Стенограма пленарного засідання

18 вересня 2001

 

                        ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  18  в е р е с н я  2001  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   народних   депутатів   підготуватися   до реєстрації. Прошу народних депутів зареєструватися.

 

     У залі Верховної  Ради  України  зареєстровано  388  народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Слухаємо наступне  питання  порядку денного.  Проекти законів про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких  законодавчих  актів (стосовно  підсилення  соціального  захисту  в  умовах поглиблення економічної кризи) і про  внесення  змін  до  Закону  України  про індексацію грошових доходів населення.  Доповідає народний депутат України Павловський Михайло Антонович. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).   Дякую,   Вікторе   Володимировичу.   Шановні   колеги! Представники  уряду  і  журналісти!  Ми  розглядаємо  вже   третій законопроект   стосовно   індексації  доходів  населення.  Я  хочу звернути  увагу,  що  питання  про  індексацію,   врешті-решт,   є стратегічним. Я назову один факт.

 

     Якщо за  роки  реформ  виробництво і ВВП відповідно впали в 4 рази,  то життєвий рівень залежно від категорії населення - у 8, а то  й  12  разів,  у  середньому - в 10 разів.  Чому така різниця? Справа в тому,  що закладений механізм індексації:  ціни зростають на  певну  величину,  а  величина  індексації  доходів  населення, зарплат, пенсій відстає від величини цін.

 

     Ми індексуємо найнижчий  рівень  зарплати,  а  високий  -  не індексуємо.  Тобто ми стискуємо цей рівень,  і в цілому це веде до зубожіння населення.  І тут закладена  велика  політика:  зарплата населення  заморожується нібито для того,  щоб прийшли інвестиції. Але ми тепер бачимо результат - народ зубожіє, у прямому розумінні йде геноцид власного народу,  а інвестиції не йдуть.  Більше того, зрозуміло всім,  що власне виробництво може піднятися тільки тоді, коли наше населення стане платоспроможним.

 

     Отже, схема   індексації,   яка  закладена  сьогодні  в  наші законодавчі акти,  гальмує зростання власного виробництва. Якщо ми проголосили  політику  зростання  добробуту населення,  ми повинні відмовитися від такої схеми індексації.

 

     Тому я пропоную зміни до відповідного закону.

 

     Треба індексувати всі  рівні  зарплат  -  від  найменшого  до найбільшого.  Інша  справа,  що  ми  повинні регулювати відношення зарплат не тільки індексацією,  а на початку закладати інші мотиви й  аргументи.  І  тому це є найсуттєвіша відмінність від тих схем, які закладені в  інших  законопроектах.  Тому  що  в  пропозиціях, запропонованих  Степановим і іншими товаришами,  мова йшла про те, щоб трошки пом'якшити обмеження індексацій для великих зарплат.  Я ж пропоную зняти ці обмеження зовсім. Це перше.

 

     Друге. У  нас  сьогодні  заборгованості  із  виплат  зарплат, пенсій не індексуються.  І якщо уряд два роки не буде  виплачувати борги,  то  потім  він  буде  платити  у 2 два рази менше,  тому я пропоную  індексувати  і  заборгованість,  і  заощадження,   тобто індексувати всі грошові доходи населення.

 

     Тепер таке   питання.  Як  індексувати?  Сьогодні  є  світова методика:  набирають необхідний  набір  товарів  -  від  хліба  до гробової дошки,  - і все індексується.  Але справа в тому, що цієї індексації не відбувається.

 

     Значну частину імпортних  товарів  не  включено  до  переліку товарів,  що підлягають індексації.  До чого це веде? В Україні 90 відсотків імпортних товарів,  тобто те,  на що ми витрачаємо  свої кошти,  і коли на них відповідно підвищуються ціни,  вони майже не індексуються.  Тому я пропоную таку  нову,  просту  формулу:  сума відносної   величини   імпортних   товарів  і  відносної  величини вітчизняних  товарів  завжди  одиниці,  тобто   90   відсотків   - імпортних, 10 - вітчизняних.

 

     Тепер стосовно  вітчизняних  товарів  - від хліба до гробової дошки.  Хай Інститут статистики і визначає відповідний  індекс.  А відносно  імпортних  товарів  треба  просто  враховувати поведінку підприємців. Як тільки змінюється курс гривні до долара, то тут, у тій же пропорції, навіть із запасом, підприємці підвищують ціни на ліки,  продукти тощо,  не питаючи нас. Тому я пропоную таку просту формулу    для    індексації:   сумарний   коефіцієнт   індексації визначається  відносною  кількістю  вітчизняних  товарів  на   той індекс, який статистично визначає Інститут статистики.

 

     Відносна кількість  імпортних товарів множиться на відношення курсу гривні на даний момент до курсу гривні  в  період,  який  ми розглядаємо,  скажімо,  на  місяць уперед.  І воно зразу динамічно відображає те, що відбувається на ринку.

 

     Для того  щоб  не  ускладнювати   цього   процесу,   оскільки загальний  потік  імпортних товарів змінюється повільно,  відносна кількість імпортних товарів визначається один раз на рік,  і цього достатньо. А от ціни ми весь час відслідковуємо.

 

     Ця формула відображає те,  що коли курс гривні падає, то ціни ніхто не знижує,  ціни лишаються, вони пішли вперед, а там хай все змінюється.

 

     У пояснювальній записці є таблиця розрахунків. І така формула індексації буде стимулювати уряд не говорити,  що грошей немає,  а дбати   про   те,  щоб  розвивати  власне  виробництво.  Згідно  з розрахунками,  приведеними в таблиці,  якщо переважають вітчизняні товари,  то тоді зміни курсу гривні суттєвого впливу на коефіцієнт індексації мати не будуть,  а якщо маємо  90  відсотків  імпортних товарів, то цей коефіцієнт стає визначальним.

 

     Я прошу вас підтримати таку схему,  тому що Мінекономіки може заперечувати,  посилаючись на те,  що в іноземних методиках  такої схеми немає.  Я пропоную нашу українську методику,  яка відображає нашу  дійсність.  Вона  може  бути  застосована  і  в  країнах   з перехідною економікою,  де є динаміка зміни курсів, бо в країнах з усталеною економікою,  де мало або дуже повільно змінюється  курс, дійсно, можна користуватися тією методикою, що є.

 

     Тому я ще раз наголошую на відмінностях,  які я пропоную.  Це таких два протекціоністських заходи  з  метою  підтримки  власного виробництва.

 

     Перше. Індексувати   всі   види   доходів,  зарплат,  пенсій, стипендій,  у тому числі і заборгованості,  і  заощадження  -  все індексувати.

 

     Друге. Я   пропоную  нову  (вона  дійсно  в  економіці  нова) методику,  яка відображає те,  що є, і пропоную не боятися нового. Хіба  ми  дурніші  за  іноземних  авторів,  які нам нав'язали свою методику?  Ми пропонуємо те,  що відображає дійсність  сьогодні  в Україні.

 

     Цей законопроект   не   суперечить  тим  законопроектам,  які розглядалися і будуть ще  розглядатися,  наприклад,  законопроекту Донченка.  Тут немає суперечностей,  все пов'язано. Якщо моя схема розрахунку індексів не подобається уряду,  то хай подбають про те, щоб   власне   виробництво  переважало  в  Україні,  тоді  відпаде необхідність впливу цієї формули.  Тобто ця формула є стимулом для уряду  розвивати  власне  виробництво.  Якщо  ми  підтримаємо  мій законопроект, то примусимо їх це робити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться. Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Круценко. Наступний - депутат Філіпчук.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Михайле Антоновичу,  скажіть,  будь ласка, чи потягне індексація   за  собою  і  підвищення  цін  на  товари  і  послуги відповідно?

 

     І ще запитання.  Ви ж бачите, що наш уряд не хоче стимулювати власне  виробництво,  щоб  воно  розвивалося.  Який  можна  було б передбачити механізм  впливу,  щоб  забезпечити  виконання  даного закону?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую. Розрахунок індексу за методикою, яку я пропоную,  не призведе до підвищення цін,  тому  що  індекс  цін обчислюється вже після того, як уже відбулося підвищення цін, вони тільки констатують цей факт.

 

     Але вони  не   дають   цінам   можливості   відірватися   від купівельної  спроможності населення,  тобто не ведуть до зубожіння населення.

 

     Відносно відповідальності уряду.  Я хочу сказати,  що якраз у законопроекті  Донченка це передбачено,  і я думаю,  що воно добре гармонізується з цим, треба його просто підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Філіпчук.  Наступний  -  депутат Полюхович.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Михайле Антоновичу,  я знаю,  що ви є прихильником протекціонізму, я знаю, що ви  прихильник  підтримки  власного  виробництва,  і,  напевно, дискусії з цього приводу не потрібно.

 

     Не треба  і  дискусії  щодо  необхідності індексації.  Є лише різні підходи, зокрема урядові або депутатських груп.

 

     Скажіть, будь   ласка,   чи   взагалі    можлива    нормальна протекціоністська  політика,  яка  б  підтримала  сьогодні  власне виробництво,  щоб  забезпечити  конкурентоспроможне  середовище  в українській  економіці,  якщо  до  цього  часу  ми  не спромоглися створити  кількох  важливих  кодексів  -  Митного,  Цивільного   і Податкового?  Якщо цього не буде, хіба можна говорити про локальні підходи, які ми пропонуємо з надією забезпечити певний результат у цьому напрямі?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Шановний Георгію Георгійовичу, я не те що тактичний протекціоніст,  а  стратегічний,  бо  виступаю  за протекціонізм  до  власного  виробництва  і  за  лібералізацію  по відношенню до тих товарів,  які ми експортуємо, так, як це роблять німці, американці. Наприклад, нас тиснуть через диски під приводом заборони піратства тощо.

 

     Тому протекціонізм - це ознака розвинутої країни,  і я  хочу, щоб Україна була розвинутою.

 

     І з  самого  початку  я підкреслював,  що індексація - це той механізм,  через який реалізувалися ці стратегічні напрями. Тому я хочу,  щоб  ми  сьогодні  змінили напрям дії індексації,  щоб вона почала працювати на власне виробництво, не на зубожіння населення, а на зростання купівельної спроможності,  зарплати. Більше того, у книзі "Стратегія розвитку. Суспільство, Україна і світ", яку я вам подарував,  є такі розрахунки, коли прийдуть інвестиції в Україну: не тоді, коли наше населення буде зубожілим, а тоді, коли зарплата буде  на  рівні  1  тисячі доларів на місяць,  а це означає,  буде науковомістке    виробництво,    буде     виробництво     лазерних компакт-дисків,   електроніки   тощо,  з  чим  сьогодні  наш  уряд бореться.

 

     Тому, розвиваючи  вашу  думку,  нам  треба   прийняти   більш стратегічні  закони,  засади  внутрішньої  і  зовнішньої політики, засади національних інтересів. Це повинно бути стратегією розвитку України,  це  ті  закони,  проти  яких виступає Президент.  Але ми повинні їх прийняти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська  область).  Фракція  Українського руху.  Шановний доповідачу!  Справа в тому,  що  питання  про  індексацію  доходів громадян  -  це  і  політичне,  і  економічне питання.  Мабуть,  у Верховній Раді всі свідомі того,  що  людина,  яка  матиме  більші доходи,  які  виражатимуться  і  в заробітній платі,  і в пенсіях, матиме більшу купівельну спроможність.  А  коли  вона  має  більшу купівельну   спроможність,   техніка   економічного   росту   буде зрозумілою.

 

     Питання в  іншому.  Як  ви,  як  досить  досвідчена   людина, вважаєте,  що є гальмом такої,  здається, загальновідомої істини в нашій економічній сфері і нашій політичній  сфері,  адже  це  є  і політичне питання?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дуже   коротко  відповім:  те,  що  ми  не враховуємо досвіду Сполучених Штатів Америки щодо виходу з  кризи. Тобто ми ніяк не можемо зробити нашу економічну систему стійкою. А щоб було  зрозуміло,  скажу  так:  ми  не  можемо  до  цього  часу примусити  наші  гроші  працювати  на  наше  виробництво.  Наші 40 мільярдів доларів за кордоном працюють на іноземне виробництво,  а повинні працювати на українське. От у чому корінь зла.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Михайле Антоновичу.

 

     Слово для   доповіді  надається  народному  депутату  України Донченку Юрію Григоровичу. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область). Уважаемый Виктор Владимирович! Уважаемые народные  депутаты,  члены  правительства!  Я хотел бы начать свое выступление с продолжения ответа на вопрос,  который сейчас  задал мой   коллега  Полюхович:  "Кто  виноват  в  этой  ситуации?  Если вернуться к истории,  то Закон "Про  індексацію  грошових  доходів населення" был принят в 1997 году.

