  категорій  населення,   взагалі передбачено  зменшення  рівня  фінансування  в  інтервалі 2,7-66,7 процента.  До  цього  можна  додати  невиконання  вимог  Бюджетної резолюції  щодо  виділення  коштів для погашення заборгованості із соціальних   виплат   громадянам,   які   постраждали    внаслідок Чорнобильської  катастрофи,  по  виплатах педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону України про освіту, щодо підвищення заробітної  плати  працівникам  бюджетної  сфери  не менш як на 25 відсотків тощо.

 

     Уряд одним проектом Закону про Державний бюджет  пропонує  на порушення  десяти  статей  Конституції  призупинити  дію  майже 40 чинних законів України.

 

     Тому я звертаюся  до  наших  колег,  які  зараз  обіцяють  не голосувати  виходячи з того,  що не фінансується охорона здоров'я: не забувайте,  що  ви  проголосували  за  бюджет  нинішнього  року минулого    року,   коли   агітували,   знаходячись   під   тиском Адміністрації  Президента,  просто  спаплюжили  честь  і  гідність народних депутатів України.

 

     Що стосується видатків на розвиток реальної економіки, то тут є  багато  запитань  без  відповідей.  Наприклад,   чому   основна енергетична  галузь  України - вугільна - фінансується нижче рівня загальних  видатків,  у  тому   числі   видатків   на   економічну діяльність?   А   окремі   напрями,  у  тому  числі  управління  і фінансування органів державної влади -  на  69  процентів  більше, органи  місцевого  самоврядування - теж практично на 70 відсотків. Фіскальним органам на 68 процентів збільшено фінансування.

 

     Традиційно не в повному обсязі виділяються кошти на  розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Виділено лише 10 мільйонів гривень, тобто на рівні минулого року.

 

     Список недоліків можна продовжувати.  Але я хотів би звернути увагу  (бо не помічати цього неможливо),  що в бюджетному комітеті процес  розгляду  проекту  бюджету  перетворився  на  перерозподіл залежно від того, кому і що дати для майбутньої виборчої кампанії.

 

     Що пропонує фракція комуністів?  Ми пропонуємо для реалізації завдань наступного року збільшити доходи державного бюджету  на  5 мільярдів гривень. Ці письмові пропозиції є у Прем'єр-міністра і в бюджетному комітеті.

 

     Куди спрямувати  ці  гроші?  Ми  пропонуємо   спрямувати   на підтримку   вугільної   галузі   промисловості.  Також  пропонуємо скоротити   на   10   відсотків   податкові    пільги    суб'єктам підприємницької діяльності, що дозволить збільшити доходну частину бюджету на  2,8  мільярда  гривень,  збільшити  на  500  мільйонів гривень   надходження   від   плати  за  транзит  природного  газу територією України. І я все ж таки наполягаю на тому...

 

     Михайле Петровичу,  я  прошу  вас:  ви  знаєте,  скільки  там заховано  грошей!  І  не треба мені показувати,  що я необ'єктивно звертаюсь сьогодні до  уряду.  Із  цією  проблемою  Україні  треба розібратися.  Давно вже треба відлучити тих,  хто сидить на трубі, від державної кишені, а ці гроші спрямувати на підтримку держави.

 

     Ще раз хочу привернути увагу:  фракція  комуністів  розробила конкретні  заходи,  спрямовані на підтримку соціальних програм,  і запропонувала уряду і бюджетному комітету їх детально розглянути.

 

     Але поки  ми  сьогодні  не  змінимо  підходи  щодо  державної політики,   напряму   економічних  реформ,  нічого  в  Україні  не відбудеться.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   голові   комітету   Круку    Юрію Борисовичу. За ним буде виступати депутат Коломойцев.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).    Уважаемый    Иван    Степанович!    Уважаемые   члены правительства!    Уважаемые    депутаты!    Комитет    внимательно проанализировал проект Закона Украины о Государственном бюджете на 2002 год в части финансирования отраслей,  находящихся  в  ведении комитета.

 

     По результатам  анализа  были  сформированы  27 предложений и замечаний,  которые направлены в Комитет по  вопросам  бюджета.  В виду недостатка времени я остановлюсь только на некоторых из них.

 

     Первое. В проекте Госбюджета на 2002 год,  к сожалению,  не учтены  даже  минимальные  потребности транспортнодорожного   комплекса   Украины.   Как  известно,  доля предприятий транспорта и дорожного хозяйства в валовом  внутреннем продукте  Украины  составляет  около 10 процентов,  а удельный вес основных фондов - 18 процентов.

 

     Отсутствие должной финансовой поддержки транспортно-дорожного комплекса на протяжении последних лет ставит под угрозу выполнение работ по ремонту,  содержанию и строительству автомобильных дорог, обеспечение безопасной работы транспорта,  утверждение Украины как транзитного государства и ее интеграцию в  европейскую  и  мировую транспортные системы.

 

     Поэтому комитет  настаивает  на введении в действие положений Закона об источниках финансирования дорожного  хозяйства,  которые мы приняли с вами в этом зале в июле 1999 года. В первую очередь я имею в виду  восстановление  государственного  дорожного  фонда  в полной  мере,  а  не  в  размере 60 процентов,  как это предлагает сейчас Комитет по вопросам бюджета.  По нашим расчетам,  это  даст возможность  сконцентрировать  для нужд дорожного хозяйства в 2002 году с учетом территориальных дорожных фондов около 2,5  миллиарда гривень  при  потребности  более  5.  В  настоящее  время срочного капитального  и  среднего  ремонта  требуют  почти  80   процентов автомобильных    дорог.    Критическая    ситуация   сложилась   с автодорожными мостами: из 16 тысяч мостов более 10 тысяч построены до  1970  года  по  старым нормативам и требуют срочного ремонта и модернизации.

 

     Все эти  факторы  приводят  к  тому,  что  средняя   скорость перевозки грузов и пассажиров по Украине в два раза меньше,  чем в государствах европейского сообщества.  Это ставит под угрозу  рост транзита,   запланированный   проектом   в  комплексной  программе утверждения Украины  как  транзитного  государства,  разработанной правительством и внесенной на рассмотрение Верховной Рады Украины.

 

     Второй важный  вопрос для транспорта,  который требует своего немедленного решения,  - покрытие убытков  от  перевозок  льготных категорий  населения.  По  расчетам,  на  это необходимо минимум 1 миллиард гривень по железнодорожному и автомобильному  транспорту. В  проекте  бюджета  заложено  только восьмую часть от минимальной необходимости.  Из года  в  год  государство  не  выполняет  своих обязательств,   предусмотренных  законодательством  о  транспорте. Поэтому комитет считает необходимым увеличить  в  проекте  бюджета суммы компенсаций по льготам до указанного минимума.

