Стенограма пленарного засідання

05 жовтня 2001

 

                     ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  5  ж о в т н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Поки ви,  шановні колеги,  готуєтеся до реєстрації, дозвольте мені  від  вашого імені поздоровити наших сьогоднішніх іменинників Довганя  Костянтина  Васильовича,  Сінька  Василя   Даниловича   і Сінченка   Сергія  Григоровича  з  днем  народження,  побажати  їм успіхів, здоров'я і всього найкращого (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

 У залі  Верховної  Ради  України  зареєстрували  ся  384  народних депутата. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     -----------

 

     Надійшли депутатські запити.

 

     Народного депутата  Івана  Кірімова  -  до   Прем'єр-міністра України   з   приводу   тяганини   з   переселенням   громадян  із Іванківського  району  Київської  області  -  зони   гарантованого добровільного відселення.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 125.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віктора  Бережного  - до Прем'єр-міністра України стосовно  заборгованості  із  виплати  зарплати  трудовому колективу Первомайських очисних споруд Луганської області.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олександра  Стояна  - до Прем'єр-міністра України стосовно безпідставного  відключення  електропостачання  в населених пунктах Вінницької області.

 

     "За" - 89.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів  Федора Марамзіна і Михайла Павловського - до  Прем'єр-міністра   України   стосовно   зловживань   Державної податкової   адміністрації,   яка   здійснює   протидію   розвитку вітчизняного  виробництва  з  обслуговування  електронних  касових апаратів.

 

     "За" - 130.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віктора  Бережного  - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування навчальних закладів міста Стаханов.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України   у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю  на  попереднє депутатське звернення стосовно ядерної безпеки  об'єкта  "Укриття" ЧАЕС.

 

     "За" - 93.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Вячеслава Сокерчака

- до Прем'єр-міністра України стосовно  ситуації,  що  склалася  з електрозабезпеченням  жителів  Кодимського,  Красноокнянського  та інших районів Одеської області.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Бережного  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  виплати  заборгованості  із  зарплати трудовому колективу дитячого садка ліквідованої шахти "Радуга" в  Луганській області.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Вячеслава Сокерчака

- до Прем'єр-міністра України стосовно проблем фінансування  робіт по  відновленню  проводної  радіомережі  в постраждалих від стихії районах Одеської області.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Івана Кірімова - до  віце-прем'єр-міністра України  Володимира  Семиноженка  з приводу трьохрічної тяганини з підключенням телефону інваліду Великої Вітчизняної війни.

 

     Шановні колеги,  вийшла  із  ладу   система   "Рада".   Зараз з'ясовують причини (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон депутата Асадчева. З процедури.

 

     Система не працює, ніхто не може говорити.

 

     Народного депутата  Івана Кірімова - до віце-прем'єр-міністра України Володимира Семиноженка з приводу  трьохрічної  тяганини  з підключенням телефону інваліду Великої Вітчизняної війни.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 105.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Михайла  Степанова - до міністра аграрної політики України у зв'язку з відсутністю реагування  на  звернення стосовно  необгрунтованих  вимог  Станично-Луганської ветеринарної станції щодо забою худоби.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола - до міністра  екології  та природних   ресурсів   України   стосовно   розслідування  причини захворювання дніпровської риби на рак.

 

     "За" - 76.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Горбачова -  до  міністра  оборони України  стосовно  проведення  розрахунків  по  заробітній платі з працівниками розформованої військової частини.

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Сирота, Сергієнко, Олійник, Федорин та  інші)  -  до  секретаря  Ради  національної безпеки і оборони, Генерального прокурора України,  міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки,  голови Державної податкової адміністрації України стосовно ситуації,  що склалася в місті  Маріуполь  і  має  ознаки корупції   посадових   осіб   прокуратури,   міліції,   податкової адміністрації і податкової міліції міста.

 

     "За" - 67.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  Генерального  прокурора  України,  голови  виконавчої дирекції Ліквідатора банку "Україна" у  зв'язку  з  незаконним  звільненням працівників контрольно-ревізійного управління банку "Україна".

 

     "За" - 80.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Народного депутата   Ігоря  Квятковського  -  до  Генеральної прокуратури  України:  про   факти   грубого   порушення   чинного законодавства   керівництвом  відкритого  акціонерного  товариства "Укрексімбанк" при проведенні другої емісії акцій банку.

 

     "За" - 59.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Юрія   Соломатіна   -   до   Генерального прокурора  України у зв'язку з незадоволенням відповіддю Київської обласної прокуратури на звернення щодо  порушення  Конституції  та законодавства  України  головами  сільських  рад  сіл  Триліси  та Кожанка Фастівського району.

 

     "За" - 106.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Павла Тищенка - до Генерального  прокурора України   у   зв'язку   з  нереагуванням  заступника  Генерального прокурора України Атаманюка на факт незаконного  допуску  збройних підрозділів  іншої  держави на територію України та незадоволенням відповіддю на попередній запит, яка не відповідає суті запиту.

 

     "За" - 112.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Геннадія Удовенка та Лева  Глухівського  - до   Генерального   прокурора   України   у  зв'язку  з  тяганиною розслідування справи  стосовно  потерпілих  вкладників  фінансової піраміди МПП "Інваспорт" у місті Шостка Сумської області.

 

     "За" - 56.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Георгія  Крючкова - до голови Центральної виборчої комісії стосовно дотримання вимог виборчого  закону  щодо обмеження участі у передвиборній агітації.

 

     "За" - 108.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Онопенко та інші, всього 9 народних депутатів)  -  до  голови  Київської  міської  ради  у  зв'язку  з незадоволенням    відповіддю    на    звернення   щодо   критичної фінансово-економічної   ситуації,   що    склалася    на    заводі "Промарматура".

 

     "За" - 48.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата   Михайла   Степанова   -   до   секретаря Луганської міської ради у  зв'язку  з  відсутністю  реагування  на звернення   стосовно   вирішення  питання  впорядкування  пропуску стічних вод через земельні ділянки громадян.

 

     "За" - 104.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Олександра   Пухкала   -    до    голови Чернігівської   обласної   державної   адміністрації  щодо  фактів порушення законів про інформацію та про статус народного  депутата України, які призвели до образи честі народного депутата.

 

     "За" - 93.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Марамзіна   -   до  віцепрем'єр-міністра України  Семиноженка:  про   причини   припинення   телетрансляції інформаційної програми ОРТ на телеканалі "Інтер".

 

     "За" - 106.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Бережного  - до міністра охорони здоров'я Москаленка:  про  долю  студентки  четвертого  курсу  Харківського державного медичного університету Сомик Наталії Миколаївни.

 

     "За" - 112.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Слухається проект  Закону  про державну підтримку вітчизняних виробників рейкового рухомого складу та його  оновлення  (повторне перше  читання).  Доповідає  голова  підкомітету Комітету з питань промислової   політики   і   підприємництва   Матвієнков    Сергій Анатолійович (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Омельченка.  Почекайте, Сергію Анатолійовичу, на трибуні.

 

     -----------

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146,  Полтавська область). Дякую, шановний Вікторе Володимировичу.  Я  звертаюся  до  фракції  комуністів,  хоча  вже завершилося  голосування  депутатських  запитів:  підтримайте  наш депутатський запит,  що стосується банку "Україна", сьогодні, тому що  тиждень  ми  будемо   працювати   в   комітетах.   Працівників контрольно-ревізійного  управління  банку  "Україна",  які виявили факти  серйозних  зловживань  з  боку  високих   посадових   осіб, причетних   до   розкрадання  банку  "Україна",  звільнили.  І  ми направляємо  депутатський  запит  до  прокуратури  і   керівництва ліквідаційної   комісії,   щоб  перевірили  законність  звільнення контрольноревізійної служби банку "Україна".

 

     Вікторе Володимировичу,   можливо,   це   навіть    порушення Регламенту, але я прошу ще раз поставити наш депутатський запит на голосування  для  того,  щоб   направити   його   до   Генеральної прокуратури  для перевірки.  Ну,  це ж стосується банку "Україна", про який ми тут кожний тиждень говоримо!  Я прошу зробити виняток. Не  проголосується,  відправлю  депутатським зверненням.  Я прошу, колеги, підтримати цей запит.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію  Омеляновичу,  колеги  заперечують  щодо повторного  голосування.  Єдине,  що  я  можу  зробити,  це  через тиждень... (Шум у залі). А, поставити...

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  Генерального  прокурора  України,  голови  виконавчої дирекції Ліквідатора банку "Україна" у  зв'язку  з  незаконним  звільненням працівників контрольно-ревізійного управління банку "Україна".

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 167.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Ми повертаємося  до  розгляду  проекту  Закону  про  державну підтримку вітчизняних виробників рейкового рухомого складу та його оновлення  (повторне перше читання).  Доповідає голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Матвієнков Сергій Анатолійович. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Уважаемые народные депутаты! Сегодня мы  с  вами  возвращаемся  к  рассмотрению  законопроекта, направленного    на    государственную   поддержку   отечественных производителей рельсового подвижного состава.

 

     Вы помните, что проект закона в редакции Комитета по вопросам транспорта,  строительства  и  связи  мы  плодотворно обсуждали на прошлой сессии.  Тогда камнем преткновения на  пути  его  принятия стали два момента:  предоставление чрезмерных льгот "Укрзалізниці" и то,  что при подготовке  законопроекта  не  было  учтено  мнение Комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства.

 

     В соответствии  с  принятым  постановлением тот проект закона был передан  на  доработку  в  Комитет  по  вопросам  промышленной политики и предпринимательства.

 

     При подготовке  проекта  закона  к  повторному первому чтению комитет исходил из того, что это должен быть закон, направленный в первую   очередь   на   поддержку  производственной  деятельности, предусматривающий  создание  благоприятных  условий  для  оказания адресной, точечной помощи конкретным предприятиям, которые сегодня еще не работают,  но,  имея потенциал,  способны уже  в  ближайшее время   обеспечить   стабильность  производства  и  дополнительные поступления   в   Государственный   бюджет.   Поэтому   в   данном законопроекте  сохранена  концепция  самого первого законопроекта, где основное место занимает  защита  прежде  всего  отечественного производителя,  тех,  кто  сегодня  поставляет рельсовый подвижной состав для железной дороги.

 

     Этой концепцией   и   обусловлены   принципиальные    отличия рассматриваемого законопроекта от предыдущего,  и в первую очередь это нашло свое отражение в средствах государственной  поддержки  и механизмах их предоставления.

 

     В представленном проекте не предлагается такое количество мер поддержки и льгот,  как в предыдущем проекте.  Наоборот,  в данном проекте сделана попытка упорядочить льготы.  И закладываются они в закон с  единственной  целью  -  создать  нормальные  условия  для отечественных производителей подвижного состава.

 

     Что касается   непосредственно   средств  поддержки,  то  они включают в себя комплекс мер,  которые неоднократно предлагались в аналогичных  законопроектах,  имеют практическое применение,  и их эффективность доказана результатами действия уже принятых законов, направленных на поддержку или приоритетность развития той или иной отрасли экономики.

 

     В частности,   в   новом   проекте   закона    производителям предлагаются  такие  меры  поддержки:  освобождение от платежей на землю сроком до  2007  года,  предоставление  временных  льгот  по операциям  по  импорту  материалов,  оборудования и комплектующих, необходимых для проектных и научнопроизводственных работ,  ремонта и  модернизации рельсового подвижного состава,  списание налоговой задолженности   по   состоянию   на   1   января   2001   года   и реструктуризация  текущей задолженности до 2007 года,  утверждение Национальной  программы  поддержки  отечественных   производителей рельсового подвижного состава.

 

     Перечень таких   предприятий   будет  определяться  Кабинетом Министров по согласованию с профильным  комитетом  Верховной  Рады Украины.

 

     Для заказчиков    выписан   иной   механизм   государственной поддержки,  ибо в предоставлении прямых налоговых и  других  льгот той же "Укрзалізниці" действительно таится опасность смещения цели законопроекта  с   поддержки   отечественного   производителя   на обеспечение   доходности   естественной   монополии.  Их  законные интересы  будут  реализовываться  через   Национальную   программу поддержки   отечественных   производителей  рельсового  подвижного состава  на  период  до  2010  года,  в  которой,   в   частности, предусмотрено Положение об определении ежегодных объемов бюджетных ассигнований на приобретение рельсового  подвижного  состава,  его составных частей, узлов, агрегатов, а также определение заказчиков

- получателей данных средств.

 

     Думаю, нет оснований и особой нужды подробно  останавливаться на  показателях,  свидетельствующих  о  катастрофическом состоянии железнодорожной  отрасли,   и   еще   раз   напоминать   о   бедах товаропроизводителей, связанных с мощным налоговым прессом, ростом цен на оборудование,  комплектующие и энергоносители,  отсутствием госзаказа.  Они не один раз звучали в сессионном зале,  и вы о них хорошо осведомлены.

 

     Хотелось бы  обратить  ваше  внимание  на  следующее.  Именно критическое   состояние  железнодорожной  отрасли  вызвано  крайне негативной  тенденцией  покрывать  все  затраты  путем   повышения тарифов  и  цен,  что  повлекло  за  собой  процессы,  способные в ближайшем будущем парализовать всю экономику страны.

 

     Принимая во внимание все  эти  факторы,  откладывать  решение проблемы  железнодорожной  отрасли,  средства поддержки которой на исполнительном уровне уже исчерпались, просто убийственно.

 

     Безусловно, данный законопроект не решает  всех  проблем.  Но практическая   реализация  его  положений  совместно  с  принятием Национальной  программы  поддержки  отечественных   производителей рельсового  подвижного  состава  позволит  предприятиям  встать  с колен,  набрать оборотных средств, нарастить объемы производства с тем,  чтобы затем увеличить платежи в бюджет,  пополнить подвижной состав и выйти  на  нормальный  уровень  объемов  перевозок,  а  в перспективе      в      полной      мере     раскрыть     мощность научнопроизводственного  потенциала  этой  отрасли,  способной   в полном объеме обеспечить страну рельсовым подвижным составом.

 

     Поэтому от  себя как от автора законопроекта и от Комитета по вопросам промышленной политики  и  предпринимательства  прошу  вас поддержать данный законопроект и принять его в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Сергію   Анатолійовичу.   Є   запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Гусак. Наступний - депутат Єрохін.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область).  Город Полтава. Уважаемый Сергей Анатолиевич! О   том,   чтобы  поддержать  производителей  рельсового  состава, вопросов нет.  Действительно  такой  закон  нужен,  поддержка  для производителей и вагонов, и тепловозов, безусловно, нужна.

 

     Вопрос такой.  Как скажется эта поддержка на железной дороге, которая является естественным монополистом, подымает цены и тарифы на перевозки, нанося тем самым огромный удар тем же производителям рельсового подвижного состава?  Каким образом коснется этот  закон именно железной дороги?

 

     Спасибо.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо,  Леонид Гаврилович. Дело в том, что это стало камнем преткновения,  если вы помните,  при рассмотрении первого законопроекта,  поскольку в первом законопроекте,  который разрабатывался  вместе  с  Комитетом   по   вопросам   транспорта, строительства и связи,  перекос именно в льготном плане был сделан на "Укрзалізницю".  И то,  что  сегодня  этот  монополист  диктует условия на этом рынке,  и то,  что любые льготы,  которые улучшают его положение,  приводят к ухудшению положения товаропроизводителя

- это естественно.

 

     Поэтому в   этом   законопроекте  сделан  перекос  именно  на отечественного  товаропроизводителя,  на  те  структуры,   которые производят рельсовый состав,  а не на заказчика. Заказчик получает часть  льгот  только  тогда,  когда  будет  выполнена  комплексная программа   поддержки  и  развития  "Укрзалізниці",  и  только  на основании   полного    расчета    этой    комплексной    программы "Укрзалізниці" будут предоставлены льготы. Хотя вопрос о монополии "Укрзалізниці" - очень серьезный и больной,  и  он  давно  волнует наше общество.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Єрохін.  Наступний  -  депутат Глухівський.

 

     ЄРОХІН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Прогрессивная  социалистическая партия Украины.  Уважаемый докладчик!  Ни у кого  в  этом  зале  не  вызывает  сомнения,  что действительно  отечественного производителя надо поддерживать.  Но закладываются ли в вашем законопроекте механизмы контроля за  теми средствами, которые государство будет выделять этим предприятиям?

 

     Работая в  округе,  я  посетил одно из этих предприятий.  И у меня возникают сомнения,  что если, допустим, мы примем этот закон и  будут  выделены  деньги,  то каковы гарантии,  что они не будут разворованы?  Так вот,  на одном из таких предприятий резались  на металлолом  колесные  пары,  которые  являются  основными фондами. Резались цистерны,  вагоны - и все это сдавалось на металлолом. То есть   какой   закладывается   механизм   контроля  за  бюджетными средствами, выделяемыми этим предприятиям?

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо  за  ваш  вопрос.  Вопрос   довольно существенный  и  интересный.  Дело  в  том,  что  никаких  средств выделяться  не  будет  -  это  самый   главный   приоритет   этого законопроекта.  Вся  беда  нашего производителя заключается в том, что ему нужно создать определенные условия, определенные налоговые льготы.   И   этот   законопроект   предусматривает  не  выделение конкретных средств,  а  создание  нормальных  условий  для  работы товаропроизводителя.  Что касается контроля за соблюдением тех или иных правил игры - здесь предусмотрен двойной  контроль:  с  одной стороны,   есть   перечень   этих  предприятий,  который  подается Кабинетом  Министров,  и  Кабинет  Министров  в  процессе   работы отслеживает   этот   механизм.   Но   помимо  этого  не  снимается ответственность с  Комитета  по  вопросам  промышленной  политики, который  также  отслеживает  процесс пополнения бюджетных средств. Речь идет об одном  -  о  том,  что  эти  предприятия,  работая  в условиях  снижения  налогового пресса,  обязаны за счет увеличения собственного оборота увеличить поступления в бюджет.  Речь идет  о том, чтобы немного им снизить налоговый пресс.

 

     К сожалению, такие законопроекты катятся на сегодняшний день, как ком с  горы.  Поддержка  "залізниці",  кораблестроения  и  так далее.  Беда  в  одном  -  у нас нет нормальной налоговой системы, которая    бы    позволяла    нормально    работать    нормальному товаропроизводителю.  И  нам  давно уже нужно создавать нормальный Налоговый  кодекс,  который   бы   позволял   нормально   работать товаропроизводителю,  а  не  создавать  вот такие точечные законы, которые бы где-то как-то точечно  решали.  Нам  нужно  решать  эту проблему уже комплексно, и эта проблема давно назрела.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Глухівський.   Наступний   - народний депутат Гуцол.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху  України.  Шановний Сергію Анатолійовичу,  звичайно,  хотілося б мати такі залізниці в Україні,  які,  наприклад,  має Німеччина,  де пасажирські  поїзди їдуть  зі  швидкістю  понад  200  кілометрів  на  годину  і  ти не відчуваєш взагалі,  що ти їдеш залізницею, а ніби летиш літаком. І якщо  порівняти з нашими залізницями,  то це порівняння дуже не на нашу користь:  70 кілометрів на годину і  вже  думаєш,  як  би  не перекинувся вагон.

 

     Я хотів би вам задати таке запитання.  Припустимо,  що ми цей закон приймемо. В якій мірі він сприятиме тому, щоб наші залізниці наближалися   до   західних  стандартів?  Чи  очікуєте  ви  одразу поновлення всіх наших залізниць, чи тільки частково, наприклад, на ділянці  Київ-Львів  чи  КиївОдеса,  чи  на  якійсь іншій,  щоб ми нарешті хоча б якусь частину наших залізниць привели  до  західних стандартів?

 

     Дякую.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо  за  вопрос.  Прежде  всего принятие этого закона позволит реанимировать находящихся сегодня, будем так говорить,  в аморфном состоянии отечественных товаропроизводителей по производству подвижного состава.  Потенциал у них очень большой и  возможности  у  них  большие,  мы  видим  это  на примере новых вагонов,  которые сегодня они выпускают и которые  практически  не отличаются от импортных образцов.

 

     А то,  что касается комплексности подхода, вот как раз именно этот законопроект предусматривает разработку комплексной программы развития  "Укрзалізниці",  чтобы  не было перекосов в развитии тех или иных направлений,  тех или иных отраслей,  а на основании этой комплексной   программы  развивалась  бы  "Укрзалізниця"  в  целом параллельно, постепенно, планово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція  "Яблуко",  Екологічна  партія України "Захист".  Шановний доповідачу,  я дуже уважно прослухав  вашу  змістовну  доповідь  і звичайно  буду  підтримувати даний законопроект і прошу всіх наших колег так само зробити.

