Стенограма пленарного засідання

09 жовтня 2001

 

                        ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  9  ж о в т н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго    ранку,   шановні   народні   депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Поки ви,  шановні колеги, готуєтеся до реєстрації, я хотів би від вашого імені привітати нашого сьогоднішнього  іменинника  Туша Михайла  Никифоровича  з  днем  народження  і побажати йому щастя, здоров'я і успіхів (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі Верховної Ради України  зареєструвалися  367  народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Ви знаєте,  що згідно з постановою Верховної Ради України сьогодні в нас проводиться День уряду. Але, зважаючи  на  останні  події  у світі,  а також звернення народних депутатів,  окремих депутатських груп і фракцій, Комітету з питань державного   будівництва   і  місцевого  самоврядування,  який  на вчорашньому засіданні прийняв рішення  з  проханням  поінформувати Верховну  Раду України про події,  пов'язані в першу чергу з ходом розслідування причин аварії російського літака Ту-154,  а також  з ситуацією,  яка  склалась  у  зв'язку з початком антитерористичної операції, що проводять Сполучені Штати Америки в Афганістані разом зі  своїми  союзниками,  ми  запросили  міністра  оборони  України Олександра Івановича Кузьмука і міністра закордонних справ України Анатолія Максимовича Зленка.

 

     Зважаючи, що  сьогодні День уряду,  і ми не приймаємо рішень, ми можемо заслухати інформацію і отримати відповіді на  запитання, якщо вони будуть. Тому, якщо ви не заперечуєте, перед початком Дня уряду  я  надам  слово  для  інформації  щодо  цих  питань.  Немає заперечень?   Увімкніть  мікрофон  народного  депутата  Володимира Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська   область).  Прогрессивная  социалистическая  партия Украины.  Уважаемый  Виктор  Владимирович!   Кроме   обращений   о необходимости  проинформировать о позиции Министерства иностранных дел,  Министерства обороны по проблемам,  которые вы  назвали,  на ваше   имя   было  направлено  предложение,  подписанное  Натальей Михайловной Витренко,  содержание которого вы не огласили. Я хотел бы,  чтобы и эта проблема была рассмотрена в зале. Мы за то, чтобы получить информацию,  задать вопросы и  получить  на  них  ответы. Однако Виктор Владимирович,  я думаю,  вы прекрасно понимаете, что нормы Конституции дают  именно  Верховному  Совету  исключительное право   определить  позицию  Украины,  позицию  страны  по  данной проблематике,  в том числе что  касается  участия  или  неучастия, поддержки или неподдержки той акции,  которую осуществляют сегодня Соединенные Штаты Америки и Великобритания (я имею  в  виду  войну против Афганистана и, по сути, исламского мира).

 

     Прогрессивные социалисты подготовили проект постановления. Мы вносим законодательное предложение с  конкретным  содержанием.  Мы надеемся,  что  депутаты  четко  понимают,  что  все наши прогнозы оправдались,  и необходимо высказать нашу позицию, отношение нашей страны к этому конфликту.

 

     Виктор Владимирович!   Я   прошу  этот  вопрос  поставить  на голосование.  Я обращаюсь к народным  депутатам  Украины:  давайте примем   решение  и  не  позволим  кому-либо  в  стране,  превышая конституционные  полномочия,  определять  позицию   Украины.   Это исключительно  наши  полномочия,  и  мы обязаны их реализовать.  Я прошу,  чтобы  обращение  Натальи  Витренко   не   пропало,   было рассмотрено сегодня и по нему было принято решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Шановні  колеги, опустіть,  будь ласка,  руки.  Я ще раз нагадую,  сьогодні -  День уряду.  За  наполяганням  і проханнями окремих народних депутатів, які були висловлені в п'ятницю  (звернення,  в  тому  числі  це  і звернення   Наталії   Михайлівни  Вітренко,  про  розгляд  проекту постанови

 8114, рішення   комітету   в   мене  є),  ми  спочатку  отримаємо інформацію  від   відповідних   керівників   центральних   органів виконавчої влади. Якщо депутати будуть наполягати, щоб ми сьогодні голосували і приймали рішення,  то після інформації я поставлю  на голосування,  чи можемо ми сьогодні голосувати і приймати рішення, а не виконувати постанову Верховної Ради про проведення Дня уряду. Для   того  щоб  не  проводити  День  уряду,  треба  цю  постанову відмінити.  Я нагадую,  що сьогодні в  нас  специфічний  пленарний день.  Тому  я надаю слово для інформації міністру оборони України Кузьмуку Олександру Івановичу. Будь ласка, Олександре Івановичу.

 

     КУЗЬМУК О.І.,  міністр  оборони  України.   Шановні   народні депутати!  4  жовтня цього року у Військах протиповітряної оборони розпочалося  проведення  планових  тактичних  навчань  з   бойовою стрільбою.  На навчання запрошувалися керівники оборонних відомств усіх сусідніх держав,  були присутні представники  шести  країн  - Білорусії,  Угорщини,  Чехії, Словаччини, Молдови, Росії. За вісім діб до початку навчань встановленим порядком  через  Натам-офіс  у Франкфурті-наМайні   було   подано   заявку   на  закриття  району проведення бойових срільб.  За дві доби до початку бойових стрільб було  проведено  оповіщення  всіх  суміжних  країн та користувачів повітряного простору в даному районі.  Стрільба велась  у  ближній зоні   на   штатному   полігоні  Чорноморського  флоту  Російської Федерації,  який є  на  всіх  аеронавігаційних  картах  авіаційних компаній  світу.  Всього  до стрільби залучалося:  зенітноракетних бригад - дві,  зенітно-ракетних полків -  шість,  ракетних  бригад тактичних  ракет  - одна,  реактивно-артилерійська бригада - одна, винищувальне   авіаційне   крило   -   одне,   окремий   батальйон радіоелектронної  боротьби  - один,  фрегат "Сагайдачний",  корвет "Луцьк" та засоби,  які брали участь з боку Російської  Федерації. Загалом зенітно-ракетних комплексів С-201,  С-304,  БУК-2,  КУБ-2, ОСА-5,  С-125-1 та зенітні корабельні засоби з загальною  витратою 23 зенітних ракети.

 

     Усі заходи щодо забезпечення безпеки,  у тому числі закритття повітряних і морських районів,  були виконані  в  повному  обсязі. Об'єктивний   контроль  здійснювали  22  пункти  радіолокаційного, радіотехнічного та оптичного спостереження.

 

     Під час проведення стрільб,  на яких я був присутній,  саме у другій   половині   стрільб   я  отримав  від  головнокомандуючого військовоповітряними силами Російської Федерації повідомлення,  що в  східній  частині  Азовського моря зазнав катастрофи літак Ту154 компанії "Сибір".  Через деякий час ці дані були уточнені  і  було названо  новий район катастрофи - район Адлера.  Негайно мною було поставлено завдання провести селекцію пусків (на той час  стрільба вже  була  практично  завершена,  а  термін  здійснення пусків був наближений до часу прольоту літака Ту-154 Російської Федерації), а також   додаткову  перевірку  результатів  об'єктивного  контролю. Негайно  район  катастрофи  був   відкритий   для   всіх   засобів рятувальнопошукової служби.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  одразу  ж розпочали ретельний аналіз  можливих  причин  катастрофи.  Розглядалася  версія,   що, можливо,  трагедія відбулася в результаті пуску ракети, тому що це збігалося в часі,  і,  за нашими даними,  ми одні були в акваторії Чорного  моря  на  навчаннях.  Ця  версія  опрацьовувалася в першу чергу.

 

     Ретельна перевірка даних  об'єктивного  контролю  результатів бойових  стрільб,  отриманих  українськими і російськими засобами, свідчить.

 

     Перше. Стрільба комплексом С-200, а в цей термін стріляли два комплекси  (С-200  та  С-300),  здійснювалася в напрямі,  який був перетнутий літаком Ту-154 за 8-10 хвилин до моменту його зникнення з  екранів локаторів.  Іншими словами,  він не міг бути захоплений радіопідсвітлювачем. Ці ракети на нього наводитися не могли.

 

     Друге. Ракета за всіма розрахунками  упала  в  море  в  межах полігону  о  12  годині 43 хвилини за київським часом,  тобто за 2 хвилини до моменту зникнення літака Ту154 з екранів радарів.

 

     Третє. Відстань літака  Ту-154  до  пускової  установки  С-12 становила   близько   270  кілометрів,  що  перевищує  максимальну дальність польоту ракети, особливо при її стрільбі у ближній зоні, яка обмежена 50 кілометрами.

 

     Четверте. Радіопідсвітлювач  був  виключений  о  12 годині 42 хвилини,  без чого наведення ракети на ціль є неможливим,  і  вона самоліквідовується.  Знову  ж  таки  це  відбулося за 2 хвилини до вибуху літака.

 

     І, нарешті,  п'яте,  місце  зникнення  ракети.   На   екранах локаторів контролю (підкреслюю,  на екранах локаторів не стрільби, а контролю) продовжували спостерігатися літаки  Ту-154  Російської Федерації і Ан-24 Вірменії.

 

     Таким чином, аналіз матеріалів об'єктивного контролю дозволяє зробити  висновки,  що  на  маршруті  польоту  літака  на   момент катастрофи ракета не знаходилася.

 

     У той же час ми продовжуємо робити все для того,  щоб глибоко і всебічно розглянути всі наші дії і можливі наслідки  стрільб  та надати необхідну інформацію зацікавленим сторонам.

 

     Так, за   домовленістю   Президентів  України  та  Російської Федерації українські та російські військові експерти  і  вчені  (7 жовтня  я  сформував  цю  групу)  8 жовтня відбули до Сочі.  Вчора відбулася зустріч  з  російськими  та  ізраїльськими  колегами,  а сьогодні   зранку   розпочинається   їх  спільна  робота.  Фахівці приступають до глибокого  вивчення  версії  щодо  враження  літака Ту-154 зенітною ракетою.

 

     Ми всіляко  сприяємо цій надзвичайно важливій справі і надали всю  інформацію,  яку  маємо.  Ця  робота  проводиться,   ще   раз підкреслюю,  спільно,  і  за  її  результатами  буде  підготовлено спільний висновок.

 

     Шановні народні депутати!  Я добре розумію,  що питань у  вас виникає   багато,   тому   ми  підготували,  і  за  погодженням  з керівництвом Верховної Ради в будь-який час ми можемо в  одному  з приміщень   Верховної   Ради   надати   всю   необхідну,  ретельно перевірену,  достовірну  інформацію  і  дати  відповіді   на   всі запитання.  Міністерство оборони України буде постійно інформувати вас  і  засоби  масової  інформації  щодо   розслідування   причин катастрофи літака Ту154.

 

     Шановні народні   депутати!   Як   відомо,   у  відповідь  на здійснення   терористичної   агресії   11   вересня   цього   року керівництвом   Сполучених   Штатів   було   розпочато   підготовку широкомасштабної   операції   проти   міжнародних    терористичних угруповань, яка включала формування (під егідою Сполучених Штатів) потужної антитерористичної коаліції у складі  близько  120  країн. Розгортання відповідних угруповань коаліційних сил,  в основу яких було покладено з'єднання та частини стратегічних наступальних  сил центрального  об'єднаного  командування  збройних  сил  Сполучених Штатів,  сили П'ятого і Сьомого флотів військово-морських  сил,  а також  компоненти  військовоповітряних сил та військо-морських сил збройних сил Великої Британії у регіоні  Середнього  Сходу.  Після завершення  підготовчих  заходів,  7 жовтня цього року,  Сполучені Штати  Америки  і  Велика  Британія  розпочали   військовий   етап антитерористичної операції на території Афганістану, метою якого є знищення лідерів особового складу,  баз підготовки  терористів  та об'єктів   інфраструктури   провідних   терористичних   формувань, насамперед,  Усами бен Ладена,  а також нанесення ударів  збройним формуванням руху Талібан,  що повинно створити умови для подальшої зміни державного ладу в Афганістані.

 

     Ми не виключаємо також проведення  аналогічних  дій  і  проти деяких інших країн,  які звинувачуються у пособництві міжнародному тероризму.

 

     7 жовтня,  о 19  годині  30  хвилин,  розпочалося  проведення антитерористичної  операції  "Непорушна  свобода".  За станом на 9 годину сьогодні силами Сполучених Штатів та  Великої  Британії  по території  Афганістану  було нанесено сім ракетно-бомбових ударів. Ударів було завдано по ключових елементах оборонної інфраструктури талібів,  аеродромах, системах телекомунікацій, електроживлення, а також по таборах підготовки терористів.

 

     За наявними даними,  для нанесення цих ударів було  здійснено до  ста  бойових  вильотів літаків та задіяно близько 250 крилатих ракет.  Одночасно з  початком  військової  фази  операції  активні бойові дії проти талібів розпочав Північний альянс. За попередніми оцінками,  за дві доби уражено більш як  60  крупних  об'єктів  та деяка кількість озброєння і військової техніки талібів.

 

     У подальшому  з боку Сполучених Штатів,  Великобританії та їх союзників слід очікувати проведення  активної  повітряно-космічної розвідки результатів ударів та визначення об'єктів, які потребують додаткового ураження;  продовження  протягом  наступних  декількох днів нанесення ракетно-бомбових ударів по нововиявлених об'єктах з метою  створення  сприятливих  умов  для  введення  в   Афганістан обмеженого   сухопутного   компоненту  коаліції,  сил  спеціальних операцій.  Не виключається активне залучення тактичної авіації для вирішення завдань підтримки дій Північного альянсу.

 

     Загалом проведення  антитерористичної  операції  на території Афганістану може дати результати,  наслідками яких  буде  знищення бази міжнародного тероризму,  а також приведення до влади в країні більш поміркованого режиму.

 

     Разом з  тим,  бойові  дії  в  Афганістані  можуть  мати  ряд негативних наслідків як регіонального,  так і світового масштабів, які  опосередковано  будуть  впливати  і  на  стан  безпеки  нашої держави.  Це посилення антизахідних,  антихристиянських настроїв у мусульманському  світі  разом  з  виникненням  нового  глобального протистояння між західною і ісламською цивілізаціями;  активізація жевріючих  та  виникнення  нових  збройних  конфліктів   у   зонах зіткнення  інтересів  європейського  та мусульманського населення; підвищення  ймовірності   нових   терористичних   актів,   ведення тотальної терористичної війни,  в тому числі з використанням зброї масового  враження,  чи  ударів,  спрямованих   проти   критичних, небезпечних  (ядерних,  хімічних  і  інших)  об'єктів на території країн,  що  беруть  участь  у   антитерористичній   операції   або підтримують її проведення.

 

     Першою ознакою цього є виклик світу,  який виразився у збитті вчора  вертольота  Мі8,  який  був   під   кольорами   Організації Об'єднаних Націй і пілотувався українським цивільним екіпажем.  Не виключається  створення  загрози   для   перебування   миротворчих контингентів  у  зонах  конфліктів,  у кризових регіонах,  а також можливість масового напливу наркотиків з Афганістану в  результаті цілеспрямованих  дій руху Талібан по їх розповсюдженню в Європі та Америці.

 

     Поряд із зазначеним реальну загрозу для національної  безпеки України  може  створити проблема біженців із Афганістану,  яка вже досягає  масштабів  регіональної  гуманітарної  катастрофи.  Зараз біженці  проникають до Таджикистану і через нього - до інших країн Центральної Азії.  У подальшому  може  виникнути  вторинний  потік біженців  із регіону Центральної Азії,  які будуть переміщатися до України або через її територію до Європи.

 

     Усе це,  за умов прозорості українськоросійського кордону  та відсутності  візового режиму з країнами Центральної Азії,  створює сприятливі  передумови  для  різкого  зростання   неконтрольованої міграції  в  Україну.  Вона  у  свою  чергу  буде супроводжуватися посиленням  незаконного  обігу   зброї,   наркотиків,   зростанням злочинності,   активізацією   радикальних   ісламських   течій  та загостренням соціально-політичної обстановки  в  окремих  регіонах держави.

 

     Крім того,  неконтрольованість міграційних процесів в Україні може бути  використана  представниками  міжнародних  терористичних угруповань для їх переховування та проникнення до інших країн.  Це підвищує  ймовірність  здійснення  терористичних  акцій  в   межах України. Вчора, 8 жовтня, Президент України провів нараду, на якій заслухав  керівників  силових  міністерств  та  відомств  про  хід виконання заходів,  що передбачаються у такій ситуації, і поставив конкретне завдання щодо недопущення дестабілізації  обстановки  за будь-яких умов.

 

     На цей час у Збройних Силах України здійснюються такі заходи. В  Міністерстві  оборони,  в  Центрі  оперативного  реагування  на кризові   ситуації  організовано  посилене  цілодобове  чергування оперативної групи на чолі з заступниками  начальника  Генерального штабу.  Органи  управління всіх рівнів перейшли на посилений режим роботи. Посилено охорону важливих військових об'єктів.

 

     На виконання рішення  Ради  національної  безпеки  і  оборони опрацьовано  інструкції,  поставлено завдання Військово-повітряним силам України,  Військам протиповітряної оборони щодо забезпечення прольоту  військово-транспортної  авіації  збройних сил Сполучених Штатів Америки.

 

     Спільно з Міністерством закордонних  справ  та  Міністерством транспорту  України  розроблено план скоординованих дій,  зокрема, підготовлено тимчасовий порядок  перельотів,  визначено  аеродроми для    посадки    військово-транспортних    літаків   на   випадок форс-мажорних обставин.

 

     Уже надійшла заявка щодо прольоту  через  повітряний  простір України семи літаків:  чотири військово-транспортні з гуманітарним вантажем,  три літаки-заправники. Над територією України ці літаки не пролітають,  вони пролітають над Чорним морем і супроводжуються сімферопольським   пунктом   контролю   за    повітряним    рухом. Підготовлені  і  визначені три аеродроми для використання за умови форс-мажорних обставин.

 

     Шановні народні депутати!  Як бачите, ситуація, яка виникає у зв'язку   з  проведенням  антитерористичної  операції,  впливає  і безпоспердньо  на  національну  безпеку  України.  Безумовно,   це вимагає  адекватних  додаткових заходів з боку уряду,  відповідних міністерств,  відомств і  в  свою  чергу  відповідного  ресурсного забезпечення.

 

     Я завершив доповідь. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть запитання?  Будь ласка, запишіться. Десять хвилин відведемо  для  відповіді  на  запитання.  Висвітіть,  будь ласка,  список.  Дякую. Народний депутат Єрмак, наступна - депутат Григорович.

 

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 83,  Запорізька  область).  Олександре  Івановичу,  скажіть,  будь ласка,  чому  з  таким  запізненням  була  надана  інформація щодо випадку в Броварах і  чому  протягом  чотирьох  днів  Міністерство оборони  і  ви  особисто  давали  неправдиву інформацію,  відверто кажучи,  брехали українському народу, що ракета потрапила в ціль і відмовлялися  від  того,  що  ракетою  міг  бути вражений житловий будинок?  Тому,  хто збрехав один раз, віри до кінця ніколи вже не буде.  Тому  в  мене  немає  ніякої  віри в категоричні заяви щодо невраження ракетою літака. Дайте, будь ласка, пояснення.

 

     Дякую.

 

     КУЗЬМУК О.І. Щодо випадку, який стався 4 жовтня. Ми ніколи не запізнювалися з відповіддю і не ховалися за якусь окрему версію.  В той же день  головнокомандуючий  Військами протиповітряної оборони дав представникам преси, які були присутні на стрільбах, вичерпну інформацію за даними об'єктивного контролю. В  той  же  день  ми призначили комісію для сприяння в опрацюванні всіх версій. І іншого в цьому випадку бути не могло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Григорович.  Наступний - депутат Кравченко.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Прошу передати слово голові Народного руху України  Геннадію  Йосиповичу Удовенку.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний пане міністре!  Я хотів би вам подякувати за інформацію і сказати, що  всі  дії,  яких ви вжили за цей час,  свідчать про вашу високу кваліфікацію як міністра, як військового і як патріота України.

 

     Сьогодні, на  мою  думку,  з  України  знову  хочуть  зробити хлопчика  для  побиття.  Всі політичні скандали затихли,  потрібен новий скандал, і тоді вигадали цю проблему з ракетою.

 

     Я хотів би вас запитати.  Чи можливо знайти  в  Чорному  морі залишки нашої ракети, про які ви говорили?

 

     КУЗЬМУК О.І.  Дякую.  Безперечно,  ця  робота на сьогоднішній день ведеться,  і ми  шукаємо  можливість  для  обстеження  району падіння ракети, який зафіксовано даними об'єктивного контролю.

 

     За отриманими   автоматикою   даними,   це   приблизно  65-70 кілометрів  від  мису  Апу.  Сьогодні  створено   групу   фахівців ВійськовоМорських Сил, яка вивчає можливість пошуку цієї ракети.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Кравченко.  Наступний - депутат Косів.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ  57,  Донецька  область).  Спасибо.   Фракция   коммунистов. Уважаемый Александр Иванович,  у меня два вопроса. Первый - общего плана.  Объясните,  пожалуйста,  что происходит в армии. Химсклады Министерства   обороны   загорелись.  Идет  массовое  разграбление складов с оружием в Харькове.  Есть информация,  что в Кировограде украли  150 автоматов.  В Броварах случайно попали ракетой в жилой дом.  Сейчас сомнительная ситуация с пуском этой ракеты. В Виннице вообще  беспрецедентный  случай произошел:  коммерческая структура пригнала танк для того,  чтобы взвесить!  Что происходит сегодня в армии?   Можете   ли   вы,  как  министр  обороны,  заверить,  что контролируете ситуацию?

 

     И второй   вопрос.   Я   служил   оператором   дальности   на радиолокационной   станции   и  знаю  (думаю,  это  требование  не изменилось),  если  в  зоне  контроля  локатора  на  экране   есть засветка,  то  никаких пусков не может быть,  никто не имеет права дать команду на пуск.  Вы говорите  в  докладе  о  том,  что  была засветка  двух летящих объектов (Ту-154 и еще одного).  Кто же мог дать команду на пуск ракеты?

 

     Спасибо.

 

     КУЗЬМУК О.І. Дякую за запитання. Буду відповідати по порядку. Ніякі  хімічні  склади  Збройних  Сил  не  горіли,  а ті,  що було показано по телебаченню,  - склади  комерційної  структури,  а  не Міністерства  оборони.  Що  стосується  зважування танків,  то,  я думаю, треба зробити так, щоб пам'ятники Великої Вітчизняної війни у нас охоронялися, і їх не знімали з постаментів.

 

     За останніх  три роки Збройні Сили України не втратили жодної одиниці зброї. Випадок у Кіровограді мав місце. Ми його пов'язуємо з багатьма версіями, і сьогодні над ним працюють усі спецслужби.

 

     Що стосується вашого професійного запитання - щодо підсвітки. Я у своїй доповіді, до речі, акцентував: стріляючий не може бачити (це   зроблено  спеціально)  літаки  на  такій  відстані.  Локатор відображає об'єкти тільки в ближній  зоні.  Локатори  спеціального контролю спостерігають усе Чорне море.  І ви правильно кажете,  що коли була підсвітка,  то технічний керівник,  який  знаходиться  в кабіні бойового управління, не дав би дозволу на стрільбу.

 

     Ще раз   хочу   підкреслити:   ми   користуємося  документами об'єктивного контролю.  Ми не  виключаємо  інших  версій,  але  на сьогодні ми маємо об'єктивні дані контролю,  штатні,  опрацьовані, передбачені всією діяльністю Військово-повітряних сил.  Працюємо і над  іншими  версіями,  і  це  робиться  з першої хвилини від того моменту, як ми дізналися про трагедію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Косів.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Шановний пане міністре! У вашій доповіді, а я уважно її прослухав,  не було сказано про те, що існує версія, яку пропонує американська сторона.  Як відомо,  не журналісти говорять про  те,  що саме Збройні Сили України винні у цій катастрофі,  це говорять спеціалісти.  Чи є у вас матеріали,  на яких  грунтуються такі   висновки   американської  сторони?  Бо  якщо  зіставити  ті матеріали і ті, які є у вашому розпорядженні, можна дійти до єдино правдивого висновку.

