Стенограма пленарного засідання

16 жовтня 2001

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  16  ж о в т н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, представники засобів інформації, гості Верховної Ради!

 

     Прошу готуватися до реєстрації.

 

     У Алексєєва    Володимира    Геннадійовича    сьогодні   День народження.  Я хочу просити вас,  щоб ми  привітали  його  з  Днем народження,  побажали  йому  міцного здоров'я і всіляких успіхів у парламентській діяльності і в житті (Оплески).

 

     Я також  просив  би   вас   привітати   членів   Комітету   з парламентського  співробітництва  "Україна - Європейський Союз" та Постійної комісії з  науки  і  освіти  Міжпарламентської  Асамблеї країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав,  які знаходяться сьогодні в залі Верховної Ради. Я прошу їх привітати (Оплески). І, вітаючи вас, ми вам бажаємо конструктивної праці.

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі зареєструвався 381 народний депутат.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     ------------

 

     Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо  45 хвилин  для  оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій уповноважених представників депутатських фракцій і груп.  Прошу до президії направити записки, кого ви уповноважуєте виступити, а я з вашого дозволу тимчасом виголошу депутатські запити. Надійшли такі депутатські запити.

 

     Народного депутата  Євгена  Жовтяка - до Президента України у зв'язку з неправомірним втручанням  Київської  обласної  державної адміністрації   в   діяльність  Асоціації  фермерів  та  приватних землевласників  Київської   області   й   відсутністю   реагування Мінагрополітики  на  заяву  фракцій  Українського  народного руху, Народного руху України та "Реформи-Конгрес" від 18  вересня  цього року. Прошу голосувати.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата     Володимира     Пустовойтова    -    до Прем'єр-міністра України у зв'язку з неповним виконанням Кабінетом Міністрів вимог Закону України про біженців. Прошу голосувати.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів  Михайла Павловського та Сергія Танасова - до   Прем'єр-міністра   України   щодо   необхідності   приведення нормативних  актів з питань оподаткування у відповідність з чинним законодавством у зв'язку з порушенням  указом  Президента  України Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про  прибутковий  податок з громадян і завищеним стягненням прибуткового податку з громадян.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олександра Масенка

- до Прем'єр-міністра України у зв'язку з незабезпеченням службами Міністерства  юстиції  України  виконання  судових  рішень.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Євгена  Жовтяка  -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з неправомірним  втручанням  Київської  обласної державної   адміністрації   в  діяльність  Асоціації  фермерів  та приватних   землевласників   Київської   області   й   відсутністю реагування Мінагрополітики на заяву фракцій Українського народного руху,  Народного руху України та "РеформиКонгрес" від  18  вересня цього року. Прошу голосувати.

 

     "За" - 79.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата    Юрія    Соломатіна    -    до   першого віце-прем'єр-міністра   України   Олега   Дубини   у   зв'язку   з незадоволенням  відповіддю  на запит щодо здійснення радіологічних контрзаходів у селі Пилява Київської  області  та  перегляду  його чорнобильського статусу. Прошу голосувати.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віталія  Черненка - до Міністра палива та енергетики України стосовно ситуації,  що склалася з виплатами  за регресивними  позовами  на шахті імені Калініна Донецької області. Прошу голосувати.

 

     "За" - 130.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Горбачова -  до  міністра  оборони України  стосовно  проведення  розрахунків  по  заробітній платі з працівниками розформованої військової частини. Прошу голосувати.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віталія Черненка  -  до  міністра  юстиції України у зв'язку з невиконанням судових рішень. Прошу голосувати.

 

     "За" - 84.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк - до міністра аграрної політики України у зв'язку з невдоволенням повнотою  відповіді  на звернення  стосовно  порушень  законодавства  при реформуванні КСП "Авангард" Охтирського району Сумської області.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Юрія  Донченка  -  до  міністра  фінансів України  стосовно  врахування в проекті Державного бюджету України на  2002  рік  пропозицій  щодо  фінансування  медицини,   освіти, фізкультури і спорту. Прошу голосувати.

 

     "За" - 144.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Ігоря  Квятковського  -  до  Генеральної прокуратури  України:  про   факти   грубого   порушення   чинного законодавства   керівництвом  відкритого  акціонерного  товариства "Укрексімбанк" при проведенні другої  емісії  акцій  банку.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 125.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Павла   Кузнєцова   -   до  Генерального прокурора  України  стосовно  дій  посадових  осіб  Краматорського міськвиконкому  щодо комунального підприємства "Краматорська ТЕЦ". Прошу голосувати.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олега Білоруса - до Генерального прокурора України  стосовно  суспільно-політичної  ситуації  на  Закарпатті. Прошу голосувати.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Пустовойтова - до  Генерального прокурора України у зв'язку з порушенням прокуратурою Інгулецького району  міста  Кривий  Ріг  термінів   попереднього   слідства   у кримінальній справі. Прошу голосувати.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Павла   Кузнєцова   -   до  Генерального прокурора  України  стосовно   законності   дій   посадових   осіб Краматорського  міськвиконкому щодо відключення жилих будинків від теплопостачання.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до Генерального прокурора України,  голови Служби безпеки України: про  розслідування  обставин  придбання  двадцятьма  юридичними  і фізичними  особами акцій банку "Україна",  яким належала найбільша частка акцій банку.

 

     "За" - 215.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -   до   Генерального прокурора    України    щодо   повернення   сільськогосподарському кооперативу "Іванівка" Кам'янськоДніпровського району  Запорізької області незаконно вилученого автотранспорту.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Анатолія   Мороза   -   до  Генерального прокурора  України  стосовно   зловживань   службовим   становищем працівниками    райвідділу   міліції   та   районної   прокуратури Веселівського району Запорізької області.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олександра Єльяшкевича - до голови  Служби безпеки  України  стосовно  надання  інформації  щодо  заяви фірми "Кролл" про проведення фізичного дослідження  кабінету  Президента України.

 

     "За" - 177.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних   депутатів   (Сирота,   Сергієнко,   Олійник, Федорин) -  до  секретаря  Ради  національної  безпеки  і  оборони України,   Генерального  прокурора  України,  міністра  внутрішніх справ,  голови Служби безпеки України, голови Державної податкової адміністрації  України  стосовно  ситуації,  що  склалася  в місті Маріуполь  і  має  ознаки  корупції  посадових  осіб  прокуратури, міліції, податкової адміністрації, податкової міліції міста. Прошу визначитися.

 

     "За" - 170.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  голови  Державної  податкової  адміністрації  України стосовно повернення  Державною  податковою   адміністрацією   боргу   банку "Україна" в розмірі майже 3 мільйони гривень. Прошу визначитися.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Василь  Онопенко та інші,  усього дев'ять депутатів) - до голови Київської міської ради у зв'язку  з невдоволенням    відповіддю    на    звернення    щодо   критичної фінансово-економічної   ситуації,   що    склалася    на    заводі "Промарматура". Прошу голосувати.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Бориса   Кожина  -  до  Прем'єр-міністра України і міністра освіти і науки України щодо  надання  державної підтримки в побудові навчального комплексу школи-колегіуму.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 83.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Юрія Кармазіна - до Генерального прокурора України Потебенька.  Депутатський запит у порядку статті 13 Закону про статус народного депутата:  про вжиття термінових заходів щодо усунення  порушень  Конституції  та  законодавства  України з боку посадових осіб  Одеської  міської  ради  при  виділенні  земельних ділянок  на  землях рекреаційного призначення і незаконній вирубці зелених насаджень у паркових та курортних  зонах  міста  Одеси  та притягнення   до  відповідальності  винних  у  цьому  осіб.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Василя  Чаговця  -  до   Прем'єр-міністра України:   про  завершення  будівництва  Краснокутської  середньої школи. Прошу голосувати.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Пустовойтова - до  Генерального прокурора  України:  про  невдоволення  відповідями про результати перевірок органами прокуратури скарг виборців щодо протиправних та злочинних дій з боку окремих посадових осіб.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака - до Генерального прокурора України:  про порушення кримінальної справи щодо   посадових  осіб  Міністерства  оборони  України  за  фактом знищення літака ТУ-154,  загибелі пасажирів і  членів  екіпажу  та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято.

 

     Покажіть по фракціях.

 

     ------------

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про  входження  народного  депутата  України Костянтина  Жеваго до складу депутатської групи "Солідарність",  а також  про  вихід  народного  депутата  України  Едуарда  Креча  з депутатської фракції "Яблуко".

 

     ------------

 

     Слово для  виступу від фракції комуністів надається народному депутату Георгію Крючкову. За ним буде виступати Юрій Костенко.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Систему  "Рада"   після "оксамитового"  перевороту  відрегульовано  так,  що записатися на виступ у нашому секторі практично неможливо.  Тому я змушений  був просити  свою  фракцію надати мені можливість використати сьогодні її  квоту,  щоб  звернутися  ще   раз   до   вас   у   зв'язку   з демонстративним,  якщо  не  сказати,  цинічним нехтуванням правами народного  депутата  з  боку  керівництва   Верховної   Ради.   На підтвердження обмежусь двома прикладами.

 

     Перший. 3  жовтня  минув  рік відтоді як я спробував добитися від нинішнього спікера  реалізації  наданого  Законом  про  статус народного  депутата  України і Регламентом Верховної Ради права на репліку - оцінку відповідей Генеральної прокуратури на депутатські запити  у  справі  про перерахування валютних коштів на закордонні рахунки сина колишнього Президента України Кравчука, яка тягнеться майже сім років.

 

     Потім я  не  раз  порушував  дане  питання з цієї трибуни,  у пресі.  Керівник  нашої  фракції   ставив   його   на   засіданнях Погоджувальної   ради.   Два   парламентських   комітети  офіційно підтримали моє прохання,  хоча ні Регламент,  ні Закон про  статус народного  депутата  України  цього не вимагають.  Для обговорення таких   питань   достатньо   підтримки   однієї   п'ятої    складу парламентського  корпусу.  Регламентний  комітет  підтримав проект постанови з цього питання.  З урахуванням побажань членів комітету я доопрацював його.  На засіданні Погоджувальної ради 1 жовтня, як мене повідомили,  Перший віце-спікер обіцяв включити  питання  для розгляду  на  першому жовтневому пленарному тижні.  Минає жовтень, цього не сталося.  Як усе це розуміти?  Невже і парламент України, яка  називає  себе  демократичною,  правовою  державою,  -  це вже безсудна земля, вотчина олігархічних кланів?!

 

     Другий. Три з половиною місяці тому я письмово  звернувся  до Голови   Верховної   Ради   з   проханням  поінформувати  народних депутатів, чи надіслано до Верховної Ради вирок швейцарського суду у  справі  Лазаренка.  Я просив спікера також ознайомити з вироком народних депутатів і висловити  свою  позицію  щодо  того,  що  ні керівництво   парламенту,  ні  відповідні  комітети  не  порушують питання про депутатські повноваження  Лазаренка.  Відповіді  -  ні письмової,  ні  усної  -  я  досі  не одержав.  Це питання я також неодноразово порушував у Верховній Раді, у пресі - реакції ніякої. Невже  додає  авторитету  Україні  те,  що така людина залишається членом її парламенту?  Про відверту неповагу до народного депутата я вже не кажу.

 

     Те, що я доповів щойно тут,  дає підстави для припущення,  що керівники Верховної Ради - Плющ  і  Медведчук,  свідомо  порушуючи Конституцію, Закон про статус народного депутата, Регламент, діють з умислом,  добиваючись якоїсь мети,  що не має нічого спільного з інтересами держави,  сподіваючись на безкарність. Рішуче протестую проти таких свавільних дій і  вимагаю  поважати  права  депутатів, закріплені в Конституції і законах України.  Хотів би,  щоб це був останній такий виступ  з  подібними  претензіями.  Сподіваюся,  що реакція буде нарешті діловою, в рамках закону.

 

     І ще  одне.  Фракція  доручила  мені зажадати від керівництва Верховної Ради,  персонально її Голови,  забезпечити трансляцію як важливої  події  обговорення проекту Державного бюджету України на 2002 рік на засіданні Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Костенку  від фракції Українського народного руху. За ним буде виступати депутат Москвін.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Заява фракції Українського народного руху.

 

     "Трагедія російського пасажирського  літака  ТУ-154,  збитого ракетою над Чорним морем, та висновки щодо причетності української сторони  до  цієї  катастрофи  спричинилися  до  різкого  зниження авторитету  України у світі.  У зв'язку з поспішністю,  із якою ця негативна  для  іміджу  держави  інформація  була   розповсюджена, фракція  Українського  народного руху звертає увагу,  що й досі не дано відповіді на низку важливих  для  об'єктивного  розслідування питань.

 

     Перше -  не  були названі сили і засоби Російської Федерації, які брали участь у проведенні  бойових  пусків  зенітних  ракет  у Криму.

 

     Друге - поки що не відомо,  яку додаткову інформацію і з якою метою запросила російська  сторона  щодо  бойових  навчань  військ протиповітряної оборони України.

 

     Третє -  не  вказано  тактико-технічні  характеристики ракети

С-200 і на якій граничній відстані вона може влучити  в  ціль.  До речі,  нині  Україна  використовує  зенітноракетні комплекси,  які розроблялися в колишньому СРСР,  і основна  документація  сьогодні знаходиться в Росії.

 

     Зважаючи на те, що останнім часом Росія робить очевидні кроки для продовження терміну перебування своїх  військ  на  українській території,  фракція Українського народного руху вважає, що в даний період Росія веде великомасштабну роботу щодо втягування України в орбіту   своїх   інтересів   зі  стратегічним  прицілом  на  повне підпорядкування, в тому числі і у військовій сфері. Це підтверджує термінова  заява окремих російських військовиків щодо необхідності підпорядкування Росії українських сил протиповітряної  оборони.  У зв'язку  з  цим  не  виключено,  що трагедія може бути пов'язана з намаганням  Росії  продовжити  термін  перебування  Чорноморського флоту  Російської  Федерації  в  Криму ще на невизначений термін і являти собою елемент ешелонованої гри спецслужб.

 

     Іншим важливим чинником,  який також впливатиме на ситуацію в Україні,  є  початок антитерористичної акції на міжнародній арені. Оскільки  Україна  є  учасницею  цієї   коаліції,   необхідно   на державному  рівні  вжити  заходів  безпеки,  які  не  допустили  б проведення терористичних актів  на  нашій  території.  Зокрема,  у цьому зв'язку фракція Українського народного руху пропонує.

 

     Перше. Створити  в  Україні  систему  цивільного  контролю за силовими структурами та Збройними Силами  України.  Така  практика існує  у  більшості демократичних країн світу і запровадження її в Україні могло б гарантувати безпеку громадян  під  час  проведення навчань.

 

     Друге. Геополітична  ситуація  у  світі у зв'язку з терактами вимагає  від  керівництва  України  гарантій  безпеки  українських громадян на території України.  Зокрема,  фракція привертає увагу, що,  враховуючи  неминуче  збільшення  найближчим   часом   потоку мігрантів із Афганістану,  і в першу чергу нелегальних, серед яких можуть бути не тільки мирні жителі,  а й громадяни,  приналежні до терористичних  угруповань,  необхідно забезпечити безпеку східного кордону держави, який на сьогодні є абсолютно відкритим.

 

     І останнє.  Фракція Українського народного руху  вимагає  від керівництва України вжити дієвих заходів щодо захисту національних інтересів держави,  в тому числі і щодо спроб Росії підпорядкувати собі українську систему протиповітряної оборони".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Сергію Москвіну від фракції Партії зелених України.  За ним буде виступати Віталій Журавський.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні колеги!  Фракція Партії  зелених  привертає  вашу  увагу  до існування найбільшої в Україні  техногенної   загрози,   яка   називається   Дніпровським каскадом.

 

     Весь Дніпровський  каскад,  до складу якого входять Київська, Канівська,  Кременчуцька,  Дніпродзержинська,  Каховська  ГЕС   та Дніпрогес,  планувався  вищим  партійним  керівництвом у Москві та будувався як комплекс оборонних споруд.

 

     У разі початку наступу військ НАТО дамби  чи  греблі  штучних морів  мали бути підірвані,  що спричинило б руйнування величезною хвилею комунікацій, мостів, знищення багатьох міст і сіл.

 

     Радянський Союз розвалився,  а Дніпровський каскад залишився, і  від  аварії  ніхто  і  ніде  не  застрахований.  Каскад реально загрожує  екологічною  катастрофою  небувалого   масштабу   всьому світові.  Бо все змите,  включаючи нафтопроводи, хімічні заводи та блоки Запорізької атомної,  згодом  потрапило  б  до  Середземного моря, а далі - в Атлантичний океан.

 

     Відтак на  Україні  лежить тягар відповідальності перед своїм народом та іншими країнами за можливий перебіг подій.

 

     Закарпатська трагедія   має    нас    навчити.    Запобігання техногенним катастрофам має бути на першому місці серед усіх інших питань.

 

     Ми не випадково порушуємо це питання  сьогодні.  Тероризм-ХХІ цілиться не в царябатечка, як це було в ХІХ столітті, а в споруди, які людство побудувало на свою голову.  Навіть  у  60-х  роках  ХХ століття  американська  трагедія  11  вересня  була  ще неможлива, оскільки не існувало ані таких привабливих  для  актів  насильства хмарочосів,  ані таких літаків,  що могли б їх знищити. Ракети теж не влучали ані в житлові будинки, ані в цивільні літаки.

 

     Нинішнє покоління  стало  заручником  техногенного  безумства минулих  досягнень  науки й техніки.  Ризик аварій на дніпровських ГЕС  посилюється  пропорційно  їхньому  старінню,   а   кошти   на реконструкцію та охорону відсутні.

 

     За неофіційною інформацією,  станції Дніпровського каскаду на 90  відсотків  відпрацювали  свій  ресурс.  Система  автоматичного спостереження,  яка  нині  впроваджується  на Київській ГЕС,  - це добре, але вона не здатна запобігти аварії.

 

     Фракція Партії  зелених  схвально  ставиться   до   постанови Кабінету  Міністрів про виділення Запорізькій облдержадміністрації 1 мільйона гривень на проведення першочергових заходів, пов'язаних із ліквідацією аварійної ситуації на автошляховому переїзді греблі Дніпрогесу. Але це лише латання дірок.

 

     Завтра ми розглядаємо проект Державного бюджету на 2002  рік. Будемо  слухати  програму  уряду.  Фракція  зелених  наголошує  на необхідності як щоденного контролю за ситуацією  на  Дніпровському каскаді,  так  і перспективної програми реконструкції дніпровських гідроелектростанцій.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Віталію Журавському від депутатської групи "Регіони України".  За ним буде виступати Михайло Бродський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Аналіз показує, що криміногенна ситуація характеризується значними змінами структури злочинності,  більш  організованими  її формами, появою нових видів злочинів.

 

     У тіньовій   економіці  обертаються  величезні  суми  грошей, здобутих злочинним шляхом.  Зросла протидія правоохоронним органам з боку добре озброєних,  оснащених новітньою технікою, згуртованих організованих злочинних формувань.  Все це  зумовило  необхідність внесення  термінових  змін щодо стратегії боротьби зі злочинністю, вдосконалення її форм та методів.

 

     З кожним роком розширюється коло діяльності міліції,  зростає кількість  напрямів  та функцій її роботи.  Проте рівень грошового утримання і  заробітної  плати  працівників  системи  МВС  України найнижчий серед силових структур.  Ситуацію загострює призупинення впродовж двох років дії законодавчих актів щодо надання соціальних прав  та  гарантій  міліціонерам.  Особливо  це відчули працівники рядового,  молодшого,  середнього начальницького  складу,  реальні доходи  яких  унаслідок цього значно зменшилися.  На тлі зростання плати  за  комунальні  послуги,  житло,  цін  на  продовольчі   та промислові  товари  різке  погіршення  матеріального стану й рівня життя призводить до невпевненості  правоохоронців  у  завтрашньому дні, відтоку найбільш кваліфікованих кадрів.

 

     Останнім часом  різко збільшилась кількість працівників,  які мають стійке  бажання  звільнитися  з  органів  внутрішніх  справ. Тільки  у  минулому  році  понад 60 відсотків працівників міліції, звільнених із служби в органах внутрішніх  справ,  звільнилися  за власним  бажанням,  мотивуючи  свій  вибір неможливістю на грошове утримання   повноцінно   харчуватися,   лікуватися,   дати   дітям повноцінну освіту.

 

     Проектом Державного  бюджету  України на наступний рік усього на утримання системи МВС передбачено 34 відсотки від потреби. Таке фінансування  не  дає  можливості виконати положення,  передбачені статтею 19 Закону України про міліцію,  яка визначає,  що форми  і розмір    грошового    утримання   працівників   міліції   повинні забезпечувати  достатні  матеріальні  умови   для   комплектування якісного складу міліції.