 

     Третье. Это    выделение   государственных   централизованных капитальных  вложений  на  приобретение  и  обновление  подвижного состава  -  797  миллионов  гривень,  что  совершенно  не учтено в проекте  бюджета.  Строительство  барж   для   Украинскодунайского пароходства  на  Килийском  судостроительном  заводе - 6 миллионов гривень,  что также не нашло отражения  в  проекте  бюджета.  Хочу отметить,  что баржи, построенные Украинско-дунайским пароходством за счет собственных и бюджетных средств ранее на этом заводе,  уже работают  в  верхней  части  Дуная,  принося  доход  пароходству и государству.  Реконструкция и реставрация Одесского театра оперы и балета  -  19,2  миллиона,  а  в  проекте  запланировано только 7. Завершение строительства стационарного причала на острове  Змеиный

-  12,3  миллиона,  а  проектом  бюджета  запланировано  только 2. Финансирование работ по реконструкции судоходного канала "Дунай  - Черное  море"  на  украинской  части  реки  Дунай  - 27,9 миллиона гривень,  а проектом бюджета на это важное направление средства не предусмотрены вообще.

 

     Здесь хотелось бы отметить, что реализация этого проекта даст возможность,  во-первых,  реально восстановить судоходство на реке Дунай и активизировать работу портов Измаил,  Рени,  Килия за счет увеличения грузопотоков,  а во-вторых, направить в Украину валюту, которую сейчас получает Румыния за проход судов по каналу Сулина.

 

     Уважаемые коллеги!  В заключение хочу сказать,  что средства, вложенные  в  отрасли,  связанные   с   транзитом   грузов,   дают немедленную отдачу.  Поэтому, если наши замечания и предложения не будут учтены,  мы  приняли  решение  не  голосовать  за  выводы  и предложения  Комитета  по  вопросам  бюджета  относительно проекта бюджета на 2002 год, предложенного Верховной Раде.

 

     Кроме этого,  хочу   добавить,   что   комитет   поддерживает предложение  руководства  парламента  о  расходах на осуществление полномочий Верховного Совета в 2002 году в  сумме  281,7  миллиона гривень.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Валерію Коломойцеву. За ним буде виступати Юхим Звягільський.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий округ 106,  Луганська область).  Добрий день, шановні колеги! Цілком справедливо ставиться питання про те, щоб добавити гроші лікарям,  учителям,  шахтарям.  Але стоїть одне питання:  де взяти ці  гроші?  Давайте  подивимося  на  конкретних прикладах.

 

     Перше. Потреби  міста  Києва  згідно  з нормативами бюджетної забезпеченості становлять  706,623  мільйона  гривень.  При  цьому доходи  становлять  3 мільярди 70 мільйонів гривень з вилученням 1 мільярда 815 мільйонів гривень до державного бюджету. Таким чином, у  розпорядженні  бюджету Києва залишається 1 мільярд 254 мільйони гривень замість запланованих 706.

 

     Доцільно призупинити дію статті 19 Закону України про столицю

-  місто-герой  Київ та визначити субвенцію на виконання столичних функцій у межах видатків 2001 року.  А  різницю  між  доходами  та видатками  розподілити  за  нормативами  всіх  бюджетів  регіонів. Сьогодні в першу чергу  бюджетної  підтримки  потребує  Донбас  та регіони, які постраждали внаслідок стихійного лиха.

 

     З метою   недопущення   дискримінації   регіонів,   а   також враховуючи існуючу практику  сплати  податків  підприємствами,  що мають  розгалужену  мережу  та  структурні підрозділи на території України  і  ведуть  консолідовані  баланси  за  місцем  реєстрації вказаних  підприємств,  доцільно визначити порядок сплати податків такими   підприємствами   за   місцем   розташування   структурних підрозділів пропорційно кількості працюючих.

 

     Друге. З  моєї  точки зору,  недофінансування окремих силових органів створює загрозу національній безпеці держави.

 

     Конкретний приклад.  На  території  України  проживає  кілька тисяч афганців, які пішли з Афганістану разом з Радянською армією. Вони  мають  структуру,   мають   почесного   посла,   але   зараз скорочується    фінансування   СБУ   у   сфері   антитерористичної діяльності.  Хто ж  буде  забезпечувати  охорону  тих  же  атомних станцій?

 

     Скорочується фінансування МВС.

 

     Ще один   приклад.   Скорочується   фінансування   податкової адміністрації.  І ми не зможемо вимагати збору податків, які треба платити  до  державного  бюджету.  Податкові органи в останні роки стабільно забезпечують  надходження  понад  70  відсотків  доходів державного бюджету.  Згідно з поданим на розгляд Кабміном проектом бюджету на 2002 рік по ДПА встановлено  граничний  обсяг  видатків загального  фонду держбюджету в сумі 982 мільйони гривень,  у тому числі на зарплату - 666 мільйонів гривень.  Але рішенням  комітету (я   свою   окрему   думку  записав)  безпідставно  було  зменшено фінансування на 295 мільйонів гривень,  при тому що загальний фонд зріс на 4 мільярди,  тобто треба зібрати податків, а спеціальний - на 13 мільярдів гривень.

 

     Якщо пройде ця зміна,  то треба буде скорочувати  чисельність податківців при тому, що вони забезпечували на кожного надходження в сумі 578 мільйонів гривень проти 255 у 1998 році.

 

     Враховуючи наведене, я пропоную залишити передбачене бюджетом фінансування в бюджеті на наступний рік. Я закінчив.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.     Слово    надається    Юхиму    Леонідовичу Звягільському від групи "Регіони України".  За ним буде  виступати депутат Матвієнков.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  43,   Донецька   область). Уважаемый   Иван   Степанович!   Уважаемый   Анатолий  Кириллович! Уважаемые народные депутаты!  Проект бюджета  предусматривает  для угольной  отрасли  в  два  с  половиной  раза меньше средств,  чем необходимо для  реализации  программы  "Украинский  уголь".  Не  в полном   объеме  финансируется  закрытие  шахт,  не  предусмотрены средства на социальную защиту увольняемых при этом  шахтеров.  При росте  задолженности  по  регрессным искам более чем вдвое,  на ее погашение выделено только 12 процентов  от  необходимого.  Запросы горноспасателей  удовлетворены  лишь  на  две трети.  Горная наука практически  не  финансируется,  а  без  науки  добывать  уголь  в глубоких   шахтах  со  сложными  горногеологическими  условиями  и опасных  по  выбросам  и  самовозгоранию  практически  невозможно. Недооценка  значения  угольной  промышленности чревата для Украины тяжелыми экономическими последствиями в будущем.

 

     Второе. Механизм дотационной господдержки шахт не стимулирует улучшения  их экономики.  Вариант поддержки возмещением из бюджета части процентной ставки за кредиты банков более прогрессивен,  его нужно  применять и для шахт с рентабельностью от минус 5 процентов и выше после тщательных расчетов эффективности кредитов.

 

     Третье. Прогнозируемый рост экономики  может  не  состояться, так как он не обеспечен финансами.  Поступление налогов отстает от роста   объемов.   Налоговая   система   не   стимулирует   роста. Правительство  делает  ошибку,  не  поддерживая  предложения об ее изменении.  Надежды,  связанные с существующим проектом Налогового кодекса,  не  обоснованы,  нужно  срочно  приступить  к разработке альтернативного кодекса, способного стимулировать рост.