 

     І ще одне.  Мене цікавить моральний бік цієї справи, особливо після трагедії,  яка сталася в Броварах.  Якщо,  не  дай  Боже  (я підкреслюю,  якщо  не  дай Боже),  виявиться ваша вина у тому,  що сталося, то чи готові Верховний Головнокомандувач Збройними Силами України і міністр оборони України,  як це водиться у всьому світі, піти у відставку?

 

     КУЗЬМУК О.І.  Дякую вам за запитання.  На  сьогоднішній  день існує  багато  версій,  їх  тисячі  наводиться  в  засобах масової інформації.  Ще раз хочу підкреслити,  що ми не виключаємо жодної. Ми  по  крупинці  збираємо  всі  матеріали.  Ми  встановили,  що в акваторії були ще літаки (їх було одинадцять),  а  також  кораблі. Тобто  враховані  всі можливі причини тієї трагедії,  і робимо це, ясна річ,  не тільки ми.  Тому я не можу вам конкретно  відповісти кого,  як я вас зрозумів, я ще можу в цьому звинувачувати. Нікого! Ми сьогодні зацікавлені в об'єктивному розслідуванні,  якими б  не були його результати.

 

     Що стосується морального боку справи.  Напевно,  не треба вам розповідати про наш моральний стан, ви його розумієте.

 

     Що стосується моєї відставки.  Коли п'ять з  половиною  років тому  я  давав  згоду  на  призначення  мене міністром оборони,  я розумів ту величезну відповідальність, яку на себе беру.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу. Сідайте, будь ласка. Слово  для  інформації відносно початку антитерористичної операції Сполучених Штатів Америки в Афганістані  та  позиції  Міністерства закордонних  справ  надається  міністру закордонних справ Анатолію Максимовичу Зленку. Будь ласка, Анатолію Максимовичу.

 

     ЗЛЕНКО А.М.,  міністр  закордонних  справ  України.  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати України! Вдячний за запрошення виступити у Верховній Раді з інформацією про перебіг міжнародної  операції  проти  баз  та  інфраструктури  терористів, розташованих на території Афганістану.

 

     На моє глибоке переконання, лише таке формулювання найточніше відповідає ідеї та цілям дій глобальної антитерористичної коаліції і не може образити почуттів афганського  народу,  який,  по  суті, став заручником терористів. Для мене особливо важливим є те, що ми фактично продовжуємо діалог на тему,  яка з 11 вересня цього  року перетворилась   на   глобальну  проблему  і  потребує  глобального вирішення.

 

     Війну тероризму не лише оголошено,  а й розпочато.  Це  війна проти    найбільшого    зла   сучасності.   Терористи   не   мають національності,  кордонів і сповідують лише одну релігію - релігію насильства і людиноненависництва.  Спроба тлумачити дії глобальної антитерористичної    коаліції    як    прояв    міжцивілізаційного протистояння - це ілюзія,  яка не має нічого спільного з реаліями. Засадничим елементом спільної міжнародної позиції є розуміння того факту,  що  дії  коаліції  в  жодному  разі  не  спрямовані  проти мусульманського світу,  проти Ісламу  чи  афганського  народу.  Ця боротьба  націлена виключно проти терористичних угруповань та сил, які надають їм підтримку та притулок.

 

     Для нас боротьба з тероризмом - це також невід'ємна  складова питання  безпеки  та  спокою  наших  громадян,  нашої національної безпеки.  Ми свідомі того, що це тривала безкомпромісна боротьба з невиправними втратами.  Разом з тим, я переконаний, що вона матиме сенс лише в тому випадку,  якщо ми цінуватимемо і  будемо  берегти життя кожного громадянина України.  Твердо переконаний, що рішення про приєднання України до глобальної антитерористичної коаліції  - єдино правильне. Тут вже не спрацьовує відомий український принцип "Моя хата скраю",  тому для України немає ділеми:  боротися чи  не боротися  з  тероризмом,  брати  чи  не  брати участь у глобальній антитерористичній коаліції.  Така наша впевненість грунтується  не лише на чіткому розумінні потреби консолідації зусиль міжнародного співтовариства у боротьбі з  тероризмом.  В  основі  наших  дій  - реалістична    оцінка    загальносвітових   процесів,   викликаних трагічними подіями 11 вересня цього року.

 

     Крім цього,  ми  володіємо   неспростовними   доказами,   які свідчать  про  безпосередню  причетність терористичних угруповань, керованих Усамою бен Ладеном,  до масштабних терористичних актів у НьйЙорку,  Вашингтоні  та Пенсільванії.  Для України приєднання до антитерористичної коаліції є питанням її  міжнародного  авторитету та  відповідальності,  яку покладає на нас членство в Раді Безпеки ООН.

 

     Більше того, я б не став виключати, що новостворена глобальна антитерористична    коаліція   стане   прообразом   нової   моделі міжнародних відносин, яка виникне перед обличчям нових викликів та небезпек, породжених процесами глобалізації.

 

     Не слід  також забувати і того факту,  що серед представників 81  національності,  які  загинули   під   уламками   Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку, є і громадяни України.

 

     Хотів би  також зазначити,  що дії антитерористичної коаліції повною мірою  відповідають  нормам  міжнародного  права.  Зокрема, вжиті  Сполученими  Штатами  Америки  та  Великою Британією заходи здійснені у відповідності до статті 51  Статуту  ООН,  яка  визнає невід'ємне  право  кожного  члена  цієї всесвітньої організації на індивідуальну  та  колективну  самооборону.  Цей  факт  визнано  і підтверджено  Радою  Безпеки  ООН  як  органом,  на який покладено верховну відповідальність  за  підтримання  міжнародного  миру  та безпеки. Йдеться передусім про Резолюцію 1368 від 12 вересня цього року.  Згідно з цим документом Рада Безпеки ООН  підтвердила  свою готовність   здійснити   всі   необхідні   кроки   для  того,  щоб відреагувати на терористичні акти 11 вересня  2001  року  і  вести боротьбу   зі   всіма   формами   тероризму   згідно   зі   своїми зобов'язаннями за Статутом ООН.

 

     Правомірність майбутніх силових акцій з  боку  США  та  їхніх союзників  підтвердив  і  Європейський  Союз,  ухваливши на своєму позачерговому саміті 21 вересня цього року відповідні висновки  та план дій.

 

     Шановні народні депутати! Розгорнута 7 жовтня  Сполученими  Штатами   Америки   і   Великою   Британією антитерористична  операція  для  України  не  була  несподіванкою. Інформація про її початок надійшла до нас по двох каналах. Україна була серед групи країн світу, яка була поінформована безпосередньо американською стороною.  Так, за дорученням президента США Джорджа Буша  держсекретар США Колін Пауел поінформував Президента України про її початок,  цілі та характер.  Ще дев'ятьох світових  лідерів Джордж   Буш   поінформував  особисто.  Повідомлення  про  початок операції  було  передано  і  нам,  як  члену  Ради  Безпеки   ООН. Міністерство  закордонних  справ  України  негайно відреагувало на початок глобальної  антитерористичної  операції.  Була  оперативно оприлюднена  перша  реакція України на удари,  завдані по базах та об'єктах інфраструктури терористів на  території  Афганістану.  Ця інформація стала основою для заяви МЗС України,  яка була зроблена вчора ввечері.

 

     Одразу після початку  антитерористичної  операції,  8  жовтня ввечері  та 9 жовтня зранку,  відповідальні працівники МЗС України виступили у прямому телеефірі з відповідними  роз'ясненнями  нашої позиції.  Сьогодні  пізно  вночі  за  київським  часом закінчилися надзвичайні закриті  консультації  Ради  Безпеки  ООН,  присвячені початку  військової  операції.  В ході консультацій Україні з боку представників Сполучених Штатів і  Великої  Британії  було  надано детальну  інформацію  про хід антитерористичних акцій на території Афганістану.

 

     Зазначена інформація  чітко  свідчить,  що   антитерористична операція  матиме  три фази - політичну,  військову та гуманітарну. Отримані запевнення з боку американської сторони про те, що силові акції   мають   точковий  характер  і  спрямовані  виключно  проти тренувальних  таборів  терористичної  організації  "Аль-Каїда"  та військової  інфраструктури режиму талібанів.  Метою проведення цих акцій (на цьому робиться  наголос)  є  запобігання  жертвам  серед мирного    населення    та    мінімізація    ушкоджень   цивільної інфраструктури.

 

     Хотів також звернути увагу на те,  що  одночасно  з  початком військової  акції  Сполучені  Штати  надають  гуманітарну допомогу мирному населенню Афганістану.

 

     Шановні народні    депутати!    У    зв'язку    з    початком антитерористичної  операції  ми  дотримуватимемося  задекларованої нами  позиції.  Вона  полягає  у  рішучому  засудженні  тих,   хто причетний  до  організації  та  проведення терористичних актів або будьяким  чином  надає   підтримку   терористичним   організаціям. Вважаємо, що вони мають понести заслужене покарання.

 

     Україна, як член Ради Безпеки ООН,  будучи відданою принципам міжнародного  права,  зокрема  Статуту  ООН,  готова  боротися   з тероризмом  у всіх його формах і проявах.  Є ще один дуже важливий елемент нашої позиції,  на який, шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу особливу увагу.

 

     Ми виходимо з того,  що військова акція буде визначена у часі і не завдасть страждань цівильному населенню.

 

     Ми наполягатимемо  також  на   доцільності   використання   у боротьбі  з  тероризмом  не  лише  військових,  а  й  усіх наявних методів.  Тобто з метою мінімізації людських жертв та матеріальних втрат  необхідно  готуватися  до  наступної  фази  операції,  коли головними стануть політичні та дипломатичні засоби.

 

     Звичайно, важливою складовою операції має бути і гуманітарний вимір.  У  своїй  позиції ми виходимо також з того,  що боротьба з тероризмом має носити не селективний,  а глобальний  характер.  Не можна   обмежуватися   лише   операціями   проти   терористів,  що перебувають на території Афганістану.

 

     Сьогодні потенційні джерела терору знаходяться,  зокрема,  на території  країн Балканського та Кавказького регіонів.  Вчора ми з глибоким сумом і обуренням сприйняли звістку про загибель від  рук терористів   персоналу   ООН,  серед  якого  троє  членів  екіпажу вертольоту Мі-8,  громадяни  України,  що  здійснювали  миротворчу місію ООН в Абхазії.

 

     Цей ганебний випадок ще раз переконує нас у тому, що боротьба з тероризмом не  може  бути  вибірковою.  Ми  здійснюватимемо  всі необхідні  заходи  для віднайдення злочинців-терористів та їхнього справедливого покарання.

 

     Шановні народні депутати,  хотів  би  поінформувати  вас  про конкретний  внесок  України  у  міжнародні  зусилля  по боротьбі з міжнародним   тероризмом.   Він,   зокрема,   включає   політичні, дипломатичні   та   моральні   заходи   на   підтримку  глобальної антитерористичної коаліції.

 

     Президент України  знаходиться  у   постійному   контакті   з президентами   Узбекистану,  Таджикистану,  Російської  Федерації, Франції та Польщі.  Ми  є  ініціаторами  ряду  зовнішньополітичних ініціатив  у  рамках  ООН.  Україна  виступила  з пропозицією щодо проведення  спеціального  засідання  Ради  Безпеки  ООН  на  рівні міністрів закордонних справ, присвяченого розгляду питань боротьби з  міжнародним  тероризмом.  Підтримка,   якою   користується   ця ініціатива серед членів Ради Безпеки, дає підстави сподіватися, що такий форум  відбудеться  в  середині  листопада  у  НьюЙорку.  Ми запропонували  зміцнити  й  інституційні засади координації зусиль світового співтовариства шляхом створення відповідної  міжнародної універсальної антитерористичної структури.

 

     Українська ініціатива про проголошення 11 вересня Міжнародним днем боротьби з тероризмом вже винесена  на офіційний  розгляд Генеральної Асамблеї ООН.  Нагадаю,  що Україна була одним із ініціаторів і авторів першої міжнародної реакції  на події 11 вересня, а саме заяви голови Ради Безпеки ООН.

 

     Звичайно, рамками   ООН  наші  пропозиції  та  ініціативи  не обмежуються.  Ми ініціювали заяву з приводу терактів США від країн групи  ГУУАМ.  Спільна  позиція була оприлюднена Азербайджаном (як країною,  що головує нині в ГУУАМ) під час  засідання  Генеральної Асамблеї ООН з питань боротьби проти тероризму.

 

     Також досягнуто принципової домовленості з державами -членами ГУУАМ -  щодо  виступу  України  від  імені  цієї  організації  на спеціальному  засіданні  з  питань тероризму Ради Безпеки на рівні міністрів закордонних справ.

 

     Хочу вас також поінформувати про те,  що  у  відповідності  з Указом  Президента  України від 22 вересня цього року щодо надання дозволу на  використання  повітряного  простору  України  літаками військовотранспортної   авіації   США  посольство  США  в  Україні надіслало вчора ноту щодо погодження  перельотів  перших  літаків. Олександр Іванович Кузьмук поінформував вас з цього питання.

 

     Серед заходів,   яких   останнім   часом  вжило  МЗС,  значне посилення візового режиму з  країнами,  що  знаходяться  в  районі кризи.  Знаю,  що  вас  не може не хвилювати доля наших громадян у Афганістані та Пакистані,  а також нашого посольства у  Пакистані. Напередодні    операції    МЗС    провело    широку   інформаційну роз'яснювальну   роботу,   рекомендуючи   нашим    співвітчизникам утриматися від відвідань без потреби Афганістану та Пакистану.

 

     Українське посольство у Пакистані, щоправда дещо в обмеженому форматі,  продовжує свою роботу,  регулярно інформуючи про перебіг подій у країні свого перебування.

 

     Безумовно, ситуація   вимагає  вжиття  конкретних  заходів  і всередині країни. Сподіваюся на підтримку Верховної Ради України у створенні  належних  юридичних підвалин для боротьби з тероризмом. Вже найближчим часом нам необхідно ратифікувати підписану Україною 8  червня  минулого  року  Конвенцію  про  боротьбу з тероризмом у рамках Ради Європи.  Потрібно також  визначитися  щодо  підписання міжнародної  Конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом.  Проект відповідного закону знаходиться в  Мін'юсті  з  27  березня  цього року.  Доцільно  розглянути  і питання про ратифікацію міжнародної Конвенції про боротьбу  з  фінансуванням  тероризму,  підписану  9 грудня  1999  року.  Отже,  виходимо  з необхідності планомірної і систематичної боротьби з  тероризмом,  оскільки  в  рамках  однієї операції  викорінити  тероризм як явище навряд чи вдасться.  Таким чином,  будемо послідовними у  втіленні  нашої  позиції,  яка  вже встигла здобути високі міжнародні оцінки.

 

     Шановні народні   депутати!  Ви  представляєте  в  парламенті інтереси різних верств населення України,  різних партій та рухів. Не   можна  недооцінювати  вашого  впливу  та  ролі  у  формуванні суспільної  думки  щодо   актуальних   міжнародних   проблем,   а, насамперед  участі  нашої держави у міжнародному житті.  Саме тому від вашого  сприйняття  і  розуміння  цієї  ситуації  у  світі,  а особливо   після   переходу  боротьби  з  тероризмом  у  абсолютно практичний вимір,  великою мірою залежить стабільність  України  і безпека її населення.

 

     Мені надзвичайно  приємно,  що  всі  ви маєте не лише позицію щодо питань внутрішнього характеру,  а й даєте  професійні  оцінки подіям у світі та участі в них нашої держави.

 

     Сьогодні перед  нами  знову стоїть питання вибору.  Хотів би, щоб усі ми виходили з розуміння,  що війна, оголошена міжнародному тероризму,  стосується  й  України.  Вона зачіпає наші національні інтереси, невід'ємною складовою яких є забезпечення спокою, миру і добробуту наших співвітчизників.  Це, я наголошую, - вихідна точка нашої позиції.  Як це не парадоксально,  але  саме  гасло  захисту своїх  національних  інтересів  об'єднало  сьогодні  на боротьбу з тероризмом увесь світ.  Україна  вже  зайняла  своє  місце  у  цій боротьбі.  Сподіваюся, що і ваш майбутній внесок у справу боротьби з міжнародним тероризмом буде не менш вагомим.  Нехай  цей  внесок стане  віддзеркаленням  принципової  консолідованої  позиції нашої держави щодо необхідності  подолання  цього  негативного  явища  - явища, що непокоїть сьогодні весь світ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Анатолію   Максимовичу.   Є   запитання? Запишіться, будь ласка. Десять хвилин, як домовлялися.

 

     Висвітіть, будь ласка. Народний депутат Чукмасов, наступний - депутат Попов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область). Спасибо. Уважаемый министр, хотелось бы все-таки  услышать  от  вас  более  четкий ответ по поводу позиции Украины.  Поскольку вы прекрасно понимаете, что находиться сегодня между двумя берегами - это не выход. Для Украины скорее всего было бы более  приемлемо  или  принять  сторону  Соединенных  Штатов  и полностью  участвовать  в  конфликте,  или  никуда  не  встревать, поскольку наша страна не обладает ни ресурсами,  ни возможностями. А  такая  половинчатая  позиция  приведет  к обострению обстановки внутри Украины.

 

     Спасибо.

 

     ЗЛЕНКО А.М.  Дякую за ваше запитання.  Я  думаю,  що  з  мого виступу   і   з  тих  інформацій,  які  йдуть  у  засобах  масової інформації,  ви можете переконатися в тому,  що Україна  визначила свою позицію. Єдине, що можна сказати: ми зробили розумне - надали повітряний простір для  військовотранспортної  авіації  Сполучених Штатів Америки. Це одне питання.

 

     Друге питання.  Ми  чітко визначили свою позицію в головному: ми приєднуємося до глобальної  антитерористичної  коаліції  і  цим самим  засвідчуємо  чіткість  у виборі щодо боротьби на сьогодні з цим явищем.

 

     Я думаю,  що може бути ще інше.  Вважаю,  що і наша позиція в Раді  Безпеки  ООН,  і  наша позиція на сесії Генеральної Асамблеї ООН,  і наша позиція щодо забезпечення безпеки наших громадян і  в цілому нашої національної безпеки - це і є позиція нашої держави.

 

     І тому я не вважаю, що ми маємо десь половинчасту позицію, як ви сказали.  Думаю,  ми знаходимося на правильному шляху,  і я  це обгрунтував, до речі, щойно у своєму виступі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Попов.   Наступний  -депутат Старинець.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Уважаемый Анатолий Максимович! Дайте, все-таки ответ на некоторые вопросы.

 

     Во-первых, Президент   и   Министерство    иностранных    дел превратили народ Украины в заложника, учитывая то, как развиваются события в этом очень сложном регионе и вообще в мире.

 

     Во-вторых, Министерство  иностранных  дел   не   доказало   и Президент  не  доказал,  что  Соединенные  Штаты Америки (те,  кто взращивает   разных   террористов:   колумбийских    наркобаронов, торговцев  оружием)  сегодня  предприняли все меры - политические, дипломатические,  экономические,  финансовые,  может быть, закрыли все счета наших теневиков, которые украли 50 миллиардов долларов у Украины,  и тем самым показали свою борьбу против  терроризма  как основу того, что сегодня беспокоит мир.

 

     Меня все-таки волнует несколько таких вопросов.

 

     Первое. Назовите мне страну,  где еще,  например, есть такое: Президент Украины лично принимает решение,  не направляя  его  для утверждения   в  Верховный  Совет  (как  предусмотрено  законом  и Конституцией),  -  о  предоставлении   воздушного   коридора   для военно-транспортной авиации. И это грубейшее нарушение.

 

     Второе. Я хотел бы знать вашу позицию: как вы относитесь к инициативе фракции коммунистов  о  нейтральном статусе государства в этой сложной ситуации?

 

     И третье.  От  имени  Министерства иностранных дел вы сегодня сделали официально заявление о том,  что осуждаете Шеварднадзе как такого,  который  укрывает  террористов и боевиков,  из-за которых погибли граждане Украины,  и при этом заявляете,  что в ситуации с новой  осью  ГУУАМ  у  вас  все в порядке.  Вы все-таки объясните, почему у нас это происходит и почему вы сегодня сделали заложником народ   Украины,  выполняя  требования  президента  Буша,  который сказал: кто не с нами, тот против нас?

 

     И еще я хотел бы знать.  Как вы относитесь к заявлению  Буша, который   сказал   следующее:   мы  будем  использовать  все  виды вооружений и оружия на территории Афганистана.  Разве то,  что  он там  завтра  будет  использовать  атомное  оружие,  не предмет для разговора?

 

     ЗЛЕНКО А.М.  Я дякую за ваші запитання, я по черзі постараюся на них відповісти.

 

     Ви звинувачуваєте Міністерство закордонних справ і Президента в тому,  що ми зробили наш народ заручниками цієї  операції.  Мені важко погодитися з цією констатацією, тому що, якщо ви пригадаєте, і ця відповідь пов'язана з наступним вашим запитанням  -  чи  інша країна  приймає такі самі відповідні рішення,  не консультуючись і так далі, Президент провів широкі консультації, запросивши до себе представників  фракцій.  Відбулося  обговорення  проблеми,  і була чітко висловлена позиція,  підтримана майже всіма фракціями.  Ваша фракція,  Петре  Миколайовичу,  не  брала  участі в нараді,  ми не знаємо з яких причин,  хоча,  наскільки мені відомо  (Шум у залі), наскільки мені відомо,  я ще раз повторюю, ви також були запрошені для участі в цих консультаціях. Це перше.

 

     Друге. Я повторюю, що більшість країн у такий спосіб приймали рішення,  в  тому числі і Російська Федерація,  з якою я мав певні консультації.

 

     Що стосується Конституції,  то ви уважно почитайте відповідні положення і знайдете відповідь на ваше запитання.

 

     Що стосується нейтрального статусу.  Да, дійсно, в Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 року було проголошено, що Україна матиме намір у майбутньому  і так далі,  і так далі, це ми прекрасно знаємо.  Я не бачу сьогодні конституційних засад  для того,  щоб ми говорили про нейтральний статус нашої держави. Але я скажу  більше  того:  у  боротьбі  з  тероризмом  не   може   бути нейтралітету,  це спільна боротьба з цим явищем. Сьогодні у них, а завтра може бути в  іншому  місці,  -  і  про  це  ми  повинні  не забувати.

 

     Що стосується  ГУУАМ.  Я  чітко виклав нашу позицію:  спільно виступають країни,  які  розуміють  небезпеку  тероризму,  і  тому об'єднуються також у своїх зусиллях. Зроблені відповідні політичні заяви.  Те, що ви перекидаєте місточок щодо Шеварднадзе до Чечні й таке інше, - це зовсім інша справа. Країни ГУУАМ об'єдналися чітко і ясно в боротьбі не проти будь-якого народу,  не проти  будь-якої релігії,  а проти конкретного явища - міжнародного тероризму. Якщо прояви тероризму раніше були одиничні, то сьогодні це вже явище, і проти   цього  явища  треба  об'єднувати  спільні  зусилля  всього міжнародого співтовариства.

 

     Тепер щодо заяви Буша,  що будуть  випробовуватися  всі  види озброєння.  У мене такої інформації,  до речі,  немає.  Я знаю, що Сполучені Штати чітко відмежовувалися,  коли їм підкидали  питання про  застосування  ядерної зброї.  І сьогодні вночі (я хотів би ще раз сказати, я, можливо, не розкрив повністю рішення, яке прийняла Рада  Безпеки  ООН)  встановлені  і  часові рамки операції,  також встановлено,  що Рада Безпеки ООН буде розглядати  на  майбутнє  в разі,  скажімо,  намірів поширити цю операцію на інші бази в інших країнах.  Тобто Рада Безпеки ООН зараз бере це під контроль.  І  в цьому також бере активну участь і наша делегація.

