Стенограма пленарного засідання

13 липня 2001

 

                    ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  13  л и п н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості  Верховної  Ради!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Шановні колеги!  У  ложі  дипломатів  на   балконі   присутня делегація  Китаю.  Я  прошу  привітати  її  і  побажати  успішного перебування в Україні.  Хоч їхній візит недовготривалий (три дні), але  вони  сьогодні  висловлювали  дуже  багато цінних зауважень і пропозицій і налаштовані на більш плідну і конструктивну  працю  з нами (Оплески). Делегація вивчає досвід Рахункової палати.

 

     Сьогодні день    народження    народного    депутата   Сергія Миколайовича Рися. Прошу привітати його.

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  384   народних   депутати.   Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до Регламенту сьогодні ми не робимо оголошень і не вносимо пропозицій,  але до cекретаріату надійшов ряд депутатських запитів,  і  тому,  щоб вони не лежали,  я прошу вашого дозволу їх оголосити, а ви проголосуєте за них. Немає заперечень? Немає.

 

     Народного депутата Василя Лантуха - до Голови Верховної  Ради України  про проведення службового розслідування та притягнення до відповідальності посадових осіб Апарату Верховної Ради за  укриття подання  Генерального  прокурора  України  про  надання  згоди  на притягнення до кримінальної  відповідальності  народного  депутата України Михайла Бродського.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Хмельовий, Мазур, Черняк, Рябченко, Охріменко,  Наливайко,  Чародєєв)  -  повторні  запити  до  Голови Верховної Ради України, голови Фонду державного майна України щодо перевірки діяльності  Державного  управління  справами  за  період 1999-2001  років  та  доцільності  і правомірності передачі йому в управління 86 об'єктів державної власності.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Бережного  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  включення  будівництва  шахти  "Миронівська" до переліку   особливо   важливих   будов,   передбачених   програмою "Українське вугілля".

 

     "За" - 120.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Правденко, Кушнір, Савенко та інші, всього  13  депутатів)  -  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно надання  Київському  національному  медичному  університету  імені Богомольця пільг,  передбачених статусом національного навчального закладу.

 

     "За" - 144.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Тараса  Стецьківа  -  до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  ухиленням  голови   Державної   податкової адміністрації   у   Львівській   області   від  розгляду  по  суті депутатського звернення стосовно надання інформації про справляння орендної   плати   за   земельні   ділянки  відкритим  акціонерним товариством "Львівобленерго".

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Алексєєва - до Прем'єр-міністра України    у   зв'язку   з   нереагуванням   Державного   комітету інформаційної політики України  на  звернення  Комітету  з  питань свободи  слова  та  інформації Верховної Ради про надання переліку друкованих засобів масової інформації,  що одержали  ліцензію  для роботи в Україні.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до  Прем'єр-міністра  України  стосовно   передачі   військового аеродрому  "Гостра  могила"  в  комунальну  власність  Луганському авіаційно-спортивному клубу Товариства сприяння обороні України.

 

     "За" - 97.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів   (Червоній,   Мовчан,   Полюхович, Черняк)   -  до  Прем'єрміністра  України  у  зв'язку  з  намірами ліквідувати дитячу поліклініку 2 у місті Рівному.

 

     "За" - 98.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до  Прем'єр-міністра  України  стосовно забезпечення у 2002 році фінансування видатків,  передбачених Законом про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     "За" - 106.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Івана  Кірімова  -  до  Прем'єр-міністра України з приводу забезпечення житлом сімей  інвалідівчорнобильців із міста Вишгорода.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Дайнеко  та  інші,  всього чотири народних  депутати)  -  до  Прем'єр-міністра  України  про   факти порушень окремих положень Конституції України і Закону України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Волков, Кушніров та інші, всього 11 депутатів)   -   до   Прем'єр-міністра   України   у   зв'язку   з незадоволенням реагуванням на депутатський запит щодо попередження катастрофи  на  аварійному  магістральному  шляхопроводі  в   зоні станції Персенківка в місті Львові.

 

     "За" - 57.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Володимира Давидова - до Прем'єр-міністра України  щодо  надзвичайної  ситуації  в   селищі   Новотошківське Луганської області у зв'язку з закриттям шахти "Пролетарська" і не вирішенням соціальних проблем.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Мусієнко  та  інші,   всього   15 депутатів)  -  до  Прем'єрміністра України у зв'язку з відсутністю реагування на  звернення  щодо  ситуації  навколо  Радомишльського молокозаводу.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до  Прем'єр-міністра  України,  міністра  праці  та   соціальної політики   України  у  зв'язку  невиконанням  доручень  Президента України та постанови Верховної Ради  України  щодо  виплат  сім'ям загиблих гірників на шахті імені Баракова. Прошу голосувати.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Бережний,  Марамзін та інші, всього шість  депутатів)  -  до  Прем'єр-міністра  України,  Генерального прокурора  України стосовно притягнення до відповідальності винних у розвалі і ліквідації виробничого об'єднання "Стахановвугілля".

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Євгена   Краснякова   -    до    першого віце-прем'єр-міністра  України  Олега Дубини стосовно фінансування будівництва першої черги нового горизонту на  шахті  "Комсомолець" об'єднання "Артемвугілля".

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутатів Євгена Краснякова та Людмили Пасечної - до міністра науки і освіти України стосовно  адміністративного  тиску  окремих місцевих  управлінь  освіти,  їх  посадових  осіб на педагогічних, науково-педагогічних працівників з метою  залучення  їх  у  партію "Регіони України".

 

     "За" - 139.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Георгія  Філіпчука  - до міністра юстиції України у зв'язку з  невиконанням  рішень  суду  стосовно  надання громадянам житла взамін знесеного житлового будинку.

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата   Федора   Марамзіна   -  до  Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  неповною  відповіддю  на  запит стосовно продажу майна Лисичанського комбінату хлібопродуктів.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Миколи  Кульчинського  -  до Генерального прокурора  України   у   зв'язку   з   нереагуванням   прокуратури Полтавської  області  на  факти  створення  перешкод  у діяльності голови   профкому   Новосанжарського   цукрового   заводу    новою адміністрацією заводу.

 

     "За" - 65.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака - до Генерального прокурора  України,  голови  Служби  безпеки  України стосовно  фактів  незаконної  діяльності  Державного  агентства  з управління державним матеріальним резервом,  притягнення винних до відповідальності  та  вжиття  заходів щодо відшкодування нанесених збитків.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Федора  Марамзіна   -   до   Генерального прокурора  України  стосовно  порушень  чинного законодавства щодо випуску  цінних  паперів   акціонерного   товариства   "Сталь"   у Луганській області.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Павла   Кузнєцова   -   до  Генерального прокурора України  стосовно  незаконної  оренди  озера  Ольховате, розташованого   на  території  національного  парку  "Святі  Гори" Донецької області.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валентини Семенюк -  до  голови  Київської міської  державної  адміністрації  стосовно надання інформації про стан виконання  Комплексної  програми  реконструкції  5-поверхових будинків, побудованих у 60-ті роки.

 

     "За" - 112.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів  України  Ганни Петрівни  Антоньєвої  і  Сергія  Миколайовича Подобєдова зі складу депутатської фракції партії "Демократичний союз".

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного (Шум у залі).

 

     З процедури? Запишіться. Висвітіть.

 

     Депутат Безугла. За нею - депутат Асадчев.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу передать слово Наталии Витренко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемый Иван Степанович! Обясните, пожалуйста, что произошло с сегодняшней повесткой дня? Когда нам ее раздали, в ней  накануне была информация Кабинета Министров о ценах и тарифах в жилищно-коммунальной сфере.  Этот вопрос был поставлен в  полном соответствии с принятым постановлением Верховной Рады, за которое, я хочу подчеркнуть, проголосовало 292 депутата.

 

     Нам сегодня  встречаться  с  избирателями,   нам   нужно   им отвечать, как наше постановление выполнено.

 

     Вдруг из повестки дня это все исчезает.  Нерассмотрение этого вопроса дает возможность  некоторым  "грязным"  партиям  проводить свои спекуляции.

 

     Например, сегодня  в газете "Киевские ведомости" мы прочитали интервью с Винским,  из которого узнали,  что  рассмотрение  этого вопроса  было  инициативой  Соцпартии.  Причем  Соцпартия вообще к этому вопросу?  Вел его наш комитет, я возглавляла рабочую группу, докладывала  на пленарном заседании.  То есть идет перекручивание. Опять партии, себя скомпрометировавшие, пытаются себя отмыть.

 

     Поэтому я прошу вас  разяснить:  почему  нет  этого  вопроса сегодня?  Прошу обязательно его рассмотреть на заседании.  И народ Украины точно должен знать:  кто,  в конце концов,  какую  позицию занимает и кто за что отвечает.  Пусть отчитывается Кинах,  он был членом рабочей группы,  будучи членом нашего комитета,  вместе  со мной готовил это постановление.

 

     ГОЛОВА. Шановна    Наталіє   Михайлівно!   Я   на   засіданні Погоджувальної ради оголошував цей порядок і акцентував  на  цьому питанні увагу,  ви пам'ятаєте.  Але,  як мені щойно повідомили, на прохання Кабінету Міністрів,  особисто Кінаха, це питання зняли як таке, що не підготовлене.

 

     У нас є час.  Ми зараз дамо доручення, тим більше що Анатолій Кирилович обіцяв, що в 12.30 він з урядом буде у нас.

 

     Депутат Асадчев. За ним - Олексій Марченко.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемый Иван  Степанович!  Уважаемые коллеги!  У меня два вопроса,  которые непосредственно относятся к работе Верховной Рады.

 

     Первый. Когда  наши  совместители  сложат  свои   депутатские полномочия,   в  частности  это  касается  и  Премьер-министра,  и руководителя Антимонопольного комитета?  Иван  Степанович,  вы  не замечаете  нарушений Конституции со стороны высших должностных лиц государства.

 

     И второй вопрос,  связанный с  тем,  что  вчера  Президент  в своеобразной  форме,  обычной  для себя,  прореагировал на решение парламента.  Он  очень  беспокоится  о  здоровье   всех   народных депутатов  Украины.  Как  он  умеет беспокоиться,  я знаю по себе, потому что считаю его заказчиком нападения на меня.  Поэтому, Иван Степанович,  когда  вы  будете  в  день  рождения,  как всегда,  к сожалению,  пить за здоровье Леонида Даниловича у него на  даче  в Крыму,  обясните Президенту,  что его некорректные высказывания в адрес парламента  не  красят  его  как  человека,  а  более  того, заставляют  парламент принимать адекватные действия по отношению к опасному для общества гражданину Кучме.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Якщо я буду запрошений на день народження і мені буде надана   можливість  підняти  тост,  я  обов'язково  виконаю  ваше доручення.

 

     Щодо повноважень.  На  засіданні  консультативної  ради  таке запитання  до Анатолія Кириловича та інших членів уряду було.  Він відповів: "Ми будемо чітко дотримуватися Конституції."

 

     Слово надається Вадиму Гурову.  За ним буде  виступати  Олена Мазур.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 32,  Дніпропетровська область).  Шановні колеги!  У наступну неділю  Україна  святкуватиме  День  металурга.  Можна  по-різному ставитися  до  цієї  галузі.  Але  не  можна  заперечувати те,  що металургія має для нашої держави пріоритетне значення.  Це  галузь економіки,  чиє  виробництво є одним із основних джерел наповнення державного  бюджету,  за  рахунок  якого  здійснюються   соціальні виплати та утримується виробнича сфера нашого суспільства.

 

     Важка, але  почесна  робота металурга гартує характер,  додає мужності та до болю загострює почуття  справедливості.  Це  велика школа життя,  яка зближує людей, зміцнює фізично і духовно, формує колективи працівників,  відданих своїй "гарячій"  професії.  Своєю самовідданою працею півмільйонний колектив металургів довів всьому народу України,  що тільки власними руками і власним розумом можна створити  гідні  умови  життя  у  своїй  країні.  Це  не  показний мітинговий патріотизм, а дійсно незборима сила нашого народу, який здатний  перебороти  будь-які труднощі.  Держава пишається високим професіоналізмом   гірників   і   доменщиків,    коксохіміків    і сталеплавильників,   прокатників   і   робітників  інших  професій металургійного виробництва,  науковців та творців нового потужного металургійного обладнання.

 

     Саме високий  інтелект  і  самовіддана  праця  всіх  поколінь металургів і гірників  постійно  забезпечують  збільшення  обсягів виробництва, підвищення якості і розширення асортименту.

 

     Шановні народні  депутати!  Дозвольте від вашого імені з цієї високої  трибуни  поздоровити  півмільйонний   трудовий   колектив "гарячого  цеху"  з професійним святом - Днем металурга,  побажати кожному  металургу,  їх  сім'ям,  рідним   і   близьким   творчого натхнення,   впевненості,   успіхів   у   відродженні  економічної могутності України,  а також всіляких гараздів,  міцного здоров'я, щастя,   світлої   радості.   Із  святом  вас,  дорогі  металурги! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Ми   приєднуємося   до   ваших   привітань,   вітаємо працівників і "гарячих", і "холодних" цехів. І у зв'язку з тим, що ви забрали час,  ми продовжимо  його  на  п'ять  хвилин,  бо  мені роблять зауваження.

 

     Олена Мазур.  За нею - Лісогорський і Федір Абрамов. І все. А репліка потім.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо, Иван Степанович. Прошу передать слово Анатолию Хмелевому.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Анатолія Хмельового.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Третьего июля убит,  вернее,  совершено нападение на журналиста  Александрова.  7  июля  в  девять  утра,  не приходя в сознание, он умер от полученных ран.

 

     Четвертого июля  мною  был  подан  проект   постановления   о создании следственной депутатской комиссии.  9 июля этого человека уже похоронили.  На  похоронах  присутствовали  народные  депутаты Украины.

 

     11 июля  депутат  Бродский подал альтернативный законопроект, вернее,  проект постановления о том,  чтобы  создать  следственную комиссию.

 

     Вчера мы    вместе    с   ним   подали   подписанный   проект постановления.  Я  согласовал  со  всеми  руководителями   фракций количественный и качественный состав этой комиссии.

 

     Но Иван Степанович Плющ вчера сделал все,  чтобы не поставить на голосование этот проект.  Я прошу сегодня депутатов  в  порядке исключения  проголосовать за создание следственной комиссии,  хотя сегодня голосование не ведется, и просил бы поддержать.

 

     16 июля,  на девятый день после  смерти  Игоря  Александрова, состоится  гражданская  панихида,  где  будет  присутствовать  вся общественность города, возмущенная этим случаем.

 

     Президент направил правоохранительным органам  представление. Надо, чтобы и Верховная Рада как-то отреагировала на это дело.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лісогорський. За ним - Федір Абрамов.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  законодавчого   забезпечення   правоохоронної   діяльності (виборчий  округ  177,  Харківська область).  Прошу передать слово Павлу Тищенко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Павла Тищенка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов,  город Харьков. Уважаемые коллеги! Иван Степанович! Я так же,  как и предыдущие товарищи,  хотел бы выразить  возмущение поведением нашего Президента.  Высказывания, которые он допускает, притом  публичные   высказывания   для   телевидения,   недостойны Президента,  главы государства.  Это мог бы допустить,  к примеру, колхозный конюх,  но не глава государства.  Тем самым  он  позорит вообще любую власть в Украине.

 

     Я хотел  бы,  чтобы  вы это передали ему лично.  Не так давно Президент уже высказывался,  что вокруг него нет порядочных людей. Ну, как говорится, какой поп, такой и приход.

 

     Но после этого он извинился и просил передать депутатам,  что и у него бывают завихрения.  Давайте пожелаем Президенту, чтобы их не было,  а лучше всего - уйти в отставку.  Потому что Президент с завихрениями - это очень опасно.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо,  Иван Степанович.  Уважаемый Иван  Степанович! Уважаемые  коллеги!  Мы,  народные  депутаты  Абрамов,  Наливайко, Пейгалайнен, Бондарчук, выступаем со следующим заявлением. Вот уже более  месяца  шахтеры  города  Шахтерска  Донецкой  области ведут забастовку.  Коллективы шахт "Пусниковская",  "Винницкая", имени 1 Мая  протестуют против невыносимых социальноэкономических условий, которые сложились на их угольных предприятиях.

 

     Зарплату шахтеры не получают с декабря прошлого года, регресс не  получают  три  с  лишним  года,  уголь не подвозят,  сложились ужасные  условия  с  нарушением  техники   безопасности.   Шахтеры неоднократно  обращались в различные инстанции.  Но,  к сожалению, чиновники разных рангов ссылаются на отсутствие  денег.  Парадокс: уголь добывается,  отгружается,  а деньги идут в другой карман - в карман  коррумпированных  мафиозных   групп.   Терпению   шахтеров приходит конец. В соответствии со своим конституционным правом они обявили бессрочную забастовку  и  предявили  руководству  страны свои ультимативные требования.

