Стенограма пленарного засідання

21 березня 2001

 

                        ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  21  б е р е з н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Поки народні депутати готуються до реєстрації,  я  хотів  би, шановні  колеги,  від  вашого  імені поздоровити з днем народження нашого колегу Степуру Владислава Сергійовича (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі  пленарних   засідань   зареєстровано   359   народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги! Надійшли депутатські запити.

 

     Народного депутата  Віктора Горбачова - до Президента України у зв'язку з відсутністю реагування на звернення депутатів стосовно ратифікації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та заходів щодо збереження досягнутого рівня прав і  свобод  громадян України.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 163.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Алексєєва - до Голови Верховної Ради України стосовно правомірності віднесення переписки  народних депутатів  з  церковними  організаціями до документів,  що містять державну таємницю.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! Попередній запит народного депутата Горбачова (ми  проголосували  про  його  прийняття)  є  на адресу Президента України. Тому я повертаюсь до цього запиту.

 

     Я нагадую:  народного  депутата  Віктора   Горбачова   -   до Президента України у зв'язку з відсутністю реагування на звернення депутатів стосовно ратифікації  Європейської  хартії  регіональних мов  або  мов  меншин та заходів щодо збереження досягнутого рівня прав і свобод громадян України.

 

     Прошу народних   депутатів   визначитися   про    направлення Президенту України.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Групи народних депутатів (Богословська, Шаров та інші, усього 7 народних депутатів) - до Прем'єрміністра України  у  зв'язку  із зволіканням  розподілу  урядом  і  доведення  до  виконавців робіт обсягів  державних  централізованих  капіталовкладень,  визначених статтею 29 Закону про Державний бюджет України на 2001 рік.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 108.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Федора  Марамзіна  -  до Прем'єр-міністра України стосовно порушень законів про ціни  і  ціноутворення,  про оплату праці, про індексацію прибутків населення, необгрунтованого зростання цін та тарифів.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Бориса Кожина

- до  Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з  загрозою  руйнації системи  допризовної  підготовки  молоді  в  середніх   навчальних закладах України.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Романа Зварича

- до Генерального прокурора України про факти створення перешкод у діяльності   Дубнівського   спеціалізованого   навчально-виховного центру Рівненської області та переслідування його директора.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 88.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Юрія Ключковського - до міністра праці  та соціальної  політики  України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на  звернення  щодо  погодження  посадових  окладів  для   органів місцевого самоврядування Львівської області.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 98.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Віктора  Развадовського  -  до  міністра аграрної  політики  України   стосовно   фінансування   завершення будівництва  середньої  школи  в Житомирському районі Житомирської області.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Романа Зварича

- до  секретаря  Ради  національної  безпеки  та  оборони України, голови Служби  безпеки  України  щодо  фактів  проведення  навчань військовими підрозділами Чорноморського флоту Російської Федерації за межами відведених для цього територій в  Автономній  Республіці Крим.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України  інформую  про  реєстрацію нової  депутатської  групи  "Регіони  України".  В  її  складі  16 народних депутатів України.  Документ про персональний склад групи вам роздано.  Представляти депутатську групу уповноважено народних депутатів  України  Рибака  Володимира  Васильовича,  Юшк?   Ігоря Олеговича, Коновалюка Валерія Ілліча.

 

     У зв'язку   з  реєстрацією  цієї  групи  інформую  про  вихід народних  депутатів  України  із   складу   депутатської   фракції Народно-демократичної  партії  - Черновецького Леоніда Михайловича та Юшка Ігоря Олеговича; депутатської групи "Відродження регіонів"

-    Звягільського    Юхима    Леонідовича,   Матвієнкова   Сергія Анатолійовича,  Рибака  Володимира  Васильовича,  Тихонова  Сергія Андріяновича  та  Ткаленка  Івана  Івановича;  депутатської  групи "Трудова Україна" - Богатиренка Анатолія  Андрійовича,  Коновалюка Валерія  Ілліча,  Лєщинського  Олександра Олеговича та Янковського Миколи  Андрійовича.  Оголошую  повний  склад  депутатської  групи "Регіони України":  народні депутати Лєщинський, Коновалюк, Рибак, Звягільський,  Юшко,  Тихонов,  Матвієнков,  Ткаленко, Журавський, Кириченко,   Богатирьова,   Філіпчук,   Янковський,  Черновецький, Чукмасов, Богатиренко (Оплески).

 

     Шановні колеги!  Згідно з Регламентом у нас сьогодні  виступи народних депутатів, заяви, інформація. Тому прошу записатися.

 

     Прошу висвітити.

 

     Народний депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Народний  рух  України.  Прошу  передати  слово   народному депутату України Кендзьору Ярославу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги народні депутати!  Я не один раз у  нашій сесійній  залі  наголошував  на тому,  що,  на превеликий жаль,  в Україні не працює як належить закон щодо тих людей,  які порушують українське   законодавство.  Завжди  спрацьовує,  чи  в  більшості випадків спрацьовує,  політична кон'юнктура у ставленні до  людей, які скоїли навіть кримінальні злочини.  Я не раз нагадував про те, що напрацювала депутатська тимчасова слідча комісія,  яку створила Верховна  Рада,  по  розслідуванню  діяльності  колишнього  Голови Верховної Ради Олександра Ткаченка.  Матеріали комісії скеровані в Генеральну  прокуратуру  ще  в  липні  минулого року.  До сьогодні жодної реакції Генеральної прокуратури з приводу звіту  тимчасової слідчої  комісії,  де  зафіксовано,  м'яко  кажучи,  нераціональні витрати бюджетних грошей у розмірі 52 мільйонів, немає.

 

     Олександр Ткаченко,  колишній Голова  Верховної  Ради,  довго ходив у позапартійних. Перед слуханням Генерального прокурора тут, у  Верховній  Раді,   Олександр   Ткаченко,   підтверджуючи   тезу спрацьовування   політичної   кон'юнктури,   ввійшов   у   фракцію комуністів,  і ми знаємо,  що фракція комуністів не голосувала  за відставку,  за висловлення недовіри Генеральному прокурору.  Отже, ми бачимо абсолютно очевидний торг: Генеральна прокуратура обіцяє, мабуть, не чіпати Олександра Ткаченка, а фракція комуністів обіцяє не голосувати за відставку Генерального прокурора.

 

     Отже, якщо ми  будемо  й  далі  практикувати  ось  таке  наше ставлення до людей,  які порушують закон,  і буде спрацьовувати не закон, а політична кон'юнктура, зрозуміла річ, ми таких зловживань ніколи  в  нашій  державі  не  викорінимо.  Можна наводити ще дуже багато прикладів,  адже в нас є факти, коли правоохоронним органам відомо  про скоєння людиною правопорушень ще три-чотири роки тому, але її не чіпають.  Коли  проходить  певний  час  і  є  відповідна політична ситуація,  таку людину забирають до криміналу.  Отже,  я саме акцентую на  такій  проблемі,  яку  маємо  сьогодні  в  нашій державі.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Ніколаєнку. Наступний - депутат Костржевський.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська  область).  Шановні  народні  депутати!   Шановні гості! Фракція Соціалістичної партії України доручила мені зробити заяву з приводу ситуації в освіті України. Я розумію, що попередня заява колеги Кендзьора викликала жваву дискусію. Думаю, що вона не зовсім доречна.  Але я зроблю все-таки заяву  з  приводу  ситуації щодо освіти в Україні.

 

     Перед цим  я  хотів би звернутися до Віктора Володимировича і до  депутатів  з  приводу  побиття  народного  депутата  Валентини Семенюк.  Майже  20 народних депутатів звернулися до голови Служби безпеки з пропозицією порушити  кримінальну  справу  як  замах  на державного  діяча.  Проте  Служба  безпеки  України  тут не бачить замаху.  І я сьогодні звертаюся до Радченка Володимира  Івановича, щоб він усетаки відреагував на звернення народних депутатів.

 

     А тепер щодо освіти України. Ні для кого не секрет, що освіта

- це джерело,  яке  живить  державний  організм,  вона  забезпечує майбутнє нашої держави України.

 

     Проте процеси,  які  відбуваються  сьогодні  в галузі освіти, надзвичайно тривожать соціалістів. Є вони тривожними і кричущими.

 

     Перше. Матеріальне,   науковотехнічне,    навчально-методичне забезпечення  освіти  впродовж  останніх  кількох років (практично десяти) є таким,  яке унеможливлює проведення  нормальних  занять, нормального процесу навчання і виховання в навчальних закладах. Як фахівець  я  стверджую,  що  без  негайного  оновлення  необхідної матеріальнотехнічної  бази  навчання  в більшості наших навчальних закладів іде не навчання,  а профанація.  І ті добрі перші  спроби Міністерства  освіти  по  комп'ютеризації  і таке інше не врятують ситуації.

 

     Друге. Соціальний захист працівників освіти,  заробітна плата працівників освіти.  Те підвищення заробітної плати,  яке сьогодні розпочалося,  є просто знущанням.  Тому що  в  1996  році  вчитель отримував 65 доларів,  а сьогодні після підвищення буде отримувати 30.

 

     Я хочу сказати,  що в значній частині  регіонів,  зокрема  на Херсонщині,   Кіровоградщині  тощо,  погашення  боргів  у  першому кварталі не відбудеться і підвищення  заробітної  плати  також  не відбудеться.

 

     І нарешті,  мова  про об'єкт навчання і виховання - про наших дітей.  Діти в навчальних закладах, профтехучилищах, школах, вузах голодують,  спортивні  секції  не працюють.  Руйнують нашу систему непродумані спроби щодо елітного  навчання.  Те,  що  ми  сьогодні створимо  елітарне  навчання,  нашкодить  нашій державі,  оскільки розумні, толкові діти відсторонюються від процесу навчання.

 

     Що робити?  Другий з'їзд  освітян  буде  в  жовтні.  Потрібно негайно   розпочати   широке   громадське   обговорення,   реально проаналізувати  стан  в  освіті  і  урядові  вжити   заходи   щодо підвищення фінансування освіти, внести зміни до бюджету за рахунок введення державної монополії на спирт,  горілку, газ тощо. Якщо ми не створимо потужну індустрію освіти, то ніякі реформи з переходом на бальну,  семестрову систему нічого не дадуть.  Потрібні  якісні зміни.

 

     Запрошую до  діалогу  представників усіх фракцій.  Розпочнемо широке обговорення освітянських процесів у нашій країні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Костржевський.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   будівництва,  транспорту  і  зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! У своєму виступі я хотів би привернути  вашу  увагу,  увагу  уряду,  увагу  громадськості   до проблем,  які зачіпають усі верстви населення, всю економіку нашої держави,  проблеми фінансування дорожнього господарства в Україні. Ці   проблеми   безпосередньо   впливають   на   обороноздатність, міжнародний імідж, безпеку нашої держави.

 

     Сьогодні, в епоху  бурхливого  розвитку  світової  економіки, глибокої  інтеграції та глобалізації роль автодорожнього комплексу невпинно зростає.  Обсяги вантажів,  що  перевозяться  автошляхами нашої країни, зростають із року в рік.

 

     Дякуючи своєму географічному положенню, Україна займає чільне місце  серед  країн  Європи  за  своїм   транзитним   потенціалом. Територією  нашої  країни проходять п'ять міжнародних транспортних коридорів.  На  сьогодні  найболючішими  проблемами  в  дорожньому господарстві  України  є  проблема  усвідомлення  на  всіх  рівнях державної влади визначального  значення  автошляхів  для  розвитку країни і, як наслідок, проблема фінансування доріг.

 

     Протягом останніх  років кілька разів змінювалася законодавча база,  на  основі  якої  уряд  розробляв   бюджет   і   здійснював фінансування автодорожнього комплексу. Аналіз надходжень коштів до Укравтодору  свідчить,  що  жодного  разу  100  процентів  коштів, передбачених  у  державних  бюджетах,  на рахунки не надходило.  У результаті прийнятих  законів  фінансування  дорожнього  комплексу зменшилося за три роки в 4,5 раза: з 650 до 140 мільйонів доларів. В Україні на душу населення на кожний кілометр дороги витрачається коштів у 4,5 раза менше, ніж навіть у Росії.

 

     Зважаючи на   вищевикладене,   хочу  висловити  своє  глибоке занепокоєння ситуацією,  що склалася  в  автодорожньому  комплексі України.  Хочу звернути увагу Кабінету Міністрів (і закликаю вас у цьому підтримати мене),  органів виконавчої влади всіх  рівнів  на неприпустимість  недофінансування  статей  бюджету,  пов'язаних  з фінансуванням дорожнього господарства.

 

     Пропоную доручити Кабінету Міністрів при розробці бюджету  на 2002   рік   передбачити   збільшити  фінансування  автодорожнього комплексу. Доручити Комітету з питань бюджету при розробці проекту Бюджетної резолюції на 2002 рік передбачити збільшення видатків на потреби дорожнього господарства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Мазур.  Наступна   -   депутат Вітренко.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передать слово депутату Чародееву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Уважаемые депутаты!  Уважаемый  президиум!  Виктор Владимирович! Вчера депутат от Компартии интересовался, почему вас нет.  И я скажу,  что он это делал напрасно.  Вы так же бездарно и недобросовестно ведете сессию, как и Гавриш, как и Плющ.

 

     У меня чашу терпения переполнило,  когда вчера за 15 минут до окончания Гавриш прервал вопрос (было четыре выступающих) и начали новый  вопрос.  Кому был нужен скомканный вопрос?  Поднимите руку, кто ответит, кроме Онопенко, докладчика, о чем шла речь вообще?

 

     Я понимаю,  вы  незаконно  захватили,   подло   и   преступно захватили власть.  Такое в истории было. Но не все самозванцы были идиотами и не все дураками и даже приносили  иногда  пользу  своей родине. Но не так же, как вы это делаете.

 

     Зачем нужен спикер, если не хватает ума? Если два докладчика, то надо сократить вопросы.  Вопросы задаются зачем?  Вы же знаете, ну для прикола,  так,  как вот это сублимированное,  изуродованное выступление.  Недаром в Индии говорят: "Умный не спрашивает, умный сам постигает сущность вещей."

 

     Как-то экономьте  время  на  чем-то  другом,  а то обрываем в пятницу,  обрываем в среду.  А вы экономите на том,  на чем нельзя экономить.  К  вам  вопрос  как  к специалисту по конституционному праву и лидеру Социал-демократической партии.  В какой европейской стране   такой  регламент,  что  три  минуты  выступать?  В  каком регламенте,  что  час,  независимо  от  количества  докладчиков  и содокладчиков? Назовите страну. Я сейчас сем депутатский мандат и покину зал,  и обещаю никогда  не  баллотироваться.  Вы  этого  не сделаете. Так зачем вы сидите тогда?

 

     Вот он   ругает  Ткаченко  за  нерациональные  растраты.  Так Ткаченко и столовую строил,  и здание. А тут же при вас, при Плюще гвоздя не забили, гвоздя!

 

     Иоффе участвовал в фашистском перевороте,  всем говорил: "Это потому,  что четыре года назад Мороз не дал мне машины".  А сейчас машины  не  дают  сплошь  и  рядом  или дали сегодня вообще вконец поломанную. Что творится, что вы допускаете?!

 

     Или тот  ваш  ставленник  облезлый  учитель  пения  Коваль  - руховец, ну, посмотрите, что творится, какие документы подаются?!

 

     Или то,  что на балконы понапустили всякий сброд.  Я понимаю, может,  не надо  вешать  лозунги.  А  что  плохого  повесили?  "За Украину", не за союз Украины и Белоруссии - за Украину!

 

     И весь   этот   руховский  сброд,  вся  эта  голубая  петушня набросились и  женщину  ударили.  И  семь  человек  по  телевизору видели:  будущий  вождь вместо Удовенко (пророчат же этого Косива, интимного  друга  Кендзера),   будущий   племенной   вождь   этого удовенковского   Руха,   вы   видели,  как  с  истерикой  избивал. Нормально, все нормально, все можно!

 

     Как вчера обявил Премьер,  он готов усилить кадры в Кабинете Министров,  если это укрепит "більшість". Это как, кому он даст, - оппозиции?  Так эта оппозиция - и так борьба нанайских  мальчиков, как в советское время было модно: один актер изображал двоих. Кому это надо?

 

     Вы давайте выбирайте "більшість",  а  то  этот  малыш  Карпов где-то  прячется  по  углам,  Плющ  впал в долгую спячку,  пока не станет  ясно:  уходит  Президент   или   уходит   Ющенко.   И   вы бездельничаете тут!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний    депутат    Вітренко.    Наступний   - Райковський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Сегодня  состоится  заседание  Комитета  по   вопросам экономической   политики  и  управления  народным  хозяйством,  на котором  будет  заслушиваться  вопрос  о  политике  государства  в области  жилищнокоммунального  хозяйства,  и  комитет  приступит к рассмотрению отчета правительства.

 

     То, что  открылось  нам,  а  я  вхожу  в  рабочую  группу  по подготовке   этих  документов,  -  это  просто  чудовищные  факты, чудовищные.

 

     Виктор Владимирович,  или Верховный  Совет  начнет  работать, изучая  ситуацию  в  стране  и  защищая интересы избирателей,  или Верховный  Совет  полностью  выродится  в  биржу.   Тогда   дальше продолжатся покупкиперепокупки депутатов, тогда дальше продолжатся торги за коалиционное правительство,  торги - оставлять Ющенко или не  оставлять  Ющенко,  и  Верховный  Совет будет уходить от своей прямой ответственности.

 

     Что обнаруживается? Представляет Ющенко отчет. Оказывается, в Украине идут реформи "заради добробуту".  Падает благосостояние по Украине  в  целом  и  в  частности  у   подавляющего   большинства населения.   Бюджет  провален,  особенно  все  социальные  статьи. Макроэкономические показатели  достигнуты  только  через  раздутый экспорт,  а  экспорт только за счет черной и цветной металлургии и химии,  прежде всего за счет вывоза металлолома.  Наростает  износ основных фондов, разрушаются основы экономики, вымирает население, потому что не получает заработной платы и пенсии в соответствии со стоимостью жизни.

 

     Правительство пошло,  на мой взгляд,  на прямое преступление. Мы с вами приняли Закон о социальной помощи  семьям  с  детьми,  а правительство 12 января этого года приняло свое постановление 14 и уменьшило все законодательно установленные нормы детям-инвалидам в

4-5 раз.  Правительство распространяет в стране миф о том, что оно работает успешно.  И парламент вместо  того,  чтобы  определиться, какую  идеологию  реформ  проводить  в  Украине  (где  эти  основы внутренней и внешней политики, которые парламент обязан принять? А правительство обязано выполнять то,  что принимает парламент),  от этого устраняется.

 

     Виктор Владимирович, я еще раз прошу вас осознать серьезность момента.  В зале начинаются просто торги:  оставлять Ющенко или не оставлять.  Тут идет цена жизни 49  миллионов  населения  Украины. Украина  как  государство  будет  или  не  будет,  или до конца ее разрушат,  а  потом  скупят  по  частям  те  заокеанские  патроны, которые, оказывается, сильно переживают за ситуацию в Украине?

 

     Я прошу,   чтобы   парламент   сейчас   занялся  именно  этим безотлагательным вопросом,  чтобы мы заслушали Счетную  палату  по итогам   проверки   выполнения   бюджета   за  2000  год,  создали следственную   комиссию   по   сличению   документов:    "послання Президента"  и  отчета  правительства  -  совершенно  разных  двух документов,  и чтобы мы выходили на принятие кардинальных законов, которые могли бы изменить ситуацию в стране в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат Райковський. Наступний - депутат Сафронов.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово народному депутату Баулину.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).   Фракция   коммунистов.   Координатор   межфракционного депутатского обединения "ЗУБР".  Уважаемые коллеги!  Вчера с этой трибуны уже было обявлено о том,  что в минувшую пятницу в здании Верховного  Совета  Украины  прошло  первое  международное рабочее совещание депутатов Национального  собрания  Республики  Беларусь, Государственной   Думы  Российской  Федерации,  Верховного  Совета Украины "За союз Украины, Белоруссии и России".

 

     Символично, что совещание состоялось накануне 10-й  годовщины всесоюзного   референдума,   на  котором  подавляющее  большинство граждан Украины однозначно выразили свое  желание  жить  в  едином государстве вместе с другими народами обновленного союза.  То было естественное стремление,  основанное на исторической  сути  нашего совместного  проживания с братскими народами.  Когда мы едины,  мы сильны и богаты, нам было, чем гордиться и что беречь.

 

     Однако предательство правящей верхушки растоптало волю людей. Союз  Советских Социалистических Республик был преступно разрушен, что самым пагубным образом отразилось на развитии всех  населяющих его народов, прежде всего Украины. Подорванная экономика, миллионы безработных, сокращение населения на несколько миллионов. Да разве перечислить  все  беды,  которые свалились на Украину в результате разрушения СССР?  В этих условиях большинство граждан Украины  уже не   верят  в  мифы  о  том,  что  можно  "самостійно"  эффективно реформировать экономику,  добиться быстрого  роста  благосостояния народа.

 

     Какой же  выход  из  исторического  тупика,  куда нас завели? Маяком для  нас  является  начавшийся  процесс  единения  братских народов,  который  демонстрируют  Республика Беларусь и Российская Федерация,  создавшие совместный союз.  К нему  могла  бы  активно подключиться Украина, другие бывшие республики СССР.

 

     Однако правящие  элиты  не  хотят осознавать эту историческую необходимость.  Поэтому   неслучайно   первым   в   повестке   дня международного  рабочего  совещания  парламентариев трех стран был вопрос о перспективах присоединения Украины к Союзу  Белоруссии  и России.

 

     Для реализации  этого  пути и в Украине,  и в других братских республиках нужна мощная общественно-политическая сила,  движение, которому    поверят   люди,   которое   сможет   взять   на   себя ответственность и повести Украину к возрождению в  союзе  братских народов.  Путь  к  нашему единству начат - созданием 16 марта сего года международного  депутатского  обединения  за  союз  Украины, Белоруссии  и  России,  сокращенно "ЗУБР".  Это обединение должно стать основой одноименного общественнополитического  движения.  Об этом  говорится  в  итоговом  коммюнике  Киевского  международного рабочего совещания парламентариев.

 

     В заключение хочу  отметить  следующее.  Наши  противники  из национал-социалистического  лагеря  все  время упрекают,  что идея союза мертва,  что о ней говорят только бабушки и коммунисты.  Это неправда!