 

     Я чітко   і   ясно   вчора  ще  раз  заявив  засобам  масової інформації,  що ми повинні шукати  якнайскоріше  вихід  з  воєнної операції   і   переходити  до  пошуку  політичних,  дипломатичних, економічних, гуманітарних важелів виходу з цієї світової кризи.

 

     Тому я хотів би сказати ще раз,  що у мене  немає  інформації про  те,  який  вид  озброєнь  має  бути  застосований Сполученими Штатами Америки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Старинець.

 

     СТАРИНЕЦЬ О.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної   політики,   фізичної   культури,   спорту  і  туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Анатолію Максимовичу! Міністр Кузьмук з цієї трибуни зробив заяву, що Україна не причетна до трагедії з літаком  Ту-154  в  акваторії Чорного   моря.   Якщо   міжнародна   комісія  доведе  причетність української ракети до цієї трагедії, які будуть політичні наслідки для України? Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  Ви зробили заяву,  що Україна не сприймає вибірковий підхід до  боротьби  з  тероризмом.  Чому  Міністерство закордонних   справ  України  не  виконує  рішення  Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо створення міжнародної комісії по  справі Гонгадзе, щодо створення комісії по вбивству Александрова, а також щодо замаху на життя Єльяшкевича?  Не можна  розділяти  внутрішній терор і зовнішній.

 

     Дякую.

 

     ЗЛЕНКО А.М. Дякую за ваше запитання. Щодо літака Ту-154. Я ще раз хотів би повторити  позицію  міністерства,  мою  особисту:  за попередніми   даними,  які  ми  отримали  з  Міністерства  оборони України,  у нас немає підстав для  того,  щоб  звинувачувати  наші протиповітряні  сили  Збройних  Сил України у причетності до цього трагічного випадку.

 

     Я хотів би сказати,  що ми застерігаємо також  від  поспішних висновків   і  перенесення  на  когось  відповідальності  у  цьому випадку.

 

     Я ще раз говорю,  це  трагічний  випадок,  він  пов'язаний  з численними  людськими  жертвами,  і  ми до цього випадку ставимося досить і досить обережно.

 

     Чи доведе комісія чи не доведе - це інша справа.  Я думаю, що ми повинні взяти до уваги інформацію,  яку нам надало Міністерство оборони,  і разом з тим,  звичайно,  будемо очікувати на  висновки цієї комісії.

 

     Щодо політичних  наслідків  для України і так далі.  Я думаю, що,  звичайно,  ми все робимо для того,  щоб підтримувати належний міжнародний   авторитет  нашої  держави  і  будемо  це  робити.  І почекаємо на висновки комісії.

 

     Щодо вибіркового підходу (журналісти  і  так  далі).  Шановні народні депутати!  Треба розуміти й одне, і друге - ми ні від чого не намагаємося відмежовуватися.  Це не наша справа,  чи створювати комісію,  чи  не  створювати.  Якщо  ви  ставите  таке  питання  в міжнародному органі,  то це його справа вирішувати дане питання, а не  Міністерству  закордонних справ ініціювати створення будь-яких відповідних комісій.

 

     І я вважаю,  ми  повинні  це  враховувати  в  нашій  спільній роботі, захищаючи інтереси нашої держави і підтримуючи її належний міжнародний авторитет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Максимовичу. Сідайте, будь ласка. Шановні   колеги!  Я  ще  раз  нагадую,  ми  заслухали  інформацію представників центрального  органу  виконавчої  влади,  які  мають безпосереднє  відношення  і  до питань безпеки України у зв'язку з початком антитерористичної операції, яку проводять Сполучені Штати Америки  й  їх  союзники,  і  до  питань інциденту,  пов'язаного з літаком Ту154 російської авіакомпанії "Сибір".

 

     Я ще  нагадую,  що  це  ініціювалося   комітетами,   окремими народними депутатами,  зокрема Марковською, Моісеєнком і Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Також надійшла  письмова  пропозиція народного депутата Вітренко на ім'я Голови Верховної Ради  Івана  Степановича  Плюща:  повернутися  до проекту постанови 8114.

 

     Я ще раз би хотів нагадати, що зараз 11 годин 11 хвилин, і ми виконуємо постанову Верховної Ради про проведення Дня  уряду.  Але за  наполяганням  народного  депутата  Марченка  я надаю йому одну хвилину для виступу з процедури.  І ми визначаємося, що робитимемо далі.

 

     Будь ласка,  Володимире Романовичу.  Одна хвилина, тим більше що ми двічі це питання вже  обговорювали  при  включенні  його  до порядку денного, але так і не включили.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемые депутаты!  Я думаю,  что в этом зале  мало  было  такого позорного в истории нашей страны, чем то, что происходит сегодня.

 

     Мы слушали не доклад министра обороны Украины,  мы слушали не доклад министра иностранных  дел  Украины,  -  мы  слушали  доклад помощников американского посла в Украине Карлоса Паскуаля...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся,  хвилиночку,  Володимире Романовичу. Ми зараз не  обговорюємо  і  не  дискутуємо.  Я  вам  зараз  надам хвилину, але з іншого приводу - з приводу, який вказано в заяві.

 

     Будь ласка, Володимире Романовичу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Хорошо,   Виктор  Владимирович,  это  вы  так считаете.  Регламент позволяет мне в течение минуты высказать  мои мысли. Я прошу добавить мне те секунды, которые вы забрали.

 

     Омерзительность ситуации   заключается  в  том,  что  министр иностранных дел,  выйдя  на  эту  трибуну,  подменил  понятия.  Он говорил о том,  что в русле международного права идет акция борьбы с  терроризмом.  Анатолий  Максимович,  вам,  опытному  дипломату, должно быть стыдно,  вы должны знать международное право. Право на жизнь защищено Всеобщей декларацией прав человека. И никто и нигде в мире не имеет право лишать человека права на жизнь.

 

     Анатолий Максимович,   вы   знаете,   что   человек  является невиновным, пока его вина не доказана в суде. А теперь получается, мы  вроде  бы  боремся  с  терроризмом.  Кто  определил,  что  это террористы,  кто  доказал  их  виновность?  Зачем  вы  обманываете депутатов,  зачем  вы  обманываете сообщество?  Нет доказательств. Какая борьба с терроризмом? Борьба со страной. Теперь вы говорите, что  и  с  другими странами необходимо бороться в русле требований Соединенных Штатов Америки, уже Ирак надо бомбить, уже Иран. Какие террористы? Где доказательства? Доказательств нет.

 

     Анатолий Максимович,    вы    говорите,   что   нет   у   вас конституционных "підстав для прийняття рішення". Посмотрите статью 85 Конституции: право принимать решения об оказании военной помощи со стороны Украины - это исключительно право Верховного Совета.

 

     Поэтому, Виктор Владимирович,  уважаемые депутаты,  каждый из нас   несет  ответственность  за  последствия  тех  непродуманных, авантюристических последствий для нашего народа,  решений, которые принимает Президент и поддерживают два этих министра.

 

     Наталья Витренко предложила,  как проблему эту решить:  нужно этот вопрос обсудить в  зале  и  принять  решение.  Мы  предложили проект: давайте рассмотрим, скорректируем, выскажем позиции.

 

     Я прошу включить в повестку дня этот вопрос,  рассмотреть для того,  чтобы не допустить втягивания Украины в войну  цивилизаций, конечной  целью которой будет уничтожение мира.  Я прошу поставить на голосование вопрос о том,  чтобы  мы  сегодня  проголосовали  о включении  этого  вопроса  в  повестку дня и защитили наш народ от авантюр.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.   Сідайте,   будь ласка.

 

     Я ставлю пропозицію народного депутата Марченка про те, що ми сьогодні можемо приймати рішення шляхом голосування,  в тому числі і  включення  до порядку денного проекту постанови 8114,  який був запропонований народними депутатами  Вітренко,  Марченком  (Шум  у залі).

 

     Запросіть у зал народних депутатів.

 

     Ставлю на   голосування  про  можливість  прийняття  сьогодні рішень шляхом голосування. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" -131.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     -----------

 

     Шановні народні депутати!  На виконання  Постанови  Верховної Ради України від 21 червня на черговий День уряду у Верховній Раді України вноситься інформація Кабінету Міністрів України  про  стан зайнятості  та  безробіття  на  ринку  праці в Україні,  з якою за дорученням уряду виступить Сахань Іван Якович,  міністр  праці  та соціальної політики України.  Слово для виступу надається міністру праці та соціальної політики Саханю Івану Яковичу. Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний   Вікторе   Володимировичу!   Шановні  народні  депутати! Питання,  що розглядається сьогодні Верховною Радою,  без сумніву, для      суспільства      є      надзвичайно     актуальним.     В інформаційно-аналітичних  матеріалах,   що   мають   всі   народні депутати,  детально  висвітлено  стан  справ  у цій складній і для будь-якої країни пріоритетній сфері.  Це надає мені  можливість  у межах регламенту спинитися лише на головних складових проблеми.

 

     Що слід  зазначити передусім?  Останнім часом після тривалого періоду кризи на ринку праці відбувається  процес  стабілізації  і поступового,   підкреслюю   це,   зростання  загальних  показників зайнятості населення.  Рівень економічного безробіття,  визначений за методологією МОП,  знизився з 11,9 відсотка у 1999 році до 11,4 відсотка в першому  півріччі  поточного  року.  В  поточному  році більше   ніж   удвоє  проти  відповідного  періоду  минулого  року зменшилася кількість працівників,  що перебували  у  неоплачуваних відпустках.  Майже  на  200  тисяч скоротилась кількість осіб,  що працювали неповний робочий день.

 

     Суттєво, майже  наполовину,  скоротилася  заборгованість   із заробітної плати,  відбувається помітне, поступове її зростання. У серпні  поточного  року  номінальна  заробітна  плата  в   галузях економіки проти аналогічного періоду минулого року зросла більш як на 33 відсотки. Збільшилась кількість нових робочих місць, майже в півтора   раза   розширився  банк  вакансій  для  працевлаштування безробітних через службу зайнятості.  З діаграми  на  сторінці  21 видно,  що  нині показники так званого навантаження на одне вільне робоче  місце  найнижчі  за  останні  чотири  з  половиною   роки. Посилення  уваги  до  активних програм на ринку праці,  підвищення ефективності роботи Служби зайнятості дали змогу  зламати  стрімку тенденцію до зростання рівня зареєстрованого безробіття.

 

     За станом  на  1  жовтня  поточного  року  він  становить 3,6 відсотка порівняно 4,2 відсотка на  початок  року.  Зрозуміло,  що поліпшення   ситуації  на  ринку  праці  є  результатом  передусім економічної  та  фінансової  стабілізації  в  країні,   позитивної тенденції   практично   в   усіх  галузях  економіки,  активізації інвестиційної діяльності, розвитку малого бізнесу, підприємницької ініціативи населення, конкретних організаційних заходів виконавчої влади, вдосконалення законодавчої бази.

 

     Відразу хочу наголосити,  що, відзначаючи позитивні зрушення, уряд  не  переоцінює зробленого.  Ми розуміємо,  що кризу на ринку праці  ми  лише  зупинили  і  ці  позитивні  тенденції   необхідно закріпити  та  розвинути.  Що  ж робить і планує для цього зробити уряд?

 

     Перше. Урядом  розроблено  та  вперше   подано   на   розгляд Верховної   Ради  України  проект  Державної  програми  зайнятості населення на 2001-2004 роки,  в якій здійснена  спроба  вирішувати проблему   комплексно,   виходячи   з  пріоритетів  галузевого  та регіонального  розвитку.  Встановлено  завдання   щодо   створення робочих  місць,  визначено конкретні заходи,  виконання яких дасть змогу закріпити та  розвинути  ці  позитивні  тенденції  на  ринку праці.

 

     На нашу  думку,  ця програма є реальною і може стати важливим інструментом реалізації  державної  політики  у  сфері  зайнятості населення,  об'єднати на її розв'язання всі гілки державної влади, соціальних партнерів.

 

     Першим кроком до її реалізації було  прийняття  розпорядження Кабінету  Міністрів  України про заходи щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення на 2001- 2002 роки.  Однак  невідкладне прийняття програми Верховною Радою дуже потрібне.  Сподіваюся,  що народні депутати підтримають цей документ.  В Україні цю сферу, ми вважаємо,  має  регулювати  закон,  і  всі  державні  органи,  всі суб'єкти господарювання  мають  діяти  так,  щоб  зайнятість  була визначальною оцінкою їх роботи.

 

     Друге. Особливу  увагу  уряд  зосереджуватиме  на розв'язанні складних проблем щодо зайнятості в тих галузях економіки та в  тих регіонах,   що   перебувають   у   найбільш  складному  становищі. Насамперед  це  проблеми  монофункціональних  міст   і   населених пунктів,   пов'язані  із  закриттям,  реструктуризацією  збиткових підприємств галузей економіки,  зокрема вугільної, та виведенням з експлуатації   Чорнобильської   атомної   станції.   Проблем   тут накопичилось чимало.  Як правило,  процес створення робочих  місць відстає   від  процесу  безпосереднього  вивільнення  працівників. Запобіжні заходи соціальної підтримки цих людей  та  їх  сімей  не завжди  є  комплексними  і  фінансуються  часто  ще  за залишковим принципом.

 

     З метою  суттєвого  поліпшення  ситуації  уряд  розробив   та прийняв  Постанову  про  основні напрями забезпечення комплексного розвитку  малих  монофункціональних  міст,  програми   "Українське вугілля",  створення робочих місць у місті Славутичі,  заходи щодо підвищення рівня соціального захисту працівників, що вивільняються з Чорнобильської станції. Для цього в проекті бюджету на наступний рік передбачено необхідне фінансування,  здійснюються  заходи  для залучення  саме  в ці регіони інвестицій,  спрямування міжнародної фінансової та технічної допомоги.  Зокрема, це здійснюється шляхом створення  і  забезпечення  ефективного функціонування спеціальних економічних зон.

 

     За останні роки  розроблено  та  реалізується  ряд  галузевих програм,  спрямованих  на  модернізацію та розширення виробництва, зокрема    у    військовопромисловому    комплексі,     авіаційній промисловості,  суднобудуванні,  на  транспорті,  у фармацевтичній промисловості тощо.

 

     До Верховної  Ради  подано  проекти  законів   про   Програму розвитку малих міст,  про засади стимулювання розвитку регіонів та депресивних територій.

 

     Третє. Уряд   розглядає   розвиток   малого   та   середнього підприємництва   як   важливу   складову   розвитку  ринку  праці. Реалізація Національної та регіональних програм сприяння  розвитку малого  підприємництва  сприяє постійному зростанню кількості тих, хто працює у цій сфері.

 

     Все більшу  роль  у  підтримці  та  розвитку  підприємницької діяльності  відіграє  державна  служба зайнятості.  Щороку зростає кількість осіб серед  незайнятого  населення  та  безробітних,  що проходять    у    цій    системі   спеціальне   навчання   основам підприємництва.  Якщо в  минулому  році  за  фінансової  підтримки служби  зайнятості  зареєстрували  власну  справу  близько  тисячі безробітних, то в поточному році таких стало вже близько 10 тисяч.

 

     Однак темпи  зростання  як   обсягів   виробництва,   так   і зайнятості  в  малому та середньому бізнесі могли б і повинні бути більшими,  невикористаних резервів  тут  ще  багато.  Зокрема,  це комплекс заходів, що планує здійснити уряд для сприйняття розвитку саме зайнятості населення.  Думаю,  що активізація створення малих підприємств  сприятиме їх участі в започаткованому в минулому році конкурсі на звання "Кращий роботодавець року" та  загальнодержавне визнання переможців.

 

     Четверте. В  умовах  реформування аграрного сектора особливої гостроти набула проблема зайнятості сільського  населення.  Рівень зареєстрованого  безробіття  в  цілому  по країні та в 11 областях серед сільського населення сьогодні перевищив аналогічні показники міського населення.  В той же час кількість громадян, які отримали сертифікати на земельну частку,  перевищила 6,5 мільйона осіб.  На нашу думку,  в цих умовах потрібні комплексні,  добре вивірені дії як виконавчої,  так  і  законодавчої  гілок  влади.  Організаційні заходи,  фінансова підтримка селян,  відповідне нормативно-правове регулювання дасть змогу  за  відносно  короткий  час  вирішити  ці проблеми.

 

     З метою  законодавчого  вирішення проблем урядом підготовлено проекти  законів  про   особисте   селянське   господарство,   про особливості регулювання зайнятості громадян, які мають у приватній власності земельну  ділянку,  одержану  в  результаті  розпаювання земель тощо.  Найближчим часом Кабінет Міністрів планує розглянути і подати ці законопроекти до Верховної Ради.  Сподіваюся,  що вони будуть підтримані й розглянуті якомога швидше.

 

     П'яте. Процес  економічного  зростання  змушує  розглядати не тільки кількісні  параметри  збалансування  попиту  та  пропозиції робочої  сили.  На  ринку  праці  все  гостріше  постають  питання поліпшення якості трудових ресурсів та підвищення їх  мобільності. Вже  сьогодні  часто  можна чути репліку:  "У мене на підприємстві десятки робочих місць,  а нікого зі  служби  зайнятості  взяти  не можу".  Не хочуть,  мовляв,  іти люди на роботу.  Часто це справді так.  З одного боку,  це пов'язано з  надзвичайно  низьким  рівнем оплати праці на багатьох підприємствах, незадовільною організацією виробництва,  а з другого  -  внаслідок  низького  фахового  рівня безробітних,  що  не  задовольняє роботодавців і не дає можливості забезпечувати працевлаштування.

 

     Без розв'язання проблеми підвищення якості трудових  ресурсів неможливо успішно конкурувати у світовій економіці, запроваджувати сучасні досягнення науковотехнічного прогресу.  На розв'язання цих проблем спрямовані Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року,  які  за  ініціативою  уряду  було схвалено  указом  Президента  України.  Реалізуючи цей указ,  уряд працює зараз над удосконаленням якості навчання,  розвитком мережі навчальних  закладів  та  напрямів  навчання  відповідно до потреб економіки,   удосконаленням   механізму   формування    державного замовлення на підготовку кадрів для забезпечення потреб економіки, створенням  системи  безперервного   навчання.   Власне   навчання протягом усього життя має стати однією з основних засад і гарантій і подальшого зростання ефективної зайнятості населення. Про це, до речі,  йшлося  у  виступах на з'їзді освітян учора в Національному палаці "Україна".  Запровадження гнучких  форм  навчання,  зокрема модульної системи, яка вже здійснюється і дає позитивні результати в рамках проекту технічної допомоги Міжнародної організації  праці в системі підготовки незайнятого населення.

 

     На нашу  думку,  ця форма навчання має широкі перспективи для використання  її   в   навчальному   процесі,   безпосередньо   на виробництві.

 

     Шосте. Важливе  значення  уряд  приділяє  сприянню зайнятості громадян з  обмеженими  фізичними  можливостями,  інших  соціально вразливих   і   неконкурентоспроможних   на   ринку  праці  верств населення.  Сьогодні дві третини,  або понад 880 тисяч,  інвалідів працездатного  віку  бажають  працювати.  В  той  же  час  для  їх працевлаштування в галузях економіки  заброньовано  робочих  місць вдвоє менше,  а реально працевлаштовано лише 272 тисячі інвалідів. Урядом розроблена і реалізується Національна програма  професійної реабілітації   та   зайнятості   осіб   з   обмеженими   фізичними можливостями на 2001-2005 роки.  Відповідно до указу Президента та за    підтримкою   Міжнародної   організації   праці   створюється Всеукраїнський  центр  професійної   реабілітації   інвалідів   та відповідна мережа регіональних центрів.  Думаю,  що це буде якісно новим кроком  у  розв'язанні  проблем  зайнятості  цієї  категорії громадян.

 

     Під особливою   увагою   уряду  є  також  так  зване  сімейне безробіття.  Тобто сім'ї, де двоє або більше працездатних не мають роботи.  Тільки  в  першому півріччі поточного року через державну службу  зайнятості   працевлаштовано   понад   15   тисяч   членів безробітних  сімей.  Програма  подолання  бідності,  розробку якої завершено  і  яка  буде  розглянута  завтра  Кабінетом  Міністрів, передбачає   також   системну   роботу  щодо  розв'язання  проблем зайнятості бідних родин як  один  із  основних  засобів  подолання бідності.

 

     Сьоме. Принципово  важливим для формування якісного трудового потенціалу  країни  є  становище  на  ринку  праці  молоді.  Треба визнати,  що  ця  проблема  залишається однією з найгостріших.  За даними  обстежень,  протягом  останніх   років   найвищий   рівень безробіття зберігається серед осіб 20-29 років.

 

     Для розв'язання  цих проблем урядом здійснюється ряд заходів, пов'язаних   з   поліпшенням   системи   професійної   орієнтації, інформування  та  консультування,  розгортання спеціальних програм через служби для молоді та державну службу  зайнятості,  створення молодіжних  Інтернет-центрів,  бізнес-центрів,  бізнес-інкубаторів тощо.

 

     Особлива увага    приділяється    так    званій     соціально неблагополучній   молоді,  в  якої,  як  правило,  немає  активної мотивації щодо самостійної діяльності до пошуку роботи.

 

     Результатом такої системної роботи  є  поліпшення  показників працевлаштування   практично   всіх   категорій   молоді,  зокрема випускників освітніх закладів.

 

     Однак докорінно    змінити    ситуацію    на    краще    лише організаційними заходами складно та,  мабуть,  і неможливо. Молодь висуває високі вимоги до можливого місця роботи,  вона неохоче йде на  застаріле  виробництво,  з  важкими  умовами  праці  та ще й з низьким рівнем заробітної плати.  Тому значна частина молоді,  як, до  речі,  й  інші  категорії населення,  шукає себе в неофіційній економіці або заробітки за межами країни.

 

     Усвідомлюючи комплексність цієї проблеми,  уряд розробляє  та реалізує заходи, спрямовані на детінізацію економіки, реформування системи оплати праці,  вдосконалення трудових відносин,  податкову та  пенсійну  реформи,  розширює  співпрацю з іншими країнами щодо соціального захисту трудящих-мігрантів.

 

     Шановні народні  депутати,  підготовка  до  цього   засідання Верховної   Ради   з   боку   більшості  народних  депутатів  була надзвичайно активною.  Перебуваючи  в  округах,  народні  депутати відвідали центри зайнятості, особисто зустрічалися з безробітними, фахівцями, вивчали організацію роботи служби.

 

     Переконаний, що внесення на розгляд  Верховної  Ради  проблем зайнятості  та  безробіття,  детальне та конструктивне обговорення цієї проблеми на такому високому рівні  дасть  новий  поштовх  для посилення роботи в цьому напрямі, стимулюватиме до активних дій як виконавчу,  так і законодавчу гілки влади, сприятиме об'єднанню їх зусиль на вирішальних напрямах роботи.

 

     Сподіваюсь, що  належні висновки з цього обговорення зроблять також  всі  учасники  соціального  партнерства.   Для   досягнення найбільш   динамічних   позитивних   змін  на  ринку  праці  треба об'єднувати зусилля держави, роботодавців та профспілок. Без цього розв'язати ці проблеми неможливо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Яковичу.

 

     Чи є  запитання?  У нас передбачено час на письмові й на усні запитання.  Не хвилюйтесь.  Запишіться,  будь ласка,  у нас  є  45 хвилин,  зважаючи  на  те що ми слухали питанняінформацію.  Будете наполягати - буде  година.  Висвітіть,  будь  ласка.  20  народних депутатів  записалися  на  виступи,  шановні колеги.  Без Марченка Олексія - 20.

 

     Іване Яковичу, давайте домовимося: одне усне запитання - одне письмове.

 

     Виставте 45  хвилин для відповідей на запитання - письмових і усних.

 

     Народний депутат   Константинов.    Наступний    -    депутат Плютинський.