 

     Они заявили,  что, если их требования не будут удовлетворены, они оставляют за собой право на более жесткие формы борьбы.

 

     Руководство компании,  другие чиновники,  губернатор  области Янукович,  прокуратура  упорно  молчат  и  тем  самым  еще  больше накаляют обстановку.

 

     Мы, народные депутаты от этого региона, обращаемся к народным депутатам  с  просьбой  поддержать наш протест и тем самым оказать содействие бастующим шахтерам и их семьям.

 

     Уважаемый Иван  Степанович!  Просим  наше  заявление  считать депутатским  обращением  и  ускорить  принятие по нему действенных мер.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки депутату Вінському.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я,  на жаль,  змушений відреагувати на  репліку Вітренко,  яка  абсолютно  несправедливо звинуватила нас в якихось незрозумілих речах.

 

     Хотів би нагадати Наталії  Михайлівні,  оскільки  я  не  можу таким чином відповідати їй,  як вона,  через те, що вона жінка, що Соціалістична партія України ще  у  вересні,  жовтні  і  листопаді проводила  акції  протесту  з  приводу цін і тарифів на комунальні послуги.  Значна частина обласних і  міських  рад  прислухалася  і скасувала  рішення  про  підвищення цін.  Тоді партія,  яку очолює Вітренко, не брала участі в цих заходах з політичних мотивів.

 

     Двічі (в  листопаді  і  в  грудні)   наша   фракція   вносила пропозицію розглянути це питання на Дні уряду у Верховній Раді. На жаль,  Верховна  Рада  тоді  нас  не  підтримала,  і  хай  Наталія Михайлівна  подивиться,  як  вона  тоді  голосувала  і яка була її позиція.

 

     Крім того,  питання на розгляд комітету вносили саме за  моєю ініціативою   від   Соціалістичної   фракції.  Наталія  Михайлівна працювала в групі,  і спасибі їй,  що вона працювала,  але була  і відповідна  позиція  нашої  партії.  Тому  я вважаю,  що її виступ абсолютно недоречний, і якби вона була порядною людиною, то мала б вибачитися (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  надаю слово для репліки одній стороні,  бо цьому кінця не буде.

 

     Шановні народні  депутати!  Щодо   пропозицій,   які   вносив Анатолій Хмельовий.  У нас є тимчасова комісія, створена по справі Георгія Гонгадзе.  Ми могли б доручити даній комісії розібратися і з цим. Тобто це буде простіше і законніше.

 

     Давайте ми доручимо цій комісії зайнятися цією справою.  Якщо треба,  давайте включимо Хмельового. Я пропоную такий вихід. Немає заперечень? Немає.

 

     І тепер щодо запиту Федора Абрамова.  Треба проголосувати про направлення його сьогодні уряду.  Прошу проголосувати  за  ці  дві пропозиції.

 

     "За" - 194.

 

     Прийнято. Рішення процедурне.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     Звіт Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.  Слово надається  голові  комісії  Олександру Володимировичу Рябченку. Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий  округ  25, Дніпропетровська  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Комісія уповноважила мене подати вам звіт. Звіт, затверджений комісією, ви отримали вчора, а я маю до нього зробити невеликий виступ.

 

     Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації  утворена згідно  з  постановою  Верховної  Ради від 15 липня 1998 року.  16 липня затверджено склад комісії,  який зараз налічує 15 депутатів: Антоньєва,   Богословська,  Гудима,  Дайнеко,  Довганчин,  Донець, Заплатинський,   Квятковський,   Охріменко,   Роєнко,    Романчук, Рябченко, Шуфрич, Шпак, Яковенко.

 

     Комісія здійснює свою діяльність на підставі статті 10 Закону про приватизацію державного майна та Закону  про  Фонд  державного майна, в якому теж передбачені додаткові повноваження комісії.

 

     Ще у  1993  році  парламентом  першого  скликання затверджено Положення  про  комісію,  в  якому  визначено  напрями  діяльності комісії.

 

     Завдання комісії   -   контроль   за  відповідністю  процесів приватизації законам України.  Але  комісія  розглядала  на  своїх засіданнях   не  тільки  питання  приватизації,  а  й  звіт  Фонду державного  майна,  питання   перспективи   розвитку   виробничого об'єднання  "Луганський  тепловозоремонтний завод" (за ініціативою депутатів Дайнеки,  Марамзіна та  Драголюнцева),  підтримки  права людини на приватизацію житла і землі та інші.

 

     Комісія отримує  величезну  кількість  звернень громадян.  За півтора року,  за які ми звітуємо, ми отримали 3 тисячі 248 листів громадян та юридичних осіб.  Ми вважаємо, що дуже добре, коли люди звертаються через свого депутата,  бо такі  звернення  знаходяться під особливим контролем.  За півтора року ми отримали 74 звернення депутатів.

 

     Найбільша кількість звернень (десь 35  відсотків)  стосується проблем  приватизації  житла.  Процес  приватизації  житла  - то є єдиний  приватизаційний  процес,  коли  людина  отримує  конкретне потрібне їй майно у власність.

 

     Серед головних  проблем  приватизації  житла  на  перше місце треба поставити  проблему  з  гуртожитками  для  малосімейних.  Як вдалося   встановити   нашій   комісії,   фактично   80  відсотків гуртожитків для малосімейних є  не  гуртожитками,  а  будинками  з однокімнатними квартирами. І навколо них триває шалена боротьба.

 

     Ми завжди  підтримуємо  право  громадян на приватизацію свого житла.  Адже доходить фактично до маразму. Я хочу навести приклад. Директор  Дніпропетровського радіозаводу оскаржував право людей на приватизацію житла і дійшов того,  що в якості відповідача до суду України  була  викликана  шестирічна  дитина,  і  він  мав  з  нею судитися, щоб виселити її із гуртожитку.

 

     Я дуже радий,  що комісія разом з депутатами  Борщевським  та Молчановим  допомогла людям у боротьбі з таким шахрайством.  Зараз цей  гуртожиток   передано   в   комунальну   власність,   і   він приватизований тими, хто займає в ньому квартири.

 

     Питання капітального  ремонту.  Ми  маємо величезну кількість випадків, коли питання капітального ремонту стоїть на заваді права громадян на приватизацію житла. Комісія втручається в такі справи. У  великих  промислових  містах  є  багато  таких  випадків,  коли капітальний ремонт визначено абсолютно необгрунтовано, виключно до того,  щоб завадити людям приватизувати житло.  Завдяки  втручанню комісії  це  питання  вирішується.  Наприклад,  у  місті  Києві  в будинках   по   вулицях   Богомольця,    5,    Пушкінській,    37, Володимирській, 20 люди змогли приватизувати житло.

 

     Аналізуючи процес приватизації,  дані щодо якого має у своєму розпорядженні комісія,  ми дійшли висновку, що переважна більшість випадків   порушення  законодавства  пов'язана  не  з  відсутністю законів чи їх недосконалістю,  а з  небажанням  окремих  посадових осіб, суб'єктів підприємницької діяльності виконувати закони.

 

     Я хочу   навести   приклади,  з  якими  питаннями  стикається комісія.  Фактично всі справи,  що  мають  найбільший  розголос  в Україні, знаходяться в провадженні комісії. Хочу назвати їх.

 

     Це справа   харківського  концерну  "Європейський",  який  за фіктивні  векселі  забрав  фактично  собі  у   власність   великий науково-дослідний інститут "УкрНДІхарчопром",  не сплативши жодної копійки.

 

     Це справи у Львові, коли два підприємства (науково- технічний центр   "Композит"   та  науково-дослідне  підприємство  "Конекс") неприродно  виштовхуються  із   займаних   ними   приміщень,   які приватизують  інші  структури.  Лише  втручання  комісії  поки  що допомагає  підприємствам,  які  працюють:  одне  на   Міністерство внутрішніх справ,  а друге - на Національне космічне агентство, ще мати свої приміщення.

 

     Комісія перевіряла стан справ на Миколаївському  глиноземному заводі  і  зверталася  до  уряду з пропозицією звільнити керівника підприємства,  бо на  час  перевірки  підприємства  утворилося  40 мільйонів  заборгованості,  яка  фактично не поверталася і не мала перспектив повернутися.

 

     Комісія приділила увагу перевіркам "Укртелекому" та  "Утелу". Було  встановлено  факти  відкачки  сотень мільйонів гривень через помилки під час створення спільного підприємства  "Утел".  Завдяки прийнятій  Верховною  Радою  постанові це спільне підприємство вже поступово повертається в державну власність.  Ми сподіваємося,  що воно буде державним.

 

     Розглядалося питання приватизації 1998 року обленерго.  Фактично були виявлені значні недоліки,  але ніяких  висновків  не  було  зроблено,  і  у  2001 році конкурси з продажу шести обленерго відбуваються так само: знову продаж єдиним пакетом, знову зменшення ціни, знову відсутність конкуренції.

 

     Є великі  запитання щодо цін.  Я радий,  що ми на цьому тижні проголосували  законопроект  про  оцінку  майна  та  про  оціночну вартість.  Хочу вам навести приклад.  Зараз відбувається конкурс з продажу підприємства "Харцизький трубний  завод".  Дивно,  але  за останній  рік  трубний  завод  упав  у  ціні,  якщо повірити цьому конкурсу,  втричі.  Зараз він коштує 127 мільйонів гривень,  а рік тому коштував 360 мільйонів гривень.

 

     Зараз у  комісії  на  розслідуванні  чотири  головні  справи: Донецького  обленерго,  Луганського  обленерго,  Донбасенерго   та "Росави".   Окремо  хочу  дати  невелику  інформацію  щодо  справи "Росави",  бо  вона  найцікавіша.  З  самого   початку   створення спільного підприємства "Росава" держава робила помилки.  Створюючи спільне підприємство і вносячи основні фонди  величезного  шинного заводу,  держава  з  іншого  боку  хотіла  побачити  гроші,  так і оголошувалося.  Разом  з  тим  були  внесені  не  гроші,  а  акції українських підприємств, які були оцінені в 170 разів дорожче, ніж за номіналом.  А коли почався процес розкрадання "Росави"  і  було визначено  продати  пакет  акцій  "Росави" у розмірі 49 відсотків, сталася  дивна  ситуація.  Спочатку  Мінюст   визначив   продавати "Росаву"  у  Броварах.  І  там була зроблена оцінка - 104 мільйони гривень.  Але щось не подобалося Мінюсту,  і своїм  розпорядженням перший  заступник  міністра юстиції Стичинський "перекинув" продаж із Броварів у Радянський район міста Києва.

 

     Там роблять  нову  оцінку,  і  за  місяць  ціна  підприємства зменшилася на 100 мільйонів гривень.  Було 104 мільйони, а стало 4 мільйони гривень. Швиденько продають за 4 мільйони гривень якимось фірмам,  і навіть не можна витягнути інформацію,  як була зроблена ця оцінка.  На свій запит до виконавчої служби Радянського  району Фонд  державного  майна  отримує  відповідь:  "Ви не маєте до того ніякого відношення,  і ми вам звітувати не будемо". Та і не дивно, бо  через  місяць  після  оцінки підприємство,  яке оцінило один з найбільших  шинних  заводів   Європи   в   4   мільйони   гривень, самоліквідувалося.

 

     Тепер вже   немає  з  кого  спитати,  всі  праві.  На  щастя, Генеральна прокуратура на звернення  восьми  депутатів  із  різних фракцій порушила кримінальну справу.

 

     Я хочу  закінчити  свій  виступ  зверненням  до депутатів від імені контрольної комісії:  ми пропонуємо і просимо вас підтримати наш  проект постанови.  Ми вважаємо,  що головне зараз - визначити економічну сутність приватизації.  Головне  в  приватизації  -  не скільки  грошей  надійшло до бюджету,  а як працюють приватизовані підприємства,  як  у  них  з  кількістю  робочих  місць,  як  вони сплачують податки до бюджету. Ми просимо проголосувати саме за це, щоб Фонд державного майна звітував саме  за  таким  критерієм:  не скільки грошей отримано до бюджету, а як працюють підприємства, як люди отримують зарплату, як сплачують податки до бюджету.

 

     За вашої підтримки ми будемо йти саме таким курсом.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Я хочу поінформувати колег,  що ще буде  виступати  заступник Генерального прокурора.

 

     Будь ласка, висвітіть. Достатньо.

 

     Михайло Гуцол. За ним - депутат Беспалий.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване Степановичу.  Фракція "Яблуко".  Екологічна  партія  України "Захист". Прошу передати слово народному депутату Сахну.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція "Яблуко".  Шановний пане Олександре! У мене немає  сумнівів   щодо   вашого   особистого   професіоналізму   і нормального  ставлення  до дорученої чотири роки тому вам проблеми по вирішенню питань приватизації.

 

     Але скажіть відверто,  ви чи не єдиний контрольний  легальний орган  Верховної Ради,  який дійсно працює за якимись документами. Тобто всі інші контрольні комісії в нас поза законом,  на жаль,  і досвід свідчить, що вони і документи видають, і все інше.

 

     Яке ваше відчуття,  чи правильно ви працювали?  Бо я розумію, що певною мірою це такий звіт.  Які  недоліки  в  цій  роботі?  Чи досягли  ви  всього,  чого бажали?  І яких регламентних норм ще не вистачає для того,  щоб зробити вашу  роботу  ще  більш  активною? Вона, дійсно, потрібна.

 

     Дякую.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Спасибі за запитання.  Я хочу вам сказати, що, дійсно,  працювати складно.  Отримувати документи,  які потрібні і які не хочуть давати, дуже складно.

 

     На щастя,  в нас є контакт і нормальні стосунки з Генеральною прокуратурою.  Вони працюють у тому  ж  напрямі,  і  є  можливість отримати документи, хоча і у вигляді ксерокопій, але відповідаючих оригіналам.  І величезний досвід дає членам комісії відчуття того, що нам довіряють:  ми можемо отримувати матеріали,  згідно з якими робимо висновки і можемо тиснути, зважаючи на ці матеріали.

 

     Хоча, звичайно,  в державі просто треба  покращити  загальний правовий стан для того,  щоб краще працювати.  Нам,  принаймні, не потрібні ніякі  додаткові  повноваження.  Нехай  всі  працюють  на Україну,  як  встановлює закон,  і цього буде абсолютно достатньо. Можливо, й наша комісія після того самоліквідується.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Борис Беспалий. За ним - Федір Абрамов.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Шановний пане Олександре! Якщо вам відомо,   скільки   конкретно   кримінальних   справ  порушено  за результатами контрольної діяльності вашої комісії,  скільки з  них доведено  до  суду  і  скільки з них доведено до судових рішень чи вироків? Це перше запитання.

 

     Друге щодо  запропонованого   вами   критерію.   Це   хороший критерій,  але  на момент приватизації показники щодо ефективності підприємства і щодо того,  як воно  буде  працювати,  можуть  бути тільки прогнозними,  на рівні обіцянок. Тобто за головний критерій ви пропонуєте брати обіцянки.  Одним з критеріїв це може бути, але разом  з  тим гроші до бюджету - це реальні гроші,  яких у бюджеті так не вистачає. Ви пропонуєте це критерієм не вважати.

 

     Чи не здається вам, що на практиці, якщо ми погодимося тільки з таким критерієм,  це призведе до того, що під обіцянки працювати дуже добре реальні об'єкти спливатимуть зараз вже за безцінь?

 

     Дякую за відповідь.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Я все-таки вважаю,  що головне завдання  -  не гроші.  Я  розумію,  що  гроші  -  це  критерій  простий  і  можна зрозуміти, як ведеться продаж. Разом з тим комісія чітко стоїть на позиції: якщо продаж здійснено вірно, то головні гроші прийдуть до бюджету від сплати податків приватизованого  підприємства.  Ніяких обіцянок тут не потрібно,  укладається жорстка угода між продавцем і покупцем,  на покупця покладаються вимоги по збереженню  робочих місць,  обов'язок сплачувати податки до бюджету. Ніхто не пропонує йому вкладати мільйон чи два  в  розвиток  підприємства,  це  його власні  проблеми,  але підприємство має працювати.  І ми стоїмо на тій позиції,  що це найголовніше для держави.  Якщо він не  здатен здійснити так,  щоб підприємство працювало, нехай не купує, будемо шукати іншого інвестора, нам потрібні тільки надійні інвестори.

