Стенограма пленарного засідання

23 травня 2001

 

                     ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  23  т р а в н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, представники засобів   інформації   і  гості  Верховної  Ради!  Прошу  народних депутатів готуватися до реєстрації.

 

     Секретаріат повідомляє нам,  що сьогодні наші колеги  народні депутати  Микола  Іванович  Агафонов  і  Наталія Григорівна Донець іменинники.  Я прошу привітати їх з днем народження і побажати  їм міцного здоров'я і успіхів.

 

     Можна проводити   реєстрацію?  Оголосіть  у  кулуарах.  Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  366  народних  депутатів.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Сьогодні середа, і відповідно до статті 2.5.2 Регламенту ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів,  заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів.  Сьогодні за записом, так? Учора було від фракцій. За записом. Прошу записатися.

 

     Прошу висвітити.

 

     Достатньо, по-моєму. Дякую.

 

     --------------

 

 

 

     Дозвольте мені оголосити депутатські запити.

 

     Групи депутатів (Костусєв,  Мокроусов та інші,  всього  п'ять народних  депутатів)  -  до  Президента України стосовно виконання зобов'язань України перед  Радою  Європи  згідно  з  Рекомендацією Парламентської Асамблеї Ради Європи 1513.

 

     Нагадую, до Президента. Голосуйте.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення приймається.

 

     Про направлення.   Потрібно   226   голосів,  нагадую.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Красняков,  Штепа,  Кучеренко) - до Голови  Верховної  Ради  України стосовно участі керівника Апарату Верховної Ради України в заходах,  присвячених  подіям  18  травня 1944 року, у місті Сімферополі.

 

     Ну, я  на  засіданні Погоджувальної ради давав пояснення.  Як хочете: хочете голосуйте. Я мовчу.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Онуфрійчука

- до Прем'єр-міністра України у зв'язку з незадовільним вирішенням Кабінетом Міністрів питання про подальше  будівництво  центральної районної лікарні в селищі Буки Черкаської області.

 

     "За" - 111.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Анатолія Хмельового

- до  Прем'єр-міністра  України  стосовно   ліквідації   аварійної ситуації   на   каналізаційному   колекторі  в  місті  Слов'янську Донецької області.

 

     "За" - 120.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -   до   Генерального прокурора   України   у   зв'язку   з  відсутністю  реагування  на неодноразові депутатські звернення.

 

     "За" - 127.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Федора   Абрамова   -   до   Генерального прокурора    України   стосовно   стану   розслідування   злочину, пов'язаного  з  побиттям  і  пограбуванням   помічника   народного депутата.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів (Черняк та інші,  всього одинадцять депутатів) - до Генерального прокурора України стосовно законності постанови   прокуратури   Рівненської   області  про  призупинення виконання рішення Здолбунівського районного  суду  щодо  виділення земельних ділянок громадянам.

 

     "За" - 94.

 

     Рішення прийнято.

 

     --------------

 

     Слово надається  народному  депутату Григорію Довганчину.  За ним буде виступати депутат Кожин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую. Прошу слово передати Мазур.

 

     ГОЛОВА. Олена Мазур. З трибуни. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. 17 мая 2001 года Союзом православных братств Украины,  Всеукраинским движением  "За Украину,   Беларусь,  Россию"  (ЗУБР),  общественной  организацией "Единое Отечество",  партией "Свет с Востока", Союзом православных граждан  Украины,  Союзом  офицеров  и Запорожским казачеством,  а также   большой   группой   священников   из   Киева,    Одесской, Николаевской,  Черниговской  и  других  епархий в городе Киеве был организован  Крестный  ход   и   пикетирование   Верховной   Рады, Администрации  Президента  и  Представительства Ватикана в Украине против  визита  Папы  Римского  в  Украину  и  за  единую   святую православную Русь.

 

     Основные требования участников акции: "Нет расколу единой православной церкви!",  "Украина не сирота,  и Папа Римский ей не нужен!", "За единую православную державу!".

 

     Перед зданиями  Верховной  Рады  и Представительства Ватикана Всеукраинским  обединением  "ЗУБР"  был  установлен  пятиметровый воздушный шар с надписью "Нет папской нунции в Украине!".

 

     По традиции воинствующего католицизма Папа римский всегда - и при князьях,  и при царях - приезжал на нашу землю только с  одной целью  -  расколоть  русскую  православную  церковь,  обединить в автокефалию   раскольничьи   группировки   и    установить    свое владычество.  Замечу,  что Александр Невский и другие русские цари не были большевиками,  но тем не менее римские папы  благословляли походы  на  святую Киевскую Русь.  Об этом говорил символ святости Киевской Руси преподобный Феодосий еще в  ХІІ  веке.  Исторические события полностью подтвердили его пророческие слова.

 

     Кто забыл,  подойдите  к  памятнику  Богдану  Хмельницкому  и задумайтесь о том,  какой вклад внес  этот  выдающийся  человек  в святое  дело защиты православной церкви.  А ведь сейчас ситуация с религией в Украине очень напоминает ситуацию во  времена  великого гетмана.

 

     В нашей  истории  еще  не  было  случая,  чтобы  Папа Римский посещал нашу Родину.  Мы с  вами  являемся  свидетелями  возмездия Божьего  за  измену  спасительной  вере  - православию.  Ежегодное затопление  западных  регионов  Украины,  где  больше   всего   за последние десять лет католики изгнали православных из храмов,  где идет политика внедрения  католицизма  на  каноническую  территорию православной   юрисдикции.   Приезд   понтифика  в  Украину  будет свидетельствовать перед Богом о  фактической  измене  православию, приведет  к непредсказуемым по своей катастрофичности последствиям для Украины.  Православные люди никогда не согласятся с  попранием веры наших предков и с изменой их заветам.

 

     Запуганные независимостью  средства массовой информации почти никак не осветили эту акцию.  Наверное,  кому-то не очень  хочется расстраивать  Папу Римского накануне его "судьбоносного" вояжа.  И поэтому волеизявление и религиозные  чувства  православных  можно просто  игнорировать.  Поэтому  хотелось  обратиться  к  тем самым независимым  средствам  массовой  информации,  чтобы  они   как-то обективнее освещали подобные акции, поскольку когда три калеки из Руха какие-то акции  проводят,  они  тут  же  освещаются  во  всех средствах массовой информации, в том числе и в международных. И не бойтесь,  средства массовой информации,  ничего,  чтото вы слишком запуганные стали.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борису Кожину.  За ним буде виступати Михайло Гуцол.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Голова Спілки  офіцерів  України,  фракція Українського  народного руху.  Шановний Голово!  Шановні депутати! Спілка офіцерів України не  може  стояти  осторонь  процесів,  які відбуваються  в  Україні та за її межами.  Спілка офіцерів України уважно розглянула питання створення протиракетної оборони і робить такі висновки.

 

     Перше. Політичний   чинник  створення  системи  протиракетної оборони базується на спектрі національних інтересів України.  Перш за  все  Україна  керується  принципами  захисту  загальнолюдських цінностей,  довіри та дружніх стосунків у міждержавних відносинах. Наша  позиція  -  захист  суверенітету  кожної країни світу.  А це неможливо  без  наявності  у  світі  єдиної  міжнародної   системи колективної безпеки і, в першу чергу, системи ПРО.

 

     Тому Україна, яка відмовилася від ядерної зброї та сама стала об'єктом впливу Російської Федерації,  повинна разом  із  найбільш демократичними  країнами  світу,  Сполученими  Штатами  Америки та іншими  державами  звернутися  до  світового   співтовариства   із закликом  створити міжнародну систему боротьби з несанкціонованими пусками ракет та небезпечними космічними об'єктами, що відповідало б  доброзичливій спрямованості діяльності кожної країни - учасниці цієї колективної системи.

 

     По-друге, економічний  чинник  для   України   базується   на виконанні замовлень для побудови колективної системи протиракетної оборони.  Це в першу чергу дасть для України збільшення  кількості інтелектуальних   робочих   місць,  розвиток  національної  науки, техніки, технології, фінансову підтримку, і ми здатні брати участь у   створенні  відповідних  елементів  усіх  систем  протиракетної оборони.

 

     По-третє, технічний   чинник   для   України   базується   на спроможності   нашої  національної  науки,  техніки  і  технології здійснити  створення  основних  складових   систем   протиракетної оборони.

 

     Український науково-технічний  потенціал здатний брати участь у створенні елементів  практично  в  усіх  системах  протиракетної оборони.  Ми  маємо  також  систему  протиракетної оборони,  яка є вигідною і необхідною для наших національних інтересів. Ми маємо в Мукачеві,  Севастополі станції,  які зараз руйнуються,  унікальної системи далекого спостереження,  а  також  маємо  потужні  системи зв'язку, наукововиробничу базу.

 

     Тому Спілка  офіцерів  України  звертається до Верховної Ради України, до Президента України з вимогою підтримати ідею створення міжнародної системи ПРО.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу. За ним буде виступати Олег Зарубінський.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко",  Екологічна партія України "Захист". Заява до Президента України Леоніда Кучми і Голови Верховної Ради України Івана Плюща.

 

     Екологічна партія України "Захист",  партія  "Яблуко"  завжди стояли  на  захисті людей похилого віку.  Шановні колеги,  ми дуже стурбовані соціальним захистом наших ветеранів війни та праці. Він на дуже низькому рівні. Без уваги в нас залишилися діти війни - це люди похилого  віку,  котрі  стояли  коло  верстатів  на  фабриках голодні  й  холодні.  Вони  в  даний  час  залишилися  поза увагою держави.

 

     Іване Степановичу,  ви як мудрий  політик  завжди  стояли  на захисті   людей  похилого  віку.  Ми  вас  просимо:  давайте  дамо доручення  профільному  комітету  щодо  проведення  парламентських слухань  і  приймемо рішення стосовно цієї категорії людей,  котрі сьогодні  залишилися  майже  беззахисними,  і  то  це  дуже  м'яко сказано.

 

     Шановні колеги! Ми завжди відстоювали нашого товаровиробника. І ви пам'ятаєте,  що з цієї трибуни я не раз говорив,  щоб  у  нас літали літаки Ан-170.  Я не пішов у відпустку (я вам доповідав), а від уряду домагався,  щоб уряд проплатив ці бюджетні  гроші,  щодо яких ми тут прийняли рішення згідно з бюджетом країни.

 

     Але мене  дивує (і я просив би і Леоніда Даниловича Кучму,  і голову СБУ розібратися),  яким чином два  літаки  Ан-124  "Руслан" продано Лівії за 20 мільйонів доларів,  коли Ан-124 коштує більше? Це унікальний літак.  Готується до продажу третій літак.  Ми ж тут вишукуємо  гроші для того,  щоб розвивати наше літакобудування,  і будемо сьогодні розглядати законопроект,  до речі.  Треба, щоб СБУ розібралося, чому літаки продаються в інші країни. Ми що, працюємо на інші країни?

 

     І на завершення.  21 травня я приймав від  комітету  громадян України.  Шановні колеги, коли жінка похилого віку, інвалід другої групи з Житомира Тарасенко Галина Петрівна плаче гіркими сльозами, що  їй  відмовляють  у  лікуванні,  то  я би просив,  щоб і голова Чернівецької обласної адміністрації Теофіл  Бауер  любив  громадян України,  і  голова  Житомирської обласної державної адміністрації теж шанував Конституцію.

 

     Я дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату   Олегу Зарубінському. За ним - Олексій Марченко.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я хочу  скористатися  нагодою  і  оприлюднити  звернення  Вінницької обласної   ради   з   приводу  бюджетного  процесу  та  з  приводу фінансування місцевих рад.

 

     Спроби реформувати бюджетну систему України в  минулому  році вийшли на фінішну пряму.  Нові підходи до формування Державного та місцевих бюджетів на 2001 рік дозволили працювати  більш  відкрито та  прозоро,  регіони  мали можливість ознайомитися з розрахунками місцевих бюджетів по інших областях.  Також Міністерством фінансів був   розроблений,  а  Кабінетом  Міністрів  України  затверджений порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів  та  нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 рік.

 

     Ми не  ідеалізуємо  цю методику і розуміємо,  що в подальшому вона буде вдосконалюватися.  Однак розрахований за цією  методикою обсяг  видатків  на  утримання органів місцевого самоврядування на поточний рік становить при мінімальній потребі 24 мільйони гривень усього 10,9 мільйона гривень.

 

     За таких  умов районні та міські ради міст обласного значення вимушені  були  перерозподіляти  кошти,  користуючись  положеннями Закону   України  про  бюджетну  систему  України,  вимушені  були збільшувати обсяги  доходів  понад  ті,  що  визначалися  обласною радою.

 

     На 2002  рік  відповідно до нового Бюджетного кодексу вони не будуть мати  таких  можливостей,  не  буде  й  дозволено  нинішнім Законом   про   Держбюджет  фонду  видатків,  не  розподілених  за формульним розрахунком в обсязі 10 відсотків від зведеного бюджету області.

 

     Крім того, проектом Концепції Державної регіональної політики України  передбачається  доведення  навантаження  на   одну   раду базового  рівня  до  8-10  тисяч  жителів  за наявних 1,1 тисячі в середньому по Україні, що означатиме семи-дев'ятикратне скорочення їх кількості.  Це суперечить статті 7 Конституції України,  Закону України  про  місцеве  самоврядування  в  Україні.  Обласна   рада стурбована   тим,   що   на   наступний   рік   органи   місцевого самоврядування при збереженні  цьогорічних  нормативів  не  будуть забезпечені  коштами  навіть  на  мінімально необхідному рівні для нормального функціонування, особливо сільські та селищні ради.

 

     Тому ми звертаємося до  Верховної  Ради,  Кабінету  Міністрів України з клопотанням збільшити на 2002 рік нормативи на утримання органів  місцевого  самоврядування  з   таким   розрахунком,   щоб забезпечити їх коштами для повного утримання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Олексію Марченку. За ним - Олег Білорус.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Як стало  відомо  вчора  із засобів масової інформації,  прокуратурою Польщі  порушена  кримінальна  справа,  не  без  участі  державних органів України, проти поліцейських, які були причетні до вбивства нашого громадянина.  І це,  мабуть,  добре,  що  нашій  державі  і державним  структурам  вдається  впливати  на процеси щодо захисту законних прав громадян України, у тому числі і за кордоном.

 

     Але давайте подивимося, що робиться в нашій державі. У червні 2000  року  на  виїзді  із  міста  Києва  в  напрямку на Бориспіль працівниками   "Беркута"    по-звірячому    було    побито    мого помічника-консультанта Головатенка Віктора Анатолійовича.

 

     Свого часу  суддя  півроку зволікав із цією справою.  Нарешті справа в січні цього року була доведена до кінця,  і причетний  до того  колишній  працівник  "Беркута" Регнер Володимир Анатолійович був засуджений до трьох років позбавлення волі. На початку березня Київській   міський   суд,   розглянувши  його  касаційну  скаргу, підтвердив і залишив у силі рішення Харківського  районного  суду. Але сталося так, що цей злочинець досі гуляє вулицями міста Києва. Уже декілька місяців людина,  яка позбавлена  волі  на  три  роки, гуляє, шановний Іване Степановичу, вулицями міста Києва.

 

     Шановні друзі,  я хотів би попросити у вас підтримки, а Івана Степановича попросити, аби ми звернулися до правоохоронних органів за роз'ясненнями:  яким чином,  у зв'язку з чим і чому людина, яка позбавлена  волі  за  злочин,  встановлений  у  судовому  порядку, прогулюється  сьогодні  вулицями  Києва?  Мені  здається,  що  цей приклад непоодинокий.  І я хотів би попросити вас,  шановний Іване Степановичу,  дати  доручення  або висловити прохання Міністерству внутрішніх справ дати пояснення з цього приводу,  а  також  надати інформацію  про  те,  скільки сьогодні таких людей,  стосовно яких судом встановлено, що вони злочинці, гуляє вулицями нашої України.

 

     Дякую за увагу і розраховую на підтримку.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олегу Білорусу. За ним - депутат Зачосов.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Прошу передати слово Михайлу Павловському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Я дякую.  "Батьківщина".  Хмельницький. Шановні колеги! Фракція "Батьківщина" уповноважила мене зробити заяву щодо рішення Центральної  виборчої  комісії  з  питань  організації  проведення референдуму в Україні.

 

     За народною ініціативою більш як у  ста  містах  України  вже проведені  збори,  які  ставлять  за  мету  врятувати  Україну від геноциду,  змінити той диктаторський  режим,  який  сьогодні  є  в Україні.

 

     Ми привертаємо увагу до подвійної моралі Центральної виборчої комісії.  Коли проводився  референдум  за  вказівкою,  відбувалася повна  його  фальсифікація,  ЦВК  навіть  не розглядала документи. Сьогодні,  наприклад,  у   документах   про   збори   в   Черкасах придираються до суто технічних помилок, які не впливали на кінцеве рішення.

 

     Але, найголовніше, Центральна виборча комісія перевищила свої повноваження   і   вже  починає  підміняти  Конституційний  Суд  - тлумачить зміст питання.  Це рішення Центральної виборчої  комісії показує,  що сьогодні в Україні не діє Конституція, тому що згідно з Конституцією єдиним носієм влади в Україні є народ.  І в нього є єдиний  механізм  впливу  на  стан і на режим влади в державі - це референдум.

 

     Але, як ми бачимо,  сьогодні  носієм  влади  є  не  народ,  а адміністрація.  Тому  що  із  ста випадків тільки в чотирьох збори відбувалися  у  приміщеннях.   У   всіх   інших   випадках   людей виштовхували  на  вулицю.  Голови  багатьох місцевих рад не хочуть направляти відповідні протоколи в Центральну виборчу комісію.  Але щоб сьогодні не робила влада,  як би вона не залякувала народ,  ми бачимо,  що режим і Леонід Данилович Кучма сам бояться  народу.  І тому сьогодні настав час, коли ми повинні об'єднати наші зусилля і дійсно провести референдум, щоб змінити цей ганебний диктаторський режим   в   Україні,   щоб   дійсно  відродити  Україну,  тому  що необхідність референдуму викликається тим (я  кілька  цифр  тільки назву),  що  за  роки  Другої  світової  війни Україна втратила 40 відсотків економічного потенціалу,  а за  роки  правління  Леоніда Даниловича Кучми - понад 75. Ото в мирний час ніби дві війни Кучма провів через Україну.

 

     Сьогодні в  Україні,  як  ми  бачимо,  залишився  один  носій демократії   -  це  Верховна  Рада.  Тому  Верховна  Рада  повинна розглянути питання про недовіру Центральній  виборчій  комісії  як джерелу і розповсюдження, і утвердження диктатури в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Вадиму Зачосову. За ним буде виступати депутат Філіпчук.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 225, м.Севастополь). Прошу слово передать Строгову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. З трибуни.

 

     СТРОГОВ А.Н.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  Коммунистической партии Украины, город Львов.  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Вы уже знаете,  что  17  мая  в историю одного из старейших и красивейших городов  Европы  -  города  Львова  усилиями  национал-фашистского отребья вписана еще одна черная страница.

 

     В 4  часа  утра  у входа в Русский культурный центр прозвучал взрыв. Это уже третье нападение на очаг русской культуры в городе, но  до  сих  пор  преступники  не  найдены и не понесли достойного наказания.

 

     Фракция Коммунистической  партии  Украины,  Конгресс  русских общин западных областей Украины,  Русская община Львовской области заявляют решительный протест по поводу данного инцидента и требуют от   МВД,   СБУ,   Министерства   юстиции  в  конце  концов  найти организаторов  и  исполнителей  данного  преступления  и  достойно наказать их в назидание потомкам.

 

     Мы требуем   от  Президента  решительных  мер  по  пресечению деятельности националфашистских организаций на территории Украины. Провокация  во  Львове,  имеющая  целью обострение межнациональных отношений накануне празднования 10-летия  годовщины  независимости нашего  государства,  направлена  не  только против русских,  но и против государственных интересов самой Украины.

 

     Мы никогда  не  отождествляли  и  не  отождествляем  истинных галичан  с  жалкой  кучкой национал-фашистов,  окопавшихся в нашем городе.  Подавляющее большинство львовян единодушно  осуждает  это гнусное преступление.  Любые попытки поссорить между собой русских и украинцев  исторически  бесперспективны.  Запорожье  никогда  не будет  воевать  с  Доном.  А  ратные подвиги бесславной дивизии СС "Галичина" и отрядов ОУН-УПА известны.