 

     И вот с 1997 года мы не можем сдвинуть эту проблему с мертвой точки.  И проблема не в том,  что  нет  желания  у  парламента,  у Кабинета   Министров,  а  проблема  в  другом,  в  том,  что  курс радикальных рыночных реформ,  который был провозглашен в стране  в 1995 году, до сих пор продолжается. И в рамках этого курса никогда не будут выполнены  те  нормы,  которые  заложены  в  Законе  "Про індексацію  грошових  доходів населення".  За это время поменялось два правительства:  Пустовойтенко,  Ющенко.  Сегодня правительство Кинаха работает.  И ни одно правительство не решило эту,  казалось бы, самую элементарную, самую простую вещь: в зависимости от роста курса  доллара  или  от  индекса  цен  надо индексировать и доходы граждан.

 

     Больше того,  правительство Пустовойтенко в 1998 году  издало постановление 2034,  в котором фактически в нарушение действующего закона,  который мы рассматриваем,  приняло решение  индексировать доходы граждан, которые необходимо было бы индексировать, в 3 раза меньше.

 

     Тогда, после выхода в  свет  этого  постановления,  от  имени Комитета  по  вопросам  социальной  политики  и труда и меня,  как одного  из  инициаторов  этого  дела,  было  подготовлено   письмо Генеральному  прокурору  о  том,  чтобы  данное постановление было приведено в  соответствие  с  действующим  законодательным  полем. Ответ  Генерального  прокурора  был  очень  прост  -  бюджетом  не заложены   эти   средства,   значит,   правительство   не    может индексировать. Вот до чего дошли!

 

     Сложность этого  вопроса  в том,  что в статье 4 этого закона заложен порог индексации. То есть только тогда включается механизм индексации, когда индекс цен превысит 105 процентов.

 

     Это приводит  к  сумасшедшей  инерции  выполнения  норм этого закона. То есть фактически более полугода никто не занимается этой проблемой.  Например,  в  январе инфляция составила 2 процента,  в феврале - 0,  в марте - 1,5 процента и только в апреле превысит  5 процентов, плюс еще один месяц надо на то, чтобы сделать пересчет. Таким образом,  полгода  люди  живут  с  новыми  ценами,  в  новых экономических   условиях,  будем  говорить,  своего  кошелька,  но кошелек за счет индексации не пополняется.

 

     Вот поэтому я и предлагаю  внести  в  статью  4  Закона  "Про індексацію  грошових  доходів  населення" изменение:  убрать порог индексации 105  процентов,  и  как  только,  например,  в  октябре уровень   инфляции  составит  1  процент,  значит,  уже  в  ноябре правительство обязано на этот 1 процент проиндексировать  денежные доходы  населения,  но  доходы  предлагается  уже  индексировать в рамках  величины   прожиточного   минимума,   что   предлагали   и правительство, и Степанов, и Михаил Антонович. То есть если доходы не превысили величины прожиточного минимума, их надо индексировать на уровень инфляции в текущем месяце. Следующий месяц начинается с нуля.

 

     Если в декабре  будет  инфляция  еще  на  2  процента,  на  2 процента  надо  индексировать  в  декабре,  чтобы,  таким образом, постоянно не задерживать индексацию денежных доходов  населения  и люди получали бы своевременно свои деньги.

 

     Конечно, это  вызовет определенные сложности у правительства, поэтому Министерство  финансов  серьезно  возражало  против  этого законопроекта.

 

     В то же время будет соблюдаться социальная справедливость,  и люди сумеют в более короткие  сроки  компенсировать  свои  потери, которые они понесли из-за инфляции.

 

     Поэтому я  и  предлагаю  в этом законопроекте такое небольшое изменение:  убрать порог индекса ции в 105 процентов.  И я  думаю, что  такую поправку можно было бы поддержать в четверг.  Тем более есть положительное решение нашего комитета по этому вопросу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Григоровичу.  Чи  є  запитання   до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Матвієнков. Наступний

- депутат Марамзін.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Спасибо. Город Мариуполь. Уважаемый Юрий Григорьевич!  Мне понятна суть ваших предложений. Пожалуйста, объясните мне логику тех процессов,  которые происходят сегодня  у нас  в  стране:  курс  доллара,  который  был  год  тому  назад по отношению к гривне 5,5, а на сегодняшний день - 5,3.

 

     Далее. Уровень потребительских цен.  Например,  та же вареная колбаса стоила 7-8 гривень тогда,  сегодня - 15-16 гривень, хлеб - 50 копеек тогда,  сегодня - 1 гривня  20  копеек.  С  вашей  точки зрения, как индексировать в этой ситуации - по отношению к тому же доллару или к той же валюте?

 

     Спасибо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо.  Вы задали хороший вопрос, потому что те  два  "Боинга",  которые  попали  во  Всемирный торговый центр, показали, что провалилась вообще финансовая валюта мира.

 

     Но уровень индексации определяет правительство.  Каждый месяц в  центральных  газетах (я имею в виду "Голос України",  "Урядовый кур'єр") этот  уровень  инфляции  печатается.  Методика,  как  это делается, специально разработана постановлением Кабинета Министров и утверждена Кабинетом Министров.  Как раз в схему  методики  внес изменения  мой  коллега Михаил Антонович Павловский.  И вы знаете, там  есть  рациональное  зерно:  схема  индексации  приближена   к условиям  нашей экономики.  То,  что разработал Кабинет Министров, лежит на совести Кабинета Министров.

 

     Я же констатирую другое,  не касаясь  схемы,  как  это  будет меняться.  Я говорю о том, что если официально подтверждено, что в октябре уровень инфляции составил 1 процент,  то на этот 1 процент правительство,  будь  добро,  проиндексируй доходы тех граждан,  у которых доходы не  превысили  одного  прожиточного  минимума.  Вот смысл моей поправки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Марамзін.  Наступний - депутат Кулик.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної  Ради  України  (виборчий  округ  104,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Юрий Григорьевич,  в вашем законе предусмотрена ответственность чиновников или  предпринимателей  за невыполнение этого закона? Это один вопрос.

 

     И второй.  Как будут защищены те работники, практически рабы, которые работают  без  трудового  соглашения  у  предпринимателей, которые ушли в тень?  Например, в Харькове подпольно изготавливают трикотажные изделия,  а из Луганска туда возят девчат,  и они  там работают  сутками.  Как заставить таких предпринимателей выполнять закон?

 

     Спасибо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.    Спасибо.    В    моем    законопроекте    не предусматривается ответственности.  Такая ответственность заложена в базовом Законе "Про індексацію грошових  доходів  населення".  У меня  есть только небольшая поправка к статье 4.  Это ответ на ваш первый вопрос.

 

     Что касается  второго   вопроса.   Вы,   наверное,   обратили внимание,  что  роздали  повестку  дня  на  эту  неделю и там есть предложение,  авторами которого являются Тищенко и я: предлагается заслушать  на  Дне  правительства  информацию Кабинета Министров о выполнении статей Кодекса законов о труде.

 

     В рамках этого Дня правительства мы предусматриваем в  первую очередь  послушать  правительство  о выполнении законодательства о труде на предприятиях негосударственных форм собственности.

 

     Вы, наверное, помните, что я являюсь автором проекта Закона о трудовых коллективах. Смысл всего закона заключается в одной самой простой истине:  на предприятиях всех  форм  собственности  должны заключаться   коллективные  договора.  И  если  будут  заключаться коллективные договора,  там это вс :  и условия труда,  и  система оплаты   труда,   отдыха,  и  уровень  заработной  платы  -  будет оговорено. И если уровень заработной платы будет ниже, чем уровень прожиточного минимума, то эта зарплата будет индексироваться.

 

     К сожалению,  правая часть зала,  которая сейчас поддерживает курс Президента,  не проголосовала ни за этот законопроект,  ни за законопроект   о  трудовых  коллективах,  ни  за  законопроект  об изменениях к  Закону  о  коллективных  договорах  и  "угодах".  На сегодняшний  день  их такая ситуация устраивает,  наверное,  когда людей превратили в рабов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кулик.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Український народний рух. Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановний   Юрію   Григоровичу!  Добрі  ваші  наміри  я  однозначно підтримую:  люди повинні одержувати те,  що  вони  заробили.  І  я сприймаю  вашу  негативну  оцінку  уряду  Пустовойтенка,  і більше скажу: за часи роботи уряду Пустовойтенка Україна була пограбована на ринку зерна на 18 мільярдів гривень.  Я думаю, що ваші зміни до закону однозначно б пройшли за умови,  коли б  сьогодні  залишався Прем'єр-міністром   Віктор  Ющенко,  якому  вдалося  своєю  мудрою економічною політикою повернути  5-7-  місячну  заборгованість  із виплати пенсій, особливо селянам.

 

     Але як  за  нинішніх  умов,  де  ми можемо взяти кошти,  коли сьогодні відрахування з енергоринку в держбюджет  різко  впали  за умов  керування  урядом  Кінаха,  якщо сьогодні почалося те ж саме шахрайство на ринку зерна?  Де взяти ті кошти,  щоб  підвести  під зміни ваших норм закону?

 

     Дякую.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Спасибо.   Я  не  разделяю  вашего  мнения  в отношении правительства  Ющенко  по  одной  простой  причине:  оно несколько   приватизировало   себе   право   решения  проблемы  по возвращению долгов по пенсиям, особенно в сельской местности.

 

     Если вы помните,  мы с вами  приняли  закон,  по  которому  1 процент от операций с валютой,  5 процентов от операций с золотом, 3 процента от продажи автомобилей мы отчисляли в Пенсионный  фонд. Это  ни  много  ни  мало  позволило получить в Пенсионный фонд 1,5 миллиарда гривень дополнительно.  Вот как раз этих  1,5  миллиарда гривень и не хватало на то,  чтобы погасить эти долги. Поэтому, вы меня извините,  правительство Ющенко немножко присваивает себе то, что  мы с вами приняли до того,  как Ющенко стал Премьерминистром, кстати говоря.

 

     Второй момент. Вы посчитайте, сколько уряд Ющенко (Матвиенков меня поддержит) задолжал по возврату НДС?  Назовите мне эту цифру. Она уже переходит в десятки миллиардов. Поэтому это тоже проблема, которую  надо  учитывать.  И  это  вернулось  сегодня  на  наши же предприятия:  в  начале  2000  года  рентабельность  Криворожского металлургического  завода  была 30 процентов,  а в конце 2000 года стала  нулевой.  Так  вы  меня  извините,  кто  в  этом   виноват? Правительство Ющенко или правительство Пустовойтенко?

 

     Курс, проводимый  в  стране  и  первым,  и вторым,  и третим, сегодняшним правительством диктуется не внутренними потребностями, а извне, а его Президент огласил вот здесь, с этой трибуны, в 1995 году. И этот курс в стране продолжается.

 

     Вторая часть вашего вопроса:  где взять деньги?  А их не надо нигде брать.  Происходит инфляция, налоги платятся с более высоких ставок,  автоматически  разница  с   получаемых   налогов   должна возвращаться  обнищавшему населению.  Этих денег хватает.  Но ведь правительство не хочет признавать того, что за счет инфляции сумма налогов  увеличивается  автоматически,  и вот эту разницу никто не делает,  всего-навсего,  и не надо никаких  дополнительных  денег. Надо  то,  что больше получили,  отдать наиболее низкооплачиваемым категориям населения - и вся проблема,  но этого  никто  не  хочет делать.   Зато   чуть   ли   не   каждый   день   кричат,  что  мы социально-правовая держава.  Включите телевизор, и вы услышите раз десять о том, что мы - социальное государство.

 

     Почему тогда  в  социальном  государстве  уровень минимальной заработной  платы  в  несколько  раз  ниже   уровня   прожиточного минимума? А за пенсию вообще говорить не хочу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Ярославу Михайловичу Сухому. Будь ласка.

 

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька   область).  Дякую.  Шановний  Вікторе  Володимировичу! Шановні народні депутати!  Як відомо,  14 вересня,  у п'ятницю,  у цьому  залі  ми  вже обговорювали два законопроекти,  які мають за мету  законодавчо  вдосконалити,   зробити   дієвою,   ефективною, оперативною  і  більш прозорою існуючу систему індексації грошових доходів населення.

 

     Я вам доповідав  рішення  комітету  взяти  за  основу  проект народних  депутатів  України  за  номером  7382  і  відправити  на доопрацювання Кабміну.

