Стенограма пленарного засідання

18 вересня 2001

 

                         ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

 

       С е с і й н и й   з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  18  в е р е с н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Шановні колеги! Сьогодні день народження наших колег народних депутатів  України,  і  дозвольте  мені  поздоровити  з  ювілеєм - 60-річчям Пхиденка Станіслава Семеновича (Оплески)  і  з  черговим днем народження Ромовську Зориславу Василівну (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі Верховної Ради зареєструвалося 382 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Ви знаєте,  шановні колеги,  що відповідно  до  статті  2.5.2 Регламенту  ми  маємо  сьогодні  45 хвилин для оголошення запитів, заяв,   повідомлень   і   виступів   уповноважених   представників депутатських груп і фракцій.

 

     -----------

 

     Оголошуються депутатські запити.

 

     Народного депутата  Юрія  Соломатіна  -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з незадоволенням відповідями на  звернення  щодо здійснення  радіологічних  заходів  у  селі  Пилява Вишгородського району та перегляду його чорнобильського статусу.  Прошу  народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Євгена  Краснякова  - до Прем'єр-міністра України:  про вирішення на державному рівні проблем,  пов'язаних з накопиченням  токсичних відходів на Горлівському хімічному заводі. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 176.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Івана  Ткаленка  -  до   Прем'єр-міністра України:  про врегулювання питань,  пов'язаних з виплатою субсидій військовим  пенсіонерам,  які   проживають   у   зоні   посиленого радіоекологічного контролю.

 

     "За" - 172.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Володимира Сімонова - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з нецільовим  розподілом  коштів  Тернопільською обласною радою. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до  Прем'єр-міністра  України   стосовно   виконання   доручення Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості за виконані обсяги робіт акціонерним товариством "Краснодонвуглебуд".

 

     "За" - 126.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата      Віталія      Черненка      -       до віце-прем'єр-міністра  України  Володимира Семиноженка у зв'язку з відсутністю реагування на звернення стосовно врегулювання  проблем призначення  пенсій  за  особливі  заслуги  перед Україною.  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 135.

 

     Народного депутата Миколи  Мичка  -  до  міністра  внутрішніх справ України: про вжиття заходів щодо погашення заборгованості із заробітної  плати  на  підвідомчому  Харцизькому   машинобудівному заводі  та вирішення питання щодо його ліквідації.  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віталія Черненка - до міністра  палива  та енергетики  України  стосовно виплати заборгованості із заробітної плати працівникам державного  підприємства  "Шахта  "Комсомолець". Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Романа Зварича - до Генерального прокурора України з приводу невдоволення відповіддю на звернення щодо фактів порушення  законодавства при ввезенні,  реалізації та застосуванні незареєстрованих пестицидів. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 75.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Петра  Цибенка   -   до   Голови   Вищого господарського  суду України у зв'язку з відсутністю реагування на звернення з приводу злісного невиконання 19  рішень  господарських судів стосовно спільного підприємства "Інтерсплав".

 

     "За" - 169.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Михайла  Павловського  -  до  Київського міського голови у зв'язку з порушенням Закону про статус народного депутата  України  при  розгляді  запиту  щодо спроб розміщення на території  Київського   політехнічного   інституту   автозаправної станції. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 122.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Петра  Цибенка  -  до  голови  Державної податкової адміністрації України  стосовно  проблем  відшкодування податку  на  додану  вартість  підприємству  в  місті Свердловську Луганської області. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 165.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів   Федорина,   Альошина,   Сироти   -    до Прем'єр-міністра  України щодо реагування на депутатський запит за номером 11 від  19  січня  2001  року.  Прошу  народних  депутатів визначитися.

 

     "За" - 81.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Фурдичка  -  до Прем'єр-міністра України: про    зволікання    з    виділенням    коштів    для    виконання берегоукріплювальних робіт та будівництва протипаводкових споруд у гірських районах  Львівської  області.  Прошу  народних  депутатів визначитися.

 

     "За" - 117.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Переходимо до  виступів  представників  депутатських  груп  і фракцій.  Від депутатської групи "Трудова Україна" слово надається народному   депутату  Сухому.  Наступним  буде  виступати  депутат Порошенко.

 

     СУХИЙ Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область).  Заява депутатської групи "Трудова Україна" у Верховній Раді України.

 

     Пріоритетним завданням  і головною метою діяльності Верховної Ради  України,  як   відомо,   є   робота   над   законопроектами, вдосконалення  чинного  законодавства  і,  в кінцевому результаті, створення ефективного, цілісного правового поля. Воно у свою чергу стає  головною передумовою здійснення демократичних перетворень та економічних реформ в Україні,  поліпшення матеріального добробуту, збереження в суспільстві стабільності та досягнення громадянського миру.

 

     Разом із   початком   законодавчої   роботи   восьмої   сесії депутатські  групи  та  фракції фактично виходять на фінішну пряму майбутніх виборів.  У цій ситуації Верховна Рада мусить перебороти внутрішні   відцентрові  сили,  пріоритетно  зосередившись  не  на передвиборній агітації чи пропаганді,  а на  проведенні  активної, конструктивної законодавчої роботи.

 

     У парламенті  не  повинен  пройти різкий вододіл за принципом лише  формування  майбутніх  виборчих  блоків.  "Трудова  Україна" закликає  всі  фракції та групи насамперед зосередитися на векторі діяльності в руслі прийняття життєво важливих для держави і народу законів.

 

     На нашу думку,  основа виборчої кампанії кожного,  хто йде на вибори із стін парламенту, - це не тільки красномовні виступи, але й  плідна,  результативна  робота  над  судовою і адміністративною реформою, над новою і дієздатною системою пенсійного забезпечення, над Земельним, Податковим кодексами та бюджетом 2002 року.

 

     Щодо останнього  документа,  то  депутатська  група  "Трудова Україна" у Верховній Раді України заявляє,  що підтримає  внесений на  розгляд  парламенту проект Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік лише у випадку:

 

     Перше. Збільшення  асигнувань   на   утримання   Міністерства оборони  України,  органів  Міністерства внутрішніх справ,  Служби безпеки України та інших силових структур.

 

     І друге.  Забезпечення в бюджеті належного рівня фінансування захищених   статей  бюджету,  зокрема,  закладів  освіти,  охорони здоров'я, пенсійного забезпечення.

 

     Депутатська група "Трудова Україна" у Верховній Раді  України закликає   всіх   народних   депутатів   України   стати  на  шлях конструктивності й узгодженості дій, щоб у наступний період роботи восьмої  сесії парламент не пішов на поводі чиїхось нереалізованих політиканських   амбіцій,   а   створив   прецедент    справжнього законотворчого   прориву,   прийнявши   нарешті   ті   невідкладні законопроекти, яких так давно чекає народ України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово для виступу від депутатської  групи "Солідарність"  надається народному депутату Порошенку.  Наступним буде виступати депутат Кулик.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,  Вінницька область). Заява депутатської групи "Солідарність" з приводу  необгрунтованого  поновлення  податкових  пільг  спільним підприємствам-імпортерам.

 

     Шановні народні депутати!  Депутатська  група  "Солідарність" вимушена  констатувати,  що  розкрадання  державних  коштів шляхом необгрунтованого   звільнення    від    оподаткування    суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями не припиняється.

 

     Свого часу   безпосередні   збитки  від  несплати  податкових платежів   і    зборів    до    Державного    бюджету    спільними підприємствами-імпортерами  сягали  суми  3,5  мільярда гривень на рік.  Протягом 1997-  1999  років  було  практично  монополізовано імпорт  в  Україну  високоліквідних  товарів.  Не  в останню чергу пожвавлення економічної ситуації в країні,  яке ми спостерігали  в 2000  році,  було пов'язане саме з припиненням дії пільг іноземним підприємствам-імпортерам.  А  тоді  створилася   реальна   загроза національній  безпеці  України,  оскільки під страхом втрати своїх пільг спільні підприємства - імпортери пального вдалися до прямого шантажу держави, погрожуючи зірвати забезпечення пальним жнив 1999 року.  Лише завдяки  скоординованим  та  рішучим  діям  Президента України,  Верховної  Ради,  Ради  національної безпеки і оборони в лютому  2000  року  вдалося  виправити  абсурдну  з   економічної, політичної і соціальної точок зору ситуацію і в Законі України про Державний бюджет  України  на  2000  рік  ліквідувати  вищезгадані пільги.

 

     На жаль,  загрозлива ситуація повторюється зараз, восени 2001 року.  Рішення органів судової влади  вже  призвели  до  того,  що кошти,  які мали потрапити до Державного бюджету України, надійшли в кишені злочинців. Підприємствами з іноземними інвестиціями, яких було звільнено від сплати коштів до Державного бюджету на підставі рішень суду на 1 вересня, сьогодні несплачено платежів на загальну суму 60 мільйонів гривень.

 

     Хотів би  повідомити  вам,  шановні колеги,  що 100 відсотків імпорту  телевізорів,  взуття,  високоліквідного  одягу   сьогодні завозиться  в  Україну  без  сплати  відповідно  податку на додану вартість та державного мита.  Ситуація поки що  не  набрала  таких загрозливих розмірів, як у минулі роки, але формування надзвичайно небезпечної тенденції вимагає рішучої протидії.

 

     Крім того,  я хотів би підкреслити,  що на сьогодні ця справа має  відношення  до  відмивання  брудних  грошей  і може поставити Україну серед країн, де кожен платіж світового співтовариства буде окремо перевірятися.

 

     Ми закликаємо  органи  прокуратури  оперативно  реагувати  на ухвалення судами неправомірних рішень,  а Верховний Суд України  - узагальнити  практику ухвалення судами подібних рішень і терміново видати необхідні роз'яснення.

 

     Депутатська група "Солідарність"  буде  ініціювати  прийняття відповідної   постанови  Верховної  Ради  і  звертається  до  всіх народних депутатів з проханням її підтримати.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу від фракції Українського народного руху надається народному депутату Кулику. Наступним буде виступати депутат Мороз.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую, Вікторе Володимировичу. Полтавщина, як відомо, є українською житницею,  але сьогодні полтавські селяни,  як і всюди українські селяни,  потерпають, як то кажуть, їхнім салом б'ють їх по  губах.  З  цього  приводу,  з приводу ситуації на ринку зерна, фракція Українського народного  руху  доручила  мені  виступити  з заявою.

 

     Депутатська фракція  Українського  народного руху надзвичайно стурбована ситуацією,  що склалася на ринку зерна в Україні.  Ціни на зерно, які пропонують трейдери сільгоспвиробникам, впали до 250 гривень за тонну і навіть не перекривають  витрат  на  виробництво зерна.  Це  загрожує тим,  що селяни зазнають значних збитків і не зможуть повернути банкам кредити, взяті в період посівної.

 

     Така ситуація виникла через те, що нинішній Кабінет Міністрів не   продовжив   започатковану  урядом  Віктора  Ющенка  ефективну реформаторську політику в агропромисловому комплексі. Саме завдяки ухваленій урядом Віктора Ющенка програмі "Зерно України 2001-2004" було виділено  190  мільйонів  гривень  для  оплати  процентів  за кредити,  які  селяни  брали  для  того,  щоб  виростити і зібрати урожай.

 

     Тобто в  2001  році  завдяки   діям   уряду   Ющенка   селяни знаходилися  у  надзвичайно  вигідних  умовах і змогли виростити і зібрати цього року 40 мільйонів тонн зерна, що на 5 мільйонів тонн більше  запланованого  програмою.  І  це  є  найкращою  відповіддю кланово-олігархічним силам,  які  через  підконтрольні  їм  засоби масової  інформації  насміхалися  над  Ющенком  та  цькували його, називаючи байками сміливі плани народного Прем'єра. Нинішній уряд, на  жаль,  не  зумів  по-господарськи  розпорядитися  таким щедрим урожаєм і своїми діями чи  бездіяльністю  призвів  до  загрозливої ситуації в агропромисловому секторі економіки.

 

     Фракція Українського  народного  руху  розробила  і внесла на розгляд Верховної Ради проект Закону про заставну закупівлю зерна. Заставна  закупівля зерна може гарантувати селянам продаж зернової продукції за мінімальною (близько 75 доларів США  за  тонну),  але розумною   ціною.   Це   означатиме   фактичне   надання   селянам безпроцентного кредиту на шість місяців під заставу зерна  з  тим, щоб  вони  могли  упродовж цього терміну перепродати його за вищою ціною і, повернувши заставну плату, отримати прибуток.

 

     На переконання   депутатів,   членів   фракції   Українського народного   руху,   прийняття  такого  закону  дозволить  уникнути ситуації,  коли високий врожай перетворюється на стихійне лихо для селян  і  може обернутися збитками та неймовірними боргами.  Треба нагадати,  що уряд Ющенка вів заставну закупівлю зерна,  але цього року  вона  не  спрацювала.  Не  спрацювала через те,  що згідно з постановою Кабінету Міністрів її може  робити  тільки  держава  за рахунок бюджетних коштів. Ми ж пропонуємо надавати право заставної закупівлі не лише державі,  а й  приватним  трейдерам,  які  мають відповідну державну ліцензію на таку закупівлю.

 

     Нас дуже дивує позиція профільного комітету, який вирішив, що треба готувати більш повний закон,  який би об'єднував і закон про заставну  закупівлю  зерна,  і закон про інтервенцію,  і закон про експорт зерна.

 

     По-перше, закон про  інтервенцію  має  складатися  для  п'яти головних продуктів: зерна, пального, добрив, пестицидів і запасних частин.  А по-друге,  об'єднання цих трьох законів нічого доброго, на нашу думку, не дасть, тому їх необхідно розглядати окремо.

 

     І на  завершення.  Депутатська фракція Українського народного руху  наполягає  на  негайному  розгляді  підготовленого  фракцією проекту Закону про заставну закупівлю зерна і вимагає від Кабінету Міністрів та інших  органів  виконавчої  влади  вжиття  термінових заходів для стабілізації ринку зерна в Україні і захисту інтересів селян,  які своєю важкою працею виростили для нашої держави  такий щедрий урожай.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  від  фракції  Соціалістичної партії  України  надається   Морозу   Олександру   Олександровичу. Наступним буде виступати депутат Давидов.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні  депутати!  Минув  рік з дня вбивства Георгія Гонгадзе.  За цей рік усе суспільство усвідомило,  що вища влада  в  Україні  цинічна,  аморальна  і злочинна.  Вустами вищих посадовців вона завчено твердить про подолання  політичної  кризи, локалізацію так званого касетного скандалу, припинення міжнародної ізоляції.  Влада переконує себе,  видає бажане за дійсність, бо її провідні представники іще більше відірвалися від реального життя.

 

     Що, може  хтось  в  Україні сумнівається з приводу того,  хто замовник злочину,  отже,  вбивства?  Хтось сумнівається, що смерть талановитого  журналіста є лише одним із епізодів ганебної історії режиму,  котрий тримається на  нехтуванні  Конституцією,  засадами демократії,  свободою  слова?  Хіба  знайдеш  людину,  яка  б щиро вірила, що вибори і референдуми в Україні були чесними?

 

     Напередодні страшних роковин Верховна Рада  України  прийняла Закон   про  вибори.  Зміст  закону  продавили  Президент  і  його Адміністрація.  Та чи не рано вони  тішаться  удаваною  перемогою? Адже  протиріччя між суспільними інтересами і інтересами сановника не зняте,  воно загнане тимчасово вглиб і тим самим загострюється, наростає. Ситуація розвивається в напрямі класичного конфлікту між народом і збанкрутілим режимом,  готовим на  все,  але  давно  вже безплідним щодо інтересів громадян та інтересів країни.

 

     Суспільство закономірно рухалося до очищення від скверни,  що зміцнилася в період первісного накопичення капіталу.  У цей період тяжко,   але  неухильно  створювалися  нові  умови  функціонування економічного         комплексу,          котрі          відторгали адміністративно-корупційну    систему   управління.   Громадянська позиція  Гонгадзе  стала  своєрідним  відображенням   настроїв   у суспільстві,   розвиток  якого  сковується  авторитарною  системою влади,  відображенням протесту суспільства  проти  аморальності  в організації суспільних відносин.

 

     Вклонімося пам'яті  людини,  яка  однією  з  перших  збагнула потребу суспільства і однією  з  небагатьох  посміла  сприяти  тій потребі своєю професійною діяльністю, честю і совістю. В дні, коли виповнюється рік з часу вбивства Георгія Гонгадзе,  ми  вимагаємо: провести  закордонну  (на  вимогу  матері  журналіста)  експертизу останків так званого таращанського тіла та аудіозаписів, зроблених майором  Мельниченком;  невідкладно включити на розгляд парламенту питання про подолання  вето  на  Закон  про  тимчасові  слідчі  та спеціальні  комісії,  інші  нормативні  акти  як єдиної можливості створити      правовий      механізм      розв'язання      гострих суспільно-політичних     конфліктів,     механізм,    передбачений Конституцією України;  прискорити розгляд проекту Закону про зміни в  Конституції,  внесеного  групою депутатів від багатьох фракцій, який  передбачає  зміну  системи  влади,  подолання   небезпечного дисбалансу  влад.  Ми  звертаємося  до співгромадян:  не втрачайте гідності,  не  будьте  байдужими,  щоб  не  вбивали  ваших  дітей, розрізняйте  правду  від брехні,  на прикладі своєї родини давайте оцінку заявам і діям нинішньої влади!

 

     Від імені Верховної Ради ще раз вимагаємо звернутися до ОБСЄ, ПАРЄ,   інших   міжнародних  інституцій  з  проханням  забезпечити спостереження   за   розслідуванням   справи   Гонгадзе,    справи Александрова, Єльяшкевича, інших, хто посмів говорити правду.

 

     Вважаємо, що  світова  політична  еліта мала б утриматися від контактів з тими українськими посадовцями,  репутація яких вимагає відкритих юридичних процедур задля установлення істини.

 

     І ще  поза  заявою я прошу Віктора Володимировича і звертаюся до депутатів,  присутніх тут журналістів. У нашому розпорядженні є коротенький фільм (15-18 хвилин) про справу Гонгадзе: спогади його сучасників і обставини вбивства.  Я просив би,  щоб  протягом  дня сьогодні  з  12 години дали змогу чи в колишньому кінозалі,  чи на третьому   поверсі   (де   розпорядиться   Віктор   Володимирович) подивитися цей об'єктивний професійно зроблений матеріал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для виступу від депутатської групи "Батьківщина" надається  народному  депутату  Давидову.  Наступним буде виступати депутат Зінченко.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 108,  Луганська область). Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні  колеги!  Хотів  би знову привернути вашу увагу до питання виконання статті 62 Закону України про  Державний бюджет  України  на  2001  рік,  де записано:  "Кабінету Міністрів України забезпечити в  повному  обсязі  фінансування  видатків  на закупівлю   інсулінів   для   хворих  на  цукровий  діабет  та  на забезпечення  лікування   онкологічних   хворих   та   хворих   на туберкульоз".

 

     У порядку контролю це питання розглядалося на минулій сесії в червні,  була прийнята постанова, якою знову було зобов'язано уряд вжити  заходів  для виконання зазначеної статті,  передбачивши при цьому закупівлю відповідних  лікарських  засобів  безпосередньо  у виробників, тобто без посередників.

 

     При розгляді 5 вересня поточного року на засіданні бюджетного комітету питання про виконання Закону України про Державний бюджет на  2001  рік  і  в аналітичних матеріалах Рахункової палати,  і в рішеннях комітету  було  знову  відзначено,  що  при  фінансуванні видатків Державного бюджету вимоги статті 62 не виконуються.

 

     Довідково. Ви  знаєте,  що для повного забезпечення закупівлі інсулінів потрібно було на початку року 132 мільйони  гривень,  за даними  Міністерства  охорони  здоров'я  на  сьогодні  це  вже 168 мільйонів.  Передбачено у Державному  бюджеті  57  мільйонів  і  в місцевих бюджетах, за даними Мінфіну, 75 мільйонів.

 

     На 1  вересня  2001  року  закупівля інсулінів у вітчизняного виробника (завод "Індар") із Державного бюджету профінансована  на 28,5 мільйона гривень,  на імпортні інсуліни виділено 4,3 мільйона гривень.  З місцевих бюджетів за 8 місяців  закупівля  вітчизняних інсулінів  профінансована на 9,6 мільйона гривень,  імпортних - на 16,9,  разом - на 26,5 мільйона, що становить до річних призначень 35,3 відсотка. А всього за 8 місяців виділено 53 мільйони.

 

     Завод "Індар"  відпустив  облуправлінням  охорони  здоров'я в рахунок коштів Держбюджету інсулінів на  43  мільйони  гривень,  в рахунок  коштів місцевих бюджетів - на 13,5 мільйона гривень,  тим самим поставивши себе в скрутне фінансове  становище,  бо  різниця між  вартістю  відпущеного  інсуліну  і оплатою за нього становить 18,4 мільйона.  Як видно,  тільки  завдяки  розумінню  як  з  боку керівництва,  так  і  з  боку  колективу  заводу "Індар" того,  що інсулін потрібен хворим не тільки в кінці року, а й кожного дня, в багатьох областях України сьогодні люди мають чим забезпечити собі можливість виживати.

 

     Ще гірше  фінансуються  видатки  Держбюджету   на   лікування онкологічних  хворих:  призначено  10,9  мільйона,  профінансовано всього 30 тисяч, або 0,27 відсотка. На боротьбу з туберкульозом на перше півріччя кошти зовсім не виділялися.

 

     Тому прошу вас,  Вікторе Володимировичу,  направити листа від Верховної Ради до Кабінету Міністрів з проханням негайно  вирішити питання фінансування видатків,  передбачених статтею 62 Закону про Державний бюджет України на 2001 рік,  і з Державного бюджету, і з місцевих бюджетів,  бо від цього залежить не тільки життя багатьох людей,  а й робота таких сучасних  підприємств,  як  "Індар",  яке виготовляє  унікальні  ліки і проводить науково-дослідні роботи по удосконаленню їх якості та технології виробництва.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   для    виступу    від    фракції Соціал-демократичної   партії   України   (об'єднаної)   надається народному депутату  Зінченку.  Наступним  буде  виступати  депутат Матвієнков.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Заява депутатської фракції СДПУ(о) з приводу необхідності розробки та  здійснення  на вітчизняному   телебаченні,   у   системі  відео-  та  кінопрокату невідкладних заходів щодо захисту суспільної моралі та свідомості.

 

     Найбільш резонансною подією світового масштабу початку нового тисячоліття  став  ряд  терористичних  актів  у  Сполучених Штатах Америки.  Ця  трагедія  змусила   всі   держави   світу   серйозно замислитися  над  тим,  як  запобігти  світовому  та регіональному тероризму.

