Стенограма пленарного засідання

06 липня 2001

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  6  л и п н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості  Верховної  Ради!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему. Прошу зареєструватись.

 

     У залі  зареєструвались  360  народних   депутатів.   Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до  Регламенту  сьогодні  ми  обговорюємо  питання порядку денного сесії. Перелік питань і документи вам роздані.

 

     Шановні колеги,  є ряд депутатських запитів і оголошень. Якщо ви погоджуєтесь,  щоб їх оголосити,  я можу оголосити, щоб вони не лежали до вівторка.  Не буде заперечень?  І також  група  народних депутатів вимагає слова для репліки.

 

     Слово для  репліки  надається  народному  депутату Володимиру Марченку. А потім я оголошу депутатські запити.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська   область).  Прогрессивная  социалистическая  партия Украины.  Я хочу обратиться с трибуны Верховного Совета к Комитету по  вопросам  Регламента,  чтобы  он разобрал проблему постоянного грубейшего нарушения Регламента со стороны Ивана Плюща.

 

     Я хочу сказать Ивану Степановичу и напомнить  депутатам,  что правом выступать здесь мы наделены избирателями,  и это наше право защищено Конституцией, и его никто не имеет права нарушать.

 

     Вчера при рассмотрении вопроса в предусмотренной  Регламентом процедуре   мы   поднимали   руку  с  тем,  чтобы  высказать  свои предложения, которые были внесены письменно.

 

     Иван Степанович,  грубейшим образом  нарушая  эту  процедуру, продавливал  законы,  навязав  Верховному Совету режим,  какой ему захотелось.

 

     В результате при принятии законов  идет  грубейшее  нарушение конституционной процедуры.

 

     Иван Степанович, вам подарили бинокль - не помогает. Если и в дальнейшем будет такое нарушение наших, прогрессивных социалистов, прав,  я  вам  обещаю:  мы возьмем тухлые яйца и гнилые помидоры с тем,  чтобы,   швыряя   в   вас,   обратить   внимание   на   наше конституционное  право  здесь,  в  зале,  - защищать позицию наших избирателей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я думаю, що ми до цього не дійдемо, Володимире Романовичу,  адже  ми  вже  давно  з  вами працюємо.  А профільний комітет нехай проаналізує і зробить висновки.

 

     Я щось не бачу нашого колеги Ігоря Анатолійовича Франчука.  У нього сьогодні день народження. Якщо він є, то ми готові привітати його з днем народження. На жаль, я не бачу його.

 

     З вашого дозволу я оголошую депутатські запити.

 

     Групи народних  депутатів  (Черняка,  Хмельового  та   інших, всього  семи  народних  депутатів)  -  до  Президента України щодо перевірки діяльності Державного  управління  справами  України  за період  1999-2001  років  та доцільності,  правомірності,  а також економічної   ефективності   передачі   йому   в   управління   86 господарських об'єктів державної власності.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Онуфрійчука

- до Голови Верховної Ради України,  Прем'єр-міністра України щодо грубого  порушення Національною радою України з питань телебачення і  радіомовлення  чинного  законодавства   стосовно   ліцензування каналів мовлення.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 109.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Хмельовий, Черняк та інші, всього - сім депутатів) - до Голови Верховної Ради України  щодо  перевірки діяльності   Державного  управління  справами  України  за  період 1999-2001 років та доцільності, правомірності, а також економічної ефективності  передачі  йому  в  управління  86 об'єктів державної власності.

 

     "За" - 110.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Павла  Тищенка  -   до   Прем'єр-міністра України  в  зв'язку  із  невиплатою  заборгованої заробітної плати працівникам дошкільних закладів.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Марамзін та інші,  всього  -  п'ять народних  депутатів) - до Генерального прокурора України в зв'язку з  незадоволенням  відповіддю  на  звернення  стосовно  незаконної передачі   Луганською   обласною   радою   приміщення  комунальної власності комерційному банку.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  Генерального  прокурора  України  про  розслідування  обставин неповернення   акціонерному   агропромисловому   банку   "Україна" кредитів   на   суму   понад  374  мільйони  гривень  комерційними структурами "Інтерагро",  "Україна-Нафта", "УкрРос", "Республіка", "Атланта-Інтернешнл",  "Україна-ХолдингЛізинг",  "Ферум-Трайдінг", "Ресурсозбереження",  ДАК "Хліб України" та  Державною  податковою адміністрацією України.

 

     "За" - 180.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола - до Генерального прокурора України  стосовно  фактів  грубого  порушення  місцевими  органами державної  влади  Указу  Президента України про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.

 

     "За" - 83.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  Генерального прокурора України,  голови Служби безпеки України про  розслідування  обставин  неналежного   виконання   посадовими особами   службових   обов'язків,   що  призвело  до  розголошення державної таємниці та  притягнення  винних  осіб  до  встановленої законом відповідальності.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Анатолія Хмельового

- до  голови  Служби  безпеки  України  в  зв'язку  з  відсутністю реагування  на  звернення  і  запит  стосовно  перевірки даних про контрабандне ввезення в Україну товарних  цінностей  під  виглядом поштових відправлень.

 

     "За" - 128.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Єльяшкевич,  Черняк та інші, всього

- шість  депутатів)  -  до  голови  Служби  безпеки  України  щодо перевірки  діяльності  Державного  управління  справами  за період 1999-2001 років та доцільності, правомірності, а також економічної ефективності  передачі  йому  в  управління  86 об'єктів державної власності.

 

     "За" - 146.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Ореста  Фурдичка  -  до  Прем'єр-міністра України   про  прискорення  фінансування  робіт  із  реконструкції військового містечка під центральну районну лікарню в місті  Турка Львівської області.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення прийнято.

 

     --------------

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про  входження  народних  депутатів  України Сергія  Івановича  Супруна  та Ореста Івановича Фурдичка до складу депутатської групи "Регіони України".

 

     --------------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку  денного.  Оголошується до    розгляду   проект   Закону   про   місто-герой   Севастополь (реєстраційний   5367-1).   Доповідає   народний   депутат   Вадим Олександрович Зачосов.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 225, м.Севастополь).  Уважаемые депутаты!  Прежде  всего  сообщаю вам,  что проект Закона о городе-герое Севастополе одобрен сессией городского совета Севастополя,  обсужден  общественностью  города, так как публиковался в газетах "Слава Севастополя",  сравнительные данные  двух  проектов  законов  печатались   в   "Севастопольских известиях".  Поэтому то, что около 40 тысяч жителей поставили свои подписи в поддержку данного проекта,  - это не способ давления  на нас,   законодателей,  а  свидетельство  того,  что  севастопольцы выбрали свой путь,  что севастопольцам небезразлично,  кто  и  как будет управлять их городом.

 

     Севастопольцы не раз доказывали это на всем историческом пути Севастополя.  Почти каждый просвещенный человек на планете знает о городе  Севастополе и о роли жителей в защите его от посягательств внешних врагов. Поэтому не прислушаться к мнению севастопольцев мы не имеем права.

 

     Проект закона  получил  поддержку Главного научно-экспертного управления,  так как согласовывается с конституционными нормами  о местном    самоуправлении    (статьями    140-143    Конституции), конституционными  нормами,   касающимися   исполнительной   власти (статья 118), и одновременно отображает особый статус Севастополя, о чем идет речь в части третьей статьи 133,  части  второй  статьи 140 и части второй статьи 118.

 

     Я уверен  в  том,  что Главное юридическое управление,  делая свою экспертизу,  тоже даст положительное заключение, так как этот проект в своей основе представлялся год назад на второе чтение,  и замечания юридического управления, полученные в ходе экспертизы, в этом проекте учтены.

 

     Что же заложено в основу данного проекта?  Заложена концепция раздела  полномочий  между  органами  местного  самоуправления   и органами   исполнительной   власти.  То,  что  обе  власти  должны существовать, - безусловная необходимость. Город Севастополь - это военно-морская  база  флотов двух государств.  В предлагаемом нами проекте  учтены  все  требования  Конституции,  Закона  о  местном самоуправлении в Украине.

 

     Местное самоуправление  в  городе осуществляется на основании этого закона.  Жители  города,  граждане  Украины,  -  я  еще  раз подчеркиваю, а то в выступлениях иногда звучит, что граждане - это буквально  все,  проживающие  в  Севастополе,   -избирают   прямым голосованием   голову.   Хочу   напомнить,  что  только  в  городе Севастополе из всей Украины не был избран голова.

 

     В законопроекте    учтены    все     особенности     местного самоуправления    города    Севастополя,    в    том   числе   его общегосударственное значение, а именно: городской голова принимает участие  в  рассмотрении вопросов относительно размещения в городе обектов государственного подчинения,  внесенных  на  рассмотрение Кабинетом  Министров  различных  проектов,  касающихся  города,  в заседаниях  правительства  с  правом  совещательного  голоса   при рассмотрении вопросов, касающихся города.

 

     В соответствии  с  требованием статьи 118 Конституции Украины исполнительная  власть  в  городе  осуществляется  государственной администрацией,   полномочия  которой  определяются  исключительно общегосударственным  значением   Севастополя.   Зачем,   например, госадминистрации заниматься крышами,  сантехникой,  канализацией и другими коммунальными вопросами,  в то время как морская акватория порта Севастополь,  обекты государственного значения, взаимосвязь с Россией в связи  с  пребыванием  Черноморского  флота  и  многие другие вопросы, очень важные для Украины, остаются без внимания? У госадминистрации не хватает времени на эти вопросы,  так  как  все время    уходит    на   распродажу   севастопольского   имущества, находящегося  в  коммунальной  собственности,  на   дележ   земли, являющейся     собственностью    территориальной    громады,    на хозяйственное обеспечение нужд города. Это, как я уже сказал, дело органов местного самоуправления.

 

     Одна из   главных   трудностей   у   госадминистрации  -  это использование бюджета.  Здесь очень много возникает  трений  между городским  советом  и  госадминистрацией  и на районном уровне,  и между   райсоветами   и   райадминистрациями.   Многие   чиновники госадминистрации  используют свое положение для пополнения личного бюджета.  Служба безопасности вынуждена была привлечь к  уголовной ответственности   начальника   юротдела   горадминистрации,   двух начальников управлений.  И сейчас один из  начальников  управления взят СБУ под стражу,  а еще два чиновника находятся в бегах. И все это на глазах у жителей города.

 

     Севастопольцы требуют у городского совета навести  порядок  в городском  хозяйстве,  не  понимая  того,  что  горсовет  бессилен что-либо сделать, так как городом управляет исполнительная власть, а  не  горсовет  и  его  исполнительный  орган,  как  положено  по Конституции.

 

     Естественно возникает вопрос:  а для чего же  тогда  избирать органы  управления?  Мы  выход видим только в одном - в разделении полномочий.  Городской  совет  со  своим  исполнительным   органом управляет   городским   хозяйством,   а   подчиненная   Президенту государственная  администрация  выполняет  функции,   определенные специальным  статусом  Севастополя,  и  является посредником между центральной   исполнительной   властью   и    органами    местного самоуправления.

 

     Я в среду очень внимательно слушал выступление представившего свой проект  Романа  Петровича  Бессмертного.  Он  очень  подробно изложил свой проект по каждому разделу, и все у него соответствует и Конституции,  и всему законодательному полю Украины.  А что же в действительности?

 

     А в  действительности  Роман  Петрович  совместно с Кабинетом Министров уничтожает местное самоуправление в городе  Севастополе. Это  подтверждает  в  своем  заключении и Главное научноэкспертное управление.  Уважаемые  депутаты,  вы  его  почитайте,  я   только процитирую   одну   фразу:   "Проект  можно  охарактеризовать  как уничтожающий самоуправление в городе  Севастополе,  противоречащий статьям  140,  141  Конституции,  положениям  Европейской хартии о местном самоуправлении". Это сказано о проекте, который представил Роман Петрович Бессмертный.

 

     Это же  подтвердил  в  своих  ответах  на  вопросы  сам Роман Петрович,  когда цинично заявил, что самоуправление в классическом понимании   в   Севастополе   невозможно,   пока   там   находится Черноморский  флот  России.  Вот  когда   уйдет   из   Севастополя Черноморский   флот   России,   тогда   пусть   и   выбирают  себе севастопольцы голову,  полноценный горсовет и райсоветы. На данном этапе, дескать, этот вопрос решается чисто политическим путем.

 

     Этим господин  Бессмертный высказал недоверие севастопольцам, унизив  их  таким  образом.  Политический  путь  -  это   введение президентского  правления,  что и предполагает законопроект Романа Петровича Бессмертного.  При  этом  городской  совет  должен  быть фиговым   листком,   прикрывающим   антиконституционные   действия Президента,  ведь  Роман  Петрович  не  просто  народный   депутат Украины, а представитель Президента в Верховной Раде.

 

     Жизнь уже   показала  реальность  направлений,  заложенных  в законопроекте,  представляемом мною.  Из-за  отсутствия  закона  о Севастополе, Севастопольские горсовет и госадминистрация вынуждены сами заниматься разделением полномочий,  и  они  уже  приняли  ряд совместных решений. Например, Временное положение о взаимодействии Севастопольского городского  совета  двадцать  третьего  созыва  и Севастопольской  горадминистрации.  Еще одно соглашение между ними касается порядка назначения и увольнения руководителей предприятий коммунальной собственности.

 

     Следующее положение,  которое  было  довольно-таки  острым  в отношениях между горадминистрацией и Севастопольским горсоветом, - это положение о земельных отношениях.

 

     Я думаю,  надо  такие  действия  госадминистрации  городского совета поддержать,  закрепив их  законодательно.  Севастопольцы  - добропорядочные граждане своего государства,  государства Украины. Они любят свой город,  его историю,  своих ветеранов, отстоявших в боях  независимость  и  восстановивших город Севастополь из пепла. Севастопольцы борются  против  нищенского  существования  за  свои права,  за человеческие условия жизни, против унижения, наносимого исполнительной властью, Президентом Украины. Ярким примером такого унижения является законопроект Романа Петровича Бессмертного.

 

     Поэтому обращаюсь   к   вам,  уважаемые  депутаты,  от  имени севастопольцев: поддержите севастопольцев и проголосуйте за проект 5367-1.  Об этом же вас просит и комитет,  который принял такое же постановление - о  принятии  в  первом  чтении  проекта  Закона  о статусе Севастополя в редакции Зачесова с дальнейшей доработкой.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Запитання є? Запишіться, будь ласка. Висвітіть прізвища, будь ласка. Достатньо.

 

     Народний депутат Володимир Марченко. За ним - депутат Віталій Кочерга.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Мы поддержим ваш законопроект в первом  чтении.  Однако,  скажите, пожалуйста,  как  решить  ту конституционную проблему,  которая по сути  нивелирует  реализацию   громадами   права   на   управление территориями  в городах,  областях и районах,  как это установлено Конституцией.

 

     В статье 118 Конституции зафиксировано: "Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації".

 

     Не считаете ли вы,  что для  того,  чтобы  и  Севастополю,  и Киеву,  и  другим  городам,  и  стране  в  целом реализовать право населения управлять территориями,  необходимо,  по большому счету, отменить  действие вот этой статьи 118 Конституции?  И тогда таких противоречий   в   организации   самоуправления   как   в   городе Севастополе, так и в других городах, не будет.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.   Даже   и  законопроектом  Романа  Бессмертного предусмотрено,  что всем имуществом,  в том числе и землей, должны управлять  госадминистрации всех уровней.  Там у нас предусмотрены районные госадминистрации и городская госадминистрация. Это прежде всего противоречит Конституции. Поэтому мы в своем законопроекте и уточняем  эту  норму.  Мы  пишем,  что   территориальная   громада предоставляет свои права городскому совету или районам, райсоветам для того, чтобы осуществить свое право, закрепленное Конституцией,

- право собственности как базовое.

 

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Віктор  Кочерга.  За ним - депутат Безсмертний.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49,  Донецька область).  Я прошу передать слово Пейгалайнену Анатолию Владимировичу.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть   мікрофон   народного   депутата  Анатолія Пейгалайнена.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов Украины. Уважаемый Вадим Александрович! Законопроект о городе-герое    Севастополе     дорабатывался,     корректировался приблизительно  уже  около пяти лет.  В апреле Комитет по вопросам государственного   строительства   и    местного    самоуправления специально выезжал в город Севастополь, чтобы определить на месте, какой из законопроектов - ваш или господина Бессмертного - ближе к местным  условиям,  какой  из  них даст толчок к развитию местного самоуправления.  И наконец,  какой из  законопроектов  сохранит  и укрепит,    скажем   так,   вымученные,   хрупкие   и   взвешенные взаимоотношения между представительной и исполнительной властью  в городе.  Мы,  члены комитета,  ездили в город Севастополь и воочию убедились,  что именно ваш законопроект имеет серьезную поддержку, о  которой  вы говорили,  местных властных структур,  депутатского корпуса,  общественности.  Скажите, Вадим Александрович, смогут ли нормы     вашего     законопроекта    перевести    взаимоотношения представительной и исполнительной ветвей власти города из хрупкого равновесия в устойчивые,  нормальные деловые взаимоотношения? Это, естественно, положительно отразится на жизни города и горожан.

 

     Спасибо.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Я уже  об  этом  говорил,  потому  что  уже  на нынешнем   этапе  есть  много  противоречий  между  исполнительной властью и органами самоуправления в городском совете.  И сейчас на уровне  Севастополя,  на  уровне этих органов власти пытаются пока решать вопросы путем разделения полномочий.  Это равновесие  очень хрупкое.  Поэтому мы обязаны эти вопросы решить в законе.  Комитет дважды выезжал  в  Севастополь,  изучал  обстановку  и  выслушивал мнение   депутатов  городского  совета,  администрации  города  и, полагаю,  должен был сделать соответствующие выводы,  отбросив все политические поклепы вокруг Севастополя.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Роман Безсмертний.  За ним - депутат Ніколаенко.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної партії. Шановний Вадиме Олександровичу! Як би там не  було,  а  Севастополь  має  проблеми,  які  вищі  за  наші взаємовідносини - політичні, юридичні й так далі.

 

     31 населений  пункт,  серед  них - селище міського типу Кача, місто   Інкерман.   І   проблема   територіального    устрою    та екстериторіального  статусу  міста Севастополя в Криму є ключовою, тому що територіальний статус визначає перспективи побудови моделі влади   і   місцевого  самоврядування  в  Криму.  Яким  ви  бачите розв'язання цієї проблеми зараз і в  перспективі?  Тому  що  ще  є проблема  голів  рад  паралельних  і вертикальних і так далі,  і є питання населених пунктів,  гарнізонів, де взагалі немає місцевого самоврядування як такого.

 

     Дякую.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Роман Петрович,  вот в этом наши с вами проекты совпадают.  Мы четко и ясно заложили в проекте нормы  о  том,  что существует  одна  территориальная  громада  города  Севастополя  и должны затем к этому привести и городской совет,  а есть городской совет, значит, есть и исполнительный орган городского совета, есть райсовет.  Единственное,  что эти функции  в  нашем  законопроекте возложены на органы местного самоуправления,  а вы все эти функции возложили на органы государственной администрации.

 

     ГОЛОВА. Останнє  запитання  -  народний   депутат   Станіслав Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний   доповідачу!  У  цілому  я  і  наша  фракція,  я  думаю, підтримають ваш проект закону.  Але скажіть,  будь ласка, у що ваш закон  обійдеться  для  бюджету  держави і скільки він коштуватиме бюджету Севастополя?  Які економічні чинники ви  включаєте,  котрі сприятимуть розвитку Севастополя і концентрації тут коштів, і яким буде в результаті  навантаження  на  Державний  бюджет  України  в цілому?

 

     ЗАЧОСОВ В.О. Все время Севастополь был городом дотационным. И вот на протяжении последних,  по крайней мере,  четырех лет, город Севастополь  является  не  дотационным городом,  а донором.  Город Севастополь свои 400 миллионов,  получаемые за аренду  и  моря,  и земли Черноморскому флоту,  вносит в государственный бюджет,  и из этой суммы не получает ни копейки.

 

     Только вот последний раз отдельной строкой  наконец  выделили субвенции  -  31,7  миллиона  на развитие.  Остальные все средства просто-напросто у севастопольцев отбираются.

 

     Поэтому и заложены соответствующие нормы.  Те  средства,  что собираются в Севастополе,  должны там и оставаться. А что касается функций,  которые должен будет  выполнять  Севастополь  как  город общегосударственного значения,  то здесь государство должно давать определенные дотации, и все это заложено в законопроекте.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вадиме Олександровичу. Час завершився.

 

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з   питань  державного  будівництва  та  місцевого  самоврядування Леоніду Івановичу Дайнеко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Уважаемый   Иван  Степанович!  Уважаемые  коллеги!  Десять законопроектов по городу-герою Севастополю прошло через этот  зал. Но  закон  не  принят  до  сих  пор,  не выполнено конституционное требование.

 

     Со дня принятия Конституции,  которая определила,  что города Севастополь  и  Киев  должны иметь свои законодательные акты,  это стало камнем  преткновения  между  сторонниками  административного управления  городом,  регионом  и  теми,  кто  отстаивает принципы местного самоуправления.

 

     Отсутствие закона   о    статусе    города    не    позволяет Севастопольскому  городскому совету образовать свой исполнительный орган,   избрать   городского   голову,    эффективно    управлять коммунальным   имуществом,   регулировать   земельные   отношения, привлекать  на  договорных  началах  предприятия,  организации   к участию  в  комплексном  социально-экономическом развитии города и решению ряда других очень важных социальных вопросов.