 

     Стосовно кримінальних  справ.  Останнім  часом  порушено  три кримінальні     справи     щодо    Донбасенерго,    "Росави"    та Луганськобленерго.  І ми вважаємо,  що комісія не може втручатися, якщо  вже  порушено кримінальні справи.  Ми передаємо матеріали до Генеральної  прокуратури,  і   то   є   повноваження   Генеральної прокуратури.  Наші повноваження - дослідження до того стану,  коли ми бачимо ознаки кримінальних  діянь,  далі  -  тільки  Генеральна прокуратура.  І  щомісяця  я  підписую  приблизно  п'ять листів до Генеральної прокуратури.  Десь у 70 відсотках цих  листів  йдеться про захист права громадян на приватизацію житла, коли бюрократичні структури відмовляють  через  різні  причини.  Із  цим  теж  треба звертатися   до   Генеральної  прокуратури,  бо  це  є  порушенням українського закону.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. Останнє запитання.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо.  Коммунистическая  партия.   Уважаемый Александр   Владимирович!   Я   полностью  разделяю  вашу  позицию относительно того,  что в вопросах  приватизации  в  нашей  стране много произвола и беззакония.  Вот с учетом этого у меня к вам три небольших вопроса.

 

     Какова эффективность работы вашей комиссии в целом и  что  ей мешает?  Были  ли  случаи  деприватизации  в  вашей работе?  Какой аппарат в вашей комиссии и ее материальное обеспечение?

 

     Спасибо.

 

     РЯБЧЕНКО О.В. Наше головне завдання - підтримувати законність і здебільшого підтримувати права людини.  Ми вважаємо, що найбільш незахищеною в державі є людина,  громадянин. І коли він стикається з бюрократичним апаратом, його відштовхують. А це наше питання. Із цих  3248  запитів  щодо  приблизно  60  відсотків  ми   отримуємо позитивні рішення. Не відразу, поступово, б'ємося, але отримуємо.

 

     Випадки повернення  у  державну  власність  безперечно  є.  У 2000-2001  роках  Фонд  державного  майна  через  арбітражний  суд повернув  у  державну власність десь 52-53 об'єкти,  стосовно яких інвестор не виконував узяті на себе зобов'язання і не зміг вивести підприємство на нормальний рівень роботи.

 

     Я вважаю,  це зроблено правильно, так і треба робити. Позиція має бути жорсткою.

 

     Щодо апарату.  Апарат в  нас  невеликий:  8  працівників,  15 депутатів. Ми розуміємо, що коли Фонд державного майна має 5 тисяч працівників в Україні,  то ми не можемо відстежити кожного. Але по всіх  зверненнях  ми  працюємо,  відповідаємо  і намагаємося людям допомогти.

 

     Хочу сказати,  що дуже добре,  що є  Генеральна  прокуратура, вона теж нам допомагає.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Володимировичу,   як   ви  ставитеся  до прийняття закону про реприватизацію?

 

     РЯБЧЕНКО О.В. Я б такий закон прийняв. І вважаю, що...

 

     ГОЛОВА. Так,  а чому стільки років ідуть розмови і ніхто його не готує?

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Його треба тільки назвати,  Іване Степановичу: про повернення в  державну  власність,  щоб  охопити  всі  процеси повернення, не виключно...

 

     ГОЛОВА. Ні,  саме  існування закону підкручувало б,  що треба дотримуватися  вимог   приватизації,   тому   що   передбачена   і реприватизація.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  На  засіданнях  комісії  ми  обговорювали це і сказали,  що було б добре, якби був такий закон. І я думаю, що він буде.

 

     ГОЛОВА. Так  хтось  же  повинен  говорити,  а  хтось  повинен вносити проекти. Дякую.

 

     Слово надається  заступнику  Генерального  прокурора   Сергію Маркіяновичу Винокурову.

 

     ВИНОКУРОВ С.М.,  заступник  Генерального  прокурора  України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Питання, яке сьогодні розглядається,  дуже важливе.  Я повинен підкреслити,  що діяльність  прокурорів  у  сфері  приватизації  з   року   в   рік залишається пріоритетним напрямом нагляду органів прокуратури.

 

     Щомісячно прокуратура  областей звітує щодо цієї роботи перед Генеральним   прокурором   України.   Як    свідчать    результати прокурорських    перевірок,   злочинність   у   зазначеній   сфері залишається на високому рівні.  Лише за  шість  місяців  поточного року   за   результатами   прокурорських  перевірок  порушено  434 кримінальні справи, з яких уже більше половини (277) направлено до суду.  До відповідальності притягнуто 500 осіб, практично всі вони

- посадові особи.  До суду заявлено 419 позовів на  загальну  суму близько 380 мільйонів гривень, з яких 117 позовів вже задоволено.

 

     Найбільш характерними  порушеннями  в  процесі роздержавлення майна є  заниження  вартості  об'єктів  приватизації,  невиконання покупцями  умов  договорів  купівлі-продажу,  незаконне відчуження державного майна тощо.  Набули широкого поширення порушення закону при    приватизації    підприємств   агропромислового   комплексу. Неналежний контроль у сфері аграрної  приватизації  за  виконанням умов  договорів  купівлі-продажу  державного  майна щодо виконання покупцем інвестиційних зобов'язань є однією  з  причин  погіршення фінансово-економічного   стану   підприємств.   Непоодинокі  факти протизаконного  відчуження  державного  майна  посадовими  особами підприємств,  щодо  яких  прийнято  рішення стосовно приватизації. Останнім  часом  набули  поширення  процеси  так  званої  тіньової приватизації, тобто розпродажу державного майна за борги.

 

     До втрати державного майна,  а саме Луганської,  Курахівської та  Зуївської  теплоелектростанцій,  призвели   протизаконні   дії посадових  осіб  державної  виконавчої  служби  управління юстиції міста Горлівки Донецької області.  Незважаючи на  заборону  Вищого арбітражного  суду України здійснювати будь-які дії стосовно майна ВАТ "Донбасенерго", були проведені прилюдні торги, на яких продано зазначені структурні підрозділи акціонерного товариства.  Майже за безцінь продано на аукціоні 49 процентів акцій ЗАТ  "Росава",  яке належить  ВАТ  "Росава",  в рахунок погашення заборгованості перед податковою адміністрацією міста Біла Церква. Вартість пакета акцій занижено  на  98 мільйонів гривень.  Із заниженням вартості на 1,5 мільйона  гривень  луганською  філією  "Укрспецюсту"  продано   на прилюдних торгах майно Лисичанського комбінату хлібопродуктів.

 

     Враховуючи поширеність   порушень   закону   на   зазначеному пріоритетному напрямі прокурорської діяльності,  перевірки  з  цих питань   продовжуються.  У  нас  є  дієвий  контакт  з  комітетами Верховної Ради України.  Інформацію з цього питання  ми  направили керівництву Верховної Ради,  і я просив би розповсюдити її, надати народним депутатам.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Маркіяновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Для обговорення цієї інформації записалися  чотири  депутати. Слово  надається  народному  депутату Віктору Роєнку.  За ним буде виступати Станіслав Ніколаєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні  депутати!  Комуністи  завжди говорили про те,  що в нашій державі  приватизація   носить   кримінальний   характер.   І   це підтверджується  роботою  Спеціальної контрольної комісії,  членом якої я є.  І дуже прикро,  що Верховна Рада України не  підтримала прийняття  законів про мораторій на проведення приватизації (я був одним із авторів цього законопроекту), а також про націоналізацію. І щоб ми не говорили про закони,  які передбачають реприватизацію, все-таки закон про націоналізацію нам необхідно прийняти.  І винні в цьому націонал-олігархічні фракції, а підтвердженням є вчорашній розгляд питання про акціонерний комерційний банк  "Україна".  Саме пропозиція   про  націоналізацію  банку  "Україна"  перелякала  як олігархів, так і націоналістів.

 

     І яскравим  прикладом  (я  не  буду  говорити  про  порушення приватизації  та  її  кримінальний характер по всій Україні) є те, про  що  я  буквально  недавно  говорив,  -   закрите   акціонерне товариство "Уманська швейна фабрика",  стопроцентним пакетом акцій якого  володіє  трудовий   колектив,   хочуть   знищити.   Знищено Рижавський   цукровий   комбінат   у   моєму   окрузі,  збанкрутів Цибулівський цукровий комбінат. І ті, хто це робить, знаходяться в цьому  залі.  Знищено  Жашківський  хлібозавод,  єдиний  в районі; сьогодні в Жашків возять хліб аж із Києва. Практично не працюють в Умані  такі  великі заводи,  як "Мегометр",  "Вега",  театрального обладнання.

 

     Знищенню підприємств   сприяла    не    тільки    кримінальна приватизація  і  приватизатори  під егідою Фонду державного майна, який давно не повинен так  називатися,  а  й  створене  постановою Кабінету  Міністрів  України від 14 липня 1999 року спеціалізоване державне  підприємство  "Укрспец'юст",  що  знаходиться  у   сфері управління Міністерства юстиції.  Навіть по документах Генеральної прокуратури видно,  що  "Укрспец'юст"  був  створений  з  великими порушеннями  законодавства.  Всупереч постанові Кабінету Міністрів він  має  госпрозрахункові  підприємства,  а  значить,  займається комерційною діяльністю,  бо має доходи.  Як приклад можна навести, як сприяв "Укрспец'юст" реалізації майна ВАТ "Слов'янський содовий завод",  стартова ціна якого була визначена в 3,1 мільйона гривень при його балансовій вартості 11,5 мільйона гривень.

 

     Під час   продажу   ВАТ   "Донбасенерго"    п'ять    теплових електростанцій  при  залишковій  вартості  в  1 мільярд 71 мільйон гривень було продано за 207 мільйонів гривень,  причому  відчужене майно   становило   93  проценти  залишкової  балансової  вартості основних засобів ВАТ. І навіть Генеральна прокуратура, втрутившись в  це  питання,  постановила  про невідповідність прийнятих рішень "Укрспец'юстом",  однак Міністерство юстиції  повело  себе  досить некоректно і не виконує цих вимог.

 

     Разом з  цим правильно було прийнято рішення нашим профільним комітетом Верховної Ради і Спеціальною контрольною  комісією,  які рекомендували за такі діяння звільнити з посади міністра юстиції і двох її заступників.

 

     Якщо ми не наведемо  порядку  із  керівниками,  які  сприяють розбазарюванню   державного  майна,  звичайно,  ми  завжди  будемо вважати,  що  в  цій  державі  порядку  і   ніякої,   як   кажуть, справедливої приватизації не буде.

 

     Ще раз   повторюю,   що   комуністи   вважають,  що  сьогодні приватизація взагалі є незаконною і носить кримінальний характер.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Станіславу Ніколаєнку. За ним буде виступати Володимир Марченко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Сьогодні ми послухали   звіт   Спеціальної   тимчасової   комісії   з   питань приватизації,  яка існує вже протягом двох скликань.  Ставлячись в цілому позитивно до голови цієї комісії,  я думаю, що всі, хто був у цьому залі,  абсолютно зрозуміли,  що діяльність цієї комісії не впливає ні на ніякі процеси:  ні на контрольні, ні на самі процеси приватизації.

 

     А такі заяви голови комісії,  що вони направили п'ять запитів за місяць до Генеральної прокуратури,  взагалі є свідченням  того, що ця комісія просто прилаштувалася до корабля Верховної Ради і як ота мушля тихенько пливе разом  з  кораблем,  приписуючи  всі  дії Верховної Ради собі й таке інше.

 

     Мені здається, що ця комісія, в складі якої, я так зрозумів з відповіді,  є вісім осіб,  є телефони,  є приміщення, є автомобіль (якщо  так  грубо прикинути - більше 300-400 тисяч гривень щорічно йде на утримання цієї комісії),  якраз і є тим резервом скорочення і  передачі коштів дійсно до комітетів,  які сьогодні працюють,  а функції  цієї  комісії  треба  передати  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,  який,  до речі,  цим і займається, чи іншому.

 

     Я погоджуюсь  з  доповідачем  Олександром  Володимировичем  в тому, що в приватизації не можна ставити тільки одну ціль: скільки приватизовано і як швидко приватизовано.

 

     До речі,  шановний  Олександре  Володимировичу,  всі  роки  в Україні приватизація йшла якраз за цим критерієм.  І ваша комісія, замість того щоб змінювати ці критерії (як казав Іван  Степанович, вносити відповідні закони), не робила цього.

 

     Я вважаю,  що  ваш  звіт  свідчить  про  те,  що вашу комісію потрібно негайно закрити,  розпустити її апарат, людей перевести у відповідні  структури чи звільнити,  тому що це просто збиткування над бюджетом України,  це просто збиткування взагалі над Верховною Радою України.

 

     Аргументація дуже проста - виступаючий не зміг назвати жодної фактично серйозної справи,  яку б  комісія  довела  до  завершення згідно  з діючим законодавством,  а лишень казав:  "Ми не один раз зверталися по обленерго". Але зверталися, зверталися, а віз і нині там. Як обленерго всупереч законодавству приватизувалися, так вони і приватизуються.

 

     І я погоджуюся з Олександром Володимировичем,  який казав, що не  можна  сьогодні  ставити приватизацію як джерело надходжень до бюджету,  але разом з цим це відбувається,  а  ця  комісія  просто констатує факти.

 

     Тому моя  пропозиція  така:  підтримати той законопроект щодо розпуску цієї комісії, який внесений депутатами, і на цьому забути про її діяльність.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку. За ним буде виступати Павло Тищенко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська   область).  Прогрессивная  социалистическая  партия Украины.  Уважаемые  депутаты!  Мы  заслушали  отчет   контрольной комиссии по приватизации,  заслушали информацию о попытках навести порядок в приватизации,  определить законное  русло  приватизации, тех  или  иных элементов или случаев незаконной приватизации,  но, мне представляется, это все не то.

 

     Я вспоминаю   покойного   Сергея   Драгомарецкого,    который возглавлял  эту комиссию,  коммуниста.  Он использовал свой статус как руководителя комиссии и статус  комиссии  в  целом  для  того, чтобы    Верховному   Совету   помогать   урегулировать   процессы приватизации на законодательном уровне.

 

     Сегодня, к сожалению, приняты такие законы, благодаря которым просто  за  бесценок перекачивают собственность в частные руки,  и эти процессы на законодательном уровне не останавливаются.  Это  и приватизация  Донбассэнерго  и "Росавы",  и бесконечное количество того,  что произошло,  и того,  что еще будет.  К сожалению, такие процессы  возможны,  потому  что  так  определено  законодательным руслом.

 

     Особенность исторического момента в стране заключается в том, что в Конституции защищается только частная собственность, никакие другие виды собственности не  защищаются.  И  если  тем  или  иным способом, законно или незаконно, собственность переходит в частные руки,  она  попадает  под  защиту   государства   и   под   защиту Конституции.   Возникает   вопрос:   а  нужна  ли  такая  массовая приватизация?  Нужна  ли  приватизация  стратегических   обектов, энергорынка,   нужно  ли  то,  что  сейчас  происходит?  Нужна  ли приватизация земли?  Где экономические обоснования этих процессов? Их нет.

 

     Поэтому, на   мой   взгляд,  функция,  которая  возложена  на контрольную комиссию,  - обобщить весь негатив,  урегулировать его на законодательном уровне - не выполнена.  Поэтому, я думаю, нужно ставить   вопрос   о   моратории   на   проведение   приватизации. Действительно,  нужно ставить вопрос о национализации энергорынка. Действительно,  нужно ставить вопрос  о  национализации  некоторых банков для того, чтобы страну вывести из кризиса.

 

     Ну, и  буквально  за  эти 15 секунд я всетаки скажу Винскому. Винский как член Комитета по вопросам экономической  политики,  за все  время,  когда  я присутствовал,  дважды приходил на заседания Комитета  по  вопросам  экономической  политики.  Дважды!  В   зал Верховного Совета практически не ходит. И к постановлению, которое готовили депутаты Комитета  по  вопросам  экономической  политики, Винский  и Социалистическая партия никакого отношения не имеют!  И вы занимаетесь просто враньем, когда публикуете в газете "Киевские ведомости",   в   своих   "писульках",  что  вы  вроде  бы  внесли предложение,  что по инициативе вашей  партии  или  вашей  фракции рассматривался  этот  закон  или  принято  постановление.  Это все вранье!  Я говорю Винскому:  подашь в суд,  мы с тобой в  судебном порядке поговорим, и я докажу, что ты занимаешься просто враньем.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Тищенку.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция коммунистов,  город Харьков.  Уважаемые коллеги!  Для нас,  коммунистов,  в общем-то, с самого начала было понятно,  что  приватизация  -  это крупнейшее преступление против нашего народа, против нашего государства.

 

     Для подтверждения своих  слов  я  приведу  пример.  Я  провел порядка 15 встреч,  на которых своим избирателям ставил один и тот же вопрос: "Подымите руку те, кто получил сертификат, вложил его в какое-то дело или предприятие и получает дивиденды?" Я увидел - ни одной поднятой руки.

 

     Произошло массовое ограбление, попросту говоря, преступление. Но  самое страшное,  что за эти преступления,  к сожалению,  у нас никто не отвечает.

