Стенограма пленарного засідання

06 квітня 2001

 

                    ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  6  к в і т н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Оголошую пленарне засідання 6 квітня відкритим.

 

     Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу включити   систему   для  реєстрації.  Шановні  колеги, закликаю вас до роботи.

 

     У залі  зареєструвались  для  роботи  в   режимі   пленарного засідання 325 народних депутатів.

 

     Шановні колеги  наполягають ще раз зареєструватися.  Прошу ще раз, через десять секунд, включити систему для реєстрації.

 

     Можна починати,  шановні колеги,  ще раз реєструватись? Прошу включити систему. Прошу ще раз реєструватися.

 

     У залі   зареєструвались   355  народних  депутатів.  Ранкове засідання оголошується ще раз мною відкритим.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  відповідно  до  Регламенту   переходимо   до оголошення  запитів народних депутатів.  Надійшли такі депутатські запити.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола - до Президента  України  у зв'язку   з   нереагуванням   на  депутатське  звернення  стосовно дотримання законодавства щодо охорони атмосферного повітря.  Прошу голосувати, народні депутати. Включіть систему.

 

     "За" - 113.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Голуб,  Сизенко, Строгов та інші) - до   Президента   України   щодо   реального   стану   будівництва нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ та термінала в порту "Південний". Прошу голосувати.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Олександра Голуба  -  до  Прем'єр-міністра України  щодо  можливих  збитків  і  інших  негативних  наслідків, пов'язаних з руйнацією придніпровських магістральних нафтопроводів у   зв'язку   з  будівництвом  Росією  обхідного  нафтопроводу  по території Ростовської області. Прошу голосувати.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Пасєка,  Стрижко,  Голуб)  -   до Прем'єр-міністра  України щодо стану розв'язання спірних питань із США  з   проблеми   захисту   інтелектуальної   власності.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутат Євгена Константинова

- до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації,  що  склалася  на Костянтинівському металургійному заводі.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 116.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи депутатів    (Мазур,    Хмельовий   та   інші)   -   до Прем'єр-міністра    України    стосовно    проблем     міжнародних автоперевезень   вантажів  українськими  автоперевізниками.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 103.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Костянтина  Охріменка  -  до  Генерального прокурора України стосовно порушень чинного законодавства з питань діяльності місцевого самоврядування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 125.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів   (Мазур,   Хмельовий,   Довганчин, Черняк)  -  до  Генерального  прокурора  України  щодо  зловживань окремих  посадових  осіб  Асоціації  міжнародних  автоперевізників України,  які  завдали  значної  шкоди  міжнародним  автомобільним перевезенням України. Прошу голосувати.

 

     "За" - 116.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Федора Марамзіна - до  міністра  праці  та соціальної     політики     стосовно    пенсійного    забезпечення льотноінструкторського  складу  навчального   авіаційного   центру Товариства сприяння обороні України. Прошу голосувати.

 

     "За" - 126.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Юрія  Кармазіна  -  до  Прем'єр-міністра України,  Генерального прокурора України у зв'язку з  невиконанням подання   комітету   про   зловживання   посадовим  становищем  та корупційні діяння з боку  колишнього  голови  Львівської  обласної державної  адміністрації,  голови Львівської обласної ради Сенчука С.Р. та попередження екологічної катастрофи в Карпатському регіоні внаслідок  грубого  порушення керівниками Львівської обласної ради рішення сесії обласної ради 248 "Про вивіз круглого лісу  за  межі області"   і   притягнення   винних   до  відповідальності.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Юрія  Кармазіна  -  до   Прем'єр-міністра України    про    вжиття   термінових   заходів   щодо   погашення заборгованості із заробітної плати працівникам  бюджетних  установ міста  Одеси  та виконання Постанови Кабінету Міністрів України 78 від  31   січня   2001   року   щодо   виплати   педагогічним   та науковопедагогічним  працівникам  навчальних  закладів  та установ освіти надбавок за вислугу років і допомоги  на  оздоровлення  при наданні щорічної відпустки. Прошу голосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Ми  завершили  голосування  щодо  запитів до вищих посадових осіб і інститутів державної влади.

 

     Слово для репліки просить народний депутат Тищенко. Увімкніть мікрофон Павла Тищенка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Город Харьков.  Я просил бы  первые  депутатские  запросы  поставить  на голосование  повторно,  потому  что  что-то  непонятно  показывало табло: при 131 голосе "за" - "рішення не прийнято".

 

     Что касается  запросов  депутатов,  то  сначала   принимается решение  о  поддержке  запроса,  а затем ставится на голосование о направлении, а это как раз мы не голосовали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановний народний  депутате  Тищенко,  на голосування  про  направлення ставляться лише запити до Президента держави.  Два запити,  які були адресовані Президенту України,  ми поставимо з вашого дозволу ще раз на голосування.

 

     Оголошую для   голосування   повторно  запити  до  Президента держави.

 

     Запит народного  депутата  Михайла  Гуцола  -  до  Президента України   у  зв'язку  з  нереагуванням  на  депутатське  звернення стосовно  забезпечення  дотримання  законодавства   щодо   охорони атмосферного повітря. Прошу включити систему для голосування.

 

     "За" - 84.

 

     Рішення не  прийнято.  Отже,  в  цьому  випадку  цей запит не голосується для направлення Президентові держави.

 

     Групи народних  депутатів  (Голуб,  Сизенко,  Строгов)  -  до Президента  України  щодо реального стану будівництва нафтопроводу Одеса - Броди - Гданськ та термінала в  порту  "Південний".  Прошу голосувати.

 

     "За" - 139.

 

     139 голосів  "за".  Відповідно до Регламенту і Конституції це рішення вважається неприйнятим.

 

     Дякую, шановні колеги.

 

     -----------

 

     Переходимо до оголошень.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради   України  інформую  про  вихід  народного  депутата  України Писаренка  Анатолія  Аркадійовича  зі  складу  депутатської  групи "Солідарність"  та  входження  його  до  складу депутатської групи "Регіони України";  про вихід  народного  депутата  України  Салія Івана  Миколайовича зі складу депутатської фракції партії "Реформи і порядок" - "Реформи-Конгрес".

 

     Представляти депутатську групу "Регіони України" уповноважено народного депутата України Журавського Віталія Станіславовича.

 

     Шановні колеги,  також  оголошую,  що відповідно до протоколу засідання депутатської групи "Відродження регіонів" від  3  квітня 2001  року  ця  депутатська  група  реорганізована  в  депутатську фракцію партії "Демократичний союз".

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  переходимо  до  обговорення  питань  порядку денного  -  законопроектів у першому читанні.  Перелік питань,  що пропонуються для розгляду,  у вас є.  Перш ніж перейти до розгляду питань,  на вимогу народних депутатів надаю можливість висловитися з процедури.

 

     Народний депутат Красняков. Прошу.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии   Украины.   Уважаемый председательствующий,  мы попросили слова только по одному поводу. Мы сегодня имеем Регламент, который является вашим Регламентом, но он  тоже  предусматривает  то,  что те партии и блоки,  которые не прошли согласно Закону о выборах в парламент,  создают не фракции, а депутатские группы.

 

     Поэтому прошу внести коррективу:  у нас в парламенте не может быть той фракции,  которую вы  сейчас  обявили.  Это  депутатская группа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  на вимогу депутата Краснякова я даю доручення регламентному комітету  провести  відповідну  роботу щодо уточнення цього запиту і надати нам відповідь.  Головуючий не може робити будь-які корективи того оголошення,  яке підготовлено, у тому числі за участю працівників Комітету з питань Регламенту.

 

     Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Я считаю вчерашний день,  безусловно, трагическим для нашей страны:  после принятия политических законов - Закона  о политических партиях,  Криминального кодекса в стране будет просто разбой.

 

     Но вчера   при   принятии   этого   реакционного   Закона   о политических  партиях  ставился  на  голосование  закон  в целом с учетом внесенных поправок.

 

     Я подошел к Виктору Медведчуку и  спросил  его:  "Поправка  о том,  "що  коли  депутат  переходить з однієї фракції в іншу,  він втрачає  депутатський  мандат,  залишиться?"   Он   мне   ответил: "Залишиться".

 

     Я считаю,  что  это должно быть как раз в стенограмме,  можно проверить.

 

     Сегодня я  подошел  к  Лавриновичу,  спрашиваю:  "Этот  пункт проголосован, он остается в законе или нет?" Он говорит: "Нет".

 

     Я прошу вас дать протокольное поручение,  во-первых, детально разобраться,  а  во-вторых,  оставить  этот  пункт  в   Законе   о политических партиях, который бы давал право партии воздействовать на работу депутатов при выполнении предвыборной программы.

 

     И еще хочу напомнить,  что  в  сравнительной  таблице,  когда убрали  этот пункт,  не обозначили даже инициатора,  кто предложил убрать  этот  текст.  То  есть   произошло   грубейшее   нарушение законодательной, конституционной и регламентной процедуры.

 

     Прошу вас дать протокольное поручение по этому вопросу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Даю  протокольне доручення детально розібратись у цьому питанні  і  надати  письмову  відповідь  народному  депутату Марченку.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,   переходимо   до   розгляду  питань  порядку денного.  Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін  до Закону України про виконавче провадження ( 6234 і 6147).

 

     Доповідає секретар   Комітету   з  питань  правової  політики Лавринович  Олександр  Володимирович.  Народний  депутат   України Коновалюк  Валерій  Ілліч буде другим доповідачем з цього питання. Прошу, Олександре Володимировичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановні колеги, вашій увазі пропонуються два законопроекти, які не є альтернативними,  і Комітет з питань правової політики вважає за доцільне,  щоб вони обидва були в  остаточному  підсумку  нормами, якими   керуватимуться   служби   виконавчого   провадження.   Але законопроект

 6147 містить  зміни  тільки до однієї статті Закону про виконавче провадження,  тоді як законопроект 6234 є по суті новою  редакцією цього   закону,  оскільки  стосується  переважної  більшості  його статей,  бо два роки  роботи  виконавчої  служби,  яка  керувалася прийнятим   нами   законом,   засвідчили  наявність  кількох  дуже серйозних проблем.  У цьому законопроекті  приводиться  Закон  про виконавче провадження у відповідність до інших законодавчих актів, які приймалися після набуття ним чинності,  здійснюється  технічне коригування  організації  роботи  служби виконавчого провадження і ведення нею документації,  а  також  вирішується  кілька  суттєвих питань,  які  з'ясувалися як сутнісні недоліки роботи служби через недосконалість норм, які ми прийняли два роки тому.

 

     Можна виділити шість основних змін,  які пропонується  внести зараз до чинного Закону про виконавче провадження.

 

     Перша полягає  в  тому,  що на відміну від чинного Закону про виконавче провадження, яким передбачається виконання мирової угоди тільки  тієї,  яку  сторони  уклали в суді,  на Державну виконавчу службу покладається також виконання мирової угоди,  яка укладена в присутності  і  за  участю начальника відділу Державної виконавчої служби.  Тобто коли не потрібен  спеціальний  судовий  процес,  бо сторони  дійшли повної згоди і знайшли можливість,  як реалізувати судове рішення.

 

     Друга суттєва  зміна.  Відповідно  до   чинного   закону   на виконавчу  службу  покладено  виконання  такого  специфічного виду покарань,  як  заборона  на  обіймання  певних  посад.  Але  після прийняття цього закону було створено Державний департамент України з питань виконання покарань і саме на  нього  покладено  виконання цього покарання.  Інших регулюючих норм, які давали б змогу службі виконавчого провадження саме ці дії здійснювати, у нас немає. Тому пропонується   це  вилучити  з  закону,  залишити  цю  функцію  за Державним  департаментом  України  з  питань  виконання  покарань, оскільки   такі   рішення  приймаються  тільки  при  кримінальному провадженні.

 

     Третя суттєва зміна стосується того,  щоб служба  виконавчого провадження  працювала  на підставі судових рішень і щоб виключити нагляд прокуратури за тим,  яким  чином  виконуються  ці  рішення, оскільки  цей нагляд,  за законом,  покладений на відділи юстиції. Окрім того,  якщо є рішення суду,  його  треба  виконувати,  а  не поширювати  практику  винесення  рішень  прокурорів  про зупинення виконавчого провадження,  тобто таким  чином  коригування  судових рішень.

 

     Четверта суттєва  зміна  полягає в тому,  щоб розширити право стягувача на отримання належного йому майна чи  коштів  відповідно до судового рішення.

 

     Чинний закон  встановлює,  що  виконавчі  дії  провадяться за місцем проживання,  роботи боржника або за місцезнаходженням  його майна,  але  право  вибору  при цьому не надається боржнику,  а це робить  служба  виконавчого  провадження.  Пропонується  це  право закріпити   за   самим   стягувачем,   оскільки   він  є  найбільш зацікавлений у тому,  щоб судове рішення було виконано  в  повному обсязі.

 

     П'ята досить  суттєва  зміна  пов'язана  з  тим,  що ми трохи більше року тому прийняли нову редакцію Закону про  банкрутство  і тепер  є необхідність в Законі про виконавче провадження розширити можливість продовження виконавчого  провадження  в  тих  випадках, коли  порушена  справа  про  банкрутство.  Це стосується стягнення заробітної  плати,  соціальних  виплат,  а  також  випадків,  коли виконавче  провадження знаходиться на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від реалізації майна боржника.

 

     І шоста  суттєва  зміна,  остання,  яка пропонується.  Аналіз стану роботи Державної виконавчої служби за ці два роки засвідчує, що  існує  чимало  проблем  з реалізацією арештованого майна.  Це, зокрема,  зумовлено  тим,  що  організації,  які  мають  справу  з реалізацією   майна,  погоджуються  на  реалізацію  лише  завідомо високоліквідного майна за високий процент  комісійної  винагороди. І,  напевно,  це  не  повинні  робити  власне комерційні установи, організації,  оскільки примусова реалізація майна має свої  великі особливості,  починаючи  від  психологічного  аспекту і закінчуючи умовами продажу майна.

 

     Гадаю, що   проведення    реалізації    арештованого    майна спеціалізованою  організацією  Міністерства  юстиції України дасть змогу  позбавитись  від  організаційпосередників   між   державним виконавцем  і безпосереднім продавцем майна,  що суттєво поліпшить ситуацію  щодо  реалізації  арештованого  майна,  а  також   дасть можливість  забезпечити  прозорість  та  захист  у процесі продажу майна  від  можливих  зловживань  і  шахрайства,  які  трапляються сьогодні при виконанні судових рішень.

 

     Це, власне,  найголовніші  суттєві  зміни,  які  пропонується внести в чинну редакцію Закону про виконавче провадження.

 

     Водночас ще раз хочу нагадати,  що проект, внесений депутатом Коновалюком,  що стосується однієї статті, комітет також підтримує і пропонує, щоб у другому читанні він став предметом цього єдиного законопроекту, який дасть можливість мати нову редакцію Закону про виконавче провадження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Володимировичу.   Чи   будуть запитання?

 

     Прошу записатися.

 

     Народний депутат Сухий. За ним - народний депутат Безугла.

 

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька область).  "Трудова Україна".  У мене таке запитання. В чинному законі в статті 61 було встановлено двомісячний термін для реалізації  арештованого  майна.  У законопроекті скасовується цей термін,  але не вводиться нового.  То  протягом  якого  часу  буде реалізовуватися арештоване майно? Це перше запитання.

 

     І друге   запитання.   Чи  можливо  при  доопрацюванні  цього законопроекту чіткіше визначити наше ставлення до  такої  контори, як  Укрспецюст,  як до монополіста у сфері реалізації арештованого майна? Я дуже хотів би, щоб це було визначено.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Щодо монополізму в даній делікатній сфері. Я не  хотів  би,  щоб  ми  розглядали процес реалізації арештованого майна,  яке відповідно до рішення суду має  бути  реалізовано,  як ведення   підприємницької   діяльності,  де  обов'язково  потрібна конкуренція.  Це не підприємницька  діяльність.  Це  зовсім  інший характер  реалізації  майна,  тому  я на цьому й наголошував,  тут існують і психологічні аспекти,  і умови продажу, тому що має бути виконане  судове  рішення  і  повернуті гроші стягувачу,  який має отримати свої кошти.  І я думаю,  що в даному випадку це не  сфера для ведення бізнесу,  це сфера виконання судових рішень,  і цілком природно, що тут державна монополія є абсолютно доречною.

 

     Щодо строку виконання цих рішень,  то,  безумовно,  що служба виконавчого провадження, користуючись іншими нормами цього закону, зацікавлена якомога швидше і скоріше  реалізувати  це  майно.  Але якщо  ми  поставимо  термін  і  не  вкладемося в цей термін,  тоді виникає запитання - а що робити далі?  Чи можна далі  реалізувати, якщо така нагода є і така можливість є?  І що ми маємо робити тоді із цим майном? Тому, власне, цей термін і знятий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Безугла. За нею народний депутат Тищенко.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракция Прогрессивной  социалистической  партии  Украины.  Будьте   добры, скажите, пожалуйста, какими функциями вы наделяете прокуратуру при контроле за выполнением судебных решений?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ніякими  функціями  ми  її   не   наділяємо. Навпаки,  була  одна функція,  яка дозволяла здійснювати нагляд за виконанням судових рішень службою виконавчого провадження.

 

     Ми пропонуємо в точній відповідності з Конституцією  України, де  в  "Перехідних положеннях" говориться,  що загальний нагляд за дотриманням законів здійснюється до моменту ухвалення  відповідних законів,  цим  законопроектом встановити інший порядок нагляду - з боку органів Міністерства юстиції.  І водночас я хочу ще  раз  вам сказати  те,  що  вже говорив,  коли доповідав:  ми стали свідками того,  як після рішення суду виконавче провадження  починається  і з'являється  протест прокурора на дії виконавця.  У даному випадку ми маємо практику фактично зупинення  виконання  судового  рішення органами   прокуратури,  що  є  абсолютно  неприпустимим.  Тому  й пропонується цю функцію з прокуратури зняти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тищенко. За ним народний депутат Журавський.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция коммунистов,  город Харьков.  Уважаемый Александр  Владимирович,  безусловно,  этот  вопрос  надо  решать, потому что я,  как и многие другие депутаты,  имею много заявлений людей,  которые страдают от того,  что  не  в  состоянии  получить заработанное.  Например, по Харькову самым таким крупным должником является Харьковский электромеханический завод -  1550  человек  в течение четырех лет не могут получить свои деньги.

 

     Но есть  проблемы,  которые,  я  вот смотрю,  и этот закон не решит.  Скажем,  люди  имеют  по  два  решения  суда.  Предприятия работают, и в то же время людям не возвращают заработанное, исходя из того,  что забрать все,  что есть,  значит, вообще лишить жизни завод. Как в этой ситуации поступать?

 

     Следующий пример. Есть такой Институт животноводства, опытное хозяйство "Украинка".  Оно ликвидируется. Реализуется продукция, а людям не возвращают заработанное.  Уже и скот передан,  и коекакое оборудование.  Создаются  какие-то  новые  непонятные   структуры, которые  вроде  бы  занимаются этими проблемами.  А жалобы массово идут.  Притом эти люди еще обижены  и  в  том  плане,  что  земли, которые были в этом опытном хозяйстве,  распаеваны тоже не понятно как.

 

     Я не вижу механизма,  как все-таки заставить действовать  эту службу?  Я  уже  обращался  и  в управление Министерства юстиции - только отписки "взято на  контроль"  и  все.  Нет  ответственности конкретных    руководителей   за   выполнение   решений,   которые принимаются судами.  И в этом вашем законопроекте я не вижу такого механизма.

 

     Будьте добры, поясните ситуацию.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Стосовно того, що ви сказали, що реалізовано худобу  й  таке  інше  і  не  можна  повернути  тепер  кошти,   бо створюються інші юридичні особи. Власне, такі факти стали причиною того, що в даному проекті пропонується в статті 20 норма, я вам її дослівно  зачитаю:  "Право  вибору  місця  виконання  між кількома відділами  державної  виконавчої  служби,   які   можуть   вчиняти виконавчі   дії   по   виконанню  рішення  на  території,  на  яку поширюються їх функції, належить стягувачу".

 

     Тепер саме ті,  хто має отримати гроші,  визначатимуть,  вони знають,  де відкрились які нові органи, щоб провести це стягнення, звернене на майно чи на кошти. До сьогодні це було неможливо.

 

     А що  стосується  того,  хто  контролює,  в   цьому   проекті передбачено, що контроль за виконанням судового рішення покладений на керівників служби виконавчого провадження,  які у  свою  чергу, безумовно,  підпорядковані  міністру  юстиції.  Тобто  передбачена повністю вся ієрархія підпорядкованості й контролю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Журавський   на   завершення запитань.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська  область).  Депутатська  група "Регіони України". Християнськодемократична  партія  України.  Шановний   доповідачу, Закон   про   внесення   змін  до  Закону  України  про  виконавче провадження в разі його прийняття набирає чинності з однієї дати - дня  його  офіційного  опублікування,  а  вводиться в дію згідно з поданими вами документами з 1 липня 1999 року.

 

     Закон не може набрати чинності,  не будучи введеним у дію, це ж зрозуміло. Ваша думка?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я не знаю, власне, де ви бачили дату "1 липня 1999 року", бо зміни, які пропонуються, не стосуються взагалі тієї частини,  яка  описує  набрання  чинності  законом.  І ми сьогодні користуємось конституційними нормами,  які передбачають,  що закон набирає чинності на десятий день після опублікування, якщо інше не передбачено самим законом.

 

     Подивіться останню статтю  цього  законопроекту,  тут  ніяких змін немає. Отже, цей закон набирає чинності на десятий день після його офіційного оприлюднення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам,  шановний  Олександре  Володимировичу, прошу сідати.

 

     Слово для   доповіді  надається  народному  депутату  Валерію Іллічу Коновалюку.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (виборчий   округ   62,   Донецька   область).  Шановний головуючий!  Шановні колеги! Негаразди в економіці, які визначають сьогоднішні реалії буття, не дають можливості забезпечити належний рівень життя значної частини населення, надати необхідну соціальну підтримку  всім,  хто  її  потребує.  На  моє глибоке переконання, найбільш соціально  незахищеною  категорією  громадян  України  на сьогодні  є  пенсіонери,  люди,  основним  джерелом доходів яких є пенсії, виплачувані з Пенсійного фонду України.

 

     Статистика свідчить,  що  держава  не  в  змозі   забезпечити соціальний   захист  пенсіонерів  повною  мірою.  На  сьогодні  96 відсотків пенсіонерів України одержують пенсії, розмір яких нижчий встановленої межі малозабезпеченості.  Якщо в 1998 році відношення середнього розміру пенсії до середнього розміру  заробітної  плати становило 34 відсотки, то у 2000 році вже 30, тоді як в економічно розвинутих країнах воно становить не менше 70 відсотків.

