Стенограма пленарного засідання

17 квітня 2001

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  17  к в і т н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, представники преси, гості Верховної Ради!

 

     Поки депутати   будуть  готуватися  до  реєстрації,  я  прошу привітати з днем народження наших колег - Миколу Івановича Мичка і Івана Івановича Ткаленка (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися   397  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  У роботі засідання Верховної  Ради бере  участь  уряд  у  повному  складі  на  чолі  з  доповідачем - Прем'єр-міністром України Віктором Андрійовичем Ющенком.

 

     Сьогодні один із членів уряду іменинник.  Це міністр  оборони України Кузьмук Олександр Іванович.  Я прошу привітати його з днем народження (Оплески). Бажаємо йому всіляких успіхів.

 

     Я прошу так виставляти коробки, щоб мені було видно зал, тому що ви мене відгородите, і тоді я нічого не бачитиму.

 

     Шановні народні депутати!  Відбулося засідання Погоджувальної ради,  де ми  розглянули  пропозиції  відносно  розкладу  засідань Верховної Ради на 17-20 квітня,  а також пропозиції щодо процедури розгляду звіту уряду про виконання  Програми  діяльності  Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту" в 2000 році.

 

     Переважна більшість  керівників  депутатських  груп і фракцій вносить  пропозиції  Верховній  Раді  щодо   наступної   процедури розгляду (Шум у залі).

 

     Прошу уваги!   Для   доповіді   пропонується  надати  Віктору Андрійовичу до 40 хвилин, для запитань і відповідей - одну годину, після чого перейти до обговорення.

 

     В обговоренні будуть брати участь керівники депутатських груп і фракцій,  голови комітетів,  які побажають.  Регламент  -  п'ять хвилин.

 

     У зв'язку  з  тим  що  ми  визначили таку процедуру розгляду, Погоджувальна рада  звертається  з  проханням  до  Верховної  Ради сьогодні   не   робити   розминки   відносно  виголошення  заяв  і пропозицій, а також депутатських запитів й інших питань.

 

     Тому я вношу на ваш розгляд таку пропозицію: перейти зразу до розгляду   питання   порядку  денного  -  звіту  уряду  згідно  із запропонованою Погоджувальною радою пропозицією.

 

     По процедурі? Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

 

     Сергій Чукмасов. За ним - депутат Кульчинський.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська  область).  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги депутаты!  Уже несколько дней подряд мы слышим о  решениях комитетов, которые вносились по "звіту уряду".

 

     Я хочу  сообщить,  что  ряд  депутатов  Комитета  по вопросам экономической политики подали соответствующее письмо на ваше  имя, на  имя  Комитета  по  вопросам  Регламента  и  депутатской этике: решение на заседании комитета не было принято по закону.  Я думаю, что  нет  сегодня  и  морального  права  у  председателя  комитета докладывать от имени комитета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кульчинський. За ним - депутат Семенюк.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Народний рух України.  Шановний Іване Степановичу! З усіх куточків України до  Верховної  Ради  з'їхалися  українські  патріоти,  щоб підтримати уряд Віктора Ющенка. Чотири фракції просять вас зробити озвучення сесії для цих  людей  і  дати  можливість  представникам українського народу,  які є на вулиці,  виступити тут, у сесійному залі.

 

     ГОЛОВА. Я зразу дам відповідь на це запитання.  Я тоді  додам цих півхвилини. Відповідно до традиції і до прецеденту, який уже в нас склався, коли під Верховною Радою люди, ми вмикаємо трансляцію на площу біля Верховної Ради.

 

     Відносно виступу.   Треба   рішення   Верховної  Ради.  Такий прецедент був, але за згодою Верховної Ради. Тому в кінці...

 

     Валентина Семенюк. За нею - депутат Діброва.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Станіслава Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Соціалістична   фракція.   Шановний   Іване  Степановичу!  Шановні запрошені,  члени уряду! Зважаючи на істерію, яка сьогодні піднята в  державних  засобах  масової  інформації,  наша  фракція змушена звернути увагу на те,  що не виконується  рішення  Верховної  Ради згідно   із   законом  про  висвітлення  діяльності  всіх  органів державної виконавчої влади і не виконується  наша  постанова  щодо висвітлення діяльності Верховної Ради України.

 

     Сьогодні люди   просто   дезорієнтовані.  І  той  бруд,  який сьогодні виливається відрами,  цистернами на голови всіх людей, на голови всіх політиків,  люди просто не розуміють, не розуміють, що діється в Україні.  Тому для того,  щоб люди знали  правду,  а  це єдиний  засіб,  потрібно  сьогодні  включити  трансляцію  і щоб ця трансляція була постійно.

 

     Щодо процедури. Ми пропонуємо розминку перенести на завтра, а зараз йти згідно з тою процедурою, яку внесли ви.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Діброва. За ним - депутат Долженко.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  19,  Волинська  область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Волинь. Я звертаюся до Віктора Андрійовича, який міг би сьогодні організувати пряму радіотелетрансляцію свого діалогу з тими "героями" від народу, які організовували підписи за відставку уряду Ющенка.  Треба,  щоб люди побачили і почули прямий діалог  і відчули ті аргументи або контраргументи і дали їм оцінку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Геннадій Долженко. Будь ласка. За ним - Іван Чиж.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати   слово   Цибенку   Петру Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь  ласка,  мікрофон  Петра Степановича Цибенка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі.  Фракція  комуністів.  Іване  Степановичу!  Ви знаєте про те,  що на минулому тижні депутатами був поданий проект постанови про включення до порядку денного сьомої сесії  Верховної Ради  України  питання  про  відповідальність  Кабінету  Міністрів України.  На Погоджувальній раді було прийнято рішення про те,  що проект цієї постанови буде поставлено на голосування в залі.

 

     Тому в  нас  є  всі  підстави розглянути цей проект постанови зараз до початку виступу  Віктора  Андрійовича.  А  перед  тим  як поставити  на  голосування  це  питання,  я  прошу  дати слово для обгрунтування проекту постанови Крючкову Георгію Корнійовичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іван Чиж. Остання пропозиція.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Всеукраїнське об'єднання лівих "Спаведливість". Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги  народні  депутати! Оскільки  серед  документів,  які  ми  отримали,  які   стосуються конкретного питання-звіту уряду, є прямо альтернативні, крім того, є   пропозиції   включити   до   порядку   денного   питання   про відповідальність уряду, я просив би перш ніж (це процедурно) вийде на трибуну Віктор Андрійович Ющенко, визначитися.

 

     Перше. Як ми будемо приймати рішення й які?  Тому що,  ще раз скажу, є прямо протилежні проекти.

 

     Друге. Чи  ми  будемо розглядати ще й відповідальність уряду? Тому, Іване Степановичу, я просив би проголосувати ці питання.

 

     Щодо звіту.  Я думаю,  що справді треба надати змогу Прем'єру виступити,  надати змогу поставити серйозно запитання. І думаю, що не тільки мають виступити голови комітетів і  фракцій,  але  треба надати  змогу  виступити  і  народним  депутатам.  Можливо,  треба продовжити термін розгляду, бо питання дуже відповідальне.

 

     Дякую, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Ми   завершили   час, відведений  для  пропозицій.  Як ви чули,  не було заперечень щодо внесеної  головуючим  пропозиції  від  Погоджувальної  ради,   щоб погодитися  з  процедурою розгляду,  запропонованою Погоджувальною радою.  Тобто я зараз ставлю на голосування процедуру розгляду: 40 хвилин,  година...  (Шум у залі).  Потім ми будемо голосувати інші пропозиції (Шум у залі).

 

     Усі інші  пропозиції  ми  будемо  голосувати  окремо.  Ми  не можемо,  у нас є порядок денний,  ми йдемо за порядком денним.  Ми визначаємо  процедуру.  А  далі  ми  будемо  голосувати  всі  ваші питання: і постанови, і так далі (Шум у залі). Ви не можете збором підписів міняти Регламент і постанову Верховної Ради.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Ми тільки запропонували,  щоб було зрозуміло. Якщо  прийметься процедура,  буде включено до порядку денного,  то тоді за Регламентом автору надається можливість виступити.

 

     ГОЛОВА. Ми сьогодні проголосуємо  про  включення  до  порядку денного цього питання.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тоді ми будемо міняти процедуру розгляду.

 

     ГОЛОВА. Ні,  ми  сьогодні  це  питання  не  розглядатимемо  в будь-якому разі.  Тому що ми  його  тільки  включаємо  до  порядку денного,  а далі відповідно до Конституції читайте, що з ним треба робити.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так у Регламенті записано.

 

     ГОЛОВА. Ні, Конституція ж не Регламент.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У Конституції записано: за поданням.

 

     ГОЛОВА. Петре Степановичу,  я ще раз вам кажу: за поданням ми включимо до порядку денного, а далі - 5 чи 10. Ну і все.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Про це і мова. Треба поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Я зараз не можу,  в нас  є  перше  питання.  А  потім поставлю ваше питання. У нас же є перше питання. Ну як же? Ми ж не можемо при всій повазі до вас.

 

     Я ставлю  на  голосування  питання  процедури:  40  хвилин  - доповідь,  година  -  відповіді  і  п'ять  хвилин  -  для виступів керівників.  І час не обмежуємо - до завершення обговорення. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 298.

 

     Рішення приймається.

 

     Далі. Чукмасов  говорив  відносно  рішення комітету.  Це ваші внутрішні справи. Я думаю, ми, Верховна Рада, не будемо втручатися туди.

 

     Кульчинський говорив  про  трансляцію  на площу - ми дали.  А відносно  виступу.   Верховна   Рада   визначається,   чи   давати представникам українського народу чи пікетуючим,  чи як їх назвати (Шум у залі).

 

     З процедури  ми  вже  обмінялися.  Хто  за  те,  щоб   надати можливість виступити з трибуни Верховної Ради тому, кого визначать люди, які знаходяться біля Верховної Ради, прошу проголосувати. До п'яти хвилин.

 

     "За" - 146.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях (Шум у залі).

 

     Ніколаєнко, ваша пропозиція погоджена,  а трасляцію... Те, що ми змогли, ми зробили.

 

     Щодо виступу Діброви.  Прямий діалог  Віктора  Андрійовича  з тими,  хто слухає, це можливо, бо одні в залі, другі - під стінами (Шум у залі).  Ми включили... А, на всю державу - такої можливості немає (Шум у залі).

 

     Так, депутати    наполягають    поставити   на   голосування, враховуючи,  що це звіт уряду,  що є постанова Верховної Ради, щоб сьогодні  надати  можливість  провести  пряму  радіотрансляцію  на Україну.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 313.

 

     Рішення приймається, хай уряд забезпечує (Шум у залі).

 

     По фракціях. Так же 313. Там нуль-нуль, ви бачите?

 

     Покажіть по фракціях (Шум у залі).

 

     Цибенко Петро Степанович.

 

     ---------------

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Фракція  комуністів.  Оскільки  внесено  проект постанови  про відповідальність уряду,  я вносив пропозицію надати одному з авторів проекту постанови,  а саме - Георгію  Корнійовичу Крючкову три хвилини для обгрунтування проекту постанови,  і після цього  проголосувати  про  включення  до  порядку  денного   цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Щоб аргументувати проект постанови,  ми слово надамо - питань немає.  Але давайте з'ясуємо, що ми включаємо і куди (Шум у залі). Потім з процедури, почекайте. Що  ж  ви  зразу  -  з  процедури?  У  встановленому  порядку  для аргументації проекту постанови.

 

     Увімкніть мікрофон Георгія Корнійовича. Будь ласка.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Згідно  із  статтею  87 Конституції України "Верховна Рада України за пропозицією не  менш як    однієї   третини   народних   депутатів   України   від   її конституційного    складу    може    розглянути    питання     про відповідальність  Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри    Кабінетові    Міністрів    України    більшістю    від конституційного складу Верховної Ради України".

 

     11 квітня  в  апараті  зареєстровано  пропозицію 222 народних депутатів  розглянути  питання   про   відповідальність   Кабінету Міністрів України. Потім... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Не   заважайте!   Не  заважайте,  я  вас  прошу.  Він аргументує проект постанови.

 

     Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Потім до  цих  підписів  долучилася  ще  значна частина  народних  депутатів,  і  ми  внесли  проект постанови про включення до порядку денного питання про відповідальність Кабінету Міністрів України (Шум у залі).

 

     Ми просимо Верховну Раду прийняти з цього питання постанову.

 

     Одночасно ми вважаємо,  що, оскільки сьогодні слухається звіт уряду,  було б доцільним обговорити ці питання одночасно.  У цьому суть нашої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Георгію Корнійовичу.

 

     З процедури  щодо  цього  питання - п'ять хвилин.  Запишіться (Шум у залі).

 

     Ви не кричіть, запишіться, будь ласка.

 

     Вікторе Андрійовичу,  ви  висловите  думку  уряду   з   цього приводу.

 

     Слово надається Анатолію Морозу. За ним - Віталій Черненко.

 

     МОРОЗ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва   (виборчий   округ   82, Запорізька   область).   Прошу   передати  слово  Симоненку  Петру Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів. Шановні колеги! Відповідно і до Конституції, і до Регламенту, яким керується Верховна Рада під час розгляду будь-якого питання,  фракція комуністів має власну  точку зору  щодо  оцінки  діяльності  уряду  за минулий рік по виконанню програми, яку рік тому прийняла більшість Верховної Ради.

 

     І у зв'язку з рішенням,  яке ми повинні прийняти на  підставі Конституції,  фракція  запропонувала паралельно розглянути питання щодо оцінки діяльності уряду згідно з регламентною  конституційною нормою.

 

     Звіт уряду   передбачає   оцінку,   а  оцінка  може  бути  чи незадовільною,  чи можна  висловити  недовіру.  Користуючись  цією конституційною   нормою,  ми  внесли  пропозицію,  і  я  прошу  не позбавляти   народних   депутатів,   які   підтримали   пропозицію комуністів,   прийняти   рішення  відповідно  до  Конституції,  до Регламенту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Бондаренко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).   Дякую,   Іване   Степановичу.   Взагалі незрозуміло,  хто  там  "ми",  хто вносить таку пропозицію.  Але я прошу передати слово Григорію Омельченку.  Хай він висловить  свою думку.

 

     ГОЛОВА. Григорій Омельченко. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий   округ   146,   Полтавська   область).  Дякую,  колего. Українська народна партія "Собор", депутатська група "Соборність". Шановні колеги!  Прошу без емоцій.  Згідно з Конституцією народний депутат України чи група народних депутатів (у даному випадку  150 чоловік)  мають  право  ставити  перед Верховною Радою питання про включення до порядку денного. Ми це повинні голосувати.

 

     Тому я,  як народний депутат, і група народних депутатів, які підтримали  цю  пропозицію,  нагадуємо  вам,  що  у Верховній Раді України з вересня минулого року до цього часу до  порядку  денного не  включено для розгляду питання про початок процедури імпічменту Президента і усунення його  з  займаної  посади.  Президент  Кучма звинувачується в тяжких злочинах.

 

     Я пропоную  поставити на голосування про включення до порядку денного питання про початок процедури імпічменту Президента  Кучми і створення парламентської слідчої комісії.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Володимир Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 212, м.Київ). "Реформи-Конгрес". Я хотів би сказати декілька слів від імені фракції "Реформи-Конгрес" та від Народного руху України.

 

     Шановні колеги!  Давайте спокійно розберемося в ситуації.  Ми маємо  три різні постанови,  під жодною з яких немає 150 підписів. Зрозуміло,  що  олігархи  бояться,  як  би   так   сказати,   вони висловлюються  -  вимазатися  об  комуністів,  а комуністи бояться вимазатися об олігархів.  То підпишіться разом,  і тоді буде якась одна постанова,  можна буде з нею працювати.  Поки що її немає. Це перше.

 

     Друге. Ви знаєте, що ми голосуємо тільки в четвер і приймаємо рішення тільки в четвер. Тому така поспішність, яку проявляє Петро Миколайович та інші, похвальна була б, якби він їв щось неприємне, то з'їв би більше, а так не треба.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тягнибок.

 

     ТЯГНИБОК О.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ   119,   Львівська   область).   Фракція Українського руху. Прошу передати слово Валерію Асадчеву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую.  Іване  Степановичу,  я  не зовсім розумію,  чому пану Крючкову і  комуністам  ви  даєте  без  запису виступати з трибуни, а інші повинні записуватися.

 

     А тепер  я  хочу  нагадати,  що  голосувати по звіту уряду ми будемо тільки в четвер.  І тільки в четвер з'ясується,  якою  буде оцінка діяльності по звіту.

 

     То, звичайно,  зрозуміло, що і результативне голосування щодо включення до порядку денного  питання  про  відповідальність  може бути  тільки  в  четвер,  як  ми  завжди  в  четвер  голосуємо про включення  до  порядку  денного.  І  я  прошу  не  порушувати   цю процедуру. Сьогодні розглядається питання виключно звіту, при чому навіть голосування по ньому буде тільки в четвер. Тому, якщо хтось дуже  поспішає,  я  думаю,  два  дні потерпить.  А я прошу,  Іване Степановичу, щоб ви дотримувалися Регламенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я даю відповідь. Я надав слово Крючкову відповідно до пропозиції  з  процедури.  Цибенко  вніс  пропозицію  поставити на голосування це питання.  Я надав слово Крючкову для  обгрунтування проекту постанови, щоб було ясно. А зараз йдеться про процедуру по обговоренню, репліка - вкінці.

 

     Володимир Марченко. Будь ласка. Останнє запитання.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемые  депутаты!  Нам  действительно  в  зале необходимо  определиться,  по  какой  процедуре и какие вопросы мы будем  рассматривать,  и  по  каким  вопросам   голосовать.   Есть собранные  депутатами подписи,  переданные в установленном порядке для  того,  чтобы  вместе  с  отчетом  правительства   рассмотреть ответственность правительства, а именно: проголосовать резолюцию о недоверии правительству в соответствии со статьей 115 Конституции. Подготовлен  проект постановления 7229,  который роздан депутатам. Он как раз полностью реализует выписанную Регламентом процедуру  в режиме ad hoc.

 

     Поэтому мы   предлагаем   рассмотреть   сегодня  два  вопроса одновременно: отчет правительства и ответственность правительства. И эти вопросы проголосовать. Кроме того, такое же предложение нами предусмотрено в нашем проекте под номером  7227-2.  Мы  предлагаем Верховному  Совету  принять  соответствующее постановление.  Кроме того,  в пункте 2 мы предлагаем "у  відповідності  до  статті  115 Конституції   Верховній  Раді  України  розглянути  резолюцію  про недовіру Кабінету Міністрів". Регламент позволяет.

 

     Я прошу поставить на голосование предложение Петра Симоненко, а депутатов прошу поддержать его и рассмотреть оба вопроса сразу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки депутату Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция  коммунистов.  В  который  раз  хочу подчеркнуть господину Бондаренко как представителю так называемого большинства.  Есть номер проекта документа - 7221,  где есть ответ на ваш вопрос:  "Есть ли подпись или нет?" Так же, как и господину Бондаренко,  еще  раз  хочу напомнить:  мы,  коммунисты,  такие же народные депутаты,  как и все,  мы имеем точно такие же  права  по Конституции,  по Регламенту и сегодня от Верховного Совета требуем проголосовать наше предложение.

 

     Другое дело, каков будет итог голосования. Сегодня мы требуем выполнить   конституционную   норму.   Мы  внесли  этот  проект  и настаиваем, чтобы было поставлено на голосование.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні   депутати!   Ми   дали   можливість висловитися  з  процедури  з  цього питання.  Мова йде про те,  що відповідно до зібраних  підписів  і  внесеного  проекту  постанови Верховна  Рада  сьогодні  повинна  визначитися  про  включення  до порядку денного питання про відповідальність уряду відносно статей 87  і  115 Конституції.  Сьогодні поки що мова йде про статтю 87 - про включення до порядку денного.

 

     Я нагадую депутатам, що відповідно до статті 3.2.1 Регламенту Верховна Рада голосує по четвергах, але вона може прийняти рішення (і таке в нашій практиці вже було) з процедурного  питання.  Тобто ми   включаємо   питання   до  порядку  денного  сьомої  сесії,  я підкреслюю,  до порядку денного, а потім з ним будемо визначатися. Уряд тут присутній.

 

     Якщо уряд вважає,  що сьогодні може відповідати відповідно до статті 87 разом,  то це буде  враховано  як  доповідь,  якщо  уряд вважає, що йому потрібно взяти для цього п'ять днів, то він має на це право конституційну норму. Тому я ставлю на голосування питання про  включення  до  порядку  денного  (Шум у залі).  Яка репліка?! Зніміть голосування.

 

     Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Ф.  Шановні колеги! Усетаки давайте візьмемо хоч одну  постанову,  де  є  150  підписів під одною,  а не під трьома різними постановами разом. Різні постанови...

 

     ГОЛОВА. Голосується 7221. Він пояснював (Шум у залі).

 

     БОНДАРЕНКО В.Ф. Скільки там підписів?!

 

     ГОЛОВА. 222 (Шум у залі).

 

     Так, все, зрозуміло, цьому кінця не буде.

 

     Проект постанови   7221   вноситься   народними    депутатами Симоненком, Пономаренком, Крючковим. Крючков аргументував її суть. У кого немає, я зачитую.

 

     "Відповідно до статті 87 Конституції  України  Верховна  Рада постановляє:

 

     Включити до  порядку  денного  сьомої  сесії  Верховної  Ради України питання про відповідальність Кабінету Міністрів України.

 

     Розглянути це питання на пленарному засіданні Верховної  Ради України 7 квітня 2001 року".

 

     Я ще раз кажу,  що розгляд буде залежати від уряду. У нього є конституційне право - п'ять  днів  (Шум  у  залі).  А  до  порядку денного включимо. Ви згодні без пункту 2? Так я ж зачитав пункт 2.

 

     Будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,    Прем'єр-міністр   України.   Шановний   Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Уряд просив би сьогоднішній звіт не вважати звітом відповідальності уряду,  тому що уряд хотів би почути,  за що його звинувачують,  і сформувати систему захисту своїх позицій.

 

     ГОЛОВА. Так, зрозуміло.

 

     Конституційна норма  -  п'ять  днів.  До  четверга  з'ясуємо? З'ясуємо.  У четвер будемо голосувати проект постанови,  який буде підготовлено. Зараз голосується внесений проект постанови 7221 про включення до порядку денного сьомої сесії Верховної  Ради  України питання  про  відповідальність  Кабінету Міністрів України.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 252.

 

     По фракціях висвітіть (Шум у залі).

 

     Мене просять зачитати по фракціях,  але я думаю,  що це  дуже багато часу займе.

 

     Проекту Омельченка  в  мене  немає,  він не розглядався ні на засіданні Погоджувальної ради, ніде (Шум у залі).

 

     Я ще раз вас прошу до уваги!

 

     ---------------

 

     Переходимо до  розгляду  порядку  денного.  Звіт  уряду   про виконання  Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту" в 2000 році.  Доповідає Прем'єр-міністр  України Віктор Андрійович Ющенко (Оплески).

 

     ЮЩЕНКО В.А.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати,  гості! Дякую передусім за активність, яку ви проявили у співпраці з урядом протягом цього періоду.

 

     Критика та  компроміси були,  я переконаний,  і надалі будуть важливим важелем ефективної  роботи  уряду.  Це  також  міра,  яка визначає взаємний інтерес та поступ у розвитку.

 

     Шановні народні  депутати,  детальний звіт про роботу уряду в минулому році та основні завдання уряду на 2001 рік  вам  роздані, тому дозвольте зупинитись на більш важливому.

 

     У посланні  Президента  України  до  Верховної  Ради  України "Україна - поступ у ХХІ століття" перед урядом було поставлене  як ключове,  як  стратегічне  завдання  подолати  негативну тенденцію спаду,  закласти  міцний  фундамент  довгострокового   стабільного зростання.

 

     Виходячи з   цього,   нами   були   здійснені   необхідні  та фундаментальні кроки,  які дають сьогодні підстави обговорювати не просто  реформи,  а  конкретні механізми їх реалізації,  політичні рішення та їх наслідки.

 

     Сьогодні ми  підійшли  до  нового   рубежу,   коли   потрібно зупинитись і ще раз обдумати шляхи нашого суспільного економічного розвитку.  Цей рубіж є критичною  межею  випробування  держави  на зрілість. Або ми станемо сильнішими і отримаємо кращу перспективу, або не пройдемо черговий раз випробування і зірвемось у прірву.

 

     Політична ситуація в країні  накладає  відбиток  на  все,  що відбувається в економіці. Уряд чудово розуміє, що всі його кроки в економічній  площині  розглядаються  не  тільки   з   точки   зору конкретних   економічних   результатів,  а  й  інколи  протилежних інтересів  різних  політичних  сил,  ділових  кіл  та  інших  груп суспільства.

 

     Саме тому   ми  постійно  працювали  спільно  з  Президентом, парламентом України,  громадськістю. Реальна співпраця гілок влади і,  зокрема,  робота  політичної більшості в парламенті дала змогу закласти  підвалини  для  досягнення  позитивних   результатів   у економіці.

 

     Тривала політична  стабільність  минулого  року  одразу  дала поштовх для системних перетворень: ми почали структурну перебудову податково-бюджетних відносин, аграрного та енергетичного секторів, більш динамічного розвитку набула приватизація.

 

     І якщо нам вдалося знайти адекватну  відповідь  на  більшість поставлених   завдань,  я  свідомий  того,  що  це  є  результатом загальносуспільного діалогу.  Ми здобули  в  цьому  новий  власний досвід і власні рецепти розвитку.

 

     Шановні народні  депутати,  ви  пам'ятаєте,  з якими пасивами розпочав роботу уряд.  Країна стояла перед  загрозою  дефолту.  Ми мали розбалансовану бюджетну систему з глибоким дефіцитом бюджету. Борги з пенсійного забезпечення та  заробітної  плати  працівникам бюджетної  сфери  складали  відповідно  1,4  і 3 мільярди гривень. Енергетична  система  мала  найнижчу  у  своїй  історії  інкасацію платежів  і  в  будь-який момент могла зупинитися.  Хронічний спад сільськогосподарського   виробництва   став    фактором    загрози національній   і   продовольчій   безпеці.   Нестабільні   ціни  і нестабільні гроші.

 

     Вирішити всі  ці  проблеми  -  саме  таким   було   політичне замовлення на адресу уряду з боку Президента України та парламенту України.

 

     Уряд намагався не тільки забезпечити економічну стабільність, а  й  закласти  передумови економічного зростання.  Протягом цього періоду  уряд  діяв  таким   чином,   щоб   зберегти   спадковість перспективних економічних тенденцій,  закладених у попередні роки. Можемо сказати,  що стоїмо на досягненнях  і  помилках  політичної еліти часів української незалежності.

 

     Уряд робив  усе  можливе  для того,  щоб в Україні закінчився період антикризових програм як економічних, так і соціальних.

 

     Сьогодні почався  відносно   стабільний   період   соціально- економічного  зростання.  Це  означає,  що  ми  можемо пропонувати громадянам  України   більш   довгострокову   перспективу,   більш довгострокові  цілі.  Можемо  планувати  та  реалізувати стратегію зростання за різними напрямами - освіта,  медицина,  культура, про пріоритетність яких не могло бути й мови під час кризи.

 

     Однак досвід   показує,   що   для  успішної  реалізації  цих ініціатив необхідне особливе політичне середовище,  яке сприяло  б діалогу та узгодженню інтересів влади,  бізнесу,  громадськості та всіх політичних груп.  Без цього  будь-які  зусилля  уряду  будуть неефективними та не дістануть підтримки у суспільстві.

 

     Ми повинні  створити в Україні такий політичний клімат,  який забезпечив би відкритий діалог суспільних груп,  гарантії розвитку національного капіталу,  активну роботу громадських інституцій. Це дасть можливість позбутися  спекуляцій  на  політичних  гаслах  та викривлень змісту економічних перетворень, забезпечить обговорення суті  економічних  тенденцій,  а   не   псевдопроблем.   І   тоді, врешті-решт,   ми   вибудуємо  систему  взаємних  домовленостей  і зобов'язань.  Тільки за таких умов ми зможемо сформувати адекватні вимоги до системи управління та забезпечити їх дотримання.

 

     Урядова стратегія  першого  року  виконання програми "Реформи заради добробуту":  поєднання антикризових заходів  з  формуванням засад довготермінового розвитку.

 

     Шановні народні   депутати!   Сьогодні   вперше   в   історії незалежності нашої держави Кабінет Міністрів  України  звітує  про виконання затвердженої програми діяльності.

 

     Розробляючи програму   діяльності,  визначаючи  механізми  її реалізації на перший рік  п'ятирічного  циклу,  уряд  розумів,  що стоїть  перед  непростим завданням:  поєднати заходи з досягненням стратегічних цілей та термінові невідкладні завдання,  невирішення яких могло нівелювати будь-яку діяльність та призвести до зниження життєвого рівня населення, соціальної кризи.

 

     Починаючи працювати над втіленням програми,  ми знали, що так чи  інакше  постанемо перед вибором:  за що братися негайно,  а що може і зачекати,  що є тактичним, що є стратегічним. Уряд сприймає як справедливу критику за те,  що нам не завжди вдавалося поєднати і пов'язати розв'язання  термінових  болючих  проблем  та  завдань стратегічного будівництва.  Однак економічна політика є мистецтвом задоволення безмежних потреб обмеженими ресурсами.  Тому ми  часто повинні  були  спрямовувати  основні  свої  зусилля на ті напрями, кризовий стан яких не тільки стримував  реформи  в  Україні,  а  й паралізував економіку.

 

     Погашення заборгованості.  Чи  міг  уряд  реалізувати глибокі структурні реформи у соціальній сфері, коли остання через хронічні заборгованості  перебувала  на  межі краху?  Ми не мали морального права займатися чимось іншим, поки не було погашено пенсійні борги обсягом  один  мільярд триста мільйонів гривень.  І ми це зробили. Сьогодні поточні  виплати  фінансуються  повністю,  заборгованості більше  не  виникає.  Середній  розмір пенсій з січня 2000 року по сьогодні  збільшено  на  42  відсотки.  У   реальному   обчисленні зростання становить майже 10 відсотків.

 

     Несерйозно було  б  розпочинати  давно назрілу реформу оплати праці в умовах багатомісячної та  багатомільярдної  заборгованості перед громадянами.

 

     Протягом минулого  і  за  три  місяці поточного року загальну заборгованість вдалося скоротити в 2,6 раза.  З державного бюджету ми  повністю  розрахувались  з  цим боргом.  Практично на сьогодні погашені борги місцевих бюджетів  із  заробітної  плати.  Загальні видатки  на соціальні заходи та гуманітарну сферу порівняно з 1999 роком зросли майже на 30 відсотків,  бюджет  по  цих  статтях  був перевиконаний у минулому році майже на 8 відсотків.

 

     Уникнення дефолту.  Уникнення  дефолту  наприкінці  2000 року урядом розглядалось як безальтернативне завдання, адже тоді йшлося не лише про гідність та ділову репутацію Української держави,  а й загалом про перспективи виходу України з економічної кризи.

 

     Я з  усією  відповідальністю  хочу  ще  раз  наголосити,   що вирішальну  роль у той момент мала консолідація політичної влади в державі, а це стало найкращим доказом платоспроможності України та показало  здатність  прийняти програму "Реформи заради добробуту". Ми  домовилися  з  приватними  інвесторами  про   реструктуризацію зовнішнього  боргу,  який  складав більше ніж 2,5 мільярда доларів США.  99,6 відсотків  усіх  платежів  було  реструктуризовано.  Це унікальний  випадок  у  фінансовій  історії.  У  такий спосіб уряд отримав  можливість  зосередитись  на  формуванні   довгострокової політики в економічній сфері.

 

     Протягом одного фінансового року зовнішній борг було зменшено на 2,1 мільярда доларів,  або на 17 відсотків.  Це теж  унікальний випадок.  Нагадаю,  що  протягом  1993-1999  років борги і боргова залежність Української держави щорічно зростала на  60  відсотків. Водночас    уряд   фактично   відмовився   від   прямих   кредитів Національного банку.  Я вірю в те,  що і  в  поточному  році  біда обійде  Україну,  і  ми  разом  з  партнерами  по Паризькому клубу домовимося   проводити    виважену    і    раціональну    політику реструктуризації.

 

     Реформування паливно-енергетичного  сектора.  Приступаючи  до довготермінової   реформи   паливно-енергетичного   комплексу    з активами,  які  отримав  уряд,  було  і  нереально,  і небезпечно. Реалізація антикризових заходів  здійснювалась  шляхом  ліквідації бартерних  та  інших  негрошових  форм  розрахунків і забезпечення прозорості оптового ринку електроенергії.

 

     Перше. Уряд  призупинив  дію  25  попередніх  рішень,   якими дозволялися   бартерні   схеми   та  взаємозаліки  і  заборонялося відключення неплатників.  Верховна Рада внесла конструктивні зміни у Закон України про енергетику.

 

     Друге. Було   запроваджено  проведення  аукціонів  з  продажу вітчизняних нафти та газу.  Було  вперше  лібералізовано  ціни  на енергоносії національного виробництва.

 

     Третє. Урегульовано боргові стосунки з Російською Федерацією, суттєво  зменшено  бартер  та  на  100  відсотків   профінансовані бюджетні  видатки  з  платежів  у  паливноенергетичному  комплексі України.

 

     У результаті посилився контроль за  рухом  грошових  потоків. Грошові  платежі тільки в електроенергетиці зросли з 110 мільйонів гривень щомісячно у 1999 році до 1,2 мільярда  гривень  у  березні поточного   року.   Почалося   впровадження   ринкових   принципів ціноутворення.

 

     Ми не тільки не  допустили  розвалу  об'єднаної  енергетичної системи  взимку 1999-2000 років,  належно підготувалися до минулої зими, але і в чотири рази зменшили кількість вимкнень споживачів і в шість разів їх тривалість для регулювання балансів енергії.

 

     Стабілізація ситуації  в  енергетичній  галузі дає можливість перейти до структурних реформ у паливному секторі.  Уряд  розуміє, що   розв'язання   основних   проблем  ще  попереду:  модернізація обладнання підприємств,  вирішення проблем Чорнобильської  атомної електростанції,  ефективна  приватизація підприємств комплексу,  а також адекватна антимонопольна політика в галузях,  які  за  своєю суттю є природними монополіями.

 

     Хочу наголосити,  що  майбутнє  української  енергетики  уряд бачить  у  використанні  українського  вугілля  як   пріоритетного енергетичного ресурсу нації.

 

     На переконання  уряду,  гальмом  усіх  попередніх  років була м'яка і до того ж глибоко розбалансована бюджетна політика.  Маючи хронічний дефіцит державного бюджету від 4 до 8 відсотків щорічно, влада  виходила  на  фінансовий  ринок  і  через  інфляцію,  через зниження   соціальних   стандартів   відбирала   обігові   ресурси економіки,  щоб  забезпечити  покриття  незбалансованих  державних фінансів.  Такою  була  логіка,  на  думку уряду,  самовідновлення економічної кризи в українській історії.  І нам належало цю логіку зламати.

 

     Економічне зростання   минулого   року   зумовлене   багатьма факторами,  але  без  перебільшення  ключову  роль  тут   відіграв принципово  новий  підхід  до  формування  та реалізації бюджетної політики.   Результатом   зваженої   бюджетної   політики    стало вивільнення  з  державного  споживання майже 8 мільярдів гривень з розрахунку на рік, які у формі ресурсів пішли в економіку. Я хотів би однозначно заявити,  що саме на основі цього ресурсу відновлено економічне зростання,  саме на його базі ми отримали перевиконання приросту бюджетних надходжень у минулому році на 14 відсотків.

 

     Отже, через  відновлення  економічного зростання та виконання бюджету ми,  врештірешт, повернулися до головної програмної мети - забезпечити  зростання  добробуту  народу  через  повне  виконання соціальних зобов'язань держави перед людьми.  Як наслідок,  питома вага видатків соціального спрямування збільшилася на 40 відсотків.

 

     Ви, шановні народні депутати,  затвердили,  по суті,  один із найбільш соціальних бюджетів країни.  Концентрація зусиль уряду на здоровій   бюджетній  політиці  сприяла  формуванню  якісно  нових тенденцій,  що у свою чергу є підгрунтям для  сталого  динамічного розвитку.

 

     Вперше в новітній історії України відбулося реальне зростання внутрішнього  валового  продукту   практично   в   усіх   секторах економіки. Вперше держава не просто не позичала гроші, а скоротила свій борговий  тягар.  Уперше  зростала  зайнятість  населення  та спостерігалася  позитивна  динаміка сукупного внутрішнього попиту. Уряд уперше не  тиснув  на  Національний  банк,  навчаючи  скільки друкувати  грошей,  відбулася  вперше  гармонізація  монетарної  і бюджетної здорової політики.  Вперше підприємствам  було  залишено повний  обсяг  амортизаційних  відрахувань.  Вперше  започатковано прозору систему міжбюджетних трансфертів і багатобагато іншого.

 

     Протягом минулого року  вдалося  суттєво  зміцнити  експортні позиції  України на світових ринках.  Позитивний баланс зовнішньої торгівлі товарами склав зновутаки вперше 779 мільйонів доларів США порівняно  з  від'ємним сальдо 244 мільйони доларів у попередньому році.  У 2000  році  темпи  зростання  експорту,  шановні  народні депутати,   на   чверть  перевищували  темпи  зростання  реального внутрішнього валового продукту.

 

     Експортна орієнтація української економіки  виявилася  дієвою підтримкою    високих   темпів   економічного   зростання.   Однак підвищеними темпами зростали також національні доходи від розвитку внутрішнього ринку. Це зумовило скорочення частки чистого експорту в  структурі  внутрішнього  валового  продукту  від  5,5  до   4,4 відсотка.  Сукупне внутрішнє споживання при цьому вперше в історії незалежної  України  зросло  майже  на  7   відсотків,   а   обсяг капітальних вкладень - 12 відсотків. Це надзвичайно важливо.

 

     Окремо хочу підкреслити,  що урядова політика є і надалі буде спрямована на підтримку лише національного  виробника,  незважаючи на зовнішні чи внутрішні ринки збуту його продукції.

 

     Позитивна динаміка     економічного     розвитку    зумовлена відновленням  фінансової  стабільності,  довіри  до   національної валюти.  Нам вдалося поєднати і,  можливо вперше,  тверду бюджетну політику і сильну монетарну політику.  Номінальний  обмінний  курс гривні  до  долара  США  за  весь  2000  рік зменшився лише на 4,2 відсотка,  практично гривня була стабільною. Рівень її ревальвації становив  17 відсотків.  Стабільність гривні стимулювала зростання депозитів  домашніх  господарств.  Загальний  приріст  їх  за  рік становив 53 відсотки, або 2,3 мільярда гривень.