 

     Не способствуют росту и  займы.  Уже  в  будущем  году  суммы погашения  и  обслуживания займов превысят прирост доходов бюджета более  чем  на  миллиард  гривень,  а  в  дальнейшем  -  на  5-  6 миллиардов.  Из  22 траншей внешних займов 2002 года только четыре пойдут в производственную сферу,  три - в коммунальную и по одному

-   в  сферу  здравоохранения  и  на  решение  проблем  увольнения шахтеров. Остальные 13 - на финансирование бюджета и программ, где деньги  уйдут иностранным специалистам,  растащатся.  А результаты таких   процессов,   как   реорганизация   казначейства,   системы статистики,   налоговой  службы,  муниципальное  развитие  и  тому подобное,  контролировать  невозможно.   Программа   заимствований должна   быть  пересмотрена,  а  средства  направлены  в  реальную экономику, в том числе угольную промышленность.

 

     Без расчетов  погашения  нельзя  принимать  и  план   выпуска облигаций. Мы уже имеем опыт финансовых пирамид.

 

     Четвертое. Политика  правительства  в  сфере  ценообразования отсутствует.  Готовится повышение  тарифов  на  электроэнергию.  В прошлом   году   отменили   нулевые  ставки  НДС  на  уголь,  газ, электроэнергию.  В бюджет  от  этого  ничего  не  поступило,  зато взвинтили  инфляцию  и увеличили бюджетную задолженность,  которую теперь хотим списать или реструктуризировать.  Все  это  подрывает экономический  рост.  Нулевые  ставки  НДС на энергоносители нужно восстановить.

 

     И последнее.  Не могу согласиться с реструктуризацией на пять лет  бюджетных  задолженностей  по  НДС.  Это  выкачивание почти 3 миллиардов гривень по состоянию на 1 сентября из оборотных средств предприятий.

 

     Нельзя также  ущемлять  пенсионеров,  получающих  в  три раза меньше  прожиточного  минимума,  работающих  на  селе  учителей  и медработников, шахтеров, живущих в домах с печным отоплением.

 

     Перечень нормативно-правовых  актов,  которые  не  обеспечены бюджетными средствами и  которые  предлагают  исключить  комитету, нужно    внимательно   пересмотреть   вместе   с   профсоюзами   и Министерством труда.  Призываю вас,  уважаемые народные  депутаты, поддержать   выделение  угольной  отрасли  6  миллиардов  гривень, необходимых для выполнения программы "Украинский уголь",  а  также учесть другие принципиальные замечания.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Юхиме Леонідовичу.  Слово надається народному депутату Матвієнкову від Комітету  промислової  політики.  За  ним буде виступати депутат Ковалко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  55,  Донецька  область).  Город  Мариуполь.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемый Анатолий Кириллович!  Уважаемые коллеги! Мы сегодня  много  говорили о недостатках данного проекта бюджета,  в частности  его  расходной  части.  Хотелось  бы  остановиться   на доходной части, поскольку делить и отнимать всегда гораздо легче и приятнее.

 

     Печально, и в этом  немалая  наша  вина,  что  данный  проект бюджета,   который   мы   сегодня   рассматриваем,   к  сожалению, принимается на старой налоговой базе.  Общая структура и тенденция рынка   такова,   что  мы  сегодня  имеем  печальную  перспективу. Ситуация,  которая складывается на рынках,  свидетельствуют о том, что мы не будем иметь тех колоссальных доходов,  которые имели еще полгода или год тому назад.  Поэтому налог на прибыль  -  основная часть, на которой держится бюджет, под большим сомнением и большим вопросом.

 

     Подоходный налог -  вторая  составляющая  часть,  на  которой держатся   местные  бюджеты,  такой,  что  рост  заработной  платы допускают только те,  кто не может увести эту заработную  плату  в тень,  и  здесь мы также не имеем перспектив и гарантий того,  что будем иметь стабильные поступления.

 

     НДС -  это  вообще  отдельная  тема   для   разговора.   Ефим Леонидович  только что об этом говорил.  Этот налог просто заводит нас в тупик.  4,5 миллиарда,  которые сегодня должны возвращать из бюджета    для    наших   экспортеров,   мы   в   принципе   можем реструктуризировать и простить.  Но тогда  мы  должны  себе  четко отдавать отчет в том, что после того, как мы не вернем этих денег, мы можем практически поставить крест  на  остальных  поступлениях. Поскольку  мы  практически  ничего  не  получим  от  экспортеров и заведем эту отрасль в угол.

 

     Статья 42  не  только  противоречит  законодательству,  но  и здравому смыслу. К чему это приведет? Если в 2000 году мы потеряли 4 миллиарда только на бартере  и  270  миллионов  на  давальческой схеме,  то в следующем году,  исходя из той схемы и из тех рынков, которые складываются сегодня,  потери  могут  быть  гораздо  более катастрофическими и серьезными.

 

     Политика Национального банка. Хотелось бы остановиться на ней отдельно.  Револьвация гривни ведет к потере оборотных средств.  В этом  году  был  заложен курс гривни к доллару 6,2.  Фактически мы работаем при курсе  5,3.  На  следующий  год  закладывалось  5,75, сегодня  Национальный банк настаивает на том,  чтобы это было 5,6. Скажите,  пожалуйста,  как работать при  таком  курсе  экспортеру, который имеет рентабельность 5-6 процентов,  да к тому же еще и не имеет возвратного НДС?  Как с такими курсами мы можем  работать  с Россией? Как мы можем вести нормальные платежи? Практически ничего не сделано для того, чтобы стабилизировать и нормально работать по доходной части бюджета.  Мы имели некоторые положительные моменты. Например,  способствовал положительным сдвигам принятый  Закон  об эксперименте в горно-металлургическом комплексе.  Но, к сожалению, мы некоторыми статьями данного проекта бюджета ставим под сомнение уже и этот закон.

 

     За счет  чего  мы  тогда  собираемся жить и как мы собираемся строить доходную часть бюджета?

 

     Хочу также сказать несколько слов о расходной части  бюджета. Вы знаете,  честно говоря,  раздел капитальных вложений напоминает мне предвыборную программу членов  бюджетного  комитета.  Вы  меня извините,  члены предвыборного комитета, но просто нет слов, чтобы охарактеризовать именно эту часть. Что вы делаете?

 

     Некоторые депутаты включили до 17 объектов.   Например,  средств,  виделенных  Лисянскому  району Черкасской области (не буду и не хочу называть  фамилию  депутата) хватило  бы  Министерству  промышленной политики,  чтобы закончить программу "Ан70" и другие программы.  Для кого и для чего мы пишем этот  бюджет?  Чтобы  начинать  и успешно заканчивать предвыборную кампанию или для того, чтобы нормально жило государство?

 

     Уберите все,  дорогие мои,  иначе бюджета вот в таком виде не будет, это я вам говорю официально!

 

     Следующий момент.  Как  представитель "Регионов Украины" я не могу  не  остановиться  на  некоторых  частях   расходной   части. Образование.  Вы  понимаете,  это  отрасль,  в  которой невозможно оценить каждую вложенную гривню.  Сегодня мы можем  где-то  что-то соизмерять  гривнями  и  говорить  о  том,  что  мы недополучили и недовложили. Но в этой сфере на каждую недовложенную гривню завтра мы  не  получим  5  гривень.  Да  еще  прибавьте к этому "раненое" поколение. Это первый момент.