 

     Слід також зазначити,  що пенсіонери -  це  люди  здебільшого похилого віку.  Вони на відміну від інших категорій,  що одержують державні соціальні виплати,  мають дуже мало  шансів  знайти  собі додатковий  заробіток  внаслідок своїх фізіологічних особливостей. Пенсійні проблеми у  сучасній  Україні  -  це  наслідок  комплексу причин:  постаріння населення,  системна криза в економіці, низька платіжна  дисципліна  господарюючих   суб'єктів,   значна   частка тіньового сектору економіки.

 

     Тому бюджет  Пенсійного  фонду  не в змозі забезпечити гідний рівень пенсійної забезпеченості.  Більше ніж на 80  відсотків  цей бюджет  формується  за  рахунок  внесків  на  обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються вітчизняними підприємствами.

 

     Недоїмка з усіх внесків  на  1  березня  становить  більше  2 мільярдів   гривень.   І   хоча   останнім   часом  ситуація  дещо стабілізувалася,  ніхто не дасть  гарантії  того,  що  труднощі  з виплатою пенсій не повторяться в майбутньому.  З огляду на те,  що пенсійна реформа навряд чи втілиться у життя  незабаром,  потрібно знаходити засоби збільшення бюджету Пенсійного фонду у рамках поки що існуючої пенсійної системи.  Як відомо, ті підвищення пенсій на

5-10 гривень у квартал, що ми спостерігаємо у даний час, навіть не компенсують високого рівня інфляції,  який  вмить  знецінює  і  ці жалюгідні крихти. Здається, що ліквідація недоїмки перед Пенсійним фондом повинна сприяти більш значному підвищенню пенсій.

 

     Відділенням Пенсійного фонду доводиться  адекватно  реагувати на   цю   складну  ситуацію  і  вживати  заходів,  спрямованих  на ліквідацію заборгованості.  Наприклад,  у  Донецькій  області  про стягнення  в  судовому порядку заборгованості на загальну суму 121 мільйон гривень було пред'явлено 684 позови.

 

     Проте не завжди після рішень суду,  що набрали сили, стягнені кошти доходять до бюджету Пенсійного фонду.

 

     Така ситуація  багато  в  чому  пояснюється змістом статті 44 Закону України  про  виконавче  провадження.  Відповідно  до  нині чинної редакції цієї статті,  вимоги,  що випливають із заподіяння роботодавцем  шкоди  здоров'ю  робітника,  а  також   вимоги,   що випливають із трудових правовідносин,  наприклад заборгованість із заробітної плати, задовольняються в першочерговому порядку, вимоги органів страхування задовольняються тільки в третю чергу.

 

     Заборгованість із  заробітної  плати  в  Україні  залишається значною. На 1 березня вона складає майже 5 мільярдів гривень.

 

     Отже, коли підходить третя черга  вимог,  що  задовольняються боржником,  з-поміж яких і вимоги Пенсійного фонду,  залишок суми, стягненої з боржника, стає незначним, а то й зовсім коштів немає.

 

     У поданому мною проекті закону пропонується,  щоб вимоги щодо збору  на обов'язкове державне пенсійне страхування задовольнялися не в третю,  а в другу чергу,  тобто в одній черзі з вимогами щодо виплат,   пов'язаних   з  трудовими  правовідносинами.  Це  значно підвищить суму недоїмки,  стягуваної в судовому порядку на користь бюджету Пенсійного фонду,  а значить,  сприятиме підвищенню пенсій українських громадян.

 

     З огляду на вищевикладене прошу підтримати мою пропозицію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Іллічу.  Чи будуть  запитання  до Валерія Ілліча? Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо. Уважаемый Валерий Ильич, вы хорошо знаете, что за последнее время чиновники научились (в  кавычках)  отвечать  на все   запросы  депутатов,  особенно  когда  речь  идет  о  выплате регрессных,  рассчетных, о других выплатах. Меня особенно обижает, когда   даются  формальные  ответы  ветеранам,  шахтераминвалидам, пенсионерам.

 

     Скажите, пожалуйста,  что предусматривает ваш проект закона в смысле  повышения  ответственности  чиновников  за свои действия в этом плане?

 

     Спасибо.

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  Спасибо вам,  уважаемый Федор  Михайлович.  Я полагаю,  что  вы так же обеспокоены этой проблемой,  как и многие другие народные депутаты. И та система исполнительской дисциплины, которая  сформировалась  в  Украине,  абсолютно  не  отвечает  тем задачам, решать которые сегодня предстоит нашему обществу.

 

     Суть моего  законопроекта  состоит  как  раз  в  том,   чтобы обеспечить  в  рамках  действующего  законодательства максимальное погашение задолженности перед Пенсионным фондом.  Я хочу  привести небольшой   пример.   Закрытое   акционерное   общество  "Дантес", недвижимое имущество которого было оценено  в  150  тысяч  гривен. Имущество  было  реализовано.  Из  этих  средств  было выделено на погашение задолженности  по  заработной  плате  -  110  тысяч;  на выплаты  по регрессным искам - 23 тысячи;  процентов по кредитам - 14 тысяч и на другие расходы  -  2  тысячи.  То  есть  на  выплату задолженности перед Пенсионным фондом не осталось ни копейки.

 

     И таких  примеров  можно  привести очень много.  Поэтому мы и предлагаем  изменить  Закон  "про  виконавче  провадження",  чтобы выплаты  в Пенсионный фонд из третьей очереди перевести во вторую. Это даст  возможность  погасить  максимально  задолженность  перед Пенсионным  фондом  и соответственно пересмотреть размеры пенсий в сторону их увеличения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж. І завершуємо запитання.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).     Партія     всеукраїнського     об'єднання      лівих "Справедливість".  Валерію  Іллічу,  безумовно,  я  підтримую  ваш проект. Тому що все, що стосується виконання судових рішень (я вже не кажу про те,  що законом встановлена черговість розрахунків,  у тому числі з Пенсійним фондом),  стає величезною проблемою  -  від судових  рішень  про  сплату аліментів до судових рішень з приводу невчасної виплати заробітної плати.  Серед листів і звернень,  які надходять до мене, приблизно 20 відсотків - це повторні звернення, що пов'язано з тим,  що держава,  по  суті,  ніяк  не  впливає  на задоволення законних інтересів і забезпечення прав громадян.  Щодо Пенсійного фонду,  я згоден з вами,  треба  змінити  черговість  і зробити,  можливо,  першочерговим  цей  платіж,  можливо,  в другу чергу.  Але чи не здається  вам,  що  є  інші  небезпеки.  За  цим законом,  скажімо,  можна  зобов'язати  колгосп чи товариство,  бо тепер нові форми господарювання на  селі,  задовольнити  позов,  і вони продадуть комбайн,  іншу техніку, але ж завтра нам теж пенсії треба платити.

 

     Мені здається,  що, приймаючи цей закон, ми повинні розуміти, що  не  тільки  репресивні  заходи  слід вживати,  мають працювати механізми й іншого впливу,  і особливо ті,  що стосуються  загалом економічної  політики,  соціальної  політики держави.  Тобто на цю проблему треба дивитися глибше, комплексніше. Як ви вважаєте?

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  Дякую,  Іване Сергійовичу,  за підтримку, і я також   поділяю   ваші   турботи,   які   стосуються   виконавчого провадження.  На мою думку,  цей законопроект сприятиме збільшенню надходжень до Пенсійного фонду.

 

     Верховна Рада    ухвалила   Закон   про   порядок   погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими  фондами  і  з 1 квітня процес банкрутства більшою мірою пошириться на господарюючі відносини в державі.

 

     Я також  поділяю  турботи  щодо  виконання  цих  обов'язкових судових  рішень.  Верховна  Рада  повинна внести ряд інших змін до законів України,  щоб весь комплекс цих проблем  був  вирішений  у рамках чинного законодавства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний Валерію Іллічу, прошу сідати.

 

     Шановні колеги,   для   виступів   записалися   два  народних депутати: народний депутат Журавський і народний депутат Марченко.

 

     Прошу на трибуну, Віталію Станіславовичу.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Депутатська   група   "Регіони    України". Християнськодемократична партія України. Шановні народні депутати! За статтею 126 Основного Закону нашої держави -Конституції України судові  рішення  є  обов'язковими  до  виконання на всій території України,  і  саме  обов'язковість  такого  виконання  є  одним  із головних чинників, що забезпечують ефективність судової влади.

 

     Отже, можна  добитися  прийняття  судом правосудного рішення, але якщо воно не буде виконане,  його  цінність  -мінімальна,  від нього  можна мати лише моральне задоволення,  що часто й буває.  Я думаю,  що кожен із вас,  народних обранців,  захищаючи  права  та законні інтереси своїх виборців,  не раз стикався з таким явищем і має уявлення про складну процедуру виконання судового  рішення.  А тому, на нашу думку, варто погодитися з тезою автора законопроекту про те, що (я цитую) одну із головних ролей у зміцненні законності відіграє правильне і своєчасне виконання судових рішень.

 

     Разом з   тим  практика  застосування  Закону  про  виконавче провадження довела,  що його положення багато  в  чому  потребують уточнення і подальшого вдосконалення.

 

     У зв'язку з цим депутатська група "Регіони України" вважає за можливе  підтримати  прийняття  зазначеного  проекту   в   першому читанні,   у  якому  пропонується,  зокрема,  закріпити  у  законі положення  про  реалізацію  арештованого   майна   спеціалізованою організацією Мінюсту.

 

     У той  же час ми маємо ряд суттєвих зауважень і пропозицій до тексту поданого Лавриновичем законопроекту про  внесення  змін  до Закону України про виконавче впровадження,  які передамо і автору, і у профільний комітет. Сподіваємося, що вони будуть враховані.

 

     Отже, депутатська група "Регіони України" підтримує прийняття проекту 6234 за основу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію Станіславовичу.  Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии, социалистическая   оппозиция.   Проблема  в  обществе  существует. Судебные решения часто не  исполняются.  Судебные  исполнители  не выполняют свои функции. Безусловно, их работу необходимо поставить в законодательное русло для того, чтобы решения судов выполнялись. И  поэтому  проблему  нужно решать.  Я думаю,  что мы в этом плане поможем.

 

     А остальную часть своего выступления  я  посвящу  коммунистам (Шум у залі). Да, по вашей просьбе вам посвящаю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У контексті законопроекту, який розглядаємо.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  У контексті законопроекту. Потому что судебное производство будет  касаться  и  тех  законов,  которые  вы  вчера приняли,  и  тех процедур,  которые вы приняли.  Так вот вам,  так называемым борцам с режимом, я напомню, что вы вчера проголосовали Криминальный кодекс.  Я прочитаю, как вы обрубили право тем людям, которые хотят публично в русле Конституции отстаивать свои  права, как вы их просто-напросто поставили на грань тюрьмы.

 

     Вот статья  239  "Групове  порушення  громадського  порядку": "Організація  групових  дій,  що  привели  до  грубого   порушення громадського  порядку,  а також активна участь у таких діях" и так далее.  Что это такое?  Юридического смысла нет, трактовка -любая, произвол  -  любой.  И мера наказания - лишение свободы на срок до трех лет.

 

     Далее читаю вам,  что вы вчера проголосовали и что будут суды выполнять   после  вашего  голосования.  Статья  295  "Заклики  до вчинення  дій,  що  загрожують  громадському  порядку".  Написано: "публічні заклики до погромів", а дальше - "та інших дій".

 

     Юридический смысл,  правовое  содержание понятия "інших дій", которое вы заложили в Криминальный  кодекс,  означает,  что  люди, которые  выйдут  для  того,  чтобы отстаивать свои конституционные права,  согласно закону, который вы вчера приняли, будут притянуты к уголовной ответственности.

 

     Вчера вы приняли Закон о политических партиях.  Я возьму один пример.  Вы говорили о том,  чтобы  партии  запрещались  Верховным Судом.  Почитайте!  Вы  приняли Закон о судебном устройстве.  Вам, безграмотным,  рассказываю,  что Верховный  Суд  функциями  первой инстанции...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Романовичу,  не  повторюйте того,  що кричить вам Вітренко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. А вы сделайте замечание, пусть не перебивают.

 

     Верховный Суд Украины не наделен функциями первой  инстанции. Поэтому оппозиционные партии будут запрещаться.

 

     И теперь  вам  говорю:  вы,  так  называемые борцы с режимом, приняли Конституцию,  приняли  все  законы,  Криминальный  кодекс, Закон "про судовий устрій",  Закон о политических партиях, Закон о государственных администрациях, вы - составная часть этого режима! Смените  лозунги!  Вы  - составная часть этого режима!  Позор вам! Ганьба!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.

 

     Народний депутат Пустовойтов. За ним - депутат Чиж.

 

     Володимире Сергійовичу,  прошу вас  спокійно  висловити  свою позицію відносно законопроекту, який розглядається.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів.  Місто Кривий Ріг.  Шановні  колеги!  Нарешті  те,  про  що ми увесь час просили більшість,  зокрема,  щоб був День  уряду,  присвячений  виконанню судових  рішень у зв'язку з тим,  що в нас не виплачують заробітну плату, Олександр Володимирович виносить у вигляді законопроекту.

 

     Я думаю,  що ми цей законопроект підтримаємо.  Тому що в  нас доходить,   вибачайте,  до  злочинів,  коли  виконавчі  служби  не добиваються  виконання  судових  рішень  про  примусове  стягнення заробітних плат (я беру тільки один аспект - заробітну плату).

 

     У нас доходить до того, що адміністрація подає сама на себе в суд,  відсуджує собі  заробітну  плату,  а  потім  тікає,  кинувши напризволяще  свої  трудові колективи,  як це було,  наприклад,  у Кривому Розі.

 

     Тому я  думаю,  що  фракція  комуністів  цей  законопроект  у першому читанні підтримає.

 

     А тепер,  шановний  товаришу  Марченко,  я думаю,  що якщо ми маємо  своєю  єдиною  метою  боротьбу  проти  цього   режиму,   то давайте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Сергійовичу,  зупиніться  на  питанні порядку денному, я вас дуже прошу.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С. Давайте всі разом будемо боротися за те, щоб люди  отримували заробітну плату згідно з виконавчим провадженням. Давайте будемо боротися за те,  щоб ми разом з вами не кусали  тут один одного,  не викликали такі уїдливі посмішки, давайте боротися проти тих,  які заважають нам виконувати  наші  лозунги,  особливо щодо виконавчого провадження.  Давайте всі разом,  не кусаючи один одного,  показувати,  що ті,  які вчора проголосували  за  закони, проти яких ми з вами разом виступали, вони ж тут, у цій залі, і за залою роблять все можливе,  щоб будьяке рішення будь-якого суду не виконувалося.

 

     Тепер щодо  репліки про прийняття Кримінального кодексу.  Те, про що ви говорите,  трактується як порушення або  за  буржуазним, або  за  соціалістичним  законом.  Ми  закладали  статті про мирні збори.  Я це кажу,  як один із  авторів  законопроекту  про  мирні збори.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Володимире    Сергійовичу.    Закликаю, Володимире Романовичу,  до спокою і до плідної роботи у  сесійному залі. Завершує виступи з цього питання Чиж Іван Сергійович.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Степане Богдановичу. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість". Шановні колеги! Я знову звертаю вашу увагу на  те,  що  ми начебто розглядаємо конкретну проблему,  але ми не можемо за конкретикою не бачити  явища,  яке  стає  руйнівним  для нашої держави.  Якщо держава всією своєю правовою системою не може забезпечити конституційних прав людини,  це свідчить  про  те,  що вона   є  недієздатною,  інститути  влади  реально  ні  на  що  не впливають. І це свідчить про параліч влади.

 

     Я не  просто  Валерію  Іллічу  поставив  запитання.  Останнім часом,  мабуть,  півторадва  роки,  у  зверненнях  людей починають домінувати  скарги  на  те,  що  не  виконуються  судові  рішення, включаючи  й судові рішення про стягнення аліментів і заборгованих заробітних плат.  Я хотів би на це звернути вашу  увагу,  тому  що треба  розібратися,  коли  це  явище з'явилося.  Чи є взагалі така статистика?  Скільки людей сьогодні судом визнані  правими,  тобто суд  став на їхній бік,  і реально нічого після того не змінилося? Скільки?  Хто про це знає?  Які наслідки для тих,  хто не  виконує судові рішення? Це перше.

 

     Друге. Як наслідок такої державної політики є страйк учителів у Львові.  Такі самі страйки раніше відбулися  в  інших  регіонах. Чому  люди піднімаються?  Вони говорять про невиконання статті 57, інших  статей  Закону  про   освіту.   Вони   піднімаються   проти злидарювання,  яке  всупереч  знову ж таки Конституції й існуючому законодавству щодо них реально є.

 

     Разом з тим була безліч судових позовів учителів,  педагогів, але ці судові позови так само не зреалізовані.

 

     Сьогодні в  Раді  Європи,  в Європейському суді з прав людини вже є безліч звернень громадян України.  Як тільки буде  прецедент першого   позитивного   вирішення   питання  щодо  позову  якогось громадянина (а  цей  позов,  як  правило,  до  держави),  то  наша економіка,  фінанси  просто  луснуть,  тому  що відшкодування щодо заявленого  позову,  який  буде  підтриманий  судом,   надзвичайно великі.

 

     То невже  незрозуміло,  що  треба,  щоб  працювали  механізми внутрішнього  законодавства  і  судове  провадження   виконувалося однозначно?!

 

     У зв'язку  з цим я хотів би сказати і про те (це теж складова цього явища),  що в  нас  від  статистики  до  реального  життя  - страшенно далеко.  У нас реляції заспокійливі,  бадьорі: все в нас гарно,  ВВП зростає,  промисловість,  все інше зростає.  Реальне ж життя свідчить про протилежне.

 

     Верховна Рада,  прийнявши цей закон,  мені здається,  зробить перший крок,  а можливо,  один  із  перших  кроків  до  того,  щоб поставити  на  законодавчу  основу  право  громадянина  бути вищою інстанцією  в  цій  державі.  Бо  в  нас  за  Конституцією  носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване  Сергійовичу.  Називалося  прізвище Марченка.  Згадувалась комуністична фракція.  Від її імені просить слово  для  репліки  народний депутат Тищенко.  І народний депутат Журавський - з питання порядку денного.

 

     Народний депутат Марченко. За ним - депутат Тищенко. По одній хвилині.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я  взял  слово  для  реплики  в  ответ  на   выступление Пустовойтова.  Вы знаете,  когда люди выходят на выборы и говорят, что будут защищать частную  собственность  и  президентскую  форму правления и здесь это проводят, - это открытые наши оппозиционеры.

 

     А когда  Коммунистическая  партия  выходит  под лозунгами "За советскую  власть"  и  за  какие-то  принципы  справедливости,   а голосует против, - вот это предмет обмана.

 

     Вы говорите:  "Давайте вместе бороться".  Давайте.  Только вы посмотрите результаты вчерашнего поименного голосования.  С кем вы вместе?!  Вы вместе с руховцами,  вместе с "волковцами",  вместе с "РеформыКонгрес".  Вы проголосовали за законы "про судоустрій, про політичні  партії",  вы  проголосовали за Криминальный кодекс и за все остальное. Больше 300 голосов "за". То есть вы боретесь вместе с  ними  за  создание этого режима,  а мы против.  Бороться против этого режима мы будем с порядочными людьми,  а не с  политическими проститутками.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Народний депутат Тищенко. За ним - депутат Журавський. І завершуємо репліки.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Я   хотел   бы успокоить Владимира Романовича в смысле того,  что будут запрещать партии.  Их партию никогда  этот  режим  не  запретит,  можете  не волноваться,    пока    что    запрещают   почему-то   все   время Коммунистическую партию Украины.

 

     Что касается  других  вопросов.  Если  вы   хотели   улучшить Криминальный кодекс,  улучшить другие законы, надо было бы вносить поправки,  мы бы вас поддержали. Почему вы сидели в засаде, ждали, пока  примут  плохой  закон,  а  потом  начали  критиковать?  Что, началась предвыборная кампания,  дана команда отбивать электорат у Компартии, или что? Ну, совершенно непонятно.

 

     Давайте посмотрим,  с кем вы голосовали за закон относительно пошлины  на  подсолнечник.  С   теми   же   проправительственными, пропрезидентскими  фракциями.  Так  чего  тогда  будем  мы  сейчас делиться?  Не  надо  показывать  на  других  пальцем,  когда  сами значительно хуже.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Журавський.  Репліка з питання порядку денного.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Шановні колеги! Учора у відділ кадрів Апарату Верховної  Ради  України одночасно були подані заяви від народного депутата України Писаренка Анатолія Аркадійовича і  від  народного депутата Литюка Анатолія Івановича про їхній персональний вихід із фракцій,  в яких вони перебували:  Писаренко - із "Солідарності" і Литюк - з "Яблука",  і про їхній, тобто Писаренка і Литюка, вхід в депутатську групу "Регіони України".

 

     Одначе невідомо,  з яких причин  прізвище  Литюка  випало  із тексту   оголошення   головуючого   на  сьогоднішньому  пленарному засіданні.

 

     "Регіони України"  просять  шановного   Степана   Богдановича Гавриша  розібратися,  чому так сталося і доповісти про результати розслідування народним депутатам України після перерви о 12.30.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги! Я виконав лише ту функцію, яку  міг  виконати,  яка  була  пов'язана з документами,  які були надані для ведення засідання головуючому.  Оскільки серед  прізвищ осіб,  які  відповідно  до  Регламенту  переходили  із  фракції  у фракцію, не було прізвища Литюка, я його не оголосив.

 

     Що стосується розслідування.  Я проводити його не можу, але я даю таке доручення і,  коли отримаю результат,  повідомлю народним депутатам,  чому саме народний депутат Литюк не був оголошений  як депутат,  який  перейшов  з  фракції  "Яблуко"  до  групи "Регіони України".

 

     Володимире Сергійовичу! Ви сьогодні так блискуче виступили, я думаю,  ви все сказали,  що могли.  Оскільки прізвище Пустовойтова було  названо,  я  не  можу  порушити  генетичне  право  народного депутата на репліку.  Він обіцяв одним реченням. Прошу, Володимире Сергійовичу!

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Згідно з останньою  заявою  депутата,  який виступав  від  ПСПУ,  заявляю:  я  не  буду  з  ним більше спільно працювати, тому що він не знає, що таке політична боротьба.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  вам за  лаконічність,  ви  виконали  свою обіцянку.

 

     Шановні колеги! Розгляд питання завершено. Основний доповідач має право на  заключне  слово.  Але,  зважаючи  на  таке  бурхливе обговорення і,  мені здалося, максимальну підтримку сесійним залом цього законопроекту,  він може відмовитися від  заключного  слова. Прошу, Олександре Володимировичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я,  власне,  так і зроблю,  тільки скажу два речення.  Невиконання будь-якого судового  рішення  призводить  до порушення   прав   і   свобод  людини,  які  ми  записали  в  нашу Конституцію.  Ухвалення  цього  законопроекту  суттєво   покращить ситуацію  з кількістю тих судових рішень,  які будуть виконані,  і таким чином буде сприяти захисту прав і свобод людини,  які ми всі з   вами,   незалежно   від  політичної  орієнтації,  захищаємо  і декларуємо   їх   захист.   Тому   дякую   за   підтримку   даного законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу, що ви повернули нас до цього законопроекту.