 

     Ми, шановні   народні  депутати,  спостерігаємо  зовсім  іншу поведінку на внутрішньому ринку ключового  інвестора  -  населення України.  На  початок  цього  року  депозити  населення  в пасивах банківської системи вже дорівнювали  майже  7  мільярдів  гривень. Протягом   року  спостерігається  стабільне  зростання  попиту  на гривню.  Зросла  монетизація,  впала  доларизація.  Фактично   без серйозної  зовнішньої  підтримки  і  завдяки  виконанню  в повному обсязі зобов'язань з обслуговування зовнішніх  боргів  вдалося  не тільки  не  зменшити,  а  й  наростити  обсяги  валютних  резервів Національного банку більш ніж на 36 відсотків.

 

     Важливу роль у забезпеченні зростання національної  економіки відіграв  банківський  сектор.  В  уряду не було потреби покривати дефіцит бюджету шляхом залучення додаткових кредитних ресурсів. Це зумовило   значне   зростання   обсягів   квотування  національної економіки,  яке минулого року збільшилося  в  національній  валюті майже на 62 відсотки. Це безпрецедентний показник!

 

     Зважені і  комплексні  дії  уряду  сприяли зменшенню вартості запозичень,  розширенню доступу  економіки  до  кредитів.  Середня ставка  за кредитами в грудні 2000 року була на 28,5 пункту нижчою відповідного  показника  попереднього  року.   Сьогодні   вона   є найнижчою за останні три роки - 30-31 відсоток.

 

     Системні антикризові    заходи    формують   передумови   для поглиблення  структурних  реформ.  Так  на   прикладі   сільського господарства   можна   показати  причиннонаслідкові  зв'язки,  які спроможні тільки за один рік перетворити хронічно збиткову  галузь на потенційно привабливий інвестиційний об'єкт України.

 

     Якщо б переді мною було поставлене завдання коротко змалювати логіку урядових дій,  суть  аграрної  політики  у  2000  році,  то головне,  на що я хотів би звернути увагу, шановні колеги, полягає в  наступному.  Поперше,  широкомасштабна  реформа  на  селі  була неможливою  без  указів Президента.  Спираючись на принципи указів Президента щодо проведення аграрної реформи,  ми почали з того, що повністю  лібералізували  ціни,  поклавши  край диспаритету цін на основні товарні групи сільського господарства. В результаті за рік селяни додатково отримали більше семи мільярдів обігових коштів.

 

     По-друге, це  бюджетна підтримка.  Якщо оцінити все,  що було зроблено в 2000 році,  з точки  зору  реструктуризації,  списання, пролонгації  заборгованості,  -  це ще 10 мільярдів гривень.  Уряд заплатив високу ціну,  щоб відійти від  ганебних  схем  бартерного кредитування,    щоб    створити    цивілізовані    умови   роботи сільськогосподарської галузі. Але треба було заплатити таку ціну.

 

     Сьогодні можна стверджувати,  що за рік роботи в  цій  галузі фактично  вдалось запровадити режим "вільної економічної зони".  У сільському господарстві ми  маємо  найбільш  сприятливу  податкову систему: сукупне оподаткування в галузі становить 7 відсотків. Для порівняння в Російській Федерації - 21 відсоток.  В інших  галузях української економіки, як правило, - 35 відсотків.

 

     Відтак третій  крок  -  відновлення банківського кредитування агропромислового комплексу.  Минулого року  сільське  господарство отримало загалом майже 2 мільярди гривень кредиту,  або в 4,6 раза більше,  ніж попереднього року.  Без цього у  нас  не  було  б  ні посівної,  ні  такого  завершення сільськогосподарського року,  ні підготовки до весни 2001 року.  За три  місяці  цього  року  банки видали  селу  понад  мільярд  гривень  кредитів,  що в п'ять разів більше, ніж минулого року.

 

     Позиція уряду  щодо  села  була  і  залишається  відкритою  і чесною.  Ми  і  далі  проводитимемо політику здешевлення кредитних ресурсів на рівні 75 відсотків від рівня облікової ставки,  прямої фінансової   підтримки   розвитку   ряду   галузевих   програм   - насінництва,  племінної справи тощо.  Водночас вживатимемо заходів щодо   запобігання  ціновій  дискримінації  сільськогосподарського виробництва, стимулюючи розвиток конкуренції в суміжних галузях.

 

     Минулорічні зміни в економіці мають  системний  характер.  Ми отримали  стійкі  позитивні  тенденції,  які повинні стати основою вирішення довгострокових завдань зростання.  Образно кажучи, торік ми  розчищали  майданчик  та  закладали  фундамент,  цього року ми будуємо.

 

     Чи могли  ми  йти  іншим   шляхом?   Відповідь   уряду:   ні, альтернативи бути не могло.

 

     Сьогодні я  хочу  також  згадати події,  що відбувалися в цій залі рік тому.  Досить багато голосів звучало тоді проти  програми дій  уряду.  Лишаючи  осторонь  питання  мотивації цих заяв,  можу сьогодні  сміливо  констатувати  -  спільно  ми  прийняли  з  вами правильне рішення.

 

     Статистичний аналіз переконливо свідчить,  що від початку дії програми  темпи   економічного   зростання   в   Україні   суттєво прискорились.  Ось  лише  деякі приклади.  За період з квітня 2000 року по березень 2001 року зросли:  реальна заробітна плата  -  на 6,1  відсотка;  обсяг  промислової продукції - на 16;  виробництво товарів  народного  споживання  -  на  23;  продукція   сільського господарства - на 10,3;  капітальні вкладення - на 12,4; експорт - на 24; індекс споживчих цін - лише на 17,3 відсотка.

 

     Наведені цифри говорять самі  за  себе.  Публічна  декларація намірів державної політики,  якою,  по суті, є програма дій уряду, чітко окреслила орієнтири для політиків і урядовців різних рівнів, підприємців,   активно  сприяла  формуванню  позитивних  очікувань інвесторів і звичайних громадян. Віра суспільства у стабільність і послідовність   державної   політики   є   найважливішою   основою соціально-економічного  зростання.  Тому   сьогодні   важливо   не втратити шансу,  перспективи,  яку ми спільно отримали. Це та сама ластівка,  яку ми випустили з рук у 1997 році  та  згодом  у  1999 році,  коли можливості ситуації для подолання кризи були ні чим не гірші,  ніж сьогодні. Однак тоді політичні протистояння в черговий раз дали нам урок. Нехай він для нас буде останнім.

 

     Я розумію,  що результати діяльності, про які сьогодні звітує уряд,  по-різному сприймаються в суспільстві,  і це закономірно  і природно.  Але  ми  відразу  хочемо зробити три застереження,  щоб позиція уряду була чіткою і зрозумілою.

 

     По-перше, ми ще раз хочемо наголосити,  що уряд реалістично і самокритично  оцінює  результати своєї роботи.  Ми переконані,  що перебуваємо тільки на  шляху  до  побудови  в  Україні  економічно ефективного  суспільства  і  тому  ні  про  яке самозаспокоєння чи самолюбування від успіху в уряді немає.

 

     По-друге, ми хотіли б,  щоб діяльність уряду  розглядалася  в контексті того,  що він зробив у минулому році, а не відповідав за прояви в 2001 році тих негативних тенденцій,  які  сформувалися  в нашому суспільстві ще задовго до 2000 року.

 

     По-третє. Ми  абсолютно  не  сприймаємо гіпотезу деяких наших опонентів,  що економічні успіхи країни - це результат жонглювання урядом   потрібними   статистичними   показниками.  Зауважимо,  що методологія збору і обробки  статистичних  даних,  які  визначають найважливіші   показники   економічного   зростання   в   Україні, сформована  ще  в  1996  році,  і  нинішній  уряд  ніяких  змін  у методологію не вносив.

 

     Зусилля уряду  в 2001 році будуть спрямовані на збереження та розвиток перспективних економічних тенденцій,  досягнутих минулого року.  Уряд повинен надати їм стійкого,  безповоротного характеру, без цього ми не  зможемо  говорити  про  вагоме  підвищення  рівня соціальних стандартів у нашому суспільстві.

 

     Розумію, що  мені  за  браком  часу не вдасться дати вичерпні відповіді на всі запитання щодо  шляхів  усунення  негативів,  для цього нам треба спільно попрацювати і провести непростий діалог із залученням до нього найширших політичних,  ділових та  громадських кіл, а також ряд ключових ідей.

 

     Влада для    суспільства:    впровадження   моральних   засад соціальної політики уряду.  З політикою поряд йде мораль. Якщо тут немає гармонії, то народжується або політиканство, або диктатура.

 

     Подолання бідності  -  незмінний  лейтмотив  роботи уряду.  У посланні Президента України до  Верховної  Ради  про  внутрішнє  і зовнішнє  становище  в  Україні  в  2000  році  подолання бідності визначено одним із  найголовніших  завдань  соціально-економічного розвитку країни.  "Бідність є батьком революції і злочинності",  - так сказав Арістотель у 350 році до Різдва Христового.

 

     Для реалізації програми боротьби з бідністю  вже  на  початку цього  року  закладено  потужне економічне підгрунтя.  Зокрема,  у першому кварталі 2001 року приріст внутрішнього валового  продукту становив  7,7  відсотка,  промислової продукції - 17,7 відсотка до відповідного  періоду  минулого  року.  Це  є,   шановні   народні депутати, найвищими показниками серед країн СНД.

 

     Реальні доходи   населення   і  реальна  заробітна  плата  за січень-лютий 2001 року зросли відповідно на 8,6 і 13,1 відсотка. З урахуванням низького (100,6) індексу інфляції в березні є підстави стверджувати,  що досягнуто стійкого випередження темпів зростання реальних грошових доходів населення і заробітної плати порівняно з темпами внутрішнього валового продукту.

 

     Уряд передбачає,  що  ці  заходи  в  комплексі  дадуть  змогу підвищити  в  2001 році рівень реальних грошових доходів населення на  8-10  відсотків,  а  реальної  заробітної  плати  -  на  10-12 відсотків.  За  нашими  прогнозами,  приріст внутрішнього валового продукту слід очікувати в межах 6-8 відсотків.

 

     Для підтримки людей,  які потребують додаткового  соціального захисту,   передбачається   проводити  систему  адресних  допомог, реформувати  процедуру  їх  надання,  серйозно   спростити.   Буде збільшено  розмір  державної  допомоги сім'ям з дітьми.  В бюджеті 2001 року  її  фінансування  зросло  більш  як  на  176  мільйонів гривень,  або  на  третину.  З  метою  організації дієвої допомоги малозабезпеченим  сім'ям  у  бюджеті  передбачено  280   мільйонів гривень проти 7 мільйонів гривень минулого року.

 

     І нарешті,  про одне з найактуальніших і найскладніших питань

- реформування соціального страхування,  передусім  пенсійного  та медичного.

 

     Крім уже  зробленого,  наприкінці  березня урядом затверджено першочергові заходи щодо подальшого проведення пенсійної  реформи. Найближчим  часом  буде створено консультативний дорадчий орган із пенсійної реформи на чолі з  Головою  Верховної  Ради  України  та Прем'єр-міністром  України.  До  розгляду у Верховній Раді України готуються законопроекти з питань пенсійної реформи.

 

     До 1 жовтня планується вирішити питання  коригування  пенсій, призначених  до  1992  року,  з  метою  їх підвищення до рівня 106 гривень на місяць.

 

     Наприкінці минулого   року    указом    Президента    України затверджено Концепцію розвитку охорони здоров'я населення,  і нині широко обговорюється законопроект про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.

 

     Уряд виходить з того,  що комплексний стратегічний підхід має бути основою  всіх  соціальних  реформ.  Я  певний,  тут  особливо ретельно слід дотримуватися принципу "не нашкодь".

 

     Влада для бізнесу:  створення безпечних і стабільних умов для розвитку національного капіталу.  Робити  політику  стабільною  та передбаченою  змушує  нас  саме  життя.  Ділові люди,  підприємці, власне,  всі ті,  хто є авторами реального українського зростання, повинні  планувати свою діяльність на тривалий період,  відчуваючи впевненість у  керованості  та  прозорості  урядової  політики.  У надзвичайно  складних  кризових  умовах,  які  складалися у нашому суспільстві,  національний капітал уже не раз  підтверджував  свою життєспроможність   та  високу  продуктивність  своєї  діяльності. Настав час  дати  цим  людям  можливість  повністю  розкрити  свій потенціал,  забезпечити прозорість ділового середовища, підтримати прагнення  бізнесу  інвестувати  в  майбутнє.  Таким  уряд  бачить сьогодні одне із своїх політичних завдань.

 

     Український діловий  світ  переживає  складні трансформаційні зміни.  Розпал пристрастей довкола діяльності уряду є  виявом  цих процесів  і  свідчення високого попиту на нову роль влади в умовах сталого розвитку.  Мушу чесно визнати,  що нам не вдалося до кінця налагодити   відвертий   діалог   з  представниками  національного капіталу.  Періодично обидві сторони втягувалися у протистояння, в тому числі політичне,  з'ясовуючи,  хто - влада чи бізнес - більше винен у повільному поступі реформ в окремих секторах. Ми все ще не дійшли  згоди  у  стратегічних  питаннях розвитку підприємництва з окремими представниками інтересів бізнесу,  зокрема з  Українською спілкою промисловців та підприємців.

 

     Однак я  не  сприймаю  звинувачення  стосовно  того,  що уряд нічого не зробив,  щоб прискорити поступ реформ в окремих секторах національної  економіки.  Обставини  не  давали  нам  бути  завжди послідовними,  але це був рух у правильному напрямі. Впевнений, що незалежно  від  того,  які  люди  працюватимуть в уряді,  проблема забезпечення рівних та справедливих правил гри для всіх  суб'єктів господарювання,  що  є  базовим  принципом  будь-якої життєздатної економіки, повинна бути вирішена у найближчій перспективі.

 

     Уряд добре розуміє,  що йому  поки  що  не  вдалося  створити ефективну   модель   присутності   влади   в   економіці.  Держава залишається великим економічним  гравцем,  що  провокує  приватних власників  до  "приватизації"  владного  ресурсу.  Будь-які  форми податкової  дискримінації,  прихованого  субсидіювання   збиткових виробництв,   нормотворення   "на  замовлення"  більше  не  можуть вважатися виявом хвороби зростання.  В державі сформувалися досить чіткі  традиції  вилучення  владної  ренти.  Зруйнувати цю систему одним махом неможливо, тут необхідний адекватний комплекс заходів, на реалізацію яких потрібен час.

 

     Упевнений, якщо  ми не будемо називати речі своїми іменами та не налагодимо діалог між усіма зацікавленими сторонами, - всі наші намагання  усунути так званий державний рекет залишаться імітацією боротьби з корупцією.

 

     Залишається фактом,  що саме через адміністративну  слабкість влади ми не спромоглися провести інвентаризацію державних активів, щоб звільнитися від неефективних виробництв,  які тільки  знищують ресурси та деформують критерії економічної ефективності. Не змогли налагодити й ефективну роботу фондового ринку  задля  концентрації капіталу на найбільш ефективних національних напрямах.

 

     Ви могли   переконатися,  що  більшість  економічних  зрушень минулого  року  стали   наслідком   ініційованих   урядом   певних економічних    самообмежень,    таких   як:   заборона   бартерних розрахунків,  припинення неплатежів, погашення заборгованості всіх видів, анулювання більше 259 постанов уряду для бізнесу.

 

     Водночас, на нашу думку, вдосконалення потребує діяльність не тільки виконавчої, а й інших гілок влади, зокрема судової. Адже ні для  кого  не  секрет,  що  досить  часто  судочинство намагаються використати  як  засіб  економічного  та   політичного   тиску   в конкурентній  боротьбі  як  на  рівні приватного бізнесу,  так і у відносинах органів виконавчої влади та підприємців.

 

     Уряд переконаний, що слід відмовитися від вибіркового підходу до порушників законодавства.  Ми повинні стати рабами законів, щоб бути вільними.  Якщо нам вдасться це зробити, ми відкриємо шлях до масштабної  легалізації  українських  капіталів,  до  вирівнювання приватизаційних можливостей українських та іноземних інвесторів.

 

     Проблеми детінізації   економіки   і   легалізації   тіньових капіталів  -  взаємопов'язані процеси,  і їх потрібно розв'язувати одночасно і якнайшвидше.  Настав час визнати, що зниження податків

-   це   виключно   політичне  рішення.  Сьогодні  саме  в  умовах профіцитного бюджету країни та економічного зростання рішення  про зменшення  податків буде найменш болючим для економіки і практично не вплине на виконання бюджету.

 

     Шановні народні депутати!  Останній  рік  продемонстрував  ще один  важливий  практичний урок:  для безповоротних перетворень не обійтися без суспільної злагоди, без суспільного розуміння мети та перешкод,  що  їх  потрібно  разом  долати.  У  своїй  програмі ми виходили з  того,  що  чіткі  стратегічні  цілі  уряду  є  основою прогнозованості дій влади в її відносинах з громадою.  Разом з тим ми свідомі, що часом конкретні кроки чи мотиви деяких рішень уряду залишалися   незрозумілими   для  громадськості.  Багато  урядових новацій  залишалися  не   поміченими.   Відтак   намагання   уряду запровадити   більш   справедливі   правила   гри   для  суб'єктів вітчизняної економіки часто не знаходили громадської підтримки.

 

     Зараз ми стоїмо на порозі серйозних  структурних  реформ,  що зачіпають інтереси мільйонів співвітчизників.  Саме це вимагає від уряду нового рівня  відкритості  та  прозорості  його  діяльності, постійного  суспільного  діалогу  щодо  визначення змісту та форми реалізації запланованих перетворень.

 

     Перед урядом  стоїть  практичне  завдання  -   розробити   та здійснити комплекс заходів,  спрямованих на кардинальне підвищення конкурентоспроможності українських підприємств.  За дуже невеликим винятком   конкурентоспроможність  нашої  економіки  на  зовнішніх ринках сьогодні визначається низькою вартістю вітчизняної  робочої сили   та   екологічно  шкідливим  характером  виробництва.  Отже, пріоритетом  уряду  на  найближчий  час  будуть  саме   структурні реформи.  Це  потребує  величезних  суспільних  зусиль  та значних фінансових  витрат.  Передусім  йдеться  про   створення   системи підтримки  та  сприяння  розвитку  в  Україні  високотехнологічних виробництв,    про    глибоку     реструктуризацію     енергетики, агропромислового комплексу,  базових галузей промисловості.  Тобто тих секторів,  що переобтяжені  застарілими  проблемами  та  мають стратегічне значення для держави.  Для цього необхідно раціонально задіяти всі наявні ресурси,  в тому числі фінансування за  рахунок коштів  бюджету цільових виробничих програм,  збільшення державних видатків на фінансування фундаментальної науки, без підтримки якої розвиток   наукомістких   виробництв   практично  неможливий.  Але насамперед ми повинні навести лад у державному секторі  економіки. Перші  наші  кроки  пов'язані  з  оптимізацією структури державної власності - принципово важливий напрям економічної  реформи,  який закладає  фундамент  відновлення  інвестиційного процесу і сталого багаторічного  зростання,  -  це  чесна,   прозора   і   ефективна приватизація. Після закінчення масової приватизації в 1999 році ми поставили перед  собою,  на  мою  думку,  дуже  складне  завдання: поєднати   необхідність   забезпечення   грошових  надходжень  від приватизації та залучити ефективного власника на підприємства,  що приватизуються.

 

     Надзвичайно важливою    є    сьогодні    фіскальна   складова приватизації.  Водночас  ми  усвідомлюємо,  що  на   перший   план поступово   повинно  виходити  питання  забезпечення  ефективності приватизації,  яка має  на  меті  сприяти  структурній  перебудові економіки,  а  також  появі ефективних власників у різних секторах економіки.  У 2000 році приватизаційні надходження  становили  2,1 мільярда гривень,  що перевищує аналогічні показники за всі минулі роки разом узяті. Проте мені не хотілося б замовчувати і ризики, з якими ми стикаємося.

 

     По-перше, ми відчуваємо всі наслідки негативного іміджу, який склався на світових ринках по відношенню до  Української  держави. Відображається  це в низькій зацікавленості інвесторів щодо участі в  українській  приватизації.  По-друге,  не  може  не   викликати занепокоєності  стан  розвитку  фондового  ринку.  По-третє,  уряд приділятиме  особливу  увагу  вдосконаленню  управління  державною власністю,  розуміючи,  що державний сектор і надалі відіграватиме значну     роль     в      економіці.      Схвалена      концепція корпоративно-дивідендної   політики   держави  запроваджує  чітку, прозору  та  диференційовану  систему  визначення   прибутку,   що спрямовується   на  виплату  дивідендів.  У  поточному  році  уряд здійснить систему необхідних заходів для завершення вступу України до Світової організації торгівлі.

 

     Шановні колеги,  переконаний:  виконання програми дій уряду в 2001 році підтвердить,  що економічне зростання  в  Україні  -  не випадковий   збіг  сприятливих  обставин  та  зовнішньоекономічної кон'юнктури,  а  реальна  закономірність  обумовлена   проведенням ефективних економічних та соціальних реформ.

 

     Шановні народні   депутати,   процеси,   які  відбуваються  в Україні,  на моє переконання, є свідченням того, що суспільство як у політичному, так і в економічному розумінні зробило рішучий крок уперед.  Коли  в  соціальній  системі  відбувається  зрушення,  то стосовно цієї точки зростання всі інші зони починають реагувати та змінюватися.

 

     Допоки в  Україні  справжніх   перетворень   не   починалося, конфлікти  були  незначні і не потребували масштабних компромісів. Сьогодні ми розуміємо, що повинні знайти адекватні форми співпраці та  порозуміння  між усіма суспільно-політичними групами.  Головне завдання уряду - послідовне здійснення  економічних  реформ,  курс яких визначений Президентом України. Політичне протистояння значно погіршує  ефективність   уряду,   оскільки   останній,   зазвичай, розглядається  як адміністративний ресурс.  Ситуація тиску на уряд не просто неприйнятна,  вона не на користь суспільству. Вважаю, що єдиний  спосіб  досягти  згоди  та  порозуміння  в  суспільстві  - закріпити та розвинути позитивні тенденції в економіці.

 

     Ситуація протистояння,  зіткнення  суспільних   інтересів   є абсолютно  нормальною,  з  точки зору демократії.  Просто ми ще не вміємо справлятися з такими ситуаціями. Якщо нам сьогодні вдасться створити такий інститут,  де буде мати значення,  яка з політичних партій при владі, хто з них має вплив на Президента, яка з них має посади  в  уряді,  -  всі  вони матимуть змогу впливати на процеси управління в державі.

 

     У ситуації, що склалася на сьогодні з політичною угодою, уряд не  шукає  винних  і  готовий  працювати  тільки  на  позитив.  Ми наполегливо намагаємося продовжити діалог з політичною  більшістю. Взаємодія Кабінету Міністрів і парламенту має і об'єктивне кадрове підгрунтя.  Заради зміцнення більшості і поглиблення співпраці між Верховною   Радою   та  урядом  Кабінет  Міністрів  бере  на  себе зобов'язання   здійснювати   всі   ті   кроки,   які    стосуються безпосередньо  уряду  і  які  ми  зі  свого  боку  запропонували в політичній угоді.

 

     Перше. При розробці та розгляді найважливіших законопроектів, особливо  тих,  які  визначені Президентом України як невідкладні, пропонуємо створити  спеціальні  робочі  групи.  Уряд  спеціальним рішенням  призначить членів Кабінету Міністрів,  відповідальних за представлення законопроектів.

 

     Ми запрошуємо до безпосередньої роботи в  урядових  комітетах народних  депутатів,  голів  профільних  комітетів,  уповноважених фракцій та депутатських груп.

 

     Третє. Пропоную проводити щомісяця спільні засідання  колегій центральних  органів  виконавчої  влади  та  відповідних комітетів Верховної Ради.

 

     Четверте. Уряд  вноситиме  на   узгодження   з   відповідними комітетами  Верховної  Ради,  депутатськими  групами  і  фракціями проекти міжнародних угод, які потребують ратифікації парламентом.

 

     І, нарешті, пропоную парламентській більшості виробити єдиний механізмалгоритм,  який  вже  не раз використовувався для внесення пропозицій  щодо  єдиних  кандидатур   від   Координаційної   ради більшості на посади керівників органів виконавчої влади.

 

     Для закріплення  даних  ініціатив  та  оперативного вирішення різних питань пропоную утворити постійно діючий двосторонній орган у складі керівництва Верховної Ради, Координаційної ради більшості та Прем'єр-міністра і віце-прем'єрміністрів України.

 

     І на завершення.  Важливо,  щоб спільність розуміння політики та її наслідків була присутня сьогодні і в цьому залі, і поза ним. Я підтримую бажання конструктивних сил  Верховної  Ради  розділити відповідальність  з урядом за наступні кроки по виконанню Програми "Реформи заради  добробуту".  Консультації  в  парламенті,  які  я провів останнім часом,  показали,  що уряд і надалі може опиратися на професійний та інтелектуальний потенціал депутатського корпусу.

 

     Я впевнений,  що наші спільні  зусилля  виведуть  Україну  на рівень європейських держав. Я глибоко переконаний, що рішення, які ми з вами сьогодні приймаємо,  не  дозволять  нам  зійти  з  цього шляху.

 

     Дякую за увагу.

 

     Дозвольте від   імені  уряду  України  привітати  повноважних представників українського народу зі  світлим  святом  Воскресіння Христового. Христос воскрес! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Воістину воскрес.

 

     Дякую, дякую (Оплески).

 

     Вікторе Андрійовичу, у вас письмові запитання є?

 

     ЮЩЕНКО В.А. Поки що не бачу.

 

     ГОЛОВА. Прошу записатися на запитання.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Не натискуйте, вже 135 депутатів записалися.

 

     Достатньо, так?   Переходимо   до   запитань   і  відповідей. Установили одну годину.  Слово надається депутату Москвіну. За ним

- депутат Костинюк.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Вікторе Андрійовичу,  ви вже в політиці більше року.  Скажіть,  будь ласка, як ви вважаєте, чи притаманні  українській  політиці  такі  поняття,  як  честь  і совість?

 

     ЮЩЕНКО В.А.   На  жаль,  моя  відповідь  буде  негативною.  Я переконаний,  що одна із вад української політики полягає в  тому, що  політика і мораль - різні категорії.  Тому я хотів би особливо підкреслити у своєму звіті:  якщо нам не вдасться досягти гармонії між мораллю і політикою, ми будемо пожинати або політиканство, або диктатуру (Оплески).

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Богдан Костинюк. За ним - депутат Гуров.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний Вікторе Андрійовичу!  Сьогодні під стінами Верховної Ради депутати  Івано-Франківської   міської   ради   проводять   виїзне засідання.  Учора вони, ознайомившись із звітом Кабінету Міністрів України про хід виконання  Програми  "Реформи  заради  добробуту", прийняли   звернення,  в  якому  зазначають,  що  вперше  за  роки незалежності  України  збільшився  валовий   внутрішній   продукт, повністю погашено заборгованість перед пенсіонерами і завершується погашення заборгованості із заробітної плати.

 

     Значно зменшилася  заборгованість  з  усіх  видів  соціальних виплат.  Уперше  за десять років досягнуто повне виконання бюджету на   бездефіцитній   основі.   Відбулося   зменшення    зовнішньої заборгованості держави.

 

     Оцінюючи результати діяльності Кабінету Міністрів, враховуючи позицію  мешканців   міста   Івано-Франківська,   які   одностайно висловилися  за підтримку уряду Віктора Ющенка,  Івано-Франківська міська рада вважає,  що підстав для  негативної  оцінки  Верховною Радою України діяльності уряду немає.

 

     Вікторе Андрійовичу, Галичина з вами, Галичина вас підтримує.

 

     ГОЛОВА. Я буду вимикати мікрофон.

 

     Будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Я хотів би дві репліки, шановні колеги.

 

     Я переконаний,  що  кожна партія,  яка присутня в цьому залі, кожний комітет,  який  функціонує  в  рамках  парламенту  України, надметою  своєї  діяльності  ставив  і  ставитиме  завжди  людські стандарти.

 

     У Програмі "Реформи заради добробуту" ми  поставили  ключовий лейтмотив: як досягнути того, щоб за рік роботи простий українець, маленький українець відчув поліпшення своїх стандартів.

 

     Я хотів би відмітити одну неточність,  яка є у ваших  цифрах, які   ви   називали.   На  сьогодні  урядом  повністю  ліквідовано заборгованість бюджетних  установ,  що  фінансуються  з  місцевого бюджету, із заробітної плати.

 

     Таким чином,  ми  на  сьогодні  не маємо боргів по заробітній платі ні  з  центрального  та  місцевого  бюджетів,  ні  пенсійних боргів.  У  нас залишилися борги по чотирьох соціальних програмах: по чотирьох областях місцевий бюджет має борги - 23 мільйони, які, я  переконаний,  є випадковістю.  І в найближчі,  можливо,  п'ять, можливо, 15 днів ми ці борги закриємо.

 

     Шановні колеги,  я вдячний  за  ту  підтримку,  яка  сьогодні відчутна,  і хотів би лише одне сказати:  я не писав, не редагував телепрограми (і не буду це робити в  майбутньому),  які  подаються сьогодні  по так званих загальнонаціональних державних каналах,  в яких  брутально  протиставляються  уряд,   Президент,   парламент. Шановні народні депутати,  я хотів би просити вас у такі святі дні зачохлити гармати,  вийти з окопів і сісти за стіл  конструктивних переговорів.

 

     Спасибі вам (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Вадим Гуров. За ним - депутат Саленко.

 

     Ну досить аплодувати.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 32,  Дніпропетровська область).  Кривбасс.  Уважаемый Виктор Андреевич!  Выступая в прямом эфире 14 апреля,  на  вопрос,  какие отношения  между  Президентом  и  вами,  как Премьерминистром,  вы ответили очень просто и душевно:  такие,  как у  сына  и  отца,  - нормальные отношения.

 

     Так вот,  10  января в Кривом Роге отец проводил совещание по горнометаллургическому комплексу,  на котором  было  сказано,  что необходимо создать Министерство горно-металлургического комплекса, ибо это 27 процентов ВВП и 45 процентов нашего экспорта,  оно  без ветрил. Это первое.

 

     И второе.  Президент  полностью  поддерживает  эксперимент  в горнометаллургическом комплексе.  Благодаря ему  все-таки  в  2000 году  мы  имеем определенные успехи.  Вопрос следующий.  У вас уже где-то  три  месяца  лежит  на  подписи  проект  постановления   о расширении  этого  эксперимента,  там  10  предприятий.  И  вопрос все-таки относительно создания Министерства  металлургии  в  нашей стране. Прошу ответить на эти вопросы.

 

     Спасибо.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Дякую. Шановні колеги, я б не хотів, щоб цитували цинічно мій вираз, який було наведено. Я переконаний, що незалежно від  того,  які  прізвища  мають  Прем'єр  чи  Президент,  якщо ці стосунки не будуть довірливими і щирими, ладу ні в якій державі не буде. І я виходив абсолютно із своїх моральних цінностей, формуючи ці стосунки з Президентом. Вони були такими, і вони будуть такими. Це по-перше.

 

     По-друге. Те,  що  стосується  Міністерства  промисловості  і торгівлі.  Ця  ініціатива  представлена,  і  найближчим  часом,  я сподіваюся,  що  ми  завершимо  консультації  з  цього  приводу  в Адміністрації Президента.  І Міністерство промисловості і торгівлі буде  сформовано.  Це  позиція уряду,  яка поділяється більшістю і профільних комітетів, і в Адміністрації Президента.

 

     Щодо експерименту в гірничодобувній галузі.  Я  відверто  вам скажу,  що загалом уряд поділяє цей експеримент. Хоча є нюанси, на які треба звертати нам усім увагу. Я хотів би підкреслити, шановні колеги,  що  одна  із  тем,  яка  звучала  в  надзвичайно складних переговорах  із  прем'єр-міністром  Росії  Михайлом   Михайловичем Касьяновим   і   металургійним  лобі,  було  питання  українського експерименту,  яке розглядалося як бюджетні преференції виробнику. І  тому  той  тиск  на  конкурентне  поле Росії,  який чинять наші продавці труб,  профілювався через бюджетну  підтримку  в  Україні цієї  галузі  і  формування  виробничих  преференцій.  Ми також за розширення експерименту.  Але,  шановні колеги,  ми  також  будемо наполягати   на  тому,  щоб  уряд  отримав  чіткий  інструментарій управління цим експериментом. Якщо 63 учасники, з яких, наприклад, 27 постійно порушують п'ять-сім ключових критеріїв експерименту, і уряд нічого не може зробити щодо цих учасників,  то я думаю, що це також   некоректна  процедура  і  некоректні  механізми,  які  має сьогодні уряд у своєму розпорядженні.

 

     Тому в цілому,  я думаю, ми будемо вирулювати на конструктив, будемо просити у вас передати нам короткотермінові інструментарії, які б давали змогу на місяць, на три місяці, на півроку виводити з експерименту ті підприємства,  які не відповідають критеріям,  про які було домовлено.  Якщо ми на цьому зійдемося, то я переконаний, що компроміс буде досягнуто повністю.

 

     ГОЛОВА. Михайло Савенко. За ним - депутат Чародєєв.

 

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо большое. Виктор Андреевич,  я всем сердцем и душой хотел поддержать вашу Программу "Реформи заради добробуту". Но есть несколько вопросов к вам.

 

     Первый вопрос.  Есть  законы Украины,  которые регламентируют "державну допомогу сім'ям з дітьми і малозабезпеченим сім'ям".  Но вы  своим  постановлением  14 от 12 января 2001 года сократили эту помощь в пять раз. Как вы обясните это?

 

     Второй вопрос.  Ну  прекрасно,  пенсии  выплачены.   Как   вы обясните то,  что в 1,4 раза увеличилась задолженность по выплате помощи матерям с детьми именно за 2000 год?

 

     Третий вопрос.  Прожиточный  минимум  в  настоящее  время   в государстве  311  гривень,  а  минимальная  заработная плата - 118 гривень. Можно ли выжить работающему при данных показателях?

 

     И четвертый вопрос о повышении заработной платы медработникам и   работникам   просвещения.   В  Запорожской  области  поголовно сокращаются ставки для  того,  чтобы  повысить  заработную  плату. Закрываются   школы   именно  в  сельской  местности,  закрываются лечебные учреждения в сельской местности именно  для  того,  чтобы повысить заработную плату. Как вы ответите на эти вопросы?

 

     Спасибо большое.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую  за  надзвичайно важливе запитання з точки зору концепції нашої програми.  Я переконаний у тому,  що вихід  з цієї площини, про яку ви запитали, можна шукати в тому маневрі, до якого ми вдалися в минулому році.  Якщо ми хочемо  найефективніше, найповніше дати відповідь, як перекрити ті соціальні борги, які ще залишилися, а це близько 900 мільйонів гривень, якщо включити сюди невиплачені  соціальні  виплати з чорнобильського фонду,  допомогу багатодітним сім'ям і ще ряд соціальних допомог,  хоча вони значно зменшені (і я хотів би це підкреслити),  то логіка наших дій така. Бюджет 2001 року повинен дати  відповідь  на  те,  як  перегорнути останню  сторінку  по  попередніх  боргах.  Тільки ми перегортаємо сторінку по попередніх боргах,  перший крок,  який ми робимо, - це підвищення  пенсій,  заробітної плати і соціальних допомог.  Тобто відбувається політика підвищення.  Ми до цього не ставили за  мету підвищувати   соціальні  виплати,  міняти  норми  тільки  з  одної причини:  доки в нас не будуть виплачені борги,  ця політика  буде сприйматися  як  політиканство.  Це  нечесна  політика,  яка  буде заводити нас у чергову спіраль нарощування соціальних боргів.

 

     По суті,  сьогодні ми розрахувалися з  ключовими  соціальними боргами,  і на найближчі два квартали ми ставимо за мету підвищити заробітну плату в бюджетній сфері  повсюдно  на  25  відсотків.  У найбільш  болючих  напрямах,  таких,  як  наука,  заробітну  плату підвищено вдвоє починаючи з січня поточного року.  Стосовно  таких складних соціальних секторів,  як освіта,  ми з вами домовилися (і таке  рішення  прийнято  на  засіданні  вашого  комітету),  що  за підсумками  роботи  до  1  вересня  заробітну  плату вчителям буде підвищено не менш як на 50 відсотків. Буде підключено фінансування всіх  статей,  які  передбачені  статтею  57  відповідно  на 25-50 відсотків.  Я думаю,  що це  хороший  прорив.  Найголовніше  -  ми закладаємо таку саму стійку динаміку на 2002 рік.

 

     Наша головна   мета  -  сформувати  ефективний  бездефіцитний бюджет,  який би дав змогу ще більше підвищити  рівень  соціальних виплат  у  загальному  бюджеті.  Сьогодні ми маємо в національному бюджеті приблизно 53 відсотки  соціальних  ресурсів.  Це  найвищий соціальний  бюджет  за останні роки.  Але я переконаний,  що ми на 2002 рік можемо подати більш самодостатній бюджет України, який би дав   змогу  повністю  забезпечити  підвищення  соціальних  рівнів заробітної плати і  фінансування  соціальних  програм.  Ми  готові також   ініціювати  і  в  поточному  році  підвищення  мінімальної заробітної плати.  Стосовно цього  в  нас  відбулася  дискусія  із профспілками.  Ми домовилися, що це обов'язково буде здійснено. Це вже буде друге підвищення мінімального розміру заробітної плати.

 

     Ми переконані,  що бюджетні можливості поточного року  дадуть позитивну відповідь на те, щоб ми підняли...

 

     ГОЛОВА. Вікторе   Андрійовичу,  мені  незручно  просити  вас: усе-таки 130 депутатів хочуть задати запитання.

 

     Олександр Чародєєв. За ним - депутат Плютинський.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Уважаемый  Иван   Степанович,   уважаемый   Виктор Андреевич!  Год  назад,  вечером  того  дня,  когда вы выступили с программой,  по основным каналам телевидения передали,  что против вашей программы был только депутат Чародеев.

 

     Поэтому у меня некое особое право на вопрос и на критику.  Вы согласитесь, проницательность - редкое качество.

 

     Я не  услышал  серьезных  вещей  в   отношении   металлургии, энергетики, сельского хозяйства, шахт, труб и тому подобное.

 

     Ну, вы  часто  касаетесь  вопросов  морали.  И ответьте,  вот морально ли было ехать просить деньги в Америку на 9 мая, морально ли   было   подписывать   глупое   письмо,  подписанное  Плющом  и Президентом,  морально ли было заявить,  что Бондарь не виноват, а потом сказать, что Бондарь действовал в панукраинских интересах?