 

     Наша група  вважає,  що  ще  не пізно виправити ситуацію всім нам, народним депутатам України, присутнім у цьому залі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  голові комітету  Михайлу  Бродському від фракції партії "Яблуко".  За ним буде виступати Слава Стецько.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 215, м.Київ).  Уважаемые коллеги депутаты!  Я хочу  сосредоточить свое   выступление  на  ситуации,  которая  сложилась  сегодня  на Сумщине.  К нам обратились предприниматели Сумщины с тем,  что  на Сумщине  фактически идет правовой беспредел,  рекет губернатора по захвату предприятий Сумщины.  На сегодняшний день фирма, в которой сын губернатора имеет 2 процента акций, а 98 процентов принадлежит кипрской  компании,  всевозможными  методами  приватизировал   или забрал  у  других  предпринимателей  70 заводов и фабрик в Сумской области.  И это уже факт доказанный,  у нас есть все документы. Мы обратились   в   Генеральную   прокуратуру,   в   зале   это  было проголосовано, и Генеральная прокуратура проводит сейчас в Сумской области проверку.

 

     В связи  с  этим  господин  Щербань собрал подписи пятнадцати партий в свою защиту.  И  они  сделали  такое  заявление:  "Дорогі земляки! З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян  в  управлінні  державними  та  місцевими  справами   ми, керівники  політичних  партій  та громадських організацій Сумської області,  заявляємо про утворення ініціативної групи  по  збиранню підписів   на   підтримку   діяльності  голови  Сумської  обласної державної адміністрації Володимира Петровича Щербаня".

 

     Меня, с одной стороны,  очень удивил список  партий,  которые подписали  это  заявление,  а  с  другой  - нет.  Подписали партия Азарова,  господин Жарков (кстати,  из партии  "Регионы  Украины", который  как раз и занимается тем,  о чем я говорю,  он из Донецка приехал  вместе  со  Щербанем),   партии   господина   Медведчука, господина Волкова,  Юрия Костенко (я обращаюсь к вам:  неужели вам не  стыдно,  что  вы  делаете?),  Пустовойтенко,  Гладия.  Ну,   к Пустовойтенко я не обращаюсь.

 

     Партия "Яблоко"  уполномочила  меня заявить,  что нам наконец удалось раскрыть  тайну  пресловутого  административного  ресурса. "Яблоко"     заявляет,     что    основа    этого    таинственного административного ресурса  -  это  холопская,  рабская  психология большинства партийных организаций, особенно в регионах. Я хотел бы подчеркнуть ситуацию,  которая сложилась, и высказать мое уважение к Коммунистической партии по данному вопросу. Да, у нас отличаются идеологии. Да, мы критикуем левую идеологию. Да, мы считаем, что у нас  различные взгляды на ситуацию в стране.  Но в данной ситуации мы благодарны вам,  что вы не поддержали господина Щербаня и что у вас честная позиция по отношению к этому губернатору.

 

     Мы обращаемся ко всем партиям,  которые поддержали Щербаня, и даем вам неделю на то,  чтобы отозвать подписи своих  региональных лидеров.  Если вы это не сделаете, мы беремся осветить полностью в Сумской области  деятельность  всех  этих  партий,  которые  несут ответственность  за все то,  что делает Щербань в Сумской области, за все то,  что он делал в Донецкой области,  и  за  все  то,  что творит сегодня власть в Украине (Оплески).

 

 

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Славі Стецько від фракції "Реформи-Конгрес". За нею буде виступати Тетяна Задорожна.

 

     СТЕЦЬКО Я.Й.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних   справах   (виборчий   округ   89,  Івано-Франківська область).  Шановний пане Голово!  Шановні депутати! 15 жовтня 1959 року  за  наказом  злочинної  комуністичної влади агентом КГБ було здійснено терористичний акт проти провідника ОУН Степана Бандери.

 

     Саме ім'я провідника ОУН  ще  за  його  життя  було  символом боротьби  за  національне  визволення нашого народу.  Комуністична верхівка  сподівалася,   що   смерть   Степана   Бандери   зробить незворотними  поневолення України і зросійщення української нації. Але вона помилилася.  Україна стала вільною. Український народ має багатовікову  історію  національно-визвольної боротьби.  Незалежна Українська держава  повинна  шанувати  героїв,  які  віддали  своє життя, виборюючи право народу жити у власній державі.

 

     Тому я  закликаю Верховну Раду ініціювати побудову пам'ятника Степану Бандері,  а також пам'ятників іншим борцям  за  визволення України  в Києві.  Комуністичний режим завжди використовував терор для боротьби зі своїми ворогами.  Пам'ятаймо,  як  загинули  Симон Петлюра,    Євген    Коновалець,    а    також    багато   лідерів національновизвольної боротьби  з  інших  країн.  Як  тепер  стало відомо, упродовж десятків років у спецшколах КГБ велася підготовка терористів.  За допомогою терору Москва  прагнула  дестабілізувати політичну  ситуацію  в  інших  країнах  і  створити передумови для захоплення  влади  місцевими  прокомуністичними  групами.  Тому  є підстави  стверджувати,  що  одним  із  витоків трагічних подій 11 вересня в  Америці  було  практиковане  московським  комуністичним режимом насадження тероризму як засобу політичної боротьби.

 

     Пам'ятаймо і про те,  що комуністи від перших днів приходу до влади взяли на озброєння терор  і  як  засіб  внутрішньополітичної боротьби  з  усіма,  не  згодними  з  ними.  І  першим,  хто почав запроваджувати терор комуністичної імперії, був Ленін.

 

     Я закликаю  Верховну  Раду  негайно  порушити   питання   про знесення  ідола  з  Бессарабського  майдану,  про повну ліквідацію залишків комуністичної символіки в наших містах і селах.

 

     Вічна пам'ять Степану Бандері! Слава Україні! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Задорожній  Тетяні від  групи  "Трудова  Україна".  За  нею  буде  виступати  депутат Олександр Турчинов.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Місто Київ,  "Трудова Україна".  Шановні народні депутати! На сьогодні у державі склалась цейтнотна ситуація з виборчим процесом.  З одного боку,   чинний   Закон  про  вибори  визнано  неконституційним,  а прийнятий Верховною Радою  новий  закон,  за  оцінкою  Президента, також не повною мірою відповідає Конституції України, крім того, є обтяжливим як для Державного бюджету, так і для бюджетів партій та окремих претендентів, а головне, що він не гарантує успіху.

 

     Очевидним є  те,  що  подальший розвиток України залежить від урахування інтересів усіх. Для здійснення цього потрібно принаймні починати  зі  створення  більшості,  здатної  комплексно  вирішити передусім  економічні  і  соціальні  проблеми  в   державі.   Таку більшість   можуть   виявити   парламентські   вибори,  відповідно проведені. Саме до цього я хочу привернути вашу увагу.

 

     Досвід показує,  що  без  опори  на   більшість   не   можуть спрацювати будь-які програми, навіть якщо вони найкращі й найбільш відпрацьовані.  Тому нам необхідно  кожному  для  себе  відповісти прямо  на  основне  запитання:  чи  створює  Закон  про  вибори  з урахуванням пропозицій Президента правовий вияв більшості в країні і  юридичне  сформування на ньому парламентської більшості?  Тут є три можливі відповіді.

 

     Перше. Якщо створює вияв більшості,  то де  гарантія  успіху, без  якого  ми  знову  будемо рухатися методом тику,  тобто проб і помилок?  Два скликання це пройшло,  а  втретє  не  проходить,  бо вимальовується авантюрність підходів.

 

     Друге. Якщо   не   створює,   то  яким  чином  це  зробити  в найкоротший строк без поглиблення цейтноту?

 

     Третє. Якщо частково створює, то, взявши за основу належне, а це закон,  пропозиції Президента,  і раціо, що пропонується, разом зібравшись від Верховної Ради, Адміністрації Президента і авторів, які пропонують взаємоприйнятні вирішення,  оптимально доопрацювати механізм вияву більшості через парламентські вибори і гарантію  її віддзеркалення   в   парламенті.   Основою   оптимізації  цього  є використання прецедентів створення більшості в Україні та в  інших державах.

 

     "Трудова Україна"  вважає,  що  саме  створення депутатського об'єднання "За  єдину  Україну"  стане  підтвердженням  реальності інтеграційних   процесів   у   парламенті  і  буде  одним  із  тих вирішальних кроків,  які наблизять  конструктивні  сили  Верховної Ради до ефективної співпраці з іншими гілками влади,  та сприятиме помітному поліпшенню законотворчої роботи.

 

     Коли в нашій державі почався процес створення партій, але без інститутів  розвитку  їм притаманних ідей,  це призвело до поділу, дроблення,  постійної  взаємної  полеміки.  Саме  таке  виникнення партій із здрібненням і розмиванням основи, фактичним відходом від неї утруднює  створення  бази  для  формування  більшості.  Звідси випливає  практично невідкладне питання:  як розблокувати виборчий процес,  а також як його  розмонополізувати?  "Соціум  визрів  для цього",  - говорять найнеупередженіші політики,  державні діячі та науковці.  Ми  вважаємо,  що  Верховній  Раді  України   необхідно терміново  взятися  за  доопрацювання вказаних Президентом України пропозицій  до  Закону  про  вибори  народних  депутатів  України. Насамперед це стосується чіткого визначення кількісного і якісного складу виборчих комісій,  скорочення термінів виборчої кампанії до 90  днів,  забезпечення прозорості виборів,  збільшення можливості виборців отримати необхідну інформацію про  кандидатів  у  народні депутати тощо.

 

     Не можна допускати,  щоб виборчі комісії формувалися тільки з представників тих  партій,  які  подолали  на  попередніх  виборах чотирьохвідсотковий бар'єр.  Представники партій, які представлені фракціями в парламенті, також можуть формувати виборчі комісії.

 

     На різних етапах історія показує, що найкращі здобутки країни досягались   тоді,   коли   в  суспільстві  складалася  більшість. Результатами цього є незалежність України,  внутрішня  і  зовнішня позаконфліктна  консенсуальність,  міжнародне визнання українських ініціатив,  без конфронтаційного облаштування світобуття і  багато чого  іншого,  що  було вже досягнуто в нашому суспільстві,  а це: освіта,  охорона   здоров'я,   зайнятість   населення,   культура, духовність,  наука,  що стало планетарною гордістю і прикладом для всього світу, незалежно за якої більшості це було виявлено.

 

     Тому першим   кроком    назріло    юридичне    санкціонування прецедентів,  які  виводять  на  подібні  результати  за допомогою змикання політструктур зі всіма спектрами українського соціуму, що і    забезпечує    більшість,    зокрема,   і   шляхом   створення партійно-позапартійних виборчих блоків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Олександру  Турчинову  від  фракції "Батьківщина". За ним буде виступати Олег Зарубінський.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні народні депутати!  В четвер Верховна Рада України буде змушена розглядати чергове  вето Президента   на  Закон  про  вибори  народних  депутатів  України. Однобічна практика поступок та компромісів з боку  Верховної  Ради України  у  виборчих  питаннях  зазнала  повного  фіаско,  про  що неодноразово попереджала фракція "Батьківщина".

 

     Президент знаходить все нові й  нові  зауваження  до  закону, вносить  нові  пропозиції  і  банально  тягне час,  щоб урештірешт зірвати виборчий процес у нашій державі. Це може свідчити лише про бажання  реставрувати тоталітарні тенденції в країні та встановити одноосібну  диктатуру,  ліквідувати   парламентаризм   як   основу демократії в державі.

 

     Цього разу Президент та його оточення під прикриттям ідеї про доцільність  обмеження  термінів  виборчої  кампанії   намагається заблокувати  і  не  допустити  демократичних  та рівних виборів до парламенту, бо зрозуміло, що турбота про економію бюджетних коштів насправді   не  хвилює  Кучму.  Його  хвилює  можливість  тотально обмежити доступ опозиційних сил  до  засобів  масової  інформації, мобілізувати  адміністративний ресурс на боротьбу з демократичними партіями і блоками,  знекровити всі ті здорові сили,  які ще мають мужність  не  погоджуватися з антиукраїнською політикою Президента та його найближчого оточення.

 

     І сьогодні за таку  пропозицію,  що  по  суті  нищить  основи демократії   в   Україні,   вже   готові  проголосувати  всі,  хто сподівається,   що   буде   включений   до   списку    призначених Адміністрацією Президента депутатів.

 

     Зважаючи на  безперспективність  нових компромісів та реальну загрозу політичної дестабілізації в Україні, фракція "Батьківщина" вимагає:  негайно відновити в Законі про вибори народних депутатів норму пропорційної системи виборів або принаймні пропорції  70  на 30  на  користь пропорційної системи,  офіційно розпочати кампанію виборів до Верховної Ради не пізніше 1 листопада 2001 року.

 

     У даній  ситуації  це  буде   єдине   і   правильне   рішення парламенту,  бо  в  усіх  інших випадках ми підштовхуємо країну та суспільство до  політичної  дестабілізації,  наслідки  якої  важко передбачити.

 

     Найгірше, що  може  відбутися у ситуації,  коли Верховна Рада займе послідовну позицію на захист демократії,  -  це  продовження відповідно  до Конституції терміну дії чинної Верховної Ради аж до того часу,  доки не буде створено  можливості  проведення  чесних, рівних,   демократичних   виборів  і  обрання  нового  легітимного парламенту.

 

     Шановні народні депутати,  сьогодні ми повинні діяти так,  як велить нам наша совість,  громадянське сумління та Конституція, бо мова йде не про  долю  окремої  партії  і  не  про  долю  окремого виборчого   округу.  На  карту  поставлене  майбутнє  українського парламентаризму,  української демократії.  Ми не  маємо  права  на помилку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово     надається    народному    депутату    Олегу Зарубінському від фракції  Народно-демократичної  партії.  За  ним буде виступати Олексій Марченко.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Зразу ж після шокового удару терористів по США і заяви  Президента Буша  про  невідворотну  відплату  можна  було передбачати чергову хвилю  людських  міграційних  потоків.   А   вже   після   початку бомбардування  головних центрів Афганістану стали відомими також і основний вектор цих потоків  і  гострота  проблеми  з  точки  зору національних інтересів України.

 

     Треба констатувати, що на так званий міграційний удар Україна об'єктивно приречена самим своїм географічним положенням.

 

     Можна погодитися з Головою Верховної Ради,  коли він  говорив журналістам,  що  в  нас  для  забезпечення боротьби з нелегальною міграцією   та   її   наслідками   напрацьоване   доволі   солідне законодавство.  І  все-таки  перебування  в округах переконує,  що ефективність його застосування, м'яко кажучи, бажає бути кращою. З приводу цього лише деякі пропозиції.

 

     Перше. Передусім  панує  різнобій  в  оцінках  самого  явища. Представники одних  відомств  вважають,  що  нічого  страшного  не відбувається, все, мовляв, під контролем, інших - б'ють на сполох. Необхідно,  очевидно, як це вимагає наше законодавство, опрацювати єдину наскрізну централізовану систему обліку міграційних потоків, відповідний  банк  даних,  вивчення  ризиків  та  можливостей   їх запобігання.

 

     Друге. На  місцях скаржаться на відсутність коштів,  особливо на депортацію нелегалів.  Нам  необхідно  скористатися  завтрашнім обговоренням  проекту бюджету на 2002 рік і передбачити відповідні витрати з метою забезпечення гарантованого рівня цієї  надзвичайно важливої  діяльності,  адже  йдеться  про  безпеку нашої держави і громадян.

 

     Третє. Недосконалі й механізми адміністративного  видворення. Необхідно  в  цьому  зв'язку посилити співробітництво з іноземними посольствами та міжнародними організаціями.  Адже  далеко  не  всі країни,  чиїми  громадянами  є нелегали,  охочі допомагати в цьому нашим  компетентним  органам,  уникають  відшкодування  затрат  на утримання та депортацію нелегалів.

 

     Особливо важливо  посилити  співробітництво  в  цьому плані з Росією,  через кордони з якою ми маємо основний потік мігрантів. А з  іншого  боку,  Росія  вимагає,  щоб ми видворяли нелегалів не в Росію,  звідки ми їх,  як то кажуть,  отримали,  а безпосередньо в країни їх первісного походження, що нерідко просто неможливо.

 

     Що ж  до  міжнародних  організацій,  то  необхідно домагатися реалізації домовленостей  і  зобов'язань,  закладених  у  спільних документах про допомогу Україні в боротьбі з нелегальною міграцією та в облаштуванні східних кордонів. На жаль, практика підказує, що так  звані  прозорі  кордони  для  нас часто виявляються кордонами проти нас.

 

     Слід попросити також МЗС,  яке здійснює загальний  нагляд  за виконанням   міжнародних  договорів,  проаналізувати  ефективність співпраці з посольствами і міжнародними організаціями з цієї точки зору  та внести відповідні пропозиції,  провести,  в разі потреби, необхідні переговори.

 

     Четверте. Необхідно  визначитися   врештірешт   щодо   вступу України  до  міжнародної організації з міграції.  Термін виконання доручення Президента щодо цього вийшов 1 жовтня.

 

     І останнє.  Верховній Раді,  нам,  шановні  колеги,  очевидно варто  було б більше сприяти тому,  щоб посилювалася роль місцевих органів у цій сфері, заохочувати своєрідне змагання за утвердження правопорядку,  запровадження  благополучних  у  плані  нелегальної міграції міст і регіонів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Олексію  Марченку від  фракції  партії  "Демсоюз".  За  ним  буде  виступати депутат Шевченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська область). Дякую. Шановний Іване Степановичу! Шановні  колеги!  Мої колеги з фракції партії "Демократичний союз" доручили мені озвучити заяву,  яка стосується чергового підвищення тарифів  на  житлово-комунальні  послуги  в  ряді  регіонів  нашої держави.

 

     Нас найбільше турбує не сам факт підвищення,  а те,  як  воно проводиться.  Чергове  підвищення  тарифів  було  здійснене,  як і попереднє,  без розробки та прийняття  узгоджувальних  заходів,  у тому  числі  передбачених Указом Президента України про соціальний захист малозабезпечених громадян в умовах переходу на повну оплату вартості житлово-комунальних послуг.

 

     Не виконується   вимога   названого  указу  про  обов'язковий перегляд норм споживання населенням житлово-комунальних  послуг  з метою  їх  здешевлення  та  стимулювання економного витрачання,  а також щодо встановлення  облікових  засобів  для  малозабезпечених громадян на умовах розстрочення платежів.

 

     Фракція партії  "Демсоюз" не раз наголошувала на необхідності вирішення  проблем  житлово-комунального  сектора  не  за  рахунок населення,   а   в   першу   чергу   шляхом  реформування  галузі, запровадження ринкових механізмів  регулювання  тарифів.  Це  було відображено  і  в  постанові  Верховної Ради України,  прийнятій у травні цього року за наслідками  обговорення  інформації  Кабінету Міністрів    про    стан   і   формування   цін   і   тарифів   на житлово-комунальні послуги.

 

     Натомість уряд сьогодні практично відсторонився від  проблеми формування тарифів у житлово-комунальній сфері,  повністю віддавши ці питання на розсуд місцевої влади.

 

     Такий підхід до розв'язання  однієї  із  ключових  соціальних проблем   є   помилковим,   про  що  свідчить  аналіз  ситуації  з житловокомунальними  тарифами  і  нормами  споживання   в   різних регіонах.   Собівартість   утримання   будинків  у  різних  містах відрізняється більш як утричі. Також більш як утричі відрізняються норми  споживання води.  Аналогічна ситуація і з іншими тарифами і нормами споживання, що, на наше переконання, доводить необхідність встановлення на загальнодержавному рівні їх граничного розміру.

 

     Також не   здійснюються  заходи  щодо  демонополізації  ринку житлово-комунальних  послуг.  Зростання  тарифів  лише   механічно фіксує  зростання  витрат  підприємств  цієї галузі,  в тому числі витрат,  що є наслідком безгосподарності.  Механізми  стимулювання встановлення засобів обліку відсутні.  Більше того,  на побутовому рівні навіть чиниться опір самостійному їх встановленню,  оскільки в такому разі стає очевидним безгосподарність комунальних служб.

 

     Зважаючи на це,  фракція партії "Демсоюз" вважає, що уряд має суттєво скоригувати  свою  політику  в  житловокомунальній  сфері, основним  змістом  якої має стати контроль за тарифами,  енерго- і ресурсозбереження,  демонополізація галузі.  Для  цього  необхідно встановити    граничні    розміри   житлово-комунальних   тарифів, переглянувши діючі норми  споживання  води  і  тепла,  забезпечити можливість купівлі енергоносіїв підприємствами житловокомунального господарства за цінами виробників в Україні, запровадити додаткові механізми  стимулювання  оснащення житлового фонду засобами обліку води і тепла,  в тому числі через відстрочення оплати,  привести у відповідність   Інструкцію  з  планування,  обліку,  калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах  житлово-комунального господарства.  Крім  того,  необхідно  найближчим  часом  прийняти закон,  який   би   регулював   порядок   надання   і   споживання житлово-комунальних   послуг.  Саме  тут  ми  чекаємо  відповідної законодавчої ініціативи з боку Кабінету Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію  Шевченку. За ним буде виступати Олександр Єльяшкевич.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Заява фракцій Народного руху України,  Українського народного руху та  "РеформиКонгрес"  - об'єднання  "Наша  Україна"  з  приводу  переслідування  Київською обласною державною адміністрацією Асоціації фермерів та  приватних землевласників Київської області.