 

     Ми завершили розгляд проекту  Закону  про  внесення  змін  до Закону   України   про  виконавче  провадження.  Нагадую  народним депутатам,  що голосування щодо цього законопроекту відбудеться 19 квітня в четвер.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!  Оголошую до розгляду наступний проект Закону про загальнообов'язкове  державне  соціальне  медичне  страхування (реєстраційні   номери   6152,   6152-1).  Це  два  альтернативних законопроекти.  Доповідають народні  депутати  України  Марковська Ніна  Степанівна  і  Франчук  Ігор  Анатолійович.  Співдоповідає - заступник голови Комітету з питань охорони  здоров'я,  материнства та дитинства Лілія Степанівна Григорович.

 

     Прошу, Ніно Степанівно.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні колеги!  В  умовах  формування  ринкових відносин охорона здоров'я населення залишається  однією  з  найважливіших  сфер  суспільного життя, яка потребує підвищеної уваги всього суспільства і від якої залежить  рівень  здоров'я  населення  та   збереження   генофонду України.

 

     Зміна суспільних  відносин,  труднощі економічних перетворень та брак фінансових ресурсів у сфері охорони здоров'я і  зволікання з   проведенням   системи  реформ  в  охороні  здоров'я  негативно відбиваються на  показниках  здоров'я  нації,  економічному  стані охорони  здоров'я,  ефективності  і доступності надання необхідної медичної та медикаментозної допомоги.

 

     За цих  умов  існуюча  система  фінансування  витрат  охорони здоров'я   за   рахунок  бюджету  є  неефективною  і  неспроможною задовольнити потреби населення  в  захисті  здоров'я  та  медичній допомозі   гарантованого   державного  рівня  та  обсягу,  а  тому нагальним є пошук нових підходів  до  фінансування  та  управління галуззю  охорони  здоров'я,  структурних  змін в її ресурсах та їх використанні,  пошук   джерел   внутрішніх   інвестицій,   методів обслуговування тощо.

 

     Аналіз світового   досвіду   організації   системи   медичної допомоги населенню,  в тому числі країн з перехідною економікою  - Росії,  Казахстану, країн Балтії, свідчить про те, що впровадження обов'язкового  державного  медичного  страхування   є   одним   із механізмів   виходу   із  економічної  кризи  під  час  подальшого реформування економіки держави.

 

     Обов'язкове медичне страхування існує за рахунок обов'язкових страхових внесків, які акумулюються в спеціальних фондах медичного страхування,  які  надалі  будуть  оплачувати   надання   медичної допомоги населенню.

 

     Система страхування   здоров'я,   на  нашу  думку,  дозволить забезпечити фінансову стабільність у сфері охорони здоров'я та  не лише зберегти необхідні обсяги медичної допомоги,  але й підвищити її ефективність.

 

     Шановні колеги!  У зв'язку з вищезазначеним сьогодні  на  ваш розгляд  внесено  законопроект  про  загальнообов'язкове  державне соціальне медичне страхування,  яким пропонується запровадження та функціонування  в  Україні  обов'язкового  медичного  страхування, завдяки  якому  реалізуються  принципи  доступності,  рівності   і соціальної справедливості державної медичної допомоги.

 

     Законопроект розроблено   відповідно   до  вимог  Конституції України та Основ  законодавства  України  про  загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування.  Як організаційна основа системи медичного  страхування  в  проекті  закону   пропонується   модель змішаного типу, а саме бюджетно-страхова.

 

     Завданнями і  функціями  цієї системи є організація і надання кваліфікованої  безоплатної  медичної   допомоги   громадянам,   я підкреслюю,  безоплатної медичної допомоги громадянам,  відповідно до програм медичного страхування - Базової та територіальних.

 

     У положеннях  проекту  встановлено  принципи,   організаційні засади  здійснення  обов'язкового медичного страхування в Україні, права  та  обов'язки   застрахованих   осіб,   страхувальників   і страховиків,  відповідальність  суб'єктів  обов'язкового медичного страхування; передбачено права та статус закладів охорони здоров'я та медичних працівників тощо.

 

     Закріплюються механізми    функціонування   та   фінансування системи  загальнообов'язкового  медичного  страхування  за   кошти Національного  фонду  загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування,  що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців для страхування працюючих, а також бюджетних та інших джерел, не заборонених законодавством, для страхування непрацюючої частини   населення,  тобто  без  залучення  безпосередньо  коштів громадян.

 

     При цьому медична допомога в державних і комунальних закладах охорони  здоров'я  буде  надаватися  громадянам,  як  і передбачає стаття 49 Конституції,  безоплатно. Розрахунки з закладами охорони здоров'я  мають  здійснюватися  фондами  медичного  страхування  в безпосередній формі.

 

     У систему   обов'язкового   медичного   страхування    можуть залучатися   не   лише  державні  та  комунальні  заклади  охорони здоров'я, а і заклади охорони здоров'я інших форм власності.

 

     Застосування фінансування  на  основі  соціального  трансферу має,  на  нашу думку,  забезпечити прозорість фінансування охорони здоров'я,  цільове спрямування відповідних коштів,  що дасть змогу забезпечити  контроль  держави  і  громадськості  за формуванням і використанням коштів фондами медичного страхування.

 

     Враховуючи зазначене,   вважаю,   що   законодавче    надання обов'язковому  медичному страхуванню статусу соціального дозволить закласти  підстави  для  найбільш  соціального   сприйняття   форм реалізації  конституційного  права громадян на медичну допомогу та медичне страхування.

 

     Хочу звернути увагу на те, що закладені в законопроекті норми дають   можливість   пацієнту   право   вибору  сімейного  лікаря, лікувально-профілактичної установи, інших переваг, які можливі вже сьогодні у сфері охорони здоров'я.

 

     Крім цього   запропонована  система  обов'язкового  медичного страхування передбачає,  що фінансування має ходити за  пацієнтом, який  як носій бюджетнострахового ресурсу повинен визначити,  кому він довіряє свої кошти.

 

     Хочу підкреслити,  що  для  забезпечення  в  повному   обсязі надання медичної допомоги на умовах,  передбачених законопроектом, за розрахунком Міністерства охорони здоров'я України необхідно 7,3 мільярда  гривень,  які  мають  бути  залучені  за  рахунок зборів страхових внесків до фонду медичного  страхування,  базованого  на принципі  солідарності:  кожен  робить внесок на підтримку інших у випадку їх потреби в медичній допомозі.

 

     Вважаємо, що   прийняття    законопроекту    та    реалізація запропонованих у ньому норм сприятиме перебудуванню організаційної та фінансової структури охорони здоров'я,  створенню правової бази та   умов   для  формування  ресурсів  системи  охорони  здоров'я, соціально  справедливого  розподілу  коштів,  захисту   споживачів страхових  медичних  послуг  та  подальшої  реформи галузі охорони здоров'я.

 

     Разом з  тим  хочу  відзначити,   що   під   час   підготовки законопроекту  його  було  направлено  до відповідних комісій усіх обласних рад,  які спільно з фахівцями підтримали його в цілому  і надіслали   свої   пропозиції   щодо  удосконалення  окремих  його положень.

 

     Шановні народні  депутати!  Сьогодні  також  на  ваш  розгляд народним  депутатом  Франчуком внесено законопроект із зазначеного питання.

 

     Оскільки основні концептуальні засади  цього  альтернативного законопроекту  в  частині,  що  стосується принципів організації і структури системи обов'язкового медичного страхування,  механізмів її    фінансування    та    управління,   процедури   страхування, відповідальності  сторін  цієї  системи  в   цілому   суттєво   не відрізняються  від  запропонованих у внесеному нами законопроекті, вважаю   за   необхідне   просити   вас    підтримати    зазначені законопроекти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ніно  Степанівно.  Чи будуть запитання до Ніни Степанівни? Прошу записатися.

 

     Покажіть на табло список народних депутатів, що записалися на запитання до доповідача.

 

     Народний депутат Лєщинський. За ним - депутат Полюхович.

 

     ЛЄЩИНСЬКИЙ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 58,  Донецька  область).  Прошу  передать слово народному депутату Журавскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Депутатська   група   "Регіони    України". Християнськодемократична   партія  України.  Шановний  доповідачу! Скажіть,  будь ласка, чому проект вашого закону не узгоджується із Законом   України   про   загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування?

 

     Дякую.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Я вам дякую за запитання.  Справа в тому, що цей  законопроект повністю узгоджується з тим законодавством,  яке прийнято в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Полюхович.  За  ним  - народний депутат Марченко Володимир Романович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область). Фракція Українського руху. Шановна Ніно Степанівно!  Звичайно,  що  ми вже прийшли до того часу,  що в нас повинно бути соціальне медичне  страхування.  Ми  підтримуємо  цей законопроект у принципі. Є кілька уточнюючих запитань.

 

     Перше з них звучатиме так.  Наскільки людина своїм внеском на страхування,  коштами,  які вона віддасть  у  розпорядження  цього медичного фонду,  буде застрахована від тих славнозвісних трастів, які в нас були? І хто контролюватиме, гарантуватиме повернення цих коштів при потребі? Це одне запитання.

 

     І друге  запитання.  Якою  буде  частка  держави,  а значить, Державного бюджету в соціальному медичному  страхуванні  саме  для тих  людей,  які  з  багатьох  причин  не  можуть робити внески на соціальне медичне страхування?

 

     Дякую.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Я вам дякую за запитання.  Відносно того, чи застрахована  будь-яка  особа  від  трастів.  На  сьогодні система охорони  здоров'я  потребує  фінансування,   вона   забезпечується фінансуванням  лише  на 40 відсотків.  Тобто навіть ті кошти,  які виділяються із бюджету,  згідно з перевіркою Рахункової палати, не доходять   до   пацієнтів,   яким   необхідно   допомогти.  Повний безконтроль. Крім того, кожний головний лікар має право, беручи зі стелі,  ставити  будь-яку  ціну  за  ті  медичні  послуги,  які на сьогодні нібито платні.  І ця плата встановлюється кожним головним лікарем окремо. Вона не має ніякого фінансового обгрунтування.

 

     Тому, щоб  покласти  край  цьому  беззаконню,  саме  з  метою забезпечити тих людей,  які потребують медичної допомоги,  а саме: пенсіонерів,  дітей,  психічно хворих, які визнані законодавством, розроблено цей законопроект.

 

     Учора ви слухали законопроект  щодо  хворих  на  туберкульоз. Лікування   цих  хворих,  як  і  хворих  на  СНІД,  забезпечується державним фінансуванням,  і воно сьогодні становить 40  відсотків. Отже,  Міністерство  охорони  здоров'я разом з Кабінетом Міністрів повинно розробити перелік медичних послуг,  які надаються державою саме  цим  категоріям громадян,  вартість яких забезпечуватиметься цим фінансуванням.

 

     Ви знаєте,  що сьогодні медична допомога  вся  платна,  немає безплатної   медичної   допомоги.   Але  ні  Міністерство  охорони здоров'я,  ні Кабінет Міністрів,  який ще в 1992 році повинен  був згідно  із  Основами  законодавства  України  про охорону здоров'я розробити цей перелік,  цього не зробив. Тому ми беремось захищати саме цю категорію громадян.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Марченко. Останнє запитання.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Нина Степановна, мы все прекрасно понимаем, что медицины бесплатной не бывает. Она бывает бесплатной для населения условно, за счет  финансирования  из  Государственного  бюджета.  Это  один принцип. И второй принцип - это тот, который вы предлагаете.

 

     У меня  к  вам  вопрос в этом русле,  но больше политический. Является ли идея,  которую вы предложили  сейчас,  -  обязательное медицинское   страхование,   составной   частью   программы  вашей Социалистической партии?  То есть вы выступаете от  себя  или  это политическая  воля  Социалистической  партии Украины и принципы по данному вопросу? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Сможете ли вы назвать  какуюлибо  социалистическую страну,   чтобы   с   момента   победы  там  социализма  вводилось обязательное  социальное  страхование,  а  не  проводился  принцип бесплатного  для населения получения медицинских услуг?  Ответьте, пожалуйста, на два вопроса.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Я вам благодарна, Владимир Романович, и хочу сказать,  что я знаю такую страну, и вы в этой стране выросли. Эта страна называлась Союз Советских Социалистических Республик. В ней было полное бесплатное медицинское обслуживание.

 

     На сегодняшний   день   у   нас   существует  самостоятельное государство    Украина,    в    котором    нет    социалистической направленности,   и   сейчас   наше  правительство  идет  по  пути либерализации.  В   этих   условиях   полного   капиталистического обустройства  государства  надо  думать  о наших людях,  как-то их защищать.  Не  наша  вина  с  вами,  что  сейчас  у   нас   именно правительство,   которое   проводит   политику  либерализации.  Вы боретесь номинально,  мы боремся юридически в плане свержения этой власти.

 

     Поэтому данный  законопроект  направлен  на  защиту тех групп населения,  о  которых  вы  якобы  беспокоитесь,  только  в  своих программах, но никак не защищаете их.

 

     А если сейчас этот закон не будет введен в государстве, тогда вся наша работа пойдет  насмарку,  потому  что  будут  установлены кассы  (они  уже  и  сейчас существуют в государстве),  где каждый главный врач себе делает вотчину и каждый главный  врач  пишет  ту сумму, которую желает. Я не буду говорить дальше.

 

     Поэтому, если мы действительно хотим защитить наше население, мы должны принять этот закон и ввести его в  действие.  Здесь  нет нарушения  статьи 49 Конституции,  потому что существует бюджетное финансирование. А те лица, которые имеют деньги, они и так платят. И существует платная медицина. Поэтому они и будут платить за свое лечение, за лечение своих близких.

 

     Кроме того,  если он платит за своих  близких,  то  пусть  он заплатит и за того, кто не имеет таких средств, то есть за бедных.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ніно  Степанівно.  Здається,  ви повністю переконали Володимира Романовича Марченка. Прошу сідати.

 

     Запрошую на трибуну Ігоря Анатолійовича Франчука для доповіді щодо    свого    альтернативного   законопроекту.   Прошу,   Ігоре Анатолійовичу.

 

     ФРАНЧУК І.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  7,   Автономна   Республіка   Крим). Уважаемый   Степан  Богданович!  Уважаемые  народные  депутаты!  В сегодняшних  условиях  обостряются  проблемы   социальной   защиты граждан  Украины,  и в первую очередь проблема сохранения здоровья нации.

 

     На сегодня  у  существующей  системы  здравоохранения   много недостатков.  Но  основными  являются  -  жесткая  централизация и хроническое недофинансирование.

 

     На 2001  год  необходимость   в   дополнительных   источниках финансирования составила 5 миллиардов гривень,  что в свою очередь привело к снижению качества оказания медицинских услуг,  невыплате заработной  платы  персоналу  и  оттоку  квалифицированных кадров, недостатку медикаментов, скрытой коммерциализации здравоохранения, росту    произвола    и   социальной   незащищенности   пациентов, значительному сворачиванию санитарнопрофилактических  мероприятий, обусловившему  рост  заболеваемости,  в  том  числе  туберкулезом, СПИДом, дифтерией.

 

     Основная задача  системы  страховой  медицины   -   дополнить государственную  систему;  увеличить обемы финансирования за счет появления  дополнительных  источников;   эффективно   распределить финансовые  потоки  за  счет перехода на новые формы организации и управления,  оплаты труда в соответствии со  стандартами  оказания медицинской  помощи  и качества лечебно-диагностического процесса, изменения приоритетов - высокое качество медицинских  услуг  и  их соответствие  социальным  гарантиям страхового полиса,  свободного выбора врача.

 

     При этом возложить на Министерство  здравоохранения  контроль за   работой   Фонда  медицинского  страхования  через  участие  в правлении, в наблюдательном совете, а также контрольные функции за соблюдением  фондом  Закона  об  общеобязательном  государственном социальном медицинском страховании.

 

     За Министерством  здравоохранения  должны  остаться  вопросы, связанные  с  финансированием  и  курированием  медикосанитарных и оздоровительнопрофилактических целевых программ, видов медицинской помощи  особой  социальной  значимости  (иммунизация,  обеспечение лекарствами льготных категорий  населения),  чрезвычайных  мер  по борьбе с эпидемиями, научных изысканий.

 

     В отличие  от  альтернативных  законодательных  предложений в нашем законопроекте плательщиками страховых взносов выступают  как работодатели,  так и сами наемные работники, как это предусмотрено классической системой социального страхования.  Вместе  с  тем  на первом  этапе введения общеобязательного медицинского страхования, с моей точки  зрения,  основное  бремя  оплаты  страхового  взноса целесообразно  было  бы возложить на работодателя.  В целях защиты интересов неработающих граждан  государство  через  уполномоченные органы  должно  обеспечить  поступление  страховых  взносов за эту категорию населения.

 

     Законопроектом предусмотрено,  и это то новое,  что  отличает мой  вариант  от  альтернативных  вариантов,  что оплата страховых взносов за неработающих  пенсионеров  как  наиболее  незащищенного социального  слоя  должна  осуществляться  за  счет  поступлений в бюджет от налога на добавленную стоимость  и  акцизного  сбора  от реализации алкогольных напитков и табачных изделий.

 

     Кстати, практика  направления  части  доходов  государства от налога на алкогольные напитки и табачные изделия,  которые снижают производительность   труда,   влияют   на  рост  заболеваемости  и смертности,  увеличивают затраты на медицинское  обслуживание,  на нужды здравоохранения существует во многих странах.

 

     Обращаю ваше  внимание  на то,  что Главным научно-экспертным управлением Аппарата Верховной Рады Украины рекомендовано  принять данный законопроект в первом чтении.

 

     Кроме того,   были   даны   положительные  отзывы  президента Академии медицинских наук Украины Александра Федоровича Возианова, председателя  Комиссии  по  делам  реформирования  здравоохранения Цыбаровского  Олега  Михайловича  и  заместителя  мэра  Киева   по медицинским вопросам Бидного Валерия Григорьевича.

 

     Был подписан  указ  Президента  о  проведении эксперимента по введению социальной  страховой  медицины  на  территории  Киева  и Киевской  области.  При  принятии  данного  законопроекта в первом чтении этот вариант закона будет принят в качестве базового.

 

     В основу  расчета  общих  доходов   Фонда   общеобязательного государственного  социального  медицинского  страхования  заложены следующие  исходные  положения:  прогнозируемая  сумма  затрат  на медицинскую помощь - 7 миллиардов 380 миллионов гривень, имеющиеся в наличии средства Государственного  бюджета  -  2  миллиарда  240 миллионов   гривень,   потребность   в  дополнительных  источниках финансирования - 5 миллиардов 140 миллионов гривень, среднедушевые затраты на здравоохранение - 148,5 гривни.

 

     По экспертным   оценкам,   чтобы   обеспечить  финансирование медицинской помощи в полном обеме в Фонд медицинского страхования должны поступать средства:  работодателей и наемных работников - 3 миллиарда 240 миллионов гривень (в том  числе  средства  бюджетных учреждений  и организаций - 570 миллионов),  Пенсионного фонда - 1 миллиард 870 миллионов гривень,  Фонда страхования от  несчастного случая  на  производстве  -  900  тысяч гривень,  органов местного самоуправления -  2  миллиарда  205  миллионов  гривень,  граждан, отнесенных  к  категории  экономически  неактивного  населения,  у которого  нет  необходимости  в  трудоустройстве,  -  64  миллиона гривень.

 

     Учитывая аргументы   о   недопустимости   резкого  увеличения финансового   бремени   на    предпринимательскую    деятельность, "Заключительными  положениями"  проекта предусмотрено,  что данный закон вступает в силу с 1 января 2004 года.  Это даст  возможность во время доработки и принятия проекта Налогового кодекса Украины в комплексе решить эту проблему, а именно: за счет пересмотра других налогов и сборов устранить указанные недостатки и учесть замечания и предложения.

 

     Кроме того,  поэтапное введение норм этого закона, применение разных  комбинаций  размеров страховых взносов для работодателей и наемных  работников  создадут  дополнительные  условия   смягчения финансовой  нагрузки для отдельных плательщиков страховых взносов. Проведение эксперимента в  разных  административно-территориальных единицах    Украины   по   внедрению   обязательного   социального медицинского страхования, в частности по Киеву и Киевской области, позволит  центральным  органам  исполнительной  власти  определить наиболее приемлемый вариант и 1 августа 2003 года подать Верховной Раде  Украины  законодательные  предложения  относительно  размера страховых взносов на  медицинское  страхование  в  соответствии  с финансовоэкономическим обоснованием.

 

     На первом  этапе внедрения медицинского страхования в Украине целесообразно   было    бы    увеличить    обем    финансирования здравоохранения  как  минимум  в  2  раза,  что  позволит смягчить условия   внедрения   системы   медицинского    страхования    для предпринимателей  и вместе с тем улучшить условия и обем оказания медицинской помощи,  обеспечить гарантированный  обем  бесплатной медицинской помощи, изменить условия финансирования и деятельности учреждений здравоохранения.

 

     Поэтому крайне  необходимо  принять  законопроект  в   первом чтении.

 

     Кроме того,  следует  ожидать  позитивного влияния и на общие фискальные показатели экономики Украины,  в частности:  увеличение поступлений в Государственный бюджет акцизного сбора от реализации табачных   изделий   и   алкогольных   напитков,    стимулирование легализации   теневых  доходов  граждан,  отнесенных  к  категории экономически  неактивного  населения,  у  которого   нет   сегодня необходимости  в трудоустройстве (а это около 4 процентов от общей численности экономически неактивного населения),  что  в  конечном итоге  приведет  к увеличению поступлений налога на прибыль с этих граждан.

 

     Расчеты, проведенные  специалистами,   свидетельствуют,   что система   здравоохранения,   которая  базируется  на  обязательном медицинском   страховании,   является   наиболее   эффективной   с экономической  точки  зрения  и  позволяет  добиться качественного медицинского обслуживания при сравнительно малых затратах.

 

     Крайняя необходимость    усовершенствования     отечественной системы здравоохранения очевидна и не требует доказательств.  Если сегодня  не  принять  законопроект  в  первом  чтении,  то   можно поставить крест и на реформе здравоохранения,  которую так сегодня ждут избиратели.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Анатолійовичу. Є запитання до Ігоря Анатолійовича?  Прошу записатися. І покажіть на табло, будь ласка, список народних депутатів.

 

     Народний депутат Моісеєнко. За ним - депутат Андреічев.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая   партия   рабочих   и   селян.  Уважаемый  Игорь Анатолиевич!  У меня вопрос,  который волнует большинство, если не всех, членов нашей партии.

 

     Вы знаете,    мы    всегда   выступали   за   гарантированное государственное бесплатное для населения медицинское обслуживание.

 

     Сегодня любые  отчисления  населения  на  страховую  медицину ложатся  непомерным бременем на доходы семей.  И вы знаете,  что у нас средний уровень доходов по Украине приблизительно меньше в два раза,   чем  прожиточный  минимум,  который  установлен  нашим  же Верховным Советом.