 

     Да, действительно,  севастопольский  регион  не  простой.  По территории - более тысячи квадратных километров - он равен городам Москве,  Нью-Йорку или Шанхаю.  Здесь три города,  четыре района в городе, поселок городского типа и 32 населенных пункта. Свести все эти  органы  местного  самоуправления  местной  власти   к   одной государственной  администрации,  которой предлагается передать все функции,  по сути, исполнительного органа местного самоуправления, я думаю, будет и неправильно, и неконституционно.

 

     Именно из  этого исходил наш комитет,  когда рассматривал эти два законопроекта.  А  рассматривали  мы  их  внимательно,  как  и предыдущие   законопроекты,   и   пришли  к  выводу,  что  проект, предложенный Зачесовым, более отвечает интересам и жителей города, и  нашего  государства.  Поэтому  вносим  предложение поддержать в первом чтении законопроект Зачесова.

 

     Блокирование принятия  Закона   о   городегерое   Севастополе вызывает  недовольство у жителей,  и мы в этом убедились.  Об этом свидетельствует их активное обсуждение этих проблем. Надо сказать, что в принятии закона заинтересованы не только власти города, но и сами жители,  в том числе тех регионов,  которые относятся к этому городу.

 

     Некоторые оппоненты законопроекта Зачесова настаивают на том, что в этом городе нужна  сильная  исполнительная  власть.  С  этим нельзя  согласиться только потому,  что вообще-то сильная ли у вас исполнительная  власть  и  сильнее  ли  она  власти  советов?   Я, например, не могу согласиться. Мы располагаем информацией, которая дает представление о том,  какой сегодня рейтинг и какой авторитет у  исполнительной  власти.  Да  и  в  этом  зале недавно проходили парламентские слушания о коррумпированности. Я приведу только один довод по этому поводу.

 

     Если власть сильная, то она должна основываться на законе, на авторитете,  на  четком   исполнении   принципов   Конституции   и действующего  законодательства.  В прошлом году из 28 тысяч тяжких преступлений в коррупции 18 тысяч совершены  должностными  лицами. Из    справки    СБУ   видно,   что   руководители   и   работники облгосадминистраций совершили 55 процентов  от  общего  количества коррупционных деяний.  То есть практически каждый второй работник, тогда как головы городов,  поселков и сел -  13  процентов.  Среди депутатов - два процента,  а депутатов местных советов - свыше 200 тысяч. Спрашивается: где же здесь сильная власть?

 

     По данным Министерства внутренних дел,  из  3296  должностных лиц,  совершивших  преступления,  2405,  или  73  процента,  - это государственные служащие,  тогда как головы - 478 человек,  или 15 процентов,  депутаты  -  4 процента.  Поэтому нельзя согласиться с тем, что у нас сильная исполнительная власть, сильная вертикаль.

 

     У нас исполнительная  власть,  как  та  стена,  которую  ткни пальцем,  она и развалится, ибо гнилая. А что касается советов, то это действительно мощная власть.  Это даже признает в своей  книге наш первый Президент,  ныне классик наш парламентский,  где пишет, что когда он направил в регионы при  реформировании  власти  своих заместителей,   то  есть  наместников,  то  они  на  первых  порах действовали, но как только проснулись советы, очухались и увидели, что   у  них  отнимают  полномочия,  они  тут  же  выбросили  этих наместников.  Власть советов отстояла нас в Великой  Отечественной войне, поборола голод, разруху.

 

     Думаю, что    власть   советов   в   состоянии   побороть   и коррумпированных губернаторов.  Поэтому, обсуждая сегодня вопрос о городе    Севастополе,    мы    не   должны   уничтожать   местное самоуправление,  мы  должны  его  укреплять  наряду,  конечно,   с укреплением и государственной власти.

 

     И я  бы  хотел  зачитать обращение депутатов Севастопольского городского совета к нам,  народным депутатам: "Депутаты городского совета   внимательно   изучили  проект  Закона  о  статусе  города Севастополя, который внесен на рассмотрение Верховной Рады. Анализ проекта    закона,    внесенного   народными   депутатами   Иоффе, Бессмертным,   свидетельствует    о    попрании    его    авторами основополагающих    принципов,    установленных   Конституцией   и Европейской хартией о местном самоуправлении.

 

     Проект закона,  который внесен народным депутатом  Зачесовым, разрабатывался   с   участием   депутатов   городского   совета  и общественности города,  поэтому он наиболее  полно  согласуется  с конституционными основами местного самоуправления.

 

     Учитывая вышеизложенное,  мы  обращаемся  к  вам  с  просьбой рассмотреть   и   поддержать   предложенный   народным   депутатом Зачесовым,   нашим   земляком,  проект  Закона  о  статусе  города Севастополя в первоочередном  порядке,  что  будет  способствовать стабилизации  политической  и социально-экономической обстановки в нашем городе".

 

     Об этом,  кстати,  говорит и Президент,  что никто  не  имеет права лишить граждан их конституционных прав на самоуправление.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Леоніде Івановичу.  Час ви вже перебрали.  Ви так змістовно і на високій ноті завершили, то, може, без запитань? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Віктор Роєнко. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  У мене дуже просте запитання.  Все-таки чому центральні органи нашої виконавчої влади,  та і сам Президент, так страшно   бояться  оцих  законопроектів,  які  ми  розглядаємо  по місту-герою Севастополю зокрема і по  Автономній  Республіці  Крим загалом? Тобто це побоювання народу, який може управляти державою? Що це таке?  Чому?  Фактично це ж підставляється сама влада,  якщо вона не має нормальної, сильної влади на місцях.

 

     Дякую.

 

     ДАЙНЕКО Л.  І.  Я думаю,  что это от недопонимания того,  что действительно сильна та власть, которая поддерживается народом.

 

     Поэтому я считаю,  что в определенной мере переживаемый  нами нестабильный   период   и  порождает  эти  сомнения,  и  у  когото складывается впечатление,  что только центральная власть  сильная. Хотя   когда   шли  на  реформирование  власти,  были  все  доводы относительно того,  что надо больше власти  передать  народу.  Как только коснулись конкретного дела, опять начинаем тянуть одеяло на себя.

 

     Более того,  согласно  исследованиям  ведущих  ученых,  после подписания  Конституционного  договора  у  нас пытаются установить диктатуру центральной власти.  Я думаю,  что парламент  не  должен соглашаться с теми, кто пытается это сделать.

 

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Станіслав   Ніколаєнко.  За  ним

-депутат Олена Мазур.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Социалистическая  фракция.   Я   предыдущему нашему  докладчику  сказал,  что  в  принципе мы поддерживаем этот законопроект.  Но когда я сказал о взаимоотношениях  бюджетов,  он сказал, что Севастополь дает в бюджет государства 400 миллионов, а в бюджет города ничего не получает.  Так же и Львов может  сказать или другая область.  Скажем,  идет газопровод через Львов, и, мол, плату за транспортировку газа,  электроэнергии надо отдать  только Львову.  Видите  ли,  не отдают.  А селяне в Херсонской и Одесской областях за полцены  продают  зерно  государству,  ктото  на  этом наживается,  и это считается нормальным.  Поэтому я считаю,  что в этом  законопроекте  надо  очень  внимательно  посмотреть  вопросы финансирования.  Иначе мы Украину разорвем на части.  Сейчас город Киев стал уже у нас пупом земли.  Украина нищает,  а в  Киеве  уже скоро  будут перестраивать по двадцатому разу и эти плитки класть, и так далее.

 

     Поэтому, чтобы не разорвать Украину  на  части,  надо,  чтобы комитет внимательно посмотрел экономические основы.

 

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Олена  Мазур.  За  нею  -  депутат Асадчев.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. Леонид Иванович, я   являюсь   сторонником   этого   законопроекта.   Особенно  мне понравилась  активная  деятельность   севастопольцев   по   поводу установки памятника Сталину.  Я тоже собираюсь помочь, внести свой вклад в  установку  этого  памятника.  Меня  интересует  следующий вопрос.  Учитывается  ли квота русского населения в Севастополе по аналогии с татарским  населением  в  Крыму?  Предусмотрено  это  в законопроекте или нет?

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Такие квоты не предусмотрены. Сегодня действует представительная власть.  Все граждане Украины - русские, украинцы и  все,  кто  там  проживает,  -  имеют равное право участвовать в выборах представительных органов власти,  избирать их. Я не думаю, что мы по Севастополю должны устанавливать какие-то квоты.

 

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Валерій Асадчев.  За ним - депутат Пухкал.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Леоніде Івановичу!  Мені за  своє життя   довелося   бути   головою   ради   виконкому   і   головою райдержадміністрації в місті Києві.  І я цілком  підтверджую  ваше твердження,  що кращої і сильнішої влади,  ніж самоврядування,  не існує.

 

     Я хотів би сказати, у тому числі депутату Ніколаєнку, що Київ сьогодні  так потужно розвивається саме тому,  що чотири роки тому йому підвели реальні фінансові ресурси,  які належить мати органам місцевого самоврядування.  А інші міста до сьогодні таких ресурсів не мають.  У мене є  пропозиція,  щоб  ми  попрацювали  з  вами  і Зачосовим,  тому що потрібно приймати,  мабуть, цей законопроект і підвести такі ж  фінансові  ресурси  Севастополю.  Ми  працюємо  в комітеті над цим питанням,  щось вдається,  щось ні.  Я думаю,  що якщо це буде закріплено в законі,  то й  місто  Севастополь  зможе нормально  розвиватися.  Це принаймні буде друге таке місто,  і ми вже матимемо хорошу статистику.

 

     Дякую.

 

     ДАЙНЕКО Л.І. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Олександр Пухкал, останнє запитання.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область). Депутатське об'єднання "Нова політика". Шановний Леоніде Івановичу!  Я  прихильник  законопроекту  Зачосова,  оскільки його норми   узгоджуються   із    конституційними    положеннями    про самоврядування  та  іншими  законами,  які  врегульовують  питання місцевого самоврядування.  Водночас у  мене  таке  запитання.  Вам відомо,         що        готується        законопроект        про адміністративнотериторіальний устрій України,  де передбачені нові відносини  між  органами  самоврядування  населених  пунктів,  які входять  до  складу  міста  Севастополя.  Наскільки   це   питання врегульовується  в законопроекті Зачосова?  І чи спроектовано воно на ті норми,  які  регулюють  ці  питання  в  проекті  Закону  про адміністративнотериторіальний устрій?

 

     Дякую за увагу.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Уважаемый коллега! Я должен сказать, что группа депутатов по вопросу  административно-территориального  устройства обратилась  в  Конституционный  Суд.  И  я  думаю,  что ко времени окончательного принятия этого закона Конституционный Суд даст  нам ответ,  как разрешить эту очень серьезную проблему, потому что это вопрос,   конечно,   закона   об   административно-территориальном устройстве.  Нельзя  только  в  одном  этом  законе по Севастополю решить данную проблему,  потому что это касается  той  же  Ялты  и многих других городов нашей страны.

 

     А в    предлагаемом    проекте    закона,   предусматриваются представительные органы власти в поселках, населенных пунктах, где по  сути  нет никаких органов власти,  там - органы самоуправления населения.  Но опять-таки органы  самоуправления  населения  могут создавать  только  представительные  органы  (а не администрации), которые не только создают органы,  но и наделяют  их  финансовыми, материальными ресурсами.

 

     Если мы  заберем  сегодня  права  у городского совета,  он не сможет  решать  никаких  вопросов.  А  госадминистрации   согласно Конституции не наделены правом создавать такие органы. Поэтому это еще один довод в пользу проекта Зачесова.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Івановичу.

 

     Переходимо до  обговорення  питання  порядку  денного.  Слово надається народному депутату Павлу Бауліну.  За ним буде виступати депутат Юрій Сахно.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Уважаемые  коллеги!  Я  уже  неоднократно  выступал  по законопроектам  о городе-герое Севастополе.  Был и есть нормальный законопроект народного депутата Зачесова.  Проект,  надо  сказать, достаточно компромиссный. И тем не менее власти он стоит как кость поперек горла.  Для правящего режима  и  его  приводных  ремней  в Верховной  Раде  неприемлема  даже мысль о том,  что севастопольцы будут иметь хотя бы элементарные права - десятую часть всех  прав, которыми наделены, скажем, Вапнярка или Христиновка, то есть права обычного субекта самоуправления.

 

     Власть хочет  закрепить  оккупационный  режим  в  поверженном городе-герое.   Разве   то,   что   предлагают   господа  Иоффе  и Бессмертный, не оскорбление города-героя? Тотальный контроль. Одни декларативные права,  лишение всяческих прав,  даже, скажем, права распоряжаться финансами. И чтобы все решал наместник из Киева. При этом кто-то надеется,  что,  узаконив подобный подход,  он получит любовь и поддержку героического города.  Это утопия.  Если  бы  мы оставили  Севастополю  все  средства,  которые  вносит  Российская Федерация за базирование там своего Черноморского флота,  это было бы правильно.

 

     А нагнать   пурги,   я   прошу  прощение  за  непарламентское выражение, как это делают Иоффе и Бессмертный, - тупиковый путь.

 

     Севастопольцам надо дать максимум прав,  чтобы  они  получили максимальный  эффект от своей деятельности,  но и сами отвечали бы за свои действия.  А так закладывается такая система, что виновата будет в итоге Верховная Рада.

 

     Я призываю  вас,  уважаемые коллеги,  поддержать законопроект Зачесова.  Мы  не  идеалисты,  этот  законопроект  не  решит  всех проблем,  но  поможет  нам  сохранить  лицо  перед  жителями этого прекрасного города, каждодневно уничтожаемого центральной властью.

 

     А законопроект кучмовских слуг останется образцом  того,  как позорно  быть  проводниками оккупационного режима в великом городе собственной державы.

 

     Только экономические успехи  и  процветание  могут  сохранить Украину  в провозглашенных территориях.  В противном случае начнет действовать  статья  73   Конституции,   которая   предусматривает возможность для тех, кто хочет жить лучше, а это возможно только в союзе Украины с Белоруссией и  Россией,  отделиться  от  тех,  кто будет   нищим   во   имя   процветания  украиноязычных  панов  под сине-желтым знаменем земли "Нижняя Австрия".

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Сахну. За ним буде виступати депутат Пейгалайнен.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція "Яблуко".  Шановні колеги,  в Україні, крім Автономної Республіки  Крим,  є  дві  адміністративнотериторіальні одиниці, які мають особливий статус, - міста Київ і Севастополь.

 

     І особливий статус не лише в тому, що одне - місто-столиця, а в другому перебуває база  флоту  іноземної  держави,  найголовніша особливість полягає в системі організації влади в цих містах.

 

     Спроби, бажання дійти компромісу в цьому питанні ні з одного, ні з другого боку немає,  на  жаль.  Саме  це  не  дає  можливості вирішити,  врешті-решт,  питання і прийняти цей багатостраждальний законопроект, якому вже три роки.

 

     Але давайте все-таки згадаємо,  яким шляхом ми пішли в Києві? На   сьогодні  в  Києві  є  повноцінний  міський  голова,  обраний мешканцями  міста,  і  на  нього   покладені   функції   державної адміністрації. В Києві досить впливова міська рада. Не всі питання вирішені із самоврядуванням у районах,  це певний недолік. Але тут вдалося     збалансувати    інтереси    територіальної    громади, самоврядування і держави.

 

     Крім того,  Київ  усе-таки  -  компактне  місто,   мегаполіс. Звісно,  що Севастополь відрізняється,  це область у мініатюрі, що лише  у  вісім  разів  менша  найменшої  області   в   Україні   - Чернівецької.  І за площею,  про це колеги вже казали, Севастополь більший ніж Київ, Москва, він такий, як Нью-Йорк. Але, крім усього іншого,  Севастополь  -  це  не тільки власне Севастополь,  це три міських райони,  міста Балаклава,  Інкерман,  селище Кача,  велика кількість  сільських,  селищних  рад,  деякі з яких знаходяться на відстані 25-  30  кілометрів  від  центру  міста.  Тобто  потрібно підходити до Севастополя не як до звичайного міста,  а все-таки як до симбіозного регіону.

 

     У чому проблема?  Проектом Іоффе - Безсмертного,  про що  вже казали,  пропонується  залишити  існуючий  стан  справ,  за  якого домінуючими будуть міські державні адміністрації.

 

     У проекті  Зачосова  є  спроба  збалансувати,   зняти   певні крайнощі,   але   всетаки   залишити   в   місті  існуючу  систему самоврядування,  як в інших містах  України,  з  міським  головою, виконкомами. Ліквідувати самоврядування в інших містах, про що тут здіймають великий шум комуністичні колеги,  нам здається, що це не дуже добрий шлях.

 

     Тому які пропозиції? Все-таки взяти за основу і проголосувати в першому читанні  проект  Іоффе  -  Безсмертного,  але  до  нього обов'язково  ввести положення про те,  що севастопольський міський голова обирається всенародно,  як у  Києві,  всім  населенням,  на нього покладаються функції державної адміністрації,  як у Києві. І головне - залишити самоврядування в містах, селищах і селах. Таким шляхом,  мені  здається,  ми  можемо  дійти компромісу.  Якщо ж ми приймемо закон,  який пропонують колеги комуністи, ви знаєте, що з ним буде,  - його заветують,  відправлять,  відкладуть, а віз буде там, де він і є.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному    депутату    Анатолію Пейгалайнену. За ним буде виступати депутат Павло Мовчан.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.   Фракция   коммунистов  Украины.  Уважаемые народные   депутаты!   Рассматриваемые   два    законопроекта    о городе-герое   Севастополе   отражают  две  существующие  в  нашем государстве тенденции.  Одна - это  стремление  развивать  местное самоуправление    территориальных   громад,   другая   -   жесткое ограничение либо свертывание местного самоуправления.

 

     Я думаю,  не на эмоции нужно опираться сегодня, а смотреть на те  нормы,  которые  заложены  в законопроектах.  Проект господина Бессмертного - это абсолютное  административное  управление  и  по сути перечеркивание конституционного права территориальной громады хоть как-то влиять на механизмы управления.

 

     Так, в  законопроекте  не  предусмотрено  избрание  в  городе Севастополе  городского  головы,  что  противоречит  части  второй статьи 141 Конституции Украины. Она гласит: "Територіальні громади на  основі  загального,  рівного,  прямого  виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на  чотири  роки  відповідно сільського,  селищного та міського голову,  який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях". То есть в Основном Законе прямо  говорится,  что должны избирать,  но в проекте эта норма не заложена.

 

     Не предусматривается в проекте господина Бессмертного,  чтобы в  городском совете были районные советы,  то есть навязывается их ликвидация. Это опять-таки противоречит уже части пятой статьи 140 Конституции,   где   прямо   сказано,   что  "питання  організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад", а  здесь  закон на себя берет буквально функцию определять - нужно или не нужно иметь районные советы.

 

     Давайте посмотрим на коммунальную собственность.  Практически ликвидируя районные советы,  коммунальную собственность передают в управление районным госадминистрациям,  что опятьтаки противоречит части первой статьи 143 Конституции.

 

     И давайте посмотрим еще на такой момент.  Проект не допускает создания   Севастопольским    городским    советом    собственного исполнительного  органа.  Но  это уже противоречит не только части третьей статьи 140,  но и ратифицированной в  Украине  Европейской хартии  о  местном  самоуправлении,  в которой предусмотрено,  что органы  самоуправления  должны  иметь   возможность   формирования подотчетных  им  исполнительных  органов.  А значит,  распоряжение городской коммунальной собственностью,  городским бюджетом,  о чем уже  говорилось,  контроль  за  работой  предприятий  коммунальной собственности - полностью все фактически выпадает из-под  контроля городского совета и территориальной громады.

 

     Таким образом,  орган  местного  самоуправления в Севастополе будет лишен конституционных прав.

 

     Как раз  проект  депутата   Зачесова   отражает   все   нормы Конституции,   одобрен   общественностью,   депутатским   корпусом Севастополя.  Поэтому  мы,  фракция  коммунистов,  поддерживаем  в первом   чтении  законопроект  товарища  Зачесова.  Мы  предлагаем народным депутатам его также поддержать.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу  Мовчану.  І будемо завершувати.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область).   Шановний   Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Мені видається взагалі абсурдним говорити про демократичні  засади,  на яких  має  функціонувати  місто  Севастополь  з  окремим статусом, устами товариша Зачосова із Чечні.  Ви знаєте,  що означає  термін "зачоски"  в Чечні,  які там тривають щоденно впродовж уже кількох років.

 

     Севастополь міг би бути в окремому статусі і бути вписаний  у демократичну   систему  тільки  за  однієї  умови:  якби  це  було українське місто.

 

     Ви добре знаєте,  що  всі  інфраструктури  в  місті  фактично підпорядковані  Російській  Федерації,  зокрема  її Чорноморському флоту. Для нас єдиний спосіб впливу - це адміністративний.

 

     І саме  тому  Роман  Безсмертний  і  Юлій  Іоффе  внесли  цей законопроект,   щоб   ми   не  втратили  міста  Севастополя  і  не перетворили його на постійну конфліктну зону в Україні.