 

     КОНСТАНТИНОВ Є.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (виборчий округ 51,  Донецька область).  Спасибо,  Виктор Владимирович.  Уважаемый  Иван  Яковлевич!  Я  очень   внимательно прослушал вашу информацию.  Разделяю вашу тревогу,  озабоченность. Радуюсь небольшим достижениям,  о которых вы говорили. Согласитесь со  мной,  что самая страшная беда - это ненужность человека,  его незанятость,  особенно молодежи.  И вот об оценках вы сказали, что главный  критерий  оценки  работы мэра,  руководителя предприятия, всех,  кто управляет на местах, - это уровень занятости населения. К сожалению,  сегодня не является этот критерий важнейшим. Тройная бухгалтерия.  Вы  сами  в  подсчетах  пишете  безработица   -   11 процентов, 5 процентов, фактически - 20 процентов.

 

     Я тоже  побывал в службах занятости в городах Константиновке, в Дружковке.  Есть предложения,  Иван Яковлевич. Сегодня создаются эти  рабочие  места  -  хорошая  мера.  Вот  мне прямо пишут,  что молодежи  первая  помощь  на  создание   своего   бизнеса   сейчас составляет 46 гривень, желательно хотя бы минимально. Но эту сумму нужно  увеличить  до  118  гривень.  Выходите  с   законодательной инициативой,  мы поддержим. Учет по безработице и выдача пособий и субсидий должна быть адресная. Здесь очень-очень много беспорядка.

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Запитання справді  комплексне.  Власне  воно  до певної міри перегукується із запитанням письмовим.  Я собі дозволю тоді спинитися одночасно і на письмовому запитанні,  яке  фракцією комуністів   було   сформульовано   таким  чином,  що,  за  даними Держкомстату, рівень безробіття в Україні - 3,7 відсотка. В той же час показник,  розрахований за методологією МОП,  -11 відсотків; з урахуванням прихованого безробіття  -  5-6  мільйонів  воно  сягає 26-32 відсотки.  Тобто це кореспондується з тим запитанням, яке ви зараз  задали.  Оскільки  це  питання  справді   має   принциповий характер, я хотів би трохи детальніше спинитися на цій проблемі.

 

     Ми з 1999 року проводимо вибіркові обстеження ринку праці,  і маємо  цю  статистику  з  березня  1999   року.   Ці   дослідження здійснюються   відповідно   до   методики,  ухваленої  Міжнародною організацією  праці,  до  методики,  ухваленої  Євросоюзом,  і  ці показники,  власне,  показують повне економічне безробіття, рівень економічного безробіття.

 

     Зокрема, за методологією МОП,  це особи у віці  15-70  років, які  одночасно  відповідають  трьом  основним показникам:  не мали роботи,  активно шукали роботу або  намагалися  організувати  свою власну   справу  і  були  готові  приступити  до  роботи  негайно, невідкладно.  Таким чином,  ми,  аналізуючи цю ситуацію,  маємо  в середньому  в  першому  півріччі кількість економічних безробітних близько 2,6 мільйона осіб.  Цей показник визначено  відповідно  до міжнародної методології.

 

     Тепер що   стосується   зареєстрованого  безробіття.  Я  хочу підкреслити,  що це ті самі люди,  які тільки звернулися до служби зайнятості,  і,  таким  чином,  ми  маємо  два  показники.  Це той загально  методологічно   визначений   рівень   безробіття,   який становить  11,4  відсотка,  і трохи більше одного мільйона осіб на сьогодні перебуває в службі зайнятості - це люди,  які  прийшли  в службу зайнятості.  Таким чином,  ми маємо сьогодні дві цифри, які не  суперечать  одна  одній,  вони  доповнюють  одна  одну,   вони показують,  що  тільки  менше половини людей,  які є безробітними, вважають себе безробітними,  звертаються до служби зайнятості  або за  допомогою по працевлаштуванню,  або за матеріальною допомогою, або перенавчання і так далі.  Тобто це одні й ті самі люди, тільки частина з них ще йде в державну систему для отримання допомоги.

 

     Тепер щодо   питання,  пов'язаного  з  неповним  безробіттям, точніше так званим прихованим безробіттям.  Я називав ці  цифри  і хочу  ще  раз  сказати,  що  в  першому  півріччі  у нас кількість працівників,  які знаходилися  в  адмінвідпустках,  становить  787 тисяч, і осіб, які працювали неповний робочий час, - 1,4 мільйона. Ще рік  тому  ці  цифри  були  вдвоє  більші.  Тобто  є  позитивна динаміка.  І знову можна підкреслити, що не можна ці суми складати одна до одної, бо частина людей, яка перебувала в адміністративних відпустках, може бути і людиною, яка працює неповний робочий час.

 

     Тобто ті  цифри  показують  загальну ситуацію на ринку праці, але  вони  не  повинні  складатися  арифметично,  оскільки   дають справжню картину.

 

     Хочу підкреслити і ще одну справу,  яка,  на мій погляд,  має принциповий характер і заслуговує на те,  щоб ми про неї  сказали. Ось  є  такий  статистичний бюлетень "Праця в зарубіжних країнах". Так от,  рівень економічного безробіття,  скажімо,  в Бельгії,  ви знаєте,  що  це за країна,  становить 11,6 відсотка,  в Хорватії - 13,5,  у Естонії - 11,7,  у Франції - 11,9,  у  Німеччині  -  11,2 відсотка. Я не називаю ці показники.

 

     Тобто проблема   безробіття   в  кожній  країні  є  проблемою надзвичайно гострою,  і ці показники,  які ми сьогодні маємо, вони таки високі. Але вони є зіставними з іншими країнами.

 

     Щодо другого запитання - що нам потрібно,  щоб більша частина безробітних   зверталась   до   служби   зайнятості,   щоб    вона користувалась  її  роботою  для  працевлаштування?  Це вже питання друге, яке сьогодні власне треба розглядати.

 

     Що стосується вашого підходу  до  оцінки  роботи  і  мера,  і губернатора,  і  глави адміністрації,  і керівника підприємства по створенню робочих місць,  я повністю поділяю вашу точку  зору.  Це повинен  бути  головний  показник  сьогодні  управління  регіоном, підприємством, бо це є достаток людей, доходи до бюджету, в цілому розв'язання  всіх  проблем,  пов'язаних  із соціальним існуванням, функціонуванням людини.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Яковичу,  прохання від народних депутатів і від  головуючого,  якщо можна,  більш стисло відповідати,  тому що дуже багато бажаючих задати  запитання  з  цієї  актуальної  теми. Прошу.

 

     Народний депутат Плютинський. Наступний - депутат Моісеєнко.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Дякую, прошу надати слово народному депутату Стояну.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька  область).  Дякую,  колего  Плютинський,  за  можливість задати   запитання.   Іване   Яковичу,  ви  знаєте,  що  Федерація профспілок України оцінює ситуацію, що склалась на ринку праці, як незадовільну.  Ми вважаємо,  що держава не створила достатніх умов для реалізації конституційного права громадян на  працю.  Тому  ми ведемо поки що безрезультатні переговори між урядом і профспілками за генеральною угодою щодо зайнятості на наступні роки.

 

     І ось у мене таке запитання.  Перше.  В  зв'язку  з  проектом програми   зайнятості   населення  очікується  сумарне  скорочення кількості працюючих у галузі економіки на цей рік - 300  тисяч-500 тисяч осіб; протягом наступних років - на 400 тисяч осіб.

 

     Скажіть, будь   ласка,   чи  програма  зайнятості  передбачає розробку стратегічних напрямів  зайнятості  працюючих  чи  навпаки скорочення?   Якщо   програма  зорієнтована  на  скорочення,  така програма нікому не потрібна.

 

     Друге запитання.  Ви вже дещо відповіли щодо захисту частково безробітних.  Це  справді  проблема,  і  тому  ми виступаємо проти почасової оплати праці,  яку весь час уряд проштовхує. Безробітний сьогодні отримує 45 гривень - це мінімальний розмір,  максимальний

- 79 гривень,  відповідно це 13  і  23  відсотки  до  прожиткового мінімуму.  Скажіть,  будь  ласка,  як може безробітний прогодувати сім'ю і вижити в цій ситуації?  І чи планує уряд щось зробити, щоб підняти рівень допомоги по безробіттю?

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний  Олександре  Миколайовичу,  по порядку. По-перше,  я вступив би в дискусію з вами щодо того, що переговори є безрезультатними.  Наслідком наших постійних дискусій все-таки є позитивні  зрушення  на  ринку  праці,  і  ви  про  них  чули,   я сподіваюся,  що  не  помічати  цього не можна,  і треба об'єктивно дивитися на речі.  Але те,  що вони не такі,  як нам хотілося,  це правда,  і  я  в  цьому з вами згоден.  Треба більш динамічно,  як кажуть, засукавши рукава, реалізовувати й досягати результатів.

 

     Якраз Державна програма зайнятості,  про яку ви  говорили,  і розраховує на те, що ця справа буде вирішуватися комплексно, що це стане законом і що ці  проблеми  вирішуватимуться  в  цілому  і  в розрізі галузей, і в розрізі регіонів.

 

     Скорочення в   галузях   економіки   в   умовах  реформування економіки - це власне є нормальне  явище.  І,  очевидно,  сьогодні розглядати  його як щось шкідливе не можна.  Інша річ,  що скільки людей буде прийнято в галузі економіки,  тобто не  треба  дивитися тільки на вивільнення,  треба дивитися і на те, скільки людей буде прийнято. Зрозуміло, плинність кадрів - це не кращий показник, але його  треба  розглядати тільки в комплексі.  І передбачається,  що все-таки  у  результаті  реалізації  цієї  програми  ми  досягнемо збалансованості  в  цих  речах  і  що кількість прийнятих людей на роботу перевищуватиме кількість вивільнених осіб.

 

     Тепер щодо 45 гривень мінімальної допомоги  і  79  гривень  - максимальної.  Я  хочу  відразу  сказати,  що  вас не зовсім точно поінформували з цього приводу,  оскільки  мінімальна  допомога  по безробіттю  незастрахованій  особі,  яка приходить на ринок праці, скажімо,  вчорашній школяр,  дійсно сьогодні становить 45 гривень. На  наступний  рік,  якщо  буде  затверджений бюджет і тарифи,  ви знаєте,  ця сума буде дещо більша.  Відносно  79  гривень,  то  це середній показник, з урахуванням 45, всіх працюючих. А максимальні показники,  ви знаєте,  призначаються залежно  від  стажу  роботи, заробітку,  і, таким чином, людина, яка має максимальні заробітки, відповідно одержує і  більшу  допомогу  по  безробіттю.  Тому  це, очевидно, треба розглядати якраз під таким кутом зору.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове.

 

     САХАНЬ І.Я.  Письмове. "Як регулюється рівень зареєстрованого безробіття   серед   сільського   населення?   Які   заходи   може запропонувати уряд для притоку робочих рук на село?"

 

     Тут ситуація така.  Чисельність трудових ресурсів у сільській місцевості  сьогодні  становить  близько  8  мільйонів  осіб,  або близько  26 відсотків загальної чисельності трудових ресурсів.  За станом на 1 вересня рівень зареєстрованого безробіття в  сільській місцевості  становить  4,32,  а  в  містах - 3,44 відсотка,  тобто безробіття серед сільського населення, я про це говорив, перевищує сьогодні   серед   міського  населення.  Протягом  восьми  місяців поточного року в нас зареєструвалися 483 тисячі мешканців сіл.  Що треба робити, на нашу думку, яких, власне, заходів треба вжити?

 

     Ми вважаємо,  що, по-перше, нам треба негайно прийняти закони про особисте селянське господарство та про особливості регулювання зайнятості  громадян,  які  мають  у  приватній власності земельну ділянку,  одержану в результаті розпаювання земель.  Тобто ці  два документи  повинні  дати  відповідь,  хто  в нас сьогодні в селі є безробітним,  а хто є зайнятим.  Бо якщо людина сьогодні обробляє, скажімо,  10  чи 15 гектарів землі,  а таких прикладів багато,  ми таке обстеження проводили,  то вона одночасно має право відповідно до  чинного  законодавства  стати  на  облік у службі зайнятості і одержувати допомогу  по  безробіттю.  Зрозуміло,  що  це  викликає серйозні запитання і нам треба, очевидно, давати відповідь на них.

 

     Що стосується  притоку  робочих рук на село.  Ну,  власне,  я відповів,  що сьогодні село має робочі руки. Сьогодні треба знайти формулу,  як  ці  руки використати,  яким чином дати їм можливість заробляти для себе, для своєї сім'ї. Тому ми вважаємо, що сьогодні надзвичайно   важливим   є   питання,   пов'язане   із   сприянням самозайнятості населення, яке проживає в селі. Ми повинні створити такі  умови,  які  дадуть  можливість  людині,  яка  живе  в селі, забезпечувати  себе  роботою   самостійно,   маючи   такий   засіб виробництва,  як землю.  Для цього ми запропонували,  і вона зараз реалізується,  систему  надання  допомоги  безробітним  особам   - виплата допомоги по безробіттю одноразово.  Тобто одночасно людина може одержати і використати ці кошти за призначенням, якщо вона до цього  готова.  Зрозуміло,  що  треба також сприяти розвитку інших форм господарювання, які дадуть змогу вирішити цю проблему.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко. Наступний - Удовенко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян. Уважаемый Иван Яковлевич! Я вам не как министру,  а как  докладчику  от  правительства  хочу задать вопрос.  Вот в обоих постановлениях, которые нам предложены по этому вопросу,  отмечается взрывоопасная ситуация,  связанная с безработицей в угольных регионах. В материалах, которые предложила Рахунковая палата для рассмотрения в Верховном  Совете,  написано, что  программой  закрытия шахт предусматривается,  что за период с 1996  по  2000  годы  60  тысяч  шахтеров  не  будут  нуждаться  в трудоустройстве.

 

     У меня  вопрос  основан  на  совершенно  конкретном  примере, связанном с моей работой.  У нас в Макеевке,  в Советском  районе, практически   прекратило  свое  существование  бывшее  объединение "Советскуголь",  входящее сейчас  в  объединение  "Макеевуголь"  - государственную     холдинговую    компанию.    Тысячи    шахтеров высвобождены. Современное предприятие - Макеевский завод древесных плит,   -  которое  имеет  конкурентоспособную  на  мировом  рынке продукцию,  никак не может завершить свое строительство,  так  как нет финансирования государства.

 

     Речь идет  о  совершенно  небольших  деньгах  -  о пяти-шести миллионах  гривень.  Переписка  по   этому   вопросу   ведется   с правительством   с   1996   года.   Это   предприятие  включено  в правительственную программу,  включено в региональную программу, и постоянно   следуют   только   отписки   с  переводом  стрелок  из Министерства топлива и энергетики  в  другое  министерство  и  так далее.

 

     Не кажется   ли   вам   странным,  что  предприятие,  имеющее конкурентоспособную продукцию,  не может завершить строительство и трудоустроить  шахтеров,  в  то время как тратятся деньги,  на наш взгляд, недостаточно рационально и в значительно больших размерах?

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Це запитання справді  має  абсолютно  прикладний характер.  Я,  чесно  кажучи,  не  володію  в  повному обсязі цією проблемою,  я маю на увазі це конкретне підприємство,  але вважаю, що дійсно проблем у шахтарському середовищі,  у вугільних регіонах сьогодні нагромадилося більше,  ніж нам хотілося б. І, зокрема, це проблеми, пов'язані з тим, що не завжди ефективно використовуються фінансові  ресурси,  які  спрямовуються  на   розв'язання   питань зайнятості і створення нових робочих місць.

 

     Ми в цьому році маємо близько 10 тисяч звільнених працівників шахт,  які перебували на обліку в службі зайнятості. Зрозуміло, що це,  як  правило,  люди,  які не можуть працювати в інших галузях, вони  неохоче  перекваліфіковуються,  вони  себе   бачать   тільки працівниками вугільної промисловості.

 

     І в  той  же  час  приклад,  який ви зараз навели,  очевидно, потребує більш грунтовного вивчення.  Я,  як член уряду,  беру  на себе  зобов'язання  повернутися  до  цієї  проблеми  ще  раз,  щоб додатково її розглянути разом з колегою Сташевським, Міністерством економіки, і дати відповідь на це запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я. Блок питань, пов'язаних із перспективою подальшої зайнятості працівників Чорнобильської  станції  та  жителів  міста Славутича у зв'язку із закриттям ЧАЕС.

 

     Запитання: чи  підготовлені  необхідні  нормативні  документи Кабінету Міністрів,  спрямовані на соціальний  захист  вивільнених працівників?  Власне,  у нас ситуація складається така. Ви знаєте, що уряд підготував закон,  він прийнятий  Верховною  Радою.  І  на виконання  цього  закону  прийняті  постанови Кабінету Міністрів у серпнівересні,  які  затверджують,  власне,  порядок   розв'язання проблем,   пов'язаних  з  вивільненням  працівників,  пенсіонерів, регулюють  питання,   пов'язані   з   виплатою   середньомісячного заробітку в разі припинення трудового договору, допомоги у зв'язку з  переселенням  в  іншу  місцевість.   Тобто   всі   питання   ці врегульовані. І ми вважаємо, що ця проблема сьогодні організаційно забезпечена.

 

     Що стосується питання,  пов'язаного з  фінансуванням,  то  на наступний  рік  необхідні  фінансові  ресурси  проектом державного бюджету передбачені.  І,  очевидно, сьогодні мова йтиме тільки про організаційне  забезпечення,  тобто  про  створення  безпосередньо робочих місць.

 

     До речі,  можу  поінформувати,  що  завершено   з   допомогою міжнародних   фінансових   структур   реконструкцію  і  обладнання славутицького міського  центру  зайнятості,  який  тепер  зможе  у повному обсязі виконувати цей обсяг робіт.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Удовенко.  Наступна  - депутат Мазур.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.  Шановний  Іване  Яковичу,  ви  міністр,   який найчастіше виступає тут,  у Верховній Раді. І вас можна занести як позитивний приклад у Книгу рекордів  Гіннесса.  Ви  очолюєте  таку найскладнішу  сьогодні  ділянку - безробіття.  Нам потрібно шукати якісь прості шляхи подолання безробіття. І мені пригадується (хоча це  сьогодні  непопулярно) досвід Сполучених Штатів Америки,  коли вони подолали свою велику депресію,  Рузвельта обрали  Президентом Сполучених   Штатів   Америки   -   вони  почали  широку  програму будівництва автомагістралей.  Чому?  По-перше,  це не дуже  вже  й дорога  галузь і,  по-друге,  там не потрібно висококваліфікованих робітників.  З тіньової економіки Рузвельт залучив кошти (оці  всі рокфеллери,  дюпони,  які були в тіньовій економіці) і плюс широка програма будівництва автомагістралей.

 

     От мені здається,  що ми  повинні  подумати  і  щось  подібне зробити в Україні. Як ви на це дивитесь?

 

     САХАНЬ І.Я.   Геннадію  Йосиповичу,  я  дякую  за  запитання. Вважаю,  що ви абсолютно правильно порушуєте це питання.  Ми маємо сьогодні  підходи до цієї проблеми.  Навіть готуючись до цього Дня уряду,  ми  одержали  запитання  і  стосовно   того,   як   будемо використовувати безробітних і тих людей, які перебувають на обліку в  службі  зайнятості,  для  розв'язання   проблеми   транспортних коридорів у країні.

 

     Але, на  жаль,  сьогодні  ми  говоримо про це як про майбутню нашу роботу,  бо сьогодні, на жаль, транспортні коридори - поки що непрактична  справа.  Однак  з початком будівництва,  з залученням інвесторів до цієї роботи зрозуміло,  що основна категорія робочих рук,  яка  знаходиться сьогодні в стадії безробіття,  повинна бути нами спрямована на ці цілі.

 

     Але одночасно хочу підкреслити ще  раз,  що  сьогодні  в  нас значна  частина  населення,  яка  перебуває  на  обліку  в  службі зайнятості,  - це люди,  які мають високу кваліфікацію:  інженери, лікарі,  педагоги і таке інше.  І зрозуміло, що використовувати їх на цій ниві не завжди буде просто і коректно,  бо людина має право вибирати,  чи  їй  іти на таку роботу,  чи не йти.  Це Конституція передбачає.

 

     Тому зрозуміло,  що,  вирішуючи цю проблему,  треба одночасно шукати і варіанти, яким чином розбудовувати економіку України, щоб кожній людині,  яка має  відповідну  кваліфікацію,  було  знайдено належне робоче місце з високим рівнем оплати праці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Мазур.  Наступний  -  депутат Косів.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Спасибо. Иван Яковлевич, вы  действительно  героический  министр,  самый  последовательный, самый смелый. У меня возникает несколько вопросов к вам.

 

     Я не ожидала от вас такого некорректного  примера  по  поводу безработицы в Германии.  Вы сказали - 11,2 процента. Но в Германии минимальное пособие по безработице - 700 марок.  И фирма,  которая платит  менее 700 марок,  лишается лицензии и вообще возможности в дальнейшем заниматься каким-то видом деятельности.

 

     В связи  с  этим  у  меня  вопрос:  когда  ваше  министерство планирует   довести   минимальную  пенсию,  минимальную  зарплату, минимальное социальное пособие,  в том числе и на ребенка,  до тех самых 343 гривень,  которые вы рассчитали как прожиточный минимум? То есть сроки, когда вы это сделаете. В соответствии со статьей 46 Конституции это все будет конституционно.

 

     Второй вопрос  -  по  поводу шахтеров.  Нам Рахунковая палата раздала свой очередной отчет,  из  которого  явствует,  что  имеет место   нецелевое   и  неперсонифицированное  использование  сотен миллионов  гривень,  выделенных  на  создание   рабочих   мест   в шахтерском  регионе.  В  частности,  у  нас на Донбассе,  в степях Украины, я подчеркиваю, создаются рабочие места в виде рыбхозов. А не   целесообразнее   ли   создавать   рабочие   места  вторичного использования шахт,  вместо того,  чтобы разводить рыбу  в  степях Украины?  Как  министерство смотрит на проблему использования газа метана,  то есть на то, чтобы использовать средства по назначению, а не делать из шахтеров птичников и рыболовов?

 

     И третий   вопрос  по  поводу  Днепропетровска.  Неоднократно днепропетровское ТОС обращалось по поводу создания рабочих мест  в виде  строительства недостроенных домов.  Как решается проблема по достройке двух домов в Днепропетровске слепыми?

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Що стосується  першого  запитання,  то  я  його, власне, торкався. І я навів приклад Німеччини не з метою показати, що там,  скажімо, безробітний отримує 700 чи 800 марок. Я показав, що  аналогічна  проблема  в  Німеччині  існує.  Те,  що  німецький безробітний отримує допомогу значно більшу,  ніж  український,  це дійсно  так.  Але  для  того  щоб  наша  допомога  була відповідно високою,  нам треба вирішувати,  перш за все  проблему  заробітної плати. Потрібно різке підвищення заробітної плати, яке потім дасть можливість  людині  відраховувати  відповідні  внески   до   фонду страхування  на  випадок  безробіття  і одержувати їх у страховому випадку в більшому розмірі.  Та людина,  яка в нас отримує  велику заробітну плату, я ще раз підкреслюю, отримує відповідно і високий рівень допомоги по безробіттю.  Це закон страхування,  це страхова норма.  А те, що сьогодні в нас середній розмір допомоги становить 79 гривень,  то я повторюю,  з урахуванням якраз  більшої  частини безробітних,  які реєструються, - це молодь, яка не має страхового стажу, яка не працювала до цього. І зрозуміло, що загальний рівень стає нижчим.

 

     Я одночасно  хочу підкреслити,  що насамперед заробітна плата сьогодні в Україні,  ви знаєте,  порівняно з таким самим  періодом минулого  року  збільшилася  на  33 відсотки,  а реальна заробітна плата - на 18 відсотків.  Це мало.  Треба більше, але поступово ця проблема  вирішується,  одночасно  збільшуються  в людей і виплати допомоги по безробіттю.