 

     Свободное, процветающее, подлинно демократическое государство Украина  может  быть  построено  только общим созидательным трудом представителей всех национальностей и народностей,  проживающих на ее территории.  Другого пути просто нет и быть не может. Наши отцы и деды лежат в общих братских могилах Великой Отечественной, и уже это является надежной гарантией того, что националфашизм в Украине не пройдет.

 

     И в  заключение  маленькая  реплика   по   поводу   вчерашних выступлений.  Я  не  открою  Америки,  если  скажу,  что  махровый антикоммунизм - это одна из форм интеллигентской шизофрении,  и  в этом мы вчера убедились.  Один в который уже раз с заумным видом и достойным другого применения пафосом мечтал с этой трибуны о  суде над  Коммунистической  партией.  Ну что сделаешь,  если другому не обучен и может быть достойно заменен говорящим попугаем?  Расходов меньше для казны.  Второй, обвиняя всех в фашизме, в гневе потеряв бдительность,  договорился до того, что он, еще не придя к власти, уже  готовит  списки,  кого  расстрелять,  кого  повесить,  а кого зарезать. Умный, с прекрасным образованием человек так и не сделал выводов из истории своего народа. А жаль.

 

     Уважаемые коллеги,   не   спешите   вставать   в   очередь  в сумасшедший дом,  туда вы еще успеете.  Лучше поработайте,  покуда есть силы на и во благо нашей Украины.

 

     Благодарю за внимание (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Георгію Філіпчуку. За ним - Григорій Омельченко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Шановні депутати!  Я сьогодні хотів би, попри всю політичну напруженість у суспільстві і в парламенті, звернутися до вас і особисто до Голови Верховної Ради із  заявою,  яка  стосується  надзвичайно  важливої соціальної проблеми багатьох областей України.

 

     Річ у  тому,  що в окремих областях України заборгованість із соціальних виплат на дітей становить уже більше двох років.

 

     Зважаючи на те,  що безробіття серед жінок сягає майже  60-80 процентів,  що жінки масово виїжджають сьогодні за межі держави, і до цього ми можемо додавати проблему, яка пов'язана з наркоманією, дитячим  бродяжництвом,  з  тим,  що  відбувається  і  помолодіння злочинності в Україні,  мушу  акцентувати  увагу  на  тому,  що  я особисто  підготував депутатський запит до Кабінету Міністрів і до Президента України з приводу негайної і впродовж короткого терміну виплати  заборгованості  допомог  на  дітей  матерям,  які повинні годувати і утримувати своїх дітей.

 

     Це питання  соціальне,  це  питання   гуманне,   це   питання політичне,  і  воно  повинно  бути  внесено і як корекція на друге півріччя, що стосується бюджетної політики.

 

     А тепер я хотів би зробити ту репліку, яку я повинен зробити, стосовно приїзду Папи Римського в Україну. Шановні колеги, я і всі мої  предки,  діди  й  прадіди,  були  православними.   Я   цілком усвідомлюю,  що  таке  Україна  з  точки зору її конфесійності.  Я розумію, що таке Україна з точки зору її поліетнічності. Але ми як політична нація, яка хоче єдності, робимо велику помилку, якщо ми, нагнітаючи політичну істерію, блокуємо приїзд Папи Римського.

 

     Сюди в  Україну   їдуть   мусульмани,   представники   вищого духовенства,  сюди  їдуть  іудеї,  представники духовенства,  сюди їдуть буддисти. І коли Папа Римський, фігура більш політична, ніж, можливо,  конфесійна, за погодженням керівництва держави приїжджає в Україну,  то заради спокою,  заради стабільності і  заради  саме суспільнополітичної   єдності  української  нації  ми  зобов'язані відмовитися від абсолютно непотрібного  блокування  за  політичним замовленням приїзду Папи Римського.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному   депутату   Григорію Омельченку. За ним буде виступати Іван Полюхович.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  146,  Полтавська  область).  Українська  народна партія  "Собор".  Депутатська група "Соборність".  Шановні колеги! Шановні присутні!  Свій виступ почну  з  того,  що  повідомив  наш колега Олексій Марченко: вулицею розгулює злочинець, засуджений до позбавлення волі, і державна влада ніяк на це не реагує.

 

     Шановні друзі!  Немає чого дивуватися,  що у нас  такі  факти непоодинокі,  адже  у  нас  у  суспільстві виникло таке явище,  як злочини без покарань, а державою керують злочинці без вироку суду. Я вам можу навести приклади,  коли вбивцю, засудженого за навмисне вбивство,  Президент України милує.  Тому не дивуйтеся, що визнані судом  злочинці  ходять  по  вулиці,  а  не  знаходяться  в місцях позбавлення волі,  а у високих державних кріслах сидять люди,  які скоїли злочини,  але не мають вироку суду,  тому вони є злочинцями без вироку суду.

 

     Кожен з вас,  виступаючи,  говорив про ту чи іншу проблему. А узагальнюючи,  можна сказати, що у нас - тотальна криза, тотальний державний рекет,  тотальне державне свавілля,  тотальна  корупція, тотальні порушення конституційних прав і свобод громадян, тотальна недовіра людей  до  органів  державної  влади,  тотальне  знищення української  нації!  Вийти з кризи,  побороти корупцію,  повернути довіру людей до влади - ось наші першочергові завдання. І Верховна Рада  ще,  можливо,  має шанс почати робити кроки в цьому напрямі. Нинішній Президент Кучма цього вже не в змозі зробити,  як би  він того не хотів.

 

     Вихід з   ситуації   -   конституційним   шляхом   дострокове припинення повноважень Президента Кучми і віддання його  до  суду; зміна   політичної   системи   влади   -   Україна   повинна  бути парламентсько-президентською  республікою;  Конституційному   Суду терміново  розглянути  рішення  парламенту  про  внесення  змін до Конституції.

 

     Я звертаюся до голови слідчої комісії,  до Івана  Степановича Плюща,  щоб усі виступи народних депутатів, які торкаються замахів на їхнє  життя,  їх  побиття,  розглядала  ця  слідча  комісія,  а матеріали не губилися і не ховалися.

 

     Після повернення   з   відрядження  я  внесу  пропозицію  про відновлення   діяльності   комісії   по   розслідуванню   обставин нагромадження та приховування валютних коштів за кордоном.  Але ще хочу вам сказати одну річ:  вибухи,  терористичні акти, політичні, релігійні,  міжконфесійні,  міжнаціональні провокації, вбивства на замовлення,  брехливі заяви керівників правоохоронних органів - це методи  і  способи  відвернення  уваги  від  Президента  Кучми  та дострокового припинення його повноважень.

 

     І на завершення,  Іване Степановичу, я хочу вам подякувати за конструктивну і результативну нашу з вами розмову, яка відбувалася в понеділок.  І щодо мого вчорашнього  виступу.  Внесена  офіційно кандидатура    Анатолія    Кінаха   на   призначення   на   посаду Прем'єр-міністра України.  Я скажу відверто:  у мене  особисто  до нього  зауважень  немає.  І  я  вам дякую,  Іване Степановичу,  за результативні переговори...

 

     ГОЛОВА. Ми ще не підійшли до цього. Слово надається народному депутату Івану Полюховичу. За ним буде виступати Вадим Гуров.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги  народні  депутати!  З  цієї  трибуни  вищого законодавчого органу як  політичного  органу  нашої  держави  звучать  полум'яні заклики  до  всіх політичних діячів нашої держави привернути увагу до найважливіших проблем нашого сьогодення.

 

     Ми неодноразово нагадуємо в нашій залі про політичну кризу  у нашій  державі.  Хто створює ці політичні кризи,  хто є замовником цих криз,  подій,  що  відбуваються  у  нашій  державі,  і  хто  є виконавцем?

 

     На превеликий жаль,  мушу констатувати вкотре з цієї трибуни, що сценарії  всіх  цих  подій  у  нашій  державі  розробляються  в кабінетах високих державних посадовців.

 

     Тижнів зо  два  тому  я  виголошував з цієї трибуни заяву про соціально-політичне становище в Рівненській області стосовно  саме соціальних   пільг   і   виплати   компенсацій,  оплати  бюджетним установам.  На сьогодні після відставки Віктора  Ющенка  ми  маємо знову  таку  ж  кризову  ситуацію,  яка  була  два  роки  тому.  З наступного тижня ми поїдемо в округи, до нас будуть приходити наші виборці.   Я   звертаюся   до   депутатівмажоритарників   з  одним запитанням:  куди  поділися  гроші?  Чому  раніше  проплати   йшли стабільно   і   заробітна   плата  виплачувалася  з  десятиденним, п'ятнадцятиденним випередженням  графіка,  а  сьогодні,  коли  вже закінчується  травень,  в жодному районі мого округу бюджетники не отримали заробітної плати.

 

     Пояснення буде одне: на превеликий жаль, з відставкою Віктора Ющенка зламалася державна схема прозорого проходження коштів.

 

     Виконуючий обов'язки - це не є та політично стабільна фігура, яка є в будь-якій державі.  Ми втягуємося з вами,  шановні  колеги депутати,  в  той  процес,  який  ми  мали  на  початку діяльності Верховної Ради третього скликання,  ми  матимемо  цей  процес  при затвердженні Прем'єр-міністра.

 

     Тому я прошу вас,  шановні колеги народні депутати,  прийняти зважене рішення.  Голосуючи за чи проти,  врахуйте  ситуацію,  яка склалася в нашій державі, і не беріть на себе ту відповідальність, навколо якої йде розмова сьогодні в кожному випуску новин,  що  це Верховна Рада,  бачте,  не погодила, що це Верховна Рада не дійшла згоди, що там сидять такі-сякі народні депутати, які не дали змоги затвердити  Прем'єр-міністра  або відхилили ту чи іншу кандидатуру із власних політичних мотивів або з якихось депутатських амбіцій.

 

     За Конституцією кандидатуру Прем'єра у  Верховну  Раду  подає Президент.  Він створив ситуацію, яка є на сьогоднішній день. Наше завдання - з честю вийти з цієї ситуації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Вадиму Гурову.  За  ним  буде  виступати...  Уже часу немає,  і я не бачу Валентина  Так що останнім виступає  Вадим  Гуров  (Шум  у  залі). Бокия немає в списку. Ми вже перебрали час.

 

     Вадим Гуров, будь ласка.

 

     Я погоджуюсь. Все! Завершили.

 

     Шановні народні  депутати!  Михайло  Гуцол  у  своєму виступі порушив питання щодо продажу літаків,  а Олексій Марченко  говорив про інцидент із помічником народного депутата. Я прошу вашої згоди дати    протокольне    доручення    відповідним    органам,    щоб проінформували. Немає заперечень? Немає.

 

     --------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до деяких   законів   України   (щодо   дозвільної   діяльності   при використанні  ядерної енергії),  7003.  Доповідає перший заступник голови Державного комітету ядерного регулювання Олена  Анатоліївна Миколайчук. Будь ласка.

 

     МИКОЛАЙЧУК О.А.,  перший заступник голови Державного комітету ядерного регулювання України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні  депутати!  11  січня  минулого року ви прийняли Закон про дозвільну діяльність у сфері  використання  ядерної  енергії.  Цей закон був надзвичайно високо оцінений нашими зарубіжними колегами. МАГАТЕ навіть  приділила  йому  окремий  абзац  у  огляді  ядерної безпеки у 2000 році.

 

     Проект закону,  що  пропонується  вашій увазі,  не передбачає введення нових норм законодавства,  він розроблений  на  виконання "Прикінцевих  положень"  Закону  про  дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії та передбачає внесення змін до Закону про  використання  ядерної  енергії  та  радіаційну  безпеку та до Закону про видобування та переробку уранових руд,  спрямованих  на усунення   суперечностей   і   розбіжностей,   наявних   в   актах законодавства,   зокрема,   в    частині    використання    єдиної термінології,  визначення видів дозвільної діяльності, регулювання порядку надання дозволів на її здійснення.

 

     У наданих вам матеріалах наведена порівняльна таблиця  чинних норм  законодавства та змін,  які пропонуються.  Проект закону був підтриманий Комітетом Верховної Ради з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

     Шановні народні депутати!  Я прошу підтримати внесений проект закону.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  запитання?  Так.  Будь  ласка,  увімкніть мікрофон Євгена Кирильчука. За ним - Михайло Гуцол.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Все-таки,  напевно,  люди на місцях будуть запитувати,  що  таке  "дозвільна  діяльність":  від  слова "дозвілля" чи "дозвіл"? Чи можна тут якийсь інший термін вжити?

 

     І зміни  лише  до  однієї статті?  У чому їх така тонка суть? Будь ласка.

 

     МИКОЛАЙЧУК О.А.  Термін "дозвільна діяльність" застосовується давно,   походить   від   слова  "дозвіл".  Застосовується  термін "дозвільна система" так само, як російські терміни "разрешительная система", "разрешительная деятельность".

 

     Пропонується внести  зміни  до  цілої  низки  статей  у  двох законах.  Вони  спрямовані  на  їх  уточнення  для  того,  щоб  ми користувалися єдиними термінами,  єдиними поняттями в цих законах. Тому що закони приймалися практично одночасно,  і  між  ними  були деякі   розбіжності  навіть  до  прийняття  Закону  про  дозвільну діяльність.

 

     У чому суть змін, що пропонується внести до згаданих законів? У  процесі застосування Закону про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку стало очевидно,  що  потрібен  диференційований підхід  до  різних видів діяльності.  Так,  більш суворим має бути підхід  до  діяльності,   що   стосується   експлуатації   ядерних установок,  атомних  станцій,  дослідницьких реакторів,  поховання радіоактивних відходів,  і можна зняти  певні  обмеження  з  інших видів  діяльності  відповідно до їх потенційної небезпеки.  Це все було викладено в законі про дозвільну діяльність як єдина  система понять.  І  зараз  відповідно  усуваються  всі розбіжності між тим законом і раніше прийнятими законами.

 

     ГОЛОВА. Михайло Гуцол. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Яблуко".  Екологічна   партія   України "Захист".  Екологічна  партія України "Захист" завжди виступала за альтернативу атомній енергетиці.  Але у мене запитання про інше. В 1988 році у нас на Буковині,  в Чернівцях, трапилося нещастя. Весь світ говорив про хворобу дітей,  що облисіли.  Це була  так  звана алопеція.  На  вулиці Богдана Хмельницького,  якщо я не помиляюся, стався розлив ядерного  палива.  Кілька  тисяч  дітей  хворіють  і помирають.  Це  питання  відкрите  і  сьогодні.  І  воно не просто актуальне. Проблема є, і вона полягає в тому, що кінець кінцем вже треба  припинити  хоронити  дітей.  Україна займає одне з ганебних місць за смертністю дітей у Європі і у  світі.  Що  робиться,  щоб вирішити цю проблему, вами особисто і вашим міністерством?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Немає більше запитань? Дякую.

 

     Дякую, Олено Анатоліївно.

 

     Слово для    співдоповіді    надається   народному   депутату Александровській Аллі Олександрівні - голові  підкомітету  (Шум  у залі). Підійдіть до Олени Анатоліївни, вона вам дасть відповідь.

 

     Будь ласка, Алло Олександрівно.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемый  Иван   Степанович!   Уважаемые депутаты!  11  февраля  2000  года  Верховная Рада Украины приняла Закон о разрешительной деятельности в сфере использования  ядерной энергии. Этим законом предусмотрен механизм лицензирования в сфере использования  ядерной  энергии  на  основе   результатов   оценки безопасности   заявленной   деятельности.  Принятие  этого  закона помогло устранить противоречия и  неясности  в  законах,  а  также уточнить  права  и  обязанности  сторон  в процессе разрешительной деятельности в сфере использования  ядерной  энергии.  В  связи  с принятием этого закона возникла необходимость внесения изменений в некоторые законы Украины,  что и было предусмотрено в "Прикінцевих положеннях" этого закона.

 

     В предложенном  вам  проекте  Закона содержатся предложения о приведении   в   соответствие   с   нормами   Закона   Украины   о разрешительной деятельности других законов Украины, в частности об использовании ядерной энергии  и  радиационной  безопасности  и  о добыче  и переработке урановых руд.  Эти предложения направлены на устранение    расхождений    в    применении     законодательства, регулирующего  отношения  в  сфере  использования ядерной энергии, относительно   определения   видов   деятельности,   на    которые распространяется государственное регулирование,  видов разрешений, а также порядка их получения.

 

     Внесение изменений к Закону Украины об использовании  ядерной энергии  и радиационной безопасности и к Закону Украины о добыче и переработке урановых руд позволит исключить разночтение в законах, регулирующих деятельность в сфере использования ядерной энергии, и усовершенствовать разрешительную систему,  направленную на  защиту интересов  национальной  безопасности,  предотвращение  превышения допустимых норм облучения людей и загрязнения окружающей среды.

 

     Вывод Главного   научно-экспертного    управления    Аппарата Верховной Рады Украины на проект положительный.  Реализация закона не требует дополнительных материальных и других  затрат.  Я  прошу поддержать    данный    законопроект.    Комитет    по    вопросам топливно-энергетического  комплекса  рекомендует  Верховной   Раде принять данный проект закона в первом чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до співдоповідача? Немає.

 

     Дякую, Алло Олександрівно.

 

     Хто бажає виступити?  Слово надається народному депутату Юрію Соломатіну.  Він записаний,  але я його не бачу.  Його немає. Іван Бокий. Іване Сидоровичу, будь ласка.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та СелПУ).  Шановні народні депутати! Питання,  яке сьогодні  обговорюється,  дуже  важливе:  з  ядерною енергією не жартують! Але так само не можна жартувати з суспільною енергією.  Розпад її,  як і розпад ядерної енергії,  дає ланцюгову реакцію. І дуже погано, якщо влада дозволяє собі в цій сфері діяти свавільно.

 

     Сьогодні вночі  підло  знесено  пам'ятну  стелу   українським журналістам,  загиблим у часи найчорнішої в нашій історії реакції, в  часи  аморальної  цинічної  кучмівщини.  Стела  встановлена   в понеділок  з  ініціативи  Соціалістичної партії на гроші,  зібрані громадянами  України,  опозицією.  Ця  стела  вже  має  мучинецьку історію.  У Рівному,  де її виготовляли, за наказом губернатора її було понівечено,  аби не  допустити  встановлення  в  столиці.  Як бачимо,  навіть загиблих лицарів пера Банкова катує, не дає спокою їх пам'яті.

 

     Влада не давала вивезти стелу з Рівного до  Києва,  і  тільки виїзд  на  місце  народного  депутата України Ніни Марковської дав змогу доставити її в Київ.  І ось тепер  уночі  пам'ятник  украли. Грабіжники  відвезли його на символічне місце - Аскольдову могилу, місце неодноразових блюзнірств.  Це новий злочин української влади проти  свободи  слова,  проти  вільної журналістики,  це вияв того глибокого  страху,  який  водить  режимом  перед  тією   моральною прірвою,   яка  відділяє  його  від  світової  цивілізації.  Влада бореться не тільки з живими, а й з мертвими! Це дико і страшно.

 

     Фракція соціалістів "Лівий центр" вимагає розслідування цього акту  нечуваного  вандалізму.  Ми вимагаємо дати належну правову і політичну  оцінку  цьому  актові  здичавілої  української   влади, розгулу  її  некерованої  ядерної  енергії  як  акту  національної ганьби. Ми закликаємо журналістів України згуртуватися перед лицем наступу  реакції.  Давайте  оточимо наш дикунський режим моральною зневагою  і  нарешті  хоч  перед  пам'яттю  наших  загиблих  колег проявимо солідарність і згадаємо, що таке відданість демократії.

 

     Не можна  жити за принципом "не моя хата горить,  тож не буду її гасить".  Горить не хата - горить Україна,  і не можна жити  як страуси,  заховавши  очі  і голови в пісок,  не можна по-міщанськи схилятися перед силою сили, яка не шанує ні розуму, ні таланту, ні людських прав.

 

     Шановні народні депутати!  Сталася не рядова подія,  вона має ядерний суспільний заряд.  У нас стало поганою традицією  ділитися за  корпоративними і політичними інтересами.  Сьогодні йдеться про фундаментальну річ - повагу до людської пам'яті, розпад якої влада пришпорює.   Влада   постала   у   своєму   вандалізмі  як  істота доісторична,  з  неандертальськими  поняттями  про  свою  роль   у суспільстві.  Ми  маємо  бути  єдині  в  оцінці  цієї  небезпечної хвороби.  Якщо не можете і не хочете боротися, то хоч не називайте божою  росою  плювки в душу людини і народу,  які посилає усім нам кучмівщина.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні   депутати,   ми   завершили обговорення цього питання.  І доповідач,  і промовці говорили,  що внесення таких змін покращить чинне законодавство.