 

     18 вересня  на  пленарному  засіданні  Верховної Ради України було виголошено заяву наших фракцій щодо вкрай напруженої ситуації з   виконанням   законів   України   про   селянське  (фермерське) господарство,  про  власність,  указів  Президента   України   про невідкладні  заходи щодо реформування аграрного сектора економіки, про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у  земельних ділянках  у  Київській  області  та  щодо переслідування Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області.

 

     Прем'єр-міністром України Кінахом та першим заступником глави Адміністрації    Президента   Єхануровим   було   дано   доручення Мінагрополітики  розібратися  з  ситуацією  на  місці.   Але   всі намагання довести, що земельна реформа свідомо саботується головою Київської  облдержадміністрації  Засухою,   головним   управлінням сільського   господарства  і  продовольства  облдержадміністрації, районними державними адміністраціями, розбиваються об непереборний бар'єр.  Представники облдержадміністрації відмовляються спільно з представником Мінагрополітики розглянути заяву по суті  з  виїздом за адресами конкретних порушень. Зокрема, факти невиконання указів Президента та  порушення  чинного  законодавства  щодо  проведення земельної  реформи  зафіксовані асоціацією за зверненнями громадян сіл  Данилівка  Васильківського  району,  Засупоївка,   Сотниківка Яготинського  району,  Іванків  Бориспільського району,  Острійки, Фастівка  Білоцерківського  району,  Шпитьки   КиєвоСвятошинського району,  Журавлиха Ставищенського району, Телешівка Рокитнянського району,  Потоки  Іванківського  району  Київської   області.   Всі апеляції   до   правоохоронних   органів,   прокуратури,   органів виконавчої влади Київщини залишилися без уваги,  що  свідчить  про свідомий  зрив  виконання указів Президента та незабезпечення прав громадян з боку голови облдержадміністрації Анатолія Засухи.

 

     Як нам  стало  відомо,  облдержадміністрація  запланувала  на п'ятницю   19  жовтня  так  звану  обласну  конференцію  Асоціації фермерів  та  приватних  землевласників  Київської  області,  куди заступники  голів  районних  державних  адміністрацій під загрозою звільнення  повинні  привезти  сфабриковані   протоколи   районних конференцій  асоціації.  Жодної  легітимної районної конференції в Київській області не відбулося.

 

     Ще раз наголошуємо,  що скликання будьяких зборів громадян  з ініціативи   посадових   осіб   державних  органів  представниками облдержадміністрації є грубим порушенням  вимог  статті  8  Закону України  про  об'єднання  громадян,  в  якій  прямо  забороняється втручання  державних  органів  та  службових  осіб  у   діяльність об'єднань  громадян,  а також порушенням права громадян на свободу об'єднання, гарантованого статтею 36 Конституції України.

 

     Такі дії  розцінюємо   як   умисне   перешкоджання   законній діяльності    громадської    організації,   самовільне,   всупереч встановленому законом порядку,  вчинення  дій  посадовими  особами облдержадміністрації,   а   також   перевищення   наданих  законом повноважень.

 

     Звертаємося до Президента України та Прем'єр-міністра України з  вимогою  негайно  втрутитися  в  цю ситуацію,  надати асоціації можливість  здійснювати  свою  статутну  діяльність  та   вирішити питання     про     притягнення     посадових    осіб    Київської облдержадміністрації до відповідальності.

 

     Дякуємо за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Єльяшкевичу  -  квота  фракції соціалістів.  За ним буде виступати депутат Омельченко від позафракційних.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).   Херсон.    Заявление    Верховного Главнокомандующего  Вооруженными Силами Украины Президента Украины Леонида Кучмы о  том,  что  не  надо  делать  трагедии  из  гибели гражданского  самолета  в  результате  попадания украинской ракеты шокировало весь цивилизованный мир.  Гибель 78  человек  от  якобы ошибки,  так  же  как  и  аналогичная  ситуация  с  гибелью людей, проживавших в жилом доме в Броварах,  не дает оснований Президенту ни  для кадровых перестановок в Министерстве обороны,  в том числе увольнения  министра  обороны,  ни  для  личного  признания  своей собственной   некомпетентности   как   Президента   Украины,   как Верховного Главнокомандующего,  ни,  тем более,  для  того,  чтобы найти  в  себе  мужество  сделать  заявление  о  своей собственной отставке.

 

     Мир был шокирован реакцией властей Украины и  их  откровенным враньем в первые дни после трагедии.  Но разве мир не осознал уже, что   система   коллективного   вранья,    безответственности    и вседозволенности  -  это  система  власти  Леонида Кучмы.  Вранье, которое продемонстрировали нам  после  трагедии  с  самолетом,  мы видели и во время заявления министра внутренних дел Юрия Смирнова, который заявил на прямой линии о том,  что абсолютное  большинство погибших    журналистов    якобы    погибло    не   в   результате профессиональной  деятельности,  а  в  результате  злоупотребления алкоголем. Это чудовищное заявление возможно только тогда, когда и Президент,  и бывший министр внутренних дел,  и другие должностные лица уходят от ответственности,  а Украина не собирается выполнять решение  Парламентской  Ассамблеи   Совета   Европы   о   создании международной  комиссии по расследованию гибели Гонгадзе,  решение Парламентской Ассамблеи  Совета  Европы  по  расследованию  гибели Александрова  и  решение  Парламентской  Ассамблеи Совета Европы о немедленном начале специального расследования по  факту  нападения на меня как народного депутата Украины.

 

     Все это возможно в условиях нашей системы власти,  в условиях попустительства руководства парламента.

 

     И сейчас,  когда говорится о том, что должен быть гражданский контроль  за  силовыми структурами,  мы должны еще раз вспомнить о тех изменениях к Конституции,  о том проекте  народных  депутатов, который  предполагает  формирование  ответственного  правительства парламентом  и  контроль  за  силовыми  структурами   парламентом. Другого пути просто нет.

 

     Показуха, которая  постоянно  присутствует в нашем обществе в виде парадов,  в виде огромного  количества  генеральских  званий, рано или поздно приводит к катастрофам.

 

     И не  надо  смеяться,  Иван  Степанович,  над боеспособностью нашей армии,  что вы сделали  вчера  во  время  своей  собственной пресс-конференции.  Как гражданин,  как депутат парламента я прошу вас после окончания моего выступления официально как  Председатель Верховной  Рады  предложить  всем коллегам почтить память погибших пассажиров  и   экипажа   гражданского   самолета   в   результате безответственности украинских должностных лиц.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному   депутату   Григорію Омельченку від позафракційних.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  146,  Полтавська  область).   Місто   Кременчуг, депутатська група "Соборність". Шановні колеги! Сьогодні парламент України стоїть перед вибором:  або,  об'єднавшись,  вистояти перед олігархічними  кланами  і  корумпованоавторитарним режимом Кучми в боротьбі за демократичну,  правову Україну,  або  впасти  під  цей режим і бути співучасником злочинів проти власного народу.

 

     Сьогодні є  шанс  вистояти  проти  цього злочинного режиму на чолі з Кучмою. Завтра може бути пізно.

 

     Позиція Президента,  міністра оборони щодо  знищення  ракетою ППО  України  пасажирського  літака  Ту-154 стала черговим доказом того,  що в Україні  цинічна  брехня,  подвійна  мораль,  подвійні стандарти,  безвідповідальність  влади  піднесені в ранг державної політики.

 

     У Генеральній  прокуратурі  вже  декілька  років  знаходяться направлені мною разом з членами слідчих комісій Анатолієм Єрмаком, Миколою  Чивюком,  Віктором  Шишкіним  та  іншими  матеріали,  які документально підтверджують,  що в діях Президента України Кучми є ознаки злочину:  розкрадання державних валютних коштів в  особливо великих  розмірах,  відмивання  у  співучасті  з Павлом Лазаренком сотень  мільйонів  доларів  за  кордоном,  отримання   від   Павла Лазаренка  хабарів  за  його  призначення  на посади,  зловживання владою та інші злочини.

 

     З вересня минулого року ці матеріали знаходяться у  Верховній Раді  України  з  моїм  та  Анатолія Єрмака проектом постанови про усунення Президента Кучми з посади в порядку імпічменту.

 

     Записи, зроблені  майором  Мельниченком,   та   інші   докази засвідчують   однозначно,   що  замовником  викрадення  журналіста Георгія Гонгадзе  є  сам  Президент  Кучма.  На  його  закордонних рахунках,  його сімейства або рахунках, які він контролює, сховано понад один мільярд доларів США.  Мова йде про  незаконну  торгівлю зброєю,   в   тому  числі  в  країни,  які  віднесені  так  званим Міжнародним антитерористичним альянсом до країнтерористів.

 

     Шановні колеги,  якщо ми до початку парламентських виборів не дамо свою політичну оцінку цим матеріалам, демократичних виборів у нас не буде.  Влада повністю буде захоплена просто  злочинцями  на чолі з Президентом Кучмою.

 

     Я пропоную  вам,  звертаюся  до Івана Степановича:  внести до порядку денного мій і Анатолія Єрмака проект постанови про початок процедури   імпічменту  Президента  Кучми  -  це  перше;  друге  - відновити  дві  слідчі  комісії,  які  були  в  пожежному  порядку ліквідовані:   це   комісія,  яка  розслідувала  факти  незаконної торгівлі зброєю,  яку  очолював  наш  колега  Сергій  Сінченко,  і комісія  по  розслідуванню обставин відкриття за кордоном валютних рахунків і відмивання там валюти високими  посадовими  особами.  Я прошу,  Іване  Степановичу,  ці  два  питання  в  четвер внести до порядку денного.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, ми завершили виступи від депутатських груп і фракцій. Я, не коментуючи їх, хотів би сказати кілька слів.

 

     Перший виступ був Георгія Корнійовича. Георгію Корнійовичу, я сприймаю ваші критичні зауваження,  крім одного:  щодо неповаги до колеги депутата.  Я вже,  помоєму,  25 років з повагою ставлюся до вас,  Георгію Корнійовичу,  і вдячний вам.  Але що стосується суті ваших   запитів,  то  вони  адресуються  в  основному  Генеральній прокуратурі. Я беру зобов'язання разом з вами посидіти й подумати, як  їх  реалізувати  в  межах  компетенції Голови Верховної Ради і профільних комітетів.

 

     Що стосується трансляції.  Сьогодні Степан  Богданович  о  12 годині  збирає  представників  депутатських  груп і фракцій,  вони знову будуть разом вирішувати,  як  нам  усе-таки  з  максимальною повнотою   виконати   рішення,   прийняте   вчора   на   засіданні Погоджувальної ради. Якраз Петро Миколайович про це говорив учора.

 

     Юрій Костенко зробив заяву стосовно загибелі літака Ту-154. Я з  дозволу  Костенка  і  вашого  дозволу просив би направити це як депутатський запит секретарю Ради національної безпеки  і  оборони Євгену  Кириловичу Марчуку,  який очолює і входить у комісію,  щоб він поінформував усе-таки більш предметніше і докладніше, що ж там усе-таки  було.  І  тоді  ми  вже  разом  з профільними комітетами внесемо пропозицію,  поінформуємо народних депутатів.  Якщо  немає заперечень,  треба  проголосувати,  щоб  направити як депутатський запит Марчуку Євгену Кириловичу.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" -160.

 

     Рішення прийнято.

 

     Відносно пропозиції   народного    депутата    Москвіна.    Я відмежовуюся від першої частини,  як і коли було це збудовано, тим більше я з цієї трибуни  років  дванадцять  тому  розповідав.  Але все-таки   внесена  пропозиція  стосовно  стану  цих  споруд,  які утворюють  Дніпровський  каскад,  направити   депутатський   запит Міністерству  з  питань  надзвичайних  ситуацій  для  відповідного реагування і інформування. Немає заперечень?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Міністру Курикіну

 

     ГОЛОВА. То  Міністерство  екології   Давайте  обом  міністрам направимо депутатський запит, тому що дійсно там є багато проблем, нехай з'ясують і поінформують Верховну Раду. Немає заперечень?

 

     Прошу проголосувати  про  направлення  депутатського   запиту Міністерству   з   питань  надзвичайних  ситуацій  і  Міністерству екології.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Там гроші потрібні

 

     ГОЛОВА. Ну,  то стосується бюджету.  Вони ж міністри,  вони і пропонують, куди гроші спрямовувати.

 

     "За" -97.

 

     Рішення прийнято.

 

     Віталій Журавський говорив відносно фінансування Міністерства внутрішніх  справ.  Я  просив  би  цей  запит  направити  міністру фінансів  від  імені  Верховної  Ради,  а  нам  усім врахувати при обговоренні і розгляді проекту бюджету,  тому  що  такий  стан  із забезпеченням   Міністерства   внутрішніх  справ,  як  ми  бачимо, призводить до того,  що називають уже жахливі цифри відтоку кадрів і  таке  інше.  Тому  я просив би направити  Або давайте направимо Прем'єр-міністру і міністру фінансів. Немає заперечень?

 

     Прошу проголосувати   про   направлення    запиту    стосовно фінансування Міністерства внутрішніх справ.

 

     "За" -124.

 

     Рішення прийнято.

 

     Олег Зарубінський  вносив  пропозиції  стосовно проблем,  які пов'язані з міграцією після відомих нам  подій.  Я  думаю,  що  ці пропозиції   також   треба   направити   як   депутатський   запит Міністерству  закордонних  справ,  тому  що  вчора  такі   питання ставилися  і  на  прес-конференції  -  що  парламент думає з цього приводу.

 

     Я дійсно казав,  що ми вважаємо (і це не тільки ми вважаємо), що  наше  законодавство  майже  повною  мірою  врегульовує все це. Питання полягає у виконанні  та  дотриманні  цього  законодавства. Тому  давайте направимо міністру закордонних справ,  голові служби кордонів і голові Служби безпеки для відповідного реагування, тому що проблема ця існує. Якщо потрібно внести зміни або доповнення до того чи іншого законодавчого акта,  нехай вони звернуться тоді. Це не  виключає,  що наші комітети не будуть працювати,  але все-таки така проблема існує і можуть виникнути непередбачувані ситуації.

 

     Прошу проголосувати про направлення як запиту пропозиції, яку озвучив Олег Зарубінський (Шум у залі).

 

     Ну це  ж  і  є  Кабінет  Міністрів.  Вони ж входять у Кабінет Міністрів. Що ж ми все на Прем'єра будемо скидати?

 

     "За" -73.

 

     Рішення не приймається.

 

     Що стосується решти виступів,  то  вони  будуть  враховані  в роботі.

 

     З процедури  просив  слово народний депутат Доманський.  Будь ласка.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые  народные  депутаты!  В  это  время,  когда  мы  слушаем выступления  в   Верховном   Совете   преступников   нюрнбергских, представителей  фашистов  в  Украине,  Соединенные Штаты Америки - главный бандит - высаживают свои десантные войска  в  Афганистане, готовятся к десантированию войск быстрого реагирования. На границе с Афганистаном накапливаются десятки тысяч  пакистанцев  и  других представителей арабского мира, способных оказать помощь талибам.

 

     Сегодня Украина предоставила воздушный коридор, и руководство нашей страны все больше и больше втягивает Украину в этот  военный конфликт.  Фракция  коммунистов  предупреждает руководство страны, что оно берет на себя всю ответственность за втягивание Украины  в этот  военный  конфликт,  который,  возможно,  перерастет в третью мировую войну.

 

     ГОЛОВА. Я дякую. Але це не з процедури. Ви написали в записці

- з процедури (Шум у залі).  Питання є, Валентине Григоровичу, але треба вносити їх у встановленому порядку.  Готуйте питання, будемо включати до порядку денного і розглядати.

 

     Павло Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов.  Иван  Степанович,  вы  слышали  из  заявлений   ряда народных  депутатов  о  тех  трагических  последствиях,  к которым приводят необдуманные  действия  руководителей  наших  Вооруженных Сил,  в  частности проведение учений и так далее.  В то же время у меня  есть  информация  из  достоверных  источников,  что  вопреки действующей   Конституции   по  разрешению  Президента  происходит перевоз  военных  грузов  через  территорию  Украины.   Не   через акваторию   Черного  моря,  как  это  заявляли  средства  массовой информации,  а через территорию Украины. На протяжении трех часов, с  нуля  до трех часов ночи,  слышался рокот работающих двигателей самолетов над  городом  Харьковом.  Я  просил  бы  сделать  запрос Генеральной   прокуратуре,   Службе   безопасности,   чтобы   дали разъяснение, сколько самолетов пролетело через территорию Украины, что  они  везли  и  где  гарантия того,  что это оттуда,  с высоты одиннадцати километров, не обрушится на головы наших граждан?

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте ми дамо протокольне доручення  профільному  комітету (Андресюк десь був тут) з'ясувати це питання і поінформувати. Немає заперечень? Немає. Ви підійдете, треба з'ясувати, щоб не зопалу після вашого

 

     Ми завершили.  Ви бачите, що ми витратили 1 годину 19 хвилин, але ми врахували,  що багато часу пішло на оголошення депутатських запитів.

 

     ------------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     Оголошується до   розгляду   проект   Постанови  про  порядок розгляду проекту Закону України про Державний  бюджет  України  на 2002 рік у першому читанні

 8000. Вам проект постанови розданий. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги,  ви  маєте  на  руках  проект постанови,  який  був погоджений вчора на засіданні Погоджувальної ради.  Відповідно до цього проекту постанови  завтра  пропонується весь  пленарний  день  -  як  ранкове,  так  і вечірнє засідання - присвятити обговоренню проекту Державного бюджету.

 

     Зокрема, пропонується  відмовитися   від   розминки   -   від виголошення  заяв,  виступів  народних депутатів на початку роботи завтрашнього дня.

 

     Наступна пропозиція.  Почати з  доповіді  голови  Комітету  з питань  бюджету  і  дати  20  хвилин  на  доповідь  і 30 хвилин на відповіді.  Дати по 10 хвилин на  виступи  представників  Кабінету Міністрів,  Рахункової палати.  І надати можливість виступити всім керівникам комітетів,  депутатських фракцій і  груп,  дати  їм  на виступи по 5 хвилин. Що стосується виступів народних депутатів, то не обмежувати ці виступи і дати можливість за 3 хвилини  народному депутату  висловитися  з питань,  пов'язаних з проектом Державного бюджету на наступний рік. Тобто ранкове і вечірнє засідання, таким чином,  буде присвячено розгляду проекту Державного бюджету. Прошу підтримати цей проект постанови.

 

     Єдине, Іване Степановичу,  я дивлюся,  що в  залі  дуже  мало народних  депутатів,  і ми просто можемо зараз не проголосувати цю пропозицію, яка була погоджена фактично всіма керівниками фракцій.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Валентиновичу,  в   залі   410   народних депутатів, тому у нас є можливість

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую, я й не побачив.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання? Проект постанови вчора погоджено з  усіма  керівниками   депутатських   груп   і   фракцій.   Прошу проголосувати за основу.

 

     "За" -187.

 

     Рішення не прийнято.

 

     У кого будуть якісь зауваження,  пропозиції? Ще раз поставити на голосування? Увімкніть мікрофон депутата Круценка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую, Іване  Степановичу.  Я  за  те,  щоб переголосувати,  але потрібно все-таки, щоб завтра була розминка. Надто багато питань, які треба з'ясувати. Давайте відведемо, скажімо, 45 хвилин або хоч півгодини на  розминку,  і  потім  увесь  день  будемо  обговорювати  проект бюджету.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Василю  Яковичу,  в  середу  передбачено 30 хвилин за записом. Тому не може бути 45 хвилин.

 

     Олександре Валентиновичу,    пропонують    проголосувати    з урахуванням, що 30 хвилин зранку буде на виступи за записом.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Немає заперечень, давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. А  решта  залишається як є.  Так?  Можна голосувати в цілому?  Прошу проголосувати як  постанову  з  таким  доповненням: залишити 30 хвилин на виступи за записом. Прошу голосувати.

 

     "За" -219.

 

     Давайте ще раз проголосуємо. Ну, це ж нам усім буде краще, ми будемо знати,  як завтра працювати.  А так завтра знову будемо  це обговорювати. Прошу проголосувати.

 

     "За" -249.

 

     Рішення прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Олександре Валентиновичу,    подивіться,   як   "Батьківщина" голосувала. Це, як кажуть, один пишемо, два в умі маємо.

 

     -----------

 

     Оголошується до  розгляду  проект  Закону  про   затвердження Державної   програми   зайнятості  населення  на  2001-2004  роки, реєстраційний   номер   7173.   Доповідає    державний    секретар Міністерства   праці   та   соціальної   політики  Петро  Павлович Овчаренко. Будь ласка.

 

     ОВЧАРЕНКО П.П.,  державний  секретар  Міністерства  праці  та соціальної політики України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд уперше подається проект Державної програми зайнятості населення на 2001- 2004 роки,  який розроблено відповідно до Закону України про  зайнятість  населення.  Розробка програми  зумовлена  закінченням  у  2000  році терміну реалізації аналогічної  програми  і  потребою  мати  нові   державні   важелі регулювання ситуації на ринку праці на період до 2004 року.

 

     На необхідності   такої  програми  народні  депутати  України конструктивно наполягали  під  час  активного  обговорення  питань зайнятості і безробіття тиждень тому на Дні уряду у Верховній Раді України 9 жовтня поточного року.

 

     Переважна більшість народних депутатів,  які взяли  участь  в обговоренні, внесли пропозиції щодо доцільності такої програми. Цю думку підтримав і ряд комітетів Верховної Ради України.

