Стенограма пленарного засідання

19 червня 2001

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  ч е р в н я  2001  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі пленарних засідань зареєстровано 360 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд питань порядку денного. Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (до законів про державне  регулювання  ринку  цінних  паперів  в  Україні  та  про виконавче провадження).

 

     Доповідач заступник голови Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку Бірюк Сергій Олексійович.

 

     Будь ласка, Сергію Олексійовичу.

 

     БІРЮК С.О.,  заступник  голови  Державної  комісії  з  цінних паперів і фондового ринку.  Добрий день, шановні народні депутати, шановний  головуючий!  На  ваш  розгляд  вносяться зміни до деяких законодавчих актів України.  Вони спрямовані на поліпшення захисту прав   інвесторів   та   держави  на  фондовому  ринку.  Ці  зміни спрямовані,  поперше, на те, щоб надати можливість комісії під час розгляду  справ  про  правопорушення на фондовому ринку отримувати письмові   пояснення   посадових   осіб,   підприємств,   установ, організацій  з  питань,  які  виникають  у  ході  перевірки фактів порушення законодавства про цінні папери.

 

     Викладені пояснення  можуть  використовуватися  безпосередньо для   об'єктивного   встановлення   фактів  правопорушень  або  їх відсутності.  Без цих пояснень в арбітражному,  в іншому  суді  не можна встановити деякі обставини.

 

     По-друге, пропонується  збільшити термін вилучення документів під час перевірки -  до  10  днів  з  метою  більш  ретельного  їх вивчення   та   врахування   під   час   проведення  розслідування правопорушень та дій,  які  вчинить  уповноважена  особа  з  метою встановлення, чи було правопорушення, чи ні.

 

     Також у  даному  законопроекті,  враховуючи  зміни  в чинному законодавстві, пропонується вилучити можливість надання інформації про  накладення штрафу до банківських установ у зв'язку з тим,  що права про списання штрафу в комісії немає.

 

     Крім того,  пропонується внести зміни до Закону про виконавче провадження,  які  передбачають  окрему  процедуру  щодо стягнення штрафів,  які  накладає   комісія   з   цінних   паперів   за   ті правопорушення,  які здійснюють як юридичні особи - посадові особи акціонерних товариств та учасників фондового ринку,  так і фізичні особи.

 

     Згідно із  Законом про державне регулювання така можливість у комісії є. Комісія накладає штрафи, але оскільки згідно з Декретом про  державне  мито  комісія  не  має  права  звільняти від сплати державного мита,  ми звертаємося з проханням підтримати пропозицію щодо   включення   відповідних   змін   до  Закону  про  виконавче провадження,  також враховуючи те,  що такий орган, як, наприклад, Антимонопольний  комітет  у цій статті вже є,  і відповідні штрафи направляються до бюджету.

 

     Комісія ніколи  не  мала  позабюджетних  фондів  і  всі  суми штрафів,   які   вона   накладала   на  тих  чи  інших  порушників законодавства,  потрапляють до бюджету.  Але ситуація така,  що не всі сплачують ці штрафи,  бо в комісії немає достатніх важелів для регулювання отримання їх до бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Олексійовичу.  Чи є  запитання  до доповідача? Немає запитань. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності  та  інвестицій  Москвіну  Сергію  Олександровичу.  Будь ласка.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні  народні депутати!   Комітет  з  питань  економічної  політики,  управління народним  господарством,  власності  та  інвестицій  розглянув  на своєму  засіданні  12  квітня  цього  року  законопроект за 5331 і рекомендує прийняти його за основу.

 

     Зазначеним проектом закону до чинних законів  України  -  про державне  регулювання  ринку  цінних  паперів  в  Україні  та  про виконавче провадження вносяться  зміни,  спрямовані  на  посилення державного регулювання ринку цінних паперів.

 

     Водночас комітет  вважає,  що  в  другому  читанні мають бути враховані зауваження Головного науково-експертного управління щодо залишення копій вилучених документів у осіб,  які перевіряються, а також зауваження юридичного управління щодо  внесення  відповідних змін  до  статті  11  Закону про державне регулювання ринку цінних паперів  в  Україні,  де  йдеться  про  стягнення  накладених   на юридичних осіб штрафів у судовому порядку.

 

     Також у  пункті  21  статті  8  та  в першому реченні частини четвертої статті 12,  крім заміни слова "трьох" на слово "десяти", необхідно   визначити  чого  "десяти"  -  днів  чи  діб,  оскільки зазначені  норми  регулюють  один  і  той  же  строк   по-різному. Пропонується в обох випадках прописати "десяти діб".

 

     Усі інші   пропозиції,   викладені   в   проекті,   є  цілком прийнятними.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до співдоповідача? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  переходимо до обговорення даного питання. На обговорення записались два народних депутати.

 

     Народний депутат  Черняк.  Тоді  народний   депутат   Олексій Марченко.  Таким чином,  обговорення закінчено.  Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться в четвер.

 

     --------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.

 

     Слухається питання про проект Закону  про  внесення  змін  до Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення.  Доповідає заступник голови  Національного  банку  України  Кротюк  Володимир Леонідович. Будь ласка, Володимире Леонідовичу.

 

     КРОТЮК В.Л.,  заступник  голови  Національного банку України. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Вашій увазі  пропонується  проект  Закону  України  про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення,  розроблений і внесений  на  розгляд Верховної Ради України Національним банком у порядку законодавчої ініціативи.

 

     Необхідність цього  закону  об'єктивно  викликана  змінами  в законодавстві, що регулює банківську діяльність, а саме прийняттям Закону  України  про  внесення  змін   до   Закону   України   про Національний  банк України від 13 липня 2000 року та нового Закону України про банки і банківську діяльність від 7 грудня 2000 року.

 

     Чинна на   сьогодні   стаття   1665   Кодексу   України   про адміністративні  правопорушення  передбачає  накладення  штрафу на керівників банків або інших  фінансово-кредитних  установ  у  разі невиконання ними встановлених Національним банком строків законних вимог   щодо   усунення   порушень   банківського   законодавства, нормативноправових актів Національного банку України.  На сьогодні ця  стаття  вже   не   узгоджується   з   положеннями   зазначених законодавчих актів,  зокрема, як щодо підстав застосування штрафу, так і кола осіб, до яких він може бути застосований.

 

     Статтею 73 Закону України про банки і  банківську  діяльність передбачено,    що   в   разі   порушення   банками   банківського законодавства,  нормативно-правових  актів   Національного   банку України або здійснення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку,  Національний банк адекватно до  вчиненого  порушення має право вживати заходів впливу,  в тому числі накладати штраф на керівників банку без  попередньої  вимоги щодо  усунення  порушень,  як  це  раніше  передбачалось  у першій редакції статті 62 Закону України про Національний банк.  Редакція цієї  статті  в липні 2000 року була змінена,  а після прийняття в грудні  минулого  року  Закону  України  про  банки  і  банківську діяльність  визнана  такою,  що  втратила чинність.  Важливо також наголосити,  що статті 72-74 Закону України про банки і банківську діяльність надають Національному банку України право застосовувати заходи впливу і до інших осіб,  які можуть бути об'єктом перевірки Національного  банку  України.  Тому  ми  пропонуємо привести нині чинну   статтю   1655   Кодексу   України   про    адміністративні правопорушення  у  відповідність до вимог законів про Національний банк України і про банки і банківську діяльність.

 

     Шановні народні  депутати,  Закон   України   про   банки   і банківську   діяльність   уперше   дав  чітке  визначення  поняття "банківська  таємниця",  якою  є  інформація  щодо  діяльності  та фінансового  стану  клієнта,  яка  стала  відомою  банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин із ним чи третіми особами при   наданні  послуг  банку  і  розголошення  якої  може  завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

 

     Цим же законом  встановлено,  що  особи,  винні  в  порушенні порядку  розкриття  та  використання банківської таємниці,  несуть відповідальність згідно з законами України.

 

     У той же час відповідальності за незаконне  розголошення  або використання інформації,  що містить банківську таємницю, яка може завдати шкоди суб'єктам банківських правовідносин,  Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить.

 

     Тому ми    пропонуємо    доповнити    Кодекс    України   про адміністративні  правопорушення  окремою   статтею   16411,   якою передбачити   накладення  штрафу  за  незаконне  розголошення  або використання інформації,  що  становить  банківську  таємницю,  на осіб,  яким  ця інформація стала відома у зв'язку з професійною чи службовою діяльністю.

 

     Здійснюючи банківський  нагляд  у   разі   істотної   загрози платоспроможності  банку,  Національний  банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію.

 

     Крім того,  за наявності передбачених  законом  підстав  банк може бути ліквідований.

 

     Водночас на практиці мають місце факти створення керівництвом банків  або  іншими  особами  перешкод  у  діяльності   тимчасових адміністраторів або ліквідаторів.

 

     Відповідно до  статей  80  і  92  Закону  України про банки і банківську діяльність будь-які особи,  що  навмисно  перешкоджають доступу   тимчасового  адміністратора,  інших  залучених  ним  для забезпечення виконання своїх зобов'язань осіб, а також ліквідатора до банку,  його активів, книг, документів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

 

     У зв'язку з  цим  пропонуємо  доповнити  Кодекс  України  про адміністративні правопорушення статтею 1666.  Нею передбачено,  що навмисне  перешкоджання  будь-якою  особою   доступу   тимчасового адміністратора або ліквідатора, або інших осіб, залучених ними для забезпечення виконання своїх зобов'язань до банку,  тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.

 

     Згідно зі  статтею  19  Закону України про банки і банківську діяльність банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.  Цією ж статтею передбачено, що  особи,  винні  в   здійсненні   банківської   діяльності   без банківської    ліцензії,    несуть,    зокрема,    адміністративну відповідальність згідно з законами України.

 

     У зв'язку з цим Національний банк пропонує  доповнити  Кодекс України   про  адміністративні  правопорушення  статтею  1667  про відповідальність  за   здійснення   банківської   діяльності   без банківської ліцензії.

 

     Шановні народні депутати, згідно з чинною на сьогодні статтею 2343 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням керівниками банків  банківського  законодавства  і  нормативноправових   актів Національного банку, розглядаються Національним банком України.

 

     У нинішньому  ж законопроекті передбачається,  що справи цієї категорії будуть розглядатися в судовому порядку.  На нашу  думку, це буде повністю узгоджуватися з нормами Конституції України.

 

     Вважаємо, що  прийняття  запропонованого  законопроекту дасть змогу   ліквідувати   прогалини   в   чинному    адміністративному законодавстві   і  сприятиме  зміцненню  законності  в  діяльності суб'єктів банківських правовідносин.

 

     З огляду  на  це  прошу  вас,   шановні   народні   депутати, підтримати зазначений законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Народний депутат Кірімов. Наступний - депутат Сінченко.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ  95,  Київська  область).  Фракція  "Батьківщина". Шановний   Володимире  Леонідовичу,  безперечно,  розробка  даного законопроекту  про  внесення   змін   до   Кодексу   України   про адміністративні  правопорушення зумовлена необхідністю запобігання якимось порушенням.  Тому я хотів би знати,  що саме спонукало  до того,   щоби  даний  законопроект  внести  на  обговорення  і  для прийняття?

 

     Дякую.

 

     КРОТЮК В.Л. Дякую. Передусім внесення законопроекту спонукали не    порушення,    які   допускаються,   а   приведення   чинного законодавства,  зокрема,  про що я говорив,  статті  1665  Кодексу України  про  адміністративні  правопорушення відповідно до Закону про Національний банк і про банки і банківську діяльність. Вона на сьогодні є чинною, але змінена редакція. Це перше.

 

     І друге.  Це  необхідність  приведення  чинного законодавства відповідно до Закону про банки і банківську  діяльність.  Зокрема, законом  передбачено,  що особи,  винні в порушенні законодавства, яке   регулює   банківську   таємницю,   несуть   відповідальність адміністративну,  тому  треба  було  внести  відповідні  зміни  до адміністративного кодексу.  І також передбачено в Законі про банки і банківську діяльність, що коли будьяка особа перешкоджає доступу тимчасового адміністратора чи ліквідатора  банку  до  банку,  вона несе адміністративну і кримінальну відповідальність.  Таким чином, фактично   цей   законопроект    спрямований    на    встановлення адміністративної відповідальності відповідно до Закону про банки і банківську діяльність.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сінченко.  Наступний  -  депутат Константинов.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний доповідачу,  ви тут торкнулися питання банківської таємниці.  Якщо  фізична  особа укладає  якийсь договір,  наприклад,  у ФРН більше ніж на 20 тисяч марок,  у Америці - на 10 тисяч доларів, то ця банківська установа автоматично  повідомляє  десь  п'ять  зацікавлених  правоохоронних відомств про те,  що  така-то  особа  здійснила  таку-то  операцію фінансову.  Ви  зараз  доповідаєте  інше питання,  але оскільки ви торкнулися питання про  банківську  таємницю,  то,  скажіть,  будь ласка,  що  у  нас  у  цьому  плані  щодо  правоохоронних  органів передбачається?