 

     Даний законопроект,  на мою думку,  дуже потрібен Українській державі,  і це без сумніву. Але в мене є одне невеличке запитання. Чи потребує бюджетних витрат даний законопроект? Якщо потребує, то яких?

 

     Дякую.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Я  уже отвечал вашему коллеге,  что закон не требует бюджетных расходов.  Мы предоставляем льготы,  которые  на первом этапе,  может быть, освободят от тех неподъемных платежей в бюджет,  которые сегодня имеют эти предприятия.  А впоследствии  и цель,   и  идеология  закона  заключается  в  том,  чтобы  эти  же предприятия увеличили  отчисления  в  бюджет  за  счет  увеличения объемов производства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, Сергію Анатолійовичу. Переходимо до обговорення даного питання.  Слово  для  виступу  має  народний депутат Беспалий. Наступним виступатиме народний депутат Черненко.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП). Фракція "РеформиКонгрес", об'єднання "Наша Україна". Те,  що наміри найкращі,  ні у кого сумнівів не викликає, - захист вітчизняного  виробника,  я  думаю,  цю  тезу  всі  ми  поділяємо. Проблема в іншому:  чи дійсно ми його захистимо,  прийнявши  такий закон. І є певні сумніви.

 

     У попередній  редакції в статті 3 справді був адресний лобізм

-  конкретний  перелік  підприємств.  Тепер  це  знято.   Але   що пропонується зараз?  Зараз пропонується, що список складає Кабінет Міністрів  за  погодженням  з  Комітетом  з   питань   промислової політики. Фактично ставки зростають. Хочеш, щоб тобі списали борг, низько вклонися  співавторам  закону,  вони  ж  є  лідерами  цього комітету,  і  такі  речі  будуть.  Я  думаю,  що  це не відповідає законодавству і повноваженням комітету, але своя рука владика.

 

     Які саме заходи пропонуються? Крім абсолютно виправданих, які є в статті 4,  зокрема звільнення від плати за землю, там є просто втручання в податкове і бюджетне законодавство,  яке не може  бути обгрунтовано  жодним  чином.  Можливо,  це  просто якісь формальні моменти,  і настільки цей закон доцільний,  що можна знехтувати  і податковим,  і  бюджетним  законодавством.  Я  все-таки  хотів  би отримати більш конкретну інформацію від авторів проекту, яким саме галузям  списання  боргів допомогло стати на ноги?  Наприклад,  ми регулярно списували борги з колгоспів,  в результаті  колгоспи  як такі розвалено. Але такої інформації ми отримати не могли, тому що всупереч Регламенту  і  закону  до  проекту  закону  не  додається пояснювальна записка і не додаються розрахунки витрат у зв'язку із зменшенням  надходжень  до  бюджету.  У  даному  випадку  те,   що збільшаться  надходження до бюджету від діяльності підприємств,  - це ще питання,  а те,  що зменшаться надходження до бюджету,  - це однозначно. І тому виникає запитання: чому б не назвати цей проект закону,  скажімо,  так:  "Про   зростання   заборгованості   перед бюджетниками",  "Про зменшення заробітної плати" і так далі? Тобто приймати такий закон без розрахунків і без погодження з  бюджетним комітетом не можна.

 

     Тим часом,  ні в кого не викликає сумніву,  що підтримка цієї галузі потрібна.  Які є нормальні шляхи?  Про  один  цивілізований шлях  сказав  сам доповідача,  це - податкове законодавство.  І не випадково,   що   саме   відсутність    нормального    податкового законодавства штовхає на адресне лобіювання.

 

     Інший шлях  - це пільгові державні кредити,  це цивілізований шлях.  У  Києві  похований  прем'єр-міністр  імператорської  Росії Столипін,  який запровадив свого часу спеціальний селянський банк, який надавав  державні  пільгові  кредити  тим  підприємствам,  не зазнав  збитків  бюджет,  і ця схема себе виправдала.  У нас немає спеціального промислового банку. Можливо, він потрібен. Але в мене є  побоювання,  що  це  - один з тих проектів,  який обіцяє золоті гори, а в підсумку не буде навіть срібного горбочка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Козаку. Не бачу

 

     Народний депутат Моісеєнко. Наступний - депутат Алексєєв.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия рабочих и  селян.  Уважаемые  коллеги,  не совсем  точно  было  сказано,  что  на  реализацию этого закона не потребуется бюджетных расходов.  В пояснительной записке  сказано, что  общая  сумма  расходов  из бюджета будет составлять около 869 миллионов.  Из них по налогу на прибыль - 112 миллионов, по налогу на  добавочную  стоимость  - 755 миллионов и по плате за землю - 1 миллион. То есть это очень серьезные финансовые проблемы, которые, на наш взгляд, необходимо заранее решить.

 

     В то  же  время  настораживает тот факт,  что предприятия,  в первую  очередь  "Укрзалізниця",  которые  просят  государственной поддержки, тратят, на мой взгляд, нерационально огромные средства, в том числе государственные.  Вы  знаете,  что  в  Киеве  построен вокзал,  в котором практически серьезной необходимости не было,  и затрачены полмиллиарда гривень, - это по самым скромным подсчетам, потому  что  точных  цифр  не знает никто.  За счет "Укрзалізниці" построен храм,  на это строительство израсходовано  120  миллионов гривень.  Это что,  первостепенные траты для "Укрзалізниці"? Можно говорить  и  о  других  действиях,  связанных  с   разбазариванием средств, что влечет за собой самые серьезные последствия. Вчера по телевидению выступал руководитель "Укрзалізниці",  и, по-моему, на его  форме,  на  его  фуражке  даже  бриллианты сверкали.  Это все интересно в данном контексте.  Возникает вопрос:  туда ли тратятся деньги "Укрзалізницею"?

 

     Да, поддерживать ее надо,  нужно поддерживать,  прежде всего, состояние путей,  по которым уже невозможно ездить  на  нормальной скорости поездам, да они уже и сняли ту эксплуатационную скорость, которая была раньше,  и идут с меньшими скоростями. Можно говорить о разных моментах.  Можно обратить внимание на то,  что заработная плата на "Укрзалізниці" не достаточно высока  и  не  соответствует тому прожиточному минимуму,  который мы беремся обеспечивать, хотя при этом она достаточно высока по сравнению с  другими  отраслями. Она выше, чем у шахтеров, практически такая же, как у металлургов. И вообще "Укрзалізниця" не является сегодня убыточной структурой.

 

     Здесь много вопросов,  и первое,  с чего бы я начал  наводить порядок,  так это с рационального перераспределения средств внутри самого хозяйства железной дороги.

 

     Что касается заказчиков,  то это и трамвайное  управление,  и метрополитен,  и  мне  не  совсем  понятен  вопрос  компенсации за льготные  перевозки.  Формально  это  нужно  сделать,  но  у   нас предприятия, которые осуществляют эти перевозки, являются пока еще государственными.  Я  бы  ставил  вопрос  о  том,  что  мы  должны компенсировать частным предприятиям.  Это действительно, возможно, было бы нужно сделать.

 

     Следующий пункт, где говорится: "Бюджетне асигнування на придбання трамваїв,  вагонів, ескалаторів метрополітену".  Это какие ассигнования,  из  какого  бюджета:  из Государственного или из местных? И так понятно, что в основном они покупаются за счет местных бюджетов и доходов предприятий. Но если речь идет о Государственном бюджете, то опять же возникает вопрос.

 

     Документ этот в целом,  конечно же,  поддержать нужно. Но вот эти моменты,  о которых я говорил,  нужно учесть,  пересмотреть  и дополнить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Алексєєву. Наступний - депутат Тищенко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Сергей Анатолиевич,  я,  без сомнения, поддерживаю ваш законопроект, тут нет никаких возражений. Вышел же я на трибуну лишь затем,  чтобы  несколько  заострить  внимание  в другом аспекте.

 

     У меня создалось впечатление, что есть какое-то ведомственное противостояние между промышленниками и железнодорожниками.  В  чем оно,  я не понимаю. Причин такого противостояния, в общем-то, тоже не вижу.

 

     Я думаю,  что закон только бы выиграл, если бы мы подходили к нему не по принципу "или - или", а по принципу "и, и..."

 

     Давайте вспомним, что в период, когда был пик развала, именно железные дороги спасли нас.  Не работали предприятия,  не работали электростанции,  отсутствовали газ, свет, нечем было пахать, а они ездили,  возили.  То есть  использовали  исключительно  внутренние ресурсы. И никто не спешил им их компенсировать.

 

     Давайте не  будем забывать,  что именно мы через пару недель, когда будем принимать бюджет,  будем бороться за сохранение  льгот пенсионерам, ветеранам, участникам Великой Отечественной войны. Но давайте  же  прямо  скажем,  что  все  эти   льготы   обеспечивает "Укрзалізниця", а ей же ни копейки не возвращают.

 

     Поэтому я думаю,  что такое вот ведомственное противостояние, которое заложено в законопроекте,  не совсем верно.  Вы  говорите, что  "Укрзалізниця"  -  монополист.  Может быть,  на рельсах она и монополист,  а вот в области транспортных  перевозок  -  вряд  ли. Давайте вспомним,  что у нас есть авиационный транспорт,  который, правда,   занимает   незначительную   долю,   но   зато   есть   и автомобильный,  есть  дальние  автобусные перевозки,  грузовые,  а Европа так вообще почти все на трейлерах  возит.  Если  кто-то  не хочет возить грузы вагоном, нанимают трейлер. Какая монополия?

 

     По предприятиям,  которым  дадут  такие льготы,  я,  конечно, проголосую за все, что вы предусмотрите в законопроекте. Но у меня возникает   вопрос.   А  попадут  ли  в  этот  перечень  ремонтные предприятия, которые находятся в системе "Укрзалізниці", например, Изюмский  тепловозоремонтный завод,  Полтавский тепловозоремонтный завод,  Харьковский  вагоноремонтный  завод  и  целый  ряд  других предприятий?    А    депо   локомотивные,   которые   осуществляют подъемочный,  как  раньше  говорили,  или  большой   периодический ремонт?  Они попадут под эту категорию? Ведь, знаете, требовать от "Укрзалізниці":  ты вози, вози, строй, обеспечивай и к тому же еще и льготы за свой счет покрывай - это можно,  и они это делают.  Но не стоит  же  к  ним  подходить  с  такой  меркой,  что,  мол,  вы отремонтировали  вокзал  или  построили храм,  поэтому:  "Ату вас! Ату!.."

 

     Поэтому я поддержу ваш законопроект,  но ко второму чтению, я считаю,   надо   всетаки  обеспечить  баланс  между  промышленными предприятиями и железнодорожниками.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Тищенку.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Город Харьков. Уважаемые товарищи! Уважаемые коллеги! Этот законопроект, как  и  многие другие,  мы принимаем,  выбирая между плохо и очень плохо.  Почему это происходит, наверное, понятно всем. Дело в том, что  капиталистические  реформы  привели  к развалу практически во многих отраслях  нашей  промышленности  и  в  сельском  хозяйстве. Поэтому   такие   законопроекты  -  это  попытка  хотя  бы  как-то удержаться на определенном уровне,  спасти то,  что жизненно важно для Украины.

 

     Законопроект, который  мы  сегодня рассматриваем,  аналогичен закону,  который  также  рождался  в  недрах  нашего  Комитета  по вопросам  промышленной  политики  -  о поддержке металлургического комплекса.  И вы знаете  из  материалов,  предоставленных  Счетной палатой и Кабинетом Министров,  что эксперимент в металлургической промышленности  дал  определенные  положительные  результаты.   По аналогии мы разработали и этот законопрект, наш коллега Матвиенков здесь его сейчас представлял.

 

     Что касается  выступления  Владимира  Моисеенко,  то  он  зря критиковал этот проект,  посылаясь на "Укрзалізницю".  Как раз мы, так сказать,  амбиций "Укрзалізниці" не удовлетворили,  когда  они пришли  на  заседание  комитета.  Из  заседания  они ушли несолоно хлебавши,  потому что их предложения практически не были учтены. И то,  что  они  претендовали,  являясь  монополистами  и  не бедной организацией,  на какие-то льготы по этому закону,  стало мотивом, что  этот  законопроект  не  был  проголосован  в  первом чтении в предыдущем варианте.  Сегодня мы  как  раз  отказались  от  этого. Сегодня мы,  к сожалению,  вынуждены выбирать не "и, и ", а именно "или - или", потому что скудный бюджет не дает такой возможности.

 

     Исходя из того,  что ситуация может привести  к  определенным негативным,  можно  сказать,  катастрофическим последствиям,  мы и вынуждены  такой  законопроект  предлагать  для   рассмотрения   и принятия.

 

     Так что,  уважаемые  товарищи,  я  хотел  бы,  чтобы те,  кто выступал здесь  с  критическими  замечаниями,  особенно  Беспалый, вспомнили,  кто  все-таки виновен или имеет отношение к тому,  что сегодня экономика разрушена,  и не добивать уже последнее, что еще работает.  И я просил бы наших коллег проникнуться важностью этого законопроекта и поддержать его в первом чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення даного питання завершено.  Для  заключного  слова  увімкніть  мікрофон  народного депутата Матвієнкова.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо.  Город Мариуполь. Я благодарен всем депутатам,  которые  выступили  и  с конструктивной критикой,  и с предложениями.  Конечно,  мы все прекрасно понимаем,  что  сегодня наша  экономика нуждается в новом Налоговом кодексе,  в нормальных правилах игры для всех товаропроизводителей,  о чем сейчас говорил мой  коллега  Павел Васильевич.  Это нормальное явление,  и мы это прекрасно понимаем.

 

     Мы также  прекрасно  понимаем,  что  данный  законопроект   - действительно  точечная мера.  Но мне очень не хотелось бы,  чтобы эту точечную меру обобщали,  допустим,  с той же  "Укрзалізницею", что  говорил  мой коллега Моисеенко.  Это абсолютно не так.  Здесь наоборот "Укрзалізниця" была поставлена немножко в другие рамки. И я понимаю,  что нужно и с "Укрзалізницею" решать вопрос - то,  что сегодня здесь говорили,  что она имеет своего товаропроизводителя, свою  ремонтную  базу,  и эта ремонтная база должна работать - это без вопросов, без сомнения.

 

     Любая налоговая   льгота,   конечно,    открывает    какую-то "форточку".   И   очень  хотелось  бы,  чтобы  эта  "форточка"  не открывалась для каких-то уловок,  всяческих махинаций.  Все мы это прекрасно понимаем, и все мы за это.

 

     Но механизм  должен работать,  должны быть созданы нормальные условия  для  товаропроизводителей.  Иначе  не  будет  внутреннего рынка,  не  будет  перевозок,  не  будет подвижного состава,  и мы прекрасно понимаем, в какие условия мы ставим страну.

 

     Поэтому я благодарен  за  обсуждение  и  прошу  принять  этот законопроект  в  первом  чтении,  чтобы мы могли ко второму чтению учесть все эти замечания.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення    завершене,    прийняття    рішення відбудеться в четвер згідно з Регламентом.

 

     Увімкніть мікрофон для репліки народного депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая партия рабочих и селян.  Мои коллеги, которые называли мою фамилию, не совсем поняли суть моего выступления.   Я   всегда   выступал   в  поддержку  национального производителя и в поддержку железной  дороги  как  монополиста  по перевозкам государственных грузов,  и не только государственных. Я всегда  выступал  и  за  то,  чтобы   это   было   государственной монополией.  Естественно, при этом государство должно обеспечить и поддержку.

 

     Но меня  интересует  рациональность  использования   средств, которые  выделяются  из  бюджета железной дороге.  В этом огромном хозяйстве еще никто не разбирался.  И я бы  попросил  не  защищать "Укрзалізницю"  в  этом плане,  а действительно разобраться в том, что там творится.

 

     Вы знаете,  что есть великолепный  опыт  Феликса  Эдмундовича Дзержинского,  который  очень  быстро навел порядок при совершенно страшных условиях разбазаривания на железных дорогах в 1917-  1918 годах.  После  этого железная дорога стала у нас одной из лучших в мире.

 

     Поэтому я убедительно прошу не путать божий дар с яичницей.

 

     Спасибо.

 

     -----------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  переходимо до наступного питання  порядку  денного.  Слухається  проект Закону про внесення змін до Закону України  про  туризм.  Доповідає  народний  депутат України Пухкал Олександр Григорович. Будь ласка.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги народні депутати  України!  Вашій  увазі  пропонується  законопроект   про внесення  змін і доповнень до Закону України про туризм.  В умовах сьогодення  туризм   виступає   невід'ємною   складовою   розвитку економіки нашої держави та її соціально-культурної сфери.

 

     Наведу лише  декілька  цифр  для  роздумів.  У  цьому році ми очікуємо лише в'їзних туристів,  тобто  іноземців,  які  їдуть  до України,  7,5  мільйона  осіб.  І  прогнозовані  доходи  лише  від в'їзного туризму складуть близько 4,5 мільярда доларів США.

 

     Нині розроблена Державна програма розвитку туризму в  Україні до  2010 року.  За цією програмою прогнозується динаміка зростання туризму,  в тому числі в'їзного, 5- 5,5 процента щорічно, і доходи лише  від  в'їзного  туризму  вже у 2005 році можуть зрости до 6,5 мільярда доларів США, а в 2010 році - до 8,5 мільярда доларів США.

 

     Якщо порівняти  доходи  від  туризму  в  Україні  і  в  інших державах,  то  поки  що  в  нашій  країні  далеко не в повній мірі використовуються наші рекреаційні можливості.  Частка доходів  від туризму,  що надходить до Державного бюджету,  становить близько 5 відсотків,  а,  скажімо,  в  таких  країнах,  як  Туреччина  -  37 відсотків,  Іспанія - 27, Італія - 23 відсотки. Перелік можна було б продовжити.  В чому у нас проблема?  Чому  Україна  поки  що  не розвинула  свою  туристичну  галузь,  не  зробила  її пріоритетною галуззю економіки і,  отже, не має від неї відповідних доходів, на які могла б розраховувати?

 

     Питання впирається   в  багато  перешкод,  однією  з  яких  є недостатня врегульованість правовідносин  у  цій  важливій  сфері. Поки  що  діяльність  туристичної галузі регулюється у нас Законом України про туризм, який був прийнятий 15 вересня 1995 року, тобто понад  шість  років  тому.  За  час,  що  минув,  відбулося значне розширення масштабів туристичної діяльності в  Україні,  співпраці вітчизняних   суб'єктів   з   іноземними   партнерами,   змінилась організаційна структура управління галуззю.  На жаль, змінилась не на краще, про що я ще скажу.

 

     Все відчутнішою стає неузгодженість ряду чинних правових норм з  міжнародною  практикою.  У  зв'язку  із  вступом   України   до Всесвітньої   туристичної   організації   постало   питання   щодо визначення ряду понять, термінів, які вживаються у діючому законі, а   також   розширення   їх  переліку  відповідно  до  міжнародної класифікації й існуючих світових стандартів.

 

     Ураховуючи реалії соціально-економічного розвитку України,  а також   тенденції  світового  вітчизняного  туристичного  процесу, необхідно осмислити нові пріоритети туристичної діяльності, внести відповідні  зміни  до  діючого  закону і таким чином оновити чинне законодавство у сфері туризму.

 

     Безперечно, магістральним шляхом оновлення було  б  прийняття Туристичного  кодексу.  І  такий документ напрацьовується,  але це потребує часу.  І тому було прийнято рішення спільно  з  державним комітетом,  який  координує  діяльність  туристичних організацій в Україні,  про підготовку змін і доповнень  до  чинного  закону  як перший крок до майбутнього Туристичного кодексу.

 

     Хотів би  зазначити,  що при підготовці нової редакції закону (практично це нова редакція,  тому що зміни і доповнення вносяться до  двох  третин  статей чинного закону) було проведено відповідні консультації з  фахівцями  туристичної  галузі  і  майже  повністю враховано   зауваження  Головного  науково-експертного  управління Апарату Верховної Ради стосовно першої версії законопроекту.

 

     Законопроектом передбачається   передача    частини    доходу суб'єкта туристичної діяльності до Державного бюджету України і до бюджету  Автономної  Республіки  Крим,   місцевих   бюджетів   для використання цих коштів на утримання об'єктів культури.

 

     Ми вчора  прийняли проект Закону про діяльність неприбуткових організацій у сфері культури.  Якщо ми внесемо відповідні зміни до Закону  про  туризм,  то  зможемо і в такий спосіб підтримати нашу сферу культури додатковим джерелом фінансування.