 

     Що стосується використання  коштів  на  працевлаштування,  на створення   робочих   місць  для  шахтарів.  Я,  власне,  повністю підтримую ті висновки,  які ви зараз зробили, що шахтарі не можуть бути  працевлаштовані  на  невластивих для них робочих місцях,  що шахтарі сьогодні налаштовані  на  роботу  безпосередньо  по  своїй професії,  з якою вони, як кажуть, зрослися, зжилися. І зрозуміло, що ніякі підприємства легкої  промисловості,  ніякі  пташники  або рибні  господарства не можуть замінити в повному обсязі ту роботу, яку вони втрачають у зв'язку з закриттям шахт.  І ми вважаємо,  що треба  кошти,  які  виділяються для цього,  вкладати перш за все в розвиток  галузі,  тобто  безпосередньо   в   розвиток   вугільних підприємств,  у  відкриття  нових лав для того,  щоб ці люди могли працювати там. Проте одночасно треба визнати, що й ці робочі місця не гуляють.  Я маю на увазі "Луганськінвест",  так він,  здається, називається.  Там працюють люди. Зрозуміло, що це не шахтарі, а це члени  сімей  шахтарів,  але  від  цього також є користь,  хоча це докорінно не розв'язує шахтарську проблему.

 

     І що стосується  Товариства  сліпих  у  Дніпропетровську.  Ми звернулися   з  офіційними  пропозиціями  створити  консорціум  по добудові цих приміщень  до  міської  державної  адміністрації,  до обласної  державної  адміністрації,  до  міськвиконкому.  Зараз це питання розглядається названими органами влади.  Я сподіваюся,  що ми  знайдемо  раціональне  вирішення  цієї  проблеми.  Поряд з тим розумію, що час минає і очевидно я найближчими днями попрошу (от і наші  працівники  тут  присутні),  щоб  уже  на  наступному  тижні все-таки наші люди побували в Дніпропетровську, провели переговори персонально з людьми,  які можуть вирішити ці питання і прискорили розв'язання цієї проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Яковичу, наступне запитання - письмове.

 

     САХАНЬ І.Я. Власне, можна і письмове.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Яковичу,  яке у вас запитання? Письмове? Бо я оголосив народного депутата Косіва. Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.  "Якими державними актами між Україною та  іншими країнами,   в  тому  числі  з  країнами  СНД  регулюється  питання взаємного працевлаштування громадян?"

 

     Дійсно, це дуже гостре питання.  Враховуючи те, що все більше людей, наших співвітчизників, шукають роботу за кордоном, проблема ця надзвичайно гостра. Ми сьогодні маємо 46 міжнародних договорів, підготували  11  проектів  нових угод з питань праці,  зайнятості, соціального    забезпечення.    Зараз    Україна    є    учасником багатосторонньої  міждержавної  угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та  соціального  захисту  трудящих  мігрантів  у рамках СНД. Сьогодні маємо 10 двосторонніх міждержавних договорів, зокрема це угоди про працевлаштування з Польщею,  Чехією,  Литвою, Російською  Федерацією,  Молдовою,  Білоруссю  і  іншими країнами. Тобто сьогодні ми дійсно  справді  провели  певну  роботу,  проте, ясно,  що  це  задовольняти  нас  іще  ніяк  не може.  Ми сьогодні працюємо над аналогічними проблемами з Австрією,  з Азербайджаном, Великобританією,   Грецією,   Казахстаном,   Киргизією,   Латвією, Румунією,  Угорщиною,  Словенією.  Зараз обговорюється питання про співпрацю в цій галузі з Португалією та Іспанією.

 

     Вважаю, що  в цьому відношенні ми певні кроки здійснили,  але не вирішена ще одна серйозна проблема - регулювання посередницької діяльності  для працевлаштування за кордоном.  Тут проблем багато. Частина людей, які скористались послугами цих фірм, потім не мають абсолютно  ніякого  захисту.  Більше  того,  їх вивозять за кордон часто як нелегальних осіб. З цією метою ми створили робочу групу і зараз   розробляємо   законопроект  про  особливості  ліцензування діяльності щодо працевлаштування осіб за кордоном. Вважаємо, що це особливий  вид  підприємництва,  і  треба,  щоб  він більш жорстко контролювався і регулювався державою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Косів.  Наступна   -   депутат Марковська.

 

     КОСІВ М.В. Фракція "Реформи-Конгрес". Шановний Іване Яковичу! У  своїй  доповіді  ви  сказали,  що  багато  народних   депутатів зустрічалися  перед  нинішнім  Днем  уряду з працівниками обласних центрів зайнятості.  Я також зустрічався.  Частково на ті питання, які мені ставили ці працівники, ви вже дали відповідь. Зокрема, ви сказали,  що готується Державна програма зайнятості  населення  на наступні  роки.  Я  тільки,  знаєте,  просив  би  вас,  щоб  ви цю програму,  якщо це можливо,  подали нам якомога швидше,  щоб ми ще цим  складом  Верховної  Ради могли її прийняти.  Ви ж,  очевидно, розумієте,  що коли ви  її  не  подасте  тепер,  то  прийняття  її щонайменше на рік відсунеться,  а питання дуже важливе.  Я не буду говорити про те, що там треба передбачити. Це перше.

 

     Друге. Чи не вважаєте ви за необхідне ще і  розробку  проекту Закону про єдиний страховий внесок на загальнообов'язкове державне страхування?

 

     І третє.  Ми з вами у  перерві  з'ясували,  що  у  Закон  про зайнятість  населення  треба  внести  зміни,  бо  дуже  часто люди перебувають на обліку  в  центрах  зайнятості  не  для  того,  щоб одержати роботу,  а щоб одержати довідку для нарахування субсидій. Що ви на це скажете?

 

     Дякую вам.

 

     САХАНЬ І.Я.  Дякую,  шановний Михайле Васильовичу.  Хотів  би одразу  відповісти,  що  Державна  програма  зайнятості  населення розроблена,  вона знаходиться у Верховній Раді з травня  поточного року. Сьогодні бажано було б, щоб Верховна Рада прискорила розгляд програми зайнятості і якомога швидше її прийняла,  щоб вона  могла діяти як закон. Тут я прошу у вас підтримки.

 

     Що стосується   страхових   тарифів.   Дійсно,   проблема  ця надзвичайно актуальна. Ми започаткували цю роботу, вже підготували проект  Закону  про  єдиний  страховий  тариф  і  пропонуємо  його розглянути найближчим часом з тим,  щоб він міг бути  основою  вже для формування бюджетів,  можливо,  вже на наступний рік, якщо нам це вдасться,  а якщо ні,  - то  це  міг  би  бути  документ,  який формував би цю роботу вже з 2003 року.  Але проблема ця є виключно актуальною.

 

     Ми вважаємо  за  необхідне  не  тільки   запровадити   єдиний страховий   тариф,   який   би   давав  можливість,  скажемо  так, систематизувати цю роботу,  а й поєднати певні  функції  страхових фондів  з  метою  зменшення адміністративних витрат.  Скажімо,  це могла б бути робота безпосередньо із страхувальником. Фактично всі фонди  працюють з фондом заробітної плати,  тому ці функції міг би виконувати один фонд.  Це міг би бути,  на нашу  думку,  Пенсійний фонд,  який  має найбільш розгалужену мережу і необхідну фінансову та матеріальну базу для цієї роботи. Ми в цьому напрямі працюємо.

 

     Щодо незаконного отримання субсидій.  Ну,  власне,  ми про це говорили.   Дійсно,  закон  потребує  внесення  певних  змін,  але відповідними документами, постановами ці питання вже врегульовано. Людина,  яка  відмовляється  від  працевлаштування  на роботу,  що відповідає її кваліфікації,  знімається з обліку.  Я можу сказати, що з цієї причини десятки тисяч осіб були зняті з обліку.

 

     Зараз ми   пропонуємо   механізм,   який  дозволить  уряду  і виконавчим органам  на  місцях  більш  тісно  поєднувати  проблему надання  субсидій  і  обліку  громадян у службі зайнятості.  Тобто людина,  яка не  працевлаштовується,  має  отримувати  відповідний документ,  який засвідчуватиме її небажання стати до роботи. Таким чином,  це може бути вже безпосередньо предметом розгляду комісії, яка прийматиме рішення про надання субсидій.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання.

 

     САХАНЬ І.Я.  Письмове  запитання  - про стан дотримання вимог законодавства  щодо  працевлаштування  неповнолітніх,  випускників навчальних  закладів 2000 року.  Запитується,  що зроблено в цьому напрямі?

 

     Я хотів би сказати,  що ми маємо сьогодні  серйозні  підстави для посилення цієї роботи.  Кабінетом Міністрів прийнята постанова про введення в дію  положення  про  освітньокваліфікаційні  рівні, відповідно  до  якої розпочато формування державного замовлення за освітньо-кваліфікаційними рівнями ряду професій. Основна увага під час   формування   замовлення   приділяється  сьогодні  підготовці фахівців у сфері  інформатизації,  телекомунікацій,  автоматизації управління,      енергетики,      металургії,     машинобудування, приладобудування, тобто тих, які мають безпосередньо відношення до базових галузей економіки.

 

     У даний    час   Кабінет   Міністрів   розглядає   пропозиції зацікавлених органів виконавчої влади щодо механізмів  координації процесів  прогнозування  та  підготовки  спеціалістів,  формування структури  та   обсягів   державного   замовлення.   Це   справді, надзвичайно  серйозний документ,  який має бути нами узагальнений. Робота  в  цьому  напрямі  здійснюється.  Головна  його   ідея   - збалансування потреб ринку праці і підготовки фахівців.

 

     Ми вважаємо,  що  це  серйозний  напрям роботи.  Зокрема,  це стосується  професійнотехнічних  закладів,  які  сьогодні  готують робочі кадри основних категорій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська.  Наступний - депутат Манчуленко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановний Іване Яковичу!  Дійсно, сьогоднішній стан речей є результатом неефективного поєднання державної  економічної політики і державної політики на ринку зайнятості населення. І те, що ми,  народні депутати держави, яка щойно відзначила десятиріччя незалежності,  розглядаємо сьогодні питання про стан зайнятості та безробіття  (от  слухайте,  саме  безробіття),  говорить,  яким  є сьогодні ставлення держави до нашого народу.

 

     Але в  мене  є  запитання,  Іване  Яковичу.  Я знаю,  що ваше міністерство дійсно працює, хоче якось поліпшити соціальний захист нашого  населення  і  робить усе для цього.  Не ви винні,  що така державна політика.  Проте я  знаю,  що  ваше  Міністерство  планує скоротити тих людей, пенсіонерів, які працюють. То як це вплине на ринок праці,  чи поліпшить це благополуччя нашого населення,  якщо таке станеться?

 

     САХАНЬ І.Я.  Щодо скорочення пенсіонерів. Ми таких пропозицій не  вносимо.  Навпаки,  ми  пропонуємо  з  прийняттям  Закону  про загальнообов'язкове   державне  пенсійне  страхування  стимулювати більш  пізній  вихід  на  пенсію  з  тим,  щоб  людина,  яка  буде знаходитись  у  страхових умовах,  мала можливість заробити більшу пенсію.  І якщо працівник вийде на пенсію на п'ять  років  пізніше (не в 60,  а в 65 років),  то він матиме пенсію відсотків на 30-35 вищу, ніж якби він вийшов на пенсію в 60 років.

 

     Проте тут є проблема,  її не можна не враховувати.  Я маю  на увазі  робочі місця,  які будуть зайняті пенсіонерами.  Розрахунки науковців показують, що прийняття цих пропозицій суттєво не вплине на ринок праці, оскільки вже сьогодні працюють близько 2 мільйонів пенсіонерів.  Тобто сьогодні ця проблема не стане гострішою,  якщо таку норму буде прийнято.

 

     Ми пропонували інший варіант: розглянути питання щодо пенсіонерів, які отримують високі пенсії і високу  заробітну  плату,  і  обмежити  верхній рівень заробітку і пенсій,  як це було,  скажімо,  в радянській  період.  Тобто  якщо людина отримує 1 тисячу гривень заробітної плати чи скажімо, суму, що  перевищує  два  прожиткових  мінімуми,  то  вона  не   повинна отримувати пенсії. Якщо її пенсія менша, скажімо, двох прожиткових мінімумів,  то вона цю  пенсію  отримує  стовідсотково.  Тобто  це усунуло  б  певні перекоси,  які сьогодні є і про які нам постійно говорять і виборці,  і народні депутати.  Ми вважаємо, що це треба робити.  Тобто  проблема  працюючого пенсіонера нами розглядається під таким кутом зору.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

     САХАНЬ І.Я.  Питання  від  Комітету  з  питань   будівництва, транспорту  і  зв'язку:  "Як  приватизація  державних  підприємств впливає на зайнятість?  Наприклад,  у ВАТ "Укртелеком"  очікується скорочення  чисельності  працюючих  більш як на 10 відсотків.  Які уряд передбачає заходи для збереження кількості робочих місць?"

 

     Для того щоб запобігти  скороченню  кількості  робочих  місць після  приватизації  підприємств,  органи  приватизації  і місцеві органи  влади  здійснюють   контроль   за   виконанням   покупцями державного  майна умов договорів купівлі-продажу.  Ці договори (ми наполягали  на  цьому,  і  це  зроблено)  передбачають  збереження кількості  робочих  місць  та  створення  нових  робочих  місць на підприємствах, що приватизуються.

 

     Для прикладу можу сказати, що в 2000 році відповідні органи перевірили понад 6,3 тисячі  договорів  купівлі-продажу.   Було   встановлено,   що створено  біля 3 тисяч нових робочих місць.  У цьому році укладено 286 договорів купівлі-продажу,  половину з  них  було  перевірено. Порушення  були  допущені  чотирма новими власниками.  Щодо до них сьогодні вживаються заходи,  передбачені законодавством.  З  метою недопущення  скорочення  персоналу ВАТ "Укртелеком" прийнято Закон про особливості приватизації  відкритого  акціонерного  товариства "Укртелеком",   який   не   передбачає  скорочення  робочих  місць внаслідок приватизації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Манчуленко.  Наступний - депутат Марченко Олексій.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька  область. Український народний  рух.  Об'єднання  "Наша  Україна".  Шановний Іване  Яковичу!  Дійсно,  ваше  міністерство вирізняється активною позицією щодо вирішення актуальних проблем,  у  тому  числі  й  на ринку зайнятості. За це хочу вам подякувати.

 

     І кілька  запитань.  Перше.  У 1996 році Народний рух України розробив  програму   боротьби   з   бідністю.   Нещодавно   вийшов відповідний  указ  Президента,  який стосується цієї проблеми.  Чи знайомилися ви особисто з цією програмою? Якщо знайомилися, то які аспекти її використані при підготовці цього указу?

 

     Друге. За  всіма  даними,  на сьогоднішній день ВВП в Україні зростає і досить  непоганими  темпами.  У  той  же  час  не  можна сказати,  що  адекватно  зменшується  рівень  безробіття  в  нашій державі.  Тобто виходить якийсь такий певний економічний парадокс. Це не відповідає економічним законам. Поясніть це.

 

     І третє. Як уряд збирається врегулювати питання щодо визнання безробітними громадян, які отримали сертифікати на земельну частку (пай)  і звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні?

 

     Ну і одразу ж пропозиція  відносно  пенсійного  віку.  Як  на мене,  не варто змінювати межу пенсійного віку,  тому що це досить така болісна соціальна проблема.  У нас середня  тривалість  життя надзвичайно низька, а ми ще пропонуємо збільшувати пенсійний вік

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Дякую.  Спочатку  відповім,  мабуть,  на останнє запитання.  У законопроекті, який подано на розгляд Верховної Ради після доопрацювання,  залишається нинішній пенсійний вік - 55 і 60 років.  Я це авторитетно  підтверджую.  Сьогодні  обидва  комітети будуть  розглядати  це питання.  Це було обов'язковою умовою нашої співпраці з Верховною Радою, і ми дотримувалися цих домовленостей. Проте запропоновано механізм стимулювання більш пізнього виходу на пенсію,  щоб людина сама робила  вибір  -  чи  їй  іти  на  пенсію пізніше,  чи в 55 і 60 років.  Це,  на нашу думку, має бути правом людини.  Запропоновані такі механізми,  які дозволять працівникові отримати більшу пенсію, якщо він пропрацює зайвий час.

 

     Що стосується сертифікатів. Я говорив у своєму виступі, що ми підготували законопроект про  особливості  регулювання  зайнятості осіб, які отримали земельні паї внаслідок роздержавлення власності колективних  сільгосппідприємств.  Вважаємо,  що  його   прийняття дозволить  зняти  гостроту  цього  питання.  Дійсно,  сьогодні  це неврегульована  проблема,  і  вона  порушується  практично   всіма представниками   місцевих   органів  виконавчої  влади.  Ми  також вважаємо,  що вона потребує розв'язання,  бо все-таки коли  родина має  10  чи 11 гектарів землі (якщо це двоє членів родини одержали паї),  то це  вже  засіб  виробництва,  достатній  для  того,  щоб забезпечити їй зайнятість. І це буде для родини не вторинним, як у підсобному господарстві,  а первинним основним  видом  діяльності. Але,  зрозуміло, для цього потрібні відповідні умови - і фінансові ресурси, і техніка і інше.

 

     Що стосується   Програми   подолання   бідності.   Ми   зараз доопрацьовуємо  проект  Програми  подолання бідності.  І я готовий зараз,  скажімо, після розгляду цього питання у Кабінеті Міністрів (це  питання  буде  розглядатися  завтра)  при його доопрацюванні, врахувати ті позиції,  які,  можливо, не враховані. Але зрозуміло, що розробники цього документа враховували під час його опрацювання всі відповідні закони і пропозиції.

 

     Щодо темпів  зростання  ВВП  і  рівня   зайнятості.   Я   маю зазначити,  що,  очевидно, тут і не може бути узгодженої динаміки. Чому?  Бо  у  нас  є  приховане  безробіття.  У  нас  було   таких безробітних  5-6 мільйонів чоловік,  сьогодні їх залишилося тільки близько 2 мільйонів.  Решта людей уже залучені до роботи, сьогодні їхні робочі руки активно використовуються.  Тому,  очевидно,  поки приховане  безробіття  матиме  місце,  зберігатиметься   і   певна диспропорція  в  темпах  зростання  ВВП  і  темпів  зниження рівня безробіття.   Проте   зрозуміло,   що   внаслідок   інтенсифікації виробництва,  застосування нового обладнання,  сучасних технології знову-таки більш високими темпами може зростати ВВП,  а,  значить, може збільшуватися рівень зайнятості. Тобто це може бути наслідком реформування економіки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

     САХАНЬ І.Я.  Письмове  запитання.  "Скільки   працівників   у державних  та комунальних медичних закладах вивільнено за останніх п'ять років у зв'язку зі скороченням тощо?"

 

     У системі Міністерства охорони здоров'я  скорочення  медичних працівників  не  проводилося.  Заходи  щодо  оптимізації ліжкового фонду  у  закладах  охорони  здоров'я  здійснювалися  за   рахунок скорочення вакантних посад. На початок 2001 року в системі охорони здоров'я працювали 202 тисячі чоловік.  У  1995  році  чисельність працівників була 196 тисяч. Тобто фактично вона не змінилася.

 

     Щодо рівня  безробіття,  то  тут  слід назвати такі цифри.  В Україні за станом на 1 липня перебуває на обліку 3,1  тисячі  осіб із  числа  медичних  працівників,  з них 2,9 тисячі - це керівники підрозділів охорони здоров'я,  професійні медики і 185 осіб  -  це медичні сестри та акушерки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Дякую,  шановний Вікторе Володимировичу,  за надану можливість задати запитання.  Це буде запитання  на  заміну виступу від фракції.

 

     Шановний Іване  Яковичу,  фракція  партії  Демсоюз  підтримує кроки уряду щодо  врегулювання  проблем  формування  ринку  праці, підвищення  рівня  зайнятості  населення.  Однак ми розуміємо,  що поряд з цим є ще багато-багато невирішених проблем.  Однією з них, яка,  на  нашу  думку,  можна  сказати,  ігнорується,  є  проблема регіональних особливостей безробіття.

 

     Надані до  сьогоднішнього  Дня  уряду  матеріали   дозволяють простежити  чітку  залежність:  в  областях  із  найбільшим рівнем безробіття створюється,  як правило, найменше робочих місць. Таким чином, на тлі поліпшення ситуації з зайнятістю в цілому по Україні в окремих регіонах ситуація не змінюється,  а то  й  погіршується. Внаслідок    цього    відбувається    посилення    міжрегіональних диспропорцій, що вимагає особливої уваги держави.

 

     На сьогоднішній день у Верховній  Раді  є  внесений  фракцією партії  Демсоюз законопроект про стимулювання розвитку депресивних територій,  в якому пропонуються конкретні  механізми  пом'якшення проблем безробіття в депресивних регіонах, і розгляд якого, на наш погляд, необхідно прискорити.

 

     Яку позицію  займе  міністерство  і  уряд   щодо   наближення розгляду  цього  законопроекту  і взагалі щодо підтримки вирішення нинішніх проблем через прийняття відповідного закону?

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Ми  будемо  підтримувати  будь-які   пропозиції, спрямовані   на   розв'язання  проблем  зайнятості,  на  подолання безробіття. Хочу підкреслити, що це можна розглядати і навпаки: де найменше  створюється  робочих місць,  - там найбільше безробіття. Саме так треба ставити питання.  Сьогодні треба думати, яким чином стимулювати економіку,  яким чином залучити інвестиції, яким чином рухати економіку регіону,  області,  міста,  району,  щоб люди там мали   зайнятість.  Будь-які  пропозиції  в  цьому  відношенні  ми підтримаємо.  І  сам  уряд   вже   вніс   кілька   законопроектів, спрямованих  на  розв'язання цієї проблеми,  які теж знаходяться у Верховній Раді.  Я думаю,  що можна було б їх поєднати.  Це був би добротний документ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Яковичу. Сідайте, будь ласка. Слово для співдоповіді надається голові  Комітету  з  питань  соціальної політики  та  праці  Гошовській  Валентині Андріївні.  Будь ласка, Валентино Андріївно.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   соціальної   політики   та  праці  (виборчий  округ  178, Харківська  область).  Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Питання про стан зайнятості та безробіття на ринку праці  в  Україні  в  контексті  статті  43 Конституції  України,  за  якою  кожен  має  право  на працю,  щоб заробляти собі на  життя,  потребу,  без  сумніву,  парламентської оцінки.  Тим більше що в державі створене певне законодавче поле з питань зайнятості,  однак  механізм  реалізації  цих  законодавчих актів у багатьох випадках не спрацьовує.

 

     Я не буду повторювати дані статистики, які навів Іван Якович, хочу тільки звернути увагу, що це дані тільки про тих безробітних, які   зареєстровані  в  центрах  зайнятості.  У  той  же  час,  за результатами щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань економічної  активності  за  методологією  МОП,  справжній  рівень безробіття  у  нас  становить  11,4  відсотка,  а  з   урахуванням прихованого  безробіття  цей  показник  дорівнює  26-  32 відсотки зайнятої  в  економіці  робочої  сили.   У   загальній   кількості безробітних  найбільше  жінок  (близько 64 відсотків) і близько 25 відсотків - людей до 28 років.

 

     Гострою залишається  проблема  працевлаштування   випускників навчальних  закладів різного рівня,  зокрема педагогічних (знову ж таки в основному жінок). Це пов'язано з необгрунтованим закриттям, об'єднанням,  перепрофілюванням  дошкільних  закладів,  зменшенням кількості класів,  груп,  шкіл, збільшенням наповнюваності класів. Про  це  детально  йде розмова і на Другому всеукраїнському з'їзді працівників освіти, який проходить зараз.

 

     Сучасна кон'юнктура ринку праці  є  також  несприятливою  для осіб  передпенсійного  віку  (тут  правильно  це питання ставилося сьогодні),  частка яких серед безробітних збільшилася  за  останні три роки майже в три рази.  А для цієї категорії осіб влаштуватися на роботу,  щоб  потім  хоч  якусь  гідну  пенсію  отримати,  дуже проблематично.

 

     І саме  тому  я думаю,  що під час розгляду законопроекту про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ми повинні  дуже уважно подивитися на той механізм стимулювання пізнішого виходу на пенсію,  з'ясувати,  як це буде  все-таки  пов'язано  з  проблемою забезпечення робочими місцями.