 

     Ясно, что при  такой  ситуации  большинство  населения  не  в состоянии     обеспечить    себе    соответствующее    медицинское обслуживание, и это ведет к вымиранию нации.

 

     Не кажется ли вам,  что было  бы  более  правильно  возложить бремя  этих расходов на людей,  которые имеют сверхдоходы,  таких, как Лазаренко, Тимошенко, Агафонов и так далее?

 

     ФРАНЧУК І.А.  Спасибо за вопрос.  Сегодня в  соответствии  со статьей  49  Конституции,  все  граждане  Украины  имеют  право на бесплатное медицинское обслуживание.  И принятие в  первом  чтении данного  законопроекта,  его  доработка ко второму чтению позволят сохранить именно эту норму Конституции.

 

     Потому что  сегодня  не   секрет,   что   много   медицинских учреждений   работает,   так   скажем,  в  теневом  секторе.  Нина Степановна  Марковская   уже   об   этом   говорила,   во   многих лечебно-оздоровительных  учреждениях создаются теневые кассы и так далее.

 

     В нашем  законопроекте  мы  предусматриваем  основное   бремя возложить  не на работников,  а именно на работодателей,  сохраняя при этом бюджетное финансирование.

 

     И, как вы уже заметили  в  моем  выступлении,  мы  предлагаем направить  (персонифицировать)  поступления от налогов и акцизного сбора на табачные и винноводочные изделия через Пенсионный фонд  в Фонд социального медицинского страхования.

 

     Мы считаем это вполне обоснованным и справедливым.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Андреічев.  За  ним - народний депутат Ніколаєнко.

 

     АНДРЕІЧЕВ О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)). Игорь Анатолиевич, скажите, пожалуйста, как   сможет  пенсионер,  получая  53  гривни  пенсии,  оплачивать страховые взносы в размере усредненных затрат на здравоохранение - 148 гривень 50 копеек?

 

     И скажите,  пожалуйста,  коротко, чем то, что вы предлагаете, отличается от ныне существующего?

 

     ФРАНЧУК І.А.  Спасибо  за  вопрос.  В   нашем   законопроекте предусмотрено,    что   оплата   страховых   взносов   пенсионеров осуществляется Пенсионным фондом.  А расходы Пенсионного фонда  на всеобщее   обязательное   государственное  социальное  медицинское страхование пенсионеров компенсировать за счет  предусмотренных  в бюджете  Украины  поступлений от НДС и акцизного сбора на табачные изделия и алкогольные напитки, которые относятся к группе товаров, причиняющих  здоровью  человека  наибольший  вред.  Это  порядка 2 миллиардов 120 миллионов гривень.

 

     Что касается   отличия   системы,   предложенной   в   данном законопроекте,  от  ныне  существующей  системы,  то можно сказать следующее:  предложенная  нами  система  базируется  на  принципах социального  страхования.  Она  также управляется государственными органами.  Но в  отличие  от  бюджетных  систем  финансируется  на трехсторонней  основе:  за  счет  бюджетных  поступлений,  взносов работодателей и взносов самих работников.  При этом лица с  низким уровнем  доходов  и  социально  незащищенный  контингент страховые взносы не уплачивают. Данная система внедрена во многих странах. И основной  ее  принцип:  здоровый платит за больного,  молодой - за старого, богатый - за бедного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  партії  України.  Без  сумніву,   питання охорони  здоров'я  населення  надзвичайно  складне.  І  той  масив проблем, який хоче підняти Ніна Марковська, надзвичайно складний і отримує неоднозначну оцінку і в суспільстві, і в цій залі.

 

     Разом з  тим  я хотів би звернутися до вас як до представника комітету,  і я дуже радий,  що ви стоїте на трибуні,  нарешті я  з вами познайомився.

 

     Скажіть, будь ласка,  а чи враховується в цьому законопроекті питання наших депресивних територій? Сьогодні, якщо ти, наприклад, захворів  у  місті  Києві,  ти  можеш  отримати за рахунок держави комплекс медичних послуг у  3-4  рази  більший,  ніж,  скажімо,  в Кіровоградській, Херсонській областях чи в Криму.

 

     Тобто чи  буде  враховано  з  прийняттям  цього законопроекту конституційне право громадян на однаковий рівень медичних  послуг, чи ні?

 

     ФРАНЧУК І.А.   При   разработке   данного   законопроекта  мы рассчитывали,  что все  граждане,  независимо  от  их  социального положения,  от их статуса,  от их заработной платы, имеют право на равные возможности получения  медицинской  помощи,  независимо  от того,  обращаются  они в бюджетное лечебное учреждение или частную клинику.

 

     Поэтому принятие этого закона  как  раз  и  позволит  сделать равные  возможности  получения  медицинской  помощи  для  всех без исключения категорий граждан.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Анатолійовичу. Ви вичерпали свій час доповідача.  Сподіваюсь, що ви також особисто отримали задоволення від вашого виступу. Прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається заступнику  голови  Комітету питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Лілії Степанівні Григорович. Будь ласка.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий    округ,    НРУ). Вельмишановний  Степане Богдановичу!  Вельмишановні колеги народні депутати! Сьогодні ми розглядаємо вкрай важливі для подальшої долі української  системи  охорони  здоров'я,  для  всіх наших громадян проекти  про  загальнообов'язкове   державне   соціальне   медичне страхування.

 

     Ці питання   не   тільки  соціальні  -  вони  є  політичними. Загальновідомий той факт,  що сьогодні є вкрай низькі порівняно  з європейськими  стандартами  показники  рівня  здоров'я  населення, вкрай високі  показники  захворюваності,  вкрай  високі  показники смертності.  Це вже, власне, межує із сферою національної безпеки. Отже, це питання не тільки соціальне, але й політичне.

 

     Кожен із вас,  спілкуючись із виборцями,  добре знає, в якому стані нині перебуває система охорони здоров'я.  І,  мабуть,  кожен усвідомлює,  що  основна  причина   незадовільного   стану   справ пов'язана з вкрай недостатнім фінансуванням.

 

     Ми з  вами  є свідками соціальноекономічних перетворень,  які просто вимагають реформи в системі пенсійного забезпечення (і вона йде), в системі освіти (і вона йде), немає, власне, зрушень тільки в реформуванні системи  охорони  здоров'я,  а  його  вимагають  не тільки   соціальноекономічні  обставини,  але  й  насамперед  стан здоров'я нації.

 

     Як свідчить увесь  світовий  досвід  формування  та  розвитку системи охорони здоров'я, з цієї ситуації є два виходи.

 

     Перший полягає в тому,  щоб збільшити бюджетні асигнування на охорону здоров'я. Але він є нереальним з політичної та економічної точок  зору,  оскільки  при  його  застосуванні ми змушені відняти гроші від інших галузей бюджетної сфери,  наприклад,  від  освіти, культури, оборони тощо.

 

     Думаю, що  кожний з вас розуміє,  що це є неможливим.  Додати нові гроші в бюджет у таких обсягах,  які  б  дозволили  докорінно поліпшити  фінансування охорони здоров'я,  не погіршивши при цьому фінансування,  допустимо, освіти чи тієї ж культури, ми не можемо, їх просто немає.

 

     Отже, залишається     другий     вихід     -    запровадження загальнообов'язкового медичного страхування.  Третього, як кажуть, не  дано.  Недарма всі країни ЦентральноСхідної Європи,  включаючи Росію,  що проходили або  проходять  фінансові  труднощі,  подібні нашим, пішли саме цим шляхом.

 

     До речі,  у конституціях таких держав,  як Чехія, Словаччина, прямо  зазначено:  громадяни  мають  право  на  безплатне  медичне обслуговування на основі державного соціального страхування.

 

     Запровадження медичного  страхування  зовсім  не означає,  що держава  відмовиться  від  своїх  фінансових  обов'язків  у  сфері охорони здоров'я і скине весь тягар фінансування медичної допомоги на плечі роботодавців та застрахованих.  За рахунок Державного  та місцевих   бюджетів  і  надалі  мають  фінансуватися  найважливіші визначені  законами   соціально-економічні,   медикосанітарні   та оздоровчо-профілактичні  програми,  як  це  передбачено статтею 49 Конституції України,  сплачуватимуться страхові внески  в  систему обов'язкового медичного страхування за непрацюючих.

 

     Держава також  буде  брати  участь  у  контролі за діяльністю фондів  медичного  страхування.  У  той   же   час   запровадження обов'язкового медичного страхування дозволить легалізувати тіньові кошти, що нині обертаються в системі охорони здоров'я.

 

     Для тих,  хто не знає,  наведу лише одну цифру.  За  оцінками експертів,    тіньові   кошти   охорони   здоров'я   України,   що використовуються насамперед для тіньової  оплати  медичних  послуг безпосередньо  населенням,  становлять близько 3 мільярдів гривень щорічно.  При цьому вказані кошти  не  оподатковуються,  тобто  не ставляться  на службу суспільству.  Для порівняння нагадаю ще одну цифру:  весь консолідований бюджет  системи  охорони  здоров'я  на нинішній рік становить близько 5 мільярдів гривень.

 

     Отже, ми  повинні  усвідомити,  що,  запровадивши обов'язкове медичне страхування,  зможемо принаймні в півтора  раза  збільшити фінансування  системи  охорони  здоров'я.  Зробивши  цей крок,  ми зробимо фінансування нашої системи охорони  здоров'я  прозорим  та соціально  справедливим,  таким,  коли багатий платить за бідного, здоровий за хворого і кожний має  право  пред'явити  претензії  за неякісну  чи  недостатню  за обсягом медичну допомогу і,  зрештою, задовольнити їх цивілізованим шляхом.  Так живе весь цивілізований світ.

 

     Зробивши цей  крок,  ми  нарешті звільнимо наших пацієнтів та лікарів від сорому  та  приниження  за  хабарі,  які  зараз  одним доводиться давати,  а іншим - брати.  Ми унеможливимо для тих, хто звертається за медичною допомогою,  ставати заложниками  ситуації, коли часто доводиться продати все до останньої нитки для того, щоб врятувати життя своє  чи  близької  людини,  а  в  разі  смерті  - неповернення тієї суми.

 

     Безперечно, вся  система запрацює не одразу.  Після прийняття закону  потрібно  буде  досить  великий,  можливо,  кілька  років, підготовчий  період,  протягом  якого мають бути створені страхові резерви,  відповідні структури,  підготовлені фахівці,  але  закон треба   прийняти   вже  зараз,  щоб  дати  можливість  заздалегідь розпочати підготовку реформи,  можливо,  відпрацювати її на  рівні експерименту на одній або кількох територіях.

 

     Комітет з    питань   охорони   здоров'я   уважно   розглянув законопроекти і хоче подякувати Ніні Степанівні  Марковській,  яка була  в  тому скликанні і в цьому піонером цієї справи.  Ми уважно розглянули законопроект пана Франчука і  хочемо  констатувати,  що він  є  більш  професійним,  більш  логічним,  таким,  який більше відповідає сучасним умовам системи охорони здоров'я в Україні і її реформування.  Зрештою,  він  дуже подібний у багатьох аспектах на законопроект,  який розроблявся Міністерством охорони  здоров'я  і зараз проходить останні інстанції експертизи в Кабінеті Міністрів.

 

     З огляду  на це,  дотримуючись медичної етики,  ми пропонуємо вам на розгляд два законопроекти народних депутатів для того,  щоб ви  визначилися.  Але  я дозволю собі зауважити,  що,  безперечно, проект Анатолія Франчука є більш прогресивним,  більш  динамічним, більш прийнятним для сучасної ситуації в Україні. Я сподіваюся, що коли  піде  робота  над  цими  законопроектами,  то   буде   змога орієнтуватися на всі три:  депутата Франчука, депутата Марковської й урядовий.

 

     І я закликаю від імені Комітету  з  питань  охорони  здоров'я прийняти  це  рішення,  тому  що  закінчується  наша каденція,  ми повинні прийти до наших  виборців  і  сказати,  що  ми  зробили  в системі охорони здоров'я.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ліліє  Степанівно,  не  покидайте трибуни поки що.  Шановні колеги!  Може,  ми  зекономимо  час,  не  будемо задавати запитання і дамо можливість виступити народним депутатам? Залишилося для  виступів  сім  хвилин  регламентного  часу.  Немає заперечень?  Іване Сергійовичу, оскільки ви записані на виступ, не заперечуєте проти того, щоб скористатися виступом?

 

     Прошу, Ліліє Степанівно,  сідайте. Не заперечують проти того, щоб ми перейшли до режиму виступів.

 

     Шановні колеги! Записалися 8 народних депутатів для виступів. Я  пропоную  надати  всім  можливість  висловитися,  зважаючи   на особливу актуальність питання.  Також пропоную перед тим як надати слово народним депутатам  для  виступів  надати  слово  заступнику міністра  охорони  здоров'я,  який бере участь у нашому засіданні, Юрію Володимировичу Поляченку,  щоб він  коротко  пояснив  позицію Міністерства  охорони  здоров'я  з  цього питання.  І перейдемо до виступів.

 

     ПОЛЯЧЕНКО Ю.В.,  заступник міністра охорони здоров'я України. Дякую,  Степане  Богдановичу!  Дякую,  шановні  народні  депутати! Питання не нове сьогодні. І щоб не заважати вашій плідній роботі і не  забирати  багато  часу,  ми просто хочемо підтвердити сьогодні рішення  комітету.  На  нашу  думку,  найбільш  фаховий,  найбільш підготовлений   для   того,   щоб   прийняти  в  першому  читанні, законопроект депутата Франчука.  Хочу  додати,  що  він  практично збігається з урядовим законопроектом. Ми просимо в першому читанні віддати перевагу саме проекту Франчука,  а при доопрацюванні  його до другого читання об'єднати з двома іншими проектами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто   ви   підтримуєте   той   висновок,   який запропонувала нам Лілія Степанівна. Дякую.

 

     Слово для виступу надається народному депутату  Донченку.  За ним - народний депутат Салій.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська  область).  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Степан Богданович!  В начале своего выступления я хотел бы обратить  ваше внимание   на  вторую  часть  статьи  49  Конституции,  где  четко записано: "Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних     соціально-економічних,     медико-санітарних     і оздоровчо-профілактичних програм".

 

     То есть Конституция четко говорит о том,  что это должны быть государственные деньги.

 

     Что же  обединяет эти оба законопроекта?  Я с вами абсолютно не  согласен,  Степан  Богданович,  что  это  два   альтернативных документа.   По   своей   идеологии   это   абсолютно   одинаковые законопроекты. Идеология заключается в том, что будет создан фонд, которым будут управлять негосударственные структуры, который, судя из финансово-экономического обоснования депутата Франчука, получит около  7,5  миллиарда гривень.  И он будет этими деньгами крутить. Четко ведь записано о том,  что до 50 процентов этих средств будут сброшены на депозитные счета банков.  Где записано о том,  что эти деньги не пропадут?  Какие гарантии того,  что  эти  деньги  будут сохранены?  Какие  вы  даете гарантии того,  что эти деньги в этих экономических условиях вернутся нашим же людям? Да никаких!

 

     Я вам напомню,  потому что я изучал  подобную  схему  (только пенсионную) за рубежом.  И немцы,  у которых мы изучали пенсионный закон, четко сказали: для того, чтобы сохранить эти деньги в ваших экономических условиях,  необходим один очень важный экономический параметр:  уровень  инфляции  в  стране  не  должен  превышать   3 процентов.  У  нас  в  бюджете на будущий год заложена инфляция 20 процентов. То есть на 20 процентов эти денежки улетучатся. Или те, под кого вы пишете этот закон,  или вы сами будете в этих фондах и себе в карман положите эти деньжата.  А разговоры о  том,  что  вы будете  сохранять  деньги наших граждан,  весьма сомнительны.  Эти деньги уйдут в  негосударственные  структуры.  Это  самые  опасные моменты в этих двух проектах закона.

 

     Кроме этого,  если  говорить о чисто юридическом аспекте,  то оба проекта закона страдают такой нормой:  записано, что этот фонд неприбыльный  и  в  то  же время - получение доходов от размещения части средств резерва на депозитных счетах.  Вы сами  же  в  своих документах закладываете противоречия.

 

     И буквально последняя реплика,  прежде чем дать окончательную оценку этому документу. Когда мы рассматриваем именно законопроект о медицинском страховании,  я не могу промолчать и не сказать, чем было  вызвано   выступление   коллеги   Марченко.   Сейчас   очень активизировалось Солнце, от него идет мощное излучение, и, по всей вероятности, это и повлияло на Владимира Романовича.

 

     А ці законопроекти треба відхиляти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Салій. За ним - народний депутат Матвієнков.

 

     Шановні колеги!   Закликаю  утримуватися  від  нерегламентних стосунків у сесійному залі.

 

     САЛІЙ І.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту  і зв'язку (виборчий округ 221,  м.Київ). Шановні депутати!  Стан здоров'я населення вкрай незадовільний,  а тепер  дитячі  поліклініки  вже  обслуговують  дітей  до 18 років. Статистика про стан здоров'я фактично не підлягає оприлюдненню.

 

     Державне фінансування - це прекрасно,  але де воно?  Навіть у Києві   галузь  сьогодні  фінансується  не  більше  ніж  на  30-40 відсотків.  І сподіватися на серйозну його  зміну  не  доводиться. Пора  зрозуміти,  що  за  10  років  економіка вже не та і держава зовсім не та, що була, і потрібно дивитися вперед.

 

     Я вважаю,  що ми повинні підтримати страхову медицину.  Кияни домагаються  прийняття  цього  закону  з  1993 року,  минуло вісім років, пора б уже нам визначитися. У мене до цього законопроекту є певні  зауваження,  тому  що  у цій галузі - галузі послуг активно проводяться приватизація і комерціалізація, активізується тіньовий ринок    медичних    послуг.    І   все   це   через   законодавчу неврегульованість.

 

     Лікарі вимушено створюють певні фонди, тому що вони не можуть бачити  хворих,  яким  не можуть надати допомогу.  Все одно їм для цього потрібні кошти,  і вони повинні знайти ці кошти. У Верховній Раді  (це  я  доводжу  до  відома)  є проект Закону про проведення експерименту щодо впровадження обов'язкового соціального медичного страхування в місті Києві та Київській області.

 

     На мій  погляд,  нам  потрібно прийняти проект Франчука,  але добре  виписати   до   другого   читання   питання   створення   і функціонування  фонду,  тому що у нас державне загальнообов'язкове страхування виходить таке:  держава примушує всіх страхуватися,  а гроші   забиратимуть   приватні   структури.   Тут   я   підтримую попереднього колегу.  Ця тенденція повинна бути нами врахована,  а ситуація  змінена.  І  треба  домогтися,  щоб  держава не зменшила фінансування медицини.

 

     Ну, і  принципове  питання.  Ми  повинні  привчати  людину  з дитинства цінувати власне здоров'я, не сподіватися, що держава, як би ти його не гробив, тобі рано чи пізно все відшкодує.

 

     За дослідженнями  медиків,  здоров'я  людини   залежить   від медицини максимум на 9 відсотків.  Все інше - це культура побуту і спосіб життя.  І це врешті-решт треба прищеплювати.  Це  матиме  і соціальний,  і політичний, і фінансовий ефект. Хотів би наголосити на тому,  що ми не можемо  довго  ухилятися  від  прийняття  цього рішення. А в другому читанні, безумовно, фінансові питання повинні бути переосмислені.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Матвієнков.  За  ним  - народний депутат Гуров.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Группа "Регионы Украины". Уважаемые коллеги!  Нам на рассмотрение предложены очень  похожие  по  своим концептуальным  положениям  законопроекты,  которые  направлены на введение  в   Украине   системы   обязательного   государственного медицинского   страхования.   Члены  депутатской  группы  "Регионы Украины",    безусловно,    поддерживают    идею     обязательного государственного медицинского страхования, которое практикуется во многих  странах  мира.  Но,  на  наш  взгляд,   принятие   данного законопроекта  в нынешних социально-экономических условиях было бы несвоевременным.  По мнению депутатской группы "Регионы  Украины", проблема  в  имеющемся  сегодня  конфликте  между государственными гарантиями,  закрепленными в  статье  49  Конституции  Украины,  и возможностями государства обеспечить эти гарантии.  Для выполнения этих обязательств  бюджетного  финансирования  явно  недостаточно. Проблему    предлагают    решить    путем    введения   сбора   на общегосударственное   социальное   медицинское   страхование.   Мы неоднократно   и   уже   на   протяжении  многих  лет  декларируем необходимость снижения налогового пресса. Но тем не менее пытаемся сделать  очередной  шаг,  в  результате  которого этот новый налог ляжет на нашего товаропроизводителя.

 

     Недавно мы сделали подобный шаг,  когда здесь проголосовали в поддержку  обязательного  страхования  от  несчастного  случая  на производстве.  Казалось бы, мы сделали нужное, доброе дело, хотя я выступал  категорически  против  этого.  Но  в  результате  многие предприятия попали в положение,  когда оборотные  средства  у  них вымыты  и  все  это  бремя  легло на фонд оплаты труда,  и ни одно предприятие не в состоянии делать отчисления на это страхование.

 

     Даже элементарные расчеты показывают, что работать эффективно эта   система   может  только  лишь  при  одном  условии:  средняя заработная плата на предприятиях 600- 700 гривень и как минимум 75 процентов   действующих   предприятий  по  Украине.  Этого  мы,  к сожалению, на сегодняшний день не имеем.

 

     Следует отметить,  что в различных регионах  будет  различная система  уплаты  взносов  и  нам  необходимо  будет компенсировать разницу в поступлениях. Это немаловажно для бюджета.

 

     Если мы хотим создать закон только лишь ради того,  чтобы  он существовал  на  бумаге и мы могли перед следующей отчетновыборной кампанией сказать,  что мы сделали первый шаг к  созданию  системы медицинского страхования, - это одно.

 

     Если же  мы  хотим создать эффективно действующий закон,  нам необходимо:  первое - как минимум провести парламентские слушания, на  которых  можно  было  бы  наиболее эффективно оценить механизм финансирования  этого  закона;  второе  -  чтобы  Верховный  Совет концептуально  реформировал  саму  систему здравоохранения,  здесь нужно разобраться в этом вопросе;  третье -  провести  всенародное обсуждение данных законопроектов, поскольку создание самой системы потребует создания и инспектирующей службы,  и службы контроля,  и службы надзора, это комплексный вопрос.

 

     В связи  с  этим  я  предложил  бы все-таки принять за основу законопроект Франчука,  но считать это первым незначительным шагом по пути выполнения этой колоссальной работы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Анатолійовичу,  за пропозицію,  за виступ.  Слово надається  народному  депутату  Гурову.  За  ним  - народний депутат Богатирьова.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 32, Дніпропетровська область). Шановні колеги! Напевно, ні в кого не залишається сумнівів стосовно того,  що  прийняття  закону про медичне страхування назріло давно.  В умовах нестачі бюджетних коштів та занепаду державної медицини  впровадження  обов'язкового медичного страхування є вкрай необхідним. Це дозволить забезпечити мінімальним переліком медичних  послуг,  у  першу  чергу,  найменш захищені  верстви  населення.  Але  саме  тому до цього питання ми маємо підійти  без  зайвого  поспіху,  грунтовно  обговорюючи  всі проблемні питання.