 

     Які основні  зміни  передбачаються?  Передусім  до  статті  1 додатково  вводиться  визначення  13  термінів,  які  відповідають світовій класифікації.  Це дає можливість  більш  точно  визначити сферу туристичної діяльності як пріоритетну галузь економіки нашої держави.  Я особливо хотів би наголосити, що якщо в діючому законі галузь   туризму   визнана  як  пріоритетний  напрям  національної культури,  то ми пропонуємо визнати її,  і це визначено статтею  3 законопроекту,  як  пріоритетну галузь економіки держави.  Це,  на нашу  думку,  дасть  можливість   формувати   конкурентоспроможний вітчизняний туристичний продукт на основі ефективного використання природних,  історичних,  соціальних і культурних надбань  України, нашого національного багатства.

 

     Важливі зміни пропонуються також і щодо управління галуззю. Я вже  сказав,  що  на  сьогодні  туристичною  діяльністю   управляє Держкоммолодьспорттуризм.  Ось  такий  конгломерат,  такий монстр. Нещодавно,  2 жовтня, відбулася розширена колегія цього державного комітету  за  участю  Прем'єрміністра України Анатолія Кінаха,  де було  визнано,  що  далі  зберігати  такий  елемент  у   структурі державного    управління    в   цілому   не   доцільно,   потрібне вдосконалення.  І тому ми в  законопроекті  пропонуємо  виокремити спеціально  уповноважений  центральний  орган  виконавчої  влади з питань туризму.  Ми не пропонуємо його конкретну назву, але те, що цією туристичною галуззю має керувати,  координувати її діяльність спеціальний орган (так, як раніше це було), в цьому немає сумніву. І,  до речі,  світова практика підтверджує те,  що в країнах,  які мають чудові природні,  кліматичні,  історичні та інші можливості, потенціал, є спеціальне міністерство туризму.

 

     Ще одна   суттєва   зміна   щодо   ліцензування   туристичної діяльності.  В цій сфері багато проблем, і сьогодні потрібно більш чітко врегулювати ці питання.

 

     Питання сертифікації  туристичних послуг.  На сьогодні чинним законом  передбачена  сертифікація  тільки  послуг   готельних   і харчування.  Але  не  сертифікуються транспортні послуги і всілякі інші послуги, пов'язані з туристичною діяльністю. Ми пропонуємо це врегулювати в статті 15 додатково.

 

     І насамкінець  - щодо розщеплення податків,  які збираються у сфері туризму.  Лише поточного року буде зібрано податків: податку на додану вартість і готельного збору - понад 5 мільярдів гривень; податку  на  прибуток  туристичних  організацій  -  1,2   мільярда гривень.   І   ці   податки  потрібно  правильно  розподілити  між центральним і місцевими  бюджетами.  Це  пропонується  врегулювати відповідними змінами до закону.

 

     Шановні колеги,  останніми  роками ми спостерігаємо зростання в'їзного туризму в Україну,  їдуть до  нас  все  більше  з  Росії, Молдови, Польщі, зі Сполучених Штатів Америки, з Великобританії та інших країн. Кожен турист, який приїздить, залишає в Україні певну суму  коштів,  і  немалу.  Якщо  ми  створимо  нормальні умови для перебування іноземних туристів в Україні,  ми  будемо  мати  добрі прибутки для держави.

 

     І тому  хотів  би  просити  вас підтримати цей законопроект у першому читанні.  Ми обов'язково врахуємо всі  ваші  пропозиції  і зауваження,  які  будуть  надходити  з приводу доопрацювання цього законопроекту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Марковська. Наступний

- депутат Гуцол.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Шановний Олександре Григоровичу,  скажіть,  будь ласка,  чи погодили ви ці зміни до закону з Міністерством  оборони України?  Ви  знаєте,  що  вчора  трапилася велика трагедія.  І на сьогодні Україна є однією із небезпечних держав у  цьому  напрямі. Це як версія.

 

     Тому я  пропоную,  Вікторе  Володимировичу,  в  понеділок  на засіданні Погоджувальної ради вирішити питання стосовно того,  щоб у  вівторок на Дні уряду міністр оборони України відзвітував перед народними депутатами України і зняв ці  тяжкі  обвинувачення,  які нависли над нашою державою.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую за запитання. Природно, що з Міністерством оборони цей законопроект щодо внесення змін до Закону  про  туризм не   погоджувався,   оскільки   трагедія   трапилася  лише  вчора. Законопроект був підготовлений значно раніше. Але я з вами згоден, що  і  цей  складний  аспект  туристичної діяльності в Україні,  і особливо  в  сегменті  в'їзного   іноземного   туризму,   потрібно врегульовувати.  І  цілком  можна  у  цьому  ж  законі передбачити додаткові заходи щодо перевірки,  контролю за в'їзним туризмом  на відповідних прикордонних і митних постах України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Гуцол.  Наступний  -  депутат Роєнко.

 

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист".  Шановний  Олександре  Григоровичу!  Я дуже дякую вам за змістовну доповідь.  Дуже добре,  що в нас в Україні  є  політики, котрі  дбають  про розвиток вітчизняного туризму.  Я особисто буду голосувати за і буду просити колег так само голосувати. Але в мене є два невеличкі запитання до вас.

 

     Перше. Наскільки   рентабельний  іноземний  туризм?  Якщо  ви можете надати таку інформацію, будь ласка.

 

     І друге.  Чи достатньо держава виділяє  бюджетних  коштів  на розвиток вітчизняного туризму? Адже Україна - найкрасивіша держава у світі. Нам є чим пишатися і що показати іноземним туристам. Адже таких  ландшафтів,  такої краси,  як в Україні,  ніде немає.  Я от нещодавно був у Кам'янціПодільському  на  фестивалі,  то,  дійсно, туризм  потребує  розвитку  в  нашій  країні.  Це бізнес,  це буде поповнюватися бюджет.

 

     Дякую.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую за запитання.  Вони цікаві і слушні,  тому що,  справді,  часто  кажуть  про  те,  що найбільш рентабельною і прибутковою є діяльність,  пов'язана з торгівлею зброєю чи, не дай Боже,  наркотиками тощо.  Справді,  то заборонена діяльність, вона дає тим, хто ризикує нею займатися, колосальні прибутки. Але ще не часто  розуміють просту істину,  що туристична діяльність є досить прибутковою і  рентабельною.  Рентабельність  окремих  туристичних підприємств перевищує 100 відсотків - 120, 130, 150 відсотків.

 

     Я хочу  навести  лише  декілька  цифр і скористаюсь державною програмою.  От Валерій Іванович  Цибух  тут  присутній,  він  може підтвердити,  що провідні фахівці працювали над проектом державної програми,  він найближчим часом буде переданий в Кабінет Міністрів і до Верховної Ради для затвердження.

 

     Державна програма  передбачає витрати на розвиток туристичної інфраструктури на першому етапі виконання цієї програми,  на перші п'ять років,  у розмірі 800 мільйонів доларів США. І прогнозований прибуток від цих витрат буде становити  2  мільярди  доларів  США. Неважко    порівняти    прибуток   із   витратами   і   порахувати рентабельність.  Так що на наступному етапі, з 2005 до 2010 років, витрати  будуть  ще меншими - десь у розмірі 400 мільйонів доларів США - для розвитку інфраструктури туризму,  а прибуток становитиме десь  півтора  мільярда  доларів  США.  Тобто  рентабельність  тут безперечна.  І  якщо  ми  законодавчо   більш   точно   врегулюємо правовідносини  в цій складній сфері життєдіяльності,  то це дасть можливість мати солідні прибутки  для  держави  і  для  Державного бюджету зокрема.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення - народний депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України.  У мене два  запитання.  Перше.  Чи  не  розглядав  ваш  комітет  разом  з державним  комітетом  питання  про  те,  щоб  усе-таки  в  Україні створювати "золоті кільця"?  Ви  візьміть  тільки  нашу  Черкаську область,   і  зразу  називаю:  Трахтемирів,  Канів,  Шевченкове  - батьківщина      Шевченка,      Умань,      Суботів,      Чигирин, Корсунь-Шевченківський - Корсунь-Шевченківська битва.  Тільки одна область може мати велике "золоте кільце". І від цього, відповідно, і надходження в Державний бюджет.

 

     І друге.  Я  хотів  би  почути  більш  докладну відповідь про розподіл коштів від туризму між центральним і місцевими  бюджетами саме  на  підтримку  наших  історичних  цінностей,  що визначають, відповідно, потім і напрями в розвитку туризму.

 

     Дякую.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Що стосується створення відповідних  туристичних центрів чи відповідних туристичних маршрутів,  їх облаштування, то це передбачено,  над  цим  зараз  працює  державний  комітет,  але одночасно ще більші плани щодо створення цих "кілець",  про які ви згадали,  туристичних центрів,  де можна було б надати  відповідні туристичні послуги навіть найбільш вибагливим іноземним туристам.

 

     Державна програма,   про   яку  я  вже  згадував,  передбачає створення відповідних туристичних маршрутів і їх  облаштування  як на території України,  так і таких, які виходять за межі України і будуть таким  чином  включати  Україну  у  європейські  і  світові туристичні маршрути.

 

     Що стосується розщеплення прибутків між Державним і місцевими бюджетами,  то в законопроекті поки  що  точного  визначення,  яка частка  йде  до Державного бюджету,  а яка - до місцевих бюджетів, немає.  Поки  що  це   питання   врегульовано   нашим   податковим законодавством.  Якщо в цьому буде потреба і ви, шановні депутати, будете вважати за  необхідне  саме  в  цьому  спеціальному  законі врегулювати  питання розподілу податків,  які сплачують туристичні організації,  між центральним і місцевими бюджетами,  то це  можна буде передбачити в цьому законі.

 

     Єдине, що  в  цьому законі передбачено,  - обов'язкова сплата податків до місцевих бюджетів на підтримку і  розвиток  культурної спадщини.  До  речі,  ми  з  вами  прийняли  Закон  про  культурну спадщину, і потрібно було гармонізувати цей новий закон із Законом про туризм.  Тому що,  безперечно,  туристична діяльність природно пов'язана з культурною спадщиною.  Тому для підтримки і  оновлення об'єктів культури, пам'яток історії передбачені відповідні податки до місцевих бюджетів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Григоровичу. Ви завершили свою доповідь, прошу сідати.

 

     Слово для   співдоповіді  надається  Олександру  Георгійовичу Старинцю,  члену Комітету з питань молодіжної  політики,  фізичної культури, спорту і туризму. Прошу, Олександре Георгійовичу.

 

     СТАРИНЕЦЬ О.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної   культури,   спорту   і   туризму (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Шановний Степане Богдановичу!  Шановні колеги  депутати  Верховної Ради!   Профільний   Комітет   Верховної  Ради  України  з  питань молодіжної політики,  фізичної культури,  спорту і туризму  ще  16 травня  цього  року  розглянув  проект Закону України про внесення змін до Закону  України  про  туризм,  що  вніс  народний  депутат України Олександр Пухкал.

 

     За ці  шість  років,  що  минули  від  дати  прийняття закону України, відбулися зміни в суспільстві і в самій галузі.

 

     Успішно розвиваються  різні  види  туризму,  в   тому   числі достатньо  нові  для  нашої  держави,  з  огляду  на  що  згаданий галузевий  чинний  нормативно-правовий   акт   потребує   змін   і доповнень, що відповідають вимогам часу.

 

     Профільний комітет   Верховної   Ради   України   спільно   з Держкоммолодьспорттуризмом, а також зацікавленими міністерствами і відомствами  уважно  розглянув проект закону.  Поряд з приведенням положень,  понять,  термінів закону  України  у  відповідність  із нормами  міжнародної  класифікації,  законопроект  спрямований  на вирішення  таких  загальнодержавних   і   галузевих   питань,   як вдосконалення правової бази, приведення у відповідність із змінами в чинному законодавстві,  визначення основних  напрямів  державної політики   в  галузі  туризму  у  відповідності  із  стратегічними пріоритетами соціального  розвитку  України,  а  також  врахування перспектив  розвитку  галузі  туризму,  зокрема  інфраструктури  і кадрового забезпечення.

 

     Також хочу сказати,  що  було  проведено  "круглий  стіл"  за участю депутатів Верховної Ради,  провідних фахівців у туристичній галузі.  Останні  під  час  проведення  цього   "круглого   столу" наголошували,  що  законопроект  дасть змогу вдосконалити механізм регулювання державного і недержавного секторів економіки в  галузі туризму і в суміжних галузях.

 

     Проект закону  України  погоджено з Міністерством юстиції,  з Міністерством фінансів,  з Міністерством культури  і  мистецтв,  з Міністерством економіки, а також з Міністерством охорони здоров'я.

 

     Виходячи з  вищенаведеного  і  враховуючи  позитивні висновки щодо законопроекту,  які  надійшли  до  профільного  комітету  від Комітету  з  питань  бюджету,  а  також від Комітету у закордонних справах,  Комітет  Верховної  Ради  України  з  питань  молодіжної політики,  фізичної культури,  спорту і туризму пропонує Верховній Раді України розглянути законопроект у першому читанні і  прийняти його  за  основу,  а потім уже у другому читанні доопрацьовувати з урахуванням пропозицій, які надійдуть у комітет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Георгійовичу.   Чи   будуть запитання до співдоповідача?  Народний депутат Донченко.  За ним - депутат Абрамов.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область).  Фракция  коммунистов.  У  меня  вопрос, касающийся личности докладчика,  потому что то,  что он сделал год назад,  перейдя из фракции, и чтобы сегодня выходить к людям и нам смотреть  в глаза...  Скажите,  вы квартиру получили за это или за то, что вы сегодня доложили законопроект?

 

     Спасибо.

 

     СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановний Юрію Григоровичу, я прошу не виносити тут  особисті  питання в політику.  Я теж хочу нагадати,  щоб ваша фракція виконувала програму партії, яка приймалася з'їздом, і...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    я    позбавлятиму    слова. Зосередьтеся, будь ласка, на питанні порядку денного. Ви можете на це питання не відповідати, Олександре Георгійовичу.

 

     Народний депутат  Абрамов.  За   ним   -   народний   депутат Моісеєнко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо. Фракция коммунистов. Александр Георгиевич, я в партии более пятидесяти лет  и  прошу  аккуратней  себя  вести  за трибуной  и  подбирать  слова,  которые  касаются  и меня,  и моих товарищей, и миллионов погибших коммунистов, в том числе и за вас, и за нашу Украину.

 

     СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так почав же говорити колега Донченко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  А теперь по существу.  Скажите, пожалуйста, как отразится  на  развитии  туризма  введение   некоторыми   странами въездных виз и предусмотрено ли это в проекте?

 

     И второй  вопрос.  Как,  на  ваш взгляд,  скажется на туризме обострение  международной   обстановки   в   связи   с   усилением террористических актов?

 

     Спасибо.

 

     СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Дякую  за  запитання.  Щодо  першого питання. Безумовно,  введення  віз,  зокрема  Болгарією,   позначиться   на закордонному туризмі,  коли громадяни України виїжджають за кордон з метою лікування або з  іншою  метою.  Але  головна  ідея  даного законопроекту  -  створення  умов для залучення громадян іноземних держав  до  в'їзду  в  Україну,  насамперед  для  того,  щоб  було наповнення  нашого  бюджету,  а  не щоб наші громадяни інвестували розвиток економіки інших країн.  Безумовно,  створення таких  умов дасть  змогу  і  збільшити  валовий внутрішній продукт,  і взагалі підняти нашу економіку.

 

     Що стосується питання про візи,  то я вже сказав,  що візовий режим,  погіршення  ситуації  у світі,  пов'язане з терористичними актами  в   Сполучених   Штатах   і   в   інших   регіонах,   така зовнішньополітична  атмосфера,  безумовно,  не  сприятиме розвитку туристичної галузі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Моісеєнко. На завершення

- народний депутат Пустовойтов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Александр Георгиевич,  у меня такой  вопрос.  В  статье  1  дается определение  терминов.  Термин  "туристські  ресурси" определяется так:  "сукупність  природно-кліматичних  та   культурно-історичних ресурсів  даної  території".  Не  кажется  ли  вам,  что  было  бы целесообразней в развитие этого термина ввести  еще  один  термин, скажем,  "территория  приоритетного  развития  туризма"?  И ввести соответствующий раздел в этот законопроект  по  этому  поводу.  Вы знаете,  что у нас есть целые территории,  которые, на мой взгляд, требуют этого.

 

     Спасибо.

 

     СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Спасибі,  Володимире Миколайовичу. Безумовно, ваша пропозиція дуже слушна.  І я впевнений,  що при доопрацюванні законопроекту до другого читання в комітеті вашу пропозицію  можна врахувати,  тому  що  можна  змінити і терміни,  і сам напрям щодо розвитку туризму в регіонах.  Безумовно,  у нас є такі регіони, як Карпати,  Крим,  які  потребують першочергового спрямування коштів для того, щоб збудувати інфраструктуру.

 

     Але якщо подивитися ширше на цю проблему, то крім того нам ще потрібно схвалити закони,  щоб були збудовані транспортні коридори в Україні. Тому що вся інфраструктура має відповідати міжнародному рівню,  в тому числі готельний комплекс,  дороги,  послуги,  малий бізнес, ресторанні послуги тощо.

 

     Я прошу  подати  ваші  пропозиції  в  письмовому  вигляді  до профільного комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для  цього  буде ще можливість під час підготовки законопроекту до другого читання.

 

     Народний депутат Пустовойтов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська  область).  Фракція комуністів.  У мене таке питання.  Протягом останніх двох-трьох засідань  у  Верховну  Раду вкидається  законопроект  про  статус закордонного українця,  який надає пільги для  в'їзду  тих  українців,  які  живуть  за  межами України.

 

     Скажіть, будь  ласка,  ви  вивчали  цю  проблему?  Якщо  буде прийнятий такий закон,  то це призведе  до  того,  що  те,  що  ви плануєте,  може  не  здійснитися  в  повному  обсязі,  тому що тим законом надзвичайно багато пільг дається. Це перше питання.

 

     І друге питання,  пов'язане з  цією  проблемою.  Користаючись нагодою,  що тут присутній Валерій Іванович,  хочу запитати, чи не вносились пропозиції,  щоб усе-таки через Кабінет Міністрів  якось покращити  ситуацію  з  в'їздом закордонних українців на територію України,  тому що  виходить  так:  як  тільки  з  Росії  приїжджає закордонний українець в готель "Москва", він платить за проживання так само, як, наприклад, і американець - у 3- 4 рази більше.

 

     СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Володимире Сергійовичу,  безумовно, проблема, про  яку  ви  сказали,  існує.  Ціни  за  проживання в готелях для громадян України,  для громадян країн СНД та для громадян далекого зарубіжжя різні.

 

     Але що   стосується  законопроекту  про  статус  закордонного українця,  то цей законопроект розглядається в Комітеті  Верховної Ради  у  закордонних  справах,  і  наш профільний Комітет з питань молодіжної політики,  фізичної  культури,  спорту  і  туризму  цей законопроект не розглядав.

 

     Але проблема існує,  я погоджуюсь з цим, і, можливо, ми також врахуємо це при другому читанні.

 

     А можливий і інший варіант: що буде схвалений закон, про який ви сказали. І вони ж не будуть суперечити один одному.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Григоровичу. Ви завершили свою співдоповідь. Прошу вас сідати.

 

     Валерій Іванович  отримає  слово  для  формулювання   позиції Кабінету Міністрів.

 

     Шановні колеги,  переходимо до обговорення проекту Закону про внесення  змін  до  Закону  України  про  туризм.  Записалося  для виступів   з  парламентської  трибуни  п'ять  народних  депутатів: Філіпчук, Чиж, Моісеєнко, Сафронов, Ратушний.

 

     Надаю слово  народному  депутату  Філіпчуку.  За   ним   буде виступати народний депутат Чиж.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька  область).  Зміна більш  як  двох  третин  статей діючого закону робить його справді новим з  точки  зору  підходів  до  ситуації,  яка  складається  в Україні.

 

     Що ми  сьогодні маємо?  Ми сьогодні маємо найперше - від'ємне сальдо з точки зору балансу  в'їзного  і  виїзного  туризму,  якщо можна  так  висловлюватися,  тому  що на 2001 рік очікується в'їзд понад 7 мільйонів туристів і виїзд приблизно  14  мільйонів  наших людей за межі держави.  Це найголовніша проблема,  яка стосується, безперечно, економічних і бюджетних питань.