 

     Депутатська фракція   СДПУ(о)   вважає,   що   всі   суб'єкти політичного  процесу в Україні,  урядові структури,  громадськість мають усвідомити,  що проблема захисту суспільної моралі  в  нашій державі,  особливо дітей та підлітків,  молоді, є невідкладною, це вимога часу.

 

     Не менш небезпечною,  ніж вплив зовнішніх чинників  тероризму на  суспільне  життя  країн  світу,  є проблема проникнення культу насильства в людську свідомість через засоби  масової  інформації, перш за все телебачення, відеопрокат, дитячі комп'ютерні ігри.

 

     За обсягом    демонстрації    на    телеекранах   відео-   та інформаційного продукту,  який містить сцени прояву жорстокості та насильства,  масових вбивств та знущань над людською гідністю,  ми переступили критичну межу.  Наслідки цього процесу можуть  бути  в десятки   разів   більш  небезпечними  і  масштабними,  ніж  прямі терористичні акти проти мирного населення. Небезпека цього процесу полягає  ще  й  в  тому,  що  насильство  поступово  стає звичним, нормальним  явищем  у  суспільній  свідомості,  поступово  починає формуватися  соціальний  попит  на  насильство.  Така  ситуація  є ненормальною і вимагає невідкладних дій щодо критичного  перегляду державної  політики  в  інформаційній  сфері,  в  першу  чергу  на телебаченні та в системі кіно- та віодеопрокату.

 

     Фракція вважає  за  необхідне  терміново  розробити   систему заходів,  здатних радикально покращити ситуацію. Перш за все треба повною мірою здійснити регулюючі та контрольні  функції  всім  без винятку   державним   закладам   і   установам,  які  уповноважені здійснювати державну політику у сфері інформації.

 

     Фракція вважає, що згадані установи (а саме: Національна рада з  питань  телебачення  та  радіомовлення,  Міністерство культури, Агентство  з  авторських  прав  тощо)  мають   достатньо   владних повноважень   для  того,  щоб  у  найкоротший  термін  забезпечити виконання таких завдань.

 

     Перше. Застосувати  ефективні  контрольні  заходи   до   всіх суб'єктів   національного   телеінформаційного  простору  з  метою припинення демонстрації неліцензійного продукту.

 

     Друге. Запровадити ефективну  систему  формування  державного замовлення  на  створення  якісного  теле-  та кінопродукту,  який відповідав би моральним цінностям нації.  Ми звертаємо увагу  всіх суб'єктів   бюджетного   процесу,   що  ця  система  повинна  мати відповідне фінансове забезпечення.

 

     Третє. Запровадити обов'язковість наявності  інформації  щодо припустимих вікових обмежень у програмах телепередач.

 

     Четверте. Здійснювати державний контроль за телепродуктом, що демонструється  в  системах  нових  технологій,  зокрема   системи телемовлення "Мітріс".

 

     П'яте. Спільних  зусиль  усіх  гілок влади потребує вирішення проблеми  запобігання  розповсюдженню  на  території  України  так званих  піратських  відео- та аудіозаписів.  Міністерству культури треба  проаналізувати  практику  видачі  прокатних   свідоцтв   на демонстрацію кінострічок на телеканалах та в системі кінопрокату.

 

     Шосте. Створити   нарешті   спільну  групу  із  представників виконавчої,  законодавчої та судової  гілок  влади  для  подальшої розробки системи вичерпних заходів з цього приводу.

 

     Від імені  фракції об'єднаних соціалдемократів звертаємося до всіх керівників теле- і радіокомпаній,  менеджерів, журналістів із закликом консолідувати зусилля і зупинити вкрай небезпечний процес узвичаєння  в   суспільній   свідомості   культу   насильства.   У протилежному  випадку  ми  зруйнуємо  себе  як  націю,  яка прагне досягти цивілізованих стандартів життя.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу від депутатської групи "Регіони України" надається народному депутату Матвієнкову.  Наступним буде виступати депутат Олійник.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). "Регионы Украины". Уважаемые коллеги! Одним  из  самых больших зол,  которые мешают устойчивому развитию украинской  экономики,  являются  монополии,  особое  место  среди которых  занимает  "Укрзалізниця".  Вы помните,  как в марте этого года мы уже поднимали этот вопрос. Тогда тарифы возросли в среднем на  23  процента,  и  это повлекло за собой падение рентабельности предприятий и существенное недопоступление средств в бюджеты  всех уровней.

 

     Для расследования   фактов   ее  монопольной  деятельности  в Кабинете Министров была создана  согласительная  комиссия,  работа которой,   к   сожалению,  сейчас  потонула  в  кипе  бумаг  и  не продвинулась буквально ни на шаг. Результаты именно такой тарифной политики убийственны как для предприятий,  так и для государства в целом.  Для отечественных производителей доля  ценовых  тарифов  в себестоимости  продукции  увеличилась  уже до критического уровня, при котором ее производство становится  нерентабельным,  а  оплата самих тарифов живыми деньгами практически невозможной.

 

     Существующий дисбаланс    между    внутренними   и   внешними перевозками создает реальную угрозу скорого превращения Украины  в сырьевой   придаток   западных  стран.  Для  государства  нынешний механизм формирования тарифов природным монополистом  -  это  мина замедленного  действия,  которая уже завтра может повлечь за собой резкое  повышение  цен  и  тарифов.  Реальное   же   экономическое положение  цен  в  этой  отрасли  -  это  табу  за семью печатями. Основное бремя этого табу приходится на себе  нести  потребителям. Именно   за   их  средства  завершена  реконструкция  Центрального вокзала, проведен помпезный ремонт главного офиса "Укрзалізниці".

 

     Помимо этого,   пользуясь   своим   монопольным   положением, "Укрзалізниця"  продолжает  совершать действия,  которые не только наносят  вред   конкретным   предприятиям,   но   и   противоречат действующему  законодательству.  Захотелось,  предположим,  ввести трехсуточную   предоплату   для   потребителей    -    пожалуйста, трехсуточная предоплата.

 

     Хотелось бы  получить  ответ на очень интересный вопрос:  что это за практика предоставления "Укрзалізницею" коммерческим фирмам подвижного состава по льготным тарифам? И потом эти фирмы блуждают по рынку,  предлагая свои услуги,  причем механизм  предоставления этих  услуг  довольно интересный.  Кто-то в конце концов вникнет и даст ответ на вопрос,  куда же девается разница между тарифами и в чьих карманах она оседает?

 

     В связи с этим хотелось бы услышать ответ и на такие вопросы: что это за инициатива "Укрзалізниці",  используя свое  монопольное положение,   создавать   неравные   условия   хозяйствования  всем участникам рынка,  при которых монополист получает сверхприбыли, а производитель   терпит   убытки?  Как  долго,  вместо  того  чтобы формировать   тарифную   политику   с   учетом   интересов    всех хозяйствующих субъектов, мы будем идти путем обеспечения расчетной доходности природного монополиста?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   для    виступу    від    фракції Комуністичної  партії  України  надається  Олійнику Борису Іллічу. Наступним буде виступати депутат Москвін.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Шановні колеги! Набачившись смертей в різних гарячих  точках  і побувавши під бомбами та ракетами,  які наосліп убивали жінок,  старих і безневинних дітей у Косово і Сербії, я до пронизливої гостроти розумію і відчуваю біль Америки і співчуваю.

 

     У пресі,  по  радіо і телевізії,  у цій залі і на сесіях Ради Європи я неоднораз твердив,  що у терористів, як і в смерті, немає національних ознак.  У них єдина ознака - вбивці.  І їхні звірства кваліфікуються як непростимий злочин проти людяності і  людськості і підлягають нещадній покарі.

 

     На жаль,  політичний  цинізм настільки в'ївся в пори декотрих адептів  гуманітарних  акцій,  що  вони  вже  навіть   до   вбивць застосовують подвійні стандарти.  Адже Північноатлантичний альянс, жорстоко бомбардуючи Сербію,  по суті  надав  військову  повітряну підтримку  наземним  командос косовських терористів.  Себто volens nolens подав сигнал усім бойовикам світу:  аби досягти своєї мети, діяти  так,  як  у  Косово.  І  вони  діють:  і  в Македонії,  і в Палестині,  і в Чечні, а тепер уже і в Нью-Йорку та Вашингтоні. Це прямий наслідок подвійних стандартів.  Часи,  коли можна було поза межами відплати і болю  спостерігати  по  телевізії,  як  бомби  і ракети НАТО крушили все живе й мертве на Близькому Сході, в Боснії і Герцоговині,  в Косово і Сербії,  минулися.  Ми тепер зрівнялися перед загрозою смерті.

 

     Хотілось би  сподіватися,  що  трагедія в США змусить нарешті раз і назавжди утямити,  що немає кращих і гірших, своїх і несвоїх терористів,  а  є  вбивці,  яких  треба зупинити всією міжнародною громадою заки ще не пізно,  бо хто гарантує,  що ці нелюди узавтра не візьмуться за ядерні об'єкти?

 

     Можливо, висловлю несподівану річ,  але,  як на мене, система "Ешелон",  за допомогою  якої  західні  спецслужби,  в  тім  числі американські,  вже  не одне десятиліття прослуховують увесь світ і одне одного,  ця добре налагоджена  розвідувальна  лінія  могла  б стати  базовою  у  створенні  міжнародної  системи для боротьби зі світовим тероризмом.  Цебто,  як говорилось у недавні часи,  треба атомну енергію використати в мирних цілях. Певен, що цю ініціативу підтримала б не одна держава,  бо що нам тепер після американської трагедії приховувати, коли ми опинилися рівними серед рівних перед загрозою Армагеддону,  то паче що на тому світі вже не буде кому і кого підслуховувати.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  від  фракції  Партії зелених надається  народному  депутату  Москвіну.  Наступним  буде виступати депутат Задорожній.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні народні депутати! На   20   вересня  заплановано  розгляд  Верховною  Радою  проекту постанови щодо включення до порядку денного  восьмої  сесії  звіту Кабінету   Міністрів  України  про  соціально-економічні  наслідки закриття шахт в Україні.  З цього приводу фракція  Партії  зелених України робить таку заяву.

 

     Закриття шахт    в    Україні    сьогодні   має   не   тільки соціально-економічні,  але й  катастрофічні  екологічні  наслідки. Закриття  шахт Донбасу без відповідної екологічної експертизи - це злочин проти  природи  та  людини.  Закриття  шахт  призводить  до підтоплення та просідання грунту, забруднення підземних водоносних горизонтів,  витіснення водою на  поверхню  метану.  При  закритті таких шахт, як "Пролетарська", "Луганськвугілля", імені Капустіна, "Лисичанськвугілля",  виникла проблема  забруднення  навколишнього середовища радіоактивними мулами.

 

     У результаті  закриття  вугільних шахт та підйому шахтних вод відбувається підтоплення  житлових  масивів  у  місті  Краснодоні, селищах  Шовкова  Протока,  Лозове  і Павлівка,  а також виникають зсуви,  провали,  тріщини   та   просідання   грунту.   Можливість просідання грунту існує на 1826 об'єктах Луганської області.

 

     Внаслідок підтоплення   зруйновані  житлові  та  господарські будівлі в селищі  з  дивною  назвою  Урало-Кавказ  Краснодонського району.  На шахтах "Центральна-Ірміно",  "Перемога", імені Ілліча, "Брянківська" спостерігається витиснення водою на поверхню  метану на   території,   де  розташовані  житлові  масиви,  виробничі  та адміністративні будівлі.  Якщо не вжити  заходів,  на  цих  шахтах можуть статися вибухи метану, що може призвести до людських жертв.

 

     Фракція Партії  зелених  України звертається до всіх народних депутатів підтримати в четвер внесення до порядку денного  питання щодо звіту Кабінету Міністрів України щодо соціальноекономічних та екологічних наслідків закриття шахт в Україні та вимагає від уряду вжиття  термінових заходів щодо запобігання екологічної катастрофи в Донбасі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу від депутатської фракції партії   "Демократичний   союз"   надається   народному   депутату Задорожньому. Наступним буде виступати депутат Волок.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань правової політики (виборчий округ 217,  м.  Київ). Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги!  На цьому тижні  Верховна Рада  вступає  в  надзвичайно  відповідальний період своєї роботи: розгляд  і  затвердження  проекту  Державного   бюджету   України. Особливості  цьогорічного розгляду проекту бюджету в тому,  що він буде проходити в період розгортання передвиборних баталій,  і тому розгляд даного питання, без перебільшення, стане одним із складних іспитів   на   здатність   Верховної   Ради   до    конструктивної законотворчої  роботи.  Це буде також іспит на зрілість уряду і на спроможність вітчизняних політиків переступити через деякі  власні амбіції і повернутися обличчям до реальних потреб наших громадян.

 

     Є в   бюджеті   дві   проблеми,  про  які  вже  тут  сьогодні наголошувалося. Я хотів би звернути вашу увагу і на третю.

 

     Зрозуміло, що стрижневе  завдання  бюджету  2002  року  -  це вирішення соціальних проблем, питань соціального захисту населення і  забезпечення  сприятливих  умов  для  подальшого   економічного зростання.

 

     З одного  боку,  це  вимагає суттєвого збільшення видатків на соціальні цілі,  з другого - породжує більше бюджетне навантаження на  економіку.  Високі  темпи  економічного  зростання  цього року дозволяють одночасно вирішувати ці дещо суперечливі завдання.

 

     У зв'язку  з  цим  першочергова  увага  має  бути   приділена забезпеченню   більш   високого,   ніж  у  поточному  році,  рівня збалансованості доходів і видатків бюджету.  Це необхідна умова як ефективної   соціальної  політики,  так  і  динамічного  зростання економіки.

 

     На наш погляд,  у Законі про Державний  бюджет  на  2002  рік повинні  знайти  якнайповніше  відображення  положення  "Стратегії подолання  бідності",  яка  була  затверджена  указом   Президента України.

 

     Фракція партії  "Демократичний союз" також повністю підтримує позицію уряду щодо податкових пільг,  які мають надаватися лише як виняток і тільки на основі грунтовної експертизи.

 

     Я хотів би звернути вашу увагу на те, що представлений урядом проект бюджету далекий від ідеалу, і це об'єктивно. Але є і прикрі речі.  Уряд подав документ,  в якому фактично навіть у тому малому обсязі,  який  був  тут  нами  проголосований,  не  передбачається видатків  на  проведення  навіть  малої  судової  реформи.  На  90 відсотків фінансується тільки заробітна плата в судах. Фактично не фінансується  пряме  положення  Конституції України про здійснення записів у судах технічними засобами.  Є підрахунки, є подання, але цього не відбувається протягом уже семи років.

 

     Це дуже  небезпечно,  оскільки за даними Міністерства юстиції на сьогодні є подання адвокатів про скасування рішень у зв'язку  з їх  неконституційністю,  у зв'язку з відсутністю технічного запису всього того, що відбувалося в суді.

 

     Я закликаю вас усіх звернути увагу на цю  серйозну  проблему, оскільки  питання  судових розглядів буде цікавити всіх і кожного, бо в кожному  з  ваших  округів  є  розвалені  суди.  Це  серйозне питання, на яке партія "Демократичний союз" хотіла б звернути вашу увагу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Перед тим як  надати  слово  для виступу  представнику Народно-демократичної партії,  я надаю слово народному депутату Асадчеву для оголошення  від  імені  бюджетного комітету.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Шановні друзі!  Ви отримали проект бюджету, і я хочу вас поінформувати, що з  сьогоднішнього  дня  в бюджетному комітеті починається слухання регіонів.

 

     З 11 години слухається Одеська область,  з 13.30 -  Львівська область,  з  16  години  -  Черкаська  область  і  з  17  години - Харківська область.  Народні депутати, які хочуть бути присутніми, будь ласка, приходьте, це буде в бюджетному комітеті.

 

     На наступні  дні  ми  ще  уточнюємо графіки,  ми вам ще потім окремо сповістимо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего Асадчев,  прохання  роздавати  ці  графіки вранці або за декілька днів, щоб народні депутати могли спланувати свій час і взяти участь у цих засіданнях.

 

     Слово від  фракції  Народно-демократичної  партії   надається народному   депутату  Волоку.  Наступним  буде  виступати  депутат Жовтяк.

 

     ВОЛОК А.М.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  З цієї трибуни  фракцією  НДП і мною особисто неодноразово наголошувалося на  проблемах  негативного  впливу   інтенсивної   меліорації   на підтопленій  території південних областей та Автономної Республіки Крим.

 

     Було надіслано  депутатські  звернення  в   організації,   що здійснюють заходи щодо розв'язання цієї дуже серйозної екологічної проблеми.

 

     Відповіді, які ми отримали,  інакше як відписками не  назвеш. Найбільше  здивувала  реакція  Міністерства  екології та природних ресурсів, із відповіді якого складається враження, що міністерство більше   турбується  не  про  негативний  вплив  меліорації  в  її нинішньому стані і не  про  захист  довкілля,  а  лобіює  інтереси водогосподарських фінансових груп. Міністерство посилається на те, що проблеми підтоплених територій і  населених  пунктів  південних областей  вирішуються  в  двох  затверджених  урядом  в  2000 році програмах:  Комплексна програма захисту від шкідливих  дій  вод  і Комплексна програма розвитку меліорації земель.

 

     Ознайомлення з  цими  програмами показало ось що.  У програмі захисту від шкідливих дій вод про вплив широкомасштабного зрошення та   про   негативні  дії  каскаду  Дніпровського  водосховища  на підвищення рівня грунтових  вод  та  процеси  підтоплення  взагалі нічого  не  сказано.  По суті змістом цієї програми є розгляд лише одного аспекту: негативного впливу паводків, що характерно перш за все  для  Західного  регіону.  І  тому  в  ній планується комплекс відповідних гідротехнічних заходів.

 

     У програмі розвитку меліорації земель  проблемі  підтоплення, порівняно з першою, приділено більше уваги. Але при ознайомленні з цією програмою виникає враження,  що вона складена  без  належного врахування  нинішніх  умов.  По  суті тут закладено ідеологію 60-х років,  коли всі  зусилля  гідромеліораторів  були  спрямовані  на обгрунтування   дуже   райдужних   для   сільського   господарства перспектив   у   разі,   якщо   буде    задіяно    широкомасштабну гідромеліорацію.

 

     У кліматичних   умовах   Півдня   України,   який   є   зоною недостатнього  зволоження,  зрошення,  безумовно,  потрібно.   Але потрібно  об'єктивно  і реально проаналізувати становище екосистем на  зрошуваних  та  прилеглих  землях  і  діяти  в  подальшому   з урахуванням негативних наслідків меліорації.

 

     Виходячи з наведеного,  можна зробити висновок, що поставлені питання в  попередньому  листі  залишилися  відкритими.  Нещодавно депутатами  фракції  було  внесено  законопроект  про  екологічний аудит,  розроблений з урахуванням світового досвіду та міжнародних стандартів.

 

     Сподіваємося, що  парламент  швидко  опрацює  і підтримає цей дуже важливий законопроект.  Водогосподарські об'єкти,  про які  я сьогодні  говорив,  чим  далі,  тим  більше ставатимуть екологічно небезпечними і тому потребують  постійної  уваги  і  регулятивного здійснення екологічного аудиту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу від фракції Народного руху України надається народному депутату Жовтяку.  Наступним буде виступати депутат Гуцол.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська  область).  Шановні колеги!  На  сьогоднішньому  спільному засіданні фракції Народного руху України,  Українського народного  руху  та  "Реформи-Конгрес" уповноважили мене зробити заяву щодо неправомірного переслідування з  боку  Київської  обласної  державної  адміністрації   Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області.

 

     У Київській  області  склалася  вкрай  напружена  ситуація  з виконанням законів України про селянські фермерські  господарства, про  власність,  указів  Президента України про невідкладні заходи щодо  реформування  аграрного  сектора  економіки,  про  додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках тощо.

 

     На підставі   Закону  про  об'єднання  громадян  та  з  метою здійснення громадського контролю з  боку  громадян  за  виконанням зазначених   нормативних   актів   у   1992  році  створено  та  в установленому законом порядку зареєстровано Асоціацію фермерів  та приватних  землевласників України та відповідну Асоціацію фермерів та приватних землевласників Київської області.

 

     З часом асоціацію почали переслідувати  представники  органів влади.  Так,  перевірка  скарг  від фермерів на дії посадових осіб облдержадміністрації   виявила    численні    порушення    чинного законодавства    керівниками    сільгосппідприємств,    державними службовцями різних  рівнів.  Про  ці  порушення  було  повідомлено керівництво облдержадміністрації та запропоновано створити спільну робочу  комісію  з   метою   їх   усунення.   На   жаль,   реакція облдержадміністрації виявилася протилежною очікуваній.

 

     Спочатку асоціацію  в  усній формі було попереджено про плани зробити  виставку  сільськогосподарських  досягнень   Київщини   в кімнаті, яку орендує асоціація. А 7 вересня 2000 року кімнату було опечатано,  телефон відключено  з  повідомленням,  що  роз'яснення можна   отримати   в   першого  заступника  начальника  управління сільського господарства та продовольства Покотила.

 

     Від фермерів Київської області  з  більшості  районів  почала надходити    інформація    про    грубе    втручання    керівників райдержадміністрацій у діяльність громадської організації, а саме: скликання представниками райдержадміністрацій зборів фермерів.  На фермерів чиниться тиск,  їх залякують.  Наприклад, 13 вересня 2001 року  було  здійснено  спробу  проведення  зборів фермерів у місті Яготині,  в місті Василькові,  17 вересня  -  в  місті  Вишгороді. Фермерам  та  приватним  землевласникам  нав'язується  питання про позачергове проведення конференції з  метою  усунення  керівництва Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області.

 

     Скликання будь-яких  зборів  об'єднань  громадян з ініціативи посадових  осіб  державних  органів,  представників  обласної   та районних  адміністрацій  є грубим порушенням вимог статті 8 Закону про об'єднання громадян,  в  якій  прямо  забороняється  втручання державних   органів  та  службових  осіб  у  діяльність  об'єднань громадян, а також порушенням права громадян на свободу об'єднання, гарантованого  статтею  36 Конституції.  Такі дії ми розцінюємо як умисне перешкоджання законній діяльності громадської  організації, самовільне  всупереч  установленому  законом  порядку вчинення дій посадовими  особами  облдержадміністрації,  а  також   перевищення наданих законом повноважень.