 

     КРОТЮК В.Л.  Дякую.  Дійсно, на сьогодні стаття 64 Закону про банки  і  банківську  діяльність передбачає,  що банки зобов'язані ідентифікувати  всіх  осіб,  що  здійснюють  значні  або  сумнівні операції,  і зразу ж ця стаття передбачає, що значними є операції, якщо безготівкові розрахунки за угодами на  суми,  що  перевищують еквівалент  50 тисяч євро,  або угоди з готівкою,  що перевищує 10 тисяч  євро  за  офіційним  курсом  гривні  до  іноземної  валюти, встановленого   Національним   банком.  Про  це  повідомляється  в правоохоронні органи.

 

     Упродовж шести місяців ми маємо розробити нормативні акти про порядок такого повідомлення,  але,  незважаючи на те що нормативні акти ще не розроблені,  комерційним банкам надіслана телеграма для того,   щоб  вони  виконували  вимоги  цього  закону  і,  зокрема, зазначено,  які  органи  потрібно  повідомляти:  по   боротьбі   з організованою злочинністю обласного рівня, Міністерство внутрішніх справ і Службу безпеки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Константинов.   Наступний   - депутат Яценко.

 

     КОНСТАНТИНОВ Є.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (виборчий округ 51,  Донецька область).  Спасибо,  Виктор Владимирович, прошу передать слово Пилипчуку Игорю Марьяновичу.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  124,  Львівська  область).  Шановний  доповідачу! Закон  про  оперативно-розшукову діяльність,  інші нормативні акти сьогодні суперечать Закону про банки і  банківську  діяльність.  І безпосередньо   в  наш  комітет  звертаються  десятки  працівників правоохоронних органів з питаннями, пов'язаними з тим, що їм банки не   надають  інформацію  до  порушення  кримінальної  справи,  що суперечить нормативним актам, на підставі яких вони звертаються.

 

     І сьогодні з вашої  доповіді  випливає,  що  цих  працівників банківських   установ  потрібно  притягувати  до  адміністративної відповідальності. Так чи ні?

 

     КРОТЮК В.Л.  Ні.  Навпаки,  ми  пропонуємо  встановити   таку адміністративну  відповідальність  за  незаконне  розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю, особою, якщо  ця  інформація  відома  у зв'язку з професійною чи службовою діяльністю.  А якщо комерційні банки не виконують вимог,  зокрема, Закону  про  організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю, то до їх керівників треба вживати відповідних заходів впливу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Дякую,   шановний   доповідачу,   ви, очевидно,  чули  сьогоднішню  заяву фракції Компартії України щодо долі банку "Україна". Власне, річ не в банку, а в тих сотнях тисяч клієнтів  -  громадян України,  які користувалися його послугами і сьогодні виявилися зовсім розгубленими,  і вони відчувають,  що це третя   епопея   після   знецінення  вкладів,  розкручених  нашими псевдореформаторами і творцями трастів.

 

     Яка доля цього банку?  І як ви думаєте вирішувати цю долю - з допомогою  Верховної  Ради  України  чи  без  її участі?  Це перше запитання.

 

     І друге. Яка доля цього закону? Він, власне, є складовою тієї технології  по  знищенню  банку  "Україна"  чи він не має до цього ніякого відношення?

 

     Дякую.

 

     КРОТЮК В.Л. Дякую.

 

     Річ у  тому,  що  на  сьогодні  урядом  за   погодженням   із Національним банком до Верховної Ради направлений законопроект про внесення змін до Закону України про державний бюджет  на  поточний рік  для того,  щоб уряд мав змогу випустити державні цінні папери на суму 450 мільйонів і обміняти їх на активи банку "Україна".  Ці цінні  папери будуть використані для переведення вкладів до іншого банку.  Таким чином, передбачається, якщо Верховна Рада погодиться на   таку   пропозицію,   підтримає  той  законопроект,  жоден  із вкладників банку "Україна" не постраждає.

 

     Більше того,  ми думаємо перевести також  і  кошти  бюджетних установ до іншого банку.

 

     Цей законопроект   не   має   відношення  до  порушеної  вами проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Володимире Леонідовичу.

 

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з  питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності Лісогорському Олексію Івановичу.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної  діяльності (виборчий  округ  177,  Харківська  область).  Уважаемые  коллеги! Комитет рассмотрел данный законопроект и просит вас поддержать его в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до співдоповідача? Немає. Сідайте, будь ласка, Олексію Івановичу.

 

     Шановні колеги,  оскільки  на  обговорення  з  цього  питання жодного народного  депутата  не  записалося,  ми  завершуємо  його розгляд. Рішення згідно з Регламентом буде прийнято в четвер.

 

     --------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект  Закону  про  внесення  змін   до   Кодексу   України   про адміністративні   правопорушення.  Доповідач  -  голова  Головного контрольно-ревізійного  управління   України   Каленський   Микола Миколайович.

 

     Будь ласка, Миколо Миколайовичу.

 

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М.,   голова   Головного  контрольно-ревізійного управління  України.  Шановний  Вікторе  Володимировичу!   Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд  пропонується  проект  Закону України про внесення змін  і  доповнень  до  Кодексу  України  про адміністративні  правопорушення,  яким  передбачається  встановити адміністративну   відповідальність   за    недотримання    порядку проведення   операцій   з   бюджетними  коштами  та  за  нецільове використання коштів бюджетів усіх рівнів.

 

     Необхідність встановлення  такої  відповідальності  зумовлена тим,  що  порушень  бюджетного  законодавства  не  зменшується,  а наявність  лише   кримінальної   відповідальності   за   порушення законодавства про бюджетну систему не забезпечує належної протидії порушенням при використанні бюджетних коштів.

 

     Норми Кримінального кодексу України можна застосовувати  лише при доведенні складу закінченого злочину і за умови,  що предметом злочину були  бюджетні  кошти  у  великому  чи  особливо  великому розмірі.

 

     Великим розміром  бюджетних  коштів сьогодні вважається сума, що в сто і більше разів,  а особливо великим розміром - сума, що в тисячу  і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тобто не менше 1700 або 17 тисяч гривень.

 

     З набранням  чинності  з  1   вересня   цього   року   нового Кримінального  кодексу ці суми становитимуть відповідно 17 тисяч і 51 тисяча гривень.

 

     Проте встановлюються численні факти нецільового  використання бюджетних  коштів і на менші суми,  з чого держава зазнає збитків, однак  вони   не   підпадають   ні   під   кримінальні,   ні   під адміністративні покарання.

 

     Крім того,  є  випадки,  коли  бюджетні кошти перераховуються нібито і за призначенням на цілі,  визначені кошторисом,  однак на невизначений термін,  без зазначення в договорах термінів поставки товарів і штрафних санкцій за їх непоставку.

 

     Йдеться про порушення встановленого  порядку  укладання  угод щодо   надання   послуг  на  придбання  матеріальних  цінностей  у суб'єктів  господарювання,  оплата  яких  проводиться  за  рахунок бюджетних коштів, стосовно заборони авансування бюджетними коштами більш як на один місяць.

 

     Однак такі порушення не підпадають під дію  статей  83  і  84 Кримінального  кодексу  України.  Фактично  йдеться  про приховане кредитування суб'єктів підприємницької діяльності,  що  містить  у собі  склад  адміністративного правопорушення недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами.

 

     Має місце  і   ряд   інших   обставин,   які   унеможливлюють притягнення   порушників   бюджетної  дисципліни  до  кримінальної відповідальності.

 

     На сьогодні  є  проблема  повернення  незаконно  використаних коштів  до  бюджету,  не  визначений  дійовий механізм,  процедура цього,  а це також значні втрати.  За таких обставин у програші  є держава   разом   з  пенсіонерами,  вчителями,  лікарями,  але  не порушники,  які внаслідок прогалин  у  законодавстві  уникають  не тільки кримінальної, а й будь-якої відповідальності взагалі.

 

     Водночас статтею   38  Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення встановлена  можливість  притягнення  порушника  до адміністративної  відповідальності  в  разі  відмови  в  порушенні кримінальної справи.

 

     Крім того,  встановлення  такої  відповідальності  має   інше законодавче підгрунтя. Так, статтею 39 Закону України про бюджетну систему України передбачено,  що за  порушення  законодавства  про бюджетну  систему,  зокрема,  за  використання  коштів  державного бюджету на цілі,  не  передбачені  Законом  про  державний  бюджет України,  або в обсягах, що перевищують межу видатків, затверджені цим  законом  посадові  особи  органів  державної   влади   несуть адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність.

 

     Проте Кодексом  України  про  адміністративні  правопорушення відповідальності  за  бюджетні  правопорушення   не   передбачено, розміру  штрафу  не  встановлено.  У  зв'язку  з  цим пропонується доповнити  Кодекс  України  про   адміністративні   правопорушення статтею  "Порушення  законодавства  про  бюджетну  систему",  якою визначити види  порушень  бюджетного  законодавства,  недотримання порядку  проведення  операцій  з  бюджетними  коштами  на  цільове використання   бюджетних   коштів   усіх    рівнів    та    розмір адміністративних  стягнень  за них.  А право складати і розглядати адміністративні  протоколи  за  такі  порушення   надати   органам державної контрольно-ревізійної служби.

 

     Законопроект, що пропонується до вашого розгляду, погоджено з Міністерством  фінансів,  Міністерством  економіки,  Міністерством юстиції,  Державним  комітетом  з  питань  регуляторної політики і підприємництва,  підтримано   Кабінетом   Міністрів   України   та Комітетом   Верховної   Ради   України   з   питань  законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності.  Прошу  схвалити  поданий законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Чи є   запитання   до  доповідача?  Запишіться,  будь  ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Полюхович. Наступний

- депутат Федорин.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Миколо  Миколайовичу,  це  надзвичайно потрібна стаття в Кримінальному кодексі. І хочу нагадати вам двома словами історію про бюджет Рівненської області,  де  ваша  комісія дуже  гарно  попрацювала,  забравши  з  нього ні багато ні мало 96 мільйонів  гривень.  І  повернути,  як  я   зрозумів,   не   скоро збираються.

 

     Тому наша фракція однозначно підтримує цей законопроект. І ще я хотів би від вас  почути  інше.  Введемо  ми  окрему  статтю  до Кримінального кодексу щодо порушення бюджету,  а в нас вже є новий Кримінальний кодекс.  Чи знаєте  ви,  що  в  новому  Кримінальному кодексі цієї статті немає?

 

     Я буду вдячний вам за відповідь.

 

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М.  Дякую.  В новому Кримінальному кодексі є дві статті - 210 і 211, які передбачають кримінальну відповідальність.

 

     Суть полягає в  тому,  що  адміністративної  відповідальності немає.   А   межа   кримінальної   відповідальності  настає,  коли правопорушення досягло певної  суми.  А  до  цієї  межі  порушники залишаються поза відповідальністю.

 

     Тому ми  пропонуємо  доповнити адміністративний кодекс такими пропозиціями:  встановити адміністративну  відповідальність  тоді, коли порушення є, але кримінальної відповідальності немає.

 

     Дякую вам за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Федорин.  Наступний  -депутат Кочерга.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Відмовляюсь від запитання. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Кочерга.  Наступний  -  депутат Матвієнков.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ   49,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый докладчик,  действительно и в старом Уголовном кодексе действовали статьи  803 и 804 и в новом Уголовном кодексе тоже есть эти статьи

- 210 и 211.  Но все-таки на практике очень редко  устанавливается привлечение к уголовной ответственности по этим статьям. Мы знаем, сколько нарушений устанавливала Счетная палата.  И на мои  вопросы председатель  Счетной  палаты Симоненко говорил,  что материалы по особо крупным делам о нецелевом использовании средств направлялись в  Генеральную прокуратуру.  Однако эти статьи не срабатывали,  по крайней мере,  я не знаю ни одного случая привлечения к  уголовной ответственности.

 

     Теперь мы    вполне    предлагаем    внести   в   Кодекс   об административных    правонарушениях    эти     статьи,     которые предусматривают   административную  ответственность  за  нарушение бюджетного законодательства в меньших размерах.

 

     У меня два вопроса. Скажите, почему не срабатывали эти статьи

-  803  и  804  в  полной  мере?  И  уверены  ли  вы  в  том,  что действительно за нарушение бюджетого законодательства будут  нести ответственность высокие должностные лица, а не бухгалтера районных советов,  администраций и  так  далее,  то  есть  работники  более низкого служебного уровня?

 

     Спасибо.

 

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М.  Дякую  за  запитання.  Щодо  першого  вашого запитання,  то я не маю права давати оцінку того, як працює стаття Кримінального кодексу. Але є тут деякі моменти, які я зобов'язаний роз'яснити.  Якщо зафіксувати і оголосити  факт,  що  є  порушення бюджетного   законодавства,   то   його  потрібно  належним  чином задокументувати,  і є щодо цього процедури.  На сьогодні Рахункова палата, Генеральна прокуратура, Служба безпеки, Державна податкова адміністрація,  Державна  контрольно-ревізійна  служба   розробили єдиний  регламент,  порядок документування передачі правоохоронним органам матеріалів про бюджетні правопорушення. Якщо цей регламент дотримується,  і Рахунковою палатою дотримується,  тоді є підстави говорити,  що правоохоронним органам є  достатньо  правового  поля проводити  слідчі  дії,  інші дії,  які передбачені Кримінальним і Кримінально-процесуальним  кодексами.  Ми  іноді  говоримо,  що  є порушення,  а потрібно,  крім того, що говорити, належним чином це задокументувати, виконати процедуру, яка сьогодні чітко виписана в нашому законодавстві.