 

     Що ж  стосується  конкретних  запропонованих  на  наш розгляд проектів,  то жоден із них не є достатньо  опрацьованим.  До  обох проектів  є  багато  зауважень,  обидва  мають  чимало  недоліків. Головне питання -  питання  сплати  страхових  внесків.  Проектами передбачено   фінансування  страхування  за  рахунок  роботодавців шляхом встановлення нарахувань на фонд заробітної плати.  Але ж ви знаєте,  що заробітна плата в Україні сплачується значною мірою за допомогою тіньових схем саме через значний розмір нарахувань.

 

     На сьогоднішній день  підприємство  має  сплатити  до  різних фондів  37,5  відсотка на кожну заплачену безпосередньо працівнику гривню.  Тож у разі збільшення цього відсотка,  в разі  збільшення навантаження  на  виробника  можна  передбачити,  що  приховування зарплати  за  допомогою  тіньових  схем  збільшиться.   Відповідно зменшиться  обсяг надходжень до всіх страхових фондів,  зменшиться загальна  сума  сплачених  податків,  а  це  означатиме  зменшення фінансування соціальних програм.

 

     Нечітко визначено   порядок  використання  сум,  передбачених сьогодні для фінансування медицини,  у тому  числі  й  за  рахунок обов'язкового  державного  страхування.  До  того  ж у проектах не визначено  конкретних  розмірів  внесків,  не  проведено  хоча   б приблизних розрахунків потрібних сум.

 

     На нашу   думку,   при  запровадженні  медичного  страхування доцільно  одночасно  передбачити   зменшення   інших   нарахувань. Відповідно  потребують  коригування й інші нормативні акти України та  Державний  бюджет.  Усе   це   не   знайшло   відображення   у законопроектах.

 

     Багато нарікань   викликає   порядок   обчислення  та  сплати страхових  внесків.  Він  має  бути  чітким  та  прозорим.   Знову з'являється  неприпустима норма про безспірне списання несплачених внесків.

 

     Незрозуміло, чому до  складу  правління  Національного  фонду повинні  входити  представники  Верховної Ради,  як це передбачено проектом Марковської.

 

     Цілком слушними є  зауваження  Головного  науково-експертного управління, у тому числі щодо суперечностей чинному законодавству.

 

     На нашу  думку,  у  зазначених  проектах  є  значна кількість суттєвих  недоліків.  Незважаючи  на   загальну   підтримку   ідеї обов'язкового    медичного    страхування,    депутатська    група "Відродження регіонів" пропонує проект Франчука взяти за основу  і в  Комітеті  з  питань  охорони  здоров'я  доопрацювати  його  для прийняття у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  але групи "Відродження регіонів"  вже  не існує, є фракція партії "Демократичний союз".

 

     Слово надається народному депутату Богатирьовій.  За нею буде виступати народний депутат Красняков.

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В.,  народний депутат України  (виборчий  округ 41,  Донецька  область).  Християнсько-демократична партія.  Група "Регіони України".  Шановні народні депутати!  Саме через те, що є кричуща  невідповідність державних гарантій,  закріплених у статті 49 Конституції,  можливостям держави  надавати  в  повному  обсязі безоплатну  медичну  допомогу,  ми  з  вами  не вперше розглядаємо питання про введення загальнообов'язкового державного  соціального медичного страхування.

 

     Проблема є,  і  закривати  на  неї  очі  не  можна,  тому нам сьогодні або через тиждень треба визначитися,  приймаємо ми це  чи не   приймаємо.  Якщо  приймаємо,  то  який  саме  проект.  Або  ж вирішувати проблему в інший спосіб.

 

     Ви знаєте,  що  не  тільки  ми,  народні  депутати   України, обговорюємо це питання, обговорюють його й наші виборці. І коли ми з ними  зустрічаємося,  вони  запитують:  чи  покращиться  медична допомога,  чи  стане  доступною,  коли  буде  запроваджено медичне страхування?  Про  це   думає   й   переважна   частина   медичних працівників.  І  саме через те ми з вами мусимо не тільки ретельно вивчити  запропоновані  законопроекти,  а  й  зважено  підійти  до прийняття рішення.

 

     Два законопроекти мають одну мету: запровадження додаткового   джерела   фінансування   найважливішої галузі - охорони здоров'я. Ці законопроекти відрізняються один від одного.   Законопроект   народного   депутата    Ігоря    Франчука структурований,  виписаний більш ретельно і відповідає він чинному законодавству,  Основам  законодавства   про   загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У цьому є позитив.

 

     У цьому  законопроекті  не  встановлюються норми відрахувань, тому,  безумовно,  додане  до  нього  фінансове  обгрунтування   є приблизним.

 

     У законопроекті  вказується  на  додаткові джерела,  де можна сьогодні,  не збільшуючи податковий  тиск  на  фізичних  осіб,  на підприємців,  все-таки  знайти можливість додаткового фінансування охорони здоров'я.  І саме через це я  пропоную  прийняти  його  за основу,  щоб  дати  можливість  працювати  над ним далі,  бо закон пропонується ввести не завтра, а з 2004 року. Це перше.

 

     Друге. Прийняття   закону   дасть   можливість    запровадити експеримент  не  тільки  на  території  міста  Києва  і  Київської області, а й у тих регіонах, які не мають таких прибутків, як наша столиця.

 

     Чому ще   я   прошу   вас   підтримати   саме   сьогодні  цей законопроект?  Тому що сьогодні є реальна можливість,  щоб зробити цей   крок.   По-перше,  ми  прийняли  в  першому  читанні  проект Податкового кодексу,  і тому у  нас  буде  можливість  за  рахунок зниження ПДВ, податку на доходи громадян і на прибуток підприємств хоч на кілька відсотків збільшити фінансування охорони здоров'я.

 

     По-друге, сьогодні вже діє прийнятий нами у грудні 2000  року закон,   відповідно   до  якого  у  фонд  соціального  страхування роботодавці додатково відраховують 2,5 відсотка для оплати листків непрацездатності. Але з фонду оплачуються ці листки з шостого дня. Переважна ж частина лікарняних листків (80 відсотків)  оплачуються роботодавцями в перші п'ять днів. Тобто нами вже закладена реальна можливість за рахунок фонду соціального страхування,  не обтяжуючи його, відрахування на охорону здоров'я збільшити.

 

     По-третє, і це найголовніше,  на мій погляд, роблячи цей крок у вигляді експерименту,  ми маємо можливість обрахувати все і,  не погіршивши  бюджетного  фінансування,  знайти додаткові можливості для розвитку галузі і зробити дійсно доступною медичну допомогу.

 

     Я підтримую і пропозицію депутата Матвієнкова.  Я пропонувала це,  коли  ми розглядали попереднього разу один із законопроектів: провести парламентські  слухання;  прийняти  Національну  програму (доктрину)  охорони  здоров'я;  через  засоби  масової  інформації залучити до обговорення цих проектів виборців.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Раїсо  Василівно.   Шановні   колеги!   Я пропоную  не робити регламентну перерву і завершити наше засідання на півгодини раніше - о 13.30. Заперечень немає?

 

     Слово для виступу надається народному депутату Краснякову. За ним - народний депутат Чиж.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Уважаемые  коллеги!  Вчера  мы услышали новое крылатое выражение,  что  кое-кого  кто-то  подставляет,  а  потом делает  мальчиками для битья.  Сегодня,  когда рассматриваются эти два законопроекта,  я должен сказать, что сами депутаты Верховного Совета Украины внесением таких законопроектов подставляют своих же коллег.  Если мы,  не дай Бог, примем один из этих законопроектов, мы  подставим  в  целом  Верховный  Совет Украины,  потому что,  я убежден,  та  схема,  которая  закладывается  для  создания  этого негосударственного  фонда,  приведет к тому,  что мы уже имели.  Я имею в виду те фонды,  которые создавались за счет  взносов  людей или за счет отчислений государства и просто пропали. Сегодня никто не знает, куда делись эти средства.

 

     Все то,   что   происходит   с   системой    здравоохранения, обеспечением  доступности  медицинской  помощи,  ее  бесплатности, которые гарантированы статьей 49  Конституции,  свидетельствует  о том,  что  идет  сознательное  разрушение стройной государственной системы здравоохранения. И внесение этих законопроектов направлено на дальнейшее полное ее разрушение.

 

     Статистика свидетельствует,   что   народ  Украины  вымирает, превращается в нацию калек.  Инфекционные болезни становятся бичом для  Украины.  Даже  многие новорожденные имеют врожденные дефекты развития    или    наследственную    патологию.     По     средней продолжительности  жизни  мы сравнялись с такими государствами (не хотелось  бы  их   обидеть),   как   Марокко,   Тунис,   Киргизия, Таджикистан.

 

     Задавали вполне правомерный вопрос: те 140 гривень,  которые обсчитаны в одном из проектов,  разве  может уплатить пенсионер, имеющий в среднем пенсию 73,6 гривни?

 

     Вызывает сомнение и то, что те, кто предоставляет медицинскую помощь в системе  общеобязательного  государственного  социального медицинского   страхования,   имеют  право  предоставлять  услуги, выполнять работы,  реализовывать продукцию или осуществлять другую деятельность   вне   системы   общеобязательного  государственного социального медицинского страхования.  Как это  понимать,  если  в статье  13 законопроекта Франчука записано,  что Фонд медицинского страхования - это некоммерческая организация?

 

     Среди основных   функций   исполнительной   дирекции    Фонда медицинского  страхования и разработка размеров страховых взносов. На основании каких документов,  исходя из каких  нормативов  будут устанавливаться эти размеры страховых взносов?

 

     В этих  законопроектах  однозначно предусматривается то,  что государство   завтра-послезавтра   полностью   снимет    с    себя ответственность   за   функционирование   государственной  системы здравоохранения.

 

     Прочитайте законопроект Франчука,  там права  страховиков  по сути не определены.  Скажем,  я сдал деньги.  Каким образом я могу воспрепятствовать тому,  чтобы  эти  деньги  не  уплыли  через  те депозитные  счета,  на  которых  вы  предлагаете  размещать  до 50 процентов резерва средств Фонда медицинского страхования?

 

     И последнее,  никто  об  этом  не  сказал.  Почитайте  выводы Министерства  здравоохранения  и нашего Главного научноэкспертного управления.  Там  прямо  записано:  такие  законы  в   сегодняшних условиях принимать нельзя.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Чижу. За ним буде виступати народний депутат Вітренко.

 

     ЧИЖ І.С.  Всеукраїнське  об'єднання  лівих  "Справедливість". Дякую,  Степане Богдановичу.  Шановні колеги! Я день тому відвідав Київський міський будинок дитини.  І я вам скажу, що треба не мати серця,  щоб воно не здригнулося від того,  що я там побачив. Більш як 140 діток -  сироти  або  покинуті  батьками  напризволяще.  Це заклад  охорони  здоров'я.  Таких в Україні 52.  Колектив чудовий, милосердний.  Керівник цього  будинку  -  Олександр  Олександрович Новожан,  який прийшов туди,  як він думав, на рік-два, працює тут уже більш як 20 років.  І якби біля цих дітей не було таких людей, то  можна  було  б  сказати,  що в нас і держави немає.  Саме вони забезпечують державне піклування, своїм серцем забезпечують.

 

     Але сама споруда цієї установи будувалася ще наприкінці  70-х років, і явно видно навіть ззовні, що потрібно вкладати кошти, щоб підтримувати її в нормальному стані.  Ці люди забезпечують людське тепло, віддаючи частину себе, відкомпенсовуючи малюкам (туди дітки приходять з 8 днів) те,  що  не  додали  батьки.  Ну  таке  в  нас суспільство  зараз.  А держава ж мусить відкомпенсувати те,  що не додає суспільство?  Все обшарпане,  обсипається, ігрові майданчики не пофарбовані,  на це потрібні кошти.  Зарплата (вдумайтеся, коли такі ціни в  Києві)  більш  як  200  гривень  у  керівника,  а  що стосується  персоналу,  то  про це взагалі не можна говорити:  100

-130 гривень.

 

     Ми повинні на це реагувати?  Чи ми  повинні  тільки  зачитати статтю  Конституції,  що охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням, і вважати, що коли вже записано, то так воно і є? У реальному житті, на жаль, усе не так.

 

     Тому я  підходжу з точки зору лобіювання інтересів цих дітей, інтересів  суспільства  і  наших  громадян,  а  не  з  точки  зору лобіювання майбутніх фондів, як це хтось собі бачить.

 

     Безумовно, законопроект  треба  приймати.  Я зараз не стаю на одну чи іншу позицію.  Можна буде зробити узагальнений проект,  це не  проблема.  Ми  знаємо,  як  це  робиться.  Але при цьому треба передбачити  загальнообов'язкове  відрахування   з   певної   суми доходів.  Багаті  теж платять - такий має бути принцип.  Це перше. Фонд  має  забезпечуватися  контролем,  державним  патронатом.  Це друге.  Це не повинна бути приватна структура.  Має бути серйозний суспільний контроль за витрачанням коштів. Ми повинні точно знати, на   які   цілі,   як   будуть   відраховуватися   кошти   і  куди відраховуватиме ці внески фонд. Це третє.

 

     Зараз надзвичайно серйозна проблема - захворювання на рак. Ми відносно  недавно відвідали Інститут радіології і онкології.  Це ж страшне! Ви подивіться, скільки дітей хворих на рак, на лейкемію і так далі. Це все проблеми, які треба розв'язувати. Ще раз кажу, що ми не повинні з цього фонду  зробити  годівницю  для  зацікавлених осіб.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Іване   Сергійовичу.   Народний  депутат Вітренко. І на завершення - народний депутат Павловський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая  оппозиция.  Итак,  вначале   о проблеме.  Надо  искать  решение проблемы?  Надо.  Я предлагаю тем депутатам,  которые вообще читать не разучились,  почитать  журнал "Національна  безпека  і  оборона",  3.  Почитать,  какие масштабы приобрела проблема заболеваемости населения в Украине: 73 процента мужчин  и  77  процентов женщин больны.  Вот результаты реформ,  и Ющенко  нужно  оценивать  именно  через  эту   призму:   насколько ухудшилась ситуация в 2000 году.

 

     Поэтому решать проблему,  безусловно, нужно. Но как решать? Я не буду говорить о проекте Марковской. Все понятно и с ней, и с ее законопроектом.  О  проекте  Франчука.  Вроде  бы Франчук начинает искать пути,  как же все-таки,  не  так  резко  двигаясь  по  пути медицинского страхования, эту проблему решить.

 

     Уважаемые коллеги! В этом зале мы приняли Закон о прожиточном минимуме на 2001 год.  Я  предлагаю  хоть  иногда  читать  законы, принимаемые  в парламенте.  Раскройте закон и посмотрите структуру прожиточного минимума, что вообще согласно закону туда включается, какие  расходы.  Это  расходы  на  питание,  на одежду,  на услуги транспортные, бытовые и жилищно-коммунальные. Все, ничего больше в прожиточный   минимум   не   включается.  И  прожиточный  минимум, утвержденный на 2001 год, для трудоспособного населения, той самой активной его части, здоровье которой нужно защищать, - 331 гривня, а средняя зарплата - 230 гривень. О чем вы ведете речь? Мне просто интересно.   Да,   1221   человек   в  Украине  -  миллионер.  Они задекларировали свои доходы в размере более  миллиона.  Пусть  эти миллионеры покажут, откуда взялись такие доходы, и подумают, каким образом  компенсировать  недофинансирование  медицины.  Нельзя  же переносить  решение проблемы на всех граждан страны.  Люди сегодня на  хлеб  не  имеют  денег,  не  могут  купить  самое  необходимое лекарство,  без  которого просто не прожить.  И возникает вопрос о страховой медицине. Абсолютно не по тому пути решается проблема.

 

     Я обращаю вас к опыту Кубы. В тяжелейших условиях финансового кризиса  Фидель  Кастро  ни  на  йоту  не  сократил финансирование здравоохранения.  Оно  как  было  бесплатным,   так   и   осталось бесплатным.  Вот  откуда начались успехи реформ:  каждому доступно здравоохранение и  бесплатное  образование.  Следовательно,  народ становится здоровее,  производительность труда растет, талантливые дети получают образование,  страна выходит  из  кризиса.  Вот  два главных    условия   -   бесплатное   образование   и   бесплатное здравоохранение.  Не знаете, где найти средства, чтобы медицинское обслуживание   было   бесплатным,  то  есть  бюджетом  обеспечено? Прогрессивная социалистическая партия может помочь вам найти  пути пополнения   бюджета,   чтобы   было  профинансировано  бесплатное медицинское обслуживание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє   Михайлівно,   допоможіть   нам. Народний   депутат  Павловський.  У  вас  є  унікальна  можливість помирити дві сторони,  які дискутують і є конфліктними,  і тим  ще більше прославитися. Прошу, Михайле Антоновичу.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Я  дякую,  Степане  Богдановичу.  Я  скористаюсь  вашою рекомендацією,  я дійсно хочу всіх помирити і знайти вихід. Більше того, знайти спосіб, щоб просто так гроші не розтринькувати.

 

     Справа в тому,  шановні,  що я хочу ще уточнити трошки. У нас сьогодні в Україні 9,1 мільйона населення - хворі,  які потребують лікування,  але часто не  отримують  його,  особливо  в  сільській місцевості.  А  це призводить до зниження якості робочої сили і до подальшої деградації нашого суспільства.

 

     Більше того, я для Богатирьової кажу, 82 відсотки населення,  пані Раїсо Василівно, перебувають за межею бідності.  А в  одному,  і  в  іншому  законопроекті  пропонується збільшити  податки  прямо  чи опосередковано.  Ви розумієте,  коли роботодавець платить внески, то він забирає їх із зарплати тих, за кого він платить. Він же своїх грошей не заплатить, це зрозуміло.

 

     Може, чіткіше виписаний законопроект Франчука, це логічно, бо він переписував чи удосконалював те,  що вже було до цього.  Але ж він показує,  як можна ці гроші ще більше заховати в тінь, тому що пропонує на депозитні рахунки ці гроші класти. А якщо банк лопнув? То  разом  з цими грішми пішли в нікуди і страхові внески.  Ми вже маємо великий досвід страхових компаній.  До цього часу не знаємо, куди  ділись  гроші,  куди  вони  втекли.  Більше  того,  якщо  ми вкладаємо гроші у комерційні банки, то ми ці гроші відправляємо за кордон,  а  назад  вони  не  повертаються.  І  вони  не стимулюють зменшення,  а підсилюють тіньову економіку.  А сьогодні у  нас  60 відсотків  коштів - у тіньовій економіці.  І,  до речі,  коли Юлія Тимошенко зробила спробу вилучити гроші з тіньової  економіки,  то потрапила за грати.

 

     То ви  розумієте,  що  ці законопроекти сьогодні не вирішують проблеми.  Є одна проста проблема.  От Богатирьова казала декілька разів: "Треба гроші". А гроші можна отримати тільки у виробництві. Тому  перш  ніж  прийняти   цей   законопроект,   треба   прийняти законопроект про засади внутрішньої і зовнішньої політики,  засади національних інтересів і після цього  починати  про  це  говорити. Тому  вводити  в дію ці закони в повному обсязі ми сьогодні просто не можемо.  Провести експеримент частковий можемо,  але для  цього треба   в   бюджеті   збільшити   видатки   на  охорону  здоров'я, проконтролювати,  щоб вони використовувалися  за  призначенням,  і тоді  представник  Міністерства  охорони  здоров'я не буде казати, що... Я завершую, остання фраза.

 

     Пропозиція. Не можна приймати в першому читанні  ні  той,  ні інший  законопроект.  Їх обидва треба відправити на доопрацювання, щоб комітет доопрацював з урахуванням тих пропозицій, які є.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Не  можна   сказати,   що   ви   виконали миротворчу функцію до кінця, але будемо сподіватися, що компромісу ми досягнемо.

 

     Я вам,  Раїсо Василівно,  надам слово для  репліки,  оскільки ваше прізвище згадувалося.  А зараз надаю заключне слово народному депутату Марковській. Прошу.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановні  колеги!  Я  щиро  дякую  всім,  хто сьогодні виступив із критикою чи похвалою внесених законопроектів. Справа не в тому,  як хто ставиться до них.  Справа в  іншому.  На сьогодні питання стоїть таким чином,  що люди не можуть платити за своє лікування, але платять.

 

     Не всі ми будемо депутатами четвертого скликання, тобто також будемо платити.  Тому треба подумати про тих бідних людей,  які не сидять у Верховній Раді, а працюють і платять за своє лікування.

 

     Тут звучала ідея про проведення слухань і так далі.  Ми вже з 1992 року про це говоримо, але віз і нині там.

 

     Фінансування немає,    загальна    захворюваність    зростає, смертність теж зростає,  і слухання -  це  не  вихід,  треба  щось конкретно вирішувати.

 

     Тому я повністю підтримую ідею, яку висловив народний депутат Павловський, щодо того, що ці два законопроекти потрібно направити в Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства на  доопрацювання  і  внести  на  ваш  розгляд  повторно узгоджений   варіант   законопроекту.   Чому?  Тому  що  в  новому законопроекті  має  бути  державний  контроль.   У   законопроекті Франчука   це  приватний,  банківський  контроль.  Оце  все  треба узгодити,  і тоді внести на ваш розгляд.  Не відкидати ні в  якому разі  цей  законопроект,  а  саме  внести  узгоджений  варіант  на повторне перше читання.

 

     Дякую всім.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це позиція і профільного комітету.

 

     Ігоре Анатолійовичу  Франчук,  будь  ласка,  ваше  право   на заключне  слово  як  доповідача.  Хоча  я  вважаю,  що ви отримали найбільше компліментів за свій законопроект.

 

     ФРАНЧУК І.А.  Большое спасибо за те замечания и те  поправки, которые  прозвучали от народных депутатов.  Я практически со всеми предложениями народных депутатов  согласен.  Необходимо,  конечно, определить,  с  какого  минимального уровня заработной платы будут начисляться страховые взносы,  более детально  продумать  механизм контроля за финансовыми средствами. Но проблема остается открытой, и если мы не примем в  следующий  четверг  законопроект  в  первом чтении,  то, опять отправив его на доработку, оттянем на несколько лет решение этого вопроса.

 

     Я думаю,  что необходимость принятия этого закона очевидна  и понятна  всем  присутствующим в этом зале.  Принятия этого проекта закона ждут наши избиратели.

 

     И я  надеюсь,  что  ко  второму  чтению,  если  будет  принят законопроект  за  основу,  можно  будет доработать и учесть все те замечания, которые прозвучали от народных депутатов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Анатолійовичу.

 

     Раїсо Василівно,  ви наполягаєте на репліці після спілкування з Павловським чи ні? Наполягаєте.

 

     І на  слові  для репліки наполягає народний депутат Володимир Марченко. Я просто не можу відмовити йому, незалежно від причин, з яких він наполягає на слові для репліки.

 

     Будь ласка, Раїсо Василівно.