 

     Сьогодні інформація сусідньої держави покриває  все  місто  і українського державного впливу там - нуль. Фактично всі кошти, які надходять і які є,  вони у вузькому обігу і тільки між  верхівкою, делегованою  чужою  державою,  і  тими тіньовими структурами,  які розграбували  місто,  його  мілітарну  потугу.  Це  ваші  товариші зробили,  ті,  на кого ви сьогодні спираєтеся. Це вони перетворили Севастополь  і  кілька  бухт  на  місце   утилізації   військового приладдя,   військової   потуги,   і  це  триває  вдень  і  вночі. Севастополь - чорна дірка в економіці України, його перетворили на контрабандне   місто.   А   тут   ще   пропонується   надати  йому самоврядування і голову  наділити  особливими  повноваженнями.  Ми розуміємо,  що  Грач мріє про таку систему,  щоб постійно на цьому заробляти політичний капітал,  він далекий від того, щоб в Україні були мир і стабілізація.

 

     Саме тому треба, без сумніву, підтримувати законопроект, який висунутий на противагу законопроекту Зачосова. Бо ми знаємо, що це політична провокація. Я вам хочу сказати, що товариство "Просвіта" видає там єдину українську газету "Дзвін Севастополя".  А в  цьому місті  на  148 видань чи є хоча б одне державного спрямування?  Ви почитайте дані,  ви ж трохи знайомі  з  ситуацією  в  Севастополі. Шановні,  не  збурюйте  вулкану.  Ви  потім будете гірко каятися в цьому.

 

     ГОЛОВА. Щодо позиції уряду - Василь Володимирович Горбатенко. Будь ласка.

 

     ГОРБАТЕНКО В.В., заступник міністра юстиції України. Шановний Іване  Степановичу!  Шановні   народні   депутати!   Ви,   мабуть, пам'ятаєте,  що під час повторного другого читання в червні саме з питань організації виконавчої влади  та  місцевого  самоврядування зазначений проект був відхилений.  Сьогодні під час цього розгляду така ж сама система питань організації влади та органів  місцевого самоврядування  передбачена  і  в  цьому проекті.  У зв'язку з цим виникає питання про  доцільність  його  прийняття  за  основу.  Ми вважаємо,   що   за  основу  може  бути  прийнятий  проект  Романа Безсмертного.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми  з'ясували  всі  позиції.  Будь  ласка,  увімкніть мікрофон Зачосова.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Уважаемые  депутаты!  Меня  поражает дремучесть Павла Мовчана.  Мне кажется,  он никогда в жизни в Севастополе  не был,  не видел,  ничего не знает,  перепутал все:  Грача, кислое с пресным,  металлолом - все сложил в одну кучу,  и мы теперь должны эту кучу разгрести с помощью того же Мовчана.

 

     К вашему   сведению,   в  Севастополе  исполнительная  власть полностью работает, назначен Президентом представитель Президента, и  все  то,  что вы сейчас выкладывали:  кто где чего ворует - это воруют как раз исполнительные органы. Мы пытаемся наоборот навести там порядок в интересах жителей.

 

     Я не  знаю,  с  какой  стороны  вы  смотрите  на  ситуацию  в Севастополе,  но скажу только одно:  вы,  по-видимому,  не знаете, какова  она.  Наблюдаете  ее  только  из окна своего персонального автомобиля, который находится в Киеве.

 

     Уважаемые товарищи!  То,  что сейчас  говорил  Павел  Мовчан, противоположное  тому,  что  делает городской совет и прежде всего жители Севастополя.  Я еще раз  обращаюсь  к  вам,  и  все  жители Севастополя  просят  поддержать  проект,  который они рассмотрели, одобрили, встречались неоднократно с членами комиссий, в частности с    Иоффе.    Поэтому   прошу   поддержать   проект,   одобренный севастопольцами, прошу севастопольцев поддержать.

 

     --------------

 

     ГОЛОВА. Завершили обговорення. Переходимо до розгляду проекту Закону  про  акціонерні  товариства.  Доповідає  голова  Державної комісії з цінних  паперів  та  фондового  ринку  Олег  Миколайович Мозговий.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.,  голова  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати!  Нагальна  необхідність прийняття в Україні спеціального закону,  який  би   регулював   проблеми   створення,   діяльності вітчизняних  акціонерних  товариств,  зумовлена кількома,  на нашу думку, важливими чинниками.

 

     На сьогодні  приблизно  три  чверті  промислового  потенціалу України   функціонує   у  вигляді  підприємств  акціонерної  форми власності,  яка  в  усьому  світі  також  є  домінуючою,  найбільш привабливою  з  погляду  економічної ефективності та інвестування. Майже  36  тисяч  українських  акціонерних   товариств,   з   яких відкритого типу близько 12 тисяч,  належать 20 мільйонам власників

- юридичним або фізичним  особам.  Більшість  з  них  -  громадяни України,   які   стали   власниками   промислових   підприємств  і справедливо  очікують  доходів.  Чинний  Закон  про   господарські товариства,   який   містить   лише   26   застарілих  статей,  що безпосередньо  стосуються  діяльності  акціонерних  товариств,  на думку фахівців,  вчених і практиків,  уже вичерпав свої можливості щодо ефективного врегулювання проблем,  які  виникають  у  процесі управління  цими  товариствами.  Ці  законодавчі проблеми всім нам добре відомі і  вже  призвели  до  численних  конфліктів  у  сфері корпоративного  управління,  завдали великої шкоди інтересам нашої держави та її інвестиційному іміджу,  насамперед серед вітчизняних інвесторів.

 

     Внесення окремих  косметичних  змін  до  чинного  Закону  про господарські товариства не  дасть  бажаного  результату,  оскільки необхідне  кардинальне  реформування системи правового регулювання діяльності акціонерних товариств з урахуванням набутого досвіду  в цій сфері. Це по-перше.

 

     По-друге, в  інтегрованому  економічному  середовищі сьогодні точиться вкрай  напружена  конкурентна  боротьба  за  інвестиційні ресурси, у тому числі і внутрішні.

 

     Переможцями в  цій боротьбі стануть національні економіки,  в першу чергу з досконалою правовою базою корпоративного управління. Українські  підприємства,  які в останні роки відчувають справжній інвестиційний голод без такої бази, без перебільшення приречені на програш  у  цій  боротьбі.  До  речі,  багато  країн  з перехідною економікою зрозуміли це і  вже  прийняли  свої  окремі  спеціальні закони    про    акціонерні   товариства,   які   грунтуються   на загальноприйнятих,  добре  відпрацьованих  міжнародних   принципах корпоративного управління.

 

     Відставання України в цій сфері може звести нанівець усі наші зусилля, спрямовані на соціально-економічне зростання і підвищення добробуту населення України.

 

     Шановні народні   депутати!   Проект   Закону   України   про акціонерні товариства,  внесений на ваш  розгляд,  усуває  існуючі прогалини законодавства України в сфері корпоративного управління, а також  концептуально  вирішує  проблеми  забезпечення  інтересів акціонерних   товариств  і  підприємств,  акціонерів,  кредиторів, працівників, держави в цілому.

 

     Необхідно зазначити,   що   першому   читанню   законопроекту передувала   велика   напружена   кількарічна   робота   фахівців, урядовців, народних депутатів. Законопроект широко обговорювався в засобах     масової     інформації,    було    проведено    кілька науковопрактичних  конференцій   і   громадських   слухань   серед учасників  фондового  ринку,  акціонерів,  працівників акціонерних товариств.  Без перебільшення,  цей  законопроект  став  продуктом колективної творчості всіх зацікавлених і небайдужих щодо розвитку системи корпоративного управління в Україні.

 

     При розробці  проекту  були  враховані  положення  модельного закону для країн СНД,  директиви Європейського Союзу з цих питань, а також ряд інших  міжнародних  концептуальних  документів  у  цій сфері для країн з перехідною економікою.

 

     Проект отримав  схвальні  відгуки  вітчизняних  і міжнародних науковців,  юристів,  економістів як такий, що відповідає світовим стандартам у цій сфері.

 

     Шановні народні депутати! Я хотів би привернути вашу увагу до основних  положень  цього  законопроекту.   Звичайно,   одним   із найважливіших завдань законопроекту є захист прав акціонерів.  Цей принцип міститься практично у  всіх  статтях  проекту.  При  цьому законопроектом забезпечується певна гнучкість у прийнятті важливих рішень  щодо  діяльності  акціонерного   товариства,   зменшується можливість  виникнення так званих патових ситуацій,  пов'язаних із пасивністю акціонерів або навмисним ігноруванням загальних  зборів товариств.

 

     Власники простих   акцій  наділяються  переважним  правом  на придбання акцій  додаткових  випусків  та  правом  вимагати  викуп акціонерним  товариством  належних  їм  акцій,  якщо  на загальних зборах вони  голосували  проти  рішень,  які  обмежують  їх  права (статті 26, 28, 29 законопроекту).

 

     Це особливо  актуально для дрібних акціонерів,  вплив яких на рішення більшості акціонерів у кожному окремому випадку може  бути незначним.

 

     Законопроектом також  передбачена  чітка  заборона  на штучне обмеження прав власності акціонера. Як показує український досвід, нечітке формулювання цієї норми Закону про господарські товариства призвело до численних зловживань  і  порушень  прав  та  інтересів акціонерів, у тому числі й держави.

 

     Власники привілейованих  акцій  наділяються  правом голосу на загальних зборах акціонерів з питань,  які безпосередньо зачіпають їх інтереси (статті 27, 28, 29 законопроекту).

 

     До того  ж,  умови  випуску привілейованих акцій передбачають надання права голосу їхнім власникам з інших питань,  але коло цих питань обмежене.

 

     У законопроекті  докладно  прописані  положення,  пов'язані з діяльністю  органів  управління  акціонерним  товариством.  Значно зменшено  коло питань,  рішення щодо яких приймають загальні збори акціонерів,  частину  їх  повноважень  передано   до   компетенції наглядової  ради,  члени  якої  обираються акціонерами і захищають інтереси останніх.

 

     Наприклад, до  компетенції  наглядової  ради   передбачається віднести  ухвалення  рішень про проведення чергових,  позачергових загальних зборів  акціонерів,  розміщення  товариством  оголошених цінних паперів, обрання членів виконавчого органу тощо.

 

     Законопроектом регламентовано  компетенції і кількісний склад (стаття 52 законопроекту),  порядок роботи  (стаття  54)  та  інші питання діяльності цього органу акціонерного товариства (статті 50

- 56 законопроекту).

 

     Водночас право прийняття рішень щодо найбільш важливих питань діяльності акціонерного товариства залишено за загальними зборами. Це стосується,  насамперед,  недопущення укладання значних угод  з майном  товариства  без  згоди загальних зборів,  що призводить до таких  явищ,  як  вимивання  активів  або  фіктивні   банкрутства. Прикладів таких фактів,  коли в статутні фонди інших господарських товариств без  дозволу  акціонерів  вносяться  повноцінні  основні фонди, в Україні було багато. Від цього потерпіли не тільки дрібні акціонери, а й держава як акціонер.

 

     Досить революційним,  з  точки  зору  захисту  акціонерів   в Україні  (а  для  розвинутих  країн це стало нормою),  є положення законопроекту,  яке передбачає  зобов'язання  особи,  що  придбала контрольний  пакет  акцій,  запропонувати іншим акціонерам продати цій особі їхні  акції  за  ринковою  ціною.  Це  надає  можливість дрібним  акціонерам компенсувати втрату або зменшення контролю над акціонерним товариством.

 

     Хочу наголосити,  що чим більше  буде  законодавчо  захищений інвестор  в  Україні,  тим  з  більшим  бажанням,  якщо  можна так висловитися,  інвестор  буде  інвестувати   кошти   у   вітчизняні підприємства,  тим більше буде робочих місць, тим більший зиск від роботи підприємств буде для держави і громадян.

 

     Іншим незвичним для нас положенням законопроекту є так  зване комулятивне   голосування   акціонерів   під  час  виборів  членів наглядової ради товариства.  Зараз у дрібних акціонерів  практично немає ніяких шансів обрати свого представника в наглядову раду. Ці питання повністю підконтрольні великим акціонерам.

 

     У проекті акціонеру надано право  віддавати  свої  голоси  за одного  кандидата  чи розподіляти їх між кількома кандидатами,  що захищають інтереси дрібних акціонерів.

 

     Крім того,  законопроектом  врегульовано  ряд  інших  болючих проблем    у   діяльності   вітчизняних   акціонерних   товариств. Забезпечується  право  акціонера  на  отримання   інформації   про діяльність акціонерного товариства, викорінюється практика виплати дивідендів продукцією товариства, зменшується кворум для повторних загальних  зборів  у  разі,  якщо  попередні  збори не відбулися у зв'язку  з  відсутністю  кворуму.  До  речі,  ці  питання  не  раз порушували народні депутати Вітренко, Білоус, Чукмасов.

 

     Принципово важливим  є  те,  що  в законопроекті передбачений захист прав акціонерів -  працівників  підприємства  (стаття  29). Адже  не  секрет,  що  керівники  підприємств часто чинять тиск на працівників-акціонерів при  прийнятті  ними  рішень  на  загальних зборах або при викупі належних їм акцій.

 

     Безумовно, в   проекті  закону  можна  віднайти  певні  вади. Найголовніше те,  що він повинен  бути  максимально  узгодженим  з нещодавно  прийнятим  новим  Цивільним кодексом України.  В цілому проекти  Цивільного  кодексу  та  Закону  України  про  акціонерні товариства були узгоджені між собою.

 

     Зважаючи на  те,  що  проект  Закону  України  про акціонерні товариства опрацьовувався тими самими  консультантами,  які  брали участь в опрацюванні проекту нового Цивільного кодексу, а також на те,  що  окремі  неузгодженості  законопроектів  не   передбачають внесення  до  проекту  Закону  України  про  акціонерні товариства суттєвих змін,  вважаємо,  що названий  проект  закону  може  бути доопрацьований  у процесі підготовки його до другого читання.  При цьому Державна комісія з  цінних  паперів  та  фондового  ринку  в цілому  погоджується  з  висновками  Головного науково-експертного управління та Головного юридичного  управління  Апарату  Верховної Ради України.

 

     Шановні народні  депутати!  Сьогодні  необхідно вибирати,  чи Україна і надалі  буде  із  застарілим  законодавством  і  слабким захистом  прав інвесторів,  що не сприятиме залученню інвестицій у реальний сектор економіки,  чи треба ухвалити нові закони,  в тому числі проект Закону України про акціонерні товариства, який саме і спрямований на інвестиційний розвиток економіки України.

 

     З огляду на це я звертаюся до вас з  проханням  підтримати  в першому читанні проект Закону України про акціонерні товариства.

 

     На завершення  я  хотів  би  наголосити,  що прийняття закону стане важливим,  але тільки першим кроком  у  напрямі  розвинутого правового забезпечення діяльності вітчизняних підприємств.  За цим кроком повинні йти розробка та прийняття концепції  корпоративного управління  в  Україні,  запровадження загальноприйнятих принципів корпоративного  управління  в  практичну  діяльність   акціонерних товариств,  розробка  низки  підзаконних  нормативних  актів у цій сфері.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Станіслав Ніколаєнко. За ним - депутат Кондратенко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Соціалістична фракція.  Сьогодні  акціонерні товариства,  дійсно,  займають  велике  місце  в  структурі  нашої економіки.  І я погоджуюсь,  що прийняття цього закону є на  часі. Але  скажіть  мені  концентровано,  будь ласка:  чи ми цим законом вирішимо найболючішу проблему сьогодні в нашому виробництві,  коли ми практично відсторонюємо людей від управління виробництвом, коли сьогодні акціонери практично безправні і в нас  діє  принцип:  "Мы посовещались  -  и  я  решил"?  Тож  як  ми  цим законом визначимо конкретну участь акціонерів у  прийнятті  рішень?  Чи  виписані  в ньому адміністративні, правові важелі, за допомогою яких ми можемо повпливати на керівників,  які часто-густо  концентрують  у  своїх руках  владу,  порушують  законодавство,  потім  оформляють ці всі протоколи,  рішення,  і на це все влада закриває очі,  бо прокурор каже:  "Це  не  наше",  а  голова  адміністрації  взагалі до цього відношення не має? І ці акціонери тиняються по Україні, не знають, хто їм якийсь прихисток дасть.

 

     Будь ласка.

 

     МОЗГОВИЙ О.М. Дякую. Не можна сказати, що сьогодні ці питання практично  не  врегульовані.   Мабуть,   найголовніше,   наскільки виконуються ті закони, які сьогодні існують.

 

     Сьогодні ці  питання  можна  розглянути  в площині діяльності закритих і відкритих акціонерних товариств.  На жаль,  на сьогодні практично  немає  ніякої  різниці  між  обігом  акцій  закритого і відкритого акціонерних товариств.

 

     Щодо відкритого акціонерного товариства, то можна сказати, що сьогодні  існує  законодавство,  яке забезпечує можливість захисту дрібного  акціонера  через  можливість  отримання  інформації  про діяльність акціонерного товариства.  Державна комісія,  наприклад, сьогодні має можливість  залучити  і  оприлюднити  інформацію  про фінансовий стан акціонерного товариства.  Така інформація сьогодні отримується через Інтернет-сторінку  Державної  комісії  з  цінних паперів.  Є  також  можливість  ознайомитися  з фінансовим станом, зрозуміти ситуацію,  в якій знаходиться акціонерне  товариство,  і вирішити   питання   про  свою  подальшу  участь  як  акціонера  - залишатися таким акціонером чи ні.

 

     Що стосується  закритих  акціонерних  товариств,  тут  дійсно існує  проблема  щодо  тиску  на  працівників-акціонерів  закритих акціонерних товариств.

 

     У цьому законопроекті  ми  пропонуємо  норму,  коли  стосовно закритих  акціонерних товариств вводяться окремі обмеження щодо їх кількості. І тому зменшується...

 

     ГОЛОВА. Олегу Миколайовичу,  у нас дуже багато запитань. Тому ви лаконічніше,  будь ласка.  Анатолій Кондратенко. За ним - Олена Мазур.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Олегу Миколайовичу,  вам, мабуть, відомо,  що  на  розгляді  у  Верховній  Раді  знаходиться  проект Цивільного   кодексу  України,  який,  зокрема,  визначає  основні положення функціонування акціонерних товариств.  Я хотів би знати, яку  мету  переслідують Державна комісія з цінних паперів,  автори вашого  законопроекту,  коли  вони  свідомо   закладають   у   цей законопроект ряд норм,  що суперечать тим нормам,  які закладені в проекті Цивільного кодексу?  Маються на увазі і різні відсотки: 25 відсотків  у  вашому  законопроекті,  20  відсотків  -  у  проекті Цивільного  кодексу,  і  порядок  реєстрації  статуту  або   інших паперів,  і те, хто є суб'єктом - юридична чи фізична особи і таке інше.  Я  хотів  би  це  знати.  Мабуть,  ви  знайомі  з  проектом Цивільного кодексу.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.   Дякую.   Скажу,  що  загальні  положення  про господарські та окремі  види  господарських  товариств  вміщено  в книзі  Цивільного кодексу в статтях,  які вам відомі.  До речі,  в проекті  Господарського  кодексу  України,  прийнятому  в  другому читанні, міститься глава 9 про господарські товариства.

 

     Але я хотів би сказати, що рядом статей як проекту Цивільного кодексу,  так  і  проекту   Господарського   кодексу   передбачено прийняття  ще  й  окремих  законів,  які  б регулювали особливості статусу  окремих  видів  товариств,  акціонерних  товариств  більш докладно.   Тому,   на   наш   погляд,   прийняття  Цивільного  та Господарського  кодексів  не   виключає   необхідності   прийняття спеціального закону про акціонерні товариства.

 

     ГОЛОВА. Олена Мазур. За нею - депутат Зарубінський.

 

     МАЗУР О.А.  Спасибо.  Уважаемый Олег Николаевич, у меня к вам два вопроса. Первый вопрос. По чьей инициативе вышло постановление Премьера Ющенко,  когда он был Премьером, от 6 мая, позволяющее на средства Пенсионного фонда покупать ценные бумаги? Кто инициировал это постановление? Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Приведите  мне пару положительных примеров акционирования,  когда бы в результате  акционирования  повысилась активность  работы  предприятия,  увеличилось  число рабочих мест, увеличились  обемы  выпуска  товаров  и   предоставления   услуг, поскольку  вот  у  меня  данные,  что  в результате акционирования выпуск магнитофонов,  фотоаппаратов, мотоциклов снизился в 300-400 раз.

 

     Спасибо.

 

     МОЗГОВИЙ О.М. Що стосується постанови, то я хотів би сказати, що якщо класично  розглядати  питання  щодо  діяльності  пенсійних фондів,  то,  дійсно,  вони  у своєму класичному вигляді вкладають свої кошти в цінні папери,  державні цінні папери,  високоліквідні цінні  папери  акціонерних  товариств.  А  в  даному разі Державна комісія з цінних паперів не мала ніякого відношення до  ініціативи щодо підготовки такої постанови.

 

     На сьогодні  ще  не  відпрацьовано законодавство про пенсійні фонди.  Тому в перспективі може скластися така ситуація,  коли  за спеціальною  ліцензією  керуючі  активами  пенсійних фондів будуть вкладати кошти в цінні  папери,  перш  за  все  в  державні  цінні папери,  високоліквідні  корпоративні  цінні  папери,  які  будуть котуватися на організованому ринку, де прозоро буде визначатися їх ціна, де буде зрозуміло фінансовий стан, і в такому вигляді активи пенсійних фондів,  інвестиційних фондів можуть вкладатися  в  такі цінні папери.