 

     Питання друге:  чи вдасться на рівні закону встановити режим, сприятливий  для  інвестиційного туристичного поля.  Що стосується проблем оформлення віз,  митного  контролю  і  особливо  того,  що відбувається  на  кордоні  держави як у напрямку України,  так і в напрямку зарубіжних держав, звісно, якщо не відбудеться змін, то я хочу   сказати,   що   ситуація  в  перспективі  буде  негативною. Негативною,  тому  що  оцінки  багатьох  людей,  які  приїжджають, починаючи  з  нашої візитної картки,  з нашого кордону,  достатньо негативні,  і це буде серйозно  стримувати  туристичні  потоки  на територію України.

 

     Третя проблема - збільшення надходжень до бюджету. Звісно, це робочі місця,  інфраструктура,  розвиток регіонів.  Але я хотів би задати  сьогодні  одне запитання:  чи задоволені ми надходженнями, які є зараз, і розщепленням їх у бік центру і в бік регіонів?

 

     Я вважаю,  що  ми  повинні  створити  мотиваційну  сферу  для регіонального  розвитку,  яка  б  дала можливість сьогодні справді залучати ті кошти,  які  ми  отримуємо,  для  розвитку  туризму  в регіоні.

 

     Проблема кадрів. Хотів би сказати, що кадри в нас в основному не такі кваліфіковані,  як ми про них  говоримо.  Існує  державний рекет,  я підкреслюю,  державний рекет з боку багатьох туристичних фірм,  коли гроші  забирають,  обманюють  людей,  і  ці  гроші  не повертають  роками  потенційним  вітчизняним  туристам.  Я з цього приводу звернувся до Генерального прокурора з надією, що ці казуси будуть там уже розглядатися, на превеликий жаль.

 

     І останнє.  Якщо  ми хочемо створювати нормальний туристичний режим,  то  ми  повинні  зрозуміти,  що  в  Карпатському   регіоні відбувається  хижацьке  знищення  лісів.  Такої  масової суцільної вирубки не було за всіх часів. Це теорія номадів, яка унеможливить на  перспективу мати нормальний,  стратегічний рекреаційний регіон для українського туризму.

 

     І ми повинні  подумати,  чи  формувати  Лопушнянське  нафтове родовище,  чи вирубувати ліси і експортувати в п'ять разів більше, ніж  ми  це  робили  ще  чотири  роки  тому.  І  обговорювати   це несистемно,  некомплексно,  не  враховуючи ці негативи,  практично неможливо, приймаючи і цей конкретний закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Чиж.  За  ним  -народний депутат Моісеєнко.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість". Шановні колеги!  Однозначно підтримую цей проект. Дякую Олександру Григоровичу  за  ініціативу  загальнодержавного масштабу,  яку він виявив.  Хочу сказати,  що будь-яка держава позаздрила б усій гамі факторів,    які    ми    маємо,    -    історичний,   культурний, природнокліматичний - для  того,  щоб  розвивати  свою  туристичну інфраструктуру,  отримувати  від  цього  економічний  результат  і підносити авторитет держави у світі.

 

     Мене просто дивує,  що ми стільки років формуємо бюджет, весь час  лобом  тикаємося,  що немає наповнення бюджету,  в той час як маємо таке золоте дно, треба тільки почати цю роботу і робити її.

 

     Рік тому у вересні наша  молода  партія  "Справедливість"  на базі  Хмельниччини  провела  виїзне  засідання  з порядком денним: історична пам'ять, історична правда та історична справедливість. І ми  підняли  оці  пласти,  звернулися  до  Кабінету Міністрів,  до Президента,  якийсь там почався рух документів.  Я просто на  базі Хмельниччини хотів показати нашим партійцям усієї України, що таке Україна в мініатюрі, які вона має багатства.

 

     Навіть у моєму окрузі от у вівторок ми  проводимо  вшанування пам'яті Устима Кармалюка - національного, народного героя на рівні з Олексою Довбушем, Северином Наливайком. Виповнюється 166 років з дня  його  загибелі  в  селі Волоському Деражнянського району.  Ми будемо це відзначати як вшанування пам'яті.

 

     Ми доглядаємо його могилу в Летичеві і місце  його  загибелі, ми  доглядаємо  поле  Пилявської битви.  Я до чого це кажу?  Що ми маємо  куди  привести  людей,  ми  маємо  що  показати.  Треба  на загальнодержавному  рівні  і  всіма  силами,  які  є в Україні,  - патріотичними,  політичними,  державницькими - сприяти  тому,  щоб державу  нашу  знали,  поважали,  щоб ми мали великий приплив сюди туристів і вичерпну інформацію про Україну.

 

     От зараз  в  Кам'янці-Подільському   відбулося   свято   семи культур. Там і вірменська, там і польська, там і українська, там і російська,  там і турецька культура.  Кам'янець-Подільський  -  це взагалі перлина України.  І ми довго б'ємося за те, щоб цей статус справді  наповнювався  реальним  змістом.  Вони  ж   самі   можуть заробляти,  якщо  відповідно перерозподілити кошти,  і утримувати. Або Меджибізька фортеця  на  території  мого  округу.  Це  взагалі унікальне явище.  Або городища, які вже розкопані. От у Теліжинцях кілька років тому розкопане Теліжинецьке городище,  Скар -  уже  з десяток  років  тому.  А  зараз  Губинське  городище  розкопали  в Старокостянтинівському районі - скарб,  якому немає ціни,  золоті, срібні прикраси і таке інше.

 

     Ми ходимо по золоту,  ми не помічаємо,  бо це наша земля і ми ніби звикли.  Давайте все-таки спільно  -  от  вищим  законодавчим органом,  всіма  політичними  силами,  державними  інституціями  - зорієнтуємося на те,  що на цьому треба піднімати авторитет  нашої України. Ми повинні цим гордитися.

 

     Багато років   тому   я   був  у  Штатах.  Десь  там  якомусь завойовнику вітер збив шляпу,  там йому і ставлять пам'ятник - він на коні, бо в них немає своєї історії.

 

     У нас  вона  унікальна,  і  на  цьому  треба  формувати імідж держави і справді все  робити  для  того,  щоб  туристична  галузь ставала іншою.

 

     Я підтримую  цей  проект  і  прошу  народних  депутатів також підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване   Сергійовичу.   Народний   депутат Моісеєнко. За ним - народний депутат Сафронов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемые коллеги, я полностью присоединяюсь к предыдущему оратору по поводу того,  что на нашей территории громадное количество мест с удивительными памятниками культуры и историческими ценностями.

 

     Кроме этого у нас есть и территории с богатейшими  природными ресурсами,  о чем тоже уже говорилось.  Это и Южный берег Крыма, и Закарпатская область, и другие регионы.

 

     Поэтому, конечно же, очень хорошо, что у нас предложена такая редакция части первой статьи 3:  "Держава проголошує туризм однією з  пріоритетних  галузей  економіки"  и  далее  по  тексту.   Этот документ, конечно же, надо будет принять в первом чтении.

 

     Но я хотел бы все-таки сконцентрировать внимание на том,  что мешает развитию туризма на территории Украины. А мешает бандитизм! Самый   обычный  бандитизм,  начиная  от  криминального  и  кончая государственным.

 

     Вы понимаете,  приоритетность развития  туризма  предполагает прежде  всего  определенные экономические льготы и соответствующий контроль за их реализацией.  С чем же мы сталкиваемся? Насколько я знаю из информации, полученной при встрече со специалистами, сумма гостиничного сбора в Крыму за прошлый год составила  всего-навсего полмиллиона  гривень,  в то время как небольшая гостиница в городе Киеве приносит за год гостиничного сбора около 100 тысяч  гривень. В Крыму 200 гостиниц!

 

     Я бы хотел обратить внимание на этот момент,  ибо он связан с формированием  местного  бюджета,  и,  естественно,   подумать   о приоритетности развития такой колоссальной курортной зоны, которой является  Крым.  Я  хочу  обратить  также  внимание  на  то,   что сегодняшний   уровень   цен   в  Крыму  отталкивает  и  отпугивает потребителя.  Вы ж посмотрите: в период нашего отдыха в Херсонской области  цены,  например,  на  арбузы  были  около  30  копеек  за килограмм,  а в это же время в Крыму - 1 гривня 50 копеек. Высокие цены и на остальные товары.  Естественно,  наш гражданин,  который имеет доход ниже прожиточного минимума,  не сможет воспользоваться теми  возможностями  культурного  отдыха  и оздоровления,  которые может предоставить Крым.

 

     Вот поэтому я и поставил вопрос о приоритетности развития зон туризма.  Эти  зоны  могли  бы  иметь  соответствующие  льготы  по налогообложению и так далее.  Вы знаете, что из себя представляют, например, зоны приоритетного экономического развития. Естественно, если мы изменим там ситуацию, эти зоны будут иметь приток средств, увеличится  оборот средств,  что будет способствовать оздоровлению людей,  росту их культурного уровня. Я имею в виду, конечно же, не только Крым,  но и Закарпатье и даже Донбасс,  потому что был опыт превращения,  например,  Донецка в самый зеленый,  самый  красивый промышленный  центр в мире,  и это тоже необходимо знать туристам. Ну и других таких зон у нас достаточно.

 

     Я считаю,  с предложениями,  которые я сейчас высказал,  этот документ  следует  принять  в  первом  чтении  и  работать над ним дальше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Сафронов.  І  завершить виступи народний депутат Ратушний.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановний   Степане   Богдановичу!    Шановні    колеги!    Дійсно, законопроект, який доповів наш колега Пухкал, є своєчасним, і його необхідно прийняти. Чому так? Тому що наша держава має дуже цікаву історичну спадщину,  має самобутню культуру,  має народ, про який, на жаль, ще не знають у багатьох куточках світу.

 

     Чому цей законопроект необхідно приймати?

 

     По-перше, тому,  що ми знаємо,  що наша держава  вступила  до Всесвітньої   туристичної   організації,  а  це  зумовлює  потребу прийняття багатьох правових норм,  необхідних для роботи  в  цьому напрямі.  Я  думаю,  це  перший  вагомий  фактор,  котрий зумовлює необхідність прийняття цього проекту закону.

 

     По-друге, в разі прийняття цього проекту  закону  збільшиться обсяг надходжень до доходної частини нашого Державного бюджету. Це дуже  серйозний  аргумент,  оскільки  у  нас  бюджет   2002   року планується прийняти з дефіцитом.

 

     По-третє, ми  всі  розуміємо,  що для покращення економічного становища країни,  для покращення  стану  культурної  сфери  треба збільшити  масштаби  туристичної  діяльності,  які  на  сьогодні є недостатніми.

 

     Я думаю,  всі ми розуміємо,  що  з  прийняттям  цих  змін  до закону, яке не потребує додаткового фінансування, будуть визначені нові правові норми,  нові терміни,  що дасть можливість  збільшити обсяги   туристичного   обміну  і  відповідно  обсяги  доходів  та покращити як  стан  цієї  галузі,  так  і  стан  нашої  держави  в економічному,  політичному і культурному відношенні. Тому я думаю, що цей законопроект дуже слушний,  і просив би вас усіх підтримати його.  Якщо є якісь пропозиції,  їх можна буде врахувати в другому читанні і прийняти проект закону в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ратушний завершує виступи в порядку обговорення цього питання.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності    (виборчий   округ   164,   Тернопільська   область). Український народний рух.  Звичайно,  шановні колеги, говорити про туризм,  коли  збивають  цивільні  літаки,  комусь  може  видатися цинічним і несерйозним.  Але я думаю,  що епоха,  коли люди будуть боятися   їздити,   літати,   пересуватися   з  країни  в  країну, закінчиться,  і туризм  як  один  із  елементів  міжнаціонального, міждержавного спілкування все-таки набере тих обертів, які він має в цивілізованому світі.  На  жаль,  у  нашій  державі  до  туризму ставляться,  як до несерйозної справи. Я дозволю собі послатися на досвід наших  сусідів,  наприклад,  Туреччини.  Я  прошу  звернути увагу:  16  мільярдів доларів Туреччина отримує від туристів,  від тих, хто приїздить відпочивати. Це - сума надходжень до державного бюджету Туреччини,  країни,  яка,  звичайно, має багато історичних пам'яток,  пов'язаних з Візантією.  Але я думаю, що й Україна може значно серйозніше і більш доходно працювати в цій галузі.

 

     Без сумніву,  туризм  пов'язується  з історичними пам'ятками. Але якщо подивитися,  яке ми передбачаємо фінансування  в  проекті Державного  бюджету  на 2002 рік на утримання історичних пам'яток, то побачимо,  що ми лише на словах за туризм.  Але турист не  буде їхати   просто   так,   він  хоче  подивитися  на  місця,  в  яких акумульовані досягнення людської цивілізації, людської культури. А в Україні є що показати.

 

     Цілком природно, я буду говорити про історичні пам'ятки своєї області, свого округу. Це - Кременець, одна з двох фортець, яку не взяли   татаро-монголи,   Збаразька  фортеця,  Вишневець.  Взагалі Тернопільщина називається областю замків,  і нехай  мені  вибачать депутати  із  східних  областей,  але 40,  а то й 50 відсотків (це офіційні дані) історичних пам'ятників,  визнаних національними  на рівні держави чи на рівні Юнеско,  знаходяться в західних областях України,  бо  цілком  зрозуміло,  що  міста  в  східних   областях створювалися  100  чи  трохи  більш  як 100 років тому.  Але як це відбивається в бюджеті,  якщо  ми  ввели  коефіцієнт  фінансування культурної   спадщини,   виходячи   з  середньої  частки  валового національного  продукту  на  душу  населення?  Такі  програми,  як "Історичні заповідники Збаража",  "Замки Кременця",  досі фактично фінансувалися,  в ці заповідники вже почали йти потоки туристів, а на наступний рік фінансування не передбачається.

 

     І тепер коротко стосовно запропонованих змін до закону.  Мені здається,  що нова редакція статті 13 - це спроба зацентралізувати ліцензування    туристичної    діяльності.    В   чинному   законі передбачалося,  що  Державний  комітет  України  по  туризму  може делегувати   право  видачі  ліценцій  місцевим  органам  державної виконавчої влади.  А хто краще  знає  історію  краю,  ніж  місцеві краєзнавці,  ніж місцеві гіди?  Зараз усе це пропонується передати відповідному центральному уповноваженому органу.

 

     Наша фракція вважає,  що запропоновані зміни до закону  можна прийняти  в  першому  читанні.  В проекті запропоновано міжнародну термінологію,  даються абсолютно чіткі  визначення  тих  чи  інших понять.  Але зайва централізація координації та ліцензування цього виду діяльності не буде працювати на її розвиток як виду бізнесу.

 

     Я прошу всіх депутатів,  усіх людей пам'ятати,  що всі ми  на цій землі туристи, так що туризм треба підтримувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Для викладення позиції Кабінету Міністрів надаю слово голові Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму Валерію Івановичу Цибуху.

 

     ЦИБУХ В.І.,  голова  Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму  України.  Дякую,  Степане  Богдановичу.  Шановні народні  депутати!  Я  щиро  вдячний усім народним депутатам,  які підтримали запропоновані  зміни  до  Закону  про  туризм.  Дійсно, чинний  закон  був  прийнятий ще в 1995 році,  і за цей час багато чого змінилося в нашому житті.  Звичайно, це зумовлює необхідність внесення відповідних змін до закону, який діє сьогодні.

 

     Хотів би  сказати,  що  ті  питання,  які  сьогодні ставилися народними депутатами,  актуальні, і всі вони відображені в проекті Державної  програми  розвитку  туризму  до  2010  року,  який  має обговорюватися тут, у сесійній залі.

 

     Які чинники впливають сьогодні на розвиток туризму? Передусім це рівень розвитку матеріально-технічної бази;  якість туристичних послуг,   про   що   сьогодні   справедливо   говорили   депутати; рекламноінформаційна  робота  у цій галузі (сьогодні про нас майже не  знають  у  світі).  Звичайно  ж,  потребує  спрощення  система формальностей,   з   якими  сьогодні  стикаються  при  перетинанні кордону,  отриманні віз і пересуванні по Україні наші  гості.  Тут дуже багато проблем. Важливо вирішити й кадрові питання.

 

     Над цим  ми працюємо в державному комітеті,  працює Державний департамент по туризму,  який щойно утворений у складі  державного комітету.   Ми   врахуємо   всі   зауваження,  які  були  сьогодні висловлені.  Я щиро вдячний Олександру Григоровичу Пухкалу за таку його ініціативу.  Звичайно,  ми зацікавлені в тому,  щоб урахувати всі ці пропозиції.

 

     І відповім на запитання щодо цін у  готельному  господарстві. Дійсно,  це  не  відповідає  нормі статті 26 Конституції про рівні права всіх  громадян,  які  користуються  послугами  в  готельному господарстві.   Ми   внесли  пропозицію  щодо  врегулювання  цього питання.  Тут мова йде про  Міністерство  економіки,  Міністерство фінансів  і інші відомства.  Ми видамо спільний наказ і врегулюємо це питання.

 

     Ставилося також запитання щодо розвитку інфраструктури, це ми також врахуємо в законопроекті.

 

     Дякую вам за увагу і за підтримку нашої галузі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Валерію    Івановичу.   Відповідно   до Регламенту доповідач може скористатися правом на  заключне  слово. Увімкніть мікрофон Олександра Григоровича Пухкала.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні колеги!  Перш за все хотів щиро подякувати всім, хто виступив, хто задав запитання і порушив ту чи іншу проблему. Всі ваші зауваження і пропозиції нашою творчою групою,  яку  ми  очолюємо  з  Валерієм Івановичем Цибухом,  обов'язково будуть враховані, і ми до другого читання запропонуємо нову редакцію законопроекту в разі  прийняття його вами в першому читанні.

 

     Я ще  хотів  би  сказати,  що  Україна  справді має унікальні історичні,  культурні пам'ятки,  а також природні  можливості  для залучення  іноземних туристів і для розвитку внутрішнього туризму, що також важливо для  виховання  нашого  молодого  покоління.  Тут сьогодні  про  це не йшлося,  а ми маємо дбати про те,  щоб і наше молоде покоління виховувалося на наших  історичних  та  культурних цінностях.

 

     Безперечно, що  кожна  область  має  свою привабливість,  і я назвав би багато цікавих заповідників.  Це і давній  Галич,  це  і гетьманська  столиця  на  моїй  рідній Чернігівщині,  і ще багато, багато  інших.  І  в  Одесі,  і  в  Херсонській  області,   і   на Тернопільщині є багато заповідників,  які потребують облаштування, реконструкції,  виконання великого  обсягу  будівельних  робіт.  І тільки  створивши  для  іноземного туриста повну інфраструктуру на світовому рівні, ми можемо розраховувати на позитивний імідж нашої держави і на те, що вона стане привабливою для туристів.

 

     Дякую всім  ще  раз і до другого читання обіцяю врахувати всі зауваження і пропозиції, які сьогодні тут прозвучали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Григоровичу.    Хотів    би поздоровити  вас  з  успішним  розглядом  у  сесійному залі вашого законопроекту,  який отримав одностайну підтримку всіх  депутатів, які  виступали.  Голосування  щодо  цього  законопроекту  і  інших відбудеться наступного пленарного тижня у четвер 18 жовтня.

 

     Шановні колеги!  На цьому розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про туризм за номером 7050 завершено.

 

     -----------

 

     Оголошую до  розгляду  проекти  законів про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про  працю  України  за  номерами  6064, 6064-1,  5151,  внесені  народними  депутатами України.  Слово для доповіді надається  народному  депутату  України  Соломатіну  Юрію Петровичу.  За  ним  буде  доповідати народний депутат Безугла,  а потім - Удовенко Геннадій Йосипович.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Шановний   Степане Богдановичу!   Шановні   колеги  і  представники  засобів  масової інформації!  Шановна ветеранська громадо!  1 лютого  2000  року  в Українському  домі  на  хвилі  ейфорії  створеної  тоді  більшості Верховна  Рада  України  прийняла  закон,  котрим  усупереч  думці переважної  частини  населення було виключено з переліку святкових днів 7 і 8 листопада - річницю  Великої  Жовтневої  соціалістичної революції.

 

     Вже 7  лютого  2000  року президія ради Організації ветеранів України,  найбільш чисельної,  аторитетної і впливової громадської організації, звернулася до Верховної Ради України з заявою, в якій від імені ветеранів війни,  праці,  військової служби, всіх членів багатомільйонної  організації  ставилася  вимога негайно скасувати цей ганебний акт і поновити справедливість.  А 29 лютого 2000 року в  Києві  відбувся Третій з'їзд Організації ветеранів України.  На цьому з'їзді було одноголосно прийнято  звернення  до  Президента, Голови Верховної Ради,  Прем'єр-міністра України, в якому ветерани виступили з протестом проти  приниження  прав,  честі  і  гідності ветеранів,  які ще залишаються живими,  і з такою вимогою (цитую): "негайного скасування постанови Верховної Ради від 1  лютого  2000 року  про  вилучення  зі  святкового  календаря 7 та 8 листопада - роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції,  не допускаючи наруги над історією країни, старшим поколінням нашого народу".