 

     Звертаємося до   Президента  України  та  Прем'єр-міністра  з вимогою  негайно  втрутитися  в  ситуацію  та   надати   асоціації можливість   здійснювати  свою  статутну  діяльність  та  вирішити питання    про    притягнення     посадових     осіб     Київської облдержадміністрації до відповідальності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  від фракції "Яблуко" надається народному  депутату  Гуцолу.  Наступною  буде  виступати депутат Вітренко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко".   Екологічна   партія   України   "Захист".   Заява   до Прем'єр-міністра України Анатолія Кириловича Кінаха.

 

     Екологічна партія   України   "Захист"  та  фракція  "Яблуко" відстоювали і завжди будуть відстоювати екологію як велику  науку. Ми  захищали  і  будемо  захищати  флору  та  фауну  і  людину  як невід'ємну  частину  нашої  природи.  Свідоме   суспільство   може забезпечити   собі   екологічно  чисте  довкілля.  Людство,  котре тотально знищує довкілля,  флору і фауну,  приречене  на  загибель однозначно.

 

     Україна посідає  ганебне  провідне місце за смертністю дітей, за захворюванням на рак,  туберкульоз та інші хвороби.  В  Україні знищено  близько  20  тисяч  малих  річок.  Ви  тільки вдумайтеся, шановні колеги депутати, що твориться в Україні! І далі знищуються Карпати, які є легенями Європи.

 

     Шановні народні депутати!  Україні потрібна державна програма виходу з екологічної кризи,  і це суттєво.  Потрібно, щоб уряд цим негайно зайнявся.  Тому що всі ці катастрофи екологічні, які мають місце в нашій Україні,  пов'язані  тільки  з  тим,  що  в  Україні відсутня державна програма.

 

     Екологічна партія   України   "Захист"   зараз   працює   над створенням Екологічного  кодексу  України,  котрий  дуже  потрібен нашому довкіллю, флорі і фауні. Хочу навести кілька прикладів.

 

     Тотальну, масову  рекламу тютюнових виробів маємо в Україні в цілому і в Києві зокрема. Тютюнопаління призводить до смерті наших підлітків,  молодь.  Тільки  в  Києві  (шановні  колеги,  зверніть увагу!) від тютюнопаління помирає кожного  року  (це  точні  дані) майже  70  тисяч  людей.  Це  жах!  А в нас через кожні 100 метрів реклама американських цигарок.  Звичайно, ми неодноразово звертали увагу  на  це  неподобство  і з цієї трибуни,  і в засобах масової інформації.

 

     У нас  у  країні,  особливо  в  Києві,   вирубуються   зелені насадження.   Я   звертаюся   до   головуючого  і  хочу,  щоб  цей депутатський запит стосовно вирубки дерев у місті Києві  поставити зараз  на  голосування  і проголосувати.  Тому що,  шановні друзі, зверніть увагу,  я вам показую фото,  подивіться,  будь ласка, все зелене,  що дає кисень, що дає здоров'я, в Києві вирубується. Що б я не робив,  як би я не звертався  і  до  мера,  жодні  заходи  не вживаються.

 

     Я вас   прошу,   шановні   колеги,   проголосувати   за   цей депутатський запит,  щоб ми могли покласти край вирубуванню всього зеленого  в нашому місті.  Ми живемо в столиці.  Давайте захистимо природу Києва!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Васильовичу. Слово для виступу від Прогресивної  соціалістичної  партії  України  надається народному депутату Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Заявление   Президиума   Центрального   комитета Прогрессивной  социалистической партии Украины от 15 сентября 2001 года о террористических актах в США.

 

     Невиданные по масштабам теракты потрясли не только США,  но и весь мир.  Погибли и пропали без вести тысячи человек. Это значит, что  трагедия  коснулась  десятков  тысяч  родных  и  близких.  Мы выражаем   им   глубокое   соболезнование.   Мы  осуждаем  решение конфликтных и спорных вопросов методами террористических актов,  с позиции силы, откуда бы она ни исходила и каким бы способом она ни реализовывалась.

 

     Прогрессивные социалисты  на  себе  ощутили  звериный   оскал террористов, которые с помощью брошенных в политических оппонентов и мирных граждан боевых гранат хотели достичь поставленных целей.

 

     Мировое сообщество выстрадало и выработало  принципы  мирного сосуществования   и   разрешения   международных  конфликтов.  Они закреплены  международным  правом  и  реализуются   международными институтами - Организацией Объединенных Наций, ОБСЕ и другими.

 

     "Каждый человек  имеет  право  на жизнь,  на свободу и личную неприкосновенность",  - гласит статья третья  Всеобщей  декларации прав   человека.   Это   значит,  что  при  разрешении  конфликтов недопустимо уничтожение невинных людей - женщин, детей, стариков.

 

     "Каждый обвиняемый  в  уголовном  преступлении  имеет   право считаться  невиновным,  пока виновность его не будет доказана",  - гласит статья четырнадцатая Международного пакта о  гражданских  и политических правах.  Это значит,  что никакие сведения, собранные спецслужбами,  разного рода  догадки  и  рассуждения  политиков  и должностных   лиц   не  имеют  юридической  силы  для  определения виновного  в  совершении  теракта.  Ответственность  должна   быть персональная,  а  не  обобществленная.  Месть и самосуды порождают только месть и самосуды.  Это философия взаимного уничтожения.  На этом  пути  невозможно  справедливо  разрешить  проблему наказания виновных за совершение в США террористических актов.

 

     К сожалению,  властные  структуры  США  собираются   наказать виновных  вне  норм  международного  права.  Конгресс  США  принял беспрецендентное  решение,  предоставляющие  президенту  США  Бушу неограниченные полномочия для начала войны в любое время,  в любом месте,  против любой страны. В США снято ограничение на проведение тайных  убийств спецслужбами.  Этими решениями США в очередной раз поставили себя  вне  общепринятой  морали  и  норм  международного права.

 

     Соединенные Штаты Америки и создаваемая ими новая европейская империя должны задуматься о  своей  несправедливой  и  агрессивной внешней  политике.  Мир  нельзя  делить  на  избранных - США и его союзники и страны-изгои.  Такой несправедливый однополюсный мир  в интересах  США  может  быть реализован только на основе тотального государственного  террора,  ответом  на  который  неизбежно  будет террор изгоев.

 

     Американская трагедия,  гибель  тысяч  людей  под развалинами американских небоскребов - символов глобализма,  не  должна  иметь нового продолжения - гибели сотен тысяч, а может быть, и миллионов ни в чем не повинных людей под  развалинами  одноэтажных  домов  в Судане,  в Алжире,  Афганистане,  Йемене, Ираке или в любой другой стране.

 

     Мы призываем США отказаться от планов мести  и  агрессии.  Мы призываем  все  мировое  сообщество,  чтобы  террористический  акт расследовался и были наказаны  только  виновные,  но  наказаны  по принципам   международного   права,   и   этим   нельзя  позволить разгореться пожару третьей мировой войны.

 

     И от  себя  лично  как  от  субъекта  права   законодательной инициативы я добавлю.  Виктор Владимирович,  нам нужно парламентом принять  наше   обращение   к   прогрессивному   человечеству,   к Соединенным  Штатам  и  другим странам,  чтобы не допустить начала третьей мировой войны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, ми беремо до уваги заяви, зроблені  народними  депутатами  від  депутатських груп і фракцій. Хотів би  звернути  увагу  на  деякі  пропозиції,  які  прозвучали сьогодні  з  трибуни  Верховної  Ради  України,  зокрема народного депутата Кулика щодо прийняття ряду  проектів  законів,  окремі  з яких  стоять  вже  в  порядку денному і в розкладі засідань на цей тиждень.  Я думаю, що фракція, як було заявлено народним депутатом Куликом,  повинна ініціювати ці питання і голосуванням визначатися щодо цих законопроектів.

 

     Щодо пропозиції  народного  депутата  Мороза.  Я   хотів   би сказати, що питання про подолання вето на закон про слідчі комісії вже  було  предметом  розгляду  на  минулій  сесії.  На  засіданні Погоджувальної  ради будьяка фракція,  суб'єкти права законодавчої ініціативи мають право ставити  питання  про  поновлення  розгляду цього  питання на восьмій сесії.  І якщо це питання буде вирішене, то ми знову повернемося до питання подолання  вето  на  закон  про тимчасові слідчі комісії.

 

     Щодо внесення змін до Конституції,  то запропоновані,  в тому числі народним депутатом Морозом,  зміни до Конституції  будуть  і можуть  бути  розглянуті  тільки тоді,  коли ми отримаємо висновок Конституційного  Суду.  Ви  знаєте,  що  поки  такий  висновок  до Верховної Ради не надійшов.

 

     Щодо виступу  народного  депутата  Давидова,  то ми направимо лист до Кабінету Міністрів щодо фінансування і реалізації положень статті 62 Закону про Державний бюджет України на 2001 рік.

 

     Стосовно виступу   від  фракції  СДПУ(о)  народного  депутата Зінченка.  Це важлива проблема,  особливо сьогодні,  після подій у Нью-Йорку  і  Вашингтоні.  Будуть  дані  відповідні  доручення тим відомствам, які прозвучали в заяві народного депутата Зінченка.

 

     Щодо виступу народного депутата  Задорожнього,  то  бюджетний процес  почався,  всі  ці  питання є предметом розгляду бюджетного процесу.  Ви знаєте,  що вчора на засіданні Погоджувальної ради ми вирішили, що представлення проекту бюджету на 2002 рік відбудеться завтра у середу першим питанням.

 

     Звернення Жовтяка будуть направлені відповідним інстанціям.

 

     Щодо заяви народного депутата Гуцола.  Ви знаєте,  що  в  нас запити  голосуються  вранці  у  вівторок,  у  середу  і іноді,  за бажанням  народних  депутатів,  у  п'ятницю.  Ми  в  черговий  раз поставимо цей запит на голосування.

 

     Щодо виступу  народного депутата Вітренко в частині звернення від імені Верховної  Ради  України,  то,  Наталіє  Михайлівно,  ви знаєте  Регламент,  вносьте  відповідні  пропозиції,  вони  будуть предметом нашого розгляду.

 

     Будь ласка, з процедури. Народний депутат Кравченко.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 57,  Донецька область). Спасибо. Фракция коммунистов. Виктор Владимирович,  мной  подан проект Постановления 8043 о включении в повестку  дня  восьмой  сессии   отчета   Кабинета   Министров   о социальноэкономических  последствиях  закрытия шахт в Украине.  Он проголосован 5 числа и включен в повестку дня.

 

     Я прошу  дать   поручение   секретариату   (здесь   произошло недоразумение,  он  проголосован  и включен на сентябрь в повестку дня),  чтобы они подняли стенограмму и сняли  его  с  голосования. Этот проект проголосован и включен в повестку дня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дамо таке доручення.

 

     -----------

 

     Проект Закону  України про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування   для   агропромислового   комплексу.    Доповідає заступник  голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Круценко Василь Якович.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів   України.  Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні колеги!  За дорученням Комітету  з  питань  аграрної  політики  та земельних  відносин від групи авторів законопроекту доповідаю вам, що  проект   Закону   про   стимулювання   розвитку   вітчизняного машинобудування   для  агропромислового  комплексу  обговорено  на виїзному засіданні комітету з керівниками заводів галузі  в  місті Кіровограді.  Він одержав підтримку Мінпромполітики, Мінекономіки, Міністерства    аграрної    політики,    а     також     Головного науково-експертного управління.

 

     Мета законопроекту  -  визначення  та  впровадження  напрямів державної підтримки системного розвитку галузі машинобудування для агропромислового   комплексу,   спрямованих   на  її  здешевлення, підвищення  якості,  збільшення  обсягів  виробництва  вітчизняної техніки, формування інфраструктури ринку цієї техніки.

 

     Незважаючи на   значне   скорочення  бюджетного  фінансування програм  тракторного  і  сільськогосподарського   машинобудування, підприємствами  цієї  галузі розроблено і освоєно випуск майже 500 нових зразків сільськогосподарської техніки,  створено  потужності по   виробництву   щорічно   20   тисяч   тракторів   і   5  тисяч зернозбиральних комбайнів.  До розробки  і  виготовлення  складної техніки  залучені такі провідні підприємства військовопромислового комплексу,  як Дніпропетровське конструкторське  бюро  "Південне", завод імені Малишева, Південний машинобудівний завод та інші.

 

     Проте створені потужності з виробництва сільськогосподарської техніки,  передусім  зернозбиральних   комбайнів   та   тракторів, використовуються  лише  на  10-20  відсотків.  Унаслідок системної кризи економіки,  низької платоспроможності  сільськогосподарських товаровиробників,   відсутності   довгострокового  кредитування  і державної    підтримки    вітчизняного    виробництва     техніки, недосконалості   взаємовідносин   на  умовах  фінансового  лізингу проблема забезпечення технікою сільськогосподарського  виробництва набула надзвичайної гостроти.

 

     Порівняно з 1990 роком парк тракторів скоротився з 471 до 310 тисяч,  зернозбиральних  комбайнів  -  із  105  до  65  тисяч.  До технологічної  потреби  не вистачає 200 тисяч тракторів,  46 тисяч зернозбиральних комбайнів, 16 тисяч кормозбиральних комбайнів, 142 тисячі  грунтообробних  та  посівних  машин.  Майже  80  відсотків наявної у господарствах техніки перевищила термін  амортизації  та морально застаріла.

 

     Для проведення   технічного   оздоровлення   агропромислового комплексу  та  впровадження   сучасних   технологій   вирощування, збирання   і  переробки  сільськогосподарської  продукції  щорічно протягом  найближчих  десяти  років  селу  необхідно  закуповувати сільськогосподарської техніки на суму 6-8 мільярдів гривень. У той же  час  внаслідок  сезонності  попиту   на   сільськогосподарську техніку,  фактичної  відсутності  джерел  для  розвитку лізингових операцій на підприємствах машинобудівної галузі майже зовсім немає обігових   коштів   і   підприємства   перебувають   у  критичному фінансовоекономічному стані.

 

     При цьому витрати на утримання основних фондів  і  соціальної сфери,  інші  умовнопостійні витрати із зменшенням випуску техніки пропорційно не  зменшуються,  внаслідок  чого  багато  підприємств сільськогосподарського   машинобудування   працюють   збитково,  а вартість машин зростає. Відсутність власних джерел фінансування не дає  змоги  більшості  підприємств,  основні фонди яких морально і фізично застаріли, вести технічне переоснащення, їх технічний стан не  відповідає  вимогам виробництва складної техніки.  На багатьох підприємствах,  що виробляли серійну  продукцію,  жорсткі  поточні лінії  не  підлягають  переоснащенню  і  потребують  заміни.  То ж ситуація, що склалася в галузі, вимагає вжиття дієвих заходів щодо законодавчої підтримки розвитку вітчизняного машинобудування.

 

     При розробці проекту закону враховано необхідність визначення і встановлення структури галузі та основних завдань,  які  на  неї покладено,  визначено  основні напрями державної політики розвитку вітчизняного машинобудування  для  агропромислового  комплексу  на найближчі п'ять років,  що наведено в розділах першому та другому. Пропонується    визнати     вітчизняне     машинобудування     для агропромислового  комплексу пріоритетною галуззю економіки України з визначенням її  уповноваженого  центрального  органу  виконавчої влади в статті 5.

 

     У розділі   III   закріплені   конкретні   напрями  державної підтримки розвитку галузі. Щорічно протягом найближчих п'яти років передбачається  частину  видатків  Державного бюджету в розмірі не менше 1 відсотка від загальних видатків направляти на фінансування заходів     для    підтримки    розвитку    машинобудування    для агропромислового комплексу.  Ці кошти спрямовуються на створення і підготовку  серійного  виробництва  нової  техніки,  переоснащення підприємств,  формування  ринку,  часткову  компенсацію  кредитних ставок    виробникам    сільськогосподарської   техніки,   дотацію сільгосптоваровиробникам   на    придбання    складної    техніки. Визначаються умови списання і реалізації застарілих та надлишкових засобів виробництва.

 

     У розділі IV передбачаються шляхи зменшення рівня податкового навантаження  на  підприємства,  у  тому  числі надання можливості списати  суми  пені,  штрафних  і  фінансових  санкцій,  а   також реструктуризації  на 60 місяців заборгованості зі сплати податків, нарахованих на 1 січня поточного року.

 

     У розділах V-VII проекту закону визначаються  особливості  та шляхи  державної  підтримки  кредитного  забезпечення  підприємств галузі, цінова політика, напрями формування та вдосконалення ринку вітчизняної техніки.

 

     З метою  реалізації  цього закону в розділі VIII та в розділі IX  "Прикінцеві  положення"   передбачається   здійснення   урядом конкретних  заходів  щодо  забезпечення  його виконання.  Зокрема, пропонується вжити заходів щодо зменшення для  підприємств  галузі зборів, упорядкування митно-тарифного регулювання при використанні для виробництва техніки, матеріалів і комплектуючих, які в Україні не  виробляються,  що  дасть  змогу  підвищити  якість  і зменшити вартість вітчизняних машин; встановити окремі пільги підприємствам галузі вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу щодо  нарахування  і  сплати  земельного  податку;  внести  окремі доповнення   до   Закону   України   про   оподаткування  прибутку підприємств стосовно звільнення від оподаткування  нової  техніки, що   розробляється   та   виробляється   підприємствами,  а  також 50-відсоткового  зниження  податку  на  прибуток,  отриманого  від реалізації  продукції  на експорт;  внести зміни до Закону України про податок на додану  вартість  щодо  оподаткування  за  нульовою ставкою операцій з продажу нової техніки, реалізації застарілих та надлишкових  засобів  виробництва,  а  також  сплати  ПДВ  не  при відвантаженні техніки споживачам, а при отриманні плати за неї.

 

     Проектом передбачається  вкласти  в  розвиток  підприємств  і організацій сільськогосподарського машинобудування  в  період  дії закону (за п'ять років) півтора мільярда гривень,  у тому числі за рахунок прямого бюджетного фінансування - 1,2 мільярда,  тобто  по 240 мільйонів гривень на рік.

 

     Впровадження пільг,  зниження  витрат  на  утримання основних фондів і соціальної сфери, інших умовно-постійних нарахувань дасть змогу  зменшити  собівартість продукції.  Плановий приріст обсягів виробництва і реалізації сільськогосподарської техніки  відповідно до  цього  закону  дасть  можливість  підприємствам галузі щорічно сплачувати обов'язкові платежі до бюджетів усіх рівнів.  За  п'ять років  вони  складуть  3,2  мільярда,  що  на 1,8 мільярда гривень перевищує очікувані надходження в нинішніх умовах.

 

     Проведені в період дії закону економічні  і  технічні  заходи створять  виробничі  і фінансові передумови для виробництва в 2006 році сільськогосподарської техніки на суму 5,6  мільярда  гривень, за  п'ять  років  додатково  буде  вироблено сільськогосподарської техніки на 9 мільярдів гривень,  створено  понад  30  тисяч  нових робочих   місць.   За   рахунок   зростання  технічного  оснащення сільськогосподарських    товаровиробників    скоротяться    строки проведення  комплексу сільськогосподарських робіт,  буде збільшене виробництво  сільськогосподарської  продукції,  забезпечено   його стабільність.

 

     Прошу підтримати і прийняти законопроект у першому читанні та доручити Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин з  урахуванням  зауважень  і  пропозицій,  які  вже  надходять  до комітету і будуть внесені при його доопрацюванні, підготувати його до другого читання. А в проекті Державного бюджету України на 2002 рік врахувати запропоновані суми на розвиток галузі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Гусак. Наступний - депутат Бокий.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська   область).   Шановний   Василю  Яковичу,  без  сумніву законопроект,  який ви зараз доповіли, цікавий, цю галузь потрібно підтримувати,  і віднесення її до пріоритетних галузей,  очевидно, абсолютно правильне.

 

     Я тільки хотів би задати два запитання.

 

     Перше. Передбачаються видатки більше мільярда гривень. Які їх джерела?  Чи  ви бачите,  що на цю суму треба скоротити якісь інші видатки,  чи  це  передбачаються  такі  додаткові  надходження  до бюджету?

 

     І друге.  Чи Кабінет Міністрів має право здійснювати оті дії, що ви пропонуєте у своєму  законопроекті,  зокрема  щодо  списання підприємствами засобів виробництва і тому подібне?

 

     Дякую.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую  за запитання.  Кошти,  які пропонується використати на додаткову фінансову підтримку галузі,  практично є. Їх потрібно направити,  щоб вони дійшли до галузі. Зверніть увагу, що в нас у бюджеті на цей рік заплановано 10 мільйонів гривень  на вітчизняне сільгоспмашинобудування. Із них профінансовано лише 2,5 мільйона  гривень.  Із  закладених   2,8   мільйона   гривень   на капіталовкладення  галузі ні копійки не направлено в галузь.  І до того ж слід звернути увагу на те,  що,  завозячи імпортну  техніку із-за кордону, ми лише вивозимо наші кошти за кордон, а надходжень до бюджету при цьому немає.  У той же час у  разі  випуску  одного комбайну на вітчизняному заводі чи в Олександрії,  чи в Херсоні ми повертаємо до бюджету 150 тисяч гривень.

 

     Таким чином,  піднімаючи  власне  машинобудування,  створюючи умови для його роботи, ми надаємо можливість додаткових надходжень до бюджету,  які мають використовуватись галуззю.  Зараз кошти  на фінансування  галузі  повинні  направлятися через лізинговий фонд, проте це практично не спрацьовує.  Тому  я  вважаю,  що  підтримка цього  законопроекту  дасть  можливість  більш конкретно займатися цією галуззю,  тим більше,  що це і  робочі  місця,  і  відповідно заробітна плата людей,  яка також,  так би мовити,  повернеться до бюджету у вигляді проплат, зокрема за комунальні послуги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Бокий.  Наступний  -   депутат Давидов.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і  освіти (виборчий блок 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій   (Лівий   центр). Шановний  Василю Яковичу,  без сумніву,  фракція буде підтримувати запропонований вами проект  закону,  але  мені  здається,  що  ваш оптимізм дещо викликаний тим,  що ви щиро вірите в те,  що все, що ми приймемо, так воно й буде. Оскільки ви людина порядна, ви так і думаєте. Але зараз надворі не 90-й рік, надворі вже 2001 рік.

 

     У зв'язку  з  цим  у мене до вас два запитання.  Перше.  Отут Павло Лазаренко переконував нас, що потрібно 200 мільйонів доларів виділити  під гарантії уряду на придбання комбайнів "Джон Дір".  Я знаю,  що на Херсонщину більше ста таких комбайнів  придбано,  але повернуто до бюджету 10- 15 відсотків кредитів.  Як ми оце джерело фінансування нашої техніки зможемо використати?

 

     І друге.  Чи відомо вам,  що  Херсонський  комбайновий  завод фактично   украдений   певними  політичними  силами  просто  через фальсифікацію під час приватизації і належить уже не відомо  кому? А  ми сподіваємося,  що він буде державний,  випускатиме нам якісь комбайни.

