Стенограма пленарного засідання

15 травня 2001

 

                        ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

 

          С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  15  т р а в н я  2001  р о к у.

                           10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати!  Я нагадую, що відповідно до Постанови Верховної Ради України  від  26  квітня 2001  року  про  День  уряду  України  у  Верховну  Раду  надійшли матеріали з питання "Інформація  Кабінету  Міністрів  України  про стан  і формування цін та тарифів у житловокомунальній сфері".  За дорученням  уряду  доповідачем   визначено   Гусакова   Володимира Миколайовича - голову Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України.

 

     Відповідно до  постанови  про  День  уряду  ми  проводимо  це слухання.  Але  у  зв'язку  з тим,  що два тижні не було пленарних засідань і надійшло багато депутатських запитів,  шановні  народні депутати пропонують відповідно до статті 2.5.2 Регламенту відвести 45 хвилин для заяв і оголошень.

 

     Тому ми повинні обговорити це коротенько і прийняти  рішення: або  ми  це зробимо на вечірньому засіданні,  або зранку,  а після цього проведемо День уряду.

 

     Тому я  зараз  оголошу  реєстрацію,  потім  п'ять  хвилин   з процедури,  а  після цього приймемо рішення,  до якого ми виважено підійдемо.

 

     Прошу зареєструватися.

 

     У залі  зареєструвалося  373  народних   депутати.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Як правильно   буде,  "виважене"  чи  "зважене"?  Кажуть,  що "виважене". Тому що критикують уже. У газетах критикують. І так, і так? Кажуть, що можна і так, і так.

 

     Прошу записатися з процедури. Висвітіть.

 

     Так, Віктор   Шишкін.  За  ним  -  Іван  Полюхович.  Депутате Кравченко, це ваші проблеми, це не мої проблеми. Ви не кричіть, ви розумієте,  запис  уже  відбувся.  Висвітіть  список,  будь ласка. Записалося 50 народних  депутатів.  Так,  висвітіть,  будь  ласка. Прізвище Шишкіна було,  його уже знято. Геннадій Петрович є? Петре Миколайовичу,  я  увімкну  вам  мікрофон,  Геннадію  Петровичу,  я увімкну вам

 

     Так, Віктор Шишкін. За ним - депутат Полюхович.

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133,  Одеська область). Ну, врешті-решт наша рада "восторжествовала". Іване Степановичу, я прошу передати слово Олександру Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемый Иван  Степанович!  Уважаемые коллеги!  Обращаю ваше внимание на отсутствие трансляции заседания Дня   правительства,   несмотря   на   то,   что   соответствующая нормативно-правовая база принята Верховной Радой Украины.

 

     Иван Степанович,  я обращаюсь к вам лично.  Вы систематически не выполняете обязанностей Председателя Верховной Рады.  Вместе со своими  заместителями  вы  не  обеспечиваете  трансляцию заседания Верховной Рады.  Обеспечили только один раз,  когда  это  касалось отчета правительства.

 

     Поэтому, Иван Степанович,  я еще раз обращаю ваше внимание на то,  что одним из требований  Совета  Европы  к  Украине  является требование,   чтобы   Украина   встала  на  путь  демократического развития.  Парламент,  которому закрыли рот,  -  это  неработающий орган.  Поэтому,  Иван Степанович, вы, как человек, который должен отвечать за  свои  слова  и  выполнять  свои  обязанности,  должны обеспечить трансляцию.

 

     ГОЛОВА. Так,  дякую.  Іван  Полюхович.  За ним - депутат Ніна Марковська.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Фракція Український рух.  Іване Степановичу,  сьогодні в нас за процедурою Дня уряду розминки або виголошення заяв немає.

 

     Ми приїхали  з округів,  Іване Степановичу,  тому я прошу вас після виступів з процедури поставити на  голосування  питання  про надання,   скажімо,  40  хвилин  чи,  може,  години  для  виступів представників фракцій і груп у Верховній Раді.  Сьогодні вранці ми з цього питання дискутували в кулуарах, і я вам скажу чесно, Іване Степановичу,  більшість  депутатів  налаштована  на  те,  щоб   ми сьогодні  виділили  час  для  оголошення  заяв з приводу того,  що відбувається в державі і що відбулося  за  останні,  скажімо,  два тижні. Прошу поставити це на голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я про це вже говорив. Ніна Марковська. За нею

- Олексій Марченко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Прошу  передати  слово  колезі  Вінському Йосипу Вікентійовичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Вінського.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  Соціалістичної  партії. Шановний Іване Степановичу!  Тривалий час  у  зв'язку  із  святами Верховна  Рада не збиралася.  За цей час сталися певні події,  які викликають суспільний інтерес,  ви про  це  всі  знаєте.  І  тому, безумовно,  з  огляду  на  те,  що два тижні ми не мали можливості поставити політичні й інші  питання  загальнодержавного  значення, то,  я  думаю,  було  б  доцільно розпочати сьогодні свою роботу з того,  що ми  називаємо  розминкою,  щоб  представники  політичних фракцій  і  депутатських  груп  могли  висловитися  з  приводу тих питань,  які сьогодні викликають широкий  суспільний  інтерес.  Це перше.

 

     Друге. Ви  знаєте,  що  розпочалася  робота  щодо  проведення референдуму,  наслідком якого має бути відставка Президента Кучми. Зараз   проводяться   збори  ініціативних  груп,  які  організовує Соціалістична партія України.  Ми сьогодні вже  маємо  прецеденти, коли  місцева  влада  відмовляє  у  виділенні  приміщень  і навіть забороняє проводити збори таких груп.

 

     Тому я  думаю,  що  було  б  доцільно  доручити  відповідному комітету Верховної Ради вплинути на ситуацію,  щоб не порушувалися права громадян України.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Олексій Марченко. За ним - депутат Юрій Сахно.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. "Демсоюз". Шановний Іване Степановичу! Шановні  колеги!  Фракція  партії  "Демократичний союз" виходить і виходила з того,  що жодна із заяв  ніколи  не  наближала  нас  до врегулювання  того  правового  поля,  яке  необхідне  сьогодні для вирішення не лише вимог Ради Європи,  а й народу України  -  наших виборців.  Тому  ми  пропонуємо  перейти до розгляду питання звіту уряду і продовжити законотворчу  роботу,  задля  якої  нас  обрали виборці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Юрій Сахно. За ним - депутат Петро Симоненко.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Яблуко". Я думаю, що  в  цілому  вже  можна  підводити  риску,  Іване   Степановичу. Зрозуміло,  що  більшість  депутатів вважає (оскільки ми достатньо довго не збиралися), що треба поговорити, як то кажуть, про життя, послухати заяви,  (45 хвилин попрацювати в такому режимі), а потім починати слухати інформацію уряду.

 

     Щодо попереднього виступу шановного колеги  Марченка.  Я  вже багато разів казав,  що Дні уряду у нас неефективні, але, на жаль, вони у нас передбачені в Регламенті, ми мусимо їх проводити. Проте я думаю,  від того,  що ми сьогодні півдня будемо слухати уряд про формування тарифів і таке інше, вирішення питання щодо комунальних виплат,  плати за квартири не зрушиться з місця.  Тому я думаю, що спочатку почнемо з політики, а потім посидимо півдня.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Петро Симоненко. Остання пропозиція. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Ми з  вами  9 травня  відсвяткували  справді  велике  свято,  свято  радянського народу - День перемоги.  Але це свято,  на жаль, в деяких регіонах знову  відбулося з фактами кровопролиття і побиття,  в першу чергу тих ветеранів,  які визволяли наш народ,  нашу рідну  Україну  від фашистів.  Надзвичайна ситуація склалася 9 травня в Тернопільській області  -  відбулося  побиття  народного  депутата  Сімонова,   а керівництво Верховної Ради (минув уже практично тиждень) про це не знало.  В тяжкому стані депутат потрапив до лікарні,  а  до  цього попередив   тих   молодиків  націоналістично-політичних  сил,  які намагалися   заборонити   ветеранамвизволителям   пройти    містом Тернополем.  Тому  фракція комуністів підтримує думку про те,  щоб зараз відбулася розминка,  і я прошу від імені  фракції,  щоб  тут виступив  із  заявою  депутат  Сімонов  і поінформував про те,  що сталося в  Тернопільській  області.  Інформація  була  закрита,  і тиждень  керівництво про це не знало.  Це якраз і свідчить про те, що склалася надзвичайна ситуація.  Від фракції із заявою виступить депутат Сімонов.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Петре Миколайовичу.

 

     Шановні народні  депутати!  П'ять  народних  депутатів внесли пропозиції.  Чотири із них внесли пропозицію про те,  щоб все-таки відповідно  до  Регламенту  у  вівторок  відвести  45  хвилин  для оголошення заяв,  а потім провести День уряду.  Пропозиція Олексія Марченка  зводилася до того,  щоб провести День уряду,  а потім на пленарному засіданні провести  все,  що  встановлено  Регламентом. Тому я буду ставити на голосування першу пропозицію,  яка надійшла від чотирьох народних депутатів про те,  що відповідно  до  статті 2.5.2  Регламенту  у вівторок 45 хвилин відводиться для оголошення запитів,   заяв,   повідомлень    і    пропозицій    уповноважених представників  депутатських фракцій і груп.  Я оголошу депутатські запити і зроблю оголошення. Хто за такий порядок і таку процедуру, прошу проголосувати.

 

     "За" - 240.

 

     Рішення приймається.

 

     Шановні народні   депутати!  Я  прошу,  подайте  до  президії записки,  кого уповноважено виступити.  Петро  Миколайович  назвав депутата Сімонова. Я оголошу запити, а ви подайте записки.

 

     Надійшли депутатські запити.

 

     Народного депутата  Михайла  Гуцола - до Президента України у зв'язку  з  незадовільним  реагуванням  на  звернення  з   приводу ліквідації загрози здоров'ю населення міста Донецька, спричиненого розгерметизацією могильника радіоактивних відходів.

 

     Прошу проголосувати. Нагадую, запит до Президента України.

 

     "За" - 153.

 

     Рішення приймається.

 

     Про направлення запиту.  Будь ласка.  Нагадую,  потрібно  226 голосів.

 

     "За" - 155.

 

     Рішення не приймається.

 

     Групи народних  депутатів  (Хмельовий,  Мазур,  Черняк)  - до Президента України щодо зловживань  посадовими  особами  Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України. Прошу голосувати.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Про направлення прошу проголосувати.

 

     "За" - 154.

 

     Рішення не прийнято. По фракціях покажіть.

 

     Народного депутата Вячеслава Сокерчака

- до  Прем'єр-  міністра  України  у  зв'язку  з  неприведенням  у відповідність   до   Закону   України   про  державне  регулювання виробництва і торгівлі спиртом  етиловим,  коньячним  і  плодовим, алкогольними  напоями  та  тютюновими  виробами  постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативних актів з цього питання.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валентини Семенюк -  до  міністра  юстиції України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно приватизації Акціонерного товариства "Житомир-молоко".

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Анатолія Хмельового

- до  голови  Служби  Безпеки  України  у  зв'язку з невдоволенням відповідями на звернення щодо контрабандного  ввезення  в  Україну товарних цінностей під виглядом поштових відправлень.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Леоніда   Косаківського   -   до   глави Адміністрації  Президента  України  у  зв'язку   з   невдоволенням відповіддю  на звернення стосовно захисту прав трудових колективів ательє  "Вікторія"  та  хімчистки  одягу   "Оксамит"   від   спроб Державного  управління  справами  Президента України виселити їх з орендованих приміщень.

 

     "За" - 105.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради   України  інформую  про  вихід  народних  депутатів  України Бондаренко Олени Федорівни та Косіва Михайла Васильовича зі складу депутатської  фракції  Народного  руху  України та входження їх до складу  депутатської  фракції  партії  "Реформи   і   порядок"   - "Реформи-Конгрес".

 

     Ларіна Сергія  Миколайовича  зі  складу  депутатської фракції Народно-демократичної  партії  та   входження   його   до   складу депутатської групи "Регіони України".

 

     Шановні, група    народних    депутатів   просить   привітати найстарішого депутата Верховної Ради  України  Ярославу  Йосипівну Стецько з її днем народження. Квіти є, прошу привітати (Оплески).

 

     Слово від   фракції  Компартії  України  надається  народному депутату Сімонову. За ним буде виступати депутат Козак.

 

     СІМОНОВ В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! Шановна президіє! Декілька днів тому наша держава урочисто відзначала наше найбільше свято - День Перемоги над  німецько-фашистськими  загарбниками.  9 травня  назавжди  увійшло  в  історію як день перемоги радянського народу у Великій  Вітчизняній  війні.  Люди  різного  віку  -  від молодих до сивочолих ветеранів,  учасників бойових дій - віддавали вічну шану живим та загиблим героям у тій найстрахітливішій війні.

 

     Як завжди   кожного   року   в   моєму   рідному    Тернополі комуністи-ветерани,  члени  Компартії,  її  прихильники стають під червоні прапори - символи тієї великої Перемоги,  беруть участь  у мітингу   на  Пагорбі  Слави.  Але  цього  разу  святкування  було зіпсоване.

 

     Велика група молодих людей  віком  від  17  до  40  років  за командою оточила колону.  Я зрозумів,  що зараз відбудеться напад. Підійшов до молодиків,  представився як народний депутат  України, попередив     про    недопустимість    протиправних    дій,    про відповідальність.  Відтіснивши мене і зваливши з  ніг,  вони  били ногами як тільки хотіли.

 

     Треба було бачити, шановні народні депутати, як ця бандитська зграя за командою виконувала цю акцію.  Розірвані червоні знамена, перекошені  від  люті  обличчя,  збиті  з  ніг люди,  курячі яйця, розбиті на спинах та  головах  ветеранів,  зірвані  нагороди.  Яке кощунство!  Учасники Великої Вітчизняної війни,  які звільнили від фашистсько-нацистської чуми не тільки Україну,  але і  пів-Європи. Де це?  Коли це?  9 травня у місті Тернополі,  в День Перемоги,  у Парку Слави, на велелюдному мітингу.

 

     Ви думаєте,  шановні депутати,  що ця зграя  зупинилася?  Ні! Вона ще чотири рази атакувала колону,  вириваючи, ламаючи знамена. На жаль, є і тяжко поранені, які знаходяться в лікарні. А у одного з поранених вчора два літри крові з порожнини вийшло.

 

     Я звертаюся  до  представників  засобів  масової  інформації. Шановні журналісти!  Дайте інформацію!  У  моїй  області  не  було надруковано  жодного рядка про цей випадок.  Народ України повинен знати, що тут зароджується націонал-фашизм. Створені на військовий зразок  формування  проходять  підготовку  у  спеціальному таборі, обмундировані та забезпечені харчами,  носять погони з зірками  із званням полковників.

 

     Я прошу  ще  хвилину.  Знайте,  що  у нас не виконується Указ Президента  щодо  відзначення  Дня  Перемоги,  а   могили   воїнів позаростали бур'янами.  Знайте, що в нашій області ночами скидають з п'єдесталів пам'ятники воїнам, які загинули на фронтах. Це у нас у музеях підміняють історію, а в школах закривають кімнати бойової слави!  Знайте:  це у нас збивають зірки і символи на меморіальних комплексах  та під керівництвом держадміністрації несуть і кидають у річки під улюлюкання!  Це у нас, у Тернополі, в ніч перед святом на  п'єдесталах  збито сім погрудь героїв Радянського Союзу!  Це у нас ніхто ні за що не несе відповідальності!

 

     У Німеччині відбулися антифашистські мітинги, де люди скандували: "Сталінград! Сталінград!", нагадуючи про це фашистам.

 

     Сьогодні затримано   півтора   десятка   нападників,  з  ними розбираються слідчі.  Заметушилися виконавчі органи. Але де ті, що їх повідпускали?

 

     Якось дивно   виходить,   коли   нападників  -  молодиків  на приміщення центрального комітету партії виручають два представники Руху  -  Удовенко  і  Ратушний.  Який  дивний  збіг обставин!  А в Тернополі знову прибігає з Руху пан Джоджик їх виручати.

 

     Від імені моїх товаришів,  від ветеранів я  прошу  Генеральну прокуратуру,  Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Службу  безпеки  України  та  звертаюся  до  Карпачової,   як   до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини,  вжити заходів. Фашизм в Україні не пройде!  Народні депутати і журналісти, не замовчуйте цього ганебного факту!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  Ярославу Козаку від фракції "Демократичний союз". За ним буде виступати Раїса Богатирьова.

 

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Дякую.  Шановні  народні   депутати!   Фракція   партії "Демократичний  союз"  звертає  увагу  народних  депутатів,  уряду України на низьку  ефективність  соціальної  політики  в  державі, наявність  суттєвих  прогалин  у  її  законодавчому  забезпеченні. Сьогодні  виконавча  влада  зосередила  свої  зусилля  на  виплаті соціальних  боргів минулих років і досягла в цьому певних успіхів. Проте погашення боргів  і  навіть  підвищення  розміру  соціальних виплат  має ефект,  близький до нульового,  якщо не забезпечується належний контроль за обгрунтованістю цін на товари і  послуги,  що мають вирішальне соціальне значення.

 

     Підвищення тарифів на житловокомунальні послуги,  пасажирські перевезення,  телефонні розмови жодного разу  не  супроводжувалися належним   обгрунтуванням,  а  лише  фіксувало  підвищення  витрат надавачів цих послуг. В умовах відсутності повноцінної конкуренції сформувався  витратний  механізм ціноутворення на товари і послуги першої необхідності. Потерпає від цього населення, в першу чергу - малозабезпечені   громадяни,   які   змушені   розплачуватися   за безгосподарність підприємств відповідних  галузей.  Насамперед  це стосується   житловокомунальної   сфери,   діяльність   якої  буде предметом обговорення сьогоднішніх слухань.

 

     Поза увагою  виконавчої  влади,  як  і  раніше,   залишаються механізми  заощадження і більш ефективного використання соціальних коштів.  Соціальна сфера залишається  нереформованою,  надзвичайно витратною  і  все  більше  нагадує  чорну  діру,  в  якій зникають колосальні кошти і з  якої  пересічний  громадянин  отримує  самий мінімум. Наявність суттєвих недоліків у механізмі надання субсидій на оплату вартості газу,  води,  електричної та  теплової  енергії призводить до додаткового витрачання цих ресурсів.  Так, зокрема в умовах теплої зими,  як це було в  цьому  році,  населення  просто спалює  газ для збереження попереднього розміру субсидій.  Загалом сам принцип надання субсидій товаровиробнику, а а не споживачу, є, по   суті,   стимулом  до  енерговитрачання.  Однак  жодних  спроб удосконалити цей механізм з боку виконавчої влади не помітно.

 

     Надзвичайно повільними  темпами   відбувається   встановлення засобів  обліку  споживання різних видів енергії.  А на побутовому рівні навіть чиниться опір самостійному їх встановленню,  оскільки в такому разі стає очевидною безгосподарність комунальних служб.

 

     На жаль,  останнім  часом склалася практика вирішення проблем окремих галузей, в тому числі і житлово-комунального господарства, виключно за рахунок населення. Звичайно, це найпростіший шлях, але не найкращий і соціально безвідповідальний.

 

     Виходячи з цього фракція партії "Демократичний союз"  вважає, що  уряд має ініціювати підготовку і внесення на розгляд Верховної Ради   законопроектів   щодо   порядку   надання   та   споживання житлово-комунальних послуг, надання субсидій, стимулювання заходів щодо енергозбереження, додаткового контролю обгрунтованості цін на окремі    види    послуг,    а    також    прийняття   відповідних нормативно-правових документів у  межах  власних  повноважень.  Це буде,  дійсно, реальним і виваженим кроком у напрямі вдосконалення державної соціальної політики,  посилення  соціальної  захищеності наших громадян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово від фракції "Регіони України" надається Раїсі Богатирьовій. За нею буде виступати депутат Турчинов.

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В.,  народний депутат України  (виборчий  округ 41,  Донецька область).  Група "Регіони України".  Шановні народні депутати!  Проблема місцевих виборів на фоні  останніх  політичних подій відійшла на другий план, але не втратила своєї нагальності і актуальності.  Особливо ситуація загострилася після  ухвалення  18 січня  2001  року  у  першому  читанні  проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про  вибори  депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

 

     Протягом січня-квітня  2001  року  до  Верховної Ради України надійшло більш  як  тисяча  листів  та  близько  480  зауважень  і пропозицій,  у  яких  автори  висловлюють  обгрунтовану  думку про недоцільність подальшого розгляду зазначеного законопроекту  через його  невідповідність  цілій  низці  статей Конституції України та реаліям сьогодення і передчасність введення пропорційної  виборчої системи на місцевому рівні.

 

     Тема місцевих  виборів  рефреном  відбилася у порядку денному сесій більшості місцевих рад,  науково-практичних  конференцій  та "круглих  столів".  Ситуація вимагає саме від нас з вами висловити свою узагальнену позицію щодо згаданого вище законопроекту.

 

     По-перше, проаналізувавши той текст,  який  ми  прийняли,  ми бачимо,  що  цілий  ряд положень законопроекту суперечить сьогодні низці статей  Конституції,  зокрема  статті  141,  згідно  з  якою депутати  місцевих  рад обираються на основі загального,  рівного, прямого   виборчого   права   і   є    представниками    інтересів територіальної  громади.  Проте  закладений  принцип  не дає змоги позапартійному громадянину потрапити до  виборчого  списку  партії або блоку партій і, отже, претендувати на депутатський мандат.

 

     Більше того,  обрання  депутатів  районної,  обласної  рад по відповідному багатомандатному виборчому округу суперечить  статтям 5  та  10  Закону України про місцеве самоврядування в Україні,  а також статті 140 Конституції  України,  згідно  з  якими  районні, обласні  ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл,  селищ та міст,  а отже,  не  потреби  політичних  партій  та блоків.

 

     По-друге, територіальні  громади  сіл,  селищ,  міст,  які  є первинним    суб'єктом    місцевого    самоврядування     фактично позбавляються  права  висувати  кандидатів  у  депутати  селищної, міської,  районної у місті,  районної та  обласної  рад.  Викликає сумнів,  що  сформовані  таким чином представницькі органи зможуть реально вирішувати нагальні місцеві  проблеми  регіонів,  громадян України,    оскільки    законопроектом   навіть   не   передбачена відповідальність  партії  перед   територіальними   громадами   та громадянами  України за практичну діяльність обраних за партійними списками народних депутатів.

 

     Ми вважаємо:  зважаючи на те,  що  на  всеукраїнському  рівні сьогодні  діє  змішана  виборча  система,  та на існуючі політичні умови у державі,  малочисельність або відсутність дієвих  місцевих осередків політичних партій у регіонах та повторне накладення вето Президентом  України  на  Закон  України   про   вибори   народних депутатів,  із  впровадженням  пропорційної  виборчої  системи для проведення місцевих виборів слід зачекати.

 

     Отже, група   "Регіони   України",   керуючись   статтею   93 Конституції,  вносить  на  розгляд Верховної Ради проект Постанови про необхідність відхилення проекту Закону  про  вибори  депутатів місцевих, сільських, селищних, міських голів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  від  фракції  "Батьківщина"  надається Олександру Турчинову. За ним буде виступати Михайло Гуцол.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановні  народні  депутати! Сьогодні  в Україні до глибокої і непрогнозованої політичної кризи через безвідповідальність та авантюризм Президента і його оточення додалася  ще  й  штучно  створена  урядова  криза.  Ситуація,  яка склалася  на  сьогодні,  свідчить,   що   Президент   неспроможний запропонувати,   а   його   прихильники  не  в  змозі  забезпечити затвердження   жодної   гідної   нової   кандидатури   на   посаду Прем'єр-міністра.  Через  це  Україна  опинилася  в катастрофічній ситуації:  держава - некерована,  суспільство - в  розпачі.  Окрім того,  зрозуміло,  що  вже  за  кілька  тижнів будуть втрачені всі позитивні соціально-економічні наслідки урядових реформ  Ющенка  - Тимошенко,  а  Україна постане перед реальною загрозою реставрації кримінально-олігархічної  системи  правління  і  зрештою  втратить державну незалежність.