 

     Идея союза жива и будет получать все большую поддержку.  Ведь характерно,  что на международном совещании парламентариев за стол переговоров   сели   представители   различных  политических  сил, осознающие необходимость и неизбежность союза Украины,  Белоруссии и  России,  а  также  других  народов,  исторически связавших свою судьбу со славянской государственностью (Шум у залі).

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сафронов.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово Тарану (Терену).

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги!  На превеликий жаль,  є  нагальна потреба повернутися до дій правоохоронних органів 9 березня.

 

     Тоді після  демонстрації  без  жодних законних підстав хапали всіх, хто лише потрапляв під руку, і не лише на вокзалі.

 

     Ось лише  один  приклад.  У  лікарні  із  струсом  мозку   та численними  забійними  травмами  завершив  мирну  прогулянку  біля республіканського стадіону учитель  історії  Володимир  Головатий. Він не є членом ніякого політичного об'єднання, ніякої партії, він ніколи не брав участі в акції "Україна  без  Кучми".  Його  просто схопили,  штовхнули  на  землю,  почали  бити  кийками  і,  як він свідчить,  коли кинули його в машину,  то  в  машині  знову  били, причому  кинули  туди  і старих людей,  які абсолютно вже не могли бути причетними до цієї акції.

 

     Шановні колеги!  Я говорю тільки про ті  дані,  що  вже  були оприлюднені   в   пресі.   Ось  дані  сайту  "Майдан-інформ".  Тут наводяться списки прізвищ  людей,  які  безвісти  пропали.  Велику тривогу викликає опублікована інформація про те, що з 9-10 березня в моргах Києва  знаходяться  19  тіл  молодих  людей  переважно  з черепно-мозковими травмами.

 

     Ще один  епізод,  про  який широко повідомляють газети.  Один чоловік,  рятуючись від міліції,  потрапив  під  машину.  Підоспів "Беркут",  і  людину,  яку  витягли з-під машини,  почали забивати ногами. Цього чоловіка в лікарні знайти не вдалося.

 

     Прикладів, на жаль,  дуже багато.  Я хочу запитати: хто за це відповість?  Хто  винен в організації масового полювання на людей? Хто  відкриє,  бодай,  одну  кримінальну  справу?  До  речі,   про вчорашній  лицемірний  мітинг так званих ветеранів міліції,  серед яких більше було молодих людей у шкіряних куртках,  з вигляду яких не скажеш,  що їх хвилюють пенсії.  Так от,  шановні колеги, хто з вас є киянином,  пригадайте:  аналогічний мітинг був організований ще  в  1990  році,  коли так звані правоохоронці обурювалися діями Степана Хмари.  Тоді теж були заклики  захистити  міліцію,  а  тим часом Степана Хмару кинули у в'язницю, в камеру, в якій сьогодні - Юлія Тимошенко. Тобто маємо традицію, коли погромники прикидаються безневинними  ягнятами,  і  маємо  до  того  ще  й  таку суспільну атмосферу,  коли,  наприклад,  президент Національної телекомпанії Долганов  у своїх передачах використовує записи таємно підслуханих розмов депутатів.

 

     І останнє.  Шановний Вікторе Володимировичу,  вчора у порядку денному  стояло  питання  про  зміни до Регламенту - законопроект, який вносився народними депутатами Косаківським  і  Турчиновим,  а сьогодні чомусь воно випало.  Я би дуже вас просив, щоб це питання було в порядку денному,  і його треба сьогодні обговорити,  завтра прийняти з нього рішення.

 

     На жаль, часу мало, щоб сказати про все те, що діється.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Увімкніть мікрофон   народного   депутата   Пустовойтова  для репліки.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Наша і моя відповідь Керзону,  вибачайте,  Кендзьору.  Я вже казав представникам Руху:  розберіться у себе,  хто кого продає і хто  з ким   домовляється.   А  стосовно  комуністів  скажу  ще  раз:  не витрачайте, куме, сили і сідайте на дно. Компартія не та політична сила, якою можна маніпулювати і яку можна залякати.

 

     А щодо буржуазної держави, яку ви, на жаль, назвали Україною, то скажу таке: який будівничий, така й держава. Адже, якщо мені не зраджує пам'ять, біля витоків цієї держави стояв і стоїть Рух.

 

     І останнє,  ідеї  Керзона  -  Кендзьора у нас в парламенті не пройдуть.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно  з  Регламентом  народні   депутати,   які записались,  отримали можливість виступити.  Нагадую,  що сьогодні для виступів, заяв і оголошень відведено не 45, а 30 хвилин (Шум у залі). Тому що так записано в Регламенті.

 

     Шановні колеги,  стосовно  виступів  народних  депутатів щодо інформації  народного  депутата  Ніколаєнка  я   пропоную   колезі Ніколаєнку   підготувати   відповідні   проекти   постанови   щодо вдосконалення діяльності системи освіти  і  вирішення  питань,  на яких акцентувалося у його виступі.

 

     Щодо виступу  народного  депутата  Вітренко.  Я  теж пропоную Наталії Михайлівні підготувати відповідні проекти  рішень  і  щодо доручень,   і   щодо  заслуховування  Рахункової  палати,  і  щодо пропозицій створити слідчі комісії.

 

     Стосовно виступу народного депутата Тарана  (Терена)  я  хочу сказати,  що  порядок денний сформований на сьогодні,  питання про внесення змін до Регламенту стоїть у порядку денному сьомої сесії, і найближчими днями ми це питання сформулюємо і розглянемо - або в п'ятницю,   або   наступного   пленарного   тижня,   коли   будуть вирішуватися питання.

 

     Я розумію, що питання було вчора в порядку денному, але вчора були й інші питання,  які теж  не  розглянуті.  Тому  таким  чином сформовано порядок денний.

 

     Шановні колеги,   переходимо   до   розгляду  питань  порядку денного.  Увімкніть  мікрофон  народного  депутата   Ратушного   з процедури.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності (виборчий округ 164,  Тернопільська область).  Тут мені нагадав головуючий про Регламент,  то я йому хочу  нагадати  також про  Регламент:  в  обов'язки головуючого входить регулювати,  щоб депутати чітко вкладалися в регламент. Я мав виступати за записом, але  мене  не  дивує,  що Віктор Володимирович не знайшов для мене такої можливості, водночас додаючи моїм колегам, таким як Вітренко й іншим по 20 і більше секунд.

 

     Тому я  прошу  головуючого  дотримуватися і своїх обов'язків, які на нього покладені Регламентом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  колего  Ратушний,  за  зауваження.  Я   з великим  задоволенням  буду  дотримуватися  регламенту  і вимикати мікрофон одразу, як мине три хвилини.

 

     Але хотів би вам нагадати,  що  я  вас  не  бачив  наступним, наступними  мали  виступати Попеску і Матвієнков.  Так що будь-які дії стосовно вас,  якщо ви вважаєте, що вони скориговані, то це не так.  Ще  раз  нагадую:  згідно  з  Регламентом  сьогодні для заяв відведено 30 хвилин.  А ми перебрали час і,  бачите скільки, уже - 38 хвилин.

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     -------------

 

     Слухається проект   Закону  про  спеціальну  економічну  зону "Закарпаття".  Доповідає заступник міністра економіки Шумило  Ігор Анатолійович. Будь ласка, Ігоре Анатолійовичу.

 

     ШУМИЛО І.А.,  заступник міністра економіки України.  Шановний пане головуючий!  Шановні народні  депутати!  Сьогодні  у  порядку денному   засідання  -  обговорення  проекту  Закону  України  про спеціальну економічну зону  "Закарпаття",  який,  як  відомо,  вже розглядався  наприкінці  грудня  1998  року на засіданні Верховної Ради в першому читанні,  але,  на жаль,  тоді не був схвалений, не дібравши декілька голосів.

 

     Які передумови та мета створення спеціальної економічної зони "Закарпаття"?  Як вам відомо,  Закарпатська область була і поки що залишається регіоном з низьким рівнем розвитку продуктивних сил, з обмеженими фінансовими ресурсами і  надлишком  трудових  ресурсів, територією       з       екстремальними      умовами      розвитку сільськогосподарського комплексу, де дві третини становить гірська місцевість.

 

     Крім того,    катастрофічну    руйнацію   економіки   області спричинили стихійні лиха,  повені  в  листопаді  1998  року  та  в березні поточного року.

 

     Водночас область має всі можливості для стійкого розвитку. Це насамперед вигідне економічне розташування,  наявність достатнього ресурсного  потенціалу  - природного,  мінерального,  сировинного, трудового та низький рівень їх освоєння,  розгалужена  транспортна мережа та розвинута прикордонна інфраструктура.

 

     Головними факторами  створення  зони  є:  вигідне географічне положення;  близькість  кордонів  з  чотирма   східноєвропейськими державами, що є перехрестям торгових, підприємницьких, економічних шляхів;   необхідність   завантаження    потужного    залізничного мегаполісу   МукачевеБатіво-Чоп-Ужгород;  забезпечення  потенційно значущих  обсягів  повітряних   перевезень   аеродрому   Мукачеве; будівництво автомагістралі ЛіссабонБудапешт-Чоп-Київ; необхідність переорієнтації  промислового,  сільськогосподарського  виробництва Закарпаття  на  глибоку  переробку  місцевої  сировини  з випуском кінцевої  продукції;  пошук   дієвих   шляхів   підвищення   рівня зайнятості   населення   та   ліквідації   безробіття;  ліквідація наслідків повені.

 

     Проектом закону    передбачається    створення    спеціальної економічної  зони  "Закарпаття"  строком  на  30  років  на  п'яти відокремлених   територіях   загальною   площею   737,9   гектара, розташованих  в  Ужгородському,  Мукачівському  районах  та  місті Мукачеві.

 

     Передбачається створення потужного транспортно-складського та виробничого комплексу,  де планується розміщення підприємств,  які здійснюють  операції  з  обслуговування  транзитних  вантажів,  їх зберігання,  сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг,  які застосовують новітні технології  з метою  виробництва  товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок.

 

     Слід зазначити,  що  на  виконання   указу   Президента   про спеціальну  економічну  зону  "Закарпаття"  вже створено необхідну нормативноправову    базу,    вирішені    організаційні    питання функціонування спеціальної економічної зони "Закарпаття".

 

     На сьогодні   на   території   спеціальної  економічної  зони реалізується чотири  інвестиційні  проекти,  зокрема,  з  розвитку транспортної   структури  на  залізничних  прикордонних  переходах Закарпатської  області.  Загальна  кошторисна  вартість   проектів становить  близько  9  мільйонів.  Фактично  залучено 1,8 мільйона доларів США.  Реалізація  тільки  цих  проектів  дасть  можливість створити 2,5 тисячі та зберегти 1,3 тисячі робочих місць.

 

     У даний   час  на  розгляді  органу  господарського  розвитку Закарпаття - ще 10 інвестиційних проектів, які реалізовуватимуться в  таких  галузях,  як  машинобудування,  харчова промисловість та перероблення сільгосппродуктів,  легка та  обробна  промисловість. Загальна  сума  інвестицій  по  цих  проектах  складає  близько 30 мільйонів доларів США.  Реалізація цих проектів  дасть  можливість створити понад дві тисячі робочих місць.

 

     У цілому за 10 років діяльності спеціальної економічної зони, за  оцінками,   передбачається   залучити   інвестицій   загальною кошторисною  вартістю  близько 300 мільйонів доларів США,  де буде зареєстровано близько  60  суб'єктів  підприємницької  діяльності, передбачається  створення  та  збереження  понад  8  тисяч робочих місць,  вироблення продукції та надання послуг загальною  вартістю більше 70 мільйонів доларів у середньому на рік.

 

     Але зрозуміло,  що  це  все  може бути зроблено і забезпечено тільки у разі прийняття відповідного закону.

 

     Хочу зазначити,   що    стан    функціонування    спеціальної економічної зони "Закарпаття" було розглянуто в листопаді минулого року на засіданні спільної парламентської урядової комісії,  та за результатами  розгляду  рекомендовано  Верховній  Раді  прискорити розгляд проекту Закону  України  про  спеціальну  економічну  зону "Закарпаття".

 

     Прийняття Закону   України  про  спеціальну  економічну  зону "Закарпаття"  буде  одним  із  важливих  чинників   по   вирішенню нагальних  проблем області,  зокрема,  ліквідації наслідків повені 1998 та весни 2001 років.

 

     Просимо підтримати прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання  до  Ігоря  Анатолійовича? Будь ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Ратушний. Наступний - депутат Чародєєв.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  З огляду на те, що ми з головуючим все-таки не домовилися з питань регламенту, то я хочу поінформувати, що Віктор Володимирович  увів  в  оману  зал.  Справді,  наступним  згідно з комп'ютером стояв все-таки депутат Ратушний.  А тут, я не знаю, чи комп'ютер  головуючого  неправду говорить,  чи головуючий говорить неправду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  колего Ратушний.  Дійсно, на комп'ютері у головуючого був наступний Попеску,  а не Ратушний, але в дійсності записався Ратушний.  Я підтверджую його слова.  Депутат  Чародєєв. Наступний - депутат Сінько.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Прошу передать слово депутату Мазур.

 

     МАЗУР О.А.  Уважаемый докладчик, я просмотрела законопроект и не увидела в нем ничего по поводу тех событий,  которые происходят в Закарпатье.  Гидрометцентр передает,  что еще как минимум десять лет Закарпатье будет зоной стихийного бедствия,  поскольку там шла вырубка  лесов  и  так  далее.  Почему  в  проекте  нет акцента на приоритетном  развитии  экологической  безопасности  и  укреплении дамб?  Ведь  главной  целью этого законопроекта должно быть именно укрепление безопасности - экологической,  экономической  и  вообще жизни человека, который проживает на этой территории.

 

     ШУМИЛО І.А.  Дякую за питання. Я хочу нагадати, що цей проект закону був розроблений ще в 1998  році.  Він  повністю  відповідає змісту прийнятого перед цим указу Президента.  Ви привернули увагу до дуже важливих регіональних питань Закарпатської області, і вони будуть   вирішуватись,   у  тому  числі  завдяки  створенню  нових виробництв і залученню на них людей,  які живуть у цих селах, які, на жаль,  зазнають підтоплення. Тобто створюватимуться нові робочі місця у спеціальній економічній зоні "Закарпаття".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сінько. Наступний - депутат Чиж.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Ігоре Анатолійовичу, у мене таке питання. Створили вільну економічну зону в Закарпатті, розпродали ліс, і Закарпаття потонуло. Це ми створюємо цю зону для того,  щоб продати що - воду і гори?  Чи щоб через Закарпаття  все барахло   сюди   перевалювали  разом  з  м'ясом  худоби,  ураженої коров'ячим сказом  і  ящуром?  Якщо  це  так,  то  давайте  будемо голосувати.

 

     Я вважаю, що сьогодні створення вільної економічної зони - це питання є важливим для Закарпаття.  Але я хотів би,  щоб воно було більш чітко сформульовано.

 

     ШУМИЛО І.А.  Дякую за запитання.  З вашого дозволу я нагадаю, що входить до спеціальної економічної зони "Закарпаття":  автопорт Чоп  та  прилегла  до нього територія - 509 гектарів;  аеродромний комплекс та прилеглі території - 212  гектарів  поблизу  Мукачева; Чопський  перевантажувальний  район - комплекс об'єктів залізниці, розташований   на   площі   близько   8   гектарів;   Мукачівський перевантажувальний  район  -  комплекс  об'єктів,  розташований на площі близько 6,5 гектара; Ужгородський перевантажувальний район - комплекс об'єктів, розташований на площі 2,25 гектара.

 

     Тобто ви   бачите,   що   це   території,  які  безпосередньо передбачені  для  розміщення  перевантажувальних  та  транспортних робіт.  І  тут  не  йдеться  про  те,  що  на  цих  територіях вже провадилися вирубки лісу,  тим більше це  передбачається  для  тих цілей,  про  які  ви  сказали.  Тобто  це  території,  які  будуть спеціальним чином обгороджені, які матимуть усі ознаки економічних зон,  і  вони  працюватимуть  для  збільшення  виробництва за тими напрямами, про які я вже сказав у своєму виступі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж. Наступний - Роєнко.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).   Дякую.   Деражнянський    виборчий    округ,    партія Всеукраїнського  об'єднання "Справедливість".  Я хотів би запитати вас,  Ігоре Анатолійовичу,  що стало головною причиною неприйняття законопроекту під час минулого його розгляду? Це перше запитання.

 

     І друге.   Як  мені  відомо,  фактичні  господарі  світу,  що управляють навіть політичними процесами  в  Україні,  сьогодні  це всім  зрозуміло,  категорично  виступають  проти  такої політики в Україні  щодо  спеціальних  економічних  зон.  Це  і   Міжнародний валютний   фонд,   і  Світовий  банк,  і  американці  з  усіма  їх інститутами.  То як ви нам будете проводити  цей  закон  в  умовах такого  неприйняття фактичних господарів,  у тому числі в Україні? Дякую.

 

     ШУМИЛО І.А.  Я думаю, що і ви, і більшість у цьому залі все ж таки  вважають,  що  господар в Україні - український народ,  а не іноземці.  І позиція уряду ви бачите яка: я на трибуні представляю цей проект закону. Ми вбачаємо, що справді для Закарпаття, для тих місцевостей,  які визначені, - це надзвичайно важливий, необхідний крок  для  збільшення виробництва і створення нових робочих місць. Це моя відповідь на ваше друге запитання.

 

     Щодо першого запитання.  Фактично питання,  які  порушувалися під час обговорення в 1998 році,  як я розумію, полягали в одному: що прийняття законів щодо вільних економічних зон не  дає  важелів для  розвитку  економіки  регіонів.  Я  не  можу з цим погодитися. Досвід створення вільних економічних зон,  територій пріоритетного розвитку показує, що коли правильно визначені такі території, коли місцева  влада  ефективно  працює  з   інвесторами,   то   суттєво збільшуються інвестиції, створюються нові робочі місця. Я назвав у своєму виступі,  що створено вже зараз,  у тому числі на території спеціальної  економічної зони "Закарпаття" і перспективи,  які там можуть бути.

 

     І ще дозволю собі просто нагадати про  спеціальні  економічні території,  наприклад  по  "Закарпаттю",  таке.  Вже зараз за цими невеликими проектами вартість наданих пільг - 600 тисяч гривень, і водночас   надходження   до   бюджету   від  діяльності,  яка  там запроваджена,  становить понад 2 мільйони  гривень.  У  цілому  по вільних  економічних  зонах  пільги,  які  надані,  становлять  66 мільйонів,  тоді як отримано від зростання економічної активності, від  збільшення  виробництва,  якого до цього не було,  до бюджету 90,4 мільйона.  Це доводить на практиці правильність вибору,  адже стимулює  зростання економічної активності,  і це особливо важливо для депресивних регіонів.  Це відповідь і на  перше,  і  на  друге запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний доповідачу!  Я пам'ятаю радянське Закарпаття,  бо в мене там  живе сестра із сім'єю,  і я там не раз бував як тоді,  так і тепер.  Це була  сильна  область  як  щодо  виробництва,  так  і  соціального захисту.

 

     Сьогодні Закарпаття  стало  злиденним  та  ще  і  знищеним як екологічно,  так і соціально. А про виробництво і говорити нічого. Наживаються й на людському горі, й на стихійному лихові.

 

     У мене  в  зв'язку  з  цим запитання:  як ви вважаєте,  чи не потрібно нам відкласти прийняття цього закону  до  тих  пір,  поки слідча  комісія не доповість Верховній Раді України,  і щодо цього буде прийняте рішення Верховної  Радою  України,  про  розкрадання коштів,  які  виділялись на подолання стихійного лиха в 1998 році, тому що це саме трапиться,  я на сто відсотків впевнений,  і цього року з подоланням стихійного лиха.

 

     Дякую.

 

     ШУМИЛО І.А. Дякую за питання. Мабуть, ще раз треба привернути увагу до того,  що таке "спеціальна економічна  зона  Закарпаття". Йдеться  про  невеличку  територію  -  п'ять  ділянок,  хоча  вони зосереджені в трьох місцях, площею трохи більше 700 гектарів. І це території, які в даному випадку вже значною мірою готові для того, щоб  приймати  інвестиції,  працювати  з  цими  інвестиціями   для створення виробництва.

 

     Я просив  би  вас  не  ув'язувати це з такими питаннями,  які турбують і вас,  і інших  депутатів,  у  цілому  по  Закарпатській області,  а  якомога швидше прийняти рішення щодо цієї спеціальної економічної зони.

 

     Я вважаю,  що Україна,  і  зокрема  Закарпаття,  дуже  багато втратила від того,  що ці рішення не були прийняті ще тоді, в 1998 році.  Бо,  спілкуючись,  я переконався,  що  все  одно  інвестори чекають рішення Верховної Ради, вони чекають стабільності, і закон таку стабільність дає,  про що  свідчить  і  досвід  роботи  інших спеціальних  економічних зон,  де в перші ж місяці після прийняття закону відбувається спрямування в них інвестицій.

 

     Ми спілкувались з працівниками Закарпаття,  та сама  ситуація тут  і нині.  Є інвестиції,  які готові туди прийти,  які створять нові виробництва.  Йдеться про невелику, як я сказав, територію. І я прошу прийняти цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Анатолійовичу, сідайте, будь ласка.

 

     ШУМИЛО І.А. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    для    співдоповіді   надається   голові підкомітету Комітету з  питань  економічної  політики,  управління народним   господарством,   власності   та   інвестицій   Петренку Володимиру Оникійовичу. Будь ласка, Володимире Оникійовичу.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні колеги,  спільна парламентсько-урядова комісія з  вивчення роботи спеціальних економічних зон побувала в Закарпатті,  вивчила стан  виконання  указу  Президента   про   створення   спеціальної економічної  зони  "Закарпаття"  і  на  своєму  засіданні прийняла рішення  про  необхідність  врегулювання  діяльності   спеціальної економічної зони "Закарпаття" спеціальним законом.

 

     Комітет з питань економічної політики розглянув проект Закону про спеціальну економічну зону "Закарпаття" і рекомендує Верховній Раді прийняти цей проект у першому читанні.

 

     Важливе географічне   положення  Закарпатської  області  дало можливість  навіть  на  основі  указу  Президента  про  спеціальну економічну  зону  "Закарпаття" реалізувати інвестиційні проекти на суму понад 11 мільйонів доларів США,  про  що  вже  було  детально сказано.

 

     Від себе хочу тільки додати, що законодавча неврегульованість стримує  інвесторів  і   вони   чекають   більш   стабільного   та обгрунтованого законодавчого забезпечення.