 

     Скрутне соціально-економічне  становище  в Україні,  злиденне існування  і  неможливість  надійно   працевлаштуватися   є   тими факторами,  що  сприяють  збільшенню  потоку  нелегальних трудових мігрантів з України,  в першу чергу до країн центральної  західної Європи.

 

     Наведу такі дані довідково. Чисельність українських громадян, які нелегально  без  будь-якого  соціального  захисту  працюють  в Італії,  становить більш як 120 тисяч осіб.  У Чехії та Словаччині ця цифра становить приблизно 100 тисяч осіб, в Іспанії - 50 тисяч, у Португалії - 25 тисяч.

 

     Я хочу   сказати,   що,   за  даними  Держкомстату,  протягом 1996-2000  років  Україну  залишили  851  спеціаліст  з  науковими ступенями  і  дві  третини  цих  людей  -  це  люди  до  50 років. Незважаючи на  позитивні  тенденції,  що  намітилися  у  подоланні безробіття,  про що йшлося у доповіді міністра праці та соціальної політики України, кількість бажаючих на одне вільне робоче місце в середньому   становить   дев'ять  осіб,  у  тому  числі  на  місця робітників  -  вісім,  на  посади  службовців  -  15,  в  сільське господарство - 18. Таким чином, за нашими підрахунками, безробітні при нинішній ситуації, якщо ми не будемо нічого змінювати, реально зможуть одержати роботу лише через десять років.

 

     У зв'язку  із  закриттям  багатьох  вугільних  шахт кількість вивільнених шахтарів тільки у 2000 році  становила  10  тисяч  855 осіб,  а  заплановано  створити  у  цьому  ж  році для вивільнених шахтарів лише 1 тисячу 854  робочих  місць.  Я  вже  не  кажу  про реформування  аграрного сектора економіки,  яке супроводжується не лише зміною форм власності на  землю  та  майно,  але  надзвичайно негативно впливає на зайнятість у сільській місцевості.  Вона десь приблизно на одну третину більша, ніж у містах.

 

     Ці гострі проблеми незайнятості і безробіття на ринку праці в Україні  мають  комплексний,  соціально-економічний  характер.  Їх результативне,  ефективне  вирішення  залежить  від   концентрації зусиль як на державному, так і на галузевому, регіональному рівнях і навіть на кожному окремому підприємстві.  Звичайно, дуже прикро, що  сьогодні  як і в нашому залі,  так і в ложі Кабінету Міністрів знаходяться лише  ті,  хто  безпосередньо  займається  соціальними питаннями,  але  це  не  лише соціальні питання.  Адже перш за все забезпечення зайнятості наших громадян  залежатиме  від  зростання обсягів  виробництва,  інвестицій,  спрямованих на створення нових робочих місць.  На жаль, у проекті Державного бюджету на 2002 рік, який  ми будемо приймати,  не витримані вимоги Бюджетної резолюції про доведення частки місцевих бюджетів у зведеному бюджеті  до  40 відсотків.

 

     У той   же   час  реалізація  Державної  програми  зайнятості населення  переноситься  на  місцеві  бюджети,  і  ми  можемо   ще погіршити цим ситуацію.  Я,  на жаль,  не маю змоги за браком часу більш  детально  зупинитися  на  інших  питаннях,  але  я  повинна сказати, що в комітеті йде сьогодні серйозна робота, в першу чергу над документами законодавчого характеру,  робота  з  профспілками, які  якимось чином можуть пом'якшити цю ситуацію.  Але,  звичайно, багато буде залежати від їх втілення,  і нашим комітетом вноситься на  розгляд  Верховної  Ради  України проект постанови,  який ми і просимо підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентино Андріївно.  Чи є  запитання  до співдоповідача?  Кажуть, немає. Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка,  список.  Народний депутат Кулик. Наступний - Марченко Олексій.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).   Дякую,   Вікторе   Володимировичу.   Об'єднання  "Наша Україна", Український народний рух. Шановна Валентино Андріївно! У мене  запитання  такого  характеру.  За  ситуацію у Великобританії відповідальність несе лейбористська політична партія, в Сполучених Штатах  Америки - республіканці,  в Німеччині - соціал-демократи і так далі.  Як ви думаєте,  за ситуацію,  що  склалася  сьогодні  в Україні,  яка політична сила несе відповідальність?  Яким чином ми можемо ситуацію змінити на краще і чи змінить  ситуацію  на  краще політична структуризація суспільства, якої так хочуть у цій залі і не хочуть сили на Банковій?

 

     Дякую.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  Дякую вам,  шановний колего і мій земляче, за це запитання.  Я хочу сказати, що останнім часом наш комітет є тим місцем,  де стикаються всі  політичні  інтереси.  Нас  у  комітеті всього  працює 12 народних депутатів постійно і 12 членів апарату. Тому ми сьогодні найбільше  зайняті  тим,  як  пом'якшити  нинішню ситуацію,   а   про   ту  передвиборну  баталію,  яка  обов'язково розгорнеться, я думаю, ми з вами матимемо змогу поговорити в іншій аудиторії і за іншої ситуації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Марченко.  Наступна  - депутат Марковська.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  "Демсоюз".  Один з проектів постанови, який запропонував комітет,  передбачає цілий ряд конкретних речей, які нами підтримуються і будуть голосуватися.  Але чи не  здається вам,  що  постанова  мала  б  більш конкретно визначити речі,  які стосуються визначення,  скажімо, величини земельного паю, величини дивідендів  за  акціями?  Чи  не треба було уряду найближчим часом визначитися з цього приводу?

 

     Наступне. Ось зараз у залі обговорюється важливе  питання,  а нас тут менше,  ніж в урядовій ложі.  Скажіть,  будь ласка,  чи не здається вам,  що значно ефективніше було б розглянути закони, які стосуються  і  наближали б нас до вирішення питань і проблем,  які тут обговорюються, ніж витрачати час в принципі лише на визначення головних принципів.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  Дякую. Мені дуже симпатична та частина вашого запитання,  де ви високо оцінили проект постанови,  запропонований нашим комітетом.  Що стосується Дня уряду,  то ми з вами спільно в цьому залі приймали і голосували порядок денний Дня уряду.  На наш комітет це лягло певним тяжким тягарем, тому що ми дійсно серйозно над цим працювали.

 

     А що стосується законодавчих актів,  то я вам  хочу  сказати, що,  справді,  вже  найближчим  часом необхідно прийняти принаймні закони України про засади підтримки  регіонального  розвитку,  про прискорення   соціального   та  економічного  розвитку  територій, програму структурної перебудови економіки України  на  2001-  2004 роки,  концепцію  державної промислової політики в умовах ринкової економіки,  державну програму зайнятості на 2001- 2004  роки  (наш комітет  буде  пропонувати  її  прийняти) і,  звичайно,  постанови Кабінету Міністрів України щодо генеральної схеми створення  нових робочих  місць,  про  основні  напрями комплексного розвитку малих монофункціональних міст,  а також блок  інших  нормативно-правових актів, над проектами яких вже працює наш комітет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська.  Наступний - депутат Матвієнков.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановна  Валентино  Андріївно!   Розглядаючи сьогодні  це  важке питання,  у мене таке запитання до вас,  як до голови  комітету.  Ви  бачите,  яким  помпезним  було  святкування десятої  річниці  нашої незалежності,  як Київ сьогодні будується, які йдуть величезні,  колосальні ремонтні роботи.  І це в той час, коли   мільйони   наших   громадян   недоїдають,  коли  не  можуть працевлаштуватися.  І це не тільки по Києву, це і по інших містах. То  не  краще  було  б ці гроші,  які вкладаються в каміння,  дати реальним людям, щоб вони покращили своє життя. Проаналізовував ваш комітет дану ситуацію?

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  Ніно Степанівно,  те що стосується всіх ваших висловлювань, то вони справді заслуговують на широке обговорення в суспільстві.   А   наш   комітет,   якщо  ви  внесете  як  суб'єкт законодавчої  ініціативи   певний   законопроект,   готовий   його розглянути і зробити щодо нього висновки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Уважаемый докладчик!  Я внимательно выслушал  и  ваш  доклад,  и  предыдущий.  Конечно,  это  проблема колоссальная,  и все мы это прекрасно понимаем. Дайте, пожалуйста, ответ на два вопроса.

 

     Первое. Что сделано,  в частности вашим комитетом, и что было предпринято  для  создания  рабочих  мест?  Я имею в виду в первую очередь Налоговый кодекс.  Были ли конкретные попытки?  Потому что если  человека,  который сегодня предоставляет 10-15 рабочих мест, освободить полностью от уплаты налогов,  то будет золотое дно  для нашего государства.

 

     Второе. Мы  сегодня  продолжаем  выплачивать  пенсии в полном объеме работающим  пенсионерам.  Как  вы  на  это  смотрите?  Ведь сегодня  есть  заработная  плата  и 2 тысячи,  и 3 тысячи,  и есть пенсия в размере 100 гривень при этой заработной плате. Для такого пенсионера - это копейки в процентном отношении. В то же время для той бабушки, которая получает сегодня 100 гривень, 50 гривень, это уже   существенная  добавка.  Как  вы  относитесь  к  тому,  чтобы пенсионерам, которые работают, как-то увеличить минимальную пенсию и за счет этого освободить рабочие места?

 

     Спасибо.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  Дякую  вам  за  два  суттєвих  запитання.  Що стосується Податкового кодексу,  то наш комітет працював над  ним, як і інші непрофільні комітети.  Шкода, що, коли соціальні видатки в бюджеті становлять 52 відсотки,  в Комітеті з питань  соціальної політики  та  праці ми говоримо,  що це соціальний бюджет.  Але ми фактично реального впливу на формування бюджету не  маємо,  більше того,  коли ми проводили розширене засідання з цієї проблеми,  то, на жаль, не відгукнувся наш профільний бюджетний комітет. Тому тут виникли питання.

 

     Що стосується  пенсій.  Сьогодні  є  факти (я думаю,  що Іван Якович про це говорив, він би міг більше підтвердити), коли пенсія становить  6  тисяч гривень і 7 тисяч гривень (це поодиноке явище, але воно є).  І це в той час,  коли ми можемо забезпечити основній масі  населення лише одну третину прожиткового мінімуму за рахунок пенсій.  Тут я абсолютно згодна з позицією міністерства,  що треба обмежитися тією частиною,  з якої сплачуються страхові внески, або щось тут переглянути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентино Андріївно. Сідайте, будь ласка. Шановні   колеги!   Переходимо   до  обговорення  даного  питання. Записалися на виступ 23 народних депутати. Ви пам'ятаєте положення про   День   уряду,   але,   зважаючи  на  час,  у  нас  засідання продовжується до 14 години,  тому поважайте  право  всіх  народних депутатів.  Майже всі присутні зможуть виступити,  але щоб встигли до 14 години.  Слово  для  виступу  надається  народному  депутату Анатолію Морозу. Наступний - депутат Пустовойтов.

 

     МОРОЗ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва   (виборчий   округ   82, Запорізька область). Фракція Комуністичної партії України. Шановні колеги народні депутати!  Шановний головуючий!  Хотілося б, щоб це важливе  питання,  яке  розглядається  сьогодні в стінах Верховної Ради, розглядалося в контексті з нині діючою Конституцією України, у статті 43 якої записано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею,  яку він вільно  обирає або на яку вільно погоджується.  Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі  професії та роду трудової діяльності,  реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Давайте поглянемо на істину цього права, яке надане Конституцією.

 

     Кількість робочої сили в Україні за 2000 рік  становила  29,9  мільйона  чоловік.  Майже  73  відсотки трудових  ресурсів  зосереджено  у  містах,   іде   тенденція   до збільшення.  Але  в  той  же  час  у 2000 році армія безробітних в Україні досягла астрономічних цифр.  Чисельність працівників,  які перебували у вимушених відпустках без збереження заробітної плати, становила 2,2 мільйона  чоловік,  або  16,1  відсотка.  На  умовах неповного  робочого  часу  (дня  або тижня) працювали 1,8 мільйона чоловік,  або 13,3 відсотка.  Таким  чином,  ми  маємо  майже  3,7 відсотка  трудових  ресурсів,  які  не використовуються.  Так це ж офіційна статистика.  Насправді ж картина набагато гірша, і все це відбувається  завдяки  безглуздій  державній політиці під диктовку Міжнародного валютного фонду.  За інформацією підприємств, установ і  організацій,  у  2000  році  введено  в  дію 133,5 тисячі нових робочих місць.  А  тільки  протягом  першого  півріччя  2001  року введено в дію 72,8 тисячі нових робочих місць.  Майже третину всіх робочих  місць   введено   на   підприємствах   міста   Києва   та Дніпропетровської  області.  Зверніть  увагу,  а де ж уся Україна? Щодо Києва,  то тут зрозуміло,  за рахунок чого.  Ще десять  років тому    Україна    була   великою   індустріальною   державою,   з високорозвинутим аграрним сектором,  де не було безробіття і  була гарантована  пристойна  заробітна  плата.  Сьогодні  ж  ми змушені констатувати,  що значну роль  у  створенні  нових  робочих  місць відіграє  мале  підприємництво.  У  2000 році на цих підприємствах було  зайнято  1,7  мільйона  чоловік.   А   великі   підприємства простоюють і продовжують штампувати армію безробітних.

 

     Наведу лише  один  приклад.  Є  в  Запорізькій  області місто Токмак з 40- тисячним населенням.  У цьому місті є  дизелебудівний завод,  який десять років тому випускав тисячу, тисячу сто, тисячу двісті дизелів.  Сьогодні за перше півріччя  він  випустив  аж  68 дизелів.  Кількість  робітників  (чисельний  список)  у  1990 році становила 10 тисяч,  сьогодні 3 тисячі, а працює тільки 1700 осіб. Усі  ці  робітники  отримують  заробітну  плату  40-50  гривень на місяць.  Підприємство - банкрут, а воно ж таки входить до переліку підприємств  стратегічного  значення  і  є бюджетонаповнювачем для міста Токмак. Я думаю, що ця картина усім відома.

 

     Не кращі справи в Запорізькій  області.  Слід  зазначити,  що обласні,  міські  та районні центри зайнятості постійно аналізують стан справ на ринку  праці.  Вживаються  заходи  щодо  пом'якшення напруженості на ринку праці всіх регіонів, але одних зусиль служби зайнятості замало,  і самі вони вирішити проблему зайнятості не  в змозі,  бо  завдяки  дикому  реформуванню села Президентом України зросла чисельність безробітних громадян області  серед  осіб,  які проживають  у  сільській  місцевості.  За станом на 1 вересня 2001 року їх чисельність збільшилася в 1,4  раза  порівняно  з  минулим роком.  Ринок  праці в сільській місцевості залишається напруженим через  обмеженість  вибору   сфер   її   докладання.   Подивіться: зруйновані  ферми,  вирізана  скотина,  закриті дитячі садки і так далі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     МОРОЗ А.М. ... Я перший виступаючий. Ще півхвилини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнім виступає депутат від вашої  фракції,  то він не встигне виступити.

 

     МОРОЗ А.М.  Що треба зробити,  на мою думку?  Треба докорінно змінити  державні  підходи  до  економіки.  Кредити   вкладати   у виробництво,  а  не  розтягувати по кишенях.  Припинити бандитську прихватизацію,  підняти на достойний  рівень  заробітну  плату  на підприємствах,  в установах та організаціях, припинити розвал села і повернутися до нього обличчям. Завершую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  вимкніть мікрофон. Шановні колеги! Є відведений регламент. І я прошу поважати себе в цій ситуації.

 

     Народний депутат Пустовойтов. Наступний - депутат Черненко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг, Комітет з питань прав людини. Шановні депутати! Шановні члени Кабінету Міністрів! Шановні гості, представники центру зайнятості, бо все кажуть про центр зайнятості, а на них не звертають уваги! Я готувався по-одному,  але буду виступати по-другому. Ситуація, яка склалася  на  ринку  праці,  визначена об'єктивно.  Ті буржуа чого хотіли,  того  й  добилися,  -  будуємо  капіталізм.  А  там,   де капіталізм,  є  язва  - безробіття.  І тому говорити про те,  що є якісь тенденції змін на краще,  звичайно, добре Іване Яковичу, але є  й  об'єктивна реальність,  і наше головне завдання - пом'якшити якось ситуацію, що склалася на ринку праці. Ніхто це безробіття не ліквідує,  крім  однієї  влади  і  крім  однієї  політики,  яку ми називаємо соціалістичною, яку ми називаємо радянською. Це факт, ми це відстоювали і будемо відстоювати.

 

     Але я   хотів  зазначити  таке.  Сьогодні  безробіття  носить політичний характер.  І я хотів би,  щоб ви на це звернули  увагу, особливо члени Кабінету Міністрів. Дивіться, керівники підприємств і організацій всіх форм власності стали на шлях  розправи  з  тими робітниками,  які виступили на захист своїх прав і свобод, зокрема права на працю і заробіток.  Став класичним вислів: не подобається

-  можеш  розраховуватись.  І  ось  тут  виникає  питання,  а де ж поділися профсоюзи, які повинні стояти на захисті прав людини? Їх, на жаль, немає, тому що вони співпрацюють із роботодавцями.

 

     Під час  виборів  факти залякування безробіттям стали важелем впливу на  виборців.  Це  було  під  час  президентських  виборів, референдуму,  і  це  буде на виборах 2002 року.  Тому нам потрібно розробити  механізм,  який  не  дозволяв   би   залякувати   людей безробіттям або звільненням з роботи.

 

     Далі. Іване  Яковичу,  я  думаю,  що ви повинні звернутися до правоохоронних  органів,  оскільки  є  дані,  що  працівники  КРУ, податківці,  чесні  працівники  міліції,  прокуратури  сьогодні не виконують  своїх  функціональних  обов'язків,   боячись   втратити роботу.   Це   робиться  під  тиском  кримінальних  структур,  які підтримуються органами влади. Тобто ця тенденція носить політичний характер.

 

     Безробіття має  економічні  наслідки.  Дивіться:  63 проценти безробітних - жінки.  Тут казали про  те,  що  учителі,  медики... Справа  в  тому,  що  знищена  економіка,  де працювала жінка,  де існувала жіноча праця.  Ще 50 процентів - робітники.  Це  говорить про те, що знищується практично економіка, знищується кваліфікація робітників,  а  це  призводить  до  люмпенізації  цієї   категорії працюючих.  І  тут  потрібно конкретно виробити механізм,  який не давав би можливості отаку категорію людей знищувати.

 

     Мене, як учителя за фахом,  непокоїть  те,  що  25  процентів молоді не працює.

 

     Як розробнику проекту постанови дайте ще одну хвилину...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  не  можу  дати ще одну хвилину,  тому що в нас взагалі на дебати відведено згідно з постановою 20 хвилин.  І якщо буде   продовжуватися   порушення   регламенту,   я   поставлю  на голосування пропозицію про продовження цього терміну. І ви знаєте, який буде результат голосування.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Добре.  Тому я хотів,  закінчуючи,  сказати таке.  Не потрібно  перекладати  всю  відповідальність  на  центри зайнятості.  Повинні  працювати  працівники  виконавчої  влади  на місцях,  місцевих органів самоврядування,  тому що в нас  виходить так: визначили людину або орган, який за це відповідає, і на ньому катаються. Я вважаю, що потрібно Кабінету Міністрів звернути на це особливу   увагу.  І  кожний  міністр  повинен  нести  персональну відповідальність за ситуацію із безробіттям у  своїй  галузі,  так само, як і керівник регіону або місцеві органи влади.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черненко.  Наступний - депутат Черняк.

 

     Я ще раз попереджую всіх депутатів:  о  14  годині  я  закрию засідання.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні урядовці!  Шановний Іване Яковичу!  Скажіть, будь ласка, чи в ложі уряду, чи в цьому залі є люди, які сказали, що безробіття потрібне сьогодні в Україні? Та немає таких людей. Я не буду говорити, крім кого.

 

     Я представляю сьогодні місто Горлівку: 340 тисяч  населення,  111  тисяч  пенсіонерів.  Перша   проблема. Скільки  людей  у  нас  працюють  і  скільки у нас сьогодні вже не працюють? Але ж потрібна тим, хто вже на пенсії, теж допомога.

 

     Друга проблема.  Ми всі кажемо,  як нам сьогодні  виходити  з ситуації,  яка склалася? Это касается прежде всего промышленности. Последние прогнозные данные и реальная ситуация...  Она  не  такая простая.  Сколько бы мы не говорили,  какие бы постановления мы не принимали,  а если сегодня на угольных предприятиях мало того, что спад,  так  еще  и  не  платят  заработную плату...  Это программа правительства?   Это   должна   сегодня   быть   здесь   программа правительства?  Хотелось  бы  ее  увидеть,  и  какой  раздел в ней занимает проблема занятости.

 

     Еще одна проблема - трудоустройство  молодежи.  Это  наиболее острая  проблема.  Если  молодой  человек  по  окончании  учебного заведения не начал работать,  он уже в последующем  и  не  начнет. Могу сказать это честно и откровенно.

 

     Когда готовился   День  правительства  по  этой  проблеме,  я посетил  Горловский  центр   занятости.   Мы   сегодня   критикуем Министерство труда и социальной политики,  но я хочу сказать,  что это одно из немногих министерств,  которое реально сегодня  делает что-то для того,  чтобы проблема занятости была под контролем.  Но им просто недостаточно тех возможностей,  которые у  них  есть.  Я хочу предложить следующее.

 

     Первое. Сегодня    здесь    уже   поднимался   этот   вопрос. Государственная программа занятости находится  в  Верховной  Раде. Давайте ее рассмотрим и примем как можно скорее.

 

     Второе. Сегодня   уже   четко  просматривается  необходимость внесения изменений в Закон "Про зайнятість".  Эти  изменения  тоже готовы,  наработаны  правительством.  Прошу  вас,  шановні народні депутати,  давайте  внесемо  в  порядок  денний  і  приймемо   цей законодавчий акт.

 

     І остання.  Я підтримую Валентину Андріївну,  яка казала, що, на жаль,  ми сьогодні не впливаємо на розробку бюджету. Це головна позиція.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черняк.  Наступний  -  депутат Чорновіл.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Шановні народні депутати!  На мій погляд,  у нас є підстави позитивно оцінити  діяльність  уряду  по  зменшенню рівня  безробіття  в  Україні  на  ринку  зайнятості і разом з тим визнати недостатніми зусилля уряду в зменшенні безробіття.

 

     Зрозуміло, що вирішити проблему можна  тільки  на  програмній основі.  Тому нам потрібно прийняти програму боротьби з бідністю і прийняти  програму  зайнятості  нашого  населення.  Якщо  ці   дві програми будуть прийнятті і будуть здійснюватися,  то,  думаю,  це буде суттєвий крок у напрямі вирішення проблеми.  Поки що  вона  є надзвичайно  гострою.  У  зв'язку  з  цим  дозвольте назвати деякі пріоритети  вирішення  цієї  проблеми.  Для   вирішення   проблеми безробіття необхідно.

 

     Перше. Легалізувати величезне приховане безробіття і створити принципово нову  структуру  зайнятості  населення.  У  мене  немає можливості  говорити  про  це в деталях,  але наголошую:  створити принципово  нову  структуру  зайнятості  населення.  Потрібно   не зберігати старі,  а створювати нові робочі місця.  Діяльність усіх органів влади і в центрі,  і на місцях потрібно оцінювати за двома критеріями: створення нових робочих місць і залучення інвестицій у район,  місто,  область,  Україну.  Це і є  показник  ефективності діяльності органів влади.

 

     Друге. Слід  скасувати  інститут  прописки  та інші обмеження мобільності робочої сили.

 

     Третє. Ввести   обов'язкове   страхування   від   безробіття. Забезпечити  державні  гарантії на ринку праці на основі державних стандартів.