 

     Що стосується другого вашого запитання,  то в запропонованому законопроекті   ми   просимо    це    право    надати    Державній контрольно-ревізійній службі - складати протоколи,  притягувати до адміністративної відповідальності. У нас така практика є, і я можу навести  відповідні  цифри,  що  вона  спрацьовує нормально.  І не тільки  головні  бухгалтери  нестимуть   відповідальність,   а   й керівники. Щоб вас переконати, я назву вам декілька цифр.

 

     Якщо ми  сьогодні  будемо  розширювати кількість контролюючих органів,  збільшуватимемо кількість контролерів,  надаватимемо  їм повноваження і права,  то це,  з одного боку, добре, з іншого - не зовсім добре.  На сьогодні в бюджетній сфері 144 тисячі  бюджетних установ,  їх  обслуговує  35  тисяч бухгалтерій,  в яких працює ні багато ні мало 99,5 тисячі бухгалтерів.  Скажіть,  будь ласка, хто перший повинен бути контролером при використанні бюджетних коштів? От там потрібно піднімати рівень  відповідальності,  ставити  інші заслони  на шляху назаконного,  нецільового використання бюджетних коштів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Спасибо. Депутатська група "Регионы Украины". Уважаемый докладчик, я немножко продолжу вопрос, который задал  мой  коллега  Кочерга,  и  задам  его  немножко  в   другой плоскости,  поскольку  я  не  услышал  того  ответа,  который  бы, наверное, и он хотел услышать на поставленный вопрос.

 

     Мы имели эту статью в Уголовном кодексе.  Мы  переносим,  так сказать,  эту часть в Кодекс об административных правонарушениях и даем  право  КРУ  заниматься  этим  вопросом.  Однако   статья   6 Конституции  четко  разграничивает  систему ветвей государственной власти и их полномочия,  а статья 124 Основного  Закона  запрещает передачу  функций  другим  органам  власти.  Каким  образом  здесь развести, когда в прямом действии статьи это функция в компетенции законодательного  органа и она не выполнялась,  теперь мы пытаемся переложить эту функцию на КРУ?

 

     Спасибо.

 

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М. Дякую за запитання. Я хотів би повернутися до того,   що   сказав.   Звичайно,   коли   є  порушення  бюджетного законодавства,  то виникає основне запитання  -  на  яку  суму  це порушення?   Скажімо,   така   конкретна  ситуація.  Керівництвом, головним бухгалтером  прийнято  рішення  і  перераховано  бюджетні кошти  іншої установи нібито за послуги,  які вони мають одержати. Минув певний час,  ці кошти зависли в  комерційній  структурі,  де вони  три роки можуть рахуватися в дебіторській заборгованості,  і комерційна структура ними користується.  Скажіть,  будь ласка,  чи доцільно в даному разі застосовувати кримінальну відповідальність? У даному разі можна і адміністративну відповідальність застосувати до головного бухгалтера,  до керівника і так далі.  Тобто є багато моментів, коли, може, і не потрібна кримінальна відповідальність.

 

     Тому так пропонується.  Фахівці цю точку зору  підтримують  - фахівці і Міністерства юстиції,  і Міністерства фінансів,  і інших міністерств і відомств. Тому на ваш розсуд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з  питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності Лісогорському Олексію Івановичу. Будь ласка, Олексію Івановичу.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.  Уважаемые  коллеги!  "Комітет   з   питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності" рассмотрел этот  законопроект.  У  нас  было   много   вопросов,   когда   мы рассматривали этот законопроект,  было много ваших предложений.  В основном  они  все  учтены,  и  комитет  просит  поддержать   этот законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання  до співдоповідача?  Два запитання. Депутат Пилипчук. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 124,  Львівська область).  Я своє запитання  хотів адресувати   Миколі  Миколайовичу  Каленському,  але  оскільки  ви співдоповідач,  хотів би сказати,  що ситуація,  яку нам доповідав голова  Головного  контрольно-ревізійного  управління,  далеко  не така.  Або він лукавить,  або він не знає, яка дійсно взаємодія на сьогодні правоохоронних органів з апаратами КРУ.

 

     Я особисто   можу  навести  приклад,  коли  голова  Головного контрольно-ревізійного управління не направляв Комітету  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю протягом трьох місяців акта КРУ по одному з підприємств України.  А коли направив,  то це  вже був попередній акт.

 

     Тому, я думаю, що все-таки ми до цього питання повернемося, і те,  що цей  законопроект  потрібно  сьогодні  підтримати,  питань немає.

 

     Дякую.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.  Отвечать на этот вопрос нечего, вы сами на него ответили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний Олексію Івановичу!  Без сумніву,  соціалісти  підтримають зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, але у зв'язку з цим у  мене  з  моєї  практики  є  дуже  багато  до  вас запитань.

 

     Я знаю,  що  проводили  багато заліків,  я знаю,  що бюджетні організації багато віддають комерційним структурам (а зараз  інших немає), проплачують кошти, а ті їм не повертають ці кошти.

 

     Ви мені  скажіть,  що  у  зв'язку  з  цим  буде  робити  наша прокуратура, яка покликана захищати інтереси держави? Що у зв'язку з  цим  робитимуть  наше  КРУ,  яке  покликане  захищати  інтереси держави,  Рахункова палата,  а також податкова адміністрація,  які всі  в принципі мають якісь певні санкції і могли б давно ці зміни внести і покарати всіх винних,  а так пограбували всю  Україну,  а тепер заднім числом починаємо вносити поправки?

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.  На  этот вопрос я бы ответил вам так:  вы, по-моему,  депутат двух созывов,  я одного созыва.  Наверное, этот вопрос  вы должны были бы задать в первую очередь себе,  почему вы раньше не написали этот закон.

 

     Я считаю,  что КРУ  и  все  остальные  будут  выполнять  свои обязанности, прокуратура будет выполнять свои обязанности в рамках действующего закона,  а административные нарушения,  которые будут совершаться,  будут  уже  рассматриваться  в  соответствии  с этим законом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте. Переходимо до обговорення даного питання.   Слово  для  обговорення  надається  народному  депутату Пилипчуку.  Народний депутат Пилипчук відмовляється  від  виступу. Більше  бажаючих  виступити  в  обговоренні з цього питання немає. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом у четвер.

 

     --------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких  законів України у зв'язку  з  прийняттям   Закону   України   про   правовий   режим надзвичайного  стану.  Доповідач  -  заступник  міністра  з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської  катастрофи  Скіпальський  Олександр Олександрович. Будь ласка, Олександре Олександровичу.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  заступник міністра з питань  надзвичайних ситуацій   та   у   справах   захисту   населення   від  наслідків Чорнобильської  катастрофи.   Шановний   Вікторе   Володимировичу! Шановні  народні  депутати!  16  березня  2000  року Верховна Рада України прийняла Закон про правовий режим надзвичайного стану. Цей закон визначає зміст правового режиму надзвичайного стану, порядок його введення та припинення дії,  особливості  діяльності  органів державної влади та органів місцевого самоврядування,  підприємств, установ, організацій в умовах надзвичайного стану, додержання прав і  свобод людини і громадянина,  а також прав і законних інтересів юридичних осіб  і  їх  відповідальність  за  порушення  вимог  або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану.

 

     Статтею 1 цього закону встановлюється, що надзвичайний стан - це особливий правовий  режим,  який  може  тимчасово  вводитися  в Україні  чи  в  окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій  техногенного   або   природного   характеру   не   нижче загальнодержавного  рівня,  що  призвели  чи  можуть  призвести до людських,  матеріальних втрат,  створюють загрозу життю і здоров'ю громадян  або  при  спробі  захоплення  державної  влади  чи зміни конституційного  ладу  України  шляхом  насильства,  і  передбачає надання   відповідним   органам   державної   влади,   військовому командуванню, органам місцевого самоврядування відповідно до цього закону   повноважень,   необхідних   для   відведення  загрози  та забезпечення безпеки і здоров'я громадян.

 

     Крім того,  пунктом два  частини  один  статті  17  названого закону   в   разі   введення   надзвичайного   стану   передбачено встановлення  для  юридичних  осіб   квартирної   повинності   для тимчасового        розміщення       евакуйованого       населення, аварійнорятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій.

 

     Прикінцевими положеннями   цього   закону   визначено,  що  з набранням чинності цим законом втрачають  чинність  Закон  України про  надзвичайний  стан  та  Постанова  Верховної Ради про порядок введення в дію Закону України про надзвичайний стан.

 

     Кабінету Міністрів  України  в   шестимісячний   строк   було запропоновано  підготувати  і  подати  на  розгляд  Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до  законодавчих  актів,  що випливають з цього закону, привести свої рішення у відповідність з цим  законом  та  забезпечити  приведення  міністерствами,  іншими центральними,  місцевими органами виконавчої влади у відповідність з цим законом їх нормативно-правових актів.

 

     Міністерство з питань  надзвичайних  ситуацій  та  у  справах захисту  населення  від  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  на виконання доручення Прем'єр-міністра України від  13  квітня  2000 року  про  подання  пропозицій  щодо внесення змін до законодавчих актів,  рішень Кабінету Міністрів України з метою приведення їх  у відповідність  з  Законом України про правовий режим надзвичайного стану розробило проект Закону України про внесення змін до  деяких законів  України.  Метою  проекту закону є приведення законодавчих актів у відповідність з вимогами Закону України про правовий режим надзвичайного стану, який був прийнятий вами.

 

     Запропонований вам  до  розгляду  проект  передбачає внесення змін до таких законів України:

 

     1. Про підприємництво - з точки зору встановлення  квартирної повинності  для  юридичних  осіб  з  метою  тимчасового розміщення евакуйованого    або     тимчасово     переселеного     населення, аварійнорятувальних  служб,  формувань  та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайної ситуації.

 

     2. Про забезпечення санітарного та епідемічного  благополуччя населення, в якому до повноважень Головного державного санітарного лікаря України пропонується додати повноваження щодо  встановлення карантину   та   проведення   інших   обов'язкових  санітарних  та протиепідеміологічних заходів.

 

     В обох  випадках  маються  на   увазі   ті   ситуації,   коли надзвичайний  стан  вводиться  внаслідок  виникнення  надзвичайної техногенної чи природної катастрофи.  В обох  випадках  реалізація проекту  Закону  про  внесення  змін до деяких законів не потребує додаткових витрат бюджетних коштів.

 

     Внесення даних норм до названих законів дасть змогу  привести чинне законодавство України у відповідність із Законом України про правовий режим надзвичайного стану та чітко визначити обов'язки  і права  органів  виконавчої  влади,  юридичних осіб у разі введення режиму надзвичайного стану.

 

     Інформацію закінчив.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка, багато рук.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Кірімов. Наступний - депутат Журавський.

 

     КІРІМОВ І.З. Я відмовляюся від слова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  Наступний - депутат Семенюк.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 8, Житомирська область).  Депутатська  група  "Регіони  України". Християнськодемократична  партія  України.  Шановний пане генерал! Пунктом два частини першої статті 17  Закону  про  правовий  режим надзвичайного   стану  передбачається  квартирна  повинність  усіх юридичних осіб,  а не лише суб'єктів  підприємницької  діяльності. Наскільки це узгоджується із Законом України про підприємництво?

 

     Дякую.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.  Спасибі.  Законом  про  підприємництво  не передбачено дії закону про надзвичайний стан, який прийнятий вами. Саме  тому  вноситься  пропозиція щодо надання можливості,  в разі потреби,  розміщення евакуйованого населення з потерпілих районів, а  також аварійно-рятувальних структур,  які будуть брати участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

 

     У першу чергу це узгоджується  з  уже  прийнятим  законом,  а також із реаліями життя. І ми з вами постійно стикаємося з тим, що ті люди,  які  потрапили  в  надзвичайну  ситуацію,  коли  будинки зруйновані  чи виведені з ладу,  мусять знайти собі десь притулок. Саме тому цей  закон  з  усіх  боків  не  ущемлює  нічиїх  прав  і обов'язків, а навпаки допомагає людям зберегти норми для життя, що є, на мій погляд, якраз виконанням закону про надзвичайний стан, і не перешкоджає активній підприємницькій діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Семенюк.  Наступний  - депутат Марченко.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановний  Олександре  Олександровичу!  Перш  за все я хотіла б вас запитати,  чи  стосується  цього  закону  про  надзвичайний   стан політична  ситуація?  Чому я так кажу?  Сьогодні я повісила прапор Соціалістичної партії на своєму офісі,  так мене вже у  відповідні служби  викликали,  незважаючи  на  те,  що в мене все зроблено по закону. Чи буде це стосуватися цього закону, чи не буде?