 

     И вы поймите,  если вы западник, то на Западе через три дня в парламенте,  если бы премьер не обяснил, с каких это национальных интересов  можно  украсть  там  70  миллионов,  отставка  была  бы неминуема! А премьер-министр Франции Береговуа в подобной ситуации вообще застрелился!

 

     ЮЩЕНКО В.А. Шановні народні депутати!

 

     Я дотримувався і дотримуюсь того принципу, що бандити справді повинні сидіти в тюрмах (Оплески).

 

     І якщо сила українського закону, а не закон сили це доводить, кожен злочинець повинен сидіти у відповідному місці.

 

     Друге. Яку  я політику проводжу?  Шановні колеги,  я проводжу одну політику - проукраїнську. І я цим пишаюся!

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Володимир Плютинський. За ним - депутат Романчук.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").   Спасибі,   Іване   Степановичу.   Шановний   Вікторе Андрійовичу,  я хотів би насамперед подякувати вам  за  те,  що  в цьому   році   справді  була  надана  велика  допомога  сільському господарству,  надані кредити,  проведена сівба,  зроблено заділ у розвитку сільського господарства.

 

     Але у мене до вас два питання. Перше. Яка ваша думка відносно роботи обласних адміністрацій,  обласних рад,  як вони впливають і допомагають вам, в цілому уряду у вирішенні тих питань, які стоять сьогодні перед нашою державою і перед Кабінетом Міністрів?

 

     І друге питання,  можливо,  приватного  характеру.  Хотів  би спитати,   чи   буде  завершено  будівництво  Рівненської  атомної електростанції? І якщо буде, то коли можна на це сподіватися?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Спасибі.

 

     Що стосується міжгалузевих  відносин  і  відносин  на  рівнях виконавчої влади,  то я хотів би зазначити,  що, на думку уряду, є дві речі, які серйозно можуть оптимізувати наші стосунки.

 

     Перша річ,  яка стоїть на порядку денному починаючи з 1 січня 2000  року  -  це  серйозне  вдосконалення  міжбюджетних стосунків центрального уряду і місцевих урядів. Ми переконані, що формування ефективної  міжрівневої  бюджетної  політики  дасть змогу серйозно вибрати  можливості,  які  закладені   у   функціях   місцевої   і центральної влади.

 

     Я хотів  вам  навести  один приклад.  Рік тому на сьогоднішню дату приблизно 70-80 відсотків бюджетів не  було  ще  прийнято.  У цьому  році залишилося,  здається,  4 відсотки бюджетів,  що ще не прийняті.  Це,  безумовно,  один із інтегральних показників,  який говорить про те,  що, не маючи бюджетної конституції по території, важко говорити про оптимізацію стосунків,  мати ефективну публічну виконавчу  владу  на  місцевому рівні.  Тому наше ключове завдання починаючи з 2000 року відповідно до закону,  який ви затвердили по бюджетному   кодексу,   представити  нову  концепцію  міжбюджетних стосунків виконавчої влади.  Це основний базис,  який дає змогу на нових підставах організовувати всі секторальні відносини - освіти, медицини,  інших галузей,  які знаходяться в компетенції  місцевої влади.

 

     Ми розуміємо,  що  в  період  реформ  надзвичайно  важливим є організація продуктивних відносин між рівнями влади.  Ми до  цього прагнемо  і вважаємо,  що з кожним днем ми підвищуємо ефективність нашої співпраці.

 

     Що стосується добудівництва  ядерного  блока  на  Рівненській станції.  Ви  знаєте,  що  цей блок включений у роботу.  За нашими оцінками, для завершення будівництва потрібно 16 місяців.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Петро Романчук. За ним - депутат Тягнибок.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово Наталії Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична опозиція.  Вікторе Андрійовичу,  поясніть, будь  ласка,  який  зміст  ви  вкладаєте  в категорію "прожитковий мінімум"?

 

     Поясніть, будь ласка,  як можна жити пенсіонерам, якщо в 2000 році  середня пенсія,  я не кажу про мінімальну навіть,  в Україні становила 32 відсотки від прожиткового мінімуму пенсіонерів,  а  в 2001  році  середня  пенсія  в  Україні становить 26 відсотків від прожиткового мінімуму пенсіонерів.  І  коли  зараз  працює  робоча група  по  підготовці  до  другого  читання  Закону  про  пенсійне забезпечення,  то Кабінет Міністрів захищає лише одну позицію: щоб ніяким чином пенсія не була прив'язана до прожиткового мінімуму.

 

     І в   одному   своєму  інтерв'ю  Сахань  сказав,  що  Кабінет Міністрів сподівається до 2025 року привести мінімальну пенсію  до прожиткового мінімуму. Що тоді ви називаєте політикою геноциду?

 

     ЮЩЕНКО В.А. Наталіє Михайлівно, можливо, для того щоб ми мали спільну базу в порівняннях,  я одне вам можу  сказати:  коли  уряд приступав  до  роботи,  середня  пенсія в Україні була 58 гривень. Сьогодні,  коли я  вам  звітую,  середня  пенсія  -  97,7  гривні. Помножте, поділіть - і ви вийдете на оцінку цієї динаміки.

 

     Я буду  щасливий,  якщо  українські  пенсіонери таку динаміку будуть мати і в другому, і в третьому кварталах. Ми виходили...

 

     ГОЛОВА. Ви не кричіть,  бо попередні два роки,  ви знаєте, як гривня плигнула. А протягом останнього року гривня тримається. Так що не кричіть!

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні  народні  депутати!  Стосовно   питання, пов'язаного  з прожитковим мінімумом,  уряд виходив з того,  що ми повністю  поділяємо  підходи,  які  свідчать   про   об'єктивність обрахування кошика.  З іншого боку,  шановні народні депутати,  ми просимо вас врахувати ті позиції,  які повинні  бути  включені  до обрахунку  прожиткового мінімуму,  включаючи такі надходження,  як плата оренди по паях  у  сільському  господарстві,  як  присадибне господарство та інші доходи,  які,  безумовно, треба підсумовувати до обрахунку.

 

     Якщо в 2000 році було виплачено 2,5 мільярда за земельні  паї власникам   (половина   цих  земельних  паїв  в  Україні  належить пенсіонерам), то це теж, по суті, додатковий місячний фонд пенсій, який виплачено в цьому періоді.

 

     Тому ми за чесний розрахунок прожиткового мінімуму.

 

     ГОЛОВА. Олег Тягнибок. За ним - депутат Місюра.

 

     ТЯГНИБОК О.Я.  Фракція Українського руху,  Соціал-національна партія України.

 

     Христос воскрес, Вікторе Андрійовичу.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Воістину воскрес.

 

     ТЯГНИБОК О.Я.  Дуже  традиційно,  що  саме  в  ці  дні  наших релігійних українських свят відбувається ваш звіт.  Мав можливість об'їхати не тільки свій виборчий округ, зустрічатися з людьми, а й мав  зустрічі  і  в центральній,  і в східній Україні.  Я вам хочу сказати,  Вікторе Андрійовичу, що простий українець вас підтримує, на   відміну  від  тих  комуністично-олігархічних  кланів,  як  ми сьогодні побачили тут,  у цьому залі,  які будуть виступати  проти вашого реформаторського курсу.

 

     Сьогодні десятки  тисяч  людей,  які стоять під стінами цього парламенту, так само прийшли висловити свою підтримку вам і вашому курсу.  Вам  і  всім я хочу також повідомити,  що сьогодні тут,  у Києві, під стінами парламенту відбуваються виїзні сесії Львівської міської,  Тернопільської міської,  Івано-Франківської міської рад, які прийняли свої звернення в підтримку вашого курсу і уряду, який ви на сьогодні очолюєте.

 

     І я  вам  хочу сказати,  Вікторе Андрійовичу,  що на будь-які запитання,  які можуть лунати в цьому залі, була відповідь у вашій аргументованій  доповіді.  Ми  вас підтримуємо.  Тримайтеся.  І ми обов'язково спільно переможемо (Оплески).

 

     ЮЩЕНКО В.А. Я вдячний вам.

 

     ГОЛОВА. Вадим Місюра.

 

     МІСЮРА В.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Голова  Соціалістичного конгресу молоді. Прошу передати слово Олександру Морозу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Олександровича.

 

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановний Вікторе Андрійовичу, три запитання.

 

     Як оцінювати статистику,  котрою ви користуєтеся?  Подивіться на  деякі  цифри.  ВВП  зріс  на  6  процентів.  Індекс  зростання споживчих цін - 25,8 процента,  це найгірше за чотири роки.  І  ці цифри лягають і в ріст ВВП.

 

     Наступне. Ви   у   звіті  пишете  про  профіцит  бюджету  1,2 мільярда.  А  за  іншою  методологією,   до   речі,   методологією Міжнародного  валютного  фонду,  виходить,  що  дефіцит  1 мільярд гривень. Кому вірити?

 

     Ще таке.  Рік тому я запитував вас про те,  де знаходяться  3 мільярди  доларів,  одержаних  Україною  від  Росії  за безоплатно передані ядерні  боєголовки?  Ви  сказали,  що  треба  вивчити  це питання. Чи вивчили ви вже це питання?

 

     І останнє,  з  розряду  моралі.  Про батька і сина.  У вашому випадку син на батька погоджується.  Отже,  він  і  відповідає  за батька, очевидно?

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Високошановний Олександре Олександро-вичу! Немає ніяких розходжень у тих цифрах,  які ви наводите. Приріст валового продукту завжди обчислюється у порівняльних цифрах і з урахуванням базової номінальної інфляції того періоду.  Тому, коли ми говоримо про  6  відсотків  приросту ВВП за минулий рік,  7,7 відсотка - за перший квартал поточного року,  це найвищий показник  серед  країн СНД, це рахунок реального, а не номінального темпу.

 

     Щодо інфляції. Шановний Олександре Олександровичу, якщо взяти період з квітня минулого року  по  квітень  цього  року,  зверніть увагу,  інфляція становить 17 відсотків.  Ми хочемо звернути увагу народних депутатів,  що інфляція першого кварталу,  яка  становила 10,2 відсотка - це інфляція, яка створилася не у першому кварталі. Причини цієї інфляції - це причини  другого  півріччя  1999  року. Тому ми й кажемо,  що сприйняли інфляційний удар. Ми розуміємо, що одна третина, майже половина інфляції минулого року, - це інфляція першого кварталу 2000 року. Але це не результат дій уряду, тому ми кажемо:  якщо ви хочете оцінити, наскільки уряд здатний утримувати контроль  за  цінами,  треба  розглядати  той  часовий  лаг,  коли формувалися причини і які були  наслідки  впливу  цих  інфляційних причин.  І ви побачите,  що приблизно у першому кварталі поточного року ми маємо рівень інфляції 2,7 відсотка,  що майже у  3,5  раза нижче, ніж попереднього року. Це наша діяльність, за яку ми хочемо відповідати. Ми здатні утримувати контроль за цінами.

 

     За перший  квартал  2000  року,  вибачте,  ми  не   в   змозі відповідати, тому що це були наслідки діяльності не ввіреного мені уряду.

 

     Тепер, Олександре Олександровичу, немає ніякої суперечності у тій репліці,  що ви кажете "профіцит чи дефіцит".  Є дві методики. За  національною  методикою,  відповідно  до  закону,  до  доходів бюджету, крім інших надходжень, зараховуються ще й надходження від приватизації.  І у фінансовому контексті  ми  маємо  бездефіцитний бюджет,  тому  що  ці  гроші  реально надійшли і ми маємо профіцит зведеного бюджету вперше  за  десять  років,  який  становить  0,7 відсотка   ВВП,   або   1,1  мільярда  гривень.  Ми  дійсно  маємо перевищення доходів над видатками,  що було характерно впродовж 70 років.

 

     За світовою   методикою   в  доходи  бюджету  не  включаються надходження від приватизації, тому що сама приватизація як джерело є  тимчасовим.  Тобто два-три роки і все,  на решту періодів це не може поширюватися. Тому права і національна методика наша, права і світова   методика.  У  даному  разі  ми  можемо  говорити  (і  за міжнародною оцінкою нашого дефіциту,  і за внутрішньою методикою), що  це рівень виконання бюджету,  якого не знала Україна за десять років. Не знала Україна.

 

     Тепер, Олександре Олександровичу, стосовно ядерного палива на 3,2 мільярда доларів,  яке було витрачено на ядерну генерацію, яка доля цих коштів.  Ми сьогодні переконані в тому, що це компетенція інших  органів  України  - провести відповідні слідчі дії і знайти відповідь на те, куди поділися в 1996-1998 роках ці ресурси в сумі 3,2 мільярда доларів, які передані були фізично як ядерне паливо.

 

     ГОЛОВА. Костянтин Фесенко. За ним - депутат Терьохін.

 

     ФЕСЕНКО К.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Прошу передать слово Алексею Ищенко.

 

     ГОЛОВА. Про сина і батька там питають.

 

     ІЩЕНКО О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з   питань  державного  будівництва  та  місцевого  самоврядування (виборчий  округ   96,   Київська   область).   Шановний   Вікторе Андрійовичу!  Ми майже з вами однофамільці - ви Ющенко,  я Іщенко. От я дивлюся на вас і мені якось незручно і за вас,  і за зал. Від кого ви відгородилися оце? Цими бюлетенями.

 

     А питання  в  мене  таке.  Ви  красномовно наводили цифри про погашення заборгованості з пенсій та соціальних виплат.  По-перше, це  заслуга,  якщо ми маємо право називати це заслугою,  не тільки уряду,  а в першу чергу це сталося завдяки особистому втручанню  і Президента,  і  роботі на місцях (Шум у залі).  А от чи аналізував уряд,  що на цю пенсію може купити простий пенсіонер  або,  як  ви любите говорити,  "маленький українець"?  А нічого. І взагалі, про яке економічне  зростання  ви  говорите?  Це  абсурд,  якщо  немає зростання достатку простої української сім'ї.  Зайдіть на базар, у магазин і подивіться, що робите.

 

     І ще одне в  мене  питання.  Юрію  Івановичу  Єхануров,  я  з великою повагою до вас ставлюся,  але жодне питання з трьох, які я ставив,  не вирішене. Вирішується навпаки. Це тому, що я у фракції СДПУ(о)?

 

     ГОЛОВА. Так,  вимкніть  мікрофон,  ви  ж  можете до Єханурова підійти. Будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я вам відповім на  ваше  дуже  просте  запитання двома  цифрами.  Як  можна  оцінити  роботу  уряду?  Тільки уважно слухайте,  ви мені задали запитання,  я хочу вам відповісти.  Я цю огорожу не робив,  це щоб вам морально легше було.  З 1992 по 1999 роки рівень внутрішнього валового продукту України  скоротився  на 60  відсотків.  За  2000  рік він вперше за десять років зріс на 6 відсотків,  за перший квартал 2001 року - на 7,7 відсотка.  І  дай Бог!  Це базова відповідь, звідки беруться пенсії, звідки береться зарплата, звідки береться виконання бюджету вперше за десять років на 104 відсотки центрального і на 114 відсотків зведеного.  Звідси

- відповідь на  масу  запитань,  звідки  взялося  те  чи  інше  по соціальних чи економічних виплатах.

 

     Друге. За   1992-1999   роки   соціальні  стандарти  українця скоротилися в три рази.  У три рази!  Я хотів би вам звітувати, що за 2000 рік реальні доходи українця, "маленького українця", зросли на 6,3 відсотка.  Оце та складова  частина  звіту,  яку  хотів  би підкреслити щодо вашого запитання уряд України (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Ну, а Юрій Іванович дасть відповідь на місці.

 

     Сергій Терьохін. За ним - Федір Абрамов.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую. Попередньо я хотів би депутату Іщенку зазначити, що ця барикада - це 3 мільйони 600 тисяч підписів людей українських,   які   захищають  від  таких  Іщенків  уряд  України (Оплески).

 

     Взагалі, судячи із ступеня "уваги" олігархів і комуністів  до ваших  економічних  доказів,  Вікторе Андрійовичу,  чи не здається вам, що в таких умовах ви б мали побудувати свій виступ, пояснюючи депутатам,  та  й  взагалі  народу,  справжні мотивації оцих самих олігархів,  які перед виборами хочуть знову опанувати адмінресурс, бо   в  чесній  боротьбі  в  них  шансів  жодних  немає,  а  також дезорганізувати економічний порядок, ще підкрасти грошей трохи?

 

     А стосовно комуністів теж все зрозуміло: для них  чим  гірше  живуть люди,  тим легше обиратися.  Що ж вони будуть робити в пору економічного зростання?

 

     Тому чи не потрібно було б вам відкрити реальні мотивації так званих опонентів, а не метати бісер перед ними? (Оплески).

 

     ЮЩЕНКО В.А. Дякую. Шановні народні депутати! Свою відповідь я хотів би зробити не як Прем'єр-міністр, а як громадянин України. У цьому залі знаходяться люди, від рішення яких, я переконаний, буде залежати вибір України.  Якщо настане час говорити  про  мотивації дій, я готовий про них говорити. Це перше.

 

     Друге. Я  просив  би,  щоб  у  тих  рішеннях,  які сьогодні є складними, перш за все в політичному плані, говорила ваша совість. І   говорила   на  користь  українського  інтересу  і  української присутності.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. За ним - Дмитро Чобіт.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия  Украины.  Виктор   Андреевич, положение   в   угольной   промышленности   вам  хорошо  известно: закрываются шахты,  растет безработица среди шахтеров,  все больше становится массовой; усиливаются нищета, горе, страдания рабочих и их семей;  вымирают поселки,  которые десятилетиями  формировались вокруг шахт.

 

     Скажите, пожалуйста,    Виктор    Андреевич,    что   сделано правительством и что намечено сделать на перспективу для  спасения угольной промышленности, миллионов работников и их семей?

 

     Спасибо.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую  за  це  важливе  запитання.  В  уряді  ми переконані,  що в країні треба робити серйозну  переоцінку  в  бік перспектив української вугільної галузі. Ми виходимо з того, що 92 відсотки національного енергетичного ресурсу - це вугілля України. Наша логіка дій у цьому питанні така.

 

     Перше. Сформована  і  затверджена урядом програма "Українське вугілля", мета якої - переглянути концепцію неперспективних шахт.

 

     Друге. Навести  повний  порядок  у  системі  розрахунків   за поставлене вугілля.  Ви знаєте, що в 2000 році уряд України вперше майже на 100 відсотків  розрахувався  за  все  вугілля,  яке  було видано  українськими  шахтарями  нагора і поставлено на генерацію. Таким чином,  в галузь вперше надійшло у вигляді  грошових  коштів близько 4 мільярдів гривень.

 

     Ми виходимо  з  того,  що  стосовно вугільної галузі має бути сформована також і чітка бюджетна підтримка щодо  реструктуризації і підтримки вугільної галузі України.  На 2002 рік ми плануємо вам представити зовсім інший підхід,  який свідчитиме перш за все  про активізацію  капітальних  вкладень з боку держави,  корпоративного капіталу та  інших  зацікавлених  сторін  у  вугільну  галузь.  Ми переконані,  що  шляхом надання перспектив цій галузі,  проведення чіткої цінової  підтримки  нам  вдається  вирішити  проблеми,  які стоять на заваді зростання національного вуглевидобутку.

 

     Ми надзвичайно   віддані   питанню  проведення  і  завершення лібералізації цін на українські енергоносії, в тому числі вугілля, тому  минулого місяця була запропонована концепція,  яка підвищить цінові мотивації для українських шахтобудівних  підприємств.  І  я переконаний,  що  це  також  може бути однією з ключових мотивацій підвищення динаміки українського вуглевидобутку.

 

     Комплексну відповідь на те,  як ми бачимо розвиток  вугільної галузі на найближчі п'ять років,  дає урядова програма "Українське вугілля".  Ми переконані,  що 2002 рік  буде  засадничим  роком  у реалізації цієї програми.  На сьогодні,  шановні народні депутати, ми  забезпечуємо  стовідсоткові  розрахунки,  зокрема  за   перший квартал,  за  поставлене  вугілля  і  стовідсоткові  розрахунки по оплаті праці шахтарів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати,  час перерви, але я прошу:  давайте  ми  завершимо вже запитання й відповіді,  а потім зробимо перерву.  Немає заперечень? Немає заперечень, більшість за роботу.

 

     Дмитро Чобіт. За ним - депутат Борзих.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  З  1994  року   найбільшим соціальним  злом  в  Україні  стали невиплати і затримки пенсій та заробітних плат.  Вони були хронічними. Ваш уряд став першим, який подолав  це  глибоко  гріховне  явище.  Більше  того,  він добився значних підвищень і пенсій,  і заробітних плат. Це стало наслідком економічних успіхів, сумніву в тому немає.

 

     На цьому тлі ми бачимо брутальне шельмування уряду. У зв'язку з тим до вас запитання.  У чому причина  небаченої  досі  нещадної критики  уряду,  як  ви  її  бачите?  Чи  не  є  це наслідком саме проукраїнської політики, яку ви проводите? Це перше питання.

 

     І друге.  Ваша  оцінка  дій  Генеральної   прокуратури   щодо кримінального  переслідування  ваших заступників:  по уряду - Юлії Тимошенко і по Національному банку - Бондаря.  Чи не бачите ви між цим  прямого зв'язку?  Чи не є ці добре продумані дії спрямованими не лише проти Юлії Тимошенко і проти Бондаря, але й проти вас?

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я також, як і ви, глибоко переконаний у тому, що це надзвичайно велике моральне зло,  найбільший гріх - несвоєчасна виплата пенсій,  заробітної плати, якщо це стосується бюджетної чи корпоративної сфер.

 

     Я переконаний,  що  нас сьогодні з моїми опонентами розділяє, то це політичні інтереси. Я переконаний, що ті політичні інтереси, які  виколисані  у тих колах,  про які ми сьогодні говоримо,  - це інтереси проти України і проти українця.  Той курс,  який сьогодні проводить  уряд,  - це перешкода реалізації такого підходу і таким пріоритетам.  Звідси й формула протистояння,  яка  дедалі  набуває інших форм,  стає більш масштабною, більш багатоликою. Я хотів би, шановні народні депутати,  підкреслити,  що уряд  не  має  підстав змінювати своє ставлення до цієї політики.

 

     ГОЛОВА. Олександр Борзих. За ним - депутат Чукмасов.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Прошу вибачення, друга частина запитання.

 

     ГОЛОВА. Треба коротші запитання задавати.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Все, що стосується переслідувань, як правило, тих людей, які в той чи інший час мали можливість працювати зі мною чи біля  мене,  я  розцінюю  як  форми політичних переслідувань.  І я переконаний,  що це ганебна  політика,  на  якій  треба  поставити крапку (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Олександр Борзих. За ним - депутат Чукмасов.

 

     БОРЗИХ О.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (виборчий  округ 103, Луганська область). Аграрная партия Украины. Уважаемый Виктор Андреевич!  Наверное,  ни у вас,  ни у кого в Украине не  вызывает сомнения,   что   инициатором  как  в  законодательном,  так  и  в организационном  поле   проведения   реформ   в   агропромышленном комплексе   является  Президент  Кучма  Леонид  Данилович.  Немало сделано в этом плане  за  последний  год  и  со  стороны  Кабинета Министров  и  Верховного  Совета.  На  мой взгляд,  это позволит в текущем году прирастить производство зерна до 10 миллионов тонн  и в  целом  получить  по  Украине  не  менее  35 миллионов тонн.  Но руководство партии,  всех  селян  беспокоит  обеспечение  техникой сельхозтоваропроизводителя. У нас напрочь отсутствуют и программа, и политика в этом вопросе.

 

     Я бы хотел,  чтобы вы ответили,  как вы видите  решение  этой проблемы?  Если  у  нас  не  получается за десять лет создать свой комбайн,  почему  мы  не  можем  идти  на  кооперацию  с  тем   же "Россельмашем", с белорусами, с немцами?

 

     Пожалуйста, ответьте на этот вопрос. Спасибо.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую.  Моя  оцінка  також  полягає  в тому,  що завдяки сімом указам  Президента,  тій  чіткій  підтримці,  що  ми знаходили у профільному комітеті Верховної Ради,  а також більш як 20  спеціальним  рішенням   уряду,   які   стосуються   сільського господарства, ми створили модель, за якою сільське господарство на сьогодні має ключові мотивації для свого економічного розвитку. Ми вперше  досягли  рентабельного  сільського господарства за останні десять років.  Ми маємо рівень  прибутків  близько  700  мільйонів гривень.  І я переконаний,  я підтримую вас у цьому,  що ми будемо мати в цьому році не 24, а 35 мільйонів тонн українського зерна.

 

     Що стосується техніки.  Ми виходимо з того,  що до жнив цього року   Україні  потрібно  додатково  близько  1  тисячі  комбайнів національного виробництва "Славутич",  "Лан", "Обрій", "Дон-1500". Мінімальна   потреба   для   оновлення,  за  нашими  розрахунками, становить 4,5 тисячі. В основному ставка робиться на підготовку до жнив  наявного  парку  комбайнів  - це 61,3 тисячі.  Крім того,  у збиранні  хлібів  братимуть  участь  понад   5   тисяч   імпортних висококласних агрегатів.

 

     Разом з  тим,  на  наш  погляд,  важливим фінансовим ресурсом повинен стати лізинг,  для чого в державному  бюджеті  передбачено 2,8  мільярда  гривень  на закупівлю техніки за рахунок повернення лізингових   платежів   за   поставлену   техніку   та   погашення заборгованості  за  кредити,  залучені  державою  або під державні гарантії.  Ми домовилися з головами облдержадміністрацій,  що  всі мобілізовані  ресурси  за  лізинговими  схемами  попередніх  років залишаються на тих територіях і  використовуються  для  додаткової закупівлі комбайнів.

 

     Окрім того,  11  квітня  поточного  року створена національна акціонерна  компанія  "Украгролізинг".  До  проекту   українського комбайну "Лан" долучилися наші казахські партнери,  і,  ви знаєте, казахська сторона підтвердила замовлення на український комбайн до 40-50  тисяч  на  найближчі  п'ять  років.  Ми зараз організовуємо спільне виробництво цієї техніки.

 

     Думаю, що зазначені  заходи,  а  також  приватні  інвестиції, дадуть  змогу  задовольнити ті потреби у машиннотракторному парку, які є сьогодні на селі.

 

     ГОЛОВА. Сергій  Чукмасов.  За  ним   -   Геннадій   Йосипович Удовенко.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Уважаемый  Виктор Андреевич!  Несколько недель назад  в  парламенте  проходил  "круглый  стол"   о   перспективах вступления Украины во Всемирную организацию торговли.  Итоги этого собрания не совсем  утешительны,  поскольку  мы  поняли,  что  нет никакой координации между парламентом и Кабинетом Министров именно по  этой  теме.  Как  вы  видите  дальнейшее  продвижение  в  этом направлении?  В  какие сроки Украина все-таки вступит во Всемирную организацию торговли?

 

     И в качестве пожелания я все-таки  скажу  ту  фразу,  которую говорил на заседании комитета.  Уважая вас и зная, каким уважением пользуется Председатель Верховного Совета, я все-таки прошу, чтобы вы  были  теми  последними  людьми  в  четверг,  которые  зайдут к Президенту Украины,  и он примет все-таки взвешенное решение. И те фракции,  которые  сегодня будут голосовать против вас,  я уверен, по-другому будут голосовать в четверг.

 

     Спасибо.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую.  Шановні народні депутати!  Якщо говорити про  заходи  щодо вступу України до Світової організації торгівлі, то  вони  складаються  з  17  ключових  пунктів,   які   включають організаційні,  методичні  і  технічні  засади.  Найскладнішою  на сьогодні є конфігурація,  яка відноситься до зовнішньоторговельної і   митної  політики.  Я  переконаний,  що  ті  сім  заходів,  які залишилися невирішеними на сьогодні,  не є ідеологічно  ключовими, але  також  переконаний,  що  позитивні  рішення  по  них все-таки доведеться приймати.  Ми в  уряді  виходимо  з  того,  що  Україна розробила самодостатній план підготовки до вступу в СОТ. Це досить амбітна програма,  але є ряд кроків,  які ще треба зробити, в тому числі і щодо оптимізації законодавства. Це ті п'ять питань, які ми визначили як пріоритетні  для  розгляду  парламентом  на  весняній сесії,  включаючи  і  торгові  режими по соняшнику (дане питання в цьому залі разів п'ять розглядалося),  по великій рогатій  худобі, по  шкурі  та  інші  торгівельні  преференції,  які  є  порушенням європейського стандартного торговельного  законодавства.  Тому  ми оптимістичні в уряді, що, коли знайдемо політичну гармонію, пройти у парламенті конструктивно ці пункти не є великою  складністю,  не є.  Я  переконаний,  що  це  технічні  для українського парламенту питання і вони будуть своєчасно вирішені для того, щоб у червні ми звітували на сесії Світової організації торгівлі.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Андрійовичу,  в  Апараті  Верховної  Ради  є матеріали на реєстрацію групи "Разом з Росією - до Європи".  Може, тоді легше буде, разом, коли ми таку групу зареєструємо?

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я хотів би,  не жартуючи,  сказати,  що Росія до Європи йде набагато швидшими темпами, ніж це здається в Україні, в тому числі й до СОТ. Щоб для вас не було несподіванкою, коли Росія першою вступить до СОТ.

 

     ГОЛОВА. Геннадій Удовенко. За ним - Катерина Ващук.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване  Степановичу!  Я  насамперед  хотів  би  звернутися до вас і поздоровити вас з тим,  що ви нарешті прийшли на роботу.  Я думаю, що вас від усіх болячок вилікували, крім отієї болячки, що в нас у суспільстві.

 

     До Віктора Андрійовича я хотів  би  звернутися  так.  Вікторе Андрійовичу,  не ображайтеся на цих людей, що сидять у залі. У них у кожного свої власні інтереси, власні політичні амбіції.

 

     Я до колеги Іщенка звертаюся.  Ви не тільки Ющенка  образили, ви образили 3 мільйони 600 тисяч українців, "малих українців", які зібрали підписи на підтримку уряду Ющенка,  на  підтримку  реформ, які, до речі, запропонував Президент України.

 

     Я хотів би сказати, що сьогодні біля Верховної Ради зібралися люди з усіх кінців країни.  І ви подивіться на  ці  бокси:  тут  і Донецька,  і  Луганська,  і Запорізька області,  не тільки області Західної України.  Це  свідчить  про  всенародну  підтримку  уряду Ющенка. Я закликаю своїх колег у Верховній Раді: схаменіться, люди добрі, не ведіть далі Україну до поглиблення кризи! Навпаки, треба підтримати  ті заходи,  які сьогодні уряд запроваджує для виходу з кризи.

 

     А вас,  Вікторе Андрійовичу і Іване Степановичу,  я  запрошую під  час  перерви вийти на площу і на власні очі побачити,  що там відбувається.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Катерина Ващук. За нею - депутат Свирида.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область). Шановний Вікторе Андрійовичу! Народні депутати вже  відзначали  той  позитив,  який є від того,  що сьогодні село отримує доступні для нього кредити. Може, не в достатній мірі, але це є.

 

     Нас, зокрема  Комітет  з  питань  аграрної  політики,  хвилює сьогодні доля банку "Україна":  чи вдасться  нам  разом  з  урядом зробити   так,  аби  цей  банк  все-таки  повернути  селянам?  Він створювався на гроші селян як акціонерний банк, як сільський банк, має  структури,  які доходять до кожного району,  майже до кожного сільського трудового колективу.  За ним стоять  понад  2  мільйони вкладників, акціонерів того банку. Тому нас хвилює, як будуть далі розвиватися події навколо нього. Зокрема, чи не бачите ви як вихід перетворення  банку "Україна" у земельний іпотечний банк,  який би сприяв у майбутньому активному втіленню в життя Земельного кодексу України?

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Дякую, Катерино Тимофіївно. В уряді ми виходимо з того,  що,  керуючись планом відновлення ефективної  роботи  цього банку, можемо його ввести у список ефективно працюючих банківських установ.  Для цього потрібні зусилля,  які не  завжди  знаходяться виключно в урядовій площині.

 

     Сьогодні уряду відомо,  що є структури, які готові підтримати комерційний банк фінансово.  Із свого боку уряд заявив (зокрема на останньому  зібранні  у  Національному  банку  разом із тимчасовою адміністрацією банку "Україна") про те,  що на  знак  консолідації кредиторів  готовий  викупити на 140 мільйонів гривень зобов'язань Державного  казначейства,  які  знаходяться   в   портфелі   банку "Україна", і, таким чином, посилити ліквідність цього банку.

 

     Переконаний: якщо нам вдасться сформувати альянс інвесторів і кредиторів,  які вже засвідчили свою підтримку реформування  цього банку,  єдино  правильна  ідея  -  це  та,  яку  ви  висловили про створення  земельного  іпотечного  банку.  Це  була  б   прекрасна перспектива  для  банку  "Україна".  І  ми в уряді високо оцінюємо такий напрям модернізації самого банку.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Олександр Свирида. За ним - Юрій Сахно.

 

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область). "Трудова Україна".  Шановний Вікторе Андрійовичу! Досягнення уряду в бюджетній сфері,  погашення боргів - всетаки, з моєї точки зору, це похідні від розвитку економіки і від того, як оплачується праця у сфері виробництва. У зв'язку з цим питання.

 

     У нас  дуже  низьке  споживання,  і  передусім це пов'язано з переоподаткуванням заробітної плати.  Вирішення соціальних проблем за  останній  період  уряд  провадив  не  за  рахунок  оптимізації соціальних коштів,  а за рахунок  введення  нових  податків.  Так, скажімо,   із   створенням   фонду   соціального  страхування  від травматизму був введений новий податок.  Ми ледве  домоглися  тут, щоб  це  був  не  податок  з  обороту,  а у вигляді нарахування на заробітну плату. Тепер ведеться мова про створення фонду медичного страхування, знову-таки з податком.

 

     На мою  думку,  у  цій  сфері  треба  кардинально переглянути політику уряду.  Треба зменшувати  нарахування  на  оплату  праці, таким  чином  стимулюючи її виплату,  а проблеми соціальних фондів вирішувати  за  рахунок  оптимізації  видатків,  там  дуже  багато негараздів.

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я поділяю повністю принцип, який ви декларуєте у підході до цього питання.  В уряді  ми  розуміємо,  що  базою  для виплати пенсій і заробітної плати є економічна динаміка.  Якщо нам у 2001 році через макроекономіку, мікроекономіку вдасться втримати досягнуту динаміку,  ми будемо мати зростання і в абсолютних,  і у відносних показниках заробітної плати,  відрахувань до  Пенсійного фонду, інших соціальних стандартів. Тому в уряді над усе цінується втримання факторів економіки зростання.

 

     Але, кажучи про це,  уряд  стверджує,  що  базовою  проблемою попередніх  років було те,  що державний бюджет,  державні фінанси мали слабку концепцію.  Чому  відтворювалася  економічна  криза  в Україні? Ми мали слабий бюджет, незбалансований, і це давало змогу державі  втручатися  в  оперативні  ресурси,  які  призначені  для економіки.   Таким  чином,  відбувалося  гальмування  економічного розвитку.

 

     Тому питання  номер  один  -  це   повноцінно   збалансований Державний  бюджет  на  2002  рік.  Жорсткий бюджет 2002 року дасть змогу забезпечити і ті соціальні гармонії, про які ви говорите.

 

     Щодо процедур  і  принципів  формування  фондів   соціального страхування  ми  з  вами  вже  мали  розмову,  я  обстоюю  ті самі принципи.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Юрій Сахно, останнє запитання.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Вікторе Андрійовичу, широко відомо, що  одним  з  показників  ефективної  роботи діяльності будь-якого уряду є зменшення податкового тиску.  Зменшення податкового  тиску на виробника,  на конкретного підприємця і, врешті-решт, на окрему людину, на "маленького українця", про якого ми тут всі піклуємося. Переконайте нас,  будь ласка,  що уряд під вашим керівництвом щось зробив у цьому напрямі.

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я  назву  дві  цифри.  У  1999  році   податкове навантаження  на внутрішній валовий продукт було 18,9 відсотка.  У 2000 році воно становило 17 відсотків,  тобто скоротилося  на  1,9 пункту.  Або,  іншими  словами,  у цій категорії порівняння рівень податкового  навантаження  на  ВВП  зменшився   практично   на   9 відсотків.

 

     Якщо говорити по конкретних навантаженнях, то бюджети, які ви приймали в цьому залі,  на 2000 і  2001  роки,  передбачали  на  2 мільярди   гривень   скорочення   податкового   навантаження.   Це амортизаційні відрахування,  дорожні відрахування та інші позиції, які в цілому оцінюються у 2 мільярди гривень на рік.

 

     Тому ми вважаємо, що це не є успіх, можливо, це не та червона цифра,  про яку нам треба говорити як про успіх політики зменшення податкового тиску, але це досить ефективний напрям.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Андрійовичу. Шановні народні депутати, час на запитання вичерпано.  Ви на письмове  запитання  не  хочете відповісти?  Час завершився,  але дивіться, якщо у вас там одне чи два...

 

     ЮЩЕНКО В.А.  "Яку найгіршу  спадщину  ваш  уряд  отримав  від попередніх урядів?" Я переконаний, що...

 

     ГОЛОВА. Та  яку  отримав,  таку  вже  й отримав.  Навіщо вже  Спадщина - це таке...

 

     Шановні народні депутати, оголошується перерва на 30 хвилин.

 

 

                   (П і с л я  п е р е р в и).

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати,  у нас дуже мало часу.  Ви знаєте,  що згідно з Регламентом ми повинні на ранковому засіданні визначатися, продовжуємо чи не продовжуємо роботу.

 

     Зараз 13 година, я вношу пропозицію завершити обговорення без перерви  і  не  робити  вечірнього  засідання,  щоб  не  розривати питання. Немає заперечень? Немає.

 

     Так почнемо з профільного комітету. Депутат Костусєв, а потім давайте записки.  Так,  список керівників  фракцій  є,  але  ж  ми проголосували, що виступлять керівники фракцій і голови комітетів. Ну,  ми проголосували,  майже 300 голосів було.  Я ж  не  можу,  я ставив на голосування процедуру.

 

     Депутат Костусєв є?  Немає. Тоді слово від фракції. Хто в нас перший?

 

     Черненко Віталій Григорович.  Будь ласка. Регламент 5 хвилин. За ним буде виступати депутат Костусєв.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні  народні  депутати!  Шановні урядовці! Передусім комітет розглядав питання стосовно звіту уряду.  Він  не розглядав  пропозиції про відповідальність.  Я взагалі не розумію, як можна ставити  питання  про  відповідальність,  не  розглянувши звіту.