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В.  Місто  Донецьк.  Я хочу пояснити і депутату Павловському,  і  всім,  хто  сьогодні  зацікавлено  обговорює  це питання,  два моменти.  Перший. У законопроекті Франчука містяться два положення,  з якими ні  я,  ні  ви  не  погодитесь.  Не  можна доручати комерційним і недержавним органам управляти цими фондами. Я пропоную,  і думаю, що ви мене підтримаєте, щоб це були державні органи  влади.  І в цьому пропозиція депутата Донченка мусить бути підтримана.

 

     І другий.  Ми не вводимо  ніякі  додаткові  збори.  Почитайте уважно  законопроект,  немає там ніяких відсотків і такого іншого. Але ми сьогодні,  підтримуючи  ідеологію  збільшення  видатків  на охорону  здоров'я,  пропонуємо  ввести збір на загальнообов'язкове державне медичне страхування з певної суми доходів громадян.  Це і відповідь   на   питання   депутата   Павловського,  і  врахування пропозиції депутата Наталії Михайлівни Вітренко.

 

     Дякую всім за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, прошу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.   Наталия  Михайловна  Витренко  сказала  об  ошибочности решения проблемы введением обязательного медицинского страхования. Поэтому   мы  голосовать  не  будем  ни  за  один,  ни  за  второй законопроект. Это первое.

 

     И второе.  Безусловно,  я  взял  слово  для  реплики,   чтобы ответить  на  выступление коммуниста Донченко.  Если действительно какие-то погодные  условия  влияют  на  принятие  Донченко  и  его коллегами  по  фракции  решений,  то  это  их проблема.  А факты и историческая   правда   заключаются   в   том,   что    коммунисты проголосовали  (41  коммунист  во  главе  с  Петром Симоненком) за буржуазную Конституцию.  Исторической правдой является и  то,  что вчера   коммунисты   вместе   со   всеми  остальными:  либералами, руховцами, националистами - кем угодно проголосовали за Закон "про судоустрій",  проголосовали за Криминальный кодекс. И голосованием за  Криминальный  кодекс,  по  сути,  открыли  тюрьму  для   всего протестного электората.  Коммунисты вчера проголосовали и за Закон о политических партиях,  за реакционный закон,  который дает право режиму запрещать политические партии.

 

     Поэтому я хочу сказать: погода погодой, а буржуазная сущность вашей партии вчера проявилась в очередной раз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Час   вичерпано. Шановні  колеги!  Ми завершили розгляд цього питання,  яке охоплює законопроекти 6152 і 6152-1.  Усі зацікавлені народні депутати,  а також  ті,  які просили слова для репліки,  своїм правом на виступ скористалися.

 

     -----------

 

     Оголошую до розгляду наступний  законопроект  6146  -  проект Закону  про внесення змін до Закону України про закупівлю товарів, робіт і послуг  за  державні  кошти.  Доповідає  народний  депутат України Федорин Ярослав Володимирович.

 

     Шановні колеги!  Хотів би нагадати, що на виступи в "Різному" записалося 18 народних депутатів,  тому прошу бути  лаконічними  у своїх виступах.

 

     Прошу.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую.  Я постараюся  дуже  коротко  доповісти  цей  законопроект. Шановний  головуючий!  Шановні  народні  депутати!  На ваш розгляд пропонується проект Закону України про  внесення  змін  до  Закону України  про  закупівлю  товарів,  робіт  і  послуг  для державних потреб.  Ви знаєте,  що  ми  цей  закон  прийняли,  але,  як  мені здається, треба внести в нього деякі зміни. Ці зміни такі.

 

     Пропонується у  статті  1  цього  закону визначення "державні кошти"  викласти  в  такій  редакції:  "державні  кошти  -   кошти Державного бюджету України,  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих  бюджетів,  кошти  державних   цільових   фондів,   кошти Пенсійного   фонду   України,  державні  кредитні  ресурси,  кошти державних та казенних підприємств".

 

     Друга зміна до цього законопроекту. Статтю 5 викласти так:

 

     "1. У процедурі закупівлі  беруть  участь  тільки  вітчизняні виробники.

 

     2. Замовник   застосовує   преференційну   поправку  до  ціни тендерної   пропозиції,   поданої   підприємствами    Українського товариства   сліпих,   Українського   товариства   глухих,  Спілки організацій   інвалідів   України   та   підприємствами   України, працівниками  яких  є  особи,  що  відбувають  покарання  в місцях позбавлення  волі,  незалежно   від   суми   очікуваної   вартості закупівлі.

 

     3. У  разі  якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи,  що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного  виконавця,  що  бере  участь  у  процедурі  закупівлі, виконання  цих  послуг  чи  робіт  з   використанням   вітчизняної сировини, матеріалів та робочої сили.

 

     4. Якщо    предметом    закупівлі   є   послуги   (підготовка спеціалістів,  забезпечення  транспортом  і   зв'язком,   освоєння технологій,    наукові    дослідження,    медичне    та   побутове обслуговування),  то у процедурі закупівлі беруть участь  виключно вітчизняні виконавці.

 

     5. Про  застосування  умов,  передбачених  частинами першою - третьою цієї статті,  замовник повинен поінформувати виконавців  у оголошенні  про здійснення процедури закупівлі.  Рішення замовника про застосування таких умов не може  бути  змінено  до  закінчення процедури закупівлі".

 

     Статтю 6 викласти в такій редакції: "У разі коли на території України немає  необхідних  кваліфікованих  вітчизняних  виконавців товарів,  робіт  і  послуг,  що є предметом закупівлі,  чи предмет закупівлі включено до переліку товарів,  які  не  виробляються  на території  України,  замовник може скористатися участю у процедурі закупівлі іноземних виконавців за  умови,  що  очікувана  вартість предмета закупівлі не перевищує суми,  достатньої для впровадження вітчизняного виробництва потрібних товарів, робіт і послуг".

 

     Шановні народні депутати!  Я свого часу спілкувався з  послом США Міллером.  Одного разу я підійшов до американського посольства і співробітники розповіли  мені,  що  цей  посол  мріє  їздити  на автомобілі   "Мерседес",  але  йому  не  дають  можливості  купити "Мерседес",  і  він  згідно  з  певними   нормами   американського законодавства та етики повинен їздити на автомобілі американського виробництва.

 

     У нас же  в  державі  дійшло  до  того,  що  кошти  платників податків   використовуються   не  те  що  на  закупівлю  іноземних автомобілів,  телевізорів і будь-чого, дійшло до того, що в деяких державних  інституціях  ремонти роблять турецькі робітники,  в той час як наші не мають коштів навіть для того,  щоб прогодувати свою сім'ю,  і змушені обслуговувати всю Європу,  будуючи там будинки і роблячи ремонти, часто навіть краще, ніж будь-які іноземці.

 

     Тому я вважаю,  що цей законопроект абсолютно  логічний.  Він дасть  можливість  зекономити  для  нашої  держави сотні мільйонів гривень, дасть можливість створити тисячі і тисячі робочих місць.

 

     Прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ярославе   Володимировичу.   Чи   будуть запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Покажіть на   табло.   Депутат  Тищенко.  За  ним  -  депутат Полюхович.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Спасибо.  Фракция коммунистов, город Харьков. Я полностью  согласен  и  солидарен  с  вашим  выступлением  и  буду поддерживать ваш законопроект, потому что я был одним из яростных, так сказать, борцов против того закона, который нами принят.

 

     Но мне   хотелось   бы,   чтобы  все-таки  дали  разяснения. Понимаете ли вы,  откуда берутся  законы,  которые  наносят  ущерб нашему государству?  Я в своем выступлении скажу, что такие законы появляются  для  того,  чтобы  обслуживать   определенных   людей, определенные  кланы.  Есть правительство,  которое обслуживает эти кланы или служит своим хозяевам за рубежом.

 

     Есть ли понимание того, что не только законы эти надо менять, а  надо менять политический курс?  Извините за политический вопрос по такому экономическому законопроекту.

 

     Спасибо за ответ.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Я  б  так,  як  ви,  питання  не  ставив.  Мені здається,  що  зараз  ми маємо уряд,  який розуміє складність цієї проблеми.  Ми розуміємо,  що  в  результаті  відповідних  процесів Україна   заборгувала   багатьом   міжнародним  організаціям,  що, звичайно,  ставить  уряд  в  незручне  становище,  коли  необхідно сплачувати такі кошти.

 

     Тому я не ставив би так питання,  що уряд обслуговує інтереси іноземних чи наших, внутрішніх, кланів.

 

     Ми як законодавчий орган  нашої  держави  повинні  стояти  на сторожі   українських   інтересів   і   не  підпадати  під  диктат міжнародних фінансових організацій,  який, звичайно, є. Ми повинні все зробити для того, щоб його мінімізувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Полюхович.  За  ним  -народний депутат Ніколаєнко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Український рух.  Звичайно,  дуже  добре,  що такий законопроект з'явився у Верховній Раді.  Ми,  пане Ярославе, його підтримаємо.  Я впевнений,  що всі фракції підтримають,  адже він якраз дасть можливість узаконити те,  що повинно бути в моралі нашого  чиновника,   державного   службовця:   служіння   Україні, українському народу.

 

     Я вважаю,  що  і ваша Партія підтримки вітчизняного виробника якраз такими законодавчими актами від вашого імені стверджує  свої позиції в державі.

 

     А питання  в  мене таке.  Державний чиновник,  найімовірніше, керується не законом,  а перебуває під впливом тією  атмосфери,  в якій  він  працює.  Його  теж можна зрозуміти.  Чи передбачені цим законодавчим  актом  якісь  заходи  контролю,  міра  покарання  чи службове   розслідування,   якщо   чиновник  не  дотримується  тих законодавчих норм, за які ми проголосуємо у вашому законопроекті?

 

     Дякую.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Дякую, пане Іване, за підтримку. Хочу зазначити, що  цим  законом передбачені певні заходи,  але регулюються всі ці питання, звичайно, тими кодексами, над якими ми зараз працюємо.

 

     У нас  є  Рахункова  палата,  яка  слідкує  за  використанням бюджетних  коштів,  у нас є Контрольно-ревізійне управління,  і це саме їхня функція.  Тому коли ми приймемо цей  закон  і  він  буде введений у дію, ці органи слідкуватимуть за його виконанням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція Соціалістичної партії.  Я думаю,  що логіка запропонованого вами проекту  закону  в  цілому  відповідає загальній  логіці  інтересів  нашої  держави,  тому  що мій досвід спілкування з представниками державних структур свідчить  про  те, що  в  нас  стало  нормою  закуповування  за кордоном деяких видів матеріалів і  продукції,  не  гірші  аналоги  яких  є  в  Україні; залучення іноземних будівельників,  які якість дають не кращу, ніж наші.  Скажімо,  те саме Мінекономіки  використовувало,  наскільки мені відомо,  македонців для будівництва свого приміщення,  ніби в нас немає кому побудувати їм приміщення.  Зараз вони вже  ніби  ті приміщення віддали.

 

     Тому ми  будемо  голосувати  за  прийняття  проекту в першому читанні, щоб потім його доопрацьовувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Запитання не було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ярославе Володимировичу. Народний депутат Сахно.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Шановний  пане Ярославе!  Безумовно,  ми теж будемо підтримувати  новацію  цього  проекту  закону.  А  я  просто  хочу нагадати  (і  ви можете сказати про це своїм американським друзям, якраз є представник  американського  посольства  на  балконі),  що "Мерседес"  -  це  уже  теж  американська  машина,  бо  її концерн "Даймлер-Крайслер"  виробляє,  контрольний  пакет  акцій  якого  у "Крайслера".

 

     А питання  в  мене  щодо  якості товарів і послуг.  Ми можемо робити своє,  але  є  межа,  рівень,  нижче  якого  ми  не  можемо опускатися.  От як визначити цей рівень? Скажімо, "Таврія", навіть нова, все одно гірша, ніж "Жигулі". Тобто є здоровий глузд і межа. Є вони у вашому проекті закону, в його ідеології?

 

     Дякую.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  У тому,  що ви сказали, є певний сенс. Я думаю, що це питання повинно бути також,  якщо  є  конкретні  пропозиції, внесено на друге читання.

 

     А що стосується самого механізму,  то я думаю,  що в розвиток цього закону повинно бути  видане  відповідне  положення  Кабінету Міністрів,  яке б регулювало вибір, закупівлю іноземної продукції, яке давало б чіткі межі для того,  щоб  визначити,  яка  продукція необхідної  якості  може  закуповуватися  за  державні  кошти.  Це повинно бути врегульовано саме Кабінетом Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ярославе Володимировичу.  Час  вичерпано. Прошу сідати.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  З  цього  питання співдоповідає заступник  голови  Комітету   з   питань   економічної   політики, управління народним господарством,  власності та інвестицій Сергій Олександрович  Чукмасов.  Немає  Сергія  Олександровича.  Доручили доповісти депутату Матвєєву. Прошу. Якщо можна, лаконічно.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов, председатель подкомитета по вопросам собственности,  приватизации, банкротства   Комитета   по   вопросам   экономической   политики, управления   народным   хозяйством,  собственности  и  инвестиций. Комитет   рассмотрел   проект   закона   и   замечания    Главного научно-экспертного  управления Аппарата Верховной Рады.  Отношение участников  рассмотрения  было  неоднозначное.  Народный   депутат Чукмасов  считает,  что законопроект целесообразно поддержать,  но при условии его серьезной  доработки  во  втором  чтении.  Депутат Кинах  высказался  за поддержку законопроекта,  поскольку он имеет государственное   значение.   Депутат   Сафронов   считает,    что предложенный   законопроект  вообще  преждевременный,  и,  по  его мнению,   сначала   необходимо   дать   возможность   предприятиям заработать, а потом принимать этот закон.

 

     Против принятия   этого   закона   выступает   также  Кабинет Министров,  сообщая о том,  что аналогичный законопроект готовится Кабинетом  Министров  и  он  будет более широким,  будут вноситься более емкие поправки к Закону о закупке товаров, работ и услуг для государственных нужд.

 

     В целом   же   комитет   предлагает  Верховной  Раде  принять предложенный законопроект в первом чтении.

 

     В то же время разные мнения членов комитета, не совпадающие с мнением  Кабинета  Министров,  свидетельствуют  о  том,  что  этот законопроект далеко не всеобемлющий.  И я  согласен  с  депутатом Сафроновым,  что  мы  в  значительной  мере  ограничим возможности предприятий.  Мы  здесь  говорили  о  том,   как   государственные учреждения  делают  ремонты,  покупают  мебель  и так далее и тому подобное.  Но  мы  не  учитываем,  что  у  нас  есть  предприятия, работающие   за   бюджетные  средства,  которым  сегодня  выгоднее покупать за границей и материалы,  и оборудование, и комплектующие и тем самым снизить себестоимость продукции.

 

     Я могу  привести  простой пример по кораблестроению.  Сегодня закупать металл на наших отечественных предприятиях намного дороже и менее выгодно, чем закупать тот же металл за рубежом.

 

     Поэтому нам  нужно очень внимательно подойти к принятию этого законопроекта.  Возможно,  в него  необходимо  внести  поправки  о формировании цены на материалы,  оборудование,  которое закупается за  государственные  средства,   чтобы   государство,   если   оно ограничивает   возможности   предприятия   в  покупке  материалов, комплектующих,  оборудования,  одновременно имело  бы  возможность регулировать   цены   на  те  материалы  и  оборудование,  которые покупаются за государственные средства.

 

     Лаконично окончено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро  дякую,  Володимире  Йосиповичу.  Чи  будуть запитання   до  Володимира  Йосиповича?  Запишіться,  будь  ласка. Депутат Асадчев. За ним - депутат Задорожній.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Ви знаєте,  я не встиг задати  два запитання доповідачу, то задам вам.

 

     Перше. З  вашої  співдоповіді я не зовсім зрозумів,  при чому тут кошти підприємств?  Я так зрозумів,  що мова йде про  бюджетні кошти.

 

     І друге запитання.  Я все-таки хочу зрозуміти, чи є в проекті закону чітко  визначені  юридичні  поняття,  що  таке  вітчизняний виробник,   вітчизняний   товаровиробник,  національний  виробник, національний товаровиробник?  Тому що це ж закон,  це норми права. Вони   потім   будуть   застосовуватись  до  конкретних  людей,  і конкретних людей будуть потім  притягати  до  відповідальності  за порушення.

 

     Так чи  є  чітке тлумачення всієї цієї термінології в наборі, якою зараз користуються, хоча направлення законопроекту зрозуміле?

 

     Дякую.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Ответ на второй  вопрос.  Эти  дефиниции  -  не предмет  данного  проекта  закона,  поэтому  они  в  нем  четко не выписаны.

 

     Что касается первого  вопроса  о  средствах  предприятий,  то здесь очень просто. Все дело в том, что поправкой к закону как раз и вносится изменение,  чтобы средства государственных  и  казенных предприятий,  выделенные на приобретение материалов,  направлялись бы   на   приобретение   прежде   всего   товаров   отечественного производителя. Это первое.

 

     И второе.   Государственное   предприятие   финансируется  из бюджета.  По крайней мере,  создание военной техники,  в том числе боевых  кораблей,  -  это бюджетное,  а не коммерческое дело.  Это расходование как раз бюджетных средств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Йосиповичу.  Народний  депутат Задорожна. За нею - народний депутат Тищенко.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. Город Киев,  "Трудовая Украина".  Уважаемый коллега! У меня возник вопрос,  как  обсуждался  этот законопроект в вашем комитете?  Чем руководствовались члены комитета,  рассуждая о том,  что  лучше  и дешевле  оплатить  некоторые  товары  или услуги за границей,  чем сделать этот заказ у отечественных  производителей?  И  как  могут заработать  отечественные  предприятия,  если  для  них  не  будет никаких заказов?  То есть какими категориями  мы  сегодня  мыслим: сегодняшним днем или на перспективу?  Деньги, отданные за границу, они и ушли за границу.  А деньги, за которые куплены отечественные товары по более дорогой цене,  остаются здесь,  в государстве.  То есть как вы рассматриваете вот такую перспективу?

 

     Спасибо.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Сегодня   предприятия   живут,   к   сожалению, сегодняшним  днем.  Они  сегодня  не имеют достаточного количества оборотных средств для того,  чтобы нормально работать.  И  поэтому они изыскивают все возможности для того, чтобы удешивить материалы и  продукцию,  уменьшить  затраты  на  приобретение  материалов  и продукции.  И сегодня,  работая при рыночных отношениях,  а не при плановораспределительной  системе,  они  обязаны   просто-напросто искать, где дешевле.

 

     Практика показывает,  что из-за нашей системы налогообложения наши отечественные товары по цене  выше,  чем  те,  которые  можно приобрести   за  рубежом.  Прежде  всего  это  касается  начальных переделов  металла  и  сложной  техники.  Любая   радиотехническая продукция,  которая  сегодня покупается на те же самые корабли,  в Японии стоит намного дешевле, чем та, которую может предложить наш отечественный  производитель.  Поэтому  эти  предприятия вынуждены просто-напросто  приобретать  технику,   все   эти   материалы   и комплектующие за рубежом. Вот из этого мы и исходили.

 

     Конечно, в  перспективе,  когда  у нас будет изменена система налогообложения,  когда государство побеспокоится о том,  чтобы  у предприятий    было    достаточно    оборотных    средств,   чтобы оборачиваемость этих оборотных средств, переменного капитала, была достаточной   для   того,   чтобы   они  постоянно  пополнялись  и предприятие  не  испытывало  недостаток  и   необходимость   брать сумасшедшие кредиты, тогда все станет на свои места.

 

     Когда продукция  отечественного  производителя будет дешевле, чем предлагается на мировом рынке  сегодня,  предприятия  поневоле придут  к  той  ситуации,  когда  будут  поддерживать собственного производителя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павло Тищенко. І завершуємо запитання.

 

     ТИЩЕНКО П.В.    Спасибо.    В    принципе,     мой     вопрос корреспондируется с тем, на который вы только что отвечали, хотя я не согласен с такой постановкой вопроса. Сегодня нас действительно загнали  в ситуацию,  когда порой принять закон - это плохо,  а не принять - еще хуже.

 

     Учитывался ли вашим  комитетом,  когда  вырабатывалась  такая позиция,  уровень безработицы у нас,  проблемы, которые существуют на предприятиях,  а именно:  подготовка специалистов  на  будущее, смена кадров,  уровень жизни этих людей?  Потому что,  в принципе, вроде правильно вы говорите.  Ну а вот эти аспекты?  Я ведь исхожу из  того,  что если хочешь научиться работать,  то нужно работать. Даже оборудование,  которое не работает,  изнашивается и  морально стареет даже быстрее,  чем работающее оборудование.  Вы, наверное, это прекрасно знаете.

 

     Поэтому, может быть,  все-таки нужно отдавать приоритет тому, что  предлагается  в  законопроекте?  Как бы ни было тяжело - дать возможность нашим  предприятиям  работать,  а  нашим  людям  иметь работу и так далее?

 

     МАТВЄЄВ В.Й. Можно, конечно, пойти по такому пути, который вы предлагаете.  А  можно  пойти   по   другому   пути.   Если   есть государственная   необходимость,   чтобы  заработали  промышленные предприятия,  которые десять лет не обновляют свои основные фонды, потому  что  у  них государство изяло амортизационные отчисления, если есть необходимость уменьшить  безработицу  за  счет  создания новых  рабочих  мест,  о чем сегодня правительство сказало в своей программе,  что оно увеличит количество рабочих мест,  - это можно сделать    совсем    другим   способом.   Не   просто   транжирить государственные деньги,  закупая невыгодную и не всегда технически качественную    продукцию    отечественного    производителя,    а непосредственно финансировать из бюджета те отрасли, которые нужно поднять.

 

     Вы поймите,  что за счет этого будут развиваться далеко не те предприятия и не те организации, у которых высокая оборачиваемость переменного капитала, которые могут быстро дать прибыль.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире  Йосиповичу.  Час  вичерпано. Дякую вам за лаконізм і точність ваших відповідей.

 

     Шановні колеги!  На виступ з цього питання  записалися  п'ять народних депутатів.  Хочу наголосити, що ми завершуємо роботу о 13 годині 30 хвилин.  За Регламентом ми маємо одну годину на "Різне". Уже залишилося для "Різного" значно менше години. Тому я просив би тих,  хто записався на виступ,  або відмовитися,  якщо ви бажаєте, від  своїх виступів,  або їх скоротити і дати можливість виступити народним депутатам у "Різному".

 

     Народний депутат  Проценко.  Немає.  Народний  депутат  Павло Тищенко. Ви відмовляєтеся від виступу, зважаючи на ваше професійне запитання? Будете виступати? Тоді прошу на трибуну.

 

     За народним депутатом Тищенком виступатиме  народний  депутат Філіпчук.

 

     Якщо можна, скоротіть ваш виступ.

 

     ТИЩЕНКО П.В.   Уважаемые   товарищи!  Казалось  бы,  довольно простой и ясный вопрос, но возникают довольно серьезные проблемы в понимании подходов к принятию этого проекта закона.  И они сегодня естественны,  учитывая то положение дел  в  экономике  и  в  нашем государстве,  которое  мы  сегодня  имеем благодаря так называемым реформам.