 

     Дякую.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.  Шановна пані Валентино, я хочу сказати, що норма  закону,  яку  пропонує  наше  міністерство,  не  стосується введення там повинності і таке інше,  пов'язаних з діями,  які  не належать  до техногенної або природної катастрофи.  У законі так і сказано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.  Наступний  -  депутат Шевчук.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область). Дякую. "Демсоюз". У зв'язку з великим бажанням колеги Полюховича задати запитання, поступаюся своїм правом задати йому запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  шановний колего.  Ми знаємо,  скільки виникає  надзвичайних  ситуацій  на   сьогодні,   коли   громадяни потерпають   від   стихійного   лиха.   Я  не  кажу  про  введення надзвичайної ситуації в державі.

 

     Давно ведеться  мова  про  те,  що  при  вашому  міністерстві повинні   створюватися  хороші,  на  високому  рівні  матеріальні, технічні ресурси,  резерв,  якась база, на яку б щороку виділялися бюджетні  кошти  для  закупівлі  будівельних  матеріалів,  якихось пально-мастильних матеріалів, техніки тощо.

 

     Як це  питання   зараз   проробляється   в   Міністерстві   з надзвичайних  ситуацій,  аби окремим рядочком в держбюджет на 2002 рік ми прописали цю суму,  щоб ваше міністерство  мало  можливість сформувати хороший матеріально-технічний ресурс, резерв чи як його можна назвати?  Адже ми бачимо,  що кожного року в  нашій  державі трапляються якісь такі події,  стихійні лиха,  і міністерство тоді починає в такому  пожежному,  як-то  кажуть,  порядку  збирати  по цвяху, по листу шиферу і що де Бог дасть.

 

     Дякую.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.  Дякую,  пане Полюхович,  за запитання.  Я, відповідаючи вам,  хочу одночасно поінформувати  і  всіх  поважних депутатів,  що  це  надзвичайно  важливе  питання.  Ситуація,  яка склалася внаслідок обледеніння в Одеській та й в  інших  областях, продемонструвала, що сьогодні наші підприємства, приватні власники і,  якщо хочете,  деякі  державні  структури  абсолютно  не  мають ніякого запасу.

 

     І саме тому з підтримкою нашого профільного комітету,  членом якого ви є,  з підтримкою керівництва держави нашим  міністерством два  місяці  тому підготовлена і вже прийнята урядом постанова про утворення   резервів   на   різних   рівнях   -   на   державному, міністерському, обласному і на рівні кожного підприємства. І зараз ми обраховуємо кількість потрібного майна та інших матеріалів, які будуть  вважатися  резервом  на  випадок надзвичайних ситуацій.  Я прошу врахувати,  що це навіть не на випадок надзвичайного  стану, пов'язаного з мобілізаційною і іншою готовністю,  а саме на це, що свідчить,  що наше міністерство  спільно  з  профільним  комітетом тримає руку на пульсі.  І ми вже сьогодні обраховуємо пропозиції і до кінця місяця подамо їх у Кабінет  Міністрів  для  врахування  в бюджеті 2002 року.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шевчук.

 

     ШЕВЧУК С.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності   (виборчий  округ  23,  Волинська  область).  Спасибі. Фракція НДП.  Шановний Олександре Олександровичу, була б моя воля, я  б  ваше  міністерство  перейменував  з  Міністерства  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської    катастрофи    на    міністерство    попередження надзвичайних ситуацій.

 

     Скажіть, будь ласка,  які ваші прогнози на друге  десятиріччя щодо частоти надзвичайних ситуацій в Українській державі:  чи вона буде зменшуватися,  чи вона залишиться на тому  самому  рівні,  чи буде збільшуватися?

 

     Спасибі за відповідь.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О. Спасибі. Дуже важливе питання для всіх нас, тому що воно стосується  життя  людей,  стану  суспільства,  стану територій  і  таке  інше.  Я хочу сказати,  що наше міністерство з ініціативи міністра Василя Васильовича Дурдинця вийшло перед вищим керівництвом   держави   з   проханням  зміцнити  структурно  наше міністерство підрозділами,  які займалися б  аналізом,  оцінкою  і наданням  прогнозів.  Тому  що  на сьогодні в системі держави,  ви знаєте,  є Міністерство екології,  яке вивчає і не  допускає  цієї ситуації.  Є  інші  відомства,  які  на  підприємствах  техногенну катастрофу попереджують.  Але концентрація аналітичної думки якраз сьогодні відбувається в нашому міністерстві. І згідно з постановою Кабінету  Міністрів,  указом  Президента  утворюється   поступово, поетапно   служба   прогнозування.   Ми  розуміємо,  наскільки  це відповідально,  тому що наше міністерство не тільки братиме участь у   ліквідації   чи   відновленні   народного  господарства,  а  й відповідатиме за  попередження  наступних  катастроф.  І  тому  це надзвичайно  важливо.  Ми  приділяємо  достатньо уваги,  набираємо зараз і фахівців,  наповнюємо поступово, відповідно до тих коштів, які ми маємо. У нас не вистачає, безумовно, коштів.

 

     Щодо того прогнозу,  який нас очікує на наступне десятиріччя, то я думаю,  що й більшість із вас тут  абсолютно  переконані,  що нічого  втішного  сказати не можна.  Ті процеси,  які відбуваються сьогодні,  глобальні,  пов'язані з потеплінням, з іншими можливими катаклізмами, дають нам підстави для того, щоб ми проявам природи, техногенним  катастрофам  приділяли   належну   увагу,   тому   що катастрофи  завдають  колосальних матеріальних збитків,  забирають життя,  і сказати, що наступне десятиріччя буде краще, ніж минуле, ми не можемо.  Воно буде гостріше,  воно буде небезпечніше, але ми всі разом,  я думаю,  все-таки зробимо все,  щоб зменшити природні ризики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександре Олександровичу.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О. Спасибі. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань   національної   безпеки   і   оборони   Крючкову   Георгію Корнійовичу. Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Здавалось би таке абсолютно просте питання.  16 березня минулого року  Верховна  Рада  приймає Закон  про  правовий  режим  надзвичайного стану у відповідності з Конституцією,  доручає Кабінету Міністрів  подати  пропозиції  про внесення  відповідних  змін  до  чинних  законів та інших правових актів.

 

     Як мало  бути.  Кабінет  Міністрів  збирає   пропозиції   від відповідних  центральних органів виконавчої влади,  узагальнює їх, вносить пропозиції до Верховної  Ради,  і  Верховна  Рада  приймає відповідний закон.

 

     Що відбувається  в  житті  і  чому  ми  так  тонемо в безлічі дрібних актів,  які,  я б сказав,  не холодять, не гріють, а час у нас відбирають?

 

     Одне з  міністерств  -  Міністерство  з  питань  надзвичайних ситуацій  подивилося   свою   частину   законопроекту   і   внесло пропозиції.  Ми  їх  розглядаємо  -  розглядає комітет,  розглядає Верховна Рада у першому  читанні,  у  другому,  можливо,  ще  й  у третьому  читанні.  Законопроект,  який в інших державах навіть не обговорюється,  а  вноситься  на   голосування,   ми   розглядаємо серйозно.

 

     Тому комітет,   розглядаючи   це   питання,  не  може  внести пропозицію відхилити, бо потрібно вносити зміни до закону. Комітет все-таки  вважає  за  необхідне  від імені Верховної Ради звернути увагу Кабінету Міністрів на  необхідність  системно  підходити  до таких питань. Це перше, що я хотів би сказати.

 

     Друге. Міністерство запропонувало Кабінету Міністрів (Кабінет Міністрів  підтримав)  внести  два  доповнення  до  двох  законів. Абсолютно  необхідні.  Треба  якось  у  Законі  про підприємництво визначити обов'язки юридичних осіб у разі  введення  надзвичайного стану.

 

     Що робиться? Робиться механічно: ту норму, яка є в Законі про правовий режим надзвичайного стану,  пропонується внести до Закону про  підприємництво  без  якоїсь  деталізації.  Це,  звичайно,  не підходить.

 

     Третє. Записують  головним   державним   санітарним   лікарям вирішувати  питання  про  встановлення  карантину  в разі введення режиму надзвичайного стану,  а іншим  законом  передбачається,  що рішення  з цих питань приймають відповідні державні адміністрації. Це теж не враховується.  Що залишається нам? Нам залишається одне: запропонувати  Верховній  Раді  або  повернути  на  повторне перше читання цей законопроект,  і щоб комітет уже потім усе це привів у відповідність  із  нормативною законотворчою базою,  або заплющити очі і прийняти його в першому читанні і доопрацьовувати.  Але далі так працювати неможливо.

 

     І мені здається, що і Погоджувальна рада повинна підходити до таких питань більш вимогливо.

 

     Це все, що я хотів доповісти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до співдоповідача?

 

     Один Полюхович.  Будь  ласка,  увімкніть  мікрофон  народного депутата Полюховича.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.   Георгію  Корнійовичу,  я  з  вами  абсолютно згодний  і  щодо  самого  принципу  організації  роботи,  і   щодо формування порядку денного. Тепер мені, будь ласка, як досвідчений парламентар дайте відповідь на одне запитання.

 

     Як ви дивитеся на те,  що  в  нас  позаконституційний  орган, зокрема Адміністрація Президента,  виступає суб'єктом законодавчої ініціативи,  і у Верховній Раді роздано проект бюджетної резолюції за підписом глави Адміністрації.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Я  б  не  так ставив питання.  Проект бюджетної резолюції,  наскільки  я  розумію,   вніс   Президент,   а   глава Адміністрації просто надіслав, а це послання Президента.

 

     Є інші  прерогативи,  які  на себе перебирає,  на мій погляд, глава  Адміністрації  Президента.  Скажімо,  глава   Адміністрації Президента  направляє директивні листи державним адміністраціям на місця,  диктує,  що їм робити. Це абсолютно в його повноваження не входить.  Але  в  цій  державі,  ви  розумієте,  з законом не дуже рахуються. Я не бачу документа, тому нічого не можу сказати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Георгію Корнійовичу.

 

     Переходимо до обговорення даного питання.  Слово для  виступу надається народному депутату Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України, депутатська  група  "Регіони  України".  Справді,  є  необхідність приведення  деяких  законодавчих  актів у відповідність із Законом про правовий режим надзвичайного стану. Актуальність і доцільність уніфікації   законодавства  щодо  визначення  конкретних  заходів, пов'язаних з  умовами  надзвичайного  стану,  є  очевидними  і  не викликають сумніву.

 

     Запропонований законопроект  вносить  по  одній зміні в чинні закони  про  підприємництво  та  про  забезпечення  санітарного  і епідемічного благополуччя населення. Ці зміни органічно випливають із Закону про правовий режим надзвичайного стану і  не  викликають заперечень.

 

     Проте слід зазначити,  що навряд чи справа приведення чинного законодавства у  відповідність  із  цим  законом  може  обмежитися внесенням лише запропонованих змін до двох законів.

 

     Отже, згодом  доведеться додатково розробляти і приймати інші аналогічні законопроекти, про що вже тут ішлося.

 

     Тому ми вважаємо за доцільне доручити профільному комітету та Міністерству з питань надзвичайних ситуацій грунтовно доопрацювати законопроект до другого читання,  по можливості об'єднавши його  з іншими  подібними  законопроектами  в  комплексний закон,  який би передбачав усі необхідні зміни  до  чинного  законодавства.  Також необхідно   доповнити   законопроект   нормами,   що  передбачають приведення у відповідність із ним актів Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади України.

 

     Враховуючи вищенаведене,  ми пропонуємо прийняти законопроект за основу в першому читанні для подальшої  роботи,  з  врахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення  даного  питання завершилося. Прийняття рішення відбудеться згідно за Регламентом у четвер.

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.

 

     --------------

 

     Слухається проект Закону про внесення змін до Закону  України про  державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

 

     Доповідач - народний депутат України Цушко  Василь  Петрович. Будь ласка, Василю Петровичу.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).   Спасибо,   Виктор   Владимирович.  Уважаемые  коллеги! Авторский коллектив в составе  13  народных  депутатов  внес  этот законопроект.   Почему   такой   авторский   коллектив   и  почему законопроекты были внесены сначала Чукмасовым, потом Костусевым, а в итоге был внесен общий, который докладываю я?

 

     Дело в   том,   что  рабочая  группа  работала  при  комитете Костусева (Комитет  по  вопросам  экономической  политики)  и  при Комитете  по вопросам финансов и банковской деятельности.  В итоге были  подготовлены  два  законопроекта,   которые   охватывают   и законопроект  Чукмасова.  Поэтому  было  решено  доработать  их  и обединить в один законопроект.  И мне поручено его докладывать от группы авторов.

 

     Наш комитет  рассмотрел этот законопроект,  и я хочу сказать, почему  он  внесен.  Необходимость  принятия  Закона  о   внесении изменений    в    некоторые    законы    Украины,   что   касается государственного регулирования  производства  и  торговли  спиртом этиловым, коньячным и плодовым, алкогольными напитками и табачными изделиями вызвана потребностью  приведения  в  порядок  системы  и процедуры лицензирования производства и торговли спиртом этиловым, коньячным  и  плодовым,   алкогольными   напитками   и   табачными изделиями.