 

     Чим керувався комітет,  коли розглядав питання про звіт уряду і підтримав його політику в галузі охорони здоров'я?  Ну, поперше, ми  врахували найважливіший в охороні здоров'я показник - показник дитячої смертності. Сьогодні в Україні дитяча смертність становить 11,9  проміле.  Це значить,  що на тисячу народжених живими тільки одинадцять дітей гине.  У Радянському Союзі  такого  показника  не було (Шум у залі).

 

     Я вам  скажу:  нижче 14 проміле в Радянському Союзі ніколи не було (Шум у залі).

 

     Не кричіть,  шановні!  Ви ж ніколи з цим показником  не  мали справи. Чому ви кричите?

 

     По-друге, це  перший  уряд,  який  зобов'язався стовідсотково сплатити гроші на ліки проти захворювання на туберкульоз і виконує це зобов'язання. Перший! (Шум у залі).

 

     Епідемія туберкульозу  почалася  з  1995 року.  Але це перший уряд,  який звернув на це увагу.  Це перший уряд,  який на колегії Міністерства  охорони  здоров'я  визначив,  що це наша пріоритетна галузь і  що  тільки  від  здоров'я  людини,  від  здоров'я  нації залежить майбутнє держави.

 

     Далі (те, що не бачать деякі наші народні депутати і фракції)

- трансплантологія.  Це перший уряд,  який  виділив  кошти  на  цю галузь.  Сьогодні  вона  починає  розвиватися і стримується тільки деякими недоліками в нашому законодавстві, зокрема, нормами статті 16 Закону про трансплантацію органів.

 

     Далі. Ми    першими    прийняли    Закон    про   імплантацію електрокардіостимуляторів.  Сьогодні   уряд   виділив   кошти   на безкоштовну імплантацію електрокардіостимуляторів.

 

     Далі. Дуже  скрутно  було з забезпеченням громадян інсуліном. Сьогодні у нас працює завод по виробництву інсуліну.  Сьогодні вже сім різновидів інсуліну виробляється в Україні.

 

     Далі. Сьогодні   в   Україні   30  відсотків  ліків  випускає національний виробник.  Ось основні показники,  які дали  комітету можливість прийняти своє рішення.  Це не Черненко його приймав!  І не кричіть,  будь ласка,  шановні! У кожного буде змога виступити, внести свою пропозицію. Але далі (Шум у залі).

 

     Скажіть, будь ласка,  шановні народні депутати, кому сьогодні вигідно повалити цей уряд?  Це перший уряд,  який привів під стіни Верховної Ради людей, які сьогодні підтримують цей уряд. Я не кажу вже про пенсії,  я не кажу про інші справи,  але один чинник я вам назву (Шум у залі).

 

     У 1990   році,  коли  вирішувалося  питання,  як  наповнювати бюджет, бюджет наповнювали в Палаці "Україна", коли там зачинили і тримали керівників.  Другий епізод був,  коли керівників закрили в ПереяславіХмельницькому.

 

     І останнє.  Шановні народні депутати!  Якщо цей уряд  піде  у відставку  (а деякі фракції хочуть,  щоб він пішов),  іншого уряду вже не буде.  Я особисто підтримую і наша  фракція  підтримує  цей уряд.  І не з міркувань політичної кон'юнктури, це наша послідовна позиція стосовно цього уряду.  Я сьогодні йому кажу:  "Дякую  вам, шановні!" (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  голові  Комітету  Костусєву Олексію Олексійовичу. За ним буде виступати Михайло Бродський.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемые Иван Степанович,  Виктор  Андреевич,  коллеги  и   приглашенные!   Хочу обратить   ваше   внимание  на  два  важнейших  макроэкономических показателя.  В  прошлом  году  валовый  внутренний  продукт  после десятилетнего  спада  вырос  на 6 процентов.  В то же время индекс потребительских цен увеличился на 28,2 процента.  И это  наихудший результат   за  последние  четыре  года.  Позитивные  изменения  в социальноэкономическом  развитии  подробно   освещены   в   отчете правительства, в выступлении Премьер-министра Виктора Ющенко. В то же время  в  ряде  важных  сфер  положительных  изменений  нет,  а зачастую   наблюдается   ухудшение  ситуации.  Большинство  членов Комитета по вопросам экономической политики пришли к  выводу,  что деятельность  Кабинета Министров пока не способствовала устранению глубинных причин кризисных явлений,  не  создала  предпосылок  для долгосрочного роста экономики и существенного повышения жизненного уровня населения.

 

     На заседании  нашего  комитета   высказывалась   мысль,   что инфляция,  которая  в  первом  квартале  2000  года составила 10,2 процента, - это результат президентских выборов, а не деятельности правительства.  Так вот,  цены на продовольственные товары за этот период выросли в среднем на 11,5 процента, на хлеб и хлебобулочные

-  на  31,6  процента,  тарифы  на  коммунальные  услуги - на 19,4 процента. И в этом истинные причины инфляции.

 

     Результаты экономического   роста    распределяются    крайне неравномерно.  Увеличение  реальных  доходов  населения  произошло прежде всего за счет  увеличения  доходов  от  предпринимательской деятельности. В то же время реальная заработная плата уменьшилась. Нет    действенного    контроля    за    соблюдением     трудового законодательства.

 

      Впечатляющее  достижение  правительства  -полное  погашение

 задолженности  по  пенсиям  (мы  помним,  она  составляла  1,  3

 миллиарда гривень). Однако следует учесть, что за этот же период

 размер  пенсий  в связи с инфляцией уменьшился на 12 процентов и

 сумма  выплаченной  задолженности  оказалась  примерно равна тем

 средствам,  которые  утратили пенсионеры в результате роста цен.

 Получается,  что погашение задолженности по пенсиям произошло за

 счет   самих   пенсионеров.  Экономический  рост  без  повышения

 жизненного уровня основной массы населения способствует усилению

 имущественного   неравенства   и   социальной   напряженности  в

 обществе.

 

     Структурная перестройка экономики фактически не начата.  Доля металлургической,  химической  промышленности  в   экспорте   даже возросла  с 52 до 56 процентов.  И такая структура экспорта делает его очень уязвимым.

 

     Порой можно слышать,  и вот я слышу это сейчас,  что  Кабинет Министров  критикуют  противники  реформ.  Это  не  так.  Основные достижения данного Кабмина  находятся  в  сфере  административного управления   экономикой,   а   не   умелого   применения  рыночных регуляторов.  Это в полной мере  относится  и  к  ТЭК,  где  путем ручного  управления  действительно  улучшено  состояние  расчетов. Однако   нам   следует   понимать,   что   административные   меры обеспечивают  лишь  кратковременный результат.  Их использование в течение длительного времени  приводит  к  разрушению  конкурентной среды, снижению эффективности производства.

 

     Продолжают усугубляться  региональные  диспропорции.  Об этом можно долго говорить.  К сожалению,  региональной политики, с моей точки  зрения,  у  нас  так  и  не создано.  К сожалению,  Украина продолжает терять свои позиции как транзитная держава.  Доходы  от экспорта  транзитных  услуг  в прошлом году сократились почти на 5 процентов,  и если мы не преодолеем эту тенденцию,  то нам  грозит катастрофа.

 

     Хочу обратить  внимание  и  на  один  политический момент.  Я всегда  стараюсь  уходить  от  политики,  потому   что   она   нас разединяет,  но меня очень беспокоит то,  что Кабмин, апеллируя к народу,  желает заручиться общественной поддержкой и,  получая  ее преимущественно   в   западных  областях,  фактически  раскалывает Украину на две части:  Западную - проамериканскую,  и Восточную  - пророссийскую.  А это очень опасно.  Мы одна страна, один народ, и внешнеполитические приоритеты у нас одни:  это -  Россия,  Европа, Соединенные Штаты Америки.

 

     А теперь  собственно по отчету.  Для более обективной оценки деятельности правительства следует обратить внимание  на  то,  что происходит в других странах СНГ. В истекшем году подем начался во всех государствах Содружества, при этом темпы экономического роста во многих из них, включая Казахстан и Россию, выше, чем в Украине, а уровень инфляции  заметно  ниже.  Быстрее,  чем  у  нас,  индекс потребительских  цен  рос только в Белоруссии и Молдове.  Реальная зарплата, кроме нашей страны, снизилась только в Киргизстане.

 

     Я думаю, что за этот год народ лучше жить не стал, и это, как ни печально, - основной итог работы правительства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  керівнику фракції і голові комітету народному депутату  Михайлу  Юрійовичу  Бродському.  За  ним  буде виступати Юрій Костенко. У Михайла Юрійовича півтора регламенту.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 215, м.Київ).   Шановний   Іване   Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Шановний уряде!  Партия "Яблоко" заявляет:  "Украине не нужны такие реформы. Украине нужны перемены".

 

     Кстати, о  тех  людях,  которые  сейчас  томятся на улице.  Я обращаюсь к инициаторам этого  движения:  вы  можете  уже  раздать людям деньги, пусть идут домой, отдыхают (Оплески).

 

     Украине нужны  перемены,  поэтому  Украине не нужны не только кадровые перемены,  но и перемены  политические  и  экономические. Партия "Яблоко" и лично я за три года в парламенте трижды пытались отправить правительство Пустовойтенко в отставку,  и на третий раз это удалось.

 

     Да, я  буду  голосовать  за  отставку  правительства  Ющенко! Почему?  Потому,  что,  к сожалению, я не вижу реального улучшения жизни  людей  и  не  вижу перемен.  Повторюсь:  стране надоели так называемые реформы,  страна жаждет перемен,  и не имеет  значения, под  какими флагами,  под каким названием приходят в правительство люди, которые, кроме себя лично, не могут обогатить никого. Хватит чиновникам обогащать себя, давайте обогатим наш народ!

 

     Правительства Лазаренко и Пустовойтенко вывели нашу страну на третье место в мире по уровню коррупции. Усилиями наших премьеров, в том числе и нынешнего,  в списке самых бедных государств Украина заняла "почетное" последнее место.

 

     Что мы увидели  за  год  и  три  месяца,  в  течение  которых работает   сегодняшнее   правительство?   Это   обман,  будто  это правительство Ющенко. Посмотрите на министров! 80 процентов из них работали  в  правительстве  Пустовойтенко,  50  -  в правительстве Лазаренко,  30 - в правительстве  Звягильского,  остальные  -  это горе-реформаторы,  которые привели нашу страну к высокой инфляции, к высоким ценам, к тому, что она была ограблена.

 

     Как я могу верить Премьеру,  который повышает пенсии старикам на  10  гривень,  при  этом заявляя,  что для членов правительства можно приобретать автомобили, которые стоят не более 500 тысяч?!

 

     Как я могу верить Премьеру,  который в  известном  "заявлении трех"  называет фашиствующей ту самую оппозицию,  которая собирает подписи в его поддержку.  Посмотрите на эти подписи и задумайтесь, что вы делаете!

 

     Как я   могу   верить   Премьеру,  который  после  требования Верховной Рады об отставке силовиков,  так и не внес представление об этом?!  Кстати,  Соловков до сих пор работает главой таможни, и все как будто забыли, что Верховный Совет высказал вотум недоверия этому человеку.

 

     Как я могу верить Премьеру, который в телеэфире СТБ безвольно лепечет "Папа я тебя люблю",  думая при этом и говоря о Президенте Украины?

 

     Сколько можно  говорить  о  решении  каких-то государственных задач,  когда не решены главные задачи реальной сегоднешней жизни, когда  жизнь  людей не улучшается.  Людей не интересуют непонятные вещи, их интересует только одно: бюджет семьи.

 

     Я не вижу решения экономической задачи в стране при нерешении главного вопроса - о повышении реальной заработной платы и пенсий. И не на 10-12 гривень,  а в два, три, пять раз! Мы не хуже Польши, не хуже России,  не хуже других стран, которые одновременно с нами встали  на  путь  перестройки,  на  путь  ухода  от  тоталитарного общества, где государство диктует свои законы, а не человек.

 

     А теперь о налогах. Правительство довело ситуацию в стране со сбором налогов до  полного  абсурда.  Правительственная  программа предусматривала  снижение  налогового  бремени  путем снижения как таковых налогов на доходы всех украинских граждан.  Главное,  чего ожидали от правительства,  - это снижения налогового бремени,  и в первую очередь - подоходного налога.  Мы ни разу не видели на этой трибуне  Виктора  Андреевича,  требующего  и убеждающего депутатов снизить ставку подоходного налога,  что реально увеличивало  бы  в Украине  зарплаты  и  пенсии на 30 процентов,  как это произошло в России.

 

     Мы утверждаем,   что   наша   концепция   взимания    налогов противоположна концепции правительства,  и нас беспокоит тот факт, что  для  поддержания  своей  концепции  правительство  использует запрещенные методы, и в первую очередь - механизм взимания налогов и   налоговые   проверки   как    способ    уничтожить    частного предпринимателя.

 

     Опыт многих  развитых  стран  уже  неоднократно  подтверждал: меньше налогов  на  производство  и  труд,  меньше  жестокости  во взаимоотношениях государства и налогоплательщиков,  меньше текущих государственных   расходов    и    больше    капиталовложений    в государственную структуру - это реальный путь к росту экономики, к росту числа рабочих мест и,  таким образом, к увеличению налоговых поступлений в государственный бюджет.

 

     Таков наш,  партии "Яблоко" и парламентской фракции "Яблоко", рецепт на каждый день для роста благосостояния граждан  Украины  и развития экономики страны.

 

     Наша концепция  заключается  в  том,  чтобы  граждане платили налоги государству за те услуги, которые оно им предоставляет. При этом право просить о выплате налогов правительство должно получить от граждан, они должны разрешить ему это делать.

 

     Правительство Ющенко поступает  диаметрально  противоположно. Жить  при таком правительстве,  может,  и возможно,  но выжить без малого 50 миллионам украинских граждан нельзя.  Значит, нужно либо заменить  правительство,  либо  заменить  без  малого 50 миллионов украинских граждан.

 

     Помните, в первые месяцы после своего назначения  вы,  Виктор Андреевич,  неоднократно  заявляли,  что  правительственные органы должны находиться на службе у народа,  а не  наоборот.  Но  как-то постепенно  вы стали забывать,  что это не народ служит вам,  а вы народу.

 

     А если правительственные чиновники,  в том числе и вы, Виктор Андреевич,  не  могут  добросовестно  работать на свой народ,  что нынешнее правительство и сумело нам доказать... (Оплески).

 

     Правительство должно  состоять  из   людей,   которые   будут понимать,  что они просто менеджеры, которым мы поручили управлять Украиной, и никто больше, которые будут служить нам, как положено, и будут помнить,  что налоги платятся государству для того,  чтобы оно  обеспечивало   нормальную   жизнедеятельность   населения   и производства,  и что если налоги составляют треть от заработанного

- это еще терпимо; если половину - это уже воровство, если же, как сегодня, две трети заработанного - это уже грабеж.

 

     Мы утверждаем,  что мы, граждане нашей страны, по доброй воле заключили контракт с нашим  правительством,  чтобы  ее  развивать, жить  в  мире  и  согласии.  Мы верим в наше государство,  главной задачей которого является защита прав наших граждан и гарантия  их выполнения.  Внутри  нас  выработана  норма  естественного  права, которая говорит нам,  что мы платим  налоги  справедливо,  но  это должны быть справедливые налоги.

 

     Я говорил раньше и повторю еще раз: правильные налоговые ставки  создают  честных  налогоплательщиков, неправильные    -   порождают   "азаровщину".   То   есть   новому правительству (а я верю,  что оно станет  новым  уже  в  ближайшее время) надо начинать с правильных налоговых ставок.

 

     И последнее.   Справедливости   ради   следует  сказать,  что нынешние недоработки правительства - это не столько  вина  Виктора Ющенко,  сколько его беда.  Сейчас мы отправим это правительство в отставку,  потому что оно не смогло быть эффективным и  не  смогло быть дееспособным.  Проблема Ющенко не в том,  что он плохой,  а в том,  что ему не удалось сформировать команду,  не  удалось  стать дееспособным  и  самостоятельным  Премьером.  Поход  в  оппозицию, Виктор Андреевич,  отрезвляет. Хватит заботиться лишь о себе, надо поработать для Украины.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  керівнику  фракції  Костенку  Юрію Івановичу. За ним буде виступати депутат Зінченко.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги депутати!  Вельмишановна українська громадо,  що   прийшла   під   стіни   Верховної   Ради   захищати демократичний вибір України! Безглуздість самої постановки питання про відставку уряду Ющенка можна  продемонструвати,  навівши  лише декілька прикладів.

 

     Передусім давайте  згадаємо,  що  успадкував  уряд Ющенка від своїх  попередників.   Стан   економіки   найбільше   характеризує універсальний  показник,  яким є виробництво валового внутрішнього продукту.  За роки незалежності обсяг  ВВП  в  Україні  скоротився майже  на  60 відсотків.  Лише за один 1994 рік уряд екс-комуніста Масола "добився" падіння ВВП на 22,9 відсотка.

 

     Або ж візьмімо стан соціальної сфери.  Починаючи з 1995  року уряди,  які очолювали прем'єри Марчук, Лазаренко, Пустовойтенко, з року в рік стрімко нарощували мільярдні заборгованості  з  виплати пенсій, заробітної плати та допомоги бідним.

 

     Стан енергетики.  У  грудні  1999  року,  перед  призначенням Ющенка    Прем'єрміністром,    запаси    вугілля    на    теплових електростанціях  знизилися  до  катастрофічної  межі  і  становили всього-на-всього 1,2 мільйона тонн,  а на атомних  електростанціях практично не було ядерного палива.

 

     Уряд Ющенка     успадкував    майже    повністю    зруйноване сільськогосподарське виробництво,  бо лише за  два  роки  "мудрої" аграрної  політики  кабінету  Пустовойтенка,  коли  товарне  зерно продавали трейдерам по 30-40 доларів  за  тонну  при  собівартості тонни  70  доларів  і  світовій  ціні  понад 120 доларів за тонну, виробникам зерна було завдано збитків понад 850 мільйонів доларів.

 

     Або ще одне "досягнення" попередніх  урядів  -  це  величезна фінансова  піраміда  державних  боргів,  яку  започаткував кабінет Марчука в 1995 році і яка в 2000 році загрожувала  Україні  повним фінансовим банкрутством.

 

     Ось, коротко, головні показники стану економіки та соціальної сфери Української держави наприкінці 1999 року.  І тому не  дивно, що  черги на вибухонебезпечне крісло Прем'єра півтора року тому не було,  як і не дивним було  рішення  Президента  запропонувати  це крісло (до речі, вперше) представникові демократичних сил, бо лише людина патріотична та державницька могла взятися тоді за цю  майже безнадійну  справу  -  справу  проведення  реформ  задля добробуту пересічної людини праці.

 

     Те, що зробив для України перший  демократичний  уряд  Ющенка всього  за один рік сумлінної праці,  перевершило найбільш сміливі та оптимістичні сподівання.  Судіть самі. Згідно з завданнями, які містяться  в  посланні  Президента Верховній Раді і на основі чого розроблено  програму  "Реформи  заради  добробуту"  в  2000   році планувалося  збільшити  ВВП  на 1-2 відсотки.  Реальне ж зростання цього показника за рік роботи уряду Ющенка становить 6  відсотків, тобто  утричі більше.  Швидкими темпами відновлюється виробництво, створюються нові  робочі  місця,  регулярно  виплачуються  пенсії, заробітна плата, соціальна допомога.

 

     Врешті-решт, сталося головне:  люди вперше почали вірити,  що влада нарешті згадала і про  свій  зубожілий  народ.  І  от  тепер комуністи  і  олігархи вимагають відставки саме цього уряду,  який добився таких величезних результатів!

 

     Фракція УНР  констатує,  що  такі   дії   різних   за   своєю ідеологією,  проте  таких  близьких  щодо  свого  антиукраїнського коріння сил,  можна охарактеризувати,  як  політичну  війну  проти власної  держави  та  власного  народу.  Лише так можна назвати це судилище над урядом.

 

     Нам зрозуміло, чому об'єднали свої зусилля ці політичні сили: бо  заможне  життя  народу  -  це  політичний кінець комуністичної міфології,  яка існує лише в бідних державах,  а демократія, тобто влада  народу,  припиняє  подальше існування олігархічної системи, тобто влади небагатьох, яку витворили екскомуністи в Україні.

 

     Фракція Українського  народного  руху  також  стверджує,   що безпрецедентне втручання Росії у внутрішні справи України свідчить лише про одне:  демократичні  здобутки  уряду  Ющенка  відкривають нашій  державі  шлях  до  європейської  інтеграції,  що суперечить інтересам великодержавних шовіністів.

 

     І останнє.  В ситуації,  яка склалася, фракція звертається до Президента  з  вимогою не допустити політичної розправи над урядом Ющенка.  Згадайте:  адже переважна більшість виборців у 1999  році підтримала   вашу  демократичну  програму  та  європейський  вибір України, а не симоненківський комунізм та диктатуру вічно старшого брата.  І  саме  ваші виборці прийшли сьогодні під стіни Верховної Ради захистити не  лише  уряд  Ющенка,  а  й  демократичний  вибір України.  Вони  вимагають  від  усіх нас поважати волю народу,  бо влада,  яка  йде  проти  свого  народу,  приречена.  Вам,  Вікторе Андрійовичу,  фракція  бажає лише одного - витримки,  бо за вами - народ, який вас підтримує.

 

     Дякую (Шум у залі, оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається голові комітету Олександру  Зінченку. За   ним   від   фракції   "Батьківщина"  буде  виступати  депутат Павловський (Шум у залі). Черненко виступав від комітету.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Голово! Шановні  народні  депутати!  Комітет  з  питань  свободи  слова та інформації докладно  розглянув  питання  про  діяльність  уряду  в галузі інформаційної політики.  Дискусія була досить гострою,  але головний висновок,  підтриманий більшістю членів комітету, полягає в  необхідності  визнати  діяльність  уряду в галузі інформаційної політики незадовільною.

 

     Коротко наведу аргументацію  цього  жорсткого,  але,  на  мою думку,  абсолютно справедливого і обгрунтованого висновку. За весь час своєї діяльності уряд так і не сформував хоч якоїсь зрозумілої позиції  щодо  розвитку інформаційної сфери.  Концептуальні засади державної інформаційної політики,  роздержавлення  ЗМІ,  створення системи  суспільного  телерадіомовлення  -  ці надзвичайно важливі питання  опинилися  поза  межею  програмних  засад  і   практичної діяльності  уряду.  Навіть  навпаки - наявний певний спротив нашим намаганням просунутися у  розв'язанні  цих  проблем.  Зокрема,  це стосується створення системи суспільного телебачення.  Відповідний закон,  ухвалений Верховною Радою, був підданий жорсткій критиці з боку уряду.  Критика є,  а реальних пропозицій немає.  Дуже зручна позиція, проте конструктивною її назвати не можна.

 

     Практично така ж позиція  і  ситуація  стосовно  Національної телекомпанії   України   та  Національної  радіокомпанії  України. Проблема діяльності  цих  державних  телерадіоорганізацій  активно обговорювалася  в  цьому  залі  під  час парламентських слухань 16 січня цього року.  Нещодавно комітет провів спеціальне засідання і ухвалив  відповідне  рішення.  А  що  ж з боку уряду?  Мені можуть зауважити,  що зараз уряд практично не має реальних важелів впливу на керівництво НТКУ та НРКУ і це не провина уряду, а його біда.

 

     Дійсно, для  такої позиції є певні об'єктивні підстави.  Але, по-перше,  навіть за цих умов уряд може певним чином  впливати  на діяльність   НТКУ   і   НРКУ  через  формування  держзамовлення  і впровадження належного контролю за використанням бюджетних коштів; по-друге,  виправлення  ситуації  потребує  розробки  пропозицій і механізмів змін до законодавчих та нормативних  актів,  установчих та статутних документів НТКУ та НРКУ тощо.  Уряд поки що обмежився лише зверненням до Президента стосовно зміни керівництва НТКУ. Але ж сутність проблеми полягає в недосконалості управлінської системи і  механізмів  фінансовоматеріального  забезпечення   національних теле- і радіокомпанії, в невизначеності їх господарського статусу, в неефективності  механізмів  контролю.  Тобто  необхідна  копітка робота, напрацювання конструктивних пропозицій, пошук компромісних рішень. Щодо цього з боку уряду - мертва тиша.

 

     Уряд кинув  напризволяще  навіть  державні  регіональні  ТРК. Нещодавно ми стали свідками відключення Львівського, Полтавського, Сумського та Харківського обласних телерадіопередавальних центрів. Така ситуація є просто дикою в цивілізованому світі.  Я не хочу її навіть  коментувати.  Суть  справи  -  у   проблемі   забезпечення діяльності  Концерну  радіозв'язку,  радіомовлення  і телебачення. Борги концерну перед державним бюджетом  та  енергетикою  фактично унеможливлюють не тільки якесь технічне переоснащення,  а й просто підтримку веж телерадіоцентрів у неробочому стані.

 

     Ліквідація ж заборгованості можлива лише за  умови  погашення боргів,    за    розповсюдження    сигналу   національних   телета радіокомпанії України.  Ситуація  складна  і  вимагає  термінового вирішення.

 

     Кабмін вніс   проект  Закону  про  заходи  щодо  стабілізації фінансового стану Концерну РРТ.  Верховна Рада доручила профільним комітетам  разом  з Кабінетом Міністрів його доопрацювати і внести на повторний розгляд. А далі дивна ситуація: наш комітет і Комітет з   питань  фінансів  і  банківської  діяльності  сформували  свої позиції,  а Кабмін - наче води в рот набрав. І ніяких спроб пошуку компромісного рішення немає. Тобто фактично ситуація заганяється в глухий кут.

 

     Не знімаючи з Верховної Ради частки  відповідальності,  хотів би  зауважити,  що така позиція уряду ніяк не сприяє виконанню ним функцій щодо забезпечення реалізації державної політики  в  галузі телебачення і радіомовлення.

 

     Верховна Рада  вже  частково  сприяла  розв'язанню  проблеми, ухваливши Закон про порядок погашення зобов'язань. Але залишається заборгованість  концерну  перед  енергетиками,  і  без  спільної з урядом роботи це питання навряд чи можна вирішити.

 

     Я хотів би ще раз наголосити на тому, що до цього переліку (а це  тільки  деякі речі,  про які говорилося на засіданні комітету) можна додати питання розвитку новітніх технологій (у першу чергу - цифрових),   що   було   записано  в  програмі  уряду,  збереження інтелектуального потенціалу ЗМІ, невирішеність кадрових проблем, і багато інших.

 

     Я лише  коротко окреслив основні проблемні питання блоку щодо діяльності уряду в інформаційній галузі.  Висновок,  на жаль,  має бути  однозначним:  розвиток цієї важливої сфери фактично опинився поза  увагою  Кабінету   Міністрів.   Незадовільна   оцінка   цієї діяльності є лише правдивою констатацією реального стану речей. Це точка зору нашого комітету,  яку мені доручено донести  до  відома сесійної зали.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,    Олександре    Олексійовичу.   Від   фракції "Батьківщина" слово надається Михайлу Павловському.  За  ним  буде виступати депутат Омеліч.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Шановний Іване Степановичу! Шановні члени уряду, колеги, журналісти!  Оскільки  все  пізнається  в порівнянні,  то перш ніж зробити оцінку діяльності уряду,  я хочу дуже коротко нагадати про успіхи  попередніх урядів і на цьому фоні оцінити діяльність цього уряду.

 

     Я хотів би сказати,  що найгірші результати мав уряд  Леоніда Даниловича  Кучми,  який спричинив встановлення Україною світового рекорду гіперінфляції - 10256 відсотків.  І Леонід Данилович пішов у відставку, так і не справившись з гіперінфляцією.

 

     А збитки,  завдані  Україні  всіма попередніми урядами,  - це втрата 75 відсотків економічного потенціалу,  що майже  в  2  рази більше,  ніж було втрачено за роки Другої світової війни. І це має свої наслідки. У нашій державі утвердилися, запанували в політиці, економіці   кримінальні   олігархи.  Вони  виросли  із  завбазами, завскладами, але тепер вони утвердилися в нашій державі і, бачите, сьогодні  20  сімей-кланів  володіють  80 відсотками національного багатства України. Та їм і цього мало! Вони кажуть: "Дайте нам еще порулить", щоб ще пограбувати народ України.

 

     Ще один  наслідок  цього  -  геноцид  українського народу:  3 мільйони громадян вимерли,  82 відсотки -  за  межею  бідності,  в цілому  відбувається деградація українського суспільства.  Україна уже має ознаки колоніальної країни.

 

     Ну і сьогодні ми маємо таку особливість: оці ж  кримінальні олігархи переходять від класичної формули ринку "гроші-товаргроші" до схеми "гроші-влада-гроші  в  квадраті".  Оце сьогодні ми і відчуваємо.

 

     Звичайно, все те,  що скоїли попередні уряди,  не міг за один рік виправити ніякий уряд,  в тому числі і уряд Ющенка,  хоча  цей уряд уперше за роки незалежності не побоявся назвати свою програму "Реформи заради добробуту".  Це мета.  Вона не повністю  вирішена, але вона поставлена.

 

     Уряду взагалі,  я хочу сказати,  важко працювати, бо на нього тиснуть з усіх боків.  З одного боку  -  кримінальні  олігархи,  з другого  боку  -  Президент.  От  дивіться,  є послання Президента України.  Це як головні завдання для уряду на 2001 рік.  А в цьому посланні аж три помилки, з точки зору науки. Одна з них - завдання негайно вступити в СОТ,  для того щоб  Україна  назавжди  втратила свій  ринок,  бо  вона  не  готова  для  цього.  Другою помилкою є твердження, що в Україні сьогодні сприятлива політична ситуація. І третє помилкове твердження,  що пожвавлення виробництва, досягнуте завдяки діяльності уряду Ющенка,  це вихід з кризи.  Це зовсім  не так.

 

     Цей уряд  дійсно не досягнув максимально можливих результатів (зростання могло б бути на рівні 20-30 відсотків),  бо  йому  весь час  заважали  кримінальні  олігархи.  А  от  ви,  шановні  колеги комуністи,  замість того, щоб боротися з кримінальними олігархами, починаєте підтримувати тих, хто заважає діяльності уряду, який має правильну мету (Шум у залі).

 

     З точки  зору  економічної  науки,  цей   уряд   зробив   сім правильних  кроків,  більшість яких - завдяки Юлії Тимошенко.  А в чому ж вина сьогодні уряду Ющенка?  А вина його полягає сьогодні в тому,  що це перший уряд, який економічними методами почав реально боротися  з  тими  кримінальними  олігархами.  Ви   розумієте:   9 мільярдів гривень!  Це ж вам не тисяча доларів.  За тисячу доларів вбивають,  а за 9 мільярдів гривень,  які не потрапили  в  офшорні зони,  що  робити?  Відправити  уряд  у відставку!  Саме на тому ж енергоринку уряд показав, як треба діяти, а сьогодні кажуть, що це не  так.  В  11  разів збільшилися проплати!  Шахтарі й енергетики вперше побачили, що таке гривня, і вони вдячні цьому урядові.

 

     Тому я звертаюсь до всіх:  якщо ми думаємо  про  Україну,  то давайте  не будемо лякатися,  не будемо продаватися,  бо як сказав поет-патріот Борис Олійник: "Якби нас вчергове всіх не перекупили, ми б вас, маман, їй-бо не продали!"

 

     Давайте дійсно будемо патріотами України. І я закликаю і тих, хто стоїть під стінами Верховної Ради:  здолайте  страх,  проявіть мужність,  будьте  патріотами!  Ви  можете  втратити  прихильність кримінальних олігархів, але ви отримаєте довіру народу!

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, мені роблять зауваження, що немає трансляції.  Я доводжу до вашого відома: ми проголосували за пряму  радіотрансляцію  по  радіо.  Вона  здійснюється  по  першій програмі радіо. Іване Сидоровичу, я ще раз вам доповідаю...

 

     Слово надається   голові   комітету   Омелічу.  За  ним  буде виступати Петро Миколайович Симоненко.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду та запрошені на  засідання! Розглянувши на своєму засіданні питання про хід виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за звітний  період,  комітет звернув   особливу   увагу   на   характеристику  макроекономічних показників.

 

     Так, основним  фактором  зрушень  у  галузі  інвестицій  було значне  збільшення  експорту  під  впливом сприятливої кон'юнктури зовнішніх  ринків.  Внутрішній  попит  не   був   визначальним   у стимулюванні  економічного  росту  у зв'язку з обмеженістю доходів населення.  Отже,  такий  механізм  економічного  росту  не  можна вважати надійним і стабільним в довгостроковому плані.

 

     Залишається несприятливою  і  галузева  структура  економіки. Опора на сектор  металургії  в  експортному  потенціалі  економіки призвела   до   закріплення   енергоємних   екологічно   шкідливих компонентів.

 

     Недостатньо уваги  приділяється   зростанню   виробництва   в машинобудівній галузі та у сфері високих технологій.  Практично на узбіччі  розвитку  народного  господарства  опинилася   електронна промисловість.      Зменшення      інвестицій      у     провідній високотехнологічній галузі в перспективі не може не  призвести  до зниження  конкурентоспроможності вітчизняної промислової продукції та послуг.

 

     Так, обсяг  інвестицій  у  науку  та  наукове  обслуговування зменшився  на 81 процент,  у автопереробну промисловість -майже на 20 процентів, в атомну - на 62 проценти, у мікробіологічну - на 90 процентів.  Загалом  інвестиційна  активність  все  ще залишається неприпустимо низькою і становить 40 процентів від рівня 1994 року.

 

     На жаль,  за  браком  часу  я  не  можу  продовжити   перелік конкретних  макропоказників,  оцінка  яких  членами  комітету була відмінною від оцінки уряду.

 

     Зупинимося на наступній важливій проблемі,  яку уряд у  своїй програмі  визначив  як першочергову.  Це проблема адміністративної реформи в  державі.  У  розділі  10  звіту  уряду  наводиться  ряд заходів, що вважалися необхідними для проведення початкового етапу адміністративного реформування.  Зокрема, особливу увагу приділено реформуванню  центральних органів виконавчої влади.  Але формальне скорочення кількості міністерств та відомств звелося лише до зміни вивісок  без  суттєвих  змін у системі державного управління в бік підвищення  його  ефективності  чи  зменшення   витрат   на   його утримання.    Кількість    чиновників   продовжує   збільшуватися, управлінський апарат дорожчає  і  ніякої  передбачуваної  економії коштів  не  сталося.  А  уряд  передбачив  зекономити близько 60,5 мільйона гривень на вдосконаленні системи  державного  управління. Фактично  досягнуто зворотного результату.  Планувалося зекономити 60 мільйонів  гривень,  насправді  ж  перевитратили  1,1  мільярда гривень.

 

     Ми намагалися оцінити результати здійснення реформ не лише за кількісними показниками,  але не знайшли  жодних  проявів  якісних змін.  Забюрократизованість апарату управління центральних органів виконавчої влади проявляється у процесі її  взаємодії  з  органами влади в регіонах.  Проведені реформи не стали стимулом і прикладом для перебудови роботи органів влади на місцях.

 

     Уряд, звіт  якого  ми  заслуховуємо,  протягом  майже  всього звітного  періоду  діяв  в особливих політичних умовах,  які можна вважати  і  особливо  сприятливими  для  нього.  Я  маю  на  увазі формування  парламентської  більшості  на засадах підтримки уряду. Після затвердження  Програми  діяльності  Кабінету  Міністрів,  на розгляд  Верховної Ради України було внесено 177 проектів законів, із них 36 прийнято у цілому як закони України,  ще 20 розглянуто в першому  читанні.  На два закони,  прийняті Верховною Радою,  було накладено вето Президента,  і за результатами розгляду  пропозицій Президента, вони були повторно підтримані Верховною Радою.

 

     Як бачите,  наведені  цифри  красномовно свідчать про те,  що парламент  намагався  активно  сприяти  законодавчим   ініціативам уряду,  і ті законопроекти,  що розглядалися, народними депутатами були  підтримані.  Проте  пасивна  позиція  уряду  у  взаємодії  з парламентом  щодо  розгляду  внесених  законопроектів  призвела до того, що лише 31 процент поданих на розгляд проектів законів стали предметом  парламентського  обговорення.  Звідси  висновок  членів комітету про те,  що конструктивний потенціал  взаємодії  уряду  і парламентської більшості був використаний лише частково.

 

     Виходячи з  того,  що  уряд  не  досяг позитивних результатів роботи у ключових напрямах, які він визначив у Програмі діяльності Кабінету  Міністрів,  комітет  на своєму засіданні не міг прийняти іншого рішення,  як дати  негативну  оцінку  діяльності  уряду  за звітний період.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   Петру   Симоненку.  За  ним  буде виступати Іван Білас.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Шановні колеги! Наша фракція не голосувала за цей  уряд,  за  його програму.  Ми ще рік тому попереджали,  що її здійснення не забезпечить виведення України з  глибокої  системної кризи,  не вирішить нагальних,  гострих проблем, які постали перед нашим  суспільством.  Українська  економіка  відкинута  на  кілька десятиліть  назад  внаслідок  здійснення нав'язаного Заходом курсу так званих реформ, які продовжує і уряд Ющенка.

 

     Про яку  стабілізацію,  про  яке  піднесення  можна  сьогодні говорити, якщо майже 40 відсотків підприємств торік знизили обсяги виробництва, а кожне сьоме взагалі не працювало?

 

     Якщо валовий  внутрішній  продукт  формується  більш  як   на дві-третини    за    рахунок    експорту   енергоємної   продукції сировинно-добувних  галузей,  чорної  і   кольорової   металургії, хімічної  промисловості,  коли рівень інфляції значно перевищує як прогнозований її показник,  так і  офіційні  цифри  зростання  ВВП промислового  і  сільськогосподарського  виробництва,  якщо  криза платежів ще більше  загострилася,  а  дебіторська  і  кредиторська заборгованість   досягли   катастрофічних   розмірів,  то  основні виробничі фонди перебувають у критичному стані  практично  у  всіх галузях  народного  господарства,  включаючи  найважливіші системи життєзабезпечення.  Це стосується і проблем озброєння нашої армії, які  все  більше загострюються.  Уряд практично цим не займається, про що й засвідчив у своєму звіті Прем'єр-міністр Ющенко.