 

     Враховуючи вищесказане та ті обставини,  що у Закарпатті дуже багато безробітних,  - до речі,  це один з регіонів України,  який має  приріст  населення,  -  та  що  цей  регіон періодично зазнає великих втрат від стихійного лиха,  закликаю вас,  шановні колеги, прийняти  проект  закону  в  першому  читанні  і  дати  можливість комітету доопрацювати його з урахуванням ваших зауважень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до  Володимира  Оникійовича?  Будь ласка, запишіться.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Гуцол. Наступний Абрамов.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко".  Шановний доповідачу,  хочу  наголосити,  що  екологічна партія України "Захист" дуже занепокоєна екологічною катастрофою в Закарпатті. Тому в мене декілька запитань.

 

     Перше. Яка практична  фінансова  вигода  бюджету  Закарпаття? Тому що, як ніколи, потрібні кошти в Закарпатті.

 

     І друге.  Чи  ця  економічна зона не буде стосуватися вирубки Карпат як легень Європи?  Тому що ми знаємо,  що всі експерименти, котрі  іноді проводяться у нас в державі,  шкодять довкіллю.  А ми виступаємо за захист довкілля і на тому будемо стояти.

 

     Дякую.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.   Дякую,   шановний   колего,   за   увагу   до законопроекту.  Хочу відповісти,  що площа спеціальної економічної зони "Закарпаття" становить 737,9 гектара. Там зовсім немає лісів. Ця  територія віддалена від лісових масивів і знаходиться у такому місці, де до лісів дуже далеко.

 

     А стосовно екології,  то  ці  проблеми  треба  врегульовувати іншим законом.

 

     Тепер про  надходження  до бюджету.  Як уже доповів заступник міністра економіки Ігор  Анатолійович,  до  бюджету  вже  надійшло понад  2  мільйони  гривень  додаткових  надходжень - ефективність наявна. Тому що пільг надано лише на 600 тисяч гривень.

 

     Таким чином,  враховуючи складну екологічну ситуацію, а також те,  що  багато інвесторів,  особливо із країн,  які прилягають до Закарпаття,  хочуть  вкласти  сюди  свої  кошти,  треба   створити сприятливу  законодавчу  обстановку,  для  того щоб ці вклади були захищені,  а також пільги, які ми тут Верховною Радою надамо, були стабільні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов. Наступний -Вінський.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Владимир Аникеевич, у нас в Донецкой  области  тоже  создана  специальная  экономическая зона.  Но, к сожалению, ни я, ни мои избиратели не видят изменений в лучшую сторону.

 

     В связи с этим у меня к вам два вопроса. Скажите, что, на ваш взгляд, изменится в лучшую сторону в социально-экономической жизни трудящихся Закарпатья? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Какая,  на  ваш  взгляд,  ожидаемая  эффективность затрат  государства  после  вступления  в  действие  Закона о зоне "Закарпатье"?

 

     Спасибо.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.   Дякую,   шановний   колего.   Зрозуміло,   що спеціальними економічними зонами не врятуєш ситуації, яка склалась в економіці України. Це застосовується тільки локально в регіонах, де ситуація щодо зайнятості населення, демографічна ситуація, інші обставини спричиняють дуже велику напруженість.  І для  того,  щоб митарства  людей якось полегшити,  ми виносимо такі проблеми,  щоб хоч у цих регіонах за рахунок інвестицій стимулювати зайнятість  і виробництво.

 

     Я думаю,  що це характерно і для Донецького регіону. До речі, у Донецьку і Маріуполі -  робота  цих  зон  є  однією  з  найбільш ефективних.  Головне,  на  мою  думку,  в  Законі  про  спеціальну економічну зону "Закарпаття",  який ми маємо прийняти,  те,  що ми дамо  змогу  збільшити  зайнятість населення.  Таким чином,  менше наших співвітчизників буде їздити  за  кордон  у  пошуках  роботи. Більш стабільною буде соціальна ситуація.  Зростуть надходження до бюджету,  а відповідно  й  збільшаться  виплати  для  пенсіонерів, лікарів,  вчителів,  більші виплати будуть і в бюджетній сфері.  Я думаю,  що і досвід Криму, Донецька та інших регіонів свідчить про те,  що  доцільне  таке  впровадження  в  спеціальній  зоні  і  на Закарпатті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Владимир Аникеевич,  я хотел бы повторить и более углубить вопрос,  который задавал  Виктор  Роенко.   Понятно,   что   создание   специальных экономических  зон в первую очередь предусматривает более льготный процесс налогообложения.  Сегодня в Закарпатье - беда.  Сегодня мы видим   по  телевидению,  как  партии,  так  называемые  меценаты, предприятия, области, привозят помощь для Закарпатья.

 

     Скажите, с введением рассматриваемого законопроекта будет  ли облагаться налогами эта помощь?

 

     И такой  вопрос.  Не  следует  ли  сначала разобраться с теми процессами,  которые  были  в  1998   году,   все-таки   закончить следствие, а потом уже создавать климат вот по этому закону?

 

     ПЕТРЕНКО В.О.   Дякую,  Євгене  Васильовичу,  вам  за  цікаве запитання.  І щодо  цього  я  можу  надати,  на  мою  думку,  таку відповідь.

 

     Перш за все,  гуманітарна допомога не оподатковується, звідки б вона не надходила:  чи з регіонів України,  чи  зза  кордону.  Я думаю,  що  треба  тільки  вітати  ті  пориви  людяності  у різних регіонах України і за кордоном,  люди співчувають  потерпілим  від лиха, яке скоїлось.

 

     Інше питання, що треба детально вивчити, які причини того, що стихія останнім часом набуває  таких  великих  масштабів  у  цьому регіоні? Я не фахівець, я не готовий дати однозначну відповідь, що причиною цього - вирубка лісів,  чи  це  інша  зміна,  це  повинні зробити фахівці.  У нас є відповідний комітет, є Партія зелених, є зацікавлені депутати,  які працюють у цьому регіоні.  До речі,  ми можемо прийняти постанову Верховної Ради, яка зобов'язала б якийсь комітет вивчити  це  питання.  Тут  ініціатива,  як  кажуть,  дуже велика.

 

     Я думаю,  що паралельно треба створювати законодавче поле для діяльності спеціальної економічної  зони  і  вивчати  причини,  що призводять до такого стихійного лиха. Одне іншому не завадить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Володимире Оникійовичу.

 

     Переходимо до  обговорення  даного  питання.  На  обговорення записались чотири народних депутати.

 

     Будь ласка,  слово  надається  народному  депутату  Миговичу. Наступна - Мазур.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Закарпаття.  Фракція комуністів.  Шановний Вікторе Володимировичу,  колеги, гості! Обговорюваний законопроект має довгу і важку історію.  Не заглиблюючись в  неї,  зазначу,  що останнім  часом  з  відомих причин,  про які щойно тут говорилося, його актуальність незмірно зросла.

 

     У чому це полягає?

 

     Перше. Ця  зона  покликана  сприяти  відновленню  зруйнованої економіки території від Чопа до Мукачева. Територія невелика, лише 738 гектарів.  Тому не треба  ототожнювати  її  з  усією  областю. Залучити  кошти  туди  ми  не  маємо  змоги,  і  тому вітчизняні й зарубіжні інвестори хочуть бути впевненими, що це можна робити.

 

     Друге. Створення зони  допоможе  розв'язати  деякі  соціальні проблеми,  про які тут уже йшлося,  зокрема, надати роботу близько 10 тисячам людей.

 

     Третє. Відкриваються нові можливості  для  співробітництва  з сусідніми регіонами - Угорщиною,  Румунією,  Словаччиною, Польщею, зміцнення  довіри  і  стабільності  в  центрі  Європи,   зростання міжнародного авторитету України.

 

     Нарешті, створюватимуться сприятливі передумови для подолання наслідків  катастрофічних  повеней,  запобігання  новим  стихійним лихом у цьому вразливому районі,  де збігаються річки Латориця, Уж і Тиса.

 

     Закарпатська область,  як зазначалося  в  доповіді,  має  все необхідне  для  спеціальної  економічної  зони,  а  саме:  вигідне географічне  та  геополітичне  розташування,  достатній  ресурсний потенціал, транспортну мережу, досвід міжнародного співробітництва і значні напрацювання.  Так,  Експертною радою уже  розглянуто  52 проекти на загальну суму близько 200 мільйонів гривень.

 

     Правда, серед  частини громадськості Закарпаття існують певні побоювання,  сумніви та невдоволення у зв'язку із створенням зони. Це стосується, зокрема, правового становища населення на суб'єктах підприємницької діяльності,  які вкладатимуть іноземні інвестиції. Їх  кількість  сягає  500  таких  спільних  підприємств,  а згодом зросте.  Тому разом з підтримкою треба налагодити  дійову  систему контролю   за   дотриманням   на   їх   території  вітчизняного  і міжнародного законодавства про умови й оплату праці.

 

     Це ж можна сказати про здійснення  у  зоні  гідротехнічних  і природоохоронних робіт, розвиток інфраструктури, одним словом, про підтримання екологічної безпеки.

 

     Значна частина   населення   невдоволена   надто    локальним обмеженим   масштабом   зони,   і,  звичайно,  виникають  у  людей побоювання у зв'язку з криміналізацією ситуації  у  прикордонні  - господарська,  банківська  та  інша  економічна діяльність тут має бути відкритою, прозорою, контрольованою і цивілізованою.

 

     Ці аспекти  доцільно  врахувати  при  наступній  роботі   над законопроектом.

 

     Спеціальна економічна  зона  "Закарпаття"  вистраждана,  вона об'єктивно зумовлена.  Хто хоче  добра  цьому  багатостраждальному краю,  прошу  не політизувати надмірно це питання,  а підтримати у першому читанні законопроект про створення спеціальної економічної зони "Закарпаття".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Мазур. Наступний - Шепа.

 

     МАЗУР О.А.  Спасибо.   Не   отрицая   значимости   Закона   о специальной экономической зоне "Закарпатье", мне все-таки хотелось бы акцентировать внимание на том, что, как уже сказали выступающие от  Кабмина,  в  1998  году был подготовлен законопроект и причины стихийного бедствия не были учтены,  хотя, как напоминали средства массовой  информации,  первая  трагедия  в  Закарпатье была в 1994 году.  То есть тогда уже закарпатцы кричали "SOS"  -  "Помогите!". Мне  приходилось  после этого бывать в Закарпатье,  и я видела эту заброшенную технику прямо в реках,  и меня удивило, почему даже на металлолом ее не сдают.  Стоит куча подемников, подемных кранов, бульдозеров - и все прямо в реке! Никому ничего не нужно. Сброшены мешки.  Вот те 25 процентов,  которые были брошены после 1994 года на Закарпатье,  - это, наверное, вот эта брошенная техника, мешки, плиты,  которые  просто  туда завезли в количестве 25 процентов от суммы,  необходимой на борьбу со стихийным бедствием,  и  бросили, сделали видимость, что они борются с наводнением в Закарпатье.

 

     Аналогично и  здесь.  Просмотрев законопроект,  я вижу только то,  что те люди,  которые имеют какое-то коммерческое отношение к Закарпатью,  просто  хотят  получить  себе льготы,  не более того. Поэтому   я   опять-таки    подчеркиваю,    учитывая    значимость экономической  зоны  "Закарпатье",  необходимо  все-таки  поменять акценты   и   предоставлять   льготы   только   тем,   кто   будет восстанавливать разрушенную экономику, кто будет создавать рабочие места именно для производителей материальных благ в Закарпатье.

 

     Сегодня, всем известно,  там  разрушено  "птахівництво",  там разрушена деревообрабатывающая промышленность и так далее. То есть только для этого,  а не для создания различных фондов,  как  здесь написано,  уклонения от "мита", от налога на добавленную стоимость и так далее только тем посредникам,  которые сегодня торгуют через Закарпатье.  Сегодня просматриваются только посреднические льготы. Через Закарпатье провозится импорт,  провозится экспорт,  и  хотят себя освободить от всех тех налогов, которые сегодня имеют место и которые отягощают баснословные барыши, которые могли бы получать.

 

     Поэтому хотелось  бы  все-таки  предложить   отправить   этот законопроект  на  "повторне  перше  читання"  с  учетом именно тех положений,  о которых я сказала.  Только тем  инвесторам,  которые будут  вкладывать  в восстановление экономики и в создание рабочих мест для закарпатцев. Не более того.

 

     И кстати,  я  хочу  сказать,  что  то,  что  здесь  написано, абсолютно  не корреспондируется с тем указом Президента (вот о нем уже пишут в средствах массовой информации) по  поводу  детенизации экономики  и  положения  о детенизации денежных оборотов.  То есть этот закон не стыкуется с решением СНБОУ и не стыкуется  с  указом Президента.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шепа. Наступний - Чиж.

 

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Високоповажні  народні депутати! Декілька слів не по порядку денному.

 

     15 березня я подав проект постанови про  невідкладні  заходи, пов'язані з небувалими катастрофічними повенями в Закарпатті.  Цей проект було роздано, він, Вікторе Володимировичу, був і у вас, але чомусь  ви  вважали,  оскільки  цей законопроект подав я,  що його можна відхилити або зовсім не обговорювати.

 

     Я хочу вам нагадати,  що ви не  директор  Верховної  Ради,  а виконуючий  обов'язки  спікера.  І  ви  повинні дотримуватися того порядку і закону, який існує для нас усіх.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Василю  Васильовичу,  але   я   повинен поправити вас:  я не виконую обов'язки спікера. Я Перший заступник Голови Верховної  Ради  України,  а  зараз  тимчасово  головую  на засіданнях.

 

     ШЕПА В.В.  Зараз!  Ну добре.  Але хочу вам сказати, що я не є для вас хлопчиком, а ви не є директором парламенту.

 

     Я думаю,  що ви мусите знати про одне,  що коли у вас цинізму вистачає  на  нас усіх,  то і в нас вистачить цинізму на вас.  Так поводити себе, як ви поводите, не потрібно.

 

     Що стосується  сьогоднішнього  порядку  денного,  то  я   маю сказати ось що.  Такий законопроект справді обговорювали.  І я був проти тоді, і ми голосували проти. Тому що в Закарпатській області з'явилися   нові  господарі.  Ці  нові  господарі  брали  на  себе політичну відповідальність за  долю  цього  народу.  Ці  політичні керівники почали розставляти кадри в області.  І зараз, ви знаєте, як   ставиться   одне   питання   -   замінити   главу    обласної держадміністрації.  Для  цього  є  Кабінет Міністрів,  для цього є Президент,  і не треба брати на себе ті повноваження,  яких ви  не маєте.

 

     Я хочу  нагадати  одне  -  що  ми  всі зони проголосували.  Я згоден,  що зони - це ухилення від  податків  і  таке  інше.  Якщо скасовувати,  то  всі,  а не займатися дискримінацією краю.  Бо ми проголосували за всі:  і за Донецьк, і за Крим, і так далі. І тому я  підтримую  і  прошу  народних депутатів проголосувати завтра за створення спеціальної економічної зони в Закарпатті.

 

     Дуже дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Вікторе Володимировичу. Партія Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість".  Шановні колеги,  безумовно, на розгляд цього питання накладається біда,  яка вчергове  сталася  в Закарпатті.   Вона  своїм  наслідком  зумовлює  певні  акценти.  І поскільки це вже явище,  а  не  локальний  природний  випадок,  ми повинні  відобразити  в  цьому  законі реагування на це явище.  Це перше.  І я не дарма ставив питання вам, Ігоре Анатолійовичу, тому що   законопроект  виглядає  дещо  застарілим,  справді  дворічної давності. Тому я хотів би, щоб при підготовці до другого читання в цьому  проекті  були відображені хоча б реалії сьогоднішнього дня, конкретна ситуація,  пов'язана з бідою для людей, з паводком, який стався.  І  хоча  б  ті  моменти  з указу Президента,  виданого по гарячих слідах, теж були тут передбачені. Це перший акцент.

 

     Другий. Я переконаний,  що створення економічних зон не  може руйнувати  економіку  сусідів  або  всієї України з того чи іншого питання.

 

     Ви подивіться,  створили  зону  в   Донецькому   регіоні,   у Миколаївському.  Я  візьму  один  акцент:  горілка,  вартість якої нижча,  ніж вартість акцизної марки,  заполонила Україну. Усі інші підприємства - на Хмельниччині,  скажімо, в інших регіонах, просто гинуть.  Диву даєшся,  що ж це за така вільна зона, яка, створюючи локальні  пільги для конкретного регіону і конкретних підприємців, нищить економіку в інших регіонах.  Цей  акцент  треба  виставити, щоб, створюючи такий закон, ми не руйнували економіки підприємств, взагалі економіку в інших регіонах. Це принциповий другий акцент.

 

     Нарешті, третій.  Те,  що  пов'язано  з  людьми  конкретно  в Закарпатті.  Я переконаний,  що в цьому законі треба вийти за межі тільки  транспортноекспедиційної,   скажімо,   і   опосередкованої діяльності.       Треба      акцент      виставити      в      бік розвивальновідновлювальної,  якщо можна так висловитися, у зв'язку з руйнаціями,  які сталися в економіці, в сільському господарстві, в соціальній сфері внаслідок цього паводка.

 

     Тому потрібно  зробити  так,  щоб  акценти  щодо   пільгового оподаткування, щодо розподілу прибутків були виставлені на користь усього регіону,  щоб там,  де не може держава, за рахунок розвитку вільної економічної зони, вільної економіки ми могли ліквідовувати багато проблем Закарпаття.

 

     А загалом,  звичайно,  у зв'язку із ситуацією,  яка склалася, підтримую  цей  проект  у  процедурі  першого  читання.  Просив би врахувати ці пропозиції, які я висловив, при підготовці до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  ми закінчили обговорення даного  питання.  Голосування  відбудеться  згідно  з   положенням Регламенту в четвер.

 

     -------------

 

     Переходимо до  наступного  питання  порядку  денного:  проект Закону про внесення  змін  до  деяких  законів  України  з  питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальної економічної зони "Миколаїв".  Доповідає заступник міністра  економіки  Шумило  Ігор Анатолійович.

 

     Будь ласка, Ігоре Анатолійовичу.

 

     ШУМИЛО І.А.  Дякую. Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати!  Проект Закону  України  про  внесення  змін  до  деяких законів  України  з  питань  оподаткування у зв'язку із створенням спеціальної економічної зони "Миколаїв"  розроблено  на  виконання статті   14   Закону   України   про  спеціальну  економічну  зону "Миколаїв".

 

     Оскільки Закон  України  про   спеціальну   економічну   зону "Миколаїв",  прийнятий вами, встановлює спеціальний правовий режим підприємницької діяльності суб'єктів спеціальної економічної  зони "Миколаїв"  у  частині  надання пільг їм щодо митного регулювання, оподаткування прибутку підприємств,  податку на додану вартість та плати   за   землю,   названий  законопроект  передбачає  внесення відповідних змін до законів України про єдиний митний  тариф,  про податок на додану вартість, про оподаткування прибутку підприємств та про плату за землю.

 

     Зрозуміло, що прийняття цього закону  сприятиме  забезпеченню законодавчого врегулювання питань надання пільг з оподаткування на території спеціальної економічної зони,  тобто є просто  наступним кроком по реалізації вже прийнятого,  як я сказав вам, вами Закону про спеціальну економічну зону "Миколаїв".

 

     Реалізація названого   закону   дасть   можливість   створити сприятливі  умови  для  залучення як вітчизняних,  так і іноземних інвестицій для реалізації  інвестиційних  проектів  у  спеціальній економічній зоні "Миколаїв".

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи    є   запитання   до   Ігоря   Анатолійовича? Запишіться, будь ласка.

 

     Народний депутат Степанов. Наступний - депутат Матвєєв.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый   докладчик,   я   ничего  не  имею  против  специальной экономической зоны "Миколаїв",  как и  любой  другой.  Но  мне  бы хотелось задать вопрос вообще.

 

     Вот вы  могли  бы  привести  хоть  один  пример благотворного воздействия всех этих свободных,  специальных и  прочих  зон,  что что-то  все-таки  сделано,  получен  какой-то эффект,  а не просто разговоры,  что вот придет инвестор  когда-то,  что  вот  не  надо инвестора  пугать нашего пугливого и так далее.  Не лоббируются ли это в любой зоне -  "Миколаїв",  там,  "Закарпаття"  или  в  любой другой  какие-то  чисто  местные  интересы?  Приведите  хоть  один пример, когда вот что-то действительно уже сделано за эти годы.

 

     Пожалуйста.

 

     ШУМИЛО І.А. Я називав і в попередньому виступі по Закарпаттю. Але хочу,  щоб було зрозуміло, що насправді затримка із прийняттям як базового закону,  так потім і  законів,  які  вносять  зміни  у відповідні закони по оподаткуванню, певною мірою стримує все.

 

     Що стосується  у  даному  разі  "Миколаєва".  Проект у галузі суднобудування,  обсяг  11,3  мільйона.  Проектом   передбачається випуск  експортної продукції протягом першого року впровадження на суму 2,2 мільйона доларів США та збереження 5 тисяч робочих місць. Два  проекти  в галузі переробки сільськогосподарської продукції - обсяг  інвестицій  2  мільйони.  Проектом  передбачається   випуск продукції  на  суму  понад  10  мільйонів  та  створення ста нових робочих місць.  Тобто  насправді  і  виконавча  влада  разом  і  з законодавчою  владою  визначала  ті  території,  ті регіони,  яким надаються певною мірою конкурентні переваги,  але це пов'язано  зі складністю  розвитку  безпосередньо  на  цих територіях і в даному випадку - необхідністю вирішення там складних  питань  за  рахунок залучення   інвестицій,   розвитку  виробництва,  створення  нових робочих місць.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Матвєєв.  Наступний  -  депутат Гуцол.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Уважаемый    Игорь Анатольевич,  вы присутствовали на обсуждении этого вопроса в двух комитетах:  в Комитете по  вопросам  экономической  политики  и  в Комитете  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности.  Один комитет принял положительное решение, второй комитет принял, будем так говорить, негативное решение.

 

     Скажите, пожалуйста,  при рассмотрении в Комитете по вопросам финансов и банковской деятельности какие конкретные  возражения  с цифрами приводились против принятия этих законов?

 

     ШУМИЛО І.А.  Ключова позиція така (і я думаю, ви всі отримали документ),  що обсяг  податкових  пільг,  наданих  суб'єктам,  які реалізують  інвестиційні проекти,  і обсяг залучених у виробництво інвестицій часто є непорівнянними.  І насправді зараз це  ключовий момент в оцінці ефективності чи неефективності тієї чи іншої зони. І в рамках того положення,  яке розроблено і  затверджено,  аналіз якого буде робитися, це ключовий момент.