 

     И второй момент.  Все знают,  какую заработную плату  сегодня имеет  директор школы.  Попробуйте провести капитальный ремонт при условии, что смета на их проведение нулевая.

 

     Я прекрасно понимаю тех людей -  представителей  образования, которые высказывают сегодня озабоченность.

 

     И еще.  Самые незащищенные слои - инвалиды. Мы в прошлом году согласились с тем,  что нужна точечная разовая помощь.  Но давайте тогда   в   этом   году   ставить   правила  игры  в  определенной последовательности:  вначале  мы   получаем   конкретные   условия оказания разовой помощи, а затем уже убираем эти конкретные статьи из бюджета,  а не наоборот,  когда мы соглашаемся убирать  те  или иные  статьи  из  бюджета,  а наши слепые инвалиды,  прикованные к постели люди,  не получая конкретной  помощи,  оказываются  вот  в таком положении.

 

     Представленный нам   в  таком  виде  проект  бюджета  требует колоссальной и серьезной доработки. И не знаю, можно ли учесть все те замечания, которые были здесь высказаны, за сутки. Я думаю, что правительству и бюджетному комитету  нужно  будет  сесть  и  очень серьезно его доработать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Михайлу Ковалку. За ним буде виступати депутат Пинзеник.

 

     КОВАЛКО М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область).  Шановний Іване Степановичу,   Анатолію   Кириловичу!  Шановні  народні  депутати! Підтримуючи в цілому проект бюджету на 2002 рік, поданий Кабінетом Міністрів,  я  хотів  би  привернути  вашу  увагу до проблем,  які виникнуть у нафтогазовому комплексі  в  разі  його  прийняття  без врахування   пропозицій,   які  були  надані  Комітетом  з  питань паливноенергетичного комплексу.

 

     Ситуація критична. Незмінними з 1999 року  є  ціни  на природний газ,  незважаючи на 30-відсоткову інфляцію за останні три роки.  З іншого боку,  нараховані податки, які  перевищують  57  відсотків  від  доходів комплексу,  є значно вищими,  ніж у середньому по промисловості та  в  цілому  в  нашій економіці. Ці фактори призведуть до того, що нафтогазовий комплекс не тільки буде не в змозі виконувати  головні  показники  програми "Нафта   і  газ  України  до  2010  року",  затверджену  Кабінетом Міністрів,  а й взагалі стабілізувати видобуток вуглеводнів. Уже в 2002  році  Україна буде вимушена закупити додатково 700 мільйонів метрів кубічних газу, що негативно вплине на зовнішньоторговельний баланс країни.

 

     Одночасно з  тим  я  хотів  би  відзначити,  що  в цьому році використання газу  на  технологічні  потреби  скоротилося  на  800 мільйонів  кубічних  метрів,  що  свідчить  про  напружену  роботу комплексу в  напрямі  ефективності  впровадження  та  використання нових енергозберігаючих технологій.

 

     Тому я  вважаю,  що  вкрай необхідно внести наступні зміни до Державного бюджету на 2002 рік. Статтею 3 визначено ставку рентної плати  за  газ  власного видобутку в розмірі 28,9 гривні за тисячу кубів.  Для забезпечення  виконання  завдань  по  видобутку  газу, поставлених  Національною  програмою  "Нафта і газ України до 2010 року",  необхідно або встановити ставку цього податку в розмірі  9 гривень   за   тисячу   кубів  і  вивільнені  кошти  направити  на фінансування розвитку, або при існуючій ставці 50 відсотків коштів направити  на  фінансування  капітальних  вкладень в нафтогазовому комплексі.

 

     Крім того, статтю 4, абзаци 2,3, передбачено відрахування від плати  за транзит природного газу територією України в розмірі 2,2 мільярда гривень,  нафти - 223  мільйони  гривень.  Відповідно  до досягнутих  домовленостей  з Російською Федерацією обсяги транзиту газу та нафти будуть значно менші, що відповідно зменшить і розмір нарахувань  в  бюджет.  Тому пропоную відрахування за транзит газу назвати  як  частину  виручки  від  реалізації  природного   газу, отриманого  як  плату  за  транзит  -  природного  газу територією України,  і визначити цей платіж  у  дохідній  частині  бюджету  в розмірі   500   мільйонів  гривень.  А  по  транспортуванню  нафти здійснювати відрахування від доходів у розмірі 14 відсотків.

 

     Також було б доцільним,  і я тут підтримую народного депутата Звягільського,  подовжити  на  2002  рік термін дії статей 11,  15 Закону про податок на додану  вартість  щодо  нульової  ставки  на енергоносії.    Це    дозволить   зберегти   існуючі   тарифи   на комунальнопобутові послуги,  змінити в  позитивну  сторону  сальдо ПДВ,  не зменшуючи дохідної частини бюджету.  Крім цього, це дасть можливість підтримати таку  важливу  галузь,  як  вугільну,  та  в цілому енергетику.

 

     Я вважаю,  що  для  підготовки  проекту  бюджету  до  другого читання необхідно негайно створити  робочу  групу  із  працівників Мінфіну,   бюджетного   комітету,   членів   паливно-енергетичного комплексу та Міністерства палива та енергетики, яка б доопрацювала питання,   що   стосується  платежів  енергетичного  комплексу  до бюджету.

 

     Нагальним, як це показують звернення виборців,  стало питання збільшення  видатків  на  утримання  органів внутрішніх справ.  До другого читання і це питання необхідно вирішити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Михайле Петровичу.  Слово надається народному депутату  Віктору Пинзенику від фракції "Реформи-Конгрес".  За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановні  народні  депутати!  Шановні  члени  уряду!   Я зупинюся  всього  на  двох моментах.  Перший стосується реальності доходів  бюджету.  І  другий  -  ідеологічних   засад,   на   яких сформований   бюджет.  Незважаючи  на  певну  корекцію  позицій  у висновках комітету,  беруся  стверджувати,  що  доходи  бюджету  є нереальними.

 

     Можна зробити   простий   економічний  підрахунок.  За  вісім місяців цього року до бюджету надійшло 35  мільярдів  гривень.  За існуючими  тенденціями  сезонності  останніх  трьох років за вісім місяців отримується 60 відсотків бюджету.

 

     Простий підрахунок: економіка зросте на 6 відсотків,  інфляція  наступного  року  -  11,3.  Виходить цифра доходів - 69 мільярдів гривень.  Це на 6 мільярдів гривень більше, ніж подано в проекті бюджету уряду.

 

     Я хотів  би звернути вашу увагу,  щоб ви не купилися на цифру бюджетного комітету, бо тут є гра цифр. Ніякого збільшення доходів державного  бюджету  на  13,5  мільярда гривень немає.  Просто 5,7 мільярда від  приватизації  раніше  були  у  витратах  як  джерела фінансування   дефіциту,  вони  враховані  суто  арифметично:  4,8 мільярда гривень цільових фондів  не  збільшують  доходи  бюджету, тому що вони були поза бюджетом.