 

     У цій  катастрофічній  і небезпечній ситуації доля і майбутнє Президента Кучми відходять на другий план. Демократичний, правовий і   конституційний   механізм  усунення  Президента  від  влади  з допомогою  референдуму  за  народною  ініціативою  уже   запущено. Опозиційний   сценарій   розв'язання   політичної   кризи   шляхом демократії прямої дії буде доведено до логічного кінця.

 

     Останню крапку  в  політичній  кар'єрі  Леоніда   Кучми   має поставити  суд.  Але Верховна Рада не повинна лишатися стороннім і пасивним спостерігачем  за  цим  процесом.  Саме  парламент  волею історії  опинився  в  епіцентрі політичних метаморфоз,  і саме він зобов'язаний   виступити   гарантом    політичної    стабільності, демократії, цивілізованих перспектив розвитку української держави. Ми повинні відкинути особисті  амбіції,  ідеологічні  розбіжності, партійні  інтереси  і  об'єднатися  навколо  реального дієздатного плану подолання кризи і порятунку України.  "Батьківщина" сьогодні пропонує  такий  план  дій.  Для  його  реалізації,  для подолання тотальної політичної кризи нам необхідно зробити лише три  рішучих кроки.

 

     По-перше, Верховна  Рада  повинна негайно розпочати процедуру імпічменту Президента і перевести питання відставки Леоніда  Кучми з виключно політичної у прагматично-правову площину.

 

     По-друге, Верховна  Рада  повинна  не  допустити використання адміністративного ресурсу під час наступних  виборів  і  упередити криміналізацію  влади.  З  цією  метою  необхідно зберегти Віктора Ющенка на посаді Прем'єр-міністра України.

 

     По-третє, Верховна   Рада   повинна   взяти   на   себе   всю відповідальність  за  ситуацію  в країні та за подолання наслідків політичної кризи,  внести зміни до Конституції,  які  виключили  б можливість  узурпації  влади і створили чіткі нормативні умови для обрання наступного складу  парламенту  і  формування  коаліційного уряду.

 

     Лише чітке,  послідовне  виконання  запропонованих  дій дасть змогу подолати кризу,  не допустити  її  поглиблення  і  відновити стабільність  в  Україні,  гарантувати незворотність демократичних процесів та позитивного реформування українського суспільства.

 

     Шановні народні депутати!  Сьогодні на Україну,  на  Верховну Раду,  на  нас  з  вами дивиться весь світ.  У нас є чудова нагода довести,  що навіть в умовах напівтоталітарного режиму,  репресій, погроз  та  провокацій  з  боку  збанкрутілої  влади,  ми  в змозі ефективно реалізувати демократичні механізми, надані Конституцією, і   усунути   від   влади  людей,  які  остаточно  і  безповоротно дискредитували себе,  які систематично  компрометують  і  знищують нашу державу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається Михайлу Гуцолу.  За ним буде виступати Юрій Костенко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко",  екологічна  партія  України  "Захист".  Шановні  друзі! Шановні  панове  журналісти!  Шановні   колеги!   Шановні   гості! Екологічна  партія  України  "Захист"  завжди  стояла  на  позиції захисту довкілля,  флори,  фауни і людини як  невід'ємної  частини нашої природи.  Екологія є велика наука, і ми повинні сприймати це свідомо.

 

     Шановні колеги!  Щойно ви не виконали  обіцянки,  дані  своїм виборцям.  Я  порушив  у сесійному залі дуже надзвичайно актуальне питання про катастрофічну ситуацію,  яка склалася  в  Донецьку.  Я думаю,  панове  комуністи,  шахтарі  будуть  не  задоволені  таким голосуванням.  Я думаю,  панове рухівці,  що не будуть  задоволені виборці і в Західній Україні.  Я думаю,  шановні панове центристи, потрібно не боятися,  потрібно голосувати.  Згадайте про проблему, котра  виникла  в  Донецьку  (я  маю  на  увазі могильники ядерних відходів). Мільйонне місто може зазнати катастрофи.

 

     Невже у вас,  шановні колеги, не болить душа про наших людей, про наших виборців?!  Адже ми запевняли своїх виборців,  що будемо вирішувати їхні екологічні проблеми.

 

     Щойно тут виступив великий оратор,  великий вождь. Я хотів би сказати   одне:  Україна  є  політично  стабільною  країною  і  не забуваймо про це.  Минули великі свята,  і тим, хто каже, що він у великій,  потужній  опозиції,  хто  прагне,  щоб  великий корабель української демократії  був  розхитаний,  щоб  обов'язково  у  нас вибухали бомби,  лунали постріли,  щоб ми хоронили своїх хлопців і дівчат,  ми кажемо:  ні,  панове опозиціонери,  цього не вийде!  І екологічна  партія  України  "Захист" відверто заявляє:  ми будемо робити  все,  щоб  Україна  була  і  надалі  політично  стабільною країною!

 

     І насамкінець.    Ми   повинні   тільки   подякувати   нашому Президенту, що Україна є політично стабільною країною. І як би там хто його не критикував, які би у нас не були недоліки в економіці, екологічні проблеми  і  катастрофи,  які  б  не  були  недоліки  у державі,  але Україна є,  Україна буде,  Україна залишиться. Слава Україні! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово надається Юрію Костенку.  За ним буде виступати Олександр Мороз.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Заява фракції Українського народного руху.  Ще не встигло висохнути чорнило на Постанові Верховної Ради про недовіру  уряду  України,  очолюваного  Віктором  Ющенком,  як заповзятливі   приватизатори-тіньовики,  відчувши  свою  перемогу, взялися  за  звичну  для  них  справу  -  продовження  розкрадання державного майна.

 

     Три теплові  станції  ВАТ  "Донбасенерго",  які виробляють 15 відсотків  електроенергії  в   Україні,   за   сприяння   з   боку високопоставлених  чиновників Мін'юсту та інших державних структур були продані з грубим порушенням чинного законодавства  всього  за 160  мільйонів  гривень  при  реальній  вартості  у  десятки разів більшій, ніж ціна цієї тіньової оборудки.

 

     Таким чином,  в  Україні  створено   клановомафіозну   модель привласнення   стратегічних  об'єктів,  які  складають  економічну основу   державної   незалежності   України   і   за   українським законодавством не підлягають приватизації.

 

     Показовим є   той  факт,  що  процеси  тіньової  приватизації розпочалися одразу після  зініційованої  комуністично-олігархічною більшістю  відставки  уряду  Ющенка,  справжньою  метою  якої було усунення останньої перешкоди на шляху до остаточного розграбування і  руйнування  України.  Лише  цим пояснюється те,  що комуністи і олігархи досі не  запропонували  спільної  кандидатури  на  посаду Прем'єрміністра  України,  вони не мають ніякої реальної стратегії політичного, економічного розвитку держави, бо комуно-олігархічний альянс  у  Верховній Раді не здатний проводити реформи,  розпочаті урядом Віктора Ющенка.

 

     Слід відзначити, що інтереси новоствореної більшості повністю збігаються  з інтересами криміналізованих проімперських сил Росії, мета  яких   -   максимально   ослабити   основи   державності   і дестабілізувати ситуацію в Україні.

 

     Для посилення  цього антиукраїнського альянсу на посаду посла Росії в Україні призначено газового магната,  який має надзвичайно близькі неформальні стосунки з вищим керівництвом України, а також із представниками практично всіх  привладних  кланово-олігархічних угруповань.

 

     Складається враження,  що  відставка  Прем'єр-міністра Ющенка була потрібна не лише для того, щоб припинити економічне зростання в  Україні,  але  і щоб російська влада могла оперативно управляти нашою державою безпосередньо в Києві. Це, звичайно, полегшує життя комуно-олігархічній   більшості,   бо  тепер  їм  потрібно  шукати кандидатуру не на посаду Прем'єр-міністра  України,  а  на  посаду помічника    повноважного   представника   Президента   Російської Федерації в Україні, а для цієї ролі годиться будь-яка маріонетка.

 

     Фракція Українського народного руху заявляє,  що співпраця  з новоутвореною   комуно-олігархічною  більшістю  у  Верховній  Раді України є неможливою  і  аморальною  для  політичної  партії,  яка відстоює інтереси Української держави та українського народу.

 

     Ми не  підемо  на  співпрацю  з  комуноолігархічним  блоком у Верховній Раді щодо формування маріонеткового уряду,  оскільки  це призведе до продовження безпрецедентного пограбування українського народу та до фактичного знищення української державності.

 

     Ми заявляємо,  що відповідальність за наслідки цієї злочинної змови  проти  українського  народу  повністю  лягає  на  продажних комуністів та мафіозно-олігархічні клани.

 

     Фракція Українського  народного  руху  звертається  до  своїх колег  з  інших  фракцій і депутатських груп із закликом об'єднати свої зусилля і утворити у Верховній Раді  опозиційну  демократичну меншість  та  об'єднати також свої зусилля щодо формування широкої виборчої  коаліції,  яка  здатна  протидіяти   як   комуністичному реваншу, так і розкраданню державного майна.

 

     А шановним  комуністам  я  скажу,  що  тернопільське побиття, шановні комуністи, - це вам плата за ваш альянс із олігархами.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Морозу. За ним буде виступати депутат Ключковський.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні колеги! 9 травня мені вдалося побувати в  Берліні  у  Трептовпарку.  Характерна  деталь:  німецька  влада ремонтує  сьогодні  меморіал.  Якраз  іде  ремонт великих червоних гранітних прапорів.  Із німецькою педантичністю знімаються плити і ставляться  на  місце.  А  в  Тернополі  українські  виродки б'ють ветеранів.  У  Таращі  дебіли  з  місцевої  влади  зняли  танк  на металолом.  Танк,  бо танкова частина звільняла місто Таращу. Мені соромно про це говорити,  але це те,  що говорить:  в  Україні  не працює  закон і немає гаранта Конституції.  Ось у чому причина тих негараздів, про які тут ведеться дискусія.

 

     Ще один  приклад.  Минає  вісім  місяців  з   часу   вбивства журналіста  Гонгадзе.  З  відомих в історії людства випадків чи не вперше тіло вбитого  свідомо  не  віддано  землі.  Мабуть,  уперше злочинці,   знаючи,   що   їх   неокупний  гріх  відомий  не  лише правоохоронцям,  а й усім людям,  почувають себе в безпеці, вдаючи невинність  у тіні свого покровителя.  Вперше так цинічно і брудно ведеться розслідування злочину,  причини і суть якого відомі  всім від  самого  початку,  задовго  до  порушення кримінальної справи. Вперше офіційні засоби масової  інформації  відверто  вдаються  до брехні у справі, якій немає і ніколи не буде виправдання.

 

     Убивство журналіста,  підлі  дії  влади  до  і  після  того - ганебна сторінка в історії новітньої України.  Вона не  може  бути перекинута знічев'я.  Люди мусять одержати вичерпні відповіді: хто вбив журналіста Гонгадзе,  чому обезголовлене тіло журналіста було привезено  в  ліс поблизу Таращі,  хто це зробив і з яких мотивів? Чому  був  відсторонений  від  справи  судмедексперт   Воротинцев, висновки  якого,  як  виявилося  згодом,  від  самого початку були правильними?  На якій  підставі  в  його  робочому  кабінеті  і  в квартирі   зроблено   обшук?  Чому  вилучені  і  приховуються  від потерпілих матеріали первинної судмедекспертизи?

 

     Чому злочинно зволікалася експертиза тіла, знайденого поблизу Таращі?  Які висновки зробила експерт Кармелюк? Де і за чиєю волею вона  знаходиться  тепер?  Чому  до  її  оселі   вночі   вдиралися працівники   органів   внутрішніх  справ?  Чому  перший  заступник міністра внутрішніх справ Джига з  трибуни  Верховної  Ради  давав завідомо неправдиву інформацію про тіло,  знайдене поблизу Таращі: час вбивства,  зріст особи,  наявність осколків, решток їжі і тому подібне?

 

     Хто дав  розпорядження  щодо  зовнішнього спостереження за ще живим Гонгадзе,  хто здійснював його,  з якої причини і коли  воно припинене? Чи допитаний під час розслідування Генеральний прокурор Потебенько стосовно його обміну думками  щодо  долі  журналіста  з Президентом  Кучмою  відразу  після вбивства Гонгадзе?  Що з цього приводу свідчить Кучма?

 

     Чому зволікається порушення  кримінальної  справи  за  фактом прослуховування кабінету Президента?  Яка експертиза дала висновки про фальшивість записів,  на що раз-по-раз посилається Генеральний прокурор  і  деякі  журналісти?  Чому майор Мельниченко голослівно звинувачується у шпигунстві,  а кримінальна справа з цього приводу не  порушується?  Які з оприлюднених записів,  окрім хабарництва і інших речей, є державною таємницею?

 

     Перелік питань   можна   продовжувати.   Природа   зрозуміла. Незважаючи  на  те,  що  завдяки  діям  опозиції  вдалося зберегти Конституцію,  не  допустити   незаконного   розпуску   парламенту, зруйнувати  свавільно організовану так звану більшість у Верховній Раді,  прорвати інформаційну блокаду,  названі  та  безліч  питань потребують вичерпних відповідей. Відповіді потрібні, щоб безслідно не зникали по 30 тисяч людей щороку.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Олександровичу

 

     МОРОЗ О.О.  Закінчую!  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий центр)   вимагає   інформації   Генерального   прокурора  по  суті поставлених питань на сесійному засіданні і інформації  Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Така інформація готується прокуратурою.  Як повідомив Віктор Володимирович, дату її розгляду вони назвуть додатково.

 

     Від фракції Руху  слово  надається  народному  депутату  Юрію Ключковському.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Високодостойна президіє!  Шановні колеги депутати! Протягом цієї  досить  тривалої  перерви  в  роботі сесії відбувся ХІ з'їзд Народного руху України. З'їзд проаналізував ситуацію, яка склалася в Україні і визначив її як глибоку суспільно-політичну кризу,  яка вилилася в кризу урядову.  У цілому  це  криза  системна,  на  яку накладається криза моральна, криза довіри народу до влади. Дійсно, де ще,  в якій державі світу парламент оголошує недовіру  урядові, який  працював  найбільш  результативно  і  найбільш  успішно.  Це означає,  що наближення парламентських виборів викликає  посилення боротьби кланово-олігархічних та антидержавних лівих угруповань за владний ресурс та за перерозподіл впливу на українському ринку.

 

     Невизначеність політичної ситуації,  поглиблення конфлікту  у владних  колах  породжують неспокій та розчарування в суспільстві. Очікування суспільства останнім часом грунтувалися на оприлюдненій після  обрання  Президента  стратегії  розвитку  держави і початку реалізації  цієї  стратегії  новоутвореним  урядом  України  після призначення   Прем'єр-міністром   Віктора   Ющенка  через  урядову програму   економічних    перетворень,    що    була    підтримана парламентською  більшістю.  Сьогодні  в  результаті  політичної та моральної кризи влади суспільні надії змінюються почуттям зневіри.

 

     Відставка уряду Ющенка оцінена з'їздом як  кардинальна  зміна курсу влади в Україні.  Вона означає фактичну відмову від реальних реформ,  від  прозорої  економічної   політики,   яка   забезпечує зростання     добробуту     народу,     означає     відмову    від зовнішньо-політичного курсу на  європейсько-атлантичну  інтеграцію на  користь  неоколоніальної залежності від колишнього російського колонізатора.

 

     Така зміна  курсу  влади  повністю  суперечить   ідеологічним засадам та програмним цілям Народного руху України.  Ми послідовно сповідували принцип підтримки тих кроків влади,  які спрямовані на зміцнення   української   держави,   на   підвищення  рівня  життя українських громадян,  на повернення до європейської цивілізації і демократичної  світової спільноти.  Саме тому Народний рух України підтримував уряд Віктора Ющенка,  а фракція Руху входила до складу нелівої парламентської більшості.

 

     Народний рух України, який послідовно боровся за національний демократичний європейський характер української держави,  не  може не брати до уваги ті загрози, які виникають внаслідок зміни курсу. Рух повною мірою усвідомлює,  що тільки  створення  конструктивної опозиції  до  існуючої  влади  ще  може  врятувати  демократичний, зорієнтований  на  національні  та  європейські   цінності,   курс України.  Разом  зі  своїми  партнерами  по  блоку,  разом з усіма патріотичними силами ми готові до  створення  широкої  опозиційної коаліції демократичних реформаторських сил для добра України,  для добра нашого народу,  для  його  майбутнього  серед  цивілізованих вільних народів світу.

 

     Після різкої   зміни   орієнтирів  влади  незмінна  рухівська державотворча політика конструктивної опозиції  означає,  що  наші курси розходяться.  Тому ХІ з'їзд Руху визначив наші орієнтири. Ми вимагаємо від Президента України повторного  внесення  кандидатури Віктора Ющенка на посаду Прем'єр-міністра України. З'їзд визначив, що  Народний  рух  України  не  буде  підтримувати  жодної   іншої кандидатури на посаду Прем'єрміністра.  В разі ж призначення іншої кандидатури на посаду Прем'єр-міністра  Рух  не  буде  входити  до складу  новоутвореної  більшості,  оскільки вона можлива тільки за участі комуністів,  і ми  не  будемо  брати  участі  в  формуванні Кабінету Міністрів України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  ще  раз  звертаюся до народних депутатів з проханням  дотримуватися  регламенту.  Всі  бажаючі  виступили.  Я надам,  я  надам...  Так,  так,  я  ж  до  всіх і звертаюся - і до першого,  і до останнього.  Якщо один  порушує,  то  це  вже  стає правилом,  і  лібералізм  головуючого  тут  недоречний.  Тому  я і звертаюся до своїх колег з проханням дотримуватися регламенту, щоб не вдаватися до жорстких заходів.

 

     Шановні народні депутати, всі бажаючі скористалися можливістю зробити заяви.  Перед тим,  як перейти  до  розгляду  питання  Дня уряду, слово для репліки надається Петру Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Я  попросил  слово для реплики  в  связи  с  тем,  что  руховцы  продолжают  говорить   о коммуно-олигархическом  большинстве.  Я  надеюсь,  что  многим уже понятно,  что,  руховцы, которые во время "сожительства" в составе так  называемого большинства с олигархами,  полтора года продавали неньку Украину и весь народ,  принимая  различные  законодательные акты  в  угоду  западному и иному криминальному капиталу,  сегодня предпринимают попытки замаливать грехи.

 

     Политика, которую все поддерживали,  привела к нищете  нашего народа,  мы  сейчас  это  прочувствуем,  рассматривая  вопрос  Дня правительства.  Надевая лик  святого  или  пророка,  не  забудьте, господа руховцы, что в рай можно попасть, только пройдя чистилище. Чистилище для вас еще впереди,  народ Украины уже  давно  дал  вам оценку. И Костенко в том числе!

 

     И последнее.  В связи с выступлением нашего товарища Симонова я прошу дать протокольное поручение  заслушать  завтра  информацию Министерства  внутренних  дел  и  Генеральной прокуратуры по факту избиения 9 мая в городе Тернополе народного депутата.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки надається народному  депутату  Юрію Ключковському.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Народний рух України. Я б не брав слова для репліки,  якщо б комуністи не  почулися  зачепленими  заявами  про комуно-олігархічну  більшість.  Однак  у  першій  заяві  від імені фракції комуністів  було  згадано  нашу  партію  і  нашого  лідера Геннадія  Удовенка  у  контексті,  який  дозволяє  оцінювати це як образу.

 

     Шановні колеги комуністи! Ви повинні зрозуміти, що в Західній Україні  Друга  Світова  війна  не закінчилася в травні 1945 року, вона тривала до 1953 року,  і була вона  національно-  визвольною. Тому   не   розуміти  цього  і  пхатися  з  вашими  комуністичними святкуваннями в Західну Україну означає,  власне, напоротися на те чистилище,  яке ви комусь обіцяєте, але самі останніх 12 років вже проходите.  І воно буде дорогою не просто до чогось,  а дорогою до пекла. Тільки там місце комуністам! Тільки там місце марксистській ідеології,  яку ви сповідуєте.  Український народ  вас  давно  вже викинув на смітник, і він вам ще це покаже.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Репліками обмінялися...

 

     -----------

 

     Відповідно до  Положення  про  День  уряду України доповідачу надається до 15 хвилин. Я прошу, Володимире Миколайовичу Гусаков.

 

     Слово для інформації про стан і формування цін та  тарифів  у житловокомунальній   сфері   надається   Володимиру   Миколайовичу Гусакову,  голові Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України. Будь ласка.

 

     ГУСАКОВ В.М.,   голова   Державного   комітету   будівництва, архітектури та житлової політики України.  Дякую.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Всім вам відомі ті чи інші аспекти проблеми тарифів на житлово-комунальні послуги. І спочатку я  хотів  би  звернути  вашу  увагу  на  те,  що  згідно  з чинним законодавством  на  житлово-комунальні  послуги  тарифи  на  водо, теплопостачання,  водовідведення, утримання житла (квартирна плата мається  на  увазі)  встановлюються  органами  місцевої  державної виконавчої  влади  та органами місцевого самоврядування,  а на газ природний  та   електричну   енергію   -   Національною   комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ).

 

     Що стосується   житлово-комунальних   послуг,   то   протягом останніх десяти років трансформація тарифної політики  відбувалася в наступних напрямах.

 

     Перше -   це   перехід   від   адміністративних   методів  до децентралізованого встановлення тарифів.

 

     Друге - досягнення  принципу  справедливості  (платоспроможні сплачують  повну  вартість  послуг,  соціально незахищеним держава надає допомогу - житлові субсидії).

 

     Третє -  це  усунення  дискримінації  промислових  споживачів через   вирівнювання   тарифів,   що   забезпечуватиме  підвищення конкурентоспроможності промислової продукції.

 

     Четверте - стимулювання ціною ресурсота  енергозбереження  як виробників, так і споживачів послуг, особливо в газопостачанні.

 

     П'яте -  це можливість здійснення реформ у галузі (мається на увазі   створення   конкурентного   середовища,   зниження   рівня монополізму, структурні перетворення).

 

     Шосте -  перехід  від загального дотування підприємств галузі до адресної допомоги населенню через житлові субсидії.

 

     І сьоме - це  врахування  світових  цін  на  енергоносії,  бо необхідність  розрахунків  за  імпортовані енергоносії з Росією та іншими країнами - це реальність.

 

     Такі основні напрями тарифної  політики  здійснював  нинішній уряд  протягом  останнього  року  і практично всі інші уряди,  які працювали до нього.

 

     Позиція уряду  полягає  в   тому,   що   збільшення   розміру відшкодування   населенням   вартості  послуг  повинно  досягатися переважно   за   рахунок    зменшення    витрат,    ресурсо-    та енергозбереження,  демонополізації  ринку  послуг.  Це покладено в основу тарифної політики  і  саме  на  це  спрямовується  сьогодні діяльність  місцевих органів влади як власників житловокомунальних підприємств,  які відповідають за реалізацію тарифної політики  на місцях,  а  також визначення норм споживання послуг,  встановлення приладів обліку та регулювання  використання  газу,  води,  тепла, надання  фінансової допомоги населенню,  бюджетним установам на їх придбання.