 

     Але я  навів  вам  інформацію  за станом на початок 2001 року щодо  діяльності  тих  спеціальних  економічних   зон,   яка   вже започаткована. Обсяг податкових пільг, який було надано, становить близько 60 мільйонів.  Обсяг  коштів,  які  є  за  рахунок  нового виробництва,  за рахунок відновлення виробництва завдяки залученню безпосередньо саме цих інвестицій,  становить понад 90  мільйонів. Те саме буде і для спеціальної економічної зони "Миколаїв".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Гуцол.   Наступний  -депутат Марченко.

 

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист".

 

     Нас, екологів,  дуже  турбують економіка України та її криза. Якщо дана проблема існує в країні,  то це зрозуміло. Але якщо б ми створили таку зону по всій Україні, то чи не вивели б ми Україну з економічної кризи,  яка склалася сьогодні?  Бо ми  знаємо,  що  ті економічні  експерименти,  котрі  проводяться  в Україні,  яких ми наплодили,  вибачте мені,  дуже багато, а ефект? Я би хотів знати, який ефект від цього.  Якщо від цього є економічна вигода Україні, то давайте всеукраїнський такий експеримент проведемо,  введемо по всій  Україні  пільги і виведемо Україну з економічної кризи раз і назавжди, і будемо багатою заможною країною.

 

     Дякую.

 

     ШУМИЛО І.А.  Дякую за запитання. Перше. Спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку - це експеримент,  бо вони показують насправді дієвість  і  недієвість  життя  тих  чи  інших заходів. І через такі зони можна побачити, наскільки це ефективно.

 

     Друге. Зараз   у  вас  на  розгляді  знаходиться  ціла  низка законодавчих актів і проектів,  в першу чергу Податкового кодексу, прийняття  якого,  як на мене,  і повинно створити кращі умови для розвитку економіки, для сприяння інвестиціям в економіку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олексій Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).   Дякую.   "Відродження   регіонів",   партія Демократичний    союз.   Шановний   доповідачу!   Шановний   Ігоре Анатолійовичу!  Зрозуміло,  що пропозиції Міністерства  економіки, звичайно,  треба підтримувати,  приймати,  оскільки зрозуміло, без них закон, який прийнято свого часу, діяти не зможе і не буде.

 

     Але запитання стосується взагалі ролі Міністерства  економіки в прийнятті саме Закону про спеціальну економічну зону "Миколаїв". Закон проходив експертизу у вашому міністерстві  свого  часу.  Що, міністерству   невідомо   було   про   те,   що   податкові  норми врегульовуються   податковим   законодавством?   І   лише    тепер міністерство вносить такі пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ШУМИЛО І.А.  Ні,  це  було  відомо.  І  є певна послідовність кроків. Я розумію, що насправді нам треба було це робити швидше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  представнику  Комітету  з питань   фінансів   і  банківської  діяльності  Горбачову  Віктору Сергійовичу.

 

     Будь ласка, Вікторе Сергійовичу.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   127, Миколаївська область).  Уважаемые коллеги! Мы рассматриваем проект Закона о внесении изменений в некоторые законы Украины по вопросам налогообложения в связи с созданием специальной экономической зоны "Николаев" 6170.

 

     Что хочется  сказать  в  самом  начале.  Сначала  хотелось бы подать реплику моему коллеге Чижу по поводу того,  что в свободной экономической  зоне  "Николаев",  закон  о которой принят уже,  не может быть какой-то водки,  потому что эта зона еще  не  работает. Поэтому  мы  и  рассматриваем сегодня этот законопроект о внесении изменений в законодательство,  регулирующее деятельность свободных экономических   зон.   К   сожалению,   в  нашем  законодательстве существует такой порядок,  что зона не  может  работать,  если  мы сейчас не внесем изменения в соответствующие экономические законы. Поэтому мы и рассматриваем эти формальные изменения,  которые надо внести. Только тогда налоговая служба будет нормально относиться к льготам в зоне,  тогда  свободная  экономическая  зона  "Николаев" будет работать.

 

     Итак, в какие конкретно.

 

     В статью  21  Закона  Украины  о едином таможенном тарифе,  в пункт 11.12 стдтьи 11  Закона  Украины  о  налоге  на  добавленную стоимость, в пункт 22.5 статьи 22 Закона Украины о налогообложении прибыли предприятий и в часть первую статьи 12  Закона  Украины  о плате за землю.

 

     Я выступаю  от  Комитета  по  вопросам  финансов и банковской деятельности.   Могу   сказать,   что   на   заседании    комитета законопроекту  дана  негативная  оценка.  У меня личное мнение,  я потом его выскажу.  Комитет,  конечно, прав, что Кабинет Министров должен   дать   оценку  и  представить  статистику  работы  других свободных экономических зон (вы знаете,  их у нас десять), и после этого  мы на основании этой статистики,  экономических результатов этих зон,  должны уже рассматривать, нужны ли вообще экономические зоны  в  Украине.  Это первое,  почему комитет хочет отложить этот законопроект.

 

     И второе,  я  считаю,  более  существенное.  Льготы   создают неравные  экономические  условия,  и  возможна  коррупция  на этих территориях предприятий.  Поэтому комитет  дал  негативную  оценку этому законопроекту и предлагает отклонить его.

 

     У меня  лично  особое  мнение  по  этому вопросу.  На чем оно основывается?  Во-первых,  я хочу сказать,  что город Николаев  по своему  отношению  к  водным  артериям  - это полуостров.  Второе, свободная экономическая зона "Николаев" - это три военных  завода, которые  и  в  прошлом,  во  время  Союза,  и сегодня - крупнейшие судостроительные заводы. И я могу сказать, что на сегодняшний день мощный  потенциал,  прежде  всего торгового и военного флота,  это ремонт флота.  Я считаю,  что это в каком-то смысле и  перспектива нашего   государства.   И   те  навыки  рабочего  класса,  которые переходили из поколения в поколение,  нельзя сбрасывать со счетов. Это не восстанавливается или восстанавливается на протяжении очень длительного времени. Мы это не вернем никогда.

 

     Ну, и еще один вопрос - почему  еще?  Город  Николаев  -  это полмиллиона жителей.  Инфраструктура зависит,  конечно,  от работы этих заводов.

 

     И от того,  какие вливания инвестиций  будут  в  эти  заводы, зависит жизнь этих заводов.

 

     Здесь передо мной выступал заместитель министра экономики. Он правильно сказал,  что свободные экономические зоны создаются там, где   действительно   возникает   экономическая   и   политическая напряженность и нужны рабочие  места.  И  поэтому  явно  надо  там создавать   свободную  экономическую  зону.  И  Кабинет  Министров рассматривает положительно эти вопросы.

 

     Очень много,  конечно,  есть вопросов. Я знаю, депутаты будут выступать по поводу коррупции.  Могу сказать, что такое территория свободной экономической  зоны.  Я  вначале  сказал,  что  это  три военных завода. Действительно, они очень хорошо, если говорить уже о тактике,  ограждены,  действительно,  нам можно контролировать и таможню,  действительно,  можно  контролировать  товарные  запасы, которые находятся на этой  территории.  И  если  уже  говорить  по большому  счету,  то  работа  по  борьбе с злоупотреблениями - это работа действительно других органов. У нас есть налоговая милиция, у нас есть СБУ, у нас есть прокуратура, милиция. Я считаю, что они должны заниматься этими вопросами.

 

     Мы, народные депутаты Украины,  должны  заниматься  вопросами экономики, а не рассматривать вопросы коррупции. Мы должны ставить на вид органам МВД и другим ведомствам,  которые должны заниматься этими вопросами.

 

     Я прошу  депутатов  поддержать  эти  поправки к экономическим законам в первом чтении и принять положительное решение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Чи є запитання до співдоповідача?

 

     Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Штепа. Наступний

- депутат Кірімов.

 

     ШТЕПА В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної   безпеки   і    оборони    (виборчий    округ    31, Дніпропетровська область).  Передайте,  пожалуйста, слово депутату Сахну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую,  пане Валерію.  Фракція  "Яблуко".  Шановний колего,  я,  поперше, вас знаю як великого патріота свого міста. І це дуже добре, і ви переживаєте, і переймаєтесь проблемами вільної економічної  зони  "Миколаїв".  От  ми  говорили  про  Закарпаття, скажімо.  Представникам Комітету  з  питань  економічної  політики довелося  відвідати  Донецьку  область,  представникам  Комітету у закордонних справах - Закарпатську область.  І ми справді  бачили, які відбуваються перетворення у вільних економічних зонах, скільки нових підприємств створено. Так чи інакше, але вони відбуваються.

 

     Достатньо давно працює в Миколаєві  вільна  економічна  зона. Які   перетворення   відбулися   вже,  скільки  нових  підприємств відкрили,  скільки  нових  площадок  відвели,  скільки  інвесторів прийшло?  Тобто  чи  є  якийсь рух,  чи ми приймаємо оці зміни для того,  щоб приймати  зміни  для  старих  промислових  підприємств, зокрема  суднобудівних,  а  нового капіталу,  нових підприємств не створюється і руху вперед немає?  Поінформуйте, будь ласка, бо ви, мабуть, обізнані.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.   Вы  знаете,  мы  приняли  Закон  о  свободной экономической зоне числа 15-16  июня  -  в  последний  день  нашей работы.  И в принципе нет инвестиций пока.  Почему нет?  Поэтому и подготовлен  сейчас  этот  законопроект  о  внесении  поправок   в экономические   и  налоговые  законы,  которые  нужны,  чтобы  она заработала.  Ведь зона не может работать,  если не существует  тех параметров налогов,  льгот,  которые заложены. Инвестиции не идут, потому что этого нет.

 

     Мы должны внести эти поправки  в  экономические  и  налоговые законы  (я  для  стенограммы перечислил эти четыре закона),  чтобы инвестиции пошли.  Мы сейчас их принимаем, и тогда мы можем судить и   требовать   от  администрации,  а  администрация  заводов  уже существует.  Именно эта администрация вышла на Кабинет Министров с предложением  внести  такие  поправки  согласно принятому Закону о свободной экономической зоне, чтобы она заработала.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвєєв Володимир Йосипович.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Виктор Сергеевич,  вот у меня  есть  два  таких вопроса.

 

     Первый вопрос.  На  заседании  комитета  приводились какие-то конкретные  факты  коррупции  в  специальной  экономической   зоне "Николаев",  которая  еще  не  начала  работать,  какие-то потери, которые будут от специальной экономической  зоны  "Николаев"?  Или обсуждение  ограничилось общими домыслами,  общими понятиями?  Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Вот здесь в заключении комитета есть  такая фраза:  "При  цьому податковий тягар фактично зміщується в бік тих підприємств,  які податкових пільг  не  мають".  Не  могли  бы  вы сказать,  вот  как,  например,  с  Черноморского судостроительного завода  налоговый  пресс  ляжет  на  южнотурбинный  завод  "Заря", который  работает,  а Черноморский судостроительный завод работает пока очень плохо?

 

     ГОРБАЧОВ В.С.  Вы знаете,  конкретных цифр  по  коррупции  не было,  потому  что  свободная экономическая зона не работает.  Это ясно.  Мы можем говорить о других свободных  экономических  зонах, например "Сиваш",  которая работает.  И у Кабинета Министров или у налоговой милиции запросить эту статистику.

 

     Но логика комитета (я сказал,  что  я  был,  конечно,  против этого  решения)  была довольно нормальная,  как я говорил - в двух направлениях.  Действительно,  нет  статистики   по   работе   тех свободных экономических зон, которые существуют. Это действительно правда. Почему нам Кабинет Министров этого не дал? Мы как депутаты должны знать, как они работают, и должны знать реальную статистику по экономике, что эти зоны дали.

 

     И второе,  о льготах, которые действительно ставят в неравные условия.  Мы  говорим  уже  о  мегаэкономике  всей  страны.  У нас существует десять свободных экономических зон. Как они повлияют на экономику,  не  будет  ли  это  окнами  для  контрабанды через эти таможенные структуры в регионы,  которые расположены рядом?  И  не повлияют  ли они на цену и на производителей Украины?  В этом есть логика.

 

     Но опять же я хочу отметить,  что это работа уже  специальных служб, а не наша, народных депутатов. Поэтому я голосовал, конечно же, за другое - за создание этой зоны. И, конечно, на завод "Заря" в городе Николаеве это не повлияет,  потому что завод "Заря" - это специфика  (и  я  знаю:  Премьерминистр  вчера  был  в  Николаеве) изготовления газовых турбин.  Конечно, не повлияет. А, может быть, даже  улучшит,  потому  что  возможно   размещение   в   свободной экономической зоне заказов и "Зари",  вполне возможно,  потому что эти заводы имеют мощный потенциал. Как я сказал, это самые крупные заводы бывшего Союза,  если не Европы.  И сейчас они существуют. И надо  поддержать   их.   Это   специфика   отрасли,   которая   не восстанавливается.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую.   "Відродження   регіонів",   Демсоюз. Скажіть,  будь ласка,  як ви ставитеся все-таки до пропозиції, яка вже звучала сьогодні тут у залі, про те, щоб всю Україну перевести у вільну спеціальну економічну зону?

 

     Дякую.

 

     ГОРБАЧОВ В.С. Вы знаете, я, по сути? и сказал, почему Комитет по  вопросам  финансов  и банковской деятельности против свободных экономических  зон.  В  принципе  потому,  что  расчет  на   новый Налоговый кодекс,  на новые экономические законы. И я с этим лично сам бы согласился и был бы против всех экономических зон.

 

     Но я считаю,  что на сегодняшний день  нет  сил  в  Верховном Совете,  в Кабинете Министров,  чтобы принять Налоговый кодекс или поменять другими способами экономические законы в том направлении, чтобы заработала экономика более рационально. И я только поэтому - за  свободные  экономические  зоны,  за  все  десять.  Просто  это реальность.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Вікторе Сергійовичу.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності  та  інвестицій  Матвєєву  Володимиру  Йосиповичу.  Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Вообще судьба  специальной  экономической  зоны "Николаев"   очень  интересна,  я  просил  бы  депутатов  все-таки задуматься над тем, что происходит.

 

     Почти два года назад был издан  Указ  Президента  о  создании специальной  экономической  зоны  "Николаев".  Почти  полтора года назад,  в июле 2000  года,  принят  соответствующий  закон.  Месяц давался  Кабинету  Министров  на то,  чтобы внести проект закона о внесении  изменений  в  действующее  законодательство  в  связи  с созданием специальной экономической зоны.

 

     Кабинет Министров внес не через месяц, не через два, не через три,  а  только  в  декабре  2000  года.   Комитет   по   вопросам экономической политики принял решение поддержать этот законопроект в декабре 2000 года.  По непонятным причинам этот  проект  закона, внесенный  Кабинетом  Министров,  был  передан  затем в Комитет по вопросам финансов  и  банковской  деятельности  для  рассмотрения. Затянулось  решение вопроса,  затянулось начало работы специальной экономической зоны.  Возникает вопрос:  кому это выгодно?  Я  могу сказать, кому это невыгодно. Это невыгодно Украине.

 

     Как подошел комитет,  который сделал негативное заключение по этому  проекту  закона?  Я  не  хочу  винить  руководство,  членов комитета, но скажу, что, конечно, нужно подходить более конкретно. Одна фраза:  "як  показує  досвід".  Да  нет  еще  опыта  создания специальных  экономических зон чисто на промышленных предприятиях. Поэтому говорить о каком-то  опыте,  просто-напросто,  невозможно. Здесь Горбачев уже говорил, что это предприятие специализированное с предельно высокой  степенью  охраны  как  в  финансовой,  так  и производственной  деятельности.  И допускать там вопросы какие-то, которые ушли бы из-под таможенного  надзора,  из-под  пограничного надзора,  из-под налогового надзора,  просто-напросто, невозможно. Это  предприятие,  которое  сегодня  не  имеет  задолженности   по налогам, имеет только перед специальными фондами.

 

     Утверждение комитета   о   том,   что   налоговый   пресс   с предприятий,  на которых устанавливается специальная экономическая зона,  возлагается  на другие действующие предприятия,  совершенно необоснованно.   Поэтому   созданная    комиссия    по    изучению эффективности   функционирования  специальных  экономических  зон, конечно,  должна еще разобраться в том, почему возникает такое вот перепуганное  отношение  к  тому,  что произойдет там,  где еще не начали работать.

 

     Далее. Несвоевременное принятие закона о внесении изменений в существующее  законодательство  в  связи  с  созданием специальной экономической зоны "Николаев" уже привело к почти катастрофическим последствиям.  Одно из трех предприятий признано банкротом. Причем это работающее предприятие.  Это  то  предприятие,  в  которое  до принятия  закона о специальной экономической зоне уже были внесены инвестиции компании "Ласкариди шипинг компани" в размере более чем 120  миллионов  долларов.  И  сейчас эти деньги,  просто-напросто, уходят в песок,  на погашение кредиторской задолженности,  которая образовалась  не  по  вине  завода,  а  по  вине  государства,  не оплатившего  строительство  ракетного  крейсера  "Украина"  Заводу имени 61 коммунара,  профинансировавшего поддержку судостроения на этом заводе.

 

     А инвестиции действительно пришли еще до  принятия  закона  о специальной экономической зоне,  и они приходили на все заводы. Но в связи с длительным сроком  оборота  средств  в  судостроении,  в связи  с длительным технологическим сроком строительства оборотные средства  предприятий,  в  которые  пришли   инвестиции,   сегодня седаются инфляцией.  Потому что возврат НДС по продукции, которая строится  на  экспорт,  происходит  только  при  сдаче  заказа   и пересечении  границы,  то  есть  только  через  два-три года после вложения средств на строительство судов.

 

     Поэтому я считаю,  что дальнейшее затягивание принятия  этого закона  приведет  к  еще  более  катастрофическим  последствиям  в регионе, который признан депрессивным.

 

     У меня все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є  запитання  до  співдоповідача?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Депутат Роєнко. Наступний - депутат Кірімов.

 

     РОЄНКО В.Г.  Уманський виборчий округ,  фракція Комуністичної партії України.  У мене є таке  питання.  Щоб  голосувати  за  цей серйозний   законопроект,   треба   вияснити   такий  момент.  Оці підприємства, які діятимуть у вільній економічній зоні, якої форми власності і яка частка цієї власності в руках держави або трудових колективів?

 

     Дякую.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Понятно.  На момент  принятия  закона  эти  три предприятия   имели   самые   разнообразные  формы  собственности: открытое  акционерное  общество  "Завод  "Океан",  государственная холдинговая   компания  "Черноморский  судостроительный  завод"  и государственное предприятие "Завод имени 61 коммунара".

 

     За время,  пока  мы  возились  с  принятием   этого   закона, контрольный  пакет  акций судостроительного завода "Океан" по вине Фонда госимущества и облгосадминистрации за  бесценок  был  продан голландской  фирме.  Я скажу очень просто:  самый крупный в Европе сухой строительный док стоимостью 100  миллионов  долларов  продан голландской компании за 27,6 миллиона гривень.

 

     Специальная экономическая  зона  не  дает  никаких льгот этой компании,  но в тоже время она позволяет сегодня создавать рабочие места  на  тех  же  Черноморском  судостроительном заводе и Заводе имени  61  коммунара,  где  государственная  собственность  -  100 процентов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область). Володимире Йосиповичу, я вам хочу дружньо, як товариш по партії зауважити,  що з  5  хвилин  свого  виступу  3  хвилини  ви присвятили  недолікам  у  роботі  нашого  комітету.  Краще  було б все-таки   -   перевагам   законопроекту,   який   вноситься,   це правильніше.

 

     Наш комітет  взагалі  негативно  ставиться  до  всіх  вільних економічних зон, і це цілком виправдано, тому що за роки існування ще ні одна не звітувала і не показала, що вона чогось досягла. Всі говорять про те,  що  буде  добре,  але  ніхто  не  звітує,  як  є насправді.  І  в  нас  отаке застереження.  Ми спеціально доручили виступити співдоповідачем Горбачову - єдиному чоловіку,  який  був за цей законопроект,  щоб він все-таки відстояв точку зору і вашу, і свою особисто.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Я  совершенно   с   вами   согласен,   Вячеслав Михайлович.  У меня единственная только просьба: дайте возможность поработать  специальной  экономической  зоне,   потому   что   три инвестиционных проекта,  которые шли в эту зону, за то время, пока мы не принимали эти поправки в законодательство, уже сорваны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Абрамов.  Наступний  -  депутат Єщенко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая  партия.  Уважаемый  Владимир Иосифович,  скажите,  пожалуйста,  какова ваша позиция  по  такому вопросу:  усиливается  ли  коррупция  в  целом в Украине в связи с созданием экономических зон? Это первое.

 

     И второе.  Существуют ли финансово-экономические связи  между специальными    экономическими   зонами,   например   Донецкой   и Николаевской? Если да, то какова их эффективность?

 

     Спасибо.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  На вопрос, усиливается ли коррупция с созданием специальных экономических зон в государстве,  скажу так:  я прямой связи не  вижу.  В  целом  в  государстве  уровень  коррупции  или коррумпированности   государственных  чиновников  возрастает,  это признал и Президент в  своем  выступлении  на  научно-практической конференции  16  ноября прошлого года.  Связано ли это с созданием специальных экономических зон?  Наверное,  да,  потому что одна из причин  коррупции  -  это то,  что в Кабинет Министров нужно опять подавать какие-то перечни  продукции,  которая  в  соответствии  с законом    о    специальной   экономической   зоне   не   подлежит налогообложению,  таможенным сборам, и так далее, и тому подобное. Мы  все знаем:  как приходишь в государственный орган управления - обязательно нужно давать взятку,  чуть ли не  процент.  Причем  об этом  тоже  официально  заявлено  на  одной из научно-практических конференций.  Говорят:  для того чтобы реализовать  льготы,  нужно этими  льготами  частично поделиться с теми,  кто эти льготы дает. Поэтому,  я думаю,  что есть связь между  коррупцией  и  созданием специальных экономических зон. Но не внутри зоны, а в государстве.