 

     Разом з тим комітет буде рекомендувати  найбільш  прогресивні пропозиції  Кабінету  Міністрів  внести  в  порівняльну таблицю до другого читання як доповнення після того,  як сесійна зала  прийме законопроект 7382 за основу в першому читанні.

 

     Шановні народні   депутати!   Мабуть,   зайве  буде  сьогодні говорити про те,  що законодавчі пропозиції,  котрі ми другий день тут   обговорюємо,   мають   надзвичайно  важливе  значення.  Вони наповнені реальним  і  конкретним  змістом  стратегії  боротьби  з бідністю,   проголошеною   Президентом   і   урядом,  є  завданням першочергової державницької ваги.

 

     Як відомо,  з  різних  причин  індексація  грошових   доходів населення була поновлена практично лише з 1 січня 1998 року,  коли відповідно до Постанови Верховної Ради України  від  21  листопада 1996  року втратив чинність сумнозвісний Декрет Кабінету Міністрів України  про  тимчасове  припинення  індексації  грошових  доходів населення від 9 грудня 1992 року.

 

     З урахуванням  цього  до 1 січня 1997 року грошова індексація населенню, у тому числі заробітної плати, не проводилася. Ми ще не знаємо,  але  ми  дізнаємося,  наскільки  зубожів за цей час народ України і якої страшної шкоди було цими діями завдано внутрішньому ринку України.

 

     Але навіть  після  того,  як  була  поновлена індексація,  ми бачимо,  що  правила  індексації  грошових  доходів  громадян   не враховуються  в  змінах  і  порядку,  внесених Постановою Кабінету Міністрів України 2034, про що вже народні депутати тут говорили.

 

     Так ось,   згідно   з   цими   змінами   вводяться   правила, застосування яких зменшує суми індексації, не спрацьовує до того ж сам  механізм  індексації   грошових   доходів   населення,   адже індексація  проводиться,  якщо  індекс споживчих цін перевищує 105 відсотків,  а обчислення індексу  цін  для  здійснення  індексації починається  за  місяцем,  в  якому  індекс  цін  перевищив ці 105 відсотків.  Крім того,  як відомо,  кошти на проведення індексації повинні передбачатися в держбюджеті України окремим рядком,  що не було зроблено в бюджеті на 2001 рік.

 

     Таких недоліків існуючої системи індексації грошових  доходів населення  ми  маємо дуже багато.  Тому з цією метою,  а також для надання порядку проведення індексації більш оперативного характеру народним  депутатом  України  Донченком  розроблено  та внесено на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення  змін  до  Закону України про індексацію грошових доходів населення, який стосується статті 4 щодо підстав для проведення індексації.

 

     Автор пропонує здійснювати обчислення індексу  споживчих  цін для індексації грошових доходів громадян без врахування індексації у встановленому розмірі 105 відсотків.

 

     Комітет пропонує цей законопроект прийняти за основу. Разом з тим  комітет висловив рекомендацію та пропозицію автору,  щоб його поправку,  пункт 4 старого закону, а в новому законі, якщо ми його приймемо у першому читанні ( 7382) - це буде пункт 5, було внесено в порівняльну таблицю в другому читанні  як  одну  з  підстав  для проведення індексації.

 

     Щодо законопроекту народного депутата України Павловського за 2309.  Він також стосується окремих аспектів  цієї  проблеми,  але більше  відповідає  завданню  вдосконалення  так  званого  індексу вартості  життя.  Тобто  мова  іде  про  індекс  цін   і   тарифів фіксованого  набору товарів і послуг,  котрі входять до споживання окремих категорій населення. В економічній науці це ще називається "індекс   бюджету".  Він  покликаний  відобразити  зміни  ринкової вартості основних елементів  видатків,  пов'язаних  зі  зростанням роздрібних цін на товари і тарифів на послуги.

 

     З метою коригування доходів населення в умовах інфляції автор пропонує свою оригінальну методологію розрахунку індексу споживчих цін.  Зокрема, комітет підтримує як позитивне його пропозицію щодо розширення кола об'єктів індексації  доходів,  врахування  при  її проведенні динаміки курсу гривні до вільних конвертованих валют, а також положення щодо проведення індексації як підстави  для  зміни бази при обчисленні індексу споживчих цін.

 

     Водночас методологія,    запропонована   народним   депутатом України Павловським, суперечить ряду законів. Тому комітет прийняв рішення  рекомендувати  відправити  законопроект  Павловського  на доопрацювання і пропонує  йому  внести  свої  зауваження  стосовно методології  проведення  обчислень індексів як окремим зауваженням до  законопроекту  7382  у  тому  випадку,   якщо   сесійна   зала визначиться і цей законопроект буде прийнято у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Чи   є   запитання   до  співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітліть, будь ласка.

 

     Народний депутат Полюхович. Наступний

- депутат Черненко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.    Фракція    Українського    руху.   Ярославе Михайловичу,  зрозуміла методологія  одного,  другого  і  третього напрямів  індексації доходів громадян.  У Верховній Раді й не буде супротиву залу,  якби така індексація проводилася насправді,  і ще бажаніше, якби вона була щомісячною, хоча б щоквартальною. Це було б теж дуже добре.

 

     Але в мене до вас таке запитання.  Який  ви  бачите  механізм цієї  індексації?  Зрозуміло,  щодо бюджетних установ.  Тут навіть можна під окремим кодом,  окремим рядочком якусь суму  закласти  в бюджет  на  індексацію  бюджетних видатків.  А стосовно,  скажімо, виробництва,   зокрема   приватних   підприємств?   Працівник   на приватному  підприємстві  укладає  трудову  угоду,  де  обумовлена щомісячна заробітна  плата.  Тоді  що,  контролюючим  за  трудовим законодавством  органам  буде  надано право рекомендувати і навіть запитувати,  щоб у цих трудових угодах було обумовлено  індексацію чи як? Як ви це уявляєте?

 

     СУХИЙ Я.М.  Цей порядок виписаний у законопроекті,  який вніс Кабінет Міністрів і який я доповідав минулого разу - 14 вересня, у п'ятницю.  Я вам скажу точно для стенограми. Чому комітет сприйняв пропозицію Кабінету Міністрів? Він пропонує встановити верхню межу індексації  грошових  доходів,  що  підлягають індексації на рівні прожиткового мінімуму.  Це плюс. І уточнює порядок індексації. Він дозволяє   те,  що  ви  запитуєте,  -він  дозволяє  підприємствам, установам та  організаціям,  які  перебувають  на  госпрозрахунку, встановлювати  за  рахунок  прибутку пільгові умови індексації,  а також вилучає зайві норми щодо визначення джерел індексації.

 

     Дуже шкода,  що на сьогодні така індексація проводиться  лише за   ініціативою   трудових   колективів   відкритих   акціонерних товариств.  Це записується  в  умовах  колективного  договору.  Ми хотіли  б,  щоб  ця  практика була чітко,  прозоро поширена на всю Україну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Черненко.  Наступна  -  депутат Ващук.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Дякую, Вікторе Володимировичу. З четвертого разу до мене дійшла черга.

 

     У мене таке запитання до вас,  шановний Ярославе Михайловичу. Я розумію,  що закон про індексацію дуже важливий. А в умовах якої економіки сьогодні ми живемо?  У нас комунізм  або  соціалізм,  чи капіталізм,  чи  якась  ринкова  олігархічна  структура  чи модель економіки?  За рахунок яких коштів ми будемо проводити індексацію? От  у  мене  в руках проект державного бюджету.  Пан Кінах,  якого призначили в цьому залі,  казав,  що бюджет буде 57 мільярдів, але витрати будуть 60 мільярдів.

 

     А я ось дивлюсь,  тут так записано: з урахуванням викладеного Кабінет Міністрів України просить  схвалити  Закон  про  Державний бюджет  України  на  2002 рік,  обсяг доходів державного бюджету в сумі 43 мільярди 610 мільйонів. Навіщо нам було міняти пана Ющенка на Кінаха?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     СУХИЙ Я.М.  Віталію Григоровичу, вам надзвичайно пощастило, я відповідаю коротко, бо зауваження суттєве.

 

     На ваше перше запитання ви маєте змогу отримати кваліфіковану відповідь, консультацію, роз'яснення для свого загального розвитку від  доктора  економічних  наук   професора   Наталії   Михайлівни Вітренко, яка сидить поруч з вами, підійдіть вона вам пояснить, що за режим і що за порядки в цьому режимі.

 

     А в  п'ятницю  ви,  мабуть,   неуважно   слухали   зміни   до законопроекту.  Тому і вносяться зміни і доповнення, аби в бюджеті на 2002 рік окремим рядком були записані кошти на індексацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Я хочу конкретизувати запитання  попереднього виступаючого. Чи підраховували ви, в яку суму виллється для нового бюджету цей закон?

 

     Дякую.

 

     СУХИЙ Я.М.  Інфляція повинна індексуватися у 20 відсотків, бо саме на цю частку гроші стали дешевші,  їх треба просто наповнити. Немає тут ніяких фокусів,  ніхто нічого не хімічить, усе зрозуміло і просто - інфляція вже з'їла.  І коли ми слухали, що хтось, такий ось собі чарівник підняв пенсії людям,  щастя впало  на  голову  - нічого не піднялося, інфляція з'їла вже!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Ярослав Михайлович, вам хорошо известно,  что к каждому мажоритарщику в округе  95  из 100 избирателей обращаются с вопросами социальной защиты. Скажите, как по вашему мнению, можно ли решить рассматриваемый нами сегодня вопрос положительно? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Откуда взять средства шахтеру, пенсионеру - людям, которые не получают своевременно зарплату и  не  полностью,  чтобы оплатить  коммунальные услуги?  И в чем главная причина того,  что хороший в целом принятый закон об индексации не выполняется?

 

     Спасибо.

 

     СУХИЙ Я. М. Шановні народні депутати, я вам доповідаю про те, що   хороший   у   цілому  закон  не  виконувався  через  порядок, встановлений Кабінетом  Міністрів,  -  порядок  преславутий,  який називався 2034.

 

     Ми сьогодні  з  усією  впевненістю можемо сказати про те,  що Кабінет Міністрів знайшов спосіб  зменшити  витрати,  пов'язані  з індексацією  доходів  громадян,  - те,  про що запитувала шановний депутат України Ващук.

 

     Можна говорити про те,  що при цьому були  порушені  інтереси громадян,  - те,  про що ви запитуєте стосовно шахтарів,  але їхні права не  порушено,  такі  правила  Кабінет  Міністрів  мав  право встановлювати.  Тому  ми  вносимо  зміни  і  зауваження,  з  якими погоджується нинішній уряд з тим,  щоб зробити індексацію грошових доходів  населення  дійсною,  істинною,  а  не  пустою  фікцією чи якимись балачками. Я вірю в те, що цей законопроект, якщо пройде в першому  читанні законопроект СтепановаВінського 7382,  ми внесемо до нього зміни та доповнення,  котрі звучали в  цьому  залі  і  ще будуть внесені,  це буде нормальний закон, який працюватиме. Ми на сьогодні не маємо проблеми в  Україні  з  тим,  що  у  нас  бракує законів.  У  нас  є  закони,  але  вони  мало  працюють.  Потрібно розробляти схему, щоб ці закони запрацювали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте, Ярославе Михайловичу. Переходимо до   обговорення  даного  питання.  Слово  для  виступу  надається народному депутату Соломатіну. Наступний - депутат Баулін.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Шановний  головуючий!  Шановні  колеги!  Питання досить зрозуміле, особливо для пересічного  українця,  котрий  з  нетерпінням  чекає отримання   пенсії   або   тієї   жалюгідної  зарплати,  котра  не дотягується до так званого прожиткового мінімуму.

 

     Тому якщо людям говорять про те,  що начебто в березні-квітні цього року уряд Ющенка підвищив пенсії на 10-15 відсотків, то вони заздалегідь знають, що це не так. Бо вони знають із співвідношення цін на буханець хліба або на ту ж так звану варену ковбасу,  котра за радянських часів коштувала 2,20, а на початку нинішнього року - 9 гривень, а наприкінці року - вже вдвоє чи й майже втроє дорожче.