 

     ГОЛОВА. Олег Зарубінський - останнє запитання.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний Олегу Миколайовичу, скажіть, будь ласка, чи закладено у ваш законопроект якісь норми чи,  можливо,  заходи,  які вирішували б таке питання, коли начебто існують акціонерні товариства, проте фактично вони не існують,  бо  проведено  лише  установчі  збори  акціонерів?  Адже проміжок часу між установчими і першими  зборами  акціонерів  може становити п'ять,  шість,  сім років.  На "Азовсталі",  наскільки я знаю,  шостий рік не проводяться перші збори  акціонерів.  Держава нічого  не  отримує.  Що  це таке,  як ви плануєте це вирішувати у вашому законопроекті?

 

     МОЗГОВИЙ О.М.   Ця   тема   зборів    акціонерів    практично висвітлюється   в   новому   вигляді,   якщо   порівнювати  з  тим законодавством, яке сьогодні існує.

 

     Дуже багато проблем сьогодні виникає у зв'язку  з  повторними зборами,  з  першими  зборами акціонерів.  Якраз цей проект закону регулює  питання  більш  цивілізовано  щодо   проведення   зборів, залучення акціонерів, можливості повторних зборів і таке інше.

 

     Тут існують  деякі  проблеми,  які,  я думаю,  будуть під час другого читання узгоджені.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово для співдоповіді  надається  члену  Комітету  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Олександру Вячеславовичу Слободяну.

 

     СЛОБОДЯН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 220, м.Київ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні депутати!  На своєму засіданні Комітет з питань економічної  політики  розглянув проект   Закону   про  акціонерні  товариства,  поданий  Кабінетом Міністрів.

 

     Виходячи з  того,  що  законопроект  дуже  важливий   і   має глобальний  характер  (я  б  навіть  сказав,  що  в сьогоднішньому поданому  Кабінетом  Міністрів  варіанті  цей   законопроект   має революційний характер, оскільки зачіпає інтереси більш як 36 тисяч акціонерних товариств),  комітет звертає  увагу  на  ряд  суттєвих недоліків,    що    прямо    суперечать    концепції   дерегуляції підприємницької  діяльності   і   порушують   цілісність   чинного законодавства.

 

     Так, згідно  зі  статтею  8  проекту  Закону  про  акціонерні товариства  кількість  акціонерів  -   власників   простих   акцій закритого  акціонерного  товариства  не  повинна  перевищувати ста осіб.  Вважаємо,  що таке обмеження кількості акціонерів закритого акціонерного  товариства  є  обмеженням  прав  його  акціонерів  і недоцільним у сучасних умовах.

 

     У нас,  наприклад,  сьогодні  діє  понад  20  тисяч  закритих акціонерних товариств. І в значної частини цих товариств кількість акціонерів перевищує 100 акціонерів. Тому комітет пропонує частину шосту статті 8 вилучити з цього законопроекту.

 

     У статті 37, яка стосується порядку денного загальних зборів, проект закону передбачає можливість зміни самого  порядку  денного на   загальних   зборах.  Комітет  вважає  за  необхідне  з  метою запобігання можливим  зловживанням  вилучити  частину  третю  цієї статті.

 

     Я хочу  сказати,  що сьогодні діяльнісь акціонерних товариств регулює Закон про господарські товариства. За час дії цього закону Верховна Рада дев'ять разів приймала доповнення та зміни до нього. До того ж, у 1992 році був прийнятий декрет Кабінету Міністрів.

 

     Звичайно, Закон про господарські товариства якоюсь мірою  вже застарів,  тому  сьогодні  ситуація вимагає прийняття спеціального закону.

 

     Проект закону,  який  подав   Кабінет   Міністрів,   має   як позитивні,   так  і  негативні  моменти,  я  говорю  про  найбільш негативні моменти - оці три частини двох статей. Звичайно, з цього випливає,  що  частини  дев'яту  і десяту статті 92 також потрібно вилучати,  оскільки  вони  теж  стосуються   обмеження   кількості акціонерів закритих акціонерних товариств.

 

     Під час  роботи  над  законопроектом робоча група,  до складу якої  увійшли  представники  від  Комітету  з  питань  економічної політики,  а  також  від  Кабінету  Міністрів  (Кабінет  Міністрів представляла  Державна  комісія  з  цінних  паперів  та  фондового ринку),  знайшла  спільну  мову,  і сьогодні Кабінет Міністрів теж підтримує нас у тому, що необхідно вилучити оці п'ять частин.

 

     Ми також  отримали  висновки  Головного   науково-експертного управління Апарату Верховної Ради та експертів,  які залучались до роботи над проектом Закону про акціонерні товариства.

 

     Експертна група і Головне науковоекспертне управління Апарату Верховної  Ради  теж  вважають,  що  цей  законопроект  може  бути прийнятий за основу в  першому  читанні  з  подальшим  врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

 

     Тому комітет   рекомендує   Верховній   Раді   прийняти   цей законопроект за основу за винятком частин четвертої, шостої статті 8,  частини  третьої статті 37 і частин дев'ятої та десятої статті 92.

 

     Ми пропонуємо цей законопроект прийняти в першому  читанні  і до другого читання доопрацювати його.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре  Вячеславовичу.  У  нас  є  багато бажаючих задати запитання,  а також  виступити.  Запишіться,  будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Депутат Роєнко. За ним - депутат Пухкал.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної  партії  України.  Чи  не здається вам,  що даний законопроект фактично  перекриває  дихання закритим   акціонерним  товариствам,  які  ще  й  сьогодні  можуть стабільно працювати,  тобто на які немає  такого  великого  впливу іззовні? Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  Як запобігти в цьому законопроекті,  якщо ми будемо його далі опрацьовувати,  якраз такий  шантажній  скупці акцій акціонерів закритого акціонерного товариства?

 

     Дякую.

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Дякую за запитання.  Я з вами погоджуюсь, що в сьогоднішньому  вигляді  цей   законопроект   перекриває   дихання закритим  акціонерним товариствам.  Але коли ми вилучимо оці п'ять частин трьох статей,  це кардинально змінить ситуацію  на  користь закритих акціонерних товариств.

 

     І я хочу сказати, що поданий законопроект містить в собі дуже багато  суттєвих  позитивних  моментів.  Такий  закон   потрібний, оскільки   він   грунтується   на   світовому   досвіді,   і   ми, доопрацьовуючи цей законопроект, доповнюємо його нашим українським досвідом,  оскільки  існує  дуже  багато  моментів,  які  потрібно уточнювати,  особливо що стосується безпеки  закритих  акціонерних товариств.

 

     Ми обов'язково   врахуємо   ці  моменти,  доопрацьовуючи  цей законопроект  до  другого  читання.  І  ми  від  вас  теж  чекаємо пропозицій.

 

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал. За ним - депутат Гуцол.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Депутатське  об'єднання "Нова політика". Шановний Олександре Вячеславовичу, у мене два запитання. Перше. Як кореспондуються   норми   цього   законопроекту   із  Законом  про господарські товариства  в  частині  можливості  участі  в  роботі наглядової     ради    акціонерного    товариства    представників профспілкових організацій,  у частині придбання  акцій  відкритого акціонерного товариства і з іншими нормами?

 

     І друге  запитання.  Наше Головне науковоекспертне управління рекомендує прийняти цей законопроект  після  прийняття  Цивільного кодексу. Ви з цим згодні чи ні?

 

     Дякую.

 

     СЛОБОДЯН О.В.  Дякую  за  запитання.  Звичайно,  коли комітет розглядав цей законопроект і вносив на перше читання, оскільки, як відомо,  Президент  звернувся до Верховної Ради з пропозицією щодо першочергового прийняття цього законопроекту в першому  читанні  в числі восьми законопроектів, ми не могли вносити суттєві поправки. Ми вважали, що найбільш суттєвим буде вилучення оцих п'яти частин, що ми і пропонуємо на ваш розгляд.

 

     Дійсно, Головне    науково-експертне    управління    Апарату Верховної Ради і деякі депутати,  які грунтовно працювали над  цим законопроектом,  пропонують  доопрацювати  його.  І  ми  будемо ці моменти вносити в другому читанні.  Тож ми  надамо  дозвіл  членам профспілок та трудового колективу брати участь у роботі наглядових рад.  Це що стосується першого запитання.  Тобто в проекті  Закону про  акціонерні товариства не враховано досвіду роботи акціонерних товариств,  а  також  чинного  законодавства,  тобто  Закону   про господарські товариства. І ми будемо вносити такі поправки.

 

     І що   стосується  прийняття  Цивільного  кодексу.  Звичайно, бажано  (і  ми  пропонуємо),  щоб  цей  законопроект  приймався  в остаточному вигляді після прийняття Цивільного кодексу.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання - Михайло Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване Степановичу.  Фракція "Яблуко",  Екологічна  партія  України "Захист".  Шановний  співдоповідачу,  я  дуже  уважно  слухав вашу доповідь.  Скажіть,  будь ласка,  яка практична  фінансова  вигода державі, якщо ми приймемо даний законопроект? Це перше.

 

     Друге. Механізм    і    контроль    за    виконанням   даного законопроекту.

 

     І третє.   Чи   потребує   фінансування   з   бюджету   даний законопроект?   Ми  приймаємо  у  Верховній  Раді  багато  чудових законів,  а на місцях вони просто не спрацьовують,  тому що  немає контролю, не відпрацьовано механізму, немає фінансової бази і таке інше, тобто дійсно проблем дуже багато, аби закон працював.

 

     Тому я би хотів почути, чи є це все в даному законопроекті.

 

     Дякую.

 

     СЛОБОДЯН О.В.   Якщо   ви   уважно   слухали   виступ   Олега Миколайовича  Мозгового,  то  в  першому реченні свого виступу він сказав про те,  що приблизно 70 відсотків  продукції  промислового виробництва   в   Україні   сьогодні  виробляють  саме  акціонерні товариства.  Їх налічується 36 тисяч. Я думаю, вже в цьому полягає практична вигода і значення цього законопроекту.

 

     Що стосується   іншої   глобальної   проблеми   для  України. Звичайно,  те, що іноземний капітал приходить в Україну, це якоюсь мірою добре.  Але цей іноземний капітал повинен приходити туди, де б він був корисним для нашої економіки,  щоб іноземний капітал  не скуповував акції тих акціонерних товариств, які сьогодні ефективно працюють,  які  сьогодні  є  кращими,  і  не  тільки   акціонерних товариств, а й підприємств. Ми дуже часто стикаємося з цим.

 

     Сьогодні перед   нами   стоїть  задача  створення  середнього українського класу.  Саме через акціонерні товариства,  я думаю, є можливість створювати ці середні класи в Україні. Тому я думаю, що цінність і головна практична вигода цього проекту закону полягають у  тому,  що  він захистить ефективно працюючі сьогодні акціонерні товариства,  і в першу чергу закриті  акціонерні  товариства,  які потребують підтримки держави, захисту від зовнішньої загрози.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Переходимо  до  обговорення  питання  порядку денного.  Слово надається народному депутату Ярославу  Козаку.  За ним буде виступати Віталій Журавський.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Фракція  партії  "Демократичний  союз".  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Необхідність прийняття нового закону про  акціонерні  товариства  зумовлена  наявністю  значної  частки підприємств цієї організаційної  форми  у  структурі  власності  в Україні.  Внаслідок  приватизації значна частина підприємств стала саме акціонерними товариствами,  а більшість  наших  громадян  при цьому є їх акціонерами. І цілком зрозуміло, що в процесі розбудови ринкової  системи  виявилося  багато  проблемних  питань  у  сфері акціонерних  правовідносин,  які  ускладнювали  розвиток фондового ринку та залучення інвестицій.

 

     У проекті  запропоновано  скасувати  ряд   положень   чинного законодавства,  що  не  відображають  вимог  та реалій сьогодення, запровадити,  нарешті,  процедуру  оцінки  при  оплаті   акцій   у натуральній формі та у ряді інших випадків,  що,  без сумніву, має сприяти легальності та прозорості процесів заснування та подальшої діяльності акціонерних товариств.

 

     Надзвичайно важливим   є   положення  проекту  про  обмеження кількості акціонерів закритого акціонерного товариства.  Ми знаємо багато   прикладів,   коли  за  допомогою  погроз  працівникам  та зловживань з  боку  керівництва  підприємство  перетворювалося  на закрите товариство,  його працівники не можуть продати свої акції, і величезне підприємство стає  фактично  закритим  для  інвестора. Результатом  прийняття запропонованих змін може стати хоча б деяке пожвавлення на фондовому ринку  та  вихід  на  ці  ринки  багатьох вітчизняних підприємств.

 

     Численні суперечки  між  акціонерами  та правлінням з приводу збільшення  статутного   фонду   засвідчили   необхідність   зміни механізму   додаткової  емісії  та  захисту  прав  акціонерів  при реалізації такої емісії.  У проекті запропоновано  вирішення  цієї проблеми.

 

     Можна тільки   вітати  пропозиції  щодо  розширення  переліку питань,  що мають відноситися виключно  до  компетенції  загальних зборів.  У  цілому,  в  проекті  нового  закону передбачені значно ширші,  ніж  досі,  права  акціонерів,  зокрема  право  товариства вживати  певних  заходів  для  запобігання  придбанню контрольного пакета.

 

     Звичайно, цьому проекту притаманний і ряд недоліків,  але всі наявні  в  проекті вади можна усунути в процесі його доопрацювання до другого читання.

 

     Тому фракція партії "Демократичний  союз"  підтримує  рішення комітету та пропонує прийняти проект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Віталію Журавському. За ним - депутат Москвін. Увімкніть мікрофон депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Я вважаю, що приймати цей законопроект у першому читанні категорично не можна.  Цим ми ще більше заплутаємо роботу 36 тисяч акціонерних товариств.  Крім того,  сьогодні там велике  поле  для діяльності   правоохоронних  органів,  там  великі  зловживання  і правопорушення.

 

     Висновок такий:  треба  спочатку  прийняти  новий   Цивільний кодекс,  а  потім  -  новий  закон  про акціонерні товариства,  бо прийняття  цього  законопроекту  до  прийняття  нового  Цивільного кодексу  означатиме  фактично  руйнацію  чинної  системи правового регулювання діяльності господарських товариств.

 

     Прошу не підтримувати цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сергій Москвін. За ним - Олена Мазур.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   ПЗУ).   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Я хочу також взяти участь  у  дискусії  щодо  цього  проекту  закону.  Передусім хочу звернутись до шановних народних депутатів Кондратенка,  Пухкала  і Журавського:  ми  з вами в цьому залі вже прийняли новий Цивільний кодекс  -  першу,  другу  і  третю  книгу.  Саме  в  другій  книзі регламентуються  питання  діяльності акціонерних товариств.  І цей проект закону може вважатись саме  таким,  що  випливає  з  нового Цивільного кодексу.

 

     Дискусія, яка  зараз  відбувається,  свідчить  про  те,  що в депутатів,  на жаль,  немає уявлення,  про що саме йдеться в цьому законопроекті.

 

     У законопроекті  пропонуються надзвичайно важливі речі.  Якщо зараз усі питання діяльності акціонерних товариств регламентуються фактично  їх  статутами,  і  кожне акціонерне товариство може цими нормами регламентувати свою діяльність,  то в цьому  законопроекті пропонуються   єдині  правила  створення,  діяльності  акціонерних товариств,  управління ними.  Може, багатьом і не подобається саме те,  що це будуть єдині норми.  Але це правильно якраз з огляду на захист інтересів акціонерів,  зокрема дрібних акціонерів. Тому цей законопроект і поданий Кабінетом Міністрів.

 

     Що стосується питання закритих акціонерних товариств. Дійсно, абсолютно  правий  мій  шановний  колега  Слободян,  що   стосовно закритих  акціонерних  товариств  діє норма абсолютно ненормальна, яка змушує ці товариства перетворюватися  на  відкриті.  Вона,  до речі,  була  і  в  проекті  Цивільного  кодексу,  її  хотіли  туди протягнути,  але ми її вилучили,  і тепер у Цивільному кодексі  її немає. Звичайно, і в цьому документі її не буде.

 

     Якщо члени   закритого   акціонерного   товариства   захочуть перетворити його на відкрите,  вони це можуть зробити добровільно. Не треба їх примушувати це робити.

 

     Далі. Я  звертаюся  до  авторів  проекту  Закону  про народні підприємства (можливо,  вони мене чують).  У їхньому проекті  було посилання  на цей законопроект.  Тобто народні підприємства можуть розглядатися як частина чи різновид акціонерних товариств. Дійсно, ніколи не буде у нас закону про народні підприємства, якщо не буде нового закону про акціонерні товариства.

 

     У цьому  законопроекті  передбачено  більше  можливостей  для захисту прав акціонерів через певні механізми.  Я тільки про деякі механізми  скажу.  Це  надання  акціонеру  переважного  права   на придбання  акцій  додаткових  емісій.  Саме  тут порушуються права акціонерів,  коли  правління  приймає  рішення  щодо   додаткового випуску   акцій,  і  тоді,  зрозуміло,  частка  кожного  акціонера зменшується. А в проекті запропоновано, як це має регулюватися.

 

     Ще одне.  Пропонується продаж акцій товариства здійснювати за ринковою  вартістю,  передбачити  право  акціонера вимагати оцінки належних йому акцій та викупу їх товариством,  якщо  на  загальних зборах  акціонер  не  голосував  за  прийняття відповідних рішень. Пропонується спростити порядок участі акціонера в загальних зборах і  так далі.  Тобто в проекті ці норми є.  Якщо нас з вами справді турбують інтереси наших виборців,  багато з яких є акціонерами, то ми маємо цей проект ухвалити в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Я вам дякую. Слово надається Олені Мазур. За нею буде виступати депутат Черняк. Увімкніть мікрофон.

 

     МАЗУР О.А.  Спасибо.  Луганск.  Я  не   являюсь   сторонником украинской  концепции глобального акционирования предприятий,  ибо практически   никто   не   привел   мне   положительных   примеров акционирования.  Вот только акционерное предприятие нашего коллеги

- пивзавод  -  более-менее  функционирует.  Но  это  в  силу,  так сказать, специфических особенностей нашего народа, который, будучи сегодня голодным,  только пьет,  потому что продуктов  питания  не хватает.

 

     А что касается базовых отраслей экономики вообще,  то примеры у меня есть,  они приведены в справочнике "Украина2000", и здесь я вижу  только  отрицательные результаты акционирования предприятий. Взять,  в частности,  промышленность  (я  представляю  Комитет  по вопросам промышленной политики):  выпуск магнитофонов уменьшился в 352 раза, велосипедов - в 148 раз, фотоаппаратов - в 376 раз и так далее. То есть в результате акционирования предприятий значительно сокращается число рабочих мест и в десятки и сотни раз уменьшаются обемы выпуска продукции.

 

     Как секретарю названного комитета,  мне пришлось сталкиваться с различными  негативными  фактами  в  результате  акционирования. Возьмем,    например,    луганский   "Эмальзавод".   Администрация предприятия, власти области всячески тормозили проведение собрания акционеров.  Был избит металлическим прутом по голове держатель 10 процентов  акций,  которого  рабочие  хотели  избрать   директором предприятия.  Он  показал на своем участке работы,  как необходимо работать,  чтобы  вывести  предприятие  из  кризиса.  Естественно, сейчас   этот  человек  болен,  и  теперь  за  предприятие  некому бороться. И таких случаев очень много.

 

     Еще один пример уже из сферы авиастроения.  Фонд госимущества самовольно,   не   предупредив  остальных  акционеров,  продал  25 процентов акций предприятия,  а сегодня идет судебный процес.  Это что касается акционирования в промышленности.

 

     Что касается  акционирования  в  сельском  хозяйстве,  то тут сегодня вообще полнейший беспредел.  Я думаю,  что все депутаты, в том  числе  и вы,  Иван Степанович,  тоже постоянно сталкиваются с беспределом в вопросах акционирования в сельском хозяйстве.

 

     Поэтому хочу  сказать,   что   сейчас   эту   проблему   надо рассматривать  и  в  другом ракурсе.  Сегодня мы пытаемся улучшить неулучшаемое.  Сегодня используют тезис "Разделяй и властвуй!"  То есть,    акционируя   сегодня   предприятия,   используют   только админресурс,  а рабочим и экономике Украины это  ничего  не  дает. Поэтому необходимо рассматривать проблему с другой стороны.

 

     Надо рассмотреть вопрос не об акционировании и устранении вот этих отрицательных факторов,  а о национализации тех  предприятий, акционирование которых привело к негативным результатам. Сегодня в экономике Украины есть факты,  когда сокращается  выпуск  товаров, сокращается  число  рабочих  мест.  Вот  эту проблему сегодня надо ставить во главу угла.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Володимир Черняк.  За ним...  Немає  вже  часу.  Це  останній виступ. Закінчилося 45 хвилин.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я  не поділяю думки,  що процес акціонування як такий є непотрібним і навіть шкідливим.  Звичайно,  в  нашій  економіці  є негативні прояви,  форми і наслідки цього процесу, це правда, але, я думаю,  виступати проти  цього  процесу  -  це  виступати  проти прогресу.

 

     Гроші, цінні  папери  і  серед  них  акції - це найвидатніший винахід людства.  До речі,  ще Маркс  колись  писав,  що  якби  не акціонерний  капітал,  то  не  були б побудовані залізниці.  Якраз акціонерний капітал вирішує багато проблем,  які не може  вирішити капітал   індивідуальний  і  державний  капітал.  Тому  акціонерні товариства  -   це   природна,   законна   і   прогресивна   форма господарювання,  тим  більше  що в нашій економіці вони відіграють зараз  вирішальну  роль.  У  зв'язку   з   цим   постає   проблема законодавчого врегулювання діяльності акціонерних товариств.  Тому я також не можу погодитися з твердженням,  що такий закон  нам  не потрібен.