 

     У цілому ми будемо голосувати за проект.

 

     Дякую.

 

     КРУЦЕНКО В.Я. Дякую, Станіславе Миколайовичу. Я не маю ніякої ейфорії  чи  великої  надії,  що  закон  вирішить усі ці питання в галузі сільськогосподарського машинобудування.  Тому що,  як я вже говорив,  навіть  ті  мізерні кошти,  які закладені в бюджеті,  на галузь не виділяються.

 

     Що стосується надходжень від повернення позик,  які взяті під гарантію  уряду  на  придбання  імпортної техніки,  то комітет цим питанням займається,  ми нещодавно слухали і відправили ці питання до  Рахункової палати і Кабінету Міністрів,  тому що відчувається, що не  хочуть  Міністерство  фінансів  і  Кабінет  Міністрів,  щоб поверталися  ці  кошти.  Нам розказують такі казки,  що немає кому пред'явити претензії.

 

     На засіданні  комітету  я  вже  говорив,  що   якщо   колгосп заборгував  або  КСП  заборгувало  чотири тисячі гривень за засоби захисту,  його оголосили банкрутом і розтягли все майно, нічого не залишили для людей розпайовувати.

 

     Так само  розтягли  банк "Україна",  є особи,  які понабирали кредитів, але не повертають.

 

     Я думаю, ми звернемося і до Генеральної прокуратури і разом з усією  Верховною  Радою  домагатимемося  повернення  цих коштів до бюджету нашої країни.

 

     Що стосується  того,  у  чиїй  власності  перебувають  заводи сільськогосподарського  машинобудування.  Вони  зараз шукають,  до кого б податись,  тому що непотрібні стали своїй  державі,  своєму товаровиробнику,  замовлення йдуть більше з Росії і Казахстану,  а наші  сільгоспвиробники,  наш   лізинговий   фонд   практично   не замовляють.  З тих 1600 комбайнів,  які мали надійти у 2001 році з наших  заводів,  у  тому  числі  з  Херсонського  1000  комбайнів, сільгоспвиробники  одержали  аж  162  комбайни!  Ось так вони були профінансовані,    отак    вони    потрібні    для    нашого    не сільгосптоваровиробника,  а уряду, який так незадовільно підтримує власного виробника сільськогосподарської техніки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Давидов.

 

     ДАВИДОВ В.В.  Шановний Василю Яковичу! Я поділяю ваше бажання підтримати   сьогодні  сільгоспмашинобудування.  Я  хотів  би  вас запитати  щодо  статті  11,  де  записано  про   зменшення   рівня податкового  навантаження  на підприємства галузі машинобудування. Ви пропонуєте не тільки списати  всі  суми  пені  і  штрафи,  а  й реструктуризувати податкову заборгованість на п'ять років.

 

     Ми уже,  як кажуть,  надавали таких пільг.  І якщо подивитись дані,  то сьогодні  частка  податків  від  валового  доходу  таких підприємств,  як  "Азовсталь",  Алчевський металургійний комбінат, становить 2 відсотки,  4,  5 відсотків.  Скажіть,  будь ласка,  за рахунок чого передбачається компенсувати податкові недонадходження до бюджету?

 

     Якщо ми так будемо і далі йти,  то нікому зовсім буде платити податки.  А  як тоді будуть вирішуватися соціальні питання в нас у державі?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую за запитання.  Я повертаюсь до того, про що спочатку говорив у своїй інформації.  Від впровадження закону і надання податкових пільг, які запропоновані, очікується повернення до бюджету на 400 мільйонів гривень більше, не рахуючи того, що це будуть додаткові робочі місця,  відповідно надходження  у  вигляді плати за комунальні послуги і так далі. Ці 400 мільйонів надійдуть додатково за рахунок того,  що вітчизняна галузь  буде  працювати, вироблятиметься   техніка  і  відповідно  йтимуть  надходження  до бюджету,  адже  ми  зупинимо  завезення  імпортної  техніки   з-за кордону,  коли  лише  вивозяться кошти за кордон,  що ми вже добре знаємо.

 

     Тому ці запропоновані й обраховані пільги  спрямовані  не  на те,  щоб  тільки  черпати  із бюджету і,  так би мовити,  об'їдати когось,  а навпаки, на те, щоб стимулювати надходження до бюджету. Розрахунки  показують,  що якщо ми застосуємо цей закон,  у нас до бюджету на 1,8 мільярда буде більше надходжень,  ніж зараз  -  3,2 мільярда.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Василю Яковичу.

 

     Переходимо до обговорення даного питання. Слово в обговоренні надається народному депутату Роєнку. Наступний - депутат Козак.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні   депутати!  Стосовно  того,  що  Закон  про  стимулювання розвитку   вітчизняного   машинобудування   для   агропромислового комплексу  необхідно  приймати,  на  мою  думку,  навряд  чи хто з народних  депутатів  сумнівається.  Адже  прийняття  його  має   і політичний, і економічний, і соціальний характер.

 

     Чому політичний?  Ми маємо десять років незалежності України. Допоки ми будемо залежати від інших держав,  які завозять  до  нас свою техніку, а останнім часом навіть ту, яка була у використанні? Цим самим ми стимулюємо їхнє  виробництво,  а  стримуємо  розвиток нашого  вітчизняного  сільгоспмашинобудування.  Пора вже припинити дозволяти окремим ділкам від бізнесу,  які  під  гарантії  держави беруть  грошові  і товарні кредити,  розкрадати їх,  привласнювати комісійні,  а потім звертатися  до  Верховної  Ради  України,  щоб списати   їх  борги.  Від  їх  "бурхливої"  діяльності  в  Україні обкрадаються селяни, а в бюджет держави потрапляє мінімум коштів.

 

     Економічний характер   закону   -    стимулювання    розвитку вітчизняного  машинобудування  сприятиме розвитку нашої економіки, наповненню  дохідної  частини  бюджетів  усіх   рівнів,   даватиме можливість   скоріше  розробляти  і  впроваджувати  у  виробництво високоякісну  техніку.   Адже   селяни   знають,   що,   обкатуючи сільськогосподарську  техніку  на  полях  і фермах,  вони сприяють скорішому впровадженню висококонкурентної техніки в нашій державі.

 

     Соціальний характер закону  полягає  в  тому,  що,  як  казав Василь  Якович,  ми,  відновлюючи роботу наших підприємств,  нашої галузі,  відновлюємо  робочі  місця  для   викинутих   на   вулицю робітників.  А  це  означає,  що вони матимуть заробітну плату,  а держава - надходження до бюджету, Пенсійного і соціального фондів. Також  це  сприятиме  розвитку  сільського  господарства на основі науково обгрунтованої системи ведення рослинництва і тваринництва.

 

     Отже, з якого боку не подивись, цей закон необхідно приймати. Тому  вношу пропозицію прийняти його в першому читанні і працювати над прийняттям його в цілому.  І дуже хотілося б, щоб це підтримав Кабінет  Міністрів і в першу чергу (тут присутній міністр Мітюков) Міністерство фінансів України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Козак.  Наступний  -   депутат Чекалін.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Фракція  партії "Демократичний союз".  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги!  Україна має винятково сприятливі природні   умови  для  сільськогосподарського  виробництва.  Проте реалізація цього потенціалу гальмується не в останню чергу саме  в нас  через  слабке  аж  до  катастрофічного  забезпечення технікою сільськогосподарських підприємств.

 

     Враховуючи це,  необхідність стимулювання виробництва техніки для   підприємств   аграрного   сектора   економіки   не  викликає заперечень, і концепція законопроекту має бути підтримана.

 

     Водночас не можна обминути увагою низку  суттєвих  недоліків, які властиві цьому документу.  Головним недоліком, на мою думку, є те,  що проектом пропонується підтримувати виробництво техніки для всього  агропромислового  комплексу.  Такий  узагальнений підхід є принципово хибним,  і ось  чому.  Не  можна  порівнювати  гостроту проблем    із    забезпеченням    технікою,   які   стоять   перед сільськогосподарськими  виробниками  та  підприємствами   харчової промисловості.    Це    проблеми   абсолютно   різного   масштабу. Сільськогосподарські  підприємства  всі  останні   роки   постійно страждали  від  нестачі  грошей і практично не мали змоги купувати техніку  без  допомоги  держави.   Внаслідок   складного   процесу реформування    і   нееквівалентності   цін   сільськогосподарські виробники   об'єктивно   не   були   здатні   створити   достатній платоспроможний попит на сільськогосподарську техніку.

 

     У той  же час харчова промисловість орієнтується на кінцевого споживача,  що має  принципове  значення.  Останніми  роками  вона демонструвала бурхливе зростання і особливих проблем із коштами на оновлення основних фондів не мала.

 

     Таким чином,  найбільшою  мірою   потребує   підтримки   саме сільськогосподарське  машинобудування,  яке  сьогодні опинилося на межі  колапсу.  Це  вимагає  звуження  сфери  дії  закону   -   до стимулювання сільськогосподарського машинобудування.

 

     Крім того,  слід пам'ятати, що якщо пріоритетів надто багато, вони перестають бути пріоритетами.

 

     Є і  ряд  інших  зауважень  до  законопроекту.  Зокрема,  там містяться  питання,  які  можуть бути вирішені тільки у законі про Державний бюджет України.  Не узгоджений з Конституцією України  і ряд  норм у сфері державного управління.  Всі ці моменти вимагають суттєвого доопрацювання законопроекту.

 

     Виходячи з  цього,  фракція   партії   "Демократичний   союз" пропонує  направити документ на доопрацювання з метою забезпечення передусім   дієвої   підтримки   як   пріоритетної   галузі   саме сільськогосподарського машинобудування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Чекаліну. Наступний - депутат Павловський.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемые  народные  депутаты! Актуальность рассматриваемого законопроекта,  на  мой  взгляд,  не вызывает сомнений. В настоящее время Украина как государство имеет достаточно  современные  разработки  в  сфере  машиностроения  для агропромышленного   комплекса   и   достаточные   возможности   по производству  необходимого  количества   этой   техники.   Это   и зерноуборочные     комбайны,    и    тракторы,    и    современное перерабатывающее    оборудование.    Говорю    это    с     полной ответственностью,  так  как  знаю  эту  проблему не понаслышке,  а изнутри.

 

     Однако вследствие  системного  кризиса  в  экономике,  низкой платежеспособности  сельхозпроизводителя,  отсутствия  нормального долгосрочного  кредитования   проблема   обеспечения   современной техникой  селян  остается  достаточно  острой  и со временем может привести к катастрофе.  И мы,  как всегда,  создадим  проблему,  а потом  успешно будем ее преодолевать.  То есть без государственной поддержки и государственного  регулирования  мы  в  очередной  раз столкнемся   с   серьезными   проблемами  по  обеспечению  Украины сельхозпродукцией.

 

     До настоящего времени  мы  в  бюджетах  на  1999,  2000  годы предусматривали   для   сельхозмашиностроения  мизерные  суммы,  и основной  докладчик  говорил,  кроме   того,   как   они   еще   и финансируются Минфином и Кабинетом Министров.  И даже это все-таки позволило сегодня создать  современное  сельхозмашиностроение,  но необходимы,  я  еще  раз подчеркиваю,  государственная поддержка и регулирование этой проблемы.

 

     В законопроекте  предлагается   не   просто   государственная политика в сфере сельхозмашиностроения и производства оборудования для перерабатывающей промышленности, а системный, научный подход к этой проблеме.  Особенно важным, на мой взгляд, является то, что в законопроекте предлагается механизм  получения  кредитов  как  для производителя  техники,  так  и для сельхозпроизводителя,  то есть производитель  техники  получит   возможность   вести   подготовку производства,  а селяне получат возможность закупать отечественную технику   и   поддерживать   здоровую   конкуренцию    среди    ее производителей.

 

     Вместе с  тем  в  законопроекте  есть ряд положений,  которые необходимо будет  доработать  при  втором  чтении.  Я  думаю,  что Комитет  по  вопросам  аграрной  политики  и земельных отношений и Комитет по вопросам промышленной  политики  и  предпринимательства доработают этот законопроект и доведут его до совершенства.

 

     Хочу сказать, что Комитет по вопросам промышленной политики и предпринимательства   рассмотрел   этот   проект   и   единогласно предлагает народным депутатам принять его в первом чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Павловському. Наступний - депутат Алексєєв.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).    Фракція    "Батьківщина".    Хмельницький.   Шановний головуючий!  Шановні члени уряду, народні депутати і журналісти! Я хотів   би  подякувати  авторам  за  те,  що  вони  врахували  мої пропозиції,  які звучали упродовж  декількох  років,  про  те,  що машинобудування  в  агропромисловому  комплексі  треба  розглядати комплексно -  від  сировини  до  її  переробки.  Україна  має  всі можливості   цей  комплекс  забезпечити  технологічно  відповідним обладнанням і машинами.

 

     Мені дуже прикро,  якої великої помилки ми припустилися, коли Прем'єр-міністром  був  Марчук і ми тоді закупили тисячу комбайнів "Джон Дір". Не закупили б ми тоді ці комбайни, сьогодні близько 10 тисяч комбайнів виробляли б у себе вдома. Ми втратили тільки через одну цю операцію близько сорока тисяч робочих  місць.  І  сьогодні проти  цього  законопроекту,  я  чую,  вже  висловлюються ті,  хто поставляє імпортну техніку в Україну,  застарілу, неякісну, і вони кажуть  про  свою,  що  вона  нікудишня.  Звісно,  бувають і в нас неякісні вироби,  але якість виробництва може  зростати  тільки  в процесі виробництва.

 

     Тому я  хочу  ще  раз  нагадати,  що  сільське господарство і відповідно сільськогосподарське машинобудування  можуть  вижити  і будуть  конкурентоспроможними  тільки  за  державної  підтримки  і відповідної дотації. Без такої підтримки воно може вижити тільки в тропічному  поясі  і  в  найбільш розвинених країнах,  де є висока концентрація виробництва.

 

     З іншого боку, з точки зору національної безпеки - це питання номер один. Тому я вітаю цей законопроект. Звичайно, його потрібно доопрацювати,  зокрема,  я хотів би,  щоб автори звернули увагу на термінологію,   тому   що   тут  є  плутанина.  Наприклад,  термін "створення  виробництва".  Поняття  "створення"  охоплює   поняття "виробництво",  тому  в  техніці і технології є три чіткі терміни: "дослідження",  "розробка" і "виробництво".  Отже,  в статті  8  у пункті  8.1.1  замість  першого  слова  "створення"  слід написати "розробка", а далі - "серійне виробництво".

 

     А от щоб не повторити помилок,  у цій же статті  8  у  пункті 8.2,  де  йдеться  про  лізинговий  фонд,  потрібно доповнити,  що лізинговий фонд має  всі  свої  кошти  без  винятку  направити  на закупівлю вітчизняної техніки. Тим більше, що поняття "вітчизняні" охоплює  і  спільні  підприємства,  де  частка  власності  України (деталі, вузли) становить понад 50 відсотків.

 

     Тому в   цілому   я   схвалюю  цей  законопроект  і  закликаю відповідні комітети,  щоб за такою структурою  розробляли  проекти законів і щодо інших галузей.  Я думаю,  будемо переконувати всіх, що законопроект потрібно в першому читанні прийняти і дуже  швидко доопрацювати, щоб прийняти в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Алексєєву. Наступний - депутат Пухкал.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Город  Харьков.  Я  постараюсь   быть кратким.  Этот закон надо принимать,  поскольку он позволит решить ряд важных проблем.  Это говорю я вам как народный депутат. Но как депутат  от  Фрунзенско-Орджоникидзевского  избирательного  округа города Харькова, где находится Харьковский тракторный завод, я вас просто умоляю принять этот законопроект.

 

     Ведь что      получилось      с      нашими     предприятиями сельхозмашиностроения,  в  том  числе  и  Харьковским  тракторным? Горереформаторы загнали их в такие долговые ямы,  что они не могут оттуда выбраться без  посторонней  помощи.  Вспомним,  как  совсем недавно волевым порядком тракторостроителей заставили отдать часть продукции  в  лизинг.  И   что   же?   Государство   поступило   с тракторостроителями по принципу:  кому должно - я всем прощаю.  Но ведь предприятия вложили в  продукцию  средства,  труд.  Это  надо оплачивать.

 

     Без поддержки   неизбежно   происходит   вымывание  оборотных средств,   сворачивание    производства,    невыплаты    зарплаты, самоликвидация   социальной   сферы.   И   этому   надо   всячески противодействовать.

 

     Этот закон в случае его принятия позволит  частично  сгладить те негативные последствия, о которых я говорю.

 

     А что  может  дать  хорошая,  правильная поддержка,  в данном случае тракторостроителей,  я увидел две недели назад, когда был в Минске. Я посетил Минский тракторный завод. Предприятие производит в год 28  тысяч  тракторов.  20  тысяч  работающих  -  загруженных работой  людей.  Средняя  зарплата  -  более 200 тысяч белорусских рублей,  что соответствует 150 долларам.  Это при том, что цены на продукты  питания  у  них  такие  же,  как  у нас,  а квартплата в три-четыре раза ниже.

 

     Проводимая там политика позволяет инвестировать производство, создано ряд компьютерных программ автоматического проектирования и 150 миллионов долларов инвестиций за последние пять лет вложено  в Минский тракторный завод.

 

     В целом  у  них  и вся промышленность так работает.  Не зря я говорю,  что  политическими  методами,   за   которые   президента Лукашенко  беззастенчиво  кроют,  он  открыл  российский рынок для своей  продукции.  Поэтому  в  Белоруссии   объемы   промышленного производства  сейчас  составляют  102 процента по отношению к 1990 году.  Отчего  можно  и  зарплаты  вовремя  платить,  и  студентам разрешить ездить бесплатно по республике по субботам, воскресеньям и пятницам.

 

     Наши тракторостроители и могут работать так же,  как минские, и  хотят  работать,  и наша задача - создать им для этого условия. Если мы  сейчас  не  можем  решить  проблему  открытия  для  нашей экономики российского рынка,  а львиная доля белорусской продукции уходит  туда,  то  мы  должны  хотя  бы  решать   проблемы   наших производителей в тех рамках,  в которые поставила нас наша внешняя политика.

 

     Поэтому я призываю  в  данном  случае  поддержать  конкретных производителей,  то  есть  сельхозмашиностроителей,  принять  этот законопроект в первом чтении и  не  откладывать  его  принятие  во втором чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Пухкалу. Наступний - депутат Коновалюк.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги народні депутати!   Проект   Закону   України  про  стимулювання  розвитку вітчизняного машинобудування  для  агропромислового  комплексу  ми розглядаємо  як  логічне  продовження тієї низки законів,  які вже були прийняті на попередніх сесіях  Верховної  Ради  на  підтримку сільськогосподарського   виробника.   Зокрема  йдеться  про  Закон України  про  стимулювання  розвитку  сільського  господарства  на період 2001-2004 років.

 

     У цілому  я підтримую прийняття запропонованого законопроекту і вважаю його вкрай необхідним.

 

     Мій виборчий округ  209 на Чернігівщині

- це   поєднання  сільськогосподарського  виробництва  і  водночас машинобудування  для  агропромислового  комплексу.  Всім   відомий великий  завод  "Ніжинсільмаш",  який  за  часів Радянського Союзу забезпечував   практично   всі   птахофабрики   Союзу   необхідним обладнанням.

 

     Сьогодні він,  як  кажуть,  перебивається з хліба на воду.  І тому необхідно створити  сприятливі  умови  для  подальшої  роботи підприємств  машинобудування  для  агропромислового  комплексу.  В цьому сенсі я повністю підтримую авторів поданого законопроекту.

 

     Безперечно й  те,  що  наш   сільськогосподарський   виробник сьогодні  потребує  не  просто  забезпечення необхідною технікою і обладнанням -  він  потребує  певного  технологічного  прориву  на окремих ділянках діяльності.  І я погоджуюсь з думкою свого колеги Козака про те,  що  нам  не  потрібне  суцільне  підвищення  рівня виробництва    і    суцільні   технологічні   прориви   в   галузі сільськогосподарського машинобудування, а потрібно визначити чіткі пріоритети.   І   в   цьому   напрямі  потрібно  цей  законопроект доопрацювати.

 

     Ще одне  невелике  зауваження  хотілося  б  висловити.   Воно стосується  тієї  новації в управлінні галуззю машинобудування для агропромислового    комплексу,    яка    пропонується     авторами законопроекту,   -   це   створення   ще   одного   уповноваженого центрального органу виконавчої влади.  На мою думку,  це не зовсім гармонізується  з  основною  концепцією адміністративної реформи в Україні,  з одного боку.  З другого боку, в самому законопроекті є певні   суперечності,  зокрема  між  статтею  6,  де  йдеться  про компетенцію Кабінету Міністрів України,  і статтею 9,  де  йдеться про   компетенцію   цього   уповноваженого   центрального   органу виконавчої влади.

 

     І останнє - щодо пільг  з  оподаткування.  Ви  знаєте,  що  й Кабінет   Міністрів  до  нас  звернувся  з  проханням  не  вносити відповідних  змін  до  системи  законів  з  оподаткування,  які  б зменшили  податкове  навантаження  на  підприємства  і таким чином підривали наповнення бюджету. І тому, на мій погляд, у цій частині законопроект теж потребує доопрацювання.

 

     У цілому  ж  вважаю,  що  цей  закон  потрібний.  Його проект потрібно  прийняти  у   першому   читанні   і   доручити   авторам доопрацювати  з  урахуванням  тих  зауважень,  які  висловлені і у висновку   Головного   науково-експертного   управління    Апарату Верховної Ради, і народними депутатами України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Коновалюку. Наступна - депутат Ващук.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька область). Депутатская группа "Регионы  Украины".  Уважаемый  Виктор   Владимирович!   Уважаемые народные   депутаты!   Законопроект   о   стимулировании  развития отечественного машиностроения для агропромышленного комплекса,  по мнению нашей депутатской группы, имеет, безусловно, очень важное и ключевое значение

 

     Анализируя результаты сельскохозяйственных  работ,  уборочной кампании, мы понимаем, что проблема обеспечения техникой как раз и являлась  доминирующей,  она  охватила  сегодня  все,  безусловно, сельские районы и хозяйства. Мы убеждены, что состояние, в котором сегодня находится весь машинно-тракторный парк, уборочная техника, требует     незамедлительного     решения    вопроса    реализации государственной программы  развития  этой  отрасли  и  обеспечения прежде всего того уровня машиностроения, который бы соответствовал сегодняшним требованиям и задачам,  стоящим перед агропромышленным комплексом в целом.