 

     Тому люди знають, що це брехня. Але вони не можуть зрозуміти, як ця брехня практично відбувається.  За рахунок інфляції.  Ми ж з вами  знаємо:  якщо інфляція офіційно,  за даними уряду,  в грудні минулого року становила 25 відсотків,  то це означає,  що за рік з кишені  пересічного  українця  урядовці  вкрали півтори пенсії або півтори заробітні плати і не відшкодували  цього.  Тому  в  кожної чесної  людини  і кожного нормального і справді народного депутата викликає занепокоєння така ситуація і в кожного є свій  погляд  на те,  як  ми  маємо  вийти  з  цього становища.  Мені більш близькі пропозиції,  котрі  викладені  моїм  колегою,  народним  депутатом України,  членом  Комітету  з  питань соціальної політики та праці Донченком  Юрієм  Григоровичем,  і  я  пропоную,  щоб  саме   його законопроект  був  схвалений  у першому читанні.  І до нього можна внести інші доповнення,  котрі удосконалювали б  пропозицію  цього народного депутата.

 

     І ще  одне  коротеньке  зауваження.  Йшлося  про  те,  як  цю індексацію здійснювати: виходячи із співвідношення курсу гривні до долара  або  якимось  іншим чином.  На мою думку,  це можна було б зробити  і  через  вартість   споживчого   кошика,   так   званого прожиткового мінімуму,  за цінами споживчого ринку на початок року і наприкінці  кожного  кварталу.  Ці  дані  в  органах  державного управління завжди є.

 

     Тому пропоную  законопроект  народного депутата Юрія Донченка прийняти в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Черненку. Наступний - депутат Нечипорук.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Шановний   Вікторе   Володимировичу!  Шановні народні депутати!  У мене  запитання  до  Віктора  Володимировича. Скажіть,  будь  ласка,  як це розуміти,  на всіх прес-конференціях говорили,  що вже взагалі настав рай - 60 мільярдів буде витрачено з державного бюджету в 2002 році.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто це казав?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Так я вас і запитую:  хто це казав? Дивлюсь, у проекті бюджету  написано:  43  мільярди  610  мільйонів.  Шановні друзі,   про   яку   індексацію  тут  ми  ведемо  мову,  що  можна індексувати?

 

     Наприклад, у місті Горлівці,  де  340  тисяч  мешканців,  500 підприємств,  з  яких  працює  лише  два.  За  рахунок  чого можна індексувати?

 

     У мене ще є запитання:  в цьому залі дружно (я  вже  не  хочу казати, які фракції підтримали, я знаю чудово) був прийнятий закон на ура про енергоринок.  Я дякую Президенту Леоніду Кучмі,  що він наклав на нього вето. От завдяки цьому ще горять тут лампочки. Цей закон зруйнував би нашу енергетику, а ми допомагали.

 

     Шановні друзі,  тут  далі  ставилось  питання,  чому  в   нас сьогодні не відшкодовується НДС? А ви що, не знаєте, як заробляють на цьому НДСі? Ось коли Гена Балашов, колега наш, сказав, що треба його скасувати,  він мав рацію. Ви розумієте, яка галузь найбільше отримує коштів від НДС. Чому ми сьогодні тримаємось за НДС?

 

     Ось я далі дивлюсь цей проект  бюджету  і  бачу:  потреби  на забезпечення хворих на цукровий діабет, на туберкульоз залишаються майже такими, як і були. Про що і про кого йде мова?

 

     І стратегічне запитання: навіщо було замінювати Ющенка? Взяли замінили  Ющенка,  Кабінет  Міністрів  залишився в старому складі. Ющенко  нехай  би  працював,  а   замінити   треба   було   деяких працівників, таких, як Мітюков та інших.

 

     Я буду  голосувати  за будь-який закон про індексацію.  Але я знаю, що з цього буде тільки пшик. Будьте здорові!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово для виступу надається  народному  депутату  Нечипоруку. Наступний - депутат Стоженко.

 

     НЕЧИПОРУК В.П.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ

 194, Хмельницька  область).   Фракція   "Батьківщина".   Шановний Вікторе   Володимировичу!  Шановні  колеги!  Обидва  законопроекти заслуговують на увагу і підтримку.  Але  ж,  вислухавши  Черненка, доходиш висновку:  а що дає індексація, якщо індексація на два-три відсотки,  на 10,  а інфляція - на 100,  на 150,  на 200? Навіщо ж така індексація? Правильно, ні до чого.

 

     У законопроекті   академіка   Павловського  викладений  новий механізм обчислення індексації. Він у Європі підтриманий, і те, що комітет зробив зауваження про те, що він суперечить законодавству,

- значить,  наше законодавство все треба змінювати  і  починати  з нуля.

 

     Тому не   можна   посилатись   на  те,  що  суперечить,  якщо пропоноване - нове і добре продумане, добре прораховане.

 

     Крім того,  в Європі приватні підприємства  також  індексують заробітну плату. А ми повертаємося назад, не знаю й куди.

 

     Тому, звичайно, потрібно підтримати законопроект Павловського і,  поєднавши його із законопроектом Донченка - він  теж  хороший, треба зробити один законопроект, який внести на розгляд у Верховну Раду.  Але до цих законопроектів,  давайте подумаємо, треба внести от таке доповнення.  У нас сьогодні,  як у Середній Азії 100 років тому,  оподатковується  заробітна  плата,  податок  знімається.  А прожитковий  мінімум,  от  Кабінет  Міністрів,  Кінах  подав - 364 гривні, заробітна плата - 100 гривень, і з неї знімається податок. Це  хіба  справедливо?  Ми ведемо мову про індексацію.  Якщо ми не знімемо податок із заробітної плати до 500  гривень,  скажімо,  на кожну  людину,  на  прожитковий  кошик,  хіба заробітна плата - це дохід?  Це та мізерна частина,  яка необхідна людині для того, щоб вона   вижила.   Який   це   дохід?   Бійтеся  Бога,  треба  зняти оподаткування з  заробітної  плати  до  500  гривень.  Тоді  можна говорити про індексацію і таке інше.

 

     Я підтримую законопроект академіка Павловського і вважаю,  що треба  приймати  новий  механізм   і   його   слід   об'єднати   з законопроектом Донченка, врахувати зауваження.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Стоженку. Наступний - депутат Черняк.

 

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Фракція  партії  "Демократичний  союз".  Шановний  Вікторе Володимировичу!   Шановні   колеги!   Щодо   важливості   гарантій соціального  захисту  наших  співвітчизників  не  може бути ніяких сумнівів.  А становище,  яке ми маємо сьогодні в Україні, - далеко не  найкраще,  і  рівень  життя  в  Україні є одним із найнижчих у Європі.

 

     Тому кожен  народний  депутат  має  робити  якнайбільше   для поліпшення життя свого народу через законодавчі акти.

 

     Щодо запропонованого   закону   2309-1,   внесеного   колегою Донченком,   то   фракція   партії   "Демократичний   союз"   буде беззаперечно  його  підтримувати.  На  нашу думку,  людина повинна отримувати компенсацію за невиплачене,  нею зароблене, залежно від того,  втратила  ця  людина два чи п'ять відсотків через інфляцію. Адже ідеться про індексацію невиплачених вчасно  заробітних  плат, різноманітної  допомоги  тощо.  І  жодної копійки люди втратити не повинні.

 

     Також потрібно брати  до  уваги  той  факт,  що  на  сьогодні інфляція  в  Україні  становить  менше  одного відсотка на місяць. Тобто немає ніякої протидії затримкам  виплат  зарплати  та  інших виплат два-три місяці без належної компенсації.

 

     Тепер що стосується законопроекту Павловського 2309.  Частину його  пропозицій  можна,  безумовно,  підтримати.  Це,   по-перше, запровадження індексації разового характеру,  чого немає в чинному законі.  По-друге, ліквідація обмежень суми індексації залежно від суми доходу.  Ми можемо підтримати ці положення,  адже йдеться про захист інтересів найбідніших верств населення.

 

     Але щодо   запропонованого   шановним   колегою   Павловським механізму  розрахунку  індексації,  то  він  виявляється не зовсім досконалим.  По-перше,  індекс споживчих  цін,  що  розраховуються Держкомстатом,  уже  враховує  зміну  цін  і  на вітчизняні,  і на імпортні товари.  По-друге, зміна курсу долара може не відображати зміни  цін  на товари,  що імпортуються з Європи,  Японії та інших країн.  Врешті-решт,  запропоновані   зміни   значно   ускладнюють механізм   розрахунку   і   його  застосування  підприємствами  та організаціями буде дуже проблематичним.

 

     З огляду на вищесказане фракція партії  "Демократичний  союз" пропонує прийняти в першому читанні законопроект колеги Донченка і врахувати деякі положення законопроекту колеги Павловського.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Черняку.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область). Шановні колеги! Основна економічна, соціальна і  політична  проблема України - це низька купівельна спроможність населення.  Звідси виростають усі інші наші  проблеми.  Економічне зростання   можливе  лише  на  основі  зростання  платоспроможного попиту,  тільки  тоді,  коли  власне   населення   стає   основним інвестором  економіки.  І  я  думаю,  що проблему індексації треба поставити в цей широкий контекст.

 

     Мені імпонують спроби  депутатів  усунути  недоліки  існуючої системи  індексації  грошових  доходів.  Проблема індексації зараз вирішена частково,  не спрацьовує механізм індексації, зменшуються суми  її,  і тому,  зрозуміло,  потрібно проблему вирішувати більш ефективно.

 

     Водночас у  мене  таке  враження,  що  ми  маємо  справу   із законодавчим сумбуром. Зрозуміло, що ніхто з депутатів, тим більше напередодні виборів,  не буде виступати проти індексації  доходів. Усі ми підтримуємо і будемо голосувати, але про індексацію доходів минулого тижня доповідав Кабінет Міністрів.  Профільний комітет не підтримав    Кабінет    Міністрів,    а   підтримав   законопроект Степанова-Вінського  як   базовий   законопроект   для   вирішення проблеми.

 

     Сьогодні ми  маємо  пропозиції Павловського і Донченка.  Мені здається, що було б логічно прийняти базовий законопроект, а потім запропонувати  поправки  до  нього,  до другого читання побудувати таблицю і нормально голосувати.  У нас  є  законопроекти  Кабміну, СтепановаВінського,  Павловського,  Донченка, і це практично різні аспекти або навіть ті самі однієї і тієї ж проблеми.  Я це називаю законодавчим сумбуром.

 

     Але маємо те,  що маємо. Хоча могли б мати не те, що маємо, і не маємо того, що могли б мати.

 

     Тепер конкретно   стосовно   законопроектів.   Мені   імпонує позиція,  висловлена в законопроектах Павловського і Донченка.  Що стосується   законопроекту   Павловського.    Він    концептуально побудований  на  тому,  що  динаміка цін корелює з динамікою курсу гривні,  імпорту.  Але ми маємо ситуацію,  за якої у  нас  суттєво зростають  ціни і дещо падає курс гривні,  тому треба цю обставину врахувати, якщо ви пропонуєте внести зміни.

 

     Я погоджуюсь  із  профільним   комітетом,   що   законопроект Павловського  стосується  передусім вдосконалення індексу вартості життя і саме він працює на цю тему.

 

     Стосовно законопроекту Донченка.  Я не можу погодитися з тим, що  індексація - тільки в межах величини прожиткового мінімуму.  Я вважаю,  що  треба  провадити  взагалі  індексацію  відповідно  до зростання цін.  Хоча,  звичайно, для найменш забезпечених потрібно зробити хоча б це, я розумію його пафос. Звичайно, основне питання

- це питання фінансування,  треба підрахувати,  де взяти кошти для того,  щоб індексувати.  Треба все зробити для  того,  щоб  у  нас вийшов не пшик, а шик.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення даного питання закінчено.

 

     Для заключного слова - Донченко Юрій Григорович.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо, уважаемые коллеги, за поддержку моего законопроекта. Я бы не стал выходить, если бы не выступление моего коллеги  Черняка.  Уважаемый  Владимир  Кириллович,  я   не   буду возражать,  если  во  втором  чтении  мои  изменения пройдут,  как изменения к статье 5  законопроекта  Степанова.  Но  давайте  быть реалистами:  из  27  законов,  которые мы с вами приняли,  уходя в отпуск, 24 было заветовано Президентом. Есть ли гарантия того, что не  будет  заветован  Президентом  закон Степанова и 105 процентов будут гулять дальше? Вы даете такую гарантию? Я нет.

 

     Поэтому я  и  предлагаю  изменения  к  действующему   закону, убирайте эти 105 процентов.

 

     Если будет подписан закон Степанова - вопросов нет. Он пойдет уже  без  105  процентов.  Вот,  собственно  говоря,  для  чего  я настаиваю на этой позиции.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть  мікрофон  для  заключного слова.  Будь ласка, з трибуни депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую.  Шановні колеги, я хочу привернути увагу  до  такої  особливості.  Я  розділяю  вітчизняні  товари  і імпортні,  оскільки  імпортних  у   нас   більше,   то,   скажімо, підвищуються ціни на ковбасу,  і вона коштує 20 гривень, 40. Але в масі товарів це буде непомітно.  Тому треба розділити,  і тоді все стає на свої місця. Це по-перше.