 

     Саме тому  групою  народних депутатів відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи  на  розгляд Верховної  Ради  України  було  внесено проект Закону про внесення зміни  до  статті   73   Кодексу   законів   про   працю   України (реєстраційний  номер  6064)  від 12 вересня 2000 року,  тобто рік тому.

 

     Інформуємо вас,  шановні   колеги,   що   19   обласних   рад Організації  ветеранів  України офіційно письмово і 3 обласні ради по   телефону    висловили    всебічну    підтримку    зазначеного законопроекту.  До  обласних  рад  за власною ініціативою письмово приєдналися понад 120 районних і міських рад Організації ветеранів України (списки є і головуючому будуть надані). Таким чином, є всі підстави  стверджувати  про   всенародну   підтримку   зазначеного законопроекту.

 

     Як відомо,  однією з причин того, що наші співвітчизники люди літнього віку передчасно йдуть із життя,  є брутальне моральне  їх приниження.  Тому  першим заходом у спасінні наших дідів і батьків може стати відновлення соціальної і  моральної  справедливості,  в тому  числі  і  негайне  поновлення у святковому календарі річниці Великої Жовтневої соціалістичної  революції.  До  речі,  навіть  у сучасній  Росії  законодавці  не  насмілилися  відмінити  свято  7 листопада - річницю Великого Жовтня, як це сталося у нас.

 

     Ветеранська громадськість  із  задоволенням  сприйняла   нашу публікацію  з  цього  приводу  в  газеті "Голос України" 2 жовтня. Назва  цієї  публікації  "Ветерани  вимагають  поновити  історичну справедливість. Чим відповість Верховна Рада України?"

 

     А зараз  близько  14 мільйонів пенсіонерів і ветеранів уважно спостерігають за нашими діями і з  надією  чекають  на  поновлення історичної   справедливості.   Вони   наполягають   на  тому,  щоб результати  поіменного   голосування   законопроекту   6064   були оприлюднені в засобах масової інформації.

 

     Від імені нашого комітету закликаємо весь депутатський корпус виправдати сподівання ветеранів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу. Запишіться на запитання до доповідача.

 

     Покажіть на   табло   список   народних   депутатів,  готових поставити запитання доповідачу.

 

     Народний депутат Кармазін. За ним - депутат Чорновіл.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса. Партія захисників Вітчизни.   Депутатська   група   "Солідарність".   Шановний  Юрію Петровичу,  чи не могли б ви навести приклади,  у яких ще  країнах колишнього Радянського Союзу,  країнах СНД чи тих,  які не входять до СНД,  сьогодні є свято саме 7 листопада?  Я враховую те,  що ця річниця  стосується більше Російської Федерації,  а не України.  І саме тому мене часто запитують,  у яких ще  країнах  є  це  свято? Можливо, ви вивчали це питання грунтовно і можете відповісти.

 

     Дякую за відповідь.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую за запитання. В нашій братній Білорусії це святковий день,  і його ніхто ніколи не відміняв.  Про Росію  я вже   сказав.   У  інших  державах  це  питання  розглядається  на законодавчому рівні так,  як  і  у  нас,  бо  ті  люди,  які  були радянськими  людьми,  вони  до  цього  часу вважають цю дату нашою спільною історією і нашим спільним святом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Чорновіл.  За  ним  -  депутат Філіпчук.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська область). Шановний доповідачу! У своєму виступі ви наголошували на позиції ветеранських організацій. Добре, ми готові підтримувати  ідею  ветеранських  організацій.  В  нашій  фракції, зокрема,  однозначно  згодні  з  тим,   що   День   Перемоги   має відзначатися  в  державі,  що  як  День  пам'яті відзначатися день початку Другої світової війни чи Великої Вітчизняної війни.  Ми  з цим згодні.  Але яке відношення до ветеранів має день революції чи перевороту, чи як ми будемо говорити, в Росії? Це перше.

 

     І друге.  Якщо ви хочете так  дбати  про  громадянський  мир, громадянську  злагоду,  то  чи  не  підтримаєте  ви  ідею,  щоб  і ветеранам інших військових формувань,  які були  з  другого  боку, виступали проти енкаведистських, емгебістських загонів, тим людям, які  цінують  Українську  державу   і   хочуть   святкувати   день відновлення Української держави, скажімо, в січні 1918 року, також визначити  офіційне  свято  з  нагоди  цих  днів,  мені  здається, визначних  днів,  - прийняття Четвертого універсалу,  проголошення Дня соборності тощо?

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Я вам дякую за запитання.  Я належу  до  тієї частини ветеранського загалу нашої держави України,  котра налічує 14 мільйонів наших  співвітчизників.  Можливо,  є  ще  якась  інша частина  ветеранського  загалу,  менш відома,  менш знана,  яку ви представляєте. Це ваше право - внести пропозиції щодо встановлення інших святкових днів у нашому календарі.  Тому я хочу сказати лише одне. Третій з'їзд Організації ветеранів України прийняв звернення (ще  раз  підкреслюю)  до  Президента,  Верховної  Ради  України і Кабінету  Міністрів  України.  Ми  як  законослухняні  сини  нашої Батьківщини виконуємо наказ ветеранського загалу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Філіпчук.  За  ним  -депутат Абрамов.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Дякую.  Безперечно, що реакція законодавців на звернення громадської організації щодо поновлення святкових днів 7 і 8 листопада є правильною,  оскільки ми зобов'язані реагувати  на цю проблему відповідно до Конституції і чинного законодавства.  Це перше.

 

     Друге. Звісно,  що це свято є не стільки соціальним,  скільки політичним,  і ми це розуміємо.  Але я хотів би знати одне.  От ми постійно говоримо про солідарну політику,  яка повинна проводиться парламентом  і Кабінетом Міністрів.  Скажіть,  будь ласка,  чи має якусь іншу точку зору на підхід,  який вами  висловлений,  Кабінет Міністрів  і  виконавча  влада?  В  чому  є  відмінність  і  хто є найбільшим опонентом ідеї відновлення святкування  днів,  про  які зараз ведеться мова у парламенті?

 

     Дякую.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую  за  запитання.  Спільно з Організацією ветеранів України і за її дорученням  я  звертався  до  Президента України  і  отримав  офіційну відповідь з Адміністрації Президента України,  в  якій  говориться,  що  Верховна   Рада   України   не визначилася з цього питання, а якщо вона визначиться, у Президента не буде заперечень. Ось такий лист у мене є.

 

     На багатьох нарадах у Кабінеті Міністрів я  завжди  нагадував про  те,  що  така  вимога  ветеранської  громади  є,  і саме така позиція,  як   і   у   Президента   України,   усно   неодноразово виголошувалася.

 

     А найбільше тих,  хто проти прийняття рішення про відновлення історичної справедливості, на чому наполягають наші батьки і діди, зосереджено  саме  тут,  у  Верховній  Раді України,  серед певних фракцій  і  певних  політичних  сил.  Відбудеться  голосування   в поіменному голосуванні, таємне стане явним, і ветерани дізнаються, хто є хто.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо.  Фракция коммунистов.  Уважаемый  Юрий Петрович!  Всем  нам  хорошо  известно,  что  Великая  Октябрьская социалистическая  революция  сыграла  решающую  роль  в   развитии человечества  в  XX  веке.  Это  подтвердили  большинство ученых и политиков мира.  К величайшему  сожалению,  нашлись  гореполитики, которые  попытались  перечеркнуть  эту  великую дату и отменили ее празднование.

 

     "Мы, - пишут  мне  тысячи  ветеранов,  -  решительно  требуем восстановления исторической справедливости".  Скажите, пожалуйста, Юрий Петрович, кто главный виновник этого беззакония и не стоит ли Верховной Раде обратиться в Европейский суд?

 

     Спасибо.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую за запитання.  Я вважаю, що після того, як голосування відбудеться,  можна буде  підійти  і  до  вирішення цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення - народний депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемый Юрий Петрович,  у меня два вопроса.  Первый вопрос: была ли  Украина  в  составе  царской империи,  которую свергла Великая Октябрьская  социалистическая  революция,  и  должен  ли,  на  ваш взгляд,  праздновать наш народ, бывший в составе этой империи, эту великую дату?  Я хочу,  чтобы вы дали ответ прежде всего тем,  кто вам  задавал  такой,  на  мой взгляд,  недостаточно подготовленный вопрос.

 

     И второй  вопрос,  который  меня  интересует.  Вы  знаете,  я многократно   встречался  с  молодежью,  представителями  среднего поколения,  в частности на крупнейших базарах и рынках в городах с населением  полмиллиона  и  более.  И в своем большинстве эти люди однозначно   поддерживают   празднование    Великой    Октябрьской революции.  Более того, в дни 7 и 8 ноября все они поднимают тосты за эту революцию.  Не  кажется  ли  вам,  что,  опираясь  лишь  на ветеранов,   вы   несколько  однобоко  подходите  к  решению  этой проблемы? Наверное, надо говорить от имени всего народа.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую за обидва ваші запитання. Я спочатку на останнє  відповім,  з  вашого дозволу.  Ви влучно зазначили,  що в наших аргументах використовується думка виключно літніх людей.  На жаль,  з  боку  молоді  офіційних  звернень до Верховної Ради і до нашого комітету не надійшло,  хоча думка  молоді  щодо  цього  нам відома,  ми  її  знаємо.  Тому  ми  мали  можливість аргументовано готувати ці законопроекти,  звертатися до Верховної Ради саме  від імені того прошарку населення, який офіційно і впевнено заявив про свої вимоги.

 

     Я вважаю,  що молодь у нашому патерналістському  суспільстві, де  нове  покоління  завжди з великою повагою ставилося до думок і позицій старших людей,  своїх батьків і дідів,  буде вирішувати це питання саме так, як цього хочуть 14 мільйонів їх дідів і батьків.

 

     І тепер  відповім на ваше перше запитання.  Ну всім присутнім відомо, у складі якої імперії, як ви сказали, була Україна до 1917 року. Всі ми протягом тисячолітньої історії були пов'язані тісними відносинами.  І  свята  у  руських  людей  -  росіян,   українців, білорусів - назавжди залишаться спільними,  в тому числі і річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції, які б закони тимчасові політичні можновладці не приймали з цього приводу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу. Ви вичерпали час доповіді. Шановні колеги,  відповідно до регламенту оголошується перерва  на 30 хвилин - до 12 години 38 хвилин. Ми почнемо засідання з виступу народного депутата України Людмили Яківни Безуглої.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Продовжуємо обговорення проектів Закону  про  внесення зміни до статті 73 Кодексу Законів про працю України.  Надаю слово  для  доповіді  народному  депутату  України Безуглій Людмилі Яківні.  Нагадую, що сьогодні в порядку денному є питання "Різне", розгляд якого починається з 13 години.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ,    ПСПУ). Уважаемые   товарищи  депутаты!  У  нас  с  вами  есть  уникальная возможность   исправить   допущенную   нами    ошибку.    Принятие предлагаемого   проекта   закона   даст  возможность  восстановить историческую справедливость,  вернуть  миллионам  граждан  Украины светлый  праздник  торжества человеческого разума над силами зла и тьмы,  а  именно  восстановить  празднование  дня  победы  Великой Октябрськой  социалистической  революции,  которая  открыла  целую эпоху  славных  дел  созидания,  становления  Украины  как  мощной индустриальной державы.

 

     Система власти   Советов  обеспечила  трудящимся  возможность конкретно решить проблемы, которые больше всего волновали. Впервые страной   управляло   правительство,  избранное  простым  трудовым народом. Каждый трудящийся имел конкретные механизмы влияния на им же созданную власть. Было создано государство, защищающее интересы трудового народа.

 

     Система бесплатного   образования,   программа   молниеносной ликвидации безграмотности стремительно превратили отсталую Украину в   государство   высокообразованных   людей.   Именно   свершение Октябрьской  революции  дало возможность создать великий,  могучий Советский Союз. У нас учились друзья, нам завидовали враги. Успехи национальноосвободительного  движения  в Азии,  Африке,  Латинской Америке, волна социалистических революций в Китае, Европе, на Кубе

- все это следствие пролетарской революции 1917 года.

 

     К великому  сожалению,  именно  наш  парламент допустил такую ошибку,  и совершено это было  1  февраля  2000  года.  Мы  должны помнить,  что  именно  в составе Советского Союза Украина расцвела как  государство,  стала  мощной,  высокоразвитой,  индустриальной державой  с огромным научным потенциалом.  Именно победа революции дала возможность нам,  внукам  победителей  в  великой  революции, получить  оразование,  получить  работу как молодым специалистам и стать высококвалифицированными работниками.

 

     Я уверена,  что  Украина  была  в  составе  СССР  независимым государством,  как  бы нас сегодня ни пытались убедить в обратном. Украина имела свое правительство, имела свою Верховную Раду, имела представительство в ООН, Украина имела право подписи и ратификации международных документов.

 

     Сегодня Украина переживает не самые лучшие часы своей жизни и своей  истории.  И  наши  отцы и деды в первую очередь страдают от происходящего у нас в стране.  Мизерные пенсии,  ликвидация льгот, безрадостная  старость,  массированная ложь с экранов телевидения, со  страниц  газет,  лишение  возможности  встречаться  со  своими близкими  и  родными  в  ближнем зарубежье и другие беды,  которые просто-напросто обрушились на голову нашим пенсионерам, уничтожают старшее поколение, не дают им возможности жить и радоваться жизни.

 

     Я уверена,  что  1  февраля 2000 года была допущена ошибка (я еще раз повторяю,  ошибка),  и она  должна  быть  исправлена  нами самими,  нами,  депутатами этого созыва,  иначе это станет грязным пятном в нашей деятельности.  И если мы не исправим эту ошибку, то ее исправят обязательно позже те, кто придет после нас.

 

     В случае  непринятия закона результаты поименного голосования будут опубликованы на страницах не только газеты "Досвітні вогні". Я  думаю,  что  и  газеты  других  политических партий обязательно обнародуют,  как сегодня потомки победителей  отменяют  праздники, которые для них святы.

 

     И я  уверена,  что после этого вы уже не сможете,  приезжая в свой  избирательный  округ,  смотреть  честно  в  глаза   тысячам, десяткам  тысяч  и сотням тысяч наших избирателей любого возраста. Это неправда,  что только пенсионеры тревожатся об этом. Мне лично поступило   более  полутора  тысяч  заявлений  от  севастопольцев, избирателей Крыма,  Донецкой,  Херсонской,  Одесской областей. Они мне дали свой наказ.  И я хотела бы сказать,  что когда я подавала свой проект  закона,  я  не  знала,  что  внесен  проект  депутата Соломатина.

 

     Фракция прогрессивной   социалистической   партии  однозначно будет голосовать за законопроект,  который внес Соломатин. Но если вдруг  по  каким-то  причинам  его  проект  закона не пройдет,  мы обращаемся к коммунистам, к представителям других фракций, ко всем депутатам    с   просьбой   обязательно   проголосовать   за   наш законопроект.

 

     Недавно я  возвратилась  из  Белорусии,  и  мне  вспоминаются слова,  услышанные  по телевидению в Белорусии,  о том,  что земля белорусам дана не в наследство, она дана в долг от детей и внуков. Поэтому эти слова можно отнести и к Отечеству,  и к Родине. Родина нам не дана в наследство!  Мы с вами должны ее защищать, мы должны защищать интересы своих отцов, дедов и наших детей.

 

     Призываю всех  вас  серьезно  отнестись  к  этому  вопросу  и проголосовать за предложенный законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Людмило  Яківно.  Прошу   записатися   на запитання доповідачу.

 

     Покажіть на  табло  список  народних  депутатів,  які  готові поставити запитання доповідачу.

 

     Народний депутат Косаківський.  За  ним  -  народний  депутат Гуцол.

 

     Народний депутат Гуцол. За ним - народний депутат Моісеєнко.

 

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Яблуко".  Екологічна  партія  України "Захист".  Шановна Людмило Яківно!  Я дуже уважно  прослухав  вашу змістовну доповідь.  Вона,  звичайно, дуже цікава, і тому у мене є до вас невеличкі запитання.  Скільки політичних свят в Україні? Їх так  багато.  Чи  вони  всі  потрібні?  Я ніколи не виступав проти ветеранів війни та праці і не збираюся це робити і надалі. Свята - це чудово,  і вони потрібні.  Але скільки бюджет витратить коштів, які можна було б використати на соціальний захист  наших  шановних ветеранів?  Ми святкуємо дуже багато,  але це негативно впливає на бюджет.  Ви правильно сказали, що ветерани настільки бідно живуть, що  ледве  дотягують до пенсії,  не знають що робити.  Тому хай би бюджетні кошти були використані для наших шановних ветеранів,  щоб вони хоча б як-небудь кінці з кінцями зводили.

 

     Дякую за увагу.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.  Михаил  Васильевич,  для  нас  сегодня забота о здоровье наших ветеранов - это моральный вопрос. Это первое.

 

     Второе. Вы говорите,  что эти праздники принесут ущерб нашему бюджету.  Вы  совершенно  неправы.  Вы  вспомните,  как Новый год, религиозные  праздники  мы  праздновали  семь  дней,  а  некоторые праздновали и по десять дней,  люди уже устали. День независимости Украины,  кроме разорения и уничтожения пенсионеров, ничего не дал Украине,  отнял у молодежи возможность учиться, и молодежь сегодня тоже голосует за праздник революции.  Поэтому этот праздник нужен, прежде  всего,  нашему  народу,  ущерба он не принесет.  А вот что касается других праздников,  то необходимо пересмотреть,  стоит ли их праздновать, и насколько они достойны внимания нашего народа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Моісеєнко.  За  ним - народний депутат Лісогорський.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемая  Людмила Яковлевна!  Я хочу задать вам вопрос следующего содержания.  Историческим наследием Великой Октябрьской  революции был приход к власти в государстве трудящихся, в том числе создание самой мощной армии трудящихся.  Как вы считаете, мог бы в бытность Советского  Союза  и  его  армии  американский  империализм ставит вопрос перед человечеством:  кто не с нами, тот против нас? Мог бы американский  империализм сегодня безнаказанно развязывать войну в Афганистане,  подставляя  мусульманский  народ  под  бомбы,  а  не наказывая конкретно взятых террористов? Как вы считаете, Советский Союз обеспечил бы мир во всем мире в этой ситуации?

 

     Спасибо.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.  Спасибо за вопрос.  Однозначно, однополярность, которая возникла в результате развала Советского Союза,  развязала руки американцам и позволила им стать,  в общем-то,  международным жандармом.   Именно  члены  нашей  Прогрессивной  социалистической партии выступили с  трибуны  Верховного  Совета  в  знак  протеста против  того,  что  творится  в мире.  Именно наша фракция провела митинги за союз Украины,  Белоруссии  и  России,  который  положит начало   созданию   нашего  единого  объединения,  которое  сможет противостоять злу на  планете  Земля.  И  я  думаю,  что  депутаты Верховного Совета,  которые думают о будущем Украины, будут вместе с прогрессивными социалистами,  вместе с депутатами, которые стоят на  нашей  позиции,  однозначно выступать за то,  чтобы был создан союз России,  Белоруссии  и  Украины.  Тогда  и  остальные  страны обязательно к нам присоединятся,  восторжествует справедливость на земле.  И,  конечно,  хотелось бы чтобы такого, что сегодня творят американцы, никогда не было.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Лісогорський.  На завершення - народний депутат Кульчинський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий  округ  177,  Харківська  область).  Спасибо. Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Сегодня у нас состоялась встреча с Анатолием Кирилловичем Кинахом.  На этой встрече он  нам доложил,  что  по  вопросу  реструктуризации  долгов  по газу и по электроэнергии  они  достигли  с   ближним   соседом   -   Россией договоренности.  Он  доложил  нам  о  договоренности  с Российской Федерацией по строительству атомной  электростанции.  Мы  пытаемся идти  в Европу,  но некоторые "дядьки",  которые возглавляли у нас Министерство иностранных дел,  до сих пор не  поняли,  что  у  нас ближайший друг и товарищ - это Россия. У меня такой вопрос. Как вы считаете,  случайно   ли,   что   два   одинаковых   законопроекта одновременно  вносятся  в  зал?  Мы  будем  поддерживать и тот,  и другой. Но случайно ли это совпадение?