 

     Уряд вже має досвід стримування цін і  тарифів  в  умовах  як високої,  так  і  низької інфляції.  Результат тут один - проблема кардинально не  вирішується.  З  одного  боку,  є  лише  тимчасове несуттєве   поліпшення  показників  інфляції,  а  з  іншого  боку, радикально накопичується вибуховий потенціал неплатежів, бюджетної кризи  та заборгованості.  Настає момент,  коли уряд з об'єктивних причин змушений підвищувати вартість послуг не на  відсотки,  а  в кілька  разів,  як  це  мало  місце  в  попередні  роки,  коли при збереженні незмінних цін доводилося виділяти з бюджету  дотації  в сумах, рівних майже половині доходної частини бюджету.

 

     Запровадження нових    тарифів   розпочалося   після   зняття мораторію на їх зміну (ви всі добре знаєте рішення Конституційного Суду  від  10  лютого  2000  року),  і  ця  робота здійснювалась в контексті  реалізації  житлово-комунальної  реформи.  Ми  поетапно вирішуємо  проблему  наближення  тарифів  до  вартості послуг.  На сьогодні нові  тарифи  діють  у  99  відсотках  населених  пунктів України.  Зміна  тарифів  у  розрізі регіонів та населених пунктів значно коливалася й залежала від стартових умов (мається на  увазі рівень  відшкодування  населенням  вартості  послуг,  розриви  між тарифами для промисловості та населення) та попередньої роботи  по їх упорядкуванню, зниженню витрат, нормативів втрат тощо.

 

     Найменше підвищення відбулось у тих областях,  де рішення про введення  нових  тарифів  приймалося   вчасно.   Це,   насамперед, Івано-Франківська,  Волинська,  Луганська області. Зволікання з їх введенням   (Автономна    Республіка    Крим,    Дніпропетровська, Миколаївська  області)  викликало  накопичення  проблем і вимагало більш значного і болючого підвищення тарифів.

 

     Проте не  всюди  досягнуто  повного  відшкодування   вартості послуг.   У   Криму,   Закарпатській,  Миколаївській,  Херсонській областях,  містах  Житомирі,  Черкасах  та  Севастополі   показник відшкодування вартості послуг коливається від 35 до 77 відсотків.

 

     У результаті  здійснених  у  2000  році заходів було зроблено перший   крок   до   зниження   збитковості   роботи   підприємств житлово-комунальної галузі. Зросли фактичні грошові надходження за спожиті    комунальні    послуги    від    населення,    суб'єктів підприємницької   діяльності,   підприємств   і  організацій,  які утримуються з бюджетів усіх рівнів. Рівень проплати населенням цих послуг зріс з 69,8 відсотка у січні до 82,6 відсотка у грудні 2000 року.  У першому кварталі 2001 року  цей  показник  становив  78,7 відсотка до нарахованих сум,  що перевищує рівень першого кварталу 2000 року на 27,7 відсотка.  Розрив між тарифами для населення  та промисловості   протягом   року   скоротився  у  два  рази.  Однак негативним наслідком є  те,  що  розмір  загальної  заборгованості населення  зріс  з 5 мільярдів у січні 2000 року до 6,5 мільярда у першому кварталі 2001 року.

 

     Урядом у 2000 році  проведено  розрахунки  за  електричну  та теплову   енергію,   природний   газ,   послуги  водопостачання  і водовідведення,  завдяки чому вдалося  погасити  заборгованість  у сумі близько 3,5 мільярда гривень бюджетів усіх рівнів за фактично спожиті бюджетними установами і організаціями енергоносії, послуги з  водопостачання та водовідведення,  різницю в цінах і тарифах на газ та житлово-комунальні  послуги,  надані  населенню  пільги  та субсидії  (мається на увазі реалізація статті 60 Закону про бюджет України на 2000 рік).

 

     Враховуючи соціальний   аспект   цього    питання,    реальну можливість населення сплачувати ці послуги, уряд разом з регіонами шукає  шляхи  зниження  собівартості  послуг.  З  цією  метою   на центральному   рівні  вжито  заходів  щодо  стабілізації  ціни  на енергоносії для комунальних підприємств,  запроваджено  аукціонний продаж газу. Але останній недостатньо спрацьовує через відсутність коштів у покупців.

 

     Стан нормативної методичної бази,  розрахунку  тарифів  можна визнати як достатній. На всі основні види послуг (мається на увазі квартирна  плата  -  тепло-  і   водопостачання,   водовідведення, електрична  енергія,  природний  газ)  розроблені  і  запроваджені відповідні методики і правила.  Проте ми розуміємо,  що така  база потребує систематичного коригування.

 

     З цією   метою   урядом   у   рамках   реформування  житлово- комунального  комплексу  проводиться   робота   по   вдосконаленню законодавчого  поля  та  нормативної  бази  формування  тарифів на комунальні послуги,  реструктуризації комунальних підприємств  для покращення    їх   фінансового   стану,   підвищення   економічної ефективності використання та споживання енергоносіїв.

 

     Шановні народні  депутати!  Питання   впорядкування   тарифів вирішується  урядом  у  контексті  реалізації  житлово-комунальної реформи відповідно до Указу  Президента  України  про  прискорення реформування житлово-комунального господарства, який було видано в жовтні 1999 року.  На урядовому рівні працює міжвідомча комісія  з реалізації  житлово-комунальної  реформи,  приймаються  відповідні програми на рівні регіонів.

 

     Хочу звернути увагу,  що галузь стає потенційно  цікавою  для міжнародних   фінансових  установ,  зокрема  таких  впливових,  як Світовий банк і Європейський  банк  реконструкції  і  розвитку.  І наслідком  спільної  роботи  з  цими  інституціями  можна  вважати сьогодні   реалізацію   комунальних   проектів   по   реабілітації теплопостачання  в місті Києві та водоканалізаційного господарства у місті Запоріжжі.  Сьогодні підготовлено до підписання аналогічні проекти у містах Севастополі і Львові, проводиться робота в рамках Програми  розвитку  комунальних  підприємств  з   містами   Рівне, Івано-Франківськ,   Житомир,   Маріуполь,   Полтава,  Севастополь, Херсон, Хмельницький, Харків, Вінниця та іншими.

 

     Крім того,  уряд,   незважаючи   на   обмежені   інвестиційні можливості,  спрямовує  в  галузь  у  поточному  році 30 відсотків централізованих  капітальних  вкладень  від  загальної  суми,  яка передбачена в державному бюджеті.

 

     Шановні депутати!   Разом   з   тим   слід  констатувати,  що реформування  галузі  здійснюється  повільно.  Однією  з  головних причин є застаріла законодавча база,  нормативно-правове поле якої не відповідає реаліям сьогодення.

 

     По-перше, основний закон  нашої  галузі  -  Житловий  кодекс, прийнято  ще  у  1986  році.  Значна кількість його норм зовсім не відповідає  сьогоденню.   Зокрема,   не   передбачена   можливість функціонування  та  існування на ринкових засадах суб'єктів різних форм власності. Відсутні конкурсні засади роботи надавачів послуг, а  також  відповідальність споживачів за несвоєчасну оплату послуг без поважних причин.  Тобто ми в цій галузі не можемо  в  широкому плані вести структурні реформи.

 

     По-друге, існують   протиріччя   між  чотирма  законами  щодо повноважень по встановленню тарифів на житлово-комунальні послуги. Я  маю  на  увазі  закони  України  про ціни і ціноутворення;  про місцеве   самоврядування   в   Україні;   про   місцеві   державні адміністрації;  про  природні  монополії,  якими  ці  повноваження надані одночасно Кабінету  Міністрів  України,  органам  місцевого самоврядування,  місцевим  державним адміністраціям,  національним комісіям з регулювання природних монополій.  Потрібно  якнайшвидше внести необхідні зміни до цих законів.

 

     І по-третє,  на законодавчому рівні зупинено дію санкцій щодо боржників. Я маю на увазі насамперед скасування стягнення пені. Не передано  на місця повноваження по встановленню розміру квартирної плати.  З 1996 року не вирішується доля нового Житлового  кодексу, хоча передбачалося,  що з його запровадженням зміниться громадське ставлення та відповідальність всіх учасників ринку надання послуг.

 

     Нерівність у наданні  такого  виду  соціального  захисту,  як пільги в оплаті житлово-комунальних послуг,  котрі надаються одним громадянам у межах норм, а іншим - без обмежень, не дає можливості чітко  прорахувати  кошти державного бюджету,  що спрямовуються на компенсацію   втрат   підприємств   -   надавачів    послуг    від обслуговування пільговиків.

 

     Пропозиції уряду    щодо    запровадження   єдиного   порядку користування пільгами не отримали,  на жаль,  підтримки  Верховної Ради.

 

     Я хочу підкреслити,  що уряд аналізує проблеми, які виникають в процесі запровадження нових тарифів.  Перед  регіонами  сьогодні поставлено  завдання  щодо їх вирішення,  і результат залежить від роботи на місцях насамперед органів місцевого  самоврядування,  на які      покладено      відповідальність     за     функціонування житловокомунального  господарства.  У  нас  є   приклади   чіткої, налагодженої   роботи.  Це  міста  Луцьк  Волинської  області,  де проведені    експерименти    поліпшили     роботу     господарств; Івано-Франківськ,  де  вже  діють  двоставкові  тарифи  на послуги теплопостачання;  ряд міст Рівненської і Полтавської областей,  де завдяки проведенню реструктуризації комунальних підприємств тарифи на житлово-комунальні послуги знижені.

 

     Ціни на газ.  Хотів би надати невеличку  інформацію  з  цього приводу.  Ціни на природний газ, що використовується населенням на комунально-побутові потреби, встановлені в 1999 році на рівні 17,5 копійки за кубічний метр за наявності лічильників та 19 копійок за кубічний метр за їх відсутності.

 

     За останні два роки вони для населення не змінювалися,  у той час  як реальна ціна на газ значно зросла.  Відсоток відшкодування роздрібною ціною для населення  витрат  з  видобутку  (закупівлі), транспортування та постачання становить на сьогодні 53 відсотки.

 

     Для комунально-побутових споживачів ціна на природний газ з 1 лютого була встановлена 241,5 гривні за тисячу кубічних  метрів  з урахуванням ПДВ і тарифу на транспортування природного газу,  який у 2001 році становить 52,5 гривні за тисячу кубічних метрів. Ціни, встановлені  для  цієї  категорії  споживачів,  також  повністю не відповідають    витратам    газодобувних,    газотранспортних    і газопостачальних організацій.

 

     Шановні народні депутати!  Реформування тарифів здійснювалося з одночасним запровадженням соціального  захисту  населення  через Програму  житлових  субсидій,  яка  на сьогодні забезпечує реальну підтримку 19,2 відсотка сімей.  З числа одержувачів субсидій  38,4 відсотка становлять сім'ї, які складаються лише з пенсіонерів; 7,5

- неповні сім'ї з дітьми і 94 відсотки - сім'ї із середньомісячним душовим  доходом,  меншим від встановленої вартісної величини межі малозабезпеченості.

 

     Хочу сказати,  що в 2000 році за рахунок  субсидій  населенню зменшено  плату  за  житлово-комунальні  послуги  на  1,7 мільярда гривень.  Загальна заборгованість місцевих бюджетів за  нараховані субсидії зменшилася протягом року майже на 552 мільйони.

 

     Шановні народні  депутати!  Декілька слів про подальші кроки, які планує здійснити уряд у житлово-комунальній сфері.

 

     Перше. Прискорення структурних реформ у галузі.

 

     Друге. Створення нормального конкурентного середовища. Галузь може і повинна бути беззбитковою.

 

     Третє. Забезпечення  реального обсягу спожитих послуг.  Я маю на  увазі   встановлення   лічильників   газу,   води,   тепла   і електроенергії.

 

     Четверте. Пріоритетність    інвестиційної    політики    щодо житлово-комунальної галузі  (збільшення  капітальних  вкладень  за рахунок усіх джерел фінансування).

 

     Підсумовуючи викладене,    підкреслюю,   що   завдання,   які поставлені урядом щодо  упорядкування  системи  тарифів  в  умовах реформування житлово-комунального господарства, - це запровадження прозорої,   доступної   для   громадськості   та   приведеної    у відповідність до ринкових умов системи тарифів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ви знаєте,  що відводиться година - на запитання і відповіді.  Тому я  прошу:  запишіться,  а потім   ми   домовимося,   як   бути  з  письмовими...  Володимире Миколайовичу, у вас письмові запитання систематизовані? У нас була така  процедура  - одне письмове,  одне усне.  Запишіться на усні, будь ласка. Висвітіть, будь ласка. Станіслав Ніколаєнко - з усним, потім - письмове.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Соціалістична  фракція.  Прошу  передати  слово  колезі по фракції Йосипу Вінському.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Вінського.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В. Фракція Соціалістичної партії України. Шановний Володимире Миколайовичу!  Скажіть,  будь ласка, а на якій підставі саме ви звітуєте з цього питання?  Адже  питання  ціноутворення  і тарифікації  -  це  взагалі  не  компетенція вашого відомства.  За Конституцією України це виключно компетенція  Кабінету  Міністрів. Чи не здається вам,  що вас сюди просто виставили як "хлопчика для биття" для того,  щоб приховати те,  що Кабінет Міністрів  взагалі цією проблемою останнім часом не займається?

 

     Чи не краще вам зійти з трибуни і не ганьбити себе і державу?

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую за запитання. Моя відповідь буде такою: я маю доручення від свого уряду і тому знаходжусь на цій трибуні. Це перше.

 

     Друге. Стосовно     функціональних     обов'язків.    Частина повноважень, пов'язаних з формуванням тарифів на житловокомунальні послуги,  входить  також  і  до компетенції нашого комітету.  Тому урядом прийнято таке рішення, і тому я на цій трибуні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую...  (Шум у  залі).  Згідно  з  Положенням  уряд визначає доповідача. Це запитання не до Володимира Миколайовича, а до уряду.

 

     Будь ласка, письмове запитання.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Депутатська фракція Комуністичної  партії.  "Як планує   уряд   списати   або   погасити,   або  реструктуризувати заборгованість    за     спожиті     житловокомунальні     послуги малозабезпеченим верствам населення?"

 

     Така проблема  дійсно  існує  в Україні,  вона стоїть гостро. Уряд має певний досвід у вирішенні таких проблем. Так, у 1999 році була  списана  заборгованість за спожиті послуги ветеранам Великої Вітчизняної війни,  а ще раніше за  згодою  працівників  бюджетної сфери погашалася їхня заборгованість по квартирній платі, по інших комунальних послугах за рахунок  нарахованої,  але  не  виплаченої заробітної плати.

 

     Що стосується  питання,  яке  порушено фракцією Комуністичної партії,  то воно зараз активно  вивчається  урядом.  Сьогодні  ми, представники  уряду,  беремо  участь  в  опрацюванні  в  комітетах Верховної Ради  відповідних  законопроектів,  які  останнім  часом внесені народними депутатами України.  Для вирішення цього питання необхідно (і ми зараз цим займаємося ретельно) визначити категорії громадян, які отримають право на реструктуризацію таких боргів.

 

     Треба вишукати    джерела    покриття   збитків   підприємств житлово-комунального комплексу від  такої  операції  і  головне  - вжити  заходів  щодо  запобігання в подальшому зростанню кількості неплатників з числа платоспроможних  громадян.  Тобто  це  питання зараз  активно  готується,  і  ми готуємося до прийняття рішення в цьому напрямі. Це обов'язково треба вирішувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександр Кулик. За ним - депутат Чубаров.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Іване  Степановичу,  прошу  передати  слово  колезі  по фракції Українського народного руху Івану Полюховичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Полюховича.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.   Рівненщина.   Дякую,   шановний  колего,  за передане слово.  Шановний Володимире Миколайовичу!  Перепрошую, що буде  незручне для вас запитання.  Ви у своїй коротенькій доповіді згадали Рівненську область.  Я  розумію,  що  вам  незручно  зараз стояти за трибуною.  Колега Вінський правильно сказав,  але він не додав одного: уряду як такого немає. І те, що ви за цією трибуною,

- це вам похвала, а не мінус.

 

     А тепер  запитання.  Ви  сказали,  що  в  Рівненській області знизили тарифи на комунальні послуги.  Я -  депутат  по  виборчому округу 155 - хотів би вам заперечити.  Найбільші тарифи - 2 гривні за  квадратний  метр  -  саме  в  Зарічненському,   Дубровицькому, Рокитнівському  районах  (це  мій  округ) Рівненської області.  Це перше.

 

     Друге. Не по темі,  але зауважу для вас,  щоб  уряд  знав.  У моєму   окрузі   цієї   зими  п'ятиповерхові  будинки,  Володимире Миколайовичу, взагалі не опалювались! Я знаю, що це не по темі, ще раз наголошую, але що ви сказали б як громадянин і як член уряду?

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М.   Безумовно,   зниження  тарифів  у  Рівненській області відбулось не в межах  усієї  області.  Якщо  говорити  про деякі  райони  Рівненської  області,  то  я назвав би підприємства "Дубнокомуненергія",  "Березнекомуненергія". Це два райони, у яких експеримент вдався,  і ми маємо реальне зниження. Причому відсотки достатньо великі.  Скажімо,  на теплопостачання - на рівні 21 і 17 відсотків відповідно.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Письмове запитання.

 

     ГУСАКОВ В.М.   Два   запитання,  поставлені  фракцією  партії "Демократичний  союз"  і  фракцією  Народно-демократичної  партії, приблизно однакові за суттю.

 

     Перше. "Що  зроблено  урядом  для запровадження конкурентного ринку житлово-комунальних послуг,  який міг би запобігти зростанню цін  і  тарифів у житловокомунальній сфері внаслідок неефективного господарювання і зловживання монопольним становищем?"

 

     І друге  запитання.  "Яким  чином  проходить  демонополізація житлово-комунального    господарства,    розвиток    конкурентного середовища, ринку житлово-комунальних послуг?"

 

     Сьогодні вже відійшло в минуле саме поняття про  монополію  в таких  сферах ринку надання житлово-комунальних послуг,  як ремонт житла,  обслуговування ліфтів,  санітарне  очищення,  готельне  та ритуальне обслуговування,  квітникарство. Запроваджується виключно конкурсний   порядок   відбору   суб'єктів   підприємництва    для обслуговування   житлового   фонду,  здійснення  інших  робіт,  що виконуються  на  замовлення   місцевих   органів   територіального управління.

 

     Сьогодні триває   активна   робота   по  створенню  об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Це своєрідна альтернатива існуючим  ЖЕКам.  Але  ця  надзвичайно  важлива для всього процесу демонополізації робота, стримується через неврегульованість питань оподаткування цих товариств.

 

     Цю проблему   вирішить   прийняття   Закону   про  об'єднання співвласників багатоквартирних будинків,  проект якого вже пройшов розгляд   у   цій   залі   в  першому  читанні  і  зараз  фактично підготовлений до другого читання.

 

     Складною є проблема із запровадженням  конкуренції  на  таких монополізованих  ринках,  як  надання  послуг  з газо-,  електро-, тепло-,  водопостачання і водовідведення. У цих життєзабезпечуючих підгалузях  фактично  зосереджена четверта частина основних фондів нашої  країни.  Проте   до   останнього   часу   вони   залишалися малопривабливими  для інвесторів через надмірну монополізованість, збитковість неефективність структури і старі методи управління.

 

     Замортизованість цих  підприємств  (а  це  також  надзвичайно важливий   фактор),   досягає   часом  60  відсотків.  Фінансовий, технічний  і  технологічний  стан  можна  оцінювати  сьогодні   як надзвичайно складний.

 

     На нашу думку, ці підприємства і надалі залишатимуться деякий час монополістами.  Їх реформування  може  бути  розпочате  тільки після досягнення певної фінансової стабілізації, визначення сталих правил поводження на ринку надання  послуг  і  буде  здійснюватися шляхом   акціонування,   орендування   укладання   контрактів   на управління інших методів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Рефат Чубаров. Будь ласка. Після цього - письмове.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим).  Шановний Володимире Миколайовичу! У зв'язку з поверненням кримських татар на свою  батьківщину  -  в Крим   -  десятки  тисяч  родин  одночасно  розпочали  будівництво власного житла.  Але багато з них не можуть його завершити і  тому не  можуть  його  оформити  документально,  тобто  отримати домову книгу.  У той же час, коли ці люди звертаються за субсидіями, саме ця  причина  дає  підставу  комунальним службам відмовляти людям в отриманні субсидії.

 

     Складається дуже парадоксальна ситуація.  Люди,  які живуть в тих будинках,  які відібрали у кримських татар...  До речі, це для тих,  хто сьогодні  казав  про  червоні  прапори:  саме  під  цими прапорами у кримських татар відібрали під час депортації більш, як 80 тисяч будинків.  Так  от  люди,  які  живуть  у  цих  будинках, отримують субсидію.  А кримські татари,  які повертаються,  але не можуть ще добудувати житло і тому живуть у недобудованих спорудах, не отримують субсидію. Який тут вихід?

 

     ГУСАКОВ В.М.  Я  хотів  би  зі  свого  боку дати оцінку цьому явищу.  Дійсно,  це несправедливо, це є дискримінацією, населення, яке повинно мати однакові права, незважаючи на те, в який спосіб і коли ці будинки з'явилися. Ми добре знаємо цю проблему. І зараз ми співпрацюємо з урядом Криму, шукаємо вихід з цього положення. Я не буду зараз говорити про конкретні рішення,  які  будуть  прийняті. Але   ми   перед  собою  поставили  завдання  протягом  найближчих двох-трьох місяців цю проблему зняти.  І це можливо,  це  реально. Так  що  ми  працюємо  зараз над цим питанням.  Ми добре знаємо цю проблему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

     ГУСАКОВ В.М.   Фракція   Народнодемократичної   партії.   "Чи розроблена методика визначення економічно обгрунтованих тарифів на житловокомунальні  послуги  та  технічно-обгрунтованих  нормативів втрати тепла та води?"

 

     Я хочу  сказати,  що це запитання ставиться дуже часто.  І на превеликий жаль,  ті,  хто його задають, дуже часто не знають, яка нормативна  база  існує  в  країні.  Я  хотів  би  сказати,  що на сьогоднішній  ця  нормативнометодична   база   фактично   створена повністю.  Я  не  буду перераховувати документи,  які складають цю базу,  але скажу, що це дві постанови Кабінету Міністрів і дев'ять нормативно-методичних  документів,  які  введені  в  дію Держбудом України,   іншими   міністерствами   і   відомствами   України   і зареєстровані в Міністерстві юстиції.

 

     Я хотів   би   назвати   два   основних   документи,   які  є основоположними при формуванні  тарифів.  По-перше,  це  методичні рекомендації  щодо розрахунків економічно обгрунтованих тарифів на житловокомунальні послуги.  Вони  були  затверджені  в  1999  році наказом  Державного  комітету  будівництва,  архітектури  і  зараз активно використовуються галуззю житловокомунального господарства.

 

     І по-друге, що надзвичайно важливо. Це нормування втрат тепла і  води.  Воно  відбувається  в нашій країні на підставі галузевої методики  нормування  витрат  палива  на  виробництво  та  відпуск теплової  енергії  котельними  теплового  господарства затверджено наказом Державного комітету будівництва,  архітектури та  житлової політики  у 1999 році і методики розробки технологічних нормативів використання  води  на  підприємствах  водопровідноканалізаційного господарства (затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури, у 1998 році).

 

     Хотів би  підкреслити  одну  річ.   Дуже   часто   ставляться запитання щодо нормативів витрат і втрат, які використовуються при розрахунках,  при складанні  тарифів.  Я  хочу  зазначити,  що  ці нормативи відпрацьовані і науково-обгрунтовані.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дмитро Чобіт. Після цього - письмове запитання.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово народному депутату Віталію Черненку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька   область).   Дякую,   Дмитре   Васильовичу,   Іване Степановичу!  Перше запитання у мене до вас.  Скажіть, будь ласка, кого з представників регіонів ви запросили сьогодні на День  уряду у Верховну Раду? З яких вони регіонів?

