Стенограма пленарного засідання

02 жовтня 2001

 

                      ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  2  ж о в т н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

     Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів України підготуватися до реєстрації.

 

     Поки ви,  шановні колеги, готуєтеся до реєстрації, я хотів би від  вашого  імені поздоровити нашого колегу Корчинського Анатолія Івановича з днем народження,  побажати йому успіхів, щастя, всього самого найкращого.

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі  Верховної  Ради  України зареєструвалися 373 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Сьогодні згідно з Регламентом у нас відведено 45  хвилин  для оголошення запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій уповноважених депутатських груп і фракцій.

 

     Надійшли депутатські запити.

 

     Народних депутатів Анатолія Єрмака і Григорія Омельченка - до Голови  Верховної  Ради  України  стосовно  доцільності підготовки Комітетом з  питань  національної  безпеки  і  оборони  інформації Верховній  Раді  України  про  проблеми  реформування Збройних Сил України.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  стосовно  порушень  чинного законодавства при заселенні у 2000 році в  місті  Хмельницькому  багатоквартирного  будинку  для ліквідаторів  аварії  на  ЧАЕС  без підведення опалення,  водо- та газопостачання та інших будівельних недоробок.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 115.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Степанова  -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно порушення прав колишніх членів КСП  "Родіна"  Шахтарського  району Донецької області.

 

     "За" - 119.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Миколи   Ковача  -  до  Прем'єр-міністра України щодо вирішення  проблеми  виділення  сільськогосподарських земель  для  земельних  наділів  жителям  ряду  населених  пунктів Берегівського району Закарпатської області.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 116.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  стосовно  корупційної діяльності працівників Національної акціонерної   компанії   "Нафтогаз    України",    пов'язаної    з адміністративним      витісненням     з     внутрішнього     ринку конкурентоздатних вітчизняних газових лічильників  імпортними,  що поступаються   вітчизняним   за   технічними   й  експлуатаційними характеристиками.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Івана  Біласа   -   до   Прем'єр-міністра України,  голови  Комітету з питань бюджету Верховної Ради України стосовно   державної   підтримки   та   бюджетного    фінансування літакобудівної промисловості у 2002 році.

 

     "За" - 81.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до  Прем'єр-міністра  України,  Генерального  прокурора  України стосовно недостатнього фінансування Луганської області.

 

     "За" - 69.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата   Леоніда   Стрижка   -   до  Генерального прокурора  України  стосовно  правомірності  надання  ліцензії  на мовлення телеканалу "1+1".

 

     "За" - 117.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до Генерального прокурора  України  стосовно  неправомірних  дій окремих  посадових осіб Міністерства внутрішніх справ у Луганській області.

 

     "За" - 99.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Хмельовий, Мазур, Черняк та інші) - до  Генерального  прокурора  України,  голови Державної податкової адміністрації  України  щодо   перекручення   головою   виконавчої дирекції   Ліквідатора   банку  "Україна"  Русаліним  та  окремими народними депутатами  фактів  стосовно  надання  банком  "Україна" кредитів на суму понад 374 мільйони гривень.

 

     "За" - 106.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Юрія Соломатіна - до голови Адміністрації Президента  України  у   зв'язку   з   незадоволенням   відповіддю Адміністрації Президента України на звернення стосовно роз'яснення порядку призначення і  звільнення  з  посади  радників  Президента України   та  щодо  подання  Льовочкіним  Сергієм  Володимировичем неправдивих даних при  його  працевлаштуванні  на  посаду  радника Президента України.

 

     "За" - 147.

 

     Народного депутата  Георгія  Філіпчука  - до міністра юстиції України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповідями  на  звернення депутата   стосовно   невиконання  судового  рішення  про  надання благоустроєного житла сім'ї,  будинок якої знесено для громадських потреб.

 

     "За" - 91.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів (Полюхович,  Федорин,  Сирота) - до міністра транспорту України стосовно участі підприємств об'єднання "Укрпромбудсервіс" в обслуговуванні пасажирів.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 87.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Ореста Фурдичка - до міністра закордонних справ  України  стосовно   зволікання   відкриття   автомобільного пункту-пропуску "Смільниця - Кросценко" у Львівській області.

 

     "За" - 89.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата   Георгія   Філіпчука  -  до  Міністерства юстиції,  Державного комітету з питань  регуляторної  політики  та підприємництва,  Міністерства охорони здоров'я України у зв'язку з встановленням  заборони   на   розміщення   аптечних   кіосків   у продовольчих магазинах.

 

     "За" - 90.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Білорус та інші, всього 13 народних депутатів)  -  до  голови  Київської  міської  ради  у  зв'язку  з незадоволенням    відповіддю    на    звернення   щодо   критичної фінансово-економічної   ситуації,   що    склалася    на    заводі "Промарматура".

 

     "За" - 78.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата   Михайла   Степанова   -   до   секретаря Луганської міської ради у  зв'язку  з  відсутністю  реагування  на звернення  стосовно  скарг  мешканців  Залізничного  провулка щодо поривів магістрального водоводу.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Михайла   Гуцола   -    до    президента Національної  телекомпанії  Долганова стосовно виконання доручення Президента  України  щодо  запровадження  сурдоперекладу  програми "УТН. Панорама" на Першому каналі Українського телебачення.

 

     "За" - 62.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях.

 

     Народного депутата  Абрамова  -  до міністра охорони здоров'я Москаленка відносно тяжкої і небезпечної епідеміологічної ситуації в місті Торезі Донецької області.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Федорина,  Ткаленка,  Сироти - до міністра екології та природних ресурсів України Курикіна про  включення  до державної програми будівництва очисних споруд у місті Городок та в селищі Чемерівці Хмельницької області.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  України  Кулика  -  до   Прем'єр-міністра України   Кінаха   щодо   повернення  бюджетних  коштів  сільським забудовникам Полтавщини.

 

     "За" - 103.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата України  Чернічка  -  до  Прем'єр-міністра України   Кінаха   щодо   ситуації,  яка  склалася  на  державному підприємстві "Шахта імені Орджонікідзе",  та дій  керівництва  ВАТ "Центральний ГЗК" у місті Кривому Розі.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   України   Чернічка   -  до  Генерального прокурора  України  Потебенька  щодо  ситуації,  яка  склалася  на державному   підприємстві   "Шахта  імені  Орджонікідзе",  та  дій керівництва ВАТ "Центральний ГЗК" у місті Кривому Розі.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Переходимо до оголошення заяв і повідомлень від  депутатських груп і фракцій.

 

     Слово для  виступу  від  депутатської фракції партії "Яблуко" надається народному депутату  Суслову.  Наступним  буде  виступати Олексій Марченко.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные  депутаты!  Фракция  партии  "Яблоко"  обращает внимание  Верховной  Рады  Украины,  правительства и Национального банка  Украины  на  необходимость   принятия   срочных   мер   для недопущения   использования   средств   вкладчиков,   клиентов   и акционеров коммерческих банков  для  финансирования  избирательных кампаний  отдельных  политиков  и политических сил на выборах 2002 года.

 

     История банкротства банка "Украина"  не  должна  повториться. Тем   не   менее   существуют  факты,  которые  свидетельствуют  о вовлечении крупнейших украинских банков в подготовку избирательных кампаний.

 

     Укрсоцбанк сегодня     фактически     контролируется    одной политической партией - Народно-демократической партией. Крупнейший коммерческий  банк  Украины  - Проминвестбанк - создал собственную политическую партию,  которая собирается участвовать в выборах  на средства банка.

 

     Именно эти   два   банка  так  и  не  предоставили  временной следственной  комиссии  Верховной   Рады   Украины   исчерпывающую информацию об обстоятельствах их приватизации,  как того требовало постановление Верховной Рады.

 

     Сегодня не  работает  наблюдательный  совет   Сберегательного банка Украины.  Правление банка не дает членам совета информацию о действительном состоянии банка.

 

     Поэтому я, как член этого совета, вынужден обратиться сегодня с  трибуны Верховной Рады к председателю совета,  социал-демократу Плужникову с предложением:  хватит бездействовать, давайте наконец соберем  заседание  совета банка.  Тем более что Национальный банк Украины на днях ввел специальный режим контроля за  работой  этого банка.

 

     Известно также,  что  целый  ряд народных депутатов связаны с другими коммерческими  банками  и  собираются  финансировать  свои кампании за счет средств этих банков.

 

     В связи  с  этим  фракция  партии  "Яблоко"  с  целью  защиты интересов   вкладчиков   и   недопущения   использования   средств коммерческих   банков  для  финансирования  политических  кампаний предлагает правительству и Национальному банку разработать меры по недопущению использования средств вкладчиков и клиентов банков для финансирования выборов и проинформировать Верховную Раду  об  этих мерах в декабре 2001 года.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу від депутатської фракції "Демократичний союз" надається Олексію  Марченку.  Наступним  буде виступати депутат Симоненко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).   Дякую.  Шановні  колеги!  Сьогодні  чи  не найголовнішим питанням нашої роботи є розгляд  проекту  державного бюджету.  Важливість  цього документа важко переоцінити,  оскільки саме він  багато  в  чому  визначатиме  соціальний  і  економічний розвиток країни в наступному році.

 

     Ми не  повинні  зупинитися  на  досягнутому  перш  за  все  в соціальній сфері, а тим більше втратити його.

 

     Виходячи з цих позицій,  усвідомлюючи відповідальність  перед нашими    виборцями    за   прийняте   рішення,   фракція   партії "Демократичний союз" не може не звернути уваги  уряду  і  народних депутатів на суттєві вади поданого проекту бюджету на 2002 рік.

 

     Перше і   найголовніше   -  бюджет  важко  назвати  соціально орієнтованим.  Порівняно  з  поточним  роком  частка  видатків  на соціальні  цілі  в  ньому  навіть  зменшується:  всупереч  вимогам Бюджетної резолюції вона виявилася меншою на 50 відсотків.  Знову, як  і  в  минулому  році,  пропонується  призупинити  дію положень законів,  які стосуються  виплат  надбавок  і  доплат  працівникам освіти і культури.  Більше того, перелік таких положень розширено, а,  скажімо,  сільські бібліотеки швидше  всього  після  прийняття такого бюджету будуть закриті зовсім.  Ми забуваємо, що працівники саме цих категорій закладають основи нашого майбутнього,  на що ми не раз звертали увагу в попередніх заявах.

 

     Наша фракція завжди вважала,  що соціальна сфера повинна бути головним  пріоритетом  бюджетної  політики,  особливо   в   умовах перехідного періоду.  Безумовно,  і наступний рік не повинен стати винятком,  тим  більше  що  високі  темпи  економічного  зростання поточного року дають усі підстави для значного поступу у вирішенні болючих соціальних проблем.

 

     Ми вважаємо,  що для цього лише потрібна політична воля уряду і  парламенту,  що  проявилася у статтях проекту щодо фінансування оборони.  Фракція партії "Демократичний союз"  повністю  підтримує збільшення видатків на потреби армії,  розуміючи,  що це не тільки поліпшення матеріально-технічного  забезпечення,  а  й  підвищення грошового    забезпечення   військовослужбовців,   покращання   їх житловопобутових умов.

 

     Разом з тим нас турбує збільшення на 58 відсотків видатків на державне управління,  яке поглинає майже третину приросту доходної частини бюджету.  Державний апарат  поглинає  все  більше  коштів, однак  відсутність  будь-яких  ознак  покращання  якості державних послуг   населенню   свідчить    про    неефективність    існуючої адміністративної  системи.  У  зв'язку з цим з особливою гостротою постає питання прискорення адміністративної реформи,  що,  на нашу думку, вимагає виділення окремих видатків на його вирішення.

 

     Ми також  вважаємо  за  необхідне суттєво збільшити в проекті частку  місцевих  бюджетів,  що  забезпечить   більш   раціональне використання  коштів з урахуванням особливостей і потреб населення кожного регіону.  Незважаючи на те що Бюджетна резолюція  вимагала доведення  їх  до  40  відсотків,  у представленому документі вона становить лише 36 відсотків,  а уряд декларує  цифру  39,3,  однак насправді це частка місцевих бюджетів у загальному фонді,  тоді як у резолюції мова йде про зведений  бюджет.  Таким  чином,  місцеві бюджети недоотримують близько 2 мільярдів гривень, що, безперечно, не сприятиме регіональному розвитку.

 

     Проте, незважаючи  на  суттєві  недоліки  проекту   головного фінансового  документа  України  на  наступний рік,  ми далекі від того,  щоб драматизувати ситуацію.  Фракція партії  "Демократичний союз" закликає і уряд,  і депутатський корпус,  а не тільки членів бюджетного комітету до напруженої спільної  роботи  над  проектом. Плідність  нашої  співпраці  стане  лакмусовим папірцем політичної зрілості як для виконавчої, так і для законодавчої гілок влади.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  від  фракції   Комуністичної партії   України  надається  депутату  Симоненку.  Наступним  буде виступати депутат Зінченко.

 

 

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Останні події  в  країні  і  світі вимагають   як  ніколи  зважених  і  тверезих  оцінок,  головне  - конкретних дій з боку  всіх  гілок  влади  по  забезпеченню  вищих національних інтересів України.

 

     По-перше, нещодавно  Президент  Кучма  своїм указом затвердив Концепцію стратегії  подолання  бідності.  Здавалося  б,  зроблено конкретний  крок  у  виправленні нинішнього соціально-економічного курсу,  який ми,  комуністи,  справедливо вважаємо злочинним.  Але уряд  планує на вимоги МВФ нове,  повзуче підвищення тарифів і цін на житловокомунальні послуги, електроенергію, послуги транспорту і зв'язку.  Продовжується  наступ  на  соціальні  права  та інтереси трудящих,  зокрема,  знижується реальний рівень заробітної  плати, пенсій і стипендій.

 

     Ми, комуністи,  закликаємо  народ об'єднатися і акціями 12-13 жовтня висловити рішучий протест свавіллю влади.

 

     По-друге, Президент Кучма не перестає дивувати  українську  і міжнародну громадськість, робити все мислиме і немислиме для того, щоб постійно ганьбити власну  країну  і  народ.  З'являються  такі художні  образи  і  порівняння,  котрі  гідні кадрів фільмів жахів Хічкока або картин сюрреаліста Далі:  то він порівнює рідний народ із  жителями  зоопарку,  то  називає  обраних  за  його  вказівкою депутатів більшості хворими та злодіями, то говорить, що країна ще не дозріла до партійно-пропорційної виборчої системи. Виявляється, сусідня Польща,  президент котрої  так  наполегливо  вчить  нашого Президента європейському вибору, дозріла, а Україна - ні.

 

     Ось і  під час останнього візиту в Казахстан Кучма в черговий раз заявив,  що джерело дестабілізації  обстановки  в  країні  він вбачає в парламенті.  Крім того, слід врахувати, що на 217 законів із 920 вже прийнятих,  тобто на кожний четвертий, накладалося вето Президента,  при  цьому  кожний другий ветований закон вносився як сформований ним особисто або Кабінетом  Міністрів.  Одним  словом, суперечить сам собі.

 

     Доречно також  згадати  про тих,  хто із такою заповзятістю і наполегливістю створив шляхом підкупу і погроз  штучну  більшість, здійснив парламентський переворот, перетворивши вищий законодавчий орган країни в слухняне і  кишенькове  знаряддя  корисливих  примх вузького кола широковідомих осіб,  і нагадати Президентові, як він цьому радів і терміново підписував прийняті ними так звані закони.

 

     Тому, на наш погляд, джерело дестабілізації треба шукати не в парламенті,  а в іншому будинку. Адже прийняте Президентом в обхід Верховної  Ради  рішення  про  надання  повітряного  простору  над територією  України  в  розпорядження  США  і НАТО не що інше,  як цілком авантюрний крок стосовно  долі  власного  народу.  Відтепер Україна  стає  співучасником  і відповідальною за можливий початок нової світової війни,  за можливі страшні людські жертви не тільки в Афганістані,  а й у власній країні,  та радикальний перерозподіл світу,  перегляд положень Ялтинських угод і Гельсінського акта,  а також  у  протистоянні  з  ісламським світом з оглядом на проблеми Криму. І все це робиться за жалюгідні кредитні подачки від МВФ.

 

     Участь України у воєнних кампаніях Сполучених Штатів викликає глибоку   тривогу   ще   і   тим,   що   самі  Сполучені  Штати  є державою-терористом.  Та  головне  питання  для  Президента:  чим, власне,  відрізняються  від  долі постраждалих мешканців Нью-Йорку долі мирних і беззахисних афганців, у тому числі стариків, дітей і жінок,   які  можуть  загинути  внаслідок  так  званих  "килимних" бомбардувань  американської  авіації  чи  випробувань  США  та  їх сателітами нових видів озброєнь?

 

     Фракція комуністів пропонує терміново розглянути на засіданні Верховної  Ради  і  включити  до  порядку   денного   питань   про нейтральний статус України,  а також затвердження, як того вимагає закон, указу Президента про затвердження рішення Ради національної безпеки  і  оборони  про  використання  повітряного  простору  над територією України для прольоту військовотранспортних літаків  США і НАТО.

 

     Депутатська фракція   комуністів   категорично   вимагає  від Президента не  із-за  кордону  через  телебачення  спілкуватися  з власним  парламентом,  а прийти до Верховної Ради і обговорити всі найгостріші,  болючі  питання  сучасності  тут,  у  залі,   а   не погрожувати з-за кордону через телебачення.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  керівнику фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної)  Зінченку. Наступним буде виступати депутат Ніколаєнко.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Виступивши із заявою два тижні тому про  необхідність  прийняття  невідкладних  заходів щодо  захисту  суспільної  моралі від засилля культу жорстокості і насильства на телебаченні, в кіно- і відеопрокаті, фракція СДПУ(о) звернула  увагу  в  першу  чергу  на  значимість  і  гостроту цієї проблеми.

 

     Суспільна реакція в цілому підтвердила слушність  висловлених нами думок та пропозицій.

 

     Проте, з  іншого  боку,  з'явилися  твердження,  які піддають сумніву можливість здійснення  зазначених  у  заяві  першочергових заходів.  Більше  того,  в  ряді  ЗМІ з'явилися матеріали,  в яких проблема по суті перекладається в  площину  вже  давно  пройденого етапу безглуздої суперечки про межу між порнографією та еротикою.

 

     Таким чином,   увага   суспільної  думки  фокусується  не  на практичних і  достатньо  ясних  і  зрозумілих  діях  по  наведенню елементарного порядку, а на ще одній дискусії про цензуру.

 

     Рішуче заявляємо,  що мова йшла зовсім про інше. Більше того, ми готові довести, що бачимо проблему набагато ширше.

 

     Події 11 вересня  в  Сполучених  Штатах  дійсно  змушують  на багато речей подивитися по-новому.  Так, у самих Сполучених Штатах вжито заходи,  направлені на обмеження демонстрації на телебаченні стрічок  і матеріалів,  що містять сцени насильства і жорстокості. Чимало прикладів подібних дій є і в інших країнах.

 

     Проте підкреслюємо,  що ніде не йдеться про попрання  свободи слова або введення нових інститутів цензури.

 

     Сьогодні нам  потрібно  вести  мову  про створення ефективної системи  захисту  національних   інтересів,   у   тому   числі   і національної  інформаційної  безпеки.  Проте  захист  інтересів  і створення,  так би мовити,  інформаційного зонта, нових інститутів цензури - речі прямо протилежні.

 

     Перший підхід   передбачає   активну   політику   розвитку  і безпосереднє входження вітчизняних медіа в європейський і світовий інформаційний простір на правах рівного партнера,  а не прохача чи спостерігача.  Другий підхід - це глухий кут, який нам добровільно пропонують обрати ряд доморощених чиновників.

 

     Україна має  значний  потенціал  для прискорення просування в цьому напрямі. Так, протягом 2001 року здійснювався активний вихід українських телевізійних каналів на зовнішні ринки.  І якщо раніше ми в основному конкурували,  і не  без  успіху,  лише  з  окремими програмами  і  проектами,  то  сьогодні  починаємо  виявляти  свою присутність і в такому цілісному вигляді, як телевізійні канали.

 

     Надійність щодо вирішення задачі може бути значно підвищена в тому  випадку,  якщо  Україна  не  буде зволікати з початком етапу практичного використання трьох геостаціонарних точок у космосі, на які має законні права,  але не поспішає використовувати їх у своїх цілях.  Мова  йде  про  запуск  і  розміщення  своїх   супутників, запропонувавши  здійснення  з  них  мовлення не тільки українських каналів, а й каналів інших країн.

 

     Маючи такі потужні спеціалізовані організації,  як  Південний машинобудівний завод, "Укркосмос", Національне космічне агентство, ми могли б швидко досягти значного просування до цілі.

 

     Хочу звернутися від імені фракції до Президента України Кучми з  проханням  приділити  цій  проблемі серйозну увагу,  враховуючи особисте глибоке знання ним цих проблем.  Верховна Рада і  Кабінет Міністрів  України  могли  вже  при  підготовці проекту Державного бюджету на 2002 рік врахувати потреби для залучення  до  вирішення цієї   актуальної   проблеми  вчених,  спеціалістів  і  практиків. Кадровий потенціал гордості вітчизняної науки  -  школи  академіка Глушкова  дозволяє розраховувати на серйозний прорив,  а вирішення зазначеного  завдання  підготує  якісно  новий  етап  у  створенні вітчизняних  медіа  на  основі  сучасних цифрових технологій.  Цим проблемам  могла  б  бути  приділена  увага   і   при   підготовці найближчого   засідання   Ради  національної  безпеки  і  оборони, присвяченого проблемам інформаційної безпеки держави. Розраховуємо на ваше розуміння.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  від  фракції  Соціалістичної партії  України  надається  депутату  Ніколаєнку.  Наступним  буде виступати депутат Москвін.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановні  народні депутати!  Шановна президіє!  Незважаючи на гучні декларації Президента та уряду щодо успіхів в  економіці  України, стан справ у соціальній сфері, зокрема, в такій галузі, як освіта, залишається критичним.

 

     За 10 років незалежності в Україні практично жодного року  не виділялися   кошти,   які   б   дозволили   подолати  довготривалу соціально-економічну і  морально-духовну  кризу.  За  даними  ООН, сьогодні  Україна  за  рівнем  освіченості  посідає  місце  десь у четвертій десятці,  опустившись з 3-4 місця,  маючи попереду  всіх своїх сусідів: і Польщу, і Росію, і Білорусь.