 

     --------------

 

     Переходимо до  розгляду  проекту  Закону   за   реєстраційним номером 5290 про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні.  Доповідає народний депутат Ярослав Сухий.  Співдоповідає депутат Чекалін.

 

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька   область).   Шановні   народні   депутати!   Якщо   до законопроекту    можна    застосувати    таке    визначення,    як багатостраждальний, то саме так можу назвати законопроект 5290 про державну підтримку  літакобудівної  промисловості  в  Україні.  Не перший  рік  він перебуває в стінах Верховної Ради,  не перший рік через різні обставини - об'єктивні і суб'єктивні - він не знаходив підтримки в Кабміні.

 

     На щастя,   на   сьогоднішній   день   цей   процес   успішно розвивається,  тому від групи авторів цього  законопроекту  я  маю можливість сьогодні цей проект доповісти. Літакобудування є однією з високотехнологічних,  наукоємних та  високорентабельних  галузей промисловості України. Україна за науковим і технічним потенціалом літакобудівної промисловості входить до шести найбільш  розвинутих авіаційних  держав  світу.  Цей  потенціал  дозволяє розробляти та виробляти  сучасні  конкурентоспроможні  літальні  апарати  -  від надлегких  до  надважких різного призначення,  в тому числі літаки військово-транспортні,      пасажирські,      вантажо-пасажирські, транспортні, спецпризначення та інші.

 

     До складу  літакобудівної  промисловості  України  входять 16 підприємств, що розробляють та виготовляють завершену продукцію, в тому   числі   літакобудівні   та   двигунобудівний   заводи,   24 підприємства,  що серійно виробляють вузли, агрегати, комплектуючі вироби до літальних апаратів та авіадвигунів.  Крім того, більш як 50 підприємств інших  галузей  виконують  роботи  по  виготовленню комплектуючих виробів для авіаційної техніки.  На підприємствах та в наукових установах літакобудівної галузі  працюють  близько  100 тисяч чоловік.

 

     Продукція літакобудівної    промисловості    -    не   тільки різноманітні типи  літаків,  авіадвигуни,  авіаційне  комплектуюче обладнання,  але й широкий спектр товарів народного вжитку, в тому числі така продукція,  яка  широко  використовується  сьогодні  на газоперекачувальних  комплексах  не  лише України,  але й Росії та інших країн світу.

 

     В основному заводи працюють на експорт.  До речі,  це одна із негативних ознак розвитку нашої економіки,  тому що, на превеликий жаль,  внутрішній  ринок  України  поки  що  не   має   можливості забезпечити купівлю цих виробів.

 

     Протягом 1996-1999  років  побудовано  тільки  на  експорт 12 літаків Ан-74 загальною вартістю 130 мільйонів доларів  Сполучених Штатів   Америки,  що  дало  можливість  Харківському  авіаційному підприємству за рахунок  прибутку  здійснити  модернізацію  літака Ан-74, який тепер може використовуватися як вантажо-пасажирський.

 

     Протягом останніх  років  виконуються роботи щодо організації серійного  виробництва  літаків  Ан-140  в  Ірані,  літаків  Ан70, Ан-140, Ан-38 та Ан-3 - в Росії.

 

     Створення та   серійне   виробництво  військово-транспортного літака Ан-70,  пасажирського літака Ан-140 для місцевих повітряних ліній, а також пасажирського літака для ближньомагістральних ліній Ту-334 і унікальних авіадвигунів  Д-27,  Д-436Т1,  ТВЗ117ВМА-СБ1М, АІ-450  Постановою  Кабінету  Міністрів України від 29 лютого 1996 року

 249 зазначено   пріоритетними   напрямками   розвитку  авіаційної промисловості України.

 

     На літаку Ан-70 з листопада  1998  року  проводяться  спільні державні  льотні  випробування військово-повітряних сил України та Росії з основного етапу програми, яку планується завершити до 2002 року.

 

     На Київському  державному  авіаційному  підприємстві "Авіант" іде  підготовка  виробництва  для  серійного  виготовлення  літака Ан-70.   Літак   Ан-70  демонструвався  на  аерокосмічному  салоні "Ле-Бурже-99", презентувався на засіданні представників країн НАТО та  демонструвався  в Кельні для Бундестагу Німеччини,  де одержав високу оцінку фахівців.  На сьогодні завершується ліквідація  тієї аварії, яка сталася з літаком поблизу Омська.

 

     Літак Ан-140 вже отримав Сертифікат типу 25 квітня 2000 року. Серійне виробництво літака Ан-140 розпочалося на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві та у місті Ісфахан (Іран).

 

     Планується завершити  у  цьому  році   розпочату   підготовку виробництва до серійного випуску літаків Ту-134, а перший серійний літак буде виготовлено у 2002 році.  Кабінетом Міністрів у  жовтні минулого   року   прийнято  постанову  про  організацію  серійного виробництва літака Ан-70.

 

     Шановні народні депутати! Десять років незалежності України - це десять років відчайдушної боротьби авіаційної галузі України за виживання.  Можна сміливо і з усією відвертістю сказати,  що  нова техніка, нові унікальні двигуни та літальні апарати виготовляються сьогодні     працівниками     цієї     галузі     без     належної матеріально-фінансової підтримки з боку держави.

 

     На жаль, сьогодні підготовка виробництва до серійного випуску нових літаків та їх виготовлення стають неможливими без  залучення додаткових   фінансових   ресурсів.   Банківські  короткотермінові кредити не можуть бути  ефективним  джерелом  поповнення  обігових коштів    авіаційних    підприємств,    а    система    державного довгострокового кредитування літакобудівної промисловості досі  не створена.

 

     Для створення   умов   тривалої   стабілізації   та  розвитку літакобудівної промисловості  необхідне  законодавче  забезпечення ряду заходів на значний термін як гарантії їх незмінності.

 

     Зважаючи на  особливості літакобудівної промисловості (велика фондоємкість, тривалі цикли окупності капітальних вкладень, велика кількість постачальників-контрагентів), остання не може існувати і розвиватися без дієвої державної підтримки.

 

     Закони про державну підтримку літакобудівної галузі  працюють у більшості країн,  де вона є. На території колишнього Радянського Союзу вони працюють у тих республіках,  у тих державах, де й немає літакобудівної галузі, а є тільки авіаремонтні підприємства.

 

     Наявність низки  урядових  рішень з питань літакобудування та необхідність  проведення  єдиної  державної  політики  в  розвитку авіаційної   промисловості   зумовлюють   невідкладну   потребу  в прийнятті Закону України  про  державну  підтримку  літакобудівної промисловості  в Україні як цілеспрямованого кроку до стабілізації роботи підприємств літакобудування.

 

     Декілька слів  стосовно   фінансового   обгрунтування   цього законопроекту.  Ніяких  витрат  з  бюджету  впровадження закону не потребує,  ніякого перерозподілу майна не передбачає.  Але в  разі прийняття закону протягом 2002-2004 років обсяг товарної продукції у діючих цінах збільшиться і становитиме 4  мільярди  73  мільйони гривень,  перерахування обов'язкових платежів до бюджету зросте на 567  мільйонів  гривень,  а  обсяг  власних  обігових   коштів   у підприємств галузі зросте на 192 мільйони гривень.

 

     Прийняття закону  дозволить підвищити конкуренто-спроможність авіаційної техніки українського виробництва,  дасть змогу зберегти та     ефективно     використовувати    наявний    виробничий    і науково-технічний    та    експортний    потенціал    вітчизняного літакобудування,  суттєво покращити фінансовий стан літакобудівних підприємств і соціальну обстановку в їх колективах.

 

     Цей законопроект отримав схвалення у профільному  Комітеті  з питань  промислової  політики,  в  комітетах з питань національної безпеки і оборони, з питань фінансів і банківської діяльності. Він отримав схвалення у Державному комітеті промислової політики.

 

     Шановні народні   депутати!   В   цілому  цей  проект  закону підготовлено групою авторів - народних депутатів України  з  метою створення  умов  для  підвищення  експортного  потенціалу України, активізації інноваційної та інвестиційної діяльності, модернізації літакобудівних підприємств, збільшення обсягу виробництва літаків, конкурентоспроможних на світовому ринку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Віталій Черненко. За ним - депутат Баулін.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Ярославе Михайловичу!   Я   прошу,  щоб  ви  уточнили,  що  там  за  пільги передбачаються щодо податку на додану вартість,  плати  за  землю, ввізного мита? Яка це буде загальна сума? Це по-перше.

 

     По-друге, Ярославе  Михайловичу,  давайте зберемо всі закони, спрямовані на підтримку галузей. Танкобудування ми вже підтримали, тепер    будемо    підтримувати    виробництво    рейок,    ліків, літакобудування  Давайте все об'єднаємо, приймемо один закон, одну якусь концепцію і будемо працювати.

 

     Дякую вам.

 

     СУХИЙ Я.М.  Я,  якщо ви не заперечуєте,  спочатку відповім на друге запитання.  Я повністю схвалюю вашу  ідею  про  те,  що  нам необхідно  було  б  на  законодавчому рівні розробити або схвалити таку  концепцію  пріоритетності  розвитку  народного  господарства України.  Цей  документ  мав би бути внесений Кабінетом Міністрів. Але,  на превеликий жаль,  на сьогоднішній день реалії перехідного періоду   нашої  економіки  такі,  що  ми  змушені  приймати  такі "точкові" законопроекти.  В тому числі,  ви правильно сказали,  це стосується  і  підтримки вітчизняного виробництва ліків в Україні. Це також має бути, бо це життєво важливе.

 

     Стосовно видатків з  бюджету.  Я  вже  сказав,  що  прийняття законопроекту не передбачає ніяких витрат з Державного бюджету.  А ті пільги,  про які йде мова,  - це усього-навсього змінена  форма платежів. А основна цифра така. Одну цифру, Віталію Григоровичу, я вам скажу,  це для всіх буде  цікаво,  це  неофіційні  дані,  дані преси: один іранський контракт на виробництво Ан-140 дав Україні 4 мільярди доларів.  Якщо ми  приймемо  цей  законопроект,  якщо  ці законодавчі  пропозиції будуть введені в дію,  це дасть можливість на 4 мільярди гривень збільшити обсяг товарної  продукції!  Ніяких витрат це не потребує.  Тому проект і отримав схвалення профільних комітетів.

 

     ГОЛОВА. Павло Баулін. За ним - депутат Мангул.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради з  питань  свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Уважаемый  Ярослав  Михайлович!  Мы  с  вами  земляки  из   города Запорожье.  Этот город, а тем более предприятие, которое, по сути, делегировало вас в этот зал,  самым  прямым  образом  причастны  к отечественному    самолетостроению.    Поэтому   не   из   чувства солидарности к вам как земляку,  а потому,  что самолетостроение - это   действительно   та   отрасль,   которую  необходимо  сегодня поддерживать в Украине,  это одна из наиболее  конкурентоспособных отраслей в Украине, с помощью которой мы можем выходить на мировой рынок,  я говорю:  безусловно, этот законопроект подлежит всеобщей поддержке.

 

     Вопрос мой   касается   другого.   У   нас   есть  еще  много неурегулированых вопросов, в частности относительно договоренности с  правительством  Российской  Федерации  по  программе "Авіаційні двигуни".  Наше бывшее правительство  до  сих  пор  не  внесло  на ратификацию то соглашение,  которое существует. Мы разговаривали с Бугуслаевым, и он говорит, что нет внутреннего урегулирования. Вот как   сейчас  обстоит  дело  с  реализацией  программы  "Авіаційні двигуни"?

 

     СУХИЙ Я.М.  Павле Борисовичу,  прийняття цього  законопроекту дасть   нам   змогу   гармонізувати   законодавство   України   із законодавством основних споживачів нашої продукції,  в тому  числі Росії. Але я повинен сьогодні в цьому залі відверто сказати: Росія

- і наш покупець,  і наш головний конкурент, тому що літакобудівні підприємства  Росії  на  сьогоднішній  день  перебувають  у значно гіршому стані,  ніж єдине підприємство в  Україні.  Але  в  цілому прийняття  цього законопроекту дасть можливість гармонізувати наші взаємовідносини.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Мангул. За ним - депутат Філіпчук.

 

     МАНГУЛ А.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 81,  Запорізька область).  Шановний Ярославе Михайловичу!  Україна справді має високий науково-технічний потенціал у літакобудуванні, і такий законопроект треба було приймати  не  напередодні  десятої річниці,  а десять років тому. Здається, ми запізнилися. У мене до вас таке запитання.  Скажіть,  будь ласка,  якщо буде прийнято цей закон, чи буде він стимулювати зовнішні інвестиції саме в розвиток цієї галузі?

 

     Дякую.

 

     СУХИЙ Я.М.  Безумовно!  І як  ви  пам'ятаєте,  епопея,  котра розгорталась  навколо  деяких  підприємств  цієї  галузі у процесі приватизації, була пов'язана саме з тим, що необхідно було змінити форму їх власності. Зміна форми власності дала можливість залучити капітал.  На  сьогоднішній  день  таке  спільне  підприємство,  як "ІвекоКрАЗ",  припиняє  існування,  проте  працює  і  розвивається "Івеко-Мотор-Січ",  наприклад.  Так,  дійсно,  сьогодні  у  нас  є конкуренти,  але є і ті,  хто бажає вкласти кошти,  якщо ця галузь буде визнана пріоритетною. Тому в мене сумніву тут немає.

 

     ГОЛОВА. Георгій Філіпчук. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г. Дякую. Я хотів би подякувати вам лише за одне - за ваш постійний економічний протекціонізм саме щодо цієї сфери. І я  особисто   при   голосуванні   буду   підтримувати   саме   цей законопроект,  оскільки  він  спрямований  на  підтримку  найбільш сучасного сьогодні товаровиробника, за яким стоять конструкторські бюро, за яким стоять виробничі потужності, за яким стоїть науковий потенціал України.

 

     Але ви сказали,  що не вважаєте за потрібне  з  бюджету  2001 року  і  на  перспективу  робити  витрати  і що це забезпечило вам підтримку в комітеті.  Я поділяю цю точку зору лише  щодо  бюджету 2001 року.  А на 2002 рік я вважав би за необхідне внести в проект бюджету відповідні корективи.  Хотів би знати вашу точку зору,  чи потрібні кошти на 2002 рік?

 

     І останнє.   Що   заважає   і  хто  заважає  реалізації  саме іранського проекту,  який за останніх десять  років  був  найбільш привабливим для українського літакобудування?

 

     СУХИЙ Я.М.  Відповідаю по порядку. У Держбюджеті на цей рік є тільки одна новація:  від плати за землю  звільнені  ті  авіаційні підприємства,  котрі мають свої аеродроми.  Ви розумієте,  чому це було  зроблено.  Адже  будь-який  аеропорт  має  зону  відчуження. Платити податок на землю,  зайняту під зону відчуження,  не можна, це величезні площі.  Це єдине, що передбачено в бюджеті. А за вашу пропозицію  я  дякую,  і  комітет,  котрий буде готувати проект до другого читання, обов'язково її врахує.

 

     Стосовно іранського контракту.  На превеликий жаль, я повинен вам  доповісти,  що  іранська  сторона  виявилася більш готовою до серійного  випуску  літака  "Іран"  (вони  його  так   назвали   - "Іран-140")  завдяки  державній підтримці.  Я так думаю,  що ми ще будемо сміяться на всі кутні  зуби,  коли  побачимо,  як  іранські літаки "Іран-140" будуть продаватися в усьому світі, а ми тут поки що будемо розмахувати руками та дебатувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Георгій Манчуленко. Останнє запитання.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Шановний   доповідачу!   Без   сумніву,  законопроект  важливий  і заслуговує на увагу. Кілька зауважень і запитань. Ви самі сказали, що  може  так  статися,  що  Іран  з нашим літаком першим вийде на міжнародні ринки. Аналогічна ситуація повторюється і з Ан-12, коли вже  підписано угоди з Китаєм на модернізацію Ан-12.  Тоді і Китай буде виходити з модернізованим Ан-12 на  міжнародні  ринки,  а  ми залишимося в глухому куті.

 

     То чи  не  здається  вам,  що це чиясь свідома політика,  щоб позбавити Україну можливості виходити зі своїми літаками  в  першу чергу на міжнародні ринки перевезень,  і хтось,  як кажуть, на цих настроях грає? Тому, я думаю, тут треба зміщувати акценти.

 

     Аналогічна ситуація з літаком Ан-70.  Ви знаєте,  напевно, що Путін звернувся до нашого Президента з тим, щоб Україна поділилася правом інтелектуальної власності на Ан-70.  І це знову ж у розрізі тієї самої політики.

 

     Будь ласка, дайте відповідь.

 

     СУХИЙ Я.М.  Дякую.  Ви  знаєте,  я  щиро  вам  вдячний  за це запитання.  Повірте,  я просто  не  хотів  загострювати  політичні аспекти,  бо  дуже  хочу,  щоб цей законопроект був прийнятий.  Ви маєте рацію, що на сьогодні тут велика політика. Розумієте, високі технології,  висока  наука  -  це  завтрашній  день  для будь-якої держави,  для будь-якої нації,  це науково-дослідні інститути,  це розробки.  До речі, ви прекрасно розумієте, що авіаційний двигун і ракетний двигун подібні,  і те,  що виробляють деякі  підприємства України на сьогодні, - це ноухау. Я з вами повністю згоден: ні про яку передачу інтелектуальної власності не може йти мови.

 

     Я вам сказав,  хто наші головні конкуренти.  Я не хочу  зараз тут проводити якісь розслідування,  але повірте,  є сили, які дуже не хотіли б бачити Україну авіаційною державою.  Майонез,  синька, поташ  - прошу.  Руда,  чавун,  алюміній,  титан,  які забруднюють землю, - вперед. Але високі технології... Тут є політичний аспект, тому  я  і  звертаюсь  з  проханням до вищого законодавчого органу нашої держави підтримати ідею державної підтримки  літакобудування в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ярославе Михайловичу, за змістовну відповідь.

 

     Слово для   співдоповіді  надається  Володимиру  Миколайовичу Чекаліну від комітету. Будь ласка.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные  депутаты!  Комитет  по вопросам промышленной политики на своем заседании рассмотрел данный законопроект.  Более того,  было выездное  заседание  на АНТК имени Антонова,  и мы все эти вопросы обсуждали не только с народными депутатами, членами комитета, но и с   теми   специалистами,   которые   работают  непосредственно  в авиационной промышленности.  АНТК имени Антонова -  это  лидер  не только в Украине, но и во всем мире.

 

     Комитет считает,   что   данный  законопроект  согласуется  с курсом,  принятым Верховной Радой,  на  государственную  поддержку таких   наукоемких   отраслей   промышленности,  как  авиационная, ракетно-космическая, танкостроительная, судостроительная.

 

     На своем  заседании  мы  отмечали,  что,   безусловно,   если государство   не   будет  поддерживать  такие  высокотехнологичные отрасли,  то может превратиться из того передового,  каким было  в мире, в сырьевой придаток.

 

     Поэтому мы  однозначно  поддерживаем  данный  проект закона и рекомендуем Верховной Раде принять его в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до співдоповідача? Немає. Дякую.

 

     Переходимо до обговорення. Багато записалось. Слово надається Михайлу Антоновичу Павловському. За ним - Олена Мазур.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. "Батьківщина", Хмельницький. Шановні колеги! Я хотів би за три хвилини дати відповідь на запитання,  хто винний у  тому,  що  тільки через 10 років ми почали розглядати нормальні закони.  Винне в першу чергу Міністерство  економіки,  яке  просто проводить  не ту політику.  Я вже написав звернення до Президента, щоб змінити напрям діяльності Мінекономіки. Міністерство економіки України   повинно   займатись   українським   виробництвом,  а  не іноземним,  і тоді всі проблеми будуть вирішені. Слава Богу, що ми розглядаємо цей законопроект, і Кабінет Міністрів не протидіє.