 

     Друге. Володимире  Миколайовичу,  я  вас підтримую.  Як якісь зірки або нагороди чіпляти від Президента,  то чіпляють у регіонах і кажуть,  що це регіони працюють. А як звітувати у Верховній Раді по житловокомунальних послугах, по тарифах, по соціальній політиці

-   це   уряд  повинен  звітувати.  Сьогодні  постановою  Кабінету Міністрів питання формування цін  на  тарифи  віддано  в  регіони. Скажіть, будь ласка, хто підписав цю постанову? Ви вже сказали, що ціни різняться.

 

     У місті Горлівці Донецької області такий норматив:  на 1 мешканця 305 літрів  холодної води на добу.  Хто стільки споживає?  Або 105 літрів гарячої води.  Або газ,  якого немає, а гроші люди платять. Скажіть, будь ласка, хто в цьому винен?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  для  колеги Черненка повідомляю,  що відповідно до Положення про День уряду запрошує  не  Голова  Верховної  Ради,  а профільний  комітет.  Ну  а  щоб допомогти вам розібратися,  хто з вашого регіону... Присутній Рибак - мер міста Донецька.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).

 

     ГОЛОВА. Володимире  Васильовичу,  а  з  Києва  присутні   два заступники. Я подивився, читайте положення. Будь ласка, Володимире Миколайовичу.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Шановні народні депутати!  Я хотів би  все-таки відповісти  на  це  запитання,  тому  що ви торкнулися надзвичайно важливого аспекту в управлінні житлово-комунальним  господарством, особливо  у  сфері  формування  тарифів  -  роль регіонів у цьому. Дійсно,  я бачу,  що сьогодні запрошено багато  заступників  голів обласних державних адміністрацій. Сьогодні роль місцевих державних адміністрацій  та  органів  місцевого  самоврядування  надзвичайно велика. Чому? Хотів би підкреслити тільки одну річ. Справа в тому, що,  як я вже казав у своїй доповіді,  стратегічний напрям  роботи Кабінету Міністрів - передача процесу формування тарифів на місця. Чому це важливо?  Тому що кожний регіон,  кожне місто  мають  свої особливості,  починаючи  від  кліматичних,  які  мають дуже велике значення  при  формуванні  тарифів  на  опалення,   і   закінчуючи особливостями   схем   і   систем   транспортування  тепла,  води, водовідведення.  Вони дуже різні, різний стан обладнання в містах, і  тому  формування  тарифів  і нормативів по регіонах - це цілком природно, враховуючи місцеві можливості, місцеві умови. Тому свого часу  законами  про  місцеве самоврядування і про місцеві державні адміністрації ця функція була передана якраз на місця.  І  я  хочу сказати, що в 1998 році Кабінет Міністрів постановою 939 делегував ці повноваження по встановленню розмірів квартирної плати місцевим адміністраціям та обласним державним адміністраціям виходячи якраз із цих умов, про які я сказав.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Фракція Народнодемократичної партії:  "У  якому стані  знаходиться проект програми реконструкції житлових будинків перших масових серій?"

 

     Я хотів би спочатку нагадати народним депутатам України, що в травні   1999  року  Кабінетом  Міністрів  була  затверджена  така програма,  вона  називалася   "Програма   реконструкції   житлових будинків перших масових серій".

 

     Хотів би   обгрунтувати,   чому  урядом  була  прийнята  така програма.

 

     Справа в тому,  що в Україні сьогодні налічується близько  72 мільйонів  квадратних  метрів  загальної  площі  житла,  яке  було збудовано в 60-х-70-х роках ХХ сторіччя.  Це так звані "хрущовки", це  будинки,  які  мають  вже дуже великий (40 відсотків і більше) процент амортизації. Це морально застарілі будинки, які мають дуже низькі теплотехнічні якості і таке інше.

 

     Тому була  прийнята  така  програма.  Виходячи з того,  що 72 мільйони квадратних метрів - це величезна  сума,  було  поставлене завдання   -  повернути  хоча  б  більшу  частину  цього  житла  і продовжити  строк   його   використання,   його   експлуатації   в майбутньому. Це завдання потрібно виконувати.

 

     До речі,   ми   розраховуємо,  що  реалізація  цієї  програми (зокрема, методи надбудови, прибудови, іншими заходами) приведе до збільшення  житлового  фонду на 10- 12 мільйонів квадратних метрів житла.

 

     Надзвичайно важлива річ - це теплова ізоляція  цих  будинків. Ми  розраховуємо  на те,  що,  реалізуючи цю програму,  зможемо на третину зменшити витрати на опалення цих будинків і таке інше.

 

     У якому вона сьогодні  стані?  Проблема  надзвичайно  складна виходячи  з умов фінансування.  Дуже часто в цьому не зацікавлений практично ніхто,  крім місцевих органів влади.  А ви знаєте,  який зараз   плачевний  стан  бюджетів  місцевих  органів  влади.  Тому сьогодні шукають можливості наповнення  фондів  реконструкції  цих житлових   будинків,   сьогодні  розробляється  законодавча  база, зокрема,  ми вже  закінчуємо  розробляти  законопроект  про  шляхи фінансування реконструкції житлових будинків перших масових серій. Скоро він буде проходити опробацію в Кабінеті Міністрів.

 

     Сьогодні йде  активна  розробка  нормативно-технічної   бази, формується  банк даних технічних рішень як по утепленню,  так і по переплануванню,  по збудові мансард і таке  інше,  тобто  все,  що стосується  санації  цих  будинків.  І  ми  поставили завдання - в найближчі два роки провести експерименти,  провести так би  мовити "пілотні"  проекти  в  усіх  регіонах  України.  Хай  це  буде  по одномудвох будинках,  але це будуть показові  будинки,  щоб  можна було мати перед собою орієнтир і рухатись далі.

 

     Через два-три  роки  ми  розраховуємо  на остаточне створення нормативнозаконодавчої бази,  бази технічних рішень і таке інше. І я  думаю,  що  через  два-три  роки ми приступимо до активної фази реалізації цієї програми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Віталій Журавський. Потім - письмове запитання.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України,  депутатська група "Регіони України".  Як відомо,  ціни і тарифи у житлово-комунальній сфері є регульованими,  тобто  їх  не встановлює  ринок,  але  вони  весь  час (і я тут нічого нового не скажу) збільшуються.

 

     Володимире Миколайовичу,  чи  аналізувалися  урядом  і   якщо аналізувалися,  то  коли  в  останній раз ці показники не тільки з точки  зору  їх  обгрунтованості,  а  й  взагалі  з   точки   зору прийнятності для населення? Які реальні послуги ми отримуємо за ту величезну квартирну плату,  яку нам доводиться сплачувати? Одна зі складових квартплати - заробітна плата службовців ЖЕКів.  За що ми їм платимо?  Я думаю,  що переважна більшість як депутатів у цьому залі,  так  і громадян поза цим залом,  які слухають наше пленарне засідання, на це питання навряд чи дадуть відповідь.

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую.  Ви  зробили  акцент  на  регульованості тарифів  на житловокомунальні послуги.  Як я казав уже в доповіді, якраз в останні роки стратегічним завданням було наближення  рівня тарифу до собівартості послуг.  І хочу сказати, що урядом постійно аналізується  ця  ситуація.  Ми  в  уряді   постійно   зіставляємо можливості сплати цих тарифів і рівень цих тарифів.  Безумовно, це питання по деяких  категоріях  населення  стоїть  гостро.  І  хочу сказати,   що   уряд  свідомо  свого  часу  (ще  попередні  уряди) застосовував політику в  цій  галузі  адресного  дотування,  тобто політику  житлових  субсидій для тих категорій,  які сьогодні не в змозі, скажімо, сплачувати за житлово-комунальні послуги в повному обсязі.  Безумовно,  система  житлових  субсидій  для України дуже молода для того,  щоб говорити,  що вона працює як годинник.  Тому над цим іде робота.

 

     Сьогодні в   уряді   готові   рішення   для,   скажімо   так, вдосконалення цієї системи,  і ці  рішення  будуть  впроваджені  в життя.  Тому я хочу відмітити,  що це питання постійно знаходиться під увагою уряду.

 

     Стосовно якості послуг.  Я хотів би сказати,  що  дуже  часто виникають нарікання в такому плані: чи достатньо якісні послуги ми отримуємо за ту плату,  що сплачуємо?  Безумовно,  це проблема,  і проблема  ця вирішиться тільки тоді,  коли ми активно впровадимо в житлово-комунальне обслуговування конкурентні методи  боротьби  за право  надавати  ці  послуги.  Я  вже  в одній із своїх відповідей говорив,  що ми над цим працюємо.  І я думаю,  що прийняття Закону про товариства співвласників, прийняття Житлового кодексу створить законодавче  підгрунтя  для  активного  розвитку   конкуренції   і демонополізації  цієї  галузі.  Тільки  таким чином можна вийти на новий рівень якості послуг.  Сьогодні,  безумовно,  нарікань  дуже багато.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сергій Москвін. За ним - письмове запитання.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція  партії  зелених України.  Шановний Володимире Миколайовичу! Я задавав вам письмові запитання,  і ще додатково хочу  задати  декілька  запитань.  Вони одного плану.

 

     За що платить споживач тепла,  холодної води,  газу? Я наведу вам декілька цифр по теплу.

 

     За даними  Донецької   обласної   партії   зелених   України, квартиронаймач,  який споживає тепло, в 2-3 рази більше платить за це тепло,  ніж воно коштує  фактично.  Тобто  якщо  встановлюються лічильники  тепла,  то виходить споживання в 2-3 рази менше.  Така сама ситуація і з холодною водою.

 

     Наприклад, у результаті перевірки  Донецьким  антимонопольним комітетом  Донецького  міськводоканалу  виявилось,  що  за  даними лічильників у 1,8 раза менше споживається води.

 

     Крім того,  обсяги втрат питної води складають за  офіційними даними  13  відсотків,  а  за  даними  незалежних  експертів  - 25 відсотків.  Це втрата десь 1 мільярда кубометрів  питної  води  на рік.

 

     Чи взагалі  ставило  ваше відомство питання про зниження норм споживання,  які закладаються у тарифи,  наприклад,  середня норма споживання холодної води на добу сьогодні - 250 літрів,  а реальна норма - 150 літрів?

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую за запитання.  Хотів би сказати,  що я  з вами абсолютно згодний.  Ми теж маємо таку інформацію (ми постійно займаємося дослідженнями у цій сфері),  що  показники  лічильників (неважливо,  яких:  будинкових чи,  тим більше, поквартирних) дуже часто значно менші,  ніж нормативи за якими встановлюються тарифи. Це дійсно так. На превеликий жаль, ми сьогодні маємо, скажімо так, складну ситуацію  із  забезпеченням  лічильниками  населення.  Але вважаємо  це  стратегічним  напрямком  роботи.  Існує і відповідна програма,  яка була прийнята ще у 1996 році,  але  виконання  цієї програми не витримує критики. І ми зараз вживаємо різні стимулюючі заходи,  як для споживача,  так і для надавача послуг з  тим,  щоб активізувати  цей процес.  Я хочу сказати,  що постановою Кабінету Міністрів були затверджені  правила  надання  населенню  послуг  з водо-,   теплопостачання   і   водовідведення.   І  там  конкретно зазначено,  що в разі встановлення квартирних лічильників холодної та  гарячої води споживач сплачує за показниками цих лічильників і тільки.  Тобто така норма існує,  і вона спрацьовує сьогодні вже у багатьох регіонах.  Але є ситуації, коли надавач послуг не приймає плату за показниками лічильників. Це пряме порушення законодавства України.

 

     Хочу сказати,  що  зацікавленість  населення  у  встановленні квартирних лічильників сьогодні значно зросла.  Дві  цифри  наведу вам. У 1999 році було встановлено 50 тисяч квартирних лічильників, у 2000 році їх уже було 230 тисяч. Тобто процес впровадження такої системи   розрахунку   за   надані   населенню  послуги  з  водо-, теплопостачання, з водовідведення активізувався.

 

     Я думаю, що, безумовно, тарифи, які розраховуються на місцях, розраховуються  на  базі  тих  нормативів.  Але  все-таки практика показує,  що використання лічильників дає змогу  споживати  менше, економити і таке інше. Це різні речі. І мені здається, що фактично все виглядає так,  як  ви  кажете.  Але  вирішення  цієї  проблеми можливе  тільки  через,  як  кажуть,  тотальне  вирішення проблеми встановлення лічильників і регуляторів використання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання.

 

     ГУСАКОВ В.М.  "Фракція  Соціалістичної  партії   України   та Селянської партії України (Лівий центр). Чому Кабінет Міністрів не використовує надані йому повноваження  по  встановленню  державних фіксованих цін та тарифів в житлово-комунальній сфері?"

 

     Я вже говорив про це,  але ще трошки додам. Кабінет Міністрів не встановлює монопольні  тарифи  на  житлово-комунальні  послуги. Відповідно  до  законів  про  місцеві державні адміністрації і про місцеве  самоврядування  в  Україні  тарифи  на  житловокомунальні послуги  встановлюються  місцевими  органами  державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.  Ці рішення прийняті в цій залі. Тому Кабінет Міністрів не має таких повноважень.

 

     Ціни на  газ  і  електроенергію  для  населення  і  бюджетних установ регулюються державою на відміну від цін  для  підприємств, які   диктуються   ринком.   Зазначені  повноваження  врегульовані постановою Кабінету Міністрів ще 1996 року (  1548)  з  подальшими змінами, доповненнями тощо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. За ним - письмове запитання.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую. Черкащина, Демсоюз. Шановний Володимире Миколайовичу!  Колеги із фракції Демократичного союзу  виходять  з того,  що  проблема формування цін і тарифів на житлово-комунальні послуги є проблемою швидше політичною на сьогодні в  Україні,  ніж економічною.  Саме  тому  ще  з  часу  розгляду  проекту  програми діяльності уряду ми вносили ряд пропозицій, а потім і вимагали від уряду  прискорити  формування  таких  правил  гри,  за яких була б вирішена переважна більшість проблем,  які на  сьогодні  є.  Однак жодного  разу уряд так і не спромігся провести з нами діалог з цих питань.  Правда,  окремі міністри,  як  Іван  Якович  Сахань,  як, скажімо, Завада з Антимонопольного комітету з своїх питань, видно, з власної ініціативи пропонували нам вести діалог,  але не  з  цих питань.  З цього питання, яке є сьогодні, мабуть, найболючішим для держави,  ні Кабінет Міністрів,  ні ви не  мали  такого  доручення поговорити  з  нами,  провести  діалог і знайти шлях вирішення цих проблем у нашій державі.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  нормальною   є   схема   співпраці Верховної Ради і Кабінету Міністрів, коли політичні сили, фракції, скажімо,  не мають можливості навіть  після  того,  як  пропонують такий діалог, вести діалог з урядом ось з таких питань?

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую.  Безумовно,  таку  практику,  про яку ви говорите,  нормальною назвати не можна, тому що питання тарифів на житлово-комунальні   послуги,   на   превеликий  жаль,  об'єктивно приречене на те,  щоб бути політичним,  тому що стосується  кожної людини,  а  кожна  людина  -  це виборець,  який має для політиків інтерес.  Тому,  звичайно, ця проблема завжди знаходиться у центрі політичних подій.

 

     Щодо діалогу,  то  я  не можу сказати,  що уряд його не має з цієї проблеми з Верховною Радою.  Ми достатньо,  як кажуть, плідно співпрацюємо   з   профільним   Комітетом  з  питань  будівництва, транспорту і зв'язку, ми дуже часто зустрічаємося і обговорюємо це питання.  Працюємо  також з Комітетом з питань соціальної політики та праці та іншими.  Але я відчуваю,  що  назвати  це  спілкування достатнім ми не можемо.

 

     Тому я  хочу  відповісти  вам так.  Я обов'язково поставлю це питання перед керівництвом уряду, і ми обов'язково продумаємо, які форми діалогу можуть існувати.  Але хочу зазначити, що тільки така форма допоможе нам знайти рішення і,  як ви  дуже  влучно  сказали тут,  створити  ті  правила гри,  які будуть задовольняти всіх,  і насамперед громадян нашої країни.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іван Чиж.  За  ним  депутат  Ткаленко  буде  задавати запитання.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую, Іване Степановичу. Хмельницька область. Шановний Володимире  Миколайовичу!   Я   маю   багато   запитань,   спробую систематизувати   їх.   Чим   більші   реформи  у  нас  в  системі житловокомунального господарства, тим більші проблеми. У 17 разів, як  відомо,  зменшилися  вкладення на підтримання житлового фонду. Щодо субсидій,  то половина  наймачів  квартирного  житла  повинні отримувати субсидії,  але половина субсидій не відшкодовується. За останнє десятиліття тарифи абсолютно  неадекватні  динаміці  росту зарплат,  пенсій,  стипендій  і  так  далі.  Борг з плати за житло становить понад 6 мільярдів  гривень.  Якість  послуг  -  холодна, гаряча вода,  у під'їзди страшно зайти, вони не ремонтуються - все зрозуміло. Норми. Вже тут питання стояло.

 

     То в мене таке питання.  Я  був  категорично  проти  введення субсидій  на  початку,  коли  це  пропонував  Віктор  Пинзеник  як віце-прем'єр,  і  розумів,  що   виключення   житлово-комунального господарства  з  бюджетного  фінансування  просто  зведе  нанівець комунальне господарство і весь цей тягар ляже на  плечі  людей.  А Міжнародний валютний фонд вимагав таких реформ, реформи відбулися.

 

     Як ви  думаєте,  чи  є  ще  шанс ситуацію змінити,  щоб не за рахунок  людини,  яка  і  так  бідна,  боса  і   гола,   розвивати житловокомунальне господарство?

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М. Дякую за запитання. Я хотів би сказати спочатку, що проблема,  як я зрозумів з вашого запитання,  в  тому,  скажімо (може,  вона  навіть  більше політична),  хто повинен покривати цю різницю:  чи це має бути дотація держави,  місцевих органів влади, чи це має бути система адресної допомоги субсидування? Я думаю, що тут за орієнтир треба брати Міжнародний валютний  фонд,  а  досвід країн,  які цю проблему вже фактично вирішили. Я маю на увазі такі країни, як Чехія, Польща, Угорщина. Ми детально вивчали свого часу досвід цих країн, які, можливо, зробили більш рішучий крок і ввели більш-менш досконалу систему адресної допомоги.

 

     Я думаю,  що принципового вибору у нас немає на сьогодні.  Ми повинні розвивати цю систему адресної допомоги, вдосконалювати її. Хоча б тому,  що аналіз,  який проводило  Міністерство  економіки, свідчить,  що  ця система адресної допомоги надає можливість більш ніж у півтора раза ефективніше використовувати кошти, які йдуть на покриття  різниці  в  цінах,  на  допомогу.  Тому,  якщо  говорити стратегічно, то я вважаю, що треба йти цим шляхом, це думка нашого комітету, думка уряду.

 

     Я розумію,  що є інші точки зору, але думаю, що повернутися у цих соціальноекономічних умовах,  маючи стратегію руху  в  ринкову економіку,  ми просто не маємо можливості,  скажімо,  до державних дотацій, до покриття цієї різниці з бюджетів усіх рівнів.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам,  Володимире  Миколайовичу.   Письмове запитання.

 

     ГУСАКОВ В.М.   Комітет   з   питань   економічної   політики, управління народним господарством,  власності та інвестицій.  Яким чином   встановлюються  норми  споживання  газу,  води,  тепла  та нормативи витрат,  які закладаються в собівартість при розрахунках тарифів?"

 

     Норми споживання   газу,   електроенергії,   води   і   тепла визначаються на підставі багаторічних спостережень,  безумовно,  з урахуванням    наукових    обгрунтувань   і   рекомендуються   для затвердження органами виконавчої влади для  розрахунків  населення за отримані комунальні послуги.  При цьому норми споживання газу і електроенергії затверджуються на державному рівні (я  про  це  вже казав) і є єдиними на всій території України.  В цьому різниця між тарифами на житлово- комунальні послуги і газ та електроенергію.

 

     Норми споживання  води  і  теплової  енергії   затверджуються місцевими  органами  виконавчої  влади з урахуванням кліматичних і екологічних умов.

 

     Норма житлової площі,  яка використовується  для  розрахунків плати  за  послуги  з  утримання житла і теплової енергії для його опалення встановлюється Житловим кодексом України.  Вона  також  є єдиною  для  всієї  країни і становить 21 метр на людину загальної площі.

 

     Ці норми використовують для  розрахунку  плати  населення  за спожиті житловокомунальні послуги, а також при розрахунках обсягів пільг тим громадянам, які мають на них право, і житлових субсидій.

 

     З метою  недопущення  завищення   собівартості   за   рахунок необгрунтованих втрат води, тепла та газу (затверджені методики їх нормування,  я  про  це  вже  теж  казав)  на  місцях  проводяться регулярні   перевірки,   в   яких   задіяно  багато  відомств,  за результатами яких розробляються  відповідні  заходи.  Я  хотів  би підкреслити,  що  практично  в  Україні немає жодного підприємства житлово-комунального господарства,  яке б  у  2000  році  не  було перевірене  на  предмет  формування  тарифів на послуги,  які воно надає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Іван Іванович Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська  область).  Дякую,  Степане  Богдановичу.   Шановний Володимире  Миколайович!  Я  хочу задати вам три запитання.  Перше питання.  Ми вже декілька разів порушували у Верховній  Раді  одне питання:  коли  буде  закон  про порядок надання,  використання та розрахунків за житлово-комунальні послуги?

 

     Друге питання.  Коли все-таки буде закон про адресність пільг і   субсидій,   який   вирішив   би   існуючі  проблеми?  Тому  що безадресність пільг і субсидій,  які надаються  не  споживачам,  а тим,   хто   виробляє   послуги,   призводить  до  того,  що  вони розкрадаються на всіх рівнях.

 

     І третє питання.  Скрізь у світі прийнято так  (і  в  нас  на базарі  також):  той,  хто  продає,  той і зважує.  Чому ми хочемо перекласти обов'язок встановлювати прилади обліку  на  споживачів, коли  їх повинні ставити ті,  хто надає послуги?  І хоча б у першу чергу поставити будинкові  лічильники,  що  дасть  можливість  вже сьогодні економити до 40 відсотків води та тепла.

 

     У мене є ще півхвилини,  хочу задати питання.  Скажіть,  будь ласка,  ми сьогодні так нападаємо на комунальників,  а чому ми  не введемо  хоча  б касовий метод для комунальників,  не говорячи вже про те, щоб ПДВ?

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую,  Іване Івановичу.  Я хотів би насамперед подякувати вам за постійну співпрацю з урядом,  з нашим комітетом. А тепер щодо запитань.  Стосовно касового методу.  Я почну  вже  з кінця,  якщо  можна.  Ви  знаєте,  що наш комітет постійно порушує питання   про   те,   щоб   при   розрахунках   з   підприємствами житловокомунального  господарства  застосовувався виключно касовий метод.  Я вам скажу так,  що не все вдається,  на жаль.  І у нас в уряді,  як кажуть,  немає єдиної точки зору з цього питання. Але я абсолютно згодний з вами,  що цю  проблему  треба  вирішувати,  це нормальна, цивілізована форма розрахунків, форма сплати податків.

 

     Тому ми  продовжуємо роботу в цьому напрямі,  і я вважаю,  що врешті-решт ми її  вирішимо.  Сьогодні  питання  стоїть  так,  щоб повернутися   до   цієї  проблеми  при  доопрацюванні  Податкового кодексу. Ми спробуємо вирішити у такий спосіб.