 

     Спасибо.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.  Я уверяю вас,  что это совершенно  случайно.  Я была   в   Севастополе   на  встрече,  где  было  285  избирателей Севастополя,  они обратились ко мне. И поэтому я еще раз повторяю: фракция прогрессивных социалистов будет голосовать и призывает вас голосовать  за  этот   законопроект,   и   если   пройдет   первый законопроект,  то  мы  будем  только  рады.  Это  будет наша общая победа.  Мы никогда не претендуем на то,  чтобы прошел только  наш законопроект. Мы будем поддерживать ваш.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення - народний депутат Кульчинський.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановна Людмило Яківно!  Ви з таким пафосом  говорите  про  світле свято,  про те, що воно пролило світло і благодіяння на весь світ. Тим часом перше  насильство,  яке  здійснила  Радянська  влада  за наказом   Леніна   -   це   розстріл   200-тисячної   демонстрації петербурзьких  робітників,  які  підтримували   Установчі   Збори. Внаслідок цього розстрілу було залишено на мосту більш як 10 тисяч робітників.

 

     В Україні,  коли прийшов більшовизм,  армія  більшовиків  під командуванням полковника Муравйова за одну ніч розстріляла 5 тисяч українців.

 

     До "великого свята Жовтневої  революції"  у  Сандермосі  було знищено   понад  тисячу  представників  української  і  російської інтелігенції,  серед них такі велетні духу, як Лесь Курбас, Микола Куліш,   Микола   Зеров,   Валер'ян   Підмогильний   та  інші,  їх розстрілювали в потилицю.  Перші  концтабори  у  світі,  у  світі, підкреслюю,  з'явилися  саме  за  Радянської влади знову ж таки за вказівкою  Володимира  Ілліча  Леніна.  Крім  насильства,  смертей більшовизм   не   приніс  в  Україну  анічогісінько.  Будь  ласка, прокоментуйте, яке для українців це світле свято, в чому?

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.  Спасибо за вопрос.  Дело в том (я еще  раз  вам приведу факты из истории,  и вы обязательно познакомтесь,  если вы этого не знаете),  что эта революция была самой бескровной в мире. Историю делают люди, которым дается власть на местах. И то, что вы сегодня приписываете Ленину, то сегодня, простите, можно приписать вам.  Это  вы  сегодня  творите!  4  миллиона  украинцев уже нет в Украине!  Было 52 миллиона,  4 миллионов уже  нет!  Вы  миллионами людей разбрасываетесь в мирное время!  За десять лет мы потеряли 4 миллиона! А вы начинаете считать!

 

     Да, было  трудно,  надо  было  защищать  революцию,   и   эту революцию  защищали наши отцы и деды.  Они проверили и доказали во время Великой Отечественной войны  правоту  своего  дела.  От  той "коричневой  чумы",  которая поразила весь мир,  наши отцы и деды, воспитанные на этой святой идее,  этот  мир  защитили.  А  что  вы сегодня защищаете? Покайтесь перед людьми и Богом (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Людмило Яківно.  Ваша доповідь закінчена. Прошу  вас  сідати.  Шановні  колеги!  Надаю  слово  для  доповіді народному депутату України Геннадію Йосиповичу Удовенку.

 

     Закликаю до  спокою  сесійний  зал!  Шановні колеги!  Давайте шанувати кожного,  хто тут сидить і хто виступає з  парламентської трибуни.

 

     Прошу, Геннадію Йосиповичу.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Степане Богдановичу!  Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд вноситься законопроект,  який має реєстраційний номер 5151. Думаю, що він буде мати вікопомне значення не тільки для нашої держави, а й  для  багатьох  інших країн.  Йдеться про відродження історичної справедливості:  встановлення  9  березня  національного  свята  - Шевченківського дня.

 

     На мою  думку,  ні  у  кого  з присутніх не може бути сумніву стосовно того, що Тарас Шевченко, як ніхто, зумів викристалізувати весь  біль,  всю  тугу  свого  народу  до  волі.  Під його впливом формувалася  національна  самосвідомість,  його  ім'я  є  знаменем боротьби  за  незалежність.  З  полум'яним словом Великого Кобзаря пройшли через усі терни боротьби мільйони людей - борців  за  долю народу.

 

     Шановні народні депутати!  Варто зазначити,  що внесений мною законопроект підготовлений на грунті багатьох пропозицій громадян, органів  виконавчої  влади,  громадських організацій,  що впродовж тривалого часу надходять на адресу фракції Народного руху  України в парламенті.

 

     У цих  зверненнях віддзеркалюється вікопомне прагнення нашого народу   до   відродження   своєї   духовності   і   національного менталітету. Одним із таких звернень є рішення від 22 травня цього року Калуської районної ради депутатів про встановлення 9  березня святкового    дня   -   всеукраїнського   Шевченківського   свята. Івано-Франківська обласна рада підтримала це рішення і  звернулася до  Голови  Верховної  Ради  та  до Президента України з проханням підтримати  цю  ініціативу.  Зокрема  у  зверненні  говориться  (я цитую):  "Те,  що  відродження  держави  слід починати з глибокого пізнання духовності,  розуміли вже наші попередники.  Тому з метою наближення  невичерпної  криниці  духовності - Кобзаря до народу в Українській Народній Республіці в 1918 році День  Тараса  Шевченка було   оголошено   національним  святом,  вільним  від  праці.  Ми переконані,  що настав час повернути Україні її національне свято, яке має стати святом нашого духовного відродження, святом пізнання нашого  генія,  його  думок,   його   заповітів,   святом   всього українського народу".

 

     Законопроект не  несе  в  собі  політичного  навантаження,  а навпаки,  на мою думку,  він буде сприяти консолідації всіх верств населення  в Україні.  Цього дня мають бути відчиненими і приймати безкоштовно відвідувачів усі культурні заклади  України  -  музеї, театри,  виставкові  і  концертні зали.  А в їхніх програмах мають бути  мистецькі  твори,  пронизані  духом  високого   патріотизму, високої моралі і краси.

 

     Духовні цінності,  створені  нашим  народом протягом століть, повинні стати доступними їхньому творцю хоча б один раз на рік,  а Українська  держава  має  про це подбати,  особливо у теперішньому відкритому  світі,  коли  кожна  держава  певним   чином   змушена оберігати свою культуру і традиції. Нації, котрі організують життя на своїх, тільки їм притаманних духовних і культурних цінностях, а діти  і  молодь  виховуються  в  традиціях  національної культури, гордості і пошани до своїх пророків та провідників, мають визначні досягнення  в  науці  та  культурі,  в  економіці  та громадському співіснуванні.  Світова цивілізація усвідомила,  що вона сильна  і прекрасна своєю багатоманітністю.

 

     У законопроекті  пропонується частину першу статті 73 Кодексу законів про працю  України  після  цифри  і  слів:  "8  березня  - Міжнародний жіночий день" доповнити цифрою і словами: "9 березня - Шевченківський день".

 

     Шановні народні   депутати!   Прошу   вас   підтримати    цей законопроект, який має на меті запровадити вихідний святковий день 9 березня - Шевченківський день - день духовного  і  національного піднесення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Геннадію Йосиповичу.  Чи будуть запитання до доповідача? Прошу записатися.

 

     Покажіть на табло список народних депутатів.

 

     Народний депутат Безугла. За нею - народний депутат Пилипчук.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.  Геннадий  Иосифович,  пожалуйста,  ответьте  на такой вопрос.  Вы сегодня очень часто вспоминаете имя Шевченко. Вы выступаете сегодня с  таким  проектом  закона.  Дело  в  том,  что Шевченко - это пролетарский поэт, человек, который говорил в своих стихах "різав все,  що паном звалось".  Почему сегодня именно паны новоиспеченные,  руховцы,  которые  раньше не вспоминали Шевченко, заботятся об этом празднике?  Как это могло случиться,  что с вами произошло  и  почему вы сегодня говорите именно о праздновании дня рождения нашего поэта,  любимого поэта  Шевченко,  которого  знает весь мир? Этот праздник нужен, но только не вами инициированный.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.   Шановна   Людмило   Яківно!   Я  народився  і виховувався в Кривому Розі ще за тих часів.  Ви  знаєте,  що  мені найбільше   в   моєму  дитинстві  запам'яталося?  Те,  що  в  усіх квартирах,  в  усіх  хатах  у  Кривому  Розі  (нібито  таке   було зрусифіковане пролетарське місто) були портрети Шевченка.

 

     З тих років,  а я повторюю,  що це дійсно промислове місто, і ви про це прекрасно знаєте,  відома любов українського  народу  до цього поета.  А ми, незалежна Україна, день народження людини, яка є духовним батьком української сучасної нації,  не відзначаємо  як державне свято. Це перше.

 

     Друге, що  я  хочу відповісти.  Шевченко - це поет,  філософ, батько українського народу.  Ви посилаєтеся на пролетаріат, але не було  ще  тоді  пролетаріату.  Тоді  ще були наймані робітники,  а пролетаріат уже сформувався пізніше.  І ви  знаєте  ким  і  знаєте коли.

 

     Так от  слово  "пан"  не  означає "господин".  Пан - це друг, товариш.  Це нормальне звернення.  Пан - це звичайне  звернення  в сусідній  країні  Польщі,  але  внаслідок  духовної  експлуатації, внаслідок того,  що філософія Шевченка не  була  панівною  за  тих часів, от і перетворили, що пан нібито це - експлуататор. Шевченко

- це наше знамено,  це  знамено  Народного  руху  України,  партії українського народу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Пилипчук.  За  ним  - народний депутат Полюхович.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  124,  Львівська  область).   Шановний   Геннадію Йосиповичу!  Дозвольте подякувати вам за ініціативу внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю,  бо це важлива подія,  яку ви  визначаєте.  Переконаний,  що депутати усвідомлюють ці дії і 9 березня буде визнано національним святом.

 

     Дякую вам, Геннадію Йосиповичу.

 

     УДОВЕНКО Г.Й. Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це не запитання.

 

     Народний депутат  Полюхович.  За  ним  -   народний   депутат Філіпчук.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Дякую.  Фракція  Українського   руху, об'єднання "Наша Україна". Геннадію Йосиповичу, приєднуюся до всіх подяк,  висловлених у  цьому  залі.  Не  можу  не  згадати  колегу Безуглу.  Дійсно,  пролетаріат  теж  визнав Шевченка своїм поетом, оскільки це були українські наймані робітники.  І нічого  дивного, що  робітничий  люд  кінця  ХІХ - початку ХХ століття вважав своїм духовним батьком Тараса Шевченка.  Тому ще більше  ми  зобов'язані прийняти цю поправку до закону і дати можливість виправдатися всім тим безбатченкам, які не вважали, не знали і нарешті пізнають, хто такий  Тарас  Шевченко  для  кожного  українця  теперішнього  і  в минулому.

 

     Тому абсолютно  ми  підтримуємо  вашу   пропозицію,   тільки, Геннадію Йосиповичу, прошу, щоб ви уточнили. Ідеться про те, що це свято    буде    святом    Тараса    Григоровича    Шевченка     - загальнонаціональним,   загальнодержавним.   Воно   матиме  тільки культурну програму.

 

     Дякую.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.  Ні,  це загальнодержавне, загально-національне свято,  і  день  буде неробочий.  Але я у своєму виступі торкнувся тільки однієї складової цього свята,  що в цей день музеї  повинні бути доступні для людей,  так,  як це робиться,  принаймні, в усіх цивілізованих державах світу - один-два дні в  музей  ви  заходите вільно. А в цілому це загальнодержавне свято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Завершує   запитання   народний  депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Геннадію  Йосиповичу,  спостерігаючи  за  цією дискусією у напівпорожньому залі,  я хочу висловити таку думку, що ми маємо різні точки зору політичні, ідеологічні, і як результат - абсолютно дивну дискусію навколо теми Шевченка,  яка зараз починає розглядатися.  Звісно,  ми говоримо тут про різні союзи -  східні, західні,  але  Україні,  за  великим рахунком,  сьогодні передусім потрібен один союз - союз лівого і правого берега Дніпра. І кожний політик,   який  зробить  конкретний  політичній  крок,  добрий  і конструктивно правильний в цьому напрямі, я вважаю, буде справжнім українським політиком.

 

     Я хотів  би  сказати,  що  ім'я Шевченка не потребує сьогодні дискусії.  Шевченко є якраз тією фігурою, яка здатна консолідувати український народ не просто в етнографічну масу,  а у велике єдине ціле.  Тому пропоную не перетворювати дане питання у святотатство, припинити   дискусію   навколо   імені   Шевченка  і  прийняти  ту пропозицію, яка вноситься.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Геннадію Йосиповичу,  оскільки це не було запитанням, ваша доповідь завершена. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!   Надаю   слово   для   співдоповіді   голові підкомітету  Комітету  з  питань  соціальної  політики  та   праці Ярославу Михайловичу Сухому.  Нагадую, шановні колеги, що згідно з Регламентом у нас уже повинен початися розгляд питання "Різне".

 

     СУХИЙ Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька  область).  Шановні  народні  депутати!  Проекти  6064, 6064-1  та  5151 розглянуті Комітетом з питань соціальної політики та праці. Нагадаю вам, що на сьогодні згідно зі статтею 73 Кодексу законів  про працю встановлено такі святкові дні:  1 січня - Новий рік,  7 січня - Різдво Христове,  8 березня - Міжнародний  жіночий день,  1  і  2 травня - День міжнародної солідарності трудящих,  9 травня - День Перемоги,  28 червня - День Конституції України,  24 серпня - День незалежності України.  Робота також не проводиться в дні релігійних свят: Пасха і Трійця.

 

     Законом України від 1 лютого 2000 року про внесення  змін  до статті 73 Кодексу законів про працю України з переліку святкових і неробочих днів було вилучено 7  і  8  листопада.  Чому  я  про  це говорю?

 

     Шановні народні  депутати!  Я  тому  зробив такий вступ,  щоб наголосити,  що сьогодні визнані святковими, неробочими днями дні, котрі,  можливо, викликають певний душевний чи політичний супротив якоїсь частини населення.  Я маю  на  увазі  не  тільки  релігійні свята,  котрі  визнані  в усій нашій державі,  хоча ми маємо серед населення  України  людей  різних  політичних  поглядів,  а  також атеїстів і так далі.  Я хотів тільки нагадати,  що 7 і 8 листопада були в переліку святкових днів у Кодексі законів про працю, але це свято законом, прийнятим Верховною Радою, було вилучено. У зв'язку з цим законопроект

 6064 після  експертизи  був  повернутий  у профільний комітет.  І враховуючи те,  що ми отримали позитивні відгуки на цю законодавчу ініціативу з боку Федерації профспілок,  профільного міністерства, звернення ряду громадських організацій,  комітет вважає за можливе рекомендувати народним депутатам прийняти законопроект

 6064 за основу.

 

     Стосовно законопроекту  6064-1.  Законопроект  дослівно,   до букви і до коми, відображає попередній законопроект 6064. З огляду на це,  комітет  пропонує  відхилити  його  як  такий,  що  дублює попередній законопроект.

 

     Стосовно законопроекту 5151.  Хочу нагадати шановним народним депутатам,  що цей законопроект вже розглядався нами тут  6  липня 2001 року на предмет включення його до порядку денного сесії.  Але тоді в порядок денний сесії його не було включено.  Відповідно  до частини  третьої  статті  2.4.3  Регламенту,  якщо  за результатом голосування Верховної Ради питання до порядку денного не включене, то такий законопроект вважається відхиленим. Законопроект включено до порядку денного нової восьмої сесії.

 

     Рішення комітету:  у зв'язку з тим,  що  мова  йде  про  нове свято,  якого не було в Кодексі законів про працю, а також тим, що сьогодні  в  комітеті  лежить  ще  ряд  законопроектів,   в   яких пропонується  нові  свята  ввести,  комітет запропонував відхилити даний законопроект і звернувся  з  листом  до  Кабінету  Міністрів України з вимогою підійти комплексно до написання нового закону, в якому  була  б  відображена  концепція  уряду   держави   стосовно святкових днів у нашій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ярославе   Михайловичу.   Запишіться  на запитання до співдоповідача.

 

     Покажіть на табло.

 

     Народний депутат Кармазін. За ним - депутат Мовчан.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".  Шановний Ярославе Михайловичу,  я не зрозумів, що саме пропонує комітет щодо законопроекту 5151 доручати  уряду,  що саме уряд має зробити? Це перше.

 

     І друге.  Як  комітет  все-таки вважає,  можливе чи неможливе встановлення  тих  свят,  про  які  сьогодні  говорили,   вони   є діаметрально протилежні: 7 і 8 листопада і 9 березня?

 

     Якщо можна, конспективно дайте відповідь.

 

     Дякую вам.

 

     СУХИЙ Я.М.  Будь  ласка,  конспективно  відповідаю.  В  такій площині,  як ви задали це питання,  воно не звучало.  Моя особиста точка зору, я її можу оприлюднити тут (і правильно сказав народний депутат Філіпчук),  що наша головна  мета  -  не  розірвати  через принципи  лівий  і  правий  берег України,  а об'єднати.  І було б чудово, якби ми і 7 листопада визнали святковим днем, і 9 березня, але це вже з області фантастики.

 

     А стосовно вашого питання,  що ви щось не зрозуміли, то я вам просто  прочитаю:  "Комітет  відзначає,  що  проблема   вшанування пам'яті  Тараса  Григоровича  Шевченка  потребує  свого вирішення. Необхідна державна підтримка заходів щодо увічнення його пам'яті.

 

     В той же  час  при  визначенні  святкових  і  неробочих  днів потрібен  комплексний  підхід.  Для цього необхідно прийняти Закон України про державні свята.  Адже відповідно до пункту  7  частини другої статті 92 Конституції України державні свята встановлюються виключно законами України".

 

     Тому ми звернулися до уряду з проханням  прискорити  розробку такого закону,  оскільки на його підставі можуть бути визначені ті святкові дні, робота в які не проводиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Мовчан. За ним - депутат Пилипчук.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область).  Фракція Українського народного руху.  Шановний Ярославе Михайловичу!  Перше,  що я хотів  би  запитати,  чи  бачите  ви  у сьогоднішньому порядку денному ще інші проблеми,  які стоять перед суспільством? І на що ми витрачаємо час?

 

     І друге. Ви прекрасно розумієте, що тоді, коли в Українському домі   формувалася   більшість,  деяким  депутатам,  які  сьогодні займають посади голів комітетів,  було вигідно  голосувати  за  цю постанову, щоб вилучити з календаря ці свята.

 

     Сьогодні вони, йдучи на вибори, готові підтримати зовсім іншу ідеологію.  Яка мотивація?  Для мене незрозуміло. Якщо більшість у комітеті  ухвалила,  щоб  розглядати цей законопроект і голосувати його, то яка логіка поведінки тих людей? Мені незрозуміло.

 

     СУХИЙ Я.М.  Павле  Михайловичу,  я  вам   щиро   вдячний   за запитання. На перше ваше запитання відповідаю: я бачу.

 

     А щодо другого запитання,  то мені дуже імпонує і приємно, що ви мене запитуєте як Голову Верховної Ради,  що тут,  у цій  залі, робиться,  чому  цей  законопроект  не  поставлений першим,  а під завісу,  під кінець ми його розглядаємо, щоб швидше, хоча мова йде про генія, провидця людства Тараса Григоровича Шевченка. Я вважаю, що ми  це  питання  правильно  поставили.  Я  не  голосував  ні  в Українському домі, ні в польському домі. Я тоді, ви знаєте, мовчки на заводі давав план.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович хоче сказати,  що у  Верховній Раді  немає питань під завісу,  питання всі рівноцінні в будь-який час роботи пленарного дня Верховної Ради.

 

     Ігор Мар'янович Пилипчук. Прошу.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Шановний Ярославе Михайловичу! Так ви все-таки скажіть,  скільки  депутатів  проголосувало  за  виключення  7 і 8 листопада зі святкових  днів  тоді,  коли  проходили  засідання  в Українському  домі?  Це  питання ви готували,  ви зобов'язані були знати і відповісти Павлу Мовчану на це запитання.

 

     Дякую.

 

     СУХИЙ Я.М.  Я перепрошую.  Ми це питання готували,  але  ваше запитання  можна  вважати  риторичним,  бо  цього  ніхто  не знає, скількома голосами було проголосовано.  Система "Рада" тоді там не працювала (Сміх у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення - народний депутат Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Депутату  Пустовойтову, будь ласка, передайте слово. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть     мікрофон     народного     депутата Пустовойтова.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Коли  війська  великого  чоловіка   Франції Наполеона були розгромлені під Ватерлоо і прийшов до влади король, настала  реакція  -  було  відмінено  День   взяття   Бастилії   і Марсельєзу. Але в 1830 році французький народ це поновив. Скажіть, будь ласка,  чи не є ми свідками реакції в  Україні?  І  ще  одне. Скажіть мені, будь ласка, де-небудь у світі є свято імені когось?