 

     Другий важливий момент. Стверджую, що при закладених у бюджет підходах ніякого економічного зростання наступного року не буде. 6 відсотків - це ілюзія.  Чому?  Економічне зростання останніх років вирішальною мірою було зумовлено девальвацією гривні 1998 року.  У результаті   відбувався   процес  імпорту  заміщення  та  розвитку експорто-орієнтованих виробництв. Проте тенденції зміцнення гривні останніх   років   призводять  до  того,  що  імпорт  дешевшає,  а національні  товари  дорожчають,   водночас   погіршуються   умови конкуренції при експорті національних товарів.

 

     У зв'язку  з  цим  перше  запитання.  Звідки  береться ілюзія економічного зростання,  якщо подібні тенденції уряд планує робити і  далі?  Тому  що  на наступний рік планується подальше зміцнення гривні.  Упередити такі тенденції можливо  лише  зміною  ідеології політики,  закладеної  в  бюджет.  Уряд  мусить  почати проведення політики  нульової  інфляції,  що  потребує  серйозних  корективів бюджету.

 

     Другим чинником позитивно-економічної динаміки останніх років був зростаючий  внутрішній  попит  на  продукцію.  Формувався  він головним чином інструментами бюджетної політики. Але виникає друге просте запитання:  звідки візьметься  економічне  зростання,  якщо зарплати  планується  підняти на 15 відсотків при зростанні цін на 11,3 відсотка?  Якщо ми хочемо  втримати  позитивну  динаміку,  ми вважаємо необхідним основну частину приросту доходів спрямувати на підвищення зарплат учителям,  лікарям,  іншим категоріям,  пенсій. Тим більше що, за нашими оцінками, такі можливості є.

 

     Треба врахувати ще один позитивний момент.  Вказані категорії бюджетників не  заощаджують,  тому  що  щомісячно  як  мінімум  20 відсотків  зарплати  лікаря,  вчителя  у вигляді податку на додану вартість повертається в бюджет. Ми не можемо погодитися з позицією комітету,  що  пропонує  спрямувати  майже весь приріст додаткових надходжень до бюджету в державний бюджет.  Це перекреслює будь-які можливості    зняття   гостроти   проблеми   бюджетних   категорій працівників, у першу чергу освітян.

 

     Можна звертати чи не звертати  уваги  на  нашу  позицію,  але ціною нашої позиції буде те,  чи збережеться чи ні наступного року в Україні позитивна економічна динаміка.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію  Черненку. За ним виступатиме Парубок Омелян Никонович.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Шановні народні депутати! Прийняття бюджету для мене  -  свято!  Не  тільки  свято,  що  розглядаємо  важливий документ,  а  я взагалі згадую великого Шекспіра,  его бессмертную комедию "Много шума из ничего".

 

     Дорогие урядовцы,  дорогой Сергей Анатольевич,  вы  говорите: "делить все умеют".  У нас и делить все не умеют,  вы гляньте, как разделили вариант, который нам сегодня принесли! Ваше счастье, что в  этом  зале  находятся  дамы,  я  бы сказал,  как называется это деление.

 

     Дорогие друзья,  я хочу сказать честно и откровенно:  в таком варианте   бюджет  стране  абсолютно  не  нужен.  Если  мы  хотим, очевидно,  опять замылить око,  то ничего не получится, потому что 31 марта, вот оно наступает, и все любители бюджетной сферы должны понимать,  что нужно было бы об этом  думать  раньше,  по  крайней мере,  последовательно  три года.  Сегодняшний бюджет - это бюджет 2,4  відсотка  від  валового  внутрішнього  продукту  на   охорону здоров'я. Это не Черненко просит, это просит сама жизнь.

 

     Но самое главное, на мой взгляд, что в этом бюджете заложено,

- это  соотношение  между  местными  бюджетами  и  государственным бюджетом.  Конечно, говорили, что будем сближаться, но если так мы будем сближаться,  то это сближение никогда не произойдет.  А ведь сегодня  на две третьих здравоохранение - это из местных бюджетов. Я скажу по городу Горловке:  251 миллион зарабатывает, 53 миллиона остается,  все  остальное  изымается.  Вот вам и Бюджетный кодекс! Плюс 3,5 миллиона еще в бюджет изъятие.  Да,  люди добрые, кто нам скажет доброе слово вдогонку после этого бюджета?!

 

     Поэтому я  сразу  говорю  (трибуну  вроде  бы  неудобно будет захватывать) - сразу заворачивайте на повторный круг  и  смотрите, что нужно делать: местные бюджеты должны тоже иметь приоритет.

 

     Далее. Я   всегда   считал   и  считаю,  что  в  стране  есть приоритетные    сферы    бюджетного    финансирования:    оборона, Министерство  внутренних дел,  здравоохранение,  наука,  культура, образование. Что вы нацепляли в бюджет? Вы гляньте, что мы из него сделали!

 

     Дорогие друзья!   Сьогодні   найгостріша  проблема  в  галузі охорони здоров'я - це захворювання на туберкульоз. Что мы делаем с туберкулезом?  Требуется 350 миллионов,  дают - 46, вроде бы дали. Да не надо  такое  давание!  Мы  переводим  чахоточную  бациллу  в резистентную форму, от нее никто не выздоровеет, только умрет. Пан Митюков, не доводите до крайностей.

 

     Статья 77 бюджета - здравоохранение.  Это - заработная плата? Не  смешите  уже  больше никого.  Какое повышение заработной платы медичним працівникам і працівникам галузі освіти відбулось? Ніколи воно  не  відбудеться,  доки  ви  не  спрямуєте кошти не тільки із державного, а й з місцевих бюджетів.

 

     Далі. Медицинская помощь на селе и в районах.  Требуется, ну, как минимум,  чтобы можна было выезжать,  - 120 миллионов. Спасибо за 20 миллионов. Заберите их себе, купите себе "лимузину" и ездите на нем.

 

     Следующий вопрос.  Дорогие  друзья,  для Министерства обороны выделяются средства на раздел  "Медицина."  В  этом  министерстве, дорогие друзья,  тоже работают медики. Выделили 7,9 миллионов - по одной  таблетке  активированного  угля.  Полтора  миллиона   одних пенсионеров обслуживают.  А кто же будет бойцов лечить? Я не знаю, как вообще согласился Кабинет Министров,  когда этот  законопроект рассматривал.

 

     Далее. Дорогие друзья, мы приняли в этом зале конституционным большинством Закон про державну допомогу сім'ям з дітьми.  У цьому законі записано: 25 відсотків від прожиткового мінімуму на потреби людини. Хто ці гроші спрямував? Ніхто не спрямував і не спрямує. А де програма "Діти України?" Президент каже - програма, уряд каже - програма,  міністерство каже - програма, а грошей немає. Працюйте, шановні!

 

     І останнє.  Я пропонував і буду пропонувати,  де взяти гроші. Нічого уряд не робив по страховій  медицині  і  зараз  не  робить. Жодного  разу  уряд  нічого  не  робив  для направлення акцизів на галузь охорони здоров'я і далі не робить,  а  це  ж  -  збільшення цього бюджету.

 

     На повторне перше читання. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Омеляну Никоновичу Парубку. За ним буде виступати Олексій Марченко.