 

     Чинний Закон   про   господарські   товариства  застарів.  Ці товариства  набувають  усе   більшого   поширення   в   економіці, збільшують обсяги продукції.  Значить,  ми зобов'язані законодавчо врегулювати діяльність акціонерних товариств.

 

     Було слушне зауваження стосовно того,  що в нас  є  Цивільний кодекс і проект Господарського кодексу.  Так, уже три книги нового Цивільного   кодексу   прийнято   в   третьому   читанні,   проект Господарського  - в другому читанні прийнятий.  І цей законопроект практично узгоджений з цими документами.

 

     ГОЛОВА. Три книги в цілому прийняті.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Ще дуже багато чого треба буде зробити -  тут  я згоден.  Але  все-таки  чому  потрібен  такий закон?  Тому,  що на відміну від рамкових Цивільного і Господарського кодексів  це  має бути спеціальний закон, він врегулює спеціальну сферу діяльності - діяльність акціонерних товариств.  І це якраз  є  предметом  цього проекту закону.  Тут пропонуються норми, конкретні механізми, яких немає і,  мабуть,  не може бути  в  Цивільному  чи  Господарському кодексах. Тому приймати цей законопроект потрібно.

 

     Звичайно, треба  його вдосконалити.  Я абсолютно погоджуюся з колегою Слободяном:  не треба ставити перепони на шляху діяльності закритих акціонерних товариств. Основним предметом законопроекту є корпоративне управління,  а  це  найважливіший  вид  управління  в економіці.  Отже,  приймати  законопроект слід також і з огляду на важливість корпоративного управління.

 

     Звичайно, потрібно більшою мірою  узгодити  його  з  проектом Господарського кодексу та Цивільним кодексом.  Управління все-таки потрібно більше демократизувати,  щоб  більшою  мірою  забезпечити ефективність діяльності акціонерних товариств.

 

     Думаю, що   проект   можна   прийняти  в  першому  читанні  і доопрацювати до розгляду його в другому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Якби всі  акціонерні  товариства  працювали  так,  як акціонерне  товариство  "Оболонь",  до  якого  має  відношення наш колега  Слободян,  то  ми  б  горя   не   знали   з   акціонерними товариствами.

 

     Шановні колеги!  Час  уже  вичерпано,  але  три  депутати  ще наполягають  на  виступі.  Я  ставлю  на  голосування   пропозицію продовжити обговорення. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

     "За" - 39.

 

     Рішення не приймається.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Слово для репліки надається депутату Журавському. Будь ласка. Називалося прізвище. Увімкніть мікрофон депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановний колега Москвін  із  фракції  Партії зелених  України  назвав  моє  прізвище.  Я  хотів  би йому просто нагадати, що ми живемо в президентськопарламентській республіці і, справді,  декілька книг Цивільного кодексу прийнято.  Але будьякий закон,  який у  нас  приймається,  -  це  акт,  що  є  результатом колективної праці Верховної Ради і Президента. Отже, справді, пару книг  Цивільного  кодексу  прийнято,  і  в  другій   книзі   якраз врегульовуються ті питання,  про які ми сьогодні говорили.  Одначе це ще не закон:  Президент його не підписав. Тому говорити про те, що Цивільний кодекс існує де-юре, ми не маємо права.

 

     Дякую.

 

     --------------

 

     ГОЛОВА. Переходимо  до  розгляду  проекту Закону про внесення змін до деяких  законів  України  за  результатами  парламентських слухань   "Проблеми   інформаційної   діяльності,  свободи  слова, дотримання законності та стану інформаційної  безпеки".  Доповідає народний  депутат  України Гаврилов Ігор Олександрович.  Ви перший заступник, помоєму? А, це ваш законопроект  Будь ласка.

 

     ГАВРИЛОВ І.О.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановний Голово! Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд пропонується законопроект про внесення змін до законів України,  підготовлений  за  результатами парламентських слухань з проблем інформаційної діяльності, свободи слова,  дотримання  законності  та  стану  інформаційної   безпеки України.

 

     Слухання відбулися   16   січня   цього   року.   Опрацювавши матеріали,  комітет вніс на розгляд  Верховної  Ради  України  два документи: проект постанови за результатами парламентських слухань і проект закону про внесення змін до законодавства.  Постанова  за результатами слухань ухвалена Верховною Радою 7 червня.

 

     Законопроект, який ми сьогодні обговоримо,  являє собою чи не перший  прецедент  оперативного   законотворчого   реагування   на проблематику   розвитку  галузі,  виявлену  під  час  громадського обговорення  у  парламенті.  Нагадаю,  що  січневі  слухання  мали широкий суспільний резонанс і не тільки в Україні. Питання свободи слова і розвитку незалежних  ЗМІ  постійно  залишається  у  центрі уваги  Ради  Європи,  інших  авторитетних міжнародних організацій. Тому  прийняття  відповідних  змін  до   законодавства   сприятиме формуванню позитивного міжнародного іміджу нашої держави.

 

     Тепер по  суті  проекту.  В  ньому  враховані  практично  всі конкретні пропозиції,  які були висловлені під час обговорення  та надійшли   до   комітету   в   письмовій   формі   після  слухань. Передбачається  внести  зміни  до  законів  України  про  державну підтримку   засобів   масової   інформації  та  соціальний  захист журналістів, про телебачення і радіомовлення, про Національну Раду України   з  питань  телебачення  і  радіомовлення,  про  державну податкову службу в Україні,  про оренду державного і  комунального майна,  про  патентування деяких видів підприємницької діяльності, до Декрету Кабінету Міністрів України про місцеві податки і збори.

 

     Ці зміни   спрямовані   на   поліпшення   організаційних   та фінансово-економічних  умов діяльності засобів масової інформації: недопущення  силового  тиску  на  ЗМІ  та  журналістів,  створення конкурентного  інформаційного середовища та рівних умов діяльності для   засобів   масової   інформації   різних   форм    власності, вдосконалення     процедури     та     механізмів     ліцензування телерадіоорганізацій.

 

     Загалом законопроект  має  на  меті  розвиток   законодавчого забезпечення   інформаційної   діяльності   і  приведення  його  у відповідність до сьогоднішніх реалій і до міжнародних  стандартів. Його  прийняття  повинне  стати  логічним  оформленням результатів парламентських слухань і дієвою реакцією законодавчого  органу  на суспільні  потреби,  висловлені  з високої парламентської трибуни. Зауважу,  що  законопроект  фактично  вже  двічі  обговорювався  у сесійній  залі.  Вперше  -  під час самих парламентських слухань і вдруге - під час обговорення проекту постанови за їх результатами.

 

     Висновок Головного науково-експертного  управління  в  цілому позитивний,  проте  є  деякі  зауваження.  Після  отримання  цього висновку,  комітет повторно  розглянув  проект  закону  на  своєму засіданні  і  ухвалив  рішення погодитися з зауваженнями Головного науково-експертного управління про неприйнятність змін  до  статті 49  Закону  України про інформацію і статті 441 Цивільного кодексу України.

 

     Комітет пропонує вилучити відповідні пункти (1 і 4) з розділу 1  законопроекту і прийняти законопроект за основу і в цілому.  Ця пропозиція міститься у поданні та в проекті постанови, які роздані народним депутатам.  Прийнявши цей законопроект,  ми, звичайно, не вирішимо  абсолютно  всі  проблеми  взаємовідносин  між  державою, засобами  масової інформації,  журналістами і громадянами України, але зробимо значний крок до цього.

 

     Прошу підтримати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є  запитання  до  доповідача?  Піднято  дві  руки, Мусієнко   Три руки.  Достатньо буде.  Мусієнко,  Філіпчук,  потім Марченко. Увімкніть мікрофон Мусієнка.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  "Лівий центр". Спасибі, Іване Степановичу. Шановний Ігоре Олександровичу! Безумовно,  ми будемо підтримувати внесення цих змін у  цілому,  в принципі,  але деякі запитання виникають.  Як ви все-таки реагуєте на ті зауваження, які вносить Головне науковоекспертне управління, скажімо,  щодо  стягнення  мита лише з засобів масової інформації, які  мають  тираж?  А  які  не  мають  тиражу?  От  скажімо,  наші електронні ЗМІ? Як ви враховуєте ці та інші зауваження, висловлені у висновках Головного науковоекспертного управління?

 

     ГАВРИЛОВ І.О.  За винятком  тих  позицій,  про  які  я  щойно доповів,    ми    практично    врахували    зауваження   Головного науковоекспертного управління.

 

     ГОЛОВА. Георгій Філіпчук. За ним - Володимир Марченко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і  освіти  (виборчий  округ 203,  Чернівецька область).  Я, звісно,  хотів би підтримати все те,  що стосується  інформаційної безпеки,  але  я маю до вас конкретні запитання.  Перше.  Скажіть, будь ласка, чи вчорашні заяви, і зокрема Холода, слугують сьогодні тому, про що ми говоримо? Це є принципове моє запитання.

 

     Друге. Скажіть, будь ласка, чи буде забезпечена в українській політиці інформаційна безпека,  якщо люди,  які  тут  присутні  як депутати   і  відповідні  керівники,  лобіюють  свої  -  абсолютно недержавницькі  позиції   через   приватизовані   засоби   масової інформації, і ніхто на це не може вплинути?

 

     І третє.  Чи можна в принципі підтримувати цей документ, коли проблеми формування і підтримки  національного  продукту,  про  що постійно говориться,  тут ніяким чином не осилено?  Це є абсолютно такий документ,  який в принципі треба  підтримувати  сьогодні  по формі, але не по суті.

 

     ГАВРИЛОВ І.О.  Передусім  ми  вносимо  цей законопроект після двох засідань Комітету з питань свободи слова  та  інформації,  на яких  він  був  підтриманий  практично  всіма членами комітету.  І виступи Холода, які ми чули вчора чи позавчора, звичайно, до цього законопроекту,  до  сьогоднішнього  розгляду ніякого відношення не мають.

 

     Потім: інформаційна безпека  забезпечується  державою,  а  не політикою.  У нас є для цього відповідні закони.  Якщо вони нас не задовольняють, ми маємо можливість їх виправляти.

 

     Що стосується  національного  виробника.  Саме  на  підтримку національного,  а  не якогось іншого виробника і зорієнтований цей проект закону. Іншого тут просто й бути не може.

 

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. За ним - депутат Черняк.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Меня  волнует  информация,  которая  здесь прозвучала.  Я хотел бы получить ответ,  каким образом можно не допустить реализации того, о чем я вам сейчас скажу.

 

     Как известно,  Соединенные  Штаты  Америки выделили 750 тысяч долларов для поддержки независимой прессы,  как они это  понимают, или   оппозиционной  прессы,  как  они  это  понимают.  Они  будут проводить тендер и так далее.  Азбучная истина гласит:  кто платит деньги, тот и заказывает музыку.

 

     Вот мы  провели  парламентские слушания.  Права оппозиционных партий по сути не защищены.  А с другой стороны, Соединенные Штаты Америки накануне избирательной кампании будут открыто давать почти миллион долларов для  поддержки  той  или  иной  прессы.  Скажите, пожалуйста,  не считаете ли вы,  что необходимо на законодательном уровне ограничить такое вмешательство во внутренние  дела  страны? Если  в  законопроекте  предусмотрены механизмы ограничения такого вмешательства, то скажите, пожалуйста, какие?

 

     ГАВРИЛОВ І.О.  Защита от вмешательства извне нашими  законами предусмотрена.  А  Соединенные Штаты Америки выделяют эти средства государству  или  независимым  средствам  информации   Независимые средства информации имеют свои уставы,  которые зарегистрированы в соответствии с нашими законами, и по-другому быть не может. А если какой-нибудь  деятель  выдает  это из кармана наличными,  то это в соответствии с  нашим  законодательством  это  следует  пресекать. Такой может быть ответ.

 

     Как можно  это  упредить?  Сказать:  не  давайте  независимым средствам информации?  Какие средства мы считаем  независимыми?  А если бы эти американцы давали деньги на "Досвітні огні"?

 

     ГОЛОВА. Все питання - від кого засіб незалежний?  Все питання в тому, від кого незалежний

 

     Депутат Черняк. Останнє запитання.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний Ігоре Олександровичу,  як ви  вважаєте, яка ефективність наших парламентських слухань взагалі, і зокрема - парламентських слухань,  про  які  ми  зараз  говоримо?  І  як  ви думаєте,  ми можемо підвищити ефективність парламентських слухань? Це по-перше.

 

     І по-друге. Продовжую запитання Марченка (власне, я думав про це  також  запитати).  Існує  зараз  три  біди для свободи слова в Україні.  Перша  -  заангажованість  засобів  масової  інформації. Мас-медіа   знаходяться  під  тиском,  під  каблуком  у  влади  (і центральної, і місцевої). Друга біда - їх залежність від капіталу, цензура  грошового  мішка.  І  третя  -  це надмірна присутність у нашому  інформаційному  просторі  російського  капіталу.   Як   ви вважаєте,  якщо ми цей проект приймемо як закон,  це якимось чином допоможе хоча б частково подолати ці вади? І що нам далі робити зі свободою слова в Україні?

 

     Дякую.

 

     ГАВРИЛОВ І.О.  Я  ще  раз  хочу повторити те,  що вже сказав. Прийнявши  закон,  ми   не   вирішимо   абсолютно   всі   проблеми взаємовідносин, але ми значно наблизимо їх вирішення. Це відповідь на запитання щодо ефективності парламентських слухань.

 

     Парламентські слухання  відбулися  в  січні.  Комітет   двічі збирався   і   розглядав  матеріали  цих  парламентських  слухань. Надійшло багато пропозицій, які нами були опрацьовані. Результатом цієї роботи є цей законопроект.  Ви бачите, до скількох законів ми пропонуємо  внести  зміни.  Ми  ж  не  пропонуємо   вдосконалювати абсолютно  кожен  із  цих  законів,  ми  беремо той сегмент,  який стосується  свободи  слова,   засобів   масової   інформації,   їх взаємовідносин і з державою,  і з громадянами.  Ми пропонуємо,  як зробити більш прийнятними ці  закони,  як  урівноважити  проблеми, які, безперечно, у нас є. Ми не можемо вирішити всі проблеми одним помахом шаблі. І кожен з нас має, звичайно, свою думку.

 

     Узагальнюючи це  все,  скажу:  ми,  збираючись  у   комітеті, вислуховували  всі думки.  А ви самі знаєте,  що в нас комітет,  у якому представлені практично всі  політичні  сили.  Звичайно,  нам було якоюсь мірою і важко дійти до того рішення

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  дякую.  У нас час перерви.  Я звертаюся до вас саме з цього питання: давайте ми використаємо час перерви,  тому що 15 депутатів записано на виступи в "Різному". Ми на півгодини раніше почнемо "Різне".

 

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з питань свободи слова та інформації Віктору Івановичу Понеділку.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 77, Запорізька   область).   Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні колеги! Відповідаючи на ряд запитань, які тут звучали, я торкнуся, мабуть, проблеми ефективності парламентських слухань.

 

     Ось відбулися  парламентські слухання,  і законопроект,  який пропонується,  є унікальним якраз з точки  зору  їх  ефективності. Вперше  після парламентських слухань ми за рішенням Верховної Ради розглядаємо проект закону.  Причому це не авторський  законопроект депутатів  Понеділка,  Гаврилова,  Алексєєва та інших.  Нам тільки було  доручено  узагальнити,  поперше,   законодавчі   ініціативи, по-друге,  концептуальні  ініціативи і пропозиції,  які звучали на парламентських слуханнях. Тобто це проект закону, авторами якого є учасники   парламентських   слухань  з  питань  свободи  слова  та діяльності засобів масової інформації.

 

     Якщо оцінювати цей законопроект таким чином -  з  точки  зору ефективності парламентських слухань взагалі, то він...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу,  вони не можуть бути авторами. Цей законопроект вбирає пропозиції, які були внесені на парламентських слуханнях.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. Іване Степановичу, я про це і кажу. В цьому їх ефективність.  У  цьому  законопроекті  передбачається   вирішення багатьох  проблем.  Ми  проголосували за відміну відомої угоди між двома урядами, яка суперечить нашому законодавству (я маю на увазі угоду,  підписану  міністрами  закордонних справ Росії і України). Хай приводять угоду у відповідність до законодавства. Якщо її буде ратифіковано - тоді будемо працювати.

 

     Ми пропонуємо  упередити  певне  свавілля з боку Національної ради. Нова редакція статей 14, 15, 16, 17 Закону про телебачення і радіомовлення  ставить Національну раду в більш жорсткі рамки,  бо чинний Закон про телебачення і радіомовлення трошки розпливчастий. Ми  його  доопрацювали  на  підставі пропозицій,  які тут звучали. Зокрема,  пропонується  норма,  яка  передбачає  продовження   дії ліцензії.  Національна  рада  відмовлялася від цього,  хоча закон, здавалося б,  цього вимагав.  Але ця  норма  не  дуже  чітко  була прописана. Ми жорсткіше її виписуємо.

 

     Ми більш  чітко виписали норми щодо адресної допомоги засобам масової інформації у  змінах  до  Закону  про  державну  підтримку засобів  масової  інформації  та  соціальний  захист  журналістів. Мається на увазі перш за все державна  адресна  підтримка  засобів масової  інформації  для дітей та юнацтва (наші видання),  а також наукових видань. Це ж абсолютний абсурд, коли з науковця вимагають гроші  за  те,  щоб  видати  його працю.  Вам це більш відомо,  ви знаєте, що це таке.

 

     Сьогодні об 11 годині збираються  журналісти,  газетярі,  щоб обговорити  проблеми різкого підвищення тарифів на передплату і на доставку видань.  Ми там вписали тариф на  передплату  і  доставку засобів масової інформації - 0,001 гривні за грам паперу. Тобто ті проблеми,  які тут порушуються,  враховані в цьому  законопроекті. Але   спочатку   все-таки   Верховна   Рада   прийняла  постанову, зобов'язала комітет  узагальнити  те,  що  було  запропоновано  на парламентських   слуханнях.   Тобто   тут   немає   наших  якихось пропозицій.  У нас є законопроект про  інформаційний  суверенітет, він   доопрацьовується,   він   буде   внесений   і,  врешті-решт, проголосований.  У  новій  редакції  Закону  про   телебачення   і радіомовлення є всі ці норми.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Вікторе Івановичу.  Ми будемо обговорювати це питання?  Записалися шість  депутатів.  Я  бачу,  що  наполягають. Перший - Журавський. Увімкніть мікрофон Журавського  Будь ласка, з трибуни.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Продовжуючи  виступ  попереднього  народного депутата,  скажу,  що парламентські слухання - це,  безумовно,  форма роботи,  яка вкрай потрібна депутатам.  Вона може бути більш успішною, менш успішною, але це одна із найкращих форм,  які може запропонувати  наш  вищий законодавчий орган держави. Ще краще було б, якби ці парламентські слухання були прямі,  як у США,  і велися на всю Україну, особливо щодо  резонансних  справ.  Було  б добре,  якби ми все-таки хоча б напередодні  виборів  перейшли  на  прямі  трансляції  всього,  що обговорюється тут у нашому парламенті.

 

     Тепер щодо    цього   законопроекту.   На   думку   депутатів депутатської групи  "Регіони  України",  є  необхідність  викласти абзаци  четвертий,  п'ятий,  шостий  статті 14 Закону про державну підтримку  засобів  масової  інформації   та   соціальний   захист журналістів   у   такій   редакції:   "Журналісти   державних   та регіональних засобів  масової  інформації..."  Далі  -  "Заробітна плата  головного редактора державного та регіонального друкованого засобу  масової  інформації..."  Далі   -   "Прирівняння   розміру заробітної  плати  журналіста  державного  чи регіонального засобу масової інформації".  Абзац другий  статті  16  викласти  в  такій редакції:   "При   нарахуванні  пенсії  журналісту  державного  чи регіонального засобу масової інформації..."

 

     Ви розумієте,  наскільки великого значення набувають сьогодні саме  регіональні  засоби  масової  інформації.  Це  тоді,  коли у багатьох людей  немає  радіоприймача,  багато  регіонів  приймають тільки перший канал державного Національного телебачення.

 

     У цілому поданий законопроект треба підтримати,  оскільки, на нашу думку,  його  прийняття  дасть  можливість  значно  покращити ситуацію,    створити    конкурентне    інформаційне   середовище, вдосконалити      механізм      ліцензування,       організаційні, фінансово-економічні умови діяльності засобів масової інформації і

- що дуже  важливо  -  соціальний  захист  наших  журналістів.  Ми пропонуємо прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Мовчану.

 

     МОВЧАН П.М.   Фракція   Українського   народного  руху.  Щодо парламентських слухань.  Безперечно, вони необхідні і ідея їх була доцільною,   але   останні   парламентські   слухання   були   так заорганізовані,  що ми бачили тих людей, які мали говорити все те, що  було  необхідно  в  річищі,  яке  було  ідеологічно  визначено керівництвом комітету у справах інформації, зокрема, головою.