 

     Головна мета  програми  полягає  у  забезпеченні   проведення державної політики щодо сприяння зайнятості населення, запобіганні масовому безробіттю,  підтримці  неконкурентоспроможних  на  ринку праці   верств  населення  і  соціальному  захисті  зареєстрованих безробітних  шляхом  запровадження  системи  загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

 

     Завдання програми такі.  Перше - оцінка прогнозних параметрів ринку праці і формування напрямів регулювання зайнятості населення відповідно до стану національного і регіональних ринків праці.

 

     Друге -  координація  зусиль  усіх органів виконавчої влади з розробки,  реалізації заходів щодо поліпшення  ситуації  на  ринку праці.

 

     Третє -  проведення  моніторингу та здійснення інформаційного забезпечення уряду щодо реалізації завдань і  заходів  програми  з метою прийняття останнім адекватних рішень.

 

     Програма містить    основні    напрями   державної   політики зайнятості на період до 2004 року;  прогнозні параметри формування трудових  ресурсів  і  професійно-освітнього потенціалу населення; перспективи  зайнятості  населення  на  період   до   2004   року: галузево-регіональні  пріоритети створення робочих місць;  напрями соціального захисту неконкурентоспроможних на ринку  праці  верств населення; заходи щодо захисту безробітних.

 

     Практична реалізація програмних завдань буде здійснюватися за двома стратегічними напрямами державного регулювання  ринку  праці на наступні чотири роки.

 

     Перший -  це спрямування зусиль уряду на підтримку зайнятості населення через регулювання підготовки робочої сили, чисельність і професійний  склад  якої  відповідав  би потребам ринку праці,  та через створення умов для  розширення  сфери  прикладання  праці  і підтримку   самозайнятості,   а   також   підвищення  ефективності використання робочої сили та посилення стимулюючої ролі заробітної плати.

 

     Другим стратегічним     напрямом    державного    регулювання зайнятості населення є орієнтація держави  на  створення  надійної системи соціального захисту безробітного населення шляхом сприяння у працевлаштуванні і підтримки доходів безробітних,  переходу  від адміністративних   засобів  впливу  держави  на  вирішення  питань безробіття  до  економічних  методів  і   їх   регулювання   через стимулювання  роботодавців  до  створення  нових  робочих місць та підтримку підприємницької ініціативи безробітних.

 

     У програмі визначені основні позиції  держави  щодо  сприяння зайнятості в умовах структурних змін в економіці. В першу чергу це стосується працівників,  які вивільняються у зв'язку з ліквідацією підприємств вугільної промисловості;  працівників агропромислового комплексу,  які вивільняються у зв'язку  з  проведенням  земельної реформи;  населення  малих  монофункціональних і депресивних міст; молоді;  верств населення,  яке не здатне на рівних конкурувати на ринку праці;  працівників, які вивільняються у зв'язку з закриттям Чорнобильської станції; громадян з числа раніше депортованих.

 

     Шановні народні депутати,  виникає справедливе  запитання:  а чого ж слід очікувати від практичної реалізації програми?

 

     По-перше, очікується   активізація  створення  нових  робочих місць.  Як відомо, у Посланні Президента України до Верховної Ради "Україна:  поступ у XXI століття" у 2000- 2004 роках передбачалося створити 1 мільйон нових робочих місць,  тобто по 200 тисяч  місць щорічно.  Однак  з  урахуванням  цьогорічного  послання Президента показники створення  нових  робочих  місць  у  Державній  програмі зайнятості  урядом  скориговано  в  бік збільшення,  а саме до 350 тисяч робочих місць щорічно.  Очікується, що третину нових робочих місць  буде створено в галузях економіки,  а дві третини - в інших сферах економічної діяльності,  безумовно, з урахуванням створення робочих   місць   фізичними  особами  -  суб'єктами  господарської діяльності.

 

     По-друге, прогнозується призупинення  скорочення  чисельності зайнятих  у  всіх  сферах  економічної  діяльності,  передусім  за рахунок   збільшення   чисельності   громадян,   які    займаються підприємницькою   діяльністю,  створюють  робочі  місця  для  себе самостійно.  Прогнозується зростання числа таких громадян  на  200 тисяч чоловік щорічно.

 

     По-третє, очікується також поступове закріплення тенденції до зменшення рівня економічного безробіття і  відповідно  чисельності таких безробітних.

 

     Інструментом реалізації  програми  зайнятості населення мають бути плани дій,  які розробляються  щорічно.  В  них  визначаються конкретні кроки,  терміни,  заходи і коло осіб,  відповідальних за забезпечення виконання завдань програми. Ці плани розробляються на основі регіональних програм.  Слід зазначити, що саме зараз триває спільна робота по опрацюванню регіональних програм зайнятості.

 

     Проект Державної  програми  зайнятості   населення   схвалено Кабінетом   Міністрів,   погоджено   в   міністерствах  економіки, фінансів,  освіти  і  науки,  палива  та  енергетики,  промислової політики,  в Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва і Державному комітеті статистики.

 

     Програма пройшла правову експертизу в  Міністерстві  юстиції. Її  розглянуто  і  підтримано  Українським  союзом  промисловців і підприємців України,  профспілковими об'єднаннями.  В її  розробці брали  активну  участь  наукові  установи,  при цьому враховувався міжнародний досвід.  Проект програми отримав  позитивну  оцінку  в ряді профільних комітетів Верховної Ради України,  в першу чергу у комітетах з питань соціальної політики та праці, аграрної політики та земельних відносин,  екологічної політики,  природокористування та  ліквідації  наслідків  Чорнобильської   катастрофи.   Висновки Головного  науково-експертного  управління  Апарату Верховної Ради щодо  проекту  програми  також  позитивні,   а   пропозиції   нами опрацьовуються  і  будуть  враховані при підготовці плану дій щодо реалізації програми зайнятості населення на 2002 рік.

 

     Прошу народних депутатів підтримати проект Державної програми зайнятості населення і відповідний законопроект у першому читанні. Проект програми і план дій щодо її реалізації на 2002  рік  будуть доопрацьовані   згідно  з  зауваженнями  і  пропозиціями  народних депутатів,  висловленими на Дні уряду у Верховній Раді  України  з питань  зайнятості і безробіття 9 жовтня поточного року.  Зокрема, це конструктивні пропозиції шановних  народних  депутатів  Косіва, Пустовойтова,   Черненка,   Черняка,  Чорновола,  Миговича,  Чижа, Пухкала, Краснякова, Удовенка, Стояна, Попеску, Моісеєнка.

 

     Що торкається  запитань,  то  міністр  Іван   Якович   Сахань протягом  години  давав  відповіді на запитання народних депутатів стосовно всіх проблем  зайнятості,  якщо  є  додаткові  запитання, будь-ласка.

 

     Прошу прийняти законопроект у першому читанні. Остаточне його прийняття дозволить мати надійний інструмент реалізації  державної політики у сфері зайнятості населення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Петре  Павловичу.  У  депутатів,  я  бачу,  є запитання. Прошу записатися.

 

     Прошу, висвітіть список.

 

     Слово надається  народному  депутату  Моісеєнку.  За  ним   - депутат Матвієнков.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемый Петр Павлович! У меня вопрос в развитие моего же выступления при обсуждении этого вопроса на Дне правительства.

 

     Есть целая  группа  перспективных  предприятий,   которые   в ближайшее  время  могли  бы быть введены в эксплуатацию,  и на них можно было  бы  трудоустроить  немало  безработных.  Вы  прекрасно понимаете,  что  решение проблемы безработицы лежит не в плоскости социальной защиты,  а в плоскости  открытия  новых  рабочих  мест, развития промышленности,  производства, повышения уровня занятости населения.  Я приводил совершенно  конкретный  пример.  Завершение строительства  Макеевского  завода  древесных  плит  на протяжении восьми  лет  включалось  во   все   программы   правительства,   в региональные, городские программы, но оно так и не было завершено, хотя требуется незначительная сумма - несколько миллионов гривень. Как в этой программе будет решаться судьба вот таких предприятий?

 

     Спасибо.

 

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Дякую за запитання. Шановні народні депутати! Філософія цієї програми - це  концептуальний  стратегічний  підхід держави  до  комплексного  вирішення  проблем  зайнятості  в нашій державі.  Безумовно,  в  ній   ці   питання   теж   знайшли   своє відображення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков. За ним - депутат Сухий.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Спасибо.  Мариуполь. Уважаемый Петр Павлович!  Судя  по  вашему  докладу,  вы   прекрасно   понимаете, осознаете,  что  самый  эффективный  метод решения этой проблемы - экономический метод.  Организационные  мероприятия  дают  какие-то подвижки,  но  не  такие.  Но  как  раз  то,  что  касается именно экономических методов решения проблемы,  к сожалению,  в программе не   прослеживается,   остается   как-то   в  тени.  Если  сегодня предприниматель либо работодатель создает  порядка  10-15  или  20 рабочих  мест,  платит  заработную плату,  подоходный налог,  то я думаю,  что мы должны ставить его в угол и молиться на  него.  Чем больше  мы найдем таких предпринимателей,  тем больше будет выгода для государства.

 

     Что же мы имеем  фактически?  Сегодня  все  платежи  в  казну государства  мы  привязываем  к фонду оплаты труда,  отчисления на страхование привязываем к фонду оплаты труда.  Любой платеж мы тут же привязываем к фонду оплаты труда. С одной стороны, декларируем, что  мы  за   создание   рабочих   мест,   стимулируем   к   этому предпринимателей,   а  с  другой  стороны,  -тут  же  зажимаем  их экономически.

 

     Скажите, пожалуйста, мы когда-нибудь перейдем от деклараций к конкретным  делам?  И  чем эта программа отличается от предыдущей, срок действия которой закончился в 2000 году?

 

     Спасибо.

 

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Большое  спасибо  за  вопрос.   Ваш   вопрос, действительно,  заслуживает внимания.  Я за экономические методы и за экономический  подход  при  практической  реализации  программы занятости.  На  жаль,  навантаження на фонд оплати праці сьогодні, дійсно,  має місце.  Але я думаю,  що в перспективі ми відмовимося від таких підходів і будуть діяти перш за все економічні важелі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сухий. За ним - депутат Гуцол.

 

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька область).  Дякую.  Депутатська група "Трудова Україна", місто Запоріжжя.  Шановний Петре Павловичу!  На запитання, котре я вам зараз задам, минулого разу не відповів міністр. Зміст та успіх реалізації будь-якої програми буде залежати  від  правдивості  тих вихідних  положень,  котрими  ми  користуємося.  Дивіться,  у  нас Держкомстат дає  одну  цифру  безробіття,  Міжнародна  організація праці  дає  другу  цифру,  отриману за її методологією,  приховане безробіття -  це  третя  цифра.  Різниця  між  ними  шалена  -  до декількох   десятків  процентів.  Так  з  якої  методики,  з  якої методології виходять розробники цієї  державної  програми?  Чи  ми будемо справді боротися за зайнятість населення,  чи й далі будемо приймати державну програму заради програми?

 

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Дякую за запитання.  Методологія  розрахунків буде наша,  держави Україна,  але з урахуванням тих методик, якими сьогодні  користується   і   Міжнародна   організація   праці,   і європейські країни.

 

     Що торкається  даних  статистики.  Дійсно,  сьогодні  є різні підходи до розрахунків і різні цифри.  Наприклад,  ми  знаємо,  що чисельність трудових ресурсів - 30 мільйонів чоловік,  чисельність зайнятих - 21  мільйон.  Зареєстрований  ринок  праці,  за  даними Держкомстату,  1,1  мільйона чоловік,  тобто 3,6 відсотка.  Повний ринок  праці,  який  розраховується  за  методологією  Міжнародної організації праці,  становить сьогодні 2,7 мільйона чоловік, тобто 11,4 відсотка.  І є ще люди не повністю зайняті.  Ви знаєте, це ті люди,  які знаходяться в адміністративних відпустках.  Їх сьогодні 800 тисяч чоловік,  а в минулому році було 1,5 мільйона. Є ті, хто працює  неповний  робочий тиждень.  Їх сьогодні 1,4 мільйона,  а в 2000 році було 1,6 мільйона. Тому я думаю, що для врахування наших національних  інтересів  ми  повинні використовувати в першу чергу статистику нашої держави,  але користуватися і даними  Міжнародної організації праці.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. Останнє запитання.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване Степановичу.  Фракція "Яблуко".  Екологічна  партія  України "Захист".  Шановний Петре Павловичу!  Я дуже уважно прослухав вашу змістовну доповідь,  за  що  вам  дякую.  Я  не  хочу  повторювати запитання,  на які ви вже відповіли,  але у мене є до вас іще одне невеличке  запитання.  Чи  дана  програма   передбачає   підтримку інвалідських підприємств,  адже вони в такому важкому стані, що не дай Боже.  Працевлаштування інвалідів - це дуже велика проблема, і підтримка їм украй потрібна.

 

     Як ви вважаєте,  дана програма буде якимось чином полегшувати їхнє і так нелегке життя?  Адже це дуже важливо для суспільства  в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ОВЧАРЕНКО П.П. Дякую за запитання. Це дуже важливе, актуальне питання,  і це враховано в програмі,  яку я  презентував.  Я  хочу відзначити  і  підкреслити,  що  за указом Президента в цьому році створюється   Всеукраїнський   центр   професійної    реабілітації інвалідів,  і ми все зробимо для того,  щоб 3 грудня в Міжнародний день інвалідів ми його відкрили.  Це буде національний  центр,  де інваліди будуть проходити перенавчання, отримувати різні професії. Введення в дію цього центру також передбачено цією програмою.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Петре Павловичу. Ви використали час. Слово для співдоповіді надається першому заступнику голови Комітету з питань соціальної політики та праці Івану Івановичу Ткаленку.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська  область).   Шановні   колеги!   Державна   програма зайнятості  населення  являє  собою  механізм реалізації державної стратегії сприяння зайнятості населення в  Україні  на  період  до 2004 року і спрямована на виконання завдань щодо регулювання ринку праці в Україні.

 

     Необхідність розробки і прийняття  даної  програми  зумовлена насамперед виникненням потреби у нових, більш ефективних державних важелях регулювання  ринку  праці,  а  також  у  посиленні  зусиль держави  щодо  регулювання  зайнятості населення і координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади,  спрямованих  на проведення державної політики у сфері зайнятості.

 

     Головне науково-експертне  управління  Апарату Верховної Ради підтримує  програму  зайнятості,  що  вперше  внесена  на  розгляд Верховної  Ради України,  і пропонує прийняти її за основу,  але в його висновку звертається увага на окремі положення  програми,  що потребують  додаткового обгрунтування та уточнення.  Насамперед це стосується запропонованої форми даного документа:  він  має  більш концептуальний,  ніж програмний характер. Програма обов'язково має містити не тільки наміри і прогнози, а й конкретні параметри, яких необхідно  досягти шляхом реалізації відповідних заходів,  та дані про необхідні для реалізації цих заходів витрати.

 

     Деякі передбачені програмою напрями  потребують  уточнення  і конкретизації.  Так,  у  проекті  програми  не  знайшли  належного висвітлення пріоритети стосовно структурної  перебудови  економіки України.  Більш  детально  мають  бути  опрацьовані  питання  щодо вирішення  проблем  зайнятості  за   рахунок   створення   вільних економічних зон.  Світовий досвід свідчить, що один із типів таких зон створюється саме у  депресивних  регіонах  з  метою  вирішення проблем працевлаштування.

 

     Автори проекту   програми   обмежуються  лише  посиланням  на необхідність розвитку вільних економічних зон як засобу  вирішення проблеми  працевлаштування  без відповідної конкретизації типу цих зон, особливостей нормативного регулювання їх статусу тощо.

 

     Більш поглибленого висвітлення в програмі  потребують  окремі актуальні  проблеми  зайнятості.  Зокрема,  це  стосується набуття зайнятості в традиційних галузях економіки, коли трудові відносини стають  своєрідною  формою соціального захисту,  а також створення умов   для   належного    працевлаштування    висококваліфікованих працівників, які працювали на підприємствах військово-промислового комплексу та на інших науковоємних підприємствах.

 

     Потребують також  чіткого  визначення   джерела   та   обсяги фінансування  витрат  на  реалізацію  програми  як  із  Державного бюджету,  так і  з  фонду  страхування  на  випадок  безробіття  з відповідною розбивкою їх по роках. Якщо будемо ми розраховувати на те,  що дану програму можна буде вирішити лише за  рахунок  фонду, досягти цього ми не зможемо.

 

     Стосовно розділу   ІІІ.  Не  можна  погодитися  з  нейтрально схвальним ставленням  авторів  проекту  до  зайнятих  у  тіньовому секторі  економіки та нелегальної трудової міграції.  Пропонується передбачити в програмі комплекс активних заходів щодо  легалізації тіньової  економіки  та  максимального  скорочення  обсягів такого антисоціального явища.

 

     У розділі IV програми не передбачено заходів щодо  наближення розмірів  матеріального забезпечення зареєстрованих безробітних до величини, визначеної Конституцією України.

 

     Не визначена участь держави в асигнуванні  фонду  страхування на  випадок  безробіття  для надання матеріального забезпечення та соціальних   послуг   незастрахованим   безробітним,    проведення громадських  робіт,  дотування  роботодавців  щодо створення нових робочих місць.

 

     Потребують окремого визначення та  конкретизації  і  завдання програми стосовно створення і збереження робочих місць, поліпшення якісних характеристик системи робочих місць.

 

     Необхідно також більш чітко  конкретизувати  заходи  програми щодо    державної    підтримки    галузей    і   підприємств,   що реструктуризуються,  їх  спрямованості  на  збереження   кадрового потенціалу,  особливо  на  підприємствах,  що виробляють соціально значущу продукцію,  а також шляхи застосування,  напрями і  обсяги державного замовлення як важеля впливу на ринок праці.

 

     З урахуванням  зазначеного  комітет  пропонує  Верховній Раді дану програму,  яку 5 червня він розглянув  на  своєму  засіданні, прийняти за основу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Чотири руки піднято.  Все,  достатньо. Депутати Моісеєнко,  Пустовойтов,  Абрамов  і  Полюхович.  Михайле Васильовичу, ну, якщо встигнемо, ви - п'ятий.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая партия рабочих и селян. Иван Иванович,  у  меня  вопрос  такого  содержания.  Вот  у  нас   эта программа.  Ее  еще  26  марта  2001  года подписал Ющенко.  Какое отношение к этому имеет сегодняшнее правительство и как оно на нее реагирует?  Будет  ли  потом  Кинах согласен с подписью Ющенко под этой программой?

 

     Я почему об этом спрашиваю?  Потому что Ющенко уходил у нас с большим скандалом,  вы помните. И возникает сразу вопрос о доверии к  этой  программе.  Если  можете,  ответьте   на   этот   вопрос, пожалуйста.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую.  Я  не  випадково  сказав,  що  комітет розглядав цю програму на своєму засіданні у червні  цього  року  - коли  вже працював новий уряд.  І в комітеті доповідав цю програму вже новий уряд.  Новий уряд взяв на  себе  всі  зобов'язання  щодо виконання цієї програми.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Підтверджена спадкоємність.  Депутат Пустовойтов.  За ним - депутат Абрамов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   прав  людини,  національних  і  міжнаціональних  відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів, місто   Кривий  Ріг.  Іване  Івановичу,  ну  перше,  щодо  терміну "2001-2004 роки".  Рік 2001-й вже  минає.  Чи  не  краще  все-таки змінити саму назву програми? Це перше.

 

     Друге. Яким   чином  передбачається  контролювати  діяльність галузевих міністерств, голів місцевих органів влади щодо вирішення проблеми  зайнятості?  Тому  що цю проблему,  як правило,  вирішує тільки центр зайнятості.  І на Дні  уряду  це  було  підтверджено. Положення щодо такого контролю я тут, на жаль, не побачив.

 

     Третє. У  виступі  шановного  Петра Павловича не було сказано про жіночу працю  як  основу  високотехнологічного  виробництва  в Україні.   Навіть   арабські   країни,   коли  вирішили  зайнятися високотехнологічним   виробництвом,   наприклад,    радіотехнікою, змушені  були  до  цього  залучити жінок.  У нас же ця проблема не вирішується.  А  жіноче   безробіття,   низький   рівень   жіночої зайнятості - це велика проблема.

 

     І останнє   -  громадські  роботи.  Яким  чином  вони  будуть здійснюватися?

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую вам за запитання.  Дійсно, ми розглядали цю  програму  зайнятості  на  Дні  уряду  разом  з  вами.  Дійсно, адміністрації на місцях сьогодні ще мало працюють  над  вирішенням цих проблем.  Я вважаю,  що нам потрібно більше заслуховувати,  як вирішується проблема зайнятості на місцях, що зроблено, наприклад, мерією,  що  зроблено адміністрацією певного регіону для вирішення цієї проблеми.

 

     Що стосується проблеми безробіття серед жінок. Так, дійсно, у нас сьогодні із 100 непрацюючих 70 - жінки. Але давайте подивимося на  проблему  реально.  Ми   всетаки   йдемо   до   демократичного суспільства,  де  праця  для жінок повинна бути не першою життєвою необхідністю,  а творчістю.  Давайте реально  будемо  дивитися  на речі.