 

     В Україні цілі галузі економіки  втрачені.  Фактично  знищено Цивільний  морський флот,  на останньому диханні Цивільна авіація, бездіють   і   руйнуються    потужні    тваринницькі    комплекси, птахофабрики.  Галузева  структура  вітчизняної економіки стала ще більш  спотвореною,  що  притаманно  колоніальним  країнам.   Лише втративши  елементарну об'єктивність,  можна говорити сьогодні про соціальну    спрямованість    діяльності    Кабінету    Міністрів. Заборгованість  з виплати пенсій справді в основному погашена.  Це добре. Зменшилися заборгованості з виплати заробітної плати, однак борг  ще  майже 4,6 мільярда гривень і понад 6 мільйонів працюючих на великих і середніх підприємствах і зараз  вчасно  не  отримують заробітної   плати.   Головне   полягає   у   тому,  що  погашення заборгованості здійснювалося на порушення закону,  без індексації, хоча гривня за цей час знецінилася майже вдвічі. Отже, наших людей ще раз пограбовано,  лише на пенсіях як мінімум - на 1,5  мільярда гривень.  Народ,  доведений до жебрацького стану, радий хоч якійсь копійчині.  Обіцяне  підвищення   заробітної   плати   працівникам бюджетної   сфери   не   компенсує  населенню  витрат,  викликаних катастрофічним  зростанням  цін  на  хліб,  інші   продовольчі   і непродовольчі товари та вироби і особливо - підвищенням тарифів на житлово-комунальні, транспортні та інші послуги.

 

     Приватизація системи обленерго, яку на вимогу Заходу здійснює цей  уряд,  призведе  до  підвищення  тарифів на електроенергію як мінімум  на  15-20  відсотків,  що  неодмінно  потягне  за   собою зростання цін на всі товари і послуги.  Реальна заробітна плата ще торік знизилася, більшість громадян не мають можливості сплачувати за    електроенергію,    житлово-комунальні    послуги,    зростає заборгованість населення,  яка  перевищила  6  мільярдів  гривень, зростає     безробіття,    незадовільно    вирішуються    проблеми працевлаштування  молоді.  Уряд  не  забезпечив  повного   надання грошової  допомоги  бездітним  сім'ям,  інших  соціальних  виплат, житлових субсидій,  не спромігся профінансувати в  повному  обсязі видатки на соціальний захист, охорону здоров'я, освіту, культуру і мистецтво.  Водночас значно перевищені проти запланованих  видатки на утримання виконавчої влади.

 

     Уряд намагається  переконати  співгромадян  в  тому,  що  він постійно піклується про народ.  Від урядовців не  почуєш,  що  так звані  реформи здійснюються за рахунок соціальних факторів,  тобто за рахунок пограбування трудящих,  що проблема бідності в  Україні стала  найгострішою соціальною проблемою.  Між іншим,  перевищення смертності над народжуваністю лише за минулий  рік  становить  400 тисяч  громадян,  а  наслідком  "соціально  орієнтованої" політики уряду є те, що в Україні посилюється епідемія туберкульозу.

 

     Ще раз  наголошую:  всі  гострі  проблеми  в  економіці  уряд вирішує  не  за  рахунок  її піднесення,  а за рахунок позбавлення встановлених законом пільг найбільш соціально вразливої  категорії трудящих, ветеранів війни і праці, захисників вітчизни. У минулому році в Україні урожайність була  на  рівні  1940  року,  поголів'я худоби зменшилося на 10-15 відсотків.

 

     І останнє.  Нинішній  уряд  не  тільки відверто заявляє,  а й хизується тим,  що у своїй діяльності він керується вимогами  МВФ. Продовжувати   таку   реформаторську   політику,  а  саме  про  це говориться у звіті уряду,  було б недалекоглядно і небезпечно,  бо це    загрожує    у    подальшому    закріпленням    за   Україною напівколоніального статусу і остаточною  втратою  нею  економічної незалежності і державного суверенітету.

 

     Тому, виходячи  з  конституційних  норм,  фракція  комуністів внесла на розгляд Верховної Ради  проект  резолюції  про  недовіру Кабінету Міністрів України, очолюваний Ющенком, за наслідками його ж звіту. Я сподіваюся, що це підтримають і інші депутати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу, заради об'єктивності треба було б сказати,  що цьому уряду флоту вже майже не дісталося. Цьому уряду флоту майже не дісталося... (Шум у залі).

 

     Слово надається народному депутату Івану Біласу.  За ним буде виступати Олександр Мороз.

 

     БІЛАС І.Г.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120,  Львівська область). Дякую. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Шановний Вікторе  Андрійовичу!  Шановні члени  уряду!  Шановна громадо,  яка сьогодні працює разом з нами, підтверджуючи те,  що Верховна Рада -  це  всього-на-всього  вищий законодавчий орган, до якого ми з вами обрані українським народом, щоб приймати розумні,  виважені рішення,  реалізація яких буде  на користь   у   першу  чергу  нашому  народу,  сприятиме  підвищенню добробуту нашого суспільства,  а не  служитиме  інтересам  окремих політичних партій чи окремих осіб.

 

     Комітет з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні 11  квітня  цього  року  за  участю керівників  правоохоронних  органів  розглянув  звіт уряду про хід виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України  "Реформи заради добробуту" в 2000 році.

 

     У цілому  діям уряду щодо реалізації зазначеної програми була дана задовільна оцінка.  Водночас комітет  має  ряд  зауважень  та пропозицій, врахування яких у подальшому, на наш погляд, позитивно вплине на ефективність діяльності та  реформування  правоохоронної системи і Збройних Сил України.

 

     Зокрема, необхідно  зазначити  те,  що  під час підготовки та розгляду в Верховній Раді України  проекту  Закону  про  Державний бюджет України на 2001 рік,  комітет категорично заперечував проти подальшого позбавлення соціальних гарантій військовослужбовців  та працівників правоохоронних органів. У цьому зв'язку ми пропонували вилучити з проекту статтю 58,  якою  передбачалося  продовжити  на 2001  рік  дію  норми  щодо  позбавлення  цих  категорій  громадян зазначених гарантій.

 

     Комітет застерігав, що реалізація статті 58 проекту  бюджету неминуче посилить соціальну напруженість серед особового складу МВС та Збройних Сил України,  призведе  до  інших негативних наслідків у суспільстві.

 

     На превеликий жаль,  це не було враховано,  наші обгрунтовані пропозиції  були  знехтувані,  а  зазначені   категорії   громадян позбавлені певних соціальних гарантій і можливостей для ефективної діяльності.  Це вже на сьогодні призвело до негативних  наслідків, про  що  доповіли  керівники  правоохоронних  органів на засіданні комітету 11 квітня поточного року.

 

     Від імені комітету дозвольте висловити,  Вікторе Андрійовичу, для  врахування  у вашій подальшій діяльності наступні пропозиції. Отже, що належить зробити уряду.

 

     Перше -  невідкладно  розробити  і  реалізувати  заходи  щодо компенсації матеріальних втрат,  понесених військовослужбовцями та працівниками  правоохоронних  органів  унаслідок  позбавлення   їх соціальних  гарантій  при  формуванні державних бюджетів на 2000 і 2001 роки.

 

     Друге - вирішити питання щодо передачі функцій конвоювання та екстрадиції  засуджених  і заарештованих від внутрішніх військ МВС України до Державного  департаменту  України  з  питань  виконання покарань  та Головного управління адміністративної служби міліції, що дозволить звільнити війська від  не  властивих  функцій,  дасть змогу  скоротити  їх  чисельність  та  зосередитися  на  виконанні завдань забезпечення законності та правопорядку в Україні.

 

     Третє. У  зв'язку  з  незабезпеченістю  видатків   бюджетними призначеннями, значною кредиторською заборгованістю та обмеженістю фінансування погасити заборгованість внутрішніх військ МВС України за  спецперевезення  за  рахунок  коштів Резервного фонду Кабінету Міністрів України.

 

     Четверте. При формуванні державного бюджету України  на  2002 рік  слід  поновити  всі соціальні гарантії військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів,  яких вони були  позбавлені  в минулому  та  поточному  роках,  а  також передбачити фінансування правоохоронної системи та Збройних Сил в обсягах,  що забезпечують їх ефективне функціонування.

 

     У цій  частині  необхідно зазначити,  що всі ми усвідомили ту незаперечну  істину,  що  дешеве  військо,  дешева   правоохоронна система  дуже  дорого  обходиться  як нашій державі,  так і нашому народові.

 

     І на завершення, шановні колеги. У моєму окрузі, також як і у ваших  округах,  проведені сесії районних і міських рад,  депутати яких повністю підтримують реформаторський курс нинішнього уряду на чолі з Віктором Андрійовичем Ющенком і Президента,  програму якого сьогодні реалізовує уряд на чолі з Віктором Андрійовичем Ющенком.

 

     Шановні колеги,  давайте ми все-таки задумаємося ось над чим. Критикувати   легше  легшого,  це  не  справа  народних  депутатів України.  Проаналізувавши  звіт  уряду,  давайте  спільно   шукати конструктивні шляхи подальшого покращання економічної і соціальної ситуації в нашому суспільстві.

 

     У своєму звіті Віктор  Андрійович  запропонував:  якщо  хтось бажає,  будь ласка, ідіть в уряд, показуйте приклад, робіть краще, якщо зможете.

 

     Те, що сьогодні уряд зміг зробити,  народ високо оцінив, і ви лукавите,  коли  кажете,  що  так  оцінюють  дії  уряду  тільки  в Західному  регіоні.  Особливо  я   переконався   в   цьому,   коли генеральний директор Павлоградвугілля дав високу оцінку діям уряду на чолі з Ющенком від імені десятків тисяч шахтарів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іване Григоровичу,  критика  ж  конструктивна  буває. Слово  надається  Олександру  Олександровичу  Морозу.  За ним буде виступати депутат Заєць.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні колеги, виступати від фракції соціалістів і   селян  (Лівий  центр),  на  перший  погляд,  найлегше.  Ми  не підтримували кандидатури Прем'єра,  не голосували за його програму і за проект бюджету.  У нас були на те причини,  а час,  що минув, підтверджує загалом правильність нашої позиції.  Підтверджує це  і аналіз звіту уряду.  Можна було б навіть пожартувати,  що ми гості на  чужому  святі,  проте  ми  не  гості,   і   справи,   що   тут обговорюються,  стосуються  безпосередньо нас,  та й свята ніякого немає.

 

     Учора я був на своїй батьківщині в Таращанському  районі.  Не розповідатиму  про  відомі  речі,  бо таке можна побачити скрізь в Україні: занепад, деградація, розвал, пустка. Одним словом - біда. Вражають   дані.   За  останні  три  місяці  в  маленькому  районі народилися 70 дітей, померли 290 чоловік, тобто одні родини на 4-5 похоронів.  Про  це  мені розповідав товариш,  котрого звільнили з посади головного лікаря за те, що він був моїм референтом, а потім звільнили  з  посади  заступника  головного лікаря,  бо він не дав оббрехати себе у справі Гонгадзе.

 

     Чи пов'язані між собою такі деталі: занепад економіки,  вщент  зруйнований соціальний захист,  страшні тенденції в демографії,  переслідування порядних  людей?  Тут  усе тісно переплетено.

 

     Лихозвісне керівництво   державою  без  жодних  орієнтирів  і перспективи,  злочинство   як   елемент   управління,   бандитське переслідування  тих,  хто не мовчить.  Таке сьогодні обличчя нашої держави - тупе,  зле і фарисейське. І ми, Вікторе Андрійовичу (хто більше, хто менше), теж частина цього обличчя.

 

     Коли чуєш  ваші  коментарі  щодо листа "трьох",  бачиш вас на великодніх службах у відомій компанії, так і хочеться запитати: "З ким ви зв'язалися?" На що розраховують ті, зокрема в опозиції, хто ставить на вас?  Їхня надія - ілюзія чистої води,  тим паче що  ви ніколи  ніде  не заявили про свою незгоду з політикою Президента в енергетиці, аграрній, комунальній, інших сферах життя.

 

     Вас, Вікторе  Андрійовичу,   просто   немає   чим   захищати. Пригадуєте,  коли вас призначали,  фракція соціалістів пропонувала вам:  відмовтеся від деяких нерозумних тез вашої  програми  і  ми, можливо,  вас підтримаємо. Прем'єр повинен спиратися на проурядову більшість,  а не на більшість  пропрезидентську.  Пропрезидентська більшість, котра ще збита докупи специфічним способом, - аномалія. Вона може призначати Прем'єра, але завтра ж стане його знімати, бо вона  -  інструмент диктатури,  а не елемент демократії.  Бо такою більшістю,  як у Верховній Раді тепер,  хизуватися можуть хіба  що політичні невігласи. І це вам теж говорилося при призначенні.

 

     Ви до   пропозицій   соціалістів   не   прислухалися.   Тепер справджуються прогнози півторарічної давності.  Адже Президент вас призначав, щоб зняти. Це знали всі з самого початку, і слова Кучми про довіру вам - зрозуміле всім лукавство.  Одне, чого він хоче, - щоб звільнення було зроблено руками парламенту,  бо прагнення його (таке таємне прагнення) теж належне:  він у діях  своїх  давно  не самостійний, як усе більше не самостійною стає і наша держава.

 

     У тому  сенсі  не наше обговорення щось важить і не позитивні аргументи щодо  діяльності  уряду  (повернення  злиденних  пенсій, скорочення  зовнішнього  боргу,  деякі  макроекономічні показники, більша прозорість енергетичного ринку,  певне скорочення бартеру і так  далі).  Кому  це  все  потрібно?  У  цій грі ходять з більших козирів:  інтереси столичних чи  регіональних  кланів,  доступ  до бюджетних  потоків  і  стратегічного  майна  та  землі,  східні та західні зовнішні фактори,  виконання  функцій  Президента  в  разі дострокового припинення повноважень глави держави. Оце і є суттєві аргументи  справжньої  міжкланової  розборки,  якими  б   високими політичними мотивами їх хто не прикривав.

 

     Ще раз підкреслюю:  все вирішується не тут. Який із наведених аргументів переважає,  ми побачимо завтра ввечері, коли відповідна команда  даватиметься керівникам,  ну,  звичайно ж,  "самостійних" фракцій: "Демсоюзу", СДПУ(о) разом із зеленими та трудовиками. Але що команда буде не волею Президента,  а інтерпретацією іншої волі, то тут сумнівів немає,  бо таку маємо державу,  таку  владу,  такі державні  інтереси.  Імітувати  при  цьому  якусь позицію - це все одно,  що давати згоду на арешт Лазаренка  або  Жердицького  після того,  як  з  високого благословення вони покинули Україну.  Тепер фарс повторюється.

 

     Одне, що вдалося ініціаторам інтриги,  в котрій усі ми беремо участь,  трохи  відвернути  суспільну  увагу від обставин вбивства Гонгадзе  та  інших  фактів  злочинств,  задокументованих  майором Мельниченком. Стільки гвалту чуємо про офіцера, а ми ж пропонували Генпрокуратурі (і Мельниченко сам пропонував) порушити кримінальну справу за фактом прослуховування кабінету Президента.  Ні,  чули у відповідь:  "Ложь и фальшь!" А тепер раптом про державну  таємницю заговорили.  Про яку? Хабарі, корупція, матюки, яка ж це таємниця? Це влада в нас така, здатна на злочинство (Оплески).

 

     Я пропускаю один абзац,  у текст він піде. І хочу сказати, що це  були  інтриги  щодо  відставки  уряду.  Не цим треба займатися зараз.  Питання довіри-недовіри - це другорядна річ.  Усе  те,  що стосується  організації  державного  життя,  процедури імпічменту, виборів,  референдумів, стратегічного планування розвитку держави, забезпечення   в  ній  законності  на  основі  Конституції,  засад демократії та інтересів людини - оце є важливим.

 

     А відносно оцінок.  Звичайно,  стосовно проголошених  намірів уряд  працює  незадовільно.  А  хто працює задовільно,  запитаємо? Парламент?  Послухайте УТ-1.  Одна радість:  Президент у нас гарно трудиться,  вдень  і вночі,  самовіддано і невтомно,  талановито і прозірливо бореться із американським, російським і власним слідом. Саме тому щорік краще живуть наші люди і щороку міняються уряди.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Олександровичу,  все  правильно,  тільки таких,  що критикують Ющенка за  те,  що  він  з  вами  зв'язався, більше.

 

     Дякую.

 

     МОРОЗ О.О.  Слава  Богу,  що  не критикують за те,  що з вами зв'язався, Іване Степановичу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Від фракції Соціалдемократичної  партії  (об'єднаної) слово  надається  Володимиру Зайцю.  За ним буде виступати депутат Пинзеник.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  СДПУ(о)).  Шановні  колеги!  Шановна  президіє! Хочеться відступити від  логіки  того  виступу,  який  бачився  на початку   сьогоднішнього   сесійного  дня,  а  поділитися  деякими враженнями,  які виникли вже сьогодні під  час  перебування  як  у сесійній залі,  так і поза нею,  бо мав необережність,  а можливо, велике бажання послухати те, що відбувається на вулиці.

 

     Так от,  враження  двоякі.  На  вулиці  відбуваються  вибори: парламентські,  президентські, звучать прізвища і ніяк означити це інакше,  як дежа вю, уже на сьогодні не доводиться. Хоча це, м'яко кажучи,   не   відповідає   ні   політичним  реаліям,  ні  чинному законодавству.

 

     І зовсім інше враження щодо тих процесів,  які відбуваються в сесійній залі. Можна, звичайно, відгороджуватися від цих стосів, а можна і ні, Вікторе Андрійовичу, бо ми розуміємо, що інша сторона, якби  вона  це  поставила  собі  за  мету,  могла б зібрати не 3,5 мільйона підписів,  а значно більше,  і це були б підписи не проти Ющенка,  а проти того життя,  яким сьогодні об'єктивно невдоволені багато людей.  Але і те, і інше породжує ще й інше враження. Це, я вам скажу, почуття глибокого подиву, сорому і розпачу.

 

     Я вам   скажу   чому.  Я  не  знаю,  як  можна  говорити  про відкритість політики,  на  яку  сьогодні  посилається  так  багато фракцій  (не  буду  називати  прізвища  їх  представників,  щоб не породжувати реплік),  і поряд з тим бачити той політичний  цинізм, який має місце.

 

     Я не  знаю,  як  можна  захищатися члену моєї фракції Іщенку, коли "не  олігарх"  Сергій  Терьохін  має  захищати  Прем'єра  від Іщенка,  вже олігарха, тому що немає аргументів з цього приводу. І прикро за те,  що спостерігаємо тут театр,  але це театр  абсурду, породжений фракцією Руху по відношенню до "Яблука" і так далі.

 

     А тепер  по  суті.  Звертаюся  до  Віктора Андрійовича,  який пропонував вишукати форму взаємних стосунків  між  парламентом  і, скажімо,  урядом,  так  само,  як  і  з Адміністрацією Президента. Вікторе  Андрійовичу,  іншої  формули   немає   -   це   солідарна відповідальність,  причому  як  за ті успіхи,  про які ви сьогодні говорите,  а їх значно менше,  так і за ті недоліки,  яких  значно більше.  Чому ж ми так сором'язливо про них замовчуємо?  Звичайно, жоден  народний  депутат,  жодна  політична  фракція  тут  не  має монополії  на  правду,  і я не хочу вислуховувати тих звинувачень, Вікторе Андрійовичу,  які  прозвучали  і  на  мою  адресу,  бо  ви сьогодні  необережно,  відповідаючи  на запитання депутата Чобота, сказали,  що всі,  хто проти  Ющенка,  сьогодні  виступають  проти України, проти народу.

 

     Вибачте мені,  я директор школи, і я сьогодні маю право на ті речі,  які буду говорити. Так от, даючи оцінку діяльності уряду, я хотів би нагадати, що таких сприятливих умов, які мав уряд Ющенка, маючи підтримку і  Президента,  і  парламентської  більшості,  яка проголосувала  за  програму уряду (це був не просто картбланш,  це був статус недоторканності),  не мав жоден  уряд.  Чи  скористався уряд  цим  статусом?  На  моє  глибоке  переконання,  ні.  І можна сьогодні намагатися  або  не  намагатися  переводити  в  політичну площину  стосунки  парламенту  і уряду,  але це з вашого мовчання, Вікторе   Андрійовичу,   парламентська   більшість,    яка    була продержавницькою,   розкололася   на   дві   -   на  проурядову  і пропрезидентську,  і від  цього  нікуди  діватися.  Це  за  вашого мовчазливого споглядання уряд став предметом розбрату,  і сьогодні відбувається те саме,  що почалося в листопаді, і цього заперечити неможливо.

 

     Але є  речі,  які  носять  суто  професійний характер у вашій оцінці. Ви знаєте, найголовніше, на що б ми мали звернути увагу, - це  те,  що  уряд  мав  спрямувати свою діяльність на забезпечення стабільного  економічного  зростання.  І  тут  оцінкою  може  бути неприйняття  Податкового  кодексу.  Це ще одна стратегічна помилка поряд з тими, про які ми вже говорили.

 

     Виникає ще одне питання. Коли ми приймали бюджет, то пішли на скорочення  пільг  і фізичним особам,  і юридичним особам.  Тому в мене виникає великий подив з  приводу  того,  що  після  прийняття Державного бюджету, за оцінками Рахункової палати, знову ці пільги пішли і причому для тих структур,  які не мали на них сподіватися,

-  це комерційні банки,  високорентабельні підприємства.  І саме з податку на  додану  вартість  бюджет  не  отримав  значних  коштів (приблизно в шість разів більше, ніж міг отримати).

 

     За браком  часу  я  можу  тільки  тезово  говорити.  Шановний Вікторе Андрійовичу! Звичайно, великої критики заслуговує той блок питань,  який  має  відношення  до соціальної сфери і гарантій.  І спростувати цей висновок не може навіть погашена заборгованість із заробітної   плати  і  мізерне  збільшення  заробітної  плати,  бо видаються  вони  за  рахунок  інфляційних  коштів  і  за   рахунок скорочення  робочих  місць  і  зростання  безробіття.  І  все це є правдою, Вікторе Андрійовичу.

 

     Через те сьогодні фракція соціалдемократів, яка спирається на 200 тисяч членів партії, яких ви вважаєте олігархами (звичайно, це не так), і ми зв'язані рішенням фракції цієї партії, оцінює роботу уряду  як  незадовільну  і  ініціює всіма парламентськими методами відставку уряду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату, керівнику фракції "Реформи  і  порядок"  Пинзенику.  За  ним  буде виступати депутат Ващук.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).   Шановний   Іване   Степановичу!    Шановний    Вікторе Андрійовичу! Шановні депутати і члени уряду! Неможливо зрозуміти і сприйняти логіку того,  що  відбувається  останнім  часом  навколо уряду.  В  більшості  країн світу політики раді бути причетними до позитивних змін у суспільному житті.  Українські політики мали  би бути задоволені подвійно. Після тривалого, затяжного періоду спаду українська економіка другий рік  поспіль  демонструє  добрі  темпи зростання.  Україна  позбулася  такого  ганебного явища,  як борги перед  пенсіонерами,  іншими  категоріями  бюджетних  працівників. Зроблено  кілька  добрих  кроків  на  шляху  поліпшення пенсійного забезпечення,  підвищені  зарплати  в  бюджетній  сфері.   Є   всі передумови,  щоб  зробити додаткові до вже зроблених кроки в цьому напрямі цього ж року. Замість реальної можливості дефолту ми стали свідками стабільності національної валюти.

 

     Ми вперше зіткнулися з явищем довіри хоча б до одного аспекту української політики - економічної політики. Свідченням цього є не тільки  підтримка  Прем'єра  в  усіх  регіонах України,  не тільки мільйони підписів громадян на підтримку уряду,  не  тільки  тисячі співвітчизників,  які  прийшли сьогодні підтримати свого Прем'єра, найяскравішою  ознакою  довіри  є  зростання  вкладів  громадян  у банківську систему України: з початку діяльності уряду вони зросли майже на 3 мільярди гривень, або на 64 відсотки. Понад 7 мільярдів гривень  коштів  населення  України працює сьогодні на національну економіку.  Скажіть,  будь  ласка,  де,  в  якій  країні   подібні тенденції ставляться в вину уряду?

 

     Отримано лише перші позитивні паростки, але ці паростки легко розтоптати силами тих, хто ставить питання про відставку уряду, бо в цих сил своя,  незрозуміла нам,  простим смертним, логіка: одним подавай портфелі,  інші кричать про зміну геополітичної орієнтації України,   третім   треба  отримати  адміністративний  ресурс  для наступних парламентських, а потім і президентських виборів.

 

     Але при чому тут звіт уряду?  При чому тут виконання Програми діяльності  Кабінету  Міністрів?  У  розбурханому  морі політичних пристрастей  останніх  місяців  уряд  залишався  єдиним  острівцем стабільності,  що  дає  шанси  на продовження не тільки позитивних економічних тенденцій,  але й розв'язання  проблем  гострої  кризи влади.  А  тому  у випадку відставки уряду всю відповідальність за можливі економічні й політичні  наслідки  повинні  взяти  на  себе сили, що добиваються цієї відставки.

 

     Я не  перший  рік  у  політиці,  але  вперше стикаюсь з таким шаленим політичним  цинізмом,  брудом,  брехнею.  Навіть  Прем'єра зняти  по-людськи не вмієте!  Бог вам суддя!  Пробуйте робити свою чорну справу! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату, голові Комітету з питань  аграрної  політики Катерині Тимофіївні Ващук.  За нею буде виступати Геннадій Йосипович Удовенко.

 

     Ми домовились уже з перервою.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні депутати! Шановний уряд! Комітет з питань аграрної  політики  і  земельних  відносин всебічно обговорив звіт уряду  в  розділі  розвитку  агропромислового  комплексу  України. Комітет  відмітив  як позитив,  що в останній рік,  співпрацюючи з урядом  та  Міністерством  аграрної  політики,   вдалося   суттєво розширити  законодавче  поле для економічної та правової підтримки аграрної  реформи,  започаткованої  указами   Президента   України Леоніда Даниловича Кучми.

 

     Більше десятка  законів уже працюють і дають змогу підтримати національне насінництво,  селекцію, племінну справу, тваринництво, хоча б частково забезпечити село доступними кредитами,  технікою в лізинг,  і  це  вже  справляє  позитивний  вплив  на  ситуацію   в сільському господарстві.

 

     До повного  вирішення  всіх  проблем  ще дуже далеко,  але не бачити позитивних зрушень не хочуть лише упереджені люди.

 

     Проте я хотіла б від імені комітету привернути увагу уряду до гострих  проблем,  які  хвилюють  нині  село.  А  саме Законом про стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва на період 2001-2004  роки  можна зняти багато проблем перехідного періоду на селі.  Проте не всі вони приймаються урядом до уваги.  Зокрема, ми хотіли  розуміння  і підтримки уряду в новому Податковому кодексі, щоб ті статті,  які стосуються оподаткування села, вводились у дію тільки  після  2004  року.  Ми  хотіли  б,  щоб уряд зрозумів,  як необхідне збільшення в цьому році  за  рахунок  лізингового  фонду хоча   б  на  100  мільйонів  коштів  на  відшкодування  кредитних ресурсів,  щоб збільшити їх надходження в село  хоча  б  ще  на  1 мільярд  гривень.  А  в  майбутньому  треба довести цю суму до 400 мільйонів.  Тільки  більше  4  мільярдів  гривень  кредиту  здатні суттєво вплинути на ситуацію на селі.

 

     Обов'язково також   слід   розробити   і   прийняти  (спільно парламенту й уряду) новий закон про особливості кредитування в АПК для того,  щоб ввести довготермінове кредитування. Без нього ми не зможемо вирішити питання ні розвитку  сільського  машинобудування, ні технічного переозброєння села, а на сьогодні зношеність техніки на селі становить більше 70 відсотків.

 

     Також чекає свого подання до парламенту Закон про страхування ризиків у сільському господарстві,  бо вже сьогодні виникає багато гострих проблем,  і кожний раз ми  їх  вирішуємо  через  прийняття постанови,  через резервний фонд Кабінету Міністрів. А хотілося б, щоб усе вирішувалося прозоро, через закон.

 

     Слід також створити необхідні умови  для  негайної  підтримки коштами  протиепізоотичних  заходів,  які  гарантували  б сьогодні непоширення в Україні таких небезпечних хвороб, як енцефалопатія і ящур. Це не тільки хвороби тварин, а й загроза для здоров'я людей.

 

     Мають також  бути  прийняті рішення уряду стосовно поліпшення формування належної інфраструктури аграрного  ринку,  забезпечення ринків збуту виробленої продукції, продовольчої безпеки України.

 

     Не слід забувати і про соціальну сферу села,  а вона сьогодні найбільше забута.  Непочатий край роботи щодо здійснення заходів з боку  уряду  стосовно  вдосконалення  проведеної аграрної реформи. Треба організувати чіткий контроль з боку  держави  за  ефективним використанням  землі,  чесним  розрахунком орендарів з селянами за взяті в оренду земельні й майнові паї.

 

     І на  закінчення  хочу  сказати,  що  уряд,  який  покликаний втілити  в  життя  програму,  з якою переміг Президент на виборах, тільки через мудрість і кропітку співпрацю з усім  парламентом,  з усіма    комітетами,   спільну   роботу   урядових   комітетів   і парламентських комітетів,  здатний змінити економічну,  а значить, політичну ситуацію в Україні на краще.

 

     Комітет пропонує звіт уряду взяти до відома.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Геннадію Йосиповичу Удовенку.  За ним буде виступати Олександр Карпов.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  учасники всеукраїнського  віче,  які  зібралися  на  майдані біля Верховної Ради! Фракція Народного руху України хотіла б зазначити, що вперше за  10  років  незалежності  України  урядові  на  чолі з Віктором Ющенком  вдалося  досягти  зрушень  у  соціальній  та  економічній політиці,  про що свідчать об'єктивні економічні показники, а 2000 рік став переломним на шляху до економічного росту.

 

     Уряд показав спроможність працювати на  позитивний  результат та виконання завдань,  поставлених перед ним Президентом України і парламентом,  підтвердив   визначеність   та   відкритість   своєї політики,  спрямованої  на  забезпечення  економічного зростання і підвищення добробуту українського народу, зробив рішучий наступ на тіньовий капітал.

 

     Проте політика  уряду,  що  отримала  широку  підтримку серед українського  народу,  викликала  шалену,  необгрунтовану  критику комуністів та олігархічних угруповань, засобів масової інформації, які відповідно до джерел свого фінансування...  (я ще не це скажу, послухайте)   зацікавлені   в   дискредитації   діяльності  уряду, Прем'єр-міністра та України в цілому.

 

     Сьогодні вирують ще не бачені в Україні політичні  пристрасті навколо  уряду  Віктора  Ющенка.  Зрозуміло,  що  в ситуації,  яка склалася,  немає сенсу наводити статистику і будь-які аргументи на підтримку виконання урядом програми. Політичний процес визрів, усі мали час визначитися,  і після голосування  стане  очевидним,  хто хоче миру і добра українському народу, а хто не може стримати свої амбіції і політичне фарисейство. Нам усім іти через рік на вибори. Що ви, котрі намагаєтесь змести уряд Ющенка, скажете виборцям? Усі брудні пасквілі на сторінках ваших ЗМІ,  впевнений, не переконають людей,   які   розуміють,  хто  керується  інтересами  Української держави,  а  хто  з  усіх  сил  пнеться  до  всеосяжної  влади   і збагачення, знищення державності.

 

     Цього разу  комуністи  і олігархічні фракції солідарні.  Збір підписів у Верховній Раді проти уряду Ющенка  засвідчив  створення нового   формування  у  Верховній  Раді.  Дивний  тандем  великого капіталу і комуністів,  запальна  вибухова  суміш,  що  заварилася навколо  відставки  Ющенка,  об'єднала  несумісні ідеології.  Чому олігархи зацікавлені в  союзі  з  комуністами  і  усуненні  уряду? Олігархам   близький   за   духом   російський  бізнес,  такий  же антинародний,  як і наш доморощений.  Їхні капітали не працюють на державні  й суспільні інтереси,  а тільки на особисте збагачення і здобуття влади,  тоді як західний  бізнес  діє  за  правилами,  що передбачають із заробленого віддати належне державі, насамперед на соціальні  потреби.  Українським  олігархам  вигідне   проникнення російського  капіталу,  який працює на окремі кланові інтереси,  в українську економіку.  Така ситуація призведе не тільки до  повної економічної  і  політичної  залежності  України  від  Росії,  що й потрібно комуністам,  головна мета яких - відновлення  Радянського Союзу,  а для початку - вступ до Союзу Росії та Білорусії. У цьому між ними повна злагода і порозуміння.  Тому комуністи та  олігархи голосували  проти  включення до порядку денного засідань Верховної Ради питань про вихід України з  Міжпарламентської  асамблеї  СНД, про  заборону  Комуністичної  партії,  про  визнання  УПА  воюючою стороною в Другій світовій війні.

 

     Фракція Народного руху України  схвалює  діяльність  Кабінету Міністрів  щодо  виконання  програми  діяльності  "Реформи  заради добробуту" і закликає  всіх  відповідальних  депутатів  підтримати уряд Ющенка.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Олександру Миколайовичу Карпову від фракції НДП.  За ним буде виступати депутат Давидов від бюджетного комітету.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Глибокоповажні і високошановні Голова Верховної Ради, уряд! Шановні   колеги!   Обговорення  звіту  сьогодні,  як,  власне,  і попередні  події,  свідчить   про   те,   що   є   різні,   інколи взаємовиключні  оцінки  діяльності  уряду  -  від "дуже класно" до "незадовільно".  Це невипадково, це закономірно, бо є методологія, про яку часто тут згадують,  а вона передбачає, що, з одного боку, рівень,  глибина і діалектичність  розуміння  перехідних  процесів визначають такі підходи,  а з другого боку, інтереси, через призму яких оцінюються трансформаційні процеси.

 

     Я не буду зачаровувати вас магією  цифр.  Ці  цифри  сьогодні використовуються несистемно. Є російське слово "используются". Так от,  якщо вести мову про те,  про що свідчать ці  цифри,  то  вони свідчать  про  суперечливі тенденції.  З одного боку,  дійсно ріст валового внутрішнього продукту.  З іншого боку,  інфляція,  яка це з'їла. Але є і те, і те.

 

     З одного   боку,  уряд  суттєво  скоротив  заборгованість  із заробітної плати,  але з другого боку,  та ж інфляція,  як  кажуть противники,  з'їла все це. Але знову виникає питання: "А коли люди багато років взагалі зарплати не отримували,  не маючи капіталу  і не  читаючи  "Капіталу" Маркса,  вони через цю призму дивляться на отримані гроші чи ні?" Вони вдячні  уряду,  але  разом  з  тим  не задоволені,  що  ця  тенденція не знайшла достатнього розвитку.  З одного боку,  уряду  вдалося  частково  феодально  залікові  схеми ніби-то   ліквідувати,   а   з  іншого  боку,  для  близьких  вони використовуються і мають місце. Так що і тенденції різні, і оцінки різні.  Але в цілому, якщо бути об'єктивним, то загальна тенденція початкових зрушень,  кажучи російською мовою,  "имела место быть". Про це сьогодні казав не тільки син, а ще раніше казав і батько.

 

     Правда, як   сказав   би  тією  ж  російською  мовою  Михайло Леонтьєв, "однако". Так от питання "однако" я хотів би поставити і дати на нього відповідь.

 

     Шановні колеги!  Ми маємо зробити висновки і взяти з того, що відбулося і відбувається,  серйозні уроки.  Я  маю  на  увазі,  що програма   уряду,  яку  ми  затверджували  рік  тому  (а  зовнішня кон'юнктура і внутрішні обставини створювали умови для  того,  щоб вона   виконувалася  більш  ефективно),  свідчить,  по-перше,  про відсутність системного підходу,  по-друге,  про те,  що принципи і засади   не   до  кінця  зрозумілі,  потретє,  схема  управлінська передбачає,  крім  програми,  обов'язково   рівень   поточного   і комплексного перспективного планування на рівні секторів, на рівні регіонів.  Цього не було,  і це  не  могло  дозволити  реалізувати програму   відповідним   чином.   Це   означає,   що  ефективність управлінських процесів у широкому контексті не була високою.

 

     Я звертаю  вашу  увагу  на  другий  урок.  Так,  можна   бути незадоволеним,  і є,  дійсно, підстави для того, щоб вести розмову про розподіл векторів владних  повноважень.  Але  не  може  такого бути, коли в напівпрезидентській державі логіка Президента одна, а уряд при цьому виступає  в  якості  інколи  джерела,  а  в  деяких випадках в якості каталізатора політичного збудження.

 

     І третій момент. Співвідношення між Верховною Радою і урядом. Можна скільки завгодно вести дискусію про  коаліційний  уряд,  про те, хто, куди, який механізм, але ми маємо розуміти: у політичному відношенні одновекторне спирання уряду на  якусь  частину  фракцій більшості призвело до тих кризових явищ, які ми маємо.

 

     З іншого боку, розмови про те, що це звуження повноважень, що ніяких консультацій  -  це  несерйозна  розмова  в  президентській державі.  У  Сполучених  Штатах Америки 3 тисячі посад ідуть через представницькі органи як система громадського контролю,  і  це  не залежить від того, як нормативно це розписано.

 

     Загальний висновок:  якщо  ми  не  побудуємо  системи владних відносин на рівні ефективно діючої,  то цей уряд чи інший уряд  не буде досягати того, на що він сподівається. Більше того, ситуація, яка  сьогодні  склалася,   виглядає   так:   проблема   державного суверенітету  стала  виключно  важливою,  і  не  може бути,  щоб у суверенній державі одні посли давали наряди,  кому і як діяти тут, у Верховній Раді, а інші пояснювали, як треба робити щось в іншому питанні.

 

     Фракція Народно-демократичної  партії  підтримала   постанову політвиконкому  Народно-демократичної  партії  про визнання роботи уряду незадовільною.

 

     Щиро дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається...  (Шум у залі). Я скажу свою думку, не  спішіть.  Слово  надається  від  бюджетного комітету народному депутату Давидову. За ним буде виступати депутат Порошенко.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий  округ 108,  Луганська область).  Шановні Іване Степановичу,  Вікторе  Андрійовичу,  колеги  і  присутні!  Питання роботи  уряду можна розглядати в різних площинах залежно від того, що ми хочемо від нього.  І мова сьогодні повинна йти не тільки про Ющенка як Прем'єр-міністра,  а мова повинна йти передусім про уряд як команду, котра за короткий термін (усього за рік) досягла таких результатів, яких не добивався жоден уряд за 10 років незалежності (Оплески).

 

     Якщо ми,  депутати  Верховної   Ради   України,   стоїмо   на державницьких позиціях і дійсно вболіваємо за інтереси людей, а не тільки проголошуємо це,  то і підходи до оцінки  діяльності  уряду повинні бути державницькі, неупереджені.

 

     Я дуже  добре  пам'ятаю,  що  говорив  Президент у 1999 році, напередодні виборів,  даючи оцінку роботі уряду  Пустовойтенка  і, безумовно, своїй роботі. Цитую: "Тільки сліпі не бачать позитивних зрушень в економіці".