 

     Дело в том, что после принятия нового Закона о лицензировании потом лицензирование алкоголя и табака было  передано  все-таки  в законопроект   "про   державне  регулювання".  Возникла  тупиковая ситуация на уровне выдачи лицензий по районам  -  имеется  в  виду розничных  лицензий,  оптовых  лицензий  на  торговлю  алкоголем и табаком.  И я уверен,  что почти каждый депутат получал  письма  с просьбой разрешить этот вопрос.

 

     Необходимость принятия    этого    закона    вызвана    также потребностью постепенной гармонизации законодательства  Украины  с законодательствами Европейского Союза,  потребностью определения и закрепления  в  законе  основных  основ  государственной  политики относительно здравоохранения, связанной с потреблением алкогольных напитков и табачных изделий.

 

     Хотя в  это  же  время  представители  Комитета  по  вопросам здравоохранения  внесли  свой  законопроект,  поэтому  можно и два принимать, можно в одном учесть, то есть они перекликаются.

 

     Далее. Потребностью общей систематизации  нормативно-правовой базы   регулирования   производства   торговли  спиртом  этиловым, коньячным  и  плодовым,   алкогольными   напитками   и   табачными изделиями.

 

     Цель принятия  закона о внесении изменений в законодательство

-  создание  надлежащих  условий  для  роста   обема   легального производства  и  оборота  алкогольных напитков и табачных изделий; сбалансирование   экономических   и   гуманитарных   интересов   и приоритетов    государства    и    субектов   предпринимательской деятельности в сфере производства и оборота алкоголя и табака.

 

     Основные положения проекта  закона  направлены  на:  создание простого,   понятного   и   прозрачного   порядка   лицензирования производства и оборота алкогольных напитков  и  табачных  изделий; повышение  эффективности контроля за оборотом алкогольных напитков и  табачных  изделий;  оптимизацию  ответственности  за  нарушение законодательства  по  вопросам  производства и оборота алкогольных напитков и  табачных  изделий;  установление  законом  максимально допустимых  уровней  содержания  смолы  и  никотина  в  сигаретах, которые вырабатываются и  реализуются  на  территории  Украины,  с постепенным    их    уменьшением;   установление   законом   места расположения на  упаковке  табачных  изделий  текста  медицинского предупреждения  о  вреде  курения;  определение  законом правовых, экономических,  медицинских, административных мер, направленных на защиту здоровья граждан от влияния употребления алкоголя и табака; установление  законом  территориальных  ограничений   относительно курения; установление законом предупредительных норм, направленных на уменьшение возможностей для употребления алкоголя и табака.

 

     Дальше. Я хочу вам сказать,  что если проанализировать данные о  динамике производства и продажи водки,  ликероводочных изделий, которые   дает   статистика,   то   эти   данные   не   отображают действительной  ситуации  с  легальным  производством  алкогольных напитков.  Почему  это  происходит?  Ну,  например,  в  1999  году производство   составляло   23,1   миллиона  дал,  то,  по  данным статистики,  продажа составляла только 10,3  миллиона...  То  есть получается, что половина алкоголя реализовывалась в тени. То есть, по  мнению  специалистов,  не  все  субекты   предпринимательской деятельности,  которые существуют,  осуществляют реализацию водки, отчитываются перед органами статистики и государственной налоговой администрацией.

 

     Отдельные субекты   предпринимательской  деятельности  после получения этилового спирта и выдачи налоговых векселей, прекратили отчет,  и  к  наступлению термина уплаты акцизного сбора (90 дней) при этом не уплатив ни акцизный сбор, ни налоги.

 

     Например, по данным СБУ,  частное предприятие "Идеал"  (город Донецк)   13  марта  2001  года,  получив  лицензию  и  спирт  для производства водки 8 июня 2000 года,  получило 26  миллионов  штук марок  акцизного  сбора  в  соответствии с порядком,  утвердженным постановлением правительства,  а в сентябре предприятие прекратило производственную   деятельность.   В   данное   время  предприятие обявлено банкротом, работает ликвидационная комиссия.

 

     По результатам  деятельности  предприятия  "Идеал"   осталось непогашенных  бюджету  налоговых  векселей  на сумму 82,4 миллиона гривень.

 

     Во избежание    подобных    случаев    предлагается    ввести авалирование   банком  налогового  векселя,  который  выдается  до получения потребителем спирта этилового.

 

     Учитывая изложенное, внедрение авалирования банком налогового векселя  обеспечит  стопроцентное  поступление  акцизного  сбора в государственный  бюджет,   стабилизацию   алкогольного   рынка   и установление     недобросовестной    конкуренции    производителей алкогольных напитков.

 

     Другим источником   поступления   контрафактной   алкогольной продукции   на   потребительский  рынок  являются  злоупотребления субектов хозяйствования при использовании марок акцизного  сбора. В   частности,  не  исключается  возможность  использовать  марки, полученные  для  маркирования   вина   (ставки   акцизного   сбора составляют  в  расчете  на  1  литр  напитка  1,6  гривни),  не по назначению,  манипулировать разными марками.  Для того чтобы этого не   происходило,   предлагается   на  каждый  вид  тары  выдавать определенную марку.  Скажем,  должна  быть  марка  на  поллитровую бутылку,  на  бутылку 0,33 литра соответственно.  И тогда не будет манипуляций,  злоупотреблений,  за счет чего и получается  "левая" водка.

 

     Что это  даст для бюджета?  Если принять такой закон,  то все существующие  законодательные  каналы  нелегального   производства алкогольных  напитков  и  табачных  изделий,  торговли  ими  будут закрыты.  Естественно,  если закон не  будет  выполнять  налоговая милиция,  налоговая инспекция,  милиция как таковая, то ничего это не даст.

 

     Но если выполнять этот закон,  то  в  государственный  бюджет можно  получить  дополнительно 1 миллиард гривень.  Каждый из нас, баллотируясь,  обещал людям возмещение вкладов и многое другое. Мы всегда говорим людям, что нет средств в бюджете. Если принять этот закон,  средства в бюджете  в  сумме  порядка  более  1  миллиарда гривень в течение года появятся.

 

     Естественно, против   такого   закона   будут   выступать  те структуры, которые занимаются сегодня теневым производством водки. Только за три месяца (есть данные только за три месяца этого года) легальное производство водки снизилось на 60 процентов.  Из десяти бутылок продаваемого коньяка семь бутылок - фальсификат. Из десяти бутылок продаваемого шампанского пять бутылок  -  фальсификат  или произведены  в тени.  Вот на самом деле,  что происходит на рынке. Конечно, будут затронуты интересы серьезных структур.

 

     Дальше. В нашем законопроекте предлагается  изменить  порядок лицензирования, которое сегодня осуществляет монопольная структура "Держспецмонополія".  Предлагается,   чтобы   розничные   лицензии выдавали  районные администрации (не надо создавать дополнительные конторы на территории каждого района,  которых  у  нас  в  Украине более  600,  райадминистрация пусть отвечает,  это государственный орган),  а оптовые лицензии чтобы выдавали областные  организации. Кстати, до создания "Держспецмонополії" этим занимались именно эти органы и нареканий  со  стороны  тех,  кто  торгует  этими  видами товаров,  не было. Сейчас же нарекания есть. Я уверен, что вы тоже получали почти из каждой области нарекания по этому поводу.

 

     Что касается  производственных  лицензий.  Сейчас  у  нас   в Украине выдача лицензии на производство происходит так.  Выдает их "Дерспецмонополія",  но на  самом  деле  проводит  обследование  и аттестацию предприятия Госпищепром.  Он делал это и раньше, потому что  там  специалисты,  там  Укрспирт.  И  выдачу  этих   лицензий предлагается  вернуть  МинАПК,  чтобы  их  выдавал непосредственно Госпищепром.  Там есть специалисты,  которые понимают,  что  такое производство  спирта,  что такое производство алкоголя,  что такое производство табака.

 

     Почему у нас получается так:  выдачу лицензий на производство конфет,  круп,  сахара  мы  разрешаем  Госпищепрому.  Укрспирт как государственный  концерн  находится  в  составе   госпищепрома   и управляется  им,  а вот лицензии выдает структура,  которая за это время только и сделала,  что выдает лицензии,  держит  очередь  из предпринимателей  и  постоянно меняет свои условия.  На самом деле злоупотребления и начались от того, что выдается много лицензий.

 

     Следующее. Еще я не подчеркнул,  что  в  законопроекте  также предлагается   выдавать   лицензию   только   одному  предприятию. Например,  винно-водочный завод обанкротился, но он может передать производство  в  аренду  какой-то  частной фирме.  Так вот,  тогда лицензия водочного завода  должна  быть  аннулирована,  а  частный завод,   который   берет  производство  в  аренду,  получает  одну лицензию.  Потому что у нас сейчас бывает,  что  на  одном  заводе пятьшесть лицензий.

 

     Спасибо. Я готов ответить на вопросы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь  ласка.  Висвітіть  список.  Народний   депутат   Матвієнков, наступний - депутат Черненко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Уважаемый докладчик! Я внимательно прослушал ваш доклад.  Логика мышления,  доля смысла в том, что вы говорите, есть.  А  есть  лы смысл,  чтобы сегодня наше государство,  как то государство,  которое ранее существовало корнями в царской России, в СССР и имело колоссальный доход в бюджете от реализации спиртных напитков, также установило монополию на продажу спиртных напитков. Я  не  говорю  о  производстве,  мы  просто упустили этот момент и сегодня говорить о монополии на производство просто  бесполезно  и невозможно.  Но  решить  вопрос  о  монополизации на реализацию на сегодня реально.  Это сегодня есть в  скандинавских  государствах, это  сегодня  делается  в  Соединенных Штатах.  Попробуйте в этой, одной из самых демократических стран мира купить где-то в  частной лавочке спиртные напитки! Как вы считаете, что надо сделать, каким должен быть следующий шаг в этом направлении,  чтобы направить эти средства  в  государственный бюджет?  Сколько бы мы получили тогда поступлений?

 

     ЦУШКО В.П. Я с вами согласен. В самом деле, можно скопировать систему  Германии.  Там так поставлена эта работа.  Но возможность такая у  нас  упущена,  потому  что  торговля  спиртным  полностью передана  в  частные руки.  Сейчас государственную монополию можно осуществить тем,  что мы можем добиться сбора,  акцизного  налога. Когда   указом   Президента  создавалась  "Держспецмонополія",  мы думали,  что  этим  будут  приняты  меры  для  борьбы  с   теневой экономикой. К сожалению, эта структура начала бороться с легальной экономикой и загнали ее еще больше в тень.  Но статистика (мы  вам раздавали  данные)  показывает,  что  обем  фальсификата наоборот увеличился. Если идти тем путем, о котором вы говорите, тогда надо решить вопрос создания сети государственной торговли, сети оптовых баз государства.

 

     Но опыт существования некоторых структур  за  последние  годы показывает,   что   коррупция  в  нашем  государстве  не  позволит осуществить ту идею,  о которой вы говорите, хотя я сторонник этой идеи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черненко.  Наступний - депутат Буряк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Прошу передати слово Євгену Кирильчуку.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Уявімо  таку   ситуацію. Держспецмонополія  відібрала  у виробника ліцензію тому,  що їй не сподобався цей  виробник.  Виробник  звернувся  до  суду.  Все  це розглядалося півроку.  Підприємець зазнав мільйонних збитків.  Суд вирішив справу на користь підприємця.  Хто відшкодує йому  збитки, яких завдала йому Держспецмонополія, і за рахунок кого?

 

     ЦУШКО В.П. Евгений Иванович, спасибо за вопрос. Цель принятия закона  как  раз  и  состоит  в  том,  чтобы  избавиться  от  того беспредела,   который  "Держспецмонополія"  осуществляет  в  нашей стране.

 

     Почему мы предлагаем,  чтобы выдача лицензий на  розничную  и оптовую торговлю занимались райадминистрации и обладминистрации, а лицензий на производство - Госпищепром?  Потому,  что до  создания "Держспецмонополії"  именно  так  и было,  и нареканий не было,  и легальный рынок тогда осуществлял почти 90 процентов  производства и реализации.

 

     Но, к  сожалению,  все  это произошло...  На ваш вопрос,  кто должен отвечать,  ответит суд.  Будет  решение  суда.  Говорят:  а губернаторы  не  будут  злоупотреблять?  Нет.  Губернатор  ближе к народу.  В  области  есть  облсовет,  а  это  все-таки  не   такая монополизированная  структура.  То  есть  наша  цель разрушить эту монополию,  передать право выдачи лицензий тем, кто ближе к людям. Поверьте,  что  глава  администрации  района,  выдавая лицензию на розничную торговлю, не будет издеваться над заявителем.

 

     Что мы  получили  от  "Держспецмонополії"?  Об  этом  говорят примеры нарушений,  совершившихся сплошь и рядом.  Многие депутаты получали обращения от производителей.  "Держспецмонополія" не дала эффекта,  потому что основным для нее была борьба с тенью,  борьба за то, чтобы поступал акцизный сбор.

 

     Она начала бороться с легальным  производством.  Вы  помните, как мы провалили проект закона о "Держспецмонополії". Мы провалили его именно по той причине, что эффект от этой структуры был только негативным. По крайней мере, насколько я с этим сталкивался.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Буряк...   Народний  депутат Кухарчук. Наступний - депутат Марченко.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передати слово Пономаренку Георгію Григоровичу.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Компартии. Василий Петрович, вы не ответили на вопрос Матвиенкова: сколько бы дала монополия государства для бюджета?  А я вам говорю приблизительно...