 

     Зруйновано систему  дошкільного  і  позашкільного  виховання, залишена без уваги держави вища школа змушена активно  ставати  на шлях    комерціалізації,    гине   профтехосвіта.   Режим   руйнує конституційні  основи  організації  навчання  і  виховання   нашої молоді.  У  ганебному,  принизливому  становищі перебуває сьогодні український вчитель,  викладач,  отримуючи мізерну  платню,  майже вдвоє  нижчу,  ніж  прожитковий мінімум.  Держава штовхає сьогодні педагога шукати заробітку,  брати  так  звану  плату  за  складені екзамени,   заліки,  тобто  сама  створює  в  навчальних  закладах неправову, аморальну ситуацію.

 

     Особливу тривогу викликає те,  що в проекті бюджету 2002 року практично    проігноровані    всі   права   освітян,   гарантовані законодавством, навіть 15-відсоткове підвищення по бюджетній сфері загальне  для  освітян  не  прораховується.  Практично  не  будуть виконуватися положення статті 57 Закону про освіту (я маю на увазі відповідні надбавки), проігноровані права сільських педагогів щодо оплати комунальних послуг і таке інше.

 

     Реальну, зважену оцінку стану справ у освіті  в  суботу  дали учасники  першого всеукраїнського віче в освітян.  Учасники віче з усієї України,  представники всіх громадських спілок звернулися до Верховної Ради,  Президента, уряду з конкретними пропозиціями щодо поліпшення ситуації в освіті.  Вони закликали делегатів ІІ  з'їзду освітян,  який відбудеться 7-9 жовтня, прийняти відповідні і чесні рішення щодо соціального захисту дітей  і  вчителів,  студентів  і викладачів.

 

     Фракція соціалістів  і селян підтримує справедливі професійні вимоги  учасників  віче,  зокрема,   пропозиції   щодо   підтримки освітянської  сфери,  викладені в документі "Сім кроків для виходу освіти з кризи".  Просимо всі фракції,  всіх депутатів  підтримати цей документ.

 

     Звертаємося до уряду,  бюджетного комітету,  парламенту, всіх депутатів переглянути  розміри  бюджетних  асигнувань  на  освіту, довести мінімальну заробітну плату педагогів не ничже прожиткового мінімуму, значно підвищити стипендії учням та студентам.

 

     Закликаємо в  переддень  свята  працівників  освіти  народних депутатів, делегатів ІІ з'їзду освітян України, активно включитися в боротьбу за відстоювання соціальних прав та гарантій викладачів, учнів  та  студентів.  Не  дамо  владі  забалакати болючі проблеми освіти!  Суспільство мусить знати,  що розвиток можливий лише  при розвитку освіти. Врятуємо освіту - врятуємо державу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  від  фракції  Партії зелених України надається народному депутату  Москвіну.  Наступним буде виступати депутат Турчинов.

 

 

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні  колеги! Нещодавно багато із нас відпочивали на Південному березі Криму,  і всі   розуміють,   наскільки  важливо  зберегти  природу  в  цьому мальовничому куточку України.

 

     Тому фракція Партії зелених України  надзвичайно  занепокоєна ситуацією,  що  склалася  навколо  Нікітського  ботанічного  саду. Зусиллями  активістів  Кримської   республіканської   регіональної організації  ПЗУ  було  проведено  громадське розслідування спроби незаконного  використання   земель   природно-заповідного   фонду. З'ясувалося,  що  будівельна  фірма  "Консоль"  почала будівництво нового рекреаційного комплексу в  стометровій  зоні,  що  межує  з територією  Нікітського  ботанічного  саду  на  землях  колишнього розарію.  Це питання обговорювалося на сесії Ялтинської міськради, висвітлювалося  в  засобах  масової  інформації.  Проводиться збір підписів громадян на захист Нікітського ботанічного саду.

 

     Я прошу розглядати цей виступ як  депутатське  звернення  від фракції  Партії  зелених  України і дати відповідне доручення щодо перевірки законності вилучення земель природно-заповідного фонду в Криму.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу від депутатської фракції партії  "Батьківщина"  надається  народному  депутату   Турчинову. Наступним виступатиме депутат Петров.

 

 

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  народні депутати, вибори до Верховної Ради України,  що мають відбутися навесні 2002 року  і  визначити вектори поступу та стратегію розвитку держави і суспільства, опинилися сьогодні перед реальною загрозою зриву.

 

     Президент Кучма та його оточення брутально  знехтували  волею парламенту, штучно гальмують підписання Закону про вибори народних депутатів.  І найближчими днями,  досить ймовірно,  буде накладено вето.  Це  ще  раз доводить,  що режиму не потрібен жоден виборчий закон,  режиму  не  потрібні  самі  вибори,  режиму  не   потрібна законодавча   влада,   бо   в  тоталітарних  державах,  яку  зараз намагаються реанімувати Президент та його оточення,  діє  не  сила закону,  а  диктатура свавілля.  Абсурдне прагнення до безмежного, безконтрольного і безкарного  володарювання  -  головний  інстинкт самозбереження всіх диктаторів.

 

     Президент та  його політичні прибічники чудово розуміють,  що за проведення чесних  та  прозорих  виборів  до  влади  в  Україні прийдуть   демократичні  сили,  які  покладуть  край  тоталітарним тенденціям і рішуче зметуть кримінальні основи владної  системи  з арени  української  історії.  Тому сьогодні вони створюють чергову політичну  кризу,  прагнуть  якомога  далі  відтягти   цей   день, скоротити  час  виборчої  кампанії,  мобілізувати адміністративний ресурс, підготувати машину фальсифікації та брехні, щоб у черговий раз   ввести   в   оману   український   народ,   позбавити   його конституційного права на владу і вільне волевиявлення.

 

     Обставини, що склались у зв'язку з  реальною  загрозою  зриву виборчої   кампанії,   диктують  сьогодні  принципово  нові  умови політичної  співпраці  та  партнерства  між  усіма  демократичними силами України.  Фракція "Батьківщина" пропонує всім демократичним силам відмовитись від  локальних  міжпартійних  чвар  і  об'єднати зусилля навколо спільної програми дій, реалізація якої дасть змогу не допустити наступу тоталітаризму в Україні. Така програма мусить включати:  консолідовану  вимогу  до  Президента України підписати Закон про вибори народних  депутатів,  що  дасть  змогу  розпочати виборчу  кампанію відповідно до Конституції України;  створення за участі  представників  усіх  партій  та  виборчих  блоків,  що  не підкорились  кримінальному  режиму  дієвих  механізмів контролю за ходом виборів та підрахунком  голосів,  що  дасть  змогу  уникнути масштабної     фальсифікації;    запобігання    використанню    на парламентських виборах так званого адмінресурсу,  а тому припинити будь-які  спекуляції  на  тему  доцільності перенесення виборів до органів місцевого самоврядування  та  негайно  прийняти  постанову Верховної  Ради  щодо  проведення  місцевих  виборів  одночасно  з виборами до парламенту 31 березня 2002 року; запровадити мораторій на   ухвалення   законопроектів,   переданих   до  Верховної  Ради Президентом та Кабінетом Міністрів до того часу,  поки  Закон  про вибори народних депутатів не буде підписаний.

 

     Сьогодні всі  демократичні  сили повинні діяти разом.  Тільки таким шляхом нам удасться зберегти парламентаризм та демократію  в Україні.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Слово    для    виступу   від   фракції Народно-демократичної партії надається народному депутату Петрову. Наступним виступатиме депутат Свирида.

 

     ПЕТРОВ О.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму   (виборчий  округ  211,  Чернігівська  область).  Шановні народні  депутати,  у  парламенті  вже  відбулось  перше   читання Земельного   кодексу.   Необхідність   його  прийняття  у  фракції Народно-демократичної  партії  не  викликає   сумніву.   Тому   ми закликаємо народних депутатів схвалити проект Земельного кодексу в другому читанні з тим,  щоб до третього  остаточно  узгодити  його статті  з положеннями та нормами чинного законодавства.  Згідно зі статтею 14  Конституції  України  земля  є  основним  національним багатством,  що  перебуває  під  особливою  охороною  держави.  На реалізацію цієї конституційної норми спрямований проект Земельного кодексу  України.  Зокрема,  його стаття 154 зазначає,  що держава виступає гарантом забезпечення охорони земель.

 

     З огляду на складні  деградаційні  процеси,  що  відбуваються майже   в   усіх   грунтовнокліматичних   зонах  України,  назріла необхідність  розробити  і  впровадити  першочергові   заходи   із збереженням  родючості  грунтів,  раціональне застосування засобів хімізації та продуктивного ведення землеробства.

 

     З року в  рік  тисячі  гектарів  орних  земель,  на  яких  ще донедавна   можна   було   збирати  великі  врожаї,  виводяться  з сільськогосподарського  обробітку.  Причина  інтенсивного  ведення господарства   -  ерозія  грунтів,  незбалансованість  біохімічних речовин у агроландшафтах, недосконалість гідромеліоративних систем та відсутність належного моніторингу грунтів.

 

     Фракція підтримує    резолюцію    всеукраїнської   практичної конференції "Стан земельних ресурсів в Україні:  проблеми та шляхи вирішення",  що  відбулась  наприкінці минулого місяця в Харкові з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги, Академії аграрних наук України,  Харківської  облдержадміністрації  та інших організацій. Фахівці та науковці,  які брали в ній участь,  вважають актуальним завданням   розробку   науково  виваженої  концепції  екологічного нормування  стану  грунтово-земельних  ресурсів  та  навколишнього природного   середовища   із   переліком   екологічних  нормативів природоохоронної практики.  Таку  концепцію  могло  б  підготувати Міністерство екології та природних ресурсів України.

 

     Пропонуємо також  Державному  комітету  України  по земельних ресурсах створити єдину службу  охорони  грунтів  та  розробити  з використанням    найсучасніших   методів   і   технічних   засобів національну програму повторного обстеження картографування грунтів України.

 

     Розробка системи  нормативних актів правового захисту грунтів з урахуванням кадастрової оцінки,  визначенням  ціни  на  землю  - невід'ємний компонент земельної реформи. Тому парламент очікує від Міністерства аграрної політики системного підходу та  законодавчих ініціатив,   спрямованих   на   закріплення  прогресивних  змін  в агропромисловому комплексі і запровадження земельної реформи.

 

     Фракція НДП закликає вас,  шановні народні депутати, прийняти Земельний  кодекс  ще до кінця нинішньої восьмої сесії з тим,  щоб він міг запрацювати в 2002 році.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату   Свириді   від  депутатської  групи  "Трудова  Україна". Наступним виступатиме депутат Чаговець.

 

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область). Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні  народні  депутати!  У парламенті  відбулось  представлення  проекту Закону про Державний бюджет на  2002  рік.  Від  імені  депутатської  фракції  "Трудова Україна"   хочу  зробити  заяву  щодо  відсутності  пріоритетів  у бюджетній політиці на 2002 рік, які зафіксовані проектом бюджету.

 

     Діючий Бюджетний кодекс,  як базовий закон для  законопроекту про бюджет,  не містить жорстких вимог для конкретного спрямування видатків.  Тому  поданий  законопроект  про   бюджет   2002   року встановлює  нечіткі орієнтири фінансування державних пріоритетів у 2002 році.

 

     Можна констатувати, що проект бюджету 2002 року  вирішив лише питання міжбюджетної реформи.  Ліквідована так звана "бюджетна матрьошка",  і  місцеві  бюджети  одержали  40 процентів коштів зведеного бюджету.

 

     Водночас, на  нашу  думку,  два  пріоритети  залишились  поза увагою,  а  саме:  не  відбулось   значного   збільшення   зарплат бюджетникам і фінансування дорожнього господарства.

 

     Разом з  міжбюджетною реформою,  на нашу думку,  має бути три пріоритети на 2002 рік.  Якщо згадаєте,  в 2001  році  пріоритетом було погашення боргів.  На жаль, заплановане на 2002 рік більш ніж 10-процентне   зростання   доходної   частини   бюджету    виявило розкладеним  між  усіма  головними  розпорядниками.  А  збільшивши зарплати в півтора ,  а то й у два рази,  ми поряд  із  соціальним захистом   бюджетників   одержали   б   і  зростання  внутрішнього споживання та значне зростання вітчизняного виробництва. Одночасно знизилися б видатки на пільги та субсидії.

 

     Збільшення ж  фінансування автомобільних доріг із поліпшенням транспортної інфраструктури вирішило б і проблему зайнятості.

 

     У нас є можливість у  процесі  трьох  читань  виправити  хиби проекту бюджету 2002 року.

 

     Міжбюджетне розмежування  фінансування,  зростання зарплат та дороги - ось,  на нашу думку, три бюджетні пріоритети в Україні на 2002 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для виступу від депутатської групи "Регіони України" надається народному депутату Чаговцю.  Наступним виступатиме депутат Мовчан.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   180,   Харківська   область).  Заява депутатської групи "Регіони України" щодо нелегальної міграції  та її впливу на стабільність і безпеку в Україні.

 

     "В Україні   проживає   велика  кількість  національностей  і етносів,  дуже  широко  представлені  різні  релігійні  течії   та конфесії.   Все   це   є  сприятливим  підгрунтям  для  виникнення конфліктів між представниками різних соціальних груп.  І  потрібно проявляти  велике  терпіння до чужих інтересів,  аби не розгорівся вогонь ненависті.

 

     А українським  політикам   потрібно   діяти   помірковано   і послідовно,  докладати  максимум  зусиль для того,  щоб будь-хто - українець чи поляк,  християнин чи іудей - міг жити в  цій  країні безпечно і мирно.  Для цього є умови, які передбачені Конституцією України,  є  достатні  практичні  надбання  і   досвід   державної політики.

 

     Потрібно віддати   належне  багатьом  політикам  і  державним діячам за те,  що в Україні за весь час її  незалежності  не  було кровопролиття.

 

     Але не  варто  присипляти власну пильність та надто втішатись своїми заслугами. Час змінюється, і разом з ним змінюються люди. В Європі  та в Україні все частіше говорять про проблему нелегальної міграції,  а іноді ця проблема виходить на одне з перших місць  за своєю актуальністю.

 

     Нелегальна міграція - один із серйозних чинників, які вносять дестабілізацію в суспільство. До того ж на відміну від громадян це коло  осіб  -  нелегальні  мігранти  - не піддається майже ніякому впливу з боку влади країни,  в  якій  вони  перебувають,  а  це  і становить головну небезпеку для суспільства.

 

     Останнім часом  наплив нелегальних мігрантів в Україну значно зріс.  Незважаючи на те що для багатьох з  них  Україна  не  є  їх кінцевою метою,  є ризик того,  що саме серед них можуть виявитися особи, які становлять певну загрозу як для країн Європи, так і для України.  Переважно це громадяни з неблагополучних країн Азії, які намагаються знайти краще життя для себе і своїх  сімей  у  країнах Західної  Європи.  Україна  являє  для них свого роду перевалочний пункт на шляху до кінцевого пункту призначення.

 

     Ефективних заходів, що перешкоджали б нелегальній міграції, в Україні ще не створено. Найбільш слабким місцем у цьому відношенні є практично  прозорий  кордон  з  Росією,  через  який  в  Україну потрапляє найбільша кількість нелегалів.

 

     У багатьох   випадках   в   Україні  не  вироблено  механізму повернення нелегальних мігрантів на  їхню  батьківщину.  Внаслідок цього велика їх кількість накопичується в спеціальних таборах,  на утримання яких потрібні значні  матеріальні  затрати,  що  тягарем лягає на місцеві бюджети і, врешті-решт, на платників податків.

 

     Як свідчить практика, серед нелегальних мігрантів - не тільки ті,  які їдуть заробити гроші чи шукають притулку  від  політичних переслідувань у власній країні тощо, а й такі, які їдуть до нас із недобрими намірами - контрабанда наркотиків і зброї.  А  у  світлі останніх  подій у світі не можна виключати й того,  що деякі особи їдуть з метою організації  терористичних  актів.  Це  питання  вже широко  обговорюється  в  європейських країнах і навіть вживаються конкретні заходи щодо запобігання нелегальній міграції.

 

     Вважаємо, що  Україні  також  якнайшвидше   необхідно   вжити адекватних   заходів.   Це   питання   потрібно  вирішувати  і  на законодавчому рівні,  оскільки,  як  бачимо,  питання  нелегальної міграції набуло актуальності як ніколи. З огляду на це не обійтися без кардинальних змін і коригування чинного законодавства.

 

     У зв'язку з цим депутатська група "Регіони  України"  вважає, що   для   вирішення   проблеми  необхідною  є  взаємодія  органів виконавчої,  законодавчої влади для  формування  чіткої  державної позиції  щодо  створення  ефективних перешкод на шляху нелегальної міграції.  При  цьому  депутатська  група  "Регіони   України"   з готовністю розгляне пропозиції щодо участі у розробці тих чи інших законодавчих актів,  а також  всіляко  сприятиме  вирішенню  інших важливих питань для розв'язання цієї непростої ситуації".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Мовчану  від  фракції  Українського  народного   руху.   Наступним виступатиме депутат Марченко.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область).   Шановний   головуючий!  Шановні  колеги!  Міжфракційне об'єднання   "Наша   Україна"   занепокоєне   станом    речей    в інформаційному просторі.

 

     Нещодавнє рішення     Державного    комітету    зв'язку    та інформатизації   щодо   підвищення   тарифів   на   розповсюдження передплатних  видань  унеможливлює  доходження  тепер  до  кожного передплатника українських видань,  тому що це  передовсім  ударило поукраїнській пресі.

 

     Хотів би  нагадати,  що  співвідношення українських видань до російських у нашій незалежній Україні становить 5 до 95,  тобто  5 відсотків - українських,  а 95 - відсотків російськомовних. І саме ті,  хто  сьогодні  ще   спроможний   читати   українське   слово, позбавляються цього після рішення Держкомітету зв'язку.

 

     Усе це  має безпосередній стосунок до виборчої кампанії,  яка вже  давним-давно  розпочалася.  Незалежно  від  того,   чи   буде підписаний  Президентом Закон про вибори чи ні,  вони розпочалися. Ви бачите,  як по екрану ходять герої,  як вони від міста до міста їздять  і  ощасливлюють  людей.  Вони то сирзавод відкривають,  то піднімають наші потужні занехаяні об'єкти промислові,  то  дарують авто.  І  все  це  робиться  на  тих  екранах  і  дублюється в тих виданнях,  які давно скуплені,  і вони будуть  формувати  виборчий процес і сьогодні вже формують його.

 

     Я не   знаю,   чого  ми  домагаємося?  Уже  вибори  тривають. Фактично,  можна сказати,  списки вже визначені. І по мажоритарних округах,  і  за  партійними  списками.  Вся  річ  у  тому,  як  це закамуфлювати,  вдаючись до декоративних заяв про демократію,  про принципи  рівності.  Які можуть бути принципи рівності,  якщо наші останні видання не дійдуть? Сьогодні розсилка з'їдає кошти, втричі вона підвищилася.

 

     І тому   наше  міжфракційне  об'єднання  вважає  за  доцільне звернутися до уряду  і  вимагати  повернення  тих  принципів,  які існували   досі,  які  фактично  змінили  передвиборний  клімат  у державі.  І це триватиме до березня.  Я переконаний,  що у  травні уряд прийме постанову про пільгові нормативи для одних видань, які існують фактично.  Вони сьогодні тиражують,  формують і громадську думку, і партійні списки!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату   Марченку   Володимиру   Романовичу   від   Прогресивної соціалістичної партії України.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты, я думаю, что недостойно нашей стране молчать о происходящем в  мире.  Я  думаю,  что  недостойно парламентариям,   на  чью  ответственность  Конституция  возложила обязанность определять позицию  нашей  страны  по  конфликту  США, молчать.

 

     Если вы  помните,  вчера  Соединенные Штаты Америки объявили, что осталось 48 часов - а,  уже 24 - до начала  военных  действий. Может начаться третья мировая война.

 

     Прогрессивные социалисты   внесли  проект  постановления.  Мы считаем,  что его нужно рассмотреть.  Особенно сегодня  его  нужно рассматривать и по той причине,  что Президент Кучма превысил свои конституционные полномочия,  издав указ о предоставлении воздушных коридоров  нашей  страны  для  военно-транспортных  самолетов.  Он превысил свои полномочия,  он,  по сути, растоптал Конституцию, он незаконно, без решения Организации Объединенных Наций, без решения Верховного Совета,  по сути,  втянул.  Украину в военный конфликт, который может перерасти в третью мировую войну.

 

     Прогрессивные социалисты против этого. Мы считаем, что именно сегодня  необходимо  включить  в  повестку  дня  данный  вопрос  и рассмотреть его.

 

     Я хочу   напомнить   Виктору   Владимировичу,  что  не  может Регламент,  который  не   есть   законом,   помешать   реализовать депутатскую   законодательную   инициативу,   право   на   которую предусмотрено Конституцией.  Я прошу депутатов включить в повестку дня проект постановления,  который подготовлен для того,  чтобы мы рассмотрели и не допустили третьей мировой войны.

 

     Уважаемые депутаты, сегодня, 2 октября,

- черный день в истории Украины. Ровно два года назад был совершен террористический акт против Наталии Витренко,  были брошены боевые гранаты,  в  результате  чего  была  ранена  кандидат в Президенты Наталия Витренко,  пострадали 44 мирных,  ни  в  чем  не  повинных избирателя.  Это политический заказ, оценку которому дал суд. И мы считаем,  что решение суда должно войти в силу, оно справедливо. И мы   предупреждаем  политиков,  чтобы  политическими  методами  не вмешивались в разрешение этой проблемы.

 

     Я думаю,  что все депутаты, которые встречались и встречаются с   избирателями,   знают  о  проблемах  в  стране.  Прогрессивные социалисты везде провели встречи с избирателями.  На всех встречах люди  ставят  несколько  вопросов,  являющихся  ключевыми.  Виктор Владимирович,  их нужно решить до принятия бюджета. Это вопросы об оплате  труда,  о  пенсионном  обеспечении,  о  возврате  трудовых сбережений и о принятии закона  по  банку  "Украина",  чтобы  дать возможность  ему работать,  а не уничтожать.  По крайней мере,  на встречах избиратели поддерживали наши предложения по решению  этих вопросов,   поэтому   я   прошу   и   Виктора  Владимировича,  как председательствующего,  способствовать   в   разрешении   проблем, связанных как с положением в мире и роли Украины, так и с решением наших внутренних вопросов накануне принятия бюджета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  всі  бажаючі  від  імені депутатських  груп і фракцій скористалися правом виступу,  наданим згідно з Регламентом діяльності Верховної Ради України. Щодо заяв, які прозвучали,  зокрема щодо заяви народного депутата Суслова від фракції "Яблуко".  Я вважаю,  що колега Суслов знає,  як  готувати проекти  постанов,  і пропозиції,  які прозвучали в заяві,  можуть бути  враховані  при  розгляді  щодо  тих  чи   інших   банків   і безпосередньо  банківської  діяльності  в  запропонованих проектах постанов.