 

     Я хотів  би сказати,  що цей закон - це тільки перший крок до того,  щоб  усвідомити  і  впровадити  в  Україні  кращий   досвід розвинутих країн.  А розвинуті країни у сфері високих технологій і літакобудування   діють   за   такою   схемою:   тільки   політика протекціонізму   -   державна  підтримка,  державне  замовлення  і концентрація виробництва,  не роздрібнення,  а  саме  концентрація виробництва.  Ось  основні  складові.  А  наше  Мінекономіки діє в протилежному напрямі, тому й руйнує все.

 

     А далі в цій галузі нам ніхто не допоможе. Ви знаєте, що було з  літаком Ан-70.  Захід дуже добре його вивчав,  фотографував,  у результаті відкинув наш літак і  вкладає  8  мільярдів  доларів  у розробку  свого літака.  Причому Захід відстає від України в цьому напрямі десь на 10-15 років.  Але вони не хочуть брати наш досвід, вони  підтримують свою науку,  свої технології,  і тому ми повинні враховувати досвід розвинутих країн, і більше нічого.

 

     А для цього  треба  на  етапі  становлення  змінити  політику лібералізації  на  політику  протекціонізму,  а  коли  нікуди буде дівати свої товари,  будемо кричати на весь світ: "Відкривайте нам кордони!"  І  це  ганьба,  що  не  Україна  першою починає серійне виробництво літака Ан-140,  а  Іран,  Росія.  Ми  повинні  змінити ситуацію  на  краще.  Ми  повинні  мати  три  закони.  Один  - про підтримку,  проект  якого  сьогодні   внесений,   і   його   треба підтримати,  другий  -  про  заохочення інвесторів і третій (Іване Степановичу, я прошу оформити це як протокольне доручення Кабінету Міністрів  негайно підготувати цей законопроект) - про організацію замовлення  на  літаки.  Адже  Європейський  Союз,   НАТО,   Росія організували  лізингову  систему  замовлення,  яка  дає можливість найсильнішої державної підтримки в цій галузі.  Ми повинні негайно розробити такий закон.

 

     Прошу підтримати внесений законопроект одразу і в першому,  і в другому читаннях.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Олені  Мазур.  За нею буде виступати депутат Федорин.

 

     МАЗУР О.А.  Я  начну  с реплики.  Приятно было слышать вопрос Манчуленко. В его вопросе содержался и ответ, что кто-то из высшей исполнительной  власти не заинтересован в поддержке отечественного товаропроизводителя.  Поэтому  в  очередной  раз  этим  занимается Верховный Совет и наш комитет.

 

     Хочу тоже  акцентировать  внимание  на  том,  что всего шесть стран в мире занимаются авиастроением.  Это единственная  отрасль, где мы еще впереди планеты всей.

 

     Это 100  тысяч  рабочих  мест,  это смежные отрасли,  смежные предприятия,  это  металлургия,  которую  мы   поддерживали,   это электронная   промышленность,  это  конструкторские  бюро  -  наша интеллектуальная  собственность.  Мне   удалось   ознакомиться   с докладом  Жака  Ширака  по поводу проекта совместного производства Ан-70.  Основной причиной отказа Франции от участия в этом проекте было   то,   что,  как  сказал  Жак  Ширак,  рабочие  места  будут создаваться в Украине.  Вот так нормальная власть печется о  своем товаропроизводителе.  То  есть  они не хотят,  чтобы рабочие места создавались в Украине,  а мы сегодня действительно делаем все  для того, чтобы рабочие места по постройке наших самолетов создавались за рубежом. Необходимо этот законопроект просто принимать.

 

     Тем более,   что   французы   пошли   другим    путем,    они матобеспечением  своим  упаковали  КБ  Антонова и скатали те самые чертежи,  о которых шла речь.  И пытаются уже вкладывать деньги  в свои  разработки.  Единственная  надежда,  как мы говорим,  на тот напильник, на те секреты, не зная которые, французы не смогут сами построить  этот  самолет.  Но  уже  все чертежи у них благодаря их матобеспечению.

 

     Мы потеряли  уже   приоритеты   в   кибернетике,   где   были родоначальниками,   в   электронной   промышленности,   радио-   и телестроении.  Сегодня мы теряем программистов,  уже десятки тысяч программистов  уехали за рубеж.  Завтра то же самое будет с нашими авиаконструкторами,  поверьте.  Уже  сегодня   идет   попытка   их перекупки,  в том числе и Францией, и другими странами, которые вы называли. Поэтому ни в коем случае нельзя этого допускать.

 

     Задавали вопрос о наших гуманитарной, медицинской сферах. Да, я  буду  поддерживать  любой  закон,  который  поддерживает нашего товаропроизводителя,  чтобы мы не стояли потом с протянутой  рукой за гуманитарной помощью. Будет работать наш товаропроизводитель, и бюджет будет наполняться теми самыми налогами,  которые будет  наш товаропроизводитель  перечислять.  Докладчик  Сухой  говорил,  что более 4 миллиардов получит бюджет в  результате  реализации  этого закона.  А если мы будем поддерживать на всех уровнях власти,  то, наверное,  и "гуманитарка" нам не будет нужна,  не будут нужны вот те  самые просроченные лекарства,  которыми мы сегодня лечим наших детей,  а они потом неизвестно от чего умирают,  как  случилось  в ряде  областей.  Мы не поддерживаем своего товаропроизводителя,  А весь хлам зарубежный просим сюда.  Поэтому  необходимо  поддержать этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному депутату Ярославу Федорину. За ним буде виступати Іван Білас.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Фракція  Українського  народного  руху,  Партія   підтримки вітчизняного виробника. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Нещодавно на запрошення однієї організації я побував у  Сполучених Штатах Америки і поцікавився,  як працює ця організація. Для мене, звичайно,  ще одним підтвердженням того, наскільки уряд Сполучених Штатів  піклується  про  свого  виробника,  було  те,  що там було сказано,  що всі люди,  які працюють за цими  програмами,  повинні прилітати  і  відлітати  зі  Сполучених  Штатів  лише  на  літаках американських авіаліній.  Кожна держава дбає про те,  щоб створити максимально вигідні умови для свого виробника. Те, що маємо нині в нашій  державі,  не  витримує   ніякої   критики.   Фактично   всі високотехнологічні  виробництва  в  Україні  знищені  під приводом впровадження ринкової економіки в державі.  В результаті вийшла не ринкова економіка, а елементарний базар, на який завозять іноземні товари,  а наша функція полягає в тому,  щоб їх розподілити  серед українського  населення,  зібрати  валюту,  яка дана нам у вигляді кредитів, і віддати все це у вигляді відсотків за ці самі кредити.

 

     Тому внесений   законопроект,    звичайно,    повинен    бути підтриманий    нашим   парламентом.   Це   найвисокотехнологічніше виробництво.  І  я  вже,  мабуть,  вчетверте  чи  вп'яте  в  цьому парламенті  повторюю,  що  кілограм  літака  коштує від 2,5 тисячі доларів до 10 тисяч доларів,  якщо говорити про найсучасніші  види літаків. Жодний товар стільки не коштує. Тому, звичайно, нам треба підтримати це виробництво.

 

     І не треба нам сподіватися на ілюзорні  інвестиції  західного капіталу.  На  жаль,  Україна через своє геополітичне розташування потрапила у так звану буферну зону,  і  невідомо,  скільки  ще  ми будемо  в цій зоні перебувати.  Оскільки ми не є членами НАТО,  то ніхто сюди серйозних грошей на  освоєння  такого  капіталомісткого виробництва  не  дасть,  тому  треба  сподіватися  лише  на власні зусилля,  треба  все  робити  для  того,  щоб  за  рахунок  нашого українського капіталу освоювалося це виробництво.

 

     Більше того,   хочу   сказати,   що  треба  налагоджувати  ті кооперативні зв'язки,  які в нас є з Росією,  Узбекистаном, іншими державами,  для  того,  щоб виготовляти найсучасніші типи літаків, які ще здатна виготовляти Україна.

 

     Тому, підтримуючи в цілому цей  законопроект,  закликаю  всіх народних  депутатів  його  підтримати  і  підтримати  інші подібні законопроекти,   які   стосуються   високотехнологічних    галузей українського виробництва: електроніки, генної інженерії та інших.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Івану Біласу.  За ним буде виступати Вадим Гуров.

 

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ  120,  Львівська  область).  Дякую.   Фракція   Українського народного руху.  Вельмишановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Забігаючи  наперед,  звертаюся  до  вас   з   проханням підтримати   внесений   проект   Закону   про  державну  підтримку літакобудівної промисловості в Україні. Я вдячний тим розробникам, нашим  колегам  народним  депутатам  України,  які  внесли його на розгляд парламенту. Реалізація цього закону, безперечно, сприятиме ефективному   збереженню  того,  що  ми  уже  сьогодні  наполовину втратили,   і   поступовому   відродженню,   наповненню    творчим потенціалом   найбільш   наукомісткої   галузі  промисловості.  На сьогодні,  дякувати  Богу,  Україна  ще  залишається  в   п'ятірці найбільш  потужних  авіаційних  держав  світу.  Я  говорю це не як стороння  людина,  а  як  людина,  яка  має  певне  відношення  до літакобудування,  зокрема  до  використання літаків,  як президент Федерації авіаційних видів спорту в Україні.  До цього часу ми  на другому   місці   у  світі.  Це  завдячуючи  тим  конструкторським розробкам, які ми сьогодні експлуатуємо.

 

     Але водночас, шановні колеги, необхідно звернути увагу ось на що.  Дбаючи  про державну підтримку літакобудування в Україні,  ми повинні зберігати за собою пріоритетні права на  використання  цих передових технологічних обладнань.

 

     Наведу приклад.     Унікальний     літак     Ан-70.    Колеги спеціалісти-авіатори не дадуть мені сказати неправду.  Із  моменту його розробки технічна документація зразу ж була передана одному з партнерів в Російську Федерацію,  і фактично ми  сьогодні  вже  не володіємо цією інтелектуальною власністю.

 

     Далі. Унікальним  є  літак Ан-140,  який уже сьогодні повинен змінити  на  внутрішніх  авіалініях  Ан-24   і   Ан-26,   технічні можливості  і  ресурси  яких  уже  давно  вичерпано  і  їх  просто небезпечно  використовувати  у  повітряному  просторі  не   тільки України.

 

     Але, шановні  колеги,  у  переліку  тих  підприємств,  на які будуть  поширюватися  пільги,  я  чомусь   не   бачу   Львівського авіаремонтного  заводу.  Шановні  колеги!  А  хто буде здійснювати глибоку модернізацію військово-повітряної техніки:  Су-29, Міг-29, Су-27?   Адже   цю  програму  прийнято  Збройними  Силами  України відповідно до схваленої нами оборонної концепції.  Цей завод також має бути включений до переліку.

 

     Водночас викликає  подив  наявність  у  переліку авіабудівних підприємств,    зверніть    увагу,     Державного     підприємства "Укравіалізинг"   (місто   Київ).   Що,  "Укравіалізинг"  зайнятий виготовленням  літаків?  Давайте  відійдемо  від   торгашества   і займемося конкретною державною підтримкою.

 

     І на  завершення.  Шановний  Іване Степановичу!  Сьогоднішній розгляд проекту закону збігається з днем народження Героя  України генерального  конструктора  АНТК  імені  Антонова  Балабуєва Петра Васильовича.  Він гідна людина.  Я просив би від  імені  Верховної Ради його привітати.

 

     Дякую і прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Приймається ця пропозиція.  Ми надішлемо телеграму. А Іван Білас нехай поїде і особисто привітає.

 

     Слово надається народному депутату Вадиму Гурову. За ним буде виступати депутат Манчуленко.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  32,  Дніпропетровська  область).  Кривбас.  Шановні колеги! Жодних сумнівів у тому,  що літакобудівна  галузь  є  пріоритетною галуззю  економіки,  я  впевнений,  ні  в  кого  немає.  Це одна з небагатьох галузей,  де Україна  має  технічні  наробки  світового рівня  і  спроможна на рівних конкурувати із розвинутими країнами. Також добре відомо,  що західні країни здійснюють активну державну підтримку   національних  літакобудівних  компаній.  Підтримка  ця досить масштабна і має різні форми.  Це і військові замовлення  за завищеними цінами,  і прямі капіталовкладення, і, що найважливіше, лобіювання інтересів національних компаній на  політичному  рівні. На  жаль,  усі  ці засоби підтримки в Україні не доступні як через малі фінансові можливості, так і через обмежений політичний вплив.

 

     Чи не єдина сьогодні можливість підтримати галузь - це надати вагому  державну  підтримку.  Таку вагому державну підтримку мають автомобільна,   суднобудівна   промисловість,   космічна   галузь, танкобудування. На мою думку, літакобудування мало б стояти першим у цьому ряду.

 

     На жаль,  про необхідність підтримки галузі ми  згадали  лише після  того,  як програли кілька тендерів,  незважаючи на перевагу наших    літаків    як    за    економічними,     так     і     за техніко-експлуатаційними показниками.

 

     Прийняття Закону   про   державну   підтримку  літакобудівної промисловості в Україні дозволить підвищити конкурентоспроможність цієї  галузі  на світовому ринку і у перспективі дасть поштовх для розвитку суміжних виробництв високих технологій.

 

     Зважаючи на   це,   наша    фракція    підтримує    прийняття законопроекту  у  першому  читанні.  Разом з тим при підготовці до другого читання слід врахувати зауваження до змісту окремих статей проекту,  відзначені  у  висновках  Головного  науково-експертного управління Апарату Верховної Ради і профільного комітету,  які, на нашу думку, є цілком слушні.

 

     Крім того,  у  постанові  про  прийняття  проекту  за  основу необхідно  доручити  профільному  комітету   врахувати   положення законопроекту в проекті Податкового кодексу України,  щоб потім не довелось навздогін вносити відповідні зміни.

 

     Щиро дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Георгій Манчуленко. За ним - Михайло Гуцол.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька  область,  фракція  Українського народного  руху.  Шановний Голово!  Шановні колеги!  Проект закону спрямований   на    створення    сприятливих    фінансових    умов господарювання  для  виведення  з  кризового стану літакобудівного сектору економіки  держави.  Проте  положення  проекту  закону  не враховують  глибокий  кризовий  стан  та аналогічні збиткові умови господарювання  спорідненої  авіаційної  галузі,  яка   експлуатує літаки.  Оскільки  кризовий  стан,  в  якому  опинились авіація та літакобудування,  однакові, то й законодавчі заходи щодо виведення їх з фінансової кризи повинні бути аналогічні.

 

     Для забезпечення   належного   рівня   безпеки   польотів  та грамотного   технічного   обслуговування   літаків    експлуатанти авіаційної  техніки  змушені  ввозити  на  загальних  підставах  в Україну  матеріали,  комплектуючі   вироби   та   обладнання,   що використовуються  під час експлуатації авіаційної техніки,  які не виробляються в  Україні  або  виробляються,  але  не  відповідають міжнародним класифікаційним вимогам.

 

     Відсутність власних  обігових коштів для сплати ввізного мита та податку на додану вартість  при  митному  оформленні  вказаного авіаційного    майна   змушує   експлуатантів   відмовлятися   від експлуатації  літаків,  які  ще  мають  достатній  експлуатаційний ресурс  терміном  від  10  до 20 років,  внаслідок чого українські авіаперевізники   втрачають   міжнародні   ринки    авіаперевезень пасажирів  та  вантажів,  українські  пасажири переходять на рейси іноземних  авіакомпаній,  скорочуються  валютні  надходження   від експорту  авіапослуг,  зростає  соціальна напруга серед авіаційних фахівців через скорочення робочих місць.

 

     Я до  другого  читання  підготував  конкретні  пропозиції  до даного  законопроекту,  які  стосуються внесення змін до статті 19 Закону України  про  Єдиний  митний  тариф,  доповнення  її  новим змістом  (я не буду зараз вдаватися в деталі).  Те саме стосується статті 11 Закону України про податок на додану вартість.

 

     Хочу сказати,  що,  без сумніву,  необхідно  нам  вилучити  з переліку  державне підприємство "Укравіалізинг",  оскільки вказане підприємство не займається літакобудуванням і  не  бере  участі  у розробці,  виготовленні  та  експлуатації  авіаційної  техніки або комплектуючих виробів,  агрегатів,  систем для неї. І немає жодної підстави відносити вказане підприємство до літакобудівної галузі.

 

     І ще один аспект, який я вже зачепив, задаючи доповідачу свої запитання. Поки на найвищому державному рівні, на рівні Президента держави, на рівні українського уряду не будуть розглянуті серйозні проблеми щодо передачі документації на виготовлення літаків в інші країни,  до  тих  пір ми будемо на узбіччі розвитку літакобудівної галузі,  оскільки не зможемо виходити зі своїми літаками на  ринки авіаційних  перевезень,  продавати  літаки.  Інші країни будуть це робити замість нас.  І це є дуже  тривожна  тенденція.  Я  наводив приклади:  за  виробництво  Ан-140 береться Іран,  за модернізацію Ан-12 - Китай.  Аналогічна  ситуація  складається  з  виробництвом Ан-70.  Тому я загострюю увагу саме на цих проблемах.  Український уряд,  Президент повинні звернути на це  увагу,  щоб  ми  далі  не припускались  подібних  помилок,  бо  вони  тільки ускладнюють нам життя.  За інших підходів ми могли б спокійніше виходити на  ринки європейських країн і з Ан-70,  і з Ан140, і з модернізованим Ан-12

- одним із найкращих літаків цього класу.  А так будемо літати  на тих  літаках,  які модернізують інші країни,  зокрема Ан-12,  і ці країни будуть витісняти нас з ринку міжнародних авіаперевезень.

 

     Дякую за  увагу  і  прошу  врахувати   мої   зауваження   при підготовці цього законопроекту до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу.

 

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Яблуко",  Екологічна  партія  України "Захист".   Шановні   колеги!   Закон   про   державну   підтримку літакобудівництва  в нашій країні потрібен,  він актуальний,  його треба приймати однозначно.  Я буду відстоювати  цей  законопроект, тому що він дуже потрібний.

 

     Але є  одне  "але".  Я  хотів би попросити пана Кінаха,  який зараз тут,  у залі,  якщо його затвердять Прем'єр-міністром  (а  я дуже хотів би цього),  то щоб такі урядовці,  як урядовий секретар Лисицький Віктор Іванович, не те що папірці не носили, а навіть не заходили  в  те приміщення.  Коли всі на канікулах відпочивали,  я спілкувався   з   паном    Лисицьким.    Я    завжди    відстоював літакобудування,   з  гордістю  буду  робити  це  і  надалі  і  не вимагатиму за  це  якихось  винагород.  І  саме  Лисицький  Віктор Іванович   мені   у  вічі  сказав:  тільки  через  мій  труп  буде літакобудування вітчизняне у нас.  Це жах,  це просто злочин перед українським народом. Ми пишаємось своїми літаками, коли буваємо за кордоном,  то завжди кажемо,  що ми посідаємо провідне місце у цій галузі, що маємо технології, котрих немає у світі.

 

     І ще  я  дуже  хотів  би,  щоб  цей закон заборонив віддавати задарма літаки, такі як Ан-124. Це унікальний літак. Як можна його продавати  за  20  мільйонів,  коли  тільки двигун коштує майже 20 мільйонів? Тому є проблеми, є чим займатися, є як відстоювати.

 

     А тепер про ставлення НАТО.  Я нещодавно на запрошення був  у штабквартирі НАТО в Брюсселі. Тут з трибуни говорили про ставлення НАТО.  Я повіз із собою технології різні,  в  тому  числі  літаків наших.  Я  завжди  стояв  на  захисті національних інтересів нашої країни  і  буду  на  тому  стояти.  Але  коли  мені  американські, німецькі,  французькі  і  навіть турецькі генерали,  котрі підняли свій ринок за рахунок малого та  середнього  бізнесу  українського ринку,  сказали,  що  вони  не  цікавляться  нашими  літаками і не пустять нас на ринок...  Ви скажіть,  будь ласка, що це за підхід? Такою  є  політика  НАТО,  я  не  хотів  би  брати  участь у такій політиці.

 

     Тому скажу єдине:  ми повинні  приймати  закони,  ми  повинні надавати  робочі  місця,  ми повинні будувати і розбудовувати нашу країну.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Черненку. Наступний - депутат Альошин.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановні народні депутати!  Важко  виступати  після  такого цікавого виступу,  який виголосив  Михайло  Гуцол.  Таке  враження,  хоч   пропонуй   його Прем'єром.