 

     А що стосується організації громадських робіт,  то,  на жаль, на місцях над цим зовсім не працюють.  Ми пам'ятаємо,  що  коли  в Голландії  було безробіття,  то там за три роки країну перетворили на ліс.  Там повністю всіх безробітних було  залучено  висаджувати ліс.  Якщо  ми  платимо допомогу по безробіттю,  то чому ця людина хоча  б  10-20  годин  на  тиждень  не  повинна  відпрацювати   на благоустрої або на озелененні міста чи села?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов. За ним - депутат Полюхович.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область)   Спасибо.   Коммунистическая   партия.   Уважаемый  Иван Иванович!  У меня к вам два вопроса. Первый. Скажите, можно ли при нынешнем состоянии экономики Украины уменьшить уровень безработицы в течение трех-четырех лет,  если он сегодня составляет 30 и более процентов?

 

     И второй  вопрос.  Как  в  данной  программе  решается задача уменьшения безработицы по Донецкому  бассейну,  если  одновременно намечается закрытие не менее 70 шахт?

 

     Спасибо.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую  вам за запитання.  Дійсно,  проблему цю важко вирішити,  але можливо,  якщо ми сьогодні в державі завоюємо ринок легкої промисловості. У легкій промисловості можна найшвидше створити робочі місця і найшвидше отримати віддачу.  Нам  потрібно вирішити  одне:  щоб  в Україні на ринку були власні товари легкої промисловості.  Це в першу чергу швейна і взуттєва  промисловість. Якщо ми вирішимо цю проблему, то ми майже на 50 відсотків понизимо рівень безробіття.

 

     Що стосується Донецької області.  Ну ви розумієте,  я не можу відповісти  як  проблема  вирішується там.  Я все-таки не фахівець цієї справи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним - депутат Косів.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу!  Фракція Українського народного руху.  Іване Івановичу,  за цю  програму  я голосувати  не  буду  тільки  з  таких  причин.  Будь-яка державна програма,  затверджена  Верховною   Радою,   потребує   бюджетного фінансування окремим бюджетним рядком.  Правда?  Якщо ми беремо за цифру,  що у нас 30 відсотків є безробітних,  то я з цим  дуже  не згодний,  тому  що  в  програмі  не  закладено  норму про розробку законопроекту  щодо  зайнятості  людей,  які  вийшли   на   пенсію офіційно.  Це  дуже  велика  проблема в Україні,  я знаю по своєму округу.  В  державних  установах  70  відсотків   посад   займають пенсіонери! Молоді не зайняті тільки тому, що нема вільного місця, вибачте мені,  шановні.  Я не кажу про доярку або тракториста, там усе в нормі. Це перша причина.

 

     Друга причина.   Коли  уряд  звітував  тут,  з  цієї  трибуни стосовно  зайнятості  населення,  я  теж  не  почув  ні  офіційної статистики  з  цього приводу,  ні даних про фінансування вирішення цієї проблеми. Тому, Іване Івановичу, скажіть, будь ласка, це буде враховано якось?

 

     Дякую.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую вам за запитання.  А ви виходьте з того, що сьогодні наше завдання - прийняти програму за  основу.  Давайте ми  її  разом  доопрацюємо  і  до  другого  читання врахуємо деякі проблеми.  Але майте на увазі:  сьогодні у  нас  450  депутатів  і стільки   кожен   із   вас   звертався   до  служби  зайнятості  з пропозиціями.  І найголовніше: скільком пенсіонерам підписали, щоб продовжили термін державної служби на три-п'ять років! Майже кожен з депутатів клопотав про це.  Тож  давайте  враховувати  і  реалії життя.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косів. Останнє запитання.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська  область).  Фракція  "Реформи-Конгрес".  Шановний  Іване Івановичу!  Перед тим як слухалося це питання на Дні уряду,  я мав зустрічі з працівниками обласного центру зайнятості у Львові, і за погодженням з ними я подав свої пропозиції  (в  тому  числі  і  до вашого  комітету) щодо трьох законопроектів,  які треба розробити, щоб ця  державна  програма  запрацювала.  Я  думаю,  що  її  треба прийняти за основу. Але оскільки центральна проблема цієї програми полягає в активізації створення нових робочих місць,  то подумаймо (і ви скажіть), чи ми зможемо до кінця наших повноважень розробити проекти законів,  які б стимулювали  підприємства,  які  створюють нові  робочі  місця,  і  містили нові принципи соціального захисту безробітних?  Бо ці принципи на  законодавчому  рівні,  як  сказав Полюхович, зараз абсолютно не розроблені.

 

     Дякую.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую вам,  Михайле Васильовичу.  Дійсно, ми з вами не можемо зробити все для вирішення цих проблем,  але  (я  це говорив,  коли відповідав на попереднє запитання) якщо ми повністю відновимо роботу наших підприємств  легкої  промисловості,  ми  як мінімум на 50 відсотків вирішимо проблеми, передбачені в програмі.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Переходимо  до  обговорення  питання порядку денного. Слово надається народному депутату Пустовойтову.  За ним - депутат Донченко. Юрію Григоровичу, ваш виступ буде вже після перерви.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Фракція   комуністів,  місто  Кривий  Ріг. Шановні  колеги!  Шановний  Петре  Павловичу,   який   представляє міністерство!  Те,  що  програма зайнятості повинна бути,  ніякого сумніву не викликає.  Але все-таки нам слід знати,  що безробіття, відсутність  належного  рівня  зайнятості  -  це  породження  того економічного ладу, який зараз існує. Тому найперше, що потрібно, - під   час  розгляду  проекту  в  другому  читанні  визначити,  яка економічна  програма  повинна  бути  в  державі   щодо   створення нормального  її  економічного  розвитку.  У нас поки що йде процес розвалу,  і це найстрашніше, на що здатний цей режим. Найцікавіше, що  ті  навіть  наші  колеги,  які сидять тут,  у цьому залі,  теж сприяють цьому.  Перебуваючи в регіонах за  завданням  фракції,  я бачив ситуацію і знаю безліч проблем,  знаю безліч прикладів, коли знищується  виробництво,  скажімо,  в  цукровій  промисловості,  в переробній  промисловості.  Це призводить до того,  що люди стають безробітними. Але я хотів би звернути увагу на такі питання.

 

     Перше. Тут заявляють про те,  що треба  стимулювати  малий  і середній  бізнес,  щоб ці підприємства створювали робочі місця.  Я хотів би сказати,  як бізнесмени це  роблять.  Вони  робочі  місця нібито  створюють,  потім беруть працівників на кілька днів або на місяць,  а далі грошики йдуть їм  у  кишеню.  А  ми  вважаємо,  що створюються  робочі місця.  Тут треба навести порядок і встановити контроль.

 

     Друге, стосовно молодих  спеціалістів.  Ви  дивіться,  яка  є проблема.  Дівчинка отримує професію бухгалтера, а її на роботу не беруть. Чому? Тому що в неї немає стажу. А немає стажу тому, що її не беруть на роботу. Треба конкретно виписати механізм, яким чином молодий спеціаліст повинен працевлаштовуватися,  і в цій  програмі визначити це як основний пріоритет.

 

     Наступне. Є  ще одна надзвичайно болюча проблема,  приклади є навіть у моєму регіоні.  Безробіття стало основою для  своєрідного бізнесу працівників відділу кадрів.  Ви всі, мабуть, добре знаєте: щоб влаштуватися на роботу на престижне підприємство,  треба  дати хабара. Ми повинні поставити заслін цьому явищу.

 

     Отже, ця  програма  зайнятості потребує значної доробки,  але все-таки її слід  приймати,  хоча  би  для  того,  щоб  хоч  якось зменшити гостроту проблеми безробіття.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

        (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  пленарне  засідання.   Розгляд   проекту закону про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки.  Слово надається народному депутату Юрію Донченку. За ним буде виступати депутат Козак.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, давайте  вернемся  к  истокам  появления   такого   явления,   как безработица.  Вы  помните,  что  в  1990  году  у  нас  на  досках объявлений еще висели приглашения на работу.  Сегодня  мы  с  вами рассматриваем программу, которая должна решить судьбу 30 процентов трудоспособного населения Украины.

 

     Чем же  вызваны  столь  существенные  изменения  в  обществе, связанные прежде всего с основным средством существования человека

- трудом?

 

     А вызваны они тем,  что в 1994 году  была  принята  программа "Курс  радикальных  рыночных  реформ".  Эта  программа  как  раз и способствовала  осуществлению   так   называемого   реформирования отраслей экономики, которое в конечном итоге и привело к появлению безработицы.

 

     На моем родном заводе "Лугансктепловоз",  где  я  работал,  в 1990 году трудилось порядка 35 тысяч человек. Сегодня там осталось 7 тысяч. Реформировали!

 

     Курс реформ предусматривает  закрытие  шахт.  В  моем  округе закрыли шахту - 3 тысячи человек остались без работы.

 

     В 1999   году,   с   приходом  Кучмы  на  второй  срок,  была провозглашена аграрная реформа.  Аграрная реформа  закончилась  на сегодняшний день страшной безработицей на селе.  Абсолютные цифры: 23 миллиона человек трудоспособного населения; по сравнению с 1990 годом  в  сельскохозяйственном  секторе  сегодня  работает  на 1,4 миллиона человек меньше.  Этому способствовали как раз  проводимая приватизация,  реформирование  и переход нашей экономики в частный сектор, именно поэтому у нас сегодня безработица.

 

     Что же   программа,   которую   мы   сегодня   рассматриваем, предусматривает   для  решения  этой  проблемы?  Читаем:  "Основні напрямки державної політики зайнятості  на  2004  рік".  Записано: "Позитивними  факторами  впливу на ринок праці є реструктуризація, реорганізація,  приватизація  промислових  підприємств,   подальше реформування аграрного сектора економіки".  Как говорится,  дальше некуда.  То есть  в  самой  программе  закладываются  те  факторы, которые  привели к нынешней ситуации,  говорится,  что это сегодня спасет ситуацию.

 

     Вы покажите  мне,  пожалуйста,   где   в   программе   даются "фінансові  обгрунтування"  и  как  она  уже  должна учитываться в бюджете?  Мы с вами завтра будем целый день  рассматривать  проект бюджета.  Не  предусматривается  ни  капельки  финансов  в проекте бюджета на следующий год, чтобы начинать выполнять эту программу.

 

     Можем ли мы такую программу поддержать? Конечно же, ни в коем случае   ее  нельзя  поддерживать.  Почитайте,  в  программе  "для посилення  правових  засад"   предлагается   принять   целый   ряд законодательных  актов,  в том числе и Земельный кодекс.  Это что, подразумевается,  что,  разрешив  куплюпродажу  земли,  мы   решим проблему занятости?

 

     В то  же  время  в  программе не записано,  что правительство собирается ратифицировать целый  ряд  конвенций  МОТ  по  вопросам занятости, в частности Конвенции 88, Конвенции 181 и самое главное Конвенции 168 "про сприяння зайнятості та захист від  безробіття". Ратифицировать  эти  международные  документы наше правительство в программе не предлагает.

 

     Посему вывод напрашивается один: программу надо   доработать  с  учетом  того,  что  будет  сегодня предложено,  и только потом дальше ее рассматривать,  особенно  ее финансовую сторону.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Юрію  Григоровичу.  Слово надається народному депутату Ярославу Козаку. За ним буде виступати депутат Моісеєнко.

 

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Фракція партії  "Демократичний  союз".  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги!  На шляху до ринкової економіки наша країна зіткнулась з величезною  проблемою  -  проблемою  зростання рівня  безробіття.  Частина  підприємств  закриваються,  а ті,  що працюють,    зменшують    чисельність    працівників,    поступово скорочуються  Збройні Сили.  Все це,  зрозуміло,  спричинило появу чималого числа непрацюючих громадян.  Це об'єктивний процес,  який супроводжує  проведення  реформ у будь-якій країні.  Але завданням держави  має  бути  пом'якшення   наслідків   цього   процесу   та максимальна допомога громадянам у адаптації до нових умов життя.

 

     Незважаючи на  наявні  досягнення в цьому напрямі,  ми мусимо визнати, що державними органами зроблено далеко не все. Ситуація в країні змінюється з кожним роком.  Відповідно потребує коригування і програма зайнятості населення,  адже з  кожним  роком  необхідно посилювати   зусилля   держави  в  напрямі  зменшення  безробіття, запроваджувати  нові  шляхи  захисту  найбільш   вразливих   верст населення.

 

     І з  цієї  точки зору шляхом реалізації запропонованої на наш розгляд  Державної  програми  зайнятості  можна   майже   повністю вирішити поставлені в ній завдання. У програмі передбачені заходи, спрямовані і на забезпечення освіти та перепідготовки громадян,  і на  створення нових робочих місць на депресивних територіях,  і на працевлаштування  працівників  шахт  та   Чорнобильської   атомної станції.  Передбачено  також  залучення безробітних до громадських робіт,  а це є одним  із  найефективніших  заходів  у  боротьбі  з безробіттям.  У  той  же  час було б бажано приділити більше уваги таким   напрямам,   як   залучення   безробітних   до   приватного підприємництва, працевлаштування сільського населення та іншим.

 

     На мій   погляд,  прийняття  програми,  безумовно,  сприятиме створенню нових робочих місць та підвищенню рівня життя населення. Але слід розуміти, що даний документ тільки окреслює коло заходів, які заплановано до здійснення, а досягнення загальної мети можливе лише   за   умови   належного  виконання  всіх  положень  програми Міністерством праці та соціальної політики і  Кабінетом  Міністрів України.

 

     Тому, загалом    підтримуючи    програму,    фракція   партії "Демократичний  союз"  наголошує  на  необхідності   якнайскорішої розробки  урядом  детального  плану  практичних  дій  для втілення програми в життя  і  пропонує  даний  проект  прийняти  в  першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Володимиру Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемые  коллеги!  Я  хочу опять обратить внимание на то,  что в зале при рассмотрении столь важного вопроса присутствует около ста народных депутатов. Где остальные? Наверное, они сильно заняты.

 

     Я хочу обратить ваше внимание на то, что реализация программы завершается в 2004 году,  то есть совпадает со  сроком  завершения полномочий  действующего  Президента.  И хотелось бы посмотреть на подведение итогов решения главной  проблемы  в  нашем  обществе  - проблемы  занятости  более  30  процентов  населения  и  как будет отчитываться Президент.  С этой позиции Виктор Ющенко  и  нынешний "уряд",  на  мой  взгляд,  крепко  подставили Президента.  Почему? Потому   что   эффективность   программы    занятости    населения определяется сокращением численности безработных.

 

     Можно ли  считать  эту  программу эффективной с этих позиций? Давайте прочитаем.  "Поступове зменшення чисельності  безробітних, визначеної  за  методологією  МОП,  з 2,43 мільйона чоловік у 2001 році до 2,15 мільйона чоловік у 2004 році".  То есть за  три  года практически  никаких  изменений  не  будет.  Как  это  выглядит  в процентах? Снижение с 10,59 процентов до 9,31 процента, то есть на 1 процент. Можно ли назвать эту программу эффективной, если за три года работы количество безработных уменьшится  на  1  процент  при нынешнем количестве их свыше 10 процентов?  Конечно же,  нет.  Эта программа  совершенно  неэффективна  и  не  может  решить  главной проблемы - проблемы занятости населения.

 

     Что еще удивляет? На странице 7 читаем: "Збільшення чисельності незайнятого населення,  зареєстрованого  в державній службі зайнятості, з 3,3 мільйона чоловік у 2001 році до 3,9 мільйона чоловік у 2004 році".  Я хочу обратить  внимание:  не уменьшение,  а  увеличение  числа  зарегистрированных безработных. Конечно, здесь можно говорить об улучшении работы по постановке их на  учет,  но ведь фактически число зарегистрированных безработных будет увеличено.

 

     Теперь посмотрим дальше на  эту  программу.  "Очікується,  що майже третину робочих місць буде створено в промисловості,  чверть

- у торгівлі та громадському харчуванні".  В промышленности  -  аж 140 тысяч.  Это меньше,  чем освобождается только шахтеров, потому что закроется приблизительно 70 шахт по 3 тысячи  работающих,  это порядка 200 тысяч трудящихся.  В промышленности,  написано,  будет трудоустроено 60 тысяч человек.

 

     Еще я хочу обратить ваше внимание на то,  что в программе  ни слова не сказано (хотя 8 процентов - в торговле), как же поступать с нашими рыночными реализаторами.  Вот это в программе должно быть обязательно!   Нам   необходимо   обеспечить   социальную   защиту реализаторов от всевластия хозяев на рынках,  поставить их на учет и выяснить,  кто из них безработный,  а кто работает.  Сегодня это миллионы людей, но ни слова о них не сказано.

 

     И в завершение я хотел бы сказать о том, что к этой программе необходимо приложить перечень перспективных предприятий, о которых я говорил,  задавая вопрос.  Тогда она будет  иметь  действительно конкретное  содержание.  В  том  виде,  в котором она есть сейчас, исходя из основных критериев эффективности, о которых я сказал, ее нельзя поддержать даже в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги,  ми  завершили  обговорення. Більшість тих, хто виступив, пропонували програму

 

     доопрацювати і внести її на повторний розгляд і  прийняття  в першому читанні. Я прошу профільний комітет: візьміть стенограму і працюйте відповідно до внесених пропозицій.

 

     ------------

 

     Для повторного  розгляду  оголошується  проект   Закону   про внесення  змін  до  Закону  України  про  оплату праці.  Я не бачу Вітренко (Шум у залі).  Сьогодні не голосуємо,  але це ж  на  вашу вимогу вчора Віктор Володимирович наблизив його розгляд. Добре. Ви скажете Наталії Михайлівні,  що після обіду ми  до  цього  питання повернемося.  Я  думаю,  що ми будемо з повагою ставитися до своїх колег.

 

     ------------

 

     Оголошується проект  Закону  про  внесення  змін  до   Закону України   про   спеціальний   режим   інвестиційної  діяльності  в Закарпатській області.  Доповідає народний депутат Нестор Іванович Шуфрич. Будь ласка.

 

     ШУФРИЧ Н.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 70, Закарпатська область). Дякую. Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Я хотів би подякувати перш за все за те,  що свого часу ми  прийняли Закон   про   спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   у Закарпатській області,  який  допоміг  і  в  ліквідації  наслідків стихійного лиха, і в розвитку економічної інфраструктури в області в цілому.  На жаль, під час прийняття закону (ви пам'ятаєте, що ми це  робили,  коли дуже напружена на Закарпатті була ситуація) була допущена недоречність.  Адже згідно  з  цим  законом  була  надана можливість   укладати   інвестиційні   контракти  тільки  обласній адміністрації та районним державним адміністраціям.

 

     Зважаючи на  те,  що  не  були  враховані   права   місцевого самоврядування,  тобто міст обласного значення,  при яких не існує адміністрацій,  я  вніс  пропозицію  стосовно  надання  можливості укладати  інвестиційні  контракти  і  органам самоврядування у тих містах,  де немає адміністрацій.  Це проста поправка.  Я просив би підтримати   наші  міста  і  врахувати  цю  зміну  до  Закону  про спеціальний  режим  інвестиційної   діяльності   у   Закарпатській області. Я готовий відповісти на ваші запитання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до доповідача? Немає.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді   Я  не  бачу  Володимира Оникійовича Петренка. Немає? Будемо вважати, що співдоповідь відбулася, так?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А це ж порушення

 

     ГОЛОВА. Ні,  це  не  порушення,   Катерино   Тимофіївно.   Ми завершили розгляд цього питання.

 

     ------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Закону  України  про  оплату  праці  (реєстраційний  номер  2069). Доповідає  народний  депутат  України Наталія Михайлівна Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд ми  пропонуємо проект Закону про внесення змін до Закону про оплату праці. Я хочу спочатку процедурно доповісти вам, що було нами подано два проекти закону.  Перший  проект  закону  2069  був поданий 10 вересня 1998 року.  Концепція законопроекту збереглася і  в  другому  варіанті. Другий  варіант  законопроекту зареєстрованний за номером 3145 від 23  березня  1999  року.  Автори  законопроекту  народні  депутати України Вітренко і Романчук.

 

     Чому взагалі було подано два проекти закону?  Коли перший раз ми запропонували нашу концепцію розв'язання проблеми оплати праці, то ми не знайшли розуміння в залі.  Але ми переконані, що саме наш підхід треба сьогодні прийняти в залі, щоб вирішити цю найболючішу проблему.  Ось  чому  абсолютно  ідентична  концепція  була подана вдруге вже в 1999 році.  У  чому  полягають  наші  пропозиції?  Ми вносимо  пропозиції  до  деяких  статей  чинного Закону про оплату праці.