 

     Стосовно прохання  і  звернення  до  одного  з  наших   колег народного  депутата  України  Плужникова про проведення наглядової ради Ощадбанку,  то  ми  таке  прохання  передамо  йому  з  вашого дозволу.

 

     Щодо виступу  народного  депутата  Олексія Марченка.  Питання проходження  законопроекту  про  Державний  бюджет  на  2002   рік перебуває  на розгляді.  Я ще раз нагадую всім народним депутатам, що ми прийняли рішення і на засіданні Погоджувальної  ради,  і  на засіданні  консультативної  ради спільно з Кабінетом Міністрів про те,  що продовжуємо  термін  подання  зауважень  і  пропозицій  до законопроекту про бюджет на 2002 рік до 5 жовтня.  Нагадую,  що це п'ятниця тижня, який щойно розпочався, і бюджетний комітет спільно з  Міністерством  фінансів і Кабінетом Міністрів враховуватиме всі ці пропозиції.  І як результат співпраці ми отримаємо те,  що буде розглядатись  у  Верховній  Раді  України  в  першому,  другому  і третьому читаннях у вигляді законопроекту про бюджет на 2002 рік.

 

     Щодо пропозиції народного  депутата  Симоненка.  Будь  ласка, пропонуйте  проект відповідної постанови,  вносьте його до порядку денного,  ми його будемо розглядати,  в тому числі і з тих питань, які були порушені в заяві від Комуністичної партії України.

 

     Щодо виступу народного депутата Зінченка,  то я звертаю увагу на те,  що в минулий четвер ми включили  до  порядку  денного  ряд законопроектів,   які  спрямовані  на  врегулювання  питань  стану суспільної моралі в нашій країні.  Я думаю, що законопроекти з цих питань,  які  знаходяться  у  Верховній Раді України ще з минулого другого  скликання,  нарешті   будуть   розглянуті,   акумульовані профільним  комітетом,  і  найближчим  часом  ми  з  цього приводу приймемо рішення.

 

     Щодо розширення інформаційного простору України, в тому числі за   рахунок   додаткового   бюджетного  фінансування.  Відповідні пропозиції ми направимо на ім'я Кабінету  Міністрів  і  Президента держави. І думаю, що в процесі підготовки законопроекту про бюджет на наступний рік вони можуть бути враховані,  якщо буде  підтримка Кабінету   Міністрів   і   парламенту   при   затвердженні  даного законопроекту.

 

     Щодо виступу   народного   депутата   Ніколаєнка.   Підтримка освітянської  сфери  завжди  була  в центрі уваги парламенту.  І я думаю,  що ваша активність,  як і розуміння  депутатських  груп  і фракцій,  і  в парламенті спричинить все необхідне,  щоб Закон про освіту в частині  бюджетного  фінансування  і  його  поліпшення  в законопроекті  на  наступний  рік  буде  повністю враховане,  а це залежить,  шановний колего Ніколаєнко,  від принциповості тих, хто перебуває  в  цьому залі,  тих,  хто буде ставити останню крапку в прийнятті закону про бюджет на наступний рік.

 

     Щодо виступу народного депутата Москвіна.  Ми дамо відповідне доручення  згідно з тією заявою і тим проханням,  які прозвучали в інформації цього народного депутата.

 

     Стосовно заяви від фракції "Батьківщина",  озвученої народним депутатом  Турчиновим.  Ми  очікуємо рішення Президента України на Закон про вибори до Верховної  Ради  України.  Ви  пам'ятаєте,  що термін прийняття рішення - 4 жовтня, тобто в четвер, і я думаю, що залежно від цього рішення ми  далі  будемо  діяти  згідно  з  тими пропозиціями,  які  надходять  від  народних  депутатів  і  які  є повноважними від імені  Верховної  Ради  згідно  з  Регламентом  і Конституцією.

 

     Щодо дати   проведення  місцевих  виборів,  а  також  виборів сільських,  селищних  і   міських   голів,   то   вчора   рішенням Погоджувальної ради прийнято узгоджене рішення з приводу того,  що в четвер ми вносимо  на  розгляд  і  прийняття  рішення  про  дату проведення місцевих виборів, виборів сільських, селищних і міських голів,  і зал Верховної Ради,  народні депутати  зможуть  з  цього приводу визначитися.

 

     Щодо виступу  народного  депутата Петрова,  то ви знаєте,  що проект Земельного кодексу проходить зараз  підготовку  до  другого читання,   враховуються  всі  пропозиції,  в  тому  числі  ті,  що прозвучали  з  трибуни  Верховної  Ради  України,  в   профільному комітеті.  Як  тільки  профільний комітет буде готовий до внесення цього законопроекту,  ми будемо його розглядати і приймати рішення згідно з Регламентом.

 

     Народний депутат  Свирида  теж звернув увагу на недоліки,  на його думку і думку депутатської групи,  в законопроекті про бюджет на наступний 2002 рік.  Вважаю, що ми спільно покликані вирішувати всі  ці  проблеми  і  будемо  це  робити  в  процесі  затвердження законопроекту про бюджет.

 

     Щодо виступу   народного  депутата  Чаговця,  то  боротьба  з нелегальною міграцією є дуже важливим аспектом державної політики. Ряд  законопроектів,  які  прийняті  на сьогодні,  засвідчують про недосконалість законодавчого врегулювання цих питань.  Я думаю,  в тому  числі й депутатська група,  яку представляє народний депутат Чаговець, може ініціювати прийняття нових законодавчих актів, тому що  тільки  через  закони  ми  можемо  вирішувати  ці  проблеми  і створювати відповідні заборони на шляху до  поширення  нелегальної міграції.

 

     Щодо виступу колеги Мовчана.  Це питання обговорювалось не на одній  нараді  щодо  підвищення  тарифів  на  доставку  преси,   є відповідна  постанова  Кабінету Міністрів України.  Якщо в нас є з цього приводу думка,  то ми її повинні  сформувати  у  відповідній постанові  і  звернутись  до  Кабінету Міністрів і глави держави з приводу  цієї  постанови  й  зміни  порядку   врегулювання,   який закладено в цій постанові.

 

     Народний депутат  Марченко Володимир Романович звернувся щодо постанови про вирішення конфлікту,  пов'язаного  з  терористичними актами  в  Нью-Йорку  і  Вашингтоні 11 вересня 2001 року.  Шановні колеги,  нагадую, що вчора на Погоджувальній раді прийнято рішення включити  в розділ про прийняття рішення щодо включення до порядку денного восьмої сесії проекту постанови 8114,  який запропонований народним депутатом Марченком і його колегами по партії.

 

     У четвер, Володимире Романовичу, ми будемо голосувати з цього приводу.  Проводьте відповідну роз'яснювальну роботу,  переконуйте депутатів, щоб це рішення було підтримано.

 

     Щодо інших   законопроектів,   які  прозвучали  в  заяві,  то абсолютно є слушним,  що ці законопроекти мають бути розглянуті до остаточного прийняття закону про бюджет на 2002 рік. Вони включені до порядку денного восьмої  сесії,  ініціюйте  їх  проходження  на засіданні Погоджувальної ради, і ми будемо визначатись у залі.

 

     --------------

 

     Шановні колеги,  переходимо до питань порядку денного. Проект Житлового кодексу України,  доповідає голова  Державного  комітету будівництва,   архітектури  та  житлової  політики  Череп  Валерій Іванович. Будь ласка, Валерію Івановичу.

 

     ЧЕРЕП В.І.,   голова   Державного    комітету    будівництва, архітектури та житлової політики України.  Дякую. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Я  впевнений,  що  всі присутні  вже  добре  ознайомилися  з  проектом  Житлового кодексу України,  який розглядався на пленарному засіданні Верховної Ради, як  ви  пам'ятаєте,  5 липня,  але не набрав голосів для прийняття рішення.

 

     Як відомо,  Президентом  України  проект  Житлового   кодексу України  визначено  як  невідкладний  для  позачергового  розгляду Верховною Радою з метою прийняття його на восьмій сесії.

 

     Дозволю собі коротко навести аргументи на користь розроблення та  прийняття  Житлового  кодексу.  Насамперед  така  необхідність зумовлена зміною соціальнополітичного устрою в державі,  переходом до  ринкової  економіки  та впровадженням сучасних світових норм і стандартів, у тому числі в житлово-комунальній сфері.

 

     Діючий кодекс введений у дію в січні 1984 року,  ще 20  років тому.  Ясна  річ,  він  не  міг  бути  адаптований до таких змін у суспільстві,  тому що містить морально  застарілі  правові  норми, визначення та поняття.

 

     У Конституції  України  чітко  визначено,  що держава створює умови,  за яких кожний громадянин зможе побудувати, придбати житло або одержати його в оренду, або на підприємстві. Тобто передбачені багатогранні можливості для громадян  України  в  реалізації  ними свого права на житло порівняно з діючим законом.

 

     Можна стверджувати,  що  новим Житловим кодексом України буде насамперед  забезпечене  необхідне  правове  поле  для  реалізації громадянами  України  конституційного  права  на  житло та введено державний  нагляд  і  контроль  за  використанням  житла  та  його утриманням.  У  проекті  чітко виписані статті,  які регламентують право окремих категорій громадян на пільги:  це багатодітні сім'ї, інваліди, чорнобильці, афганці, окремі категорії пенсіонерів тощо.

 

     Регламентовано оплату     за    житловокомунальні    послуги. Врегульовано  питання  спорудження,  реконструкції  та   утримання житлового фонду, приватизація і реприватизація житлових приміщень.

 

     Ви знаєте,  що  нині  створені об'єднання,  але часто-густо в одному будинку дах належить комунальній власності, підвали - іншим структурам,  дім - власникам. І чітко визначити правові норми того чи іншого неможливо. Тому створено умови для залучення широких мас населення  для  утримання  житлового  фонду та управління ним,  що ліквідує споживацьке ставлення до житлового фонду.

 

     Якщо розглядати     соціально-економічну      ситуацію      в житлово-комунальній сфері,  то дебіторська заборгованість сьогодні становить  8,5  мільярда  гривень,  а  кредиторська  -  близько  8 мільярдів. І ясна річ, не створюючи правового поля для роботи всіх органів, ми заганяємо в глухий кут цю систему.

 

     Шановні народні депутати! Протягом трьох місяців, що минули з дня розгляду проекту Житлового кодексу, тривала копітка робота над висловленими  зауваженнями  і  пропозиціями.   Сьогодні   ми   вже окреслили найбільш гострі й суперечливі положення,  які мають бути врегульовані під час доопрацювання законопроекту. Насамперед треба зробити  глибокий  та  всебічний  аналіз проекту Житлового кодексу народними  обранцями.  Сьогодні   надійшло   1340   зауважень   та пропозицій. Щиро вдячні за роботу над проектом цього кодексу таким депутатам,  як Борзих,  Іоффе, Ківалов, Стоян, Філіпчук, Черненко, Шишкін, та багатьом іншим.

 

     Висловлені зауваження  можна  згрупувати за такими напрямами: відповідність норм,  які містяться у  проекті  Житлового  кодексу, проекту  Цивільного  кодексу  та  Закону  України  про  власність; зауваження щодо розмежування та конкретизації повноважень  органів різних    рівнів    влади;   участь   профспілок   у   обговоренні правонаступних відносин;  соціальний захист громадян  України  під час  реалізації  ними права на житло;  зміцнення правового статусу об'єднань   співвласників   багатоквартирних   будинків;   питання приватизації житла.

 

     Потрібно погодитися   з  пропозиціями  та  зауваженнями  щодо участі профспілок у затвердженні правил  надання  житлової  площі, правил   постановки   на  квартирний  облік,  розподілу  пільгових кредитів  для  будівництва   житла,   пільгового   надання   житла працівникам підприємств.

 

     Дуже складним виявилося питання, яке є в статті про виселення без надання іншого житла громадянам,  які без поважних  причин  не вносять   плати   за   проживання   та  користування  комунальними послугами.  Ряд  депутатів  категорично  висловилися  взагалі   за вилучення  статті  56  проекту кодексу.  Інші вважають за потрібне уточнити умови,  за яких таке виселення можливе.  Народні депутати ставлять  можливість  виселення  у залежність від доходів сім'ї чи несвоєчасних виплат зарплати з вини того чи іншого підприємства, і вони  мають рацію.  І до другого читання,  якщо ми приймемо проект кодексу в першому читанні, ці питання будуть опрацьовані.

 

     Зауваження та  пропозиції,  висловлені  під  час  обговорення проекту     Житлового     кодексу,    детально    систематизовано, проаналізовано розробниками проекту.  З частиною з них, безумовно, треба  погодитися,  частина  -  вимагає доопрацювання,  ряд питань достатньою мірою вирішено в положеннях інших законів України.  Усі зауваження  та  пропозиції  будуть взяті до уваги розробниками під час доопрацювання Житлового кодексу на друге читання.

 

     Водночас аналіз проведеної роботи дає нам  підстави  говорити про  можливість  прийняття  проекту  Житлового  кодексу  в поданій редакції  в  першому  читанні,  оскільки  соціальне  значення   та актуальність  законопроекту  зауважень  не  викликає  ні  в однієї фракції.    Це    підтверджується    і     висновком     Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.

 

     На користь прийняття законопроекту в першому читанні свідчать і  результати  проведеного   громадського   обговорення,   зокрема "круглого   столу"   за   участю  народних  депутатів  України  та керівників   органів    місцевого    самоврядування,    публікацій законопроекту  в  газеті  "Голос  України",  в електронних засобах масової інформації,  в тому числі  в  мережі  Інтернет,  численних прес-конференцій,  брифінгів тощо.  У цілому суспільство позитивно сприймає нові підходи до формування нової житлової політики.

 

     Шановний головуючий!  Шановні народні  депутати!  Відсутність правового  поля  сьогодні  гальмує прийняття програми реформування житлово-комунальної сфери,  а вона розроблена і готова до розгляду у Верховній Раді і в уряді.

 

     Тому я   звертаюся  до  вас  з  пропозицією  прийняти  проект Житлового  кодексу  України  в  першому  читанні,  доопрацювати  з урахуванням  висловлених  зауважень  та  пропозицій  і  цим  самим відкрити шлях до подальшої роботи над кодексом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію  Івановичу.  Чи  є  запитання  до доповідача?  Будь ласка,  запишіться.  Висвітіть. Народний депутат Полюхович. Наступний - депутат Удовенко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська  область).  Фракція  Українського народного руху, об'єднання "Наша Україна".  Шановний Валерію Івановичу,  в мене до вас   таке   прохання  і  запитання  є.  Дуже  часто  на  прийомах звертаються виборці,  і цього тижня зверталися,  з  одного  такого питання.  Що  їм  робити - скажімо,  приватизована квартира,  одні платять за тепло і воду,  інші - роками не платять.  Подають у суд на  тих,  хто  не платить.  Судовий виконавець не може виконати це рішення, тому що громадянин - безробітний, немає з чого стягти, бо й  арешт на майно нема на що накласти,  там продавати немає чого в таких  сім'ях.  Заборгованість  накопичується  роками.  Комунальні служби не можуть витягти ні капітального ремонту,  ні забезпечення тепла.  Як проект  Житлового  кодексу  вирішує  таке  наболіле,  я вважаю,  для  всіх  питання,  тому  що  всі  приїхали  з  округу і насувається зима, знову з тим самим зіткнуться?

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І. Дякую вам за запитання, воно непросте. Сьогодні, я вже   називав  цифру,  в  цілому,  якщо  брати  комунальну  сферу, заборгованість сягає 8,5 мільярда.  Але я хотів би підкреслити, що з  них  6,5 мільярда - це якраз неоплата фізичними особами,  тобто громадянами України.  І ясна річ,  що сьогодні за такої заробітної плати і пенсій не всі спроможні сплачувати, і ви правильно задаєте запитання - як бути,  подавати в  суд?  Людина  не  може  оплатити фізично,  цих  грошей просто немає.  Тому якраз у новому Житловому кодексі  передбачаються  для  категорій  людей,  які   неспроможні сьогодні  за сукупним доходом сім'ї сплачувати комунальні послуги, пільги, субсидії тощо.

 

     Окрім того,  ніхто не має права людину виселяти із  житла  на сьогодні без рішення суду.  Але повторюю ще раз,  якщо ми сьогодні не випишемо в правовому полі Житлового  кодексу  і  в  нормативних документах всі ці позиції, ця чехарда, цей тиск з боку чиновництва триватимуть. Тому я і просив би сьогодні прийняти проект кодексу в першому читанні.  Ми ці всі питання врегулюємо на наступному етапі доопрацювання проекту Житлового кодексу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Удовенко.  Наступний  -  депутат Чернічко.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Валерію Івановичу,  я дякую вам за  вашу  змістовну  доповідь.  Як завжди,  ви  маєте  аргументацію.  Що  мене  непокоїть  у  проекті Житлового кодексу, так це виселення суборендарів з приміщення, яке вони  займають.  Скажімо,  приміщення аварійне,  - а у нас можна з усього аварію зробити,  - чи під якимось іншим приводом,  особливо зараз,  коли почалися погрози з боку житловокомунальних контор про те, що, мовляв, ми вашу справу передаємо до комерційного банку, бо не оплачуються комунальні послуги.  А людині немає чим платити,  і не тому, що вона не хоче, - тому, що ми такі умови створили їй.

 

     Далі - стаття про примусове переміщення людей,  які  захопили житлове  приміщення.  Це також не відповідає Конституції,  тому що повинні людині надати житло при виселенні.

 

     І останнє запитання.  Чи відповідає проект Житлового  кодексу нинішньому  закону  про прокуратуру?  Бо,  на мою думку,  у вашому законопроекті дуже багато залежить сьогодні  від  прокуратури.  Чи узгоджені ці дії з новими нормами, що стосуються прокуратури?

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую.  Геннадію Йосиповичу, до нашого державного комітету надходять сотні звернень громадян з усіх міст України про непорядки в цьому питанні.  Я маю на увазі, коли в будинку орендує приміщення багато фірм,  у тому числі, як я наводив приклади, коли реконструкцію  даху  веде  якась  комерційна структура,  а будинок перебуває в комунальній  власності,  де  дозвіл  дають  комунальні служби, власники ж житла цього будинку не мають права втручатися в це.  Чи,  наприклад,  хтось вже в цокольній частині або в  підвалі зробив  кафе  і  тому  подібне.  Тобто  на  одному  об'єкті багато власників,  і,  ясна річ,  законом  це  дозволяється.  Наш  проект кодексу  передбачає  законодавчу  базу  для вирішення всіх спірних питань, які виникають у цьому плані.

 

     Щодо оплати  я  вже  сказав.  Після   зауважень,   які   були висловлені  депутатами (я називав цифру - 1340 зауважень),  багато питань ми з'ясували,  деякі пропонуємо просто зняти. Тому що після прийняття  Закону  про прокуратуру деякі норми йшли врозріз.  І ми зараз проект Житлового кодексу згідно з Конституцією  приводимо  в порядок відповідно чинного законодавства,  в тому числі узгоджуємо з проектом Цивільного кодексу.

 

     У той же час я  хотів  би  сказати,  що  сьогодні  ще  багато нарікань,  тому я й кажу:  якщо ми приймемо в першому читанні,  то всі питання,  які ви  сьогодні  ставите  перед  нами,  ми  зуміємо врегулювати в законодавчому полі, оскільки під час другого читання голосування буде відбуватися вже постатейно.

 

     А відносно нарікань щодо самої ідеології прийняття  Житлового кодексу,  то  повторюю,  що  нарікань  немає,  бо  поки що з п'яти варіантів,  які  запропонували  протягом  чотирьох  років,   ніхто кращого не подав, не придумав.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чернічко.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська область).  Фракция Компартии Украины.  Прошу передать   слово   народному   депутату   Пустовойтову   Владимиру Сергеевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Перше.  Валерію  Івановичу,  яким  чином   у   законопроекті вирішується  доля  "хрущовок"?  50  років минає.  Якщо цю проблему законодавчо не  вирішити,  ми  можемо  опинитися  перед  стихійним лихом, не дай Боже.

 

     Друге. Яким чином вирішується питання про долю тих людей, які живуть у гуртожитках?  Закон про передачу гуртожитків у комунальну власність,  який ми прийняли в грудні, практично не працює так, як потрібно.

 

     Третє - стосовно  тих  будівель,  які  законсервовані.  От  у Кривому   Розі,   якщо   мені   не  зраджує  пам'ять,  29  коробок дев'ятиповерхових. Яким чином це може узгоджуватися?

 

     І четверте -  житло  для  військових.  Цю  проблему  все-таки якимось окремим розділом там треба визначити.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую.  Ви задали запитання непрості.  Я над цими питаннями  з  нашим  апаратом  працював,  відповідь  я   вам   дам конкретну.

 

     Відносно "хрущовок". Ви назвали "хрущовки", які ми побудували в 60-ті роки.  Ми зробили аналіз:  37 відсотків житлової  сфери  в Україні сьогодні - це практично "хрущовки". Програма реконструкції "хрущовок" зараз уже  почалася.  Поки  що  окремі  епізоди  -  два будинки  в  Києві  і в інших областях.  Зараз розроблена програма, інститути  працюють  над  тим,  щоб  реконструювати  "хрущовки"  і практично  буде  повторюватися  та  схема,  що  була застосована в Москві. Ви знаєте, там це вирішили вже три-чотири роки тому.

 

     Відносно об'єктів незавершеного будівництва.  Ви  назвали  по Кривому  Розі,  а  я  вам  називаю  по Україні - 57 тисяч об'єктів незавершеного будівництва,  зарито в  землю  близько  2  мільярдів гривень  капітальних  вкладень.  Якщо  в  нас  у  річному  бюджеті передбачено капітальних вкладень 350  мільйонів  гривень,  то  там лежать  2  мільярди.  Але  справа  ще  й  у  тому,  що на сьогодні незавершене будівництво -  це  практично  8  мільйонів  квадратних метрів житла. Це півторарічна норма для України.