 

     Що ж сьогодні?  Багатьом депутатам,  як від більшості,  так і від  меншості,  засліплює  очі  і  не дає змоги побачити позитивні зрушення,  про  які  говорив  Президент  у  своєму  зверненні   до Верховної  Ради від 6 березня цього року "Про внутрішнє і зовнішнє становище  України  в  2000  році".  Наведу  тільки  деякі   слова Президента  для  тих,  хто  неуважно  читав  або забув,  що було у зверненні:  "Рік,  що минув,  виявився  переломним  в  економічній динаміці.  Після  тривалої  економічної  кризи досягнуто реального зростання  основних  макроекономічних  та   галузевих   параметрів розвитку вітчизняної економіки. Позитивними результатами 2000 року стало погашення заборгованості з пенсій,  активізація  інвестицій, кредитної    діяльності,    експортного    потенціалу,   зменшення зовнішнього боргу".  Цей принципової ваги висновок підтверджується високими  темпами зростання протягом трьох місяців поточного року. Але якщо зважати на політичний пресінг засобів масової інформації, особливо  електронних,  на  формування суспільної думки про роботу уряду,  а через неї і на депутатів,  то вона абсолютно протилежна, як  бачите,  офіційним  висновкам Президента і його Адміністрації. Навіть керівники  комітетів  Верховної  Ради  Гошовська,  Костусєв дають  оцінку роботи уряду,  виходячи з того,  чи краще стали жити люди,  чи краще стали  відпочивати,  чи  повернув  уряд  знецінені заощадження  громадянам,  чому  сьогодні  мінімальна  зарплата  не відповідає прожитковому мінімуму?

 

     На такі запитання можна відповісти коротко. Ющенко попрацював один  рік,  а  деякі  депутати  працюють  уже  по 7-11 років.  Але ставлячи такі запитання,  ми повинні говорити, з чим ми порівнюємо ці дані.  Якщо ми порівнюємо з 1999 роком, - це одне бачення. Якщо ми порівнюємо з рівнем життя в Америці чи Європі, - зовсім інше.

 

     Наведу тільки деякі цифри.  Доходи зведеного бюджету  в  2000 році  на  душу населення в доларовому обчисленні збільшилися на 14 відсотків:  1999 рік - 157,7 долара і  2000  рік  -  79,9  долара. Безумовно, це дуже мало, але є крок до збільшення.

 

     Є дуже  багато проблем у самій виконавчій владі,  у виконанні законів. Шановний Вікторе Андрійовичу! Приймає Верховна Рада Закон про   Держбюджет,   де   57   мільйонів   гривень  виділяється  на забезпечення інсуліном.  Але на місцях не передбачили  у  місцевих бюджетах зовсім фінансування закупки інсуліну, хоча в1999році було використано 75 мільйонів гривень.  Те саме і по зарплаті вчителям: у держбюджеті передбачено 700 мільйонів,  а місцеві бюджети навіть зменшили обсяги фінансування освіти.

 

     Якщо ми хочемо дійсно стабільності в державі,  враховуючи  не тільки  намагання,  а  й  практичні  дії  уряду  в  2000 році,  по подоланню економічної кризи, а також те, що до виборів у парламент залишилось  менше  року,  ми  не  маємо  ні  морального права,  ні економічних підстав для висловлення недовіри.

 

     Бюджетний комітет на своєму засіданні розглянув  питання  про виконання Кабінетом Міністрів програми "Реформи заради добробуту".

 

     Враховуючи позитивні   результати   виконання   в  2000  році Програми діяльності Кабінету  Міністрів  України  "Реформи  заради добробуту",  схваленої Верховною Радою 6 квітня,  комітет пропонує звіт Кабінету Міністрів  про  хід  виконання  Програми  діяльності Кабінету Міністрів України взяти до відома. І оскільки програма не була проголосована  в  цілому,  то  схвалити  Програму  діяльності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту" в цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Беремо до відома.

 

     Від "Солідарності"   Порошенко   сказав,  що  буде  виступати Валерій Миколайович Шмаров.  Будь ласка.  За  ним  буде  виступати депутат Сухий.

 

     ШМАРОВ В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  173,  Харківська область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги депутати! Шановний Вікторе Андрійовичу і члени  уряду!  Перше.  Я  хотів  би звернути   вашу   увагу  на  таку  тривіальну,  можливо,  річ,  що кандидатура   Віктора   Андрійовича   була    запропонована    нам Президентом,  а затверджена Верховною Радою, тобто нами. І, думаю, нам слід про це пам'ятати, і Президенту в першу чергу, і Верховній Раді, і самому Віктору Андрійовичу.

 

     Друге. Підтримуючи   кандидатуру   Віктора   Андрійовича   як Прем'єр-міністра,  думаю,  ми  розуміли,  що  даємо   йому   деяку індульгенцію,  тому що,  зрозуміло,  як кажуть,  він не є кадровим прем'єром,  і таких взагалі не буває,  і,  безумовно, розуміли, що необхідно  на  входження  в  посаду,  необхідно час для формування команди,  для формування програми,  час  на  опанування  галузевою специфічною  інформацією,  економікою,  міжнародними відносинами і так далі.  Ми це розуміли, і я думаю, що сьогодні ми повинні також це пам'ятати, що несемо спільну відповідальність.

 

     Але "Солідарність" - фракція людейпрагматиків, які не схильні вдаватися до емоцій і політичних оцінок, тому хотілося б оперувати в більшій мірі фактами.

 

     Безумовно, в  діяльності  уряду є достатньо і позитивного,  і негативного, як завжди буває, коли люди щось роблять.

 

     Спочатку, як  кажуть,  про  погане.  Я  думаю,  що   Програма діяльності  уряду такий дещо романтично-декларативний характер.  Я вважаю,  що вона повинна бути конкретнішою,  насиченішою реальними програмами,  пунктами,  відповідальністю, цифрами. Але уряд зробив таку, і ми її прийняли і сьогодні дотримуємося.

 

     Захоплення макроекономікою.  Я вважаю, що в перехідний період треба,   безумовно,   використовувати  ці  економічні  технології. Реально це захоплення  не  продемонструвало  практичне  управління народним  господарством  і покращення макроекономічних показників, не привело  до  суттєвого  поліпшення  реального  життєвого  рівня людей. Практично не здійснювалась структурна перебудова економіки.

 

     Достатньо шкідливих     наслідків    породила    так    звана адміністративна реформа.  Я уже не буду тут говорити  про  те,  що всім  нам відомо,  що деякі галузі і навіть комплекси галузей були цією  реформою  переведені  в  стан   департаментів   Міністерства економіки.  Це,  безумовно,  втрата управління,  і відомо, кому це вигідно.

 

     Я думаю,  що  найкраще  цю  реформу  прокоментував  у  своєму відомому  вірші наш колега Боріс Ілліч Олійник - "Стою на асфальті у ролики взутий". Я думаю, що це найкращий коментар.

 

     Не сконструйовано   ділової   взаємодії   з    парламентською більшістю. Недостатньо розвиваються зовнішньоекономічні стосунки з країнами СНД,  особливо з Росією.  У підборі кадрів  знижено  роль такого критерію,  як професіоналізм.  Раніше це було завжди першим пунктом, першою вимогою.

 

     Можна критикувати  хід  аграрної  реформи,   дії   уряду   по приватизації  стратегічних об'єктів державної власності.  Очевидні особисті помилки Віктора  Андрійовича.  Так  сталося,  що  Віктора Андрійовича зробили лідером опозиції.  Думаю, що у дійсності це не так.  Не думаю,  що йому особисто подобається ця  роль  і  можливі наслідки від цієї ролі.

 

     Безумовно, було  б  невірно не відмітити і очевидний позитив. Реструктуризовано зовнішній борг,  без чого держава виявилася б  у фінансовій   катастрофі.   Економіка   розвивалася   фактично  без зовнішніх  запозичень.  Маємо  покращення  показників  у   галузях народного господарства.  Зовнішній борг не зростав, а зменшувався. Зменшився внутрішній борг.  Виплачена заборгованість  по  пенсіях, зарплатах.   Уникнуто   кризи  з  пальним.  Спостерігається  деяке покращення розрахунків у ПЕК і так далі.

 

     Тепер пропозиції,  бо часу не вистачає. "Солідарність" рішуче виступає  за  збереження  політичної,  економічної  та  соціальної стабільності в  державі.  Важливим  елементом  цього  ми  вважаємо збереження  і  надання  можливостей  працювати  існуючому  уряду з урахуванням, безумовно, зауважень, які ми сьогодні висловлюємо.

 

     "Солідарність" виступає за збереження  зразкового  трикутника конструктивного партнерства:  "Президент,  Верховна Рада на чолі з Головою Верховної Ради і Прем'єрміністр".  Прем'єр-міністр  Ющенко повинен  ясно  і  чітко задекларувати свою підтримку стратегічного курсу реформ Президента і політично відмежуватися від  радикальної опозиції, знайти засоби зняти з себе образ лідера опозиції.

 

     За цих  умов  "Солідарність"  пропонує:  звіт  уряду взяти до відома,  всі претензії,  зауваження  і  пропозиції  до  діяльності розглянути у робочому порядку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Від  групи  "Трудова Україна" слово надається Ярославу Сухому. За ним буде виступати депутат Кармазін.

 

     СУХИЙ Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область).  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу!   Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  Депутатська  група "Трудова Україна" під час нинішнього звіту уряду про виконання ним програми "Реформи заради добробуту" прагне з'ясувати,  у якій мірі цей  уряд,  котрий  довгий  час  користувався   нашою   безумовною підтримкою, проводить політику створення умов для широкомасштабної структурної  перебудови  економіки   -   єдиної   запоруки   росту матеріального  добробуту,  досягнення  суспільством громадянського миру та стабільності.

 

     У зв'язку з цим нас насторожує як  політична  шумиха  навколо звіту (хочу сказати,  це ведмежа послуга Прем'єр-міністру),  так і негативна  реакція  самого  Прем'єр-міністра  на  критичні  оцінки роботи Кабміну з боку деяких комітетів Верховної Ради.

 

     У своїх численних коментарях Віктор Андрійович ремствує, що в комітетах  недостатньо  взяли  до  уваги  урядові  цифри,   схеми, діаграми,  статистичні  дані.  Але  в  цьому залі Олександр Мороз, народний депутат України,  вже задавав запитання:  чи не лукаві ті цифри, чи не суперечать вони реаліям життя, а найголовніше - чи не приховують ці цифри причинно-наслідкові зв'язки тих явищ, котрі ми сьогодні тут обговорюємо?

 

     Візьмімо розділи   звіту  уряду,  де  йдеться  про  погашення заборгованості  із  виплати  заробітної  плати.  Так,   нинішньому Прем'єрміністру   дістався   гіркий   спадок  -  мільярди  гривень заборгованості з виплати заробітної плати.  Це правда, як правда і те,  що відповідальність за формування таких шалених боргів, за ту політику вимивання  обігових  коштів,  за  необгрунтовано  жорстку монетарну  політику  має з ним поділити і колишній голова Нацбанку України.  Без лукавих цифр спокійно подивимося,  як виконує Кабмін постанову Верховної Ради,  прийняту тут під час Дня уряду з питань виконання законодавства про оплату праці.

 

     Пунктом 2  постанови   було   зобов'язано   Кабмін   погасити заборгованість  із  зарплати працівникам бюджетної сфери в першому кварталі.  Квітень закінчується,  заборгованість  становить  сотні мільйонів гривень.  Скажіть, де гарантія, що інші пункти постанови будуть виконані?  Вони ж  погоджені  з  урядом.  І  спокійно,  без істерики.  То  якої  оцінки заслуговує уряд за таку роботу?  Не за наміри, не за тенденції, а за конкретну роботу?

 

     Ще одне. Якщо цей уряд називає себе реформаторським, то ми не розуміємо,  чому  досі  не  створено умов для того,  аби соціальна політика базувалася не на прямому дотуванні бюджетних витрат, а на створенні максимальної кількості робочих місць у тих секторах, які в змозі працювати, як самодостатні.

 

     Є пріоритети роботи Кабміну, а де пріоритети розвитку галузей народного господарства? Так і не дочекався минулого року підтримки багатостраждальний  вітчизняний  товаровиробник.  Натомість   уряд чомусь    відкликав    законопроект   щодо   державної   підтримки літакобудівної галузі.  Наполегливо хочуть скасувати вивізне  мито на   соняшник.  А  штучно  створювані  чиновниками  перешкоди  для реалізації   експортної   продукції   машинобудування    пояснюють рекомендаціями  Держдепартаменту  Сполучених Штатів Америки.  Якщо такі дії є захистом національних інтересів нашої економіки,  то, я перепрошую,  як  виглядає  зрада  таких  інтересів?  Ми  задаємося запитанням, чому "реформи заради добробуту" поки що ще залишаються (і тут вже про це говорили) тільки красивими намірами, декларацією без реального змісту?  Чому переважна більшість  населення  (і  це правда!) продовжує ледь животіти, балансуючи на межі виживання? Чи не тому, що декларовану грошову і фінансову стабільність досягнуто за  рахунок  занепаду  виробничого  сектора вітчизняної економіки, недоодержання   зарплати,   жебрацьких   пенсій   та    стипендій, фінансового погрому науки,  освіти,  охорони здоров'я та культури? На  превеликий  жаль,  не   справдилися   сподівання   директорів, промисловців,  що з приходом на посаду Прем'єра, колишнього голови Нацбанку,  буде нарешті налагоджено  ефективну  фінансово-кредитну систему,  її поки що немає.  Штучно створений дефіцит національної грошової  маси,  неприпустиме  скорочення  обсягів  обслуговування національними  грошима виробництва завдають непоправної шкоди хоча б тому, що катастрофічно збільшують попит на закордонні кредити та займи.  Можливо,  це комусь і вигідно, а поки що, згортаючи свої і кредитуючи закордонні виробництва,  українська економіка  повільно спливає кров'ю.

 

     Повністю поділяю  стурбованість  Прем'єрміністра,  котру  він висловив тут щодо політичного протистояння. Нам хотілось би почути чітку   позицію   Віктора  Андрійовича  стосовно  дій  так  званої опозиції,   яка   волею    чи    неволею    своїми    незграбними, безвідповідальними  діями  вже  сьогодні сіє розбрат між регіонами Західної, Східної та Південної України. І взагалі, провальною слід вважати  регіональну політику Кабміну.  Все і надалі вирішується в центрі.  Київський кабмінівський чиновник приватизував  державу  і продовжує на свій розсуд під впливом симпатій ділити чи ще якихось аргументів ділити бюджети.

 

     Я дуже хотів би сподіватися,  що  з  нинішньої  розмови  уряд зробить  висновки та спрямує свою подальшу діяльність на отримання конкретних позитивних результатів,  у першу  чергу  на  поліпшення життєвого рівня працелюбного,  законопослушного і довготерпеливого Українського  народу.  А  поки  що  Комітет  з  питань  соціальної політики  у зв'язку з тим,  що цього немає,  роботу Кабміну оцінює незадовільно.

 

     ГОЛОВА. Слово надається голові Комітету з питань  боротьби  з організованою   злочинністю   і   корупцією   Юрію   Анатолійовичу Кармазіну. За ним буде виступати Віталій Кононов.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни.

 

     Шановний народе  України!  Шановні  народні  депутати,  члени уряду!  У звіті уряду,  на жаль,  не знайшлося жодного рядка  щодо боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Що, немає такого повноваження в уряду?  Переді мною Конституція.  Нагадую  пункт  7 статті 116:  "Здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України,  громадського порядку,  боротьби  зі злочинністю". Виявляється, в Конституції є, а у звіті немає.

 

     Співпраця нашого комітету з урядом,  яку ви обіцяли,  Вікторе Андрійовичу,  тут під час виступів (якщо згадаєте,  а ні  -  можна підняти   стенограму),   висловлюючись   вашою   мовою,  абсолютно оптимізована.  Ми до вас звертаємося - ви ні на що не  реагуєте  і навіть відповідей в більшості випадків не даєте.

 

     Рік тому  комітет  звернувся  навіть  до вас,  шановний Іване Степановичу,  щоб  ви  організували  зустріч  членів  комітету   з Прем'єр-міністром    України   щодо   боротьби   з   організованою злочинністю та припинення тінізації економіки.  І що?  Уже  більше року  минуло,  а  ми такої зустрічі за вашою допомогою не провели, Іване Степановичу. А мова йшла про запобігання спричиненню збитків державі   на   100   мільйонів   доларів   США  по  Миколаївському глиноземному, потім по інших підприємствах.

 

     Провівши перевірку    фактів    порушень     антикорупційного законодавства   та  численних  зловживань  в  Луганській  області, комітетом 4 жовтня 2000 року було направлено  уряду  рішення  щодо припинення   діяльності   голови   держадміністрації  Єфремова  за порушення антикорупційного законодавства.  Були наведені конкретні факти, нами отримані і направлені понад 400 тисяч підписівзвернень громадян  Луганської  області  з  вимогою  звільнити  область  від корупціонерів - нуль реакції по сьогоднішній день.

 

     Які були  дії  уряду  щодо припинення сумісництва посад голів облдержадміністрацій  і  голів  обласних  рад  у  шести  регіонах? Ніяких.

 

     Я нагадаю,  що  в  Україні  організованими злочинними групами були вчинені:  в 1991 році - 2732 злочини,  а в 2000 - уже близько 10000 злочинів.

 

     За даними Національного банку,  внаслідок ослаблення боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією   саме   в   ці   роки позабанківський  обіг гривні в державі з 24,7 відсотка в 1994 році збільшився до 50 відсотків у 2000 році.

 

     За оцінками  фахівців,  внаслідок  злочинної   діяльності   в Україні  з  часу  проголошення  незалежності було отримано і потім відмито незаконних прибутків на суму понад 100  мільярдів  доларів США. Хіба це не відомо уряду? Відомо!

 

     Я звертаюсь  зараз із цієї високої трибуни до наших олігархів і корупціонерів мовою соборного послання святого  апостола  Якова: "Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас,  і поїсть ваше тіло, немов той вогонь! Ви скарби зібрали собі на  останні  дні!"  Покайтесь  перед  Українським  народом  і  все поверніть державі!

 

     Щодо економічних   показників    уряду.    Так,    є    деякі реформаторські   зусилля,  направлені  на  покращення  економічних показників. Багато з них є позитивними.

 

     Чи є здобутки?  Є.  Наприклад, "Укрзалізниця" завдяки Георгію Кірпі  та  його  колективу  додала 5 мільярдів гривень порівняно з минулим роком.  Але ціни на продовольчі товари зросли в середньому на  28  відсотків,  у тому числі на м'ясо - на 69,  цукор - на 58, хліб - на 58 відсотків.  Найстрашніше для  людей  -  це  зростання тарифів на житлово-комунальні послуги - на 39,2 відсотка за рік.

 

     Як можна  назвати  дії уряду по прийняттю постанови 14,  коли уряд всупереч  прийнятим  Верховною  Радою  законам  про  державну допомогу  сім'ям  з  дітьми  та  про  державну  соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям скоротив виплати в чотири  рази?  Разом  з тим  на  придбання  автомобілів членам уряду виділяється,  Вікторе Андрійовичу, 500 тисяч гривень. Чи не забагато?

 

     Подивіться на ситуацію у сфері охорони здоров'я!  Подивіться, розвалена рибна галузь. Ми до вас зверталися, просили: допоможіть! Шведенко повністю її  розвалив.  Цивільний  флот  уже  розвалений. Допоможіть, Вікторе Андрійовичу.

 

     Разом з   цим  ми  втратили  темп  з  прийняттям  Податкового кодексу. Мій з народним депутатом Сергієнком варіант відкинутий. А дарма!  Це подальший розвиток держави. Але ми усвідомлюємо, що при нинішній системі влади,  коли в державі фактично  є  два  уряди  - Адміністрація і уряд,  будь-який уряд буде заручником ситуації.  І нам це відомо.

 

     Тому ми  передбачаємо  політичну   відповідальність   за   ті наслідки,  які може викликати зараз відставка цього уряду.  І тому ми думаємо,  що уряду Ющенка,  якщо він поклянеться  виправити  ті помилки, на які ми йому вказали, і буде співпрацювати з комітетами насправді,  а не на словах, можна дати другий термін. І достроково потім його заслухати.

 

     А тим,  хто  заперечує,  я  знову хочу нагадати слова Святого писання:  "Той,  хто знає,  як чинити добро, і не чинить - той має гріх."  Прошу,  давайте  не  будемо  мати  гріха перед Українським народом.

 

     А уряд хай пам'ятає, що він згідно з Конституцією вищий орган виконавчої влади!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Юрію  Анатолійовичу,  покаятися  треба  тим,  хто має гріх.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Оце я й кажу. Треба всім покаятись.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Покаятись.

 

     Слово надається  керівнику  фракції  Партії  зелених  Віталію Кононову. За ним буде виступати Лесь Танюк.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної   культури,   спорту   і   туризму (багатомандатний    загальнодержавний    виборчий   округ,   ПЗУ). Високоповажні достойники!  Керівництво Української держави!  Я маю на  увазі  всіх,  хто  в  цьому  залі.  Ми вислухали сьогодні звіт українського уряду,  і у  нас  є  різні  оцінки  цієї  діяльності. Звичайно,  ми повинні прийняти рішення, що нам далі робити. Зелені віддають належне досягненням  уряду  і  наголошують  на  тому,  що критика  на адресу Кабінету Міністрів не завжди є конструктивною і обгрунтованою.  Але разом з тим ми і зібрались для того,  щоб  наш уряд краще працював.  І тому, навіть забарикадований такою любов'ю до  нашого  уряду  з  боку  народу,  я  все  одно   дозволю   собі покритикувати наш уряд. Уряд залишився, тому я собі дозволяю це.

 

     Шановні керівники   уряду!   Я  хочу  до  вас  звернутися  як представник  політичної  партії,  яка  не   представлена   значною чисельністю   у   нашому  суспільстві,  тому  що  і  комуністи,  і капіталісти,  і всі інші політичні сили  в  Україні  представляють інтереси  індустріального  суспільства.  В  тому  числі і в нашому високоповажному   уряді   теж   є   представники   індустріального суспільства.    Ми    ж   є   представниками   постіндустріального суспільства.

 

     Тому ми б хотіли, щоб ті проблеми, які стоять перед Україною, розглядалися  в  глобальному контексті.  Щоб ці проблеми ви бачили нашими очима,  очима людей,  які носять зелені окуляри. І виглядає ця  ситуація  не  зовсім  здоровою,  тому  що  скільки разів ми не говорили  про  те,  що  сьогодні  в  Україні   недостатньо   уваги приділяється екологічній політиці,  - віз,  на жаль, на місці, хоч економічний віз Віктор Ющенко повіз,  зрушив з мертвої точки,  але екологічний  стоїть  на тому самому місці.  І справа сьогодні не в Івані  Олександровичу  Зайцеві,  справа  взагалі  у  ставленні  до екологічної політики,  ми підкреслюємо це.  Вона не стала сьогодні на тому рівні, не стала престижною, сильною для того, щоб ми могли свою  державу  забезпечити  найнеобхіднішим на найближчі п'ятдесят років.  І  хіба  можна  висувати  якісь  претензії   до   слабкого міністерства  і  вимагати  від  нього  зупинити  вирубку  лісів  у Карпатах,  якщо воно не здатне  перешкодити  навіть  повалу  дерев перед  своїми  вікнами  в  місті  Києві.  Це  серйозні речі,  і ми звертаємо на це увагу,  тому що я із заздрістю  Я  недавно  був  у Бундестазі,  і там зелені святкували роковину від прийняття Закону про альтернативну енергетику,  тобто про дотування  альтернативної енергетики.  У  нас ми про це навіть не можемо мріяти,  тому що ми підходимо по-індустріальному до енергетики.  І  в  цьому  плані  я бачу, що ще треба робити і не переробити нашому уряду.

 

     Тому, виходячи   з   вищевказаного,   взагалі  ми  сприймаємо доповідь  як  доповідь  уряду,  який  дбає  про  свій  народ.   Ми пропонуємо  взяти  її  до  уваги  і  закликаємо  уряд  взяти  наші обгрунтовані зауваження до виконання і врахувати у своїй подальшій роботі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  голові Комітету з питань культури і духовності Лесю Танюку. За ним буде виступати депутат Крук.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Заступник голови Народного руху України.

 

     Сьогодні у нас з вами символічний день. Символічне та знакове і перебування кожного з депутатів на цій трибуні.  По-перше, тому, що ми наближаємося до десятиріччя української незалежності і  саме в десятиріччя української незалежності намагаємося зняти Прем'єра, який налагодив ситуацію в державі.

 

     І по-друге,  символ  полягає  в  тому,  що  ми,   виступаючі, відділені  від  олігархів та комуністів великою стіною.  Цеглинами цих підписів... Мадам, не кричіть - пуп розв'яжеться!

 

     Ми відділені сьогодні від вас цими підписами,  їх тут понад 3 мільйони 640 тисяч, а якщо взяти ще півмільйона, які ми вже... Ну, не кричіть, я вже сказав вам, мадам, не треба!

 

     Ми так само здали ці підписи уряду, і ще 400 тисяч на підході.  Я думаю,  що п'ять мільйонів підписів,  які сьогодні є на підтримку Ющенка,  - це  майже  референдум.  І  тому треба думати, з якого боку ми підходимо.

 

     Культура голосує за Ющенка не тільки тому, що валовий продукт зріс на 6 відсотків,  обсяг капіталовкладень -  на  11  відсотків, реальні  доходи  держбюджету - на 38,9 відсотка,  а реальні доходи населення - на 6,3 відсотка.

 

     Ці процеси   говорять   нам,   працівникам   культури,    про відродження   економіки,   закладають   підвалини  довгострокового сталого економічного розвитку.  І, очевидно, комусь не подобається саме  те,  що  Україна стає бігуном не на стометрівку,  а на довгі дистанції,  це  комусь  починає  дуже  не   подобатись.   Загальне пожвавлення  економіки  відбилося  на  сфері  культури і мистецтв. Вперше за роки незалежності вдалося  профінансувати  цю  сферу  за рахунок  держбюджету  (вдумайтесь!)  на  98 відсотків плану.  А за рахунок зведеного бюджету - на 166 відсотків плану.  Таким  чином, обсяг  видатків на культуру в 2000 році становив 0,4 відсотка ВВП, а в 1999 - 0,3 відсотка. Прогрес помітний.

 

     Протягом 2000  року  головним  завданням  у  цій  сфері  було збереження  заходів  щодо  першочергової  підтримки  і  збереження основних   осередків   духовного    життя,    об'єднань    творчої інтелігенції,  вітчизняного  кіновиробництва.  Мені  дуже  приємно сказати  сьогодні  Верховній  Раді,  що  в  Україні  практично  не закрився жодний театр,  в Україні почали функціонувати кіностудії, в Україні почалося книговидання.  Незважаючи на те,  що ми з вами, депутати,  весь  час  гальмуємо  прийняття Закону про книговидання (залишилося тільки дустом спробувати),  обсяг  книжково-журнальної продукції  порівняно з 1999 роком збільшився на 46,8 відсотка.  Це говорить про те,  що як би ви, панове олігархи і панове комуністи, не  хотіли  не  читати книжок,  книжки в Україні виходять і будуть виходити завдяки культурі, завдяки урядові.

 

     Уряд продовжував  виконувати  державну   програму.   Створено власне     виробництво     фотополімерних     пластин     високого флексографічного друку,  розпочато випуск кольорових поліграфічних фарб.  На  реалізацію  цієї  програми спрямовано 330 тисяч гривень бюджетних коштів.  Я міг би говорити багато про  заповідники,  про музеї  та про інше.  Я міг би говорити сьогодні про свої претензії до уряду з приводу того,  що треба в культуру вкладати більше, ніж є. Але мене сьогодні тривожить як працівника культури тільки одне. Я одержую в Комітеті з питань  культури  дуже  багато  листів  від творчих спілок,  кіностудій,  театрів,  окремих людей. Люди пишуть навіть з Москви і Петербурга  про  підтримку  Ющенка.  Ці  люди  - справжня культурна інтелігенція - підтримують Ющенка. Але сьогодні боротьба практично іде не за Ющенка і не  проти  Ющенка,  боротьба конкретно  іде  сьогодні  за те,  чи залишиться Україна російською колонією, чи вона все-таки буде європейською державою. І мене дуже бентежить,  що на початку 2000 року ми мали об'єднання олігархів і правих, а сьогодні ми маємо об'єднання олігархів і лівих на тій же монеті.  Це мене дивує і нагадує анекдот, коли в'їжджає величезний носоріг до лікаря, а на носорозі сидить жаба і каже: "Слушайте, ко мне  что-то  там  пристало.  Доктор,  посмотрите,  что  там ко мне пристало".

 

     Я би хотів,  щоб  наші  панове  олігархи  розуміли,  що  вони все-таки  можуть опинитися в положенні тієї жаби,  яка пристала до носорога.

 

     Нам потрібен Прем'єр Ющенко,  і не пхайте нам зелену  жабу  в рота, ми не французи, жаб не їмо! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово    надається   голові   комітету   Круку   Юрію Борисовичу. За ним буде виступати Олексій Марченко.

 

     Я прошу запрошених на  балконі:  більш  коректно  висловлюйте свою позицію і емоції.  Вам не дозволяється аплодувати, бо ми тоді нічого не чуємо.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 139,  Одеська область).   Уважаемый    Иван    Степанович!    Уважаемые    члены правительства!    Уважаемые    коллеги!    Комитет   по   вопросам строительства,  транспорта и связи в приоритетном порядке  работал над   совершенствованием   законодательного  обеспечения  отраслей экономики,  отнесенных  к  компетенции,   исходя   из   требований Программы  деятельности правительства,  одобренной Верховной Радой Украины.

 

     С этой  целью  комитет   всецело   стремился   к   сближению, сотрудничеству  с  отраслевыми  штабами  - Минтрансом,  Госстроем, Госкомсвязи.  Строил  свою  деятельность   на   основе   совместно разработанных  и  утвержденных  на  заседаниях комитета и коллегий планов   работы.   К   сожалению,   открытость   и   настроенность сотрудничества  не  находила  должного взаимопонимания и поддержки некоторых членов правительства.

 

     За прошедший период комитетом в законодательном порядке  было разработано  и  внесено  на  рассмотрение  органов  исполнительной власти более 20  рекомендаций  по  различным  вопросам,  и  только восемь  из  них  были рассмотрены и по ним приняты соответствующие решения.

 

     Все мы      знаем      о      катастрофическом      состоянии дорожно-транспортного    комплекса.    Например,   железнодорожный транспорт составляет 18 процентов основных  фондов  государства  и осуществляет около 80 процентов перевозок. Изношенность подвижного состава  в  этой  отрасли  доходит  до  70  процентов,  а  остаток эксплуатационного ресурса - до пяти лет.

 

     Такое же   положение  в  городском  пассажирском  транспорте. Перевозка пассажиров происходит в  условиях  "дикого"  рынка,  где используется  автотранспорт,  давно  исчерпавший  эксплуатационный ресурс. Беспринципная многолетняя политика правительства привела к тому,  что  порядка  17  миллионов  граждан  пользуются бесплатным проездом за счет предприятий транспорта.  Из-за невозврата средств из  бюджета  на  эти  цели транспортники терпят ежегодно убытки на сумму около полтора миллиарда гривень,  исправно  при  этом  внося платежи  по  всем  налогам  и  сборам в бюджет.  Не обеспечивается правительством и финансирование на приобретение подвижного состава отрасли, предусмотренное Законом о транспорте.

 

     Правительство не  добилось  стабилизации  работы  Украинского морского  торгового  флота.  Практически  перестало   существовать Черноморское  морское  пароходство.  В  то  же время правительство принебрегло рекомендациями комитета,  разработанными  при  широком участии   специалистовпрофессионалов  при  принятии  постановления Кабмина о выводе ЧМП из кризиса.  Более того,  все было сделано  с точностью   до   наоборот.  В  результате  лучшие  суда  изяты  у пароходства и отданы  в  офшоры  созданной  почему-то  в  Киеве  и возглавляемой   авиатором   (кстати,  бывшим  работником  Кабмина) судоходной компании,  которая, имея миллионные доходы, не выделила ни копейки для погашения долгов за три года по зарплате морякам, в том  числе  и  вдовам   погибших   моряков.   "Радикальные   меры" правительства  свелись  к  очередной,  пятой  за  эти годы,  смене руководства  ЧМП  и  продаже  еще  16  крупнотоннажных  судов   за бесценок.  Эти  и  ряд  других  проблем  в морской отрасли комитет изложил  правительству.  Однако  на  этот  раз  наши   предложения остались  без  внимания.  Поэтому  созданная  в  Одессе Украинская морская партия эти вопросы поставила перед Президентом Украины  во время его пребывания в Одессе 10 апреля этого года.

 

     Правительство безынициативно   работает  по  оказанию  помощи Украинскому дунайскому пароходству, которое находится в тяжелейшем положении  после  войны  в  Югославии.  Потери  УДП  за  это время составили более 200 миллионов долларов.  До сих пор судоходство по Дунаю не восстановлено.  По мнению специалистов,  МИД не принимает должных мер по решению этой проблемы.

 

     Являюсь депутатом от Одесской области,  которая  больше  всех пострадала  от  стихии,  связанной с обледенением.  249 населенных пунктов  до  сих  пор  еще  не  подключены  к  энергоснабжению,  а выделенные  госкапвложения  составляют  не  более  10 процентов от необходимых.  Это вызывает не только удивление,  но и  тревогу  за жизнедеятельность крупнейшего транспортного региона Украины.

 

     Правительство не   уделяет   необходимого  внимания  развитию дорожного хозяйства.  Несмотря  на  то,  что  реальные  финансовые ресурсы  дорожного  хозяйства  снизились  до критического предела, Кабмин принимает решение о направлении дорожных средств совершенно на другие нужды.

 

     Уважаемые коллеги!  За  последние годы в парламенте я ни разу не голосовал за отставку правительства, зная на собственном опыте, как   нелегко   решать  экономические  проблемы,  и  на  этот  раз придерживаюсь того же мнения.

 

     Но поверьте,  уважаемый  Виктор  Андреевич,  без   устранения высказанных  замечаний признать положительной работу правительства нельзя. Этого же мнения придерживается и большинство членов нашего комитета.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Від фракції  "Демократичний  союз"  слово  надається  Олексію Марченку. За ним буде виступати депутат Гудима.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Шановні колеги!  Шановні  члени  уряду!  Мені доручено  ознайомити  присутніх  з позицією фракції "Демократичний Союз" щодо питання, яке сьогодні розглядається.

 

     Аналізуючи роботу   уряду   протягом   минулого   року,    ми відзначаємо   наявність   як  певних  досягнень,  так  і  суттєвих недоліків.  Протягом  2000  року  уряду  таки  вдалося   закріпити позитивні тенденції економічного зростання, котрі намітились ще за його   попередників.   Безперечним   досягненням    є    погашення заборгованості    з    виплати    пенсій,    зменшення   бюджетної заборгованості  із  виплати  зарплат,  спостерігається  поступовий перехід економіки на грошові розрахунки.

 

     Разом з тим ретельний аналіз соціальноекономічних процесів не дає достатніх підстав для  оптимізму.  Високі  темпи  економічного зростання  в  2000 році на 80 відсотків були зумовлені сприятливою кон'юнктурою зовнішніх  ринків  і  зростанням  експорту,  тобто  є переважно  наслідком  дії  зовнішніх  чинників,  а  не внутрішньої політики.

 

     Погіршився ряд    фундаментальних    показників     народного господарства.  Так  частка збиткових підприємств провідних галузей економіки і промисловості зросла з 53 до 56 процентів. У структурі ВВП  на  2  проценти  скоротилася  частка прибутку,  що є основним критерієм ефективності економіки.  Загострюється  платіжна  криза, оборотні кошти підприємств у реальному обчисленні зменшились на 15 відсотків.  Структура економіки не те що не покращилась,  а навіть погіршилась. Збільшилась і без того непомірно велика частка чорної металургії,  за 2000 рік вона досягла 24,7 відсотка проти  23,8  у 1999  році.  Тривало  зростання  питомої  ваги  інших  енергоємних галузей - хімічної промисловості,  кольорової металургії.  Сукупна частка  сировинних  і енергоємних галузей у структурі промислового виробництва наблизилася до 58 відсотків.

 

     Продовжує зростати ступінь зносу основних фондів, залишається несприйнятливим інвестиційне середовище.  У програмних цілях уряду зазначалося    підвищення    конкурентоспроможності    вітчизняної економіки, збільшення питомої ваги високотехнологічної продукції в експорті. Цього ж знову-таки не відбулося.

 

     Основний приріст експорту  товарів  та  послуг  у  2000  році досягнуто  завдяки  нарощуванню  поставок  продуктів металургії та хімічної промисловості,  а також сировини. Україна все більше стає сировинним придатком розвинутих країн.

 

     Ми не  бачимо і реальних реформ уряду,  які є першим словом у назві його програми.  Свої зусилля  уряд  спрямовує  переважно  на поточні питання,  залишаючи поза увагою довгострокові цілі.  Певні позитивні зрушення в енергетиці досягнуто  суто  адміністративними методами,  хоч  уряд запевняв нас у відмові від ручного управління економікою.

 

     Хоч і поточні справи  вирішувалися  не  завжди  як  слід,  не кращим  чином,  ми неодноразово привертали увагу уряду до проблем, які були ще тоді,  коли нам була запропонована ця програма, з якою ми  не  могли  погодитися  і  підтримали  її  лише  в  політичному контексті на прохання уряду.

 

     До сьогоднішнього дня залишаються проблеми надання  населенню субсидій.  Здавалося  б  елементарне  питання,  але більше року ми ставимо це питання, і воно не вирішується.

 

     Можу назвати цілком просту проблему, яка давним давно могла б бути  знята.  Я  розумію,  що  Кабінету  Міністрів  і Міністерству охорони здоров'я навряд  чи  є  можливість  і  час  опуститися  до проблеми   громадської   організації   -   Черкаської  громадської організації "Діти Чорнобиля".  Рік перебуває в Черкасах на митниці гуманітарний вантаж ліків,  призначений для дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  і нікого  в  уряді  протягом року не знайшлося,  аби проникнутися відповідальністю. Адже бюджет не  може  брати  на  себе  сьогодні  всю  ношу  надання   допомоги постраждалому  населенню.  Хіба  не можна врегулювати цю проблему? Замість цього - формальні відписки.

 

     Не приніс минулий рік і добробуту,  заради якого мали б  бути реформи.  Ми говоримо про ріст зарплат і пенсій.  Але, люди добрі, спробуйте сказати про  це  виборцям  (я  готовий  в  Каневі  чи  в Черкасах  організувати  аудиторію)  і спробуйте розповісти,  як ми серйозно з вами у співпраці з урядом  попрацювали  для  того,  щоб піднести  рівень зарплати і виплатити пенсії і зарплати.  Та нас з вами  поб'ють,  якщо  ми  з'явимося  з  такою  інформацією   перед населенням!