 

     ЦУШКО В.П. Два миллиарда!

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.    Приблизительно   6   миллиардов   гривень ежегодно!  Но  у меня вопрос такой.  Основной идеей проекта закона Чукмасова было  запретить  передачу  производства  в  аренду  (это поправка  к  статье  2).  У  вас этого нет.  Он на примере Донецка говорил,  что предприятия передают  свои  линии  другим,  и  таким образом  уходят  от уплаты налогов.  Почему этого нет в совместном проекте?

 

     ЦУШКО В.П. Уважаемый Георгий Григорьевич! В законопроекте это записано  только  в  другой  форме.  Мы  не  предлагаем  запретить передачу  производств  в  аренду.   Вот,   например,   предприятие обанкротилось.  Приходит инвестор. Скажем, частное предприятие. Мы предлагаем  запретить  другое  -  чтобы  это   предприятие   имело тричетыре лицензии.  Сегодня что происходит? Берет фирма лицензию, арендует,  условно,  линию действующего  ликеро-водочного  завода. После  этого она дает наряд на спирт,  показывает,  что у нее есть лицензия,  потому  что  на   основании   договора   аренды   линии "Держспецмонополія"  выдает  лицензию.  Потом  эта  фирма получает спирт, работает и исчезает. Вот я приводил пример фирмы "Идеал". И коллега  Чукмасов  внес свой законопроект также на основании таких данных.

 

     Мы предложили вариант такой: существует одна  линия  - видается одна лицензия.  Все!  Это то же самое,  что вы сказали,  только - одна лицензия.  Если, к примеру, производитель,  обанкротился,  лицензия аннулируется.  Предприятие берется в аренду, начинается выпуск продукции, но лицензия - одна. А  иначе  мы  закроем много предприятий,  если их полностью лишить этого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко Володимир Романович.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Прогрессивная  социалистическая  партия. Поясните,  пожалуйста, ваш тезис, о том, что местные администрации ближе  к  народу.  Что-то  я не замечал,  чтобы,  например,  такой руководитель  администрации,  как  Щербань,  был  очень  близок  к народу.  Он от него дальше,  чем вся страна вместе взятая.  И дать ему право еще и выдавать  лицензии  -  это  породить  коррупцию  в огромном   масштабе   (да,   Засуха   и   все  остальные,  я  могу перечислить).  Мы вообще уведем  законодательство,  право   Вообще надо  разобраться,  что  там  происходит.  Там  просто  абсолютный бандитизм идет.  Потому что  концентрация  власти,  конституционно закрепленная статьями 118, 119 Конституции, может привести к таким последствиям, которые вы даже себе не представляете.

 

     Но вопрос у меня к  вам  такой.  Вот  вы  доложили  концепцию проекта закона.  По сути,  как я понимаю, при выдаче лицензий идет еще  не  монополизация,  а  демонополизация.  Отвечая  на  вопрос, который вам задал Матвиенков (на мой взгляд,  очень основательный, хороший),  вы говорите:  "Есть такое русло.  Можно было бы. Но вот такие обстоятельства.  Кто-то ближе к народу,  кто-то дальше и так далее." Вот суть вашего проекта закона соответствует  предвыборной программе или позиции социалистов,  Социалистической партии,  либо позиции Социалистической партии за установление монопольного права государства  на  производство  ликероводочных и табачных изделий и торговлю ими. Если соответствует, то я тогда вас понимаю. А если у вас   есть  противоречие  между  идеологией  вашей  партии  и  тем законопроектом,  который  вы  внесли,  то  обясните,  пожалуйста, почему  вы  внесли  такой проект,  а не вносите,  пользуясь правом законодательной инициативы,  законопроект о  том,  чтобы  торговлю ликеро-водочными  и  табачными  изделиями и их производство вообще монополизировать,   сделать   исключительной   монополией    всего государства? Поясните, пожалуйста.

 

     ЦУШКО В.П.  Уважаемый  Владимир  Романович,  я не проходил по спискам  любимой  вами  Социалистической  партии,  я  беспартийный депутат,  член  фракции  социалистов  (чтобы вы успокоились насчет этого).

 

     Поясняю. Я подписал  проект  как  автор,  как  субект  права законодательной  инициативы,  как  один из депутатов.  Докладываю, кстати,  что законопроект внесен  депутатами  из  разных  фракций, поэтому ясно, что это компромиссный вариант, программу Соцпартии я не мог в нем продвинуть. Хотелось бы, но не мог. Она соответствует скорее вашим видениям,  вы же ее делали,  эту программу, когда-то, изначально.

 

     Дальше. Что касается конкретно того,  примем ли  мы  закон  о национализации   торговли  этой  продукцией.  Владимир  Романович, вносите  ваш  законопроект  -  я  проголосую,  и   будет   принята германская система.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка,  Василю Петровичу. Слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань  фінансів і  банківської діяльності - Сокерчаку Вячеславу Михайловичу.  Будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Комітет з питань фінансів  і банківської  діяльності  6  червня  розглянув  погоджений  варіант законопроекту,  що  внесений,  про  що  вже   говорив   попередній виступаючий,   і   виніс   рішення   рекомендувати   прийняти  цей законопроект в першому читанні.

 

     Я вам скажу,  що багато тих питань,  які сьогодні  задавалися депутатами  доповідачу,  ми  також  ставили  і  дійшли остаточного висновку,  що прийняття  саме  такого  закону  якоюсь  мірою  буде сприяти   тому,   що  б  держава  більш-менш  взяла  під  контроль виробництво цієї продукції, її продаж, роздрібну і оптову торгівлю нею.

 

     Я хочу    підкреслити    якраз    позитивні   моменти   цього законопроекту,  зупинюсь і на тому,  що турбує  сьогодні  народних депутатів, судячи із змісту запитань.

 

     Комітет вважає  за доцільне підтримати пропозицію авторського колективу про те, щоб уточнити зміст, розширити трактування десяти термінів.  Ці  уточнення  знімуть суперечності деяких законодавчих положень. Я думаю, що у вас у руках є цей законопроект і ви можете звернути  увагу  на те,  що в ньому дається більш чітке визначення термінів:  повний технологічний цикл виробництва; місце зберігання алкогольних  напоїв;  єдиний  державний  реєстр  місць  зберігання (спирту);  призупинення ліцензії (тому що чиновник сам трактує, що таке призупинення); анулювання ліцензії; спирт-сирець і так далі.

 

     Це те,  що  законом  ще не було визначено.  Звичайно (ви самі розумієте), що коли виникали спори, тоді чиновник обов'язково брав верх у цьому питанні,  і тільки через суди виробничники могли щось довести іншим.

 

     Вважаю, що позитивним у проекті є  те,  що  в  ньому  дається чіткий перелік усіх цих термінів,  усіх визначень і чіткий перелік усього  того,  що  необхідно  знати  тому,  хто   хоче   займатися підприємницькою  діяльністю  (в даному разі - виробляти алкогольні напої, тютюнові вироби або займатися торгівлею цими товарами).

 

     У цьому законопроекті запропоновано ввести до чинного  закону кілька   нових   розділів.   Розширюється   перелік   спиртів,  що застосовуються у  виробництві.  Цей  перелік  чітко  визначає,  що підлягає ліцензуванню.  Раніше цього не було.  Не було визначення, що таке спирт-ректифікат,  що  таке  спирт  виноградний,  що  таке спирт-сирець,  про що я вже говорив вище.  У законопроекті дається положення про Єдиний реєстр місць зберігання спирту.

 

     Шановні колеги! Володимир Романович задавав запитання, чи є в цьому  законопроекті  підтвердження  того,  що  держава  має намір встановити у цій сфері  монополію?  Так,  звичайно,  є.  Ми  добре розуміємо, що найголовніше сьогодні для тіньового капіталу або тих цехів,  які працюють у тіні,  - це якимось чином  отримати  спирт. Якщо отримав спирт,  то далі можна і у відрі розливати, і на кухні розливати  горілку.  Знайти  пляшку,  знайти  етикетку  -  це   не проблема.  Сьогодні  ксерокси  будь-який колір тобі відтворять,  а голограми також продаються.  В Одесі,  на  Привозі,  можна  купити голограму будь-якого заводувиробника і "випускати" продукцію.

 

     І саме   тому   пропонується   ввести   Єдиний  реєстр  місць зберігання спирту. Після придбання спирту буквально на третій день треба буде повідомити державну податкову службу, Держспецмонополію про те,  де цей спирт зберігатиметься.  Тоді можна буде взяти  під контроль  це  місце.  Я  думаю,  що  коли місця зберігання немає в державному реєстрі,  повинно вважатися, що це спирт контрабандний. Це дасть можливість органам внутрішніх справ, Державній податковій адміністрації і всім іншим органам,  які повинні  боротися  з  цим тяжким злом, на підставі цього закону вживати відповідних заходів.

 

     Значні доповнення  запропоновані  до статті 3 чинного закону, яка визначає порядок видачі,  призупинення,  анулювання  ліцензій, зокрема  більш чітко визначено,  хто видає ліцензії.  Можливо,  це викличе заперечення, бо ви бачите, що є проект про неприйнятність. У чинному законі записано,  що ліцензії видає орган, уповноважений Кабінетом Міністрів.  Нами запропонована норма прямої дії про  те, щоб  цю  функцію  закріпити  за  структурами МінАПК (Укрхарчопром, Укртютюн,  Укрспирт  і  так  далі).  Ви  знаєте,  що  це  державні структури. Концерн Укрспирт є державним підприємством.

 

     Є й інші суттєві доповнення до чинного закону.  Крім того, що я вже сказав, більш системно виписані норми щодо відповідальності, про що тут були запитання,  а також засади державної політики щодо захисту здоров'я.

 

     Наприклад, я як людина,  яка займається податками, вважав би, що,  може, не треба так докладно виписувати всі ці положення, адже ці  засади  повинні  все-таки  бути  розроблені   за   ініціативою Міністерства  охорони  здоров'я.  Але  оскільки  є  ще й наступний проект закону,  який буде сьогодні обговорюватися, то, можливо, це й треба було зробити.

 

     Отже, шановні   колеги,   я   вважаю,   що   прийняття  цього законопроекту  передусім  поверне  в  законодавче  русло  те,   що сьогодні вийшло з-під контролю, з-під державного регулювання. Ми ж говоримо,  шановні,  що  державна  монополія   буде   тоді,   коли виконуватиметься Закон про державне регулювання.

 

     На жаль,  на сьогодні є сім постанов Кабінету Міністрів,  які не скасовані і які якоюсь мірою  суперечать  Закону  про  державне регулювання.  Посилаються на те,  що там,  мовляв,  виписані умови ліцензування,  а у законі немає. Цей законопроект зараз передбачає вже усе.

 

     І ще одне,  шановні. Ви пам'ятаєте, 1 червня минулого року ми прийняли  Закон  про  ліцензування  певних   видів   господарської діяльності,   а  в  січні  вилучили  звідти  норми  статті  9  про ліцензування виробництва алкоголю і тютюнових виробів.  Чому ми це зробили?  Тому  що  з  1995  року  вже  діяв  Закон  про  державне регулювання,  а Закон про ліцензування містив розмиту норму,  адже тільки   в   січні  за  десять  днів  видали  величезну  кількість дублікатів  ліцензій.  На  думку  Міністерства   економіки,   було втрачено  декілька  мільйонів  гривень  тільки через те,  що деякі суб'єкти на одну основну ліцензію отримували  за  17  гривень  400 копій ліцензій!

 

     Зараз передбачається,  що  дублікат  ліцензії коштуватиме 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Я думаю, що це також даватиме доход до державного бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вячеславе Михайловичу. Чи будуть запитання до  доповідача?  Прошу  записатися.  Покажіть  на  табло  шановним народним депутатам список готових задати запитання.

 

     Народний депутат Матвієнков. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Прошу передать слово депутату Журавскому.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Група "Регіони України", ХДПУ. Скажіть, будь ласка,  наскільки  обгрунтованою  є  пропозиція  щодо   скасування заборони  на  продаж  з  рук  і в непристосованих для цього місцях алкогольних напоїв і тютюнових виробів?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я не зрозумів:  наскільки це є  доцільним,  ви маєте  на  увазі?  Звичайно,  це було б доцільно зробити,  адже ми говоримо про те, що держава повинна отримувати кошти, які сьогодні не надходять до держави.  Ми розуміємо і тих бабусь,  які сьогодні змушені  своє  відпрацьовувати.  Але  розумієте,  що  бабусі,  які стоять, - це тільки кінечний пункт.

 

     Ми зовсім  недавно  у  Донецьку  проводили  семінар з проблем боротьби з контрабандою  (донеччани  нібито  просунулися  в  цьому питанні,  у  них дещо краще,  ніж у інших областях України).  Але, шановні колеги,  за цими бабками,  яких там  тисячі,  стоїть  одна людина,  яка мільйонами "ворочає", і саме тому стоїть питання, щоб привести у порядок.