 

     Шановні народні депутати!  Виникає декілька запитань, коли ми розглядаємо такі важкі законопроекти.  А чому ми сьогодні  повинні відновлювати   цю   галузь?  А  де  ж  ми  були,  коли  ця  галузь руйнувалася?  Чому вона  зруйнована?  Учора  про  рейки  говорили. Танкобудування   чому   зруйноване?   Сільське  господарство  чому зруйноване,  вугільна  промисловість?  Шановні  народні  депутати! Запускали  чутки  і  байки,  що  давайте приватизуємо,  і все буде розвиватися. Спочатку розвалили, потім приватизували, акціонували, а зараз давайте відновлювати.

 

     Шановні народні депутати!  Якщо буде ваша добра воля і завтра ви проголосуєте за включення у порядок денний питання  про  цінову політику  на  ліки і вироби медичного призначення,  то буде багато цікавого.  Ми доведемо,  що починала Україна з 16 відсотків  ліків власного  виробництва,  а  дійшла  до  38 відсотків.  Ви побачите, скільки там було "надано пільг",  чому сьогодні такі ціни на ліки. Але це в майбутньому.

 

     А зараз  я  схиляюсь до того,  щоб підтримати єдину галузь на сьогодні,  яка  може  у  найближчому  майбутньому  дати   суттєвий прибуток до бюджету.  Але,  шановні народні депутати,  подивіться, яка схема пропонувалася взагалі.  Спишіть борги,  дайте пільги.  А яка відповідальність тих,  кому це все надається?  Наведу приклад. Де наш "АвтоЗАЗ-DAEWOО"?  Що вони зробили?  І скільки вже  пройшло років?

 

     Так ось,  шановні  народні депутати,  у цій ложі повинен бути присутній уряд,  справжній уряд держави,  а не  "временщики",  які сюди  приходять тільки для того,  щоб послухати Верховну Раду,  що вона про них думає.

 

     Прошу, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Дозвольте внести свою ложку дьогтю  в  бочку  меду  щодо  обговорення  цього законопроекту.

 

     Законопроект є  достатньо зрозумілим.  Він фактично базується на    змістовних    нормах    законопроекту    про    стимулювання автомобілебудування  в Україні,  за одним суттєвим винятком.  Якщо законопроект  щодо  стимулювання  автомобілебудування  в   Україні надавав певні податкові пільги в разі внесення достатньо серйозної інвестиції у виробництво  автомобілів,  інвестиції  на  рівні  150 мільйонів   доларів,  то  в  зазначеному  законопроекті  мова  йде виключно про надання податкових пільг  без  будь-яких  зобов'язань підприємств, які їх отримають. У зв'язку з цим у нашого комітету є певні застереження щодо  прийняття  цього  законопроекту  в  такій редакції.

 

     Другий аспект.  Зазначений  законопроект  поки що не враховує того,  що вже прийнятий Закон про  порядок  погашення  зобов'язань платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими фондами.  Цим законом уже скасовано  безспірний  порядок  списання коштів з рахунків платників податків органами Державної податкової адміністрації.  У зв'язку з цим ця норма законопроекту, безумовно, повинна бути відкоригована.

 

     Наступне. Законопроектом  передбачається звільнення від плати за землю підприємств,  зазначених у переліку.  Однак  я  хотів  би вказати  на  те,  що в такій редакції мова йде про загальну пільгу для цих підприємств щодо плати за  землю.  Проте  це  не  є  прямо обов'язково  пов'язане з літакобудуванням.  Тому що підприємства з того списку виробляють продукцію значно ширшого спектра, а не лише ту, яка може бути використана у літакобудуванні.

 

     Крім того,   звільнення   від   плати   за  землю  означатиме виникнення певного конфлікту в  стосунках  місцевих  і  Державного бюджету,  тому  що  плата  за  землю  сьогодні є ресурсом місцевих бюджетів.  І мене дивує,  що при обговоренні таких  законопроектів мовчать  представники  комітетів  з  питань соціальної політики та праці,   з   питань   державного    будівництва    та    місцевого самоврядування,  тому  що  з прийняттям цієї норми місцеві бюджети втратять серйозний ресурс.

 

     Крім того,  у фінансово-економічному обгрунтуванні,  на жаль, не  вказано,  яку суму тих податків,  щодо яких зараз пропонується встановити пільги, має бути сплачено до бюджету.

 

     Цей законопроект не враховує також і  того,  що  вже  списано податкову заборгованість за станом на 2000 рік і реструктуризовано податкову заборгованість 2000 року. Цим держава вже надала суттєву фінансову  підтримку  всім  підприємствам  усіх  галузей,  і на це необхідно зважати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  народні  депутати!   Обговорення даного  питання  закінчено.  Заключне  слово  надається  народному депутату Сухому.

 

     СУХИЙ Я.М.  Шановні народні депутати!  Висловлюючи  вдячність всім  народним  депутатам,  котрі взяли участь в обговоренні цього законопроекту,  я із задоволенням зазначаю,  що всі, хто виступав, вірно   побачили   головну  суть  чи,  так  би  мовити,  ідеологію запропонованого законопроекту,  продемонстрували зацікавленість  і глибоке знання суті справи. Але на два моменти я хотів би звернути вашу увагу, щоб у якійсь мірі розсіяти сумніви.

 

     Я закликаю прийняти цей  законопроект  у  першому  читанні  і запрошую всіх до активної участі в його доопрацюванні для внесення в зал у другому читанні.

 

     А щодо списку,  який потрібно погодити, я вам тільки одну річ скажу.  Тут мова йде про лізинг. Розумієте, на сьогодні в занепаді внутрішній ринок, і купити літак Ан-140 не може ні житомирська, ні запорізька  авіакомпанія.  Тому  необхідний  продаж цих літаків за лізингом. Але в принципі, безумовно, жоден із авторів і комітет не будуть  заперечувати  проти  внесення  якихось зауважень,  змін та доповнень до цього законопроекту.

 

     Я тільки хотів би сказати народному депутату  Альошину,  який хотів додати ложку дьогтю в бочку меду.  Ви розумієте,  про що іде мова?  Сьогодні пеня нараховується на  суму  податкового  боргу  з розрахунку  120  відсотків  річних  облікової ставки Національного банку України.  Це  необхідно  змінити,  інакше  ми  літакобудівну галузь  сьогодні  попросту  задушимо.  Тут  не  передбачено ніяких вилучень коштів з нашого бюджету. В принципі все можливо виправити і змінити в процесі доробки цього законопроекту.

 

     Дякую всім за участь в обговоренні і пропоную прийняти проект закону в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться в четвер.

 

     --------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону про державну підтримку садівництва і виноградарства. Доповідає народний депутат України Гнатюк Дмитро Михайлович.  Будь ласка, Дмитре Михайловичу.

 

     ГНАТЮК Д.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Насамперед хочу подякувати за увагу до підготовленого мною  проекту.  Я  вбачаю  в  ній  вашу небайдужість  до  долі  українського  саду,  чільну  надію на його порятунок,  бо  тільки  за  державної   підтримки   під   захистом спеціального   закону   в   цю  складну  годину  можуть  вижити  і відродитися вітчизняні садівництво і виноградарство.  А ці галузі, як ви знаєте,  наша гордість, це справді унікальні, улюблені нашим народом і визнані світом галузі сільського господарства України.

 

     Чому я ініціюю це  питання?  Відповідь  з  деякими  цифровими мотиваціями у пояснювальній записці.

 

     Статистичні дані   засвідчують   страшну   деградацію  нашого садівництва   і   виноградарства,   які   переживають    внаслідок некерованості процесу перебудови економіки цілковиту руйнацію.

 

     Порівняно з  1980  роком  сьогодні  площа  садів  і ягідників скоротилась втричі,  урожайність на  площах,  які  ще  збереглись, знизилася вдвічі, валовий збір продукції зменшився втричі.

 

     І це далеко не весь негатив. Картина буде ще більш вражаючою, якщо проаналізувати втрати по унікальних сортах  в  унікальних  за кліматичними умовами районах. Цього ніхто не може заперечити.

 

     Загальновідомо, що  за  роки  глобальної зміни форм власності найтяжче постраждали саме садівництво  і  виноградарство.  Те,  що раніше було умовно спільним, стало раптом нічиїм, навіть зайвим. І ці  дуже  витончені,  делікатні  галузі  не   змогли   протистояти загальній руйнації.

 

     У багатьох  районах  склалася  просто катастрофічна ситуація. Вирубано і занедбано площі товарних  садових  насаджень  навіть  у господарствах, що ще не так давно були зразковими. Десять років не поновлюються   вилучені   з   експлуатації   ділянки,    продукцію вітчизняного  садівництва  та виноградарства на українському ринку майже повністю витіснив агресивний імпорт.

 

     Різке зменшення маси товарної продукції призвело до зникнення плодів  і  ягід,  соків,  джемів  та  іншого  з раціону харчування більшості населення країни.  А це ж питання здоров'я,  довголіття, самого життя.

 

     Припинилися і  досить  істотні  надходження  до  бюджету  від експорту та переробки фруктів і винограду. Ось чому вкрай нагально постала  необхідність  прийняття закону аграрної спрямованості про державну підтримку  вітчизняного  садівництва  та  виноградарства. Саме  так,  не  об'єднуючи  це  з підтримкою вирощування технічних культур,   наприклад,   хмелю.   При   цьому   треба   передбачити стимулювання як науковців,  так і садівників-практиків,  фермерів, власників присадибних садів.

 

     Як ви знаєте,  ентузіасти-садоводи є у  кожному  українському селі.  Матимемо  захисний закон - отже,  матимемо дійовий механізм відродження і розвитку українського саду і виноградників.

 

     І ще одне дуже важливе.  Мені  як  митцеві  хочеться  зробити особливий   наголос   на  ролі  саду  у  справі  формування  нашої національної духовності.  Адже всім відомо, що спілкування з садом робить    людину    добрішою,    мудрішою.    Людина,   зачудована вишнево-яблуневим квітом,  красою дерев, які дають плоди, сильніше любить  рідну  землю,  свою  Батьківщину.  Тож  це також і питання виховання людськості і патріотизму.

 

     Ось чому я вважаю дуже важливим,  щоб у  тексті  закону  була стаття  про  посилення  зв'язку школи із садом.  Виходячи з цього, дуже бажано і запровадження святкування в пору весняного  цвітіння загальнонаціонального свята - Дня саду.

 

     Сподіваюсь на  вашу підтримку і буду вдячний за слушні поради з вашого боку щодо доцільних доповнень або поправок до проекту.

 

     Прошу прийняти цей проект закону в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Дмитре Михайловичу.  Чи  є  запитання  до доповідача? Будь ласка, запишіться.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Марковська. Наступний

- депутат Сокерчак.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Шановний Дмитре Михайловичу!  Цілком поділяю вашу турботу з приводу того,  що  сьогодні  немає  державної  підтримки садівництва  і  виноградарства.  Але,  на  превеликий жаль,  немає державної підтримки і тваринництва та  інших  галузей  виробництва сільськогосподарської продукції.  Мільйони наших громадян на своїх столах не бачать і винограду,  і м'яса.  Як ви вважаєте,  чи варто було  руйнувати  все  це  державне,  доводити,  що  воно нікому не потрібне,  а тепер знову збирати до купи?  Можливо, то була велика помилка?

 

     ГНАТЮК Д.М.  Дякую за таке запитання.  Звичайно, я вважаю, що треба було обов'язково зберегти наші  ферми,  наші  сади,  взагалі наші  господарства  і  вже  після того змінювати форму власності і покращувати наші закони.  Звичайно,  у нас зараз страшна руйнація. Але як засвідчує історія,  такі еволюційні зміни не обходяться без руйнації. Звичайно, ви праві, треба було зберегти, тоді зараз було б легше все це поновлювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Сокерчак.  Наступний - депутат Беспалий.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановний Дмитре Михайловичу!  Я  цілком  сприймаю  ваше ліричне   ставлення   до   цього  проекту  закону.  Дійсно,  важко заперечувати проти вашої аргументації.  Деякі слова я навіть  собі записав червоними буквами. Але я хотів би запитати ось про що.

 

     Ви знаєте,   що  ми  вже  приймали  закони  про  стимулювання розвитку АПК, про підтримку АПК і так далі.

 

     Вони всі   потребують   великих   фінансових    витрат.    Що передбачається  вашим  проектом  закону?  Тому  що ліричний бік ви правильно висвітлили,  а яку економічну підтримку треба для  того, щоб у нашій державі розвивалися садівництво і виноградарство?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ГНАТЮК Д.М.  Я  вам  дуже  вдячний  за дуже слушне запитання. Звичайно,  не все відразу відбудеться,  і  в  держави  не  відразу з'явиться можливість відповідного фінансування. Але мені здається, що ми переходимо до іншої форми господарювання, можливо, це навіть буде колективна, коли об'єднаються декілька чоловік. Обов'язково в селі є любителі саду,  які можуть скооперуватися. І ця кооперація, можливо,  навіть  буде  якось стимулювати допомогу з боку держави. Одній  людині  важко  вирощувати  сад,  який  би   давав   товарну продукцію.  У нас настільки люди звикли до кооперації, що це, мені здається,  буде  стимулювати  і  державу,  і  людей,  які   будуть вирощувати сад.

 

     Мені здається, що буде так, але відразу це, звичайно, зробити буде важко,  тому що у держави не так багато грошей зараз. І разом з  тим зміна форми власності - це дуже болюче питання.  Все це має набрати відповідної чинності і форми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Шановний Дмитре Михайловичу! Перед цим   ми   розглядали   проект   Закону   про  державну  підтримку літакобудівної промисловості в Україні,  недавно ми прийняли закон про  державну  підтримку  танкової галузі.  Як би ви пояснили таку закономірність:  чим більше  ми  приймаємо  законів  про  державну підтримку  тієї  або  іншої  галузі,  тим менше реальної підтримки отримує наша промисловість?

 

     І друге запитання.  Кілька тижнів тому ми прийняли у  першому читанні   законопроект   про  колективне  садівництво,  який  вніс народний  депутат  Тропін.  Чи  не  здається  вам,  що  треба   ці законопроекти якимось чином узгоджувати, тому що з однієї і тієї ж тематики ми приймаємо по кілька  законів?  І  чи  не  заплутує  це взагалі все законодавство?

 

     Дякую.

 

     ГНАТЮК Д.М.   Сердечно   дякую   вам   за   таке   запитання. Літакобудування - це гордість нашої країни.  Україна будує одні  з найкращих  у  світі  літаки.  Звичайно,  нам дуже хотілося б,  щоб Україна випускала  свої  літаки.  Тим  більше  що  Україні  є  чим гордитися.  Я думаю,  що ще,  можливо,  півроку-рік це буде трошки "кульгати", але все-таки ми наберемося тієї сміливості і навчимося добре господарювати,  щоб випускати такі літаки,  якими ми могли б гордитися, і щоб наша Україна розвивалася.

 

     Щодо законопроекту,  який ми прийняли у першому читанні,  про колективне  садівництво.  До  речі,  в  моєму проекті закону теж є норми про колективне садівництво.  Я думаю, що це можна об'єднати, коли   ми  будемо  приймати  вже  в  другому  читанні.  Колективне садівництво - це дуже добре,  адже люди разом працюють. Воно якось і веселіше. Вже звикли люди до колективного господарства.

 

     Але разом з тим я хочу звернути увагу на те,  що дуже важливе індивідуальне ставлення людини до того прекрасного, що може родити земля.  Так  що  тут  є  різні  форми власності,  різні підходи до садівництва і виноградарства.

 

     Я вам повинен сказати,  що у мене була під Києвом  дача.  Там тепер дуже забруднена територія,  і ми звідти пішли.  Мій сват там вирощував виноград.  Це зона,  де фактично виноград не родить, але його   виноград  виставлявся  на  виставках.  Ну  якби  ми  трошки підтримали такого вирощувача винограду в Київській області,  ми  б уже забезпечили людей прекрасним виноградом.  Надзвичайно смачний, цікавий  виноград:  і  та  шасла,  і  той  мускатний  виноград,  і болгарський виноград.  Ви розумієте,  настільки цікавий, настільки смачний, що я не знаю, чого ми не вирощуємо виноград.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Михайловичу.

 

     ГНАТЮК Д.М.  Для  мене  сад   -   це   настільки   захоплююча пристрасть. Адже виноград продовжує життя співака. Краще займатися виноградарством, ніж пити горілку, я чесно вам скажу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Михайловичу,  пропоную цю  цікаву  розмову продовжити в перерві.

 

     ГНАТЮК Д.М. Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання. Слово для співдоповіді має голова   підкомітету   Комітету  з  питань  аграрної  політики  та земельних  відносин  Дроботов  Анатолій  Іванович.   Будь   ласка, Анатолію Івановичу.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Виктор Владимирович!  Уважаемые народные депутаты!  Тема,  поднятая  в  законопроекте Дмитрием Михайловичем Гнатюком,  действительно очень актуальна для  нашего  государства. Так уже получилось,  что за последнее десятилетие,  я извиняюсь за такое выражение,  мы своими собственными  руками  оторвали  голову курице, которая несла и должна была нести золотые яйца.

 

     Когда мы очень часто ссылаемся, особенно сегодня, на то, что, дескать,  положение дел в садоводстве и виноградарстве в  целом  - это итоги политики 1985 года,  то мы несколько лукавим.  Ведь в те годы была допущена раскорчевка всего 7- 8 процентов виноградников, абсолютное    большинство    которых   составляли   непродуктивные виноградники,  потому что тогда руководители, как говорится, легли на рельсы, чтобы отстоять эту отрасль.

 

     За последние десять лет ситуация полностью изменилась. Из 250 тысяч гектаров виноградников,  которые у нас были на 1 января 1991 года,  в  обработке находится в пределах 90-95 тысяч гектаров (это статистические  данные  двухгодичной  давности,  потому  что,  как говорил народный депутат Мовчан, у нас сложно найти сегодня точную статистическую отчетность),  из более 360 тысяч гектаров садов - в пределах  110  тысяч  гектаров  (опять  же статистика двухгодичной давности).

 

     Что такое сады и виноградники?  Они, как правило, садились на очень высокопродуктивных землях.  Затраты на то, чтобы вырастить и чтобы раскорчевать 1 гектар виноградников или садов, одинаковы.

 

     Мы сами своими руками отдали рынок на Востоке и  отдали  свой рынок,  поэтому  сегодня  нам поставляются виноград и фрукты садов очень низкого качества.  Безусловно, парламент именно этого созыва начал  что-то делать для того,  чтобы в целом начать развивать эту отрасль.  Был принят закон, которым установлен однопроцентный сбор на  развитие садоводства,  виноградарства и хмелеводства (это один из источников финансирования),  был  принят  фиксированный  налог, который   дает   возможность,  как  говорится,  в  щадящем  режиме работать,  проведены списание и реструктуризация задолженности.  К сожалению,  наше правительство,  как всегда,  не совсем эффективно использует то,  что нарабатывается Верховным  Советом.  И  в  этом вопросе  за  последние два года нет эффективных сдвигов в развитии отраслей.  Чтобы производить  коньяк,  мы  сегодня  завозим  90-95 процентов коньячного спирта.

 

     На этой   трибуне   как-то   была  произнесена  такая  фраза: "маленький українець".  Я считаю,  что это унизительное слово было сказано, возможно, по неосторожности, возможно, второпях. Украинцы

- это такая же великая нация,  как и англичане,  немцы, французы и россияне.   Именно   украинская  нация  дала  Тараса  Григорьевича Шевченко,  Богдана Хмельницкого, именно наша украинская земля дала величайшего конструктора Королева.  И сегодня в этом зале сидят те люди,  которыми гордится наша украинская нация и наш  народ.  Этих людей знают и у нас в стране,  и за пределами нашей страны.  Это и Борис Ильич Олийнык,  и сегодняшний  автор  законопроекта  Дмитрий Михайлович Гнатюк, "який дуже гарно співає пісні, які прославляють нашу Україну.  А як сказав Дмитро Михайлович Гнатюк,  Україна - це сад".