 

     Я уже сказал,  задавая вопрос,  что мы  сегодня  порой  стоим перед дилемой:  принимать плохой закон или же не принимать,  тогда будет еще хуже.

 

     Предлагаемый законопроект   можно   рассматривать   в   таком аспекте.

 

     Но я  все-таки  склоняюсь  к  тому,  чтобы  этот законопроект поддержать,  и буду отстаивать эту свою позицию  в  нашей  фракции Коммунистической партии. Почему?

 

     Я исхожу из того, что как бы ни было трудно нам после Великой Отечественной войны,  после Второй  мировой  войны,  всетаки  наши советские  люди  смогли  за кратчайший срок научиться делать дело, сумели за кратчайший срок восстановить то,  что было разрушено,  и первыми в мире запустили в космос советского человека - коммуниста Гагарина.

 

     Если бы тогда исходили из позиции,  что за границей  дешевле, они бы сделали все возможное,  чтобы нам дать дешевле,  они бы нам даже помогли, дали кредиты, но в итоге мы бы не научились работать и не стали бы державой, которой мы были.

 

     Поэтому я  считаю,  что  если  говорить о будущем Украины как государства,  то мы сегодня обязаны,  безусловно, поддержать такой законопроект.   И   когда   мы   рассматривали  в  нашем  комитете законопроект,  который назывался "про закупівлю товарів,  робіт  і послуг  для  державних  потреб",  я  был просто возмущен позицией, которую высказал Кабинет Министров,  что "нам  дешевше  купити  за кордоном". Это ж подумать только! Даже из своего бюджета мы должны финансировать создание рабочих мест  где-то  за  границей,  давать возможность работать тем предприятиям и получать прибыль.

 

     Но ведь  наш  рабочий  в этой ситуации не получит работу,  не получит зарплату, не заплатит налоги, не пойдет в магазин покупать наши же товары.

 

     Поэтому давайте  между  этими  понятиями  выбирать то,  что в интересах наших трудящихся,  в интересах государства Украины, а не то, что из конюнктурных соображений более выгодно сегодня.

 

     И сегодня  мы  еще раз говорим,  как бы не относилось к этому правительство,  что  оно  должно   все   эти   вопросы   понимать, регулировать  и делать все возможное,  чтобы политика,  проводимая государством, была в интересах народа, в интересах трудящихся.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Філіпчук.  За  ним   - народний депутат Коновалюк.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Те, що сьогодні  є  двозначність в оцінках цього проекту закону Кабінетом Міністров,  авторами і комітетом,  є логічним,  оскільки не завжди протекціонізм у політиці,  економіці і щодо експорту-імпорту в нас визначається як пріоритет.  Але цей  документ  можна  приймати  за основу, якщо ми переконаємо один одного у двох речах.

 

     Перше. Чи   значні   кошти,  які  використовуються  абсолютно неефективно   з   бюджетів   різних   рівнів,    будуть    справді використовуватися  за  призначенням  і  чи не буде тут практичного підгрунтя для серйозної корупції, яка є зараз?

 

     І друге. Чи зможемо ми за рахунок товарів, послуг, а особливо тих   технологій,  які  ми  купуємо  за  кордоном,  підвищити  наш економічний потенціал,  використати розумно трудовий  потенціал  і підвищити продуктивність праці конкретних підприємств?

 

     Це дві   проблеми,   які  потрібно,  щоб  цей  проект  закону вирішував.  Чи є підстави для цієї тривоги?  Для прикладу візьмемо три напрями, можливо, не найбільш стратегічні.

 

     Перший. Це лісопереробна і деревообробна галузі,  для яких ми за межами держави  на  рівні  Кабінету  Міністрів,  окремих  служб купуємо  викидний товар,  низькі технології і практично ставимо на коліна ці наші  галузі.  Мало  того,  саме  тут  закладені  основи серйозної  державної корупції,  коли тверді породи дерева,  навіть бук і  дуб,  вивозяться  як  сировина,  а  ми  отримуємо  сьогодні верстати,  перемальовані  свіжою  фарбою,  які  вже є технологіями вчорашнього дня.

 

     Друге. Медичне обладнання.  Хто може сказати,  що за останніх п'ять-сім  років  в  Україні  не  здійснено  великого  злочину  по відношенню до бюджетів різних рівнів, і передусім до центрального, якщо зважити на те, що ми отримали на рівні медичного обладнання?

 

     І третє.  Давайте проаналізуємо,  які сьогодні машини купують за бюджетні кошти і використовують наші дорожні господарства?

 

     Тому я  вважаю,  що  прозорість  і  контрольованість  з  боку держави,  державних  органів,  органів місцевого самоврядування за цими операціями повинні нарешті відбутися.

 

     Можливо, це   більш   дискусійне   питання,   пов'язане    із підприємствами,  які живуть і працюють за рахунок бюджету.  Щоб не було  тут  надмірної  бюрократії,   безперечно,   треба   виписати нормальний  нормативний акт стосовно використання державних коштів бюджетними державними  і  казенними  підприємствами.  І  це  є  та позиція, яка може бути виправлена, і в принципі проект закону може бути прийнятий за основу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний   депутат   Коновалюк.   І   на завершення, як завжди, Михайло Антонович Павловський.

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  Шановні колеги!  Безперечно, в першу чергу ми маємо  дбати  про  вітчизняного  товаровиробника,  захищати   його інтереси.  Врешті-решт  це  розвиток  нашої економіки,  підвищення доходів громадян,  зниження рівня безробіття,  наповнення доходної частини бюджетів усіх рівнів.

 

     Якщо вже  ми  використовуємо  бюджетні  кошти  на  здійснення закупівель товарів,  робіт і послуг для  державних  потреб,  то  в першу  чергу  ми  маємо  залучити  до  цього  процесу  вітчизняних виконавців державного замовлення.  У цілому  це  правильно.  Проте інколи  це  може,  по-перше,  призвести до підвищення собівартості продукції,  а подруге,  в окремих випадках стимулювати неефективну роботу вітчизняних підприємств.

 

     Хотілося б звернути увагу ще на такий момент. В законопроекті пропонується визнати державними коштами не тільки  кошти  бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, як це записано в чинному законі, а й кошти державних та казенних підприємств. Це, на перший погляд,   досить  логічне  доповнення  насправді  суттєво  змінить сутність закону.  Прошу  уважно  вислухати,  щоб  уяснити,  що  ми отримаємо в результаті запропонованого уточнення терміна "державні кошти".  Так,  у  статті  2  закону  визначається,  що  цей  закон застосовується  до  всіх  закупівель товарів,  робіт і послуг,  що повністю або частково здійснюються за  рахунок  державних  коштів. Таким   чином,  на  всі  державні  чи  казенні  підприємства  буде поширюватися дія цього закону.

 

     У статті 8 зазначено, що оголошення про заплановану закупівлю публікується  у  "Віснику  державних закупівель".  Також за певних умов передбачено проведення тендерів,  погодження  дій  спеціально уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань координації закупівель товарів,  робіт і послуг,  який створено  у відповідності до цього закону.

 

     Уявіть собі,  весь  цей  механізм буде задіяно у повсякденній роботі державних і казенних підприємств.  Чи покращимо  ми  роботу цих підприємств? Я сумніваюся.

 

     Таким чином,   у   цілому  приваблива  і  логічна  пропозиція підвищити контрольованість  і  прозорість  у  використанні  коштів державних  і  казенних  підприємств у реальності може зашкоджувати самим цим підприємствам.

 

     Депутатська група "Регіони України" вважає, що можна прийняти цей  законопроект  за основу,  щоб зафіксувати саму ідею підтримки вітчизняного   товаровиробника   і   підвищення   контрольованості використання  коштів  державних  та  казенних  підприємств.  Проте положення законопроекту потребують суттєвого доопрацювання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Антонович Павловський. Сподіваюся, що  ви  зможете  торкнутися  і  теми  участі  України  у  програмі міжнародного розподілу праці.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую. Шановні! Я пошлюсь на дві монографії, опубліковані  недавно  вітчизняними  вченими.  Авторами  однієї  є Пахомов та інші,  Інститут світової  економіки,  друга  монографія "Світова глобалізація і національна безпека" за редакцією Білоруса (сорок авторів).

 

     Так от з самого  початку  в  цих  двох  книгах  дуже  відомих авторів  присутня  така  головна  думка:  треба завжди враховувати подвійну мораль Заходу - Захід живе за  одними  правилами,  а  нам пропонує  інші.  По  відношенню до свого виробника і своїх країн - протекціонізм;   по   відношенню   до   інших   частин   світу   - лібералізація.

 

     І треба починати розмову, виходячи з цієї точки зору. Тут уже виступав Матвєєв Володимир Йосипович.  То  коли  він  говорив  від імені комітету,  він відображав ту позицію,  яка вигідна Заходу. А коли  говорив  від  себе,  то  позицію,  яка  вигідна  Україні   - протекціонізм.

 

     Так от  якщо  ми  сьогодні  будемо  виходити  тільки з чистої ідеології ринку,  то ми повинні в Україні зупинити все виробництво і зупинити життя, що неможливо.

 

     І коли я в Конгресі США пропонував їм: "Дайте нам замовлення  для  України,  ми  деякі  вузли  для  ваших виробів  зробимо  краще,  ніж  ви",  то  вони  сказали:  "Так,  це правильно,  але ж що ми будемо робити зі своїми вченими  і  своїми виробництвами? Хай роблять гірше, але роблять свої!"

 

     Тому в  бюджеті  Сполучених  Штатів Америки 20 відсотків - це державне замовлення на високі технології і стратегічну  продукцію. Вони нас не питають. Те ж саме і в Європі.

 

     Більше того, в Німеччині всі кошти з державного бюджету йдуть тільки на підтримку свого виробника, і жодної копійки у комерційні банки не потрапляє. От вам і висновок.

 

     Коли на  закриття  Чорнобильської  АЕС  нам  давали грант,  я казав:  "Так ми ж можемо це зробити!" А мені  кажуть:  "Ні,  це  ж гроші  наших платників податків,  вони повинні піти нам,  і ми вам все привеземо". Хоч воно навіть гірше, ніж те, що є.

 

     І тому  я  пропоную  прийняти  цей  законопроект  у   першому читанні,  але  доповнити  його  двома  статтями.  Я  даю  зараз не остаточну редакцію,  а  ідею.  Одна  стаття:  закупівля  іноземних технологій   для   створення   виробництва   в   Україні   повинна супроводжуватися створенням українських інженерних,  технологічних і  наукових  центрів.  А  дозвіл  на  закупівлю повинна видавати і визначати рівень технологій,  які ми  закуповуємо,  за  дорученням Кабінету  Міністрів  Академія  технологічних  наук України,  як це робиться в Сполучених Штатах,  куди  не  можна  завезти  застаріле обладнання.

 

     І друга  стаття:  замовник  -  Україна  -  надає  перевагу  в тендерній  пропозиції   при   виконанні   проектів   під   кредити міжнародних фінансових організацій вітчизняним виробникам. Чому на замовлення Світового банку торговий флот нам будує Румунія,  а  не українські виробники?!

 

     Я пропоную  підтримати в першому читанні з цими пропозиціями, які я вносив.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Михайле   Антоновичу.   Сподіваюсь,   що скористаються цими ідеями.

 

     Прошу вибачення,  я надам слово заступнику міністра,  а потім вам для заключного слова.

 

     Заступник міністра економіки Шумило Ігор Анатолійович викладе точку зору Міністерства економіки. Прошу.

 

     ШУМИЛО І.А.,  заступник міністра економіки України. Я дозволю собі нагадати,  що той закон, який був прийнятий 14 липня минулого року,  набрав  чинності.  Якраз він і був прийнятий вами для того, щоб  забезпечити  прозорість  на  ринку  державних  закупівель   і створення конкурентного середовища.

 

     Я з  задоволенням можу сказати,  виходячи з того попереднього аналізу,  який ми вже маємо, що закупівля, яка робилася за рахунок бюджетних  коштів,  привела до зменшення вартості орієнтовно на 20 відсотків за рахунок створення конкурентних умов.

 

     Чи сприяє в даному випадку цей  проект  кращому  використанню чи,  як тут сказано,  раціональному використанню державних коштів? На жаль,  можна і треба  сказати,  що  ні.  Він  фактично  обмежує конкуренцію    і    створює    гірші   умови   безпосередньо   для товаровиробників  і  для  підприємств.  Тут  уже  багато  про   це говорилося,   адже   для  підприємств  дуже  важливими  є  біржова торгівля,  прямі довгострокові договори. Тобто цими змінами будуть створені гірші умови безпосередньо для товаровиробників.

 

     Я вже не кажу,  що це суперечить певним законам і міжнародним зобов'язанням  України.  Але  найголовніше,  що  тут  пропонується можливість,   коли   все   одно  немає  необхідних  кваліфікованих виконавців і всього іншого. Тобто згідно з чинним законом створена прозора  система,  а  таким записом буде відновлено можливості для неймовірної  кількості  зловживань.  Це  справді  турбує,   і   це прозвучало  у  ваших виступах.  Я хочу сказати,  що ніхто зараз не згадував, що в цьому законі передбачено: при закупівлі, при торгах для  національного  товаровиробника  є одна преференція - він може виставити ціну на 10 відсотків дорожчу, однак він виграє.

 

     На виконання цього  доручення  вже  підготовлено,  розглянуто урядовим комітетом і буде прийнято на засіданні Кабінету Міністрів проект  Постанови  про  затвердження  порядку  застосування   умов захисту вітчизняного ринку при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг  за  державні  кошти,  де  передбачено  залучення  тільки вітчизняних   виробників.  Є  перелік  цих  товарів.  Він  включає автомобілі  легкові,   вантажні,   автобуси,   лікарські   засоби, тематичне обладнання,  будівельні роботи,  інші окремі види робіт. Це і передбачено статтею 6 закону.

 

     Ми проаналізували   перелік    товарів,    що    виробляються підприємствами УТоГу,  Спілкою організацій інвалідів, УТоСу. І для підтримки безпосередньо цих виробників уже прийнято окреме рішення уряду,  яке  зобов'язує закупівлю цих товарів здійснювати тільки у даних інституцій, тобто підприємств УТоСу тощо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Анатолійовичу.  Сподіваюсь, ви самі бачите,  що  у  вас є серйозні можливості для компромісу з автором законопроекту.

 

     Ярослав Володимирович Федорин. Заключне слово. Прошу.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Дякую.  Шановні  народні  депутати!   Дозвольте подякувати   за   ті   зауваження,   які   ви   вносите  до  цього законопроекту.  Я хотів би висловити надію на те,  що ми  все-таки його доопрацюємо і дійдемо певного компромісу.

 

     Я лише  представнику  Міністерства  економіки  України  хотів зазначити, що, звичайно, є певні успіхи від прийняття того закону, про який ви кажете.  Але скажіть,  будь ласка, якими мотивами була викликана,  наприклад,  закупівля іноземних телевізорів, які зараз стоять  у Кабінеті Міністрів?  Правда,  дякувати Богу,  в кабінеті Ющенка стоїть львівський "Електрон".  Чи не можуть  наші  державні службовці  дивитися  наш  телевізор  - український?  Он стоять 800 телевізорів,  які розробив "Електронмаш".  Прекрасні телевізори  з чудовою  розгорткою ("МК" називаються) стоять - не можуть продати. Тому що ми своїми не ринковими, а базарними реформами викачали всі обігові  кошти  цих  підприємств,  а тепер говоримо їм:  "Давайте, конкуруйте на рівних умовах з тими світовими монстрами".

 

     Давайте спочатку ми створимо  певні  протекціоністські  умови для нашого виробника,  а після того дамо їм можливість уже успішно конкурувати на цьому ринку.

 

     Наприклад, зробили ми протекцію українському пиву, встановили високі акцизні збори для іноземців,  які пиво завозять,  - і маємо прекрасні  українські  заводи.   Їдуть   іноземці   і   п'ють   із задоволенням наше пиво. І експорт його збільшується.

 

     Давайте надамо    ці    величезні    державні   кошти   нашим підприємствам на виробництво тих самих телевізорів, інших товарів, на  виробництво  комп'ютерів.  Хіба  гірші  комп'ютери складає наш "Квазар-мікро",  ніж, скажімо, "Тошиба"? Нічим не гірші. Роблять і ноут-буки,  все роблять. І працюють приблизно на тому ж рівні. Ні, у високих кабінетах стоять якщо не "Нокіа", то "Тошиба" чи "Соні". Це  все  кошти  наших  платників  податків,  це  все  кошти нашого українського народу. І я впевнений, що якщо ми приймемо цей проект закону,  ми  будемо  годувати  наш  народ,  а не давати можливість збагачуватись іншим народам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Володимировичу.

 

     Розгляд питання номер 6146 завершено. Голосування відбудеться 19 квітня у четвер відповідно до Регламенту Верховної Ради.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!  Переходимо  до  питання  порядку денного під назвою  "Різне".  Прошу  показати  на  електронному  табло  список народних депутатів, які вже записалися для виступу.

 

     Я розумію критичні зауваження на мою адресу,  що ми затягнули саме час,  відведений на "Різне",  але сподіваюся,  що  розглянуті законопроекти вкрай важливі для України.

 

     Ми завершуємо роботу о 13 годині 30 хвилин.  Народний депутат Красняков.  За ним - народний депутат Білорус.  Потім  -  депутати Степанов і Гуцол.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Степан Богданович! Я хотел бы поднять две проблемы, которые, с моей точки зрения, требуют безотлагательного решения.

 

     К народным  депутатам в Комитет Верховного Совета по вопросам науки  и  образования  уже  обращаются   руководители   областных, районных  государственных администраций,  отдельные педагогические коллективы,  профсоюзные органы работников  образования  и  науки, конкретные педагоги (а в моей почте таких обращений более десятка) с требованием наконец-то определиться в отношении решений судов по искам  педагогических  работников о взыскании выплат:  надбавок за выслугу лет, ежегодного денежного вознаграждения за добросовестный труд,  ежегодной  помощи  на оздоровление,  компенсации педагогам, проживающим  в  сельской  местности,   за   коммунальные   услуги, использование  электроэнергии  и  так  далее.  То есть те выплаты, которые предусмотрены статьей 57 Закона об образовании.

 

     Сложилась парадоксальная  ситуация:  с  одной  стороны,  суды вполне   законно  принимают  решения  об  удовлетворении  исков  о выполнении статьи 57,  с другой  -  органы  исполнительной  власти активно  выступают  против  таких  решений,  обясняя свой протест отсутствием бюджетных ассигнований.

 

     Министерство финансов,  Министерство  науки   и   образования поясняют  невыплаты по статье 57 Закона об образовании отсутствием средств в бюджете,  которые предусматривались в 1997,  1998, 1999, 2000 годах.

 

     Поэтому педагогические  работники,  зная,  что  эти статьи не приостановлены,  что это законодательство действует,  обращаются в суды,   отстаивая  свои  законные  интересы.  Например,  в  городе Житомире по состоянию на 10 февраля 2001 года  судами  рассмотрено более 500 исковых заявлений такого характера. Во Львовской области удовлетворено уже более полутора тысяч таких исков.  Немало  таких примеров по Одесской, Днепропетровской, Сумской областях.

 

     Верховный Суд Украины сделал попытку поставить на место судей районного,  городского  и  областного  уровней,  приняв  на  своем Пленуме  Постановление  13  от  24  декабря  1999  года о практике применения судами  законодательства  об  оплате  труда  в  случаях отсутствия   средств   (по   выполнению   статьи   57   Закона  об образовании).  В нем четко сказано о том, что необходимо ссылаться на   статью   98   КЗОТа  Украины,  где  оплата  труда  работников учреждений,   заведений,   которые   финансируются   из   бюджета, осуществляется   на  основе  законов,  других  нормативных  актов, Генерального  отраслевого  соглашения,   региональных   договоров, коллективных договоров и так далее.

 

     Я, к  примеру,  не  знаю фактов,  чтобы районные,  городские, областные бюджеты не  имели  строки  под  названием  "Внебюджетные средства". Тогда почему эти средства не направляются на реализацию статьи 57?

 

     С целью  устранения   несогласованности   действий   судебных органов,  различий  правовых  разяснений,  защиты  законных  прав педагогических работников давайте официально наконец-то  обратимся в  Генеральную прокуратуру,  в Верховный Суд,  в Кабинет Министров Украины,  чтобы  рассмотрели  вопрос  об   утверждении   механизма возврата  денежных средств,  по которым уже приняты решения судов. Сегодня таких  случаев  уже  десятки  тысяч.  Люди  требуют  своих законных денег,  которые предусмотрены законодательством. Поэтому, Степан Богданович,  давайте  направим  запрос,  чтобы  дали  людям ответ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Я   даю   доручення   відділу   контролю узагальнити всі пропозиції народних  депутатів,  направити  їх  як депутатські  звернення  і  запити  у  відповідні  інститути  влади України.

 

     Олег Григорович Білорус. Прошу.

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Дякую. Нині я виступаю як  народний  депутат,  член Національної академії наук.  Сьогодні відбувається сесія загальних зборів  Національної  академії  наук, перша  сесія  в  цьому  столітті,  за участю Президента.  На сесії заслухані  доповіді  президента  Національної  академії   наук   і Президента  України.  Ці доповіді та інші інформації змушують мене зробити від імені фракції "Батьківщина" цю заяву.

 

     "Заслуги Верховної  Ради  в  підтриманні  національної  науки очевидні.   Верховна  Рада  прийняла  Закон  про  науково-технічну діяльність,  закон про пенсії для  вчених,  сприяла  через  бюджет вирішенню   питання  про  підвищення  заробітної  плати  вченим  і особливо членам Національної академії наук,  бо ці  зарплати  були злиденними.

 

     Але і  сьогодні  вже  упродовж  десяти років по відношенню до нашої науки як єдиного найбільшого патріотичного ресурсу,  надії і потенціалу    розвитку    інтелектуального,   інформаційного,   на випередження продовжується геноцид.  За  весь  2000  рік,  який  є найкращим, асигнування на науку складали 35 мільйонів доларів - це менше 70 центів на одного громадянина України. А в Америці жебраку подають не менше одного долара і то одразу, а не протягом року.

 

     Якщо подивитися,  скільки  урядом  і  держструктурами куплено "мерседесів",  то,  мабуть, витрати на їх закупівлю в десять разів перевищують  бюджетні  витрати  на всю науку.  Це геньба для нашої нації і держави,  і це ознаки катастрофи безпеки розвитку. Наука - на грані смерті, треба це визнавати.

 

     І особливо  непокоїть офіційний хаос,  дезінтеграція структур науки і освіти, штучне створення все нових і нових академій, грубе втручання  влади в діяльність наукових установ,  особливо виборів. Проникнення чиновників у академіки досягло рівня  якоїсь  пошесті. Сьогодні вже академіками стали й Азаров, і Горбулін, і Табачник, і Литвин (двічі),  і Медведчук.  І це не  смішно,  це  страшно.  Вже полтавські чиновники йдуть туди.