 

     Стаття 8  чинного  Закону   про   оплату   праці   передбачає визначення  сфери  державного регулювання оплати праці.  Ми хочемо розширити цю статтю,  додати до неї,  що регулювання оплати  праці повинно   відбуватися   на  підприємствах  державної,  комунальної власності,  в  установах  і  організаціях,  які  фінансуються   чи дотуються із бюджету. Але ми наголошуємо, що на підприємствах усіх форм власності потрібно, щоб була збалансованість в оплаті праці і щоб було виконане співвідношення між мінімальною заробітною платою і середньою заробітною платою (це співвідношення повинно бути 1  : 2,5),  а  також  мінімальною  і максимальною заробітною платою (це співвідношення повинно бути 1 :  10).  Таким чином,  ми додаємо до статті 8 чинного закону саме оце співвідношення,  яке повинно бути виконано на підприємствах усіх форм власності.  І виконання  цього співвідношення повинна контролювати держава.

 

     Далі. Стаття   9.   Стаття   9  визначає  розмір  мінімальної заробітної плати.  Законопроект вносився нами у 1998- 1999  роках, тоді ще не було прийнято показника прожиткового мінімуму, то в цій статті   нашого   законопроекту   мінімальна    заробітна    плата визначається   з   урахуванням   вартісної  величини  мінімального споживчого   бюджету.   Ви   розумієте,   що   при   доопрацюванні законопроекту  оця  позиція  повинна  бути  уже сформульована,  що мінімальна  заробітна  плата  повинна  визначатися  з  урахуванням прожиткового  мінімуму працездатного населення.  Але це ще не все. Ми додаємо до статті 9  закону  необхідне  збільшення  мінімальної заробітної  плати  на  25  відсотків для утримання непрацездатних, тобто щоб можна було працюючій людині утримувати свою дитину. Це і є   процес  розширеного  відтворення  робочої  сили.  Чому  на  25 відсотків? Тому що саме ці рекомендації дає Міжнародна організація праці.  Таким чином,  за нашим законопроектом мінімальна заробітна плата повинна  не  просто  дорівнювати  прожитковому  мінімуму,  а повинна бути на 25 відсотків вище. Що це означає в існуючих цінах? Це  означає,  що  якщо  в  цьому  році  прожитковий  мінімум   для працездатного  населення  -  331  гривня,  то мінімальна заробітна плата повинна бути 400 гривень,  середня заробітна  плата  (в  2,5 раза  більша)  - 1000 гривень і максимальна заробітна плата - 4000 гривень.

 

     Я окремо зупинюся на тому,  де ж  взяти  гроші  на  вирішення проблеми  оплати  праці.  А  зараз  ще стосовно закону.  Стаття 10 визначає порядок  встановлення  і  перегляду  розміру  мінімальної заробітної  плати.  Найголовніше в цій статті те,  що повинно бути коригування розміру мінімальної заробітної плати на основі індексу споживчих  цін.  І  треба,  щоб  цей  індекс  оголошувався кожного місяця.  Ми в законопроекті закладаємо  -  п'ятого  числа  кожного наступного  місяця.  І  автоматично,  як  тільки  проголошено  цей індекс, повинен коригуватися розмір мінімальної заробітної плати.

 

     Іще нами пропонуються зміни до статті 34. Стаття 34 встановлює відповідальність тих осіб, які затримують виплату заробітної плати.  І  ми  тут  наголошуємо,  що  ці  особи підлягають кримінальній відповідальності.

 

     Я хочу сказати,  що якраз норма, запропонована нами до статті 34,  зараз вже врегульована законодавством.  Коли ми подавали  цей законопроект,   вона   не   була  врегульована,  а  зараз  це  вже врегульовано.  Але решта норм не врегульовані.  Тобто  сьогодні  в Україні відсутня державна політика у сфері оплати праці. І саме це є тим найголовнішим фактором,  який сьогодні  зумовлює  руйнування трудових  ресурсів.  Чому  сьогодні навіть працюючі люди не можуть утримувати  свої  сім'ї,  годувати  своїх  дітей,  сплачувати   за житлово-комунальні послуги? Не можуть тому, що їм не сплачують той реальний еквівалент за їхню роботу, який вони заробили.

 

     Звідки береться цей реальний еквівалент?  Якщо ми  подивимося на структуру собівартості у Сполучених Штатах Америки чи в країнах Західної Європи,  то оплата праці  там  становить  від  55  до  70 відсотків  у  структурі  собівартості.  Тобто  найголовніше  -  це заплатити людині за працю,  а  потім  йдуть  матеріальні  витрати, сплата   за  використання  енергоресурсів,  витрати,  пов'язані  з амортизацією основних фондів, інші витрати.

 

     Подивимося, що  відбувається  в  структурі   собівартості   в Україні.   Цю   схему   було  розглянуто  на  "круглому  столі"  в профспілках  України.  І  заступник  голови  Федерації  профспілок наголошував,  що  в  Україні біда,  що в Україні заробітна плата в 1999 році становила 10,1 відсотка в структурі  собівартості,  а  в 2000 році - 9 відсотків.

 

     Ще раз  підкреслюю,  за  кордоном,  куди  дивиться  оця  наша правляча більшість  парламенту,  людям  сплачують  від  55  до  70 відсотків від собівартості продукції, в Україні за таку ж працю (а може,  і кращу,  бо  в  нас  не  гірші  люди,  у  нас  талановиті, працелюбні  люди)  сплачують  9 відсотків від собівартості.  Та ще подивимося, хто ж як сплачує.

 

     Знову ж таки наводжу схему,  яка  розглядалася  на  "круглому столі"  в  профспілках.  Виявляється,  що  найбільше економлять на оплаті праці приватні підприємства. Саме в приватних підприємствах найнижчий  рівень  витрат  на  оплату  праці  -  він  у  приватних підприємствах становить 7,2  відсотка  в  структурі  собівартості, тоді як на державних підприємствах - 11,7 відсотка.  Але державний сектор в Україні знищують,  він сьогодні взагалі становить вже  20 відсотків  у  структурі  власності.  Тому і виходить,  що приватні підприємства перш  за  все  диктують  таку  політику,  і  приватні підприємства перш за все знищують трудові ресурси.

 

     Ви знаєте, можна скільки завгодно розробляти програм боротьби з бідністю,  і Рух на цьому вже руку набив. Вони з цими програмами будуть  бігати  на виборах і кричати,  як вони вболівають за народ України.  А я кажу:  не потрібні програми боротьби з бідністю,  не потрібні.  Треба бідність не допускати.  Необхідно створити умови, щоб люди працювали і заробляли собі на  життя.  Якщо  вони  будуть заробляти   собі   на   життя,   вони   будуть   і  сплачувати  за житлово-комунальні послуги, і купувати собі товари. І "Демсоюзу" я окремо кажу:  не потрібні ваші телеролики,  де ви говорите, що вам так шкода безпритульних людей, не потрібні! Потрібно проголосувати за   наш  законопроект  і  вирішити  цю  проблему.  Треба  платити заробітну плату працюючим,  щоб вони могли годувати  своїх  дітей. Діти   будуть  забезпечені  усім  необхідним.  Таким  чином,  буде вирішена найголовніша проблема в суспільстві.

 

     Я підкреслюю,  найголовніша проблема - це дати людям роботу і за  роботу  платити.  Ось  цьому  питанню  присвячений  наш проект закону.  Я прошу підтримати його в першому читанні.  Це концепція, яку  можна  потім  доопрацювати,  і  прийняти  вже  законопроект у другому читанні остаточно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до доповідача?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Висвітіть список.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Абрамов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемая Наталия  Михайловна!  Мне  очень  импонируют  те  цифры, которые   вы   сейчас  представили.  Я  бы  просил,  чтобы  вы  по возможности,  может быть,  размножили их для всех депутатов  перед голосованием.  Это  очень  принципиальные  цифры.  Я  думаю,  Иван Степанович поддержит это предложение.  Я  многократно  выступал  и говорил  о  том,  что в частных предприятиях на сегодня заработная плата в себестоимости  составляет  максимум  1-1,5  процента.  Это неофициальная   цифра.   Вы  сегодня  называли  7  процентов.  При подготовке  этого  документа  не  проводился   ли   анализ,   куда расходуется вот та львиная доля?  Ведь у нас развития производства практически нет.  У нас практически отсутствует приобретение новой техники  и  технологий.  Куда  же деваются эти громадные средства, которые сегодня не попадают в руки трудящихся  в  виде  заработной платы согласно тем процентам, о которых вы говорили?

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Спасибо  за  вопрос.  Вот  эта схема как раз и раскрывает,  что составляет основную, львиную долю в себестоимости продукции.  Это  -  материальные  затраты.  Что такое материальные затраты?  Материальные затраты - это затраты на сырье и материалы. Материальные затраты включают в себя затраты на энергоресурсы.

 

     С чего  надо  начинать  выводить страну из кризиса?  По нашей разработке это было сделано в Белоруссии, и в этом основа успеха в Белоруссии.  Необходимо  начинать с национализации на энергорынке. Энергорынок должен быть только  в  государственной  собственности. Никаких посредников,  никаких игр!  Тогда никакие Юли с Гришами не будут выяснять  свои  отношения  и  набивать  свои  карманы.  Если энергорынок   в   государственной  собственности,  то  государство устанавливает фиксированные  цены  на  энергоресурсы,  государство обязано   проводить   политику   энергосбережения,   стимулировать политику энергосбережения и политику экономии материальных затрат. То  есть  переходить  от  материалоемких  видов  продукции  к  тем технологиям, к той продукции, при выпуске которой экономятся сырье и  материалы,  экономятся  энергоресурсы.  Это  все сделать можно, такие технологии в стране имеются.  Нет политического заказа,  нет воли парламента,  нет воли Президента.  Им выгодно,  я имею в виду парламентскому большинству и Президенту Кучме, превращать страну в сырьевой придаток,  выгодно давать то одному олигарху,  то другому олигарху,  как  на  пианино  играя,  возможность  напаковаться  на энергорынке.

 

     Я думаю,  что  и  Администрация  Президента получает свои еще дополнительные доходы,  свои дивиденды.  Вот почему они  поступают вопреки   логике  экономических  решений,  алогично,  экономят  на трудовых   ресурсах,   убивают   трудовые   ресурсы,   стимулируют материалоемкость   производства,  и  отсюда  вот  такая  структура себестоимости.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. За ним - депутат Марковська.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо.  Коммунистическая  партия.   Уважаемая Наталия  Михайловна!  Вы  хорошо  знаете о тех больших нарушениях, которые имеются сегодня на местах.  Скажите, в чем главная причина того,  что  на  государственных,  коммунальных,  частных  и других предприятиях сегодня  постоянно  и  систематически  нарушаются  те законы, о которых вы говорили? Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.   Когда  я  и  другие  товарищи  обращаемся  в прокуратуры разных уровней по поводу этих грубейших нарушений, как правило,  отвечают: "Оснований для вмешательства прокуратуры нет". Как понять такую позицию?

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Мы видим главную причину такого положения  дел на местах в том, что не выполняются законы, отсутствуют контроль и учет, отсутствует наказание за невыполнение законов. Каким образом можно  проконтролировать выполнение закона?  Увеличить численность налоговой администрации  или  прокуратуры?  Мы  считаем,  что  это неэффективный  способ.  Нужно  давать  права трудовым коллективам. Нужно давать права законодательной инициативы  профсоюзам.  Нужно, чтобы контроль пошел снизу,  чтобы все работающие знали свои права и полномочия (и мы  разработали  и  внесли  такой  законопроект  о трудовых коллективах),  чтобы имели законодательный механизм,  как контролировать свою администрацию.  Причем надо контролировать,  я считаю, администрацию на предприятиях всех форм собственности. Что касается  государственных  предприятий.  Понимаете,   у   нас   же антинародное правительство. Одно антинародное правительство меняет другое антинародное,  а суть остается такой же. Вместо того, чтобы управлять  госсобственностью,  вместо  того,  чтобы контролировать этого менеджера,  этого директора,  который есть  никто  иной  как просто   менеджер,   поставленный   государством  для  управления, правительство - хоть Лазаренко,  хоть Пустовойтенко,  хоть Ющенко, хоть Кинах - занято только одним: как распродать госсобственность, как ее сбросить с себя.  И  отсюда  они  перестают  контролировать государственные предприятия, директорат. Директорат оказывается на вольных хлебах,  они считают,  что это государственное предприятие уже   стало   почти   что   частным,  и  отсюда  вот  эта  позиция вседозволенности,  эта  позиция  допустимости  грубого   нарушения законов, которая разлагает общество в целом.

 

     А что  касается  прокуратуры,  то Генерального прокурора надо назначать и снимать с должности в  парламенте,  то  есть  изменить норму   Конституции,   согласно   которой   Генеральный   прокурор назначается  и  снимается  Президентом.  Он  и  будет  обслуживать Президента,  а  Президент будет обслуживать те страны,  от которых зависит его политическая поддержка.

 

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. Останнє запитання.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція соціалістичної партії.  Шановна Наталіє Михайлівно! Зовсім недавно відбувся Другий з'їзд освітян України,  і громадська  рада освітян  України  запропонувала  конкретні  кроки  щодо підвищення заробітної плати педагогам. Ви знаєте, що з 1 вересня мусили на 15 відсотків збільшити зарплату,  але кажуть, що коштів нібито немає. А на наступний рік взагалі педагоги нічого  не  отримають,  ніякої надбавки.  Ми внесли чітку пропозицію: має бути державна монополія на  спирт,  лікерогорілчані,  тютюнові  вироби,  що  дозволило   б повністю   реалізувати   те,   що  було  запропоновано  нами  щодо фінансування освіти,  медицини.  Як ви як економіст  вважаєте,  чи можлива  реалізація  цієї норми,  якщо буде воля уряду і Верховної Ради?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Це не тільки  можливо,  це  обов'язково  треба робити,  і  більше того,  ми будемо з вами (я думаю,  що це буде в листопаді) розглядати основи внутрішньої і зовнішньої політики.  Є вісім   таких  документів,  підготовлених  різними  авторами.  Наш Комітет з питань економічної політики відповідальний за підготовку такого сумарного документа,  і ми розробили загальну таблицю, куди звели пропозиції всіх авторів стосовно різних напрямів економічних реформ.  Там  є  такий  напрям - державна монополія на виробництво алкогольних напоїв і тютюнових виробів.  І ви  самі  побачите,  що багато  хто  з  авторів,  і  я  в тому числі,  підтримуємо саме це рішення.  Це треба  робити  в  загальному  контексті  зміни  курсу економічних   реформ.   І   я  хочу  сказати,  що  треба  починати обов'язково з  енергоринку.  Це  аксіома.  Але,  безумовно,  треба провести    націоналізацію   виробництва   тютюнових   виробів   й алкогольних напоїв (до речі,  такий законопроект я розробила,  він розданий). Треба робити націоналізацію в тих стратегічних галузях, на тих стратегічних об'єктах, які повинна використовувати держава, і  держава  повинна  відповідати  за  ефективне використання таких об'єктів. Це треба робити, це нагальна потреба.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Наталіє Михайлівно.  Слово  для  співдоповіді надається  Ярославу  Сухому - голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

     СУХИЙ Я.М.  Шановні народні депутати!  Законопроект 2069  про внесення  змін  до Закону України про оплату праці було внесено до порядку  денного  і  запропоновано  сьогодні  до  розгляду.   Хочу поставити вас до відома,  що чинний закон України про оплату праці було прийнято ще 24 березня 1995 року,  і він, як відомо, визначає економічні,   правові   та   організаційні   засади  оплати  праці працівників,  які  перебувають  у  трудових  відносинах.  З  метою внесення  змін  до  чинного  закону  народними  депутатами України Вітренко та Романчуком у вересні 1998 року було внесено на розгляд Верховної Ради України законопроект за 2069. Проте за результатами голосування 1 грудня 1998 року  та  23  грудня  1998  року  проект Закону  України  про  внесення  змін  до Закону України про оплату праці за номером 2069 від 10 вересня 1998 року було  відхилено.  У зв'язку  з  цим  Комітет  з  питань  соціальної  політики та праці пропонує законопроект 2069 зняти з розгляду.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  запитання  до  доповідача?  Підняли  руку Давидов,  Пустовойтов,  Моісеєнко,  Полюхович.  Увімкніть мікрофон депутата Давидова.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету   (виборчий   округ   108,  Луганська  область).  Шановний доповідачу!  Я думаю,  не знайдеться жодної людини в  залі,  котра заперечувала б пропозицію,  яку висловила Наталія Михайлівна,  щоб мінімальна заробітна  плата  була  400  гривень,  середня  -  1000 гривень і максимальна 4000 гривень.  Але коли ми розглядали проект бюджету і мова йшла про заробітну плату освітян,  то для того, щоб у  2002  році її зробити на рівні зарплати у промисловості,  тобто щоб вона дорівнювала 423 гривням,  потрібно додатково 6  мільярдів гривень.  Це розрахунок профільного комітету. Ви рахували, скільки потрібно сьогодні грошей, щоб встановити в бюджетній сфері середню заробітну плату близько 1000 гривень?  Тому я говорю,  що сьогодні необхідно 15 мільярдів гривень,  щоб встановити освітянам  середню заробітну плату близько 1000 гривень.

 

     Дякую за відповідь.

 

     ГОЛОВА. А   вранці  говорили  про  забезпечення  Міністерства внутрішніх справ заробітною платою. Будь ласка, Ярославе.

 

     СУХИЙ Я.М.  Це   запитання   було   б   доцільно   адресувати представнику Комітету з питань соціальної політики, якби ми за цей законопроект проголосували  в  першому  читанні.  На  сьогодні  це питання ви можете адресувати авторам законопроекту. Це поперше.

 

     По-друге, мені  залишається  ще раз озвучити вам рекомендацію профільного  Комітету  з  питань  соціальної  політики  та  праці: рекомендувати зняти з розгляду законопроект 2069 як такий,  що вже був відхилений Верховною Радою України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Моісеєнко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів,  місто  Кривий Ріг.  Я повністю підтримую пропозиції Наталії Михайлівни,  які містяться в її  законопроекті.  Але  справа  в  тому,  що цей законопроект при даному  політичному,  економічному   режимі   суперечить   законам економічного   і  політичного  розвитку.  Спочатку  треба  змінити систему,  потім приймати цей законопроект. Скажіть, будь ласка, як ви  розцінюєте  таке співвідношення між максимальною і мінімальною заробітною платою?  Якщо мені не зраджує пам'ять,  Кодекс  законів про  працю  не  визначає максимального розміру заробітної плати на сьогодні.

 

     СУХИЙ Я.М.  На  ваше  запитання   дали   відповідь   депутати Верховної  Ради  України  1  грудня  1998 року,  коли законопроект спочатку було відхилено,  а потім за нього не проголосували.  І ці всі   нераціональні   обов'язкові   співвідношення  мінімальної  і середньої  заробітної  плати  -  1  до  2,5   та   мінімальної   і максимальної - 1 до 10 були просто відхилені.  Якщо є інший якийсь законопроект, то дуже прошу в установленому порядку внести його на розгляд,  і ми будемо обговорювати,  приймати і визначатися тут, в сесійній залі.

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко. За ним - депутат Полюхович.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемый  Ярослав  Михайлович!  Не  кажется  ли  вам недостаточно обоснованным предложение,  что  законопроект,  который  регулирует важнейшую   проблему   в  государстве,  может  быть  даже  снят  с рассмотрения только по одной причине,  что он  раньше  снимался  с рассмотрения?  Мне  кажется,  это недостаточно обоснованный тезис, потому что не менее 90 процентов населения Украины  ждут  принятия этого законопроекта.  Наверное, Верховный Совет должен отнестись к этому более внимательно. Это первое.

 

     Второе. В  Белоруссии,   например,   смогли   же   обеспечить прожиточный минимум 36 долларов,  а среднюю зарплату 95,5 доллара. То есть в три раза выше средняя заработная плата,  чем прожиточный минимум.

 

     Наталия Михайловна    предлагает    в   своем   законопроекте значительно меньший  показатель  -  1,25  процента.  То  есть  400 гривень.  Неужели  мы  сегодня  настолько  примитивно  выглядим по сравнению с Белоруссией, что мы не можем обеспечить это гражданам?

 

     Спасибо.

 

     СУХИЙ Я.М.  Законопроект 2069 ніколи не знімався з  розгляду. Законопроект 2069 1 та 23 грудня 1998 року тут,  у цій залі,  було не прийнято,  через що він був відхилений і через що  пропонується зняти його з розгляду.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Дякую, Іване Степановичу. Фракція Українського руху. Я абсолютно підтримую вас, Ярославе Михайловичу, і, дякувати Богу,  у нас комітет розібрався з цим законопроектом.  Дійсно, він повинен бути знятий  з  розгляду.  Але  на  майбутнє  перед  вашим комітетом  питання  дуже  чітко  стоїть:  доки  ми  не  встановимо погодинну оплату праці законом,  доти у нас  у  кожній  більш-менш працюючій  фірмі чи на підприємстві буде існувати дві бухгалтерії. Ви прекрасно про це знаєте,  що людина офіційно отримує 370 чи  50 гривень  на  місяць,  але  отримує конверт - місячну оплату праці. Мало того,  вона працює не по 7 годин і не по 8,  а по 12-14 годин на  добу,  тому  що  оплата  праці така,  що їй треба відпрацювати стільки  годин.  У  всьому  цивілізованому  світі   застосовується мінімальна  оплата  за  годину  праці.  Нижче  цього  рівня  ніхто опускатися не може.  Ми не можемо в законопроекті називати розміри зарплати:  1000  гривень,  400 гривень чи 500 гривень.  Це буде не закон, а побажання.