 

     Щодо Закону про адресну допомогу.  Я вже говорив про  те,  що пропозиції  щодо  вдосконалення  цієї  системи,  її  перебудови на сьогодні відпрацьовані і скоро потраплять до вас. Хочу сказати, що над  цим іде зараз активна робота,  тому що ми бачимо ті недоліки, які існують у системі.  Інакше,  мабуть,  не могло і бути, тому що система працює всього декілька років. Безумовно, ті факти, про які ви кажете,  хоча,  може, трохи і драматизуєте ситуацію, кажучи про розкрадання  і  таке  інше,  мають місце.  На жаль,  система ще не працює так, як повинна, на наш погляд.

 

     І щодо Закону про порядок надання послуг.  Тут,  як кажуть, я хотів  би  трохи  з  вами посперечатися,  тому що я не вважаю,  що потрібен окремий закон на цю тему,  оскільки проблема  тарифів  на житловокомунальні послуги і надання житловокомунальних послуг - це величезна кількість  документів,  починаючи  від  такого  базового закону,  як  Житловий  кодекс,  інших законодавчих актів і великої кількості методик,  правил надання послуг.  Це  якраз  прерогатива виконавчої влади - Кабінету Міністрів.  І такі правила затверджені Кабінетом Міністрів.

 

     Але я хочу сказати,  що вони теж мають  багато  недоліків.  І зараз  ми подали в Кабінет Міністрів пропозиції щодо змін багатьох позицій у цих правилах.  І це якраз те,  про  що  ви  говорили:  і стосовно того, хто повинен встановлювати лічильники, і хто повинен нести відповідальність за ті чи інші проблеми,  пов'язані  з  цими питаннями. Тобто ми над цим зараз працюємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Миколайовичу.  Шановні колеги! Підійшов час регламентної  перерви.  Оголошується  перерва  на  30 хвилин.  Ми  продовжимо  роботу  після  перерви.  І наступний буде задавати запитання народний депутат Лавринович.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Миколайовичу,  займіть,  будь  ласка, місце на високій парламентській трибуні.

 

     Прошу службу    інформації    висвітити   прізвища   народних депутатів,  що записалися для запитань.  Я надавав слово народному депутату  Лавриновичу.  Його  поки  що  немає  в  сесійному  залі. Народний депутат Гуцол. Тоді письмове запитання, будь ласка.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Письмове  запитання.  "Шановний  доповідачу!  Я хотіла  б  запитати  вас  про  механізм надання житлових субсидій. Спочатку,  коли  цей  механізм  вводився,  розрахунок   проводився виходячи  з  того,  що сума плати за комунальні послуги не повинна перевищувати 15 відсотків доходів громадян.  На сьогодні  ця  межа становить 20 відсотків.  У нас що за останні роки люди почали жити краще?  Чому  тоді   підвищилася   ця   межа?   Народний   депутат Богатирьова".

 

     Я хотів  би  пояснити.  До  1998 року дійсно існувала межа 15 відсотків.  У 1998 році було прийнято  рішення  про  диференціацію цієї  межі:  15  відсотків  було залишено для пенсіонерів та інших громадян,  які отримують будь-які види соціальної допомоги,  а  20 відсотків   було  встановлено  для  працюючих  громадян.  Це  було введено, повторюю, з 1998 року.

 

     Мотивація Кабінету Міністрів була  така,  що  рівень  доходів працюючих громадян всетаки вищий,  ніж пенсіонерів та деяких інших категорій громадян,  про які я говорив.  Тому було  прийнято  таке рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). У мене до вас два питання. Одне практичне, яке стосується того, що в  положенні,  яке  регулює  порядок  надання  житлових  субсидій, передбачено,   що  коли  один  із  членів  родини  знаходиться  на військовій службі,  то обчислення квадратних  метрів  для  надання субсидій  здійснюється з урахуванням цього члена сім'ї.  А от коли хтось із свого рідного села поїде вчитися в училище чи в технікум, чи університет,  то такого немає, хоча при цьому та сама сім'я має навіть більші витрати, оскільки повинна утримувати свого учня.

 

     Чи не  вважаєте  ви,  що  це  має  бути  виправлено  в  цьому положенні?

 

     І друге  питання,  більш  загальне.  В  яку  суму (приблизно, звичайно,  бо не можна сказати  точно)  обходиться  нам  утримання служби соціальних субсидій в Україні, всієї в цілому?

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую.  Я  з вами абсолютно згоден щодо першого вашого  запитання.  Це,  безумовно,  треба  врегулювати,  над  цим питанням треба попрацювати, тому що мати студента в сім'ї сьогодні

- це для кожної родини  великі  витрати.  Тому  я  вважаю,  що  це питання  треба  вирішувати.  Я  обов'язково  його  поставлю  перед Міністерством праці і соціального захисту.

 

     А стосовно  другого  питання...  Я,   на   превеликий   жаль, вибачаюсь, забув його.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагадайте друге запитання.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Друге  питання більш загального плану.  Коли мова у нас йшла про систему соціальних субсидій,  чи як  колись  я дозволяв  собі  називати  її  системою соціального приниження,  то скільки вона коштує для Державного бюджету України,  якщо це можна обчислити, з точки зору ефективності взагалі самої системи?

 

     ГУСАКОВ В.М. З точки зору ефективності, то я б сказав так. На користь цієї системи свідчить те,  що вона приблизно  у  1,5  раза спрацьовує  ефективніше,  за  розрахунками Міністерства економіки, нашими розрахунками,  ніж,  скажімо, система дотування підприємств житловокомунального    господарства.    Тобто   адресна   допомога передбачає все-таки надходження коштів тим, хто їх потребує.

 

     Щодо, скажімо,  компенсацій.  Тут,  я  знаю,  і  у  виступах, мабуть,  це прозвучить, існує така точка зору, що наполовину майже менше компенсуються витрати з бюджету на житлові субсидії.  Я хочу просто  довести  до  вашого  відома  інформацію,  що  за  2000 рік практично  100  відсотків  субсидій,   наданих   населенню,   були компенсовані.  Це з урахуванням тих розрахунків, які були виконані згідно зі статтею 60 Закону про Державний бюджет України.

 

     Стосовно цього року,  то не показовим є січень, тому що ще не запрацював механізм реалізації статті 38. Там реалізація була десь на рівні до 50 відсотків,  навіть трошки менше. Сьогодні за перший квартал, навіть і квітень якщо врахувати, то компенсація перебуває на рівні 80 відсотків.  Тобто є надія, що компенсація в цьому році буде на рівні минулого року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Письмове  запитання.  Потім  -  народний депутат Красняков.

 

     ГУСАКОВ В.М.  "Комітет   з   питань   економічної   політики, управління  народним господарством,  власності та інвестицій.  Яка доля  вартості   житлово-комунальних   послуг   закладається   при визначенні прожиткового мінімуму?"

 

     У структурі        прожиткового       мінімуму       вартість житлово-комунальних послуг становить 12 відсотків.  Я розумію,  що можуть бути заперечення з цього приводу, тому наведу такий простий розрахунок.

 

     Оплата за  двокімнатну,  скажімо   так,   середньостатистичну квартиру  сьогодні  становить  десь  106  гривень (це і комунальні послуги,  і  плата  за  квартиру).  Середньостатистична  кількість мешканців - три особи. Середньостатистична родина: два працюючих і один непрацюючий,  тобто пенсіонер або дитина.  Фактично плата  на одного - 35,3 гривні, біля 40 гривень.

 

     Тепер співставимо  з прожитковим мінімумом - 311,3 гривні для працездатних осіб і 248,77 гривні для непрацездатних. Якщо скласти дохід  середньостатистичної  родини,  то  це  910,8  гривні.  І 12 відсотків - це 109 гривень.  А у нас виходить 105,9 гривні,  тобто фактично не перевищує 12 відсотків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Красняков.  За  ним  -народний депутат Арабаджи.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии   Украины.    Владимир Николаевич,  скажите  честно,  получаете  ли  вы  в вашем комитете письма от  тех  предприятий,  которые  поставляют  электроэнергию, тепло  и так далее?  Сколько этих писем и что в этих письмах?  Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Владимир   Николаевич,   сегодня   у   нашего предприятия,  которое  поставляет  тепло,  дебиторско-кредиторская задолженность примерно по нулям.  Что  делает  комитет  для  того, чтобы дать этим предприятиям выжить?

 

     Возьмем нашу   Горловскую   теплосеть.  На  сегодняшний  день население меньше должно,  чем предприятия, в том числе и бюджетной сферы.

 

     Прошедшей зимой  было  отключено 236 ПТУ.  Кто не дал деньги, чтобы рассчитаться с теплопоставщиками? Наш бюджет.

 

     И третий вопрос.  Владимир Николаевич,  вы сказали о том, что тарифы  на  жилищнокоммунальные услуги будут еще повышаться до 100 процентов.  На моей памяти МВФ нам уже в трех меморандумах диктует это, и мы вроде бы выполнили это положение. Народ в удавке полной. Будут ли еще повышаться тарифы на жилищно-коммунальные услуги?

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую.  Відносно  листів,  які  ми   отримуємо. Аналізуючи звернення громадян,  ми відзначаємо,  що це листи,  які стосуються  житлових  відносин,  і  насамперед  щодо   сплати   за житлово-комунальні   послуги.  Скажімо,  велика  кількість  листів пов'язана  з  реалізацією  права  на  пільги,  обчислення  обсягів платежів  за  житлово-комунальні послуги,  подібних питань десь 70 відсотків, ними доводиться займатися, і, безумовно, ми намагаємося вирішити максимум цих питань.

 

     Відносно підвищення тарифів.  Безумовно, на сьогодні ситуація виглядає так:  після того як у 1999 році був знятий  мораторій  на підвищення цін,  цей процес в Україні почав активно розвиватися. І я не можу сказати,  що на  сьогодні  ми  досягли  100-відсоткового відшкодування собівартості цих послуг.

 

     Сьогодні практично ситуація виглядає так: у більше ніж половини областей це питання вирішено по тих чи інших пільгах,  а  в  принципі  в багатьох регіонах (і я називав у своїй доповіді ці регіони) рівень відшкодування сьогодні  становить  від 33 до 70 відсотків. Тобто ця проблема ще до кінця не вирішена. І я вважаю,  що подальше підвищення тарифів, безумовно, об'єктивно, як кажуть, обумовлене, і цим доведеться займатися.

 

     Але в  уряді  ми зараз думаємо над цим і повинні вирішити ряд питань,  пов'язаних із соціальним захистом  населення:  підвищення середньої  заробітної  плати,  пенсій тощо.  Тобто ці процеси далі повинні вирішуватися паралельно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Народний    депутат    Арабаджи.    Він відмовляється  від запитання.  Народний депутат Кирильчук.  Немає. Депутат  Яковенко.  Немає.  Народний  депутат  Коновалюк.   Немає. Депутат  Проценко.  Немає.  Тоді  письмове  запитання - і на цьому закінчимо.

 

     ГУСАКОВ В.М.  "Комітет з питань соціальної політики і  праці. Чи   є   в   Україні   дієвий   механізм  державного  контролю  за господарюючими  суб'єктами  у  сфері  надання  житлово-комунальних послуг,   а   також  загальнодержавна  координація  дій  державних органів, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги?"

 

     Ну, частково  на  це  запитання  я  вже відповідав,  але хочу трошки доповнити.  Питання обгрунтованості тарифів знаходиться під контролем уряду,  центральних і місцевих органів влади.  Задіяні в цій  роботі  Міністерство  економіки,   Антимонопольний   комітет, Держбуд,  Державна  інспекція  з контролю за цінами,  здійснюється перевірка дотримання державної дисципліни цін та  антимонопольного законодавства  на стадії запровадження та застосування тарифів.  Я повторю:   немає   жодного    підприємства    житлово-комунального господарства,  яке  б  у  2000  році  не  було  перевірено з цього питання.

 

     З метою контролю за ситуацією  на  ринку  житлово-комунальних послуг  здійснюється  щоквартальний  моніторинг  тарифів  та рівня відшкодування населенням  вартості  послуг.  Уряд  ставив  і  буде ставити   перед   місцевими   органами  влади,  які  є  власниками житловокомунальних    підприємств,    питання    про     посилення відповідальності  за формування та застосування тарифів на місцях, а також відповідальності щодо встановлення норм споживання послуг, приладів  обліку  та регулювання використання газу,  води,  тепла, надання фінансової допомоги населенню бюджетними установами  з  їх встановлення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Миколайовичу. На інші письмові запитання,  на які ви сьогодні не відповіли,  надайте, будь ласка, персональні  відповіді  народним  депутатам,  а  також  фракціям і профільним комітетам Верховної Ради.

 

     Я вам дякую за ваш виступ і інформацію.  Ваш  час  вичерпано. Прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається Наталії Михайлівні Вітренко, члену Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій.

 

     20 хвилин для виступу і відповідей на запитання.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  На початку сьомої сесії Верховної Ради України Комітет з питань  економічної  політики  управління  народним  господарством провів   слухання  по  проблемі  встановлення  цін  і  тарифів  за житлово-комунальні  послуги.  Нам  було  потрібно  з'ясувати,  чим зумовлений ціновий вибух за ці послуги, який відбувся у 2000 році. Це перше.

 

     Я нагадаю,   що   такого   зростання   цін    за    рік    на житлово-комунальні  послуги  Україна  ніколи не знала.  І я думаю, недарма Іван Степанович Плющ все  зробив,  щоб  сьогодні  не  було поставлено на голосування питання трансляції сесії Верховної Ради, саме цього Дня уряду.  Немає трансляції, тому що Івану Степановичу Плющу хочеться захистити уряд Ющенка,  а треба ж відповідати, чому у 2000 році ціни на житлово-комунальні послуги збільшилися на 39,2 відсотка.

 

     Для порівняння  скажу:  в  1997 році ціни за ці послуги зросли на 0,9 відсотка,  в 1998 році - на 9,1 відсотка, в 1999 році - на 9,4 відсотка, і несподівано в 2000 - на 39,2 відсотка.

 

     Друге питання,  яке  ми  намагалися  з'ясувати  на  засіданні нашого комітету: що збирається робити уряд, щоб подолати негативні наслідки такого підвищення цін? Що ж ми бачили на засіданні? Що ми відчули?

 

     По-перше, уряд не вважає, що відбувається щось надзвичайне. У них (і сьогодні ви чули виступ Гусакова) йдуть реформи,  зростають тарифи, ніби все нормально.

 

     І по-друге,  уряд не тільки не стурбований тим, як змінити цю ситуацію,  а  навпаки - ставить завдання на 2001 рік:  якщо у 2000 році населення сплатило 67 відсотків від  вартості  послуг,  то  у 2001  населення  повинно  сплатити  вже  90 відсотків від вартості послуг.  Причому уряд відверто каже,  що тарифи  будуть  зростати. Зокрема,  тарифи на електричну енергію уряд сподівається підняти в цьому році як мінімум на 10 відсотків (в їх документах  сказано  - на 10 - на 20 відсотків).

 

     Чому це робить уряд - зрозуміло: 5 грудня 2000 року  був  підписаний  черговий  меморандум   з   Міжнародним валютним  фондом під назвою "Лист про наміри уряду і Національного банку України щодо економічної політики  у  2001  році".  У  цьому листі   уряд   зобов'язався   (це   розділ   другий,  пункт  в-19) використовувати подальші заходи для того,  щоб  житлово-комунальні тарифи  забезпечували  повне  покриття  собівартості.  І наступний пункт в-21.  "Буде припинення постачання тим  споживачам,  які  не забезпечують цього рівня проплат."

 

     Це наміри  уряду,  вони  зафіксовані,  і  уряд  їх послідовно виконує.  Ви  знаєте,  що   вчора   відключено   від   енерго-   і водопостачання Херсон, сьогодні повинен бути відключений Чернігів, і далі вони планують абсолютно  ті  самі  заходи:  відключати  при несплаті і далі піднімати вартість цих послуг.

 

     Я звертаю  вашу увагу на документи,  які отримали всі народні депутати України.  Тут є  діаграми  щодо  собівартості  послуг  на житлово-комунальні   послуги.   Хто  може  сказати:  краще  стало, собівартість стала більш обгрунтованою чи гірше стало, і зросли ті норми, ті статті витрат, які погіршують стан в економіці в цілому? Ніхто цього сказати не може,  тому що  ніяких  порівнянь  уряд  не надав.  Він  зафіксував - це така собівартість,  а чому вона така, чому так штучно завищені норми на амортизацію і  таке  інше,  уряд пояснень не дав.

 

     І не  здивувало  нас те,  що на трибуну парламенту поставили, кого?  Гусакова Володимира Миколайовича. Це рядовий чиновник, який виконує  те,  що  йому  вказують.  А  відповідати  повинен був пан Жулинський.  І не знущатися вам потрібно з українського правопису, а  відповідати  перед  Верховною  Радою  України,  що  особисто ви зробили в соціальній політиці,  що особисто  ви  зробили  в  цьому напрямі,  тому  що  в  Україні склалася вибухонебезпечна ситуація. Коли людей примушують сплачувати за житлово-комунальні послуги, не надаючи  їм  змоги  це зробити,  безумовно,  люди з цим погодитися просто не можуть.

 

     Тобто ви,  пане Жулинський,  і ваш уряд,  навмисно закладаєте фундамент  для  того,  щоб  підірвати  Україну.  Це  вам  потрібен неспокій,  це вам потрібні соціальні вибухи, це вам потрібні акції непокори.  Тому  що  я  вам  пояснюю  як  політик:  не будуть люди безкінечно довго спостерігати і терпіти  все  те,  що  ви  робите, зокрема, в житловокомунальному господарстві.

 

     Ми повинні  з  вами  як депутати дати відповідь на запитання: те,  що проводить уряд (до речі,  не  тільки  уряд  Ющенка  -  він поглибив  кризу,  а  до  нього це робили уряди і Пустовойтенка,  і Лазаренка,  і Марчука),- це взагалі правомірно,  це законно чи  це незаконно?  Так  ось,  ми  стверджуємо:  те,  що  робить уряд,- це незаконно.

 

     Ви грубо порушили статтю 3  Конституції  України,  статтю  22 Конституції  України,  статтю  46  Конституції України,  статтю 48 Конституції  України.  Ви  грубо  порушили   Закон   України   про прожитковий мінімум.

 

     Тут Володимир  Миколайович згадував:  у прожитковому мінімумі закладено  (а  це  ж  закон!),  що   людина   може   сплатити   за житлово-комунальні послуги 12 відсотків від прожиткового мінімуму. До речі,  цей відсоток різний для різних категорій  населення.  Ми знаємо чотири категорії,  по яким встановлено прожитковий мінімум: від 10 відсотків для молоді до 16 років до  14,5  відсотка  -  для пенсіонерів.  Але  максимум  - це 14,5 відсотка!  Що зробив уряд в 2000  році?  Призвів   до   того,   що   населення   сплатило   за житловокомунальні послуги 40 відсотків від своїх доходів.

 

     Наші люди,  які  дуже терплячі і законослухняні,  відмовляють собі у хлібі,  ліках, щоб сплатити за електроенергію, за газ. Люди сплатили і захворіли,  вмерли раніше того,  що їм Бог відвів. Діти не народилися взагалі чи не  народилися  здоровими.  Ось  до  чого призвела політика уряду у сфері житлово-комунальних послуг.  Тобто погодитися з правомірністю і конституційністю цієї політики ніяким чином не можна.

 

     І це не тільки порушення Конституції України,  це й порушення міжнародних норм.

 

     Знову хочу нагадати.  З одного  боку,  кричать:  "Давайте  як увесь  цивілізований світ",  з іншого боку - закривають очі на те, що Україна ратифікувала Загальну декларацію прав людини! Згідно зі статтею  25  декларації  Україна  зобов'язана  гарантувати кожному жителю України мінімум їжі, одягу, житла, медичного обслуговування й  соціального  забезпечення.  Який  же  мінімум  житла  і  оплати житлово-комунальних  послуг  забезпечує  саме  уряд,   що   звітує сьогодні?

 

     Далі питання,  яке ми розглядали. Чим все-таки було зумовлено таке шалене підвищення цін?  Виявилося,  під  тиском  Міжнародного валютного фонду. Я нагадаю пам'ятну записку Міжнародного валютного фонду, яка була направлена в Україну 16 грудня 1999 року. З подачі Кабміну  Верховна  Рада  прийняла  зміни  до Закону про податок на додану вартість - ввела податок  на  додану  вартість  за  спожиту електроенергію  і за телефонні переговори.  Зростання тарифів з 13 копійок  до  15,6  копійок  за  електроенергію  відразу  викликало ланцюгову  реакцію:  ціни  і  тарифи  на  всі  види послуг відразу поповзли.

 

     Далі. Не  тільки  податкова  політика,  негативно   відбилася загалом на сфері житлово-комунальних послуг.  Ви дивіться, що уряд робить з нормами споживання, з обрахуванням цих норм. Не проводячи ніякої політики ресурсозбереження,  енергозбереження,  оптимізації норм споживання, все це перекладається на плечі населення, причому не враховуючи фактичне споживання населенням.

 

     Наприклад, споживання води.  У місті Узині Київської області, споживання води становить 6,3 кубічних метра на  людину,  в  Білій Церкві  споживання...  Я  нагадую,  проголосований нашим комітетом регламент для мого виступу - 20 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Михайлівно, комітет не може голосувати за регламент,  який встановлений Положенням про День уряду,  згідно з яким для вашого виступу надається п'ять хвилин.  Я  надав  вам  10 хвилин.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Регламент передбачений,  щоб співдоповідь була повноцінна...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зачитую пункт 3 Положення про...

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Не треба витрачати мій час.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 хвилин.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. У Білій Церкві - 5,5 кубічних  метра,  у  Києві  - 9 кубічних метрів,  а в будинках житлово-комунальних  кооперативів  -  18  кубічних  метрів.   Уряд абсолютно  нічого  не  робить для того,  щоб забезпечити населення лічильниками,  а  я  нагадую,  що  вартість  газових   лічильників включена  в  ціну  газу  (це проголосовано в Верховній Раді,  коли приймався бюджет 1996 року).

 

     Таким чином,  замість того щоб змінити ситуацію в  державі  в цілому,   встановлюючи   безоплатно   лічильники   для  населення, замінюючи залізні труби на пластикові  для  водопровідної  мережі, встановлюючи   індивідуальні   котельні,  нові  меншої  потужності насоси,   тобто    замість    того    щоб    проводити    політику ресурсозбереження і здешевлення витрат,  уряд переклав усе витрати на плечі населення.

 

     Закінчуючи, хочу   сказати,   що   без   вирішення   проблеми забезпечення     платоспроможного    попиту    населення,    тобто відповідності заробітної плати  і  пенсії  прожитковому  мінімуму, ніколи  не  буде  вирішена  проблема  оплати  за житловокомунальні послуги.

 

     Я звертаюся  до  Володимира   Миколайовича:   ви   -   людина кваліфікована,  виступаючи  з  трибуни,  кажете,  що  головне - це адресна  допомога.  Давайте  спочатку   з'ясуємо:   якщо   планова економіка,   тоді   давайте   будемо   давати  житлово-комунальним підприємствам дотації, і люди будуть платити мінімум; якщо ринкова економіка, то повинна бути визначена ціна товару - робочої сили. І люди повинні мати можливість зі своєї зарплати,  зі  своєї  пенсії сплатити  за  послуги  нормально.  І  тоді  адресна  допомога - це виключно тільки тим категоріям населення,  які ніяк не  можуть  їх оплатити.  А якщо бандитська економіка,  саме яку ви проводите, то тоді ви будете продовжувати те, що ви робите сьогодні, тобто через силу,  через  примус людей просто скорочувати їм життя і руйнувати Україну.