 

     Поэтому мы  и  предлагаем  данный  законопроект  поддержать в первом чтении.  Конечно,  его нужно доработать,  есть  моменты,  с которыми, безусловно, нельзя согласиться, потому что, наверное, не царское  это  дело  -  государству   финансировать   кооперативное садоводство.  В  первую  очередь  нужно  финансировать и развивать науку,  селекцию, товарное производство, переработку и хранение. Я думаю,  что в аграрном комитете достаточно специалистов.  Мы также привлечем  специалистов   из   Министерства   аграрной   политики, отработаем,  поправим и ко второму чтению представим законопроект, в котором мы действительно нуждаемся.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію Івановичу.  Чи  є  запитання  до співдоповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Красняков. Наступний - депутат Довганчин.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Анатолий Иванович!  Однозначно,  тот законопроект,  который вы представили, надо  поддерживать.  И  нельзя  соглашаться  с  тем,  что  сегодня государство не должно  точечно  влиять  на  те  отрасли  народного хозяйства, которые оно должно поддерживать.

 

     Но я  хотел  бы  от вас,  Анатолий Иванович,  как человека от земли,  как  человека,  который  знает  и  эту  отрасль,  все-таки услышать:  в чем причина,  кто виноват в том, что отрасль, которую сегодня мы  собираемся  поддерживать,  разрушена,  и  сколько  при помощи  этого закона необходимо будет лет для того,  чтобы хотя бы подняться на уровень 1990 года?

 

     ДРОБОТОВ А.І. Спасибо за вопрос. Что касается того, нужно или не  нужно  точечно  поддерживать  тем  или  иным  законом развитие народнохозяйственного комплекса страны.

 

     Действительно, это нужно делать до тех пор, пока мы не примем нормальный  Налоговый кодекс и не будем принимать бюджеты развития нашей  страны,  а  не  просто  декларировать,  что  мы,   дескать, принимаем  очередной бюджет социальной направленности,  вводя туда такие статьи, как статья 58.

 

     О Налоговом кодексе.  Заметьте, профильный комитет до сих пор не  представил  нам  проект  Налогового  кодекса,  о  котором мы в течение года говорим, что он нам как бы нужен.

 

     Теперь о развитии этой отрасли.  Я еще  раз  говорю,  мы  уже приняли  очень  хороший  закон,  который дает возможность ежегодно вкладывать от  120  до  140  миллионов  в  развитие  хмелеводства, садоводства и виноградарства. Что далее нужно? Далее правительство должно  было  отработать  программу  применения  этих  средств   и развития  этих отраслей.  Уже пошел третий год,  но четкой и ясной программы,  а  самое  главное  -  государственного   контроля   за развитием и использованием средств на эти цели мы не имеем.

 

     Я могу  сказать  вам  только одно:  чтобы посадить и получить урожай,  нужно три года.  Раньше мы в Украине садили в пределах 20 тысяч гектаров виноградников и 15 тысяч гектаров садов в год.  Это очень продуктивная система, она себя очень быстро окупит. Но в той ситуации,  в которой мы находимся сегодня, нужно минимум пять-семь лет,  чтобы восстановить хотя бы то,  что было. А для этого должны быть   желание   и   воля.   Видите,  мы  сегодня  имеем  источник финансирования,  а результата от этого  за  три  года  мы  еще  не получили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Довганчин.  Наступний - депутат Малолітко.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.  Дякую.  Селянська  партія  України.  Шановний Анатолію  Івановичу!  Щодо  виноградарства,  то  це питання дійсно треба підтримувати, розвивати збут, переробку і так далі.

 

     А що робити із садівництвом, коли вже існуючі інтенсивні сади не   використовуються   так,   як   потрібно,   і  їхня  продукція скуповується ділками  по  2-3  копійки,  переробляється  на  якісь екстракти і так далі,  що є невигідним для сільгоспвиробників?  Це перше.

 

     І друге.  Чи обраховано внутрішній і зовнішній  ринки  збуту, які  мають  бути після того,  як ми підтримаємо садівництво?  І що буде в цьому проекті закону передбачено,  щоб захистити свій ринок з виробництва фруктів?

 

     Дякую.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Развитие садоводства и виноградарства - это две неразрывные части одной проблемы.  Каким образом?  Дело в том, что последующая  правительственная программа должна предусматривать не только то,  чтобы у себя посадить и вырастить, но и то, кто примет на  себя  хранение  этого  продукта  и далее - кто возьмет на себя переработку и реализацию продукции из этого хранилища. После этого государство  должно  взять  на  себя  защиту  внутреннего  рынка и лоббирование (нужно все называть своими именами) нашего товара  на восточном рынке, который мы потеряли.

 

     На европейский рынок нас никогда не пустят с нашими товарами, хотя наши яблоки,  ягоды,  выращенные  на  наших  почвах,  гораздо вкусней,  полезней и экологически чище, чем то, что производится в Европе.

 

     Вы посмотрите  на  ситуацию  с  виноделием.   Ведь   виноград является  основным  сырьем для изготовления вина.  У нас готовится законопроект о вине.  До  чего  у  нас  сегодня  дошло?  Даже  для виноделия  мы  завозим  сырье  из  Чехии,  Словакии  и так далее и производим бурду.  А нам, действительно, как уже здесь говорилось, "треба не горілку пити.  В нашій державі виноград росте, тож треба ліки - вино споживати, а не горілку!"

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Малолітко.  Наступний -  депутат Кочерга.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).  Шановний доповідачу!  Сучасний школяр заблокований великою кількістю інформації через велику кількість  предметів,  і  це  не секрет.  Я  вдячний Дмитру Михайловичу за те,  що він порушив таке важливе питання.  Але,  як ви  вважаєте,  доцільно  чи  недоцільно введення   в   школі   курсу   навчання   основам   садівництва  і виноградарства на нинішньому етапі?  Адже вирощування зернових  та технічних  культур  має не менш важливе значення.  Якщо ми почнемо вводити  такі  курси,  то  дітям  узагалі  не  буде  коли   навіть відпочивати.

 

     Наступне. У   законопроекті   передбачено  надавати  пільгові кредити (під ставки від 5 до 7 процентів річних) на розвиток  цієї галузі.  А  чи  не  було  б  доцільно  такі  кредити надавати всій сільськогосподарській галузі,  адже на сучасному етапі (всі  добре це  розуміють)  Україну  може  витягнути  з цієї прірви насамперед сільське господарство?

 

     Дякую.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Спасибо за  вопрос.  Я  с  вашими  замечаниями полностью   соглашаюсь,  и  я  сказал  о  том,  что  проект  нужно доработать ко второму чтению, изяв все, что вызывает у нас, может быть,  немножечко  иронии,  потому  что  сегодня  5-7-  процентные кредиты, безусловно, мы не предусмотрим. Преподавать садоводство и виноградарство,  не  занимаясь им  Хотя общее понимание того,  чем занимается село, на определенных предметах труда в сельских школах должно быть. Это было такое обобщающее предложение, и, в принципе, нужно будет это сохранять,  но не в таких подходах, как заложено в данном законопроекте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 49,  Донецька область).  Коммунистическая фракция.  Анатолий Иванович,  если  мы  с  Дмитрием  Михайловичем   разговаривали   о лирической  стороне  вопроса,  то  с  вами получается практический разговор.  В Донбассе  гибнет  садоводство  из-за  того,  что  оно нерентабельно.  Как повлияет предлагаемый вами законопроект на то, чтобы поднять рентабельность? Это первое.

 

     Что касается  государственной  поддержки.  Как   вы   мыслите развивать  селекционную  работу,  в  садоводстве  особенно?  У нас виноградарство гораздо меньше культивируется.

 

     Какой вы мыслите налоговую политику в отношении  садоводства? Потому что,  действительно,  как отмечалось, сейчас наш украинский рынок вытесняют турецкие яблоки, виноград и другие фрукты.

 

     Ответьте, пожалуйста.

 

     ДРОБОТОВ А.І.    В    данном    законопроекте    предлагается правительству,  чтобы  законодательно  обеспечивалось селекционное развитие садоводства не просто в  целом  в  Украине,  а  в  каждом регионе,  потому что сорта, которые в Донецке растут, в Закарпатье расти не будут.

 

     Правительство должно  отработать  программу   развития   этой отрасли,  это  должно  быть  заложено  в  законопроекте,  и мы эту поправочку внесем.

 

     В законопроекте должно быть предусмотрено, я еще раз повторю, как  произведенный  продукт  сохранить,  как произведенный продукт переработать.  И только при таких подходах возможно рентабельное и доходное садоводство.  В прошлом всегда рентабельность садоводства была 120-150 процентов. Это у разгильдяя она была 20-30 процентов. Все  это  можно  восстановить.  Но  для  этого  должны быть воля и желание государства и правительства.

 

     Я приводил пример:  после  того  как  мы  законом  установили однопроцентный  сбор на развитие садоводства и виноградарства,  мы постоянно ощущаем давление для того,  чтобы его убрать, уничтожить и видим нежелание правительства под этот закон отработать четкую и ясную программу, чего мы хотим и как будем работать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  На обговорення даного питання записалися три народні депутати.

 

     Слово для  виступу  надається  народному  депутату Беспалому. Наступний - депутат Чиж.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформи-Конгрес".  Шановні   колеги!   Дмитро Михайлович виголосив справжню оду садівництву і виноградарству,  і сперечатися нібито не годиться,  я і не буду  сперечатися.  Але  є деякі  сумніви  щодо  конкретного  законопроекту.  І перший сумнів полягає ось у чому.

 

     Наскільки взагалі ефективно і корисно  приймати  закони  щодо конкретного   виду   діяльності?  Чим,  наприклад,  садівництво  і виноградарство  так  принципово  відрізняються  від   городництва, вівчарства,  птахівництва?  І чи не потребують підтримки ці галузі також?

 

     У статті 4 законопроекту написано: "Відповідно до статей 3, 13, 14, 41, 42 і 43 Конституції України у садівництві  і  виноградарстві  поряд  з  державними   створюються господарства  різних  форм  власності - кооперативні,  колективні, приватні, орендні". Це все стосується всіх видів діяльності.

 

     Другий момент,  який викликає сумнів,  і він уже прозвучав  у моєму   запитанні.   Недавно   ми   прийняли   в  першому  читанні законопроект про колективне садівництво,  з такої  ж  тематики  ми приймаємо тепер цей законопроект.  Це,  безумовно, тільки заплутає законодавство.  І якщо цей законопроект буде прийнятий  в  першому читанні, норми цих законопроектів мають бути узгоджені.

 

     Але головна  причина,  яка  і змусила мене взяти зараз слово, полягає в тому,  що скільки б ми законів не  приймали  (а  ми  вже вимірюємо їх кількість тисячами, попереду всієї планети ми в цьому плані), проблемою залишається виконання законів. Я просто нагадую, що одним із перших законів понад 10 років тому був прийнятий закон ще УРСР про пріорітетність соціального розвитку села. Цей закон не виконується,  і  Верховна Рада,  думаю,  недостатньо дбає про його виконання,  що не робить нам честі. Якби виконувався цей закон, не було  б  зараз потреби кожен тиждень розглядати кілька законів про підтримку окремих сфер сільського господарства чи  навіть  окремих колгоспів.

 

     Тому, загалом  визнаючи необхідність підтримки і садівництва, і виноградарства,  інших напрямів сільського господарства, я все ж таки сумніваюсь у тому, що якщо ми будемо просто штампувати закони і не приділяти належної уваги їхньому виконанню, то це піде нам на користь, а не на шкоду.

 

     Загалом підтримуючи  такий напрям законодавчого пошуку,  який зробив депутат Гнатюк, я думаю, що ми повинні зосередитися перш за все над контролем за виконанням законів у цій сфері.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Ніколаєнку.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановні народні  депутати!  Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Ми сьогодні обговорюємо надзвичайно актуальне питання. І я погоджуюся із думкою профільного комітету, яку висловив Дроботов.

 

     Але я хотів би звернути увагу на те, що сьогодні відбуваються надзвичайно  цікаві  події  у  Верховній Раді,  відбувалися вони і вчора.

 

     Учора ми  розглядали  ініціативний  законопроект  одного   із депутатів  про підтримку розвитку рейкового транспорту.  Абсолютно правильний, державницький підхід. Сьогодні розглядали законопроект Сухого про державну підтримку літакобудівної промисловості. Дмитро Михайлович сьогодні вніс абсолютно  слушне  питання  про  державну підтримку виноградарства і садівництва.

 

     До чого  я веду?  Просто ми бачимо,  який спонтанний характер реалізації  економічної  стратегії  нашої  України.  Немає  схеми, методики,  немає  промислової політики,  чіткої аграрної політики. Тому що народні депутати,  аналізуючи стан справ на місцях, просто з  болем і через жорстку необхідність вносять ці законопроекти.  А це мусить робити уряд,  а не ми,  хоч цілком позитивні, як кажуть, вносяться законопроекти,  але ж це зовсім не означає,  що їх можна реалізувати,  оскільки   уряд   виключений   із   підготовки   цих законопроектів,  і  це  робиться  некомплексно,  несистемно  і без взаємозв'язків.

 

     Соціалістична фракція  буде   підтримувати   в   цілому   цей законопроект  у  першому  читанні,  але  в  нас  є пропозиції щодо змісту, про які ми будемо говорити.

 

     Перш за   все   ми   вважаємо,   що   сьогодні   садівництво, виноградарство  і  галузі,  які  залежать  від  них,  - переробка, виноробство, лікеро-горілчана промисловість, виробництво коньяків,

- в нас практично знищені.

 

     Я наведу вам тільки один такий приклад. У Херсонській області одне з найкращих господарств - радгосп-завод  імені  Леніна,  який виробляв  вина  "Оксамит  України" (всі знають це вино),  "Перлина степу",  "Наддніпрянське",  сьогодні практично нічого не має.  Цей завод  переданий у власність району.  Що може той район зробити із цим заводом,  якого ще з часів князя Трубецького більше 100  років тому  закладали?  Я звертаюся до нашого колеги Шмідта,  заступника міністра,  бо землю продавати - це всі ми  можемо,  спочатку  щось зробити  ще  треба.  Радгосп-завод  імені Леніна,  який всесвітньо відомий,  переданий  у  власність  районної  ради,  сьогодні   має повністю деградоване виробництво,  не закладено жодного літра вина "Оксамит України" - завал повний.

 

     Поруч Таврія.  Ми кажемо,  що "Таврія" - гарний  коньяк.  Вже розливаємо на основі французького коньячного спирту. Тому потрібно виноградарство і садівництво підтримувати.

 

     І ще одне. Зрошення. У минулому році із 2,5 мільйона гектарів, товаришу Шмідт, оброблялося за зрошувальною системою 900 тисяч  гектарів.  Через  ту  вакханалію  із  продажем землі,  яку ми робимо зараз,  ми зробимо в Україні голод,  знищимо зрошення.  Єгипет на 3 мільйонах гектарів землі годує 67 мільйонів і  ще експортує сільськогосподарську продукцію.  Через розпаювання люди сьогодні знищують зрошення,  бо  можна  отримати  гарних  три гектари на пай,  а якщо зрошуваних,  то один. Люди ламають машини, здають їх на металолом,  щоб землі побільше взяти.  Йде  глобальне потепління:  на  4-5 градусів температура за 50 років підвищиться. Степи стануть пустелями в Україні, а ми робимо аграрні реформи.

 

     Тому я  пропоную  підтримати   проект   закону   і   доручити доопрацювати його відповідному комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Мовчану.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах  (виборчий округ 152,  Рівненська область).  Фракція Українського народного руху.  Без  сумніву,  цю ініціативу  і  цей  законопроект,  внесений  Дмитром Михайловичем, потрібно підтримати,  бо якщо ми не подбаємо про це,  то станеться те,  що  було в дореволюційні часи в Україні і в Бессарабії,  коли захворювання виноградних культур набуло небачених масштабів,  коли доводилося  не  тільки вирубувати під корінь усе,  а й переорювати землю на глибину 75 сантиметрів,  тому що личинка закладалася дуже глибоко. Ви пригадуєте, навіть в оповіданнях Михайла Коцюбинського це зафіксовано і  в  його  роботах  в  експедиції  по  боротьбі  з філоксерою.  І  якщо  держава  не буде опікуватися цим,  ми будемо споживати виключно сурогат.

 

     Погляньте, що робиться сьогодні на прилавках,  що продають. І сьогодні  навіть  ексклюзивні  так  звані  напої видають за дійсно оригінальні,  а насправді все це підробка.  Ми труїмо себе, і якщо не  втрутимося  в  цю  сферу,  то,  без  сумніву,  наслідки будуть надзвичайно серйозними.

 

     Для півдня   України   виноградна   культура   є    головною, профілюючою.  Для іспанця,  італійця чи француза вино - це як чай, як звичайний необхідний напій,  а не той,  що стимулює чи тонізує. Ви  прекрасно знаєте,  який режим на півдні України,  коли сонячні перепади дуже високі,  і цей напій є для організму просто фізичною потребою.

 

     Я попросив би не просто підтримати цей законопроект,  а вже в наступному році виділити бюджетні кошти на підтримку цієї  галузі. Дмитре Михайловичу,  я просив би вас особисто внести пропозицію до бюджетного комітету, щоб підтримка цієї галузі була чітко виписана в бюджеті вже наступного року, бо ми знаємо, в якому сьогодні вона занепаді.

 

     Минулого року я об'їздив кілька винзаводів - це жахіття! Люди з останніх сил,  як кажуть,  тримають ці підприємства,  зберігають все те,  що працювало рентабельно,  коли українські вина везли  на північ Росії,  коли вони продавалися у Францію, коли виготовлялися свої коньячні спирти і поставлялися на зовнішні ринки.

 

     І тому,  без  сумніву,  цей  законопроект  треба  виписувати, узгоджуючи із бюджетним процесом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Довганчина, будь ласка.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.  Дякую,  Вікторе   Володимировичу.   Селянська партія.   Шановні   колеги!  Питання,  яке  підняв  Гнатюк  Дмитро Михайлович в проекті закону,  дуже й дуже важливе.  Тільки  прикро те,  що  ми чогось взяли собі за звичку спочатку знищувати все,  а потім підтримувати і відроджувати.

 

     І те,  що за 10 років реформ ми запустили і знищили майже  50 відсотків  садів,  не  робить  честі  ні Верховній Раді,  ні нашій владі,  але відновлювати і порядок наводити треба.  Тому закон  на часі, і його треба підтримувати.

 

     Я хотів би колезі Беспалому, який з усіх питань спеціаліст, у тому числі  розуміється  на  садах  взагалі  і  на  виноградниках, сказати,  чому саме треба підтримувати виноградництво. Та тому, що це  галузь  не  така,  як  овочівництво  чи  вирощування  пшениці, кукурудзи тощо,  тут необхідно понести затрати, а віддачу отримати через 3- 5 років, зате після того виноград може родити 50 років, а сади трохи менше. Тому для старту необхідні оці відрахування.

 

     Якщо б  у  нас  у  державі була банківська система,  кредитна система,  яка б могла забезпечити дешевими кредитами,  необхідними для  розвитку садівництва,  так питання б не стояло.  Але сьогодні воно стоїть саме так.  І ми сьогодні п'ємо всякі соки фірми "Смак" і  всіх  інших закордонних фірм,  хоча вже з'являються свої гарні, натуральні соки.  Труїмо людей і не думаємо про те, що треба дбати за здоров'я нації.

 

     Тому я  підтримую Дмитра Михайловича і закликаю всіх прийняти цей  законопроект  у  першому  читанні,  щоб  потім  його  суттєво доопрацювати,   передбачивши  розроблення  суцільної  програми  по переробці й  реалізації,  а  не  тільки  вирощуванню  винограду  і садовоовочевих культур.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення даного питання закінчено.  У  відповідності  із  Регламентом  прийняття   рішення відбудеться у четвер.

 

     --------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону про заборону  ввезення  і  реалізації  на  території України  етилованого  бензину  та  свинцевих  добавок  до бензину. Доповідач - міністр екології та природних ресурсів  України  Заєць Іван Олександрович. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  міністр  екології та природних ресурсів України. Дякую. У будь-якій іпостасі я - міністр, так?

 

     Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про заборону ввезення і реалізації на території України етилованого бензину та свинцевих  добавок  до бензину.

 

     Доцільність подання  до  Верховної  Ради  цього законопроекту продиктована цілою низкою обставин.

 

     Перше. Постановка   питання   про   припинення   використання етилованого  бензину відбиває загальне визнання негативного впливу свинцю  на  здоров'я   людини,   особливо   на   здоров'я   дітей. Автомобільний  транспорт  є  головним  джерелом  викидів свинцю за рахунок  спалювання  етилованого   бензину.   Свинець   у   складі тетраетилсвинцю  додається в бензин для підвищення його октанового числа.  Припинення використання  етилованого  бензину  є  важливим заходом покращення стану довкілля та здоров'я населення України.