 

     І друге.  Скажіть мені,  будь ласка,  як  у  вашому  комітеті розробляється  оце  найважливіше питання - концепція оплати праці? Чи ви хоч розглядаєте це питання, чи воно на часі у вас?

 

     Дякую.

 

     СУХИЙ Я.М.  Стосовно мінімальної погодинної оплати праці - це не  предмет  розгляду даного законопроекту.  Але,  відповідаючи на запитання,  яке стосується  комітету,  хочу  вам  сказати,  що  ми розглядаємо  (і  створена робоча група) законопроект,  де мова йде про мінімальну погодинну оплату праці,  з тим щоб  зняти  гостроту соціальної проблеми, про яку ви сказали.

 

     Стосовно нових  підходів до питання оплати праці,  то ніхто ж не стверджує, що немає раціонального зерна в законопроекті

 2069. Я  кажу  тільки  про  те,  що  цей  законопроект  уже  було відхилено.  Якщо є інший законопроект, будь ласка, його потрібно в установленому порядку вносити,  обговорювати.  І я думаю, що ми за нього проголосуємо.  Ви пам'ятаєте,  що ми тут  розглядали  чотири законопроекти стосовно індексації.  І сам по собі Закон про оплату праці  буде  працювати  тільки  тоді,  коли  він  буде  наповнений реальним,   конкретним  змістом,  коли  держава  буде  здійснювати індексацію з огляду на ту інфляцію, яка має місце.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Ярославе   Михайловичу.   Час    завершився. Записалися депутати,  які хочуть взяти участь в обговоренні. Слово надається народному депутату Віталію Черненку.

 

     Віталій Григорович знімає свій  виступ.  Депутат  Павловський наступний,   але  його  немає.  Тому  слово  надається  Володимиру Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська   область).  Прогрессивная  социалистическая  партия Украины.  Уважаемые депутаты!  Я уже три созыва  народный  депутат Украины, и более позорного доклада со стороны комитета по существу законопроекта я в этом зале не слышал. Особенно стыдно за депутата Сухого,  который  сам является производственником,  который ничего вразумительного против предложения  Наталии  Витренко  не  сказал. Никогда   в   жизни   никаким   документом  не  определяется,  что законопроект нужно снимать из-за того,  что, видите ли, когда-то в зале  Верховного  Совета  он не был принят.  Еще раз скажу:  более позорного доклада от комитета в Верховном Совете с этой трибуны не было.  Ни  одного  аргумента  по существу,  почему законопроект не нужно принимать.

 

     Теперь скажу руховцам насчет того, что законно или незаконно. Откройте   Конституцию,   статьи   46  и  48,  и  прочитайте,  что минимальные   социальные    нормативы    должны    соответствовать прожиточному   уровню.   И  Сухого  прошу:  откройте  Конституцию, почитайте.  Конституцией защищается право на жизнь таким  образом, что  минимальная  заработная  плата  и  минимальная  пенсия должны соответствовать прожиточному уровню. Кому это не понятно? Руховцам не  понятно,  которые  хотят отдать в сверхэксплуатацию олигархам, внешнему капиталу наши трудовые ресурсы?  Мы будем против.  Потому что так требует Конституция.  Откройте,  все депутаты,  почитайте, что вы делаете и зачем вы сюда пришли.

 

     Возникает вопрос  о  заработной  плате.   А   воспроизводство трудовых ресурсов нужно или нет?  Да,  нужно.  Вы ж,  руховцы,  за "незалежну,  самостійну Україну, за те, щоб вона була квітучою". І ваш патрон Ющенко каже: "За квітучу Україну, за нашу Україну".

 

     Наша Украина - это, кроме земли, кроме территории, конкретные люди,  которые  имеют  право  на   жизнь.   А   право   на   жизнь обеспечивается,  как минимум,  заработной платой и пенсией. Так вы что? Вы определитесь, вы что, антинародное, уродливое политическое образование, если выступаете против этого закона?

 

     Это конституционная норма, она сегодня не отрегулирована, и в законопроекте  Наталия  Витренко  и  Романчук  предлагают   внести изменения в закон для того,  чтобы эта норма была конституционной. Вот и все. Поэтому нужно голосовать, это требование Конституции.

 

     Уважаемый коммунист Пустовойтов!  Зачем вы  приходили  в  зал Верховного Совета?  Сейчас нужен этот закон. Вы будете ждать, пока сменится система,  и тогда будете голосовать за изменения в  Закон об  оплате  труда?  То  есть  вы  не  будете  голосовать.  Вы  же, коммунисты,  вроде бы должны защищать человека труда,  а значит, и его  право получать заработную плату.  Что это за выступление?  Не будете  голосовать,   покажете   свое   настоящее   лицо.   Идите, митингуйте,  делайте  революцию,  а  мы будем делать все для того, чтобы закон,  касающийся оплаты, труда, был принят и наши трудовые ресурсы были защищены от эксплуатации, чтобы наши люди, лучшие умы не покидали нашу страну, работали здесь.

 

     И последнее.  Где взять деньги?  Кто  из  депутатов,  кто  из комитета говорит о том, что нужно 6 миллиардов и так далее? Вам же растолковали публично:  нужно менять структуру себестоимости,  там деньги находятся, неужели не понятно?

 

     Где "більшість" парламентская, Иван Степанович, которая после переворота взяла политическую ответственность за положение  дел  в стране, где она? Вы позовите ее.

 

     Поэтому, уважаемые  депутаты,  я  прошу проголосовать за этот законопроект в первом  чтении,  внести  изменения,  защитить  наши трудовые ресурсы и выполнить конституционную норму.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Романовичу,  названий проект відхилила не більшість, це ще ви були при владі, і ви його відхилили.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Иван Степанович,  когда я  буду  "при  владі", закон этот будет принят, и люди - трудовые ресурсы будут защищены, и не будет проводиться политика геноцида.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Тищенку.

 

     ТИЩЕНКО П.В.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые    коллеги! Уважаемые  друзья!  Я  хотел  бы  успокоить  Владимира Романовича. Безусловно,  фракция будет поддерживать этот законопроект,  потому что действительно наша партия,  наша фракция всегда стояла и будет стоять на защите интересов простых людей - трудящихся.

 

     Но дело в общем-то не в этом.  Очень жаль,  что эта концепция не нашла поддержки в профильном комитете и,  судя по высказываниям отдельных  депутатов,  не  найдет  и  в  этом  зале.  Но  это   не удивительно.   В  этом  обществе,  в  этой  державе  Украина,  где властвует  не  закон,  а  олигархи  и   Президент,   возглавляющий олигархов,  к сожалению,  такие законы и не могут быть приняты.  И это все вопреки Конституции.

 

     Я хотел бы по совету Владимира Романовича зачитать  отдельные выдержки   из   Конституции   для   той   же   "більшості"  и  для представителей Руха.

 

     Так вот,  оказывается,  что согласно Конституции  (статья  3) "Людина,  її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю".

 

     И еще один штрих, статья 43, где сказано: "Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом".

 

     А теперь  прошу  прощения,  что  буду  говорить  не  об  этом законопроекте, а о законе, который был принят недавно 340 голосами здесь,  в этом зале. Это законопроект 7145, который предложили я и Станислав Иванович Гуренко.  В нем предлагалось  заработную  плату считать  первоочередным платежом,  это норма Конституции.  И вот у меня в руках вето Президента.  Президент попросту в очередной  раз наплевал   на   эти   положения   Конституции,  наплевал  на  свой собственный  народ,  на  его  право  на  своевременное   получение заработной  платы.  Речь  даже  не  идет  о достаточной заработной плате,  чтобы можно было обеспечить  прожиточный  минимум  себе  и членам своей семьи, а о своевременной. И чем же Президент при этом аргументировал?  Он сказал, что есть статья 27 Бюджетного кодекса, которая все,  извините, перечеркнула. Статья 27 этого кодекса выше любой Конституции.  Несмотря на  то,  что  есть  задолженность  по заработной плате в размере 3,3 миллиарда гривень,  несмотря на то, что правительство  разрабатывает  программу  борьбы  с  бедностью, Президент  не  считает  необходимым  бороться  с  этой бедностью и платить людям заработную плату. Вот суть режима.

 

     И, Владимир Романович, зря вы обиделись на Пустовойтова, прав он был,  что надо менять режим, тогда такие законы будут проходить на "ура".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки  надається  Ярославу  Сухому.  Будь ласка.

 

     СУХИЙ Я.М.   Дякую.  Я  хочу  відповісти  народному  депутату України Володимиру Марченку.  Я дійсно виробничник.  Я знаю, що на промисловому  підприємстві,  як  у  будьякому трудовому колективі, існують так звані стандарти,  тобто правила  поведінки  і  правила документообігу.  Я,  крім того,  знаю статтю 48 Конституції і смію вас запевнити,  що вчив студентів,  не тільки спираючись на роботу Леніна "Держава і революція",  але й спираючись на інші роботи.  А вам конкретно скажу ось що 23 березня 1999 року  тими  ж  авторами було  внесено законопроект 3145.  Ось його і потрібно було вносити сюди  в  зал  і  обговорювати.  Це  ваша  помилка,  що  ви  внесли законопроект   2069.  І  я  вас  дуже  прошу,  перестаньте  своїми нападками вчити всіх, як нам жити.

 

     ГОЛОВА. Заключне слово надається Наталії Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я пропоную профільному комітету згадати, що він профільний  комітет.  Ви  знаєте,  це дійсно якось просто ганьбить комітет.  Про що ви ведете зараз суперечку, пане Ярославе, про що? Я  пропоную  концепцію.  Колега Полюхович не розуміє,  що не можна казати на запропонований законопроект,  що він незаконний. У цьому законопроекті  я  пропоную,  як  вирішити  дану проблему.  А право кожного депутата визначитися:

 

 

 

 хочете ви вирішувати проблему на користь трудових ресурсів України

- ви підтримаєте цю концепцію,  бо  це  перше  читання.  Мені  що, наприкінці  вже  скликання розповідати вам,  що перше читання - це концепція?  Це  коли  людина  каже,  що  оця   проблема   потребує вирішення. Я пропоную вирішити, підтримується ця проблема залом, а потім вже можна доопрацьовувати. Я ж не кажу, що це остаточно і не можна   змінити  жодного  слова.  Можна  доопрацювати,  але  треба вирішувати проблему.  Мені шкода,  що профільний комітет не зробив цього сам,  бо для цього вас направляли в комітет.  Проблему треба вирішувати,  оскільки люди працюють за безцінь,  їм не платять  за їхню роботу. Це перше.

 

     Друге. Я   не  погоджуюся  з  тим,  що  треба  переходити  на погодинну оплату праці.  У  нас  є  сьогодні  вже  факти,  коли  в Луганській області люди працюють 2 години на тиждень. І ви хочете, щоб їм платили за ці 2 години?  Ну,  будуть платити їм по 1 гривні 30 копійок за годину, і далі що? За ці гроші можна прожити?

 

     Потрібно, по-перше,  щоб  у  Конституції було чітко закладено

8-годинний  робочий  день.  А  по-друге,  ми  зазначаємо  в  нашій концепції,  що мінімальна місячна заробітна плата - це прожитковий мінімум.  Ми з вами визначили прожитковий мінімум який?  Місячний. Ми  прийняли  Закон  про  прожитковий  мінімум  і  сказали,  що це мінімум,  який у нашій державі  в  конкретних  історичних  умовах, зараз,  у  цей період,  треба людям похилого віку,  молодим людям, працездатним людям сплачувати.

 

     Треба, щоб була логіка.  Ми пропонуємо логіку,  а вже  як  ви проголосуєте, це ваша власна відповідальність, це ваша совість. За все буде кожен з нас відповідати  перед  нашими  виборцями,  перед народом України. За все буде відповідати!

 

     Тому я  просто  хочу,  щоб ви не робили ще однієї помилки,  я просто пропоную підтримати наш законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Наталіє   Михайлівно.   Слово   для   репліки надається депутату Пустовойтову.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів,  місто  Кривий Ріг.  Я завжди,  коли мене не розуміють,  звертаюсь до свого педагогічного досвіду і прошу, що потрібно уважно слухати, що я кажу.

 

     Ми будемо підтримувати цей законопроект, щоб показати, що він все-таки при існуючому  режимі  суперечить  законам  економічного, політичного розвитку. Це перше.

 

     І друге. Я сюди в зал прийшов як комуніст, і буду відстоювати ті ідеї,  відстоювати які мені  дали  наказ  виборці,  відстоювати інтереси простих людей.  І не потрібно, Володимире Романовичу, так розкидатися  звинуваченнями,  тому  що  тоді  у  мене   спрацьовує психологічний бар'єр і я не можу вас сприйняти.

 

     Дякую. І давайте жити дружно.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки надається депутату Полюховичу.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.    Шановна   Наталіє   Михайлівно!   Дозвольте зауважити,  що я маю дещо іншу думку стосовно того, що я сказав. Я сказав,  що погодинна оплата праці дасть можливість врегулювання у двох  основних  напрямах.  Перше  -  це  тіньова  оплата  праці  і відповідно всі сплати з фонду оплати праці. І друге - це зобов'яже підприємця розраховувати на таку кількість людей і на таку  оплату праці,  коли будуть дотримані гарантії Конституції, про що говорив депутат Марченко,  на працю і на оплату праці. Чому? Тому що такий принцип  оплати  праці дасть право товаровиробнику (чи підприємцю, чи,  як його назвати,  власнику) розраховувати,  що ця робота  має бути  виконана  за  2  години,  а ця за 16 або 25 годин.  У такому випадку якраз і буде дотримано принцип мінімальної оплати праці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми завершили обговорення. Я хотів  би,  щоб  ми зрозуміли,  що реформа оплати праці не те,  що висить над нами,  а без неї,  без збільшення заробітної  плати  та інших  виплат  ми не прокрутимо внутрішню економіку,  вона не буде працювати.  Тому я хотів  би,  щоб  і  профільний  комітет  (Іване Івановичу Ткаленко,  я до вас звертаюся),  і Наталія Михайлівна, й інші, хто виступав, розробники попрацювали над цією проблемою (Шум у залі). Михайле Антоновичу, знаєте, ви вже одне щось робіть, а то хочете скрізь встигнути, а такого не буває.

 

     Проблема є,  і над нею потрібно працювати. Будемо вважати, що ми   даємо   протокольне   доручення  і  профільному  комітету,  і депутатам-розробникам  даного  законопроекту,  і  тим,  хто   брав участь,  продовжити  доопрацювання для внесення проекту закону,  у якому  були  б  концептуальний  підхід  і  якісь  орієнтири   щодо збільшення заробітної плати.

 

     -------------

 

     Переходимо до  розгляду  питання порядку денного про внесення змін  до  Закону   України   про   пенсійне   забезпечення   (щодо встановлення  мінімальної  пенсії на рівні мінімального споживчого бюджету),  реєстраційний номер 2211.  Доповідач - народний депутат Наталія Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Шановні  депутати!  Законопроект,  який  я вам зараз  пропоную,  є  прикладом  того,  коли   профільний   комітет розглянув  по  суті наші пропозиції.  Тут теж є колізія невеличка. Колізія в тому,  що спочатку,  як тільки почала працювати Верховна Рада  цього  скликання,  ми вносили законопроект 2211 про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.  Потім він був  внесений на наступній сесії під номером 3117. Це той самий законопроект, та сама концепція.  Так ось, профільний комітет у справах пенсіонерів розглянув нашу концепцію по суті і підтримав її.

 

     Я хочу  нагадати  вам,  що  підтримав  не  тільки  профільний комітет.  Я  доповідала  цей  законопроект  у  першому  читанні  у Верховній   Раді   України   в  лютому  2001  року,  і  22  лютого законопроект  був  проголосований  у  першому  читанні.  Було  245 голосів  "за".  Я  дуже вдячна всім депутатам,  хто підтримав нашу концепцію.  Ми надрукували результати цього поіменного голосування в нашій партійній газеті "Досвітні вогні",  яка має середній тираж

- 200 тисяч примірників.  І я  без  перебільшення  кажу,  що  наші виборці із задоволенням купували нашу газету,  щоб подивитись, хто конкретно проголосував за концепцію цього закону.

 

     Що було далі? Далі була створена робоча група, до складу якої увійшли  депутати,  члени  секретаріату  комітету  і  представники Кабінету  Міністрів,  Пенсійного  фонду,  Міністерства  праці   та соціальної політики, представники профспілок. Тобто була така дуже впливова і дуже професійна відповідальна робоча група.

 

     Законопроект був доопрацьований і внесений на друге  читання. Вам розданий цей проект закону, підготовлений до другого читання.

 

     При підготовці   цього   проекту   закону  ми  врахували  всі пропозиції,  які надійшли,  і  в  кінцевому  результаті  на  друге читання ми залишили найголовніше, про що весь час ведуть мову наші виборці,  - мінімальна пенсія,  тобто пенсія соціальна,  пенсія за віком повинна встановлюватись на рівні прожиткового мінімуму.  Оця принципова позиція увійшла в законопроект.

 

     На сьогодні прожитковий мінімум пенсіонера - 248  гривень  на місяць.  Якщо  ви,  коли  приймали  Закон про прожитковий мінімум, прочитали,  що включають у себе ці 248 гривень, то ви побачили, що це  мінімум  для  прохарчування,  мінімум  для  придбання  одягу і мінімум для оплати за житловокомунальні послуги.  До речі, туди не входить  оплата за медичні послуги,  а пенсіонеру ще треба платити за ліки,  у пенсіонера є  й  інші  витрати,  але  до  прожиткового мінімуму це не входить.

 

     Таким чином, мінімальна пенсія на рівні прожиткового мінімуму

- це пенсія,  менше якої не може бути в державі,  якщо  вона  хоче називати себе цивілізованою.

 

     Як розраховувати  пенсію?  Ми в нашому законопроекті показали (це стаття 64), що для розрахунку пенсій береться заробіток у сумі не  вище  десятикратного  розміру  мінімальної  заробітної  плати. Заробіток  у  частині,  що  не  перевищує  чотирикратного  розміру мінімальної заробітної плати,  враховується при призначенні пенсій повністю.  Кожна наступна частина заробітку враховується в  такому розмірі: в межах п'ятого мінімуму заробітної плати - 85 процентів, шостого - 70 процентів,  сьомого - 55  процентів,  восьмого  -  40 процентів,  дев'ятого  -  25  процентів,  десятого - 15 процентів. Одержаний таким чином заробіток  вважається  заробітком,  з  якого обчислено пенсію.

 

     Ну і  в цій статті зауважено,  що граничні розміри заробітку, враховані для обчислення пенсій відповідно до частини другої  цієї статті,   підвищуються   в  разі  збільшення  розміру  мінімальної заробітної плати.

 

     Тобто ми законодавчо вирішили ту проблему,  про яку весь  час нам  кажуть наші виборці.  Ми заклали мінімальний розмір пенсії на рівні реальної  вартості  життя  і  те,  що  пенсія  нараховується відповідно до стажу і умов праці.

 

     Леоніде Макаровичу!  Леоніде  Макаровичу!  Леоніде Макаровичу Кравчук!  Ви  стільки  біди  зробили  в  Україні,  я  прошу   вас, послухайте.  Може,  будемо  виправляти помилки,  бо нам виправляти ваші помилки,  а ви ще й заважаєте працювати.  Не  можна  в  таких умовах доповідати законопроект.

 

     Так ось,  ми вирішили дві проблеми.  І я хочу сказати,  що за цей  законопроект  Комітет  у  справах  пенсіонерів   проголосував одноголосно.  Ми  вносимо  його  в  зал.  Які  проблеми  тепер  ще виникають в залі? Я просто хочу пояснень, чому за наш законопроект проголосувало  лише 185 депутатів?  Чому не голосують ті політичні сили,  які будуть,  безумовно,  розігрувати  карту,  що  їм  шкода пенсіонерів,  що вони переживають,  ночей не сплять? Вони їм крупу подарують,  церкву побудують,  дорогу відремонтують,  бо  вони  за пенсіонерів  переживають,  і 100 грамів наллють,  абсолютно точно. Самі виробляють, самі і людей споюють.

 

     Але чому  не  вирішити  це  законодавчо?   Знову-таки,   коли розігрують  карту,  що  немає  грошей  у державі,  це абсолютно не відповідає дійсності.  Гроші в державі є.  Треба вирішити один раз проблему радикально.  Платити людям за працю, мати нормальний фонд заробітної  плати,  з  фонду  заробітної  плати  перераховувати  у Пенсійний фонд і сплачувати пенсію. І все, і позбавитись головного болю.

 

     Що сьогодні відбувається?  Ось Президент нам зробив послання. Роздали послання.  Про що каже Президент?  Він хоче і це скинути з держави, щоб за пенсію держава не відповідала. Давайте кожний буде грати    сам    собі:   персоніфіковані   рахунки,   кожний   буде відраховувати, накопичувати собі пенсійний фонд.

 

     Уже накопичили собі грошей  вкладники  банку  "Україна",  уже довірилися  банку.  Там  було державна частка 13 відсотків,  тепер ніхто не знає,  де поділася ця частка,  куди вона  зникла  і  яким чином.  Тобто  вже люди побачили,  що таке кримінальна держава,  в якій розграбовуються якісь сукупні кошти, якісь асоційовані кошти.