 

     Я бачив,  як відфільтровано, абсолютно тенденційно велися всі ці  слухання.  Ми не почули жодного опонента.  Ми чули про те,  як вдосконалити,  як узаконити все те, що сьогодні є в інформаційному полі.  А  в  інформаційному  полі  України (це не є таємницею,  ви увімкніть будь-яке радіо чи будь-яку  телевізійну  програму)  саме українського,  власне,  національного присутньо 3 відсотки. Є ціла низка   радіостанцій,   які   ведуть   цілодобово   антиукраїнську пропаганду  абсолютно  не  українською  мовою,  і  зокрема це такі радіостанції,  як:  "Радіо-Люкс",  де   жодного   відсотка   немає українського, радіо "Голос Росії" (ви його чуєте з ранку до ночі). Якщо рада  з  питань  радіо  і  телебачення  хотіла  певною  мірою врегулювати  ці проблеми,  застосувавши всі норми закону,  які вже прийняті,  то ті пропозиції,  які сьогодні  вносяться,  спрямовані фактично на те, щоб узаконити все те, що є в нашому інформаційному просторі.

 

     Якщо на території України в місцях  так  званого  компактного проживання   пропонується   застосовувати   мову  того  чи  іншого регіонального мовного етнічного вкраплення,  то ми знаємо,  чим це закінчиться.  Ми знаємо,  що після внесення такої поправки, яку ви пропонуєте,  Ігоре  Олександровичу  і  Вікторе   Івановичу,   буде стовідсотково російська мова. Хто буде відповідати за ті наслідки, які  матиме  українська  нація?  Сьогодні  відбувається  абсолютне зросійщення.

 

     У постколоніальних державах,  таких,  наприклад, як Словенія, де історично так склалося,  що хорватська  і  сербська  мови  були домінуючими, сьогодні шість телеканалів є виключно словенськими.

 

     Візьміть будь-яку  державу.  Якщо ви говорите про європейські держави,  то  візьміть,  наприклад,  Францію:  там  проживає   7-8 мільйонів  арабів.  Ви  чули де-небудь хоча б один канал арабською мовою?

 

     Візьміть Німеччину:  7,5  мільйона  турків   (так   історично склалося  за  останні десятиріччя).  Чи мають вони хоч один канал, хоч одне видання?  І  ви  хочете  узаконити  все  те,  проти  чого повстала українська нація,  коли відвойовувала свою незалежність і відвоювала тут, в оцій сесійній залі?!

 

     Я буду  категорично  проти  цього,  тому  що  прийняття   цих поправок якраз сприкрять, а не поліпшать ситуацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ми завершили обговорення цього питання.

 

     --------------

 

     Переходимо до  розгляду  проекту Закону про Державний комітет ядерного регулювання України.

 

     Доповідає Яценко Володимир  Михайлович.  Розглянемо  ще  один проект - депутата Вітренко, і все тоді, так?

 

     Давайте скорочено, щоб встигнути за 15 хвилин.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Дякую.  Шановні  колеги!   Зазначений законопроект  розроблено  і  внесено  на  ваш розгляд на виконання Постанови Верховної Ради України про парламентські  слухання  щодо чотирнадцятої річниці Чорнобильської катастрофи.

 

     Я думаю,  що  і  в  прихильників,  і  в  противників  ядерної енергетики немає сумніву стосовно того,  що  використання  ядерної енергії  повинно знаходитися під жорстким контролем держави,  який унеможливить виникнення ядерних аварій, подібних Чорнобильській.

 

     Інструментом цього контролю  має  бути  державний  регулюючий орган    з   ядерної   безпеки,   необхідність   існування   якого встановлюється двома міжнародними конвенціями - про ядерну безпеку і  про поводження з радіоактивними відходами,  які ми ратифікували відповідно 17 грудня 1997 року і 20 квітня 2000 року.

 

     Зауважу, що в цих конвенціях  сконцентровані  ті  уроки,  які винесло  людство  з  аварій  на атомних станціях у Тримайайленді і Чорнобилі.

 

     Згідно з принципами, закладеними у цих конвенціях, діють такі органи,  як Комісія ядерного регулювання США, Рада ядерної безпеки Іспанії,  Державний орган з ядерної  безпеки  Чеської  Республіки, Федеральний нагляд з ядерної та радіаційної безпеки Росії.

 

     Виходячи з   цих   принципів  Європейський  Союз  включив  до спільної стратегії країн Європейського Союзу  щодо  України  пункт 29,  у  якому  підкреслюється  необхідність  подальшого  посилення незалежності регулюючого органу з ядерної  безпеки  та  збільшення ресурсів, які йому надаються.

 

     Ми з  вами 20 квітня минулого року проголосували рекомендацію Кабміну подати  пропозиції  Президентові  України  щодо  створення Державного   комітету   ядерного   регулювання   України.   І   ця рекомендація  була  виконана.  Тому  тепер  наша  черга   створити відповідну законодавчу базу для діяльності такого органу.

 

     Метою законопроекту,  який  вноситься  на  ваш розгляд,  було створення   правових   засад   діяльності   головного   спеціально уповноваженого  державного  органу  з  питань  регулювання безпеки використання  ядерної  енергії,  незалежного  від  політичних   та економічних   впливів  і  забезпеченого  належними  фінансовими  і людськими ресурсами.

 

     Цей законопроект спирається на досвід та  правову  базу  США, Канади,  Іспанії,  Чехії,  Словаччини,  Росії та Литви.  У вересні минулого року він був  обговорений  авторами  разом  з  депутатами парламенту  Іспанії  і  представниками  Ради  ядерної безпеки цієї країни,  де отримав досить високу оцінку. При цьому наші іспанські колеги  зазначили,  що  для них прийняття у 1980 році аналогічного закону було важливою  запорукою  існування  ядерної  енергетики  в державі і що незалежність та впливовість цього органу (підкреслюю, незалежність - це  головне),  надання  йому  належних  ресурсів  і повноважень   є   мало   не  єдиним  питанням,  щодо  якого  немає розбіжностей між різними фракціями іспанського парламенту.

 

     Законопроект отримав   у   цілому   позитивну    оцінку    за результатами  експертизи,  проведеної Кабінетом Міністрів України.

7-8 травня поточного року робоча група Кабінету Міністрів  України мала зустріч з представниками робочої групи країн "великої сімки", де також приділялася надзвичайно велика увага цьому законопроекту, питанням створення цього органу і динаміки його розвитку. До речі, одержала  позитивну  оцінку  і  робота  органу  під   керівництвом Грищенка   Вадима   Васильовича,   який   також  присутній.  Іване Степановичу,  я просив би надати йому слово,  пару хвилин, щоб він також обгрунтував необхідність прийняття цього законопроекту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Михайловичу.

 

     Будь ласка, Вадиме Грищенко.

 

     ГРИЩЕНКО В.В.,    голова    Державного    комітету   ядерного регулювання.  Дякую,  Іване  Степановичу,  за  надану   можливість висловити  свою думку стосовно законопроекту,  який розглядається. Державний комітет ядерного регулювання  України  було  утворено  5 грудня минулого року.  Положення про нього затверджено Президентом України  6  березня  цього  року.  Положенням  визначені   основні завдання, функції, повноваження, принципи організації і діяльності комітету як центрального органу виконавчої  влади  зі  спеціальним статусом.  Формування державного комітету повністю завершено, і ми в повному обсязі виконуємо завдання,  визначені указами Президента України.

 

     Законопроект у  цілому відповідає положенням указу Президента України.  Разом з тим він має ряд відмінностей, на яких я хотів би зупинитися.

 

     Питання підпорядкованості   та   координації   роботи   цього комітету мають  бути  більш  детально  опрацьовані  відповідно  до Концепції  адміністративної  реформи,  а також узгоджені з чинними законодавчими  актами  в  цій   сфері   та   законопроектами,   що розробляються   Кабінетом   Міністрів   та  центральними  органами виконавчої влади.

 

     Позитивною новацією цього законопроекту  є  введення  системи звітування  державного комітету перед Радою національної безпеки і оборони.  У такий спосіб не тільки вводиться жорсткий контроль  за діяльністю  з  регулювання  ядерної  та  радіаційної безпеки,  а й надається  можливість  вносити   на   обговорення   на   найвищому державному рівні гострі питання ядерної та радіаційної безпеки.

 

     Важливим є те,  що в комплексі з питанням про повноваження та відповідальність у законопроекті розглядаються питання людських та фінансових ресурсів. У цілому положення законопроекту передбачають закріплення статусу і повноважень,  які ми маємо на сьогодні і які стануть   законодавчою   запорукою  стабільності  режиму  ядерного регулювання в Україні,  якої якраз не вистачало протягом  останніх шести  років  для  забезпечення  сталого розвитку системи ядерного регулювання та ядерноенергетичного  сектора.  Тому  я  прошу  вас, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вадиме Васильовичу. Бажаючих виступити з цього питання не було. Ми завершили обговорення.

 

     --------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект  Закону  про  Фонд  захисту громадян-інвесторів

 3244. Доповідає народний депутат Наталія Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Спочатку  про  процедуру   підготовки   розгляду   цього законопроекту,   а  потім  по  його  суті.  Чому  виникла  потреба створення такого законопроекту?  Це було взимку 1999 року,  коли я приїхала до округу і в прямому ефірі на телебаченні мені поставили запитання:  що я думаю про підприємство  "Інваспорт",  створене  в Шостці.  Я кажу: "Вперше чую про таке". Мені відповіли: "Там гроші відразу дають на 20 відсотків більше,  ніж люди вносять. От тільки внесли, якісь клаптики порізали - і на 20 відсотків більше".

 

     Я відразу  по  телебаченню  даю роз'яснення,  що це будується фінансова піраміда.  І за  схемою  фінансових  пірамід  вона  буде зруйнована,   коли   буде   ошукана  найбільша  можлива  кількість клієнтів.

 

     Коли я почула про "Інваспорт",  я запросила до себе прокурора міста Шостки Сапіча, звернулася до мера міста Надєла і пояснила їм як фахівець,  що таке фінансова піраміда.  Ніхто  не  відреагував, навпаки,  мені дають роз'яснення,  що все дуже добре. І вся Шостка грає в цю піраміду,  а люди,  які не мають роботи,  отримують свої шалені доходи.

 

     У липні 1999 року піраміда падає, і людей було пограбовано на 15 мільйонів доларів.  Засновник піраміди Радченко  як  зник,  так його  і досі ніхто не може знайти.  Коли я це побачила на прикладі свого округу,  то як законодавець зрозуміла, що захистити інтереси виборців  можна  тільки  створивши надійну законодавчу базу.  Якщо буде закон,  який не буде допускати побудову таких пірамід і  буде захищати вкладників,  тільки тоді люди будуть захищені. Хтось може сказати, що це було давно, три роки тому.

 

     Але ні!  Місяць тому ми приїжджаємо звітувати перед виборцями Донеччини  в  місто  Дебальцеве,  і мені задають запитання:  чи це правда,   що   Прогресивна   соціалістична    партія    разом    з Ліберально-демократичною партією створили підприємство "Артеміда", яке надає клієнтам під шалений відсоток  (дуже  великий  відсоток) кредит? Вірніше так: якщо люди на короткий термін вносять гроші на депозит,  то потім за  тиждень  їм  повертають  ці  гроші  з  дуже високими  відсотками.  Тобто  надзвичайно  вигідно вкласти гроші в "Артеміду".  Я відразу даю пояснення, що Прогресивна соціалістична партія ні з якою "Артемідою", ні з якими авантюрами ніколи не була пов'язана.  Я пояснюю,  що це будується  знову  ж  таки  фінансова піраміда.  І  тут  же  я  як  депутат звертаюся до прокурора,  щоб прокурор міста розглянув безпосередньо,  що відбувається  в  місті Дебальцеві Донецької області.

 

     Але ці  піраміди  будуть  створюватися  й надалі.  Комерційні банки,  які будуть спочатку закликати клієнтів до  себе,  а  потім зникати і робити штучне банкрутство, будуть і далі продовжувати це робити,  якщо не буде законодавчої бази,  яка б  не  дозволила  їм цього робити.

 

     Проект Закону   про   Фонд  захисту  громадян-інвесторів  був розроблений саме для того, щоб не допустити пограбування людей, не допустити   створення   довірчих  товариств,  комерційних  банків. Законопроект був внесений до Верховної Ради України 6 травня  1999 року.  Коли  6  травня  ми  його  внесли,  було визначено головним комітетом Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності,  а другим  - Комітет з питань економічної політики.  Комітет з питань економічної політики розглянув законопроект  і  рекомендував  його прийняти   в   першому   читанні.  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності наш законопроект  не  розглядав  увесь  цей час.  На  цій,  сьомій  сесії,  я зверталася спочатку усно,  потім письмово до голови комітету стосовно того,  що відбувається,  чому не  розглядається  наш законопроект.  Як законослухняний депутат я розумію, що проект має пройти всю процедуру розгляду в комітеті, а потім бути внесеним у зал.

 

     Мені Альошин   пояснив,   що  вони  віддали  законопроект  на експертизу в Національний банк України. У мене запитання до Голови Верховної Ради України:  що це за нова процедура?  Я суб'єкт права законодавчої ініціативи,  чому Національний банк повинен проводити експертизу  мого  законопроекту ще до його заслуховування в залі в першому читанні?

 

     До речі,  експертний висновок  (він  вам  розданий  на  руки) негативний.  Я  поясню  чому.  13 червня 2001 року відбувалося так зване  засідання  комітету.  Знову  пояснюю  депутатам,  що   таке засідання  Комітету  з  питань  фінансів і банківської діяльності. Були присутні три члени комітету:  Альошин,  Тігіпко і Суслов. Але три  депутати - це не комітет.  Коли я тільки-но почала доповідати свій законопроект,  мені пояснили, що опитування вже зроблене, вже комітет з'ясував, що цей законопроект не потрібен.

 

     Знаєте, це   знущання   над   депутатом,   це   розправа  над опозиційною партією,  але це також знущання над нашими  виборцями. Тому що і на сьогодні проблема,  яку ми законодавчо порушуємо,  не вирішена.  Мені можуть сказати,  що  вчора  проголосований  проект Закону  про  фонд  гарантування вкладів фізичних осіб,  нібито цим проектом проблему вирішено.  Не вирішено.  Чому?  Цей законопроект порушує  питання  тільки щодо комерційних банків і ставить питання таким чином,  що комерційний банк сам вирішує,  вступати до  цього фонду чи не вступати.

 

     Далі. Якщо навіть комерційний банк банкрутує, то повертається людині тільки 1 тисяча 200 гривень незалежно від суми внесків.

 

     Наш проект закону,  який ми розробили і внесли до залу ще два роки тому,  пропонує вирішити проблему в цілому. Коли на засіданні комітету  був  присутній  представник   Національного   банку,   я запитала:  "От  ви  провалюєте  наш  проект  закону.  То  скажіть, сьогодні є інша законодавча база,  яка  вирішила  б  це  питання?" Представник  Національного  банку  каже:  "Немає".  А  якщо немає, давайте приймемо в першому читанні, доопрацюємо з урахуванням усіх зауважень,  і  буде  законодавча  база.  Адже всі наші депутатські звернення  до  Генеральної  прокуратури,  до  Служби  безпеки,  до Міністерства   фінансів  стосовно  ошуканих  людей,  які  просять: "Поверніть нам  наші  заощадження,  наші  вклади,  все  інше",  ви повертаєте нам - бо немає законодавчої бази.

 

     Національний банк (який,  я стверджую,  не є національним, бо він не захищає національні  інтереси  України,  я  думаю,  що  він захищає   національні  інтереси  Сполучених  Штатів  Америки)  дав негативну відповідь.  Проте  я  наполягаю  на  тому,  що  депутати повинні  розглянути  наш законопроект і самі зробити висновок,  чи потрібний він Україні.

 

     Що вирішується   нашим   проектом   закону?   Кожне   довірче товариство,   кожний   комерційний   банк  зобов'язані,  отримуючи ліцензію,  вступити до  цього  фонду.  Цей  фонд  створюється  при Національному  банку  України,  але це незалежний фонд,  джерелами формування  якого  є  поточні  резервні  внески  учасників  фонду, розраховані  згідно з механізмом,  закладеним у наш проект закону, таким  чином,  щоб  самі  поточні  резервні   внески   відповідали заявленій сумі створюваного товариства чи банку.

 

     Друге джерело.   Щоквартальні   внески   учасників,  які  теж розраховані згідно з порядком, встановленим нашим законопроектом.

 

     І третє джерело - пеня,  яка стягується з учасників фонду  за несплату  або  за  несвоєчасну  сплату  щомісячних і щоквартальних внесків.

 

     Таким чином,  кожний  учасник   фонду   сплачує   поточні   і щоквартальні внески. Що ми вирішуємо поточними внесками?

 

     Поточні (щомісячні) внески сплачуються з чистого прибутку або з коштів,  внесених до статутного фонду учасника.  І завдяки тому, що  вони  знаходяться на депозитних рахунках Національного банку і відповідно до облікової ставки Національного банку  встановлюється процент на ці внески,  розмір цього фонду об'єктивно зростатиме за рахунок облікової ставки.  А  за  рахунок  цього  прибутку  будуть зменшуватися поточні резервні внески.

 

     Друге джерело   -  щоквартальні  внески.  Вони  вносяться  не пізніше 20  числа  місяця,  наступного  за  звітним  кварталом,  у розмірі  0,5  відсотка  суми коштів та майна,  залучених у довірче управління від фізичних осіб протягом  звітного  кварталу.  Розмір квартальних   внесків  до  фонду  для  всіх  його  учасників  може зменшуватись за рішенням Національного банку України  залежно  від фінансового стану фонду. Таким чином створюються джерела існування фонду.

 

     Потім розглядаються претензії  громадянінвесторів.  Претензії розглядаються  в  трьох  випадках.  По-перше,  до  учасників,  які припинили  свою  діяльність  і  відмовились  виконувати  договірні зобов'язання.

 

     По-друге, до учасників,  що продовжують свою діяльність,  але не виконують договірних зобов'язань.

 

     По-третє, до    учасників,    що    починають    діяти,     а громадяни-інвестори   вимагають   гарантій   виконання  договірних зобов'язань.

 

     Дуже важливою,  на наш погляд,  є остання  стаття  8  проекту закону, у якій розкриваються механізм участі та повноваження фонду під час  реорганізації  або  ліквідації,  провадження  справи  про визнання  банкрутом  учасника.  У  цьому випадку фонд отримує такі права.

 

     Перше. Вимагати  від  учасників  передачі   фонду   будь-яких документів та надання необхідної інформації.

 

     Друге. Вимагати    громадян-інвесторів,    які    постраждали внаслідок банкрутства учасника, а також розміри завданих збитків.

 

     Третє. Отримувати  від  громадянінвесторів,  які  постраждали внаслідок   діяльності   або   припинення   діяльності   учасника, інформацію про розміри завданих їм збитків.

 

     Четверте. Виступати на засіданнях арбітражного суду.

 

     Тобто наш проект закону порушує проблему в цілому  і  створює законодавче поле для того,  щоб захистити кожного громадянина (він є інвестором,  тому  що  він  довіряє  свої  кошти  чи  в  довірче управління,   чи   комерційному  банку)  від  штучного  чи,  може, природного  банкрутства  цієї  структури.  Повертається   повністю заставна сума.

 

     У цьому полягає суть законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Наталіє Михайлівно.  Скажіть,  будь ласка, чи будуть фінансові піраміди учасниками цього фонду?

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ви знаєте, якщо б це залежало від мене, то я не видавала б і ліцензій на створення цих фінансових пірамід.

 

     Але якщо  сьогодні  видають  ліцензії,  то  вони  зобов'язані відразу стати учасниками і  відразу  внести  до  резервного  фонду певні  кошти.  Крім  того,  фонд  буде контролювати їх діяльність, щоквартально буде отримувати звіти і  вирішувати:  якщо  зростають обсяги піраміди - учасники збільшують внески до фонду.

 

     ГОЛОВА. Ну,  вірно, Національний банк не вміє контролювати, а фонд зуміє.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Так,  не  вміє.  Ми  ж   бачимо,   що   зробив Національний банк у ситуації з банком "Україна".

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Є   запитання?   Три   запитання.   Депутати Зарубінський, Марченко, Мусієнко.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Дякую,  Іване Степановичу. Шановна Наталіє Михайлівно!  У мене абсолютно конкретне запитання. Ви передбачаєте в проекті,  що кошти фонду  розміщуються  на  депозитних  рахунках Національного банку, так?

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Так.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  І  за  залишками  нараховуються відсотки в розмірі облікової ставки Національного банку.  Тобто  фактично  ви пропонуєте,  щоб  Національний банк виконував функції комерційного банку щодо залучення коштів на депозитні рахунки та нарахування на них відсотків.

 

     Якщо подивитись статтю 99 Конституції,  то це не передбачено. Як ви можете це прокоментувати?

 

     І друге.  Чому  ви  наполягаєте  на  тому,   щоб   фонд   був структурним підрозділом Національного банку?  Мені здається, що це теж певною  мірою  суперечить  чинній  Конституції,  яка  визначає функції Національного банку.

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ви знаєте, це питання практично вже вирішено. Я звертаю вашу увагу  на  статтю  8  Закону  про  Фонд  гарантування вкладів фізичних осіб,  який учора проголосований. У ній записано, що фонд є економічно самостійною установою,  яка не  має  на  меті одержання  прибутку  і  має  самостійний баланс,  поточний та інші рахунки в Національному банку України.

 

     Тобто вже вирішено  в  іншому  законі  (знову-таки,  це  наша пропозиція,  але вона тільки потім увійшла),  що при Національному банку створюється  фонд,  коштами  якого  не  може  розпоряджатись Національний банк.  Це страховий,  резервний фонд,  але його гроші знаходяться на депозитному рахунку Національного банку.