 

     Мы убеждены,  что  этот документ сегодня крайне необходим уже даже  по  той  причине,  что   проводятся   достаточно   серьезные преобразования,  реформирование этой отрасли в целом. Я не уверен, что  те  30-40  процентов  аварийной  техники,  которая  находится сегодня  практически в изношенном состоянии,  позволят максимально быстро изменить ситуацию с обеспечением машинно-тракторного  парка для сельхоз-производителя.

 

     Но я  бы  хотел  отметить  и то,  что мы должны видеть в этом законопроекте и его политическую составляющую, и его экономическую целесообразность.  Мы  с  вами ранее приняли ряд решений,  которые позволили списать задолженность со  всех  предприятий,  не  только машиностроительного   комплекса.   Мы   с  вами  приняли  Закон  о стимулировании развития сельского хозяйства на период  2001-  2004 годов,   где  в  ряде  статей  оговорили,  что  будут  предприняты дополнительные финансовые меры и введены льготы,  направленные  на производство  сельскохозяйственной  техники.  Но  мы с вами должны понимать (в этом зале сегодня находится министр финансов, а завтра мы  будем рассматривать проект Государственного бюджета на будущий год),  что без адекватных мер,  способствующих увеличению  доходов Государственного  бюджета,  говорить  о  дополнительных  расходах, дополнительной дотации не приходится,  поскольку  за  эти  годы  в сельское  хозяйство  было  направлено  более 15 миллиардов гривень бюджетных средств, которые фактически не вернулись обратно.

 

     Я убежден,  что та политика,  которая проводится в  последнее время, требует, безусловно, дополнительных решений парламента.

 

     Я не могу не коснуться того вопроса, который мы рассматривали в четверг,  когда голосовали по  закону  о  внесении  изменений  в некоторые   законы   относительно   государственного  контроля  за производством и оборотом спирта,  алкогольных напитков и  табачных изделий.  С  одной  стороны,  мы  направляем  все  наши  усилия на предоставление,  расширение льгот, с другой стороны - способствуем тенизации  одного  из важнейших секторов экономики,  что,  по моим приблизительным расчетам,  Государственному бюджету обойдется не в одну  сотню  миллионов  гривень.  И  мы  реально  видели,  кто это предлагает, какие политические силы за этим стоят.

 

     Поэтому я еще раз говорю:  мы поддержим этот  законопроект  в первом  чтении  лишь для того,  чтобы максимально его доработать и действительно  проанализировать   эффективность   тех   предыдущих государственных программ,  лизинговых программ, которые фактически не  дали  ничего  сегодня  в  целом  ни  сельскому  хозяйству,  ни сельхозмашиностроению.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Аграрна партія  України.  Шановні  колеги!  Я хотіла  ще раз привернути вашу увагу до цілей проекту закону,  які ставила група авторів,  готуючи  його.  Якщо  сьогодні  ми  будемо тратити    ті   суми,   які   називав   доповідач,   представляючи законопроект,  а це не мало не багато - до 6 мільярдів щорічно, то для  того  щоб поновити весь машинно-тракторний парк України,  нам треба буде не менше 80 років.  Знос техніки сьогодні становить 70, а то й більше відсотків.  Тобто ситуація, яка склалася сьогодні на селі з технічним забезпеченням,  ставить аграрний  сектор  у  дуже критичну  ситуацію.  І без зміни ставлення в державі до сільського машинобудування,  до забезпечення села технікою ми не вирішимо тих питань, які стоять перед селом.

 

     Я згодна  з  народними  депутатами,  які  вказували  на деякі недоліки  законопроекту.  Але  ми  повинні   пам'ятати,   що   цей законопроект  підготовлений до першого читання.  Ми проведемо його апробацію в усіх комітетах, в усіх депутатських групах і фракціях, готуючи   до   другого  читання.  Будуть  враховані  моменти,  які зачіпають бюджет,  моменти, які стосуються усієї галузі сільського машинобудування.  Але  все-таки  я  не  згодна  з депутатом,  який виступав від фракції партії "Демократичнй союз" і сказав, що треба підтримати  сільське  машинобудування  тільки  в тому напрямі,  де робиться техніка для села,  а де для переробки - не треба.  Чому я не  згодна?  Тому  що  сьогодні  вся  переробна галузь в основному забезпечується технікою,  технологічними лініями з-за  кордону,  в той  час  як  у  нас є заводи,  які готові виробляти таку техніку. Просто  їх  треба  підтримати.  І  те,  що  ми   включили   це   в законопроект,  абсолютно  правильно,  це відповідає нашій основній концепції підтримки власного товаровиробника.

 

     Дякувати хочу  всім,  хто  підтримав  цей   законопроект.   І звертаюся  до  всіх  депутатських груп і фракцій:  шановні колеги, щорічно це велика кількість працюючих,  це більше 100 заводів і це практично великі надходження до нашого бюджету. Від того, приймемо ми цей закон чи ні, залежить і доля аграрної галузі.

 

     Тому я ще раз звертаюся  до  всіх:  давайте  підтримаємо  цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення даного питання завершилося.  Для заключного  слова  увімкніть  мікрофон  Круценка Василя Яковича.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Я дякую всім колегам.  Їхня активність в обговоренні свідчить про  актуальність проблеми. Що стосується зауважень, то я переконаний, що в комітеті вони будуть всебічно розглянуті,  враховані.  Але на  дві  позиції хочу   ще   раз  звернути  увагу.  Враховуючи,  що  завтра  будемо обговорювати проект бюджету на 2002 рік і  що  Ігор  Олександрович Мітюков  присутній  у  залі,  я звертаю вашу увагу на сторінку 220 проекту  бюджету,  що  нам   роздали,   -   "Фінансова   підтримка вітчизняного   машинобудування   для   АПК".  Обсяги  фінансування протягом 2000 і 2001 року затверджені Державним бюджетом у сумі 10 мільйонів  гривень,  на  цьому самому рівні передбачаються видатки Державного бюджету на реалізацію названої програми і на 2002 рік.

 

     Тобто те,  що ми говорили:  як не було нічого, так і не буде. Тому   я   прошу,  Ігоре  Олександровичу,  враховуючи  сьогоднішнє обговорення і підтримку залом даного законопроекту, це врахувати.

 

     Стосовно уповноваженого органу.  Галузь  машинобудування  для агропромислового комплексу не може,  шановні колеги,  розглядатися як  додаток  або  до  галузі  машинобудування,   або   до   галузі агропромислового комплексу.  У Державному департаменті тракторного сільгоспмашинобудування зараз 19 працівників  усього.  І  якщо  ми хочемо  мати  державну  політику  в  галузі сільськогосподарського машинобудування, ми до нього повинні так і ставитися.

 

     Дякую за увагу і підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  прийняття  рішення  щодо даного законопроекту відбудеться згідно з Регламентом у четвер.

 

     -----------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону про внесення змін до Закону  України  про  Державний бюджет  України  на  2001 рік.  Доповідає міністр фінансів України Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Дякую.   Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати! Верховною Радою України 21 червня 2001 року було прийнято Закон про внесення  змін до  Закону  України  про Державний бюджет на 2001 рік.  Статтею 10 цього закону були  збільшені  на  2  мільйони  947  тисяч  гривень видатки  Державного  бюджету,  передбачені для Управління справами Верховної Ради України,  і відповідно  на  2  мільйони  947  тисяч гривень зменшені видатки на утримання Рахункової палати.

 

     Президент України   12   липня  2001  року  вніс  на  розгляд Верховної Ради проект Закону про внесення змін до  Закону  України про  Державний  бюджет  на  2001  рік  з проханням розглянути його позачергово   як   невідкладний.   Проектом    названого    закону передбачається   відновити   видатки  на  забезпечення  діяльності Верховної  Ради  та  Рахункової  палати  в   обсягах,   які   були затверджені з самого початку базовим законом про Державний бюджет.

 

     У першому  варіанті  проекту  Державного  бюджету  видатки на утримання Рахункової палати передбачалися в сумі  4  мільйони  756 тисяч гривень, виходячи з чисельності працівників її апарату - 221 одиниця.

 

     Указом Президента України від 19 вересня  2000  року  про  заходи  щодо  підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів передбачалося  створити територіальні  представництва  Рахункової палати,  у зв'язку з чим обсяг видатків на її утримання  був  уточнений  і  затверджений  у бюджеті  на  2001  рік у сумі 11 мільйонів 474 тисячі,  виходячи з чисельності 400 одиниць.

 

     Видатки на утримання працівників територіальних представництв у  розрахунках  до  Державного  бюджету  на  2001  рік становили 5 мільйонів 229 тисяч гривень.

 

     Закон України про  Державний  бюджет  був  прийнятий,  як  ви пам'ятаєте,  7 грудня минулого року. Постановою колегії Рахункової палати  22  січня  цього  року  було  затверджено  штатний  розпис Рахункової палати в кількості 400 одиниць.

 

     Указом Президента від 16 березня 2001 року були внесені зміни до указу Президента  від  19  вересня 2000  року,  якими  стаття цього указу,  яка передбачала створення територіальних  представництв  Рахункової  палати,  була   визнана такою, що втратила чинність.

 

     Стосовно збільшення    видатків   для   Управління   справами Верховної Ради слід зазначити таке.  Законом України про  внесення змін  до Закону України про Державний бюджет,  який ви прийняли 21 червня  поточного  року,  передбачалося  збільшення  видатків  для Управління  справами  Верховної  Ради  України  за  функцією "Інші видатки органів законодавчої та виконавчої влади"  на  2  мільйони 367  тисяч  гривень,  у тому числі заробітна плата - 1 мільйон 725 тисяч гривень,  і за функцією "Витрати,  пов'язані з відрядженнями за  кордон  працівників  органів  державної  влади"  на  580 тисяч гривень.

 

     Видатки за функцією "Інші  видатки  органів  законодавчої  та виконавчої   влади"   в   основному  передбачалося  спрямувати  на збільшення фонду  оплати  праці  працівників  автобази  Управління справами  Верховної  Ради.  Проте  умови  оплати праці працівників автобази  встановлені,  на  нашу  думку,  з   порушенням   чинного законодавства і, за орієнтовними розрахунками, фонд оплати праці в автобазі завищений на 562 тисячі гривень у розрахунку на рік.

 

     При формуванні Державного бюджету на поточний рік чисельність працівників Управління справами Верховної Ради, коли обчислювалися видатки  за  функцією  "Інші  видатки  органів   законодавчої   та виконавчої влади", була врахована в кількості 708 одиниць.

 

     Разом з  тим  Управління  справами  Верховної  Ради України в установах,  які фінансуються за зазначеною функцією, зараз утримує 887  працівників.  Відповідно  до  статті  57  Закону  України про Державний  бюджет  керівники  бюджетних  установ   і   організацій утримують чисельність працівників і здійснюють фактичні видатки на заробітну  плату,  включаючи  видатки  на  премії  та  інші   види заохочень,  лише  в  межах  фонду оплати праці,  затвердженого для бюджетних установ.

 

     Крім того,  слід зазначити,  що фонди оплати праці Управління справами   Верховної   Ради   України,  Господарського  управління Кабінету Міністрів та Державного управління справами  за  функцією "Інші  видатки  органів  законодавчої  та  виконавчої  влади" були обраховані з самого початку за єдиною методикою.  Прийняття Закону від  21  червня про внесення змін до Державного бюджету спричинило порушення пропорцій в оплаті  праці  в  установах  за  відповідною функцією.

 

     Законопроект, внесений Президентом,  розглядався на засіданні Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Комітет ухвалив рішення, згідно  з  яким Міністерство фінансів повинно передбачити ресурс у сумі 1 мільйон 947 тисяч у межах  перерозподілу  бюджетних  коштів для   діяльності  Рахункової  палати,  тобто  залишити  кошти  для Верховної Ради,  а фінансування Рахункової палати для розбудови її територіальних   представництв   збільшити   за   рахунок  коштів, передбачених на заходи,  пов'язані із запровадженням Податкового і Бюджетного кодексів,  і запропонував відхилити законопроект,  який вніс Президент.

 

     Але з прийняттям Бюджетного кодексу  виникла  необхідність  у переведенні  місцевих  бюджетів на казначейське обслуговування,  і видатки  на  заходи,  пов'язані  із   запровадженням   Бюджетного, Податкового кодексів, саме на це і будуть спрямовані.

 

     Крім того, пропозиція, яку вніс комітет, грунтується на тому, що ви сьогодні приймете відповідну постанову,  якою не можна  буде внести зміни до Закону про Державний бюджет. Тобто якщо пропозиція Комітету з питань бюджету буде вами навіть підтримана і  постанова буде  прийнята,  Міністерство  фінансів  і казначейство не зможуть збільшити видатки на фінансування Рахункової палати і  не  зможуть внести  відповідні зміни до закону про Державний бюджет,  оскільки статус цього рішення - саме закон.

 

     На нашу  думку,  збалансованою   є   пропозиція   Президента. Враховуючи  вищенаведене,  прошу  підтримати  внесений Президентом України проект Закону про внесення  змін  до  Закону  України  про Державний  бюджет на 2001 рік,  який передбачає зменшення видатків на  Управління  справами  Верховної  Ради  і  відновлення   обсягу видатків на Рахункову палату.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Ігоре   Олександровичу.   Запитання   і відповіді будуть після перерви. Сідайте, будь ласка.

 

     Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  продовжуємо  ранкове  засідання Верховної Ради України.  Прошу записатися для запитань до міністра фінансів України Ігоря Олександровича Мітюкова.

 

     Покажіть на табло  прізвища  депутатів,  які  бажають  задати запитання міністру фінансів.

 

     Народний депутат   Володимир  Марченко.  За  ним  -  народний депутат Костицький.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область). Прошу передать слово Матвиенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор", група "Соборність".  Ігоре Олександровичу,  я щодо суті не хочу задавати запитання.  Мене цікавить запитання щодо форми. Як так сталося, що закон,  який приймає Верховна  Рада,  який,  очевидно,  візується, перед  тим  як  відправити  на  підпис  Президенту,  Міністерством фінансів,  Кабінетом Міністрів, не опротестовується, підписується. А   буквально   через   місяць   від  Президента  надходить  новий законопроект,  навіть  якщо  це  один  пункт  із   12,   абсолютно протилежного змісту.

 

     У мене  складається  таке враження,  що цей прецедент з такою анархією, даруйте мені, віддзеркалює стан нашої системи державного управління. Чи не здається і вам так само? Якщо ні, то дайте мені, будь ласка, роз'яснення, як це могло статися?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. Проблема полягає в тому, що поряд  із  тим  аспектом,  про який я доповідав,  тобто збільшення видатків  на  Управління  справами  Верховної  Ради  і   зменшення видатків  на  Рахункову  палату,  у  цьому законопроекті,  який ви прийняли  21  червня,  було  вирішено  ряд  дуже  важливих  питань поточного  характеру  щодо змін до Державного бюджету.  Насамперед вони стосувалися агропромислового комплексу,  коли було  збільшено ряд   видатків   на   підтримку   відсоткових  ставок  за  рахунок перерозподілу коштів з лізингового фонду на цю функцію.  Ряд інших пропозицій  і  зауважень,  які були внесені народними депутатами і підтримані Кабінетом  Міністрів,  також  мали  винятково  важливий характер.  Саме  тому  Президент  вважав  за можливе підписати цей закон.  А  щодо  рішення,  яке  стосувалося  Рахункової  палати  і Управління  справами  Верховної  Ради,  направив свої зауваження і попросив розглянути цей законопроект  як  невідкладний.  Тому  що, по-перше,  мова йде про збереження певного співвідношення в рівнях фінансування апаратів Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради, по-друге, ті функції, які покладені на Рахункову палату,  повинні бути виконані повністю.  І тому  він  вважає,  що треба це питання вирішити.  Я не бачу тут серйозних суперечностей, про які ви кажете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Костицький.  За ним  -  народний депутат Філіпчук.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую,    шановний    Степане    Богдановичу.    Шановний    Ігоре Олександровичу,  в мене таке комплексне запитання до вас. Скажіть, будь  ласка,  чи  враховувались  при розробці проекту бюджету такі принципи  його  підготовки,  як  програмноцільовий  підхід,  вибір пріоритетів,  враховуючи,  що наповненість дохідної частини все ще не така,  як би ми хотіли?  І наскільки реально у  зв'язку  з  цим передбачити   фінансування   заходів   для   ліквідації  наслідків стихійного лиха? Ви, очевидно, знаєте, що в місті Яремча тільки за одну  ніч з 23 на 24 серпня стихійним лихом була заподіяна шкода в розмірі 7  мільйонів  гривень.  І  на  сьогодні  Івано-Франківська область  потребує  щонайменше  40-  50 мільйонів гривень,  бо сума збитків,  заподіяних стихією,  сягнула 184 мільйонів  гривень.  Це перше.

 

     І друге.   Які  перспективи  фінансування  такої  галузі,  як фундаментальна наука,  в тому числі  і  юридичної  науки,  зокрема Академії правових наук?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Програмно-цільовий   метод  ми  вперше  будемо пропонувати запровадити в бюджеті 2002 року.  Завтра під час  мого виступу  я  більш докладно зупинюся на характеристиці цього нового підходу.

 

     Що стосується стихійного лиха в ІваноФранківській області, то ми зараз розглядаємо документи,  які надійшли в Кабінет Міністрів, і буде прийнято рішення про виділення коштів із резервного  фонду. Конкретну  суму  я зараз не можу назвати,  оскільки опрацьовуються відповідні документи за існуючою  процедурою,  але  така  допомога обов'язково буде надана.

 

     Що стосується   фундаментальних   досліджень,   то,  якщо  ви пам'ятаєте,  ми наприкінці 2000  року  в  бюджеті  поточного  року прийняли  рішення  про  суттєве  збільшення  (це приблизно плюс 70 відсотків до попереднього року) рівня фінансування фундаментальних наук.

 

     На нашу   думку,   Міністерство  фінансів  не  повинно  зараз втручатися в розподіл цих  коштів.  Міністерство  освіти  і  науки разом з профільним комітетом повинні визначитися щодо пріоритетних напрямів   використання   цих    коштів.    Рівень    фінансування фундаментальної  науки  ми  не будемо зменшувати як мінімум.  Якщо мова йде про додаткове фінансування,  то,  на думку  уряду,  зараз треба  більше  коштів  виділити саме на прикладні розробки,  які б сприяли запровадженню  і  конкретній  реалізації  тих  результатів фундаментальних досліджень, які вже сьогодні є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Філіпчук.  За  ним  -  депутат Масенко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Ігоре Олександровичу,  є одне питання, яке стосується Чернівецької області.  Я щойно повернувся з виборчого округу і мушу сказати, що постанова Кабінету Міністрів від  7  лютого  2001  року  134  щодо підвищення заробітної плати практично не виконується,  оскільки на зазначені виплати потрібно понад 20 мільйонів гривень.

 

     Друга проблема.  Уже у вересні регіон через  брак  коштів  (а дотація  практично  виплачена  в повному обсязі - 140 мільйонів на цей час) практично не матиме змоги проводити ні соціальні виплати, ні   виплати   заробітної   плати.   І  це  може  призвести  і  до заборгованості,  і до соціальної  напруженості  серед  працівників бюджетної сфери.

 

     Взагалі регіон просить сьогодні додатково 25 мільйонів гривень.  Чи можлива сьогодні така корекція до  кінця цього року?

 

     І останнє  - стосовно Вижниці.  Ми вже практично три роки - з 1999 року,  коли відбулася повінь,  - не можемо вирішити  проблему фінансування  будівництва  протипаводкових  систем,  що потребує 1 мільйон 50 тисяч гривень.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується Вижниці, то дійсно в 1999 році ця постанова не була профінансована.  Її треба зараз поновити і таким чином забезпечити фінансування заходів,  спрямованих на ліквідацію наслідків паводка.

 

     Така ситуація,  як у Чернівецькій області, може скластися і в інших областях.  Кабінет Міністрів зараз  розглядає  підготовлений Міністерством  фінансів  проект  закону про внесення змін у бюджет поточного  року,  яким  приблизно  на  450-490  мільйонів  гривень зменшуються  видатки  на  цільові  програми  Державного  бюджету і збільшуються відповідно  обсяги  дотацій  місцевим  бюджетам  саме тому,  що  заробітна  плата  вчителям,  освітянам  фінансується  з місцевих бюджетів. Ми такий законопроект внесемо. Сподіваємося, що ви його підтримаєте,  і тоді, в тому числі і Чернівецькій області, може бути надана відповідна підтримка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення - народний депутат Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий округ 147,  Полтавська  область).  Дякую. Ігоре  Олександровичу,  може,  це  не зовсім і за темою,  але мене цікавить таке питання.  Я чесно кажу,  що я не голосував за бюджет 2001 року.  Але все-таки він проголосований,  він має силу закону, підписаний  Президентом.  І  там  передбачені  певні  кошти  і  на підтримку села, конкретно - на газифікацію. І хтось захоче - дасть їх,  захоче - не дасть.  Разом з тим обсяги коштів, передбачені на утримання Адміністрації Президента і Президента,  ніхто змінити не може,  там усі хочуть тільки дати.  Приїхав  Президент  відкривати школу  в Миргород - подарував автобус,  комп'ютерний клас.  А я як депутат не маю такої змоги подарувати.  Чому не можна зробити так, щоб  і  я міг приїхати в якесь село чи в школу і зробити їм якийсь подарунок?

 

     Надумав Президент Пустовойтенка прилаштувати в себе на роботу чи  ще  когось,  він  прилаштує  незалежно  від того,  дозволяє це штатний розпис чи не дозволяє.  Скільки є оцих безробітних великих людей,   він   усіх   їх   і   прилаштовує.   Це   бюджетом  якось регламентується чи ні?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.    Насамперед    це    регламентується     нашою Конституцією.   Президенту  надані  відповідні  повноваження  щодо формування органів  виконавчої  влади  в  межах  тих  коштів,  які передбачені  Державним  бюджетом.  Тому  всі рішення,  які з цього питання приймаються Президентом,  знаходяться виключно в межах тих бюджетних   асигнувань,  які  затверджені  законом  про  Державний бюджет.

 

     Що стосується питань,  пов'язаних  з  подарунками  і,  як  ви казали, комп'ютерами (Шум у залі). Не треба мені підказувати, будь ласка,  я знаю, що треба говорити і як воно є насправді. У кожного з вас,  народні депутати,  в кожній партії є свій фонд,  і з цього фонду робляться витрати на відповідні подарунки і внески. Стосовно коштів  Державного  бюджету,  то на такі речі,  про які ви казали, вони не використовуються. Я можу це офіційно підтвердити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Олександровичу.  Прошу сідати.  Ваш виступ завершено.