 

     В выступлении  Рябченко  прозвучал  один  из   таких   фактов преступлений,  совершенных  в городе Харькове:  банк "Европейский" "прихватизировал" здание целого института, использовав поддельные, фальшивые   векселя.  И  тем  не  менее  это  здание  не  передано собственнику, бывший директор доведен до инфаркта и смерти, другой в таком же состоянии.  Сегодня преследуются те,  кто защищает этот институт.

 

     Я обращался в прокуратуру,  Сергей Маркиянович,  обращался  в Службу безопасности Украины, но вопрос не решается. Демочка Елена, бывший юрисконсульт,  которая занималась вопросом этого института, сидела  в  тюрьме,  неоднократно  избивали ее ребенка,  против них возбуждено уголовное  дело.  А  те,  кто  совершили  преступление, сегодня процветают.

 

     Поэтому, очевидно,    необходимо    посмотреть    на   вопрос приватизации серьезнейшим образом. И правы были мои коллеги, когда говорили,  что нужно, наверное, возвращать все незаконно изятое у народа именно в народную собственность.

 

     Следующий вопрос.  Я согласен также с докладчиком в том,  что оценивать нужно по тому,  как же работает предприятие.  Так вот, я называю:  приватизированное в Харькове обувное обединение "Эра" - банкрот,  завод  "ХЭМЗ" - полторы тысячи человек нынешних и бывших работников четыре года  не  получают  заработную  плату,  стоят  в очереди,  завод  "Серп  и  молот"  -  практически  банкрот,  завод самоходных шасси - то же самое.  А завод "ФЕД" - государственный - работает,  завод  "Коммунар"  - государственный - работает,  завод имени Т.Г.Шевченко - государственный - еще  работает,  и  они  как смерти боятся приватизации.

 

     Это говорит  о чем?  О том,  что путь,  избранный для нас или навязанный нам, просто неприемлем и преступен. И это надо осознать не  только  коммунистам,  не  только социалистам или прогрессивным социалистам,  которые  изначально   это   все   понимали,   но   и представителям  Руха,  и  центристам,  и  руководителям.  Если  вы работаете в интересах  государства,  если  вы  пытаетесь  защищать интересы государства,  то сегодня от приватизации нужно отказаться как  от  пути,  который  ведет  к  увеличению  преступлений  и   к уничтожению экономики и государства.

 

     ГОЛОВА. А  за  "Хартрон"  чого ж ви не сказали?  "Хартрон" же хотіли приватизувати.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Спрашивают о  "Хартроне".  Я  могу  рассказать. Работает  не  только "Хартрон",  но и другие предприятия,  которые имеют связи.  Но работают по такой схеме, по 12 часов без выходных за 200 гривень, не имея возможности получить больничный, отпускные и так далеке.  Вот что уготовила приватизация,  если вы так хотели дополнение.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Павле  Васильовичу.  Ми завершили обговорення цього питання.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду проекту Закону про  внесення  змін  до Закону  України  про державну підтримку засобів масової інформації та  соціальний  захист  журналістів,  реєстраційний  номер   7034. Доповідає Борис Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   "Реформи-Конгрес".   Шановні   колеги!   Чому потрібні зміни до Закону про державну  підтримку  засобів  масової інформації та соціальний захист журналістів? Тому що інколи, маючи намір підтримати,  ми робимо навпаки,  а соціальний  захист  часом повертається соціальним нападом.  І я пропоную внести три зміни до цього закону.

 

     Перше. Визначення державних засобів  масової  інформації.  На сьогодні  воно  зроблено  дуже  неправильно,  тому що це не просто засіб масової інформації,  де  засновником  чи  співзасновником  є держава,  а  такий,  який  ще  обов'язково фінансується з бюджету, редакція має відповідні плани тощо. І це дає можливість не вважати державними ряд засобів масової інформації, які насправді засновані державою, а це не дрібниця і щодо фінансування, і щодо обов'язків, зокрема, на виборах.

 

     Наприклад, у   нас   виборче   законодавство  передбачає,  що державні засоби масової інформації мають надавати ефірний  час  чи газетну  площу,  скажімо,  всім  партіям,  а  за  цим  визначенням виходить так,  що на  ряд  засобів,  які  фактично  утримуються  і засновані  державою,  це  не  поширюється.  Те  саме  стосується і комунальних засобів масової інформації.

 

     І я пропоную досить чітке визначення: щоб друкований     засіб     масової    інформації,    засновником (співзасновником) якого є орган державної влади,  був державним за будьяких обставин.  І аналогічно - з комунальними засобами масової інформації.

 

     Друге. Усього 21 пропозиція,  з них більшість - це приведення термінології  у  відповідність  із  чинним законодавством.  Це має значення  тому,  що,  цілком  можливо,  буде  ряд  різних  судових позовів, у тому числі в межах виборчої кампанії. І якщо буде якась неоднозначність в даному законодавстві,  то це дозволить ухилятися від  досить простих речей.  Потрібно,  щоб все було чітко,  точно, однозначно і коректно сформульовано.

 

     І, нарешті,  трете,  як  на  мене,   найважливіше,   можливо, найбільш  дискусійне.  Передбачається,  щоб  з  Державного бюджету України,  я наголошую,  фінансувалися тільки і  виключно  державні засоби  масової  інформації.  З  одного  боку,  ми не забезпечуємо нормальне фінансування цих засобів масової інформації.  З  другого боку,  інколи  фінансуються  засоби  масової  інформації просто за якимось довільними ознаками.

 

     Є дві категорії засобів  масової  інформації,  які  природним чином вправі і мають отримувати державну підтримку.

 

     Перша - це видання, які видаються мовами національних меншин, як правило відповідними товариствами,  але вони фінансуються через газету "Голос України",  тобто якраз із Державного бюджету, але це передбачено як спеціальний спосіб фінансування.

 

     І друге   -   це   видання,   які   видаються    громадськими організаціями,  скажімо,  інвалідів,  ветеранів тощо.  Але самі ці організації інвалідів, ветеранів фінансуються з Державного бюджету

-  виділяється  близько  10  мільйонів  кожен  рік,  і  це питання вирішується через дані засоби інформації.

 

     Але часто,   прикриваючись   тим,   що   треба   підтримувати ветеранів,  інвалідів,  національні меншини, залишають таку норму, яка дозволяє фінансувати з бюджету всі засоби  інформації.  І  тут вже,  особливо  у  виборчий період,  вступає довільна вибірковість влади.  Проаналізувавши хід всіх виборчих  кампаній,  на  практиці виходить,   що   це  ще  один  засіб  фінансування,  ще  один  вид адміністративного ресурсу,  за допомогою якого влада  фінансує  ті засоби масової інформації, які її підтримують. Саме тому я вважаю, що ці зміни є актуальними,  тому що зараз  розпочинається  виборча кампанія.  Вони  є  правильними  взагалі,  а  зараз  вони  є  ще й терміновими та необхідними.

 

     Є ще  одна  проблема.  Треба  взагалі   обмежити   заснування державою  різних  видів засобів масової інформації,  бо,  скажімо, коли  від  імені  держави  видають  анекдоти  чи   фейлетони,   це дискусійно.  Але  це  не є темою даного законопроекту,  я цього не торкаюся для того,  щоб уникнути зайвих суперечок, і для того, щоб даний  законопроект  отримав  підтримку  сесійного залу.  Найбільш гострих питань,  де може бути ідеологічний  присмак,  я  в  даному випадку не торкаюсь.

 

     Саме тому   даний   проект   отримав  підтримку  і  Головного науково-експертного  управління,  і  профільного   комітету,   які вважають,  що  після  подальшого доопрацювання він може бути і має бути прийнятий за основу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання в депутатів? Запишіться. Висвітіть.

 

     Юрій Сахно. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     САХНО Ю.П.  Фракція  "Яблуко".   Шановний   Борисе   Яковичу! Пропозиції,  які  ви  висловлюєте  у формі внесення змін до закону (особливо це стосується проведення виборчої кампанії),  безумовно, актуальні.

 

     Але, зважаючи   на   наш  практичний  досвід,  скажіть,  який механізм  контролю  їх  виконання?  Тобто  ми  приймемо   рішення, наприклад, щоб державний комітет не фінансував або нормалізував ці питання.  Знову розпишуть сорок газет,  які тишкомнишком отримають фінансування,  і ми ніяк на це вплинути не зможемо.  Я розумію, що "дорогу осилит идущий",  тобто працювати треба. Але все ж таки, як ви вважаєте, чи передбачено це на перспективу?

 

     Дякую.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Дякую вам,  Юрію Петровичу,  за підтримку і за запитання.  Якраз щодо критеріїв,  то тут критерії дуже чіткі. Тут ясно  і  однозначно написано,  які засоби є державними,  - ті,  де держава бере хоча б якусь участь у заснуванні,  значить, вже все - державний, жодних проблем немає.

 

     І такі  засоби інформації мають фінансуватися.  Де держава не бере участі, не мають фінансуватися. Критерії є. Порушення будуть, але  тоді  вже  має  вступати  в  дію спеціальне законодавство про адміністративні   правопорушення,   а   можливо,   і   кримінальне законодавство.

 

     Звичайно, всіх  питань  зловживання  владою  у  сфері засобів масової інформації цей законопроект не вирішує. Є, наприклад, така форма,  коли  за  рахунок  держави  ті  або інші друковані видання силоміць підписують людям,  які навіть про це не просили.  Але все не перекриєш.  Дай Боже, хоча б тут. І якщо цей закон вирішить хоч одне питання, то це вже добре. Усіх питань жоден закон не вирішує.

 

     ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Соціалістична фракція. Шановний доповідачу! Я думаю,  що  ваші зауваження в основному слушні.  Але разом з тим у мене є до вас  запитання.  Чи  не  здається  вам,  що  сьогодні  в ринкових умовах взагалі державні засоби масової інформації в руках діючої влади  стають  просто  знаряддям,  будемо  казати,  захисту власних інтересів і часто-густо поза межами закону? І чи не настав час їх роздержавлення?

 

     І ще  запитання.  Як  ми  взагалі,  на  вашу  думку,   можемо відреагувати на ситуації,  коли обласні управління по інформації і пресі  стали  просто  органами  цензури?  Скажімо,  в  Херсонській області.  Якщо я напишу якийсь звіт чи три рядки в якійсь районній газеті,  тут  же  йде  доповідна  записка  губернатору,   в   Київ викликають редактора і кажуть:  "Пиши заяву, як ти посмів умістити статтю опозиційного депутата?"  Хоча  це  може  бути  питання  про зрошення чи про освіту,  навіть слова "Президент" немає.  Яка ваша думка, як ми будемо боротися взагалі з цими явищами?

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. Щодо Херсонської області. Ви ж самі й відповіли на своє запитання.

 

     Щодо того,  що  державна  влада зловживає державними засобами масової інформації,  я з вами повністю погоджуюсь. Але темою цього проекту  є  те,  що  державна влада в нас зловживає і недержавними засобами масової інформації,  і саме на обмеження цієї  конкретної частини  зловживань  спрямований  даний законопроект.  Тобто щоб з державного  бюджету  не  фінансувалися   вибірково   приватні   чи акціонерні видання,  які підтримують владу. Тому я з вами повністю погоджуюся.

 

     А інші питання мають вирішуватися іншими законами.  Не  можна охопити все і відразу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Косаківський.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая  партия  рабочих   и   селян.   Уважаемый   Борис Яковлевич!  У  меня к вам вопрос больше прикладного характера.  Вы неоднократно выступали с  трибуны  Верховного  Совета  Украины  по поводу того, что не идет регистрация местных "осередків політичних партій".  В то же время ни одно средство  массовой  информации  не осветило  этого  вопроса,  хотя  закон уже больше двух с половиной месяцев  действует.  И   вся   ответственность   за   невыполнение Конституции ложится в данном случае на Кабинет Министров,  который не издал подзаконные акты,  и  Министерство  юстиции,  которое  не подготовило эти документы.

 

     На прошлом  заседании  Комитета  по вопросам государственного строительства я поднял этот вопрос,  ссылаясь в том числе на  ваше выступление.  На нем присутствовали представители средств массовой информации.  И опять ничего - ни слова,  ни  полслова,  как  будто жизнь политических партий в Украине никого не интересует.

 

     У меня   возникает   вопрос.  Нужно  ли  вообще  обеспечивать государственную поддержку средствам массовой информации, если они, по-моему,  и так настолько поддержаны органами власти,  что просто трудно  дальше  уже  и  рассматривать   эти   вопросы?   Ответьте, пожалуйста.

 

     Спасибо.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Щодо  реєстрації.  Це  не зовсім предмет цього законопроекту.  Як відомо,  ми з вами стоїмо абсолютно  на  різних ідеологічних позиціях,  але тут у нас повний збіг. Я вважаю, що не можна штучно створювати  перешкоди  діяльності  партіям  будь-яких орієнтацій,  треба боротися чесно.  Мені сумно,  що місцеві засоби масової інформації не приділяють уваги  цьому  важливому  питанню. Але тут ви торкнулися більш глибокої проблеми.

 

     Справа в  тому,  що якщо недержавні засоби масової інформації зовсім не будуть отримувати гроші з  державного  бюджету,  то  для виживання  вони  будуть  змушені  ставати  більш  зубатими,  більш активними і навіть більш агресивними, більш цікавими, тому що вони будуть  розраховувати  на  підтримку  тільки читачів.  І тоді вони просто будуть змушені звернутися до різних  гострих  тем  і  ширше представляти весь політичний спектр.  Це буде стимулювати,  інакше вони просто прогорять.  У нас 40 мільйонів потенційних читачів! На такому  ринку  можна  існувати і без державної підтримки,  що,  до речі,  ряд засобів масової інформації і показує. Треба з них брати приклад.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Леонід Косаківський.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Шановний  Борисе Яковичу!  Я,  безумовно, буду підтримувати ваш законопроект. Але в мене є два запитання.

 

     Ваша пропозиція,  що треба  обмежити  використання  державних коштів для підтримки приватних видань,  слушна. Але чи не вважаєте ви,  що таку ж норму треба ввести і для місцевих бюджетів? Тому що ми бачимо, наприклад, як у Києві Київська міська держадміністрація закупила кілька десятків газет, радіо- і телеканалів для того, щоб прославляти  самих  себе,  не  питаючи киян і використовуючи на це мільйони державних коштів,  зароблених нами з вами,  -  тими,  хто проживає і працює в Києві. Це перше.

 

     І друге.  Як  може ваш законопроект розв'язати таку проблему? За  рахунок   Державного   бюджету   ми   фінансуємо,   наприклад, регіональні      телерадіокомпанії.     Наприклад,     у     Києві телерадіокомпанія,  яку очолює Віктор Пасак,  мені за чотири  роки жодного  разу  не  надала  ні  секунди,  щоб  я  міг  виступити по місцевому  телебаченню,  незважаючи   на   звернення   навіть   до Прем'єрміністра,  не кажучи вже про ТРК "Київ", яка фінансується з місцевого  бюджету  і  так  далі,  і   так   далі.   Тобто   одних прославляють,  а  тим,  хто  має іншу точку зору,  взагалі закрито доступ до телекомпанії,  що фінансується за наші гроші.  Яка  ваша позиція з цих питань?

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   Шановний   Леоніде  Григоровичу!  Як  говорив Володимир  Миколайович  у  попередньому  запитанні,  я   намагався проявити прагматизм,  щоб даний проект був прийнятий. Якщо б ми ще зачепили  проблеми  комунальних  засобів  масової  інформації,  їх обмеження,  то,  зважаючи  на  вплив регіональних еліт на сесійний зал, проект був би точно провалений. Я вважаю, що треба вирішувати питання крок за кроком.

 

     Що ж  до  проблем  комунальних засобів масової інформації.  В основному я  з  вами  погоджуюсь.  Я  вважаю,  що  з  комунального бюджету,   зокрема   з  київського,  можуть  фінансуватися  тільки комунальні київські засоби масової інформації.

 

     З другого боку,  повинні бути, дійсно, законодавчі нормативи, які б передбачали і висвітлення різних точок зору. І, зокрема, я є прихильником того, щоб держава взагалі засновувала тільки офіційні засоби масової інформації. Це є нормальним, як на мене. Держава, в тому числі і  місцева  влада,  не  можуть  засновувати  агітаційні засоби масової інформації.

 

     Мною, до речі, внесений відповідний законопроект. Я просто не хочу їх змішувати. Якщо ми зробимо такий мікс, то просто вийде для всіх цих ідей братська могила. Тому в даному випадку я б обмежився тільки пропозиціями,  які внесені до даного законопроекту,  хоча я розумію, що це лише перший крок.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Борисе Яковичу. Ваш час завершився. Слово для співдоповіді надається першому заступнику голови Комітету з питань свободи слова та інформації Ігорю Гаврилову. Будь ласка.