 

     Потрібно відмітити  гальмування,  а  то  і  просто  зупинення адміністративної  реформи,  відсутність   будь-якої   регіональної політики,  з  приводу чого фракція "Демократичний союз" вже робила заяви.  Як  і  раніше  безсистемність,  причому  у  всіх   сферах, залишається в більшості однією з рис роботи уряду.

 

     Таким чином, програма "Реформи заради добробуту", за оцінками членів фракції  "Демократичний  союз",  стала  для  уряду  скоріше гаслом,  аніж  реальним  планом для дій.  Зважаючи на це,  фракція партії "Демократичний  союз"  не  може  вважати  діяльність  уряду позитивною.

 

     А щодо підтримки, про яку заявляють тут, кричать і б'ють себе в груди представники фракцій,  які виступали з  трибуни,  то  мені здається,  що  ця  підтримка  повинна  була  б бути у залі під час прийняття законів,  які пропонував уряд і які пропонує,  а  не  на мітингах  і  не  на  демонстраціях,  не  участю в різних форумах і різних безчинствах, які творяться в нашій державі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   голові    Комітету    з    питань паливно-енергетичного  комплексу  Гудимі.  За  ним  буде виступати депутат Матвієнков.

 

     ГУДИМА О.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 123,  Львівська  область).  Шановний  пане Голово  Верховної  Ради!  Шановний  пане  Прем'єрміністр!  Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Шановні прості чи малі, але чесні українці!

 

     За оцінкою  багатьох  провідних  політиків,  уряд у 2000 році продемонстрував  свою  здатність  до  серйозних   та   послідовних соціально-економічних дій.

 

     Попередні уряди також демонстрували свої дії,  але,  на жаль, не демонстрували своєї  здатності.  У  зв'язку  з  тим  що  колега Зінченко  -  голова  Комітету  з  питань свободи слова - зачіпав у своїй промові тему енергетики,  я дозволю зачепити у своїй промові тему свободи слова й інформації.

 

     Ми маємо  надзвичайно  терпеливий уряд,  ми маємо надзвичайно терпеливий народ.  Бо який ще уряд і який ще народ може  дозволити собі таке тривале довгановолапікурівське знущання?

 

     Я хотів би, користуючись нагодою, незважаючи на всі перешкоди

- можливі і неможливі,  - запросити вас  завтра  на  15  годину  в сесійну  залу,  де  комітет  разом  з урядом буде проводити звиклі парламентські слухання  "Енергетична  стратегія  України  до  2030 року".

 

     Зрозуміло, що  є дуже багато в Україні людей,  які не хочуть, щоб Україна мала взагалі енергетичної стратегії,  інші хочуть мати за взірець російську, яка домінує, щоб вона і в нас домінувала.

 

     Комітет на  своєму  засіданні  11  квітня взяв до відома звіт уряду та висловив ряд критичних зауважень і пропозицій.  Справа  в тому,  що  в  комітету  є  досвід,  як  працювати  над конкретними пропозиціями,   зауваженнями   спільно   з    урядом,    що    він продемонстрував,  коли  ми  обговорювали  проект програми Кабінету Міністрів "Реформи заради добробуту".

 

     Викликає певне здивування  і  в  нас  в  комітеті,  що  деякі поняття,  скажімо,  такі як "енергетична стратегія",  "енергетична політика",  на  відміну   від   поняття   "стратегія   промислової політики",  ані  в  Програмі  діяльності уряду в 2000 році,  ані в проекті Державної програми економічного і соціального розвитку  на 2001 рік не знайшли відображення.

 

     Концепція розділу "Енергозабезпечення та енерго-збереження" в проекті указаної програми морально застаріла,  бо  орієнтована  на поточні    справи,   що   не   охоплюють   мінімуму   стратегічної різноманітності   проблематики    функціонування    та    розвитку паливноенергетичної сфери.

 

     Уже час   запровадити   концепцію   інтенсивної  енергетичної політики до вказаного розділу  і  практичної  діяльності  уряду  в паливно-енергетичній сфері.  Актуальна також конкретизація поняття "економіка перехідного  періоду"  стосовно  паливно-  енергетичної сфери.

 

     Зрозуміло, що  в кінці перехідного періоду,  межу якого ще не визначено,  вона  повинна  стати  на  ринкові  рейки.  Але  це  не самоціль,  бо  ринкова  економіка  є  тільки  способом  підвищення ефективності  паливноенергетичної  сфери,  роль  якої   у   складі економічного механізму визначають суспільно-політичні фактори.

 

     Фінансування вказаної   трансформації   може   значною  мірою забезпечити сама  паливно-енергетична  сфера,  яка  за  правильної енергетичної  політики  є  прибутковою.  Україна ще донедавна була активним учасником зовнішньоекономічної діяльності  в  міжнародній енергетичній  сфері.  Українські  спеціалісти здійснювали розвідку нафти і газу,  видобуток корисних копалин та вугілля.  Крім  того, здійснювався    експорт    виробів    електротехнічної,    ядерної промисловості й електроенергії до 30  мільярдів  кіловат-годин  на рік, проводилося енергетичне будівництво за рубежем.

 

     Сьогодні має приклад ситуація, коли за відсутності ефективної зовнішньоекономічної енергетичної політики Україна стрімко втрачає ринок,  який,  за песимістичними оцінками,  може приносити щорічно прибуток понад  2  мільярди  американських  доларів.  Натомість  у планах на 2001 рік очікується зменшення експорту електроенергії на 15 відсотків.

 

     Закріплення позитивної  тенденції   економічного   росту   не можливе  без  функціональної  та  структурної  перебудови паливно- енергетичної сфери. Уряд має, безумовно, затвердити ще у 2001 році та  прийняти  до  виконання  енергетичну стратегію України до 2030 року,  що вказано в  посиланні  Президента,  а  потім  не  пізніше першого  кварталу  2002 року представити в парламент проект Закону про Національну енергетичну програму до 2020 року.  Бо хто не  має власної   енергетичної   стратегії,   змушений   виконувати  чужу. Політика,  як відомо, є мистецтвом можливого. Енергетична політика України,  зважаючи на її геополітичне становище та роль України як енергетичного мосту між Європою  та  Азією,  балансувала  на  межі можливого та неможливого, але без втрати національних інтересів.

 

     Переконаний, що  у  2000 році уряд з цим завданням справився. Залишається побажати йому більших успіхів у 2001 році.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Від  фракції  "Регіони   України"   слово   надається депутату Матвієнкову. За ним буде виступати депутат Вітренко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  55,  Донецька область).  Спасибо.  Город Мариуполь.  Группа "Регионы Украины".  Уважаемые коллеги!  Сегодня у нас здесь  очень много эмоций,  и,  к сожалению,  отчет правительства мы в какой-то степени превратили в какое-то эмоциональное действо.  Поэтому я бы хотел,  чтобы мы,  отбросив эмоции,  конкретно поговорили о фактах или о тех цифрах, которые мы сегодня услышали.

 

     Что конкретно сделано правительством для стабилизации  работы внутреннего  товаропроизводителя  и  что  кроется за теми цифрами, которые мы сегодня услышали? Мы увидели, что улучшение конюнктуры для  товаров  традиционного  украинского экспорта дало возможность существенно увеличить обем экспортной продукции,  что,  кстати, в этот   период   характерно   практически  для  всех  бывших  стран Советского Союза.  Если  бы  вы  проанализировали  цифры  по  этим странам,  то  они были бы идентичными.  Сегодня,  кстати,  об этом очень много говорили.

 

     В отчете  правительства  отмечается,  что  превышение  темпов роста  экспорта  над  темпами роста реального валового внутреннего продукта   составило   19,8   процента,   планировали    составить полпроцента.  На  внутреннем рынке за это время,  к сожалению,  не было    сделано    ни    одного    шага    по     реструктуризации товаропроизводителя или по оживлению предприятий,  которые сегодня находятся  в  очень  тяжелом  положении,  а  прирост  производства обеспечен  не в натуральном выражении,  а в основном за счет роста цен.  Индекс цен, приведенный на 2000 год, составил 20,8 процента. Таким  образом,  имеем  налицо слагаемое роста ВВП,  рост которого составил 6 процентов.

 

     Из этого  следует  вывод:  постепенно  мы   превращаем   свою экономику  в  сырьевой  придаток развитых стран,  делаем ее от них полностью   зависимой.   Причем   уровень   защиты   со    стороны правительства   того   же   товаропроизводителя,  который  сегодня работает на экспорт, оставляет желать лучшего.

 

     Я могу привести только два примера.

 

     Первый. Переговоры с Россией по поставкам труб,  где мы ни на йоту не продвинулись по защите своего товаропроизводителя, а сдали в буквальном смысле все позиции.

 

     И второй. Это то, что сегодня мы делаем с долларом на внешнем рынке, как мы своему внешнему товароэкспортеру затягиваем петлю на шее и полностью вымываем у него оборотные средства.

 

     Ценовая политика.   Я   бы   сказал    -    ее    отсутствие. Товаропроизводители,  зарабатывающие  деньги  и  валюту  для рынка Украины,  в полном смысле  этого  слова  обескровлены.  А  ценовой натиск со стороны монополистов усиливается с каждым днем.

 

     Решение повысить  тарифы  на  железнодорожные перевозки до 45 процентов отрасли,  которая  имела  в  прошлом  году  полмиллиарда прибыли, а сегодня тратит на реконструкцию вокзала до 50 миллионов гривень, по меньшей мере, наверное, не совсем верно.

 

     Аналогичная ситуация складывается  с  повышением  тарифов  на электроэнергию.   Для   нас   это   не  просто  электроэнергия.  В себестоимости нашего экспортера - это 70- 80 процентов,  а сегодня наши цены на электроэнергию уже переплюнули мировые,  и сегодня мы покупаем электроэнергию по ценам, которые выше мировых стандартов. За  последние полгода мы выпустили джина из бутылки и не влияем на эти процессы.  Поэтому  мы  можем  прийти  к  такой  же  ситуации, гиперинфлиции,  которая нас уже один раз настигла в 1992 году. Нам говорят,  что  "уряд   удосконалює   законодавство,   що   регулює конкуренцію та сприяє підвищенню державного регулювання".

 

     К сожалению,  Закон  об  естественных  монополиях  до сих пор остается только на бумаге.  Даже нет механизма его воплощения.  Ни один  пункт  Переходных  положений этого закона,  к сожалению,  до сегодняшнего дня не выполнен.

 

     Теперь я скажу о нескольких позитивных цифрах,  которые здесь сегодня приводились.  Взять, к примеру, энергетику. Уровень оплаты за потребленную  электроэнергию  возрос  до  92  процентов,  и  мы говорим о том,  что перешли на денежные оплаты.  Да, это так. Но в то  же  время  дебиторскокредиторская   задолженность   энергетики возросла  на  23  процента.  Из  общей  задолженности за отпущеную электроэнергию  14,5  процента   приходится   на   долю   угольной промышленности.  В  то  же  время  импорт  энергетических углей по сравнению с 1999 годом возрос на 33 процента.

 

     Или еще.  Инвестиции.  Согласно отчетным данным, они возросли по  сравнению  с  1999  годом на 1,9 миллиарда гривень и составили 19,5 миллиарда. Но если исключить прирост цен производителей на 20 поцентов,  то  получаем,  что фактически инвестиции уменьшились на полтора миллиарда гривень.  То есть  если  подвести  итог,  то  на внутреннем рынке мы не сделали ни одного шага для оживления своего товаропроизводителя, а на внешнем рынке создали такие условия, при которых   наш   внешний  экспортер  оказывается  в  очень  тяжелых экономических условиях.

 

     Теперь о  росте  реальных  доходов   населения.   Численность безработных, зарегистрированных в службе занятости, по результатам МОТ,  не уменьшилась  по  сравнению  с  1999  годом.  Одновременно количество  занятых в сфере экономической деятельности уменьшилось на 200 тысяч человек.  Кабинет Министров заявил о росте  реального дохода населения на 6,3 процента и росте реальной заработной платы на 3,6 процента.  Не  говоря  об  уровне  самого  дохода,  следует сказать,  что  данные  о  его  росте  строятся  на фоне увеличения потребительских цен  на  28  процентов.  Фактически  же  рост  цен значительно выше.

 

     По данным  Минэкономики,  за  2000  год в мукомольно-крупяной промышленности  рост  цен  составил  57,2  процента,  а  ведь  это основные продукты,  которыми сегодня питается наше население. Цены на мясо и мясопродукты,  которые стали  недоступны  большей  части населения, возросли на 40- 70 процентов. Более чем на 40 процентов возросла стоимость  коммунальных  услуг.  Квартплата,  вдумайтесь, возросла   на  90  процентов  на  сегодняшний  день.  О  каких  же повышенных реальных доходах может идти  речь,  если  задолженность населения  по оплате коммунальных услуг за 2000 год на сегодняшний день составила 1,2 миллиарда гривень, то есть возросла практически на  22  процента?  А  Кабинет  Министров  сегодня  говорит об этой заслуге. О чем можно говорить?

 

     Возьмите заработную  плату  учителя,  директора  школы   -170 гривень,  квартплату в 120 гривень,  которую он сегодня платит.  И представьте,  в таких условиях сегодня Кабинет Министров принимает решение  запретить использовать материальную помощь для повышения, так сказать, их заработной платы. Где логика?

 

     Я хочу сказать об оценке деятельности. Дорогие мои...

 

     ГОЛОВА. Ваш час завершився.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Буквально одно слово.

 

     Оценку и нам,  и  вам  поставит  так  называемый  "пересічний громадянин" - наш народ.  Сегодня, учтите, и нам, депутатам, и вам он пока ставит двойку с минусом.

 

     ГОЛОВА. Оце правильно.

 

     Слово надається Наталії  Вітренко  від  позафракційних  і  як автору   проекту   постанови.   За   нею  буде  виступати  депутат Юхновський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,   социалистическая   оппозиция.   Вначале  хочу  пояснить господину Павловскому -  он  здесь  так  прочувственно  говорил  о криминальных   олигархах.   Коллега,  олигархи  все  криминальные. Олигархов некриминальных нет.  Украина еще не имеет наследственных олигархов,  еще  идет  период первоначального накопления капитала, поэтому все олигархи  криминальные.  Сегодня,  вы  знаете,  просто как-то  неуместно  слышать  обвинения  других олигархов со стороны самой крупной олигархической партии Украины. Самый богатый человек Украины   -  Юлия  Тимошенко.  Это  крупнейший  олигарх.  О  каких олигархах вы еще говорите?

 

     Суркис, Пинчук,  Ахметов,  Засуха,  Щербань - это все меньше, это ниже.  Лидирует сегодня ваш лидер - Юлия Тимошенко.  И поэтому сегодня  нужно  говорить  о  том,  что  олигархи  в  правительстве проводили  такую  политику,  которая  обогащала  как  олигархов  в правительстве, так и олигархов вне правительства, но она не решала проблему "пересічного громадянина".

 

     И когда  Виктор  Андреевич  как  двоечник переписал у Людвига Эрхарда название реформ - "Реформы ради благосостояния",  то нужно было  бы сделать хотя бы еще три шага вперед,  чтобы увидеть,  что Людвиг Эрхард,  выводя Западную Германию из кризиса  после  войны, ставку-то сделал на средний класс. Реформы должны были идти во имя среднего класса, а не олигархов, где бы они ни сидели и как бы они себя ни называли.

 

     Что же  произошло в Украине за этот год?  И именно социальные аспекты сегодня самые весомые,  потому что  цифры  роста  валового продукта,  обемов  производства  сразу  должны всех натолкнуть на вопрос:  куда это все делось?  Если продукт рос,  а мы все знаем и сегодня  услышали  в зале,  что он рос за счет экспорта,  и прежде всего за счет экспорта черных металлов и химии  (вот  что  Украина поставляет   на  мировой  рынок),  то  почему  снизилась  реальная заработная  плата?  Она  же  снизилась  на  0,9  процента.  Почему снизилась пенсия?  Реальная пенсия снизилась на 20 процентов.  Где же рост занятости, о котором обещал Виктор Андреевич? Почему-то он за маленького украинца переживает.  Я не знаю, за большого не надо переживать, только за маленького?

 

     Но и  большой  украинец,  и  маленький  сегодня  без  работы. Безработица возросла с 5,2 до 5,5 процентов экономически активного населения в трудоспособном возрасте.  Кто за это должен  отвечать? Вот о чем сегодня идет разговор в зале.

 

     Хочет Пинзенык   поддержать   Ющенко,  пусть  поддерживает  и принимает на  себя  политическую  ответственность.  Но  каждый  же депутат  должен-то  соизмерить,  что  было  обещано и что сделано. Украина сегодня вымирает.  Сегодня уровень  потребления  продуктов питания (соотносительно трех стран - Украины,  России, Белоруссии) в Украине самый низкий.  Если в  Белоруссии  3500  килокалорий  на человека, в России - 2900, то в богатейшей Украине - 2500.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно,  це без сала, мабуть? Це без сала ви порахували.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Иван Степанович,  я хочу сказать, вы так долго болели,  вы так много упустили в работе парламента,  и сегодня вам все время хочется что-то сказать и все некстати.

 

     ГОЛОВА. Ну я ще "кстати" скажу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Да,  так лучше  не  говорить.  Итак,  если  мы говорим  о  потреблении  в  Украине,  то 10 миллионов населения (я хочу,  чтобы  на  эту  цифру  обратило   внимание   прежде   всего правительство)   потребляет  ниже  физиологической  нормы  -  2100 килокалорий. Кто страдает больше всего? Женщины и дети.

 

     Поэтому, Виктор Андреевич,  то,  что сделало правительство... До  вас  не  делал  вообще никто,  просто никто в голове такого не держал.  Мы в парламенте принимаем Закон о государственной  помощи семьям с детьми,  о помощи малообеспеченным. Закон закладывается в бюджет,  и с 1 января эти бедные семьи  ожидают,  что  на  ребенка будут  получать  деньги,  при  рождении  ребенка  -  4 минимальных зарплаты. Это очень мало, но на ребенка нужно платить...

 

     ГОЛОВА. Дякую, Наталіє Михайлівно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я заканчиваю.

 

     Что же в итоге сделало правительство?  Своим волевым решением уменьшило  принятые  нами  нормы в 4-5 раз.  И поэтому за политику геноцида, а я называю это политикой геноцида, нужно отвечать.

 

     Вот почему  фракция  Прогрессивной  социалистической   партии ставит  неудовлетворительную оценку деятельности правительства,  и мы считаем, что нужно принимать резолюцию о недоверии. Мы считаем, что   Украина  может  сформировать  такое  правительство,  которое действительно  будет  работать  на   Украину.   А   вы   -   чужое правительство,   вы   не   проукраинское,   вы   чужое   для   нас правительство.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Ігорю Юхновському,  голові Комітету з питань науки і освіти (Шум у залі).

 

     Яка репліка?  Репліка в кінці дається,  не зараз. Чобіт Петро раніше на репліку, ніж ви.

 

     Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні   депутати! Нещодавно відбувся День уряду,  присвячений освіті.  У четвер буде голосування проектів  постанови,  внесених  депутатами.  Більшість членів  Комітету  з  питань  науки  і  освіти  схиляються  визнати діяльність уряду в галузі освіти  і  науки  задовільною,  але  всі члени  комітету вважають фінансування освіти все ще незадовільним, і необхідні ще відповідні зміни в бюджеті 2001 року.

 

     Тепер щодо загальної характеристики діяльності уряду за  рік. Усі  галузі і сфери виробництва,  сфери послуг тісно пов'язані між собою.  Величезні самовитрати,  які існують вже  протягом  десятки років  у  окремих  вагомих  галузях виробництва,  кладуться важким тягарем на розвиток усієї економічної і соціальної системи.

 

     Це в  першу  чергу   самовитрати   нафтогазової,   вугільної, металургійної, хімічної галузей і сільського господарства. Аналізу цих самовитрат не присвячено у  звіті  уряду  жодного  слова.  Усі сторони  життя  держави пов'язуються і фінансовою політикою.  Саме фінансові процеси проаналізовані урядом  в  його  звіті  блискуче. Уряд за один рік добився суттєвих результатів у пріоритетах, якими є благополуччя громадянина України, настало покращення становища в тій  частині  бюджетної  сфери,  яка  була  занедбана  попередніми урядами:  в  освіті,  науці,  культурі,  в  охороні  здоров'я,   в пенсійному забезпеченні.

 

     І зараз  я не можу зрозуміти,  нащо Президенту держави,  крім нестабільності,  викликаної діяльністю його і його Адміністрації і підлеглих йому силових структур, потрібна ще дестабілізація уряду?

 

     Можна зрозуміти   комуністів.   Програма   уряду   Ющенка   є програмою, спрямованою на укріплення приватного підприємництва, на одержання західних кредитів,  бо вони йдуть під малі проценти,  на конкуренцію на ринку товарів, на очевидні податкові вдосконалення. Вона,  ця програма,  - протилежність комуністичній утопії,  яку ми вже пережили.  Ця програма спрямована до Європи,  до  європейських стандартів.  Але ж у цій програмі, зверніть увагу, говоряться такі слова:  "Ми зацікавлені в зростанні валового внутрішнього продукту Росії. Буде економічне зростання в Росії - буде зростання валового внутрішнього продукту України і її економічне зростання".

 

     То, виходить,  уряд  успішно  пропрацював  рік,  має   багато позитивних  результатів,  набрався досвіду,  має розумну програму, добру команду,  Прем'єр Ющенко має повагу в  прем'єра  Росії  пана Касьянова,  в Європі і в Америці.  То нащо його знищувати?  Повний абсурд.

 

     Я не можу зрозуміти СДПУ(о).  Скажіть,  будь ласка, коли ваша партія  довела  свою державотворчу спроможність?  Падіння валового внутрішнього продукту й інфляція досягли свого  максимуму  в  1993 році.  Тоді  один  із ваших головних ідеологів правив державою.  У спорті,  футболі   ми   втратили   вітчизняне   "Динамо-Київ".   У Закарпатті,  де лісами управляла обласна адміністрація,  а СДПУ(о) мала  вагомий  вплив,  маємо  нечувану  вирубку  лісів,  територію масових спекуляцій,  небувалих повеней. А непорядки в енергетичній області?

 

     Приймальня першого віце-спікера є  еталоном  непривітності  і підозрілості.  То  як  розуміти  ваше  намагання  до  влади?  А як зрозуміти брудні інсинуації по каналу "Інтер"?  Справді,  тут уряд має біду, пане Зінченко.

 

     Я не  можу  зрозуміти  і  фракцію "Трудова Україна",  до якої входять і діячі попереднього уряду, член сім'ї Президента держави, син  колишнього  голови  СБУ.  Ставши  вельми  багатими  людьми  і депутатами у Верховній Раді,  вони  безперервно  ведуть  атаку  на новий  уряд.  Це і безтактно,  і шкідливо,  хіба що ви працюєте за командою зверху.

 

     Нехай, я думаю,  існує кучка багатіїв,  що,  можливо, купують депутатів  у  свої  групи  і фракції,  але що думають українці цих парламентських груп?  Де-то бачено,  щоб  добрий  уряд  послати  у відставку тільки за те,  що він український і хоче добра, і робить добро своїй державі?

 

     За стінами Верховної Ради - патріоти  України.  Серед  них  і члени  Київського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів. Вони всі прийшли сюди не за  гроші,  пане  Бродський,  не  міряйте людей  по  собі,  а  за правдою.  Вони підтримують фактично перший патріотичний уряд Віктора Ющенка.

 

     Депутати українці,  очуняйтесь!  Має   наступити   прозріння. Забирайте  свої  підписи.  Я  вважаю,  що  уряд  Ющенка має знайти порозуміння в парламенті, має працювати до парламентських виборів, а   Президент  держави  -  допомогти  утворити  у  Верховній  Раді парламентську більшість.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Борису  Павловичу  Андресюку,  голові комітету. За ним виступатиме депутат Самойленко.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати,  члени   уряду!   Аналіз реалізації  Програми уряду "Реформи заради добробуту" дає підстави звернути увагу на певний парадокс.  На тлі загального економічного зростання і збільшення грошових доходів,  про що так переконливо у своєму звіті доводить уряд,  за офіційними ж статистичними даними, відбувається  фактичне  зниження  реальної  зарплати і як наслідок життєвого рівня наших громадян.

 

     Можливо, дійсно, як стверджує уряд, йому вдалося закріпити ті тенденції  до економічного зростання,  котрі намітилися ще за його попередників,  притому  безінфляційними  методами.  Проте   аналіз діяльності   уряду  в  питаннях,  що  пов'язані  із  забезпеченням національної безпеки і оборони нашої держави, свідчить про інше. В урядовій програмі навіть жодного натяку немає на комплекс заходів, без практичної реалізації яких реформування Збройних  Сил  України майже  неможливе в принципі.  Вивчення та обговорення затвердженої указом  Президента  України  Державної  програми  реформування   і розвитку  Збройних  Сил  України на період до 2005 року в комітеті висвітлило суттєві  недоліки  у  справі  фінансового  забезпечення заходів,   передбачених  програмою,  що  ставить  під  загрозу  її виконання.

 

     Про це свідчить і той факт,  що проектом Закону про Державний бюджет  України на 2001 рік,  який був поданий Кабінетом Міністрів до Верховної Ради,  асигнування на  реалізацію  цієї  програми  на порушення указу Президента України взагалі не передбачались.  Лише за наполяганням Міністерства оборони та нашого комітету до  закону було  включено  виділення  асигнувань  на  2000  рік  на виконання згаданої програми на суму 350 мільйонів гривень замість  потрібних 450. Але й це за умови, що ці кошти мають бути виділені за рахунок і в  межах  загальних  видатків  на  забезпечення  життєдіяльності Збройних  Сил,  які  до  того  ж  наполовину  не  задовольняють їх мінімально необхідних потреб.

 

     Через недофінансування невідкладних потреб оборони  в  минулі роки  утворилася  велика  заборгованість  військового відомства на суму    636    мільйонів     гривень     перед     постачальниками військово-технічного  майна,  механізму погашення якої Законом про державний бюджет не передбачено. Недофінаснування потреб оборони в попередні  роки  призвело  до  небезпечного  загострення  проблем, пов'язаних  з  підтриманням  на  належному   рівні   боєготовності Збройних  Сил,  різкого  зниження  боєздатності і технічного стану озброєння та військової техніки,  зменшення до  критичних  обсягів стратегічних і оперативних запасів,  а за деякими видами практично до повного їх вичерпання.  Якщо така тенденція збережеться у  2001 та подальших роках,  то відбуватиметься не розбудова Збройних Сил, а їх руйнування.

 

     Виконання урядової програми  в  частині  соціального  захисту військовослужбовців та членів їх сімей також не вселяє оптимізму в членів  комітету,  оскільки  на   сьогодні   так   і   залишаються нереалізованими  встановлені  Конституцією соціальні гарантії щодо забезпечення  рівня  життя,  гідного  громадян,   які,   одягнувши військову   форму,   прийняли   присягу   на  вірність  Україні  і зобов'язалися ціною власного здоров'я і життя боронити її священні рубежі.

 

     Певні зусилля в цьому напрямі урядом були зроблені, але вони, на превеликий жаль,  поки що є  недостатньо  ефективні.  Історично існуюча    система    соціального    захисту,   що   гарантувалася законодавством України військовослужбовцям,  розв'язувала проблеми забезпечення  соціальної  справедливості для людей,  які виконують обов'язки перед державою і терплять певні обмеження  у  зв'язку  з цим.  Все це,  за наполяганням уряду,  було скасовано. Затверджені згідно  з  постановою  Кабінету  Міністрів  України   нові   схеми посадових   окладів   військовослужбовців  фактично  не  поліпшили соціального захисту військовослужбовців і членів їх  сімей  та  не сприяли пом'якшенню соціальнопсихологічної обстановки у військових колективах.  Значне зростання цін на предмети першої необхідності, послуги  та  продукти  харчування  та  призупинення  дії  пільг  і компенсацій скоротили реальні доходи військовослужбовців на 90-100 гривень  на  місяць.  З  цього  приводу нашим комітетом у листі до уряду  було   запропоновано   прискорити   прийняття   відповідної постанови  Кабінету  Міністрів.  Але,  на  жаль,  її до цих пір не прийнято.

 

     Незаконне обмеження розмірів грошової  допомоги  призвело  до того,  що  звільнені  в  запас  військовослужбовці  звертаються  з позовами в  суд  для  відшкодування  різниці,  і  суди,  приймаючи рішення  на  користь позивачів,  у безспірному порядку стягують ці суми із силових відомств у повному  обсязі  з  поточних  рахунків, виділених на грошове утримання та зарплату.

 

     Крім того, стягуються значні суми судових витрат. На підставі судових рішень із поточного фінансування, наприклад Служби безпеки України,  тільки  в 2000 році було знято півтора мільйона гривень, Держкомкордону - 622 тисячі і так далі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Я завершую, Іване Степановичу. Призупинення дії пільг  та  відсутність компенсацій призвели до щорічного відтоку з силових  структур   23   відсотків   офіцерів.   Ось   така   ціна задекларована   урядом   профіциту   державного  бюджету.  Комітет розглянув дане питання і  визнав  роботу  уряду  в  цьому  напрямі незадовільною.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Борисе Павловичу,  за десять років у нас відтік - 470 тисяч осіб.  Мільйонну армію ми ніяк  не  могли  утримувати  і  не потрібно це.  Тому відтік не 23 відсотки,  як ви називаєте,  а 470 тисяч.

 

     Слово надається Юрію Самойленку. За ним виступатиме Валентина Гошовська.   І  завершуємо,  ми  ж  домовилися,  що  працюємо  без вечірнього засідання. Ви ж мені дали дозвіл.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   ПЗУ).   Шановний   Іване Степановичу!  Шановний  Вікторе   Андрійовичу!   Шановні   народні депутати!  Шановні українці, всі, хто нас сьогодні слухає! Я зараз хочу розпочати свій виступ з відповіді  Олександру  Олександровичу Морозу  про те,  що фракція зелених ніколи не голосувала за чиєюсь вказівкою,  і ви добре знаєте,  як я голосував тоді,  коли обирали вас Головою Верховної Ради.  І так ми будемо голосувати, незалежно ні від кого.

 

     Ми, нікого не питаючи,  проаналізували,  як уряд виконує свою програму,  і  перші  заявили,  що будемо підтримувати уряд Ющенка. Хоча,  шановний Вікторе Андрійовичу,  у нас до вас є  дуже  багато зауважень. І мені хотілося б наголосити хоча б на деяких з них.

 

     Передусім це  енергетична  політика.  З  першого дня,  коли я прийшов до Верховної Ради,  я говорив:  "Не  захоплюйтесь  ядерною енергетикою.  Ядерна енергетика має експлуатуватися безпечно і для цього повинні виділятися необхідні кошти". Перспектива України - у вугільній  галузі,  і  ви  сьогодні це підтвердили,  - 92 відсотки наших майбутніх енергоносіїв саме у вугільній галузі. Невеликими є вкладення в цю галузь.  Новітні технології перетворення вугілля на електричну енергію дають змогу нам бути дійсно незалежними.  Також при  цьому не треба забувати і про альтернативні види енергетики - вітро-,  гідроенергетику.  І  я  вдячний,  що  саме  такий  напрям знаходить  відповідне  фінансування  в Державному бюджеті України, але він ще не відповідає вимогам сьогодення.

 

     Промислова політика.  В  промисловій  політиці  треба  рішуче відмовитись від технологій, які забруднюють навколишнє середовище, і  населення  України  страждає  від  забрудненого  повітря,   від забрудненої води і хворіє. У нас немає іншого виходу, як працювати за високими технологіями.  Саме у високих технологіях  -  майбутнє України,  тому  що Україна - високоосвічена держава.  Для того щоб отримати  таку   енергетичну,   промислову   політику,   необхідно займатись соціальною екологією.

 

     Що ж таке соціальна екологія?  Давайте подивимось: чим більше у нас людей хворіє, тим більше потрібно нам ліків. Зверніть увагу, як процвітає у нас бізнес і зростає кількість аптек. Чому? Тому що ми дихаємо забрудненим повітрям і п'ємо забруднену воду.

 

     Більше хворих - менше освічених людей,  більше хворих  -менше дітей,  немає майбутнього. Та й у хворих людей легше відняти майно і землю.

 

     Вікторе Андрійовичу,  я  неодноразово   вас   запрошував   на засідання комітету і ще раз запрошую.  Давайте отак, як ми взялися за питну воду,  за артезіанські свердловини,  і пішов рух  вперед, візьмемось  і  за  вітамінізацію  дітей  України.  Хай  це  будуть невеликі кошти, але це дасть змогу нашим дітям у цих екстремальних умовах    підвищити   імунні   сили   щодо   негативних   чинників навколишнього середовища.  Будуть вони здорові -будуть  здорові  і розумом,   і  здоровими  очима  дивитимуться,  що  відбувається  в Україні, і будуватимуть майбутнє.

 

     Я хотів би сказати добрі  слова  про  Міністерство  з  питань надзвичайних ситуацій,  яке очолює Василь Васильович Дурдинець.  Є повна співпраця  і  є  можливості  для  того,  щоб  вирішувати  ці питання.  Але  питання фінансування цього міністерства також треба тримати на контролі.

 

     Звичайно, у  нас  чимало  критичних   зауважень   на   адресу шановного  Івана  Олександровича  Зайця,  але  знову  ж його можна критикувати,  але до тих пір,  поки  не  будуть  зроблені  канатні дороги  і  поки не передадуть в оцих Чернівецькій,  Закарпатській, Івано-Франківській  областях  ліси  від  облдержадміністрацій   до держлісгоспів,   поки  вони  варварські  будуть  винищуватися,  ми матимемо збитки.

 

     На засіданні комітету питання звіту уряду ми  не  розглядали. Але  сьогодні  я обійшов членів комітету і сім підписів є на звіті уряду за те, щоб його взяти до відома.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається голові комітету Валентині Гошовській.  За нею

- депутат Чубаров.

 

     Увага, увага!

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  соціальної  політики  та  праці   (виборчий   округ   178, Харківська область).  Шановний Іване Степановичу! Шановний Вікторе Андрійовичу!  Шановні члени уряду!  Шановні колеги! Переконана, що критерієм   результативності   виконання   програми   є  соціальні індикатори,  соціальна статистика.  Все інше  -  це  пропаганда  і агітація.

 

     Саме тому за сприятливих політичних умов не можна не сказати, і про це достатньо говорилось у  засобах  масової  інформації,  що справді  вдалося  скоротити  заборгованість  із виплати заробітної плати. Відразу скажу, бо, може, уряд не знає, що в моєму окрузі, з якого я щойно повернулася після зустрічей з виборцями,  і сьогодні за півтора року  в  окремих  організаціях,  он  якими  керує  Іван Олександрович,   не   виплачена   заробітна   плата.  Це,  Вікторе Андрійовичу, щоб ви знали особисто. За півтора року!

 

     Ліквідувати борг пенсій,  розпочати їх підвищення вдалося,  і найголовніше   -   завершується   робота   зі  створення  сучасної законодавчої бази щодо реформування соціального  страхування.  Але чи  можна  вважати  ці  заходи  ознакою  реформ,  новою соціальною політикою?

 

     Зміст реформ  передбачає  кардинально  ефективні  підходи  та механізми    вирішення   суспільних   проблем,   створення   нової соціально-економічної бази для стійкого розвитку. Саме над цим мав працювати уряд у перший рік - рік реалізації своєї програми.

 

     Навряд чи  можна  говорити  про  те,  що  ми  наблизились  до досягнення такої стратегічної мети,  а їх було дві в програмі щодо соціальної   політики   -   передусім  це  як  розвиток  людського потенціалу, оскільки критерії досягнення цієї мети не виконані.

 

     Візитна картка  народу,  що  має   свою   державу,   -   його демографічна перспектива, яка для українців, українського уряду не є оптимістичною.

 

     За минулий рік у країні померлих зареєстровано  на  26  тисяч більше,  а народжених - на чотири тисячі менше, ніж у попередньому році.  Україна втратила за останній рік 373 тисячі, під загрозою - інститут  української сім'ї,  родини,  який споконвічно вирізнявся стійкістю та традиційністю і був характерною ознакою нації.

 

     Лише за  минулий  рік  на  11  відсотків   зросла   кількість безпритульних  дітей.  На жаль,  не визначені пріоритети підтримки найбільш незахищених сімей на  адресній  основі,  не  впорядковане надання соціальних виплат, і зростає ця заборгованість.

 

     Загальнонаціональною хворобою      стали      нестабільність, невпевненість  українців  у  власному  майбутньому  і  майбутньому Батьківщини,  і  це  найтрагічніше,  і  над  цим  ми  всі  повинні задуматися -  як  там,  так  і  тут,  як  ті  хто  чотири  роки  в парламенті,  так і ті, хто вісім і дванадцять. Україну продовжують залишати фахівці-професіонали.  Не вдалося розширити  або  хоча  б наблизитися  до  розв'язання  проблеми  отримання  освіти широкими верствами населення. За даними ВООЗ, Україна перейшла на 155 місце у світовому рейтингу рівня якості медичних послуг.

 

     Я вже  не  буду говорити про бюджетну сферу,  ми знаємо,  яку середню заробітну плату отримують вчителі,  працівники культури. І тут я на відміну від свого колеги,  теж з округу,  скажу,  тому що треба,  щоб про це теж в уряді знали,  що, виявляючи солідарність, бібліотекарі одержують у сільських районах по 25 гривень,  бо вони не пішли на скорочення  штатів  і  один  одному  допомагають,  аби якимось чином працювала в селі бібліотека. Це теж правда.

 

     І слід  не захвалювати добробутом,  а означити всім негативні явища і реальний стан соціальної  галузі,  які  досягли  критичної маси і вийшли в розряд національної загрози.

 

     Це такий  наш  діагноз,  і це вина не тільки цього уряду,  це вина тут усіх,  але такий він  є,  і  не  треба  тут  перетягувати каната.

 

     Програма зниження рівня бідності - це друга стратегічна мета. Це також загрозливе явище для  безпеки  держави.  Основні  чинники впливу  -  рівень  доходів  населення,  заробітна плата та пенсії, зайнятість  населення  -  на  сьогодні   не   здатні   забезпечити біологічну і духовну життєдіяльність більшості громадян.

 

     Дивує логіка  поданих  офіційних даних.  Не дорівнялись ми до прожиткового мінімуму, який сьогодні складає 311 гривень. У нас 96 відсотків    пенсіонерів   отримують   пенсію,   меншу   за   межу малозабезпеченості.

 

     Вікторе Андрійовичу, наш Комітет з питань соціальної політики та  праці  жодного разу,  крім нашого рідного міністра,  не міг до себе запросити ні одного урядовця.  І навіть коли  проходив  звіт, незважаючи на те, що ми на кілька днів наперед просили про це, так і не було нічого в цьому плані.