 

     Шановні колеги,  слово  для  співдоповіді  надається  першому заступнику  голови  Комітету  з  питань  бюджету  Інні  Германівні Богословській. Прошу, Інно Германівно, на трибуну.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  169,  Харківська область).  Дякую. Шановні колеги! Мій виступ буде дуже короткий, я думаю,  всім зрозуміло,  про що  йдеться.  Я  хочу  декілька  слів сказати  про історію цього питання.  Ви пам'ятаєте,  мабуть,  що в травні до нас надійшов  законопроект  від  Президента,  який  було визначено як першочерговий. У ньому передбачалися декілька значних бюджетних трансфертів - змін  до  закону  про  бюджет.  І  в  тому бюджеті  було  запропоновано збільшити фінансування Верховної Ради України, бо ми отримали дуже мале фінансування, яке не відповідало потребам Верховної Ради, фактично не вистачало коштів на утримання автобази,  друкарні,  управління   адмінбудинками   та   на   інші адміністративні витрати. І тоді було знайдено компроміс - виділити ці кошти за рахунок зменшення фінансування Рахункової палати. Чому було так вирішено?

 

     Згідно з   указом   Президента  було  передбачено  розширення Рахункової  палати  за   рахунок   створення   її   територіальних представництв.  І  ці  територіальні  осередки  повинні  були бути створені протягом року.  Коли ми в травні розглядали  це  питання, було з'ясовано,  що на травень не було створено цих територіальних представництв,  не було відкрито фінансування на це, і, крім того, на  той  час  Президент своїм указом скасував свій попередній указ про заснування територіальних представництв Рахункової  палати.  І тому  Верховна  Рада визначила,  що ми беремо 2 мільйони 947 тисяч гривень на фінансування потреб Верховної Ради.

 

     Зараз ми знову отримали законопроект за підписом  Президента, в  якому  прийняті нами зміни до бюджету залишаються,  за винятком однієї,  а  саме:  порушується  питання  про   те,   щоб   забрати передбачені  кошти  у  Верховної  Ради  і  повернути їх Рахунковій палаті.  Ми впевнені,  що така постановка  питання  не  може  бути підтримана  Верховною  Радою.  Комітет  проголосував за відхилення цього законопроекту,  оскільки фінансування Верховної  Ради  не  є достатнім для забезпечення функцій законодавчого органу країни,  і ми впевнені,  що ці кошти нам конче потрібні для  виконання  своїх функцій Верховною Радою.

 

     Що стосується Рахункової палати, то нам на засіданні комітету було надано інформацію,  що в жовтні вже будуть фактично  створені територіальні представництва Рахункової палати.  Ми вважаємо, і я, зокрема,  впевнена, що всі депутати, безумовно, підтримають те, що треба   розвивати   Рахункову   палату   до  рівня  територіальних представництв для того,  щоб запровадити  контроль  за  виконанням бюджету  і  на  цих  рівнях.  І тому ми в проекті постанови,  який запропоновано до вашої  уваги,  пропонуємо  Міністерству  фінансів віднайти  ці  додаткові  кошти  серед  тих  призначень,  які зараз затверджені в бюджеті,  але не можуть бути  фактично  виконані  до кінця року.

 

     Ви можете  побачити,  що  ми  звертаємося  з  пропозицією  до Міністерства фінансів знайти ці кошти за рахунок тих 20  мільйонів гривень,  які  було передбачено витратити за заходи,  пов'язані із запровадженням Податкового і Бюджетного кодексів. Досі Податкового кодексу  немає,  і  малоймовірно,  що  він буде прийнятий до кінця року. Тому, безумовно, на його запровадження Міністерство фінансів не повинно витрачати кошти.  А якщо вони будуть витрачені,  то,  я думаю,  ми перевіримо,  на які цілі. У той же час ми розуміємо, що заходи,  пов'язані із запровадженням Бюджетного кодексу, не можуть коштувати  20  мільйонів  гривень.  Зрозуміло,  що  це  є   резерв Міністерства фінансів,  і,  я думаю, Міністерство фінансів повинно погодитися з Верховною Радою,  що за рахунок цього  резерву  треба збільшити фінансування Рахункової палати.

 

     Крім того,   ми  знаємо,  що  найближчим  часом  Міністерство фінансів  внесе  до  Верховної  Ради   законопроект,   яким   буде запропонована  велика кількість змін щодо бюджетних фінансувань на цей рік.  Я впевнена,  що Верховна Рада буде розглядати ці зміни з урахуванням тієї постанови, яку, я маю надію, ми з вами приймемо у четвер.

 

     Тому комітет вважає,  що цей  законопроект  треба  відхилити, залишити кошти у Верховній Раді,  а Міністерству фінансів віднайти можливість  фінансування  за  рахунок  видатків,  передбачених  на заходи,  пов'язані  із  запровадженням  Бюджетного  і  Податкового кодексів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Інно Германівно.  Чи будуть запитання  до співдоповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Покажіть на табло.

 

     Народний депутат Філіпчук. За ним - депутат Сухий.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Я  хотів би продовжити питання,  яке я задавав міністру  фінансів  Ігорю  Олександровичу,  стосовно  Чернівецької області.  Мене  в  принципі  задовольняє  сьогодні відповідь Ігоря Олександровича,   що   буде    знайдено    можливість    додатково профінансувати  не  лише  в  Чернівецький  області,  а  й  в інших областях,  виплату  заборгованості  з   заробітної   плати,   інші соціальні  виплати.  І ця сума не мало не багато становить - понад 400 мільйонів гривень.

 

     Я хотів би запитати, по-перше, чи комітет володіє даними, які джерела  цих надходжень і який має відбутися перерозподіл,  щоб ми отримали цю суму?

 

     І, по-друге,  чи  володіє  сьогодні   комітет   даними   щодо нецільового  використання  бюджетних  коштів  у  багатьох регіонах України?  Бо  на  порозі  вибори,  і,  безперечно,  тенденція   до нецільового використання цих коштів буде посилюватися.  Хотілося б почути відповідь комітету.

 

     Дякую.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Дякую.  Щодо першого запитання. Ми знаємо, що  зараз  Міністерство фінансів готує багато змін до бюджету щодо перерозподілу та зміни обсягів фінансування.  Ми у Верховній  Раді ще не маємо цього законопроекту.  Але,  я думаю, ви брали участь у розгляді звіту про виконання бюджету за 2000 рік  і  побачили,  як зросла кількість бюджетних зловживань.  Ця тенденція простежується в Україні зараз,  і ми це знаємо.  З місць до  комітету  надходить дуже  багато  листів  про  нецільове  використання  і  розкрадання фактично власності держави -бюджетних коштів.

 

     Безумовно, всі пропозиції про перерозподіл коштів,  що будуть подані в цьому законопроекті до комітету,  ми будемо розглядати на підставі аналізу того,  як використовуються кошти,  бо дуже багато зловживань.

 

     І тут  ми дуже вдячні за велику роботу Рахунковій палаті.  Ми впевнені,  що знайдемо кошти,  щоб до  кінця  року  профінансувати створення  її  регіональних  відділень.  Ми  беремо  на  себе таке зобов'язання. Це відповідь на перше запитання.

 

     Фактично тут і відповідь на друге ваше запитання. Я думаю, що ми  повинні  перш  за все вимагати від виконавчої влади дотримання всіх тих строків подання звітності  про  виконання  бюджетів,  які обумовлені законом.  Ви дивіться: ми звіт про виконання бюджету за 2000 рік розглянули не в травні,  як це  повинно  бути,  а  тільки зараз,  у вересні, і, безумовно, ми вже не можемо застосовувати ті механізми,  які треба застосовувати до порушників законодавства. Я думаю,  що  зараз  ми  повинні  переглянути  всю  систему  і  весь інструментарій контролю за виконанням  бюджету.  Це  дуже  важливе питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат Сухий.  За ним -депутат Безугла.

 

     СУХИЙ Я.М.  Група "Трудова Україна".  Інно Германівно,  я так зрозумів,  що профільний комітет вважає,  що Міністерство фінансів здатне  вишукати  необхідні   кошти   для   повного   фінансування Рахункової  палати.  У мене до вас таке запитання.  Чи ваш комітет разом із службами Верховної Ради  аналізували,  які  наслідки  для організаційно-технічної  роботи,  для  матеріального  забезпечення діяльності Верховної  Ради  може  мати  прийняття  пропозицій  про вилучення  з  бюджету  Управління  справами  такої величезної суми коштів?

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Зрозуміло  які  наслідки.   Ми   заслухали працівників  Апарату  Верховної Ради і дізналися,  що зараз рівень фінансування потреб Верховної Ради є  значно  нижчим,  ніж  рівень фінансування потреб Кабінету Міністрів,  Адміністрації Президента, силових міністерств і відомств.  Це вже зрозуміло. Тобто ставлення до  верховного  органу  влади  в країні є,  я б так сказала,  дуже нікчемним,  і намагання ще вилучити ці кошти - це продовження цієї тенденції. Не можна соромитися цього, це треба усвідомлювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Безугла.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракция Прогрессивной  социалистической  партии.  У  меня  такой   вопрос. Действительно,     Верховной     Раде    необходимо    достаточное финансирование.  Это обязательно,  потому что наша фракция  больше всех  испытывает сегодня то,  что мы не имеем возможности получать необходимые средства в результате той политики,  которую  проводит Верховный Совет.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Наверное, не Верховный Совет...

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.  Верховная  Рада.  Но  я бы хотела сказать,  что почему-то  все-таки  этот  вопрос  не  поднимался  раньше   и   не обсуждался так напористо, как он обсуждается сегодня.

 

     И еще об одном я хотела бы сказать. 20 миллионов  гривень,  которые  предлагаются   на   "впровадження Податкового кодексу",  вдруг оказывается,  никому не нужны,  но их закладывают.  И в то же время,  я  хотела  бы  внимание  обратить, образование  у нас просто в загоне,  детей в детских садах сегодня недокармливают.  И вот мы получаем такие результаты,  как сегодня: 43   тысячи  молодых  ребят  призываются  в  армию,  но  при  этом констатируется,  что  66  тысяч  человек  были   признаны   вообще непригодными  к  несению  воинской  службы.  20 миллионов гривень, оказывается,  никому не нужны,  и мы  сегодня  будем  решать  этот вопрос,  а  народное  образование  и  дети у нас просто брошены на произвол судьбы.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Спасибо за вопрос.  Почему раньше  так  не настаивали  на перераспределении этих средств?  Всем понятно,  что накануне выборы,  и вся работа сейчас  будет  приобретать  окраску предвыборной кампании.

 

     Что касается  20  миллионов  гривень на внедрение Бюджетного, Налогового кодексов.  Я вам  скажу  так.  Если  бы  исполнительная власть  в  течение  года  с  момента  первого рассмотрения проекта Налогового  кодекса  проявляла  инициативу  и  подталкивала   этот процесс,  может быть, мы бы им еще добавили к этим 20 миллионам, и они реально могли бы внедрить два этих кодекса. Но поскольку этого не сделано,  я думаю, наша с вами задача - проконтролировать, куда уйдут эти деньги и,  может быть,  лишний раз поручить этот  вопрос для проверки Счетной палате.

 

     Что касается проблем воинской службы.  До тех пор,  пока мы с вами не решим,  что армия должна быть профессиональной,  все  наши молодые люди будут пытаться уйти от службы в армии и поэтому будут "рисовать" себе и болезни и несоответствие.  Я не говорю уже о той категории  молодых  людей,  которые  из-за невозможности нормально питаться, нормально жить реально не подходят для службы в армии.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Інно Германівно.  Час вашої  співдоповіді вичерпаний. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!  Оскільки  питання,  що розглядається,  прямо зачіпає проблему фінансування Рахункової палати,  я відповідно  до Регламенту  надаю  слово  для  виступу в межах трьох хвилин Голові Рахункової палати Валентину Костянтиновичу Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  Голова Рахункової палати України.  Уважаемые депутаты!  Ровно год назад Президентом Украины был издан Указ "про заходи щодо  підвищення  ефективності  контролю  за  використанням бюджетних  коштів".  Пункт 1 указа гласил о необходимости создания территориальных представительств Счетной палаты. Без преувеличения скажу,  что  документ крайне положительно воспринят и объединением высших  контрольных  органов   Европы   -   ЕВРОСАЙ,   и   мировым объединением  -  ИНТОСАЙ.  Мы  с энтузиазмом приступили к созданию территориальных подразделений.  К марту 2001 года  были  подобраны необходимые  кадры.  Часть  людей  мы  приняли  на работу,  решили практически все вопросы материального обеспечения.

 

     Но 16 марта этого года выходит  новый  Указ  Президента  "про внесення  змін  до  Указу  Президента  України від 19 вересня 2001 року", которым отменяются все положения о создании территориальных представительств. Что делать с принятыми на работу людьми, взятыми в аренду помещениями?  Возникли и другие конкретные вопросы. Но не это  стало  главным.  Главным  стало то,  что 9 миллиардов гривень бюджетных средств опять остались абсолютно бесконтрольными и  наши губернаторы спокойно могут тратить их по своему усмотрению.

 

     После ряда   встреч   с  Президентом  при  большой  поддержке Анатолия   Кирилловича   Кинаха   принято   решение   о   создании территориальных   управлений.   Им  быть.  Организационная  машина завертелась в обратную сторону.  Мы вновь начали набирать людей  и переоформлять договоры.  Но 21 июня Верховная Рада принимает Закон "про внесення змін до Закону України про Державний бюджет  України на   2001   рік",   которым   2,9  миллиона  гривень  снимается  с финансирования Счетной палаты и передается Верховной Раде, вернее, ее Управлению делами.

 

     Поучительна история  принятия  этих изменений.  Проект закона готовился и обсуждался 40  дней.  Было  12  проектов.  Но  Счетная палата  не  упоминалась  ни  в одном из этих проектов.  Упоминание Счетной палаты появилось в проектах за два часа до голосования,  а все эти документы готовились в строжайшей тайне.

 

     Внес предложение  замминистра  финансов  Матвийчук,  основной задачей которого за многолетнюю работу в Минфине было  в  основном урезать и отнимать,  больше он не знал никаких действий.  И быстро прибавлять,  если  было  прямое   указание   начальства.   Озвучил предложение председатель бюджетного комитета Турчинов.  Докладывая вам,  он - не знаю, специально или не специально - ошибся ни много ни  мало  ровно  на 400 процентов,  сказав,  что на финансирование территориальных органов управления предусматривается 5,2  миллиона гривень   (это   из   стенограммы),  а  фактически  в  смете  было предусмотрено всего  лишь  1,4  миллиона.  В  итоге  с  нас  сняли финансирование   в   объеме,  в  два  раза  превышающем  средства, предусмотренные  на  создание  территориальных  управлений,  лишив таким образом декабрьской зарплаты сотрудников Счетной палаты! А в июле утвержден  Бюджетный  кодекс  Украины,  которым  для  Счетной палаты предусмотрен контроль за использованием бюджетных средств в части полномочий государственных  администраций  и  делегированных местным  советам  полномочий  исполнительной  власти  по доходам и расходам.

 

     Докладывая вам  о   ходе   событий,   имеющих   отношение   к рассматриваемому проекту,  я практически ничего не прошу.  Я задаю себе вопрос и хочу, чтобы вы сами себе задали этот вопрос: сколько же   можно   в   благородном   гневе   говорить  о  бесконтрольном использовании бюджетных средств,  вернее,  народных средств,  а на деле  не  делать  конкретных шагов к созданию механизма пресечения расхищения этих средств?

 

     Хочу подчеркнуть,  что Минфин и лично первый замминистра Петр Кузьмич Германчук (это я говорю всем выступающим) признали, что вы урезаете финансирование Счетной  палаты.  Да  и  министр  финансов Митюков   Игорь   Александрович   предупреждал  о  неординарном  и незаконном принятии решения о  снятии  финансирования  со  Счетной палаты.  Но,  видно, восторжествовал принцип "своя рубашка ближе к телу",  чему способствовала и ошибочка Турчинова,  который на  400 процентов  увеличил финансирование территориальных органов Счетной палаты.

 

     Понятно, что Управление делами Верховного  Совета  и  Счетную палату  умело столкнули лбами.  Какой же выход из этого положения? Есть один выход - надо поддержать проект,  который внес Президент, и  проголосовать  за  него единогласно.  А что касается Управления делами Верховного Совета,  то надо спокойно посчитать, сколько ему действительно  надо  средств,  и  разобраться,  почему  это они не доказывали  при  принятии  бюджета,  и  по  той   схеме,   которую предлагает    уважаемая    Инна    Германовна,    обеспечить    им финансирование. У меня все.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентине Костянтиновичу.  Рахувати маєте ви, а ми в четвер будемо голосувати щодо цього законопроекту.

 

     Шановні колеги, для виступу з трибуни записалися два народних депутати.  Надаю слово для виступу народному депутату  Ніколаєнку. За ним - депутат Черняк.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.    Шановні    народні    депутати!    Фракція Соціалістичної партії України "Лівий центр" вважає,  що діяльність Рахункової   палати   має   велике   значення  для  раціонального, економного використання бюджетних коштів,  і в цілому підтримує цю поправку,    розуміючи,    що   Рахункова   палата,   маючи   своє представництво лише у столиці, практично не може глибоко дослідити ситуацію  з  використанням  бюджетних  коштів.  Тому в принципі ми готові голосувати за.

 

     Але я скористаюся нагодою,  щоб сказати про кілька конкретних моментів.  Я хотів би попросити поважного нашого міністра фінансів Ігоря Мітюкова, щоб він усе-таки, хоча там нове керівництво зараз, звернув увагу на діяльність контрольно-ревізійної служби. Я знаю з прикладу Херсонщини,  скажімо,  що це просто караючий меч у  руках голови  адміністрації.  Я  зробив  подання щодо Нижньосірогозького району Херсонської  області,  де  кошти  на  будівництво  об'єктів соцкультпобуту  були  використані  (ну  це  взагалі!)  тільки  для збагачення голови адміністрації. Скажімо, побудовано 12 кілометрів водоводу. Приїжджає КРУ, перевіряє і знаходить, що є один кілометр водоводу.  Але кажуть:  "Ми нічого  довести  не  можемо".  Я  можу назвати  десятки  свердловин,  які  оформлялися.  Одну свердловину вирили на весь район,  весь район сидить без води, а КРУ каже: "Ну і що?  Документи є,  документи написані".  "А ви полічіть, скільки свердловин є".  "А ми не можемо,  це не в нашій компетенції". "Яка фірма  робила  свердловини?" "У Запоріжжі".  Фірма не існує.  Кому перераховували  кошти?  Неіснуючій  фірмі.  Голова   адміністрації працює,  всі інші - також на місцях,  усе нормально. КРУ нікого не чіпає,  тому що це одна команда.  Я міг би навести ще багато таких прикладів.

 

     Я просив   би   Ігоря   Мітюкова:   підтримайте   нас,  Ігоре Олександровичу, в цьому питанні.

 

     І ще одне.  Я звертаюся і до  бюджетного  комітету,  до  Інни Германівни. У нас склалася надзвичайно критична ситуація: доведені так  звані  ліміти  до  закладів  освіти.  Скажімо,   в   закладах профтехосвіти, де навчається по 1200 дітей, треба скоротити посаду електрика.  А як можна, маючи два гуртожитки, навчальні комплекси, майстерні,  обійтися  без  електрика?  Скорочені посади,  скажімо, слюсаря-сантехніка. І взагалі на одну навчальну групу потрібно два майстри  виробничого  навчання,  а  сьогодні є один.  І ліміт йому доведений на 80 відсотків.

 

     Ми б просили:  давайте,  поки ми приймаємо цей  законопроект, дозволимо  хоч  у межах цих бюджетів на заробітну плату перекинути якусь суму.  Мова йде про 5-6 мільйонів гривень,  але ми  врятуємо тих   людей,   яких   десятки  років  готували,  щоб  з  них  були кваліфіковані майстри.  Те саме можна сказати і про  технікуми,  і про школи,  і про сільські бібліотеки, бо не можна на 20 відсотків коштів утримувати сільського бібліотекаря.

 

     Тому я просив би, Інно Германівно: давайте внесемо такі зміни і врятуємо ці кадри,  цей потенціал, бо сьогодні в нас 30 відсотків вакансій  серед  викладачів  сільських шкіл  і 40 відсотків - серед майстрів виробничого навчання.  В нас же не буде скоро кому  вчити  дітей!  Через  два  тижні  -  другий освітянський  з'їзд.  Про  що  там  будуть  говорити  Президент  і Прем'єр?  Про те, що сьогодні немає коштів на зарплату, про те, що немає нічого? Тому я просив би негайно внести такі зміни.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черняк.

 

 

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановні народні депутати!  У нас є  серйозні проблеми  з виконанням Верховною Радою законодавчої функції,  але, мабуть,  ще більш серйозні,  гострі,  актуальні проблеми у нас є з виконанням Верховною Радою контрольної функції. І при цьому всі ми добре розуміємо, що нам слід більш ефективно виконувати контрольні функції.

 

     У зв'язку   з   цим,  на  мій  погляд  і  на  погляд  фракції Українського  народного   руху,   запропоновану   поправку   треба приймати. Це якраз сприятиме більш ефективному виконанню Верховною Радою контрольної функції.

 

     Ні в кого  з  нас  немає  сумніву  стосовно  того,  що  треба посилити контроль за використанням бюджетних коштів. Треба, щоб це використання було цільовим і ефективним. Ми постійно скаржимося на брак бюджетних коштів,  але забуваємо, що є ще один бік проблеми - неефективне використання бюджетних коштів і нецільове використання бюджетних  коштів.  Тому  якраз  у контексті посилення контрольної функції Верховної Ради ця поправка є слушною і її треба приймати.

 

     Рахункова палата вміє  рахувати,  вона  є  практично  органом Верховної  Ради  і  допомагає  здійснювати нам контрольні функції, тому зрозуміло, що ми повинні підтримувати Рахункову палату.

 

     Як свідчить досвід,  нецільове використання бюджетних  коштів допускається не тільки центральними органами,  а і територіальними

- в областях, у районах. Тому без створення територіальних органів Рахункової   палати   Верховна  Рада  буде  неспроможна  ефективно виконувати контрольну функцію, а отже, треба, звичайно, підтримати пропозицію створити територіальні органи Рахункової палати.  З цим погоджуються і Міністерство фінансів,  і комітет Верховної Ради, і Верховна Рада в цілому. Виникла тільки суперечка стосовно того, де знайти кошти для фінансування створення цих органів.