 

     Тому зараз ми готуємо ці питання,  і 27 листопада вони будуть розглядатися і з участю Президента в тому плані, щоб запропонувати механізм довгострокового кредитування через іпотеку,  аби вирішити проблему залучення всіх грошей незавершеного будівництва в роботу. Тоді  будуть  створені  і  нові  робочі місця,  а головне - готове підприємство буде йти  шляхом  відрахування  до  доходної  частини бюджету.

 

     І буквально  фрагментарно.  Ми  сьогодні говоримо про те,  що об'єкти незавершеного будівництва, можливо, треба навіть продавати за  символічну  ціну,  тому  що  ніхто  їх  купувати  не  буде.  Я прихильник того, що ви кажете, і ми над цим зараз працюємо.

 

     Відносно гуртожитків.  Ніхто не має права людину відселяти  з гуртожитку,    не   надавши   житлову   площу.   Це   гарантується Конституцією.  Тому ми якраз і в Житловому кодексі це передбачаємо

-  захист  людей,  які  сьогодні  не  по  своїй  вині проживають у гуртожитку або в спецжитлі для переселення і таке інше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Івановичу.  Сідайте,  будь ласка. Слово   для   співдоповіді   надається  члену  Комітету  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку Салію Івану Миколайовичу.  Будь ласка, Іване Миколайовичу.

 

     САЛІЙ І.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 221,  м. Київ). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні депутати! Всі ви останній тиждень працювали в округах,  приймали виборців.  Я  і  вчора  вів прийом  жителів  Мінського  району  і признаюся,  що найскладніші, найпроблемніші питання,  які  нам  належить  вирішувати,  житлові. 15-20  років  людина перебувала на квартирному обліку,  а сьогодні немає кому їй відповісти,  яка перспектива  отримання  житла.  Тим більше,  хто візьме на себе політичну відповідальність сказати, що перспектив немає,  давайте шукати варіанти?  Навіть  якщо  в  10,5 метра  проживає  шість  осіб,  інваліди,  діти  -  все одно шансів сьогодні отримати житло немає навіть у Києві.

 

     Тому я хотів би наголосити,  що коли ми посилаємося на те, що проект нового Житлового кодексу недостатньо гарантує конституційне право на житло,  то повинні чітко усвідомлювати,  що таке право не гарантувалося  70  років  і останніх 10 років,  інакше б не було 2 мільйони сімей на черзі.

 

     Тому я все-таки підтримую  ідею  про  необхідність  прийняття цього  кодексу  в  першому читанні,  але одночасно доводжу рішення нашого профільного комітету про те, щоб перенести його на повторне перше  читання  і рекомендувати Кабінету Міністрів створити робочу групу для узагальнення зауважень і пропозицій.

 

     Я повинен вам сказати, що зауваження і пропозиції ми можемо і зобов'язані  врахувати  при  доопрацюванні в другому читанні цього законопроекту. Тому що вже три скликання Верховної Ради розглядали щонайменше чотири проекти, а рішення сьогодні так і немає.

 

     У житловому   фонді  і  в  житловому  господарстві  відбулися серйозні зміни,  які законодавчо ніяк не  врегульовані.  Прийняття нами   цього   законопроекту  дасть  змогу  новій  Верховній  Раді розширити його або внести поправки.  Неприйняття нами  сьогодні  в другому  читанні  свідчить  про  те,  що ми неспроможні опрацювати найважливіше для  держави  питання,  і  таким  чином  ми  втратимо можливість  прийняти  кодекс  ще  на  один-два роки,  тому що нова Верховна Рада нагально за нього, звичайно, не візьметься.

 

     Тим більше ми заблокуємо зовсім цю проблему, тому що сьогодні Президент і уряд кажуть: "Нема ж нового Житлового кодексу".

 

     Президент підписує  указ,  згідно  з  яким ставиться завдання різко збільшити  будівництво  житла,  а  воно  в  наступному  році зменшується на 10-15 відсотків, і фактично указ виконується тільки в столиці завдяки зусиллям Олександра Олександровича Омельченка та його команди.

 

     Я вважаю,  що  ми  з  вами  сьогодні здобули вищого досвіду і знань і тому здатні внести необхідні поправки до законопроекту  до другого читання.  Дуже важливо, щоб ваші пропозиції при цьому були опрацьовані.

 

     Я хотів би ще раз  наголосити  на  тому,  що  нам  в  Україні потрібно різко збільшити будівництво житла в п'ять, а фактично - в десять разів. І це можливо. У п'ять разів більше житла ми будували ще  років  сім,  можливо,  десять  тому.  Але для цього ми повинні розблокувати саму  тему.  З  прийняттям  нашого  законопроекту  за законом  уряд  повинен  прийняти  з десяток необхідних документів. Верховна Рада повинна визначити,  що таке соціальний рівень житла, нормативи. Верховна Рада теж буде працювати над цією тематикою.

 

     Ну, і  Президент,  отримавши  наш документ,  врешті-решт буде змушений або його підписати,  або направити нам свої пропозиції  і зауваження.

 

     Тобто сьогодні проблема полягає в іншому: все-таки колективно рішенням усіх трьох органів влади,  вершин нашої  влади,  віднайти рішення нагальної проблеми.

 

     Я думаю,  що  всі ви можете навести немало прикладів і ще раз наголосити,  що коли не вирішується питання  будівництва,  ремонту житла прискорено цим законопроектом,  то ми повинні усвідомити, що це не проблеми Житлового кодексу.  Він  відкриває  всі  можливості фінансування  і  прийняття  рішень.  Але  ми  визначаємо  бюджетне фінансування,   місцеві   органи   влади    визначають    бюджетне фінансування  цієї  сфери.  Тому  це  не  проблема  саме Житлового кодексу.  Житловий  кодекс  вирішує  певні  проблеми,   але   він, звичайно,  не  відповідає  на  головне  питання:  "Де  взяти кошти населенню і де взяти кошти державі для того,  щоб житловий фонд  у нас   поновлювався?"   Таким  чином,  усе-таки  буде  меншим  злом прийняття цього кодексу в другому читанні,  ніж  просто  відкласти його на рік-два на розгляд депутатам нового скликання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване  Миколайовичу.  Чи  є  запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Гусак. Наступний - депутат Сухий.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область). Шановний Іване Миколайовичу! Вже кілька разів вноситься  на  розгляд проект Житлового кодексу,  і ми не доходимо навіть до першого читання.  Чи здатний у принципі уряд,  а може, і комітет,  усе-таки  внести проект Житлового кодексу,  бо він вкрай необхідний? Адже ми користуємося зараз у роботі практично Житловим кодексом колишнього СРСР, і там є надзвичайно багато положень, які вже не відповідають нинішньому дню,  тому за ними неможливо просто працювати.

 

     Дякую.

 

     САЛІЙ І.М.  Я  вам повинен сказати,  що здатні,  і уряд вніс. Інша справа,  що депутати вже втретє,  вчетверте його  відхиляють, вносять пропозиції,  а профільному комітету і самій Верховній Раді легше  повернути,   скажімо,   знову   уряду,   ніж   доопрацювати законопроект.  Сьогодні ми маємо базову модель і в другому читанні здатні  доопрацювати  і  ще  нашим  скликанням  прийняти  Житловий кодекс,  який,  безумовно, змусить приймати урядові, президентські рішення та рішення і постанови Верховної Ради в цьому напрямі. Тож я думаю, що ми маємо модель, яку можемо обговорювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   народному   депутату  Сухому. Наступний - депутат Костржевський.

 

     СУХИЙ Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область).  Дякую.  Запоріжжя,  "Трудова Україна". Іване Миколайовичу,  мені,  безумовно,  імпонує ваша точка зору стосовно того, що старий бюджет 1983 року не відповідає реаліям сьогодення, але й нинішній, який ми сьогодні чули вже, також далекий від того, щоб відповідати тим вимогам,  котрі ставить  перед  нами  сьогодні життя.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи вважаєте ви за доцільне, необхідне і можливе прийняття в першому  читанні  законодавчого  документа,  у статтях  54,  55 та інших якого мова йде про виселення без надання житла,  чи можна його приймати,  якщо він  не  відповідає  вимогам основного нашого закону - Конституції України, він їм суперечить?

 

     САЛІЙ І.М.  Я сказав,  що є різні блоки зауважень. Я окреслив питання,  як організувати житловий бум і  що  це  не  вирішує  цей Житловий кодекс.  Інші питання, скажімо, судові всі ці справи, тим більше місцеві органи влади наполягають.  Потім ідеться про те, що не платити не можна.  Я думаю, що в цьому вже кодексі передбачено, що це робиться тільки в судовому  порядку,  і  всі  ми,  депутати, повинні  внести  такі пропозиції,  аби захистити людину.  В даному випадку є досить-таки жорсткі процедури,  але депутати вже  внесли пропозиції,  і в другому читанні ми,  звичайно,  повинні захистити людей, які не мають можливості сплатити. Але, до речі, більш бідні люди завжди платять з останнього, а ті, хто мають таку можливість, користаються слабкістю законодавства, відсутністю вимог і нехтують такими обов'язками. Тому наше завдання - врегулювати це питання, і це нам під силу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Костржевський.   Наступний   - депутат Марченко.

 

     КОСТРЖЕВСЬКЙ Д.Б., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПЗУ).  Слово "кодекс" означає звід якихось  законів  для  уніфікації  термінів, понять, для створення якогось загального підгрунтя в певній галузі народного господарства.  Тож скажіть,  будь ласка,  чи  відповідає запропонований  законопроект  такому  гучному  слову "кодекс"?  Це перше запитання.

 

     І друге запитання як продовження першого. Виходячи з того, що в  запропонованому  проекті  кодексу  не  міститься  ні визначення термінів,  ні розкриття таких понять,  як "іпотека",  "незавершене будівництво",  "право власності на незавершене будівництво", то чи не доцільніше було б назвати його просто  "Закон  по  забезпеченню соціальним житлом населення" і, таким чином, відмовитися від слова "кодекс" взагалі?

 

     Дякую.

 

     САЛІЙ І.М.  Аби тільки в пічку не сажали,  як  кажуть.  Можна було б і замінити. Але я хотів би сказати, що це не принципово для нас.  Житловий кодекс,  по-перше,  традиція.  Чому?  Тому  що  він увібрав у своїх главах дуже багато галузей законодавства:  сімейні питання розподілу, набуття права, будівничі й інші питання. Органи влади  всі  задіяні  - місцеві і державні.  Тобто це не принципове питання.  Ми Земельний кодекс приймаємо,  він теж не охоплює  всіх питань.  А тут питання співвласників,  інші питання. Тому я вважаю так: це питання сьогодні не принципове, це дискусійне питання, яке може бути вирішено після прийняття Житлового кодексу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Олексій Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Шановний Іване Миколайовичу, я не буду брати участі в обговоренні законопроекту,  однак  хочу  повідомити вам і колегам про те,  що черкащани,  які безпосередньо займаються проблемами врегулювання  житлових  відносин,  сьогодні  просять  і вимагають від нас прийняти, врешті-решт, закон, яким би вони могли користуватися.

 

     Я розумію,  що законопроект  містить  цілий  ряд  норм,  які, скажімо,  некоректні по відношенню до чинного законодавства.  І ви підтвердили,  що в ході другого читання ми могли б їх врегулювати. У  зв'язку  з цим мені здається,  що Верховна Рада мала б прийняти його в першому читанні,  розблокувати подальшу роботу над ним, аби надати  сьогодні  механізм  вирішення численних проблем для нашого населення,  для виборців. Іване Миколайовичу, скажіть, будь ласка, чи  не  є  це  неприйняття  в черговий раз Житлового кодексу (адже зараз знову пропонується  повернути  на  повторне  перше  читання) наслідком  політичних спекуляцій і бажанням окремих політичних сил нажити політичні дивіденди перед наступними виборами?

 

     Дякую.

 

     САЛІЙ І.М.  Я думаю,  що ті, хто проголосують проти прийняття Житлового кодексу,  матимуть якраз негативні дивіденди,  тому що в даному випадку про що йде мова?  От я був цим літом у  Сімферополі на  вулиці Чернишевського,  на вулиці Крилова і доповідаю вам,  що там люди живуть у будинках  часів  Крилова  і  Чернишевського.  Це просто ганебно, в яких умовах люди ще проживають у малих, середніх містах і в цілому в Україні.  І неприйняття роками  рішень...  Уже маємо   консьєржок   співвласників,  життя  вже  років  на  десять випереджає прийняття нами  законодавства.  Приватний  сектор...  В одному будинку 70 відсотків приватних квартир і квартир інших форм власності.  Коли ми врегулюємо,  як його обслуговувати  і  де  чия власність? Прибудинкові території: хто там ставить кіоски, хто там уночі  торгує  спиртним,  хто  там  розміщує,  скажімо,   сьогодні автостоянки.  Новий кодекс дасть людям можливість оголосити, що це земля прибудинкова,  взяти її в спільну неподільну  власність,  це змінить  мислення  влади.  Уже  не влада буде над горищем там щось будувати, уже не влада буде тут нічну стоянку розміщувати, а треба буде  й  інтереси громадян,  по-перше,  уточнити і згідно з їхніми інтересами  діяти.  Тому  прийняття  цього  закону  має  позитивне значення.  Хоч я хотів би сказати, що, напевно, він цим вимогам не відповідає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть     мікрофон     народного     депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Херсон.  Уважаемый  Иван  Николаевич! Уважаемые коллеги!  Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что в свете  последних  высказываний  Президента  страны Леонида Кучмы о том, что Верховная Рада является центром дестабилизации обстановки в  стране,  чрезвычайно  важно  знать  мнение Президента о проекте данного кодекса.

 

     Виктор Владимирович, я понимаю, как сложно вам, представителю руководства  центра  дестабилизации  обстановки в стране,  каковым сейчас,  по мнению Президента,  является  парламент,  но  все-таки хотелось бы услышать...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звик, Олександре Сергійовичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я понимаю. Как относится Президент к проекту Жилищного кодекса, который мы сейчас рассматриваем?

 

     САЛІЙ І.М.  Ви  знаєте,  мені,  наприклад,  дуже  сподобалося запитання. Я вважаю, що розробка проекту такого кодексу є спільною справою Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів.

 

     Головне юридичне управління Апарату  Верховної  Ради  начебто живе на Марсі,  і воно зараз понаписувало стільки зауважень,  ніби воно не могло під час розробки працювати з Кабінетом  Міністрів  і притому ні при чому.

 

     Тому, безумовно,  давайте доручимо керівництву Верховної Ради уточнити  цю  ситуацію.  Кабінет  Міністрів  подав   цей   проект. Більшість   пропозицій,   внесених   депутатами   Верховної   Ради попередньо і органами місцевого самоврядування областей,  фактично врахована,  тож тепер треба уточнити,  і,  можливо,  дійсно, вийде нормальний документ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Миколайовичу, ще Асадчев вимагає 15 секунд.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую вам, Вікторе Володимировичу. У мене не стільки запитання, скільки я хочу для стенограми.

 

     Ми прийняли, ви знаєте, закон про кондомініуми...

 

     САЛІЙ І.М. Не прийняли. Він перенесений на друге читання.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Але перше читання він пройшов.  І ви знаєте, що це два законопроекти, які майже кореспондуються.

 

     Мені хотілось би,  якщо  ми  будемо  працювати  над  проектом Житлового  кодексу,  а  я згоден,  що його в першому читанні треба прийняти,  щоб ми  врахували  той  факт,  що  є  законопроект  про кондомініуми.

 

     Дякую.

 

     САЛІЙ І.М. Ну, як ви знаєте, ми прийняли непоганий закон, але Президент  направив  нам   його   на   доопрацювання   із   своїми пропозиціями.  І спілка співвласників міста Києва, яка теж поки що на  ініціативному  рівні  утворена,  опрацювала  його,  і  комітет розгляне, і він буде знову внесений у зал.

 

     Я хотів  би сказати,  що співвласники - це лише окрема стаття Житлового  кодексу.  Вони  кореспондуються  між  собою,  тому   що розробляються в одному Комітеті з питань будівництва, транспорту і зв'язку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Переходимо до обговорення  даного  законопроекту.  Слово  для виступу   надається  народному  депутату  Моісеєнку.  Наступний  - депутат Писаренко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемые коллеги,  я не совсем понял,  учтено ли в этом  проекте  Жилищного  кодекса  наше последнее   постановление,   которое,   на  мой  взгляд,  является стратегическим и называется:  "Про информацию  Кабинета  Министров Украины "Про стан реформування цін і тарифів у житлово-комунальній сфері".  В  нем  сказано,  что  Кабинету  Министров  в   программе жилищно-коммунальной  реформы  необходимо на основании оптимизации "норм  споживання  і  здешевлення  вартості   послуг   забезпечити можливість   сплати  за  житлово-комунальні  послуги  населенню  в державному  та   комунальному   житлових   фондах,   а   також   у приватизованих квартирах,  розташованих у будинках цих фондів,  на рівні 12 відсотків від сукупного доходу відповідно  до  нормативів витрат  на  житлово-комунальні послуги,  закладених у прожитковому мінімумі.  Щорічно починаючи з 2002 року  при  підготовці  проекту Державного  бюджету  України передбачати відповідну компенсацію за зниження тарифів на житлово-комунальні послуги".

 

     Я считаю,  что воля  Верховного  Совета,  выраженная  в  этом постановлении, должна быть выполнена.

 

     Второй момент.  Я хотел бы привести в качестве примера нашему правительству положение дел в Республике  Беларусь,  в  которой  я недавно  был.  Там плата за жилищно-коммунальные услуги и жилье не превышает 20 процентов себестоимости  жилья.  У  нас,  вы  знаете, Президент довел ее до ста процентов.

 

     Я уверен,  что  те депутаты,  которые сегодня получили газету КПРС (здесь есть большая статья по этому поводу),  познакомятся  с этим  материалом  и поймут,  насколько это важно.  А насколько это важно,  я вам могу подтвердить своими выступлениями на центральных рынках  в  четырех крупнейших городах Донецкой области - Горловке, Макеевке,  Мариуполе,  Краматорске. Людей больше всего волнует как раз  исполнение нашего постановления о жилищно-коммунальных ценах. Их даже  не  так  сильно  волнует  вопрос  возможности  втягивания Украины   в   мировую   войну,   что   уже   произошло.   Но   вот жилищнокоммунальные проблемы их волнуют очень.

 

     Почему это так?  Потому,  что на сегодняшний момент  во  всей Донецкой  области  уровень  доходов  практически ниже прожиточного минимума,  и область ждет от правительства  реализации  того,  что высказал Верховный Совет по списанию ее долгов.

 

     Уважаемые коллеги!  Я  глубоко  убежден  в  том,  что сегодня проблема тех 57 тысяч,  я имею в виду "незавершене будівництво", и 2  миллинов  семей,  которые  стоят на очереди,  может быть решена только при условии,  если мы  откажемся  на  сегодняшний  день  от рыночных  реформ в распределении жилья.  Нельзя распределять жилье по принципу платишь - живи, не платишь - не живи. И в этом плане я категорически против того, что внес Череп, и предлагаю этот проект кодекса отклонить.

 

     И в конце я  обращаюсь  к  товарищам  по  фракции.  Уважаемые товарищи  коммунисты!  Если  кто-то  хочет познакомиться с газетой КПРС, вы сможете у меня завтра ее

 

     получить, потому что я уверен,  что не по вашей воле  Клочко, Жежук и Цыбенко забрали у вас эти газеты со столов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Писаренку. Наступний - депутат Алексєєв.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 44, Донецька   область).   Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні народні депутати! Врегулювання правовідносин в житловій сфері - це одне  з  найактуальніших  питань  в Україні.  Конституцією України передбачено основні права  людини  і  громадянина  на  житло,  які відповідають сучасним умовам розвитку суспільних відносин і нормам міжнародного  права.  Уже  минає  п'ять  років  з  дня   прийняття Основного  Закону,  а  в  Україні  й  досі  діють  застарілі норми Житлового кодексу, які не відповідають нормам Конституції України. Держава  й  досі  не  створила  реальних  гарантій  і не закріпила механізму захисту  конституційних  прав  людини  і  громадянина  в житловій сфері.

 

     На превеликий жаль, сьогодні ми констатуємо, що вже вкотре ми розглядаємо проект Житлового кодексу, який не вирішує всіх проблем у житловій сфері, не врегульовує всіх правовідносин належним чином у відповідності з Конституцією.

 

     Так, у проекті Житлового кодексу  міститься  норма  (про  неї казали  вже)  виселення  в  адміністративному  порядку  з  санкції прокурора без надання іншого житла і без рішення суду.  В  кодексі містяться  інші  норми виселення.  Це не можна назвати інакше,  як грубим  порушенням  конституційних  прав  людини  і   громадянина, оскільки Конституцією України чітко передбачено,  що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше,  як на підставі закону за рішенням суду.

 

     Щодо питання  правовласності,  то  необхідно зауважити,  що в цьому  відношенні  проект  Житлового  кодексу  не  узгоджується  з нормами Конституції, яка передбачає існування трьох форм власності

- приватної, комунальної і державної. Всупереч цьому предбачається колективна  власність  при  визначенні видів і категорій житлового фонду.

 

     У проекті кодексу дуже  слабко  врегульовуються  зобов'язання держави перед громадянами,  які були визнані чинним законодавством такими,  що потребують поліпшення житлових умов.  Якщо раніше була державна гарантія надавати житло безкоштовно,  то в даному проекті така норма відсутня.  Як бути з тими людьми,  які стоять  у  черзі понад десять років, і взагалі з тими, хто став у чергу до набрання чинності цим кодексом?  Чи не повториться та сама ситуація, що й з ощадними  збереженнями  громадян?  На нашу думку,  в цьому кодексі необхідно передбачити виконання державою  зобов'язань  перед  цими громадянами.

 

     У запропонованому  проекті  Житлового кодексу надто заплутана система пільг. Законопроект не врегульовує, а передбачає виселення за несплату житлово-комунальних послуг,  відсутня як чітка позиція з цього питання,  так і механізм його врегулювання.  При цьому  не вирішено питання,  як бути з тими, хто несвоєчасно чи не в повному обсязі отримує заробітну плату. На нашу думку, в Житловому кодексі необхідно   більше   приділити  уваги  державному  довгостроковому кредитуванню  житлового  будівництва.  Це   проблема   надзвичайно складна.