 

     Ось чому Комітет з питань економічної  політики  вніс  проект постанови.  Ми  обгрунтували різні напрями,  які потрібно сьогодні вирішити в залі.  І я наголошую,  що визначені  терміни  того,  що потрібно робити уряду протягом місяця, протягом тижня. І якщо наша постанова буде виконана (незалежно від того,  хто стане прем'єром, аби  людина  хотіла  б  навести  порядок в Україні),  то тоді наше населення  буде  захищеним,  тоді  люди  зможуть   сплачувати   за житлово-комунальні послуги. Ось на що спрямована наша робота.

 

     І на останнє я хочу вам сказати, що 20 хвилин для співдоповіді і 20 хвилин для відповідей на запитання передбачено,  до речі,  Регламентом, Положенням про День уряду. Не треба  перетворювати  День  уряду,  знаєте,   в   монолог   одного чиновника,  і потім у вихолощені запитання.  Треба, щоб і депутати почули думку  провідного  комітету,  і  щоб  депутати  мали  змогу виступити  і обгрунтувати свої пропозиції.  Бо сьогодні ми бачимо, що уряд нездатний вирішити цю проблему. Вони не знають, що робити, вони йдуть у тупік, вони хочуть гірше зробити для України, а ми не хочемо гірше, ми хочемо вирішити цю проблему.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє Михайлівно.  У  своїх  вимогах  я керуюсь  виключно  Положенням  про  День уряду,  яке лежить переді мною,  де записано,  що вам для доповіді  виділяється  лише  п'ять хвилин.

 

     Переходимо до режиму запитань. 10 хвилин на відповіді. Прошу записатися.

 

     Народний депутат Манчуленко. За ним - депутат Гошовська.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область, Український народний рух.  Наталіє Михайлівно,  ви так детально, з таким натхненням критикували уряд, але не внесли жодної конкретної пропозиції,  як ті проблеми, які є, можна було б вирішити. Якщо ви представляєте профільний комітет і є позиція профільного комітету, то внесіть конкретні пропозиції,  як ту,  іншу і наступну проблеми вирішити конкретно.  А так просто загальна критика -  це,  знаєте, вже приїлося.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  розраховувала  на  те,  що  депутати вміють читати документи,  роздані в залі. Ми підготували докладний проект постанови,  де  чітко  виписано наші конкретні пропозиції.  Я можу почати з першої.

 

     Перша пропозиція - перейти  до  цілісної  державної  політики регулювання  цін.  Тобто  внести  зміни  до  законів  про  місцеві державні адміністрації, про місцеве самоврядування в Україні і щоб уряд  повністю  відповідав  за встановлення мінімальних тарифів по всій території України.

 

     Далі. Пункт 2.  Зробити ревізію існуючих  норм  і  тарифів  з метою   здешевлення  вартості  послуг,  скорочення  норм,  зробити оптимізацію цих норм.

 

     Пункт 3.  Передбачити дотації  сім'ям,  причому  тим  сім'ям, сукупний дохід яких не відповідає сукупному прожитковому мінімуму. Якщо людина може сплатити,  якщо вона  отримує  грошей  більше  за встановлений  законом  прожитковий мінімум,  то місцева влада може вирішувати,  як за законом  України.  Але  якщо  сім'ї  не  можуть сплатити за житлово-комунальні послуги, то повинні бути дотації із державного та місцевих бюджетів.

 

     І далі ми розробили  не  тільки  конкретні  пропозиції,  а  й встановили конкретні терміни. Зокрема (я пану Манчуленку кажу), ми встановили термін: протягом тижня Кабінет Міністрів повинен внести до  робочої  групи  комітету,  яка  працює  над законопроектом про механізм повернення трудових заощаджень населення,  проголосований 22  березня  в цій залі,  конкретні пропозиції,  яким повинен бути механізм   розрахунків   за   житлово-комунальні   послуги   через індексацію заощаджень населення.

 

     Також ми  пропонуємо  внести  зміни  до  бюджету.  Пункт  8 - забезпечити необхідне фінансування підприємств житловокомунального господарства,   тобто   потрібні   дотації,   щоб   працювали   ці підприємства.  Тому ми розраховували, що депутати будуть працювати над документами, які вносяться в зал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гошовська.  За  нею  -народний депутат Семенюк.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   соціальної   політики   та  праці  (виборчий  округ  178, Харківська область).  Дякую. Шановна Наталіє Михайлівно, в процесі підготовки  цього  питання,  чи  виходили  ви  на  таке питання як собівартість газу,  зокрема,  скрапленого? У своєму окрузі (у мене Шебелинкагазвидобування)  я зустрілась з таким:  сьогодні вартість балона скрапленого газу,  ви знаєте, 44 гривні, але рентабельність цього підприємства - 470 гривень.  От справжня ціна газу. Це перше запитання.

 

     Друге. Знову-таки виходячи з практики  округу,  хочу  сказати для всього залу,  тим,  хто сумнівається, - у 2000 і 2001 роках за рішеннями  Кабінету  Міністрів  Шебелинкагазвидобування   отримало грошима  за  відвантажену  продукцію  тільки  6  відсотків,  а  94 відсотки - векселями з терміном погашення 31 грудня 2009 року.  От звідки собівартість газу.  Якось стикалися ви з цією проблемою?  І ваш погляд.

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ми переконані,  що повинні бути відповідні дії виконавчої  влади.  Наприклад,  у місті Арциз Одеської області був зроблений детальний аналіз собівартості послуг,  знайдені  ресурси їх  здешевлення,  і  якщо в 1998 році квартирна плата становила 23 копійки за квадратний метр, то в 2000 - 18 копійок. І зроблені всі розрахунки.

 

     Що стосується конкретно газу. Ви знаєте, це економічно навіть не можна пояснити:  свій,  місцевий газ (видобуває Харківщина,  на Сумщині  є газ,  у Західній Україні) має такі ж розцінки,  як газ, який закуповується. Це економічно навіть не можна пояснити.

 

     Ми вважаємо,  що це спроби  виконавчої  влади  абсолютно  всі витрати, а чесно кажучи розкрадання, покласти на плечі населення і на плечі підприємств  так  званим  перехресним  субсидуванням.  Ми проти цього і в постанові зробили свої висновки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Семенюк.  За  нею  -народний депутат Кухарчук.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція Соціалістичної і Селянської партії "Лівий центр".  Шановна Наталіє Михайлівно!  Скажіть,  будь  ласка,  чи  прораховувався  в комітеті   механізм  відмивання  грошей  газових  трейдерів  через субсидії,  які сьогодні фактично своєю  посередницькою  діяльністю заполонили  ринок  і відмивають кошти через механізм субсидій?  Це перше запитання.

 

     Друге. Чи прораховувалося в комітеті питання щодо тарифів  на постачання  теплої  води (відносно ТЕЦ і відносно тих підприємств, які  працюють  на  газу)?  Тобто  чи  прораховувалися  хоч   якісь відповідні тарифи?  Тому що сьогодні інформація,  подана Кабінетом Міністрів,  говорить про різну регіоналізацію  поставки  і  теплої води,  і газу,  і електроенергії. Чи прораховувалися ці відповідні розрахунки?  Тому що в вашій інформації,  я зрозуміла,  за  браком часу ви не змогли це пояснити.

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Коли були слухання в комітеті, то ми запросили представників різних відділів і різних,  я  сказала  б,  напрямків реформування житлово-комунального господарства,  для того щоб вони нам довели механізм розрахунків:  з чого береться,  чому  в  одній області  такий тариф найвищий,  а в іншій області - він найнижчий, як встановлюються тарифи на різні послуги?

 

     Що тоді ми побачили?  Те,  що конкретні працівники виконавчої влади  абсолютно  не  вникають  в це.  У них є інструкція Держбуду України про калькуляцію собівартості,  в якій чітко сказано (і  їх це  повністю  влаштовує),  що  калькуляція  робиться  за витратним методом,  тобто до витрат додали ще  планову  рентабельність,  яку вони   хочуть   мати,   і  планують  собівартість  на  майбутнє  і встановлюють такі тарифи.  А  держава  усунулась  від  регулювання тарифів.

 

     Що стосується газових трейдерів. Ми кілька разів піднімали це питання.  Доки на енергоринку не буде повної державної  власності, тобто  націоналізації всіх підприємств енергоринку,  і обленерго в тому числі,  доки не будуть усунені посередники,  які і накручують собі доходи,  торгуючи газом,  електроенергією тощо, тарифи будуть постійно зростати.  Ми це бачимо по нашому  залу.  Звідки  в  Юлії Тимошенко такі капітали?  Чого вона так трималася за свою посаду в уряді? Тому, що сиділа на газовій трубі.

 

     І я переконана,  що економічний відділ Служби безпеки України повинен розшифрувати, скільки конкретно доходів отримала конкретна Юлія Тимошенко тільки за ручне керування  енергоринком.  Ну  ми  в цьому залі самі бачимо, як виникають й інші проблеми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кухарчук.  За  ним  - народний депутат Моісеєнко.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передати слово Кравченку Миколі Васильовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола Васильович.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 57, Донецька область). Донбасс. Фракция коммунистов. Наталья Михайловна,  мне  понравился  такой  мощный  экономический  анализ состояния  этой  важнейшей  сферы,  который  сегодня  вы  сделали. Скажите,  считаете ли вы корректным  такое  сегодняшнее  поведение руководства Верховной Рады,  правительства в лице пана Жулинского, который не соизволил даже выйти на трибуну для того, чтобы хотя бы изучить эти понятия, о которых вы говорили? Это первое.

 

     И второе.  Скажите,  может ли эта отрасль процветать, если ею управлял  вице-премьер,   который   совершенно   не   понимает   в ценообразовании,   его  структуры,  себестоимости  бытового  газа, промышленного газа,  собственного газа,  транзитного  газа  и  так далее? И сегодня не случайно во всех областях практически проходят манифестации людей, пикетирование областных администраций по этому вопросу.  И  при этом из зала удалилось все руководство Верховного Совета, и Кабинет Министров наплевательски к этому относится.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не все керівництво Верховної Ради пішло із залу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Гавриша оставили. Что касается профессионалов, которые работают в правительстве.  Я вам скажу откровенно:  такого работника,  как пан Жулинский,  в  правительство  я  бы  не  брала вообще. И, безусловно, человек, который занимается такой важнейшей сферой - жилищнокоммунальным хозяйством  (это  же  одна  из  самых главных  составных  частей  прав и свобод человека),  обязан здесь присутствовать,  обязан докладывать нам,  что сделано  и  как  эти проблемы будут решаться.  А это наплевательское отношение, считаю, не просто к народным депутатам Украины,  а  к  нашим  избирателям, потому  что  людей  сегодня  эти  вопросы очень волнуют.  Я думаю, волнуют больше, чем целый ряд других, которые детально обсуждаются в зале. И я вижу, кто будет потом спекулировать на этих вопросах.

 

     Вот смотрите,  "Правда и труд" - газета совершенно непонятной партии -  Коммунистической  партии  трудящихся.  Я  написала  свой собственный запрос в Службу безопасности Украины,  чтобы выяснили, что это за партия,  непонятно,  как создавшаяся и вдруг  вербующая людей.  Газета без тиража, без выходных данных. В статье "В Польше уже выселяют из квартир за неуплату, это ждет и нас?" они пытаются спекулировать на этой теме,  подогреть эту тему, чтобы потом выйти на улицы и сказать:  "Вот  эти  все,  кто  в  зале  сидел,  -  это проходимцы, они вам напринимали плохих законы, а вот мы - борцы, и мы сделаем все иначе".

 

     И мне жаль,  что не полностью присутствует Верховный Совет на этом  Дне  правительства,  поэтому  наша ответственность - принять такое решение в четверг и  обязать  правительство  его  выполнить, чтобы нам потом самим не стыдно было смотреть людям в глаза.

 

     Конечно, за  недостатком  времени  я не могла пояснить многие вопросы, но когда мы получаем письма о том, что люди самоубийством кончают свою жизнь из-за того, что не могут заплатить за квартиру, то считаем,  что это, конечно, тяжелейшая ответственность, которая лежит на нас на с вами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко на завершення запитань Наталії Михалівні Вітренко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая   партия   рабочих  и  селян.  Уважаемая  Наталия Михайловна!  Я хотел задать вопрос по процедуре рассмотрения. Было ли   полномочие   комитета  Костусева  по  вопросам  экономической политики,  управления   народным   хозяйством,   собственности   и инвестиций  подписывать  документ,  который  предусматривает такой порядок рассмотрения в Верховном Совете этого вопроса,  а  именно: что  делает  доклад  Гусаков  45  минут  и  что вы содокладчик?  А остальные   депутаты,   которые   согласно    Конституции    имеют законодательную  инициативу,  согласно  своим  полномочиям сегодня предложили  на  рассмотрение  Верховного  Совета   соответствующие проекты   постановления,   согласно   вот  этому  документу  и  по инициативе председательствующего Гавриша,  ссылающегося  на  него, лишены возможности выступить с сообщением по своим проектам.

 

     Уточните, пожалуйста.

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Владимир Николаевич, Гавриш не может ссылаться на этот  документ,  потому  что  Иван  Степанович  изначально  его нарушил.  Плющ  сделал то,  что захотел он.  Не поставить вопрос о трансляции на голосование - это же Плющ  сделал.  Как  и  дать  15 минут  Гусакову и час на вопросы и ответы,  хотя мы предлагали 45. Итак,  все  понятно  -  45  минут  достаточно.  То  есть  к  этому документу, мне кажется, привязываться не нужно.

 

     Что касается  нашего комитета.  Мы на заседании комитета были возмущены,  что правительство (а вы видите,  вы же  этот  документ получили) докладчиком направляет Гусакова.  Мы свое неудовольствие выразили.  Я хочу напомнить,  что уже после подписания в 1995 году Конституционного   договора   -  этого  антиконституционного  акта парламент просто перестал к себе требовать уважения.

 

     Приходит Гусаков докладывать. Это же неуважение к парламенту! Совершенно меняется структура рассмотрения этого вопроса. Костусев подписал документ. Был ли он уполномочен подписывать этот документ или  нет  - это вопрос к нему.  На заседании комитета мы обсуждали эти моменты  и  высказывали  свое  неудовольствие  по  поводу  как кандидатуры   докладчика   Гусакова,   так   и   свое   требование относительно обязательной трансляции.

 

     Я понимаю,  что чиновники от народа отгородились, им не нужно отвечать  людям,  смотря  в глаза,  почему растут цены,  как можно расплатиться за жилье, коммунальные услуги. Но мы то, депутаты, на себе этот крест несем.  Следовательно, нам нужно, чтобы весь народ услышал, что вот такими чиновниками, такая политика проводится. Но нас  этого  права  лишили.  Я думаю,  что не имел таких полномочий составлять такой документ ни Плющ, ни Костусев.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Михайлівно, за вичерпну відповідь. Прошу сідати.

 

     Я хотів  би  зачитати  всім  народним депутатам пункти 9 і 11 Положення про День уряду України у Верховній Раді  України.  Пункт 9:  "Під  час проведення Дня уряду України головуючий на засіданні Верховної Ради України дає члену  Кабінету  Міністрів  України  чи керівнику  відповідного  центрального  органу  державної влади для інформування народних депутатів 15  хвилин  та  для  відповіді  на письмові  запитання 30 хвилин.  Після відповідей на запитання,  що надійшли на адресу  Кабінету  Міністрів  України,  Прем'єр-міністр України  та  інші  визначені  Прем'єр-міністром представники уряду протягом  менше  однієї  години  відповідають  на  усні  запитання народних   депутатів   України   відповідно  до  проблематики,  що розглядається на Дні уряду України".

 

     Пункт 11:  "Після  відповідей  на  запитання  для   уточнення запитань   і  відповідей  представникам  комітетів,  функціональна спрямованість діяльності яких пов'язана  із  зазначеною  тематикою Дня уряду України, може надаватися до 5 хвилин. Протягом 20 хвилин можуть проводитися дебати".

 

     Я дію  відповідно  до  Регламенту,  відповідно  до  цього   ж Регламенту діяв і Іван Степанович Плющ, як Голова Верховної Ради.

 

     Шановні колеги,  на  розгляд  Верховної Ради в зв'язку з Днем уряду  були  підготовлені   народними   депутатами   два   проекти постанови:  проект Постанови Верховної Ради України про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін і  тарифів  у житловокомунальній   сфері,   підготовлений   народним   депутатом Моісеєнком;  і такий же проект постанови,  підготовлений народними депутатами Вінським, Ніколаєнком, Степановим і Семенюк.

 

     Шановні колеги,  я  зачитав лише ті проекти постанови,  які в мене є на руках.  Це  не  заперечує  можливості,  шановні  колеги, виступити всім авторам проектів постанови.

 

     Слово надається   народному   депутату   Моісеєнку.   За  ним

-народний депутат Вінський, третій буде виступати народний депутат Симоненко.

 

     Прошу, Володимире Миколайовичу.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Уважаемые коллеги, для ясности: мой проект внесен 8 мая за два дня до проекта Симоненко.  Поэтому давайте  мы  будем вести себя корректно.  Другое дело, что сегодня роздан документ на замену  раньше  поданного,  в  котором  констатирующая  часть   на процентов шестьдесят, - взята из проекта Симоненко.

 

     Уважаемые коллеги,  чем  была  вызвана необходимость внесения мною проекта постановления?  Во-первых,  теми  позициями,  на  мой взгляд,  основными,  которые есть в информации Кабинета Министров. Первое,  мы читаем в первом  же  абзаце:  "Цінова  політика  уряду впродовж  останніх  років  була  спрямована на адаптацію галузі до ринкової  економіки".  То  есть,  не  обеспечив   наше   население достойным   уровнем  заработной  платы,  правительство  вывело  на рыночные отношения жилищно-коммунальные обязательства населения  и поставило вопрос так: платишь - живешь, не платишь - не живешь.

 

     То есть  реализуется  главная  политика  - политика выселения людей  из  жилья  за  неуплату,  о   чем   неоднократно   я,   как представитель  Коммунистической партии рабочих и селян,  говорил с трибуны Верховного Совета Украины.

 

     Смешным выглядит и последняя посылка правительства в  разделе "Подальші кроки реформування тарифів". Вы же прочитайте, что здесь написано:  " враховуючи соціальний аспект  та  реальну  можливість населення  сплачувати  вартість послуг." Какая может быть реальная "можливість",  если заработная плата согласно этой  черной  книге, которую  нам совсем недавно роздало правительство (здесь на первой странице написано), заработная плата за прошлый год - 230 гривень, а  прожиточный минимум для работающих - 311,  (я напомню основному докладчику от правительства), - 331 гривня, то есть в полтора раза меньше.  Так  с  чего  же  правительство взяло,  что есть "реальна можливість населення" оплачивать эти услуги?  Оно что,  обеспечило возможность людям заработать необходимое количество средств?  Нет, не обеспечило. Оно загнало всю экономику в тень.

 

     И здесь все задают вопрос,  а за счет чего можно погасить все эти тарифные проблемы?  Да за счет тени! У нас же, вы ж знаете, на одну легальную гривню в обороте приходится порядка 20 нелегальных. О  чем  мы  разговариваем здесь?  Вот поэтому на ваше рассмотрение мною подготовлен проект постановления с учетом поступившего позже, я  надеялся,  что  это  будет  компромисный  проект постановления, предложенного Симоненко и товарищами.

 

     Кстати, постановляющая  часть  предложенного  мною   проекта, существенно  отличается  от того,  что предложили эти товарищи.  Я уверен,  что вариант,  который  предложен  Витренко  от  комитета, заслуживает  еще  большего  внимания  и нужно будет,  по-видимому, готовить один общий документ,  а не  кричать  здесь  благим  матом "плагиат" - "не плагиат".  До тех пор,  пока депутаты работают над документом, плагиата быть не может.

 

     Теперь перехожу  к   тем   моментам,   которые   отражены   в постановляющей  части.  Во-первых,  в  постановляющей  части  мною предлагается    оценить     деятельность     правительства     как неудовлетворительную. Это всем понятно, мы его за это, в принципе, и отправили в отставку во главе с Премьером.

 

     Но дальше идет то,  что не предложено ни в одном другом  проекте: оценить деятельность  "як  незадовільну  і таку,  що не відповідає потребам  та  можливостям  більшості  населення   України".   Ведь большинство   населения   сегодня   не   в   состоянии  оплачивать жилищнокоммунальные услуги либо оплачивает их за счет "теневых"  и преступной деятельности. Что же вы делаете?

 

     Дальше. "Рекомендувати до 1 липня послідовне зниження тарифів на житловокомунальні послуги в  державному,  державновідомчому  та комунальному житловому фонді,  а також у приватизованих квартирах, розташованих у будинках  цих  фондів,  і  доведення  вартості  цих тарифів  за  станом  на 1 січня 2000 року до 10 відсотків (здесь я могу согласиться  с  предложением  Витренко  -  до  12  процентов) вартості    прожиткового    мінімуму,    передбачивши   відповідну компенсацію цього  зниження  за  рахунок  держави  при  підготовці проекту Державного бюджету".  Абсолютно понятный пункт.  Я считаю, что его можно и нужно поддержать.

 

     Второй пункт, который является, на мой взгляд, принципиальным и не нашел отражения ни у одного из авторов других проектов:  "Для сімей,  в яких фактично з урахуванням затримання виплати зарплати, пенсії   тощо  сукупний  щомісячний  доход  не  перевищує  півтора прожиткових  мінімуми...".  Почему  полтора?  Потому  что  за  тот период,  пока люди годами не получали заработную плату,  изменялся прожиточный   минимум,   и   вы   помните,   как   его   изменение задерживалось,   в   том   числе   по  вине  Верховного  Совета  и правительства.  Поэтому та норма,  которая была общепринятой, - до прожиточного - это мало.  Мы обязаны с вами проиндексировать право наших     граждан,     если,     конечно,     мы     представители народа."...прожитковий  мінімум  на  кожного члена сім'ї на момент накопичення заборгованості за житлово-комунальні послуги,  а також відповідно  до  декларації про доходи громадян за 2000 рік не може бути сплачена, ця заборгованість списується державою".

 

     Вы помните, как мы как-то списали 9 миллиардов  гривень  задолжености  малых  предпринимателей перед государством для того, чтобы развить их деятельность.

 

     Но сегодня стоит вопрос о списании 6,5 миллиарда  гривень  населения,  которое  сдерживает  не только предприимчивость, но и вообще право на жизнь наших граждан.

 

     Дальше. Предлагаем "Уряду до 1 липня 2001 року      забезпечити     погашення     заборгованості     за житлово-комунальні послуги всіма верствами населення,  за винятком тих, що вказані в попередній частині постанови".

 

     Кто анализировал,  тот  знает,  что  все  жилищные хозяйства, особенно те,  которые обеспечивают  электроэнергией  наши  города, жалуются на то, что как раз очень состоятельные люди не оплачивают за электроэнергию, а старики стараются оплачивать ее полностью.

 

     И самое главное,  чего нет в других проектах постановления, - это  то,  что  пошла  расправа  через  судебные органы над людьми, которые сегодня  не  могут  расплатиться  за  жилищно-коммунальные услуги.  Это принципиальнейший момент. Сегодня описывают имущество через решение судей,  ставят вопрос о выселении людей из квартир и люди уже занимают круговую оборону вокруг своего жилья.

 

     Такие случаи  имели  место,  например,  в Макеевке и в других городах.  Особенно это касается  центральных  престижных  районов, городов.