 

     І це теж був чинник,  що комітет  більшістю  голосів  прийняв рішення,  про яке ви всі знаєте. Хоча я думаю, що рік роботи уряду

- це не час ані для величальних од, ані для вироку. Ми всі повинні працювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Рефату Чубарову від Комітету з питань прав людини.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна   Республіка   Крим).  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні колеги!  Шановні члени уряду!  Відразу хотів би зазначити, що   цілісного   рішення   від  Комітету  з  питань  прав  людини, національних меншин і міжнаціональних відносин  щодо  звіту  уряду немає, хоча ми і розглядали в минулий четвер це питання.

 

     У той же час члени комітету висловились за те,  щоб у виступі від  комітету  був  висвітлений  хід   вирішення   урядом   деяких принципових питань, які є профільними для нашого комітету.

 

     Перше коло питань, які є принциповими з точки зору збереження громадянської,  міжнаціональної злагоди,  розуміння у суспільстві, це    питання,   пов'язані   з   регулюванням   питань   державної етнонаціональної   політики   в   Україні,   реабілітацією   жертв політичних  репресій,  відновленням  прав депортованих у радянські часи кримськотатарського народу і національних меншин.

 

     Уряд своєчасно подавав  на  розгляд  Верховної  Ради  України проекти відповідних законів, але через вкрай протилежні підходи до цих проблем з боку депутатських фракцій ми не змогли прийняти щодо них відповідне рішення, яке чекають люди.

 

     Велика кількість   проблем   у  сфері  розвитку  національних меншин,  реального дотримання конституційних  прав  кожної  людини пов'язана із прийняттям і виконанням Державного бюджету України. Я хотів би зазначити,  що при розгляді  проекту  Державного  бюджету України  на 2001 рік у частині,  що стосується напрямів діяльності комітету, ми, як правило, завжди знаходили підтримку уряду.

 

     В минулому,  2000  році  була  повністю   виконана   програма фінансування  облаштування  раніше  депортованих людей,  які зараз повертаються в Україну. В окремих питаннях, пов'язаних з розвитком національних  меншин,  з  яких  у  нас  були розбіжності з деякими міністрами,  в ході дискусії ми потім знаходили спільне  вирішення проблем.

 

     Хочу однозначно   сказати   і   не   думаю,  що  хтось  зможе заперечити:  як з урядом у цілому,  так і з більшістю міністрів  і головами  комітетів  цього  уряду,  нам,  народним депутатам,  які дбають про  інтереси  своїх  виборців,  працювалося  і  працюється добре.  Але головним є не стільки наше ставлення до уряду, стільки ставлення до уряду наших виборців.  У цій залі половина  депутатів обрана за мажоритарною системою, тобто по округах. І кожний з них, особливо ті,  які обрані в сільських округах,  можуть підтвердити, наскільки  вдячні  люди  за своєчасно отримані пенсії,  скорочення боргів у бюджетній сфері.

 

     Шановні народні депутати,  більшість членів  нашого  комітету виходить  з  того,  що  свою  позицію щодо звіту уряду вони будуть визначати,  виходячи з позицій своїх фракцій.  Це  право  народних депутатів.  Але такий підхід ще раз свідчить про те, що оцінювання уряду в цій залі відбуватиметься більш за політичними мотивами  та корпоративними  інтересами,  але  тільки не з реальної економічної ситуації в країні. Прикро, але це так.

 

     Зрозуміло, що  і  я,  маючи  особисту  позицію  щодо   уряду, проаналізував  для  себе мотиви тих,  хто виступає проти нього.  З цього аналізу я зробив головний висновок:  проти уряду ті,  хто  з різних  причин  хоче  затягти  Україну  в одну компанію з колишнім колгоспним головою та ФСБешним генералом.  Я проти того,  щоб наші урядовці  іноді  спілкувалися  з  такою  компанією.  Але якщо це в інтересах України,  я проти того,  щоб ми  спілкувалися  тільки  з тими, які сплять та бачать Україну як свою південну губернію. Саме проти цього виступає Ющенко, і за це його одні підтримують, а інші хочуть відправити у відставку з посади Прем'єрміністра України.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   Олександру   Рябченку.  І  будемо завершувати.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної  Ради  України з питань приватизації (виборчий округ 25, Дніпропетровська область).  Шановний Іване  Степановичу!  Шановний Вікторе Андрійовичу! Шановні депутати! Комісія на своєму засіданні ще 5 квітня розглянула питання звіту уряду,  визначила позитивні і негативні  наслідки  його  роботи і на той час не приймала рішення стосовно оцінки його роботи,  тому  що  більшість  фракцій  ще  не визначилася  і  не  приймала  рішення  на своїх засіданнях.  Але я розумію,  що комісія відображає абсолютно чітко  кількісний  склад парламенту,  розбивку по фракціях, і оскільки 250 голосів сьогодні у списку,  які пропонують визнати роботу уряду  незадовільною,  то більшість членів комісії проголосували б саме таким чином.

 

     Я хотів  би спочатку побудувати свій виступ таким чином,  щоб розказати   про   приватизацію,    про    те,    що    Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат,  який позначений у звіті уряду, є прикладом приватизації,  але не позитивним,  а  негативним,  то  є приклад продажу під замовлення, під наперед визначеного покупця.

 

     Я хотів  сказати  про  Луганське обленерго,  яке продане суто державними  установами.  І  продано  приватному   власнику   через банкрутство.  Це  теж  дуже  негативний приклад.  Сьогодні продані контрольні пакети акцій трьох обласних  енергетичних  компаній,  і можна порівняти, наприклад, Луганськобленерго продано з заниженням ціни у два з половиною рази. Але питання, мабуть, не в тому.

 

     І тому я хочу сказати,  Вікторе Андрійовичу,  якщо ви  будете слухати,  то  ви  мене  почуєте.  Я  хочу сам собі задати декілька запитань і дати на них відповіді.  Чи було поліпшення економічного стану держави у 2000 році?  Безперечно,  було. Чи є у тому заслуга уряду?  Безперечно,  є.  Чи  всі   можливості   2000   року   були використані?  Безперечно,  ні.  Якщо визначити генеральну лінію на 2001 рік,  якщо ми хочемо,  щоб  усі  можливості  2001  року  були використані,  зрозуміло, що без співпраці між урядом і парламентом ми не зможемо для держави досягти найкращого результату.

 

     Якщо вже лінія така, що зараз голосуються пропорційні вибори, і вони відбудуться чи в 2002,  чи 2006 році,  то, зрозуміло, після того буде відразу затвердження парламентом складу уряду,  то треба до того поступово йти,  бо то є генеральна лінія розвитку держави. Питання не в тому,  як це буде проголосовано в  четвер.  Для  мене особисто все зрозуміло,  фракція зелених прийняла рішення, що вона не голосуватиме за відставку уряду.  Питання в тому,  що  коли  ми будемо йти цією генеральною лінією, то матимемо майбутнє і зробимо для держави багато доброго. В моєму розумінні і нині частина уряду має  бути  сформована  за  рахунок  фракцій,  які  представлені  у Верховній Раді, і це буде перший досвід, бо у 2002 році доведеться формувати,  можливо,  половину  чи  весь  склад  уряду  за рахунок депутатів,  які будуть обрані на виборах  2002  року,  за  якою  б системою  вони не відбувалися.  Тому я закликаю вас після четверга повернутися  до  цього  питання  і  суто  практично   іти   вперед майбутньому України.  Воно тут, воно поруч. Треба просто крокувати цим шляхом.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Володимировичу.

 

     Шановні народні  депутати,  ми  сьогодні   проголосували   за процедуру  розгляду  цього питання і домовилися надавати слово від комітетів і депутатських груп і фракцій,  але до цього був  запис. На  даний  час  виступили представники всіх 14 депутатських груп і фракцій,  18  голів  комітетів  або  кому  це  було  доручено  від комітетів із 24.  Зараз уже немає таких,  які наполягали б,  але є ті,  хто наполягає за списком.  У списку 43 бажаючих.  От  Федорин перший  і  так  далі.  Якщо ми відкриємо виступи за списком,  тоді кінця вже  тому  не  буде.  Тому  я  прошу  вас  проголосувати  за припинення   обговорення.   Але   за  процедурою  потрібно  надати можливість виступити Голові Верховної Ради.  Я  прошу  вас,  я  не зловживатиму,  але якщо я не виступлю,  то і тут,  і поза залом не зрозуміють.  І заключне слово - Прем'єру,  до 10 хвилин.  На цьому завершимо розгляд.

 

     Пропоную підвести   риску   з  урахуванням  сказаного.  Прошу проголосувати.  Слово  для  репліки   надамо   депутатам   Чоботу, Павловському і Плющу. Це кого згадували.

 

     "За"- 223.

 

     Щось незрозуміле.   Прошу   ще   раз   проголосувати.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 252.

 

     Рішення прийнято.

 

     Для репліки  я  надам  наприкінці,  я   ж   вам   сказав.   Я виступаючий, а для репліки - наприкінці.

 

     ПЛЮЩ І.С.   Шановні  колеги!  Шановні  члени  уряду!  Шановні присутні в цьому залі!

 

     Сьогодні ми   стали   учасниками   і   свідками,   по-своєму, історичної   події   в   парламентаризмі   України.  За  весь  час незалежності України Верховна Рада,  підкреслюю, вперше заслуховує звіт  Кабінету  Міністрів  України про хід схваленої нами 6 квітня минулого року Програми діяльності уряду, яка розроблена відповідно до стратегічного курсу Президента України,  викладеного в посланні до парламенту України.

 

     Звіт Конституцією України прямо не передбачений.  Сподіваюся, що,   виконуючи   постанову   Верховної  Ради,  ми  започатковуємо традицію, яка буде незмінною для наступних скликань парламенту.

 

     Сьогодні мої колеги,  які виступали, висловили чимало гострої і справедливої критики на адресу уряду. Я приєднуюсь до переважної більшості критичних зауважень і хотів би декілька слів сказати  на доповнення   останнього   виступаючого  Олександра  Володимировича Рябченка щодо справ з приватизацією. Вікторе Андрійовичу, я ще раз хочу  сказати,  що  це  -  основний недолік нашого уряду,  який не тільки не  підвищив  ефективності  використання  державної  частки майна,  за  що  ви  несете пряму відповідальність,  не керуєте,  а регулюєте відповідно до ринкових форм організації виробництва, але мало  що  зроблено  і  для  підвищення ефективності приватизованих підприємств, про що можна навести безліч прикладів.

 

     Якщо ви апелюватимете,  то я хотів би,  щоб ви знали,  що всі попередні уряди звинувачували Верховну Раду в тому,  що цей процес не  було  забезпечено   законодавчими   актами.   Ваш   уряд   був забезпечений   програмою  приватизації  на  три  роки  і  окремими законами про приватизацію тих чи інших визначних  об'єктів.  Треба визнати, що ви цими законодавчими актами скористалися мало.

 

     Більше того,  і  сьогодні  у нас в уряді,  в Фонді державного майна,  який проектом закону передбачено підпорядкувати уряду, і в Адміністрації   Президента  України  є  люди,  які  несуть  за  це відповідальність.  Але,  крім  перетягування   каната,   що   Фонд державного  майна став як посередник між тими,  хто приватизує,  і державою, а уряд замість того щоб предметно регулювати, став також десь  або  на  адвокатську  сторону,  або на сторону захисту і так далі.

 

     Тому ми чекаємо від  вашого  уряду  його  чіткої  структурної перебудови    і    визначення    конкретних   посадових   осіб   з функціональними обов'язками,  які несли б відповідальність  за  цю надзвичайно важливу сферу.

 

     Ви пам'ятаєте,  що першим проектом бюджету,  який ви надавали нам  у  Верховну  Раду,  передбачалось  до  9  мільярдів   гривень надходжень коштів від приватизації.  Ми всі зашуміли,  що цього не може бути,  перейшли на 6.  Із шести після послання Президента  до Верховної  Ради,  в  якому  він  також  звернув  увагу  на те,  що неможливо виконати ці цифри,  ми з вами вийшли до близько чотирьох мільярдів.   Минув   квартал.  Скажіть,  скільки  з  цих  чотирьох мільярдів отримано до бюджету,  і ви побачите,  що ці цифри далеко не   реалізовані,   тобто   тут   діяльність   уряду   залишається малоефективною.

 

     Поряд з тим багато говорилося про позитивні зрушення. Я жодне з  них  називати  не  буду,  тому  що,  мені здається,  висловлено достатньо,  які відбулися позитивні зрушення.  Але на одному хотів би спинитися.

 

     Ви знаєте,  от  виступав  Олександр Олександрович і назав (це вже як репліка) з ким хто зв'язався.  Тому я зачитаю вам цитату зі стенограми  виступу Павла Івановича Лазаренка 15 жовтня 1996 року: "Шановні народні депутати, за п'ять років незалежності Української держави  Верховній  Раді  було  подано  на розгляд чимало урядових програм.  Я хотів би при підтримці Президента України  та  дієвому сприянні   парламенту   стати   першим   Прем'єр-міністром,   який представить  урядові  програму  і  відзвітує  про   її   виконання (Бурхливі   оплески)".   Ви   пам'ятаєте   цифру,   яка  була  при затвердженні. Візьміть стенограму і потім скажете.

 

     Я хочу дати  вам  довідку.  З  усіх  урядів,  я  їх  не  буду перераховувати,  ви  їх знаєте,  лише три програми було надіслано: урядом Прем'єр-міністра Марчука,  урядом Прем'єрміністра Лазаренка і урядом Прем'єр-міністра Ющенка,  у решти - програм не було,  був звіт Юхима Леонідовича Звягільського про діяльність уряду.  Я  міг би вам навести цю довідку, проте не буду забирати часу.

 

     Давайте ми  коли  кажемо,  хто  з  ким  зв'язався,  то спершу подивимося.  Я цитую:  "Коли чуєш ваші коментарі щодо листа трьох" або  нагадувалося  там,  в  якій  компанії "були на богослужінні і зв'язалися",  то  ви  знаєте,  що  Прем'єр-міністр   конституційно пов'язаний  з  Президентом  і  Головою Верховної Ради,  як же йому зв'язуватися з іншими,  він конституційно  пов'язаний  і  не  може інакше чинити (Шум у залі).

 

     Друге я вам цитую далі,  я прошу, дайте мені сказати, я ж вас нікого не перебивав.  Далі,  я майже  цитую,  Валерій  Миколайович Шмаров говорив про те,  що,  мовляв, Вікторе Андрійовичу, ми б вам вибачили все,  якби  ви  не  були  лідером  у  цій  опозиції,  яка незрозуміло  що  за  опозиція,  до кого,  і про що.  Так принаймні пересічний український громадянин  говорить,  який  працює.  То  я скажу  вам,  Олександре  Олександровичу,  полегшив  позицію,  а ви можете вважати,  Валерію Миколайовичу.  Тому що я  цитую:  "На  що розраховують  ті,  хто бачить Ющенка лідером?  Хто ставить на вас, їхня надія - ілюзія чистої води,  тим паче що за всі  ці  рази  ви ніде  не  заявили  про  свою  незгоду  з  політикою  Президента  в енергетиці,  аграрній,  комунальній та інших галузях".  Як же може таке   заявити  Ющенко,  що  не  згоден,  якщо  він  програму  дій представив  на  стратегічний  курс  Президента  і  відповідно   до послання?!  Про що йде мова,  про що заявляти?!  Це що тоді, треба бути в опозиції?

 

     Тому я навів декілька  слів  для  того,  що,  критикуючи,  ми повинні все-таки думати, кого за що і як звинувачувати.

 

     Я ще тільки додам для колег.  Іване Сидоровичу,  подивіться в архів,  і ви побачите,  що Ющенко Віктор Андрійович затверджувався не  при  більшості,  а  при  головуванні  Олександра  Миколайовича Ткаченка,  мого колеги.  І тоді ви побачите,  що  також  Олександр Олександрович уважно упустив у своїх тезах. Але це між іншим.

 

     На мою  думку,  справедливо  було  б поряд з цим усім,  що ми сказали,  надати саме цьому складу Кабінету  Міністрів  можливість реалізувати  наступний  етап  своєї  програми,  тим  більше що він детально опрацьований і в проекті Державної програми  економічного і  соціального  розвитку  України  на  2001  рік поданий Кабінетом Міністрів до Верховної Ради.

 

     Сьогодні були висловлені різні оцінки діяльності уряду, аж до пропозицій щодо його відставки.  Я сидів і думав: таки мудро народ сказав: "Хто робить - того б'ють".

 

     Думаю, що  радикальність  та  емоційність  багатьох  виступів зумовлені  політичним  тиском  на  уряд  Ющенка  в  деяких засобах масової інформації.  При цьому не бракувало бруду і несправедливих звинувачень,    використовувались    нечесні   прийоми,   відверта дезінформація, наклепи з однією метою - домогтися відставки уряду, який  зробив набагато більше,  ніж усі попередні.  Про це сьогодні говорилось (Оплески).

 

     Нам приймати остаточне рішення.  Ми  не  повинні  піддаватись емоціям.  Тому хотів би застерегти,  що висловлення недовіри уряду може мати деструктивні політичні наслідки,  ще більше  "розігріти" наше і без того надто заполітизоване громадське життя.

 

     І, незважаючи на поточні політичні інтереси, наміри, особисті владні амбіції і майбутні передвиборні  пристрасті,  при  внесенні остаточного   вердикту   по  проектах  постанови  щодо  діяльності Кабінету Міністрів України, прошу зважити на ці обставини.

 

     На тлі сьогоднішнього обговорення звіту уряду мене хвилює  ще одне:  чи зробили ми все,  щоб реалізувати той потенціал довіри до урядової  програми,  про  який  рівно  рік  ми  говорили,  готуючи меморандум,  і хотіли його підписати?  Статистика свідчить,  що не все.  Багато зробили, але не все. Адже більше ста поданих урядових законопроектів,  або  58  відсотків,  до  цього  часу  продовжують перебувати на опрацюванні  в  комітетах  і  вносяться  на  розгляд сесійного залу.

 

     Не краща  ситуація  і на цій сесії.  Згідно з порядком денним сьомої сесії нами розглянуто лише 37  урядових  законопроектів  із 142   включених.   Ще  стільки  ж  урядових  законопроектів  -  36 підготовлено - очікують розгляду.  Але позаду уже  майже  половина сесії.  Якщо  такими  темпами  рухатись  далі  до кінця сесії,  ми зможемо розглянути хіба що половину цих проектів.  Нагадую,  що  з цих  проектів  понад 67 процентів визначено Президентом України до невідкладного розгляду,  що нас зобов'язує це робити. Для прикладу можна сказати про доленосні закони, прийняття яких від нас чекають люди, і сьогодні про це говорили.

 

     Ми вже  багато  років  говоримо  про   пенсійну   реформу   і соціальний захист громадян - це наш борг. Ми обіцяли, що Державний бюджет 2002 року буде підготовлений на новому Податковому кодексі. Ми  вже  повинні  приступити  до розгляду і складання буджету 2002 року, а Податкового кодексу немає. Цей перелік можна продовжити. І я  хотів  нагадати,  бо  Сергій  Терьохін  знову у своєму інтерв'ю сказав:  а навіщо нам Податковий кодекс,  нам  достатньо  прийняти малий Податковий кодекс. Отже знову заговорюють...

 

     То ж,   шановні  колеги,  давайте  будемо  справедливі.  Уряд заслуговує на серйозну  критику  за  неповне,  повільне  виконання своєї  ж  програми.  Ми  повинні частину відповідальності взяти на себе.  І я хотів би,  щоб ми у подальшій роботі з цим урядом  і  з іншими  урядами,  і  інші  скликання  Верховної Ради,  які будуть, будемо ми там чи ні,  не перетягували каната,  не дорікали, хто до кого  ходить,  чи  уряд  до комітету,  чи комітет в уряд.  Це наше спільне завдання, наша спільна робота і відповідальність.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     Слово для    репліки    надається    Павловському,    Чоботу, Пустовойтову.

 

     Народний депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я вам дякую, Іване Степановичу. І я особливо хочу подякувати Наталії Михайлівні за одну  хвилину,  яку  я  можу говорити.  Наталіє  Михайлівно,  ви  припускаєтесь  такої  ж самої помилки, як і Погребинський на першому геббельсівському каналі. Що таке  олігархи?  Цитую  за енциклопедією:  "Це групи,  клани,  які панують в економіці,  в політиці,  які керують державою".  Так от, Тимошенко,  особливо  коли  була  за  гратами,  ніяк  не може бути олігархом.

 

     Більше того,  чому  саме  кримінальні   олігархи   на   своїх геббельсівських  каналах  -  першому  і "Інтеру" нападають на уряд Тимошенко?  А саме тому,  що  Тимошенко  і  уряд  Ющенка  образили кримінальних  олігархів,  забравши  у  них  9  мільярдів гривень і віддавши  їх  народу.  І  якщо  ми  підтримуємо  народ,  то  треба підтримати цей уряд і Тимошенко. Це перше (Оплески).

 

     Друге. Мої  виборці  колись  задали мені таке одне запитання: "Чому Наталія Вітренко критикує Мороза і Тимошенко?  Що  між  ними спільного?" А між ними спільне те, що і Мороз, і Тимошенко входять у Форум національного  порятунку,  вони  критикують  Президента  і підтримують народ.

 

     ГОЛОВА. Сідайте.

 

     Народний депутат Чобіт. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     ЧОБІТ Д.В.  У  своєму  виступі  член  фракції СДПУ(о) депутат Заєць,  звертаючись до Віктора Ющенка,  заявив:"  Відповідаючи  на запитання  депутата  Чобота,  ви  сказали:  "Всі,  хто  проти вас, виступають проти України".  Я вчитель,  і я не  проти  України,  я проти уряду.

 

     Звертаю увагу,  що  член  СДПУ(о)  неточно  послався і на моє запитання,    і    вкрай    перекручено    процитував    відповідь Прем'єрміністра.  Задаючи  запитання Прем'єру,  я звернув увагу на брутальне шельмування уряду засобами масової інформації,  до речі, контрольованими саме СДПУ(о), і запитав: "У чому причина небаченої досі  нещадної  критики  уряду?  Чи  не  є   це   наслідком   саме проукраїнської політики, яку ви проводите?" Це перше запитання.

 

     І друге  запитання  було  таке:  "Ваша оцінка дій Генеральної прокуратури щодо кримінального переслідування ваших заступників по уряду  Юлії  Тимошенко  і  Бондаря  по Національному банку.  Чи не бачите ви між цим прямого зв'язку? Чи не є це добре продумані дії, спрямовані  не  лише  проти  Юлії  Тимошенко  і  проти  Володимира Бондаря, а й проти вас?"

 

     Відповідь цитую за стенограмою. "Я переконаний (це відповідає Прем'єр-міністр),  що ті політичні інтереси,  які виколисані в тих колах, про які ми сьогодні говоримо, - це інтереси проти України і проти  українця.  Той  курс,  який  сьогодні провадить уряд,  - це перешкода реалізації такого підходу і таких пріоритетів".

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Усе.  Одна година  сорок  хвилин. Цьому  кінця  не  буде.  Я  ще  раз  вам  кажу,  не вживайте слова "репліка".  Хто вжив перший,  дається відповідна репліка. Та ми не завершимо  (Шум  у  залі).  Ми  проголосували.  Я не відповідаю за Павловського. Ідіть із Павловським з'ясовуйте (Шум у залі).

 

     Володимир Пустовойтов. Увімкніть мікрофон.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Вікторе Андрійовичу, користаючись нагодою, що ви на трибуні, я хотів би,  щоб ви не думали, що всі члени Комітету з питань прав людини підтримують програму Ющенка.  Справа  в  тому,  що,  тільки через  те,  що  цим комітетом було розроблено такий бюджет,  у нас право на освіту не забезпечене,  право на медицину не забезпечене, право на житло не забезпечене, права людини не забезпечені. Тому я не можу погодитися із  виступаючим  від  Комітету  з  питань  прав людини, який підтримує ваш уряд. Ми - проти!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Заключне   слово  надається  Прем'єр-міністру  Ющенку Віктору Андрійовичу. Прошу уваги.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні народні депутати!  Перш за все від імені уряду дозвольте подякувати за ту атмосферу,  яка, я переконаний, з одного боку,  окрилює уряд на ті  дії,  які  справді  потрібні  за результатами нашого звіту. Я розумію, що сьогодні обговорюється не тільки звіт і далеко не  звіт  уряду,  далеко  не  ті  речі,  яких домоглася  чи  не домоглася українська влада.  Сьогодні на терезах багато інших питань,  у тому  числі  питання,  які  знаходяться  в площині політичного вибору.

 

     Шановні народні депутати, я хотів би особливий акцент зробити на двох речах.  Я справді хочу з'ясувати,  в чому звинувачують мій уряд, для того, щоб чесно перед вами, народні депутати, як і перед будь-яким   громадянином   України,    зрозуміти,    якого    роду відповідальність  ми  повинні  нести.  Рік  тому,  шановні народні депутати,  у  цьому  залі  було  б  за  велику  честь   будь-якому Прем'єрміністру  сказати,  що я не буду прирощувати борги,  і це б сприймалося гучними оплесками.

 

     Рік або  півтора  року  тому  не   було   черги   до   крісла Прем'єр-міністра.  І сьогодні,  шановні народні депутати, коли від нас вимагається одне:  я не прошу вас,  залиште цей уряд у  спокої або  підтримайте  його  чи  Прем'єр-міністра  особисто.  Я  до вас звертаюсь як до українців: для нас архіважливо проаналізувати 2000 рік і об'єктивно,  чесно визнати, що в нашій колегіальній політиці

- Президента, парламенту, уряду - вдалося. Не діліть булаву зараз, шановні  друзі!  Що  в  українській  діяльності вдалося в минулому році,  що нам треба як багаж - політичний, економічний - забрати в 2001 рік, що треба забути і сказати, що це наші недоліки. Сьогодні не йде мова про суд над кимось.

 

     І коли я запитую сам  себе  перш  за  все  як  економіст,  як Прем'єр-міністр: усе-таки, в чому нас звинувачують? Що ми отримали 6 відсотків усього внутрішнього валового продукту,  приріст ВВП за перший   квартал   становить   7,7   відсотка,   17,7  відсотка  - промислового зростання,  найкращі показники по СНД? Шановні друзі, я  не  від себе чи від свого уряду це кажу.  У порівняльних цінах, "уважаемые  друзья!  Логика  счета  только  одна  существует  -  в реальных  ценах!"  Ну,  це,  шановні,  вивчається на першому курсі економічного факультету (Шум у залі). Вибачте.

 

     Шановні друзі! Сказали, що не буде збільшення боргів, що буде виплачуватися  своєчасно  зарплата  і пенсії,  що будуть виплачені борги,  у тому числі із заробітної плати і пенсіях,  що ми  будемо мати позитивне торгівельне сальдо вперше в історії України,  що ми уникли дефолту,  шановні друзі,  який забирав у нас  20  відсотків валового продукту на своє обслуговування.

 

     І сьогодні кажуть:  уряд повинен відповідати. Шановні народні депутати,  я хотів би просити вас ще і ще раз повернутися до  теми чесного висвітлення і об'єктивної оцінки 2000 року, який ми з вами разом прожили. Це перше.

 

     Друге. Шановні  народні  депутати,  я  трохи   знаю   новітню політичну історію України, знаю історію прем'єр-міністрів, як вони виходили на цю трибуну,  як вони сходили з цієї трибуни,  і багато інших обставин.

 

     Що я  хотів  би  сказати,  шановні  колеги.  Перш за все уряд завжди стояв,  стоїть і будьякий уряд,  я переконаний, буде стояти на реалізації президентських програм в Україні. І цим усе сказано. І не рвіть душу  ні  одній,  ні  другій,  ні  третій  стороні.  Це по-перше.

 

     По-друге. Шановні колеги, якщо когось цікавить, звідки почала давати тріщину парламентська більшість,  то я б  вам  чесно  хотів сказати:  велика  ваша  помилка  буде,  якщо  ви  будете шукати цю тріщину в Будинку уряду України.  Ми не майстри інтриг, і ми їх не плели.  Шановні колеги, хто знає позицію уряду, я переконаний, той не має й тіні підозри щодо цієї тези.

 

     Шановні колеги,  я ще раз запитаю в цьому залі, хто приклався більше до розколу політичної більшості?  Та почекайте,  я хочу сам відповісти, а ви підказуєте.

 

     Чи, може,  більшість розпалася по одній  із  чотирьох  речей? Перше. Можливо, не було того політичного курсу, навколо якого вона об'єдналася? Ні, неправда, курс був.

 

     Не було програми,  яка давала  вихід  із  ситуації?  Програма була.

 

     Можливо, та програма погано виконувалася?  Програма нормально виконується.

 

     Шановні колеги,  можливо,  наші  політичні  ряди   роздирають мітинги,  демонстрації  і страйки з приводу соціальних негараздів, боргів?

 

     Шановні друзі,  запам'ятайте,  рік,  як  ми  вже   живемо   в соціальному спокої,  не було жодної демонстрації,  яка пов'язана з соціальними факторами (Шум у залі).

 

     У мене запитання, на яке я хочу відповісти: тож усе-таки, хто розколов більшість?  Моя відповідь: не уряд, не державні інтереси, а приватні інтереси деяких національних авторитетів,  які перейшли в  політичну  площину,  і  в  рамках  політичної більшості не було знайдено  того  діалогу,  який  повинен  давати  відповідь  на  ті запитання,  які ставить Майдан Незалежності,  Хрещатик чи будь-яка інша площа.  Це ті запитання,  на які влада  повинна  була  давати відповідь.

 

     І тому,  шановні колеги, прошу вас, крім СДПУ(о), не вживайте "пропрезидентська,  проурядова більшість". Ми маємо таку більшість у  нашому  парламенті,  що  дай  Боже,  щоб  на  одного зібрати цю більшість, і то була б велика перемога для України.

 

     Моє прохання,  колеги:   одумайтеся,   одумайтеся   (адресати розуміють,  про  кого  йде мова),  не фарисействуйте в цьому залі. Уряд за консолідацію,  уряд за єдність сил.  Шановні колеги, прошу це прийняти як принципову урядову позицію.

 

     І декілька слів щодо тих питань, про які запитували і які вас турбують.  Я вважаю за потрібне відреагувати.  Безумовно,  ми самі відчуваємо  величезну  проблему  щодо свободи слова і інформації в Україні. Увімкніть будь-який канал, у тому числі і державний, і ви перші  зрозумієте,  що  цю  свободу слова і інформації перш за все хотів би мати уряд у собі.

 

     Я пригадаю слова,  що належать одному лідеру, який сказав, що якби він мав вибір, - чи уряд без газет, чи газети без уряду, - то він би вибрав останнє. Останнє.

 

     Шановні колеги,  ми,  уряд України,  живемо в  інформаційному кілерстві.  І ми переконані,  що правда переможе.  Обставини,  які вимагають  від  уряду,  безумовно,  серйозної   реформації   цього сектора,  -  на  порядку  денному.  І  я  переконаний,  що з вашою допомогою,  шановні колеги,  з вашою підтримкою  уряд  України  це зробить.

 

     Друге питання,    шановні    народні   депутати,   стосується переговорів із російською  стороною  по  трубах.  Шановні  колеги, майте на увазі:  я глибоко переконаний у тому,  що в особі Михайла Михайловича Касьянова і діючого російського уряду ми маємо один із конструктивних   урядів   Росії,  який,  я  переконаний,  сповідує ідеологію оптимізації економічних, політичних відносин з Україною.

 

     І те,  що відбулося по трубному контракту,  який, до речі, не оприлюднений поки що,  і ви знаєте, який сьогодні тиск чиниться на російську сторону,  на російський уряд через те,  що він пішов  на такі  умови  формування  цього ринку на 2001 рік,  то ви,  шановні колеги,  це повинні розуміти  і  не  підливати  сьогодні  масла  у вогонь.  Бо  я боюсь одного,  що при певних обставинах,  при такій поведінці української сторони  російська  сторона  матиме  чудовий шанс взагалі анулювати ті домовленості, які досягнуті. Цінуйте це, шановні народні депутати.

 

     Останнє. Шановні колеги,  я скажу абсолютно відверто,  що  та критика,  яка стосується недоліків нашої соціальної,  перш за все, політики,  політики  в   галузі   пенсій,   окремих   національних соціальних  програм,  справедлива.  Тому  що  ніхто,  знаючи  базу соціального життя попередніх років,  жодною із цих  цифр  не  може пишатися.  Ми  говоримо  сьогодні лише про тенденцію.  Ми дорожимо сьогодні виключно поняттям "тенденція", щоб її не повернути назад, щоб  не  почалися  якісь  откатні  моменти,  які  б  нас погубили. Стосовно того, що стандарти пенсій повинні бути найвищими в СНД, я не маю сумніву,  шановні колеги. У нас немає іншого виправдання до такого типу пенсійної політики.

 

     Задавалося болюче питання стосовно освітян.  Шановні  колеги, закон  працює.  Я  хотів  би народному депутату,  директору школи, відповісти.  Закон цей працює з 1997 року.  Чотири  роки  кінь  не валявся  по  цьому  закону.  Тільки  уряд  почав  реалізовувати по чотирьох позиціях:  заробітна плата - ну,  48- 49  процентів,  нас лають,  фінансування  за  стажність не 100,  50 процентів,  ви нас лаєте.  Стимулювання за сумлінну працю - ми починаємо  фінансувати 40  відсотків від діючої норми закону,  25 відсотків фінансуємо на охорону здоров'я.  Чотири програми  відповідно  до  статті  57  ми фінансуємо.

 

     Шановні колеги,  я згоден,  що ваша оцінка справедлива, що це мало.  Ну,  де ж ми були з цією оцінкою рік тому,  чи два роки, чи чотири   роки  тому?  Закон  же  працював  тоді,  шановні  народні депутати.

 

     Шановні народні депутати,  я прошу не тільки для цього уряду, а  й  для  будь-якого  українського уряду,  який буде сидіти в тій ложі,  ваша  критика  повинна  бути,  ваша  критика  повинна  бути окриляючою, а не такою, яка обрізає ті крила.

 

     Христос воскрес. Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати,  я обіцяв надати слово для репліки Володимиру Зайцю і Івану Сидоровичу Бокому.

 

     Я вже звертався  до  вас.  Вас  що,  сюди  для  аплодисментів запросили, чи що?

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Зайця.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Іване Степановичу, час минає, я не маю можливості відповідати.

 

     ГОЛОВА. Говоріть, я вас слухаю.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Я стверждую  як  перший  заступник  регламентного комітету,  що  ні  народний депутат Чобіт,  ні Павловський не мали регламентного права на репліку,  оскільки ні  Вітренко,  ні  я  не посилалися на висловлювання Павловського і Чобота.

 

     А тепер   по   суті   щодо   того,  чи  правильно  я  передав висловлювання Прем'єр-міністра, що всі проти Ющенка, проти України і  держави.  Я хочу процитувати текст зі сторінки 76 сьогоднішньої стенограми.  Запитання:  "У чому причина небаченої  досі  нещадної критики   уряду?"  Відповідь:  "Я  переконаний,  що  ті  політичні інтереси,  які  виколисані  в  тих  колах,  про  які  ми  сьогодні говоримо,  - це інтереси проти України і проти українця". Так що я абсолютно правильно передав.

 

     А тепер Ющенку.  Усі ті позиції по Закону про бюджет  України проголосовані,  бюджетом  з 1 січня і по сьогодні жодна копійка не проплачена, Вікторе Андрійовичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Бокий Іван Сидорович.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Іване  Степановичу! Виступаючи тут,  ви посилалися на виступ Олександра Олександровича Мороза і згадали його слова про те,  що Віктор  Андрійович  Ющенко мав  би подумати,  з ким зв'язався.  Згадали в тому сенсі,  що сам Мороз мав би подумати, з ким він зв'язався, і так далі.

 

     Тут виринало прізвище найближчого  друга  Кучми  Лазаренка  в цілком   певному  контексті.  Оскільки  Олександра  Олександровича Мороза тут,  у залі,  зараз немає, я від імені фракції соціалістів заявляю: Іване Степановичу, не треба б вам, Голові Верховної Ради, вдаватися до таких стертих і заяложених аналогій.

 

     А щодо того,  хто з ким зв'язався,  то  не  тільки  про  ваше ходіння по церквах ішлося.  Ідеться, зокрема, і про те, що і ви, і Ющенко підписали  відому  заяву  трьох.  Ви  ж  добре  знаєте,  що фашистів  в  опозиції  немає,  а  в цій заяві опозиція називається фашистами.  Хай Кучма так думає, йому простимо все, бо рівень його відомий.  Але  Прем'єр-міністру  і  Голові  Верховної Ради таке не личить.  Порядні  люди  в  таких  випадках  просять  пробачення  і соромляться  за  участь  у  таких  заявах  і зв'язках з тими,  хто обзиває чесних людей фашистами, хай це навіть і Президент. Ось про що  йшлося.  І не треба,  Іване Степановичу,  лукавити і відводити суть розмови в інший бік.

 

     ГОЛОВА. Іване Сидоровичу,  якщо  ви  так  зрозуміли,  вибачте мене.  Я  зачитував  цитату від 15 жовтня Павла Івановича відносно програм,  що за п'ять років до нього жоден не звітував і  не  було програм.  Він перший сказав.  Це не стосувалося Олександра Мороза. Олександра Мороза  я  зацитував,  коли  пояснював,  з  ким  Ющенко зв'язався і який з нього лідер буде. Так що це ви мене звинуватили не туди.

 

     Зараз скажу про порядок денний.

 

     Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Оскільки згадувалося  моє  прізвище  і  кілька разів,  я вимушена відповісти,  що не треба перетворювати Верховну Раду в цирк.

 

     Сьогодні розглядається  надто  важливе  питання.  І  всі   ті питання,  що  піднімала  я,  про повні провали соціальної політики урядом Ющенка,  про погіршення демографічної  ситуації,  -  це  ті факти, за які потрібно відповідати. І тому не потрібно переводити, знаєте,  стрілочку на когось чи на щось.  А треба кожному депутату не  в спектаклі грати,  а відповідати перед виборцями,  чому життя погіршилося, чому ціни підвищилися, чому продовжують збільшуватися тарифи на житлово-комунальні послуги, чому немає нормальних виплат матерям з дітьми,  чому сьогодні мати,  яка має дитину, отримує 11 гривень 80 копійок на місяць,  що можна на ці гроші купити. Ось за що сьогодні потрібно відповідати. Я наголошую саме на цьому.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми працювали без  перерви. Ми пленарний час сьогодні відпрацювали. Продовжимо роботу завтра в пленарному режимі о 10 годині.

 

     Дякую за напружену конструктивну і продуктивну роботу.