 

     Второй вопрос о наличии экономических связей.  Да, существуют экономические связи между специальными  экономическими  зонами,  и они,   безусловно,   должны   расширяться.   В   частности,  между судостроительными заводами города  Николаева  и  металлургическими комбинатами   Донецкого   региона.  Уже  сегодня  металлургический комбинат им.  Ильича, который, как я понимаю, входит в специальную экономическую зону "Донецк", поставляет металл и на завод "Океан", и на Завод имени 61 коммунара для  выполнения  тех  инвестиционных проектов, которые там реализуются. Вот здесь как раз нужно было бы и посмотреть,  чтобы цены,  по которым  отпускаются  материалы  из одной  специальной экономической зоны в другую,  были корректными, не наносили ущерба государству и не давали возможности обогащаться комуто из субектов специальных экономических зон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єщенко.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Владимир Иосифович,  мы в нашем Комитете по вопросам  промышленной политики  уже  рассматривали  вопрос  о поддержке судостроительной промышленности,  и эти вопросы уже стояли.  Как вы связываете этот закон с тем законом, который мы уже приняли?

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Когда  рассматривались  в  Верховном Совете два законопроекта -  о  государственной  поддержке  судостроения  и  о специальной экономической зоне,  была такая ситуация, что один мог помешать другому.  Мы тогда договорились с Комитетом  по  вопросам промышленной  политики,  что  будет  внесено небольшое изменение в закон  о  специальной  экономической   зоне   и   законопроект   о государственной поддержке судостроения мы пропустили вперед.

 

     Эти два   закона,   конечно,   связаны.  Но  для  предприятий судостроения  города  Николаева,  который,  я  еще  раз  повторяю, является   депрессивным   регионом    Город  Николаев  зависит  от судостроения,  город Николаев полностью связан с судостроением,  и даже  прекрасно  работающие предприятия - Николаевский глиноземный завод,  ПО  "Заря",  НПО  "Машпроект",  пивобединение   "Янтарь", имеющее  прибыли  и  хорошую заработную плату,  - сегодня не могут спасти   ситуацию   в   регионе.   На   рынках   у   нас   торгуют инженерыкораблестроители,      а      не      металлурги.     Этим инженерам-кораблестроителям,  сварщикам сегодня просто не  хватает рабочих мест.

 

     Поэтому мы  и  пошли  на  принятие этого закона не о льготной зоне,  а о специальной экономической зоне для Николаева,  для трех судостроительных заводов Николаева, что не противоречит и никак не снижает   эффективность   Закона   о   государственной   поддержке судостроения, но позволяет этот регион все-таки приподнять.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире   Йосиповичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     На обговорення  даного  питання  записався  народний  депутат Черняк. Його немає.

 

     Заключне слово  надається заступнику міністра економіки Ігорю Анатолійовичу Шумилу. Будь ласка.

 

     ШУМИЛО І.А.  Дякую.   Насамперед   я   вибачаюся,   якщо   до депутатських  груп  чи  комітетів  не  потрапила  інформація,  яка регулярно готується,  у тому числі  розміщується  на  веб-сторінці Міністерства  економіки,  щодо  вільних  економічних  зон,  умов і показників їх діяльності.  Там також міститься  інформація  і  про результати,  і про пільги, і про надходження до бюджету по вільних економічних  зонах  та  територіях  пріоритетного  розвитку.   Вся інформація  буде  надана  ключовим  комітетам  і  безпосередньо на паперових носіях.

 

     Друге. Я  хочу  сказати,   що   дуже   багато   питань,   які порушувалися,   -  щодо  корупції  у  створенні  і  публічності  у діяльності тих органів,  які мають забезпечувати і вибір проектів, і діяльність самої зони, дозволяють казати, що в цих зонах, на цих територіях робиться і буде робитися все, щоб унеможливити корупцію і якомога швидше створити умови для антикорупційної діяльності.

 

     Також хочу   сказати,  що  ряд  постанов,  які  вже  прийняті Кабінетом Міністрів,  у тому числі по спеціальній економічній зоні "Миколаїв",  якраз і забезпечують таку антикорупційність прийняття рішень.

 

     Я хотів би звернутися і до пана  Матвєєва.  Його  виступ  був спрямований проти іншого комітету,  але також,  я вважаю, у своєму виступі він кинув тінь і безпосередньо на Міністерство  економіки, на   підлеглих   мого   підрозділу.   Якщо  у  вас  є  факти,  які підтверджують це,  то я хотів би, щоб такі факти були надані. Бо я вважаю,  що  не можна отак кидатися словами і звинувачувати людей, які працюють.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Анатолійовичу. Ми закінчили розгляд даного  питання.  Рішення  згідно  з  Регламентом  буде прийняте в четвер.

 

 

 

     -------------

 

     Переходимо до  наступного  питання  порядку  денного.  Проект Закону про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України про акцизний  збір.  Доповідає  народний  депутат  України Чукмасов Сергій Олександрович.

 

     Будь ласка,   Сергію   Олександровичу.   Треба  дотримуватися регламенту, 11.58.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область).  Шановні колеги!  Верховна Рада України 18 листопада 1999 року прийняла Закон України про внесення змін до Декрету  Кабінету  Міністрів України про акцизний збір,  основними засадами якого було введення "податкових агентів" для залучення до оподаткування    акцизним    збором   підприємств   з   іноземними інвестиціями,  право  яких   на   звільнення   від   оподаткування підтверджувалося  рішенням  суду,  та деякі інші норми.  Практичне застосування цього закону  виявило  ряд  проблем,  які  потребують термінового законодавчого врегулювання.

 

     Оскільки в  мене  обмаль часу,  я дуже коротко скажу,  в чому суть.  У  вас  цей  законопроект  є  на  руках,   він   стосується законодавчого впорядкування норм, які до сьогодні не врегульовані, і це дає можливість ряду підприємств не сплачувати  акцизний  збір при  виготовленні  і  реалізації  нафтопродуктів.  Це  призвело до втрати бюджетом близько 130 мільйонів гривень тільки за 2000  рік. Думаю,  що  зміни  до декрету Кабінету Міністрів,  які я пропоную, будуть сприяти тому, щоб ці гроші надходили до державного бюджету.

 

     Тому я,  зважаючи на брак часу, на цьому завершую свій виступ і прошу, якщо є у вас запитання, їх задати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Сергію   Олександровичу,  за  розуміння. Запишіться, будь ласка, на запитання, але задамо їх після перерви. Висвітіть. Депутати Марченко, Роєнко. Дякую.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

     (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  у  засіданні   Верховної   Ради України  бере  участь  перший  віце-прем'єр-міністр  України  Юрій Іванович Єхануров.

 

     Будь ласка, Сергію Олександровичу. Запитання.

 

     Народний депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.  У мене  таке  запитання.  У  принципі  я  згоден підтримати  цей законопроект,  але хотів би вияснити (я думаю,  ви вивчали,  аналізували, підраховували), що додатково отримає бюджет від прийняття цього закону.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я  можу  відповісти  так.  На  сьогодні бюджет втрачає.  За минулий рік втрати становили  130  мільйонів  гривень тільки по тих справах,  які були виграні в арбітражних судах, і не було відшкодування по акцизах  до  державного  бюджету.  Прийняття цього  закону  не потребує додаткових витрат з державного бюджету, але він спрямований на те, щоб державний бюджет поповнювався.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Олександровичу.  Хотів  ще  задати запитання Олексій Марченко, але він затримався.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Мабуть, я дуже добре виклав суть законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, безумовно. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  члену  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності Сокерчаку Вячеславу Михайловичу. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Шановні   народні  депутати!  Оскільки  автор законопроекту дуже коротко доповів, то мені нічого не залишається, як   повторити.   Наш   комітет  уважно  розглянув  проект  Сергія Олександровича.  Він дійсно,  як  було  сказано  автором,  уточнює окремі  норми  законодавства  про  акцизний  збір,  які,  на жаль, по-різному  трактуються  підприємцями,  податковими   органами   і арбітражними  судами.  Зокрема,  це  стосується  понять  "акцизний збір",  "платники податків",  "податковий агент", "дата виникнення податкових  зобов'язань".  У  цьому  законопроекті  дійсно дається чітке визначення.

 

     Необхідність термінового прийняття  такого  закону  зумовлена тим,  що,  використовуючи  рішення  деяких арбітражних судів,  усе більше підприємців,  які мають на українському ринку нафтопродукти з  використанням  давальницької  сировини,  ухиляються  від сплати акцизного збору з  готової  продукції  -  бензину  і  пального.  І виходить так:  той, хто виробляє, не платить і той, хто отримує за давальницькою схемою,  через арбітражний суд доводить, що він не є платником  акцизного  збору.  Ви  знаєте,  у  нас пально-мастильні матеріали є  підакцизними  товарами.  І,  на  жаль,  як  уже  було сказано,  130  мільйонів  гривень  бюджет минулого року втратив за рішеннями арбітражних судів.

 

     На підтримку   цього   законопроекту   висловилася   Державна податкова  адміністрація.  Є  лист,  в  якому  вона звертається до нашого комітету з проханням зробити більш чіткими норми статті  2, щоб  можна було однозначно тлумачити закон.  Міністерство фінансів теж говорить про те,  що ці питання потребують врегулювання.  І  є позитивний висновок Головного науково-експертного управління,  яке теж підтримує цей законопроект,  хоча рекомендує,  що ці  поправки треба вносити при прийнятті Податкового кодексу.  Але ви,  шановні колеги,  знаєте,  що  над  проектом  Податкового  кодексу  ми   ще працюємо,   а   проблема  існує  сьогодні,  і  її  сьогодні  треба вирішувати.

 

     Саме тому наш комітет просить  прийняти  цей  законопроект  у першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вячеславе Михайловичу.  Є запитання? Один Роєнко?

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Роєнка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної партії України.  Вячеславе Михайловичу,  як кореспондується цей законопроект із Законом, який ми прийняли,  про стимулювання розвитку сільського господарства на період  2001-2004  років щодо пільг на дизпаливо?  Там передбачено таке.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Вікторе Григоровичу, той закон ще не прийнятий, законопроект  буде голосуватися завтра,  у минулу п'ятницю ми його обговорювали.  Але він кореспондується.  Ви самі розумієте,  що ви так виписували ці норми закону, щоб сільське господарство отримало пільгу.  На жаль,  оскільки не було  внесено  змін  до  податкових законів,  сьогодні  ніхто  пільги  не  отримає,  а  знову-таки,  я впевнений,  компанії,  що займаються постачанням  готових  світлих нафтопродуктів,  будуть  намагатися  в  арбітражних  судах виграти позови,  щоб не сплачувати ввізне мито, податок на додану вартість і  акцизний  збір.  Це  майже  те  саме,  про  що  говорив  Сергій Олександрович,  у минулому році 130 мільйонів  гривень  бюджет  не добрав.

 

     Отже, вони  стосуються  один  одного,  але норми законів дещо інші. Тут чітко регулюється давальницька схема, а в законопроекті, про  який ви кажете,  трошки інше,  там дозвіл на ввезення готових світлих нафтопродуктів.  І  виходить,  що  наші  власні  виробники нафтопродуктів опиняються в нерівних умовах з тими, хто займається просто завезенням світлих нафтопродуктів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Вячеславе Михайловичу.

 

     На обговорення записався народний депутат Козак. Будь ласка.

 

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ

 150, Полтавська область).  Група "Відродження регіонів". Шановний Вікторе  Володимировичу!  Шановні  колеги!  Запропонований  на наш розгляд   законопроект   має   за   мету   вдосконалення   чинного законодавства з питань обрахування та сплати акцизного збору.

 

     Дійсно, при    практичному   застосуванні   зазначених   норм виявилися деякі проблеми,  що ускладнюють отримання  державою  сум цього  податку.  Тож  важливість  цього  законопроекту  очевидна з огляду на  значення  акцизного  збору  для  поповнення  державного бюджету України.

 

     Безумовно, заслуговує   на   підтримку  питання  врегулювання сплати  акцизів   при   застосуванні   давальницьких   схем,   які використовуються на сьогоднішній день як один із способів ухиляння від сплати податків.  Тому я вважаю за доцільне додати до переліку платників податку замовників давальницької переробки окремих видів товарів.

 

     Разом з  тим,  на  нашу  думку,  немає  підстав   для   зміни визначення  акцизного  збору як податку на споживачів.  Такі зміни можуть призвести тільки до спотворення економічної сутності  цього податку.  Адже  у  статті 2 декрету чітко визначено види платників акцизного збору, і припущення про невизнання виробників платниками збору є необгрунтованими.

 

     Логічним також   є   внесення   змін  до  визначення  поняття "податковий агент",  що збільшить кількість платників та  створить додаткові перешкоди для ухиляння від сплати податків.

 

     У цілому  законопроект  можна  вважати  слушним  та вигідним. Запропоновані проектом  зміни  ліквідують  суперечності  в  чинних нормативних  актах  та  мають привести до збільшення надходжень до бюджету.

 

     Виходячи з   викладеного   депутатська   група   "Відродження регіонів" пропонує законопроект підтримати та прийняти за основу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Увімкніть мікрофон заступника міністра фінансів Матвійчука.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Ми підтримуємо цей  законопроект,  але  разом  з тим,  якщо завтра буде ставитися питання про прийняття цього закону в цілому,  то просимо в  змінах до  пункту "а" статті 2 у кінці цього абзацу додати "які сплачують акцизний збір виробнику".  Тут доповнено про те, що "замовники, за дорученням  яких  виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах,  на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту", будуть сплачувати акцизний збір. Але вони будуть його сплачувати не до бюджету,  а виробнику товару,  і це  зазначено  в змінах до статті 6, там це передбачено. Отже, я прошу в пункті "а" статті  2  просто  додати  слова:  "які  сплачують  акцизний  збір виробнику".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення  даного питання закінчено.  Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться в четвер.

 

     -------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект  Закону  про  Кабінет  Міністрів України.  Доповідає перший віце-прем'єр-міністр України Єхануров Юрій Іванович. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  перший віцепрем'єр-міністр України.  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Колеги! До вашої уваги пропонується проект Закону  України  про  Кабінет  Міністрів України,  розроблений  відповідно  до вимог статті 120 Конституції нашої держави.

 

     Проект закону,  що зараз розглядається,  внесений Президентом України   13   березня   2000  року  та  підготовлений  на  основі відповідного закону,  який опрацьовувався у Верховній  Раді  ще  з жовтня   1996   року.  Він  пройшов  тривалий  і  складний  процес підготовки  та  узгодження.  За   час,   що   минув,   у   процесі адміністративної  реформи відбулися значні зміни в системі органів виконавчої влади,  в організації і формах роботи уряду, у підходах до реформування державної служби в Україні.

 

     Запропонований законопроект   враховує   ці  зміни,  визначає основні  завдання,  принципи  і  організацію  діяльності  Кабінету Міністрів   України   як   уряду   України,  його  склад,  порядок формування,  місце в системі  органів  державної  влади,  а  також повноваження щодо здійснення виконавчої влади.

 

     Прийняття цього  законопроекту дозволить також створити умови для розроблення та прийняття інших  законів  з  питань  державного будівництва, необхідність яких випливає з Конституції України.

 

     Водночас хочу зауважити, що Тимчасовою спеціальною комісією з питань   опрацювання   проектів   законодавчих   актів   у   сфері політикоправової    і    адміністративної    реформи   в   Україні рекомендовано Верховній Раді України  прийняти  за  основу  проект Закону  України  про Кабінет Міністрів України,  внесений народним депутатом Коліушком з  одночасним  скасуванням  рішення  Верховної Ради  від  19 листопада 1999 року про прийняття Закону України про Кабінет  Міністрів  України.  Відповідні   пропозиції   до   цього законопроекту урядом були подані до тимчасової комісії.

 

     Зважаючи на  те що структура та ідеологія обох законопроектів в основному збігаються,  вношу пропозицію взяти за  основу  проект закону, внесений Президентом України. Прошу вас підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Юрію   Івановичу.   Чи  є  запитання  до доповідача? Запишіться. Висвітіть.

 

     Народний депутат Чародєєв. Наступний - депутат Ніколаєнко.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Юрий  Иванович!  Вы  вчера   в   интервью   по телевидению  сказали,  что  парламент  -  это "більшість".  Ну,  в проекте закона здесь не  отражено,  работать  вы  будете,  Кабинет Министров, с парламентом, с "більшістю"...

 

     Я хотел  узнать:  вы  осмысленно  такие вещи говорите?  Такие глупости позволено  говорить  Премьеру,  Председателю  парламента, Президенту,   но  вице-премьеру  еще  не  по  статусу  чепуху  эту говорить. Понимаете?

 

     Поэтому, может  быть,  вообще  отложим   рассмотрение   этого законопроекта,  пока не будет здесь Премьера, Президента?.. Потому что столько слез за последние восемь лет пролилось из уст, из глаз Президента,  и в бытность его Премьером, из-за неурегулированности вопроса в отношении  власти.  Может  быть,  не  надо  вам  с  этим выступать?  Поговорите  с  Премьером,  пусть  он сам,  пусть глава администрации придет,  понимаете,  чтобы он  вам  не  мешал  потом работать.  Иначе  это  бессмысленно,  примем - а потом опять будут крокодиловы слезы.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Спасибо.  Просто я вчера был  в  парламенте  и вспомнил свою парламентскую работу. Возможно поэтому я и дал такое интервью.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.  Наступний - депутат Давидов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Фракція соціалістів. Шановний Юрію Івановичу! Ми виступали і виступаємо за негайне підписання і прийняття Закону про Кабінет Міністрів,  бо глибоко переконані,  що двовладдя,  яке існує в Україні (Адміністрація Президента приймає кадрові рішення, не передає функції Кабінету Міністрів, а тим більше невизначеність його статусу, бо немає такого закону), шкодить нашій державі. Тому ми  будемо  в  принципі  підтримувати  законопроект з певними там, може,  зауваженнями.  Але у  мене  до  вас  таке  питання:  як  ви ставитеся,  виходячи  з  власного  досвіду,  до  вашої співпраці з регіональними керівниками, так званими губернаторами?

 

     Справа в тому,  таке у мене  складається  враження,  що  вони певним  чином  ігнорують  Кабінет Міністрів,  а моляться тільки на вулицю Банкову. Чи не потрібно нам сьогодні чітко сказати, що вони підпорядковані Кабінету Міністрів і населенню України?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Дякую.   Те,  що  в  роботі  уряду  серйозним недоліком є недостатня робота в регіонах, я мушу визнати, оскільки відповідаю  в  уряді  за цей напрям роботи.  І ми про це говорили, коли розглядали Концепцію регіональної політики,  вона  зараз  уже йде  на  затвердження.  Ми зробимо все для того,  щоб поліпшити цю роботу вже в нинішньому році.  Наступного тижня  в  Донецьку  буде проведено  виїзне  засідання Кабінету Міністрів України,  ми зараз ретельно готуємося до нього,  потім планується  подібні  засідання провести  також у Луганську та в інших регіонах України.  Ми добре розуміємо наші помилки і зробимо все для того,  щоб  ця  співпраця була більш ефективною.  Я вважаю,  що після затвердження Концепції регіональної політики ми зможемо далі рухатися.

 

     Проте, на  жаль,  питання,   пов'язані   з   адміністративною реформою,  поки  що стосуються лише центральних органів виконавчої влади.  Ми повинні зробити наступний крок.  І це  якраз  має  бути поєднання з роботою регіональних структур.

 

     Думаю, що прийняття вами Бюджетного кодексу найближчим часом, можливо,  в цей четвер,  дасть нам змогу серйозно рухатися в цьому напрямі щодо співпраці з регіональними структурами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Давидов.  Наступний  - депутат Стрижко.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий  округ 108,  Луганська область).  Шановний Юрію Івановичу!  У  статті  1,  третій  абзац,   говориться:   "Кабінет Міністрів  України  відповідальний  перед  Президентом  України та підконтрольний  і  підзвітний  Верховній  Раді  України  у  межах, передбачених  Конституцією  України".  Як  ви можете розкрити суть поняття "відповідальний"? Це перше питання.

 

     І друге  питання.  Стаття  3  "Принципи  діяльності  Кабінету Міністрів  України" (так,  це проект Коліушка),  частина четверта: "Кабінет Міністрів  України  здійснює  виконавчу  владу  в  межах, установлених  Конституцією  та  законами  України,  незалежно  від органів законодавчої та судової влади".

 

     Чи не означає це, що рішення Кабінету Міністрів не можна буде оспорити в судовому порядку?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Якщо   можна,   спочатку  відповім  на  друге запитання.  Я вважаю,  що  в  даному  разі  це,  можливо,  питання термінології  і "незалежно" не означає,  що судова влада вища.  Це зрозуміло, і всі рішення судової влади можна оскаржувати. Тому при підготовці  проекту  до другого читання нам,  я думаю,  треба буде подумати, як це виписати.

 

     Стосовно того,  що  Кабінет  Міністрів  відповідальний  перед Президентом. Знову ж це питання дефініцій. Я вдячний вам за те, що ви так уважно читали цей законопроект.  Ми подумаємо, порадимося з філологами, як краще виписати ці питання.

 

     У тому, що Кабінет Міністрів і підконтрольний Президентові, - теж є питання. Тобто я думаю, що тут нам треба буде попрацювати. Я вам вдячний за роботу над цим документом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Роєнку.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної партії України. Ви знаєте, мені  зараз боляче,  що ми знову розглядаємо два законопроекти про Кабінет Міністрів, у той час коли ми в 1999 році проголосували вже Закон  про  Кабінет  Міністрів.  Ми  тоді  ще  намагалися виписати відповідні  норми,  щоб  Кабінет  Міністрів,  дійсно,  був   таким відповідальним органом виконавчої влади.

 

     Звичайно, боляче й те, що Президент каже: "Ми могли б зробити те,  друге,  третє, якби був Закон про Кабінет Міністрів". А хто ж наклав вето на цей Закон про Кабінет Міністрів?

 

     У зв'язку  з  цим  у  мене  запитання.  Дайте  пояснення (вже практично через два роки), через які основні недоліки, чому не був підтриманий Президентом закон,  який ми прийняли в 1999 році?  Щоб було зрозуміло і депутатам, і тим, хто нас слухає.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Якщо реально подивитися на ті розбіжності, які є  між старим законом і цим законопроектом,  то в проекті фактично враховані всі ті реалії,  які в нас з'явилися останнім часом. Мова йде і про роботу самих міністерств, і про те, що зроблено сьогодні в ході адміністративної реформи.