 

     Поэтому и вносится мной предложение о том, чтобы обратиться к органам  местного  самоуправления  и  ко   всем   органам   власти прекратить,  пока не будет принято решение по этому постановлению, возбуждение   в   судах   дел   по   задолженности    оплаты    за жилищно-коммунальные  услуги,  репрессивные  меры  по  отношению к населению.

 

     Хочу, чтобы мы все-таки трезво оценили предложенные  проекты. Уверен, что сможем их обобщить и сделать достойный документ.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    надається   автору   проекту   постанови народному депутату Симоненку.  За ним виступатиме народний депутат Вінський. Регламент - 5 хвилин.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Шановні  колеги,  питання,  яке  слухається у Верховній Раді,  безпосередньо  зачіпає  життєві  інтереси  кожної людини,  кожної української сім'ї,  адже ідеться про наш дім,  про світло,  тепло і воду в ньому, йдеться про найголовніше - родинний добробут як у містах, так і в селах України. Це злободенне питання є одним із наочних прикладів того, як у нашій державі міжнародними фінансовими  скрутами  за  допомогою доморощених реформаторів була нав'язана  і  насильно  впроваджується  антинародна  програма  так званих  радикальних ринкових реформ.  Цей недолугий курс вже довів Україну до катастрофи,  що дорівнює Другій світовій війні,  і нині реально  загрожує  національній безпеці,  а її народу - злиднями і жебрацтвом.

 

     Правлячий режим на порушення Конституції України та на вимоги Міжнародного валютного фонду проводить продуманий, цинічний наступ на права і соціальні гарантії громадян, особливо найменш захищених і  найбідніших  верств  нашого  населення.  Постійні  необ'єктивні коригування у бік  підвищення  тарифів  на  комунальні  послуги  і громадський транспорт,  скасування дотацій на покриття різниці між повним і фактичним відшкодуванням собівартості  послуг  спричинила скасування більшості пільг на квартирну плату, комунальні послуги, споживання газу та користування  транспортом.  Якщо  в  1990  році витрати  на  житлово-комунальні  послуги  до  середніх  зарплати і пенсії становили 6- 12 відсотків,  то сьогодні середня  платня  за житлово-комунальні   послуги  займає  практично  до  50  відсотків середньої зарплати і удвічі перевищує середню пенсію.  Але ж людям ще  потрібно  годувати  і  вдягати  свої  сім'ї,  дбати  про  своє здоров'я, не говорячи вже про інші витрати.

 

     Зрозуміло, що все  це  зробило  просто  неможливим  своєчасну сплату платежів за житлово-комунальні послуги,  тим більше,  що ці платежі,  як вже говорилося,  є необ'єктивними, не відображають їх реальної  вартості.  Ось чому заборгованість за житлово-комунальні послуги  продовжує  зростати  і  на  10  березня  поточного   року становила  вже  практично 6,5 мільярдів гривень.  Сума нарахованих субсидій,  про які дуже часто тут так згадує  уряд  і  дуже  часто каже,  що  це  його  заслуги  які  надаються  майже  половині усіх квартиронаймачів для відшкодування  витрат  на  житлово-комунальні послуги,  у  січні-лютому  становила  364,5  мільйона  гривень,  а фактично відшкодовано 153 мільйони гривень, або 42 відсотки.

 

     Слід зазначити,  що   така   політика   уряду   призвела   до прискореного  старіння  як  житлового  фонду,  так  і комунального господарства  в  цілому,  постійних   аварій,   вибуття   його   з експлуатації.  Україна постала ще перед однією проблемою,  що може призвести і до техногенних катастроф.

 

     До категорії ветхої та  аварійної  на  сьогодні  віднесено  4 мільйони  квадратних  метрів  житлової  площі.  У  той  час обсяги капітального ремонту житла  порівняно  з  1991  роком  скоротилися майже в 17 разів. А в 12 областях і місті Севастополі він фактично повністю  зупинений.  У  результаті  третина   населення   України проживає   в  умовах,  які  не  відповідають  навіть  елементарним санітарногігієнічним нормам.

 

     Ні для кого не  секрет,  що  наступним  етапом  у  зв'язку  з приватизацією  іноземними  інвесторами обласних енергопостачальних компаній буде підвищення тарифів на електроенергію, про що вже тут була мова.

 

     Слід також   враховувати,   що   після   приватизації   житла почастішали випадки виселення боржників з їх квартир  за  рішенням суддів.   Це  вже  страшне  явище  в  нашому  житті  за  10  років незалежності України.  Можна прогнозувати,  що незабаром це  сумне явище  стане  ще більш масовим.  Як бачимо,  життя простого народу стає все складнішим і складнішим.  Люди втрачають останні надії на кращу долю.  Адже скоро може дійти до того, що багатьом доведеться обладнати собі житло у печерах чи у землянках,  як у  лихі  воєнні часи.

 

     Тому точка  зору комуністів на ці та інші реформування була і залишається однозначною:  у наш дім - дім народу України  -прийшла біда.  Необхідно  негайно  зупинити  ці  антинародні  дії в цілому злочинної системи влади,  інакше завтра нікому буде варити  метал, видобувати  вугілля,  орати і сіяти.  Адже,  за прогнозними даними міжнародних  експертів,  у  2050  році  населення   України   може зменшитися до 29-30 мільйонів.

 

     Виходячи з  цього,  прошу  підтримати проект постанови,  який внесла група депутатів  від  фракції  комуністів:  визнати  роботу Кабінету  Міністрів  незадовільною з цього питання.  Рекомендувати Кабінету Міністрів до 1 липня  цього  року  розробити  невідкладні заходи щодо комплексного вирішення цієї проблеми і в першу чергу - провести реструктуризацію і списання заборгованості  населення  за житловокомунальні послуги протягом цього і 2003 років.

 

     Виділити в   проекті  Державного  бюджету  на  наступний  рік необхідні кошти  для  компенсації  втрат  населення  у  зв'язку  з підвищенням  цін,  а  також  окремим  рядком коштів для проведення капітального ремонту житлового фонду.

 

     Запровадити на  2002  рік  мораторій  на  підвищення  цін   і тарифів.

 

     І ще одна норма пропонується: у вересні цього року та у січні наступного  заслухати  інформацію  Кабінету  Міністрів   про   хід виконання цієї постанови.

 

     Виражаючи біль  і занепокоєння своїх виборців за стан справ у житловокомунальній сфері,  обстоюючи їх корінні інтереси,  роблячи все   можливе  для  їх  захисту,  депутатська  фракція  комуністів заявляє: народ України заслуговує значно кращої долі.

 

     І репліка.  Шановні колеги! Подивіться, будь ласка, на ці два проекти  постанови:  проект  постанови,  внесений  комуністами  11 травня і проект, який внесений Моісеєнком 15 травня. Тут практично у Моісеєнка переписано все, що написано комуністами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Петре   Миколайовичу.   Слово  надається народному депутату Вінському з приводу проекту постанови.

 

     Після цього перейдемо  до  обговорення  порядку  денного  Дня уряду. Репліку я надам вам, Володимире Миколайовичу.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.     Шановні     народні    депутати!    Фракція Соціалістичної партії більше півроку  добивалася  того,  щоб  дане питання  було  внесено до порядку денного розгляду Верховної Ради. Сьогодні це відбулося, але як це відбулося?

 

     Те, що робиться сьогодні  з  формуванням  цін  та  тарифів  у житлово-комунальній  сфері  можна  назвати  одним непарламентським словом -  "бардак".  Ви  знаєте,  що  для  наших  урядовців  стало правилом  доброго  тону в усьому звинувачувати Верховну Раду.  Але питання цін відповідно до статті 116 Конституції України -  це  на сто відсотків відповідальність уряду.  Разом з цим те, що робиться в цій сфері, свідчить скоріше про повну безвідповідальність уряду, а якщо глибше проаналізувати ситуацію,  то це скоріше підпадає під тлумачення Кримінального кодексу як "злочинна халатність".

 

     Фракція соціалістів вважає,  що головна проблема в  тому,  що державою останніми роками керують уряди безвідповідальні,  махрові ліберали.  І те,  що нам сьогодні доповідає від Кабінету Міністрів людина,  яка  не  є  за посадою членом уряду,  і за нашої глибокої поваги до пана Гусакова,  він у цьому не винен,  і до  компетенції якої взагалі не входить питання ціноутворення і тарифної політики, дуже точно характеризує ставлення уряду до цієї проблеми.

 

     Надзвичайно коротка  інформація  уряду,  яку   нам   роздали, свідчить лише про одне, що уряд поставив стратегічну мету -зняти з себе будь-яку відповідальність за  ситуацію  з  ціноутворенням  та тарифами в житловокомунальній сфері.  Це не можна терпіти, тому що ця ситуація призведе до соціального вибуху в  Україні.  І  це  при тому,  що  в  цій  сфері  сьогодні  чи  не найбільша чорна дірка і можливості   для   зловживання.   По-перше,   всі   суб'єкти,   що господарюють у житловокомунальній сфері,  є сьогодні,  як правило, природними монополістами. По-друге, ця сфера найбільш придатна для відмивання  грошей,  тому  що  на  цьому  ринку  оперують мільйони суб'єктів діяльності.  І те,  що це сьогодні одна з головних  сфер розкрадання  державних  та  народних грошей сумніву,  помоєму,  не викликає  ні  у  кого.  По-третє,  тут  фактично  немає  реального контролю та обліку за кількістю та якістю наданих послуг,  свідомо пропонується підтримувати непрозорі схеми фінансування, формування цін та тарифів.  Я хочу підкреслити, що уряд сприяє тому, щоб були непрозорі  схеми  в  цій  сфері.  По-четверте,  фактично  відсутня система відповідальності за роботу посадових осіб та господарюючих суб'єктів.  І  останнє.  Позиція  уряду  спрямована  на  створення прибутку посередникам за рахунок бюджету через систему субсидій та за рахунок знедолених громадян через зростання тарифів та боротьбу з так званим стопроцентним покриттям витрат на соціальні послуги.

 

     Аналіз ситуації свідчить,  що з-поміж усіх послуг теплопостачання 60-70 процентів складає паливо,  а водопостачання 50- 60 процентів електроенергія.  Тому зрозуміло, що ми маємо найбільш контролювати в цій сфері те,  що є головним ціноутворюючим фактором. Проте уряд віддав  цю  ситуацію  у  відання з постачанням газу і регулюванням цін,  ви  знаєте  кому,  і  я  думаю,  що  кримінальна  справа  по "Нафтогазу" запізнилася більш як на три роки.  Фракція соціалістів вважає неприпустимим,  що на порушення  Конституції  України,  яка передбачає,  що  проведення цінової політики є прерогативою уряду, це важливе питання  віддали  Національній  комісії  з  регулювання електроенергетики України, яка діє настільки непрозоро, що виникає запитання,  на кого вона взагалі працює і для обслуговування  чиїх інтересів вона створювалась?

 

     Мені, наприклад,  так  і  не  вдалося добитись від чиновників чіткого,  прозорого аналізу формування цін  на  електроенергію  по цепочці генеруюча компанія - обленерго - споживач.

 

     Атомні електростанції   одержували   безоплатно,  ви  знаєте, тривалий термін,  ядерне паливо. Куди пішли ці кошти? Ми вже тричі робили запит щодо цього,  але відповіді нема. А все це закладено в тарифи, і люди оплатили ці послуги.

 

     Як можна на рівні здорового глузду пояснити дані таблиці, яку нам  надали,  коли залежно від області собівартість водопостачання коливається в межах України  від  0,24  до  0,90  гривні  за  один кубічний  метр,  собівартість теплопостачання - від 47,34 до 75,08 гривні за одну гігокалорію,  собівартість одного квадратного метра житлової  площі  від  0,20  до  0,58  гривні.  Це  що,  в нас такі розбіжності по Україні можуть бути? Практично так не повинно бути.

 

     Тому оцінка уряду в цій сфері може бути лише негативною. І, я вважаю, якщо ми не хочемо допустити соціального вибуху, якщо ми не хочемо,  щоб мільйони людей вийшли на вулиці вже найближчим часом, треба покласти цьому край. Інакше це відбудеться обов'язково, тому що соціальна напруженість зростає,  і далі терпіти цю  наругу  над людьми    не    можна.   Всі   прекрасно   розуміють,   що   через житлово-комунальні послуги просто нахабно  відмиваються  гроші,  і знедолені  люди утримують на своїх плечах тих,  хто торгує газом і електроенергією.  Цілком зрозуміло,  то так можна довести ситуацію до крайньої напруженості.

 

     Тому я  вважаю,  що  це  має  бути  предметом  дуже жорсткого парламентського і прокурорського контролю.

 

     Ми внесли  відповідний  проект  постанови,  який  дає   змогу відповідним чином діяти, і я прошу його підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  репліки  надається  народному депутату Моісеєнку.  Після цього прошу показати  на  табло  список народних депутатів, що записались для виступу з трибуни.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая партия рабочих и селян.  Еще раз напоминаю Симоненко и остальным,  в  каком  порядке  проходила работа   над   этим   документом.   Напоминаю   тем,  которые  там покрикивают  Не беспокойся,  Симонов,  КПРС приедет в Тернополь  и защитит  тебя,  я  тебе это обещаю,  так,  как это было сделано во Львове...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу дотримуватись Регламенту, інакше я вимкну мікрофон.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Хорошо, спасибо, Степан Богданович. 8 мая 2001 года был зарегистрирован внесенный мною документ,  он  был  роздан депутатам  10 мая.  Документ,  подготовленный группой депутатов во главе с Симоненко,  был зарегистрирован 11 мая и роздан  депутатам 14 мая согласно тем реквизитам, которые стоят на нем.

 

     Получив этот  документ  и  не  имея  никаких  других проектов постановления,  в том числе того,  который я  сегодня  одобрил,  - документа  Витренко  и  других  депутатов,  я  постарался  сделать документ на замену ранее мною поданного,  который,  на мой взгляд, должен был устроить всех депутатов. И он был сегодня подготовлен и роздан.

 

     Если Симоненко не понимает разницы в этом, это его проблемы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   показати   на   табло   список   народних депутатів, що записались до виступу.

 

     Репліка народного    депутата    Симоненка,   його   прізвище згадувалась. Одна хвилина, Петре Миколайовичу, прошу. Не згадуйте, будь-ласка,  прізвищ народних депутатів, щоб ми продовжили розгляд цього питання.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов. Я бы никогда не коснулся этой  проблемы,  она  для нас не имеет значения.  Главное - дело и результат,  то  есть  принятое  решение.  Но   есть   определенный Регламентом  порядок  работы.  Был  внесен  первый вариант проекта конкретным  автором.  Если  не  принимается  в  целом  по   итогам обсуждения  нескольких  проектов  документов,  внесенных  отдельно депутатами,   решение   позитивное,   создается   группа,   сообща вырабатывается  и  формируется  новый  проект  документа  и  таким образом вносится новое решение.

 

     А в данном случае - чистейшей воды плагиат.  У  нас  абзац  в абзац переписано и себе присвоено авторство.  Фамилии же Симоненко нет среди авторов нового документа,  который Моисеенко присваивает себе.  Здесь передрал,  откровенно говоря,  документ коммунистов и сейчас себя еще выставляет героем.

 

     Надо было после того,  когда ни один документ не был  принят, принимать  участие в работе согласительной комиссии.  А это просто попугайничание и передирание документа.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Покажіть список  народних  депутатів,  що записалися для виступів з трибуни.

 

     Народний депутат Костусєв. Немає.

 

     Народний депутат   Красняков.   За  ним  -  народний  депутат Пилипчук.  Якщо немає - народний депутат Матвієнков.  Регламент  - три хвилини.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Уважаемые товарищи,  согласитесь, все то, что происходит сегодня с формированием  цен,  тарифов  в жилищно-коммунальной сфере,  можно назвать не иначе как вакханалией,  - я в отличие от Винского более мягко     говорю,     -    причем    вакханалией,    преднамеренно сконструированной   многочисленными   нашими   правительствами   и всенародно   избранным,   ведь  сегодня  осуществляется  его  курс радикальных рыночных реформ,  и те правительства, которые были при нем,  осуществляли именно его курс.  Однозначно, это удавка на шее подавляющего большинства населения страны.

 

     Недавно я прочитал в одной из реформаторских  газет,  которая поддерживает   правительство,   в   том  числе  и  Ющенко:  "Этому правительству,  этому государству хватит выезжать на горбу народа. Власть словно взбесилась.  В рыночные жернова бросается все,  даже жилищно-коммунальное хозяйство. По горькому опыту последних лет мы знаем:  все,  к  чему  прикасались руки нынешних горереформаторов, подлежит развалу и разрушению". Четкие и точные слова.

 

     Следует подчеркнуть,  что удавка по формированию  тарифов  на жилищнокоммунальные  услуги  -  не самовыдумка кучмовского режима. Это  указание  международных  финансовых  организаций.   Вспомним, сколько  раз  в своих меморандумах МВФ указывал повысить тарифы на 100 процентов. На моей памяти таких документов было три. И сегодня председатель госкомитета сказал о том, что опять грядет повышение. К  чему  уже  привело  повышение  тарифов  на  жилищнокоммунальные услуги?  Пан  Гусаков  об  этом знает.  Это привело прежде всего к увеличению задолженности по их оплате,  и  по  состоянию  на  март текущего года она составила более 6 миллиардов гривень.

 

     Система субсидий, которой кичатся и говорят, что это какая-то адресная помощь,  - прямой обман.  Я не зря Гусакову задавал  один вопрос:  скажите,  вы получаете письма о том, что люди не получают этих субсидий,  что они в течение полугода ходят по  кругу,  чтобы собрать  эти бумажки,  справки?  А это же,  мы знаем,  специально, чтобы человеку не дать эту субсидию.  Ему же ее  дадут,  когда  он соберет эти справки.

 

     Правительство сознательно        разрушает        предприятия жилищно-коммунального      хозяйства,       теплоснабжения       и энергообеспечения.  Пример по нашему городу Горловке,  предприятие "Теплосеть",  которое обеспечивает теплом 90 процентов  населения. По  состоянию  на 1 июля 2000 года дебиторская задолженность этого предприятия - около 56  миллионов,  в  то  же  время  кредиторская задолженность - 55 миллионов. Кто не платит? Не платят предприятия угольной промышленности,  которые дотируются из  бюджета,  или  на тонну угля мы даем им деньги, и предприятия, которые финансируются из бюджета.

 

     И сегодня, если правительство заинтересовано в том, чтобы эти деньги поступали, оно бы планировало эти средства и закладывало их в  бюджет.  А  сегодня,  пан  Жулинский,  вы  тоже  участвуете   в разрушении системы образования.  Там вы что-то понимаете и знаете, что,  недофинансировав систему  образования,  мы  ее  разрушаем  и кладем в гроб.

 

     Исходя из  всего сказанного,  следует поддержать предложение, которое вносит фракция Коммунистической партии Украины.

 

     Отвечаю Моисеенко.  Надо работать над документом,  хотя бы не переписывать его слово в слово. Вы сказали, что там 60 процентов - там на все 90 переписано.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Матвієнков.  За  ним  - народний депутат Коновалюк.

 

     Я наприкінці,  Володимире  Миколайовичу,  згідно з порядком і Регламентом надам вам слово для репліки.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). Депутатская группа "Регионы Украины". Уважаемые коллеги,  в последнее время правительство проводит очень жесткую политику в жилищно-коммунальной сфере.  К  сожалению,  для исправления   ситуации   в   одной   из   самых   проблемных  сфер правительство вместо комплексных мер в  очередной  раз  предлагает все решить повышением цен и тарифов на жилищнокоммунальные услуги. На наш взгляд, это погоня собаки за своим хвостом.

 

     Мы неоднократно  уже  говорили  на  эту   тему.   Неужели   с экономической  точки  зрения  непонятно,  что  повышать  тарифы на коммунальные услуги нельзя?  Простой пример.  Сегодня процентов 30 населения  для  себя эту проблему решило.  Оно просто не платит за коммунальные услуги.

 

     С повышением цен и тарифов это  количество  увеличивается  до 30-35  и более процентов.  Естественно,  уменьшаются поступления в бюджет. Но пропорционально же увеличивается и количество субсидий, которые мы вынуждены вынимать из государственного бюджета и тут же отдавать тому же населению.  То есть получается замкнутый круг, из которого нам необходимо вырваться. Получается круг собаки, которая бегает за своим хвостом.

 

     При такой правительственной политике вся тяжесть  ложится  на звено  потребителя,  а это в основном малоимущее население.  Любое подорожание и  последующие  за  ним  затраты  жилищно-коммунальной службы  ложатся  на  потребителя.  В  виду  отсутствия надлежащего государственного контроля при этом в смету закладываются и затраты на  закупку  ресурсов,  и  повышенная стоимость,  и необоснованные накладные расходы.  Тут сегодня говорили о газе.  Давайте, в конце концов, разберемся и поставим все точки над "и". Собственного газа 16- 18 миллиардов кубов на сегодняшний день  себестоимостью  около 10  долларов  за  добытых  1000  кубов.  Получаем  за транзит - 32 миллиарда,  50 миллиардов  те,  которые  мы  сегодня  можем  смело положить  на бытовые затраты себестоимостью до 10 долларов за 1000 кубов.  Извините,  где, какие затраты мы сегодня несем, то, что мы сегодня  показываем  по коммунальной службе?  Остальных пустите на рынок,  пусть они покупают газ на свободном  рынке,  тогда  мы  не будем  иметь  этих  проблем.  Конечно,  если  мы  будем при помощи бытовой сферы  граждан  решать  проблемы  газовых  трейдеров,  то, конечно, мы все это не решим.

 

     Создаются благоприятные условия для монополизации тарифов,  в связи с чем качество коммунальных услуг отходит на второй план.  И здесь тоже мы уже неоднократно говорили о том,  что,  к сожалению, страдает опять же потребитель: за неполученное тепло он платит, за воду, которая бежит по улицам, он платит, за полутеплые батареи он платит.  Но,  тем не  менее,  кто  в  конце  концов  разберется  с накладными   расходами,   с   теми   затратами,   которые  сегодня коммунальные службы перекладывают на потребителя?

 

     И отдельная тема -  субсидии.  Я  бы  хотел  на  ней  коротко остановиться.  Сегодня,  к сожалению, субсидиями прикрываются, как щитом,  и говорят, что мы повышаем цены, малоимущие у нас защищены субсидиями,  а остальные пусть выкручиваются,  так сказать,  у них есть деньги.

 

     Но, первое,  -  механизм   оформления   субсидий.   Уважаемые чиновники,  попробуйте  пройдите  его снизу доверху.  К сожалению, получается  парадокс.  Те,  у  кого  нормальные  условия  жизни  - трех-четырехкомнатные  квартиры,  -  получают  субсидии.  Учителя, врачи  до  последнего  держатся,  не  хотят  связываться  с  этими субсидиями.

 

     И последнее   -  механизм  самой  субсидии.  Для  того  чтобы получить ту же сумму,  что и  в  прошлом  году,  человек  вынужден выпускать газ на ветер, чтобы достичь определенных результатов. Ну в конце концов мы отработаем эффективный механизм для  государства или  будем  выпускать  природный  газ  на  ветер  и платить нашему потребителю субсидии из государственного бюджета?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат  Коновалюк.  За  ним  -   народний   депутат Круценко.

 

     Прошу дотримуватися регламенту.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий   округ   62,   Донецька   область).   Шановний головуючий!    Шановні    народні   депутати!   Житлово-комунальне господарство  повинно  забезпечувати   задоволення   першочергових потреб  населення  і  створення необхідних умов для функціонування народного господарства.