 

 

 

     ПАРУБОК О.Н.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).    Шановний    Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Мені, як народному депутату України,  доводилося  неодноразово  зустрічатися  з   дорожниками, будівельниками  дороги  Київ  -  Одеса,  які ведуть будівництво на ділянці Жашківського району.  Вони просили передати їхнє прохання: при  обговоренні  проекту  бюджету  на  2002  рік Верховній Раді і Кабінету Міністрів врахувати їхні пропозиції,  доопрацювати проект бюджету.  У  дорожньому  господарстві вже протягом декількох років все гостріше постає проблема фінансування.  На даний  час  Законом України  про  джерела фінансування дорожнього господарства України передбачено фінансування дорожньої галузі через спеціальні  фонди, які  вже протягом двох років не створюються через призупинення дії відповідних положень законів України про Державний бюджет  України на 2000 рік і на 2001 рік.

 

     У поданому   проекті  Закону  України  про  Державний  бюджет України на 2002 рік вже втретє призупиняється  створення  дорожніх фондів.

 

     Третій раз   підряд   не   може   вступити   в  силу  система фінансування  дорожнього  господарства  за  рахунок  безпосередніх користувачів доріг, про яку неодноразово згадувалося в цьому залі. Зруйнована стара система,  яка хоч і  мала  свої  недоліки,  проте забезпечувала  необхідні  обсяги  дорожніх робіт,  а нова так і не створена.   Натомість   фінансування   здійснюється   за   рахунок асигнувань   із  загального  фонду  державного  бюджету.  Проектом передбачається 589 мільйонів гривень,  а  з  податку  з  власників транспортних засобів - 605 мільйонів гривень, що загалом становить 1 мільярд 194 мільйони гривень,  тобто лише близько  13  відсотків від   потрібних   коштів   на  розбудову  та  експлуатацію  мережі автомобільних доріг загального користування,  які за  розрахунками науковців повинні становити 8,8 мільярда гривень.

 

     Через зниження  обсягів  фінансування дорожнього господарства відповідно значно зменшуються обсяги введених в експлуатацію нових доріг: якщо в 1990 році введено в експлуатацію 2531 кілометр нових доріг,  то на 2001 рік заплановано лише 138 кілометрів, тобто у 18 разів менше.

 

     До того   ж   катастрофічно   погіршується   технічний   стан автомобільних доріг,  щорічно  недоремонтовується  капітальним  та середнім  ремонтом близько 35 тисяч кілометрів доріг.  І ці обсяги збільшуються з кожним роком.  Окремі ділянки доріг не  ремонтували більш як 20 років.

 

     Критична ситуація  складається  з  автодорожніми  мостами  на автомобільних дорогах.  В Україні більш як  10  тисяч  мостів,  60 процентів  з  яких  побудовані  до  70-х  років.  А  ці  мости  не відповідають  сьогодні   сучасним   вимогам   по   габаритах,   по вантажопідйомності і потребують перебудови.

 

     Загрозливої тенденції   набуває   зниження   фахового   рівня спеціалістів дорожньої галузі.  Численність працюючих за 10  років зменшилася  майже  на  30  тисяч.  Незадовільний  стан  дорожнього господарства є перепоною для  розвитку  народного  господарства  в цілому і, зокрема, перешкоджає інтеграції України до європейського співтовариства.

 

     За підрахунками  науковців,  збитки  економіки  України   від поганого  стану  доріг  становлять  20  мільярдів гривень,  або 12 процентів ВВП,  і будуть збільшуватися.  Зрозуміло, що в даний час стан  економіки  України  не дозволяє виділити необхідні фінансові ресурси.  Проте за умови  введення  в  дію  всіх  положень  Закону України  про  джерела фінансування дорожнього господарства України можна  забезпечити  надходження  коштів  у  розмірі  близько   2,5 мільярда гривень...

 

     ГОЛОВА. Омеляне Никоновичу, завершуйте.

 

     ПАРУБОК О.Н.  Завершую. Щоб забезпечити виконання мінімальних обсягів   робіт   згідно   з    Державною    програмою    розвитку транспортно-дорожнього   комплексу   України   2000-2004  років  і одночасно ліквідувати  наслідки  недоремонту  доріг,  які  сталися через  незадовільне  фінансування  дорожнього  комплексу  протягом 2000- 2001 років,  необхідно щорічна цільова дотація із загального фонду державного бюджету на фінансування дорожнього господарства в обсязі  не  менше  2,4  мільярда  гривень.  Ці   кошти   необхідно передбачити  в  бюджеті  на  2002  рік.  Тобто  мінімальний  обсяг фінансування в 2002 році повинен становити не менше  4,9  мільярда гривень.

 

     Такі обсяги фінансування дають можливість вже протягом тільки одного поточного року довести  автомобільні  дороги  на  дільницях Київ  -  Чоп,  Київ  - Одеса до першої категорії,  що збігається з міжнародними транспортними коридорами

 5, 3, 9, зробити капітальний ремонт близько 7 тисяч кілометрів...

 

     ГОЛОВА. Дякую, Омеляне Никоновичу, вже 5 хвилин. Усе.

 

     ПАРУБОК О.Н. Пропоную врахувати в Законі про Державний бюджет України на 2002 рік  введення  в  дію  всіх  положень  Закону  про джерела фінансування дорожнього господарства України, передбачивши цільові асигнування на ремонт автомобільних  доріг  із  загального фонду державного бюджету в сумі 2,4 мільярда гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Омеляне Никоновичу. Ми вам зробили послаблення в регламенті, бо ви ж рідко виступаєте, а проблема серйозна.

 

     Слово надається  народному  депутату  Олексію  Марченку   від фракції  "Демократичний  союз".  За  ним  буде  виступати  депутат Губський.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги! Шановний Анатолію Кириловичу. Основні вимоги, які висувала фракція партії "Демократичний союз" до проекту Державного бюджету, які  були  потім  сформульовані  в  нашій  пропозиції,  поданій  у відповідні   терміни   до   бюджетного    комітету,    стосувалися забезпечення його соціальної спрямованості.

 

     Ми наголошували  на тому,  що не підтримаємо проект,  який не передбачатиме  реальних  кроків  щодо   поліпшення   матеріального становища   найбільш   незахищених   верств   населення,  а  також бюджетників,  у першу чергу освітян,  медиків,  працівників  сфери культури.  При  цьому наша фракція виходить з того,  що підвищення матеріального суспільного статусу цих  категорій  населення  є  не лише  питанням  дотримання соціальної справедливості,  а й повинно стати  основним  і  найбільш   ефективним   засобом   стимулювання національного  виробництва.  Саме  в  цьому ключі,  на нашу думку, повинно  було  відбуватися  доопрацювання  головного   фінансового документа країни. Однак, ознайомившись з висновками і пропозиціями профільного комітету, залишається подвійне враження.

 

     Дійсно, на  окремі  статті  соціального  спрямування  видатки збільшені.  Разом  з  тим  частка  соціальних видатків у згаданому проекті бюджету держави зменшилася.