 

     Я хочу сказати,  що я брав участь у підготовці цього проекту. Дуже багато  там  є  зауважень,  дуже  багато  є  таких  юридичних суперечностей.  Але  я  пропоную  прийняти  в  першому читанні цей Житловий кодекс і  вичистити  всі  ті  суперечності.  Я  зупинився тільки на негативних фактах. Є там і дуже багато позитиву. Тому ще раз пропоную прийняти в першому читанні, доопрацювати

 

     його і прийняти Житловий кодекс,  який буде відповідати  всім нормам Конституції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Алексєєву. Наступна - депутат Ромовська.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Я уже пять раз участвую  в  обсуждении этого вопроса и не перестаю удивляться, с какой настойчивостью его пытаются  провести  через  этот  зал  и  какие  методы  для  этого используют.

 

     Я помню,  недоброй  памяти  депутат Яворивский,  которого,  к счастью, не избрали, с этой трибуны рассказывал: "Ой людоньки, так до нас же приходять і житло вимагають, як же ми його дамо. Давайте приймемо Житловий кодекс",  рассчитывая на доверчивость депутатов. И пришлось ему напомнить, что этот кодекс, который нам предлагают, направлен не на то,  чтобы  давать  жилье,  а  на  то,  чтобы  его забирать. Нам иногда говорят, ну как же мы будем давать жилье, нет же  Жилищного  кодекса.  Если  хотите  давать  жилье,  есть   ныне действующий  Жилищный  кодекс  Украинской  СССР.  Этот  же  кодекс направлен на  отнятие  прав  на  жилье  и  самого  жилья.  Ибо  он ликвидирует очередь нуждающихся.

 

     В свое время вождь народов говорил так: "Есть человек - есть проблема. Нет человека

- нет проблемы".

 

     Перефразируя его,  я думаю, разработчики исходят из того, что есть очередь - есть проблемы, нет очереди на жилье - нет проблемы.

 

     Ну, говорят,  что есть богатые,  им надо предоставлять.  Да у нас подавляющее большинство людей - нуждающиеся.

 

     И поэтому  говорить о том,  что у нас есть те,  кто подпадает под него незаслуженно,  можно,  но их настолько ничтожный процент, что,  борясь с этим процентом,  мы можем выкинуть за борт тех, кто действительно нуждается в жилье.

 

     Ну и самая одиозная,  конечно,  проблема выселения. Я считаю, что  ни  в коем случае нельзя принимать Жилищный кодекс,  если там есть хоть малейший намек  на  то,  что  людей  будут  выселять  из жилища.

 

     Говорят, что,  мол,  люди не платят.  Да!  Называли цифру - 6 миллиардов гривень долга,  но при  этом  почему-то  забывают,  что государство людям должно 132 миллиарда гривень по вкладам. Если бы не было вето Президента на  тот  закон  о  возврате  вкладов,  где разрешается  погашать  задолженность по квартплатам и коммунальным услугам, этой бы проблемы не было.

 

     У нас  говорят,  что  цены  слишком  высокие.  В  свое  время Верховная  Рада  приняла  решение,  что  до  выплаты  всех  долгов государство не имеет права повышать цены на жилье  и  коммунальные услуги.  Но,  к  сожалению,  наш  самый Конституционный Суд в мире отменил это решение. А если бы оно действовало, было бы так, как в Белоруссии,  где в среднем за квартиру семья платит в пересчете на наши деньги 40  гривень,  а  за  трехкомнатную  полногабаритную  с отоплением  полносоставная семья платит порядка 55-60 гривень,  не более.

 

     Я считаю,  что если бы желали учесть те  недоработки  или  те одиозные положения кодекса, которые делают его неприемлемым, то их могли бы убрать уже к этому чтению.  И вопросов бы не было.  А так нам  его подают,  чтобы мы приняли,  а потом говорят:  "Ну,  мы на втором чтении почистим".  Плавали  -  знаем!  Принимают  в  первом чтении - обещают почистить,  потом ничего не чистят и протаскивают во втором.

 

     Поэтому я считаю,  что Жилищний кодекс,  в  котором  заложена угроза, что граждане будут лишаться жилья, принимать нельзя. А что касается предложения депутата Салия,  то,  я думаю,  "воно  цілком слушне".  Можно  в качестве компромисса его направить на повторное "перше читання,  створити  робочу  групу,  опрацювати  його".  Нам Регламент позволяет вынести этот проект на всенародное обсуждение, и лишь после этого можно голосовать его в первом чтении,  если это действительно надо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Ромовській. Наступним буде виступати депутат Черненко.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 122, Львівська область). Фракція "Батьківщина".  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні  народні депутати!  Я  вважаю,  що  ідея  прийняття  Житлового кодексу,  як окремого кодифікаційного акта,  заслуговує на підтримку. Я вважаю, що  цей  проект  Житлового кодексу найкращий з усіх попередніх.  Я вважаю,  що цей проект за якістю,  я б  сказала,  наближається  до чинного  сьогодні  кодексу  Української РСР,  прийнятого ще в 1973 році,  і в принципі непоганий. Тому я абсолютно не поділяю ні дуже негативного  висновку юридичного управління,  ні негативних оцінок багатьох народних депутатів, хоча скажу, що я участі в опрацюванні проекту цього кодексу не брала.

 

     Найбільший недолік  цього  проекту  полягає  в тому,  що його автори повністю проігнорували наявність проекту нового  Цивільного кодексу.  Отже,  одній  і  другій робочим групам треба обов'язково розділити сфери впливу, і автори проекту Житлового кодексу повинні виходити з того правового матеріалу, який вже прийнятий у третьому читанні (це Книга третя "Право власності"), так само враховувати й інші норми,  які стосуються житла. Мені видається, що з Цивільного кодексу мусить бути взята окрема глава "Договір житлового  найму". Це має бути виключно матерія Житлового кодексу.

 

     Я, наприклад,    абсолютно    не    поділяю   запропонованого розмежування понять  "договір  оренди  житла"  та  "договір  найму житла".  Це  є штучна конструкція,  яка не має під собою абсолютно жодної підстави.  У проекті Цивільного кодексу термін  "оренда"  і "найм" ми вживаємо як ідентичні поняття.  Вся справа в тому,  що в чинному Цивільному кодексі вживається термін  "найм".  Конституція вводить  загальний  термін "оренда".  "Оренда" - слово іспанського походження,  яке українською мовою означає  "найм".  Отже,  якоїсь такої  фундаментальної  різниці між цими поняттями немає,  і пошук такої різниці у проекті Житлового кодексу,  на мою думку, не дасть позитивного результату.

 

     Я хочу сказати тим, хто не читав проекту Житлового кодексу. У статті 18 проекту якраз говориться про черги.  Тому  заяви,  що  в проекті пропонується ліквідувати чергу, не відповідають дійсності.

 

     Що стосується  норми  про  виселення.  Виселення з державного житлового фонду має бути виключене,  але в нас предметом оренди  є житло  у приватному житловому фонді.  З приватного житлового фонду людина може бути виселена,  у тому числі і за несплату  квартирної плати,  і  за  поведінку,  яка  робить  неможливим  спільне  з нею проживання. Я вважаю, що проект Житлового кодексу можна прийняти в першому читанні. Треба створити спеціальну комісію із зацікавлених осіб у Верховній Раді і якнайшвидше підготувати  його  до  другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Черненку. Наступний - Володимир Марченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Шановні народні   депутати,   важко   виступати   після  правознавця  пані Ромовської, але в мене є деякі зауваження.

 

     Перше. Сьогодні нам допомагають орієнтуватися в цьому проекті кодексу  зауваження  Головного науково-експертного управління.  Їх багато.  Ось одне з них: "Антиконституційним і таким, що брутально порушує права людини, є положення проекту, що передбачає виселення громадян без надання їм другого житла.  Адже стаття 47 Конституції проголошує,  що  кожний  має право на житло,  і ніхто не може бути примусово його  позбавлений  інакше,  як  на  підставі  закону  за рішенням  суду".  Так,  сьогодні  суд  може приймати рішення,  але навіщо він такі рішення буде приймати?  Громадянин не  платить  за квартиру. Шановні друзі, скільки сьогодні заробляє наш громадянин?

 

     Далі. Не  слід порушувати статтю 22 Конституції України,  яка забороняє приймати нормативні акти,  які звужують зміст  та  обсяг існуючих прав людини,  як це пропонується в проекті цього кодексу. Розробникам проекту Житлового кодексу при його доопрацюванні  слід належну  увагу  приділити  розробці  програми  соціально-житлового захисту населення країни. Як ми будемо далі жити за цим кодексом?

 

     Наступне. Це добре,  що в проекті Житлового кодексу визначено три категорії громадян.  Це багаті (про них мова не йде) громадяни середнього  достатку  і  бідні.  Саме  на  цю  останню   категорію населення має бути розраховане соціальне житло.  Житло соціального призначення - це житло для  найбільш  соціально  вразливих  верств населення  (а  це майже 90 відсотків нашого населення),  тобто для бідних,  безпритульних  людей  похилого  віку,  сиріт,  інвалідів, студентів з малозабезпечених сімей тощо.  Тому в проекті Житлового кодексу має бути належним чином опрацьований правовий режим  цього соціального житла.

 

     Далі. Шановні  народні  депутати!  Я  розумію,  що  це один з найважливіших документів,  які нам треба  прийняти.  Але  якщо  ми сьогодні приймемо цей документ у першому читанні, то як ми взагалі будемо виходити з цієї ситуації?  Чи ми доопрацюємо  цей  документ нормально?

 

     І ще  одне питання.  Я уважно дивився цей проект і не знайшов пропозицій щодо правового врегулювання ось якої ситуації. Сьогодні в тих регіонах, які, як кажуть, є вимираючими, багато житла просто покинуто.  Його вже не можна передати у комунальну  власність,  не можна  взагалі  передати.  Як  ви пропонуєте вирішити цю проблему, Валерію Івановичу?  Я цього не знайшов.  Це важливо для таких міст шахтарського  регіону,  як  Горлівка,  Шахтарськ,  Сніжне.  Як  цю проблему врегулювати? Я не бачу цього в проекті Житлового кодексу.

 

     Воля ваша,  шановні народні депутати, але сьогодні цей проект треба  ще  доопрацювати і подати на повторне перше читання.  Треба утворити комісію. Я підтримую думку депутатів, які це пропонують.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Марченку. Час на обговорення вичерпано.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Если я правильно понял тезис выступления  Ромовской,  то она сказала,  что этот проект Жилищного кодекса хорош,  потому что он приближается к хорошему Жилищному кодексу Украинской  Советской Социалистической  Республики.  Тогда  возникает  вопрос:  зачем же хороший отменять и принимать то, что приближается к хорошему?

 

     И вот здесь есть несколько моментов.  Валерий Иванович  да  и Салий,  который поддерживает этот проект, хорошо помнят, как мы 12 лет назад пришли  в  этот  Верховный  Совет.  Они  были  активными коммунистами,  а  это  значит,  они защищали обездоленных,  вообще людей и ту страну,  которая была.  И в той стране защищали (и меня учили защищать) право человека на получение жилья.

 

     Да, там  были  проблемы,  были.  Их надо было решать.  Но,  я смотрю, сейчас и Череп, и Салий как-то изменились. Один был членом ЦК,  другой  -  убежденный коммунист,  а сейчас говорят:  "Давайте такой кодекс примем".

 

     А зачем же такой  кодекс  вообще  принимать?  А  весь  фокус, Валерий Иванович (об этом надо правду сказать), заключается в том, чтобы Жилищный кодекс,  который действует,  отменить,  ваш  проект принять и таким образом ликвидировать очередь на жилье.  Вот в чем фокус!  Вот для чего этот сыр-бор!  Просто,  чтобы не более  и  не менее снять с государства обязанность обеспечить бесплатным жильем тех людей, которые сегодня стоят в очереди.

 

     А какие же это люди стоят в  очереди?  Это  люди,  которые  в соответствии  с действующим законом признаны нуждающимися в жилье: либо на квартире живут, либо в общежитии, либо их жилищные условия не соответствуют санитарным нормам. Таких людей 6 миллионов! И вот замена одного кодекса на другой как раз  лишит  этих  6  миллионов граждан,  стоящих  в очереди,  права на получение государственного жилья. Не более и не менее! Вот если зал разберется в этом фокусе, то голосовать за этот законопроект не будет.

 

     Дальше. За счет чего хотят решить эту социальную проблему? За счет социального жилья.  А кому будет это  жилье  предоставляться? Представителям социально незащищенных слоев населения.

 

     А кто  относится  к  социально незащищенным слоям населения в нашей стране?  Кто,  назовите?  Где,  каким законом определена эта категория?  Кто  в  государстве  конкретно  несет  ответственность (уголовную,  политическую, правовую - любую ответственность), если эта  категория  граждан  (они  же  наши  граждане,  граждане нашей страны) не будет обеспечена жильем?  Кто понесет  ответственность? Ответа нет!  Опять будут сказки! Вот есть Конституция, статьи 46 и 48.  Их никто не выполняет!  Кто ответственность понесет?  Так это люди  сейчас  согласно  действующему  Жилищному кодексу на очереди стоят,  они надеются, что государство их наделит квартирой и у них хоть какая-то надежда есть.

 

     Вот пока  проблему предоставления государственной квартиры за счет государства 6  миллионам  очередников  не  решите,  принимать такой  кодекс  нельзя.  Потому  что  будет  нарушаться  статья  22 Конституции,  будет ухудшение социальных  гарантий,  которые  люди имеют  в  соответствии с действующим кодексом.  Голосовать за этот законопроект в такой редакции и в таких условиях недопустимо.

 

     Спасибо!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення  даного  питання   закінчено. Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться в четвер. Череп Валерій Іванович. Заключне слово. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую!  Я дуже коротко. Дякую всім за пропозиції. Депутат Єльяшкевич сказав,  що,  може,  документ слід направити до Президента. Президент висловив свою позицію, я про це говорив, він проект    Житлового   кодексу   визначив   як   невідкладний   для позачергового розгляду Верховною Радою. І цим сказано все.

 

     Відносно виступу  Володимира  Романовича.  Я  не  маю   права коментувати цей виступ, лише скажу, що сьогодні 70 відсотків житла вже  приватизовано  (  я  думаю,  що   й   ваша   квартира   також приватизована), тому кодекс 1973 року вже не буде працювати, бо ми живемо в ринкових умовах.  А  пропонувати  щось  інше  ви  можете. Давайте  пропонуйте.  До  другого  читання  всі  зауваження будуть опрацьовані.  Давайте,  пропонуйте і від фракції,  і  як  народний депутат.

 

     Дякую за увагу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  шановні  колеги.  Розгляд  цього  питання завершено. Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

 

     (Після перерви)

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної

 

     Ради України ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   час   регламентної    перерви закінчився.  Ми  продовжуємо  ранкове  пленарне засідання 2 жовтня 2001 року.  Оголошую до розгляду проект  Закону  про  врегулювання відносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами, що виникли у період з 1994 року по 2000 рік,  який внесено на повторне  перше читання  за номером 6264-Д.  Доповідає заступник голови Комітету з питань бюджету Євген Дмитрович Жовтяк. Прошу, Євгене Дмитровичу.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Фракція Українського  народного  руху.   Міжфракційне   об'єднання   "Наша Україна".  Шановні  народні  депутати!  Верховною  Радою України 5 квітня  2001  року  був  розглянутий  проект  Закону  України  про реструктуризацію  сум  заборгованості між бюджетами всіх рівнів за взаємними розрахунками і бюджетними позичками за  1994-1999  роки, внесений Кабінетом Міністрів України.  Оскільки проект був поданий без докладної інформації щодо стану  взаємної  заборгованості  між бюджетами, сум та структури заборгованості місцевих бюджетів перед державним  бюджетом  та   державного   бюджету   перед   місцевими бюджетами,  за рішеннями Верховної Ради України його було передано в Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на доопрацювання для повторного подання на перше читання.  Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету зазначений законопроект доопрацьований та подається  на  ваш  розгляд  у  редакції,  підготовленій народними депутатами України - членами Комітету з питань бюджету.

 

     У цьому законопроекті пропонується врегулювати відносини  між бюджетами шляхом списання заборгованості між бюджетами, що виникла внаслідок проведення  взаємних  розрахунків,  надання  позичок  на покриття  тимчасових касових розривів,  що не повернуті в період з 1994 по 2000 роки.  Зазначена пропозиція підтримана  Міністерством фінансів України в листі до комітету від 22 червня 2001 року.

 

     Під час   роботи  над  законопроектом  до  комітету  надійшла інформація  від  Міністерства   фінансів   України,   Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим та від обласних рад щодо стану розрахунків між бюджетами. Надійшли також зауваження та пропозиції щодо  врегулювання зазначеної заборгованості,  що виникла в минулі роки.

 

     Ми опрацювали цю інформацію і вважаємо,  що приймати  рішення про  встановлення  фінансових  зобов'язань місцевих бюджетів перед держаним бюджетом,  які виникли в період з 1994 року по 2000 рік у зв'язку   з  проведенням  взаємних  розрахунків  між  бюджетами  і внаслідок надання та  неповернення  короткотермінових  позичок  на покриття   тимчасових   касових   розривів,   можна  тільки  після проведення аналізу виконання кожного місцевого  бюджету  за  кожен рік вказаного періоду.

 

     Слід врахувати,  що на основі проведених заліків та отриманих позичок  республіканський  бюджет  Автономної   Республіки   Крим, обласні  бюджети  проводили  взаємні  розрахунки  з  нижчестоящими бюджетами  і  видавали  позички  на  погашення  заборгованості  із соціальних   виплат.   За   період   з   1994  року  по  1999  рік заборгованість  місцевих   бюджетів   перед   державним   бюджетом становила   2,1  мільярда  гривень,  у  тому  числі  за  взаємними розрахунками - 1,8 мільярда гривень,  за позичками - 0,3  мільярда гривень.

 

     Аналізуючи виконання  бюджетів,  слід вивчити наслідки впливу на стан виконання відповідного бюджету:  несвоєчасного і неповного перерахування сум дотацій з бюджету вищого рівня (за період з 1996 року по 1999 рік обласні бюджети недоотримали з державного бюджету дотацій   на  суму  572,6  мільйона  гривень),  сум  субвенцій  на енергоносії відповідно до статті 45 (не перераховано 847 мільйонів гривень)  та  субвенцій  на  освіту  відповідно до статті 7 Закону України  про  Державний  бюджет  України  на  1999  рік;  неповної передачі  коштів,  які  підлягають  вилученню  з  доходів бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня (до  Державного  бюджету  з місцевих  бюджетів  не  перераховано за період з 1996 по 1999 роки 634 мільйони гривень);  прийняття в період з 1994 року по 2000 рік законодавчих  актів  протягом  бюджетного  року,  що  призвело  до значного зменшення доходної бази місцевих бюджетів.

 

     Разом з тим у процесі формування бюджетів згідно з  прийнятим Бюджетним  кодексом,  що  є  чіткою нормативною базою забезпечення доходної  і  видаткової  частини  бюджетів,   необхідно   створити місцевим  бюджетам  рівні  умови  та  забезпечити однакові підходи відповідно до засад Бюджетного кодексу.

 

     У разі наполегливої вимоги погасити борги за рахунок  власних надходжень  місцеві  бюджети  будуть  не  в  змозі  профінансувати заплановані видатки на соціальні та інші цілі.  Це може  негативно вплинути на здійснення бюджетної реформи.

 

     Враховуючи застереження  Міністерства фінансів,  що погашення боргу        окремими        бюджетами,        особливо        тих адміністративнотериторіальних одиниць,  борг яких становить значні суми,  може  значно  обмежити  можливості  фінансування   поточних програм,  та його думку, що альтернативою погашення заборгованості може бути прийняття закону про її списання,  вважаємо за  доцільне поставити всі місцеві бюджети в рівні стартові умови.

 

     Крім того,  прийняття  рішення  про  встановлення  фінансових зобов'язань місцевих бюджетів перед державним бюджетом  передбачає застосування норми зворотної дії до взаємовідносин,  які своєчасно не були врегульовані.  Тому  пропонуємо  суму  заборгованості  між державним  бюджетом  України та місцевими бюджетами,  що виникла в період з 1994 року по 2000 рік, списати та рекомендувати Верховній Раді  Автономної  Республіки Крим,  обласним,  міським та районним радам  прийняти  рішення  про  врегулювання   заборгованості   між бюджетами,  яка  виникла  у  відповідних бюджетах за період з 1994 року по 2000 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Євгене Дмитровичу. Чи будуть запитання до Євгена   Дмитровича?   Депутат   Пустовойтов.   Будь  ласка,  одне запитання.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів.  Скажіть, будь ласка, а хто взагалі ініціатор такого законопроекту?  От мене завжди дивує: все всім списують,  а коли  прості  люди  не  можуть  за  квартиру заплатити  - там не можна списати.  Коли якісь організації,  фірми щось недоплатили у бюджет,  - там можна списувати.  Ну посписували ми  все,  а  люди  на місцях живуть усе гірше й гірше.  Так от,  я все-таки хочу запитати: хто ініціює таке списання?

 

     Дякую.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Дякую. Я нагадую, що ми розглядали законопроект, внесений Кабінетом Міністрів, який і пропонує реструктуризувати цю взаємну заборгованість.  Ми це питання розглядали тут, у сесійному залі.  Після  виступів  народних  депутатів  за результатами цього розгляду  було  прийнято  рішення  розглянути  проект  повторно  у бюджетному  комітеті  і  внести його на повторне перше читання.  У комітеті  було  прийнято  рішення  змінити  цей   законопроект   і запропонувати  провести списання заборгованості,  тому що це дасть можливість  розпочати  взаємо-  відносини  державного  і  місцевих бюджетів з чистого листа.

 

     Але хотів  би сказати,  що за тими даними,  які ми отримали з Міністерства фінансів, сальдо - 1,6 мільярда гривень не на користь місцевих бюджетів.  Тобто фактично місцеві бюджети ще зобов'язані, незважаючи на скруту,  або реструктуризувати борг перед  державним бюджетом,  або  його  віддавати.  У  законопроекті пропонується ці борги списати і розпочати стосунки,  розпочати бюджетну реформу  з нуля.

 

     Ясно, що    проблеми,   про   які   ви   справедливо   кажете (фінансування  освіти  за   статтею   57   Закону   про   освіту), залишаються,  і  до  їх  вирішення  нам  разом  з  вами треба буде все-таки дуже уважно поставитися при прийнятті бюджету 2002 року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Дмитровичу. Реакція залу засвідчує, що  депутати  вас підтримують.  Ви завершили свою доповідь,  прошу сідати.

 

     Шановні колеги,  для  виступу  в  порядку  обговорення  цього питання з парламентської трибуни записалися два народні депутати - Семенюк і Черняк.