 

     Друге. Наявність  свинцю  в бензині не дозволяє експлуатувати транспортні засоби, що оснащені пристроєм для нейтралізації ядучих фракцій  відпрацьованих  газів - каталітичним нейтралізатором,  та робить неможливим подальше зменшення викидів в атмосферне  повітря шкідливих речовин з відпрацьованими газами двигунів автомобілів.

 

     Третє. Необхідність  виконання загальноєвропейської Стратегії поступового  припинення  використання   етилованого   бензину   та Протоколу   про   важкі   метали   до   Конвенції  1979  року  про транскордонне  забруднення  повітря  на  великій  відстані,  якими передбачено припинити використання бензину, що містить свинець.

 

     З метою  скорочення  викидів  свинцю та виконання міжнародних зобов'язань була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 1  жовтня  1999  року  за  номером  1825 про затвердження Програми поетапного припинення використання етилованого бензину в  Україні. Поступова реалізація програми дала суттєві результати.

 

     На даний  час  практично  припинено  використання етилованого бензину.  Так, частка етилованого бензину в 1997 році становила 14 відсотків,  у 2000 році етилований бензин використовувався,  але в дуже малій кількості.

 

     Це стало можливим за рахунок  виконання  ряду  організаційних заходів, а саме: прийнято Закон України про ставки акцизного збору і ввізного мита на  деякі  товари  (продукцію),  яким  встановлено ставки  акцизного  збору  та  ставки специфічного ввізного мита на бензин моторний, що містить тетраетилсвинець, збільшені в 1,5 раза по відношенню до ставок мита на неетилований бензин; внесено зміни до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, якими передбачено в період   до   повної   заборони   реалізації  етилованого  бензину впровадження  системи  роздільного   приймання,   транспортування, зберігання,   відпуску   етилованого  та  неетилованого  бензинів; підготовлено національний стандарт на бензин,  яким обмежено вміст свинцю в бензині.

 

     Існуючі потужності  української нафтопереробної промисловості дають  можливість  повністю   задовольнити   потреби   України   в автомобільному бензині, але через відсутність достатньої кількості нафти  нафтопереробна  промисловість  України   задовольняє   наші потреби в бензині лише на 49 відсотків.

 

     Українські нафтопереробні  заводи  у  2000  році  виробили  1 мільйон  780  тисяч   тонн   неетилованого   бензину.   Вітчизняна нафтопереробна промисловість випускає 71 відсоток низькооктанового бензину та 29 відсотків високооктанового бензину.  У  той  же  час попит  на  високооктановий  бензин  на  ринку України становить 35 відсотків.

 

     На даний  час  українські  НПЗ  не  задовольняють  попит   на високооктановий  бензин  через  застарілі  технології.  Збільшення виробництва високооктанового  бензину  без  здійснення  технічного переоснащення можливо за умови використання свинцевих добавок.

 

     Недостатній контроль    за   системою   реалізації   бензину, відсутність  вертикальних  взаємозв'язків  у   системі   розподілу бензину, тому що нафтопереробні заводи безпосередньо не займаються його  реалізацією,  велика   кількість   незалежних   реалізаторів бензину,  наявність  близько  5  тисяч  заправочних  станцій дають підстави вважати,  що свинець може додаватися в бензин на одному з етапів його розподілу.

 

     Зараз використання етилованого бензину йде на спад,  але така тенденція необов'язково буде тривати і далі.  Є підстави  вважати, що  попит  на  високооктановий  бензин  у  майбутньому зросте.  За сучасної виробничої технології цей попит можна  задовольнити  лише шляхом  додавання  до  бензину  тетраетилсвинцю в набагато більшій кількості, ніж сьогодні.

 

     Таким чином,  незважаючи на те,  що  на  сьогодні  має  місце скорочення використання етилованого бензину, обсяги викидів свинцю можуть значно зрости у майбутньому,  якщо  не  вжити  заходів  для попередження такого розвитку подій.

 

     Тому з  метою покращення стану довкілля та здоров'я населення України  розроблено  проект  Закону  про   заборону   ввезення   і реалізації  на  території України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину.

 

     Проектом закону передбачається заборонити з 1 січня 2003 року ввезення  на  територію  України  етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину;  з 1 січня 2005 року - реалізацію на території України етилованого бензину.

 

     Прийняття закону  матиме велике практичне значення,  оскільки буде вирішена проблема  скорочення  викидів  токсичних  речовин  з відпрацьованими  газами автотранспортних засобів шляхом обладнання їх пристроями  для  нейтралізації  ядучих  фракцій  відпрацьованих газів - каталітичними нейтралізаторами,  а також ми виконаємо наші міжнародні зобов'язання.

 

     Законопроект був опрацьований і погоджений  без  зауважень  з Міністерством економіки України, з Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України,  Державною митною службою  України, Державним    комітетом   з   питань   регуляторної   політики   та підприємництва  України,  Міністерством   палива   та   енергетики України.   Він   був  також  розглянутий  і  схвалений  комітетами Верховної   Ради   України   з   питань   екологічної    політики, природокористування   та   ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи та з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки.

 

     Шановні депутати!  Прошу  підтримати запропонований Кабінетом Міністрів законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Іване   Олександровичу.   Є   запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Ніколаєнко. Наступний

- депутат Асадчев.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний  Іване  Олександровичу!   Звичайно, законопроект абсолютно необхідний,  але ви мені скажіть, в скільки це обійдеться  для  економіки  України?  Тому  що,  ви  розумієте, частину бензинів ми будемо змушені не виробляти.  Який збиток буде для економіки України внаслідок запровадження цього закону?  І чим ми перекриємо ці збитки?

 

     Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я  вже  вам  говорив,  що  наша промисловість уже сьогодні практично випускає тільки неетилований  бензин.  Тому,  в принципі,  говорити про збитки не можна. Мова може вестися про те, що  якщо  відбуватиметься  нарощування   випуску   високооктанових бензинів,  то  необхідно  буде  переобладнувати підприємства.  І я думаю,  що можна  говорити  лише  про  ті  кошти,  які  підуть  на переобладнання підприємств.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Асадчев.  Наступний  - депутат Довганчин.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Черняку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Дякую.  Шановний  Іване Олександровичу!  Як відомо, і ви про це сказали, ще у 1979 році міжнародною конвенцією було  заборонено  використання  етилованого  бензину  та свинцевих добавок до бензину.  Чому з таким великим запізненням  подано  цей законопроект?  Чому  до цього часу він не був прийнятий?  Це перше запитання.

 

     І друге.  На ваш погляд, які треба вжити заходи, щоб вирішити проблему задоволення попиту на високооктановий бензин?

 

     Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Спочатку  відповім  на  друге  запитання.  Є  два реальні  шляхи  для  вирішення  цієї  проблеми:  один  із  них   - переоснащення своїх заводів.  І я думаю, що це перспективний шлях, тому що без запровадження  високих  технологій  ми  не  тільки  не зможемо   вирішити   проблему   випуску   в  достатніх  кількостях високооктанового  бензину,  а  ми  не  вирішимо  проблеми  охорони довкілля. Тому це такий магістральний шлях, яким можна йти.

 

     Зрозуміло, що може трапитися така ситуація,  що в підприємств не буде коштів,  але я глибоко  переконаний,  що  саме  екологічні вимоги  повинні враховуватися в першу чергу.  Зважаючи на складний стан довкілля сьогодні,  можна буде  збільшувати  закупівлю  цього бензину. Але, з моєї точки зору, краще все-таки закуповувати нафту і переробляти її на високооктановий бензин,  бо це і дає додаткові робочі місця,  і розвиває наші технології, і робить нашу економіку не такою вразливою до зовнішніх впливів.

 

     Що стосується конвенції.  Ми її ратифікували, була розроблена програма.  Відповідно  до програми було вжито систему заходів,  що вже фактично на сьогодні звело  використання  бензину  етилованого практично  до  нуля.  Але  для  того  щоб  унеможливити  негативні тенденції в майбутньому,  нам треба конче прийняти цей закон, тому що  економіка  може  розвиватися не шляхом задоволення екологічних вимог,  а шляхом задоволення якихось  корпоративних  інтересів  чи якихось інших речей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Довганчин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.   Дякую.   Селянська   партія  України.  Іване Олександровичу, я розумію вашу турботу про довкілля і незабруднене середовище.  І свинець,  і етил дійсно завдають великої шкоди, але скажіть,  будь ласка,  як використовується такий  бензин  в  інших країнах? Чи є у нас така статистика? Це перше.

 

     Друге. Скільки коштів буде необхідно для переобладнання наших виробництв для переходу на випуск  неетилованих  бензинів  і  який термін  необхідно для цього?  Бо якось закрадається думка,  що цим законом чи ви особисто,  чи ваше міністерство  затіває  економічну диверсію проти наших виробників.

 

     Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я не знаю, про яку диверсію ви говорите. В Орхусі в 1998 році на 4-й конференції "Навколишнє середовище для  Європи" міністри   екології,   в   тому   числі   й   України,   підписали загальноєвропейську Стратегію поступового припинення  використання етилованого бензину та Протокол про важкі метали до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані.  Ці документи  були  ратифіковані  Верховною  Радою.  У  розвиток  цих документів   була   прийнята   Програма   поетапного    припинення використання етилованого бензину в Україні. Сьогодні промисловість забезпечує випуск саме неетилованого бензину.

 

     Тому говорити про якусь диверсію Кабінету Міністрів чи нашого міністерства  я би,  шановний пане Довганчин,  не став.  Просто це потреба  в   тому,   щоб   наша   економіка   розвивалася   шляхом запровадження   високих   технологій,   щоб   наше  довкілля  було збережене, щоб наші люди, і це найголовніше, були здорові, тому що викиди токсичних речовин з відпрацьованими газами автомобілів дуже шкідливо впливають на здоров'я людей.  Питання  здоров'я  людей  є сьогодні  ключове,  і  ми  повинні  поступитися  навіть  у якихось економічних інтересах чи в якісь іншій  сфері.  І  це  сьогодні  є ключовою позицією Кабінету Міністрів,  я думаю, народних депутатів України так само.

 

     Що стосується коштів на переобладнання.  Я вже вам казав,  що якщо  ми  хочемо  випускати  високооктановий  бензин,  то  будьяке виробництво  повинно  зробити  певні  витрати  на  те,  щоб   його випускати.  Сьогодні, на жаль, українська промисловість випускає в основному не високооктанові бензини.  Тому ми і  не  можемо  прямо пов'язувати витрати тих підприємств із прийняттям цього закону. Це взагалі є потреба переводу промисловості на випуск високооктанових бензинів у більших обсягах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи Самойленку Юрію Івановичу.  Будь ласка, Юрію Івановичу.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний  головуючий! Шановні народні депутати!  Я хотів би  зосередити  вашу  увагу  на трьох моментах,  які пов'язані з зупиненням використання в Україні етилованих бензинів.

 

     Перший момент.  Ми підходили до вирішення проблеми  зупинення використання в Україні етилованих бензинів програмно і розпочинали це  ще  за  Радянського  Союзу.  Ви  пам'ятаєте  операцію   "Чисте повітря"?  Ви пам'ятаєте,  які вкладення були зроблені в економіку тоді?  І заборонили використання етилованих  бензинів  спочатку  в столиці  -  місті  Києві,  потім  у Криму,  в обласних центрах,  і потихеньку,  не за рік,  не за два,  а за десятиріччя ми витісняли етилований бензин.

 

     Так що, коли ставиться питання, а скільки ж треба грошей, щоб відмовитись від етилованого бензину, ми чітко відповідаємо: грошей для цього не треба, вони вкладені в попередні роки.

 

     Тепер щодо економічної диверсії. Шановні народні депутати! На бензині марки А-76 їздять наші ЗІЛи,  ГАЗони,  "Газелі",  для  них якраз  і  не  потрібно  додавати в бензин тетраетилсвинець.  Щоб з бензину марки А76 одержати  високооктанові  бензини,  то  якраз  і треба додати туди тетраетилсвинець.

 

     Але кому потрібні високооктанові бензини?  Тим, хто їздить на "Мерседесах",  "Ауді" чи  на  інших  потужних  машинах,  а  зараз, звичайно,  і на "Жигулях".  Але жоден власник престижної машини не дозволить собі залити етилований бензин у свою машину, тому що він знає:  викиди шкодять не лише дітям, яких у колясках катають, адже ці гази стеляться якраз на висоті 50- 70  сантиметрів,  а  і  йому особисто.  І  в  будьякій  західній країні вважається за дикунство застосування  етилованих   бензинів,   у   них   машини   оснащені спеціальними  нейтралізаторами  викидів газів,  і там,  коли ходиш центральними вулицями, можеш спокійно дихати повітрям.

 

     Тому від етилованих бензинів відмовляються не лише в Україні, від них відмовились на Заході,  і в Росії,  слава Богу, уже більше 50 відсотків бензинів неетиловані.  Це другий момент,  до якого  я хотів би привернути вашу увагу.

 

     І третій  момент.  Я  хочу  привернути вашу увагу до висновку Головного  науковоекспертного   управління.   У   цьому   висновку говориться:  "Вважаємо,  що  запровадження  заборони щодо ввезення етилованого  бензину  та  свинцевих  добавок  до  нього,  а  також реалізації   такого   бензину  на  території  України  мають  бути здійснені у більш короткий строк (з огляду на  незначний  відсоток вказаного бензину в загальних обсягах його реалізації)".

 

     Я вам скажу, скільки його було в загальних обсягах реалізації за 1999 рік,  - менше 4 відсотків.  І вони  пропонують  ці  заходи запровадити  з  1 січня 2002 року,  що активно підтримуємо я і наш комітет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Івановичу.  Чи   є   запитання   до співдоповідача? Запишіться.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Довганчин. Наступний - депутат Черненко.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.  Селянська партія України.  Юрію Івановичу, ви не переконали своїми доводами мене.  Я  вбачаю  в  цьому  все-таки якісь економічні інтереси,  не знаю чиї. Ну заборонимо сьогодні, а сьогодні нам бензин потрібен,  який уже є,  такий і є,  бо  можемо залишитися  без  ніякого.  Тому  до  закону  має  бути програма чи додаток  щодо  строків  переобладнання  заводів  для  виведення  з експлуатації  даного бензину,  переобладнання двигунів,  технічних параметрів і так далі. Не можна все робити

 

     так: захотіли сьогодні і сьогодні зробили.  А закон,  якщо ми приймемо,  буде введений у дію, знаєте, чи з дня опублікування, чи з дня підписання. Тут виходить, що воно щось не так.

 

     Дякую.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Я вам доповідаю,  що, до речі, розроблена не одна  програма.  Була  розроблена  програма  за Радянського Союзу. Також розроблена програма,  яка  затверджена  Постановою  Кабінету Міністрів  від  1  жовтня 1999 року 1825 про затвердження Програми поетапного припинення використання етилованого бензину в  Україні. І  саме  завдяки поетапній реалізації цієї програми це на сьогодні бюджету не коштує жодної копійки.

 

     Щодо диверсії.  Диверсія,  дійсно,   може   відбутися,   якщо захочуть  вивести  з  ладу  тепер  уже  мільйони  автотранспортних засобів приватних власників, які оснащені нейтралізаторами викидів газу.  Ото  додали два-три літра етилованого бензину - і все,  цей пристрій,  який  захищає  навколишнє  середовище   від   шкідливих викидів, виходить з ладу. Це може приватним власникам - вам, мені, які мають машини, оснащені цими нейтралізаторами, заподіяти шкоду. Більше можливості заподіяти якусь іншу економічну шкоду я не бачу. А якщо є попит на високооктанові бензини,  буде і пропозиція, тому що за високооктанові бензини платять перш за все заможні люди, які живуть з достатком в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черненко.  Наступний  -депутат Абрамов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Вікторе Володимировичу. Прошу передати слово головному "зеленому" України Михайлу Гуцолу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Яблуко",  Екологічна   партія   України "Захист".  Шановний доповідачу! Я дуже уважно слухав вашу доповідь і доповідь міністра.

 

     У мене є багато критичних зауважень, на жаль, я не встигну за три хвилини їх висловити для того,  щоб цей закон, проект якого ви пропонуєте, працював.

 

     Чи знаєте ви,  шановний  доповідачу,  що  щорічно  у  повітря України  викидається  більш  як 700 тисяч тонн свинцю,  близько 10 тисяч тонн ртуті та багато інших хімічних шкідливих речовин?

 

     Юрію Івановичу!  Ви - еколог,  я знаю вас як  порядну  людину багато  років.  Ви  один  із  тих  "зелених",  котрі  працюють для довкілля,  але от більше нікого з "зелених",  окрім  вас,  у  залі немає.

 

     Чи ви  задоволені  роботою Міністерства екології та природних ресурсів?  Чи воно робить те,  що потрібно йому робити,  адже  там понад  50 відсотків коштів витрачаються тільки на одні відрядження й утримання. Чи можна так боронити нашу природу?

 

     Дайте, будь ласка, відповідь.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Дякую,  пане  Михайле,  за  ваше   змістовне запитання.  Ці  цифри,  які  ви  назвали,  наведені у Національній доповіді  про  стан  навколишнього  природного   середовища,   яку опублікувало  Мінекобезпеки.  Вони  відомі широкій громадськості й неурядовим  організаціям.  А  стосовно  того,  чи  задоволений   я діяльністю міністерства,  будь ласка, приходьте сьогодні до нас на засідання комітету о 15 годині,  де ми будемо  розглядати  питання про  стан  виконання  постанови  Верховної  Ради  щодо заходів для ліквідації повеней у Закарпатті, і побачите, як я задоволений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Абрамов.  Наступний  -  депутат Матвієнков.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия.  Уважаемый  Юрий Иванович!  Я считаю,  что  предлагаемый  проект  заслуживает  того,  чтобы  его принять.  Хорошо  известно,  что  и  в  наше  время,  и в прошлом, особенно в годы войны,  от етилового спирта не раз страдали тысячи людей,  к  большой печали,  даже наша дивизия на Одере практически почти вся погибла от того,  что употребили  этиловый  спирт.  Меня интересует  вопрос об экологическом вреде этого бензина.  Скажите, почему  ваш  комитет  раньше  не  мог  внести   этот   проект   на рассмотрение?

 

     Спасибо.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Дякую.  Це надзвичайно важливе запитання.  Я дуже вдячний народним депутатам України нинішнього скликання,  які зробили  буквально  прорив  у  ратифікації міжнародних екологічних угод і конвенцій.  Саме завдяки тому,  що ви пішли назустріч нашим пропозиціям  і  були  ратифіковані  відповідні  міжнародні угоди і конвенції,  ми змогли тепер вносити  відповідні  законопроекти  на розгляд Верховної Ради. Дякую саме за таку підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  55,  Донецька область).  Уважаемый докладчик!  У меня к вам очень короткий и конкретный вопрос.  В законопроекте  предлагается запретить  ввоз  с  1 января 2003 года и запретить потребление с 1 января  2005  года.  Кто  будет  это  реализовывать  и  что  будут реализовывать на протяжении двух промежуточных лет?

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Як ви, мабуть, помітили, я вніс пропозицію і підтримав Головне  науково-експертне  управління  в  тому,  що  ці терміни  треба  наблизити,  започаткувати  це  саме з 1 січня 2002 року.  А в законопроекті написано,  що з  1  січня  2003  року  на територію  України  заборонити  ввезення  етилованого  бензину  та свинцевих добавок, а з 1 січня 2005 року - реалізацію на території України  етилованого  бензину.  Мається  на  увазі,  що етилований бензин можуть же завезти. Як, скажімо, коли ми переходили з купона на гривню, був певний період, коли були в обігу і купон, і гривня. Я з вами згоден,  що цього не треба робити,  що це треба зробити в один  рік,  тому  я  вніс  пропозицію  підтримати  якраз  висновок Головного науково-експертного управління.

 

     Дякую за слушне запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте,  будь   ласка.   Переходимо   до обговорення даного питання. На виступ в обговоренні записалися два народних депутати.

 

     Слово для виступу в обговоренні надається народному  депутату Чаговцю.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 180, Харківська область). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Тільки за січень - лютий 2001 року в  Україні  від захворювання органів дихання померло понад 6 тисяч осіб,  від новоутворень,  тобто від раку,  - більше 15  тисяч.  Це статистичні дані.