 

     По-друге, виникає проблема співвідношення курсів валют,  ніби заморожено, а ціни підвищуються. Тому я з вами згоден і бачу такий механізм:  коли  падає курс гривні,  то ціни реагують чітко і тоді цей коефіцієнт спрацьовує,  якщо  ж  ні,  то  треба  за  звичайною методикою, тільки знову - розділяти. І тоді це балансує і пов'язує всі  схеми.  Колективна  думка,  я  думаю,  дає   нам   можливість вирішувати проблеми.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  прийняття  рішення  по  даних законопроектах згідно з Регламентом відбудеться в четвер.

 

     --------------

 

     Слухається наступне питання порядку денного - проекти законів про   внесення  змін  до  Закону  України  про  спеціальний  режим інвестиційної  та  інноваційної  діяльності  технологічних  парків "Напівпровідникові  технології  і  матеріали,  оптоелектроніка  та сенсорна техніка",  "Інститут електрозварювання імені О.Є.Патона", "Інститут  монокристалів"  та  про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування. Доповідає голова Комітету з питань науки  і  освіти  Ігор  Рафаїлович Юхновський.  Будь ласка,  Ігоре Рафаїловичу.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Вікторе  Володимировичу!  Шановні  народні депутати!   Прийняття   законопроекту,  що  пропонується,  є  дуже актуальним.   Мова   йде   про   поширення   спеціального   режиму інноваційної діяльності, який є для трьох існуючих технопарків, на ще один технологічний парк вугілля - "Вуглемаш".  Слід  зазначити, що  спеціальний  режим  інвестиційної  та  інноваційної діяльності запроваджується  згідно   з   законом   не   на   всю   діяльність технологічних  парків,  а  тільки  на  ті інноваційні проекти,  що пройшли експертизу та реєстрацію в  Міністерстві  освіти  і  науки України.

 

     Сутність спеціального  режиму діяльності технологічних парків полягає в тому,  що  сума  податку  зараховується  на  спеціальний рахунок  технопарків  і  використовується  виключно на їх наукову, науково-технічну     діяльність      та      розвиток      власної науковотехнологічної бази.  Таким чином,  діяльність технопарків є прозорою і легко контролюється.

 

     Технопарк "Вуглемаш"  практично  вже  діє.  До  його   складу входять    Донецький   державний   інститут   "Дондніпровуглемаш", Донецький  інноваційний   центр   облдержадміністрації,   Інститут геотехнічної   механіки   Національної   академії   наук   України (Дніпропетровськ),   Державний   інститут   "Укрнідве",   Інститут економіки   і   промисловості   НАН   України   (Донецьк)   і  ВАТ "Дружківський   машинобудівний   завод",    і    ВАТ    "Донецький енергозавод".  Це  дуже  потужний,  науково-технічний і виробничий потенціал країни,  в якому сконцентровано  як  академічну,  так  і галузеву науку та величезні виробничі сили.

 

     Головне завдання технопарку "Вуглемаш"

- переозброєння діючих  шахт  новим  високоефективним  вітчизняним обладнанням.   Слід  зазначити,  що  в  2000  році  його  розробки відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки, а в цьому році отримали диплом першого ступеня на міжнародній виставці в Росії.

 

     "Вуглемаш" уже  має   готові   проекти,   які   можуть   бути впроваджені.   Перший   інноваційний   проект,  що  планується,  - реалізувати  створення  і   впровадження   очисних   механізованих комплексів нового покоління по розробці тонких вугільних пластів - 0,9-2,6 метра потужності.  Саме таких пластів у нас  приблизно  70 процентів.  Встановлені відносно цього введення пільги дають змогу перерахувати за п'ять років на спеціальний рахунок технопарку  284 мільйони  гривень,  тоді  як  загальні  надходження до бюджету від реалізації проекту становитимуть понад  1  мільярд  300  мільйонів гривень.

 

     Другий проект,    який   пропонується   технопарком,   -   це двостійкові  гідравлічні   механізовані   кріплення,   що   значно поліпшують  умови  підтримки  крівлі  очисних вибоїв та збільшують робочий простір під грудьми вибою.  Ця робота захищена патентами і відзначена  Державною  премією України в галузі науки і техніки за 2000 рік.

 

     Третій проект - вугледобувний комбайн К- 500 підвищеного енергооснащення, двигун на 500 кВт.  Він має аналоги й за кордоном,  але у нас  він  у  п'ять разів  дешевший.  Він  доведений  до серійного випуску,  захищений вітчизняними патентами.

 

     Четвертий проект - конструкція скрипкового лавового  конвеєра за рахунок необхідного енергооснащення. Теж має свої патенти.

 

     П'ятий -   конструкція   систем   та   засобів  автоматизації дистанційного  управління  контролю  та  прогнозування  параметрів технологічних    процесів,   у   тому   числі   стану   атмосфери, теплогазового режиму, шахтного газу для поліпшення умов праці.

 

     І насамкінець,  проект,  який має вже дуже довгу бороду,  але ніяк  не  впроваджується.  Це  створення передумов для практичного вирішення  проблеми   видобутку   шахтного   метану   і   закриття нерентабельних   шахт   на   основі   використання  їх  залишкових енергетичних  можливостей,  створення  нових   робочих   місць   і вирішення  інших  соціальних  та  економічних  проблем галузі.  Це загальнодержавні проблеми,  і їх вирішення сприятиме  національній безпеці та незалежності України.

 

     З підтримкою  цього  законопроекту  до Верховної Ради України звернулись президент Національної академії  наук  академік  Патон, Міністерство   палива  та  енергетики  України,  голова  Донецької обласної державної адміністрації Янукович,  Міністерство освіти  і науки, Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, Комітет з питань економічної політики і управління  народним  господарством, Комітет  з  питань  науки  і  освіти.  І ось недавно,  12 вересня, Кабінет Міністрів України прийняв програму  "Вугілля",  в  якій  у пункті 9 записано: "Створення технопарку "Вугілля".

 

     Таким чином,  є  всі  передумови для того,  щоб Верховна Рада затвердила прийняття цього законопроекту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Мусієнко. Наступний - депутат Сахно.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція "Лівий центр".  Шановний Ігоре Рафаїловичу,  чим  більше  я  слухав  ваші переконливі аргументи,  тим більше погоджувався з характеристикою, яку негарним словом дав нашому законотворчому процесу  ваш  колега по фракції Володимир Кирилович,  щось там типу "чехарда".  Адже ще чорнило  не  висохло  після  того,  як  ми  приймали   Закон   про спеціальний   режим   інвестиційної   та  інноваційної  діяльності технологічних  парків,   перераховували   технопарки.   І   раптом виявляється,  що  ми  забули про "Вуглемаш",  розробки якого дають змогу значно збільшити обсяги видобутку вугілля і так далі.

 

     Де гарантія того, що завтра у нас в Україні ми не знайдемо ще один  технопарк,  який  на  порядок  збільшить взагалі в нас ВВП у державі й так далі?  Хто в нас керує цим  процесом?  Чи  це  знову просто чергове лобіювання якоїсь структури і так далі?

 

     Знаєте, що  мене насторожує?  Тут у пояснювальній записці,  у складі цього технопарку  зазначено  Донецький  інноваційний  центр облдержадміністрації.  Не  були  б ви так ласкаві пояснити,  що це воно таке за центр інноваційної діяльності облдержадміністрації  і чим він там займається у цьому технопарку?

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я  краще  вам  поясню  першу  частину вашого запитання,  ніж останню. Що стосується того, як ви казали, чехарди щодо створення технопарків. Процес створення технопарків в Україні практично ніколи не  закінчиться.  Ми,  скажемо,  маємо  технопарк "Інститут  монокристалів" для вирощування різноманітних кристалів, які знаходять прекрасний  ринок  за  кордоном,  і  де  відповідний технопарк  дуже  добре розвивається.  Ми маємо технопарк "Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона",  де створюються  різноманітні зварювальні апарати, де ми маємо незаперечний пріоритет у світовій науці і практиці.  Ми маємо технопарк Інституту  напівпровідників, де   є   незаперечні   можливості   для   створення  різноманітних напівпровідникових приладів. Зокрема, я хочу вам нагадати, що коли ви їдете по вулиці Інститутській,  ви бачите нові світлофори,  які зроблені на нових  світлочутливих  елементах,  які  створюються  в цьому   технопарку.  Тобто  ми  маємо  три  технопарки,  і  кожний зв'язаний зі своєю діяльністю.

 

     Тепер ми маємо четвертий енергопарк,  який зв'язаний з  іншою діяльністю.   Незабаром   ми   представимо  технопарк,  який  буде зв'язаний із програмним інформаційним забезпеченням і таке інше. У міру  того,  як буде набиратися матеріал,  ми,  безумовно,  будемо досліджувати можливості створення таких технопарків і  пропонувати їх Верховній Раді.

 

     Технопарк "Вуглемаш"  дуже  потрібен.  Річ  у  тому,  що коли говорити  про  машинобудування  України,  то   важке   енергетичне машинобудування  є пріоритетним для нашої держави.  І саме Україна створює і створювала за часів ще  Радянського  Союзу  різноманітні машини   для   шахтного   обладнання.   Зараз   цей   процес  щось призупинився.  Водночас відповідні проектні інститути і  виробничі заводи  існують,  і  використання  їх  потужностей  і впровадження винаходів,  які я назвав,  є конче необхідне.  Але для цього треба мати відповідне полегшення з погляду інвестицій і ціни.

 

     Наші машини  дорогі,  шахти  не  спроможні їх купити.  Машини мають бути дешевші.  А для цього має бути впроваджений технопарк і відповідно  зменшена  ціна  на  впровадження тих новинок,  які дає технопарк.

 

     Щодо Донецької облдержадміністрації і інноваційного фонду.  З погляду  різноманітних  інноваційних  ініціатив в Україні Донецька область займає певний і незаперечний пріоритет. І створення такого інноваційного  центру  в  Донецькій  області,  безумовно,  є  дуже корисним.

 

     Так само,  я вважаю, настав час мати такий інноваційний центр і в Дніпропетровській області, і в місті Києві.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Сахно.   Наступний  -депутат Яценко.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція "Яблуко".  Шановний Ігоре Рафаїловичу! Мене завжди,  коли  ми  говоримо про вільні економічні зони,  території пріоритетного розвитку,  технопарки, цікавить питання ефективності їх  діяльності.  От  ви  сказали  про Донецьку область,  але в нас ніколи не говорилось,  як порівняно із світовим досвідом  працюють такі системи.

 

     Мене саме  цікавлять  технопарки,  які  зв'язані  з  науковою діяльністю.  Скажімо,  зі світового досвіду ми не знаємо,  щоб був технопарк     Масачусетського    технологічного    інституту    чи Кембриджського  університету.  Тобто  технопарки  в   цілому,   як свідчить досвід, спрямовані на пільги стосовно кінцевої продукції.

 

     Ми чомусь  робимо технопарки,  які зв'язані з усім комплексом наукової діяльності.  Чи справді це правильно з погляду стратегії? Якщо ми робимо так,  то чому не створюємо технопарки на базі інших академічних  інститутів,  також  достойних,   скажімо,   Інституту теплофізики, Інституту механіки?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Технопарк - це є організація,  яка покликана для того,  щоб робити початкові впровадження  науковотехнологічних розробок у виробництво,  то якраз технологічний парк "Вуглемаш" на це спрямований.

 

     Проекти, які я називав,  вже захищені патентами,  тобто  вони вже фактично готові до розробок.  Там необхідна певна доводка, яка кладеться на технопарк і впровадження. Впровадження - це інше, ніж звичайні  стендові  дослідження.  Впровадження теж вимагає певного періоду досліджень і експериментів.  І  саме  в  цьому  й  полягає завдання  у  технопарку.  І  технопарк  "Вугілля"  якраз  найбільш технопарковий технопарк із усіх існуючих технопарків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу,  прошу передати слово Дорогунцову Сергію Івановичу.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Ігоре Рафаїловичу,  наша  фракція буде підтримувати внесений вами проект.