 

     Слово для  висловлення  позиції  Кабінету   Міністрів   надаю першому  заступнику  державного  секретаря  Міністерства  фінансів Анатолію Аркадійовичу Максюті. Прошу.

 

     МАКСЮТА А.А.,   перший   заступник    державного    секретаря Міністерства фінансів України.  Дякую. Кабінет Міністрів підтримує проект закону,  який розглядається.  Разом з тим  ми  маємо  деякі редакційні зауваження до назви закону,  статті 3.  Тому прохання в проекті  постанови  додати:  "з  урахуванням  пропозицій  Кабінету Міністрів".  Ці  пропозиції носять лише редакційний характер,  а в цілому законопроект слід прийняти в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію  Аркадійовичу.  Шановні  колеги, Регламент не передбачає будь-якого іншого обговорення.

 

     Оскільки Євген  Дмитрович від заключного слова відмовляється, на  цьому  питання  порядку  денного   про   проект   Закону   про врегулювання   відносин   між   Державним  бюджетом  та  місцевими бюджетами,  що виникли в період з 1994 року по 2000 рік  (повторне перше читання), яке доповідав Євген Дмитрович Жовтяк, обговоренням завершено. Парламент проголосує цей законопроект у четвер на цьому тижні.

 

     --------------

 

     Оголошується до  розгляду  наступне питання порядку денного - проект Закону про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України  (щодо  спрощення  процедури  проходження пунктів пропуску автотранспорту через державний кордон).  Реєстраційний номер 8027. Доповідає  заступник  голови  Державної  податкової  адміністрації України Олексій Іванович Шитря.  Співдоповідає  Віктор  Сергійович Горбачов.

 

     Олексію Івановичу, прошу на трибуну.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації  України.  Шановний  головуючий!   Шановні   народні депутати!  Декретом Кабінету Міністрів про місцеві податки і збори передбачено  збір  за  проїзд  територією  прикордонних   областей транспортних  засобів,  які  прямують  за кордон.  Зазначений збір справляється у  15  областях.  За  вісім  місяців  поточного  року надходження оцінюються приблизно у 12 мільйонів гривень.

 

     У липні  2001 року Верховною Радою України було прийнято нову редакцію Закону про запровадження єдиного збору, який справляється в  пунктах  пропуску через державний кордон України.  І цей єдиний збір  справляється  в  пунктах  пропуску.  У  проекті  Закону  про внесення   змін   і   доповнень   до   деяких  законодавчих  актів пропонується внести зміни  до  Закону  про  систему  оподаткування (тобто привести у відповідність закон, який було прийнято в липні, із  Законом  про  систему  оподаткування).  Висновки  комітету   і експертної комісії щодо законопроекту позитивні. Тому пропонується розглянути проект  у  першому  читанні  і  в  четвер  прийняти  ці поправки до закону.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію Івановичу,  за лаконічний виступ. Чи  будуть  запитання  у  народних  депутатів?  Народний   депутат Асадчев. І народний депутат Сахно.

 

     АСАДЧЕВ В.М. Дякую. Шановний Олексію Івановичу! Виступ-то ваш був лаконічним, але мені здається, що не зовсім зрозумілим. Ви що, пропонуєте  скасувати  місцевий  податок  за  проїзд  по території області?  Це різні  податки.  Є  місцевий  податок  за  проїзд  по території області транспорту,  який спрямовується за кордон, і цей податок має залишитися,  його вводять місцеві органи  влади,  і  є введений  новий  збір безпосередньо на кордоні,  в пункті пропуску транспорту.  Це вже зовсім інший збір. І сьогодні, коли формується бюджет,  ми  врахуємо  два збори і рахуємо відповідно контингенти, тобто  від  податку  за  проїзд  територією  і  від  збору,   який справляється на кордоні. Мені здається (але цього не відображено в проекті закону),  що збирати і податок,  і збір  повинні  митники, тільки розділяти там у відомості, що один спрямовується у місцевий бюджет, а другий - у державний.

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі.  Я б сказав так. Ми з вами розуміємо, що один об'єкт не може бути оподаткований двічі.  Якщо ми пропускаємо транспорт через кордон,  то не повинні брати і податок  за  проїзд прикордонною  територією,  і  інші  збори.  Сьогодні відповідно до Закону про єдиний збір,  який справляється в пункті пропуску через державний  кордон  у  редакції  від 12 липня 2001 року,  до складу цього єдиного збору включено і  збір  за  проїзд  по  прикордонній території.  Цей  збір  справляється сьогодні митницею,  і ці кошти стовідсотково йдуть  до  державного  бюджету.  Ми  з  вами  можемо відкрити   відповідну   статтю  закону.  Стаття  3:  "Єдиний  збір перераховується до державного бюджету в повному обсязі".

 

     Згоден, ви правильно кажете, що сьогодні не можна планувати в бюджеті  2002  року  справляння  і  податку за проїзд по території області,  і єдиного збору,  який справляє сьогодні митниця. Тому в статті  1  якраз і записано (почитайте,  будь ласка),  що названий збір  справляється"...при  транзиті    транспортних   засобів   за здійснення     санітарного,     ветеринарного,    фітосанітарного, радіологічного та  екологічного  контролю".  Усе  це  включено  до єдиного збору!

 

     Тому в бюджеті треба передбачити, що місцеві бюджети якраз не отримають тих 12 мільйонів гривень,  які отримали 15 областей. Тут ви абсолютно праві.  Зате державний бюджет отримає ці кошти, і він повинен у дотаціях,  субсидіях врахувати це. А справляти два збори за одне й теж, я думаю, немає ніякого сенсу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно, останнє запитання.

 

     САХНО Ю.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   НДП).   Дякую,  Степане  Богдановичу!  Фракція "Яблуко".  Шановний Олексію Івановичу!  Уточніть,  чи правильно  я зрозумів,  що  зміна форми зборів і форми надходжень буде впливати на обсяг надходжень (от ви  називали  10  мільйонів  гривень)?  Чи зміниться  (ну  хоча  б  прогнозовано)  там після внесення змін їх обсяг.  Тобто буде він 8 мільйонів гривень  чи  12  мільйонів?  Чи просто  поміняється  форма  податку,  а  надходження  так і будуть прогнозуватися приблизно в тому ж обсязі?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І.  Я думаю,  що надходження будуть прогнозуватися  в тому  ж  обсязі,  тому  що  обсяг  перевезень  і тарифи суттєво не змінилися. Це перше.

 

     І друге.  Коли розглядався цей проект, ми дійшли висновку, що обсяг  надходжень  збільшиться,  оскільки  ми  спрощуємо  проїзд і перетин кордону. Це, я думаю, матиме позитивний вплив.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію  Івановичу!  Ви  завершили   свою доповідь,  прошу  сідати.  Слово надається члену Комітету з питань фінансів і банківської діяльності  Віктору  Сергійовичу  Горбачову для співдоповіді з цього питання порядку денного.  Прошу,  Вікторе Сергійовичу.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   127, Миколаївська  область).  Спасибо.  Уважаемые  коллеги!   Уважаемый председательствующий!  Комитет  по  вопросам финансов и банковской деятельности   рассмотрел   на   своем   заседании   19   сентября законопроект 8027 о внесении изменений к некоторым законодательным актам Украины по упрощению процедуры прохождения пунктов  пропуска автотранспорта через государственную границу.

 

     Данные изменения сводятся к приостановлению взимания местного сбора за проезд транспорта  по  территории  приграничных  областей путем   внесения   изменений   к   законам   Украины   о   системе налогообложения,  о местном самоуправлении в Украине,  и к декрету Кабинета  Министров  Украины  о  местных  налогах и сборах.  Вывод Главного  научноэкспертного  управления  Аппарата  Верховной  Рады Украины:  данный законопроект может быть принят за основу в первом чтении.

 

     Учитывая то, что в проекте бюджета на 2002 год,   подготовленном  Кабинетом  Министров  Украины,  доходы местных бюджетов от этого сбора не учитываются,  а также, что этот вид  сбора  не  предусмотрен  проектом Налогового кодекса Украины, комитет рекомендует Верховной Раде Украины принять  данный  проект как закон и ввести его в действие с 1 января 2002 года.

 

     Принятие закона   позволит   уменьшить   налоговый  пресс  на отечественного производителя, увеличить потоки транспорта и грузов через   территорию   Украины,   удешевить   туристические  услуги, упростить   процедуру   прохождения   пунктов    пропуска    через государственную границу Украины автотранспорта, что в свою очередь проведет  к  увеличению  налоговых  поступлений  от  других  видов налогов и сборов.

 

     Я хочу дополнительно сказать,  что такого сбора нет в Польше. Это одно из государств,  из которого большие  транспортные  потоки идут  в  Украину.  Польская сторона,  насколько я знаю,  уже имеет претензии к Украине и намерена также вводить такой сбор,  если  мы его не отменим, что скажется на грузопотоках и в свою очередь - на объеме налоговых поступлений этих 15 областей.  Я  уверен,  мы  не потеряем 15 миллионов гривень, которые мы получаем от этого сбора. Потому что при увеличении  грузопотоков  соответственно  улучшится климат  для  предпринимательства  в этих областях и соответственно увеличится объем поступлений  как  в  местные  бюджеты,  так  и  в государственный.

 

     Могу еще    также    сказать,    что   очень   дорого   стоит администрирование,  то есть получение этих  сборов.  Это  довольно большая  сумма,  потому что собрать эти сборы непросто.  Мы платим зарплату  чиновникам  областного  уровня.  Поэтому  я  думаю,  что целесообразно  этот  налог  отменить,  и  это  даст  положительный результат, улучшит ситуацию для производителей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Сергійовичу.  Чи будуть запитання до співдоповідача?  Бачу дві руки,  три  Народні депутати Абрамов, Ткаленко, Асадчев.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо,  Степан Богданович.  Коммунистическая  партия. Уважаемый Виктор Сергеевич!  Мне вопрос этот кажется очень важным, потому что имеет не только финансовую,  но и морально-нравственную сторону.  В  этой  связи хочу спросить:  как принятие предлагаемых изменений будет  способствовать  улучшению  контроля  (финансового контроля) за работой "кордонников"? Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Как улучшить моральнонравственную сторону в работе "кордонников" относительно проезжих граждан?

 

     Спасибо.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.  Алексей Иванович уже сказал,  что единый  сбор включает  плату  за  осуществление  контроля санитарного состояния транспорта,  санитарного состояния грузов и другие услуги. Поэтому на контроле работы таможенников это не скажется.  Дело в том,  что раньше эти  деньги  шли  в  бюджеты  15  областей  и  собирали  их таможенники. Поэтому я считаю, что здесь никаких изменений...

 

     А моральная сторона?  Ну,  какая моральная сторона? Я не вижу здесь моральной  стороны,  есть  только  финансовая.  У  нас  есть поступления  в  бюджет  в сумме 15 миллионов гривень.  Наш комитет считает, что объем поступлений не уменьшится. Моральная обстановка не ухудшится, совершенно ясно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ткаленко. І на завершення

- народний депутат Асадчев.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Дякую.  Вікторе Сергійовичу,  я підтримую ваш  законопроект,  але  у  мене  є один сумнів.  Ми сьогодні,  не вирішивши проблеми комплексно,  втручаємося у  ситуацію,  яка  вже склалася на митних територіях. І чи не станеться, що ми хотіли, як краще,  а вийшло,  як завжди,  що ми зараз ще ускладнимо процедуру проходження митного контролю?

 

     Дякую.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.  Нет, в этом законопроекте как раз предлагается упростить процедуру перехода границы и тем увеличить  грузопотоки. Как  раз  это  одна  из  целей  этого  проекта  закона - упрощение процедуры перехода границы.  Поэтому этот закон и  есть.  Хуже  не будет.  Будет  лучше.  Не  будет  этого  сбора,  соответственно  и грузопотоки должны увеличиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович якраз і  очікував  цієї  відповіді. Народний депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Вікторе  Сергійовичу,  у  мене  до  вас  таке ж запитання,  як і до Шитрі.  Значить, 18 мільйонів гривень, давайте казати  відверто,  ми забираємо у місцевих бюджетів і зарахуємо до державного бюджету. Хто це таку ідею подав? Давайте завтра замість готельного  збору  введемо  збір  за готелі і теж включимо його до державного бюджету,  ринковий збір назвемо платою за ринки  і  теж включимо її до державного бюджету.  І так місцеві податки і збори, ви знаєте,  становлять у їх загальному обсязі десь 4-5  відсотків, не  більше.  Не більше!  І ми сьогодні хочемо забрати оцю крихту в місцевих бюджетів?

 

     Мені здається,  що це найголовніше питання у  відносинах  між державним  і  місцевими  бюджетами.  Якщо  ви  вважаєте,  що краще справляти збір на пункті пропуску транспорту,  ніж справляти  збір за  проїзд  територією  -  немає  проблем.  Але  давайте не будемо ображати місцеві бюджети.  Давайте цей збір (або хоча б якусь його частину) залучимо до місцевих бюджетів.  Я вважаю, що це тоді було б правильне вирішення цього питання. А так просто забрати понад 18 мільйонів  гривень  у  місцевих  бюджетів і знову зацентралізувати гроші - це не було б розумним підходом.

 

     Дякую.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.  Вы знаете,  я действительно считаю, что единый сбор,  который мы установили, - это лучше, потому что это упрощает переход  границы  и  улучшает  транспортные  потоки.  К  тому  же, насколько    я    знаю   статистику,   доходы   местных   бюджетов перевыполнились и в 2000 году,  и в этом. Поэтому я считаю, что на сегодняшний  день  перераспределение  этих средств государственным бюджетом  реально  и  логично.  На  сегодня  действительно  доходы местных бюджетов увеличились, это - реальность. Но я могу сказать, что если увеличатся грузовые потоки,  то и климат в 15 пограничных областях,  где есть пункты перехода границы,  так же улучшится,  и предпринимательские структуры заработают лучше.  Я думаю, ситуация улучшится.   При   увеличении   объемов   транспортных  перевозок, увеличении  грузопотока,  предприниматели  больше  будут  завозить товара, а значит, - товарооборот на этих территориях будет больше. И мы получим поступления  от  других  местных  налогов  и  сборов. Считаю, что я ответил на ваш вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе  Сергійовичу.  Ви  завершили свою співдоповідь.  Прошу  сідати.  Шановні  колеги,  для   виступу   з парламентської трибуни в порядку обговорення цього питання порядку денного  записався  один  народний  депутат  Асадчев,  якому  я  з задоволенням надаю слово.

 

     АСАДЧЕВ В.М.   Дякую,   Степане  Богдановичу.  Я  хочу  зразу відповісти депутату Горбачову. Дійсно, місцеві бюджети за доходами перевиконуються  кожного року,  але вони перевиконуються тому,  що місцева влада зацікавлена в  тому,  щоб  збирати  ті  податки,  ті крихти,  які залишає їй держава.  І вона їх перевиконує.  Ми зараз податок,  у якому зацікавлена місцева влада забираємо,  переводимо його в державний бюджет. І в нас вийде так, що ми не лише втратимо 18 мільйонів гривень,  так ще й місцева  влада  взагалі  перестане бути  зацікавленою  в цьому податку.  Я не знаю,  чи виграємо ми в цілому від цього.  Тому я вважаю,  що коли  вже  приймається  таке принципове   рішення   -   замінити  місцевий  податок  за  проїзд територією області на збір за пропуск транспорту  на  кордоні,  то обов'язково  треба  принаймні  зацікавити  в  цьому місцеву владу, тобто не треба забирати в неї ці гроші.

 

     Можна, якщо питома вага цього  збору  збільшиться  (а  я  так розумію,  що автори цього законопроекту вважають,  що це буде так, хоча це треба ще прорахувати,  це важко ще сказати, чи збільшиться чи  ні),  то  та питома сума,  яка від податку збиралася за проїзд територією,  повинна  залишитися  в   місцевому   бюджеті.   І   я запропонував би,  можливо,  зробити розподіл цього збору: скажімо, 60-70  відсотків   залишати   в   місцевому   бюджеті,   а   решту перераховувати в державний бюджет.

 

     Я вважаю,  що  паритетність  сум,  які надходять до місцевого бюджету,  не має бути порушена. Не треба оббирати місцеві бюджети, сьогодні  там  і  так  немає  з чого виплачувати заробітну плату і соціальні виплати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи хоче Олексій Іванович Шитря, доповідач з  цього  законопроекту,  взяти  заключне  слово?  Прошу,  Олексію Івановичу. Три хвилини.

 

     ШИТРЯ О.І.  Шановні  народні  депутати,  проблема,   яку   ми сьогодні обговорюємо, пов'язана не тільки з надходженням коштів, а й з тим, що справляли оці збори декілька відомств, що ускладнювало перетинання кордону. Це перше.

 

     Друге. Наводилися   факти,   коли   один  транспортний  засіб оподатковувався цим  податком  в  трьох-чотирьох  місцях.  Адже  є дороги,   які  декілька  разів  виходять,  скажімо,  на  територію Білорусії, потім заходять в Україну і, таким чином, декілька разів платився цей збір.

 

     Проаналізувавши цю ситуацію,  Мінтранс та інші установи,  які збирали  збори,   вийшли   з   такими   пропозиціями.   Це   довго обговорювалося,  і  нарешті  у  1999  році  був прийнятий основний закон, а в липні внесені зміни.

 

     Я хочу сказати,  що питання бюджетного  регулювання,  мабуть, повинні  розглядатися  в  рамках  бюджету,  а  що стосується цього проекту закону,  то він повинен виконуватися в тому  обсязі,  який передбачений чинним законодавством.  Ми тільки приводимо Закон про систему оподаткування у відповідність до чинного закону.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Івановичу. Таким чином, ми успішно завершили  обговорення  проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення  процедури  проходження пунктів пропуску автотранспорту через Державний кордон), 8027.

 

     --------------

 

     Оголошую до  розгляду  наступне  питання  порядку  денного  - проект Закону про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України  у  зв'язку  з  прийняттям  Закону  України  про інститути спільного  інвестування  (пайові  та   корпоративні   інвестиційні фонди),

 8017. Доповідає голова Державної  комісії  з  цінних  паперів  та фондового  ринку Олег Миколайович Мозговий.  Співдоповідає Валерій Борисович Альошин. Прошу, Олегу Миколайовичу.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.,  голова Державної комісії з цінних паперів  та фондового   ринку.   Шановний  пане  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Важливим кроком до подальшої розбудови фондового  ринку України повинно стати вдосконалення чинного законодавства України, що  регулює  ринок  цінних  паперів.  До   пріоритетних   напрямів законодавчої  діяльності Кабінету Міністрів відноситься,  зокрема, розвиток  законодавчої  бази  у   сфері   регулювання   інститутів спільного  інвестування,  які  повинні  стати  потужним внутрішнім інвестором для економіки України.

 

     Проект Закону   України   про   внесення   змін   до   деяких законодавчих  актів  України  у  зв'язку  з  прийняттям Закону про інститути спільного інвестування (пайові  та  корпоративні  фонди) розроблено  відповідно  до прикінцевих положень Закону України про інститути спільного інвестування,  який було  прийнято  на  сьомій сесії Верховної Ради України.

 

     З метою   активізації   спільного   інвестування,   посилення державного   контролю   за   діяльністю    інститутів    спільного інвестування  та приведення законодавства у відповідність до вимог Закону України про інститути спільного  інвестування  пропонується внести  відповідні  зміни до Закону про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні, Закону про податок на додану вартість та Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про  прибутковий  податок з громадян.

 

     Запропоновані зміни   спрямовані   на    створення    діючого законодавчого    поля,   здатного   забезпечити   чітке   державне регулювання  діяльності  нової  для  України  моделі  портфельного інвестора та встановлення єдиного підходу до оподаткування доходів індивідуальних   інвесторів,   отриманих   ними   при   здійсненні інвестицій   як   самостійно,   так  і  при  здійсненні  спільного інвестування через інститути інвестування.

 

     Законом України про інститути спільного інвестування  введено новий  вид професійної діяльності - управління активами.  Оскільки послуги компанії з управління  активами  є  невід'ємною  складовою функціонування інститутів спільного інвестування поряд з послугами зберігача та  реєстратора,  які  не  оподатковуються  податком  на додану  вартість,  оплата  цих  послуг  є  елементом  витрат всієї діяльності  зі  спільного  інвестування,  тобто  здійснюється   за рахунок  коштів  дрібних  інвесторів,  які об'єднуються в інститут спільного інвестування.

 

     Відповідно пропонуємо   доповнити   послугами   компанії    з управління активами перелік операцій з обслуговування обігу цінних паперів, визначених абзацом першим пункту 3.2.1, пункту 3.2 статті 3 Закону України про податок на додану вартість.

 

     У чинній   редакції  статті  13  Декрету  Кабінету  Міністрів України про прибутковий  податок  з  громадян  порядок  визначення оподатковуваного доходу громадянина від операцій з купівлі-продажу цінних паперів як різниці між доходом, отриманим від їх продажу та витратами  на їх придбання,  визначено лише для операцій з акціями та іншими корпоративними правами.

 

     Водночас поза  увагою  залишилися  операції  з  усіма  іншими цінними   паперами,   зокрема  інвестиційними  сертифікатами,  які належать   громадянам.   Прогалина   в    правовому    регулюванні оподаткування  доходів  громадян  за  операціями  з іншими цінними паперами призведе до непорозумінь при оподаткуванні розрахунків  з учасниками відкритих пайових інвестиційних фондів, які свої доходи отримують саме у  вигляді  різниці  між  ціною  купівлі  та  ціною зворотного продажу фонду інвестиційних сертифікатів.

 

     Створюються нерівні   умови  в  діяльності  та  оподаткуванні фізичних осіб - інвесторів корпоративних інвестиційних фондів, які випускають акції,  та пайових інвестиційних фондів, які випускають інвестиційні сертифікати.  Тому пропонується  поширити  зазначений порядок  визначення  доходу  від  операцій з купівлі-продажу акцій (корпоративних  прав)  на  операції  громадян  з   усіма   цінними паперами.

 

     Законопроектом пропонується  ввести  до  Закону  України  про державне регулювання ринку цінних  паперів  в  Україні  норму  про повноваження   щодо   державного  регулювання  у  сфері  спільного інвестування Державної  комісії  з  цінних  паперів  та  фондового ринку,   передбачену   Законом  України  про  інститути  спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).