 

     Я пропоную:  підвищити контроль Верховної Ради за розвитком і фінансуванням  нашої  науки;  розробити  і  прийняти   Закон   про Національну  академію  наук  і визначити всі її статуси і рішення; заборонити створення нових академій наук;  ліквідувати ті галузеві академії  наук,  які  створені  штучно,  і  об'єднати всі галузеві академії наук у складі Національної академії наук і бюджетні кошти витрачати тільки через координацію Національної академії наук.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олегу   Григоровичу.   Народний  депутат Степанов. За ним - народний депутат Гуцол.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый председательствующий!  Уважаемые депутаты!  По поручению народных депутатов Марковской и Синько и от своего  имени  я  хочу сделать следующее заявление.

 

     "Першому заступнику Голови Верховної Ради України Медведчуку. Заява.

 

     5 квітня 2001 року під час голосування проекту Закону України 6329  про  парламентську  більшість  та  парламентську опозицію ми помилково  проголосували   за   підтримку   цього   законопроекту. Незважаючи на те що він не був прийнятий,  просимо вважати,  що ми голосували проти цього законопроекту,  бо  це  є  наша  принципова позиція."

 

     И в  комментарии  к  этому заявлению я хочу сказать тем,  кто вчера толпился у  компьютера,  чтобы  посмотреть,  как  социалисты голосовали за вот этот пресловутый законопроект. Когда в один день голосуются десятки законов, то при той акустике, что у нас в зале, и при тех шумовых эффектах,  которыми это сопровождается, можно не только за такую дурь проголосовать,  но и за свою  смертную  казнь через повешение.

 

     Спасибо. Я вручаю председательствующему это завление.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Я  хотів  би  лише  уточнити,  що  перед голосуванням  на   табло   висвічуються   окремим   рядком   назва законопроекту і його номер.

 

     Народний депутат Гуцол. За ним - народний депутат Кулик.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко",  Екологічна партія  України  "Захист".  Шановні  колеги, друзі! Екологічна партія України "Захист" завжди стояла на позиції захисту довкілля,  флори,  фауни і людини як  невід'ємної  частини природи.  Ми  займалися  і  будемо  займатися екологією як великою наукою, і це наша програма була, є і буде.

 

     А ми, Екологічна партія України "Захист", 21 квітня проводимо всеукраїнську акцію "Екологічний сад України". В цей день по всій Україні,  у всіх областях буде посаджений  сад. Ми  запрошуємо  всі політичні партії,  особливо опозицію.  Давайте вийдемо з мітингу і  зробимо  Україну  садом.  Весна!  Ми  просимо депутатів  усіх  рівнів  узяти  участь  у  цій  акції,  котра буде присвячена всесвітньому Дню Землі.

 

     Шановні друзі!  Сьогодні не був  проголосований  депутатський запит,  котрий стосується здоров'я нашої нації,  всіх, хто б то не був - росіян,  українців,  молдован,  румунів.  Здоров'я  нації  в небезпеці і сьогодні - екологічна катастрофа.

 

     Я хочу  звернутися  до  шановних товаришів комуністів,  котрі проголосували за, таких 32: дуже вам велике спасибі і поклін. Але, панове 60 комуністів, котрі не проголосували, вам ганьба!

 

     Я хочу звернутись і до зелених. Зелень! О, вибачте, зелені! Я хотів би,  щоб зелені були зеленими і голосували за довкілля,  щоб вони були хоча б чимось привабливі,  обстоювали екологію як велику науку,  довкілля,  флору,  фауну і  людину  -  невід'ємну  частину природи.  На  жаль,  жоден  з  них  не проголосував!  Я не розумію зелених,  чому вони блокують депутатські запити,  котрі стосуються здоров'я дітей, здоров'я нації.

 

     Я звертаюсь  і  до НДП,  прошу вас теж підтримати наші запити від Екологічної партії України "Захист".

 

     І насамкінець.  До мене звернулись понад три тисячі людей, це селяни  двох  районів  Хмельницької  області,  котрі скаржаться на порушення Конституції губернатором Хмельницької області,  який  не дає  змоги  розпаювати  землі.  Таке ж беззаконня і в Чернівецькій області, де губернатором Теофіл Бауер.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ваш час на виступ вичерпано.

 

     ГУЦОЛ М.В. Я єдине прошу, щоб це звернення було направлене до Президента України Кучми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кулик. За ним - народний депутат Матвієнков.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую,  Степане Богдановичу.  В мене трохи буде  більше часу,  бо Іван Полюхович,  я йому вдячний за це, передав мені свої три хвилини. Але я використаю трохи менше, ніж два регламенти.

 

     Шановні депутати!  Набуває резонансного  звучання  конфліктна ситуація  навколо  газонафтової компанії "Полтава-Петролеум".  Вам відомо,  що Україна через Фонд державного майна вирішила взяти  її до своїх рук,  і не менш відомо, як грабувалися нафтогазові запаси Полтавщини попередніми урядами - Масола, Лазаренка, Звягільського, Кучми,  Кравчука,  Марчука,  Пустовойтенка  та їхніми полтавськими ставлениками, губернаторами та мерами.

 

     На газі,  нафті й конденсаті добре нагріли руки як заїжджі на Полтавщину  шукачі  скарбів,  так і місцеві,  доморощені.  Заїжджі британські збували сюди усі  можливі  неліквіди,  навіть  відра  і лопати  везли  за  тридев'ять  земель,  певно  ж  списуючи  їх  на собівартість газодобувних робіт. До нитки роздягли полтавського, а точніше,  новосанжарського  селянина,  бо  саме в Новосанжарському районі "ПолтаваПетролеум" експлуатувала землі.  Взамін приголубили полтавського  чиновника кількома поїздками на семінари до Британії та  розафішованим  благодійництвом,  зокрема  на  футбольний  клуб "Ворскла". Не посвячений у темні справи полтавець весело аплодував на футболі,  лузаючи насіння,  і не знав, що це тільки видовище, а не хліб.

 

     Шановні колеги,  візьмемо  тему ширше.  Полтавщина є потужним газоносним  і   нафтопереробним   регіоном   України.   Територією Полтавської   області   проходить   трубопровід,  по  якому  Росія транспортує сибірський газ у  Західну  Європу.  До  речі,  там,  у сибірській  тайзі,  нові родовища освоювали переважно українці.  Я знаю про це достеменно,  бо у 80-х  роках,  будучи  кореспондентом обласної газети, писав репортажі з Тюмені, Няганя, Уренгоя, Урая.

 

     А що  мають  сьогодні мої виборціполтавці?  Непомірні ціни на газ - як для населення,  так і для комунальних служб.  Вартість на цей,  як  і  на  інші  енергоносії,  стала  справжнім  економічним зашморгом.  Повідомлю вам найсвіжішу новину. Полтавське обленерго, приватизоване за безглуздого правління попередніх урядів, сьогодні має наміри прихватизувати і Полтавський водоканал,  борги якого за енергоносії   складають  16,7  мільйона  гривень.  І  тут  Білорус говорив,  я теж про це знаю,  що більшість полтавських  чиновників стали сьогодні академіками.

 

     Маю всі  підстави  стверджувати,  що  не стільки ціни на газ, електроенергію   спричинили   той    зашморг,    скільки    зовсім недержавницька,  шкурницька  політика  політично безвідповідальної влади -  як  столичної,  так  і  регіональної,  у  даному  разі  - полтавської.  Ті ж самі британці купили полтавського чиновника, як кажуть, за копійку.

 

     Смішно. Але ж і дуже сумно. Тим часом посадовці аж до Леоніда Кучми  щоразу  заявляють,  мовляв,  найбільші  економічні  злочини чиняться в енергетичній галузі,  зокрема в газовому  господарстві. Та  як  тільки  оновлений  уряд  Віктора Ющенка почав тут наводити порядок,   одразу   ж   Леонід    Кучма    звільняє    з    посади віце-прем'єр-міністра  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу Юлію Тимошенко.

 

     Ми всі добре знаємо,  що саме Тимошенко є автором закону  про єдиний  розподільчий рахунок на енергоринку.  І саме завдяки цьому закону ми повернули багаторічні борги з пенсій і вже  в  листопаді минулого  року  мали  300-мільйонний  профіцит у Пенсійному фонді! Тобто з такими  наростаючими  темпами  ми  уже  могли  б  подвоїти пенсії,  стипендії,  заробітну плату бюджетникам.  Думаю, що цього хоче і Леонід Кучма,  бо ж заявляв,  що  буде  новим  Президентом. Хочеться  на  весь голос запитати у нього:  який сенс було вчиняти розправу над професійно здатною Юлією Тимошенко?!

 

     Думаю, що  і  у  мене,   і   в   більшості   депутатів,   які по-державницьки  мислять,  і  у мільйонів наших виборців поведінка Президента не вкладається в голові. Він, по суті, нищить сам себе. Адже   вміти  керувати  -  це  передусім  уміти  підібрати  вмілих виконавців.  А щодо звинувачень якихось - всі ми добре знаємо,  що ми  вийшли  покручами  з тієї системи,  де найбільшим злодієм була держава і її  ідеологія.  Згадаймо,  скільки  тисяч  у  доларовому еквіваленті    членських    внесків   рядових   партійців   таємно відправлялися на підтримку компартій  так  званих  капіталістичних країн. Це лише один факт.

 

     Однак повернемося до газового комплексу, який, на жаль, ще не став надійним джерелом наповнення бюджету. Чи візьметься хто тепер обгрунтувати ціноутворення на газовому ринку України,  так само як і регіональні потреби  держави  у  цьому  виді  палива?  А  справу обставляють  так,  що нібито Україна,  закуповуючи російський газ, щороку спалює його  стільки,  як  Англія,  Франція,  Італія  разом узяті,   хоч   є  всі  підстави  для  того,  що  Україна  могла  б задовольнитися власним видобутком газу.  За спожитий російський ми платимо дорожче, ніж Європа.

 

     І зовсім дивує позиція України у питанні обліку надходження і транзиту  російського  газу  територією  України.  Належний  облік злочинно  не  ведеться  українською  стороною,  оскільки й досі не встановлено власні лічильники на вході  і  виході  згаданого  мною транзитного газопроводу.

 

     І все  це  багато  років  старанно  замовчується  у  найвищих коридорах влади. Натомість у них інтенсивно мусується повідомлення про  астрономічні  суми боргів України за спожитий російський газ. На весь світ зробили українців злодіями.  Невже  заслуговує  цього працьовитий  і  терплячий  українець?  Все  це  дуже скидається на великомасштабну авантюру зовнішніх  і  внутрішніх  антиукраїнських сил та кримінальних елементів.

 

     Український рух   газоносної  Полтавщини  звертався  з  цього приводу у січні цього року до вищої полтавської влади.  Реакція  - нульова.

 

     Тому прошу  вважати  цей  мій  виступ депутатським запитом до віце-прем'єрміністра  Дубини.  Мої  виборці  хочуть  знати   повну інформацію  про  діяльність  британських  компаній на Полтавщині і конкретну дату встановлення лічильника на...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шість хвилин вичерпано. Вимкніть мікрофон. Дякую.

 

     У народного депутата Кулика був регламентний час Полюховича.

 

     Народний депутат Матвієнков. З місця. Увімкніть мікрофон.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Город Мариуполь, "Регионы Украины". Уважаемые коллеги,  на  днях  в  Мариуполе  при  участии  депутатской группы "Регионы   Украины"   прошла   международная   научно-практическая конференция,   на   которой   рассматривались   проблемы  экологии Азовского моря. Данная конференция показала, что очень остро стоит проблема экологической безопасности не только Азовского моря, но и всего региона.

 

     Сегодня первоочередное    значение    уделяется    глобальной государственной  Чернобыльской  проблеме,  которая  поглощает  все финансовые потоки,  выделяемые на решение экологических проблем, и на  ее  фоне  отходят  на  второй  план  другие  не  менее  важные экологические проблемы.

 

     Взять, к примеру,  Донбасс.  Он является  кузницей  страны  и одним из основных доноров Госбюджета,  на его территории проживает 10 процентов населения Украины.  Проблем здесь не менее, но они не решаются  из-за  отсутствия  в  первую  очередь должного внимания, вследствие чего их финансирование  осуществляется  по  остаточному принципу.

 

     Особняком здесь, конечно, стоит проблема сохранения Азовского моря.  Ситуация критическая, и повинны в ней не только металлурги, как многие думают или хотят преподнести.

 

     Во время  конференции  была  выявлена  очень важная проблема, угрожающая  экобезопасности,  -  проблема  сброса   пресных   вод, зарегулирование   рек   Дона   и  Кубани,  интенсивное  применение пестицидов  и  ядохимикатов  в  сельском  хозяйстве,  особенно  на рисовых чеках,  дренирование вод с промышленных и бытовых свалок и отходов,  крайне изношенные сети городских канализаций, отсутствие в ряде случаев систем очистных канализационных стоков в поселках и на побережье, загрязнение воды нефтепродуктами с судов.

 

     Помимо этого,   колоссальный    урон    наносит    неразумное использование  биологических ресурсов моря,  особенно вред наносят браконьеры,  которые буквально разбили море на  квадраты  и  ведут нерегулированный вылов рыбы.

 

     Следует отметить  и  наблюдающееся  в  последние годы сильное загрязнение  морской  акватории  болезнетворными  бактериями,  что обусловливает     крайне     неблагоприятную    эпидемиологическую обстановку.

 

     Можно было бы и дальше  говорить  о  тех  проблемах,  которые сегодня имеются.  Я хочу сказать только одно:  правительству нужно разработать конкретную  программу,  первым  шагом  запретив  вылов рыбы, и навести порядок в этом вопросе.

 

     И одну  минуту,  которая  у меня осталась,  я передаю Виталию Журавскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Депутатська   група   "Регіони    України", Християнськодемократична    партія   України.   Шановний   Степане Богдановичу!  Хотілося  б  знати,  яка  причина  того,  що  ви  не оголосили  перехід  народного  депутата  Литюка Анатолія Івановича відповідно до  його  заяви  з  депутатської  фракції  "Яблуко"  до депутатської групи "Регіони України". Прошу дати відповідь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ще  не  отримав остаточної інформації,  і мені немає чого вам  сказати.  Працює  комісія,  яка  вивчає,  чому  це сталося. Відповідь буде надана письмово вашій депутатській групі.

 

     Народний депутат Мигович.  І на завершення - народний депутат Моісеєнко.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція комуністів,  Закарпаття.  Шановні колеги!  Потерпілому  населенню  нашого  краю  сьогодні  надається широка,  щедра і природна допомога. Водночас хочу привернути увагу колег, журналістів, широкої громадськості до однієї тенденції, яка при цьому простежується.

 

     Йдеться про  те,  що  в процес подолання наслідків березневої повені на Закарпатті включаються політичні сили,  відомі  і  щойно інспіровані,  про  які  ще  вчора ніхто і не чув.  Нічого дивного, осудного в цьому немає, якби все робилося чесно і безкорисливо. Та саме  цього,  на  жаль,  бракує  декому.  Широко рекламована через підлеглі  засоби  масової   інформації   партійна   допомога,   як розповідали  мені  керівники  потерпілих сіл і районів,  надається вибірково,  лише своїм прибічникам за національною,  релігійною  і політичною ознаками з певними, далекими від доброчинних намірами і чіткими   зобов'язаннями   та   застереженнями,    зокрема,    для стимулювання   прийому   новобранців,  сприяння  працевлаштуванню, діловій кар'єрі одних і шельмуванню інших, опонентів, у тому числі перших керівників області.

 

     У чому  небезпека  такої  практики?  Порушуються  елементарні права людей, яких поділяють на своїх і чужих, тобто дискримінують, принижують  одних і підносять,  заохочують інших.  Доплата в обхід держави набуває нерегульованого,  неконтрольованого характеру, чим створюються  додаткові  можливості  для  зловживань.  Відбувається неприхований підкуп майбутніх членів  партій,  релігійних  громад, майбутніх виборців,  підневільної преси,  чиновників. Здійснюються моральнопсихологічні спекуляції на горі, залежності, безпомічності потерпілих. Все це виглядає брутально і аморально.

 

     Дискредитується держава,  яка  не  здатна  забезпечити  людям елементарні  умови  життя  і   безпеку,   дозволяє   перетворювати благодійність на політичні маніпуляції. Нарешті, компрометується в очах світової громадськості імідж України,  в якій все продається, купується,  а традиційну систему духовних цінностей цілеспрямовано витісняють  культом  сили,  соціальним  мазохізмом  і   політичним цинізмом.

 

     Над Закарпаттям знову знак біди. Лихо багатолике: економічне, соціальне,  політичне.  Та  найбільша  трагедія  в   душах   людей відбувається. Тому давайте берегти ці душі від руйнації і бруду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершує виступи народний депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих и селян.  В связи с тем что у многих коллег  не  совсем  точная  информация  о нашем  учредительном  сезде,  а многие политические силы пытаются измышлять его  проведение  и  клеветать  в  его  адрес,  я  оглашу небольшое информационное сообщение нашей партии.

 

     17 марта  в  Луганске  состоялся  Первый  учредительный сезд Коммунистической партии рабочих и селян.  В работе сезда  приняли участие  1012  делегатов  из  1248  избранных на сезд.  Это вдвое больше,  чем на учредительном сезде КПУ и приблизительно в десять раз больше,  чем на учредительном сезде,  скажем,  ПСПУ. Делегаты представляли  24  области  Украины,  города  Киев  и  Севастополь, Автономную  Республику  Крым,  а  также  присутствовало  около 300 гостей.  Наиболее представительные делегации прибыли из Донецкой и Луганской областей,  городов Киева, Севастополя, Киевской области, Автономной Республики Крым - это более 100 человек.

 

     Среди избранных  делегатов  более  36  процентов   составляли рабочие,  более  26  процентов  -  селяне,  вместе  -  62 с лишним процента,  10 процентов - трудовая и творческая интеллигенция,  11 процентов  -  аспиранты  и  студенты,  10 процентов - ветераны и 7 процентов - безработные,  37 процентов  -  женщины,  27  процентов делегатов имеют высшее образование, 3 процента - ученые степени, 6 процентов  награждены  орденами  и  медалями  СССР,  1,4  процента являются  депутатами  советов  разных  уровней,  в  том  числе два народных депутата.  Как видите,  на сегодняшний  момент  оказалось только  два человека среди громадного обилия левых,  которые сочли возможным быть депутатами от  Коммунистической  партии  рабочих  и селян.

 

     Что касается   ранее   участия  в  политических  партиях.  11 процентов делегатов ранее состояли в КПУ,  затем были исключены из КПУ  за активную жизненную позицию;  один процент - в СПУ.  Как вы видите,  это совершенно  новые  люди,  способные  совершать  новые политические действия в Украине. Средний возраст делегатов - около 42 лет.  При этом более 52 процентов делегатов составляют  люди  в возрасте от 18 до 40 лет; в возрасте свыше 55 лет - 16 процентов.

 

     Сезд принял решение о создании авангардной партии ленинского типа -  Коммунистической  партии  рабочих  и  селян,  утвердил  ее програмные и уставные документы, избрал руководящие органы КПРС.

 

     Социальной базой  КПРС  являются  рабочие и селяне,  трудовая интеллигенция,  военнослужащие,  ветераны,  безработные,  базарные пролетарии - вчерашние рабочие, учителя, врачи и другие.

 

     В заключение хочу сказать что у страха глаза велики,  поэтому некоторые   политические   силы   называют   бредовые   цифры   по финансированию  нашей партии.  Я думаю,  что им стоит подумать над этим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, народний депутат Кармазін наполягає на репліці,  причому він це робив особисто,  і я не можу йому  відмовити.  Репліка   Кармазіна,   і   завершуємо   пленарне засідання.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ   134,  Одеська  область).  Партія  захисників  Вітчизни.  Я обурений  тим,  що  не  дають  можливості  виступити  в  "Різному" депутатам,  які записалися,  і, Степане Богдановичу, я маю сказати про  серйозні  речі.  Нас,  шановні   народні   депутати,   дурять Міністерство фінансів і уряд. Мої виборці, бюджетники міста Одеси, три  місяці  не  отримують  заробітної  плати.  Ми  скрізь   чуємо переможні реляції про те,  що всі вже все отримали. Мінфін нам тут з цієї трибуни клявся.

 

     Тому я привертаю вашу увагу  і  прошу  дати  доручення  уряду терміново в цьому розібратися. Це по-перше.

 

     По-друге, до    нашого   Комітету   з   питань   боротьби   з організованою  злочинністю  і  корупцією   продовжують   надходити звернення  про  те,  що  відбувається  чорний переділ українського теле- та радіопростору.  Ви знаєте,  що Національна рада з  питань телебачення і радіомовлення без погодження з відповідним комітетом Верховної  Ради  розробила  положення  про  порядок   ліцензування каналів   мовлення  і  сьогодні  шляхом  позбавлення  ліцензій  на мовлення нищить незалежних вітчизняних  телевиробників  на  догоду різним олігархічним кланам.

 

     Наш комітет  зараз почав розслідувати це питання.  Але я хочу привернути увагу до того,  що останнє рішення Національної ради  з питань телебачення і радіомовлення,  яке навіть не видали людям на руки,  передбачає   позбавлення   ліцензії   на   право   мовлення незалежного    виробника    телевізійної    продукції    вінницьку телекомпанію "Іштар",  яка існує вже десять років, натомість маючи на меті надати право мовлення іншим людям.

 

     Я пропоную  в  місячний  термін провести повну ротацію членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення  як  таких, що  своєю  діяльністю  дискредитують в очах громадськості принципи свободи  слова,  і  припинити  процес  переліцензування  теле-  та радіокомпаній  до  отримання остаточної правової оцінки діяльності Національної ради  з  боку  Генеральної  прокуратури,  Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України.

 

     Більше того,  вони як державні службовці порушують закон, чим чинять корупційні діяння.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Анатолійовичу. Ми проголосували ваші два запити сьогодні...

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Степане  Богдановичу,  ви  тоді  теж  душитель свободи, вони душать слово, і ви душите слово.

 

     Я пропоную з метою усунення спекуляцій на політичному  грунті продовжити   чинність   усіх   виданих  ліцензій  на  мовлення  до закінчення парламентських виборів у березні  2002  року.  Тому  що зрозуміло,  що  наступ  на  свободу  слова  йде  саме  напередодні парламентських виборів.  І закликаю Президента  України  здійснити ротацію, тобто вигнати всіх тих, кого він призначив.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Анатолійовичу,  сподіваюсь,  що  ви вибачитесь  за   слово   "душитель"   стосовно   до   мене.   Юрію Анатолійовичу,  стільки свободи,  скільки маєте ви,  здається,  не мають дуже багато народних депутатів.

 

     Шановні колеги,  я  оголошую  пленарне  засідання  6  березня завершеним. Продовжимо роботу в пленарному режимі 18 квітня.

 

     Нагадую народним депутатам, що 10 квітня відбудеться День уряду.  Закликаю всіх до присутності  в цьому залі.

 

     Хай всім вам щастить! До побачення.