 

     Ви бачите,  що ми запропонували зняти з норми щодо  обмеження площі для торгівлі тютюновими виробами.  Я вже пропонував 12 нашим підприємствам,  що виробляють тютюнові вироби:  давайте ми  надамо цим  бабусям  офіційно  оптовий  склад  сигарет,  які виробляються нашими підприємствами,  щоб  вони  брали  сигарети  не  в  якогось посередника,  а  прямо  на заводі і продавали їх.  Це і пропаганда наших сигарет була б.  На жаль, поки що це питання не вирішено. Ми вважаємо,  що норма для закладів, що торгують алкогольними напоями (там 20 квадратних метрів),  має зберегтися,  а для  закладів,  що торгують тютюновими виробами, вводити обмеження площі недоцільно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Ніколаєнко.  За  ним - депутат Абрамов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Звичайно,  шановний Вячеславе Михайловичу, я думаю,  що  було б доцільно,  дійсно,  вести державну монополію на виробництво цієї продукції та її реалізацію,  продаж. Ми знаємо, є різні схеми:  швецька схема,  німецька схема,  де просто вводиться державна монополія на спирт і таке  інше.  У  тій  же  Швеції  289 лікеро-горілчаних  магазинів.  За нашими підрахунками,  від 4 до 6 мільярдів гривень ми недоотримуємо до державного  бюджету.  За  ці кошти ми б вирішили проблеми освіти, медицини й інші.

 

     Я розумію,  що  ви  шукаєте компроміс,  оскільки ви не можете провести розумне рішення про  державну  монополію.  Але  якщо  цей проект  буде  прийнято  як  закон,  то  яку  він дасть користь для бюджету,  ви прорахували суму  додаткових  надходжень  до  бюджету України?

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Шановні   колеги,   ви   самі  розумієте,  що надходження до бюджету дає все те,  що підпадає під оподаткування. Усе те,  що не оподатковується,  користі для бюджету не дає.  Воно дає користь іншій кишені, ви самі розумієте якій.

 

     Ми хотіли б,  щоб буквально все,  пов'язане з  ліцензуванням, виробництвом,  роздрібною  торгівлею,  зберіганням  спиртів і всіх інших матеріалів,  було під контролем держави. І це чітко виписано в цьому законопроекті.

 

     Називаються різні  цифри  витрат  бюджету.  Ви  називаєте 5-6 мільярдів гривень.  Можливо,  так воно й є.  Ми знаємо,  що лише у зв'язку  з  тим,  що 30 відсотків сигарет реалізується в тіньовому секторі,  ми втрачаємо приблизно 1 мільярд гривень.  На  сигаретах тільки! А на спиртному - набагато більше.

 

     Отже, все,  що  ми  хочемо,  - це врегулювати проблему.  І це нібито дасть більше надходжень до бюджету, бо державне регулювання або  державна  монополія - це виконання законів.  А закони повинні бути прозорі,  щоб не було можливості дати хабара,  щоб  ділки  на цьому не гріли руки.

 

     Ми вважаємо,   що   прийняття  закону  дозволить  ці  питання вирішувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На завершення - народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемый Вячеслав Михайлович! Предлагаемый   проект   закона,  конечно,  заслуживает  серьезного внимания,  поскольку затрагивает интересы большого числа людей. Но вместе с тем у меня есть к вам вопрос такого рода.

 

     Скажите, не лучше ли было бы вместо принятия многих изменений и дополнений в закон (а мы уже не раз касались этого вопроса:  это приводит   к  дополнительным  затратам  народных  средств)  ввести государственную монополию на  производство  и  реализацию  спирта, алкогольных   напитков?   Это   значительно   увеличило  бы  обем поступлений в государственный бюджет и решило бы проблему.

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Спасибо вам за вопрос.  Конечно,  это было  бы лучше. В законе написано, что спирт этиловый выпускается только на государственных  предприятиях.   Потому   что   спирт   коньячный, плодовый, вы сами понимаете, может производить тот, кто выращивает виноград.  Он имеет переработку и имеет право  производить  спирт. Здесь разные формы собственности. Конечно, было бы лучше.

 

     Честно скажу  (я  повторю то,  что Василий Петрович говорил): когда стоял вопрос о создании Госспецмонополии,  мы  считали,  что это будет орган, который выявляет потоки контрабанды, нелегального ввоза  и  так  далее.  Но  на  сегодня  оказалось,  что   согласно постановлению  Кабинета  Министров этот орган занят только выдачей лицензий. Лицензий очень много!

 

     У законопроекті  чітко  записано,  що  видачу   ліцензій   на роздрібну  торгівлю  здійснюють  місцеві  органи влади.  Адже не з Києва  видно,  де  поставити  ларьок  по   продажу   сигарет   або алкогольних  напоїв,  а  в  селі  - голові сільради видно і голові районної ради видно.  Так же краще було б.  Але сьогодні треба, на жаль,  звертатися в Одесу,  в Київ, щоб отримати право продажу цих товарів.

 

     Я робив  депутатський  запит,  чому  постанови   Кабміну   не приведені   у  відповідність  із  нормами  чинного  закону?  Адже, шановні,  щоб ви знали,  як державний службовець сьогодні  діє.  Є норми  закону.  Але є й постанова Кабміну.  І держслужбовець каже: "Ну,  знаєте, постанова Кабміну не скасована, мені це ближче, тому що  мене  за  це спитають на засіданні Кабміну.  А закон,  це таке діло  Багато законів не виконується".  У відповіді на депутатський запит  говориться,  що  ці постанови суперечать закону,  але немає часу (ще не встигли за рік) їх поправити.  Виходить,  що  чиновник виконує постанови, які суперечать закону.

 

     Так от, щоб ви знали: 182 мільйони гривень за видачу ліцензій надійшло сьогодні в державний бюджет,  а  ці  кошти  повинні  були надійти в місцеві бюджети. У нас тут намічається профіцит, і ми не знаємо,  як він буде використовуватися.  Ви запитайте  у  місцевих органів влади, де їм брати гроші? У них там грошей немає. І хто на місці контролює це питання,  якщо воно не  цікавить  з  бюджетного боку?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Вячеславе   Михайловичу.   Співдоповідь завершено. Прошу сідати.

 

     Перед тим як надати слово для  обговорення  цієї  проблеми  з парламентської  трибуни народним депутатам,  хотів би надати слово Володимиру Яковичу  Гончаруку  -  голові  Державного  департаменту регулювання  виробництва  та обігу алкоголю і тютюну.  Прошу.  Три хвилини.

 

     ГОНЧАРУК В.Я.,  голова  Державного  департаменту  регулювання виробництва та обігу алкоголю і тютюну.  Шановні народні депутати! Я згоден з багатьма пунктами цього проекту закону,  але  хотів  би сказати,   що   не   згоден   з   паном   Цушком,  який  каже,  що Держспецмонополія творить щось там на  місцях,  а  не  бореться  з контрабандою.   Але  за  два  з  половиною  роки  після  створення державного комітету шість реорганізацій відбулося.  І якщо на  всю Україну всього 438 чоловік, то тут виникають питання.

 

     Але хочу сказати інше. Із передбачених 150 мільйонів гривень плати за ліцензії і 138 мільйонів, доведених планом  до  державного  департаменту,  за п'ять місяців зібрано до бюджету 108 мільйонів гривень.

 

     І ще одне.  Ми зараз вводимо систему електронного контролю за проходженням  алкогольних  напоїв.  Завтра  подаємо  на  засідання Кабінету Міністрів проект постанови Кабінету Міністрів про систему контролю - від виробництва спирту і його реалізації до виробництва алкогольних напоїв  і  їх  реалізації  через  оптову  і  роздрібну торгівлю.

 

     І хотів би нагадати, що коли в кінці 1998 року ми запросили з обласних державних адміністрацій інформацію про кількість  оптових торговців, які займаються оптовою торгівлею алкогольними напоями і тютюновими виробами,  то з Вінницької, Житомирської, Полтавської і Миколаївської   областей   надійшли  офіційні  відповіді  обласних державних адміністрацій,  що у них не  ведеться  обліку  тих,  хто займається торгівлею алкогольними напоями.

 

     І останнє.  В 1990 році, ще у Радянському Союзі, Україна мала на 53 мільйони населення 263 оптові бази по торгівлі  алкоголем  і 21487 баз роздрібної торгівлі  Можна хвилинку? На 1998 рік, на час створення комітету,  вже було до 100 тисяч баз роздрібної торгівлі і  8,5  тисячі  -  оптових.  Перереєстрації  не  пройшли  5  тисяч оптовиків, які забрали з собою 92 мільйони гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!  Для  виступу   в   порядку   обговорення   з парламентської   трибуни   слово   надається   народному  депутату Федорину.  За ним - народний депутат Мигович.  З процедури вкінці, Віталію Станіславовичу.

 

     ФЕДОРИН Я.В.   Партія   підтримки   вітчизняного   виробника. Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  Як колись  сказав наш Великий Володимир, весілля на Русі це є "питце", і я думаю, що вживання прохолодних і міцних напоїв у нашій державі триватиме  ще довго.

 

     Тому, звичайно,   законопроект,  який  сьогодні  внесений  до порядку денного,  є  надзвичайно  важливим.  Він  стосується  тієї галузі  нашої  промисловості і нашої культури,  я б сказав,  яка є дуже  важливою  в  нашій  державі  і  дає  великі  надходження  до державного бюджету. Але те, що діялося на цьому ринку, скажімо, ще зовсім недавно, не витримує жодної критики, це негативне триває ще й  досі.  До  цього часу всім нашим магазинам пропонують підпільно вироблену контрабандну алкогольну  продукцію  і  тютюнові  вироби. Поспілкуйтеся  з  директором будь-якого магазину Києва,  і він вам скаже, скільки йому пропонується підпільно виробленої горілки.

 

     Якщо порівняти суму акцизного збору з одного літра горілки  з ціною  цієї горілки на базарах,  де взагалі не дозволено торгувати такими видами продукції,  то ця  ціна  буває  нижчою  навіть  того акцизного збору і податків, які треба сплатити за ту горілку.

 

     Тому, безперечно,   прийняти   законопроект,   який  сьогодні внесений,  абсолютно необхідно,  щоб  урегулювати  проблеми  такої важливої галузі нашої економіки.

 

     Хочу зазначити,  що  дуже  часто лікерогорілчані заводи брали акцизні марки для того,  щоб  використовувати  їх  для  маркування літрової  пляшки  горілки,  а  замість  цього  використовували для маркування трьохсотграмової пляшки горілки.  Вже це  говорить  про те, що тут треба наводити порядок.

 

     Вважаю, що цей законопроект сьогодні треба прийняти в першому читанні.

 

     Що ж стосується законопроекту про обмеження  тютюнопаління  в нашій державі,  то мені здається, що там є цілий ряд дуже корисних положень.  Цей  законопроект  треба,  мабуть,  включити  до  більш загального  законопроекту про внесення змін до закону про державне регулювання,  тобто зробити єдиний законопроект.  Тим більше що  в тому  законопроекті є такі лобістські норми,  які,  мені здається, працюватимуть тільки на певних виробників,  чи,  вірніше,  на одну фірму  -  виробника  тютюну  в Україні.  Треба розробити загальний законопроект,  прийняття якого дало б державі  можливість  реально втручатися в виробництво і продаж алкоголю і тютюнових виробів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний   депутат  Мигович.  За  ним  - народний депутат Москвін.

 

     Шановні колеги!  Відповідно до Регламенту в нас для  розгляду цього  питання  залишилося  три  хвилини,  але  ми продовжимо його розгляд до 18 години.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Фракція  комуністів.  Шановні  колеги! Законопроект, який ми розглядаємо, охоплює широкий діапазон питань

-  від суто економічних до медичних,  соціально-виховних та навіть політичних.

 

     Як тут уже зазначалося,  ми скрізь  переконуємося,  наскільки складним  і  недосконалим  є  правове  регулювання виробництва цих специфічних товарів і продуктів і торгівлі ними.

 

     Викликають справжню   тривогу   небачені   раніше    масштаби нелегального горілчаного і тютюнового бізнесу,  хабарництва, інших порушень у  цій  сфері.  Вони  спричиняють  у  свою  чергу  багато негативних,   згубних   явищ,   не  лише  завдають  великої  шкоди державному  і  місцевому  бюджетам,  а  й  руйнують  найцінніше  - здоров'я,  психіку,  інтелект,  суспільні  відносини,  культуру  і генофонд нації. Особливо виразно це проявляється у нашому регіоні. Закарпатці   мали   традиції,   досвід,   навички  виготовлення  і споживання стимулюючих напоїв і  тютюнових  виробів.  "Ужгород"  і "Тиса",  "Троянда"  і  "Іршавське"  не потребують реклами.  Відома гостинність моїх багатоплемінних земляків.  Вони були далекими від пияцтва, яке в громадській думці асоціювалося з невихованістю.

 

     Проте за  минуле десятиліття внаслідок цілого ряду факторів у цій сфері економіки і в побуті сталися серйозні деформації.  Різко зменшилося виробництво "благородних напоїв", занепало тютюнництво, поширилося примітивне самогоноваріння,  зросло споживання усіляких завізних   сурогатів,  як  правило,  дешевих,  а  тому  доступних. Потворних форм набуває підприємництво у цій галузі, про що тут уже говорилося.