 

     ГАВРИЛОВ І.О.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених України.  Комітет уважно  розглянув  законопроект,  запропонований Борисом  Беспалим,  на  своєму засіданні,  і ми визначили,  що він достатньо слушний.  Він не є таким революційним, але він акуратно, я  вважаю,  досить  нормально  впорядковує  відповідний  закон.  І рішення комітету було таким:  рекомендувати Верховній Раді України прийняти  проект  закону  України  за  основу  в  першому читанні, доопрацювати його з урахуванням зауважень і  пропозицій  суб'єктів законодавчого процесу.

 

     Виступ Бориса Беспалого був досить грунтовний, відповіді були дані практично на всі запитання,  які  стосувалися  цього  проекту закону.  Одне  із  запитань  було  стосовно роздержавлення засобів масової інформації.  Я хотів би поінформувати Верховну Раду, що на восьму  сесію нарешті внесено проект народного депутата Шевченка - концепцію роздержавлення засобів масової інформації  в  Україні  - який  було  вручено  ще  5 червня 1998 року.  Я сподіваюся,  що на восьмій сесії ми розглянемо цю концепцію.  І  це  б  зняло  багато запитань стосовно і цього закону, і взагалі цих проблем.

 

     Комітет рекомендує   прийняти   цей  законопроект  у  першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  співдоповідача?  Запишіться,   будь ласка. Висвітіть.

 

     Депутат Кулик. За ним - депутат Соломатін.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Український народний рух. Ігорю Олександровичу, справді, комітет попрацював над цим законопроектом,  ми підтримали депутата Беспалого.

 

     Запитання щодо   фінансування   державних   засобів   масової інформації,  які сьогодні є  абсолютно  аполітичними,  є  рупорами місцевих   князьків  і  абсолютно  не  працюють  ні  на  політичну структуризацію суспільства,  ні на українське суспільство. І як би їх  обмежити  в  коштах?  Більшість цих засобів масової інформації засновані  співзасновниками:  трудовими  колективами  і   органами місцевої  влади.  Як  би  їх  фінансувати відповідно до процентної участі  в  цьому  засновництві,  наприклад,   на   25   відсотків? Наприклад, є три засновники. Відповідно хай трудовий колектив свою частку вносить, а співзасновники свої частки вносять.

 

     Дякую.

 

     ГАВРИЛОВ І.О.  Це абсолютно слушне запитання,  тим паче що  в залі  від колеги Іванова воно вже сьогодні в співбесіді пролунало. І я вважаю,  що це якраз те доповнення,  яке ми  повинні  мати  на увазі при доопрацюванні цього законопроекту.

 

     Тому що,   звичайно,  якщо  держава  має  п'ять  відсотків  у засновництві якогось засобу  масової  інформації,  не  може  такий засіб  масової  інформації фінансуватися в більш значних розмірах. Має бути пропорційно тій частці,  яку вносить держава. І це було б розумно. Я думаю, що це нормально.

 

     ГОЛОВА. Юрій Соломатін. За ним - Ніна Марковська.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   КПУ).   Шановний   Ігоре Олександровичу! Усі вже звикли до того, що має відбутися політична структуризація суспільства, у Верховній Раді повинна бути створена політична  опозиція,  вона  повинна  мати  певні  права  і   певну підтримку.  І  в  так  званих  цивілізованих  державах  це питання вирішено.

 

     Чи не вважаєте ви за  доцільне  саме  в  цьому  законопроекті передбачити  державну  підтримку,  не  державних  засобів  масової інформації, не комунальних, а саме тих засобів масової інформації, котрі  заснувала  політична  опозиція,  яка пройшла до відповідної ради,  подолала  відповідний   відсотковий   бар'єр   і   офіційно знаходиться  в  опозиції  до  тих,  хто  сьогодні  тримає  в руках державні  важелі  і  державну  виконавчу  владу?  Чи  не  доцільно вирішувати ці питання саме таким шляхом?

 

     Дякую.

 

     ГАВРИЛОВ І.О.   Такий   засіб  масової  інформації  є,  і  ви прекрасно його  знаєте  -  це  газета  "Голос  України",  яка  має можливість    представляти    будь-яку   точку   зору   політичних організації,  які пройшли до Верховної Ради  і  які  представляють політичні партії.  Наскільки на часі покладати відповідні завдання на державні засоби  масової  інформації  стосовно  110  політичних партій,  які існують в Україні?.. Я не думаю, що це є доцільним. А те,  що політичні партії, які тут присутні, мають доступ до газети "Голос України" - це беззаперечний факт.

 

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. За нею - депутат Моісеєнко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та  СелПУ).  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Наприкінці  ХІХ століття  -  на  початку ХХ століття був такий авантюрист-популіст Гришка Распутін.  Наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття є  такий популіст-авантюрист Володимир Романович Марченко.  Як ви вважаєте, на якій підставі цим  популістам  постійно  надають  телеефір?  Чи вплинуть  ці зміни до закону і сам закон на те,  що вони не будуть з'являтися  на  екрані  перед  виборами  для  того,  щоб  ганьбити Комуністичну чи Соціалістичну партії?  І скажіть,  будь ласка,  як запобігти тому, щоб такі авантюристи не з'являлися?

 

     ГАВРИЛОВ І.О.  Шановна  пані   Марковська!   Ваші   запитання попередив  якоюсь мірою пан Соломатін.  Пан Марченко - такий самий представник політичної партії,  хоча й іншої,  ніж ви.  І це  ваша політична  боротьба  між собою.  Усі мають доступ до своїх засобів масової інформації.  Можете  змагатися,  ніяких  упереджень  проти цього  немає.  І  це,  звичайно,  не  стосується цього закону,  це стосується ваших політичних взаємовідносин.  А хто надає і як - це вже ваші особисті справи.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Володимир Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Коммунистическая партия рабочих и селян. Игорь Александрович,  у меня следующий вопрос. Трудно вносить изменения, связанные с поддержкой тех,  кто нарушает закон. Верховный Совет - высший   законодательный   государственный    орган    -    принял постановление об освещении своей работы.

 

     Ни одно  средство  массовой  информации  этого постановления, кроме "Радио РОКС",  не выполнило.  Не выполнило его и руководство Верховного Совета.

 

     Возникает вопрос:  у  нас средства массовой информации вообще руководствуются законами или нет?

 

     И второй вопрос,  связанный с этим.  При  рассмотрении  этого законопроекта  в  самом  комитете,  который вы представляете и где работаете первым заместителем,  поднимался ли вопрос о том, что не стоит, наверное, поддерживать тех, кто нарушает закон? Если же они будут выполнять закон,  то тогда стоит поддерживать. Была ли такая дифференциация при рассмотрении этого документа?

 

     Спасибо.

 

     ГАВРИЛОВ І.О.   Уважаемый  господин  Моисеенко!  Конечно  же, Комитет по вопросам свободы слова  и  информации  не  поддерживает тех,  кто  нарушает закон.  И этого быть не может.  И вы прекрасно знаете,  что все соответствующие законодательные акты,  касающиеся висвітлення  роботи Верховної Ради,  через наш комітет пройшли,  і відповідні рішення були прийняті,  Верховна  Рада  підтримала.  Це питання не до нашого комітету і не до мене особисто.

 

     Ті, хто порушують закон, мають відповідати перед законом, тут був  заступник  Генпрокурора.  Порушниками  закону  має  займатися прокуратура, а не комітет.

 

     А те,  що  ми робимо,  звичайно,  ми робимо в рамках закону і закликаємо всіх - як і народних  депутатів,  так  і  представників комітету - робити те саме.

 

     А законопроект,   який   розглядався   в   комітеті,   не   є революційним,  але  він  значно  впорядковує   ту   галузь,   яка, безперечно,   нас  всіх  турбує,  і  саме  в  цей  час.  Якщо  цей законопроект буде  вчасно  прийнятий,  нам  буде  значно  легше  і змагатися зі своїми політичними опонентами.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     ГАВРИЛОВ І.О. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Переходимо  до  обговорення  питання порядку денного. Слово надається народному депутату Юрію Соломатіну.  За  ним  буде виступати Володимир Марченко.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую.  Фракція комуністів. Київська область. Шановний головуючий!  Шановні колеги! Шановні представники засобів масової інформації!  Законопроект вкрай цікавий і потрібний, але є два зауваження,  які зробило Головне науково-експертне  управління Апарату Верховної Ради України.

 

     Перше. Чи   доцільно  взагалі  підтримувати  державні  засоби масової інформації, бо попереднім законом підтримувалися всі?

 

     І друге.  Як визначити  більш  точно  перелік  тих  категорій засобів масової інформації, яким може надаватися така підтримка?

 

     І останнє.  Підтримка може бути не лише грошова,  адже можуть бути й певні преференції і пільги в здійсненні діяльності  засобів масової інформації.

 

     І, повертаючись  до  свого  запитання,  яке я поставив своєму колезі  Гаврилову,  коли  він  робив  співдоповідь,  хочу  ще  раз нагадати:  ми  маємо  підтримати  на  державному  рівні насамперед опозиційну пресу.  Ні "Урядовий кур'єр", ні "Робітничу газету", ні "Голос України", котрі мають власні джерела надходження грошей, ні навіть "Владу і політику" або "Президентський вісник",  бо відомо, з якої кишені вони отримують гроші, а, наприклад, "Вечірні вісті", "Сільські вісті",  "Товариш",  "Комуніст", інші, можливо, сьогодні ще й не засновані засоби масової інформації, які мають належати до тих політичних партій,  які подолали відповідний чотиривідсотковий бар'єр, коли йшли до Верховної Ради України.

 

     Вони утворили свою власну фракцію, пішли в політичну опозицію і опонують по всіх напрямах діяльності тій виконавчій владі і тому Президенту,  котрі  є.  Ось  насамперед саме таким засобам масової інформації потрібна державна підтримка.  Щоб ці жирні карасі,  які дорвалися  до  їжі,  не дрімали,  потрібна ось така політична щука серед засобів масової інформації.

 

     Я не думаю,  що,  наприклад,  отримає державну підтримку така газета,  як "Свобода" Олега Ляшка, чи щось подібне. Тому я вважаю, що ідеологія цього законопроекту повинна бути  докорінно  змінена. Вона  повинна  полягати  в  тому,  щоб  підтримати  засоби масової інформації,  які належать політичній опозиції,  для  того,  щоб  у нашій державі голос цієї опозиції був чутний.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку. За ним буде виступати депутат Шевченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.   Верховному  Совету  необходимо  будет  когдато  уделить достаточно времени проблеме  средств  массовой  информации,  чтобы основательно разобраться.  Дело в том, что даже в этой Конституции четко написано,  что никакая идеология  не  может  быть  основной, приоритетной  в  стране.  То  есть  как бы основой демократических принципов у нас в  стране  является  плюрализм  -  идеологический, политический,  -  а  это  значит,  что  он  должен  проводиться на государственном  уровне.  А  это  значит,  что  в  государственных средствах   массовой   информации  должно  быть  закреплено  право оппозиционных партий высказывать свои те или иные мнения. Вот пока этого  не  будет,  говорить  о  какой-то государственной поддержке средств массовой информации, по-моему, смысла просто нет.

 

     Безусловно, Верховному  Совету   необходимо   разобраться   и законодательно   отрегулировать  еще  один  процесс.  Вот  уже  на протяжении   трех   или   четырех   месяцев    американцы    через госдепартамент  или  через своего посла в Украине определили,  что они будут выделять  для  поддержки  независимых  средств  массовой информации 750 тысяч долларов.

 

     Возникает вопрос,  что  это  за независимые средства массовой информации?  Те,  которые проводят идеологию американцев здесь,  в Украине,  которую  им выгодно?  Или еще каким-то образом?  Как эти деньги  будут  поступать  -  через  бюджет  либо  каким-то  другим способом?

 

     На этот  вопрос нужно ответить,  потому что средства массовой информации - это четвертая власть.

 

     И, безусловно,  хотелось бы,  чтобы законодательная база была отрегулирована  не  такими мелкими поправками,  которые,  конечно, можно  рассмотреть,  а  основательно,   для   того   чтобы   иметь возможность   прежде   всего   оппозиционным   средствам  массовой информации  в  государственных   средствах   массовой   информации высказывать свое мнение.

 

     И, Иван Степанович,  чтобы не брать слово для реплики,  часть времени я использую.

 

     Ну, Марковской я не буду отвечать,  я  не  обижаюсь  на  нее, потому что есть категория людей, на которых я не обижаюсь.

 

     А по  существу  я прошу так называемых социалистов не пятнать имя Социалистической партии.

 

     Я назову исторические факты.  В 1995 году Александр  Мороз  с Леонидом Кучмой незаконно подписали Конституционный договор и этим прекратили действие социалистической Конституции.  Это  ваша  одна характеристика.

 

     Вторая характеристика. Александр Мороз как лидер социалистов, как  Председатель  Верховного  Совета  спровоцировал  работу  зала Верховного  Совета,  чтобы  принять эту Конституцию.  Что,  в этой Конституции есть  что-то  социалистическое?  Что,  есть  советская власть?  Что,  есть  права  трудовых  коллективов?  Что,  защищена общенародная  собственность?  Нет,  все  же  наоборот  -  институт президентства   с  необычайными  полномочиями,  защищается  только частная  собственность.   По   каким   параметрам   вы   являетесь социалистической  партией?  Я напомню исторические факты,  что все бюджеты с минимальными социальными нормативами  Мороз  с  1994  по 1998 год протащил. Там ничего социалистического нет. Все программы приватизации   под   его    руководством    приняты    -    ничего социалистического нет.  Все рецепты Международного валютного фонда и  программы  были  здесь  ратифицированы.  Мы  стали   рабами   у американцев.

 

     И последнее.  Вам  нужно  определиться.  Судом доказано,  что Иванченко,  помощник Мороза, руководитель штаба, был организатором покушения  на  Наталью  Витренко  и  на  мирных  граждан.  Он  был заказчиком этого террористического акта.  Вот цена  вашей  партии. Уйдите   оттуда,   если   вы   социалисты,   и   снимите  название "социалистическая", чтобы не позорить его.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Віталій Шевченко. За ним буде виступати Олена Мазур.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух, Київщина. Шановний Голово! Шановні колеги! Невтішний стан справ зі свободою  слова,  свободою  інформації і інформаційною політикою в Україні є наслідком помилок усіх гілок влади.

 

     Що стосується  законодавчого  органу  влади,   то,   на   моє переконання,  свої  помилки  ми  зробили  у Верховній Раді другого скликання,  коли ухвалили два закони:  про висвітлення  діяльності органів  державної  влади  та  органів  місцевого самоврядування в Україні (яким запровадили  змагання  із  перетягування  ковдри  на себе,   замість   того   щоб  зробити  засоби  масової  інформації максимально незалежними від влади і непідконтрольними  їй)  і  про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів,  яким по суті поділили журналістів на чорних і білих, тобто ввели державну допомогу,  в тому числі фінансову,  державним чи одержавленим засобам масової інформації.

 

     Це принципові  підходи.  Тому,  в  принципі,   доки   ми   не зліквідуємо  ці  два закони,  не змінимо ситуацію в інформаційному просторі, то порядку в нас зовсім не буде.

 

     Що ж стосується чинного закону.  Оскільки ми  продовжуємо  ще грати   за  цими  правилами,  то  треба  сказати,  що  завзятий  і послідовний депутат  Борис  Беспалий  провів  копітку  і  потрібну роботу   і   вніс   потрібні   поправки.   І,  безумовно,  фракція Українського народного руху такий підхід буде підтримувати.

 

     Єдине, що викликає певні запитання,  - це запропоновані зміни до  статей  3  і 4,  які стосуються підходів автора щодо обмеження державної підтримки,  адресної підтримки, в тому числі фінансової, лише   державним  засобам  масової  інформації.  Тут  про  це  вже наголошувалося,   коли    говорили    про    висновки    Головного науково-експертного управління. Однак, як це прозвучало в доповіді автора  законопроекту,  для  нього  це   є   принциповий   підхід, принципова  позиція,  в нього є свої принципові бачення щодо того, які засоби масової інформації мусить підтримувати держава.

 

     З цього приводу Український народний  рух  хоче  сказати,  що доки ми не роздержавимо засоби масової інформації,  доки не будемо дотримуватися концепції,  що держава і її органи  не  можуть  бути засновниками жодного засобу масової інформації,  а також того,  що жодна державна  бюджетна  копійка  не  може  використовуватися  на підтримку  конкретних  ЗМІ,  а  лише  на  підтримку якихось певних програм і на конкурсних засадах,  доти в  нас  будуть  актуальними проблеми  зі  свободою  слова,  інформаційною політикою.  Так само актуальною залишатиметься проблема  створення  в  Україні  системи публічного чи Суспільного телерадіомовлення.

 

     Цей законопроект   фракція   Українського   народного   руху, безумовно, підтримує.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Олені  Мазур.  За нею буде виступати Олександр Пухкал.

 

     МАЗУР О.А.   Спасибо,   Иван   Степанович.  Мне  бы  хотелось затронуть две проблемы.