 

     У цій галузі  зосереджена  майже  четверта  частина  основних фондів  країни.  Через кризові явища та відсутність реформ у цьому секторі  погіршився  його  загальний   фінансовий   стан.   Обсяги капітальних  вкладень  не забезпечують розвитку населених пунктів, необхідного  нарощування  потужностей.  Наприклад,  15   відсотків населених пунктів не мають централізованого водопостачання. Якість питної  води  за  окремими  показниками  не   відповідає   вимогам стандартів.  Обладнання  котелень  є  низькоефективним  та фізично зношеним,  що призводить до значних  -  30-40  відсотків  -  втрат виробленої теплової енергії,  зниження надійності теплопостачання, нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.

 

     Технічний стан житла потребує значного за обсягом ремонту  та модернізації.  Близько  третини населення проживає в незадовільних житлових умовах. Забезпеченість населення житлом утричі менша, ніж у розвинутих країнах.

 

     При наявному  технічному  стані  галузь  неспроможна надавати якісні  та  гарантовані  послуги.  Тому  населення,  як   основний споживач  послуг житлово-комунального господарства,  дедалі більше незадоволене тим,  що йому доводиться нести весь тягар  непомірних витрат та невмілого керування галуззю.

 

     Економічні відносини   в   цій   галузі  не  реформовані,  не проведено радикальних змін у порядку  фінансування,  кредитування, оподаткування   та   ціноутворення.  Перехід  до  самоокупності  в користуванні житлом  і  комунальними  послугами  здійснювався  без реформ  системи  оплати  праці.  Не  була сформована багатоукладна економіка цієї сфери.

 

     Норми споживання,  тарифи  на  житловокомунальні  послуги  не носять  економічно  обгрунтованого  характеру.  Галузь  працює  за показниками,  які не стимулюють надійності та якості її послуг. Не виконується  урядом  програма  оснащення житлового фонду приладами обліку та регулювання споживання води, тепла і газу.

 

     За даними  Держкомстату,   за   минулий   рік   завдання   по встановленню   в   житлових  будинках  лічильників  холодної  води виконано  на  10  відсотків,  лічильників  гарячої  води  -  на  2 відсотки,  теплової  енергії  -  на  3 відсотки.  Таким чином,  не використовується надійний засіб економії  ресурсів  та  можливості регулювати їх у споживанні. Це ускладнило забезпечення необхідного рівня комунального обслуговування,  оскільки виробники і споживачі послуг   не   мають   стимулу   до  економічного  і  раціонального господарювання, а це стримує перехід до роботи в ринкових умовах.

 

     Виник також ще один невиправданий перекіс  -  значний  розрив тарифів  для  населення  та  для  інших  споживачів - підприємств, організацій та установ.  По водозабезпеченню,  наприклад, одного з регіонів  різниця  вже  становить  50  разів,  по водовідводу - 60 разів, теплозабезпеченню - 11 разів.

 

     Адресні субсидії  окремим  категоріям  громадян,  які  урядом наводяться    як    позитивний    приклад,    не   супроводжуються стовідсотковою  компенсацією  перед  організаціями,  які   надають послуги. Наприклад, за даними Держкомстату, за станом на 1 березня заборгованість становить майже 600 мільйонів гривень. Таким чином, вищенаведене   свідчить   про   те,   що   залишати   ситуацію   в житловокомунальному  господарстві  стосовно  формування   цін   та тарифів  такою,  як вона є,  небезпечно.  І ми пропонуємо ретельно розібратися з цією проблемою і прийняти відповідне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Круценко.  За  ним   - народний депутат Тропін. І будемо радитися.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.   Шановні   депутати!   Після   сьогоднішньої інформації,  як і після звіту Кабінету Міністрів, ясно, що уряд не хоче  зрозуміти,  що  його  дії  в  цій  сфері   антиконституційні (порушується стаття 22) та антинародні,  які ведуть ще до більшого зубожіння:  50 відсотків населення не в змозі  платити  за  такими тарифами і заборгувало 6,5 мільярда гривень.  Через заборгованість Кіровоградводоканалу за  електроенергію  Кіровоградобленерго,  яка становить 1 мільйон 700 тисяч гривень,  новий власник з 14 травня, тобто сьогодні,  відключає енергію до погашення боргу. У населення цих коштів немає,  немає і мізерних тих субсидій.  Де вихід?  Одні його находять у тому,  що з відключених насосних зрізають провід і продають як кольоровий брухт. Вісім прольотів високовольтної лінії зрізано в Кіровограді.  Благо, ще Закон про впорядкування операцій із  металобрухтом  області  ніби  і  не стосується.  І в райцентрі Новоукраїнка діють  сім  пунктів.  Депутати  цього  міста  просять допомогти  їм закрити ці пункти.  Інші,  як і держава,  підвищують ціни на привізну воду.  На Кіровоградщині це поширене явище. Немає за що купити і привізну воду.  А більшість у розпачі і проклинають усіх і вся.

 

     Недовго раділи і  мешканці  селища  Смоліне  Маловисківського району  на Кіровоградщині,  де в минулому році підключили котельню до газу.  За один сезон  за  борги  слід  віддати  квартиру.  Один квадратний  метр  умовного опалення коштує 2 гривні 17 копійок,  а один кубометр холодної води - 1 гривня 36 копійок.  І це не  межа, кажуть в області. І ми сьогодні чули, що підвищення ще будуть.

 

     Шановні урядовці,   що   ви  робите?!  Ви  хіба  собі  думали коли-небудь,  щоб  за  радянських  часів  про  таке  говорили?  Ви рівняєтеся  на  Захід,  але  де  заробітна плата,  де пенсії,  щоб забезпечити такі тарифи і плати?  У статті 62  бюджету  2000  року ветеранам війни були передбачені пільги на паливо та газ.  Так от, на Кіровоградщині з 74 тисяч  пільговиків  їх  одержали  лише  6,5 тисячі.  Вдумайтеся - 10 відсотків.  У Вільшанському районі з 2100 чоловік не одержав жоден,  немає і в цьому році  на  це  коштів  у місцевому  бюджеті.  Яка  ж  відповідальність Мінфіну за виконання Закону про бюджет?  Чи ветерани війни лише тут,  у Києві, а там, у селі,  у райцентрі для них немає ні законів України, ні життя? Хай знову залазять у землянки.

 

     Уряд повинен сам робити,  а не  перекладати  все  на  місцеві органи  влади.  І  слід  не судити людей,  а переглянути і знизити розцінки,  бо,  як  уже  говорилося,  різниця  між   мінімумом   і максимумом становить 10-30 разів. Слід прийняти постанову, внесену фракцією.

 

     А щодо виконання статті 58 бюджету 2001 року  на місцевому рівні і Закону про металобрухт,  то прошу, Степане Богдановичу,  цей виступ вважати моїм депутатським запитом до уряду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Народний депутат Тропін.

 

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  (виборчий  округ  157,   Сумська   область). Спасибо. Уважаемые коллеги, сегодня мы рассматриваем весьма важный вопрос  о  тарифах  и  коммунальных  услугах,  где,  как  правило, крутятся живые деньги. Да и получение прибыли в этой сфере на деле надежнее,  чем в других видах экономической деятельности,  так как оставить человека без света, тепла и особенно воды смерти подобно.

 

     Используя такую  ситуацию,  делается попытка сконцентрировать все системы жизнеобеспечения - свет,  тепло,  горячую  и  холодную воду  -  в  одних  руках,  что,  без  сомнения,  даст  возможность диктовать свои условия не только в тарифной политике.

 

     Подтверждением этому   служит   и   вчерашняя   передача   по телевидению,   в   которой   сообщалось  о  критической  ситуации, сложившейся в водоснабжении в Херсоне,  Чернигове и еще в апреле в Сумах. Это говорит о том, что это скорее продуманные действия, чем случайность.

 

     Отключением воды и систем водоснабжения попытаются  заставить людей   поддержать   передачу   коммунальной   и   государственной собственности  в  частные  руки  -  в   руки   частных   структур. Эксплуатация  этой  собственности  в Сумах,  которая была передана частным  структурам  горсоветом,  что,   по   существу,   является преступлением,   позволила   таким   структурам  получать  большие прибыли.

 

     Рядом проверок  были  установлены  серьезные   нарушения.   В частности, себестоимость электроэнергии, вырабатываемой в Сумах, - 7,8 копейки за киловатт-час.  А продавали ее  в  ряде  случаев  по 20-25 копеек.

 

     Далее. Играли  на  трех  видах топлива - газ,  мазут,  уголь: тратили самые дешевые виды сырья, а показывали самые дорогие и так далее.  Это  подтверждалось проверками областного КРУ от 21 марта, от 5 апреля,  Управлением по энергосбережению от  1  марта  и  так далее.

 

     Вам уже   предварительно   раздавалась  информация  по  этому вопросу.   Она   передавалась   в   большем   обеме   в    высшие государственные  инстанции.  К  сожалению,  проверка  фактов  была поручена тем,  на кого писалось и кто замешан  в  этом  деле.  Вот ответ из облгосадминистрации с семью подписями,  четыре из которых принадлежат  людям,  которые  в  той  или  иной  степени  являются заинтересованными лицами.

 

     На сегодняшний день главное заключается в том,  что, подчинив все виды коммунальных услуг определенной группе, разгромят местное самоуправление.  Управлять  будет  нечем,  и никакой демократии не будет,  а все на местах будет зависеть от прихоти хозяина.  Пример по Сумам это подтверждает. Более того, уже идут неприкрытые угрозы в адрес непокорных депутатов.

 

     Поэтому я   прошу   Верховную    Раду    обратить    внимание соответствующих   органов   и   взять  под  контроль  безопасность городских депутатов.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  репліки  надається  народному депутату Моісеєнку.

 

     Я продовжу засідання на час,  необхідний для заключного слова голови комітету Гусакова Володимира Миколайовича,  і на  цьому  ми оголосимо перерву.

 

     Прошу, Володимире Миколайовичу.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Степан Богданович. Коммунистическая партия рабочих и селян.

 

     Я сожалею,  что Красняков не  дочитал  проект  постановления, предложенный  мною,  и не сопоставил его с проектом,  предложенным группой депутатов - Симоненко, Гуренко и Матвеевым. Проекты далеко не в такой мере совпадают, как он пытается представить.

 

     Хочу сказать   больше   того,  что  ни  один  уважающий  себя коммунист  не  сможет  проголосовать  за   вариант,   предложенный Симоненко,  так  как  во  втором  пункте здесь сказано "проведення реструктуризації   та   списання   заборгованості   населення   за житлово-комунальні послуги протягом 2001- 2003 років".  То есть на два года вы даете на расправу буржуазному правительству наш народ, и, может быть, когда-то он там спишет что-нибудь и так далее.

 

     Я хочу  сразу сказать,  что вот этот проект постановления,  я подчеркиваю,  ни один уважающий себя коммунист  в  таком  варианте проголосовать не должен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Миколайовичу,  ви  збуджуєте народних депутатів на отримання  слова  для  репліки,  називаючи  конкретні прізвища.  Я  зобов'язаний  надати  для  репліки слово Краснякову, після цього - заключне слово голови комітету.  Прошу  не  називати прізвища, оскільки ми затягуємо засідання Верховної Ради.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Действительно,  мы провоцируем друг друга.  Я просто  обращаюсь  к субекту, который сейчас меня обвинял. Я посчитал буквально каждое слово и могу точно сказать,  сколько слов переписано.  И  давайте, Степан    Богданович,    прекратим    эту    практику.   Вы,   как председательствующий сегодня,  просто предупредите этого человека: если  готовят  документы  помощники,  то давайте будем их сверять, если готовишь сам,  я представляю, переписать такой человек сам бы себе  не позволил.  Просто подписал тот проект,  который подсунули помощники.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви можете звернутися в Комітет  з  питань Регламенту і депутатської етики.

 

     Петре Миколайовичу,  я думаю,  що ви не наполягаєте на...  Ми завершуємо.  Прошу,  увімкніть  мікрофон  депутату  Симоненку  для репліки, його прізвище також згадувалося.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Уважаемые коллеги и уважаемые радиослушатели, которые нас слышат по "Радио Рокс"!  Ми чітко запропонували  уряду провести  реструктуризацію та списання заборгованості населення за житлово-комунальні послуги протягом 2001-2003 років. Ми розуміємо, що це проблеми нашого бюджету.  Це так само зрозуміло, як і те, що на 2001 рік бюджет уже давно затверджений більшістю.  А  мова  йде про  те,  щоб  на  2002-2003  роки  чітко спланувати і записати ці норми,  як тут і записано,  окремим рядком у бюджет,  норми, які б зняли  ось  це  соціальне  напруження,  позбавили  можливості суди вирішувати питання на користь комунальних  служб,  коли  ставиться під  загрозу  майбутнє житло і практично,  так скажемо,  власність забирають у наших громадян.

 

     Я ще раз хочу  наголосити  на  тому,  що  фракція  комуністів запропонувала виважений проект постанови.  А те,  що переписує, ну так він,  Моісеєнко,  з чужого голосу завжди  співав,  так  він  і сьогодні співає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Петре   Миколайовичу.   Слово  надається Володимиру  Миколайовичу  Гусакову.  Три  хвилини  для  заключного слова. З місця, будь ласка.

 

     Я не  бачу  руки.  Прошу.  Шановні  колеги,  не  перетворюйте засідання Верховної Ради на з'ясування особистих стосунків.

 

     Прошу, Володимире Миколайовичу.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Шановні народні депутати, я скажу дуже коротко, не вдаючись у деталі сьогоднішнього обговорення.  Мабуть, тут таку межу проводити не можна. Повірте, і уряд, і ми теж стурбовані тією ситуацією,  яка склалася.  Вона де в чому об'єктивно склалася. І я думаю,  що виходити з неї ми  можемо  тільки  разом.  Тому  діалог потрібен.

 

     На превеликий жаль,  сьогодні і у виступах прозвучало те,  що стало очевидним,  що деякі останні рішення уряду (просто, може, ви і не знаєте ще),  є.  Скажімо, по газу, де стимулюючі рішення щодо зменшення споживання для населення і таке інше.

 

     Я хотів би подякувати вам за такий зацікавлений розгляд.  І я сподіваюся на те,  що й ми переглянемо своє ставлення до співпраці в цьому напрямі,  тому що, дійсно, нам треба разом відпрацьовувати правила гри.

 

     А відносно проектів рішень, то я бачив їх усі чотири. І зараз послухав виступи.  Мені здається,  що проект,  який  підготовлений Симоненком,  Гуренком і Матвєєвим, найбільш зважений і надає більш міцну платформу для того, щоб ми могли працювати далі всі разом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире    Миколайовичу.    Відбулася надзвичайно  гостра  дискусія  навколо  проблеми  формування цін і тарифів у житлово-комунальній  сфері.  Сподіваюся,  що  вже  новий український  уряд  врахує всі пропозиції,  критичні і гострі,  але одночасно і аргументовані,  народних  депутатів  України  у  своїй практичній діяльності,  зважаючи на те, що ця тема є, перш за все, соціальною в Українській державі.

 

     На цьому  ранкове  засідання  Верховної   Ради   оголошується завершеним. Вечірнє засідання почнеться о 16 годині сьогодні.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

                  ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановні  колеги!  Дійсно,  житлово-комунальна  сфера  функціонує в складних умовах зростання базових цін, світових цін на енергоносії та загальноекономічної кризи в державі.

 

     Ця специфічна  сфера  одночасно  є виробником та обслуговує і суб'єктів  господарювання  і  надає  соціально  необхідні  послуги соціальній  сфері,  населенню.  Тому в ній фокусуються всі головні проблеми,     власне,     виробництва,     фінансової      скрути, неплатоспроможності споживачів, старіння та невідтворення основних фондів.

 

     І доки  ріст  економіки  не  забезпечить  зростання   доходів населення   та   фінансування   бюджетної   сфери,   доти   будуть заборгованість,  вимушене взаємне субсидування, перенесення оплати з одних на інших у вигляді різних тарифів для споживачів.

 

     Проте слід  не  забувати  про надзвичайно важливий соціальний характер  послуг  галузі,  особливо  в  умовах  масової   бідності населення.

 

     Неприпустимо, коли з людей беруть плату за послуги, які їм не надають  або  недодають.  Саме  так  виглядає  механізм  ціно-   і тарифоутворення    в    галузі,   коли   для   сплати   населенням встановлюються завищені норми  споживання  газу,  води  та  тепла, фактично не отримані,  а якісь середні за минулий період. Так само на  населення  перекладається   й   оплата   різних,   не   завжди обгрунтованих втрат та витрат галузі.

 

     Ясно, що  галузь відверто не зацікавлена в обладнанні квартир та   будинків   контролюючими   та    вимірювальними    приладами, лічильниками. А в більшості населення грошей на них немає.

 

     Уже класичними  є  скарги  людей  на слабке опалення квартир, ледь теплу воду в крані гарячої води,  не працюючі  роками  ліфти. Усі ці послуги пред'являються до сплати в повному обсязі.

 

     Ще одне.  До  квартирної  плати  входять і послуги по ремонту обладнання будинків та квартир.  А як із їх наданням? Наприклад, з тими  ж  ліфтами:  то  немає  кнопок,  то  якогось  клею - ось так відповідають людям,  ось  вам  монополізм  "Отісу"  (це  фірма  по ремонту ліфтів).

 

     А спробуйте   викликати   слюсарясантехніка.   Він  навіть  з старенької теж хоче отримати гроші,  а інакше  -  або  не  зробить нічого,  або  просто  перекриє воду!  Тому й тече така дорога вода через несправні крани та "евріки",  тому й  виходить  тепло  через незачинені і несправні вікна та двері в під'їздах,  через щілини в стінах.

 

     Тому треба звернути увагу наших жеків на посилення  вимог  до майстрів   та  ремонтних  робітників  щодо  виконання  ними  своїх обов'язків.  Інакше, забезпечивши будинки та квартири лічильниками води,  можна  буде  її  просто  відключати,  бо на фонтани в людей грошей не вистачить!

 

     МОСКВІН С.О.  Скільки  ж  відсотків  комунальних  тарифів  ми сплачуємо:  50,  80,  чи  100?  Ніхто  на  це  запитання  не  може відповісти. Я думаю, що ми сплачуємо всі 170 відсотків, покриваючи всі непродуктивні витрати комунальних служб. Давайте по черзі.

 

     Перше -   вода.   Розглянемо  середньостатистичну  сім'ю,  що проживає в двокімнатній квартирі:  чотири  особи,  загальна  площа квартири  - 55 квадратних метрів.  Норма споживання однією людиною холодної води - 250 літрів на добу.  На місяць наша умовна  родина на  чотири  особи нібито споживає 30 тонн холодної води,  на рік - 360 тонн.  Звідки такі величезні цифри?  Тим більше що в  багатьох містах  і селищах вода в квартири подається лише декілька годин на день,  а до верхніх  поверхів  не  доходить  узагалі.  Фактично  ж витрати   води   як  показали  дослідження  реального  споживання, наприклад у Талліні і Москві,  де в будинках є лічильники холодної води,  набагато, у трип'ять разів нижчі. У середньому по Донецькій області обсяги витоків питної  води  складають  20  відсотків  від загального  обсягу,  тобто  понад  100  мільйонів кубічних метрів. Тобто,  через діри у водопровідних трубах  тільки  однієї  області витікає річне споживання води півмільйонного міста. І ці величезні втрати споживачі теж оплачують!

 

     Та ж сама ситуація  з  каналізацією.  За  рік  із  несправних колекторів  тільки однієї області витікають сотні тисяч кубометрів стоків,  отже,  по Україні  -  це  декілька  мільйонів  "отруєних" кубометрів  на рік.  Екологічний збиток,  що наноситься природному середовищу  комунальниками,  величезний,  і  платять  за   це   не комунальники, а споживачі.

 

     Друге -   теплопостачання.   Тепломережі  також  установлюють непомірно завищені тарифи за свої більш ніж скромні послуги. Тариф у  опалювальний  сезон  за  обігрів  1 квадратного метра загальної квартирної площі  складає  в  середньому  приблизно  1  гривню  10 копійок.   Виходячи   з   цієї   цифри,  за  обігрів  двокімнатної тепломережі необхідно платити 60 гривень у опалювальний місяць,  а за весь сезон - 360 гривень. Тобто тепломережа за свою ледве теплу воду в наших радіаторах бере з нас стільки ж  грошей,  скільки  ми платимо за квартиру,  газ, воду, електрику і телефон разом. Звідки такий перекіс?  Чому купівля газу для нагрівання води в квартирних радіаторах  коштує  дорожче,  ніж  подання  в  ту ж квартиру газу, електрики і води?

 

     Наведу цитату з листа  виборця  Дмитренко  з  міста  Єнакієве Донецької області: "У нашому багатоквартирному будинку в 1996 році були встановлені й опломбовані лічильники обліку гарячої  води.  А тому що гаряча вода в нас буває рідко,  то і показання лічильників невеликі.  Служба  тепломережі  вимагає,  щоб  ми  платили  не  за лічильником,  а  за  нормою.  Її  працівники  приходять і знімають лічильники нібито для перевірки,  але потім не віддають і актів не складають".   При  установці  лічильників  у  житлових  і  офісних приміщеннях,  плата за їхніми показаннями у три-п'ять разів нижча, ніж  за  нормами  тепломережі,  тобто  ця  служба не зацікавлена в установленні лічильників.

 

     У розрахунках  із  населенням  цілком  ігноруються   фактичні витрати  газу  на  котельні  і  надання тепла споживачам,  тому що відповідних приладів в котельних України практично немає.  Надання тепла  фактично  визначається  розрахунковим  шляхом за граничними тепловими  навантаженнями.  Але  ця  цифра  12-річної  давності  у два-три  раза завищена.  При цьому і вартість фактичних послуг уже за цією причиною теж завищується у два-три раза!

 

     Хитрі прийоми дозволяють тепломережі стверджувати, що тариф - 1,1 гривні за квадратний метр - це лише 70-75%, а 100% - це аж 1,5 гривні і цю різницю тепломережа  безсовісно  покриває  за  рахунок місцевих  бюджетів.  У  дійсності реальна вартість обігріву одного квадратного метра площі в Україні не перевищує  0,5-0,6  гривні  в опалювальний  місяць  або  0,25-0,3  гривні  у  розрахунку  на  12 місяців!

 

     Третє. У  комунальному  господарстві  мають  місце  величезні перевитрати  газу.  У  1999  році  із 78 мільярдів кубічних метрів газу, спожитого Україною, біля 9 мільярдів спожило наше комунальне господарство.  У  той же час уся 38-мільйонна Польща (тобто вся її промисловість,  сільське господарство,  комунальне господарство та інші) спожила в тому ж році всього 11 мільярдів кубічних метрів!

 

     Що ж  треба робити?  Треба відмовлятися від звички платити за комунальні послуги, не знаючи їхньої вартості і не оцінюючи якості цих послуг.  Комунальні служби стосовно населення є монополістами. Ми не можемо вибрати  собі  іншого  постачальника  води  і  тепла. Виходячи  з  цього  тарифи  на комунальні послуги,  як на продукти монополістів,  потрібно  встановлювати  не  на  місцевому,  а   на державному   рівні.  При  цьому  необхідно  докорінно  переглянути існуючі нормативи споживання води,  тепла, газу, електроенергії та зменшити  ціни та тарифи на комунальні послуги за рахунок економії витрат і ресурсо- та енергозбереження.

 

     Комунальній сфері не потрібні дотації з  державного  бюджету. Комунальників  необхідно  позбавити  дотацій,  тому  що вони і так беруть із населення у два-три раза більше реальної вартості  своїх послуг.  Треба  змусити  їх  знизити  собівартість  своїх послуг і перерахувати тарифи,  грамотно  управляти  своєю  галуззю,  яка  в усьому світі є однією з найприбутковіших.  Досить нам доводити, що ми мало платимо!