 

     Четверте. Здійснити   інвентаризацію    офіційного    статусу громадян.  Вони повинні бути або зареєстровані, як дійсно такі, що працюють на підприємствах,  в організаціях та установах,  або бути зареєстрованими,  як  офіційно  безробітні,  чи отримати офіційний статус незалежного працівника.  Залежно від цього слід здійснювати соціальні послуги.

 

     П'яте. Створити  тристоронній  комітет з представників уряду, профспілок і роботодавців з  метою  полегшення  вирішення  гострих соціальних проблем,  зокрема,  пов'язаних із здійсненням процедури фінансового банкрутства і вивільнення певних категорій трудящих.

 

     Шосте. Не   субсидіювати   неефективні   робочі    місця    і неприбуткові підприємства.

 

     Сьоме. Здійснювати   політику   економічного   зростання   та відновлення попиту на робочу силу.

 

     Восьме. Радикальним  способом  боротьби  із   безробіттям   є створення  сприятливих умов для розвитку підприємництва,  особливо малого.  Для  цього  треба  створити  умови  для  його   розвитку: податкові, кредитні і всі інші, тоді проблема буде вирішуватися.

 

     Дев'яте. Сприяти  формуванню сімейної економіки і фермерських господарств.

 

     Десяте. Створити групи сезонних працівників з числа  міського населення і формувати широкий фронт громадських робіт.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Чорноволу. Наступним буде виступати депутат Мигович.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська область). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги!  Проблема безробіття - це проблема дійсно катастрофічна. І коли ми намагаємося звести її до якихось політичних нюансів - роки незалежності, ринкові перетворення, то це теж не зовсім правда.

 

     Я хочу  нагадати  про Закарпаття,  де навіть не приховане,  а відкрите безробіття завжди було колосальних розмірів.  Ця проблема частково пов'язана з тим,  як вирішуються регіональні напрями,  як вирішуються нормальні напрями розвитку промисловості в цих місцях, як  загалом  у  державі  вирішуються питання,  пов'язані зі станом економіки.

 

     Що стосується загальних принципів,  то тут органи  зайнятості населення,  органи по боротьбі із безробіттям, серйозних, потужних зрушень самостійно,  попри наше бажання,  зробити не зможуть, тому що вони є заручниками загальної економічної ситуації в державі. Ми прекрасно  знаємо,  що,  змінивши  одну  економічну   формацію   і перейшовши  до другої,  ми не зробили основних кроків,  які мали б зробити  цей  перехід  безболісним  у   питанні   зайнятості.   Ні нормального   податкового   законодавства,  ні  державної  системи боротьби з державним  податковим  рекетом,  який  фактично  руйнує економіку  і  викидає  тисячі й мільйони людей на вулицю,  не було введено.

 

     Тому я більше зупинюсь у цьому зв'язку саме  на  регіональних проблемах.  Ми  маємо  чудовий  приклад,  як на мене,  - Львівська область.  За декілька останніх років Львівська область,  яка  була другою  по  рівню  безробіття в Україні,  фактично перейшла вже на десяте місце.  Результат,  як на  мене,  більш  ніж  показовий,  і причина тут криється,  з одного боку,  в тому,  що відбулася певна децентралізація  і  була  надана   можливість   місцевим   органам зайнятості  працювати  більш  самостійно  (я  переконаний,  що  цю практику треба поширювати по всій Україні).

 

     З другого  боку,   потрібно   обпертися   на   підприємницьку ініціативу  населення.  Дуже  показовим є аналіз звернень громадян під час  прийому  виборців  за  останні  півтора  року,  які  я  є депутатом Верховної Ради.  Коли ще півтора року тому звернення,  в основному,  стосувалися субсидій,  матеріальної допомоги,  то нині починають  переважати  звернення  на  зразок:  допоможіть  усунути перешкоди по веденню власної підприємницької діяльності.  Це стало домінуючим фактором.

 

     Мені здається,  подібний  напрям  є  єдиним  виходом  з даної ситуації. Саме втілюючи програми на регіональному рівні, ми можемо вийти  з  ситуації,  яка склалася.  А говорити про те,  що потужні зміни  загальнодержавних  формацій  теж   щось   принесуть,   мені здається, є зайвою спекуляцією.

 

     Тому я  відстоюю  позицію,  щоб  у  тій  постанові,  яка буде вноситись, у першу чергу ми все-таки наголосили на децентралізації центрів зайнятості, і, по-друге, на тому, що необхідно заохочувати підприємницьку ініціативу населення.  Це єдиний шлях до  подолання безробіття.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Миговичу. Наступний - депутат Коновалюк.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні члени уряду, головуючий,  колеги і гості!  З тих прогнозів  і  оцінок,  які  ми почули  й отримали від уряду,  складається враження,  що вони дуже далекі від дійсності.  Це конкретно видно на прикладі  Закарпаття. Усі  знають,  і вже тут згадували,  яка там ситуація із зайнятістю населення.  А із урядових документів випливає,  що ця область десь посередині  у списках,  що там не найвищий рівень безробіття і так далі.

 

     Досі в  очах  стоять  тисячні  натовпи  виборців,   з   якими доводилося зустрічатися влітку, безробітних, голодних, зневірених, зокрема молодих,  які тиняються містами і селищами і не  мають  де застосувати свої сили,  не мають де реалізувати своє основне право

- право на гідне існування.

 

     Особливо важко доводиться 200 тисячам трудових  емігрантів  з нашого  краю.  Щороку  після заробітків додому повертаються тисячі хронічно  хворих,  морально  скалічених  людей.  Цього   року   18 закарпатців  загинули  на  чужині.  Але  послідовне  запровадження урядом   сусідніх   країн   візового   режиму    позбавляє    моїх співвітчизників і такої можливості виживати.

 

     Щоб не   повторюватись,   скажу  таке.  Доцільно  запровадити підходи,  критерії оцінки  безробіття,  прийняті  в  цивілізованих країнах, про що тут говорив колега Кочерга. Це перше.

 

     Друге. На  державному рівні вирішити питання щодо розвитку та регулювання   трудової   міграції,   соціально-правового   захисту українців за межами країни.

 

     Третє. Укласти   угоди   про   взаємне  працевлаштування  між Україною  і  сусідніми  центральноєвропейськими  державами,   куди найбільше їдуть трудові мігранти,  - Чехією,  Угорщиною, Італією і так далі.  Ввести в  практику  укладання  договорів  прикордонного співробітництва у цій сфері.

 

     Четверте. На  правових  засадах  налагодити  обмін  трудовими ресурсами  з  країнами  СНД,  передусім  для  виконання   спільних проектів,  сезонних робіт,  зокрема, в сільському господарстві, на лісозаготівлях, у будівництві, у видобутку нафти, газу тощо.

 

     П'яте. Прискорити  розгляд  законопроекту  про   стимулювання розвитку   депресивних   територій  України,  передбачивши  пільги роботодавцям,  які створюють робочі місця,  насамперед у  гірській місцевості.  Надати державну підтримку розвитку на селі переробних галузей АПК і лісового  господарства.  Ввести  систему  пільгового кредитування малого бізнесу, надавати цільові дотації регіонам, де найвищий  рівень  безробіття.  Передбачити  в  проекті  Державного бюджету  розділ  "Залучення  безробітних  до  громадських  робіт". Внести необхідні зміни до  Кодексу  законів  про  працю  та  інших нормативно-правових актів.

 

     Лише за   комплексного  підходу  центральних  і  регіональних органів влади може  бути  побудована  на  об'єктивних  принципових засадах   державна   програма   зайнятості,   покликана   виконати гуманістичне завдання.

 

     Пропоную проект постанови з обговорюваного питання  докорінно доопрацювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат Коновалюк.  Наступний - депутат Чиж.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (виборчий   округ   62,   Донецька   область).  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! Процес сучасного формування та  розвитку  ринку  праці відбувається в умовах його адаптації до економічної ситуації в Україні. У результаті перетворень, які мали місце  протягом останніх років,  економіка країни зазнала суттєвих змін.  Триває зміна форм власності,  зростає кількість зайнятих  в альтернативних   секторах   економіки.  Єдине  пояснення  цьому  - зростання неофіційної  зайнятості,  яка  на  державному  рівні  не враховується,   і  по  відношенню  до  неї  державна  політика  ще незрозуміла.

 

     Не менш актуальна  проблема  -  вартість  робочої  сили.  Так сталося,   що   на  товарних  ринках  процеси  ціноутворення  були лібералізовані,  а  на  ринку  праці  й  досі  панує   регулювання адміністративними  важелями.  Тому сьогодні розмір оплати праці не відповідає ніяким міжнародним стандартам і не  виконує  притаманні йому  функції  щодо  відтворення  робочої сили.  Рівень заробітної плати найчастіше не залежить від складності  та  умов  виконуваної роботи,  професійноділових  якостей працівника та результатів його праці.  Досі не забезпечено на державному рівні випереджаючий ріст заробітної   плати   стосовно   інших  економічних  показників  як складових доходів населення. За цих умов привабливість неофіційної зайнятості буде зберігатися.

 

     Через наведені вище причини, ринок праці й досі перенасичений людьми,  які не знаходять застосування своєму фаховому потенціалу, значна  частина  з них просто не підготовлена до роботи в ринкових умовах.  Невпевненість  у  завтрашньому  дні   погіршує   загальну атмосферу в суспільстві, посилює соціальну напругу.

 

     Рівень безробіття, за методологією Держкомстату, наближається до 4 відсотків працездатного віку  населення,  а  за  методологією Міжнародної організації праці,  він ще більший.  Рівень безробіття сільського населення вищий, ніж у середньому по Україні.

 

     Протягом останніх років зросло сімейне  безробіття,  найбільш характерне   для   малих   міст.   Гострими  залишаються  проблеми зайнятості населення в регіонах з  критичною  ситуацією  на  ринку праці,   насамперед  у  монофункціональних  містах  і  шахтарських регіонах.  Працевлаштування  шахтарів,  звільнених  у  зв'язку   з реструктуризацією,   вкрай   незадовільне  і  загрожує  соціальній стабільності.

 

     Тому одним із головних завдань розв'язання проблем зайнятості є  інтеграція  державної  політики  зайнятості  в загальний процес реформування економіки. Не менш актуальним є коригування державної політики  у  сфері  трудових  відносин,  які справляють найбільший вплив на стан рівня зайнятості.

 

     І останнє.  Іване Яковичу,  своїм розпорядженням 408  від  12 вересня  Прем'єр-міністр  схвалив  заходи по поліпшенню ситуації у сфері зайнятості населення на 2001-2002 роки. Фінансування більшої частини цих заходів не передбачене у проекті Державного бюджету на наступний рік,  який уряд вніс на розгляд Верховної  Ради.  Більша частина  цих  заходів передбачає законодавче та нормативно-правове регулювання. А є такі заходи, як забезпечення нормативно-правового регулювання  процесу  та розвитку сільського туризму,  організація консультування молоді  з  питань  підприємницької  та  фермерської діяльності.  Молоді потрібні кошти,  кредити,  державні кредити на здійснення підприємницької діяльності, а не консультації.

 

     Тому я пропоную ще раз повернутися до тих заходів, які будуть включені до програми зайнятості населення на наступні чотири роки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Чижу. Наступний - депутат Мовчан.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую, Вікторе Володимировичу. Всеукраїнське об'єднання лівих   "Справедливість".  Шановні  колеги!  Програму,  безумовно, потрібно підтримувати,  як і будьякі  кроки,  навіть  часткові,  в напрямі  зміни ситуації на ринку праці,  в напрямі ліквідації (або наближення до цього) такої дуже гострої,  соціальної проблеми,  як безробіття.

 

     Проте ми не повинні розглядати дану проблему як проблему суто Міністерства  праці  та  соціальної  політики,  його  регіональних відділень  (тут  є керівники,  я бачу,  і Іван Степанович Радько з Хмельницької області),  тому що свою частку роботи вони виконують, і  ми це бачимо на місцях,  незважаючи на так звані реорганізації, коли ми не давали їм коштів,  коли ми створили систему обліку всіх платників податків,  присвоїли їм номери,  а щодо тих, хто створює ці податки, ми системи не створили, немає комплексної системи, яка дозволяла  б  відстежувати ринок праці,  рух на ньому,  міграційні процеси і так далі.

 

     Тому треба  в  нашій  програмі  це  передбачити,   розставити акценти.

 

     Проте сама проблема зайнятості і робота цих служб - це тільки частина загальної проблеми реформування нашої економіки. І треба з цього виходити.

 

     Іване Яковичу,  ви  в програмі пишете (можливо,  для красного слівця),  що реструктуризація,  приватизація - і це  нам  створить робочі  місця.  Згоден,  у  тій  частині,  коли  створюються  нові виробництва,  але не руйнуються державні підприємства. Китай пішов яким шляхом? Є політика двох ліній: є державні підприємства, і там робочі місця,  і паралельно створили  ще  одну  лінію  -  приватне підприємництво,  і,  будь ласка,  додаткові робочі місця. У нас же руйнують державне підприємство,  щоб  колись  щось  там  створити. Нічого  не  буде.  Руйнація викидає на вулицю десятки тисяч людей. Відбувається  декваліфікація  кадрів.  Я  сам  особисто  у  своєму регіоні   чув   неодноразові  оголошення  по  радіо,  що  потрібні кваліфіковані слюсарі і так далі.  Немає їх,  вони вже  на  базарі торгують. Спробуйте цю декваліфікацію компенсувати.

 

     Тому є  дуже  багато  моментів,  які  повинні вирішуватися на загальноукраїнському рівні.  Міжнародний  розподіл  праці;  у  нас ракетобудування,   кораблебудування  (це  з  високих  технологій), електронна промисловість були нормально  розвинуті,  ми  до  цього повинні  повернутися,  так  само  як і сільгоспмашинобудування,  і взагалі сільське господарство. Цей акцент повинен бути.

 

     І тезами. Боротьба за ринки (як складова загальної проблеми); боротьба   за   технології;  боротьба  за  кваліфікацію;  проблеми регіонального рівня (шахти,  Закарпаття); фактор галузевий; фактор статевий (жінки особливо страждають); фактор віковий (перше робоче місце); фактор міграційний (наші люди їдуть на заробітки, і там до них  ставляться,  як  до  рабів);  фактор  зміни  форм  власності; страхування від безробіття;  рівні допомоги; вартість робочої сили

-  це  найголовніша  проблема  сьогодні,  бо наші люди працюють за копійки,  і вартість робочої сили і взагалі  заробітної  плати  по відношенню до ВВП (співставте) у нас взагалі не піднімається.

 

     Тому я  ще  раз  закликаю вас підтримати програму,  але на ці проблеми дивитися комплексно, треба на державному рівні вирішувати цю проблему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Пухкал.  Наступний  - депутат Красняков.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Шановні урядовці!  Питання  про стан зайнятості та безробіття в Україні є, безперечно,  надзвичайно актуальним. Світовий досвід переконує, що перехід  до ринкової економіки завжди супроводжується загостренням проблеми зайнятості населення. І Україна не є винятком із правила. Як   свідчить  офіційна  статистика,  за  останній  період  у  нас намітилися певні позитивні зрушення в цьому питанні,  але це  лише зрушення,   і   незначні.   Скоротилося   офіційно   зареєстроване безробіття в Україні,  зменшилося навантаження  на  одне  вакантне місце  -  з  24  осіб до 10 осіб за станом на середину цього року. Але,  повторюю,  ці зрушення абсолютно не можуть нас задовольняти. І,  безперечно,  я приєднуюся до тих колег,  які стверджували,  що доки цією проблемою буде опікуватися  лише  одне  міністерство  чи центр  зайнятості і його регіональні відділення,  доти ця проблема не буде знята з порядку денного.

 

     Система соціального страхування у  нас,  в  Україні,  теж  не виконує  своїх  функцій,  і  рівень допомоги на випадок безробіття такий  мізерний,  що  не  забезпечує  навіть  мінімального  рівня, необхідного   для  існування  людини.  А  мізерні  надходження  до державного  фонду  сприяння  зайнятості  не   дозволяють   державі виконувати відповідну функцію.

 

     З огляду  на  це  хотів би особливу увагу звернути на високий рівень безробіття в окремих  регіонах  нашої  держави,  в  окремих містах,  перш за все в шахтарських містах та тих містах, де раніше були сконцентровані підприємства військово-промислового комплексу. Великий  рівень  безробіття  і  в  Поліській  зоні  нашої держави, зокрема,  на моїй рідній Чернігівщині.  Там особлива проблема - це безробіття  молоді  і  жінок.  Наприклад,  у Бахмацькому районі на сьогодні 1138  чоловік  безробітних,  а  це  більше  20  відсотків працездатного  населення  району.  З них 65 відсотків - жінки і 29 відсотків - молоді люди.

 

     Світова практика засвідчує,  що  цивілізовані  держави  дають гарантії  від  безробіття  шляхом надання відповідної підготовки і вищої освіти своїм громадянам.  У нас,  на жаль,  навпаки. Ті, хто має  вищу  освіту,  сьогодні  безробітні  або змушені торгувати на ринках.

 

     На мій погляд,  потрібно прислухатися до всіх тих пропозицій, які тут звучали від колеги Черняка і колеги Чижа. Я хочу лише одне малесеньке доповнення.  Ми повинні зробити все необхідне для того, щоб  створити  умови для повернення в Україну наших вчених,  наших висококваліфікованих  фахівців,  наших  митців   через   створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Красняков.  Наступна - депутат Вітренко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Согласитесь, что сегодня, наверное, только слепой не видит, к чему привели нашу страну так называемые радикальные  рыночные  реформы. Экономика   разваливается,   предприятия   в   своем   большинстве остановлены.  На тех,  которые еще  работают,  людям  месяцами  не выплачивают  заработную плату.  На рынках миллионы людей,  немалая часть которых просто числится на работе,  не работая. Вот из этого и складывается плачевная система трудоустройства нашего населения.

 

     Остроту ситуации, угрожающей массовой базработицей наконец-то признал и сам Президент.  Я напомню:  в  его  ежегодном  послании, которое мы получили,  прямо сказано о том, что занятость населения стала насущной проблемой страны.

 

     Это утверждение подтверждает как сама  жизнь,  так  и  опросы населения.  На  вопрос,  как  вы  оцениваете  характер  изменений, произошедших в вашей жизни за последний год,  в  вопросе  гарантии занятости и обеспеченности работой, из 1800 опрошенных в 1999 году 66 процентов отметили вариант - значительно ухудшилось,  а  уже  в текущем году 74 процента выбрали этот вариант. Данные исследования приведены в сборнике "Украинское общество в 1994-2001 годах".

 

     С каждым    годом    все    больше    заостряется    проблема трудоустройства   молодежи.   Смею   подвергать   сомнению  цифры, приведенные  в  информации  ко   Дню   правительства   по   поводу трудоустройства молодежи.  Возможно,  на бумаге это так, но есть и реальность.  Владимир Петрович и Иван Яковлевич,  очевидно, знают, что  в  стране  отработана  и  действует  слаженная система обмана относительно       учета       трудоустроившихся       выпускников общеобразовательных   школ,   ПТУ,  высших  учебных  заведений  по окончании учебы  в  этих  заведениях.  Имею  в  виду  отработанный механизм,  когда  выпускникам  не  отдают  документы  об окончании учебного заведения до тех пор,  пока они не предоставят справку  о том,  что нашли работу и будут трудоустроены.  На самом деле,  эта справка - всего лишь бумага.  Выпускник якобы  имеет  работу,  но, получая   документ,  он  не  идет  на  работу,  так  как  справка, полученная на производстве,  в учреждении,  - обычная фальшивка. А статистические данные пухнут,  создается иллюзия благополучия. Так рождается наша лукавая статистика.

 

     Вывод. Наверное,  Кабинету Министров  (и  мы  уже  не  раз  в комитете  ставили этот вопрос) необходимо все-таки остановить этот обман, нужна реальная правдивая статистика, прежде всего для того, чтобы знать,  какова истинная ситуация с безработицей в молодежной среде и что необходимо делать для ее улучшения.

 

     Вторая проблема,  которую хотел бы поднять,  - создание новых рабочих  мест  в  угольных  регионах.  С  закрытием  угольных шахт высвобождаются  тысячи  работников  угольной   промышленности,   в основом молодые люди и люди среднего возраста.  К примеру,  в моем родном городе Горловке за последние годы закрыто  четыре  угольных шахты,  уровень безработицы - более 20 процентов. И что мы думаем, сколько создано рабочих мест? Мизер. А деньги якобы выделяются.

 

     Иван Яковлевич,   где    все-таки    истина,    ответьте    в заключительном  слове?  В  материалах Кабинета Министров приведены одни цифры, сколько затрачено на создание рабочих мест в Донбассе, а  в  материалах  Счетной палаты совсем другие - значительно ниже. Фракция  Компартии  Украины  внесла  свои  предложения  (депутатов Гуренко  и  Матвеева)  за  подписью руководителя фракции к проекту 8134. Там предложены конкретные меры, что нужно делать сегодня для того,  чтобы сдвинуть процесс с мертвой точки и цивилизованно идти к решению проблем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Удовенко.  Наступний  -  депутат Стоян. Я називаю тільки тих депутатів, які є в залі.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.   Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Сьогодні, дійсно,  розглядається  виключно  важливе  питання,  пов'язане   з ліквідацією безробіття в нашій країні.  Я хотів би підкреслити, що українське законодавство про працю, незважаючи на певні косметичні поліпшення,  не  задовольняє вимогам часу.  Свідченням цього є той прикрий факт,  що країна досі працює згідно з Кодексом законів про працю,  прийнятим ще в 1971 році. Наші сусіди - Польща та Угорщина

- перехід до ринкової економіки почали  саме  з  прийняття  нового законодавства про працю.  Українська ж влада на реформування ринку праці майже не звертає уваги, і це є однією з причин тієї ситуації із  зайнятістю  населення,  яка  склалася  останніми роками.  Такі соціальні явища,  як приховане безробіття і  невиплата  заробітної плати,  на жаль,  стали візиткою України. Окреслю декілька, на мою думку,  головних проблем,  які повинні знайти своє відображення  у трудовому кодексі.

 

     Перше. Забезпечення   мобільності   робочої   сили.   Головне завдання  трудового  права  полягає  у   захисті   трудових   прав працівників від їхнього незаконного порушення працедавцем. Разом з тим,  розвиток виробництва вимагає  постійного  оновлення  робочої сили,  у тому числі і заміни працівників. Досвід країн Центральної Європи переконує,  що регіони з високим  рівнем  зайнятості  мають можливість безперешкодно приймати працівників з регіонів з високим рівнем безробіття.  Держава повинна сприяти цьому і регулювати  ці процеси.  Традиційний  для  багатьох  країн досвід створення нових робочих  місць  на  будівництві   автомагістралей   повинен   бути використаний і в Україні, де є всі підстави для застосування такої практики:  і суцільне бездоріжжя,  і достатні  обсяги  будівельних матеріалів і, нарешті, дешева робоча сила.

 

     Друге. Забезпечення   ефективної   зайнятості.   З  проблемою мобільності робочої сили тісно пов'язана і  проблема  забезпечення ефективної    зайнятості.    Головними    напрямами   у   розвитку законодавства про зайнятість повинні стати законодавча легалізація неповної та часткової зайнятості,  подальше поширення використання неповного робочого часу.

 

     Третє. Це  індивідуалізація  трудових  відносин.  Центральним інститутом   трудового  права  вважається  трудовий  договір.  Але насправді згадане, як правило, існує як виняток, оскільки майже 80 відсотків працівників працюють за усним трудовим договором.

 

     І, нарешті,  четверте. Особливості регулювання праці у малому бізнесі.  На жаль, серед численних підстав диференціації трудового законодавства   поза   увагою   держави   залишилися   особливості регулювання праці на малих підприємствах.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Стоян.   Наступний   - депутат Моісеєнко.

 

     СТОЯН О.М.   Голова  Федерації  профспілок  України.  Шановні народні депутати!  Я  вже  говорив,  коли  задавав  запитання,  що Федерація профспілок поки що оцінює діяльність уряду по збереженню трудового  потенціалу  незадовільно.  Що,  на  наш  погляд,  треба зробити?