 

     Але ж це послання не вирішує головної проблеми  -  якою  буде мінімальна  пенсія?  Тут  і  слова немає про те,  яким буде рівень оцієї мінімальної солідарної  пенсії.  Від  мінімальної  пенсії  ж розраховується вже збільшення пенсії. І я знаю чітко, хто пише всі ці матеріали Президенту,  хто хоче йому зробити красиву  міну  при поганій грі.

 

     Я звертаю  вашу  увагу,  що  ось є така моя колега,  до речі, доктор  наук,  ми  з  нею  разом  вчилися,  Елла  Лібанова.   Вона спеціаліст з демографії, пише багато матеріалів стосовно пенсійної реформи.  Чому вона пропонує,  а  Президент  вже  оприлюднює  таку пенсійну  реформу?  Вона  посилається на те,  що (російською мовою прочитаю, це "Зеркало недели" за 1 вересня цього року) "пенсионный возраст  в  Украине  едва  ли  не  самый низкий в мире,  и вопреки распространенному мнению о чрезвычайно высокой смертности женщины, достигшие 55 лет,  живут у нас еще в среднем 22,5 года, а мужчины, достигшие 60 лет, живут еще 14,2 года".

 

     Ви знаєте,  це  взагалі  нонсенс.  Взяти  підмінити  поняття. Чоловіки в Україні живуть 63 роки. І треба якраз дивитися, скільки сьогодні чоловік живе.  А у тих, хто дожив до 60 років (а багато ж з  них  не  доживає),  бачте,  ще  життя попереду.  Так що,  треба збільшити пенсійний вік?  Треба під цим "соусом" зменшити  пенсії. Ми  вважаємо,  що  це  політика геноциду.  Ми пропонуємо захистити пенсіонерів.

 

     І тому я звертаюся знову до нашого залу.  Я знаю, що в четвер буде   поставлений  цей  законопроект  на  голосування  у  другому читанні.  Я прошу вашої підтримки,  я прошу щоб ви прийняли закон, який вирішить проблеми пенсіонерів один раз і в цілому. І не треба буде надбудовувати ніяких "скворечников" і вигадувати  бознащо.  І тоді  треба  змінювати політику щодо оплати праці,  треба наводити порядок  з  контролем,  обліком  у  державі  в  цілому,  і   гроші знайдуться  для  всього.  Але  потрібна політична воля перш за все парламенту,  бо ми  відповідальні  перед  народом  України  за  ті закони, які ми приймаємо.

 

     ГОЛОВА. Будуть  запитання до Наталії Михайлівни?  Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Федір Абрамов. За ним - депутат Зарубінський.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо,  Иван   Степанович.   Коммунистическая партия.   Уважаемая   Наталия   Михайловна!  Скажите,  есть  ли  в заявлениях  ваших  оппонентов  хоть  маленькая   частица   логики, социальной, экономической обоснованности того, что якобы в Украине нет денег? Деньги, я глубоко убежден, есть. Где взять эти деньги с точки зрения доктора экономических наук?

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Чтобы в Украине были деньги, нам нужно принять закон  о  возврате  капитала,  вывезенного   из   Украины.   Такой законопроект  нами разработан и внесен в повестку дня этой сессии. Он позволит прежде всего прекратить утечку капитала, поскольку еще и  сегодня  эти  деньги вывозят из страны.  То есть деньги Украины работают за пределами страны. В чем один из факторов успеха реформ Китая?  Из  Китая не вывезен ни один юань.  Все осталось в стране. Следовательно,  все  работает  на  создание  новых  рабочих  мест, инвестируется в производство, отсюда развитие страны.

 

     Второй момент.  Как вернуть деньги,  вывезенные из Украины? С этой трибуны называют уже сумму в 65 миллиардов долларов.  Да  что это,  просто  игры  какие-то:  кто  назовет больше или кто назовет лучше?!  Минимум 40 миллиардов долларов вывезено из Украины, и это не  только  Лазаренко,  не только Жердицкий,  не только Волков,  о котором уже поднимали вопрос неоднократно. Я глубоко убеждена, что если такой закон будет принят и подписан Президентом,  и Президент даст свое разрешение (я понимаю, что только он не дает разрешения) Службе безопасности назвать эти счета,  назвать фамилии,  эти люди должны  вернуть  деньги   в   Украину.   Но   это   что   касается разворованного. А теперь нужно ж не разрешать дальше воровать.

 

     Я еще и еще раз говорю:  должны быть восстановлены контроль и учет,  должно быть планирование в стране,  учет использования  как бюджетных средств,  так и средств предприятий.  Без восстановления учета,  без восстановления ответственности за  выполнение  законов страна  развиваться  не  может.  Это все можно сделать.  Для этого нужно парламенту,  прежде всего,  принять  решение,  и  для  этого парламент   должен   поставить  проблему  перед  Президентом:  или Президент меняет курс реформ в  интересах  Украины,  или  в  конце концов он должен подать в отставку. Я все-таки думаю, вдруг у него совесть проснется,  хотя бы  после  того,  как  эта  ракета  сбила российский самолет. Это же Президент, Верховный Главнокомандующий, отвечает за то,  что испытания шли в  Украине,  что  он  не  нашел другие участки на планете Земля.

 

     Поэтому все можно решить, было бы желание.

 

     ГОЛОВА. Олег Зарубінський. За ним - депутат Давидов.

 

     Ми відхилилися, Наталіє Михайлівно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Все связано в нашей жизни, Иван Степанович.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.   Шановна   Наталіє  Михайлівно!  Абсолютно конкретне  запитання  до  вас.  Сьогодні  пенсії  виплачуються   в поточному  режимі,  тобто  пенсіонер  одержує  пенсію  за поточний місяць.  Ви пропонуєте в статті  85  чинного  на  сьогодні  закону змінити  цю схему,  а саме,  щоб пенсії виплачувались щомісячно до

5-го числа місяця,  наступного за місяцем,  за  який  виплачується пенсія. Тут, безумовно, є такий момент, як кредитування Пенсійного фонду протягом місяця за рахунок коштів  пенсіонерів.  Але  чи  не вважаєте  ви,  що  це може,  скажемо так,  призвести до погіршення рівня якраз  соціального  забезпечення  пенсіонерів  і  до  певної соціальної  напруги?  Ви  прекрасно  розумієте,  що це означає,  - відкладати виплату пенсій на місяць.

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Пане  Зарубінський,  мені  шкода,  що   навіть представник  Кабінету  Міністрів  не читає наших проектів законів. Якраз у другому читанні,  а я  доповідаю  законопроект  у  другому читанні,  ця  норма  знята.  Вона  була  у першому читанні,  після доопрацювання робочою групою ми її просто зняли.  І стаття 85, яка тепер внесена до цього документа, розданого в залі, виписана таким чином:  "Виплата та доставка пенсій здійснюється Пенсійним  фондом України або за його дорученням підприємствами та організаціями, що визначаються   за   результатами   відповідного   тендеру,    який проводиться в порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України. За бажанням пенсіонерів виплата пенсій може здійснюватися через їх поточні  рахунки  у банківських установах".  Тобто якраз цю норму, щоб не викликати колізії, ми виключили із статті 85.

 

     ГОЛОВА. Олег Зарубінський.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Наталіє Михайлівно, я не зрозумів, про яке друге читання йдеться?  Це повторне перше читання, і ми виходимо з того, що є у нас на руках.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ми виходимо  з  того,  що  в  першому  читанні законопроект  був  прийнятий.  Далі він був доопрацьований робочою групою і внесений в зал на друге читання.  І  оскільки  у  другому читанні  такі  депутати,  як  ви,  пане  Зарубінський,  якраз і не підтримали проект,  я знову вийшла на трибуну, щоб переконати вас, що  його  треба прийняти.  Але я доповідаю вже врегульовані норми, вносяться на голосування в зал  норми  вже  погоджені,  я  про  це сказала, і з комітетом, і з робочою групою.

 

     Цей доопрацьований законопроект,  він тепер пропонується вам. Я сказала, що питання, яке вас турбує, врегульоване.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно,  тут є проблеми  процедурні,  але профільний комітет звернувся з тим,  щоб повторно його внести. Так що тут є підтримка профільного комітету.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. І профільний комітет підтримав, за що я вдячна.

 

     ГОЛОВА. Володимир Давидов. Останнє запитання.

 

     ДАВИДОВ В.В. Шановна пані Вітренко! Коли ви доповідали перший проект закону, я так і не почув, скільки все-таки треба грошей для того, щоб підвищити мінімальну заробітну плату до 400 гривень?

 

     І щодо цього проекту закону. Все-таки, за моїми розрахунками, сьогодні треба близько 30 мільярдів гривень, щоб встановити пенсії на рівні прожиткового мінімуму 248 гривень.  І я хотів  би  почути від  вас,  скільки  треба  грошей,  щоб  забезпечити  виконання  і першого,  і другого закону?  Щоб, як кажуть, ми опустилися з небес на  нашу  грішну  землю  і  ви прислухалися до пропозицій народних депутатів,  зокрема тієї,  що вносив депутат Пустовойтов.  Я прошу вас, назвіть, скільки треба грошей. Не кажу вже, де взяти їх.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  По-перше,  давайте  згадаємо,  що  ми  з  вами законодавці.  Ви ще не Прем'єр і не очолюєте уряд  для  того,  щоб вирішувати   проблему,   де   взяти   гроші.  Законодавці  повинні визначити,  яким чином вирішити проблему,  яка є у суспільстві.  А далі питання:  де взяти гроші?  Я наголошую, що для реформи оплати праці не потрібні  додаткові  гроші,  потрібно  змінити  структуру собівартості.  Продукція  залишиться  конкурентоспроможною,  але в структурі  собівартості  будуть   не   матеріальні   витрати,   не енерговитрати, не інші витрати, які на сьогодні зростають шаленими темпами, а буде перш за все оплата живої праці. Треба відновлювати живі ресурси.

 

     Що стосуєтся   пенсіонерів.   Пенсійний   фонд,   ви  знаєте, формується з фонду заробітної плати,  тому  це  логічно  пов'язані економічні проблеми.  Крім того,  є кошти в державі,  щоб вирішити проблему  пенсіонерів  терміново,  навіть  не  очікуючи  вирішення проблеми оплати праці.

 

     Згадаймо хоча б транзит газу через територію України. Нам тут казали,  що 16 мільярдів гривень зникають невідомо куди,  не можна їх  знайти.  І  у  звіті  про виконання бюджету за 2000 рік,  якщо пам'ятаєте,  пан Ющенко показав лише 195 мільйонів.  Куди поділися ще 15,8 мільярда,  ніхто нібито не знає. Уже після нашої критики з цієї трибуни в проект бюджету на 2002  рік  заклали  2,3  мільярда гривень.

 

     Тобто ці  гроші починають з'являтися,  але це теж крихти.  16 мільярдів гривень надійде в бюджет держави,  якщо буде відновлений контроль  тільки  за  транзитом  газу  і  за отриманням грошей від цього. А ще є транзит аміаку і так далі. Ми згадували сьогодні про державну  монополію  на алкогольні напої і тютюнові вироби.  Треба виписувати нормальні закони і вирішувати ці проблеми.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно,  треба повернутися до закону  про збереження енергії: нікуди нічого безслідно не зникає.

 

     Дякую, Наталіє   Михайлівно.   Ще   є   співдоповідь   голови підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Ігоря Корнійчука, але його немає.

 

     Тоді переходимо  до  обговорення.  Слово  надається народному депутату Михайлу Павловському.  За ним  буде  виступати  Володимир Марченко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую,  Іване Степановичу. Оскільки я трошки запізнився на  розгляд  першого  проекту,  то  я  хочу  сказати,  що  фракція "Батьківщина",  Наталіє  Михайлівно,  підтримує  і  перший  проект закону,  і другий.  Більше того, ми хочемо звернути увагу всіх, що ви врахували наші пропозиції.  Те, що нераціональне, відкинули, не торкаєтеся  всіх інших пенсій,  а тільки мінімальної,  яка повинна дорівнювати прожитковому мінімуму, - це нормально.

 

     Шановні колеги,  журналісти  і  члени  уряду!  Я  вам  роздав наукову  книгу,  яка  називається "Стратегія розвитку суспільства. Україна  і  світ".  У  ній  ідеться  про  економіку,  політологію, соціологію.  І там виписана стратегія,  як дійсно перейти до стану економічного зростання...

 

     ГОЛОВА. І де взяти гроші.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.    і де взяти гроші.  І  я  кажу,  де  взяти гроші.  І  досвід  є.  Наприклад,  у  складі  минулого  уряду Юлія Тимошенко взяла з тіньової економіки  лише  9  мільярдів  -  і  ми відразу   відчули  пожвавлення.  А  в  нас  у  тіньовій  економіці знаходиться 60 відсотків коштів.

 

     Отже, виводимо  гроші  з  тіньової  економіки  (а   механізми відомі)  -  і  зразу  в  2  рази  підвищуються  пенсії,  зарплати, стипендії.

 

     Називаю друге джерело. Ще можна в 3 рази підвищити зарплату і пенсії.  Беремо  приклад  з розвинутих країн.  У Сполучених Штатах Америки 70  відсотків  ВВП  спрямовується  на  виплату  заробітної плати.  Тобто у них ВВП - 1 трильйон 200 мільярдів доларів,  і 800 мільярдів доларів іде на виплату зарплати.  В Україні частка  всіх виплат у ВВП менша 20 відсотків.

 

     Тому ми  можемо ще в 3 рази підвищити ці виплати за прикладом Сполучених Штатів  Америки  і  таким  чином  матимемо  шестикратне збільшення.

 

     Але ми   повинні   відмовитись  від  хибної  позиції  Леоніда Даниловича Кучми, яку йому нав'язали. Вона полягає в тому, що якщо заморожувати зарплату, тоді нібито надійдуть інвестиції.

 

     Так от я в тій книзі,  на яку посилаюсь, показую: якщо навіть зарплата буде нуль,  інвестиції в Україну не надійдуть. Інвестиції надійдуть тоді,  коли зарплата буде не нижчою, ніж 1000 доларів на місяць.  А це значить,  що потрібно змінити курс реформ і  зробити те,  що  пропонує  "Батьківщина":  повернутись  до кола розвинутих держав,  робити ставку на  науковоємні  технології.  Японія  ж  на камінцях  піднялась,  а в нас кращі умови,  у нас талановиті люди. Тільки не треба Президенту накладати  вето  на  Закон  про  засади відродження   електронної   промисловості,   не   потрібно  нищити компактдиски,  адже це теж високі технології.  Треба  саме  на  це робити  ставку.  А  для  цього  Президенту  треба  розпрощатися  з іноземними радниками-консультантами.

 

     Григорій Сковорода сказав:  "Не треба яблуню вчити, як родити яблука.  Її  потрібно  відгородити  від  свиней,  бо  свині  риють коріння, і дерево засохне". Треба дійсно робити ставку на те, що є в державі. І все буде нормально.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Иван  Степанович сказал:  "Вот когда Марченко был при власти..." Я думаю,  что тут Иван  Степанович  допустил  некоторую  неточность. Именно он был Председателем Верховного Совета раньше,  и сейчас он Председатель Верховного Совета,  и большинство в его подчинении. И оно принимает те законы и те нормативы,  в том числе и социальные, по которым сегодня живет страна. Но это детали.

 

     Я все-таки хотел бы в одном, Иван Степанович, вас поддержать. Это не так часто у меня бывает. Когда выступала Наталия Михайловна по  законопроекту  об  изменении  "оплати  праці",  вы   абсолютно правильно заметили:  необходимо менять саму схему оплаты труда,  а от этого увеличатся поступления в Пенсионный фонд,  и оттуда будут взяты деньги для повышения пенсии.

 

     Вы правильно заметили,  что если не будут повышены заработная плата, пенсии, то не будет покупательной способности населения, не будет главного инвестора для своей экономики...

 

     ГОЛОВА. Внутрішнього ринку не буде.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Совершенно правильно, Иван Степанович, здесь мы с вами едины.  И я думаю,  поскольку мы с  вами  здесь  едины,  вы объясните  своей  "більшості"  эту  элементарную  вещь,  что самый главный инвестор у нас  в  стране  -  это  наше  население.  Будет достаточная   заработная  плата,  пенсии  -  у  предприятий  будут оборотные средства и они смогут развиваться.  А мы будем  покупать товары.  И  будет развиваться экономика.  То есть из-за того,  что пенсии и заработная плата недопустимо малы,  у нас  нет  базы  для вывода экономики из кризиса.

 

     Иван Степанович! Мы готовы заключить с вами союз по этим двум проектам законов. Мы знаем, что вы понимаете суть этой проблемы, и надеемся,  что  законопроекты об изменении оплаты труда и размеров пенсий будут приняты.  И мы готовы взять в  соавторы  вас  и  кого угодно из депутатов.  Здесь нет амбиций, Иван Степанович. Искренне заявляю,  что самая главная проблема,  самые  главные  мотивы,  по которым  мы  внесли на рассмотрение данные проекты законов,  - это положение дел в стране.

 

     Иван Степанович!  Я неоднократно слышал, как вы говорили, что любите  Украину.  Кроме  вас  в любви к Украине практически каждый день клянется большинство из правой части зала. Так давайте мы еще с одной стороны посмотрим. Из-за мизерной оплаты труда отсутствуют средства в Пенсионном фонде. В чьих интересах все это? В интересах крупного иностранного капитала.

 

     Иван Степанович,  откройте  глаза!  Давайте  от лозунгов,  от деклараций любви к Украине перейдем к конкретным  делам.  И  мы  в этом  будем  вам  союзниками,  будем  вместе  с вами защищать нашу страну,  защищать  покупательную  способность  нашего  внутреннего рынка,  делать все для того,  чтобы страна работала, работала наша экономика,  чтобы люди не вымирали, прежде всего пенсионеры, чтобы действительно мы стали цивилизованной страной и нам не было стыдно за то, какие законы мы принимаем в этом зале.

 

     Поэтому я  надеюсь,  что  оба  законопроекта  будут  приняты, потому  что  я  нашел  мощного  союзника  в лице Ивана Степановича Плюща.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. У зв'язку з  тим,  що  Володимир  Романович  декілька разів називав моє прізвище, я беру хвилину для репліки.

 

     Я повторюю:  альтернативи тому, щоб створити внутрішній ринок за рахунок підняття розмірів заробітної  плати  і  пенсій,  немає. Питання  тільки  в тому,  як це зробити.  Я вам наведу іншу цифру. Якби держава,  зокрема уряд,  який діє від імені держави,  виконав всі  ті  закони,  які  прийняті  Верховною  Радою України протягом дванадцяти років, то рівень зарплати, пенсій і соціального захисту населення  збільшився  б  майже на порядок.  Тому коли я казав про потребу змінювати заробітну плату,  я це казав не просто для того, щоб  ви мене взяли у команду,  я мав на увазі те,  що альтернативи цьому немає.  І  я  прошу  Наталію  Михайлівну:  ви  краще  беріть Анатолія Кириловича в команду, може, ви тоді скоріше вирішите це.

 

     Заключне слово надається Наталії Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Як автор законопроекту я, безумовно, вдячна за підтримку залу. Але я хочу зосередити вашу увагу на тому, що тут є технічні  неточності,  пов'язані  з  тим,  що  було  два однакових законопроекти.  Був законопроект 2211,  а потім на наступній сесії внесений  був  законопроект  3117.  Вони абсолютно ідентичні.  Але доопрацьовувався законопроект 3117, який я сьогодні і доповідала.

 

     Іване Степановичу!  У зв'язку з тим, що всі це зрозуміли і що є  рішення  комітету,  в  якому  він  просить  включити до порядку денного  саме  законопроект  3117,  я  прошу,  щоб  у  четвер   на голосування ставили не законопроект 2211, а законопроект 3117.

 

     На мій  погляд,  усі  усвідомили суть нашої позиції.  Комітет підтримує включення цього проекту. Тобто в четвер у парламенті має голосуватися законопроект 3117.

 

     ГОЛОВА. Це є у висновку комітету.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Так. Я розраховую на вашу підтримку і думаю, що якраз після нашого  голосування  уряд  почне  думати,  яким  чином вирішити цю проблему. Ми готові працювати з Анатолієм Кириловичем, з Іваном Яковичем, з іншими урядовцями, для того, щоб знайти гроші і підвищити розмір пенсій.  Треба дійсно вирішити цю проблему один раз і назавжди,  вирішити справедливо,  щоб не тільки не  ображати тих,  хто сьогодні на пенсії, а й щоб взагалі був сенс працювати в нашій державі і молоді,  щоб вони знали,  що вийдуть на  пенсію  і будуть гідно жити як нормальні громадяни України.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Наталіє Михайлівно. Ми завтра зранку починаємо обговорювати проект бюджету на 2002 рік,  і я прошу всіх врахувати все,  про що ми сьогодні говорили,  під час його розгляду. Тому що якщо ми приймемо це все,  а в бюджеті нічого не буде,  - то тоді ж нічого...

 

     Шановні народні депутати! Ми завершили розгляд цього питання. Ви чули, які були пропозиції.

 

     Продовжимо роботу  в   пленарному   режимі   о   16   годині. Оголошується перерва до 16 години.