 

     Згідно з представленим документом загальні видатки державного бюджету,  якщо  не  враховувати  включені  до нього цільові фонди, збільшуються  на  6,3  мільярда   гривень.   При   цьому   видатки соціального  спрямування збільшені на 2,6 мільярда гривень,  тобто становлять близько 40 відсотків загального зростання видатків.

 

     Хочу зауважити, що в останню цифру - 2,6 мільярда  -  включено  дотації вирівнювання місцевим бюджетам, які  можуть  витрачатися  не  тільки  на  соціальні  цілі,   тобто насправді відсоток може бути нижчим.

 

     У будь-якому разі представлений доопрацьований проект бюджету є не більш соціальним,  ніж попередній його варіант. Крім того, по суті,  проігноровано  ряд пропозицій соціального спрямування,  які направила  наша  фракція  до  бюджетного  комітету.  Це,  зокрема, пропозиції   щодо  підвищення  розміру  допомоги  малозабезпеченим сім'ям та  сім'ям  з  дітьми,  збільшення  видатків  на  державний санітарноепідеміологічний  нагляд в силу останніх подій,  освіту і культуру.  Хіба невідомо і уряду,  і бюджетному  комітету  про  ту ситуацію,  яка  відбувається  особливо в сільській культурі,  коли бібліотекарям  продовжують  виплачувати  25  відсотків  заробітної плати.

 

     Або утримання  будинків-інтернатів,  про  що  ми  говорили ще минулого разу минулому уряду,  коли формувався бюджет  2001  року, яким  було  заплановано  на денне перебування людей,  яких держава взяла  на  утримання  в  будинки-інтернати  і  платить   за   їхнє перебування, 2 гривні. Це глум. Нам треба або ж цим людям сказати, що держава не в змозі брати на себе таку важку ношу,  і відправити цих людей по домівках,  або ж знайти можливість і забезпечити хоча б елементарні умови для цих людей.

 

     Залишається відкритим,  тобто відкладено на наступне  читання питання щодо призупинення статей ряду законів, у тому числі статті 57 Закону про освіту.  Хоча,  на нашу  думку,  цілком  можна  було передбачити,  що  додатковий  обсяг  трансфертів місцевим бюджетам повинен бути спрямований саме на ці цілі.

 

     Не враховані  також  пропозиції   щодо   економічних   статей бюджету,  які нами пропонувалися. Мова йде про спрямування частини плати за транзит  газу  на  фінансування  капітальних  вкладень  у газотранспортну  систему країни,  стан якої сьогодні є надзвичайно загрозливим, і вона потребує суттєвої реконструкції.

 

     При цьому хотілося б наголосити,  що всі пропозиції від нашої фракції  були  цілком  збалансованими  по  видатках  і джерелах їх покриття, однак з невідомих причин не були враховані.

 

     Іншим моментом, який викликає велику стурбованість, є джерела фінансування  додаткових  видатків.  У  якості  основного  джерела комітет пропонує випуск довгострокових облігацій і  реалізацію  їх на  внутрішньому  ринку.  Це  призведе  до ще більшого загострення економічної ситуації, ми з такою пропозицією погодитися не можемо.

 

     Узагальнюючи, можна  сказати,   що   представлений   документ залишається недостатньо соціально орієнтованим,  є менш реальним з точки зору виконання доходної частини бюджету і може призвести  до поглиблення проблеми державного боргу.

 

     Не вирішуються   в   ньому   і   питання  не  лише  державних капітальних  вкладень  стратегічного  значення,  а  й   тих,   які пропонується   направити   на   реалізацію  конкретних  проблем  і будівництва конкретних об'єктів соціально-культурного призначення, особливо в сільській місцевості.

 

     Навряд чи  ми зможемо погодитися з варіантом,  якщо бюджетний комітет разом з урядом не  відкличуть  статті  і  пропозиції,  які стосуються  ось тих передвиборних програм,  які включені вже зараз до поданого проекту бюджету.

 

     У заключному   слові   Турчинов   погодився   відкликати   ці пропозиції.  Якщо  ви  цього  не  зробите,  ми голосувати за такий варіант просто не зможемо.

 

     Я звертаюся,  Анатолію  Кириловичу,  до  вас   і   до   Ігоря Олександровича  від  нашої  фракції.  Ми  знаємо,  в  яку ситуацію потрапили професійні  пожежні  частини,  про  які  просто  забули. Видатки  на  них  треба  обов'язково  передбачити,  бо  ціла сфера залишається без фінансування.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Богдану Губському  від  фракції  СДПУ(о).  За  ним  буде виступати депутат Удовенко.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановний Іване Степановичу!  Шановний Анатолію Кириловичу! Шановні колеги!  Бюджет 2002 року значною  мірою  має  створити  фундамент нашого  економічного  зростання.  Але  сьогодні  ми стали свідками певної ейфорії від темпів зростання  ВВП  і  обсягів  виробництва. Лунають заклики продовжувати збільшувати бюджет.  Переконаний,  що небезпечно  його   штучно   роздувати.   Нам   потрібен   якісний, збалансований  і,  що  найголовніше,  реальний бюджет на наступний рік.

 

     Наприклад, ми маємо значно менше запланованих  надходжень  до бюджету  від  ПДВ.  Не  були  враховані особливості цього податку: проблеми зі сплатою, пільгові режими, повернення ПДВ при експорті, я вже не кажу про приватизацію.  А втім останнім варіантом проекту бюджету передбачено зростання надходжень до бюджету,  в тому числі від приватизації. Ми не проти збільшення доходної частини бюджету, навпаки,  за,  але ж воно повинно бути реальним. Інакше ми свідомо закладаємо вже сьогодні невиконання видатків на соціальну сферу.

 

     Тепер я  хотів  би  перейти  до ряду проблем,  які визначають майбутнє  нашого  суспільства,  його  інтелектуальний   потенціал, духовне та фізичне здоров'я.

 

     Найперше -  це фінансування науки.  Я дуже вдячний бюджетному комітету за врахування моїх  пропозицій  щодо  збільшення  обсягів фінансування Національної академії наук.  Безумовно,  ці додаткові 100 мільйонів гривень не вирішать усіх проблем,  які стоять  перед наукою,   але   важливо,   що   вони  будуть  спрямовані  саме  на фундаментальні  розробки,   на   фундаментальні   дослідження   і, безумовно, спрацюють на користь нашої держави.

 

     З нашої  точки  зору,  також  було  б доцільним додатково при формуванні     витратної     частини      бюджету      запровадити програмно-цільовий  підхід  для розробки і реалізації стратегічних технологій.  Серед них такі  важливі  і  невідкладні  як  проблема шахтного газу метану,  розробка біотехнологій. Треба сформувати ці програми як державне замовлення і чітко  зафіксувати,  що  повинно бути   результатом  фінансування,  яка  технологія,  і  відповідно закласти це фінансування до бюджету на наступний рік.

 

     Наступна проблема - освіта.  Відомо,  що  розвиток  інтелекту закладається в школі і саме в школі. Ми усвідомлюємо, що необхідно здійснити  вихід,  у  тому  числі   для   школярів,   у   світовий інформаційний простір,  дати можливість їм долучитися до досягнень світової цивілізації.