 

     Первая. Это освещение деятельности  Верховного  Совета.  Пора уже,  наверное, прекращать ломать копья по поводу освещения на так называемых государственных каналах.  Иван Степанович, рядом с вами стоит  человек,  который  может вместе с вами решить эту проблему: чтобы  у  Верховного  Совета  было   эксклюзивное   право   подачи информации того, что в нем происходит.

 

     У нас есть свое телевидение,  есть свой информационный центр, поэтому надо с балкончиков удалить всех тех, которые демонстрируют то,   что   здесь   происходит,  дать  эксклюзивное  право  нашему "Парламентскому вестнику",  этому парламентскому  каналу  освещать все,  что происходит в Верховном Совете. И поскольку вы стремитесь вместе  с  Аппаратом  к  рыночной  экономике,  следует   заключить договора   со   всеми  средствами  массовой  информации  и  просто продавать информацию о деятельности Верховной Рады.

 

     И все  будет  нормально.  И  Верховный  Совет   будет   иметь дополнительный  доход.  А эти ребята в общем-то точно так же будут покупать  эту  информацию  у  нашего  телерадиоканала,   у   наших журналистов, которые все освещают.

 

     Я думаю,  это будет правильно и справедливо,  и не надо будет бегать за первым каналом телевидения,  за первым каналом радио, мы видим  там  приоритеты  получастной компании "Эра" и других.  А мы будем реализовывать свою эксклюзивную информацию тем, кто хочет ее показывать.

 

     Почему-то никто   не  затрагивает  вопрос,  что  для  средств массовой информации самое дешевое - это показывать наши заседания, поскольку  не надо оплачивать творческий коллектив и так далее.  И то,  что надо иметь  огромные  деньги  для  того,  чтобы  освещать деятельность  Верховного  Совета,  на  самом  деле  ложь,  никаких средств не надо,  наоборот,  это экономия средств для тех каналов, которые будут нас показывать. Это первое.

 

     И второе.   Опять   по   поводу  двойной  морали,  по  поводу преследования  и  убийств  журналистов.  Почему-то   проблема   по журналисту Гонгадзе (я не хочу ничего говорить,  не дай Бог, чтобы с другими такое было) возводится в ранг  мировой  проблемы.  Убили журналиста Александрова из Донбасса,  но, наверное, фамилия у него не такая,  как нужно,  и все остальное,  не вышел физиономией, как раньше  у  нас  говорили,  то есть получается Александров второго, пятого или десятого сорта.  И мы не хотим  создавать  следственную комиссию,  не  хотим  возводить  в  ранг особо тяжких преступлений против  журналистов  из  Донбасса.  Это  не  первый  журналист  из Донбасса, который был убит: журналист Шевченко был убит незаметно, и до  сих  пор  дело  не  расследовано.  Второй  журналист  -  это Александров.  Иван Степанович, хотелось бы, чтобы вы этой проблеме тоже уделили внимание,  и давайте расследуем  преступление  против журналиста  Александрова.  Это  преступление не меньшее,  чем дело Гонгадзе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Але якраз щоб не було  подвійних  стандартів, Верховна  Рада  і прийняла сьогодні рішення доручити комісії,  яка створена   по    розслідуванню    справи    Гонгадзе,    зайнятися розслідуванням  справи  Александрова.  А  якщо депутати побажають, вони можуть взяти участь в її роботі.

 

     Щодо репліки.  Ми ще не завершили обговорення,  так що я  вам надам слово після обговорення.

 

     Слово надається  Олександру  Пухкалу.  За  ним буде виступати депутат Алексєєв.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую  вам.  Депутатське  об'єднання  "Нова  політика". Шановний   Іване  Степановичу!  Шановні  колеги  народні  депутати України!  Законопроект,  поданий нашим колегою  Борисом  Беспалим, безперечно,   удосконалює   врегулювання   правовідносин  у  такій делікатній сфері, як державна підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів.  Я згоден, поки є концепція, яка визначена прийнятим нами законом, ми не можемо відійти від питання державної підтримки засобів масової інформації.

 

     Законопроект заслуговує  на  увагу  і  на підтримку.  Відразу скажу,  що депутатське об'єднання "Нова політика" буде  голосувати за прийняття цього законопроекту в першому читанні.

 

     Проте хотів  би  висловити декілька конкретних зауважень щодо цього законопроекту.

 

     У статті   6,   де   йдеться   про   регулювання   фінансово- господарської  діяльності  засобів  масової інформації,  вводиться обмеження.  При цьому таке  поняття,  як  "законодавство  України" замінюється   поняттям   "закон",  що  значно  звужує  регулювання правовідносин у цій сфері і до того ж ставить у нерівні умови інші підприємства та веде до порушень конституційного принципу рівності всіх перед законом (маю на увазі статтю 24 Конституції України), а також  призведе,  на  наш  погляд,  до низки негативних наслідків, різних тлумачень при врегулюванні  законодавством  України  питань щодо приватизації.

 

     Тому пропоную  в  статті  6  (частина  2,  пункт  2) зберегти поняття "законодавство" і  не  застосовувати  поняття  "закон"  як таке, що більш вузько врегульовує правовідносини.

 

     Така ж  пропозиція  стосується  і  частини  6  статті 15,  де йдеться про відповідальність журналіста за  порушення  вимог  щодо нерозголошення певної інформації.  Тут теж,  на наш погляд,  краще зберегти поняття "законодавство України", як і було.

 

     Пропоную також не вводити обмежень у статтях 3 і  4,  про  що йшлося у виступі колеги Шевченка.

 

     Загальний висновок.  Пропонуємо підтримати цей законопроект у першому  читанні,  доручивши   автору   врахувати   зауваження   і пропозиції   народних   депутатів   України,   а  також  Головного науковоекспертного управління.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Володимиру  Алексєєву.  За  ним  буде виступати Тарас Чорновіл.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область). Уважаемые коллеги! Я хорошо знаю Бориса Беспалого как очень скрупулезного,  старательного человека, и, как правило,  он всегда пишет хорошо проработанные законопроекты. Этот тоже не является исключением,  там  очень  много,  как  говорится, "слушних" моментов,  которые следует учесть.  Но есть моменты и не бесспорные,  например,  если в газете соучредителем является орган "державної влади,  то вона є державною". Может быть, это и хорошо, но,   с   другой   стороны,   представьте    себе:    председатель администрации,  райрады  или  облрады своим приближенным средствам массовой информации предоставляет такой статус,  то есть вводит  в соучредители,  и они тут же становятся как бы "державними".  А это же не просто статус, это еще и определенные льготы в хозяйственной деятельности,  в социальной защите журналистов,  в выплате пенсий. Это очень большая нагрузка на Государственный бюджет и  Пенсионный фонд.

 

     Есть ли просчеты?  Я думаю,  что нет. Наоборот, я считаю, что правильным  будет  ограничить  органы  государственной  власти   и местного  самоуправления - иметь не более одного средства массовой информации.  Ну,  а те,  которые имеют такой статус, ведь зачастую злоупотребляют им.

 

     Например, в Харькове есть газета "Панорама",  орган областной рады.  В свое время действовала норма,  согласно  которой  депутат имеет  право  не  реже  одного раза в месяц разместить материал на 1/16  площади.  Так  вот  газета  не  захотела  печатать  материал зампредседателя  Комитета  по  вопросам свободы слова и информации Алексеева и не напечатала.  Судиться? Себе дороже. Соучредитель на эти    противозаконные    действия,    так    сказать,   посмотрел благожелательно.

 

     Я считаю,  что надо не предоставлять газетам  государственный статус, а наоборот, пересмотреть это положение, чтобы уменьшить их количество и повысить требовательность к тем газетам,  в том числе и  законодательного  содержания,  которые уже имеют такой статус и злоупотребляют им.  А в целом  проект  можно  принять,  изяв  эти неточности и несогласованности.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Тарасу Чорноволу.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська  область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Найперше, що стосується самого законопроекту. Я думаю, що його потрібно приймати,  і я буду закликати всіх його підтримати з чисто технічних міркувань.

 

     У нас сьогодні  настільки  погано  встановлено  розподіл  між державними, приватними, комунальними й іже з ними засобами масової інформації,  що, принаймні, навести певний порядок у цьому напрямі і  провести  певну класифікацію необхідно з огляду ще й на те (про що говорив попередній виступаючий),  що потім  нам  буде  потрібно провести   дуже   серйозну   реформу  такого  самого  поняття,  як "державний засіб масової інформації". Якщо сьогодні ми не наведемо порядок   з  їх  класифікацією,  то  приступити  в  подальшому  до серйозної переробки самої системи нам, фактично, буде нереально.

 

     Які зловживання  є  сьогодні  на  місцях  щодо  державних   і недержавних   засобів   масової   інформації,   як   під  виглядом псевдодержавних засобів фінансуються приватні ЗМІ, які засновані і належать  певним  державним чиновникам або членам їхніх сімей,  ми всі прекрасно знаємо.

 

     Окрім усього  іншого,  як  вже  не  один   раз   згадувалося, наближаються   вибори,   і  якщо  ми  не  матимемо  дуже  жорсткої класифікації щодо державних і недержавних ЗМІ,  то  матимемо  дуже серйозні  проблеми,  тому  що  зловживання в цій сфері,  додаткове фінансування і обмеження прав на інформаційне забезпечення окремих партій  буде  йти  масово.  Ті  ж самі засоби масової інформації у випадках,  коли йтиме додаткове фінансування,  раптом  ставатимуть державними,  коли ж буде йти мова про пропорційне надання газетних площ  представникам  різних  партій,  вони   раптово   ставатимуть приватними.

 

     Завдяки цьому  закону  ми,  принаймні,  можемо  уникнути цієї ситуації. Але мусить бути зроблений наступний крок. Мені здається, хоч це і не є предметом цього законопроекту,  і я над цим питанням працюю (і я думаю,  що це вже серйозно розглядається в  комітеті), мусить  бути  чітко  виписаний  закон  про державні засоби масової інформації.

 

     Як говорив  автор   цього   законопроекту   Борис   Беспалий, очевидно, що державні засоби масової інформації, в яких публікують якісь анекдоти,  йде абсолютно  агітаційна  пропаганда,  втрачають свою  логіку,  це  вже  трошечки  інші  видання.  Вони можуть бути приватними,  але  за  державні  кошти  існувати  такі  видання  не повинні.

 

     Ми поступово повинні перейти до нормальних, добре оформлених, гарночитабельних, але все ж таки інформаційних бюлетенів державної і  місцевої  влади.  Зрозуміло,  що  мова йде не про сухі бюлетені тільки зі зводками,  тільки з прес-релізами державних  служб,  там мають надаватися відповідні площі і для опозиції, і для влади, для офіційних  документів,  але  всетаки  це   мають   бути   виключно інформаційні документи.

 

     І тому   ми   повинні   серйозно   працювати   саме  над  цим законопроектом.  Законопроект,  який  вніс   Борис   Беспалий,   є попереднім кроком. Це попередня платформа для того, щоб перейти до наступного закону.

 

     Прошу підтримати цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  пане  Тарасе.  Слово  для  репліки  надається Володимиру Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Спасибо,  Иван Степанович.  Я вынужден был взять реплику в связи с тем,  что  господин Гаврилов,  отвечая на мой вопрос,  назвал меня господином.  Я считаю,  что это  слово  является  синонимом  слова "эксплуататор", а в Украине - синоним слова "вор", "теневик" и так далее. Ни к одной из этих категорий я не отношусь. Может быть, ему это более присуще,  это его проблемы.  Я считаю, что ко мне вполне можно было применять слова "товарищ" - для  товарищей  по  партии, "депутат" - для избирателей, "коллега" - для депутатов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ми завершили обговорення цього питання.

 

     -----------

 

     Оголошується до  розгляду  проект  Закону  про   дипломатичні ранги,  реєстраційний номер 6082 (Шум у залі). Вибачте. У п'ятницю ми завжди радились із депутатами і працювали без перерви.  Тому  я пропоную  такі зміни до сьогоднішньої процедури:  завершити роботу до 12.30,  у 12.30 підійдуть представники  уряду,  і  ми  закриємо сесію.   Якщо   немає  заперечень,  ми  продовжимо  роботу.  Немає заперечень? Немає.

 

     Слово для  доповіді  надається  першому   заступнику   голови комітету Олександру Пухкалу.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Депутатське  об'єднання "Нова політика". Шановний  Іване   Степановичу!   Шановні   колеги!   Вашій   увазі пропонується   проект   Закону   про   дипломатичні   ранги.   Цей законопроект  має   за   мету   встановити   порядок   присвоєння, позбавлення   та   поновлення   дипломатичних   рангів   державним службовцям, які перебувають на дипломатичній службі.

 

     Як відомо,  дипломатичні  ранги  відповідно  до   статті   92 Конституції   України  встановлюються  виключно  законом  України. Повністю погоджуюся  з  висновками  Головного  науково-експертного управління  Верховної  Ради  України  щодо  нагальної необхідності законодавчо   врегулювати   зазначену   проблему.   На    сьогодні дипломатичні  ранги  встановлюються  на  підставі Указу Президента України від 16 липня 1993  року  про  Положення  про  дипломатичну службу   в   Україні.  Це  суперечить  Конституції  України,  яка, повторюю,  встановлює,  що дипломатичні ранги мають  присвоюватися виключно відповідно до закону.

 

     Законопроектом пропонується встановити 11 дипломатичних рангів - від Надзвичайного і  Повноважного  Посла до   аташе,  які  прирівнюються  до  рангів  державних  службовців відповідно з першого до 11 рангу.

 

     Проект передбачає,   що   дипломатичний   працівник,    якому присвоєно  дипломатичний  ранг,  перебуває  в ньому довічно і може бути позбавлений його лише  за  рішенням  суду  та  на  підставах, встановлених цим законом.

 

     Прийняття законопроекту  про  дипломатичні ранги є необхідним ще  й  з  огляду  на  те,  що  він  сприятиме  приведенню  чинного законодавства   України   у  відповідність  із  Конституцією.  Цей законопроект  дозволить  удосконалити  регламентування  діяльності працівників дипломатичного корпусу України.

 

     Законопроект про   дипломатичні   ранги   гармонізований   із нещодавно прийнятим нами Законом про дипломатичну службу. Він лише розширює  регулювання  питання  порядку  присвоєння  дипломатичних рангів,  строків перебування в дипломатичних рангах, позбавлення і поновлення   дипломатичного   рангу.   Тобто  він  деталізує  саму процедуру і сам порядок  присвоєння  і  позбавлення  дипломатичних рангів.

 

     Прийняття законопроекту   не  потребує  додаткових  витрат  з бюджету.  Прошу  народних   депутатів   України   підтримати   цей законопроект та прийняти його за основу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є в депутатів запитання?  Є.  Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

 

     Юрій Сахно. За ним - Михайло Ратушний.

 

     САХНО Ю.П. Фракція "Яблуко". Шановний Олександре Григоровичу! Якщо буде змога,  я буду говорити про це у виступі.  І я хотів би, щоб ви дали відповідь на  таке  запитання.  Найголовніше  в  нашій державі, що стосується міжнародних справ і дипломатії (ви краще за мене знаєте) - це  спілкування  з  органами  виконавчої  влади,  з Президентом  і його Адміністрацією,  який в цілому за Конституцією відповідає за міжнародні справи.  На жаль чи на щастя - не  будемо це коментувати.

 

     Чи вдалося  вам  погодити  у  своєму законопроекті інтереси і Міністерства закордонних справ,  і Адміністрації,  тобто вето буде чи ні в разі неприйнятності якихось питань і непорозумінь?

 

     Дякую.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  На сьогодні нам вдалося погодити основні питання щодо процедури подання,  присвоєння  і  позбавлення  дипломатичних рангів. Установлено, що перелік посад, приписаних до дипломатичних рангів України,  буде затверджувати Президент України. І Президент України  за  поданням  міністра  закордонних  справ  присвоює  два найвищі дипломатичні ранги:  Надзвичайного і Повноважного Посла  і Постійного  представника  України в міжнародних організаціях.  Усі інші  дипломатичні  ранги   будуть   присвоюватися   на   підставі рекомендації   відповідної   атестаційної   комісії   Міністерства закордонних справ.

 

     Звичайно, ми прагнули включити в процедуру порядку присвоєння і  позбавлення  дипломатичних  рангів  також  і  Кабінет Міністрів України.  І  тому  передбачено,   що   поновлення   працівника   в дипломатичному ранзі здійснюється в порядку, який визначає Кабінет Міністрів  України.  Тобто  за  цим  законопроектом  і   Президент України,  і  Верховна  Рада  України,  і  Кабінет Міністрів беруть участь  у  тій  чи  іншій  формі  в   присвоєнні   і   позбавленні дипломатичних рангів.

 

     Якщо ми  приймемо  такий законопроект,  доопрацювавши його до другого читання, безперечно, на вето не розраховуємо.