 

     Крім того,  на нашу думку,  заслуговують на увагу зауваження, висловлені  народними  депутатами під час розгляду законопроекту в профільному  комітеті  Верховної  Ради,  та   висновки   Головного науково-експертного  управління  Верховної  Ради,  які можуть бути враховані при підготовці  законопроекту  до  другого  читання.  Ми готові до подальшої співпраці з парламентом стосовно доопрацювання цього законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Хотілося б іще  раз  зазначити,  що  прийняття даного  законопроекту  -  це  один  із кроків до реалізацій самого Закону про інститути спільного інвестування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Миколайовичу. Чи будуть запитання до голови  Державної  комісії з цінних паперів?  Засвідчую,  що таких запитань немає, всі задоволені вашим виступом. Прошу сідати. Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Валерію Борисовичу Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Я не буду повторювати  те,  що  вже  прозвучало  в  доповіді голови комісії. Комітет з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  розглянув законопроект  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України у  зв'язку  з  прийняттям  Закону  України  про  інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) і підтримав даний законопроект.

 

     Я хотів би зазначити ось що.  Цим законопроектом  передбачено внесення змін до трьох нормативних актів: до Закону про податок на додану вартість,  Закону України про  державне  регулювання  ринку цінних  паперів  в  Україні  та  Декрету  Кабінету  Міністрів  про прибутковий податок з громадян.  Усі запропоновані зміни зводяться фактично  до приведення у відповідність тих норм,  які встановлені Законом про інститути спільного інвестування.

 

     Якщо в Законі про податок на додану вартість є норма,  в якій визначено,  що операції з обслуговування обігу цінних паперів не є об'єктом оподаткування,  то є абсолютно  логічним  наступний  крок щодо  поширення  цієї ж норми на послуги з управління активами.  І пропонується відповідна норма законопроекту.

 

     У зв'язку  з  тим  що  в  Законі  про   інститути   спільного інвестування   передбачається   наявність   інституту   управління активами,  відповідно розширюються повноваження Комісії  з  цінних паперів та фондового ринку.

 

     І нарешті  те,  про що вже зазначалося.  Виникла необхідність привести  у  відповідність  із  законом   ту   термінологію,   яка використовується в Декреті про прибутковий податок з громадян, щоб створити рівні умови для учасників як корпоративних, так і пайових інвестиційних  фондів.  Пропонується  внесення відповідних змін до декрету. Таким чином, я просив би підтримати даний законопроект. У подальшій   роботі   над  ним  зауваження  і  пропозиції  народних депутатів будуть враховані.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Чи будуть запитання до співдоповідача?   Немає.   Прошу   сідати.   Зважаючи  на  те,  що конклюдентно,  тобто  шляхом  своєї   поведінки,   ви   підтримали законопроект,  думаю,  що заключне слово Олег Миколайович брати не буде.  Таким чином,  ми завершили обговорення проекту  Закону  про внесення  змін  до  деяких  законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України  про  інститути  спільного  інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), 8017.

 

     --------------

 

     Оголошую до  розгляду  наступне  питання  порядку  денного  - проект  Закону  про  внесення   змін   до   Закону   України   про оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо  оподаткування доходів індивідуальних  інвесторів)  8020.  Доповідає   голова   Державної комісії  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку Олег Миколайович Мозговий. Співдоповідає Валерій Борисович Альошин.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Шановні народні депутати!  Проект  Закону  про внесення  змін  до Закону про оподаткування прибутку підприємств - ще  один  законопроект,  розроблений  відповідно  до  "Прикінцевих положень"  Закону  України  про  інститути  спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).

 

     Як зазначалося  при  представленні  на  ваш  розгляд  проекту Закону  про  внесення  змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону про інститути спільного  інвестування, розвиток  інститутів  спільного  інвестування  України  може стати додатковим чинником,  здатним надати економіці,  що  розвивається, додатковий інвестиційний ресурс.

 

     Ще раз  підкреслюю,  що  нагальна  необхідність  прийняття  в Україні  законопроекту,  який  би   регулював   існуючі   проблеми оподаткування   інститутів  спільного  інвестування,  зумовлюється кількома  важливими  чинниками.   Законопроект   був   розроблений відповідно   до   "Прикінцевих   положень"  Закону  про  інститути спільного інвестування з метою уникнення подвійного  оподаткування інститутів  спільного інвестування,  а також відповідно до проекту Закону України про  внесення  змін  до  Закону  про  оподаткування прибутку підприємств,  який внесено на ваш розгляд. Цей проект має на  меті  вдосконалити  податкове  законодавство   України   перед початком роботи нової для України моделі портфельних інвесторів.

 

     Шановні народні  депутати!  Я хотів би звернути вашу увагу на основні положення цього законопроекту.  Ним пропонується  поширити визначення  терміна  "емісійний  доход"  не  лише  на  операції  з первинного розміщення акцій (корпоративних прав),  а й на операції з   повторного   розміщення   акцій  (інвестиційних  сертифікатів) інститутів  спільного  інвестування.  Це  зумовлено  перш  за  все специфікою діяльності відкритих інститутів спільного інвестування. Зазначу,  що у відкритих інститутах спільного  інвестування  цінні папери  не  обертаються  вільно,  як  при  провадженні  діяльності інститутів спільного інвестування,  які постійно здійснюють  викуп та  розміщення цінних паперів,  за рахунок чого інститут спільного інвестування залучає кошти для здійснення спільного  інвестування, а у свою чергу інвестор має змогу вилучити свій внесок з інституту спільного інвестування.  Відповідні зміни пропонується  внести  до статті 1 Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Звичайно, одним  із  найважливіших  завдань  законопроекту  є захист  прав   інвесторів,   учасників   (акціонерів)   інститутів спільного  інвестування.  Особливо  це  стосується  отримання ними належних  доходів   від   переданих   для   здійснення   спільного інвестування   коштів.  У  разі  неприйняття  законопроекту,  яким передбачено внесення змін до статей 4  та  7  Закону  України  про оподаткування   прибутку   підприємств,   у  діяльності  спільного інвестування  матиме  місце  додаткове,   подвійне   оподаткування доходів  учасників інвестиційного фонду від інвестиційних операцій

- спочатку на рівні інституту  спільного  інвестування,  потім  на рівні індивідуального інвестора, що робить спільні інвестиції менш ефективними, ніж індивідуальне інвестування.

 

     На сьогодні дивіденди,  отримані  індивідуальним  інвестором, оподатковуються  один  раз  (лише  джерело виплати),  а дивіденди, сплачені  за  інвестиціями,  що   здійснюються   через   інститути спільного    інвестування,   оподатковуються   двічі:   один   раз оподатковується джерело  виплати  як  дивіденди,  сплачені  самому інституту   спільного   інвестування,  другий  -  при  нарахуванні дивідендів    учасникам    (акціонерам)    інституту     спільного інвестування,  що  не  стимулює  залучення  заощаджень в економіку держави через механізми інститутів.

 

     Запропоновані зміни  повинні  сприяти  встановленню   єдиного підходу   до   оподаткування  доходів  індивідуальних  інвесторів, отриманих ними як при здійсненні інвестицій самостійно,  так і при здійсненні   спільного   інвестування  через  інститути  спільного інвестування.

 

     Таким чином,   режим    оподаткування    індивідуального    і колективного  інвестора  у  цьому випадку не повинен відрізнятися, інакше участь індивідуального  інвестора  у  здійсненні  спільного інвестування буде економічно невигідною.

 

     Крім того,  враховуючи  єдину  економічну  природу фінансових інструментів,  за рахунок яких  інститути  спільного  інвестування здійснюють   діяльність   зі   спільного   інвестування,   а  саме інвестиційних  сертифікатів   ICI,   акцій   інституту   спільного інвестування,   та   з   огляду   на   єдину   економічну  природу інвестиційних   доходів    від    зазначених    цінних    паперів, законопроектом    пропонується    поширити    визначення   поняття "дивіденди",  що застосовується у  статті  1  Закону  України  про оподаткування  прибутку  підприємств  на  доходи  по інвестиційних сертифікатах,  чим  може  бути  досягнута  уніфікація   визначення "дивіденди"  у  спеціальному  та  податковому  законодавстві  щодо діяльності інституту спільного інвестування.

 

     Враховуючи викладене,  дозвольте зазначити, що уряд і комісія у  разі  необхідності  готові  до  співпраці з Верховною Радою при подальшому  опрацюванні  законопроекту,  головною  метою  якого  є створення діючої системи спільного інвестування.

 

     Крім того, ми згодні з необхідністю врахування конструктивних пропозицій,  висловлених народними  депутатами  під  час  розгляду законопроекту   на   засіданні   Комітету   з  питань  фінансів  і банківської діяльності та висновків Головного  науково-експертного управління Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Миколайовичу. Чи будуть запитання до доповідача?  Два запитання.  Народний депутат  Черняк.  За  ним  - депутат Абрамов.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область). Шановний Олегу Миколайовичу! Звичайно, ці два законопроекти,  які  ви доповідали,  треба приймати,  це сприятиме активізації  ділової  активності  і  дасть  імпульс  для  розвитку інвестиційної  діяльності.  Дійсно,  введення інституту управління активами,  інституту спільного інвестування,  зміни  у  податковій системі  є  необхідними.  Але  разом  з  тим у мене виникає деякий сумнів,  що цінні папери не обертатимуться  вільно  у  зв'язку  із створенням  інституту  спільного  інвестування.  Чи не виникнуть у зв'язку з цим якісь перепони  підвищенню  ділової  активності?  Це перше запитання.

 

     Друге запитання.  Чи  не  вважаєте  ви,  що цих заходів,  які пропонуються,  буде недостатньо? А, може, треба було б піти шляхом введення певних податкових пільг на інвестиції та інновації?

 

     Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.   Дякую   за   запитання.   Введення  інституту спільного інвестування є позитивним кроком. Ми повинні це оцінити, приймаючи   даний  проект  закону.  Парламент  висловив  позитивне ставлення  щодо   прийняття   самої   ідеї   інституту   спільного інвестування. Не буду говорити про те, що це цивільний крок, що це можливість залучення тих  ресурсів,  тих  коштів,  якими  сьогодні володіє    населення.    Зрозуміло,   що   реалізація   закону   і законопроектів,  які пропонуються,  потребує розробки  нормативних актів державної комісії,  Кабінету Міністрів. Ми нараховуємо зараз близько 20 нормативних документів,  які на сьогодні комісія  готує до реєстрації в Міністерстві юстиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М. Спасибо. Коммунистическая партия. Уважаемый Олег Николаевич!  Скажите,  пожалуйста,  что даст принятие предлагаемых вами изменений избирателям моего округа? Это первое.

 

     Второе. Я   не   уяснил,   какая   необходимость   в  двойном налогообложении, о котором вы сказали в своем выступлении?

 

     Спасибо.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую за запитання.  Перш за все  я  хотів  би сказати,  що проекти законів,  які пропонуються,  є спробою внести відповідні зміни до Закону про інститути спільного інвестування.

 

     У законопроектах,  які я назвав,  було  пропущено  визначення поняття  "інвестиційний  сертифікат",  яким  володіє  громадянин у разі,  скажімо,  залучення його  коштів  до  інститутів  спільного інвестування.

 

     Тому ми просто пропонуємо включити це поняття в ті норми, які сьогодні вже є в чинному законодавстві.  Я думаю, що це нормально. Це стосовно першого запитання.

 

     Друге запитання...  Люди  на  руках  уже  мають  інвестиційні сертифікати,  а проблему з подвійним оподаткуванням дивідендів  на цінні  папери  з  прийняттям  цих змін вирішено.  Це стимулюватиме інтерес до вкладання коштів і отримання прибутків за цими  цінними паперами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Олегу   Миколайовичу.   Ваша   доповідь завершена.  Прошу сідати.  Слово для співдоповіді надається голові Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Валерію Борисовичу Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги!  Я ще раз зазначу,  що  комітет розглянув   поданий  законопроект,  підтримав  його  і  рекомендує Верховній Раді взяти  його  за  основу.  Однак  при  доопрацюванні законопроекту  необхідно  реалізувати  те,  про  що доповідав Олег Миколайович,  бо  прийняття  законопроекту  поки  що  не  вирішить проблеми  зняття  подвійного  оподаткування при виплаті дивідендів через інститути спільного інвестування. Це перше.

 

     Друге. Зміни  до  підпункту  4.2.8  статті   4   Закону   про оподаткування   прибутку   підприємств  у  даній  редакції  можуть створити певні правові колізії по відношенню до діючих  інститутів спільного  інвестування,  які були створені раніше у відповідності до указів Президента, і вже завершують свою діяльність.

 

     Тому нам необхідно доопрацювати цей законопроект таким чином, щоб  він  повністю  відповідав  тій меті,  яку ставили перед собою розробники  законопроекту.  Таким  чином,  виходячи  з  зазначених критичних    зауважень,    а    також    із   побажань   Головного науковоекспертного  управління,  ми  радимо  прийняти   зазначений законопроект в першому читанні і доопрацювати його в тих напрямах, про які я говорив.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Чи будуть запитання до Валерія  Борисовича?  Немає.  Прошу  сідати,  Валерію  Борисовичу. Шановні колеги! Попередній законопроект зал підтримав, і думаю, що заключного  слова  Олег  Миколайович  також не буде брати.  Дякую, Олегу Миколайовичу.

 

     Таким чином,  обговорення проекту Закону про внесення змін до Закону   України  про  оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо оподаткування доходів індивідуальних інвесторів), 8020 завершено.

 

     --------------

 

     Оголошую до розгляду наступний законопроект -  проект  Закону про  внесення  змін  та  доповнень до деяких законів України (щодо підвищення ролі фондового ринку)

 8021. Доповідає  голова  Державної  комісії  з  цінних паперів та фондового ринку  Олег  Миколайович  Мозговий.  Співдоповідає  Олег Борисович Альошин.  Сьогодні ваш день,  Олегу Миколайовичу.  Прошу вас ще раз на трибуну.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Шановний  пане  головуючий!  Шановні   народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін та  доповнень  до  деяких  законодавчих  актів  України  (стосовно підвищення  ролі фондового ринку та вдосконалення засад державного регулювання фондового ринку України), який розглядався Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Нагальна необхідність прийняття в Україні цього законопроекту зумовлюється кількома важливими чинниками. На організованому ринку цінних   паперів   України   у  2000  році  спостерігалося  значне пожвавлення,  яке  було   викликане   як   збільшенням   пропорцій первинного   продажу   акцій  приватизованих  підприємств,  так  і загальним збільшенням вторинного ринку цінних  паперів.  Загальний обсяг  торгів  на  організованому ринку цінних паперів в 2000 році становив 2 мільярди 820 мільйонів гривень, що майже в півтора раза більше ніж у 1999 році.  Загальний обсяг торгів на фондовому ринку України в 2000 році становив  близько  39  мільярдів  гривень,  за перше півріччя 2001 року - близько 24 мільярдів гривень.  Основною та найбільш болючою  проблемою  сучасного  вітчизняного  фондового ринку є його непрозорість.

 

     У 2000  році  частка  обсягів  торгів на організованому ринку цінних паперів у  загальному  обсязі  торгів  на  фондовому  ринку становила  лише  7  відсотків.  За  таких  умов питання інтеграції вітчизняного ринку цінних паперів до  європейського  та  світового ринків є дуже проблематичним.  Тому питання врегулювання процесів, що  відбуваються  на  фондовому  ринку   України,   зокрема   щодо зосередження  обігу цінних паперів на організованому,  оформленому ринку,  зумовлює необхідність прийняття саме законодавчих актів. Я хотів би звернути вашу увагу, шановні народні депутати, на основні положення цього законопроекту.

 

     Законопроект містить доповнення до статей 7,  11,  13  Закону України про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні та до статті 29 Закону України про цінні папери та фондову біржу, які містять  адміністративні  вимоги  та  санкції  щодо укладання угод купівлі-продажу цінних паперів до організаторів торгівлі та у разі необхідності встановлення видів цінних паперів емітентів, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

 

     Основним завданням цього законопроекту є  впровадження  норми щодо визначення цінних паперів емітентів, які відповідно до вимог, що встановлюються даним законопроектом, можуть обертатися виключно на  організаційно оформленому ринку,  крім тих,  що розміщуються в процесі  приватизації.  Ця   норма   спрямована   на   запобігання зловживань та маніпулювань на ринку цінних паперів,  які, зокрема, спостерігалися при обігу векселів і які можуть бути  певною  мірою усунені  при  торгівлі  на організаторах торгівлі;  захист прав та законних інтересів інвесторів,  у тому числі і дрібних, які будуть мати  можливість  отримувати оперативнішу інформацію щодо ринкової вартості цінних паперів українських емітентів, що дасть можливість оптимізувати   потоки   фінансових   інвестицій   в  різні  галузі виробництва.

 

     Прийняття законопроекту  дозволить  зробити  більш   надійною систему   виконання   угод   з   цінними   паперами  та  сприятиме концентрації   та   централізації   торгівлі   цінними    паперами українських емітентів,  а також розбудові ефективної системи такої торгівлі.

 

     Зосередження обігу цінних паперів на  організаторах  торгівлі має суттєве значення не тільки для вирішення питань функціонування фондового ринку,  зокрема підвищення його відкритості, прозорості, ліквідності,   інвестиційної  ефективності,  збільшення  кількості укладених угод,  визначення реальної,  справедливої ціни,  але й є одним  із  чинників  запобігання відтоку капіталу за межі держави, оскільки сприяє  реалізації  принципу  укладання  угод  з  цінними паперами  "поставка  проти  сплати",  що  у свою чергу призведе до збільшення податкових надходжень до бюджету.

 

     Кінцевою метою   прийняття   зазначеного   законопроекту    є підвищення  довіри  інвестора  до  операцій,  що  здійснюються  на фондовому ринку  України,  та  сприяння  залученню  саме  дрібного інвестора  і  відповідно значного обсягу вільних грошових ресурсів підприємства.

 

     Крім того,  дуже  слушними,  на  нашу  думку,  є  зауваження, висловлені  до  цього  законопроекту  Головним  науково-експертним управлінням Верховної Ради України.  На нашу  думку  як  головного розробника законопроекту,  ці розбіжності можуть бути врегульовані при підготовці законопроекту до другого читання.

 

     Підсумовуючи викладене,  звертаюсь   до   вас   з   проханням підтримати  проект Закону про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів  України  стосовно  підвищення  ролі  фондового ринку  та  вдосконалення  засад  державного  регулювання фондового ринку в Україні.  І у свою чергу сподіваюсь на подальшу  співпрацю щодо доопрацювання цього законопроекту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу Миколайовичу.  Чи будуть у народних депутатів запитання до доповідача? Народний депутат Черняк. За ним

- депутат Абрамов.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Олегу  Миколайовичу!  Сьогодні  у  вас бенефіс. Дійсно, це дуже важливі законопроекти, і я сподіваюся, що в четвер ми їх підтримаємо,  оскільки вони необхідні.  Але разом з тим у мене є деякі роздуми (я не буду брати слова на  виступ,  щоб час  зекономити)  стосовно  межі  державного регулювання фондового ринку.  З одного боку,  не можна не регулювати, з другого боку, не можна   регулювати   надмірно.  Потрібно,  як  кажуть,  оптимально поєднати державне регулювання і ринкові механізми. Чи вважаєте ви, що цим законопроектом забезпечується оптимальне поєднання одного й другого? Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи  забезпечує   надійно   цей   законопроект   від маніпулювань  на  ринку  цінних  паперів,  чи  ще якісь можливості залишаються, які треба було б прикрити? І чи достатньо підвищиться довіра населення до фондового ринку, до інвесторів?

 

     Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую за запитання. Щодо першого запитання про межу  регулювання.  Дійсно,  проблема  завжди  залишається:  де  є оптімум між регулюванням і дерегуляцією на ринку,  в тому числі на ринку  цінних  паперів?  Досвід  розвинутих  країн   показує,   що практично всі країни при створенні ринку цінних паперів, починаючи з перших його кроків, передбачають втручання держави.

 

     Що стосується цього законопроекту,  то ми бачили вже декілька разів,  що наші бюрократичні спроби,  суто комісійні, до вирішення питання шляхом концентрації торгівлі на організованому ринку, поки що не призвели до бажаного результату.  Рівень концентрації,  як я вже казав,  становить 7 відсотків від загального обсягу торгів  на ринку взагалі.

 

     Але немає  поки  що  зацікавленості  ринку  щодо  організації торгівлі.  Це не тільки наше бажання, це не тільки бажання держави сконцентрувати   торгівлю   на  організованому  ринку.  Це  рівень капіталізації,  це  прозорість  ціноутворення,  це  багато   інших привабливих  моментів,  які  взагалі змінюють інвестиційне обличчя держави.  Якщо ми сконцентруємо  торгівлю,  ми  побачимо  реальний ринок   цінних  паперів,  реальну  капіталізацію,  реальний  обсяг капіталів,  який може сьогодні прийти в  Україну  для  інвестицій, скажімо.

 

     Щодо маніпуляцій.  Дійсно,  в  різних  країнах  знають  різні засоби щодо контролю,  нагляду за маніпулюванням цінами  на  ринку цінних паперів,  на біржах. Практично в Україні створений механізм нагляду,  моніторингу.  Але,  на жаль, сьогодні частина ринку, яка концентрується на організованому ринку, дуже невелика.

 

     Концентрація торгівлі  через механізми,  які сьогодні вже є і відомі не тільки нам, а всім цивілізованим країнам, будуть задіяні для  зменшення  маніпуляцій.  І  законодавчо повинно бути вирішено питання про відповідальність  за  маніпулювання  цінами  на  ринку цінних паперів. Це вже передбачає внесення змін до деяких законів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М. Спасибо. Коммунистическая партия. Уважаемый Олег Николаевич! Существует ли связь фондового рынка Украины с фондовым рынком  России,  и  как  это  способствует  сближению  наших  двух государств?

 

     И второй  вопрос.  Какое  влияние   оказывает   Международный валютный фонд на наш фондовый рынок?

 

     Спасибо.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.   Що   стосується   зв'язку   українського   та російського фондових ринків,  то тут можна сказати, що на сьогодні серед   портфельних   інвестицій  і  тих  прямих  інвестицій,  які вкладаються в цінні папери України,  є значна  частка  російського капіталу.  Стосовно  ж того,  наскільки пов'язані між собою ринки, то, на жаль, тут можна сказати, що практично ці ринки не пов'язані між собою.