 

     І особливо важливий крок у цьому напрямі

- це  комп'ютеризація  й  інформатизація  саме  сільських шкіл.  У проекті ж бюджету на це передбачено лише 30 мільйонів гривень -  5 відсотків  від  необхідного.  Але ж ця проблема першочергова,  яку можна і  необхідно  вирішити  за  найближчі  два  роки,  виділяючи 250-300   мільйонів   гривень  щорічно,  а  ми  розтягуємо  термін виконання на 20 років.  Я не впевнений,  що  через  10-  20  років школам  потрібні  будуть  саме  комп'ютери.  Треба  або взагалі не давати  коштів,  якщо  ми  заплющуємо  очі  на  цю  проблему,  або вирішувати   її   практично   і   кардинально.   Тим   більше   що Прем'єр-міністр України Анатолій Кирилович Кінах під час  зустрічі з   нашою  фракцією  дав  згоду  збільшити  фінансування  за  цією програмою на наступний рік до 130-140 мільйонів  гривень.  Така  ж ситуація і з фінансуванням виробництва підручників. Але ж освіта - це та галузь,  на якій ми не можемо і  не  маємо  права  економити сьогодні.

 

     Далі. Проблема  з  проблем  -  медицина.  З нашої точки зору, конче необхідно в першу чергу збільшити витрати  на  запровадження нової медичної техніки і прогресивних технологій для діагностики і лікування захворювань.  Нам слід усвідомити,  що ця сфера на грані остаточного  руйнування.  У той же час якраз своєчасна й ефективна діагностика  може  допомогти  зберегти  здоров'я  та   забезпечити економію величезних коштів на лікування запущених хвороб.

 

     Ситуація в  зазначених  сферах,  з нашої точки зору,  вимагає невідкладних заходів. Ми розраховуємо на розуміння їх значення для подальшої долі нашої держави.

 

     Фракція загалом  буде  підтримувати проект Державного бюджету на 2002 рік у першому читанні з урахуванням того,  що  до  другого читання наші пропозиції будуть враховані у повному обсязі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Геннадію  Йосиповичу  Удовенку  від Комітету з питань прав людини.

 

     УДОВЕНКО Г.Й. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Комітет    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин  двічі  розглядав  проект   Закону   про Державний  бюджет  на  наступний рік.  Головна увага зверталася на питання щодо фінансування заходів у сфері  міграції,  забезпечення прав   національних   меншин  України,  міжнаціональних  відносин, облаштування  депортованих  кримських   татар   та   представників національних  меншин,  які  добровільно повернулися в Україну,  та захисту біженців.

 

     У контексті  нинішньої  загальносвітової  ситуації,   зокрема розпочатої  Сполученими Штатами Америки антитерористичної операції в Афганістані,  особливої гостроти набуває питання фінансування  у сфері міграції.  За прогнозами експертів,  Україну може заполонити потік  мігрантів,  вони  будуть  не   лише   з   Афганістану,   де відбувається  основна  воєнна  операція,  ми  можемо  очікувати  і значного напливу з Узбекистану,  Таджикистану та інших  країн,  що прилягають до зони воєнних дій, вихідців з України, у тому числі і депортованих кримських татар.

 

     Зазначимо, що,  за приблизними підрахунками,  в  країнах  СНД проживає  понад  150  тисяч  депортованих  кримських  татар  та їх нащадків,  найбільше - в Узбекистані.  На нашу думку,  ці  питання мають  бути  відбиті  в  проекті  Державного  бюджету на 2002 рік. Зокрема,  слід збільшити асигнування на облаштування депортованих, захист   біженців   та  боротьбу  з  нелегальною  міграцією.  Свої пропозиції ми надіслали до Комітету з питань бюджету і наполягаємо на їх обов'язковому врахуванні.

 

     З метою   посилення   державного   контролю  за  міграційними процесами  ми  повинні  приділити  увагу  фінансуванню  діяльності уповноважених  органів  виконавчої влади.  Хочу наголосити,  що 13 вересня  цього  року  Президентом  України  підписано   указ   про Державний  комітет  України  в справах національностей і міграції, яким передбачається утворення  замість  існуючого  департаменту  в справах  національностей  та  міграції  при  Міністерстві  юстиції Державного комітету.  Відповідне фінансування цього новоутвореного центрального органу виконавчої влади повинно знайти відображення в проекті  Закону  про  Державний  бюджет  на  наступний  рік.   Для забезпечення  функціонування Державного комітету України у справах національностей  і  міграції  й  оплати  праці  його   працівників необхідно  передбачити  в  бюджеті  замість 580,2 тисячі гривень 1 мільйон 292 тисячі гривень,  тобто додатково виділити 711,8 тисячі гривень.

 

     Я вже  говорив  про  причини,  які  змушують  нас переглянути статтю видатків на надання допомоги біженцям.  У  контексті  цього слід  приділити  увагу  й  утриманню  пунктів  тимчасового їхнього розміщення.  Ми пропонуємо збільшити передбачені видатки в розмірі 902,7 тисячі гривень до 2 мільйонів гривень.

 

     Ще одна проблема,  на якій я хочу зупинитися, це фінансування додатків до газети "Голос України" мовами національних меншин. Ось уже  декілька років поспіль ми не можемо допомогти виокремленню їх за назвами і відповідного розмежування їх фінансування.

 

     Існуючий стан справ призводить до  фінансування  додатків  за залишковим  принципом,  що  викликає  справедливі нарікання з боку національно-культурних товариств.

 

     Хочу звернути увагу,  що в розпорядженні  Президента  України від  21  вересня  цього  року про заходи щодо підтримки діяльності національно-культурних товариств ідеться  про  державну  підтримку періодичних видань мовами національних меншин.

 

     Було б  співзвучним  у  цьому  напрямі  і  вирішення проблеми виокремлення і розмежування додатків до газети "Голос України".

 

     Ще одна з найбільш болючих проблем -  фінансування  населення та   облаштування  депортованих  кримських  татар  та  осіб  інших національностей, які були незаконно депортовані з України.

 

     Відповідно до проекту урядової програми на ці  цілі  потрібно не  45  мільйонів гривень,  як це передбачено в проекті Державного бюджету,  а  54  мільйони  гривень.  Ви  добре  знаєте,   що   від фінансування  облаштування  депортованих  у  першу  чергу залежить стабільність в Автономній Республіці Крим.

 

     Членів комітету не менш турбують і проблеми забезпечення прав людини,   на   це  ми  детально  звертали  увагу  в  рекомендаціях парламентських слухань "5 річниця  Конституції  України.  Права  і свободи громадян України - сподівання і реальність".

 

     У контексті забезпечення прав людини хочу привернути увагу до необхідності  врахувати  потреби  у  фінансуванні   Уповноваженого Верховної  Ради  України з прав людини,  зокрема щодо необхідності відкриття представництв Уповноваженого в областях,  а  це  вимагає збільшення  обсягів  видатків на цю інституцію.  Сподіваємося,  що наші пропозиції будуть позитивно розглянуті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Геннадію Йосиповичу. Шановні народні депутати! Оголошується   перерва.   На   вечірньому  засіданні  першим  буде виступати Юрій Костенко.