 

     ГОЛОВА. Михайло Ратушний. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності   (виборчий   округ   164,   Тернопільська    область). Український народний рух. Шановний доповідачу, в мене до вас є два запитання.

 

     Перше стосовно проблеми нашої дипломатії.  Ми  не  можемо  ще забезпечити    представництво   нашої   держави   чи   консульське забезпечення  на  таких  серйозних  континентах,  як,   наприклад, Австралія.  Навіть у таких державах, як Росія, люди мусять їхати в Москву.  І є така посада,  як почесний консул. Він може виконувати обов'язки,  надавати консульські послуги.  Чи передбачається такий ранг,  як почесний консул,  який  призначається  з  громадян  тієї держави, де відкриті ці консульства?

 

     І друге - стосовно термінології. Може, нам вже час перейти на загальноприйняту  у  світі  термінологію?  Бо   в   нас   є   так: надзвичайний   посол,   просто   посол,  "пряний"  посол...  Може, перейдемо на латинську  термінологію,  яка  прийнята  у  світі,  - амбасадор, щоб не повторювати польську кальку? Бо, власне, посол - це член сейму.

 

     Дякую за увагу.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую  за  запитання.  Питання   призначення   і присвоєння   дипломатичного   рангу   -   почесний  консул  -  цей законопроект не врегульовує. Це не є предметом цього законопроекту з  огляду  на  те,  що почесними консулами призначаються громадяни іншої держави.  І інша держава не може присвоїти громадянину іншої держави дипломатичний ранг. Це перше.

 

     Друге. Що  стосується  другої  частини  вашого  запитання про термінологію.   Думаю,   що   наша   термінологія   не    набагато відрізняється  від  загальноприйнятої у світі.  І все ж таки варто мати  певні  особливості  дипломатичної   служби   України   і   в термінології,  завдяки  чому про Україну дізнається більше людей у світі.

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Матвєєв.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Уважаемый   Александр   Григориевич!  Какими льготами будут пользоваться наши дипломаты и те,  кто будет  иметь эти ранги,  особенно высшей категории? Тем более что назначения на эти должности,  естественно,  и льготы к ним,  уже будут  зависеть лично  от  Президента  Украины  Кучмы.  Я имею в виду прежде всего материальное обеспечение,  обслуживание,  пенсионное обеспечение и так далее.

 

     И второй   вопрос.   Как   эти   ранги   будут  присваиваться дипломатам,  работающим в МПА СНГ?  И попутно: чем вызвано то, что до  сих  пор  не  подписано распоряжение о формировании постоянной делегации  Украины  в  Межпарламентской   Ассамблее   стран   СНГ? Называются  причины (так,  кулуарно),  что вина в этом Плюща Ивана Степановича и Коваля, руководителя Аппарата.

 

     Спасибо.

 

     ПУХКАЛ О.Г. Дякую за запитання. Щодо перших двох частин цього запитання. Пільги дипломатичним працівникам і в цілому працівникам дипломатичної служби встановлені відповідно  до  статей  37  і  40 Закону  про  дипломатичну службу.  Пільги визначено на рівні пільг державних службовців,  і не більше.  Особливою  такою,  навіть  не пільгою,  а  відзнакою  дипломатичних  працівників  вищого рангу - Надзвичайного і Повноважного Посла та представника  в  міжнародній організації  -  є  хіба  що  вручення їм при присвоєнні цих рангів грамоти   Президента   України,   яка   підтверджує   ці   довічні дипломатичні ранги.  Це теж передбачено і врегульовано Законом про дипломатичну службу.  А так  більших  пільг,  ніж  мають  державні службовці,   дипломатичні   представники   не  мають,  і  вони  не передбачені.

 

     Щодо рангів дипломатичним працівникам МПА СНД.  Я не знаю про дипломатичну  службу  в СНД.  Якщо ви маєте на увазі нашу постійну делегацію в МПА СНД,  то жоден із членів інших постійних делегацій України  в  міжнародних  організаціях  (а  таких  у нас 10) не має дипломатичного рангу.  Якщо він раніше перебував на  дипломатичній службі і має дипломатичний ранг, то він його зберігає, якщо працює у відповідних структурах  Адміністрації  Президента  чи  Верховної Ради  України.  Це передбачено Законом про дипломатичну службу.  А якщо він є тільки членом постійної делегації,  то він не має права на дипломатичний ранг.

 

     Що стосується  формування  делегації МПА СНД.  Мені не відомі причини,  чому затримується підписання цього розпорядження.  Ми на засіданні  комітету  це  питання  розглянули  і  внесли відповідну пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валентин Матвєєв. Останнє запитання.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Дякую. Олександре  Григоровичу,  може,  в  цілому  цей   законопроект   і потрібний,  але  в  ньому  є  деякі  незрозумілі речі.  Наприклад, позбавлення дипломатичного працівника рангу може  бути  тільки  за рішенням   суду.  Таке  положення  у  вашому  законопроекті  є.  А поновлення - в порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів.  Що це все-таки  є?  Який  цей  порядок і чому його повинен встановлювати Кабінет Міністрів, а не відразу закласти цю норму в законопроект?

 

     І друге.  У чому все ж таки відмінність вашого  законопроекту від  указу  Президента,  в  якому визначений перелік дипломатичних рангів?  Це  що,  ви  вносите  якісь   додаткові   пропозиції   по встановленню  рангів  дипломатичних  працівників  чи ті самі,  щоб узаконити указ Президента і щоб він уже діяв,  нарешті,  в  рамках законодавчого поля?

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую за запитання.  Я вам вдячний за те,  що ви підказали певну  внутрішню  суперечність  у  цьому  законопроекті, закладену  в статтях 4 і 5.  І обов'язково під час підготовки його до другого читання я це врахую  і  гармонізую  ці  дві  статті.  І швидше за все і в першому випадку, і в другому це буде за рішенням суду.

 

     Що стосується  порядку,  то  він   може   бути   встановлений Кабінетом Міністрів України, але після рішення відповідного суду.

 

     Що стосується  відмінності  змісту  законопроекту  від  указу Президента.  Є певні текстові відмінності,  тобто цей законопроект більш  детально врегульовує порядок присвоєння,  позбавлення і так далі. Відмінностей в переліку немає, він гармонізований із Законом про  дипломатичну службу.  Головне - привести наше законодавство у відповідність із Конституцією,  а саме: за Конституцією це питання має визначатися і врегульовуватися виключно законами України. Тому я і розробив цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ми використали майже два регламенти.

 

     У нас є бажаючі виступити в обговоренні. Але перед цим я хочу надати  слово Олексію Миколайовичу Бережному,  заступнику міністра закордонних справ. Яка позиція уряду, будь ласка, бо тут згадували про уряд.

 

     БЕРЕЖНИЙ О.М.,  заступник міністра закордонних справ України. Дякую,  шановний  Іване  Степановичу.  Шановні  народні  депутати! Позиція   Міністерства   закордонних   справ   стосовно  внесеного законопроекту полягає в наступному.

 

     11 липня цього року Верховна Рада  України  затвердила  Закон України про дипломатичну службу з урахуванням зауважень Президента України.

 

     Цей закон містить розділ ІІІ "Дипломатичні ранги". Порівнявши тексти розділу ІІІ цього закону і законопроекту,  який ми сьогодні обговорюємо,   ми   зазначили   наступне:    більшість    положень законопроекту    фактично    дублюють    положення   розділу   ІІІ "Дипломатичні ранги" Закону України про дипломатичну службу.

 

     Крім того,  ряд положень законопроекту про дипломатичні ранги України не узгоджується із положеннями згаданого розділу. Зокрема, відповідного  доопрацювання  потребує  преамбула  проекту  закону, оскільки  в Законі України про дипломатичну службу вже встановлені дипломатичні ранги,  які  присвоюються  працівникам  дипломатичної служби. Також є певні невідповідності з положеннями частини другої статті 17 Закону України про дипломатичну службу в частині порядку видачі   грамот,   що   засвідчує  статус  тих  працівників,  яким присвоюються   ранги   Надзвичайного   і    Повноважного    Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого і другого класів.

 

     Враховуючи зазначене,  Міністерство закордонних справ України пропонує доручити Комітету Верховної Ради  України  у  закордонних справах  доопрацювати  згаданий  законопроект  і  внести  його  на повторне перше читання. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Олексію  Миколайовичу,  мені  незручно   вам   робити зауваження,  але  МЗС  не може давати доручення комітету Верховної Ради.  Тому таке формулювання - доручити комітету доопрацювати - є некоректною формою.

 

     Слово в  обговоренні надається народному депутату Юрію Сахну. За ним буде виступати депутат Сафронов.

 

     САХНО Ю.П.  Фракція "Яблуко".  Із виступу  представника  МЗС, професійного  дипломата,  ви  зрозуміли і ще раз переконалися,  що дипломатія  -  сфера  дуже  делікатна,  специфічна,   втаємничена. Дипломати  дуже  не  полюбляють,  коли люди інших сфер діяльності, інших  професій,  в  тому   числі   депутати,   намагаються   щось підкоректувати,  навчити  їх,  як  працювати,  врегламентувати  їх роботу і таке інше. Можливо, це і добре.

 

     Але я думаю,  що все-таки впливати на дипломатичну службу,  в тому  числі  на ранги,  в тому числі і на міжнародні справи,  наша Верховна Рада має,  хоча ці процеси йдуть нелегко.  Ви знаєте,  за весь  час  нашої  діяльності  ми прийняли всього 3-5 законів,  які якось регламентують міжнародні відносини. Але цей процес триває. Я думаю,  що  всі  зміни,  які сюди вносяться,  спрямовані на краще. Чому? Тому що вони виводять дипломатію певною мірою із сфери тіні, регламентують  її,  роблять  прозорою,  зрозумілою  для  більшості нашого населення,  в тому числі для депутатів,  тільки  покращують становище в державі.

 

     Тому ми  вважаємо,  що  цей  законопроект,  безумовно,  треба приймати в першому читанні. І є певні пропозиції, певні зауваження (про   це   казав   Олександр   Григорович)   стосовно   атестації дипломатичних  працівників,  першого   присвоєння   дипломатичного рангу,  процесу  позбавлення  дипломатичного рангу.  Можливо,  цей законопроект якось не  корелюється  із  Законом  про  дипломатичну службу,  але я завжди кажу, що ще невідомо, що буде із Законом про дипломатичну службу в цілому і як він  до  кінця  буде  сприйнятий Верховною Радою.  Дай Боже йому щасливого плавання,  дай Боже, щоб ми його прийняли. А якщо не приймемо?

 

     Це більш вузький,  більш специфічний проект закону, він якраз регламентує вузькі питання. Я думаю, що він буде всім на користь.

 

     Тому, закінчуючи роботу нашої сесії на такій мажорній ноті, я думаю, що ми можемо прийняти в першому читанні даний законопроект, який   торкається   такого   делікатного   питання,   і   спокійно проголосувати за нього у вересні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Станіславу Сафронову.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Місто Дніпродзержинськ.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні   колеги народні   депутати!   Дозвольте  мені  сказати  декілька  слів  на підтримку цього законопроекту.  Дійсно,  цей законопроект  життєво необхідний.  Наша держава вже 10 років незалежна,  самостійна, має свої представництва в усіх державах світу.  Але наші дипломати, на жаль,  практично  не мали законодавчого правового поля.  Усі ранги присвоювалися указом Президента України.  А згідно зі  статтею  92 Конституції   ранги   повинні  встановлюватися  виключно  законами України. Тому я прошу всіх підтримати цей законопроект.

 

     У мене є позитивний  висновок  Головного  науково-експертного управління.  Цей  законопроект визначає кількість рангів (як казав наш колега-доповідач,  їх 11),  принципи  присвоєння  цих  рангів, строки  перебування  в  рангах,  тільки за рішенням суду дипломати можуть бути позбавлені рангів.

 

     І я просив би всіх підтримати законопроект,  щоб  забезпечити правове поле для діяльності наших дипломатичних представництв.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Більше  бажаючих взяти участь в обговоренні немає.  У нас залишилося три хвилини до 12.30,  тому  в  мене  немає  можливості  оголошувати  до розгляду наступне питання. Не наполягаєте? Ви просіть зал, не мене.

 

     -----------

 

     Проект Закону про ставки акцизного збору і ввізного  мита  на деякі товари. Доповідає депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні  колеги!  Я   дуже коротко. Сьогодні в Україні є така проблема. Підприємства хімічної промисловості в цілому завантажені на 25 відсотків.  У  1998  році потужності  виробництва  миючих  засобів  використовувалися  на 10 відсотків.  Потім  виробництво  миючих  засобів  почало  зростати. Сьогодні  завантажено  до  30  відсотків  потужностей.  У  цей час офіційний імпорт миючих засобів почав зменшуватися і  різко  почав зростати   "сірий"  ввіз,  тобто  нелегальний,  зокрема  прального порошку.  В Україні його  розфасовують  як  завгодно  під  марками українських   виробників,   тим   самим  компрометуючи  українське виробництво.

 

     Тому виробники миючих засобів в Україні молять  нас  прийняти цей  законопроект,  щоб  якось  поліпшити  ситуацію.  Уряд  дійсно встановив ввізне мито - 40 відсотків.  Але інвойсну ціну називають в  10-20  разів  нижчу  і  обходять  цю  норму.  Тому пропонується встановити таку саму ставку,  як на автомобілі й інші засоби -  40 відсотків.  Те,  що уряд пропонує, залишаємо, але пишемо: "Не менш як 300 екю за тонну".  Дехто скаже, що в нас зростуть ціни. Ні. От у  мене  ціни  на  імпортні  порошки:  від 1 до 2 тисяч доларів за тонну.  40 відсотків  -  це  щонайменше  400-  800  доларів  треба сплатити,   щоб   ввезти  офіційно.  Це  більше,  ніж  те,  що  ми пропонуємо.

 

     Наші вітчизняні засоби приблизно в два  рази  дешевші,  тобто мається на увазі ціна виробника. Ціни не зростуть, ми зупинимо цей "сірий" ввіз,  наше виробництво не  буде  компрометуватися,  і  ми зможемо  запобігти  екологічному  лиху.  Тому  що  150  тисяч тонн отруйних  речовин  викидається   в   каналізацію.   Якщо   це   не контролювати, можна спричинити екологічне лихо в Україні.

 

     Тому я  прошу цей законопроект підтримати.  Однак оскільки ці 40 відсотків знаходяться у тіні в цій  сфері,  я  відчув  під  час розгляду  на  засіданні  комітету,  що ті,  хто нелегально ввозить порошки, мають вплив навіть на деяких депутатів.

 

     Тому я прошу для захисту власного  виробника  підтримати  мій законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Від комітету - Вячеслав Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Шановні  колеги!  Я  дуже  коротко.  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності розглянув внесений  законопроект і прийняв рішення відхилити його.

 

     Чим мотивував   своє   рішення  комітет?  Ви  знаєте,  що  це економічний закон.  І ми звернулися до уряду,  щоб він  надав  нам повну інформацію, яка сьогодні ситуація з виробництвом синтетичних миючих засобів.  Уряд нам надав інформацію,  що протягом 1998-2000 років  обсяги  власного  виробництва миючих засобів з кожним роком збільшуються.  А обсяги ввезення імпортних миючих засобів з кожним роком зменшуються.

 

     Отже, якщо  сьогодні  поміняти  ставки  ввізного мита,  то ми можемо просто зачіпити тільки одну проблему - можемо підняти  ціни на  внутрішньому  ринку.  Якщо  в  нас хімічна промисловість,  яка займається  випуском  цих  товарів,  набирає  обертів  і  якщо   є розрахунки  уряду  про  те,  що  обсяги виробництва власних миючих засобів ще в цьому році збільшаться приблизно на 30 відсотків,  то я думаю, що не треба сьогодні нічого в цьому питанні видумувати.

 

     Комітет з  питань  економічної політики й інші комітети,  які розглядали проект,  теж застерігають депутатів Верховної Ради,  що такі зміни можуть вплинути на підвищення цін. Оскільки ринок у нас сьогодні стабільний,  нарощується власне виробництво,  я думаю, що треба  було  б прислухатися до думки і Кабінету Міністрів,  і двох профільних комітетів.

 

     Дякую вам за увагу і пропоную відхилити цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Вячеславе  Михайловичу.  Немає  запитань.   У зв'язку  з  тим,  що  автор законопроекту просив про прийняття,  а профільний комітет дав негативний висновок,  я пропоную продовжити співпрацю, знайти спільну мову і потім внести на розгляд Верховної Ради.

 

     -----------

 

     Ми завершили  розгляд  питань  порядку  денного.  Я  інформую народних  депутатів  про  те,  що  в  роботі  сесії  беруть участь Прем'єрміністр України Анатолій Кирилович Кінах  і  уряд.  Було  б бажано,  щоб  Анатолій  Кирилович  сказав декілька слів про роботу сесії і про те, що хоче уряд від Верховної Ради.