 

     СУХИЙ Я.М.  Дякую.  Ви  знаєте,  мені  просто  приємно стояти сьогодні на трибуні,  ви мені питання тут задаєте як якомусь генію людства.

 

     Питання, котре ми зараз тут розглядаємо,  суто політичне,  це потрібно визнати всім фракціям.  І визначитися щодо  нього  можуть тільки депутати в сесійній залі шляхом голосування, а не комітети, тим більше підкомітети.

 

     А стосовно реакції,  то я думаю,  що ви глибоко  помиляєтесь. Іде  нормальний законотворчий процес,  де зійшлися різні політичні інтереси (Шум у залі). Що? Та ні

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярославе Михайловичу,  не вступайте  в  полеміку. Незважаючи  на  те,  що  ви  не так давно у Верховній Раді,  як ви сказали, ви маєте великий досвід. Ви завершили свою співдоповідь?

 

     СУХИЙ Я.М.  Я вибачаюсь.  Справа в тому, що коли говорити про свято  імені  когось,  то не треба забувати,  що може бути і свято Ярослава Мудрого.  Це також геніальна людина, котра багато зробила для Київської Русі. І свято, наприклад, Грушевського.

 

     Але в даному випадку, тут правильно зауважено, що і Східна, і Західна Україна шанувала і цінувала Шевченка,  і деякі люди, котрі йшли на фронт із Західної України, брали з собою томик Кобзаря або портрет Великого Шевченка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Михайловичу. Прошу вас сідати.

 

     Шановні колеги! Я хочу з вами порадитися. На виступ у порядку обговорення   цього   питання   записалося   дванадцять   народних депутатів.  Я не можу припинити процес обговорення  цього  питання без  вашого  погодження.  Які  будуть  з цього приводу пропозиції? Продовжуємо обговорення? Хто наполягає на виступі з парламентської трибуни?

 

     Депутат Моісеєнко.  Будь  ласка,  на  трибуну.  За  ним  буде виступати депутат Красняков.  Прошу заспокоїтися,  шановні колеги, усі виступлять.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемые коллеги!  Я начну со второго  законопроекта,  внесенного Удовенко.  Понимаете,  все-таки, учитывая то, что 9 марта является последующим днем за 8 марта,  нам нужно определиться, будет ли это два выходных дня,  то есть 8 Марта - Международный женский день, и 9 марта - Шевченковский день.

 

     Конечно, Шевченко заслуживает как фигура  своего  чествования на территории Украины и всем человечеством. Но я хотел бы обратить внимание на то,  что у него было два рождения:  первое рождение  - физическое,   а   второе  -  духовное,  когда  он  освободился  от крепостничества,  от того самого панства, о котором тут так громко рассказывал Удовенко.

 

     Главная идея всего творчества Шевченко

- это  борьба  с  панами,  свобода  человека  труда,  освобождение человека от панства на его шее.  И я думаю,  что дата освобождения Тараса Григорьевича Шевченко от крепостничества,  наверное,  может стать  памятной  датой,  причем  не только его освобождения,  но и освобождения всего крестьянства от крепостничества в его лице. Вот эта дата, на мой взгляд, действительно заслуживает внимания.

 

     Что касается  конкретных личностей,  то вы помните,  что даже день  рождения  Владимира  Ильича   Ленина,   хоть   и   отмечался всенародно,  не  был  выходным  днем.  Это  если  говорить о нашей истории.

 

     Поэтому я  все-таки  сконцентрировал  бы  внимание   на   том громадном  вкладе,  который  сделал  Шевченко в освобождение сотен миллионов крестьян от крепостничества.  Вот этот день я назвал  бы Шевченковским днем.

 

     Уважаемые коллеги! Что касается годовщины Великой Октябрьской революции, то здесь все понятно: сам факт того, в какой спешке так называемое буржуазное большинство,  в паническом страхе перед этим праздником,  забыв об экономических вопросах,  о которых  они  там вроде  бы собирались громко говорить,  быстренько,  подпольно,  за спиной народа приняло это решение, говорит о том, что оно подлое и гадкое.  И  поэтому надо это быстренько выправить,  пока народ вас всех не выправил, вот тех, которые тут кричат громче всех.

 

     Потому что нет другого такого дня,  уважаемые,  чтобы люди за столом  праздновали  его.  Если  вы  этого не знаете,  походите по семьям рабочих, селян, людей труда 7 ноября.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Красняков.  За  ним  - депутат Донченко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Уважаемые  коллеги!  Постановка  в  очередной раз вопроса о возобновлении   празднования   годовщины    Великой    Октябрьской социалистической   революции,   мы   видим   это   по  обсуждению, свидетельствует о том,  что это совсем  не  праздный  вопрос.  Уже говорилось,  что  народным  депутатам  массово поступают обращения граждан о возобновлении празднования  великой  исторической  даты. Получаю такие обращения и я.

 

     В городе  Горловка  неполитические  общественные  организации собрали подписи под обращением в  адрес  Президента,  Председателя Верховного   Совета,   народных   депутатов.  Собрано  более  1500 подписей.  И  вот  небольшая  цитата  из  этого   обращения.   Они обращаются к нам и к руководству государства.

 

     "Политиканство вокруг    празднования   Великой   Октябрьской социалистической революции  вызывает  у  нас  возмущение.  Вам  не вытравить   из   памяти  народной  великое  историческое  значение Октябрьской революции.  Мы знаем и  помним,  что  Великий  Октябрь ликвидировал  эксплуатацию  человека человеком и причины,  которые порождают ее, уничтожил частную собственность на орудия и средства производства,  превратил их в общественную собственность,  передал землю крестьянам,  национализировал крупную промышленность, банки, транспорт, монополизировал внешнюю торговлю.

 

     Определяющим является   и   то,   что   Великая   Октябрьская социалистическая революция облегчила положение народа,  упразднила сословное  деление общества,  ликвидировала сословные привилегии и ограничения,   создав   предпосылки   для   коренного    улучшения благосостояния рабочих и крестьян".

 

     И они делают вывод: "Эта страна существовала для подавляющего большинства людей труда".  И призыв  к  нам:  "Народные  депутаты, требуем прекратить топтать нашу историю!  Хватит плясать на гробах своих родителей!"

 

     Бесспорно, авторы  этого  обращения  правы  в  том,  что  при советской  власти  человек  был  защищен и социально обеспечен.  С изменением  общественнополитического  обустройства   общества,   с установлением  буржуазного  строя  завоевания  Октября  фактически полностью уничтожены. Экономика как основа социальной защищенности человека   разгромлена,   население  страны  вымирает  невиданными темпами,  общенародная собственность разворована небольшой  кучкой нагло  предприимчивых  людей.  Я  отвечаю  на  то,  о  чем говорил представитель  Руха,  и  одну   назову   цифру   в   подтверждение сказанному:  экономические  потери  страны  за годы так называемых радикальных рыночных реформ  составили  500  миллиардов  долларов; потери СССР в страшной войне составили 420 миллиардов долларов.

 

     Экономические основы  социалистического  общества  разрушены. Теперь поставлена задача  вытравить  из  памяти  народной  символы общества социальной справедливости.  Я не стану заострять внимание на том, каким образом, в каких условиях дата празднования Великого Октября  отменялась,  скажу  лишь,  что  голосование  по статье 73 Кодекса законов о труде не что иное,  как ненормальные, бандитские методы  осуществления  своих  политических  идей.  Это  еще раз на практике доказывает,  что история пишется  не  только  выдающимися представителями   человеческого   рода,  но  и  людьми,  извините, ничтожными,  а может быть,  и бездарными.  Исправить  историческую ошибку можно,  если,  мы,  сыны своих родителей,  будем чтить наше славное прошлое,  уважать времена молодости и даты молодости наших отцов и дедов, а это значит, что справедливость можно восстановить только  голосованием  в   поддержку   законопроектов   Соломатина, Безуглой.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Донченко.  За  ним  - депутат Роєнко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемые коллеги!  Я хотел бы  сказать  одно: наша   фракция   действительно   отстаивала,  отстаивает  и  будет отстаивать интересы прежде всего человека труда.  Нужно,  чтобы  в нашем государстве восстановилось именно то, что было провозглашено в лозунге Октябрьской революции,  то есть чтобы  власть  в  стране принадлежала народу.  В свое время была взята Бастилия французским народом,  и французский народ сегодня чтит  память  о  завоеваниях народа:  вся  страна  поднимается  при звуках гимна "Марсельеза" и день взятия Бастилии является государственным праздником.

 

     Что у нас получается?  Подло,  именно подло, не посчитав даже количество   поднятых  рук,  не  запротоколировав  подписями,  это сделали не в стенах парламента,  а за его пределами. Я уверен, что если  бы  это  происходило в этом зале,  никогда бы это решение не состоялось.  Мы к  этому  вопросу  уже  подходили  несколько  раз. Необходимо      восстановление      социальной     справедливости, восстановление всего того,  о чем сейчас было  сказано.  Обращения пошли от людей,  не от депутатов, а от людей к каждому депутату, в том числе, я уверен, и к руховцам обращались их избиратели: почему вы отменили этот праздник, почему вы пошли на это, забрав у нас, у трудящихся, наш родной праздник?

 

     Второй момент,  чисто юридический.  Вы  нарушили  даже  нормы Конституции.  Вы,  которые  стояли  у  истоков создания буржуазной Конституции,  вы ее нарушили,  забрав у народа один выходной день. Было  12  выходных  дней,  стало  11.  Кто  вам  позволил  вашу же Конституцию нарушать?  То есть вы и в этом  отличились,  уважаемые господа, которые голосовали, и паны.

 

     Что же   касается   Шевченковского   праздника.   В  мире  не существует страны,  где бы отмечался праздник  в  честь  какого-то выдающегося  государственного деятеля,  или деятеля исторического, или деятеля гуманитарного.  В  мире  единственный  есть  праздник, который  отмечается  как  праздник какого-то человека,  - это день рождения монарха.  Больше  не  существует.  Но  этот  праздник  не является стандартным, он меняется. Когда умирает монарх и приходит новый,  - да здравствует монарх!  - тогда меняется этот праздник в стране.

 

     Что мы провозглашаем введением праздника Шевченко? Никто ж не возражает против него. Геннадий Иосифович, мне стыдно вас слушать. Вы  сейчас сказали,  что слово "пан" означает друг,  что это слово означает брат и так далее.  Как же тогда понять Шевченко: "німі на панщину  ідуть  і  діточок  своїх ведуть"?  Так они что,  в друзья ходили туда?  Шевченко посвятил всю  свою  жизнь  борьбе  с  этими панами, а вы сегодня провозглашаете, что слово "пан" означает чуть ли не герой.  Стыдно вам как человеку,  который в свое  время  был членом партии, как человеку, который был этой партией поставлен на высший... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Закликаю до спокою.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Я  бы  на  вашем  месте  слово  "пан"  так  не превозносил. Это мое личное мнение.

 

     Я поддержу,  не  буду  возражать  против Шевченковского дня 9 марта,  но  и  вы  поддержите  7  ноября  как   праздник   Великой Октябрьской социалистической революции.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Роєнко.

 

     Шановні колеги!  Закликаю вас до толерантних виступів,  які б дали можливість розглянути це питання до кінця.

 

     РОЄНКО В.Г.  Уманський виборчий округ,  фракція Комуністичної партії України.  Я просив би заспокоїтись усіх народних депутатів, тому що треба приземлитись і називати  речі  своїми  іменами,  тим більше, враховувати думку не тільки однієї частини людей, а й тієї більшої частини,  яка вийшла якраз з  того  періоду.  А  всі,  хто сидить  в  цьому залі,  і люди за межами цього залу якраз вийшли з того періоду.

 

     Згадайте Шевченківські  дні   в   радянський   період.   Вони проходили під девізом: "В сім'ї вольній, новій". Наше село тиждень святкувало це свято,  приїжджали з усіх союзних республік і навіть

з-за  кордону  і брали участь у святкуванні.  Тому це свято дійсно має право бути, і воно є, тільки його сьогодні слабше відзначають, ніж за радянських часів. Це перше.

 

     Друге. Саме виконуючи заповіти Великого Шевченка, 7 листопада 1917 року була здійснена Велика Жовтнева соціалістична  революція. Так що все збігається і свято збігається.

 

     Історія -   це  життєвий  шлях,  це  реальний  шлях,  реальна дійсність  держави,  суспільства,  людини.  Я  вважаю   дикунством вилучення  якоїсь  частини життєвого шляху в кожного з нас,  а тим більше,  якщо ми говоримо про  мільйони  людей,  які  до  сьогодні схиляються перед пам'яттю тих,  хто здійснив революцію, відстоював її інтереси і сьогодні відстоює.  Ці люди сьогодні  живуть,  і  це довели вибори 1994,  1998 і 1999 років.  Мільйони людей голосували за ідеї соціалізму,  за відновлення радянської влади.  То чому  ми зараз  ламаємо  тут списи,  коли в 1999 році перед президентськими виборами так закликали суспільство до злагоди?

 

     Отже, треба врахувати і інтереси тих людей,  які  підтримують велику революцію.  Ніхто навіть із народних депутатів України, які перейшли в  табір  уже  антирадянських,  антисоціалістичних  ідей, чомусь  не  відмовляється  від генеральських погонів,  які дала їм радянська влада,  наукових звань,  звань лауреатів різних,  у тому числі  Шевченківської,  радянських  премій.  Не  відмовляються,  а тримаються за них. Виходить, що всім треба сьогодні або завтра від усього цього відмовитися.

 

     Ми забуваємо  навіть  те,  що  Україна в її нинішніх кордонах якраз склалася  і  отримала  право  на  життя  в  роки  радянської соціалістичної влади, яка перемогла у 1917 році.

 

     Тому я  просив  би,  виходячи  з  цього,  всетаки  визнати  і повернутися до свята Великої Жовтневої  соціалістичної  революції, тим  більше  що воно було відмінено незаконно,  антиконституційно, десь за межами сесійного залу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Цибенко.  За   ним   - народний депутат Чорновіл.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).   Фракция   коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемые избиратели!  Будучи одним из  авторов  законопроекта,  который  мы сегодня обсуждаем, я, естественно, не могу не поддержать его.

 

     Более того,    я    абсолютно   убежден,   что   элементарная человеческая справедливость требует того,  чтобы мы этот  праздник восстановили.  Я абсолютно убежден чисто по-человечески,  что мы с вами,  этот зал,  обречены  принять  это  решение  и  восстановить историческую справедливость.

 

     Во-первых, потому что это страница нашей истории. Это частица нашей биографии,  нравится это кому-то или нет?  Давайте  проведем параллель  с  человеком.  Что  мы подумали бы о человеке,  который сказал:  часть моей жизни с 10 до 15 лет я  прошу  вычеркнуть,  ее нет.  Мы бы,  наверное,  сказали,  что с этим человеком происходит что-то удивительное. Но то же самое мы пытаемся сделать с историей человечества.

 

     Во-вторых, кое-кто  из  опонентов,  не  приемлющих этой даты, этого события и этого праздника,  рассуждает следующим образом. Он мне  не  нравится,  посему  он  не  должен  быть,  и  поэтому  нет необходимости вносить соответствующее изменение.

 

     Я хотел бы  сказать,  что  есть  высший  принцип  демократии, который  должен,  по  моему  мнению,  состоять  в  данном случае в следующем:  государственный праздник должен  быть.  А  праздновать человеку  его  или  не праздновать,  если праздновать,  то в какой форме,  решать ему самому.  Вот демократия, вот ее соблюдение, вот высшие принципы демократии.

 

     Еще один  момент,  на  котором  я хотел бы акцентировать ваше внимание.  Уважаемые коллеги!  Я хотел бы в одном буквально тезисе не  согласиться  с  Людмилой  Яковлевной,  которая  с этой трибуны сказала,  что мы должны исправить свою ошибку.  Людмила Яковлевна, мы  с вами эту ошибку не допускали.  Мы исправляем их ошибку.  И я абсолютно  убежден,  что  мы  должны  действительно  отменить  это решение.

 

     Что начало происходить после принятия этого решения?  Сегодня советы местных уровней в инициативном порядке на своих территориях восстановливают  этот праздник.  Уже есть факт,  когда Брянковской городской совет Луганской области принял решение о  восстановлении на   территории   городского  совета  этого  праздника.  Луганский областной  совет  собрал  тридцать  девять  подписей  депутатов  в поддержку восстановления этого праздника и так далее.  Я абсолютно убежден,  что мы обязаны помочь своим коллегам и восстановить этот праздник в государственном масштабе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Чорновіл.  За  ним  - народний депутат Кульчинський.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.  Партія "Реформи і порядок",  об'єднання  "Наша Україна".  Мені про все це дуже тривале обговорення,  яке сьогодні "проковтнуло" майже весь пленарний день,  хочеться  сказати  одне: шкода втраченого нами часу.  Замість того щоб нормально працювати, ми займаємося тим,  що проводимо передвиборну піарівську акцію для певної  невеликої  групи  партій.  Усім  зрозуміло,  що економічно комуністична доктрина вичерпала себе.  Не дай Боже для  комуністів чи будь-якої іншої крайньо лівої партії,  якщо раптом люди стануть жити трохи ліпше. Адже вони тоді втратять свій електорат.

 

     Треба, очевидно, виходячи з доктрини фрейдизму, посилатися на якісь  внутрішні  почуття,  на якісь внутрішні поривання,  на щось таке,  що лежить у сфері підсвідомого і  не  керується  нормальною людською  логікою,  не  піддається  нормальному  осмисленню.  От і хапаються за свято, яке фактично не має до нас жодного відношення. Пролетаріат,  говорите? Є День праці - 1 Травня, його збережено. Я до цього дня маю своє ставлення, я хотів би, щоб він дістав зовсім інше наповнення, але в цілому, якщо його розглядати як день людей, які працюють, то День праці може бути.

 

     По-іншому я  ставлюся  до  днів  закінчення  Другої  світової війни,  зокрема  до  свята 9 Травня,  але воно є,  маєте свято для ветеранів.  Хоча коли сьогодні доповідач сказав про  14  мільйонів ветеранів,  то це є повне безглуздя,  і ви це прекрасно розумієте. Тому давайте не робити фальсифікації на  тих  почуттях,  які  є  в людей.

 

     Тепер про деякі наслідки того, що може статися. Є два проекти законів,  ми їх порівнюємо.  Тарас Шевченко для всіх  (тут  навіть люди, які колись, мабуть, виступали проти його імені, говорять, як вони його люблять) є об'єднуючою особою.  І свято,  яке нам хочуть знову нав'язати, - 7 листопада, яке є роз'єднуючою основою. Хочете розколювати суспільство?  Ну що ж,  спробуйте.  Нічого  доброго  з цього, очевидно, не вийде.

 

     Тому я  пропоную,  принаймні  тим,  хто  не  хоче працювати в піарівському експерименті для Комуністичної партії та  для  деяких інших,  проігнорувати  голосування  щодо  цього питання,  не брати участі  в  чужих  політичних  ігрищах   і   не   брати   на   себе відповідальності за мільйони жертв,  які з цього свята почалися: і за  голодомор,  і  за  те,  що  ми  внаслідок,  як   тут   казали, велетенських  досягнень  були  відкинуті від усього цивілізованого світу і тільки,  дасть Бог,  колись,  може, ще доженемо весь світ, який не пережив трагедії 7 листопада.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат Кульчинський.  За ним - народний депутат Чародєєв.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.  Народний  рух  України,  об'єднання  "Наша Україна".   Для   людини  немає  нічого  страшнішого,  ніж  втрата історичної  пам'яті.  На  жаль,  панове  комуністи,  ви   втратили українську історичну пам'ять і є на сьогодні продуктом імперського виховання,  імперської ідеології.  Але разом з тим  ви  є  часткою українського народу,  і це викликає тільки біль,  і більше нічого: ні зневаги,  ні протистояння,  а тільки біль.  Воістину:  "няньки, дядьки  отечества  чужого".  Перестаньте  ними бути!  Вам те свято чуже. Це свято чужого народу, який, до речі, відмовився від нього. Росія відмовилася від святкування 7 листопада. Воно вам так треба, як собаці п'ята нога!