 

     Перше. Ми вважаємо,  що найближчим часом має бути затверджено програму розвитку трудового  потенціалу  і  використання  трудових ресурсів.  Уже  сьогодні  багато  підприємств шукають робочу силу, вони готові фінансувати,  є кошти для цього,  але  немає  кому  це робити.  Тому  державна програма розвитку трудового потенціалу має дати відповідь на запитання:  де,  коли і за яким фахом  громадяни зможуть  працювати,  як забезпечити конкурентоспроможність робочої сили?

 

     Друге. Ми вважаємо, що нам треба, і про це казав Іван Якович, я  його  підтримую,  якомога  швидше  прийняти Програму зайнятості населення України на  2001-2004  рік.  Але  не  програму,  в  якій передбачалося  б  збільшення  людей,  які не будуть працювати,  а, навпаки, нарощування трудового потенціалу. Зокрема, треба виконати хоча б елементарне - те,  що записано в посланні Президента: уже в цьому році створити нові 600 тисяч робочих місць.  А до 2005  року збільшити їх на 1,3 мільйона.

 

     Третє. Вкрай   актуальною  залишається  проблема  соціального захисту частково безробітних і безробітних.  Я вже казав, частково безробітні не отримують заробітної плати,  фактично не працюють, а ті,  хто стали безробітними,  отримують 45 гривень - це мінімальна допомога  і середня - 79 гривень,  тоді як прожитковий мінімум для непрацюючих - 311 гривень,  тобто десь четверту частину. Як людина може вижити, знайти собі роботу і забезпечити сім'ю?

 

     Четверте. Проблема трудової міграції.  Ви знаєте, що сьогодні велика трудова міграція,  масовий виїзд громадян за кордон,  і нам треба   дійсно   запровадити   активну   державну   політику  щодо регулювання міждержавної трудової міграції.

 

     П'яте. Мотивація до праці.  Шановні колеги депутати!  Що б ми не казали про зайнятість,  про організацію роботи,  але якщо немає мотивації до праці,  якщо середній  рівень  оплати  праці  низький (мінімальний  у  нас  сьогодні  118  гривень,  а уряд пропонує 140 гривень), ми ніколи не зможемо нормально організувати роботу.

 

     Тому пропозиції Федерації профспілок України такі: найближчим часом  розглянути  (до  прийняття  бюджету)  Закон  про мінімальну оплату праці.  Ми стоїмо на позиції,  що мінімальна  оплата  праці повинна  бути  не  менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на працюючу людину.  Поки що немає  порозуміння  з  урядом:  минулого тижня  ми  перервали  переговори,  учора призупинили переговори по генеральній угоді.  Якщо так піде і далі,  бо ми просто далі вести переговори  з  урядом  не  будемо,  бо  140 гривень - під це немає ніякої аргументації.  Один  тільки  факт.  У  посланні  Президента сказано,   щоб  подолати  бідність,  треба  встановити  мінімальні соціальні гарантії у розмірі 57 відсотків  прожиткового  мінімуму. Мінімальна оплата праці у 140 гривень - це десь 35-40 відсотків.

 

     Тож ці   питання  треба  врахувати  при  вирішенні  в  цілому проблеми боротьби з безробіттям.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.  Наступний -  депутат Яценко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемые коллеги, те, которые сидят в зале, я обращаюсь к вам как к  уважаемым  коллегам!  Потому  что всех остальных,  по-видимому, столь большая проблема,  как  безработица  в  Украине,  интересует мало. Я посчитал перед этим: в зале сидит 36 человек из 450.

 

     Можно сказать,  что  у  нас  с  проблемой  безработицы  все в порядке и,  как говорят,  все решено.  Почему я  об  этом  говорю? Потому,  что  если  бы у нас была трансляция по телевидению нашего заседания и живой эфир, то, я думаю, в зале было бы намного больше людей.  А если бы еще было право у населения, то есть у этих самых безработных,  инициировать  отзыв  депутата  за  невнимание  к  их нуждам, то людей было бы еще больше.

 

     Я понимаю,   что   тем   капиталистам,   которые  практически полностью отсутствуют в этом зале,  данная проблема не  интересна. Это нормальное явление для капитализма - безработица.  Рынок труда всегда  был  основным  фактором  так  называемой  конкуренции  для укрепления  роста капиталистического производства.  Это совершенно нормальное явление для капитализма,  правильно  об  этом  говорили товарищи из фракции КПУ.

 

     Но я  хочу  обратить  ваше  внимание  и  на  то,  что у нашей безработицы   наше,   украинское,   лицо.   Я,   задавая    вопрос представителю Кабинета Министров,  привел пример, как уничтожается перспективное производство,  готовое  предоставить  новые  рабочие места в регионе, где идет массовое закрытие угольных предприятий и где высвобождается громадное количество трудовых ресурсов.

 

     Вы спросите: почему это происходит? Да, наверное, потому, что руководство завода не хочет давать взятки в необходимом количестве тем,  кто их берет.  Наверное,  забыли о том, что у нас в Кабинете Министров  уже  бытует  так  называемый  десятипроцентный  сбор за выполнение той или иной операции.  Наверное,  потому,  что о нашем правительстве  и  обо  всех структурах нижестоящей власти не зря в Европе   укоренилось   мнение,   как   о    самом    коррупционном правительстве.

 

     Понимаете, вот  поставили  перед  нами Ивана Яковлевича,  как козла отпущения,  - и отвечай за всю социальную политику.  Но ведь проблема  безработицы  -  это  не  проблема  социальной  политики. Социальная политика - это маленькая часть в проблеме  безработицы. Основная  проблема - это обеспечить людей работой на производстве. А где же это самое производство,  если Донбасс,  который  дает  24 процента   ВВП   всей   экономики   Украины,   умирает?   Где  это производство,  если на сегодня фактически идет  обкрадывание  друг друга на всех уровнях?

 

     Уважаемые коллеги! Считаю, что вот эти проекты постановлений, которые нам предложены,  в том  числе  авторами  которых  являются Симоненко,  Гуренко  и  Матвеев,  а также Коновалюк,  Богатырева и другие,  не решат проблему безработицы. Я предложил бы их коренным образом  пересмотреть,  чтобы  вот  эта книга стала более зеленой. Помните,  Министерство социальной  политики  издало  черную  книгу заработной платы. Пусть она станет более открытой.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Яценку. Наступний - депутат Манчуленко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).   Шановний   Вікторе  Володимировичу! Шановний Іване Яковичу!  Шановні колеги! Я хотів би сказати (хто з депутатів веде прийом, то знає це), що до мене на прийом приходить інколи 150-200 чоловік,  і це є нормою за день. І все більше людей звертається  саме  з  питань  працевлаштування,  менше щодо житла, більше людей просять:  дайте можливість заробити якусь копійку для того,  щоб  прожити,  прогодувати  сім'ю.  І тому,  безумовно,  це питання надто важливе.  Я хотів би підтримати з цієї  трибуни  дії Міністерства   праці   і  соціальної  політики,  його  зусилля  по забезпеченню робочими місцями наших людей,  хотів би сказати, що є певний  позитив  у  цьому  плані.  У  мене в окрузі відкрили центр зайнятості.  І,  повірте  мені,  що  за  останній  рік  ми  рівень безробіття знизили з 9 відсотків до 6 відсотків - на 3 відсоткових пункти.  Це істотно.  Очевидно, на це є об'єктивні причини, в тому плані, що руйнівний потенціал так званих реформ вичерпується і зло закінчується.  Яке б зло не несли ці так звані реформаторські дії, але  воно колись закінчиться.  Кожна людина знаходить своє місце в житті,  і, таким чином, питання поступово вирішується. Те, в якому стані буде економіка України,  чи матимуть люди роботу, залежатиме від того, як буде змінюватись перерозподіл національного багатства між членами суспільства.  Я підкреслюю,  це найголовніше, нагальне питання, яке ми повинні сьогодні вирішити.

 

     Минулої п'ятниці ми  зустрічалися  з  Прем'єр-міністром,  він ставив  нам  у приклад дії російського парламенту,  білоруського і так далі.  Так у тому то й справа,  що російська  виконавча  влада тільки  невеличкий крок зробила,  наступила на горло олігархам,  і відразу з'явилися гроші на те,  щоб вдвічі (не так,  як у  нас,  а вдвічі), істотно підвищити пенсії. Реально зросли доходи громадян. Ви порівняйте статистичні дані по країнах СНД.  Середній українець одержує вдвоє менше середнього росіянина і вдвічі менше середнього білоруса.  Там влада реально пішла на те, щоб зробити перерозподіл національного багатства на користь більшості членів суспільства. В Україні  цинічно,  безграмотно,  бездарно,  відверто  прожирається національне  багатство.  Уявіть  собі,  за  даними  нашої митниці, тільки за рік ми  закупаємо  300  тисяч  закордонних  автомобілів. Перемножте  цю  кількість  на  10  тисяч  доларів  (середня ціна), отримаєте 15  мільярдів  гривень,  які  ми  щорічно  інвестуємо  в західнонімецьку,      американську,      шведську     автомобільну промисловості.  Немає і не буде  українського  автомобіля  в  тому розумінні, як ми мріємо. Скільки б ми не укладали договорів, які б пільги не надавали, усе безсоромно прожирається. І доки українська еліта,  яка  оточує  виконавчу  владу,  буде  безсоромно прожирати національне багатство,  доти суттєвого зростання не  буде,  як  не будуть і вирішені ті проблеми, про які ми говоримо.

 

     І останні   дві   пропозиції   щодо  мотивації  до  праці.  У сільському господарстві вона втрачена.  І коли люди одержали  пай, то потрібно законодавчо це питання врегулювати.

 

     Стосовно постанови.   Я  пропоную  все-таки  проголосувати  в першому читанні проект постанови,  внесений депутатами Симоненком, Гуренком.  Тому  що,  Валентино  Андріївно,  при  всій  повазі  до комітету, нічого постанова...

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  народному  депутату  Манчуленку. Наступний - депутат Попеску.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Український  народний рух,  об'єднання "Наша Україна". Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Шановні керівники обласних центрів зайнятості!  У Чернівецькій області, за даними  обласного  центру  зайнятості,  відбувається   пожвавлення економічної діяльності переважної більшості галузей економіки.  За вісім  місяців  поточного  року  обсяги  виробництва   промислових товарів та продукції сільського господарства збільшились порівняно з аналогічним періодом минулого року відповідно на  21,3  та  14,3 відсотка.   Реальна   зарплата  з  урахуванням  споживчих  цін  за січень-липень поточного  року  порівняно  з  відповідним  періодом минулого  року  зросла  на  24,6  відсотка,  а  в липні цього року порівняно з липнем 2000 року - на  35,1  відсотка.  Хоча  середній рівень  зарплати  у  липні  становив  229,57  гривні,  що  на 26,2 відсотка нижче прожиткового мінімуму.

 

     Позитивна динаміка  економічного  розвитку  області   сприяла зменшенню  за станом на 1 вересня цього року кількості безробітних на зареєстрованому ринку праці  регіону  порівняно  з  відповідною датою  минулого  року  на  10  відсотків,  або на 2,3 тисячі осіб. Починаючи   з   травня   цього    року    припинилося    зростання зареєстрованого  рівня  безробіття,  який  за  станом на 1 вересня цього року становить 3,96  відсотка  від  працездатного  населення працездатного віку, що на 0,47 відсоткових пунктів менше, ніж на 1 вересня минулого року.

 

     Зростання потреб  підприємств,  установ  та   організацій   в робочій  силі  дозволило  зменшити  навантаження  на одне вакантне місце за станом на 1 вересня цього року в  2,7  раза  порівняно  з відповідним  періодом минулого року,  і на сьогодні воно становить 21 особу на одне вакантне місце.

 

     Службою зайнятості збільшені обсяги  соціальних  послуг,  які надаються   незайнятому  населенню.  Завдяки  активним  діям  щодо сприяння зайнятості населення за вісім місяців поточного року було охоплено 11,5 тисячі незайнятих осіб,  що на 38,6 відсотка більше, ніж  за  відповідний  період   минулого   року,   в   тому   числі працевлаштовано  7,6  тисячі  осіб;  взяли  участь  у  громадських роботах 2,6 тисячі осіб;  пройшли профнавчання 1300  осіб.  Служба зайнятості  також  сприяє  розвитку  підприємництва  на  території області через надання  з  Фонду  загальнообов'язкового  державного соціального  страхування  на випадок безробіття одноразових виплат допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю. За вісім  місяців  поточного  року  129 осіб отримали таку виплату та розпочали свою власну справу.

 

     Незважаючи на заходи,  яких  вживає  служба  зайнятості,  щоб попередити  безробіття,  зупинити  це  негативне  явище в короткий термін неможливо.  Тому за станом на 1 вересня цього року 12 тисяч 600 безробітних отримали допомогу по безробіттю.  Середньомісячний розмір допомоги в серпні становив 58,1 гривні проти 41,4 гривні  у серпні минулого року.

 

     Традиційна трудонадлишковість  регіону,  малі капвкладення та незначні  іноземні  інвестиції  в  економіку  Буковини,  існування тіньової  зайнятості  не  сприяють  оптимальному регулюванню ринку праці.  Тому ряд заходів,  про які я говорив,  ставлячи  запитання міністру  соціальної політики і праці,  та інші заходи в комплексі зможуть  покращити  ситуацію  із  зайнятістю  як  у   Чернівецькій області, так і в Україні загалом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Попеску.  Наступний  - депутат Глухівський.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Дякую.  "Солідарність". Вельмишановні колеги! В останні роки на ринку праці України спостерігаються такі тенденції:  зниження  абсолютної  чисельності зайнятих у народному господарстві, неефективне використання праці наявного персоналу за умови    відсутності    інших    заміщуючих   чинників   зростання продуктивності праці; занепад вітчизняного виробництва; орієнтація економіки на виробництво низькотехнологічної продукції,  що в свою чергу    призвело    до    значного    скорочення    попиту     на висококваліфікований персонал;  зниження якості робочої сили через ігнорування природних  потреб  щодо  необхідності  відтворення  її фізіологічних, професійних, інтелектуальних параметрів.

 

     Крім економічної   кризи,   одним   із  основних  факторів  є надзвичайно стрімкий розвиток високих технологій,  який призвів до кардинальних змін у світовій економіці.

 

     Висока наукоємність    новоствореної   галузі   та   постійно зростаюче споживання  високотехнологічної  продукції  призвели  до перерозподілу  ролі  окремих галузей світової економіки,  корекції напрямів руху міжнародних грошових потоків,  наслідком чого  стали значні   міжгалузеві  міграції  капіталу,  природних  та  трудових ресурсів.

 

     Шановні колеги!  Ми  також  повинні  звернути  увагу  на   ті проблеми,  з  якими ми стикаємося в Україні.  Одна з цих проблем - проблема прихованого безробіття або так звана  неповна  зайнятість персоналу підприємств. Сьогодні існує як приховане безробіття, так і прихована зайнятість.  Адже за чинної податкової системи не  всі мають  бажання  та  й  можливість відкрито платити людям заробітну плату.  Хочу звернути особливу  увагу  на  проблему  зайнятості  в агропромисловому секторі.

 

     У зв'язку  з проведенням розформування колгоспів,  розподілом земельних  ділянок   у   найближчі   роки   на   селі   зростатиме інтенсивність   праці,   внаслідок   чого  варто  чекати  значного вивільнення працюючого населення.  Тому необхідно  особливу  увагу приділити цьому питанню.  Ми вважаємо, що одним із кроків на шляху вирішення цієї проблеми має стати розробка та впровадження  урядом державної    програми    створення    та    кредитної    підтримки сільськогосподарських переробних підприємств.

 

     Питання прибуття в Україну  численних  нелегальних  мігрантів також  є  одним  з  основних,  оскільки  пов'язане  із  зростанням злочинності,  зростанням небезпечних  захворювань  та  прихованого працевлаштування.

 

     Ще одна проблема - це проблема профорієнтації молоді. На нашу думку,  професійній  орієнтації   молоді   сьогодні   приділяється недостатньо   уваги.   Вже   сьогодні   поряд  з  надлишком  одних спеціальностей ринок праці  відчуває  нестачу  працівників  деяких спеціальностей.

 

     Ми вносимо  уряду  пропозицію про створення наукового центру, наприклад, центру прогнозування трудових ресурсів.

 

     І остання  проблема  -  це  захист  осіб,  які  працюють   за кордоном.    Абсолютно    неконтрольованим    урядом    є   процес працевлаштування українців за кордоном.  Виїздить найбільш активна частина працездатного населення з достатньо високою кваліфікацією. І це є трагедією для України.

 

     Немає чіткої   державної   політики   щодо   захисту    нових українських  остарбайтерів.  Тому  ми  рішуче  вимагаємо від уряду негайно  вжити  заходів  для  визнання  цього  питання   у   сфері зайнятості  пріоритетним  і просимо якнайшвидше розробити державну програму по захисту їхніх прав.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Глухівському. Наступний - депутат Матвєєв.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України, міжфракційне об'єднання "Наша Україна".  Шановний пане Вікторе  Володимировичу! Шановні присутні колеги народні депутати! У доповіді міністра було викладено, яка у нас ситуація із безробіттям. Цей відсоток всетаки достатньо великий.  І це наш біль. Адже людина праці може почувати себе відносно комфортно лише тоді,  коли вона має роботу і над нею не висить постійно загроза її втратити.

 

     За нормальну ситуацію на ринку праці відповідальна,  звичайно ж,  держава і всі її інституції,  усі гілки влади. Жодним чином не зменшуючи  роль уряду і його відповідальність за стан ринку праці, хочу сказати,  що сьогодні багато було сказано про це, дуже багато було внесено пропозицій, і багато серед них слушних, і уряд до них мусить прислухатися.  Але я  хочу  сказати,  що  і  ми  з  вами  - законодавча  гілка  влади  - не в меншій мірі за це відповідальні. Адже ми приймаємо закони,  які творять або сприятливе  законодавче поле  для  забезпечення високого рівня зайнятості в нашій державі, або нейтральні, або навіть такі, що погіршують стан.

 

     На сьогодні є ціла низка законів,  які чекають на прийняття і введення їх в дію, які створять додаткові передумови для створення в державі нових  робочих  місць.  Що  я  маю  на  увазі?  Перше  - Податковий кодекс.  Він чекає на наше прийняття. Якщо ми приймаємо Податковий кодекс,  то зменшуємо податковий тиск. А це що означає? Збільшення обсягу обігових коштів у кожного виробника,  що приведе до розширення виробництва і відповідно появи нових робочих місць.

 

     Друге - Земельний кодекс,  який ми ніяк не  можемо  прийняти. Прийняття   Земельного   кодексу  -  це  збільшення  інвестиційної привабливості нашого села, це приплив капіталу, це знову-таки нові робочі місця.

 

     Ще один закон я згадаю,  який ми з вами майже провалили,  але ми ще до нього повернемось - Закон про інноваційну діяльність.  Ми в  цьому  залі  його розглядали із зауваженнями Президента.  Ми не погодились із зауваженнями Президента,  але ми завалили і закон, а закон  робить  дуже  привабливим  у  нашій  державі  випуск  нових товарів.  Там є ціла низка пільг,  які роблять  це  зайняття  дуже вигідним.  Тобто  це  можливість  відкривати  нові  виробництва  з випуску нових товарів, а це знову-таки нові робочі місця.

 

     І, нарешті,  вже  згадувалося   сьогодні   про   необхідність прийняття   в  новій  редакції  Закону  про  зайнятість.  Отже,  я звертаюся  до  вас,  шановні  колеги  народні  депутати,   давайте звернемо особливу увагу на ці закони,  приймемо їх якнайшвидше,  і це буде нашим важливим внеском у вирішення проблеми  зайнятості  у нашій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Матвєєв.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні  колеги!  Перш  за  все  про  тезу,  яка  тут пролунала,   щодо   переходу   до  нової  формації,  переходу  від соціалізму до буржуазної  "розбудови"  (звісно,  в  лапках)  нашої держави.   Як  засвідчують  реалії  нашого  сьогоднішнього  життя, проведення  капіталістичних  так  званих  ринкових  перетворень  і призвели  до  появи в суспільстві однієї з найгостріших соціальних проблем і,  я підкреслюю (не так,  як було сказано з цієї трибуни, що це нормальне явище), зовсім ненормального явища - безробіття, а з ним і бідності переважної частини населення України.

 

     За цей період життєвий рівень громадян знизився до  критичної межі.   Проводяться   сьогодні  всі  ці  перетворення  за  рахунок скасування пільг самим знедоленим верствам населення і  соціальних виплат  деяким  категоріям наших громадян,  які передбачені чинним законодавством.  Так,  у  проекті   бюджету   на   наступний   рік передбачено  зупинити  дію практично 30 чинних законів.  Тим самим порушуються вимоги цілого ряду статей Конституції.

 

     Не вживається ефективних заходів і щодо підвищення зайнятості та ліквідації безробіття. У бюджеті цього року, так як і в проекті Закону  України  про  Державний  бюджет  на  наступний   рік,   не передбачені  кошти на створення нових робочих місць.  Приватизація та закриття підприємств не супроводжується  державними  гарантіями по  збереженню  робочих місць та працевлаштуванню працівників,  що вивільняються.  В  Україні  немає  головної  складової   подолання безробіття - економічної політики у вирішенні питань зайнятості.

 

     Статистичні дані,  які  з  цієї  трибуни  вже  наводилися,  в черговий раз підтверджують,  що ця проблема не може бути вирішена, якщо   кардинально   не  змінити  соціальноекономічну  політику  в державі.

 

     Тому фракція комуністів подала до проекту Закону України  про Державний   бюджет  України  на  2002  рік  свої  пропозиції  щодо додаткового виділення коштів,  зокрема на  забезпечення  виконання Національної програми "Українське вугілля" - 2,7 мільярда гривень. Також пропонуємо виділити  кошти  Національній  академії  наук  на підвищення  заробітної плати науковим працівникам на 50 відсотків, а також на збільшення видатків по соціальній підтримці  молоді  та інші.

 

     Тому, враховуючи нагальність вирішення цієї проблеми, просимо шановних народних депутатів підтримати проект постанови  Верховної Ради  України  з  обговорюваного  питання,  внесений членами нашої фракції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іване Яковичу, будь ласка, одна хвилина.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний  Вікторе  Володимировичу!  У   мене   є бажання,  зрозуміло,  вступити  в  полеміку  з  ряду питань,  але, враховуючи ваше наполегливе побажання,  я  завершую  нашу  розмову таким чином. На мій погляд, це була конструктивна розмова, це була розмова людей,  не байдужих  до  проблеми  безробіття  і  проблеми зайнятості.   Щиро   дякую  народним  депутатам  за  їх  конкретні пропозиції.  Переконаний,  що ми,  акумулюючи їх, усі використаємо обов'язково і,  повірте,  що за вашої підтримки ми, дійсно, можемо поступово  розв'язувати  ці  питання.  Сподіваюся,   що   все-таки Державна   програма  зайнятості  буде  вами  підтримана.  Без  неї сьогодні ми практично тупцюємо на місті.  Щиро дякую за цю розмову і за,  як кажуть,  можливість звірити певні свої дії з тим,  як ви бачите цю проблему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Яковичу.  Ми закінчили  обговорення даного  питання.  На розгляд народних депутатів подано три проекти постанови з  цього  питання,  які  будуть  голосуватися  в  четвер відповідно  до  Регламенту.  Це  проект  постанови  8134  народних депутатів Симоненка,  Гуренка,  Матвєєва, проект постанови 8134-1, запропонований  народними депутатами України з комітету Гошовської Валентини Андріївни і проект постанови 8134-2  народних  депутатів Коновалюка, Богатирьової.

 

     Усі вони будуть предметом прийняття рішення в четвер згідно з Регламентом.

 

     Я всім  дякую  за  роботу.  Ранкове  засідання   оголошується закритим. Продовження пленарних засідань відбудеться на наступному тижні,  у вівторок,  о 10 годині. З 15 години робота в комітетах і фракціях протягом всього цього тижня.