 

     З іншого боку,  в березні минув уже рік,  як був поданий  цей законопроект.  Велика  дискусія  відбулася  в нашій робочій групі. Зараз уже ці питання внесені сюаи,  в зал.  Я вважаю,  що є багато правильного  в  тому,  що  ви  говорите.  Ми  запізнюємося  з  цим документом.  Нам він конче потрібен.  І тому я дуже просив би,  не зважаючи на те,  що було у минулому, зрозуміти всетаки, що Кабінет Міністрів повинен мати закон,  за яким буде працювати.  І ми  дуже просимо вас, щоб цей розгляд у парламенті був досить швидким.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка. Слово для доповіді надається першому заступнику голови Комітету з питань правової  політики  Коліушку Ігорю Борисовичу.  Будь ласка,  Ігоре Борисовичу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   правової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Шановні представники Кабінету Міністрів! Я доповідаю за рішенням Комітету з питань правової  політики,  яке пізніше  лягло  в  основу  рішення Тимчасової спеціальної комісії, утвореної Верховною Радою для  доопрацювання  проекту  Закону  про Кабінет    Міністрів,    якому,   як   ви   всі   знаєте,   випала багатостраждальна доля.

 

     Після того, як прийнятий нами 19 листопада 1999 року закон не був   підписаний   Президентом,   а   пропозиції  Президента  були відкликані,  ми потрапили в ситуацію, вихід з якої не передбачений чинним  законодавством  України,  тобто  не визначено,  чи набуває чинності закон у ситуації, коли він не підписаний Президентом, але й зауваження до нього у Верховну Раду не надійшли.

 

     Виходячи з  цього,  і  Комітет з питань правової політики,  і тимчасова комісія,  створена  Верховною  Радою,  прийняли  рішення запропонувати  Верховній  Раді  скасувати рішення від 19 листопада 1999 року про  прийняття  Закону  України  про  Кабінет  Міністрів України і розглянути проект закону в новій редакції. Це, крім суто процедурних моментів,  обгрунтовується тим,  що  з  часу  розгляду першого  законопроекту минуло вже чотири з половиною роки.  За цей час відбулося дуже багато змін в  організації  органів  виконавчої влади.  Дуже багато положень, які, до речі, були причиною того, що закон не був підписаний,  на сьогодні вже реалізовані на  практиці самим життям, і фактично ці проблеми відпали.

 

     У законопроекті,  поданому  мною  на  розгляд Верховної Ради, взято за основу,  звичайно,  текст  закону,  прийнятого  Верховною Радою 19 листопада 1999 року, але з доопрацюванням, яке виходить і з пропозицій Президента України,  які  у  нього  тоді  були,  і  з концепції   адміністративної  реформи  України,  схваленої  указом Президента від 22 липня 1998 року.  В ньому відображені інститути, що   вже   функціонують  у  складі  Кабінету  Міністрів,  такі  як Секретаріат  Кабінету  Міністрів,   урядовий   секретар,   урядові комітети. Запропоновано підвищити статус членів уряду і так далі.

 

     У цьому   законопроекті   враховані   й  ті  пропозиції,  які містилися  в  проекті  Закону  про   парламентську   більшість   і парламентську опозицію,  подані,  до речі,  Президентом,  стосовно необхідності консультуватися  і  Президентові  з  парламентом  при внесенні  кандидатури на посаду Прем'єр-міністра,  і особливо щодо обов'язку Прем'єр-міністра  консультуватися  з  Головою  Верховної Ради  та  керівниками  депутатських груп і фракцій стосовно складу Кабінету Міністрів,  який він  подає  на  затвердження  Президенту України.

 

     Таким чином, комісія прийняла рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу в першому  читанні  проект,  підготовлений мною,  і  при доопрацюванні його до другого читання (а це згідно з рішенням Верховної  Ради  буде  робити  вже  тимчасова  спеціальна комісія,  а  не  Комітет з питань правової політики) врахувати всі пропозиції від Кабінету Міністрів, від народних депутатів України, від Президента України, які ще є, які, можливо, ще не враховані.

 

     Таким чином,  працюючи  конструктивно і злагоджено,  ми маємо можливість до кінця  квітня  прийняти  даний  законопроект  уже  в цілому.

 

     Дякую, в мене все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Ігоря Борисовича? Є, багато.

 

     Запишіться, будь   ласка.  Висвітіть,  будь  ласка.  Народний депутат Красняков. Наступний - депутат Марченко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Уважаемый докладчик! Знаете, процесс принятия этого проекта закона у нас уже достаточно продолжителен,  и сегодня из средств массовой информации  мы  слышим  о  том,  что  вина  за несвоевременное его принятие лежит на Верховной Раде Украины.

 

     Я хотел  бы,  чтобы  для  стенограммы,  для  истории  вы  как человек, работающий над этим документом, всетаки сказали, в чем же причина, почему принятие основного закона, регулирующего отношения в  органах  исполнительной  власти,  так  затягивается,  и  в  чем все-таки вина вашего комитета и Верховной Рады в целом?

 

     Спасибо.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я дякую за запитання. Я можу ще раз повторити, що,  на  мою  думку,  жодної  вини  ні  Верховної Ради,  ні нашого комітету в тому,  що закон досі не прийнятий,  немає.  Закон, який випливає  безпосередньо  із  статті  120 Конституції,  як уже було сказано в доповіді Юрія Івановича Єханурова,  ми,  тобто  Верховна Рада,  приймали  шість  разів,  шість  разів ми передавали його на підпис Президенту,  але якою була реакція з боку Президента - усім вам відомо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Олексій Марченко.  Наступний - депутат Манчуленко.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Група "Відродження регіонів", "Демсоюз". У   мене   запитання   щодо   тієї   норми   запропонованого  вами законопроекту,  яка стосується визнання  членів  уряду  державними службовцями.  Закон  про  державну  службу  передбачає перш за все відповідальність людей,  які працюють на державних  посадах.  Вони відповідають за те,  що вони діють і за законом,  і перед законом. Чи не вбачаєте ви в  тому,  скажемо  так,  недоречність  і  чи  не передбачаєте  ви в другому читанні,  якщо закон буде підтриманий у першому читанні, спробувати доопрацювати цю норму?

 

     Дякую.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Згідно з чинним Законом  про  державну  службу члени уряду підпадають під категорію осіб, перелічених у статті 9, і не належать до державних службовців.  Сьогодні це вже є  фактом. Крім того, у жодній країні Європи немає такого прикладу, щоб члени уряду визнавалися державними службовцями,  тому  що  діють  зовсім різні   підходи  щодо  відповідальності,  призначення  на  посади, звільнення з посад для державних службовців і для членів уряду.

 

     Власне, виходячи з цих принципових засад, і виписана стаття 6 даного   законопроекту,  де  визначено:  "Посади  членів  Кабінету Міністрів за характером повноважень та діяльності  призначених  на них  осіб  належать  до  державних  політичних  посад,  на  них не поширюється законодавство про державну службу".

 

     Разом з тим тут виникає проблема поширення  на  членів  уряду законодавства про корупцію.  Без сумніву,  на членів уряду повинно поширюватися законодавство про корупцію,  і ми чи цим законом,  чи внесенням змін до Закону про боротьбу з корупцією вирішимо,  що на членів уряду мають бути поширені ті самі  засади  відповідальності за корупційні діяння, як і для народних депутатів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Манчуленко.  Наступний - депутат Ніколаєнко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область. Український  народний  рух.  Шановний доповідачу!  Усім нам відома сумна доля попереднього законопроекту про Кабінет Міністрів. Чи не станеться  те  саме і з даним законопроектом?  Я маю на увазі,  чи збалансовані,  виходячи з  Конституції  України,  інтереси  власне Кабінету Міністрів України і вулиці Банкової?  Бо якщо ці інтереси не будуть збалансовані,  ми знову потрапимо в той  глухий  кут,  з якого ніяк не можемо вибратися. Це перше.

 

     І друге.  Чи  є  в  даному  законопроекті  норма  про те,  що відповідно до Конституції члени уряду не  можуть  бути  депутатами парламенту,  мати  інші  представницькі  мандати,  займатися іншою діяльністю?

 

     Дякую.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Дякую за запитання.  Стосовно  збалансованості інтересів.  За рішенням тимчасової спеціальної комісії ми дискусію щодо  кожної  норми  предметно  проведемо  вже   після   прийняття законопроекту за основу.  З цим погодилися і представники Кабінету Міністрів,  і представники Адміністрації Президента.  Я  думаю  (я бачу ваш настрій), що все-таки знайти компроміс і ввести нарешті в дію цей закон є бажання в усіх сторін.

 

     Стосовно другого запитання.  Дійсно,  я запропонував у  цьому проекті новелу про те,  що члени уряду могли б поєднувати роботу в уряді з виконанням депутатських повноважень.  Під  час  детального обговорення   цього   питання   в  робочій  групі,  яке  відбулося позавчора, це було детально проаналізовано, і фактично моя позиція не  була  підтримана.  Я  погодився  з тим,  щоб положення під час розгляду проекту в другому  читанні  було  вилучене.  Технічно  це зовсім не складно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Прошу передати слово Івану Сидоровичу Бокому.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ?иборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Ігоре Борисовичу! Я хотів задати це запитання Юрію  Івановичу,  але  задам  його  вам. Згідно з Конституцією Кабінет Міністрів є вищим органом виконавчої влади.  Але це в  Основному  Законі,  а  в  житті  все  узурповано одноосібним "політбюро".

 

     А як  ви  думаєте,  чи  не  буде  і  цей  Закон  про  Кабінет Міністрів,  доля якого така гірка,  черговим  "гірчичником",  яким будуть  лікувати  "туберкульоз"?  Адже  ні статус члена уряду,  ні якісь інші новації,  закладені у цьому проекті, не відміняють цієї одноособової узурпації.  І чи не доведеться нам,  коли вдасться цю загату прорвати, знову змінювати цей закон?

 

     КОЛІУШКО І.Б. Дякую за запитання. На мою думку, проблеми, які існують у цій сфері,  дійсно є серйозними, але вони не можуть бути вирішені прийняттям даного закону.  Справа в тому, що розмежування повноважень між Верховною Радою, Президентом і Кабінетом Міністрів вичерпно  визначені  Конституцією  України.  І   якесь   посилення регулювання в цій сфері,  запровадження якихось запобіжників,  які не даватимуть можливості тій чи іншій посадовій  особі  чи  органу влади  узурпувати  владу  всупереч Конституції,  можна пропонувати тільки  через  внесення  змін   до   Конституції.   Норми   даного законопроекту  не  можуть  вийти  за  межі Конституції.  І тому ми пишемо його і мусимо прийняти,  узгодивши з чинною Конституцією, і потім   разом   будемо  добиватися,  щоб  він  виконувався,  як  і Конституція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Борисовичу. Сідайте. Колего Роєнко, можете записатися на обговорення.  Записалося мало депутатів, і ви висловитеся.

 

     Переходимо до обговорення даного питання.  Записалося поки що три   народних   депутати.   Слово  надається  народному  депутату Чародєєву. Наступною буде виступати депутат Мазур.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Я   хотел   бы   поблагодарить   вице-премьера Еханурова  за то,  что он корректно мне ответил,  поскольку вопрос был  сложный.  Обычно  у   нас   члены   кабинета,   представители прокуратуры, МВД хамят в ответ на вопросы. Но в Кабинете Министров все-таки есть интеллигентные люди.

 

     Тем не менее, вот я абсолютно честно, без подвоха говорю, что не  вижу  смысла  обсуждать  в  полупустом  зале вопрос о Кабинете Министров.  И  это  одно  из  следствий  злодеяний,  допущенных  в Украинском доме, потому что, как я уже не раз говорил, голосование в четверг,  один раз в неделю,  не позволяют себе даже  английские лорды,   которые   пожизненно   в   парламенте.   Такого  хамства, тупорылости они себе  не  позволяют.  Бессмысленности,  понимаете! Никого  нет,  а  завтра  будут  все  голосовать за - за Регламент, который  абсолютно  не  годится,  за  многое  другое.  Вот  и   за законопроект о Кабинете Министров.

 

     И еще  раз  прошу  вас  вспомнить плачущее лицо Президента на экранах телевизора за последние восемь лет, когда он говорит: "Ну, вы ж посмотрите как там,  ну не урегулированы вопросы". И когда он Премьером был, так было. И Ющенко пошел по той же стезе.

 

     А сейчас тут ни Ющенко, ни Президента нет. Завтра они скажут, что мы приняли плохой закон.  Это стопроцентно будет так.  И будут плакать.  И продажная пресса будет поддакивать:  да,  плохой закон приняли.

 

     Регламент не  позволяет  мне пройтись по всему законопроекту. Но у меня вопрос в отношении появления членов Кабинета Министров в Верховном  Совете.  Ну,  ладно,  выдумали  "День уряду" в Украине. Виктору Владимировичу как специалисту по конституционному праву  я вопрос не задаю, чтобы не ставить его в тупик, а просто думаю, что он сам подтвердит хотя бы где-то в узком кругу,  что  ведь  такого тоже  нигде  нет.  Нормальная  практика  в  Европе,  когда премьер выступает дважды в неделю,  отвечает на вопросы минут  по  15,  по полчаса.   А  министров  этих  порет  как  сидоровых  коз,  и  это нормально.

 

     Это у нас отчеты готовит какая-то там, понимаете, "шестерка", и он потом их нам читает,  как это было по делу Гонгадзе:  сколько подвалов проверили и все такое.  А  нормальный  руководитель,  как великий  художник:  он  способен  точными мазками дать сегодняшнюю картину.

 

     Но когда написано,  что член Кабинета Министров  выступает  в парламенте  не  чаще  двух  раз  в полугодие,  ну это уже слишком, понимаете!  Ну такого нет в Европе!  Мы хотим жить  по-европейски, говорим,   что  мы  в  центре  Европы,  а  сами  делаем  абсолютно недопустимую структуру управления.

 

     Я не говорю о том,  что  надо  все  списывать  откуда-то.  Но опорные,  фундаментальные моменты надо как-то использовать. Потому давайте прекратим этот балаган.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мазур  Народний депутат  Олексій Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Шановні колеги! За висловом французького філософа Жан Жака Руссо,  законодавча влада є  серцем  держави,  а влада виконавча - його мозком. Але цей мозок може працювати лише в умовах достатньої свободи.  В умовах перехідної економіки дієвість виконавчої  влади набуває особливого значення,  оскільки необхідно швидко і  адекватно  реагувати  на  зміни  в  соціальноекономічній ситуації.

 

     Доопрацьований тимчасовою  спеціальною  комісією законопроект загалом  відповідає  цим  вимогам.  На  відміну   від   попередніх варіантів Закону про Кабінет Міністрів він не передбачає штучних і нічим не вмотивованих обмежень діяльності уряду,  окрім  тих,  які передбачені  Конституцією.  У  ньому відсутня надмірна деталізація порядку організації роботи уряду,  бо це є його  суто  внутрішньою справою.

 

     Разом з тим окремі положення проекту є,  щонайменше, спірними і можуть стати  причиною  важкого  проходження  вкрай  необхідного сьогодні  проекту  закону.  Зокрема,  йдеться про те,  що згідно з проектом на членів Кабінету Міністрів не поширюється законодавство про  державну  службу.  З  цього приводу я задавав запитання Ігорю Коліушку.  Адже  не  можна  сьогодні  вивести  частину  тих,   хто відповідає за справи у державі,  від відповідальності за так звані корупційні діяння.  Відоме в суспільстві ставлення до  людей,  які входять  сьогодні  в  уряд,  і  це  виливається навіть на сторінки преси,  коли звинувачують (законно  чи  незаконно,  правомірно  чи неправомірно,   але   звинувачують)   того  чи  іншого  посадовця, урядового посадовця,  члена уряду  в  корупції.  І  люди  сьогодні вправі вимагати,  щоб урядовець, як і інший громадянин, якому дано право  працювати  в  органах  державної  влади   і   є   державним службовцем, відповідав за це за законом.

 

     Не можна обмежуватися лише політичною відповідальністю.  Нашу державу доведено сьогодні до  такого  становища  тільки  тому,  що значна  частина  урядовців  і  попередні  уряди лише в політичному сенсі, політично відповідали за ситуацію в державі.

 

     Ще один  момент,  який  інакше,  як  свідомо  закладеною  під законопроект   міною,   назвати  не  можна.  Ідеться  про  те,  що Президенту надається  право  повторного  внесення  кандидатур  для призначення  на  посаду  Прем'єрміністра лише за згодою керівників груп і фракцій,  що представляють більшість.  Я хотів би, щоб Ігор Коліушко послухав це, оскільки це зауваження до законопроекту, ним внесеного   Це  є  пряме  обмеження   конституційних   повноважень Президента і цілком достатньою підставою для накладення вето.

 

     Є й ряд інших суттєвих зауважень, які будуть нами внесені під час доопрацювання законопроекту до другого читання,  хоча в цілому депутатська  група  "Відродження регіонів" проект підтримує і буде голосувати за прийняття його в першому читанні. Але я прошу Ігоря, щоб  наші  зауваження  (ви  не  чули,  я про них тут говорив) були враховані до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  всі бажаючі виступили  в обговоренні...   Депутат  Роєнко?  Будь  ласка,  народний  депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.  Шановні народні  депутати!  Звичайно,  я  трошки повторюся.   Я  вже  щодо  цього  задавав  запитання  попередньому доповідачу,  першому віце-прем'єру.  Таке враження,  що нас мають, вибачте, за козлів, бо, прийнявши вже Закон про Кабінет Міністрів, ми починаємо сьогодні нові ігри  з  проектом  Закону  про  Кабінет Міністрів.

 

     Ми посилаємося   на   те,   що   нам   потрібно   здійснювати адміністративну реформу (і вона сьогодні  здійснюється),  але  нам треба  було  б діяти навпаки:  здійснюючи адміністративну реформу, посилити роль Кабінету Міністрів,  а з іншого боку - посилити роль Верховної  Ради,  щоб  вона  призначала Прем'єрміністра,  щоб вона призначала  віцепрем'єрів  і  міністрів,  тобто  формувала   склад Кабінету  Міністрів.  І  тоді  б  ми  побачили,  чи  була  б  така вакханалія, анархія в державі, яка є зараз. Звичайно ж, її не було б.   Тому  що,  віддавши  повноваження  щодо  формування  Кабінету Міністрів одній особі та ще й з бурним характером, ми маємо і таку владу, і такий порядок у державі.

 

     Водночас це кореспондується з тим,  що відбувається у нас,  у Верховній Раді.  Говоримо про  якусь  незрозумілу  більшість,  яка сформувалася  трошки більше року тому,  а правильніше - це клуб за інтересами у Верховній Раді.  Ми  говоримо  про  те,  що  попереду наступні  вибори,  і  ми  хочемо,  щоб  вони  були на пропорційній основі.  А якщо вони відбудуться на пропорційній основі,  то  тоді все-таки  ті  партії,  які наберуть найбільше голосів і прийдуть у парламент,  будуть формувати уряд. Що тоді, через рік знову міняти Закон  про  Кабінет  Міністрів?  У 1999 році ми прийняли Закон про Кабінет  Міністрів,  Президент  не  сприйняв  його,  і  ми  мовчки погодилися.  Потім  ми  розігруємо  тут  карту  більшості  і знову готуємося приймати Закон про Кабінет  Міністрів,  який  через  рік втратить силу.

 

     Тому в  мене  все-таки  є  прохання  до  спеціальної  комісії врахувати пропозицію посилити  виконавчу  владу  і  вплив  на  неї Верховної Ради і на цій основі підготувати та внести законопроект, який  би  гідно  подавав  обличчя   Верховної   Ради   як   вищого законодавчого  органу  держави і в той же час передбачав зміцнення Кабінету Міністрів та прийняття в перспективі Закону про вибори до Верховної Ради України на пропорційній основі.

 

     Цим самим ми,  врешті-решт, наведемо порядок у державі, у нас буде нормально розвиватися економіка,  ми  забезпечимо  соціальний захист людей.  А ще краще,  звичайно,  було б,  якби на виборах до Верховної Ради України перемогли комуністи, тоді ми дійсно зробили б державу, схожою на справжню державу, якою вона у нас уже була.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ми  закінчили  обговорення даного питання порядку  денного.   Прийняття   рішення   відбудеться   згідно   з Регламентом  у  четвер.  Переходимо  до наступного питання порядку денного.

 

     -------------

 

     Слухається проект  Закону  про  правовий  статус  закордонних українців.  Доповідає  голова  комітету Осташ Ігор Іванович.  Будь ласка, Ігоре Івановичу.

 

     Колего Пустовойтов,  я вже оголосив доповідача.  Я надам  вам слово потім, коли будемо обговорювати.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  (виборчий  округ  126,  Львівська  область). Шановний  головуючий!  Шановні  колеги  народні депутати!  Шановні представники уряду!  Я хотів би спочатку дуже коротко сказати  про процедуру розгляду цього питання. Можливо, я дещо випереджу колегу Пустовойтова.

 

     Уся справа в тому, що цей законопроект розглядався на минулій сесії.  І так сталося,  що в момент голосування його в залі кілька фракцій бойкотували процес голосування і,  незважаючи на те,  що я наполягав  на  перенесенні  голосування цього проекту,  воно все ж таки відбулося і виявилося невдалим.  Згідно з правилами,  які є в нас,  у Верховій Раді, ми внесли його знову на розгляд цієї сесії, оскільки  цей  документ  був  підтриманий  також  і  Комітетом   у закордонних  справах  і  рекомендований  для розгляду на цій сесії Верховної Ради України.

 

     Ще одна дуже важлива обставина,  про яку я хотів би  сказати. Ви   знаєте,  що  цього  року  ми  будемо  святкувати  десятиріччя незалежності.  У цей час відбудеться  і  третій  світовий  конгрес українців.  До  нас  в  Україну з'їдуться представники організацій українців за кордоном практично з цілого світу,  а мені  здається, що  ми  до  цього  часу  не  віддали  їм наш борг - не врегулювали проблеми статусу закордонних  українців.  Хоча  в  інших  країнах, таких як, скажімо, Словаччина, Росія (а зараз готуються відповідні законопроекти в Румунії,  Угорщині),  ці  питання  досить  солідно врегульовані  і  максимально все робиться країнами,  щоб захистити своїх співвітчизників за кордоном.

 

     Я трошки зекономлю час доповіді,  лише хотів би наголосити на тому,  що  запропонований  проект  грунтується  на  концептуальних підходах до проблем нації та громадянства, визначених Конституцією України,  зокрема її статтею 12,  яка говорить:  "Україна дбає про задоволення національнокультурних і мовних потреб  українців,  які проживають за межами держави".

 

     Мова йде  про захист і підтримку українців через різноманітні міжнародні організації,  про зміцнення зв'язків етнічних українців з  батьківщиною  свого  походження,  про створення умов для досить вільного відвідування України  етнічними  українцями,  громадянами інших держав,  про створення сприятливого інвестиційного клімату в країні для капіталів закордонних українців і,  нарешті, можливості вільного повернення українців на свою етнічну батьківщину.  І саме такі цілі ставили перед собою автори законопроекту.