 

     Буквально на    тому    тижні    ми   підписали   угоду   про співробітництво  двох  держав  і  двох  державних   установ:   між Державною комісією з цінних паперів України та російською Комісією з  цінних  паперів  та  фондового  ринку.  Підписана   угода   про співробітництво,   обмін   інформацією   щодо   якраз  поглиблення стосунків взагалі і, скажемо так, об'єднання спочатку інформаційно російського   та   українського   фондових   ринків,   а  потім  і організаційно для того,  щоб цінні  папери  українських  емітентів могли котуватися в російській торговій системі,  а російські цінні папери могли котуватися на українських фондових ринках.

 

     Що стосується МВФ,  то,  скажемо так, якогось тиску на ринок, на  Державну  комісію  з цінних паперів  Останнім часом ми взагалі залишилися поза увагою  всіх  міжнародних  фінансових  інститутів. Можемо констатувати таку ситуацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви сумуєте з цього приводу.

 

     МОЗГОВИЙ О.М. Ми можемо тільки сумувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша доповідь завершена. Прошу сідати.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності  Валерію  Борисовичу  Альошину. Прошу, Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.   Шановні   колеги!   Цей   законопроект   також підтриманий комітетом,  однак він є найбільш проблематичний  серед трьох  представлених  сьогодні.  Зокрема,  це пов'язано з тим,  що норми,  які  пропонуються  зазначеним  проектом   закону,   можуть виявитися   недостатньо  ефективними  для  реалізації  ідеологічно правильного наміру розвивати організовані ринки.  І в першу  чергу це  пов'язано  з  редакційними  особливостями запропонованих норм. Зокрема,  очевидно,  що якщо  за  укладання  угод  купівлі-продажу цінних   паперів   відкритих   акціонерних   товариств,  що  мають стратегічне   значення   для   економіки   та   безпеки   держави, підприємств,     що     займають     монопольне    становище    на загальнодержавному  ринку  України  та  інвестиційно   привабливих підприємств,  якщо  укладаються  угоди  за  межами  організованого ринку,  передбачаються відповідні штрафні санкції.  Однак сказано, що   крім   угод,  "сумарна  вартість  яких  становить  менше  150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".  Очевидно,  що  всі наміри  можна обійти простим тиражуванням кількості угод,  кожна з яких не буде перевищувати відповідні обмеження.

 

     Далі. Говориться також про те, що в законопроекті недостатньо конкретно    визначені    параметри    інвестиційно    привабливих підприємств.  Більше того,  на сучасному ринку, особливо на такому ринку, який розвивається в Україні, встановлений термін - один рік

- є достатньо проблематичним для того,  щоб всі були  гарантовані, що  протягом року підприємство збереже інвестиційну привабливість. Тому   ці   моменти,   очевидно,   також   потребують   подальшого доопрацювання і уточнення в разі підтримки законопроекту Верховною Радою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Чи будуть запитання до Валерія Борисовича?

 

     Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Шановний Валерію Борисовичу! Я з вами погоджуюсь, що,  мабуть,  заходи,  які   пропонуються   в   законопроекті,   є недостатніми,  але все-таки,  думаю, треба погодитися з тим, що це крок у потрібному напрямі.

 

     Я схиляюся до того і думаю, якщо я вас правильно зрозумів, що в   першому  читанні  його  приймати  можна  і  треба,  але  потім доопрацювати його в процесі підготовки до другого читання.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Володимире  Кириловичу,   ви   правильно   мене зрозуміли, я виступив на підтримку законопроекту.

 

     Більше того,  ми  вважаємо  заходи  щодо розвитку прозорості, ліквідності вітчизняного ринку надзвичайно важливими і з огляду на перспективу пенсійної реформи,  тому що, як відомо, ми прогнозуємо більш активну  діяльність  пенсійних  фондів  на  фондовому  ринку України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу Борисовичу.  Вам вдалося переконати народного депутата Черняка. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги,  зважаючи  на  те,  що  народні  депутати  не записалися в порядку обговорення цього питання на виступ з трибуни і доповідач не наполягає на заключному слові,  дозвольте завершити розгляд цього питання.

 

     --------------

 

     Оголошую до розгляду наступне питання порядку денного. Проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито 7433. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Глухівський Лев Йосипович.

 

     Співдоповідача з цього проекту немає.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний пане головуючий!  Шановні  колеги народні депутати!  Необхідність прийняття закону, проект якого вам пропонується, зумовлена таким.

 

     21 грудня 2000 року ми прийняли Закон  України  про  внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності, згідно з яким внесли зміни до п'яти законів,  а саме:  про охорону прав на винаходи і корисні моделі,  про охорону прав на промислові зразки,  про охорону прав на  знаки  для  товарів  і  послуг,  про охорону  прав  на  топографії інтегральних мікросхем і про охорону прав на зазначення походження товарів.

 

     Цими змінами ми поміняли правила внесення грошових коштів від суб'єктів  права  інтелектуальної  власності,  коли  вони  просили захисту на об'єкти промислової власності.

 

     До внесення цих  змін  всі  платежі  мали  назву  "збори",  і платежі здійснювалися на рахунки державного патентного відомства.

 

     Ми здійснили зміну внесення тих платежів і залишили тільки ті платежі,  які здійснюються за певні послуги,  а саме:  за  подання заявки,  за  розгляд  заявки,  за експертизу,  за внесення змін до заявки і тому подібне.  Це ми залишили,  як "збори".  І  ці  кошти вносяться  суб'єктами  права  інтелектуальної власності на рахунки державного патентного відомства.  Зараз це  відомство  має  назву: Державний департамент інтелектуальної власності.

 

     Щодо платежів,  які  мають  здійснюватися за видачу охоронних документів - патентів, свідоцтв, - ми запровадили державне мито.

 

     Після внесення змін до законів мав би  помінятися  і  порядок одержання  тих зборів.  Але,  на жаль,  не була своєчасно зроблена зміна до Декрету Кабінету Міністрів про державне  мито,  і  видача охоронних  документів  на  об'єкти промислової власності практично припинилася з однієї причини:  не  можна  було  сплатити  державне мито.

 

     За станом  на  1 червня 2000 року поданий проект цього закону був зареєстрований.  Більш як 3 тисячі заявників очікували  видачі їм  охоронних  документів.  Уже  було  прийнято рішення про видачу охоронних документів,  але отримати вони їх не могли тільки з тієї причини: не могли сплатити державне мито.

 

     Щоправда, потім був наказ міністра освіти і науки,  яким було дозволено тимчасово видавати  ці  охоронні  документи  без  сплати державного мита. Ми вважаємо, що такий порядок отримання охоронних документів  є  дуже  нелегітимним,  сумнівним,  тому  що  в   разі оскарження  їх  в суді вони можуть бути визнані нечинними тільки з однієї причини:  не сплачено державне мито за видачу цих охоронних документів.

 

     І саме цим законопроектом,  який вам пропонується,  необхідно внести зміни до Декрету Кабінету Міністрів про  державне  мито,  а саме:  у статтю 2,  пункт 12; статтю 4, пункт 2; статтю 6 і статтю 7,  а також у статтю 3,  яка визначає  розміри  ставок  державного мита.

 

     У Декреті  Кабінету  Міністрів  про державне мито передбачено сплату державного мита за цілу низку різних правових дій,  а саме: за  подання  позовних  заяв;  за  вчинення  нотаріальних  дій;  за реєстрацію актів громадянського стану,  за  видачу  документів  на право  виїзду  і в'їзду в Україну;  за видачу паспорта громадянина України;  за прописку;  за видачу дозволу  на  право  полювання  і рибальства;  за  операції  з емісії цінних паперів,  за операції з об'єктами нерухомого майна;  за проведення  прилюдних  торгів;  за створення  фінансово-промислових  груп  тощо.  І тільки єдиний вид державного мита, який торкався об'єкта інтелектуальної власності в нині  чинному  декреті  Кабінету Міністрів,  було державне мито за дії,  пов'язані  з  одержанням  патентів   на   сорти   рослин   і підтриманням їх чинності.  Це,  зокрема,  було передбачено Законом про охорону прав на сорти рослин.

 

     Оскільки ми внесли зміни до цілої низки законів  про  охорону прав  на  об'єкти  промислової  власності,  пропонується  внести і відповідні зміни до Декрету Кабінету Міністрів про державне мито.

 

     Статтею 3,  пункт 6 "За вчинення інших  дій",  підпункт  "у", пропонується   встановити   розміри   ставок  державного  мита  за отримання патенту на винахід,  за отримання свідоцтва на знаки для товарів   і   послуг,   за   реєстрацію   права   на  використання кваліфікованого  зазначення  походження  товару,   за   реєстрацію топографії інтегральних мікросхем такі ж самі,  як у Положенні про порядок сплати  зборів  за  дії,  пов'язані  з  охороною  прав  на винаходи,    корисні   моделі,   промислові   зразки,   топографії інтегральних мікросхем та знаки для товарів  і  послуг,  яке  було затверджене  Постановою  701 Кабінету Міністрів від 10 жовтня 1994 року.

 

     Пропоную проголосувати  за  цей  законопроект  у   четвер   і прийняти його в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Леве  Йосиповичу.  Чи  будуть запитання у народних депутатів? Запитань немає. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!  Оскільки народні депутати не  записалися  на обговорення  цього  питання,  надаю  слово для висловлення позиції Кабінету Міністрів заступнику  державного  секретаря  Міністерства фінансів Василю Васильовичу Регурецькому.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник державного секретаря Міністерства фінансів України. Шановні народні депутати! Хоча Кабінет Міністрів проводив  експертну  оцінку  цього законопроекту,  але в цілому не направляв своїх заперечень щодо цього  проекту.  Але  в  нас  були деякі   зауваження   відносно  окремих  пропозицій,  зокрема  щодо розширення права на отримання податкових  пільг  при  зверненні  з позовами до судів.  Ми не прихильники поширення пільг,  враховуючи те, що більшою мірою це доходи місцевих бюджетів, і тому просили б не поширювати пільги. Це перше.

 

     І друге.  Ми звернули увагу на те,  що для фізичних осіб, які проживають на території  України,  ставки  мита  встановлюються  в розмірах  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  а  для фізичних  осіб,  які  проживають  за  межами  території   України, запроваджені ставку мита, еквівалентні долару.

 

     У чинному   ж  законодавстві  відносно  охоронних  прав  була запроваджена єдина  норма  для  фізичних  осіб.  І  ми  просили  б народних   депутатів   не   вводити   таку   диференціацію   і  не застосовувати певні дискримінаційні умови,  а використати  існуючу норму розмірів ставок мита і для фізичних осіб,  які проживають за межами  території  України,  як  є  в  чинному  законодавстві.  Ми пропонували врахувати ці зауваження як думку Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Васильовичу.  Леве Йосиповичу,  ви наполягаєте на заключному слові? Прошу.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Хочу сказати,  що ці зауваження є слушні і, без  сумніву,  ми  їх  розглянемо  при підготовці законопроекту до другого  читання,  якщо  буде  схвалено  законопроект  у   першому читанні.  Але треба сказати, що в цьому законопроекті пропонується сплачувати  мито  фізичним  і  юридичним  особам   українським   і іноземним  у  різній формі і у різній кількості,  тобто українські громадяни і юридичні особи сплачують мито в гривнях відповідно  до тої  чи  іншої  частки  неоподатковуваного  мінімуму,  а фізичні і юридичні особи іноземні,  тобто ті,  що проживають за кордоном або мають  постійне  місце  знаходження  юридичної  особи за кордоном, сплачують  мито  в  доларах,  як  і  передбачено  сьогодні  чинним Положенням про порядок сплати зборів за дії,  пов'язані з охороною прав  на  об'єкти  інтелектуальної   власності,   що   затверджене постановою Кабінету Міністрів України.

 

     Дійсно, різниця там є суттєва.  Якщо, наприклад, ставка збору за видачу патенту для  нашого  заявника  може  становити  1  чи  2 неоподатковуваних  мінімуми,  то  для  іноземних  заявників ставка збору може становити,  скажімо,  100 або 200 доларів. Це є суттєва різниця.

 

     Ви знаєте,  сьогодні все, що називалося зборами, сплачувалося саме за таким чинним порядком,  і це забезпечувало приплив  досить великої кількості іноземної валюти.  Якщо ми це урівняємо,  то наш бюджет значно втратить,  адже за нашими розрахунками в  результаті прийняття змін, які ми пропонуємо, до бюджету може надійти близько 5 мільйонів гривень на рік.  А якщо ми урівняємо ставку державного мита  для  наших  громадян  і  для громадян інших держав,  то може надійти не 5 мільйонів гривень,  а приблизно 0,5 мільйона гривень, тобто  розміри  надходжень  до державного бюджету скоротяться в 10 разів.  Але ми,  звичайно, розглянемо ці зауваження при підготовці до другого читання,  запропонуємо вам порівняльну таблицю,  а тоді будемо приймати рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Леве Йосиповичу.  Крапку в цьому  питанні поставить   голосування  4  жовтня.  Хотів  би  нагадати  народним депутатам,  що є позитивні висновки двох комітетів відносно  цього законопроекту  і позитивний висновок Головного науково-експертного управління.  Шановні колеги, на цьому оголошую завершення розгляду даного питання.

 

     --------------

 

     Оголошую до розгляду проект Закону про внесення доповнення до Закону  України  про  Єдиний  митний  тариф  (  7445-2,   7445-3). Доповідають   член   Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності Вячеслав Михайлович Сокерчак і народний депутат України Віктор Миколайович Король.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Шановні  народні  депутати!  Верховною Радою України 17 травня було прийнято Закон України про  внесення  змін  до  деяких законів  України  з  питань оподаткування.  Цим законом,  зокрема, звільняються  від  сплати  ввізного  мита  та  податку  на  додану вартість  при  ввезенні  на  митну  територію  України лакофарбова продукція  та  обладнання,  необхідне  для   забезпечення   роботи вітчизняної   поліграфічної   промисловості   та  засобів  масової інформації з метою підтримки і функціонування їх розвитку.

 

     Мета прийняття  цього  закону  не   викликала   ні   в   кого заперечень.  Необхідність  у  проекті,  який вноситься Володимиром Марченком,  Володимиром Михайловичем  Яценком  і  мною,  викликана таким.  Сьогодні,  як з'ясувалося,  в законі від сплати мита і ПДВ звільнили продукцію за кодом 3208 "Фарби та лаки (включаючи  емалі та  палітури)",  яка  практично  не застосовується в поліграфічній промисловості.  І тому необхідність прийняття  нашої  поправки  до законопроекту  викликана  негативними  економічними наслідками,  а також численними зверненнями обласних адміністрацій,  обласних рад та безпосередньо підприємств лакофарбової промисловості.

 

     Як я вже казав, тоді проект вносився для того, щоб підтримати друковані засоби масової інформації,  але вийшло так,  що  ми,  як кажуть, трошечки перестаралися, приймаючи таку поправку до закону.

 

     Слід зазначити, що сьогодні лакофарбова промисловість України практично повністю задовольняє внутрішній ринок. Щорічно в Україні виробляється 130-150 тисяч тонн відповідної продукції. Це свідчить про наявність  потужного  технічного  та  наукового  потенціалу  в зазначеній галузі і забезпечує надходження до державного бюджету в розмірі понад 379 мільйонів гривень щорічно.

 

     Запровадження звільнення від сплати ввізного мита податку  на додану  вартість  призвело  до  зменшення надходжень до державного бюджету. Зокрема, середній обсяг імпорту лакофарбової продукції за товарною  позицією  УКТ  ЗЕД 3208 у 1999- 2000 роках становив 25,5 мільйона доларів США,  і з них 60 відсотків із країн, при ввезенні з  яких  таких  товарів  ввізне  мито  сплачується  за  пільговими ставками:  5-10 відсотків,  тоді,  як  повна  ставка,  ви  знаєте, становить 10-20 відсотків.

 

     Враховуючи значний обсяг імпорту лише однієї товарної позиції за кодом 3208, можливі бюджетні втрати від прийняття вищезгаданого закону  за  рахунок  пільг по сплаті ПДВ становитимуть,  за нашими розрахунками,  десь 10 мільйонів доларів США щорічно.  У  народних депутатів  України  є проект законопроекту,  порівняльна таблиця і пояснювальна записка.

 

     Враховуючи те,   що   наступний   автор    буде    доповідати законопроект,  який  майже повторює те,  що запропоновано в нашому проекті,  я вважаю,  що треба,  щоб  наступного  четверга  народні депутати  України  уважно прислухалися до наших пропозицій.  Ми не зачіпаємо зовсім ту частину поправок,  які були  проголосовані  17 травня,  що  стосуються  безпосередньо  друкованих засобів масової інформації.  Залишаються друкарські фарби, лаки, все, що необхідно для   підтримки  поліграфічної  галузі.  Ту  імпортну  лакофарбову продукцію,  яка не використовується в поліграфії,  але  у  великій кількості  ввозиться  в  Україну  без  сплати  податку  на  додану вартість і мита,  треба оподатковувати. Якщо ми не виключимо пункт "о"   статті   19  Закону  про  Єдиний  митний  тариф,  тоді  наша лакофарбова промисловість повністю перестане  існувати,  а  це  50 підприємств,  на  яких працює близько 10 тисяч робітників.  Тому я прошу підтримати наші поправки до закону як в першому читанні, так і в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вячеславе Михайловичу.  Чи є запитання до доповідача?  Прошу записатися.  Покажіть на табло список  народних депутатів, які хочуть поставити запитання доповідачу.

 

     Народний депутат Полюхович. За ним - депутат Абрамов.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.    Фракція    Українського   руху.   Вячеславе Михайловичу,  практично ви мене геть заплутали. Тими поправками до закону,   що  ми  голосували  в  травні,  надавалися  пільги.  Цим законопроектом ви пропонуєте частину  цих  пільг  забрати,  я  так зрозумів?  Що стосується саме фарб і лаків - і більше нічого? І ви назвали розмір збитків, які реально понесе бюджет у зв'язку з дією закону за травень. Так, Вячеславе Михайловичу?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я сказав: "До кінця року".

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. До кінця року приблизно 10 мільйонів доларів.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Так.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Скажіть мені,  будь ласка,  яка  ж  концепція взагалі вашого законопроекту:  частину пільг залишити для одних, а в експортерів - це приватні фірми,  як правило,  на 90  відсотків, частину пільг забрати?  Які підприємства попадають під пільги, а в яких підприємств потрібно забрати ці пільги?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Добре.  Я хотів би нагадати про  те,  що  було проголосовано у травні.

 

     Ви пам'ятаєте,  був прийнятий закон,  згідно з яким, для того щоб друковані засоби масової інформації менше  витрачали  обігових коштів на закупівлю паперу,  лаків,  фарбів, верстатів, обладнання для потреб друкарень,  ми внесли поправки  до  Закону  про  Єдиний митний тариф, якими для товарів за кодом 3208 була призупинена дія податку на додану вартість і мита до 1 січня 2003 року.

 

     Ось я показую  вам  цей  перелік,  який  ми  затверджували  в травні.

 

     Крім різних   поліграфічних   фарб,   розчинників  тощо,  які необхідні  для  поліграфічної  галузі,  в  закон  була  внесена  і позиція,  яка  стосувалася  лаків  і  фарб,  які  застосовуються в побуті.

 

     Оскільки закон став  чинним  тільки  з  липня,  то  особливих збитків  для  бюджету  України  немає.  Я  вам  казав,  що  у  нас виробляються свої власні лаки і фарби в обсязі 130-150 тисяч  тонн на  суму 379 мільйонів гривень.  Отже,  є необхідність вилучити цю позицію,  щоб  дати   можливість   нашому   виробництву   повністю задовольнити потреби нашого внутрішнього ринку.  Це не означає, що сьогодні не будуть завозити імпортні лаки і фарби,  я вам називав, що завозиться 60 відсотків у зв'язку з угодою про вільну торгівлю. Така продукція завозиться за дуже низьким  ввізним  митом  -  5-10 відсотків.  Як ця продукція завозилася, так і буде завозитися, але і наші підприємства будуть працювати, як і працювали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Абрамов.  За  ним  -   депутат Попеску.

 

     АБРАМОВ Ф.М.   Спасибо.  Коммунистическая  партия.  Уважаемый Вячеслав Михайлович!  Мне кажется,  что с  принятием  предлагаемых вами дополнений поступления в бюджет уменьшатся, о чем мы говорили выше.

 

     И еще.   Почему   именно   сейчас   возникла    необходимость предлагаемых вами дополнений?

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  не  знаю,  чому ви вважаєте,  що зменшаться надходження до бюджету.

 

     Із тих,  хто завозить,  імпортує,  не справляється ні  ввізне мито, ні податок на додану вартість.

 

     У той  же  час  наші  50  підприємств,  де  працюють 10 тисяч робітників, платять податок на додану вартість. Тому я не розумію, чому ми таким чином зменшуємо надходження.  Ми, навпаки, відновимо те,  що було до 17 травня.  Оскільки закон став чинним тільки з  1 липня, то до 1 липня всі імпортери платили ці два податки. А ми їм зробили необгрунтовану пільгу.

 

     Вийшло так,  бо коди повторюються,  і прорвалася  в  загальну номенклатуру позиція щодо побутових лаків і фарб.

 

     Я думаю, що сьогодні державі нанесено ще невеликі збитки. Але якщо ми залишимо цю норму до 2003 року,  то за  цих  півтора  року наша лакофарбова промисловість перестане існувати.  І в той же час у нас є велика сировинна база:  ми вирощуємо  достатньо  соняшнику для того, щоб мати оліфу тощо. Я думаю, ви про це знаєте.

 

     Я вважаю,  треба  підтримати  законопроект.  Таким чином,  ми збільшимо надходження до бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область). Дякую. Чернівецька область. Я не хотів ставити  запитання.  Просто  як  один  із  співавторів  наступного законопроекту  хотів погодитися з тим,  що запропонував наш колега Сокерчак.  А нашим колегам сказати: якщо ми не внесемо ці зміни до законопроекту,  близько 50 підприємств на території України будуть під загрозою взагалі  працювати,  тому  що  їхній  товар  не  буде конкурентоспроможним   порівняно   з   іноземними   товарами  цієї категорії.

 

     Тому я пропоную підтримати проект.  І я  сподіваюся,  що  мій колега Король,  коли буде доповідати, про це скаже. І, можливо, ми цим закінчимо нашу дискусію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вячеславе Михайловичу.  Ви завершили свою доповідь. Прошу сідати.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  І ця розбалансованість створена у нас,  у залі Верховної Ради. Треба виправити нашу помилку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми завершили  ранкове  засідання Верховної Ради. Оголошую перерву до 16 години.

 

     Вечірнє засідання  Верховної  Ради  розпочнеться  о 16 годині виступом доповідача Короля Віктора Михайловича.