 

     Слово надається Прем'єр-міністру України Анатолію  Кириловичу Кінаху.

 

     КІНАХ А.К.,    Прем'єр-міністр    України.   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати,  колеги!  Щиро  дякую  за надану можливість привітати вас із завершенням роботи сьомої сесії Верховної  Ради.  Ця  сесія  виявилася  достатньо  складною  як  у законотворчому, так і в політичному плані.

 

     Хочу запевнити,   що  конструктивна  і  професійна  співпраця Кабінету Міністрів з Верховною  Радою  буде  і  надалі  безумовним пріоритетом   у   діяльності  уряду.  Ми  добре  усвідомлюємо,  що альтернативи   такій   співпраці   немає.   Жодна    з    глибоких соціально-економічних проблем нашої держави не може бути ефективно вирішена  без  законодавчого  забезпечення.  Впевнений,  що   така співпраця    гілок    влади,   особливо   в   період   напередодні парламентських виборів, не повинна залежати від вузької політичної кон'юнктури,  а насамперед має бути системною,  охоплювати основні напрями у вирішенні пріоритетних загальнодержавних  питань  нашого суспільства і України.

 

     Так, з    метою    розв'язання    проблем,   які   потребують першочергового розгляду,  парламентом та урядом створені механізми проведення   політичних  консультацій  та  відпрацювання  органами законодавчої та виконавчої влади спільної політики щодо  прийняття відповідних   законодавчих   актів.   І   з  цією  метою  створена Консультативна рада з питань співробітництва Кабінету Міністрів  і Верховної  Ради,  до якої увійшли керівники депутатських фракцій і груп Верховної Ради України,  керівництво уряду,  парламенту та їх апаратів.  Уже  проведено  три засідання ради,  на яких розглянуто низку складних питань.

 

     Про підвищення результативності співпраці уряду і  парламенту свідчать  об'єктивні дані.  Так,  у цілому за період роботи сьомої сесії  Верховною  Радою  розглянуто  109  законопроектів,  поданих урядом.  Із  58  урядових  законопроектів,  що прийняті за сесію в цілому,  32  законопроекти  ухвалені  за  останні  43  дні  роботи нинішнього складу Кабінету Міністрів України. Серед них: Бюджетний і Кримінальний кодекси України,  три книги  із  восьми  Цивільного кодексу й інші дуже важливі для формування ефективної законодавчої бази нашої держави документи.

 

     Хочу відмітити і деяку стурбованість з приводу того,  що,  на жаль,  ми  не  прийняли Податковий кодекс,  дуже серйозні проблеми будуть  виникати  в  цілому  з  точки  зору  ефективної  державної соціально-економічної політики і подальшого просування структурних реформ через зволікання з прийняттям Земельного кодексу.  На жаль, парламент   перед   відпусткою   не  проголосував  низку  важливих законопроектів, які стосуються пенсійної реформи.

 

     Тому уряд сприймає побажання,  в тому числі і деяких народних депутатів,  щодо  того,  щоб  у  період  парламентських канікул ми максимально ефективно  працювали  над  цими  важливими  системними законопроектами  і  в стислі терміни прийняли їх на початку роботи восьмої сесії Верховної Ради України.

 

     Уряд також врахував пропозиції  народних  депутатів  щодо  їх залучення до процесу підготовки і прийняття урядових рішень.

 

     З цією  метою  ми  запропонували  запровадити механізм участі народних  депутатів  у  засіданнях  Кабінету  Міністрів,  плануємо широко  залучати  народних депутатів і до участі в роботі урядових комітетів.  Запрошую народних депутатів продовжувати брати активну участь у робочих поїздках Прем'єр-міністра України як по регіонах, так і за кордон з метою удосконалення нашої  взаємодії,  прийняття виважених, оптимальних державних рішень.

 

     Можна зробити   висновок,   що  перші  кроки  в  налагодженні системної співпраці гілок влади,  які  ми  зробили,  вже  сьогодні демонструють позитивні результати.  Але головна робота, зрозуміло, попереду.  І на восьмій сесії Верховної Ради нас очікує  напружена спільна  робота як над проектом Державного бюджету України,  так і над  системними  законопроектами,  пов'язаними  в  першу  чергу  з прийняттям   Податкового  і  Земельного  кодексів  та  проведенням пенсійної реформи.

 

     Шановні народні  депутати,  колеги!  Сподіваюся,  що  всі  ці випробовування  ми  разом  гідно витримаємо.  Із нагоди урочистого закриття сьомої сесії Верховної Ради  України  третього  скликання дозвольте   подякувати  вам  за  співпрацю  і  побажати  всім  нам продуктивної роботи в майбутньому в ім'я досягнення гідного  рівня життя громадян України, поваги і авторитету нашої держави.

 

     До зустрічі. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Кириловичу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні  депутати!  Слово  для  виступу надається Голові Верховної Ради України Плющу Івану Степановичу.

 

     ПЛЮЩ І.С.  Шановні колеги!  Високоповажні  журналісти,  члени уряду! Завершує роботу сесія Верховної Ради України, впродовж якої відбулися відомі політичні й економічні події,  які  не  могли  не вплинути на стабільність і результативність роботи Верховної Ради. Але, незважаючи на все це, завдяки спільному намаганню працівників Адміністрації   Президента,   уряду,   про   що  говорив  Анатолій Кирилович,  і, звичайно, профільних комітетів та Апарату Верховної Ради на сьомій сесії прийнято на 60 законодавчих актів більше, ніж на попередній сесії.

 

     Аналітичні матеріали щодо роботи  комітетів  вам  роздані.  І кожен  член  комітету,  і керівництво можуть оцінити свій внесок у загальну справу.  Верховна Рада  України,  депутатські  фракції  і групи,  відповідні  профільні комітети з розумінням поставилися до звернення  Президента  України  Леоніда  Кучми  щодо  розгляду  до закінчення поточної сесії невідкладних законопроектів.

 

     Завдяки зусиллям   депутатів   і   працівників  Апарату  були створені  робочі  групи  разом  з  урядовцями   і   представниками профільних  комітетів.  І за рахунок напруженої праці у святкові і вихідні дні  нам  усе-таки  вдалося  переважну  більшість  із  них розглянути і по багатьох прийняти рішення.

 

     Прийняті в  цілому закони про введення мораторію на примусову реалізацію майна,  про визнання  та  виконання  в  Україні  рішень іноземних судів та інші, решту законопроектів розглянуто в першому і другому читаннях.  Як вже говорив Анатолій Кирилович, розглянуто і прийнято в цілому три книги Цивільного кодексу.

 

     Думаю, до вересня законопроекти, прийняті в першому і другому читанні,  будуть доопрацьовані,  і Верховна Рада прийме їх вже  на початку роботи наступної сесії ще до розгляду проекту бюджету.

 

     Першочергова увага  у  звітному  періоді приділялася розгляду проектів законів,  що мали забезпечити виконання наших зобов'язань перед  Радою  Європи та зберегти і пожвавити позитивні тенденції в економічних зрушеннях України.

 

     Прийнято такі  доленосні  закони:  про  політичні  партії   в Україні,  про  охорону  дитинства,  про Митний тариф України,  про автомобільний транспорт, про стандартизацію, про поштовий зв'язок, Кримінальний   і   Бюджетний   кодекси.   І   цей   перелік  можна продовжувати.  Ці закони,  безперечно, зміцнять правове поле нашої держави.

 

     Важливо також  те,  що парламент встиг своєчасно внести зміни до чинних  законів  з  питань  судоустрою  та  судочинства,  тобто проведена  робота  дала можливість здійснити так звану малу судову реформу.

 

     Сподіваюся, що за літо Комітет  з  питань  правової  політики все-таки  разом  із  представниками уряду і органів судів знайдуть спільну  мову,  щоб   виконати   рішення   Верховної   Ради,   яке проголосовано  397 голосами,  і внесуть погоджений варіант проекту нового Закону про судовий устрій.

 

     Одним із пріоритетів  у  роботі  Верховної  Ради  України  є, звичайно,   забезпечення   конституційних   прав  людини  у  сфері соціального захисту населення.  Тому саме Верховна Рада  приділила максимум  зусиль,  щоб  розглянути  питання  реформування  системи оплати праці і підвищення  доходів  громадян  України,  скорочення безробіття і формування цивілізованого ринку праці,  удосконалення соціально-трудових відносин у  суспільстві,  створення  ефективних механізмів   соціального   захисту  населення  як  шляхом  надання адресних   державних   допомог,   так   і   шляхом   запровадження реформованої системи соціального страхування.

 

     Тому схвальної   оцінки   заслуговує   прийняття  на  початку поточного року законів України  про  загальнообов'язкове  державне соціальне    страхування    у   зв'язку   з   тимчасовою   втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; про  розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального    страхування;     про     страхові     тарифи     на загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

 

     Навколо цих законопроектів точилися,  як ви пам'ятаєте,  дуже гострі  дискусії,  але  саме  їх прийняття дозволило запровадити в Україні,  починаючи з цього року,  три  із  п'яти  основних  видів страхування,   визначених   Основами   законодавства  України  про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

     Створенню ефективної законодавчої бази в  галузі  соціального захисту населення сприяло погодження позицій між усіма соціальними партнерами,  і перш за все хотілося б  відзначити  активну  роботу наших профспілок і народного депутата Олександра Стояна.

 

     Саме тому  особливого  значення  набуває  прийнятий  у травні Закон України про організації роботодавців, який визначає правові, соціальні,   економічні,   організаційні   засади   створення   та функціонування  організацій  роботодавців,  форми  та  напрями  їх діяльності,  а  також  принципи  їх взаємодії з органами державної влади  та  місцевого  самоврядування,  професійними  спілками,  їх об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян.

 

     На початку  року  прийнято,  з  моєї точки зору,  надзвичайно важливий Закон про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік, яким установлено прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць  у  розмірі  311  гривень.  Але,  на   жаль,   затверджений прожитковий мінімум знову залишається соціальним орієнтиром,  а не діючим стандартом.

 

     Зрозуміло, що його реальне впровадження залежить перш за  все від економічних можливостей держави.

 

     Протягом цієї  сесії  Верховна  Рада  неодноразово розглядала законопроекти,    пов'язані    з     удосконаленням     пенсійного законодавства,  реформуванням  пенсійної  системи.  Так,  зокрема, започатковано порядок забезпечення своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду в межах  України. У  порядку  моніторингу  виконання законів всебічно проаналізовано стан  проведення  експерименту  з  призначенням  пенсій   органами Пенсійного фонду в Хмельницькій, Київській областях і місті Києві.

 

     І все ж у рамках здійснення реформи ми зробили далеко не все, на що розраховували і що  були  зобов'язані  зробити.  Відповідним профільним  комітетам  необхідно  в  тісній  взаємодії з Кабінетом Міністрів та створеною недавно указом Президента Державною радою з питань пенсійної реформи,  до складу якої входять Прем'єр-міністр, урядовці,  Голова Верховної Ради і  голови  профільних  комітетів, представники Адміністрації Президента, більш активно і наполегливо попрацювати над узгодженням проектів з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення.

 

     Треба визначити   основні  напрями  удосконалення  пенсійного законодавства   щодо    запровадження    та    розвитку    системи загальнообов'язкового   пенсійного   страхування   і  недержавного пенсійного забезпечення.  При цьому слід йти не  шляхом  зменшення вже  існуючих  пенсій  окремим категоріям громадян,  що суперечить Конституції  України,  а  шляхом  підтягування  до  них   розмірів мінімальних та невеликих пенсій.

 

     Ряд позитивних  зрушень  здійснено  нами і в бюджетній сфері. Прийняття  Бюджетного  кодексу  і  своєчасне  прийняття  Бюджетної резолюції  дещо покращить умови уряду для розробки проекту бюджету наступного року на нових засадах і сприятиме підвищенню фінансової дисципліни і прозорості бюджетного процесу.

 

     З метою  закріплення  позитиву  в  розвитку  агропромислового комплексу  нами  був  прийнятий  ряд  законів,  що   дають   змогу забезпечити    функціонування    галузі    з   урахуванням   нових концептуальних  підходів  до  сільськогосподарського  виробництва, особливо в умовах його реформування.

 

     За попередніми   розрахунками,   це   сприятиме   списанню  і реструктуризації  боргів  більш  як  на  10   мільярдів   гривень, підвищенню ефективності виробництва.

 

     Для поступового зменшення імпорту цукру в Україну,  посилення внутрішнього ринку цукру та недопущення  збільшення  рівня  цін  у цьому  році був прийнятий Закон про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного. На думку фахівців сільського господарства, керівників Мінагрополітики,   галузевого   комітету,   нам  усе-таки  вдалося створити відповідні умови для покращання роботи цього  надзвичайно важливого сектора економіки.

 

     Хотілось би  вірити,  що  аграрний комітет на наступній сесії докладе максимум зусиль,  щоб ліквідувати свою  заборгованість,  а Верховна Рада на основі цієї праці прийме Земельний кодекс.

 

     Правовою основою  для  проведення  реформування є,  звичайно, Конституція України,  але вона лише  в  загальних  рисах  окреслює масштаби  й  глибину.  Конституція  також встановила,  що виключно законами України визначається  організація  і  діяльність  органів виконавчої  влади,  тому адміністративна реформа в Україні повинна проходити в тісній співдружності з  розробкою  правової  бази.  Це означає,   що   саме  Верховна  Рада  повинна  прийняти  концепцію адміністративної реформи в Україні,  як це  передбачено  схваленою нами Державною програмою розвитку законодавства до 2002 року.

 

     У розвиток  цієї  концепції  необхідно  прийняти  закони  про систему органів  виконавчої  влади,  про  Кабінет  Міністрів,  про центральні органи виконавчої влади й інші.  Тільки в цьому випадку адміністративна реформа буде мати правові основи,  а її проведення на  базі  відповідних  законів  буде  відповідати вимогам правової держави.  На цій ділянці законодавчої  діяльності  теж  утворилася велика  прогалина,  і  наше завдання - якомога скоріше ліквідувати її.

 

     Продовжувалося формування законодавчої бази щодо забезпечення діяльності  галузі  освіти.  Верховною  Радою  прийнято  Закон про дошкільну освіту, розглянуто в першому читанні проекти законів про освіту і про географічні назви.  Дуже важливим для розвитку освіти в Україні було проведення Дня уряду і  прийняття  Верховною  Радою України  Постанови  про стан,  напрями реформування і фінансування освіти в Україні.  Прийнято ряд інших законів про імміграцію,  про біженців й інші.

 

     Шановні друзі!  Я,  звичайно, не можу охарактеризувати всі ті закони,  які ми прийняли,  ви не гірше мене їх знаєте. Сподіваюся, що в міжсесійний період у вас буде час і можливість проаналізувати нашу роботу на сьомій сесії з тим,  щоб  значно  покращити  її  на восьмій.

 

     Ви знаєте,  що в серпні Україна буде святкувати 10-ту річницю нашої Незалежності.  У  зв'язку  з  цим  відповідно  до  постанови Верховної Ради 22 серпня буде проведено урочисте засідання, на яке запрошені депутати першого і другого скликань.  На запрошенні буде план  сценарію  проведення  такого засідання.  Я закликаю вас усіх взяти активну участь у підготовці і проведенні такого засідання.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Борису Іллічу Олійнику.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Я глибоко вдячний,  Іване Степановичу, вам. Я скажу кілька нетипових слів.

 

     Шановні колеги! Як правило, всі свої негаразди, функціональні і родинні,  ми звикли списувати на роботу Апарату. А тим часом цей Апарат  працював  і  тоді,  коли  ми  відпочивали одне від одного, споглядаючи телевізію чи п'ючи чай, який закусується салом.

 

     Я хотів би  від  вашого  імені  подякувати  Апаратові,  їхнім родинам,   які  зробили  все  можливе,  щоб  Верховна  Рада  цього скликання працювала в оптимальному  режимі.  Я  думаю,  що  ми  їм подаруємо найсвітліше свято,  коли дамо місяць відпочити від нас - високодостойних, непогрішимих і неймовірно скромних. Щастя і добра всьому нашому Апарату! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Борисе Іллічу,  ваша пропозиція сприймається дружніми оплесками.  Але я також говорив  про  те,  що  Апарат  працював  у святкові  і  вихідні  дні.  Там,  правда,  було написано "по 12-15 годин",  а я цього не сказав.  Тому що,  може, не всі працювали по 15, може, дехто 17 годин працював.

 

     Вам відомо,  шановні  колеги,  що  засідання  наступної сесії розпочнуться відповідно до Конституції 4  вересня  цього  року.  Я нагадую вам про це. А на цьому сьому сесію оголошую закритою.

 

     До зустрічі (Звучить Державний Гімн України).