 

     Мені хотілося  б  запитати  вас  ось  про  що.  Уже майже рік працюють три технопарки,  які ви назвали.  Чи є в  нас  аналіз  їх діяльності за цей період,  чи справдилися наші надії? А вони мають справдитися обов'язково. Бо це дає змогу виживати інститутам, і не тільки  виживати,  а вони працюють,  я вважаю на світовому рівні і вище світового рівня,  і давати  впровадження  своїх  розробок  на основі досліджень в народне господарство або в економіку. Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи  підтримуєте   ви   пропозицію   про   створення технопарків  на  базі  інституту теплофізики Національної академії наук,  про  що  тут  згадував  колега  Сахно,  та   деяких   інших науково-дослідних установ академічної науки?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я  дуже вам дякую,  Сергію Івановичу,  за цю підтримку.  Щодо першого вашого запитання - чи ми дослідили роботу цих  трьох  технопарків?  Таке  питання  стоїть на порядку денному Комітету з питань науки і освіти,  і  ми  почали  дослідження  тих технопарків, незабаром комітет буде розглядати це питання.

 

     Тепер стосовно   другого   запитання  -  технопарку  на  базі Інституту  теплофізики.  Ми  дуже   докладно   вивчили   технопарк "Вуглемаш".  Безумовно,  шановні  депутати,  українська наука дуже потужна. Біда тієї науки полягає в тому, що вона слабко зв'язана з виробництвом.  Технопарки  - якраз той засіб,  який дає можливість зв'язати цю науку з виробництвом.

 

     Сергію Івановичу,  як  тільки  буде  показано,  що   Інститут теплофізики  і  об'єднані  з  ним  інститути  справді  мають  дуже серйозні розробки,  пов'язані з енергозбереженням,  з теплом і так далі,   безумовно,  ми  будемо  сприяти  постановці  на  засіданні Верховної Ради питання про створення нового технопарку,  а також і по інформатиці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, Ігоре Рафаїловичу. Переходимо до обговорення даного питання.  Слово для виступу надається народному депутату Грачеву. Наступний - депутат буде виступати Черняк.

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ). Уважаемый Виктор Владимирович! Уважаемые коллеги депутаты! Я в своем коротком  выступлении  хочу  акцентировать  ваше  внимание только   на   некоторых   моментах   после  достаточно  подробного выступления Игоря Рафаиловича Юхновского.

 

     Хотел бы   подчеркнуть,   что   состояние   нашей    угольной промышленности   по   экономическим,   финансовым,  техническим  и социальным критериям в настоящее время является  кризисным  и  это общепризнанно. Как показывает анализ, к основным проблемам отрасли прежде всего нужно отнести низкую инвестиционную привлекательность угледобывающих  предприятий  и  заводов  угольного машиностроения, крайне низкие темпы технического перевооружения шахт  горношахтным оборудованием    нового    технического    уровня   и   повышенной безопасности,  недостаточное финансирование соответствующей науки, вследствие чего не ведутся разработки оборудования для выемки угля на пластах мощностью до 1 метра 20 сантиметров, где сосредоточено, как известно,  до 70 процентов запасов угля в Украине.  На решение именно этих задач и направлено создание этого нового технопарка.

 

     Здесь задавались вопросы относительно эффективности трех ныне действующих   технопарков.  Есть  результаты  работы  комиссии  по организации   деятельности   технологических   парков   и   других инновационных  учреждений,  которая  дает  заключение,  что  такие инфраструктуры являются  исключительно  эффективными  в  ускорении освоения   уникальных   наукоемких,   прежде  всего  отечественных технологий.

 

     Разумеется, наш  комитет  тоже  будет  анализировать   работу существующих технопарков.

 

     Я хотел  бы  подчеркнуть,  что  я  очень  хорошо  отношусь  к существующим   технопаркам,   уважаю   Институт   полупроводников, Институт электросварки имени Патона,  Институт монокристаллов, но, положа руку на сердце, могу вам сказать, что технопарки, созданные на основе этих институтов, находятся как бы в пути к превращению в настоящие  стопроцентные  технопарки.  Создаваемый  же  технопарк, который  включает  в  себя  не  только  академическую и отраслевую науки, но и производственные комплексы, как раз соответствует всем мировым требованиям,  которые предъявляются к подобным структурам, и является,  как  уже  здесь  было  сказано  Игорем  Рафаиловичем, полноценным технологическим парком.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Черняку. Наступний - депутат Гусак.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні народні депутати,  я вийшов схвильованим на цю трибуну,  схвильований тими законопроектами,  які пропонують депутати,  які обговорює Верховна Рада.  Я б сказав,  що в  даному випадку  Верховна Рада робить святу справу.  Пам'ятаєте,  у фільмі "Место встречи изменить нельзя" "горбатий",  коли  йшли  визволяти Фокса, казав: "На святое дело идем".

 

     Я думаю,  без  перебільшення можна сказати,  що Верховна Рада зараз іде на святу справу.  У чому суть  проблеми?  Суть  проблеми стає зрозумілою,  якщо поставити її в більш широкий контекст,  я б сказав,  в контекст створення концепції прориву економіки  України на передові рубежі світової економіки.  Ось що нам зараз потрібно. Нам потрібна  концепція  прориву.  Я  б  навіть  сказав  так:  нам потрібно   розробити   концепцію,   як  перегнати,  не  доганяючи, розвинуті  країни.  І  саме  вирішити  цю   проблему   допомагають технопарки.  Це,  дійсно,  передній  край науки,  це той край,  де виробництво і наука  поєднуються,  це  форма  поєднання  передової науки   і   новітніх   технологій.  І  саме  це  може  забезпечити технологічний прорив і на цій основі економічний прорив  економіки України.   Ось   яке  вирішальне  значення  мають  технопарки  для економіки України.  Практично,  вони забезпечують нам  перехід  до інноваційно-інвестиційного типу розширеного відтворення.

 

     І це  зараз є найважливішим.  Якщо ми не здійснимо перехід до інноваційноінвестиційного    типу     розширеного     відтворення, економічного зростання в Україні не буде.

 

     У чому   суть   законопроектів?   У  тому,  що  суми  податку зараховуються на спеціальні рахунки технопарків і використовуються саме там, де потрібно. Тобто, якщо використати термін із медицини, ми повинні вколоти фінансовою,  інвестиційною  голкою  саме  в  те місце, де буде найбільша віддача. Ось що забезпечують технопарки.

 

     І нарешті дві пропозиції.  Я повністю погоджуюся з депутатами Мусієнком,  Сахном,  Дорогунцовим  стосовно   того,   що   перелік технопарків  неповний,  а,  можливо,  і  не  до  кінця продуманий. Можливо,  там деяких технопарків і не повинно бути,  а деяких  там немає,   а   вони   повинні   бути.   Тому   я  пропоную  провести інвентаризацію  технопарків,  і  на  основі  цієї   інвентаризації включати їх до законопроектів.

 

     І друге питання,  яке задав депутат Сахно,  стосовно того, що нас цікавить - тільки  процес  чи  кінцевий  результат.  Абсолютно резонне запитання. І те, і інше, тому що результат сидить на кінці процесу. Якщо процес не буде відповідним, то не буде й результату.

 

     Але разом з тим в остаточному підсумку технопарки  ведуть  до здешевлення новітніх технологій,  до їх широкого впровадження,  до технічного переозброєння виробництва. І тому вони мають позитивний кінцевий  результат.  Я думаю,  що ми маємо всі підстави без огиди голосувати в четвер за ці законопроекти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Гусаку. Наступний - депутат Федорин.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська  область).  Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні колеги!  Депутатською групою "Регіони України" розглянуто  проекти законів,   внесених   народними   депутатами  України  Юхновським, Грачевим і Ситником.  Вугілля є одним із основних джерел енергії і в  третьому  тисячолітті.  Тому  від  нього великою мірою залежить енергетика, а отже, й інші галузі промисловості.

 

     Ні для  кого  не  секрет,  що   на   сьогодні   у   вугільній промисловості  нагромадилася  безліч проблем.  Певні проблеми цієї галузі потребують  вирішення  на  законодавчому  рівні.  Не  можна недооцінювати   роль   вугільної   промисловості   в  забезпеченні національної безпеки держави. Стабільність її роботи - це запорука успішного  функціонування  як економічної,  так і соціальної сфери життєдіяльності держави.

 

     Серед основних  проблем  вугільної  промисловості  насамперед слід   зазначити  нерентабельність  більшості  шахт  і  підвищення небезпеки  виробництва.  Зокрема,  остання  з   названих   проблем викликає   особливе   занепокоєння.  За  останні  роки  аварії  на вугільних шахтах набули характеру стійкої тенденції.

 

     Як свідчить  досвід  України  та  інших  країн,  вугледобувна промисловість  виступала  як індикатор економічного та політичного становища країни. Таким чином, економічна і соціальна стабільність держави   значною   мірою   залежить  від  стабільності  вугільної промисловості.

 

     Для вирішення  проблем  вугільної  промисловості  недостатньо прийняття  окремих  рішень,  які  останнім  часом більше наповнені популістським змістом,  ніж практичним. Тому потрібний комплексний підхід до розв'язання цього клубка проблем.

 

     Таким підходом     відзначаються    внесені    законопроекти. Визначений  законопроектами   перелік   технопарків   пропонується доповнити технопарком "Вуглемашу" місто Донецьк.  Названий перелік так само доповнюється в  законах  про  єдиний  митний  тариф,  про податок   на   додану   вартість,   про   оподаткування   прибутку підприємств.

 

     Наша депутатська група поділяє  думку  авторів  проектів  цих законів,  що  їх  реалізація  дасть  можливість  вирішити проблеми стабілізації та розвитку вугледобувної  галузі,  збільшити  обсяги видобутку  вугілля,  створити інвестиційно привабливе середовище у вугільній   галузі,   забезпечити   високий   рівень   виробництва гірничошахтного  устаткування  та  його  вихід  на світовий ринок, прискорити запровадження новітніх вітчизняних технологій,  знизити собівартість вугілля,  а також забезпечити економію ресурсів.  Усе це в цілому сприятиме стабілізації економіки України та  зростанню благополуччя населення.

 

     Враховуючи висловлену  позицію  та беручи до уваги важливість обговореного  питання,   депутатська   група   "Регіони   України" підтримує  пропозицію прийняти у першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування  та проект  Закону  України  про  спеціальний  режим  інвестиційної та інноваційної діяльності  технологічних  парків  "Напівпровідникові технології  і  матеріали,  оптоелектроніка та сенсорна техніка" та доопрацювати їх до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Федорину. Наступний - депутат Павловський.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Шановний  головуючий!  Шановна  президія!  Шановні  народні депутати!  Мені  здається,  що  законопроект,  який  ми   сьогодні розглядаємо,  є надзвичайно потрібний. І це саме той випадок, коли можна сказати, що чим більше технопарків, тим краще для держави.

 

     Але деякі питання по технопарках всетаки  треба  врегулювати. Мені,  якщо чесно говорити, трошки незрозуміло, що таке технопарк, який  представлений,  скажімо,  науково-дослідним  інститутом.   У нинішніх  умовах  науково-дослідний інститут,  як правило,  не має хороших  оперативних  зв'язків  з  виробничими   підрозділами,   і внаслідок  цього  дуже  часто  ці  технопарки можуть перетворитися просто на відповідні структури, які будуть звільняти від податків, ну,  банальне виробництво,  а то й імпорт іншої техніки,  яка буде просто відмиватися через ці структури.

 

     Мені здається,  що саме той технопарк,  про який доповів Ігор Рафаїлович,  який  включає  не  тільки  наукові  підрозділи,  а  й виробничі потужності,  - це саме і є той шлях,  яким  повинні  йти технопарки.

 

     У зв'язку  з цим,  я думаю,  нам у закон про технопарки треба просто внести певні поправки,  які б чітко регламентували всетаки, що  можуть робити ці технопарки,  які вони повинні мати структури, підрозділи.  Здається, що обов'язково тут повинен бути академічний інститут,  повинні бути науководослідні конструкторські інститути, які будуть  розробляти  конструкторську  документацію,  і  тут  же повинні бути ті численні фабрики і заводи, які нині простоюють.

 

     Фактично те,  що ми не зробили на початку нашої незалежності, коли   внаслідок   падіння   централізованої   системи   розпалися кооперативні зв'язки між академічною наукою і міністерствами, коли часто-густо треба було об'єднати інститути технічного  профілю  із виробничими  потужностями  в  кооперативні  і корпоративні зв'язки (цей час уже втрачено),  можна  зараз  зробити  на  новому  етапі, приймаючи закони і формуючи технопарки.