 

     У чому питання?  Національний банк користується цими грошима. Гроші є в обігу.  Але здійснювати замість цього фонду всі операції Національному банку не дозволено.

 

     Якщо буде  необхідність   вносити   зміни   до   Закону   про Національний  банк,  то  ми  вважаємо,  що  краще зробити це,  ніж закривати очі на те,  що і сьогодні наших людей ошукують.  А потім усі  правоохоронні  органи скажуть:  немає законодавчої бази,  щоб захистити ошуканих.

 

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. За ним - депутат Мусієнко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия. Наталья Михайловна! Прокомментируйте, пожалуйста, каковы будут социальные, экономические и политические последствия,  если этот проект закона не будет принят?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Непринятие данного проекта закона даст зеленый свет всем авантюристам и шарлатанам для дальнейшего обмана  людей. Например,  как  это  было  месяц  тому  назад  в городе Дебальцево Донецкой области с "Артемидой".

 

     Второй момент.  Раз зеленый свет включен и люди не  защищены, следовательно,  авантюристы  разного рода будут наживаться,  зная, что никакой ответственности нет.  И это  не  только  разного  рода финансовые пирамиды, но и коммерческие банки.

 

     Помните, Владимир  Романович  (мы  были  вместе  на заседании комитета),  что  сразу  же  испугало   финансистов   и   банкиров? Солидарная   ответственность.   А   мы   сказали:  да,  солидарная ответственность!  И тогда уже при  выдаче  лицензий  сами  банкиры будут под микроскопом рассматривать,  кто основывает эту пирамиду, кто открывает этот банк,  есть ли там вообще  надлежащий  уставной фонд  и  надлежащие резервы для того,  чтобы не пострадать потом в целом,  потому что мы с вами увидели,  что  Национальный  банк  не справляется с этой задачей,  они перед собой ее вообще не ставят и не собираются ее выполнять.

 

     Следовательно, непринятие  проекта  закона  будет  еще  более ухудшать ситуацию в Украине. Ну а чем это закончится... Негативные последствия могут быть разного рода.

 

     ГОЛОВА. Іван Мусієнко.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Фракція   "Лівий   центр".   Шановна   Наталіє Михайлівно!  Я думаю,  що мало хто з тих депутатів, які залишилися тут,  сумнівається в необхідності вирішення проблеми,  у зв'язку з якою поданий цей законопроект.  І ми будемо підтримувати його. Але нас звинувачуватимуть  в  тому,  що  це  популізм,  що  тут  немає реальних механізмів вирішення проблеми і так далі.

 

     Тому все-таки    ще   раз   спростуйте   висновок   Головного науково-експертного управління про те,  що законопроект не містить достатньо   чіткого  та  коректного  у  правовому  полі  механізму реалізації цієї благородної мети. Це перше.

 

     І друге.  Знову-таки у висновку Головного науково-експертного управління   записано,   що   доцільніше  було  б  розглядати  ваш законопроект разом з двома близькими  за  змістом  законопроектами депутатів  Сінченка,  Мироненка  і  Коновалюка  щодо відшкодування збитків,   заподіяних   несумлінною    діяльністю    небанківських фінансових  установ,  і  приймати  потім у першому читанні.  Як ви дивитеся на це?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Перше. Коли я готую законопроекти, то працюю з фахівцями.  Для  підготовки  цього  проекту  закону  були залучені фахівці  Київського  національного  економічного  університету  та Комісії  з  цінних  паперів,  і  тому  у  законопроекті закладений виважений і обгрунтований механізм.

 

     Друге. Дивіться,  що  відбувалось.  Ми  в  травні  1999  року вносимо   законопроект,   бо   ця  проблема  взагалі  не  вирішена законодавчо. Фактично через два роки з'являється проект Закону про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Це вже "витяжка" з нашого проекту закону,  але в  ньому,  на  відміну  від  нашого  проекту, порушується  вузьке  коло  проблем,  пов'язане  лише  із  захистом інтересів персонально банкірів.  І якщо вже проголосували  за  цей закон,  у  якому  дуже  багато недоліків,  проте його в цьому залі визнали  професійним,  то  я  дивуюся,  що  таке  питання  виникає стосовно нашого законопроекту.

 

     Третє. Є й інші законодавчі пропозиції.  Дуже добре,  що вони є.  Згідно з  нормальною  процедурою  це  передбачає  прийняття  в першому читанні,  а потім урахування цих пропозицій.  Якщо б хтось інший з депутатів  вирішив  цю  проблему  і  захистив  вкладників, захистив  людей,  які  внесли  в  комерційні  банки  і  в  довірчі товариства свої гроші, то я б тоді і не порушувала це питання. Але на  сьогодні питання не вирішено.  Піраміди зводяться,  комерційні банки банкрутують.  Тому ми з вами  вимушені  приймати  рішення  і вирішувати цю проблему. Я пропоную надійний механізм.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  співдоповіді надається голові профільного комітету Валерію Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! У вас достатньо матеріалів для того, щоб прийняти зважене рішення. Я маю поінформувати вас про рішення  комітету,  яке  зводиться  до того, щоб не підтримувати зазначений законопроект.

 

     Можу поінформувати  також,  що  цей  законопроект розглядався спочатку робочою групою невдовзі  після  його  внесення.  Вона  не рекомендувала  його  приймати.  І  тому  тільки  після наполягання Наталії Михайлівни Вітренко було спеціально розглянуто це  питання на засіданні комітету.

 

     Ми зважили на всі експертні висновки: Головного науково-  експертного  управління,  Національного  банку України.  Всі ці висновки є у вас в тих матеріалах,  які ми подали від комітету.  І саме з огляду на всі ці фахові юридичні  висновки ми  не  рекомендуємо підтримувати зазначений законопроект.  У чому принципові неузгодженості?  Я хотів  би  зазначити,  що  будь-який громадянинінвестор  має нести певну відповідальність за ті ризики, які  супроводжують  інвестиційну  діяльність.  Будь-який  інвестор ризикує.  І будь-які спроби звести ці ризики до нуля означають, що втрачає весь сенс здійснення інвестиційної діяльності як такої.

 

     Тому я хотів би підкреслити,  що питання загальних стосунків, пов'язаних з відносинами між суб'єктами діяльності, які здійснюють довірче управління,  які здійснюють інші форми управління активами громадян,   мають   базуватися  на  загальних  засадах  цивільного законодавства, зокрема, на засадах нещодавно прийнятого Цивільного кодексу в тих частинах, які стосуються цієї діяльності.

 

     Друге. Та   модель   Фонду   захисту   громадян-інвесторів  є достатньо  нечіткою.  І  про  це,  на  мою  думку,  дуже  детально прописано  в окремій думці народного депутата України Москвіна.  Я хотів би звернути вашу увагу лише на декілька  моментів,  про  які вже  говорила  Наталія Михайлівна з трибуни,  зокрема,  на джерела формування коштів фонду.  Учасники фонду щомісячно не  пізніше  15 числа  місяця,  наступного  за  звітним,  на  підставі  розрахунку обов'язкового резервування сплачують  поточні  резервні  внески  в розмірі  різниці  між  сумою коштів та майна,  залучених у довірче управління від фізичних осіб протягом звітного  місяця,  та  сумою коштів  та  майна,  повернутих  учасником  з  довірчого управління власникам  -  фізичним  особам.  Якщо  уявити  початок  діяльності будь-якого  довірчого товариства,  то це означає,  що фактично всю суму залучених коштів це товариство має передати до фонду.  Власне кажучи,  абсолютно  незрозуміло,  до  чого тоді має зводитись його подальша діяльність.  Цей законопроект містить досить багато таких юридичних неточностей.

 

     Я не  хотів  би  вдаватися  зараз до детального аналізу.  Він міститься  у  висновках  Національного  банку  України,  Головного науково-експертного управління і в інших матеріалах, які ми додали до рішення нашого комітету.  Тому я хотів  би  закцентувати  увагу лише на одному.

 

     Нещодавно Верховна   Рада   прийняла   Закон   про  інститути спільного інвестування.  Цей законопроект  готувався  Комітетом  з питань економічної політики,  де,  я так розумію,  активну позицію займає Наталія Михайлівна Вітренко. Цей закон також містить багато відповідей на загальну проблему захисту прав інвесторів,  особливо дрібних інвесторів.

 

     І мені здається,  що у зв'язку з цим  варто  зосередити  свою увагу на можливому уточненні, більш точному викладі окремих статей цього закону і таким чином  вирішити  це  питання  саме  через  ті закони, які мають регламентувати інвестиційну діяльність, загальну поведінку інвесторів на фондовому ринку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Валерію Борисовичу.

 

     --------------

 

     Час завершився.  Уже 12 година 30 хвилин,  тому ми переходимо до "Різного". Висвітіть список.

 

     Слово надається  народному  депутату  Володимиру  Михайловичу Яценку. За ним буде виступати Олександр Кулик.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні   колеги! Насамперед  я  хотів  би порушити надзвичайно важливе питання щодо реакції виконавчої  влади  на  депутатські  запити.  Я  вже  двічі виголошував  запити  стосовно  того,  що Кабінет Міністрів України встановив неправильні правила поведінки  приватизованих  обленерго зі своїми споживачами.

 

     Є квітнева  постанова  Кабінету  Міністрів України,  згідно з якою Кабмін заборонив місцевим органам влади втручатися  в  процес відключення  обласними  енергокомпаніями споживачів,  у тому числі комунальних.

 

     У той же час він узяв на себе зобов'язання про 100-відсоткове фінансування  субвенцій пільговим категоріям громадян,  проте його не виконує і в той  же  час  не  надає  повноваження  і  доручення місцевим органам влади врегульовувати з обленерго ці питання.

 

     У результаті районний центр - селище міського типу Народичі - у червні один тиждень було повністю відключено від водопостачання. Нагадаю, що йдеться про другу зону радіаційного забруднення - зону безумовного (обов'язкового)  відселення.  У  лікарні  навіть  воду носили відрами з колодязя,  з якого взагалі заборонено брати воду, тому що вона забруднена радіацією і давно вже не використовується. Оскільки  була  припинена  робота водопроводу,  люди вимушені були брати цю воду,  щоб прати,  готувати їжу,  годувати хворих  і  так далі.  Обласна  державна  адміністрація  протягом тижня не вдарила пальцем о палець для того, щоб хоч якось навести порядок. Можливо, це і не зовсім так, але зворухнулися і дали воду тільки тоді, коли приїхав народний депутат.

 

     Я з цього самого приводу надсилав запити і щодо іншого  міста

- Коростеня, але ситуація повторюється вже по Народичах.

 

     Анатолію Кириловичу Кінах,  я звертаюся до вас як до Прем'єра з наполегливою вимогою,  щоб ви припинили ці  ігри  та  встановили постійні  правила  гри.  Хворим  і  тим  людям,  які проживають на радіаційно забруднених територіях,  далеко "до лампочки"  (вибачте за  такий  вираз),  як  ви  будете врегульовувати свої відносини з приватними  обленерго.  Дозволили  приватизувати  обленерго  -  не ставте людей у залежність від правил, які вони диктують.

 

     Друге питання  щодо  дитячих  садків  у  містах  Коростені та Овручі.  Я вже звертався  з  цього  приводу.  У  процесі  передачі дитячих   садків   із   власності  "Укрзалізниці"  до  комунальної власності міст "випало" три місяці фінансування.  Мінфін і обласне управління  фінансів  відповідають,  що  вони  просто  забули і не включили це в розрахунки.  Забувати - забувайте,  карати - карайте своїх виконавців,  але "извольте кормить, поить, одевать и обувать детей", які проживають на забруднених територіях.

 

     І останнє,  Іване Степановичу,  уже персонально до  вас.  Наш комітет  розглянув  пропозицію Кабінету Міністрів щодо співпраці і підтримує те,  що запроваджується інститут постійного представника Кабінету  Міністрів  у Верховній Раді України.  Разом з тим ми вам запропонували:  давайте   ми   запровадимо   інститут   постійного представника  Верховної  Ради  України  в Адміністрації Президента України і в Кабінеті Міністрів України.  Якщо вони знають все,  що робиться  у Верховній Раді - від "а" і до "я",  то і Верховна Рада України повинна знати,  що робиться в Адміністрації Президента  та Кабміні: які наради там проводяться, які рекомендації даються щодо співпраці з Верховною Радою України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Олександру Кулику. За ним буде виступати Михайло Гуцол.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Український  народний рух. Президент знову відхилив Закон про вибори народних депутатів. Мені пригадується  давнішня,  ще  з  1994  року,  передвиборна обіцянка Леоніда Кучми.  Він заявляв,  що йому  після  обрання  Президентом достатньо  буде  одного місяця,  щоб навести порядок в країні.  Не уточнив Леонід Данилович однієї  суттєвої  деталі,  якого  місяця: першого чи останнього?

 

     Наслідки діяльності  Адміністрації  Президента  в  незалежній Україні  ми  знаємо.  Останні  парламентські  слухання  з   питань боротьби  з корупцією висвітили цілий "букет" корупційних злодіянь у нижчих і вищих органах влади.  З інформації начальника  ГоловКРУ Каленського  робимо  висновок,  що  на  зорі президентства Леоніда Даниловича було проведено 5 тисяч ревізій,  а за перехідний період до  другого  терміну президентства кількість ревізій зросла до 8,5 тисячі.  Додамо сюди інші резонансні і тривожні для всього  нашого суспільства    "набутки"    діяльності    в    Україні   політично безвідповідальної     влади:     ошукані     трастами     мільйони співвітчизників,  132  мільярди  боргу  Ощадбанку,  тисячі  кращих науковців,  які виїхали за кордон у пошуках  кращої  оцінки  своїх знань.  А  українські  дівчата-красуні,  яка потреба погнала їх на закордонні панелі та у борделі? А "лідерство" кучмівського періоду за  показником утисків свободи слова?  Нерозкриті вбивства відомих політичних діячів Щербаня, Бойка, Гетьмана, Чорновола, Гонгадзе та багатьох  інших?  А  тисячі фактів розкрадань високими посадовцями місцевих бюджетів,  пограбування банку  "Україна"?  Яка  політична сила  візьме на себе відповідальність за ситуацію в країні?  Може, СДПУ(о),  "Демсоюз"  чи  НДП,  які  найбільше   опікуються   долею Президента?  Може,  Аграрна  партія,  яка  залучила у свої ряди не тільки колишніх голів колгоспів,  а й навіть артистів  Полтавської філармонії?  Чи,  може,  Комуністична  партія,  яка  має найбільшу фракцію в парламенті і найбільше нелегальних симпатиків у  низових ланках органів місцевого самоврядування?

 

     Думаю, що  ні  перша,  ні  друга,  ні будь-яка інша,  бо така політична відповідальність поки що не  регламентована  українським законодавством, як це заведено у правових, цивілізованих країнах.

 

     У тих  країнах є і політично відповідальні президенти:  Буш - республіканець, Тоні Блер - лейборист, Кваснєвський - соціаліст, а якої  партійності  Леонід  Кучма?  Може,  саме через це він з цієї своєї посади постав проти політичної  структуризації  суспільства? Структуризації,  яка  можлива  тільки через вибори на пропорційній партійній основі.

 

     Громадській думці нав'язується абсолютно згубна ідея, мовляв, суспільство   не  дозріло  до  вибору  тієї  чи  іншої  ідеології. Виходить,  що кризові явища роз'їдають  суспільство,  а  Президент хоче  залишити  стару систему виборів,  тобто нічого не змінювати. Ніякої логіки! Суспільство вже перезріло, та й у нашому парламенті понад  400 партійних депутатів.  Губернатори та мери партизуються, бо є розуміння,  що партійні вибори,  в тому числі і  до  місцевих представницьких органів,  - це неминучість. А відтягують у часі ці вибори для того, щоб тільки більше накрастись. Бо нині з них ніхто не спитає,  а мусила б спитати партія чи блок партій, які будуть в опозиції.

 

     Та й сама партія,  яка через вибори  прийде  до  влади,  буде очищатися від керівників, що плямують її честь чи то в уряді, чи в суді,  чи в банку.  Невже цього не розуміє Леонід Данилович? Невже не  розуміє,  що  вибори на партійній основі і в його інтересах як глави держави?  Один місяць,  протягом якого  він  на  зорі  своєї президентської  юності  обіцяв  навести порядок,  звісно,  міф.  А пропорційні вибори - це реальний шлях.

 

     Я закликаю Леоніда Даниловича стати на цей праведний шлях!

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що це право  артиста,  у  яку  партію  йому вступати. Так що ж ви йому забороняєте вступати в Аграрну партію?

 

     Слово надається  народному  депутату  Михайлу Гуцолу.  За ним буде виступати Федір Абрамов.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую. Фракція "Яблуко". Заява екологічної партії України "Захист".

 

     "Екологічна партія  України  "Захист" стояла і буде стояти не лише  на  позиції  захисту  природи,  але  й  конституційних  прав громадян України.

 

     Ми це робили і будемо робити,  на те ми і є політична партія. Екологічна партія України "Захист" відстоювала і буде  відстоювати програму Леоніда Даниловича Кучми - нашого Президента.

 

     Шановний Президенте!  Ви  наполягаєте на співпраці всіх гілок влади.  Проте ряд голів обласних державних адміністрацій,  у  тому числі  і  голова  Чернівецької  облдержадміністрації Теофіл Бауер, можуть собі дозволити порушити Конституцію та чинне законодавство. Екологічна   партія   України   "Захист"   просить   вас,  Леоніде Даниловичу,  вирішити  питання  перебування  Теофіла   Бауера   на займаній посаді.

 

     Екологічна партія  України закликає вас,  Леоніде Даниловичу, попросити голову обласної державної адміністрації Сумської області Володимира  Щербаня прийняти афганців і допомогти у вирішенні всіх їхніх проблем".

 

     Шановні колеги!  Шановний Іване Степановичу!  Прошу вас  дати доручення   голові   регламентного   комітету   заслухати   лідера Комуністичної партії Петра Симоненка,  щоб він дав  пояснення,  як він  хоче  "стереть  меня  в порошок" як голову екологічної партії "Захист", як народного депутата, зрештою, як громадянина України.

 

     Після парламентських слухань з питань  прав  людини  до  мене підійшов  лідер  комуністів  і  в грубій формі пригрозив:  "Я тебя сотру в порошок!"

 

     Іване Степановичу,  я хотів би  знати,  яким  чином  це  буде робити  лідер  комуністів?  Тому хочу,  щоб він пояснив це в цьому залі і в регламентному комітеті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Федору  Абрамову. За ним буде виступати депутат Баулін.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые коллеги!  Прежде всего я хочу сказать несколько слов в защиту своего  лидера  Петра Николаевича.  Это один из интеллигентнейших людей, поэтому вряд ли он мог такое сказать.

 

     Уважаемые товарищи!  Все  мы,  но   особенно   мажоритарщики, получаем  большое  количество  писем из округов.  Вот одно из них, которое пришло в мой адрес.

 

     "Мы, жители  села  Тимофеевка  Шахтерского  района   Донецкой области  в  количестве  102  человек,  обращаемся к вам с просьбой походатайствовать  перед  вышестоящими  органами  в  связи  с  тем ужасным положением, в котором мы сегодня оказались.

 

     Вот уже  несколько лет у нас в селе нет питьевой воды по вине шахты "Речная" ("Торезантрацит"). Выработка шахты прошла под нашим селом, и из всех колодцев вода ушла в шахту. Нам приходится ходить по балкам в поисках  воды,  а  население  у  нас  почти  полностью состоит  из стариков.  Многие старички остались одни.  Если есть у кого дети,  то живут далеко.  Жди,  когда они приедут  и  принесут воды.

 

     Мы, бригада   бывшего   колхоза   "Перемога",   находимся  на расстоянии 10 километров от  центра  хозяйства,  часто  приходится ходить  на  работу  пешком.  Транспорта  нет,  телефона нет.  Дети вынуждены идти несколько километров к поезду,  чтобы  добраться  в школу. Раньше хоть были лошади, сегодня и их нет.

 

     Большинство людей  (колхозники  и  рабочие) проработали по 40 лет,  и что на старости получили? Пенсии хватает только на хлеб, а запить  нечем,  потому  что из балки старики по 85 лет не принесут себе воды. Пообещал голова поставить скважину, но до сих пор слова остались словами.

 

     Вот какие у нас беды. Просим вас, помогите нам!"

 

     И подписи 102 человек.

 

     Уважаемый Иван   Степанович,   я   прошу   считать  это  моим депутатским запросом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я сьогодні ж відправлю. Підготуйте, і сьогодні відправимо  Кабінету  Міністрів,  адміністрації  і  в  район.  Це, звичайно, такі явища...

 

     Слово надається народному депутату Павлу Тищенку. За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемые  товарищи!   Я   уполномочен   от   имени   общественных организаций Харьковщины сделать такое заявление.

 

     "Мы, участники     пролетарских     общественных     движений Харьковщины,  выражаем решительный протест по  поводу  незаконного ареста Слободана Милошевича, бывшего президента Югославии.

 

     Слободан Милошевич  был арестован по указанию руководства США для передачи Гаагскому трибуналу.  Известно,  что  Запад  пообещал полтора миллиарда долларов за его арест,  следовательно, Милошевич был продан нынешним руководством Югославии, которое придерживается прозападной ориентации.

 

     Западные политики  намерены  судить  Милошевича  как военного преступника.  В чем же вина Милошевича?  Весь мир  видел,  что  он защищал  суверенитет  и территориальную целостность своей страны в соответствии с конституцией  Югославии.  Он  проводил  независимую политику, не предал свой народ и не продался Западу.