 

     А про  контрабандні  й  митні махінації зі спиртом на кордоні ходять легенди.  На жаль,  нерідко вони завершуються міжклановими, міжособистісними  розборками,  з  сумними  наслідками.  Тому вкрай важливо захистити і стимулювати виробників якісних напоїв, навести порядок у цьому секторі економіки і торгівлі,  зміцнити бюджет,  а головне - уберегти громадян від подальшої "денатуралізації".

 

     Позитивним є   те,   що   в   обговорюваному    законопроекті запропоновані оптимальні підходи,  механізми, форми. Фахівці нашої області оцінюють їх як оптимальні і просять підтримати.  Звичайно, слід  насамперед  турбуватися  про те,  щоб нейтралізувати у людей потребу у міцних напоях та тютюну,  послабити  їх  залежність  від них.  Ці явища надзвичайно живучі,  багатоликі й потворні. Головне для їх подолання - робити життя таким,  щоб  люди  обходилися  без штучних  стимуляторів,  псевдоаналгетиків і шкідливих звичок.  Для нас,  комуністів,  це принципове політичне питання, адже наведення порядку  і  державний  контроль  у  цій  галузі  можуть  і повинні збільшити  фінансові  надходження   до   бюджету   для   вирішення соціальних проблем.

 

     Важливо також  дбати  про  те,  щоб  закон  у  новій редакції запрацював,  а це означає виявлення і прикриття нових лазівок  для його  порушення  і мінімізацію їх можливих наслідків.  Тобто маємо діяти рішуче, передбачливо і результативно.

 

     Для цього слід насамперед скасувати ряд постанов Кабміну, які суперечать  нормам  чинного  закону і заважають прозорості у даній сфері.  Пропоную  підтримати   цей   законопроект,   підготовлений компетентними депутатами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Івановичу.  Прошу сідати.  Народний депутат  Москвін.  За  ним  -  депутат  Матвієнков.   Дотримуйтеся трихвилинного регламенту виступу!

 

     МОСКВІН С.О.  Дякую.  Шановний  Степане Богдановичу!  Шановні колеги!  Я хотів би звернути увагу на розділ V  законопроекту,  що обговорюється,  - новий розділ,  який встановлює певні обмеження і заборони щодо паління та споживання алкоголю.

 

     Керуючись рішенням  з'їзду  Партії  зелених   України,   хочу висловити    від    імені   фракції   свою   цілковиту   підтримку законопроекту, що обговорюється.

 

     У цивілізованих країнах світу ведеться боротьба  за  здоровий стиль  життя,  який  передбачає достатній для відновлення фізичних сил відпочинок,  зайняття спортом,  запобігання  хворобам,  заходи проти зловживання алкоголем та палінням.

 

     Наприклад, уже  всі  знають  історію про дочку Президента США Джорджа Буша, яку притягли до адміністративної відповідальності за вживання  всього-на-всього пива,  бо їй ще не виповнилося 21 року. За паління у  непризначених  для  цього  місцях  в  інших  країнах передбачаються  такі  штрафи,  які  просто  спонукають  до  певної поведінки.

 

     Програмою ПЗУ визначено,  що людина,  її  життя,  здоров'я  і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.  Виходячи з цього Партія  зелених  України  вважає  за  необхідне  з  метою  захисту здоров'я    нації,    гарантування    збереження   та   покращення національного генофонду країни заборонити  паління  в  громадських місцях   та   в   адміністративних  будинках.  А  почати  треба  з адміністративних будинків Верховної Ради  України,  де  палять  на робочих місцях та в коридорах, що абсолютно неприпустимо.

 

     Партія зелених  України  вважає,  що захист здоров'я громадян від шкідливого впливу вживання  алкогольних  напоїв  та  тютюнових виробів  є суспільною проблемою,  яка повинна бути вирішена шляхом прийняття законів України.  Партія звертається  до  всіх  народних депутатів  з  проханням  підтримати  у  четвер  шляхом голосування законопроект

 7314, а  також  законопроект  7163,  оскільки  вони пов'язані між собою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Олександровичу,  але  ми  сьогодні законопроект 7163 не розглядаємо.  Народний депутат Матвієнков. За ним - народний депутат Козак.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.   "Регионы   Украины".   Уважаемые   коллеги! Производство  алкогольных  напитков  и торговля ими во все времена являлись сверхприбыльным делом - как во  времена  царской  России, так и во времена СССР. "Водочные" деньги обеспечивали львиную долю бюджетных  поступлений,  поэтому  упорядочение  и   урегулирование производства  спиртных  напитков и табачных изделий являются делом общегосударственной  важности,  актуальность  и   целесообразность которого   не   вызывают   никакого   сомнения.   Предложенные  на рассмотрение в законопроекте изменения и дополнения в  этот  закон направлены на устранение недостатков и исправление ошибок, которые позволили  многим  предпринимательским  структурам  уклоняться  от уплаты   налогов   в   бюджет.  Для  этого  использовалась  аренда технологических  линий   по   разливу   алкогольных   напитков   у предприятий   -   в   основном,   заводов,  которые  находились  в государственной     собственности.     Принятие      предложенного законопроекта   перекроет  этот  канал  незаконного  обогащения  и поддержит тех  производителей,  которые  работают  на  собственном технологическом оборудовании, честно платят налоги, но страдают от недобросовестной конкуренции и различных нуворишей.

 

     Предложенные изменения  позволяют   получить   дополнительные доходы  в бюджет за счет устранения еще одного канала уклонения от уплаты налогов,  в связи  с  чем  этот  законопроект,  безусловно, заслуживает поддержки.

 

     Вместе с тем,  депутатская группа "Регионы Украины" убеждена, что навести порядок и заставить эффективно  работать  эту  отрасль можно   только  через  воссоздание  государственной  монополии  на реализацию алкогольной продукции.  Мы  пропустили  государственную монополию  на  производство  алкоголя,  но есть же государственная монополия на реализацию.

 

     Есть пример скандинавских стран,  Германии  и  многих  других стран,  которые  в  своей  деятельности  эффективно используют эти деньги в бюджете.

 

     В то же время в силу многовековых традиций украинского народа и  неэластичного спроса,  алкогольные изделия в нашей стране будут потребляться всегда и при любой цене.  Можно,  конечно,  дать пить вволю,  но  не  лучше  ли  за  этот  счет  решать те же социальные проблемы? Это одна сторона вопроса.

 

     И вторая  сторона  вопроса  не  менее  важная  и   не   менее проблематичная.  Сегодня  в  огромнейшем  количестве  потребляются суррогаты,  которые катастрофически влияют на  состояние  здоровья того  поколения,  которое  войдет  в завтрашнюю жизнь.  И мы таким образом убиваем подрастающее поколение.

 

     Учитывая все  это,  депутатская  группа   "Регионы   Украины" предлагает народным депутатам принять рассматриваемый законопроект в  первом  чтении,  а  Кабинету  Министров   в   ближайшее   время разработать  и внести на рассмотрение Верховной Рады проект Закона о государственной монополии на реализацию алкогольных напитков.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається народному депутату Козаку Ярославу Івановичу.

 

     Шановні колеги!  Ми давно вичерпали регламентний час розгляду цього питання. Я надам слово для заключного слова доповідачу Цушку Василю Петровичу.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).   Депутатська   фракція   партії  "Демократичний  союз". Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні  колеги!  Фракція  партії "Демократичний союз" вже неодноразово наголошувала на необхідності вдосконалення  механізмів  регулювання  виробництва,  продажу   та споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

 

     Перше. Йдеться про надзвичайно прибуткову галузь, відсутність належного контролю в якій призводить до численних зловживань.

 

     Друге. Коли ми говоримо про запровадження обмежень у торгівлі тютюном  та  алкоголем,  то  мова  йде  в першу чергу про здоровий спосіб життя  наших  громадян.  Такі  обмеження,  без  сумніву,  є необхідними  в  нашому  законодавстві,  адже  йдеться про майбутнє нашої нації.  Саме тому  ми,  безумовно,  підтримуємо  норми  щодо встановлення  більш  жорстких  вимог до організації місць торгівлі алкоголем.  Ситуація,  коли горілку можна  придбати  з  будь-якого лотка або павільйончика фактично без контролю за якістю продукції, є неприпустимою.

 

     Безперечно, позитивним є встановлення максимально  дозволених рівнів  смоли  та  нікотину  в  тютюнових виробах.  Зрозуміло,  що заборонити вживання тютюну неможливо.  Але в наших силах  зменшити шкоду від цієї згубної звички.

 

     Запровадження вимоги щодо наявності повного циклу виробництва має  стимулювати  вітчизняні  підприємства  до  розвитку  власного виробництва готової продукції замість продажу сировини.

 

     Таким чином,  даний  проект  закону можна оцінювати тільки як позитивний та як такий,  прийняття якого буде корисним для  всього суспільства  та  стане  ще  одним кроком до чіткості та прозорості системи державного регулювання в цій сфері.

 

     Отже, фракція    "Демократичний    союз"    пропонує    даний законопроект підтримати в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перед тим як надати слово Василю Петровичу Цушку,  я надам слово для репліки народному депутату Журавському і народному депутату Черняку. По одній хвилині.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Підприємницькі структури, що не мають власних виробничих потужностей,  можуть отримати ліцензію  на  виробництво алкогольних  напоїв,  випустити  на орендованому обладнанні значні партії товару,  продати його і зникнути з грошима, не сплативши до бюджету відповідних податків.

 

     У законопроекті   запропоновано   як   перекрити   цей  канал незаконного збагачення. І тому я пропоную проект підтримати.

 

     Останнє. Я висловлюся  як  християнин.  Збільшення  кількості віруючих  в  українському суспільстві зменшить кількість тих,  хто зловживає  алкоголем   чи   вживає   алкоголь.   Отже,   ці   люди працюватимуть ефективніше,  а відтак збільшиться кількість коштів, які надійдуть до бюджету.  Проте це можливо лише за умови,  коли в українському    суспільстві   справді   утвердяться   християнські цінності. Дав би Бог.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Віталію    Станіславовичу.    Володимир Кирилович Черняк. Одна хвилина.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  народні депутати!  Давайте приймемо цей законопроект і вип'ємо за його прийняття.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі зрозуміли,  що це  була  сама  блискуча  ваша промова. Я не вимикав мікрофона, він автоматично вимкнувся.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Вибачте,  у  мене  все-таки  є пропозиція,  я не тільки заради цього взяв слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви ж внесли пропозицію - випити.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Я вніс пропозицію, але є ще одна. Звичайно, після прийняття цього законопроекту нам треба буде вирішити питання,  що нам робити з підзаконними актами Кабміну щодо  цього  питання?  Що нам   робити   із   "Спецмонополією"?   Як  нам,  суб'єктам  права законодавчої ініціативи, що мають контрольну функцію, реагувати на це?  І нарешті. Я підтримую пропозицію про необхідність розробки і прийняття  Закону  про  державну  монополію   на   виробництво   і реалізацію   спиртних   напоїв.  Це  буде  радикальним  кроком  до вирішення цього питання.

 

     Це дозволить вирішити питання про якість продукції (щоб  було менше підробок),  питання збільшення обсягу надходжень до бюджету, а також питання культури споживання спиртних  напоїв,  що  є  дуже важливим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу.

 

     Прошу, Василю Петровичу.

 

     ЦУШКО В.П.  Уважаемые коллеги! Я прошу тех, кто сомневается в том,  что необходимо принять этот законопроект,  выйти  на  рынок, например "Юность",  или в магазин и посмотреть,  откуда водка по 3 гривни 20 копеек,  когда при уплате налога она должна быть минимум 5 гривень 60 копеек.

 

     Поэтому я  вам  и говорю,  что если принять закон и соблюдать его полностью,  бюджет получит дополнительные 2 миллиарда гривень. Когда  я  сказал  1 миллиард,  то имел в виду,  что у нас не хотят законы выполнять. Если же выполнять - будет еще1 миллиард.

 

     Что касается  того,  что  "Держспецмонополія"  очень   хорошо работает, то у меня такое предложение, Степан Богданович: провести парламентские слушания,  пригласить 300 владельцев лицензий (можно 500),  дать им гарантию,  что их не будут преследовать, и пусть бы они рассказали,  как работает "Держспецмонополія".  А  тут  должно сидеть руководство "Держспецмонополії". И генеральная прокуратура! Я уверен,  что многие  из  работников  "Держспецмонополії"  выйдут отсюда в наручниках.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Петровичу,  але  Верховна Рада не застосовуватиме ті інструменти, про які ви кажете.

 

     Що стосується парламентських слухань,  то вносьте пропозицію, Верховна Рада її проголосує.

 

     Шановні колеги!  Таким  чином,  розгляд  проекту  Закону  про внесення  змін  до  Закону  України   про   державне   регулювання виробництва  і  торгівлі  спиртом етиловим,  коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, 7314, завершено.

 

     На цьому вечірнє засідання оголошую закритим.  Ми  продовжимо роботу завтра, 20 червня 2001 року, в режимі ранкового засідання.

 

     Хай вам усім щастить. До побачення.