 

     Я думаю,  що  наша  держава може багато створити технопарків, але  ці  технопарки  повинні  формуватися   під   певні   державні науково-технічні    програми.    Скажімо,    образний   комп'ютер, виробництво літака Ан70 чи такі  види  продукції,  як  український телевізор, де дійсно повинні бути розроблені нові потужності. Якщо технопарк виконав свою задачу,  він відзвітує по цій продукції,  і це  буде  видно по тому,  як вона з'явилася на ринку в Україні.  А такі загальні умовні назви, як кажуть, нічого не дають ні душі, ні тілу.

 

     У загальному   підтримую   прийняття  цього  законопроекту  і вважаю,  що  нам  усе  треба  зробити  для  того,   щоб   побільше технопарків хороших і різних з'явилося в нашій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую, Вікторе Володимировичу. Уже вп'яте за   два   дні.   Шановні   члени   уряду,  академіки,  журналісти (найрозумніші залишилися) і народні депутати!  Я  хочу  привернути увагу,  що в розвинутих країнах сьогодні існує близько чотирьохсот технопарків,  із них:  150 - у Сполучених Штатах Америки,  130 - в Китаї  і  решта  -  в інших країнах світу.  В Україні ми маємо три технопарки.  Ігоре Рафаїловичу, але ці технопарки, крім технопарку Інституту електрозварювання, не відповідають повністю цим вимогам. Треба працювати  (ось  у  цьому  ваша  помилка)  не  на  початкові технології,  а на кінцеві завершені технології і виробництва.  Щоб не було  так,  як  із  компакт-дисками.  Україна  першою  у  світі виготовила  компактдиск,  а  ми  тепер  через  якесь там піратство закриваємо своє виробництво.

 

     Тому я  проти  того,  щоб  робити  такий  обмежений   перелік технопарків,  тим  більше  що  там не дуже вдало вони виписані.  Я думаю,  що цей перелік має бути відкритим, що треба дати доручення Кабінету   Міністрів  розробити  спеціальний  перелік,  який  буде спрямований на завершені  технології  і  кінцеву  продукцію.  Отут депутат Федорин уже наводив деякі приклади.  Я наведу ще декілька. Україна має унікальні  розробки  в  електроприводі  з  точки  зору енергозбереження.  Світ  не має цих розробок,  і ми будемо чекати, щоб була така сама вимога,  як із компакт-дисками.  Тому треба  цю розробку довести до кінця, запровадити.

 

     Юлія Тимошенко провела нараду по енергозбереженню,  на якій я був  присутній.  І  виявилося  близько  семи  конкурентоспроможних інноваційних  проекти.  Але як тільки її відправили не туди,  куди потрібно,  ніхто більше  цими  проектами  по  енергозбереженню  не займається.   А   ви  знаєте,  що  енергозбереження  -  це  основа ефективності всієї  науки  і  всіх  технологій,  бо  там  вартість закладена.   Тому  я  думаю,  що  цю  ідею  треба  підтримати.  От Національний університет "Київський політехнічний інститут" вийшов з  пропозицією  до  уряду про створення технопарку,  замкненого на кінцеву   продукцію,   де   задіяно   близько   30    підприємств, науково-дослідних  інститутів  і  таке  інше,  а уряд чомусь каже: почекайте,  ми подивимося,  що вони роблять.  Треба не дивитися, а враховувати світовий досвід і пропозиції, які є.

 

     Я думаю, що цей законопроект треба прийняти в першому читанні і суттєво доопрацювати.  Ігоре Рафаїловичу,  доопрацювати! А уряду треба  дати  протокольне  доручення  розробити відповідну програму або, якщо хочете, концепцію технологічного прориву, використовуючи інтелект нації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення  даного  питання завершилося. Заключне  слово  надається  Ігорю  Рафаїловичу  Юхновському.  Будь ласка, Ігоре Рафаїловичу.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.   Шановні   депутати,  я  хочу  вам  сердечно подякувати за підтримку проекту стосовно технопарку.  Я  хотів  би відповісти Михайлу Антоновичу,  що включення додаткових інститутів до технопарку є,  дійсно,  справою штучною і тільки означає, що ми маємо  додаткових  прилипал.  Цей  технопарк якраз працює на певне завершене  виробництво.  Я  назвав  певні  видобувні,  транспортні машини. Вони якраз знаходяться на стадії остаточного випробування, на  стадії  запровадження.  Так  що  той  технопарк  є  нормальним технопарком.

 

     І ще одне запитання, яке мені поставили вже на місці. На якій основі створюється цей технопарк - на основі  державної  власності чи  там  є  ще  певний  приватний  власник,  який  може одержувати додаткові дивіденди?  Я на це питання не міг чітко відповісти, але мушу  пообіцяти вам,  шановні депутати,  що проблемами власності у всіх чотирьох технопарках, якщо й цей буде затверджений, Комітет з питань науки і освіти займеться, і ми дослідимо це питання.

 

     А зараз я дякую всім за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Прийняття рішення з даного питання згідно з Регламентом відбудеться в четвер.

 

     --------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.

 

     Слухається проект Закону про внесення змін до Закону  України про  застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського харчування та послуг.  Доповідає  народний депутат  України  Правденко Сергій Макарович.  Будь ласка,  Сергію Макаровичу.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Помічається, у всякому разі,  бажання в нашій державі,  мабуть,  властиве молодій так   званій   демократії,   зарегулювати  все,  що  тільки  можна зарегулювати, все обліковувати, з усього мати податки і таке інше.

 

     Правильно, податки  треба  мати  в  принципі  з   усього,   з будь-якої  діяльності.  Але якщо ми запроваджуємо касові апарати і кажемо,  що от у Франції  так  є,  ще  десь  -  так  є,  а  в  нас запроваджуємо навіть при продажу газет чи іншої дрібної продукції, то це означає,  що ми,  скажімо,  300  років  не  стригши  газони, пробуємо  перенести  їхні  схеми на наші.  І в результаті виходить чергова дурниця, а потім починаємо виправляти і так далі.

 

     Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності,  зокрема Валерій   Борисович   Альошин  і  його  колеги,  подав  пропозицію скасувати застосування реєстраторів при продажу газет, журналів та інших друкованих періодичних видань.

 

     Але ми з вами добре знаємо,  що наші газетні кіоски не можуть вижити одним лише продажем періодичних видань.  Ми знаємо також  і те,  що  існують  певні сили в суспільстві (і при бажанні їх можна назвати),  які чекають,  поки збанкрутують кіоски "Союздруку" або, скажімо,  кіоски "Луганскпечать",  керівництво якого звернулося до мене,   або   Київського   відкритого   акціонерного    товариства "Союздрук",   а   потім  їх  можна  відповідно  дешево  скупити  і контролювати не тільки силами власників  видань,  які  кажуть,  що друкувати  в  цих  виданнях,  а  й  тим,  що  продається,  а що не продається в кіосках. Тобто другий рубіж цензури. Я знаю, що певні політичні   сили  мають  таку  блакитну  мрію  і  беруться  за  її реалізацію, час від часу активізуючись. Тому я пропоную підтримати навіть  не  свою власну (хоча моя пропозиція подана - законопроект номер 7395), а більш ширшу пропозицію нашого профільного комітету. Я  її тільки доповнив буквально кількома словами,  і оскільки вона вже розглядалася в комітеті і отримала в принципі схвалення,  то я пропоную голосувати в четвер саме за неї.  Вона звучить так:  "При продажу в кіосках,  з лотків та в рознос газет,  журналів та інших періодичних видань,  листівок,  конвертів,  знаків оплати поштових послуг,  якщо питома  вага  такої  продукції  становить  понад  50 відсотків  загального  продажу  товарів,  за  відсутності  продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів,  а також при  продажу  жетонів  та проїзних квитків у касах метрополітену". Чому вводиться застереження,  що питома вага такої  продукції  має становити  понад  50 відсотків?  Бо хтось може відкрити кіоск,  де продаватиме одне видання,  одну газету, а решта будуть, наприклад, повітряні  кульки,  цигарки або ще щось,  і буде вважатися,  що ці пільги - без реєстраторів - може застосовувати саме цей кіоск.

 

     Якщо позбавити   газетні   кіоски   права    працювати    без реєстраторів при цьому дрібному асортименті, який я назвав, то цей товар від бабусь у кіосках, де він піддається обліку і де все-таки йдуть  певні  податки,  хоча  й облік ведеться за спрощеною схемою оподаткування,  і це правильно,  тобто  скільки  товару  надійшло, скільки реалізовано за день чи за тиждень, то цей товар перейде до бабусь  у  під'їзди,  на  шляхи,  на  дороги   і   вже   не   буде оподатковуватися.  І  люди,  які  працюють  у системі "Союздруку", просто втратять робочі місця.  Щоб цього не сталося,  я пропоную в четвер підтримати пропозицію профільного Комітету з питань свободи слова та інформації, яку я щойно оголосив.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Чи є запитання до доповідача?  Багато  бажаючих.  Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Семенюк. Наступний - депутат Пухкал.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий  центр).  Шановний   Сергію Макаровичу, ми підтримуємо вашу ініціативу, але в мене до вас таке питання:  чи не здається вам,  що коли  сьогодні  не  прийняти  ці норми, то газетні видання, зокрема опозиційних партій, можуть бути витіснені з реалізації,  особливо в кіосках?  Сьогодні це особливо спостерігається,  навіть  бояться  викладати  їх  на  прилавки,  і "Укрпошта"  відмовляється  сьогодні   брати   опозиційну   газету, незважаючи  на  те,  що  ми даємо такі самі ресурси для того,  щоб можна було реалізовувати цю газету.

 

     Дякую.

 

     ПРАВДЕНКО С.М. Шановна Валентино Петрівно, ваші спостереження збігаються з моїми.  Можу навіть продовжити вашу думку: або навіть беруть інколи вроздріб,  але  ця  газета  ніколи  не  показується, лежить там під полицею,  а через два-три дні говорять, що немає на неї попиту,  і вона списується.  Редакція зазнає штучних збитків і таке інше.

 

     Ми сьогодні    маємо    акціонерні   товариства   в   системі "Союздруку", там все-таки дуже багато власників, тому немає такого яскраво  вираженого  диктату,  але  якщо  ми ці кіоски доведемо до банкрутства і буде один хазяїн,  і цей  хазяїн  сидітиме  в  цьому залі,  як  правило,  або  близько до нього,  то тоді дійсно навіть брати їх не будуть.

 

     Тому я виступаю за підтримки, сподіваюся, нашого комітету, за те,  щоб було якомога більше власників у системі газетних кіосків, щоб усі,  хто там працюють,  були акціонерами і вирішували  разом, чим їм торгувати,  а чим ні,  щоб не було ще однієї смуги цензури, якою,  на жаль,  відзначається наша держава.  По-моєму, про минуле згадують  як  про  тоталітарне,  а сьогодні ще тоталітарніше,  вже переплюнули,  по-моєму,   особливо   у   сфері   засобів   масової інформації.  Нетерпіння  до  інакомислення досягло,  помоєму,  вже апогею.  Є ще кілька країн у світі,  які можна  порівняти  з  нами сьогодні. Саме тому нам і треба боротися за своє.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Пухкал.  Наступний  -  депутат Яценко.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую. Депутатське об'єднання "Нова політика". Шановний Сергію  Макаровичу,  в  мене  два  коротких запитання.  Перше.  Ви пропонуєте  підтримати  критерій  -  понад   50   відсотків   саме періодичних видань.  Як ви вважаєте,  чи потрібно залишати поняття "періодичні",  адже в кіосках можуть торгувати й іншими виданнями, тобто   книгами   і  таке  інше?  Можливо,  треба  дещо  розширити асортимент поліграфічної продукції,  яка буде там продаватися, щоб не застосовувати реєстраторів?

 

     І друге  запитання.  Яким  ви  бачите  механізм  контролю  за дотриманням цієї норми - понад 50 відсотків саме такої продукції в кіосках?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ПРАВДЕНКО С.М. Спасибі. Олександре Григоровичу, шановний, я з вам  згодний:  можна  дописати  ще,  скажімо,  книжок   чи   іншої поліграфічної  продукції  в  цілому  -  це  можуть бути календарі, каталоги, декадники, тижневики тощо.

 

     По-перше, кіоск - це завжди обмежена  площа,  там  багато  їх ніколи  не  буде.  І  хай вони там будуть.  Це буде краще,  ніж на лотках перед Головпоштамтом у Києві або ще десь,  хай  це  буде  в кіоску. Це принаймні культурніше й чистіше як мінімум.