 

     У нас в Україні є достатньо проблем,  які треба вирішувати. І якщо  ви  апелюєте  і  вважаєте себе захисниками робітників,  то й працюйте над робітничими програмами. Бо для українських робітників були також свої марсельєзи,  як і для французьких. І всі робітничі акції в переддень української революції  1917  року  починалися  з пісень "Шалійте,  шалійте,  скажені кати, готуйте шпіонів, будуйте тюрми" або ж "Не пора, не пора москалеві і ляхові служить" - оце є українська ідея і прагнення українських робітників.

 

     Наслідком жовтневого  перевороту не могла не бути тоталітарна система,  бо саме Російська соціал-демократична партія більшовиків була першою у світі тоталітарною партією, і вона не могла створити нічого іншого,  як тоталітарну державу і вбивати  один  одного,  і верхом цього насильства було правління кривавого Йосипа Сталіна. І ви також  про  це  повинні  пам'ятати.  Нічого  доброго  жовтневий переворот  Україні не приніс,  і святкувати сьогодні це свято - це блюзнірство над почуттями мільйонів загиблих наших співгромадян.

 

     Я закликаю вас подумати над  цим.  А  ми,  безумовно,  будемо голосувати проти цього свята.

 

     Що ж до Шевченка.  Ви знаєте свою радянську історію.  До 1925 року 22 травня - це було загальнонаціональне свято, день виконання Шевченкового  заповіту  в  Українській  Радянській  Соціалістичній Республіці.  І  тільки  потім  його  відмінили.  Настільки  розбіг української  революції  був великий,  що навіть радянська влада не могла перші роки відмінити  це  свято.  Усі  червоноармійці,  коли виконувався  "Заповіт",  вставали  і  слухали  його стоячи.  Це ви повинні знати, про це є спогади таких великих ваших соратників, як Скрипник і Чубар. Отже, шевченкове свято об'єднує.

 

     Відмовмося від  того  мертвого  минулого,  яке хапає живих за ноги,  і йдімо всі вперед,  будуймо Українську державу,  щоб  вона була справедлива для всіх верств населення!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Чародєєв.  За  ним  - народний депутат Мельник.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Я думаю, что депутат Сухой поспешил, сказав, что это фантастика  -  принять  обе  поправки  к  закону.  Я не вижу здесь противоречия.  Наоборот,  нам  надо  действительно  стремиться   к единению Украины.

 

     Что касается 7 ноября. Есть праздники подобные, почему нет. И празднование взятия Бастилии. Греки национальный праздник отмечают 28  октября.  Это  день итальянской фашистской агрессии,  но народ сказал "нет". 7 ноября - это наука была и капиталистам всего мира, что надо делиться,  ребята,  надо учитывать социальные вопросы.  А то,  что там где-то пролилась кровь...  Ну,  не без этого. Когда в Англии  изобрели паровоз и первый рейс сделали,  то задавили члена парламента.  Ну мы же сегодня  рассматривали  проект  закона  "про рейковий  рухомий  склад".  То есть это не значит,  что депутаты - враги паровоза. Нельзя же так говорить? Нет.

 

     То, что  принято  это   было   незаконно,   дает   основания. Проголосуют  -  не  проголосуют,  но  всегда  об  этом  помнить  и добиваться.  Мы должны,  уйдя из парламента,  до конца жизни  всем рассказывать, что произошло. Произошел такой бандитский акт здесь.

 

     Что касается Шевченко. Ну, я не думаю, что нам надо упираться в этом плане.  Есть подобные праздники.  Каждый народ  выстраивает свою  государственность  сам,  это  его  дело.  Каждый  порядочный человек должен иметь свою голову,  свою жену,  говорил Ключевский. Так и это.  Это дело украинского народа.  Я лично считаю, что надо обязательно развить мысль (если можно по отношению к Удовенко  так сказать),   что   "під  впливом  Шевченка  формувалася  українська національна  свідомість".  Да!  Но  Удовенко  не  читал   Шевченко практически, а я прочитал полностью, просмотрел все корзины. Нигде нет сине-желтого флага,  нигде нет тризуба,  потому  что  Шевченко знал,   что  это  из  Полтавской  битвы  взяли,  что  это  символы предательства.  Давайте все построим по Шевченко.  Все  творчество Шевченко глубоко антируховское, пропитанное ненавистью к той базе, на которой потом родился Народный рух Украины.

 

     Поэтому я считаю, что нам это надо поддержать и проголосовать одним  пакетом  два  законопроекта.  И,  действительно,  это будет хорошо,  будет торжество в зале,  перемирие,  это будет  нормально перед выборами.  Но главное,  мы должны понять, что упоминать, как нечаянно сказала Безуглая,  из вежливости сказала,  что  это  была ошибка,  я  принципиально  это хочу подчеркнуть,  что этого делать нельзя.  То,  что было сделано в Украинском доме,  все,  что  было принято,  -  все  дурно,  бестолково  и антизаконно.  Единственное путевое,  что  Гаврыша  сделали  заместителем.  Видите,  вот  дает возможность  выступить.  Все  остальное было преступлением - смесь парламентаризма и  бандитизма.  Это  намного  хуже,  чем  расстрел парламента в России.

 

     Поэтому давайте  благодаря данному законопроекту вспомним это и расскажем  нашим  детям  и  внукам.  А  оба  законопроекта  надо поддерживать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку.  Народний депутат Мельник.  І депутат Павловський завершить виступи з цього питання.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ, НДП).  Шановні колеги! Я розумію, що попереду вибори, і, звичайно, політично важливо для різних політичних сил висловити свою позицію з  цього  приводу.  Але ступити двічі в одну річку,  ми розуміємо, неможливо.  Свято 7 листопада перестає бути святом.  І  як  би  ми цього не хотіли, але від нього треба буде відмовитись.

 

     Наше дитинство, його духовність тісно пов'язані із Шевченком. Його портрет був завжди на стіні під рушником,  у кожній хаті  був бюст Шевченка,  ми читали Шевченка,  вчили Шевченка. Шевченко - це велич духу. Людина, яка була кріпаком і зуміла стати інтелігентом, зуміла досягти висот людського духу.  Це - приклад не для тих, хто хоче тільки ділити,  а для тих,  хто хоче здобувати, хто хоче щось зробити  в цьому житті.  І я думаю,  це нормально,  щоб ми мали це свято  для  нашого  українського  народу,  тому  що   Шевченку   є пам'ятники  в усьому світі і пам'ять про нього живе.  Але ж це наш український Шевченко.

 

     І останнє.  Мені дуже шкода,  що ми з  вами  застряли  в  цих політичних  дебатах і не розглянемо сьогодні дуже важливе питання, яке є підоймою для економічного росту держави,  - про контроль  за декларуванням доходів державних службовців - вищих посадових осіб. Це не популізм,  а  реальний  крок  для  економічного  відродження України.  Уся  помилка  в  тому,  що ми з вами не хочемо працювати конструктивно.

 

     Я думаю,  що свято Шевченка буде в Україні,  і  я  думаю,  що Україна буде заможною, а законопроект, записаний у порядку денному наступним, ми з вами обов'язково приймемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре  Володимировичу.  Народний  депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую.  Фракція "Батьківщина".  Я спробую з точки  зору геоекономіки  і  геополітики  розглянути роль і місце кожної з цих дат.

 

     Стосовно 7 листопада. Жовтнева революція підштовхнула світ до того,  що  під  час кризи 1933 року постало питання,  чи буде далі продовжуватись ринковий фундаменталізм, чи його обличчя зміниться?

 

     І дійсно, після цього в розвинутих країнах світу сформувалися регульовані державою, соціально орієнтовані ринкові відносини.

 

     З іншого  боку,  події  1917  року призвели до крайнощів,  до встановлення тоталітарного режиму.

 

     Нині ми відкинули одне і почали будувати в себе новий курс  - знову ринковий фундаменталізм,  а Джордж Сорос написав:  "Ринковий фундаменталізм і демократія несумісні".

 

     І от 9 березня народ вийшов,  щоб  святкувати  демократію,  а Президент  відгородився п'ятьма тисячами міліціонерів і без народу покладав вінки до пам'ятника Шевченку.  А народ,  який хотів  його підтримати, отримав палиці. І сьогодні декого судять.

 

     Отже, 9 березня - це день боротьби за демократію, проти цього режиму, який Кучма нав'язав нашій державі.

 

     Тому якщо виходити з точки  зору  соціальної  орієнтації,  то перше свято треба підтримати.

 

     Якщо виходити з точку зору розвитку демократії, то ми повинні підтримати і 9 березня,  тому що  цього  дня  ми  почали  активно, усвідомивши,   що   в   нас  іде  наступ  диктатури,  боротися  за демократію.

 

     Держава може бути розвинутою тільки  тоді,  коли  вона  будує свою  систему на основі соціальної орієнтації (а ринковий механізм

- тільки для ефективності) і демократичного устрою.

 

     Тому я  пропоную  ці  два  проекти  законів  проголосувати  в пакеті. Вони в цілому вирішують ці проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Надаю слово першому заступнику державного секретаря  Міністерства   праці   та   соціальної   політики   для висловлення позиції Кабінету Міністрів.

 

     ГНЕБІДЕНКО І.Ф.,   перший   заступник   державного  секретаря Міністерства  праці  та  соціальної  політики   України.   Кабінет Міністрів  України  не  раз розглядав пропозиції щодо питань,  які порушуються сьогодні в цьому залі.  За роки  незалежності  України кількість  святкових  і  неробочих  днів  збільшилася на два дні і становить зараз десять днів.

 

     Статтею 67 Кодексу законів про працю передбачено  перенесення вихідних  днів  на наступний день після святкового або неробочого, внаслідок чого  кількість  днів,  у  які  робота  не  проводиться, збільшилася з двох до п'яти днів на рік.

 

     Прийняття рішення    щодо    встановлення   таких   святкових додаткових днів призведе до  подальшого  зменшення  річного  фонду робочого  часу  ще на три робочі дні і відповідно знизить величину внутрішнього валового продукту в середньому  на  0,4  відсотка  на день, а в цілому - на 1,2 відсотка.

 

     Крім того,  це призведе до додаткових витрат заробітної плати у  святкові  дні  працівникам  бюджетної  сфери   та   працівникам підприємств з безперервним циклом виробництва.

 

     Враховуючи зазначене,   вважаємо,   що   подальше  збільшення кількості  святкових  днів  у  нинішніх   економічних   умовах   є недоцільним.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Доповідачі мають право на заключне слово.  Хто наполягає?  Прошу увімкнути мікрофон  Людмили Яківни   Безуглої.   Потім   -  депутати  Соломатін  та  Удовенко. "Різного", напевно, вже не буде.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я. Уважаемые товарищи! Итак, закончилось обсуждение довольно важного законопроекта для Украины.  Дело в том, что волей или неволей господа  Удовенко  и  Мельник  признали,  что  в  годы советской власти никогда имя Тараса Шевченко не забывалось. Именно Удовенко подчеркнул,  что он жил  в  Криворожье,  где  в  основном русскоязычное население. Любовь и уважение к Шевченко были, есть и будут у народа неотъемлемой его частью.  И  не  позволительно  вам сегодня  присваивать  его себе.  Вы сегодня посягнули также на имя Леси Украинки.  Это тоже не ваша поэтесса,  не  ваша  героиня.  Мы настаиваем,   чтобы   зал   пересмотрел   свое   отношение   и  то преступление,  - я вношу  поправку,  -  то  преступление,  которое действительно  было  совершено  1  февраля 2000 года,  было в зале Верховного Совета преодолено. Недопустимо, чтобы мы еще и морально уничтожали наш народ.

 

     А тем,  кто сегодня пытается наковырять какие-то исторические факты,  я еще раз заявляю:  давайте проанализируем,  ведь  сегодня торгуют  нашими  женщинами,  а этого не было при советской власти, сегодня наших детей продают за рубеж,  сегодня в  мирное  время  в Украине  по  самым скромным подсчетам не досчитываются 4 миллионов человек.  Это есть уже в учебниках истории  Украины.  Задумайтесь, что вы сделали, господа руховцы, паны, которые сегодня утверждают, что это очень ласковое и доброе слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Нагадую всім, що заключне слово  має  часовий  вимір  три  хвилини.  Народний  депутат  Юрій Петрович Соломатін.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую.  Шановні колеги! Одна відома в історії особа  сказала,  що  в  кожній нації є дві нації - нація багатих і нація бідних.  І це  підтвердив  на  початку  свого  президентства Леонід Кравчук,  попереджуючи тоді ще радянських людей,  що будуть багаті і будуть бідні.  Зараз абсолютна більшість нашого населення на  власній  шкурі  відчула,  що  це  таке.  І  саме  тому є різні Шевченки.  Є Шевченко бідних і є Шевченко  багатих.  Наші  шановні опоненти  з  правого  боку  намагаються  зробити  з Шевченка свого ідола,  який начебто їх підтверджує,  начебто  їх  підтримує.  Але простий  народ,  простий  селянин  ніколи  не  погодяться  з такою думкою,  у них інший Шевченко. І в дні шевченківських свят кожен з нас приходить до свого Шевченка.

 

     Тому я  вважаю,  що  і  9  березня  може  бути Шевченківським святом,  але це свято  буде  наше  -  трудового  люду,  а  не  тих багатіївкрадіїв.

 

     І також я вважаю,  що наші люди, які підтримують і вимагають, щоб свято 7 і 8 листопада було поновлено,  спостерігають за  нашою дискусією  і  зроблять  з  цього висновки.  І не лише 14 мільйонів ветеранів, пенсіонерів і інвалідів, а й весь трудовий люд України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Юрію   Петровичу.   Геннадій   Йосипович Удовенко. Заключне слово.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.  Шановні колеги!  Законопроект про встановлення Дня пам'яті Шевченка я вніс ще півтора року тому,  і він лежав  на полицях  профільного  комітету понад рік.  Ніякої політики я в цей законопроект не вкладав,  там чітко вказано:  додати до статті  73 Кодексу законів про працю один рядок і одну цифру.

 

     Сьогодні не  за  нашою  ініціативою  -  не  за  моєю  і не за ініціативою фракції Народного  руху  -  почали  з'ясовувати,  кому належить   Шевченко:   бідним   чи   багатим.   Шевченко  належить українському народу.  І навіть за часів тоталітарного режиму також відзначали   день  пам'яті  Шевченка,  але  по-різному.  Тих,  хто приходив,  покладав квіти до пам'ятника Шевченку і читав "Заповіт" Шевченка,  переписували  і потім викликали до КДБ.  Так що й це ми знаємо, хто і як використовував Шевченка.

 

     Тепер хочу відповісти колезі Донченку.  Народний рух України, колего   Донченко,   виник   на  хвилі  національно-демократичного піднесення українського народу.  І не випадково в  програмі  нашої партії записано, що її соціальною основою є український народ. Ось до чого ми прагнемо.  І тому я відкидаю ваше звинувачення  на  цей рахунок.

 

     Шановний пане   Донченко!   Я  виховувався  в  цивілізованому оточенні,  де абсолютно нормально відзначали і завжди  відзначають пам'ять Вашінгтона,  а це свято американського народу, і воно дуже широко відзначається. Ви виступали і говорили від імені всіх країн світу,  що в жодній країні світу немає такого свята. Є такі свята! І якщо ми введемо таке свято, воно буде тільки об'єднуючим.

 

     А щодо звернень,  то є "господин"  і  "госпожа",  є  мосьє  і мадам, є гер, є пан, є пані, є панна - це звичайно для звернення в цивілізованому суспільстві.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ключковський. Репліка.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Його прізвище не згадувалося

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Згадувалася фракція Народного руху України,  і  я відповідно до Регламенту надаю слово для репліки.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Сьогодні було стільки звернень до рухівців, що, чесне слово, панове  комуністи чи "товарищи" комуністи,  не дати слово рухівцям відповісти  на  ці  звернення  -  це  ще  одне  свідчення   вашого комчванства, яке вам стільки разів навіть ваш лідер закидав.

 

     Я хочу сказати,  що є різні речі,  які не треба змішувати. Та подія 7 листопада,  яка відбулася за тисячі  кілометрів  звідси  в далекому  Петрограді,  призвела до багатьох страждань українського народу, призвела до загибелі перших незалежних українських держав, і  тому  завжди  для  українців  буде  днем трагедії,  днем тяжкої пам'яті,  днем встановлення тоталітарного режиму,  який не  тільки знищував  мільйони  людей у таборах на далекій Півночі і в Сибіру, але й призвів до брежнєвського маразму як  вершини  комуністичного режиму.

 

     Що стосується  Шевченка та Лесі Українки,  то хоч би ті,  хто про  них  говорив,  спромоглися  українську  мову  вивчити,   щоби прочитати  Шевченка і Лесю Українку в оригіналі,  так,  як рухівці читають Пушкіна і Лермонтова. А після того би бралися розбиратися, чи   дійсно   під   пам'ятником   Шевченку   в  комуністичні  часи арештовували  людей,  чи  дійсно  за  те,  що  співали  "Заповіт", виключали  з  університетів.  Так от ми це все пройшли,  і тому не дамо вам використовувати імена наших святинь, наших лідерів, наших видатних людей!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для  репліки  від  фракції  Комуністичної партії України надається народному депутату Юхимець. Одна хвилина.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  196 Черкаська область).  Шановні колеги! Сьогоднішня дискусія ще раз показує, що є над чим задуматися. Сьогодні, на превеликий жаль, у цьому залі в запалі цієї дискусії Верховна Рада України  забула  звернутися  зі словом вітання до тих,  хто дав нам основу наших знань, - до наших педагогів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще не завершили засідання.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.  Сьогодні напередодні вчительського свята я хочу щиро  привітати  всіх  колег  з цим великим святом і за дорученням фракції сказати:  пора задуматись і згадати шевченкові  слова  про те, що люд український завжди стояв на захисті своїх прав.

 

     І те,   що   сьогодні   твориться  у  нашій  освіті,  ще  раз підтверджує,  що руйнація,  яка почалася  з  1991  року,  не  буде сприяти   формуванню  Української  держави,  заради  якої  ми  тут працюємо.  Саме освіта є показником того, як реально нинішня влада підходить  до  розбудови держави.  А загублена вся система освіти. Сьогодні немає дошкільної освіти в  Україні.  Сьогодні  руйнується позашкільна  освіта.  Сьогодні  практично  немає  у  нас середньої школи,  яка нищиться  саме  стараннями  тих,  хто  хотів  сьогодні сказати про те,  що вони відстоюють інтереси України.  Ганьба тим, хто  сьогодні  хоче  використати  ім'я  Шевченка  тільки  в  своїх інтересах!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Таким чином, розгляд проектів законів про внесення зміни до статті 73  Кодексу  законів  про  працю  України завершено.

 

     Шановні колеги!  Хочу сказати,  що наступний тиждень Верховна Рада працює в комітетах.  У вівторок  9  жовтня  відбудеться  День уряду з порядком денним "Інформація Кабінету Міністрів України про стан безробіття на ринку праці в Україні".

 

     Шановні народні депутати!  7  жовтня  своє  професійне  свято відзначатимуть   освітяни,   а   8-9   жовтня  відбудеться  Другий всеукраїнський з'їзд працівників освіти.  Ніхто,  на мою думку, не може заперечувати, що найважливішим ресурсом, який здатний підняти Українську державу до світового рівня,  є науковий та освітянський потенціал.   Його  творять  і  примножують  найбільш  самовіддані, працьовиті,  ерудовані  представники  українського   народу.   Тож напередодні  свята  дозвольте привітати від вашого імені всіх тих, хто стоїть коло початків навчання і виховання,  хто  своєю  працею надихає  наших  дітей  на  добре  і вічне,  несе радість пізнання, виховує  людяність,  патріотизм,  почуття   власної   національної гідності, хто готує висококваліфіковані кадри нашої держави, торує шляхи педагогічної науки,  і запевнити,  що український  парламент зробить все можливе, щоб наука і освіта в державі були взірцем для світового  співтовариства.  Міцного  здоров'я  вам,  шановні  наші вчителі,   нових   досягнень   на   ниві   навчання   і  виховання підростаючого покоління - майбутнього України!

 

     Хочу привітати також усіх тих,  хто  пов'язав  своє  життя  з професією  юриста.  8  жовтня  вони відзначатимуть своє професійне свято.  Бажаю їм міцного здоров'я,  невичерпних джерел енергії  та натхнення,  плідної  праці  задля  становлення України як правової держави, в тому числі в сесійному залі українського парламенту, де працюють найбільш видатні українські законотворціюристи.  Хай всім щастить! (Оплески).

 

     На цьому пленарний день завершено. Роботу в пленарному режимі продовжимо 15 жовтня. Ще раз нагадую, наступний тиждень - робота в комітетах. До побачення.