 

     Очевидно, що   такий  високий  рівень  смертності  зумовлений значною мірою поганим станом навколишнього середовища  і  в  першу чергу  повітря.  І справа тут не тільки в нашій промисловості,  що переважно складається з металургійних та хімічних,  тобто найбільш шкідливих, підприємств, свою роль відіграють і транспортні засоби. Кількість автомобілів постійно збільшується,  але збільшується  не за рахунок нових машин,  обладнаних каталізаторами. Значна частина нашого транспорту - це старі "Жигулі" та ще більш старі  іномарки. То незрозуміло,  чим дихають наші діти на вулицях, про це говорили обидва доповідачі. Заборонити експлуатацію таких автомобілів чи їх переобладнати  дуже  важко,  а  нову  машину пересічний громадянин придбати просто не  зможе.  Але  ж  ми  маємо  можливість  хоча  б частково  змінити  ситуацію  на  краще.  Саме  на це і спрямований законопроект, який наша фракція буде беззаперечно підтримувати.

 

     Але в нас виникає кілька запитань стосовно термінів  введення обмежень.  Про  це вже задавали запитання шановні колеги.  На нашу думку,  ці терміни можна значно скоротити.  І якщо строк,  з якого забороняється реалізація етилованого бензину,  ще можна виправдати необхідністю переобладнання вітчизняних підприємств,  то  заборону ввезення етилованого бензину і добавок потрібно заборонити якомога скоріше.

 

     Наша фракція ще раз наголошує,  що йдеться  про  здоров'я  та життя наших співвітчизників.  І тому пропонуємо Верховній Раді цей законопроект підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Гуцолу.

 

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист".  Шановні колеги!  Я сьогодні вже говорив  про  величезну кількість  викидів  у  повітря  шкідливих  речовин.  Я ще раз хочу нагадати нашому міністру,  що наша країна посідає ганебне місце  у світі  за  захворюванням на рак,  туберкульоз,  що ми вимираємо як нація. Пане міністре! Ви чуєте мене? Послухайте, будь ласка.

 

     Тому я хотів би, щоб наші діточки не вимирали, щоб ми не були лідерами  в Європі і світі за смертністю дітей.  Я хотів би,  пане міністре,  вам нагадати,  що ми маємо дужедуже  жахливі  показники тією  шкоди,  що  роблять нам авто.  Кількість шкідливих викидів у повітрі,  наприклад, у Чернівцях становить 75 відсотків, у столиці древньому Києві, Вінниці - 78, в Івано-Франківську, Луцьку - 83, у Ялті,  Полтаві,  Хмельницькому - 88,  в Ужгороді,  Євпаторії -  91 відсоток. Це жах!

 

     Ми як   нація   вимираємо   і   будемо  вимирати,  якщо  наше Міністерство екології витрачатиме більше половини свого бюджету на поїздки і відрядження, а не на захист довкілля.

 

     Шановний пане  міністре,  Карпати як винищувалися злодійськи, бандитськи, так і винищуються. Невже ви цього не знаєте?! Невже ви не знаєте, що продають за 16-17 гривень один пеньок? А за кордоном купують за 100-200 доларів.

 

     Я би хотів,  щоб цей  закон  працював  на  захист  людей,  їх здоров'я,   тоді   він   потрібен,   і  ми  за  нього  обов'язково голосуватимемо.

 

     Я хотів би,  щоб наше Міністерство екології було  професійне. Треба,  щоб у вас там професіонали працювали, давали чіткий аналіз екологічної ситуації не тільки в Україні, а й за її межами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колего Гуцол. Шановні колеги, ми завершили обговорення  даного  питання.  Заключне  слово  надається міністру екології Зайцю  Івану  Олександровичу.  Увімкніть  мікрофон,  будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Шановні  народні депутати!  Я дуже радий,  що цей законопроект із кількох статей викликав таке велике  зацікавлення. Я   хочу  ще  раз  сказати,  що  цей  законопроект  не  може  бути використаний для того,  щоб здійснювати економічну  діяльність  на шкоду Україні.  І всі ті аргументи, які я сьогодні чув  Вибачте, в мене таке склалося враження, що багато хто його просто не читав.

 

     І привертаю увагу ще раз до одного документа  -  це  Програма поетапного   припинення   використання   етилованого  бензину.  Ця програма прийнята не сьогодні,  а значно раніше.  Нею  передбачена система  заходів,  яка  орієнтує нашу промисловість на випуск саме неетилованого бензину. Тому ці всі дискусії, які спрямовані на те, щоб  показати,  що це якась диверсія,  просто не треба тут вести і політизувати це  питання.  Для  нас  головне  те,  що  ми  повинні сьогодні  припинити  викиди  свинцю  в атмосферу і не забруднювати нашу землю.

 

     За кордоном сьогодні не  використовується  етилований  бензин навіть   у   принципі,   бо   там   використовуються   каталітичні нейтралізатори.  Ми використовуємо його в незначній кількості, але ми зацікавлені, щоб у людей було здоров'я.

 

     І гадаю,  пан  Гуцол  нехай  ознайомиться  із бюджетом нашого міністерства,  щоб він знав,  що 50 відсотків на відрядження -  це дуже завищена цифра.

 

     Шановні народні  депутати,  я  просив  би  вас  дуже обережно поводитись із статистичними даними,  міфів творити не  треба,  тим більше у законотворчому органі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення  даного питання завершено,  прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться в четвер.

 

     --------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект  Закону  про  відповідальність  повітряних  перевізників за перевезення пасажирів через державний кордон України без  належних документів для в'їзду в Україну.

 

     Доповідає -  перший  заступник  голови  Державного комітету в справах  охорони  Державного   кордону   України   Шишолін   Павло Анатолійович.  Будь  ласка,  Павле  Анатолійовичу,  коротко,  якщо можна.

 

     ШИШОЛІН П.А.,  перший заступник голови Державного комітету  у справах  охорони  державного  кордону  України.  Шановний  Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  На виконання пункту  3 Програми  боротьби  з  нелегальною  міграцією  на  1999- 2000 роки Держкомкордоном   спільно   з   зацікавленими   міністерствами   і відомствами  за  участю Генеральної прокуратури підготовлено даний проект закону.  Нагальна потреба розгляду проекту закону викликана необхідністю  прийняття додаткових заходів для протидії незаконній міграції,  максимального недопущення в'їзду нелегалів на територію України.

 

     Одним із  засобів  їх  доставки  є авіаційний транспорт.  Для прикладу,  минулого року в Бориспіль прибула приблизно одна тисяча іноземців  без  належно  оформлених  документів,  усього  по  всіх авіаційних пунктах України - близько двох тисяч осіб. Цього року в Бориспіль  прибуло  вже  400  осіб  і  приблизно  1200  - по решті авіаційних пунктів.

 

     Метою розробки даного закону є захист національних  інтересів України    шляхом    створення    правового   підгрунтя   протидії протиправному використанню  злочинними  угрупованнями  міжнародних повітряних  перевезень,  які є активними каналами в'їзду в Україну нелегальних мігрантів.

 

     Предметом правового регулювання проекту  закону  є  суспільні відносини,  пов'язані з притягненням до юридичної відповідальності підприємств,  їх об'єднань,  установ та організацій незалежно  від форм  власності,  які  здійснюють міжнародні пасажирські повітряні перевезення,  за  перевезення  пасажирів  через  державний  кордон України без належно оформлених документів.

 

     Законопроект складається з преамбули,  шести статей і містить як   матеріальні   норми,   які   встановлюють    відповідальність підприємств  - повітряних перевізників,  так і процесуальні норми, що має забезпечити дійовий механізм застосування цього закону.

 

     Правовим підгрунтям встановлення відповідальності  повітряних перевізників  є  норми  статей  3.40,  3.40.1 Додатка 9 "Спрощення формальностей" до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, якими передбачено,   що   особи,   організації   або  підприємства,  які здійснюють експлуатацію повітряних  суден,  у  пункті  посадки  на повітряне судно повинні вжити заходів щодо того, щоб пасажири мали всі необхідні документи.

 

     Відповідальність підприємстваавіаперевізників  за   зазначені правопорушення  встановлено  національним  законодавством багатьох країн світу,  в тому числі США,  Німеччини, Великобританії, Польщі тощо.  Розмір  штрафу,  який  накладається органами імміграційного контролю  цих  держав  на  авіаперевізників,  сягає,  як  правило, вартості  авіаквитка.  За законодавством Німеччини,  розмір штрафу становить до 20 тисяч марок.

 

     Реалізація цього закону не потребуватиме додаткових витрат  з Державного бюджету і буде позитивно впливати на доходну частину.

 

     Шановні народні  депутати,  за останніх півроку це вже другий закон,  який пропонується вам прийняти для  посилення  боротьби  з незаконною  міграцією.  Першим був прийнятий вами цього року Закон про внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України  щодо боротьби з нелегальною міграцією. Ми вам дуже вдячні за цей закон, який уже сьогодні працює в Україні повною мірою.

 

     І ще  хотів  би   повідомити,   що   Рада   міністрів   країн Європейської  Спільноти  28 травня розглядатиме подібне питання на своєму засіданні з метою уніфікації дії даних  законів  у  країнах Євросоюзу.

 

     Прошу підтримати даний проект закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання  до Павла Анатолійовича? Будь ласка, народний депутат Абрамов. Увімкніть мікрофон.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо,  Виктор Владимирович.  Уважаемый Павел Анатолиевич!  По долгу своей службы в авиации я не раз видел,  как на  самолетах  разного  типа  перевозили  "зайцев"  -   незаконных пассажиров.  Мне,  как военному летчику, всегда казалось и кажется сейчас,  что это оказывало сильное психологическое воздействие  на командира  экипажа  и  на летный состав,  потому что они все время переживали,  как бы чего не вышло.  В связи  с  этим  я  хотел  бы спросить у вас: не связан ли перевоз незаконных пассажиров с малой заработной платой летного состава?  И второй вопрос.  А разве ныне действующее  законодательство  не  позволяет  решить  этот  вопрос положительно?

 

     Спасибо.

 

     ШИШОЛІН П.А.   Спасибо   вам    за    вопросы.    Действующее законодательство таких норм не содержит. А на первый ваш вопроса я ответить не смогу,  потому что мы социологических исследований  по данному вопросу не проводили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте,  Павле Анатолійовичу.  Слово для співдоповіді  надається  члену  Комітету  з  питань   національної безпеки  і  оборони  Зубову  Валентину  Сергійовичу.  Будь  ласка, Валентине Сергійовичу.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Шановний  Вікторе Володимировичу! Шановні колеги народні депутати! Шановні присутні! Як зазначалось у доповіді, законопроект розроблено Держкомкордоном на виконання пункту 3 Програми боротьби з нелегальною міграцією на 1999-2000 роки,  затвердженої постановою уряду від 27 лютого  1999 року за

 273, якою передбачено внести зміни  до  чинного  законодавства  з метою  встановлення  відповідальності  авіаційного  перевізника за ввіз в Україну осіб без належним чином оформлених документів.

 

     Те, що  необхідність  прийняття  такого   нормативного   акта Верховною  Радою  України  назріла  давно,  очевидно.  Географічне положення  України,  яка   знаходиться   на   шляху   нелегального міграційного потоку з ПівденноСхідної Азії до Західної Європи, так звана  прозорість  державних   кордонів,   недосконалість   нашого законодавства  щодо  протидії  нелегальній  міграції,  відсутність правових норм  щодо  відповідальності  перевізників  за  порушення чинного  законодавства  про  державний кордон,  призвели,  шановні друзі,  до  того,  що  Україна   перетворилася   на   накопичувача величезної  кількості нелегальних мігрантів.  Це значно ускладнило криміногенну  обстановку  в  Україні,  створило  реальну   загрозу громадській безпеці.  При цьому необхідно пам'ятати, що нелегальна міграція тісно пов'язана з  контрабандою  наркотиків,  а  часто  і зброї.  Нелегальні  мігранти  ввозять  в Україну бандитський уклад свого існування, хвороби тощо. В Україні ними започатковані, як ви знаєте,  і  функціонують своєрідні колонії зі своїм укладом життя, суворою  дисципліною,  правом  сильного,   суто   своєю   системою покарання, що суперечить українському законодавству.

 

     Обстановка на  державному кордоні характеризується зростанням намагання  нелегальних  мігрантів  переправитися  через  державний кордон  України  з  удосконаленням  останнім часом тактики їх дій. Злочинні організатори переправки нелегалів вдосконалюють методи  і способи  своїх злочинних дій.  Вони вміло і активно використовують прогалини в  чинному  законодавстві  України  стосовно  іноземців, використовують малоефективне дізнання за відсутності у затриманого документів,  що посвідчують  особу,  або  за  наявності  фальшивих документів   і   відсутність   у   Прикордонних  військах  України перекладачів з малопоширених іноземних мов.

 

     Як зазначалося в доповіді і в  пояснювальній  записці,  метою розробки  цього  законопроекту  є  захист  національних  інтересів України   шляхом   створення   правового    підгрунтя,    протидія протиправному  використанню  міжнародних повітряних перевезень для нелегального проникнення на територію України шляхом  встановлення фінансової відповідальності для авіаційного перевізника.

 

     Реалізація закону  не потребує додаткових витрат з Державного бюджету.  Народні депутати члени Комітету  з  питань  національної безпеки  і оборони розглянули на своєму засіданні цей законопроект і прийняли рішення запропонувати Верховній Раді  прийняти  його  у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Чи   є   запитання   до  співдоповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Журавський. Наступний

- депутат Гуцол.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська  область).  Депутатська  група "Регіони України", Християнськодемократична партія України.  У мене  запитання  точно щодо   законопроекту.   Скажіть,   будь   ласка,   чи  є  у  цьому законопроекті конкретна вказівка на конкретну категорію  посадових осіб  Прикордонних  військ,  яким  має бути надане право накладати штрафи?  Якщо її немає,  то чи не варто цю прогалину заповнити при подальшому доопрацюванні цього законопроекту в другому читанні?

 

     ЗУБОВ В.С.  Дякую  за  запитання.  Відповідаю.  Дійсно,  ваше зауваження досить слушне,  тому що і  профільний  комітет  звернув увагу  на  те,  що в цьому законопроекті немає чіткого визначення, які ж конкретні посадові  особи  можуть  накладати  ці  штрафи.  Я вважаю,   що   це   зауваження   досить  серйозне,  і  розробникам законопроекту  треба  для  розгляду   його   в   другому   читанні обов'язково чітко визначити коло осіб, які мають персональне право накладати такі штрафи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гуцол.  Наступний  -   депутат Гусак.

 

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Яблуко".  Екологічна  партія  України "Захист".  Шановний доповідачу,  я уважно слухав доповіді  вашу  і пана генерала. Я хотів би спочатку задати запитання пану генералу. На Буковині пролягає кордон з  Румунією  і  Молдовою.  То  у  мене запитання  таке:  чому  на кордоні,  на пропускних пунктах,  які є своєрідною  візитною  карткою  нашої  держави,  вивішено   порвані державні прапори і наші прикордонники в дуже поганому одязі? У нас що, це не передбачено бюджетом?

 

     І традиційне запитання до вас,  шановний доповідачу. Скажіть, будь  ласка,  скільки  потрібно коштів з бюджету,  щоб даний закон працював?

 

     І чи передбачено контроль виконання закону?  Тому що завжди я кажу:  ми приймаємо багато чудових законів,  але на місцях вони не спрацьовують через те,  що або немає економічної бази,  або  немає механізму контролю їх виконання.  І ніхто конкретно не відповідає. Я хотів би одержати відповіді на ці запитання.

 

     Дякую.

 

     ЗУБОВ В.С.  По первому вопросу я хочу  сказать,  что  его  вы адресовали  нашему  докладчику Павлу Анатолиевичу,  он ответит,  я надеюсь.

 

     Что касается  второго  вопроса  -  контроля  за   выполнением закона,  то я хочу сказать, что вы правы отчасти. Мы действительно приняли очень много  законов,  которые  слабо  выполняются.  Но  в данном   случае,  я  считаю,  что  этот  закон  будет  выполняться неукоснительно,  потому  что  ситуация,   в   которой   он   будет применяться,  крайне  экстремальная.  В Украину приезжают люди без достаточных правовых оснований.  Поэтому здесь не будет времени на раскачку,  не  будет  времени  на  поиск  возможности игнорировать требования закона.  Закон будет действовать, на мой взгляд, сразу, резко и последовательно.

 

     Хотя некоторые неточности в проекте есть.  Скажем, в статье 1 законопроекта предусматривается наложение штрафа в размере от  220 до  500  необлагаемых  налогом  минимумов.  Я  бы обратил внимание именно на этот фактор - здесь надо  четко  и  конкретно  записать, потому  что разрыв между нижней и верхней планками слишком большой и не исключена возможность злоупотреблений со стороны  должностных лиц.

 

     А относительно действенности закона,  то, я полагаю, он будет работать значительно лучше,  чем  те  многие  законы,  которые  мы принимаем и которые очень часто не выполняются.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гусак.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Шановний Валентине Сергійовичу! Без сумніву, цей закон потрібен, щоб протидіяти незаконній міграції.

 

     Але ось таке запитання.  Проектом передбачено великий  розрив між  мінімальним і максимальним розміром штрафів.  Хто і на основі яких критеріїв  буде  визначати  цей  розмір  -  дати  мінімум  чи максимум?  І  потім,  де  можна  оскаржити  рішення про накладення штрафу?

 

     Дякую.

 

     ЗУБОВ В.С.  Благодарю  вас  за  вопрос.  По  первому   вашему замечанию  в отношении разрыва я уже говорил.  Действительно,  при рассмотрении этого законопроекта  во  втором  чтении  нужно  четко сформулировать эти критерии.

 

     И второе.  Согласно законопроекту,  оправдано или неоправдано применены финансовые санкции,  можно решить в судебном порядке, то есть предусмотрена апелляция в судебные органы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Пухкала.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).  Дякую, Вікторе Володимировичу. У мене, власне, було два запитання, але колега Журавський одне з них уже поставив.

 

     Частиною другою статті 1 законопроекту передбачені  штрафи  в розмірі   від  220  до  500  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян. Як узгодити таку колізію? У проекті Податкового кодексу, який    прийнятий   у   першому   читанні,   такого   виміру,   як неоподатковуваний мінімум,  не передбачено.  Якщо ми приймемо  цей закон, нам доведеться негайно вносити в нього відповідні зміни. Чи не  розглядалося  питання  заміни  визначення  розміру  штрафів  у зв'язку   з  цими  передбаченими  змінами  в  проекті  Податкового кодексу?

 

     Дякую.

 

     ЗУБОВ В.С.  На заседании Комитета  по  вопросам  национальной безопасности  и  обороны  мы  акцентировали внимание разработчиков законопроекта на этом же вопросе и получили заверение в  том,  что при  подготовке  ко  второму  чтению  эта  коллизия,  о которой мы говорим уже третий раз, будет учтена обязательно. Поэтому я думаю, что  у  народных  депутатов  при рассмотрении этого законопроекта, который будет представлен ко  второму  чтению,  будет  возможность проследить, чтобы все наши замечания, в частности по этому поводу, были разработчиками учтены.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте Валентине Сергійовичу. Для участі в  обговоренні  даного питання записався один народний депутат,  я надаю йому слово. Народний депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України, депутатська  група  "Регіони України".  Шановні колеги!  Фінансова відповідальність юридичних осіб  -  повітряних  перевізників,  які здійснюють   міжнародні   повітряні   перевезення   пасажирів,  за перевезення пасажирів через державний кордон  без  належним  чином оформлених  документів  - це додатковий правовий захід,  який має, безумовно,  поліпшити дисципліну міжнародних польотів та підвищити рівень  їх  безпеки.  До  того ж таку відповідальність наша країна повинна встановити відповідно до  вимог,  передбачених  Конвенцією про   міжнародну   цивільну   авіацію.   Тому   законопроект   про відповідальність повітряних перевізників за перевезення  пасажирів через  державний кордон України без належних документів для в'їзду в  Україну  слід  прийняти  за  основу  -   така   позиція   нашої депутатської  групи.  Однак  при  підготовці  до  другого  читання необхідно чітко записати,  хто  саме  наділений  правом  накладати штрафи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Обговорення даного питання завершено.  Прийняття  рішення  відбудеться  в  четвер  згідно   з Регламентом.

 

     На цьому    ранкове    засідання    оголошується    закритим. Оголошується перерва до завтрашнього дня до 10 години ранку.

 

     До побачення.