 

     Можна зрозуміти  пропозицію   Міністерства   фінансів,   але, звичайно,   не   слід,   як   сказав   Голова  Рахункової  палати, зіштовхувати  лобами  Верховну  Раду  і  Рахункову  палату,  треба справді  шукати  компроміс.  Ми  зробили  помилку,  коли  зменшили фінансування  Рахункової  палати,  і  її  зараз  слід   виправити, подумати,  де  знайти  необхідні кошти.  Можливо,  піти на те,  що пропонує профільний комітет: у зв'язку з тим, що Податковий кодекс не  був  прийнятий,  а  кошти  на його впровадження були виділені, використати  ці  кошти   на   створення   територіальних   органів Рахункової палати.

 

     Я ще раз переконуюся,  що немає поганого без доброго.  Уявіть собі, що ми прийняли Податковий кодекс. Тоді у нас зараз не було б коштів на створення територіальних органів Рахункової палати.

 

     І останнє.   Рахункова   палата  часто  виконує  роль  півня: кукурікає,  а далі -  хоч  розвидняйся,  хоч  ні.  Тому  потрібно, дійсно,   створити   реальний,  ефективний  механізм  контролю  за використанням бюджетних коштів і передбачити  відповідальність  за неналежне використання цих бюджетних коштів.

 

     Ми, депутати  від  Рівненської області,  знаємо,  що бюджетні кошти не завжди використовуються за цільовим  призначенням,  і  це відбувається в усіх областях України. Тому я думаю, що цю поправку в четвер треба підтримати і проголосувати за.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Кириловичу.  Таким  чином,  ми завершили  розгляд  питання  за  номером  8001 - проект Закону про внесення змін до Закону України про Державний  бюджет  України  на 2001 рік. Міністр фінансів не наполягає на заключному слові.

 

     -----------

 

     Переходимо до  розгляду  наступного питання за номером 7254 - проект Закону про правовий статус закордонних українців. Доповідає голова Комітету у закордонних справах Ігор Іванович Осташ.  Прошу, Ігоре Івановичу.

 

     ОСТАШ І.І.,  голова  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (виборчий  округ  126,  Львівська  область). Високошановні  колеги!  Високошановний  головуючий!   Ще   недавно телевізійний  канал  "1+1"  повідомляв  усім українцям,  що нас 52 мільйони.  Але,  на жаль,  ми добре знаємо,  що нас уже  й  не  50 мільйонів,  нас уже навіть не 49 мільйонів,  а нас набагато менше. Перепис,  який наближається,  мабуть,  покаже,  що  ще  1  мільйон українців  сьогодні  працює  за  межами  України,  за  кордоном  і виступає в ролі новітніх остарбайтерів.

 

     Разом з тим велика кількість українців живуть за кордоном, це майже третина українців.  Багато з них мають бажання повернутися в Україну,  і  ми  повинні  зробити  все  можливе,  щоб  вони  могли повертатися в Україну, бо українській народ також був депортованим народом.  І у  нас  є  державні  програми  повернення  в  Україну, скажімо,  кримських татар, але повинна бути розроблена і працювати державна програма повернення українців з-за кордону в Україну.

 

     Аргументацію щодо  необхідності  підтримки   українців,   які проживають  за  кордоном,  я  вже  наводив  під  час  попереднього розгляду законопроекту, тому не буду повторюватися. Скажу лише, що так  діють  стосовно цієї діаспори всі країни світу,  в тому числі Росія, Франція, Німеччина і багато інших країн.

 

     14 лютого 1997  року  Національна  рада  Словаччини  ухвалила закон про закордонних словаків та про зміни і доповнення до деяких законів.  Цим законом визначається  статус  закордонного  словака, його   права  і  обов'язки  на  території  Словацької  Республіки. Зокрема,  визначається право закордонного словака  на  навчання  в будь-якій    школі    на    території    Словаччини,   дозвіл   на працевлаштування, набуття громадянства Словацької Республіки тощо.

 

     Є аналогічний закон про  болгар,  які  проживають  за  межами Республіки Болгарія. Він був прийнятий 29 березня 2000 року. Закон про статус угорців сусідніх країн було прийнято в Угорщині, закон, який називається "Про допомогу румунам звідусіль", було прийнято в Румунії.

 

     Законопроект, який  зараз  вноситься  на  ваш  розгляд,  було доопрацьовано  з  урахуванням  практично всіх висловлених до нього зауважень.  Крім того, було враховано низку побажань представників українських  закордонних  організацій.  Було  враховано  поправки, висловлені депутатами Поповим, Акопяном, Франчуком та іншими.

 

     Так, зі   статті   1,   де   дається    визначення    терміна "культурно-мовне  самоусвідомлення"  було вилучено словосполучення "а  також  робота  у  громадській   або   релігійній   організації української діаспори".  Тобто ми знімаємо вимогу,  щоб організації української діаспори  мали  вплив  на  надання  українцям  статусу закордонного українця.

 

     У статті  3  "Система  і повноваження органів,  які вирішують питання,  пов'язані зі статусом закордонного  українця",  залишено тільки такий текст:  "Систему органів,  які вирішують питання,  що стосуються закордонних українців, складають органи державної влади і місцевого самоврядування". Тобто все, що стосувалося громадських та релігійних організацій вилучено.

 

     Зі статті 4 "Умови  надання  статусу  закордонного  українця" вилучено  пункт  2,  що  передбачав  володіння українською мовою в обсязі,  достатньому для спілкування,  замість  умови  "досягнення особою  18-річного  віку"  записано  умову  "досягнення особою 16- річного віку",  а також вилучено пункт про участь в громадській чи релігійній організації української діаспори.

 

     У статті  5  "Порядок  надання статусу закордонного українця" визначено перелік документів,  які додаються до заяви про  надання статусу  закордонного  українця.  Це  - паспорт країни проживання, документи,  які  підтверджують   українську   національність   або українське етнічне походження;  документи, які підтверджують, що у державі громадянства та постійного проживання особа не притягалася до  відповідальності  за вчинення злочинів,  зазначених у пункті 1 статті 7 цього закону.

 

     У частині 6 статті  6  термін  дії  посвідчення  закордонного українця обмежено 10 роками з правом його продовження.  У пункті 7 цієї статті записано (і це надзвичайно важливо), що посвідчення не є документом,  що замінює паспорт, і не може використовуватися для засвідчення особи.

 

     У статті  9  термін  перебування  особи,  яка  є  закордонним українцем,  на території України без письмового запрошення та візи збільшено з 90 днів до 120 днів.

 

     До частини 1 статті 10,  де говориться про права та обов'язки закордонних українців,  після слів "за винятком політичних прав та обов'язків,  передбачених для  громадян  України  (виборче  право, військова  служба,  державна  служба  тощо)  додано:  "та права на державне пенсійне забезпечення".  Тобто  фактично  на  закордонних українців  за  проектом  закону  не повинні поширюватися політичні права (виборче право,  військова служба, державна служба), а також право на державне пенсійне забезпечення.  До частини 3 цієї статті додано слова "а також не може суперечити  здійсненню  закордонними українцями прав та обов'язків,  пов'язаних з державою, громадянами якої  вони  є".  Це  дуже  суттєве   доповнення,   завдяки   якому законопроект  стає  стрункішим  і  відповідає  нормам міжнародного права.

 

     Текст статті 13 "Сприяння благодійній діяльності  закордонних українців"  змінено  на  такий:  "Держава в особі її органів влади гарантує і забезпечує захист передбачених  законодавством  України прав та інтересів закордонних українців - учасників благодійництва та благодійної діяльності, заохочує здійснення цієї діяльності".

 

     Автори законопроекту і надалі готові  співпрацювати  з  усіма депутатами  та  органами  державної  влади,  які  бажали  б подати пропозиції до  проекту  Закону  про  правовий  статус  закордонних українців.  Усі  вони будуть уважно розглянуті і враховані під час підготовки законопроекту до другого читання.

 

     Шановні колеги,  хотів би підкреслити,  що  цей  законопроект також підтримує і Кабінет Міністрів України.  Ми отримали особисте звернення Прем'єр-міністра України Кінаха, де висловлена підтримка цього законопроекту.

 

     Нещодавно ми  відсвяткували 10-річчя незалежності України.  І було дуже прикро, коли з трибуни ІІІ Всесвітнього форуму українців звучали  докори  і зауваження на адресу Верховної Ради про те,  що протягом десяти років Українська держава не  спромоглася  прийняти закон,  який  би  допомагав закордонним українцям.  На мій погляд, прийнявши цей проект закону, ми зробимо важливий політичний крок і продемонструємо, що ми починаємо нарешті піклуватися про підтримку і розвиток українства,  своєї культури, що ми піклуємося про наших братів за кордоном.

 

     Нехай усім стане зрозуміло, що Україна є великою державою, що українці є великим народом,  представники якого живуть і  працюють по  всьому  світу.  Давайте зробимо так,  щоб держава Україна дала українцям,  яких доля  змусила  виїхати  за  її  межі,  можливість зберегти  свою  ідентичність,  щоб  їхні діти не цуралися почувати себе українцями і пам'ятали, що у них є історична батьківщина, яка завжди готова прийняти їх і яка завжди пам'ятає про них.

 

     Тому звертаюся   до   вас   із   проханням   підтримати   цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Івановичу.  Я   хотів   би   також доповнити,   що   цей   законопроект   визнаний   Президентом   як невідкладний для розгляду Верховною Радою України.

 

     Шановні колеги,  я  прошу  записатися  для   запитань   Ігорю Івановичу Осташу.

 

     Покажіть список на електронному табло.

 

     Народний депутат Алексєєв.  За ним - депутат Мовчан,  потім - депутат Пухкал.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемый  Игорь   Иванович!   Я   внимательно посмотрел  ваш  проект  закона.  Конечно,  он  намного  лучше того убожества,  которое вы в предыдущий раз пытались протащить, но все же   вопросы   остаются.   Мы  должны  учитывать  опыт  зарубежных государств.  Словакия приняла соответствующий закон, Венгрия также приняла.  Но  вот  венгры  подошли  к  решению этого вопроса очень дифференцированно. Если, например, кто-то бросил Венгрию в трудный момент и удрал за океан с тем,  чтобы там найти сладкий кусок,  он не подпадает под действие венгерского закона.  А  венгры,  которые оторваны   от   Венгрии   в   силу   исторических  причин  (венгры Трансильвании, венгры Воеводины, венгры Закарпатья), подпадают под действие  этого  закона.  Не  считаете  ли вы,  что опыт передовой Венгрии,  которая  успешно  интегрируется  в  мировое  сообщество, следовало бы применить и нам?

 

     ОСТАШ І.І.  Дякую  за  ваше  запитання.  Найперше  я хотів би сказати,  що,  мабуть,  некоректно  оцінювати   у   такий   спосіб законопроект,  підготовлений  групою народних депутатів,  але це я залишаю на вашій совісті.

 

     Щодо вашого запитання. У мене є текст закону про угорців, які проживають у сусідніх державах.  Дійсно,  Угорщина, на відміну від інших держав,  які прийняли такий закон,  пішла іншим шляхом.  Дія закону про закордонних угорців поширюється тільки на угорців,  які живуть у сусідніх державах.

 

     Що стосується угорської діаспори,  то я можу сказати,  що  на сьогодні  вже є багато звернень угорців з далекого зарубіжжя (якщо можна так сформулювати термінологічно) про  те,  що  цей  закон  є дискримінаційним для угорців,  які також, як і українці, розкидані по багатьох державах світу.

 

     Закон, прийнятий в Угорщині,  також  неоднозначно  сприйнятий сусідніми   державами.   Скажімо,   Румунія  зараз  звернулася  до Європейського Співтовариства з проханням провести експертизу цього закону.  Так  чи  інакше  цей  закон став приводом для конфліктної ситуації між двома сусідніми державами  -  Угорщиною  і  Румунією. Закон,   до   речі,  передбачає,  скажімо,  навіть  право  угорців працювати по три місяці на рік без будь-якого  на  це  дозволу  на території  Угорщини,  і  це також викликало дуже великий спротив з боку Європейського Союзу,  і  зараз  це  питання  обговорюється  в рамках Європейського Союзу.

 

     На мій  погляд,  абсолютно  аморально поділяти українців,  що живуть за кордоном,  на українців, які живуть у сусідніх державах, і на українців,  які живуть у несусідніх державах.  Ну, наприклад, українці Латвії.  Дуже багато українців потрапили в Латвію, але це держава,  яка,  на жаль,  не має кордону з Україною,  і,  за вашою логікою,  на латвійських українців,  мабуть,  не поширилася б  дія закону,  проект  якого обговорюється,  що,  я вважаю,  є абсолютно несправедливим.

 

     Я так розумію,  що ви диференційовано підходите  до  того,  у який спосіб ці люди виїхали з України. Але ми повинні розуміти, що українців і депортували,  і вони  потрапляли  за  кордон  під  час Другої  світової  війни.  Багато  їх  сьогодні  живе,  скажімо,  в Австралії.  Якщо ми зараз почнемо розбиратися,  хто звідки і  куди поїхав,   буде,   на  мій  погляд,  дуже  неприємна  ситуація.  Ми відмовилися навіть від терміна "іноземні  українці"  тільки  тому, що,   дійсно,   є   також  українці,  які  живуть  на  автохтонних українських землях на території сусідніх держав.  На них дія цього закону також має поширюватися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ігоре   Івановичу.   Закликаю   вас   до лаконічних відповідей.  Я оголосив,  що запитання ставить народний депутат Мовчан. За ним - депутат Пухкал.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область).  Фракція  Українського  народного  руху.  Шановний Ігоре Івановичу, ви знаєте, що за час роботи над законопроектом він став настільки  вихолощений,  що залишається по суті тільки одна назва. Жодних прав не гарантовано тим українцям,  які з різних причин - і політичних, і соціальних - опинилися за межами України.

 

     Депутатом Алексєєвим за аналог пропонується взяти закон, який діє на території сусідньої держави Угорщини.  А як на ваш  погляд, чи  не  доречно  було б зорієнтуватися на закон,  який є в державі Ізраїль,  і  передбачити  подвійне  громадянство   українців,   що проживають  за  межами України?  Кожному сущому єврею,  ви знаєте, гарантовані  громадянські  права  на  території  держави  Ізраїль. Можливо,  нам  треба  наслідувати  саме  цей  досвід,  тому  що 15 мільйонів українців  у  Росії,  більше  2  мільйонів  українців  у Казахстані  (я не буду повного переліку робити,  бо це набирається до 40 мільйонів,  ви це дуже  добре  знаєте)  позбавлені  права  і перспективи   для   себе   і  своїх  дітей  повернутися  до  своєї матеріземлі.

 

     Дякую.

 

     ОСТАШ І.І.  Дуже дякую за запитання. Звичайно, я розумію вашу аргументацію.  Вона  абсолютно  слушна.  Але що стосується способу розв'язання   цієї   проблеми,   тобто   встановлення   подвійного громадянства,  то  для нас він сьогодні є неприйнятним,  тому що в нас Конституція України не передбачає подвійного  громадянства,  і ми не можемо піти тим шляхом, яким пішла держава Ізраїль.

 

     Разом з  тим я абсолютно підтримую вас у тому,  що поки що ми гарантуємо нашим українцям за кордоном дуже мало,  але той мінімум гарантій,   який   пропонувався   в   попередньому  законопроекті, збережено.  Це,  скажімо,  право навчати своїх дітей в Україні, що надзвичайно  важливо,  це  право  повертатися в Україну,  що також повинно бути зафіксовано в  законодавстві  і  повинні  бути  певні гарантії   прав   після  повернення.  Я  вже  говорив  навіть  про можливість створення окремої програми щодо повернення українців.

 

     Але дещо ми вилучили з законопроекту,  наприклад  вимогу  про володіння   українською   мовою.   Це   питання   ми  дуже  багато дискутували,  було дуже  багато  зауважень  з  цього  приводу.  На сьогодні багато українців,  які живуть, скажімо, в Казахстані чи в Узбекистані,  на жаль, не знають української мови, і це створило б серйозну  перешкоду  для  їхнього  повернення  в Україну.  Тому ми погодилися з  зауваженнями,  які  були  висловлені  саме  з  цього приводу. Я думаю, що з часом вони вивчать українську мову, але вже у нас, в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Пухкал.  І  на  завершення   - народний депутат Попеску.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Депутатське  об'єднання "Нова політика". Шановний Ігоре Івановичу! У мене два коротких запитання.

 

     Перше. Я хотів би просити вас  уточнити  в  статті  10  норму пункту 1 щодо державного пенсійного забезпечення.  Ви сказали,  що закордонний українець не буде користуватися цим правом на пенсійне забезпечення.  А  в  тексті  законопроекту таке право передбачено. Наскільки це гармонізується з відповідним  законодавством  України про пенсійне забезпечення?

 

     І друге.   У   законопроекті   визначені  права  закордонного українця,  який перебуває  на  території  України.  Скажіть,  будь ласка, якщо закордонний українець буде мати цей статус і буде мати відповідне посвідчення,  чи будуть у нього якісь переваги у країні проживання,   скажімо,   щодо   працевлаштування   у  дипломатичні представництва України,  чи на роботу  у  спільні  підприємства  з українським   капіталом,   чи  якісь  інші  переваги  порівняно  з громадянами країни проживання?

 

     Дякую.

 

     ОСТАШ І.І.  Що стосується пункту 1 статті 10,  де  говориться про  права  і  обов'язки  закордонних українців,  то тут записаний такий  текст:  "за  винятком  політичних   прав   та   обов'язків, передбачених   для  громадян  України  (виборче  право,  військова служба,  держава  служба  тощо)  та  права  на  державне  пенсійне забезпечення".  Є  досить велика небезпека.  Оскільки ми самі ледь забезпечуємо наших пенсіонерів,  то,  звичайно, ми не можемо зараз говорити про пенсійне забезпечення закордонних українців.  Тому ми до переліку тих політичних прав, які не поширюються на закордонних українців, додали і це право.

 

     Що стосується  можливості  вести бізнес в Україні.  Звичайно, так  чи  інакше  такий   закон   повинен   стимулювати   вкладення українського  капіталу  з-за  кордону  у  спільні  підприємства чи просто в окремі приватні підприємства, тому що він сам по собі вже є  політичним  сигналом для захисту українців за кордоном.  І це є надзвичайно важливим сигналом для тих, хто вагається вкладати свої інвестиції в Україні.

 

     А що  стосується  взагалі  прав,  які повинні мати закордонні українці в Україні,  то, звичайно, тут є дуже чітка фіксація того, що все ж таки це не є права громадянина України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершує запитання народний депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька   область).   Дякую.    Група    "Солідарність". Вельмишановний доповідачу!  Схвально те,  що на розвиток статті 12 Конституції ви розробили цей законопроект.  Погано те,  що ми його розглядаємо втретє чи вчетверте і не можемо прийняти рішення.

 

     Але у  мене  є  одне  запитання.  Чи будуть підпадати під дію цього  закону  нинішні  громадяни  України  -  представники  інших національностей,  які  виїдуть  після  прийняття цього закону?  Зі змішаними сім'ями,  де один з членів сім'ї є  етнічним  українцем, проблем не буде.  А якщо в сім'ї немає етнічного українця? Тому що політично українцем є  кожен,  хто  є  громадянином  України.  Тут виходить,  що  під  дію  закону  будуть  підпадати  тільки етнічні українці,  а стаття 24 Конституції не  дозволяє  ні  обмежень,  ні привілеїв  за будь-якою ознакою,  в тому числі за етнічною.  Як ви пропонуєте вирішити цю проблему?

 

     Дякую.

 

     ОСТАШ І.І.  Я хотів би сказати вам,  що ми  закладали  в  цей законопроект  ідеологію політичної нації.  І тому в разі прийняття цей  закон  буде  поширюватися  на  всіх  громадян,  які  жили  на території України, незалежно від того, якої вони національності.

 

     Що стосується новітніх остарбайтерів,  то якщо вони втрачають громадянство України, вони, звичайно, будуть претендувати на право вважатися  закордонним  українцем,  але  на них звичайно не будуть поширюватися всі громадянські права громадянина України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Івановичу.  Час   вашого   виступу вичерпаний. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!  Слово  для  висловлення  позиції  Державного департаменту  у  справах  національностей  та  міграції  надається Григорію Порфировичу Середі.

 

     Будь ласка,  з  місця,  Григорію Порфировичу.  У вас мікрофон увімкнений.

 

     СЕРЕДА Г.П.,  директор  Державного  департаменту  у   справах національностей та міграції.  Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні  депутати!  Кабінет  Міністрів  України  підтримує законопроект,   оскільки   він   і  концептуально,  і  в  основних положеннях (хоча вже  у  значно  скороченому  вигляді)  відповідає проекту Закону по іноземного українця,  який вносився до Верховної Ради ще у 1999 році.  На наше переконання,  він не  суперечить  ні Конституції,  ні  чинному  законодавству,  ні міжнародним правовим актам у цій сфері.

 

     При доопрацюванні  проекту  враховано   абсолютну   більшість зауважень   і  пропозицій  Міністерства  юстиції  стосовно  участі громадських  організацій,  стосовно  благодійництва   (благодійних організацій)  і  щодо  інших позицій,  які не були сприйняті у цій залі.

 

     У той же час,  говорячи про концепцію цього законопроекту,  я хотів   би  більш  докладно  зупинитися  на  міжнародному  досвіді нормативного  регулювання  подібних   питань.   На   моє   глибоке переконання,  ми  не  можемо  і  не  маємо  права  запізнюватися з прийняттям цього законопроекту,  бо аналогічні закони вже діють  у сусідніх  європейських  країнах.  Доповідач називав чотири сусідні країни, які за період між двома всесвітніми форумами українців уже прийняли якраз чотири закони.  За дорученням уряду я є співголовою української частини трьох міжурядових комісій з країнами-сусідами: Словаччиною,   Румунією   і   Угорщиною.   І   крім   такого  суто пізнавального інтересу, на мою думку, їхнє законодавство для нас є досить  цікавим  і  в  прикладному плані.  Улітку відбулося десяте засідання українсько-угорської комісії.  Угорці  вже  апелюють  не лише до загальновизнаних міжнародних норм права і конституції, а й до спеціальних  законів  і  спеціальних  норм,  визначених  у  цих законах.  А  українська сторона в цьому відношенні не має реальних важелів,  щоб  пріоритетно  забезпечити  захист  інтересів   наших співвітчизників у межах, зрозуміло, нашої юрисдикції.

 

     Крім того,  я  хотів би нагадати,  що урядом України в червні цього року схвалено проект нової національної програми "Закордонні українці"  на  період  до 2005 року.  Якраз цей документ,  на наше глибоке  переконання,  дозволить  чітко  виписати   пріоритети   в реалізації   Закону   про   статус  закордонних  українців,  який, сподіваюся,  буде  прийнято.   Уряд   просить   підтримати   даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Григорію Порфировичу. Шановні колеги! Для виступу з трибуни в обговоренні  цього  питання  записалися  вісім народних депутатів. Слово надається народному депутату Бауліну.