 

     Тут визначаються   умови   і   порядок   надання   громадянам української національності та особам без громадянства українського етнічного походження,  які проживають за межами  України,  статусу закордонного  українця,  освітлюються  їх  права  і  обов'язки  на території України.

 

     Введення закону в дію не вимагає негайних витрат коштів.

 

     Тепер я хотів би поговорити про зауваження,  які надійшли  до цього   законопроекту.   Законопроект   обговорювався  в  Комітеті Верховної  Ради  з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і міжнаціональних відносин.  У цілому комітет не має заперечень щодо його внесення на розгляд Верховної Ради України.  Було  висловлено низку  пропозицій,  зокрема,  народним  депутатом  Поповим  - щодо вилучення пункту 2 статті 4,  який однією з умов  надання  статусу закордонного українця передбачає володіння українською мовою.

 

     Пропонується також   вилучити   частину   четверту  статті  1 проекту, де сказано, що поняття "культурно-мовне самоусвідомлення" включає  членство  особи  в громадській або релігійній організації української діаспори.

 

     Я цілком і повністю погоджуюся з зауваженнями колеги Попова і хотів  би  сказати,  що,  готуючи  проект  до другого читання,  ми вилучимо положення, про які говорилося.

 

     Отримано також висновки щодо проекту Міністерства фінансів та Міністерства  юстиції.  Обидва  міністерства не мають нічого проти прийняття  проекту  закону.  Разом  з  тим  було   внесено   низку пропозицій   щодо  необхідності  певних  уточнень  і  редакційного доопрацювання цього законопроекту.

 

     Зокрема, Міністерство  юстиції  пропонує  вилучити  пункт   2 статті  3,  оскільки  права  закордонних  українців забезпечуються державою, і такі питання мають вирішуватися державними органами, а не  громадськими  організаціями.  Я  також повністю погоджуюсь і з цією пропозицією.

 

     Статтю 13  "Сприяння   благодійній   діяльності   закордонних українців"  відповідно  до  Закону  України  про благодійництво та благодійні організації пропонується  викласти  в  такій  редакції: "Держава  в особі органів влади гарантує і забезпечує передбачений законодавством  України  захист  прав  та  інтересів   закордонних українців  -  учасників благодійництва та благодійної діяльності і заохочує здійснення цієї діяльності".

 

     Є позитивний висновок  науковоекспертного  управління,  яким, попри  зауваження,  які,  до речі,  перегукуються із зауваженнями, висловленими Комітетом з питань прав людини, пропонується прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     Хотів би  ще раз наголосити на тому,  що всі зауваження,  які були висловлені,  будуть повністю  враховані  під  час  підготовки законопроекту до другого читання.

 

     Тому прошу прийняти проект Закону України про правовий статус закордонних українців у першому читанні, і завтра проголосувати на його підтримку,  врахувавши,  що його чекають близько 11 мільйонів українців за кордоном.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до  Ігоря  Івановича?  Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть список. Народний депутат Єщенко. Наступний -депутат Філіпчук.

 

     ЄЩЕНКО В.М.  Фракция коммунистов. Прошу передать слово Роенко Виктору Григорьевичу.

 

     РОЄНКО В.Г.  Уманський виборчий округ.  Фракція Комуністичної партії України.  Ігоре Івановичу,  ви знаєте,  мені чогось соромно приймати такий закон.  Те,  що ми хочемо захистити українців,  які живуть  за  кордоном,  і  відповідно  мати  певний  авторитет,  це нормально.  Але те, що українці у своїй країні живуть у злиднях, - це погано.  Тому я сказав би,  що коли нам і  треба  приймати  цей проект  закону,  то ми ж повинні показувати,  як ми живемо.  Як ви ставитеся до цього? Це перше.

 

     І друге.  У нас є люди,  які їдуть за кордон працювати.  І ви знаєте,  боляче,  коли  вони  їдуть  там  ту копійку заробити,  бо другого шляху в них немає,  адже тут  погано  живеться.  Як  можна врегулювати  в цьому законопроекті ці питання?  Щоб ми не просили, як Президент просив у турків,  щоб вони ставилися добре  до  наших людей у Турції. Ми знаємо, як ставляться в борделях до наших жінок і  дівчат.  Тому  скажіть,  як  все-таки  передбачити   в   законі взаємозахист?

 

     ОСТАШ І.І.   Дякую,   пане  Роєнку.  Я  цілком  поділяю  вашу стурбованість щодо виїзду українських громадян за  кордон.  Я,  до речі,  недавно побував у Греції, де дізнався про дуже сумні факти, пов'язані з арештом  наших  жінок.  За  один  рік  з  Греції  було депортовано  близько 1 тисячі наших громадян.  Можете собі уявити, наскільки це серйозно.

 

     Разом з тим я переконаний,  ті благодійники за кордоном,  які зараз    хочуть    набирати   українських   фахівців,   наприклад, комп'ютерників (близько 20 тисяч - у Німеччину),  краще б  зробили інакше: інвестували б ті гроші сюди, працевлаштували українців тут і навіть забезпечили, можливо, не меншу зарплату, ніж у Німеччині. І  це  було  б набагато корисніше і для Німеччини,  і для України. Але,  на жаль,  я цілком з вами згоден,  і тому ці  питання  треба також врегульовувати у законодавчому порядку.  Ми маємо,  нарешті, перший подібний договір щодо працевлаштування  наших  громадян  за кордоном.  Це  договір з Португалією.  І ми повинні дійсно зробити все, щоб захищати наших громадян за кордоном.

 

     Що стосується  закордонних  українців.  Ви  знаєте,  як  наша держава допомагає українцям і без закону.  Наприклад, сталося лихо в  Югославії.  Сотні  тисяч  українців  постраждали  в  результаті конфлікту   в   Югославії.  Хтось  залишився  без  домівки,  хтось залишився без батьків. І тому в Україні приймали дітей з Югославії на  постійне  проживання,  приймали  дітей з цих конфліктних зон в університети.  Зокрема,  я знаю,  що  в  Україні  є  кілька  таких університетів. Зараз у кількох університетах вчаться ці діти.

 

     Я думаю,  що  коли ми у законі визначимо,  як вирішувати такі проблеми, це буде тільки на користь і закордонним українцям, і нам з вами. Бо ми повинні все ж таки відчувати відповідальність за тих людей,  яких доля розсіяла  через  різні  історичні  обставини  по всьому світу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Філіпчук.  Наступний - депутат Давидов.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки   і   освіти  (виборчий  округ  203,  Чернівецька  область). Чернівецька область.  Дякую.  Я хотів би нагадати, що, не зважаючи на конституційні вимоги, ставлення держави до зарубіжного українця залишається негативним. Це перше.

 

     Друге. На відкриття консульств  на  території  України  немає адекватної  реакції з боку Української держави,  чим послаблюються наш вплив і, звісно, ситуація з українством.

 

     Третє. Зараз поширена така  діяльність:  школа  -  до  школи, церква - до церкви, видавнича справа - до видавничої справи. Хотів би сказати, що це великий негатив з боку української держави.

 

     Але конкретно.  Сьогодні  ми  повинні   цей   проект   закону відкоригувати  до  другого  читання  так,  щоб  урахувати нинішній фактор міграції українства за кордон.  На сьогодні там  майже  800 тисяч  жінок!  Жодна  державна  інституція  не  знає,  що ці жінки виїхали, куди, який їх статус.

 

     У той час коли  ми  курей  переписуємо,  свиней  переписуємо, корів,  ми не знаємо скільки людей виїхало за кордон!  Отже,  вони там практично беззахисні.

 

     І тому,  пане Ігоре,  я дуже прошу,  щоб  ми  на  цю  позицію звернули  найбільшу  увагу  -  на  статус  нинішнього міграційного закордонного українця,  який практично позбавив  себе  права  бути захищеним з боку Української держави.  Я хотів би знати вашу точку зору щодо цього.

 

     ОСТАШ І.І. Дуже дякую за цілком слушне запитання. Дійсно, цей законопроект має також і демографічний аспект,  тому що передбачає можливість повернення українців  на  історичні,  рідні  землі.  Ми маємо  дійсно  страшну  статистику.  За  останніми  повідомленнями Держкомстату, в Україні минулого року народилося близько 350 тисяч дітей, а померло громадян близько 750 тисяч.

 

     За попередніми даними, сьогодні кількість населення в Україні

- 49 мільйонів 200 тисяч.  Тобто ми втратили вже за цей час  більш як  2,5 мільйона населення.  До того ж у цьому числі ми маємо ще і неврахованих  емігрантів.  Я  думаю,  що  їх  ми  зможемо  нарешті порахувати  під  час Всеукраїнського перепису,  який планується на кінець цього року.

 

     Це дійсно дуже серйозна проблема.  І я  підтримую  вашу  ідею щодо  серйозної консульської інтервенції за кордон,  щоб дійсно ми відкривали українські консульства саме  в  тих  місцях,  де  треба захищати  масові осередки українців,  які виїжджають в Ізраїль,  у Грецію, в Іспанію, в Португалію. На жаль, останнє консульство, яке було відкрито нами,  - це консульство у Шанхаї. Хоча це позитивно, але це дуже далеко від тих місць, куди емігрують українці.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Давидов.

 

     ДАВИДОВ В.В.  Шановний Ігоре Івановичу, стаття 12 Конституції визначає:  "Україна  дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави".

 

     У преамбулі до вашого проекту закону ви  пишете,  що  держава сприяє  розвитку і зміцненню їхньої національної свідомості.  Яким чином ви можете пояснити суть цієї  тези?  Підкреслюю,  ви  пишете "сприяє зміцненню національної свідомості".

 

     ОСТАШ І.І.   Я   переконаний,   що   зміцнювати   національну свідомість українців за кордоном можна  лише  одним  шляхом:  мати сильну,  міцну Українську державу. І якщо у нас буде така держава, тоді вони прагнутимуть сюди приїжджати, прагнутимуть вкладати сюди свої капітали,  якщо вони у них є,  прагнутимуть навчати тут своїх дітей,  бо я не виключаю,  що найближчим часом і наші університети стануть    (сподіваюся    принаймні)   престижними   європейськими навчальними  закладами.  Тому,  без  сумніву,  найголовніше  -  це сильна, міцна держава.

 

     І друге.  Дійсно,  щоб реально подбати про інтереси українців за кордоном,  ми повинні довести їм якимись реальними діями, що ми справді  піклуємося  про  задоволення їхніх національно-культурних потреб. І для цього обов'язково треба прийняти законопроект. Я вже не  кажу  про  те,  що  ми маємо дуже добру програму щодо розвитку українства за кордоном до 2005 року.

 

     Тут сидить пан Середа.  Я просив би,  якщо можливо,  хай  він коротко,  протягом  трьох  хвилин  викладе  точку зору уряду на цю проблему.  Так що я розумію ваше запитання,  навіть підтекст цього запитання, бо воно перегукується з тим, що сказав пан Роєнко, - що дійсно ми сьогодні не маємо підстав стверджувати,  що українці  за кордоном гордяться Україною.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Ігоре Івановичу.  Переходимо до обговорення  даного  питання.  На  обговорення  записалися   вісім народних депутатів. Перед тим як розпочнемо обговорення, увімкніть мікрофон народного депутата Пустовойтова з процедури.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів. Вікторе Володимировичу! Шановні  колеги!  Я взяв слово з процедури.  Справа в тому,  що не один раз голосувалося  на  тій  сесії,  а  двічі  голосувалося.  Я подавав  проект  постанови про неприйнятність,  він не пройшов.  Я казав,   що   статус   закордонного   українця   Конституцією   не визначається,  навіть терміна такого у Конституції немає. Але я не про це.

 

     Справа в тому,  що Верховна Рада з ініціативи Ігоря Івановича теж  давала доручення переробити цей законопроект,  але,  на жаль, він,  на відміну від іншого, не перероблений. Тому я не знаю, чому ми проект знову обговорюємо, хоча це майже одне й те ж саме?

 

     Наступне. Яка мета цього проекту закону?  Справа в тому, що у нас розробляється  і  діятиме  закон  про  імміграцію,  закон  про біженців,  закон  про  статус іноземця.  Чому ми творимо одні й ті самі закони, які тільки комусь хочеться мати?

 

     І останнє.  Я все-таки прошу дивитися в цей бік, коли я прошу з процедури слова.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивно.  Колего Пустовойтов,  вам завжди надається слово. Що ви маєте на увазі, незрозуміло.

 

     Слово для виступу  надається  народному  депутату  Алексєєву. Наступний - депутат Кіяшко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  172, Харківська  область).  К сожалению,  я не смог задать вопрос Игорю Ивановичу,  поскольку до меня не дошла очередь.  Поэтому  я  начну выступление с того, что мы, наверное, не совсем правильно понимаем предмет  разговора.  Большинство  тех  вопросов,  которые   задали депутаты,  в частности коллега Филипчук, касались граждан Украины, которые находятся за границей,  и их статус регулируется Законом о гражданстве.

 

     И еще  вопрос,  Игорь Иванович.  Уж коль мы честны друг перед другом, давайте использовать честные приемы. Не надо говорить, что в  России есть такой закон.  Нет там такого закона.  В России есть закон не о русских, а о соотечественниках, а это совершенно разные вещи.

 

     Почему в  законопроекте  ничего  не  говорится  о  евреях,  у которых  на  одесском  еврейском  кладбище  лежит  пять  поколений предков, о крымских татарах и еще об очень многих народах - тех же русских, казаках Луганщины.

 

     Ну а коль речь зашла об украинцах,  извините,  я  перейду  на украинский язык.

 

     Коли я цей законопроект побачив,  я вирішив - ну, нарешті! Бо в мене був такий випадок.  Там жіночка прийшла,  каже  в  Грозному жила.  Борці за незалежну Чечню вигнали її,  і вона поїхала в чому була.  Я не зміг вирішити її питання,  хоча вона українка.  Але ми плутаємо   різні   поняття.  В  Америці  немає  українців.  Там  є американські громадяни українського походження. Так само, як усі - американці   якогось   походження:   ірландського,   англійського, німецького, іспанського чи ще якогось. Немає там українців.

 

     Далі. Чому  в  цьому  проекті  тих  українців  або  іноземних громадян   українського   походження   поділяють  на  "чистих"  та "нечистих"?  Хтось має право отримати ті можливості, які цей закон передбачає,  а  хтось  не має.  Про що я кажу.  Я кажу про те,  що відповідно до цього закону мало бути українцем і знати мову, треба ще  працювати  в одній з організацій,  таких як Українська головна визвольна  рада,  Товариство  зв'язків  з  українцями,  тобто   це організації політичні.

 

     Я був  у  Литві.  Українці там скаржилися,  що вони не можуть приїхати в Україну, у них дуже багато проблем з переїздом, просили їх вирішити. І ці гуманітарні проблеми треба вирішувати. Закон має відстоювати  гуманітарні  і  культурологічні  інтереси   іноземних громадян  українського  походження.  Але  ж  нам пропонують зовсім інше.  Нам пропонують під гаслом гуманітарних та людських  проблем прийняти    закон,    який    буде   відстоювати   політичні   або фінансово-матеріальні інтереси певних кіл.

 

     Нам тут кажуть,  що ми його доопрацюємо,  тільки  прийміть  у першому   читанні.   Ні,  шановні,  у  вас  була  можливість  його доопрацювати,  вам було дано таке доручення,  ви знову подали  той самий текст і кажете: "Ви його прийміть, ми доопрацюємо до другого читання". Я скажу так: "Плавали. Знаємо"!

 

     Дуже багатьох  депутатів,  особливо  молодих,  "купують":  ви прийміть  проект  у  першому  читанні,  ми  потім доопрацюємо.  Не доопрацьовують,  подають  те  саме  на  друге  читання,  а   потім проштовхують тут, у залі.

 

     Тому я пропоную цей проект закону відправити на доопрацювання для розгляду в повторному першому читанні і  примусити  профільний комітет  пана  Осташа  виконати  доручення  виправити тексти,  які подавалися, а потім його можна розглядати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кіяшко.  Наступний  -  депутат Чародєєв...   Народний   депутат  Чародєєв.  Наступний  -  депутат Кірімов.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Я рад, что я тебе не нравлюсь, потому что меня это  просто  обезопасило.  Я  чем  дальше от голубых...  В тюрьмах правильно говорят: "Нет ничего наглее наглого педераста".

 

     Теперь о проекте закона.  Я еще сомневался.  В прошлый раз  я выступал и предлагал Осташу доработать законопроект...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь. Народний депутат Кендзьор...

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Отойди  от  меня,  отойди.  Я  шел,  я тебя не трогал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат...

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Давайте, давайте, это вы можете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутате  Чародєєв!  Народний  депутате Чародєєв,  я  звертаюся  до вас!  Я вам роблю зауваження!  Якщо ви будете продовжувати ображати колег  по  депутатському  корпусу,  я позбавлю вас слова. Продовжуйте, будь ласка.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Хорошо, я учту ваше замечание.

 

     Когда законопроект обсуждался впервые,  я говорил о том,  что недопустимо,  чтобы  в  общественной  организации  получали  такое право,  такой статус.  Осташ,  повернувшись ко мне,  кричал:  "Да, Чародеев, я согласен, давайте только это". Иначе это действительно ущемляло   бы   восточную   диаспору,   которая   мне  значительно симпатичней западной,  и она гораздо  безопасней  для  украинского народа.  Нет же, внесли проект в том же виде! Как вам верить после этого?!  Или  как  верить  вот  этим  крокодиловым  слезам,  когда говорят, что там женщины наши за рубежом... Причем это к закону?

 

     Депутат Пустовойтов:  "Зачем  это?"  Это  для экспансии своих амбиций,  своего  капитала,  своих   возможностей.   Если   сейчас подсчитать, сколько известных людей из украинской диаспоры скупили здесь квартиры и предприятия, вы ужаснетесь. И, надо понимать, это худшая часть населения, те, что бежали с немцами, с полицаями. Это факт.  Сейчас уже можно назвать фамилии,  но  это  вызовет  сильно большие скандалы.

 

     И надо  осознать,  что именно для этого все и делается,  а не для того,  чтобы помочь кому-то  в  Украину  приехать.  Для  этого существуют другие законы. Давайте рассмотрим другой законопроект - об эмиграции,  о миграции,  о беженцах.  При чем  тут  украинцы  в Югославии?  Нет,  это  будет  закон  прежде  всего  для  тех,  кто нечестным путем вывез с немцами  золото  или  разбогател  там,  но ничего  не  сделал  для  Украины.  В  1992  году  я  был в составе делегации вместе  с  Плющом.  Я  помню  прекрасно,  как  Плющ,  не выдержав,  сказал:  "Ну,  ви ж,  українці, скупі". Так оно и есть. Плющ это мягко сказал.

 

     Поэтому этот законопроект нельзя нам принимать,  это  опасно. Тем  более  это  опасно  в  нынешней ситуации,  когда законопроект проталкивают  те  же  силы,  которые  толкают  Ющенко  на  престол Президента. И этот Президент будет гораздо хуже, чем Кучма.

 

     Если у  Кучмы  просто  нет  идеологии (он как Буратино у папы Карло из бревна сделан),  то Ющенко сделан из бревна с  дуплом.  И начинка дупла - это воля украинской диаспоры.  И это все пойдет на эксплуатацию украинского народа,  это однозначно!  Так  что  валим этот законопроект!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Кірімову.  Увімкніть  його  мікрофон.  Наступним  буде   виступати депутат Стоженко.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий    округ   95,   Київська   область).   Дякую.   Фракція "Батьківщина".  Шановні колеги!  Я з великою повагою  ставлюся  до всіх,  хто  виступав сьогодні з трибуни щодо даного законопроекту, і,  безперечно,  вважаю,  що даний законопроект - це не одночасний акт,  а довгостроковий стратегічний маневр.  І саме тому я вважаю, що цей законопроект у першому читанні потрібно приймати.

 

     Але я хотів би сказати:  ми не  повинні  вважати,  як  у  тій притчі  сказано,  що  не в тім справа,  що в мене курка здохла,  а справа в тім,  що в сусіда ще жива.  Ми  повинні  гнати  від  себе навіть таку думку.

 

     І ситуація  навколо даного законопроекту мені якоюсь мірою не імпонує,  тому  що  я  думав,  що  всі  повинні  цей  законопроект підтримувати.  Чому?  Справа в тому,  що ми його давно вже повинні були прийняти.  І мова йде не лише про українців,  а про всіх  тих людей,  які  жили колись в Україні і які тепер бажають повернутися до України.

 

     Я вважаю,  що,  приймаючи цей законопроект, ми повинні знати, що  в  нас  є задля чого тягати каштани з вогню,  адже за кордоном проживає понад 20 мільйонів українців.  Не 11,  а 20 мільйонів!  І проживає  дуже  багато  громадян,  які  теж  виїхали  свого часу з України,  а  тепер  бажають  приїхати   в   Україну,   подивитися, погостювати, а може, й залишитися на постійне місце проживання.

 

     І саме тому,  я переконаний,  усі ми повинні підтримати даний законопроект.  Він украй необхідний для нашої держави,  для нашого суспільства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Стоженко.  Наступна  - депутат Мазур.

 

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Група "Відродження регіонів". Шановний головуючий! Шановні колеги!  Ми переконані,  що запропонований законопроект  необхідно підтримати.   Мова   йде   про   посилення  зв'язків  з  етнічними українцями,  які проживають за межами своєї батьківщини - України. Ми  ні  в  якому  разі  не вважаємо,  що Україна має бути лише для українців,  і вітаємо  всіх,  хто  має  бажання  подорожувати  або мешкати в Україні. Але в українців усього світу Україна одна. Саме для українців власна держава має особливе значення.

 

     Надання статусу   іноземного   українця   дозволить   суттєво спростити   процедуру   в'їзду   та   перебування  в  Україні  для представників діаспори. Тим більше що після того, як було спрощено порядок  оформлення  візових  документів  громадянам Європейського Союзу,  Канади,  США, Японії при в'їзді до України, більша частина української   діаспори  далекого  зарубіжжя  вже  підпала  під  ці регулювання.

 

     Запропонований законопроект дозволить  законодавчо  закріпити порядок,  визначений  у  відповідній  постанові Кабінету Міністрів України з цього питання.  Проте ми  вважаємо,  що  положення,  яке дозволяє в'їзд до України без візи,  має бути доопрацьовано. З ним погодитися не можна, бо в іншому випадку виникне проблема контролю за пересуванням громадян по території України.