 

     Как видим,   совершается  лицемерное  надругательство,  нагло попираются права людей.  Судить нужно  не  патриота  Югославии,  а натовских преступников во главе с "ястребами" США за бомбардировку Югославии снарядами с урановым наполнением,  в результате  которой погибло  свыше  2  тысяч мирных жителей,  около 700 детей,  ранено более 6 тысяч человек,  разрушены  сотни  больниц,  школ,  мостов, промышленные  предприятия,  электростанции,  тысячи  жилых  домов. Ущерб составляет десятки миллионов долларов.

 

     Международному трибуналу  должны   быть   преданы   настоящие преступники - руководство НАТО. Мы не можем равнодушно смотреть на то, как уничтожают наших славянских братьев.

 

     Мы обращаемся к Верховной Раде Украины, депутатам-коммунистам в  первую  очередь,  с  просьбой  высказать свой решительный голос протеста на государственном уровне  в  защиту  патриота  Югославии Слободана Милошевича.  Мы призываем всех честных граждан выступить с гневным протестом против преследования сербских патриотов.  Руки прочь от героического народа Югославии, самоотверженно защищающего независимость своей Родины! Свободу Слободану Милошевичу!"

 

     Я передаю этот текст Председателю Верховного Совета.  В то же время  мои  товарищи просили передать,  что они готовы заменить на скамье подсудимых Слободана Милошевича на нашего Президента Кучму, который  обвиняется  в совершении преступлений против собственного народа.

 

     Иван Степанович,  вы  в  очередной  раз   допустили   промах, свидетельствующий  о  незнании  вами  ситуации в Украине,  когда в интервью одной газете заявили,  что раньше мы гонялись  за  валом, сегодня у нас всего навалом.

 

     Вот письмо жителей Дергачивщины Харьковской области,  которые говорят,  что  это  наглая  ложь.  Извините,  это  их  слова.  Они предлагают вам приехать в их район,  зайти в магазин и узнать,  на сколько там реализуется товаров: всего лишь на 300 гривень в день. И   покупают  самое  необходимое:  соль,  сахар,  хлеб.  Остальное выращивают на приусадебных  участках.  Так  что  опять  же  вы  не понимаете ситуации.

 

     И последнее. Учитывая то, что мне передали слово и я записан, хотел бы выразить свое возмущение и протест против того,  что было заявлено   Андресюком   -   председателем   Комитета  по  вопросам национальной безопасности и обороны,  который вчера на  встрече  с Робертсоном    предлагал   этому   председателю   НАТО   расширить сотрудничество,  расширить представительство в Украине.  Никто его на это не уполномачивал.  НАТО нам здесь не надо.  Это агрессивная организация,  которая пытается подчинить своему  диктату  политику нашего  государства.  Народ  на  это  Андресюка  не уполномачивал. Поэтому я просил бы, чтобы такие заявления больше не звучали.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію  Черненку. За ним буде виступати Володимир Марченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати!  Я хочу звернутись до вас, Іване Степановичу, а також до Віктора  Івановича  Шишкіна.  Скільки  у нас в державі можна вести слідство?

 

     До мене звернувся громадянин Артюшенко,  по справі якого  вже п'ять  років  ведеться слідство.  Він дав підписку про невиїзд.  У 1999 році матеріали передали до суду.  Суд розглянув і направив на повторне  слідство.  А  далі  події  розвивались так.  Прокуратура передає цю справу (бачить,  мабуть,  що справа така,  що нічого не вийде)  міліції.  Міліція  повертає  назад.  Людина  не  може ніде працювати,  не може нікуди поїхати  шостий  рік.  Я  звернувся  до Генеральної  прокуратури.  Нормальна  відповідь:  скаргу взяли під контроль.  Обласна прокуратура відповідає,  що постанова  слідчого міста  Горлівки скасована,  дані вказівки про прийняття рішення по справі згідно із  законом.  Далі  доходить  до  прокуратури  міста Горлівки. Чекаю відповіді, чекаю, так і немає. Ще раз звертаюсь до прокуратури Горлівки:  "Шановні,  я ж  знову  буду  звертатися  до прокурора".

 

     Приходить така  відповідь:  "Розслідується кримінальна справа про зловживання виробничного об'єднання  "Артемвугілля".  В  даний час виконуються вказівки прокуратури Донецької області.  Одночасно роз'яснюю,  що згідно з рішенням Конституційного Суду України  від 11  квітня  2000  року неприпустимо втручання в діяльність органів прокуратури з питань слідства".

 

     Ніколи я не втручався в діяльність прокуратури. Я хочу тільки знати,  коли  цю  справу  завершать.  Чи  вона  може  взагалі бути завершена?  Чи колись матеріали  передадуть  до  суду  і  буде  це рішення  суду  чи  ні?  До  мене  вже  звертається виборець:  "Хоч посадіть мене, але я не можу бути стільки під слідством".

 

     Я, Іване Степановичу,  прошу  направити  це  до  прокуратури. Якось треба все з'ясувати остаточно.

 

     І ще  одне  питання.  Казали  про підвищення заробітної плати медичним працівникам.  Підвищили.  Подивіться, як підвищили: лікар виїзної  бригади  (категорія  вища)  - 382 гривні,  головний лікар (вища  категорія)  -  280  гривень,  заступник  головного   лікаря (категорія  вища) - 260 гривень,  водій автомобіля з виїздом - 327 гривень.

 

     Шановні урядовці!  На жаль,  немає нікого.  Хто так  підвищує заробітну плату? Хто буде працювати керівником, лікарем?

 

     І ще одне цікаве рішення. Завідуючий підстанцією, лікар (вища категорія) - заробітна плата 178 гривень. Балакали, балакали, сіли і заплакали.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку. За ним буде виступати депутат Стоженко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Иван  Степанович,  в  связи  с тем,  что зал "переполнен",  я буду обращаться в большей степени к вам  с  тем,  чтобы  обратить  ваше внимание  на  несколько  проблем  и  просить вас подключиться к их решению.

 

     Проблема первая.  Я  вот  прослушал  ваше  выступление.   "Ви вболіваєте за ненькуУкраїну,  за її самостійність,  за те, щоб наш народ жив у достатку і таке  інше.  Пропонуйте  свої  ідеї,  я  не заперечую,  щоб  ви  мали свої ідеї.  Але я вважаю,  що ви повинні зважати і на моє право мати ідеї".

 

     Однако в государстве  есть  нормы,  которые  все  мы  обязаны выполнять.   Вот   одна   норма:   статьи  46  и  48  Конституции. Конституцией определено,  что каждый  гражданин  в  Украине  имеет право на достаточный прожиточный уровень.  Верховный Совет Украины принял Закон о прожиточном уровне.  Закон подписан Президентом. Но в  законах,  которые  теперь принимаются,  а именно:  о пенсионном обеспечении,  об оплате труда,  бюджет - во всем,  что принимается Верховным Советом, во всем, что принимает большинство, которое вас избрало,  Иван  Степанович,   везде   идет   грубейшее   нарушение Конституции.    И    официальные    нормативы   не   соответствуют конституционным нормам, не соответствуют прожиточному уровню.

 

     Поскольку вы - Председатель Верховного Совета, вам необходимо дать  ответ  хотя  бы  мне  - депутату или депутатам Прогрессивной социалистической партии.  В стране не  действует  Конституция,  ее статьи  46  и 48.  Если не действуют,  сделайте заявление.  Вы как Председатель Верховного Совета, президентское большинство, которое в  зале  принимает такие решения,  Президент,  который подписывает такие законопроекты и такой бюджет, сделайте заявление, что вот по таким-то  мотивам  Конституцию  вы  не  признаете  или не считаете необходимым ее  выполнять.  В  противном  случае,  и  в  бюджетном процессе,   и   в   законодательном   процессе   нужно  эти  нормы реализовывать.

 

     Еще одна проблема.  Вчера Конституционный Суд принял решение, что  закон  о  внесении  изменений  в  Конституцию о правомерности лишения депутатских полномочий в случае,  если депутат  прошел  по партийному  списку,  а  потом  перешел в другую фракцию,  является конституционным.  Я прошу включить в повестку дня  и  в  следующий четверг решить эту проблему,  проголосовать за этот закон. Решение Конституционного Суда есть.

 

     И последнее. Иван Степанович, нужно как-то защитить депутатов в  их  праве  отчитаться  перед избирателями.  Я приведу несколько примеров.  Приезжаешь в округ - заплати за помещение,  за свет, за обявление  по  радио.  И причем это же наш округ,  мы там избраны депутатами,  в Законе о статусе народного депутата определена наша обязанность отчитаться.

 

     Дальше. Депутаты   прошли   по   партийным  спискам.  Я  хочу отчитаться о  тех  законопроектах,  которые  мы  внесли.  Куда  не приедешь,  заплати за обявления, заплати за помещение, заплати за свет и так далее.  За счет чего?  Я  обращаюсь  к  вам,  чтобы  вы обратились в Комитет по вопросам Регламента и решили эту проблему.

 

     И последний пример. В Харькове прогрессивные социалисты будут проводить митинг, взяли заявку на митинг. Уже выставили требования проплатить  за  то,  что  "скорая  помощь"  там будет,  проплатить милиции за то,  что она будет  охранять  порядок.  Что  еще  можно придумать?

 

     Иван Степанович,  ваша  регламентная обязанность - следить за тем,  чтобы народные депутаты Украины могли реализовать свои права и  обязанности.  Я  прошу  вмешаться  и обеспечить депутатам право отчитаться перед избирателями.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  але в  обов'язки  Голови  Верховної  Ради  не входить  слідкувати  за тим,  що робиться в округах.  Найдіть мені таку регламенту норму, і ми потім подискутуємо.

 

     Я не відмовляюсь,  Володимире Романовичу.  Я прошу профільний комітет  підготувати такого листа і направити владі на обласному і районному  рівнях.  Це  я  зроблю,  дійсно,  влада  повинна   бути зацікавлена  в тому,  щоб приїхав народний депутат і допоміг вести роботу з людьми.  Я думаю,  що це не прикрашає будь-яку владу. Так що я в цьому плані вас підтримую,  але в прямі обов'язки Голови це не входить.

 

     Я взагалі прошу щодо всіх цих виступів у "Різному"  розсилати протокольні  доручення  тим  структурам  і адресатам,  до яких тут звертаються.

 

     Що стосується  рішення  Конституційного  Суду,   то   вже   є звернення   деяких  депутатів,  тому  я  звертаюся  до  керівників фракцій,  щоб вони в понеділок на  засіданні  Погоджувальної  ради підтримали  пропозиції про включення до порядку денного наступного пленарного тижня цього питання.

 

     Слово надається народному депутату  Володимиру  Стоженку.  За ним буде виступати депутат Роєнко.

 

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Фракція "Демсоюз".  Заява щодо  стану  фінансування  сфери охорони здоров'я.

 

     "Шановні колеги!  Фракція партії "Демократичний союз" звертає увагу народних депутатів України,  уряду України  на  необхідність суттєвого  поліпшення  фінансування  сфери  охорони здоров'я,  яка забезпечує виконання державою  однієї  з  ключових  її  соціальних функцій.

 

     Піклування про    здоров'я   громадян,   надання   можливості гарантованого  отримання  ними  кваліфікованої  медичної  допомоги незалежно від рівня доходів є конституційним обов'язком держави.

 

     Разом з  тим  нинішній стан сфери охорони здоров'я не може не викликати   тривоги.   Хронічна   нестача   навіть    найпростіших медикаментів   стала  буденним  явищем.  Значна  частина  закладів охорони здоров'я перебуває в аварійному стані.  Посилюється відтік кваліфікованих  кадрів  у  приватні  заклади охорони здоров'я,  що позначається  на  якості  надання   медичних   послуг   державними закладами.

 

     Фракція партії  "Демократичний  союз"  вважає,  що  першим  і ключовим  кроком  у  напрямі  розв'язання  цих  та  інших  проблем державної    медицини   має   стати   суттєве   підвищення   рівня матеріального забезпечення медичних працівників у відповідності  з Основами  законодавства  України  про  охорону здоров'я.  Сьогодні середня заробітна плата медиків становить менше половини середньої зарплати  у  промисловості  і  є  однією  з  найменших у народному господарстві.

 

     Особливу тривогу викликає  той  факт,  що  у  травні  на  тлі підвищення  зарплати  практично  у  всіх  галузях середня зарплата працівників закладів охорони здоров'я не тільки не підвищилась,  а й навіть зменшилась.

 

     Крім того,   знову   зросла   більш   як   на   7   відсотків заборгованість по виплаті зарплати медикам.  Усе це  свідчить  про недостатню  увагу  уряду  до  проблем  галузі,  від  якої залежить здоров'я нації як теперішнє, так і майбутнє.

 

     Кабінет Міністрів по суті проігнорував ряд положень постанови Верховної Ради від 7 грудня 2000 року за результатами Дня уряду 14 листопада 2000 року,  яка,  зокрема,  передбачала: створення фонду охорони  здоров'я  населення  України  за  рахунок частини коштів, одержаних від надходження акцизного збору на алкогольні  напої  та тютюнові вироби (не виконано);  затвердження програми заходів щодо забезпечення    гарантованого    рівня     надання     безоплатної кваліфікованої   медичної  допомоги  у  державних  та  комунальних закладах (не  виконується);  погашення  заборгованості  з  виплати заробітної плати медикам, а також інші заходи.

 

     Фракція партії   "Демократичний   союз"   вважає,   що  уряду необхідно  суттєво  скоригувати  свою  політику  у  сфері  охорони здоров'я і забезпечити виконання положень зазначеної постанови,  в тому числі щодо поступового доведення середньої  заробітної  плати медичних  працівників до рівня середньої зарплати у промисловості. При розробці  проекту  Державного  бюджету  України  на  2002  рік Кабінет  Міністрів має забезпечити суттєве підвищення фінансування сфери охорони здоров'я, враховуючи стан галузі і її значення".

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віктору Роєнку. За ним буде виступати депутат Чиж.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної партії України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Я хотів виступити при розгляді  проекту Закону України про акціонерні товариства,  проте не встиг,  але тепер у мене така можливість є.  Я хочу оприлюднити звернення  працівників закритого акціонерного товариства "Уманська швейна фабрика",  яке сьогодні ритмічно працює,  зберегло трудовий колектив,  чисельність якого становить близько 800 чоловік, не має заборгованості ні перед державою,  ні перед своїми працівниками, а частка  відрахувань  підприємства  до  міського  бюджету становить майже 25 процентів.

 

     З 1993 року фабрика є акціонерним товариством закритого типу. І   робітники   вважають,   що  фабрика  перебуває  в  колективній власності, а вони є власниками цілісного майнового комплексу.

 

     Після звітно-виборних  зборів  акціонерів   товариства,   які відбулися  6 квітня цього року і на яких було обрано нового голову правління,  а  старого  було  звільнено  за  грубі   порушення   і зловживання  службовим  становищем,  у  місцевій  пресі  з'явилось оголошення про скуповування акцій нашого  товариства  громадянином Крижанівським.  І  це  незважаючи  на  те,  що  наше  товариство є закритим і засновницькі документи забороняють це робити без  згоди загальних  зборів засновників-акціонерів.  Як виявилося,  до цього доклала багато зусиль колишній директор Жижка,  яка  на  порушення чинного законодавства передала копію реєстру акціонерів товариства цьому підприємцю.

 

     Особи, які здійснюють скуповування акцій, вдаються до обману, шантажу   і   погроз   по  відношенню  до  акціонерів.  Тому  дане підприємство - Уманська швейна фабрика  -  перебуває  під  великою загрозою.  Ми знаємо,  що внаслідок такого шантажу та скуповування акцій  акціонерне  товариство  знищується,   знищується   і   саме підприємство:  люди  залишаються  без  роботи,  а  воно саме потім розпродається.  Таким чином,  не буде ні робочих місць,  ні самого підприємства.

 

     У зв'язку з цим трудовий колектив звертається до нас,  щоб ми при прийнятті проекту Закону  України  про  акціонерні  товариства все-таки  передбачили  механізм  захисту акціонерних товариств від таких протиправних дій.

 

     Іване Степановичу,  я прошу,  щоб мій сьогоднішній виступ був оформлений   як   депутатське  звернення  і  переданий  до  голови Державної комісії з цінних паперів та  фондового  ринку  Мозгового Олега Миколайовича та Генеральної прокуратури України, тому що тут є порушення Закону про господарські товариства. Ось копія договору купівлі-продажу,  де  є тільки підпис продавця,  а підпису покупця взагалі немає.

 

     Ми знаємо, що якщо є підпис, то з цим договором можна зробити все,  що  хочеш.  Тим  більше  він невстановленої форми,  а це вже підробка документів.

 

     І третій аргумент - це те,  що  колишнім  директором  фабрики було передано реєстр, що теж є порушенням закону.

 

     Тому я  прошу  вважати  це  моїм  депутатським  зверненням до голови державної комісії і Генерального прокурора,  щоб  захистити цей трудовий колектив.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Григоровичу,  я це виконаю.  Але що ж робить місцева влада? Їм що, фабрика не потрібна, колектив не потрібен чи як? Я це зроблю, але що ж на місці роблять? Що, там немає влади?

 

     РОЄНКО В.Г. Відповідаю на це запитання. Зараз я вже підключив усіх, кого можна було підключити по захисту. І, звичайно, висловив звинувачення  на  адресу  місцевих  органів влади,  які поки що не стали на належний захист цього трудового колективу.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам за це.  Слово надається народному  депутату Івану Чижу.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість".  Шановні колеги!  Нещодавно ми святкували  п'яту річницю  прийняття Конституції,  а незабаром святкуватимемо десяту річницю  незалежності  України.  Уже  десять   років   політологи, політики,  журналісти шукають національну ідею. Тим часом для мене і для тих людей,  які зі мною поруч у політиці,  національна  ідея виражається   дуже   простою  істиною:  "щаслива  людина  -  міцна Україна". Оце є формула національної ідеї.

 

     І я не думаю,  що хтось мені  заперечить.  Можна  придумувати якісь наукоємні вирази, але, по суті, в цьому полягає основа.

 

     Якщо це так, то все, що ми робимо, в тому числі і в цій залі, повинно орієнтуватися на  забезпечення  цих  параметрів  "щасливої людини"  (це  дуже  серйозна  комплексна  проблема).  Це  шлях  до зміцнення України.

 

     Дивіться, що в нас робиться у  сесійній  залі.  Я  критикував завжди,  Іване Степановичу, і зараз критикую: ну, не можна зводити депутатську  роботу  до  одного  дня  -  четверга,  коли   справді наповнений зал і йде процес "випікання" законів,  як млинців! І ми завжди перебуваємо  в  цейтноті,  тому  що  четвер  буває  раз  на тиждень.  Немає  п'яти  четвергів  на  тиждень.  А  якби  механізм працював,  як він і раніше  працював,  обговорили  -проголосували, обговорили   -   проголосували,  то  депутат  був  би  знайомий  з матеріалом і в нас завжди був би  час  для  того,  щоб  оперативно розглядати ці питання.  Дивіться, ми проект Податкового кодексу не можемо розглянути, бо вже немає четверга. От якийсь ерзац зробили, заклали  якісь  параметри.  Воно абсолютно не узгоджується.  Немає компенсуючих факторів,  зараз відбувається провал з  надходженням. Якщо прийняти це, як воно потім буде компенсуватися і як це вплине на формування бюджету? Ми ж нічого не знаємо!

 

     Тому я думаю,  що якщо ми говоримо про державні проблеми,  то починати треба з себе.  Якщо це так,  треба повертатися,  це не на камені видовбано.  Ми бачимо,  що це заважає законотворчій роботі, треба   змінювати   і   повертатись  до  нормальних  цивілізованих параметрів. Це така проблема, яка комплексно стосується всіх.

 

     Так само і у мене у окрузі є маса проблем.  Але я  хотів  би, щоб  ми,  вирішуючи  питання  аграрного  сектора,  дивилися  на ту сільську економіку,  яка вже працювала.  Це стосується і  цукрової галузі.  От  коли  тут  був  заступник  міністра  Рижук,  я про це говорив,  і  він  нібито  підтримував.  Скільки  цукрових  заводів зупинено!  У  мене  в  окрузі  знаходиться  Деражнянський цукровий завод,  у мене вже серце болить за  нього  говорити,  тому  що  це основний бюджетоутворюючий фактор,  за ним люди, ціле місто. Завод кілька років не працює, зараз відновити все практично неможливо.

 

     Тому я хотів  би,  щоб  уряд,  перед  яким  ми  ставимо  такі принципові  питання,  комплексно  підходив до їх розв'язання.  Але починати треба з себе.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване  Сергійовичу.  Вносьте,   будь   ласка, пропозиції  щодо  змін  до  Регламенту.  Я  вже  говорив  сьогодні багатьом:  давайте хоч наступного тижня зробимо середу днем,  коли обговорюємо і приймаємо рішення,  а в четвер доголосуємо те, що не встигли.  Давайте хоч два дні зробимо на наступному  тижні.  Я  на Погоджувальній  раді внесу таку пропозицію.  Підтримаєте,  так хоч попрацюємо в наступні середу і четвер.

 

     По всіх виступах я вже дав протокольне доручення, щоб там, де це можливо, прискорити доведення запитів до адресатів.

 

     Сесія продовжить  роботу  у  пленарному  режимі  у  наступний вівторок о 10 годині. До побачення.

 9