 

     Народний депутат Алексєєв. За ним - народний депутат Мазур.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я  прошу меня извинить,  я буду докладывать на украинском языке, поскольку речь идет об украинцах и не все из них знают русский язык, особенно из диаспоры.

 

     Отже, законопроект  щодо  іноземного  українця.  Нещодавно  я зустрічався  з  представниками  діаспори  з  Придністров'я.  Вони, дійсно,  кажуть,  що це проблема неврегульована.  І вона,  мабуть, потребує  врегулювання.  Те,  про  що  сьогодні   доповідав   Ігор Іванович,  значно краще,  ніж те,  що було раніше.  І те, що я дав таку оцінку попередньому законопроекту,  ви,  будь ласка, прийміть як  належне,  тому  що таку саму оцінку дав попередньому проекту і зал.

 

     А тепер по суті.  Ваш законопроект позбавлений багатьох  вад, які стояли на перешкоді,  але має безліч недоліків, на яких я хочу зупинитися.  Але спочатку хочу внести ясність.  Я вважаю,  що  пан Мовчан  висунув дуже добру ідею,  і вона не така вже нездійсненна, як ви вважаєте.  Ви, шановний Ігоре Івановичу, дезінформували зал, бо  наша  Конституція  не забороняє подвійного громадянства,  вона лише передбачає єдине громадянство.  Якщо ви піднімете стенограму, коли  ми голосували цю статтю Конституції,  то побачите,  що перед голосуванням було чітко пояснено,  що єдине громадянство  означає, що  всі  громадяни  мають  єдині  паспорти.  Але  це  не заперечує подвійного громадянства.  Подивіться стенограму,  я вам завтра  її принесу.

 

     Отже, по  суті я не можу погодитися,  що консульська установа визначає,  хто  є  зарубіжним  українцем,  а  хто  ні.   Пробачте, Міністерство закордонних справ чи консульська установа? Розумієте, це зовсім різні вагові категорії. Треба встановити, що консульська установа не може визначати,  хто є українцем.  Чи припустимо,  щоб австралійський чи американський консул визначав,  хто є українцем? Це,  пробачте,  дикість. Тільки Міністерство закордонних справ має вирішувати це питання.

 

     Далі. Свідчення українців - і ви стаєте українцем.  Пробачте! Тільки документи.  Які свідчення?! Ці свідчення можна купити за 20 доларів.

 

     Перелік обмежень щодо набуття такого права.  А чому ви забули про  СНІД?  Адже  багато  держав  ввели  такий бар'єр,  дбаючи про здоров'я своєї нації.

 

     Чіткіше мають бути виписані і обмеження щодо колаборантів.  У законопроекті  написано,  що  не можуть претендувати на цей статус ті, що вчинили злочин проти людства. Я вважаю, що та проблема, яка є в Англії - щодо 8 тисяч українських есесівців, які можуть до нас приїхати,  має бути вирішена зараз!  Треба чітко записати,  що всі ті,  хто  брав  участь  у  злочинних організаціях,  не мають права отримати статус закордонного українця.

 

     Я хочу вам нагадати,  що Нюрнберзький трибунал визнав війська СС злочинними організаціями,  і ніхто це не відміняв - ні взагалі, ні стосовно українських есесівців зокрема.

 

     Далі. Як  це  можна  їздити  до  України  без  візи?  Якщо  є посвідчення,  то  це  посвідчення має бути підставою для отримання візи.  Так,  українець має отримувати візу  без  запрошення  -  на основі цього посвідчення.  Але не вільно їздити туди-сюди. І що це

- 120 днів?  Навіть у країнах Європи дається 90 днів.  А  ми  такі вже, розумієте, попереду біжимо.

 

     Щодо рівних прав,  крім політичних.  А майнові? Пробачте, для американця 14 тисяч доларів - це рівень бідності.  А для нас?  Для нас   це  рівень  багатства.  Тобто  наш  багатий  буде  в  рівних економічних правах з американським  безробітним.  Чи  можливо  це? Вважаю, що ні.

 

     І, нарешті,  я цілком згоден з Ігорем Івановичем, що латиські українці теж мають право на  захист,  і  тому  пропоную  угорський досвід  дещо  модернізувати.  Закон має поширюватися на українців, які не кинули Україну і не побігли шукати солодкого життя у важкий для неї час, а через історичні обставини опинилися поза її межами. Наприклад,  угорці Трансільванії мають право на  захист  тому,  що вони  жили  на  території,  яка входила до складу Угорщини.  Тобто норми закону мають поширюватися на українців,  які  проживають  на територіях,  що  повністю  або  частково  складали з Україною одну державу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Мазур. За нею - народний депутат Пухкал.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ).   Спасибо,   Степан Богданович.  Мне  хотелось  бы  поддержать  все  тезисы,   которые высказал   Владимир   Геннадиевич  Алексеев,  особенно  по  поводу сопредельных  территорий.  В  статье   1   "Визначення   термінів" необходимо  определить,  кто  является "закордонним українцем",  и действительно учесть опыт одной из держав-соседок - Венгрии, чтобы украинцем  считался  гражданин,  который проживает на сопредельной территории,  а не тот отпрыск  Яблоко от яблони  недалеко  падает, понимаете? Поэтому необходимо, чтобы этот закон распространялся на людей,  которые в силу  исторических  обстоятельств  оказались  за территорией  так  называемой  украинской державы.  Это должно быть главным условием при принятии этого законопроекта.

 

     Хочу еще сказать по поводу более 300 тысяч этнических украинцев, которые проживают в Приднестровье. Хочется  поблагодарить  Степана   Богдановича   Гаврыша,   который занимается  этой  проблемой,  что  на  уровне МИДа был поставлен и решается вопрос об открытии  там  консульства.  Степан  Богданович Гаврыш  не  относится к руховцам,  но тем не менее он,  выходец из Слобожанщины,  и я,  не являющаяся  сторонником  украинизации  так называемой державы с ущербным названием, которую мы имеем, подняли эту проблему.  А вот наш Рух борется за канадцев,  за американцев, удравших  с  нашей  территории  действительно в тяжелую для Родины годину. Ведь твои же, дорогой коллега, деды и родители эту державу восстанавливали,  в том числе и ты, в отличие от тех американцев и канадцев,  которые сегодня там прекрасно проживают,  имея  уровень обеспеченности,  о  котором  говорил  Алексеев,  они  неплохо  там устроились.  Поэтому любой зарубежный украинец  -  из  Канады,  из Америки  -  всех  вас так называемых олигархов и руховцев,  вместе взятых, купит с потрохами за те капиталы, которые он имеет.

 

     Хотелось бы  поставить  вас  в   известность   о   том,   что правительство,  президент  и  парламент Приднестровской Молдавской Республики обратились к Верховному  Совету  (у  Ивана  Степановича Плюща  есть  эти  документы)  с просьбой,  чтобы парламент Украины содействовал открытию консульства Украины  в  Тирасполе.  Хотелось бы,  чтобы  руховцы подключились к решению этого вопроса и с такой же активностью, как сегодня, с такими же улыбками пробивали вместе с нами эту тему. Копии обращений я вам дам.

 

     Они также  просят  нас  создать  в  Верховном  Совете  группу содействия разрешению проблем, которые возникли в Приднестровье. А это  -  экономическая  блокада  со  стороны  Молдовы с 1 сентября. Украина наравне  с  Россией,  с  другими  странами  ОБСЕ  является страной-гарантом  по  поддержанию  перемирия  в  Приднестровье,  и поэтому они обратились с этой просьбой.  В России и в ряде держав, сопредельных с Приднестровской Молдавской Республикой, уже созданы такие группы.  Хотелось бы получить от  вас  поддержку  в  решении вопроса по созданию комиссии,  которая бы содействовала разрешению тех конфликтов и проблем,  которые созданы  для  наших  более  300 тысяч  соплеменников,  я подчеркиваю,  проживающих на сопредельной территории под названием "Приднестровская Молдавская Республика".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олено Анатоліївно.  Хоча ми дійсно  не  є рухівцями, але в душі, напевно, ми двоє таки рухівці.

 

     Шановні колеги!  Слово  надається народному депутату Пухкалу. За ним виступатиме народний депутат Терещук.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні  колеги народні  депутати!  Декілька  міркувань,  які  я особисто хотів би висловити,  вже прозвучали у цій сесійній залі,  і тому я  коротко висловлю ще деякі зауваження щодо даного законопроекту.

 

     У цілому  я  вважаю,  що  цей  законопроект треба приймати як закон,  ми вже заборгували якоюсь мірою  перед  тими  закордонними українцями,  які справді ідентифікують себе з Україною, не порвали зв'язків  з  Україною  і  прагнуть  всіляко  підтримати  намагання України стати справді сильною, багатою державою.

 

     Цей законопроект дійсно значно кращий,  ніж попередня версія. Водночас,  на мій погляд,  потребує доопрацювання стаття  5  цього законопроекту, де йдеться про порядок надання статусу закордонного українця.  Справді,  чому саме Міністерство  закордонних  справ  і консульські   установи  мають  визначати,  чи  ця  людина  справді заслуговує на те,  щоб одержати статус закордонного  українця,  чи вона справді працює на Україну там,  де проживає?  Мабуть, до цієї процедури  обов'язково  треба  підключити  органи  самоуправління, діаспору, тобто тих українців, які проживають чи то в Канаді, чи в іншій країні.  І тому і в законі це треба передбачити.  В  усякому разі до переліку тих документів, які подаються для набуття статусу закордонного  українця,  потрібен  і  документ  від  представників керівних органів діаспори. Це перше.

 

     Друге зауваження,  яке хотілося б висловити,  торкається саме положення про безвізовий в'їзд в Україну.  Ми  маємо,  безперечно, спростити  візовий  режим  для  закордонних  українців і надати їм можливість безперешкодно  одержувати  візу,  маємо  звільнити  від реєстрації тих закордонних українців, які перебувають в Україні, і всіляко сприяти їх перебуванню тут.  Але,  мабуть,  усе-таки  візи треба оформляти.

 

     І останнє.   Щодо   прав,  свобод  і  обов'язків  закордонних українців.  Я ставив запитання Ігорю Івановичу щодо  їх  права  на державне пенсійне забезпечення.  Він пояснив,  що це виключається. Але  давайте  більш  уважно  поглянемо  на  коло  прав  і   свобод закордонного українця. Мені здається, тут треба продумати про його розширення.  Якщо ми прагнемо до  того,  щоб  закордонні  українці колись  повернулися  на свою прабатьківщину,  то маємо створити їм належні умови перебування саме тут  і  в  разі  вкладення  їхнього капіталу в українську економіку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Григоровичу.  Слово надається народному депутату Терещуку.  За ним виступатиме народний  депутат Мовчан.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Я теж хотів би звернути увагу на те, що цей законопроект був значно змінений протягом його обговорення.  Слід  зазначити,  що  тільки  у  нашому  Комітеті  у закордонних справах він двічі відхилявся для того,  щоб  зняти  ті дуже  гострі  питання,  які  містив  той  проект,  що був спочатку внесений на розгляд комітету.

 

     Зараз таких положень у  даному  законопроекті  немає.  Але  я хотів би, щоб ми не мали ілюзій стосовно того, що такий закон може виконати  роль  збирання  українського  народу  до  своєї  власної держави.   Якраз  навпаки.  Цей  законопроект  лише  свідчить,  що український народ розкиданий по багатьох країнах світу.  І я хотів би  звернути  увагу  на  те,  що  без  усунення  тих  причин,  які виштовхують людей за кордон, сам закон нічого вирішити не в змозі.

 

     Я хотів би звернути також увагу на те,  що якраз у ті періоди нашої історії тричі,  коли над Україною піднімався жовто-блакитний стяг,  мільйони українців викидалися за кордони своєї країни. Вони змушені були виїжджати, щоб якось прогодувати свої сім'ї. І те, що зараз мільйони нелегалів працюють у  багатьох  країнах  Європи,  є породженням  того  соціально-політичного  стану,  який  зараз  під жовто-блакитним прапором утверджено в Україні.  Прийняття  закону, на  жаль,  не вирішить проблеми створення умов для того,  щоб люди вибирали для життя Україну і їхали сюди. Коли за часів Радянського Союзу  Україна була в єдиній сім'ї братніх народів,  от саме в той час найбільше українських земель і українців було зібрано докупи в єдину сім'ю.

 

     Я вважаю,  що  при  доопрацюванні  цього  законопроекту треба обов'язково врахувати обмеження,  що стосуються тих українців, які заплямували  себе  участю  у  злочинних організаціях і у злочинних діяннях.  Крім  того,  нам  слід  врахувати,  що  значна   частина українців, що знаходиться за кордоном, є особами без громадянства. Наприклад,  багато українців у  Росії  взагалі  не  мають  статусу громадян  Росії,  тому  що  з  тих  чи  інших  причин  не отримали російські паспорти.  На жаль,  даний проект закону  не  торкається проблеми надання статусу українця людям, які не мають громадянства тієї  держави,  на  території  якої  вони  проживають.  Це   також стосується і остарбайтерів,  які зараз працюють у багатьох країнах Європи і на даний момент також не мають громадянства  України.  Це питання, яке потребує вирішення.

 

     Я гостро  відчув  цю  проблему  на  собі.  У мене рідний брат знаходиться у Казахстані і хотів би повернутися в Україну, але, на жаль,  не  має  не  політичних,  а економічних умов для того,  щоб повернутися в Україну.

 

     Тому вважаю,  що цей законопроект треба прийняти.  Хоча краще нам  було б прийняти закон про подвійне громадянство,  зокрема про українське і російське,  і  ми  змогли  б  вирішити  багато  таких питань.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Василю   Васильовичу.  Народний  депутат Мовчан. За ним - народний депутат Соломатін.

 

     МОВЧАН П.М.  Фракція  Українського  народного  руху.  Шановні друзі! Якісь дуже дивні віртуальні речі відбуваються. Виявляється, що та влада,  яка тричі відправляла на той світ мільйони (я маю на увазі   три   голодомори:  1922,  1933  і  1947  років),  найбільш сконсолідувала український народ. І найбільше було блага від того, що люди на тому світі сконсолідувалися.

 

     Ті мізерії,  які залишилися від чистки цього законопроекту, є тільки номінативні.  Якщо прибрати цю  назву  -  про  закордонного українця  чи іноземного українця,  то я не знаю,  що це взагалі за законопроект.

 

     Чи має Українська держава,  як,  скажімо, держава Ізраїль, на яку  я  посилався,  щоб  піклуватися  про  своїх  людей відповідні структури по всьому світу? Чи виділяються кошти на це у Державному бюджеті?  Хоч  копієчку покажіть мені!  А от у російському бюджеті виділяються  величезні   кошти   -   1,5   мільярда   доларів   на "соотечественников",  у тому числі і "на развитие русского языка". Шановні,  покажіть мені хоч один рядочок у  нашому  бюджеті,  яким було б передбачено кошти на ці цілі?

 

     Тут згадували   про   українців,   які   навіть   не   набули громадянства країн проживання.  Не набули, бо вони сподівалися, що приїдуть  в  Україну.  А  ви допомогали,  щоб вона була такою,  ця Україна. І ви знаєте чому. Я не хочу вступати в полеміку. Тепер ви знаєте той план,  ви прекрасно знаєте,  що був партійний документ, що  Хрущов  розкрив  усі  механізми  винародовлення  українців   - переселення.  Ви всі сьогодні є свідками того, що реалізується цей план,  але вже іншою силою. То чого ж ви хочете посприяти цьому? Я апелюю  до  вас,  шановні комуністи.  Ви ж якраз допомагаєте,  щоб дійсно реалізувався план щодо 25 мільйонів.  Це той  оптимум,  про який  сказав  колись  Римський  клуб кредиторів:  в Україні мусить проживати тільки 25 мільйонів.

 

     Що робити з рештою?  Яким чином нам діяти? Я справді вдавався до  того  аналогу,  який може бути аргументом,  але я не казав про всіх,  хто мешкав в Україні,  бо ви знаєте,  що після 1933 року (є велика   статистика)   в   Україну  завозили  сотнями,  переселяли тисячами.  Перераховують  підводи,  реманент,  що   завозилися   в Харківську область, весь Слобожанський край був заселений сусіднім народом.  І ви про це прекрасно знаєте. Після 1933 року, коли були мертві села і треба було піднімати ці землі, завозили інших людей. І ви хочете, щоб це називалося історичною справедливістю? Шановні, подумайте, бо спершу беруться за нас, а потім приходить черга і до вас.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Соломатін.  І  завершить виступи народний депутат Кириленко.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Київська область.  Шановний головуючий! Шановні колеги! Зазначеним законопроектом   пропонуються   дивні   речі,  зокрема  ініціювати розпочати процес  повернення  народів  до  місць  свого  етнічного походження: українців - до України, англійців - до Великобританії, іспанців - до Іспанії,  португальців  -  до  Португалії.  Зникають створені   кілька  століть  тому  молоді  і  незалежні  держави  - Сполучені Штати, бо англійці, негри і іспанці повертаються на свою історичну  батьківщину,  Канада,  бо  англійці і французи так само повертаються до Англії і Франції,  навіть Бразилія, Мексика, Чилі, бо  майже  на  80-90 відсотків їхнє населення - нащадки іспанців і португальців.

 

     Можливо, це цілком  доречно  -  повернути  терени  цих  країн індійцям,   дійсним   володарям   цих   теренів,  а  представників народів-завойовників та колонізаторів повернути  на  їх  історичну батьківщину. Навіть повернути народи і ті цивілізовані європейські держави до кроманьйонської або неандертальської печери.

 

     Зрозуміло, що такі законодавчі міркування

- це  абсолютна  стовідсоткова  туфта,  але  нам її проштовхують і пропонують визнати стосовно  не  лише  депортованих  народів,  які постраждали  через  певні обставини,  але і таких,  які за власним бажанням колись добровільно емігрували  за  межі  своєї  колишньої історичної батьківщини і практично втратили з нею зв'язки,  навіть зрадили її. Насамперед саме у цих людей слід запитати, чи потрібен їм такий закон.

 

     Здається, що   краще   опрацювати   законопроект   про  умови повернення  представників  певних  політичних  сил,   українського істеблішменту до діаспори,  котру вони обожнюють і на реабілітацію котрої вони активно працюють як її п'ята колона в нашій Україні.

 

     Вважаю, що   запропонований   законопроект    є    політичним ангажементом певних політичних сил,  які надувають щоки політичних захисників навіть проукраїнців з часів Трипільської культури.  Цей законопроект  має бути відхилений як концептуально непридатний для вирішення тих завдань, про які в ньому йдеться. Пропоную відхилити його навіть у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Кириленко.  Засідання продовжується на час його виступу.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Всім відомо,  що  всі,  хто  мешкає в Україні,  в тому числі і ті,  хто обраний  українськими  виборцями  і  перебуває  в  цьому  залі,  є українцями.  Це  засади  нашої Конституції.  Тільки що українцями, можливо,  різного  походження  -  хто  власне  українського,   хто російського,  хто якогось іншого.  І в цьому немає нічого дивного, так побудована більшість демократичних держав світу.

 

     Наша нація є великою і кількісно,  і за своїми  досягненнями, хоча  не виключаю,  що хтось в цьому залі ставить під сумнів і це. Ясно,  що багато наших співвітчизників перебувають за кордоном,  і ясно, що вони хотіли б не втратити, а то й посилити свої зв'язки з Батьківщиною.  Це є закордонні українці.  І вони просять (в  першу чергу вони самі,  а не хтось,  хто перебуває в цьому залі), щоб це було  внормовано  у  законодавчий  спосіб,   згідно   з   рішенням українського  парламенту.  Тому  й пропонується розглянути,  і вже неодноразово, цей законопроект.

 

     Питання є дуже простим,  і не треба тут тим,  хто виступав до мене,  вигадувати  того,  чого немає,  не треба нікого лякати тим, чого немає і вже не буде.  Треба  дивитися  за  текстом  і  знати, власне, в чому ідея цього законопроекту.

 

     А ідея  в  тому,  що  дуже багато наших співвітчизників,  які проживають у так званому ближньому зарубіжжі,  можуть у безвізовий спосіб,  без  жодних  обмежень перетнути наші кордони і перебувати тут  скільки  завгодно.   Причому,   це   стосується   не   тільки закордонних,  скажімо, російських чи казахстанських українців, але й,  власне,  росіян, казахів, киргизів, туркменів і інших. Разом з тим  значна  частина  діаспори  такої  можливості  позбавлена.  Це стосується  тієї  діаспори,  яка  проживає,  до  речі,  в  країнах розвиненої  демократії  і  разом  із  собою  приносить  сюди  своє розуміння правової ситуації,  своє бачення світогляду так само, як і подекуди свої капітали,  якщо держава буде цьому сприяти.  Тому, звичайно,  для  діаспори,  яка  мешкає  у  так  званому   далекому зарубіжжі,  держава, враховуючи її теперішній стан, може дати хіба що  тільки  можливість  безвізовим  чином   перетнути   кордон   і перебувати  тут  бодай  120  діб  для того,  щоб задовольнити свої національні,  мовнокультурні,  економічні і ще якісь  потреби.  Це такі  люди,  як  і ми,  це є наші співвітчизники.  Держава не може допомогти цим людям економічно чи надати якусь іншу  підтримку,  у неї  зараз  на  це немає коштів,  а от дозволити більш ліберальний режим для відвідування своєї прабатьківщини, це ми зобов'язані.

 

     Інша річ,  що,  звичайно,  є бажання закликати до  угорського досвіду,  який  є  найбільш  невдалим  у цій вузькій проблематиці, оскільки він призводить до конфлікту з сусідніми  державами,  чого зовсім немає в цьому законопроекті, або до якихось інших фантомів. Хоча, безумовно, ми всі повинні пам'ятати, що ми представляємо тут українських  виборців,  у  тому  числі  і  тих,  які так чи інакше пов'язані з нашою Батьківщиною і перебувають за її межами.  І  хто представляє    українських    виборців,    а    хто    -   фракцію "Коммунистической партии Российской федерации в  Госдуме",  це  ми побачимо в четвер за результатами поіменного голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Таким чином,  питання за номером 7254 -  проект  Закону  про  правовий  статус  закордонних українців розглядом завершено. На цьому ранкове засідання оголошую закритим.  Оголошую регламентну  перерву  до  16  години.  Вечірнє засідання Верховної Ради почнеться о 16 годині.