 

     По-друге, що стосується 50 відсотків. Щодня кіоскер записує у відповідну книгу,  скільки примірників газет тощо він  отримав.  І щодня  він  звітує,  скільки він продав.  Це досить спрощена схема обліку,  за якою цілком можна відслідковувати,  скільки він продав того  товару.  Якщо  він  отримав,  наприклад,  20 знаків поштової оплати і їх продав,  то він це покаже, він це запише (Шум у залі). У  питомій  вазі,  тобто  в коштах,  звичайно.  Тому що рахувати в одиницях товару - це й неможливо,  і плутано,  і складно.  Це  все одно,  що  метал  за  валом  рахувати,  а не за довжиною,  або як, скажімо,  раніше рахували арматуру в тоннах чи в погонних  метрах. Краще в погонних метрах, звичайно, це ефективніше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Прошу передати слово Василю Терещуку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую.  Шановний  доповідачу,  я хотів би уточнити таку річ.  Ви пропонуєте обмеження по номенклатурі на  50 відсотків.  Може,  необхідно  додати також обмеження і по виручці? Тому що можуть бути товари,  які складають за номенклатурою  менше 50   відсотків,   але  будуть  складати  основну  виручку  кіоску, наприклад, електронна апаратура, якою кіоски вже зараз торгують? А це може призвести до того, проти чого ви боретеся, - щоб газети не зникли з кіосків. Чи якось ви плануєте це врахувати?

 

     І друге запитання стосовно розмірів кіосків.  Де закінчується кіоск і починається невеличкий магазинчик?

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Шановний  колего,  я думаю,  що друге питання більше  належить  до  компетенції  місцевої  влади  і  вирішується відповідними  постановами  Кабміну  чи  місцевої  влади.  Хай вона визначає:  5 на 5, 4 на 4. Хай вони цим займаються. Ми ж не можемо в законі ще й параметри прописувати, мабуть, це не варто.

 

     А що стосується обсягів, то наш комітет пропонує 50 відсотків загального продажу товарів, у грошах, тобто по вартості, звичайно. Інакше дійсно можливі перекоси і таке інше, і нам знову доведеться щось виправляти.

 

     Усе-таки газетний кіоск  має  бути  в  першу  чергу  газетним кіоском, а потім уже все інше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Макаровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для доповіді надається члену Комітету з питань фінансів і  банківської  діяльності  Горбачову  Віктору  Сергійовичу.  Будь ласка, Вікторе Сергійовичу.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   127, Миколаївська область).  Уважаемые коллеги! Уважаемый председатель! Мы  рассматриваем  законопроект  7395-1,   который   был   одобрен Комитетом  по вопросам финансов и банковской деятельности.  Сергей Макарович согласился с той редакцией, которую предлагает комитет.

 

     В чем  заключалась  проблема?  В  том,  что  в  законопроекте Правденко   было  такое  словосочетание,  как  "специализированные киоски",  что  предполагает  продажу  в  этих   киосках   табачной продукции.  Это,  конечно,  стоило  убрать,  потому  что мы тогда, соответственно,  влияли бы на продажу табачных изделий в магазинах и  все  продавцы  ушли  бы  в  киоски.  А  себестоимость и затраты магазина и киоска нельзя сравнивать,  поэтому  и  теневой  капитал соответственно  мог быть больше в киосках.  Поэтому мы должны были это отработать.

 

     Что бы я хотел отметить. Правденко зачитал предложение. Оно в принципе теоретически обсуждалось в комитете, но не внесено в зал. Я считаю,  что завтра на заседании Комитета по вопросам финансов и банковской   деятельности  надо  уточнить,  какая  редакция  будет вынесена на  голосование  в  четверг.  Потому  что  мы  предлагаем коротко:   "при   продаже   газет,   журналов  и  других  печатных периодических изданий".  Здесь предлагают "періодичних" убрать  (и это резонно,  это нужно сделать) и,  конечно,  добавить:  "жетоны, билеты,  все печатные издания".  Я думаю,  это  надо  добавить,  и тогда,  возможно,  в четверг принять этот законопроект как закон в целом,  потому что с 1 октября налоговая служба  посчитает  нужным штрафовать или закрывать киоски.

 

     Я считаю,   что   надо  постараться  завтра  это  сделать  на заседании комитета.  Сергей Макарович,  я надеюсь,  будет на  этом заседании. Отработаем, внесем один общий законопроект и примем его в четверг.  Я надеюсь,  что депутаты поддержат его  в  первом,  во втором чтениях и в целом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилинку,   Вікторе   Сергійовичу.  Є  запитання? Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172. Харківська область).  Виктор Сергеевич,  у  меня  вопрос,  с одной стороны,  прикладной,  а с другой стороны - общий.  Пять лет назад  в  Харькове  произошла  авария  на   Диканевских   очистных сооружениях. В городе очень плохая вода. Сейчас у нас воду продают из автоцистерн,  причем она имеет такую низкую цену,  что доступна практически всем, в том числе и малоимущим слоям населения. Причем очень хорошая питьевая вода.  И вот сейчас  на  автоцистерны  тоже требуют поставить кассовые аппараты.

 

     Как вы  полагаете,  не  стоит  ли дополнить этот законопроект пунктом,  в   котором   указать,   что   "оця   спрощена   система застосовується також для торгівлі з автоцистерн мінеральною водою, прохолоджувальними  напоями,  молоком,  соками  -   непідакцизними товарами"?

 

     ГОРБАЧОВ В.С.  Спасибо.  Я  считаю,  что  завтра на заседании комитета надо и этот пункт добавить.  Также считаю,  что  депутаты должны подумать о тех бытовых случаях,  с которыми они встречаются в жизни - на  улицах,  на  предприятиях,  чтобы,  возможно,  сразу внести  в  этот  законопроект  поправку  и решить какие-то спорные вопросы,  поскольку,  я думаю, те предприниматели и фирмы, которые оказывают  мелкие  услуги,  будут  страдать  и просто физически не могут установить кассовые аппараты. Это повлияет на их работу и на жизненный уровень их предприятий.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Вікторе Сергійовичу. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Шитрі.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації    України.    Шановні    народні    депутати!   Два законопроекти,  які  внесені,  назріли,  і  треба  прийняти  зміни стосовно  реалізації  товарів,  зокрема  і  періодичних  видань чи просто видань,  через кіоски,  але я хочу застережити.  У  проекті закону 7395,  який перед цим доповідався, пропонується поправка до статті 9 і  до  "Прикінцевих  положень",  де  передбачено  перелік товарів,  у  тому  числі  підакцизних.  Тобто вноситься пропозиція включити реалізацію підакцизних товарів, а перш за все це тютюнові вироби,  на які не треба мати ні реєстратора, ні якісь інші засоби обліку.  От проти цього,  мабуть,  треба  заперечувати.  Все  інше Державна  податкова адміністрація підтримує.  І я більше б сказав: до другого читання треба переглянути статтю  9  і  врегулювати  ті питання,  які  сьогодні виникають.  От підходив народний депутат і наводив приклад по Харкову,  коли  вивозиться  цистерна  з  питною водою,  літр  якої  коштує  15  копійок,  і  треба виписувати,  як передбачено нашим законом,  квитанцію.  То, мабуть, це не ті речі, які треба контролювати.  Тому я вважаю,  що на друге читання якраз треба передбачити,  щоб така виїзна торгівля,  скажімо, тією самою питною  водою  чи  овочами  не  потребувала  виписки  квитанції  і запропонувати якісь інші засоби контролю,  оскільки цей  продавець має  і  накладну,  і інші документи,  які підтверджують кількість, якість і ціну цього товару.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення даного  питання.  Слово для  виступу  надається народному депутату Алексєєву.  Наступний - депутат Ніколаєнко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Благодарю вас, Виктор Владимирович. Собственно, обсуждение  уже  началось.  Я  целиком  и  полностью за то,  чтобы принять законопроект,  предложенный депутатом Правденко, поскольку он вряд ли вызывает серьезные нарекания,  но,  может быть,  учесть кое-какие замечания, высказанные здесь.

 

     Я хотел бы  расширить  этот  вопрос.  Предварительно  его  мы обсуждали  с  налоговой  администрацией и Министерством экономики. Действительно, поставленная проблема возникнет и в других городах, поверьте,  но  началось  с Харькова.  Произошла авария на очистных сооружениях,  вода очень плохая.  Чтобы  не  гробить  почки,  люди побогаче покупают в гастрономе минеральную воду - полуторалитровая бутылка стоит одна гривня  или  одна  гривня  двадцать  копеек.  А малообеспеченным  как  быть?  И  вот  для  них  налажена  выездная торговля питьевой водой -  газированная  вода,  очень  хорошая  по качеству, 15 копеек литр. Ее покупают все.

 

     И вот  сейчас  над этой торговлей навис,  так скажем,  топор, поскольку требуют, чтобы на автоцистерны ставили кассовый аппарат.

 

     Я думаю,  что,   принимая   законопроект   Правденко,   нужно "поширити   цю   спрощену  систему  також  на  виїзну  торгівлю  з автоцистерн мінеральною водою, прохолоджувальними напоями, соками, молоком".   Это   будет   совершенно  правильно,  это  снимет  ряд совершенно ненужных вопросов,  которые ничего не дают государству, но очень сильно мешают нашим гражданам.

 

     Кроме того,  я  бы  просил рассмотреть и такой вопрос.  Очень часто возникает та  же  ситуация  в  школьных  буфетах:  школьники прибегают  в  буфет  на  перерыве и за три копейки покупают стакан минеральной воды, а ему еще надо чек выдать за семь копеек. Может, и  сюда  "поширити  оцю пропозицію щодо торгівлі в буфетах учбових закладів"?  Ну,  это отдельный вопрос  на  рассмотрение  комитета, потому  что мы его не обсуждали.  А что касается выездной торговли из автоцистерн, то, я думаю, мы нашли общий язык и с Минэкономики, и  с  налоговой администрацией,  и с комитетом.  Я это предложение внесу письменно  и  думаю,  что  в  четверг  мы  учтем  касательно выездной торговли.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Ніколаєнку. Наступний - депутат Черненко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії.  Шановні народні депутати! Я думаю, що  Сергій  Правденко  має  рацію,  коли вносить законопроект щодо спрощення системи продажу в  роздрібній  торгівлі,  в  так  званих кіосках  "Союздруку"  газет та інших товарів - це якісь там ручки, папір тощо - без касових апаратів і без чеків.  Бо якщо  ми  зараз будемо ще й це запроваджувати, то дійсно буде реалізований проект, згідно з яким  поставлять  ці  касові  апарати,  а  ті  акціонерні товариства,   які   займаються   сьогодні  розпродажем  друкованої продукції, просто збанкрутіють і не зможуть далі працювати.

 

     От уявіть собі,  що ви стоїте в черзі і вам потрібно  чекати, поки вам виб'ють та ще й одірвуть той чек за газету, яка коштує 25 копійок. Ну, це взагалі якась нісенітниця.

 

     Тому я  думаю,   що   потрібно   однозначно   голосувати   за законопроект народного депутата Правденка.

 

     І принагідно  я  хотів  би  сьогодні звернутися до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  Ми ввели ще  аналогічну новацію по тендерах. Сьогодні для того, щоб сільська рада придбала продукти харчування для сільської  школи  чи  інтернату,  потрібно їхати в обласний центр, скажімо, з Генічеського району Херсонської області до Києва,  тому що  його  загальний  бюджет  більше,  там, тридцяти  чи п'ятнадцяти тисяч євро - величезний загальний бюджет. І вона мусить там вигравати тендер,  у кого їй купувати огірки,  в кого  їй  купувати  мішок  цементу  і  таке  інше.  Туди  й назад, порахуйте - 450-500 кілометрів,  і тоді вона виграє тендер.  Отже, щоб  у  нас  не  було з тендерами так само,  як із реєстраторами в кіосках роздрібної торгівлі  друкованими  періодичними  виданнями, перш  за  все газетами,  я думаю,  нам потрібно підтримати те,  що запропонував Правденко.

 

     І щодо цих тендерів.  Нам потрібно тендери залишити тільки на придбання  особливо  цінних  дорогих товарів,  таких як,  скажімо, автомобілі,  обладнання, яке дорого коштує, на будівництво шкіл чи дитячих садків,  а не на огірки,  помідори або,  там, п'ять літрів молока, коли треба їхати в обласний центр за дозволом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,   обговорення   даного   питання завершилося.  Прийняття  рішення  відбудеться  у  четвер  згідно з Регламентом.

 

     Вечірнє засідання   Верховної   Ради   України   оголошується закритим.  Наступне  засідання відбудеться завтра о 10 годині.  До побачення.