 

     У цілому  ж  від  прийняття  закону  та  посилення  зв'язку з представниками діаспори виграють не тільки  вони,  а  й  громадяни України. Інвестиційна привабливість України в очах діаспори значно зросте.  Хто ж,  як не вони,  краще  розуміють  ситуацію,  зможуть розширювати стежки на український ринок?  Спільність мови, родинні зв'язки та розуміння  дійсної  ситуації  в  Україні  зменшать  для представників  діаспори  політичні  ризики та зроблять перспективу вкладання інвестицій в Україну більш привабливою.  Для них Україна не є чорною скринькою.

 

     Друга суттєва  особливість  проекту  закону  - це те,  що він також закладає правові основи для національнокультурної  підтримки українців.  Це  і  підтримка  культурно-інформаційних  та освітніх центрів, радіомовлення, трансляції програм і багато іншого.

 

     Тому, незважаючи на  критику  запропонованого  законопроекту, депутатська група "Відродження регіонів" вважає, що він може стати основою для закону,  який визначить  основи  міграційної  політики щодо  етнічних  українців,  і пропонує його відправити на повторне перше читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Пилипчуку. Наступний - депутат Попов.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий округ 124, Львівська область). Шановні народні депутати! Законопроект про правовий статус  закордонних  українців  сьогодні потрібно  прийняти,  тому  що  він  відповідає  нормам Конституції України щодо піклування про задоволення  національно-культурних  і мовних   потреб  українців,  які  проживають  за  межами  держави, визначає правовий статус закордонних українців та порядок набуття, встановлення  їх прав,  свободи та гарантій щодо захисту,  а також відповідні обов'язки.

 

     У цьому проекті закону чітко визначені терміни:  "закордонний українець",   "українське  етнічне  походження".  Так  само  чітко визначені і підстави для набуття статусу закордонного українця.

 

     Шановні народні депутати!  До мене як до  керівника  групи  з міжпарламентських  зв'язків "Україна - Польща" звернулись колеги з польського  парламенту,  яким  ми  роздали  цей  законопроект  для вивчення,  оскільки  сьогодні  в  їхньому  парламенті  є  понад 20 українців. І вони просили цей законопроект підтримати.

 

     Тому я вважаю, що в першому читанні цей законопроект потрібно прийняти,  а потім врахувати ті поправки,  які будуть внесені, щоб ми до кінця цієї сесії прийняли даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Попов.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Комуністичної партії.  Головна проблема,  яка виникла при розгляді цього законопроекту,  полягає в тому, що, незважаючи на відхилення його  на  попередній  сесії,  автори  внесли  його  повторно   без урахування тих зауважень,  які були викладені в поданні Комітету з питань  прав  людини,  національних   меншин   і   міжнаціональних відносин,  у  висновку Головного науковоекспертного управління,  а також при обговоренні цього питання.

 

     Тому вийшов правовий нонсенс.  Що ми розглядаємо?  На  словах автори  погодилися  з  багатьма  зауваженнями.  Проте ми маємо той самий документ,  який був відхилений,  не отримавши підтримки залу як такий, що не відповідає деяким положенням Конституції та чинних законів України.

 

     Я вам наведу тільки один приклад.  Преамбула законопроекту  з посиланням  на  статтю 12 Конституції містить положення,  згідно з яким Українська держава сприяє поверненню до етнічної  батьківщини українців,  які проживають за межами України. Але такого положення стаття 12 Конституції України не містить.

 

     Також були зауваження щодо  того,  що  коли  ми  виписуємо  у законопроекті про статус іноземця норми,  які дають якісь привілеї закордонним українцям,  то тут є деякі порушення цього положення і відповідної статті Конституції України.

 

     Є питання  щодо  прав  громадських організацій.  Деяким з них надаються такі права,  а  деяким  ні.  Я  не  кажу  про  релігійні організації,  а  ви знаєте,  що згідно з Конституцією у нас церква відокремлена від держави, а школа від церкви.

 

     Також у нас законодавчо не  закріплено  поняття  "український етнос" та інші.

 

     Тому в  такому вигляді законопроект не може бути підтриманий. Треба підготувати його нову редакцію з  урахуванням  зауважень,  а також  із  залученням  до  роботи  над  нею представників Кабінету Міністрів.

 

     І останнє.  Я хочу сказати,  що такі дуже важливі  для  нашої держави,  а також для мільйонів наших співвітчизників за кордоном, документи мають  вноситися  урядом  -  Кабінетом  Міністрів,  який повинен  залучати  до  роботи  над  ними  представників  діаспори, науковців,  народних депутатів,  профільні комітети і після такого обговорення має нести відповідальність за те, що він вносить.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Увімкніть   мікрофон  голові  Державного департаменту у справах національностей та міграції Середі Григорію Порфировичу з приводу цього проекту закону. Будь ласка.

 

     СЕРЕДА Г.П.,   голова   Державного   департаменту  у  справах національностей  та  міграції.  Шановний  Вікторе  Володимировичу! Шановні   народні  депутати!  Ми  підтримуємо  проект  Закону  про правовий   статус   закордонних   українців,   оскільки   він    і концептуально,   і   в   основних   своїх   положеннях  відповідає законопроекту про іноземного українця,  який  подавався  Кабінетом Міністрів України два роки тому.  На нашу думку, він не суперечить чинному законодавству України та міжнародноправовим  актам  у  цій сфері, до яких приєдналася Україна.

 

     Крім аргументів на користь прийняття проекту закону,  про які було сказано в доповіді та виступах,  я хотів би звернути увагу на використання  досвіду іноземних держав щодо нормативного вирішення питань,  пов'язаних  з   іноземцями   відповідного   національного походження.

 

     У лютому  1997  року  Національна  Рада Словацької Республіки ухвалила закон про закордонних словаків.  Цим законом визначаються статус закордонного словака,  його права та обов'язки на території Словацької Республіки.  Зокрема,  визначаються право  закордонного словака  на  навчання  в  будь-якій школі на території Словаччини, дозвіл на працевлаштування,  прийняття до громадянства  Словацької Республіки  на  пільгових умовах,  право бути власником нерухомого майна тощо.

 

     Аналогічний закон  про  болгар,  які  проживають  за   межами Республіки Болгарія,  був прийнятий в березні минулого року.  Його положеннями визначаються права болгар цієї категорії на працю,  на інвестиції,  спадщину,  здобуття  освіти,  підвищення кваліфікації вчителів  болгарської   мови.   Транспортування   підручників   та посібників  у  країну  проживання  болгар  звільняється  від збору державного мита.  Завершується також підготовка законопроекту  про статус  угорців  сусідніх країн.  Зокрема,  він передбачає надання пільг та преференцій для зако?донних угорців здебільшого  у  сфері освіти, культури та працевлаштування.

 

     Опоненти законопроекту, на нашу думку, безпідставно вважають, що він надає пільги етнічним українцям щодо  процедури  в'їзду  та перебування   в   Україні  і  є  дискримінаційним  стосовно  інших іноземців за національною ознакою.  З  цього  приводу  хотілося  б зауважити,   що  положення  та  конкретні  статті  проекту  закону грунтуються  на   нормах   Загальної   декларації   прав   людини, Міжнародного  пакту про громадянські та політичні права,  рамкової Конвенції   про    захист    національних    меншин    та    інших нормативно-правових актів.

 

     Законопроект не   спрямований   на   виокремлення  зарубіжних українців в особливу пільгову категорію.  Він лише надає  моральну підтримку  та  спрощує  і  полегшує візовий режим,  усуваючи зайві складнощі   та   надмірно   заформалізовані   процедури.    Статус закордонного  українця  не  надає  особі,  що його отримує,  пільг порівняно з іншими іноземцями та громадянами України.

 

     Відповідно до цього  закордонні  українці  користуються  тими самими правами і свободами,  а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни  України  за  винятками,  встановленими  Конституцією, законами   та   міжнародними   договорами  України.  Або  фактично відповідно до статті 26 Конституції України він  надає  такі  самі права, як і іноземцям.

 

     Цей проект   не   передбачає  створення  спеціальних  органів державної  влади,  а  лише  надає  вже   діючим   органам   окремі повноваження   в  межах  їхньої  діяльності.  Отже,  говорити  про обмеження прав людини в даному випадку немає жодних підстав.

 

     Проект закону не потребує додаткових витрат,  необхідних  для втілення в життя його положень, оскільки довгостроковим механізмом його реалізації є  відповідні  державні  програми.  У  майбутньому Національна  програма  "Закордонне  українство  на  період до 2005 року",  проект якої подано до Кабінету Міністрів  у  лютому  цього року, передбачає якраз фінансування вказаних заходів.

 

     Шановні народні   депутати!   Уже   протягом   кількох  років функціонують змішані міжурядові комісії,  комісії по захисту  прав національних   меншин:  українсько-угорська,  українськословацька, українсько-румунська.   Є   три    таких    комісії    з    нашими країнами-сусідами.  І  в  той  час,  коли,  як я вже сказав,  наші країни-сусіди або  вже  мають  подібні  закони,  або  приймуть  їх найближчим  часом,  наше  відставання  створює  значні  труднощі у справі  захисту  прав  етнічних  українців   у   країнах   їхнього проживання.  А  що  стосується зауважень,  що були висловлені,  то зрозуміло,  і ми не згодні з формулюванням,  зокрема,  статті 3, у якій  говориться  про  залучення  до  системи  органів,  що будуть визначати статус закордонних українців,  громадських  організацій. Ми  також  не погоджуємось з окремими формулюваннями інших статей, зокрема  статті   13   законопроекту.   Але   вони   можуть   бути доопрацьовані в ході підготовки до другого читання.

 

     Просимо підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Заключне слово надається депутату Осташу. Одна хвилина.

 

     ОСТАШ І.І.  Шановні  колеги!  Я  звертаюся  до  вас  і   буду намагатися вживати тільки парламентську лексику.

 

     Спочатку щодо того, що було висловлено депутатом з Харківщини Алексєєвим.  Ще раз  хотів  би  наголосити  на  тому,  що  поняття "закордонні  українці"  є  набагато  ширшим,  ніж  "чисто  етнічні українці". І я говорив про це під час минулих обговорень. Мова йде про те, що право повертатися сюди і підпадати під дію цього закону мають  усі  ті,   хто   народився   в   Україні,   незалежно   від національності.  Ми  говорили  і про євреїв,  і про росіян,  і про кримських татар. Так що тут ніяких проблем немає. Я мав на увазі в першу   чергу  українців  як  політичну  націю,  до  якої  входять представники різних етнічних груп і національностей.

 

     Тепер що стосуєтся того,  чому подано такий законопроект  без змін.  Зауваження,  за які я всім вдячний,  що були висловлені при обговоренні, є, без сумніву, для мене дуже потрібними. Але я хотів би сказати, що концептуально проект закону, на мій погляд, повинен залишитися таким,  який він є.  Ті зауваження, які були висловлені щодо  статей  3  і  4,  я повністю поділяю,  але вони не є якимись елементами концепції цього законопроекту, і ми їх врахуємо під час роботи у другому читанні.

 

     І останнє,  щодо статті 12 Конституції. Ще раз хочу прочитати її вголос:  "Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних  потреб  українців,  які проживають за межами держави".  До цього більше нічого не додаси.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Івановичу.

 

     Для репліки увімкніть мікрофон народного депутата Алексєєва.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.   Благодарю   вас.   Знаєте,   шановний   Ігоре Івановичу,  сьогодні  одна  дівчина у нас у фракції - консультант, українка,  національно свідома - сказала (вона 28 років прожила за межами  України,  а зараз тут працює):  "Я під дію цього закону не потрапила б".  Тобто він стосується далеко не  всіх  українців,  а тільки тих, які відповідають деяким політичним уподобанням. Тому я і кажу,  що його треба доопрацьовувати, забирати звідти політичний підтекст, а гуманітарний залишати, хай користуються люди.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     -------------

 

     Шановні колеги!   Ми  закінчили  розгляд  даного  питання.  Є прохання (і я на правах  головуючого  продовжую  засідання  на  15 хвилин) розглянути короткий законопроект,  який стоїть наступним - проект Закону 6353 про внесення зміни до  пункту  22.3  статті  22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Доповідає народний   депутат   України   Олексій   Андрійович Марченко. Будь ласка, Олексію Андрійовичу.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Шановні  колеги!  Законопроект,   який вноситься  на  ваш  розгляд,  підготовлений авторським колективом, який очолює Олександр Михайлович Волков.

 

     Він стосується    "Прикінцевих    положень"    Закону     про оподаткування  прибутку  підприємств,  яким визначено акумулювання півтора відсотка  на  рівні  органів  місцевого  самоврядування  і використання    цих    коштів    на    будівництво    житла    для військовослужбовців.

 

     Оскільки сьогодні використання цих коштів у багатьох місцях є проблемним,  бо,  скажімо,  в  містах  районного  підпорядкування, наприклад Каневі,  використати ці кошти для будівництва житла  для військовослужбовців, які проживають у Каневі, абсолютно неможливо, бо не будується житло.

 

     І тому нами пропонується внести зміни саме до  цієї  норми  і дозволити   використовувати  ці  кошти  на  придбання  квартир  на вторинному ринку.

 

     До речі, будівництво житла сьогодні, за оцінками експертів, у п'ять разів дорожче, ніж вартість житла на вторинному ринку. Ось у цьому полягає суть пропозиції, яка вноситься.

 

     У висновках    Головного    науково-експертного    управління пропонується,  якщо буде прийнята така пропозиція,  внести зміни і до закону про бюджет.

 

     Я думаю,  що разом з комітетом Валерія Борисовича Альошина ми попрацюємо і цю норму також врегулюємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання  до Олексія Андрійовича? Запишіться. Народний депутат Роєнко. Наступний - депутат Іванов.

 

     РОЄНКО В.Г. Фракція Комуністичної партії України. Перше. Мене здивувало, що народний депутат Волков, який працює у трошки іншому напрямі, почав вже нарешті жаліти військовослужбовців.

 

     Друге. Стосовно законопроекту.  Чи зможемо ми,  прийнявши цей закон,   налагодити   такий   контроль,   щоб  ці  кошти  йшли  за призначенням? Бо у мене в окрузі маса листів з приводу будівництва і   купівлі  житла  для  військовослужбовців.  Куди  я  тільки  не звертався,  навіть до міністерства.  Все  одно  вони  відсилаються туди.  Нібито  там місцеві органи влади повинні займатися,  але це питання не вирішується. Як саме буде здійснюватися контроль?

 

     Дякую.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Шановний Вікторе Григоровичу! Як земляку відповідаю вам.  Мені дуже приємно,  що ви помітили,  нарешті,  що керівник нашої групи  Олександр  Михайлович  Волков  займається  й іншими  питаннями,  а  не  тільки тими,  про які ви думали.  Це не перший законопроект,  що розглядається в сесійному залі,  який ним вноситься. Сьогодні, до речі, це другий підряд проект закону, який ним вноситься. Це перше.

 

     Друге. Що стосується контролю,  то  використання  цих  коштів передбачено  і закладено в бюджеті.  Тобто використання цих коштів проходить через бюджет.  І  контроль  за  використанням  бюджетних коштів   визначений   законодавством.   Я   думаю,   що  додатково встановлювати якийсь  контроль  за  використанням  цих  коштів  не потрібно, він уже визначений законом.

 

     Цей законопроект  передбачає вирішення проблем і уманчан.  До речі,  в Умані теж є така проблема,  бо ці  кошти  використати  не можна, там будівництво житла призупинено, як і скрізь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Іванов.  Наступний  -  депутат Кирильчук.

 

     ІВАНОВ С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  3,   Автономна   Республіка   Крим). Уважаемый   Алексей   Андреевич!   Я   прошу   уточнить:  или  это дополнительно   будет   взиматься   как   бы   налог,   или    это перераспределение этих процентов?

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Я  зрозумів  це запитання,  дякую.  Відповідаю коротко:  мова йде про ті відрахування,  які сьогодні акумулюються на рахунках місцевих органів самовряд вання ?  використовуються на будівництво житла військовослужбовцям.  Але в тих  містах,  де  не можна  будувати,  ми  пропонуємо,  щоб дати право місцевим органам самоврядування  купувати  це  житло  для  військовослужбовців.  Ми нічого не добавляємо, не змінюємо саму процедуру оподаткування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Кирильчук.  Наступний - депутат Костинюк.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую.  Ви у своєму виступі сказали, що  бюджетна  методика  використання  цих грошей буде розглянута в комітеті Альошина. Альошин не керує бюджетним комітетом. Ним керує Турчинов.

 

     Ми вчора розглядали у бюджетному комітеті питання "перекидки" коштів з однієї статті на другу.

 

     Я пропоную не голосувати завтра це  питання,  щоб  не  вийшло ніяких  колізій,  а  голосувати  його  після  того,  як  воно буде розглянуто в бюджетному комітеті.

 

     Тому що коли ми  тут  приймемо,  а  потім  бюджетний  комітет скаже,  що  це  неможливо,  бо  треба  вносити зміни до закону про бюджет окремим законом,  то тоді вийде колізія,  і ми добру справу можемо загубити.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Я зрозумів запитання.  Я дуже перепрошую перед вами як перед представником бюджетного комітету. Але законопроект, який зараз розглядається, не має прямого відношення до повноважень бюджетного комітету.

 

     Якраз цей законопроект є  об'єктом  розгляду  комітету,  який очолює  Валерій  Борисович  Альошин.  Мова  йде  про інше.  У тому випадку, якщо Верховна Рада прийме цей закон, до бюджету необхідно буде  вносити  зміни.  Оскільки  в  бюджеті  на 2001 рік визначена стаття видатків на ці  речі,  їх  необхідно  буде  змінити.  Бо  в бюджеті  записано,  що  ці  кошти використовуються для будівництва житла.

 

     А ми,  якщо приймемо даний проект закону і дамо можливість  і купувати житло, то до закону про бюджет маємо добавити: не лише на будівництво, а й на купівлю житла.

 

     І тому,  якщо буде воля Верховної Ради і вона підтримає даний законопроект, тоді настане потреба у підтримці бюджетного комітету для подальшої реалізації цього закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Костинюк.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний доповідачу!  Ви цілком слушно зауважили,  що ціни на вторинному ринку житла є дуже дешевими.  Зокрема, ви назвали цифру: у п'ять разів дешевше купити квартиру, ніж збудувати таку саму за площею.

 

     То напрошується  думка,  чи не доцільно ці кошти спрямовувати тільки на купівлю квартир на вторинному ринку  замість  того,  щоб будувати.  Ну,  логічне  запитання,  що  простіше:  збудувати одну квартиру за певну суму коштів чи купити п'ять квартир за  ту  саму суму коштів? Банальне запитання: для чого платити більше?

 

     Тому чи  не  взялися  б ви в режимі другого читання виправити законопроект так,  щоб принаймні на найближчі кілька  років  ми  б спрямували ці кошти тільки на купівлю квартир?

 

     Дякую.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую за запитання. Я думаю, що така пропозиція в  другому  читанні  може  бути  розглянута.   І   Верховна   Рада визначиться з цього приводу. Думаю, що будуть такі пропозиції.

 

     Однак я  не  вважаю,  що це однозначно має бути лише купівля. Скажімо,  в умовах Києва чи інших міст,  де активно  продовжується будівництво житла,  може виникнути ситуація,  яка не відповідатиме наведеній пропорції між вартістю будівництва і вартістю  житла  на вторинному ринку.

 

     Хоча в  принципі  така  пропозиція може бути прийнятною.  Але обмежувати людей і органи місцевого самоврядування у  праві  брати участь у будівництві житла ми теж не можемо, мені так здається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності  Валерію  Борисовичу  Альошину. Будь ласка, Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Наш комітет розглянув зазначений законопроект і запропонував Верховній Раді схвалити його в першому читанні.

 

     Я нагадаю вам, що пункт 22.3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону про  оподаткування  прибутку  підприємств  регулює  питання тимчасового   -  до  1  січня  2001  року  -  зарахування  частини нарахованого податку на прибуток на  спеціальні  рахунки  бюджетів територіальних  громад  для  фінансування  будівництва  житла  для військовослужбовців.

 

     Якщо проаналізувати по суті цю норму,  то ми маємо  справу  з тією   нормою,  яка  є  недостатньо  обгрунтованою  у  податковому законодавстві. Це питання суто бюджетних процедур. І я переконаний у  тому,  що в перспективі в Податковому кодексі ми будемо знімати такого роду податкові норми.  Ми розуміємо,  що поява такої  норми була   викликана  певною  активністю  в  першу  чергу  будівельних організацій,  які отримували ресурси  через  механізми  бюджетного фінансування  житлового  будівництва.  А  з іншого боку,  ця норма з'явилася для вирішення конкретної,  нагальної, гострої соціальної проблеми забезпечення житлом військовослужбовців.

 

     Якщо подивитися    на    зміст   пропозиції,   яка   сьогодні обговорюється,  то акцент переноситься з  інвестиційної  процедури фінансування  житлового  будівництва  на  процедуру вирішення суто соціальної проблеми забезпечення  житлом  військовослужбовців.  На мою думку, в цьому є сенс, тому що досвід показав, що відбувається певне розпилення цих коштів на  рахунках  багатьох  територіальних громад.  У результаті кошти є, однак вони не можуть бути предметом реального замовлення на будівництво житла.  І  переведення  їх  на вторинний  ринок  житла  дозволить прискорити вирішення соціальних проблем військовослужбовців.  З іншого боку,  ми розуміємо, що для будівельників  прийняття такої норми є елементом певного конфлікту чи певних дискусій.

 

     Тому я цілком  підтримую  доповідача  в  тому,  що  необхідно прийняти даний законопроект у першому читанні. Я сприймаю критичне зауваження колеги Кирильчука,  який говорив,  що це  питання  мало бути розглянуто і бюджетним комітетом, тому що тут є суто бюджетна природа цього питання,  а вже потім прийняти узгоджене рішення при підготовці зазначеного законопроекту до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  Валерія Борисовича?  Немає. Сідайте, дякую, Валерію Борисовичу.

 

     Шановні колеги!  Для виступу  в  обговоренні  записався  один народний депутат,  але він, на жаль, відсутній. Тому ми закінчуємо розгляд даного питання.  Прийняття рішення  відбудеться  згідно  з Регламентом у четвер.

     Засідання Верховної Ради оголошується закритим.  Після  обіду ми  працюємо  в  комітетах.  Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться завтра о 10 годині. До побачення.